\id LUK di43.all F{evrier 1999 Parakou B{enin
\ide UTF-8
\h Duku
\toc1 Duku wɑ̃̀rimɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\toc2 Duku
\mt1 Duku wɑ̃̀rimɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\imt1 Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Duku weè wɑ̃̀ri di mpɑ́tíri kɛ̀ dì ti nɑ́ɑ́ nYesu tumɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kóo dɛɛtíwè nɛ̀ kutenkù kumɔu kóo dɛɛtíwè. Duku wɑ̃̀ri o pɑ́tíri kɛ bo bɛnkɛ Yesu dɔ́mɛ̀ mmɛ bɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ Sɑmmɑrii kóo nìtì kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì nɛ̀ kukpɑ̀ɑ̀tìyɛinkù kpɛri nɛ̀ onìtì wèè birɛ do feti kòo wɛ̃tɛ kɛ́ dɛ̀ pɛ̀tɛ́, nɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ do nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛnɑɑcɛ̃mbɛ Yesu kó mupɛitímù kpɛ́í. Duku ti nɑ́ɑ́ nKuyie ndɔ́mɛ̀ mmɛ bɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ nɛ̀ bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀. Kɛ nɑ̀kɛ́ kɛ ĩkú Yesu túmɛ̀ Onìtìbirɛ, dɛɛ̀ te kòo bɑ̀tɛ ò yɑ̀ɑ̀rìbɛ̀ kó ifukɛ kɛ tùɔ̀kɛnɛ̀ Adɑmmu.
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Duku wɑ̃̀rimɛ̀ o pɑ́tíri 1:1-4
\io1 2. Yesu kó mupɛitímù nɛ̀ ò bɑ̀ɑ́tímɛ̀ o tɔ̃mmú kpɛ́í 1:5-4:13
\io1 3. Yesu pĩ mmùù tɔ̃mmú 4:14-19:27
\io1 4. Yesu fɛ̃̀ṹtɛ́mɛ̀ 19:28-23:56
\io1 5. Yesu kumɛ̀ nɛ̀ ò yɑ̃̀ńtɛ́mɛ̀ 24:1-53
\c 1
\s1 Mùù kpɛ́í nte kɛ̀ Duku wɑ̃̀ri di mpɑ́tíri
\p
\v 1 Bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u wɑ̃̀rimu Yesu fòmmu kó tinɑ́ɑǹtì tìì dɔ̀ɔ̀ ti cuokɛ̀, 
\v 2 kɛ tũ̀nnɛ Kuyie nkó bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò yɑ̀ nɛ̀ bɛ nuɔ ndɛ̀ ketɛ́ dìì mɔ̀nnì bɛ̀ tì nɑ̀kɛ́ kɛ̀ tì dòmmɛ̀. 
\v 3 M mɔ́mmuɔ nkɛ̀ m bìékɛ́ weti weti dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí nɛ̀ dɛ̀ ketɛ́ dìì mɔ̀nnì, kɛ sɔ̃́ ndɛ̀ wenni kɛ dò n dɑ wɑ̃̀ri dɛ kó tinɑ́ɑǹtì fɔ̃́ nhokótì Teofiiri. 
\v 4 Kɑ̀ɑ nyɛ̃́ kɛ dò nhɑ yie ntìì nɑ́ɑǹtì tú timɔ́mmɔnti.
\s1 Kuyie ntɔ̃nnì do nɑ̀kɛ́mɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kó mupɛitímù kpɛ́í
\p
\v 5 Edɔti do tú dìì mɔ̀nnì Sudee kóo kpɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɔù bo kòo yètìrì tú Sɑkɑrii, ikuɔ́ nìùtì Abiɑ kó fɛnɑfɛ kou, kòo pokù yètìrì tú Edisɑbɛti, Anɔɔ kó kufuku kou. 
\v 6 Bɛdɛ́ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́mɛ̀, kɛ yíé nKuyie ntɑnnɔ̀ nɛ̀ ku tié nyimɔu. Tìmɑtì í mbo bɛ̀ bo bɛ̀ sɛi ntìì miɛkɛ. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ kòtɛ́ bɛdɛ́ bɑ́ bɛ̀ í mɔkɛ dɛbirɛ kɛ yɛ̃́ Edisɑbɛti do túmɛ̀ tɛhɑ̃ũntɛ.
\p
\v 8 Diyiè mɑrì kɛ̀ Abiɑ kó fɛnɑfɛ kó mɛfitímɛ̀ɛ tuɔkɛ 
\v 9 kɛ́ndònnɛ̀ bɛ̀ do ɔ̃ ndɔɔrimɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ̃ɑ̃́ tɛ́tɛ́ kɛ́tɑ̃ɑ̃tɛ́ Sɑkɑrii kòo tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́ntuɔ̀ ntihúúntì. 
\v 10 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu mbo ditowɑɑ̀, kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie ò tùɔ̀ ndìì mɔ̀nnì tihúúntì. 
\v 11 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi cútɛ́ní kɛ́ncómmú dihúúntɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, di píkù yoú. 
\v 12 Sɑkɑrii di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di mɛdiɛ̀ nkɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhò pĩ. 
\v 13 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi nɑ́kɛ́ Sɑkɑrii kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ dɑ pĩ́ nKuyie ncɔutɛ́mu ɑ bɑ́ɑmmìi, ɑ pokù Edisɑbɛti bo dɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɑ̀ɑ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Isɑ̃ɑ̃. 
\v 14 Diwɛ̀ì bo dɑ pĩ́, nkɑ̀ɑ yɛ̀mmɛ̀ɛ nɑrikɛ mɛdiɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u nyɑ̃nku bɛ̀ ò pɛitɛ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. 
\v 15 Kɛ yɛ̃́ ò yó ntúmɛ̀ Kuyie nkóo nitidiɛwè nwe, ò í yó nyɔ̃ dìfɛ̃́ɛ̃̀ yoo mɛnɑɑ̀ mmɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ muɔ̀. Bɛ̀ bo nyóó ò pɛitɛ́ kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù muù pɑ̃̀nkɛ ò pìɛ́kɛ́. 
\v 16 Weè yóó tɛ̃́nnɛ́ní Isidɑyɛɛribɛ pɛ́u bɛ Yiɛ̀ nKuyie mborɛ̀. 
\v 17 O borimɛ bo nwenni kɛ̀ Kuyie nhò duɔ́ nku Yɑɑ́ nnɛ̀ muwɛ̃rímú Kuyie pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Edii do mɔkɛ mù, kòo wɛ̃tɛ kɛ́nɑ́ríkùnnɛ ibí nɛ̀ i cicɛbɛ̀, kɛ́ceetɛ itookperí yɛmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ mɔɔtɛ mɛyɛ̀mmɛ̀, mɛ̀ɛ̀ bo yie nKuyie kɛ́tũntɛ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbɑɑ ti Yiɛ̀.
\p
\v 18 Kɛ̀ Sɑkɑrii bekɛ Kuyie ntɔ̃nnì kɛ dɔ̀: M bo yĩ́mɛ kɛ́bɑntɛ́ kɛ dɔ̀ ɑ nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nkɛ yɛ̃́ n kòtɛ́mɛ̀ kɛ̀ m pokù kòtɛ́? 
\v 19 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N tú Kɑbiyɛɛri nwe kɛ bo Kuyie mborɛ̀, kɛ̀ kù n tɔ̃nní kɛ̀ m bo dɑ nɑ́kɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì. 
\v 20 A í mɛ ntɑ̃́mɛ̀ kɛ dò ndɛ̀ bo dɔɔ̀, ɑ nɔ́ndɛnfɛ̀ bo dɑri, bɑ́ ɑ bɑ́ nnɔ nkɛ nɑ́ɑ́ nkɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀nɛ̀, kɛ yɛ̃́ dɛ̀ yóó dɔɔ̀mɛ̀mu dɛ mɔ̀nnì bo tuɔkɛ dìì mɔ̀nnì.
\p
\v 21 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ò bɑ̀ɑ ditowɑɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ bɛ̀ di, kɛ̀ bɛ̀ mɔ̀ńtɛ́ dɛ̀ yĩ́mɛ̀ koò ɔɔtɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 22 Ò yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì ò í nnɑ kɛ bo bɛ̀ bɛ́innɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ bɛnkú nɛ̀ sinɔu mɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑntɛ́ kɛ dɔ̀ tìmɑtì tiì ò tùɔ̀kɛní Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ.
\p
\v 23 Sɑkɑrii dèè dìì mɔ̀nnì o tɔ̃mmú Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ́kò nho cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 24 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ sɑ́m̀pɔ́ kòo pokù Edisɑbɛtii púó nkɛ́mmɔkɛ bɛtɑ̃̀ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù kɛ sɔri kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: 
\v 25 Kuyie ndèntɛní n kpɛ́í kɛ n dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ dɛ̀itɛ ifɛi ìì do m bo bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀.
\s1 Kuyie ntɔ̃nnì nɑ̀kɛ́mɛ̀ Yesu kó mupɛitímù kpɛ́í
\p
\v 26 Edisɑbɛti pɔutì mɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì bɛtɑ̃̀ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀kuɔ̀, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nní ku tɔ̃nnì Kɑbiyɛɛri Kɑdidee kó dihɛì mɑrì miɛkɛ, kɛ̀ bɛ̀ dì tu Nɑnsɑrɛti, 
\v 27 dɛsɑpùmbirɛ mɑrɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í yɛ̃́ onitidɔ̀ù dɛ borɛ̀, kɛ̀ dɛ yètìrì tu Mɑɑri, kɛ̀ Sosɛfu, okpɑ̀ɑ̀tì Dɑfiti kó kufuku kou dɛ pɔ̃. 
\v 28 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi tɑ dɛsɑpùmbirɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ dɔ̀: Mɑɑri, diwɛ̀ì ndɑ bo, Kuyie ndɑ bonɛ̀mu kɛ dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mmɛdiɛ̀.
\p
\v 29 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Mɑɑri kòo mɔ́ntɛ́ tìì nɑ́ɑǹtì botí nku. 
\v 30 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi nɑ́kɛ́ Mɑɑri kɛ dɔ̀: A bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, Kuyie nkuù dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 31 A bo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Yesu. 
\v 32 Ò bo ntú onitidiɛwè kɛ̀ bɛ̀ nhò yu kɛ tú Oĩ́nkɛ̀nkpɑ̀ɑ̀tì birɛ, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò duɔ́ nho yɑ̀ɑ̀rì Dɑfiti kó dikpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì. 
\v 33 Ò bo ntú Sɑkɔbu kɔbɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 34 Kɛ̀ Mɑɑrii bekɛ Kuyie ntɔ̃nnì kɛ dɔ̀: Dɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ́dɔɔ̀ m mu nyí mɛ nyɛ̃́mɛ̀ onitidɔ̀ù? 
\v 35 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù bo cútɛ́ní ɑ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Oĩ́nkɛ̀nkpɑ̀ɑ̀tì dɑ dɑ́tínnɛ́ o kó mɛdɛ́ɛ̀, dɛɛ̀ te dɛbirɛ ɑ yóó pɛitɛ́ dɛ̀ í yó mmɔkɛmɛ̀ mɛyɛi, bɛ̀ bo ndɛ̀ yu kɛ tú Kuyie mBirɛ. 
\v 36 Ntɛ ɑ tèbitɛ Edisɑbɛti pùómmɛ̀ o kótì miɛkɛ kɛ bo otɑ̃̀nkù kuɔ́nwè, wenwe bɛ̀ do tú wè tɛhɑ̃ũntɛ. 
\v 37 Kɛ yɛ̃́ dɛ̀mɑrɛ̀ í yóunɛ̀mɛ̀ Kuyie. 
\v 38 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Mɑɑri dɔ̀: N tú Kuyie nkóo tɔ̃ntì nwe, dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kɛ́ndònnɛ̀ ɑ bɛ́immɛ̀.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi ítɛ́.
\s1 Mɑɑri kɔ̀tɛmɛ̀ Edisɑbɛti dɔummu
\p
\v 39 Kɛ̀ Mɑɑrii ítɛ́ kɛ́kɔtɛ Sudee kó dihɛì mɑrì yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkɛ̀, 
\v 40 kɛ́tuɔkɛ kɛ́tɑ Sɑkɑrii cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́dɔu nhEdisɑbɛti. 
\v 41 Kɛ̀ Edisɑbɛtii keè Mɑɑri ò dɔummɛ̀ kɛ̀ dɛbirɛɛ nɑmpɛ o pɔutì miɛkɛ kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu ò píɛ. 
\v 42 Kòo pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie ndɑ dɔ̀ɔ̀mu mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛnitipòbɛ̀ bɛmɔu miɛkɛ, kɛ̀ ku kó mɛsɑ̀ɑ̀ mbonɛ̀ dɛbirɛ ɑ púó ndɛ̀. 
\v 43 N tú we kɛ̀ n Yiɛ̀ nyɔ̃ kɔ̀tɛní n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 44 Kɛ yɛ̃́ n kèè dìì mɔ̀nnì ɑ dɔummu kɛ̀ diwɛ̀ì pĩ ndɛbirɛ m pɔutì miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ nɑmpɛ. 
\v 45 Dɛ̀ ndɑ nɑɑti kɛ yɛ̃́ ɑ yiemmɛ̀ kɛ dò nKuyie ndɑ nɑ̀kɛ́ tì bo dɔɔ̀.
\s1 Mɑɑri kó fɛyɛ̀nfɛ̀
\q1
\v 46 Kɛ̀ Mɑɑrii dentɛ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 N wɛ̃nnì sɑ̃ntímu n Yiɛ̀,
\q1
\v 47 kɛ̀ n yɛ̀mmɛ̀ nɑɑtinɛ̀ Kuyie
\q1 kunku n dɛɛtíwè.
\q1
\v 48 Kɛ yɛ̃́ kù n wèńtɛ́mɛ̀ fɛnɔnsɑ̀ɑ̀fɛ̀,
\q1 mí nku kóo tɔ̃ntì sɑ́m̀pɔ́ù,
\q1 kɛ̀ bɛ̀ bo nni nyu sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ tú diwɛ̀ì yiɛ̀.
\q1
\v 49 Kɛ yɛ̃́ Muwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ nni ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ diɛrɛ̀,
\q1 wenwe wèè yètìrì tú kpɑ mɛyɛi,
\q1
\v 50 kòò kuɔ̀ mmɛsémmɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀ bɛ̀ɛ̀ ò dé,
\q1
\v 51 kɛ yòutɛ o bɑkù nɛ̀ muwɛ̃rímú
\q1 kɛ̀ sifeí yɛmbɛ̀ cìɛ́tɛ́,
\q1
\v 52 kɛ buɔ́ mbɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀
\q1 kɛ íi mbɛcĩ̀rìbɛ̀,
\q1
\v 53 kɛ píɛ ntikpɑ̀tì dikònnì bo bɛ̀,
\q1 kɛ bɛ̀ti tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀ bɛ nɔu sinùmmù,
\q1
\v 54 kɛ kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ ku kó bɛtɔ̃mbɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ,
\q1 kɛ bɛ̀ teennɛ̀,
\q1
\v 55 kɛ́ndònnɛ̀ kù do tì nɑ̀kɛ́mɛ̀ ti cicɛbɛ̀
\q1 nɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kó diyuu ĩ́nkɛ̀
\q1 nɛ̀ o yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀.
\b
\p
\v 56 Mɑɑri do bo mbonɛ̀ Edisɑbɛti kɛ dɔ̀ bɛtɑ̃̀ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ndi kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́kò nho ciɛ.
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kó mupɛitímù
\p
\v 57 Kɛ̀ Edisɑbɛti pɛitɛ́mɔ̀nnìi tuɔkɛ kòo pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ. 
\v 58 Edisɑbɛti pɛɛtitɔbɛ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀mùnkù kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ keè ti Yiɛ̀ nKuyie nhò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ sɑ̀ɑ̀ nkóò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nyɑ̃nku. 
\v 59 Dɛbirɛ yiè niínnì yiè kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ bo dɛ̀ cɑ̃ntɛ́, kɛ́ndɔ́ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sɑkɑrii, dɛ cicɛ yètìrì. 
\v 60 Kòo yɔ̃ yetɛ kɛ dɔ̀: Dɛbirɛ yètìrì yó ntú Isɑ̃ɑ̃ nwe. 
\v 61 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yetɛ kɛ dɔ̀: Òmɔù í bo di nɑɑ̀mùnkù miɛkɛ wèè mɔ̀kɛ dɛ kó diyètìrì.
\p
\v 62 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Sɑkɑrii nɛ̀ tɛnɔ̀ùtɛ̀ kɛ bo yɑ̀ ò dɔ́ o birɛ yètìrì yó ntú mù. 
\v 63 Kɛ̀ Sɑkɑrii bekɛ tɛdɑbɛɛtɛ̀ kɛ́wɑ̃ri kɛ dɔ̀: O yètìrì yó ntú Isɑ̃ɑ̃ nwe. Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu. 
\v 64 Kòo nɔ́ndɛnfɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ dɑtɛ kòo nɑ kɛ́bɛ́i nkɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie. 
\v 65 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mpĩ́ nho cɛ̃pɛɛtitɔbɛ̀ bɛmɔu, kɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtìi pitɛ́, kɛ́tuɔkɛnɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ bo Sudee kó yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 66 Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tì kèè kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Dɛ kó dɛbirɛ sɑ̀ɑ̀ yó ntú we?
\p Kuyie nkó muwɛ̃rímú muù do ò bonɛ̀.
\s1 Sɑkɑrii kó fɛyɛ̀nfɛ̀
\p
\v 67 Kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu píɛ nSɑkɑrii, dɛbirɛ cicɛ kòo nɑ́kɛ́ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì kɛ dɔ̀:
\q1
\v 68 Ti Yiɛ̀ nKuyie tínti Isidɑyɛɛribɛ tũ nkù,
\q1 n dɑ sɑ̃ntímu.
\q1 Fɔ̃́ nwèè teennɛ̀ ɑ nìtìbɛ̀ kɛ bɛ̀ dɛɛtɛ́,
\q1
\v 69 kɛ duɔnní Odɛɛtíwè diɛwè
\q1 ɑ kóo tɔ̃ntì Dɑfiti kó kufuku miɛkɛ,
\q1
\v 70 ɑ pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do ti nɑ̀kɛ́mu nɛ̀ dimɔ̀nnì,
\q1
\v 71 ɑ yóó duɔnnímɛ̀ Odɛɛtíwè,
\q1 kòo ti dɛɛtɛ́nɛ̀ ti kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀,
\q1 kɛ ti pɑtɛnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ti níí.
\q1
\v 72 A dèntɛnímu ɑ kó mɛtɑummɛ̀ sɑ̀ɑ̀mɛ̀ kpɛ́í,
\q1 kɛ kuɔ́ nti cicɛbɛ̀ mɛsémmɛ̀.
\q1
\v 73 A do nɑ̀kɛ́ tìnti ti yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀:
\q1
\v 74 A bo ti dɛɛtɛ́nɛ̀ ti kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀,
\q1 kɛ̀ ti nɑ kɛ́mpĩ́ nhɑ tɔ̃mmú kɛ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù,
\q1
\v 75 kɛ́ndò mpɑ́íí ɑ ììkɛ̀,
\q1 kɛ dɔɔri ɑ dɔ́mɛ̀ ti fòmmu mumɔu miɛkɛ.
\q1
\v 76 Fɔ̃́ m birɛ,
\q1 bɛ̀ bo ndɑ yu kɛ tú
\q1 Oĩ́nkɛ̀nkpɑ̀ɑ̀tì kó tipɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò,
\q1 kɛ yɛ̃́ fɔ̃́ɔ̃̀ yóó niitɛ́mɛ̀ kɛ́tũntɛ ti Yiɛ̀ ncɛ,
\q1
\v 77 kɛ́bɛnkɛ bɛnìtìbɛ̀ ti Yiɛ̀ nyóó bɛ̀ dɛɛtɛ́mɛ̀,
\q1 kɛ́ bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́ mbɛ yɛi.
\q1
\v 78 Nɛ̀ Kuyie nkó mɛsémmɛ̀ diɛmɛ̀ kpɛ́í nkɛ,
\q1 kù ti duɔnnímɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kó kuwenniku,
\q1
\v 79 kɛ̀ kù bo míítɛ́
\q1 bɛ̀ɛ̀ bo mukṹṹ nkó dibiìnnì miɛkɛ,
\q1 kɛ ti tɑnnɛ́ mɛom̀pùmɛ̀ kó kucɛ.
\b
\p
\v 80 Kɛ̀ dɛbirɛ nkótírí kɛ kpénkú Kuyie nkó kucɛ miɛkɛ kɛ́tɑ kɛ́mbo dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ yɑ̀ɑ ketɛ́nɛ̀ o tɔ̃mmú Isidɑyɛɛribɛ cuokɛ̀.
\c 2
\s1 Bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 1:18-25)
\p
\v 1 Sesɑɑ Okusiti do tú dìì mɔ̀nnì okpɑ̀ɑ̀tì, kɛ́ɑ̃nnɛ́ mukɑ̀mmù ketimù o kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu miɛkɛ. 
\v 2 Dɛ kó mukɑ̀mmù ketimù do ɑ̃nnɛ́ Kiriniisi tú dìì mɔ̀nnì ndi kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ Sidii kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ. 
\v 3 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nkɔrì bɑ́ wè o yɛmbɛ̀ ɛì kɛ̀ bɛ̀ wɑ̃̀ũ bɛ yètɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ Sosɛfuu ítɛ́ Nɑnsɑrɛti Kɑdidee tempɛ̃, kɛ́kɔtɛ Dɑfiti kó dihɛì bɛ̀ tú dì Bɛtideɛmmu Sudee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ, kɛ yɛ̃́ ò tumɛ̀ Dɑfiti kó kunɑɑ̀mùnkù kou nwe, 
\v 5 kɛ bo wɑ̃ri o yètìrì kɛ nɛínɛ̀ Mɑɑri o pokù kòò pùó. 
\v 6 Kɛ̀ bɛ̀ mbo Bɛtideɛmmu kɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ɑ tuɔkɛnɛ̀ Mɑɑri bo pɛitɛ́mɛ̀. 
\v 7 Kòo pɛitɛ́ o kóò po, kóò pɔ̃ũ nkuyɑ̀ɑ̀kù kɛ dɔú nyiwũɔ̃ yonnɛ̀ kùù nɛnkù miɛkɛ, kɛ yɛ̃́ bɛmbɛ do í pɛ̀tɛ́mɛ̀ mɛfíè ntɛpɔ̀ɔ̀cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ.
\s1 Kuyie ntɔ̃nnì nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛpecɛ̃mbɛ bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Yesu
\p
\v 8 Kɛ sɔ̃́ mbɛpecɛ̃mbɛ mɑbɛ̀ bo Bɛtideɛmmu kó dɛpɑɑ nkɛyènkɛ̀, kɛ bɑɑ bɛ pe. 
\v 9 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi kɔtoo bɛ borɛ̀, kɛ̀ Kuyie nkó kuwennikuu bɛ̀ fitɛ́ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́. 
\v 10 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnìi bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́, n di tɔní Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì nti tìì yó ntú kubotí kumɔu kó kuyɛǹnɑɑtí. 
\v 11 Bɛ̀ di pɛitɛ́mu yíe Kirisi Odɛɛtíwè, ti Yiɛ̀ nDɑfiti kó dihɛì miɛkɛ. 
\v 12 Ntɛnɛ̀ dɛ̀ɛ̀ yó nte kɛ̀ dí ò bɑntɛ́nɛ̀, di bo yɑ̀ dɛbirɛ kɛ̀ dɛ̀ pũɔ̃́ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́duɔ́ iwũɔ̃ yonnɛ̀ kùù nɛnkù miɛkɛ.
\p
\v 13 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ Kuyie nkó yɛtɔ̃rɛ̀ tɛyɛ̀ɛ cútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ pɛ́u kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì kɛ̀ yɛ̀ nsɑ̃ntí Kuyie nkɛ tú:
\q1
\v 14 Kuyie nyètìrì ndɛu kɛĩ́nkɛ̀ miɛkɛ,
\q1 kɛ̀ ku kó mɛsɑ̀ɑ̀ nní mbonɛ̀ bɛnìtìbɛ̀
\q1 ku dɔ́ bɛ̀ kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀!
\s1 Bɛpecɛ̃mbɛ kɔ̀tɛmɛ̀ kɛ dɔu nYesu
\p
\v 15 Kuyie ntɔ̃rɛ̀ wɛ̃̀tɛ dìì mɔ̀nnì kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛpecɛ̃mbɛɛ nɑ́kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Ti kɔtɛnɛ̀ Bɛtideɛmmu kɛ́yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, ti Yiɛ̀ ntì nɑ̀kɛ́ dɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\p
\v 16 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kɔtɛ kɛ́yɑ̀ Mɑɑri nɛ̀ Sosɛfu nɛ̀ dɛbirɛ kɛ̀ dɛ̀ duɔ́ iwũɔ̃ yonnɛ̀ kùù nɛnkù miɛkɛ. 
\v 17 Bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì dɛbirɛ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ Kuyie ntɔ̃nnì do bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì dɛ kó dɛbirɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kèè bɛpecɛ̃mbɛ nɑ́ɑ́ ntì. 
\v 19 Kɛ̀ Mɑɑri tì ɑ̃ɑ̃̀ o yɛ̀mmɛ̀ kɛ toti o yɛ̀mmɛ̀ ti ĩ́nkɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ bɛpecɛ̃mbɛ nwɛ̃ti kɛ sɑ̃ntí Kuyie nkɛ dɛ́úkùnko ku yètìrì bɛ̀ kèè tì kɛ tì yɑ̀ ti kpɛ́í, nkɛ yɛ̃́ dɛ̀ do dɔ̀ɔ̀mɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí nku.
\s1 Bɛ̀ yúmɛ̀ Yesu o yètìrì
\p
\v 21 Kɛ̀ dɛ̀ɛ tuɔkɛ diyiè niínnì bɛ̀ yóó cɑ̃ntɛ́ dì dɛbirɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ yú kɛ dɔ̀ Yesu, Kuyie ntɔ̃nnì do ò yu dì bɑ́ bɛ̀ mu nyí ò pùó.
\s1 Bɛ̀ bɛnkɛmɛ̀ Yesu Kuyie
\p
\v 22 Mɔyiisi do dɔú nyìì kuɔ́ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì, Sosɛfu nɛ̀ Mɑɑri kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ dɛbirɛ Sedisɑdɛmmu kɛ̀ bo dɛ̀ bɛnkɛ Kuyie kɛ́dɔɔ̀ ikuɔ́ mɛwénkùmɛ̀ kpɛyi, 
\v 23 tì wɑ̃̀rimɛ̀ ikuɔ́ miɛkɛ kɛ tú bɛ̀ níí duɔ́ bɛ̀ɛ̀ tu Mpo bɛ kó dimɑ̀ɑ̀ Kuyie. 
\v 24 Sosɛfu nɛ̀ Mɑɑri kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́dɔɔ̀ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀, kɛ́kuɔ yɛkpɛtìnɔ́nkperɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀ yoo sinɔ́nkpeé mɔ́mmɔnsi sìdɛ́sì.
\p
\v 25 Dɛ̀ do sɔ̃́ nhonìtì mɔù weè bo Sedisɑdɛmmu kòo yètìrì tú Simmɛɔ̃ɔ̃, kòo dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ kɛ dé Kuyie kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù ò pìɛ́kɛ́, kòo bɑ̀ɑ Isidɑyɛɛribɛ kóo dɛɛtíwè. 
\v 26 Kɛ yɛ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù do ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ dɔ̀ ò bo yɑ̀ Kirisi Odɛɛtíwè, Kuyie ntɔ̃nní wè, kɛ nɛ́ nɑ kɛ́kú. 
\v 27 Kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu niitɛ́ Simmɛɔ̃ɔ̃ kòo tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ Yesu yɛmbɛ̀ ò kɔ̀rinní dìì mɔ̀nnì kɛ bo dɔɔ̀ ikuɔ́. 
\v 28 Kɛ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃ cɔutɛ́ dɛbirɛ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ dɔ̀:
\q1
\v 29 N Yiɛ̀ nhɑ do nɑ̀kɛ́ tì dɔ̀ɔ̀mu,
\q1 di mmɔ̀nnì yóu mí ɑ kóo tɔ̃ntì
\q1 kɛ̀ n kú nɛ̀ diwɛ̀ì.
\q1
\v 30 Kɛ yɛ̃́ n yɑ̀mɛ̀ nɛ̀ n nuɔ
\q1 ɑ duɔnní wèè dɛɛtíwè,
\q1
\v 31 ibotí imɔu kpɛ́í nkɛ ɑ ò duɔnnímɛ̀,
\q1
\v 32 weè tú kuwenniku kùù yóó míítɛ́ yɛbotɛ̀,
\q1 kɛ́duɔ́ nyIsidɑyɛɛribɛ disɑ̃nni.
\s1 Simmɛɔ̃ɔ̃ nɑ̀kɛ́mɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì Yesu kpɛ́í
\p
\v 33 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di dɛbirɛ cicɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ Simmɛɔ̃ɔ̃ nɑ̀ɑ́ tì dɛbirɛ kpɛ́í. 
\v 34 Kɛ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃ mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ kpɛ́í nkɛ́deè kɛ́nɑ́kɛ́ Mɑɑri kɛ dɔ̀: Dɛbirɛ diɛ nkpɛ́í nkɛ Isidɑyɛɛribɛ pɛ́u yóó duómɛ̀ kɛ̀ pɛ́uu ítɛ́. Dɛ̀ yó ntú Kuyie nkó dibɛnkɛ̀rì ndi kɛ cé ntinɛìtì bɛsṹkùbɛ̀ cuokɛ̀. 
\v 35 Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ do sɔrì kɛ̀ mɛ̀ɛ feitɛ́. Kɛ̀ fɔ̃́ mMɑɑri, dɛmɔu mɛmmɛ dɛ̀ bo ndò ndisiè kɛ́kɔutɛ ɑ yɛ̀mmɛ̀.
\s1 Anni sɑ̃ntɛmɛ̀ Kuyie
\p
\v 36 Kɛ sɔ̃́ nKuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ ò tu Anni, Fɑnniyɛɛri kóo sɑpɑ̀ɑ̀, Asɛɛ kó kubotí kou kɛ kòtɛ́ mɛdiɛ̀, ò do yóó yenkɛ kɛ mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù kɛ̀ bɛ̀ mmɔkɛ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ kòo dɔùu kú. 
\v 37 Kòo ntú okúpokù kɛ́tuɔkɛnɛ̀ yɛbie nsipísìni nɛ̀ yɛ̀nɑ̀ɑ̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie, Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ bou dinùù. 
\v 38 Kòo múnkɛɛ tuɔkɛní dɛ mɔ̀nnì kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kpɛ́í Sedisɑdɛmmu kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ do bɑɑ Odɛɛtíwè.
\s1 Yesu nɛ̀ o yɛmbɛ̀ bɛ̀ wɛ̃̀tɛmɛ̀ Nɑnsɑrɛti
\p
\v 39 Mɑɑri nɛ̀ Sosɛfu bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkó ikuɔ́ kɛ́deè kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́kònnɛ̀ dɛbirɛ Nɑnsɑrɛti Kɑdidee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ. 
\v 40 Kɛ̀ dɛbirɛ nkótírí kɛ kpénkú kɛ mɔkɛ mɛciì nkɛ̀ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ ndɛ̀ bonɛ̀.
\s1 Yesu tɑmɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dɛ mɔ̀nnì kɛ mɔkɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀
\p
\v 41 Yesu yɔ̃ nɛ̀ o cicɛ bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ kɔtɛmu bɑ́ dìì benni Sedisɑdɛmmu diyentɛ́bɑnni. 
\v 42 Yesu mɔkɛ dìì mɔ̀nnì yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ́nɛinɛ̀ o yɛmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ, kɛ yɛ̃́ ò tùɔ̀kɛmɛ̀ o mɔ̀nnì. 
\v 43 Dibɑnni kó yɛwe dèè dìì mɔ̀nnì Mɑɑri nɛ̀ Sosɛfu kɛ̀ bɛ̀ nkũnti bɑ́ bɛ̀ í ndɑ̀ɑ̀tɛ kɛ dò nYesu í bɛ̀ nɛínɛ̀, kɛ̀ Yesu nkpɑɑ́ Sedisɑdɛmmu. 
\v 44 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ kucɛ diyiè dìmɑ́ɑ̀ kɛ yɛ̃́ kɛ tú Yesu nɛínɛ̀ bɛtɔbɛ̀, kóò mɔ̀ńtɛ́ kɛ́ketɛ́ o wɑmmù bɛ cɛ̃́ĩ kɔbɛ nɛ̀ bɛ nɛ́pobɛ̀ borɛ̀. 
\v 45 Bɑ́ bɛ̀ í nhò yɑ̀ kɛ́wɛ̃tɛ Sedisɑdɛmmu koò wɑnti, 
\v 46 kóò yɑ̀ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kòo sokɛ́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ cuokɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkòò kèḿmú kɛ bɛ̀ bèkú tinɑ́ɑǹtì. 
\v 47 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɛ̀ bo mɛciì nhò mɔ̀kɛ mɛ̀ nɛ̀ ò bɛ̀ tɛ̃́nnìnko mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 48 O cicɛ nɛ̀ o yɔ̃ bɛ̀ ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nkòo yɔ̃ ò bekɛ kɛ dɔ̀: M birɛ, dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ ti dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ? Mí nnɛ̀ ɑ cicɛ ti dɑ wɑmmúmu kɛ̀ ti yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 49 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di n wɑnti kɛ yɛ̃ mbɑ? Di í yɛ̃́ kɛ dɔ̀ n dò nkɛ́pĩ́ n cicɛ tɔ̃mmɑ́ɑ̀?
\p
\v 50 Bɛ̀ mɛ nyí mbɑntɛ́ ò dɔ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì.
\p
\v 51 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɛinɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́kò nNɑnsɑrɛti, kòò nyíé mbɛ kpɛti kòo yɔ̃ nhɑ̃ɑ̃̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɔ̀ɔ̀ri o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ. 
\v 52 Kɛ̀ Yesu nkótírí kòo ciì ndɛ̀úkú kòo dɔɔrìmɛ̀ nwenni Kuyie nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀.
\c 3
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi kó mutɔ̃mmú
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 3:1-12 nɛ̀ Mɑriki 1:1-8 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 1:19-28)
\p
\v 1 Tibɛɛri Sesɑɑ kó tikpɑ̀tì benni tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinummurì miɛkɛ, kɛ̀ Pɔ̃nsi Pidɑti tu Sudee kóò kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀ kɛ̀ Edɔti Tetidɑki tu Kɑdidee kóo kpɑ̀ɑ̀tì, kòo nɑntɛ̀ Fidipu tu Itidee nɛ̀ Tɑdɑkonniti kó kɛtenkɛ̀ kóo kpɑ̀ɑ̀tì. Kɛ̀ Disɑnniyɑ Tetidɑki tu Abidɛnni kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 2 Kɛ sɔ̃́ nhAnni nɛ̀ Kɑifu bɛ̀ tu ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀. Kɛ̀ Kuyie mbɛ́innɛ̀ Isɑ̃ɑ̃, Sɑkɑrii birɛ dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ. 
\v 3 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɔtɛ Suditɛ̃ɛ̃ kó yɛhɛkɛ̀ kɛ́nnɑ́ɑntɛ bɛnìtìbɛ̀ kɛ tú: Duɔ́nnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ di ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù, dɛ̀ɛ̀ bɛnkú kɛ dò ndi borimɛ cèètɛ kɛ̀ Kuyie ndí cĩ́ɛ̃́ ndi yɛi.
\p
\v 4 Mɛm̀mɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kɛ́ndò nKuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii do wɑ̃̀ri tì kɛ dɔ̀:
\q1 Onìtì wèè bo dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ
\q1 weè pɛ́u mɛtɑmmɛ̀ kɛ tú:
\q1 Tũntɛnɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó kucɛ,
\q1 sɛ́innɛ̀ o cɛ,
\q1
\v 5 kɛ́ĩ́tínnɛ́ yɛfɔ̃̀tɛ̀ yɛmɔu
\q1 kɛ́pɔntɛ yɛtɑ̃rɛ̀ nɛ̀ sitɑ̃ɑ̃́,
\q1 kɛ́sɛ́i nyicɛ ìì kɔ̀ḿmú
\q1 kɛ́hɛnnɛ dɛ̀ɛ̀ ikú.
\q1
\v 6 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔuu yɑ̀ Odɛɛtíwè Kuyie nduɔnní wè.
\p
\v 7 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nnɑ́ɑ́ mbɛ̀ɛ̀ kɔ̀rìní o borɛ̀ kòo bo bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kɛ tú: Iwɑ̀ɑ̀kɛ díndi! We ndi nɑ̀kɛ́ kɛ tú di yentɛ́nɛ̀ Kuyie nkó kɛmiɛkɛ kɛ̀ɛ̀ kèríní? 
\v 8 Di borimɛɛ bɛnkɛ tũnkɛ́ di cèètɛmɛ̀. Di bɑ́ ntú dɛ̀ sɑ̀nnɛ̀ di bo ntúmɛ̀ Abɑrɑhɑmmu tu di cicɛ. N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe, Kuyie mbo nɑ kɛ́túótɛ́mu yɛ ntɑ̃́rɛ̀ kɛ́dɔɔ̀ Abɑrɑhɑmmu kó iyɑɑ̀bí. 
\v 9 Okɔ̃ũtì sũ̀ɔ̃́tɛ́mu o pĩɛ̃tɛ̀ kɛ bo u dɛtie. Dɛtie ndɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ í pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ bɛ̀ bo dɛ̀ u kɛ́cɔ́u.
\p
\v 10 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Ti nɛ́ dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ? 
\v 11 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ wèe pɑ̃ dìmɑ́ɑ̀ wèè kpɑ, kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ tidiitì kòo totɛ́nɛ̀ wèè kpɑ.
\p
\v 12 Kɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ɛ kɔtɛní Isɑ̃ɑ̃ borɛ̀, kòo bo bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù, kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì ti dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ? Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 13 Di bɑ́ ncɔú dɑ̀mpóò kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃nkù bɛ̀ yɛ̃ nyì mmɑ̀mɛ̀.
