\id LEV di03.all Novembre 1998 BJ Parakou B{enin
\ide UTF-8
\h Ikuɔ́ Nìùbɛ̀
\toc1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ tɔ̃mmú pɑ́tíri
\toc2 IKUƆ́ NÌÙBƐ̀
\mt1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ tɔ̃mmú pɑ́tíri
\imt1 Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Dinɑ́ɑǹkéè ketirì ikuɔ́ nìùbɛ̀ pɑ́tíri miɛkɛ ti nɑ́ɑ́ nKuyie ndo ɔ̃ɔ̃ yúmɛ̀ mmɛ Mɔyiisi mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ kɛ́ nhò nɑ̀ɑ́nnɛ̀. Dɛ kó dipɑ́tíri dimɔu miɛkɛ ti yóó yɑ̀mu Kuyie nnɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi ku kuɔ́ nɛ̀ ku tɑnnɔ̀ pɛ́u Isidɑyɛɛribɛ kpɛ́í. Nɛ̀ kù bɛ̀ dɔúnnɛ̀mɛ̀ dinùù kɛ tú kɛ̀ wèè tũ̀ nku tɑnnɔ̀ kɛ dɔɔri yɛ̀ yɛ̃mmɛ̀ dɛɛ̀ yó nte kɛ̀ wè nfòù (18:5, dɛ kó tinɑ́ɑǹtì bomu Odommu mukɑ̀mmù 10:5). Kuyie nnɛ́ nɑ̀kɛ́ mu Isidɑyɛɛribɛ kɛ bɛ̀ wénkùnnɛ bɛ̀ bo dɛitɛ mɛ̀ɛ̀ botí yɛdíìntɑ̃́rɛ̀ yɛ̀ɛ̀ yó mbɛ̀ dìítí bɛmbɛ nɛ̀ ku bɛ kó mɛtɑummɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ dò nkɛ́ndòmmɛ̀, kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou mɛnkɛ ntú mɛtɑummɛ̀ tou. Bɛ̀ɛ̀ feu iwũɔ̃ Kuyie nkɛ̀ bɛ̀ ntũ̀ nyikuɔ́ duɔ́ kɛ dòmmɛ̀ kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ ndɑkɛ dɛ kó mutɔ̃mmú kpɛ́í, kɛ́ ntú bɛnìtìbɛ̀. Bɑ́ wèè nìtì Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ kɛ̀ wèe yentɛ́nɛ̀ omɑ́ɑ̀ mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ yɛimɛ kù yetɛmɛ̀ kɛ bɑ́ ncɑɑ̀ri ikuɔ́ nɛ̀ bɛ kó mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ miɛkɛ. Kuyie nyí tú mɛyɛi nkɔku, kù sɑ̀mu, kɛ dɔ́ bɛnìtìbɛ̀. Kuù tu mufòmmu, dɛɛ̀ te kɛ̀ kù dɔ́ ku nìtìbɛ̀ nsɑ̀ kù dòmmɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ bɛ mɔ́mmɔmbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ mɔɔtɛ mufòmmu, kɛ́mɔɔtɛ mɛdɔ́kùmɛ̀ kù duɔ́ nyɛ̀ɛ̀ tɑnnɔ̀ Isidɑyɛɛribɛ.
\ip Mɛm̀mɛ Yesu yɛ̀ nti dèntɛmɛ̀ kɛ ĩkú yɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ bɛ́i nkɛ tú: Dí ndɔ́ di kɔbɛ tɔbɛ̀ di dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí di mɔ́mmɔmbɛ (Mɑtie 22:39).
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Iwũɔ̃ féù kó ikuɔ́ 1-7
\io1 2. Mɔyiisi cɑ̃̀ńnɛ́mɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ ketibɛ̀ Kuyie ntɔ̃mmú kpɛ́í 8-10
\io1 3. Dɛ̀ɛ̀ ci nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í ci 11-16
\io1 4. Isidɑyɛɛribɛ cɑ̃̀ɑ̃́mmɛ̀ kɛ tú Kuyie nkɔbɛ:
\io2 Mùù te kɛ̀ bɛ̀ í dò nkɛ́nyo mmɛyĩ̀ĩ̀ 17
\io2 Kuyie ndontɛ́ bɛ̀ bo ndɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí bɛtɔbɛ̀ 18-20
\io2 Ikuɔ́ tɔ̃mmú nɛ̀ yɛbɑɑ nyɛ̀yiekɛ̀ Sifubɛ dò nkɛ níí bɑɑ́ nyɛ̀ bɑ́ dìì benni 21-23
\io2 Kuyie ntɑnnɔ̀ nɛ̀ ku kuɔ́ nɛ̀ kù bɛ̀ dɔúnnɛ̀ dìì nùù 24-27
\c 1
\ms1 IWŨƆ̃ FÉÙ KÓ IKUƆ́
\s1 Bɛ̀ yó nfeu ìì wũɔ̃ kɛ tuɔ̀
\p
\v 1 Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo yúo Mɔyiisi ku tɑummɛ̀ tou borɛ̀ ndɛ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Á nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n tú:
\p Kɛ̀ di kóò mɔù dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀, fɛ̀ bo nɑ kɛ́ntú fɛdiɛfɛ̀ yoo fɛsɑ́m̀pɔ́fɛ̀.
\p
\v 3 Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ, fɛ̀ ntú fɛdɑɑfɛ̀ kɛ́nkpɑ kuyɛ̀nkù, kòo fɛ̀ kùɔ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ̀ n cɔutɛ́ o pɑ̃nnì. 
\v 4 Wèe dɑɑ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ fɛ yuu kɛ́ fɛ̀ nni nféútɛ́ kɛ́tuɔ kɛ̀ n cɔutɛ́ o pɑ̃nnì kóò cĩ̀ɛ̃́ nho yɛi. 
\v 5 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo n féútɛ́ o ɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ Anɔɔ bíi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ́fitɛ́, 
\v 6 kɛ́ fɛ̀ fɛ̃̀tɛ́ kɛ́kékɛ́ fɛ tùòti. 
\v 7 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ Anɔɔ bíi tɔtìnnɛ muhɑ̃ɑ̃́ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́tií nyidɛí, 
\v 8 kɛ́túótɛ́ itùòti nɛ̀ diyuu nɛ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ kɛ́dɑɑ́ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì muhɑ̃ɑ̃́ ǹyĩ́nkɛ̀, 
\v 9 kɛ́hɔ́útɛ́ tinɑutì nɛ̀ yɛkpɑ́ɑ̀ nkɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ tuɔ ndɛmɔu diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. Dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ yóó tuɔmmu kɛ́ntú dipɑ̃nnì dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 10 Kòò mɔù mɛ ndɔ́ kɛ́féútɛ́ fɛpìèfɛ̀ yoo tɛbuɔtɛ̀ kɛ́ m pɑ̃ kɛ́tuɔ ndɛ̀ ntú dɛdɑɑrɛ̀ kɛ́nkpɑ kuyɛ̀nkù. 
\v 11 Kòò dɛ̀ nni n féútɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑkù cɑ̃̀nku bíɛ́kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ Anɔɔ bíi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 12 Kòo kékɛ́ fɛ tùòti kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ì dɑɑ́ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì muhɑ̃ɑ̃́ ǹyĩ́nkɛ̀ nɛ̀ diyuu nɛ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ, 
\v 13 kɛ́ɔ́útɛ́ tinɑutì nɛ̀ yɛkpɑ́ɑ̀ nkɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ̀ nni mbɛnkɛ kɛ̀ dí dɛ̀ tùɔ ndɛmɔu diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. Dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ yóó tuɔmmu kɛ́ntú dipɑ̃nnì dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\b
\p
\v 14 Kòò mɔù mɛ ndɔ́ kɛ́kuɔ tɛnɔ̀tɛ̀ kɛ́ m pɑ̃ kɛ́tuɔ, wèe tɔní tɛnɔ́nkpetɛ yoo dikpɛtinɔ́nkperi. 
\v 15 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi tɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀ kɛ́yĩ́ṹtɛ́ tɛ fɔ̃̀níí kɛ́tɔ̃tɛ tɛ yuu kɛ́ dì tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, kɛ́dɛitɛ tɛ yĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì píkù, 
\v 16 kɛ́dɛitɛ tɛ bòtìrì nɛ̀ tɛ cìtì, kɛ́ dɛ̀ ùtóo diwũɔ̃tɔ̀nnì píkù diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ bɛ̀ uutoo dɛ̀ mutɑ́pɛí mmɛkùɔ̀ nkɔ̃mu, 
\v 17 kɛ́yɑtɛ́ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ fìɛ̀ti sɑku, kɛ́yóu kɛ̀ dɛ̀ nkpɑɑ́ cɑ́ɑ́tí kòo tɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, tɛ̀ yóó tuɔmmu kɛ́ntú dipɑ̃nnì dìì fɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\c 2
\s1 Tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: Kòò mɔù dɔ́ kɛ́ m pɑ̃ tidiitì tì ntú tisɑ̀ɑ̀tì, kòò tì nɑ̀ɑ nkɛ́yɔɔrɛ mɛkùɔ̀ nkɛ́cɔ̃nnɛ́ tihúúntì, 
\v 2 kɛ́tɔní dɛ kó muyuo nkɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùbɛ̀ Anɔɔ bí, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̃tɛ́ dɛ kó muyuo mmùù mɛ nkɔkɛ́nɛ̀ mɛkùɔ̀ nkɛ́yóótɛ́ tihúúntì timɔu dɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́tuɔ nkɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò ndipɑ̃nnì dimɔu tú n kpɛri. Dɛ kó dipɑ̃nnì yóó tuɔmmu kɛ́ntú dipɑ̃nnì dìì fɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti mí ndi Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 3 Dɛ kó muyuo mmùù sùɔ́, mmù yó ntú Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛ̀ kɔ̃mu mmu kɛ yɛ̃́ bɛ̀ mù nni mpɑ̃mɛ̀ mu kɛ̀ mù cɑ̃̀ɑ̃́.
\b
\p
\v 4 Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ m pɑ̃ tidiitì kó dipɑ̃nnì, kòò dɔ́ kɛ́pṹnnɛ́mu dɛ kó tidiitì wèe ɑ̃ntɛnɛ̀ dɛ kó muyuo nsɑ̀ɑ̀mù nɛ̀ mɛkùɔ̀ nkɛ bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀, kɛ́pṹnnɛ́ dɛ kó mudiì kɛ́wɑɑrɛ mɛkùɔ̀.
\p
\v 5 Kɛ̀ kupɛ̃́mpɛ̃ńkù mɛ nni nku, wèe ɑ̃ntɛnɛ̀ muyuo nsɑ̀ɑ̀mù nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɑ́ɑ̀, kɛ bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀, 
\v 6 kɛ́ kù wɛ̀rí kɛ́yɔɔrɛ mɛkùɔ̀ nku ĩ́nkɛ̀. Tidiitì kó dipɑ̃nnì ndi.
\p
\v 7 Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ m pɑ̃ tidiitì kó dipɑ̃nnì, kòò dɔ́ kɛ́ tì cìemmu wèe ɑ̃ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ ndɛ kó muyuo.
\b
\p
\v 8 Wèè mɛ ndɔ́ kɛ́ m pɑ̃ dɛ kó dipɑ̃nnì, kòò dì tũ̀ntɛ kɛ dèè wèe tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì kòò dì kɔ̀tɛnɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀. 
\v 9 Dɛ kó dipɑ̃nnì miɛkɛ nkɛ, ikuɔ́ nìùtì yóó yɛ̃tɛ́mɛ̀ kɛ́tuɔ, nkɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò ndipɑ̃nnì dimɔu tú n kpɛri. Dɛ kó dipɑ̃nnì yó ntú dìì tùɔ dìndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti mí ndi Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 10 Dɛ kó muyuo mmùù sùɔ́ mmù yó ntú Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛmɑ́ɑ̀ kɔ̃mu mmu, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ mù nni mpɑ̃mɛ̀mu.
\p
\v 11 Di yóó m pɑ̃ tìì diitì kó dimɑ̀ɑ̀ tì níí bɑ́ nkɔkɛ́nɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀, di bɑ́ɑ́ tì kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti yoo mɛcekùɔ̀ nkɛ́tuɔ. 
\v 12 Di bo nɑ kɛ́ m pɑ̃ di pɑɑ nkó tidiketitì, tì nɛ́ bɑ́ ntú tìì yóó tuɔ ntìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti.
\b
\p
\v 13 Di níí ɑ̃nnɛ́ mukɔ́kúɔ́ nyɛpɑ̃rɛ̀ yɛmɔu di yóó nní mpɑ̃ɑ̃ nyɛ̀, di níí bɑ́ɑ́ yóu di bo ɑ̃nnɛ́mɛ̀ mukɔ́kúɔ́ nyɛpɑ̃rɛ̀ yɛmɔu yɛ̀ɛ̀ tu tidiitì. Mukɔ́kúɔ́ mbɛnkú mɛtɑummɛ̀ n di dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ yó mbomɛ̀ mmɛ sɑ̃́ɑ̃̀. Yɛpɑ̃rɛ̀ yɛmɔu di m pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀ níí nhɑ̃ mukɔ́kúɔ́.
\b
\p
\v 14 Kɛ̀ di yóó m pɑ̃ di pɑɑ nkó tidiketitì dí tì pũ̀ńnɛ́ kɛ́ũntɛ́ kɛ́puɔ mbɑ́ di bɑ́ɑ́ fṹṹtí, 
\v 15 kɛ́yɔɔrɛ mɛkùɔ̀ nkɛ́cɔ̃nnɛ́ tihúúntì. Tidiitì kó dipɑ̃nnì ndi. 
\v 16 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi yɛ̃tɛ́ dɛ kó muyuo mmùù mɛ nkɔkɛ́nɛ̀ mɛkùɔ̀ nkɛ́yóótɛ́ tihúúntì timɔu dɛ ĩ́nkɛ̀ kɛ́tuɔ, nkɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò ndipɑ̃nnì dimɔu tú n kpɛri.
\c 3
\s1 Kuyie nnɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ níí bo kù féútɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɔfɛ
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kòò mɔù yó n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɔfɛ, kɛ̀ dinɑɑdɑɑ̀ ndi yoo fɛnifɛ fɛ̀ ntú fɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù. 
\v 2 Wèe tɔní o ɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔu fɛ yuu kɛ́ fɛ̀ fèútɛ́, kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì Anɔɔ bíi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́, 
\v 3 kɛ́dɛitɛ mɛtɑummɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó imɑɑ mmiɛkɛ bɛ̀ yó n tuɔ nyì: Tinɑutì kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tì dɑ̀ɑ́tí. 
\v 4 Nɛ̀ yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́ nɛ̀ yɛ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ kutúúkú nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ Anɔɔ bíi dɛ̀ tùótɛ́ kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛ̀ yóó tuɔ nfɛ̀ kɛ́dɑɑ́ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì idɛí ĩ́nkɛ̀ kɛ́tuɔ. Dɛ̀ tu dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti.
\b
\p
\v 6 Kɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ sɑ́m̀pɔ́fɛ̀ mɛ nni nfɛ ò dɔ́ kɛ́ n féútɛ́mɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í, kɛ̀ fɛdɑɑfɛ̀ nfɛ̀ yoo fɛnifɛ fɛ̀ ntú fɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù. 
\v 7 Kɛ̀ fɛpìèfɛ̀ mɛ nni nfɛ ò dɔ́ kɛ́ n féútɛ́mɛ̀, wèe fɛ̀ tɔní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, 
\v 8 kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ fɛ yuu kɛ́ fɛ̀ fèútɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, kɛ̀ Anɔɔ bíi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 9 Dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɔfɛ, bɛ̀ɛ dɛitɛ mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ kɛ̀ dɛ̀ ntú n kpɛrɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ tùɔ nkɛ́kéétɛ́ kuyóú kumɔu kù tuutɛ́nɛ̀ dɛ̀ kudiiku, nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ tinɑutì nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tì dɑ̀ɑ́tí. 
\v 10 Yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́ nɛ̀ yɛ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ kudiiku nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tí yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ̀ nni ntuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, n kpɛrɛ ndɛ.
\b
\p
\v 12 Kɛ̀ tɛbuɔtɛ̀ mɛ nni ntɛ, wèe tɛ̀ tɔní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, 
\v 13 kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ tɛ yuu kɛ́ tɛ̀ fèútɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù. Kɛ̀ Anɔɔ bíi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 14 Dɛ kó difɔ̃nkúò, ntɛ ò yóó tuɔ ndɛ̀ n kpɛ́í, mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ tinɑutì nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tì dɑ̀ɑ́tí. 
\v 15 Yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́ nɛ̀ yɛ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ kudiiku nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ dɑ̀ɑ́tí yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀. 
\v 16 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi tuɔ ndɛ kó imɑɑ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. N kpɛrɛ ndɛ dipɑ̃nnì dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti.
\b
\p Mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ kó dimɑ̀ɑ̀, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì dɛ̀ te. 
\v 17 Òmɔù bɑ́ nyo mmɛkùɔ̀ nnɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mbɑ́ kɛ̀ di bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, dɛ̀ tu ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nnɛ̀ di yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀.
\c 4
\s1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bo nfeu ìì wũɔ̃ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\s1 DÈÈNNÌ: Ikuɔ́ nìùtì diɛwè kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀:
\p Kɛ̀ dɛ̀ kpɛtɛ́nɛ̀ òmɔù kòò dɔ̀ɔ̀ ikuɔ́ yetɛ dɛ̀, kòò dɔ̀ɔ̀ n yɛ̃ di bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ kó dɛ̀mɑrɛ̀.
\p
\v 3 Kɛ̀ dɛ̀ dò nyikuɔ́ nìùtì bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́ wè n tɔ̃mmú kpɛ́í weè yetɛ́ kɛ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nkɛ tɑnnɛ́ n nìtìbɛ̀ mɛyɛi mmiɛkɛ. Wè n féútɛ́ dinɑɑdɑɑ̀ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù, mɛyɛi nhò dɔ̀ɔ̀mɛ̀ kó mɛcĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ. 
\v 4 Wèe fɛ̀ tɔní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, kɛ́dɑɑ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ di yuu ĩ́nkɛ̀ kɛ́ di nni nféútɛ́, 
\v 5 kɛ́yɛ̃ntɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́tɑnnɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou, 
\v 6 kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbii kɛ́míɛ́tɛ́ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kùù kpetí mɛtɑummɛ̀ tou bòrì dɛ miɛkɛ kpɛri, 
\v 7 kɛ́cɔ̃nnɛ́ dɛ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nhò yɛ̃ntɛ́mɛ̀ dihúúntɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ di kó yɛbɑ̀kɛ̀ ĩ́nkɛ̀. Kòò dèè wèe cóú mmɛyĩ̀ĩ̀ nsɔmmɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù di fũ̀ɔ̃̀. 
\v 8 Ntɛ bɛ̀ yóó dɔɔ̀mɛ̀ dɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ di mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í, mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ tinɑutì nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tì dɑ̀ɑ́tí, 
\v 9 nɛ̀ yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́ nɛ̀ yɛ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ kudiiku nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ dɑ̀ɑ́tí yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́, 
\v 10 kɛ́ndònnɛ̀ bɛ̀ bɑɑ ɔ̃ɔ̃ dɛitɛ dɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í nkɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ̀ tùɔ mbɛ̀ tùɔ̀ ndɛ̀ bɛ̀ n feu ìì wũɔ̃. 
\v 11 Dɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ kɔ̃̀nkù nɛ̀ di mɑɑ nnɛ̀ di yuu nɛ̀ di kpɑ́ɑ̀ nnɛ̀ di nɑutì nɛ̀ di piti, 
\v 12 di mɑɑ nyimɔu cɛ̃́nkɛ, bɛ̀ɛ ì tɔ kɛ́dennɛ bɛ̀ kɑrì, kɛ́kɔtɛnɛ̀ dibòrì dìì cɑ̃̀ɑ̃́, bɛ̀ uutoo dɛ̀ iwũɔ̃ kó mɛkùɔ̀ nkó mutɑ́pɛí, kɛ́tɔtìnnɛ muhɑ̃ɑ̃́ ndibòrì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dì kɛ uutoo iwũɔ̃ kó mutɑ́pɛí mbɛ̀ yóó dɛ ndì tùɔ.
\s1 DƐ́Ɛ́NNÍ: Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 13 Kɛ̀ dɛ̀ dò ndɛ̀ kpɛtɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu ndi, kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ n yɛ̃ mbɛ̀ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ kó dɛ̀mɑrɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í yɛ̃́. 
\v 14 Kɛ̀ bɛ̀ bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì dɛ kó mɛyɛi mbɛ̀ɛ wɑɑ́ ndinɑɑdɑɑ̀ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù kɛ́ dì kɔ̀tɛnɛ̀ní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 15 Dɛǹdɛ Isidɑyɛɛribɛ kó bɛkótíbɛ̀ yóó nɔ́ɔ́mmɛ̀ bɛ nɔu dinɑɑdɑɑ̀ yuu ĩ́nkɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́ dì nni nféútɛ́ kɛ̀ n di cĩ́ɛ̃́ ndi yɛi. 
\v 16 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe wɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́tɑnnɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ, 
\v 17 kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbii mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kùù kpetí mɛtɑummɛ̀ tou bòrì dɛ miɛkɛ kpɛri. 
\v 18 Kòò dèè wèe cɔ̃nnɛ́ dɛ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nhò mìɛ́tɛ́mɛ̀ dihúúntɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ di kó yɛbɑ̀kɛ̀, kòò dèè wèe cóú mmɛyĩ̀ĩ̀ nsɔmmɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou bòrì di fũ̀ɔ̃̀. 
\v 19 Kòo dɛitɛ dɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ kó mɛkùɔ̀ mmɛmɔu kɛ́ mɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. 
\v 20 Ò bɑɑ do dɔ̀ɔ̀mɛ̀ o kó dinɑɑdɑɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri ò yóó mɛ ndɔɔ̀ bɛ kpɛri, kɛ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́, kɛ̀ m bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́. 
\v 21 Wèe dennɛ dɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì kɛ́ dì tùɔ nhò do tùɔ mmɛ̀ɛ̀ botí o kpɛri. Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri ndi.
\s1 TÃÃTI: Wèè bɑkɛ́ o kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 22 Kɛ̀ dɛ̀ dò ndɛ̀ kpɛtɛ́nɛ̀ wèè bɑkɛ́, kòò dɔ̀ɔ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie nyí dɔ́ dɛ kó dɛ̀mɑrɛ̀. 
\v 23 Kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀kɛ́ o yɛi nhò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀, wèe tɔní dibɔdɑɑ̀ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù, 
\v 24 kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ di yuu ĩ́nkɛ̀ kɛ́ dì nni nféútɛ́ bɛ̀ feu dɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ tùɔ̀ nyì. O yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ. 
\v 25 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe pɔɔ̀tɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nho nɔ́mbii kɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑ̀kɛ̀, kɛ́cóú mmɛyĩ̀ĩ̀ nsɔmmɛ dɛ kó diwũɔ̃tɔ̀nnì fũ̀ɔ̃̀, 
\v 26 kɛ́tuɔ nfɛ kùɔ̀ mmɛmɔu dɛ kó diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɔɔ̀mɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɔfɛ kɔ̃mɛ, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kóò dɛɛtɛ́nɛ̀ o yɛi nkɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́.
\s1 NÀÀ: Bɛnìtìbɛ̀ sɔmbɛ, bɑ́ wè o kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 27 Kɛ̀ dɛ̀ dò ndɛ̀ kpɛtɛ́nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ miɛkɛ nkɛ òmɔù, kòò dɔ̀ɔ̀ n yɛ̃ mbɛ̀ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ kó dɛ̀mɑrɛ̀. 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀kɛ́ ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi nwèe wɑɑ́ tɛbɔniitɛ tɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù, 
\v 29 kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ tɛ yuu kɛ́ tɛ̀ nni nféútɛ́ bɛ̀ feu dɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ tùɔ̀ nyì. 
\v 30 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe pɔɔ̀tɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nho nɔ́mbii kɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑ̀kɛ̀, kɛ́cóúnko mɛyĩ̀ĩ̀ nsɔmmɛ dɛ kó diwũɔ̃tɔ̀nnì fũ̀ɔ̃̀, 
\v 31 kɛ́dɛi dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tu mɛkùɔ̀ mbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛi mɛ̀ɛ̀ botí fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ kùɔ fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í nfɛ kɔ̃mɛ, kɛ́ mɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ mɛ̀ tu dipɑ̃nnì ndi dìì fɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́.
\p
\v 32 Kɛ̀ dɛ yiɛ̀ mmɛ ndɔ́ kɛ́féútɛ́ fɛpìèfɛ̀ nfɛ kɛ́ m pɑ̃, wèe tɔní fɛnifɛ fɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù, 
\v 33 kɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ fɛ yuu kɛ́ fɛ̀ nni nféútɛ́ bɛ̀ feu dɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ tùɔ̀ nyì. 
\v 34 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbii fɛ yĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì, bɛ̀ tùɔ̀ ndìì ĩ́nkɛ̀ iwũɔ̃ di bɑ̀kɛ̀, kɛ́cóúnko mɛsɔmmɛ di fũ̀ɔ̃̀, 
\v 35 kɛ́dɛi mɛkùɔ̀ mmɛmɔu bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛimɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kó fɛɔ̃fɛ̀ kɔ̃mɛ kɛ́ mɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ tuɔ nkɛ́tuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ n kpɛ́í, kɛ́dɔɔ̀ dɛ yiɛ̀ mmɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́.
\c 5
\s1 NÙMMÙ: Mɛdonnimɛ̀ mɑmɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ ĩ́nkɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ dɛ̀ dò ndɛ̀mɑrɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ bɛ̀ wɑɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ yɑ̀, kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú dɛ yiɛ̀ mbo yɑ̀, kɑ̀ɑ yɛ̃́ kɛ cĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ yetɛ ɑ bo bɛ́immɛ̀, fɔ̃́ɔ̃̀ te mɛyɛi.
\p
\v 2 Kòo mɔù weè mɛ nkɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ ikuɔ́ yɛ̃ ndɛ̀ɛ̀ sĩ, kɛ̀ kuwɑnwɑnkù mɑkù nku yoo fɛɔ̃̀fɛ̀ yoo dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀, kòò dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ bɑ́ ò í yɛ̃́, kɛ sĩ̀nkùnnɛ omɑ́ɑ̀ kɛ tɔ dɛ kó mɛyɛi.
\p
\v 3 Kòò mɛ nkɑ́ɑ́kɛ́ onìtì mɔù nwe ikuɔ́ yɛ̃ nwèè sĩ̀ mbɑ́ ò í dɑkɛ, kɛ̀ dɛ̀ boní kòò bɑntɛ́ ò tɔmɛ̀ dɛ kó mɛyɛi.
\p
\v 4 Kòò mɔù weè nùù mɛ nhò fítɛ́nɛ̀ kòò pɑ̀rìkɛ̀nɛ̀ mí nKuyie n yètìrì, bɑ́ ò í totí o yɛ̀mmɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ boní kòò bɑntɛ́ ò tɔmɛ̀ dɛ kó mɛyɛi.
\p
\v 5 Kòò tɔ dɛ kó mɛyɛi nkó mɛ̀mɑmɛ̀ ò dò nkɛ́ mɛ̀ dɑ́ɑmmu. 
\v 6 Wèe tɔní fɛpenifɛ yoo tɛbɔniitɛ kɛ́ũtɛ́ dɛ kó mɛyɛi, kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi o dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́, kóò dɛɛtɛ́nɛ̀ dɛ kó mɛyɛi.
\s1 KUƆ̀: Bɛcĩ̀rìbɛ̀ bo nfeu ìì wũɔ̃ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 7 Kɛ̀ dɛ̀ dò nhòmɔù í mɔkɛ fɛpìèfɛ̀ yoo tɛbuɔtɛ̀ kɛ bo n féútɛ́ ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi nkpɛ́í kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́, wèe tɔní sinɔ́nkperípíɛ́ sìdɛ́sì yoo yɛkpɛtinɔ́nkperɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀, kɛ́ n féútɛ́ tɛmɑ́ɑ̀ kɛ́tuɔ nkɛ́nféútɛ́ tɛtɛtɛ̀ ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi nkpɛ́í kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́. 
\v 8 Wèe dɛ̀ tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì kòo ketɛ́ kɛ́féútɛ́ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛtɛ. Wèe ĩ́ṹtɛ́ tɛ fɔ̃̀níí ò mɛ mbɑ́ɑ́ tɔ̃tɛ tɛ yuu, 
\v 9 kɛ́dɛitɛ tɛ yĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì píkù kɛ́cóúnko mɛsɔmmɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì fũ̀ɔ̃̀, mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛtɛ ntɛ, 
\v 10 kɛ́kuɔ tɛdɛ́tɛ̀ kɛ́tuɔ nyikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀. Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ò dɔɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́, kɛ̀ nhò cĩ̀ɛ̃́ nho yɛi.
\p
\v 11 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nhòmɔù í mɔkɛ sinɔ́nkpeé yoo yɛkpɛtinɔ́nkperɛ, wèe tɔní muyuo ncìdóòbɛ̀ bɛ̀nɑ̀ɑ̀, ò bɑ́ɑ́ mù yɔɔrɛ mɛkùɔ̀ nhò mɛ mbɑ́ɑ́ cɔ̃nnɛ́ tihúúntì mu ĩ́nkɛ̀, kɛ yɛ̃́ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɔ̃mu mmumɛ̀. 
\v 12 Wèe mù tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì, kòo mù yɛ̃tɛ́ dinɑcɛkutiri, kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ yóó tuɔ nkɛ́tuɔ, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ mumɔu mù tumɛ̀ n kɔ̃mu mmu, mù yóó ntu mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɔ̃mu mmu. 
\v 13 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ̀ nhò cĩ̀ɛ̃́ nho yɛi.
\p Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì nte musɔmmu ò ɔ̃ nte mɛ̀ɛ̀ botí tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀ kɔ̃mu.
\s1 Bɛ̀ bo nfeumɛ̀ iwũɔ̃ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í
\p
\v 14 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀:
\p
\v 15 Kɛ̀ dɛ̀ dò ndɛ̀ kpɛtɛ́nɛ̀ òmɔù kòò kɑ̀ɑ́kɛ́ yɛpɑ̃rɛ̀ bɛ̀ m pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀, wèe tɔní dipedɑɑ̀ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù dìì donku mɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ kèétɛ́ ìì díítí n tɑummɛ̀ tou kpɛ́í, mmɛyɛi nhũtímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ. 
\v 16 Wèe yietí ò yùúkú dɛ̀ n tɑummɛ̀ tou kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ ò bo totɛ́mɛ̀ ò yùúkú dɛ̀ yɛwɛ́tiyɛ̀ yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀ kòo dɛ̀ duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì. Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi féútɛ́ diì pedɑɑ̀ kóò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́ nho yɛi. Dɛ kó ikuɔ́ nyi mɛmmɛ.
