\id MAT di41.all F{evrier 1999 BJ Parakou B{enin
\ide UTF-8
\h Mɑtie
\toc1 Mɑtie wɑ̃̀rimɛ̀ tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\toc2 Mɑtie
\mt1 Mɑtie wɑ̃̀rimɛ̀ tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\imt1 Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Tinɑ́ɑǹtì tìì ti nɑ́ɑ́ Mɑtie kó dipɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì. Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛdɛ́bɛ̀ kóò mɔù bɛ̀ tu we Mɑtie, weè wɑ̃ri dɛ kó dipɑ́tíri.
\ip Mɑtie wɑ̃̀ri o pɑ́tíri mɛketimɛ̀ o kɔbɛ Sifubɛ kpɛ́í nkɛ, kɛ bo bɛ̀ bɛnkɛ Yesu tumɛ̀ Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì Dɑfiti yɑɑ̀birɛ Abɑrɑhɑmmu kó kuwuɔ nkou, nɛ̀ dɛ kpɛ́í nkòo bɑtɛ o yɑɑ̀rìbɛ̀ fukɛ ì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀. Kɛ nɑ̀kɛ́ o pɑ́tíri miɛkɛ Kuyie nkó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛ́í, Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɔ̀ɔ́nímɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ dò nkɛ́ceetɛ, kòò nɑ̀kɛ́ kɛ bɛnkɛ kɛ dò nYesu tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɑ̀kɛ́ wèè kɔ̃mɛ mmɛ.
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Yesu nɛ̀ ò ketɛ́mɛ̀ o tɔ̃mmú. (1-4)
\io1 2. Yesu duɔ́ nyìì tié nditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀. (5-7)
\io1 3. Yesu dɔ̀ɔ̀ tìì diɛtì nɛ̀ bɛ̀ ò yetɛmɛ̀ (8-12)
\io1 4. Yesu nɑ̀kɛ́ yɛ̀ɛ̀ nɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ (13)
\io1 5. Okpɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ yetɛ wè kó mutɔ̃mmú (14-23)
\io1 6. Bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀ Yesu kó muwɛ̃timmù kpɛ́í (24-25)
\io1 7. Yesu kó mukṹṹ nnɛ̀ ò yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀ (26-28)
\c 1
\s1 Yesu yɑ̀ɑ̀rìbɛ̀ kó yɛyètɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 3:23-38)
\p
\v 1 Ntɛnɛ̀ Yesu Kirisi yɑ̀ɑ̀rìbɛ̀ kó kufuku: Yesu yɑ̀ɑ̀rì kótì tu Dɑfiti kɛ̀ Dɑfiti kóo yɑ̀ɑ̀rì kótì mɛ ntó tú Abɑrɑhɑmmu.
\p
\v 2 Abɑrɑhɑmmu weè pɛitɛ́ Isɑki, kɛ̀ Isɑki pɛitɛ́ Sɑkɔbu, kɛ̀ Sɑkɔbu pɛitɛ́ Sudɑɑ nɛ̀ bɛtɔbɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Sudɑɑ pɛitɛ́ Pedɛsi nɛ̀ Isɑrɑɑ kɛ̀ bɛ yɔ̃ ntú Tɑmɑɑ, kɛ̀ Pedɛsi pɛitɛ́ Esidommu, kɛ̀ Esidommu pɛitɛ́ Arɑmu. 
\v 4 Kɛ̀ Arɑmu pɛitɛ́ Aminɑdɑbu, kɛ̀ Aminɑdɑbu pɛitɛ́ Nɑsɔ̃ɔ̃, kɛ̀ Nɑsɔ̃ɔ̃ pɛitɛ́ Sɑdimɔɔ. 
\v 5 Kɛ̀ Sɑdimɔɔ pɛitɛ́ Boɑsi, kɛ̀ Dɑhɑbu ntú o yɔ̃. Kɛ̀ Boɑsi pɛitɛ́ Obɛdi kɛ̀ Uduti ntú o yɔ̃. 
\v 6 Kɛ̀ Obɛdi pɛitɛ́ Isɑii, kɛ̀ Isɑii pɛitɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì Dɑfiti.
\p Kɛ̀ Dɑfitii pɛitɛ́ Sɑdomɔɔ kòo yɔ̃ ntú Udii pokù Dɑfiti do kùɔ Udii kɛ́túótɛ́ wè. 
\v 7 Kɛ̀ Sɑdomɔɔ pɛitɛ́ Odoboɑmmu, kɛ̀ Odoboɑmmu pɛitɛ́ Abiɑ, kɛ̀ Abiɑɑ pɛitɛ́ Asɑɑ. 
\v 8 Kɛ̀ Asɑɑ pɛitɛ́ Sosɑfɑɑ, kɛ̀ Sosɑfɑɑ pɛitɛ́ Sodɑmmu, kɛ̀ Sodɑmmu pɛitɛ́ Osiɑsi, 
\v 9 kɛ̀ Osiɑsii pɛitɛ́ Soɑtɑmmu, kɛ̀ Soɑtɑmmu pɛitɛ́ Akɑɑsi, kɛ̀ Akɑɑsii pɛitɛ́ Esekiɑsi. 
\v 10 Kɛ̀ Esekiɑsii pɛitɛ́ Mɑnɑnsee, kɛ̀ Mɑnɑnsee pɛitɛ́ Amɔɔ, kɛ̀ Amɔɔ pɛitɛ́ Sosiɑsi, 
\v 11 kɛ̀ Sosiɑsii pɛitɛ́ Yekonniɑsi nɛ̀ o nɛí. Dɛ mɔ̀nnì ndi Bɑbidɔnni kóo kpɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ pĩ̀ḿmúmɛ̀ kɛ́kònnɛ̀.
\p
\v 12 Bɛ̀ bɛ̀ kònnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Bɑbidɔnni dɛ mɔ̀nnì ndi Yekonniɑsi pɛitɛ́mɛ̀ Sɑdɑtiɛri, kɛ̀ Sɑdɑtiɛri pɛitɛ́ Sodobɑbɛɛdi. 
\v 13 Kɛ̀ Sodobɑbɛɛdi pɛitɛ́ Abiudi, kɛ̀ Abiudii pɛitɛ́ Ediɑkimmu, kɛ̀ Ediɑkimmuu pɛitɛ́ Asɔɔri. 
\v 14 Kɛ̀ Asɔɔri pɛitɛ́ Sɑdɔki, kɛ̀ Sɑdɔki pɛitɛ́ Akimmu, kɛ̀ Akimmuu pɛitɛ́ Ediudi. 
\v 15 Kɛ̀ Ediudii pɛitɛ́ Ediesɛɛ kɛ̀ Ediesɛɛ pɛitɛ́ Mɑtɑ̃ɑ̃ kɛ̀ Mɑtɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ Sɑkɔbu, 
\v 16 kɛ̀ Sɑkɔbu pɛitɛ́ Sosɛfu. Weè Sosɛfu do puokɛ Mɑɑri wèè pɛitɛ́ Yesu bɛ̀ tu wè Kirisi.
\p
\v 17 Abɑrɑhɑmmu kó dimɔ̀nnì kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Dɑfiti tidɑpùntɔ̃ntì bo tɛpíítɛ̀ nɛ̀ tìnɑ̀ɑ̀ ndi. Dɑfiti kó dimɔ̀nnì kɛ́tuɔkɛnɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ pĩ̀ḿmúmɛ̀ kɛ kònnɛ̀ Bɑbidɔnni kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀kɛ tidɑpùntɔ̃ntì tɛpíítɛ̀ nɛ̀ tìnɑ̀ɑ̀. Bɛ̀ bɛ̀ pĩ̀ḿmúmɛ̀ kɛ kònnɛ̀ Bɑbidɔnni kɛ́tuɔkɛnɛ̀ bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Yesu kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀kɛ tidɑpùntɔ̃ntì tɛpíítɛ̀ nɛ̀ tìnɑ̀ɑ̀.
\s1 Mɑɑri do pùómmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Duku 2:1-7)
\p
\v 18 Ntɛ dɛ̀ wũɔ̃kɛ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pɛitɛ́ Yesu Kirisi. Sosɛfu weè do pɔ̃ Mɑɑri Yesu yɔ̃, kɛ mu nyí nhò duɔ́nɛ̀, kòo púónnɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù kó muwɛ̃rímú. 
\v 19 Sosɛfu wèè do pɔ̃ Mɑɑri kòo tu wèè dé Kuyie, ò í ndɔ́ kóò yetɛ kɛ̀ dɛ̀ nfeí ò yɑ̀ɑ̀ bo sĩnkùnnɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Mɑɑri yètìrì, kɛ nɛ́ ndɔ́ kóò yetɛ disɔ̀rì. 
\v 20 Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ ntoti o yɛ̀mmɛ̀ kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì mɑrìi ò bɛ́innɛ̀ tidɔùntì kɛ dɔ̀: Sosɛfu, Dɑfiti yɑɑ̀birɛ, bɑ́ nyĩɛ̃̀kù ɑ bo túótɛ́mɛ̀ ɑ pokù Mɑɑri, kɛ yɛ̃́ ò pùómmɛ̀ nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù kó muwɛ̃rímú mmu. 
\v 21 Ò bo pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɑ̀ɑ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Yesu, weè yóó dɛɛtɛ́ o nìtìbɛ̀ bɛ yɛi mmiɛkɛ.
\p
\v 22 Dɛndɛ kó dimɑ̀ɑ̀ do tùɔ̀kɛní kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie ndo nɑ̀kɛ́ tìnti ku pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò kòo tì bɛ́i, nkɛ dɔ̀:
\q1
\v 23 Dɛsɑpùmbirɛ dɛ̀ɛ̀ mu nyí duɔ́nɛ̀ onitidɔ̀ù
\q1 dɛ̀ bo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ
\q1 kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Emɑnniyɛɛri,
\q1 (dɛ̀ɛ̀ tu Kuyie nti bonɛ̀).
\p
\v 24 Sosɛfu èntɛ dìì mɔ̀nnì kɛ́dɔɔ̀ Kuyie ntɔ̃nnì ò nɑ̀kɛ́ tì, kɛ́túótɛ́ o pokù Mɑɑri, 
\v 25 ò mɛ nyí nhò duɔ́nɛ̀ koò yɑ̀ɑ pɛitɛ́nɛ̀ dɛbirɛ kɛ̀ Sosɛfuu dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Yesu.
\c 2
\s1 Siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ dɔummɛ̀ Yesu
\p
\v 1 Edɔti do tú dìì mɔ̀nnì ndi okpɑ̀ɑ̀tì, bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Yesu Bɛtideɛmmu Sudee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ. Kɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ɛ \f + \fr 2:1 \fr*\fk siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀: \fk*\ft Bɛyuwúòmbɛ̀ do mbɛ, bɛ̀ mɛ ndo í tú Kuyie nkɔbɛ. Kɛ̀ bɛ̀ mpɑkíí siwɑ̃̀ɑ̃ nɛ̀ si tɔ̃mmú si tɔ̃mmú.\ft*\f* ítɛ́ní diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ́tuɔkɛní Sedisɑdɛmmu, 
\v 2 kɛ́bekɛ kɛ dɔ̀: Yé Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ pɛitɛ́ wè bɑ̀mbɑ̀? Ti yɑ̀ o wɑ̃̀tɛ̀ ntɛ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ kɔ̀tɛní kɛ bo ò dɔu.
\p
\v 3 Okpɑ̀ɑ̀tì Edɔti kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì, kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀. Kòo ɛì Sedisɑdɛmmu kɔbɛ bɛmɔu yɛ̀mmɛ̀ cɑɑ̀rɛ̀. 
\v 4 Kòo tíí nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ bɛmɔu nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, kɛ́ bɛ̀ bekɛ bɛ̀ dò nkɛ́pɛitɛ́ dɛ̀ Kirisi. 
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ dò nkóò pɛitɛ́ Bɛtideɛmmu nwe Sudee tempɛ̃ mmiɛkɛ. Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò tì wɑ̃̀rimu kɛ tú:
\q1
\v 6 Fɔ̃́ mBɛtideɛmmu Sudɑɑ tenkɛ̀ kó dihɛì,
\q1 ɑ í kɛ̃ńnìnɛ̀ Sudɑɑ kó yɛhɛkɛ̀ tɛyɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ fɔ̃́ɔ̃̀ miɛkɛ nkɛ okpɑ̀ɑ̀tì yɛ̀tìnímɛ̀,
\q1 weè yóó cɛ̃mmú n kó bɛnìtìbɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ.
\p
\v 7 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Edɔtii duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ yúní siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ kòo bɛ̀ bekɛ disɔ̀rì bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì ndi weti weti tɛwɑ̃̀tɛ̀, 
\v 8 kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ tɔ̃ mBɛtideɛmmu kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́wɑmmú kɛ́bíékɛ́ weti weti kɛ̀ di yɑ̀ dɛ kó dɛbirɛ di wɛ̃tɛní kɛ́ n nɑ́kɛ́ kɛ̀ m múnkɛɛ kɔtɛ kɛ́ dɛ̀ dɔu.
\p
\v 9 Okpɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì o kpɛti kɛ́deè, kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ kɛ̀ tɛwɑ̃̀tɛ̀ bɛ̀ do yɑ̀ tɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ tɛ̀ nkérí bɛ ììkɛ̀ kɛ́tuɔkɛ dɛbirɛ bo dìì bòrì kɛ cómmú. 
\v 10 Kɛ̀ diwɛ̀ìi bɛ̀ pĩ mmɛdiɛ̀ mbɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì tɛwɑ̃̀tɛ̀ còḿmúmɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑroo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́yɑ̀ dɛbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ Mɑɑri kɛ nínkú kɛ́ dɛ̀ dɔu, kɛ́kpetɛ́ bɛ dɔutì kɛ́ dɛ̀ pɑ̃mmú yɛpɑ̃rɛ̀, mɛsɔɔ nɛ̀ tihúúntì idíítí idiɛyì kpɛti bɛ̀ tu tì ɑ̃̀nsɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ bɛ̀ tu tì míìrì. 
\v 12 Kɛ̀ Kuyie mbɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛyènkɛ̀ nɛ̀ tidɔùntì kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ wɛ̃tɛ Edɔti borɛ̀. Mɛmmɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ kucɛ tɛkù kɛ́kò.
\s1 Bɛ̀ tùótɛ́mɛ̀ Yesu kɛ cokɛ́nɛ̀
\p
\v 13 Siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ kò ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì mɑrì kɔtɛní Sosɛfu borɛ̀ kóò bɛ́innɛ̀ tidɔùntì kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́túótɛ́ dɛbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ Mɑɑri kɛ́cokɛ́ kɛ́kɔtɛ Esibiti, kɛ́ nkɛ mbo kɛ bɑɑnɛ̀ m bo dɑ nɑ́kɛ́mɛ̀ kɛ dɔ̀ ɑ wɛ̃tɛní, kɛ yɛ̃́ Edɔti yóó wɑmmúmɛ̀ dɛbirɛ kɛ bo dɛ̀ kùɔ.
\p
\v 14 Kɛ̀ Sosɛfuu ítɛ́ kɛ́túótɛ́ dɛbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ kɛyènkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Esibiti, 
\v 15 kɛ́ nkɛ mbo kɛ̀ Edɔti yɑ̀ɑ kúnɛ̀. Mɛm̀mɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: N yu m birɛ kɛ dɛ̀ dènnɛ Esibiti miɛkɛ.
\s1 Edɔti kùɔmɛ̀ ibí
\p
\v 16 Edɔti bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ dò nsiwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ ò soutɛ́, kòo miɛkɛɛ pɛikɛ mɛdiɛ̀. Kòo duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ nkɔù initidɑbí ìì mɔ̀kɛ yɛbie nyɛ̀dɛ́ɛ̀ nɛ̀ isɑ́m̀pɔ́ì Bɛtideɛmmu miɛkɛ nɛ̀ sihɛkɛsí sìì ò tɔ̀kɛ́nɛ̀, kɛ́bennɛ́nɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃̀wéìbɛ̀ do yóó ò nɑ̀kɛ́ kɛ̀ dɛ̀ berí ndɛ̀. 
\v 17 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Sedemii do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀:
\q1
\v 18 N yo mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ mmɛ Dɑmɑɑ ɛì,
\q1 yɛkúdɑbùò nyɛɛ̀ yìɛ̀ní nɛ̀ iwúótìi,
\q1 Dɑsɛɛdi bí iì ku kòò kuɔ̀,
\q1 bɑ́ kɛ í dɔ́ bɛ̀ɛ ò bɑ́ntɛ̀.
\s1 Bɛ̀ kònnɛ̀mɛ̀ Yesu Nɑnsɑrɛti
\p
\v 19 Edɔti ku dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì mɑrìi kɔtɛní Esibiti Sosɛfu borɛ̀, 
\v 20 kóò bɛ́innɛ̀ tidɔùntì miɛkɛ kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́túótɛ́ dɛbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃, kɛ̀ dí wɛ̃tɛ Isidɑyɛɛribɛ kó kɛtenkɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ɛ̀ do wɑnti kɛ́kuɔ dɛbirɛ bɛ̀ kumɛ̀.
\p
\v 21 Kɛ̀ Sosɛfuu ítɛ́ kɛ́túótɛ́ dɛbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ Isidɑyɛɛribɛ kó kɛtenkɛ̀. 
\v 22 Kòo keè kɛ̀ bɛ̀ tu Adisedɑuusi cɔutɛ́ o cicɛ Edɔti kpɑ̀tì kɛ tú Sudee kóo kpɑ̀ɑ̀tì, kòo yɔtɛ ò bo bɑ́tɛ́mɛ̀ dɛ kó dihɛì miɛkɛ. Kɛ̀ Kuyie nhò bɛ́innɛ̀ tidɔùntì kòo kɔtɛ Kɑdidee kó kutempɛ̃, 
\v 23 kɛ́kɑri Nɑnsɑrɛti kó dihɛì miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀ bɛ̀ bo nhò yu kɛ tú: Nɑnsɑrɛti ɛì kou.
\c 3
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi do ɑ̃ɑ̃̀mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɑ̀tɛ́mmù
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:1-8 nɛ̀ Duku 3:1-18 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 1:19-28)
\p
\v 1 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisii ketɛ́ o tɔ̃mmú kɛ́nnɑ́ɑ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì Sudee kó dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ tú: 
\v 2 Ceetɛnɛ̀ di borimɛ, kɛ yɛ̃́ Kuyie ntɔ̀ɔ́tɛ́mɛ̀ kɛ bo kɑnnɛ ku kó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\p
\v 3 Weè Isɑ̃ɑ̃ kpɛ́í nkɛ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑ́ɑ́mmɛ̀ kɛ tú:
\q1 Wèè pɛ̀ú dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ tú:
\q1 Tũntɛnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó kucɛ,
\q1 sɛ́innɛ̀ o cɛ.
\p
\v 4 Isɑ̃ɑ̃ do dɑ́ɑ́tí diyɑɑ̀bòrì dìì dùɔ̀kɛnɛ̀ dìndi yòyó kó ticìtì, kɛ boú fɛnɑɑ̀kɔ̃̀nfɛ̀ o kɑ, kòo kó mudiì ntú ico nɛ̀ ticiètì. 
\v 5 Kɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɔbɛ nɛ̀ Sudee kó kutempɛ̃ nkumɔu kɔbɛ nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ tɛyɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́nɛ̀ Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó nkɛ̀ bɛ̀ nkɔrìní o borɛ̀, 
\v 6 kɛ dɑ́ɑnko bɛ yɛi nkɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó mmiɛkɛ.
\p
\v 7 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ yɑ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ pɛ́u nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ, kɛ̀ bɛ̀ kɔ̀ròo o borɛ̀ kòò bo bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Iwɑ̀ɑ̀kɛ díndi! We ndi nɑ̀kɛ́ kɛ tú dí yentɛ́nɛ̀ Kuyie nkó tibeéntì tìì kèríní? 
\v 8 Di borimɛɛ bɛnkɛ tũnkɛ́ kɛ dò ndi cèètɛ. 
\v 9 Di yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ ndò ndi bo nɑ kɛ́cootɛ́ di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Abɑrɑhɑmmu kó ibí. N di nɑ́ɑ́mmu Kuyie mbo nɑ kɛ́dɔɔ̀ yɛtɑ̃́rɛ̀ yiɛ nho bí. 
\v 10 Okɔ̃ũtì sũ̀ɔ̃́tɛ́mu o pĩɛ̃tɛ̀ kɛ bo u dɛtie, dɛtie ndɛ̀ɛ̀ í pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ bɛ̀ bo dɛ̀ u kɛ́cɔ́u. 
\v 11 Mí n di ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù mɛniɛ mmiɛkɛ nkɛ kɛ̀ dɛ̀ bɛnkú kɛ dò ndi borimɛ cèètɛ, wèè tũ̀nní ò dɛumu kɛ m pɛ̃ɛ̃tɛ́. N yí sɑnnɛ̀ m bo dɛitɛmɛ̀ o nɛùtì, wenwe bo ndi ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù nɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́. 
\v 12 Ò tɔ o piɛnkù nku kɛ bo ye nkɛ́bɑtɛ mɛbii ǹnɛ̀ tifùtì, kɛ́koutɛ́ mɛbii nkɛ́ɑ̃nnɛ́ o bɔu miɛkɛ, kɛ́cɔ́u ntifùtì muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ.
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi ɑ̃nnɛ́mɛ̀ Yesu bɑ̀tɛ́mmù
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:9-11 nɛ̀ Duku 3:21-22 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 1:29-34)
\p
\v 13 Isɑ̃ɑ̃ ɑ̃ɑ̃̀ dìì mɔ̀nnì bɑ̀tɛ́mmù Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó mmiɛkɛ, kɛ̀ Yesu ítɛ́ní Kɑdidee kó kutempɛ̃ɛ̃ kɛ́tuɔkɛní o borɛ̀ kòò bo ò ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù. 
\v 14 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ yetɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ do dò kɛ́ nh ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ tú n dɑ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmɑ̀ɑ̀!
\p
\v 15 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Yie mbɑkɛ kɛ́ nh ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kɛ yɛ̃́ dɛ̀ wennimɛ̀mu kɛ dò nti dɔɔ̀ Kuyie ndɔ́ dɛ̀.
\p Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ yie nkóò ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù, 
\v 16 kòò nyɛ̀tìní mɛniɛ mmiɛkɛ kɛ̀ tiwɛtìi kpetɛ́ kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù cùtɛ́ní kɛ dònnɛ̀ dikpɛtìnɔ́nkperi kɛ́cómmú o ĩ́nkɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ keè mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ dɛ ĩ́nkɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ mɛ̀ tu: Yie nweè tu m birɛ kɛ̀ n dɛ̀ dɔ́ mɛsɑ̀ɑ̀ kɛ dɛ̀ tɑ̃ mɛdiɛ̀.
\c 4
\s1 Dibɔɔ̀ bennɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:12-13 nɛ̀ Duku 4:1-13)
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu tɑnnɛ́ Yesu dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ̀ dibɔɔ̀ bo ò bennɛ́. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu ḿboú dinùù kɛ dɔ̀ iyie nsipísìnɑ̀ɑ̀, dɛyènnɛ̀ sipísìnɑ̀ɑ̀ kɛ̀ dikònnìi ò pĩ. 
\v 3 Kɛ̀ dibɔɔ̀ kɔtɛní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ tu Kuyie mBirɛ ndɛ, duɔ́ nkɛ̀ yɛtɑ̃́rɛ̀ yiɛ nnɑɑ́ mmudiì. 
\v 4 Kɛ̀ Yesu dì nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀rimu kɛ tú onìtì í fòùnɛ̀ mudiì mɑ́ɑ̀, ò fòùnɛ̀ tinɑ́ɑǹtì tìì yìɛ̀ní Kuyie nnùù miɛkɛ tìnti.
\p
\v 5 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dibɔɔ̀ ò kɔ̀tɛnɛ̀ Sedisɑdɛmmu kóò dèkɛnɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 6 Kɑ̀ɑ tu Kuyie mBirɛ ndɛ, puuo, kɛ yɛ̃́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú:
\q1 Kuyie mbo duɔnní ku tɔ̃rɛ̀
\q1 kɛ̀ yɛ̀ dɑ cɔ́útɛ́
\q1 bɑ́ ɑ nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ bɑ́ɑ́ bétɛ́ ditɑ̃́rì mɑrì.
\p
\v 7 Kɛ̀ Yesu di tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀rimu kupíkù tɛkù kɛ tú: Á bɑ́ɑ́ bennɛ́ ɑ Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 8 Kɛ̀ dibɔɔ̀ ò dèkɛnɛ̀ ditɑ̃rì diɛrì mɑrì ĩ́nkɛ̀ kóò bɛnkɛ kutenkù kó yɛkpɑ̀ɑ̀tìyɔ yɛmɔu nɛ̀ yɛ kpɑ̀tì dɛu mɛ̀ɛ̀ botí, 
\v 9 kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yóó dɛ̀ ndɑ duɔ́mmu dɛmɔu kɛ̀ nsɑ̀ kɑ̀ɑ nínkú n yììkɛ̀ kɛ m bɑ̀ńtɛ̀. 
\v 10 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu dì nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Fũtɛ m borɛ̀ fɔ̃́ ndibɔɔ̀ kɛ yɛ̃́ tì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: Á mbɑ́ɑ́ nhɑ Yiɛ̀ nKuyie mmɑ́ɑ̀ kɛ́mpĩ́ nkuù tɔ̃mmú.
\p
\v 11 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dibɔɔ̀ ítɛ́ kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́mpĩ́ nho tɔ̃mmú.
\s1 Yesu ketɛ́mɛ̀ kɛ́nnɑ́ɑ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì Kɑpɛnnɑummu miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:14-15 nɛ̀ Duku 4:14-15)
\p
\v 12 Yesu kèè dìì mɔ̀nnì bɛ̀ kpetínnɛ́mɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́kɔtɛ Nɑnsɑrɛti Kɑdidee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ. 
\v 13 Ò í nkɑ̀ri Nɑnsɑrɛti, kɛ́kɔtɛ kɛ́mbo Kɑpɛnnɑummu Kɑdidee kóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì mɑ̀nku, Sɑbunɔɔ nɛ̀ Nɛfutɑdii kó yɛhɛkɛ̀ tɑkɛ́, 
\v 14 kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀:
\q1
\v 15 Sɑbunɔɔ nɛ̀ Nɛfutɑdii kó kɛtenkɛ̀ kɔbɛ
\q1 bɛ̀ɛ̀ bo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì tɑkɛ́ Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó nyɑ́ɑ̀
\q1 nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í tú Sifubɛ kɛ bo Kɑdidee.
\q1
\v 16 Díndi bɛ̀ɛ̀ do bo dibiìnnì miɛkɛ
\q1 di yɑ̀mu kuwenniku diɛkù.
\q1 Di do bo dibiìnnì kó dihɛì,
\q1 mukṹṹ nkpɛri miɛkɛ nkɛ,
\q1 kɛ̀ kuwenniku di mìítɛ́.
\p
\v 17 Diì mɔ̀nnì ndi Yesu ketɛ́mɛ̀ kɛ́nnɑ́ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ tú: Ceetɛnɛ̀ di borimɛ kɛ yɛ̃́ Kuyie ntɔ̀ɔ́tɛ́mɛ̀ kɛ bo kɑnnɛ ku kó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\s1 Yesu yumɛ̀ o kó bɛtɑncɔ́ùmbɛ̀ kètibɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:16-20 nɛ̀ Duku 5:1-11)
\p
\v 18 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mpɛkɛ́ Kɑdidee kó mɛniɛ nkɛ́yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, Simɔɔ bɛ̀ tú wè Piɛri nɛ̀ o nɑntɛ̀ Ãntidee kɛ̀ bɛ̀ buɔ̀ muyĩndìtìmù kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do túmɛ̀ bɛyĩnwɑmbɛ̀ mbɛ. 
\v 19 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N tũnnɛnɛ̀ kɛ̀ n di dɔɔ̀ bɛnitiwɑmbɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ yóu bɛ yĩndìtìrɛ̀ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 21 Kòo yíɛ́ kɛ́dɛ́tóo kɛ́yɑ̀ bɛtɔbɛ̀ Sebedee kó ibí, Isɑku nɛ̀ o nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ bɛ̀ bo kudɑbɛkù miɛkɛ nɛ̀ bɛ cicɛ Sebedee kɛ dɔɔri bɛ yĩndìtìrɛ̀. 
\v 22 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ yu kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ yóu bɛ cicɛ nɛ̀ kudɑbɛkù kóò tũ̀nnɛ.
\s1 Yesu yètìrì do pitɛ́mɛ̀ Kɑdidee omɔu miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:39 nɛ̀ Duku 4:44, 6:17-18)
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu ńceǹtì Kɑdidee omɔu titííntouti miɛkɛ kɛ nɑ́ɑntɛ bɛnìtìbɛ̀ tinɑ́ɑǹtì Kuyie nkó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti kɛ miɛkùnko bɛnìtìbɛ̀ mumɔmmú mumɔu nɛ̀ tikɔ̃nyonkuti timɔu. 
\v 24 Kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nho kpɛ́í Sidii kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu miɛkɛ, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ntɔuní bɛ̀ɛ̀ fɛ̃́ũ̀rì nɛ̀ mumɔmmú nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̃̀ntì yóù yóù nɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ duò yɛcírɛ̀ncírɛ̀ nɛ̀ tihɔ̀ùtì, kɛ̀ Yesu mbɛ̀ miɛkùnko bɛmɔu. 
\v 25 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́uu ò tũ̀nnɛ. Kɑdidee kɔbɛ nɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɔbɛ nɛ̀ Sudee kɔbɛ nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ tɛpíítɛ̀ kó kɛtenkɛ̀ kɔbɛ nɛ̀ Suditɛ̃ɛ̃ kó kukó nyɑ́ɑ̀ kɔbɛ.
\c 5
\s1 Yesu duɔ́ nyìì tié nditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 6:20-23)
\p
\v 1 Yesu yɑ̀ dìì mɔ̀nnì ditĩ̀nnì kɛ́dekɛ ditɑ̃rì nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́nkɑri kɛ̀ bɛ̀ ò kɛ̀rí 
\v 2 kòò bɛ̀ tiè nkɛ tú:
\s1 Kuyɛǹnɑɑtí mɔ́mmɔnku
\q1
\v 3 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ bɑntɛ́ kɛ dò mbɛ̀ cĩ̀ĩnnì Kuyie mbíɛ́kɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ bɛɛ̀ kpɛ́í!
\q1
\v 4 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó bɛ̀ bɑ́ntɛ̀mɛ̀!
\q1
\v 5 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ boo,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó bɛ̀ duɔ́mmɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tiekɛ!
\q1
\v 6 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ wɑnti kɛ́dɔɔ̀ Kuyie ndɔ́ dɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó bɛ̀ teemmɛ̀mu
\q1 kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛdiɛ̀!
\q1
\v 7 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ kuɔ̀ nhotɔù mɛsémmɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó bɛ̀ kuɔ́mmɛ̀ mɛsémmɛ̀!
\q1
\v 8 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ wenni,
\q1 kɛ yɛ̃́ bɛɛ̀ yóó yɑ̀mɛ̀ Kuyie!
\q1
\v 9 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ wɑɑ̀ mbɛnìtìbɛ̀ kó kuyɛǹnɑɑtí,
\q1 kɛ yɛ̃́ bɛɛ̀ yó ntúmɛ̀ Kuyie mbí!
\q1
\v 10 Dɛ̀ ńnɑɑti bɛ̀ fɛ̃́ũnkoo bɛ̀
\q1 bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɔ́ dɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ bɛɛ̀ kpɛ́í!
\p
\v 11 Dɛ̀ ńdi nɑɑti bɛ̀ bo ndi sɑ̃́ɑ̃́ ndìì mɔ̀nnì kɛ di fɛ̃́unko kɛ soú nkɛ nɑ́ɑ́ ndi nu ndɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ. 
\v 12 Di yɛ̀mmɛ̀ ńnɑɑti kɛ̀ di bo diwɛ̀ì miɛkɛ kɛ yɛ̃́ di kó ticuuti yó ndɛumɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ fɛ̃́ũmmɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di niitɛ́nní.
\s1 Mukɔ́kúɔ́ nnɛ̀ kuwenniku dɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:50 nɛ̀ Duku 8:16-18, 14:34-35)
\p
\v 13 Díì tu kutenkù kó mukɔ́kúɔ́. Kɛ̀ mukɔ́kúɔ́ nnɛ́ sɛtɛ́, bɛ̀ bo mù nɑ́ríkùnnɛnɛ̀ bɑ? Mù tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀nɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ í mù ùtóo ditowɑɑ̀ ndi kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nɑ̀ù.
\p
\v 14 Díì tu kutenkù kó kuwenniku. Dihɛì dìì mɑɑ́ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ dì bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́nsɔrì. 
\v 15 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ tɛcètɛ̀ miɛkɛ, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ cɔ̃nnɛ́ dɛyiitírɛ̀ ndɛ kɛ̀ dɛ̀ mmí bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 16 Di kó kuwenniku dò nkɛ́ mmɛ mmí kutenkù kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ mutɔ̃mmú di pĩ́ mmù wennimɛ̀, kɛ́sɑ̃ntɛ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́ tì kɛ̀ dɛ̀ ntukúnɛ̀ ikuɔ́
\p
\v 17 Di yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ ndò n kɔ̀tɛní kɛ bo pɑɑ mMɔyiisi kó ikuɔ́ yoo Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do wɑ̃̀ri tì. N kɔ̀tɛní kɛ bo dɔkɛ ì wèńkùnnɛmu. 
\v 18 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe: Kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ kpɑɑ́ bo ikuɔ́ kó fɛwɑ̃rìfɛ̀ sɑ́m̀pɔ́fɛ̀ mɑfɛ̀ bɑ́ɑ́ yɑɑtɛ, kɛ̀ kutenkù yɑ̀ɑ deènɛ̀. 
\v 19 Wèè bo yetɛ tũnkɛ́ Kuyie nkuɔ́ mɑì, kɛ́nɑ́kɛ́ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ì yetɛ dɛ yiɛ̀ mbo ntú osɑ́m̀pɔ́ù Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. Wèè mɛ mbo yie nyikuɔ́ imɔu kɛ́nɑ́kɛ́ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ì yie ndɛ yiɛ̀ mbo ntú odiɛwè Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 20 N di nɑ́ɑ́mmu: Kɛ̀ di borimɛ í wenni kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɔ̃mɛ di bɑ́ɑ́ tɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
\s1 Kɛmiɛkɛ yiɛ̀ nɛ̀ obɑnteu kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 11:25 nɛ̀ Duku 12:57-59)
\p
\v 21 Di yɛ̃́mu kɛ dò mbɛ̀ do nɑ̀kɛ́ di yɛmbɛ̀ kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ kuɔ onìtì, kɛ̀ wèè kùɔ onìtì bɛ̀ɛ ò bekɛ́nɛ̀. 
\v 22 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú kɛ̀ wèè miɛkɛ pɛikɛ otɔù bɛ̀ɛ o bekɛ́nɛ̀, kɛ̀ wèè sɑ̃̀ɑ̃́ nhotɔù kuyɛìnkù, bɛbeéndiɛbɛ̀ɛ ò bekɛ́nɛ̀, kɛ̀ wèè mɛ nsɑ̃̀ɑ̃́ nhotɔù kɛ tú kuwɑ́ɑ́tíkù ò dò nkɛ́tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmuù í kɔ̃ mmu miɛkɛ nkɛ. 