\p
\v 14 Kɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Tínti tɑ́? Ti dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ? Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ fietɛ òmɔù kpɛrɛ nɛ̀ muwɛ̃rímú, di bɑ́ɑ́ pĩ́ nhòmɔù kòo di yietí dɛtetìrɛ̀, di yɛ̀mmɛ̀ ńnɑɑtinɛ̀ bɛ̀ di yietì ìì díítí.
\p
\v 15 Bɛnìtìbɛ̀ do mɛ mbɑɑmɛ̀ Odɛɛtíwè kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò Isɑ̃ɑ̃ bo ntú Odɛɛtíwè nwe. 
\v 16 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mí n di ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ mɛniɛ mmɛ, wèè n tũ̀nní ò dɛumu kɛ m pɛ̃ɛ̃tɛ́, n yí tùɔ̀kɛ m bo ũtɛ́mɛ̀ o nɛùtì kó mutɑ̃́ɑ̃́, wenwe bo ndi ɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù nɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù nɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́. 
\v 17 Ò tɔ o piɛnkù nku kɛ bo ye nkɛ́bɑtɛ mɛbii nnɛ̀ tifùtì kɛ́ɑ̃nnɛ́ mɛbii nho bɔu miɛkɛ kɛ́cɔ́u ntifùtì muhɑ̃ɑ̃́ mmùù í kɔ̃ mmu miɛkɛ.
\p
\v 18 Nɛ̀ itié mpɛ́u miɛkɛ nkɛ Isɑ̃ɑ̃ do nɑ́ɑ́mmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì, 
\v 19 kɛ́kpɑnnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì Edɔti Tetidɑki ò fìètɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í o nɑntɛ̀ Fidipu pokù Edodiyɑti kɛ puokɛ, kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi tɛ̃mɛ̀ pɛ́u. 
\v 20 Kɛ̀ Edɔti nɛ́ dɔkɛ yíɛ́ kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nkɛ́pĩ́ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́kpetínnɛ́.
\s1 Bɛ̀ do ɑ̃nnɛ́mɛ̀ Yesu bɑ̀tɛ́mmù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 3:13-17 nɛ̀ Mɑriki 1:9-11)
\p
\v 21 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nhɑ̃ɑ̃̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bɑ̀tɛ́mmù kɛ̀ Yesu múnkɛɛ duɔ́ nkòo ò ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù kòo bɑ́ntɛ̀ Kuyie kɛ̀ tiwɛtìi kpetɛ́. 
\v 22 Kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu cútɛ́ní o ĩ́nkɛ̀ kɛ dònnɛ̀ dikpɛtìnɔ́nkperi, kɛ̀ bɛ̀ɛ keè mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ mɛ̀ tu: Yie nweè tu m birɛ kɛ̀ nh ò dɔ́ mɛsɑ̀ɑ̀ nkoò tɑ̃́ mɛdiɛ̀.
\s1 Yesu kó kufuku
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 1:1-17)
\p
\v 23 Yesu do yóó ketɛ́ o tɔ̃mmú kɛ mɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti ndi kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ ndò o cicɛ tú Sosɛfu, kɛ̀ Sosɛfu cicɛ tú Edii. 
\v 24 Kɛ̀ Edii cicɛ ntú Mɑtɑti, kɛ̀ Mɑtɑti cicɛ tú Defii, kɛ̀ Defii cicɛ tú Mɛdisii, kɛ̀ Mɛdisii cicɛ tú Yɑnnɑii, kɛ̀ Yɑnnɑii cicɛ tú Sosɛfu. 
\v 25 Kɛ̀ Sosɛfu cicɛ ntú Mɑtɑtiɑsi, kɛ̀ Mɑtɑtiɑsi cicɛ tú Amɔɔsi, kɛ̀ Amɔɔsi cicɛ tú Nɑummu, kɛ̀ Nɑummu cicɛ tú Esidii, kɛ̀ Esidii cicɛ tú Nɑkɑii. 
\v 26 Kɛ̀ Nɑkɑii cicɛ ntú Mɑɑti, kɛ̀ Mɑɑti cicɛ tú Mɑtɑtiɑsi, kɛ̀ Mɑtɑtiɑsi cicɛ tú Semmɛinni, kɛ̀ Semmɛinni cicɛ tú Yosee, kɛ̀ Yosee cicɛ tú Yodɑɑ. 
\v 27 Kɛ̀ Yodɑɑ cicɛ ntú Yoɑnnɑnni, kɛ̀ Yoɑnnɑnni cicɛ tú Desɑɑ, kɛ̀ Desɑɑ cicɛ tú Sodobɑbɛɛri, kɛ̀ Sodobɑbɛɛri cicɛ tú Sɑdɑtiɛri, kɛ̀ Sɑdɑtiɛri cicɛ tú Nɛdii. 
\v 28 Kɛ̀ Nɛdii cicɛ ntú Mɛdiki, kɛ̀ Mɛdiki cicɛ tú Adii kɛ̀ Adii cicɛ tú Kosɑmmu, kɛ̀ Kosɑmmu cicɛ tú Edimɑdɑmmu, kɛ̀ Edimɑdɑmmu cicɛ tú Ɛɛri. 
\v 29 Kɛ̀ Ɛɛri cicɛ ntú Sesuu, kɛ̀ Sesuu cicɛ tú Ediesɛɛ, kɛ̀ Ediesɛɛ cicɛ tú Yodimmu, kɛ̀ Yodimmu cicɛ tú Mɑtɑti, kɛ̀ Mɑtɑti cicɛ tú Defii. 
\v 30 Kɛ̀ Defii cicɛ ntú Simmɛɔ̃ɔ̃, kɛ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃ cicɛ tú Sudɑɑ, kɛ̀ Sudɑɑ cicɛ tú Sosɛfu, kɛ̀ Sosɛfu cicɛ tú Yonnɑmu, kɛ̀ Yonnɑmu cicɛ tú Ediɑkimmu. 
\v 31 Kɛ̀ Ediɑkimmu cicɛ ntú Mɛdeyɑ, kɛ̀ Mɛdeyɑ cicɛ tú Mɛnnɑ, kɛ̀ Mɛnnɑ cicɛ tú Mɑtɑtɑɑ, kɛ̀ Mɑtɑtɑɑ cicɛ tú Nɑtɑ̃ɑ̃. 
\v 32 Kɛ̀ Nɑtɑ̃ɑ̃ cicɛ ntú Dɑfiti, kɛ̀ Dɑfiti cicɛ tú Isɑii, kɛ̀ Isɑii cicɛ tú Obɛdi, kɛ̀ Obɛdi cicɛ tú Boɑsi, kɛ̀ Boɑsi cicɛ tú Sɑdimɔɔ, kɛ̀ Sɑdimɔɔ cicɛ tú Nɑsɔ̃ɔ̃. 
\v 33 Kɛ̀ Nɑsɔ̃ɔ̃ cicɛ ntú Aminɑdɑbu, kɛ̀ Aminɑdɑbu cicɛ tú Adiminni, kɛ̀ Adiminni cicɛ tú Adinii kɛ̀ Adinii cicɛ tú Esidommu, kɛ̀ Esidommu cicɛ tú Pedɛsi, kɛ̀ Pedɛsi cicɛ tú Sudɑɑ. 
\v 34 Kɛ̀ Sudɑɑ cicɛ ntú Sɑkɔbu, kɛ̀ Sɑkɔbu cicɛ tú Isɑki, kɛ̀ Isɑki cicɛ tú Abɑrɑhɑmmu, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu cicɛ tú Tedɑɑ, kɛ̀ Tedɑɑ cicɛ tú Nɑkɔɔ. 
\v 35 Kɛ̀ Nɑkɔɔ cicɛ ntú Seduki, kɛ̀ Seduki cicɛ tú Edeuu, kɛ̀ Edeuu cicɛ tú Pedɛki kɛ̀ Pedɛki cicɛ tú Ebɛɛri kɛ̀ Ebɛɛri cicɛ tú Sirɑɑ. 
\v 36 Kɛ̀ Sirɑɑ cicɛ ntú Kɑinɑmmu, kɛ̀ Kɑinɑmmu cicɛ tú Adifɑkisɑri, kɛ̀ Adifɑkisɑri cicɛ tú Sɛmmu, kɛ̀ Sɛmmu cicɛ tú Nɔwee, kɛ̀ Nɔwee cicɛ tú Demɛki. 
\v 37 Kɛ̀ Demɛki cicɛ ntú Mɑtusɑdɛmmu, kɛ̀ Mɑtusɑdɛmmu cicɛ tú Enɔki, kɛ̀ Enɔki cicɛ tú Yedɛti, kɛ̀ Yedɛti cicɛ tú Mɑdedeɛdi, kɛ̀ Mɑdedeɛdi cicɛ tú Kenɑmmu. 
\v 38 Kɛ̀ Kenɑmmu cicɛ ntú Enɔsi, kɛ̀ Enɔsi cicɛ tú Sɛti, kɛ̀ Sɛti cicɛ tú Adɑmmu kɛ̀ Adɑmmu cicɛ ntú Kuyie.
\c 4
\s1 Dibɔɔ̀ do bennɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:1-11 nɛ̀ Mɑriki 1:12-13)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu nyɛ̀tìní kukó nSuditɛ̃ɛ̃ kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù ò pìɛ́kɛ́ kóò tɑnnɛ́ dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ. 
\v 2 Kòò dɔ̀ yɛwe sipísìnɑ̀ɑ̀ kɛ̀ dibɔɔ̀ ò beú. Dɛ kó yɛwe miɛkɛ ò do í yo ndɛ̀mɑrɛ̀ kɛ̀ dikònnìi ò pĩ. 
\v 3 Kɛ̀ dibɔɔ̀ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ tu Kuyie mBirɛ ndɛ, duɔ́ nkɛ̀ ditɑ̃́rì dii nnɑɑ́ mmudiì. 
\v 4 Kɛ̀ Yesu dì tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀rimu kɛ tú: Onìtì í fòùnɛ̀ mudiì mɑ́ɑ̀.
\b
\p
\v 5 Kɛ̀ dibɔɔ̀ ò dèkɛnɛ̀ ditɑ̃rì diɛrì ĩ́nkɛ̀ kóò bɛnkɛ dimɔ̀nnì dimɑ́ɑ̀ kɛtenkɛ̀ kó yɛkpɑ̀ɑ̀tìyɔ yɛmɔu, 
\v 6 kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yóó dɑ duɔ́mmu yɛ nkpɑ̀ɑ̀tìyɔ yɛmɔu nɛ̀ yɛ kpetì, kɛ yɛ̃́ míì dɛ̀ temɛ̀, kɛ dɛ̀ duɔ̀ n dɛ̀ dɔ́nɛ̀ wè. 
\v 7 Dɛmɔu miɛ nfɔ̃́ɔ̃̀ yó ndɛ̀ te, kɛ̀ nsɑ̀ kɑ̀ɑ nìńkú n yììkɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ Yesu dì tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú: Á mbɑ́ɑ́ nhɑ Yiɛ̀ nKuyie mmɑ́ɑ̀ kɛ́mpĩ́ nkuù tɔ̃mmú.
\b
\p
\v 9 Kɛ̀ dibɔɔ̀ ò kɔ̀tɛnɛ̀ Sedisɑdɛmmu kóò dèkɛnɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ tú Kuyie mBirɛ ndɛ, puuo, 
\v 10 kɛ yɛ̃́ tì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: Kuyie mbo duɔ́ ndinùù ku tɔ̃rɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ ndɑ bɑɑ, 
\v 11 kɛ́ dɑ cɔ́útɛ́ bɑ́ ɑ nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ bɑ́ɑ́ bétɛ́ ditɑ̃́rì mɑrì. 
\v 12 Kɛ̀ Yesu dì tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú: Á bɑ́ɑ́ bennɛ́ ɑ Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 13 Kɛ̀ dibɔɔ̀ ò bennɛ́ mɛbennímɛ̀ mɛmɔu kɛ̀ mɛ̀ɛ deè kɛ̀ dìi ítɛ́ kɛ́mbɑɑ dimɔ̀nnì tɛrì.
\s1 Yesu do tièmmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ titííntouti miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:11-17 nɛ̀ Mɑriki 1:14-15)
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu nwɛ̃ti Kɑdidee kó kutempɛ̃ nkɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù ò pìɛ́kɛ́ nɛ̀ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nho kpɛ́í ndɛ kó kutempɛ̃ nkumɔu miɛkɛ. 
\v 15 Kòo ntiè mbɛnìtìbɛ̀ titííntouti miɛkɛ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nhò sɑ̃ntí.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì Nɑnsɑrɛti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:53-58 nɛ̀ Mɑriki 6:1-6)
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu kɔtɛ Nɑnsɑrɛti ò bìíkú dɛ̀, kɛ tó tɑ kutííntouku tɛom̀pùtɛ̀ yiè kɛ́ítɛ́ kɛ bo kɑɑ̀ ndipɑ́tíri. 
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ nKuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Esɑii kó dipɑ́tíri kòo pĩntɛ tì wɑ̃̀ri dìì bòrì kɛ tú:
\q1
\v 18 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkó muyɑɑ́ mmuù bo n yĩ́nkɛ̀,
\q1 kù n tɑ̃ɑ̃tɛ́mu kɛ còú n yuu mɛkùɔ̀ kɛ n tɔ̃,
\q1 kɛ̀ m bo nɑ́kɛ́ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì bɛsénnìbɛ̀,
\q1 kɛ́dɛɛtɛ́ tidɑɑtì, kɛ́wéi ntiyũ̀ɔ̃̀ntì,
\q1 kɛ́dɛɛtɛ́ bɛ̀ fɛ̃́ũnko bɛ̀,
\q1
\v 19 kɛ́nɑ́kɛ́ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbenni tùɔ̀kɛmɛ̀.
\p
\v 20 Kòo deè kɛ́kpɛ́ú ndipɑ́tíri kɛ́duɔ́ nho tɔ̃ntì kɛ́kɑri kɛ̀ bɛ̀ɛ kó dimɑ̀ɑ̀ bo kutííntouku miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ nhò wùó. 
\v 21 N kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bo kɛ yo tìì nɑ́ɑǹtì yíe ntì dɔ̀ɔ̀mu.
\p
\v 22 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ nhò sɑ̃ntí Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì ò nɑ̀ɑ́ ntì kpɛ́í, kɛ́mbékú bɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Dɛ̀ í dò nSosɛfu birɛ ndɛɑ̀? 
\v 23 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yɛ̃́mu kɛ dò ndi bo n nɑ́kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì dìì tu: Otɑ̀ntì tɑɑ̀ nhɑmɑ́ɑ̀. Kɛ n nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti kèè kɛ̀ bɛ̀ yɛ̃ nhɑ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ Kɑpɛnnɑummu, dɔɔ̀ dɛ diɛ nhɑ ɛì. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í mpɛ́nsìrì Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù o ɛì. 
\v 25 Bɛkúpobɛ̀ do sũmu Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ, Edii kó dimɔ̀nnì, fɛtɑɑfɛ̀ do yiɛtí dìì mɔ̀nnì kɛ dɔ̀ yɛbie nyɛtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ dikéè, kɛ̀ dikònnì diɛrìi tɑnní dihɛì. 
\v 26 Kuyie mɛ nyí nduɔ́ nkɛ̀ Edii kɔtɛ bɛ kóò mɔù borɛ̀, kɛ́duɔ́ nkòo kɔtɛ okúpokù mɔù borɛ̀ ndɛ kòo ɑ̃ Sɑdɛputɑɑ, Sitɔ̃ɔ̃ kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 27 Yɛkùɔ̀ mmúnkɛ do sũmu Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò Edisee kó dimɔ̀nnì. Ò mɛ nyí mmiɛkùnnɛ yɛ kó dìmɑrì kɛ́miɛkùnnɛ Nɑɑmɑɑ Sidii kó kɛtenkɛ̀ kou nwe omɑ́ɑ̀.
\p
\v 28 Bɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kutííntouku miɛkɛɛ kɛ̀ bɛ̀ miɛkɛɛ pɛikɛ bɛmɔu. 
\v 29 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ kóò pĩ nkɛ́dekɛnɛ̀ bɛ̀ do mɑɑ́ dìì tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀, kɛ bo ò tèntɛní kudúókù miɛkɛ. 
\v 30 Kɛ̀ Yesu yɛ̀ bɛ cuokɛ̀ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\s1 Yesu bɛ̀timɛ̀ dibɔɔ̀ onìtì miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:21-28)
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu kɔtɛ Kɑpɛnnɑummu Kɑdidee kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ kɛ́ntiè mbɛnìtìbɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 32 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di mɛdiɛ̀ nkɛ yɛ̃́ ò do bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀mɛ̀ muwɛ̃rímú mmu. 
\v 33 Kòo nìtì mɔù bo kutííntouku miɛkɛ, kɛ̀ dibɔɔ̀ ò tɑ, kòo kuɔ́nko mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: 
\v 34 Ti kpɛti dòmmɛ Yesu Nɑnsɑrɛti kou, ɑ kɔ̀tɛní kɛ bo ti kuɔmɑɑ̀? N yɛ̃́mu kɛ dò nhɑ tú Kuyie ntɔ̃nní wè, wèè kpɑ mɛyɛi.
\p
\v 35 Kɛ̀ Yesu pɛ́i ndibɔɔ̀ kɛ dɔ̀: Cĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ́yɛ̀ onìtì yie mmiɛkɛ!
\p Kɛ̀ dìì ò bɔ mbɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀, kɛ́yɛ̀, bɑ́ dì í ò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀.
\p
\v 36 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Ɔ̃̀mmu wɛ̃rímú bo onìtì yie nnɑ́ɑǹtì miɛkɛ, kòo pɛ́inko yɛbɔkɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ yìɛ̀?
\p
\v 37 Kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nYesu kpɛ́í dɛ kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu miɛkɛ.
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ Simɔɔ pokù yɔ̃
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:14-17 nɛ̀ Mɑriki 1:29-34)
\p
\v 38 Kɛ̀ Yesu yɛ̀ kutííntouku miɛkɛ kɛ́kɔtɛ Simɔɔ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ sɔ̃́ nho pokù yɔ̃ mɔ nkòo kɔ̃̀ntì tònnì mɛdiɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe ò miɛkùnnɛ. 
\v 39 Kòo sĩ́nnɛ́ o ĩ́nkɛ̀ kɛ́pɛ́i mmumɔmmú kɛ̀ mùu deè, kòo pɑ̃̀nkɛɛ ítɛ́ kɛ́wɑɑ́ mbɛ̀ bo di mù.
\p
\v 40 Diyiè tɑ dìì mɔ̀nnì bɛ̀ɛ̀ kó bɛnìtìbɛ̀ do mɔ mmumɔmmú mubotí mubotí, kɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ kɔ̀rìnní Yesu borɛ̀ kòo bɛ̀ nɔnku o nɔu kɛ bɛ̀ miɛkùnko. 
\v 41 Kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ ńyìɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u kɛ wékíí kɛ tú: Kuyie mBirɛ ndɛ! Kɛ̀ Yesu nyɛ̀ kpɑ̀nnɛ̀ kɛ tú yɛ̀ bɑ́ nnɑ́ɑ́ nkɛ yɛ̃́ yɛ̀ yɛ̃́mɛ̀mu kɛ dò nhò tú Kirisi.
\s1 Yesu do yɛtìmɛ̀ Kɑpɛnnɑummu bɑ́ bɛ̀ í dɔ́
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 1:35-39)
\p
\v 42 Dɛ̀ wentɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu yɛ̀ dihɛì kɛ́kɔtɛ omɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u nhò wɑnti, kóò yɑ̀ kɛ́ndɔ́ ò nkpɑɑ́ bɛ borɛ̀ kɛ̀ bɑ́ɑ́ ítɛ́. 
\v 43 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dò nkɛ́nɑ́kɛ́mu Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti yɛhɛkɛ̀ tɛyɛ̀ kɛ yɛ̃́ Kuyie nni ntɔ̃nnímɛ̀ dɛɛ̀ kpɛ́í.
\p
\v 44 Kòo kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì Kɑdidee kó titííntouti miɛkɛ.
\c 5
\s1 Yesu do yumɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kètibɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:18-22 nɛ̀ Mɑriki 1:16-20)
\p
\v 1 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu ḿbo Senɛsɑrɛti kó mɛniɛ mborɛ̀ kɛ̀ ditĩ̀nnì ndɛití kɛ bo ò tɔ̀ɔ́nnɛ̀ kɛ́keè Kuyie nnɑ́ɑǹtì. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu yɑ̀ tidɑbɛɛtì tìdɛ́tì mɛniɛ nnùù kɛ̀ bɛyĩnwɑmbɛ̀ cùtɛ́ kɛ ɔu bɛ yĩndìtìrɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu tɑ ti kó kùmɑkù, kùù tu Simɔɔ kɔku, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ fũtɛnɛ̀ mɛniɛ nnùù sɑ́m̀pɔ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ fũtɛ kɛ̀ Yesu nkɑri kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ tiè nditĩ̀nnì.
\p
\v 4 Ò tié ndìì mɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè kɛ́nɑ́kɛ́ Simɔɔ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kudɑbɛkù dɛcũmpurɛ kɛ̀ dí bɔ ndi yĩndìtìrɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ Simɔɔ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì, ti yié nkɛ buɔ̀mmu bɑ́ ti í pĩ, ɑ nɛ́ mɛ̀ mbɛ́immɛ̀ m bo bɔ ndɛdìtìrɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɔ nkɛ́pĩ́ siyĩĩ pɛ́u kɛ̀ sìì píɛ nkɛ̀ bɛ dìtìrɛ̀ ńtɔ̃ũ̀. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pɑsìrì bɛ nɛ́pobɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo kudɑbɛkù tɛkù kɛ dɔ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́ bɛ̀ teennɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́dɛi siyĩĩ kɛ́píɛ ntidɑbɛɛtì tìdɛ́tì kɛ̀ ti ndɔ́ kɛ́diu. 
\v 8 Simɔɔ Piɛri dɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ́nínkoo Yesu ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ bɑ́ n tɔ́ɔ́nnɛ̀, n tú onitiyɛiwe nwe.
\p
\v 9 Kɛ yɛ̃́ kufɔ̃wɑɑ́ nhò ɑutɛ́mɛ̀ nɛ̀ o nɛ́pobɛ̀ bɛ̀ pĩ nsìì yĩĩ kpɛ́í. 
\v 10 Kɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ Sebedee kó ibí Simɔɔ nɛ́pobɛ̀ kpɛrɛ múnkɛ mmɛ ndò, kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ Simɔɔ kɛ dɔ̀: Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, di mmɔ̀nnì ɑ yó ntú onitiwɑntì nwe.
\p
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ bɛ dɑbɛɛtì mɛniɛ nnùù kɛ́ dɛ ntì yóu kɛ́tũnnɛ Yesu.
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ dikɔ̀nnì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:1-4 nɛ̀ Mɑriki 1:40-45)
\p
\v 12 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mbo dihɛì miɛkɛ, kɛ̀ dikɔ̀nnì mɑrìi kɔtɛní o borɛ̀, kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì kɑ̀ɑ dɔ́ ɑ bo nɑ kɛ́ m miɛkùnnɛ, kɛ́ n wénkùnnɛ.
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu youtɛ o nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́ dì kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́mu, ɑ́ wenkɛ. Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ kɛ̀ tikɔ̀ntìi deè kòo miɛtɛ́ kɛ́wenkɛ. 
\v 14 Kɛ̀ Yesu o cɑu nweti weti kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ òmɔù, ɑ nɛ́ kɔtɛ kɛ́bɛnkɛ ɑmɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùtì kɛ́dɔɔ̀ Mɔyiisi kuɔ́ pɑ́tíri yɛ̃mmɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu ɑ miɛtɛ́mɛ̀.
\p
\v 15 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu yètìrì nɛ́ dɔkɛ pitɛ́ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nkɔrìní o borɛ̀ kɛ bo keè o nɑ́ɑǹtì kòo bɛ̀ miɛkùnnɛ. 
\v 16 Kɛ̀ Yesu nɛ́ ítɛ́ kɛ́kɔtɛ omɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie.
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ kuhɔ̀ùkù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:1-8 nɛ̀ Mɑriki 2:1-12)
\p
\v 17 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu ntiè mbɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo Kɑdidee nɛ̀ Sudee nɛ̀ Sedisɑdɛmmu, kɛ̀ bɛ̀ kɔkɛ́ dɛ miɛkɛ, kɛ̀ Kuyie nkó muwɛ̃rímú ò bonɛ̀ kòo miɛkùnko bɛmuɔmbɛ. 
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ɛ tuɔkɛní kɛ tɔ kuhɔ̀ùkù, kɛ̀ kù duɔ́ ku dɔ́ù ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ nwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́ kù tɑnnɛ́ kɛ́dɔú nYesu ììkɛ̀. 
\v 19 Bɛ̀ í nnɑ nɛ̀ ditĩ̀nnì, kɛ́yóu, kɛ́dekɛ, kɛ́duutɛ timùmmùntì Yesu berí ndɛ̀, kɛ́ kù cṹũnko bɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀, kɛ́dɔú nYesu ììkɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu nwúó mbɛ̀ tɑ̃́mɛ̀ kɛ dò nhò bo kù miɛkùnnɛ, kɛ́ kù nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ cĩ̀ɛ̃́mmu ɑ yɛi.
\p
\v 21 Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ntoti bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ tú: Wenni nwe yie nkòo nɑ̀ɑ́ mmiɛ nkɛ cɑɑ̀ri Kuyie nyètìrì? We mbo nɑ kɛ́cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi nkɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie mmɑ́ɑ̀.
\p
\v 22 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀, kɛ́ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di toti di yɛ̀mmɛ̀ miɛ mbotí? 
\v 23 Ɔ̃ndɛ í yóù nɛ̀ dɛtɛrɛ̀, m bo yĩ́mɛ̀ n dɑ cĩ̀ɛ̃́ nhɑ yɛinɑɑ, kɛ̀ m bo yĩ́mɛ̀ ítɛ́ kɛ́kétɛ́? 
\v 24 Dɛ̀ nɛ́ bo yiemmɛ̀ kɛ̀ di bɑntɛ́ kɛ dò Onìtìbirɛ mɔkɛ muwɛ̃rímú kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ bo nɑ kɛ́cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi m bo yĩ́: Ítɛ́ kɛ́túótɛ́ ɑ dɔ́ù kɛ́kò!
\p
\v 25 Kɛ̀ kù pɑ̃̀nkɛɛ ítɛ́ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀, kɛ́túótɛ́ ku dɔ́ù, kɛ́nkũnti kɛ sɑ̃ntí Kuyie. 
\v 26 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛmɔu, kɛ̀ bɛ̀ɛ depɛ Kuyie nkɛ́ nkù sɑ̃ntí, kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ti yɑ̀ yíe ndɛ̀mɑrɛ̀ cɑ̀nnɛ̀.
\s1 Yesu do yumɛ̀ Defii
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:9-13 nɛ̀ Mɑriki 2:13-17)
\p
\v 27 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́mpɛ̃nkɛ́ kɛ́yɑ̀ odɑ̀mpóòcɔutíwè mɔù kòo yètìrì tú Defii kòo kɑ̀ri bɛ̀ yietì tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dɑ̀mpóò kòo ò yu kɛ dɔ̀:
\p
\v 28 N tũnnɛ! Kɛ̀ Defii yóu dɛmɔu kɛ́ítɛ́ kóò tũ̀nnɛ.
\p
\v 29 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Defii bénnɛ́ tidiitì kɛ́yú Yesu kɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔbɛ̀ pɛ́u kɛ̀ bɛ̀ nwɛ̃ nkɛ yo. 
\v 30 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di wɛ̃ńnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ̀ di yo nkɛ yɔ̃?
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ í tú bɛ̀ɛ̀ kɔ̃̀ntì nɑɑti bɛɛ̀ wɑɑ̀ nhotɑ̀ntì, bɛmuɔmbɛ bɛɛ̀ ò wɑɑ̀. 
\v 32 N yí kɔ̀tɛní kɛ bo yú bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wenni, n kɔ̀tɛní kɛ bo yú bɛnitiyɛibɛ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ceetɛ bɛ fòmmu.
\s1 Bɛ̀ do bekɛmɛ̀ Yesu mɛnùboúmmɛ̀ kpɛti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:14-17 nɛ̀ Mɑriki 2:18-22)
\p
\v 33 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɔbɛ bou dinùù kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nsɑ̃́ɑ̃̀ kɑ̀ɑ kɔbɛ biɛ yo nkɛ yɔ̃̀? 
\v 34 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtì tòú dìì mɔ̀nnì o pokù o nɛ́pobɛ̀ bo nɑ kɛ́boú dinùù o bɛ̀ bonɛ̀ dìì mɔ̀nnɑ̀ɑ̀? 
\v 35 Dɛ kó diyiè kpɑɑnímu kɛ̀ bɛ̀ bo dɛitɛ wèè tòú o pokù, dɛ mɔ̀nnì bɛ̀ bo boú dinùù.
\p
\v 36 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ nɛ̀ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀: Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nkèétɛ́ kuyɑɑ̀pɑ̀nkù kɛ́yɑ́ nkukótíkù ĩ́nkɛ̀, kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀, ɑ cɑ̀ɑ̀rɛ̀mu kuyɑɑ̀pɑ̀nkù, dɛ kó dikéè mɛ mbɑ́ɑ́ yie nkɛ́tɑunnɛ̀ kukótíkù. 
\v 37 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncũɔ̃́ mɛnɑɑ̀ mbɛ́mmɛ̀ tidɔutì kótì miɛkɛ, kɑ̀ɑ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ tidɔutì bo potɛ kɛ̀ mɛnɑɑ̀ ncɑkɛ nɛ̀ tidɔutì dɛmɔu. 
\v 38 Mɛnɑɑ̀ mbɛ́mmɛ̀ dò nkɛ́ncũɔ̃̀ tidɔutì pɑ̀ntì miɛkɛ nkɛ. 
\v 39 Òmɔù ɔ̃ɔ̃ í ndɔ́ mɛnɑɑ̀ mbɛ́mmɛ̀ ò yɑ̃̀ dìì mɔ̀nnì mɛ̀ɛ̀ bi, ò ɔ̃ɔ̃ yĩ́ mɛ̀ɛ̀ bi mɛɛ̀ nɑɑti.
\c 6
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do kɑ̃̀rímɛ̀ mɛdibii
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:1-8 nɛ̀ Mɑriki 2:23-28)
\p
\v 1 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu mpɛ̃nkɛ́ dɛpɑɑ mmɑrɛ̀ miɛkɛ, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nkɑ̃́ɑ̃tɛ mɛdibii nkɛ cɑ́ɑ́. 
\v 2 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri ikuɔ́ yetɛ dɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè? 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ndikònnì do pĩ nDɑfiti nɛ̀ o kɔbɛ kòo dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɑ̀? 
\v 4 Ò do tɑmɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀, nɛ̀ o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́, òmɔù do í dò nkɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú ikuɔ́ nìùbɛ̀ mɑ́ɑ̀ɑ̀?
\p
\v 5 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtìbirɛ dɛɛ̀ bɑkɛ́ tɛom̀pùtɛ̀.
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ wèè bɑkù fɑ̃ṹ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:9-14 nɛ̀ Mɑriki 3:1-6)
\p
\v 6 Tɛom̀pùtɛ̀ tɛtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu tɑ kutííntouku kɛ́ mbɛ̀ tiè, kòo nìtì mɔù dɛ̀ bo kòo bɑkù youku fɑ̃ṹ. 
\v 7 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, bɛ̀ɛ̀ do wɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́wɑ́tí Yesu, kɛ̀ bɛ̀ nwúó nkɛ bo yɑ̀ kòò bo miɛkùnnɛ dɛ kóo nìtì tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 8 Yesu nɛ́ mɛ nyɛ̃́mɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀, kòo nɑ́kɛ́ wèè bɑkù fɑ̃ũ nkɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́cómmú dɛndɛ bɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀!
\p Kòo ítɛ́ kɛ́cómmú. 
\v 9 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yɛ̃ nti dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nnɑ̀ɑ kɛ̀ mɛyɛi ntɛom̀pùtɛ̀ yiè? Ti dɛɛtɛ́ onìtɑ̀ɑ, kɛ̀ ti ò kùɔ?
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ wèńtɛ́ bɛmɔu, kɛ́nɑ́kɛ́ wèè bɑkù fɑ̃ũ nkɛ dɔ̀: Youtɛ ɑ bɑkù!
\p Kòo kù yòutɛ, kɛ̀ kùu kpenkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ Yesu.
\s1 Yesu do tɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:1-4 nɛ̀ Mɑriki 3:13-19)
\p
\v 12 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ́nyié nkɛ bɑ́ɑ́ nKuyie. 
\v 13 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kòo yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́tɑ̃ɑ̃tɛ́ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ dɔɔ̀ o tɔ̃rɛ̀. 
\v 14 Simɔɔ ò do yu wè kɛ dɔ̀ Piɛri nɛ̀ o nɑntɛ̀ Ãntidee nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Fidipu nɛ̀ Bɑtidemii, 
\v 15 nɛ̀ Mɑtie nɛ̀ Tomɑɑ nɛ̀ Isɑku Adifee birɛ nɛ̀ Simɔɔ Sedɔti kó fɛnɑfɛ kou, 
\v 16 nɛ̀ Sudi Isɑku birɛ nɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti wèè fìtɛ́ Yesu.
\s1 Yesu do tièmmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 4:23-25)
\p
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cútɛ́ kɛ́cómmú kubiriku o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tìkú dɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u bɛ̀ɛ̀ bonní Sudee nɛ̀ Sedisɑdɛmmu, Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ kó yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́nɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì. 
\v 18 Bɛ̀ do kɔ̀tɛní kɛ bo keè ò nɑ̀ɑ́mmɛ̀ mmɛ kòo bɛ̀ miɛkùnnɛ bɛ mɔmmú, kɛ múnkɛɛ miɛkùnnɛ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nwɑnti kɛ bo ò kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ yɛ̃́ muwɛ̃rímú mɑmù yìɛ̀nímɛ̀ o miɛkɛ kɛ bɛ̀ miɛkùnko bɛmɔu.
\s1 Yesu do tièmmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:1-12)
\p
\v 20 Kɛ̀ Yesu nwúó nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀:
\q1 Dɛ̀ nnɑɑti díndi bɛ̀ɛ̀ tu bɛcĩ̀rìbɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ díì kpɛ́í!
\q1
\v 21 Dɛ̀ nnɑɑti díndi dikònnì bo bɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ di yóó dimɛ̀ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀!
\q1 Dɛ̀ nnɑɑti díndi bɛ̀ɛ̀ kuɔ̀
\q1 kɛ yɛ̃́ di yóó dimɛ̀ diwɛ̀ì!
\p
\v 22 Dɛ̀ ndi nnɑɑti bɛnìtìbɛ̀ bo ndi níí ndìì mɔ̀nnì kɛ di yetɛ, kɛ́ ndi sɑ̃́ɑ̃́ nkɛ di senku, di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ kɛ dò ndi tú bɛnitiyɛibɛ. 
\v 23 Kɛ̀ dɛ̀ di tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì dɛ̀ ndi nɑɑti kɛ̀ di nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì kɛ yɛ̃́ tiyeti diɛtì di bɑɑmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀. Mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ yɛmbɛ̀ do fɛ̃́ũmmɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀.
\q1
\v 24 Di nɛ́ bo yɑ̀ díndi tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ di dimɛ̀ di kó diwɛ̀ì kɛ dèè!
\q1
\v 25 Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ yo nkɛ sɑ̀nnɛ̀,
\q1 kɛ yɛ̃́ dikònnì yóó di pĩ́mmɛ̀!
\q1 Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dɑú,
\q1 kɛ yɛ̃́ di yóó tɑmɛ̀ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ miɛkɛ kɛ́nkuɔ̀!
\p
\v 26 Di bo yɑ̀ díndi bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu sɑ̃ntí bɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ yɛmbɛ̀ múnkɛ do sɑ̃ntímɛ̀mu bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀.
\s1 Ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:38-48, 7:12)
\p
\v 27 N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu díndi bɛ̀ɛ̀ n kèḿmú kɛ tú: Ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀, ndɔɔrinɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di níí. 
\v 28 Ndɔɔrinɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di dɔ́nɛ̀ mɛyɛi, kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie mbɛ̀ɛ̀ di fɛ̃́ũnko bɛ kpɛ́í. 
\v 29 Kòò mɔù dɑ bèntɛ, bɛnkɛ we ɑ bɑɑ tɛkù. Kòò mɔù fìètɛ ɑ yɑɑ̀bòrì diɛrì yóu kòo wɛ̃nnɛ́nɛ̀ di sɑ́m̀pɔ́rì. 
\v 30 Mpɑ̃ɑ̃ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɑ mɔ́ú, kòò mɔù tùótɛ́ ɑ kpɛrɛ ɑ bɑ́ɑ́ dɛ̀ nhò bekɛ. 
\v 31 A dɔ́ bɛ̀ ndɑ dɔɔrimɛ̀, ndɔɔrimɛ bɛtɔbɛ̀.
\p
\v 32 Kɛ̀ di dɔ́ bɛ̀ɛ̀ di dɔ́ mɑ́ɑ̀, di kó ticuuti bo ntú ɔ̃̀nti Kuyie mborɛ̀? Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ dɔ́mu bɛ̀ɛ̀ bɛ̀ dɔ́. 
\v 33 Kɛ̀ di dɔɔri mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di dɔɔri bɛ̀mbɛ mɛsɑ̀ɑ̀, di dɔɔ̀rìmɛ̀ nɛ́ cɑ̃̀ɑ̃́ nhɔ̃̀ndɛ? Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ mɛ ndɔɔri. 
\v 34 Kɛ̀ di penni idíítí bɛ̀ɛ̀ yóó di tɛ̃́nnɛ́ mɑ́ɑ̀, di kó ticuuti bo ntú ɔ̃̀nti Kuyie mborɛ̀, bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ pennimu bɛ̀ɛ̀ yóó bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́. 
