\id HEB di59.all F{evrier 1999 BJ Parakou B{enin
\ide UTF-8
\h Ebedeebɛ
\toc1 Bɛ̀ wɑ̃̀ri dìì pɑ́tíri Kirisi kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ tu Ebedeebɛ
\toc2 Ebedeebɛ
\mt1 Bɛ̀ wɑ̃̀ri dìì pɑ́tíri Kirisi kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ tu Ebedeebɛ
\imt1 Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Bɛ̀ wɑ̃̀ri Ebedee kó dipɑ́tíri Kirisi kɔbɛ tĩ̀rɛ̀ mɑyɛ̀ nyɛ yɛ̀ɛ̀ do tɑ mɛhɑ́ɑ́rìmɛ̀ kɛ́ndɔ́ kɛ́dootóo mɛtɑ̃́kùmɛ̀, wèè bɛ̀ wɑ̃̀ri dipɑ́tíri kòò nyɑ́úkùnko bɛ kɔ̃̀ntì kɛ tú bɛ̀ ntɛ̃ĩ́, kɛ́ nyɛ̃́ kɛ dò ndɛ̀ɛ̀ do dɔɔri mɛtɑummɛ̀ kótímɛ̀ miɛkɛ onìtì kó mɛdɛɛtímɛ̀ kpɛ́í, Kirisi dɛ ndɔ̀ɔ̀ nɛ̀ o kṹṹ mmiɛkɛ.
\ip Ebedeebɛ kó dipɑ́tíri nɑ́ɑ́ nkɛ ĩkú yɛtɑnnɔ̀ yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ndi yɛ̀ɛ̀ tu:
\im 1. Yesu Kuyie mBirɛ kɛ̃́kùnnɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ kɛ yie nho cicɛ kpɛti kɛ fɛ̃̀ṹtɛ́ mɛdiɛ̀. Yesu dɛunɛ̀mu Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀.
\im 2. Kuyie nnɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ tú Yesu weè tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè.
\im 3. Yesu kó mukṹṹ mmuù te kòo nìtì nɑ kɛ pɛ̀tɛ́ mɛdɛɛtímɛ̀ iwũɔ̃ kó muféù do í nɑ kɛ duɔ́mmɛ̀ onìtì.
\ip Dɛ kó dipɑ́tíri kó dikéè didɛ́rì miɛkɛ kòo yɑ́úkùnnɛ Ebedeebɛ kɔ̃̀ntì kɛ̀ bɛ̀ bo nwɛ̃́ɛ̃́rì kɛ nfííkú Kirisi kó kucɛ miɛkɛ kɛ́ndònnɛ̀ dimɔ̀nnì kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ do tɑ̃́ Kuyie. Kòo ntiè nKirisi kɔbɛ kɛ tú bɛ̀ nfííkú kɛ́ntɑ̃́ nkɛ́tuɔkɛnɛ̀ kumɑ̀nku.
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Yɛmɔ̀rɛ̀ sɔnyɛ yiɛ̀ mmiɛkɛ Kuyie nti bɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ nɛ̀ ku Birɛ Yesu borɛ̀ ndɛ 1:1-3
\io1 2. Kirisi pɛ̃ɛ̃tɛ́mɛ̀ dɛmɔu 1:4-10:18
\io1 3. Mɛtɑ̃́kùmɛ̀ 10:19-13:17
\io1 4. Mudɔummu 13:18-25
\c 1
\s1 Kuyie nti nɑ́ɑ́nnɛ̀ ku Birɛ nùù miɛkɛ nkɛ
\p
\v 1 Kuyie ndo nɑ́ɑ́nnɛ̀ ti yɛmbɛ̀ nɛ̀ ku pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɔ̀ miɛkɛ nkɛ kucɛ mɛ̀pɛ́u, nɛ̀ mɛborimɛ pɛ́u miɛkɛ. 
\v 2 Yɛmɔ̀rɛ̀ sɔnyɛ yiɛ mmiɛkɛ kɛ̀ kù ti nɑ́ɑ́nnɛ̀ ku Birɛ nùù miɛkɛ. Nɛ̀ ku Birɛ bɛɛ̀ wɛ̃nnɛ́ kɛ dɔ̀ɔ̀ kutenkù. Kù dɛ ntɑ̃ɑ̃tɛ́ kɛ̀ dɛ̀ yóó tiekɛ dɛmɔu. 
\v 3 Ti yɑ̀ Yesu dɛumɛ̀ mmɛ kɛ bɑntɛ́ Kuyie ndɛumɛ̀. Weè nɑ́ɑǹtì kpeńnì kɛ tɔ kutenkù kɛ te dɛmɔu kɛ̀ dɛ̀ kérí mɛsɑ̀ɑ̀. Weè ku kɛ ũtɛ́ ti yɛi nkɛ dèè kɛ kɑ̀ri Kuyie nkùù nɔ ndɛmɔu ku bɑkù yoú.
\s1 Yesu pɛ̃ɛ̃tɛ́mɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀
\p
\v 4 Yesu kpeńnìmu kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, Kuyie nwe n duɔ́ ndiyètìrì diɛrì, dìì dɛu kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ku tɔ̃rɛ̀ kpɛyɛ. 
\v 5 Kuyie nyí nɑ̀kɛ́ ku tɔ̃nnì mɑrì kɛ yĩ:
\q1 A tú m birɛ ndɛ yíe,
\q1 kɛ̀ n tu ɑ cicɛ.
\m Kù mɛ nyí nɑ̀kɛ́ ku tɔ̃nnì mɑrì kɛ yĩ:
\q1 M bo ntú ɑ cicɛ,
\q1 kɑ̀ɑ ntú m birɛ.
\m
\v 6 Kuyie nyóó duɔnní dìì mɔ̀nnì kutenkù miɛkɛ ku Birɛ dɛ̀ɛ̀ tu Mpo kɛ bɛ́immu kɛ dɔ̀:
\q1 Kuyie ntɔ̃rɛ̀ ndɛ̀ bɑ̀ɑ́.
\m
\v 7 Kuyie mbɛ́immu ku tɔ̃rɛ̀ kpɛ́í nkɛ yĩ:
\q1 Kuyie nkuù cèèri ku tɔ̃rɛ̀
\q1 kɛ̀ yɛ̀ nɑɑ̀ nkuyɑɑkù,
\q1 kɛ ceeri ku tɔ̃mbɛ̀
\q1 kɛ bɛ̀ nɑɑ̀ nfɛhɑ̃ɑ̃dɛɛ̀nfɛ̀.
\m
\v 8 Kɛ nɛ́ nɑ̀kɛ́ ku Birɛ kɛ yĩ:
\q1 A tú Kuyie nku,
\q1 kɑ̀ɑ kpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀,
\q1 ɑ bɑkɛ́ nɛ̀ timɔ́mmɔnti nti.
\q1
\v 9 A dɔ́ timɔ́mmɔnti nti,
\q1 ɑ í dɔ́ mɛyɛi,
\q1 dɛɛ̀ te kɛ̀ Kuyie nhɑ Yiɛ̀ ndɑ tɑ̃ɑ̃tɛ́
\q1 ɑ kɔbɛ miɛkɛ,
\q1 kɛ wɑɑrɛ ɑ yuu mɛkùɔ̀,
\q1 kɛ dɑ duɔ́ ndiwɛ̀ì.
\m
\v 10 Kɛ yìɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ yĩ:
\q1 Fɔ̃́ nti Yiɛ̀
\q1 fɔ̃́ɔ̃̀ dɔ̀ɔ̀ kɛtenkɛ̀ nɛ̀ dimɔ̀nnì,
\q1 tiwɛtì tu ɑ nɔ̀ùtɛ̀ kó mutɔ̃mmú mmu.
\q1
\v 11 Dɛndɛ yóó pɛ̃ɛ̃tɛ́mu,
\q1 kɛ̀ fɔ̃́ nni mbo,
\q1 dɛ̀ yóó kótɛ́mu kuyɑ̀ɑ̀kù tɛ̃mɛ̀.
\q1
\v 12 A yóó dɛ̀ kpɛ̀úmu kuyɑ̀ɑ̀kù kɔ̃mɛ,
\q1 kɛ̀ dɛ̀ɛ ceetɛ.
\q1 Fɔ̃́ nyie mɛ mbɑɑ yó ndò nhɑ dòntì nti,
\q1 ɑ í deu.
\m
\v 13 Kuyie nyí nɑ̀kɛ́ ku kó ditɔ̃nnì mɑrì kɛ yĩ:
\q1 Nkɑri m bɑkù yoú
\q1 kɛ kémmúnɛ̀ m bo dɑ duɔ́mmɛ̀
\q1 ɑ dootitɔbɛ̀ kɑ̀ɑ bɛ̀ nɑ kɛ́ bɛ̀ cùùti.
\m
\v 14 Bɑ ntu Kuyie ntɔ̃rɛ̀? Ku tɔ̃mbɛ̀ mbɛ kù tũɔ̃̀nní bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ teénnɛ̀ kù yóó dɛɛtɛ́ bɛ̀.
\c 2
\s1 Kuyie ndɛɛrí mɛ̀ɛ̀ botí wennimu
\p
\v 1 Kuyie ndɛɛrí mɛ̀ɛ̀ botí wennimu, dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ ti dò nkɛ́mpĩ́ ntimɔ́mmɔnti ti kèè tì, kɛ bɑ́ɑ́ yetɛ́ kucɛ. 
\v 2 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ dò nKuyie ntɔ̃rɛ̀ do tɔuní tì kɛ nɑ́ɑ́ mbɛnìtìbɛ̀ tì tu timɔ́mmɔnti nti, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tì yetírí kɛ̀ Kuyie mbɛ̀ fɛ̃́ũnko. 
\v 3 Ti kèè tìì nɑ́ɑǹtì, Kuyie mBirɛ dɛɛ̀ tì nti nɑ̀kɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tì kèè kɛ̀ bɛ̀ múnkɛ tì nɑ̀kɛ́. Kɛ̀ ti tì yetɛ ti bo yĩ́mɛ kɛ́yentɛ́? 
\v 4 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀ tidiɛtì tibotí tibotí, kɛ bɛnkɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì tumɛ̀ timɔ́mmɔnti, kɛ bɛ̀ pɑ̃ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù kó yɛpɑ̃rɛ̀ kù dɔ́mɛ̀.
\s1 Yesu weè dɛɛrí
\p
\v 5 Kuyie nyí yɛ̃ nku tɔ̃rɛ̀ yɛɛ̀ yó mbɑkɛ́ kutenkù kùù kpɑɑní, ti nɑ́ɑ́ nkùu kpɛ́í. 
\v 6 Ti wɑ̃̀rimu nkɛ tú:
\q1 Onìtì kpɛti tú bɑ
\q1 kɑ̀ɑ dènniní ò kpɛ́í?
\q1 Onìtì tu we kɑ̀ɑ dɑ̀kɛ o kpɛ́í?
\q1
\v 7 A ò kɛ̃́kùnnɛ̀mu Kuyie ntɔ̃rɛ̀
\q1 dimɔ̀nnì sɑ́m̀pɔ́rì miɛkɛ
\q1 kɑ̀ɑ ò duɔ́ ntikpetì nɛ̀ diyetidiɛrì,
\q1
\v 8 koò duɔ́ nhɑ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀
\q1 kòò dɛ̀ bɑkɛ́ dɛmɔu.
\m Kuyie nhò duɔ́mmu dɛmɔu kòò dɛ̀ bɑkɛ́ ti nɛ́ mu nyí yɑ̀ ò bɑkɛ́mɛ̀ dɛmɔu. 
\v 9 Ti yɑ̀mu Kuyie nhò kɛ̃́kùnnɛmɛ̀ dimɔ̀nnì sɑ́m̀pɔ́rì miɛkɛ Kuyie ntɔ̃rɛ̀, koò dɛ̀úkùnnɛ koò kpénkùnnɛ ò fɛ̃̀ṹtɛ́mɛ̀ kɛ ku ti kpɛ́í. Kuyie nti dɔ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nte ò kumɛ̀ timɔu kpɛ́í. 
\v 10 Kuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo dɛmɔu, kɛ dɛ̀ te kɛ dɔ́ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́uu tɑ ku kpetì miɛkɛ, dɛɛ̀ te kɛ̀ kù duɔ́ nkɛ̀ Yesu fɛ̃̀ṹtɛ́ kɛ yɛ̀ pɑ́íí kɛ bo bɛ̀ dɛɛtɛ́.
\p
\v 11 Yesu weè ɔu bɛnìtìbɛ̀ bɛ yɛi. Wèè wèńkùnko nɛ̀ ò wèńkùnko bɛ̀ bɛ̀ wɛ̃ mbɛ cicɛ omɑ́ɑ̀ ndi. Dɛɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ ifɛi í ò bo ò bo mbɛ̀ túmɛ̀ o kɔbɛ, 
\v 12 kòò bɛ́i nkɛ dɔ̀:
\q1 M bo nnɑ́ɑ́ nhɑ kpɛ́í n kɔbɛ cuokɛ̀,
\q1 m bo ndɑ sɑ̃ntí ditĩ̀nnì cuokɛ̀.
\m
\v 13 Kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ yĩ:
\q1 M búɔ́ Kuyie nku.
\q1 Ntɛ mí nnɛ̀ ku bí kù n duɔ́ nyì.
