\id MRK di42.alll F{evrier 1999 BJ Parakou B{enin
\ide UTF-8
\h Mɑriki
\toc1 Mɑriki wɑ̃̀rimɛ̀ tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\toc2 Mɑriki
\mt1 Mɑriki wɑ̃̀rimɛ̀ tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\imt1 Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛdɛ́bɛ̀ kóò mɔù bɛ̀ tu wè Mɑriki weè wɑ̃̀ri di mpɑ́tíri. Ò do tú Sedisɑdɛmmu ɛì kou nwe, kòo yɔ̃ yètìrì tu Mɑɑri (Yesu Tɔ̃rɛ̀ 12:12). Bɛ̀ í nɑ̀kɛ́ o cicɛ yie kpɛti. Mɑriki kó dipɑ́tíri diì tu dipɑ́tíri dìì kɛ̃ńnì tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kó yɛpɑ́tɛ miɛkɛ.
\ip Mɑriki kó dipɑ́tíri ò dì wɑ̃̀ri Odommu kɔbɛ kpɛ́í nkɛ, kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKirisi tumɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkóo tɔ̃ntì kù tɔ̃nní wè kòò bo pĩ́ nKuyie nkó mutɔ̃mmú, dɛ kó dipɑ́tíri wɑ̃̀ri kɛ nɑ́ɑ́ nYesu pĩ mmùù tɔ̃mmú mmu, Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mùù kpɛ́í (Esɑii 42:1-21, 49:1-7). Mɑriki nɛ́ dɔkɛ ĩkú tìì ĩ́nkɛ̀ ò wɑ̃̀ũ dìì mɔ̀nnì o pɑ́tíri tiì tu: Tidiɛtì Yesu dɔ̀ɔ̀ tì, tiì bɛnkú ò tumɛ̀ Kuyie mBirɛ.
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi nɑ̀ɑ́mmɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì nɛ̀ ò ɑ̃nnɛ́mɛ̀ Yesu bɑ̀tɛ́mmù (1:1-13)
\io1 2. Yesu otɔ̃ntì pĩ mmùù tɔ̃mmú (1:14-13:37)
\io1 3. Yesu otɔ̃ntì yiemmɛ̀ Kuyie nkpɛti kɛ yɑ̀ɑ kúnɛ̀ (14-15)
\io1 4. Yesu otɔ̃ntì yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀ kɛ nɑ mukṹṹ (16)
\c 1
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi nɑ̀ɑ́mmɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 3:1-12 nɛ̀ Duku 3:1-18 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 1:19-28)
\p
\v 1 Kuyie mBirɛ Yesu Kirisi kó Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì ketɛ́nɛ̀, 
\v 2 Kuyie ndo nɑ̀kɛ́ tìnti ku pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii kɛ dɔ̀:
\q1 N yóó duɔ́nkomu n kóo tɔ̃ntì
\q1 wèè yóó niitɛ́ kɛ́tũntɛ ɑ cɛ.
\q1
\v 3 Weè pĩɛ̃kù dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ tú:
\q1 Tũntɛnɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó kucɛ,
\q1 sɛ́innɛ̀ o cɛ.
\m
\v 4 Tiì dɔ̀ɔ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi bo dìì mɔ̀nnì dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Duɔ́nnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ di dɔ̀ɔ̀ bɑ̀tɛ́mmù dɛ̀ɛ̀ bɛnkú kɛ tú di dèmmu di yɛi, nkɛ́ceetɛ, kɛ̀ Kuyie nhũtɛ́ di yɛi ndi dɔ̀ɔ̀ mɛ̀.
\p
\v 5 Kɛ̀ Sudee kó kutempɛ̃ nkɔbɛ bɛmɔu nɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɔbɛ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ nkɔròo o borɛ̀ kɛ dɑ́ɑnko bɛ yɛi nkɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù kukó Suditɛ̃ɛ̃ mmiɛkɛ.
\p
\v 6 Kɛ̀ weè Isɑ̃ɑ̃ ndɑ́ɑ́tí diyɑɑ̀bòrì dìì dùɔ̀kɛ́nɛ̀ yòyó kó ticìtì kɛ boú fɛnɑɑ̀kɔ̃̀nfɛ̀ o kɑ, kòo kó mudiì ntú ico nɛ̀ ticiètì. 
\v 7 Kòo nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Wèè n tũnní ò dɛumu kɛ m pɛ̃ɛ̃tɛ́ n yí tùɔ̀kɛ m bo sĩ́nnɛ́mɛ̀ kɛ́ṹtɛ́ o nɛùtì. 
\v 8 Mí n di ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ mɛniɛ mmɛ, kɛ̀ wenwe bo ndi ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù.
\s1 Bɛ̀ ɑ̃nnɛ́mɛ̀ Yesu bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ dibɔɔ̀ ò bennɛ́mɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 3:13-4:11, nɛ̀ Duku 3:21-22, 4:1-13 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 1:31-34)
\p
\v 9 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ Yesu yɛ̀nní Nɑnsɑrɛti, Kɑdidee kó kutempɛ̃, nkɛ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisii ò ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kukó Suditɛ̃ɛ̃ miɛkɛ. 
\v 10 Ò yɛ̀tìní dìì mɔ̀nnì mɛniɛ mmiɛkɛ kɛ̀ tiwɛtìi kpetɛ́ kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu cùtɛ́ní o ĩ́nkɛ̀ kɛ dònnɛ̀ dikpɛtìnɔ́nkperi. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ keè mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ yɛ̀nnímɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kɛ tú: A tú m birɛ ndɛ kɛ̀ n dɑ dɔ́ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ dɑ tɑ̃́ mɛdiɛ̀.
\p
\v 12 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu tɑnnɛ́ Yesu dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ. 
\v 13 Kòo kɛ̀ dɔ̀ yɛwe sipísìnɑ̀ɑ̀ kɛ̀ dibɔɔ̀ ò beú, kòo bo tikpɑsĩ̀ntì miɛkɛ kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ pĩ nho tɔ̃mmú.
\s1 Yesu yumɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kètibɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:12-22 nɛ̀ Duku 4:14-15, 5:1-11)
\p
\v 14 Bɛ̀ kpetínnɛ́ dìì mɔ̀nnì Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ Yesu kɔtɛ Kɑdidee kɛ́nnɑ́ɑ́ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɛti kɛ tú: 
\v 15 Kuyie ndo nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì kpɛ́í, diì tùɔ̀kɛ, kɛ̀ kù tɔ̀ɔ́tɛ́ kɛ bo kɑnnɛ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu, ceetɛnɛ̀ di borimɛ kɛ́yie nTinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì.
\p
\v 16 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mpɛkɛ́ Kɑdidee kó mɛniɛ nnùù kɛ́yɑ̀ Simɔɔ nɛ̀ o nɑntɛ̀ Ãntidee kɛ̀ bɛ̀ buɔ̀ mmuyĩndìtìmù mɛniɛ, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do túmɛ̀ bɛyĩnwɑmbɛ̀ mbɛ. 
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N tũnnɛnɛ̀ kɛ̀ n di dɔɔ̀ bɛnitiwɑmbɛ̀.
\p
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ yóu bɛ yĩndìtìrɛ̀ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 19 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ dɛ́tóo kɛ́yɑ̀ Sebedee kó ibí Isɑku nɛ̀ o nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ bo bɛ dɑbɛkù miɛkɛ kɛ dɔɔri bɛ yĩndìtìrɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ yu kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ yóu bɛ cicɛ Sebedee nɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀ kudɑbɛkù miɛkɛ kóò tũ̀nnɛ.
\s1 Yesu bɛ̀timɛ̀ dibɔɔ̀ onìtì miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Duku 4:31-37)
\p
\v 21 Tɛom̀pùtɛ̀ yiè Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Kɑpɛnnɑummu, kɛ̀ Yesu tɑ kutííntouku kɛ́nnɑ́ɑ́ mbɛnìtìbɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì. 
\v 22 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nnɛ̀ ò bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ botí, kɛ yɛ̃́ ò do í bɛ̀ nɑ̀ɑ́mmɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɔ̃mɛ, ò do bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ muwɛ̃rímú mmu.
\p
\v 23 Kɛ sɔ̃́ nhonìtì mɔù bo dɛ miɛkɛ kɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì ò tɑ, kòo kuɔ́nko kɛ dɔ̀: 
\v 24 Ti kpɛti dòmmɛ Yesu Nɑnsɑrɛti kou, ɑ kɔ̀tɛní kɛ bo ti kuɔ̀mɑɑ̀? Ti yɛ̃́mu kɛ dò nhɑ tú Kuyie ntɔ̃nní wè, wèè kpɑ mɛyɛi.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu di pɛ́i nkɛ dɔ̀: Cĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ́yɛ̀ onìtì yiè mmiɛkɛ!
\p
\v 26 Kɛ̀ dibɔɔ̀ kpekii dɛ kóo nìtì kɛ́kuɔ́nko mɛdiɛ̀ nkɛ́yɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu, kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Bɑ nni mmu diɛ? Tinɑ́ɑm̀pɑ̀ntì mɑtì bénɛ̀! Ò mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú kɛ pɛ́inko yɛbɔkɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri ò yɛ̃ mmù.
\p
\v 28 Mɛm̀mɛ kòo yètìrìi pɑ̃̀nkɛɛ feitɛ́ Kɑdidee kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ.
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ bɛmuɔmbɛ pɛ́u
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:14-17 nɛ̀ Duku 4:38-41)
\p
\v 29 Bɛ̀ yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì kutííntouku kɛ̀ Yesu ńkɔri Simɔɔ nɛ̀ Ãntidee bɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɛinɛ̀, 
\v 30 kɛ́nsɔ̃́ Simɔɔ pokù yɔ̃ mɔ nkòo kɔ̃̀ntì tònnì mɛdiɛ̀ kòò duɔ́ kɛ̀ Yesu tuɔ̀koo kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ ò nɑ̀kɛ́ o kpɛ́í. 
\v 31 Kɛ̀ Yesu kɔtoo ò duɔ́ dɛ̀, kɛ pĩ́ nho nɔ̀ùtɛ̀, kóò íinní, kòo miɛtɛ́ kòo kɔ̃̀ntìi bonkɛ, kòo wɑɑ́ mmudiì kɛ́ bɛ̀ duɔ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ di.
\p
\v 32 Diyiè tɑ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ ńtɔuo bɛmuɔmbɛ bɛmɔu nɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀. 
\v 33 Dihɛì kɔbɛ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ ntikoo ò bo tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ dibòrì nùù. 
\v 34 Kɛ̀ Yesu miɛkùnnɛ bɛmuɔmbɛ pɛ́u bɛ̀ɛ̀ do mɔ mmumɔmmú mubotí mubotí kɛ́bɛti yɛbɔkɛ̀ pɛ́u yɛ̀ɛ̀ do tɑ bɛnìtìbɛ̀, ò í nyie nkɛ̀ yɛ̀ bo nnɑ́ɑ́ kɛ yɛ̃́ yɛ̀ ò yɛ̃́mɛ̀mu.
\s1 Yesu do nɑ́ɑntɛmɛ̀ Kuyie nɑ́ɑǹtì Kɑdidee kó mutentɑ̃́ɑ̃́
\p
\v 35 Kukṹnwentóo kɛ̀ dɛ̀ kpɑɑ́ bi mɛdiɛ̀, kɛ̀ Yesu ítɛ́ kɛ́kɛntɛ́nɛ̀ sicɛ̃́ĩ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie. 
\v 36 Simɔɔ nɛ̀ o nɛ́pobɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ o wɑmmù. 
\v 37 Bɛ̀ ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu dɑ wɑɑ̀mmu.
\p
\v 38 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti kɔtɛnɛ̀ tipíìtì tɛtì sihɛkɛsí miɛkɛ kɛ̀ m bɛ̀ nɑ̀kɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kɛ yɛ̃́ dɛɛ̀ kpɛ́í ntemɛ̀ kɛ̀ n kɔ̀tɛní.
\p
\v 39 Mɛm̀mɛ kòo ńcentì Kɑdidee kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu kɛ nɑ́ɑntɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì titííntouti miɛkɛ, kɛ bɛtì yɛbɔkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɑ bɛnìtìbɛ̀.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ dikɔ̀nnì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:1-4 nɛ̀ Duku 5:12-16)
\p
\v 40 Diyiè mɑrì kɛ̀ dikɔ̀nnì mɑrìi kɔtɛní Yesu borɛ̀ kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ dɔ́ ɑ bo nɑ kɛ́ m miɛkùnnɛ kɛ̀ n wenkɛ.
\p
\v 41 Kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ pĩ́ nYesu kòo youtɛ o nɔ̀ùtɛ̀ kóò kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́mu, miɛtɛ́ kɛ́wenkɛ.
\p
\v 42 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ kɛ̀ tikɔ̀ntìi deè kòo wenkɛ. 
\v 43 Kɛ̀ Yesu pɑ̃̀nkɛɛ ò cɑu nweti weti kɛ dɔ̀: 
\v 44 A bɑ́ɑ́ yie nkɛ́nɑ́kɛ́ òmɔù dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kɔtɛ kɛ́bɛnkɛ ɑ mɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùtì, kɛ́dɔɔ̀ Mɔyiisi dɔú nyìì kuɔ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu ɑ miɛtɛ́mɛ̀.
\p
\v 45 Dɛ kóo nìtì ìtóo dìì mɔ̀nnì kɛ́nnɑ́ɑntoo dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ́ tì pitɛ́ tipíìtì timɔu, nɛ̀ dɛ kpɛ́í mbɑ́ Yesu tɛ̃́nkɛ í nnɑ kɛ tɑ dihɛì mɑrì, kɛ́mbo mɛkɛntímɛ̀ kɛ̀ tipíìtì timɔu kɔbɛ kɔròo o borɛ̀.
\c 2
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ kuhɔ̀ùkù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:1-8 nɛ̀ Duku 5:17-26)
\p
\v 1 Kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe mɑyɛ̀ kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ Kɑpɛnnɑummu, kɛ̀ bɛ̀ɛ keè ò bomɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑtɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ tíínko pɛ́u bɑ́ mɛfíè ntɛ̃́nkɛ í nkpɑɑ́ nɛ̀ ditowɑɑ̀o, kɛ̀ Yesu mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì. 
\v 3 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ɛ tuɔkɛní bɛ̀nɑ̀ɑ̀ kɛ tɔ kuhɔ̀ùkù. 
\v 4 Ditĩ̀nnì dɛu mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í bɛ̀ í nnɑ kɛ́ kù tùɔkɛnɛ̀ Yesu borɛ̀, kɛ yóu kɛ́dekɛ kɛ́duutɛ timùmmùntì Yesu berínɛ̀ dɛ̀, kɛ cṹũnko bɛ ɔ̀ùkù nɛ̀ ku dɔ́ù. 
\v 5 Kɛ̀ Yesu nwúó mbɛ̀ tɑ̃́mɛ̀ kɛ dò nhò bo kù miɛkùnnɛ, kɛ́nɑ́kɛ́ kuhɔ̀ùkù kɛ dɔ̀: M birɛ n dɑ cĩ̀ɛ̃́mmu ɑ yɛi.
\p
\v 6 Kɛ sɔ̃́ nyikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɑbɛ̀ dɛ̀ kɑ̀ri, kɛ́ntoti bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ tú: 
\v 7 Dɛ̀ dòmmɛ kòo nìtì yie ndɑ̀ɑ́tí kɛ nɑ́ɑ́ mmiɛ mbotí? Ò cɑ̀ɑ̀ri Kuyie nyètìrì ndi, kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie mmɑ́ɑ̀ we mbo nɑ kɛ́cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi? 
\v 8 Kɛ̀ Yesu pɑ̃̀nkɛɛ bɑntɛ́ bɛ̀ toti tì bɛ yɛ̀mmɛ̀, kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ di totí mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛmmɛ kó kubotí? 
\v 9 Ɔ̃̀ndɛ í yóù nɛ̀ dɛtɛrɛ̀? M bo yĩ́mɛ̀ bɛ̀ dɑ cĩ̀ɛ̃́ nhɑ yɛinɑɑ, kɛ̀ m bo yĩ́mɛ̀ ítɛ́ kɛ́túótɛ́ ɑ dɔ́ù kɛ́kétɛ́? 
\v 10 N nɛ́ dɔ́ kɛ̀ di bɑntɛ́mu kɛ dò nhOnìtìbirɛ mɔkɛ muwɛ̃rímú kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ bo nɑ kɛ́cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi. 
\v 11 Ò mɛ nyĩ kɛ́nɑ́kɛ́ kuhɔ̀ùkù kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́túótɛ́ ɑ dɔ́ù kɛ́kò, kɛ̀ míì mɛ nyɛ̃.
\p
\v 12 Ò bɛ́i mɛmmɛ kɛ̀ kù pɑ̃̀nkɛɛ ítɛ́ kɛ́túótɛ́ ku dɔ́ù kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nkù wùó nkɛ̀ kùu yɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu, kɛ̀ bɛ̀ ndɛ́úkùnko Kuyie nyètìrì kɛ tú: Ti mu nyí yɑ̀ diɛ mbotí nɛ̀ ti bomɛ̀.
\s1 Yesu yumɛ̀ odɑ̀mpóòcɔutíwè mɔù bɛ̀ tu wè Defii
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:9-13 nɛ̀ Duku 5:27-32)
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́yɛ̀ kɛ́mpɛkɛ́ Kɑdidee kóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù kɛ kunitisṹkù ńkɔròo o borɛ̀ kòò bɛ̀ tiè. 
\v 14 Ò pɛ̃nkɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́yɑ̀ Adifee kó dɛbirɛ Defii kòo kɑ̀ri bɛ̀ɛ̀ cɔú dɑ̀ḿpóò bɛ kóo bìróò, kɛ̀ Yesu ò yu kɛ dɔ̀: N tũnnɛ!
\p Kɛ̀ Defii ítɛ́ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 15 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ńkɑri Defii cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ yo, kɛ wɛ̃ńnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ cɔú dɑ̀ḿpóò nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔbɛ̀ bɛ̀ do tú bɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ do bɛ̀ tũ̀mmɛ̀ pɛ́u. 
\v 16 Ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kó fɛnɑfɛ kɔbɛ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu wɛ̃ńnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ cɔú dɑ̀ḿpóò nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔbɛ̀ bɛ̀ do tú bɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ yo, kɛ́bekɛ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kòo wɛ̃ńnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ cɔú dɑ̀ḿpóò nɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ yo?
\p
\v 17 Kɛ̀ Yesu keè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ í tú bɛ̀ɛ̀ kɔ̃̀ntì nɑɑti bɛɛ̀ wɑnti otɑ̀ntì, bɛmuɔmbɛ bɛɛ̀ wɑnti otɑ̀ntì. N yí kɔ̀tɛní kɛ wɑnti bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wenni, n wɑnti bɛ̀ɛ̀ bɑntɛ́ bɛ̀ mbɛ kɛ dò mbɛ̀ tu bɛnitiyɛibɛ.
\s1 Mɛnuboúmmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:14-17 nɛ̀ Duku 5:33-39)
\p
\v 18 Diyiè mɑrì kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kó bɛtɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ mboú dinùù, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ bou dinùù bɑ́ fɔ̃́ nkɔbɛ í bou. 
\v 19 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ dò nhonìtì tòú dìì mɔ̀nnì o pokù o nɛ́pobɛ̀ bo nɑ kɛ́boú dinùù kòo kpɑɑ́ bɛ̀ bonɑ̀ɑ̀? Bìtì! Bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́yóu mudiì ò bɛ̀ bonɛ̀ dìì mɔ̀nnì. 
\v 20 Dɛ kó yɛwe kpɑɑnímu kɛ̀ bɛ̀ bo dɛitɛ wèè tòú o pokù, kɛ̀ dɛ yiè tùɔ̀kɛ bɛ̀ bo boú dinùù.
\s1 Dɛpɑ̀nnɛ̀ nɛ̀ dɛkótírɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 21 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nyɑ́ nkuyɑɑ̀pɑ̀nkù kukótíkù ĩ́nkɛ̀, kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kupɑ̀nkù bo yṹɔ̃́ nkukótíkù kɛ̀ dikɛ̃tírì dɔkɛ dɛukɛ. 
\v 22 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncũɔ̃́ mɛnɑɑ̀ mpɑ̀mmɛ̀ tidɔutì kótì kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ tidɔutì bo potɛ, kɛ̀ mɛnɑɑ̀ ncɑkɛ nɛ̀ tidɔutì dɛmɔu. Mɛnɑɑ̀ mpɑ̀mmɛ̀ dò nkɛ́ncũɔ̃̀ tidɔutì pɑ̀ntì nti.
\s1 Yesu weè bɑkɛ́ tɛom̀pùtɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:1-8 nɛ̀ Duku 6:1-5)
\p
\v 23 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu mpɛ̃nkɛ́ dɛpɑɑ mmɑrɛ̀ miɛkɛ, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nkɑ̃́ɑ̃́tɛ tidiitì. 
\v 24 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wéntɛ́ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀, bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri ikuɔ́ yetɛ dɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè? 
\v 25 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ndikònnì do pĩ nDɑfiti kòo dɔ̀ɔ̀mɛ̀ wenwe nɛ̀ o kɔbɑɑ? 
\v 26 Ò do tɑmɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀, ikuɔ́ nìùtì diɛwè Abiɑtɑɑ kó dimɔ̀nnì, kɛ́túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ pɑ̃ bɛ̀ Kuyie, kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ wenwe nɛ̀ o kɔbɛ, òmɔù do í dò nkɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie nkuɔ́ nìùbɛ̀ mɑ́ɑ̀ɑ̀?
\p
\v 27 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie ndɔ̀ɔ̀ tɛom̀pùtɛ̀ onìtì kpɛ́í nkɛ, kù í dɔ̀ɔ̀ onìtì tɛom̀pùtɛ̀ kpɛ́í. 
\v 28 Onìtìbirɛ bɑkɛ́nɛ̀mu tɛom̀pùtɛ̀.
\c 3
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ wèè bɑkù fɑ̃ũ tɛom̀pùtɛ̀ yiè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:9-14 nɛ̀ Duku 6:6-11)
\p
\v 1 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́tɑ kutííntouku kòo nìtì mɔù dɛ̀ bo kòo bɑkù fɑ̃ṹ. 