\v 35 Petìnkɛ ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ di pèntɛ idíítí di bɑ́ nkémmú bɛ̀ bo di tɛ̃́nnɛ́mɛ̀. Dɛ̀ mɔ̀nnì ndi di kó ticuuti yó ndɛumɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ̀ di ntú Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ ku kó ibí kɛ yɛ̃́ kù dɔ̀ɔ̀rimɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kù tũ nnɛ̀ bɛnitiyonkubɛ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 36 Nkuɔ̀nnɛ̀ ditɔbɛ̀ mɛsémmɛ̀ di cicɛ Kuyie mɛ̀ ndi kuɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ botí.
\s1 Di bɑ́ mbekùnɛ̀ ditɔbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:1-5)
\p
\v 37 Di bɑ́ mbekùnɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ Kuyie mbɑ́ɑ́ di bekɛ́nɛ̀. Di bɑ́ɑ́ yĩ́ otɔù cɑ̀ɑ̀rɛ̀, Kuyie nyɑ̀ɑ bo yĩ di cɑ̀ɑ̀rɛ̀. Ncĩ́ɛ̃́konɛ̀ ditɔbɛ̀ kɛ̀ Kuyie ndi cĩ́ɛ̃́. 
\v 38 Mpɑ̃ɑ̃nnɛ̀ kɛ̀ Kuyie ndi pɑ̃, kù bo cũɔ̃́ di yɑɑ̀yɔ̀rɛ̀ kɛ́píɛ nkɛ́ĩkú, kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó di bennɛ́mmɛ̀ di bennɛ́nɛ̀ tɛ̀ɛ̀ biètɛ̀ ntɛ bɛtɔbɛ̀.
\p
\v 39 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ nɛ̀ mɛdonnimɛ̀ miɛkɛ kɛ dɔ̀: Kuyũ̀ɔ̃̀nkù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́dɛtɛ kutɛkù, kɛ̀ kù dɛ̀tɛ kutɛkù tì bo do tidɛ́ difɔ̃̀tìrì miɛkɛ. 
\v 40 Wèè bɛbíí ò í pɛ̃ɛ̃tɛ́ wèè ò bɛnkú, kòo mɛ mbɛbíí kɛ dèè ò bo mɑɑtɛnɛ̀ wèè ò bɛnkɛ.
\p
\v 41 Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ wùó nkumúú kùù ɑ̃ ɑ kou nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ í dɑkɛ kumundɔú kùù bo ɑ kɔfɛ miɛkɛ ku kpɛ́í. 
\v 42 A bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ́kɛ́ ɑ kou kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n dɛitɛ kumúú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ. Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yiɛ̀ nfɔ̃́, ketɛ́ kɛ́pɑ̃́ntɛ́ kumundɔú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́dɛitɛ kumúú kùù bo ɑ kou kɔfɛ miɛkɛ.
\s1 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ bɑntɛ́ mutie mu bɛ borɛ̀ ndɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:16-20, 12:33-35)
\p
\v 43 Mutie sɑ̀ɑ̀mù í pɛí yɛbɛ sĩ̀nyɛ̀, musĩ̀mmù mɛ nyí pɛí yɛsɑ̀ɑ̀yɛ̀. 
\v 44 Bɛ̀ bɑnní mutie mu bɛ borɛ̀ ndɛ, bɛ̀ í tɔ̃ũ fìkíè bɛ musɑ̃mporìmù ĩ́nkɛ̀, bɛ̀ mɛ nyí tɔ̃ũ fínyĩ̀ bɛ mmuporìmù ĩ́nkɛ̀. 
\v 45 Onìtì wèè miɛkɛ wenni weè dɔ̀ɔ̀ri mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ wèè miɛkɛ í wenni kòò dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi, kɛ yɛ̃́ tìì bo onìtì yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ, o nùù ti nnɑ́ɑ́mmɛ̀.
\s1 Kuyɛìnkù nɛ̀ wèè ciì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:24-27)
\p
\v 46 Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di n tú ti Yiɛ̀, ti Yiɛ̀, kɛ nɛ́ í dɔɔri n di nɑ́ɑ́ ntì? 
\v 47 M bo di nɑ́kɛ́ wèè kɔ̀tɛní m borɛ̀ kɛ kémmú n nɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ wè. 
\v 48 Ò dònnɛ̀ onìtì nwe wèè dɔ́ kɛ́mɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ dɑmmú, kɛ tùɔ̀kɛ dipèrì, kɛ pũ̀ṹtɛ́ di ĩ́nkɛ̀. Kɛtenkɛ̀ kuɔ́ mmɛniɛ ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ ikó mpíɛ, kɛ̀ mɛniɛ nyɛ̀nní kɛ́ ntɛ̀ puotì bɑ́ tɛ̀ í ndo, kɛ yɛ̃́ tɛ̀ pũ̀ṹtɛ́mɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀. 
\v 49 Wèè mɛ nkèḿmú n nɑ́ɑǹtì kɛ í dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ wèè mɑɑ́ wènwe o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dibiri ĩ́nkɛ̀ bɑ́ ò í dɑmmú kɛ sɔ̃̀ńtɛ́ kɛ pũ̀ṹtɛ́. Kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ kuɔ́ nkɛ̀ ikó mpíɛ nkɛ̀ mɛniɛ nyɛ̀nní kɛ́ tɛ̀ potɛ́ kɛ̀ tɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ do kɛ́pɔntɛ pɑ́íí.
\c 7
\s1 Yesu do miɛkùnnɛmɛ̀ ohɑ̃ɑ̃pɔ̀nkótì kóo tɔ̃ntì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:5-13 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 4:46-54)
\p
\v 1 Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ́deè kɛ́kɔtɛ Kɑpɛnnɑummu. 
\v 2 Kòo ɑ̃ɑ̃pɔ̀nkótì mɔù kóo tɔ̃ntì ò dɔ́ wè mɛsɑ̀ɑ̀ nkòò mmɔ nkɛ̀ dɛ̀ cɛ̃́ɛ̃̀ mɛdiɛ̀. 
\v 3 Kòo keè Yesu kpɛ́í, kɛ́tɔ̃ nSifubɛ kó bɛkótíbɛ̀ mɑbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo bɑ́ntɛ̀ Yesu kòo kɔtɛní kɛ́miɛkùnnɛ o kóo tɔ̃ntì. 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ kɛ́bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ kóo nìtì dò nhɑ ò teennɛ̀mu, 
\v 5 kɛ yɛ̃́ ò dɔ́mɛ̀ ti kó kubotí, kɛ̀ weè ti mɑɑ́ kutííntouku.
\p
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɛinɛ̀. Bɛ̀ tɔ̀ɔ́nko dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótìi tɔ̃nní o nɛ́pobɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì, ohɑ̃ɑ̃pɔ̀nkótì tu ɑ bɑ́ɑ́ fɛ̃́ũ nhɑmɑ́ɑ̀, ò í tùɔ̀kɛ ɑ bo tɑmɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 7 Dɛɛ̀ te kòo í dɑ̀ɑ́tí kɛ kɔ̀tɛní o mɔ́mmuɔ nhɑ borɛ̀. Ò tu ɑ́ bɛ́i nhɑ nùù mɑ́ɑ̀ kòo nkóo tɔ̃ntìi miɛtɛ́. 
\v 8 Kɛ tú ò mɔ̀kɛmu bɛ̀ɛ̀ ò bɑkɛ́ kɛ mɔkɛ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì ò bɑkɛ́ tì kòò nɑ̀kɛ́ kù kɛ yĩ: Kɔtɛ! Kùu kɔtɛ, kòò nɑ̀kɛ́ kù kɛ yĩ: Kɔtɛní! Kùu kɔtɛní, kòo yĩ́ o kóo tɔ̃ntìi dɔɔ̀ dɛ̀, wèe dɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu keè dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ́pɛ́nsìrì bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì, kɛ́wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: Bɑ́ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ m mu nyí yɑ̀ onìtì wèè n tɑ̃́ miɛ mbotí.
\p
\v 10 Bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì do tɔ̃ mbɛ̀ wɛ̃̀too dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nsɔ̃́ nho kóo tɔ̃ntì miɛtɛ́.
\s1 Yesu duɔ́mmɛ̀ kòo kúpokù mɔù birɛɛ yɑ̃́ntɛ́
\p
\v 11 Kɛ̀ Yesu nkɔri dihɛì bɛ̀ tu dì Nɑinni kɛ nɛínɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ̀ ditĩ̀nnì ò tũ̀. 
\v 12 Bɛ̀ tɑtoo dìì mɔ̀nnì dihɛì, kòo kúpokù mɔù mɔ̀kɛ dɛnitidɑbirɛ dɛmɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ku, kɛ̀ dihɛì yɛmbɛ̀ ò nɛínɛ̀ ditĩ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ kɔ̀ri kɛ bo dɛ̀ kũnnɛ́. 
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nYesu yɑ̀ dɛbirɛ yɔ̃ kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ nkòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ ńkuɔ̀.
\p
\v 14 Kɛ tɔ́ɔ́nko kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ kudɛ́ɛ́nkù, bɛ̀ɛ̀ tɔ kɛ̀ bɛ̀ɛ cómmú, kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɛdɑpùmbirɛ ítɛ́ míì mɛ nyɛ̃!
\p
\v 15 Kòo cíì ítɛ́ kɛ́kɑri kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Yesu ò duɔ́ nho yɔ̃. 
\v 16 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ mbɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ nsɑ̃ntí Kuyie nkɛ tú: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò diɛwè kɔ̀tɛní ti cuokɛ̀, Kuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nku kó bɛnìtìbɛ̀.
\p
\v 17 Kɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtìi pitɛ́ Sudee kó kutempɛ̃ nkumɔu nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́.
\s1 Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi do tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ Yesu borɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 11:2-19)
\p
\v 18 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tì nhò nɑ̀kɛ́. 
\v 19 Kòo dɛitɛ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́tɔ̃ nkɛ̀ bɛ̀ bo bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi tu tí dɑ bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 20 Fɔ̃́ɔ̃̀ tu wèè dò nkɛ́kɔtɛnɑ́ɑ̀ yɑ́ɑ̀ ò kpɑɑní?
\p
\v 21 Kɛ sɔ̃́ nYesu miɛkùnko bɛmuɔmbɛ pɛ́u, tikɔ̃nyonkuti yɛmbɛ̀, nɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀, kɛ wéinko tiyũ̀ɔ̃̀ntì pɛ́u. 
\v 22 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ Isɑ̃ɑ̃ di yɑ̀ dɛ̀ nɛ̀ di kèè tì, tiyũ̀ɔ̃̀ntì wéǹnì kɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀ ncèntì sɛ́ì, kɛ̀ yɛkùɔ̀ mmiɛrí, kɛ̀ yɛwũ̀ɔ̃̀ nkèu, kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ yɑ̃́nnì, kɛ̀ bɛsĩ́ntíbɛ̀ kèu Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì. 
\v 23 Dɛ̀ nnɑɑti n yí tú wèè kpɛ́í ndidíìntɑ̃́rì.
\p
\v 24 Isɑ̃ɑ̃ do tɔ̃ mbɛ̀ kò ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nnɑ́ɑ́ mbɛnìtìbɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kpɛ́í kɛ tú: Di do kɔ̀tɛ kɛ́yɑ̀ bɑ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀, dipènnì kuyɑɑkù nɑmpú dɑ̀ɑ̀? 
\v 25 Kɛ̀ mɛɛ̀ dɔkɛ di nɛ́ kɔ̀tɛ kɛ yɑ̀ bɑ? Onìtì wèè dɑ̀ɑ́tí tiyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Tiyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tì yɛmbɛ̀ ɔ̃ ḿbo sikpɑ̀ɑ̀tìcɛ̃́ĩ miɛkɛ nkɛ. 
\v 26 Yɑ́ɑ di kɔ̀tɛ kɛ yɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò nwe? N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú ò pɛ̃ɛ̃tɛ́mu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò. 
\v 27 Isɑ̃ɑ̃ kpɛ́í nkɛ tì wɑ̃̀rimɛ̀ kɛ tú: Ntɛ mí nKuyie nkɛ duɔ́nko n kóo tɔ̃ntì wèè yóó niitɛ́ kɛ́tũntɛ ɑ cɛ. 
\v 28 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛnìtìbɛ̀ piɛ́ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, òmɔù mu nyí buotɛ́ wèè pɛ̃ɛ̃tɛ́ Isɑ̃ɑ̃, nɛ̀ mɛmmɛ wèè tu osɑ́m̀pɔ́ù Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ, kòo dɛu koò pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\p
\v 29 Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ do kèè Isɑ̃ɑ̃ nɑ̀ɑ́mmɛ̀ kɛ́tɑunnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ bɛ̀ do bɑntɛ́mu Kuyie ndɔ̀ɔ̀rimɛ̀ kù bɛ́i ntì kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ nkɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù. 
\v 30 Bɑ́ Fɑdisiɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ bɛmbɛ í nyie nkòo bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù. Mɛmmɛ bɛ̀ yetɛmɛ̀ Kuyie ndo bɛ̀ dɔ́nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ sɑ̀ɑ̀.
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: M bo donnɛnɛ̀ bɑ di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀? 
\v 32 M bo yĩ́ bɛ̀ dònnɛ̀ ibí ìì kɑ̀ri yɑɑ́rɛ̀ kɛ nɑ́ɑ́ nyitɛì kɛ tú: Ti di eé fɛtɑ̃rifɛ bɑ́ di í ɑɑ́, kɛ̀ ti kuɔ́ ndikúdɑbònnì bɑ́ di yɛ̀mmɛ̀ í cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 33 Isɑ̃ɑ̃ kɔ̀tɛnímɛ̀ ò í yo nhò mɛ nyí yɔ̃ mmɛnɑɑ̀, kɛ̀ di tú dibɔɔ̀ bo o miɛkɛ. 
\v 34 Kɛ̀ Onìtìbirɛ kɔ̀tɛní kɛ yo nkɛ yɔ̃ mmɛnɑɑ̀, kɛ̀ di yɛ̃ nho tú odiitì, kunɑɑ̀yɑ̃̀ɑ̃̀kù, kɛ dɑ́púnɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ di tú bɛ̀ bɛnitiyɛibɛ. 
\v 35 Bɛ̀ɛ̀ yie nKuyie bɛmbɛ bɑntɛ́mu Kuyie nciìmɛ̀ kɛ dɔɔri kù bɛ́i ntì.
\s1 Onitipòkù wèè do còú nYesu yuu tùdɑ̀ɑ̀rí
\p
\v 36 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃ mɔùu yú Yesu kɛ̀ bɛ̀ bo di o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ Yesu kɔtɛ kɛ̀ bɛ̀ nkɑri kɛ yo. 
\v 37 Kɛ̀ dɛ kó dihɛì kóo nitipòkù mɔù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ɛ keè Fɑdisĩɛ̃ mɔu yumɛ̀ Yesu kɛ̀ bɛ̀ yo, nkɛ́túótɛ́ dimɑ́tìdénnì pɛ́írì kɛ̀ tùdɑ̀ɑ̀ri píɛ́kɛ́ di miɛkɛ, 
\v 38 kɛ́kɔtɛ kɛ́ncómmú Yesu fɔ̃ǹkúò kɛ kuɔ̀ nkɛ̀ tinɔnniɛtii dúókɛ́ Yesu nɑɑ̀cɛ̀i, kòo nínkú kɛ́ sì ũtɛ́ nɛ̀ o yùtì, kɛ́ sì yɔɔrɛ tùdɑ̀ɑ̀rí kɛ́ sì wɑɑrɛ. 
\v 39 Fɑdisĩɛ̃ wèè yu Yesu ò dɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì, nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ we nnìtì mɛ̀nkɛ do ntú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò nwe, ò nɑ nyɛ̃́mu wèè nitipòkù mɛ̀ nhò kɑ̀ɑ́ nhò tu wè. 
\v 40 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Simɔɔ m mɔkɛ tìmɑtì nti kɛ bo dɑ nɑ́kɛ́. Kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ́i nhokótì.
\p
\v 41 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɛɛ̀ do mɔkɛnɛ̀ òmɔù dibɑ̀nnì, kɛ̀ yiè nní ndò kóò yietí mɛdítíbii nsikɔusìnùmmù (500), otɔù sipísìnùmmù. 
\v 42 Bɛ mɔù í nnɑ kóò yietí kòo bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́ nkɛ́ bɛ̀ pɑ̃ dɛ kó idíítí, bɛdɛ́ mɛmmɛ, bɛ we ndò nkɛ́ nhò dɔ́ mɛdiɛ̀? 
\v 43 Kɛ̀ Simɔɔ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ pɑ̃ wè idíítí diɛyì. Kɛ̀ Yesu dɔ̀: A tɛ̃́nnɛ́ kɛ̀ dɛ̀ wenni.
\p
\v 44 Kɛ́bɛnkɛ onitipòkù kɛ dɔ̀: A wúó nwe nnitipòkɑ̀ɑ̀? N tɑ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɑ́ ɑ í n duɔ́ mmɛniɛ nkɛ̀ m bo ɔ́útɛ́ n nɑɑ̀cɛ̀i kɛ̀ wenwe mɛ nsì ɔ̀útɛ́ nɛ̀ o nɔnniɛti kɛ sì ũtɛ́nɛ̀ o yùtì. 
\v 45 A í n co kɛ nh ɔrí, nɛ̀ n tɑnnímɛ̀ wenwe bɑɑ wɑ́ɑ̀rìmu n nɑɑ̀cɛ̀i. 
\v 46 A í còú mmɛkùɔ̀ n yuu ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ wenwe còú ntùdɑ̀ɑ̀rí n nɑɑ̀cɛ̀i. 
\v 47 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n dɑ nɑ́ɑ nkɛ tú: Nh ò cĩ̀ɛ̃́mmu o yɛi ndiɛmɛ̀ kɛ yɛ̃́ ò n dɔ́mɛ̀ mɛdiɛ̀, bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́ nwè sɑ́m̀pɔ́ ò ɔ̃ɔ̃ bɛnkɛ sɑ́m̀pɔ́ nwe ò dɔ́mɛ̀ wèè ò cĩ̀ɛ̃́.
\p
\v 48 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ onitipòkù kɛ dɔ̀: N dɑ cĩ̀ɛ̃́mmu ɑ yɛi.
\p
\v 49 Nɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ kɑ̀ri kɛ yo nkɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Wennìnwe yie nwèè dɑ̀ɑ́tí kɛ cĩ̀ɛ̃́ mmɛyɛi? 
\v 50 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ onitipòkù kɛ dɔ̀: A tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ dɛɛtɛ́mu, kɔtɛ kɛ̀ dɛ̀ nnɑɑti.
\c 8
\s1 Yesu do centìmɛ̀ yɛhɛkɛ̀ kɛ nɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu ńcentì yɛhɛkɛ̀ nɛ̀ sihɛkɛsí kɛ nɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti, kɛ nɛínɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, 
\v 2 nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ mɑbɛ̀ yɛbɔkɛ̀ do tɑ bɛ̀ kòo yɛ̀ bɛ̀ti, kɛ́ bɛ̀ miɛkùnnɛ bɛ mɔmmú, bɛɛ̀ kóò mɔù tu Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ ɛì kou, yɛbɔkɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ do tɑ wè kɛ̀ Yesu yɛ̀ bɛ̀ti. 
\v 3 Nɛ̀ Isɑnni Susɑɑ wèè do bɑɑ Edɔti kpɑ̀tì o pokù nɛ̀ Susɑnni nɛ̀ bɛtɔbɛ̀ pɛ́u, bɛ̀ɛ̀ do pɑ̃ɑ̃ mbɛ kpɛrɛ kɛ teénnɛ̀ Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀.
\s1 Wèè yɑù tidiitì o kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:1-9 nɛ̀ Mɑriki 4:1-9)
\p
\v 4 Diyiè mɑrì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ yɛ̀nní yɛhɛkɛ̀ yɛhɛkɛ̀ kɛ tíì nYesu borɛ̀ ditĩ̀nnì kòo mbɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ kɛ tú:
\p
\v 5 Onìtì mɔù weè do yɛ̀ kɛ bo yɑɑ́ o diitì, kɛ́nyɑù kɛ̀ mɛdibii mmɑmɛ̀ɛ do kucɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mmɛ̀ nɑ̀ù kɛ̀ sinɔɔ kɔtɛní kɛ́ mɛ̀ di. 
\v 6 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do fɛkũũfɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́yɛ̀nní kɛ́kpeío kɛ yɛ̃́ mɛ̀ í pɛ̀tɛ́mɛ̀ kubooku. 
\v 7 Kɛ̀ mɛdibii ntɛ̃mɛ̀ɛ do ipo miɛkɛ kɛ́yɛ̀nní kɛ̀ ipoo mɛ̀ ɛ̃́ṹtɛ́. 
\v 8 Kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ɛ do kɛtenkɛ̀ wenni dɛ̀ kɛ́kótɛ́ kɛ́pɛitɛ́ mɛbii ntɛkɔ̀ùtɛ̀ kɔ̀ùtɛ̀. Kɛ̀ Yesu deè kɛ dɔ̀: Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè wèe keè.
\s1 Yesu do nɑ́ɑ́ mmùù kpɛ́í yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:10-17 nɛ̀ Mɑriki 4:10-12)
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò bekɛ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tu mù. 
\v 10 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi Kuyie ndi duɔ́mmu mɛciì nkɛ̀ di bo yĩ́ɛ̃́tɛ́ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti tìì sɔ̀ri, bɛmbɛ biɛ m bɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀ yɛnɑ́ɑǹhɑ̃ntíyɛ̀ nyɛ:
\p Kɛ̀ bɛ̀ bo nwúó nkɛ bɑ́ɑ́ yɑ̀, kɛ́nyo kɛ bɑ́ɑ́ bɑntɛ́.
\s1 Yesu wénkùnnɛmɛ̀ wèè yɑu tidibotì o kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:18-23 nɛ̀ Mɑriki 4:13-20)
\p
\v 11 Ntɛnɛ̀ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì bɛnkú mù: Mɛdibii ntú Kuyie nnɑ́ɑǹtì nti, 
\v 12 kɛ̀ kucɛ ĩ́nkɛ̀ mɛdibii ndo dɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ mbɛ, bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ kèè Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ̀ dibɔɔ̀ kɔtɛní, kɛ́ tì dɛ̀itɛ bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ, bɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo ti yie mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ̀ Kuyie mbɛ̀ dɛɛtɛ́. 
\v 13 Fɛkũũfɛ mɛdibii ndo fɛ̀ɛ̀ ĩ́nkɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ keè bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ pɑ̃̀nkɛɛ tì cɔutɛ́ nɛ̀ diwɛ̀ì, bɛ̀ nɛ́ í nyóu kɛ̀ tì bo fííkú bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ́mɔntɛ. Kɛ̀ mɛhɑ́ɑ́rìmɛ̀ tùɔ̀kɛní bɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ bútínnɛ́ Kuyie. 
\v 14 Tipotì mɛdibii ndo tìì miɛkɛ tú bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ keè bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kɛ nɛ́ yóu kɛ̀ mɛborimɛ kó iyɛǹtotí nɛ̀ tikpɑ̀tì kóò kɛ́ndɔ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ tɑ bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ, kɛ́ tì ɛ̃̀ṹtɛ́, bɑ́ tì í nnɑ kɛ́pɛitɛ́ yɛbɛ kɛ̀ yɛ̀ɛ bi. 
\v 15 Kɛtenkɛ̀ wennikɛ mɛdibii ndo kɛ̀ tú bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ keè bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì, kɛ́ tì cɔutɛ́ nɛ̀ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀, kɛ̀ bɛ borimɛ ńwenni kɛ̀ bɛ̀ nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ́pɛitɛ́ yɛbɛ.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ o kɔbɛ fìtírɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 4:21-25)
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ́ dɛ̀ tɑ̀ɑ ntɛcètɛ̀ miɛkɛ yoo bɛ̀ɛ dɛ̀ ĩ̀ńnɛ́ mutɛ̃ĩ̀ fũ̀ɔ̃̀, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ nùńnɛ́ fɛbɑɑfɛ nfɛ, bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tɑɑ̀ní kɛ̀ bɛ̀ nwúó nkuwenniku. 
\v 17 Kɛ yɛ̃́ dɛ̀mɑrɛ̀ í bo dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri kɛ í yóó feitɛ́, dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri dɛ̀ yóó yɛ̀nnímu kuwenniku.
\p
\v 18 Dɑɑtɛnɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ndi yo tìì nɑ́ɑǹtì kpɛ́í, kɛ yɛ̃́ wèè mɔ̀kɛ bɛ̀ yóó we nyíɛ́ kòo dɔ̀kɛ mɔɔtɛ, kɛ̀ wèè kpɑ bɛ̀ɛ fietɛ dɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ dò nhò mɔ̀kɛ dɛ̀.
\s1 Yesu yɔ̃ nɛ̀ o nɛí bɛ̀ do dɔ́mɛ̀ kóò yɑ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:46-50 nɛ̀ Mɑriki 3:31-35)
\p
\v 19 Yesu yɔ̃ nɛ̀ o nɛí kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́ndɔ́ kóò yɑ̀, bɛ̀ í nnɑ nɛ̀ ditĩ̀nnì koò yɑ̀. 
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: A yɔ̃ nɛ̀ ɑ nɛí bɛ̀ bo ditowɑɑ̀ kɛ dɔ́ kɛ dɑ yɑ̀.
\p
\v 21 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ɛ̀ kèḿmú Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ bɛɛ̀ tu n yɔ̃ nɛ̀ n nɛí.
\s1 Yesu pɛ́immɛ̀ mɛniɛ nnɛ̀ kuyɑɑkù kɛ̀ dɛ̀ɛ cómmú
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:23-27 nɛ̀ Mɑriki 4:35-41)
\p
\v 22 Diyiè mɑrì Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù mɑkù kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti séntɛ́nɛ̀ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ 
\v 23 kɛ́nsenti kɛ̀ Yesu yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́, kɛ̀ kuyɑɑkù kperíkù mɑkùu ítɛ́ní kɛ́nfuuti, kɛ̀ mɛniɛ ntɑɑ̀ kudɑbɛkù kɛ̀ kù ndɔ́ kɛ́dìu. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ò èntɛ kɛ dɔ̀: Okótì, ti yóó dìumu!
\p Kɛ̀ Yesu entɛ kɛ́pɛ́i nkuyɑɑkù nɛ̀ yɛnɛ́fĩ̀nfĩ̀rɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ bɛ́u. 
\v 25 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di í tɑ̃́?
\p Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ, kɛ̀ dɛ̀ bɛ̀ di, kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Wenni nwe yie nkòo pɛ́inko kuyɑɑkù nɛ̀ mɛniɛ nkɛ̀ dɛ̀ yìé nhò yɛ̃ mmù?
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ yɛbɔkɛ̀ tɑ wè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:28-34 nɛ̀ Mɑriki 5:1-20)
\p
\v 26 Kɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́ Sedɑsɑɑ kɔbɛ kó dihɛì dìì wetí Kɑdidee. 
\v 27 Yesu cùtɛ́ní dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ̀ dihɛì kóò nìtì mɔùu kétɛ́ní kɛ́ nhò wetí kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ pɛ́u ò tɑ, bɑ́ ò tɛ̃́nkɛ í dɑɑti tiyɑ̀ɑ̀tì, ò í tɑɑ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ ɑ̃ ifɔ̃ti miɛkɛ. 
\v 28 Kòo yɑ̀ Yesu kɛ́kuɔ́nko mɛdiɛ̀ nkɛ nínkú o ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti kpɛti dòmmɛ mí nnɛ̀ fɔ̃́ nKuyie nkùù bɑkɛ́ kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ ku birɛ? N dɑ bɑ́ɑmmu, ɑ bɑ́ n fɛ̃́ũ.
\p
\v 29 Kɛ yɛ̃́ Yesu do dì pɛ́ìmmɛ̀ kɛ dɔ̀: Yɛ̀ onìtì yie mmiɛkɛ fɔ̃́ ndibɔɔ̀! Dɛ kó dibɔɔ̀ do ò tɑ nɛ̀ dimɔ̀nnì ndi, kɛ̀ bɛ̀ níí boú o nɔu mɛfĩmmɛ o nɑɑ̀cɛ̀i timɑ́tì, kòo dɛ̀ tɔ̃̀ũ, kɛ̀ dìi ò tɑnnɛ́ dikpɑ́ɑ̀. 
\v 30 Kɛ̀ Yesu ò bekɛ kɛ dɔ̀: A yètìrì tú bɑ? Kòo dɔ̀: N yètìrì tu: Kusṹkù. Yɛbɔkɛ̀ kusṹkù kuù do ò tɑ. 
\v 31 Kɛ̀ yɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ ti tɑnnɛ́ difɔ̃̀tìrì cũmpuri.
\p
\v 32 Kɛ sɔ̃́ nkufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku mɑkù bo ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ diiti kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ɛ bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe yóu kɛ̀ yɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́tɑ dɛ kó kufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku. Kɛ̀ Yesu dɔ̀ yɛ̀ɛ kɔtɛ. 
\v 33 Kɛ̀ yɛbɔkɛ̀ɛ yɛ̀ dɛ kóo nìtì miɛkɛ, kɛ́tɑ kufɔ̃̀nkɛ̀cɛ̃nku kɛ̀ kùu cokɛ́ kɛ́cútɛ́ní ditɑ̃rì kɛ́diu mɛniɛ.
\p
\v 34 Bɛ̀ɛ̀ do yɛ̀ cɛ̃mmú kɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ dihɛì kɔbɛ nɛ̀ dɛpɑɑ nkɔbɛ. 
\v 35 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ bo yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀. Bɛ̀ tùɔ̀koo dìì mɔ̀nnì kɛ́yɑ̀ onìtì yɛbɔkɛ̀ yɛ̀ wèè miɛkɛ, kòò kɑ̀ri Yesu borɛ̀, kɛ dɑ́ɑ́tí tiyɑ̀ɑ̀tì, kòo yɛ̀mmɛ̀ wenkɛ pɑ́íí kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ. 
\v 36 Bɛ̀ɛ̀ do dɛ̀ bo, kɛ yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀tɛní, dɛ̀ wũɔ̃kɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí kòo nìtì yɛbɔkɛ̀ tɑ wè miɛtɛ́. 
\v 37 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sedɑsɑɑ kó kɛtenkɛ̀ kɔbɛ bɛmɔuu wɛ̃nnɛ́ ditĩ̀nnì kɛ́bɑ́ntɛ̀ Yesu kɛ dɔ̀ wèe yɛ̀ bɛ tenkɛ̀, kɛ yɛ̃́ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ̀ḿmɛ̀ mɛdiɛ̀. Kɛ̀ Yesu tɑ kudɑbɛkù kɛ́nyiti, 
\v 38 kòo nìtì yɛbɔkɛ̀ yɛ̀ wèe ò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀ ò bo ò nɛinɛ̀, kɛ̀ Yesu yetɛ, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 39 Kò nhɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ Kuyie ndɑ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀.
\p Kɛ̀ weè nìtìi kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntoo dihɛì dimɔu Yesu ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ Sɑiduusi birɛ nɛ̀ onitipòkù wèè mɔ ntiyɔ́ntì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:18-26 nɛ̀ Mɑriki 5:21-43)
\p
\v 40 Kɛ̀ Yesu nwɛ̃tiní Kɑdidee kɛ sɔ̃́ nditĩ̀nnì ò bɑ̀ɑ, kóò cɔutɛ́. 
\v 41 Kɛ̀ kutííntouku kóo kótì mɔùu bɛ̀ tu wè Sɑiduusi tuɔkɛní, kɛ nínkóo Yesu ììkɛ̀ kóò bɑ́ntɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɔtɛní n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 42 Kɛ yɛ̃́ ò do mɔkɛmɛ̀ dɛsɑpùmbirɛ dɛ̀mɑ́ɑ̀ ndi, kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀kɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀, kɛ mɔ nkɛ̀ dɛ̀ cɛ̃́ɛ̃̀, kɛ̀ dɛ̀ duúnnɛ̀ mukṹṹ.
\p Kɛ̀ Yesu nkɔri, kɛ ditĩ̀nnì ò murí koò ɛ̃́ṹ tipíìtì timɔu. 
\v 43 Kòo nitipòkù mɔù dɛ̀ bo, kɛ mɔ ntiyɔ́ntì yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀, bɑ́ tì í commu, kòò kɔ̀rì bɛdòòtórìbɛ̀ borɛ̀ kɛ cɑ̀kɛ o díítí imɔu, bɛ mɔù mɛ nyí nɑ koò miɛkùnnɛ. 
\v 44 Kòo kétɛ́ní Yesu fɔ̃nkúò bíɛ́kɛ̀ kɛ kɑ́ɑ́kɛ́ o yɑɑ̀bòrì mɑ̀nku, kòo yɔ́ntìi pɑ̃̀nkɛɛ cómmú. 
\v 45 Kɛ̀ Yesu bekɛ kɛ dɔ̀: We nni nkɑ̀ɑ́kɛ́?
\p Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ nyetírí kɛ tú bɛ í yɛ̃́, kɛ̀ Piɛri dɔ̀: Okótì, ditĩ̀nnì diì dɑ murí kɛ dɑ ɛ̃́ṹ. 
\v 46 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Onìtì n kɑ̀ɑ́kɛ́mu, muwɛ̃rímú mɑmù muù yɛ̀ m miɛkɛ.
\p
\v 47 Kòo nitipòkù nsɔ̃́ nYesu bɑntɛ́, kòo kɔtɛní, kòo kɔ̃̀ntì ɑu, kòo nínkóo o tɑkɛ́, kɛ́bɛ́i mbɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu ììkɛ̀ mùù kpɛ́í nte kòo ò kɑ̀ɑ́kɛ́ nɛ̀ ò pɑ̃̀nkɛ miɛtɛ́mɛ̀. 
\v 48 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ dɛɛtɛ́mu, kɔtɛ kɛ̀ dɛ̀ nnɑɑti.
\p
\v 49 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ nkòo nìtì mɔù boní Sɑiduusi cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ tuɔkɛní, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A sɑpùmbirɛ kumu, tɛ̃́nkɛ bɑ́ nkɔɔ́nnɛ̀ Okótì.
\p
\v 50 Kɛ̀ Yesu keè, kɛ nɑ́kɛ́ Sɑiduusi kɛ dɔ̀: Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù n tɑ̃́ mɑ́ɑ̀ ò yóó miɛtɛ́mu.
\p
\v 51 Ò tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ í nyie nkòo mɔù bo ò nɛinnɛ̀ kɛ́tɑ kɛ̀ dɛ̀ í tú Piɛri nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ dɛbirɛ cicɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ bɛ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 52 Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do kuɔ̀mmu dɛbirɛ kṹṹ, nkɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ nkuɔ̀nnɛ̀ dɛbirɛ í kú, dɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́mu.
\p
\v 53 Kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú kɛ yɛ̃́ bɛ̀ yɛ̃́mɛ̀mu kɛ dò ndɛbirɛ ku. 
\v 54 Kɛ̀ Yesu pĩ́ ndɛbirɛ nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́pɛ́i nkɛ dɔ̀: M birɛ ítɛ́!
\p
\v 55 Dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ dɛbirɛɛ foutɛ kɛ́ítɛ́, kɛ̀ Yesu dɔ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ duɔ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ di. 
\v 56 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di dɛbirɛ yɛmbɛ̀, kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nkɛ̀ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ òmɔù dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\c 9
\s1 Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ muwɛ̃rímú
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:5-15 nɛ̀ Mɑriki 6:7-13)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu tíí nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ mmuwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀ yɛmɔu, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ, 
\v 2 kɛ́ bɛ̀ tɔ̃, nkɛ̀ bɛ̀ bo nnɑ́ɑntɛ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ, 
\v 3 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ ntɔ dɛ̀mɑrɛ̀, bɑ́ kupɑ̀ɑ̀ti yoo kudɔukù yoo mudiì yoo idíítí, òmɔù bɑ́ ntɔ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ di cɔutɛ́ tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, di ntɛ mbo kɛ yɑ̀ɑ ítɛ́nɛ̀ dɛ kó dihɛì. 
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ di yetɛ dìì ɛì di kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ di nɑcɛ̀tɑ̃́ɑ̃́ nkɛ ítɛ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ bɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀mɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́ncentì yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu kɛ nɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ tipíìtì timɔu.
\s1 Yesu do dɔɔrimɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ dɛ̀ɛ di Edɔti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:1-12 nɛ̀ Mɑriki 6:14-29)
\p
\v 7 Kɛ̀ Edɔti Tetidɑki, Kɑdidee kóo kpɑ̀ɑ̀tìi keè dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di kɛ yɛ̃́ bɛ̀mɑbɛ̀ do túmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi weè yɑ̃̀ńtɛ́.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Edii weè wɛ̃̀tɛní. Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ dimɔ̀nnì kɔbɛ kóò mɔù weè yɑ̃̀ńtɛ́.
\p
\v 9 Kɛ̀ Edɔti dɔ̀: N duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ fèútɛ́ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ we nnɛ́ nwe n wɛ̃̀tɛ kɛ yo kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nwèè kpɛ́í?
\p Kòo nwɑnti kɛ bo ò yɑ̀.
\s1 Yesu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 14:13-21 nɛ̀ Mɑriki 6:30-44 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:1-14)
\p
\v 10 Kɛ̀ Yesu tɔ̃rɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kóò nɑ̀kɛ́ yɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɛi kɛ́kɛntóo dihɛì bɛ̀ tu dì Bɛtisɑidɑɑ di bíɛ́kɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ ditĩ̀nnìi ò yɑ̀ kóò tũ̀nnɛ, kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɔutɛ́ kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti, kɛ miɛkùnko bɛ̀ɛ̀ mɔ.
\p
\v 12 Diyiè yùnnɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Cíɛ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́wɑmmú mudiì, nɛ̀ yɛdúɔ̀, kɛ yɛ̃́ ti bomɛ̀ diɛ ndikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ bɑ́ dɛ̀mɑrɛ̀ í bo.
\p
\v 13 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi di mɔ́mmɔmbɛ duɔ́nnɛ̀ bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù ndi nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì mɑ́ɑ̀! Yɑ́ɑ̀ ti kɔtɛ kɛ́dontɛ́nímu kɛ́duɔ́ nkunììti kuu?
\p
\v 14 (Dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ do bo mbo sikɔupísìnùmmù (5000)). Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɑnnɛnɛ̀ bɛ sipísìnùmmù sìnùmmù.
\p
\v 15 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ yie nkɛ́ bɛ̀ kɑ̀nnɛ bɛmɔu, 
\v 16 kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì, kɛ bɔ́útɛ́ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie kɛ́ bɛ̀ wɛ́rí kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ totí bɛnìtìbɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ bɛmɔu kɛ́nsɑ̀nnɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́píɛ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ.