\p
\v 14 Ò yu bɛ̀ diɛ nkɛ tú ibí, ò yɛ̃ mbɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ bɛ̀mbɛ tinitikɔ̃̀ntì nɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀. Yesu mɔ́mmuɔ nkòò nɑɑ́ nhonìtì, kɛ mɔ̀ɔ̀tɛ ti mɔkɛ tìì kɔ̃̀ntì, kɛ ku kɛ nɑ mukṹṹ nyiɛ̀ ndibɔɔ̀, 
\v 15 kɛ dɛɛtɛ́ bɛ̀ɛ̀ do yĩɛ̃̀kù mukṹṹ nkɛ mù dé. 
\v 16 Wè í kɔ̀tɛní kɛ bo dɛɛtɛ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ nyɛ, ò kɔ̀tɛní kɛ bo dɛɛtɛ́ Abɑrɑhɑmmu yɑɑ̀bí nyi. 
\v 17 Dɛɛ̀ te kòò dòntɛnɛ̀ o kɔbɛ weti weti, kɛ tú ikuɔ́ nìùtì diɛwè kɛ kuɔ̀ mmɛsémmɛ̀ kɛ pĩ́ nKuyie ntɔ̃mmú mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ ũũtì bɛnìtìbɛ̀ yɛi. 
\v 18 Ò fɛ̃́ũtɛ́mu o mɔ́mmuɔ nkɛ yɑ̀ mɛsoùmmɛ̀ mɛmɔu. Di mmɔ̀nnì kɛ bo nɑ kɛ́teennɛ̀ bɛ̀ɛ̀ fɛ̃́ũ̀rì kɛ yɑu mɛsoùmmɛ̀.
\c 3
\s1 Yesu dɛunɛ̀mɛ̀ Mɔyiisi
\p
\v 1 N kɔbɛ Kuyie nyu bɛ̀, nwúónnɛ̀ Yesu nwe, Kuyie ntɔ̃nní wè, ikuɔ́ nìùtì diɛwè ti tũ nwèè kó kucɛ. 
\v 2 Ò do dɔɔri Kuyie nkùù ò tɑ̃ɑ̃tɛ́ kòò pĩ ndɛ kó mutɔ̃mmú kù dɔ́mɛ̀ mmɛ, kɛ dò mMɔyiisi do dòmmɛ̀. Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú Mɔyiisi do pĩ́ mmutɔ̃mmú Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ wenni. 
\v 3 Kòo nìtì mɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ tɛ̀ wenni, bɛ̀ ɔ̃ nsɑ̃ntí wèè tɛ̀ mɑɑ́ wènwe. Mɛɛ̀ botí nku ti dòmmɛ̀ kɛ́nsɑ̃ntí Yesu wèè pɛ̃ɛ̃tɛ́ Mɔyiisi. 
\v 4 Kɑ̀ɑ yɑ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ɑ ɔ̃ nyɛ̃́mu onìtì weè tɛ̀ mɑɑ́mɛ̀. Mɛɛ̀ botí nku ti yɛ̃́mɛ̀ kɛ dò nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ dɛmɔu. 
\v 5 Mɔyiisi do dò nhotɔ̃ntì nwe, kɛ pĩ́ nKuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ mutɔ̃mmú mumɔu kù dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí kɛ̀ dɛ̀ wenni, kɛ nɑ́ɑ́ nKuyie nhò duɔ́ ntì. 
\v 6 Kirisi tu Kuyie mBirɛ ndɛ, kɛ dɔɔri kù dɔ́mɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀. Weè tu omɑrì, bɛ̀ɛ̀ ò yie nkɛ̀ bɛ̀ tu tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ ò mɑɑ̀ tɛ̀ kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ ti tɑ̃́ kɛ bɑɑ dɛ̀ɛ̀ kpɑɑní nɛ̀ diwɛ̀ì.
\s1 Kuyie ndo dɔ́mɛ̀ kɛ́om̀pùnnɛ ku kɔbɛ
\p
\v 7 Dɛɛ̀ te kɛ̀ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù nɑ̀ɑ́ nkɛ tú:
\q1 Mí nKuyie nkɛ̀ n di bɛ́innɛ̀ yíe,
\q1
\v 8 di bɑ́ɑ́ kpénkùnnɛ di to,
\q1 di yɛmbɛ̀ do dɔɔrimɛ̀ kɛ yetírí n kpɛti,
\q1 n do bɛ̀ yɑ̀ɑ́kɛ́ dìì mɔ̀nnì dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀.
\q1
\v 9 Yɛbie nsipísìnɑ̀ɑ̀ miɛkɛ
\q1 di yɛmbɛ̀ do yɑumu n dɔ̀ɔ̀ri tìì diɛtì,
\q1 kɛ bɑɑ ncĩ́ɛ̃́kɛ́ kɛ n yɑ́ú.
\q1
\v 10 Dɛɛ̀ do te
\q1 kɛ̀ m miɛkɛɛ pɛikɛ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀,
\q1 kɛ̀ m bɛ́i nkɛ dɔ̀:
\q1 Bɛ nnìtìbɛ̀ í yie n kpɛti,
\q1 bɛ yɛ̀mmɛ̀ mɛɛ̀ n dɛ́tɛ́nɛ̀.
\q1
\v 11 Kɛ̀ m miɛkɛɛ pɛikɛ
\q1 kɛ̀ m pɑrìkɛ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 Di í tɑti dihɛì mɛom̀pùmɛ̀ kpɛri.
\p
\v 12 N kɔbɛ Kuyie mbomu, ndɑkɛnɛ̀ kòò mɔù yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ɑ́ sĩntɛ kòo toò kpenkɛ, kòo kù dɛ̀tɛ́nɛ̀. 
\v 13 Nyɑ́úkùnkonɛ̀ ditɔbɛ̀ kɔ̃̀ntì yɛwe yɛmɔu. Yíe nKuyie ndi yumu, di bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ mɛyɛi nsoutɛ́ òmɔù kɛ̀ dɛ kó diyiè ò pɛ̃ɛ̃tɛ́, kòo toò kpenkɛ kòo yetɛ Kuyie nkpɛti. 
\v 14 Ti bo ntú Kirisi kɔbɛ kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ ti tũ nKuyie nnɑ́ɑǹtì weti weti kɛ dò nti ti yie ndìì yiè kɛ̀ dɛ ndòmmɛ̀ kɛ tùɔ̀kɛnɛ̀ kumɑ̀nku.
\p
\v 15 Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú:
\q1 Mí nKuyie nkɛ̀ n di bɛ́innɛ̀ yíe,
\q1 di bɑ́ɑ́ kpénkùnnɛ di to,
\q1 di yɛmbɛ̀ do dɔɔrimɛ̀
\q1 kɛ yetírí n kpɛti.
\m
\v 16 Ɔ̃̀mbɛ mbɛ bɛ̀ɛ̀ do kèè Kuyie nkpɛti kɛ́ tì yetɛ? Mɔyiisi do dɛɛtɛ́ bɛ̀mbɛ Esibiti kɛ bɛ̀ dènnɛ. 
\v 17 Kuyie mmiɛkɛ do pɛ́íkú ɔ̃̀mbɛ yɛbie nsipísìnɑ̀ɑ̀? Bɛ̀ɛ̀ do dɔ̀ɔ̀ bɛ̀mbɛ mɛyɛi nkɛ kú dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀. 
\v 18 Kuyie ndo pɑ̀rìkɛ̀ kɛ dɔ̀ ɔ̃̀mbɛ í tɑti kù do dɔ́ bɛ̀ɛ tɑ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ kɛ́om̀pɛ̀? Bɛ̀ɛ̀ do yetɛ bɛ̀mbɛ ku kpɛti. 
\v 19 Bɑ ndo te kɛ̀ bɛ̀ í ntɑ? Bɛ̀ do yetɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ ku kpɛti, dɛɛ̀ do te kɛ̀ bɛ̀ í ntɑ dɛ kó kɛtenkɛ̀.
\c 4
\p
\v 1 Kuyie ndo bɛ́immu kɛ dɔ̀: Bɑ́ wè ò bo nɑ kɛ́tɑ ku om̀pùmɛ̀ miɛkɛ, dɛ kó dinùù kpɑɑ́ bomu nɛ̀ yíenní. Ndɑkɛnɛ̀ kòò mɔù bɑ́ɑ́ pɑɑ̀ dɛ kó mɛom̀pùmɛ̀. 
\v 2 Ti kèèmu Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ɛ̀ do bo dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ bɛ kɔ̃mɛ. Bɛ̀ do tì kèèmu tì mɛ nyí mbɛ̀ teennɛ̀ bɛ̀ do í tì tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. 
\v 3 Tínti bɛ̀ɛ̀ yie nKuyie nkpɛti, ti tɑtimu mɛom̀pùmɛ̀ miɛkɛ kù bɛ́i mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ yĩ:
\q1 Di í tɑti n do yɛ̃ ndi tɑ
\q1 kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ miɛkɛ kɛ́om̀pɛ̀.
\m Kù yóó bɛ́i mmɛmmɛ kɛ sɔ̃́ nkù dèèmu ku tɔ̃mmú nɛ̀ dimɔ̀nnì. 
\v 4 Ti wɑ̃̀rimu kupíkù mɑkù diyiè yiénnì kpɛ́í nkɛ tú: Kuyie mpĩ nku tɔ̃mmú kɛ dèè kɛ om̀pɛ̀ diyiè yiénnì yiè. 
\v 5 Kɛ yìɛ́ kɛ wɑ̃̀ri kɛ tú: Di í tɑti n do yɛ̃ ndi tɑ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ miɛkɛ kɛ́om̀pɛ̀. 
\v 6 Bɛ̀ɛ̀ do niitɛ́ kɛ́keè dɛ kó Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ í ntì tɑ̃́, bɛ̀ í tɑ dɛ kó mɛom̀pùmɛ̀ miɛkɛ. Yíe nkucɛ kpɑɑ́ kɛ bomu dɛ kó mɛom̀pùmɛ̀ kpɛ́í, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yie nTinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ bo nɑ kɛ́tɑ mɛ miɛkɛ. 
\v 7 Dɛɛ̀ te kɛ̀ Kuyie ndɔú ndiyiè tɛrì kɛ di yu kɛ tú: Yíe. Dɛ̀ do mɔ̀ntɛmu kɛ̀ kùu duɔ́ nkòo kpɑ̀ɑ̀tì Dɑfitii bɛ́i nkɛ dɔ̀ Kuyie ntu:
\q1 Mí Kuyie nkɛ̀ n di bɛ́innɛ̀ yíe,
\q1 di bɑ́ɑ́ kpénkùnnɛ di to.
\p
\v 8 Kɛ̀ Sosuwee do mbɛ̀ tɑnnɛ́ mɛom̀pùmɛ̀ miɛkɛ, Kuyie nnɑ bɑ́ nwɛ̃̀tɛ kɛ nnɑ́ɑ́ ndiyiè tɛrì mɑrì kpɛ́í. 
\v 9 Kuyie ndo dèè ku tɔ̃mmú kɛ́om̀pɛ̀mu, mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ɛ̀ kù yie mbɛ̀ yóó om̀pɛ̀mɛ̀. 
\v 10 Wèè tɑ Kuyie nkó mɛom̀pùmɛ̀ miɛkɛ, ò òmpɛ̀mu nɛ̀ o tɔ̃mmú Kuyie ndo òmpɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 11 Dɛɛ̀ te kɛ̀ ti dò nkɛ́yetoo kɛ́tɑ dɛ kó mɛom̀pùmɛ̀ miɛkɛ. Ti ndɑkɛ kɛ bɑ́ɑ́ yetɛ Kuyie nkpɛti kɛ́pɑɑ̀ mɛom̀pùmɛ̀, bɛ̀ do tì yetɛ mɛ̀ɛ̀ botí dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ kɛ́ mɛ̀ pɑ̀ɑ̀.
\p
\v 12 Kuyie nnɑ́ɑǹtì fòùmu kɛ kpeńnì kɛ si kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ disiè mɛnɑtimɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ kpɛri, kɛ si kɛ tuɔ̀kù diwɛ̃nnì nɛ̀ mɛyɛ̀mmɛ̀, kɛ kékíí yɛkṹɔ̃̀ kɛ tuɔ̀kù mɛfemmɛ, kɛ kpɛ́inkoní mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ sɔ̀ri nɛ̀ iyɛntotí. 
\v 13 Kuyie nkuù dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛmɔu, dɛ̀mɑrɛ̀ í kù sɔ̀rinɛ̀, dɛmɔu dɛ̀ feímu, dɛ̀mɑrɛ̀ í kù bìinnìnɛ̀, ti yóó ku nnɑ́kɛ́ ti dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀.
\s1 Kirisi tumɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè
\p
\v 14 Ti mɔkɛmu ikuɔ́ nìùtì diɛwè, Yesu Kirisi, Kuyie mBirɛ, wèè dèkɛ kɛĩ́nkɛ̀. Tí ntɛ̃ĩ́ kɛ tũ nKuyie nti tɑ̃́ kù. 
\v 15 Ti kó ikuɔ́ nìùtì yɛ̃́mu ti cĩĩnnì mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ̀ mɛsémmɛ̀ ò bo, ò yɑ̀mu mɛsoum̀mɛ̀ mɛmɔu ti yɑumɛ̀, ò mɛ nyí dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi. 
\v 16 Yóunɛ̀ kɛ̀ ti tɔ́ɔ́nnɛ̀ Kuyie nkùù ti dɔ́ kɛ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, kɛ̀ kù ti kuɔ́ mmɛsémmɛ̀, kɛ́ nti dɔ́, kɛ́ nti teénnɛ̀ dɛ̀ dò nkù ti teennɛ̀ dìì mɔ̀nnì.