\p
\v 17 Kòò mɔù yetɛ́ kɛ dɔ̀ɔ̀ n yɛ̃ n yí dɔ́ dɛ̀, kɛ í yɛ̃́, dɛ kó mɛyɛi mbɑɑ bo o yuu ĩ́nkɛ̀ nkɛ. 
\v 18 Kɛ̀ dɛ̀ boní kòò bɑntɛ́ wèe dɛitɛ o wũɔ̃ miɛkɛ dipedɑɑ̀ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù kɛ̀ di donku mɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ kèétɛ́ ìì díítí mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nkɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ kɛ í yɛ̃́ mɛ kó ikuɔ́ kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́. 
\v 19 Dɛ kó dipedɑɑ̀ tu mɛyɛi nhũtímù kpɛri ndi. Kɛ yɛ̃́ dɛ yiɛ̀ nni nyetɛ́nɛ̀mu.
\c 6
\b
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀:
\p
\v 2 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nhòmɔù weè ciitɛ́ o kou kɛ n yetɛ́nɛ̀, kòo kou ò dɔúnnɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ yoo ò dɛ̀ nhò bɑ̀nnɛ̀, kòò ò ciitɛ́ kɛ di o kpɛrɛ, 
\v 3 kòò mɛ mpɛtɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ ndɛ kɛ nɛ̀nni, kɛ pɑrìkɛ̀ kɛ bo sɔnnɛ, nɛ̀ dɛ kó mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ yɛimɛ botí. 
\v 4 Kòò dɔ̀ɔ̀ dɛ kó mɛyɛi mbotí ò dò nkɛ́ dɛ̀ fɔ̀ɔ́mmu, ò yùúkú dɛ̀ yoo ò fìetɛ dɛ̀ yoo bɛ̀ ò dɔúnnɛ̀ dɛ̀, yoo ò pɛ̀tɛ́ dɛ̀, 
\v 5 yoo ò soú nkɛ pɑrìku. Nɛ̀ dɛ kpɛ́í nwèe yietí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ kòò do dɛ̀ totɛ́ kucɛ mɛ̀nùmmù dɛ̀mɑ́ɑ̀ nɑ mmɑ̀mɛ̀. Bɛ̀ ò yɑ̀ dìì yiè dimɔ́mmɔnni ndi ò dòmmɛ̀ kɛ́yietí wèè te dɛnɛnnɛ̀. 
\v 6 Kòò dèè mɛmmɛ ò nɛ́ dɛitɛní dipedɑɑ̀ o wũɔ̃ miɛkɛ dìì kpɑ kuyɛ̀nkù, dìì mɑ̀nnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì kèétɛ́ ìì díítí mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í. 
\v 7 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kɛ̀ nhò cĩ̀ɛ̃́ mbɑ́ kòò do dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi mbotí.
\s1 Ikuɔ́ ìì tukúnɛ̀ muwũɔ̃féù nɛ̀ tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀
\s1 DÈÈNNÌ: Iwũɔ̃ ìì feu kɛ tuɔ̀
\p
\v 8 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 9 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ tú:
\p N yɛ̃ nkɛ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ tuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ dɛ kó muhɑ̃ɑ̃́ nkú. Mù nyié nkɛ cɔ́ú nkɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́nɛ̀. 
\v 10 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɑ́ɑ́tí dikɔutɛ́yɑɑ̀bòrì, dìì dùɔ̀kɛnɛ̀ mupɑɑ̀konkperímù, kɛ́yi dɛfɛtirɛ dɛ̀ɛ̀ dùɔ̀kɛnɛ̀ mupɑɑ̀konkperímù, kɛ́deè kɛ nɛ́ koutɛ́ mutɑ́pɛí mmɛkùɔ̀ nkɔ̃mu bɛ̀ n tùɔ nfɛ̀ɛ̀ ɔ̃̀fɛ̀ kɔ̃mu kɛ́ mù ĩ̀ńnɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì píkù, 
\v 11 kɛ́dɛitɛ o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́ɑ̃nnɛ́ titɛtì kɛ́ mù tɔ kɛ́dennɛ bɛ̀ kɑrì, kɛ́kɔtɛnɛ̀ dibòrì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dì dɛ kpɛ́í. 
\v 12 Diwũɔ̃tɔ̀nnì kó muhɑ̃ɑ̃́ mbɑ́ɑ́ kú. Bɑ́ dìì kṹnweńnì ikuɔ́ nìùtì níí mù tií nkɛ́nɔ́ɔ́ nfɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ ɔ̃ɔ̃ tuɔ nkɛ nɛ́ nɑ kɛ́tuɔ mmɛkùɔ̀ mmɛtɑummɛ̀ kó ikuɔ́ kɔ̃mɛ. 
\v 13 Diwũɔ̃tɔ̀nnì kó muhɑ̃ɑ̃́ nyó ncɔ́úmmu nsɑ̃́ɑ̃̀ mù bɑ́ɑ́ kú.
\s1 DƐ́Ɛ́NNÍ: Tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀
\p
\v 14 Ntɛ tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀ kó ikuɔ́ yo ndòmmɛ̀:
\p Anɔɔ bí iì níí yóó yɛ̀ tɔní dihúúntɔ̀nnì borɛ̀. 
\v 15 Bɛ̀ níí yɛ̃tɛ́ muyuo nnɛ̀ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ tihúúntì timɔu bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ cɔ̃nnɛ́ tì mu ĩ́nkɛ̀, kɛ́tuɔ ndihúúntɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, dɛ̀ɛ̀ bɛnkú mumɔu mù tumɛ̀ n kɔ̃mu, dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti. 
\v 16 Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ di dɛsɔnnɛ, bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti pɛ̃́ɛ̃̀, bɛ̀ bɑ́ɑ́ kɑri sɔ̃́ntíkoo kó dibòrì kɛ́ mù di. Bɛ̀ɛ kɑri mɛtɑummɛ̀ tou kó kudɑ̀nkù nku kɛ́ mù di. 
\v 17 Dɛ kó mudiì bɛ̀ bɑ́ɑ́ mù kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kɛ́pṹnnɛ́ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ m pɑ̃ tìì diitì kɛ tùɔ ntiì sùɔ́mmɛ̀, tì tu n kpɛti nti kɛ dònnɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ m pɑ̃ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í nyoo mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nkɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́. 
\v 18 Anɔɔ kó kuwuɔ nkɔbɛ bɛɛ̀ yóó nyo ndɛ kó mudiì bɛ̀ m pɑ̃ kɛ yɛ̃tɛ́ kɛ sùɔ́ mmù, dɛ̀ yó ntú di kó ikuɔ́ nyi sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 19 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀:
\p
\v 20 Ntɛ Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛ yó m pɑ̃ dìì pɑ̃nnì bɛ̀ yóó bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́ dìì yiè ikuɔ́ tɔ̃mmú kpɛ́í. Bɛ̀ɛ wɑɑ́ mmuyuo nsɑ̀ɑ̀mù cìdóòbɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti, kɛ́totɛ́ mu cuokɛ̀, muu ndikṹnweńnì mutɛ̃mù kuyuoku. 
\v 21 Bɛ̀ɛ mù ɑ̃̀ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ nkɛ́pɛ̃mmú kɛ́wɛ́rí kɛ́ m pɑ̃. Dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti.
\p
\v 22 Anɔɔ wuɔ mmiɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ yóó cɑ̃́nnɛ́ òmɔù kòò ntú ikuɔ́ nìùtì, wèe mɛ ndɔɔ̀. Dɛ kó ikuɔ́ yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀ ndi, dɛ kó dipɑ̃nnì níí yó ntú dìì tùɔ ndìndi pɑ́íí. 
\v 23 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì m pɑ̃ tidiitì kó dipɑ̃nnì bɛ̀ɛ dì tùɔ, mbɛ̀ bɑ́ɑ́ dì di.
\s1 TÃÃTI: Mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó iwũɔ̃
\p
\v 24 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 25 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ tú: N yɛ̃ nkɛ̀ bɛ̀ yó n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í mbɛ̀ɛ fɛ̀ nni nféútɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ bɛ̀ n feu dɛ̀ bɛ̀ tùɔ̀ nyì. Bɛ̀ fɛ̀ nni mpɑ̃mu. 
\v 26 Ikuɔ́ nìùtì wèè kùɔ dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀, weè dò nkɛ́ fɛ̀ di ò mɛ mbɑ́ɑ́ kɑri sɔ̃́ntíkoo kó dibòrì kɛ́ fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́, wèe kɑri mɛtɑummɛ̀ tou kó kudɑ̀nkù. 
\v 27 Kòo tɔù mɔù kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kó kumɑɑ nhò kúmu, kɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ mɛ ndɑ̀ri o yɑ̀ɑ̀tì, wèe tì ɔ̀ú dibòrì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dì dɛ kpɛ́í. 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ ì bèńnɛ́nɛ̀ tiyɑɑtì kó tɛkṹmbotɛ̀ kɛ dèè bɛ̀ɛ tɛ̀ pɔ̀ntɛ. Kɛ̀ disɔɔwũɔ̃̀ kpɛtɛ mɛ nni ntɛ bɛ̀ɛ tɛ̀ ɔ̀ú mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 29 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ cɛ̃́ĩ kɔbɛ bɛɛ̀ bo nɑ kɛ́ ì di, dɛ kó imɑɑ ntu bɛ̀ m pɑ̃ ì nyi. 
\v 30 Kɛ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ fɛ̀ɛ̀ ɔ̃̀fɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í nkɛ tɑnnɛ̀ fɛ yĩ̀ĩ̀ mmɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ kɛ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ bɛ̀ɛ fɛ̀ cɔ́u.
\c 7
\s1 NÀÀ: Mɛyɛi nhũtímù kó iwũɔ̃
\p
\v 1 Ntɛ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ yó ndòmmɛ̀: Dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ níí yó ntú bɛ̀ m pɑ̃ fɛ̀ nfɛ. 
\v 2 Bɛ̀ɛ fɛ̀ nni nféútɛ́ bɛ̀ feu dɛ̀ bɛ̀ tùɔ̀ nyì, kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ n duɔ́ ndɛ̀ɛ̀ tu mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ, kuyóú nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ dɑ̀ɑ́tí tinɑutì 
\v 4 nɛ̀ yɛceumbɛ̀ nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ yɛ̀ dɑ̀ɑ́tí nɛ̀ kutúúkú nɛ̀ yɛɔ̃ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ yɛceumbɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ dí dɛ̀ nni ntuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. Mɛyɛi nhũtímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ. 
\v 6 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ cɛ̃́ĩ kɔbɛ bɛɛ̀ mɑ́ɑ̀ bo nɑ kɛ́di dɛ kó imɑɑ. Bɛ̀ mɛ mbɑ́ nkɑri sɔ̃́ntíkoo kó dibòrì kɛ́ ì di, bɛ̀ fɛ̀ nni mpɑ̃mu. 
\v 7 Mɛyɛi nhũtímù nɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ dɛmɑ́ɑ̀ ndi, ikuɔ́ nìùtì wèè dɔ̀ɔ̀ dɛ kó ikuɔ́ weè níí yó nte fɛ kó imɑɑ.
\s1 NÙMMÙ: Dɛ̀ɛ̀ dò nkɛ́ntú ikuɔ́ nìùbɛ̀ kpɛrɛ
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ tùɔ, nyikuɔ́ nìùtì wèè dɔ̀ɔ̀ dɛ kó ikuɔ́ weè yó nte fɛ kɔ̃̀nkù. 
\v 9 Kɛ̀ bɛ̀ mɛ nni mpɑ̃ tidiitì nti, kɛ tì pũ̀ńnɛ́ yoo kɛ tì fìu nyoo kɛ tì pɛ̃mmú, ikuɔ́ nìùtì wèè dɔ̀ɔ̀ ikuɔ́ weè yó ntì te. 
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ mɛ nni mpɑ̃ tidiitì tìì kɔɔrɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ tìì í mɛ̀ kɔɔrɛnɛ̀ tìì kó dimɑ̀ɑ̀ í pũ̀ńnɛ́ Anɔɔ bí tì totí kɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀.
\s1 KUƆ̀: Mɛtɑummɛ̀ kó iwũɔ̃
\p
\v 11 Ntɛ ikuɔ́ di yó nni n feu mɛ̀ɛ̀ botí iwũɔ̃ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í:
\p
\v 12 Kòò mɔù dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ disɑ̃nni kpɛ́í nwèe yíɛ́nɛ̀ yɛkɑ̀tìndɑ̀ yɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti, bɛ̀ ɑ̃̀ntɛnɛ̀ yɛ̀ɛ̀ cootì mɛkùɔ̀ nnɛ̀ tipɛ̃́mpɛ̃ńtì tìì wɑɑrɛ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ muyuo nsɑ̀ɑ̀mù kɛ́ mù kɔɔrɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ nkɛ́píítɛ́ kɛ́pṹnnɛ́, 
\v 13 kɛ́wɑɑ́nnɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ wèè kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kɛ́yíɛ́nɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ yó n féútɛ́ fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í nyoo disɑ̃nni kó fɛɔ̃̀fɛ̀ 
\v 14 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛitɛ dɛ kó mudiì miɛkɛ dɛ̀ɛ̀ yó ntú n kpɛrɛ, ikuɔ́ nìùtì wèè mìɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ ɔ̃̀fɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì weè dɛ̀ te. 
\v 15 Bɛ̀ n fèútɛ́ dìì yiè dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ diǹdi bɛ̀ yóó fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́mɛ̀, bɛ̀ bɑ́ɑ́ súɔ́ ndɛ̀mɑrɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ nyĩ́ĩ́kú kɛ́wentɛ́.
\p
\v 16 Kòo nìtì weè mɛ nni ncɑ̀nnɛ̀nɛ̀ dinùù kɛ dɔ́ kɛ́ fɛ̀ nni nféútɛ́ yoo ò bɑɑ dɔ́ kɛ́ fɛ̀ nni nkuɔ nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ mmɛ, bɛ̀ɛ fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ yiè nɛ̀ nɑnkoo. 
\v 17 Kɛ̀ fɛ mɑɑ nkpɑɑ́ kɛ tùɔ̀kɛ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè bɛ̀ɛ ì cɔ́u. 
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ ì cɑ̀ɑ́kɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè dɛ kó dipɑ̃nnì nɑɑ́ ndɛtetìrɛ̀ ndɛ, n tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ dì cɔutɛ́, dɛ kó imɑɑ ntú ìì sĩ̀ntɛ ì nyi, kɛ̀ wèè ì di weè tɔ dɛ kó mɛyɛi. 
\v 19 Kɛ̀ imɑɑ mmɑì kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ ikuɔ́ yɛ̃ ndɛ̀ɛ̀ sĩ̀ mbɛ̀ bɑ́ɑ́ ì di, bɛ̀ɛ ì cɔ́u.
\p Wèè wenni ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀ weè bo nɑ kɛ́di mɛtɑummɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó imɑɑ. 
\v 20 Kɛ̀ wèè sĩ̀ nyikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀ kɛ ì cɑ̀ɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ tĩ̀nnì miɛkɛ. 
\v 21 Kòò mɔù kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ ikuɔ́ yɛ̃ ndɛ̀ɛ̀ sĩ̀ kòo nìtì nwe yoo kuwɑnwɑnkù yoo dɛ̀tɛrɛ̀ mɑrɛ̀ ikuɔ́ yetɛ dɛ̀, kɛ cɑ̀ɑ́kɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ n fèútɛ́ fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í nfɛ kó imɑɑ, dɛ yiɛ̀ mbɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ tĩ̀nnì miɛkɛ.
\s1 Isidɑyɛɛribɛ dò nkɛ́ncimɛ̀ iwũɔ̃ kó mɛkùɔ̀ nɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀
\p
\v 22 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 23 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú:
\p Di bɑ́ nyo mmɛnɑɑkùɔ̀ nnɛ̀ ipe nɛ̀ sibɔɔ́ dɛ kɔ̃mɛ. 
\v 24 Kɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɑfɛ̀ ku yoo musĩ̀mmù fɛ̀ pĩ, di bɑ́ɑ́ cɑ́ɑ́kɛ́ fɛ kùɔ̀, di nɛ́ bo nɑ kɛ́ mmɛ̀ pĩ̀ńnɛ̀ mutɔ̃mmú. 
\v 25 Kòò mɔù cɑ̀ɑ́kɛ́ mɛkùɔ̀ mbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ n kuɔ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́dɛitɛ mɛ̀ kɛ́tuɔ. Bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ tĩ̀nnì miɛkɛ. 
\v 26 Bɑ́ kɛ̀ di bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ di bɑ́ nyo mmɛyĩ̀ĩ̀, bɑ́ tɛnɔ̀tɛ̀ kɔ̃mɛ yoo itɑ̀ɑ̀kɛ inɑ̀ɑ̀ kpɛrɛ kɔ̃mɛ. 
\v 27 Kɛ̀ wèè di mɛyĩ̀ĩ̀ mbɑ́ kòò tu wè bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ tĩ̀nnì miɛkɛ.
\s1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ dò nkɛ́ te dɛ̀
\p
\v 28 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀:
\p
\v 29 Kòò mɔù n fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ wèe dɛitɛ kumɑɑ nkùù tu n kɔku. 
\v 30 Wèe dɛitɛ o mɔ́mmuɔ nyìì tu n kpɛyi, mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ nɛ̀ dicĩ̀ncĩ̀nnì kɛ́ dɛ̀ nni mbɛnkɛ. 
\v 31 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi tuɔ mmɛkùɔ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ dicĩ̀ncĩ̀nnì. 
\v 32 Mɛtɑummɛ̀ kó iwũɔ̃ di n feu ì miɛkɛ, di níí dɛitɛ dikpèrì youri kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì. 
\v 33 Anɔɔ bí ìì yóó míɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́tuɔ mmɛkùɔ̀. Bɛɛ̀ yó nte dɛ kó dikpèrì. 
\v 34 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì tu: Di níí dɛitɛ di n feu ìì wũɔ̃ mɛtɑummɛ̀ kpɛyi miɛkɛ dicĩ̀ncĩ̀nnì kɛ́ m bɛnkɛ kɛ́dɛitɛ dikpèrì Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛ kpɛrɛ ndɛ. Dɛ̀ yó ntú di kó ikuɔ́ nyi sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 35 Nɛ̀ bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́ dìì yiè ndi Anɔɔ nɛ̀ o bí n tɔ̃mmú kpɛ́í n dɛ̀itɛmɛ̀ dɛ kó imɑɑ nyiwũɔ̃ bɛ̀ n feu ì kɛ tuɔ̀ nyi miɛkɛ kɛ dɔ̀, ì bo ntú bɛ kpɛyi. 
\v 36 Diì yiè ndi m bɛ́immɛ̀ kɛ dɔ̀ bɛ̀ níí dɛ̀ mbɛ̀ duɔ́, kɛ dɔ̀: Dɛ kó ikuɔ́ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀.
\b
\p
\v 37 Ntɛ bɛ̀ yó nni nfeu ìì wũɔ̃ kɛ tuɔ̀ nnɛ̀ bɛ̀ yó nni mpɑ̃ɑ̃ ntìì diitì kɛ tuɔ̀ nnɛ̀ bɛ̀ yó nni nfeu ìì wũɔ̃ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í nnɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, nɛ̀ bɛ̀ níí bo nyóó cɑ̃́nnɛ́mɛ̀ ikuɔ́ nìùtì, nɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛyi dɛ kó ikuɔ́ duɔ́ kɛ mɛ ndò. 
\v 38 Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo nɑ̀kɛ́ tì nti Mɔyiisi Sinɑii tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kù bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ndìì yiè kɛ tú bɛ̀ nkù feu iwũɔ̃ Sinɑii kó dikpɑ́ɑ̀.
\c 8
\ms1 MƆYIISI CÃ̀ǸNƐ́MƐ̀ IKUƆ́ NÌÙBƐ̀ KETIBƐ̀ KUYIE NTƆ̃MMÚ KPƐ́Í
\s1 Bɛ̀ níí bo cɑ̃́nnɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí bɛ̀ɛ̀ yó ntú ikuɔ́ nìùbɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Yú Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ́túótɛ́ ikuɔ́ yɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ ikuɔ́ kó mɛkùɔ̀ nkɛ́wɑɑ́ ndinɑɑdɑɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri nɛ̀ yɛpedɑkɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀, kɛ́ɑ̃nnɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kuhɔnku miɛkɛ, 
\v 3 kɛ́yú Isidɑyɛɛribɛ tĩ̀nnì dimɔu kɛ̀ dìi tíí mmɛtɑummɛ̀ tou bòrì borɛ̀.
\p
\v 4 Kɛ̀ Mɔyiisii tũnnɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ tì kɛ́tíí nyIsidɑyɛɛribɛ bɛmɔu mɛtɑummɛ̀ tou bòrì borɛ̀, 
\v 5 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nyɛ̃ nwèe dɔɔ̀mɛ̀, 
\v 6 kɛ́deè kɛ́duɔ́ nhAnɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní kòo bɛ̀ wùɔ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀, 
\v 7 kɛ́dɑ́tínnɛ́ Anɔɔ dikɔutɛ́yɑɑ̀bòrì kɛ́boú fɛnɑɑ̀kɔ̃̀nfɛ̀, kɛ́nɔ́ɔ́ ndikɔutɛ́yɑɑ̀bòkũpuri, kɛ́nɔ́ɔ́ ntɛkɔutɛ́yɑɑ̀bòtɛ̀ kɛ́boú fɛnɑɑ̀kɔ̃̀nfɛ̀, 
\v 8 kɛ́deè kɛ́nɔ́ɔ́ ndicĩ̀ncĩ̀nkɔ̃̀nnì, kɛ́ɑ̃nnɛ́ di miɛkɛ ikuɔ́ nɛntì bɛ̀ tu tì udimmu nɛ̀ tumimmu 
\v 9 kɛ́boú o yuu kuyɑɑ̀bomboúnkù, kóò ìńnɛ́ fɛsɔɔyítòòdɑ́fɛ̀, dɛɛ̀ yóó bɛnkɛ kɛ dò mbɛ̀ ò cɑ̃̀ńnɛ́ n kó mutɔ̃mmú kpɛ́í. Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi.
\p
\v 10 Kɛ̀ Mɔyiisii túótɛ́ ikuɔ́ kó mɛkùɔ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou kɛ́ dì cɑ̃̀ńnɛ́ dindi nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo di miɛkɛ, 
\v 11 kɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kucɛ mɛ̀yiekɛ̀, dindi nɛ̀ di nɛntì, kunɑnkú nɛ̀ ku tɑ̀rì, 
\v 12 kɛ́cóú nyikuɔ́ kó mɛkùɔ̀ nhAnɔɔ yuu ĩ́nkɛ̀, kóò cɑ̃̀ńnɛ́. 
\v 13 Kɛ̀ Mɔyiisii duɔ́ nkɛ̀ Anɔɔ bíí kɔtɛní kòo ì dɑ̀tínnɛ́ yɛkɔutɛ́yɑɑ̀bòrɛ̀ kɛ́boú inɑɑkũ̀ɔ̃ nkɛ́ bɛ̀ boú tiyɑɑ̀bomboúntì bɛ yɔ, kɛ́ndònnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo tì nhò nɑ̀kɛ́mɛ̀.
\p
\v 14 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́túótɛ́ní dinɑɑdɑɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri, Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ mbɛ nɔu di yuu ĩ́nkɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ Mɔyiisi dì fèútɛ́ kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nho nɔ́mbii kɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑ̀kɛ̀ kɛ́fítɛ́, kɛ́ dì wèńkùnnɛ kɛ́ dì cɑ̃̀ńnɛ́ kɛ̀ dì ntú mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri kɛ́cóúnko mɛsɔmmɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì fũ̀ɔ̃̀, 
\v 16 kɛ́deè kɛ́túótɛ́ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ dɑ̀ɑ́tí tinɑutì, nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tí yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀ yɛdɛ́ nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ yɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ kɛ́ dɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, 
\v 17 kɛ́túótɛ́ di kɔ̃̀nkù nɛ̀ di mɑɑ nnɛ̀ di piti kɛ́dennɛ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì kɛ́tuɔ nti Yiɛ̀ nKuyie ndo tì nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi.
\p
\v 18 Kɛ̀ Mɔyiisii duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ní dipedɑɑ̀ bɛ̀ yóó kuɔ dì kɛ́tuɔ. Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ mbɛ nɔu di yuu ĩ́nkɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ Mɔyiisii dì fèútɛ́ kɛ́míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́, 
\v 20 kɛ́ dì kèkɛ́ kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ di yuu nɛ̀ di kùɔ̀ nkɛ́tuɔ, 
\v 21 kɛ́ɔ́útɛ́ di nɑutì nɛ̀ di kpɑ́ɑ̀ nkɛ́ dɛ̀ wɛ̃nnɛ́ dɛmɔu kɛ́tuɔ. Dì tu fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ tùɔ nfɛ̀nfɛ dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku nɑɑti ti Yiɛ̀ nKuyie, kɛ́ndònnɛ̀ kù do tì nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi.
\p
\v 22 Kɛ̀ Mɔyiisii túótɛ́ dipedɑɑ̀ tɛrì ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó mucɑ̃́nnímù kpɛri, Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ mbɛ nɔu di yuu ĩ́nkɛ̀. 
\v 23 Kòo dì fèútɛ́ kɛ́fɛtɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ nhAnɔɔ tofɛ́kérì youri nɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbídɑɑ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ youtɛ kpɛri, 
\v 24 kɛ́deè kɛ́yú Anɔɔ bí kɛ́fɛtɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ mbɛ tofɛ́kérɛ̀ youyɛ nɛ̀ bɛ nɔu yousi kó yɛnɔ́mbídɑkɛ̀ nɛ̀ bɛ nɑɑ̀cɛ̀i yousi kpɛyɛ kɛ́míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́, 
\v 25 kɛ́túótɛ́ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ kuyóú nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ dɑ̀ɑ́tí tinɑutì nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tí yɛɔ̃ nɛ̀ yɛceumbɛ̀ nɛ̀ yɛ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ dikpèrì youri, 
\v 26 kɛ́dɛitɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti, bɛ̀ pɑ̃ bɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ miɛkɛ omɑ́ɑ̀ nɛ̀ dikɑ̀tìndɑ̀ɑ̀ nɛ̀ kupɛ̃́mpɛ̃ńkù kɛ́ dɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ dikpèrì youri, 
\v 27 kɛ́ dɛ̀ duɔ́ nhAnɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ nni mbɛnkɛ, 
\v 28 kɛ́deè kɛ̀ Mɔyiisii dɛ̀ cɔutɛ́ kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ yóó tuɔ nkɛ́tuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ cɑ̃̀ńnímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ, dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku nɑɑti ti Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 29 Kɛ̀ Mɔyiisii túótɛ́ dicĩ̀ncĩ̀nnì kɛ́bɛnkɛ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó mucɑ̃́nnímù kó fɛpìèfɛ̀ nfɛ, kɛ̀ dɛ kó kumɑɑ ntu Mɔyiisi kɔku. Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi.
\p
\v 30 Kɛ̀ Mɔyiisii túótɛ́ ikuɔ́ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀ɛ̀ do bo diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́míɛ́tɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o yɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ o bí nɛ̀ i yɑ̀ɑ̀tì kɛ́ bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́.
\b
\p
\v 31 Ò dèè mɛmmɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ dɔ̀: Bénnɛ́nɛ̀ imɑɑ mmɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ́ dɛ nyì cɑ̀ɑ́kɛ́, kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ ikuɔ́ kóo pɛ̃́ɛ̃̀, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ cɑ̃́nnɛ́nɛ̀ wè ikuɔ́ nìùbɛ̀, kù n nɑ̀kɛ́ kɛ yɛ̃ ndi níí dɛ̀ di mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 32 Imɑɑ nyìì bo súɔ́ nnɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ wèè bo súɔ́ ndi dɛ̀ tùɔ. 
\v 33 Dí mbo mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, di bɑ́ɑ́ ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́nkémmúnɛ̀ di cɑ̃́nnímù kó yɛwe bo deèmɛ̀. Di cɑ̃́nnímù kó yɛwe yó mbo yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ ndi. 
\v 34 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù yɛ̃ ntí dɔɔ̀, ti mɛ̀ ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ yíe. Di yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ nyi. 
\v 35 Dí mbo mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ nɛ̀ dɛyènnɛ̀ dɛ̀yiekɛ̀ kɛ dɔɔri ti Yiɛ̀ nKuyie ndi nɑ̀kɛ́ tì, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ di bɑ́ɑ́ kú. Kù n nɑ̀kɛ́ dìì nùù ndi.
\p
\v 36 Anɔɔ nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ dɔɔ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ̀kɛ́ Mɔyiisi kɛ yɛ̃ mbɛ̀ɛ dɔɔ̀mɛ̀.
\c 9
\s1 Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛ̀ ketɛ́mɛ̀ ikuɔ́ tɔ̃mmú
\p
\v 1 Diyiè niínnì yiè kɛ̀ Mɔyiisii yú Anɔɔ nɛ̀ o bí nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kó bɛkótíbɛ̀, 
\v 2 kɛ́nɑ́kɛ́ Anɔɔ kɛ dɔ̀: Wɑɑnní dinɑɑdɑbii mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri nɛ̀ dipedɑɑ̀ ɑ yóó féútɛ́ dì ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́tuɔ. Dɛdɛ́ kɛ̀ dɛ̀ ntú dɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù, kɑ̀ɑ dɛ̀ tɔní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 3 Kɑ̀ɑ dèè ɑ nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀: Wɑɑ́nnɛ̀ dibɔdɑɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri nɛ̀ dinɑɑdɑbii nɛ̀ dipedɑbii dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ dibenni dìmɑ́ɑ̀ dìmɑ́ɑ̀, kɛ kpɑ kuyɛ̀nkù kɛ́ dɛ̀ fèútɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́tuɔ. 
\v 4 Kɛ̀ di dèè di tɔní dinɑɑdɑɑ̀ nɛ̀ dipedɑɑ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛyɛ kɛ́ yɛ̀ nkù fèútɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́wɑɑ́ nnɛ̀ muyuo mmùù ɑ̃̀ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀. Yíe nkù yóó di bɛnkɛmu ku mɑ́ɑ̀.
\p
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑnní Mɔyiisi yɛ̃ mbɛ̀ɛ wɑɑnní dɛ̀ kɛ́deè kɛ́tíínní bɛmɔu mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́ncómmú. 
\v 6 Kɛ̀ Mɔyiisi dɔ̀: Ntɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nyɛ̃ ndí dɔɔ̀mɛ̀ kɛ́yɑ̀ ku kpetì.
\p
\v 7 Kɛ̀ Mɔyiisii nɑ́kɛ́ Anɔɔ kɛ dɔ̀: Tɔ́ɔ́nní diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀ kɛ́féútɛ́ ɑ ɔ̃̀fɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɔfɛ kɛ́féútɛ́ fɛtɛfɛ̀ kɛ́tuɔ, kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ ɑ mɔ́mmuɔ nkpɛ́í nnɛ̀ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kpɛ́í. Kɑ̀ɑ dèè ɑ féútɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɔfɛ, kɛ́ bɛ̀ dɔɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́, kɛ́ndònnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́immɛ̀.