\s1 Piɛri nɑ̀kɛ́mɛ̀ Yesu tu wè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:13-19 nɛ̀ Mɑriki 8:27-29)
\p
\v 18 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mbɑ́ɑ́ nKuyie nhomɑ́ɑ̀ borɛ̀, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtoo kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ yɛ̃ n tú we? 
\v 19 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀mɑbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Edii, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ dimɔ̀nnì kɔbɛ kóò mɔù kɛ yɑ̃̀ńtɛ́. 
\v 20 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Díndi tɑ́, di yɛ̃ n tú we? Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A tú Kirisi nwe Kuyie ntɔ̃nní wè.
\s1 Ti bo ntũ mmɛ̀ɛ̀ botí Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:20-28 nɛ̀ Mɑriki 8:30-9:1)
\p
\v 21 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nweti weti kɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ tì nɑ̀kɛ́ òmɔù. 
\v 22 Kɛ yíɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtìbirɛ dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́mu mɛdiɛ̀, kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yetɛ kóò kùɔ, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo yɑ̃́ntɛ́, 
\v 23 kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛmɔu kɛ dɔ̀: Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ n tũnnɛ wèe bútínnɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ́ntɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí yɛwe yɛmɔu kɛ n tũ. 
\v 24 Kɛ yɛ̃́ wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò yóó mù fétìnnɛmu, kɛ̀ wèè fétìnnɛ o fòmmu n kpɛ́í kòo mù dɛɛtɛ́. 
\v 25 Kutenkù kuù nkpɛrɛ bo dɔɔ̀ bɑ onìtì kɛ́nsɑ kòò dɛ̀ mɔ̀kɛ dɛmɔu kɛ nɛ́ cɑ̀kɛ omɑ́ɑ̀ yoo ò fétìnnɛ o fòmmu. 
\v 26 Wèè bo nni mmɔkɛnɛ̀ mí nhonìtìbirɛ ifɛi m múnkɛ bo nhò mɔ̀kɛnɛ̀ ifɛi m bo nwɛ̃tiní dìì yiè nɛ̀ tikpetì nɛ̀ n cicɛ kpɛti kɛ nɛínnɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀. 
\v 27 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe díndi bɛ̀ɛ̀ bo diɛ ndi kó bɛ̀mɑbɛ̀ yó nkpɑɑ́ fòùmu kɛ́yɑ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\s1 Yesu kɔ̃̀ntì cèètɛmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:1-8 nɛ̀ Mɑriki 9:2-8)
\p
\v 28 Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè, kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀ni mɛ̀ ndòmmɛ̀ kòo yú Piɛri nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Isɑku, kɛ̀ bɛ̀ɛ dekɛ ditɑ̃rì mɑrì ĩ́nkɛ̀ kɛ bo bɑ́ntɛ̀ Kuyie. 
\v 29 Ò bɑ́ɑ́ ndìì mɔ̀nnì Kuyie nkòo ììkɛ̀ɛ ceetɛ kòo yɑ̀ɑ̀tìi pɛikɛ kɛ́miɛtɛ̀. 
\v 30 Kɛ̀ bɛ̀ nyóó dɑɑtɛní kɛ́yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, Mɔyiisi nɛ̀ Edii kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀ɑ́nnɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ Kuyie nkó tikpetì bɛ̀ fitɛ́ kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀ɑ́ nhò yóó kú mɛ̀ɛ̀ botí Sedisɑdɛmmu. 
\v 32 Piɛri nɛ̀ o nɛ́pobɛ̀ bɛ̀ do yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́mu kɛ́nhenniní kɛ́yɑ̀ Yesu kó tikpetì nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do ò còḿmúnɛ̀. 
\v 33 Edii nɛ̀ Mɔyiisi, bɛ̀ ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ wennimu kɛ dò ntí mbo diɛ, ti bo dɔɔ̀ titouti tìtɑ̃ɑ̃ti, fɔ̃́ nkumɑ́ɑ̀, Mɔyiisi kutɛkù, Edii kutɛkù. (Piɛri do í yɛ̃́ ò nɑ̀ɑ́ nkɛ tú mù).
\p
\v 34 Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑɑ́ nkɛ̀ diwɛtirì mɑrìi kɔtɛní kɛ́ bɛ̀ dɑ̀tínnɛ́, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mpĩ́ nYesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì diwɛtirì bɛ̀ dɑ̀tínnɛ́mɛ̀. 
\v 35 Kɛ̀ mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ɛ yɛ̀nní diwɛtirì miɛkɛ kɛ tú: Yie nweè tu m birɛ n tɑ̃ɑ̃tɛ́ dɛ̀, nyíénnɛ̀ o kpɛti.
\p
\v 36 Bɛ̀ yóó keè dɛ kó mɛtɑmmɛ̀ kɛ̀ Yesu weè mɑ́ɑ̀ dɛ̀ kpɑɑ́. Dɛ kó yɛwe miɛkɛ kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ ndò yúóó bɛ̀ í nnɑ̀kɛ́ òmɔù bɛ̀ yɑ̀ dɛ̀.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do yĩɛ̃kɛmɛ̀ dibɔɔ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:14-18 nɛ̀ Mɑriki 9:14-27)
\p
\v 37 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ bɛ̀ ncutiní ditɑ̃rì, kɛ̀ ditĩ̀nnìi diɛrìi kɔtɛní kɛ́co Yesu. 
\v 38 Kòo mɔùu kuɔ́nko ditĩ̀nnì cuokɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, dɑɑtɛ m birɛ kpɛ́í! N dɛ̀ mɔ̀kɛ dɛmɑ́ɑ̀ ndi, 
\v 39 kɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ pĩ nkɛ̀ dɛ̀ nwúótí, kɛ̀ dì dɛ̀ kpékíi, kɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũpùùtì yìɛ̀ dɛ̀ nùù, bɑ́ dì bɑ́ɑ́ cɑ̃rikɛ kɛ́ítɛ́, kɛ́nyiti kɛ dɛ̀ fɛ̃́ũ mmɛdiɛ̀. 
\v 40 Kɛ̀ m bɑ́ntɛ̀ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ yɛ̃ mbɛ̀ɛ dì bɛ̀ti kɛ̀ bɛ̀ yĩɛ̃kɛ.
\p
\v 41 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Itookperí yɛmbɛ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi, míì yó nhɑ̃ kɛ di bonɑ̀ɑ̀? Míì yó nhɑ̃ kɛ di tɔɑɑ̀? Kɔtɛnní diɛ nhɑ birɛ.
\p
\v 42 Dɛbirɛ tɔ̀ɔ́nní dìì mɔ̀nnì Yesu borɛ̀, kɛ̀ dibɔɔ̀ dɛ̀ bɔ, nkɛ́ ndɛ̀ kpékíi, kɛ̀ Yesu pɛ́i ndibɔɔ̀ kɛ̀ dìi yɛ̀, kòo miɛkùnnɛ dɛbirɛ kɛ́ dɛ̀ duɔ́ ndɛ cicɛ. 
\v 43 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu, bɛ̀ yɑ̀mɛ̀ Kuyie nkpeńnìmɛ̀.
\s1 Yesu do yìɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́mɛ̀ bɛ̀ yóó ò kùɔmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 17:22-23 nɛ̀ Mɑriki 9:30-32)
\p Bɑ́ wè kòo nwúó nYesu dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, kòo nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 44 Mpĩ́nnɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ n yóó mɛ̀ ndi nɑ́kɛ́ tìì nɑ́ɑǹtì: Bɛ̀ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ.
\p
\v 45 Bɛ̀ mɛ nyí mbɑntɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tú mù, tì do sɔrimu kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ bɛ̀ í ntì bɑntɛ́, bɛ̀ mɛ nyí ndɑ̀ɑ́tí kɛ bekɛ́ Yesu.
\s1 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛnnimɛ̀ tikótì kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:1-5 nɛ̀ Mɑriki 9:33-37)
\p
\v 46 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ítɛ́ tinɛìtì nɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ bo yɑ̀ bɛ miɛkɛ wèè dɛu. 
\v 47 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ́dɛtɛní dɛbirɛ kɛ́cónnɛ́ o tɑkɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 48 Wèè bo cɔutɛ́ dɛbirɛ diɛ n kpɛ́í, ò cɔutɛ́ mínwe, kɛ̀ wèè n cɔutɛ́, ò cɔutɛ́mu wèè n tɔ̃nní, kɛ yɛ̃́ wèè tu o sɑ́mpɔ́ù di cuokɛ̀ weè dɛu kɛ dì pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\s1 Wèè bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ Yesu yètìrì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 9:38-40)
\p
\v 49 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì ti yɑ̀ òmɔù nwe kòò bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ ɑ yètìrì kɛ̀ ti ò bɑ̀ɑ, kɛ yɛ̃́ ò í ti wɛ̃ńnɛ̀mɛ̀.
\p
\v 50 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di nɑ bɑ́ nhò bɑ̀ɑ kɛ yɛ̃́ wèè í yetɛ di kpɛti ò di wɛ̃ńnɛ̀mɛ̀mu.
\s1 Sɑmmɑrii kɔbɛ yetɛmɛ̀ Yesu
\p
\v 51 Dɛ̀ tɔ̀ɔ́tɛ́ dìì mɔ̀nnì Yesu bo dekɛmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kòo ítɛ́ nɛ̀ dikɔ̃m̀bùɔ̀ kɛ́nkɔri Sedisɑdɛmmu, 
\v 52 kɛ́tɔ̃ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Sɑmmɑrii kó dihɛì mɑrì kɛ bo tũntɛ ò yóó bɑ́tɛ́ dɛ̀. 
\v 53 Sɑmmɑrii kɔbɛ mɛ nyí nhò yie nhò kɔ̀ri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Sedisɑdɛmmu. 
\v 54 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nhɑ dɔ́ kɛ̀ ti duɔ́ nkɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ ncútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́ bɛ̀ kùɔɑ̀?
\p
\v 55 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́ bɛ̀ kpɑnnɛ̀ kɛ dɔ̀: Di í yɛ̃́ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ di tɔ kɛ̀ di nɑ́ɑ́ mmɛmmɛ. 
\v 56 Onìtìbirɛ í kɔ̀tɛní kɛ bo kuɔ bɛnìtìbɛ̀, dɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ bo bɛ̀ dɛɛtɛ́mu. Ò bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì tɛrì.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kóò tũ̀nnɛ bɛ̀ dò nkóò tũ̀nnɛ mɛ̀ɛ̀ botí
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 8:19-22)
\p
\v 57 Bɛ̀ kètɛ́ dìì mɔ̀nnì kòo mɔùu nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: N yóó ndɑ tũmmu tipíìtì timɔu ɑ kɔri kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 
\v 58 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ihɑ̃nkɛ́ mɔkɛmu i fɔ̃ti, kɛ̀ sinɔɔ mɔ̀kɛ tiyĩ́ɛ̃̀ntì, Onìtìbirɛ mɛ nyí mɔkɛ dɛ̀ bo duɔ́ dɛ̀ kɛ́om̀pɛ̀.
\p
\v 59 Kɛ nɑ́kɛ́ otɔù kɛ dɔ̀: N tũnnɛ̀. Kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì, yóu kɛ̀ m mu nkɔtɛ kɛ́kũnnɛ́ n cicɛ kɛ́deè. 
\v 60 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ɛ ńkũrì bɛcíríbɛ̀, kɛ̀ fɔ̃́ nkɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti.
\p
\v 61 Kòo tɔù múnkɛɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì n yó ndɑ tũmmu nɛ́ yóu kɛ̀ n kò nkɛ́cɑu n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ. 
\v 62 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wèè dùɔ̀nɛ̀ dinɑɑkɑ̃ɑ̃̀ kɛ wɛ̃kɛ o fɔ̃nkúò dɛ yiɛ̀ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pĩ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kó mutɔ̃mmú.
\c 10
\s1 Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɔ̃mbɛ̀ sipísìyiekɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 9:37-38, 10:7-16 nɛ̀ Mɑriki 6:8-11)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́tɑ̃ɑ̃tɛ́ o kó bɛtɔ̃mbɛ̀ sipísìyiekɛ̀ kɛ́ bɛ̀ tɔ̃ mbɛ̀dɛ́bɛ̀ dɛ́bɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu miɛkɛ nɛ̀ tipíìtì timɔu o mɔ́mmuɔ nhò do dò nkɛ́kɔtɛ kɛ̀, 
\v 2 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Tidiitì bimu mɛdiɛ̀ kɛ̀ ti dɛ̀ìbɛ̀ nɛ́ kɛ̃ńnì, bɑ́ntɛ̀nɛ̀ kupɑku yiɛ̀ nkòo duɔnní bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛi o diitì. 
\v 3 Kɔtɛnɛ̀, di dò nyipe nyi kɛ̀ n di tũɔ̃̀ nyɛkpɑmɑɑ̀ mmiɛkɛ. 
\v 4 Di bɑ́ ntɔ idíítí, di bɑ́ ntɔ kudɔukù, di bɑ́ nniɛ tinɛùtì, di bɑ́ɑ́ cómmú kucɛ kɛ́dɔu nhòmɔù. 
\v 5 Kɛ̀ di tɑti tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, di dɔ̀: Kunɑɑtí ndi bonɛ̀! 
\v 6 Kòò mɔù bo dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ tú kunɑɑtí yiɛ̀, kù nhò bonɛ̀, kòò mɔù mɛ nyí bo, kùu wɛ̃tɛní di ĩ́nkɛ̀. 
\v 7 Dí mbo dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ yo nkɛ yɔ̃ mbɛ̀ di duɔ́ ndɛ̀, otɔ̃ntì nɛ̀ o tɔ̃ndiitì nti, di bɑ́ nsɔɔti sɔɔti sicɛ̃́ĩ. 
\v 8 Kɛ̀ di tɑ dìì ɛì kɛ̀ bɛ̀ di cɔutɛ́ kɛ di duɔ̀ ndɛ̀ dí ńyo, 
\v 9 kɛ́mmiɛkùnko bɛmuɔmbɛ kɛ nɑ́ɑ́ ndɛ kó dihɛì yɛmbɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɔ̀ɔ́nnímɛ̀. 
\v 10 Kɛ̀ di tɑ dihɛì mɑrì kɛ̀ bɛ̀ í di cɔutɛ́, di yɛ̀ kɛ́cómmú dɛ kó dihɛì icɛ, 
\v 11 kɛ́kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ dɛ kó dihɛì kó mutɑ̃́ɑ̃́ mmùù dɑ̀ri di nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ nɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di nyɛ̃́ kɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɔ̀ɔ́nnímu. 
\v 12 N di nɑ́ɑ́mmu Kuyie mbeéntì yiè, Sodɔmmu ɛì kɔbɛ kó tiyɛ̃ĩti bo nkɛ̃ńnìnɛ̀ dɛ kó dihɛì kɔbɛ kpɛti.
\s1 Yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ yetɛ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 11:20-24)
\p
\v 13 Di bo yɑ̀ díndi Korɑsɛ̃ɛ̃ kɔbɛ nɛ̀ Bɛtisɑidɑɑ kɔbɛ, kɛ yɛ̃́ tidiɛtì n dɔ̀ɔ̀ di di ciɛ, kɛ̀ n do ntì dɔ̀ɔ̀ Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ miɛkɛ nkɛ bɛ̀ nɑ ndɑ̀ɑ́tí tifɔ̀ɔ̀tɔ̃̀ntì, kɛ pe mmutɑ́pɛí nnɛ̀ dimɔ̀nnì kɛ bɛnkɛ bɛ̀ cèètɛmɛ̀. 
\v 14 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte Kuyie mbeéntì yiè, Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ ɛkɛ̀ kɔkɛ kó tiyɛ̃ĩti bo nkɛ̃ńnìnɛ̀ di kpɛti. 
\v 15 Díndi Kɑpɛnnɑummu kɔbɛ di yɛ̀mmɛ̀ do nKuyie mbo ndi dee nkɛĩ́nkɑ̀ɑ? Bìtì. Kù bo di cṹũnní kɛ́ di tɑnnɛ́ kudɔnkù miɛkɛ.
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ wèè yie ndi kpɛti ò yie mmíì kpɛti, kɛ̀ wèè di yetɛ ò yetɛ mínwe, wèè n yetɛ kòò yetɛ wèè n tɔ̃nní.
\s1 Yesu tɔ̃mbɛ̀ sipísìyiekɛ̀ ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ pĩ mmɛ̀ɛ̀ botí mutɔ̃mmú
\p
\v 17 Kɛ̀ Yesu tɔ̃mbɛ̀ɛ wɛ̃tɛní nɛ̀ diwɛ̀ì kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀, ti ɔ̃ɔ̃ pɛɛ nyɛbɔkɛ̀ nɛ̀ ɑ yètìrì kɛ̀ yɛ̀ɛ cokɛ́mu.
\p
\v 18 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N do wúómmu dibɔɔ̀ dotinímɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ tɛwɑ̃̀tɛ̀ tɛ̃mɛ̀. 
\v 19 N di duɔ́mmu muwɛ̃rímú kɛ̀ di bo nnɑù iwɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ inɑɑ́ nkɛ́pɔntɛ dibɔɔ̀ wɛ̃rímú mumɔu, bɑ́ dɛ̀mɑrɛ̀ bɑ́ɑ́ di dɔɔ̀ mɛyɛi. 
\v 20 Dɛ̀ bɑ́ ndi nɑɑti yɛbɔkɛ̀ di cokùmɛ̀, dɛ̀ pètìnkɛ ndi nɑɑti di yètɛ̀ wɑ̃̀ri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛĩ́nkɛ̀.
\s1 Kuyie mbɛnkɛmɛ̀ bɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 11:25-27, 13:16-17)
\p
\v 21 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mùu píɛ nYesu kòo sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ dɔ̀: N dɑ sɑ̃ntí n cicɛ Kuyie nfɔ̃́ nwèè bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀, ɑ sɔ̀nnɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í ntimɔ́mmɔnti mɛciì nyɛmbɛ̀, nɛ̀ mɛyĩ́ɛ̃́tímɛ̀ yɛmbɛ̀, kɛ ti bɛnkɛ bɛ̀ɛ̀ í tú bɛ̀mɑbɛ̀. N cicɛ fɔ̃́ɔ̃̀ mɛ̀ dɔ́ kɛ mɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́.
\p
\v 22 Ò dèè mɛmmɛ kɛ dɔ̀: N Cicɛ n duɔ́mmu dɛmɔu, òmɔù í yɛ̃́ dɛbirɛ kɛ̀ dɛ̀ í tú dɛ Cicɛ, òmɔù mɛ nyí yɛ̃́ dɛbirɛ Cicɛ kɛ̀ dɛ̀ í tú dɛbirɛ nɛ̀ dɛbirɛ dɔ́ kɛ́bɛnkɛ bɛ̀ dɛ Cicɛ.
\p
\v 23 Kòo deè kɛ́wéntɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ ndi nɑɑti, dínni bɛ̀ɛ̀ yɑ̀ di mɛ̀ nwùó ndɛ̀. 
\v 24 N di nɑ́ɑ́mmu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ pɛ́u nɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ pɛ́u do dɔ́mu kɛ́yɑ̀ di mɛ̀ nwùó ndɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í dɛ̀ yɑ̀, bɛ̀ do dɔ́mu kɛ́keè di mɛ nyo tì bɑ́ bɛ̀ í tì kèè.
\s1 Yesu tɛ̃̀ńnɛ́ tì ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kóò kótì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:34-40 nɛ̀ Mɑriki 12:28-31)
\p
\v 25 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kóò kótì mɔù ndɔ́ kɛ́díí nYesu kɛ́ítɛ́ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì n dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀? 
\v 26 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀ri ikuɔ́ miɛkɛ kɛ yɛ̃ mbɑ? A ti kɑ̀ɑ nkɛ̀ tì tú bɑ? 
\v 27 Kɛ̀ dɛ kóo nìtìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀ri kɛ tú: Ndɔ́ ɑ Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu nɛ̀ ɑ wɛ̃ǹnì dimɔu, nɛ̀ ɑ wɛ̃rímú mumɔu nɛ̀ ɑ ciì mmɛmɔu kɛ́ndɔ́ ɑ kou tɔù ɑ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí ɑmɑ́ɑ̀. 
\v 28 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ̀ dɛ̀ wenni, ńdɔɔri mɛmmɛ ɑ yó nfòùmu.
\p
\v 29 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kóò kótì ndɔ́ kɛ́bɛnkɛ ò dɔ̀ɔ̀rimɛ̀ Kuyie ndɔ́ dɛ̀, kɛ́bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: We ntú n kou tɔù? 
\v 30 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do yɛ̀nní Sedisɑdɛmmu kɛ́nkɔri Sedikoo, kɛ̀ bɛyóóbɛ̀ɛ ò dintɛ́ kɛ́dukú kòò ndò nhò kú, kɛ̀ bɛ̀ɛ fietɛ o kpɛrɛ kóò dɔunko kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 31 Kɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɔù dɛ̀ kèrínímɛ̀ kóò yɑ̀ kɛ́pɛɛ́ nkɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 32 Kɛ̀ Defii botí kou mɔù nkéríní kɛ́tuɔkɛní o borɛ̀ kóò yɑ̀ kɛ́pɛɛ́ nkɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 33 Kɛ̀ Sɑmmɑrii ɛì kou mɔù weè nɛ́ nkɔri kupɔ̀ɔ̀kù kɛ́nkéríní kóò yɑ̀ kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ mmɛdiɛ̀. 
\v 34 Kòo kɔtoo o borɛ̀, kɛ́ɔ́ú o muɔ nkɛ́wɑɑrɛ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ mɛnɑɑ̀ mbɛ̀ tu mɛ̀ dìfɛ̃́ɛ̃̀ nkɛ́boú kɛ́deè kóò kɑ̀nnɛ o sɑ̃mmɑrímú ĩ́nkɛ̀, kóò kɔ̀tɛnɛ̀ tɛpɔ̀ɔ̀cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nyié nkoò tɑ̀ɑ̀. 
\v 35 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kòo dɛitɛ mɛdítíbii mmɛ̀dɛ́mɛ̀ kɛ́duɔ́ nwèè bɑ̀ɑ tɛpɔ̀ɔ̀cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ dɔ̀: Ntɑɑ̀nnɛ̀ we, kɛ̀ ì dòńtɛ́, kɑ̀ɑ yìɛ́, m bo nwɛ̃tiní kɛ dɑ yietí.
\p
\v 36 Kɛ̀ Yesu deè kóò bekɛ kɛ dɔ̀: A yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛyóóbɛ̀ mɛ mpuotí wè kou tú we bɛtɑ̃ɑ̃ti mɛmmɛ? 
\v 37 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kóò kótìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Wèè mɛ nhò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ kɛ́dɔɔ̀ mɛ botí.
\s1 Mɑriti cɔutɛ́mɛ̀ Yesu o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\p
\v 38 Yesu nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkérí kɛ́tuɔkɛ dihɛì mɑrì, kòo nitipòkù mɔù ò cɔutɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kòo yètìrì tu Mɑriti, 
\v 39 kòo nɑntɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ tɛ̀ tu Mɑɑri, kɛ̀ tɛ̀ɛ kɔtoo kɛ́nkɑri ti Yiɛ̀ nYesu borɛ̀ kɛ kémmú o nɑ́ɑǹtì. 
\v 40 Kɛ̀ Mɑriti nhɑrìnɛ̀ mudibénnímù kɛ́nyitiní kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì dɛ̀ wenni m bo mpĩ́mmɛ̀ mutɔ̃mmú m mɑ́ɑ̀ kɛ̀ n nɑntɛ̀ kɑ̀ri ɑ borɑ̀ɑ̀? Duɔ́ nkòò ítɛ́ní kɛ́ n teennɛ̀. 
\v 41 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nYesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɑriti ɑ yĩɛ̃̀kùmu kɛ ɑrì dɛ̀mɑrɛ̀ pɛ́u kpɛ́í. 
\v 42 Dɛ̀mɑrɛ̀ mɑ́ɑ̀ dɛɛ̀ tu dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀, Mɑɑri weè tɑ̃ɑ̃tɛ́ dɛ̀ɛ̀ wenni, bɛ̀ í yóó fietɛ dɛ̀.
\c 11
\s1 Yesu yɛ̃ nti mbɑ́ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ botí Kuyie
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 6:9-13, 7:7-11)
\p
\v 1 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mbɑ́ɑ́ nKuyie dibòrì mɑrì, ò dèè dìì mɔ̀nnì kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ kóò mɔù ò bekɛ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, nti tié nti bo mbɑ́ɑ́ mɛ̀ɛ̀ botí Kuyie nkɛ́ndònnɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ tiémmɛ̀ o kɔbɛ.
\p
\v 2 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di níí bɑ́ɑ́ nKuyie ndi dɔ̀:
\q1 Ti cicɛ!
\q1 A dò mpɑ́íí nwe,
\q1 yóu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ bɑntɛ́ ɑ dòmmɛ̀ pɑ́íí.
\q1 Bɑɑtɛ́ kutenkù,
\q1
\v 3 Ti pɑ̃ ti bo di mù yíe,
\q1 ti cĩ́ɛ̃́ nti yɛi
\q1 ti ɔ̃ɔ̃ cĩ́ɛ̃́mmɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ ti cɑɑ̀ri.
\q1
\v 4 Bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ tí tɑ mɛsoùmmɛ̀ miɛkɛ.
\s1 Ti bo mmɔ́ú mɛ̀ɛ̀ botí Kuyie nti dɔ́ dɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:7-11 nɛ̀ Duku 18:1-8 nɛ̀ Isɑku 1:5-7)
\p
\v 5 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di miɛkɛ kòo mɔù mɔ̀kɛ o nɛ́po kɛ kɔ̀tɛ kòo sɔ̃̀ńtɛ́ kɛyènkɛ̀ cuokɛ̀ kɛ yĩ: N nɛ́poo m pentɛ mudiì, 
\v 6 n kóò nɛ́po mɔù weè m pɔ̀ɔ̀ní m mɛ nyí mɔkɛ dɛ̀mɑrɛ̀ kɛ bo ò duɔ́. 
\v 7 Kɛ̀ dɛ̀ dò nho nɛ́po bo ò tɛ̃̀ńnɛ́ní kudieku miɛkɛ kɛ dɔ̀: Bɑ́ nni nkɔɔ́nnɛ̀, n diɛ́ nkɛ kpetínnɛ́mu dicɑ̀ù mí nnɛ̀ m bí kɛ̀ ti duɔ́. M bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ítɛ́ kɛ dɑ duɔ́ mudiì. 
\v 8 N di nɑ́ɑ́mmu bɑ́ kòò do í yóó ítɛ́ kóò duɔ́, nhò tu mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í o nɛ́po, ò bo ò duɔ́ nhò dɔ́ dɛ̀ dɛmɔu ò wè kɔɔ́nnɛ̀ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\p
\v 9 Mí nnɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú: Mɔɔnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yóó di pɑ̃mu. Wɑmmúnɛ̀ kɛ̀ di yóó pɛ́tɛ́mu, bentɛnɛ̀ dicɑ̀ù kɛ̀ bɛ̀ yóó di kpetɛ́mu. 
\v 10 Kɛ yɛ̃́ wèè mɔɔ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we mpɑ̃mɛ̀, wèè wɑmmú weè ɔ̃ɔ̃ pɛ́tɛ́, wèè bentɛ dicɑ̀ù bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we nkpetɛ́. 
\v 11 Òmɔù bo di miɛkɛ wèè birɛ bo ò mɔɔ mudiì kòo dɛ̀ duɔ́ nditɑ̃́rɑ̀ɑ̀? Yɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ò mɔɔ tɛyĩǹtɛ̀ wèe dɛ̀ duɔ́ nfɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀? 
\v 12 Yɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ò mɔɔ dikoyennì wèe dɛ̀ duɔ́ nfɛnɑnfɛ̀? 
\v 13 Díndi bɛnitiyɛibɛ kɛ̀ di yɛ̃́ kɛ duɔ̀ ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ di bí, dɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ di Cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ kòo bɑ́ɑ́ duɔ́ mMuyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù bɛ̀ɛ̀ mù nhò mɔɔ.
\s1 Yesu miɛkùmmɛ̀ dibɔɔ̀ tɑ wè kɛ dɑ̀nnɛ o nɔ́ndɛnfɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:22-30 nɛ̀ Mɑriki 3:22-27)
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu bɛti dibɔɔ̀ dìì tɑ onìtì kɛ dɑ̀nnɛ o nɔ́ndɛnfɛ̀, kɛ̀ dìi yɛ̀, kɛ̀ dɛ kóo nìtìi nɑ kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ ntú: Nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú mmu ò bɛ̀tìmɛ̀ yɛbɔkɛ̀.
\p
\v 16 Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ ndɔ́ kóò yɑ̀ɑ́kɛ́, kóò bekɛ kɛ dɔ̀ wèe dɔɔ̀ mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ mɑmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ bɛnkú o wɛ̃rímú bonnímɛ̀ Kuyie mborɛ̀. 
\v 17 Yesu nɛ́ mɛ nyɛ̃́mɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀, kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ dikpɑ̀ɑ̀tìyuu mɑrì totɛ́ kɛ kpɑ ndimɑ́ɑ̀ dì bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo, di cɛ̃́ĩ bo duó sitɔbɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Di mɛ̀ ntúmɛ̀ m bɛtì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú, kɛ̀ dibɔɔ̀ totɛ́ kɛ kpɑ ndimɑ́ɑ̀, di kpɑ̀tì bɑ́ nhɑ̃ kɛ bo. 
\v 19 Kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ m bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ obɔɔkpɑ̀ɑ̀tì kó muwɛ̃rímú mmu di kɔbɛ nɛ́ yɛ̀ bɛ̀tì nɛ̀ we nkɔ̃mu? Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ di kɔbɛ yóó di bekɛ́nɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ m mɛ mbɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ Kuyie nkó muwɛ̃rímú mmu, Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu diì tũ ntùɔ̀kɛní di cuokɛ̀.
\p
\v 21 Onitikperì bɑ̀ɑ́tí dìì mɔ̀nnì mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ bɑɑ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ o kpɛrɛ dɛmɔu ɔ̃ mbomu bɛ́u. 
\v 22 Kòo nìtì mɔù mɛ nkɔ̀tɛní wèè kpeńnì koò pɛ̃ɛ̃tɛ́, koò nɑ, ò bo fietɛ o kpɑ̀rìnɛntì ò do tɑ̃́ tì, kɛ́túótɛ́nɛ̀ o kpɛrɛ kɛ́totí. 
\v 23 Wèè í n wɛ̃ńnɛ̀ ò n kpɑ̀nnɛ̀mu, wèè í n wɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ ti tíkíí ò dɛ́ímu.
\s1 Dibɔɔ̀ bo wɛ̃tɛnímɛ̀ onìtì miɛkɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:43-45)
\p
\v 24 Kɛ̀ dibɔɔ̀ yɛ̀ onìtì kɛ kɔ̀tɛ tɛdɔntɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ wɑnti dì bo om̀pɛ̀ dɛ̀, kɛ mɔ̀ńtɛ́ dì bo yĩ́: M bo wɛ̃tɛ n sòò bo wèè miɛkɛ. 
\v 25 Dì tùɔ̀koo dìì mɔ̀nnì kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ kɑ̀útɛ́ pɑ́íí kɛ tũ̀ntɛ bɑ́ òmɔù í bo o miɛkɛ. 
\v 26 Kɛ̀ dìi wɛ̃tɛ kɛ́wɑɑnní yɛtɛyɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɔ̀kɛ yóù kɛ dì pɛ̃ɛ̃tɛ́, kɛ̀ yɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́tɑ o miɛkɛ, kòo borimɛɛ sĩntɛ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛ̀ sòò dòmmɛ̀.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tú diwɛ̀ì mɔ́mmɔnni yɛmbɛ̀
\p
\v 27 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkòo nitipòkù mɔùu bɛ́inní ditĩ̀nnì miɛkɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ nnɑɑti onitipòkù wèè dɑ pɛitɛ́, ɑ yɑ̃ɑ̃́ wè.
\p
\v 28 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ pètìnkɛ ńnɑɑti bɛ̀ɛ̀ kèḿmú bɛ̀mbɛ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀.
\s1 Yesu do nɑ̀kɛ́mɛ̀ dɛ̀ yó ndòmmɛ̀ tibeéntì yiè
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 12:38-42)
\p
\v 29 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ntikuní Yesu borɛ̀ kòo bɛ́i nkɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bùtínnɛ́ Kuyie nkɛ dɔɔri mɛyɛi, mbɛ̀ tú n dɔɔ̀ tidiɛtì bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ tì yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ í tú tìì do dɔ̀ɔ̀ Sonɑɑsi. 
\v 30 Sonɑɑsi do túmɛ̀ dibɛnkɛ̀rì Ninifu kɔbɛ kpɛ́í, mmɛɛ̀ botí nku Onìtìbirɛ yó ntúmɛ̀ dibɛnkɛ̀rì di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ kpɛ́í. 
\v 31 Tibeéntì kó diyiè Sebɑɑ kóo nitipokpɑ̀ɑ̀tì bo cómmú kɛ́bekɛ́nɛ̀ di mmɔ̀nnì kɔbɛ kɛ́ bɛ̀ kpetínnɛ́ kɛ yɛ̃́ ò ìtɛ́nímɛ̀ dɛdɛ́tirɛ̀ kɛ kɔ̀tɛní kɛ kèè Sɑdomɔɔ nɑ́ɑǹtì mɛciì nkpɛti. Nɛ́ ntɛnɛ̀ òmɔù diɛ nkɛ dɛunɛ̀ Sɑdomɔɔ. 
\v 32 Tibeéntì yiè Ninifu kɔbɛ bo cómmú kɛ́bekɛ́nɛ̀ di mmɔ̀nnì kɔbɛ kɛ́ bɛ̀ kpetínnɛ́ kɛ yɛ̃́ Sonɑɑsi do bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ceetɛmu. Nɛ́ ntɛnɛ̀ òmɔù diɛ nkɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ Sonɑɑsi.
\s1 Fɛnɔ̀nfɛ̀ tu tikɔ̃̀ntì kó dɛfìtírɛ̀ ndɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:15, 6:22-23)
\p
\v 33 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í ncɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ́ dɛ̀ ɑ̃nnɛ́ tɛcètɛ̀ miɛkɛ, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ cɔ̃nnɛ́ dɛyiitírɛ̀ ndɛ, bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tɑɑ̀ní kɛ̀ bɛ̀ nwúó nkuwenniku. 
\v 34 Inuɔ ntu tikɔ̃̀ntì kó dɛfìtírɛ̀ ndɛ, kɑ̀ɑ nuɔ nwúó nhɑ kɔ̃̀ntì timɔu ɔ̃ mbo kuwenniku miɛkɛ nkɛ. Kɑ̀ɑ nuɔ mmɛ nyí wúó ɑ kɔ̃̀ntì timɔu ɔ̃ mbo dibiìnnì miɛkɛ nkɛ. 
\v 35 Dɑɑtɛ kɛ̀ kuwenniku kùù bo ɑ miɛkɛ kɛ̀ kù bɑ́ ntú dibiìnnì. 
\v 36 Kɛ̀ kuwenniku dɑ mí ɑ kɔ̃̀ntì timɔu kɛ í sokɛ́ kupíkù mɑkù, ɑ kɔ̃̀ntì timɔu bo mbo kuwenniku miɛkɛ, kɛ́ndònnɛ̀ dɛfìtírɛ̀ ɔ̃ ndɑ mímɛ̀.
\s1 Yesu kpɑnnɛ̀mɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 23:1-36 nɛ̀ Mɑriki 12:38-40)
\p
\v 37 Yesu nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́deè, kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃ mɔùu ò yu o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mudiì, kɛ̀ Yesu kɔtɛ kɛ̀ bɛ̀ nyo. 
\v 38 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃ mɔuu yɑ̀ Yesu yommɛ̀ bɑ́ ò í nìtɛ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di. 
\v 39 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ di ɔ̃ɔ̃ ɛitɛ́ fɛbòòfɛ̀ nɛ̀ dibuu ĩ́nkɛ̀ nkɛ kɛ̀ di miɛkɛ nɛ́ píɛ́kɛ́ oyúókù kó mɛyɛ̀mmɛ̀ nɛ̀ kuyonku. 
\v 40 Tiyɛìntì díndi! Kuyie nkùù dɔ̀ɔ̀ dɛ ĩ́nkɛ̀ kuù í dɔ̀ɔ̀ dɛ miɛkɑɑ̀? 
\v 41 Mpɑ̃ɑ̃nnɛ̀ bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ di yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu, mɛmmɛ dɛmɔu dɛ̀ bo wenkɛmɛ̀ di kpɛ́í.
\p
\v 42 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ! Díndi bɛ̀ɛ̀ duɔ̀ nKuyie ndi kpɛrɛ dɛmɔu kó mɛyɑɑtimɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ tikũnfɑ̃ɑ̃̀tòo, kɛ yóu di bo ndɔɔrimɛ̀ Kuyie ndɔ́ dɛ̀ nɛ̀ di bo nkù dɔ́mɛ̀. Di do dò nkɛ́ ndɛ ndɔɔri, di nɛ́ bɑ́ɑ́ yóu dɛsɔnnɛ.
\p
\v 43 Di bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ bɛ̀ɛ̀ nɔnnɛ̀ yɛkɑ̀rɛ̀ kètiyɛ̀ titííntouti miɛkɛ, kɛ dɔ́ bɛ̀ ndi dɔú nyɛkɑ̃̀ɑ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ ninkoo. 
\v 44 Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dònnɛ ifɔ̃ti ìì dɑnnɛ́, bɛ̀ ɔ̃ ncentì ìì ĩ́nkɛ̀ kɛ í yɛ̃́.
\p
\v 45 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kóo kótì mɔùu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì ɑ nɑ́ɑ́ mmiɛ nkɛ sɑ̃́ɑ̃́ ntí mbɛ. 
\v 46 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di múnkɛ bo yɑ̀ díndi Fɑdisĩɛ̃bɛ kó bɛkótíbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bou yɛtuɔ cɛ̃́ɛ̃́yɛ̀ kɛ tounko bɛnìtìbɛ̀, di mɛ nyí bɛ̀ teénnɛ̀ bɑ́ sɑ́m̀pɔ́ mutɔù. 