\c 5
\p
\v 1 Ikuɔ́ nìùtì diɛwè bɛnìtìbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ tɑ̃ɑ̃tɛ́ wè, o kó mutɔ̃mmú ɔ̃ ntú ò bo mbɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie mbɛnìtìbɛ̀ yɛi nkpɛ́í, kɛ kù duɔ̀ mbɛ pɑ̃rɛ̀, kɛ feu iwũɔ̃ bɛnìtìbɛ̀ yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í. 
\v 2 Ò mɛ ntúmɛ̀ onìtì nwe kɛ cĩ̀ĩnnì, kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nhò yɛ̃́mu bɛ̀ í kpeńnìmɛ̀. 
\v 3 Ò cĩ̀ĩnnì mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dɔɔri mɛyɛi dɛɛ̀ te kòò ɔ̃ɔ̃ ketɛ́ kɛ́féútɛ́ o mɔ́mmuɔ nho yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kó fɛɔ̃̀fɛ̀, kɛ́deè kɛ́fíé bɛtɔbɛ̀ kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛyi. 
\v 4 Òmɔù ɔ̃ɔ̃ í ntɑ̃ɑ̃tɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ́nɑɑ́ nyikuɔ́ nìùtì diɛwè, Kuyie nkuù ɔ̃ɔ̃ ò tɑ̃ɑ̃tɛ́, kù do tɑ̃ɑ̃tɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí Anɔɔ.
\p
\v 5 Kirisi kpɛrɛ mɛ ndò nweè í tɑ̃ɑ̃tɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ bo nɑɑ́ nyikuɔ́ nìùtì diɛwè, Kuyie nkuù ò tɑ̃ɑ̃tɛ́ kɛ bɛ́i nkɛ yĩ:
\q1 A tú m birɛ ndɛ yíe
\q1 kɛ̀ n tu ɑ cicɛ.
\m
\v 6 Kupíkù tɛkù kɛ bɛ́i nkɛ tú:
\q1 A yó ntú ikuɔ́ nìùtì nwe sɑ̃́ɑ̃̀
\q1 kɛ́ndònnɛ̀ Mɛsisedɛki.
\p
\v 7 Yesu bo dìì mɔ̀nnì kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ mbɑ́ɑ́ nKuyie nku, Kuyie nkùù kpeńnì kɛ bo nɑ kóò dɛɛtɛ́nɛ̀ mukṹṹ, kɛ́kuɔ́ mmɛdiɛ̀ nkɛ̀ kùu cɔutɛ́ o bɑ́ɑ́mmu, ò yie mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nku kpɛti. 
\v 8 Bɑ́ ò mɛ ntúmɛ̀ Kuyie mBirɛ kòo nfɛ̃́ũ̀rì kɛ bɑɑ yíé nKuyie nkpɛti. 
\v 9 Kòo nyíé Kuyie nkpɛti timɔu, ò í nyóu tìmɑtì kɛ nɑɑ́ nwèè duɔ̀ mmufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀ bɛ̀ɛ̀ yie nho kpɛti. 
\v 10 Kuyie mbɛ́immu kɛ tú weè tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè kɛ dònnɛ̀ Mɛsisedɛki.
\s1 Ti bo nyɛ̃́mɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ yóu Kuyie nkó kucɛ
\p
\v 11 Tinɑ́ɑǹtì kpɑɑ́mu pɛ́u n nɑ ndi nɑ̀kɛ́ tì, ti mɛ̀ nnɑ̀kɛ́ní tìì ĩ́nkɛ̀ kɛ nɛ́ yóù ti bo yĩ́mɛ̀ kɛ́ tì ndi nɑ́kɛ́ kɛ̀ dí bɑntɛ́ kɛ yɛ̃́ di tɛ̃́nkɛ í cɑ̃ɑ̃mɛ̀ kɛ bɑnní. 
\v 12 Díì do dò nnɛ̀ dimɔ̀nnì kɛ́ntiè bɛnìtìbɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ̀ di nɛ́ kpɑɑ́ kɛ dò mbɛ̀ ndi tiè nKuyie nkó itié nketiyì, di do dò kɛ́nyo mmuciɛ̀ mmu, kɛ̀ di nɛ́ kpɑɑ́ yɑ̃ɑ̃́ mmɛmiɛ̀. 
\v 13 Wèè kpɑɑ́ kɛ yɑ̃ɑ̃́ nhò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́bɑntɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì tu mù, kɛ yɛ̃́ ò kpɑɑ́ kɛ túmɛ̀ dɛbirɛ ndɛ. 
\v 14 Bɛ̀ɛ̀ yo mmuciɛ̀ bɛ̀ kòtɛ́mu kɛ yɛ̃́ mɛsɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ mɛyɛi.
\c 6
\p
\v 1 Ti sɔɔtɛ́nɛ̀ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kó itié ntɛì, bɛkótíbɛ̀ kpɛyi, kɛ yóu iketíyì, ìì tu ti bo yóumɛ̀ mɛyɛi nkɛ́ceetɛ kɛ́tũnnɛ Kuyie, 
\v 2 bɛ̀ bo nti ɑ̃ɑ̃̀ mɛ̀ɛ̀ botí bɑ̀tɛ́mmù, ti bo nnɔnkumɛ̀ ti nɔu bɛnìtìbɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ miɛrí, bɛcíríbɛ̀ yóó yɑ̃́ntɛ́ mɛ̀ɛ̀ botí nɛ̀ Kuyie nyóó bekɛ́nɛ̀mɛ̀ bɑ́ wè ku beéntì yiè. 
\v 3 N yɛ̃́mu kɛ dò nKuyie mbo ti teennɛ̀ kɛ̀ ti sɔɔtɛ́ kɛ́tɑ itié ncũmpuyi.
\p
\v 4 Bɛ̀ɛ̀ diɛ́ nkɛ yĩ̀ɛ̃́tɛ́ Kuyie nkɛ̀ kù bɛ̀ mìítɛ́ ku kó kuwenniku kɛ bɛ̀ pɑ̃ kɛĩ́nkɛ̀ kó dipɑ̃nnì kɛ̀ bɛ̀ mɔ̀ɔ̀tɛ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù, 
\v 5 kɛ yĩ̀ɛ̃́tɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì wennimɛ̀, kɛ mɔ̀ɔ̀tɛ kutempɑ̀nkù kó muwɛ̃rímú, 
\v 6 kɛ̀ bɛ̀ yóu Kuyie kɛ ku yetɛ bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ceetɛ mɛdɛ́rímɛ̀. Dɛ̀ dònnɛ̀ bɛ̀ bɑɑkù Yesu nwe kucɛ mɛdɛ́rímmɛ̀ koò sɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ feío.
\p
\v 7 Onìtì dònnɛ̀ kɛtenkɛ̀ nkɛ fɛtɑɑfɛ̀ nìù kɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀, kɑ̀ɑ kùútí kɛ̀ dɛ̀ pɛitɛ́ Kuyie nhɔ̃ɔ̃ kɛ̀ dɔ̀ɔ̀mu mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 8 Kɛ̀ kɛ̀ mɛ nyɛ̀ tipotì nɛ̀ timusĩ̀ntì, kɛ̀ bo dɛtetìrɛ̀ ndɛ, kɛ̀ Kuyie nyóó kɛ̀ cɔ̃ɔ̃ kɛ́ kɛ̀ cɔ́u.
\p
\v 9 N kɔbɛ ti nɑ́ɑ́ mɛmmɛ kɛ yɛ̃́mu kɛ dò ndi kérí kucɛ sɑ̀ɑ̀kù, kɛ yóó cootɛ́. 
\v 10 Kuyie ntu timɔ́mmɔnti yiɛ̀ nwe, kù í yóó yɛ̃̀ ndi pĩ mmùù tɔ̃mmú ku kpɛ́í nkɛ teennɛ̀ Kirisi kɔbɛ kɛ kpɑɑ́ kɛ bɛ̀ teénnɛ̀, kɛ bɛnkú di kù dɔ́mɛ̀. 
\v 11 Ti dɔ́ di nsɔkɛ́mu kɛ pĩ́ ndɛ kó mutɔ̃mmú kɛ́tuɔkɛ kumɑ̀nku, kɛ́pɛ́tɛ́ di bɑɑ dɛ̀. 
\v 12 Ti í dɔ́ dí ntú bɛtɔ̃nnɛ́kótíbɛ̀, ti dɔ́ di ndònnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do yie mbɛ̀mbɛ Kuyie nkɛ́ nkù tũ̀ nkɛ mi, kɛ́tiekɛ kù yɛ̃ nkù yóó bɛ̀ duɔ́ ndɛ̀.
\s1 Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ kù yóó dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nhAbɑrɑhɑmmu nɛ̀ o yɑɑ̀bí
\p
\v 13 Kuyie ndo yóó dɔúnnɛ̀ dinùù Abɑrɑhɑmmu kɛ́pɑrìkɛ̀ nɛ̀ ku yètìrì kɛ yɛ̃́ òmɔù í bomɛ̀ kɛ kù dɛunɛ̀ kɛ dò nkùù pɑrìkɛ̀ kɛ́yú o yètìrì. 
\v 14 Kɛ̀ kùu bɛ́i nkɛ tú, kù bo ò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkòo yɑɑ̀bíi sṹṹ mmɛdiɛ̀. Dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tu timɔ́mmɔnti nti. 
\v 15 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu yie nkɛ́mbɑɑ kɛ kémmú, kɛ̀ Kuyie nhò dɔ̀ɔ̀ dɛ kó mɛsɑ̀ɑ̀ nkù do yɛ̃ nkù yóó ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀. 
\v 16 Kòo nìtì dɔ́ bɛ̀ɛ bɑntɛ́ ò nɑ̀ɑ́mmɛ̀ mɔ́mmuɔ, ò ɔ̃ɔ̃ yu wèè ò dɛunɛ̀ o yètìrì ndi kɛ̀ tinɛìtìi deè. 
\v 17 Dɛɛ̀ kpɛ́í ndo te kɛ̀ Kuyie mbɛ́i nkɛ́pɑrìkɛ̀ kɛ bo bɛnkɛ ku nìtìbɛ̀ kɛ dò nkù bɛ́i ntì í yóó pɑ̀ɑ̀. 
\v 18 Kuyie mbɛ́i ntì nɛ̀ kù pɑ̀rìkɛ̀mɛ̀, dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tidɛ́ tiì bɛnkú kɛ dò nKuyie nyí soú, tínti bɛ̀ɛ̀ yie nku kpɛti, ti bo nɑ kɛ́mmɔkɛ tikɔ̃nyɑuti kɛ kémmú kù yɛ̃ nkù yóó dɔɔ̀ tì. 
\v 19 Ti yɛ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dò nKuyie mbo dɔɔ̀ kù bɛ́i ntì, dɛɛ̀ te kɛ̀ ti kpeńnì kɛ fííkú, kɛ dò mbɑ̀tóò cónnírì. Ti tɑ̃́mu Kuyie nkɛ̀ dɛ̀ kpeńnì kɛ dò mbɑ̀tóò cónnírì kó mɛfĩmmɛ, kɛ ti tɑnnìnko Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kufɑ̃́ɑ̃́ nkuyɑ̀ɑ̀kù kpetí kù. 
\v 20 Yesu weè ti kpetɛ́ Kuyie nkó kucɛ kɛ̀ ti bo kɔtɛ ku borɛ̀. Weè tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè kɛ dònnɛ̀ Mɛsisedɛki.
\c 7
\s1 Mɛsisedɛki kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 Mɛsisedɛki do tú Sɑdɛmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì nwe, Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ ku kuɔ́ nìùtì. Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu dokɛ́nɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ kɛ́nkũntiní kòo ò co, kóò pɑ̃ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu dɛitɛ ò pɔ̀ntɛ kɛ ɛí dɛ̀ bɑ́ dɛ̀ kó dɛpííndɛ̀ kóò duɔ́. Diyètìrì dìì tu: Mɛsisedɛki di bɛnkú ò tumɛ̀ mmɛ okpɑ̀ɑ̀tì sɑ̀ɑ̀wè. Kɛ̀ Sɑdɛmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì bɛnkú ò tumɛ̀ mɛom̀pùmɛ̀ kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 3 Òmɔù í yɛ̃́ Mɛsisedɛki cicɛ yoo o yɔ̃ yoo o yɑ̀ɑ̀rìbɛ̀. Òmɔù í yɛ̃́ ò pɛitɛ́ dɛ̀ nɛ̀ ò ku dɛ̀. Ò tu Kuyie nkuɔ́ nìùtì nwe sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ dònnɛ̀ Kuyie mBirɛ.
\p
\v 4 Ò dɛu mɛdiɛ̀ mmɛ, dɛɛ̀ te kɛ̀ ti yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmuu dɛitɛ ò ɛí dɛ̀ miɛkɛ bɑ́ dɛ̀ kó dɛpííndɛ̀ kóò duɔ́. 
\v 5 Defii yɑɑ̀bí iì tu ikuɔ́ nìùbɛ̀, kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Mɔyiisi kɛ dɔ̀ bɛ̀ mbɛ duɔ̀ ndɛ̀ɛ̀ tu dɛpííndɛ̀. Bɑ́ bɛ̀ mɛ ntúmɛ̀ bɛmɔu Abɑrɑhɑmmu yɑɑ̀bí. 
\v 6 Mɛsisedɛki í tú Defii kó kuwuɔ kou, nɛ̀ mɛmmɛ kòo pɑ̃ Abɑrɑhɑmmu Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀, kòo dɛitɛ ò ɛí dɛ̀ kó dɛpííndɛ̀ kóò duɔ́. 
\v 7 Ti yɛ̃́mu timɔu kɛ dò nwèè dɛu weè ɔ̃ɔ̃ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nhosɑ́m̀pɔ́ù. 