\p
\v 8 Kɛ̀ Anɔɔ tɔ́ɔ́nní diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀ kɛ́féútɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndinɑɑdɑbii o mɔ́mmuɔ nho yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í. 
\v 9 Kòo bíí ò duɔ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ nkòo pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbifɛ kɛ́fɛtɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑ̀kɛ̀, kɛ́deè kɛ́cóúnko mɛsɔmmɛ di fũ̀ɔ̃̀, 
\v 10 kɛ́dɛitɛ mɛkùɔ̀ nkpɛrɛ nɛ̀ yɛceumbɛ̀ nɛ̀ yɛ kùɔ̀ nnɛ̀ yɛɔ̃ kɔ̃mɛ, kɛ́ dɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, kɛ́ndònnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo tì nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dennɛ imɑɑ nnɛ̀ kukɔ̃̀nkù Isidɑyɛɛribɛ kɑrì kɛ́tuɔ.
\p
\v 12 Kɛ̀ Anɔɔ féútɛ́ dipedɑɑ̀ bɛ̀ yóó tuɔ ndì, kòo bíí ò duɔ́ ndi yĩ̀ĩ̀ nkòo míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ ndɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó imɑɑ nnɛ̀ diyuu, kòo dɛ̀ wɛ̃nnɛ́ kɛ́tuɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, 
\v 14 kɛ́ɔ́ú tinɑutì nɛ̀ yɛkpɑ́ɑ̀ nkɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ yóó tuɔ nkɛ́tuɔ.
\p
\v 15 Ò bɛnkɛ dìì mɔ̀nnì ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛnìtìbɛ̀ kù pɑ̃ yɛ̀ɛ̀ pɑ̃rɛ̀ kɛ́deè kɛ́túótɛ́ dibɔdɑɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri kɛ́ dì fèútɛ́ ò do fèútɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí diketirì, 
\v 16 kɛ́tuɔ ndɛ kó iwũɔ̃ idɛ́ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀, 
\v 17 kɛ́túótɛ́ní bɛ̀ pɑ̃ mùù yuo nti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́yɛ̃tɛ́ kɛ́cóú ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ fíé ì bɑ́ dìì kṹnweńnì kɛ́tuɔ. 
\v 18 Mɛm̀mɛ ò fèútɛ́mɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔní dìì nɑɑdɑɑ̀ nɛ̀ dipedɑɑ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í kòo bíí ò duɔ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ nkòo míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́fitɛ́. 
\v 19 Dɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ dipedɑɑ̀ kɔ̃mɛ nɛ̀ kuyóú nɛ̀ ku kó mɛkùɔ̀ nnɛ̀ yɛceumbɛ̀ nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ cɑ̀ɑ́tínɛ̀ yɛɔ̃. 
\v 20 Kòo dɛ̀ dɑɑ́ nyiwũɔ̃ idɛ́ inyi kó yɛcĩ̀ncĩ̀rɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ́deè kɛ́ dɛ̀ tùɔ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, 
\v 21 kɛ́túótɛ́ dɛ kó yɛcĩ̀ncĩ̀rɛ̀ nɛ̀ dikpèrì youri kɛ́ dɛ̀ bɛnkɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nkù do tì nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi.
\b
\p
\v 22 Kɛ̀ Anɔɔ fíé ti Yiɛ̀ nKuyie nyiwũɔ̃ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í, nnɛ̀ ìì yóó tuɔ mmɛtɑummɛ̀ kpɛ́í, kɛ́youtɛ o nɔu bɛnìtìbɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ́ bɛ̀ pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́cútɛ́ní diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 23 Mɔyiisi nɛ̀ Anɔɔ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɛi kɛ́tɑ mɛtɑummɛ̀ tou, kɛ́nɛi kɛ́yɛ̀nní kɛ́pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛnìtìbɛ̀. Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛɛ yɑ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó tikpetì. 
\v 24 Kɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kó muhɑ̃ɑ̃́ ncùtɛ́ní kɛ́tuɔ mmɛkùɔ̀ nnɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ fìé ì kɛ bo tuɔ ndɛ kó diyiè. Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛɛ dɛ̀ yɑ̀ kɛ́ii bɛmɔu kɛ́nínkú kɛ́sĩ́nnɔ́ɔ kɛtenkɛ̀.
\c 10
\s1 Nɑbɑɑdi nɛ̀ Abiyu bɛ̀ kumɛ̀
\p
\v 1 Anɔɔ bí Nɑdɑbu nɛ̀ Abiyu kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ bɑ́ wè tɛsɔɔsékɛ́buutɛ kɛ́wɑɑ́ mmuhɑ̃ɑ̃́ nsɔ̃́ntíkɛ kɔ̃mu, ikuɔ́ yetɛ mù kɛ́tuɔ ntihúúntì ti Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 2 Kɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ nyɛ̀nní ikuɔ́ nɛntì kó kufɑ̃́ɑ̃́ nkó dibòrì kɛ́ bɛ̀ cɔ̀útɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ kú ti Yiɛ̀ nKuyie ntɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Mɔyiisii nɑ́kɛ́ Anɔɔ kɛ dɔ̀:
\q1 Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo ti nnɑ́ɑ́
\q1 kù tu dìì mɔ̀nnì bɛ̀ɛ̀ kù tɔ̀kɛ́nɛ̀
\q1 kù bo bɛ̀ bɛnkɛ kù dòmmɛ̀ pɑ́í pɑ́í,
\q1 kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu nkù dɛ̀úkùnko.
\q1 Kɛ̀ Anɔɔ ndò nkɑ́rɛ́.
\b
\p
\v 4 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Mɔyiisii yú Anɔɔ cicɛ nɑntɛ̀ Usiyɛɛdi bí Mikɑyɛɛdi nɛ̀ Edisɑfɑ̃ɑ̃ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́túótɛ́ di cicɛ nɑntɛ̀ bí ìì ku kɛ duɔ́ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, kɛ́dennɛ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì. 
\v 5 Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɔɔ̀ Mɔyiisi bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì kɛ́ bɛ̀ tùótɛ́ nɛ̀ bɛ kuɔ́ yɑɑ̀bòrɛ̀ kɛ́dennɛ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì.
\s1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ níí bo nkɑri mɛ̀ɛ̀ botí bɛtɔbɛ̀ kṹṹ
\p
\v 6 Kɛ̀ Mɔyiisii nɑ́kɛ́ Anɔɔ bí ìì kpɑɑ́, Edeɑsɑɑ nɛ̀ Itɑmɑɑ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ di yùtìi yɛ̃kɛ́. Di mɛ mbɑ́ɑ́ kɛ̃rí di yɑɑ̀bòrɛ̀ kɛ bo bɛnkɛ di kɑrimɛ̀ mukṹṹ di yɑ̀ɑ̀ bo kú kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mmiɛkɛɛ pɛikɛ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu. Isidɑyɛɛribɛ sɔmbɛ bɛɛ̀ yóó kɔmmú ti Yiɛ̀ nKuyie nkùɔnɛ̀ bɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ mbɛ kpɛ́í. 
\v 7 Díndi bɑ́ɑ́ ítɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù di yɑ̀ɑ̀ bo kú! Bɛ̀ di còú nyikuɔ́ kó mɛkùɔ̀ mmɛ kɛ di cɑ̃̀ńnɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃mmú kpɛ́í.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ yie nkɛ́dɔɔ̀ Mɔyiisi bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì.
\s1 Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo bɑ̀ɑmɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ mɛnɑɑ̀ mmɛ̀ɛ̀ muɔ̀
\p
\v 8 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Anɔɔ kɛ dɔ̀: 
\v 9 Fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ bí kɛ̀ di níí kɔri mɛtɑummɛ̀ tou di bɑ́ɑ́ yɑ̃̀ dìfɛ̃́ɛ̃̀ yoo mɛnɑɑ̀ ntɛ̃mɛ̀ mɑmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ muɔ̀ nkɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ di bɑ́ɑ́ kú. Dɛ yó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nnɛ̀ di yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 10 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ di nɑ kɛ́mbɑɑ̀tì dɛ̀ɛ̀ tu n kpɛrɛ, nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í tú n kpɛrɛ. Dɛ̀ɛ̀ ci nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í ci, 
\v 11 kɛ́nɑ kɛ́bɛnkɛ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu n duɔ́ nyìì tié mMɔyiisi kòò ì ndi nɑ̀kɛ́.
\s1 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ níí yó nte dɛ̀ bɛ̀ pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀ɛ̀ pɑ̃rɛ̀ Kuyie nyɛ miɛkɛ
\p
\v 12 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Mɔyiisii nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí ìì kpɑɑ́ Edeɑsɑɑ nɛ̀ Itɑmɑɑ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie ntidiitì, kɛ tùɔ ntìì kpɑɑ́ di kpɛti nti. Dí cɑ́ɑ́kɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti diwũɔ̃tɔ̀nnì borɛ̀, bɛ̀ bɛ̀ nkù pɑ̃mu, kɛ̀ dɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́. 
\v 13 Di bɑ́ nkɑri sɔ̃́ntíkoo kó dibòrì kóò cɑ̀ɑ́kɛ́, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ kù pɑ̃ tìì diitì miɛkɛ nkɛ kù dɛ̀itɛmɛ̀ kɛ di duɔ́. Kù ti nni nnɑ̀kɛ́. 
\v 14 Di níí cɑ́ɑ́kɛ́ dicĩ̀ncĩ̀nnì bɛ̀ bɛnkɛ dì Kuyie nnɛ̀ dikpèrì bɛ̀ dɛ̀itɛ dì, di bɑ́ɑ́ kɑri sɔ̃́ntíkoo kó dibòrì kɛ́ dɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́. Bɛ̀ kù fìé ìì wũɔ̃ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í nyi miɛkɛ nkɛ bɛ̀ dɛ̀itɛmɛ̀ kɛ dì duɔ́. A bí initipoì bo nɑ kɛ di wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́ ì cɑ̀ɑ́kɛ́. 
\v 15 Dicĩ̀ncĩ̀nnì bɛ̀ kù bɛnkɛ dì nɛ̀ dikpèrì bɛ̀ dɛ̀itɛ dì bɛ̀ níí dɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ yóó tuɔ nkɛ́ dɛ̀ bɛnkɛ Kuyie nkɛ́deè, kɛ̀ dí dɛ̀ tùótɛ́ fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ bí, di kpɛrɛ yó nni ndɛ sɑ̃́ɑ̃̀, kù ti nni nnɑ̀kɛ́.
\b
\p
\v 16 Kɛ̀ Mɔyiisii bɛ̀ bekɛ bɛ̀ yĩ́mɛ̀ dibɔdɑɑ̀ bɛ̀ do kùɔ dì mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ bɛ̀ dì tùɔmmu, kòo miɛkɛɛ pɛikɛ Anɔɔ bí ìì kpɑɑ́, Edeɑsɑɑ nɛ̀ Itɑmɑɑ. 
\v 17 Kòo bɛ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di í kɑri bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dìì bòrì dɛ kpɛ́í nkɛ dì cɑ̀ɑ́kɛ́. Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ dì pɑ̃mɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nku kɛ̀ dì cɑ̃̀ɑ̃́, kɛ̀ di dì dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́, kɛ dɛ̀itɛ Isidɑyɛɛribɛ kó mɛyɛi. 
\v 18 Di í mɛ ntɑnnɛ́mɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛtɑummɛ̀ tou di nɑ nkɑ̀ri dibòrì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dìndi dɛ kpɛ́í nkɛ dì cɑ̀ɑ́kɛ́.
\p
\v 19 Kɛ̀ Anɔɔ nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: Bɛ̀ dì fèútɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nku mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í nkɛ tùɔ. A mɔ́mmuɔ nhɑ yɛ̃́mu tìì n tùɔ̀kɛní kɛ̀ n cɑ̀ɑ́kɛ́ yíe nfɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ kùɔ fɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í, dɛ̀ bo nɑrikɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑɑ̀?
\p
\v 20 Kɛ̀ Mɔyiisi nsɔ̃́ ndɛ kó tinɑ́ɑǹtì wenni.
\c 11
\ms1 DƐ̀Ɛ̀ CI NƐ̀ DƐ̀Ɛ̀ Í CI
\s1 Isidɑyɛɛribɛ bo nyo nyìì wũ̀ɔ̃ nɛ̀ bɛ̀ bo nci ì
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi nɛ̀ Anɔɔ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀ n tú:
\p Ntɛnɛ̀ iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì di yó nyo ndɛ̀: 
\v 3 Fɛɔ̃̀fɛ̀ yoo kuwɑnwɑnkù dɛ̀ɛ̀ kó yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀ yɑ̀tɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ dukii, di bo nɑ kɛ́ ndɛ̀ yo, 
\v 4 iwũɔ̃ yoo tiwɑnwɑntì dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀ kɛ dùkii. Ntɛ di yó nci dɛ̀:
\m Di bɑ́ nyo nyòyó bɑ́ nɛ̀ ò mɛ ndukiimɛ̀ o kpɛ̀ɛ̀tɛ̀ í yɑ̀tɛ.
\m
\v 5 Di bɑ́ nyo ndisetiri bɑ́ nɛ̀ di mɛ ndukiimɛ̀ dì í mɔkɛ yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀.
\m
\v 6 Di bɑ́ nyo ntɛhòntɛ̀ bɑ́ nɛ̀ tɛ̀ mɛ ndukiimɛ̀ tɛ í mɔkɛ yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀.
\m
\v 7 Di bɑ́ nyo ndifɔ̃̀nkɛ̀rì bɑ́ di mɛ mmɔkɛmɛ̀ yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀ kɛ̀ yɛ̀ yɑ̀tɛ, dì í dukii, ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu.
\m
\v 8 Di bɑ́ ndɛ̀ yo nkɛ̀ dɛ̀ mɛ nku di bɑ́ɑ́ dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́, ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu.
\b
\p
\v 9 Ntɛ tiwɑnwɑntì mɛniɛ mmiɛkɛ kpɛti di bo nyo ntì: Siyĩĩ sìì kó dimɑ̀ɑ̀ mɔ̀kɛ icietí nɛ̀ yɛyíɛ́kɛ̀ kɛ̀ sì bo mɛniɛ mmiɛkɛ, dɑ̀mɛ́ɛ̀rì yoo ikó mmiɛkɛ di bo nɑ kɛ́ nsì yo. 
\v 10 Sìì mɛ nyí mɔkɛ icietí nɛ̀ yɛyíɛ́kɛ̀ kɛ bo dɑmɛ́ɛ̀rì miɛkɛ yoo ikó mmiɛkɛ, nɛ̀ dɛsĩ́ntɛ́kpɛrɛ mɛniɛ mmiɛkɛ kpɛrɛ, di bɑ́ ndɛ̀ yo ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. 
\v 11 Di bɑ́ ndɛ̀ yo nkɛ̀ dɛ̀ mɛ nku di bɑ́ɑ́ dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́, ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. 
\v 12 Tiwɑnwɑntì tìì kó dimɑ̀ɑ̀ bo mɛniɛ mmiɛkɛ kɛ í mɔkɛ icietí nɛ̀ yɛyíɛ́kɛ̀ ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu.
\b
\p
\v 13 Sinɔɔ miɛkɛ, ntɛ di yó nci sì, di bɑ́ nsì yo ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu: Kumɑncònkù nɛ̀ ditúsɔ̀ù nɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì kó fɛtúúfɛ̀. 
\v 14 Kuwɑ̀nkù nɛ̀ kutúbotí kumɔu. 
\v 15 Nɛ̀ kukɑ̃kɑ̃botí kumɔu. 
\v 16 Fɛcònfɛ̀ diɛfɛ̀ nɛ̀ dihonduò nɛ̀ tɛkónnɛ́nɔ̀tɛ̀ nɛ̀ fɛcĩrifɛ nɛ̀ kucĩntibotí kumɔu, 
\v 17 nɛ̀ fɛkonkpɑ̀nfɛ̀, 
\v 18 kucɑ́duonku nɛ̀ dikonnɛ́you nɛ̀ kuyómmúpɛ́íkù. 
\v 19 Kutenkɑtíkɑ̀dɑ́ɑ́kù nɛ̀ kuyĩnwuokù kó kubotí kumɔu, nɛ̀ dikũntìbɑ́rì nɛ̀ kudéíkù.
\b
\p
\v 20 Yɛcɑndúɔ̀ nyɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ tibɑ̀ɑ̀tì tìnɑ̀ɑ̀ kɛ í nɔ nkɛ puù, ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. 
\v 21 Yɛcɑndúɔ̀ mmiɛkɛ di bo nyo nyɛ̀ tu: Yɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ tibɑ̀ɑ̀tì tinɑ̀ɑ̀ kɛ nɔ nkɛ puù. 
\v 22 Di nyo nkucɑ́dɔ́mbotí kumɔu nɛ̀ fɛcofɛ nɛ̀ sibɛi. 
\v 23 Dɛsɔnnɛ dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ tibɑ̀ɑ̀tì tinɑ̀ɑ̀ ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu.
\s1 Iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì bɛ̀ í dò nkɛ́ níí kɑ́ɑ́kɛ́ dɛ̀, dɛ̀ ku dìì mɔ̀nnì
\p
\v 24 Iwũɔ̃ bomu nɛ̀ tiwɑnwɑntì kɛ̀ dɛ̀ ku kɑ̀ɑ dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ ɑ sĩ̀ntɛmu dɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 25 Kɛ̀ wèè dɛ̀ tɔ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, ò sĩ̀ntɛmu dɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 26 Iwũɔ̃ yoo tiwɑnwɑntì dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ yɛkpɛ̀ɛ̀tɛ̀ bɑ́ yɛ̀ í yɑɑti dɛ̀ mɛ nyi dukii ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. Kɛ̀ wèè dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu. 
\v 27 Iwũɔ̃ yoo tiwɑnwɑntì dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ itɑ̀ɑ̀kɛ ìnɑ̀ɑ̀ kɛ centì dɛ nɑɑ̀cɛ̀i yómmɛ̀ ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. Kɛ̀ wèè dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 28 Ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu, kɛ̀ wèè dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, o sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku.
\b
\p
\v 29 Ntɛ tiwɑnwɑntì tìì bɑ̀ɑ̀ntɛ di yó nci tì: Tɛkɔ̀cɑ̃̀ɑ̃̀tɛ̀ nɛ̀ diyíù nɛ̀ kuhurímbotí kumɔu. 
\v 30 Didukpɛ̃nnì nɛ̀ dikpeunnì nɛ̀ dikũri nɛ̀ kudɑɑ̀tìkonkonkù nɛ̀ kuwɑ̀ɑ̀tóntónkù. 
\v 31 Tiwɑnwɑntì miɛkɛ di bɑ́ nyo ndɛ kó tiwɑnwɑntì, kɛ̀ kùmɑkù ku kɛ̀ wèè kù kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu dɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 32 Kɛ̀ dɛ kó kuwɑnwɑnkù mɑkù ku kɛ kɑ̀ɑ́kɛ́ kunɛnkù mɑkù, dɛ kó kunɛnkù sĩ̀ntɛmu, tinɛntì idɛí kpɛti nɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ kukɔ̃̀nkù nɛ̀ tidɔutì tinɛmpĩ́mpĩ́ntì timɔu bɑ́ kɛ̀ kùù nɛnkù botí nku. Dí kù ɔ̀útɛ́ kɛ̀ kù nsĩ̀ ndɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́wenkɛ. 
\v 33 Kɛ̀ dɛ kó kuwɑnwɑnkù mɑkù tɑ kunɛnkù titɑ̃́tì kɔku miɛkɛ dí kù pɔ̀ntɛ. Dɛ̀ɛ̀ bo ku miɛkɛ di bɑ́ɑ́ dɛ̀ di, dɛ̀ sĩ̀ntɛmu. 
\v 34 Kɛ̀ bɛ̀ mɛ nyɛ̃ntɛ́nɛ̀ dɛ kó kunɛnkù mɑkù mɛniɛ nkɛ ɑ̃nnɛ́ tidiitì bɛ̀ yo ntì, tì sĩ̀ntɛmu bɑ́ kɛ̀ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ mmɛ bɛ̀ yɔ̃̀ mmɛ̀ mɛ̀ sĩ̀ntɛmu, bɑ́ kɛ̀ mɛ̀ ɑ̃ kùù nɛnkù botí miɛkɛ. 
\v 35 Kɛ̀ dɛ kó tiwɑnwɑntì kó kùmɑkù do kunɛnkù mɑkù miɛkɛ kù sĩ̀ntɛmu, kɛ tɛfiuntɛ̀ miɛkɛ nkɛ yoo kɛdɛkɛ̀ mɑkɛ̀ dí dɛ̀ pɔ̀ntɛ, dɛ̀ sĩ̀ntɛmu kɛ yó ntú dɛ̀ɛ̀ sĩ̀ ndi kpɛ́í. 
\v 36 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nkuwɑnwɑnkù mɑkù do kufɔ̃̀tìkù yoo tɛbintɛ yoo kubinku mɑkù, mɛniɛ mmiɛ yó nwennimu, wèè kù wuotɛ́ weè sĩ̀ntɛ. 
\v 37 Kɛ̀ kù mɛ ndo tidibotì miɛkɛ nkɛ, tì yó nkpɑɑ́ kɛ wennimu. 
\v 38 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ nsɔ̃́ mbɛ̀ tì búú nkɛ bo dimu, tì sĩ̀ntɛmu.
\b
\p
\v 39 Bɑ́ kɛ̀ kuwɑnwɑnkù di yo nkùnku, kɛ̀ kù ku kɛ̀ wèè kù kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu dɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 40 Kɛ̀ wèè kù cɑ̀ɑ́kɛ́ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku, wèè kù tùótɛ́ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku.
\b
\p
\v 41 Dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ di bɑ́ ndɛ̀ yo nyikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. 
\v 42 Dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fũrì dɛ pɔutì ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ̀ntɛ, dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ cɛ̃́nkɛ, di bɑ́ ndɛ yo, ikuɔ́ dɛ̀ yetɛmu. 
\v 43 Di bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ dimɑ́ɑ̀ isɔkɛ nɛ̀ dɛ kó dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ yoo di yóu kɛ̀ dɛ̀ di sĩnkùnnɛ di bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ dɛ̀ di cɑkɛ. 
\v 44 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te kɛ̀ di dò nkɛ́ncɑ̃́ɑ̃́ nkɛ tú n kɔbɛ kɛ dò mpɑ́íí n dòmmɛ̀ pɑ́íí, di bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ dɛ kó dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ kó dɛ̀mɑrɛ̀ di sĩnkùnnɛ. 
\v 45 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie míì di dènnɛní Esibiti, kɛ bo ndi te, ńdònnɛ̀ pɑ́íí kɛ yɛ̃́ n dòmmɛ̀ pɑ́íí.
\b
\p
\v 46 Kuyie mbɛ̀ duɔ́ nyìì kuɔ́ nyi, iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì nɛ̀ sinɔɔ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo mɛniɛ mmiɛkɛ nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛ kpɛ́í. 
\v 47 Iì kuɔ́ yó nte kɛ̀ bɛ̀ mbɑɑ̀tì dɛ̀ɛ̀ ci nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í ci, bɛ̀ bo nyo ndɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ bo nci dɛ̀.
\c 12
\s1 Ikuɔ́ ìì tukúnɛ̀ onitipòkù wèè pɛitɛ́
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú:
\p Kòo nitipòkù pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ ò sĩ̀ntɛmu kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, kɛ́ndònnɛ̀ ò ɔ̃ nyúɔ́ nkɛ dòmmɛ̀. 
\v 3 Diyiè niínnì yiè bɛ̀ɛ cɑ̃ntɛ́ dɛbirɛ. 
\v 4 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo mbɑɑ̀ yɛwe sipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kòo nɛ́ nɑ kɛ́wenkɛ. Dɛ kó yɛwe miɛkɛ ò bɑ́ɑ́ kɑ́ɑ́kɛ́ dɛ̀ɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ tú n kpɛrɛ, ò mɛ mbɑ́ɑ́ kɔtɛ n tɑummɛ̀ tou, kɛ́mbɑɑnɛ̀ dɛ kó yɛwe bo deèmɛ̀.
\p
\v 5 Kòò mɛ mpɛitɛ́ dɛnitipobirɛ ndɛ ò sĩ̀ntɛmu kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ semɛ́nnì bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ndònnɛ̀ ò ɔ̃ nyúɔ́ nkɛ dòmmɛ̀. Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mbɑɑ yɛwe sipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛkuɔ̀ kòo nɛ́ nɑ kɛ́wenkɛ.
\p
\v 6 Kɛ̀ dɛ kó yɛwe pɛ̃ɛ̃tɛ́, kɛ̀ dɛnitidɑbirɛ ndɛ yoo dɛnitipobirɛ, wèe tɔní dipedɑbii dìì mɔ̀kɛ dibenni dìmɑ́ɑ̀, ò yó n kùɔ dì kɛ́tuɔ, kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, kɛ́wɑɑ́nnɛ̀ dikpɛtinɔ́nkperi yoo tɛnɔ́nkpetɛ tɛ̀ɛ̀ yó ntú mɛwénkùmɛ̀ kpɛtɛ. 
\v 7 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ̀ nni mbɛnkɛ, kɛ́dɔɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kòo wenkɛ.
\b
\p Ikuɔ́ ìì tukúnɛ̀ ìnyi onitipòkù wèè pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ yoo dɛnitipobirɛ.
\b
\p
\v 8 Kòò í nɑ kɛ bo pɛ́tɛ́ dipedɑbii wèe wɑɑ́ nyɛkpɛtinɔ́nkperɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀ yoo sinɔ́nkpeé, kɛ̀ tɛ̀mɑ́ɑ̀ ntú bɛ̀ yó n féútɛ́ tɛ̀ kɛ́tuɔ, nkɛ̀ tɛtɛtɛ̀ ntú mɛwénkùmɛ̀ kpɛtɛ. Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kòo nɑɑ́ nwèè nɔ̀ùtɛ̀ feitɛ́.
\c 13
\s1 Bɛ̀ bo mbɛí dɛ̀ tikɔ̀ntì pĩ nwe
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi nɛ̀ Anɔɔ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Kɛ̀ dimutiri mɑrì yɛ̀nní onìtì kɔ̃̀ntì kɛ dò ntɛcɛ̀tɛ̀ yoo tinɑɑndotì, kɛ̀ di sɔ̃́ ndɛ̀ dò ntikɔ̀ntì, dí ò kɔ̀tɛnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì Anɔɔ borɛ̀, yoo o bí ikuɔ́ nìùbɛ̀ kóò mɔù borɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi wéntɛ́ dɛ kó mumɔmmú mùù bo o kɔ̃̀ntì ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛborɛ̀ kó ticìtì cèètɛ kɛ pɛikɛ, kɛ̀ dɛborɛ̀ sɑ̃́kɛ nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀, tikɔ̀ntì nti ò mɔmmɛ̀, ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú o mɔmmú tú musĩ̀mmù mmu. 
\v 4 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò ndɛ kó diciitirì pɛ́ì mɑ́ɑ̀ ndi, bɑ́ dɛborɛ̀ í do ntɛfɔ̃̀tɛ̀, bɑ́ ticìtì í pɛikɛ, ikuɔ́ nìùtìi ò cɑ̃̀ńnɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 5 Diyiè yiénnì yiè kòo wɛ̃tɛ kóò wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ ndɛ kó mumɔmmú bɑɑ dò mmu dòntì kɛ í pɛ̃̀kɛ̀, wèe wɛ̃tɛ kóò kɑ̀nnɛ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 6 Kòo wɛ̃tɛ kóò wèńtɛ́ diyiè yiénnì yiè, kòò sɔ̃́ ndɛ̀ tɔ̃ũkɛ kɛ í pɛ̃̀kɛ̀, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú o mɔmmú í tú musĩ̀mmù. Dɛ̀ tu tɛcɛ̀tɛ̀ ntɛ cɛ̃́nkoo, wèe ɔ́útɛ́ o yɑ̀ɑ̀tì mɑ́ɑ̀ ndi kɛ́wenkɛ. 
\v 7 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú o mɔmmú í tú musĩ̀mmù, kòò ítóo kɛ̀ dɛ kó tɛwũɔ̃tɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀, wèe wɛ̃tɛ kɛ́bɛnkɛ omɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùtì. 
\v 8 Kòo ò wèńtɛ́ kòò sɔ̃́ ndɛ kó tɛwũɔ̃tɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A mɔmmú tú tikɔ̀ntì nti, ɑ sĩ̀ntɛmu.
\p
\v 9 Kɛ̀ tikɔ̀ntì feitɛ́ òmɔù, bɛ̀ɛ ò kɔ̀tɛnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì borɛ̀. 
\v 10 Kòo ò wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ ndinútírì mɑrì ɑ̃nnɛ́ o kɔ̃̀ntì, kɛ̀ ticìtì wũɔ̃tɛ́ dɛborɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ tɔ̀tɛ́. 
\v 11 Dɛ kó mumɔmmú ò bimu. Ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ ò sĩ̀mmu, ò bɑ́ɑ́ bennɛ́ kóò cɑ̃̀nnɛ́ omɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ bo ò wèńní ò sĩ̀mmu. 
\v 12 Kɛ̀ dɛ kó inútíbí mɛ mpitɛ́ o kɔ̃̀ntì timɔu ĩ́nkɛ̀, o yuu nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀io, ikuɔ́ nìùtì bo nɑ kɛ́wéntɛ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀. 
\v 13 Kòò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ ndɛ kó mumɔmmú bo o kɔ̃̀ntì timɔu ndi wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ ò í sĩ̀. Kɛ yɛ̃́ o kɔ̃̀ntì timɔu tiì pɛikɛmɛ̀, ò í sĩ̀. 
\v 14 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ mboní kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ tɔ̀tɛ́ kɛ nɑɑ́ ndɛmɔnnɛ ò sĩ̀ntɛmu. 
\v 15 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì wèńtɛ́ dɛ kó ditɔ́tírì wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ ò sĩ̀mmu, tikɔ̀ntì nti. 
\v 16 Kɛ̀ dɛ kó ditɔ́tírì wɛ̃̀tɛ kɛ pɛikɛ wèe yɑ̀ ikuɔ́ nìùtì. 
\v 17 Kòo ò wèńtɛ́ kòò sɔ̃́ ndɛ kó ditɔ́tírì pɛikɛ wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ o mɔmmú í tú musĩ̀mmù, ò í sĩ̀.
\p
\v 18 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò ndinútírì diì yɛ̀ òmɔù kɛ miɛtɛ́. 
\v 19 Kɛ̀ dimutiri dii mɛ nhɑ̃nnɛ́ dinútírì do borɛ̀, kɛ dɔ́ kɛ́mpɛ́ì kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ wũɔ̃, dɛ yiɛ̀ mbɛnkɛ omɑ́ɑ̀ ikuɔ́ nìùtì. 
\v 20 Kòò ò wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ ntikɔ̃̀ntì dɔ́ kɛ́nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀ kɛ̀ ticìtì pɛikɛ, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Mumɔmmú sĩ̀mmù muù dɔ́ kɛ́feitɛ́ dinútírì do yɛ̀ dɛ̀. 