\v 2 Bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kɛ́wɑ́tí Yesu, kɛ̀ bɛ̀ nhò wùó nkɛ bo yɑ̀ kɛ̀ nsɑ̀ ò bo miɛkùnnɛ dɛ kóo nìtì tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ dɛ kóo nìtì wèè bɑkù fɑ̃ṹ nkɛ dɔ̀: Ítɛ́, kɛ́cómmú diɛ mbɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀! Kòo ítɛ́ kɛ́cómmú.
\p
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yɛ̃ nti dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀nɑ̀ɑ kɛ̀ mɛyɛi ntɛom̀pùtɛ̀ yiè? Ì yɛ̃ nti dɛɛtɛ́ onìtɑ̀ɑ kɛ̀ tí ò kùɔ?
\p Kɛ̀ bɛ̀ ndò nyúóó. 
\v 5 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ wèńtɛ́ wéntɛ́ nɛ̀ kɛmiɛkɛ, kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ bɛ to kpeńnìmɛ̀, kòo nɑ́kɛ́ dɛ kóo nìtì kɛ dɔ̀: Youtɛ ɑ bɑkù!
\p Kòo youtɛ kɛ̀ kù pɑ̃̀nkɛ miɛtɛ́.
\p
\v 6 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ yɛ̀nní kɛ́ pɑ̃̀nkɛɛ tíínnɛ̀ Edɔti kó fɛnɑfɛ kɔbɛ kɛ bo yɑ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ kɛ́kuɔ Yesu.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ bɛmuɔmbɛ pɛ́u
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:25, 12:15-16 nɛ̀ Duku 6:17-19)
\p
\v 7 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́kɔtɛ Kɑdidee kóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ kunitisṹkù nhò tũ̀, bɛ̀ do bonní Kɑdidee, nɛ̀ Sudee 
\v 8 nɛ̀ Sedisɑdɛmmu nɛ̀ Idumbee, nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ bo Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó nyɑ́ɑ̀ ndi nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́nɛ̀ Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ yɛ kɔbɛ. Kɛ̀ bɛ̀ ńkɔrì Yesu borɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do yomɛ̀ ò dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀. 
\v 9 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ ò wɑɑnní kudɑbɛkù kɛ̀ kù nhò tɔ̀kɛ́nɛ̀, bɛnìtìbɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo ò ɛ̃̀ṹtɛ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. 
\v 10 Kɛ yɛ̃́ ò do miɛkùnkomɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ bɛmuɔmbɛ ndɛití kɛ bo ò kɑ̀ɑ́kɛ́. 
\v 11 Kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀ níí ò yɑ̀, kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kɛ́kuɔ́nko kɛ dɔ̀: A tú Kuyie mBirɛ ndɛ. 
\v 12 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu weti weti kɛ dɔ̀ yɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ ò tú wè.
\s1 Yesu tɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:1-4 nɛ̀ Duku 6:12-16)
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ́nyu ò dɔ́ kɛ́yú bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ nkɔròo o borɛ̀. 
\v 14 Kòo tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛnìtìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo nhò bonɛ̀, 
\v 15 kòò bɛ̀ tũɔ̃̀ nkɛ̀ bɛ̀ nɑ́ɑntɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kòo bɛ̀ duɔ́ mmuwɛ̃rímú bɛ yó mbɛtìnɛ̀mu yɛbɔkɛ̀. 
\v 16 Ntɛ bɛnìtìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ ò tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ kó yɛyètɛ̀: Simɔɔ kòo o yu kɛ dɔ̀ Piɛri, 
\v 17 nɛ̀ Sebedee kó ibí, Isɑku nɛ̀ o nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ Yesu bɛ yu kɛ dɔ̀: Boɑnnɛrikɛɛsi (dɛ̀ɛ̀ tu fɛtɑpíɛ̀fɛ̀), 
\v 18 Ãntidee nɛ̀ Fidipu nɛ̀ Bɑtidemii nɛ̀ Mɑtie nɛ̀ Tomɑɑ nɛ̀ Adifee kó dɛbirɛ Isɑku, Tɑdee Simɔɔ Sedɔti kó fɛnɑfɛ kou, 
\v 19 nɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti wèè fìtɛ́ Yesu.
\s1 Yesu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ do dɔ́mɛ̀ kóò dɛ̀itɛ
\p
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ konní tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ ditĩ̀nnìi wɛ̃tɛ kɛ́tíínní bɑ́ Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ í mpɛ̀tɛ́ mɛfíè nkɛ bo di. 
\v 21 O cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ ti kèè dìì mɔ̀nnì kɛ́kɔtɛní kɛ bo ò dɛ̀itɛ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do nɑ́ɑ́mmɛ̀ kɛ tú o yɛ̀mmɛ̀ í nɑɑti.
\s1 Tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛ̀mɑ́ɑ̀ kó mutotímù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:22-32 nɛ̀ Duku 11:14-23, 12:10)
\p
\v 22 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do yɛ̀nní Sedisɑdɛmmu kɛ̀ bɛ̀ ntú: Obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì weè bo o miɛkɛ, nɛ̀ weè kó muwɛ̃rímú mmu ò bɛ̀tìmɛ̀ yɛbɔkɛ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ yu kɛ́ bɛ̀ ɑ̃ntɛ́ kɛ dɔ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì bo yĩ́mɛ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́bɛti obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì? 
\v 24 Kɛ̀ dikpɑ̀ɑ̀tìyuu dimɑ́ɑ̀ kɔbɛ totɛ́ kɛ kpɑ mbɛmɑ́ɑ̀ dɛ kó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo. 
\v 25 Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ mɛ ntotɛ́ kɛ kpɑ ntɛmɑ́ɑ̀ dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo. 
\v 26 Kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì totɛ́ kɛ kpɑ nhomɑ́ɑ̀, kɛ̀ mɛyɑtimɛ̀ bo o cuokɛ̀ o kpɑ̀tì bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo, tì bo deè.
\p
\v 27 Òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́tɑ onitikperì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́hɛí o kpɛrɛ, kɛ̀ í ketɛ́ koò boú, kòò mɛ nhò boú kɛ dèè dɛ mɔ̀nnì ò bo nɑ kɛ́hɛí o kpɛrɛ dɛmɔu o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ.
\p
\v 28 Timɔ́mmɔnti nti n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie mbo cĩ́ɛ̃́ mbɛnìtìbɛ̀ bɛ yɛi mmɛmɔu nɛ̀ yɛsɑ̃́ɑ̃̀mbɛ̀ bɛ̀ kù sɑ̃̀ɑ̃́ nyɛ̀. 
\v 29 Wèè mɛ mbo sɑ̃́ɑ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù Kuyie mbɑ́ɑ́ ò cĩ̀ɛ̃́, o yɛi bo mbo o ĩ́nkɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 30 Yesu do bɛ́i mmɛmmɛ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do túmɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì diì bo o miɛkɛ.
\s1 Yesu yɔ̃ nɛ̀ o nɛí bɛ̀ do ò wɑɑ̀mmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:46-50 nɛ̀ Duku 8:19-21)
\p
\v 31 Yesu yɔ̃ nɛ̀ o nɛí kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛní kɛ́mbo ditowɑɑ̀ kɛ́tɔ̃ nkɛ̀ bɛ̀ bo ò yùní. 
\v 32 Kòò nsɔ̃́ ditĩ̀nnì kɑ̀ri koò cɛ̃̀ɛ̃̀tɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A yɔ̃ nɛ̀ ɑ nɛí bɛ̀ bo ditowɑɑ̀ kɛ dɑ yu. 
\v 33 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: We ntú n yɔ̃ kɛ ɔ̃̀mbɛ tú n nɛí?
\p
\v 34 Kòo deè kɛ́wéntɛ́ wéntɛ́ bɛ̀ɛ̀ kɑ̀ri koò cɛ̃ɛ̃̀tɛ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ n yɔ̃ nɛ̀ n nɛí. 
\v 35 Wèè dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ weè tú n nɑntɛ̀ nɛ̀ n tɑ̃ũ̀ nɛ̀ n yɔ̃.
\c 4
\s1 Wèè yɑù o diitì kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:1-9 nɛ̀ Duku 8:4-8)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́nnɑ́ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì Kɑdidee kóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ tíínko o borɛ̀ kɛ́nsũ, kòo tɑ kɛ́nkɑri kudɑbɛkù dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ, kɛ̀ ditĩ̀nnì kɑ̀ri dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu mbɛ̀ tiè nyitié mpɛ́u nɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ miɛkɛ, kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: 
\v 3 Onìtì mɔù weè do yɛ̀ kɛ bo yɑɑ́ o diitì. 
\v 4 Ò yɑù dìì mɔ̀nnì kɛ̀ mɛdibii mmɑmɛ̀ɛ do kucɛ nùù kɛ̀ sinɔɔ kɔtɛní kɛ́ mɛ̀ di. 
\v 5 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do fɛkũũfɛ ĩ́nkɛ̀ mutɑ̃́ɑ̃́ nyí sũ dɛ̀ kɛ́cɑ̃rikɛ kɛ́yɛ̀nní, kɛ yɛ̃́ mutɑ̃́ɑ̃́ nyí sũmɛ̀ dɛborɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ diyiè tònkɛ̀ kɛ́ mɛ̀ tùɔ nkɛ̀ mɛ̀ɛ kpeí kɛ yɛ̃́ icĩɛ̃ nyí nɑmɛ̀ kɛ bo fííkú. 
\v 7 Kɛ̀ mɛdibii ntɛ̃mɛ̀ɛ do tipotì miɛkɛ kɛ̀ tìi ítɛ́ní kɛ́ mɛ̀ ɛ̃̀ṹtɛ́ bɑ́ mɛ̀ í nnɑ kɛ́pɛitɛ́. 
\v 8 Kɛ̀ mɛdibii ntɛ̃mɛ̀ɛ do kɛtenkɛ̀ wenni dɛ̀ kɛ́yɛ̀nní kɛ́nkótírí kɛ kpeńnì, kɛ̀ miɛ mpɛitɛ́ mɛbii nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ pɛitɛ́ mɛdibii sipísìkuɔ̀, kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ pɛitɛ́ mɛdibii ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100).
\p
\v 9 Koò dèè kɛ dɔ̀: Wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè, wèe keè!
\s1 Mùù te kɛ̀ Yesu do nɑ́ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:10-17 Duku 8:9-10)
\p
\v 10 Yesu ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì ditĩ̀nnì borɛ̀, o tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ bɛtɔbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò bonɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ o bekɛ dɛ kó yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ tú mù. 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie ndi bɛnkɛmu ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu kó timɔ́mmɔnti tìì sɔ̀ri, bɛtɔbɛ̀ biɛ m bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ nyɛ, 
\v 12 kɛ̀ bɛ̀ bo nwúó nkɛ bɑ́ɑ́ yɑ̀, kɛ́nyo kɛ bɑ́ɑ́ bɑntɛ́, bɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo ceetɛ kɛ̀ Kuyie mbɛ̀ cĩ̀ɛ̃́ mbɛ yɛi.
\s1 Yesu wèńkùnnɛmɛ̀ wèè yɑù o diitì kó tinɑ́ɑǹtì o tɑncɔ́ùmbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:18-23 nɛ̀ Duku 8:11-15)
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di í bɑntɛ́ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì di nɛ́ bo yĩ́mɛ kɛ́bɑntɛ́ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ tɛyɛ̀ yɛmɔu. 
\v 14 Ntɛ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tu mù: Wèè yɑù mɛdibii nweè tu wèè nɑ̀ɑ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì. 
\v 15 Mɛdibii mmɛ̀ɛ̀ do kucɛ nùù kɛ̀ mɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kɛ̀ bɛ̀ tì kèè, dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ dibɔɔ̀ kɔ̀tɛní kɛ tì dɛ̀itɛ. 
\v 16 Mɛdibii mmɛ̀ɛ̀ do fɛkũũfɛ ĩ́nkɛ̀, mɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ mbɛ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ keè Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ pɑ̃̀nkɛɛ tì cɔutɛ́ nɛ̀ kuyɛǹnɑɑtí. 
\v 17 Bɛ̀ mɛ nyí nyóu kɛ̀ tì bo fííkú bɛ miɛkɛ, bɛ̀ í nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ̀ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ tùɔkɛní dìì mɔ̀nnì yoo bɛ̀ bɛ̀ fɛ̃́ũ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Kuyie nnɑ́ɑǹtì bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ bútínnɛ́ Kuyie. 
\v 18 Mɛdibii mmɛ̀ɛ̀ do tipotì miɛkɛ mɛ̀ tu bɛ̀ɛ̀ kèè bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì. 
\v 19 Kɛ̀ kutenkù kó iyɛǹtotí nɛ̀ tikpɑ̀tì kó muwɑmmù kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ soutɛ́ nɛ̀ dɛtɛrɛ̀ dɛtɛrɛ̀ kó mɛdɔ́kùmɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ tɑ bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ́hɛ̃́ṹtɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì bɑ́ tì í nnɑ kɛ́pɛitɛ́. 
\v 20 Mɛdibii mmɛ̀ɛ̀ do kɛtenkɛ̀ wenni dɛ̀, mɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ keè bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ́ tì cɔutɛ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́wɑɑ́ mbɛtɔbɛ̀, yie sipísìtɑ̃ɑ̃ti, otɔù sipísìkuɔ̀, otɔù tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100).
\s1 Fìtírɛ̀ nɛ̀ tɛbiètɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:15, 10:26 nɛ̀ Duku 8:16-18)
\p
\v 21 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ́ dɛ̀ tɑ̀ɑ ntɛcètɛ̀ miɛkɛ yoo bɛ̀ɛ dɛ̀ ĩ̀ńnɛ́ mutɛ̃ĩ̀ fũ̀ɔ̃̀, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ cɔ̃nnɛ́ fɛcùùfɛ̀ nfɛ. 
\v 22 Kɛ yɛ̃́ dɛ̀mɑrɛ̀ í bomɛ̀ dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri kɛ í yóó feitɛ́. Dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri dɛ̀ yóó yɛ̀nnímu kuwenniku. 
\v 23 Wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè wèe keè!
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɑɑtɛnɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ndi yo tìì nɑ́ɑǹtì kpɛ́í, bɛ̀ bo di bennɛ́ nɛ̀ tɛbietɛ̀ di beú nɛ̀ tɛ̀ bɛtɔbɛ̀, kɛ́deè kɛ yíɛ́ dɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 25 Wèè mɔ̀kɛ bɛ̀ yóó ò yìɛ́mu, kɛ̀ wèè kpɑ bɛ̀ɛ dɛitoo dɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ò mɔ̀kɛ dɛ̀.
\s1 Tidibotì kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 26 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ onìtì wèè buɔtí wènwe mɛdibii nho pɑku miɛkɛ. 
\v 27 Kòo yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ yoo ò wùó, tidiitì nkótírí nɛ̀ timɑ́ɑ̀ kɛyènkɛ̀ nɛ̀ kuyie mbɑ́ ò í yɛ̃́ ti kótírí mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 28 Kɛtenkɛ̀ kɛɛ̀ ɔ̃ mpĩ́ mmutɔ̃mmú nɛ̀ kɛmɑ́ɑ̀ kɛ̀ tidiitì kòtírí kɛ́ketɛ́ kɛ́ɑ̃nnɛ́ difènnì kɛ́deè kɛ̀ mɛbii nnɛ́ ɑ̃nnɛ́ kɛ́píɛ. 
\v 29 Tì bi dìì mɔ̀nnì kòo tì dɛ̀itɛ kɛ yɛ̃́ mudidɛ̀ì tùɔ̀kɛmɛ̀.
\s1 Fɛyoǹfɛ̀ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:31-32, 34 nɛ̀ Duku 13:18-19)
\p
\v 30 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ti bo donnɛnɛ̀ bɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu? Ti bo yĩ́ dì dònnɛ̀ bɑ? 
\v 31 Ti bo yĩ́ dì dònnɛ̀ fɛyoǹfɛ̀ dòmmɛ̀ mmɛ kɛ kɛ̃ńnì. 
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ fɛ̀ buɔtí fɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́kótɛ́ kɛ́nɑɑ́ mmutie diɛmù nɛ̀ ibɑkɛ, kɛ̀ sinɔɔ yĩɛ̃ nyi ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 33 Nɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ miɛkɛ nkɛ pɛ́u ò do bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀mɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ bɛ̀ bo nɑ kɛ́keè mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 34 Yesu do ɔ̃ nɑ́ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ nyɛ sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ bo dìì mɔ̀nnì bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀ nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ wèe tì mbɛ̀ wénkùnnɛ timɔu pɑ́íí.
\s1 Yesu còńnɛ́mɛ̀ kuyɑɑkù nɛ̀ mɛniɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:18, 23-27 nɛ̀ Duku 8:22-25)
\p
\v 35 Dɛ kó diyiè dimɑ́ɑ̀ kuyuoku mɔ̀nnì, kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Tí séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ tɛrì.
\p
\v 36 Bɛ̀ cíɛ ndìì mɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè, kɛ ítɛ́nɛ̀ kudɑbɛkù Yesu do bo kùù miɛkɛ, kɛ̀ tidɑbɛɛtì tɛtìi ò nɛinɛ̀. 
\v 37 Kɛ̀ kuyɑɑkù kperíkù mɑkùu ítɛ́ní kɛ́nfuuti, kɛ̀ mɛniɛ ntɑɑ̀ kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ mmɔ́ nkɛ piɛku. 
\v 38 Kɛ̀ Yesu yie yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ cekɛ́ diyuceénnì o yuu. Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò èntɛ kɛ dɔ̀: Okótì kɛ̀ ti ku ɑ kpɛti í boɑ̀?
\p
\v 39 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ kɛ́pɛ́i nkuyɑɑkù kɛ dɔ̀: Cómmú! Kɛ́bɛ́innɛ̀ mɛniɛ nkɛ dɔ̀: Yĩ́ só!
\p Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ kuyɑɑkùu cómmú kɛ̀ mɛniɛ ndɔ̀ bɛ́u. 
\v 40 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ ndi ɑutɛ́ mɛmmɛ? Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di í n tɑ̃́?
\p
\v 41 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́ kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Wenninwe yie, kuyɑɑkù nɛ̀ mɛniɛ nkɛ̀ dɛ̀ yíé nhò yɛ̃ mmù?
\c 5
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ onìtì dibɔɔ̀ tɑ wè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:28-34 nɛ̀ Duku 8:26-39)
\p
\v 1 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́ kɛ́tuɔkɛ Sedɑsɑɑ kó kɛtenkɛ̀, 
\v 2 kɛ̀ Yesu ncutiní kudɑbɛkù, kòo nìtì mɔù, dibɔɔ̀ mɑrì tɑ wèe yɛ̀nní ifɔ̃ti kɛ́kétɛ́ní o bíɛ́kɛ̀. 
\v 3 Dɛ kóo nìtì do ɑ̃ ifɔ̃ti miɛkɛ nkɛ, bɑ́ bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í nnɔ nkoò bou bɑ́ nɛ̀ mɛfĩmmɛ. 
\v 4 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do ò boúmɛ̀ kucɛ mɛ̀pɛ́u mɛfĩmmɛ, kɛ tɑ́ú nho nɑɑ̀cɛ̀i timɑ́tì, kòo tɔ̃ũ mɛfĩmmɛ kɛ́bɔ́kɛ́ timɑ́tì. Òmɔù tɛ̃́nkɛ í nnɑ kɛ bo ò yɔ̀kùnnɛ. 
\v 5 Yɛmɔ̀rɛ̀ yɛmɔu kɛyènkɛ̀ nɛ̀ kuyie kòò nhɑrì ifɔ̃ti miɛkɛ nɛ̀ yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ wúótí kɛ bokù omɑ́ɑ̀ yɛpèrɛ̀.
\p
\v 6 Ò yɑ̀ní dìì mɔ̀nnì Yesu kɛ́cokóo kɛ́nínkú o ììkɛ̀, 
\v 7 kɛ́kuɔ́nko mɛdiɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti kpɛti dòmmɛ mí nnɛ̀ fɔ̃́, oĩ́nkɛ̀nkpɑ̀ɑ̀tì kó dɛbirɛ? N dɑ bɑ́ɑ́mmu nɛ̀ Kuyie nyètìrì ɑ bɑ́ nfɛ̃́ũ.
\p
\v 8 Kɛ yɛ̃́ Yesu do dì pɛ́immɛ̀ kɛ dɔ̀: Yɛ̀ onìtì yie mmiɛkɛ fɔ̃́ ndibɔɔ̀.
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu bekɛ dibɔɔ̀ kɛ dɔ̀: A yètìrì tú bɑ? Kɛ̀ di dɔ̀: N yètìrì tu kusṹkù, kɛ yɛ̃́ ti sũmɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ yɛ̀ mbɑ́ɑ́ nYesu kɛ tú: A bɑ́ɑ́ ti dennɛ dihɛì.
\p
\v 11 Kɛ sɔ̃́ kufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku mɑkù bo ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ diiti. 
\v 12 Kɛ̀ yɛɛ̀ bɔkɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ tí kɔtɛ kɛ́tɑ yɛfɔ̃̀nkɛ̀ yiɛ.
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Yɛ̀nnɛ̀, kɛ̀ yɛ̀ɛ yɛ̀ dɛ kóo nìtì miɛkɛ kɛ́tɑ kufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku, kɛ̀ kùu cokɛ́ kɛ́cútɛ́ní ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ́diu mɛniɛ mmiɛkɛ, yɛ̀ do bo mbo sikɔupísìdɛ́ (2000).
\p
\v 14 Bɛ̀ɛ̀ do cɛ̃mmù dɛ kó yɛfɔ̃̀nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́yeè dɛ kó tinɑ́ɑǹtì dihɛì miɛkɛ nɛ̀ dɛpɑɑnko, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ bo kɔtɛ kɛ́yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, 
\v 15 kɛ́tuɔkoo Yesu borɛ̀ kɛ́yɑ̀ onìtì yɛbɔkɛ̀ kusṹkù do tɑ wè kòò kɑ̀ri kɛ ɑ̃ tiyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tì, kòo yɛ̀mmɛ̀ wenkɛ, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ. 
\v 16 Bɛ̀ɛ̀ do dɛ̀ bo kɛ yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ onìtì yɛbɔkɛ̀ tɑ wè, nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ yɛfɔ̃̀nkɛ̀. 
\v 17 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe yɛ̀ bɛ tenkɛ̀.
