\id EPH - Biblija Kulisha Standartna
\ide UTF-8
\h ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЄФЕСЯН
\toc1 Посланнє Сьв. Апостола Павла до Єфесян
\toc2 Єфесян
\mt1 ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЄФЕСЯН.
\c 1
\p
\v 1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї: 
\v 2 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. 
\v 3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї, 
\v 4 яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови, 
\v 5 наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого, 
\v 6 на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім, 
\v 7 в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його, 
\v 8 котру намножив нам у всякій премудростї і розумі, 
\v 9 обявивши нам тайну волї своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі, 
\v 10 щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї, 
\v 11 у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по радї волї своєї, 
\v 12 щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його; 
\v 13 і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим, 
\v 14 котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його. 
\v 15 Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих, 
\v 16 не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх, 
\v 17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його, 
\v 18 просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих, 
\v 19 і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі віруємо, по дїйству превеликої потуги Його, 
\v 20 котру вдїяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правицї в себе на небесах, 
\v 21 вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому, 
\v 22 і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усїм у церкві, 
\v 23 котра єсть тїло Його, повня Того, хто сповняє все у всьому.
\c 2
\p
\v 1 І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими, 
\v 2 в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору, 
\v 3 між котрими й ми всї жили колись у хотїнню тїла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дїтьми гнїва, як і инші. 
\v 4 Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас, 
\v 5 і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені), 
\v 6 і воскресив з Ним, і дав нам сидїти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї, 
\v 7 щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа. 
\v 8 Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар; 
\v 9 не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся. 
\v 10 Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили. 
\v 11 Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного; 
\v 12 що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надїї і безбожні в сьвітї. 
\v 13 Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою. 
\v 14 Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стїну; 
\v 15 вражду тїлом своїм, закон заповідей наукою обернув у нїщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир, 
\v 16 і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому; 
\v 17 і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким, 
\v 18 тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця. 
\v 19 Тим же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі; 
\v 20 збудовані на підвалинї апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос; 
\v 21 на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї. 
\v 22 На Ньому й ви збудовуєтесь на оселю Божу Духом.
\c 3
\p
\v 1 Того ради й я, Павел, вязник Ісус-Христів за вас поган. 
\v 2 Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами, 
\v 3 що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко, 
\v 4 з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій), 
\v 5 котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом, 
\v 6 що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовістє, 
\v 7 котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його. 
\v 8 Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове, 
\v 9 і зʼясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом, 
\v 10 щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа, 
\v 11 по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому, 
\v 12 в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його. 
\v 13 Тим же благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша. 
\v 14 Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа, 
\v 15 від котрого всяке отцївство на небесах і на землї зветь ся, 
\v 16 щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку, 
\v 17 щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови, 
\v 18 могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота, 
\v 19 і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою. 
\v 20 Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас. 
\v 21 Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.
\c 4
\p
\v 1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано, 
\v 2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови, 
\v 3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї. 
\v 4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання; 
\v 5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє, 
\v 6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас. 
\v 7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового. 
\v 8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям. 
\v 9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї? 
\v 10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.) 
\v 11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями, 
\v 12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового, 
\v 13 доки дійдемо всї до зʼєдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового, 
\v 14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду, 
\v 15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос, 
\v 16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові. 
\v 17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого, 
\v 18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх. 
\v 19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости. 
\v 20 Ви ж не так познали Христа: 
\v 21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї, 
\v 22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих, 
\v 23 а обновлятись духом ума вашого, 
\v 24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди. 
\v 25 Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени. 
\v 26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому. 
\v 27 Анї давайте місця дияволу. 
\v 28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї. 
\v 29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує. 
\v 30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу. 
\v 31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим. 
\v 32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
\c 5
\p
\v 1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти, 
\v 2 і ходїть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі. 
\v 3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуєть ся між вами, як подобає сьвятим, 
\v 4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобиє; а лучче дякуваннє. 
\v 5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога. 
\v 6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних. 
\v 7 Не бувайте ж спільниками їх. 
\v 8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїти сьвітла: 
\v 9 (бо овощ духа — у всякій добростї і праведностї і правдї,) 
\v 10 допевняючись, що єсть угодне Богові. 
\v 11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх. 
\v 12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати. 
\v 13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляєть ся; все бо виявлене єсть сьвітло. 
\v 14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос. 
\v 15 Гледїть же, як би вам оглядно ходити, не яко немудрі, а яко мудрі, 
\v 16 викуплюючи час, бо днї лихі. 
\v 17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля. 
\v 18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом, 
\v 19 бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві, 
\v 20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві, 
\v 21 корючись один одному в страху Божім. 
\v 22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві, 
\v 23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тїла. 
\v 24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. 
\v 25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї, 
\v 26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові, 
\v 27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна. 
\v 28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тїла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить. 
\v 29 Нїхто бо ще нїколи тїла свого не зненавидїв, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву; 
\v 30 тим що ми члени тїла Його, від тїла Його і від костей Його. 
\v 31 Того-то покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох одно тїло. 
\v 32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви. 
\v 33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
\c 6
\p
\v 1 Дїти, слухайте своїх родителїв у Господї, се бо по правдї. 
\v 2 Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннєм: 
\v 3 щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї. 
\v 4 І ви, батьки, не роздразнюйте дїтей своїх, а зрощуйте їх у науцї і напоминанню Господньому. 
\v 5 Слуги, слухайте панів по тїлу з страхом і трепетом, у простотї серця вашого, яко ж і Христа, 
\v 6 не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі, 
\v 7 з охотою служачи, як Господу, а не як людям, 
\v 8 знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний. 
\v 9 І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него. 
\v 10 На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його. 
\v 11 Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських. 
\v 12 Бо наша боротьба не з тїлом і кровю, а з князївствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби. 
\v 13 Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти. 
\v 14 Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню (панцир) праведности, 
\v 15 і обувши ноги в готовість благовіствування миру, 
\v 16 над усе ж узявши щит віри, котрим здолїєте всї розпалені стріли лукавого вгасити; 
\v 17 і шолом спасення візьміть і меч духовний, котрий єсть слово Боже. 
\v 18 Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих, 
\v 19 і за мене, щоб менї дано слово на відкриваннє уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя; 
\v 20 Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобає менї глаголати. 
\v 21 А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господї, 
\v 22 котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утїшив серця ваші. 
\v 23 Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 
\v 24 Благодать з усїма, хто любить Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.
\s1 До Єфесян писано з Риму через Тихика.