\v 23 Kɑ̀ɑ kɔ̀tɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀ kɛ bo pɑ̃ Kuyie ndipɑ̃nnì kɛ dèntɛní dɛborɛ̀ ɑ kou tɔù dɑ mɔkɛnɛ̀mɛ̀ tìmɑtì, 
\v 24 dɔú ndɛndɛ ɑ pɑ̃nnì diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀ kɛ́kɔtɛ, kɛ̀ dí tì tũ̀ntɛ kɑ̀ɑ nɛ́ wɛ̃tɛní kɛ́pɑ̃ ɑ pɑ̃nnì Kuyie.
\m
\v 25 Kòo mɔù dɑ yu tibeéntì kɛ̀ di kérí kɛ kɔri, ɑ́ yetoo kɛ̀ dí tì tũ̀ntɛ kucɛ kɛ mu nyí tùɔ̀kɛ. Ò yɑ̀ɑ̀ bo dɑ duɔ́ mbɛbeémbɛ̀ kɛ̀ bɛbeémbɛ̀ dɑ duɔ́ pòdíìsìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ dɑ kpetínnɛ́. 
\v 26 N dɑ nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe ɑ í yɛtì dɛborɛ̀ kɛ í yietí dɑ́rɛ̀ sɔnwe.
\s1 Dɛ̀ɛ̀ buɔ̀ mmɛyɛi mmiɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:8-9 nɛ̀ Mɑriki 9:43, 47-48)
\p
\v 27 Di yɛ̃́mu ikuɔ́ ìì tu: A bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ wèè í tú ɑ pokù yoo wèè í tú ɑ dɔù. 
\v 28 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú wèè bo wéntɛ́ onitipòkù mɔù kóò yɑɑ́ ò ò duɔ́nɛ̀mu o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ. 
\v 29 Kɑ̀ɑ nɔ̀nfɛ̀ youfɛ fɛɛ̀ yó nte kɑ̀ɑ dɔɔ̀ mɛyɛi, kpɛ́ɛ́tɛ́ fɛ kɛ́dootóo dɛdɛ́tirɛ̀, dɛ̀ wennimu ɑ nɔ̀nfɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ bo fetimɛ̀ nɛ̀ ì bo mbomɛ̀ idɛ́ kɑ̀ɑ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ. 
\v 30 Kɑ̀ɑ nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ tɛɛ̀ bo nte kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, kéétɛ́ tɛ kɛ́dootóo dɛdɛ́tirɛ̀, dɛ̀ wennimu ɑ nɔ̀ùtɛ̀ tɛ̀mɑ́ɑ̀ bo fetimɛ̀ nɛ̀ sì bo mbomɛ̀ sidɛ́ kɑ̀ɑ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ.
\s1 Onìtì nɛ̀ o pokù bɛ yɑtimu kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:7-9 nɛ̀ Mɑriki 10:4-5, 11-12 nɛ̀ Duku 16:18)
\p
\v 31 Di yɛ̃́mu ikuɔ́ ìì tu: Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́yetɛ o pokù wèe wɑ̃ri diyɑtɛpɑ́tíri kóò duɔ́. 
\v 32 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Kɛ̀ wèè pokù í dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ kòo ò bɛ̀ti ò dɔ́ wèe nɑɑ́ nhonitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitidɑɑbɛ̀, kɛ̀ wèè tùótɛ́ onitipòkù bɛ̀ bɛ̀ti wè ò nɑɑ́ nhonitidɔ̀ù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitipòbɛ̀.
\s1 Dɛ̀ɛ tukúnɛ̀ ti bo mpɑrìkumɛ̀
\p
\v 33 Di yɛ̃́mu bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ tì di yɛmbɛ̀ kɛ dɔ̀: A dɔúnnɛ̀ Kuyie ndìì nùù, dɔɔ̀ dì. 
\v 34 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: A bɑ́ mpɑrìkunɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì ndimɛ̀. 
\v 35 A bɑ́ mpɑrìkunɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ yɛ̃́ ku nɑcɛ̀dɑɑ́nnì ndimɛ̀. A bɑ́ mpɑrìkunɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɛ yɛ̃́ okpɑ̀ɑ̀tì diɛwè ɛì ndimɛ̀. 
\v 36 A bɑ́ mpɑrìkunɛ̀ ɑ yuu kɛ yɛ̃́ ɑ í yóó nɑmɛ̀ kɛ́pɛ́ikùnnɛ ɑ yùrìkù kùmɑ́ɑ̀ yoo ɑ kù sɔ̀ukùnnɛ. 
\v 37 Di kóò ɛ̃ɛ̃ ntú ɛ̃ɛ̃, kɛ̀ ɑ́ɑ̀ ntú ɑ́ɑ̀, tìì yɛ̀útí tì tú dibɔɔ̀ kpɛti nti.
\s1 Mɛyɛi nkó mufɔ́ɔ́mmù kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 38 Di yɛ̃́mu ikuɔ́ ìì tu: Wèè kpɛ̀ɛ́tɛ́ ɑ nɔ̀nfɛ̀ ɑ kpɛ́ɛ́tɛ́ o kɔfɛ, kɛ̀ wèè feutɛ́ ɑ nìnnì ɑ feutɛ́ o kpɛri. 
\v 39 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Kòò mɔù dɑ potɛ́ ɑ bɑ́ɑ́ ò tɛ̃̀ńnɛ́, kòo dɑ potɛ́ mɛtofíè kuyoú ɑ́ ò bɛnkɛ kucɑ̃̀nku. 
\v 40 Kòò mɔù dɑ yu tibeéntì kɛ dɔ́ kɛ́túótɛ́ ɑ yɑɑ̀bòrì sɑ́m̀pɔ́rì, ɑ́ yóu kòo túótɛ́ nɛ̀ didiɛrì. 
\v 41 Kòò mɔù dɔ́ kɛ́duɔ́ nnɛ̀ muwɛ̃rímú kɑ̀ɑ tɔ o tɔu kɛ dɔ̀ cìdòmɛ́tìrì òmɑ́ɑ̀, ɑ dɔ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀. 
\v 42 Kòò mɔù dɑ mɔɔ dɛ̀mɑrɛ̀, pɑ̃ we, ɑ bɑ́ɑ́ yetɛnɛ̀ wèè dɔ́ ɑ́ ò pèntɛ.
\s1 Ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 6:27-28, 32-36)
\p
\v 43 Di yɛ̃́mu bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ ìì kuɔ́ di yɛmbɛ̀ kɛ dɔ̀: A ndɔ́ ɑ kou kɛ níí nhɑ kpɑntídɛ̀ntɔù. 
\v 44 Kɛ̀ mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀, kɛ békú Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di buɔ̀ nkusĩ̀nkù bɛ kpɛ́í, kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie mbɛ̀ɛ̀ di fɛ̃́ũnko nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di sénnìnko bɛ kpɛ́í. 
\v 45 Kɛ̀ di dɔɔri mɛmmɛ dɛ̀ bo bɛnkɛ di túmɛ̀ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ o kó ibí, kɛ yɛ̃́ ò duɔ́mmɛ̀ kɛ̀ diyiè yìɛ̀ní bɛnitiyɛibɛ nɛ̀ bɛsɑ̀ɑ̀bɛ̀ borɛ̀, kɛ duɔ́ nkɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ nìù bɛ̀ɛ̀ wetí nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í wetí bɛ borɛ̀. 
\v 46 Kɛ̀ di dɔ́ bɛ̀ɛ̀ di dɔ́ mɑ́ɑ̀, di kó ticuuti bo ntú ɔ̃̀nti Kuyie mborɛ̀? Bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ múnkɛ í mɛ ndɔɔrɑɑ̀? 
\v 47 Kɛ̀ di dɔú ndi kɔbɛ mɑ́ɑ̀ ndi yé di dɔɔ̀rìmɛ̀ tɛ̃́nkɛ cɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀ dɛ̀? Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ í mɛ ndɔɔrɑɑ̀? 
\v 48 Tũ nní ndònnɛ̀ pɑ́íí di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò dòmmɛ̀ pɑ́íí.
\c 6
\s1 Yɛpɑ̃rɛ̀ dò nkɛ́mpɑ̃ɑ̃ mmɛ̀ɛ̀ botí
\p
\v 1 Di bɑ́ mpɑ̃ɑ̃ ndi kpɛrɛ bɛcĩ̀rìbɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ bo bɛnkɛ dimɑ́ɑ̀, kɛ̀ di dɔɔri mɛmmɛ di bɑ́ɑ́ pɛ́tɛ́ ticuuti di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ o borɛ̀.
\p
\v 2 Kɑ̀ɑ dɔ́ kɛ́pɑ̃ dɛ̀mɑrɛ̀ ocĩ̀rì ɑ bɑ́ɑ́ pĩɛ̃kɛ́ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ pĩɛ̃kɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí titííntouti miɛkɛ nɛ̀ icɛ ĩ́nkɛ̀, kɛ dɔ́ bɛnìtìbɛ̀ɛ bɛ̀ sɑ̃ntɛ. N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛ kó ticuuti nti mɛmmɛ bɛ̀ cɔúmɛ̀. 
\v 3 Kɑ̀ɑ yóó pɑ̃ dɛ̀mɑrɛ̀ ocĩ̀rì ɑ bɑ́ɑ́ yie nkɑ̀ɑ nɔ̀ùtɛ̀ cɑ̃̀nkutɛ̀ nyɛ̃́ tɛyoutɛ dɔɔri dɛ̀. 
\v 4 Pɑ̃ we didɛ́ borɛ̀ bɑ́ òmɔù bɑ́ nyɛ̃́, ɑ cicɛ Kuyie nkùù wùó ndisɔ̀rì kɛ̀ kùu dɛ ndɑ yietí.
\s1 Mubɑ́ɑmmu nɛ̀ mɛnùboúmmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 11:2-4)
\p
\v 5 Di bɑ́ mbɑ́ɑ́ nKuyie mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ kɔ̃mɛ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ ndɔ́ kɛ́ncómmú titííntouti miɛkɛ nɛ̀ icɛyɑ̀tii kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ dɔ́ bɛnìtìbɛ̀ mbɛ̀ wùó. Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ bɛ kó ticuuti nti mɛmmɛ bɛ̀ cɔúmɛ̀. 
\v 6 Kɑ̀ɑ yóó bɑ́ntɛ̀ Kuyie, tɑ ɑ dieku, kɛ́kpetínnɛ́ ɑ cɑ̀ù, kɛ́mbɑ́ɑ́ nhɑ cicɛ ò bomu dɛ, kɛ wúó ɑ dɔɔri dɛ̀ disɔ̀rì kɛ bo dɛ̀ ndɑ yietí.
\p
\v 7 Kɑ̀ɑ bɑ́ɑ́ nKuyie nhɑ bɑ́ nsṹũnko tinɑ́ɑǹtì dɛtetìrɛ̀ kpɛti bɛ̀ɛ̀ í tũ Kuyie mbɛ̀ ɔ̃ ndɔɔrimɛ̀ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ dò nkɛ̀ bɛ nɑ́ɑǹtì sũ̀ṹ Kuyie mbo bɛ̀ teennɛ̀. 
\v 8 Bɑ́ ndɔɔrinɛ̀ bɛ kɔ̃mɛ, kɛ yɛ̃́ di cicɛ yɛ̃́mɛ̀mu di dɔ́ dɛ̀ bɑ́ di mu nyí dɛ̀ nhò mɔɔ. 
\v 9 Ntɛnɛ̀ di dò nkɛ́mbɑ́ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ botí Kuyie:
\q1 Ti cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀,
\q1 ɑ dò mpɑ́íí nwe,
\q1 yóu kɛ̀ tí bɑntɛ́ ɑ dòmmɛ̀ pɑ́íí.
\q1
\v 10 Bɑɑtɛ́ kutenkù,
\q1 kɑ̀ɑ dɔ́mɛ̀ ndɔɔri kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀
\q1 dɛ̀ dòmmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ miɛkɛ.
\q1
\v 11 Ti pɑ̃ ti bo di mù yíe.
\q1
\v 12 Ti cĩ́ɛ̃́ nti yɛi,
\q1 ti ɔ̃ɔ̃ cĩ́ɛ̃́mmɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ ti cɑɑ̀rɛ̀.
\q1
\v 13 A bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ ti tɑ mɛsoùmmɛ̀ miɛkɛ,
\q1 ti dɛɛtɛ́nɛ̀ dibɔɔ̀.
\q1 [Kɛ yɛ̃́ fɔ̃́ɔ̃̀ bɑkɛ́mɛ̀,
\q1 kɛ kpeńnnì kɑ̀ɑ yètìrì dɛu sɑ̃́ɑ̃̀.
\q1 Kɛ̀ dɛ̀ mmɛ ndò.]
\p
\v 14 Kɛ̀ di cĩ́ɛ̃nko bɛtɔbɛ̀ bɛ yɛi bɛ̀ di dɔɔri mɛ̀, di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò yóó di cĩ́ɛ̃́mmu di yɛi. 
\v 15 Kɛ̀ di mɛ nyí cĩ́ɛ̃nko bɛtɔbɛ̀ bɛ yɛi mbɛ̀ di dɔɔri mɛ̀ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò bɑ́ɑ́ di cĩ́ɛ̃́ ndi yɛi.
\s1 Ti bo mbou mɛ̀ɛ̀ botí yɛnɔ̀
\p
\v 16 Kɑ̀ɑ boú dinùù ɑ bɑ́ɑ́ sɔukùnnɛ ɑ ììkɛ̀ kɛ́ndò nhɑ bo mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ miɛkɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ dɔ̀ɔ̀rimɛ̀, bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ cɑkɛ bɛ ììkɛ̀ kɛ bo bɛnkɛ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ boúmɛ̀ dinùù. N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛ̀ cɔutɛ́mu bɛ kó ticuuti. 
\v 17 Kɑ̀ɑ boú dinùù, yuutɛ́ ɑ ììkɛ̀ kɛ́yíi nhɑ yùtì, 
\v 18 kòò mɔù bɑ́ɑ́ bɑntɛ́ ɑ boúmɛ̀ dinùù, kɑ̀ɑ cicɛ wèè wùó ndisɔ̀rì kpɛrɛ, kɛ̀ weè mɑ́ɑ̀ nyɛ̃́ kɛ́ dɛ̀ ndɑ yietí.
\s1 A kpɑ̀tì borɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ dɛ mbo
\r (Wéntɛ́ Duku 12:33-34)
\p
\v 19 Di bɑ́ɑ́ koú kɛ́koú kutenkù kó tikpɑ̀tì yɛbiɛ̀ cɑ̀ɑ́ ntì, tìì ɔ̃ɔ̃ nirimɛ, bɛyóóbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ duutɛ kɛ́yúúkú tì. 
\v 20 Pètìnkɛ ńkounɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kó tikpɑ̀tì nti yɛbiɛ̀ í cɑ́ɑ́ ntì, tìì í nírímú, bɛyóóbɛ̀ í yóó nɑ kɛ́duutɛ kɛ́yúúkú tì. 
\v 21 Kɛ yɛ̃́ ɑ kpɑ̀tì borɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ dɛ mbomɛ̀.
\s1 Tikɔ̃̀ntì kó dɛfìtírɛ̀ tu fɛnɔ̀nfɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 11:34-36)
\p
\v 22 Inuɔ ntu tikɔ̃̀ntì kó dɛfìtírɛ̀ ndɛ, kɑ̀ɑ nuɔ nwùó nhɑ kɔ̃̀ntì timɔu ɔ̃ mbo kuwenniku miɛkɛ nkɛ. 
\v 23 Kɑ̀ɑ nuɔ mmɛ nyí wúó nhɑ kɔ̃̀ntì timɔu ɔ̃ mbo dibiìnnì miɛkɛ nkɛ, kuwenniku kùù dɑ mí, kɛ̀ kù sɔ̀ùtɛ dibiìnnì dɔ̀kɛ bo dɛukɛ mɛdiɛ̀.
\s1 A bo tũnnɛmɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 16:13)
\p
\v 24 Òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntũ mbɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, ò bo ndɔ́ yie nkɛ níí nhotɔù, ò bo ntɑunɛ̀ yie nkɛ senku otɔù, òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntũ Kuyie nnɛ̀ idíítí.
\s1 Kuyie ndɑ̀kɛmu ti kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Duku 12:22-31)
\p
\v 25 Dɛɛ̀ te kɛ̀ n tu di bɑ́ ntoti di yɛ̀mmɛ̀ di bo dimu yoo di bo dɑ́ɑ́tímu kpɛ́í, di fòmmu pɛ̃ɛ̃tɛ́mu mudiì kɛ̀ di kɔ̃̀ntì pɛ̃ɛ̃tɛ́ tiyɑ̀ɑ̀tì. 
\v 26 Wéntɛ́nɛ̀ sinɔɔ, sì í buɔtì sì í kɔ̃ũ, sì í mɔkɛ yɛbuɔ kɛ̀ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ kòo sì piú. Díndi, di í pɛ̃ɛ̃tɛ́ sinɔɔɑ̀? 
\v 27 Di miɛkɛ we mbo nɑ nɛ̀ o yɛntotí kɛ́yíɛ́ o fòmmu kó mɛhokùmɛ̀ bɑ́ sɑ́m̀pɔ́?
\p
\v 28 Bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ di toti di yɛ̀mmɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì kpɛ́í? Wéntɛ́nɛ̀ mutepóó ndòmmɛ̀ dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ, mù í pĩ́ mmutɔ̃mmú, mù mɛ nyí duɔ̀kù tiyɑ̀ɑ̀tì. 
\v 29 N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu, bɑ́ Sɑdomɔɔ nɛ̀ o kpɑ̀tì diɛtì miɛkɛ, ò í dɑ̀ɑ́tí tiyɑ̀ɑ̀tì tìì wenni kɛ mù tùɔ̀kɛ. 
\v 30 Kɛ̀ Kuyie nsɑ̃̀rì tifɑ̃ɑ̃̀tì tìì bo yíe nkɛ nɑɑ yóó cɔ́útɛ́, dɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ̀ kù bɑ́ɑ́ di dɑ́tínnɛ́ tiyɑ̀ɑ̀tì? Di tɑ̃́kùmɛ̀ í dɛu! 
\v 31 Di bɑ́ ntoti di yɛ̀mmɛ̀ kɛ tú: Ti bo nyo mbɑ, kɛ yɔ̃ mbɑ, kɛ dɑɑti bɑ? 
\v 32 Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛɛ̀ mɔ̀kɛ dɛ kó iyɛǹtotí, di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò yɛ̃́mu di békú dɛ̀. 
\v 33 Wɑmmúnɛ̀ di bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu mɛketimɛ̀ nɛ̀ di bo ndɔɔrimɛ̀ kù dɔ́ dɛ̀, kù bo dɛ̀ ndi duɔ́ ndɛmɔu. 
\v 34 Di bɑ́ ntotí di yɛ̀mmɛ̀ nɑnkɛ kpɛ́í, nɑnkɛ weè yɛ̃́ nɑnkɛ kpɛti, bɑ́ dìì yiè nɛ̀ di kó iyɛǹtotí nyi.
\c 7
\s1 Otɔù kó iwɑ́tìi kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Duku 6:37-38, 41-42)
\p
\v 1 Di bɑ́ mbekùnɛ̀ ditɔbɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ Kuyie mbɑ́ɑ́ di bekɛ́nɛ̀. 
\v 2 Kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó di bekɛ́nɛ̀mɛ̀ di bekɛ́nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí nku bɛtɔbɛ̀, kɛ di fɔ́ɔ́ ndi dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ bɛtɔbɛ̀. 
\v 3 Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ wùó nkumúú kùù ɑ̃ ɑ kou nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ! 
\v 4 A bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ́kɛ́ ɑ kou kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n dɛitɛ kumúú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ. 
\v 5 Fɔ̃́ mmɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yiɛ̀, ketɛ́ kɛ́pɑ̃́ntɛ́ kumundɔú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́yɑ̀ ɑ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́dɛitɛ kumúú kùù ɑ̃ ɑ kou kɔfɛ miɛkɛ.
\s1 Di bɑ́ nduɔ̀ nKuyie nkpɛrɛ simɔɔ́
\p
\v 6 Dɛ̀ɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ tú Kuyie kpɛrɛ di bɑ́ ndɛ̀ duɔ̀ nsimɔɔ́, di mɛ mbɑ́ ndokoo di dɛ̀ì nyɛfɔ̃̀nkɛ̀ ììkɛ̀ yɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo mɛ nɑ̀ù kɛ́deè kɛ́wɛ̃ɛ̃tɛní di bíɛ́kɛ̀ kɛ́ di cɑ́ɑ́kɛ́.
\s1 Mɔɔnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ di pɑ̃
\r (Wéntɛ́ Duku 11:9-13)
\p
\v 7 Mɔɔnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yóó di pɑ̃mu. Wɑmmúnɛ̀ kɛ̀ di yóó pɛ́tɛ́mu, bentɛnɛ̀ dicɑ̀ù kɛ̀ bɛ̀ yóó di kpetɛ́mu. 
\v 8 Kɛ yɛ̃́ wèè mɔɔ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we mpɑ̃mɛ̀, wèè wɑmmú weè ɔ̃ɔ̃ pɛ́tɛ́, wèè bentɛ dicɑ̀ù bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we nkpetɛ́. 
\v 9 Òmɔù bo di miɛkɛ wèè birɛ bo ò mɔɔ mudiì kòo dɛ̀ duɔ́ nditɑ̃́rɑ̀ɑ̀? 
\v 10 Yɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ò mɔɔ tɛyĩǹtɛ̀ wèe dɛ̀ duɔ́ nfɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀? 
\v 11 Díndi nɑ́kɛ bɛnitiyɛibɛ kɛ̀ di yɛ̃́ kɛ duɔ̀ ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ di bí dɛ̀ bo yĩ́mɛ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ kòò bɑ́ɑ́ duɔ́ ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ nhò mɔɔ.
\p
\v 12 Ndɔɔrinɛ̀ bɛtɔbɛ̀ di dɔ́ bɛ̀ ndi dɔɔrimɛ̀. Mɔyiisi kó ikuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ tì mɛ nyɛ̃.
\s1 Icɛ ìdɛ́ì
\r (Wéntɛ́ Duku 13:23-24)
\p
\v 13 Tɑnnɛ̀ dibòrì dìì mɔpúrì. Dibòrì pɛ̃kùrì tu mukṹṹ nkpɛri ndi kɛ̀ di cɛ pɛ̃kɛ̀. Bɛsṹkùbɛ̀ ku ntũ. 
\v 14 Dibòrì dìì mɔpúrì diì tu mufòmmu kpɛri, kɛ̀ di cɛ mɔpúrì. Bɛnìtìbɛ̀ sɑ́m̀pɔ́ ku ntũ.
\s1 Mutie nɛ̀ mu bɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:33 nɛ̀ Duku 6:43-44)
\p
\v 15 Ndɑkɛnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ kpɛ́í. Bɛ̀ ɔ̃ nkéríní di borɛ̀ kɛ yɔɔ̀ nkɛ dò nyipe nyi kɛ nɛ́ tú timuntũntì. 
\v 16 Di bo mbɛ̀ bɑnní nɛ̀ bɛ dɔɔ̀rìmɛ̀ miɛkɛ nkɛ. Bɛ̀ í tɔ̃ũ fínyĩ̀ kó yɛbɛ tisɑ̃mpotì ĩ́nkɛ̀ bɛ̀ mɛ nyí tɔ̃ũ fìkíè kpɛyɛ mupòrìmù ĩ́nkɛ̀. 
\v 17 Mutie sɑ̀ɑ̀mù pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ nyɛ kɛ̀ musĩ̀mmù pɛí yɛsĩ̀nyɛ̀. 
\v 18 Mutie sɑ̀ɑ̀mù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pɛitɛ́ yɛbɛ sĩ̀nyɛ̀, musĩ̀mmù mɛ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pɛitɛ́ yɛsɑ̀ɑ̀yɛ̀. 
\v 19 Dɛtie ndɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ í pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ kɔ̃ṹmu kɛ́cɔ́u. 
\v 20 Mɛm̀mɛ di yó mbɑnnímɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ bɛ dɔɔrìmɛ̀ miɛkɛ.
\s1 Bɛ̀ɛ̀ yu Kuyie nnɛ̀ bɛ nɔ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 6:46, 13:25-27)
\p
\v 21 Dɛ̀ í tú bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ ǹ tu: Ti Yiɛ̀, nti Yiɛ̀, bɛɛ̀ tɑti bɛmɔu Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. Wèè dɔ̀ɔ̀ri n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò dɔ́mɛ̀, weè tɑti o kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 22 Tibeéntì yiè bɛsṹkùbɛ̀ bo n nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, nɛ̀ ɑ kó diyètìrì ndi ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ ɑ nɑ́ɑǹtì, nɛ̀ ɑ kó diyètìrì ndi ti bɛ̀timɛ̀ yɛbɔkɛ̀ kɛ dɔ̀ɔ̀ tidiɛtì pɛ́u! 
\v 23 Kɛ̀ n nɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɛ mɔ̀nnì kɛ dɔ̀: Fũtɛnɛ̀ m bo dɛ̀! N yí di yɛ̃́ bìtì, díndi bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi.
\s1 Kuyɛìnkù nɛ̀ wèè ciì
\r (Wéntɛ́ Duku 6:47-48)
\p
\v 24 Wèè kemmu n nɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ onìtì wèè ciì wènwe kɛ mɑɑ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀. 
\v 25 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ɛ ni, kɛ̀ ikó mpíɛ, kɛ̀ kuyɑɑkù fùùtɛ̀ kɛ tɛ̀ potɛ́ bɑ́ tɛ̀ í ndo kɛ yɛ̃́ tɛ̀ mɑɑ́mɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀. 
\v 26 Kɛ̀ wèè mɛ nkèḿmú n nɑ́ɑǹtì kɛ í dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ kuyɛìnkù nku kùù mɑɑ́ ku cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mubirímú ĩ́nkɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ ni, kɛ̀ ikó mpíɛ kɛ̀ kuyɑɑkù fùùtɛ̀ kɛ tɛ̀ potɛ́ kɛ̀ tɛ̀ do pɑ́íí.
\s1 Yesu do tiènnɛ̀ muwɛ̃rímú mmu
\p
\v 28 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ keè Yesu bɛ̀ duɔ̀ nyìì tié kɛ̀ ìi bɛ̀ tɑ. 
\v 29 Kɛ yɛ̃́ o nɑ́ɑǹtì do í dònnɛ̀mɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛti, ò do nɑ́ɑ́nnɛ̀ muwɛ̃rímú mmu.
\c 8
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ dikɔ̀nnì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:40-45 nɛ̀ Duku 5:12-16)
\p
\v 1 Yesu cùtɛ́ní dìì mɔ̀nnì ditɑ̃rì kɛ ditĩ̀nnì pɛ́u nhò tũ̀. 
\v 2 Kɛ̀ dikɔ̀nnì mɑrìi kɔtɛní kɛ nínkóo o ììkɛ̀ kóò bɑ̀ńtɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, kɑ̀ɑ dɔ́ ɑ bo nɑ kɛ́ m miɛkùnnɛ kɛ́ n wénkùnnɛ.
\p
\v 3 Kɛ̀ Yesu youtoo o nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́ dì kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́mu, miɛtɛ́.
\p Kɛ̀ dìi miɛtɛ́ kɛ́wenkɛ. 
\v 4 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: A bɑ́ɑ́ yie nkɛ́nɑ́kɛ́ òmɔù, kɔtɛ kɛ́bɛnkɛ ɑmɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùtì kɛ́dɔɔ̀ Mɔyiisi dɔú nyìì kuɔ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ ɑ miɛtɛ́mɛ̀.
\s1 Ohɑ̃ɑ̃pɔ̀nkótì mɔù yiemmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Duku 7:1-10 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 4:46-54)
\p
\v 5 Yesu tɑti dìì mɔ̀nnì Kɑpɛnnɑummu kɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì mɔùu kɔtɛní o borɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 6 N Yiɛ̀, n kóo tɔ̃ntì weè duɔ́ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ ɑ́ɑ̀rìnɛ̀ kuyonku bɑ́ ò í nɔ nkɛ nɑmpú. 
\v 7 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: M bo kɔtɛ kóò miɛkùnnɛ. 
\v 8 Kɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótìi bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì n yí sɑ̀nnɛ̀ ɑ bo tɑmɛ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, bɛ́i nhɑ nùù mɑ́ɑ̀ kɛ̀ n kóo tɔ̃ntìi miɛtɛ́. 
\v 9 M mɔkɛmu bɛ̀ɛ̀ m bɑkɛ́, kɛ mɔkɛ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì m bɑkɛ́ tì, kɛ̀ n nɑ̀kɛ́ kù kɛ yĩ: Kɔtɛ! Kùu kɔtɛ. Kɛ̀ n nɑ̀kɛ́ kù kɛ yĩ: Kɔtɛní! Kùu kɔtɛní. Kɛ̀ n yĩ n kóo tɔ̃ntì dɔɔ̀ dɛ̀, wèe dɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu keè dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ́pɛ́nsìrì bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì, kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ ò nɛínɛ̀ kɛ dɔ̀: Bɑ́ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ m mu nyí yɑ̀ onìtì wèè tɑ̃́ miɛ mbotí. 
\v 11 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u bo yɛ̀nní tipíìtì timɔu kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu. 
\v 12 Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛ̀ɛ̀ nɑ nte Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ bɛ̀ dootóo ditowɑɑ̀ dibiìnnì miɛkɛ bɛ yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ mbɛ nìì.
\p
\v 13 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì kɛ dɔ̀: Kò nkɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kɛ́ndò nhɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí.
\p Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ kòo kóo tɔ̃ntìi miɛtɛ́.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ Piɛri pokù yɔ̃
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:29-31 nɛ̀ Duku 4:38-39)
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu kɔtɛ Piɛri cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ sɔ̃́ mPiɛri pokù yɔ̃ mɔ nkukɔ̃ntonnɔɔ kɛ duɔ́. 
\v 15 Kɛ̀ Yesu ò kɑ̀ɑ́kɛ́ o nɔ̀ùtɛ̀, kòo kɔ̃̀ntìi bonkɛ, kòo ítɛ́ kɛ́wɑɑ́ mmudiì kóò duɔ́ nkòo di.
\s1 Yesu cɔutɛ́mɛ̀ ti kó ticĩ̀tì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:32-34 nɛ̀ Duku 4:40-41)
\p
\v 16 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ bɛ̀ nkɔrinní Yesu borɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀. Kɛ̀ Yesu níí bɛ́i kɛ̀ yɛ̀ɛ yɛ̀, kɛ́miɛkùnnɛ bɛmuɔmbɛ bɛmɔu. 
\v 17 Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔ̀ɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: Ò cɔutɛ́ ti kó ticĩ̀tì kɛ tɔ ti kó mumɔmmú.
\s1 Yesu kó mutũnnimù
\r (Wéntɛ́ Duku 9:57-62)
\p
\v 18 Kɛ̀ Yesu yɑ̀ ditĩ̀nnì diɛrì ò munnɛ́mɛ̀ kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀. 
\v 19 Kɛ̀ Kuyie nkuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀tì mɔùu kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì n yó ndɑ tũmmu tipíìtì timɔu bɑ́ kɑ̀ɑ kɔ̀ri kɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ihɑ̃nkɛ́ mɔkɛmu ifɔ̃ti kɛ̀ sinɔɔ mɔ̀kɛ tiyĩ́ɛ̃̀ntì, Onìtìbirɛ mɛ nyí mɔkɛ dɛ̀ bo duɔ́ dɛ̀ kɛ́om̀pɛ̀.
\p
\v 21 Kòo tɔù mɔù wèè do tũ nYesu kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì m pɑ̃ kucɛ kɛ̀ m mu nkɔtɛ kɛ́kũnnɛ́ n cicɛ. 
\v 22 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Nni ntũ nkɛ́yóu kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ɛ kũnnɛ́ bɛcíríbɛ̀.
\s1 Yesu do còńnɛ́mɛ̀ kuyɑɑkù
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:35-41 nɛ̀ Duku 8:22-25)
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu tɑ kudɑbɛkù kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò nɛinɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo séntɛ́ diyɑ́ɑ̀ tɛrì. 
\v 24 Kɛ̀ kuyɑɑkù kperíkù mɑkùu ítɛ́ní kɛ́nfuuti kɛ̀ mɛniɛ nyiitiní kɛ tɑɑ̀ kudɑbɛkù, kɛ̀ Yesu yie yɛ̃̀ nkɛ duɔ́. 
\v 25 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò èntɛ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nti dɛɛtɛ́, ti kumu! 
\v 26 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ ndi pĩ mɛmmɛ? Di í n tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛuɑ̀!
\p Mɛmmɛ kòo ítɛ́ kɛ́pɛ́i nkuyɑɑkù nɛ̀ mɛniɛ nkɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ bɛ́u. 
\v 27 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ ntú: We nnìtì botí nku yie? Bɑ́ kuyɑɑkù nɛ̀ mɛniɛ nkɛ̀ dɛ̀ yìé nhò yɛ̃ mmù!
\s1 Yesu do bɛ̀timɛ̀ yɛbɔkɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ɛ tɑ yɛfɔ̃̀nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 5:1-20 nɛ̀ Duku 8:26-39)
\p
\v 28 Yesu sèńtɛ́ dìì mɔ̀nnì mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ Kɑdɑrɑɑ kó kɛtenkɛ̀, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀ɛ yɛ̀nní ifɔ̃ti miɛkɛ. Bɛ̀ do yóùmu mɛdiɛ̀, bɑ́ òmɔù í dɑɑti kɛ dɛ̀ pɛ̃nkù. Kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ní kɛ́co Yesu, 
\v 29 kɛ́kuɔ́nko kɛ dɔ̀: Ti kpɛti dòmmɛ tínti nɛ̀ fɔ̃́ nKuyie mBirɛ, ɑ kɔ̀tɛní kɛ bo ti fɛ̃́ũmmu bɑ́ dimɔ̀nnì í tùɔ̀kɑɑ̀?
\p
\v 30 Kɛ sɔ̃́ nkufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku diɛkù mɑkù bo mɛkɛntímɛ̀ kɛ diiti. 
\v 31 Kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ dɔ́ kɛ́ ti bɛti yóu kɛ̀ tí tɑ kufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku kuu. 
\v 32 Kɛ̀ Yesu yɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀! Kɛ̀ yɛ̀ɛ yɛ̀ bɛɛ̀ nìtìbɛ̀ miɛkɛ kɛ́tɑ yɛfɔ̃̀nkɛ̀. Kɛ̀ kuù fɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nkuu cokɛní ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ yɑ̀ɑ diu mɛniɛ.
\p
\v 33 Bɛ̀ɛ̀ do cɛ̃mmú yɛfɔ̃̀nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́tɑ dihɛì kɛ́nɑ́kɛ́ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ tùɔ̀kɛní bɛnìtìbɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀. 
\v 34 Kɛ̀ dihɛì kó bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔuu yɛ̀nní kɛ́co Yesu kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀ wèe yɛ̀ bɛ tenkɛ̀.
\c 9
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ kuhɔ̀ùkù
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 2:1-12 nɛ̀ Duku 5:17-26)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu tɑ kudɑbɛkù kɛ́séntɛ́ mɛniɛ nkɛ́wɛ̃tɛ o ɛì \f + \fr 9:1 \fr*\fk o ɛì: \fk*\ft Yesu ɛì bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ndìì kpɛ́í ndiɛ, bɛ̀ yɛ̃\ft*\f* nKɑpɛdinɑummu nwe. Wéntɛ́ Mɑriki 2:1. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔní kuhɔ̀ùkù kɛ̀ kù duɔ́ ku dɔ́ù ĩ́nkɛ̀, kɛ́kɔtɛnɛ̀ní Yesu borɛ̀, kɛ̀ Yesu nwúó mbɛ̀ tɑ̃́mɛ̀ kɛ dò nhò bo kù miɛkùnnɛ, kɛ́nɑ́kɛ́ kuhɔ̀ùkù kɛ dɔ̀: M birɛ cɑ́tìnnɛ ɑ yɛ̀mmɛ̀ n dɑ cĩ̀ɛ̃́mmu ɑ yɛi.