\v 21 Kòò mɛ nhò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ nticìtì í pɛikɛ, tikɔ̃̀ntì mɛ nyí nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ dɔ́ kɛ́ceetɛ, weè ò kɑ̀nnɛ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 22 Kɛ̀ mù pɛ̃̀kɛ̀ o kɔ̃̀ntì wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú dɛ kó mumɔmmú tú musĩ̀mmù mmu, tikɔ̀ntì nti. 
\v 23 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò ndɛ̀ í pɛ̃̀kɛ̀ o kɔ̃̀ntì ĩ́nkɛ̀, dinútírì kó kufíɛ̀kù nku, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ ò í sĩ̀.
\p
\v 24 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nhòmɔù weè cɔ̀útɛ́ kɛ̀ dinútírì yɛ̀ dɛ kó kuhɑ̃ɑ̃tɔ̀ntɔ̀nkù ĩ́nkɛ̀, kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́nwũɔ̃, kɛ dɔ́ kɛ́mpɛ́ì yoo dɛ̀ pɛ́ì, 
\v 25 ikuɔ́ nìùtìi ò wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ nticìtì dɔ́ kɛ́pɛikɛ yoo tikɔ̃̀ntì dɔ́ kɛ́nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀, tikɔ̀ntì tiì ò pĩ. Ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ o mɔmmú tú musĩ̀mmù mmu, ò sĩ̀mmu. 
\v 26 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nyikuɔ́ nìùtì ò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ nticìtì í pɛikɛ dɛborɛ̀, tikɔ̃̀ntì mɛ nyí nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀ kɛ cèètɛ kɛ pɛikɛ, wèe ò kɑ̀nnɛ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 27 Diyiè yiénnì yiè wèe wɛ̃tɛ kóò wèńtɛ́, kɛ̀ dɛ kó tɛwũɔ̃tɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ o mɔmmú tú musĩ̀mmù mmu, ò sĩ̀mmu, tikɔ̀ntì nti. 
\v 28 Kɛ̀ dɛ kó tɛwũɔ̃tɛ̀ mɛ nyí dɛukɛ, kɛ dò ntɛdòntì kɛ pètìnkɛ dɔ́ kɛ́ceetɛ, muhɑ̃ɑ̃́ mmuù ò cɔ̀útɛ́ kɛ̀ dɛ̀ dɔ́ kɛ́pɛikɛ, ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ o mɔmmú í tú musĩ̀mmù, kuhɑ̃ɑ̃tɔ̀ntɔ̀nkù kó kufíɛ̀kù nku.
\s1 Yɛyukɔ̃̀rɛ̀ kó mumɔmmú
\p
\v 29 Kɛ̀ yɛmuɔ nhɑ̃nnɛ́ onitidɔ̀ù yoo onitipòkù yuu yoo o kúóǹnì: 
\v 30 Ikuɔ́ nìùtìi wéntɛ́ dɛ kó dɛmɔnnɛ, kòò sɔ̃́ ndɛ̀ dɔ́ kɛ́nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀, kɛ̀ ticìtì wũɔ̃tɛ́ kɛ yɛ̃ ntimɑ timɑ, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ o mɔmmú tú musĩ̀mmù mmu, yɛyukɔ̃̀rɛ̀ kó mumɔmmú mmu yoo dikúònnì kɔ̃mu. 
\v 31 Kɛ̀ dɛ̀ dò nyikuɔ́ nìùtì ò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ nyɛyukɔ̃̀rɛ̀ í ɑ̃nnɛ́ tɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀ yoo tiyùtì í sɔ̀utɛ, wèe ò kɑ̀nnɛ kòò dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 32 Diyiè yiénnì yiè kòo ò wèńtɛ́ kòò sɔ̃́ ndɛ kó mumɔmmú í pɛ̃̀kɛ̀ tiyùtì mɛ nyí wũɔ̃tɛ́, dɛ̀ mɛ nyí nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀, 
\v 33 omuɔntii kuó kɛ́soó ndɛ kó dibòrì kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi yíɛ́ kóò kɑ̀nnɛ kòò dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 34 Diyiè yiénnì yiè kòò ò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ mmù í pɛ̃̀kɛ̀, dɛ̀ mɛ nyí nɑɑ́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ dɛborɛ̀, wèe ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ ò wenkɛmu, kòo ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wenkɛ. 
\v 35 Kòò mɛ nhɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ dèè kɛ̀ dɛ kó mumɔmmú pɛ̃̀kɛ̀. 
\v 36 Ikuɔ́ nìùtìi wɛ̃tɛ kóò wèńtɛ́ kòò sɔ̃́ ndɛ kó mumɔmmú pɛ̃̀kɛ̀ kɛ̀ tiyùtì wũɔ̃tɛ́ ò sĩ̀mmu. Ikuɔ́ nìùtì bɑ́ɑ́ bennɛ́ kɛ́nwéí tiyùtì bo wũɔ̃tɛ́mɛ̀. 
\v 37 Kɛ̀ mù í tòtɛ, kɛ bɑɑ dò mmudòntì. Kɛ̀ tiyusɔ̀ùtì yɛ̀, ò miɛtɛ́mu, ò í sĩ̀. Ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A í sĩ̀.
\p
\v 38 Kòo nitidɔ̀ù nwe yoo onitipòkù, kòò sɔ̃́ nho kɔ̃̀ntì ɑ̃nnɛ́ tɛpɛ́ítɛ̀. 
\v 39 Ikuɔ́ nìùtìi ò wèńtɛ́. Kɛ̀ dɛ kó tɛpɛ́ítɛ̀ dò ntɛdòntì kɛ í cèètɛ, mùmɑmù í ò dò ntɛpɛ́ítɛ̀ tɛɛ̀ cɛ̃́nkɛ ɑ̃nnɛ́ o kɔ̃̀ntì, ò í sĩ̀.
\s1 Mɛyukɑ́nkɑ́mmɛ̀
\p
\v 40 Kòo nìtì yuu fɔ̃ũ ò mɔ̀kɛ mɛyukɑ́nkɑ́mmɛ̀ mmɛ, ò í sĩ̀. 
\v 41 Kòo tĩ́nnì kó tiyùtì tiì mɛ nfɔ̃̀ũ mɛyukɑ́nkɑ́mmɛ̀ mmɛ ò í sĩ̀. 
\v 42 Kɛ̀ diciitirì mɑrì mɛ nhɑ̃nnɛ́ mɛɛ̀ yukɑ́nkɑ́mmɛ̀ miɛkɛ, kòo bɔri ndi yoo o tĩ́nnì kɛ dɔ́ kɛ́mpɛ́ì kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́nwũɔ̃, tikɔ̀ntì nti. 
\v 43 Ikuɔ́ nìùtìi ò wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ ndiciitirì ɑ̃nnɛ́ o bɔri yoo o tĩ́nnì, kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́nwũɔ̃, kòò sɔ̃́ ndɛ̀ dò ntikɔ̀ntì, 
\v 44 dikɔ̀nnì ndi, ikuɔ́ nìùtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ tú ò sĩ̀mmu, tikɔ̀ntì tiì pĩ nho yuu.
\p
\v 45 Kɛ̀ tikɔ̀ntì pĩ nwè ndɑ́ɑ́tí tiyɑ̀ɑ̀tì tìì kɛ̃rí kɛ yóu kòò yùtìi yɛ̃kɛ́ kòo nkɑ̃nkɛ́ o nucìtì, kɛ pĩɛ̃kù kɛ tú: N sĩ̀mmu! N sĩ̀mmu! 
\v 46 Kɛ̀ dɛ kó mumɔmmú kpɑɑ́ koò bo yɛ̀ɛ̀ we miɛkɛ ò yó sĩ̀mmu, ò bɑ́ mbo Isidɑyɛɛribɛ kɑrì, ò mbo mɛkɛntímɛ̀.
\s1 Tiyɑ̀ɑ̀tì bo pũũtimɛ̀
\p
\v 47 Kɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ dùɔ̀kɛnɛ̀ tì tipecìtì yoo mupɑɑ̀konkperímù kɛ̀ tì pũ̀ũti. 
\v 48 Kɛ̀ dɛ̀ tu kuyɑ̀ɑ̀kù yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù nku bɛ̀ dùɔ̀kɛnɛ̀ kù tipecìtì yoo mupɑɑ̀konkperímù, kɛ̀ dɛ̀ mɛ ntú kukɔ̃̀nkù nku yoo kunɛnkù mɑkù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kù kukɔ̃̀nkù, 
\v 49 dɛɛ̀ pũ̀ũti kuyɑ̀ɑ̀kù ĩ́nkɛ̀ yoo kukɔ̃̀nkù yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù yoo kunɛnkù kukɔ̃̀nkù kɔku ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛnɔ́ɔnnúɔ̀ nyoo dɛ̀ dɔ́ kɛ́ nwũɔ̃, bɛ̀ɛ dɛ̀ bɛnkɛ ikuɔ́ nìùtì. 
\v 50 Kòo wéntɛ́ dɛ kó kunɛnkù pũ̀ũti dɛ̀, kɛ́ kù dɔú nkumɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 51 Diyiè yiénnì yiè kòò sɔ̃́ ndɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀ dɛ kó kuyɑ̀ɑ̀kù ĩ́nkɛ̀ yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù yoo kukɔ̃̀nkù yoo kunɛnkù mɑkù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kù kukɔ̃̀nkù, bɑ́ kɛ̀ dɛ kó kunɛnkù tu kùù botí dɛ̀ í yóó deè, dɛ kó kunɛnkù sĩ̀ntɛmu. 
\v 52 Ikuɔ́ nìùtìi tuɔ ndɛ kó kuyɑ̀ɑ̀kù, yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù kùù dùɔ̀kɛnɛ̀ tipecìtì, yoo mupɑɑ̀konkperímù, kɛ̀ dɛ̀ mɛ ntu kukɔ̃̀nkù kó kunɛnkù mɑkù nku, bɑ́ kɛ̀ kù tu kùù botí kɛ nɛ́ pũ̀ũti dɛ̀ í yóó deè bɛ̀ɛ kù tùɔ. 
\v 53 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɛ nsɔ̃́ ndɛ̀ɛ̀ pũ̀ũti dɛ̀ í pɛ̃̀kɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù yoo kuyɑɑdɑ́ndɑ́tínkù yoo kunɛnkù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kù kukɔ̃̀nkù ku ĩ́nkɛ̀. Bɑ́ kɛ̀ kù tu kùù botí, 
\v 54 wèe duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kù ɔ̀útɛ́ kòo kù dɔú nku mɑ́ɑ̀ borɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 55 Dɛ kó difɔ̃nkúò dɛ̀ɛ̀ pũ̀ũti kɛ̀ dɛ̀ bɑɑ dò ndɛ dòntì kɛ í pɛ̃̀kɛ̀, dɛ kó kunɛnkù sĩ̀mmu, wèe kù tùɔ. Bɑ́ kɛ̀ kù pũ̀ũti ku ĩ́nkɛ̀ yoo ku miɛkɛ. 
\v 56 Kòò mɛ nsɔ̃́ mbɛ̀ kù ɔ̀ú kɛ̀ dɛ̀ dɔ́ kɛ́deè kɛ kɑ́ntɛ́, wèe kɛ̃tɛ́ dɛ kó dibòrì. 
\v 57 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò nkù sɔɔ nkɛ pũ̀ũti kupíkù tɛkù dɛ kó kuyɑ̀ɑ̀kù ĩ́nkɛ̀ yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù ĩ́nkɛ̀ yoo kunɛnkù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kù kukɔ̃̀nkù ku ĩ́nkɛ̀, dɛ̀ tùòtìmu, wèe kù tùɔ.
\p
\v 58 Kɛ̀ bɛ̀ mɛ nkù ɔ̀útɛ́ kɛ dèè kɛ̀ dɛ̀ tɛ̃́nkɛ í wɛ̃̀tɛní bɛ̀ɛ yíɛ́ kɛ́ kù ɔ̀útɛ́. Dɛ kó difɔ̃nkúò kù í sĩ̀.
\b
\p
\v 59 Dɛ kó ikuɔ́ tukúnɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì tìì pũ̀ũti tìnti, tìì dùɔ̀kɛnɛ̀ tipecìtì yoo mupɑɑ̀konkperímù yoo kuyɑɑ̀dɑ́ndɑ́tínkù yoo kunɛnkù tɛkù mɑkù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kù kukɔ̃̀nkù. Bɑ́ kɛ̀ kù tu kùù botí. Dɛɛ̀ yó nte kɛ̀ bɛ̀ níí nɑ kɛ́bɑtɛ kùù sĩ̀ nnɛ̀ kùù wenni.
\c 14
\s1 Bɛ̀ bo wénkùnnɛ mɛ̀ɛ̀ botí tikɔ̀ntì pĩ nwè
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Ntɛ ikuɔ́ di níí yóó tũnnɛ ì kɛ́wénkùnnɛ tikɔ̀ntì pĩ nwè. Di níí ò kɔ̀tɛnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì borɛ̀, 
\v 3 kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi yɛ̀nní Isidɑyɛɛribɛ kɑrì kóò wèńtɛ́. Kòo ò wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ nhò miɛtɛ́, 
\v 4 wèe duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑnní sinɔɔ sìdɛ́sì bɛ̀ n feu sì, bɛ̀ yóó wénkùnnɛ wè kpɛ́í, nnɛ̀ sɛ́tìrì kó kudɔú nɛ̀ tipecìtì tìì tò mmɛwũɔ̃̀ nnɛ̀ ìsɔ́pù kó tifɑ̃ɑ̃̀tì. 
\v 5 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑ́ ndibuu tiyɑɑtì kpɛri kɛ́ɑ̃nnɛ́ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ di miɛkɛ kɛ́ n féútɛ́ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ mɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 6 Kòò dèè wèe túótɛ́ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ fòù nɛ̀ sɛ́tìrì kó kudɔú nɛ̀ tipecìtì tìì tò mmɛwũɔ̃̀ nnɛ̀ ìsɔ́pù kó tifɑ̃ɑ̃̀tì kɛ́ dɛ̀ wɛ̃nnɛ́ dɛmɔu nɛ̀ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ fòù kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ bɛ̀ fèútɛ́ tɛ̀ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ miɛkɛ tɛ kó mɛyĩ̀ĩ̀, 
\v 7 kɛ́míɛ́tɛ́ bɛ̀ dɔ kɛ́wénkùnnɛ wè kucɛ mɛ̀yiekɛ̀, kòo wenkɛ kɛ tɛ̃́nkɛ bɑ́ nsĩ̀ kòo fĩ́ĩnko tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ fòù kɛ̀ tɛ̀ɛ puu kɛ́tɑ dikpɑ́ɑ̀. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ wèńkùnko wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́kuó o cìtì timɔu kɛ́wuɔ, ò tɛ̃́nkɛ í sĩ̀. Kòò dèè mɛmmɛ ò bo nɑ kɛ́tɑ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì ò mɛ mbɑ́ɑ́ tɑ o tou kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 9 Diyiè yiénnì yie kòo kuó o cìtì: O yùtì nɛ̀ o dɛɛ̀nfɛ̀ nɛ̀ o nɔncìtì, o cìtì timɔu cɛ̃́nkɛ, kɛ́ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, kɛ́wuɔ. Ò tɛ̃́nkɛ í sĩ̀.
\p
\v 10 Diyiè niínnì yiè wèe wɑɑ́ nyɛpedɑbɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀ nɛ̀ dipesɛrì dìì mɔ̀kɛ dibenni dìmɑ́ɑ̀, kɛ̀ dɛ̀ nkpɑ kuyɛ̀nkù, nɛ̀ muyuo nsɑ̀ɑ̀mù bɛ̀ yó m pɑ̃ mù, cìdóòbɛ̀ bɛ̀wɛi, kɛ́ mù ɑ̃̀ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ ndítìrì kó dikéè. 
\v 11 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì wèè dɔ̀ɔ̀ri mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kòo cónnɛ́ onìtì ò dɔ́ kɛ́wénkùnnɛ wè nɛ̀ o pɑ̃rɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi túótɛ́ yɛpedɑbɛ kó dìmɑrì kɛ́féútɛ́ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í. Kòò dèè wèe túótɛ́ mɛkùɔ̀ ndítìrì dikéè kɛ́ dɛ̀ nni mbɛnkɛ. 
\v 13 Ikuɔ́ nìùtì weè yó n féútɛ́ dɛ kó dipedɑbii mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, bɛ̀ n feu dɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛyi nɛ̀ bɛ̀ tùɔ̀ nyì. Dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ ikuɔ́ nìùtì weè yó nfɛ̀ te, bɛ̀ ɔ̃ ntemɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɔfɛ. Bɛ̀ fɛ̀ nni mpɑ̃mu. 
\v 14 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi wɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́fɛtɛ́ bɛ̀ wèńkùnko wè tofɛ́kérì youri, nɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbídɑɑ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ youtɛ kpɛri. 
\v 15 Kòò dèè wèe bɑ́útɛ́ o nɔ̀ùtɛ̀ cɑ̃̀nkutɛ̀ mɛkùɔ̀, 
\v 16 kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbii mɑrì kɛ́míɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou kucɛ mɛ̀yiekɛ̀. 
\v 17 Kòò dèè wèe pɔɔ̀tɛ̀ mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ o nɔ̀ùtɛ̀ miɛkɛ, kɛ́fɛtɛ́ ò wèńkùnko wè tofɛ́kérì youri nɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbídɑɑ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ youtɛ kpɛri, ò do fɛtɛ́ dɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀. 
\v 18 Kòò dèè, mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ wèe mɛ̀ wɑɑrɛ ò wèńkùnko wè yuu, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́, mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi féútɛ́ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kóò ũtɛ́ mɛyɔ̃́ɔ̃̀, kòò dèè ò nɛ́ n féútɛ́ fɛ̀ɛ̀ yóó tuɔ. 
\v 20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ fɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ muyuo mbɛ̀ m pɑ̃ mù kɛ́tuɔ, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́. Ò tɛ̃́nkɛ í sĩ̀.
\s1 Tɛkɔ̀ntɛ̀ tɛ̀ɛ̀ cĩĩnnì tɛ̀ bo wɑɑ́ ndɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɛ̀ wénkùnnɛ
\p
\v 21 Kòò mɛ ntu ocĩ̀rì nwe, wèe wɑɑ́ ndipedɑbii dimɑ́ɑ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, kɛ̀ bɛ̀ɛ dì fèútɛ́ kɛ́ m bɛnkɛ kóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́, kɛ́wɑɑ́nnɛ̀ muyuo nsɑ̀ɑ̀mù cìdóòbɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ́ mù ɑ̃̀ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀ mbɛ̀ yó m pɑ̃ mùù yuo mmu kɛ́yíɛ́nɛ̀ mɛkùɔ̀ ndítìrì dikéè. 
\v 22 Kòo wɑɑ́nnɛ̀ sinɔ́nkpeé sìdɛ́sì yoo yɛkpɛtinɔ́nkpedípɑ̀ɑ̀ nyɛ̀dɛ́ɛ̀. Kòò nɑ kɛ sì pɛ̀tɛ́, tɛ̀mɑ́ɑ̀ ntú bɛ̀ yó n féútɛ́ tɛ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í nkɛ́ n féútɛ́ tɛtɛtɛ̀ kɛ́tuɔ. 
\v 23 Diyiè niínnì yiè ndi, ò yóó dɛ̀ tɔnímɛ̀ kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ mɛwénkùmɛ̀ kpɛ́í. 
\v 24 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi túótɛ́ dipedɑbii mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛri nɛ̀ mɛkùɔ̀ ndítìrì dikéè kɛ́ dɛ̀ nni mbɛnkɛ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, 
\v 25 kɛ́féútɛ́ dɛ kó dipedɑbii mɛyɛi nhũtímù kpɛri, kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́fɛtɛ́ bɛ̀ wénkùnko wè tofɛ́kérì youri nɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbídɑɑ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ youtɛ kpɛri, 
\v 26 kɛ́cíú nho nɔ̀ùtɛ̀ cɑ̃̀nkutɛ̀ kɛ́bɑ́útɛ́ mɛkùɔ̀, 
\v 27 kɛ́ mɛ̀ pɔ̀ɔ̀tɛ̀ kɛ́míɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou kucɛ mɛ̀yiekɛ̀, 
\v 28 kɛ́ mɛ̀ fɛtɛ́ ò wèńkùnko wè tofɛ́kérì youri nɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ kó dinɔ́mbídɑɑ̀ nɛ̀ o nɑɑ̀cɛ̀tɛ̀ youtɛ kpɛri, ò do fɛtɛ́ dɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀, 
\v 29 kɛ́deè, mɛkùɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ o nɔ̀ùtɛ̀ miɛkɛ wèe mɛ̀ wɑɑrɛ ò wèńkùnko wè yuu kóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n tɑummɛ̀ tou ììkɛ̀. 
\v 30 Sinɔ́nkpeé sìdɛ́sì sinsi kó tɛ̀mɑtɛ̀ yoo yɛkpɛtinɔ́nkperɛ yɛ̀dɛ́ kó dìmɑrì ò nɑ kɛ pɛ̀tɛ́ dɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì n féútɛ́ tɛ̀mɑ́ɑ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í, kɛ n féútɛ́ tɛtɛtɛ̀ kɛ́tuɔ nkɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ muyuo mbɛ̀ m pɑ̃ mù nɛ̀ ò nɑ kɛ pɛ̀tɛ́ dɛ̀, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n tɑummɛ̀ tou ììkɛ̀.
\p
\v 32 Dɛ kó ikuɔ́ tukúnɛ̀ tikɔ̀ntì bo pĩ́ nwè nwe kòò í mpɛ̀tɛ́ ò dò nkɛ́ nɑ nwɑɑ́ ndɛ̀ kɛ́dɔɔ̀nɛ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́.
\s1 Tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bo pũũtimɛ̀
\p
\v 33 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi nɛ̀ Anɔɔ kɛ dɔ̀:
\p
\v 34 Kɛ̀ di tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ ɛì n yóó di duɔ́ ndì kɛ̀ dí dì tiekɛ, kɛ̀ n duɔ́ nkɛ̀ sicɛ̃́ĩ di yóó tiekɛ sì kó tɛ̀mɑtɛ̀ pũ̀ũti. 
\v 35 Kɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nkɔ̀tɛ kɛ nɑ̀kɛ́ ikuɔ́ nìùtì kɛ yĩ: N yɑ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ nkɛ dɛ̀mɑrɛ̀ fɛmɑrifɛ pũ̀ũtimɛ̀. 
\v 36 Ikuɔ́ nìùtìi duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ dennɛ tinɛntì dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kòò nɛ́ nɑ kɛ́tɑ kɛ́ tɛ̀ wèńtɛ́. Kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ dɛ̀ɛ kó dimɑ̀ɑ̀ bo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ bɑ́ɑ́ sĩntɛ, kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mu nyí kɔ̀tɛ kɛ tɛ̀ wèńtɛ́. 
\v 37 Kòò tɛ̀ wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ nsifɔ̃ɔ̃ ɑ̃nnɛ́ imɑrí ĩ́nkɛ̀ kɛ dò mmɛnɔ́ɔnnúɔ̀ nkɛ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́nwũɔ̃. 
\v 38 Ò nyɛtìní dibòrì kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ tɛ̀ kpetínnɛ́ kɛ̀ tɛ̀ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kɛ kpetí. 
\v 39 Kòo wɛ̃tɛ diyiè yiénnì yiè kɛ́ tɛ̀ wèńtɛ́ kòò sɔ̃́ ntɛfɔ̃̀tɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀ imɑrí ĩ́nkɛ̀, 
\v 40 wèe duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ dɛi yɛtɑ̃́rɛ̀ yɛ̀ɛ̀ pũ̀ũti kɛ́ yɛ̀ ùtóo dihɛì mɑ̀nku bɛ̀ uutoo dɛ̀ dɛsĩ̀nnɛ̀, 
\v 41 kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kũrí tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ imɑrí kɛ́koú bɛ̀ kũrí dɛ̀ kɛ́dennɛ dihɛì mɑ̀nku kɛ́útóo bɛ̀ uutoo dɛ̀ dɛsĩ̀nnɛ̀. 
\v 42 Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑ́ nyɛtɑ̃́rɛ̀ tɛyɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ bɛ̀ dɛ̀i yɛ̀ kó yɛfɔ̃̀tɛ̀ kɛ́bí tibítì tɛtì.
\p
\v 43 Kɛ̀ bɛ̀ dɛ̀itɛ yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ kũrí dɛ̀ɛ̀ pũ̀ũti kɛ bi tibítì tɛtì, kɛ̀ dɛ̀ wɛ̃̀tɛ kɛ feítɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 44 Ikuɔ́ nìùtìi wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ wèńtɛ́, kòò sɔ̃́ ndɛ̀ pɛ̃̀kɛ̀ dɛ̀ í yóó deè, dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ sĩ̀mmu. 
\v 45 Bɛ̀ɛ tɛ̀ pùɔ nkɛ́ koú tɛ tɑ̃́ɑ̃́ nnɛ̀ tɛ dɛí nɛ̀ tɛ bítì kɛ́dennɛ dihɛì kɛ́útóo bɛ̀ uutoo dɛ̀ dɛsĩ̀nnɛ̀.
\p
\v 46 Kɛ̀ wèè tɑ dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛ̀ kpɑɑ́ kpetí dìì mɔ̀nnì ò sĩ̀ntɛmu dɛ kó diyiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku, 
\v 47 kɛ̀ wèè duɔ́ tɛ miɛkɛ yoo ò di tɛ miɛkɛ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì.
\p
\v 48 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɛ nkɔ̀tɛ kɛ wèńtɛ́ kɛ sɔ̃́ ndɛ̀ í pɛ̃̀kɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ tɛ̀ bimɛ̀ kɛ dèè, wèè bɛ́i nkɛ dɔ̀: Tɛ̀ í sĩ̀, ndɛ̀ɛ̀ do pũ̀ũti dɛ̀ dèèmu.
\p
\v 49 Kɛ̀ tɛ yiɛ̀ nwɑɑ́ nsinɔɔ sìdɛ́sì nɛ̀ sɛ́tìrì kó kudɔú nɛ̀ tipecìtì tìì to mmɛwũɔ̃̀ nnɛ̀ ìsɔ́pù kó tifɑ̃ɑ̃̀tì kɛ́ tɛ̀ wénkùnnɛ. 
\v 50 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi ɑ̃nnɛ́ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ tiyɑɑtì kó dibuu miɛkɛ, kɛ́féútɛ́ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ dɛ miɛkɛ, 
\v 51 kɛ́deè kɛ́túótɛ́ sɛ́tìrì kó kudɔú nɛ̀ ìsɔ́pù kó tifɑ̃ɑ̃̀tì nɛ̀ tipecìtì tìì to mmɛwũɔ̃̀ nnɛ̀ tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ kɛ fòù, kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ tɛnɔ̀tɛ̀ bɛ̀ fèútɛ́ tɛ̀ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ miɛkɛ tɛ yĩ̀ĩ̀, nkɛ́míɛ́tɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀. 
\v 52 Ò dɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ nɛ̀ tɛnɔ̀tɛ̀ ò fèútɛ́ tɛ̀ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀ miɛkɛ tɛ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nnɛ̀ sɛ́tìrì kó kudɔú nɛ̀ ìsɔ́pù kó tifɑ̃ɑ̃̀tì nɛ̀ tipecìtì tìì to mmɛwũɔ̃̀. 
\v 53 Kòò dèè wèe fĩ́ĩnko tɛnɔ̀tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ kɛ fòù dihɛì mɑ̀nku kɛ̀ tɛ̀ɛ tɑ dikpɑ́ɑ̀. Bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ dèè tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛ̃́nkɛ í sĩ̀.
\b
\p
\v 54 Dɛ kó ikuɔ́ tukúnɛ̀ tikɔ̀ntì nɛ̀ yɛyukɔ̃̀rɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kó mumɔmmú mmu, 
\v 55 nɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ sicɛ̃́ĩ dɛ̀ bo pũũtimɛ̀. 
\v 56 Nɛ̀ yɛnúútɛ̀ bo dɑ yɛ̀mɛ̀ nɛ̀ tɛcɛ̀tɛ̀ bo dɑ pĩ́mmɛ̀ nɛ̀ diciitirì bo ɑ̃nnɛ́mɛ̀ ɑ kɔ̃̀ntì ĩ́nkɛ̀. 
\v 57 Dɛ kó ikuɔ́ iì yó mbɑɑ̀tì dɛ̀ɛ̀ sĩ̀ nnɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í sĩ̀. Tikɔ̀ntì nɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ bo pũũtimɛ̀ kó ikuɔ́ nyi.
\c 15
\s1 Dɛ̀ɛ̀ bo sĩnkùnnɛ onitidɔ̀ù
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɑɑ nsɔkɛ́ kɛ nɑ́ɑ́nnɛ̀ Mɔyiisi nɛ̀ Anɔɔ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú:
\p Kòo nitidɔ̀ù mɔù tùɔ̀ti yɛfɔtɛ̀ kɛ̀ mɛniɛ nyiɛ̀, dɛ kó mɛniɛ nhò sĩ̀nkùnnɛmu. 
\v 3 Ntɛ dɛ̀ yó nhò dòmmɛ̀ ò mɔ nyɛ̀ɛ̀ we miɛkɛ: Kɛ̀ mɛniɛ nyiɛ̀ yoo mɛ í yiɛ̀ ò sĩ̀mmu. 
\v 4 Kòò duɔ́ dìì dɔ́ù ĩ́nkɛ̀ dì sĩ̀ntɛmu, kòò kɑ̀ri dìì kɑ̀rì ĩ́nkɛ̀ dì sĩ̀ntɛmu. 
\v 5 Kɛ̀ wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ yiɛ̀ ndɔ́ù wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 6 Kɛ̀ wèè kɑ̀rì dikɑ̀rì ò kɑ̀rì dìì ĩ́nkɛ̀ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 7 Wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ yiɛ̀ nwèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 8 Kɛ̀ dɛ yiɛ̀ ntĩ̀ṹtɛ́ òmɔù, ò mɛ ntĩ̀ṹtɛ́ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 9 Kòò kɔ̀ri mucèmmu kɛ kɑri dìì sɑ̃nkɑ̀rì dì sĩ̀ntɛmu. 
\v 10 Kɛ̀ wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ kunɛnkù mɑkù ò yɑ̃̀kɛ kùù ĩ́nkɛ̀, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. Kɛ̀ wèè tùótɛ́ dɛ kó kunɛnkù wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 11 Kɛ̀ dɛ kóo nìtì kɑ̀ɑ́kɛ́ òmɔù kɛ í nìtɛ, ò kɑ̀ɑ́kɛ́ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 12 Kɛ̀ dɛ kóo nìtì kɑ̀ɑ́kɛ́ kunɛnkù tiyɑɑtì kɔku bɛ̀ɛ kù pɔ̀ntɛ, kɛ̀ kudɔú kɔku mɛ nní nku bɛ̀ɛ kù ɛitɛ́.