\v 8 Ikuɔ́ nìùbɛ̀, bɛ̀ duɔ̀ mbɛ̀ dɛpííndɛ̀ bɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ mbɛ kɛ kɔ̃. Kuyie nnɑ́ɑǹtì nɑ̀ɑ́mmu kɛ tú Mɛsisedɛki í ku. 
\v 9 Abɑrɑhɑmmu do duɔ́mɛ̀ ò ɛí dɛ̀ kó dɛpííndɛ̀, ti bo nɑ kɛ dɔ̀ o yɑɑ̀bí Defiibɛ bɛ̀ duɔ̀ mbɛ̀ dɛpííndɛ̀ bɛɛ̀ do dɛ̀ duɔ́. 
\v 10 Bɛ̀ mu ndo í pɛitɛ́ Defii, ò nɛ́ do bomu o yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu miɛkɛ Mɛsisedɛki ò co dìì mɔ̀nnì kòo ò duɔ́ nhò ɛí dɛ̀ kó dɛpííndɛ̀.
\p
\v 11 Ikuɔ́ nɑ́ɑ́ nkɛ tú i nìùbɛ̀ yó ntú Defii kó kuwuɔ nkɔbɛ mbɛ, kɛ̀ Defiibɛ ikuɔ́ nìùbɛ̀ do nnɑ kɛ́ɔ́útɛ́ Isidɑyɛɛribɛ yɛi mpɑ́íí, Kuyie nnɑ bɑ́ nduɔnní ikuɔ́ nìùtì tɔù kòo ńdònnɛ̀ Mɛsisedɛki. Anɔɔ kó kuwuɔ kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ tu Defii yɑ̀ɑ̀bí bɛ̀ nɑ nsɑ̀nnɛ̀mu. 
\v 12 Kɛ̀ ikuɔ́ kó munìù cèètɛ, ikuɔ́ ɔ̃ ndò nkɛ́ceetɛmu. 
\v 13 Ti Yiɛ̀ nYesu, ti nnɑ́ɑǹtì nɑ̀ɑ́ nwèe kpɛ́í wè í tú ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó kuwuɔ nkou, o kó kuwuɔ nkou mɔù í pĩ nyikuɔ́ kó mutɔ̃mmú diyiè mɑrì. 
\v 14 Ti yɛ̃́mu kɛ dò nti Yiɛ̀ nYesu tú Sudɑɑ kó kuwuɔ nkou nwe. Mɔyiisi do nɑ́ɑ́ ndìì mɔ̀nnì bɛ̀ɛ̀ yó mpĩ́ nyikuɔ́ kó mutɔ̃mmú ò í mbɛ́i ndɛ kó kuwuɔ nkpɛ́í.
\s1 Yesu tumɛ̀ ikuɔ́ nìùtì kɛ dònnɛ̀ Mɛsisedɛki
\p
\v 15 Ikuɔ́ nìùtì tɔù buotɛ́mɛ̀ kɛ dònnɛ̀ Mɛsisedɛki dɛɛ̀ bɛnkú kɛ dò nDefii kó ikuɔ́ nìùbɛ̀ í nɑ kɛ ũtɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi. 
\v 16 Yesu í tú ikuɔ́ nìùtì ò tu mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Defii kó kuwuɔ nkou, ò kpeńnìmu kɛ fòù sɑ̃́ɑ̃̀, dɛɛ̀ te kòo nɑɑ́ nyikuɔ́ nìùtì. 
\v 17 Tì wɑ̃̀rimu kɛ tú:
\q1 Ò yó ntú ikuɔ́ nìùtì nwe sɑ̃́ɑ̃̀,
\q1 kɛ dònnɛ̀ Mɛsisedɛki.
\m
\v 18 Ikuɔ́ ketiyì do cĩĩnnìmu, kɛ í nnɑ kɛ dɛɛtɛ́ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ Kuyie nyì yóu. 
\v 19 Mɔyiisi kó ikuɔ́ do í nɑ kɛ́ɔ́útɛ́ ti yɛi. Di mmɔ̀nnì kɛ̀ ti pɛ̀tɛ́ kucɛ tɛkù kùù kɔ̀rìnɛ̀ Kuyie mborɛ̀.
\p
\v 20 Kuyie mbɛ́immu kɛ pɑ̀rìkɛ̀ o kpɛ́í. Kù í nɑ̀kɛ́ mɛ botí ikuɔ́ nìùtì tɔù mɔù kpɛ́í. 
\v 21 Kuyie mmɛ mbɛ́immu Yesu túmɛ̀ ikuɔ́ nìùtì kɛ pɑ̀rìkɛ̀ kɛ yĩ:
\q1 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie m bɛ́immu kɛ pɑ̀rìkɛ̀,
\q1 n yí yóó kpɑtɛ n nùù:
\q1 A tú ikuɔ́ nìùtì nwe sɑ̃́ɑ̃̀.
\m
\v 22 Yesu weè tu mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ kó dikũ̀nnì, dɛɛ̀ te kɛ̀ mɛ̀ kpeńnì kɛ wenni, kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛkótímɛ̀.
\p
\v 23 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ tɔbɛ̀ do sũmu kɛ yɛ̃́ bɛ̀ kɔ̃mmɛ̀ kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ cɔú. 
\v 24 Yesu yie mɛ nfòùmu sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ yó ntú ikuɔ́ nìùtì sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 25 Dɛɛ̀ te kòò mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú kɛ dɛɛrí bɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ kɔ̀rì Kuyie mborɛ̀ bɛ̀ ò tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. Ò fòùmu sɑ̃́ɑ̃̀ kɛ bɑ́ɑ́ nKuyie mbɛ kpɛ́í.
\p
\v 26 Yesu weè tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè, dɛ̀ dò nti mmɔkɛ wè. Ò dò mpɑ́íí nwe, wè í mɔkɛ mɛyɛi mmɑmɛ̀. Òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kóò wɑ̀tí. Kuyie nhò cɑ̃̀ńnɛ́nɛ̀mu bɛnitiyɛibɛ koò bɑɑ́ ndɛmɔu. 
\v 27 Dɛɛ̀ te kòo í dònnɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ diɛbɛ̀ tɔbɛ̀, bɛ̀ɛ̀ do feu iwũɔ̃ yɛwe yɛmɔu, kɛ níí ketɛ́ kɛ́féútɛ́ bɛ kó mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛyi, kɛ́deè kɛ́fíé bɛtɔbɛ̀ kɔ̃mɛ kpɛyi, ò duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ ndi kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kucɛ mɛ̀mɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ dèè. 
\v 28 Kuyie ndo duɔ́ nyikuɔ́ Mɔyiisi kòo tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛ̀ɛ̀ nìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ntú ikuɔ́ nìùbɛ̀ diɛbɛ̀ bɛ̀ do tú mɛyɛi nyɛmbɛ̀ mbɛ kɛ dɔɔri mɛyɛi, Kuyie mbɛ́i ndìì nùù kɛ pɑ̀rìkɛ̀ diì pɑ̀ɑ nyikuɔ́ kɛ̀ kù tɑ̃ɑ̃tɛ́ ku Birɛ kɛ̀ dɛ̀ tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè kɛ dò mpɑ́íí sɑ̃́ɑ̃̀.
\c 8
\s1 Yesu weè tu ti kó ikuɔ́ nìùtì diɛwè
\p
\v 1 Ntɛnɛ̀ ti nɑ́ɑ́ ntìì nɑ́ɑǹtì yuu: Kirisi weè tu ikuɔ́ nìùtì diɛwè, kɛ kɑri kɛĩ́nkɛ̀ dikɑ̀rì diɛrì Kuyie mbɑkù yoú, 
\v 2 kɛ pĩ́ nKuyie nkuɔ́ tɔ̃mmú ku cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kù mɑɑ́ tɛ̀ kumɔ́mmɔnku, onìtì í mɑɑ́ tɛ̀.
\p
\v 3 Bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ kɑnnɛ ikuɔ́ nìùtì kòò bo nduɔ̀ nyɛpɑ̃rɛ̀ nyɛ Kuyie kɛ kù feu iwũɔ̃. Dɛɛ̀ te kɛ̀ ti kó ikuɔ́ nìùtì dò nkɛ́féútɛ́ o kɔfɛ. 
\v 4 Kɛ̀ Kirisi do bo kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ nkɛ, ò nɑ bɑ́ ntú ikuɔ́ nìùtì. Kɛ yɛ̃́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ diɛ́ nkɛ bomɛ̀mu kɛ feu iwũɔ̃ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 5 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ do pĩ́ mmùù tɔ̃mmú do bɛnkú dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀ndɛ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, Mɔyiisi do yóó mɑɑ́ dìì mɔ̀nnì mɛtɑummɛ̀ tou kɛ̀ kùu ò nɑ̀kɛ́mu kɛ dɔ̀: Mɑɑ́ di mɛsɑ̀ɑ̀ nweti weti kɛ̀ dì ndònnɛ̀ n dɑ bɛnkɛ dì ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀. 
\v 6 Kirisi kó mutɔ̃mmú dɛumu, weè tɑ̀unko Kuyie nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ dɛ kó mɛtɑummɛ̀ dɛu kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛkótímɛ̀, weè tu Kuyie nyɛ̃ nkù yóó dɔɔ̀mɛ̀ mɛmɔu kó dikũ̀nnì.
\s1 Mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 7 Kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kótímɛ̀ do nsɑ̀nnɛ̀, mɛpɑ̀mmɛ̀ nɑ bɑ́ mbuotɛ́. 
\v 8 Kuyie nyɑ̀ mɛ̀ í sɑ̀nnɛ̀mɛ̀ mmɛ, kɛ bɛ́i nkɛ yĩ:
\q1 Dɛ yiè kpɑɑnímu
\q1 kɛ̀ m bo wɛ̃tɛ kɛ́tɑunnɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ
\q1 nɛ̀ Sudɑɑ kɔbɛ.
\q1
\v 9 Dɛ̀ tɛ̃́nkɛ í yó ntú mɛtɑummɛ̀
\q1 n do dɔ̀ɔ̀nɛ̀mɛ̀ bɛ yɛmbɛ̀
\q1 m bɛ̀ dɛ̀tɛ dìì yiè Esibiti kɛ dènnɛ.
\q1 Dɛ kó mɛtɑummɛ̀ bɛ̀ mɛ̀ tɔ̃̀tɛmu
\q1 kɛ̀ m bɛ̀ bùtínnɛ́.
\q1 Mí ndi Yiɛ̀ nKuyie mmíì bɛ́i.
\q1
\v 10 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀:
\q1 Ntɛ dɛ yiè n yóó dɔɔ̀nɛ̀
\q1 mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ:
\q1 N yóó ɑ̃nnɛ́ n kuɔ́ bɛ miɛkɛ nkɛ,
\q1 kɛ́ ì wɑ̃̀ri bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ
\q1 kɛ́ m bɛ̀ te mí nKuyie
\q1 kɛ̀ bɛ̀ ntú n kɔbɛ.
\q1
\v 11 Dɛ yiè òmɔù tɛ̃́nkɛ
\q1 bɑ́ɑ́ tié n kuɔ́ o kou,
\q1 yoo o kouu ò tié nkɛ dɔ̀
\q1 wè n yĩ́ɛ̃́tɛ́ mí ndi Yiɛ̀ nKuyie.
\q1 Bɛ̀ yóó nyì yɛ̃́mu bɛmɔu,
\q1 ibí sɑ́m̀pɔ́ì nɛ̀ bɛkótíbɛ̀.
\q1
\v 12 N yóó bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́mmu bɛ cɑɑ̀rìmɛ̀,
\q1 n tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ dentɛní bɛ yɛi nkpɛ́í.
\m
\v 13 Kɛ̀ Kuyie nnɑ̀ɑ́ mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ kpɛ́í kù yɛ̃ mɛketimɛ̀ kòtɛ́mu kɛ pɛ̃nkɛ́.
\c 9
\s1 Kɛĩ́nkɛ̀ kó mubɑ́ɑmmu nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɔ̃mu dɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ ndɛ̀
\p
\v 1 Mɛtɑummɛ̀ ketimɛ̀ do mɔkɛmu ikuɔ́ bɛ̀ bo mbɑ́ɑ́ mmɛ̀ɛ̀ botí Kuyie nnɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tou bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́ dì. 
\v 2 Dɛ kó ditou do mɔkɛ tidieti tìdɛ́tì nti, kɛ̀ bɛ̀ yu kuketikù kɛ tú ikuɔ́ dieku, kɛ̀ fìtírɛ̀ nɛ̀ tɑ́bùrì kɛ̀ dɛ̀ bo ku miɛkɛ, kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ pɑ̃ bɛ̀ Kuyie nkɛ̀ bɛ̀ dɑkɛ́ tɑ́bùrì ĩ́nkɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kpetí kudɛ́ríkù kó dibòrì kɛ̀ bɛ̀ kù tu ikuɔ́ nɛntì kó kufɑ̃́ɑ̃́. 
\v 4 Kɛ̀ dihúúntɔ̀nnì mɛsɔɔ nkpɛri, bɛ̀ cɔ́unko dìì ĩ́nkɛ̀ tùdɑ̀ɑ̀rí kɛ̀ dì bo ku miɛkɛ, kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ tɔu bɛ̀ dɑ̀ri dì mɛsɔɔ nkɛ̀ dì bo, kɛ̀ titɑ̃́píɛ̀tì tìdɛ́tì, bɛ̀ wɑ̃̀ri tì Kuyie ntɑnnɔ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ disɔɔbuu mudiì bɛ̀ tu mù mɑ́nnì mù ɑ̃ dì, nɛ̀ Anɔɔ kó kupɑ̀ɑ̀ti kùù do yɛ̀ tifɑ̃ɑ̃̀tì kɛ̀ dɛ̀ bo dɛ kó mɛtɑummɛ̀ tɔu miɛkɛ. 