\p
\v 3 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɑbɛ̀ nnɑ́ɑ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ tú: Onìtì yie ncɑ̀ɑ̀ri Kuyie nyètìrì ndi.
\p
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ toti tì bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di mɔkɛ iyɛntotí yɛiyi ii mbotí? 
\v 5 Ɔ̃̀ndɛ í yóùnɛ̀ dɛtɛrɛ̀, m bo yĩ́mɛ̀ n dɑ cĩ̀ɛ̃́ nhɑ yɛinɑɑ̀ kɛ̀ m bo yĩ́mɛ̀ ítɛ́ kɛ́kétɛ́? 
\v 6 N nɛ́ dɔ́ di bɑntɛ́mu kɛdò nhOnìtìbirɛ mɔkɛ muwɛ̃rímú kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ bo nɑ kɛ́cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi. Mɛm̀mɛ ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ kuhɔ̀ùkù kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́túótɛ́ ɑ mìɛ̀kù kɛ́kò!
\p
\v 7 Kɛ̀ kuhɔ̀ùkùu ítɛ́ kɛ́kò. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ nkɛ̀ bɛ̀ nsɑ̃ntí Kuyie nkɛ tú: Kuyie nyètìrì ndɛu! Kù duɔ́mmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ muwɛ̃rímú muù mbotí.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́ tì bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wenni
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 2:13-17 nɛ̀ Duku 5:27-32)
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́mpɛ̃nkɛ́ kɛ́yɑ̀ onìtì mɔù kòo yètìrì tu Mɑtie kòò kɑ̀ri bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ kóo bìróò, kɛ̀ Yesu dɔ̀: N tũnnɛ! Kɛ̀ Mɑtie ítɛ́ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 10 Diyiè mɑrì Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɑri Mɑtie cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ yo nnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ do tú bɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ́bekɛ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di kóo kótì wɛ̃ńnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yo?
\p
\v 12 Kɛ̀ Yesu keè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ í dò mbɛ̀ɛ̀ kɔ̃̀ntì nɑɑti bɛɛ̀ wɑɑ̀ nhotɑ̀ntì, bɛmuɔmbɛ bɛɛ̀ ò wɑɑ̀. 
\v 13 Kɔtɛnɛ̀ kɛ́totí di yɛ̀mmɛ̀ kɛ́bɑntɛ́ tinɑ́ɑǹtì tìì tu: N dɔ́ wèè mɔ̀kɛ wènwe otɔù kó mɛsémmɛ̀, n yí dɔ́ di n feu ìì wũɔ̃. Kɛ yɛ̃́ n yí kɔ̀tɛnímɛ̀ kɛ wɑnti bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wetí, n wɑnti bɛ̀ɛ̀ bɑntɛ́ bɛ̀mbɛ kɛ dò mbɛ̀ tu bɛnitiyɛibɛ.
\s1 Dɛkótírɛ̀ nɛ̀ dɛpɑ̀nnɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 2:18-22 nɛ̀ Duku 5:33-39)
\p
\v 14 Diyiè mɑrì kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ tínti nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɛ̀ ti bou yɛnɔ̀ bɑ́ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ í bou? 
\v 15 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di yɑ̀ onìtì tòú dɛ̀ o pokù kòo nɛ́pobɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɑ̀ɑ̀? Dɛ kó yɛwe kpɑɑnímu kɛ̀ bɛ̀ bo pĩ́ nwèè tòú o pokù kɛ ítɛ́nɛ̀, dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ boú yɛnɔ̀.
\p
\v 16 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ǹyɑ́ nkuyɑɑ̀pɑ̀nkù kukótíkù ĩ́nkɛ̀, kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kuyɑɑ̀pɑ̀nkù bo yṹɔ̃́ nkukótíkù kɛ̀ dikɛ̃tírì dɔkɛ dɛukɛ. 
\v 17 Bɛ̀ mɛ nhɔ̃ɔ̃ í ncũɔ̃́ mɛnɑpɑ̀mmɛ̀ tidɔutì kótítì miɛkɛ, kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ tidɔutì bo puoti kɛ̀ mɛnɑɑ̀ ncɑkɛ. Mɛnɑɑ̀ mpɑ̀mmɛ̀ dò nkɛ́ncũɔ̃̀ tidɔutì pɑ̀ntì miɛkɛ nkɛ, dɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ nwenni.
\s1 Yesu do còńnɛ́mɛ̀ onitipòkù yɔ́ntì, kɛ́miɛkùnnɛ dɛsɑpùmbirɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 5:21-43 nɛ̀ Duku 8:40-56)
\p
\v 18 Kɛ̀ Yesu nkpɑɑ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ kɛ̀ Sifubɛ kóo kótì mɔùu kɔtɛní kɛ́nínkóo o ììkɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N sɑpùmbirɛ dɛɛ̀ ku bɑ̀mbɑ̀ mmiɛ, bɑ́ nɛ̀ mɛmmɛ kɔtɛ kɛ́nɔ́ɔ́ nhɑ nɔu dɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ foutɛ.
\p
\v 19 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 20 Kòo nitipòkù mɔù mɔ ntiyɔ́ntì kɛ̀ dɛ̀ tùɔ̀kɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀, kòo kétɛ́ní Yesu fɔ̃nkúò bíɛ́kɛ̀ kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì mɑ̀nku. 
\v 21 Kɛ yɛ̃́ ò do túmɛ̀ nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ: Bɑ́ kɛ̀ n nɑ kɛ kɑ̀ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì m bo miɛtɛ́.
\p
\v 22 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́ nhò wùó nkɛ dɔ̀: N kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ miɛkùnnɛmu. Kòo nitipòkù pɑ̃̀nkɛɛ miɛtɛ́.
\p
\v 23 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì dɛ kóo dɑkótì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ nsɔ̃́ nditĩ̀nnì tìkú kɛ kuɔ̀ nkɛ eu sikúheú. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yɛ̀nnɛ̀, dɛsɑpùmbirɛ í ku, dɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́mu.
\p Kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú. 
\v 25 Ò bɛ̀ dènnɛ dìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ́tɑ kudieku kɛ́pĩ́ ndɛsɑpùmbirɛ nɔ̀ùtɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ ítɛ́. 
\v 26 Kɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtìi pitɛ́ dɛ kó kutempɛ̃ nkumɔu miɛkɛ.
\s1 Yesu wéimmɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì tìdɛ́tì
\p
\v 27 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́mpɛ̃nkɛ́ kɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì tidɛ́tìi ò tũ̀nnɛ kɛ́mpĩɛ̃kù kɛ tú: Dɑfiti kó dɛbirɛ, ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀.
\p
\v 28 Yesu tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ tiì yũ̀ɔ̃̀ntìi kɔtɛní o borɛ̀ kòo tì bekɛ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ dò m bo nɑ kɛ́ di wéinɑɑ̀? Kɛ̀ tìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ti Yiɛ̀ nhɑ bo nɑ.
\p
\v 29 Kɛ̀ Yesu kɑ́ɑ́kɛ́ ti nuɔ nkɛ́ tì nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kɛ́ndò ndi tɑ̃́ kɛ dò ndɛ̀ bo dɔɔ̀mɛ̀.
\p
\v 30 Kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ wéntɛ́, kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nkɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ yie nkòò mɔùu tì kèè.
\p
\v 31 Bɛ̀ yɛ̀roo dìì mɔ̀nnì kɛ pɑ̃̀nkɛ nnɑ́ɑntoo Yesu kpɛ́í dihɛì dimɔu miɛkɛ.
\s1 Yesu do dènnɛmɛ̀ dibɔɔ̀ dihɔ̃̀nnì dìì í nɔ nkɛ nɑ́ɑ́ di miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Duku 11:14-15)
\p
\v 32 Bɛ̀ pɛ̃nkɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnní onìtì mɔù Yesu borɛ̀ kɛ̀ dibɔɔ̀ ò tɑ kɛ dɑ̀nnɛ o nɔ́ndɛnfɛ̀. 
\v 33 Yesu dènnɛ dìì mɔ̀nnì dibɔɔ̀ o miɛkɛ kòo nɔ́ndɛnfɛ̀ɛ dɑtɛ kòo nɑ kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ ntú: Ti mu nyí yɑ̀ diɛ mbotí Isidɑyɛɛribɛ kó kɛtenkɛ̀.
\p
\v 34 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ bɛmbɛ nɛ́ ntú: Nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú mmu ò bɛ̀tìmɛ̀ yɛbɔkɛ̀.
\s1 Mɛsémmɛ̀ do pĩ̀ḿmɛ̀ Yesu bɛ̀ɛ̀ kpɑ ocɛ̃nti bɛ kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:6-34 nɛ̀ Duku 10:2)
\p
\v 35 Kɛ̀ Yesu ńcentì yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu yɛdiɛyɛ̀ nɛ̀ yɛsɑ́m̀pɔ́yɛ̀, kɛ nɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyùù kpɛti titííntouti miɛkɛ, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ bɛ mɔmmú mumɔu nɛ̀ bɛ kɔ̃nyonkuti timɔu. 
\v 36 Kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ mmɛdiɛ̀ ǹnɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do ɔ̀umɛ̀ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ ndò ntipìètì tìì kpɑ ocɛ̃nti. 
\v 37 Kòo nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Tidiitì bimu kɛ sũ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ ti dɛ̀ìbɛ̀ nɛ́ kɛ̃ńnì. 
\v 38 Bɑ́ntɛ̀nɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nkòo duɔnní bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛi o diitì.
\c 10
\s1 Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 3:13-19, 6:7-13 nɛ̀ Duku 6:12-16)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu yu o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀ kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ mumɔmmú mumɔu nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ mɔ ntikɔ̃nyonkuti tibotí tibotí. 
\v 2 Ntɛ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kó yɛyètɛ̀: Oketiwè Simɔɔ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yu kɛ dɔ̀ Piɛri nɛ̀ o nɑntɛ̀ Ãntidee nɛ̀ Sebedee kó ibí, Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃. 
\v 3 Fidipu nɛ̀ Bɑtidemii nɛ̀ Tomɑɑ nɛ̀ Mɑtie wèè do tú odɑ̀mpóòcɔutíwè. Nɛ̀ Adifee kó dɛbirɛ Isɑku Tɑdee 
\v 4 nɛ̀ Simɔɔ wèè do ɔ̃ ntú Sedɔti kó fɛnɑfɛ kou nɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti wèè fìtɛ́ Yesu.
\p
\v 5 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ mbɛ ò tɔ̃ mbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ kɔtɛ bɛ̀ɛ̀ í tú Sifubɛ bɛ kó yɛhɛkɛ̀, di mɛ mbɑ́ɑ́ kɔtɛ Sɑmmɑrii kó yɛhɛkɛ̀. 
\v 6 Kɔtɛnɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bíɛ́kɛ̀, bɛ̀ dònnɛ̀ ipe ìì feti ìnyi, 
\v 7 kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɔ̀ɔ́nnímɛ̀, 
\v 8 kɛ́mmiɛkùnko bɛmuɔmbɛ kɛ duɔ̀ nkɛ̀ bɛcíríbɛ̀ yɑ̃́nnì kɛ miɛkùnko yɛkùɔ̀ nkɛ̀ yɛ̀ wèńkú, kɛ bɛtì yɛbɔkɛ̀. N di pɑ̃mu di í dontɛ́, pɑ̃nɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ di yietí. 
\v 9 Di bɑ́ ntɔ idíítí. 
\v 10 Di bɑ́ ntɔ kudɔukù yoo yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ yoo tinɛùtì yoo kupɑ̀ɑ̀ti kɛ yɛ̃́ otɔ̃ntì nɛ̀ o tɔ̃ndiitì nti.
\p
\v 11 Kɛ̀ di tùɔ̀kɛ dìì ɛì dí yɑ̀ onitisɑ̀ɑ̀wè kɛ́bɑ́tɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́ ndɛ mbo kɛ yɑ̀ɑ pɛ̃ɛ̃tɛ́nɛ̀ dɛborɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ di tɑ tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ di dɔ̀: Kunɑɑtí ndi bonɛ̀. 
\v 13 Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yɛmbɛ̀ di cɔutɛ́, dí bɛ̀ pɑ̃ kunɑɑtí, kɛ̀ bɛ̀ mɛ nyí di cɔutɛ́, di bɑ́ɑ́ kù mbɛ̀ pɑ̃. 
\v 14 Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑtɛ̀ yoo dihɛì mɑrì kɔbɛ í dɔ́ kɛ́ di cɔutɛ́ yoo bɛ̀ í kèḿmú di kpɛti, dí ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ di nɑcɛ̀tɑ̃́ɑ̃́. 
\v 15 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe tibeéntì kó diyiè Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ Kuyie ndo cɔ̀ú nyɛ̀ɛ̀ ɛkɛ̀ kó tiyɛ̃ĩti bo nkɛ̃ńnìnɛ̀ dɛ kó dihɛì kpɛti.
\s1 Bɛ̀ yóó fɛ̃́ũmmɛ̀ Yesu kɔbɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:9-13 nɛ̀ Duku 21:12-17)
\p
\v 16 N di tɔ̃ nkɛ̀ di do nyipe nyi yɛkpɑmɑɑ̀ ncuokɛ̀, ńciìnɛ̀ iwɑ̀ɑ̀kɛ kɔ̃mɛ kɛ yɔɔ̀ kɛ dònnɛ̀ yɛkpɛtìnɔ́nkperɛ. 
\v 17 Ndɑkɛnɛ̀! Bɛnìtìbɛ̀ yóó di kɔtɛnɛ̀mu bɛbeémbɛ̀ borɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ndi puotì yɛdɑ́ titííntouti miɛkɛ, 
\v 18 bɛ̀ bo di kɔtɛnɛ̀ bɛbɑɑtíbɛ̀ nɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ borɛ̀ kɛ̀ di bo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ n kpɛ́í, nkɛ nɑ́kɛ́nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í tú Sifubɛ. 
\v 19 Kɛ̀ bɛ̀ di kɔrinɛ̀ tibeéntì, di bɑ́ ntoti di yɛ̀mmɛ̀ di bii yóó nɑ́kɛ́ tì nɛ̀ di yóó tì nɑ̀kɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ̀ di tùɔ̀kɛ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù bo di duɔ́ ndi dò nkɛ́nɑ́kɛ́ tì. 
\v 20 Kɛ yɛ̃́ díì í yó nnɑ́ɑ́mmɛ̀ di mɔ́mmɔmbɛ Kuyie nYɑɑ́ mmuù yó ndi duɔ̀ ndi yó nnɑ́ɑ́ ntì.
\p
\v 21 Bɛnìtìbɛ̀ bo nduɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ kɔ̀ù bɛ tebìí, kɛ̀ ibí cicɛbɛ̀ ńduɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ ì kɔ̀ù, kɛ̀ ibí nduɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ kɔ̀ù i cicɛbɛ̀. 
\v 22 Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bo ndi níí ndi tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ, wèè mɛ mbo nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ́tuɔkɛ kumɑ̀nku ò bo cootɛ́. 
\v 23 Kɛ̀ bɛ̀ di fɛ̃́ũnko dihɛì mɑrì dí cokɛ́ kɛ́kɔtɛ ditɛrì, n di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe di bo nkpɑɑ́ kɛ í dèè Isidɑyɛɛribɛ kó yɛhɛkɛ̀ kòo nìtìbirɛɛ wɛ̃tɛnímu.
\p
\v 24 Wèè bɛbíí ò í pɛ̃ɛ̃tɛ́ wèè ò bɛnkú, otɔ̃ntì mɛ nyí dɛunɛ̀ wèè ò duɔ́ mmutɔ̃mmú. 
\v 25 Bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí wèè bɛnkú bɛ yóó mɛ ndɔ̀ɔ̀ ò bɛnkú wè, bɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbɛ̀ yóó mɛ ndɔɔ̀ o kóo tɔ̃ntì. Kɛ̀ bɛ̀ yu tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nhobɔɔkpɑ̀ɑ̀tì o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kpɛrɛ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛmmɛ.
\s1 Di bɑ́ ndé bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù tikɔ̃̀ntì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:38 nɛ̀ Duku 9:26, 12:2-7)
\p
\v 26 Bɑ́ ndénɛ̀ tũnkɛ́ bɛnìtìbɛ̀, dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri disɔ̀rì dɛ̀ bo feitɛ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bo dibiìnnì kɛ̀ dɛ̀ɛ yɛ̀nní kuwenniku. 
\v 27 N di nɑ̀kɛ́ tì timɑ́ɑ̀ borɛ̀ nɑ́kɛ́nɛ̀ tì kupììti, n di wɛɛ tì, pĩɛ̃kɛ́nɛ̀ ti. 
\v 28 Di bɑ́ ndé bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù tikɔ̃̀ntì kɛ í nɔ nkɛ kɔù diwɛ̃nnì. Ndénɛ̀ Kuyie nku kùù bo nɑ kɛ́kuɔ tikɔ̃̀ntì nɛ̀ diwɛ̃nnì muhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ. 
\v 29 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nfìtɛ́ inɔribí ìdɛ́ì ndi dɑ́rɑ̀ɑ̀? Nɛ̀ mɛmmɛ dɛ̀mɑrɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ndo kɛtenkɛ̀ kɛ̀ di cicɛ Kuyie nyí yɛ̃́. 
\v 30 Bɑ́ di yùtì Kuyie nti kɑ̀ɑmmu kɛ yɛ̃́ tì mɑ̀mɛ̀. 
\v 31 Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù tũnkɛ́ di pɛ̃ɛ̃tɛ́mu inɔribí pɛ́u.
\s1 Ti bo yĩ́mɛ̀ ti tú Yesu kɔbɛ
\p
\v 32 Wèè bo nɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ ò tumɛ̀ n kou, m bo nɑ́kɛ́ n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ dɛ yiɛ̀ ntumɛ̀ n kou. 
\v 33 Wèè bo n yetɛ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ m bo ò yetɛ n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ o ììkɛ̀.
\s1 Yesu kɔ̀tɛnɛ̀ní mɛ̀ɛ̀ yɑtimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 12:51-53, 14:26-27)
\p
\v 34 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ ndò n kɔ̀tɛnɛ̀ní kunɑɑtí nku kutenkù kuu mmiɛkɛ, n kɔ̀tɛnɛ̀ní mudoò mmu. 
\v 35 N kɔ̀tɛní kɛ bo yɑtɛ dɛbirɛ ndɛ nɛ̀ dɛ cicɛ, kɛ bo yɑtɛ dɛnitipobirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃, kɛ́yɑtɛ osɑpɑ̀ɑ̀ ǹnɛ̀ o cɔ̀kù. 
\v 36 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ cɛ̃́ĩ kɔbɛɛ nɑɑ́ mbɛ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀.
\p
\v 37 Wèè dɔ́ o cicɛ yoo o yɔ̃ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mí nhò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou, kɛ̀ wèè dɔ́ o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nyoo o kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mí nhò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou. 
\v 38 Wèè í tɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí kɛ n tũ̀nnɛ ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou \f + \fr 10:38 \fr*\fk dɑpɑ̃ɑ̃tí: \fk*\ft Kudɑpɑ̃ɑ̃tí bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkùù kpɛ́í ndɛ̀ bɛnkú\ft*\f* mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ mmɛ yoo ifɛi (wèè í dɔ́ kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́ n kpɛ́í yoo wèè í dɔ́ kɛ́di ifɛi n kpɛ́í). 
\v 39 Wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò bo mù fétinnɛ, kɛ̀ wèè fétinnɛ o fòmmu n kpɛ́í kòo mù pɛ̀tɛ́.
\s1 Wèè cɔutɛ́ Yesu ò cɔutɛ́ Kuyie nku
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:41)
\p
\v 40 Wèè di cɔutɛ́ ò cɔutɛ́ mí nYesu nwe, kɛ̀ wèè n cɔutɛ́ kòò cɔutɛ́ Kuyie nkùù n tɔ̃nní. 
\v 41 Kɛ̀ wèè cɔutɛ́ wèè nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì ò tu mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í wèè nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì, ò bo pɛ́tɛ́ ticuuti wèè nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì ò yóó pɛ́tɛ́ tì. Kɛ̀ wèè cɔutɛ́ wèè dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́mɛ̀ ò dɔ̀ɔ̀ri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Kuyie ndɔ́mɛ̀ ò bo pɛ́tɛ́ ticuuti wèè dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́mɛ̀ ò yóó pɛ́tɛ́ tì. 
\v 42 Wèè bo yɛ̃ntɛ́ mɛnɛ́buo mbɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ nkóò mɔù ò tu mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kóo tɑncɔ́ùntì, n di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, Kuyie mbo ò cú dɛ kó ticuuti.
\c 11
\p
\v 1 Yesu tié ndìì mɔ̀nnì o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́deè kɛ́ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì dɛ kó yɛhɛkɛ̀ miɛkɛ, kɛ tì mbɛ̀ tiè.
\s1 Yesu do tɛ̃̀ńnɛ́ tì Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi
\r (Wéntɛ́ Duku 7:18-35)
\p
\v 2 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi ḿbo dikpetíntou kɛ́keè Yesu pĩ́ mmùù tɔ̃mmú kɛ́tɔ̃ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo ò bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 3 Fɔ̃́ɔ̃̀ tu wèè dò nkɛ́kɔtɛní yɑ́ɑ̀ ti dò nkɛ́mbɑɑ otɔù mɔù nwe? 
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ Isɑ̃ɑ̃ di yɑ̀ dɛ̀ nɛ̀ di kèè tì. 
\v 5 Tiyũ̀ɔ̃̀ntì wéǹnì kɛ̀ yɛcĩɛ̃̀ ncèntì sɛ́i, kɛ̀ yɛkùɔ̀ mmiɛrí, kɛ̀ yɛwũ̀ɔ̃̀ nkèu, kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ yɑ̃̀ńnì kɛ̀ bɛsénnìbɛ̀ kèu Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì. 
\v 6 Dɛ̀ ńnɑɑti wèè í yóu ò bo nni ntɑ̃́mɛ̀.
\p
\v 7 Isɑ̃ɑ̃ tɑncɔ́ùmbɛ̀ ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nnɑ́ɑ́nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kpɛ́í kɛ tú: Di do kɔ̀tɛ kɛ́yɑ̀ bɑ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀? Dipènnì kuyɑɑkù nɑmpú dɑ̀ɑ̀? 
\v 8 Kɛ̀ mɛɛ̀ dɔkɛ di nɛ́ kɔ̀tɛ kɛ yɑ̀ bɑ? Onìtì wèè dɑ̀ɑ́tí tiyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Tiyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tì yɛmbɛ̀ ɔ̃ mbo sikpɑ̀ɑ̀tìcɛ̃́ĩ nsi. 
\v 9 Yɑ́ɑ̀ di kɔ̀tɛ kɛ yɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò nwe? N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú ò pɛ̃ɛ̃tɛ́mu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò. 
\v 10 Isɑ̃ɑ̃ kpɛ́í nkɛ tì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: Mí nKuyie n yóó duɔ́nkomu n kóo tɔ̃ntì kòo niitɛ́ kɛ́tũntɛ ɑ cɛ. 
\v 11 N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe bɛnìtìbɛ̀ piɛ́ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, òmɔù mu nyí buotɛ́ wèè pɛ̃ɛ̃tɛ́ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi. Nɛ̀ mɛmmɛ wèè tu osɑ́m̀pɔ́ù Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kòo dɛu koò pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 12 Isɑ̃ɑ̃ kó dimɔ̀nnì kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ní yíe, Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɑɑ̀nɛ̀ muwɛ̃rímú mmu kɛ̀ bɛwɛ̃ríntiebɛ bɛɛ̀ dì tɑɑ̀. 
\v 13 Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ Mɔyiisi kó ikuɔ́ dɛ̀ nɑ̀kɛ́mu dɛ kó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛ́í kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ní Isɑ̃ɑ̃. 
\v 14 Bɛ̀ nɑ̀kɛ́mu kɛ tú Edii dò nkɛ́ketɛ́ kɛ́wɛ̃tɛní kɛ̀ Odɛɛtíwè nɛ́ kɔtɛní, kɛ̀ di bo tì yie, weǹwe diɛ. 
\v 15 Wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè, wèe keè!
\p
\v 16 M bo donnɛnɛ̀ bɑ di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀? M bo yĩ́ bɛ̀ dònnɛ̀ ibí nyi ìì kɑ̀ri yɑɑ́rɛ̀ kɛ nɑ́ɑ́nnɛ̀ itɛì kɛ tú: 
\v 17 Ti di eé fɛtɑ̃rifɛ bɑ́ di í ɑɑ́, kɛ̀ ti kuɔ́ ndikúdɑbònnì bɑ́ di yɛ̀mmɛ̀ í cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 18 Isɑ̃ɑ̃ kɔ̀tɛnímu kɛ í yo nhò mɛ nyí yɔ̃̀ mmɛnɑɑ̀, kɛ̀ di dɔ̀ dibɔɔ̀ diì bo o miɛkɛ. 
\v 19 Kɛ̀ Onìtìbirɛ kɔ̀tɛní kɛ yo nkɛ yɔ̃̀ mmɛnɑɑ̀ nkɛ di yɛ̃ nhò tu odiitì kunɑɑ̀yɑ̃̀ɑ̃̀kù, kɛ dɑ́púnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ tu bɛ̀ bɛnitiyɛibɛ. Bɛ tɔ̃mmú kó mucɔ̃́ntimu muù nɛ́ bɛnkú Kuyie nkuù bɛ̀ duɔ́mmɛ̀ dɛ kó mɛciì.
\s1 Yesu do kpɑnnɛ̀mɛ̀ Kɑdidee kó yɛhɛkɛ̀ kɔbɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:15 nɛ̀ Duku 10:12-15)
\p
\v 20 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Yesu ketɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ yɛhɛkɛ̀ ò do dɔ̀ɔ̀ yɛ̀ɛ̀ miɛkɛ tidiɛtì pɛ́u kɛ yɛ̃́ dɛ kó yɛhɛkɛ̀ kɔbɛ do í yiemmɛ̀ kɛ bo ceetɛ bɛ borimɛ. 
\v 21 Kòò mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: Di bo yɑ̀ díndi Korɑsɛ̃ɛ̃ nɛ̀ Bɛtisɑidɑɑ kɔbɛ kɛ yɛ̃́ tidiɛtì n dɔ̀ɔ̀ tì di ciɛ, kɛ̀ n do ntì dɔ̀ɔ̀ Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ miɛkɛ nkɛ, nɛ̀ yíe mbɛ̀ do dɑ̀ɑ́tí tifɔ̀ɔ̀tɔ̃̀ntì nti kɛ pũ mmutɑ́pɛí nkɛ bɛnkɛ bɛ borimɛ cèètɛmɛ̀. 
\v 22 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n tu tibeéntì yiè, Tiiri kɔbɛ nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ kɔbɛ kó tiyɛ̃ĩti bo ńkɛ̃ńnìnɛ̀ di kpɛti. 
\v 23 Díndi Kɑpɛnnɑummu kɔbɛ di yɛ̀mmɛ̀ dò nKuyie mbo di dee nkɛĩ́nkɑ̀ɑ̀? Bìtì, kù bo di cṹũnní kɛ́ di tɑnnɛ́ kudɔnkù, kɛ yɛ̃́ tidiɛtì tìì dɔ̀ɔ̀ di ciɛ kɛ̀ tì do ndɔ̀ɔ̀ Sodɔmmu ò nɑ nkpɑɑ́ bomu nɛ̀ yíenní. 
\v 24 Dɛɛ̀ te kɛ̀ n tu tibeéntì yiè Sodɔmmu tenkɛ̀ kɔbɛ kó tiyɛ̃ĩti bo nkɛ̃ńnìnɛ̀ di kpɛti.
\s1 Kuyie ǹsɔ̀nnɛ tì bɛ̀ɛ̀ ciì
\r (Wéntɛ́ Duku 10:21-22)
\p
\v 25 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ Yesu sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ dɔ̀: N cicɛ n dɑ sɑ̃ntí fɔ̃́ nwèè te kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ ɑ sɔ̀nnɛmɛ̀ timɔ́mmɔnti mɛciì nyɛmbɛ̀ nɛ̀ mɛyĩ́ɛ̃́tímɛ̀ yɛmbɛ̀ kɛ tì bɛnkɛ bɛ̀ɛ̀ í tú bɛ̀mɑbɛ̀. 
\v 26 N cicɛ n dɑ sɑ̃ntí kɛ yɛ̃́ fɔ̃́ɔ̃̀ dɔ́mɛ̀ dɛ̀ ndò mmɛmmɛ.
\p
\v 27 N cicɛ ɑ n duɔ́mmu dɛmɔu. Òmɔù í yɛ̃́ dɛbirɛ kɛ̀ dɛ̀ í tú dɛ cicɛ. Òmɔù mɛ nyí yɛ̃́ dɛbirɛ cicɛ kɛ̀ dɛ̀ í tú dɛbirɛ nɛ̀ dɛ̀ dɔ́ kɛ́bɛnkɛ bɛ̀ dɛ cicɛ.
\s1 Yesu kó ditɔu í cɛ̃́ɛ̃̀
\p
\v 28 Kɔtɛnɛ̀ní m borɛ̀ dimɔu díndi bɛ̀ɛ̀ tɔ yɛtuɔ cɛ̃́ɛ̃́yɛ̀ kɛ ɔ̀u kɛ̀ n di toutɛ́ kɛ di om̀pùnnɛ. 
\v 29 Tɔnɛ̀ n kó ditɔu, yiennɛ̀ n kó itié nkɛ́pɛ́tɛ́ mɛom̀pùmɛ̀, kɛ yɛ̃́ n yɔɔ̀mɛ̀mu kɛ̀ n yɛ̀mmɛ̀ boo. 
\v 30 N yóó di toú ndìì tɔu í yóù mutɔù, dì í cɛ̃́ɛ̃̀.
\c 12
\s1 Yesu weè bɑkɛ́ tɛom̀pùtɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 2:23-28 nɛ̀ Duku 6:1-5)
\p
\v 1 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu mpɛ̃nkɛ́ dɛpɑɑ mmɑrɛ̀ nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè kɛ̀ dikònnì bɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ nkɑ̃́ṹ tidibɛ́ntì kɛ cɑ́ɑ́. 
\v 2 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Wéntɛ́ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɔ̀ɔ̀rimɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè ikuɔ́ yetɛ dɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ndikònnì do pĩ nDɑfiti nɛ̀ o kɔbɛ kòo dɔɔ̀rɑ̀ɑ̀? 
\v 4 Ò do tɑmɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ pɑ̃ bɛ̀ Kuyie ǹnɛ̀ o nìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́, òmɔù do í dò nkɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie nkuɔ́ nìùbɛ̀ mɑ́ɑ̀ɑ̀? 
\v 5 Yɑ́ɑ̀ di í kɑ̀ɑ mMɔyiisi kó ikuɔ́ miɛkɛ ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ pĩ nKuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ mutɔ̃mmú bɛ̀ ɔ̃ mmù pĩ̀ḿmɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè bɛ̀ mɛ nhɔ̃ɔ̃ í nyetɛ́nɛ̀ ikuɔ́ɑ̀? 
\v 6 Mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú òmɔù bo diɛ nkɛ dɛunɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ di do mbɑntɛ́ tinɑ́ɑǹtì tìì tu: N dɔ́ wèè mɔ̀kɛ wènwe otɔù kó mɛsémmɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ di n feu ìì wũɔ̃, di nɑ bɑ́ nyĩ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi. 
\v 8 Onitìbirɛ dɛɛ̀ bɑkɛ́ tɛom̀pùtɛ̀.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ wèè bɑkù fɑ̃ṹ tɛom̀pùtɛ̀ yiè
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 3:1-6 nɛ̀ Duku 6:6-11)
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́tɑ kutííntouku mɑkù miɛkɛ, 
\v 10 kòo nìtì mɔù dɛ̀ bo kòo bɑkù fɑ̃ṹ, kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ ndɔ́ kɛ́díí nYesu kɛ́yɑ̀ kòò bo yetɛ́, kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yie nhɑ bo miɛkùnnɛmɛ̀ onìtì tɛom̀pùtɛ̀ yièɑ̀? 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di miɛkɛ kòò mɔù mɔ̀kɛ fɛpìèfɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ kɛ̀ fɛ̀ do dɔ̀kɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè ò bɑ́ɑ́ kɔtɛ kɛ́ fɛ̀ dɛ̀itɛnɑ́ɑ̀? 
\v 12 Onìtì wèè nɛ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ fɛpìèfɛ̀ tɑ́? Ikuɔ́ tũ nyí yetɛ ɑ bo dɔɔ̀mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ntɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 13 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ wèè bɑkù fɑ̃ṹ nkɛ dɔ̀: Youtɛ ɑ bɑkù.
\p Kòo youtɛ, kɛ̀ kùu wɛ̃tɛ kɛ́kpenkɛ kɛ́nɑɑ́nnɛ̀ kutɛkù. 
\v 14 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ yɛ̀ kɛ́tíí nkɛ bo yɑ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ kɛ́kuɔ Yesu.
\s1 Kuyie nkóo tɔ̃ntì kù tɑ̃ɑ̃tɛ́ wè
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 3:7-12 nɛ̀ Duku 6:17-19)
\p
\v 15 Kɛ̀ Yesu tì kèè kɛ́ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u nhò tũ̀ nkòo miɛkùnnɛ bɛ̀ɛ̀ mɔ mbɛmɔu, 
\v 16 kɛ́ bɛ̀ cɑu nkɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ òmɔù ò tu wè. 
\v 17 Kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀:
\q1
\v 18 Ntɛ n kóo tɔ̃ntì
\q1 n tɑ̃ɑ̃tɛ́ wè, koò dɔ́,
\q1 n yɛ̀mmɛ̀ nɑɑtinɛ̀ wè,
\q1 m bo ò duɔ́ n kó Muyɑɑ́
\q1 kòo nɑ́kɛ́ ibotí imɔu m beéntì kpɛ́í.
\q1
\v 19 Ò í yóó nwɑnti yɛkpɑ̀rɛ̀,
\q1 ò í yóó nwékutɛ,
\q1 òmɔù í yóó keè o tɑmmɛ̀ icɛ miɛkɛ.
\q1
\v 20 Ò í yóó bɔ́ɔ́tɛ́ dipènnì dìì kɔ́nnɛ́,
\q1 ò í yóó kuɔ dɛfìtírɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó muhɑ̃ɑ̃́ nkɛ̃kɛ,
\q1 kɛ́nkémmúnɛ̀ bɑ́ wè ò bo dɔɔ̀mɛ̀ Kuyie ndɔ́ dɛ̀.
\q1
\v 21 Kɛ̀ yɛbotɛ̀ yɛmɔuu ò yie.
\s1 Yesu tɛ̃̀ńnɛ́ tì bɛ̀ɛ̀ ò wɑ́tìrì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 3:22-30 nɛ̀ Duku 11:14-23, 12:10)
\p
\v 22 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ní onìtì mɔù Yesu borɛ̀ kɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì ò tɑ koò yɛ̃̀ĩkùnnɛ kɛ dɑ̀nnɛ o nɔ́ndɛnfɛ̀ kɛ̀ Yesu ò miɛkùnnɛ kòo wéntɛ́ kɛ́nɑ kɛ́nnɑ́ɑ́. 
\v 23 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ mɛdiɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Dɑfiti yɑɑ̀birɛ í dɔkɑɑ̀?
\p
\v 24 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ tì kèè kɛ dɔ̀: Nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú mmu ò bɛ̀tìmɛ̀ yɛbɔkɛ̀.