\p
\v 18 Yesu tɑti dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù onìtì yɛbɔkɛ̀ do tɑ wè kòo ò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀ ò bo nhò nɛínɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ Yesu yetɛ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kò nhɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ ɑ kɔbɛ ti Yiɛ̀ ndɑ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, nɛ̀ ò dɑ kuɔ́ mmɛ̀ɛ̀ botí mɛsémmɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ weè nìtìi kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntoo kutempɛ̃ yɛhɛkɛ̀ tɛpíítɛ̀ kɔku kumɔu miɛkɛ Yesu dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu.
\s1 Yesu còńnɛ́mɛ̀ onitipòkù yɔ́ntì kɛ fòùkùnnɛ Sɑiduusi sɑpùmbirɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:18-26 nɛ̀ Duku 8:40-56)
\p
\v 21 Kɛ̀ Yesu séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ nɛ̀ kudɑbɛkù kɛ̀ kunitisṹkùu tíínko o borɛ̀ mɛniɛ nnùù. 
\v 22 Kɛ̀ kutííntouku kóo kótì mɔù bɛ̀ tu wè Sɑiduusi kòo tuɔkɛní kɛ́yɑ̀ Yesu kɛ́nínkóo o ììkɛ̀, 
\v 23 kóò bɑ́ntɛ̀ nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu kɛ dɔ̀: N sɑpùmbirɛ dɛɛ̀ mɑ̀ùnɛ̀ mukṹṹ, n dɑ bɑ́ɑ́mmu kɔtɛní kɛ́nɔ́ɔ́ nhɑ nɔu dɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ miɛtɛ́, kɛ́nfòù.
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu ò nɛinɛ̀ kɛ̀ ditĩ̀nnì nhò urínɛ̀ koò ɛ̃̀ṹ tipíìtì timɔu.
\p
\v 25 Kòo nitipòkù mɔù dɛ̀ bo kɛ mɔ ntiyɔ́ntì yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ bɑ́ tì í commu. 
\v 26 Kòò kɔ̀rì bɛdòòtórìbɛ̀ pɛ́u borɛ̀ kɛ fɛ̃̀ṹtɛ́ mɛdiɛ̀, kɛ cɑ̀kɛ o díítí imɔu bɑ́ dɛ̀ í tɔ̃ũkú, kɛ̀ dɛ̀ pètìnkɛ nɛ́ yetíróo mɛdiɛ̀. 
\v 27 Kòo keè kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nYesu kpɛ́í kòo kɔtoo ditĩ̀nnì miɛkɛ, kɛ kétóo Yesu fɔ̃ǹkúò bíɛ́kɛ̀ kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì. 
\v 28 Nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ yɛ̃́ kɛ dò mbɑ́ kòo nɑ kɛ kɑ̀ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì ò bo miɛtɛ́. 
\v 29 Ò kɑ̀ɑ́kɛ́ mɛm̀mɛ Yesu yɑɑ̀bòrì, kòo yɔ́ntì pɑ̃̀nkɛɛ cómmú, kòo bɑntɛ́ o kɔ̃̀ntì miɛkɛ o mɔmmú dèèmɛ̀. 
\v 30 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ muwɛ̃rímú mɑmù yɛ̀mɛ̀ o miɛkɛ kɛ́wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́bekɛ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: We nkɑ̀ɑ́kɛ́ n yɑ̀ɑ̀tì? 
\v 31 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A wúó nkɛ̀ ditĩ̀nnì dɑ ɛ̃́ṹ miɛ̀ mbotí kɑ̀ɑ bèkú wèè dɑ kɑ̀ɑ́kɑ́ɑ̀?
\p
\v 32 Kɛ̀ Yesu nwéí tipíìtì timɔu kɛ bo yɑ̀ wèè ò kɑ̀ɑ́kɛ́. 
\v 33 Dɛ mɔ̀nnì kòo nitipòkù kɔ̃̀ntì ɑu nɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nkɛ yɛ̃́ ò yɛ̃́mɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ o kɔ̃̀ntì miɛkɛ, kòo tɔ́ɔ́nko Yesu borɛ̀ kɛ nínkóo o ììkɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ timɔ́mmɔnti. 
\v 34 Kɛ̀ Yesu nɛ́ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ miɛkùnnɛmu, kɔtɛ kɛ̀ dɛ̀ nnɑɑti, kɑ̀ɑ mɔmmúu deè.
\p
\v 35 Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ kutííntouku kóo kótì kɔbɛɛ tuɔkɛní kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A sɑpùmbirɛ kumu ɑ bɑ́ɑ́ bennɛ́ kɛ́nkɔɔ́nnɛ̀ okótì.
\p
\v 36 Kɛ̀ Yesu mbúútí bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì, kɛ́nɑ́kɛ́ Sɑiduusi kɛ dɔ̀: N tɑ̃́ mɑ́ɑ̀, kɛ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù.
\p
\v 37 Yesu í nyie koò mɔù bo ò nɛinɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ í tú Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ o nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃. 
\v 38 Bɛ̀ tùɔ̀koo dìì mɔ̀nnì kutííntouku kóo kótì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Yesu yɑ̀ kunitisṹkù kɛ̀ kutoweku dɑ́ɑ́tí kɛ̀ bɛ̀ kuɔ̀ nyɛkúdɑbùò. 
\v 39 Kòo tɑroo kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nte kutoweku kuu? Di kuɔ̀nnɛ̀ bɑ? Dɛbirɛ í ku dɛ̀ yɛ̃̀ kɛ duɔ́mu.
\p
\v 40 Kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú kòo bɛ̀ dènnɛ kɛ́yú dɛbirɛ cicɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò nɛínɛ̀ kɛ́tɑnnɛ̀ dɛbirɛ duɔ́ dɛ̀, 
\v 41 kɛ́pĩ́ ndɛsɑpùmbirɛ nɔ̀ùtɛ̀ kɛ dɔ̀: Tɑritɑkumi! (Dɛ̀ɛ̀ tu: Dɛsɑpùmbirɛ, ítɛ́ kɛ̀ míì mɛ nyɛ̃!).
\p
\v 42 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ dɛsɑpùmbirɛɛ ítɛ́ kɛ́centɛ. Dɛ̀ do mɔkɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ ndi, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nkɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́. 
\v 43 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkòò mɔù tì keè, kɛ́deè kɛ dɔ̀: Duɔ́nnɛ̀ dɛsɑpùmbirɛ mudiì kɛ̀ dɛ̀ɛ di.
\c 6
\s1 Yesu ɛì kɔbɛ do í ò tɑ̃́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:53-58 nɛ̀ Duku 4:16-30)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́nɛinɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì ò bìíkú dì. 
\v 2 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu mbɛ̀ tiè nkutííntouku miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di, kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ò yɑ̀ dɛ diɛ nkó dimɑ̀ɑ̀? We nhò duɔ́ ndɛ kó mɛciì, ò yĩ́mɛ kɛ nɑ kɛ dɔɔri tidiɛtì ò mɛ̀ ndɔ̀ɔ̀ri tì? 
\v 3 Dɛ̀ í tú wenwe odɑbɛɛsṹɔ̃̀tɑ̀ɑ̀? Mɑɑri birɛ í dɔkɑɑ̀? Isɑku nɛ̀ Sosɛsi, Sudi nɛ̀ Simɔɔ bɛ kóo kótɑ̀ɑ̀? O tɑ̃bɛ̀ í bo diɛ ti cuokɑ̀ɑ̀?
\p Nɛ̀ dɛ kpɛ́í bɛ̀ í nhò tɑ̃́. 
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu ɔ̃ ndému Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò, o ɛì kɔbɛ nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ bɛɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nhò dé.
\p
\v 5 Dɛborɛ̀ Yesu í ndɔ̀ɔ̀ tidiɛtì mɑtì pɛ́u, kɛ̀ dɛ̀ í tú ò nɔ̀ɔ́mmɛ̀ o nɔu bɛmuɔmbɛ mɑbɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ miɛtɛ́. 
\v 6 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Yesu mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ í ò tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\s1 Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ dɛ́bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:35, 10:5-15 nɛ̀ Duku 9:1-6)
\p
\v 7 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu ńcentì yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì, mɛmmɛ kòo yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ tũɔ̃̀ mbɛ̀dɛ́bɛ̀ dɛ́bɛ̀, kɛ́ bɛ̀ duɔ́ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀. 
\v 8 Di ńtɔ di pɑ̀ɑ̀ti mɑ́ɑ̀, di bɑ́ ntɔ mudiì yoo kudɔukù yoo idíítí. 
\v 9 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ãnnɛ́nɛ̀ di nɛùtì, di bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ dɛ́ɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di tùɔ̀kɛ dihɛì mɑrì kɛ bɑ̀tɛ́ tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ di ndɛ mbo kɛ yɑ̀ɑ ítɛ́nɛ̀ dɛ kó dihɛì miɛkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ dihɛì mɑrì kɔbɛ í dɔ́ kɛ di cɔutɛ́, bɛ̀ mɛ nyí dɔ́ kɛ́ di kémmú di ítɛ́ dɛ kó dihɛì, kɛ́kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ di nɑɑ̀cɛ̀tɑ̃́ɑ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò mmɛyɛi nkéríní bɛ yɔ ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 12 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntɛ bɛnìtìbɛ̀ kɛ tú bɛ̀ɛ ceetɛ bɛ borimɛ. 
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ mbɛtì yɛbɔkɛ̀ pɛ́u yɛ̀ɛ̀ tɑ bɛnìtìbɛ̀, kɛ wɑ́ɑ́rì bɛmuɔmbɛ pɛ́u mɛkùɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ miɛrí.
\s1 Edɔti kùɔmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:1-12 nɛ̀ Duku 9:7-9)
\p
\v 14 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì Edɔtii keè kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nYesu kpɛ́í, kɛ yɛ̃́ o yètìrì do feitɛ́mɛ̀ tipíìtì timɔu kɛ̀ bɛ̀ ntú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi weè wɛ̃̀tɛ kɛ yɑ̃̀ńtɛ́, kɛ̀ dɛɛ̀ te kòo mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú kɛ dɔɔri tidiɛtì.
\p
\v 15 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ ntú: Edii nwe Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò diɛwè.
\p Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù nwe kòo dònnɛ̀ bɛtɔbɛ̀ do dòmmɛ̀.
\p
\v 16 Edɔti tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ dɔ̀: N sòò kùɔ wèè Isɑ̃ɑ̃ weè wɛ̃tɛ kɛ yɑ̃̀ńtɛ́.
\p
\v 17 Kɛ yɛ̃́ dɛ kóo Edɔti weè do pĩ̀ḿmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́boú, kɛ́kpetínnɛ́. Edɔti do fìètɛ o nɑntɛ̀ Fidipu pokù Edodiyɑti nwe kɛ́puokɛ. 
\v 18 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ o nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ í wenni kɛ dò nhɑ́ puokɛ ɑ nɑntɛ̀ pokù. 
\v 19 Kɛ̀ Edodiyɑti miɛkɛɛ pɛikɛ Isɑ̃ɑ̃ kòo nwɑnti kɛ bo ò kùɔ, ò mɛ nyí nnɑ, 
\v 20 kɛ yɛ̃́ Edɔti do démɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ koò kɑ̃nkɛ́, kɛ yɛ̃́ kɛ dò nhò tu onìtì wèè dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ kɛ kpɑ mɛyɛi. Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ níí nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ ò di kòo bɑɑ nɛ́ ndɔ́ kɛ́ nhò kèḿmú.
\p
\v 21 Kɛ̀ diyiè mɑrì nɛ́ mbo Edodiyɑti yóó díínnɛ̀ dì kɛ́dɔɔ̀ ò mɛ̀ ndɔ́mɛ̀. Kɛ̀ Edɔtii ɑ̃nnɛ́ o pɛitɛ́yiè kó dibɑnni, kɛ́yú bɛnitidiɛbɛ̀ o ɛì kɔbɛ nɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ iwɛ̃ĩ yɛmbɛ̀, nɛ̀ Kɑdidee ɛkɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀. 
\v 22 Kɛ̀ Edodiyɑti kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ntɑ bɛ̀ kɑ̀ri dɛ̀, kɛ́hɑɑ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ nɑrikɛ Edɔti nɛ̀ ò yu bɛ̀, kòo kpɑ̀ɑ̀tì Edɔtii bɛ́i nkɛ dɔ̀: Osɑpɑ̀ɑ̀ m bekɛ ɑ dɔ́ dɛ̀, m bo dɛ̀ ndɑ duɔ́.
\p
\v 23 Bɑ́ kɛ̀ n kpɑ̀tì kó dikéè ndi, m bo dɑ duɔ́. Míì mɛ nyɛ̃.
\p
\v 24 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ nyɛ̀ kɛ́bekɛ o yɔ̃ kɛ dɔ̀: M bo ò bekɛ bɑ? Kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bekɛ we Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi yuu.
\p
\v 25 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ nwɛ̃tɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́tɑ okpɑ̀ɑ̀tì kɑ̀ri dɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́ ɑ́ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀mbɑ̀ mmiɛ Isɑ̃ɑ̃ yuu ndi dibuu miɛkɛ kɛ́ n duɔ́.
\p
\v 26 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, ò mɛ nyí ndɔ́ kɛ́yetɛ kɛ yɛ̃́ ò diɛmmɛ̀ kɛ bɛ́i nho nɛ́pobɛ̀ ììkɛ̀. 
\v 27 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi pɑ̃̀nkɛɛ tɔ̃ nkuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kɛ́ kù nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ dikpetíntou kɛ́ n tɔní Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi yuu. 
\v 28 Kɛ̀ kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkùu kɔtɛ kɛ́féútɛ́ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́ɑ̃nnɛ́ o yuu dibuu miɛkɛ kɛ́kɔtɛnní kɛ́ dì duɔ́ nhosɑpɑ̀ɑ̀ nkòo di duɔ́ nho yɔ̃. 
\v 29 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tì kèè, kɛ́kɔtɛ kóò tùótɛ́ kɛ́kũnnɛ́.
\s1 Yesu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ nɛ̀ siyĩĩ sinùmmù kɛ̀ dɛ̀ɛ sṹṹ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:13-21 nɛ̀ Duku 9:10-17 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:1-14)
\p
\v 30 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kɛ́tíí mbɛmɔu Yesu borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ nɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tìì kó dimɑ̀ɑ̀. 
\v 31 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti ítɛ́nɛ̀ kɛ́kɔtɛ mɛkɛntímɛ̀ kɛ̀ dí om̀pɛ̀ sɑ́m̀pɔ́. Kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ do sũmɛ̀ kɛ̀ biɛ nkɔ̀rìní kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ iiti bɑ́ bɛ̀ í mpɛ̀tɛ́ mɛfíè nkɛ bo di.
\p
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ bo kɔtɛ dibòrì mɑrì dìì ciɛ́. 
\v 33 Bɛ̀ kérí dìì mɔ̀nnì kɛ̀ tipíìtì timɔu kɔbɛɛ bɛ̀ yɑ̀, kɛ́ bɛ̀ bɑntɛ́, kɛ́cokɛ́ bɛ nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ́ bɛ̀ diɛ́nnɛ̀ dɛ bíɛ́kɛ̀.
\p
\v 34 Yesu cùtɛ́ní dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ́yɑ̀ ditĩ̀nnì diɛrì kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ nnɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do dòmmɛ̀ ipe ìì kpɑ inyi ocɛ̃nti, kòo pɑ̃̀nkɛ mbɛ̀ tiè Kuyie nnɑ́ɑǹtì pɛ́u. 
\v 35 Diyiè dèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti bo dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ nkɛ diɛ nkɛ̀ diyiè diɛ nkɛ dèè. 
\v 36 Cíɛ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dɛpɑɑ nkó sicɛ̃́ĩ nɛ̀ sihɛkɛsí sìì dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ́dontɛ́ kɛ́di.
\p
\v 37 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi di mɔ́mmɔmbɛ duɔ́nɛ̀ bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A dɔ́ ti kɔtɛ kɛ́dontɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ yɛwe sikɔusìdɛ́ (200) tɔ̃mmú díítí nyi kɛ́ bɛ̀ duɔ́nɑ́ɑ̀?
\p
\v 38 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀dɛ? Kɔtɛnɛ̀ kɛ́yɑ̀. Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́yɑ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛní kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù ndi nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì.
\p
\v 39 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Kɑnnɛnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ timúsũ̀ũ̀tì ĩ́nkɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀. 
\v 40 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kɑ̀nnɛ biɛ ntɛkɔ̀ùtɛ̀ kɔ̀ùtɛ̀, bɛtɔbɛ̀ sipísìnùmmù nùmmù. 
\v 41 Kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù bɛmbɛ nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì sinsi kɛ́bɔ́útɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, kɛ́deè kɛ́ mbɛ̀ wɛ́ú, kɛ duɔ̀ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ toti bɛnìtìbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ totínɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì sinsi bɛmɔu. 
\v 42 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ bɛmɔu kɛ́nsɑ̀nnɛ̀. 
\v 43 Kɛ̀ yɛpɛ̃́ɛ̃̀wɛ́tíyɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́píɛ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ nɛ̀ siyĩĩ sìì sùɔ́. 
\v 44 Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ do cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kóò pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ do bo sikɔupísìnùmmù (5000) ndi.
\s1 Yesu do kérímɛ̀ mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:22-33 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:16-21)
\p
\v 45 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu duɔ́ nkòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ bo niitɛ́ kɛ́séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ Bɛtisɑidɑɑ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ wenwe nkpɑɑ́ kɛ cíɛnko bɛnìtìbɛ̀. 
\v 46 Ò bɛ̀ cíɛ ndìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ́dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ bo bɑ́ntɛ̀ nKuyie. 
\v 47 Dɛ̀ bììtɛ dìì mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ nkudɑbɛkù kɑ̃̀ɑ̃́kɛ́ mɛniɛ ncuokɛ̀ kɛ̀ Yesu kpɑɑ́ diyɑ́ɑ̀ o mɑ́ɑ̀, 
\v 48 kɛ́bɑntɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɑ̀ùnɛ̀mɛ̀ kuyɑɑkù kɛ yɛ̃́ kù do fuutinímɛ̀ bɛ ììkɛ̀ bíɛ́kɛ̀ nkɛ, kukṹnwentóo mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nkéróo bɛ bíɛ́kɛ̀ kɛ ceǹtì mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀, kɛ ndɔ́ kɛ nɑ mbɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 49 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yɑ̀ kòò kèríní mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò ndibɔɔ̀ mɑrì ndi, kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ́nko mɛdiɛ̀. 
\v 50 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do ò yɑ̀mɛ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́, kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́ mínwe.
\p
\v 51 Kòo tɑroo bɛ borɛ̀ kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ̀ kuyɑɑkùu cómmú, kɛ̀ dɛ̀ɛ di Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɛdiɛ̀ 
\v 52 bɑ́ nɛ̀ ò do mɛ ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ɛ sṹṹ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ bɑɑ ńkpeńnì. Bɛ̀ í nnɑ kɛ́bɑntɛ́.
\s1 Bɛmuɔmbɛ do kɑ́ɑ́mmɛ̀ Yesu yɑɑ̀bòrì kɛ miɛrí
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:34-36)
\p
\v 53 Bɛ̀ sèńtɛ́ dìì mɔ̀nnì mɛniɛ nkɛ́tuɔkɛ Sennɛsɑrɛti kó kɛtenkɛ̀, kɛ́pítínnɛ́ bɛ dɑbɛkù. 
\v 54 Bɛ̀ yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ bɑntɛ́ Yesu, 
\v 55 kɛ́nkɔrì tipíìtì timɔu kɛ́ntɔu bɛmuɔmbɛ nɛ̀ bɛ dúɔ̀ kɛ kɔrìnko o borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ kèè kòò bo dɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kɔ̀tɛnko. 
\v 56 Bɑ́ kɛ̀ Yesu kɔ̀tɛ kùù píkù sihɛkɛsí yoo yɛhɛkɛ̀ yoo dɛpɑɑ, bɛnìtìbɛ̀ ńtɔuo bɛmuɔmbɛ kɛ dɔunko yɑɑ́rɛ̀ koò bɑ̀ɑ́ nkɛ tú wèe yóu kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑ́ɑ́kɛ́ bɑ́ o yɑɑ̀bòrì fũ̀ɔ̃̀. Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ ò kɑ̀ɑ́ nkɛ̀ bɛ̀ mmiɛrí.
\c 7
\s1 Kuyie nkó ikuɔ́ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kpɛyi
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 15:1-9)
\p
\v 1 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ìtɛ́ní Sedisɑdɛmmu kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nYesu borɛ̀, 
\v 2 kɛ́yɑ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɑbɛ̀ yommɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í nìtɛ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀.
\p
\v 3 Kɛ yɛ̃́ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Sifubɛ tɔbɛ̀ bɛmɔu bɛ̀ɛ̀ tũ mbɛ yɛmbɛ̀ kó ikuɔ́, bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ í ndi kɛ í nìtɛ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 4 Bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ konní dikɑ̃̀tìrì kɛ́nitɛ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀ mmɛ kɛ nɛ́ di, kɛ mɔkɛnɛ̀ ikuɔ́ tɛì pɛ́u bɛ̀ yóó nhɛirí mɛ̀ɛ̀ botí ibòòkɛ nɛ̀ yɛdɔ́ nɛ̀ sikṹmboó timɑ́tì kpɛsi.
\p
\v 5 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ í tũ nti yɛmbɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ yo mbɑ́ bɛ̀ í nìtɛ ikuɔ́ nyɛ̃mmɛ̀?
\p
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀, Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑɑtimu ò wɑ̃̀ũ dìì mɔ̀nnì di kpɛ́í nkɛ tú:
\q1 Bɛ nnìtìbɛ̀ sɑ̃ntí Kuyie nnɛ̀ bɛ nɔ̀ nyɛ,
\q1 kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ nɛ́ kù dɛ̀tɛ́nɛ̀.
\q1
\v 7 Bɛ̀ kù bɑ́ɑ́ ndɛtetìrɛ̀ ndɛ,
\q1 kɛ yɛ̃́ bɛ̀ tùótɛ́mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ dɔú nyìì kuɔ́
\q1 kɛ tuonko bɛtɔbɛ̀,
\q1 kɛ dònnɛ̀ ì tu Kuyie nkpɛyi.
\m
\v 8 Kɛ̀ Yesu nsɔkɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: Di bùtínnɛ́mu Kuyie nkó ikuɔ́ kɛ tũ mbɛnìtìbɛ̀ dɔú nyì.
\p
\v 9 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Di mɛ̀nkɛ bùtínnɛ́mu pɑ́íí Kuyie nkuɔ́ kɛ tũ ndi mɔ́mmɔmbɛ di kpɛyi. 