\p
\v 13 Kɛ̀ dɛ̀ yiɛ̀ mmiɛtɛ́ ò mbɑɑ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́wenkɛ. Wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ mɛniɛ mmɛ̀ɛ̀ pũɔ̃̀ nkɛ nɛ́ wenkɛ. 
\v 14 Diyiè niínnì yiè kɛ́wɑɑ́ nsinɔ́nkpeé sìdɛ́sì yoo yɛkpɛtinɔ́nkperípɑ̀ɑ̀ nyɛ̀dɛ́ɛ̀, kɛ́ dɛ̀ tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù. 
\v 15 Kòo túótɛ́ tɛ̀mɑ́ɑ̀ kɛ́kuɔ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, kɛ́túótɛ́ tɛtɛtɛ̀ kɛ́kuɔ kɛ́tuɔ nkóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kòo wenkɛ.
\p
\v 16 Kòo nitidɔ̀ù duɔ́ kɛ yɛ̃nkɛ omɑ́ɑ̀ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 17 Kɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì nti yoo kɛ̀ kukɔ̃̀nkù nku o tɑniɛ ndɑ̀rimɛ̀ wèe dɛ̀ ɔ́ú, dɛ̀ sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku.
\p
\v 18 Kòo nitidɔ̀ù duɔ́nɛ̀ onitipòkù bɛ̀ɛ wuɔ. Bɛ̀ sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku.
\s1 Dɛ̀ɛ̀ bo sĩnkùnnɛ onitipòkù
\p
\v 19 Kòo nitipòkù yúɔ́ nhò sĩ̀ntɛmu kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, kɛ̀ wèè ò kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè, kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 20 Kòò duɔ́ dìì dɔ́ù dì sĩ̀ntɛmu, kòò kɑ̀ri dìì kɑ̀rì dì sĩ̀ntɛmu. 
\v 21 Kɛ̀ wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ o dɔ́ù wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ. Ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 22 Kɛ̀ wèe kɑ̀ɑ́kɛ́ kunɛnkù mɑkù ò kɑ̀ri kùù ĩ́nkɛ̀ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 23 Kɛ̀ kunɛnkù mɑkù bo o dɔ́ù ĩ́nkɛ̀ yoo ò kɑ̀ri dɛ̀ɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kòò mɔù dɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. 
\v 24 Kòo nitidɔ̀ù duɔ́nɛ̀ onitipòkù ò yùɔ́ ndìì mɔ̀nnì ò sĩ̀ntɛmu kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kòò duɔ́ dìì dɔ́ù ĩ́nkɛ̀ dì sĩ̀ntɛmu.
\p
\v 25 Kòo nitipòkù yùɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ dɛ we kɛ̀ tì mu nyí dèè, yɛwe yɛ̀ɛ̀ sɔɔtɛ́ yɛ miɛkɛ ò bɑɑ yó nsĩ̀ nhò ɔ̃ nyúɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ dòmmɛ mmɛ. 
\v 26 Dɛ kó yɛwe yɛ̀ɛ̀ sɔɔtɛ́ yɛ miɛkɛ kòò duɔ́ dìì dɔ́ù yoo ò kɑ̀ri dìì kɑ̀rì ĩ́nkɛ̀, dì sĩ̀ntɛmu kɛ́ndònnɛ̀ o yɔ́ntì kó yɛwe ɔ̃ ndòmmɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ o dɔ́ù yoo o kɑ̀rì, wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku.
\p
\v 28 Kòo yɔ́ntì còḿmú ò mmɔkɛ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́wenkɛ. 
\v 29 Diyiè niínnì yiè kòo wɑɑ́ nsinɔ́nkpeé sìdɛ́sì yoo yɛkpɛtinɔ́nkperípɑ̀ɑ̀ nkɛ́ dɛ̀ tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù. 
\v 30 Kòo kuɔ tɛ̀mɑ́ɑ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nkɛ́kuɔ tɛtɛtɛ̀ kɛ́tuɔ mmɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, kóò dɔ̀ɔ̀ mɛwénkùmɛ̀ kó ikuɔ́ kòo wenkɛ.
\b
\p
\v 31 Dí nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ̀ bɛ̀ níí nciɛ́ mbɛ̀ sĩ̀ nyɛ̀ɛ̀ we, bɛ̀ bɑ́ɑ́ tɑ n tɑummɛ̀ tou bɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo dì sĩ̀nkùnnɛ kɛ́kú.
\p
\v 32 Dɛ kó ikuɔ́ tukúnɛ̀ onitidɔ̀ù wèè bo tuɔti wènwe yɛfɔtɛ̀ kɛ̀ mɛniɛ nní nyiɛ̀ nɛ̀ wèè bo duɔ́ kɛ́yɛ̃nkɛ omɑ́ɑ̀, 
\v 33 nɛ̀ onitipòkù wèè yúɔ́, nɛ̀ onitidɔ̀ù yoo onitipòkù wèè bo tuɔti yɛfɔtɛ̀ kɛ̀ mɛniɛ nní nyiɛ̀, nɛ̀ onitidɔ̀ù wèè bo duɔ́nɛ̀ onitipòkù ò yùɔ́ ndìì mɔ̀nnì.
\c 16
\s1 Mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó diyiè diɛrì
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́inɛ̀ Mɔyiisi. Dɛ̀ do sɔ̃́ nhAnɔɔ bí idɛ́ kumu, ìì do tùɔ ntihúúntì ti Yiɛ̀ nKuyie ntɑummɛ̀ tou miɛkɛ nɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ nsɔ̃́ntíkoo kɔ̃mu.
\p
\v 2 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: Nɑ́kɛ́ ɑ kóo kótì Anɔɔ kɛ dɔ̀ n yɛ̃ nhò bɑ́ ntɑɑ̀ mɛtɑummɛ̀ tou yɛwe yɛmɔu kɛ fiitì kuyɑ̀ɑ̀kù fɔ̃nkúò mɛtɑummɛ̀ tɔu ĩ́ĩ́kú dɛ̀, ò yɑ̀ɑ̀ bo kú, kɛ yɛ̃́ n níí yóó dɛ̀ kɔ̀toomɛ̀ diwɛtirì miɛkɛ kɛ́ bɛ̀ bɛnkɛ m mɑ́ɑ̀.
\p
\v 3 Kòò níí tɑti mɛtɑummɛ̀ tou wèe wɑɑ́ ndinɑɑdɑɑ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, kɛ́wɑɑ́ ndipedɑɑ̀ ò yó n féútɛ́ dì kɛ́tuɔ, 
\v 4 kɛ́dɑ́ɑ́tí dikɔutɛ́yɑɑ̀bòrì dìì dùɔ̀kɛnɛ̀ mupɑɑ̀konkperímù kɛ́inɛ̀ dɛ kó dɛfɛtirɛ kɛ́boú mu kó fɛnɑɑ̀kɔ̃̀nfɛ̀, kɛ́boú o yuu mu kó kuyɑɑ̀bomboúnkù. Ikuɔ́ nɛntì nti, ò níí wuɔ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́ tì ɑ̃nnɛ́. 
\v 5 Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛɛ ò duɔ́ nyɛbɔdɑkɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nnɛ̀ dipedɑɑ̀ dìmɑ́ɑ̀ ò yó n féútɛ́ dì kɛ́tuɔ.
\p
\v 6 Kɛ̀ Anɔɔ ketɛ́ kɛ́ n féútɛ́ dinɑɑdɑɑ̀ o mɔ́mmuɔ nhò kó mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nnɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kɔ̃mɛ, 
\v 7 kɛ́deè kɛ́túótɛ́ yɛbɔdɑkɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ́ yɛ̀ còńnɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, 
\v 8 kɛ́tɑ̃ũ tɛ́tɛ́ kɛ́yɑ̀ dìì yó ntú n kpɛri nɛ̀ bɛ̀ yóó fĩ́ĩnko dì kɛ̀ dìi tɑ dikpɑ́ɑ̀. 
\v 9 Kɛ̀ Anɔɔ n féútɛ́ n kpɛri mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, 
\v 10 kɛ́túótɛ́ bɛ̀ yóó tɑnnɛ́ dì dikpɑ́ɑ̀ kɛ́cónnɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀, kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ́deè kɛ̀ bɛ̀ɛ dì tɑnnɛ́ dikpɑ́ɑ̀ tɛdɔntɛ̀.
\b
\p
\v 11 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́túótɛ́ní dinɑɑdɑɑ̀ o mɔ́mmuɔ nho yɛi nhũtímù kpɛ́í nnɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kɔ̃mɛ kpɛ́í nkɛ́ dì nni mbɛnkɛ kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kɛ́ dì nni nféútɛ́. 
\v 12 Kòò dèè wèe túótɛ́ tɛsɔɔsékɛ́buutɛ, kɛ́koutɛ́ yɛhɑ̃ɑ̃kũɔ̃ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ dɛ miɛkɛ, kɛ́yɛ̃tɛ́ tihúúntì dinɑcɛkutiri mɛ̀dɛ́mɛ̀, kɛ́ dɛ̀ tɑnnɛ́ dɛmɔu mɛtɑummɛ̀ tou kó kufɑ̃́ɑ̃́ nkuyɑ̀ɑ̀kù kpetí kù, 
\v 13 kɛ́tuɔ ntihúúntì mɛtɑummɛ̀ tɔu ikuɔ́ nɛntì ɑ̃ dɛ̀ ììkɛ̀, kɛ̀ kuyukúu dɑ́tínnɛ́ di ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ di pòkù, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkòò bɑ́ɑ́ kú. 
\v 14 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ dinɑɑdɑɑ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́miɛtɛ́ mɛtɑummɛ̀ tɔu kó kupòkù diyiè yiɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀, di ììkɛ̀ mɛ̀yiekɛ̀. 
\v 15 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́ n féútɛ́ kubotí kó mɛyɛi nhũtímù kó dibɔdɑɑ̀, kɛ́tɑnnɛ́ di yĩ̀ĩ̀ nkuyɑ̀ɑ̀kù kpetí kùù fɑ̃́ɑ̃́ nkɛ́dɔɔ̀nɛ̀ di yĩ̀ĩ̀ nhò do dɔ̀ɔ̀mɛ̀ dinɑɑdɑɑ̀ kɔ̃mɛ kɛ́míɛ́tɛ́ mɛtɑummɛ̀ tɔu pòkù fɔ̃nkúò nɛ̀ di ììkɛ̀, 
\v 16 kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kufɑ̃́ɑ̃́ mmiɛkɛ. Isidɑyɛɛribɛ cɑɑ̀rìmɛ̀ kpɛ́í nnɛ̀ bɛ yetírímɛ̀ n kpɛti nɛ̀ bɛ cɑɑ̀rìmɛ̀, kɛ múnkɛɛ mɛ ndɔɔ̀ mɛtɑummɛ̀ tou dimɔu kɛ yɛ̃́ di bomɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ sĩ̀ mbɛ cuokɛ̀. 
\v 17 Òmɔù bɑ́ mbo mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ ò tɑti dìì mɔ̀nnì kɛ bo dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́, nɛ̀ ò bo tɑmɛ̀ kɛ́yɛ̀nnɛ̀nní, kòò dɔ̀ɔ̀ o mɔ́mmuɔ nho kó mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kɔ̃mɛ nɛ̀ kubotí kɔ̃mɛ kpɛ́í nkɛ dèè. 
\v 18 Wèe yɛ̀nní kɛ́kɔtɛ diwũɔ̃tɔ̀nnì dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́ dì dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́, kɛ́wɑɑ́ ndinɑɑdɑɑ̀ nɛ̀ dibɔdɑɑ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì bɑ̀kɛ̀ kɛ́fitɛ́, 
\v 19 kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ o nɔ́mbii dɛ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kɛ́ dì wénkùnnɛ Isidɑyɛɛribɛ kó mɛyɛi mmɛ̀ɛ̀ do di sĩ̀nkùnnɛ.
\b
\p
\v 20 Kòò wèńkùnnɛ dìì mɔ̀nnì mɛtɑummɛ̀ tou kufɑ̃́ɑ̃́ nnɛ̀ ditou dimɔu nɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ dèè, bɛ̀ɛ túótɛ́ní dibɔdɑɑ̀ dìì kpɑɑ́ kɛ fòù. 
\v 21 Kɛ̀ Anɔɔ nɔ́ɔ́ nho nɔu di yuu ĩ́nkɛ̀ nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu kó diyètìrì, kɛ́yie mbɛ cɑɑ̀rìmɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ yetírímɛ̀ n kpɛti, kɛ́ dì toú ndɛ kó mɛyɛi nkɛ́deè kɛ́ dì duɔ́ nhonìtì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ wè kòò dì tɑnnɛ́ dikpɑ́ɑ̀. 
\v 22 Kɛ̀ dibɔdɑɑ̀ tɔ bɛ yɛi mɛmɔu kɛ́tɑnnɛ́ dikpɑ́ɑ̀ tɛdɔntɛ̀ kɛ dèè. 
\v 23 Kɛ̀ Anɔɔ kɔtɛ mɛtɑummɛ̀ tou kɛ́dɛitɛ mupɑ̀ɑ̀konkperímù kó tiyɑ̀ɑ̀tì, ò do ɑ̃nnɛ́ tì kɛ́tɑnnɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou kó kufɑ̃́ɑ̃́, kɛ́ tì dɔú ndɛborɛ̀, 
\v 24 kɛ́cómmú dibòrì bɛ̀ tɑ̃ɑ̃tɛ́ dì kɛ́wuɔ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dɑ́ɑ́tí o yɑ̀ɑ̀tì tɛtì kɛ́yɛ̀nní kɛ́kɔtɛ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ nkɛ́ n féútɛ́ kubotí kɔfɛ kɛ́tuɔ, kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́, o mɔ́mmuɔ nho kpɛ́í nnɛ̀ kubotí kpɛ́í, 
\v 25 kɛ́tuɔ nyiwũɔ̃ bɛ̀ n kùɔ ì mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nyi kó mɛkùɔ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 26 Wèè do tɑnnɛ́ dibɔdɑɑ̀ dikpɑ́ɑ̀ tɛdɔntɛ̀ kòò ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́tɑ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì. 
\v 27 Dinɑɑdɑɑ̀ nɛ̀ dibɔdɑɑ̀ bɛ̀ do n féútɛ́ dɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, nkɛ́tɑnnɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛtɑummɛ̀ tou kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́, bɛ̀ɛ dɛ̀ dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì kɛ́tuɔ ndɛ kɔ̃̀ntì nɛ̀ dɛ mɑɑ nnɛ̀ dɛ piti. 
\v 28 Wèè dɛ̀ tùɔ nwèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, kɛ nɛ́ nɑ kɛ́tɑ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì.
\p
\v 29 Dɛ yó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nsɑ̃́ɑ̃̀, dibenni tɑ̃̀nkù oyiénwè kó diyiè píínnì, di níí boú dinùù di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú mɑmù, dihɛì yɛmbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ dimɔu. 
\v 30 Dɛ yiè ndi bɛ̀ yóó di dɔɔ̀mɛ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kɛ́ di wénkùnnɛ di yɛi mɛmɔu. 
\v 31 Dɛ yiè yó ndònnɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ kpɛri ndi di kpɛ́í, kɛ̀ di níí boú dinùù. Dɛ kó ikuɔ́ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀.
\b
\p
\v 32 Ikuɔ́ nìùtì bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́ wè koò còú mmɛkùɔ̀ nkòò cɔutɛ́ o cicɛ kó difɔ̃̀tìrì, weè níí yóó dɑ́ɑ́tí ikuɔ́ yɑ̀ɑ̀tì mupɑɑ̀konkperímù kpɛti kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́. 
\v 33 Weè níí yóó dɔɔ̀ ikuɔ́ kɛ́wénkùnnɛ mɛtɑummɛ̀ tou kó kufɑ̃́ɑ̃́ nnɛ̀ di mɔ́mɔnni nɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì weè níí yóó dɔɔ̀ ikuɔ́ kɛ́wénkùnnɛ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ kubotí kumɔu.
\p
\v 34 Dɛ̀ yó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nsɑ̃́ɑ̃̀ kɛ̀ di níí ì dɔ̀ɔ̀ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀ dibenni miɛkɛ. Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu kó mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í.
\b
\p Kɛ̀ Anɔɔ dɔ̀ɔ̀ Mɔyiisi ò nɑ̀kɛ́ tì timɔu.
\c 17
\ms1 ISIDAYƐƐRIBƐ CÃ̀Ã́MMƐ̀ KƐ TÚ KUYIE NKƆBƐ
\s1 Mùù te kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ í dò nkɛ́ nyo mmɛyĩ̀ĩ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀: Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n tú:
\p
\v 3 Di miɛkɛ kòò mɔù fèútɛ́ fɛnɑ̀ɑ̀fɛ̀ yoo fɛpìèfɛ̀ yoo tɛbuɔtɛ̀ di kɑrì, yoo ò dɛ̀ yɛ̀nnɛ̀ di kɑrì kɛ dɛ̀ fèútɛ́, 
\v 4 kòò í dɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ní mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ dɛ̀ nni mbɛnkɛ, dɛ̀ doti o yuu ĩ́nkɛ̀ nkɛ, di ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ. 
\v 5 Kɛ̀ di níí dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ dɛ̀, dí dɛ̀ tɔní kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù, kòò dɛ̀ nni fíé mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í, 
\v 6 kɛ́cóú mmɛyĩ̀ĩ̀ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ dìì bo mɛtɑummɛ̀ tou ììkɛ̀ kɛ́tuɔ mmɛkùɔ̀ ndipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti. 
\v 7 Di bɑ́ m bútínnɛ́ kɛ́nfeu iwũɔ̃ sibɔɔtenkɑɑnìi sìì dò nyɛbɔdɑkɛ̀. Dɛ kó ikuɔ́ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀ di kpɛ́í nnɛ̀ di yɑɑ̀bío.
\p
\v 8 Á tì mbɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ̀ bɛ kóò mɔù yoo bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɛ̀ bonɛ̀, kòò mɔù n fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ tùɔ nyoo ò bɑɑ fɛ̀ nni nfèútɛ́mu, 
\v 9 kɛ í fɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ní mɛtɑummɛ̀ tou borìnùù, kɛ fɛ̀ nni nfèútɛ́ bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ.
\p
\v 10 Di miɛkɛ kɛ̀ di kóò mɔù di mɛyĩ̀ĩ̀ nyoo bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di bonɛ̀ kɛ̀ bɛɛ̀ kóò mɔù mɛ̀ di, bɑ́ mùù botí kó mɛyĩ̀ĩ̀, m miɛkɛ bo ò yɛ̀, kɛ̀ nh ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ. 
\v 11 Kɛ yɛ̃́ mufòmmu bomɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmiɛkɛ nkɛ. Dɛɛ̀ te kɛ̀ n yɛ̃ ndí mmɛ ndɔɔrinɛ̀ ikuɔ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ di yɛi nhũtímù kpɛ́í, kɛ́nfòù, mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ ɔ̃ nte kòo nìtìi wenkɛ. 
\v 12 Dɛɛ̀ te kɛ̀ n tu díndi Isidɑyɛɛribɛ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di bonɛ̀, di bɑ́ nyo mɛyĩ̀ĩ̀.
\p
\v 13 Kɛ̀ Isidɑyɛɛri yoo opɔ̀ɔ̀ wèè di bonɛ̀, kòò kɔ̀tɛ kupɑɑwɑɑ́ nkɛ kùɔ tɛhontɛ̀ yoo tɛnɔ̀tɛ̀ di yo ndɛ̀, wèe yóu kɛ̀ dɛ yĩ̀ĩ̀ nyɛ̀ kòò mɛ̀ dɑ̀tínnɛ́ mutɑ̃́ɑ̃́. 
\v 14 Kɛ yɛ̃́ bɑ́ dɛ̀ dɛ fòmmu bomɛ̀ dɛ yĩ̀ĩ̀ mmiɛkɛ nkɛ. Dɛɛ̀ te kɛ̀ n tu díndi Isidɑyɛɛribɛ di bɑ́ɑ́ di fɛɔ̃̀fɛ̀ mɑfɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀, bɑ́ dɛ̀ dɛ fòmmu bo dɛ yĩ̀ĩ̀ mmiɛkɛ nkɛ, kɛ̀ wèè di mɛyĩ̀ĩ̀ mbɛ̀ɛ ò dɛitɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ.
\p
\v 15 Bɑ́ wè dihɛì yiɛ̀ nyoo opɔ̀ɔ̀ kòò di dɛ̀ɛ̀ ku, yoo musĩ̀mmù pĩ ndɛ̀ wèe ɔ́ú o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́wuɔ, ò sĩ̀ntɛmu dɛ yiè kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. Dɛ kó difɔ̃nkúò ò tɛ̃́nkɛ í sĩ̀. 
\v 16 Kòò mɛ nyí ɔ̀ú o yɑ̀ɑ̀tì ò mɛ nyí wùɔ dɛ kó mɛyɛi mbo o yuu ĩ́nkɛ̀ nkɛ.
\c 18
\s1 Kuyie nyetɛmɛ̀ ti bo ndɔunɛ̀mɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í tú ti pobɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í tú ti dɑɑbɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ Kuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ mmí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te. 
\v 3 Di bɑ́ɑ́ tũnnɛ Esibiti kɔbɛ di do bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀ bɛ kó mɛborimɛ nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ n di kɔrinɛ̀ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ kɔbɛ kɔ̃mɛ nɛ̀ bɛ kuɔ́. 
\v 4 N di nɑ̀kɛ́ tì dí nti mpĩ nkɛ tũ n kuɔ́. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 5 Dí ntũ n kuɔ́ nɛ̀ n tɑnnɔ̀, wèè dɔ̀ɔ̀ri n kuɔ́ nɛ̀ n tɑnnɔ̀ dɛ̀ yɛ̃mmɛ̀, weè yó nfòù. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 6 Di kóò mɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ nɛ̀ wè bɛ̀ tu mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛmɑ́ɑ̀ kɔbɛ! Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 7 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o yɔ̃, kɛ́fɛìkùnnɛ o cicɛ, ò bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o yɔ̃ kɛ́yɑ̀ o fɛi.
\p
\v 8 Di kóò mɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o cicɛ pokù kóò fɛ̀ìkùnnɛ, o cicɛ pokù nwe.
\p
\v 9 Òmɔù di miɛkɛ bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o tɑ̃ũ̀, kɛ̀ bɛ̀ wɛ̃ mbɛ yɔ̃ yoo bɑ́ kòo yɔ̃ yɑnto kou nwe. Kɛ̀ bɛ̀ ò pɛitɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yoo bɛ̀ ò pɛitɛ́ kupíkù mɑkù, ò bɑ́ɑ́ ò duɔ́nɛ̀.
\p
\v 10 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o birɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nyoo o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nkou, o mɔ́mmuɔ nho kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nwe.
\p
\v 11 Òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o tɑ̃ũ̀ nɛ̀ wè bɛ̀ wɛ̃ mbɛ cicɛ, o cicɛ birɛ ndɛ, kòò tu o tɑ̃ũ̀, ò bɑ́ɑ́ ò duɔ́nɛ̀.
\p
\v 12 Di kóò mɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o cicɛ tɑ̃ũ̀, kɛ yɛ̃́ o cicɛ nɛ̀ o tɑ̃ũ̀ bɛ̀ tumɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ mbɛ.
\p
\v 13 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o yɔ̃ nɑntɛ̀ yoo o yɔ̃ kóo kótì nɛ̀ o yɔ̃ bɛ̀ tu mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ mbɛ.
\p
\v 14 Òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o cicɛ nɑntɛ̀ pokù, kɛ yɛ̃́ o cicɛ nɑntɛ̀ pokù nwemɛ̀.
\p
\v 15 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o birɛ pokù, o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ mpokù nwe, ò bɑ́ɑ́ ò duɔ́nɛ̀.
\p
\v 16 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o nɑntɛ̀ pokù. O nɑntɛ̀ pokù nwe, ò bɑ́ɑ́ ò duɔ́nɛ̀.
\p
\v 17 Di kóò mɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ onitipòkù mɔù kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́duɔ́nɛ̀ o kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nyoo o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ mbirɛ, bɛ̀ tu mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ mbɛ, dɛ̀ tu isɔkɛ nyi.
\p
\v 18 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ túótɛ́ o pokù nɑntɛ̀ yoo o kóo kótì, kòo pokù kpɑɑ́ kɛ fòù kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑntɛ.
\p
\v 19 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ onitipòkù ò yùɔ́ ndìì mɔ̀nnì, ò sĩ̀mmu.
\p
\v 20 Òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ otɔù pokù, kòò ò duɔ́nɛ̀ ò sĩ̀ntɛmu.
\p
\v 21 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ féútɛ́ o birɛ dibɔɔ̀ Mɔdɔki kɛ́tuɔ kɛ́cɑkɛ n yètìrì. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 22 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ onitidɔ̀ù bɛ̀ dɔunɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí onitipòkù. Dɛ tu isɔkɛ nyi.
\p
\v 23 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́sĩnkùnnɛ omɑ́ɑ̀, onitipòkù mɛ mbɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ɛ ò duɔ́nɛ̀. Dɛ̀ tu isɔkɛ nyi.
\p
\v 24 Di bɑ́ɑ́ sĩnkùnnɛ dimɑ́ɑ̀ nɛ̀ dɛ kó mɛborimɛ botí, yɛbotɛ̀ yɛ̀ɛ̀ bo di ììkɛ̀ n yóó bɛti yɛ̀, yɛ̀ mɛ ndɔ̀ɔ̀ kɛ sĩ̀ntɛ. 
\v 25 Dihɛì di mɔ́mmɔnni kɛ̀ dì sĩ̀ntɛ kɛ̀ ndì potɛ́, di yɛi nkpɛ́í nkɛ̀ dì tɔ̃́ di nìtìbɛ̀.
\b
\p
\v 26 Díndi mpĩ́ ndi nɑ̀kɛ́ tì nɛ̀ n kuɔ́. Dihɛì yɛmbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di bonɛ̀ bɛ kóò mɔù bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ kó isɔkɛ. 
\v 27 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ɛ̀ di niitɛ́nɛ̀ní dɛ kó dihɛì miɛkɛ bɛ̀ i ndɔ̀ɔ̀, kɛ̀ dihɛì sĩ̀ntɛ. 
\v 28 Kɛ̀ di dɔ̀ɔ̀ dɛ kó isɔkɛ dihɛì múnkɛ yóó di tɔ̃́mu dì tɔ̃́ mɛ̀ɛ̀ botí bɛ̀ɛ̀ di niitɛ́nɛ̀ní. 
\v 29 Kɛ̀ wèè dɔ̀ɔ̀ dɛ kó isɔkɛ botí, bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ.
\p
\v 30 Mpĩ́nnɛ̀ n kuɔ́ kɛ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ kó isɔkɛ bɛ̀ɛ̀ di niitɛ́nɛ̀ní bɛ̀ do dɔ̀ɔ̀ri ì. Di bɑ́ɑ́ sĩnkùnnɛ dimɑ́ɑ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\c 19
\s1 Kuyie ndɔ́ ti mpĩ́ mmɛ̀ɛ̀ botí ku tɔ̃mmú
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu kɛ tú:
\p Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te, ndònnɛ̀ mpɑ́íí, kɛ yɛ̃́ n dòmmɛ̀ pɑ́íí nwe.
\p
\v 3 Bɑ́ wè, wè ndé o yɔ̃ nɛ̀ o cicɛ kɛ́ntũ n di nɑ̀kɛ́ tì tɛom̀pùtɛ̀ kó diyiè kpɛ́í, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 4 Di bɑ́ɑ́ duɔ́ ndimɑ́ɑ̀ yɛbɔkɛ̀, di bɑ́ɑ́ yiɛ̀ ntimɑ́tì kɛ́utɛ́ sibɔɔtenkɑɑnìi, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 5 Kɛ̀ di yó m pɑ̃ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í ndi fɛ̀ nni mpɑ̃ dɛ̀ bo yiennɛ̀mɛ̀ kɛ̀ n fɛ̀ cɔutɛ́. 
\v 6 Kɛ̀ di fɛ̀ nni nfèútɛ́ di fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ yiè nɛ̀ dɛ̀ bo wentɛ́mɛ̀, kɛ̀ fɛ̀ kpɑɑ́ kɛ tùɔ̀kɛnɛ̀ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì di fɛ̀ tùɔ. 
\v 7 Kòò mɔù fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́ diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì, dɛ yiɛ̀ n tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ ò cɔutɛ́, dɛ̀ ò sĩ̀nkùnnɛmu. 
\v 8 Kɛ̀ wèè ì cɑ̀ɑ́kɛ́ weè tɔ dɛ kó mɛyɛi, nkɛ yɛ̃́ ò í ì wèńtɛ́ kɛ dò mbɛ̀ ì nni mpɑ̃. Bɛ̀ɛ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ.
\p
\v 9 Kɛ̀ di níí dɛ̀itɛ di pɑɑ nkó tidiitì di bɑ́ɑ́ tɑunnɛ̀ tìì bo di pɑɑ mmɑ̀nku, kɛ̀ di dɛ̀itɛ di diitì kɛ dèè di bɑ́ɑ́ kóntɛ́ kɛ́dɛ́rí. 
\v 10 Kɛ̀ di mɛ ntɔ̃̀ũ dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ fínyĩ̀ dɛ bɛ nyɛ, di bɑ́ɑ́ kóntɛ́ kɛ́tɑ̃nkɛ́ yɛbɛ yɛ̀ɛ̀ duò yoo dí dɛ́rí. Di níí yɛ̀ yóu bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ kpɛ́í. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 11 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ yúúkú o kou, yoo wèe ò soutɛ́ yoo wèe ò ciitɛ́. 
\v 12 Di níí bɑ́ɑ́ pɑrìkɛ̀ nɛ̀ n yètìrì kɛ nɛ́ soú, kɛ̀ di dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ di cɑ̀ɑ̀rɛ̀ n yètìrì ndi mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 13 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ ciitɛ́ otɔù kɛ́di o kpɛrɛ, ò mɛ mbɑ́ɑ́ ò yùúkú, otɔ̃ntì kó tiyeti mɛ mbɑ́ɑ́ wentɛ́ di kóò mɔù borɛ̀. 
\v 14 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ sɑ̃́ɑ̃́ ndiɔ̃̀nnì, òmɔù mɛ mbɑ́ɑ́ dɔú mmɛdíímmɛ̀ kuyũ̀ɔ̃̀nkù kó kucɛ miɛkɛ. Di nni ndé. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 15 Òmɔù bɑ́ɑ́ bekɛ́ tibeéntì mɛyɛi. Mɛbɑtimɛ̀ bɑ́ mbo, òmɔù bɑ́ɑ́ kónnɛ́ ocĩ̀rì, òmɔù mɛ mbɑ́ɑ́ yɔtɛ okperì. Bɑ́ wè ò níí bekɛ́ tibeéntì tì dò nwèe tì bekɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 16 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ wɑ́tí o kou, òmɔù bɑ́ɑ́ tou nho kou tinɑ́ɑǹtì kɛ́nte kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 17 Òmɔù bɑ́ nníí nho kou tɔù, kɛ̀ dɛ̀ nɛ́ dò nhɑ ò kpɑnnɛ̀, ɑ bɑ́ɑ́ yóu ɑ bo ò kpɑnnɛ̀mɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ̀ yie nkɑ̀ɑ bɑ́ɑ́ tɔ mɛyɛi mmɑmɛ̀. 