\v 5 Kɛ̀ bɛĩ́nkɛ̀mbɑ̀rìbɛ̀ kó tifèntì còḿmú dɛ kó ditɔu ĩ́nkɛ̀ kɛ bɛnkú Kuyie ndɛ̀ bomɛ̀, kɛ̀ si fìɛ̀ti kɑ̃nkɛ́ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ míɛ́tɛ́ dɛ̀ iwũɔ̃ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́mɔɔ Kuyie mbɛ yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀. Tinɑ́ɑǹtì kpɑɑ́mu pɛ́u, ti mɛ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ tì nɑ̀kɛ́ timɑ timɑ.
\p
\v 6 Dɛ̀ do mɛ ndò ndɛ kó kudieku miɛkɛ, kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ tɑɑ̀ kudieku ketikù yɛwe yɛmɔu, kɛ pĩĩ mbɛ tɔ̃mmú. 
\v 7 Ikuɔ́ nìùtì diɛwè mɑ́ɑ̀ weè do ɔ̃ɔ̃ tɑ ikuɔ́ nɛntì kó kufɑ̃́ɑ̃́ nkucɛ mɛ̀mɑ́ɑ̀ dibenni miɛkɛ, nɛ̀ iwũɔ̃ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́mɔɔ Kuyie nho yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀, kɛ́deè kɛ́ kù mɔɔ bɛnìtìbɛ̀ yɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀. 
\v 8 Nɛ̀ dɛ kó tidieti tidɛ́tì kó mɛborimɛ mmɛ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù bɛnkúmɛ̀ kɛ dò nkɛ̀ kudieku ketikù bo, kudɛ́rìkù kó kucɛ mu nyí kpetɛ́. 
\v 9 Dɛ kó tinɑ́ɑǹtì ti nɑ́ɑ́ nyíe nkɛ dò nyɛpɑ̃rɛ̀ bɛ̀ do pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ do feu ì, do í nɑ kɛ́wénkùnnɛ bɛnìtìbɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ pɑ́íí bɛ̀ɛ̀ do bɑ́ɑ́ nKuyie mmɛ botí. 
\v 10 Dɛ kó mubɑ́ɑmmu botí do tú tikɔ̃̀ntì kó ikuɔ́ kɔ̃mu mmu, kɛ̀ bɛ̀ nyɛ̃́ bɛ̀ bo nyo ndìì mɔ̀nnì nɛ̀ bɛ̀ bo nyo ndɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ bo nyɔ̃ mmù nɛ̀ bɛ̀ bo nhɔu mɛ̀ɛ̀ botí bɛmɑ́ɑ̀. Bɛ̀ do mɛ nhɔ̃ nkɛ bɑɑ Kuyie mbo dɔɔ̀ mɛ̀mmɛ mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀.
\p
\v 11 Di mmɔ̀nnì Kirisi kɔ̀tɛnímu kɛ tú ikuɔ́ nìùtì diɛwè mɔ́mmuɔ, kɛ ti cĩ̀ɛ̃́ nti yɛi. Ò pĩ mutɔ̃mmú mɛtɑummɛ̀ tou dìì miɛkɛ dì dɛumu kɛ wenni kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ diketirì, dì í tú kutenkù kuu nkpɛri, onìtì weè í dì mɑɑ́. 
\v 12 Weè tɑ mɛtɑummɛ̀ tou kucɛ mɛmɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ sɑ̀nnɛ̀, ò tɑnnɛ̀ mɛ̀ɛ̀ yĩ̀ĩ̀ nyí tú yɛbɔdɑkɛ̀ nɛ̀ yɛnɑɑdɑkɛ̀ kɔ̃mɛ. O mɔ́mmuɔ nho kó mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ, kòò ti ɔ̀útɛ́ ti yɛi nsɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 13 Kɛ̀ yɛbɔdɑkɛ̀ nɛ̀ yɛnɑɑdɑkɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nnɛ̀ yɛnɑɑsɛrɛ̀ kó mutɑ́pɛí mbɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ míɛ́tɛ́ dɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ wénkùnnɛ bɛnìtìbɛ̀. 
\v 14 Kirisi kó mɛyĩ̀ĩ̀ mpɛ̃ɛ̃tɛ́mu mɛmmɛ mɛdiɛ̀ kɛ ti ɔ́u ti yɛi mmɛmɔu, Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù mmuù ò teennɛ̀, kòò duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ ti kpɛ́í, wenwe wèè í mɔkɛ mɛyɛi mmɑmɛ̀, kòò ti dɛɛtɛ́ kɛ ti bo nɑ kɛ́pĩ́ nKuyie nkùù duɔ́ mmufòmmu ku kó mutɔ̃mmú.
\p
\v 15 Mɛɛ̀ botí nku Kirisi tɑ̀unnɛ̀mɛ̀ Kuyie mbɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ dɛ kó mɛtɑummɛ̀ tu mɛpɑ̀mmɛ̀. Nɛ̀ mɛɛ̀ miɛkɛ nkɛ Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ ku do bɛ́i ntì kɛ dɔ̀ kù yóó duɔ́ mmufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀ bɛnìtìbɛ̀. Kirisi kumu kɛ ɔ̀útɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi mbɛ̀ do dɔɔri mɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kótímɛ̀ mɔ̀nnì.
\p
\v 16 Kuyie ndɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀ dònnɛ̀ onìtì ɔ̃ nyóó kú mɛ̀mmɛ kɛ́nɑ́kɛ́ wèè yóó túótɛ́ o kpɛrɛ, dɛ yiɛ̀ nnɛ́ ɔ̃ɔ̃ í ndɛ̀ tùótɛ́ kòò kpɑɑ́ fòù. 
\v 17 Ò bɛ́i ntì ɔ̃ɔ̃ í ndɔ̀ɔ̀ ò kpɑɑ́ fòù dìì mɔ̀nnì, ò ɔ̃ɔ̃ kúmu kɛ̀ tìi dɔ̀ɔ̀. 
\v 18 Mɛtɑummɛ̀ kótímɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ í mmɔkɛ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ í fèútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ ncòú. 
\v 19 Mɛɛ̀ botí nku Mɔyiisi nɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkuɔ́ bɛnìtìbɛ̀, kɛ́deè kɛ́túótɛ́ tipecìtì wũɔ̃tì nɛ̀ tifɑ̃ɑ̃̀tì, bɛ̀ tu tì isɔ́pù, kɛ́pɔɔ̀tɛ̀ yɛbɔdɑkɛ̀ nɛ̀ yɛnɑɑdɑkɛ̀ bɛ̀ fìé yɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nkɛ́míɛ́tɛ́ ikuɔ́ kó dipɑ́tíri nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀. 
\v 20 Kɛ dɔ̀: Mɛ nyĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ bɛnkú Kuyie ndi tɑunnɛ̀mɛ̀ kumɑ́ɑ̀. 
\v 21 Ò mɛ nyĩ kɛ́míɛ́tɛ́ mɛyĩ̀ĩ̀ mɛtɑummɛ̀ tou nɛ̀ ikuɔ́ nɛntì. 
\v 22 Ikuɔ́ miɛkɛ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ ɔ̃ɔ̃ wénkùnnɛ dɛmɔu. Ikuɔ́ miɛkɛ kɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nyí còú nKuyie mbɑ́ɑ́ cĩ́ɛ̃́ mbɛnìtìbɛ̀ bɛ yɛi.
\s1 Kirisi kumɛ̀ kɛ ɔ̀útɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi
\p
\v 23 Ikuɔ́ miɛkɛ bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ wénkùnnɛ dɛmɔu nɛ̀ iwũɔ̃ kó mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ. Dɛ̀ do bɛnkú kɛĩ́nkɛ̀ kpɛrɛ dòmmɛ̀ mmɛ. Iwũɔ̃ kó mɛyĩ̀ĩ̀ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wénkùnnɛ kɛĩ́nkɛ̀ kpɛrɛ, dɛtɛrɛ̀ mɑrɛ̀ dɛɛ̀ dò nkɛ́dɔɔ̀ dɛ̀ɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛmmɛ. 
\v 24 Kirisi weè tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɔ́mmɔntɛ, wè í tɑ mɛtɑummɛ̀ tou bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́ dì, dìì tu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó kufènkù mɔ́mmɔnku. Ò dèkɛ kɛĩ́nkɛ̀ nkɛ kɛ bo Kuyie mborɛ̀, kɛ kù bɑ́ɑ́ nti kpɛ́í. 
\v 25 Kirisi í tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ bo duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kucɛ mɛ̀pɛ́u, ikuɔ́ nìùtì diɛwè do tɑɑ̀nɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ mmɛ̀ɛ̀ botí bɑ́ dìì benni mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀. 
\v 26 Kɛ̀ Kirisi kpɛrɛ do mɛ ndò, nɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kutenkù ò nɑ nku kucɛ mɛ̀pɛ́u ndi. Ò kɔ̀tɛní yɛmɔ̀rɛ̀ sɔnyɛ nyɛ kɛ duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀, kòò dɛ̀itɛ bɛnìtìbɛ̀ yɛi nkɛ̀ dɛ̀ dèè. 
\v 27 Onìtì ɔ̃ɔ̃ kú kucɛ mɛ̀mɑ́ɑ̀ ndi, dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Kuyie nhò bekɛ́nɛ̀. 
\v 28 Mɛɛ̀ botí nku Kirisi duɔ́mmɛ̀ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kucɛ mɛ̀mɑ́ɑ̀, kòò ɔ̀útɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi. Ò yóó dɔɔ̀ bɛ̀ɛ̀ ò bɑ̀ɑ bɛ̀mbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò dòntɛnɛ̀.
\c 10
\p
\v 1 Mɔyiisi kó ikuɔ́ do bɛnkú Kirisi yóó ti dɔɔ̀ mɛ̀ɛ̀ sɑ̀ɑ̀ mmɛ. Ì do í nɑ kɛ bo dɛɛtɛ́ bɛ̀ɛ̀ ì tũ̀ nkɛ̀ dɛɛ̀ kpɛ́í nní nte kɛ̀ bɛ̀ nfeu iwũɔ̃ yɛbie nyɛmɔu. 
\v 2 Kɛ̀ ì do mbɛ̀ dɛɛtɛ́ pɑ́íí kɛ̀ bɛ̀ɛ wenkɛ, bɛ̀ tɛ̃́nkɛ nɑ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù kɛ feu iwũɔ̃. 
\v 3 Dɛ kó iwũɔ̃ kó muféù pètìnkɛ do bɛ̀ dènni bɛ yɛi mmɛ yɛbie nyɛmɔu. 
\v 4 Kɛ yɛ̃́ yɛnɑɑdɑkɛ̀ nɛ̀ yɛbɔdɑkɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ mbɑ́ɑ́ nɑmɛ̀ kɛ́ɔ́útɛ́ onìtì kó mɛyɛi.
\p
\v 5 Dɛɛ̀ te Kirisi kɔ̀riní dìì mɔ̀nnì kutenkù kɛ nɑ́kɛ́ Kuyie nkɛ dɔ̀:
\q1 A í dɔ́ bɛ̀ dɑ feu ìì wũɔ̃
\q1 nɛ̀ bɛ̀ dɑ pɑ̃ɑ̃ nyɛ̀ɛ̀ pɑ̃rɛ̀
\q1 ɑ nh ɑ̃nnɛ́ tikɔ̃̀ntì nti.
\q1
\v 6 A í dɔ́ bɛ feu ì kɛ tuɔ̀ nyɛwũɔ̃tɔ̀rɛ̀,
\q1 nɛ̀ bɛ̀ dɑ feu ì mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í.
\q1
\v 7 Dɛɛ̀ te kɛ̀ n yĩ:
\q1 Ntɛ mí n kɔrimu
\q1 kɛ bo dɔɔ̀ fɔ̃́ nKuyie nhɑ dɔ́mɛ̀,
\q1 tì wɑ̃̀ri n kpɛ́í
\q1 ikuɔ́ pɑ́tíri miɛkɛ kɛ yɛ̃mmɛ̀.
\m
\v 8 Dɛɛ̀ te kɛ̀ Kirisi ketɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: A í dɔ́ iwũɔ̃ bɛ̀ dɑ feu ì nɛ̀ bɛ̀ dɑ pɑ̃ɑ̃ nyì kɛ tuɔ̀ nɛ̀ bɛ̀ dɑ feu ì mɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kpɛ́í bɑ́ nɛ̀ bɛ̀ mɛ ndɛ̀ n dɑ pɑ̃ɑ̃mmɛ̀ ikuɔ́ yɛ̃mmɛ̀. 
\v 9 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ntɛ mí n kɔrimu kɛ̀ bo dɔɔ̀ ɑ dɔ́mɛ̀. Mɛmmɛ Kirisi pɑ̀ɑmmɛ̀ ikuɔ́ kótíyì kɛ cèètɛ ipɑ̀nyì. 
\v 10 Kirisi dɔ̀ɔ̀ Kuyie ndɔ́mɛ̀ mmɛ kɛ duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀ kòò ti ɔ̀útɛ́ ti yɛi.
\p
\v 11 Ikuɔ́ nìùbɛ̀ do ɔ̃ mpĩ́ mbɛ tɔ̃mmú yɛwe yɛmɔu ndi, kɛ bɑɑ feu iwũɔ̃ sɑ̃́ɑ̃̀ bɑ́ dɛ̀ í ɔu bɛ yɛi. 