\v 10 Mɔyiisi bɛ́immu kɛ tú: A ndé ɑ cicɛ nɛ̀ ɑ yɔ̃, kɛ yíé mbɛ̀ yɛ̃ mmù. Kɛ̀ wèè sɑ̃̀ɑ̃́ nho cicɛ yoo o yɔ̃ bɛ̀ɛ ò kùɔ. 
\v 11 Kɛ̀ díndi tú: Kòo nìtì nɑ̀kɛ́ o cicɛ yoo o yɔ̃ kɛ tú: N nɑ n dɑ pɑ̃ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ n dɛ duɔ́ nKuyie nku, dɛ̀ dèèmu. 
\v 12 Nɛ̀ dɛ kó ikuɔ́ miɛkɛ kɛ̀ di bɛ̀ pɑ̃ kucɛ bɑ́ bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í teennɛ̀ bɛ cicɛbɛ̀ nɛ̀ bɛ yɔ̃bɛ̀. 
\v 13 Nɛ̀ dɛ miɛkɛ kɛ kɔ̀ù Kuyie nkó ikuɔ́ kɛ tuonko bɛnìtìbɛ̀ kpɛ́í ditɔbɛ̀, kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔɔrinɛ̀ dɛtɛrɛ̀ dɛtɛrɛ̀ pɛ́u mɛ̀ kó kubotí.
\s1 Dɛ̀ɛ̀ sĩ̀nkùnko onìtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 15:10-20)
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́yú ditĩ̀nnì kɛ́ dì nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Kéntɛ́nɛ̀ dimɔu mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́keè. 
\v 15 Dɛ̀mɑrɛ̀ í bo onìtì bo di dɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ tɑ o miɛkɛ kóò sĩ̀nkùnnɛ, dɛ̀ɛ̀ yìɛ̀ní onìtì nùù dɛɛ̀ ò sĩ̀nkùnko. [ 
\v 16 Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè, wèe keè!]
\p
\v 17 Yesu ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì ditĩ̀nnì borɛ̀ kɛ kò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tu mù. 
\v 18 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi múnkɛ di í nɑ kɛ bɑntɑ́ɑ̀? Di í yɛ̃́ kɛ dò nhonìtì yo ndɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ tɑɑ̀ o miɛkɛ dɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kóò sĩ̀nkùnnɑɑ̀? 
\v 19 Kɛ yɛ̃́ dɛ̀ í tɑɑ̀mɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ, dɛ̀ tɑɑ̀ o pɔutì nti kɛ kɔrì kɛ yiɛ̀.
\p (Yesu do dɔ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ tú tidiitì timɔu wennimu.) 
\v 20 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɛ̀ɛ̀ yìɛ̀ní onìtì nùù dɛɛ̀ ò sĩ̀nkùnko. 
\v 21 Kɛ yɛ̃́ onìtì yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ nkɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ yɛimɛ yiɛ̀nímɛ̀, mɛɛ̀ ɔ̃ nte koò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, mɛ̀ɛ̀ tú: A bo ndɔuti dɔutinɛ̀mɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ yoo bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ muyóò nɛ̀ munitikɔ̀ù. 
\v 22 A bo yóumɛ̀ ɑ pokù yoo ɑ dɔù kɛ́nyiɛ̀ kɛ dɔunɛ̀ bɛtɔbɛ̀, kɛ í diɛ̀ ntikpɑ̀tì, ɑ bo ndɔrimɛ̀, ɑ bo ciitɛ́mɛ̀ otɔù, nɛ̀ mufòmmu yɛimu, nɛ̀ mɛhɛ̃ɛ̃mmɛ̀, ɑ bo cɑɑ̀rɛ̀mɛ̀ otɔù yètìrì, ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ tɛpɔ̀tɛ̀, dɛyɛìnkpɛrɛ kó mudɔɔ̀rìmù. 
\v 23 Dɛ kó mɛyɛi mmɛmɔu yìɛ̀ní onìtì yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ nkɛ koò sĩ̀nkùnko.
\s1 Onitipòkù wèè do kɛ̃kùnnɛ omɑ́ɑ̀ kɛ pɛ́tɛ́ mɛteèmmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 15:21-28)
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ Tiiri kó dihɛì, tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑtɛ̀, bɑ́ ò í ndɔ́ òmɔù nyɛ̃́ o kpɛ́í, ò mɛ nyí nnɑ kɛ bo sɔri. 
\v 25 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkòo nitipòkù mɔù dibɔɔ̀ mɑrì tɑ wèè birɛ, kòo keè kɛ̀ bɛ̀ tu Yesu dɛ̀ bo kòo pɑ̃̀nkɛɛ cokɛ́ kɛ́kɔtɛ Yesu borɛ̀ kɛ nínkóo o ììkɛ̀. 
\v 26 Dɛ kóo nitipòkù do í tú Sifubɛ kó kubotí kou bɛ̀ do ò pɛitɛ́ Siirii nwe Fenisii kó dihɛì miɛkɛ. Kòo bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe dennɛ dibɔɔ̀ dìì tɑ o sɑpùmbirɛ. 
\v 27 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ ibí ketɛ́ kɛ́di kɛ́nsɑ̀nnɛ̀, kɛ yɛ̃́ dɛ̀ í wenni ɑ bo túótɛ́mɛ̀ ibí kó mudiì kɛ́duɔ́ nyimɔbí. 
\v 28 Kòo nitipòkùu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, n Yiɛ̀ n yí yetɛ, imɔbí nɛ́ ɔ̃ ndɛ́úmu ibí yo nkɛ̀ dɛ̀ɛ̀ duò. 
\v 29 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ ɑ bɛ́i ntìì nɑ́ɑǹtì kpɛ́í, kò nkɛ̀ dibɔɔ̀ yɛ̀mu ɑ sɑpùmbirɛ miɛkɛ.
\p
\v 30 Kòo kò kɛ́nsɔ̃́ o birɛ duɔ́ bɛ́u dɛ dɔ́ù ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dibɔɔ̀ yɛ̀.
\s1 Yesu kèèkùnnɛmɛ̀ tɛɔ̃̀ntɛ̀ kɛ̀ tɛ̀ nnɔ nkɛ nɑ́ɑ́ mmɛsɑ̀ɑ̀
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ Tiiri kɛ́yɛ̀nnɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ kutempɛ̃ nyɛhɛkɛ̀ tɛpíítɛ̀ kɔku kɛ́tuɔkɛ Kɑdidee kó mɛniɛ. 
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnní tɛɔ̃̀ntɛ̀ mɑtɛ̀ Yesu borɛ̀, bɑ́ tɛ̀ í nɔ nkɛ nɑ́ɑ́ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ tɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe nɔ́ɔ́ nho nɔu tɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́ tɛ̀ miɛkùnnɛ. 
\v 33 Kɛ̀ Yesu nɛ́ tɛ̀ dɛ̀tɛ kɛ́kɛntɛ́nɛ̀ ditĩ̀nnì, kɛ́bɑɑ́ o nɔ́mbɛ tɛ to miɛkɛ, kɛ́deè kɛ́sutɛ o nɔ́mbifɛ kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ tɛ nɔ́ndɛnfɛ̀, 
\v 34 kɛ́deè kɛ́bɔ́útɛ́ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ́wei mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Efufɑtɑɑ! (Dɛ̀ɛ̀ tu yɛ̀ɛ kpetɛ́).
\p
\v 35 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ kɛ̀ tɛɛ̀ ɔ̃̀ntɛ̀ɛ keè, kɛ́nɑ kɛ́nnɑ́ɑ́ mmɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 36 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkòo mɔùu tì kèè, kɛ̀ bɛ̀ɛ yetɛ kɛ́nnɑ́ɑ́, kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́, kɛ̀ bɛ̀ ncĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ nɑ́ɑntɛ tipíìtì timɔu. 
\v 37 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ mɛdiɛ̀ mmɔ́mmɔmmɛ kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ò dɔ̀ɔ̀ri dɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ wennimu mɛdiɛ̀, nhò kèèkùnko yɛwũ̀ɔ̃̀ nyɛ̀ɛ̀ nɔ́ndiɛ́ ndɑ̀ri kɛ̀ yɛ̀ nɑ kɛ nɑ̀kɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀.
\c 8
\s1 Yesu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ di
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 15:32-39)
\p
\v 1 Diyiè tɛrì mɑrì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tó tíí nYesu borɛ̀ kɛ́nsũ bɛ̀ í mmɔkɛ bɛ̀ bo di mù, 
\v 2 kɛ̀ Yesu yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɛsémmɛ̀ mɛɛ̀ mpĩ̀ńnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ biɛ! Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì ndi yíe nkɛ̀ bɛ̀ m bonɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í mɔkɛ bɛ̀ yo mmù. 
\v 3 Kɛ̀ m bɛ̀ cíɛ mbɛ̀ bo duónɛ̀ dikònnì kucɛ kɛ yɛ̃́ bɛ̀mɑbɛ̀ bonnímɛ̀ dɛdɛ́tirɛ̀. 
\v 4 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti bo pɛ́tɛ́ dɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ dikpɑ́ɑ̀ dii mmiɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́nsɑ̀nnɛ̀? 
\v 5 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀dɛ? Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀.
\p
\v 6 Kòo duɔ́ nkɛ̀ ditĩ̀nnì kɑroo kɛtenkɛ̀, kòo túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛyiekɛ̀ bɛmbɛ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, kɛ́ bɛ̀ wɛ̀rí kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ totí bɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ totí. 
\v 7 Kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ tɔnɛ̀ siyĩĩ sɑ́m̀pɔ́sì mɑsì kɛ̀ Yesu mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ sì totí. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ di bɛmɔu kɛ́nsɑ̀nnɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ nsúɔ́ nkɛ píɛ́kɛ́ yɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ. 
\v 9 Dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ do bo mbo sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ (4000) ndi bɛ̀ɛ̀ di. Kɛ̀ Yesu duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kò. 
\v 10 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ́kɔtɛ Dɑdimɑnutɑɑ kó kɛtenkɛ̀.
\s1 Fɑdisĩɛ̃bɛ do díímɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:38-39, 16:1-4 Duku 11:16-29, 12:54-56)
\p
\v 11 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ ndíí Yesu kɛ́kɔtɛní kɛ́ nhò nɛ̀ìnɛ̀ kɛ tú: Dɔɔ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bo cútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀, dɛ̀ɛ̀ bo bɛnkɛ Kuyie nkuù dɑ tɔ̃nnímɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ Yesu wei mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ di mmɔ̀nnì kɔbɛ m békú kɛ tú n dɔɔ̀ tidiɛtì. Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yɑ̀ tidiɛtì mɑtì.
\p
\v 13 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́tɑ kudɑbɛkù kɛ́séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ tɛrì.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do í bɑntɛ́ ò dɔ̀ɔ̀ri tìì diɛtì bonɛ̀ní dɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:5-12 nɛ̀ Duku 12:1)
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ yɛ̃̀ mbɛ̀ bo ntɔmɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ kɛ́ntɔ pɛ̃́ɛ̃̀ omɑ́ɑ̀ bɛ dɑbɛkù miɛkɛ. 
\v 15 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɑɑtɛnɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Edɔti bɛ kó mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mu kpɛ́í.
\p
\v 16 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Ò nɑ̀ɑ́ mmiɛ nti í tɔ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀.
\p
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di toti di yɛ̀mmɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ ĩ́nkɛ̀, di mu nyí bɑntɑ́ɑ̀? Di mu nyí yĩ̀ɛ̃́tɑ́ɑ̀? 
\v 18 Di to yɛɛ̀ kpeńnɑ̀ɑ̀? Di mɛ mmɔ̀kɛ inuɔ nkɛ í wúónɑ́ɑ̀? Di mɛ mmɔ̀kɛ yɛto kɛ í yoɑ̀? 
\v 19 Di í kpɑɑ́ kɛ yɛ̃́ n sòò wɛ̀rí pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnùmmùu (5000) cɑ́ɑ́kɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ sùɔ́ nkɛ́mpíɛ́kɛ́ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ yɛ̀dɛ̀ kɛ̀ di tɔɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀. 
\v 20 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ n wɛ́rí pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ (4000) cɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́mpíɛ́kɛ́ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ yɛ̀dɛ kɛ̀ di tɔ? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ́ di mu nnɛ́ í bɑntɑ́ɑ̀?
\s1 Yesu wéimmɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù
\p
\v 22 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ Bɛtisɑidɑɑ, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɔní kuyũ̀ɔ̃̀nkù mɑkù kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀ wèe kù kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ́ kù miɛkùnnɛ. 
\v 23 Kɛ̀ Yesu dɛtɛ kuyũ̀ɔ̃̀nkù kɛ́yɛ̀nnɛ̀ dihɛì mɑ̀nku, kɛ́sutɛ o nɔ́mbifɛ tinɔ́ntɔ̃ũtì kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ ku nuɔ, kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔu ku ĩ́nkɛ̀, kɛ́ kù bekɛ kɛ dɔ̀: A yɑ̀ dɛ̀mɑrɑ̀ɑ̀? 
\v 24 Kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkùu wéntɛ́ kɛ dɔ̀: N yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ dònnɛ̀ dɛtie nkɛ centì.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́pi ku nuɔ, kù wèńtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́ nsɔ̃́ nkù wùó mpɑ́íí kɛ wúó ndɛmɔu. 
\v 26 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kò nhɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ɑ nɛ́ bɑ́ɑ́ kétɛ́ dihɛì miɛkɛ.
\s1 Bɛnìtìbɛ̀ yɛ̃ nYesu tu wè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:13-20 nɛ̀ Duku 9:18-21)
\p
\v 27 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɔri Fidipu kóò Sesɑdee kó yɛhɛkɛ̀, kɛ̀ Yesu bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò n tú we? 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀mɑbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò nhɑ tú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò nhɑ tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò diɛwè Edii kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɔ̃mɛ dò nhɑ tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kóò mɔù. 
\v 29 Kɛ̀ Yesu bekɛ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Díndi yɛ̀mmɛ̀ dò n tú we? Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A tú Kirisi nwe Kuyie ntɑ̃ɑ̃tɛ́ wè koò tɔ̃nní.
\p
\v 30 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nkɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkoò mɔùu tì kèè.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ ò yóó kúmɛ̀ kɛ́yɑ̃́ntɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:21-28 Duku 9:22-27)
\p
\v 31 Dɛ mɔ̀nnì kɛ́ketɛ́ kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: Onìtìbirɛ dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́mu mɛdiɛ̀, kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yetɛ kóò kùɔ, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo yɑ̃́ntɛ́.
\p
\v 32 Kɛ̀ Yesu nti mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ mbɑ́ ò í sɔrì, kɛ̀ Piɛrii ò yu kɛ́kɛntɛ́nɛ̀ kɛ́ nhò kpɑ̀nnɛ̀. 
\v 33 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́wéntɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́pɛ́i mPiɛri kɛ dɔ̀: Fũtɛ m borɛ̀ fɔ̃́ ndibɔɔ̀, kɛ yɛ̃́ ɑ yɛ̀mmɛ̀ í túmɛ̀ Kuyie nkɔ̃mɛ, mɛ̀ tú mɛnitiyɛ̀mmɛ̀ mmɛ.
\s1 Ti bo ntũ mmɛ̀ɛ̀ botí Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:24-28 nɛ̀ Duku 9:23-27)
\p
\v 34 Kɛ̀ Yesu yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ ditĩ̀nnì kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kòò mɔù dɔ́ kɛ́ n tũnnɛ wèe duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ́tɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí kɛ́ n tũnnɛ. 
\v 35 Kɛ yɛ̃́ wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò bo mù fétinnɛ, kɛ̀ wèè yetɛ o fòmmu n kpɛ́í nɛ̀ n nɑ́ɑǹtì kpɛ́í kòo mù pɛ̀tɛ́. 
\v 36 Onìtì bo cɔ̃ntɛ bɑ kòò mɔ̀kɛ kutenkù kuu nkpɛrɛ dɛmɔu kòo wɛ̃nnì nɛ́ feti? 
\v 37 Onìtì bo yietí bɑ kòo wɛ̃nnìi yentɛ́! 
\v 38 Kɛ yɛ̃́ ifɛi bo mbo wè nɛ̀ n kpɛ́í nɛ̀ n nɑ́ɑǹtì kpɛ́í di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bùtínnɛ́ Kuyie nkɛ dɔɔri mɛyɛi mbɛ cuokɛ̀, mí nhOnìtìbirɛ m múnkɛ bo nhò mɔ̀kɛnɛ̀ ifɛi m bo nwɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì nɛ̀ Kuyie nkó tikpetì kɛ nɛínɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀.
\c 9
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ bo diɛ ndi kó bɛ̀mɑbɛ̀ yó nkpɑɑ́ kɛ fòùmu kɛ́yɑ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tùɔ̀kɛnímɛ̀ nɛ̀ muwɛ̃rímú.
\s1 Yesu kɔ̃̀ntì cèètɛmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:1-13 nɛ̀ Duku 9:28-36)
\p
\v 2 Kɛ̀ yɛwe yɛ̀kuɔ̀ɔ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ̀ Yesu túótɛ́ Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ bɛ̀ɛ dekɛ ditɑ̃rì diɛrì mɑrì ĩ́nkɛ̀ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀, kɛ̀ Yesu kɔ̃̀ntìi ceetɛ kɛ̀ bɛ̀ nhò wùó. 
\v 3 Kòo yɑ̀ɑ̀tìi pɛikɛ kɛ́mmiɛti mɛdiɛ̀, onìtì mɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́dɔɔ̀ o yɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ tìi pɛikɛ mɛ botí kɛtenkɛ̀ kiɛ nyĩ́nkɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ Edii nɛ̀ Mɔyiisi kɛ̀ bɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ nɑ́ɑ́nnɛ̀ Yesu. 
\v 5 Kɛ̀ Piɛri dɔ̀: Okótì, dɛ̀ wennimu kɛ dò ntí mbo diɛ, ti bo dɔɔ̀ titouti tìtɑ̃ɑ̃ti, fɔ̃́ nkumɑ́ɑ̀, Edii kutɛkù, Mɔyiisi kutɛkù.
\p
\v 6 Kɛ yɛ̃́ kufɔ̃wɑɑ́ ndo bɛ̀ ɑutɛ́mɛ̀, kòò í nyɛ̃́ ò tu mù. 
\v 7 Kɛ̀ diwɛtirì mɑrìi kɔtɛní kɛ̀ di dɛ́ɛ̀ mbɛ̀ dɑ̀tínnɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ keè mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ di miɛkɛ kɛ̀ mɛ̀ tu: Yie nwèè tú m birɛ kɛ̀ nh ò dɔ́ mɛdiɛ̀, nyíénnɛ̀ o kpɛti.
\p
\v 8 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ nyóó dɑɑtɛní kɛ́mɔ́ntóo bɛtɔbɛ̀, kɛ́yɑ̀ Yesu mɑ́ɑ̀, kɛ̀ weè bɛ̀ kpɑɑ́nɛ̀.
\p
\v 9 Bɛ̀ cùtɛ́ní dìì mɔ̀nnì ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nkɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ òmɔù di yɑ̀ dɛ̀, kɛ̀ Onìtìbirɛ yɑ̀ɑ yɑ̃́ntɛ́nɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yie nho nɑ́ɑǹtì kɛ nɛ́ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Bɑ ntú kɛ yɑ̃́ntɛ́? 
\v 11 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ tu Edii weè dò nkɛ́ketɛ́ kɛ́kɔtɛní? 
\v 12 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe Edii dòmmɛ̀ kɛ́ketɛ́ kɛ́kɔtɛní kɛ́tũntɛ dɛmɔu, bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ tì wɑ̃̀ri kɛ tú: Onìtìbirɛ dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ sènkɛ̀rì. 
\v 13 N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú Edii kɔ̀tɛnímu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ò dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ́ndònnɛ̀ tì wɑ̃̀rimɛ̀ o kpɛ́í.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do yĩɛ̃kɛmɛ̀ bɛ̀ bo bɛtimɛ̀ dibɔɔ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:14-21 nɛ̀ Duku 9:37-43)
\p
\v 14 Yesu nɛ̀ Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɔbɛ̀ borɛ̀ kɛ sɔ̃́ nditĩ̀nnì diɛrì bɛ̀ murí kɛ̀ bɛ̀ dìètìnɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀. 
\v 15 Bɛ̀ yɑ̀ní dìì mɔ̀nnì Yesu kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di kɛ̀ bɛ̀ ncokòo koò dɔú. 
\v 16 Kɛ̀ Yesu bekɛ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ bɛ di diètì ɔ̃̀nti ĩ́nkɛ̀? 
\v 17 Kòo nìtì mɔùu bɛ́inní ditĩ̀nnì miɛkɛ kɛ dɔ̀: Okótì n kɔ̀tɛnní m birɛ ndɛ ɑ borɛ̀, dibɔɔ̀ mɑrì diì dɛ̀ tɑ kɛ dɑ̀nnɛ dɛ nɔ́ndɛnfɛ̀. 
\v 18 Bɑ́ kùù píkù kɛ̀ dì dɛ̀ pĩ ndìi dɛ̀ bɔ nkɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũpùùtì nyìɛ̀ dɛ nùù kɛ̀ dɛ̀ cɑ̀ɑ́ ndɛ nìì nkɛ́sɑ̃tɛ́. Kɛ̀ m bɑ́ntɛ̀ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í nɑ kɛ dì bɛ̀ti.
\p
\v 19 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Itookperí yɛmbɛ̀ díndi! Míì yó nhɑ̃ kɛ di bonɑ̀ɑ̀? Míì yó nhɑ̃ kɛ di tɔɑ̀? Kɔtɛnní dɛbirɛ m borɛ̀. Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ kɔ̀tɛnní.
\p
\v 20 Dibɔɔ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì Yesu kɛ́kpekii dɛbirɛ, kɛ̀ dɛ̀ɛ do, kɛ́mbírímu kɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũpùùtì yìɛ̀ dɛ nùù. 
\v 21 Kɛ̀ Yesu bekɛ dɛbirɛ cicɛ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ ɔ̃̀ndɑɑ̀ ndi dɛ̀ ò ketɛ́mɛ̀? Kòo dɔ̀ nɛ̀ dɛ bíkɛ́mbɛ́ntì. 