\p
\v 25 Yesu mɛ nyɛ̃́mɛ̀mu bɛ yɛ̀mmɛ̀ dòmmɛ̀ kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ dikpɑ̀ɑ̀tìyuu mɑrì totɛ́ kɛ kpɑ ndimɑ́ɑ̀ yoo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑtɛ̀ totɛ́ kɛ kpɑ ntɛmɑ́ɑ̀ tɛ̀ bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo. 
\v 26 Kɛ̀ dibɔɔ̀ bɛ̀tì dibɔɔ̀ dì totɛ́ kɛ kpɑ ndimɑ́ɑ̀ ndi di kpɑ̀ɑ̀tìyuu bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo. 
\v 27 Kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ m bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú mmu, di kɔbɛ nɛ́ yɛ̀ bɛ̀tì nɛ̀ we nkɔ̃mu? Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ di kɔbɛ yó di bekɛ́nɛ̀. 
\v 28 Kɛ̀ m mɛ mbɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù kó muwɛ̃rímú mmu, Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu diì tũ ntùɔ̀kɛní di borɛ̀.
\p
\v 29 Òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́tɑ onitikperì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́túótɛ́ o kpɛrɛ ò mɔ̀kɛ dɛ̀, kɛ í ketɛ́ kóò boú, kòo mɛ nhò boú kɛ dèè ò bo nɑ kɛ́túótɛ́ o kpɛrɛ ò mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 30 Wèè í n wɛ̃ńnɛ̀ ò n kpɑ̀nnɛ̀mu, wèè í n wɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ tì tíkíí ò dɛ̀ímu. 
\v 31 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n di nɑ́ɑ́ nkɛ tú Kuyie mbo cĩ́ɛ̃́ mbɛnìtìbɛ̀ mɛyɛi mmɛmɔu nɛ̀ tinɑ́ɑnyɛiti timɔu, wèè mɛ mbo sɑ̃́ɑ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù ku bɑ́ɑ́ ò cĩ̀ɛ̃́ mbìtì. 
\v 32 Wèè bo sɑ̃́ɑ̃́ nhOnitìbirɛ Kuyie mbo ò cĩ̀ɛ̃́, wèè mɛ mbo sɑ̃́ɑ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù ku bɑ́ɑ́ ò cĩ̀ɛ̃́ yɛmɔ̀rɛ̀ yiɛ mmiɛkɛ yoo yɛ̀ɛ̀ kpɑɑní yɛ miɛkɛ.
\s1 Mutie nɛ̀ mu bɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:16-17 nɛ̀ Duku 6:43-45)
\p
\v 33 Kɛ̀ mutie tú musɑ̀ɑ̀mù, mu bɛ ɔ̃ nsɑ̀mu, kɛ̀ mù tu musĩ̀mmù, mu bɛ nsĩ̀, bɛ̀ bɑnní mutie sɑ̀ɑ̀mù mu bɛ borɛ̀ ndɛ. 
\v 34 Iwɑ̀ɑ̀kɛ díndi di bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ kɛ́nɑ́kɛ́ tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ tú bɛyɛibɛ, kɛ yɛ̃́ tìì bo onìtì yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ o nùù ti nnɑ́ɑ́mmɛ̀. 
\v 35 Onitisɑ̀ɑ̀wè nɑ́ɑǹtì tiì bɛnkú dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bo o miɛkɛ, kòo nitiyɛiwe kpɛti bɛnkú mɛyɛi mmɛ̀ɛ̀ bo o miɛkɛ. 
\v 36 N di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú tibeéntì yiè Kuyie mbo bekɛ́nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tìì nɑ́ɑǹtì dɛtetìrɛ̀ kpɛti ĩ́nkɛ̀. 
\v 37 Kɛ yɛ̃́ nɛ̀ ɑ nɑ́ɑǹtì miɛkɛ nkɛ Kuyie nyóó dɑ bekɛ́nɛ̀mɛ̀ kɛ dɑ kpetínnɛ́ yoo kù dɑ coo.
\s1 Bɛ̀ do bekɛmɛ̀ Yesu tidiɛtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:1-4 nɛ̀ Mɑriki 8:11-12 nɛ̀ Duku 11:29-32)
\p
\v 38 Dɛ mɔ̀nnì ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì ti dɔ́ ɑ́ dɔɔ̀ tidiɛtì nti kɛ̀ tí yɑ̀. 
\v 39 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bùtínnɛ́ Kuyie, kɛ dɔɔri mɛyɛi bɛ̀ m bèkú tidiɛtì, bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ tì yɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú tìì do dɔ̀ɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Sonɑɑsi. 
\v 40 Sonɑɑsi do yĩ́mɛ̀ iyie nyìtɑ̃ɑ̃ti, dɛyènnɛ̀ dɛ̀tɑ̃ɑ̃ti tɛyĩǹdiɛtɛ̀ pɔutì miɛkɛ, Onìtìbirɛ yóó mɛ nyĩ́ iyie nyìtɑ̃ɑ̃ti, dɛyènnɛ̀ dɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛtenkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 41 Tibeéntì kó diyiè Ninifu kó dihɛì kɔbɛ bo bekɛ́nɛ̀ di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ kpetínnɛ́ kɛ yɛ̃́ Sonɑɑsi do bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ̀ bɛ̀ɛ ceetɛ, ntɛnɛ̀ òmɔù kɛ bo diɛ nkɛ dɛunɛ̀ Sonɑɑsi. 
\v 42 Tibeéntì kó diyiè Sebɑɑ kóo nitipokpɑ̀ɑ̀tì bo bekɛ́nɛ̀ di mmɔ̀nnì kɔbɛ kɛ́ bɛ̀ kpetínnɛ́, kɛ yɛ̃́ ò ìtɛ́nímɛ̀ dihɛì dɛ́tirì kɛ kɔ̀tɛní kɛ bo keè Sɑdomɔɔ kó tinɑ́ɑǹtì mɛciì nkpɛti. Ntɛ òmɔù diɛ nkɛ dɛunɛ̀ Sɑdomɔɔ.
\s1 Dibɔɔ̀ bo yɛ̀mɛ̀ onìtì miɛkɛ kɛ́wɛ̃tɛní
\r (Wéntɛ́ Duku 11:24-26)
\p
\v 43 Kɛ̀ dibɔɔ̀ yɛ̀ onìtì miɛkɛ kɛ kɔ̀tɛ tɛdɔntɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ wɑnti dì bo om̀pɛ̀ dɛ̀ kɛ mɔ̀ńtɛ́ dì bo yĩ́: 
\v 44 M bo wɛ̃tɛ onìtì n sòò bo wèè miɛkɛ. Di tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì kɛ́nsɔ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ kɑ̀útɛ́ pɑ́íí kɛ tũ̀ntɛ bɑ́ òmɔù í bo o miɛkɛ. 
\v 45 Dì bo wɛ̃tɛ kɛ́wɑɑ́ nyɛtɛyɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ yɛ̀ɛ̀ yóù kɛ dì pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ̀ yɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kɛ́tɑ o miɛkɛ. Dɛ mɔ̀nnì kòo borimɛɛ sĩntɛ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛ̀ sòò dòmmɛ̀. Di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ tu bɛyɛibɛ mbɛ, bɛ kpɛrɛ yó mmɛ ndò.
\s1 Yesu yɛ̃ nho kɔbɛ tú bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 3:31-35 nɛ̀ Duku 8:19-21)
\p
\v 46 Kɛ̀ Yesu nkpɑɑ́ nɑ́ɑ́nnɛ̀ ditĩ̀nnì kòo yɔ̃ nɛ̀ o nɛí kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛní kɛ́ncómmú ditowɑɑ̀ kɛ dɔ́ kóò bɛ́innɛ̀. 
\v 47 Kòò mɔùu nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: A yɔ̃ nɛ̀ ɑ nɛí bɛ̀ còḿmú ditowɑɑ̀ kɛ dɔ́ kɛ́ dɑ bɛ́innɛ̀. 
\v 48 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: We ntú n yɔ̃? Kɛ̀ ɔ̃̀mbɛ tú n nɛí?
\p
\v 49 Kɛ́fietí o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ n yɔ̃ nɛ̀ n nɛí. 
\v 50 Kɛ yɛ̃́ wèè dɔ̀ɔ̀ri n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò dɔ́ dɛ̀, weè tumɛ̀ n yɔ̃ nɛ̀ n tɑ̃ũ̀ nɛ̀ n nɑntɛ̀.
\c 13
\s1 Wèè yɑù tidiitì o kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:1-9 nɛ̀ Duku 8:4-8)
\p
\v 1 Dɛ kó diyiè miɛkɛ kɛ̀ Yesu yɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́nkɑri dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù. 
\v 2 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́uu tíínní o borɛ̀ kòo tɑ kudɑbɛkù kɛ́nkɑri kɛ̀ bɛ̀ còḿmú dinɛ́bɛ̀nnì. 
\v 3 Kòo mbɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ pɛ́u miɛkɛ kɛ tú: Onìtì mɔù weè yɛ̀ kɛ bo yɑɑ́ o diitì, 
\v 4 kɛ́nyɑù kɛ̀ mɛdibii mmɑmɛ̀ɛ do kucɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ sinɔɔ kɔtɛní kɛ́ mɛ̀ di. 
\v 5 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do fɛkũũfɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́cɑ̃rikɛ kɛ́yɛ̀nní kɛ yɛ̃́ mutɑ̃́ɑ̃́ nyí sũmɛ̀ dɛborɛ̀. 
\v 6 Diyiè nɑ̀ɑ́tɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ kpenkɛ kɛ́ mɛ̀ tùɔ nkɛ̀ mɛ̀ɛ kpeí kɛ yɛ̃́ mɛ cĩ̀ɛ̃ nyí nɑmɛ̀ kɛ fũ̀ṹkú. 
\v 7 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do tipotì miɛkɛ kɛ̀ tìi ítɛ́ní kɛ́ mɛ̀ ɛ̃̀ṹtɛ́. 
\v 8 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do kɛtenkɛ̀ wenni dɛ̀ kɛ́pɛitɛ́ miɛ ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) mɛtɛ̃mɛ̀ sipísìkuɔ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti.
\p
\v 9 Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè wèe keè.
\s1 Mùù kpɛ́í ndo te kɛ̀ Yesu nnɑ́ɑ́ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:10-12 nɛ̀ Duku 10:9-10)
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀? 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi Kuyie ndi duɔ́mmu mɛciì nkɛ̀ di bo yĩ́ɛ̃́tɛ́ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti tìì sɔ̀ri, bɛmbɛ mɛ nyí mɛ̀ mɔ̀kɛ. 
\v 12 Kɛ yɛ̃́ wèè mɔ̀kɛ bɛ̀ yóó we nyíɛ́mɛ̀ kòo mɔɔtɛ mɛdiɛ̀, wèè kpɑ kɛ̀ bɛ̀ɛ fietɛ dɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ò mɔ̀kɛ dɛ̀. 
\v 13 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ m bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ wùómmɛ̀ kɛ í bɑnní kɛ yo kɛ í keu, 
\v 14 kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑ̀kɛ́ tì bɛ kpɛ́í nkɛ dɔ̀:
\q1 Di bo nyo di mɛ mbɑ́ɑ́ keè,
\q1 kɛ́nwúó di mɛ mbɑ́ɑ́ bɑntɛ́.
\q1
\v 15 Kɛ yɛ̃́ dɛ kó kubotí kɔbɛ yɛ̀mmɛ̀ kpeńnìmɛ̀,
\q1 kɛ̀ bɛ̀ ĩ̀tínnɛ́ bɛ to,
\q1 kɛ bɑ́ɑ́ keè, kɛ ũ̀ṹ nkɛ bɑ́ɑ́ yɑ̀,
\q1 bɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo ceetɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í
\q1 kɛ̀ m bɛ̀ miɛkùnnɛ.
\m
\v 16 Díndi biɛ, dɛ̀ ndi nɑɑti kɛ yɛ̃́ di nuɔ nwùómmɛ̀ kɛ̀ di to yo. 
\v 17 N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ pɛ́u nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔ́ Kuyie bɛ̀ do dɔ́mu kɛ bo yɑ̀ di mɛ̀ nwùó ndɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í yɑ̀, kɛ bo keè di mɛ nyo tì bɑ́ bɛ̀ í tì kèè.
\s1 Yesu wèńkùnnɛmɛ̀ wèè yɑù tidiitì o kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:13-20 nɛ̀ Duku 8:11-15)
\p
\v 18 Ntɛnɛ̀ wèè yɑù tidiitì o kó tinɑ́ɑǹtì bɛnkú tì. 
\v 19 Kucɛ ĩ́nkɛ̀ kó mɛdibii ndo dɛ̀ tu onìtì bɛ̀ nɑ̀kɛ́ wènwe Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti bɑ́ ò í ntì bɑntɛ́ kɛ̀ dibɔɔ̀ kɔtɛní kɛ́ tì dɛ̀itɛ. 
\v 20 Fɛkũũfɛ mɛdibii ndo fɛ̀ɛ̀ ĩ́nkɛ̀ tu onìtì bɛ̀ nɑ̀kɛ́ wènwe Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kòo tì cɔutɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nɛ̀ diwɛ̀ì. 
\v 21 Ò í nyóu kɛ̀ tì bo fííkú o miɛkɛ, ò í mmɔkɛ mɛwɛ̃́ɛ̃́rìmɛ̀, mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì yoo bɛ̀ ò fɛ̃́ũ nKuyie nnɑ́ɑǹtì kpɛ́í, ò pɑ̃̀nkɛɛ bútínnɛ́ Kuyie. 
\v 22 Tipotì mɛdibii ndo tìì miɛkɛ tú onìtì bɛ̀ nɑ̀kɛ́ wènwe Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì, mɛborimɛ kó iyɛntotí nɛ̀ ɑ bo ndɔ́mɛ̀ tikpɑ̀tì kɛ̀ dɛ̀ɛ tì ɛ̃̀ṹtɛ́ bɑ́ ti í mpĩ mmutɔ̃mmú mɑmù o miɛkɛ. 
\v 23 Kɛtenkɛ̀ sɑ̀ɑ̀kɛ̀ mɛdibii ndo kɛ̀ɛ̀ miɛkɛ tú bɛnìtìbɛ̀ mbɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ bɛ̀ tì cɔutɛ́ nɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu kɛ kɔ̀tɛ kɛ wɑɑnní bɛtɔbɛ̀, yie sipísìtɑ̃ɑ̃ti, otɔù sipísìkuɔ̀, otɔù tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100).
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kupɑku
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛdonnimɛ̀ tɛ̃mɛ̀ kɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ onìtì mɔù nwe wèè do buɔtí tidibotì sɑ̀ɑ̀tì o pɑku. 
\v 25 Kɛyènkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ dìì mɔ̀nnì kòo kpɑntídɛ̀ntɔùu kɔtɛní kɛ́buɔtí timúyɛiti tìì tì dònnɛ̀ dɛ kó kupɑku miɛkɛ kɛ́ítɛ́. 
\v 26 Tidibotì sɑ̀ɑ̀tì yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì timúyɛiti tìì tì dònnɛ̀ kɛ̀ tí múnkɛɛ yɛ̀nní. 
\v 27 Kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nkó bɛtɔ̃mbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì ɑ í buɔtí tidibotì sɑ̀ɑ̀tì nti ɑ pɑkɑɑ̀? Timúyɛiti tìì tì dònnɛ̀ tì nɛ́ boní dɛ kɛ yɛ̀nní dɛ miɛkɛ. 
\v 28 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N kpɑntídɛ̀ntɔù weè dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ, kɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Á dɔ́ kɛ̀ ti kɔtɛ kɛ́hu dɛ kó timúyɛitɑɑ̀? 
\v 29 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Áɑ̀ kɛ̀ di u timúyɛiti di yɑ̀ɑ̀ bo tɑunnɛ̀ tidisɑ̀ɑ̀tì. 
\v 30 Yóunɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ nwɛ̃ nkɛ kótírí kɛ̀ dididɛ̀ì tùɔ̀kɛ n di nɑ́kɛ́, kɛ̀ dí ketɛ́ kɛ́kɛ̃ĩ́ timúyɛiti kɛ́boú kɛ́cɔ́u, kɛ́deè kɛ́kɛ̃ĩ́ tidisɑ̀ɑ̀tì kɛ́ɑ̃nnɛ́ m bɔu miɛkɛ.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu fɛyoǹfɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:30-32 nɛ̀ Duku 13:18-19)
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛdonnimɛ̀ tɛ̃mɛ̀ kɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ fɛyoǹfɛ̀ dòmmɛ̀ mmɛ kɛ kɛ̃ńnì, 
\v 32 kɑ̀ɑ nɛ́ fɛ̀ buɔtí fɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́kótɛ́ kɛ́nɑɑ́ mmutie diɛmù nɛ̀ ibɑkɛ kɛ̀ sinɔɔ yĩɛ̃ nyi ĩ́nkɛ̀.
\s1 Yesu dònnɛmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀
\r (Wéntɛ́ Duku 13:20-21)
\p
\v 33 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛdonnimɛ̀ tɛ̃mɛ̀ kɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mù dòmmɛ̀ mmɛ kòo nitipòkù ɔ̃ɔ̃ mù wɑɑ́ nsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ́kɔɔrɛnɛ̀ tipɛ̃́ɛ̃̀cootì kɛ̀ tìi múútí timɔu.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ yɛnɑ́ɑnhɑ̃ǹtíyɛ̀
\p
\v 34 Yesu do ɔ̃ nnɑ́ɑ́nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ nyɛ sɑ̃́ɑ̃̀, 
\v 35 kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: M bo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ nɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ kɛ́ bɛ̀ bɛnkɛ dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri nɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kutenkù.
\s1 Yesu wèńkùnnɛmɛ̀ tidibotì nɛ̀ timúyɛiti dɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:33-34)
\p
\v 36 Kɛ̀ Yesu cɑu nditĩ̀nnì kɛ́kò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tíí nho borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Á ti wénkùnnɛ timúyɛiti bɛ̀ buɔtí tì kupɑku miɛkɛ dɛ̀ bɛnkú mù.
\p
\v 37 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Wèè buɔtí tidibotì sɑ̀ɑ̀tì weè tu Onìtìbirɛ. 
\v 38 Kɛ̀ kupɑku tú kutenkù, kɛ̀ tidibotì sɑ̀ɑ̀tì tu bɛ̀ɛ̀ tu Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kɔbɛ, kɛ̀ timúyɛiti tú bɛ̀ɛ̀ tu dibɔɔ̀ kɔbɛ. 
\v 39 Kupɑku yiɛ̀ nkpɑntídɛ̀ntɔù wèè buɔtí timúyɛiti weè tu dibɔɔ̀, kɛ̀ dididɛ̀ì tu kutenkù kó mudeèmù, kɛ̀ bɛdidɛ̀ìbɛ̀ tu Kuyie ntɔ̃rɛ̀. 
\v 40 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ kɛ̃ĩ́ mɛ̀ɛ̀ botí timúyɛiti kɛ́cɔ́u, dɛ̀ yó mmɛ ndò kutenkù kó mudeèmù mɔ̀nnì. 
\v 41 Onìtìbirɛ bo tɔ̃nní Kuyie ntɔ̃rɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ɛ tɑ̃nkɛ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ bɛ̀ɛ̀ tɑnnìnko bɛtɔbɛ̀ mɛyɛi mmiɛkɛ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri Kuyie nyí dɔ́ dɛ̀, 
\v 42 kɛ́ bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ muhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ bɛ̀ yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ mbɛ nìì. 
\v 43 Dɛ mɔ̀nnì bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mmiɛti kɛ dònnɛ̀ diyiè bɛ cicɛ kó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè wèe keè.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ̀ɑ̀rɛ̀ dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri kupɑku miɛkɛ
\p
\v 44 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ̀ɑ̀rɛ̀ ndɛ dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri kupɑku miɛkɛ, kòo mɔùu dɛ̀ yɑ̀ kɛ́dɔɔ̀ kɛ́ dɛ̀ sɔ̀nnɛ kɛ́kònnɛ̀ diwɛ̀ì, kɛ́fítɛ́ ò mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́dontɛ́ dɛ kó kupɑku.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu mɛdɛ̀ì
\p
\v 45 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ mɛdɛ̀ì nsɑ̀ɑ̀mɛ̀ mmɛ opotɑɑ̀ nwɑnti mɛ̀. 
\v 46 Ò pɛ̀tɛ́ dìì mɔ̀nnì mɛdɛ̀ì nsɑ̀ɑ̀mɛ̀ mɛ̀ɛ̀ díítí kpeńnì kɛ́kò nkɛ́fítɛ́ ò mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kɛ́ mɛ̀ dontɛ́.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu muyĩndìtìmù
\p
\v 47 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ muyĩndìtìmù mmu bɛ̀ bɔ mmù dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ kɛ pĩ nsiyĩĩ sibotí sibotí. 
\v 48 Mù píɛ ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ mù yũ̀ɔ̃́ nkɛ́dennɛní, kɛ́kɑri kɛ́tɑ̃nkɛ́ sisɑ̀ɑ̀sì kɛ́ɑ̃nnɛ́ yɛmɑ́mmùyɑ́kɛ̀ kɛ́útóo dɛsĩ́ntɛ́kpɛrɛ. 
\v 49 Dɛ̀ yó mmɛ ndò nkutenkù kó mudeèmù mɔ̀nnì, Kuyie ntɔ̃rɛ̀ bo kɔtɛní kɛ́bɑtɛ bɛsɑ̀ɑ̀bɛ̀ nɛ̀ bɛyɛibɛ, 
\v 50 kɛ́ɑ̃nnɛ́ bɛyɛibɛ muhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ bɛ̀ yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ mbɛ nìì. 
\v 51 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di bɑntɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì dimɔuɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃ ti tì bɑntɛ́mu. 
\v 52 Dɛ mɔ̀nnì kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛɛ̀ kpɛ́í nte ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀tì wèè yie nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti mɛsɑ̀ɑ̀ ò mɔ̀kɛ tikpɑ̀tì tìdɛ́tì nti o miɛkɛ, mɛtɑummɛ̀ kótímɛ̀ kpɛti nɛ̀ mɛpɑ̀mmɛ̀ kpɛti.
\s1 Yesu ɛì kɔbɛ do í ò tɑ̃́
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:1-6 nɛ̀ Duku 4:16-30)
\p
\v 53 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɛ kó mɛdonnimɛ̀ mɛmɔu kɛ́ítɛ́ dɛborɛ̀, 
\v 54 kɛ́kɔtɛ Nɑnsɑrɛti ò bìíkú dìì ɛì kɛ́nnɑ́ɑ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kutííntouku miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ mɛdiɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ntú: Ò yɑ̀ dɛ mɛciì mmiɛ? Ò yĩ́mɛ kɛ nɑ kɛ dɔɔri tidiɛtì tii? 
\v 55 Wenwe odɑbɛɛsṹɔ̃̀tì birɛ! Mɑɑri birɛ! Kòo nɛí tú Isɑku nɛ̀ Sosɛfu nɛ̀ Simɔɔ nɛ̀ Sudi, 
\v 56 kòo tɑ̃bɛ̀ bo ti cuokɛ̀! Ò nɛ́ yɑ̀ dɛ̀ dɛ kó muwɛ̃rímú?
\p
\v 57 Kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yetɛ. Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nsènkɛ̀rì Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù kupíkù mɑkù kɛ̀ dɛ̀ í tú o ɛì kɔbɛ nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ.
\p
\v 58 Ò í ndɔ̀ɔ̀ tidiɛtì pɛ́u dɛborɛ̀ bɛ̀ í ò tɑ̃́ mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\c 14
\s1 Bɛ̀ kùɔmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:14-29 nɛ̀ Duku 9:7-9)
\p
\v 1 Edɔti Kɑdidee kóo kpɑ̀ɑ̀tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nYesu kpɛ́í, 
\v 2 kɛ́nɑ́kɛ́ o kó bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi weè wɛ̃̀tɛ kɛ yɑ̃̀ńtɛ́ dɛɛ̀ te kòo mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú kɛ dɔɔri tidiɛtì.
\p
\v 3 Kɛ yɛ̃́ weè Edɔti do duɔ́mmɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nyIsɑ̃ɑ̃ kɛ́boú kɛ́kpetínnɛ́ wenwe Edɔti o nɑntɛ̀ Fidipu pokù Edodiyɑti kpɛ́í. 
\v 4 Kɛ yɛ̃́ Isɑ̃ɑ̃ do nɑ̀kɛ́mɛ̀ Edɔti kɛ dɔ̀: A í dò nkɛ́fietɛ ɑ nɑntɛ̀ Fidipu pokù kɛ́puokɛ.
\p
\v 5 Kɛ̀ Edɔti ndɔ́ kɛ nɑ nkùɔ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ nɛ́ ndé bɛnìtìbɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do yɛ̃́mɛ̀mu Isɑ̃ɑ̃ tumɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò.
\p
\v 6 Kɛ̀ Edɔtii ɑ̃nnɛ́ o pɛitɛ́ yiè kó dibɑnni. Kɛ̀ Edodiyɑti kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ntɑ kɛ́hɑɑ́ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ nɑrikɛ Edɔti mɛdiɛ̀, 
\v 7 kòo bɛ́i nkɛ dɔ̀: Osɑpɑ̀ɑ̀ mbekɛ ɑ dɔ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ m bo dɛ̀ ndɑ duɔ́, míì bɛ́i! 
\v 8 Kòo yɔ̃ ò tié nkòo nɑ́kɛ́ Edɔti kɛ dɔ̀: Ãnnɛ́ Isɑ̃ɑ̃ kó diyuu dibuu miɛkɛ kɛ́ n duɔ́ ndiɛ!
\p
\v 9 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, ò nɛ́ mɛ ndiɛ́mmɛ̀ kɛ bɛ́i nho kɔbɛ ììkɛ̀ kòo dɔ̀ bɛ̀ɛ di nhò duɔ́, 
\v 10 kɛ́tɔ̃ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dikpetíntou miɛkɛ kɛ́féútɛ́ Isɑ̃ɑ̃, 
\v 11 kɛ́ɑ̃nnɛ́ o yuu dibuu miɛkɛ kɛ́kɔtɛnní kɛ́duɔ́ nhosɑpɑ̀ɑ̀ kòo dì duɔ́ nho yɔ̃. 
\v 12 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kó bɛtɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ kóò tùótɛ́ kɛ́kũnnɛ́ kɛ́deè kɛ́kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\s1 Yesu sɑ̃ntɛmɛ̀ Kuyie mpɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì kɛ̀ dɛ̀ɛ sṹṹ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:30-44 nɛ̀ Duku 9:10-17 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:1-14)
\p
\v 13 Yesu tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ́tɑ kudɑbɛkù kɛ́ítɛ́ kɛ́nkɔri dikpɑ́ɑ̀ omɑ́ɑ̀ borɛ̀. Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ tì kèè kɛ́yɛ̀nní bɛ ɛkɛ̀ kóò tũ̀nnɛ nɛ̀ bɛ nɑɑ̀cɛ̀i. 
\v 14 Kɛ̀ Yesu nyɛ̀tiní kudɑbɛkù kɛ́yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ kòo mmiɛkùnko bɛmuɔmbɛ.
\p
\v 15 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Diyiè mɛ̀ ndèèmɛ̀ kɛ̀ ti bo dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀, duɔ́ nkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ kɔtɛ yɛhɛkɛ̀ kɛ́dontɛ́ kɛ́di. 
\v 16 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ í dò nkɛ́kɔtɛ, duɔ́nnɛ̀ bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. 
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti mɔkɛ diɛ mpɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù mɑ́ɑ̀ ndi nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì. 
\v 18 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: N duɔ́nnɛ̀nní dɛ.
\p
\v 19 Kòo duɔ́ nkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ kɑri timútì ĩ́nkɛ̀ kòo túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì kɛ́bɔ́útɛ́ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́wɛ́rí pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ totí bɛnìtìbɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔuu cɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́ kɛ́mpíɛ́kɛ́ yɛmɑ́mmùyɑ́kɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ. 
\v 21 Bɛ̀ɛ̀ do cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kóò pɛ̃́ɛ̃̀ nɛ̀ dɛ kó siyĩĩ bɛ̀ bo ntùɔ̀kɛ sikɔupísìnùmmù (5000), bɛ̀ í kɑ̀ɑnnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ ibí.
\s1 Yesu do kérímɛ̀ mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:45-52 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:15-21)
\p
\v 22 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu duɔ́ nkòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ bo ò niitɛ́nɛ̀ kɛ́séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ kɛ̀ wenwe nkpɑɑ́ kɛ cíɛ́nko bɛnìtìbɛ̀. 
\v 23 Ò bɛ̀ cìɛ́ ndìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ́dekɛ ditɑ̃rì omɑ́ɑ̀ borɛ̀, kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ kɛyènkɛ̀ yɑ̀ɑ biitɛnɛ̀ kòò nkɛ̀ kpɑɑ́ omɑ́ɑ̀. 
\v 24 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ kudɑbɛkù bo mɛniɛ ncuokɛ̀ kɛ̀ kuyɑɑkù fuutiní ku ììkɛ̀ kɛ̀ yɛnɛ́fĩ̀nfĩ̀rɛ̀ kù kɔɔ́nnɛ̀. 
\v 25 Kukṹnwentóo mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nkɔri o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ kérí mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀. 
\v 26 Bɛ̀ ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kòò kèríní mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò dibɔɔ̀ mɑrì ndi.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ́nko mɛdiɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ nyĩɛ̃̀kùnɛ̀, mínwe kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́.
\p
\v 28 Kɛ̀ Piɛrii bɛ́i nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, kɛ̀ fɔ̃́ nwe duɔ́ kɛ̀ n kétóo mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ dɑ co. Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Kétɛ́ní. 
\v 29 Kɛ̀ Piɛrii yɛ̀nní kudɑbɛkù kɛ́kétɛ́ mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ́nwetí Yesu. 
\v 30 Ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kuyɑɑkù kpeńnìmɛ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhò pĩ, kòo ketɛ́ ò bo diumɛ̀ kɛ́kuɔ́nko kɛ dɔ̀? N Yiɛ̀ n dɛɛtɛ́!
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu pɑ̃̀nkɛɛ diɛkɛ o nɔ̀ùtɛ̀ kóò pĩ nkóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ wɛ̃̀tɛ kɛ yĩɛ̃̀kɛ, ɑ í tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛu!
\p
\v 32 Bɛ̀ tɑ dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ̀ kuyɑɑkùu cómmú. 
\v 33 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do kpɑɑ́ kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ nínkóo o ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: A mɛ̀nkɛ tú Kuyie mBirɛ ndɛ.
\s1 Bɛmuɔmbɛ do kɑ́ɑ́mmɛ̀ Yesu kɛ miɛrí
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 6:53-56)
\p
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́ mɛniɛ nkɛ́tuɔkɛ Sennɛsɑrɛti kó kɛtenkɛ̀. 
\v 35 Bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑntɛ́ Yesu kɛ́nɑ́kɛ́ yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ̀ bɛ̀ nkɔrìnɛ̀ní bɛmuɔmbɛ o borɛ̀, 
\v 36 koò bɑ̀ɑ́ nkɛ tú wèe yóu kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑ́ɑ́kɛ́ bɑ́ o yɑɑ̀bòrì mɑ̀nku. Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì kɛ̀ bɛ̀ɛ miɛtɛ́.
\c 15
\s1 Kuyie nkó ikuɔ́ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kpɛyi
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 7:1-13)
\p
\v 1 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ɛ yɛ̀nní Sedisɑdɛmmu kɛ́kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ í dɔɔri ti yɛmbɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ ɔ̃ɔ̃ di kɛ í nìtɛ? 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi tɑ́, dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di yóu Kuyie nkó ikuɔ́ kɛ tũ ndi mɔ́mmɔmbɛ di kpɛyi? 
\v 4 Kuyie nnɑ́ɑǹtì tu: Á ndé ɑ cicɛ nɛ̀ ɑ yɔ̃, kɛ̀ wèè sɑ̃̀ɑ̃́ nho cicɛ yoo o yɔ̃ bɛ̀ɛ ò kùɔ. 
\v 5 Kɛ̀ díndi tú kɛ̀ wèè cicɛ bo dikònnì kòò ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú, ò nɑ nhò pɑ̃ dɛ̀, ò dɛ̀ pɑ̃ Kuyie nku, dɛ̀ dèèmu. 
\v 6 Di kùɔ Kuyie nkó ikuɔ́ nyi kɛ tũ ndi mɔ́mmɔmbɛ di kpɛyi. 
\v 7 Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ díndi! Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do nɑɑtimu ò nɑ̀ɑ́ ndìì mɔ̀nnì kɛ tú:
\q1
\v 8 Bɛ nnìtìbɛ̀ sɑ̃ntí Kuyie nnɛ̀ bɛ nɔ̀ nyɛ
\q1 kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ nɛ́ kù dɛ́tɛ́nɛ̀.
\q1
\v 9 Bɛ̀ kù bɑ̀ɑ́ ndɛtetìrɛ̀ ndɛ
\q1 kɛ tiè mbɛ mɔ́mmɔmbɛ kó ikuɔ́
\q1 kɛ dò n yì tú Kuyie n kpɛyi.
\s1 Dɛ̀ɛ̀ sĩ̀nkùnko onìtì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 7:14-23)
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: Kéntɛ́nɛ̀ kɛ́keè tii. 
\v 11 Dɛ̀ í tú onìtì yo ndɛ̀ dɛɛ̀ ò sĩ̀nkùnko, tinɑ́ɑǹtì tìì yìɛ̀ní onìtì nùù tiì ò sĩ̀nkùnko.
\p
\v 12 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A bɛ́i ntìì nɑ́ɑǹtì yonkɛmu Fɑdisĩɛ̃bɛ. 
\v 13 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ Kuyie nyí fìíkú dɛ̀ɛ̀ tie nkó dimɑ̀ɑ̀ ò bo dɛ̀ u. 
\v 14 Nwúónnɛ̀ bɛ, tiyũ̀ɔ̃̀ntì tiì dɛ̀ri titɛtì. Kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù mɛ ndɛ̀ri kutɛkù tì bo do tidɛ́ difɔ̃̀tìrì miɛkɛ.
\p
\v 15 Kɛ̀ Piɛri dɔ̀: Á ti nɑ́kɛ́ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tu mù. 
\v 16 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di múnkɛ í nɑ kɛ bo bɑntɑ́ɑ̀? 
\v 17 Di í yɛ̃́ kɛ dò ndɛ̀ɛ̀ tɑɑ̀ dinùù dɛ̀ kɔ̀rì tipɔutì nti kɛ pɛ̃nkù kɛ yiɛ̀ɑ̀? 
\v 18 Dɛ̀ɛ̀ mɛ nyiɛ̀ní dinùù dɛ̀ bonní mɛyɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ nkɛ, kɛ̀ dɛɛ̀ sĩ̀nkùnko onìtì. 
\v 19 Mɛyɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ nkɛ iyɛǹtotí yɛiyi yiɛ̀nímɛ̀, ìì tu: Munitikɔ̀ù nɛ̀ ɑ bo duɔ́nɛ̀mɛ̀ wèè í tú ɑ pokù yoo wèè í tú ɑ dɔù nɛ̀ di bo ndɔuti dɔutinɛ̀ ditɔbɛ̀ nɛ̀ mupocɛ̃nwɑmmù nɛ̀ muyóò nɛ̀ muyeticɑɑ̀rìmù nɛ̀ iwɑ́tìi. 
\v 20 Ntɛnɛ̀ dɛ̀ɛ̀ sĩ̀nkùnko. A bo dimɛ̀ kɛ í nìtɛ dɛɛ̀ í sĩnkùnko onìtì.
\s1 Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kóo nitipòkù do tɑ̃́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 7:24-30)
\p
\v 21 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ. 
