\id 2TI - Biblija Kulisha Standartna
\ide UTF-8
\h II. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ
\toc1 Друге Посланнє Сьв. Апостола Павла до Тимотея
\toc2 2 Тимотея
\mt1 ДРУГЕ ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА
\mt1 ДО ТИМОТЕЯ
\c 1
\p
\v 1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї, 
\v 2 Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого. 
\v 3 Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день, 
\v 4 бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами, 
\v 5 згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе. 
\v 6 З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти підʼогрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх. 
\v 7 Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму. 
\v 8 Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога, 
\v 9 що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних, 
\v 10 тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм, 
\v 11 для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган. 
\v 12 З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня. 
\v 13 Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї. 
\v 14 Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас. 
\v 15 Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген. 
\v 16 Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся; 
\v 17 а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов. 
\v 18 Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.
\c 2
\p
\v 1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї, 
\v 2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати. 
\v 3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа. 
\v 4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном. 
\v 5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся. 
\v 6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати. 
\v 7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому. 
\v 8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму, 
\v 9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати. 
\v 10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. 
\v 11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем. 
\v 12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас. 
\v 13 Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може. 
\v 14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають. 
\v 15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди. 
\v 16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність, 
\v 17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит, 
\v 18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру. 
\v 19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове. 
\v 20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть. 
\v 21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою. 
\v 22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем. 
\v 23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки. 
\v 24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним, 
\v 25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди, 
\v 26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
\c 3
\p
\v 1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть времена люті. 
\v 2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбцї, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні, 
\v 3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра, 
\v 4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, нїж Бога, 
\v 5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся. 
\v 6 Бо з таких ті, що влазять у доми і полонять женщин, отягчених гріхами, що водять ся всякими похотьми, 
\v 7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть. 
\v 8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі. 
\v 9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всїм, як і тих було. 
\v 10 Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню, 
\v 11 гоненню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь. 
\v 12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть. 
\v 13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити. 
\v 14 Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь єси, 
\v 15 і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасеннє вірою в Христа Ісуса. 
\v 16 Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї, 
\v 17 щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.
\c 4
\p
\v 1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його: 
\v 2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою. 
\v 3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом, 
\v 4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся. 
\v 5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини. 
\v 6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав. 
\v 7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав. 
\v 8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його. 
\v 9 Старай ся скоро прийти до мене. 
\v 10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию; 
\v 11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє. 
\v 12 Тихика ж послав я в Єфес. 
\v 13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані. 
\v 14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його, 
\v 15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим. 
\v 16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм. 
\v 17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної. 
\v 18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь. 
\v 19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім. 
\v 20 Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного. 
\v 21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє. 
\v 22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
\s1 Друге до Тимотея, Єфесийської церкви первого рукоположеного епископа, писане з Риму, як ставив ся Павел удруге перед кесаря Нерона.