\v 22 Kucɛ mɛ̀pɛ́u kɛ̀ dibɔɔ̀ dɛ̀ buɔ̀ mmuhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ nɛ̀ mɛniɛ mmiɛkɛ kɛ bo dɛ̀ kùɔ. Kɑ̀ɑ bo nɑ kɛ́dɔɔ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ ɑ ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ kɛ́ ti teennɛ̀. 
\v 23 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Bɑ nte kɑ̀ɑ tú kɛ̀ m bo nɑ! Kɑ̀ɑ n tɑ̃́ dɛ̀ í yóù.
\p
\v 24 Kɛ̀ dɛbirɛ cicɛɛ kuɔ́nko kɛ dɔ̀: N tɑ̃́mu, ɑ nɛ́ n teennɛ̀ kɛ̀ n tɑ̃́kùmɛ̀ɛ dɛukɛ.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu yɑ̀ ditĩ̀nnì cokùnímɛ̀ kɛ pɛ́i ndibɔɔ̀ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ ndibɔɔ̀ dìì ɔ̃̀nkùnnɛ dɛbirɛ: Yɛ̀ dɛbirɛ kɛ tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ wɛ̃tɛní!
\p
\v 26 Kɛ̀ dibɔɔ̀ kuɔ́nko mɛdiɛ̀ nkɛ́kpekii dɛbirɛ kɛ́yɛ̀, kɛ̀ dɛbirɛ nduɔ́ kɛ dò ndɛ̀ ku, nɛ̀ dɛ kpɛ́í nkɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ ntú dɛ̀ kúmu. 
\v 27 Kɛ̀ Yesu nɛ́ pĩ́ ndɛ nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́yíinní kɛ̀ dɛ̀ɛ cómmú.
\p
\v 28 Yesu kò ndìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀ kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ tínti í nɑ kɛ dènnɛ dɛ kó dibɔɔ̀? 
\v 29 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mubɑ́ɑmmu muù mɑ́ɑ̀ bo nɑ kɛ́dennɛ dibɔɔ̀ dii mbotí.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ o kṹṹ nkpɛ́í kucɛ mɛdɛ́rímɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:22-23 nɛ̀ Duku 9:43-45)
\p
\v 30 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́mpɛ̃nkɛ́ Kɑdidee kó kɛtenkɛ̀ bɑ́ Yesu í ndɔ́ bɛ̀ nyɛ̃́ o kpɛ́í. 
\v 31 Ò do dɔ́ kɛ́mmɔkɛ mɛfíè mmɛ kɛ́tié nho tɑncɔ́ùmbɛ̀, ò do bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mbɛ̀ yóó pĩ́ mɛ̀mmɛ wenwe Onìtìbirɛ kɛ́duɔ́ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ, kòo yɑ̃́ntɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè.
\p
\v 32 Bɑ́ bɛ̀ í mbɑntɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tu mù, bɛ̀ mɛ nyí ndɑ̀ɑ́tí kɛ bo ò bekɛ tìmɑtì.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do diètìmɛ̀ kɛ́ bo yɑ̀ wèè bɛ̀ bɑkɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:1-5 nɛ̀ Duku 9:46-48)
\p
\v 33 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Kɑpɛnnɑummu kɛ́mbo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di do diètì bɑ nkpɛ́í nkucɛ?
\p
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ ndò nyúóó, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do diètìmɛ̀ kɛ bo yɑ̀ bɛ miɛkɛ wèè bɛ̀ bɑkɛ́ wènwe. 
\v 35 Kɛ̀ Yesu kɑroo kɛ́yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di miɛkɛ kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́mbɑkɛ́ bɛtɔbɛ̀ ò ntú osɑ́m̀pɔ́ù kɛ́ntú bɛtɔbɛ̀ kóo tɔ̃ntì.
\p
\v 36 Kɛ́deè kɛ́dɛtɛní dɛbirɛ kɛ́cónnɛ́ bɛ cuokɛ̀ kɛ́ dɛ̀ ɔrí kɛ dɔ̀: 
\v 37 Kɛ̀ wèè cɔutɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dɛbirɛ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ dɛ̀ɛ̀ mɑ̀nnɛ̀ diɛ n kpɛ́í, mí nwe ò cɔutɛ́mɛ̀, kɛ̀ wèè n cɔutɛ́ ò í cɔutɛ́ míì mɑ́ɑ̀, ò cɔutɛ́nɛ́mu wèè n tɔ̃nní.
\s1 Yesu kpɑnnɛ̀mɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yetɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nwèè bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ Yesu yètìrì
\r (Wéntɛ́ Duku 9:49-50)
\p
\v 38 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì, ti yɑ̀ òmɔù nwe kòo bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ ɑ yètìrì kɛ̀ ti ò bɑ̀ɑ kɛ yɛ̃́ ò í ti nɛínɛ̀mɛ̀. 
\v 39 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀ di nɑ bɑ́ nyetɛ kɛ yɛ̃́ òmɔù í yóó nɑ kɛ́dɔɔ̀ tidiɛtì nɛ̀ n yètìrì, dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ n sɑ̃́ɑ̃́. 
\v 40 Kɛ yɛ̃́ wèè í yetɛ ti kpɛti, ò ti wɛ̃nnɛ́mɛ̀mu. 
\v 41 Wèè bo di yɛ̃ntɛ́ mɛnɛ́buo nkɛ̀ dí yɑ̃̀ di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ, n di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe dɛ yiɛ̀ mbɑ́ɑ́ mɔ́ntɛ́ dɛ kó ticuuti.
\s1 Wèè bo bɔ nhotɔù mɛyɛi mmiɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:6-9 nɛ̀ Duku 17:1-2)
\p
\v 42 Kòò mɔù bɔ mbɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ bɛ̀ɛ̀ n tɑ̃́ bɛ kóò mɔù mɛyɛi mmiɛkɛ, dɛ yiɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò dùú nditɑ̃́rì diɛrì kɛ́dootóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ dɛ̀ ntɔ̃ũ. 
\v 43 Kɑ̀ɑ nɔ̀ùtɛ̀ tɛɛ̀ yó nte kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, nkéétɛ́ tɛ, ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ mufòmmu sɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ kubɑkù kumɑ́ɑ̀, dɛ̀ tɔ̃ũnɛ̀ ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ dɛbɑɑ̀ ndɛ̀dɛ́rɛ̀ kɛ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ. [ 
\v 44 Mu miɛkɛ yɛbiɛ̀ yɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́ ntikɔ̃̀ntì yɛ̀ í kɔ̃, dɛ kó muhɑ̃ɑ̃́ mɛ nyí kɔ̃.] 
\v 45 Kɑ̀ɑ nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ tɛɛ̀ yó nte kɑ̀ɑ dɔɔ̀ mɛyɛi nkéétɛ́ tɛ, ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ kpɑ tɛnɑɑ̀cɛ̀tɛ̀, dɛ̀ tɔ̃ũnɛ̀ ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ sinɑɑ̀cɛ̀i sidɛ́ kɛ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mu miɛkɛ. [ 
\v 46 Mu miɛkɛ yɛbiɛ̀ yɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́ ntikɔ̃̀ntì yɛ̀ í kɔ̃, dɛ kó muhɑ̃ɑ̃́ mmɛ nyí kɔ̃.] 
\v 47 Kɑ̀ɑ nɔ̀nfɛ̀ fɛɛ̀ yó nte kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nkpɛ́ɛ́tɛ́ fɛ, ɑ bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ nɛ̀ kunɔnfĩ̀ɛ̃̀kù, dɛ̀ tɔ̃ũnɛ̀ ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ inuɔ nyìdɛ́ kɛ nɛ́ tɑ mmuhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ. 
\v 48 Mu miɛkɛ yɛbiɛ̀ yɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́ ntikɔ̃̀ntì yɛ̀ í kɔ̃, dɛ kó muhɑ̃ɑ̃́ mmɛ nyí kɔ̃.
\p
\v 49 Bɛ̀ yóó yɑ́ɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ mmu.
\p
\v 50 Mukɔ́kúɔ́ ntú dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ̀ɑ̀rɛ̀ ndɛ, kɛ̀ mù nɛ́ fétinnɛ mu nɑɑti di bo mù nɑ́ríkùnnɛ bɑ? Di fòmmu mmɔkɛ mukɔ́kúɔ́ nkó kunɑɑtí kɛ̀ di nnɑɑtinɛ̀ ditɔbɛ̀.
\c 10
\s1 Onìtì nɛ̀ o pokù bɛ kó muyɑtimù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:1-12 nɛ̀ Duku 16:18)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ Sudee kó kɛtenkɛ̀ mɑ̀nku, kɛ́séntɛ́ Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tó tíínko o borɛ̀ kòo mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì ò ɔ̃ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ botí.
\p
\v 2 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ ndɔ́ kóò yɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ́kɔtɛní o borɛ̀, kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yie nhonìtì bo bɛtimɛ̀ o pokɑ̀ɑ̀? 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔyiisi kó ikuɔ́ yɛ̃ nti ndɔɔri bɑ? 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Mɔyiisi kó ikuɔ́ yɛ̃ nkòo nìtì dɔ́ kɛ́bɛti o pokù wèe wɑ̃ri muyɑtimù kó dipɑ́tíri kóò duɔ́ nkóò bɛ̀ti. 
\v 5 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di kó itookperí kpɛ́í nte kɛ̀ Mɔyiisi di duɔ́ ndɛ kó ikuɔ́. 
\v 6 Mɛketimɛ̀ mɔ̀nnì dɛ̀ do í mɛ ndò, Kuyie ndo dɔ̀ɔ̀ onìtì nɛ̀ o pokù nwe. 
\v 7 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kòo nitidɔ̀ù bo yóu o cicɛ nɛ̀ o yɔ̃ kɛ́tɑunnɛ̀ o pokù. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ nhonìtì omɑ́ɑ̀, dɛ mɔ̀nnì bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í bo bɛ̀dɛ́bɛ̀, bɛ̀ nɑɑ́ nhonìtì omɑ́ɑ̀ ndi. 
\v 9 Onìtì tũ mbɑ́ɑ́ yɑtɛ Kuyie ntɑ̀u ndɛ̀.
\p
\v 10 Bɛ̀ kò ndìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kóò bekɛ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tu mù. 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kòo nìtì yetɛ o pokù kɛ tùótɛ́ otɔù ò yùúkúmu kɛ yetɛ́nɛ̀ oketiwè. 
\v 12 Kòo nitipòkù weè mɛ nyetɛ o dɔù kɛ cɑ̃̀ńtɛ́ otɔù o tú wèè bùtínnɛ́ wènwe o dɔù kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀.
\s1 Kuyie nkpɑ̀tì bo bɛ̀ɛ̀ dònnɛ̀ ibí bɛ kpɛ́í nkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:13-15 nɛ̀ Duku 18:15-17)
\p
\v 13 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ kɔtɛnní ibí sɑ́m̀pɔ́ì Yesu borɛ̀ kòo bo ì kɑ̀ɑ́kɛ́, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ mbɛ̀ kpɑ̀nnɛ̀. 
\v 14 Yesu dɛ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ ò yonkɛ kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóunɛ̀ kɛ̀ ibí nkɔrìní m borɛ̀ di bɑ́ nyì bɛ̀tì, kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ì dònnɛ̀ bɛ kpɛ́í nkɛ. 
\v 15 Timɔ́mmɔnti nti n di nɑ́ɑ́mmɛ̀. Kɛ̀ wèè í yie nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu nɛ̀ dɛbirɛ kó mɛyɛ̀mmɛ̀, ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́tɑ di miɛkɛ.
\p
\v 16 Ò yĩ́ mɛmmɛ kɛ́ ì ɔrí kɛ́ ì nɔ́ɔ́ nho nɔu kɛ́ ì pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀.
\s1 Yesu nɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:16-30 nɛ̀ Duku 18:18-30)
\p
\v 17 Yesu iti dìì mɔ̀nnì kòo nìtì mɔùu cokɛ́ní kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì sɑ̀ɑ̀wè n dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀? 
\v 18 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɑ̀ɑ n tú osɑ̀ɑ̀wè, òmɔù í wenni kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie mmɑ́ɑ̀. 
\v 19 A yɛ̃́mu Kuyie ntɑnnɔ̀ yɛ̀ɛ̀ tú: A bɑ́ɑ́ kuɔ onìtì, ɑ bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ wèè í tú ɑ pokù yoo wèè í tú ɑ dɔù, ɑ bɑ́ɑ́ yúúkú, ɑ bɑ́ɑ́ cɑɑ̀rɛ̀ otɔù kó diyètìrì, ɑ bɑ́ɑ́ ciitɛ́ otɔù, ndé ɑ cicɛ nɛ̀ ɑ yɔ̃. 
\v 20 Kɛ̀ dɛ kóo nìtìi tɛ̃́nnɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì n dɔ̀ɔ̀mu dɛndɛ kó dimɑ̀ɑ̀ nɛ̀ m bíkɛ́mbɛ́ntì miɛkɛ. 
\v 21 Kɛ̀ Yesu ò wèńtɛ́ kɛ́ nhò dɔ́, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀mɑrɛ̀ mɑ́ɑ̀ dɛɛ̀ kpɑɑ́ kɛ dɑ dónnì, kɔtɛ kɛ́fítɛ́ ɑ mɔkɛ dɛ̀, kɛ́pɑ̃mmú idíítí bɛcĩ̀rìbɛ̀, dɛ mɔ̀nnì ɑ bo pɛ́tɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kó tikpɑ̀tì kɛ́ nɛ́ kɔtɛní kɛ́ n tũnnɛ.
\p
\v 22 Odɑpɑ̀ɑ̀ wenwe kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kòo ììkɛ̀ɛ sɔutɛ, kòo ítɛ́nɛ̀ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ kɛ yɛ̃́ ò do mɔkɛmɛ̀ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu wéntɛ́ wéntɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yóùnɛ̀mu bɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ tikpɑ̀tì bɛ̀ bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
\p
\v 24 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di o tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kpɛ́í, nkɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: M bí dɛ̀ yóumu ɑ bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 25 Dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ mbo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ yòyó bo tɑmɛ̀ fɛyɑ́rifɛ fíè.
\p
\v 26 Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔkɛ di o tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ we mbo nɑ kɛ́cootɛ́?
\p
\v 27 Kɛ̀ Yesu mbɛ̀ wùó nkɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yóùnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mbɛ, dɛ̀ í yóùnɛ̀ Kuyie.
\p
\v 28 Kɛ̀ Piɛrii nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ti yóumu dɛmɔu kɛ dɑ tũ̀nnɛ. 
\v 29 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ òmɔù í yóu o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, yoo o nɛí, yoo o tɑ̃bɛ̀, yoo o cicɛ, yoo o bí, yoo o pɑku n kpɛ́í nɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kpɛ́í, 
\v 30 kɛ̀ í mpɛ́tɛ́ ticuuti kɛ̀ dɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ nkucɛ tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) mɛborimɛ miɛ mmiɛkɛ: Sicɛ̃́ĩ, nɛ̀ o nɛí, nɛ̀ o tɑ̃bɛ̀, nɛ̀ o yɔ̃bɛ̀, nɛ̀ o bí, nɛ̀ dɛpɑɑ nnɛ̀ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀. Kɛ nɛ́ mmɔkɛ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀ mɛborimɛ mɛ̀ɛ̀ kpɑɑní mɛ miɛkɛ. 
\v 31 Bɛsṹkùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛketibɛ̀ di mmɔ̀nnì bɛ̀ bo nɑɑ́ mbɛsɔmbɛ, kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛsɔmbɛ di mmɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ mbɛketibɛ̀.
\s1 Yesu do kɔrimɛ̀ Sedisɑdɛmmu kucɛ mɛsɔmmɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 20:17-19 nɛ̀ Duku 18:31-34)
\p
\v 32 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkérí kɛ kɔri Sedisɑdɛmmu kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɔ̃m̀bùɔ̀tì duò kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbo bɛ̀ɛ̀ bɛ̀ tũ̀. Kɛ̀ Yesu tó yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ tìì yóó ò tùɔ̀kɛní, kɛ tú: 
\v 33 Ti mɛ̀ nkɔ̀ri kù Sedisɑdɛmmu, bɛ̀ bo pĩ́ nhOnìtìbirɛ, kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ ò dò nkɛ́kuɔmu kóò duɔ́ mbɛ̀ɛ̀ í tú Sifubɛ. 
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú koò sùu tinɔ́ntɔ̃ũtì, kóò puotí yɛdɑ́, kóò kùɔ, yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kó difɔ̃nkúò kòo yɑ̃́ntɛ́.
\s1 Sebedee kó ibí do dɔ́mɛ̀ kɛ́ntú bɛketibɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 20:20-28 nɛ̀ Duku 22:25-27)
\p
\v 35 Kɛ̀ Sebedee kó ibí Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì ti dɔ́ ɑ ti dɔ̀ɔ̀mu ti yóó mɛ ndɑ bekɛ́ tì. 
\v 36 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di dɔ́ n di dɔɔ̀ bɑ? 
\v 37 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A bo mbo dìì mɔ̀nnì ɑ kpɑ̀tì diɛtì miɛkɛ, ɑ yóu kɛ̀ ti nkɑri yie nhɑ bɑkù yoú, otɔù kucɑ̃̀nku. 
\v 38 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di í yɛ̃́ di m békú tì di bo nɑ kɛ́yɑ̃̀ n yóó yɑ̃̀ fɛ̀ɛ̀ bòòfɑ̀ɑ̀? Di bo nɑ kɛ̀ bɛ̀ di ɑ̃nnɛ́ bɛ yóó nh ɑ̃nnɛ́ wèè bɑ̀tɛ́mmɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ti bo nɑ. 
\v 39 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ ndi yóó nɑmu kɛ́yɑ̃̀ n yóó yɑ̃̀ fɛ̀ɛ̀ bòòfɛ̀. Kɛ̀ bɛ̀ di ɑ̃nnɛ́ bɛ̀ yó nh ɑ̃nnɛ́ wèè bɑ̀tɛ́mmù. 
\v 40 Dɛ̀ nɛ́ í tú míì yóó tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ɛ̀ yó mbo m bɑkù yoú nɛ̀ kucɑ̃̀nku, dɛ kó yɛkɑ̀rɛ̀ Kuyie nyɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ɛ̀ kpɛ́í mbɛɛ̀ yɛ̀ te.
\p
\v 41 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ sɔmbɛ tɛpíítɛ̀ tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ miɛkɛɛ pɛikɛ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃. 
\v 42 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ yu bɛmɔu kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di yɛ̃́mu kɛ dò mbɛ̀ɛ̀ tu bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ yɛbotɛ̀ miɛkɛ bɛ̀ yɛ̀ fɛ̃́ũnkomɛ̀, bɛ̀ɛ̀ tu bɛkperíbɛ̀ yɛ miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ yɛ̀ diinko mɛsémmɛ̀. 
\v 43 Di kpɛrɛ í dò nkɛ́ndò mɛmmɛ, wèè dɔ́ kɛ́ndɛu di miɛkɛ wè ntú di kóo tɔ̃ntì. 
\v 44 Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ntú oketiwè di miɛkɛ wè ntú dimɔu kó kudɑɑkù. 
\v 45 Kɛ yɛ̃́ Onìtìbirɛ í kɔ̀tɛnímɛ̀ kɛ bɛ̀ bo mpĩ́ dɛ tɔ̃mmú, dɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ bo pĩ́ mmutɔ̃mmú mmu bɛnìtìbɛ̀ kpɛ́í nkɛ́duɔ́ ndɛ fòmmu kɛ́dennɛ kusṹkù mɛyɛi nkó tidɑɑtì miɛkɛ.
\s1 Yesu wéimmɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù Bɑɑtimbee
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 20:29-34 nɛ̀ Duku 18:35-43)
\p
\v 46 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ Sedikoo Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yɛ̀tì dìì mɔ̀nnì dɛ kó dihɛì kɛ̀ kunitisṹkù pɛ́u bɛ̀ tũ̀, kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù mɑkù bɛ̀ tu kù Bɑɑtimbee, Timbee kó dɛbirɛ kɛ̀ kù kɑ̀ri kucɛ nùù kɛ mɔ́ú. 
\v 47 Kù kèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ tú Yesu Nɑnsɑrɛti kou weè pɛ̃nkɛ́ kɛ̀ kùu pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɑfiti kó dɛbirɛ, Yesu n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀.
\p
\v 48 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nkù kpɑ̀nnɛ̀ kɛ tú kùu cĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ̀ kù nɛ́ dɔkɛ pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɑfiti kó dɛbirɛ ɑ́ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀! 
\v 49 Kɛ̀ Yesu cómmɔ́ɔ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Yúnní we!
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ kù yu kɛ dɔ̀: Ò dɑ yumu, ítɛ́ nɛ̀ tikɔ̃nyɑuti.
\p
\v 50 Kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkùu ítɛ́ní kɛ́dootóo ku yɑɑ̀bòrì kɛ́ítóo mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kétóo Yesu bíɛ́kɛ̀. 
\v 51 Kɛ̀ Yesu kù bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ n dɑ dɔɔ̀ bɑ? Kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkùu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́ kɛ́wéntɛ́mu. 
\v 52 Kɛ̀ Yesu kù nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dò m bo nɑ kɛ dɑ miɛkùnnɛ, ítɛ́! Kɑ̀ɑ miɛtɛ́mu.
\p Kɛ̀ kù pɑ̃̀nkɛɛ wéntɛ́ kɛ́nɛinɛ̀ Yesu.
\c 11
\s1 Yesu tɑtimɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɛ dekɛ disɑ̃mmɑrímbii
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:1-11 nɛ̀ Duku 19:28-40 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 12:12-19)
\p
\v 1 Bɛ̀ tɔ̀ɔ́nnɛ̀nko dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ́mberínɛ̀ Bɛtifɑsee nɛ̀ Bɛtɑnnii Odìfíè tɑ̃rì tɑkɛ́, kɛ̀ Yesu tɔ̃ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Kɔtɛnɛ̀ dihɛì dìì bo di ììkɛ̀, di bo mbo tuɔkoo kɛ́yɑ̀ disɑ̃mmɑrímbii, òmɔù mu nyí dèkɛ dì kɛ̀ di pìítí, kɛ̀ dí dì pìtɛ́ kɛ́kɔtɛnɛ̀ní. 
\v 3 Kòò mɔù di bekɛ kɛ yĩ́: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di dì pìtírí? Dí ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nweè dì dɔ́. Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nhò bo di yóu kɛ̀ dí dì tùótɛ́ní.
\p
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́ mɛ̀nkɛ nsɔ̃́ disɑ̃mmɑrímbii mɑrì pìítí tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑtɛ̀ kó ditowɑɑ̀ kucɛ nùù, kɛ̀ bɛ̀ ndì pìtírí. 