\v 47 Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ mɑɑ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ di yɛmbɛ̀ do kuɔ̀ bɛ̀ kó ifɔ̃ti. 
\v 48 Nɛ̀ dɛ miɛkɛ di bɛnkúmu di kómmúmɛ̀ di yɛmbɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛɛ̀ kuɔ̀mɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kɛ̀ díndi mɑɑ̀ bɛ fɔ̃ti. 
\v 49 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte Kuyie nnɛ̀ ku kó mɛciì mmiɛkɛ kɛ̀ kùu bɛ́i nkɛ dɔ̀: M bo bɛ̀ duɔ́nko m pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ n tɔ̃rɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ biɛ nkɛ́fɛ̃́ũ mbɛtɔbɛ̀. 
\v 50 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ̀ do kùɔ bɛ̀ nɛ̀ kutenkù ketɛ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ kó tibeéntìi do di mmɔ̀nnì kɔbɛ yɔ ĩ́nkɛ̀, 
\v 51 kɛ́ketɛ́ Abɛɛri kó mukɔ̀ù, kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnní Sɑkɑrii bɛ̀ kùɔ wè Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì dɛ sɑku. Mɔ́mmuɔ nwe n di nɑ́ɑ́mmɛ̀ dɛ kó tibeéntì bo do di mmɔ̀nnì kɔbɛ yɔ ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 52 Di bo yɑ̀ díndi ikuɔ́ nìùtì bɛ̀ɛ̀ pɑ̀ɑnko bɛtɔbɛ̀ Kuyie nkó kucɛ, di í kù tũ ndi mɔ́mmɔmbɛ, kɛ nɛ́ díítí bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kɛ́ kù tũ̀nnɛ.
\p
\v 53 Yesu ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì dɛ borɛ̀ kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ miɛkɛɛ ò pɛikɛ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ nhò bèkú tinɑ́ɑǹtì pɛ́u, 
\v 54 kɛ bo yɑ̀ ò bo bɛ́i nkɛ́yetɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ o pĩ.
\c 12
\s1 Dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri dɛ̀ bo feitɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:26-27)
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ tíí nsikɔupí sikɔupí kɛ́nnɑù bɛtɔbɛ̀, kɛ̀ Yesu ketɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɑɑtɛnɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kó mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ kpɛ́í mmɛ̀ɛ̀ dònnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀. 
\v 2 Dɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri dɛ̀ bo feitɛ́, kɛ̀ disɔ̀rì kpɛrɛɛ yɛ̀nní kuwenniku. 
\v 3 Dɛɛ̀ kpɛ́í nte di nɑ̀kɛ́ tì kufɑ̃́ɑ̃́ bɛ̀ bo tì kèè kupììti, di wɛɛ tì dimɑ́ɑ̀ borɛ̀, bɛ̀ bo dekɛ kudɑ̀nkù kɛ́ tì pĩɛ̃kɛ́.
\s1 Ti í dòmmɛ̀ kɛ́ndé bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù tikɔ̃̀ntì mɑ́ɑ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:28-31)
\p
\v 4 N di nɑ́ɑ́mmu díndi n nɛ́pobɛ̀: Bɑ́ ndénɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù tikɔ̃̀ntì mɑ́ɑ̀. 
\v 5 M bo di bɛnkɛ di dò nkɛ́ndé wè, ndénɛ̀ Kuyie nkùù bo nɑ kɛ dɑ tɑnnɛ́ muhɑ̃ɑ̃́ miɛkɛ ɑ kṹṹ nkó difɔ̃ǹkúò. Di dò kɛ́ nku ndé.
\p
\v 6 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nfìtɛ́ inɔribí inùmmù dɑ́rɑ̀ɑ̀? Nɛ̀ mɛmmɛ Kuyie ndɑkɛmu imɔu i kpɛ́í. 
\v 7 Bɑ́ di yùtì Kuyie nti kɑ̀ɑ̀mmu kɛ yɛ̃́ tì mɑ̀mɛ̀. Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, bɑ́ wè di miɛkɛ ò pɛ̃ɛ̃tɛ́mu inɔribí pɛ́u.
\s1 Wèè bo nɑ́kɛ́ ò tumɛ̀ Yesu kou
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:32-33, 12:32, 10:19-20)
\p
\v 8 N di nɑ́ɑ́mmu, wèè bo nɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ ò tumɛ̀ n kou, mí nhOnìtìbirɛ m bo nɑ́kɛ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ ììkɛ̀ ò túmɛ̀ n kou. 
\v 9 Wèè bo n nɛnni bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀, m bo ò nɛ̀nni Kuyie ntɔ̃rɛ̀ ììkɛ̀.
\p
\v 10 Wèè bo sɑ̃́ɑ̃̀ nhOnìtìbirɛ, Kuyie mbo ò cĩ̀ɛ̃́, wèè mɛ mbo sɑ̃́ɑ̃̀ mMuyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù, Kuyie mbɑ́ɑ́ ò cĩ̀ɛ̃́ mbìtì.
\p
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ di kɔrinɛ̀ dìì mɔ̀nnì tibeéntì titííntouti miɛkɛ yoo bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ nɛ̀ bɛbeémbɛ̀ borɛ̀ di bɑ́ ntoti di yɛ̀mmɛ̀ di bii yóó nɑ́kɛ́ tì kɛ́yɛ̀, nɛ̀ di yóó ti nɑ̀kɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 12 Kɛ̀ di tùɔ̀kɛ, Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù muù yó di duɔ́ ndi dò nkɛ́nɑ́kɛ́ tì.
\s1 Kukpɑ̀ɑ̀tìyɛinkù
\p
\v 13 Kòo mɔùu bɛ́inní ditĩ̀nnì miɛkɛ kɛ dɔ̀: Okótì nɑ́kɛ́ n kóo kótì kɛ̀ tí totí ti cicɛ ku kɛ ti yóunɛ̀ dɛ̀. 
\v 14 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N nɛ́poo we nni ndɔ̀ɔ̀ obeéntì kɛ̀ m bo ndi bekùnɛ̀, yoo n di totí di kpɛrɛ? 
\v 15 Dɛ mɔ̀nnì kɛ nɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɔɔ̀nɛ̀ mɛyɔɔ̀mmɛ̀, kɛ yóu di bo ndɔ́mɛ̀ di kpɑrìkɛ̀ kɛ yɛ̃́ onìtì kpɑ̀tì tiì í temɛ̀ o fòmmu.
\p
\v 16 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì mɑrì kɛ dɔ̀: Tikpɑ̀tì yiɛ̀ mmɔù weè do bo, kɛ mɔkɛ dɛpɑɑ nkɛ̀ dɛ̀ɛ piɛ́ mɛdiɛ̀. 
\v 17 Kòò mbékú omɑ́ɑ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ tú: N yí mɔkɛ m bo ɑ̃nnɛ́ dɛ̀ n diitì? 
\v 18 Kɛ nɑ́kɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: N yɑ̀mu n yóó yĩ́mɛ̀, m bo puɔ m buɔ sɑ́m̀pɔ́yɛ̀, kɛ́mɑɑ́ yɛdiɛyɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ n diitì nɛ̀ n kpɛrɛ dɛmɔu. 
\v 19 Dɛ mɔ̀nnì kɛ nɑ́kɛ́ n wɛ̃nnì kɛ dɔ̀: A mɔkɛmu tikpɑ̀tì pɛ́u, ńhompu kɛ yo nkɛ yɔ̃ nkɛ yɑ̃nku. 
\v 20 Kɛ̀ Kuyie nnɛ́ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyɛìnkù fɔ̃́! Kɛ nyènkɛ̀ mɔ́mmɔnkɛ m bo túótɛ́ ɑ wɛ̃nnì kɛ̀ we nnɛ́ tiekɛ dɛ kó tikpɑ̀tì?
\p
\v 21 Wèè wɑɑ̀ ntikpɑ̀tì o mɔ́mmuɔ nho kpɛ́í nkɛ nɛ́ í tú okpɑ̀ɑ̀tì Kuyie mborɛ̀ o kpɛrɛ mɛ dò.
\s1 Ti í dòmmɛ̀ kɛ́nyĩɛ̃̀kù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 6:25-34)
\p
\v 22 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ n di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù di bo dimu yoo di bo dɑ́ɑ́tí mù kpɛ́í. 
\v 23 Kɛ yɛ̃́ mufòmmu pɛ̃ɛ̃tɛ́mɛ̀ tidiitì kɛ̀ tikɔ̃̀ntì pɛ̃ɛ̃tɛ́ tiyɑ̀ɑ̀tì. 
\v 24 Wéntɛ́nɛ̀ tinɔ̀tì, tì í buɔtì, tì í kɔ̃ũ, tì í mɔkɛ yɛbuɔ, kɛ̀ Kuyie ntì piú. Díndi nɑ́kɛ di í pɛ̃ɛ̃tɛ́ sinɔɔɑ̀? 
\v 25 Di we mbo nɑ nɛ̀ o yɛǹtotí miɛkɛ kɛ́yíɛ́ o fòmmu kɛ̀ mùu okɛ̀? 
\v 26 Kɛ̀ di í yóó nɑ kɛ́dɔɔ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀, bɑ nkpɛ́í nnɛ́ te kɛ̀ di yĩɛ̃̀kù dɛtɛrɛ̀ kpɛ́í? 
\v 27 Wéntɛ́nɛ̀ mutepóó ndòmmɛ̀ dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ, mù í pĩ́ mmutɔ̃mmú, mù mɛ nyí duɔ̀kù tiyɑ̀ɑ̀tì. N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ̀ n tu bɑ́ Sɑdomɔɔ nɛ̀ o kpɑ̀tì diɛtì miɛkɛ, ò í dɑ̀ɑ́tí tiyɑ̀ɑ̀tì tìì wenni kɛ mù tùɔ̀kɛ. 
\v 28 Díndi bɛ̀ɛ̀ í tɑ̃́ kɛ̀ dɛ̀ dɛu, kɛ̀ Kuyie nsɑ̃̀rì tifɑ̃ɑ̃̀tì tìì bo yíe, kɛ nɑɑ yóó cɔ́útɛ́, dɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ̀ kù bɑ́ɑ́ di dɑ́tínnɛ́ tiyɑ̀ɑ̀tì? 
\v 29 Di bɑ́ nhɑrì kɛ wɑnti di bo nyo mmù nɛ̀ di bo nyɔ̃ mmù. 
\v 30 Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛɛ̀ mɔ̀kɛ dɛ kó iyɛǹtotí sɑ̃́ɑ̃̀, díndi biɛ, di mɔkɛmu di Cicɛ kòò yɛ̃́ dɛ̀ di békú dɛ̀. 
\v 31 Petìnkɛ wɑmmúnɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ̀ kù nɛ́ di duɔ́ ndɛsɔnnɛ kɛ́nɔ́ɔ́.
\s1 Ti bo sɔnnɛmɛ̀ tikpɑ̀tì kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 6:19-21)
\p
\v 32 M pecɛ̃nku, di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù kɛ tú di í sũ, kɛ yɛ̃́ di cicɛ weè dɔ́mɛ̀ kɛ di duɔ́ nho kpɑ̀ɑ̀tìyuu. 
\v 33 Fítɛ́nɛ̀ di kpɛrɛ kɛ́pɑ̃mmú bɛcĩ̀rìbɛ̀ idíítí. Yɑ́nnɛ̀ sidítídɔú sìì í yóó cɑkɛ, kɛ́ɑ̃nnɛ́ tikpɑ̀tì tìì í yóó cɑkɛ kɛ́ tì sɔ̀nnɛ kɛĩ́nkɛ̀ Kuyie mborɛ̀. Bɛyóóbɛ̀ í yóó tɔ́ɔ́nko dɛ̀, ditúù í yóó cɑ́ɑ́kɛ́ dɛ̀. 
\v 34 Kɛ yɛ̃́ ɑ kpɑ̀tì borɛ̀ ɑ yɛ̀mmɛ̀ dɛ mbomɛ̀.
\s1 Ti bo ndɑkɛmɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:42-51 nɛ̀ Mɑriki 13:33-37)
\p
\v 35 Yinɛ̀ di nɑɑ̀kũ̀ɔ̃ kɛ̀ di fitíyì ncɔ́u, 
\v 36 kɛ́ndònnɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ wèè bɛ̀ bɑkɛ́, ò bo nkũntinímɛ̀ mupotúòmù kɛ́bentɛ dicɑ̀ù kɛ̀ bɛ̀ɛ o kpetɛ́. 
\v 37 Dɛ̀ nnɑɑti bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kóò kótì bo nwɛ̃tiní kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ wùó. N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe ò bo ɑ̃nnɛ́ o tɔ̃nyɑ̀ɑ̀tì, kɛ́ bɛ̀ kɑ̀nnɛ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ mmudiì. 
\v 38 Kòò wɛ̃tiní kɛyènkɛ̀ cuokɛ̀ yoo dikodɑkɔńnì, kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ wùó ndɛ̀ mbɛ̀ nɑɑti. 
\v 39 Bɑntɛ́nɛ̀ kɛ dò nkɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nyɛ̃́ oyúókù kɔ̀riní dìì mɔ̀nnì, ò bo nwúó, ò bɑ́ɑ́ yie nkòo tɑ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 40 Díndi múnkɛ nwɑ̃kɛ́nɛ̀ kɛ yɛ̃́ Onìtìbirɛ wɛ̃tinímɛ̀ di í dɑkɛ dìì mɔ̀nnì ndi.
\s1 Otɔ̃ntì yɛiwe kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:45-51)
\p
\v 41 Kɛ̀ Piɛrii bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nhɑ nɑ́ɑ́ ndɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tíì kpɛ́ínɑ́ɑ̀ yɑ́ɑ timɔu? 
\v 42 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nhò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Dí ndònnɛ̀ otɔ̃ntì wèè dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀ɛ̀ wenni kɛ ciì bɛ̀ bɑ̀nnɛ wè bɛtɔ̃mbɛ̀ kòò bo mbɛ̀ duɔ̀ mmudiì ò dò nkɛ́ mmù mbɛ̀ duɔ̀ ndìì mɔ̀nnì. 
\v 43 Dɛ̀ bo nɑrikɛ dɛ kóò tɔ̃ntì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbo nwɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ nho pĩ ndɛ kó mutɔ̃mmú. 
\v 44 N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbo bɑnnɛ dɛ kóo tɔ̃ntì o kpɑ̀tì timɔu. 
\v 45 Kɛ̀ dɛ kóo tɔ̃ntì yɛ̀mmɛ̀ mɛ ndò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nyí wɛ̃tiní mɛcɑ̃ɑ̃, kɛ puotì bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀, kɛ nɛinɛ̀ tinɑɑ̀yɑ̃̀ɑ̃̀tì kɛ̀ bɛ̀ yo nkɛ yɔ̃̀ mmɛnɑɑ̀. 
\v 46 Tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbo wɛ̃tɛní dɛ kóo tɔ̃ntì í ò bɑ̀ɑ dìì yiè, ò í dɑkɛ dìì mɔ̀nnì, kóò puotí mɛdiɛ̀, nkóò dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀rimɛ̀ bɛnitiyɛibɛ.
\p
\v 47 Otɔ̃ntì wèè yɛ̃́ wèè ò bɑkɛ́ ò dɔ́ dɛ̀, kɛ í dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri, ò bo cɔutɛ́ tiyɛ̃ĩti mɛdiɛ̀. 
\v 48 Wèè tɔ̃ntì mɛ nyí yɛ̃́ kɛ dò nhò dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀ tu mɛyɛi, mbɛ̀ bo ò puotí kɛ̀ dɛ̀ nkɛ̃ńnì, bɛ̀ duɔ́ nwè pɛ́u bɛ̀ bo ò bekɛ pɛ́u, bɛ̀ bɑ̀nnɛ wè kɛ̀ dɛ̀ sũ bɛ̀ bo ò bekɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\s1 Tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ kó mɛtotímɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:34-36)
\p
\v 49 N kɔ̀tɛní kɛ bo wetɛ muhɑ̃ɑ̃́ mmu kutenkù miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ nh ɔɔtí mù bo cɔ́útɛ́mɛ̀. 
\v 50 N dò mbɛ̀ nh ɑ̃nnɛ́ bɑ̀tɛ́mmù mɔù nwe kɛ̀ dɛ̀ nh ɔɔtí bɛ̀ bo wè nni nh ɑ̃nnɛ́mɛ̀. 
\v 51 Di yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ ndò ǹ tɔní kunɑɑtí nku kutenkù kuu mmiɛkɛ, n tɔní mɛyɑtimɛ̀ mmɛ. 
\v 52 N di nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bo bɛ̀nùmmù tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, bɛ̀ bo totɛ́ kɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti nkpɑnnɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ bɛ̀ kpɑ̀nnɛ̀. 
\v 53 Kɛ̀ dɛbirɛ cicɛ ndɛ̀ kpɑ̀nnɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ ò kpɑ̀nnɛ̀, kòo nitipòkù nkpɑnnɛ̀ o kóo sɑpɑ̀ɑ̀, kòo kóò sɑpɑ̀ɑ̀ nhò kpɑ̀nnɛ̀, kòo nitipòkù ńkpɑnnɛ̀ o cɔkù, kòo cɔ̀kù ò kpɑ̀nnɛ̀.
\s1 Ti bo mbɑɑ̀tìmɛ̀ dɛ̀ɛ̀ wenni
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 16:2-3)
\p
\v 54 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: Di ɔ̃ɔ̃ yɑ̀ diwɛtirì diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ dɔ̀: Fɛtɑɑfɛ̀ yóó ni. Kɛ̀ fɛ̀ mɛ̀nkɛɛ ni. 
\v 55 Kɛ̀ kubɑkù cɑ̃̀nku bíɛ́kɛ̀ kó kuyɑɑkù fùutɛ di dɔ̀: Kuyiìnkù yó mbo, kɛ̀ kù mɛ̀nkɛ ḿbo. 
\v 56 Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ díndi, dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di bɑnní tiwɛtì kó mɛdòmmɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɔ̃mɛ kɛ nɛ́ í bɑnní dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri di mmɔ̀nnì. 
\v 57 Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di í nɔ nkɛ bɑɑ̀tì di mɑ́ɑ̀ dɛ̀ɛ̀ wenni?
\s1 Ti bo ntũnnimɛ̀ tìì bo nɛ̀ ti kou ti cuokɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:25-26)
\p
\v 58 Nɛ̀ òmɔù kɛ̀ di mɔkɛ tìmɑtì kɛ kɔri tibeéntì, yetoo kɛ́ ti tũ̀ntɛ kɛ̀ di mu nyí tùɔ̀kɛ, kòò bɑ́ɑ́ dɑ duɔ́ mpòdíìsìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ dɑ kpetínnɛ́. 
\v 59 N dɑ nɑ́ɑ́ mɔ́mmuɔ nwe ɑ í yɛtì dɛborɛ̀ kɛ í yietí tɛpíítɛ̀ sɔntɛ.
\c 13
\s1 Sidowee kó kuduotí do kùɔ bɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ɛ kɔtɛní, kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu Pidɑti do kùɔ Kɑdidee kɔbɛ bɛ̀ kpɛ́í nkɛ sɔ̃́ mbɛ̀ feu Kuyie nyiwũɔ̃ kɛ kù kɔ̀ù itɛì, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ kɛ̀ bɛ yĩ̀ĩ̀ ńwɛ̃nnɛ́nɛ̀ iwũɔ̃ kɔ̃mɛ. 
\v 2 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀mmɛ̀ dò ndɛ kó bɛnìtìbɛ̀ yɛi mpɛ̃ɛ̃tɛ́mu Kɑdidee kɔbɛ tɔbɛ̀ kɔ̃mɛ kɛ̀ dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ kúɑ̀? 
\v 3 Bìtì, n nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú: Kɛ̀ di í cèètɛ mɛborimɛ, di yóó kú bɛ̀ ku mɛ̀ɛ̀ botí nku. 
\v 4 Di yɛ̀mmɛ̀ dò nSidowee kó kuduotí do do, kɛ́yɑ̃kɛ bɛ̀ɛ̀ nìtìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ni kó mɛyɛi ndo pɛ̃ɛ̃tɛ́mu Sedisɑdɛmmu kɔbɛ tɔbɛ̀ kɔ̃mɑɑ̀? 
\v 5 Bìtì, n nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú kɛ̀ di í cèètɛ mɛborimɛ di bo kú bɛ̀ ku mɛ̀ɛ̀ botí!
\s1 Mutie mùù í pɛí mu kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì
\p
\v 6 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ́kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do fìí mmutie o pɑku miɛkɛ, kɛ́kɔtɛní kɛ bo tɔ̃ũ yɛbɛ ò mɛ nyí mpɛ̀tɛ́, 
\v 7 kɛ́nɑ́kɛ́ wèè bɑ̀ɑ kupɑku kɛ dɔ̀: Dibenni tɑ̃ɑ̃́nnì ndi miɛ nkɛ̀ n kɔ̀rìní kɛ bo tɔ̃ũ yɛbɛ bɑ́ n yí pɛ̀tɛ́, kɔ̃ṹ mu, mù bɑ́ɑ́ sɔ̃́ntɛ́ kɛ́ncɑɑri kɛtenkɛ̀. 
\v 8 Wèè bɑ̀ɑ kupɑku kòò dɔ̀: Okótì yóu mu di mbenni kɛ̀ m mù ɑ̃nnɛ́ tikùtì, 
\v 9 kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ mù yɑ̀ɑ pɛitɛ́, kɛ̀ mù mɛ nyí pɛitɛ́ ɑ nɛ́ mù kɔ̃ṹ.
\s1 Onitipòkù dibɔɔ̀ pũ̀tínnɛ́ wè
\p
\v 10 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu ńtiè mbɛnìtìbɛ̀ kutííntouku miɛkɛ. 
\v 11 Kòo nitipòkù mɔù dɛ̀ bo, kɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì ò tɑ, koò pũ̀tínnɛ́ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀ni, bɑ́ ò í nɔ nkɛ sɛ́ìrì. 
\v 12 Kɛ̀ Yesu ò yɑ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onitipòkù n dɑ miɛkùnnɛmu ɑ mɔmmú.
\p
\v 13 Kɛ nɔ́ɔ́ nho nɔu o ĩ́nkɛ̀, kòo pɑ̃̀nkɛɛ sɛ́ítɛ́ kɛ́nsɑ̃ntí Kuyie. 
\v 14 Kɛ̀ kutííntouku kóo kótì miɛkɛɛ pɛikɛ, Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ omuɔnti tɛom̀pùtɛ̀ yiè, kòo nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì kɛ dɔ̀: Yɛwe bo yɛkuɔ̀ ndi mutɔ̃mmú kpɛyɛ, ńkɔrìnɛ̀ní yɛɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ di miɛkùnko kɛ yóu tɛom̀pùtɛ̀ yiè.
\p
\v 15 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nhò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yɛmbɛ̀ díndi! Di ɔ̃ɔ̃ í mpìtɛ́ di wũɔ̃ tɛom̀pùtɛ̀ yiè kɛ́kɔtɛ kɛ́ ì nììnɑɑ̀? 
\v 16 Onitipòkù yie nwèè nɛ́ tú Abɑrɑhɑmmu kó kubotí kou kɛ̀ dibɔɔ̀ ò boú yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀ni, dɛ̀ do í dò nh ò boutɛ́ dɛ kó iwɛ̃ĩ tɛom̀pùtɛ̀ yièɑ̀?
\p
\v 17 Yesu nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ, kɛ̀ ifɛii pĩ́ nho kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀, kɛ̀ ditĩ̀nnì yɛ̀mmɛ̀ ńnɑɑti, ò dɔ̀ɔ̀ri tìì diɛtì kpɛ́í.
\s1 Fɛyoǹfɛ̀ nɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ dɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:31-32 nɛ̀ Mɑriki 4:30-32)
\p
\v 18 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dònnɛ̀ bɑ? M bo dì dònnɛnɛ̀ bɑ? 
\v 19 M bo yĩ́ dì dònnɛ̀ fɛyoǹfɛ̀ dòmmɛ̀ mmɛ, kòo nìtì ɔ̃ɔ̃ fɛ̀ buɔtí kɛ̀ fɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́nɑɑ́ mmutie diɛmù nɛ̀ ibɑkɛ, kɛ̀ sinɔɔ yĩɛ̃ mmu bɑkɛ ĩ́nkɛ̀.
\s1 Mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mu kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 13:33)
\p
\v 20 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: M bo donnɛnɛ̀ bɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu? 
\v 21 Dì dònnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀ mù dòmmɛ̀ mmɛ kòo nitipòkù ɔ̃ɔ̃ mù wɑɑ́ nsɑ́m̀pɔ́ kɛ́kɔɔrɛnɛ̀ mupɛ̃́ɛ̃̀yùo ncìróò bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ́ɑ̃ntɛ kɛ̀ ticootìi múútí timɔu.
\s1 Dibòrì dìì mɔpúrì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 7:13-14, 21-23)
\p
\v 22 Kɛ̀ Yesu ńduɔ̀ nyitié nyɛhɛkɛ̀ nɛ̀ sihɛkɛsí kɛ kérí kɛ kɔri Sedisɑdɛmmu. 
\v 23 Kòo mɔùu ò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì bɛnìtìbɛ̀ sɑ́m̀pɔ̀ bɛɛ̀ yóó cootɑ́ɑ̀? Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 24 Yetɛnko kɛ́tɑ dibòrì dìì mɔpúrì, n di nɑ́ɑ́mmu kusṹkù yóó bennɛ́mu bɛ̀ bo tɑmɛ̀ kɛ́yĩɛ̃kɛ.
\p
\v 25 Tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbo ítɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́kpetínnɛ́ kɛ́pɑ́ɑ́, nkɛ̀ di ḿbo ditowɑɑ̀ di bo mbie ndicɑ̀ù kɛ tú: Ti Yiɛ̀ ntí kpetɛ́. Kòò nɛ́ di nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ di boǹní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 
\v 26 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ di ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ fɔ̃́ ntíì bɑɑ do wɛ̃nnɛ́ kɛ́di, kɑ̀ɑ duɔ̀ nyitié nti cɛ̃kɑrɑ̀ɑ̀? 
\v 27 Kòo wɛ̃tɛ kɛ di nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ di boǹní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, fũtɛnɛ̀ m borɛ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi. 
\v 28 Dɛǹdɛ di yóó nkuɔ̀mmɛ̀ kɛ cɑ́ɑ́ ndi nìì, kɛ wúó Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ bo Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kɛ̀ díndi nɛ́ bo ditowɑɑ̀. 
\v 29 Bɛnìtìbɛ̀ itinímu tipíìtì timɔu diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ nɛ̀ dì tɑɑ̀ kɛ̀ kɔbɛ kubɑkù cɑ̃̀nku bíɛ́kɛ̀ nɛ̀ kuyoú kɔbɛ kɛ bo kɑri Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kɛ́di. 
\v 30 Bɛ̀mɑbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tũ ndi mmɔ̀nnì bɛ̀ bo niitɛ́, bɛ̀mɑbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ni di mmɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tũnnɛ.
\s1 Yesu do kɔ̀tɛmɛ̀ Sedisɑdɛmmu mɛsɔmmɛ
\p
\v 31 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ítɛ́ diɛ, pɛ̃ɛ̃tɛ́, Edɔti dɔ́ kɛ́ dɑ kuɔmu. 
\v 32 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ dɛ kó fɛhɑ̃ɑ̃fɛ̀\f + \fr 13:32 \fr*\fk fɛhɑ̃ɑ̃fɛ̀ \fk*\ft Isidɑyɛɛribɛ do wúó nfɛhɑ̃ɑ̃fɛ̀ kuwɑnwɑnkù kùù ciì kùnku kɛ soú, kɛ nɛ́ dɔri kɛ dɔɔri mɛyɛi.\ft*\f* kɛ dɔ̀: M bɛtìmu yɛbɔkɛ̀ yíe nnɛ̀ nɑnkɛ kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kɛ yóó deè n tɔ̃mmú. 
\v 33 N do nkɛ́sɔɔtɛ́mu n cɛ yíe nnɛ̀ nɑnkɛ nɛ̀ diyiè tɛrì, kɛ yɛ̃́ dɛ̀ í wenni bɛ̀ bo kuɔmɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò dihɛì mɑrì kɛ̀ dɛ̀ í tú Sedisɑdɛmmu.
\p
\v 34 Díndi Sedisɑdɛmmu ɛì kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀, kɛ buɔti Kuyie ntɔ̃mbɛ̀ yɛtɑ̃́rɛ̀. Kucɛ mɛdɛ ndi n dɔ́mɛ̀ kɛ́ ndi okɛ tɛkotɛ ɔ̃ nhokɛmɛ̀ tɛ bí bɑ́ di í yie? 
\v 35 Di ɛì bo pɔntɛ kɛ́nɑɑ́ ntidobontì, n di nɑ́ɑ́mmu di tɛ̃́nkɛ í yó n yɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú di bo yĩ́ dìì yiè: Mɛsɑ̀ɑ̀ nní mbonɛ̀ wèè kèríní nɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó diyètìrì.
\c 14
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ omuɔnti tɛom̀pùtɛ̀ yiè
\p
\v 1 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu kɔtɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ kóo kótì mɔù cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ bo di, kòo nìtì mɔù dɛ̀ bo kɛ mɔ nkɛ mùútí, 
\v 2 kɛ̀ bɛ̀ nwéí Yesu mɛyɔɔ̀mmɛ̀ kɛ bo yɑ̀ ò bo ò miɛkùnnɛ tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bekɛ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yienɑɑ̀, kɛ í yetɛ ɑ bo miɛkùnnɛmɛ̀ onìtì tɛom̀pùtɛ̀ yiè?
\p
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ ndò nyúóó. Kɛ̀ Yesu nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ omuɔnti ĩ́nkɛ̀ kóò miɛkùnnɛ, kɛ́duɔ́ nkòo pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 5 Dɛ mɔ̀nnì kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di miɛkɛ kòò mɔù mɔ̀kɛ o birɛ yoo o nɑ̀ɑ̀fɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ do dɔ̀kɛ̀ miɛkɛ tɛom̀pùtɛ̀ yiè, ò bɑ́ɑ́ kɔtɛ kɛ́ dɛ̀ dènnɛnɑ́ɑ̀? 
\v 6 Bɑ́ bɛ̀ í nnɑ kóò tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì ĩ́nkɛ̀.
\s1 Bɛ̀ɛ̀ dɛ̀úkùnko bɛmɑ́ɑ̀
\p
\v 7 Kɛ̀ Yesu yɑ̀ bɛ̀ dɔ́mɛ̀ yɛkɑ̀rɛ̀ ketiyɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀: 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ dɑ yu mupotúòmù kó dibɑnni, bɑ́ɑ́ niitɛ́ kɛ́kɑri dikɑ̀rì dɛyììkɛ̀ kpɛri, kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ bɛ̀ yu òmɔù kòò dɑ pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 9 Wèè di yu kòo dɑ nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́feí nyie ndikɑ̀rì. Dɛ mɔ̀nnì kɑ̀ɑ ítɛ́ nɛ̀ ifɛi, kɛ́kɔtɛ kɛ́kɑri dɛfɔ̃nkúò kpɛri. 
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ dɑ yu dibɑnni, kɔtɛ kɛ́kɑri dɛfɔ̃nkúò, wèè dɑ yu kòò tùɔ̀kɛní kɛ dɑ yɑ̀ kɛ yĩ: N nɛ́poo, kɔtɛní kɛ́kɑri dɛyììkɛ̀. Dɛ mɔ̀nnì dɛ̀ bo dɑ dɛ́úkùnnɛ bɛtɔbɛ̀ yììkɛ̀. 
\v 11 Wèè dɛ́úkùnnɛ omɑ́ɑ̀ bɛ̀ bo ò kɛ̃́kùnnɛ, wèè kɛ̃́kùnnɛ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò dɛ́úkùnnɛ.
\p
\v 12 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ wèè ò yu kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ yóó yú bɛnìtìbɛ̀ mudiì ɑ bɑ́ɑ́ yú ɑ nɛ́pobɛ̀ ɑ mɛ mbɑ́ɑ́ yú ɑ tebìí, ɑ bɑ́ɑ́ yú ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ, ɑ bɑ́ɑ́ yú ɑ cɛ̃pɛɛtitɔbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ bɛ kpɛrɛ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ yóó nɑmɛ̀mu kɛ múnkɛɛ dɑ yú kɛ́ dɛ̀ ndɑ fɔ́ɔ́. 
\v 13 Kɑ̀ɑ ɑ̃nnɛ́ dibɑnni, yú bɛcĩ̀rìbɛ̀, nɛ̀ tihɔ̀ùtì nɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀ nnɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì kɛ̀ dɛ̀ɛ di. 
\v 14 Dɛ̀ bo ndɑ nɑɑti kɛ yɛ̃́ bɛ̀ í yóó nɑmɛ̀ kɛ́ dɛ̀ ndɑ fɔ́ɔ́, Kuyie nkuù yóó dɛ̀ ndɑ yietí bɛ̀ɛ̀ wetí bɛ̀ bo yɑ̃́ntɛ́ dìì yiè.
\s1 Dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì dìì tukúnɛ̀ wèè yú mudiì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:1-10)
\p
\v 15 Bɛ̀ɛ̀ kɑ̀ri kɛ yo nkɛ̀ bɛ kóò mɔùu nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ nnɑɑti wèè bo di Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
\p
\v 16 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do ɑ̃nnɛ́ dibɑnni kɛ́yú bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u kɛ̀ bɛ̀ bo di. 
\v 17 Mudiì bi dìì mɔ̀nnì kòo tɔ̃ nho kóo tɔ̃ntì kòò bo bɛ̀ yúní. 
\v 18 Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ɛ peri. Kòo ketiwè dɔ̀: N dontɛ́ m pɑku nku kɛ dɔ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́ kù yɑ̀, n dɑ bɑ́ɑ́mmu n yí yóó nɑ kɛ́kɔtoo. 
\v 19 Kòo tɔù dɔ̀: N dontɛ́ inɑ̀ɑ̀kɛ nyi tɛpíítɛ̀ kɛ dɔ́ kɛ́ ì yɑ́ɑ́kɛ́nɛ̀ mutɔ̃mmú, n dɑ bɑ́ɑ́mmu n yí yóó nɑ kɛ́kɔtoo. 
\v 20 Kòo tɔù dɔ̀: N tùótɛ́ m pokù nwe bɑ̀mbɑ̀ ndɛɛ̀ te kɛ̀ n yí yóó nɑ kɛ́kɔtoo. 
\v 21 Kòo tɔ̃ntìi wɛ̃tɛní kɛ́nɑ́kɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mbɛ̀ ò nɑ̀kɛ́ tì. Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ mmiɛkɛɛ pɛikɛ kòo nɑ́kɛ́ otɔ̃ntì kɛ dɔ̀: Kɔtɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nyɑɑ́rɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó icɛ kɛ́yúní bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ tihɔ̀ùtì nɛ̀ tiyũ̀ɔ̃̀ntì nɛ̀ yɛkpĩɛ̃̀. 
\v 22 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ sɑ́m̀pɔ́ kòo tɔ̃ntìi wɛ̃tɛ kóò nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì ti dɔ̀ɔ̀mu ɑ yɛ̃ nti dɔɔ̀mɛ̀ kɛ̀ mɛfíè nkpɑɑ́. 
\v 23 Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ otɔ̃ntì kɛ dɔ̀: Kɔtɛ icɛ miɛkɛ nɛ̀ yɛteyɔ, kɑ̀ɑ yɑ̀ bɛ̀, ɑ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ɛ píɛ. 
\v 24 N dɑ nɑ́ɑ́mmu n do ketɛ́ kɛ́yú bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bɛ kóò mɔù bɑ́ɑ́ di n diitì.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́ tì bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kɛ́ nhò tũ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 10:37-38)
\p
\v 25 Kɛ̀ ditĩ̀nnì diɛrì ntũ nYesu, kòo wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́ dì nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 26 Kòò mɔù dɔ́ kɛ́ n tũnnɛ, kɛ í n dɔ́ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ o cicɛ nɛ̀ o yɔ̃ nɛ̀ o pokù nɛ̀ o bí nɛ̀ o nɛí nɛ̀ o kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ o tɑ̃bɛ̀ nɛ̀ o mɔ́mmuɔ, ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou. 
\v 27 Kɛ̀ wèè í tɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí kɛ n tũ nhò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou. 
\v 28 Di miɛkɛ we mbo nyóó mɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ í nketɛ́ kɛ kɑ̀ri kɛ bɑ̀tɛ o díítí kɛ yɑ̀ kòo bo nɑ kɛ́ tɛ̀ ketɛ́ kɛ́ tɛ̀ dèè. 
\v 29 Ò yɑ̀ɑ̀ bo pṹṹtɛ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í kɛ í nnɑ kɛ tɛ̀ dèè kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú kɛ tú: 
\v 30 We ǹnìtì pũ̀ṹtɛ́ kɛ yĩɛ̃kɛ ò bo deèmɛ̀. 
\v 31 Yɑ́ɑ̀ we ǹkpɑ̀ɑ̀tì bo nkɔri kɛ bo dokɛ́nɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tìtɔù kɛ bɑ́ɑ́ ketɛ́ kɛ́kɑri kɛ́wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ kòo bo nɑnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɛkɔupíítɛ̀ (1000), kɛ́dokɛ́nɛ̀ otɔù wèè mɔ̀kɛ bɛnìtìbɛ̀ sikɔupísìdɛ́ (2000)? 
\v 32 Kòò wèńtɛ́ kɛ bɑ́ɑ́ nɑ, ò ɔ̃ɔ̃ tɔ̃ nyɛtɔ̃rɛ̀ nyɛ, kòo kpɑ̀ɑ̀tì tɔù kpɑɑ́ díɛ́tìrì, kòo ò wɑmmúnɛ̀ kunɑɑtí. 
\v 33 Mɛɛ̀ botí nku di miɛkɛ kɛ̀ wèè í yóu ò mɔ̀kɛ dɛ̀ dɛmɔu, ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú n kou.