\v 18 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ pɛitɛ yoo ò nhu o kou mɛdɔ̀mmɛ̀, bɑ́ wè, wè ndɔ́ o kou tɔù ò dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí omɑ́ɑ̀. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 19 Di ntũ n kuɔ́, òmɔù di miɛkɛ bɑ́ɑ́ yóu kòo wũɔ̃ ìì cɑ̃̀ɑ̃́ nkubotí kɛ̀ ìì dekɛ itɔbɛ̀, òmɔù bɑ́ɑ́ buɔtí kupɑku kùmɑ́ɑ̀ idibotí ìdɛ́ì ìì cɑ̃̀ɑ̃́. Òmɔù di miɛkɛ níí bɑ́ɑ́ dɑ́ɑ́tí tiyɑ̀ɑ̀tì tìì dùɔ̀kɛnɛ̀ mupɑɑ̀kómmú mùù cɑ̃̀ɑ̃́ nyibotí.
\p
\v 20 Kòò mɔù duɔ́nɛ̀ kudɑɑkù, kɛ̀ dɛ̀ sɔ̃́ nhòmɔù kù cɛ̃, ò mɛ mmu nyí wɛ̃̀tɛ kɛ kù dontɛ́ ku yiɛ̀ mborɛ̀ ku yiɛ̀ mmɛ mmu nyí kù fĩ́ĩ, nwèe yietí kɛ́fɔ́ɔ́, mbɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ bɛ̀ kùɔ, kɛ yɛ̃́ ò do kpɑɑ́ túmɛ̀ kudɑɑkù nku. 
\v 21 Wèe wɑɑ́ ndipedɑɑ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í, kɛ́ dì kɔ̀tɛnɛ̀ní mɛtɑummɛ̀ tou bòrìnùù. Mɛyɛi nhũtímù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ. 
\v 22 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɔɔ̀ dɛ yiɛ̀ mmɛyɛi nhũtímù kó ikuɔ́ kɛ̀ nh ò cĩ̀ɛ̃́ mmɛyɛi nhò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ di tɑ dìì mɔ̀nnì Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó dihɛì kɛ fìíkú dɛtie ndɛ botí dɛ botí dɛ̀ɛ̀ pɛí, dɛ̀ pɛí yɛ̀ɛ̀ bɛ yó ntú yɛsĩ̀nyɛ nyɛ di kpɛ́í yɛbie nyɛ̀tɑ̃ɑ̃ti di bɑ́ nyɛ̀ yo. 
\v 24 Dibenni nɑɑnnì kɛ̀ dí ɑ̃nnɛ́ dibɑnni kɛ́ n dɔunnɛ̀ mutɔ̃mmú kɛ́ yɛ̀ nni mpɑ̃ yɛmɔu. 
\v 25 Dibenni nummurì ndi di yóó dimɛ̀ dɛ bɛ, kɛ́ yɛ̀ dɛ̀itɛ kɛ́ yɛ̀ ntú di kpɛyɛ. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 26 Òmɔù bɑ́ɑ́ cɑ́ɑ́kɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ í fèútɛ́ fɛ̀ kɛ̀ fɛ yĩ̀ĩ̀ ncòú. Òmɔù bɑ́ mpɑ̃ũ̀ yoo wè ndɔɔri dɛnitinɔ̀nkpɛrɛ. 
\v 27 Di níí bɑ́ɑ́ kuó kɛ́cíútɛ́, di mɛ nníí bɑ́ɑ́ kuó di nucìtì kɛ́soó nfɛdɛɛ̀nfɛ̀. 
\v 28 Di níí bɑ́ ndɔɔri ikúsié kɛ yɔ́ú dimɑ́ɑ̀, di bɑ́ ndɔ́ú dimɑ́ɑ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 29 Òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́ nho birɛ tɛbɔɔcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nte kɛ̀ dɛ̀ɛ tũnnɛ yɛbɔkɛ̀, kɛ́nte kɛ̀ dihɛì dimɔuu ndɛ dɔunɛ̀ kɛ dɔɔri isɔkɛ kpɛrɛ. 
\v 30 Dí ntũ ndi nɑ̀kɛ́ tì tɛom̀pùtɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ́mmɔkɛ mɛtɑummɛ̀ tou kó kufɔ̃wɑɑ́.
\p
\v 31 Di bɑ́ nkɔrì bɛ̀ɛ̀ bourí tinùbootì nɛ̀ bɛpɑ̃ɑ̃bɛ̀ borɛ̀, dɛ̀ di sĩnkùnkomu. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 32 Kòo kótì níí tùɔ̀kɛní ɑ́ ítɛ́ kóò feí ndikɑ̀rì kɛ́ndé odɑkótì nɛ̀ dɛɛ̀ miɛkɛ nkɛ di bo bɛnkɛmɛ̀ kɛ dò ndi n dé, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 33 Kòo pɔ̀ɔ̀ kɔ̀tɛní kɛ di bonɛ̀ di bɑ́ nhò cií. 
\v 34 Opɔ̀ɔ̀ wèè di bonɛ̀ dí nhò wùó nkɛ dò ndi kou, kɛ́ nhò dɔ́ di dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí dimɑ́ɑ̀, kɛ yɛ̃́ di múnkɛ do túmɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ mbɛ Esibiti. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 35 Di dɔɔ̀rìmɛ̀ ntú mɛ̀ɛ̀ wenni dɛmɔu miɛkɛ. Kɛ̀ di dɔ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́bennɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ dɛ pɛ̃kùmɛ̀ yoo dɛ cɛ̃́ɛ̃́kù dí bennɛ́ kɛ̀ dɛ̀ nwenni. 
\v 36 Di biepeé nɛ̀ di cìdóòbɛ̀ dɛ̀ níí ntú dɛ̀ɛ̀ wenni, kɛ̀ dí bennɛ́ kɛ̀ dɛ̀ nwenni. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te, kɛ di dènnɛní Esibiti.
\p
\v 37 Dí mpĩ́ n di nɑ̀kɛ́ tì timɔu nɛ̀ n tié nyimɔu, kɛ́ndɔɔri dɛ̀ yɛ̃mmɛ̀. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\c 20
\s1 Kuyie nyí dɔ́mɛ̀ tí nfeu yɛbɔkɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú, kɛ̀ di kóò mɔù yoo opɔ̀ɔ̀ wèè di bonɛ̀ kòò fèútɛ́ o birɛ dibɔɔ̀ Mɔdɔki bɛ̀ɛ ò kùɔ. Dihɛì yɛmbɛ̀ɛ ò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ. 
\v 3 Kòò mɔù mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mí m mɔ́mmuɔ m miɛkɛ yóó ò yɛ̀mu, kɛ̀ nh ò dènnɛ o kɔbɛ miɛkɛ. Kɛ yɛ̃́ ò fèútɛ́mɛ̀ o birɛ dibɔɔ̀ Mɔdɔki kɛ sĩ̀nkùnnɛ mɛtɑummɛ̀ tou, kɛ cɑ̀kɛ n yetisɑ̀ɑ̀rì. 
\v 4 Kɛ dihɛì yɛmbɛ̀ bùútóo dɛ kpɛti, kɛ í dɔ́ kóò kùɔ. 
\v 5 Mí m mɔ́mmuɔ mmíì miɛkɛ yóó ò yɛ̀, wenwe nɛ̀ o fuku kumɔu, kɛ̀ m bɛ̀ dènnɛ bɛ kɔbɛ miɛkɛ, nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ ò tũ̀nnɛ kɛ fìé dɛ kó dibɔɔ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ wèè bùtínnɛ́ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie nkɛ kɔrì bɛ̀ɛ̀ bourí tinubootì nɛ̀ bɛpɑ̃ɑ̃bɛ̀ borɛ̀, m miɛkɛ yóó ò yɛ̀mu kɛ̀ nhò dènnɛ o kɔbɛ miɛkɛ.
\p
\v 7 Ncɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀ kɛ dò mpɑ́í pɑ́í mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\s1 Kuyie nkuɔ́ yetɛ dɛ̀
\p
\v 8 Dí ntũ n tié nkɛ ndɔɔri n yɛ̃mmɛ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di tɑ̃ɑ̃tɛ́ kɛ̀ di cɑ̃́ɑ̃́.
\p
\v 9 Wèè sɑ̃̀ɑ̃́ nho cicɛ yoo o yɔ̃ bɛ̀ɛ ò kùɔ. Ò kùɔ omɑ́ɑ̀ ndi kɛ yɛ̃́ o sɑ̃̀ɑ̃́mmɛ̀ o cicɛ nwe yoo o yɔ̃.
\p
\v 10 Kɛ̀ wèè duɔ́nɛ̀ otɔù pokù bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ bɛdɛ́, wenwe nɛ̀ dɛ kóo nitipòkù.
\p
\v 11 Kòò mɔù duɔ́nɛ̀ o cicɛ pokù bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ bɛdɛ́ wenwe nɛ̀ dɛ kóo nitipòkù. Bɛ̀ kùɔ bɛmɑ́ɑ̀ ndi.
\p
\v 12 Kɛ̀ wèè duɔ́nɛ̀ o birɛ pokù ò dɔ̀ɔ̀ isɔkɛ nyi bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ. Bɛ̀ kùɔ bɛmɑ́ɑ̀ ndi.
\p
\v 13 Kòò mɔù duɔ́nɛ̀ onitidɔ̀ù bɛ̀ dɔunɛ̀mɛ̀ onitipòkù, bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ isɔkɛ nyi, bɛ̀ɛ bɛ̀ kùɔ bɛdɛ́. Bɛ̀ kùɔ bɛmɑ́ɑ̀ ndi.
\p
\v 14 Kòò mɔù po onitipòkù kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ tùótɛ́ dɛ kóo nitipòkù yɔ̃, isɔkɛ nyi bɛ̀ɛ bɛ̀ cɔ́u nwenwe nɛ̀ dɛ kóo nitipòkù kɛ́dɛitɛ isɔkɛ di cuokɛ̀. Bɛ̀ kùɔ bɛmɑ́ɑ̀ ndi.
\p
\v 15 Kòò mɔù duɔ́nɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ kɛ́kuɔ dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀.
\p
\v 16 Kòo nitipòkù mɔù yóu kɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ ò duɔ́nɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ kɛ́kuɔnɛ̀ dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀. Dɛ̀ kùɔ dɛmɑ́ɑ̀ ndi dɛdɛ́.
\p
\v 17 Kòò mɔù puokɛ o tɑ̃ũ̀ kɛ̀ bɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ mbɛ yɔ̃ yoo bɛ cɑ̃̀ɑ̃́ mbɛ cicɛ, kòò ò duɔ́nɛ̀ ifɛi kpɛrɛ ndɛ. Bɛ̀ɛ bɛ̀ dɛ̀itɛ bɛ botí kɔbɛ miɛkɛ bɑ́ wè kòò nwúó, dɛ kó mɛyɛi mbo bɛ yɔ ĩ́nkɛ̀ nkɛ.
\p
\v 18 Kɛ̀ wèè mɛ nduɔ́nɛ̀ onitipòkù ò yùɔ́ ndìì mɔ̀nnì, kɛ yɑ̀ o yɔ́ntì bɛ̀ɛ bɛ̀ dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ. Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ yɛ̃́mɛ̀mu bɛdɛ́ ò yùɔ́mmɛ̀ kɛ duɔ́.
\p
\v 19 Òmɔù bɑ́ɑ́ duɔ́nɛ̀ o yɔ̃ nɑntɛ̀ yoo o yɔ̃ kóo kótì yoo o cicɛ tɑ̃ũ̀. Di tú mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ mbɛ, kòò mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ bɛɛ̀ yóó tɔ dɛ kó mɛyɛi. Wèè mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ wenwe nɛ̀ ò duɔ́nɛ̀ wè bɛ̀ tɔ bɛdɛ́ ndi dɛ kó mɛyɛi.
\p
\v 20 Kɛ̀ wèè puokɛ o cicɛ nɑntɛ̀ pokù yoo o cicɛ kóo kótì kou bɛdɛ́ bɛ̀ɛ tɔ dɛ kó mɛyɛi. Bɛ̀ bo kú bɑ́ bɛ̀ í mɔ̀ɔ̀tɛ dɛbirɛ.
\p
\v 21 Wèè puokɛ o nɑntɛ̀ pokù yoo o kóo kótì pokù ò sĩ̀nkùnnɛ omɑ́ɑ̀ ndi, bɛ̀ bɑ́ɑ́ pɛ́tɛ́ dɛbirɛ.
\p
\v 22 Dí mpĩ́ n di nɑ̀kɛ́ tì timɔu nɛ̀ n tié nkɛ́ndɔɔri dɛ̀ yɛ̃ mmù kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ dihɛì n di kɔrinɛ̀ dì bɑ́ɑ́ di tɔ̃́. 
\v 23 Di bɑ́ɑ́ tũnnɛ ibotí n yóó bɛti ì dɛ kó dihɛì miɛkɛ ì borimɛ, bɛ̀ mɛ ndɔ̀ɔ̀ kɛ̀ m bɛ̀ pɛ̃̀. 
\v 24 N di nɑ̀kɛ́mu kɛ tú:
\q1 Míì mɔ́mmuɔ nyóó di duɔ́ ndɛ kó kɛtenkɛ̀,
\q1 mɛnɑɑmiɛ̀ nnɛ̀ mɛcekùɔ̀ ndɛ̀ pũɔ̃̀ nkɛ̀.
\m Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te kɛ di cɑ̃̀ńnɛ́ nɛ̀ ibotí tɛì. 
\v 25 Mbɑɑ̀tìnɛ̀ tũnkɛ́ iwũɔ̃, n yɛ̃ ndí nyo nyì nɛ̀ n yɛ̃ ndí nci ì. Di bɑ́ɑ́ di n yɛ̃ ndí nci kùù wɑnwɑnkù yoo tɛ̀ɛ̀ nɔ̀tɛ̀ yoo dɛ̀ɛ̀ bɑmbɑɑ̀nnɛ̀ kɛ́sĩnkùnnɛ dimɑ́ɑ̀.
\p
\v 26 Ndònnɛ̀ pɑ́íí, kɛ́ncɑ̃́ɑ̃́ nkɛ tú n kɔbɛ, kɛ yɛ̃́ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie ndòmmɛ̀ pɑ́íí nwe, kɛ̀ míì di cɑ̃̀ńnɛ́nɛ̀ ibotí tɛì, kɛ̀ di bo ntú n kɔbɛ.
\p
\v 27 Di miɛkɛ kòo nitidɔ̀ù mɔù yoo onitipòkù tu opɑ̃ũ̀ yoo ò boorí tinubootì, bɛ̀ɛ ò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ. Ò kùɔ omɑ́ɑ̀ ndi.
\c 21
\s1 Ikuɔ́ ìì tukúnɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀
\s1 DÈÈNNÌ: Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bo nci dɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: Nɑ́kɛ́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ Anɔɔ bí kɛ dɔ̀:
\p Ikuɔ́ nìùtì mɔù bɑ́ɑ́ tɔ́ɔ́nnɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóo cíì mɔù kɛ́sĩnkùnnɛ omɑ́ɑ̀. 
\v 2 Kɛ̀ dɛ̀ sɑ̀ɑ̀ í tú o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kou mɔ́mmuɔ nwe. O cicɛ yoo o yɔ̃ yoo o birɛ yoo o nɑntɛ̀ yoo o kóo kótì. 
\v 3 Nɛ̀ o tɑ̃ũ̀ wèè kpɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ mu nyí yĩ̀ɛ̃́tɛ́ onitidɔ̀ù kɛ yɛ̃́ ò mu nyí yenkɛmɛ̀, ò bo nɑ kóò kɑ̀ɑ́kɛ́. 
\v 4 Wenwe wèè ni bɛnìtìbɛ̀, ò bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛ̀ɛ̀ ci o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ́sĩ̀nkùnnɛ omɑ́ɑ̀.
\p
\v 5 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ níí bɑ́ɑ́ fentɛ́ fentɛ́ tiyùtì bɛ yɔ ĩ́nkɛ̀, yoo bɛ̀ɛ kuó bɛ nucìtì kɛ́soó mbɛ dɛbìi, bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ dúɔ́kɛ́ bɛmɑ́ɑ̀. 
\v 6 Bɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́mmu kɛ bo n kó mutɔ̃mmú kpɛ́í. Bɛ̀ bɑ́ɑ́ cɑkɛ n yètìrì, bɛɛ̀ n feu iwũɔ̃ bɛ̀ m pɑ̃ɑ̃ nyì. Nɛ̀ dɛ kpɛ́í mbɛ̀ dò nkɛ́ndò mpɑ́íí nwe.
\p
\v 7 Dɛ̀ cimu ikuɔ́ nìùtì bo puokɛmɛ̀ onitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ yoo osɑpɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ cɑ̀kɛ wè, yoo onitipòkù wèè yenkɛ kɛ yentɛ́, ikuɔ́ nìùtì cɑ̃̀ɑ̃́mmu kɛ tú n kóo nìtì. 
\v 8 Di dò nkɛ́nwúó nyikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ n tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀mbɛ n tɔ̃mmú kpɛ́í bɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́mmu, kɛ yɛ̃́ bɛɛ̀ n feumɛ̀ iwũɔ̃ di m pɑ̃ɑ̃ nyì. Dí mbɛ̀ wùó mbɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ dò mpɑ́íí. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì bɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́.
\p
\v 9 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɔù kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ncɑ̀kɛ omɑ́ɑ̀ kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ ò ɑ̃nnɛ́ o cicɛ nwe ifɛi, bɛ̀ɛ cɔ́u ndɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀.
\p
\v 10 Ikuɔ́ nìùtì diɛwè wèè bɑkɛ́ bɛsɔmbɛ, bɛ̀ còú nwèè yuu mɛkùɔ̀ nkoò cɑ̃̀ńnɛ́ kòò dɑɑti ikuɔ́ yɑ̀ɑ̀tì, ò bɑ́ɑ́ yóu kòo yùtìi yɛ̃kɛ́ ò mɛ mbɑ́ɑ́ yóu kòo yɑ̀ɑ̀tìi kɛ̃rí. 
\v 11 Ò bɑ́ɑ́ tɔ́ɔ́nnɛ̀ ocíì kɛ́sĩnkùnnɛ omɑ́ɑ̀, bɑ́ kòo cicɛ nwe yoo o yɔ̃. 
\v 12 Ò bɑ́ɑ́ yɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou, ò yɑ̀ɑ̀ bo dì sĩ̀nkùnnɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. Bɛ̀ ò còú mmɛkùɔ̀ mmɛ koò cɑ̃̀ńnɛ́ mí nKuyie n kpɛ́í. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 13 Wèe puokɛ osɑpɑ̀ɑ̀ nwèè mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù. 
\v 14 Ò bɑ́ɑ́ puokɛ okúpokù yoo wèè yenkɛ kɛ yentɛ́ yoo wèè dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ kɛ cɑ̀kɛ omɑ́ɑ̀. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ botí miɛkɛ nkɛ ò dò nkɛ́tɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ nwèè mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù, kɛ́puokɛ. 
\v 15 Ò yɑ̀ɑ̀ bo sĩ̀nkùnnɛ o fuku. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì ò cɑ̃̀ńnɛ́.
\s1 DƐ́Ɛ́NNÍ: Bɛ̀ɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ntú ikuɔ́ nìùbɛ̀
\p
\v 16 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 17 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ kɛ tú n yɛ̃ nnɛ̀ bɛ̀ bo mbomɛ̀ nɛ̀ bɛ yɑɑ̀bío ikuɔ́ nìùtì wèè mɔ̀kɛ kuyɛ̀nkù ó bɑ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ yoo ò m pɑ̃ tidiitì. 
\v 18 Kòò mɔ̀kɛ kuyɛ̀nkù bɑ́ kùù botí ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pĩ́ ndɛ kó mutɔ̃mmú, kòò tu kuyũ̀ɔ̃̀nkù yoo dikpɛ̃nnì yoo dɛ̀mɑrɛ̀ yetɛ́ o ììkɛ̀. 
\v 19 Kòo tɑ̀ɑ̀ku kuù mɛ nkèétɛ́ yoo o bɑkù. 
\v 20 Kòò tu tɛhùtɛ̀ yiɛ̀, yoo ò dò ndɛcĩ̀ĩ̀rɛ̀ yoo ò ɑ̃ dinɔmpénnì yoo mɛkpɑ̃̀ɑ̃̀, yoo tɛwũɔ̃tɛ̀ mɑtɛ̀ ɑ̃ o kɔ̃̀ntì yoo o tɑkuò mpɔ̀ntɛ. 
\v 21 Anɔɔ kó kufuku miɛkɛ ikuɔ́ nìùtì mɔù bɑ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ yoo ò m pɑ̃ tidiitì kɛ́nsɑ̀ kòò mɔ̀kɛ kuyɛ̀nkù, ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pĩ́ nyikuɔ́ nìùtì kó mutɔ̃mmú. 
\v 22 Dɛ yiɛ̀ mbo nɑ kɛ́di bɛ̀ m pɑ̃ tìì diitì yoo bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ kɛ yɛ̃tɛ́ kɛ tuɔ nkɛ sùɔ́. 
\v 23 Ò mɛ mbɑ́ɑ́ tɑ mɛtɑummɛ̀ tou kuyɑ̀ɑ̀kù kpetí dɛ̀ yoo wèe tɔ́ɔ́nnɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì, ò tu kuyɛ̀nkù yiɛ̀ nwe, ò yɑ̀ɑ̀ bo sĩnkùnnɛ mɛtɑummɛ̀ tou nɛ̀ di nɛntì. N tú di Yiɛ̀ nKuyie nku kɛ míì dɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́.
\p
\v 24 Mɛm̀mɛ, kɛ̀ Mɔyiisii tì nɑ̀kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ sɔmbɛ.
\c 22
\s1 TÃÃTI: Bɛ̀ɛ̀ bɑ́ɑ́ di bɛ̀ pɑ̃ dɛ̀ Kuyie
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí, n yɛ̃ nkòo nìtì níí dòmmɛ̀ ò bɑ́ɑ́ di Isidɑyɛɛribɛ m pɑ̃ dɛ̀ kɛ́sĩnkùnnɛ n yetìsɑ̀ɑ̀rì. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te. 
\v 3 Nɑ́kɛ́ bɛ kɛ tú, n yɛ̃ mbɛ kó kufuku nɛ̀ bɛ yɑɑ̀bío kɛ̀ wèè sĩ̀ nkɛ kɑ̀ɑ́kɛ́ bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀, bɛ̀ɛ ò dènnɛ n kɔbɛ miɛkɛ míì tu di Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 4 Anɔɔ kó kufuku miɛkɛ kɛ̀ tikɔ̀ntì pĩ nhòmɔù yoo ò tùɔ̀ti yɛfɔtɛ̀ kɛ̀ mu nyí wenkɛ ò bɑ́ɑ́ di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀. Dɛ̀ mɛ ndò nɛ̀ wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ ocíì kɛ sĩ̀ntɛ nɛ̀ wèè bo nduɔ́ kɛ́yɛ̃nkɛ nɛ̀ omɑ́ɑ̀, 
\v 5 nɛ̀ wèè bo kɑ́ɑ́kɛ́ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ mɑrɛ̀ kɛ́sĩntɛ, yoo òmɔù wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ̀ɛ̀ sĩ̀ nkɛ́sĩnkùnnɛ omɑ́ɑ̀. 
\v 6 Kòò sĩ̀nkùnnɛ omɑ́ɑ̀ mɛbotí ò sĩ̀mmu kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kuyuoku. Ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ kɛ́mbɑɑnɛ̀ ò bo wuɔmɛ̀. 
\v 7 Kuyuoku mɔ̀nnì ò wenkɛmu ò bo nɑ kɛ́di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ kɛ yɛ̃́ ò kó mudiì mmumɛ̀. 
\v 8 Òmɔù di miɛkɛ bɑ́ɑ́ di fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ ku yoo musĩ̀mmù pĩ nfɛ̀. Kòò fɛ̀ di ò sĩ̀ntɛmu. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 9 Bɛ̀ ntũ m bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ di ikuɔ́ yetɛ dɛ̀ kɛ́tɔ dɛ kó mɛyɛi, kɛ̀ bɛ̀ dɛ̀ di, bɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo kú. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie mmíì di cɑ̃̀ńnɛ́.
\b
\p
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀mɑrɛ̀ wèè í tú ikuɔ́ nìùtì ò bɑ́ɑ́ dɛ̀ di. Bɑ́ kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì kóo pɔ̀ɔ̀ nwe yoo o kóo tɔ̃ntì ò bɑ́ɑ́ dɛ̀ di. 
\v 11 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɛ ndontɛ́ kudɑɑkù, kù bo nɑ kɛ́ dɛ̀ di kɛ́ndònnɛ̀ bɛ̀ pɛitɛ́ kù tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì mɔ̀kɛ osɑpɑ̀ɑ̀ nkòò yenkɛ wèè í tú ikuɔ́ nìùtì ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀. 
\v 13 Kòo dɔù mɛ nku yoo bɛ̀ ò bɛ̀ti kòò konní bɑ́ ò í mɔkɛ dɛbirɛ, kɛ wɛ̃̀tɛní kɛ bo o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ò do bɛ̀ bonɛ̀ kɛ dòmmɛ̀. Ò bo nɑ kɛ́di o cicɛ yo ntìì diitì. Ikuɔ́ nìùtì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kou í tú wè bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ tì di.
\p
\v 14 Kòò mɔù di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ bɑ́ ò í yɛ̃́, kɛ̀ dɛ̀ boní kòò yĩ̀ɛ̃́tɛ́ wèe dɛ̀ yietí ikuɔ́ nìùtì kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ ò yietí dɛ kó yɛwɛ́tiyɛ̀ yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀.
\p
\v 15 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í dò nkɛ́di bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ di. 
\v 16 Kɛ̀ bɛ̀ dɛ̀ di, ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛ̀ toú mmɛyɛi mmɛ bɛ̀ɛ yietí kɛ́fɔ́ɔ́. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì dɛ̀ cɑ̃̀ńnɛ́.
\s1 Kuyie nyɛ̃ mbɛ̀ bɑ́ nkù feu ìì wũ̀ɔ̃
\p
\v 17 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 18 Nɑ́kɛ́ Anɔɔ nɛ̀ o bí nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔu kɛ tú n yɛ̃ ndi miɛkɛ yoo opɔ̀ɔ̀ wèè di bonɛ̀, kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ m pɑ̃ dipɑ̃nnì yoo ò dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ nhò n dɔúnnɛ̀ dìì nùù kpɛ́í nyoo kòò mɛ mbɑɑ dɔ́ kɛ́ fɛ̀ nni nféútɛ́mu. 
\v 19 Kòò dɔ́ n cɔutɛ́ dɛ kó dipɑ̃nnì dɛ̀ ntú dinɑɑdɑɑ̀ yoo dipedɑɑ̀ yoo dibɔdɑɑ̀ dɛ̀ɛ̀ kpɑ kuyɛ̀nkù. 
\v 20 Kɛ̀ di n fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ kuyɛ̀nkù m bɑ́ɑ́ cɔutɛ́ dɛ kó dipɑ̃nnì. 
\v 21 Kɛ̀ fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɔfɛ nfɛ òmɔù dɔ́mɛ̀ kɛ n féútɛ́ yoo ò dɔ́ kɛ́dɛitɛ ò n dɔúnnɛ̀ dìì nùù yoo ò bɑɑ dɔ́ kɛ́ m pɑ̃ dipɑ̃nnì ndi, dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ dò nkɛ́ntú di n feu fɛ̀ nfɛ, kɛ́nkpɑ kuyɛ̀nkù kɛ̀ n nɛ́ fɛ̀ cɔutɛ́. 
\v 22 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie ndi bɑ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ yɛ̃ĩ yoo fɛ̀ ɑ̃ dikpɛ̃nnì yoo bɛ̀ fɛ̀ fɛ̃̀tɛ yoo fɛ̀ ɑ̃ mɛkpɑ̃̀ɑ̃̀ nyoo fɛ̀ ɑ̃ tifíɛ̀tì yoo fɛ̀ ɑ̃ yɛmuɔ. Di bɑ́ɑ́ dɑɑ́ ndɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ botí kó kumɑɑ ndiwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́ntú di kù nni mpɑ̃. 
\v 23 Di bo nɑ kɛ́ n féútɛ́ diwɛ̀ì kó dipɑ̃nnì: Fɛnɑ̀ɑ̀fɛ̀ yoo fɛpìèfɛ̀ dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ kuyɛ̀nkù yoo dɛ̀ pusi yoo dɛ tɑ̀ɑ̀kɛ okù kɛ tontɛ́. Di mɛ mbɑ́ɑ́ dɛ̀ nni nféútɛ́ di n dɔúnnɛ̀ dìì nùù kpɛ́í, nkɛ̀ di dɛ̀ nni nfèútɛ́ m bɑ́ɑ́ dɛ̀ cɔutɛ́. 
\v 24 Di bɑ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ kó yɛtɑkuò ntɑ yoo bɛ̀ fɛ̀ fɔ̃̀ntɛ yoo bɛ̀ yɛ̀ kèétɛ́. Di kó dihɛì miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀. 
\v 25 Kòo pɔ̀ɔ̀ mɔù mɛ ntɔní dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ botí dí bɑ́ɑ́ fɛ̀ cɔutɛ́ kɛ́ fɛ̀ nni nféútɛ́, mí nKuyie mmíì di te, kɛ̀ bɛ̀ fɛ̀ fɔ̃̀ntɛ dɛ̀ nɑɑ́ nkuyɛ̀nkù nku, m bɑ́ɑ́ fɛ̀ cɔutɛ́.
\b
\p
\v 26 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀:
\p
\v 27 Kɛ̀ fɛnɑ̀ɑ̀fɛ̀ yoo fɛpìèfɛ̀ yoo tɛbuɔtɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ pɛitɛ́ dɛbirɛ dɛdɑɑrɛ̀, dɛ̀ mbo dɛ yɔ̃ borɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, diyiè niínnì yiè kɛ̀ di dɛ̀ nni nféútɛ́, m bo cɔutɛ́ dɛ kó dipɑ̃nnì. 
\v 28 Di bɑ́ɑ́ kuɔ dɛnɑɑbirɛ yoo dɛpebirɛ yoo dɛbɔbirɛ nɛ̀ dɛ yɔ̃ diyiè dìmɑ́ɑ̀.
\p
\v 29 Kɛ̀ di dɔ́ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́ n sɑ̃ntɛ dí fɛ̀ nni nféútɛ́ dɛ̀ bo yiennɛ̀mɛ̀ kɛ̀ n fɛ̀ cɔutɛ́. 