\v 22 Kòo nitipòkù mɔùu kɔtɛní o borɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì! Dɑfiti kó dɛbirɛ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀, dibɔɔ̀ diì tɑ n kóo sɑpɑ̀ɑ̀ koò fɛ̃́ũnko mɛdiɛ̀.
\p
\v 23 Yesu mɛ nyí nhò tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɔɔ̀ we ò dɑ békú tì, kɛ yɛ̃́ ò ti tũmmɛ̀ kɛ wékíí. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Kuyie nni ntɔ̃nní Isidɑyɛɛribɛ kpɛ́í nkɛ, bɛ̀ɛ̀ dònnɛ̀ ipe ìì feti.
\p
\v 25 Kɛ̀ dɛ kóo nitipòkùu nínkóo Yesu ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì n teennɛ̀! 
\v 26 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Dɛ̀ í wenni ɑ bo túótɛ́mɛ̀ ibí kó mudiì kɛ́duɔ́ nyimɔbí. 
\v 27 Kòo nitipòkùu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe Okótì, nɛ̀ mɛmmɛ simɔɔ́ nɛ́ ɔ̃ ntóúmu icɑbìri si yiɛ̀ nyo nkɛ̀ ìì duò.
\p
\v 28 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onitipòkù ɑ tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛumu, dɛ̀ɛ dɔɔ̀ ɑ dɔ́mɛ̀. Mɛm̀mɛ kòo kóo sɑpɑ̀ɑ̀ pɑ̃̀nkɛ miɛtɛ́.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ bɛmuɔmbɛ Kɑdidee kó mɛniɛ ntɑkɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 7:31-37)
\p
\v 29 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kétɛ́ Kɑdidee kóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì pɛɛ́mmɛ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ́nkɑri. 
\v 30 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u nkɔrìnɛ̀ní o borɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀ ǹnɛ̀ tihɔ̀ùtì nɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì nɛ̀ yɛwũ̀ɔ̃̀ ǹnɛ̀ bɛmuɔmbɛ tɔbɛ̀ pɛ́u kɛ́ mbɛ̀ dɔunko Yesu borɛ̀ kòò bɛ̀ miɛkùnko. 
\v 31 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ yɑ̀ yɛwũ̀ɔ̃̀ nnɑ̀ɑ́mmɛ̀, kɛ̀ tihɔ̀ùtì cèntì kɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀ nsɛ́ìrì kɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì wénnì kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ nsɑ̃ntí Kuyie nyIsidɑyɛɛribɛ tũ nkù.
\s1 Yesu do yíɛ́ kɛ́dɔɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ di
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:1-10 nɛ̀ Mɑtie 14:13-21)
\p
\v 32 Kɛ̀ Yesu yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɛsémmɛ̀ mɛɛ̀ m pĩ̀ńnɛ̀ bɛ nnìtìbɛ̀, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì ndi yíe ǹnɛ̀ bɛ̀ bomɛ̀ m borɛ̀, bɑ́ bɛ̀ í mɔkɛ bɛ̀ bo di mù, kɛ̀ m bɛ̀ ciɛ́ mmɛmmɛ bɛ̀ yɑ̀ɑ bo duó kucɛ nɛ̀ dikònnì.
\p
\v 33 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti bo pɛ́tɛ́ dɛ mudiì dikpɑ́ɑ̀ dii ncuokɛ̀ kɛ̀ ditĩ̀nnì dii ndi kɛ́nsɑ̀nnɛ̀? 
\v 34 Kɛ̀ Yesu bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Di mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀dɛ? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Bɛ̀yiekɛ̀ nɛ̀ siyĩĩ sɑ́m̀pɔ́.
\p
\v 35 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu duɔ́ nkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ kɑri kɛtenkɛ̀. 
\v 36 Kòo túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛyiekɛ̀ nɛ̀ siyĩĩ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́ bɛ̀ wɛ́rí kɛ́duɔ́ nkòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ dɛ̀ totí bɛnìtìbɛ̀. 
\v 37 Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́píɛ yɛmɑ́mmùyɑ́kɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ. 
\v 38 Bɛ̀ɛ̀ do cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kóò pɛ̃́ɛ̃̀ bɛ̀ do bo sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ ndi (4000) bɑ́ bɛ̀ í kɑ̀ɑnnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ ibí. 
\v 39 Yesu cíɛ ndìì mɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè kɛ́tɑ kudɑbɛkù kɛ́kɔtɛ Mɑkɑtɑ̃ɑ̃.
\c 16
\s1 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bekɛmɛ̀ Yesu tidiɛtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:38-39 nɛ̀ Mɑriki 8:11-13 nɛ̀ Duku 11:16, 29, 12:54-56)
\p
\v 1 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ kɛ̀ bɛ̀ ndɔ́ kɛ́díí nYesu kɛ́kɔtɛ o borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɔɔ̀ tidiɛtì kɛ̀ ti bɑntɛ́ kɛ dò nhɑ bonní Kuyie mborɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Diyiè ɔ̃ ntɑti kɛ̀ di tú kɛĩ́nkɛ̀ bo ncɑɑ́nnì kɛ yɛ̃́ tiwɛtì wennimɛ̀ yíe, 
\v 3 dikṹnweńnì kɛ̀ di ntú fɛtɑɑfɛ̀ yóó nimu yíe nkɛ yɛ̃́ tiwɛtì sɔ̀ùmɛ̀. Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di nɔ nkɛ bɑnní tiwɛtì kó mɛbɛnkùmɛ̀ kɛ nɛ́ í bɑnní yɛbɛnkùyɛ̀ di yɑu yɛ̀ yɛwe yiɛ mmiɛkɛ. 
\v 4 Di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bùtínnɛ́ Kuyie kɛ dɔɔri mɛyɛi bɛ̀ m bèkú tidiɛtì, bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ yɑ̀ tìmɑtì kɛ̀ dɛ í tù tìì do dɔ̀ɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Sonɑɑsi.
\p Ò yĩ́ mɛmmɛ kɛ ítɛ́ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ́ bɛ̀ yóu.
\s1 Yesu yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ ndɑkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ kó itié nkpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:14-21)
\p
\v 5 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ nsenti mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ nkɛ́yɛ̃̀ mbɛ̀ bo ńtɔmɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀. 
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Nyɛ̃́nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ kó mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mu kpɛ́í.
\p
\v 7 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ ndò nhò nɑ̀ɑ́ mɛmmɛ bɛ̀ í tɔ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀.
\p
\v 8 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di mɔkɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛmmɛ botí? Di í tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛu! Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di yɛ̀mmɛ̀ dò ndi í tɔ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ pɛ̃́ɛ̃̀, 
\v 9 di mu nyí bɑntɑ́ɑ̀? Di í kpɑɑ́ kɛ yɛ̃́ n sòò wɛ̀rí pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnùmmùu (5000) cɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀ kɛ̀ yɛmɑ́mmùyɑ́kɛ̀ nkpɑɑ́ súɔ́ nyɛ̀dɛ̀ kɛ̀ di tɔɑɑ̀? 
\v 10 Nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀ n sòò wɛ̀rí bɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìnɑ̀ɑ̀ (4000) cɑ́ɑ́kɛ́ kɛ̀ yɛmɑ́mmùyɑ́kɛ̀ nkpɑɑ́ súɔ́ nyɛ̀dɛ̀ kɛ̀ di tɔɑɑ̀? 
\v 11 Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di yɛ̀mmɛ̀ dò n di nɑ́ɑ́nnɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ kpɛ́í nkɛ n yĩ dìì mɔ̀nnì nyɛ̃́nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ kó mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mu kpɛ́í.
\p
\v 12 Dɛ mɔ̀nnì kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ bɑntɛ́ kɛ dò nhò do í bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mu kpɛ́í, kòò bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ kó itié nkpɛ́í nkɛ.
\s1 Piɛri nɑ̀kɛ́mɛ̀ Yesu tumɛ̀ Kuyie mBirɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:27-30 nɛ̀ Duku 9:18-21)
\p
\v 13 Yesu tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Sesɑdee Fidipu kó dihɛì kɛ́bekɛ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ yɛ̃ n tú we mí nhOnìtìbirɛ? 
\v 14 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀mɑbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ do nhɑ tú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Edii, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu ɑ tú Sedemii yoo Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kóò mɔù. 
\v 15 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Díndi nɛ́ yɛ̃ n tú we? 
\v 16 Kɛ̀ Simɔɔ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A tú Kirisi nwe Kuyie Birɛ. 
\v 17 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Simɔɔ Sonɑɑsi birɛ, dɛ̀ ndɑ nɑɑti kɛ yɛ̃́ n cicɛ Kuyie nkuù tì ndɑ nɑ̀kɛ́mɛ̀, fɔ̃́ɔ̃̀ í tì bɑntɛ́ nɛ̀ ɑmɑ́ɑ̀. 
\v 18 N nɛ́ dɑ nɑ́ɑ́mmu kɛ tú ɑ tú ditɑ̃́rì ndi, diì tɑ̃́rì ĩ́nkɛ̀ nkɛ n yóó fíímmɛ̀ n kó ditĩ̀nnì, bɑ́ mukṹṹ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ kù nɑmpɛ. 
\v 19 M bo dɑ duɔ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kó sikpetísì, kɑ̀ɑ yetɛ dɛ̀ kɛtenkɛ̀, Kuyie ndɛ̀ yetɛ kɛĩ́nkɛ̀, kɑ̀ɑ yie ndɛ̀ kɛtenkɛ̀ Kuyie ndɛ̀ yie nkɛĩ́nkɛ̀.
\p
\v 20 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu cɑu nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ òmɔù n túmɛ̀ Kirisi Odɛɛtíwè Kuyie nnɑ̀kɛ́ wèè kpɛ́í.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ o kṹṹ nkpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:31-33 nɛ̀ Duku 9:22)
\p
\v 21 Dɛ kó dimɔ̀nnì miɛkɛ nkɛ Yesu ketɛ́mɛ̀ kɛ́nnɑ́ɑ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ tú: N dò nkɛ́kɔtɛ Sedisɑdɛmmu nwe ikuɔ́ tũ̀mbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ n fɛ̃́ũ, kɛ́ n kuɔ, kɛ̀ n yɑ̃́ntɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè.
\p
\v 22 Kɛ̀ Piɛrii ò yu kɛ́kɛntɛ́nɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, Kuyie m bɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ dɛ̀ dɑ tuɔkɛní.
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Piɛri kɛ dɔ̀: Fũtɛ m borɛ̀ fɔ̃́ ndibɔɔ̀! A dɔ́ kɛ́ m bɔmmu, ɑ toti mɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ í tú Kuyie nkɔ̃mɛ, bɛnìtìbɛ̀ kɔ̃mɛ mmɛ.
\s1 Ti bo ntũ mmɛ̀ɛ̀ botí Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 8:34-9:1 nɛ̀ Duku 9:23-27)
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kòò mɔù dɔ́ kɛ́ n tũnnɛ wèe bútínnɛ́ omɑ́ɑ̀, kɛ́tɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí kɛ́ n tũnnɛ\f + \fr 16:24 \fr*\ft Wéntɛ́ 10:38 nɛ̀ tìì wénkùnnɛ\ft*\f*. 
\v 25 Kɛ yɛ̃́ wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò bo mù fétinnɛ, kɛ̀ wèè duɔ́ nho fòmmu n kpɛ́í kòo mù pɛ̀tɛ́. 
\v 26 Onìtì bo cɔ̃ntɛ bɑ kòò mɔ̀kɛ kutenkù kuu nkpɛrɛ dɛmɔu kòo wɛ̃nnì nɛ́ feti. Onìtì bo yietí bɑ kòo wɛ̃nnìi yentɛ́? 
\v 27 Kɛ yɛ̃́ Onìtìbirɛ yó nwɛ̃tinímɛ̀ nɛ̀ dɛ cicɛ wɛ̃rímú kɛ nɛínɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, kɛ́yietí bɑ́ wè o tɔ̃mmú mɑnnɛ̀ tìì yeti. 
\v 28 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe díndi bɛ̀ɛ̀ bo diɛ ndi kó bɛ̀mɑbɛ̀ yó nkpɑɑ́ fòùmu kɛ́yɑ Onìtìbirɛ kɛ̀ dɛ̀ wɛ̃tiní kɛ bo bɑɑtɛ́ dɛ kpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\c 17
\s1 Yesu kɔ̃̀ntì do cèètɛmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:2-13 nɛ̀ Duku 9:28-36)
\p
\v 1 Kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀kuɔ̀ kɛ̀ Yesu túótɛ́ Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑku nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃, kɛ̀ bɛ̀ɛ dekɛ ditɑ̃rì diɛrì mɑrì ĩ́nkɛ̀ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu kɔ̃̀ntìi ceetɛ bɛ ììkɛ̀, kòo ììkɛ̀ mmiɛti kɛ dò ndiyiè, kòo yɑ̀ɑ̀tìi pɛikɛ kɛ́mpĩnti. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ nyóó dɑɑtɛ kɛ́yɑ̀ Mɔyiisi nɛ̀ Edii kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ Yesu. 
\v 4 Kɛ̀ Piɛrii nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ ndɛ̀ wennimu kɛ dò nti ḿbo diɛ, kɑ̀ɑ dɔ́ m bo dɔɔ̀ titouti tìtɑ̃ɑ̃ti, fɔ̃́ nkùmɑ́ɑ̀, Edii kùmɑ́ɑ̀, Mɔyiisi kùmɑ́ɑ̀.
\p
\v 5 Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ kɛ̀ diwɛtirì mɑrìi kɔtɛní kɛ miɛti kɛ́ bɛ̀ kɑ̃ɑ̃́nko kɛ̀ bɛ̀ɛ keè mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ di miɛkɛ kɛ̀ mɛ̀ tu: Yie nweè tú m birɛ kɛ̀ nh ò dɔ́ mɛsɑ̀ɑ̀, koò yɑ́rí mɛdiɛ̀, nyíénnɛ̀ o kpɛti.
\p
\v 6 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó mɛtɑmmɛ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ do kɛ́nsĩ́ĩ́ nkɛtenkɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ Yesu tɔ́ɔ́nko bɛ borɛ̀ kɛ́ bɛ̀ bɑ̀ùtɛ̀ kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́, ítɛ́nɛ̀.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ íinní bɛ yɔ kɛ wéntɛ́ní kɛ́yɑ̀ Yesu mɑ́ɑ̀.
\p
\v 9 Bɛ̀ cutiní dìì mɔ̀nnì ditɑ̃rì kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nkɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ yie nkɛ́nɑ́kɛ́ òmɔù di yɑ̀ dɛ̀, kɛ̀ Onìtìbirɛ yɑ̀ɑ yɑ̃́ntɛ́nɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ o bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ tu Edii weè dò nkɛ́ketɛ́ kɛ́kɔtɛní? 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe Edii dòmmɛ̀ kɛ́niitɛ́ kɛ́kɔtɛní kɛ́tũntɛ dɛmɔu. 
\v 12 N di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú Edii kɔ̀tɛnímu kɛ dèè, bɑ́ bɛnìtìbɛ̀ í ò bɑntɛ́ kɛ ò dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí, mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ yóó fɛ̃́ũmmɛ̀ Onìtìbirɛ.
\p
\v 13 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ bɑntɛ́ kɛ dò nhò bɛ̀ nɑ́ɑ́nnɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kpɛ́í nkɛ.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do yĩɛ̃kɛmɛ̀ dibɔɔ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:14-29 nɛ̀ Duku 9:37-43)
\p
\v 14 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì ditĩ̀nnì borɛ̀ kòo nìtì mɔùu kɔtɛní Yesu borɛ̀ kɛ nínkóo o ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 15 Okótì! Kuɔ́ m birɛ mɛsémmɛ̀, dɛ̀ duò yɛcíncírɛ̀ nyɛ sɑ̃́ɑ̃̀ muhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ nɛ̀ mɛniɛ kɛ fɛ̃́ũ̀rì mɛdiɛ̀, 
\v 16 kɛ̀ n dɛ̀ kɔ̀tɛnní ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yĩɛ̃kɛ bɛ̀ bo dɛ̀ miɛkùnnɛmɛ̀.
\p
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Itookperí yɛmbɛ̀ díndi, míì yó nhɑ̃ kɛ di tɔɑɑ̀? Míì yó nhɑ̃ kɛ di bonɑ̀ɑ̀? Kɔtɛnní dɛbirɛ m borɛ̀!
\p
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ kɔ̀tɛnní kòo pɛ́i ndibɔɔ̀ kɛ̀ dìi yɛ̀, kɛ̀ dɛbirɛɛ pɑ̃̀nkɛɛ miɛtɛ́.
\p
\v 19 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ o bekɛ bɛ̀ borɛ̀ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ tínti í nɑ kɛ dènnɛ dɛ kó dibɔɔ̀? 
\v 20 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Di í tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛu. Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ kɛ̀ di do ntɑ̃́ bɑ́ kɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ fɛyoǹfɛ̀, dɛ̀mɑrɛ̀ nɑ bɑ́ ndi yóùnɛ̀, di níí nɑ nnɑmu kɛ́nɑ́kɛ́ ditɑ̃rì kɛ dɔ̀: Ítɛ́! Kɛ̀ dìi ítɛ́. [ 
\v 21 Dibɔɔ̀ diì mbotí ɔ̃ɔ̃ í nyɛ̀ kɛ̀ di í boú dinùù kɛ bɑ́ntɛ̀ Kuyie.]
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ o kṹṹ nkpɛ́í nkucɛ mɛdɛ́rímɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:30-32 nɛ̀ Duku 9:43-45)
\p
\v 22 Diyiè mɑrì Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbo Kɑdidee kó kutempɛ̃ nkòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ kùɔ, 
\v 23 diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kɛ̀ dɛ̀ɛ yɑ̃́ntɛ́.
\p Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀.
\s1 Yesu yietímɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò dɑ̀mpóò
\p
\v 24 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ Kɑpɛnnɑummu. Bɛ̀ɛ̀ cɔú Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò dɑ̀mpóò kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Piɛri kɛ dɔ̀: Di kóo kótì í yietì Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò dɑ̀mpóòɑ̀? 
\v 25 Kɛ̀ Piɛri dɔ̀: Ò yietìmu.
\p Piɛri tɑ dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Yesu niitɛ́ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Simɔɔ ɑ yɛ̀mmɛ̀ dò nwe ndò nkɛ́yietí dɑ̀mpóò, kɛtenkɛ̀ yɛmbɑ̀ɑ, kɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀? Kòò dɔ̀: Bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀. 
\v 26 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛtenkɛ̀ yɛmbɛ̀ í dò nkɛ́yietí. 
\v 27 Ti nɛ́ í mɛ ndɔ́mɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ yonkɛ, kɔtɛ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì kɛ́bɔ nhɑ yĩmpie, ɑ bo ketɛ́ kɛ́tuɔti tɛ̀ɛ̀ yĩǹtɛ̀, ɑ́ bɑɑ́ tɛ nùù kɛ́dɛitɛ fɛdífɛ̀ kɛ̀ fɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ n kóò dɑ̀mpóò nɛ̀ ɑ kou kɑ̀ɑ bɛ̀ yietí.
\c 18
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀nnimɛ̀ tikótì kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:33-37 nɛ̀ Duku 9:46-48)
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: We nyó mbɑkɛ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ?
\p
\v 2 Kɛ̀ Yesu yúní dɛbirɛ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ́cónnɛ́ bɛ ììkɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 3 Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ kɛ̀ di í cèètɛ kɛ nɑɑ́nnɛ̀ ibí sɑ́m̀pɔ́yì di bɑ́ɑ́ tɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 4 Wèè bo kɛ̃́kùnnɛ omɑ́ɑ̀ kɛ́nɑɑ́ dɛbirɛ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ weè yó ntú odiɛwè Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 5 Kɛ̀ wèè cɔutɛ́ dɛbirɛ mɑrɛ̀ nɛ̀ n kpɛ́í ò cɔutɛ́ mínwe m mɔ́mmuɔ.
\s1 Wèè bo bɔ nhotɔù mɛyɛi mmiɛkɛ ò bo yɑ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:42-48 nɛ̀ Duku 17:1-2)
\p
\v 6 Kòò mɔù bɔ mbɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ mbɛ̀ɛ̀ n dɔ́ bɛ kóò mɔù mɛyɛi mmiɛkɛ, kɛ̀ bɛ̀ ò dùú nditɑ̃́rì diɛrì kɛ dootóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ dɛ̀ ntɔ̃ũ. 
\v 7 Mɛyɛi nyí yóó pɑɑ̀ kutenkù, wèè nɛ́ bo tɑnnɛ́ otɔù mɛyɛi mmiɛkɛ ò bo yɑ̀!
\p
\v 8 Kɑ̀ɑ nɔ̀ùtɛ̀ tɛɛ̀ yó nte yoo ɑ nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, kéétɛ́ tɛ kɛ́dootóo mɛdɛ́timɛ̀. A bo tɑmɛ̀ mufòmmu mɔ́mmɔmmu miɛkɛ nɛ̀ kubɑkù kumɑ́ɑ̀ yoo kutɑ̀ɑ̀ku kumɑ́ɑ̀ dɛ̀ tɔ̃ũnɛ̀ ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ dɛbɑɑ̀ ndɛ̀dɛ́rɛ̀ nɛ̀ itɑ̀ɑ̀kɛ ìdɛ́ì kɛ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ. 
\v 9 Kɑ̀ɑ nɔ̀nfɛ̀ fɛɛ̀ mɛ nyó nte kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nkpɛ́ɛ́tɛ́ fɛ kɛ́dootóo mɛdɛ́timɛ̀, ɑ bo tɑmɛ̀ mufòmmu mɔ́mmɔmu miɛkɛ nɛ̀ kunɔnfĩ̀ɛ̃̀kù dɛ̀ tɔ̃ũnɛ̀ ɑ bo mmɔkɛmɛ̀ inuɔ nyìdɛ́ì kɛ nɛ́ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ.
\s1 Fɛpìèfɛ̀ fɛ̀ɛ̀ feti
\r (Wéntɛ́ Duku 15:3-7)
\p
\v 10 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ senkɛ̀rì bɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ nkóò mɔù, n di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe Kuyie ntɔ̃rɛ̀ yɛ̀ɛ̀ bɛ̀ bɑ̀ɑ yɛ̀ mɔ̀kɛmu kucɛ kɛ bo beé nKuyie mbɛ kpɛti. 
\v 11 [Kɛ yɛ̃́ Onìtìbirɛ kɔ̀tɛnímɛ̀ kɛ bo dɛɛtɛ́ bɛ̀ɛ̀ feti bɛ̀mbɛ.]
\p
\v 12 Di yɛ̀mmɛ̀ dò nkòo nìtì mɔ̀kɛ ipe tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ feti ò bɑ́ɑ́ yóu sipísìwɛi nɛ̀ ìwɛi kɛ̀ ì nkpɑɑ́ dinɑɑcɛ̃nhòò koò kɔtɛ kɛ́wɑmmú fɛ̀ɛ̀ mɛ nfetɑɑ̀? 
\v 13 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe ò fɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì dɛ̀ bo ò nɑrikɛ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ sipísìwɛi nɛ̀ ìwɛi ìì mɛ nkpɑɑ́ kɛ í feti. 
\v 14 Mɛɛ̀ botí nku di cicɛ Kuyie nyí dɔ́mɛ̀ bɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ nkóò mɔùu feti.
\s1 Kɑ̀ɑ kou dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhɑ ò nɑ̀kɛ́
\p
\v 15 Kɑ̀ɑ kou dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, kɔtɛ kóò nɑ̀kɛ́ didɛ́ borɛ̀, kòò yie nhɑ ò tɛ̃̀nnɛ́nímu kucɛ kusɑ̀ɑ̀kù miɛkɛ, 
\v 16 kòo mɛ nyí yie nhɑ yú onìtì òmɑ́ɑ̀ yoo bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ̀ di wɛ̃nnɛ́ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ yoo bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ́ tì tũ̀ntɛ. 
\v 17 Kòò mɛ nyí yie ndi kpɛti, nɑ́kɛ́ tì ditĩ̀nnì, kòo í yie nditĩ̀nnì kpɛti, dí ò wèńtɛ́ wèè í yɛ̃́ Kuyie, osoùntì. 
\v 18 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe di bo yetɛ dɛ̀ kɛtenkɛ̀, Kuyie mbo dɛ̀ yetɛ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ̀ di yie ndɛ̀ kɛtenkɛ̀ Kuyie ndɛ̀ yie nkɛĩ́nkɛ̀.
\s1 Ti bo wɛ̃nnɛ́mɛ̀ dinùù kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie
\p
\v 19 N di nɑ́ɑ́mmu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ wɛ̃nnɛ́ kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ mɔɔ bɑ́ dɛ̀ɛ̀ botí n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò bo dɛ̀ mbɛ̀ duɔ́. 
\v 20 Kɛ yɛ̃́ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ yoo bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti tìí ndɛ̀ n kpɛ́í m bomu bɛ cuokɛ̀.
\s1 Okpɑ̀ɑ̀tì do cĩ̀ɛ̃́mmɛ̀ obɑnteu
\p
\v 21 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, kɛ̀ n tèbitɛ n cɑɑri, n dò nkóò cĩ̀ɛ̃́ nkucɛ mɛ̀dɛ? Kucɛ mɛ̀yiekɑ̀ɑ̀? 
\v 22 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Áɑ̀, m bɑ́ɑ́ dɑ nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀, m bo yĩ́ ɑ́ ò cĩ̀ɛ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ tuɔkɛ sipísìyiekɛ̀ kucɛ mɛyiekɛ̀. 
\v 23 Mɛɛ̀ botí nku Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀mɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì mɔù wèè do dɔ́ o kó bɛtɔ̃mbɛ̀ɛ ò yietí yɛbɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ ò bɑnnɛ̀ yɛ̀. 
\v 24 Ò ketɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́mbɑɑ̀tì o bɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnní òmɔù wèè ò bɑnnɛ̀ yɛsɔɔwèrɛ̀ tɛkɔupíítɛ̀ (1000). 
\v 25 Dɛ kóò nìtì í mpɛ̀tɛ́ kɛ yietí, kòo kpɑ̀ɑ̀tì dɔ̀ bɛ̀ɛ ò fìtɛ́ wenwe nɛ̀ o pokù nɛ̀ o bí nɛ̀ o kpɛrɛ dɛmɔu kɛ́yietí o bɑ̀ɑ̀. 
\v 26 Kɛ̀ weè nìtìi do kɛ́nínkóo okpɑ̀ɑ̀tì ììkɛ̀, kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Minnɛ́, kɛ̀ n yóó dɑ yietímu dɛmɔu. 
\v 27 Kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ pĩ́ nhokpɑ̀ɑ̀tì kòo ò pɑ̃ dɛ kó idíítí, kóo yóu kòo ítɛ́.
\p
\v 28 Weè nìtì ìtóo dìì mɔ̀nnì kɛ́conɛ̀ o nɛ́po mɔù, wèè múnkɛ o bɑnnɛ̀ idíítí sɑ́m̀pɔ́, kóò pĩ nkɛ́yĩɛ̃́ o fɔ̃̀níí kɛ dɔ̀: N yietí n díítí! 
\v 29 Kòo nɛ́poo nínkóo o ììkɛ̀, kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Minnɛ́ kɛ̀ n yóó dɑ yietímu dɛmɔu. 
\v 30 Kòo yetɛ kóò kpetínnɛ́ kòò bo nkpetí kɛ yɑ̀ɑ ò yietínɛ̀ o bɑ̀nnì. 
\v 31 Bɛtɔ̃mbɛ̀ tɔbɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀, nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀. 
\v 32 Dɛ mɔ̀nnì kòo kpɑ̀ɑ̀tìi yúní dɛ kóo nìtì kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onitiyɛiwe fɔ̃́, n dɑ pɑ̃ ɑ do m bɑnnɛ̀ ìì díítí imɔu ɑ m bɑ́ntɛ̀ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í, 
\v 33 ɑ do í dò nkɛ́kuɔ́ nhɑ nɛ́po mɛsémmɛ̀ m mɛ̀ ndɑ kuɔ́ mmɛ̀ɛ̀ botɑ́ɑ̀? 
\v 34 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì miɛkɛɛ pɛikɛ mɛdiɛ̀ nkòo duɔ́ ndɛ kóo nìtì sɑ̃ndɑ́mmùbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo nhò kpetí kòo yɑ̀ɑ yietínɛ̀ o bɑ̀nnì dimɔu.
\p
\v 35 Mɛɛ̀ botí nku n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò yóó di dɔ̀ɔ̀mɛ̀, kɛ nsɑ̀ kɛ̀ di í cĩ́ɛ̃nko ditɔbɛ̀ nɛ̀ di yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu.
\c 19
\s1 Mupobɛtìmù
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:1-12)
\p
\v 1 Yesu duɔ́ ndìì mɔ̀nnì o tié nkɛ́deè, kɛ́ítɛ́ Kɑdidee kɛ́kɔtɛ Sudee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ, Suditɛ̃ɛ̃ kó nyɑ́ɑ̀. 
\v 2 Kɛ̀ ditĩ̀nnì diɛrì nhò urínɛ̀ kòò miɛkùnko bɛmuɔmbɛ.
\p
\v 3 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ kɔtɛní kɛ bo ò dìí nkóò bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yie nhonìtì bo bɛtimɛ̀ o pokù bɑ́ tìì kpɛ́ínnɑ́ɑ̀? 
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ntìì wɑ̃̀ri kɛ tú: Mɛketimɛ̀ mɔ̀nnì Kuyie ndo dɔ̀ɔ̀ onìtì nɛ̀ o pokù nwɑɑ̀? 
\v 5 Nɛ̀ dɛ kpɛ́í nkòo nitidɔ̀ù bo yóu o cicɛ nɛ̀ o yɔ̃ kɛ́tɑunnɛ̀ o pokù kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ nhonìtì omɑ́ɑ̀. 
\v 6 Dɛ mɔ̀nnì bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í bo bɛ̀dɛ́bɛ̀, bɛ̀ nɑɑ́ nhonìtì omɑ́ɑ̀ ndi. Onìtì tũ mbɑ́ɑ́ yɑtɛ Kuyie ntɑ̀u ndɛ̀.
\p
\v 7 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ Mɔyiisi kó ikuɔ́ tú: Kòo nìtì dɔ́ kɛ́bɛti o pokù wèe ò duɔ́ mmɛyɑtimɛ̀ kó dipɑ́tíri? 
\v 8 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di kó itookperí kpɛ́í nte kɛ̀ Mɔyiisi yɛ̃ ndi mbɛtì di pobɛ̀, mɛketimɛ̀ mɔ̀nnì dɛ̀ do í mɛ ndò. 
\v 9 N di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú kòo nìtì pokù í yiɛ̀ kɛ dɔunɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kòo dɔù ò bɛ̀ti kɛ tùótɛ́ otɔù ò nɑɑ́ nwèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitipòbɛ̀.
\p
\v 10 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ kòo nìtì í puokɛ dɛ̀ tɔ̃ũ. 
\v 11 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́cɔutɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie nteennɛ̀ bɛ̀. 
\v 12 Mɛborimɛ sũmu pɛ́u mɛ̀ɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ í puokú: Bɛ̀mɑbɛ̀ túmu yɛdɑtɑɑ̀ nnɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ piɛ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ fɔ̃̀mmu bɛtɔbɛ̀ kɛ bɛ̀ pĩ̀ńnɛ́ sikpɑ̀ɑ̀tìcɛ̃́ĩ miɛkɛ mutɔ̃mmú, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yóu dipopuò kɛ bo nɑ kɛ́pĩ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kó mutɔ̃mmú. Kɛ̀ wèè bo nɑ kɛ́cɔutɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì wèe tì cɔutɛ́.
\s1 Yesu mɔɔmɛ̀ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nyibí kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:13-16 nɛ̀ Duku 18:15-17)
\p
\v 13 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nkɔrìnɛ̀ní ibí Yesu borɛ̀ kòo bo nɔ́ɔ́ nho nɔu i ĩ́nkɛ̀ kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie nnɛ̀ i kpɛ́í, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ mbɛ̀ kpɑ̀nnɛ̀. 
\v 14 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóunɛ̀ kɛ̀ ibí nkɔrìní m borɛ̀ bɑ́ nyì bɛ̀tìnɛ̀, kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ bɛ̀ɛ̀ i dònnɛ̀ bɛ kpɛ́í nkɛ.
\p
\v 15 Kɛ̀ Yesu nɔ́ɔ́ nho nɔu i ĩ́nkɛ̀, kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie, kɛ́deè kɛ́ítɛ́.
\s1 Odɑpɑ̀ɑ̀ ntikpɑ̀tì yiɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:17-31 nɛ̀ Duku 18:18-30)
\p
\v 16 Kòo nìtì mɔùu kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì, n dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ dɛ̀ɛ̀ tu dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀? 
\v 17 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ m bèkú dɛ̀ɛ̀ tu dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀? Òmɔù mɑ́ɑ̀ weè sɑ̀, kɑ̀ɑ dɔ́ kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀, ɑ ndɔɔri nKuyie ntɑnnɔ̀ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 18 Kòo bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Ɔ̃̀nyɛ nyɛ? Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Yɛ̀ɛ̀ tu: A bɑ́ɑ́ kuɔ onìtì, ɑ bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ wèè í tú ɑ pokù yoo wèè í tú ɑ dɔù, ɑ bɑ́ɑ́ yúúkú, ɑ bɑ́ɑ́ soutɛ́ kɛ́cɑɑ̀rɛ̀ ɑ kou tɔù yètìrì, 
\v 19 ɑ dé ɑ cicɛ nɛ̀ ɑ yɔ̃, kɛ́ndɔ́ ɑ kou tɔù ɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí ɑmɑ́ɑ̀. 
\v 20 Kɛ̀ dɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nho tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N tũmmu dɛ kó yɛtɑnnɔ̀ yɛmɔu, ɔ̃̀nyɛ kpɑɑ́ kɛ n dónnì tɛ̃́nkɛ? 
\v 21 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ dɔ́ kɛ́wenkɛ pɑ́íí, kɔtɛ kɛ́fítɛ́ ɑ mɔkɛ dɛ̀ kɛ́pɑ̃mmú idíítí bɛcĩ̀rìbɛ̀ ɑ bo pɛ́tɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kó tikpɑ̀tì, kɑ̀ɑ dèè ɑ́ wɛ̃tɛní kɛ́ n tũnnɛ.
\p
\v 22 Dɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nkèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, kòo ítɛ́ kɛ yɛ̃́ ò mɔ̀kɛmɛ̀ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ nhò bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 24 M bo yíɛ́ kɛ́ di nɑ́kɛ́ kɛ tú dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ mbo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ yòyó bo tɑmɛ̀ fɛyɑ́rifɛ fíè.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tì kèè kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ we mbo nɑ kɛ́cootɛ́?
\p
\v 26 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɛ̀ yóùnɛ̀mu bɛnìtìbɛ̀ dɛ̀ mɛ nyí yóùnɛ̀ Kuyie.
\p
\v 27 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Ti mɛ nyóumɛ̀ dɛmɔu kɛ dɑ tũ̀nnɛ ti kpɛti nɛ́ yó ndòmmɛ? 
\v 28 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie mbo dɔɔ̀ dìì yiè dɛmɔu dɛpɑ̀nnɛ̀ kɛ̀ Onìtìbirɛ nkɑri dɛ kpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì tidiɛtì kpɛri ĩ́nkɛ̀, dínni n tɑncɔ́ùmbɛ̀ di bo nkɑri yɛkpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀, kɛ́bekɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kó iwuɔ ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ idɛ́ì. 