\s1 Mukɔ́kúɔ́ mmùù fétìnnɛ mu nɑɑtí
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:13 nɛ̀ Mɑriki 9:50)
\p
\v 34 Mukɔ́kúɔ́ ntú dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ̀ɑ̀rɛ̀ ndɛ, kɛ̀ mù nɛ́ fétìnnɛ mu nɑɑtí, bɛ̀ bo mù nɑ́ríkùnnɛ bɑ? 
\v 35 Mukɔ́kúɔ́ mmùù tɛ̃́nkɛ í nɑɑti bɛ̀ í mù dɔ̀ɔ̀rinɛ̀ mùmɑmù, mù ketɛ́ kɛ bɑ́ɑ́ yie nkɛ́dɔɔ̀ tikùtì, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ mù ùtóo ditowɑɑ̀ ndi. Kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ yɛto kɛ bo keè wèe keè!
\c 15
\s1 Fɛpìèfɛ̀ fɛ̀ɛ̀ feti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:12-14)
\p
\v 1 Bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔbɛ̀ bɛ̀ do tú bɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Yesu borɛ̀ kɛ bo keè o nɑ́ɑǹtì. 
\v 2 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Onìtì yie nyie nkɛ cɔutɛ́ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ bɛ̀ wɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yo.
\p
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bɛ́innɛ̀ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀: 
\v 4 Di miɛkɛ we mbo mmɔkɛ ipe tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ feti kòo bɑ́ɑ́ yóu sipísìwɛi nɛ̀ iwɛi ìì kpɑɑ́ kɛ́kɔtɛ fɛ wɑmmù? 
\v 5 Kòo fɛ̀ yɑ̀ o yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑrikɛ kòo fɛ̀ buútɛ̀, 
\v 6 ò fɛ̀ kònnɛ̀ dìì mɔ̀nnì ò bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ o kɔbɛ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ní kɛ̀ ti nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì, n yɑ̀mu m pìèfɛ̀ fɛ̀ɛ̀ do fetɑɑ̀? 
\v 7 N di nɑ́ɑ́mmu diwɛ̀ì yó mbo mɛɛ̀ botí kɛĩ́nkɛ̀ onitiyɛiwe omɑ́ɑ̀ bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì o yɛi nkɛ cèètɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ sipísìwɛi nɛ̀ bɛ̀wɛi bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wetí kɛ̀ dɛ̀ í bɛ̀ bèkú mɛceetimɛ̀.
\s1 Fɛdífɛ̀ fɛ̀ɛ̀ feti
\p
\v 8 Kòo nitipòkù mɔù mɔ̀kɛ mɛdítíbii ntɛpíítɛ̀, kɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ feti, ò í cɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ kɑ̀ɑ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ wɑmmú weti weti kɛ yɑ̀ɑ̀ mɛ̀ yɑ̀nɑ̀ɑ̀? 
\v 9 Kòò mɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì ò bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ o cɛ̃pɛɛtitɔbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ní kɛ̀ ti nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì, n yɑ̀mu n dífɛ̀ fɛ̀ɛ̀ do fetɑɑ̀? 
\v 10 N di nɑ́ɑ́mmu diwɛ̀ì yó mbo mɛɛ̀ botí Kuyie ntɔ̃rɛ̀ onitiyɛiwe omɑ́ɑ̀ bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì o yɛi nkɛ cèètɛ.
\s1 Dɛbirɛ dɛ̀ɛ̀ cɑ̀kɛ dɛ cicɛ kpɑ̀tì
\p
\v 11 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do mɔkɛ ibí ìdɛ́ì. 
\v 12 Kòo sɑ́m̀pɔ́ùu nɑ́kɛ́ bɛ cicɛ kɛ dɔ̀: N cicɛ n duɔ́ nhɑ yóó kú kɛ̀ n tiekɛ dɛ̀. Kɛ̀ bɛ cicɛɛ dɛ̀ mbɛ̀ totɛ́. 
\v 13 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yĩ yɛwe sɑ́m̀pɔ́ kòo sɑ́m̀pɔ́ùu fítɛ́ o kpɛrɛ bɛ̀ ò duɔ́ ndɛ̀, kɛ́ítɛ́ nɛ̀ o díítí, kɛ́kɔtɛ dihɛì dɛ́tirì kɛ́nfòù ò dɔ́mɛ̀, kɛ́cɑkɛ o díítí imɔu. 
\v 14 O díítí dèè dìì mɔ̀nnì, kɛ̀ dikònnì diɛrìi tɑnní dɛ kó dihɛì, kòo mɔ́ntɛ́ ò bo di mù, 
\v 15 kɛ́wɑɑ́ mmutɔ̃mmú dihɛì yiɛ̀ mmɔù borɛ̀, kòo ò kũɔ̃ nho pɑku kòo ncɛ̃mmù o fɔ̃̀nkɛ̀. 
\v 16 Kòò níí ndɔ́ kɛ́di mufɔ̃̀nkɛ̀diì, òmɔù mɛ nyí mmù nhò duɔ́. 
\v 17 Kòo totíní o yɛ̀mmɛ̀ kɛ dɔ̀: N cicɛ kó bɛtɔ̃mbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dimu kɛ́yĩɛ̃kɛ, kɛ̀ mí nnɛ́ kɔ̃nnɛ̀ diɛ ndikònnì. 
\v 18 M bo ítɛ́ kɛ́kò n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ n yetɛ́nɛ̀mu Kuyie nkɛ dɑ yetɛ́nɛ̀. 
\v 19 N tɛ̃́nkɛ í mɑnnɛ̀ ɑ nni ntú ɑ birɛ, ɑ n dɔɔ̀ ɑ kóo tɔ̃ntì. 
\v 20 Kòo ítɛ́ kɛ́nkũnti o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p Ò ɑutóo dìì mɔ̀nnì kòo cicɛɛ ò yɑ̀ní kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ́ nkòo cokóo kóò ɔrí. 
\v 21 Kòo birɛɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yetɛ́nɛ̀mu Kuyie nkɛ dɑ yetɛ́nɛ̀. N tɛ̃́nkɛ í mɑnnɛ̀ ɑ nni ntú ɑ birɛ. 
\v 22 Kòo cicɛ nɛ́ nɑ́kɛ́ bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Cokɛ́nɛ̀ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́túótɛ́ní diyɑɑ̀bòrì sɑ̀ɑ̀rì, kóò dɑ̀tínnɛ́, kóò ṹnnɛ́ mumɑ́mɑ́ɑ́, kóò ɑ̃nnɛ́ tinɛùtì. 
\v 23 Túótɛ́nɛ̀ní dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri kɛ́kuɔ kɛ̀ ti nyo nkɛ yɑ̃nku. 
\v 24 Kɛ yɛ̃́ m birɛ diɛ ndo kúmɛ̀mu kɛ yɑ̃̀ńtɛ́, dɛ̀ do fetimu kɛ̀ n dɛ̀ pɛ̀tɛ́. Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ketɛ́ kɛ́nyɑ̃nku dibɑnni nɛ̀ diwɛ̀ì.
\p
\v 25 Kɛ sɔ̃́ nho kóò po bo kupɑku kɛ́nkũntiní kɛ́keè bɛ biemmɛ̀ kɛ ɑu. 
\v 26 Kòo yú otɔ̃ntì mɔù kɛ́bekɛ mùù dɔ̀ɔ̀ri. 
\v 27 Kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A nɑntɛ̀ tɛɛ̀ konní, kɑ̀ɑ cicɛ kùɔ dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri, kɛ yɛ̃́ wè tɛ̀ yɑ̀mɛ̀ nɛ̀ kukɔ̃ǹnɑɑtí. 
\v 28 Kɛ̀ Mpo miɛkɛɛ pɛikɛ kòo yetɛ́ mutɑrimù, kòo cicɛɛ yɛnní kɛ bo o bɑ́mmú kòo tɑ. 
\v 29 Kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ bonɛ̀ yɛbie yɛbie nkɛ pĩ́ nhɑ tɔ̃mmú, n yí yetɛ ɑ kpɛti mɑtì, ɑ mɛ nyí n duɔ́ mbɑ́ dɛbɔbirɛ, kɛ̀ m bo kuɔ mí nnɛ̀ n nɛ́pobɛ̀ kɛ̀ ti ɑ̃nnɛ́ dibɑnni. 
\v 30 A birɛ dɛ̀ɛ̀ tùótɛ́ ɑ kpɑ̀tì, kɛ kɔ̀tɛ kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ kɛ ti cɑ̀kɛ, kɛ̀ dɛ̀ konní kɑ̀ɑ nɛ́ dɛ nkùɔ dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri. 
\v 31 Kòo cicɛɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: M birɛ mí nnɛ̀ fɔ̃́ ntíì bo sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ̀ m mɔ̀kɛ dɛ̀ tú ɑ kpɛrɛ. 
\v 32 Ti do dò nkɛ́dɔɔ̀mu dibɑnni kɛ yɛ̃́ ɑ nɑntɛ̀ tiɛ ndo kúmɛ̀mu kɛ fòùtɛ, ò do fetimɛ̀mu kɛ̀ nh ò pɛ̀tɛ́.
\c 16
\s1 Ti dòmmɛ̀ kɛ́nciì kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ kutenkù kɔbɛ
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Tikpɑ̀tì yiɛ̀ mmɔu weè do bɑnnɛ̀ o kóo tɔ̃ntì mɔù o kpɑ̀tì kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ dɛ yiɛ̀ ntì cɑ̀ɑri. 
\v 2 Kòo yú dɛ kóo tɔ̃ntì kóò nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N yo kɛ̀ bɛ̀ tu ɑ cɑɑri n kpɑ̀tì, bɛnkɛ ɑ pɑ́tɛ kɛ̀ n yɑ̀ ɑ pĩ́ mmɛ̀ɛ̀ botí mutɔ̃mmú. A tɛ̃́nkɛ í yó mbɑɑ n kpɑ̀tì. 
\v 3 Kɛ̀ dɛ kóò nìtì ntoti o yɛ̀mmɛ̀ kɛ tú: Mutɔ̃mmú yiɛ̀ nyó m bɛti kɛ̀ n yĩ́mɛ? N yí yóó nɑ kɛ́kúútí, kɛ̀ ifɛi m bonɛ̀ muyɑ̃ũ. 
\v 4 Kòo dɔ̀: N yɑ̀mu n yóó yĩ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ m bɛ̀ti dìì yiè mutɔ̃mmú nní mmɔkɛ bɛ̀ɛ̀ bo n cɔutɛ́. 
\v 5 Kɛ yúní bɛ̀ɛ̀ bɑnnɛ̀ ò pĩ́ nwèè borɛ̀ mutɔ̃mmú, kɛ́bekɛ oketiwè kɛ dɔ̀: A bɑnnɛ ìdɛ wèè n duɔ́ mmutɔ̃mmú? 
\v 6 Kòò dɔ̀: Mɛkùɔ̀ ntikɑ̃̀nkɑ̃̀ntì tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100). Kòò dɔ̀: Túótɛ́ ɑ pɑ́tíri kɛ́wɑ̃ri kɛ dɔ̀ tikɑ̃̀nkɑ̃̀ntì sipísìnùmmù. 
\v 7 Kɛ́bekɛ otɔù kɛ dɔ̀: A ò bɑ̀nnɛ ìdɛ? Kòo ò nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Tiyɔ̀tì tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100). Kòò dɔ̀: Túótɛ́ ɑ pɑ́tíri kɛ́wɑ̃ri kɛ dɔ̀ tiyɔ̀tì sipísìni. 
\v 8 Kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ nsɑ̃ntɛ dɛ kóò yúókù o ciì nkpɛ́í, kɛ yɛ̃́ kutenkù kuu nkɔbɛ ciìmɛ̀ bɛ kɔbɛ ììkɛ̀ kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛ̀ɛ̀ tu kuwenniku kɔbɛ.
\p
\v 9 N di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú: Túótɛ́nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kiɛ nkó tikpɑ̀tì kɛ́wɑmmúnɛ̀ di nɛ́pobɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ tì dèè dìì yiè, bɛ̀ di cɔutɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ di yó mbo dɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 10 Wèè pĩ ndɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ wenni weè yóó mpĩ́ ndɛdiɛrɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ wenni, wèè pĩ ndɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ í wenni wè í yó mpĩ́ ndɛdiɛrɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ wenni. 
\v 11 Kɛ̀ di í pĩ́ nkɛtenkɛ̀ kiɛ nkó tikpɑ̀tì kɛ̀ dɛ̀ wenni, we mbo di duɔ́ ntìì tu timɔ́mmɔnti?
\p
\v 12 Kɛ̀ di í pĩ́ nhotɔù kpɛrɛ kɛ̀ dɛ̀ wenni we mbo di duɔ́ ndɛ̀ɛ̀ tu di kpɛrɛ?
\p
\v 13 Otɔ̃ntì mɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntũ mbɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, ò bo ndɔ́ yie nkɛ́nii nhotɔù, ò bo ntɑunɛ̀ yie nkɛ́yɑtɛnɛ̀ otɔù. Òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntũ nKuyie nnɛ̀ idíítí.
\s1 Bɛnìtìbɛ̀ wùó ndɛ̀ dɛdiɛrɛ̀ Kuyie ndɛ̀ wùó nyisɔkɛ nyi
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 11:12-13)
\p
\v 14 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ keè kɛ́ndɑú Yesu, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ dɔ́mɛ̀ idíítí mɛdiɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di tú bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ ndɔɔri bɛ̀mbɛ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ dò mbɛ̀ wenni, Kuyie mmɛ nyɛ̃́mu di yɛ̀mmɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ wùó ndɛ̀ dɛdiɛrɛ̀, Kuyie ndɛ̀ wùó nyisɔkɛ nyi.
\p
\v 16 Mɔyiisi kó ikuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kó yɛpɑ́tɛ dɛɛ̀ do bo kɛ yɑ̀ɑ kɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kó dimɔ̀nnì. Isɑ̃ɑ̃ kó dimɔ̀nnì ndi bɛnìtìbɛ̀ kèèmɛ̀ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ mɑù kɛ bo tɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu. 
\v 17 Nɛ̀ mɛmmɛ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ dɛ̀ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́mɛ̀ bo ntɔ̃ũnɛ̀ ikuɔ́ kó fɛwɑ̃rìfɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ bo fetimɛ̀.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ mupobɛtìmù kpɛti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 5:31-32, 19:1-9 nɛ̀ Mɑriki 10:2-12 nɛ̀ Odommu 7:2-3)
\p
\v 18 Wèè bɛ̀ti o pokù kɛ tùótɛ́ otɔù ò nɑɑ́ nwèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitipòbɛ̀. Kɛ̀ wèè tùótɛ́ onitipòkù bɛ̀ bɛ̀tì wè ò nɑɑ́ nwèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitipòbɛ̀.
\s1 Tikpɑ̀tì yiɛ̀ nnɛ̀ ocĩ̀rì Dɑsɑɑ
\p
\v 19 Onìtì mɔù weè do bo kɛ mɔkɛ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀ nkɛ dɑɑti tiyɑɑ̀kpetì, kɛ bo diwɛ̀ì miɛkɛ, kɛ yo ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ yɛwe yɛmɔu. 
\v 20 Kòo cĩ̀rì mɔù dɛ̀ bo, kɛ̀ bɛ̀ ò tu Dɑsɑɑ, kòò dɑ̀ɑ́tí yɛmuɔ nho kɔ̃̀ntì timɔu kɛ dɔu tikpɑ̀tì yiɛ̀ mbòrìnùù. 
\v 21 Kɛ níí ndɔ́ kɛ́tɑ̃nkɛ́ tikpɑ̀tì yiɛ̀ nyo nkɛ̀ dɛ̀ɛ̀ duò, kɛ̀ simɔɔ́ nkɔrìní kɛ dɛ́ú o muɔ. 
\v 22 Kɛ̀ dɛ kóo cĩ̀rìi kú, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ɛ ò tùótɛ́, kɛ́kɔtɛnɛ̀ Abɑrɑhɑmmu borɛ̀, kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ nkú kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́. 
\v 23 Kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ nní mbo bɛcíríbɛ̀ kó dihɛì, kɛ fɛ̃́ũ̀rì mɛdiɛ̀, kɛ́wéntɛ́, kɛ́yɑ̀ Dɑsɑɑ mɛdɛ́timɛ̀, kòo bo Abɑrɑhɑmmu borɛ̀. 
\v 24 Kòo pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ Abɑrɑhɑmmu! N kuɔ́ mmɛsémmɛ̀, kɛ́duɔ́ nkɛ̀ Dɑsɑɑ pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbii mɛniɛ nkɛ yɑ̀ɑ dúo n nɔ́ndɛnfɛ̀, n fɛ̃́ũ̀rìmu mɛdiɛ̀ mmuhɑ̃ɑ̃́ mmuu mmiɛkɛ. 
\v 25 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: M birɛ dentɛní ɑ do mɔkɛmɛ̀ tikpɑ̀tì kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Dɑsɑɑ fɛ̃́ũ̀rì, di mmɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ ò òmpùnnɛ kɑ̀ɑ mɛ ntó fɛ̃́ũ̀rì. 
\v 26 Difɔ̃̀tìrì cũmpuri diì ketɛ́ kɛ bo ti cuokɛ̀, kòo mɔù dɔ́ kɛ́kɔtoo di borɛ̀, ò bɑ́ɑ́ nɑ, kɛ̀ di kóò mɔù mɛ ndɔ́ kɛ́kɔtɛní ti borɛ̀, ò bɑ́ɑ́ nɑ. 
\v 27 Kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ ndɔ̀: N dɑ bɑ́ɑmmu n cicɛ, duɔ́ nkɛ̀ Dɑsɑɑ kɔtɛ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 28 N nɛí bomu sìnùmmù kòo sì nɑ̀kɛ́, kɛ̀ sì bɑ́ɑ́ kɔtɛní m mɛ̀ mbo mɛ̀ɛ̀ fɛ̃́ṹtímɛ̀ miɛkɛ. 
\v 29 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔyiisi kuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ pɑ́tɛ dɛ̀ bomu, bɛ̀ɛ yie ndɛ̀ yɛ̃ mmù. 
\v 30 Kɛ̀ tikpɑ̀tì yiɛ̀ ndɔ̀: N cicɛ Abɑrɑhɑmmu, bɛ̀ɛ̀ ku, kɛ̀ bɛ kóò mɔù kɔ̀too kɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́, bɛ̀ yóó yiemmu kɛ́ceetɛ. 
\v 31 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ í yie mMɔyiisi kó ikuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ pɑ́tɛ kpɛti, bɑ́ kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ kóò mɔù yɑ̃̀ńtɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛ̀ í yóó yie.
\c 17
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́ tì mɛcĩ́ɛ̃́mmɛ̀ ĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 18:6-7, 21-22, 17:20 nɛ̀ Mɑriki 9:42)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑ́ncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ɛ̀ bo nte kòo nìtìi dɔɔ̀ mɛyɛi ndɛ̀ í yóó pɑɑ̀, wèè nɛ́ bo nte kòo tɔù dɔɔ̀ mɛyɛi ndɛ yiɛ̀ mbo yɑ̀. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ ò dùú nditɑ̃́rì diɛrì kɛ dootóo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ dɛ̀ ńtɔ̃ũnɛ̀ ò bo bɔmmɛ̀ bɛsɑ́m̀pɔ́bɛ̀ biɛ nkóò mɔù mɛyɛi mmiɛkɛ. 
\v 3 Ndɑkɛnɛ̀!
\p Kɑ̀ɑ kou cɑ̀ɑ̀rɛ̀ kɛ bɑntɛ́ o cɑɑ̀rìmɛ̀ ɑ ò cĩ̀ɛ̃́. 
\v 4 Kòo dɑ cɑ̀ɑ̀rɛ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ diyiè dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ, kɛ kɔrìní kɛ dɑ mɔ́ú mɛcĩ́ɛ̃́mmɛ̀, ńcĩ́ɛ̃nko we.
\s1 Yesu dònnɛnɛ̀mɛ̀ mɛtɑ̃́kùmɛ̀ fɛyoǹfɛ̀
\p
\v 5 Kɛ̀ Yesu tɔ̃rɛ̀ɛ ò mɔɔ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nhɑ ti yíɛ́ mɛtɑ̃́kùmɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di do n tɑ̃́ bɑ́ kɛ̀ dɛ̀ mmɑnnɛ̀ fɛyoǹfɛ̀ di bo nɑ kɛ́nɑ́kɛ́ mutie muu nkɛ dɔ̀: Uutɛ́ ɑ mɛ̀ mborɛ̀ kɛ́do dɑ̀mɛ́ɛ̀rì miɛkɛ kɛ̀ mùu yie ndi yɛ̃ mmù.
\s1 Otɔ̃ntì nɛ̀ o yiɛ̀
\p
\v 7 Di miɛkɛ kòò mɔù mɔ̀kɛ otɔ̃ntì kòò kùútí yoo ò cɛ̃mmù o wũɔ̃ kɛ konní kupɑku ò bo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yɑ̀ɑ kɑri kɛ́diɑ̀? 
\v 8 Ò bɑ́ɑ́ ò nɑ́kɛ́ kɛ yĩ́: Bénnɛ́ kɛ́deè kɛ́ceetɛ ɑ yɑ̀ɑ̀tì kɛ́tɔnní kɛ́ n duɔ́ nkɛ̀ n di kɛ́deè kɑ̀ɑ nɛ́ nɑ kɛ́diɑ̀? 
\v 9 Ò bo sɑ̃ntɛ otɔ̃ntì wenwe ò pĩ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í mmutɔ̃mmú ò yɛ̃ nwèe pĩ́mmɑ̀ɑ̀? Ɔ́ɔ̀! 
\v 10 Di kpɛrɛ mɛ ndò nkɛ̀ di pĩ mbɛ̀ di duɔ́ mmùù tɔ̃mmú kɛ dèè di dɔ̀: Ti tú bɛtɔ̃mbɛ̀ mbɛ cɛ̃́nkɛ kɛ pĩ́ mmutɔ̃mmú ti do dò nkɛ́pĩ́ mmù.
\s1 Yesu miɛkùnnɛmɛ̀ yɛkùɔ̀ ntɛpíítɛ̀
\p
\v 11 Kɛ̀ Yesu nkɔri Sedisɑdɛmmu, kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ Sɑmmɑrii nɛ̀ Kɑdidee dɛ tenkɛ̀ mɑ̀nku, 
\v 12 kɛ́ntɑti dihɛì mɑrì kɛ̀ yɛkùɔ̀ ntɛpíítɛ̀ɛ kétɛ́ní kɛ́mɑɑ nkɛ́cómmú, kɛ́pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 13 Okótì Yesu, ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀!
\p
\v 14 Kɛ̀ Yesu nyɛ̀ wùó, kɛ́ yɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́bɛnkɛ dimɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀.
\p Kɛ̀ yɛ̀ nkérí kɛ́miɛtɛ́. 
\v 15 Bɛ miɛkɛ kòo mɔù yɑ ò miɛtɛ́mɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́poo nho nɑcɛ̀fɔ̃̀tɛ̀ kɛ́nwɛ̃tiní Yesu borɛ̀ kɛ́nsɑ̃ntí Kuyie, 
\v 16 kɛ yɑ̀ɑ̀ nínkóo Yesu ììkɛ̀, kóò dɔunnɛ̀ mutɔ̃mmú. Sɑmmɑrii kó dihɛì kou do nwe. 
\v 17 Kɛ̀ Yesu ò bekɛ kɛ dɔ̀: Dimɔu di í miɛtɑ́ɑ̀? Bɛtɔbɛ̀ bɛwɛi nɛ́ borɛ? 
\v 18 Bɛ kóò mɔù í wɛ̃̀tɛní, fɔ̃́ nhopɔ̀ɔ̀, kɛ̀ fɔ̃́ɔ̃̀ mɑ́ɑ̀ wɛ̃̀tɛnɑ́ɑ̀? 
\v 19 Kɛ́deè kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́kò, ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ dɛɛtɛ́mu.
\s1 Yesu wɛ̃tinímɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:23-28, 37-41)
\p
\v 20 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu yóó buotɛ́ ɔ̃mmɔ̀nnì? Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu í yó nkéríní kɛ feí kɛ̀ bɛ̀ dì wúó. 
\v 21 Bɛ̀ í yóó yĩ́ di bo diɛ nyoo ciɛ, Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomu di cuokɛ̀.
\p
\v 22 Ò dèè mɛmmɛ kɛ́nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Yɛwe kèrínímu di yóó wɑmmú yɛ̀ɛ̀ miɛkɛ di bo yɑ̀mɛ̀ Onìtìbirɛ bɑ́ diyiè dimɑ́ɑ̀ di mɛ mbɑ́ɑ́ dɛ̀ yɑ̀. 
\v 23 Kɛ̀ bɛ̀ di nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ò bo diɛ nyoo ciɛ. Di bɑ́ɑ́ kɛ̀ kɔ̀tɛ, di bɑ́ ndɛití dɛ bíɛ́kɛ̀. 
\v 24 Fɛtɑɑfɛ̀ ɔ̃ɔ̃ míítɛ́mɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ wenkoo ku nwɛtimɑ̀nku nɛ̀ kutɛkù Onìtìbirɛ kó diyiè dɛ̀ yó mmɛ ndò. 
\v 25 Onìtìbirɛ nɛ́ dò nkɛ́ketɛ́ kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́mu mɛdiɛ̀ nkɛ̀ di mmɔ̀nnì kɔbɛɛ ò yetɛ. 
\v 26 Dɛ̀ do dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí Nɔwee kó dimɔ̀nnì, dɛ̀ yóó mɛ ndɔɔ̀ Onìtìbirɛ bo nwɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì. 
\v 27 Bɛnìtìbɛ̀ do yommu kɛ yɔ̃ nkɛ puokú, kɛ yenkú, kɛ̀ Nɔwee yɑ̀ɑ tɑnnɛ̀ bɑ̀tóò, kɛ̀ fɛtɑdiɛfɛ̀ɛ kɔtɛní, kɛ́ bɛ̀ kùɔ bɛmɔu. 
\v 28 Dɛ̀ do dɔ̀ɔ̀mɛ̀ Dɔti kó dimɔ̀nnì dɛ̀ yóó mɛ ndɔɔ̀. Bɛnìtìbɛ̀ do yommu kɛ yɔ̃, nkɛ do nkɛ fiiti, kɛ buɔtì, kɛ mɑɑ̀. 
\v 29 Dɔti nɛ́ yɛ̀ dìì mɔ̀nnì Sodɔmmu, kɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ nnɛ̀ muhɑ̃pòpùo kɛ̀ dɛ̀ɛ cútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀, kɛ́ bɛ̀ kùɔ bɛmɔu. 
\v 30 Dɛ̀ yóó mɛ ndɔɔ̀ Onìtìbirɛ bo nkéríní dìì yiè nɛ̀ dɛ kpetì.
\p
\v 31 Dɛ yiè kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ nwèè bo kudɑ̀nkù ò bɑ́ɑ́ yĩ́ ò bo cútɛ́ní kudieku kɛ túótɛ́ o kpɛrɛ. Kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ nwèè bo kupɑku ò bɑ́ɑ́ kò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 32 Di bɑ́ɑ́ yɛ̃̀ ntìì do tùɔ̀kɛní Dɔti pokù. 
\v 33 Wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò bo mù fétìnnɛ, kɛ̀ wèè mù fétìnnɛ n kpɛ́í kòo mù dɛɛtɛ́. 
\v 34 N di nɑ́ɑ́mmu dɛ kó kɛyènkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo nduɔ́ didɔ́ù dimɑ́ɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ yóu otɔù. 
\v 35 Bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo nwɛ̃ nkɛ nɑɑ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ yóu otɔù. [ 
\v 36 Bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo nwɛ̃ nkɛ kúútí kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ yóu otɔù.] 
\v 37 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ o bekɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ ndɛ̀ yóó dɔɔ̀ ɔ̃̀ndɛ? Kòo bɛ̀ tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛcírɛ̀ duɔ́ dɛ̀, timɑncòntì yóó dɛ ntíí.
\c 18
\s1 Ti bo mbɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nkɛ ti kɔ̃̀ntì bɑ́ɑ́ yɑ̃rikɛ
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu ndɔ́ kɛ́ bɛ̀ bɛnkɛ bɛ dòmmɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nsɑ̃́ɑ̃̀ kɛ̀ bɛ kɔ̃̀ntì bɑ́ɑ́ yɑ̃rikɛ, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀: 
\v 2 Obeéntì mɔù weè do bo dihɛì mɑrì, bɑ́ ò í ndé Kuyie, nhò mɛ nyí mbɔti òmɔù kpɛti. 
\v 3 Kòo kúpokù mɔù bo dɛ kó dihɛì kɛ́nkɔri weè beéntì borɛ̀ koò bɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ti pútɛ́ mí nnɛ̀ n kpɑntídɛ̀ntɔù, 
\v 4 kɛ́nyetíróo kɛ̀ dɛ̀ mboní kòo beéntì dɔ̀: Bɑ́ n yí mɛ ndémɛ̀ Kuyie kɛ í bɔti òmɔù kpɛti, 
\v 5 m bo teennɛ̀ we nkúpokù kòo cɔutɛ́ o kpɛrɛ kɛ bɑ́ nkɔrìní sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ n kɔɔ́nnɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ mbɛ́i nkɛ dɔ̀: Keènɛ̀ dɛ kóò beéntì yɛiwe yĩ́ mù. 
\v 7 Di yɛ̀mmɛ̀ nɛ́ do nKuyie mbɑ́ɑ́ teenɛ̀ ku kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ kuɔ̀ nkɛyènkɛ̀ nɛ̀ kuyienɑɑ̀? Kù bɑ́ɑ́ ɔɔtɛ kù bo bɛ̀ teennɛ̀mɛ̀. 
\v 8 N di nɑ́ɑ́mmu kù bo bɛ̀ teennɛ̀ bɑ̀mbɑ̀. Onìtìbirɛ nɛ́ bo nwɛ̃tiní dìì mɔ̀nnì dɛ̀ bo nsɔ̃́ mbɛnìtìbɛ̀ kpɑɑ́ kɛ dɛ̀ tɑ̃́ɑ̃̀?
\s1 Fɑdisĩɛ̃ nɛ̀ odɑ̀mpóòcɔutíwè bɛ̀ bɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì tɛrì bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ do mbɛ̀ wenni, kɛ senku bɛtɔbɛ̀ bɛ kpɛ́í nkɛ dɔ̀: 
\v 10 Bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɛɛ̀ do tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ bo bɑ́ntɛ̀ Kuyie. Kòò mɔù tu Fɑdisĩɛ̃, kòo tɔù tu odɑ̀mpóòcɔutíwè. 
\v 11 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃ ncómmú kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ tú: Kuyie n dɑ sɑ̃ntí n yí dònnɛ̀mɛ̀ bɛtɔbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tú bɛyóóbɛ̀, bɛ̀ɛ̀ í dɔɔri ɑ dɔ́mɛ̀, bɛ̀ɛ̀ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛtɔbɛ̀, n dɑ sɑ̃ntí n yí dònnɛ̀mɛ̀ odɑ̀mpóòcɔutíwè yie. 
\v 12 Nh ɔ̃ɔ̃ boú dinùù kucɛ mɛ̀dɛ́mɛ̀ ndi semɛ́nnì miɛkɛ, kɛ duɔ̀ n kpɛrɛ dɛmɔu kó mɛyɑɑtimɛ̀ tɛpíítɛ̀. 
\v 13 Kòo dɑ̀mpóòcɔutíwè ncómmú mɛkpɛ̃ɛ̃́mmɛ̀ kɛ sĩ́ĩ́ kɛ pĩ́ nho cĩ̀ncĩ̀nnì kɛ tú: Kuyie, nhɑ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ mí nhonitiyɛiwe! 
\v 14 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: N di nɑ́ɑ́mmu dɛ kóo nìtì do kũnti kɛ̀ Kuyie nhò wénkùnnɛmu, kù mɛ nyí nwénkùnnɛ Fɑdisĩɛ̃, kɛ yɛ̃́ wèè bo ndɛ́úkùnko omɑ́ɑ̀, Kuyie mbo ò kɛ̃́kùnnɛ, kɛ̀ wèe kɛ̃́kùnnɛ omɑ́ɑ̀ kùu ò dɛ́úkùnnɛ.
\s1 Bɛ̀ do kɔrìnnímɛ̀ ibí Yesu borɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:13-15 nɛ̀ Mɑriki 10:13-16)
\p
\v 15 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nkɔrìnɛ̀ ibí Yesu borɛ̀ kòò bo ì kɑ̀ɑ́kɛ́, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nyì bɛ̀tì. 
\v 16 Kɛ̀ Yesu ì yúní kɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Yóunɛ̀ kɛ̀ ibí nkɔrìní m borɛ̀ bɑ́ nyì bɛ̀tìnɛ̀ kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ì dònnɛ̀ bɛ kpɛ́í nkɛ. 
\v 17 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe kòo nìtì í cɔutɛ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu dɛbirɛ kɔ̃mɛ o bɑ́ɑ́ dì tɑ.
\s1 Odɑpɑ̀ɑ̀ ntikpɑ̀tì yiɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 19:16-30 nɛ̀ Mɑriki 10:17-31)
\p
\v 18 Kɛ̀ Sifubɛ kóò nìùtì mɔùu bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì sɑ̀ɑ̀wè, n dò nkɛ́dɔɔ̀ bɑ kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 19 Kɛ̀ Yesu ò bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ nte kɑ̀ɑ n tú osɑ̀ɑ̀wè? Òmɔù í wenni kɛ̀ dɛ̀ í tú Kuyie mmɑ́ɑ̀. 
\v 20 A yɛ̃́mu ikuɔ́ ìì tu ɑ bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ ɑ pokù yoo ɑ dɔù í tú wè ɑ bɑ́ɑ́ kuɔ onìtì, ɑ bɑ́ɑ́ yúúkú, ɑ bɑ́ɑ́ soutɛ́ kɛ́cɑɑ̀rɛ̀ ɑ kou tɔù yètìrì, ndé ɑ cicɛ nɛ̀ ɑ yɔ̃. 
\v 21 Kɛ̀ weè nìtìi ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mu dɛmɔu nɛ̀ m bíkɛ́mbɛ́ntì miɛkɛ. 
\v 22 Kɛ̀ Yesu ti kèè kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀mɑrɛ̀ kpɑɑ́ kɛ dɑ dónnìmu, kɔtɛ kɛ́fítɛ́ ɑ mɔkɛ dɛ̀ dɛmɔu, kɛ́pɑ̃mmú bɛcĩ̀rìbɛ̀ idíítí, ɑ bo pɛ́tɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kó tikpɑ̀tì, kɛ́kɔtɛní kɛ́ n tũnnɛ!
\p
\v 23 Ò kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ kɛ yɛ̃́ ò do mɔkɛmɛ̀ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu yɑ̀ o yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀mɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yóumu tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀ bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. 
\v 25 Dɛ̀ yóunɛ̀mu tikpɑ̀tì yiɛ̀ nhò bo tɑmɛ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ yòyó bo tɑmɛ̀ fɛyɑ́rifɛ kó mɛfíè.
\p
\v 26 Bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ we mbo nɑ kɛ́cootɛ́? 
\v 27 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ɛ̀ yóunɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ dɛ̀ í yóùnɛ̀ Kuyie. 
\v 28 Kɛ̀ Piɛrii ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ntɛ ti yóumɛ̀ dɛmɔu kɛ dɑ tũ̀nnɛ. 
\v 29 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ mmɔ́mmuɔ nwe, kòò mɔù yóu o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ o pokù nɛ̀ o yɔ̃fũ̀ɔ̃̀ kɔbɛ nɛ̀ o yɛmbɛ̀ nɛ̀ o bí Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛ́í 
\v 30 ò yóó pɛ́tɛ́mu mɛborimɛ miɛ mmiɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ nsũ, kɛ́pɛ́tɛ́ mufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀ mɛborimɛ mɛ̀ɛ̀ kpɑɑní mɛ miɛkɛ.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́ mɛ̀ ò yóó kúmɛ̀ kɛ́yɑ̃́ntɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 20:17-19 nɛ̀ Mɑriki 10:32-34)
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛdɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti kɔri Sedisɑdɛmmu kɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do wɑ̃̀ri tì Onìtìbirɛ kpɛ́í nkɛ̀ tiì bo dɔɔ̀. 
\v 32 Bɛ̀ bo ò pĩ́ nkɛ́duɔ́ mbɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie, kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú, koò sɑ̃̀ɑ̃́, koò sùu tinɔ́ntɔ̃ũtì, 
\v 33 kóò puotí yɛdɑ́, kɛ́deè kóò kùɔ, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo yɑ̃́ntɛ́.
\p
\v 34 O tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɛ nyí mbɑntɛ́ ò bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì kɛ̀ tì mbɛ̀ sɔ̀ù, bɛ̀ í mbɑntɛ́ ò tú mù.
\s1 Yesu wéimmɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù mɑkù Sedikoo
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 20:29-34 nɛ̀ Mɑriki 10:46-52)
\p
\v 35 Yesu tɔ̀ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Sedikoo kɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù mɑkù kɑ̀ri kucɛ nùù kɛ mɔ́ú, 
\v 36 kɛ́keè ditĩ̀nnì pɛ̃nkɛ́mɛ̀ kɛ́bekɛ mùù dɔ̀ɔ̀ri. 
\v 37 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ Yesu Nɑnsɑrɛti kou weè pɛ̃nkɛ́. 
\v 38 Kɛ̀ kùu pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Yesu Dɑfiti kó dɛbirɛ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀!
\p
\v 39 Bɛ̀ɛ̀ ni dɛyììkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkù kpɑ̀nnɛ̀ kɛ tú kùu cĩ́ɛ̃́kɛ́, kɛ̀ kù nɛ́ dɔkɛ pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɑfiti kó dɛbirɛ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀!
\p
\v 40 Kɛ̀ Yesu cómmɔ́ɔ kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kù yúní, kòo kù bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 41 A dɔ́ n dɑ dɔɔ̀ bɑ? Kɛ̀ kù dɔ̀: Okótì, n dɔ́ kɛ́wéntɛ́mu. 
\v 42 Kɛ̀ Yesu kù nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Wéntɛ́, ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ dɑ dɛɛtɛ́mu.
\p
\v 43 Kɛ̀ kù pɑ̃̀nkɛɛ wéntɛ́ kɛ́tũnnɛ Yesu kɛ́nsɑ̃ntí Kuyie, kɛ̀ ditĩ̀nnìi ò yɑ̀ kɛ́nsɑ̃ntí Kuyie.