\v 12 Kirisi yie duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀ ndi, kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kòò ɔ̀útɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi nkɛ dèè kɛ kɑ̀ri Kuyie mbɑkù yoú sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 13 Kɛ bɑɑnɛ̀ Kuyie mbo ò duɔ́mmɛ̀ o kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kòo bɛ̀ cùùti. 
\v 14 Ò duɔ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ kucɛ mɛmɑ́ɑ̀ ndi, kòò ɔ̀útɛ́ bɛnìtìbɛ̀ yɛi nkɛ̀ bɛ̀ wenkɛ koò nɑɑ́nnɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 15 Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù tì yɛ̃́mu, kɛ kòńnɛ́ Kuyie mbɛ́i ntì kɛ yĩ:
\q1
\v 16 Ntɛ n yóó bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ tɑummɛ̀
\q1 dɛ kó yɛwe miɛkɛ.
\q1 N yóó ɑ̃nnɛ́ n kuɔ́ bɛ miɛkɛ nkɛ,
\q1 kɛ́ ì wɑ̃̀ri bɛ yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ.
\m
\v 17 N tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ dentɛní bɛ yɛi nnɛ̀ bɛ cɑɑ̀rìmɛ̀ kpɛ́í. 
\v 18 Kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃́ mbɛnìtìbɛ̀ bɛ yɛi mbɛ̀ tɛ̃́nkɛ ɔ̃ɔ̃ í nfeu iwũɔ̃ mɛ kpɛ́í.
\s1 Yesu ti kpetɛ́mɛ̀ kucɛ pɑ̀nkù
\p
\v 19 N kɔbɛ Yesu ku mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nte kɛ̀ ti mɔkɛ kucɛ, kɛ tɑ̃́ kɛ dò nti bo nɑ kɛ́tɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ikuɔ́ nɛntì kó kufɑ̃́ɑ̃́ kɛ́tuɔkɛ Kuyie mborɛ̀. 
\v 20 Kirisi weè ti kpetɛ́ kucɛ pɑ̀nkù, mufòmmu kɔku, weè kɛ̃tɛ́ kuyɑ̀ɑ̀kù kùù do ti pi, ò duɔ́mmɛ̀ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ bɛ̀ ò kùɔ. 
\v 21 Ti mɔkɛmu ikuɔ́ nìùtì diɛwè wèè ni Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 22 Ti tũ ntɔ́ɔ́nnɛ̀ timɑ́ɑ̀ Kuyie nnɛ̀ ti yɛ̀mmɛ̀ wennimɛ̀ kɛ bɑ́ nyĩɛ̃̀kù bɑ́ sɑ́m̀pɔ́, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ ti wùɔmɛ̀ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀. 
\v 23 N kɔbɛ ti pĩ́nnɛ̀ weti weti ti yie ntì kɛ́nkémmú ti bɑɑ dɛ̀, Kuyie mbɛ́immu kɛ yóó dɔɔ̀ kù bɛ́i ntì. 
\v 24 N kɔbɛ ti ndɑkɛ titɔbɛ̀ kpɛ́í kɛ́ndɔ́ titɔbɛ̀ kɛ́ndɔɔri titɔbɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 25 Ti bɑ́ɑ́ yóu ti bo ntɑunnɛ̀mɛ̀ ti kó yɛtĩ̀rɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀, tí nyɑ́úkùnko titɔbɛ̀ kɔ̃̀ntì, ti yɛ̃́mu kɛ dò nhò wɛ̃tiní bɑ̀mbɑ̀.
\p
\v 26 Kɛ̀ ti yĩ̀ɛ̃́tɛ́ timɔ́mmɔnti kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ tɑ̃ɑ̃tɛ́ mɛyɛi nkɛ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri, Kirisi kó mukṹṹ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ ti dɛɛtɛ́. 
\v 27 Tí pɑ̃̀nkɛ nkpeutí, muhɑ̃ɑ̃́ ndiɛmù Kuyie nyóó tɑnnɛ́ mù bɛ̀ɛ̀ yetɛ ku kpɛti mu kpɛ́í. 
\v 28 Onìtì do ɔ̃ nkòò dɔ̀ɔ̀ Mɔyiisi kó ikuɔ́ ci dɛ̀, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ yoo bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ò yɑ̀ kɛ bɛ́i, mbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nhò kuɔ́ mmɛsémmɛ̀, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ ò kùɔmu. 
\v 29 Wèè bo senkɛ̀rì Kuyie mBirɛ, kɛ́sɑ̃ũ ndɛ yĩ̀ĩ̀ mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ ò ɔ̀útɛ́ kɛ́ mmɛ̀ wùó ndɛtetìrɛ̀ kɛ sɑ̃́ɑ̃́ Muyɑɑ́nsɑ̀ɑ̀mù, o kpɛrɛ bo pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛmmɛ. 
\v 30 Ti yɛ̃́mu Kuyie nkuù bɛ́immɛ̀ kɛ tú kuù yóó pɛitɛ, kɛ̀ kuù fɔ́ɔ́. Kɛ yíɛ́ kɛ bɛ́i nkɛ tú kuù yóó bekɛ́nɛ̀ ku nìtìbɛ̀. 
\v 31 Kuyie nfòùmu, dɛ̀ bo nyóùnɛ̀ ku miɛkɛ bo do wè.
\p
\v 32 Dentɛnɛ̀ní di yie ndìì mɔ̀nnì Kirisi kɛ̀ dɛ̀ ndòmmɛ̀, di do fɛ̃̀ṹtɛ́mɛ̀ kɛ́ɑ́kɛ́, mɛhɑ́ɑ́rìmɛ̀ mɛ nyí ndi nɑ. 
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ níí ndi sɑ̃́ɑ̃́ nyɛmɔ̀rɛ̀ mɑyɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ di puotì yɛtɛyɛ̀, kɛ̀ di nkómmú bɛ̀ fɛ̃́ũnko bɛ̀. 
\v 34 Kɛ̀ di wɛ̃nnɛ́ kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́ kɛ̀ bɛ̀ nfekù di kpɛrɛ kɛ̀ dɛ̀ di nɑɑti di yɛ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dò ndi kpɑ̀tì bo kɛĩ́nkɛ̀, tìì pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛmmɛ, tìì yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 35 Di bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ di kɔ̃̀ntìi yɑ̃rikɛ, dí ndɔɔri Kuyie ndɔ́mɛ̀, kɛ̀ kù di cú. 
\v 36 Di do nkɛ́nwɛ̃́ɛ̃̀rìmu kɛ dɔɔri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ kɛ̀ kù di duɔ́ nkù yɛ̃ nkù yóó di duɔ́ ndɛ̀. 
\v 37 Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú:
\q1 Ò wɛ̃tinímu bɑ̀mbɑ̀ nhò í yóó ɔɔtɛ.
\m
\v 38 Kɛ̀ titɛtì wɑ̃̀ri kɛ tú:
\q1 Wèè wetí dɛ yiɛ̀ mbo nfòù
\q1 ò tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\q1 Kɛ̀ wèè yetɛ Kuyie nkpɛti
\q1 ku miɛkɛ bo nhò cɔ́u.
\m
\v 39 Yóunɛ̀ kɛ̀ ti nwɛ̃́ɛ̃̀rì kɛ̀ Kuyie nti duɔ́ mmufòmmu mùù bo sɑ̃́ɑ̃̀, ti bɑ́ ntú bɛ̀ɛ̀ yetɛ ku kpɛti kɛ̀ kù yóó bɛ̀ kpetínnɛ́.
\c 11
\s1 Bɛ̀ɛ̀ yie nKuyie nweti weti bɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 A bo ntɑ̃́mɛ̀ Kuyie ntú ɑ bo nyɛ̃́mɛ̀ mmɛ weti weti kɛ dò nhɑ bɑɑ dɛ̀ ɑ yóó dɛ̀ yɑ̀, ɑ bo nyɛ̃́mɛ̀ kɛ dò ndɛ̀ bo, bɑ́ ɑ í mɛ ndɛ̀ wùómmɛ̀. 
\v 2 Dimɔ̀nnì kɔbɛ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ kùu bɛ̀ pɛ́nsìrì.
\p
\v 3 Ti tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie, ndɛɛ̀ te kɛ̀ ti yɛ̃́ kɛ dò nkuù bɛ́i nkɛ̀ kutenkù dɔ̀ɔ̀. Ti tɑ̃́mu kɛ dò nti wúó ndɛ̀ Kuyie ndɛ̀ dɔ̀ɔ̀ nɛ̀ ti í wúó ndɛ̀ndɛ.
\p
\v 4 Abɛɛri do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòò kù pɑ̃ dìì pɑ̃nnì diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ Kuyie ndì pɛ́nsìrì kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ Kɑyɛ̃ɛ̃ kpɛrɛ, kɛ̀ Kuyie ndɔ̀ ò wetí kɛ́cɔutɛ́ o pɑ̃nnì ò kù tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. Abɛɛri tɑ̃́mɛ̀ Kuyie ndɛ kó tinɑ́ɑǹtì kpɑɑ́ ti nɑ́ɑ́nnɛ̀mu bɑ́ ò mɛ nkumɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ mɔ̀ntɛ.
\p
\v 5 Enɔki do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo í nku, kɛ̀ kùu ò tùótɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò mɔ̀ńtóo. Ti wɑ̃̀rimu kɛ tú: Kuyie mmu ndo í ò tùótɛ́ kɛ yɛ̃́mu ò wetímɛ̀. 
\v 6 Ti tɑ̃́ dìì mɔ̀nnì ndi Kuyie nkù ɔ̃ɔ̃ ti pɛ́nsìrìmɛ̀, kɛ̀ ti kù tũ̀ nti dò nkɛ́ntɑ̃́mu kɛ dò nkù bo, kɛ yóó cú bɛ̀ɛ̀ kù wɑnti.
\p
\v 7 Nɔwee do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ kùu ò nɑ̀kɛ́ dɛ̀ɛ̀ kpɑɑnní kòo yie nkɛ́ nkù dé kɛ́dɔɔ̀ bɑ̀tóò, nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ bɛmɔu kɛ́cootɛ́ kɛ̀ Kuyie nkuɔ bɛtɔbɛ̀ kɛ dɔ̀ Nɔwee wetí ò kù tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
\p
\v 8 Abɑrɑhɑmmu do tɑ̃ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ kù dɔ̀ wèe kɔtɛ kɛtenkɛ̀ kù yóó ò duɔ́ nkɛ̀ diyiè mɑrì. Kòo yie nkɛ́ítɛ́ kɛ́nkérí bɑ́ ò í yɛ̃́ ò kɔ̀ri kɛ̀, 
\v 9 kɛ́tuɔkɛ dɛ kó kɛtenkɛ̀ Kuyie nyóó ò duɔ́ nkɛ̀ diyiè mɑrì, kɛ́mbo kɛ dò nhopɔ̀ɔ̀, kɛ ɑ̃ titouti miɛkɛ. Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu bɛ̀ do mɛ ndɔ̀ɔ̀, o kó difɔ̃nkúò Kuyie mmúnkɛ do ti mbɛ̀ nɑ̀kɛ́mu. 
\v 10 Abɑrɑhɑmmu do bɑɑ Kuyie mbo ò duɔ́mmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kó dihɛì ndi kumɔ́mmɔnku kù mɑɑ́ dì kɛ̀ dì kpeńnì.
\p
\v 11 Sɑrɑɑ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo mɔɔtɛ dɛbirɛ kɛ sɔ̃́ nhò kòtɛ́ mɛdiɛ̀ nkɛ tú tɛhɑ̃ũntɛ. Ò do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dò nKuyie nyóó dɔɔ̀ kù bɛ́i ntì. 
\v 12 Abɑrɑhɑmmu do kòtɛ́mu mɛdiɛ̀ nkɛ́duúnnɛ̀ mukṹṹ nkɛ́mɔɔtɛ dɛbirɛ, kòo yɑɑ̀bíi sṹṹ nkɛ́mmɑnnɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ nɛ̀ mubirímú dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù kɔ̃mu.
\p
\v 13 Bɛmɔu bɛ̀ do tɑ̃́mu kɛ́kúnɛ̀ kɛ í yɑ̀ Kuyie ndo yɛ̃ nkù yóó bɛ̀ duɔ́ ndɛ̀, kɛ nɛ́ ntɑ̃́ kɛ dò ndɛ̀ kpɑɑní kɛ̀ kù yóó dɔɔ̀ kù bɛ́i ntì, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ti dò mbɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ mbɛ kutenkù miɛkɛ. 
\v 14 Bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mmɛmmɛ kɛ bɛnkú bɛ̀ wɑntimɛ̀ mmɛ bɛ kó dihɛì. 
\v 15 Kɛ̀ bɛ̀ do nkpɑɑ́ dɔ́ bɛ ɛì bɛ̀ ìtɛ́ní dì ndi, bɛ̀ nɑ nnɑmu kɛ́wɛ̃tɛ. 
\v 16 Bɛ̀ do dɔ́ dihɛì sɑ̀ɑ̀rì ndi dìì pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛ̀ ìtɛ́ní dì, dìì tu kɛĩ́nkɛ̀ kpɛri. Dɛɛ̀ te kɛ̀ ifɛi í bo Kuyie bɛ̀ bo nkù yumɛ̀ kɛ tú: Ti Yiɛ̀ nKuyie.