\v 29 Bɛ̀ɛ̀ bo yóu bɛ cɛ̃́ĩ nɛ̀ bɛ nɛí nɛ̀ bɛ tɑ̃bɛ̀ nɛ̀ bɛ cicɛbɛ̀ nɛ̀ bɛ yɔ̃bɛ̀ nɛ̀ bɛ bí nɛ̀ bɛ pɑɑ n kpɛ́í, bɛ̀ bo pɛ́tɛ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ nkucɛ tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kɛ̀ bɛ̀ mmɔkɛ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 30 Bɛsṹkùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛketibɛ̀ di mmɔ̀nnì bɛ̀ bo nɑɑ́ mbɛsɔmbɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛsɔmbɛ di mmɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ mbɛketibɛ̀.
\c 20
\s1 Kupɑku yiɛ̀ nwɑɑ́mmɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀
\p
\v 1 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ onìtì mɔù nwe wèè do yɛ̀ dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ bo wɑɑ́ mbɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ o pɑku. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑɑ́ ndiyiè dìmɑ́ɑ̀ kó idíítí, kòo duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔ̃tɛ́ kɛ́nkúútí. 
\v 3 Kòo yíɛ́ kɛ́yɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀wɛi, kɛ nsɔ̃́ mbɛ̀mɑbɛ̀ cèntì yɑɑ́rɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í pĩ́ mmùmɑmù. 
\v 4 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔ̃tɛ́nɛ̀ kɛ́pĩ́ mmutɔ̃mmú m pɑku kɛ̀ n di yietí dɛ̀ dò n di yietí mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔ̃tɛ́. 
\v 5 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́kɔtɛ diyiè còḿmú dìì mɔ̀nnì yɛyɔ nɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti mɔ̀nnì kɛ́wɑɑ́ mbɛtɔbɛ̀. 
\v 6 Mɛsɔmmɛ kòo yɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀nùmmù, kɛ́nsɔ̃́ mbɛ̀mɑbɛ̀ tó centì yɑɑ́rɛ̀, kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di tṹṹ ndiɛ nkɛ í pĩ́ mmùmɑmù? 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Òmɔù í ti bɛnkɛ mutɔ̃mmú. Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Múnkɛɛ kɔ̃tɛ́nɛ̀ kɛ́pĩ́ mmutɔ̃mmú m pɑku.
\p
\v 8 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nnɑ́kɛ́ wèè bɑ̀ɑ bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Yú bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ yietí kɛ́ketɛ́ bɛ̀ɛ̀ dèntɛní, kɛ́dentɛ bɛ̀ɛ̀ ketɛ́ní. 
\v 9 Kòo yietí bɛ̀ɛ̀ do kɔ̃tɛ́ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀nùmmù diyiè dimɑ́ɑ̀ tɔ̃mmú díítí. 
\v 10 Bɛ̀ɛ̀ do ketɛ́ kɛ́kɔ̃tɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛní kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò mbɛ̀ yóó bɛ̀ yietí kɛ̀ ìi pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛtɔbɛ̀ kpɛyi, kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ bɛ̀ yietí bɑ́ wè diyiè dimɑ́ɑ̀ tɔ̃mmú díítí múnkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ miɛkɛɛ pɛikɛ kupɑku yiɛ̀, nkɛ̀ bɛ̀ nkpɑ nkɛ tú: 
\v 12 Biɛ mpĩ mmutɔ̃mmú tɛwebiètɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ ndi kɑ̀ɑ bɛ̀ yietí kɛ̀ ì mɑ̀nnɛ̀ ti kpɛyi, tínti bɛ̀ɛ̀ tṹṹ nkɛ pĩ́ mmutɔ̃mmú kuyie mmiɛkɛ kɛ ɔ̀u. 
\v 13 Kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ ntɛ̃́nnɛ́ bɛ kóò mɔù kɛ dɔ̀: N nɛ́po n yí dɑ ciitɛ́ ɑ do yiemmu kɛ bo cɔutɛ́ diyiè dimɑ́ɑ̀ tɔ̃mmú díítí. 
\v 14 Cɔutɛ́ ɑ díítí kɛ́ítɛ́, n dɔ́ kɛ́yietí wèè dèntɛní kɛ̀ ì mmɑnnɛ̀ ɑ kpɛyi nyi. 
\v 15 N yí dò nkɛ́dɔɔ̀nɛ̀ n dɔ́mɛ̀ n díítɑ́ɑ̀? Yɑ́ɑ̀ ɑ miɛkɛ pɛikɛ n nitì mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ. 
\v 16 Mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ɛ̀ tú bɛsɔmbɛ bɛ̀ bo nɑɑ́ mbɛketibɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tú bɛketibɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ mbɛsɔmbɛ.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ kucɛ mɛtɑ̃ɑ̃́mmɛ̀ o kṹṹ nkpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:32-34 nɛ̀ Duku 18:31-34)
\p
\v 17 Yesu kɔri dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ́yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkérí kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 18 Ti mɛ̀ nkɔ̀ri kù Sedisɑdɛmmu bɛ̀ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ́nɛ̀ kɛ dɔ̀ ò dò nkɛ́kuɔ, 
\v 19 kóò duɔ́ mbɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie nkɛ̀ bɛ̀ nhò puotì yɛdɑ́ koò dɑú, kóò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí. Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo yɑ̃́ntɛ́.
\s1 Sebedee bí dɔ́mɛ̀ yɛkɑ̀rɛ̀ ketiyɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:35-45)
\p
\v 20 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sebedee pokùu kɔtɛnní o bí Yesu borɛ̀ kɛ nínkóo o ììkɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ Yesu ò bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ bɑ? Kòò dɔ̀: N dɔ́ ɑ yóu kɛ̀ m bí iì nnɑnkɛ nkɑri ɑ kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ diɛ nhɑ bɑkù yoú dɛtɛrɛ̀ kucɑ̃̀nku. 
\v 22 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Di í yɛ̃́ di békú tì, di bo nɑ kɛ́yɑ̃̀ n yóó yɑ̃̀ fɛ̀ɛ̀ bòòfɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ti bo nɑ. 
\v 23 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ ndi bo fɛ̀ yɑ̃̀. Míì nɛ́ í yóó tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ɛ̀ yó nkɑri m bɑkù yoú nɛ̀ kucɑ̃̀nku, n cicɛ wèè yɛ̃́ bɛ̀ɛ̀ te dɛ kó yɛkɑ̀rɛ̀.
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ sɔmbɛ tɛpíítɛ̀ɛ tì kèè kɛ̀ bɛ miɛkɛɛ pɛikɛ Isɑku nɛ̀ o nɑntɛ̀ Isɑ̃ɑ̃. 
\v 25 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ yu bɛmɔu kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ɛ̀ tu bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀, kɛtenkɛ̀ yɛmbɛ̀ bɛɛ̀ fɛ̃́ũnko bɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ bɛkperíbɛ̀ yo mbɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ muwɛ̃rímú. 
\v 26 Di kpɛrɛ í dò nkɛ́ndò mmɛmmɛ, wèè dɔ́ kɛ́ntú odiɛwè wèe nɑɑ́ bɛtɔbɛ̀ kóo tɔ̃ntì, 
\v 27 wèè dɔ́ kɛ́ntú oketiwè wèe nɑɑ́ bɛtɔbɛ̀ kó kudɑɑkù. 
\v 28 Onìtìbirɛ í kɔ̀tɛní kɛ bo nkɑri kɛ̀ bɛ̀ pĩ nho tɔ̃mmú, ò kɔ̀tɛní kɛ bo pĩ́ mmutɔ̃mmú mmu bɛnìtìbɛ̀ kpɛ́í, kɛ́duɔ́ nho fòmmu kɛ́dontɛ́ kusṹkù.
\s1 Yesu do wéimmɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì tìdɛ́tì Sedikoo miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 10:46-52 nɛ̀ Duku 18:35-43)
\p
\v 29 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yɛ̀tì dìì mɔ̀nnì Sedikoo kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u mbɛ̀ tũ, 
\v 30 kɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì tìdɛ́tì kɑ̀ri kucɛ nùù kɛ́keè Yesu pɛ̃nkɛ́mɛ̀ kɛ́pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì! Dɑfiti kó dɛbirɛ ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀.
\p
\v 31 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ntì kpɑ̀nnɛ̀ kɛ tú tìi cĩ́ɛ̃́kɛ́, kɛ̀ tì nɛ́ dɔ̀kɛ pĩɛ̃kɛ́ mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Okótì Dɑfiti kó dɛbirɛ ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀.
\p
\v 32 Kɛ̀ Yesu cómmɔ́ɔ kɛ́ tì yùní kɛ́ tì bekɛ kɛ dɔ̀: Di dɔ́ n di dɔɔ̀ bɑ? 
\v 33 Kɛ̀ tì dɔ̀: Okótì ti dɔ́ kɛ́wéntɛ́mu.
\p
\v 34 Kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ pĩ́ nYesu kòo kɑ́ɑ́kɛ́ ti nuɔ nkɛ̀ tì pɑ̃̀nkɛɛ wéntɛ́ kóò tũ̀nnɛ.
\c 21
\s1 Yesu tɑtimɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɛ dekɛ sɑ̃mmɑrímú
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 11:1-11 nɛ̀ Duku 19:28-40 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 12:12-19)
\p
\v 1 Bɛ̀ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ tùɔ̀kɛ Bɛtifɑsee Odìfíè tɑ̃rì tɑkɛ́. Kɛ̀ Yesu tɔ̃ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, 
\v 2 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ dihɛì dìì mɛ mbo di ììkɛ̀ di bo yɑ̀ sɑ̃mmɑrínsɛrì kɛ̀ dɛ̀ pìítí nɛ̀ di bii kɛ̀ dí dɛ̀ pìtɛ́ kɛ́kɔtɛnɛ̀ní. 
\v 3 Kòò mɔù di bekɛ kɛ tú: Di dɔɔri bɑ? Di dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nweè dɛ̀ dɔ́. Ò yóó di yóumu kɛ̀ dí dɛ̀ tùótɛ́ní.
\p
\v 4 Kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀:
\q1
\v 5 Sedisɑdɛmmu kɔbɛ,
\q1 ntɛnɛ̀ di kóo kpɑ̀ɑ̀tì kɛ kéríní di borɛ̀,
\q1 kɛ yɔɔ̀ nkɛ dekɛ sɑ̃mmɑrímú,
\q1 kɛ dekɛ sɑ̃mmɑrínsɛrì kó dibii.
\p
\v 6 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́dɔɔ̀ ò bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì, 
\v 7 kɛ́kɔtɛnɛ̀ní sɑ̃mmɑrínsɛrì nɛ̀ di bii, kɛ́nɔ́ɔ́ mbɛ yɑ̀ɑ̀tì di ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Yesu dekɛ. 
\v 8 Kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ mpíenko kucɛ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ nɛnkù bɛ yɑ̀ɑ̀tì ku ĩ́nkɛ̀. 
\v 9 Bɛ̀ɛ̀ ni Yesu ììkɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò tũ nkɛ̀ bɛ̀ mpĩɛ̃kù kɛ tú: Dɑfiti kó dɛbirɛ ɑ yètìrì ńdɛu! Kuyie ndɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nfɔ̃́ nwèè kèríní nɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó diyètìrì! Kuyie nyètìrì ńdɛu kɛĩ́nkɛ̀!
\p
\v 10 Yesu tɑ dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ̀ kunɔɔ̀roo dɑ́tínnɛ́ dihɛì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mbékú kɛ tú: Wenninwe yie? 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Yesu nwe Kɑdidee kó kutempɛ̃ nkó dihɛì Nɑnsɑrɛti kou.
\s1 Yesu bɛ̀timɛ̀ bɛpotɑmbɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 11:15-19 nɛ̀ Duku 19:45-48 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 2:13-22)
\p
\v 12 Kɛ̀ Yesu tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́bɛti bɛpotɑnfítíbɛ̀ nɛ̀ bɛdombɛ, kɛ́buɔ́ mbɛdítíceetibɛ̀ kóò tɑ́bùrìbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fiiti sinɔ́nkpeé bɛ kó yɛkɑ̀rɛ̀, 
\v 13 kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú bɛ̀ bo nyu n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ tú mubɑ́ɑmmu kpɛtɛ, kɛ díndi nɛ́ tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛyóóbɛ̀ kó disɔ̀rì!
\p
\v 14 Tiyũ̀ɔ̃̀ntì nɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɔrìní Yesu borɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kòò bɛ̀ miɛkùnko. 
\v 15 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ i wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì Yesu dɔ̀ɔ̀ tìì diɛtì, nɛ̀ ibí pĩɛ̃kùmɛ̀ kɛ tú: Dɑfiti birɛ ɑ yètìrì ńdɛu, 
\v 16 kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: A yo bɛ̀ túmɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ntìì wɑ̃̀ri kɛ tú: Ibí nɛ̀ ibíbɛ́nní bo ndiè nkɛ dɑ sɑ̃ntɑ́ɑ̀?
\p
\v 17 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Yesu bɛ̀ yóu dɛborɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́yié mBɛtɑnnii ɛitɛ̀.
\s1 Yesu duɔ́mmɛ̀ kɛ̀ mutie kpeí
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 11:12-14, 20-24)
\p
\v 18 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Yesu nwɛ̃tiní dihɛì miɛkɛ kɛ̀ dikònnìi ò pĩ. 
\v 19 Kòo yɑ̀ fìkíè kó mutie mɑmù kucɛ nùù kɛ́tɔ́ɔ́nko kɛ̀ tifɑ̃ɑ̃̀tì mɑ́ɑ̀ dɑ̀ɑ́tí kòo mù nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Á tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ pɛitɛ́ bìtì.
\p Kɛ̀ mutie pɑ̃̀nkɛɛ kpeío. 
\v 20 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ dɛ kó mutie kpeío dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀? 
\v 21 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe, kɛ̀ di do n tɑ̃́ kɛ í yĩɛ̃̀kù di bo nɑ kɛ́dɔɔ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ n dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ mutie muu, di bo nɑ kɛ́nɑ́kɛ́ ditɑ̃rì dii nkɛ dɔ̀: Ítɛ́ dɛndɛ kɛ́do dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔ̀ɔ̀. 
\v 22 Kɛ̀ di bɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ tɑ̃́, di kù mɔ̀ú dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ di bɑ́ɑmmu miɛkɛ kù bo dɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\s1 Yesu wɛ̃rímú bonní dɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 11:27-33 nɛ̀ Duku 20:1-8)
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nduɔ̀ mbɛnìtìbɛ̀ itié kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ bɛhɛikɛ̀nkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ ɔ̃̀mmu wɛ̃rímú mmu ɑ dɔɔrinɛ̀mɛ̀ diɛ? We ndɑ duɔ́ dinùù kɑ̀ɑ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri?
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: M múnkɛ bo di bekɛ tìmɑtì kɛ̀ di n tɛ̃̀ńnɛ́ nnɛ́ di nɑ́kɛ́ nɛ̀ mùù wɛ̃rímú mmu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀mɛ̀. 
\v 25 We ndo tɔ̃nní Isɑ̃ɑ̃ kòo nhɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù bɛnìtìbɛ̀, Kuyie nɑɑ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀?
\p Kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Kɛ̀ ti yĩ Kuyie nkuù do ò tɔ̃nní ò bo yĩ bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ ti í yie nho kpɛti. 
\v 26 Kɛ̀ ti mɛ nyĩ bɛnìtìbɛ̀ bɛɛ̀ ò tɔ̃nní, ti bo cé ndikpɑ̀nnì kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do yɛ̃́mɛ̀ kɛ dò nyIsɑ̃ɑ̃ tu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò. 
\v 27 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɛ̃́nnɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ti í yɛ̃́. Kɛ̀ Yesu dɔ̀: M mɛ mmúnkɛ bɑ́ɑ́ di nɑ́kɛ́ nɛ̀ mùù wɛ̃rímú mmu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀mɛ̀.
\s1 Ibí ìdɛ́ì kó mɛdonnimɛ̀
\p
\v 28 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ dòmmɛ nɛ̀ tinɑ́ɑǹtì tii? Onìtì mɔù weè do mɔkɛ ibí ìdɛ́ì kɛ́yú dɛketirɛ̀ kɛ́ dɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔ̃tɛ́ yíe m pɑku kɛ́pĩ́ mmutɔ̃mmú. 
\v 29 Kɛ̀ dɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: M bɑ́ɑ́ nɑ, kɛ́deè kɛ́demmu mùù kpɛ́í nte kɛ̀ dɛ̀ bɛ́i mɛmmɛ kɛ́kɔ̃tɛ́. 
\v 30 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo yú dɛtɛrɛ̀ kɛ mɛ ndɛ̀ nɑ̀kɛ́, kɛ̀ dɛndɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ m bo kɔ̃tɛ́. Dɛ̀ mɛ nyí nkɔ̃tɛ́. 
\v 31 Dɛ kó ibí idɛ́ mɛmmɛ ɔ̃̀ndɛ yie ndɛ cicɛ kpɛti? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: dɛketirɛ̀. Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛyóóbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛ̀ bo di niitɛ́nɛ̀ kɛ́tɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 32 Kɛ yɛ̃́ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kɔ̀tɛnímɛ̀ kɛ di bɛnkɛ kucɛ sɑ̀ɑ̀kù, di mɛ nyí yie nhò di nɑ̀kɛ́ tì, bɛyóóbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ti yie, nkɛ̀ di yɑ̀, di mɛ nyí cèètɛ kɛ bo yie nho kpɛti.
\s1 Bɛtɔ̃mbɛ̀ yɛibɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:1-12 nɛ̀ Duku 20:9-19)
\p
\v 33 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: M bo di nɑ́kɛ́ mɛdonnimɛ̀ tɛ̃mɛ̀, onìtì mɔù weè do fìíkú dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ fínyĩ̀ kɛ́mɑɑ́ kuduotí kɛ́ dɛ̀ fii, kɛ́dɑmmú difɔ̃̀tìrì ò yó nhũtírí dɛ̀ yɛtebɛ, kɛ́mɑɑ́ didènnì bɛ̀ bo ndekù dì kɛ bɑɑ o pɑku. Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́ɑ̃nnɛ́ bɛtɔ̃mbɛ̀ kupɑku kɛ́ítɛ́ kɛ́kɔtɛ kupɔ̀ɔ̀kù. 
\v 34 Yɛtebɛ bi dìì mɔ̀nnì kòo tɔ̃ nho tɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ o pɑku miɛkɛ bɛ borɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo ò duɔ́nko o kó yɛtebɛ. 
\v 35 Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ o pɑku kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nho tɔ̃mbɛ̀ mɑbɛ̀ ò tɔ̃nko bɛ̀ kɛ́dukú òmɔù, kɛ́kuɔ otɔù, kɛ́búɔ́tí otɔù yɛtɑ̃́rɛ̀. 
\v 36 Kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nwɛ̃tɛ kɛ́tɔ̃ nho tɔ̃mbɛ̀ tɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nsũnɛ̀ bɛketibɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ do dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí bɛketibɛ̀. 
\v 37 Kòo yóu kɛ́tɔ̃ nho birɛ mɔ́mmɔndɛ kòo yɛ̀mmɛ̀ ndò mbɛ̀ bo dɛ̀ yɔ̀tɛ. 
\v 38 Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ kupɑku bɛ̀ yɑ̀ní dìì mɔ̀nnì o birɛ kɛ́nɑ́kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ wèè yóó tiekɛ kupɑku, ti kɔtɛ kóò kùɔ kɛ́ kù tiekɛ. 
\v 39 Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ nkɛ́yɛnnɛ̀ kupɑku mɑ̀nku kɛ́kuɔ.
\p
\v 40 Kɛ̀ Yesu nɛ́ bekɛ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ dò nkupɑku yiɛ̀ mbo tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì ò bo yĩ́mɛ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ o pɑku? 
\v 41 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ò bo kuɔ dɛ kó bɛtɔ̃mbɛ̀ yɛibɛ kɛ́wɑɑ́ mbɛtɔbɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ o pɑku, bɛ̀ɛ̀ yó nhò duɔ̀ nho tebɛ yɛ̀ bi dìì mɔ̀nnì.
\p
\v 42 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ tìì wɑ̃̀rɑɑ̀? Tìì tu:
\q1 Bɛ̀ɛ̀ mɑɑ̀ bɛ̀ dootóo dìì tɑ̃́rì
\q1 diì nɑɑ́ ndipũũ kó ditɑ̃́rì mɔ́mmɔndi,
\q1 Kuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ dɛ kó tidiɛtì
\q1 kɛ̀ ti tì yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ti nɑɑti.
\m
\v 43 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n di nɑ́ɑ́ nkɛ tú Kuyie mbo fietɛ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu di borɛ̀ kɛ́duɔ́ nkubotí tɛkù, kùù yóó pĩ́ mmutɔ̃mmú sɑ̀ɑ̀mù kù dɔ́ mù. [ 
\v 44 Wèè bo bétɛ́ dɛ kó ditɑ̃́rì ò bo kɔutɛ, kɛ̀ di do wèè ĩ́nkɛ̀ dìi ò nɑ̀nto.]
\p
\v 45 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ bɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó mɛdonnimɛ̀ kɛ́bɑntɛ́ kɛ dò nYesu bɛ nnɑ́ɑ́nnɛ̀, 
\v 46 kɛ́ndɔ́ kóò pĩ nkɛ nɛ́ yɔtɛ bɛnìtìbɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do túmɛ̀ Yesu tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò.
\c 22
\s1 Mupotúòmù kó dibɑnni
\r (Wéntɛ́ Duku 14:15-24)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu nsɔkɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ mɛdonnimɛ̀ miɛkɛ kɛ tú: 
\v 2 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì wèè do kùɔ wènwe tidiitì o birɛ kó mupotúòmù kpɛ́í, 
\v 3 kɛ́tɔ̃ nkɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ yúní ò sòò nɑ̀kɛ́ bɛ̀ mupotúòmù kpɛ́í nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́di dibɑnni, bɑ́ òmɔù í nkɔ̀tɛní. 
\v 4 Kòo yíɛ́ kɛ́tɔ̃ mbɛtɔ̃mbɛ̀ tɔbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N kùɔmu n wũɔ̃ sɑ̀ɑ̀yì kɛ̀ bɛ̀ bèńnɛ́ kɛ dèè, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní dibɑnni. 
\v 5 Bɑ́ bɛ̀ ketɛ́ kɛ í ndɑkɛ dɛ kó dibɑnni kpɛti, kɛ̀ yie nkɔ̃tɛ́ o pɑku, kòo tɔùu kɔtɛ o potɑɑ́, 
\v 6 kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ɛ pĩ́ ndɛ kó bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ fɛ̃́ũ nkɛ́ bɛ̀ kùɔ. 
\v 7 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì miɛkɛɛ pɛikɛ kòo tɔ̃ mbɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ kɛ́cɔ́u mbɛ ɛì. 
\v 8 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Mudiì bimu, n yu bɛ̀ mɛ nyí mɑ̀nnɛ̀ kɛ́ mù di. 
\v 9 Kɔtɛnɛ̀ dihɛì miɛkɛ kɛ̀ di yɑ̀ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, dí bɛ̀ yùní kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́di dibɑnni. 
\v 10 Kòo tɔ̃mbɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì miɛkɛ, kɛ́yúní bɛ̀ yɑ̀ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ cɛ̃́nkɛ, bɛsɑ̀ɑ̀bɛ̀ nɛ̀ bɛyɛibɛ, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ píɛ ndibɑnni kó kudieku.
\p
\v 11 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi tɑ kɛ bo yɑ̀ bɛ̀ɛ̀ yo ndibɑnni, kɛ́nsɔ̃́ nhòmɔù dɛ̀ kɔkɛ́ kɛ í dɑ́ɑ́tí dibɑnni kó tiyɑ̀ɑ̀tì okpɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ duɔ́ ntì. 
\v 12 Kòo ò bekɛ kɛ dɔ̀: N nɛ́poo, dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ í dɑ́ɑ́tí dibɑnni kó tiyɑ̀ɑ̀tì? Bɑ́ dɛ kóo nìtì í ntɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì. 
\v 13 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Boúnɛ̀ we kɛ́dootóo ditowɑɑ̀ dibiìnnì miɛkɛ, ò yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ nho nìì. 
\v 14 Kɛ yɛ̃́ Kuyie nyumɛ̀ pɛ́u nwe kɛ tɑ̃ɑ̃tɛ́ sɑ́m̀pɔ́.
\s1 Yesu yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ Sesɑɑ o kpɛrɛ kɛ́duɔ́ Kuyie nku kpɛrɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:13-17 nɛ̀ Duku 20:20-26)
\p
\v 15 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nwɑnti bɛ̀ bo díínnɛ̀ tì Yesu o nɑ́ɑǹtì miɛkɛ kóo pĩ, 
\v 16 kɛ́tɔ̃ mbɛ kɔbɛ mɑbɛ̀ nɛ̀ Edɔti kó fɛnɑfɛ kɔbɛ mɑbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì, ti yɛ̃́mu kɛ dò nhɑ tú wèè nɑ̀ɑ́ ntimɔ́mmɔnti kɛ bɛnkú Kuyie nkó kucɛ weti weti, ɑ í yĩɛ̃̀kù òmɔù bɑ́ kòo tú wè. 
\v 17 Dɛ̀ wenni kɛ dò ntí nyietì dɑ̀mpóò okpɑ̀ɑ̀tì diɛwè wèè bo Odommɑ̀ɑ̀, kɛ̀ ti bɑ́ɑ́ nyietì?
\p
\v 18 Yesu nɛ́ mɛ nyɛ̃́mɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di dɔ́ kɛ́ n díí? 
\v 19 Duɔ́nnɛ̀nní fɛdífɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ di yietì fɛ̀ dɑ̀mpóò kɛ̀ n yɑ̀.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ nfɛdífɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: We nte kufènkù kùù bo fɛ miɛkɛ nɛ̀ diyètìrì dìì wɑ̃̀ri fɛ ĩ́nkɛ̀? 
\v 21 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Sesɑɑ, okpɑ̀ɑ̀tì diɛwè wèè bo Odommu.
\p Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Duɔ́nnɛ̀ Sesɑɑ o kpɛrɛ kɛ́duɔ́ nKuyie nku kpɛrɛ.
\p
\v 22 Bɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di kɛ̀ bɛ̀ɛ cíɛ́tɛ́.
\s1 Dipopuò í bo kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:18-27 nɛ̀ Duku 20:27-40)
\p
\v 23 Dɛ kó diyiè dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ̀ɛ̀ tu mukúkɛ́yɑ̃́ntímù í bo kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: 
\v 24 Okótì, Mɔyiisi kó ikuɔ́ tú kòo nìtì ku kɛ yóu o pokù bɑ́ dɛbirɛ í bo, o nɑntɛ̀ɛ ò tùótɛ́ kòo pɛitɛ́ ibí kɛ̀ ìi sɔɔtɛ́ wèè ku o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 25 Kɛ̀ diyɔ̃fũ̀ɔ̃̀ mɑrì kɔbɛ nɛ́ mbo bɛ̀yiekɛ̀ kòo ketiwèe puokɛ kɛ kú bɑ́ dɛbirɛ í bo kòo nɑntɛ̀ɛ túótɛ́ dɛ kóo kúpokù 
\v 26 kɛ múnkɛɛ kú bɑ́ dɛbirɛ í bo, kɛ̀ bɛ̀ mmɛ nhɔ̃ kɛ yɑ̀ɑ tuɔkɛnɛ̀ oyiénwè. 
\v 27 Kɛ̀ dɛ̀ mboní kòo nitipòkùu kú. 
\v 28 Mukúkɛ́yɑ̃́ntímù yiè bɛ we nyó nte dɛ kóo nitipòkù, bɛmɔu bɛ̀ mɛ nhò puokɛmɛ̀?
\p
\v 29 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di yetɛ́mu di í yɛ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Kuyie nnɑ́ɑǹtì di mɛ nyí bɑntɛ́ ku kó muwɛ̃rímú. 
\v 30 Kɛ yɛ̃́ bɛcíríbɛ̀ bo yɑ̃́ntɛ́ dìì mɔ̀nnì dipopuò í yó mbomɛ̀, bɛ̀ yó ndònnɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ dòmmɛ̀ mmɛ kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ tìì tú mukúkɛ́yɑ̃́ntímù kpɛti di í kɑ̀ɑ ntìì wɑ̃̀rɑɑ̀? Tìì tú: 
\v 32 N tú Kuyie nku ɑ yɛmbɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu bɛ̀ do tũ nkù. Kuyie nyí tú bɛcíríbɛ̀ kɔku, kù tú bɛfòùbɛ̀ kɔku nku.
\p
\v 33 Kɛ̀ ditĩ̀nnìi keè Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀.
\s1 Ikuɔ́ ìì pɛ̃ɛ̃tɛ́ isɔnyi
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:28-34 nɛ̀ Duku 10:25-28)
\p
\v 34 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ yɑ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ í nɑmɛ̀ kɛ tɛ̃̀ńnɛ́ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì, kɛ tíí. 
\v 35 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kóo kótì ndɔ́ kɛ́díí nYesu kóò bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 36 Okótì, ikuɔ́ diɛyì tú ɔ̃̀nyi? 
\v 37 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ndɔ́ ɑ Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu, nɛ̀ ɑ wɛ̃nnì dimɔu nɛ̀ ɑ ciì mmɛmɔu. 
\v 38 Iì tu ikuɔ́ ketiyì ìì dɛu. 
\v 39 Ntɛ itɛì ìì ì dònnɛ̀: Ndɔ́ ɑ kou tɔù ɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí ɑmɑ́ɑ̀. 
\v 40 Mɔyiisi kó ikuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ tì timɔu kó dikũ̀nnì ndi.
\s1 Kirisi tu Dɑfiti yɑɑ̀birɛ ndɛɑ̀?
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:35-37 nɛ̀ Duku 20:41-44)
\p
\v 41 Fɑdisĩɛ̃bɛ mɛ ndɛ̀ tìkúmɛ̀ kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 42 Di yɛ̀mmɛ̀ dò nKirisi tú we nkó dɛyɑɑ̀birɛ? Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀ Dɑfiti.
\p
\v 43 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù do niitɛ́ Dɑfiti kòo nyu Kirisi kɛ tú o Yiɛ̀? Ò nɑ̀ɑ́ ndìì mɔ̀nnì kɛ tú: 
\v 44 N Yiɛ̀ nKuyie nnɑ̀kɛ́mu n Yiɛ̀ nkɛ yĩ: Nkɑri m bɑkù yoú kɛ̀ n yɑ̀ɑ dɑ duɔ́nnɛ̀ ɑ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɑ̀ɑ bɛ̀ cùùti. 
\v 45 Kɛ̀ Dɑfiti do ò yu kɛ tú o Yiɛ̀, nho Yiɛ̀ mbo yĩ́mɛ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ntú o yɑɑ̀birɛ?
\p
\v 46 Bɑ́ òmɔù í nnɑ kóò tɛ̃̀ńnɛ́. Nɛ̀ dɛ yiè òmɔù tɛ̃́nkɛ í ndɑ̀ɑ́tí kóò bekɛ tìmɑtì.
\c 23
\s1 Yesu kpɑnnɛ̀mɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:38-39 nɛ̀ Duku 11:43, 46, 20:45-46)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛɛ̀ dò nkɛ́mbɛnkú Mɔyiisi kó ikuɔ́. 
\v 3 Nyíénnɛ̀ kɛ dɔɔri bɛ̀ di nɑ́ɑ́ ntì, di nɛ́ bɑ́ ntũ mbɛ kó mɛborimɛ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ di nɑ́ɑ́ ntì bɛ̀ í ti ndɔɔri. 
\v 4 Bɛ̀ bou yɛtuɔ cɛ̃́ɛ̃̀yɛ̀ nyɛ kɛ touǹko bɛnìtìbɛ̀, bɛ̀ nɛ́ í bɛ̀ teénnɛ̀ bɑ́ sɑ́m̀pɔ́ kɛ̀ bɛ̀ bo yɛ̀ tɔ. 
\v 5 Bɛ̀ ɔ̃ ndɔɔri bɛ kpɛrɛ dɛmɔu kɛ dɔ́ bɛnìtìbɛ̀ bɛɛ̀ bɛ̀ yɑ̀, kɛ yɑ́ntí idukɛ́ diɛyì kɛ ɑ̃ɑ̃̀ yɛnɑ́ɑǹkékɛ̀ dɛ miɛkɛ kɛ ũ bɛ bɑɑ̀, kɛ kpɛ̃nti bɛ yɑɑ̀bòrɛ̀ mɑ̀nkɛ mupɑ̀ɑ̀kómmú okùmù, 
\v 6 kɛ dɔ́ yɛkɑ̀rɛ̀ kètiyɛ̀ yɛbɑɑ mmiɛkɛ nɛ̀ titííntouti miɛkɛ, kɛ dɔ́ bɛ̀ mbɛ̀ dɔú nkɛ bɛ̀ dɛ̀úkùnko yɛkɑ̃̀ɑ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, 
\v 7 kɛ bɛ̀ yu kɛ tú: Okótì, okótì. 
\v 8 Díndi di bɑ́ nyíé nkɛ̀ bɛ̀ ndi yu kɛ tú: Okótì, di kó Okótì bo omɑ́ɑ̀ ndi, dimɔu kɛ̀ di ɛri. 
\v 9 Di bɑ́ nyu òmɔù kɛtenkɛ̀ kiɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ tú di cicɛ, kɛ yɛ̃́ di cicɛ bomɛ̀ omɑ́ɑ̀ ndi wèè bo kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 10 Di bɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ bɛ̀ ndi yu kɛ tú: Onìùtì kɛ yɛ̃́ di kóo nìùtì bomɛ̀ omɑ́ɑ̀ ndi wèè tu Kirisi. 
\v 11 Wèè dɛu di miɛkɛ we ntú bɛtɔbɛ̀ kóo tɔ̃ntì. 
\v 12 Wèè dɛ̀úkùnnɛ omɑ́ɑ̀ bɛ̀ bo ò kɛ̃́kùnnɛ, wèè kɛ̃́kùnnɛ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò dɛ̀úkùnnɛ.
\s1 Yesu do kpɑnnɛ̀mɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:40 nɛ̀ Duku 11:39-42, 44, 52, 20:47)
\p
\v 13 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀! Di pɑɑnko mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bɛnìtìbɛ̀, di í tɑti di mɔ́mmɔmbɛ, di mɛ nyí yóu bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kɛ̀ bɛ̀ bo tɑ.
\p [ 
\v 14 Di bo yɑ̀ dínni Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀! Kɛ yɛ̃́ di fekùmɛ̀ bɛkúpobɛ̀ kpɛrɛ dɛmɔu, nɛ̀ mɛmmɛ kɛ ɔ̃ nhokùnko di bɑ́ɑmmu kɛ̀ dɛ̀ bo ndò ndi wetí, Kuyie mbo di potɛ́ kɛ̀ dɛ̀ nyóù mmɛdiɛ̀.]
\p
\v 15 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀! Díndi bɛ̀ɛ̀ cèntì kɛtenkɛ̀ kɛmɔu nɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkoo kɛ wɑnti kɛ́pɛ́tɛ́ wèè bo tũnnɛ di kó kucɛ, di ò pɛ̀tɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ nɛ́ ò sĩ̀nkùnnɛ kòo di pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ́mmɑ̀nnɛ̀ kɛ́tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmiɛkɛ di tɑti mù.
\p
\v 16 Di bo yɑ̀ díndi tiyũ̀ɔ̃̀ntì tìì dɔ́ kɛ́niitɛ́ bɛnìtìbɛ̀! Díndi tú kòò mɔù yu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yètìrì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ kɛ yɛ̃ nhò bo dɔɔ̀ tì, kɛ í tì dɔ̀ɔ̀, dɛ kpɛti í bo, kòò mɛ nyu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó mɛsɔɔ nyètìrì ndi ò dò nkɛ́ tì dɔ̀ɔ̀mu. 