\c 19
\s1 Sɑsee kó muceetimù kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu tɑ Sedikoo hɛì kɛ́mpɛ̃nkɛ́. 
\v 2 Kɛ̀ bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ kóo kótì mɔù dɛ̀ bo, kòo yètìrì tu Sɑsee, kòò mɔ̀kɛ o kpɛrɛ mɛdiɛ̀. 
\v 3 Kòo ndɔ́ kɛ́yɑ̀ bɛ̀ tu wè Yesu, ò mɛ nyí nnɑ nɛ̀ ditĩ̀nnì, kɛ yɛ̃́ ò tumɛ̀ onitikũpúwe. 
\v 4 Kòo cokɛ́ kɛ́niitɛ́, kɛ́dekɛ mutie mɑmù kɛ bo nɑ, kɛ̀ Yesu mpɛ̃nkɛ́ kòo ò yɑ̀. 
\v 5 Kɛ̀ Yesu tuɔkoo dɛborɛ̀ kɛ́bɔ́útɛ́ kɛ dɔ̀: Sɑsee cútɛ́ní mɛcɑ̃ɑ̃! N dò nkɛ́bɑ́tɛ́ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ntɛ yíe.
\p
\v 6 Kɛ̀ Sɑsee cútɛ́ní mɛcɑ̃ɑ̃ nkóo cɔutɛ́nɛ̀ diwɛ̀ì. 
\v 7 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ò kɔ̀tɛ kɛ bɑ̀tɛ́ onitiyɛiwe cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 8 Kɛ̀ Sɑsee ncómmú ti Yiɛ̀ nyììkɛ̀ koò nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: N Yiɛ̀ m bo duɔ́ n kpɑ̀tì kó dikéè bɛcĩ̀rìbɛ̀. Kɛ̀ n do soutɛ́ òmɔù kɛ di o kpɛrɛ, m bo dɛ̀ nhò yietí kɛ́nɔ́ɔ́ nkucɛ mɛ̀nɑ̀ɑ̀.
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kuyie ndɛɛtɛ́mu tɛ ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ yíe, kɛ yɛ̃́ Sɑsee túmɛ̀ Abɑrɑhɑmmu yɑɑ̀birɛ. 
\v 10 Onìtìbirɛ kɔ̀tɛní kɛ wɑnti bɛ̀ɛ̀ feti bɛ̀mbɛ kɛ bo bɛ̀ dɛɛtɛ́.
\s1 Bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ do totí bɛ̀ idíítí bɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 25:14-30)
\p
\v 11 Kɛ̀ Yesu tɔ́ɔ́nnɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ ndò Kuyie kpɑ̀ɑ̀tìyuu ɑutɛ́ kɛ bo tuɔkɛní, kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì mɑrì kɛ dɔ̀: 
\v 12 Tɛkpɑ̀ɑ̀tìbitɛ mɑtɛ̀ tɛɛ̀ do iti kɛ́nkɔri dihɛì dɛ́tírì, kɛ̀ bɛ̀ bo ò pĩ́ ntikpɑ̀tì kòo wɛ̃tɛní. 
\v 13 Ò iti dìì mɔ̀nnì kɛ́yú o tɔ̃mbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ mbɑ́ wè idíítí mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Ḿpɛinkonɛ̀ i kɛ̀ nní nwɛ̃tiní. 
\v 14 O ɛì kɔbɛ mɛ nyí nhò dɔ́, kòo ítɛ́ kɛ́deè kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ̃nko bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ dɛ kó dihɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀: Ti í dɔ́ onìtì yie nni ntú ti kóo kpɑ̀ɑ̀tì.
\p
\v 15 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ́ ntikpɑ̀tì kòo konní kɛ́yú bɛtɔ̃mbɛ̀ ò sòò duɔ́ mbɛ̀ idíítí kɛ bo yɑ̀ bɛ̀ ì pɛi mmɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 16 Kòo ketiwèe kɔtɛní kɛ dɔ̀: Okótì, ntɛ ɑ sòò n duɔ́ nyìì díítí, nɛ́ ntɛ m pɛi nyì kucɛ tɛpíítɛ̀. 
\v 17 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi ò nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ pɛ́nsìrì ɑ tú otɔ̃ntì sɑ̀ɑ̀wè nwe, wèè pĩ́ ndɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ wenni, nɛ̀ dɛ kpɛ́í m bo dɑ duɔ́ nyɛhɛkɛ̀ tɛpíítɛ̀ kɑ̀ɑ nyɛ̀ bɑkɛ́. 
\v 18 Kòo dɛ́rìi kɔtɛní kɛ dɔ̀: Okótì, ǹtɛ ɑ sòò n duɔ́ nyìì díítí, nɛ́ ntɛ m pɛi nyì kucɛ mɛ̀nùmmù. 
\v 19 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑɑtɛ́ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀nùmmù. 
\v 20 Kòo tɔùu kɔtɛní kɛ dɔ̀: Okótì ntɛ ɑ díítí, n yì pɔ̃ũmmú kɛsɔ̀nnɛ. 
\v 21 Kufɔ̃wɑɑ́ nkuù sòò m pĩ kɛ yɛ̃́ ɑ túmɛ̀ onitiyonkuwe, kɛ tóú ɑ í dɔú ndɛ̀, kɛ kɔ̃ũ ɑ í buɔtí dɛ̀. 
\v 22 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Otɔ̃ntì yɛiwe n yóó dɑ bekɛnɛ̀ ɑ bɛ́i ntì ĩ́nkɛ̀ nkɛ, ɑ do yɛ̃́ kɛ do n tú onitiyonkuwe kɛ tóú n yí dɔú ndɛ̀, kɛ kɔ̃ũ n yí buɔtí dɛ̀. 
\v 23 A tũ nnɛ́ nɑ ndɔú n díítí tɛdítícĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ n nɑ nwɛ̃tiní kɛ sɔ̃́ nyì pɛitɛ́ kɛ̀ n túótɛ́, kɛ́túótɛ́nɛ̀ ìì pɛitɛ́. 
\v 24 Kɛ̀ Yesu deè kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ dɔ̀: Fietɛnɛ̀ idíítí n sòò ò duɔ́ nyì kɛ́duɔ́ nwèè kpɛyi pɛitɛ́ kucɛ tɛpíítɛ̀. 
\v 25 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì, ò diɛ nkɛ mɔkɛmu idíítí kucɛ tɛpíítɛ̀. 
\v 26 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́mmu wèè mɔ̀kɛ bɛ̀ yóó we nyíɛ́, kɛ̀ wèè kpɑ bɛ̀ɛ fietɛ dɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ò mɔ̀kɛ dɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ n kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do í dɔ́ n di tikpɑ̀tì pĩ́mmúnní bɛ, kɛ́ bɛ̀ kuɔ diɛ n yììkɛ̀.
\s1 Yesu kɔ̀rimɛ̀ Sedisɑdɛmmu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:1-11 nɛ̀ Mɑriki 11:1-11 Isɑ̃ɑ̃ 12:12-19)
\p
\v 28 Yesu nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè, kɛ́kétɛ́, kɛ̀ ditĩ̀nnì nhò tũ̀ nkòò kɔ̀ri Sedisɑdɛmmu. 
\v 29 Ò tɔ́ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Bɛtifɑsee nɛ̀ Bɛtɑnnii Odìfíè tɑ̃rì tɑkɛ́, kɛ́tɔ̃ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 30 Kɔtɛnɛ̀ dihɛì, dìì mɛ mbo ti ììkɛ̀, di bo yɑ̀ disɑ̃mmɑrímbii, òmɔù mu nyí dèkɛ dì, kɛ̀ dì pìítí, kɛ̀ di dì pìtɛ́ kɛ́kɔtɛnɛ̀ní. 
\v 31 Kòo mɔù di bekɛ kɛ yĩ: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di dì pìtírí? Di ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nweè dì dɔ́.
\p
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ mɛ̀nkɛ do nhò do bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ ndì pìtírí, kɛ̀ di yɛmbɛ̀ɛ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di pítírí disɑ̃mmɑrímbii? 
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nweè dì dɔ́.
\p
\v 35 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dì kɔ̀tɛnɛ̀ní Yesu borɛ̀ kɛ́dɑ́tínnɛ́ bɛ yɑ̀ɑ̀tì di ĩ́nkɛ̀ kòo dekɛ. 
\v 36 Kɛ̀ bɛ̀ nnɛnkù bɛ yɑ̀ɑ̀tì kucɛ ĩ́nkɛ̀ kòò kèrí. 
\v 37 Bɛ̀ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu kɛ́ncuti Odìfíè tɑ̃rì, kɛ̀ diwɛ̀ìi pĩ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kó ditĩ̀nnì dimɔu kɛ̀ bɛ̀ ńdiè nkɛ pĩɛ̃kù kɛ sɑ̃ntí Kuyie mbɛ̀ yɑ̀ tìì diɛtì kpɛ́í nkɛ tú: 
\v 38 Ti dɑ sɑ̃ntí, mɛsɑ̀ɑ̀ ní mbonɛ̀ fɔ̃́ nwèè kéríní nɛ̀ ti Yiɛ̀ nkó diyètìrì, kunɑɑtí ḿbo kɛĩ́nkɛ̀, kɛ̀ Kuyie nyètìrì ńdɛu nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ miɛkoo.
\p
\v 39 Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ bo ditĩ̀nnì miɛkɛ kɛ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì duɔ́ nkɑ̀ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ cĩ́ɛ̃́kɛ́. 
\v 40 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́mmu kɛ̀ bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́kɛ́ yɛtɑ̃́rɛ̀ bo pĩɛ̃kɛ́ kɛ́ n sɑ̃ntɛ.
\s1 Yesu kuɔ́mmɛ̀ Sedisɑdɛmmu ɛì kpɛ́í
\p
\v 41 Ò tɔ̀ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì Sedisɑdɛmmu ɛì kɛ́ dì yɑ̀ kɛ́kuɔ́ nkɛ dɔ̀: 
\v 42 Sedisɑdɛmmu kɑ̀ɑ do mbɑntɛ́ Kuyie ndɑ dɔ́nɛ̀ kùù nɑɑtí, ɑ mɛ nyí bɑntɛ́, dɛ̀ kpɑɑ́ kɛ dɑ sɔrinɛ̀mu yíe. 
\v 43 Dɛ kó yɛwe kpɑɑnímu kɑ̀ɑ dootitɔbɛ̀ bo dɑ cɛ̃tinnɛ kɛ dɑ pénnɛ́ kudookɔti kɛ dɑ ɛ̃́ṹtɛ́ tipíìtì timɔu, 
\v 44 kɛ́pɔntɛ ɑ ɛì bɑ́ bɛ̀ bɑ́ɑ́ súɔ́ nditɑ̃́rì mɑrì kɛ̀ dì nnɔ́nkɛ ditɛrì ĩ́nkɛ̀, kɛ́kuɔ ɑ nìtìbɛ̀ bɛmɔu, kɛ yɛ̃́ ɑ í bɑntɛ́mɛ̀ Kuyie nkɔ̀tɛní dìì mɔ̀nnì kɛ bo dɑ dɛɛtɛ́.
\s1 Yesu bɛ̀timɛ̀ bɛpotɑmbɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:12-17 nɛ̀ Mɑriki 11:15-19 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 2:13-22)
\p
\v 45 Kɛ̀ Yesu tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́mbɛtì bɛpotɑmbɛ̀, 
\v 46 kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: Tì wɑ̃̀rimu kɛ tú: Bɛ̀ bo nyu n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ tú mubɑ́ɑmmu kpɛtɛ. Kɛ̀ díndi nɛ́ tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛyóóbɛ̀ kó disɔ̀rì.
\p
\v 47 Kɛ̀ Yesu mbɛ tiè nyɛwe yɛmɔu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Sifubɛ kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nwɑnti kɛ bo ò kùɔ. 
\v 48 Bɛ̀ mɛ nyí nyɑ̀ bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do kémmúmɛ̀ ò tié nnɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu.
\c 20
\s1 Bɛ̀ do bekɛmɛ̀ Yesu o wɛ̃rímú bonní dɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:23-27 nɛ̀ Mɑriki 11:27-33)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu ńtiè mbɛnìtìbɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nTinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nɛ̀ Sifubɛ kó bɛkótíbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní diyiè mɑrì, 
\v 2 kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ ɔ̃̀mmu wɛ̃rímú mmu ɑ dɔɔrimɛ̀ diɛ? We nduɔ́ nkɑ̀ɑ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri? 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: M múnkɛ yóó di bekɛ tìmɑtì nti. 
\v 4 We ndo tɔ̃nní Isɑ̃ɑ̃ kòo nhɑ̃ɑ̃̀ bɑ̀tɛ́mmù? Kuyie nɑɑ, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀?
\p
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Kɛ̀ ti yĩ: Kuyie nkuù ò tɔ̃nní ò bo yĩ́: Bɑ nkpɛ́í nɛ́ te kɛ̀ ti í ò tɑ̃́. 
\v 6 Kɛ̀ ti mɛ nyĩ: Bɛnìtìbɛ̀ bɛɛ̀ ò tɔ̃nní. Bɛ̀ bo ti búɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ, kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu yɛ̃́mɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ túmɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò nwe.
\p
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti í yɛ̃́ wèè ò tɔ̃nní. 
\v 8 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: M mɛ mmúnkɛ bɑ́ɑ́ di nɑ́kɛ́ nɛ̀ mùù wɛ̃rímú mmu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀mɛ̀.
\s1 Bɛtɔ̃mbɛ̀ yɛibɛ kó mɛdonnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 21:33-46 nɛ̀ Mɑriki 12:1-12)
\p
\v 9 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ bɛ̀ kɛ́ nɑ̀kɛ́ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì mɑrì kɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do fìíkú dɛtie, mbɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó yɛbɛ mɛnɑɑ̀, mbɛ̀ túmɛ̀ dìfɛ̃́ɛ̃̀, kɛ́bɑnnɛ bɛtɔ̃mbɛ̀, kɛ́kɔtɛ kupɔ̀ɔ̀kù kɛ́mɔntɛ. 
\v 10 Yɛtebɛ bi dìì mɔ̀nnì, kòo tɔ̃ nho tɔ̃nnì bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ kupɑku bɛ borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo ò duɔ́nko o kó yɛtebɛ. Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ kupɑku kɛ̀ bɛ̀ɛ puotí otɔ̃ntì kóò bɛ̀ti o nɔu sitetìrì. 
\v 11 Kòo yíɛ́ kɛ́tɔ̃ nhotɔ̃ntì tɔù, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò puotí kóò sɑ̃̀ḿmú, kóò bɛ̀ti o nɔu sitetìrì. 
\v 12 Kòo yíɛ́ kɛ́tɔ̃nko otɑ̃ɑ̃́nwè kɛ̀ bɛ̀ɛ ò puotí kɛ́kɔutɛ kɔutɛ kóò bɛ̀ti. 
\v 13 Kɛ̀ kupɑku yiɛ̀ ndɔ̀: N nɛ́ bo yĩ́mɛ? Kɛ yóu kɛ dɔ̀, m bo tɔ̃ m birɛ mɔ́mmɔndɛ kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ bɛ̀ bo dɛ̀ depɛ. 
\v 14 Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ kupɑku bɛ̀ yɑní dìì mɔ̀nnì o birɛ kɛ nɛ́ nɑ́kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ wèè yóó tiekɛ kupɑku, ti ò kùɔnɛ̀ kɛ́ kù tiekɛ, 
\v 15 kóò pĩ nkɛ́yɛnnɛ̀ kupɑku mɑ̀nku kɛ́kuɔ. Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Kupɑku yiɛ̀ mbo bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɑ dɛ mɔ̀nnì? 
\v 16 Ò bo kɔtɛní kɛ́kuɔ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ bɛtɔbɛ̀ o pɑku.
\p Bɛ̀ kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ dɔ̀: Kuyie mbɑ́ɑ́ dɛ̀ tɔní! 
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ wèńtɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ tìì nɛ́ wɑ̃̀ri kɛ tú:
\q1 Bɛ̀ɛ̀ mɑɑ̀ bɛ̀ dootóo dìì tɑ̃́rì,
\q1 diì nɑɑ́ ndipũũ kó ditɑ̃́rì,
\q1 tì bɛnkú bɑ?
\m
\v 18 Wèè bo do dɛ kó ditɑ̃́rì ĩ́nkɛ̀ ò bo kéétɛ́ kéétɛ́, kɛ̀ dì do wèè ĩ́nkɛ̀ dìì ò nɑ̀ntɛ nɑntɛ.
\s1 Ti bo duɔ́mmɛ̀ Sesɑɑ o kpɛrɛ kɛ́duɔ́ nKuyie nku kpɛrɛ
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:15-22 nɛ̀ Mɑriki 12:13-17)
\p
\v 19 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nwɑnti kɛ bo pĩ́ nYesu kɛ nɛ́ yɔtɛ ditĩ̀nnì. Bɛ̀ do bɑntɛ́mu kɛ dò nYesu ɑ̃ntɛ́ bɛm̀bɛ dɛ kó dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì. 
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ndò mbɛ̀ tu bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀ kɛ bo díí nYesu, kɛ́yɑ̀ bɛ̀ bo ò pĩ̀ńnɛ̀ o nɑ́ɑǹtì miɛkɛ kɛ́duɔ́ kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀. 
\v 21 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: Okótì ti yɛ̃́mu kɛ dò nhɑ tú wèè nɑ̀ɑ́ ntimɔ́mmɔnti kɛ tiè nweti weti, kɛ í yĩɛ̃̀kù òmɔù bɑ́ kòò tu wè kɛ bɛnkú Kuyie nkó kucɛ kɛ tũ ntimɔ́mmɔnti. 
\v 22 Dɛ̀ wenni kɛ dò ntí nyietì dɑ̀ḿpóò okpɑ̀ɑ̀tì diɛwè wèè bo Odommɑ̀ɑ̀, kɛ̀ ti bɑ́ nyietì?
\p
\v 23 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ̀ dɔ́mɛ̀ kóò dìí nkɛ dɔ̀: Bɛnkɛnɛ̀ fɛdífɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ kɛ̀ n yɑ̀. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ nkòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 24 We nte diyuu dii nnɛ̀ diyètìrì dii ndɛ̀ɛ̀ wɑ̃̀ri fɛ ĩ́nkɛ̀? Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Sesɑɑ, okpɑ̀ɑ̀tìdiɛwè wèè bo Odommu.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Duɔ́nnɛ̀ tũnkɛ́ Sesɑɑ o kpɛrɛ, kɛ́duɔ́ nKuyie nku kpɛrɛ.
\p
\v 26 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di bɛ̀ í nyɑ̀ bɛ̀ bo ò pĩ̀ńnɛ̀ tì bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀, kɛ́yóu kɛ dɔ̀ yúóó.
\s1 Dipopuò í bo kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:23-33 nɛ̀ Mɑriki 12:18-27)
\p
\v 27 Kɛ̀ Sɑdusĩɛ̃bɛ bɛ̀ɛ̀ í yie mmukúkɛ́yɑ̃́ntímù bomɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Yesu borɛ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: 
\v 28 Okótì, Mɔyiisi kó ikuɔ́ tú kòo nìtì ku kɛ yóu o pokù bɑ́ dɛbirɛ í bo, o nɑntɛ̀ɛ ò tùótɛ́ kòo pɛitɛ́ ibí kɛ̀ ìi sɔɔtɛ́ wèè ku o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 29 Kɛ̀ diyɔ̃fũ̀ɔ̃̀ mɑrì kɔbɛ nɛ́ mbo bɛ̀yiekɛ̀, kòo ketiwèe puokɛ kɛ́kú bɑ́ dɛbirɛ í bo. 
\v 30 Kòo nɑntɛ̀ɛ túótɛ́ dɛ kóo kúpokù kɛ múnkɛɛ kú, bɑ́ dɛbirɛ í bo. 
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ mmɛ nhɔ̃ kɛ yɑ̀ɑ tuɔkɛnɛ̀ oyiénwè bɑ́ dɛbirɛ í bo. 
\v 32 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ dɛ kóo nitipòkùu kú. 
\v 33 Mukúkɛ́yɑ̃́ntímù yiè bɛ we nyóó nte dɛ kóò nitipòkù, bɛmɔu bɛ̀ mɛ nhò puokɛmɛ̀mu.
\p
\v 34 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì kó bɛnìtìbɛ̀ puokúmu kɛ yenkú, 
\v 35 bɛ̀ɛ̀ bo mmɑ̀nnɛ̀ kɛ́tɑ mɛborimɛ mɛ̀ɛ̀ kpɑɑní, bɛ̀ɛ̀ yóó yɑ̃́ntɛ́ kɛ́tɑ mɛborimɛ pɑ̀mmɛ̀ miɛkɛ bɛ̀ í yóó mpuokú bɛ̀ mɛ nyí yóó nyenkú. 
\v 36 Bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í yóó kú, bɛ̀ yóó ndònnɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ nyɛ, kɛ́ntú Kuyie mbí, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ kúmɛ̀mu kɛ yɑ̃̀ńtɛ́. 
\v 37 Kɛ̀ tìì tu mukúkɛ́yɑ̃́ntímù kpɛti. Mɔyiisi do bɛ́immu ò yɑ̀ dìì mɔ̀nnì difɑ̃pèù kɛ̀ dì cɔ̀ú nkòo yú Kuyie nkɛ dɔ̀: Kuyie, Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu bɛ̀ tũ nkù. 
\v 38 Kuyie nyí tú bɛcíríbɛ̀ kɔku kɛ yɛ̃́ kunku borɛ̀ bɛ̀ í kúmɛ̀.
\p
\v 39 Kɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɑbɛ̀ɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì ɑ nɑ̀kɛ́ kɛ̀ dɛ̀ wenni.
\p
\v 40 Bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í ndɑ̀ɑ́tí koò bekɛ tìmɑtì.
\s1 Yesu Odɛɛtíwè nɛ̀ dɑfiti
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 22:41-46 nɛ̀ Mɑriki 12:35-37)
\p
\v 41 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ dɔ̀ Kirisi tú Dɑfiti yɑɑ̀birɛ? 
\v 42 Dɑfiti mɔ́mmuɔ do bɛ́immu Yɛsɑ̃ɑ̃ mpɑ́tíri miɛkɛ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nnɑ̀kɛ́mu n Yiɛ̀ nkɛ yĩ: Ǹkɑri m bɑkù yoú. 
\v 43 Kɛ̀ n yɑ̀ɑ̀ dɑ duɔ́nnɛ̀ ɑ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɑ̀ɑ bɛ̀ cùùti. 
\v 44 Kɛ̀ Dɑfiti do ò yu kɛ tú o Yiɛ̀, nho Yiɛ̀ mbo yĩ́mɛ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ntú o yɑɑ̀birɛ?
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ tú bɛ̀ ndɑkɛ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Duku 23:1-36 nɛ̀ Mɑriki 12:38-40)
\p
\v 45 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nkémmú Yesu nɑ́ɑǹtì, kòo nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 46 Dɑɑtɛnɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛ́í bɛ̀ɛ̀ ɔ̃ ndɔ́ kɛ́nhɑ̃ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ diɛyɛ̀ kɛ centì kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bo mbɛ̀ dɔú nkɛ bɛ̀ sɑ̃ntí yɑɑ́rɛ̀ miɛkɛ, kɛ ɔ̃ ndɔ́ yɛkɑ̀rɛ̀ dɛyììkɛ̀ kpɛyɛ titííntouti miɛkɛ nɛ̀ yɛkɑ̀rɛ̀ kètiyɛ̀ yɛbɑɑ mmiɛkɛ. 
\v 47 Kɛ fekù bɛkúpobɛ̀ kpɛrɛ, kɛ ɔ̃ mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ dɛ̀ɛ mɔntɛ, kɛ bo ndò mbɛ̀ wenni, Kuyie mbo bɛ̀ bekɛ́nɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ ncɑ̃́ɑ̃́ nkɛ yóù mɛdiɛ̀.
\c 21
\s1 Okúpocĩ̀rì kó dipɑ̃nnì
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 12:41-44)
\p
\v 1 Kɛ̀ Yesu mbo Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ́wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀ pɑ̃ɑ̃mmɛ̀ Kuyie nyidíítí kɛ ɑ̃ɑ̃̀ ndibuu miɛkɛ, 
\v 2 kɛ́yɑ̀ okúpocĩ̀rì mɔù pɑ̃mɛ̀ mɛdítíbii mɛ̀dɛ́mɛ̀ mɛ̀ɛ̀ í tùɔ̀kɛ dɛ̀mɑrɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe okúpocĩ̀rì yie nweè ɑ̃nnɛ́ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛtɔbɛ̀ bɛmɔu. 
\v 4 Kɛ yɛ̃́ bɛtɔbɛ̀ ɑ̃ɑ̃̀mɛ̀ kɛ suɔmmu mɛdiɛ̀, wenwe nɛ̀ o cĩ̀tì miɛkɛ kòò ɑ̃nnɛ́ ò do mɔkɛ ì kɛ bo dinɛ̀.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó mupɔ̀mmù kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:1-2 nɛ̀ Mɑriki 13:1-2)
\p
\v 5 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɑbɛ̀ nnɑ́ɑ́ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɑɑ́ mɛ̀ɛ̀ botí nɛ̀ yɛtɑ̃́rɛ̀ wenniyɛ nɛ̀ bɛ̀ pɑ̃mmú tìì sɑ̃tì tɛ kpɛ́í. 
\v 6 Kɛ̀ Yesu bɛ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ kó yɛwe kpɑɑnímu, kɛ̀ di mɛ̀ nwùó ndɛ̀, ditɑ̃́rì mɑrì í yó nkpɑɑ́ nɔ́nkɛ́ ditɛrì ĩ́nkɛ̀ dɛ mɔu dɛ̀ bo duó.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ o wɛ̃timù kpɛ́í
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:3-14 nɛ̀ Mɑriki 13:3-13)
\p
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì dɛ̀ yóó tuɔkɛní ɔ̃̀mmɔ̀nnì? Ti yóó yɑ̀ bɑ kɛ́bɑntɛ́ kɛ dò ndɛ̀ ɑutɛ́ní? 
\v 8 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Nyɛ̃́nɛ̀ kòò mɔù bɑ́ɑ́ di soutɛ́ kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u kɔrinímɛ̀ kɛ yóó nsoú nkɛ tú bɛ̀ tu Kirisi, dɛ̀ tùɔ̀kɛnímu kɛ dèè, di bɑ́ɑ́ bɛ̀ tũ̀nnɛ. 
\v 9 Kɛ̀ di kèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mmudoò kpɛ́í nnɛ̀ tikpɑ̀tì kó mufèè, kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́, dɛɛ̀ dò nkɛ́ketɛ́ kɛ́tuɔkɛní, dɛ̀ nɛ́ mu nyí yó ntú kumɑ̀nku.
\p
\v 10 Ku m̀botí bo ítɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ kutɛkù, kɛ̀ di ǹkpɑ̀ɑ̀tìyuu ítɛ́ kɛ́nkpɑnnɛ̀ ditɛrì. 
\v 11 Kɛ̀ kɛtenkɛ̀ nsɑ̃nti mɛdiɛ̀ nkɛ̀ mumɔmmú yɛimuu tɑnní tipíìtì timɔu nɛ̀ yɛkòbɛ̀ kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ yɛirɛ ndɔɔri kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ yɛbɛnkùyɛ̀ cɑ̀nyɛ̀. 
\v 12 Bɛ̀ yóó ketɛ́ kɛ di pĩ́mmúmu, kɛ di fɛ̃́ũ, nkɛ di kɔtɛnɛ̀ titííntouti, kɛ di kpetínnɛ́, kɛ di duɔ́ mbɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ nɛ̀ kùmɑ̀ndɑ́ɑ̀bɛ̀ di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ. 
\v 13 Nɛ̀ mɛɛ̀ miɛkɛ nkɛ di yóó nɑmɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ n kpɛ́í. 
\v 14 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ níí bɑ́ɑ́ niitɛ́ kɛ́nwɑɑ̀ ndi bii yóó nɑ́kɛ́ tì kɛ́yɛ̀. 
\v 15 Kɛ yɛ̃́ míì yóó di duɔ́mmɛ̀ tinɑ́ɑǹtì nɛ̀ mɛciì, bɑ́ di kpɑntídɛ̀ntɔù mɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ di bɑɑ̀ní, yoo wèe tì yetɛ. 
\v 16 Di yɛmbɛ̀ nɛ̀ diyɔ̃fɔ̃̀ kɔbɛ nɛ̀ di cɛ̃pɛɛtitɔbɛ̀ nɛ̀ di nɛ́pobɛ̀ bɛ̀ bo di fíítí kɛ́kuɔ bɛsṹkùbɛ̀. 
\v 17 Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bo ndi níí ndi tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ. 
\v 18 Di yɔ kó kuyùrìkù kùmɑ́ɑ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ feti. 
\v 19 Ǹtɛ̃ĩ́nɛ̀, mɛm̀mɛ di bo nɑmɛ̀ kɛ́dɛɛtɛ́ di fòmmu.
\s1 Sedisɑdɛmmu kó mupɔ̀mmù
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:15-21 nɛ̀ Mɑriki 13:14-19)
\p
\v 20 Kɛ̀ di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ cɛ̃̀ɛ̃̀tɛ Sedisɑdɛmmu, di bɑntɛ́ kɛ dò nho pɔntimù muù duunní. 
\v 21 Kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ mbɛ̀ɛ̀ bo Sudee bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́dekɛ yɛtɑ̃rɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bo Sedisɑdɛmmu miɛkɛ bɛ̀ɛ yɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo dɛpɑɑ mbɛ̀ bɑ́ɑ́ konní dihɛì. 
\v 22 Kuyie nkó tiyɛ̃ĩti kó yɛwe nyɛ, kɛ̀ dɛ̀ bo dɔɔ̀ tì wɑ̃̀ri kɛ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 23 Dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bo mpúó nnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tɔ ibí, kɛ yɛ̃́ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ diɛmɛ̀ yóó mbomɛ̀ dɛ kó dihɛì miɛkɛ kɛ̀ Kuyie mmiɛkɛ ncɔ́ú ndɛ kó kubotí. 
\v 24 Bɛ̀ bo kuɔ bɛ̀mɑbɛ̀ nɛ̀ disiè, kɛ́pĩ́mmú bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ nyibotí imɔu kó tidɑɑtì, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í tú Sifubɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ pɔntɛ Sedisɑdɛmmu kɛ́dɛ́ítɛ́, kɛ̀ dɛ̀ mmɛ ndò nkɛ kémmúnɛ̀ dɛ kó mɛfíè mbo deèmɛ̀.
\s1 Mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ yóó dɔɔ̀ kɛ̀ Yesu nɛ́ wɛ̃tɛní
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:29-31 nɛ̀ Mɑriki 13:24-27)
\p
\v 25 Dɛ mɔ̀nnì dɛ̀mɑrɛ̀ cɑ̀nnɛ̀ bo ndɔɔri, diyiè nɛ̀ otɑ̃̀nkù nɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ dɛ ĩ́nkɛ̀, dɑ̀mɛ́ɛ̀rì kó kunɑmpoo nɛ̀ o kó kutoweku bo nte kɛ̀ yɛbotɛ̀ yɛmɔu yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀. 
\v 26 Kufɔ̃wɑɑ́ ndiɛkù bo pĩ́ mbɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri dɛ kpɛ́í, nkɛ yɛ̃́ siwɑ̃̀ɑ̃ diɛsì yóó sɑ̃ntɛ̀mɛ̀. 
\v 27 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ Onìtìbirɛ, kɛ̀ dɛ̀ cutiní yɛwɛtɛ̀ miɛkɛ nɛ̀ muwɛ̃rímú diɛmù nɛ̀ tikpetì. 
\v 28 Kɛ̀ dɛ kó mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ ketɛ́ dìì mɔ̀nnì di tɛ̃́nkɛ bɑ́ nsĩ́ĩ́, cɑ́tìnnɛ di yɛ̀mmɛ̀ kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó di dɛɛtɛ́mɛ̀ bɑ̀mbɑ̀.
\s1 Dɛ̀ɛ̀ bɛnkú kɛ dò nYesu wɛ̃timù tɔ̀ɔ́ní
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 24:32-35 nɛ̀ Mɑriki 13:28-31)
\p
\v 29 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wéntɛ́nɛ̀ fìkíè kó dɛtie nnɛ̀ dɛtie ntɛrɛ̀ dɛ kó mɛdonnimɛ̀. 
\v 30 Kɛ̀ dɛ̀ bitɛ́ dìì mɔ̀nnì di ɔ̃ɔ̃ bɑntɛ́mu kɛ dò ndiyɔ̃ɔ̃̀ tɔ̀ɔ́nní. 
\v 31 Mɛɛ̀ botí nku kɛ̀ di yɑ̀ dìì mɔ̀nnì dɛndɛ kó dimɑ̀ɑ̀ di bɑntɛ́ kɛ dò nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu tɔ̀ɔ́nní. 
\v 32 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fòù di mmɔ̀nnì bɛ̀ í yóó kú bɛmɔu, kɛ̀ dɛ̀ mu nyí tuɔ̀kɛní. 
\v 33 Kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ dɛ̀ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́, n nɑ́ɑǹtì mɛ mbɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bìtì.
\s1 Ti bo nwúómmɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie
\p
\v 34 Ǹdɑkɛnɛ̀ kɛ̀ dɛ kó diyiè bɑ́ nyóó tuɔkɛní kɛ sɔ̃́ ndi bo yɛbɑɑ mmiɛkɛ kɛ yɑ̃̀ kɛ muɔ́, nkɛ̀ kutenkù kuu nkó iyɛntotí di nɑ, kɛ̀ dì di dɛ́ɛ́tɛ́, 
\v 35 ticùɔ̀tì ɔ̃ɔ̃ pĩ́ mmɛ̀ɛ̀ botí sinɔɔ dɛ kó diyiè yóó mɛ ndɛ́ɛ́tɛ́ kutenkù kumɔu kɔbɛ. 
\v 36 Nwúónnɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie nsɑ̃́ɑ̃̀ kɛ́mmɔkɛ muwɛ̃rímú kɛ́nɑ kɛ́yentɛ́nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ yóó tuɔkɛní, kɛ́nɑ kɛ́cómmú Onìtìbirɛ ììkɛ̀.
\p
\v 37 Kɛ̀ Yesu níí ntṹṹ nkɛ tiè mbɛnìtìbɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ yɑ̀ɑ kɔtɛ kɛ́yié Odìfíè tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀. 
\v 38 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ níí pikɛ cutɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ bo keè o tié.
\c 22
\s1 Sudɑɑsi do dɔ́mɛ̀ kɛ́fítɛ́ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:1-5 nɛ̀ Mɑriki 14:1-2 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 11:45-53)
\p
\v 1 Kɛ̀ dɛ̀ nkpɑɑ́ yɛwe sɑ́m̀pɔ́ kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kó dibɑnni bɛ̀ tú dì diyentɛ́bɑnnii tuɔkɛní, 
\v 2 kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́ kuɔ Yesu, kɛ nɛ́ ndé bɛnìtìbɛ̀. 
\v 3 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ dibɔɔ̀ tɑ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù. 
\v 4 Kòo kɔtɛ kɛ́yɑ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ ò yóó yĩ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu. 
\v 5 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ nɑrikɛ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ bɛ̀ bo ò duɔ́ nyidíítí. 
\v 6 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑsi ńwɑnti ò bo yĩ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu bɑ́ ditĩ̀nnì bɑ́ nyɛ̃́.
\s1 Yesu do yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ɛ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:17-25 nɛ̀ Mɑriki 14:12-21 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:21-30)
\p
\v 7 Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kó dibɑnnii, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ fíé dìì yiè ipe diyentɛ́bɑnni kpɛ́í nkɛ̀ dìi tuɔkɛní. 
\v 8 Kɛ̀ Yesu tɔ̃ mPiɛri nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì kɛ̀ tí di. 
\v 9 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ tí mù bèńnɛ́ dɛ? 
\v 10 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ dihɛì, di bo conɛ̀ onitidɔ̀ù mɔù kòo tɔ didúù nɛ̀ mɛniɛ, nkɛ̀ dí ò tũ̀nnɛ. 
\v 11 Kòo tɑ dɛ̀ dí nɑ́kɛ́ dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Okótì tu yé ò yóó di kùù dieku miɛkɛ diyentɛ́bɑnni kó mudiì nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀? 
\v 12 Ò bo di bɛnkɛ kudieku diɛkù mɑkù kudɑ̀nkù ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kù tũ̀ntɛ pɑ́íí, dɛǹdɛ di yóó bénnɛ́mɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
\p
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ dò nhò do bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
\s1 Mudiì sɑ̀ɑ̀mù kó ikuɔ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:26-30 nɛ̀ Mɑriki 14:22-26 nɛ̀ 1 Kɔdɛnti 11:23-25)
\p
\v 14 Dɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Yesu nɛ̀ o tɔ̃rɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɑri kɛ yo. 
\v 15 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: N dɔ́ nɛ̀ n yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu ndi, mí nnɛ̀ díndi tí wɛ̃nnɛ́ kɛ́di diyentɛ́bɑnni dii nkó mudiì, kɛ̀ n nɛ́ nɑ kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́. 
\v 16 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe n tɛ̃́nkɛ í yóó mù di kɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mɛbɛnkùmɛ̀ í dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ Kuyie nkɑ̀nnɛ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\p
\v 17 Ò yĩ́ mɛmmɛ kɛ́túótɛ́ fɛbòòfɛ̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́ bɛ̀ duɔ́ kɛ dɔ̀: Ntonɛ̀ kɛ́yɑ̃̀ dimɔu. 
\v 18 N di nɑ́ɑ́mmu n tɛ̃́nkɛ í yóó yɑ̃̀ fínyĩ̀ bɛ kó mɛnɑɑ̀, kɛ̀ Kuyie nyɑ̀ɑ kɑnnɛnɛ̀ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu.
\p
\v 19 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, kóo wɛ́rí kɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ dɔ̀: Diɛ ndɛɛ̀ bɛnkú m pɑ̃mɛ̀ n kɔ̃̀ntì di kpɛ́í, ńdɔɔrinɛ̀ dɛ, kɛ denniní n kpɛ́í.