\v 5 Bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ kó bɛ̀mɑbɛ̀ɛ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di dɔɔri bɑ? Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di pítírí dɛ kó disɑ̃mmɑrímbii? 
\v 6 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ Yesu do bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì, kɛ̀ bɛ̀ɛ yóu kɛ̀ bɛ̀ɛ dì tùótɛ́, 
\v 7 kɛ́ di kɔtɛnní Yesu borɛ̀ kɛ́nɔ́ɔ́ mbɛ yɑ̀ɑ̀tì di ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Yesu dekɛ. 
\v 8 Kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ mpíenko kucɛ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ bɛtɔbɛ̀ piitì bɛ yɑ̀ɑ̀tì ku ĩ́nkɛ̀. 
\v 9 Bɛ̀ɛ̀ ni Yesu ììkɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò tũ nkɛ̀ bɛ̀ mpĩɛ̃kù kɛ tú: Kuyie nyètìrì ndɛu! Mɛsɑ̀ɑ̀ nní mbonɛ̀ fɔ̃́ nwèè kèríní nɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó diyètìrì. 
\v 10 Kuyie ndɛ́úkùnnɛ dikpɑ̀ɑ̀tìyuu dìì kèríní ti yɑ̀ɑ̀rì Dɑfiti kpɛri, Kuyie nyètìrì ndɛu kɛĩ́nkɛ̀!
\p
\v 11 Kɛ̀ Yesu tuɔkɛ Sedisɑdɛmmu kɛ́tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ wénní dɛmɔu, ò dèè dìì mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ ndiyiè dèè, kòo kɔtɛ Bɛtɑnnii nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀.
\s1 Yesu bɛ́innɛ̀mɛ̀ mutie bɛ̀ tu mù fìkíè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:18-19)
\p
\v 12 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ bɛ̀ nyɛtìní Bɛtɑnnii kɛ̀ dikònnìi pĩ́ nYesu. 
\v 13 Kòo yɑ̀ mutie bɛ̀ tu mù fìkíè mɛdɛ́timɛ̀ kɛ̀ mù ɑ̃ tifɑ̃ɑ̃̀tì kòo kɔtoo kɛ bo yɑ̀ yɛbɛ bo mbo, ò tɔ̀ɔ́nko dìì mɔ̀nnì, kɛ́yɑ̀ tifɑ̃ɑ̃̀tì mɑ́ɑ̀, kɛ yɛ̃́ dɛ̀ do í túmɛ̀ dɛ kó dɛtie mpɛí dìì mɔ̀nnì. 
\v 14 Kɛ̀ Yesu bɛ́innɛ̀ dɛ kó mutie kɛ dɔ̀: Òmɔù tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ cɑ́ɑ́kɛ́ ɑ bɛ nɛ̀ ɑ bo mbomɛ̀.
\p Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ keè ò bɛ́immɛ̀.
\s1 Yesu bɛ̀timɛ̀ bɛpotɑmbɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:12-17 nɛ̀ Duku 19:45-48 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 2:13-22)
\p
\v 15 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ̀ Yesu tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́mbɛtì bɛfítíbɛ̀ nɛ̀ bɛdombɛ, kɛ́buɔ́ mbɛdítíceetibɛ̀ kóò tɑ́bùrìbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fiiti sinɔ́nkpeé bɛ kɑ̀rɛ̀. 
\v 16 Ò í nyie nkòò mɔù mpɛ̃nkùnɛ̀ tipotɑntì Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ borɛ̀, 
\v 17 kɛ́deè kɛ́ mbɛ̀ tiè nkɛ tú: Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú: Bɛ̀ bo nyu n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ tú mubɑ́ɑmmu kpɛtɛ yɛbotɛ̀ yɛmɔu yó mbɑ́ɑ́ ndɛ̀ kɛ̀ díndi nɛ́ tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛyóóbɛ̀ kó disɔ̀rì.
\p
\v 18 Kuyie nkuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ́nwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu kɛ́kuɔ, kɛ nɛ́ nhò dé kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do pɛ́nsìrìmɛ̀ o nɑ́ɑǹtì. 
\v 19 Dɛ̀ yuotɛ́ dìì mɔ̀nnì Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̀ dihɛì.
\s1 A bo mbɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nkɛ tɑ̃́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:20-22)
\p
\v 20 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ bɛ̀ mpɛ̃nkɛ́ kɛ́yɑ̀ muù tie kɛ̀ mù kpeí nɛ̀ mu cĩ́ɛ̃nko. 
\v 21 Kɛ̀ Piɛrii dentɛní dɛ̀ɛ̀ wee dɔ̀ɔ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì wéntɛ́ mutie ɑ wee bɛ́innɛ̀ mù kɛ kpeí.
\p
\v 22 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ntɑ̃́nɛ̀ Kuyie, n di nɑ́ɑ́ ntimɔ́mmɔnti nti 
\v 23 kòò mɔù nɑ̀kɛ́ di ntɑ̃́rì kɛ yĩ: Ítɛ́ ɑ mɛ mbo dɛ̀ kɛ́do dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ bɑ́ kɛ í yĩɛ̃̀kù, kɛ tɑ̃́ kɛ dò nhò bɛ́i ntì bo dɔɔ̀, tì bo dɔɔ̀. 
\v 24 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Di mɔ́ú dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ nɛ̀ mubɑ́ɑmmu miɛkɛ di ntɑ̃́ kɛ dò ndi dɛ̀ pɛ̀tɛ́mu, Kuyie bo dɛ̀ ndi duɔ́. 
\v 25 A cómmú dìì mɔ̀nnì kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nkɑ̀ɑ dèntɛní kɛ dò nhɑ mɔkɛnɛ̀ òmɔù tìmɑtì cĩ́ɛ̃́ nwe, kɑ̀ɑ cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ kòo dɑ cĩ́ɛ̃́ nhɑ yɛi. [ 
\v 26 Kɛ̀ di mɛ nyí cĩ́ɛ̃nko ditɔbɛ̀, di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀, ò bɑ́ɑ́ di cĩ́ɛ̃́ ndi yɛi.]
\s1 Yesu wɛ̃rímú bonní dɛ?
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:23-27 nɛ̀ Duku 20:1-8)
\p
\v 27 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ Sedisɑdɛmmu kɛ̀ Yesu ńcentì Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Yesu borɛ̀, 
\v 28 kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ ɔ̃̀mmu wɛ̃rímú mmu ɑ dɔɔrinɛ̀mɛ̀ diɛ? We ndɑ duɔ́ ndinùù kɑ̀ɑ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri? 
\v 29 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yóó di bekɛ tìmɑtì mɑ́ɑ̀ ndi, kɛ̀ di n tɛ̃̀ńnɛ́, n nɛ́ di nɑ́kɛ́ nɛ̀ mùù wɛ̃rímú mmu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀mɛ̀. 
\v 30 Isɑ̃ɑ̃ do ɑ̃ɑ̃̀ wèè bɑ̀tɛ́mmù do bonní bɛnìtìbɛ̀ borɑ̀ɑ kɛ̀ Kuyie mborɛ̀? Dí n tɛ̃́nnɛ́.
\p
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Kɛ̀ ti yĩ dɛ kóo bɑ̀tɛ́mmù do bonní Kuyie mborɛ̀ ò dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ di í tɑ̃́ Isɑ̃ɑ̃? 
\v 32 Kɛ̀ ti mɛ nyĩ: Dɛ kóo bɑ̀tɛ́mmù bonní bɛnìtìbɛ̀ borɛ̀...
\p (Bɛ̀ do dé bɛnìtìbɛ̀ mbɛ, kɛ yɛ̃́ bɛmɔu bɛ̀ do yɛ̃́mɛ̀mu kɛ dò nyIsɑ̃ɑ̃ tu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔ́mmuɔ.)
\p
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɛ̃́nnɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ti í yɛ̃́. Kɛ̀ Yesu dɔ̀: M mɛ mbɑ́ɑ́ di nɑ́kɛ́ nɛ̀ mùù wɛ̃rímú mmu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀mɛ̀.
\c 12
\s1 Bɛtɔ̃mbɛ̀ yɛibɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:33-46 nɛ̀ Duku 20:9-19)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu mbɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ miɛkɛ kɛ tú: Onìtì mɔù weè do fìíkú dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ fínyĩ̀, kɛ́mɑɑ́ kuduotí kɛ́ dɛ̀ fii, kɛ́dɑmmú difɔ̃̀tìrì bɛ̀ yó nhũtírí dɛ̀ yɛtebɛ, kɛ́mɑɑ́ didènnì bɛ̀ bo ndekù dì kɛ bɑɑ kupɑku, kɛ́deè kɛ́ítɛ́ kɛ́kɔtɛ kupɔ̀ɔ̀kù. 
\v 2 Yɛtebɛ bi dìì mɔ̀nnì kòo tɔ̃ nho kóo tɔ̃ntì mɔù bɛtɔ̃mbɛ̀ borɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo dì duɔ́nko o kó yɛtebɛ. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ nkɛ́puotí kɛ́bɛti bɑ́ bɛ̀ í nhò duɔ́ ndɛ̀mɑrɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nwɛ̃tɛ kɛ́tɔ̃nko otɔ̃ntì dɛ́rì kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kɔ̃̀mmu kóò sɑ̃̀ḿmú. 
\v 5 Wèè te kupɑku kòo yíɛ́ kɛ́tɔ̃nko otɑ̃ɑ̃́nwè kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ, kɛ́ mɛ ndɔɔ̀ bɛtɔbɛ̀ pɛ́u kɛ́nkɔù biɛ nkɛ puotì bɛtɔbɛ̀. 
\v 6 Kòo birɛ dɛɛ̀ mɑ́ɑ̀ nkpɑɑ́ ò dɔ́ dɛ̀ mɛdiɛ̀ nkòo dentɛ kɛ́ dɛ̀ tɔ̃nko, kòo yɛ̀mmɛ̀ ndò mbɛ̀ bo dɛ̀ yɔ̀tɛ. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ dɑkɛ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ wèè yóó tiekɛ kupɑku, yóunɛ̀ kɛ̀ tí ò kùɔ kɛ́ kù tiekɛ. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nho birɛ kɛ́kuɔ kɛ́dootóo kupɑku mɑ̀nku.
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Kupɑku yiɛ̀ mbo dɔɔ̀ bɑ dɛ mɔ̀nnì? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ò bo kɔtɛ kɛ́kuɔ dɛ kó bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ́wɑɑ́ mbɛtɔbɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ o pɑku miɛkɛ. 
\v 10 Di í kɑ̀ɑ ntìì wɑ̃̀ri kɛ tú: Bɛ̀ɛ̀ mɑɑ̀ bɛ̀ dootóo dìì tɑ̃́rì diì nɑɑ́ ndipũũ kó ditɑ̃́rì mɔ́mmɔndɑɑ̀? 
\v 11 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ dɛ kó tidiɛtì kɛ̀ ti tì yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ti nɑɑti.
\p
\v 12 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu kɛ yɛ̃́ bɛ̀ bɑntɛ́mɛ̀ kɛ dò nho ɑ̃ntɛ́ bɛmbɛ kɛ nɛ́ yɔtɛ ditĩ̀nnì, kɛ́yóu, kɛ́ítɛ́.
\s1 Sesɑɑ kpɛrɛ nɛ̀ Kuyie nkpɛrɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:15-22 nɛ̀ Duku 20:20-26)
\p
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ̃nko Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ nɛ̀ Edɔti kó fɛnɑfɛ kɔbɛ mɑbɛ̀ Yesu borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo ò díí nkɛ́yɑ̀ ò bo bɛ́i ntìmɑtì kɛ́yetɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ. 
\v 14 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtoo Yesu borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì ti yɛ̃́mu kɛ dò nhɑ nɑ́ɑ́ timɔ́mmɔnti bɑ́ ɑ í yĩɛ̃̀kù òmɔù, bɑ́ kòo tú wè, kɛ bɛnkú Kuyie nkó kucɛ nɛ̀ timɔ́mmɔnti. Dɛ̀ wenni kɛ dò nti yietí dɑ̀mpóò Odommu kɔbɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Ti dò nkɛ́yietɑ́ɑ̀, kɛ̀ ti bɑ́ɑ́ yietí?
\p
\v 15 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ bomɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀, kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ di dɔ́ kɛ́ n díí? Duɔ́nnɛ̀nní fɛdífɛ̀ fɛmɑ́ɑ̀ kɛ̀ n yɑ̀.
\p
\v 16 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́, kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: We nte diyuu dii, nɛ̀ diyètìrì dii? Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Sesɑɑ, Odommu kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Duɔ́nnɛ̀ Sesɑɑ o kpɛrɛ kɛ́duɔ́ nKuyie nku kpɛrɛ.
\p Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nnɛ̀ ò bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ tì kpɛ́í.
\s1 Dipopuò í bo kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:22-33 nɛ̀ Duku 20:27-40)
\p
\v 18 Kɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ̀ɛ̀ í yie mbɛcíríbɛ̀ yóó yɑ̃́ntɛ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò bekɛ, kɛ dɔ̀: 
\v 19 Okótì ntɛ Mɔyiisi ti duɔ́ nyìì kuɔ́ kɛ tú kòo nìtì ku kɛ yóu o pokù bɑ́ ò í mɔkɛ dɛbirɛ, o nɑntɛ̀ɛ ò tùótɛ́ kòo pɛitɛ́ ibí kɛ̀ ìì sɔɔtɛ́ wèè ku o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 20 Bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ bɛɛ̀ do bo bɛ̀yiekɛ̀, kòo ketiwè ḿpo kɛ́kú bɑ́ dɛbirɛ í bo. 
\v 21 Kòo dɛ́rìi túótɛ́ dɛ kóo kúpokù, kɛ́kú bɑ́ dɛbirɛ í bo, kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndɔɔ̀ otɑ̃ɑ̃́nwè. 
\v 22 Bɛyiekɛ̀ bɛmbɛ kɛ̀ bɛ̀ ntóú dɛ kóo nitipòkù kɛ kɔ̃, bɑ́ òmɔù í nhò mɔ̀ɔ̀tɛnɛ̀ dɛbirɛ, dɛ kó difɔ̃nkúò kòo nitipòkù múnkɛɛ kú. 
\v 23 Bɛcíríbɛ̀ bo yɑ̃́ntɛ́ dìì yiè bɛ we nyó nte dɛ kóo nitipòkù, bɛmɔu bɛ̀ mɛ nhò puokɛmɛ̀mu?
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ di yetɛ́, di í bɑntɛ́ tìì wɑ̃̀ri, di mɛ nyí bɑntɛ́ Kuyie nkó muwɛ̃rímú. 
\v 25 Bɛcíríbɛ̀ bo yɑ̃́ntɛ́ dìì mɔ̀nnì bɛnitidɑɑbɛ̀ í yó mpuokú, bɛnitipòbɛ̀ mɛ nyí yó nyenkú, bɛ̀ yó ndònnɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ dòmmɛ̀ mmɛ kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 26 Kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ kóò kɛ́yɑ̃́ntɛ́ kpɛti nti, di í kɑ̀ɑ mMɔyiisi pɑ́tíri miɛkɛ Kuyie ndo ò nɑ̀kɛ́ tì difɑ̃pèù miɛkɛ kɛ dɔ̀: Kù tu Kuyie nku Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu bɛ̀ do tũ nkùɑ̀? 
\v 27 Kuyie nyí tú bɛcíríbɛ̀ kɔku kù tú bɛfòùbɛ̀ kɔku nku. Di yetɛ́mu mɛdiɛ̀.
\s1 Ikuɔ́ ìì pɛ̃ɛ̃tɛ́ itɛì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:34-40 nɛ̀ Duku 10:25-28)
\p
\v 28 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀tì mɔùu keè bɛ̀ nɑ̀ɑ́mmɛ̀ kɛ́yɑ̀ Yesu tɛ̃̀ńnɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí mɛsɑ̀ɑ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ̀ɛ̀ í tɑ̃́ mukúkɛ́yɑ̃́ntímù bomɛ̀ kɛ́tɔ́ɔ́nko Yesu borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Kuyie ntɑnnùù ɔ̃̀ndi pɛ̃ɛ̃tɛ́ yɛtɛyɛ̀. 
\v 29 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀ ǹtɛnɛ̀ dìì pɛ̃ɛ̃tɛ́ yɛtɛyɛ̀: Kémmúnɛ̀ díndi Isidɑyɛɛribɛ, ti Yiɛ̀ nKuyie ntú Kuyie nku, kùù bo kumɑ́ɑ̀. 
\v 30 Á ndɔ́ ɑ Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ mmɛmɔu nɛ̀ ɑ wɛ̃nnì dimɔu nɛ̀ ɑ ciì mɛmɔu nɛ̀ ɑ wɛ̃rímú mumɔu. 
\v 31 Ntɛ ditɛrì dìì dì tũ: Á ndɔ́ otɔù ɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí ɑmɑ́ɑ̀. Yɛ̀mɑyɛ̀ tɛ̃́nkɛ í pɛ̃ɛ̃tɛ́ yiɛ.
\p
\v 32 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀tìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì dɛ̀ wennimu ɑ nɑ̀kɛ́ timɔ́mmɔnti nti, Kuyie mbo kumɑ́ɑ̀ ndi kutɛkù mɑkù í bo. 
\v 33 A bo nkù dɔ́mɛ̀ nɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu, nɛ̀ ɑ ciì mmɛmɔu nɛ̀ ɑ wɛ̃rímú mumɔu, kɛ́ndɔ́ otɔù ɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí ɑmɑ́ɑ̀ dɛɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛ̀ feu ìì wũɔ̃ kɛ tuɔ̀ nyɛwũɔ̃tɔ̀rɛ̀ ĩ́nkɛ̀ Kuyie nkpɛ́í, kɛ kù pɑ̃ɑ̃nnɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ tɛyɛ̀ pɛ́u.
\p
\v 34 Kɛ̀ Yesu nsɔ̃́ nwe ò tɛ̃̀ńnɛ́ nɛ̀ mɛciì nkóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Á tɔ́kɛ́nɛ̀mu Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\p Dɛ kó difɔ̃nkúò òmɔù tɛ̃́nkɛ í ndɑ̀ɑ́tí kóò bekɛ tìmɑtì mɛ kó kubotí.
\s1 Kirisi nɛ̀ Dɑfiti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:41-46 nɛ̀ Duku 20:41-44)
\p
\v 35 Kɛ̀ Yesu nsɔkɛ́ kɛ bɛ̀ tiè Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ dɔ̀ Kirisi tú Dɑfiti yɑɑ̀birɛ? 
\v 36 Kɛ yɛ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù do niitɛ́mɛ̀ Dɑfiti kòo bɛ́i nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nnɑ̀kɛ́mu n yiɛ̀ nkɛ yĩ ńkɑri m bɑkù yoú kɛ̀ n yɑ̀ɑ̀ dɑ duɔ́nnɛ̀ ɑ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɑ̀ɑ bɛ̀ cùùti.
\p
\v 37 Kɛ̀ Dɑfiti do ò yu kɛ tú o Yiɛ̀, o Yiɛ̀ mbo yĩ́mɛ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ntú o yɑɑ̀birɛ? Kɛ̀ kunitisṹkù nhò kèḿmú kɛ̀ dɛ̀ kù nɑɑti.
\s1 Yesu yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ ndɑkɛ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 23:1-36 nɛ̀ Duku 20:45-47)
\p
\v 38 Kɛ̀ Yesu mbɛ̀ tiè nkɛ tú: Dɑɑtɛnɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛ́í mbɛ̀ɛ̀ ɔ̃ ndɔ́ kɛ́nhɑ̃ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ diɛyɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bo mbɛ̀ dɔú nkɛ̀ bɛ̀ dɛ̀úkùnko yɑɑ́rɛ̀ miɛkɛ. 
\v 39 Kɛ ɔ̃ ndɔ́ yɛkɑ̀rɛ̀ dɛ ììkɛ̀ kpɛyɛ titííntouti miɛkɛ nɛ̀ yɛbɑɑ miɛkɛ. 
\v 40 Kɛ fekù bɛkúpobɛ̀ kpɛrɛ, kɛ ɔ̃ mbɑ́ɑ́ Kuyie kɛ́mɔntɛ, Kuyie mbo bɛ̀ potɛ́ kɛ̀ dɛ̀ ncɑ̃́ɑ̃́ kɛ yóù.
\s1 Okúpocĩ̀rì kó dipɑ̃nnì
\r (Wéntɛ́ Duku 21:1-4)
\p
\v 41 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu nkɑri Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ wetí bɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀ dɛ̀ idíítí, kɛ wéí bɛnìtìbɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀ mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀ pɛ́u ɑ̃ɑ̃̀ idíítí mɛdiɛ̀. 
\v 42 Kòo kúpocĩ̀rì mɔùu tuɔkɛní kɛ́ɑ̃nnɛ́ fɛdífɛ̀ sɑ́m̀pɔ́fɛ̀. 
\v 43 Kɛ̀ Yesu yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ okúpocĩ̀rì yie nweè ɑ̃nnɛ́ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛtɔbɛ̀. 
\v 44 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀mɛ̀ kɛ suɔmmu mɛdiɛ̀. Wenwe nɛ̀ o cĩ̀tì miɛkɛ kòo ɑ̃nnɛ́ ò do mɔkɛ fɛ̀ kɛ bo dinɛ̀ fɛmɔu.
\c 13
\s1 Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó mupɔ̀mmù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:1-2 nɛ̀ Duku 21:5-6)
\p
\v 1 Yesu yɛtìní dìì mɔ̀nnì Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ kóò mɔù ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ bɛ̀ mɑɑ́nɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɑ̃́rɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yɛ̀ wenni mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ́wéntɛ́ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ wennimɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A wúó ntɛ̀ mɑɑ́ kɛ dɛu mɛ̀ɛ̀ botɑ́ɑ̀? Ditɑ̃́rì mɑrì í yó nkpɑɑ́ nɔ́nkɛ́ ditɛrì ĩ́nkɛ̀. Dɛmɔu dɛ̀ bo duó.
\p
\v 3 Kɛ̀ Yesu nkɑri Odìfíè tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ wetí Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀. Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Ãntidee kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 4 Á ti nɑ́kɛ́ dɛ̀ yóó dɔɔ̀ dìì mɔ̀nnì nɛ̀ ti yóó yɑ̀ dɛ̀ kɛ́bɑntɛ́ kɛ dò ndɛ mɔ̀nnì tùɔ̀kɛ.