\v 17 Tiyɛìntì, tiyũ̀ɔ̃̀ntì díndi, ɔ̃̀ndɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ dɛtɛrɛ̀ mɛsɔɔ nɑɑ kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ mɛ̀ wèńkùnko? 
\v 18 Kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ tú: Kòò mɔù yu diwũɔ̃tɔ̀nnì yètìrì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ dɛ kpɛti í bo, kòò mɛ nyu dipɑ̃nnì bɛ̀ pɑ̃ dì Kuyie ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ ò dò nkɛ́dɔɔ̀mu ò yu kɛ yɛ̃ nhò bo dɔɔ̀ tì. 
\v 19 Díndi tiyũ̀ɔ̃̀ntì ɔ̃̀ndɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ dɛtɛrɛ̀? Dipɑ̃nnɑ̀ɑ kɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì dìì wénkùnko dipɑ̃nnì? 
\v 20 Kɛ̀ wèè yu diwũɔ̃tɔ̀nnì yètìrì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ ò yu nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo dɛ̀ndɛ di ĩ́nkɛ̀. 
\v 21 Wèè yu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yètìrì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ ò pɑ̀rìkɛ̀nɛ̀ Kuyie nku kùù ɑ̃ dɛ miɛkɛ. 
\v 22 Kɛ̀ wèè yu kɛĩ́nkɛ̀ yètìrì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ ò pɑ̀rìkɛ̀nɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì ndi nɛ̀ Kuyie nkùù kɑ̀ri di ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 23 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀! Bɛ̀ɛ̀ duɔ̀ nKuyie nyikũmbotí imɔu kó mɛyɑɑtimɛ̀ tɛpíítɛ̀, kɛ búútí dɛ̀ɛ̀ tú dɛmɔ́mmɔnnɛ ikuɔ́ miɛkɛ, ɑ bo ndɔɔrimɛ̀ dɛ̀ɛ̀ wenni, kɛ kuɔ̀ nhotɔù mɛsémmɛ̀, kɛ dɔɔri Kuyie ndɔ́ dɛ̀. Dɛɛ̀ do dò nkɛ́ndɔɔri kɛ nɛ́ bɑ́ɑ́ yóu dɛsɔnnɛ. 
\v 24 Tiyũ̀ɔ̃̀ntì díndi tìì dɛ̀ri bɛnìtìbɛ̀, di ɔ̃ɔ̃ cɑ́ɑ́tɛ́ mɛniɛ ndi yɑ̀ɑ̀ bo yɑ̃̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í tɛbìtɛ̀ kɛ nɛ́ níí mɑɑ́nko yòyó.
\p
\v 25 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀! Di ɛirí ibòòkɛ nɛ̀ yɛbɔ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ miɛkɛ nɛ́ píɛ́kɛ́ di yùúkú dɛ̀ nɛ̀ di fèkɛ dɛ̀. 
\v 26 Tiyũ̀ɔ̃̀ntì díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ, ketɛ́nɛ̀ kɛ́hɛitɛ́ ibòòkɛ nɛ̀ yɛbɔ miɛkɛ kɛ̀ dɛ ĩ́nkɛ̀ nɛ́ nɑ kɛ́wenkɛ.
\p
\v 27 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀! Di dònnɛ̀ ifɔ̃ti nyi bɛ̀ bí ì kɛ pɑ nyi ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ i miɛkɛ nɛ́ píɛ́kɛ́ yɛkṹɔ̃̀ nɛ̀ dɛpɑ̃kùrɛ̀. 
\v 28 Kɛ dɔɔri kɛ dò ndi wenni bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ nɛ́ mɔkɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ nɛ̀ mɛyɛi ndi miɛkɛ.
\s1 Yesu kpɑnnɛ̀mɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 11:47-51)
\p
\v 29 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, díndi bɛ̀ɛ̀ mɑɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ fɔ̃ti mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ sɑ̃rì bɛ̀ɛ̀ do dɔɔri Kuyie ndɔ́mɛ̀ bɛ kpɛyi, 
\v 30 kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Kɛ̀ ti do mbo dɛ mɔ̀nnì ti nɑ bɑ́ ńwɛ̃nnɛ́nɛ̀ ti yɛmbɛ̀ kɛ̀ ti kùɔ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀. 
\v 31 Díì nɑ̀ɑ́ ndi mɔ́mmɔmbɛ di túmɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do kùɔ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ kó ibí. 
\v 32 Sɔɔtɛ́nɛ̀ tũnkɛ́ kɛ́deè di yɛmbɛ̀ do ketɛ́ mùù tɔ̃mmú. 
\v 33 Iwɑ̀ɑ̀kɛ díndi! Di bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ kɛ́yentɛ́nɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃! 
\v 34 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n yóó di duɔ́ nKuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ mɛciì nyɛmbɛ̀ nɛ̀ bɛpɑ́tíyĩ́ɛ̃́tíbɛ̀ kɛ̀ dí kuɔ bɛ̀mɑbɛ̀, kɛ́bɑɑkɛ́ bɛtɔbɛ̀ idɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀, kɛ́puotí bɛtɔbɛ̀ yɛdɑ́ di kó titííntouti miɛkɛ, kɛ́ mbɛ̀ bɛ̀ti yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu. 
\v 35 Kɛ̀ dɛ̀ bo yie nkɛ̀ di kùɔ bɛ̀ɛ̀ nìtìbɛ̀ kó tibeéntìi do di yɔ ĩ́nkɛ̀, kɛ́ketɛ́ onitisɑ̀ù Abɛɛri kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Sɑkɑrii Bɑdɑsii kó dɛbirɛ di kùɔ wè Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì dɛ sɑku. 
\v 36 Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ dɛ kó tibeéntì doti di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ yɔ ĩ́nkɛ̀ nkɛ.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ Sedisɑdɛmmu kó mupɔ̀mmù kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Duku 13:34-35)
\p
\v 37 Sedisɑdɛmmu kɔbɛ díndi bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kɛ buɔti yɛtɑ̃́rɛ̀ ku kó bɛtɔ̃mbɛ̀ kù di duɔ̀nní bɛ̀ kɛ bɛ̀ kɔ̀ù, kucɛ mɛ̀dɛ ndi n dɔ́mɛ̀ kɛ di tíínní tɛkotɛ ɔ̃ɔ̃ tíí mmɛ̀ɛ̀ botí tɛ bí kɛ́okɛ bɑ́ di í yie. 
\v 38 Di ɛì bo pɔntɛ kɛ́nɑɑ́ ndidobonnì. 
\v 39 Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ di tɛ̃́nkɛ í yó n yɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú di bo yĩ́ dìì yiè mɛsɑ̀ɑ̀ ní mbonɛ̀ wèè kèríní nɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó diyètìrì.
\c 24
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó mupɔ̀mmù nɛ̀ kutenkù kó mudeèmù kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:1-2 nɛ̀ Duku 21:5-6)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu yɛ̀nní Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nyiti kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní kóò bɛnkɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑɑ́ kɛ wenni mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di wúó ntɛ̀ mɑɑ́ kɛ dòmmɑ̀ɑ̀? N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, ditɑ̃́rì mɑrì í yó nkpɑɑ́ kɛ nɔ́nkɛ́ ditɛrì ĩ́nkɛ̀, dɛmɔu dɛ̀ bo duó. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu dekɛ kɛ́nkɑri Odìfíè tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ dekoo kóò bekɛ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ dɔ̀: Tí nɑ́kɛ́ dɛ yóó tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì nɛ̀ ti yóó yɑ̀ dɛ̀ kɛ́bɑntɛ́ kɛ dò nhɑ wɛ̃tiní, kɛ̀ kutenkù kó mudeèmù tɔ̀ɔ́nní.
\p
\v 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Nyɛ̃́nɛ̀ kòò mɔù bɑ́ɑ́ di soutɛ́. 
\v 5 Kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u yó nkɔrìnímɛ̀ kɛ soú nkɛ tú bɛ̀ tu Kirisi kɛ́soutɛ́ kusṹkù. 
\v 6 Di yóó keèmu bɛ̀ nɑ̀ɑ́mmɛ̀ mudoò kpɛ́í nɛ̀ mu kó kutoweku, kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́ nkɛ yɛ̃́ dɛ̀ dòmmɛ̀ kɛ́tuɔkɛnímu, dɛ̀ nɛ́ mu nyí yó ntú kumɑ̀nku. 
\v 7 Ku mbotí bo ítɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ kutɛkù kɛ̀ dikpɑ̀ɑ̀tìyuu dii nyítɛ́ kɛ́kpɑnnɛ̀ ditɛrì, kɛ̀ yɛkòbɛ̀ɛ tɑnní kɛ̀ kɛtenkɛ̀ ńhɑu. 
\v 8 Dɛ̀ bo ndò kupɛitɛ́yonku ɔ̃ɔ̃ ketɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí onitipòkù.
\p
\v 9 Bɛ̀ bo di fɛ̃́ũ nkɛ́ di kuɔ, kɛ̀ ibotí imɔu ndi níí ndi tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ. 
\v 10 Nɛ̀ dɛ kpɛ́í bɛsṹkùbɛ̀ bo yɛ̃̀ nKuyie, kɛ́nfiiti bɛtɔbɛ̀ kɛ bɛ̀ kɔ̀ù, kɛ̀ bɛ̀ nníí mbɛtɔbɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ ɑ̃nnɛ́ kɛ́ntú bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kɛ́soutɛ́ kusṹkù. 
\v 12 Kɛ̀ mɛyɛi ndɛukɛ, kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ kó mɛdɔ́kùmɛ̀ɛ yɑɑtɛ. 
\v 13 Wèè bo nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ́tuɔkɛ kumɑ̀nku Kuyie mbo ò dɛɛtɛ́. 
\v 14 Bɛ̀ bo nɑ́kɛ́ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti kutenkù kumɔu kɛ̀ ibotíi tì kèè, kɛ̀ kutenkù nɛ́ deè.
\s1 Bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ Kirisi tekùbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:14-23 nɛ̀ Duku 21:20-24)
\p
\v 15 Kɛ̀ di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì isɔkɛ ìì duɔ̀ mmɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀, Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Dɑnniyɛɛri do nɑ̀kɛ́ ìì kpɛ́í, kɛ̀ ì bo ikuɔ́ dieku, wèè kɑ̀ɑ̀ nwèe dɔɔ̀ mɛyɔɔ̀mmɛ̀ nɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 16 Kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ mbɛ̀ɛ̀ bo Sudee kó kɛtenkɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́dekɛ yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ wèè bo kudɑ̀nkù, ò bɑ́ɑ́ cútɛ́ní kudieku kɛ bo túótɛ́ o kpɛrɛ. 
\v 18 Kɛ̀ wèè bo kupɑku ò bɑ́ɑ́ kò nkɛ bo túótɛ́ o yɑɑ̀bòrì. 
\v 19 Dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ pùó nnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tɔ ibí dɛ kó yɛwe. 
\v 20 Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie nkɛ̀ dɛ̀ bɑ́ɑ́ tuɔkɛní diyɔ̃ɔ̃̀ miɛkɛ, yoo tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 21 Kɛ yɛ̃́ dɛ kó yɛwe mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ yó ndɛumɛ̀ mɛdiɛ̀, mɛ kó kubotí mu nyí ɑ̃nnɛ́ nɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kutenkù, mɛ̀ mɛ nyí kpɑɑ́ kɛ bo ɑ̃nnɛ́ bìtì. 
\v 22 Kɛ̀ Kuyie ndo í yɑ̀ɑ̀tɛ dɛ kó yɛwe òmɔù nɑ bɑ́ɑ́ yentɛ́. Ku kɔbɛ kù tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ bɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ kù yɛ̀ yɑ̀ɑ̀tɛ.
\p
\v 23 Kòò mɔù di nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Kirisi bo diɛ nyoo ciɛ, di bɑ́ɑ́ tì yie. 
\v 24 Kɛ yɛ̃́ Kirisi tekùbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yó ntú bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ yóó ɑ̃nnɛ́mɛ̀ kɛ́ndɔɔri tidiɛtì nɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ cɑ̀nnɛ̀, kɛ dɔ́ kɛ́soutɛ́ bɑ́ nɛ̀ Kuyie ntɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀. 
\v 25 N ti ndi nɑ̀kɛ́mu kɛ̀ dɛ̀ mu nyí tùɔkɛní.
\p
\v 26 Kɛ̀ bɛ̀ di nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Ò bo dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ di bɑ́ɑ́ kɔtɛ, kɛ̀ bɛ̀ mɛ ndi nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Ò sɔ̀ri ciɛ nkudieku miɛkɛ, di bɑ́ɑ́ tì yie. 
\v 27 Fɛtɑɑfɛ̀ ɔ̃ɔ̃ míítɛ́ mɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ dì tɑɑ̀ kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɔbɛɛ yɑ̀ kuwenniku, Onìtìbirɛ wɛ̃timù yó mmɛ ndò. 
\v 28 Dɛcírɛ̀ duɔ́ dɛ̀ timɑncòntì yóó dɛ ntíí.
\s1 Yesu bo nwɛ̃tinímɛ̀ o kɔbɛ kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:24-27 nɛ̀ Duku 21:25-28)
\p
\v 29 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ bo pɛ̃ɛ̃tóomɛ̀ kɛ̀ diyiè sɔutɛ́, bɑ́ otɑ̃̀nkù tɛ̃́nkɛ bɑ́ mpɛ́ì, kɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ nduòní, kɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ diɛsìi sɑ̃ntɛ̀. 
\v 30 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Onìtìbirɛ kó mɛbɛnkùmɛ̀ɛ feitɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kɛtenkɛ̀ kó ibotí imɔuu mɛ̀ yɑ̀ kɛ́tiitɛ́ yɛdɑbùò, kɛ́yɑ̀ Onìtìbirɛ kɛ̀ dɛ̀ cutiní yɛwɛtɛ̀ miɛkɛ nɛ̀ muwɛ̃rímú diɛmù nɛ̀ tikpetì. 
\v 31 Kɛ̀ ditɑ̃tɛheùu kuɔ́ mmɛdiɛ̀ nkòo tɔ̃ nKuyie ntɔ̃rɛ̀ itemmɑ̀nkɛ imɔu kɛ̀ yɛ̀ɛ tíí nhò tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀.
\s1 Mutie bɛ̀ tu mù fìkíè mu kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:28-31 nɛ̀ Duku 21:29-33)
\p
\v 32 Wéntɛ́nɛ̀ fìkíè kó mutie kó mɛborimɛ, mù bitɛ́ dìì mɔ̀nnì ndi bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ bɑntɛ́mɛ̀ kɛ dò ndiyɔ̃ɔ̃̀ tɔ̀ɔ́nní. 
\v 33 Mɛɛ̀ botí nku kɛ̀ di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì dɛndɛ kó dimɑ̀ɑ̀, di bɑntɛ́ kɛ dò nhOnìtìbirɛ tɔ̀ɔ́nnímu kɛ bo dibòrì. 
\v 34 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fòù di mmɔ̀nnì bɛ̀ í yóó kú bɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ mu nyí tùɔ̀kɛní. 
\v 35 Kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ dɛ̀ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́, n nɑ́ɑǹtì mɛ mbɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bìtì.
\s1 Kuyie nkuù mɑ́ɑ̀ yɛ̃́ Yesu wɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 13:32-37 nɛ̀ Duku 17:26-30, 34-36)
\p
\v 36 Òmɔù í yɛ̃́ diyiè yoo dimɔ̀nnì ò wɛ̃tiní dì, bɑ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, bɑ́ Kuyie mBirɛ. Kuyie nkuù mɑ́ɑ̀ yɛ̃́ dɛ kó dimɔ̀nnì. 
\v 37 Dɛ̀ɛ̀ do dɔ̀ɔ̀ Nɔwee kó dimɔ̀nnì, dɛɛ̀ yóó dɔ̀ɔ̀ Onìtìbirɛ bo nwɛ̃tinímɛ̀. 
\v 38 Bɛnìtìbɛ̀ do yommu kɛ yɔ̃̀, kɛ puokú kɛ puoǹko bɛ bí, kɛ̀ Nɔwee yɑ̀ɑ tɑnɛ̀ bɑ̀tóò miɛkɛ, kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ diɛfɛ̀ɛ tuɔkɛní. 
\v 39 Bɛ̀ do í yĩɛ̃̀kù tìmɑtì, kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ diɛfɛ̀ yɑ̀ɑ tuɔkɛní kɛ́ bɛ̀ pɔ̃ntɛ́nɛ̀ bɛmɔu. Dɛ̀ yó mmɛ ndò Onìtìbirɛ bo nwɛ̃tinímɛ̀. 
\v 40 Bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo nwɛ̃ nkɛ kúútí, kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ òmɑ́ɑ̀ kɛ́yóu otɔù. 
\v 41 Bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo nwɛ̃ nkɛ nɑɑ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ òmɔù kɛ́yóu otɔù. 
\v 42 Ndɑkɛnɛ̀ tũnkɛ́ kɛ yɛ̃́ di í yɛ̃́mɛ̀ di Yiɛ̀ nwɛ̃tiní dìì yiè. 
\v 43 Di yɛ̃́mu kɛ dò nkɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nyɛ̃́ oyúòkù kɔ̀riní kɛ̀ɛ̀ yènkɛ̀ ò bɑ́ɑ́ yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́ kòo yúókùu pɔntɛ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ cɑ̀ù. 
\v 44 Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ nwɑ̃kɛ́nɛ̀ kɛ yɛ̃́ di í yɛ̃́mɛ̀ Onìtìbirɛ wɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì.
\s1 Otɔ̃ntì bɛ̀ bɑ̀nnɛ wè bɛtɔ̃mbɛ̀ tɔbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 12:41-48)
\p
\v 45 Dí ndònnɛ̀ otɔ̃ntì wèè dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀ɛ̀ wenni kɛ ciì, bɛ̀ bɑ̀nnɛ wè bɛtɔ̃mbɛ̀ kòò bo mbɛ̀ duɔ̀ mmudiì ò dò nkɛ́ mmù mbɛ̀ duɔ̀ ndìì mɔ̀nnì. 
\v 46 Dɛ̀ bo nɑrikɛ otɔ̃ntì wèè yiɛ̀ mbo nwɛ̃tiní kɛ sɔ̃́ nhò pĩ nho tɔ̃mmú. 
\v 47 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, dɛ kóo tɔ̃ntì yiɛ̀ mbo ò bɑ̀nnɛ o kpɑ̀tì timɔu. 
\v 48 Kɛ̀ dɛ kóo tɔ̃ntì mɛ ntú oyɛiwe ò bo yĩ́ o yiɛ̀ nyí wɛ̃tiní mɛcɑ̃ɑ̃, 
\v 49 kɛ́mpuotì bɛtɔ̃mbɛ̀, kɛ́nɛinɛ̀ tinɑɑ̀yɑ̃̀ɑ̃̀tì kɛ̀ bɛ̀ ńyo nkɛ yɔ̃̀ mmɛnɑɑ̀. 
\v 50 Dɛ kóo tɔ̃ntì yiɛ̀ mbo wɛ̃tɛní ò í ò bɑ̀ɑ dìì yiè, ò í dɑkɛ dìì mɔ̀nnì, 
\v 51 kɛ́puotí dɛ kóo tɔ̃ntì mɛdiɛ̀, kóò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀, ò yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ nho nìì.
\c 25
\s1 Bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ tɛpíítɛ̀ kó mɛdonnimɛ̀
\p
\v 1 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bo ndònnɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ tɛpíítɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do tùótɛ́ bɛ fitíyì kɛ́nkɔri kɛ bo co bɛ dɔù. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀nùmmù tu tiyɛìntì kɛ̀ bɛ̀nùmmù ciì. 
\v 3 Bɛ̀ɛ̀ yɛi nkɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ bɛ fitíyì bɑ́ bɛ̀ í nsùɔ́ mmɛfitíkùɔ̀ nkɛ́ntɔ. 
\v 4 Bɛ̀ɛ̀ ciì kɛ̀ bɛ̀ɛ cũɔ̃́ mɛfìtíkùɔ̀ nkɛ́súɔ́ nkɛ́ntɔ nɛ̀ yɛmɑ́tìdíè. 
\v 5 Bɛ dɔù í ncɑ̃rikɛ kɛ tùɔ̀kɛní kɛ̀ inuɔ mbɛ̀ pĩ nkɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́.
\p
\v 6 Kɛyènkɛ̀ cuokɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Di dɔù tùɔ̀kɛnímu. Kɔtɛnɛ̀ kóò co. 
\v 7 Kɛ̀ bɛɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ɛ entɛ bɛmɔu kɛ́ntũnni bɛ fitíyì. 
\v 8 Bɛ̀ɛ̀ mɛ nyɛi nkɛ̀ bɛ̀ɛ mɔɔ bɛ̀ɛ̀ ciì kɛ dɔ̀: Tí pɑ̃nɛ̀ mɛfìtíkùɔ̀ nsɑ́m̀pɔ́ kɛ̀ ti fitíyì iì dɔ́ kɛ́kú. 
\v 9 Bɛ̀ɛ̀ ciì kɛ̀ bɛ̀ɛ yetɛ kɛ dɔ̀: Mɛ̀ í yó nti sɑ̀nnɛ̀, kɔtɛnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fiiti bɛ borɛ̀ kɛ́dontɛ́. 
\v 10 Bɛ̀ɛ̀ yɛi mbɛ̀ kɔ̀tɛ dìì mɔ̀nnì mɛfìtíkùɔ̀ ndommu, kɛ̀ bɛ dɔùu tuɔkɛní kɛ́túótɛ́ bɛ̀ɛ̀ ciì kɛ bɑ̀ɑ́tí, kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ mupotúòmù kó kudieku, kɛ́kpetínnɛ́ kɛ́pɑ́ɑ́, 
\v 11 kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yɛi, bɛ̀ɛ̀ do kɔ̀tɛ mɛfìtíkùɔ̀ ndommu kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛní kɛ́yú kɛ dɔ̀: Ti yiɛ̀ nti kpetɛ́. 
\v 12 Kòò nɛ́ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ní kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe n yí di yɛ̃́.
\p
\v 13 Ndɑkɛnɛ̀ tũ̀nkɛ kɛ yɛ̃́ di í yɛ̃́mɛ̀ di Yiɛ̀ nwɛ̃tiní dìì yiè yoo dìì mɔ̀nnì.
\s1 Bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Duku 19:11-27)
\p
\v 14 Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ onìtì wèè kɔ̀ri wènwe kupɔ̀ɔ̀kù kɛ yu o kó bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ bɛ̀ totí mɛsɔɔ, 
\v 15 kɛ duɔ́ nhoketiwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnùmmù (500), odɛ́rínwè sikɔu sìdɛ́ (200), otɑ̃ɑ̃́nwè tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100), bɑ́ wè o wɛ̃rímú mɑmɛ̀ kɛ ìtɛ́. 
\v 16 Bɛ̀ duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnùmmù kòo yɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kupotɑɑ́ nkɛ́cɔ̃ntɛ sikɔu sìnùmmù kɛ̀ yɛ̀ɛ wɛ̃nnɛ́ tɛkɔupíítɛ̀ (1000). 
\v 17 Bɛ̀ do duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìdɛ́ kòo mɛ ndɔɔ̀ kɛ́cɔ̃ntɛ sikɔu sìdɛ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ wɛ̃nnɛ́ sikɔu sìnɑ̀ɑ̀ (400). 
\v 18 Bɛ̀ do duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kòo kɔtɛ kɛ́dɑmmú difɔ̃̀tìrì kɛ́ yɛ̀ kũnnɛ́.
\p
\v 19 Kɛ̀ dɛ̀ɛ mɔntɛ kɛ̀ yɛsɔɔwèrɛ̀ yiɛ̀ nkonní kɛ́bekɛ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ̀ dɔ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mù o sɔɔwèrɛ̀. 
\v 20 Bɛ̀ do duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnùmmù kòo kɔtɛní kɛ tɔ tɛkɔupíítɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì ntɛ ɑ do n duɔ́ nyɛ̀ɛ̀ sɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnùmmù, nɛ́ ntɛ sikɔu sìnùmmù tɛsì n cɔ̃ntɛ sì. 
\v 21 Kɛ̀ mɛsɔɔ nyiɛ̀ ndɔ̀: N dɑ pɛ́nsìrì ɑ tú otɔ̃ntì sɑ̀ɑ̀wè nwe wèè wetí dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ miɛkɛ, nɛ̀ dɛ kpɛ́í m bo dɑ duɔ́ ndɛdiɛrɛ̀, kɔtɛní kɛ̀ ti ńwɛ̃ nkɛ yo ndiwɛ̀ì. 
\v 22 Bɛ̀ duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìdɛ́ kòo kɔtɛní kɛ tɔ yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnɑ̀ɑ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, ǹtɛ ɑ do n duɔ́ nyɛ̀ɛ̀ sɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìdɛ́, nɛ́ ntɛ sikɔu sìdɛ́ tɛsì n cɔ̃ntɛ sì. 
\v 23 Kɛ̀ mɛsɔɔ nyiɛ̀ ndɔ̀: N dɑ pɛ́nsìrì ɑ tú otɔ̃ntì sɑ̀ɑ̀wè nwe, wèè wetí dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ miɛkɛ, nɛ̀ dɛ kpɛ́í m bo dɑ duɔ́ ndɛdiɛrɛ̀, kɔtɛní kɛ̀ tí ńwɛ̃ kɛ yo ndiwɛ̀ì. 
\v 24 Bɛ̀ duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ tɛkɔ̀ùtɛ̀ kòo kɔtɛní kɛ dɔ̀: Okótì n sòò yɛ̃́mu ɑ yóùmɛ̀, kɛ dɛì tidiitì ɑ í buɔtí tì, kɛ kou ɑ í ye ntì. 
\v 25 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ ni mpĩ nkɛ̀ n dɑmmú difɔ̃̀tìrì kɛ yɛ̀ kũnnɛ́, nto ɑ sɔɔwèrɛ̀. 
\v 26 Kɛ̀ mɛsɔɔ nyiɛ̀ nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nhotɔ̃ntì yɛiwe, kutɔ̃nnɛ́díékù, ɑ tú n dɛì tidiitì n yí buɔtí tì kɛ kou n yí ye ntì, 
\v 27 ɑ tũ nnɛ́ nɑ nhɑ̃nnɛ́ n sɔɔ tɛdítícĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ n nɑ nwɛ̃tiní kɛ tùótɛ́ n sɔɔ nɛ̀ mɛ̀ pɛitɛ́ mɛ̀. 
\v 28 Fietɛnɛ̀ n do ò duɔ́ nyɛ̀ɛ̀ sɔɔwèrɛ̀ tɛkɔ̀ùtɛ̀ kɛ́duɔ́ n do duɔ́ nwè yɛsɔɔwèrɛ̀ sikɔu sìnùmmù. 
\v 29 Kɛ yɛ̃́ wèè mɔ̀kɛ bɛ̀ yóó we nyíɛ́mɛ̀ kòo dɔkɛ mɔɔtɛ, kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ sɑ́m̀pɔ́ bɛ̀ɛ dɛ̀ fìètɛ. 
\v 30 Dootɛ́nko dɛ kó kutɔ̃nnɛ́díékù ditowɑɑ̀, dibiìnnì miɛkɛ, ò yó nkuɔ̀ ndɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ nho nìì.
\s1 Tibeéntì sɔnti
\p
\v 31 Onìtìbirɛ bo nwɛ̃tiní dìì yiè nɛ̀ dɛ kpetì, kɛ nɛinɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, kɛ kɑri dɛ kpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì ĩ́nkɛ̀. 
\v 32 Kɛ̀ kutenkù kumɔu kó bɛnìtìbɛ̀ɛ tíí nho ììkɛ̀ kòo bɛ̀ bɑ̀tɛ opecɛ̃nti ɔ̃ɔ̃ bɑtɛ mɛ̀ɛ̀ botí ipe nɛ̀ sibɔɔ́. 
\v 33 Kɛ̀ ipe ḿbo o bɑkù yoú kɛ̀ sibɔɔ́ bo kucɑ̃̀nku. 
\v 34 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ bo o bɑkù yoú kɛ dɔ̀: Kɔtɛnní díndi Kuyie ndɔ̀ɔ̀ bɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́di tikpɑ̀tì kù dɔ̀ɔ̀ tì di kpɛ́í nnɛ̀ kutenkù kó mudɔɔ̀rìmù mɔ̀nnì. 
\v 35 Kɛ yɛ̃́ dikònnì do m bomɛ̀ kɛ̀ di m pɑ̃ mudiì kɛ̀ n di, kɛ̀ sinɛ́yɛ̃ĩ nní mbo kɛ̀ di m pɑ̃ mɛniɛ kɛ̀ n yɑ̃̀, kɛ̀ nní ntú opɔ̀ɔ̀ kɛ̀ di n cɔutɛ́. 
\v 36 Kɛ̀ nní nkpɑ tiyɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ di n dɑ́tínnɛ́, kɛ̀ nní mmɔ nkɛ̀ di ndɑkɛ n kpɛ́í, kɛ̀ bɛ̀ nni nkpetí kɛ̀ di kɔrì kɛ n dɔú. 
\v 37 Bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nti dɑ yɑ̀ ɔ̃̀ndɑɑ̀ ndi, kɛ̀ dikònnì dɑ bo kɛ̀ tí dɑ pɑ̃ mudiì kɑ̀ɑ di? Kɛ̀ sinɛ́yɛ̃ĩ ndɑ bo kɛ̀ tí dɑ pɑ̃ mɛniɛ nkɑ̀ɑ yɑ̃̀? 
\v 38 Kɑ̀ɑ ntú opɔ̀ɔ̀ kɛ̀ ti dɑ cɔutɛ́? Kɑ̀ɑ nkpɑ tiyɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ ti dɑ dɑ́tínnɛ́? 
\v 39 Kɑ̀ɑ mmɔ nkɛ̀ tí ndɑkɛ ɑ kpɛ́í? Kɛ̀ bɛ̀ ndɑ kpetí kɛ̀ tí nkɔrì kɛ dɑ dɔú? 
\v 40 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, di dɔɔri dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ n kɔbɛ sɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ, di dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mínwe. 
\v 41 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ bo o bɑkù cɑ̃̀nku kɛ dɔ̀: Fũtɛnɛ̀ m borɛ̀ díndi Kuyie ncɔ̃ɔ̃ bɛ̀, tɑnnɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ, Kuyie ndɔ̀ɔ̀ mù dibɔɔ̀ nɛ̀ di tɔ̃rɛ̀ dɛ kpɛ́í. 
\v 42 Kɛ yɛ̃́ dikònnì do m bomɛ̀ di í nni mpɑ̃ mudiì kɛ̀ n di, kɛ̀ sinɛ́yɛ̃ĩ nní mbo di í nni mpɑ̃ mɛniɛ kɛ̀ n yɑ̃̀. 
\v 43 Kɛ̀ nní nkpɑ tiyɑ̀ɑ̀tì di í n dɑ̀tínnɛ́, kɛ̀ nni ntú opɔ̀ɔ̀ di í nni ncɔutɛ́, kɛ̀ nní mmɔ ndi í ndɑkɛ n kpɛ́í, kɛ̀ bɛ̀ nní nkpetí di í nkɔrì kɛ n dɔú. 
\v 44 Kɛ̀ bɛ̀ɛ o bekɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ ti dɑ yɑ̀ ɔ̃̀ndɑɑ̀ kɛ̀ dikònnì dɑ bo, kɛ̀ sinɛ́yɛ̃ĩ dɑ bo, kɑ̀ɑ tu opɔ̀ɔ̀, kɑ̀ɑ kpɑ tiyɑ̀ɑ̀tì, kɑ̀ɑ mɔ, kɛ̀ ti nɛ́ í ndɑ teennɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ndɑ kpetí kɛ̀ ti í kɔrì kɛ dɑ dɔú. 
\v 45 Dɛ mɔ̀nnì kòo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ́ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í dɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì n kɔbɛ sɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ nkóò mɔù mɛsɑ̀ɑ̀, mínwe di í mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀. 
\v 46 Kɛ̀ bɛmbɛɛ tɑ muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ, bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbo mufòmmu miɛkɛ sɑ̃́ɑ̃̀.
\c 26
\s1 Bɛ̀ dɑ̀kɛmɛ̀ kɛ bo pĩ́ nYesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:1-2 nɛ̀ Duku 22:1-2 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 11:45-53)
\p
\v 1 Yesu dèè dìì mɔ̀nnì o nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Di yɛ̃́mu kɛ dò ndɛ̀ kpɑɑ́ yɛwe yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ diyentɛ́bɑnnii tuɔkɛní, diì miɛkɛ nkɛ bɛ̀ yóó fítɛ́mɛ̀ Onìtìbirɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí.
\p
\v 3 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nyikuɔ́ nìùtì diɛwè Kɑifu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ 
\v 4 kɛ bo yɑ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu nɛ̀ mɛciì nkɛ́kuɔ, 
\v 5 kɛ́nɑ́kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Ti bɑ́ɑ́ ò pĩ ndibɑnni miɛkɛ ti yɑ̀ɑ̀ bo cé ndikpɑ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀.
\s1 Onitipòkù do còúmmɛ̀ Yesu tùdɑ̀ɑ̀rí
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:3-9 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 12:1-8)
\p
\v 6 Kɛ̀ Yesu kɔtɛ Bɛtɑnnii kɛ́mbo Simɔɔ tɛkɔ̀ntɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 7 Bɛ̀ kɑ̀ri dìì mɔ̀nnì kɛ yo nkòo nitipòkù mɔùu tɑroo kɛ tɔ dimɑ́tìdénnì pɛ́írì kɛ̀ tùdɑ̀ɑ̀rí idíítí diɛyì kou píɛ́kɛ́ di miɛkɛ, kòo ò còú nYesu yuu ĩ́nkɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ yonkɛ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kòo cɑkɛ dɛ kóò tùdɑ̀ɑ̀rí? 
\v 9 Ti nɑ bɑ́ nhò fìtɛ́ idíítí pɛ́u kɛ pɑ̃mmú bɛcĩ̀rìbɑ̀ɑ̀?
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu keè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di cɑɑri onitipòkù yɛ̀mmɛ̀? Ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ n kpɛ́í ndɛ̀ wennimu. 
\v 11 Kɛ yɛ̃́ di yó mbonɛ̀mu bɛcĩ̀rìbɛ̀, di mɛ nyí yó nhɑ̃ kɛ m bonɛ̀. 
\v 12 Ò pɑ̃̀nkɛ n còú ntùdɑ̀ɑ̀rí kɛ bo mbɑɑnɛ̀ n kũnnímù mmu. 
\v 13 Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ kutenkù kumɔu bɛ̀ bo nɑ́kɛ́ dɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ bo nɑ́kɛ́ dɛ kóo nitipòkù kpɛ́í nnɛ̀ ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀.
\s1 Sudɑɑsi fìtɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:10-11 nɛ̀ Duku 22:3-6)
\p
\v 14 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛdɛ́bɛ̀ kóò mɔùu kɔtɛ kɛ́yɑ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀, 
\v 15 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ n di pĩ nYesu dí n duɔ́ nyìdɛ?
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑɑ mmɛdítíbii nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kóò duɔ́. 
\v 16 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑsi nwɑɑ̀ dimɔ̀nnì sɑ̀ɑ̀rì ò bo díínnɛ̀ dì kɛ́ bɛ̀ pĩ nYesu.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ wèè yóó ò fìtɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:12-21 nɛ̀ Duku 22:7-14, 21-23 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:21-30)
\p
\v 17 Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti bɛ kó dibɑnni yiè kètirì yiè, kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Á dɔ́ ti dɑ bénnɛ́ dɛ diyentɛ́bɑnni kó mudiì? 