\p
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́deè kòo túótɛ́ fɛbòòfɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ dɔ̀: Fɛ mbòòfɛ̀ fɛɛ̀ bɛnkú n yĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ yó ntemɛ̀ kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ɛ dɔɔ̀. 
\v 21 Wèè yó n fítɛ́ ò mɛ nkɔkɛ́mu diɛ nti yo ndɛ̀. 
\v 22 Onìtìbirɛ yóó kúmu kɛ́ndònnɛ̀ tì wɑ̃̀rimɛ̀ dɛ kpɛ́í, wèè mɛ mbo dɛ̀ fìtɛ́ ò bo yɑ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú, ti miɛkɛ we mbo dɔɔ̀ mɛ kó kubotí?
\s1 Kuyie nkpɑ̀tì cɑ̃̀ɑ̃́nnɛ̀mu kutenkù kpɛti
\p
\v 24 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ ńnɛì kɛ bo yɑ̀ wèè yó mbɛ̀ bɑkɛ́. 
\v 25 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yɛbotɛ̀ kó bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛɛ̀ yɛ̀ fɛ̃́ũnko, bɛ̀ɛ̀ bɑkɛ́ yɛbotɛ̀ bɛɛ̀ duɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ yu kɛ tú mɛsɑ̀ɑ̀ ndɔɔ̀rìbɛ̀. 
\v 26 Di kpɛrɛ í dò nkɛ́ mmɛ ndò, wèè kòtí wè ndò di kóo sɑ́m̀pɔ́ù, wèè bɑkɛ́ kòò ndò ndi kóo tɔ̃ntì. 
\v 27 Wèè kɑ̀ri kɛ yo nnɛ̀ wèè ò duɔ̀ mmudiì, bɛ we ndɛunɛ̀ otɔù? Wèè kɑ̀ri kɛ yo nweè í dɛuɑ̀? M bo di cuokɛ̀ kɛ dò nwèè duɔ̀ nwènwe mudiì. 
\v 28 Di tú bɛ̀ɛ̀ wɛ̃́ɛ̃́rì bɛ̀mbɛ kɛ m bonɛ̀ n fɛ̃́ũtímɛ̀ mɛmɔu miɛkɛ. 
\v 29 N cicɛ n duɔ́mmu dikpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ̀ m bo nɑ kɛ́ dì ndi duɔ́. 
\v 30 Di yó nyommu kɛ yɔ̃̀, n kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kɛ́kɑri yɛkpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rɛ̀, kɛ́bekɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kó iwuɔ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìdɛ́ì.
\s1 Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ Piɛri ò yóó ò nɛ̀nnimɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:31-35 nɛ̀ Mɑriki 14:27-31 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:36-38)
\p
\v 31 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ Simɔɔ kɛ dɔ̀: Simɔɔ, Simɔɔ, dibɔɔ̀ yɑ̃ũtɛ́mu dinùù kɛ bo dɑ mɛɛ̀rɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ mɛɛ̀rɛ̀mɛ̀ mɛdibii nkɛ́ mɛ̀ bɑ̀tɛ nɛ̀ tifèntì. 
\v 32 Kɛ̀ m bɑ́ntɛ̀ Kuyie nhɑ kpɛ́í nkɛ̀ dɛ̀ bo yie nkɑ̀ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ bɑ́ɑ́ bonkɛ. Kɑ̀ɑ wɛ̃̀tɛ kɛ fìíkú dìì mɔ̀nnì ɑ kpénkùnnɛ ɑ kɔbɛ.
\p
\v 33 Kɛ̀ Simɔɔ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo ti wɛ̃nnɛ́ kɛ́kpetínnɛ́ n yiemmu, kɛ̀ dɛ̀ mɛ ntú mukṹṹ nni mmu tí kú. 
\v 34 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Piɛri n dɑ nɑ́ɑ́mmu tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ nɛ̀nnimu kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́.
\s1 Yesu nɑ́ɑ́mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ tú bɛ̀ɛ bɑ́ɑ́tí
\p
\v 35 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: N di tɔ̃ ndìì yiè bɑ́ di í ntɔ idíítí, di í ntɔ yɛyɔ̀rɛ̀ di í ntɔ tinɛùtì, kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ di dóntɑ́ɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Áɑ̀, dɛ̀mɑrɛ̀ í ti dòńtɛ́.
\p
\v 36 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì nɑ́kɛ kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ idíítí we nyì tɔ, kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ diyɔ̀rì kòo ndi tɔ, kɛ̀ wèè í mɔkɛ disiè wèe fítɛ́ o yɑɑ̀bòrì kɛ́dontɛ́ disiè. 
\v 37 N di nɑ́ɑ́mmu tìì wɑ̃̀ri n kpɛ́í ntì dò nkɛ́dɔɔ̀mu. Tìì tu: Bɛ̀ ò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛnitiyɛibɛ, tì mɛ nhɑutɛ́ kɛ bo dɔɔ̀mu.
\p
\v 38 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ ntɛ yɛse yɛ̀dɛ́ɛ̀, kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀ yɛ̀ sɑ̀nnɛ̀mu.
\s1 Yesu bɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nkòo biɛtimɛ̀ɛ nɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:36-46 nɛ̀ Mɑriki 14:32-42)
\p
\v 39 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ kɛ tó ńdeètì Odìfíè tɑ̃rì, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nhò tũ̀. 
\v 40 Kòo tuɔkɛ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ.
\p
\v 41 Kɛ́kɛntɛ́ kɛ̀ dɛ̀ mmɑnnɛ̀ ɑ bo dootɛ́mɛ̀ ditɑ̃́rì, kòo nínkóo kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ tú: 
\v 42 N cicɛ kɑ̀ɑ dɔ́ ɑ n dɛ́tinnɛ fɛbòòfɛ̀ fiɛ, dɛ̀ bɑ́ ntú míì kó mɛdɔ́kùmɛ̀ɛ dɔɔ̀ ɑ kɔ̃mɛ mɛɛ dɔɔ̀. [ 
\v 43 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì mɑrìi cútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ kóò kpénkùnnɛ. 
\v 44 Kɛ̀ Yesu yɛ̀mmɛ̀ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀ nkòo mbɑ́ɑ́ nKuyie nɛ̀ o wɛ̃rímú mumɔu, kòo biɛtimɛ̀ɛ nɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ kɛ́ndóú kɛtenkɛ̀.]
\p
\v 45 Ò bɑ́ntɛ̀ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkɛ́deè kɛ́wɛ̃tɛní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀, kɛ nsɔ̃́ mbɛ yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́. 
\v 46 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di yɛ̃̀ nkɛ duɔ́mɑɑ̀? Ítɛ́nɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ.
\s1 Bɛ̀ dɔ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:47-56 nɛ̀ Mɑriki 14:43-50 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:3-11)
\p
\v 47 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ ditĩ̀nnì mɑrìi tuɔkɛní kɛ̀ Sudɑɑsi, Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù, dì ni, kɛ tɔ́ɔ́nní Yesu borɛ̀ kɛ bo ò ɔrí. 
\v 48 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Sudɑɑsi, ɑ bo ɔrímu Onìtìbirɛ kɛ́ dɛ̀ fìtɑ́ɑ̀?
\p
\v 49 Bɛ̀ɛ̀ nɛinɛ̀ Yesu kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ yóó dɔɔ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀, tí kpɑnnɛ̀ ti seɑ̀?
\p
\v 50 Kɛ̀ bɛ kóò mɔùu kpɑtɛ disiè kɛ́hɛi nkɛ́dɑtɛ ikuɔ́ nìùtì diɛwè kóo tɔ̃ntì toò youri. 
\v 51 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Yóunɛ̀ mɛmmɛ. Kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ dɛ kóò nìtì toò, kɛ́ dì miɛkùnnɛ, 
\v 52 kɛ́deè kɛ́nɑ́kɛ́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɛ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ bɛhɛìkɛ̀nkótíbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ bo ò pĩ́ nkɛ dɔ̀: Di kɔ̀tɛnɛ̀ní yɛse nyɛ nɛ̀ ipɑ̀ɑ̀ti kɛ dò n tú onitikɔ̀ùtɑ̀ɑ̀? 
\v 53 Nh ɔ̃ɔ̃ ndi bonɛ̀mu yɛwe yɛmɔu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ bɑ́ di í m pĩ. Di kó dimɔ̀nnì diì tùɔ̀kɛ díndi nɛ̀ dibiìnnì kóò kpɑ̀ɑ̀tì.
\s1 Piɛri nɛ̀nnimɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:57-58, 69-75 nɛ̀ Mɑriki 14:53-54, 66-72 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:12-18, 25-27)
\p
\v 54 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu kɛ́kɔtɛnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ Piɛri ntũ nkɛ díɛtirì. 
\v 55 Kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ tùɔ̀ti muhɑ̃ɑ̃́ nkɛ iiri kudɑ̀nkù cuokɛ̀, kɛ̀ Piɛrii kɑroo bɛ borɛ̀. 
\v 56 Kòo nitipotɔ̃ntì mɔùu ò yɑ̀, kòò kɑ̀ri muhɑ̃ɑ̃́ ntɑkɛ́, kòo mmɛ nhò wùó nkɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: We nnìtì do nɛínɛ̀mu Yesu.
\p
\v 57 Kɛ̀ Piɛrii nɛnni kɛ dɔ̀: Onitipòkù, n yí ò yɛ̃́.
\p
\v 58 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ sɑ́m̀pɔ́ kòo tɔù mɔùu ò yɑ̀, kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: A tú bɛ kóò mɔù nwe, kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yí ò wɛ̃ńnɛ̀.
\p
\v 59 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ kɛ́mɔntoo sɑ́m̀pɔ́ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ tɛ̃mɛ̀ kòo tɔù mɔùu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nhonìtì yie ndo ò nɛínɛ̀mu, ò tú Kɑdidee kou nwe. 
\v 60 Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ ɑ dɔ́ kɛ́ n nɑ́kɛ́ tì. Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ tɛkotɛɛ kuɔ́. 
\v 61 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nwɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́wéntɛ́ Piɛri, kòo dentɛní ò do ò nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: Tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ nɛnni kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́. 
\v 62 Kɛ̀ Piɛrii yɛ̀ kɛ́nkuɔ̀ tinɔnniɛti.
\s1 Bɛ̀ do dɑúmɛ̀ Yesu koò puotì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 26:67-68 nɛ̀ Mɑriki 14:65)
\p
\v 63 Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ Yesu kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú koò puotì, 
\v 64 kɛ níí kɑ̃ɑ̃́ nho ììkɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́ nhò bèkú kɛ tú: Nɑ́kɛ́ wèè dɑ potɛ́.
\p
\v 65 Koò sɑ̃̀ɑ̃́ nyɛsɑ̃́ɑ̃̀mbɛ̀ tɛyɛ̀ pɛ́u.
\s1 Bɛ̀ bekɛ́nɛ̀nɛ̀ Yesu kubeéndieku kudiɛkù
\p
\v 66 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nkɛ́kɔtɛnɛ̀ Yesu kubeéndieku diɛkù, 
\v 67 kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ fɔ̃́ɔ̃̀ tú Kirisi ɑ ti nɑ́kɛ́, kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ kɛ̀ n di nɑ̀kɛ́ di í yóó yie. 
\v 68 Kɛ̀ m mɛ ndi bekɛ tìmɑtì di í yó n tɛ̃́nnɛ́. 
\v 69 Onìtìbirɛ bo kɑri yíe Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ mbɑkù yoú.
\p
\v 70 Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: A tũ ntú Kuyie mBirɛ ndɑɑ̀? Kòò dɔ̀: Di ti mbɛ́i, n dɛ n tú.
\p
\v 71 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti nɛ́ tɛ̃́nkɛ bɑɑ ɔ̃̀nti ti kèèmu ti mɔ́mmɔmbɛ ò bɛ́i ntì nɛ̀ o nùù.
\c 23
\s1 Bɛ̀ kɔ̀tɛnnɛ̀mɛ̀ Yesu Pidɑti borɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:1-2, 11-14 nɛ̀ Mɑriki 15:1-5 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:28-38)
\p
\v 1 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ bɛmɔu kɛ́kɔtɛnɛ̀ Yesu Pidɑti borɛ̀, 
\v 2 kɛ́ nhò wɑ́tìrì kɛ tú ò sukii bɛnìtìbɛ̀ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ bo yetɛ okpɑ̀ɑ̀tì, kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nkɛ tú bɛ̀ bɑ́ nyietì dɑ̀ḿpóò okpɑ̀ɑ̀tì diɛwè Sesɑɑ, kɛ yu omɑ́ɑ̀ kɛ tú Kirisi okpɑ̀ɑ̀tì.
\p
\v 3 Kɛ̀ Pidɑtii ò bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ tu Sifubɛ kóò kpɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀? Kòo tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: A ti m̀bɛ́i.
\p
\v 4 Kɛ̀ Pidɑtii nɑ́kɛ́ ditĩ̀nnì nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ kɛ dɔ̀: N yí yɑ̀ onìtì yie nkó mɛyɛi.
\p
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ nyetíróo kɛ tú: Ò sukii bɛnìtìbɛ̀ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ bo yetɛ okpɑ̀ɑ̀tì. Ò dɛ̀ ketɛ́ Kɑdidee nwe kɛ tɑ Sudee omɔu kɛ tùɔkɛnɛ̀ní diɛ.
\s1 Pidɑti duɔ́mmɛ̀ Yesu Edɔti
\p
\v 6 Pidɑti kèè dìì mɔ̀nnì Kɑdidee kó diyètìrì kɛ́bekɛ kɛ dɔ̀: A tú Kɑdidee kou nweɑ̀?
\p
\v 7 Ò kèè dìì mɔ̀nnì Yesu túmɛ̀ Kɑdidee kou kóò duɔ́nko Edɔti, kɛ sɔ̃́ nhEdɔti bo Sedisɑdɛmmu dɛ kó yɛwe. 
\v 8 Kɛ̀ Edɔtii yɑ̀ Yesu kɛ̀ dɛ̀ɛ ò nɑrikɛ mɛdiɛ̀ nkɛ yɛ̃́ ò do yomɛ̀ o kɔ̃mɛ, kɛ́ndɔ́ wèe dɔɔ̀ tidiɛtì kòo yɑ̀. 
\v 9 Kòo bíékɛ́ Yesu tinɑ́ɑǹtì pɛ́u ò mɛ nyí nhò tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì. 
\v 10 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ ncómmú kɛ wɑ́tìrì Yesu mɛdiɛ̀. 
\v 11 Edɔti nɛ̀ o kó bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú, koò sɑ̃̀ɑ̃́, kóò dɑ̀tínnɛ́ diyɑɑ̀bòrì sɑ̀ɑ̀rì, kɛ́wɛ̃tɛ kóò duɔ́nko Pidɑti. 
\v 12 Dɛ kó diyiè Edɔti nɛ̀ Pidɑti kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑrikɛ kɛ do sĩ.
\s1 Bɛ̀ fĩ́ĩmmɛ̀ Bɑrɑbɑɑsi kɛ bɑɑkɛ́ Yesu kudɑpɑ̃ɑ̃tí
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:15-26 nɛ̀ Mɑriki 15:6-15 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:39-19:16)
\p
\v 13 Kɛ̀ Pidɑtii tíí nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 14 Di kɔ̀tɛnní onìtì yie m borɛ̀ kɛ tú ò sukii bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo yetɛ okpɑ̀ɑ̀tì kpɛti, kɛ̀ nh ò bìékɛ́ di ììkɛ̀ m mɛ nyí yɑ̀ ò cɑ̀kɛ mù. 
\v 15 Edɔti mɛ mmúnkɛ í yɑ̀ o yɛi mmɑmɛ̀ kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ wè nni nduɔnní, ò tũ nyí dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ bo nte kɛ̀ ti ò kùɔ. 
\v 16 M bo duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ ò puotí kɛ̀ nh ò fĩ́ĩ.
\p [ 
\v 17 Bɑ́ dìì yentɛ́bɑnni Pidɑti do ɔ̃ ndò nkɛ́ bɛ̀ fĩ́ĩ nkukpetínkù kùmɑ́ɑ̀ ndi.]
\p
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩɛ̃kɛ́ bɛmɔu kɛ dɔ̀: Kuɔ onìtì yie nkɛ́fĩ́ĩ Bɑrɑbɑɑsi.
\p
\v 19 (Bɛ̀ do yetɛ okpɑ̀ɑ̀tì kpɛti nti kɛ̀ dikpɑ̀nnìi ɑ̃nnɛ́ kɛ̀ Bɑrɑbɑɑsi kuɔ onìtì kɛ̀ bɛ̀ nhò kpetí.) 
\v 20 Kɛ̀ Pidɑti ndɔ́ kɛ́fĩ́ĩ nYesu, kɛ yíɛ́ kɛ́bɛ́innɛ̀ ditĩ̀nnì. 
\v 21 Kɛ̀ ditĩ̀nnì dɔ̀kɛ pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí! Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí!
\p
\v 22 Kɛ̀ Pidɑtii wɛ̃tɛ kɛ́bɛ́i nkucɛ mɛtɑ̃ɑ̃́mmɛ̀ kɛ dɔ̀: Ò dɔ̀ɔ̀ ɔ̃̀mmɛ yɛi? N yí yɑ̀ ò cɑ̀ɑ̀rɛ̀mu mùù bo nte kɛ̀ ti ò kùɔ. M bo duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ ò puotí kɛ̀ nh ò fĩ́ĩ.
\p
\v 23 Kɛ̀ bɛ̀ nyetíróo kɛ pĩɛ̃kù kɛ tú: Bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí, bɑɑkɛ́ we kudɑpɑ̃ɑ̃tí! Kɛ̀ bɛ toweku dɔkɛ dɛ́ukú kóò nɑ. 
\v 24 Kɛ̀ Pidɑtii yóu kɛ́yie mbɛ kpɛti, 
\v 25 kɛ́fĩ́ĩ mbɛ̀ do yetɛ okpɑ̀ɑ̀tì kpɛti kɛ̀ dikpɑ̀nnìi ɑ̃nnɛ́ kɛ̀ wèe kuɔ onìtì kɛ̀ bɛ̀ nhò kpetí, kɛ́ bɛ̀ duɔ́ nYesu kɛ̀ bɛ̀ bo ò dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ ò dɔ́nɛ̀mɛ̀.
\s1 Bɛ̀ do kɔrinɛ̀mɛ̀ Yesu kɛ bo bɑɑkɛ́
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:32-44 nɛ̀ Mɑriki nɛ̀ 15:21-32 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:17-27)
\p
\v 26 Kɛ̀ bɛ̀ ńkɔrinɛ̀ Yesu kɛ bo bɑɑkɛ́, kɛ́conɛ̀ Simɔɔ Sidɛnni ɛì kóò nìtì mɔù kòò kũntiní kupɑku, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ nkóò tou nkudɑpɑ̃ɑ̃tí, kòo nkù tɔ kɛ tũ nYesu.
\p
\v 27 Kɛ̀ ditĩ̀nnì ò urí, kɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ mɛí mɛí kɛ kuɔ̀ nho kpɛ́í. 
\v 28 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Sedisɑdɛmmu kó bɛnitipòbɛ̀ bɑ́ nkuɔ̀nnɛ̀ n kpɛ́í, pètìnkɛ ńkuɔ̀nnɛ̀ dimɑ́ɑ̀ kpɛ́í nkɛ nɛ̀ di bí kpɛ́í. 
\v 29 Kɛ yɛ̃́ yɛwe kpɑɑnímɛ̀mu kɛ̀ bɛ̀ bo yĩ́ dɛ̀ ńnɑɑti sihɑ̃ũnsi, bɛ̀ɛ̀ í piɛ́, bɛ̀ɛ̀ í yɑ̃ɑ̃́ nyibí. 
\v 30 Dɛ mɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ bo nnɑ́ɑ́ nyɛtɑ̃rɛ̀ kɛ tú: Duónɛ̀ní kɛ́ ti yɑ̃kɛ! Kɛ nɑ́ɑ́ nsitɑ̃ɑ̃́ kɛ tú: Tí kɑ̃ɑ̃́nnɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri miɛ nkudɔú kusũ̀ũ̀kù, kukperíkù kpɛrɛ bo ndòmmɛ̀?
\p
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛnɛ̀ní bɛnitikɔ̀ùbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, bɛ̀ yóó wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛ̀ Yesu kɛ́kuɔ. 
\v 33 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì dibòrì mɑrì bɛ̀ tu dì Kodikotɑɑ (dɛ̀ɛ̀ tu kuyukɔ̃́ṹ) kɛ́ dɛ mbɑɑkɛ́ Yesu nɛ̀ bɛnitikɔ̀ùbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, yie nho bɑkù yoú, otɔù kucɑ̃̀nku. 
\v 34 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: N cicɛ cĩ́ɛ̃́ mbɛ bɛ̀ í yɛ̃́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀.
\p Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntìi tɑ̃ɑ̃́ tɛ́tɛ́ kɛ́totɛ́ o yɑ̀ɑ̀tì. 
\v 35 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ńcómmú dɛborɛ̀ koò wùó nkɛ̀ Sifubɛ kó bɛkótíbɛ̀ nhò dɑú kɛ tú: Wenwe wèè dɛɛtɛ́ bɛtɔbɛ̀, kòò mɛ̀nkɛ tú Kirisi nwe, Kuyie ntɑ̃ɑ̃tɛ́ wè wèe dɛɛtɛ́ omɑ́ɑ̀.
\p
\v 36 Kɛ̀ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì múnkɛ nhò dɑú, kɛ tɔ́ɔ́nko kóò duɔ́ mmɛnɛ́yɑ̃ɑ̃́ nkɛ dɔ̀: 
\v 37 Kɑ̀ɑ mɛ̀nkɛ tú Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì nwe, dɛɛtɛ́ ɑmɑ́ɑ̀!
\p
\v 38 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɑ̃ri tɛdɑbɛɛtɛ̀ kɛ dɔ̀: Yie nweè tu Sifubɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì. Kɛ́dɑnnɛ kudɑpɑ̃ɑ̃tí yómmɛ̀.
\p
\v 39 Bɛɛ̀ nitikɔ̀ùbɛ̀ bɛ̀ ò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛ̀ kɛ bɑɑkɛ́ kɛ̀ bɛ kóò mɔù nhò dɑú kɛ tú: Fɔ̃́ɔ̃̀ bɑɑ tú Kirisɑ̀ɑ̀? Dɛɛtɛ́ ɑmɑ́ɑ̀ kɛ nɛ́ ti dɛɛtɛ́.
\p
\v 40 Kòo tɔùu ò kpɑnnɛ̀ kɛ dɔ̀: A bɑɑ dé Kuyie nɑɑ? Fɔ̃́ nnɛ̀ we di bo difɔ̃̀tìrì dimɑ́ɑ̀ ndi. 
\v 41 Tínti dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ ti kuɔmu, wenwe mɛ nyí dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀, 
\v 42 kɛ́deè kɛ́nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ wɛ̃tɛní dìì mɔ̀nnì ɑ kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ ɑ nyɛ̃́ n kpɛ́í. 
\v 43 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe, ɑ bo nni mbonɛ̀ yíe ndiwɛ̀ìhɛì miɛkɛ.
\s1 Yesu kṹṹ nkó tinɑ́ɑǹtì
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:45-56 nɛ̀ Mɑriki 15:33-41 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:28-30)
\p
\v 44 Diyiè dɔ́ kɛ́cómmú dìì mɔ̀nnì yɛyɔ kɛ̀ dɛ̀ɛ biitoo kɛtenkɛ̀ kɛmɔu kɛ́mbi, kɛ́tuɔkɛnɛ̀ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti. 
\v 45 Bɑ́ diyiè tɛ̃́nkɛ í nnɑ́ kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó kuyɑ̀ɑ̀kùu kɛ̃tɛ́ ku cuokɛ̀. 
\v 46 Kɛ̀ Yesu pĩɛ̃kɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ nh ɑ̃nnɛ́ m mɑ́ɑ̀ ɑ nɔu miɛkɛ nkɛ.
\p Ò bɛ́i mɛmmɛ kɛ́deè kɛ́tɔ̃tɛ. 
\v 47 Kɛ̀ Odommu kɔbɛ kó kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkùu yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ dɔ̀: Onìtì yiè mmɛ̀nkɛ í dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀.
\p
\v 48 Bɛ̀ɛ̀ do kɔ̀tɛní muwéìmù, bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ncíɛ̀rì kɛ pĩ́ mpĩ́ mbɛ cĩ̀ncĩ̀rɛ̀ nɛ̀ mɛyɛncɑɑ̀rìmɛ̀. 
\v 49 Bɛ̀ɛ̀ yɛ̃́ Yesu nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do ò nɛitinɛ̀ nɛ̀ Kɑdideení kɛ̀ bɛ̀ ncómmú mɛkɛntímɛ̀ kɛ wúó ndɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri.
\s1 Bɛ̀ kũnnɛ́mɛ̀ Yesu
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 27:57-61 nɛ̀ Mɑriki 15:42-47 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 19:38-42)
\p
\v 50 Onìtì mɔù weè do bo dibeéntĩ̀nnì miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ ò tu Sosɛfu, kòo tú onitisɑ̀ù kɛ dɔɔri Kuyie ndɔ́ dɛ̀. 
\v 51 Wenwe do í yie nho kɔbɛ kpɛti, ò mɛ nyí nkɔkɛ́ bɛ̀ tì dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀, ò do tú Adimɑtee ɛì kou nwe, kɛ bɑɑ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu. 
\v 52 Kòo kɔtɛ kɛ́mɔɔ Pidɑti dinùù kɛ bo kũnnɛ́ Yesu, 
\v 53 kóò cṹũnní kudɑpɑ̃ɑ̃tí, kóò pɔ̃ṹ nkuyɑɑ̀sɑ̀ɑ̀kù, kɛ́dɔú nkufɔ̃ti miɛkɛ bɛ̀ do keú kù dipèrì ĩ́nkɛ̀, bɑ́ bɛ̀ mu nyí nkù kũnnɛ́ òmɔù. 
\v 54 Dɛ̀ do tú Sifubɛ kó tɛom̀pùtɛ̀ ketírí kùù yuoku nku, kɛ̀ dɛ̀ nɛ́ bo wentɛ́ kɛ̀ tɛ̀ ḿbo.
\p
\v 55 Bɛ̀ɛ̀ nitipòbɛ̀ do nɛinɛ̀ní Yesu Kɑdidee, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɛinɛ̀ Sosɛfu kɛ́yɑ̀ kufɔ̃ti nɛ̀ bɛ̀ ò dɔú mmɛ̀ɛ̀ botí, 
\v 56 kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́kò nkɛ́dɔɔ̀ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ tùdɑ̀ɑ̀rí, kɛ́nhompu tɛom̀pùtɛ̀ yiè ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀.
\c 24
\s1 Yesu yɑ̃ntɛ́mɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 28:1-10 nɛ̀ Mɑriki 16:1-8 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:1-10)
\p
\v 1 Dìmɑ́ɑ̀sì kó dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nkɔri kufɔ̃ti kɛ tɔ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ kɔkɛ́nɛ̀ tùdɑ̀ɑ̀rí bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀, 
\v 2 kɛ́nsɔ̃́ nditɑ̃́rí dìì do pokɛ kufɔ̃ti dì pòòtɛ. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ bɑ́ bɛ̀ í nyɑ̀ ti Yiɛ̀ nYesu. 
\v 4 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ dɑ̀ɑ́tí tiyɑɑ̀pɛ́ítì kɛ̀ tì mìɛ̀ti. 
\v 5 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mpĩ́ mbɛnitipòbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nsĩ́ĩ́ nsĩ́ĩ́, kɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ɛ bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di wɑɑ̀ nwèè fòù bɛcíríbɛ̀ miɛkɛ? 
\v 6 Ò í kpɑɑ́ diɛ nhò yɑ̃̀ńtɛ́mu, dentɛnɛ̀ní ò sòò di nɑ̀kɛ́ tì ò kpɑɑ́ dìì mɔ̀nnì Kɑdidee kɛ dɔ̀: 
\v 7 Bɛ̀ bo pĩ́ Onìtìbirɛ kɛ́duɔ́ mbɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie nkɛ̀ bɛ̀ɛ ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀ kòo yɑ̃́ntɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dentɛní Yesu sòò bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì, 
\v 9 kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́kò nkɛ́nɑ́kɛ́ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ omɑ́ɑ̀ nɛ̀ bɛtɔbɛ̀. 
\v 10 Mɑɑri Mɑkitɑdɑɑ kou nɛ̀ Isɑnni, nɛ̀ Mɑɑri Isɑku yɔ̃, nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ tɔbɛ̀ bɛɛ̀ do tì nɑ̀kɛ́ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ ndò mbɛ̀ í yɛ̃́ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì nti bɑ́ bɛ̀ í ntì tɑ̃́. 
\v 12 Kɛ̀ Piɛrii cokɛ́ kɛ́kɔtɛ kufɔ̃ti kɛ́síékɛ́, kɛ́yɑ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ sòò ò pɔ̃ṹ ntì mɑ́ɑ̀, kɛ́nwɛ̃tiní o kɔbɛ borɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ ò di nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ kpɛ́í.
\s1 Yesu bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ri Emɑyuusi
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 16:12-13)
\p
\v 13 Dɛ kó diyiè kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ nkɔri tɛhɛitɛ̀ mɑtɛ̀ bɛ̀ tu tɛ̀ Emɑyuusi, nɛ̀ Sedisɑdɛmmu kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀kɛ cìdòmɛ́tìrìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ omɑ́ɑ̀, 
\v 14 kɛ́nkérí kɛ nɑ́ɑntɛ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀. 
\v 15 Bɛ̀ nɑ́ɑntɛ mɛmmɛ kɛ̀ Yesu bɛ̀ nìntɛ kɛ̀ bɛ̀ ńnɛí. 
\v 16 Kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ nɛ́ nkɑ̃nkɛ́ bɛ nuɔ nkɛ̀ bɛ̀ í nnɑ kóò bɑntɛ́. 
\v 17 Kɛ̀ Yesu bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Di nɑ́ɑ́ mbɑ nkpɛ́í?
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ cómmɔ́ɔ kɛ̀ bɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 18 Bɛ̀ tu wè Kedeopɑɑsi kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nwe ɑmɑ́ɑ̀ wèè bo Sedisɑdɛmmu kɛ í yɛ̃́ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ yɛ ǹwe miɛkɛ. 
\v 19 Kɛ̀ Yesu bekɛ kɛ dɔ̀: Bɑ ndɔ̀ɔ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: A í kèè tìì tùɔ̀kɛní Yesu Nɑnsɑrɛti kou, wèè tu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò kɛ dɔɔri tidiɛtì kɛ nɑ́ɑ́ nkòo nɑ́ɑǹtì mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú, Kuyie nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ yɛ̃́ɑ̀? 
\v 20 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò pĩ nkɛ yɛ̃ mbɛ̀ɛ ò kùɔ, kɛ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ ò bɑɑkɛ́ kudɑpɑ̃ɑ̃tí. 
\v 21 Ti yɛ̀mmɛ̀ do dò nweè yóó dɛɛtɛ́ Isidɑyɛɛribɛ! Yíe nwe diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì nɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀. 
\v 22 Kɛ̀ ti kó bɛnitipòbɛ̀ mɑbɛ̀ pìkɛ cùtɛ kɛ kɔ̀tɛ kufɔ̃ti kɛ wɛ̃̀tɛní kɛ nɑ̀kɛ́ kɛ̀ dɛ̀ ti di, 
\v 23 kɛ yɛ̃ mbɛ̀ í ò yɑ̀ kɛ yɑ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, kɛ̀ yɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ tú ò yɑ̃̀ńtɛ́. 
\v 24 Kɛ̀ ti kɔbɛ mɑbɛ̀ kɔ̀tɛ kufɔ̃ti kɛ sɔ̃́ ndɛ̀ dò bɛnitipòbɛ̀ do tì nɑ̀kɛ́mɛ̀, bɛ̀ mɛ nyí ò yɑ̀.
\p
\v 25 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Díndi bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dóntɛ́ mɛyɛ̀mmɛ̀ kɛ í cɑ̃ɑ̃ di bo ntɑ̃́mɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì. 
\v 26 Kirisi do í dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́ mɛɛ̀ botí kɛ nɛ́ nɑ kɛ́dɛukɑɑ̀?
\p
\v 27 Kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì tìì wɑ̃̀ri Mɔyiisi kó yɛpɑ́tɛ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kpɛyɛ, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ timɔu tìì wɑ̃̀ri o kpɛ́í.
\p
\v 28 Bɛ̀ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì bɛ̀ kɔ̀ri tɛ̀ɛ̀ ɛitɛ̀ kɛ̀ Yesu dɔɔ̀ kɛ́ndò nhò pɛ̃nkɛ́. 
\v 29 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yetɛ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ tí yié nkɛ̀ diyiè dèèmu, kɛ̀ kɛyènkɛ̀ bììri.
\p Kòo yie nkɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ kɛ́bɑ́tɛ́. 
\v 30 Bɛ̀ yóó di dìì mɔ̀nnì kòo túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, nkóò wɛ́rí kɛ́ bɛ̀ duɔ́. 
\v 31 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ wenkɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bɑntɛ́ kɛ nɛ́ ò mɔ́ntóo. 
\v 32 Kɛ́ n nɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Dɛ̀ do í dò muhɑ̃ɑ̃́ mmɑmù cɔ́ú nti miɛkɛ ò ti nɑ́ɑ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì kucɛ kɛ ti bɛnkú Kuyie nnɑ́ɑǹtɑ̀ɑ̀?
\p
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pɑ̃̀nkɛɛ ítɛ́ kɛ́wɛ̃tɛ Sedisɑdɛmmu kɛ́nsɔ̃́ nYesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ omɑ́ɑ̀ nɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ tìkú. 
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ ti Yiɛ̀ nyɑ̃̀ńtɛ́mu kɛ bɛnkɛ omɑ́ɑ̀ Simɔɔ.
\p
\v 35 Kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́nɛ̀ tìì dɔ̀ɔ̀ bɛ̀ kèrí dìì mɔ̀nnì nɛ̀ bɛ̀ ò bɑntɛ́mɛ̀ ò wɛ́ú dìì mɔ̀nnì pɛ̃́ɛ̃̀.
\s1 Yesu bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑtie 28:16-20 nɛ̀ Mɑriki 16:14-18 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 20:19-23 nɛ̀ Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:6-8)
\p
\v 36 Bɛ̀ kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Yesu cómmɔ́ɔ bɛ cuokɛ̀ kɛ dɔ̀: Kunɑɑtí ndi bonɛ̀!
\p
\v 37 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ nkɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò ndibɔɔ̀ mɑrì ndi. 
\v 38 Kɛ̀ Yesu bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Di kɔ̃m̀bùɔ̀tì duònɛ̀ bɑ? Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di í tɑ̃́ kɛ dò mmí nwe? 
\v 39 Wéntɛ́nɛ̀ n nɔu nɛ̀ n nɑɑ̀cɛ̀i, mínwe m mɔ́mmuɔ, n kɑ́ɑ́kɛ́nɛ̀ kɛ́yɑ̀, dibɔɔ̀ mɑrì í mɔkɛ tikɔ̃̀ntì di mɛ nwúó nkɛ̀ m mɔ̀kɛ tì.
\p
\v 40 Ò bɛ́i mmɛmmɛ kɛ́ bɛ̀ bɛnkɛ o nɔu nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀i. 
\v 41 Kɛ̀ diwɛ̀ìi bɛ̀ pĩ mbɛ̀ nɛ́ mu mbɑɑ í ntɑ̃́ kɛ dò nweǹwe, kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di í mɔkɛ dɛ̀mɑrɛ̀ kɛ̀ n diɑ́ɑ̀?
\p
\v 42 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ ndiyĩǹkéè dìì ɑ̃ṹ. 
\v 43 Kòo di cɔutɛ́ kɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɛ ììkɛ̀. 
\v 44 Kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N sòò tì ndi nɑ́ɑ́, n kpɑɑ́ di bonɛ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ tú: Tìì wɑ̃ri n kpɛ́í Mɔyiisi pɑ́tɛ miɛkɛ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kó yɛpɑ́tɛ miɛkɛ nɛ̀ yɛsɑ̃ɑ̃ nkpɛyɛ miɛkɛ tì dò nkɛ́dɔɔ̀mu.
\p
\v 45 Mɛmmɛ kòo bɛ̀ duɔ́ mmɛciì nkɛ̀ bɛ̀ bo bɑntɛ́nɛ̀ tìì wɑ̃̀ri, 
\v 46 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Tì wɑ̃̀rimu kɛ tú Kirisi dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́mu, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ, kòo yɑ̃́ntɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè. 
\v 47 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtìi nɑ́kɛ́ kɛ́ketɛ́nɛ̀ Sedisɑdɛmmu nɛ̀ ibotí imɔu miɛkoo. Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ bɑntɛ́ bɛ yɛi nkɛ́ceetɛ kɛ̀ Kuyie mbɛ̀ cĩ̀ɛ̃́. 
\v 48 Di dɛ̀ yɑ̀mu kɛ dò nkɛ́nɑ́kɛ́ di yɑ̀ dɛ̀. 
\v 49 Nɛ́ nkpɑɑ́nɛ̀ diɛ nSedisɑdɛmmu kɛ̀ n di duɔ́ nkɛĩ́nkɛ̀ kó muwɛ̃rímú n cicɛ yɛ̃ nhò yóó di duɔ́ mmù.
\s1 Yesu dèkɛmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀
\r (Wéntɛ́ Mɑriki 16:19-20 nɛ̀ Yesu Tɔ̃rɛ̀ 1:9-11)
\p
\v 50 Kɛ̀ Yesu deè kɛ́ bɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ Bɛtɑnnii bíɛ́kɛ̀, kɛ́youtɛ o nɔu bɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́ bɛ̀ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 51 Ò bɛ̀ pɑ̃ɑ̃ ndìì mɔ̀nnì mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́ítɛ́ kɛ́ndeètì kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 52 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nínkú, kóò sɑ̃ntɛ kɛ́ítɛ́ nɛ̀ kuyɛǹnɑɑtí kɛ́wɛ̃tɛ Sedisɑdɛmmu, 
\v 53 kɛ́mbo Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ sɑ̃ntí Kuyie.