\v 30 Kɛ̀ di fɛ̀ nni nfèútɛ́ dí fɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ yiè, di bɑ́ɑ́ súɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 31 Dí mpĩ n tɑnnɔ̀ nkɛ́ndɔɔri yɛ̀ yɛ̃ mmù míì tu di Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 32 Di bɑ́ɑ́ cɑkɛ n yètisɑ̀ɑ̀rì díndi Isidɑyɛɛribɛ n dɔ́ dí nyɛ̃́mu n dòmmɛ̀ pɑ́íí mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di cɑ̃̀ńnɛ́. 
\v 33 Míì di dènnɛní Esibiti kɛ̀ di bo ntú n kɔbɛ. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\c 23
\s1 Isidɑyɛɛribɛ kó yɛbɑɑ
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ bɛ̀ yo mbɑɑ̀ nyɛ̀ɛ̀ bɑɑ n kpɛ́í.
\p Dɛ kó yɛbɑɑ mmiɛkɛ di níí tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ. N yóó di bɛnkɛmu dɛ kó yɛmɔ̀rɛ̀ di níí yoo tíí nyɛ̀.
\p
\v 3 Di níí pĩ́ ndi tɔ̃mmú yɛwe yɛ̀kuɔ̀ miɛkɛ, diyiénnì tu tɛom̀pùtɛ̀ ntɛ. Di níí tíí ndɛ yiè kɛ́ n sɑ̃ntɛ, dɛ yiè di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú bɑ́ kɛ̀ di bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ dɛ kó diyiè tu n kpɛri ndi.
\b
\p
\v 4 Ntɛ yɛbɑɑ nkó yɛmɔ̀rɛ̀ tɛyɛ̀ di níí yóó tíí nyɛ̀ɛ̀ miɛkɛ kɛ́ n sɑ̃ntɛ.
\s1 Diyentɛ́bɑnni
\p
\v 5 Dibenni tɑ̃̀nkù ketiwè kó diyiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinɑɑnnì kó dihuri mɔ̀nnì yó ntú diyentɛ́bɑnni ndi.
\p
\v 6 Dɛ kóo tɑ̃̀nkù omɑ́ɑ̀ kó diyiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinummurì yó ntú pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti bɛ kó dibɑnni ndi. Dí nyo mpɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 7 Diyiè ketirì yiè di tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ, dɛ yiè di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú. 
\v 8 Yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ miɛkɛ kɛ́ nni mpɑ̃ɑ̃ nyɛpɑ̃rɛ̀ kɛ tuɔ̀. Diyiè yiénnì kɛ́tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ, di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú.
\s1 Tidiketitì kó dibɑnni
\p
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 10 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ nkɛ̀ di tɑ dìì mɔ̀nnì dihɛì n di duɔ́ ndì kɛ kùútí, kɛ dɛ̀i tidiketitì, di boú dibou kɛ́duɔ́ nyikuɔ́ nìùtì. 
\v 11 Kòò dɛ̀ nni mbɛnkɛ, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ n dì cɔutɛ́. Tɛom̀pùtɛ̀ yiè kó diwentɛ́tɛrì ndi ikuɔ́ nìùtì yóó dɛ̀ nni mbɛnkɛmɛ̀, 
\v 12 kɛ́ n féútɛ́ dipedɑbii dìì mɔ̀kɛ dibenni dimɑ́ɑ̀ kɛ kpɑ kuyɛ̀nkù kɛ́tuɔ, 
\v 13 kɛ́wɑɑ́ mmuyuo ncìdóòbɛ̀ bɛ̀kuɔ̀ kɛ́ mù ɑ̃̀ntɛnɛ̀ mɛkùɔ̀, nkɛ́wɑɑ́ mmɛnɑɑ̀ mbɛ̀ tumɛ̀ difɛ̃́ɛ̃̀ dítìrì dikéè kɛ́cóú ndɛĩ́nkɛ̀ kɛ́tuɔ. N dɔkɛ dɔ́ dìì pɑ̃nnì ndi. 
\v 14 Di bɑ́ɑ́ di di pɑɑ nkó tidiitì, di bɑ́ɑ́ ti dɔ̀ɔ̀nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀, di mɛ mbɑ́ɑ́ tì pũ̀ńnɛ́ kɛ́cɑ́ɑ́kɛ́, yoo dí ntì cɑ̀ɑ́ ntibɛ́ntì kɛ í ketɛ́ kɛ dɛ̀ boú dibou kɛ m pɑ̃. Dɛ kó ikuɔ́ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ di yɑɑ̀bío bɑ́ kɛ̀ di bo kùù píkù.
\s1 Dididɛ̀ìbɑnni
\p
\v 15 Kɛ̀ di níí m pɑ̃ tidipɑ̀ntì dìì yiè, di bɑ́ɑ́ kɑɑ ndɛ kó diyiè kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ di ketɛ́ kɛ́kɑɑ nkɛ dɔ̀ semɛ́nnìbɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀, 
\v 16 Semɛ́nnì oyiénwè wenwe kó tɛom̀pùtɛ̀ yiè, dɛ̀ yóó mbo yɛwe sipísìnùmmù ndi, kɛ̀ di m pɑ̃ tidiitì. 
\v 17 Dɛ yiè bɑ́ wè wèè wɑɑ́ ntidipɑ̀ntì kó muyuo nsɑ̀ɑ̀mù cìdóòbɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ́dɔɔ̀nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kɛ̀ di tɔní dɛ kó dipɑ̃nnì kɛ́ m bɛnkɛ. 
\v 18 Pɛ̃́ɛ̃̀ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ dí n féútɛ́ yɛpedɑbɛ yɛ̀yiekɛ̀ yɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ dibenni dìmɑ́ɑ̀ dìmɑ́ɑ̀, kɛ kpɑ kuyɛ̀nkù nɛ̀ dinɑɑdɑpɑ̀nnì dìmɑ́ɑ̀ nɛ̀ yɛpedɑkɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ́ yɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ tidiitì di m pɑ̃ tì, kɛ́ dɛ̀ còú mmɛnɑɑ̀ mbɛ̀ tu mɛ̀ difɛ̃́ɛ̃̀ kɛ́tuɔ, dipɑ̃nnì ndi dìì kó kufɔ̃ɔ̃ku n nɑɑti. 
\v 19 Kɛ̀ di dèè dí wɑɑ́ ndibɔdɑɑ̀ mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í nnɛ̀ yɛpedɑbɛ yɛ̀dɛ́ɛ̀ yɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ dibenni dìmɑ́ɑ̀ dìmɑ́ɑ̀ kɛ́ n féútɛ́ mɛtɑummɛ̀ kpɛ́í. 
\v 20 Kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi dɛ̀ nni mbɛnkɛ kɛ́ dɛ̀ nni nféútɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou borɛ̀, kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ tidipɑ̀ntì kóo pɛ̃́ɛ̃̀ nɛ̀ yɛpedɑbɛ yɛdɛ́. Dɛ̀ tu n kpɛrɛ ndɛ bɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ yóo nte dɛ̀. 
\v 21 Dɛ kó diyiè kɛ́tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ, dí bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú dɛ yiè. Dɛ̀ yó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nsɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ di yɑɑ̀bío bɑ́ kɛ̀ di bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀.
\p
\v 22 Kɛ̀ di dɛi tidiitì di bɑ́ɑ́ dɛitɛ kɛ́tɑunnɛ̀ tìì bo di pɑɑ mmɑ̀nku, di mɛ mbɑ́ɑ́ kóntɛ́ kɛ́dɛ́rí, dí tì yóu bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ kpɛ́í. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\s1 Siheú kó dibɑnni
\p
\v 23 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 24 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú:
\p Dibenni tɑ̃̀nkù yiénwè kó diyiè ketirì níí yó ntú tɛom̀pùtɛ̀ ntɛ, di níí tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ nɛ̀ tipíɛ́tì nɛ̀ siheú. 
\v 25 Dɛ yiè di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú, dí n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ.
\s1 Mɛyɛi nhũtímù kó diyiè diɛrì
\p
\v 26 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀:
\p
\v 27 Otɑ̃̀nkù yiénwè yiè píínnì yó ntú mɛyɛi nhũtímù yiè ndi, di níí tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ, kɛ́boú dinùù kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ. 
\v 28 Di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú mɑmù dɛ yiè mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó diyiè ndi, bɛ̀ yóó di dɔɔ̀ dì mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó ikuɔ́ kɛ̀ n di cĩ́ɛ̃́ mmí ndi Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 29 Kɛ̀ wèè í boú dinùù dɛ yiè bɛ̀ɛ ò dènnɛ o kɔbɛ miɛkɛ. 
\v 30 Kɛ̀ wèè pĩ mmutɔ̃mmú dɛ yiè m bo ò dɛ̀itɛ o kɔbɛ miɛkɛ. 
\v 31 Di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃mmú dɛ yiè dɛ̀ yóó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nsɑ̃́ɑ̃̀ bɑ́ kɛ̀ di bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 
\v 32 Dɛ kó diyiè yó ntú n kpɛri ndi, otɑ̃̀nkù yiè wɛínnì kó kuyuoku nku di yóó boúmɛ̀ dinùù kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ diyiè tɛrì kuyuoku.
\s1 Dibɑnni bɛ̀ tu dì titouti kpɛri
\p
\v 33 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 34 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ nhotɑ̃̀nkù yiénwè yiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinummurì di níí ɑ̃nnɛ́ titouti kó dibɑnni kɛ́ n sɑ̃ntɛ, kɛ̀ dì mbo kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 35 Diyiè ketirì yiè di tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ, dɛ yiè òmɔù bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃ncɛ̃́ɛ̃́mù. 
\v 36 Yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ yɛnyɛ miɛkɛ, bɑ́ dì di níí n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ. Diyiè niínnì yiè kɛ́tíí nkɛ́ n sɑ̃ntɛ kɛ́ n féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́tuɔ. Di bɑ́ɑ́ pĩ́ mmutɔ̃ncɛ̃́ɛ̃́mù dibɑnni denni dìì yiè.
\b
\p
\v 37 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: M mɛ ntɑ̃ɑ̃tɛ́ yɛ̀ɛ̀ we di níí yóó yɛ ntíí kɛ́ n sɑ̃ntɛ, kɛ́ n fíé iwũɔ̃ kɛ́tuɔ kɛ́ m pɑ̃ tidiitì kó yɛpɑ̃rɛ̀, kɛ́ n fíénɛ̀ iwũɔ̃ mɛtɑummɛ̀ kpɛyi, kɛ́cóú mmɛnɑɑ̀ nkɛ́tuɔ kɛ́ntũ mbɑ́ dìì yiè di kuɔ́ dòmmɛ̀. 
\v 38 Kɛ nɛ́ yíɛ́nɛ̀ iwũɔ̃ di n feu ì siom̀pùsi kó yɛwe nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ di m pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ di n feu ì, di n dɔunkonɛ̀ yɛ̀ɛ̀ nɔ̀ kpɛ́í nnɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ diwɛ̀ì kpɛyɛ.
\b
\p
\v 39 Dɛ kó difɔ̃nkúò otɑ̃̀nkù yiénwè kó diyiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinummurì kɛ sɔ̃́ ndi dɛ̀itɛ di diitì kɛ dèè, dí ɑ̃nnɛ́ titouti kó dibɑnni kɛ́ nni nsɑ̃ntí kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. Dibɑnni yiè ketirì nɛ̀ diniínnì yó ntú tɛom̀pùtɛ̀ ntɛ. 
\v 40 Diyiè ketirì, dí wɑɑ́ nyɛtebɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ nɛ̀ tipuonti nɛ̀ kukó nkó titieti, kɛ́nyɑ̃nku mɛtɑummɛ̀ tou di Yiɛ̀ nKuyie nyììkɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 41 Dibenni miɛkɛ di níí ɑ̃nnɛ́ dibɑnni kɛ́ nni nsɑ̃ntí kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. Dɛ̀ yó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nsɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ di yɑɑ̀bío. Dibenni tɑ̃̀nkù yiénwè miɛkɛ nkɛ di níí yóó ɑ̃nnɛ́mɛ̀ dɛ kó dibɑnni. 
\v 42 Isidɑyɛɛribɛ di níí yó mbo titouti miɛkɛ nkɛ kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 43 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yie kɛ̀ di yɑɑ̀bíi bɑntɛ́ kɛ do ndi dò ɑ̃ titouti miɛkɛ nkɛ, n di dènnɛní dìì mɔ̀nnì Esibiti. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\b
\p
\v 44 Kɛ̀ Mɔyiisii nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ yɛmɔ̀rɛ̀ bɛ̀ yó mbɑɑ̀ nyɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó yɛbɑɑ.
\c 24
\s1 Bɛ̀ bo mpĩ́ mmɛ̀ɛ̀ botí mɛtɑummɛ̀ tou kó tɛfitíkɛ̀kɛ̀tɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ̀ bɛ̀ dɑ duɔ́ nhodìfíè kó mɛkɔ̀sɑ̀ɑ̀mɛ̀ di bo ntuɔ̀nnɛ̀mɛ̀ tɛfitíkɛ̀kɛ̀tɛ̀ dɛyuo ndɛmɔu. 
\v 3 Kɛ̀ Anɔɔ tɛ̀ ĩ̀ńnɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ kuyɑ̀ɑ̀kù kùù pì mɛtɑummɛ̀ tɔu ĩ́ĩ́kú dɛ̀ ku ììkɛ̀, kɛ̀ tɛ̀ níí nyié nkɛ cɔ́ú mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n yììkɛ̀ kɛ́wentɛ́nɛ̀. Dɛ̀ yóó ntú ikuɔ́ nyi di kpɛ́í nnɛ̀ di yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 4 Anɔɔ yóó dɛ nyĩ́nnɛ́ tɛfitíkɛ̀kɛ̀tɛ̀ mɛsɔɔ nsɑ̀ɑ̀mɛ̀ kpɛtɛ kɛ́cɔ̃nnɛ́ tɛ búkúsí kɛ̀ dɛ̀ níí ncɔ́ú nkɛyènkɛ̀ kɛmɔu n yììkɛ̀.
\s1 Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ yó mpɑ̃ɑ̃ mbɛ̀ Kuyie
\p
\v 5 A wɑɑ́ mmuyuo nsɑ̀ɑ̀mù kɛ́dɔɔ̀nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɑ́ wèè pɛ̃́ɛ̃̀ kòo yuo ncɛ̃́ɛ̃́kù mbo cìdóòbɛ̀ bɛ̀kuɔ̀. 
\v 6 Kɑ̀ɑ bɛ̀ dɑɑ́ mmɛsɔɔ nsɑ̀ɑ̀mɛ̀ kóo tɑ́bùrì ĩ́nkɛ̀ icuɔ́ ìdɛ́ì bɛ̀kuɔ̀ bɛ̀kuɔ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n yììkɛ̀, 
\v 7 kɛ́cóú mbɑ́ kùù cuɔ́ ĩ́nkɛ̀ tihúúntì sɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ yóó tuɔ ntì, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ pɛ̃́ɛ̃̀ omɔu túmɛ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n kou.
\p
\v 8 Bɑ́ tɛ̀ɛ̀ om̀pùtɛ̀ ntɛ bɛ̀ níí yóó dɑɑ́mmɛ̀ dɛ kóo pɛ̃́ɛ̃̀ mɛsɔɔ nsɑ̀ɑ̀mɛ̀ kóo tɑ́bùrì ĩ́nkɛ̀ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie n yììkɛ̀. Díndi Isidɑyɛɛribɛ di dò nkɛ́ mmɛ ndɔɔri sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 9 Anɔɔ nɛ̀ o bí bɛɛ̀ yó nte dɛ kóo pɛ̃́ɛ̃̀, bɛ̀ níí nkɑri mɛtɑummɛ̀ tou kó kudɑ̀nkù kɛ́ bɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ bɛ̀ nni mpɑ̃mɛ̀mu kɛ̀ bɛɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ̀ bɛɛ̀ dò nkɛ́ bɛ̀ di. Dɛ kó ikuɔ́ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀.
\s1 Bɛ̀ dò nkɛ́dɔɔ̀mɛ̀ wèè sɑ̃́ɑ̃́ nKuyie nɛ̀ wèè bo potɛ́ otɔù kɛ́kuɔ
\p
\v 10-11 Dɑnni kóo nitipòkù mɔù weè do bo Isidɑyɛɛribɛ cuokɛ̀ kòo yètìrì tu Dibidi, kòo pɛitɛ́ osɑpɑ̀ɑ̀ nkòo yètìrì ntu Sedomii, kòo pɛitɛ́nɛ̀ Esibiti kou mɔù odɑpɑ̀ɑ̀. Diyiè mɑrì kɛ̀ dɛ̀ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ Isidɑyɛɛri kou, kɛ̀ bɛ̀ nkpɑ nkɛ̀ dɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nsɑ̃́ɑ̃́ nKuyie, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kɔ̀tɛnɛ̀ Mɔyiisi borɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kɑ̀nnɛ kɛ́ nhò bɑ̀ɑ kɛ kémmúnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbo bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ dò nkóò dɔ̀ɔ̀mɛ̀.
\p
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 14 Dɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ wèè n sɑ̃́ɑ̃́ mmí nKuyie, ɑ́ ò dènnɛ Isidɑyɛɛribɛ kɑrì, bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kèè ò n sɑ̃̀ɑ̃́mmɛ̀ mí nKuyie nkɛ̀ bɛ̀ɛ nɔ́ɔ́ mbɛ nɔu o yuu ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ bɛmɔuu ò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ. 
\v 15 Kɑ̀ɑ nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ nkɛ̀ wèè n sɑ̃̀ɑ̃́ mmí nKuyie nkùù ò te weè tɔ dɛ kó mɛyɛi. 
\v 16 Kɛ̀ wèè n sɑ̃̀ɑ̃́ mbɛ̀ dò nkóò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ nyɛ kɛ́kuɔ, kòò tu opɔ̀ɔ̀ yoo dihɛì yiɛ̀ nkɛ nɛ́ n sɑ̃̀ɑ̃́ mbɛ̀ɛ ò kùɔ.
\p
\v 17 Kɛ̀ wèè potɛ́ otɔù kɛ kùɔ, bɛ̀ɛ ò kùɔ. 
\v 18 Kɛ̀ wèè kùɔ otɔù kó fɛɔ̃̀fɛ̀ wèe ò yietí fɛfòùfɛ̀.
\p
\v 19 Wèè kɔ̀ùtɛ otɔù bɛ̀ múnkɛɛ ò kɔ̀ùtɛ. 
\v 20 Wèè kèétɛ́ otɔù kɔ̃́ũ̀ bɛ̀ɛ kèétɛ́ o kpɛri. Kɛ̀ wèè kpɛ́ɛ́tɛ́ otɔù nɔ̀nfɛ̀ bɛ̀ɛ kpɛ́ɛ́tɛ́ o kɔfɛ. Kɛ̀ wèè feutɛ́ otɔù nìnnì bɛ̀ɛ feutɛ́ o kpɛri. Kɛ̀ wèè ɑ̃nnɛ́ otɔù kuyɛ̀nkù bɛ̀ɛ kù nhò ɑ̃nnɛ́ múnkɛ.
\p
\v 21 Kɛ̀ wèè potɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ kùɔ wèe yietí kɛ́fɔ́ɔ́, kɛ̀ wèè potɛ́ onìtì kɛ kùɔ bɛ̀ɛ ò kùɔ.
\p
\v 22 Di bekùnɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí dihɛì yɛmbɛ̀ di yó mmɛ mbekùnɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 23 Mɔyiisi tì nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì Isidɑyɛɛribɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ dennɛ dɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nwèè sɑ̃̀ɑ̃́ nKuyie mbɛ kɑrì kóò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ. Mɛm̀mɛ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ̀kɛ́ tì Mɔyiisi.
\c 25
\s1 Dibenni kɛtenkɛ̀ bo om̀pɛ̀ dì
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi Sinɑii tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ nkɛ̀ di tɑ dìì mɔ̀nnì dihɛì n di duɔ́ ndì, dí soó mmukútímù, kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ om̀pɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ ntú n kó disɑ̃nni. 
\v 3 Dí nkuuti kɛ dɔ̀ yɛbie nyɛ̀kuɔ̀, kɛ́mbuɔtì di diitì, kɛ́píenko fínyĩ̀ kó dɛtie nkɛ tɔ̃ũ̀ dɛ bɛ. 
\v 4 Dibenni yiénnì miɛkɛ kɛtenkɛ̀ kó diom̀pùbenni ndi, di bɑ́ɑ́ buɔtí, di mɛ mbɑ́ɑ́ píe nfínyĩ̀ kó dɛtie. Dɛ̀ yó ntú n kó disɑ̃nni ndi. 
\v 5 Kɛ̀ tididenti yɛ̀ di bɑ́ɑ́ tì dɛ̀itɛ, bɑ́ nɛ̀ di í mɛ mpíemmɛ̀ di tie nkɛ̀ dɛ̀ pɛitɛ́, di bɑ́ɑ́ tɔ̃ũ dɛ bɛ, kɛtenkɛ̀ om̀pùbenni ndi. 
\v 6 Dí nyo ntididenti díndi nɛ̀ di kó tidɑɑtì nɛ̀ di kó bɛtɔ̃mbɛ̀ nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di bonɛ̀. 
\v 7 Nɛ̀ dɛ kó tidiitì miɛkɛ nkɛ di wũɔ̃ yóó pɛ́tɛ́mɛ̀ kɛ́di nɛ̀ dihɛì kó tiwɑnwɑntì timɔu.
\s1 Tidɑɑtì fĩ́ĩmmù kó dibenni
\p
\v 8 Di níí kɑɑ̀ nyɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀. Dɛ kó yɛbie nyó mbo yɛbie nsipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ yɛ̀wɛi ndi. 
\v 9 Dibenni sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ diwɛínnì kóo tɑ̃̀nkù yiénwè kó diyiè píínnì, diyiè diɛrì ndi, mɛyɛi nhũtímù kpɛ́í. Dí duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ eé ditɑ̃tɛheù dihɛì dimɔu miɛkɛ, 
\v 10 kɛ́pĩɛ̃kɛ́, dibenni sipísìnùmmù kpɛri yó ntúmɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù kpɛri ndi, dibɑnni diɛrì kó dibenni ndi, òmɔù tɛ̃́nkɛ bɑ́ ntú kudɑɑkù n kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu miɛkɛ. Dɛ kó dibenni bɑ́ wè ò bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́tiekɛ o tenkɛ̀, bɑ́ wè kòo kò nho cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 11 Dibenni sipísìnùmmù kpɛri yó ntú tidɑɑtì fĩ́ĩmmù kpɛri ndi, dibɑnni diɛrì kó dibenni ndi. Dɛ benni di bɑ́ɑ́ buɔtí di mɛ mbɑ́ɑ́ dɛitɛ tididenti yoo dí tɔ̃ũ dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ fínyĩ̀ dɛ bɛ, di í píe ndɛ kó yɛbɛ. 
\v 12 Dɛ kó dibenni tú tidɑɑtì fĩ́ĩmmù kpɛri ndi, dɛ kó dibenni miɛkɛ di yó nyo ntididenti nti. Diwɛ̀ì kó dibenni ndi, dí ndì wùó ndìì cɑ̃̀ɑ̃́.
\p
\v 13 Dɛ kó dibenni miɛkɛ bɑ́ wè ò bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́tiekɛ o tenkɛ̀. 
\v 14 Kòò mɔù fiitinɛ̀ o kou kɛtenkɛ̀ yoo ò kɛ̀ nhò donnɛ̀, ò bɑ́ɑ́ ò ciitɛ́. 
\v 15 Wèe wéntɛ́ dɛ̀ kpɑɑ́ yɛbie nyɛ̀dɛ̀ kɛ̀ n kó dibennii tuɔkɛní, dɛ miɛkɛ nkɛ ò yóó nɑmɛ̀ kóò kèétɛ́ idíítí. 
\v 16 Kɛ̀ yɛbie nsũ idíítí nsũ kɛ̀ yɛ̀ mɛ nkɛ̃ńnì idíítí nkɛ̃ńnì, di yó nwéí yɛbie mmɑmɛ̀ mmɛ kɛ kékíí idíítí. 
\v 17 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ ciitɛ́ otɔù. Di nni ndé, mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te. 
\v 18 Dí mpĩ́ n tié nnɛ̀ n kuɔ́ kɛ́ndɔɔri dɛ̀ yɛ̃mmɛ̀, mɛmmɛ di bo mbomɛ̀ di tenkɛ̀ kɛ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù dɛ̀mɑrɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ di pɑɑ nní mpɛí, kɛ̀ di yo nkɛ sɑ̀nnɛ̀ kɛ́mbo kɛ í yĩɛ̃̀kù.
\p
\v 20 Kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ di bo bekɛ dimɑ́ɑ̀ kɛ dɔ̀: Ti nɛ́ yó nyo mbɑ kɛ̀ ti í kùútí dibenni yiénnì kɛ dɛ̀itɛ tidiitì? 
\v 21 N yóó duɔ́ nkɛ̀ n kó mɛsɑ̀ɑ̀ mmɛɛ̀ níí mbo di ĩ́nkɛ̀, dibenni kuɔ́nnì miɛkɛ kɛ̀ di pɑɑ nníí pɛitɛ́, kɛ̀ dɛ̀ nsɑ̀nnɛ̀ di bo nyommɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛbie nyɛ̀tɑ̃ɑ̃ti. 
\v 22 Kɛ̀ di buɔtí dibenni niínnì miɛkɛ di bo nɑ kɛ́nyo ntidikótì kɛ́tuɔkɛnɛ̀ dibenni wɛínnì di bo dɛitɛmɛ̀ tipɑ̀ntì.
\s1 A bo wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́mɛ̀ ɑ tenkɛ̀
\p
\v 23 Òmɔù bɑ́ɑ́ fítɛ́ kɛtenkɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ deè kɛ yɛ̃́ míì temɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ̀ di tú bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ kɛ bo kɛ miɛkɛ. 
\v 24 Dihɛì n yóó di duɔ́ ndì miɛkɛ, dí dɔú nyikuɔ́ kòò mɔù fìtɛ́ o tenkɛ̀ wèe nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ kɛ̀ dontɛ́.
\p
\v 25 Kòò mɔù tebitɛ tɑ ticĩ̀tì kɛ fìtɛ́ kɛtenkɛ̀, o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kou wèè ò tɔ̀kɛ́nɛ̀ weè dò nkɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ kɛ̀ dontɛ́. 
\v 26 Kòò mɔù mɛ nyí mɔkɛ wèè ò tɔ̀kɛ́nɛ̀ kɛ bo nɑ kɛ́ kɛ̀ dontɛ́, kòò wɛ̃̀tɛ kɛ pɛ̀tɛ́ dìì yiè idíítí ò bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ o tenkɛ̀. 
\v 27 Bɛ̀ɛ kɑɑ̀ nyɛbie nyɛ̀ɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ́bɑtɛ yɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́, kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni nɛ́ nɑ kɛ́tuɔkɛní kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́, kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́tiekɛ o tenkɛ̀. 
\v 28 Kòò mɛ nyí pɛ̀tɛ́ ò bo yietí mù wèè kɛ̀ dontɛ́ wè nkpɑɑ́ kɛ kɛ̀ te, kɛ bɑɑnɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni kòò nɛ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́cɔutɛ́ o tenkɛ̀.
\p
\v 29 Kòò mɛ nfìtɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ tɛ̀ bo dihɛì iduotí fitɛ́ dì, dibenni dìmɑ́ɑ̀ kó mukṹṹ mmiɛkɛ nkɛ ò bo nɑmɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dontɛ́. Kòò dɔ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dontɛ́ dɛ̀ bɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ dibenni nɛ̀ ò tɛ̀ fìtɛ́mɛ̀. 
\v 30 Kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ dibenni kòò í wɛ̃̀tɛ kɛ tɛ̀ dontɛ́, wèè tɛ̀ dontɛ́ weè yó ntɛ̀ te sɑ̃́ɑ̃̀ nɛ̀ o yɑɑ̀bío. Tɛ yiɛ̀ mbɑ́ɑ́ wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ cɔutɛ́ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù bo tuɔkɛmɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ sicɛ̃́ĩ sìì bo yɛhɛkɛ̀ iduotí í fitɛ́ yɛ̀ si yó ndònnɛ̀ dɛpɑɑ ndòmmɛ̀ mmɛ, tɛ yiɛ̀ nníí bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dontɛ́ yoo wèe wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ cɔutɛ́ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù bo tuɔkɛmɛ̀.
\p
\v 32 Defiibɛ biɛ yó mmɔkɛmu kucɛ kɛ níí nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ bɛ tenkɛ̀ yoo bɛ cɛ̃́ĩ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 33 Bɑ́ kɛ̀ Defii botí kou weè dontɛ́nɛ̀ o tebitɛ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni tùɔ̀kɛ wèe wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ duɔ́ ntɛ yiɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ cɛ̃́ĩ siì tumɛ̀ bɛ kpɛrɛ bɛ̀ mɔ̀kɛ dɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ tenkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 34 Bɛ̀ bɑ́ɑ́ fítɛ́ bɛ pénnɛ̀ bɛ kó kɛtenkɛ̀ yó nni nkɛ sɑ̃́ɑ̃̀.
\s1 Bɛ̀ bo mpenni mɛ̀ɛ̀ botí bɛcĩ̀rìbɛ̀ bɛ kpɛrɛ
\p
\v 35 Kòò mɔù kou tɑ ticĩ̀tì miɛkɛ kɛ tɛ̃́nkɛ í mɔkɛ mùmɑmù, wè nhò tɔ, kòò mɛ ntú opɔ̀ɔ̀ nwe ò nhò tɔ, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkòò mbo o borɛ̀. 
\v 36 Ò bɑ́ nwɑnti mucɔ̃́ntimu o ĩ́nkɛ̀, ò bɑ́ nwɑnti kɛ bo ò di. Ò ndé mí ndi Yiɛ̀ nKuyie nkɛ̀ o kou nhò bonɛ̀. 
\v 37 Kòò mɛ nhò pèntɛ idíítí nyi ò bɑ́ nwɑnti kɛ́cɔ̃ntɛ, kɛ̀ tidiitì mɛ nni nti ò bɑ́ nwɑnti wèe ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ́nɔ́ɔ́. 
\v 38 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te kɛ̀ di dènnɛní Esibiti kɛ bo di duɔ́ nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃ tenkɛ̀, kɛ̀ di ntú n kɔbɛ.
\s1 Onìtì bo wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́mɛ̀ otɔù
\p
\v 39 Kòò mɔù kou tɑ mɛsémmɛ̀ miɛkɛ kɛ tɛ̃́nkɛ í mɔkɛ mùmɑmù, kɛ fìtɛ́nɛ̀ omɑ́ɑ̀ otɔù kɛ bo mpĩ́ nho tɔ̃mmú, wèè ò dontɛ́ ò bɑ́ɑ́ ò pĩ̀ńnɛ́ mudɑɑtɔ̃mmú. 
\v 40 Wè nhò bonɛ̀ kɛ dònnɛ̀ o kóo tɔ̃ntì yoo wèè kɔ̀tɛní kɛ ò tɑɑ̀nɛ̀. Wè nhò pĩ̀ńnɛ̀ mutɔ̃mmú kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni yɑ̀ɑ tuɔkɛnní. 