\p
\v 17 Abɑrɑhɑmmu do tɑ̃́ Kuyie nku, kɛ̀ dɛɛ̀ nte kù ò yɑ̀ɑ́kɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ dɔ̀ wèe kù pɑ̃ o birɛ kù ò duɔ́ ndɛ̀, kòo yie nkɛ ndɔ́ kɛ́ dɛ̀ kùɔ diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kuyie ndo dɔunnɛ̀mu dinùù Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀ Isɑki weè yóó ò piɛ́ iyɑɑ̀bí. 
\v 19 Abɑrɑhɑmmu do tɑ̃́mu kɛ dò nKuyie mmɔ̀kɛ muwɛ̃rímú bɑ́ kòò kùɔ o birɛ kù bo nɑ kɛ́duɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ yɑ̃́ntɛ́, nɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ ò do tɑ̃́mu kɛ dò ndɛ̀ ku kɛ̀ Kuyie mmɛ ndɛ̀ fòùkùnnɛ kɛ̀ dɛ̀ tu dibɛnkɛ̀rì.
\p
\v 20 Isɑki do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo kù mɔɔ mɛsɑ̀ɑ̀ nSɑkɔbu nɛ̀ Esɑyu kpɛ́í, kɛ́ntɑ̃́ kɛ dò nKuyie mbo dɛ̀ dɔ̀ɔ̀.
\p
\v 21 Sɑkɔbu do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te, ò kòtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ duúnnɛ̀ mukṹṹ nkòo nyĩkú o pɑ̀ɑ̀ti kɛ sĩ́ĩ́ nkɛ́mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nSosɛfu kó ibí idɛ́ kpɛ́í.
\p
\v 22 Sosɛfu do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo nyóó kú kɛ́nɑ́kɛ́ Isidɑyɛɛribɛ kɛ dɔ̀ kɛ̀ bɛ̀ yɛ̀tì bɛ̀ ntɔ o kṹɔ̃̀ kɛ́kònnɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃.
\p
\v 23 Mɔyiisi yɛmbɛ̀ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pɛitɛ́ kɛ́yɑ̀ ò wennimɛ̀ kɛ́ nhò sɔ̀ri bɛtɑ̃̀ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti, bɑ́ bɛ̀ í yɔ̀tɛ okpɑ̀ɑ̀tì bɛ́i ntì.
\p
\v 24 Mɔyiisi tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo kótɛ́ní kɛ́yetɛ bɛ̀ bo nhò tumɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì kóo sɑpɑ̀ɑ̀ mbirɛ, 
\v 25 kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ Kuyie nkɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ nfɛ̃́ũ̀rì, kɛ́yetɛ ò bo ntúmɛ̀ mɛyɛi nyiɛ̀, kɛ́di kunɑɑtí dimɔ̀nnì sɑ́m̀pɔ́ miɛkɛ. 
\v 26 Kòo nyɛ̃́ kɛ dò nkòò fɛ̃̀ṹtɛ́ Kirisi kpɛ́í, Kuyie mbɛ̀ nɑ̀kɛ́ wèè kpɛ́í, dɛ̀ wenni kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ò bo ntũmmɛ̀ mɛyɛi nkó kucɛ kɛ mɔkɛ Esibiti kó tikpɑ̀tì timɔu. Ò do fɛ̃́ṹrì mɛmmɛ kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó bɛ̀ yietímɛ̀ mmɛ dɛ̀ɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ Esibiti kó tikpɑ̀tì.
\p
\v 27 Mɔyiisi do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kòo kpɑ̀ɑ̀tì miɛkɛɛ ò pɛikɛ, kòo ítɛ́ Esibiti, bɑ́ ò í yĩɛ̃̀kù, kɛ́mbo nɛ̀ dikɔ̃m̀bùɔ̀ kɛ dò nhò wùó nKuyie mbɛ̀ í wúó nkù. 
\v 28 Ò do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ Kuyie ndɛɛ̀ do te kòo ɑ̃nnɛ́ diyentɛ́bɑnni, kɛ níɛ́kɛ́ mɛpeyĩ̀ĩ̀ nyɛbòrɛ̀, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì dìì kɔ̀ù kɛ̀ dì bɑ́ɑ́ kuɔ Isidɑyɛɛribɛ kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ tu Mpo.
\p
\v 29 Isidɑyɛɛribɛ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì tipèntì kouu kṹṹ kɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́, kɛ̀ Esibiti kɔbɛ mbɛ̀ tũ̀ nkɛ́tuɔkoo kɛ́ bɛ̀ tekii kɛ́pɔ̃ntɛ́.
\p
\v 30 Isidɑyɛɛribɛ tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ bɛ̀ɛ fitɛ́ Sedikoo kɛ dɔ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kòo duotíi duó. 
\v 31 Dɑhɑbu do tú onitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitidɑɑbɛ̀ kɛ́ntɑ̃́ Kuyie nkɛ̀ dɛɛ̀ nte kòo cɔutɛ́ Isidɑyɛɛribɛ do tɔ̃nkoo bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bo pɑɑtɛ́ dihɛì, kòo bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. Kɛ̀ dɛ̀ nte kòo í ńwɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yetɛ Kuyie nkpɛti kɛ́kú.
\p
\v 32 Kɛ̀ n tú m bo nɑ́kɛ́ bɛ̀ɛ̀ do tɑ̃́ nKuyie: Sedeɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Bɑɑrɑki nɛ̀ Sɑ̃nsɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Sefutee nɛ̀ Dɑfiti nɛ̀ Sɑmmuyɛɛri nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ kpɛti m bɑ́ɑ́ deè. 
\v 33 Bɛ̀ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te, kɛ̀ bɛ̀ɛ dokɛ́nɛ̀ ibotí kɛ́ ì nɑ, kɛ́ndɔɔri Kuyie ndɔ́ dɛ̀, kɛ́yɑ̀ Kuyie ndo yɛ̃ nkù yóó bɛ̀ duɔ́ ndɛ̀, kɛ̀ yɛcìrícìrɛ̀ɛ bɛ̀ yĩɛ̃kɛ mucɑ́ɑmmù. 
\v 34 Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ɛ bónkùnnɛ fɛhɑ̃ɑ̃dɛɛ̀nfɛ̀, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ɛ yentɛ́nɛ̀ bɛ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kó yɛse, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ ncĩĩnnì kɛ̀ Kuyie mbɛ̀ kpénkùnnɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ kpɑ nkɛ́nɑ bɛ kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɛ́bɛti. 
\v 35 Bɛnitipòbɛ̀ mɑbɛ̀ do tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie ndɛɛ̀ do te kɛ̀ kùu foukùnnɛ bɛ cɛ̃́ĩ kɔbɛ.
\p Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ɛ yie nkɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ fɛ̃́ũnko kɛ bɛ̀ kɔ̀ù bɑ́ bɛ̀ í cokù bɛ̀ tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ dò nKuyie mbo duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃́ntɛ́, kɛ̀ kùu bɛ̀ duɔ́ mmufòmmu pɑ̀mmù mùù wenni kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ti mɛ̀ nfòù mù. 
\v 36 Bɛ̀ tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nKuyie, ndɛɛ̀ do te kɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ dɑú, kɛ́fɛ̃́ṹ mbɛtɔbɛ̀, kɛ́boú bɛtɔbɛ̀ mɛfĩmmɛ kɛ́kpetínnɛ́, 
\v 37 kɛ́búɔ́tí bɛtɔbɛ̀ yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ, kɛ́si bɛtɔbɛ̀ kɛ́yɑrí, kɛ́nkɔù bɛtɔbɛ̀ nɛ̀ yɛse kɛ́mbɛtì bɛtɔbɛ̀ kɛ bɛ̀ fɛ̃́ũnko, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ nyidɑwɑɑ́ ndiɛyì, kɛ́ndɑɑti tibɔkɔ̃̀ntì nɛ̀ tipekɔ̃̀ntì. 
\v 38 Kɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ bɛ̀tì bɛ cɛ̃́ĩ kɛ̀ bɛ̀ cokù kɛ tɑɑ̀ yɛfɔ̃̀tɛ̀ nɛ̀ titɑ̃dèntì. Kutenkù do í wenni kɛ dò mbɛ̀ɛ nɑ kɛ́mbo ku miɛkɛ.
\p
\v 39 Dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bɛ̀ do tɑ̃́ Kuyie nku kɛ̀ kùu bɛ̀ pɛ́nsìrì. Nɛ̀ mɛmmɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kúnɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í yɑ̀ Kuyie nyɛ̃ nkù yóó dɔɔ̀ dɛ̀. 
\v 40 Kuyie ndɔ̀ɔ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ sɑ̀ɑ̀rɛ̀ ndɛ timɔu ti kpɛ́í, kù í dɔ́ bɛɛ̀ mɑ́ɑ̀ ndɛ̀ te, kù dɔ́ timɔu ti dɛ̀ wɛ̃nnɛ́mu.
\c 12
\s1 Kuyie nti tiè nti kó mɛsɑ̀ɑ̀ nkpɛ́í nkɛ
\p
\v 1 Ti yɛmbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do tɑ̃́ Kuyie mbɛ̀ sũmu mɛdiɛ̀ nkɛ í sénní. Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ ti dootóo dɛ̀ɛ̀ ti dítìnko nɛ̀ mɛyɛi mɛ̀ɛ̀ ti cɑɑti mɛcɑ̃ɑ̃ mmɛcɑ̃ɑ̃ kɛ́ncokù kɛ wɛ̃́ɛ̃̀rì kɛ tũ nkucɛ Kuyie nti bɛnkɛ kù. 
\v 2 Yóunɛ̀ kɛ̀ ti nkérí kɛ wetí Yesu wèè ti kpetɛ́ Kuyie nkó kucɛ, ò yóó ti teennɛ̀mu kɛ̀ tí tuɔkɛ kumɑ̀nku. Weè yie nkɛ kú ifɛi kó mukṹṹ nkudɑpɑ̃ɑ̃tí ĩ́nkɛ̀ ò do yɛ̃́ ò tɑti mɛ̀mmɛ diwɛ̀ì miɛkɛ. Di mmɔ̀nnì kɛ kɑri Kuyie mbɑkù yoú dikpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì.
\p
\v 3 Wéntɛ́nɛ̀ bɛnitiyɛibɛ bɛ̀ɛ̀ í ò dɔ́ bɛ̀ ò fɛ̃́ũ mmɛ̀ɛ̀ botí, kɛ̀ dɛ̀ɛ yɑ́úkùnnɛ di kɔ̃̀ntì kɛ́ di duɔ́ mmuwɛ̃rímú. 
\v 4 Di mɑùnɛ̀mu mɛyɛi, di nɛ́ mu nyí mɑ̀ kɛ tùɔ̀kɛ mukṹṹ. 
\v 5 Di bɑ́ɑ́ yɛ̃̀ nKuyie mbɛ́i ntì kɛ tú:
\q1 Kɛ̀ kù yũ̀ɔ̃́ nhɑ to,
\q1 ɑ miɛkɛ bɑ́ɑ́ pɛikɛ
\q1 kɛ̀ kù dɑ tié nhɑ yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ɑ́ cɑɑ̀rɛ̀.
\q1
\v 6 Kuyie nhɔ̃ɔ̃ yṹɔ̃́ nkù dɔ́ wè kó ditoò ndi,
\q1 kɛ́tié nwèè tu ku birɛ.
\m
\v 7 Kɛ̀ Kuyie ndi tiè ndí mmi. Di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nku bí dɛɛ̀ te kɛ̀ kù di tiè. We ndɔ́ o birɛ kɛ í ndɛ̀ tiè? 
\v 8 Kuyie ntièmmu bɛ̀ɛ̀ tu ku bí, kɛ̀ kù í di tiè ndi tú ipocɛ̃mbí nyi. 
\v 9 Ti do dò nyibí kɛ̀ ti yɛmbɛ̀ ti tièmmu, kɛ̀ ti bɛ̀ dé. Ti dò nkɛ́nyíémmu Kuyie nkpɛti kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ti yɛmbɛ̀ kpɛti. 
\v 10 Ti yɛmbɛ̀ do ti tiè mbɛ̀ dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí nku dimɔ̀nnì sɑ́m̀pɔ́ miɛkɛ, Kuyie nkuu mɛ nti tiè nti kó mɛsɑ̀ɑ̀ nkpɛ́í nkɛ, kɛ dɔ́ ti wenkɛ kù wennimɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ dɑ tiè ndɛ̀ ɔ̃ ndò ndɛ̀ yóumu, kɑ̀ɑ yie nhɑ yɑ̀ dɛ kó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɑ̀ɑ borimɛ nwenni kɑ̀ɑ mmɔkɛ diwɛ̀ì.
\s1 Ti bo nyɛ̃́mɛ̀ kɛ bɑ́ɑ́ yetɛ Kuyie nkpɛti
\p
\v 12 Kpénkùnnɛnɛ̀ tũnkɛ́ di bɑɑ̀ ndɛ̀ɛ̀ ɔ̀ɔ̀tɛ kɛ́tɛ̃ĩ́ ndi núù nyɛ̀ɛ̀ bɔ̀ɔ̀tɛ̀. 
\v 13 Nkérínɛ̀ kucɛ kùù ɛ̀ri, kɛ̀ yɛcĩɛ̃̀ ntɑ̀ɑ̀kɛ dɔkɛ bɑ́ɑ́ tutɛ, ì pètìnkɛɛ sɛ́ítɛ́.
\p
\v 14 Yetɛnko kɛ́nwɑnti kɛ́nnɑɑtinɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu, kɛ́nwenni pɑ́íí. Kɛ̀ dɛ̀ í dò mmɛmmɛ, di bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́yɑ̀ Kuyie. 