\s1 Tìì yóó tuɔkɛní kɛ̀ kutenkù nɛ́ nɑ kɛ́deè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:3-14 nɛ̀ Duku 21:7-19)
\p
\v 5 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: Ndɑkɛnɛ̀ kòò mɔù bɑ́ɑ́ di soutɛ́. 
\v 6 Kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u kɔrinímɛ̀ kɛ bo ntú bɛɛ̀ tú Kirisi, kɛ suó kusṹkù. 
\v 7 Di yóó keèmu bɛ̀ nɑ̀ɑ́mmɛ̀ mudoò kpɛ́í nnɛ̀ mu kó kutoweku, kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́ nkɛ yɛ̃́ dɛ̀ dòmmɛ̀ kɛ́tuɔkɛnímu, dɛ̀ nɛ́ mu nyí yó ntú kumɑ̀nku. 
\v 8 Ku mbotí bo ítɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ kutɛkù, kɛ̀ di nkpɑ̀ɑ̀tìyuu ítɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ ditɛrì, kɛ̀ kɛtenkɛ̀ nsɑ̃nti tipíìtì timɔu, kɛ̀ yɛkòbɛ̀ɛ tɑnní, dɛ̀ bo ndò nkupɛitɛ́yonku ɔ̃ɔ̃ ketɛ́mɛ̀ onitipòkù.
\p
\v 9 Nyɛ̃́nɛ̀ dimɑ́ɑ̀ kpɛ́í, bɛ̀ bo di kɔtɛnɛ̀ tibeéndieti kɛ̀ bɛ̀ ndi puotì ipɑ̀ɑ̀ti titííntouti miɛkɛ, kɛ́ di kɔtɛnɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ borɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ yɛmbɛ̀ borɛ̀ n kpɛ́í, kɛ̀ dí bɛ̀ nɑ̀kɛ́ n kpɛ́í. 
\v 10 Kɛ yɛ̃́ mɛdɛɛtímɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì dòmmɛ̀ kɛ́ketɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ ibotí imɔu ndi. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ di kɔrinɛ̀ dìì mɔ̀nnì tibeéntì di bɑ́ɑ́ niitɛ́ kɛ́nwɑɑ̀ ndi bíí bo nɑ́kɛ́ tì, kɛ̀ dɛ mɔ̀nnì tùɔ̀kɛ di nnɑ́ɑ́ tìì tɑɑ̀ní di nɔ̀ kɛ yɛ̃́ díì í yó nnɑ́ɑ́mmɛ̀ di mɔ́mmɔmbɛ, Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù muù yó nnɑ́ɑ́ ndi kpɛ́í. 
\v 12 Bɛnìtìbɛ̀ bo fiiti bɛ nɛí nɛ̀ bɛ kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ kɛ̀ ibí cicɛbɛ̀ɛ ì fìítí kɛ̀ ibí sĩntɛnɛ̀ i cicɛbɛ̀ kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ. 
\v 13 Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bo ndi níí n kpɛ́í, wèè mɛ mbo nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kumɑ̀nku ò bo cootɛ́.
\s1 Yɛwe yɛiyɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:15-28 nɛ̀ Duku 21:20-24)
\p
\v 14 Kɛ̀ di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì isɔkɛ ìì duɔ̀ mmɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ kɛ̀ ì bo ì do í dò nkɛ́mbo dɛ̀, wèè kɑ̀ɑ nwèe dɔɔ̀ mɛyɔɔ̀mmɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ mbɛ̀ɛ̀ bo Sudee kó kɛtenkɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́dekɛ yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ nwèè bo o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kudɑ̀nkù ò bɑ́ɑ́ cútɛ́ní kudieku kɛ bo túótɛ́ o kpɛrɛ. 
\v 16 Kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ nwèè bo kupɑku ò bɑ́ɑ́ kò kɛ bo túótɛ́ o yɑɑ̀bòrì. 
\v 17 Dɛ kó diyiè dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo mpúó nnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo ntɔ ibí. 
\v 18 Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie nkɛ̀ dɛ̀ bɑ́ɑ́ tuɔkɛní diyɔ̃ɔ̃̀ miɛkɛ. 
\v 19 Kɛ yɛ̃́ dɛ kó yɛwe mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ yó mbo mɛ kó kubotí mu nyí ɑ̃nnɛ́ nɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kutenkù, mɛ̀ mɛ nyí kpɑɑ́ kɛ bo ɑ̃nnɛ́ bìtì. 
\v 20 Kɛ̀ Kuyie ndo í yɑ̀ɑ̀tɛ dɛ kó yɛwe òmɔù nɑ bɑ́ nyentɛ́, kù mɛ nyɛ̀ yɑ̀ɑ̀tɛ ku kó bɛnìtìbɛ̀ kù tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ kpɛ́í nkɛ. 
\v 21 Kòò mɔù di nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Kirisi bo diɛ nyoo ciɛ, di bɑ́ ntì tɑ̃́. 
\v 22 Kɛ yɛ̃́ Kirisi tekùbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yó ntú bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ̀ yóó ɑ̃nnɛ́mɛ̀ kɛ́ndɔɔri tidiɛtì nɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ cɑ̀nnɛ̀ kɛ dɔ́ kɛ́soutɛ́ bɑ́ nɛ̀ Kuyie ntɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀. 
\v 23 Nyɛ̃́nɛ̀ dimɑ́ɑ̀ kpɛ́í, n diɛ nkɛ di nɑ̀kɛ́mu dɛmɔu.
\s1 Yɛwe sɔnyɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:29-31 nɛ̀ Duku 21:25-28)
\p
\v 24 Dɛ kó yɛwe miɛkɛ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ mɛmmɛ kó difɔ̃nkúò, diyiè bo sɔutɛ, otɑ̃̀nkù tɛ̃́nkɛ bɑ́ mpɛ́ì. 
\v 25 Kɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ nduòní kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ diɛsìi sɑ̃ntɛ̀. 
\v 26 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ Kuyie mBirɛ kɛ̀ dɛ̀ cutiní yɛwɛtɛ̀ miɛkɛ nɛ̀ muwɛ̃rímú diɛmù nɛ̀ Kuyie nkó tikpetì, 
\v 27 kɛ́tɔ̃ nho tɔ̃rɛ̀ itemmɑ̀nkɛ imɔu kɛ̀ yɛ̀ɛ tíí nKuyie ntɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀.
\s1 Fìkíè kó mutie kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:32-35 nɛ̀ Duku 21:29-33)
\p
\v 28 Bɑntɛ́nɛ̀ fìkíè kó mutie kó mɛdonnimɛ̀, mu bɑkɛ sũ̀ũ̀kɛ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ mu fɑ̃ɑ̃̀tì bitírí di ɔ̃ɔ̃ bɑntɛ́mu kɛ dò ndiyɔ̃ɔ̃̀ tɔ̀ɔ́nní. 
\v 29 Mɛɛ̀ botí nku di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛndɛ kó dimɑ̀ɑ̀ tùɔ̀kɛní di nyɛ̃́ kɛ dò nhOnìtìbirɛ tɔ̀ɔ́nnímu kɛ bo dibòrì. 
\v 30 Timɔ́mmɔnti nti n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fòù dì mmɔ̀nnì bɛ̀ í yóó kú bɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ mu nyí tùɔ̀kɛní. 
\v 31 Kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ dɛ̀ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́, n nɑ́ɑǹtì mɛ mbɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bìtì.
\s1 Ndɑkɛnɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:36-44)
\p
\v 32 Òmɔù í yɛ̃́ dɛ yiè yoo dɛ mɔ̀nnì, bɑ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ bɑ́ Kuyie mBirɛ, Kuyie nkuù mɑ́ɑ̀ yɛ̃́. 
\v 33 Ndɑkɛnɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ duɔ́ kɛ yɛ̃́ di í yɛ̃́mɛ̀ dɛ̀ yóó tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì. 
\v 34 Dɛ̀ bo dɔ̀ɔ̀ kɛ́ndònnɛ̀ onìtì wèè kɔ̀ri kupɔ̀ɔ̀kù kɛ bɛnkɛ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ duɔ́ mbɑ́ wè o tɔ̃mmú kɛ nɑ̀kɛ́ wèè bɑ̀ɑ̀ dibòrì kɛ yĩ ò bɑ́ɑ́ duɔ́. 
\v 35 Ndɑkɛnɛ̀ kɛ yɛ̃́ di í yɛ̃́mɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nwɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì, kɛ̀ dɛ yɛ̀mmɛ kuyuoku yoo kɛyènkɛ̀ cuokɛ̀, yoo dikodɑkɔńnì yoo kukṹnwentóo. 
\v 36 Nyĩɛ̃̀kùnɛ̀ ò bo nwɛ̃tinímɛ̀ kɛ sɔ̃́ ndi yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ kòo di dɛ́ɛ́tɛ́. 
\v 37 M mɛ ndi nɑ̀kɛ́ tì n ti nnɑ́ɑ́ mbɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu: Ndɑkɛnɛ̀!
\c 14
\s1 Bɛ do dɑkiimɛ̀ kɛ bo pĩ́ nYesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:1-5 nɛ̀ Duku 22:1-2 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 11:45-53)
\p
\v 1 Kɛ sɔ̃́ ndɛ kpɑɑ́ yɛwe yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ diyentɛ́bɑnni nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ kɛ̀ mu kó dibɑnni nɛ́ tuɔkɛní, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ ńwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ́pĩ́ nYesu kɛ́kuɔ. 
\v 2 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do túmɛ̀: Ti bɑ́ɑ́ ò pĩ ndibɑnni miɛkɛ, ti yɑ̀ɑ̀ bo cé ndikpɑ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀.
\s1 Onitipòkù wèè còú nYesu yuu tudɑ̀ɑ̀rí
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:6-13 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 12:1-8)
\p
\v 3 Kɛ̀ Yesu ḿbo Bɛtɑnnii Simɔɔ dikɔ̀nnì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. Bɛ̀ kɑ̀ri dìì mɔ̀nnì kɛ yo nkòo nitipòkù mɔùu tɑroo kɛ tɔ dimɑ́tìdénnì pɛ́írì, kɛ̀ dì pìɛ́kɛ́ tùdɑ̀ɑ̀rí idíítí diɛyì kou bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ wè mutie bɛ̀ tú mù nɑ́ɑ́rì, kɛ́ dì bɔ̀ɔ́tɛ́ kɛ́cóú nYesu yuu tùdɑ̀ɑ̀rí. 
\v 4 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ bɛ̀mɑbɛ̀ bɛ miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Bɑ nkpɛ́í nte kòò cɑ̀kɛ dɛ kóò tùdɑ̀ɑ̀rí. 
\v 5 Ti nɑ bɑ́ nhò fìtɛ́ dibenni tɔ̃mmú dìítí kɛ́pɑ̃mmú bɛcĩ̀rìbɑ̀ɑ̀?
\p Kɛ̀ bɛ̀ ńkpɑnnɛ̀ dɛ kóo nitipòkù. 
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóunɛ̀ we, dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di cɑɑ̀ri o yɛ̀mmɛ̀? Ò dɔ̀ɔ̀ mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ sɑ̀ɑ̀mɛ̀ mmɛ n kpɛ́í. 
\v 7 Kɛ yɛ̃́ di yó mbonɛ̀mɛ̀mu bɛcĩ̀rìbɛ̀, di bo nɑ kɛ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ndi dɔ́ dìì mɔ̀nnì, mí mmɛ nyí yó nhɑ̃ kɛ di bonɛ̀. 
\v 8 Ò nɑ ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ ò pɑ̃̀nkɛ mɛ ndɔ̀ɔ̀, kɛ́ nh ɑ̃nnɛ́ tùdɑ̀ɑ̀rí kɛ̀ m bo mbɑɑ̀nɛ̀ n fɔ̃ti. 
\v 9 Timɔ́mmɔnti nti n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ kutenkù kumɔu miɛkɛ bɛ̀ bo nɑ́kɛ́ dɛ̀ mɛdɛɛtímɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì bɛ̀ bo nɑ́kɛ́ dɛ kóo nitipòkù dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, kɛ́ndenniní o kpɛ́í.
\s1 Sudɑɑsi do dɔ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:14-16 nɛ̀ Duku 22:3-6)
\p
\v 10 Kɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti, Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù kɔtɛ kɛ́yɑ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ kɛ bo bɛ̀ pĩ nYesu. 
\v 11 Bɛ̀ tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ nɑrikɛ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ bɛ̀ bo ò duɔ́ nyidíítí. Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑsi nwɑnti dimɔ̀nnì sɑ̀ɑ̀rì ò bo díínnɛ̀ dì kɛ́ bɛ̀ pĩ nYesu.
\s1 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ yommɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mudiì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:17-25 nɛ̀ Duku 22:7-14, 22-23 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:21-30)
\p
\v 12 Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ kó dibɑnni yiè kètirì bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ fíé dì diyentɛ́bɑnni kó ipe, kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Yé ɑ dɔ́ ti kɔtɛ kɛ̀ kɛ́ dɑ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì?
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu tɔ̃ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ dihɛì miɛkɛ, di bo conɛ̀ onitidɔ̀ù mɔù kòò tɔ didúù nɛ̀ mɛniɛ nkɛ̀ dí ò tũ̀nnɛ. 
\v 14 Kòò tɑ dɛ̀, dí nɑ́kɛ́ dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Okótì tú yé ò yóó di kùù dieku miɛkɛ diyentɛ́bɑnni kó mudiì nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀? 
\v 15 Ò bo di bɛnkɛ kudieku diɛkù kudɑ̀nkù ĩ́nkɛ̀ kɛ́ kù tũ̀ntɛ pɑ́íí, dɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ bo ku miɛkɛ, dɛndɛ di yóó ti bénnɛ́mɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́kɔtɛ dihɛì miɛkɛ, kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ dò nYesu do bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
\p
\v 17 Kuyuoku kɛ̀ Yesu tuɔkoo nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀. 
\v 18 Bɛ̀ kɑ̀ri dìì mɔ̀nnì kɛ yo nkɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ di kóò mɔù nɛ̀ wè ti wɛ̃ nkɛ yo nweè yó n fítɛ́.
\p
\v 19 Kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ bɑ́ wè kòo ò bekɛ kɛ dɔ̀: Mí nwɑɑ̀? 
\v 20 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi n tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù nɛ̀ wè ti wɛ̃ ndibuu dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ. 
\v 21 Onìtìbirɛ yóó kúmu, tì wɑ̃̀rimɛ̀ dɛ kpɛ́í, wèè nɛ́ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ ò bo yɑ̀. Dɛ yiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ do í ò pɛitɛ́ dɛ̀ nɑ ntɔ̃ũ.
\s1 Yesu dɔúmmɛ̀ Mudisɑ̀ɑ̀mù kó ikuɔ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:26-30 nɛ̀ Duku 22:15-20 nɛ̀ 1 Kɔdɛnti 11:23-25)
\p
\v 22 Bɛ̀ yo ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́deè kóò wɛ́rí kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Cɑ́ɑ́kɛ́nɛ̀, diɛ ndɛɛ̀ bɛnkú kɛ dò m pɑ̃ n kɔ̃̀ntì di kpɛ́í.
\p
\v 23 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́túótɛ́ fɛbòòfɛ̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀ bɛmɔu. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Diɛ ndɛɛ̀ bɛnkú n yĩ̀ĩ̀, bɛ̀ yó n kuɔ kɛ̀ mɛ̀ɛ cóú, Kuyie nyóó tɑunnɛ̀mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kumɑ́ɑ̀, mɛ̀ɛ̀ yóó coú kusṹkù kpɛ́í. 
\v 25 Timɔ́mmɔnti nti n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ n tɛ̃́nkɛ í yóó yɑ̃̀ mɛnɑ̀ɑ̀, nkɛ̀ dɛ̀ í tú m bo wɛ̃tɛ kɛ́yɑ̃̀ dìì yiè mɛpɑ̀mmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
\p
\v 26 Bɛ̀ dèntɛ̀ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkó yɛsɑ̃ɑ̃ nkɛ́deè kɛ́dekɛ Odìfíè tɑ̃rì.
\s1 Yesu do yɛ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bo ò yóu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:31-35 nɛ̀ Duku 22:31-34 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:36-38)
\p
\v 27 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Di bo n yóu dimɔu kɛ yɛ̃́ ti wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: M bo potɛ́ opecɛ̃nti kɛ̀ ipee cíɛ́tɛ́. 
\v 28 M bo yɑ̃́ntɛ́ dìì mɔ̀nnì, m bo niitɛ́ kɛ́kɔtɛ Kɑdidee kɛ́ ndi bɑɑ.
\p
\v 29 Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ dɑ yóu mí mbɑ́ɑ́ dɑ yóu. 
\v 30 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n dɑ nɑ́ɑ́mmɛ̀, yíe nkó kɛyènkɛ̀ tɛkotɛ bo nyóó kuɔ mmɛdɛ́rímɛ̀ kɑ̀ɑ yetɛ kucɛ mɛtɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́.
\p
\v 31 Kɛ̀ Piɛrii yetɛ kɛ dɔ̀ bìtì! Bɑ́ kɛ̀ bɛ̀ bo n wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́kuɔ m bɑ́ɑ́ dɑ yóu.
\p Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ múnkɛ mɛ mbɛ́i.
\s1 Yesu bɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie Sɛtisemɑndee miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:36-46 nɛ̀ Duku 22:39-46)
\p
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ dibòrì mɑrì kɛ̀ bɛ̀ dì tu: Sɛtisemɑndee kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Nkɑrinɛ̀ diɛ kɛ̀ n kɔtɛ kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie.
\p
\v 33 Kòo nnɛínɛ̀ Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃, kòo kɔ̃m̀bùɔ̀tì ńduò kòo yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 34 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yɛ̀mmɛ̀ mɛɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀ mmɔ́mmɔmmɛ kɛ̀ dɛ̀ n tontɛ́, nkpɑɑ́nɛ̀ diɛ ndi nɛ́ bɑ́ɑ́ yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́.
\p
\v 35 Kɛ dɛ́tóo sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ́nínkú kɛ́sĩ́nnɛ́ kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ bo yie ndimɔ̀nnì dii, mmɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ kpɛri, n dɛ́tɛ́nɛ̀. 
\v 36 Kɛ mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ tú: N cicɛ ɑ nɔmmu dɛmɔu ɑ yóu kɛ̀ m bɑ́ɑ́ yɑ̃̀ fɛ mbòòfɛ̀ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ kɔfɛ. Á dɔɔ̀ ɑ dɔ́mɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ bɑ́ ntú n dɔ́mɛ̀.
\p
\v 37 Kòo nwɛ̃tiní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́, kòo bekɛ Piɛri kɛ dɔ̀: Simɔɔ ɑ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́mɑɑ̀? Á í nɑ kɛ bo nwúó tɛwebiètɛ̀ mɛfitímɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ miɛkɑɑ̀? 
\v 38 Nwúónnɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ. Mɛyɛ̀mmɛ̀ miɛ dɔ́mu kɛ́dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, nkɛ̀ tikɔ̃̀ntì nɛ́ kpɑ muwɛ̃rímú.
\p
\v 39 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́kpɛ́ntɛ́, kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie, kɛ nɑ́ɑ́ nhò bɑɑ do nɑ́ɑ́ ntì. 
\v 40 Kɛ́yíɛ́ kɛ́wɛ̃tɛní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ kɛ̀ bɛ nuɔ ncɛ̃ɛ̃kɛ, bɛ̀ í nyɑ̀ bɛ̀ bo ò nɑ̀kɛ́ tì.
\p
\v 41 Ò wɛ̃tɛní dìì mɔ̀nnì kucɛ mɛtɑ̃ɑ̃́mmɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di wɛ̃̀tɛ kɛ duɔ́mu kɛompuɑ̀? Dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ dèèmu, dimɔ̀nnì tùɔ̀kɛmu kɛ̀ bɛ̀ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ kɛ̀ bɛnitiyɛibɛɛ dɛ̀ pĩ́. 
\v 42 Ítɛ́nɛ̀ kɛ̀ tí kɔtɛ, ntɛnɛ̀ wèè yó m pĩ́ kɛ tùɔ̀kɛní.
\s1 Bɛ̀ pĩ̀ḿmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:47-56 nɛ̀ Duku 22:47-53 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:3-12)
\p
\v 43 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Sudɑɑsi, o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù tùɔ̀kɛní kɛ nɛínɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ tɔ̃nní bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ tɔ yɛse nɛ̀ yɛdùrɛ̀. 
\v 44 Kɛ sɔ̃́ nwèè yóó fítɛ́ Yesu ò nɑ̀kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ tú: Kɛ̀ n dɔu nwe, koò ɔrí, di bɑntɛ́ kɛ dɔ̀ weǹwe, kóò pĩ kɛ́ nhò bɑ̀ɑ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 45 Ò tùɔkɛní dìì mɔ̀nnì Yesu borɛ̀ kɛ pɑ̃̀nkɛ dɔ̀: Okótì!
\p Kɛ́deè kóò ɔrí. 
\v 46 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ munnɛ́ní kɛ́pĩ́ nYesu.
\p
\v 47 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ kóò mɔùu nɔtɛ disiè kɛ́hɛi nkɛ́dɑtɛ ikuɔ́ nìùtì diɛwè kóo tɔ̃ntì toò. 
\v 48 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di kɔ̀tɛnní yɛse nɛ̀ yɛdùrɛ̀ kɛ bo m pĩ́ kɛ dò n tú onitikɔ̀ùtì. 
\v 49 Nh ɔ̃ mbo yɛwe yɛmɔu di cuokɛ̀ kɛ di tiè nKuyie nnɑ́ɑǹtì Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ bɑ́ di í m pĩ, dɛ̀ tùɔ̀kɛ kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ tì wɑ̃̀ri kɛ yɛ̃mmɛ̀ mmɛ.
\p
\v 50 Dɛ mɔ̀nnì kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛmɔuu ò yóu kɛ́cokɛ́.
\p
\v 51 Kòo dɑpɑɑ̀ mmɔù nkpɑɑ́ kòo tũ nkɛ dɑ́ɑ́tí kuyɑ̀ɑ̀kù mɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ndɔ́ kóò pĩ, 
\v 52 kòo fĩ́ĩnko kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́cokɛ́ mɛbii.
\s1 Bɛ̀ bekɛ́nɛ̀mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:57-68 nɛ̀ Duku 22:54-55, 63-71 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:13-14, 19-24)
\p
\v 53 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ Yesu ikuɔ́ nìùtì diɛwè cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí ndɛ borɛ̀. 