\v 18 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Tɑnnɛ̀ dihɛì yie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ mí nhokótì n tú m mɔ̀nnì diì tɔ̀ɔ́nní kɛ̀ n dɔ́ kɛ́di diyentɛ́bɑnni o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ n tɑncɔ́ùmbɛ̀.
\p
\v 19 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ dɔɔ̀ ò bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì kɛ́bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
\p
\v 20 Kuyuoku mɔ̀nnì Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɑri kɛ yo, 
\v 21 kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ di kóò mɔù weè yó n fítɛ́.
\p
\v 22 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀ mbɑ́ wè kòo ò bekɛ kɛ dɔ̀: Mínwɑɑ̀ n Yiɛ̀? 
\v 23 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ wè ti wɛ̃nnɛ́ dibuu, weè yó n fítɛ́. 
\v 24 Onìtìbirɛ yóó kúmu kɛ́ndònnɛ̀ ti wɑ̃̀rimɛ̀ dɛ kpɛ́í, wèè nɛ́ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ ò bo yɑ̀, dɛ yiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ do í ò pɛitɛ́ dɛ̀ nɑ ntɔ̃ũ.
\p
\v 25 Kɛ̀ Sudɑɑsii ò bekɛ kɛ dɔ̀: Mínwɑɑ̀ Okótì? Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A ti mbɛ́i.
\s1 Yesu do dɔúmmɛ̀ Mudisɑ̀ɑ̀mù kó ikuɔ́
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:22-26 nɛ̀ Duku 22:15-20 nɛ̀ 1 Kɔdɛnti 11:23-25)
\p
\v 26 Bɛ̀ yo ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkóò wɛ̀rí kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Cɑ́ɑ́kɛ́nɛ̀, diɛ ndɛ̀ɛ̀ bɛnkú kɛ dò m pɑ̃ n kɔ̃̀ntì di kpɛ́í.
\p
\v 27 Kòo deè kɛ́túótɛ́ fɛbòòfɛ̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ dɔ̀: Yɑ̃̀nɛ̀ dimɔu, 
\v 28 dɛɛ̀ tu n yĩ̀ĩ̀, bɛ̀ yó n kuɔ kɛ̀ mɛ̀ɛ cóú nkusṹkù yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í, Kuyie nyóó tɑunnɛ̀mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kumɑ́ɑ̀. 
\v 29 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe n tɛ̃́nkɛ í yóó yɑ̃̀ fínyĩ̀ kó mɛnɑ̀ɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú ti bo wɛ̃nnɛ́ dìì yiè kɛ́yɑ̃̀ mɛpɑ̀mmɛ̀ n cicɛ kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
\p
\v 30 Bɛ̀ dèntɛ̀ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkó yɛsɑ̃ɑ̃ nkɛ́deè kɛ́dekɛ Odìfíè tɑ̃rì.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yóó ò fìtɛ́mɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:27-31 nɛ̀ Duku 22:31-34 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:36-38)
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɛ nyènkɛ̀ di bo n yóu dimɔu kɛ yɛ̃́ ti wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: M bo kuɔ opecɛ̃nti kɛ̀ ipee cíɛ́tɛ́. 
\v 32 N nɛ́ bo yɑ̃́ntɛ́ dìì mɔ̀nnì m bo niitɛ́ kɛ́ ndi bɑɑ Kɑdidee.
\p
\v 33 Kɛ̀ Piɛrii ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ dɑ yóu bɛmɔu, mí mbɑ́ɑ́ dɑ yóu bìtì. 
\v 34 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe kɛ nyènkɛ̀ tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ pɑ̀rìkɛ̀mu kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́. 
\v 35 Kɛ̀ Piɛrii yetɛ kɛ dɔ̀: Bìtì, bɑ́ kɛ̀ bɛ̀ bo n wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́kuɔ m bɑ́ɑ́ dɑ yetɛ.
\p Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ múnkɛ mɛ ndɔ̀.
\s1 Yesu bɑ̀ńtɛ̀mɛ̀ Kuyie mbɛ̀ yóó ò pĩ nkɛ̀ɛ̀ yènkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:32-42 nɛ̀ Duku 22:39-46)
\p
\v 36 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ dibòrì mɑrì kɛ̀ bɛ̀ dì tu Sɛtisemɑndee, kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Nkɑrinɛ̀ diɛ nkɛ̀ n kɔtɛ kɛ bɑ́ntɛ̀ nKuyie.
\p
\v 37 Kɛ́nɛinɛ̀ Piɛri nɛ̀ Sebedee kó ibí idɛ́, kòo yɛ̀mmɛ̀ ketɛ́ mɛ̀ bo cɑɑ̀rɛ̀mɛ̀, kòo kɔ̃m̀bùɔ̀tì duò. 
\v 38 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yɛ̀mmɛ̀ mɛɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀ mmɔ́mmɔmmɛ kɛ̀ dɛ̀ tontɛ́, nkpɑɑ́nɛ̀ diɛ nkɛ́ nni ńwɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ ti wúó.
\p
\v 39 Kòo dɛ́tóo sɑ́m̀pɔ́, kɛ́nínkú kɛ́sĩ́nnɛ́, kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie nkɛ dɔ̀: N cicɛ kɛ̀ dɛ̀ bo yie fɛ mbòòfɛ̀ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ kɔfɛ n dɛ́tɛ́nɛ̀, dɛ̀ bɑ́ ntú míì mɛ̀ dɔ́, dɛ̀ ntú fɔ̃́ɔ̃̀ mɛ̀ dɔ́.
\p
\v 40 Kɛ́deè kɛ́nwɛ̃tinní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́, kòo nɑ́kɛ́ Piɛri kɛ dɔ̀: Di í nɑ kɛ bo nní nwúónnɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ miɛkɑɑ̀? 
\v 41 Nwúónnɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ, mɛyɛ̀mmɛ̀ dɔ́mu kɛ̀ tikɔ̃̀ntì nɛ́ kpɑ muwɛ̃rímú.
\p
\v 42 Kòo wɛ̃tɛ kucɛ mɛdɛ́rímɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ Kuyie nkɛ tú: N cicɛ kɛ̀ dɛ̀ í yóó yie nkɛ̀ fɛ mbòòfɛ̀ mɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ kɔfɛ n dɛ́tɛ́nɛ̀ ɑ dɔ́mɛ̀ɛ dɔɔ̀.
\p
\v 43 Kòo nwɛ̃tiní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ sɔ̃́ nyinuɔ mbɛ̀ ɑutɛ́ bɑ́ bɛ̀ í nɑ kɛ bo nwúó nkɛ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́. 
\v 44 Kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́kɛntɛ́ kucɛ mɛtɑ̃ɑ̃́mmɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie kɛ bɑɑ nɑ́ɑ́ nhò do nɑ́ɑ́ ntì, 
\v 45 kɛ́wɛ̃tɛní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di wɛ̃̀tɛ kɛ duɔ́mu kɛ ompuɑ̀? Dimɔ̀nnì tùɔ̀kɛmu kɛ̀ bɛ̀ bo pĩ́ nhOnìtìbirɛ kɛ́duɔ́ mbɛnitiyɛibɛ. 
\v 46 Ítɛ́nɛ̀ kɛ̀ ti kɔtɛ, ntɛnɛ̀ wèè yó n fítɛ́ kɛ tùɔ̀kɛní.
\s1 Bɛ̀ do pĩmmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:43-50 nɛ̀ Duku 22:47-53 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:3-12)
\p
\v 47 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Sudɑɑsi Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔùu tùɔ̀kɛní, kɛ nɛínɛ̀ ditĩ̀nnì ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ bɛ̀ tɔ̃nní dì, kɛ̀ dì tɔ yɛse nɛ̀ yɛdùrɛ̀. 
\v 48 Kɛ sɔ̃́ nSudɑɑsi nɑ̀kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ tú kòò dɔu nwè koò ɔrí, bɛ̀ɛ bɑntɛ́ kɛ dò nweǹwe kóò pĩ. 
\v 49 Ò tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì Yesu borɛ̀ kóò dɔu nkɛ dɔ̀: Okótì, ɑ kpeńnɑ̀ɑ̀!
\p Kóò ɔrí. 
\v 50 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N nɛ́poo, ɑ kɔ̀tɛní kɛ dɔ́ kɛ́dɔɔ̀ tì, dɔɔ̀ tì.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ditĩ̀nnìi munnɛ́ní kóò pĩ. 
\v 51 Mɛm̀mɛ bɛ̀ɛ̀ do nɛínɛ̀ Yesu bɛ kóò mɔù nɔ̀tɛmɛ̀ disiè kɛ́hɛí nkɛ́dɑtɛ ikuɔ́ nìùtì diɛwè kóo tɔ̃ntì toò. 
\v 52 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Nɔnnɛ ɑ siè, bɛ̀ɛ̀ kpɑ̀nnɛ yɛse bɛ̀ yóó kúnɛ̀ yɛse nyɛ. 
\v 53 A í yɛ̃́ kɛ dò n nɑ nnɑ kɛ́bekɛ n cicɛ kòò n duɔnní miɛ mbɑ̀mbɑ̀ nho tɔ̃rɛ̀ sikɔu sikɔuɑɑ̀? 
\v 54 Kɛ̀ m mɛ̀ dɔ̀ɔ̀, dɛ̀ nɛ́ yĩ́mɛ kɛ́dɔɔ̀ tì wɑ̃̀ri kɛ yɛ̃ ndɛ̀ɛ dɔɔ̀mɛ̀?
\p
\v 55 Kɛ̀ Yesu deè kɛ́bekɛ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: N tú onitikɔ̀ùtì nwe kɛ̀ di kɔ̀tɛní m borɛ̀ kɛ tɔ yɛse nɛ̀ yɛdùrɑ̀ɑ̀? Nh ɔ̃ mbomu di borɛ̀ yɛwe yɛmɔu kɛ duɔ̀ nyitié Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ bɑ́ di í m pĩ. 
\v 56 Dɛmɔu dɛ̀ tùɔ̀kɛní kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do wɑ̃̀ri tìnti.
\p Dɛ mɔ̀nnì kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛmɔuu ò yóu kɛ́cokɛ́.
\s1 Bɛ̀ bekɛ́nɛ̀mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:53-65 nɛ̀ Duku 22:54-55, 63-71 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:13-14, 19-24)
\p
\v 57 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ Yesu ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ dihɛì yɛmbɛ̀ tìkú dɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè Kɑifu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 58 Kɛ̀ Piɛri ntũ nYesu kɛ díɛtirì kɛ yɑ̀ɑ tɑnnɛ̀nko ikuɔ́ nìùtì diɛwè kó kudɑ̀nkù kɛ́nkɑri tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì borɛ̀ kɛ bo yɑ̀ dɛ̀ yóó dɔɔ̀mɛ̀.
\p
\v 59 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dibeéntĩ̀nnì, kɛ̀ bɛ̀ nwɑnti Yesu nu ndɔ̀ɔ̀ tì, tìì bo nte kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ. 
\v 60 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u nkɔrìní kɛ nɑ́ɑ́ nhò nu ndɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi bɑ́ bɛ tɛtì í mmɑ̀ɑ́, kɛ̀ dɛ̀ mboní kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: 
\v 61 Onìtì yie mbɛ́immu kɛ tú ò bo nɑ kɛ́pɔntɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ mɑɑ́ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti miɛkɛ.
\p
\v 62 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe ítɛ́ kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: A í yóó tɛ̃́nnɛ́ tìmɑtì bɛnìtìbɛ̀ biɛ nyɛ̃ nhɑ dɔ̀ɔ̀ tì ĩ́nkɑ̀ɑ̀?
\p
\v 63 Kɛ̀ Yesu ncĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè dɔ̀: Kuyie mbomu, nɛ̀ kuù kó diyètìrì ndi n dɑ békúmɛ̀ kɛ tú ɑ́ n nɑ́kɛ́ timɔ́mmɔnti, fɔ̃́ɔ̃̀ tu Kirisi Kuyie mbirɑɑ̀? 
\v 64 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ɑ tì mbɛ́i, n nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú di bo yɑ̀ Onìtìbirɛ kɛ̀ dɛ̀ kɑ̀ri Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ mbɑkù yoú, kɛ́ dɛ̀ yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ cutiní nɛ̀ yɛwɛtɛ̀.
\p
\v 65 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe kɛ̃tɛ́ o yɑɑ̀bòrì kɛ dɔ̀: Ò sɑ̃̀ɑ̃́ nKuyie nku, ti tɛ̃́nkɛ í dò nkɛ́mbɑɑ wèè bo nɑ́kɛ́ ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi. Di kèèmu di mɔ́mmɔmbɛ ò sɑ̃̀ɑ̃́mmɛ̀ Kuyie, di yɛ̀mmɛ̀ dòmmɛ? 
\v 66 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ò dò nkɛ́kuɔmu.
\p
\v 67 Kɛ̀ bɛ̀ nsuu o ììkɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũtì koò dukù yɛnɑcɛ̀kuutɛ, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ ò bèmmu kɛ tú: 
\v 68 Fɔ̃́ nKirisi nɑ́kɛ́ wèè dɑ potɛ́.
\s1 Piɛri do pɑ̀rìkɛ̀mɛ̀ kɛ dɔ̀ ò í yɛ̃́ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 14:66-72 nɛ̀ Duku 22:56-62 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:15-18, 25-27)
\p
\v 69 Kɛ̀ Piɛri bɑɑ nkɑri kudɑ̀nkù miɛkɛ, kòo nitipotɔ̃ntì mɔùu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A múnkɛ do nɛínɛ̀mu Yesu Nɑnsɑrɛti kou.
\p
\v 70 Kɛ̀ Piɛrii pɑrìkɛ̀ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ ɑ dɔ́ kɛ n nɑ́kɛ́ tì.
\p
\v 71 Kɛ́ítɛ́ kɛ́nyɛtì, kòo nitipòkù tɔùu ò yɑ̀, kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ dɔ̀: Onìtì yie mmúnkɛ do nɛínɛ̀mu Yesu Nɑnsɑrɛti kou.
\p
\v 72 Kɛ̀ Piɛri tó yetɛ kɛ́pɑrìkɛ̀ kɛ dɔ̀: Bìtì, n yí yɛ̃́ dɛ kóo nìtì!
\p
\v 73 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ sɑ́m̀pɔ́, bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Piɛri kɛ dɔ̀: A mɛ̀nkɛ tú Kɑdidee kou nwe, ti bɑntɛ́mu ɑ nɑ́ɑǹtì. 
\v 74 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii dɔ̀kɛ yíɛ́ kɛ́pɑrìkɛ̀ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ dɛ kóo nìtì.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ tɛkotɛɛ kuɔ́. 
\v 75 Kɛ̀ Piɛrii dentɛní Yesu do ò nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: Tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ pɑ̀rìkɛ̀ kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́. Kɛ̀ Piɛri yɛ̀ kɛ́nkuɔ̀ mmɛdiɛ̀.
\c 27
\s1 Bɛ̀ do dɑ̀kɛmɛ̀ kɛ bo kuɔ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:1 nɛ̀ Duku 23:1-2 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:28-32)
\p
\v 1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí ndikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ́dɑkɛ kɛ bo kuɔ Yesu, 
\v 2 kóò boú kɛ́kɔtɛ kɛ́duɔ́ mPidɑti Odommu kɔbɛ kóò kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀.
\s1 Sudɑɑsi do nùńnɛ́mɛ̀ omɑ́ɑ̀
\r (Wéntɛ́ Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:18-19)
\p
\v 3 Sudɑɑsi wèè fìtɛ́ Yesu ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì bɛ̀ yóó kuɔmɛ̀ Yesu kɛ́demmu mɛdiɛ̀, kɛ tɛ̃́nnɛ́ mɛdítíbii nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 4 N dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɛ kɛ di fìtɛ́nɛ̀ wèè í cɑ̀ɑ̀rɛ̀ mùmɑmù kɛ̀ di bo kuɔ. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti kpɛti í bo, dɛ̀ tú ɑ kpɛti nti. 
\v 5 Kɛ̀ Sudɑɑsii útóo idíítí Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ́yɛ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́núnnɛ́ omɑ́ɑ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ɛ koutɛ́ dɛ kó idíítí kɛ dɔ̀: Ti kó ikuɔ́ í yie nti bo ì ɑ̃nnɛ́mɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó ditɔu miɛkɛ, kɛ yɛ̃́ mukṹṹ nkó idíítí nyimɛ̀.
\p
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃nnɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́, kɛ́ ì tùótɛ́ kɛ́dontɛ́nɛ̀ oyɑɑmɑrì mɔù kó kupɑku kɛ bo nkũrì bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀. 
\v 8 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ bɛ̀ yu dɛ kó kupɑku nɛ̀ yíenní kɛ tú: Mukṹṹ nkó kupɑku. 
\v 9 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔ̀ɔ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Sedemii do nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: Bɛ̀ tùótɛ́ mɛdítíbii nsipísìtɑ̃ɑ̃ti Isidɑyɛɛribɛ do ò tɑɑ́ nyì, 
\v 10 kɛ dontɛ́nɛ̀ oyɑɑmɑrì pɑku kɛ́ndonnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo tì nɑ̀kɛ́mɛ̀.
\s1 Bɛ̀ do kɔ̀tɛnɛ̀mɛ̀ Yesu Pidɑti borɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:2-5 nɛ̀ Duku 23:3-5 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:33-38)
\p
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ Yesu Pidɑti Odommu kɔbɛ kóo kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ borɛ̀ kòo ò bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ tú Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ɑ ti mbɛ́i.
\p
\v 12 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nwɑ́tìrì Yesu, ò mɛ nyí mbɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì. 
\v 13 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Pidɑtii ò bekɛ kɛ dɔ̀: A í yo bɛ̀ tu ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛinɑɑ̀?
\p
\v 14 Bɑ́ Yesu í nhò tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di mɛdiɛ̀.
\s1 Bɛ̀ do fɛ̃́ũmmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:6-15 nɛ̀ Duku 23:13-25 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:39-19:16)
\p
\v 15 Bɑ́ dìì yentɛ́bɑnni kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ do ɔ̃ɔ̃ fĩ́ĩ nkukpetínkù kumɑ́ɑ̀ ndi ditĩ̀nnì yɛ̃ nwèe fĩ́ĩ nkù. 
\v 16 Kɛ sɔ̃́ nkukpetínkù mɑkù bo dikpetíntou kɛ̀ bɛ̀ kù yɛ̃́ bɛmɔu kɛ̀ ku yètìrì tu Bɑrɑbɑɑsi. 
\v 17 Kɛ̀ Pidɑtii bekɛ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: Di dɔ́ n fĩ́ĩ nwe, Bɑrɑbɑɑsɑɑ kɛ̀ Yesu bɛ̀ tú wè Kirisi?
\p
\v 18 Kɛ yɛ̃́ ò do yɛ̃́mɛ̀mu kɛ dò mbɛ̀ pĩ nYesu bɛ miɛkɛ ò pɛ́ì mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ.
\p
\v 19 Kɛ̀ bɛ̀ nkpɑɑ́ kɛ bekù kɛ̀ Pidɑti pokùu tɔ̃nní kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ tɑ onìtì yie nkpɛti ò í cɑ̀ɑ̀rɛ̀ mùmɑmù, kɛ yɛ̃́ nh ɑ̀kɛ́nɛ̀mɛ̀ tidɔùntì kɛyènkɛ̀ kiɛ nho ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 20 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nsukíí bɛnìtìbɛ̀ kɛ tú: Di yĩ bɛ̀ɛ fĩ́ĩ mBɑrɑbɑɑsi kɛ́kuɔ Yesu. 
\v 21 Kɛ̀ Pidɑtii yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɛdɛ́ mɛmmɛ n fĩ́ĩ mbɛ we? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Bɑrɑbɑɑsi! 
\v 22 Kɛ̀ Pidɑtii bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: N nɛ́ bo yĩ́mɛ Yesu bɛ̀ tú wè Kirisi? Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí! 
\v 23 Kɛ̀ Pidɑtii yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Ò dɔ̀ɔ̀ ɔ̃̀mmɛ yɛi? Kɛ̀ bɛ̀ dɔkɛ pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí!
\p
\v 24 Kɛ̀ kutoweku dɔkɛ dɛ́úkú kɛ̀ Pidɑtii bɑntɛ́ ò í yóó nɑmɛ̀ kɛ́dɔɔ̀ tìmɑtì kɛ́yɛ̃ntɛ́ mɛniɛ nkɛ́nitɛ ditĩ̀nnì ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: N yí te onitisɑ̀ù yie nkó mukṹṹ, di kpɛti nti. 
\v 25 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔuu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: O kó kusĩ̀nkù tí do tínti nɛ̀ ti bí.
\p
\v 26 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Pidɑtii fĩ́ĩ mBɑrɑbɑɑsi kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ puotí Yesu yɛdɑ́, kɛ́deè kòo wè mbɛ̀ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ bo ò bɑɑkɛ́.
\s1 Tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì do dɑúmɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:16-20 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:2-3)
\p
\v 27 Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi ò kɔ̀tɛnɛ̀ Pidɑti cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́tíí ndihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntĩ̀nnì dimɔu kóo munnɛ́, 
\v 28 kɛ́dɛitɛ Yesu yɑ̀ɑ̀tì kóò dɑ̀tínnɛ́ diyɑɑ̀bòrì wũɔ̃rì, 
\v 29 kɛ́duɔkɛ ipo kó dipìì kóò òó, kóò pií nho nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kupɑ̀ɑ̀ti kɛ́nnínkú o ììkɛ̀ koò dɑú kɛ tú: A kpeńnɑ̀ɑ̀ Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì!
\p
\v 30 Kɛ suu o ììkɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũtì kɛ puotì o yuu kuhɑ̃ri. 
\v 31 Bɛ̀ ò dɑɑ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ́dɛitɛ o yɑɑ̀bòrì wũɔ̃rì kɛ́wɛ̃tɛ kóò dɑ̀tínnɛ́ o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́nkɔrinɛ̀ kɛ bo bɑɑkɛ́.
\s1 Bɛ̀ bɑɑkɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:21-32 nɛ̀ Duku 22:26-43 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:17-27)
\p
\v 32 Bɛ̀ yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì dihɛì kɛ́conɛ̀ Simɔɔ Sidɛnni ɛì kóo nìtì kóò pĩ̀ńnɛ̀ muwɛ̃rímú kɛ́duɔ́ nkòo tɔ Yesu dɑpɑ̃ɑ̃tí. 
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ dibòrì mɑrì kɛ̀ bɛ̀ dì yu kɛ tú Kodikotɑɑ dɛ̀ɛ̀ tu kuyukɔ̃́ṹ. 
\v 34 Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi ò duɔ́ mmɛniɛ mmɛ̀ɛ̀ kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù kɔ̀ù kuyonku, kɛ̀ Yesu yɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́yetɛ bɑ́ ò í nyɑ̃̀.
\p
\v 35 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀ kɛ́tɑ̃ɑ̃́ tɛ́tɛ́ kɛ́totí o yɑ̀ɑ̀tì, 
\v 36 kɛ́deè kɛ́nkɑri koò bɑ̀ɑ. 
\v 37 Kɛ́wɑ̃ri tɛdɑbɛɛtɛ̀ ĩ́nkɛ̀ mùù kpɛ́í nte kɛ̀ bɛ̀ ò bɑɑkɛ́ kɛ dɔ̀: Yie nweè tu Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì kɛ́dɑnnɛ kudɑpɑ̃ɑ̃tí yómmɛ̀. 
\v 38 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑɑkɛ́nɛ̀ bɛnitikɔ̀ùbɛ mɑbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóo pɛ̀ɛ́nnɛ̀ yie nho bɑkù yoú otɔù kucɑ̃̀nku.
\p
\v 39 Kɛ̀ bɛ̀ ḿpɛ̃nkù koò sɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ bɔkii yɛyɔ kɛ tú: 
\v 40 Fɔ̃́ nwèè sòò yĩ ɑ bo pɔntɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ mɑɑ́ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti miɛkɛ, dɛɛtɛ́ ɑmɑ́ɑ̀! Kɑ̀ɑ tu Kuyie mBirɛ ndɛ, cútɛ́ní kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 41 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ nho dɑú kɛ tú: 
\v 42 A dɛɛtɛ́ bɛtɔbɛ̀ ɑ mɛ nyí nɑ kɛ dɛɛtɛ́ ɑmɑ́ɑ̀, kɑ̀ɑ tu Isidɑyɛɛribɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì nwe, cútɛ́ní kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀ kɛ ti nɛ́ nɑ kɛ́yie nhɑ kpɛti. 
\v 43 A mɛ̀ ndɔ́mɛ̀ Kuyie nku, kɛ̀ kù dɑ dɔ́mu kù tũ ndɑ dɛɛtɛ́ kɛ yɛ̃́ ɑ yɛ̃mmɛ̀ ɑ tú ku Birɛ ndɛ.
\p
\v 44 Bɛ̀ do bɑɑkɛ́ bɛ̀ɛ̀ nitikɔ̀ùbɛ̀ kóò pɛ̀ɛ́nnɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ mmɛ nhò sɑ̃̀ɑ̃́.
\s1 Yesu kumɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:33-41 nɛ̀ Duku 23:44-49 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:28-30)
\p
\v 45 Diyiè còḿmú dìì mɔ̀nnì yɛyɔ kɛ̀ dɛ̀ɛ biitɛ kɛtenkɛ̀ kɛmɔu, kɛ́mbi kɛ yɑ̀ɑ tuɔkɛnɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti. 
\v 46 Tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti mɔ̀nnì, kɛ̀ Yesu kuɔ́ mmɛdiɛ̀ kɛ dɔ̀: Edoyii, Edoyii, dɑmɑsɑbɑtɑnnii! (Dɛ̀ɛ̀ tu Kuyie, Kuyie, dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ n yóu!) 
\v 47 Bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ɛ keè kɛ dɔ̀: Ò yu Edii nwe.
\p
\v 48 Kɛ̀ bɛ kóò mɔùu cokɛ́ kɛ́mɛ́únní disɔ̃̀sṹɔ̃̀ mɛnɛ́yɑ̃ɑ̃ nkɛ́cɔ́ɔ́ nkuhɑ̃ri yómmɛ̀ kɛ́youtoo Yesu koò bo yɑ̃̀. 
\v 49 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ nnɑ́ɑ́ nkɛ tú yóu kɛ̀ ti yɑ̀ kɛ̀ Edii bo kɔtɛní kóò dɛɛtɛ́.
\p
\v 50 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu wɛ̃tɛ kɛ́kuɔ́ mmɛdiɛ̀ nkɛ́tɔ̃tɛ.
\p
\v 51 Kuyɑ̀ɑ̀kù kùù do pi Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ ikuɔ́ nɛntì bo kùù fɑ̃́ɑ̃́ kɛ̀ kùu kɛ̃tɛ́ ku yuu nɛ̀ ku fũ̀ɔ̃̀ní, kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ sɑ̃ntɛ̀ kɛ̀ yɛpèrɛ̀ɛ puɔ. 
\v 52 Kɛ̀ ifɔ̃tii pootɛ kɛ̀ bɛsṹkùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do dɔ́ Kuyie nkɛ ku kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃́ntɛ́, 
\v 53 Yesu yɑ̃̀ńtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tɑ Sedisɑdɛmmu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́uu bɛ yɑ̀.
\p
\v 54 Odommu kɔbɛ kó kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù nɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì tɛtì nɛ̀ tì bɛ̀ do bɑɑ Yesu fɔ̃ti kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ kɛtenkɛ̀ sɑ̃̀ntɛ̀mɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́ kɛ̀ bɛ dɔ̀: Onìtì yie mmɛ̀nkɛ tú Kuyie mBirɛ ndɛ. 
\v 55 Kɛ sɔ̃́ mbɛnitipòbɛ̀ mɑbɛ̀ pɛ́u bɛ̀ɛ̀ do nɛitinɛ̀ Yesu kɛ pĩ́ nho tɔ̃mmú ò bo dìì mɔ̀nnì Kɑdidee kɛ̀ bɛ̀ còḿmú mɛdɛ́timɛ̀ kɛ wúónní. 
\v 56 Bɛɛ̀ kó bɛ̀mɑbɛ̀ tu: Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ kou nɛ̀ Mɑɑri Isɑku nɛ̀ Sosɛfu bɛ yɔ̃ nɛ̀ Sebedee kó ibí yɔ̃.
\s1 Bɛ̀ kũnnɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 15:42-47 nɛ̀ Duku 23:50-56 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:38-42)
\p
\v 57 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ mmɔùu tuɔkɛní kòo yètìrì tu Sosɛfu Adimɑtee ɛì kou, kòo tu Yesu kou. 
\v 58 Kòo kɔtɛ kɛ́mɔɔ dinùù Pidɑti kɛ bo túótɛ́ Yesu, kɛ̀ Pidɑtii duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ wè nhò duɔ́. 
\v 59 Kɛ̀ Sosɛfuu túótɛ́ Yesu kóò pɔ̃ṹ nkuyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀kù, 
\v 60 kóò dɔú wenwe Sosɛfu ò keú kùù fɔ̃ti pɑ̀nkù kɛ bíe nditɑ̃́rì kɛ́poo nkɛ́ítɛ́. 
\v 61 Kɛ̀ Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou nɛ̀ Mɑɑri tɔù kɛ̀ bɛ̀ dɛ̀ bo kɛ kɑri kɛ co kufɔ̃ti.
\s1 Tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì bɑ̀ɑmɛ̀ Yesu fɔ̃ti
\p
\v 62 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ bénnɛ́ dìì yiè tɛom̀pùtɛ̀ kó mudiì kó kukṹnwentóo, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Pidɑti cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 63 Okótì, ti kpɑɑ́ yɛ̃́mu dɛ kó siyɑ́ɑ̀bìsí yiɛ̀ nsòò kpɑɑ́ fòù kɛ nɑ́ɑ́ ntì kɛ tú ò bo kú kɛ yɑ̃́ntɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè. 
\v 64 Duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ mbɑɑ o fɔ̃ti kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti, o tɑncɔ́ùmbɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo sɔri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkóò dɛ̀ìtɛ kɛ́soutɛ́ kɛ dɔ̀: Ò yɑ̃̀ńtɛ́, kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ dɛ kó siyɑ́ɑ̀bìsí bo pɛ̃ɛ̃tɛ́ siketisì.
\p
\v 65 Kɛ̀ Pidɑti dɔ̀: Dɛ̀ wenni, ntɛnɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì, kɔtɛnɛ̀ kɛ́ tì bɑ̀nnɛ kɛ̀ tì mbɑɑ kufɔ̃ti mɛsɑ̀ɑ̀ ndi dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí.
\p
\v 66 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́poo nkufɔ̃ti mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́pɔ̃nnɛ́ kɛ́deè kɛ́bɑnnɛ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì.
\c 28
\s1 Yesu yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 16:1-10 nɛ̀ Duku 24:1-12 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:1-10)
\p
\v 1 Kɛ̀ Sifubɛ kó tɛom̀pùtɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ̀ Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ kou nɛ̀ Mɑɑri tɔù kɛ̀ bɛ̀ nkɔri dìmɑ́ɑ́sì yiè dikṹnweńnì Sifubɛ kóò tɔ̃nketɛ yiè kɛ bo síékɛ́ Yesu fɔ̃ti. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ nyóó dɑɑtɛ kɛ̀ kɛtenkɛ̀ sɑ̃̀ntɛ̀ mɛdiɛ̀, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì cùtɛ́ní kɛ pòòtɛ ditɑ̃́rì kɛ kɑri di ĩ́nkɛ̀, 
\v 3 kɛ pĩnti kɛ dò nfɛtɑɑfɛ̀ ɔ̃ɔ̃ míítɛ́ kɛ̀ dɛ̀ ndòmmɛ̀, kɛ̀ di yɑ̀ɑ̀tì pɛ́ì kɛ dònnɛ̀ tipɑ̀ɑ̀kóntì. 
\v 4 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhɑutɛ́ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì kɛ̀ tì ńkpeutí kɛ duò kɛ dò ntì ku. 
\v 5 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi nɑ́kɛ́ bɛnitipòbɛ̀ kɛ dɔ̀: Díndi bɑ́ nyĩɛ̃̀kù n yɛ̃́mu kɛ dò ndi wɑnti Yesu nwe bɛ̀ sòò bɑɑkɛ́ wè, 
\v 6 kɛ́ndònnɛ̀ ò sòò di nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ dɔ̀ ò bo yɑ̃́ntɛ́, ò yɑ̃̀ńtɛ́mu, ò í bo diɛ, kɔtɛnní kɛ́yɑ̀ ò do duɔ́ dɛ̀, 
\v 7 kɛ́kɔtɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀ ò yɑ̃̀ńtɛ́mu kɛ di niitɛ́nɛ̀ Kɑdidee di yóó kɛ nhò yɑ̀. N do mɔkɛ tìnti kɛ bo di nɑ́kɛ́.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkufɔ̃ti borɛ̀ nɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́, kɛ̀ kuyɛǹnɑɑtí diɛkù wɛ̃̀tɛ kɛ bɛ̀ bo. Kɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́nkɔri kɛ bo nɑ́kɛ́ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, 
\v 9 kɛ́ nyóó dɑɑtɛ kɛ́yɑ̀ Yesu kòò kèríní bɛ ììkɛ̀ kɛ́ bɛ̀ dɔu nkɛ dɔ̀: Di kpeńnɑ̀ɑ̀?
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ nínkóo o ììkɛ̀ kóò dɔu. 
\v 10 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ ndi bo, kɔtɛnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ n tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Kɑdidee bɛ̀ yóó kɛ nni n yɑ̀.
\s1 Bɛ̀ do yɛ̃mmɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ Yesu yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀
\p
\v 11 Kɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́nkũnti, kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì tìì do bɑɑ kufɔ̃ti kɛ̀ ti kó tìmɑtìi kɔtɛ dihɛì miɛkɛ, kɛ́nɑ́kɛ́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀. 
\v 12 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nkɛ́nɑ́kɛ́ kɛ́duɔ́ ntihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì idíítí mɛdiɛ̀, 
\v 13 kɛ dɔ̀: Di yĩ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ sɔ̃́ ndi yɛ̃̀ nkɛ duɔ́ kɛ̀ bɛ̀ ò tùótɛ́. 
\v 14 Kɛ̀ kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ tì kèè kɛ dɔ́ kɛ di pĩ́ nti bo ò bɑ̀ḿmú kòo di yóu.
\p
\v 15 Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi yie mbɛ̀ yɛ̃ mmù, kɛ́cɔutɛ́ idíítí kɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtìi pitɛ́ Sifubɛ cuokɛ̀ kɛ kpɑɑ́ bo nɛ̀ yíenní.
\s1 Yesu do tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 16:14-18 nɛ̀ Duku 24:36-49 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:19-23 Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:6-8)
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ omɑ́ɑ̀ kɔtɛ Kɑdidee kó ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀, Yesu do yɛ̃ mbɛ̀ yóó mɑ́ɑ́ dɛ̀. 
\v 17 Bɛ̀ ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kóò dɔu, bɑ́ nɛ̀ mɛmmɛ bɛ̀mɑbɛ̀ í nyie kɛ dò nYesu nwe. 
\v 18 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie nni nduɔ́mmu muwɛ̃rímú mumɔu kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 19 Kɔtɛnɛ̀ kutenkù kumɔu, kɛ́wɑɑ́ nyibotí imɔu miɛkɛ n kó bɛtũ̀mbɛ̀, kɛ́ m bɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù Cicɛ nɛ̀ dɛbirɛ nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù bɛ yètìrì, 
\v 20 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ̀ bɛ̀ ntũ n di duɔ́ nyìì tié nyimɔu. N yó ndi bonɛ̀mu yɛmɔ̀rɛ̀ yɛmɔu kɛ̀ kutenkù yɑ̀ɑ deènɛ̀.