\v 41 Kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni tùɔ̀kɛní, wèe kò nwenwe nɛ̀ o bí o kɔbɛ borɛ̀, kɛ́kɑri o yɛmbɛ̀ tenkɛ̀. 
\v 42 Di tú n kó bɛtɔ̃mbɛ̀ mbɛ, kɛ̀ n di dènnɛní Esibiti, òmɔù bɑ́ɑ́ fítɛ́ omɑ́ɑ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ fítɛ́mɛ̀ kudɑɑkù. 
\v 43 Di miɛkɛ òmɔù bɑ́ɑ́ dɔɔ̀nɛ̀ otɔù muwɛ̃rímú. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te, di nni ndé!
\p
\v 44 Di kó tidɑɑtì tinitidɑɑtì nɛ̀ tinitipòtì tì yóó yɛ̀nní yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ di fitɛ́ yɛ̀nyɛ. Di yó mbɛ ndonnɛ̀ tidɑɑtì. 
\v 45 Bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ di bonɛ̀, di bo nɑ kɛ níí dontɛ́ bɛ bí, yoo bɛ̀ɛ̀ do di bonɛ̀ nɛ̀ dimɔ̀nnì bɛ yɑɑ̀bí. Bɛ̀ bɛ̀ pɛitɛ́ di tenkɛ̀ nkɛ díì bɛ̀ te. 
\v 46 Di bo kú kɛ́yóu dɛ̀ di bí iì dò nkɛ́ dɛ̀ tùótɛ́, kɛ̀ bɛmbɛ ntú di kó tidɑɑtì sɑ̃́ɑ̃̀. Kɛ̀ di tebìí Isidɑyɛɛribɛ tɔbɛ̀, òmɔù bɑ́ɑ́ dɔɔ̀nɛ̀ otɔù muwɛ̃rímú.
\p
\v 47 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò mbɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ yoo bɛ̀ɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ kɛ di bonɛ̀ bɛ kóò mɔù mɔ̀kɛ idíítí, kɛ̀ di tebitɛ mɑtɛ̀ ò mɔ̀kɛnɛ̀ dibɑ̀nnì, koò fìtɛ́nɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ yoo bɑ́ kɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ kó dɛyɑɑ̀birɛ mɑrɛ̀ ndɛ tɛ̀ fìtɛ́nɛ̀mɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀. 
\v 48 Di mɔkɛmu kucɛ kɛ bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ di tebitɛ, di kou mɔù bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ di tebitɛ. 
\v 49 O cicɛ kou yoo o cicɛ kou kó dɛbirɛ bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dontɛ́, yoo otɔù mɔù nɛ̀ wè bɛ̀ tu mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ. Kɛ̀ dɛ̀ í dò mmɛmmɛ tɛ̀ wɛ̃̀tɛ kɛ pɛ̀tɛ́ tɛ kpɛrɛ tɛ̀ bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ tɛmɑ́ɑ̀. 
\v 50 Kɛ̀ tɛ̀ yóó dontɛ́ tɛmɑ́ɑ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ nɛ̀ wèè do nkɛ́ tɛ̀ dontɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑɑ nyɛbie nwèè do tɛ̀ dontɛ́ ò tɛ̀ dontɛ́ kɛ̀ yɛ̀ɛ̀ bie sootɛ́ dɛ cuokɛ̀, kɛ̀ n kó dibenni nɛ́ nɑ kɛ́tuɔkɛní. Bɛ̀ yóó wéntɛ́ yɛbie nyɛ̀ɛ̀ sokɛ́ yɛ̀nyɛ dɛ cuokɛ̀ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́kéétɛ́ idíítí bɑ́ dìì yiè kɛ̀ idíítí mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ yietí ì otɔ̃ntì diyiè dìmɑ́ɑ̀ miɛkɛ. 
\v 51 Kɛ̀ dɛ kó yɛbie nkpɑɑ́ kɛ sũ ò yóó yietí kɛ̀ ì nsũmu kɛ̀ di tebitɛ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ tɛmɑ́ɑ̀. 
\v 52 Kɛ̀ yɛbie mmɛ nyí kpɑɑ́ sũ kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni tùɔ̀kɛní tɛ̀ tó yietí kɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ yɛbie mmɑ̀mɛ̀, kɛ̀ tɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ tɛmɑ́ɑ̀. 
\v 53 Kɛ̀ bɛ̀ dontɛ́ òmɔù ò níí yó mbo wèè ò dontɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ dò nho tɔ̃ntì nwe, di bɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ bɛ̀ nhò dɔ̀ɔ̀rinɛ̀ muwɛ̃rímú. 
\v 54 Kòò mɛ nyí nɑ kɛ bo wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ omɑ́ɑ̀ dɛ kó mɛborimɛ mɛdɛ́ miɛkɛ wè mbɑɑ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni kɛ́yɛ̀ wenwe nɛ̀ o bí.
\s1 Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ ku kɔbɛ dò nkɛ́ nku ntũ nkumɑ́ɑ̀
\p
\v 55 Díndi Isidɑyɛɛribɛ di tú n kó bɛtɔ̃mbɛ̀ mbɛ kɛ̀ n di dènnɛní Esibiti kó kɛtenkɛ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nkuyie míì di dènnɛní Esibiti tenkɛ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\c 26
\p
\v 1 Di bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ sitenkɑɑnìi kɛ́ sì fìíkú yoo di fííkú yɛsĩ̀mpókɛ̀, di bɑ́ɑ́ cíɛ́kɛ́ yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́ yɛ̀ kèrí tifèntì kɛ́fííkú kɛ́nninku yɛ ììkɛ̀. Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te.
\p
\v 2 Dí mpĩ́ n di nɑ̀kɛ́ tì siom̀pùsi ĩ́nkɛ̀, kɛ́ndé n tɑummɛ̀ tou. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\s1 Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ nkù yóó bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀
\p
\v 3 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di yie nkɛ pĩ́ n tié nnɛ̀ n tɑnnɔ̀ kɛ dɔɔri dɛ̀ yɛ̃mmɛ̀, 
\v 4 m bo ndi duɔ̀ nfɛtɑɑfɛ̀ fɛ mɔ̀nnì, kɛ̀ di pɑɑ nní mpɛí mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ di tebiiti mpɛí mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 5 Kɛ̀ di níí mpuotì tidiitì kɛ̀ di tebiitii binɛ̀, kɛ̀ di ntɔ̃ũ di tebiiti kɛ́tuɔkɛnɛ̀ di bo buɔtímɛ̀ tidiitì, kɛ̀ di nyo kɛ sɑ̀nnɛ̀ kɛ́mbo bɑ́ dɛ̀mɑrɛ̀ í di kɔɔ́nnɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ n di duɔ́ ndiwɛ̀ì dihɛì miɛkɛ, kɛ̀ di níí nduɔ́ kɛ í yĩɛ̃̀kù. Kɛ̀ n kɛi ndɛsĩ̀nnɛ̀, mudoò tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ di kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 7 Kɛ̀ di mbɛtì di dootitɔbɛ̀ kɛ bɛ̀ kɔ̀ù. 
\v 8 Di miɛkɛ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀nùmmù níí bo mbɛtì tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100), kɛ̀ tɛkɔ̀ùtɛ̀ mbɛtì tɛkɔupípíítɛ̀ (10000) kɛ̀ di bɛ̀ kɔ̀ù. 
\v 9 Kɛ̀ nní mbo difɔ̃nkó kɛ́duɔ́ nkɛ̀ di piɛ́ kɛ̀ nní mpĩ́ n di dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀. 
\v 10 Kɛ̀ di níí nyo ndi diitì kɛ̀ tipɑ̀ntìi bi, kɛ̀ di cṹũnní tikótì kɛ́ɑ̃nnɛ́ tipɑ̀ntì. 
\v 11 Kɛ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mbo di cuokɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀, m bɑ́ɑ́ di pɛ̃̀. 
\v 12 M bo mbo di cuokɛ̀, kɛ di te kɛ̀ di tú n kɔbɛ. 
\v 13 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì di te, kɛ di dènnɛní Esibiti. Kɛ̀ dɛ̀ bo yie nkɛ̀ di tɛ̃́nkɛ bɑ́ ntú tidɑɑtì, kɛ toutɛ́ di tuɔ Esibiti kɔbɛ do di toú nyɛ̀, kɛ dí nɑ kɛ ɔ̃ nkérí kɛ yíéo.
\s1 Kuyie nyɛ̃ kù yóó bɛ̀ potɛ́ tìì yɛ̃ĩti
\p
\v 14 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nsɔkɛ́ ku nɑ́ɑǹtì kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ di mɛ nyetɛ n kpɛti kɛ í tũ̀nnɛ n tɑnnɔ̀ yɛmɔu, 
\v 15 kɛ̀ di bùtínnɛ́ n kuɔ́ kɛ pɛ̃̀ n tié, kɛ̀ di tɔ̃̀tɛ n di dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀, kɛ yóu kɛ tɛ̃́nkɛ í dɔɔri n tɑnnɔ̀ yɛmɔu yɛ̃mmɛ̀. 
\v 16 Ntɛ n yóó di dɔɔ̀mɛ̀:
\p M bo duɔ́ nkɛ̀ mɛyɛi ndiɛmɛ̀ di do kɛ́ di kũɔ̃ nkɛ̀ kukɔ̃ntonnɔɔ diɛkù di pĩ́ nkɛ̀ di nuɔ ntɑ, kɛ̀ kùu tɑ kɛ́ncɑ́ɑ́ ndi kɔ̃̀ntì. Kɛ̀ di níí buɔtí tidiitì kɛ̀ tìi bi kɛ̀ di dootitɔbɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́ tì dɛ̀itɛ bɑ́ di bɑ́ɑ́ cɔ̃ntɛ. 
\v 17 Kɛ̀ n di bútínnɛ́ kɛ̀ di dootitɔbɛ̀ɛ di nɑ, di níìmbɛ̀ bo di bɑɑtɛ́ kɛ̀ di ncooti bɑ́ bɛ̀ í di bɛtì.
\p
\v 18 Bɑ́ nɛ̀ mɛmmɛ kɛ̀ di í kèńtɛ́ n kpɛti, nní ndi sɔkɛ́ tiyɛ̃ĩti di yɛi nkpɛ́í, 
\v 19 kɛ́pɔntɛ di wɛ̃rímú mùù te kɛ̀ di mɔkɛ tɛfentɛ̀, m bo duɔ́ nkɛ̀ tiwɛtìi kpenkɛ timɑ́tì tɛ̃mɛ̀ bɑ́ fɛtɑɑfɛ̀ bɑ́ nniu, kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ kpenkɛ kɛ́dontɛnɛ̀ disɔɔwũɔ̃̀. 
\v 20 Kɛ̀ di sɔ̃́ntɛ́ kɛ́ndeu di wɛ̃rímú dɛtetìrɛ̀ bɑ́ di pɑɑ mbɑ́ mpɛí. Di pɑɑ nkó titebiiti mɛ mbɑ́ mpɛí.
\p
\v 21 Nɛ̀ mɛmmɛ kɛ̀ di yetɛ, kɛ í dɔ́ kɛ́ n kéntɛ́, nní ndi sɔkɛ́ tiyɛ̃ĩti di yɛi mmɑmɛ̀, 
\v 22 kɛ́duɔ́ nkɛ̀ dɛsĩ̀nnɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́mpĩĩ ndi bí, kɛ́deè di wũɔ̃, dɛsĩ̀nnɛ̀ bo di yɑɑtɛ kɛ̀ di cɛ di do keri ìi kpɑ́nnɛ́.
\p
\v 23 Kɛ̀ n yĩ mɛmmɛ kɛ̀ dɛ̀ í sɑ̀nnɛ̀ kɛ bo di tié, kɛ̀ dɛ̀ dò ndi kpɑɑ́ sɔkɛ́ kɛ yetírí n kpɛti. 
\v 24 Dɛ mɔ̀nnì mí mmɔ́mmuɔ mmíì nɛ́ yóó cómmú kɛ́ di potɛ́ di yɛi nkpɛ́í, 
\v 25 kɛ́duɔ́ nkɛ̀ di dootitɔbɛ̀ ndi kɔù, kɛ pɛiri di tɔ̃̀tɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n di dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀. Kɛ̀ di cokɛ́ kɛ tìí ndi ɛkɛ̀ miɛkɛ, n duɔ́nko mutenkṹṹ nnɛ̀ dɛ kpɛ́í nkɛ̀ di tɑ di dootitɔbɛ̀ nɔu miɛkɛ. 
\v 26 Kɛ̀ n di mɔntɛ mudiì, kɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ tɛpíítɛ̀ níí wɛ̃nnɛ́ kɛ́pṹnnɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ dipɛ̃́ɛ̃̀fiunnì dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ, kɛ́ wè ndi duɔ́ nkɛ̀ dí ò berí kɛ́wɛ́rí kɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɑ́ di bɑ́ nsɑ̀nnɛ̀.
\p
\v 27 Kɛ̀ n yĩ mɛmmɛ kɛ̀ di bɑɑ yetɛ kɛ í dɔ́ kɛ n kéntɛ́, 
\v 28 m miɛkɛ bo di yɛ̀, kɛ̀ n di ɑ̃nnɛ́ tiyɛ̃ĩti di yɛi nkpɛ́í, 
\v 29 kɛ̀ di nkɔù di bí kɛ cɑ́ɑ́, initidɑɑì nɛ̀ initipòì, 
\v 30 kɛ puɔ ndi bɔɔwũɔ̃tɔ̀rɛ̀ nɛ̀ di wũɔ̃tɔ̀rɛ̀ di tuɔ̀ nyɛ̀ɛ̀ ĩ́nkɛ̀ tihúúntì kɛ́ di kuɔ kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ di bɔkɛ̀ m pùɔ nyɛ̀. 
\v 31 M miɛkɛ bo di yɛ̀ kɛ̀ n duɔ́ nkɛ̀ di ɛkɛ̀ɛ nɑɑ́ ntidobontì, kɛ̀ m puɔ ndi wũɔ̃tɔ̀rɛ̀, n tɛ̃́nkɛ bɑ́ nkémmú tihúúntì di tuɔ̀ ntì kó kufɔ̃ɔ̃ku. 
\v 32 Míì mɔ́mmuɔ nyóó pɔntɛ di kó dihɛì kɛ́dɛ́ítɛ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ di di dootitɔbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀riní kɛ bo mbo dɛ kó dihɛì miɛkɛ. 
\v 33 Kɛ̀ n duɔ́ nkɛ̀ mudoò tɑnní kɛ̀ dí cíɛ́tɛ́, kɛ̀ di cɛ̃́ĩĩ nɑɑ́ ntidobontì, kɛ̀ di tenkɛ̀ɛ dɔúnko.
\p
\v 34 Di bo mbo dìì mɔ̀nnì di dootitɔbɛ̀ tenkɛ̀ miɛkɛ, dɛ mɔ̀nnì di tenkɛ̀ bo pɛ́tɛ́ tɛom̀pùtɛ̀ di do kɛ̀ mɔ̀ntɛ tɛ̀, 
\v 35 kɛ̀ bo om̀pɛ̀, dɛ mɔ̀nnì kɛ́fɔ́ɔ́ ndi do kɛ̀ yetɛnɛ̀ tɛ̀ɛ̀ om̀pùtɛ̀ di bo dìì mɔ̀nnì kɛ miɛkɛ.
\p
\v 36 Di kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ bo yentɛ́ di dootitɔbɛ̀ ɛkɛ̀ miɛkɛ m bo bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ kufɔ̃wɑɑ́, mbɑ́ kɛ̀ kufɔ̃kpɛ̃̀rìkù nɑmpɛ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́ndò nhòmɔù bɛ̀ bɛ̀ti nɛ̀ disiè, kɛ̀ bɛ̀ ncokù kɛ duò bɑ́ òmɔù í bɛ̀ bɛ̀ti. 
\v 37 Bɛ̀ bo ncokù kɛ bétírí bɛtɔbɛ̀ kɛ dò mbɛ dootitɔbɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ti, òmɔù mɛ nyí bɛ̀ bɛ̀ti. Di bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́bɑɑo di dootitɔbɛ̀. 
\v 38 Kɛ̀ di yɛi ndi dootitɔbɛ̀ tenkɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ kɛ̀ di di. 
\v 39 Di miɛkɛ bɛ̀ɛ̀ bo yentɛ́ kɛ́mbo bɛ dootitɔbɛ̀ ɛkɛ̀ miɛkɛ bɛ̀ bo ncĩtiri, bɛ mɔ́mmɔmbɛ bɛ yɛi nkpɛ́í nnɛ̀ bɛ yɛmbɛ̀ kɔ̃mɛ kpɛ́í.
\s1 Kuyie nyóó dɑɑtɛnímɛ̀ kù dɔ̀ɔ̀nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀ kpɛ́í
\p
\v 40 Dɛ mɔ̀nnì ndi Isidɑyɛɛribɛ bɛ̀ɛ̀ yó nkpɑɑ́ bɛ̀ yóó bɑntɛ́mɛ̀ bɛmbɛ nɛ̀ bɛ yɛmbɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ mɛyɛi nkɛ́ mɛ̀ dɑ́ɑ nkɛ dɔ̀: Ti cɑ̀ɑ̀rɛ̀mu ti yetɛmɛ̀ ɑ kpɛti. 
\v 41 Dɛ mɔ̀nnì kɛ́bɑntɛ́ kɛ dò mmíì còḿmú kɛ bɛ̀ dènnɛ bɛ tenkɛ̀, kɛ bɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ bɛ dootitɔbɛ̀ ciɛ. Dɛ mɔ̀nnì bɛmbɛ bɛ̀ɛ̀ to do kpeńnì kɛ̀ bɛ̀ɛ kɛ̃́kùnnɛ bɛmɑ́ɑ̀ kɛ́yie mbɛ cɑɑ̀rìmɛ̀. 
\v 42 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ n dɑɑtɛní n dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀ Sɑkɔbu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ n do nɑ̀kɛ́ tì bɛ kó dihɛì kpɛ́í. 
\v 43 Bɛ̀ í bo yɛ̀ɛ̀ mɔ̀rɛ̀ miɛkɛ bɛ ɛì, dì bo om̀pɛ̀. Kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ ìtɛ́ kɛ̀ dì dɔúnko, dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ mɛyɛi nkó mucɔ̃́ntimu bɛ̀ yetɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n tié nkɛ pɛ̃̀ n kuɔ́. 
\v 44 Bɑ́ nɛ̀ bɛ̀ yó mmɛ mbomɛ̀ bɛ dootitɔbɛ̀ ciɛ n yí yóó bɛ̀ dootóo, yoo m miɛkɛɛ bɛ̀ yɛ̀ kɛ̀ mbɛ̀ kùɔ pɑ́íí, kɛ́tɔ̃tɛ mɛtɑummɛ̀ n do bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀. Mí mbɛ Yiɛ̀ nKuyie mmíì bɛ̀ te. 
\v 45 N yóó dɑɑtɛmu bɛ kpɛ́í nkɛ́dɑɑtɛní n do dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀ bɛ yɛmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ dènnɛ Esibiti ibotí tɛì nuɔ mmiɛkɛ kɛ bo ntú bɛ Yiɛ̀ nKuyie. Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie.
\b
\p
\v 46 Yɛɛ̀ tɑnnɔ̀ nyɛ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo nɑ̀kɛ́mɛ̀ Mɔyiisi nɛ̀ ku tié nnɛ̀ ku kuɔ́ Sinɑii tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kpɛ́í.
\c 27
\s1 Bɛ̀ bo ndɛì mɛ̀ɛ̀ botí bɛ̀ dɔúnnɛ̀ yɛ̀ɛ̀ nɔ̀ Kuyie
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́innɛ̀ Mɔyiisi kɛ dɔ̀: 
\v 2 Nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ tú n yɛ̃ nkòò mɔù dɔ́ kɛ́dɛitɛ dinùù ò n dɔúnnɛ̀ dì, kòò n dɔúnnɛ̀ dinùù kɛ bennɛ́ nɛ̀ onìtì nwe. 
\v 3 Onìtì wèè mɔ̀kɛ yɛbie nsipísìdɛ́ kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ yɛbie nsipísìkuɔ̀ o díítí bo mɛdítíbii nsipísìnùmmù ndi, bɛ̀ kèétɛ́ ì mɛtɑummɛ̀ tou kpɛ́í. 
\v 4 Kòo nitipòkù nwe o díítí bo mɛdítíbii nsipísìtɑ̃ɑ̃ti ndi.
\p
\v 5 Kɛ̀ dɛbirɛ ndɛ dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ yɛbie nyɛ̀nùmmù kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ sipísìdɛ́, kɛ̀ dɛ̀ tu dɛnitidɑɑrɛ ndɛ dɛ díítí mbo mɛdítíbii nsipísìdɛ́, kɛ̀ dɛnitipòrɛ̀ mɛ nni ndɛ ì mbo mɛdítíbii ntɛpíítɛ̀.
\p
\v 6 Dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ otɑ̃̀nkù òmɑ́ɑ̀ kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛ yɛbie nyɛ̀nùmmù, kɛ̀ dɛnitidɑɑrɛ̀ ndɛ dɛ díítí mbo mɛdítíbii mmɛ̀nùmmù, kɛ̀ dɛnitipòrɛ̀ ndɛ mɛ̀ mbo mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti.
\p
\v 7 Yɛbie nsipísìkuɔ̀ kó difɔ̃nkúò kɔbɛ, kòo nitidɔ̀ù nwe mɛdítíbii ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ mɛ̀nùmmù, onitipòkù mɛdítíbii ntɛpíítɛ̀.
\b
\p
\v 8 Kòo mɔù mɛ ncĩ̀tɛ kɛ í dò nhò bo nɑ kɛ́yietí dɛ kó idíítí, bɛ̀ɛ ò tɔní ikuɔ́ nìùtì borɛ̀, kɛ̀ ikuɔ́ nìùtìi kéétɛ́ o díítí.
\b
\p
\v 9 Kɛ̀ dɛ̀ mɛ ndò mbɛ̀ m pɑ̃ dɛ̀ tu fɛɔ̃̀fɛ̀ nfɛ bɛ̀ n feu fɛ̀, fɛ̀ tu n kɔfɛ nfɛ. 
\v 10 Bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ fɛ̀ cèètɛnɛ̀ fɛtɛfɛ̀ fɛsɑ̀ɑ̀fɛ̀ yoo fɛsĩ̀nfɛ̀. Kɛ̀ bɛ̀ tùótɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ m pɑ̃ fɛ̀ kɛ cèètɛnɛ̀ fɛtɛfɛ̀ idɛ́ ì nɑɑ́ n kpɛyi nyi.
\p
\v 11 Kɛ̀ dɛ kó fɛɔ̃̀fɛ̀ mɛ ntu ikuɔ́ yetɛ fɛ̀nfɛ, bɛ̀ɛ fɛ̀ bɛnkɛ ikuɔ́ nìùtì bɑ́ kɛ̀ fɛ̀ tu fɛ̀ɛ̀ botí, 
\v 12 kòo fɛ̀ wèńtɛ́ kɛ́yɑ̀ fɛ̀ wenni yoo fɛ̀ sĩ̀ nkɛ́kéétɛ́ fɛ díítí. 
\v 13 Kɛ̀ fɛ yiɛ̀ nweè mɛ ndɔ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ fɛ̀ dontɛ́ wèe yietí bɛ̀ fɛ̀ kèétɛ́ ìì díítí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ ì mmɑ̀nnɛ̀ ò bo totɛ́mɛ̀ ò mɛ nyietí ì yɛcúò yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀.
\b
\p
\v 14 Kòò mɔù m pɑ̃ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, ikuɔ́ nìùtìi tɛ̀ wèńtɛ́, kɛ̀ tɛ̀ wenni yoo tɛ sĩ̀, kòò yĩ́ mù, mummu. 
\v 15 Kɛ̀ tɛ̀ yiɛ̀ nweè mɛ ndɔ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dontɛ́ wèe yietí bɛ̀ tɛ̀ kèétɛ́ ìì díítí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ ì mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ bo totɛ́mɛ̀ ò yietí ì yɛcúò yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀ kɛ́ ntɛ̀ te.
\b
\p
\v 16 Kòò mɔù m pɑ̃ kɛtenkɛ̀, dí wéntɛ́ bɛ̀ bo kɛ̀ buɔtí tidibotì kɛ̀ tì mmɑ̀mɛ̀, kɛ́kéétɛ́ kɛ díítí. Kɛ̀ kɛ̀ dò nkɛ bo nɑ kɛ́cɔutɛ́ tidibotì cìdóòbɛ̀ sikɔusìtɑ̃ɑ̃ti (300) kɛ díítí mbo mɛdítíbii nsipísìnùmmù. 
\v 17 Kòò yó m pɑ̃ dɛ kó kɛtenkɛ̀, kɛ sɔ̃́ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni bo kɛ díítí bɑɑ mmɛ mmɑ̀. 
\v 18 Kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni mɛ mpɛ̃ɛ̃tɛ́, kòò kɛ̀ nni mpɑ̃, ikuɔ́ nìùtìi kɑɑ̀ nyɛbie nyɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni tɛrìi tuɔkɛní kɛ́kéétɛ́ kɛ díítí.
\p
\v 19 Kɛ̀ kɛ̀ yiɛ̀ nwɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́ kɛ̀ dontɛ́ wèe yietí ikuɔ́ nìùtì kèétɛ́ ìì díítí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ ì mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ bo totɛ́mɛ̀ ò yietí ì yɛcúò yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀ kɛ́ kɛ̀ tiekɛ.
\p
\v 20 Kòo mɛ nyí kɛ̀ dontɛ́ o mɔ́mmuɔ nkòò kɛ̀ fìtɛ́nɛ̀ otɔù mɔù dɛ̀ dèèmu. Ò tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ kɛ̀ dontɛ́. 
\v 21 Kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni mɛ ntùɔ̀kɛ, wèè mɛ nkɛ̀ dontɛ́ wèe kɛ̀ yóu, kɛ̀ nɑɑ́ n kɔkɛ nkɛ. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛɛ̀ kɛ̀ tiekɛ. Bɛ̀ kɛ̀ nni mpɑ̃mu.
\b
\p
\v 22 Kòò mɔù m pɑ̃ kɛtenkɛ̀ ò dontɛ́ kɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú o yɛmbɛ̀ kɔkɛ, 
\v 23 ikuɔ́ nìùtìi wéntɛ́ yɛbie nyɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù bennii tuɔkɛní kɛ́kéétɛ́ kɛ díítí wèè kɛ̀ nni mpɑ̃ɑ̃ nkòo yietí kɛ díítí dɛ yiè, ì tu n kpɛyi nyi. 
\v 24 Kɛ̀ tidɑɑtì fĩ́ĩmmù benni tùɔ̀kɛ wèè do kɛ̀ te nɛ̀ dimɔ̀nnì wèe wɛ̃tɛ kɛ́ kɛ̀ cɔutɛ́, o yɛmbɛ̀ kɔkɛ nkɛ.
\b
\p
\v 25 Bɛ̀ níí yóó tũnnɛ idìítí ìì kèétɛ́ mɛtɑummɛ̀ tou kpɛ́í i kó kukperíkù nku, kɛ́kéétɛ́ dɛ kó idíítí. Dɛ kó idíítí kó fɛsɑ́m̀pɔ́fɛ̀ cɛ̃́ɛ̃́kù bo kɑ̀dɑ́mmù tɛpíítɛ̀ ntɛ.
\s1 Yɛpɑ̃rɛ̀ yɛbotí yɛbotí
\p
\v 26 Òmɔù bɑ́ m pɑ̃ o ɔ̃̀fɛ̀ pɛitɛ́ fɛ̀ mɛketimɛ̀ kɛ̀ fɛ̀ tu fɛdɑɑfɛ̀, fɛ̀ diɛ nkɛ tú n kɔfɛ nfɛ. Kòo nɑ̀ɑ̀fɛ̀ nfɛ yoo o pìèfɛ̀ yoo o buɔtɛ̀. 
\v 27 Kòò mɔù m pɑ̃ fɛɔ̃̀fɛ̀ bɛ̀ í n feu fɛ̀, bɛ̀ bo nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ fɛ̀ dontɛ́ kɛ́yietí fɛ díítí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ bo totɛ́mɛ̀ o yietí ì yɛcúò yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀. Kɛ̀ fɛ yiɛ̀ mɛ nyí dɔ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ fɛ̀ dontɛ́ bɛ̀ɛ fɛ̀ fìtɛ́ fɛ díítí.
\p
\v 28 Kòò mɔù m pɑ̃ dɛ̀mɑrɛ̀ kɛ tú, ò dɛ̀ nni mpɑ̃mu sɑ̃́ɑ̃̀, bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ dɛ̀ dontɛ́ yoo bɛ̀ɛ dɛ̀ fìtɛ́. Kòo nìtì nwe yoo fɛɔ̃̀fɛ̀ yoo o yɛmbɛ̀ o yóunɛ̀ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀, bɛ̀ m pɑ̃ɑ̃ ndɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ mɛbotí dɛ̀ tu n kpɛrɛ ndɛ. 
\v 29 Kòo nìtì nwe bɛ̀ m pɑ̃mɛ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kóò dontɛ́, bɛ̀ɛ ò kùɔ.
\s1 Ti bo n duɔ̀mmɛ̀ Kuyie nti mɔkɛ dɛ kó dimɑ̀ɑ̀ kó dɛpííndɛ̀
\p
\v 30 Kɛ̀ di dɛ̀itɛ di pɑɑ nkó tidiitì nɛ̀ di tebiiti dí dɛ̀ berí kɛ́dɛitɛ dɛ̀ɛ̀ tu dɛpííndɛ̀, dɛ̀ tu n kpɛrɛ ndɛ. 
\v 31 Kòò mɔù dɔ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ o kó dɛpííndɛ̀ kó dɛ̀mɑrɛ̀ wèe yietí kɛ́nɔ́ɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ bɛ̀ bo totɛ́mɛ̀ ò yietí ì yɛcúò yɛ̀nùmmù kó dìmɑ́ɑ̀. 
\v 32 Dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tu iwũɔ̃, inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ ipe nɛ̀ sibɔɔ́, fɛ̀ɛ̀ ɔ̃̀fɛ̀ níí tú fɛpíínfɛ̀ fɛ̀ tu nkɔfɛ nfɛ. 
\v 33 Dí níí bɑ́ɑ́ fɛ̀ cèètɛnɛ̀ fɛsɑ̀ɑ̀fɛ̀ yoo fɛsĩ̀nfɛ̀. Kòò mɔù fɛ̀ cèètɛ, fɛnfɛ nɛ̀ ò cèètɛnɛ̀ fɛ̀ idɛ́ ì nɑɑ́ n kpɛyi nyi, bɛ̀ mɛ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ ì dontɛ́.
\b
\p
\v 34 Ti Yiɛ̀ nKuyie ndo duɔ́ nyìì kuɔ́ nyi Mɔyiisi Sinɑii tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kpɛ́í.