\v 54 Kɛ̀ Piɛri ntũ nYesu kɛ díɛtirì, kɛ yɑ̀ɑ tɑnnɛ̀nko ikuɔ́ nìùtì diɛwè kó kudɑ̀nkù miɛkɛ, kɛ́nkɑri tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì borɛ̀, kɛ iiri muhɑ̃ɑ̃́.
\p
\v 55 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dibeéntĩ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ nwɑnti Yesu dɔ̀ɔ̀ tì, tìì bo nte kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ bɑ́ bɛ̀ í mpɛ̀tɛ́. 
\v 56 Kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ nsoú nkɛ nɑ́ɑ́ nYesu nu ncɑ̀kɛmu bɑ́ bɛ̀ tɛtì í mmɑ̀ɑ́. 
\v 57 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ nyiiti kɛ soú nkɛ tú: Ti kèè kòo tu 
\v 58 ò bo pɔntɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́ tɛ̀ nɛ̀ bɛ nɔu kɛ́mɑɑ́ tɛtɛtɛ̀ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti miɛkɛ tɛ̀ɛ̀ í yó ntú bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́ tɛ̀.
\p
\v 59 Bɑ́ nɛ̀ mɛmmɛ bɛ tɛtì í mmɑ̀ɑ́.
\p
\v 60 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe ítɛ́ ditĩ̀nnì cuokɛ̀ kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Á í yóó tɛ̃́nnɛ́ tìmɑtɑ̀ɑ̀? Bɛnìtìbɛ̀ biɛ nyɛ̃ nhɑ dɔ̀ɔ̀ bɑ?
\p
\v 61 Kɛ̀ Yesu ncĩ́ɛ̃́kɛ́, ò í mbɛ́i ntìmɑtì kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè yíɛ́ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ tu Kirisi Kuyie nti sɑ̃ntí kù kó dɛbirɑɑ̀? 
\v 62 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃ n we ntú, kɛ̀ di bo yɑ̀ Onìtìbirɛ kòò kɑ̀ri Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ mbɑkù yoú, kóò yɑ̀ kòò cutiní nɛ̀ yɛwɛtɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀.
\p
\v 63 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe kɛ̃tɛ́ o yɑɑ̀bòrì, kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɛ̀ tɛ̃́nkɛ dòmmu ti ńwɑɑ̀ nwèè bo nɑ́kɛ́ ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛinɑɑ̀? 
\v 64 Di kèèmu ò sɑ̃̀ɑ̃́mmɛ̀ Kuyie, di yɛ̀mmɛ̀ dòmmɛ?
\p Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ò dò nkɛ́kuɔmu.
\p
\v 65 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ nhò sùu tinɔ́ntɔ̃ũtì, kɛ́kɑ̃ɑ̃́ nho ììkɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́ nhò puotì yɛnɑcɛ̀kuutɛ kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Bɑntɛ́ wèè dɑ potɛ́.
\p Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì nhò bèmmu.
\s1 Piɛri nɛ̀nnimɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:69-75 nɛ̀ Duku 22:56-62 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:15-18, 25-27)
\p
\v 66 Kɛ̀ Piɛri nkpɑɑ́ kɛ bo kɛtenkɛ̀ kudɑ̀nkù kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè kóo nitipotɔ̃ntì mɔùu tùɔkɛní, 
\v 67 kɛ́yɑ̀ Piɛri kòò ììri muhɑ̃ɑ̃́, kòo ò wèńtɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nhɑ múnkɛ do tũmmu Yesu Nɑnsɑrɛti kou. 
\v 68 Kɛ̀ Piɛrii nɛnni Yesu kɛ dɔ̀: N yí bɑntɛ́ ɑ dɔ́ kɛ́ n nɑ̀kɛ́ tì.
\p Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ ítɛ́ kudɑ̀nkù kɛ́ntɑti kukpɑ̃́nkpɑ̃́nkù kɛ̀ tɛkotɛɛ kuɔ́. 
\v 69 Kɛ̀ weè nitipòkùu wɛ̃tɛ kóò yɑ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ dɔ̀: We nnìtì tú bɛ kóò mɔù nwe, kɛ̀ Piɛrii wɛ̃tɛ kɛ́nɛnni.
\p
\v 70 Kɛ̀ dɛ̀ nyóó yíɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Piɛri kɛ dɔ̀: A mɛ̀nkɛ bɛ̀ wɛ̃ńnɛ̀mu kɛ yɛ̃́ ɑ túmɛ̀ Kɑdidee kou kɛ nɑ́ɑ́ nKɑdidee kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 71 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii pɑrìkɛ̀ kɛ dɔ̀: N tú n yí yɛ̃́ onìtì di mɛ nnɑ́ɑ́ nwèè kpɛ́í, kɛ̀ n soúmmu Kuyie nni ncɔ̃ɔ̃.
\p
\v 72 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ tɛkotɛɛ kuɔ́ nkucɛ mɛdɛ́rímɛ̀ kɛ̀ Piɛrii dentɛní Yesu sòò ò nɑ̀kɛ́ tì kɛ tú: Tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkucɛ mɛdɛ́rímɛ̀ kɑ̀ɑ pɑ̀rìkɛ̀ kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́. Kɛ̀ Piɛri nkuɔ̀.
\c 15
\s1 Bɛ̀ do dɑkɛ́mɛ̀ kɛ bo kuɔ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:1-2, 11-14 nɛ̀ Duku 23:1-5 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:28-38)
\p
\v 1 Dikṹnweńnì sɛ̀ì, ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀, nɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ dibeéntĩ̀nnì dimɔu, kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nkɛ bo yɑ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ Yesu, mɛmmɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò boú kɛ́kɔtɛnɛ̀ kɛ́duɔ́ mPidɑti Odommu kɔbɛ kóò kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Pidɑtii ò bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ tu Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A ti mbɛ́i.
\p
\v 3 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nnɑ́ɑ́ nYesu nu ndɔ̀ɔ̀ dɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ Pidɑtii wɛ̃tɛ kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: A í yóó tɛ̃́nnɛ́ tìmɑtɑ̀ɑ̀? A í yo bɛ̀ tu ɑ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀?
\p
\v 5 Bɑ́ Yesu tɛ̃́nkɛ í ntɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì kɛ̀ dɛ̀ɛ di Pidɑti.
\s1 Pidɑti yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ɛ bɑɑkɛ́ Yesu kɛ́fíínko Bɑrɑbɑɑsi
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:15-26 nɛ̀ Duku 23:13-25 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:39-19:16)
\p
\v 6 Bɑ́ dìì yentɛ́bɑnni miɛkɛ Pidɑti do ɔ̃ɔ̃ fĩ́ĩ nkukpetínkù kumɑ́ɑ̀ ndi ditĩ̀nnì yɛ̃ nwèe fĩ́ĩ nkù. 
\v 7 Kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ kpetí onìtì mɔù kòo yètìrì tú Bɑrɑbɑɑsi nɛ̀ o kɔbɛ, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do yetɛmɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì kpɛti, kɛ̀ dikpɑ̀nnìi ɑ̃nnɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ onìtì. 
\v 8 Kɛ̀ ditĩ̀nnìi kɔtɛ Pidɑti borɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀, wèe bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ ò ɔ̃ɔ̃ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀. 
\v 9 Kɛ̀ Pidɑtii bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di dɔ́ n fĩ́ĩnko Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì nweɑ̀?
\p
\v 10 Kɛ yɛ̃́ ò do yɛ̃́mɛ̀mu kɛ dò nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ pĩ nYesu bɛ miɛkɛ ò pɛ́i mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nsukíí ditĩ̀nnì kɛ̀ dì bo duɔ́ nkɛ̀ Pidɑtii fĩ́ĩnko Bɑrɑbɑɑsi. 
\v 12 Kɛ̀ Pidɑtii yíɛ́ kɛ́ bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Di nɛ́ dɔ́ n yĩ́mɛ di tú wè Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì? 
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wekii kɛ dɔ̀: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀! 
\v 14 Kɛ̀ Pidɑtii bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Ò dɔ̀ɔ̀ ɔ̃̀mmɛ yɛi? Kɛ̀ bɛ̀ dɔkɛ wekii mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 15 Kɛ̀ Pidɑti ndɔ́ ditĩ̀nnì yɛ̀mmɛ̀ bo nɑrikɛmɛ̀ kɛ fĩ́ĩnko Bɑrɑbɑɑsi kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ puotí Yesu yɛdɑ́ kɛ́deè kòo ò duɔ́ ntihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì kɛ̀ ti bo ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\s1 Bɛ̀ ìńnɛ́mɛ̀ Yesu ipo
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:27-31 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:2-3)
\p
\v 16 Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi tɑnnɛ̀ Yesu Odommu kɔbɛ kóò kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, bɛ̀ kɑ̀rì dɛ̀ kɛ bekù, kɛ tíí ntihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì timɔu. 
\v 17 Kóò dɑ̀tínnɛ́ diyɑɑ̀bòrì wũɔ̃rì kɛ́cití ipo kóò ìńnɛ́, 
\v 18 kɛ́deè kɛ́ nhò dɑú kɛ tú: A boɑ̀ fɔ̃́ nSifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì!
\p
\v 19 Kɛ puotì o yuu kuhɑ̃ri koò tĩ̀ṹ tinɔ́ntɔ̃ũtì, kɛ ninku kɛ sĩĩnko o ììkɛ̀ kɛ dò mbɛ̀ ò dɔu. 
\v 20 Bɛ̀ ò dɑɑ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́nsɑ̀nnɛ̀ kɛ́dɛitɛ diyɑɑ̀bòwũɔ̃rì, kɛ́wɛ̃tɛ kóò dɑ̀tínnɛ́ o yɑ̀ɑ̀tì, kóò yɛ̀nnɛ̀ dihɛì kɛ bo ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\s1 Bɛ̀ bɑɑkɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:32-44 nɛ̀ Duku 23:26-43 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:17-27)
\p
\v 21 Kɛ̀ Sidɛnni ɛì kóo nìtì mɔù nkũntiní kupɑku kɛ̀ bɛ̀ ò tú Simɔɔ, Adɛkisɑ̃ntiri nɛ̀ Dufuusi bɛ cicɛ, kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi ò pĩ nnɛ̀ muwɛ̃rímú kɛ́duɔ́ nkòo tɔ Yesu dɑpɑ̃ɑ̃tí. 
\v 22 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ Yesu Kodikotɑɑ (dɛ̀ɛ̀ tú kuyukɔ̃́ṹ), 
\v 23 kóò duɔ́ mmɛnɑɑ̀ mmɛ̀ɛ̀ kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù kɔ̀ù kuyonku bɑ́ Yesu í nyie nkɛ́yɑ̃̀. 
\v 24 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀, kɛ́tɑ̃ɑ̃́ tɛ́tɛ́ kɛ́totí o yɑ̀ɑ̀tì. 
\v 25 Diyiè do berinɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀wɛi ndi dikṹnweńnì kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑɑkɛ́ Yesu kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀, 
\v 26 kɛ́wɑ̃ri mùù kpɛ́í nte kɛ̀ bɛ̀ ò bɑɑkɛ́ kɛ dɔ̀: Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì, kɛ́dɑnnɛ kudɑpɑ̃ɑ̃tí yómmɛ̀. 
\v 27 Kɛ́bɑɑkɛ́ bɛnitikɔ̀ùbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, òmɔù o bɑkù yoú, otɔù kucɑ̃̀nku. [ 
\v 28 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ tì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: Bɛ̀ ò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛnitiyɛibɛ.]
\p
\v 29 Kɛ bɛ̀ mpɛ̃nkù koò sɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ bɔkii yɛyɔ kɛ tú: Hé! Fɔ̃́ nwèè do tú ɑ bo pɔntɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́mɑɑ́ tɛtɛtɛ̀ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti miɛkɛ, 
\v 30 dɛɛtɛ́ ɑmɑ́ɑ̀! Cútɛ́ní kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 31 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ndɑú Yesu kɛ nɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú, ò dɛɛtɛ́ bɛtɔbɛ̀ ò mɛ nyí nɑ kɛ bo dɛɛtɛ́ omɑ́ɑ̀. 
\v 32 Kirisi Isidɑyɛɛribɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì, cútɛ́ní kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ ti yɑ̀ kɛ́ntɑ̃́. Bɛ̀ do bɑɑkɛ́ bɛ̀ kóò pɛɛ́nnɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ nhò sɑ̃̀ɑ̃́.
\s1 Yesu kumɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:45-56 nɛ̀ Duku 23:44-49 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:28-30)
\p
\v 33 Diyiè cómmú dìì mɔ̀nnì yɛyɔ kɛ̀ dɛ̀ɛ biitɛ kɛtenkɛ̀ kɛmɔu kɛ́mbi kɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ɑ̀ tuɔkɛnɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti. 
\v 34 Tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu kuɔ́ mmɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Edoyii, Edoyii, dɑmɑsɑbɑkitɑnii (dɛ̀ɛ̀ tú: Kuyie, nKuyie, bɑ nkpɛ́í nte kɑ̀ɑ n yóu!).
\p
\v 35 Bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ kó bɛ̀mɑbɛ̀ɛ keè, kɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Keènɛ̀ ò yumɛ̀ Edii.
\p
\v 36 Kɛ̀ bɛ kóò mɔù cokɛ́ kɛ́mɛ́únní disɔ̃̀sṹɔ̃̀ mɛnɛ́yɑ̃ɑ̃ nkɛ́cɔ́ɔ́ nkuhɑ̃ri yómmɛ̀ kɛ́youtoo Yesu kòò bo yɑ̃̀, kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Yóunɛ̀ kɛ̀ ti yɑ̀ Edii bo kɔtɛní kóò cṹũnní kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 37 Kɛ̀ Yesu kuɔ́ mmɛdiɛ̀, kɛ́tɔ̃tɛ.
\p
\v 38 Kɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kùù do pi Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ ikuɔ́ nɛntì kó kudieku kɛ̀ kùu kɛ̃tɛ́ dɛ ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ difũ̀ɔ̃̀ní. 
\v 39 Kɛ̀ Odommu kó kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kùù ni tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kɛ̀ kù còḿmú Yesu ììkɛ̀ kɛ́yɑ̀ Yesu ku mɛ̀ɛ̀ botí kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: We nnìtì mɛ̀nkɛ tú Kuyie mBirɛ ndɛ!
\p
\v 40 Kɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ mɑbɛ̀ dɛ̀ bo kɛ cómmú mɛdɛ́timɛ̀ kɛ wúó. Bɛɛ̀ kó bɛ̀mɑbɛ̀ tu: Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou nɛ̀ Isɑku dɛdɑpùmbirɛ nɛ̀ Sosɛsi bɛ yɔ̃ Mɑɑri nɛ̀ Sɑdombee, 
\v 41 bɛ̀ɛ̀ do ò nɛitinɛ̀ kɛ pĩ́ nho tɔ̃mmú ò bo dìì mɔ̀nnì Kɑdidee, nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ tɔbɛ̀ pɛ́u bɛ̀ɛ̀ do ò nɛinɛ̀ kɛ́kɔtɛ Sedisɑdɛmmu.
\s1 Bɛ̀ kũnnɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:57-61 nɛ̀ Duku 23:50-56 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:38-42)
\p
\v 42 Kuyuoku bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ tũntɛ kù dɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ nɛ́ wentɛ́ tɛom̀pùtɛ̀, 
\v 43 kɛ̀ Sosɛfu Adimɑtee ɛì kou, kòò tú dibeéntĩ̀nnì kou kɛ̀ bɛ̀ ò dé, kòo bɑ̀ɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bo tuɔkɛnímɛ̀, kòo kɔtɛ nɛ̀ dikɔ̃m̀bùɔ̀ kɛ́yɑ̀ Pidɑti kóò mɔɔ dinùù kɛ bo kũnnɛ́ Yesu. 
\v 44 Kɛ̀ Pidɑtii keè Yesu kumɛ̀ mɛcɑ̃ɑ̃, nkɛ̀ dɛ̀ɛ ò di koò yu kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kɛ́ kù bekɛ, kɛ bo yɑ̀ Yesu ku kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀ntɛ yoo dɛ̀ í mɔ̀ntɛ. 
\v 45 Kɛ̀ kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkùu ò nɑ̀kɛ́, kòo duɔ́ ndinùù Sosɛfu kòo bo túótɛ́ Yesu. 
\v 46 Kɛ̀ Sosɛfuu dontɛ́ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́cṹũnní Yesu kudɑpɑ̃ɑ̃tí, koò pɔ̃ṹ, kɛ́dɔú nkufɔ̃ti miɛkɛ bɛ̀ keú kù dipèrì miɛkɛ, kɛ́deè kɛ́poo nkutɑ̃́ɑ̃́rí. 
\v 47 Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ kó dihɛì kou nɛ̀ Mɑɑri Sosɛsi yɔ̃ kɛ bɛ̀ nwúó mbɛ̀ ò dɔú ndɛ̀.
\c 16
\s1 Yesu yɑ̃ntɛ́mɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 28:1-8 nɛ̀ Duku 24:1-12 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:1-10)
\p
\v 1 Kɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ̀ Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou nɛ̀ Mɑɑri Isɑku yɔ̃ nɛ̀ Sɑdombee kɛ̀ bɛ̀ɛ dontɛ́ mɛkùɔ̀ nkunɔú nɑtikù kɔ̃mɛ kɛ bo kɔtɛ kɛ́pe nYesu. 
\v 2 Kɛ́ pikɛ cutɛ dìmɑ́ɑ́sì kó dikṹnweńnì kɛ́ntuɔkoo kufɔ̃ti borɛ̀ kɛ̀ diyiè yɛ̀nní. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: We mbii yóó ti pootɛ kufɔ̃ti kó kutɑ̃́ɑ̃́rí.
\p
\v 4 Bɛ̀ wèńtóo dìì mɔ̀nnì kɛ́nsɔ̃́ nkuù tɑ̃́ɑ̃́rí pòòtɛ. 
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ kufɔ̃ti miɛkɛ, kɛ́yɑ̀ odɑpɑɑ̀ mmɔù kòò kɑ̀ri, kɛ dɑ́ɑ́tí tiyɑɑ̀pɛ́ítì kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ́ mmɛdiɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ weè dɑpɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́, di wɑnti Yesu Nɑnsɑrɛti kou nwe bɛ̀ bɑɑkɛ́ wè kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀. Ò yɑ̃̀ńtɛ́mu kɛ ìtɛ́, ò í kpɑɑ́ diɛ, ǹtɛnɛ̀ bɛ̀ sòò ò dɔú dɛ̀. 
\v 7 Kɔtɛnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ Piɛri kɛ dɔ̀ ò niitɛ́ Kɑdidee, di bo kɛ nhò sɔ̃̀ńkɛ́ kɛ́ndònnɛ̀ ò sòò di nɑ̀kɛ́mɛ̀.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́cokɛ́ kɛ̀ bɛ kɔ̃̀ntì ɑu bɑ́ bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í te bɛmɑ́ɑ̀, bɛ̀ í ndɑ̀ɑ́tí kɛ́nɑ́kɛ́ òmɔù tìmɑtì, kɛ yɛ̃́ kufɔ̃wɑɑ́ ndiɛ nkɛ bɛ̀ ɑutɛ́mɛ̀.
\s1 Yesu bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 28:9-10 Isɑ̃ɑ̃ 20:11-18)
\p [ 
\v 9 Dìmɑ́ɑ̀sì yiè kó dikṹnweńnì ndi Yesu yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀, kɛ́ketɛ́ kɛ́bɛnkɛ omɑ́ɑ̀ Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou, ò do bɛ̀ti wèè miɛkɛ yɛbɔkɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 10 Kòo kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ do nɛitinɛ̀ Yesu, kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ kuɔ̀ nYesu kó mukṹṹ. 
\v 11 Bɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì Mɑɑri túmɛ̀ Yesu yɑ̃̀ńtɛ́ kòo ò yɑ̀ bɑ́ bɛ̀ í ntì tɑ̃́.
\s1 Yesu bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ otɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 24:13-35)
\p
\v 12 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ nkɔri dɛpɑɑ nkòo bɛ̀ bɛnkɛ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ncɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀ ò sòò bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ Mɑɑri. 
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kɛ múnkɛɛ tì nɑ̀kɛ́ bɛtɔbɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í ntì tɑ̃́.
\s1 Yesu do tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 28:16-20 nɛ̀ Duku 24:36-49 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:19-23 nɛ̀ Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:6-8)
\p
\v 14 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ nɛ́ bɛnkɛ omɑ́ɑ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ omɑ́ɑ̀ kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ kɑ̀ri kɛ yo nkòo bɛ̀ kpɑnnɛ̀ bɛ̀ í tɑ̃́mɛ̀ kɛ dò nhò mɛ̀nkɛ yɑ̃̀ńtɛ́. Kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kpɑɑ́ kpeńnì, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do í tɑ̃́mɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛ̀ ò yɑ̀ koò yɑ̃̀ńtɛ́ bɛ kpɛti. 
\v 15 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kutenkù kumɔu kɛ́nɑ́kɛ́ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu. 
\v 16 Wèè bo tì yie nkɛ̀ bɛ̀ɛ ò ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù Kuyie mbo ò dɛɛtɛ́, kɛ̀ wèè í tì yie nkùu ò kpetínnɛ́. 
\v 17 Ntɛnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo yie mbɛ̀ yó ndɔɔri tìì diɛtì: Bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ n yètìrì, kɛ́nnɑ́ɑ́ ntinɑ́ɑǹcɑ̀ntì. 
\v 18 Bɛ̀ bo mpĩĩ nyiwɑ̀ɑ̀kɛ bɑ́ ì í bɛ̀ dɔmmù, kɛ̀ bɛ̀ yɑ̃̀ mutie mùù kɔ̀ù mù bɑ́ɑ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀, bɛ̀ bo nnɔnku bɛ nɔu bɛmuɔmbɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ miɛrí.
\s1 Yesu wɛ̃̀tɛ kɛ dèkɛmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 24:50-53 Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:9-11)
\p
\v 19 Ti Yiɛ̀ nYesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè, kɛ̀ Kuyie nhò tùótɛ́, kɛ́dekɛnɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kòo kɑri Kuyie mbɑkù yoú. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ tipíìtì timɔu kɛ́nnɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì, kɛ̀ ti Yiɛ̀ mbɛ̀ bonɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri tidiɛtì, kɛ̀ dɛ̀ bɛnkú bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì túmɛ̀ timɔ́mmɔnti.]