\v 15 Nyɛ̃́nɛ̀ kòò mɔù di miɛkɛ bɑ́ɑ́ pɑɑ nhomɑ́ɑ̀ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ fɛkɛ̃̀nfɛ̀ tiifɛɛ yɛ̀ o miɛkɛ kɛ̀ fɛ dɔ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ bɛtɔbɛ̀. 
\v 16 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ bɑ́ ndɔutinɛ̀ ditɔbɛ̀, òmɔù bɑ́ɑ́ senkɛ̀rì Kuyie nkó kucɛ. Esɑyu do dɔ̀ɔ̀mɛ̀ kɛ́ceetɛnɛ̀ dicɑbuu Mpo ɔ̃ nte dɛ̀. 
\v 17 Ò wɛ̃̀tɛ kɛ ndɛ̀ dɔ́ dìì mɔ̀nnì kɛ́mbɑ́ɑ́ nhò cicɛ kɛ kuɔ̀ ndɛ̀ mɛ nyí nyie.
\p
\v 18 Di í yɑ̀ dɛkɔ̃mbɔ̀dorikpɛrɛ Isidɑyɛɛribɛ do yɑ̀ dɛ̀ Sinɑii tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀, muhɑ̃ɑ̃́ ndo cɔ́u ndɛ̀ kɛ̀ kuyukú fĩ, kɛ̀ dibiìnnì bo nɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ kó kuyɑɑkù, 
\v 19 kɛ̀ siheú kuɔ̀ nkɛ̀ Kuyie mpɛ́ú mɛtɑmmɛ̀, kɛ̀ bɛ kɔ̃m̀bùɔ̀tì duò, kɛ̀ bɛ̀ kù bɑ̀ɑ́ nkɛ tú kù tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ bɛ̀ bɛ́innɛ̀. 
\v 20 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do í nɑmɛ̀ kɛ́tɔ dinùù Kuyie mbɛ̀ nɑ̀kɛ́ dì kɛ tú: Kòo nìtì yoo fɛɔ̃̀fɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kó ditɑ̃rì bɛ̀ɛ ò bùɔ́tí yɛtɑ̃́rɛ̀ kɛ́kuɔ. 
\v 21 Dɛ̀ do do Mɔyiisi kɔ̃m̀bùɔ̀tì nti kòo bɛ́i kɛ dɔ̀: Kufɔ̃wɑɑ́ nkuù m pĩ nkɛ̀ n kpeutí.
\p
\v 22 Díndi mɛ nkɔ̀tɛní ditɑ̃rì bɛ̀ tu dìndi Siyɔ̃ɔ̃, Kuyie nkùù duɔ̀ mmufòmmu ku ɛì, dɛ kó dihɛì tu kɛĩ́nkɛ̀ kóo Sedisɑdɛmmu nwe, Kuyie ntɔ̃rɛ̀ tìkú dɛ̀ pɛ́u kɛ yɑ̃nku kɛ kù sɑ̃ntí. 
\v 23 Díndi wɛ̃nnɛ́nɛ̀ Kuyie mbí ketiyì nyi, ìì yètɛ̀ wɑ̃̀ri kɛĩ́nkɛ̀. Kɛ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ Kuyie nkùù bekùnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu. Kɛ tɔ̀ɔ́nnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ wetí kɛ wenkɛ pɑ́íí. 
\v 24 Kɛ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ Yesu wèè tɑ̀unko Kuyie nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀, kòo yĩ̀ĩ̀ nti ɔ̀útɛ́ kɛ ti cĩ́ɛ̃nko. Mɛ̀ í dònnɛ̀ Abɛɛri kɔ̃mɛ mɛ̀ɛ̀ do dɔ́ kɛ́pɛitɛ.
\p
\v 25 Dɔɔ̀nɛ̀ mɛyɔɔ̀mmɛ̀, kɛ́kéntɛ́ wèè di nɑ́ɑ́nnɛ̀. Di bɑ́ ndònnɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ, bɛ̀ɛ̀ do yetɛ Kuyie nkpɛti Mɔyiisi bɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntì kɛ̀ kùu bɛ̀ potɛ́. Kɛ̀ bɛ̀ do yetɛ ku kpɛti kɛ̀ kùu bɛ̀ potɛ́, kɛ̀ ti yetɛ Yesu ò múnkɛ yóó ti potɛ́mu. Ti bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́yentɛ́nɛ̀ Kuyie nkùù bo kɛĩ́nkɛ̀ kɛ ti nɑ́ɑ́nnɛ̀nní. 
\v 26 Kù do nɑ́ɑ́ nditɑ̃rì Sinɑii ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kɛtenkɛ̀ sɑ̃̀ntimu, kɛ ti nɑ́ɑ́ nyíe nkɛ tú kù yóó yíɛ́ sɑ̃ntɛ̀mu kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 27 Dɛ kó tinɑ́ɑǹtì bɛnkú kɛ dò nKuyie ndɔ̀ɔ̀ dɛ̀ yóó sɑ̃ntɛ̀mu kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́, dɛ̀ɛ̀ í sɑ̃nti kɛ̀ dɛ̀ nkpɑɑ́.
\p
\v 28 Kuù bɛ́i nkɛ tú dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ í yóó sɑ̃ntɛ̀ dɛɛ̀ yó nkpɑɑ́, òmɔù í yóó nɑ kɛ́sɑ̃ntɛ̀ Kuyie nkó dikpɑ̀ɑ̀tìyuu. Ti sɑ̃ntímu Kuyie ndɛ̀ kpɛ́í nkɛ kù bɑ̀ɑ́ nkù dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí kɛ kù dé. 
\v 29 Kɛ yɛ̃́ kɛ dò nKuyie ndònnɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ mmu kɛ cɔ́u ndɛmɔu.
\c 13
\s1 Ti bo yĩ́mɛ̀ kɛ̀ Kuyie nti pɛ́nsìrì
\p
\v 1 Nsɔkɛ́nɛ̀ kɛ dɔ́ ditɔbɛ̀, kɛ dò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛ̀mɑ́ɑ̀ kɔbɛ. 
\v 2 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ́ncɔú bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀, bɛ̀mɑbɛ̀ do mɛ nhɔ̃ nkɛ́cɔutɛ́ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í yɛ̃́ kɛ dò nKuyie ntɔ̃rɛ̀ nyɛ. 
\v 3 Nyɛ̃́nɛ̀ tikpetíntì kpɛ́í, kɛ́ndò ndi bɛ̀ wɛ̃nnɛ́ kɛ kpetí. Kɛ nyɛ̃́ bɛ̀ fɛ̃́ũnko bɛ̀ kpɛ́í, kɛ́ndò mbɛ̀ wɛ̃ nkɛ di fɛ̃́ũnko.
\p
\v 4 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ dò nKuyie nkuù ɑ̃nnɛ́ dipopuò, dì í dò ntí ndì cɑ̀ɑri. Onìtì nɛ̀ o pokù bɛ̀ nwetí bɛtɔbɛ̀. Kuyie nyóó bekɛ́nɛ̀mu bɛ̀ɛ̀ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛtɔbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔutinɛ̀ bɛ pobɛ̀ í tú bɛ̀ yoo bɛ dɑɑbɛ̀ í tú bɛ̀.
\p
\v 5 Di bɑ́ɑ́ yie nkɛ́duɔ́ ndi yɛ̀mmɛ̀ idíítí, dɛ̀ ndi nɑɑti nɛ̀ di mɔkɛ dɛ̀. Kuyie mbɛ́immu kɛ tú kù í yóó di yóu, kù í yóó di bɔntóo. 
\v 6 Dɛɛ̀ te bɑ́ wè kòo bo nɑ kɛ́bɛ́innɛ̀ dikɔ̃m̀bùɔ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 N Yiɛ̀ nKuyie nni nkómmúmu,
\q1 n yí dé dɛ̀mɑrɛ̀,
\q1 onìtì bo nɑ kɛ́ n dɔɔ̀ bɑ?
\p
\v 7 Nyɛ̃́nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do di ni, bɛ̀ɛ̀ di nɑ̀kɛ́ Kuyie nnɑ́ɑǹtì kɛ̀ di kù yĩ̀ɛ̃́tɛ́ bɛ kpɛ́í, nwéínɛ̀ bɛ borimɛ do dòmmɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yɑ̀ɑ kúnɛ̀ kɛ́ntɑ̃́ Kuyie mbɛ̀ do kù tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 8 Yesu í ceeri, ò do dòmmɛ̀ ò mɛ ndò, kɛ yó mmɛ ndò nsɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 9 Di bɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ itié nsɔ̃́ntíkɛ kpɛyi di fétìnnɛ, yóunɛ̀ kɛ̀ Kuyie ndi duɔ́ mmɛ̀ɛ̀ sɑ̀ɑ̀ ndi kpénkùnnɛ. Di bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́kpenkɛ di bɑɑ̀tì mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í ndi yo ndɛ̀ nɛ̀ di ci dɛ̀. Dɛ kó ikuɔ́ botí í teénnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ì tũ̀.
\p
\v 10 Ti mɔkɛmu ti kó diwũɔ̃tɔ̀nnì. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ pĩ́ mɛtɑummɛ̀ tou miɛkɛ mutɔ̃mmú bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́di dɛ̀ɛ̀ dɑkɛ́ dɛ kó diwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀. 
\v 11 Bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ fíé iwũɔ̃ kɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwèe tɑnnɛ̀ mɛyĩ̀ĩ̀ nyikuɔ́ nɛntì kó kufɑ̃́ɑ̃́ kɛ́mɔɔ Kuyie mmɛyɛi ncĩ́ɛ̃́mmɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̀nnɛ̀ imɑɑ ndihɛì mɑ̀nku nku kɛ́cɔ́u. 
\v 12 Dɛɛ̀ te kɛ̀ Yesu ku dihɛì mɑ̀nku, kòo yĩ̀ĩ̀ nhɔ̀útɛ́ ti yɛi. 
\v 13 Ti kɔtɛnɛ̀ o borɛ̀ dihɛì mɑ̀nku, kóò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́di ifɛi ò di ì. 
\v 14 Kɛ yɛ̃́ ti í mɔkɛmɛ̀ kɛtenkɛ̀ kiɛ ndihɛì dìì yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀, ti wɑnti dìì kpɑɑní dìndi, dìì yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 15 Yóunɛ̀ kɛ̀ Yesu ti teennɛ̀, kɛ̀ yɛsɑ̃ɑ̃ nti kù sɑ̃ntí yɛ̀, ndònnɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ do feu ì Kuyie, kɛ̀ ti nkù sɑ̃ntí sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 16 Di nɛ́ bɑ́ɑ́ yóu di bo ndɔɔrimɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, di mpɑ̃ɑ̃ ndi kpɛrɛ bɛ̀ɛ̀ kpɑ, Kuyie ndɔ́ yɛɛ̀ pɑ̃rɛ̀ botí.
\p
\v 17 Nyíénnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di ni bɛ kpɛti, kɛ́ntũ mbɛ tié, bɛɛ̀ dɑ̀kɛ di wɛ̃rɛ̀ kpɛ́í, kɛ yóó nɑ́kɛ́ Kuyie mbɛ̀ pĩ mùù tɔ̃mmú. Kɛ̀ di yíé mbɛ kpɛti bɛ̀ bo mpĩ́ mbɛ tɔ̃mmú nɛ̀ kuyɛǹnɑɑtí. Kɛ̀ dɛ̀ í dò mmɛmmɛ bɛ̀ bo mmù pĩ nnɛ̀ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ kɛ̀ di pɑɑ̀ mucɔ̃́ntimu.
\p
\v 18 Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie nti kpɛ́í, ti yɛ̃́mu kɛ dò nti yɛ̀mmɛ̀ í ti bekùnɛ̀ tìmɑtì ĩ́nkɛ̀. Ti dɔ́ kɛ́ndɔɔri dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ ndɛ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 19 Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie n kpɛ́í kɛ̀ n nɑ kɛ́kɔtoo bɑ̀mbɑ̀.
\s1 Mubɑ́ɑmmu
\p
\v 20 Kuyie nkuù te kɛ̀ ti Yiɛ̀ nYesu yɑ̃̀ńtɛ́, wèè ku kòo yĩ̀ĩ̀ ndɔ̀ɔ̀ mɛtɑummɛ̀ mɛ̀ɛ̀ yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀, wèè di cɛ̃mmú opecɛ̃nti ɔ̃ ncɛ̃mmúmɛ̀ o pe. 
\v 21 Kuyie nkùù duɔ̀ ndiwɛ̀ì kù di teennɛ̀ kɛ̀ di ndɔɔri mɛsɑ̀ɑ̀ nkù dɔ́ di ndɔɔri mɛ̀, kù di teennɛ̀ kɛ̀ di ndɔɔri dɛ̀ɛ̀ kù nɑɑti nɛ̀ Yesu wèè dɛu kɛ yó mbo sɑ̃́ɑ̃̀ o kó diyètìrì. Kɛ̀ dɛ̀ mmɛ ndò.
\s1 Mudɔummu sɔmmu
\p
\v 22 N kɔbɛ n di bɑ́ɑ́mmu kɛ tú dí mmi nkɛ́kéntɛ́ n di wɑ̃̀ri tìì nɑ́ɑǹtì, tì dɔkɛ í dɛu. 
\v 23 N kɔbɛ n dɔ́ kɛ́ di nɑ́kɛ́ kɛ tú bɛ̀ kpetɛ́ ti kou Timɔntee. Kòò tùɔ̀kɛní mɛcɑ̃ɑ̃ nti bo nɛi kɛ́kɔtoo kɛ di yɑ̀.
\p
\v 24 Di dɔunko bɛ̀ɛ̀ di ni, kɛ́dɔunnɛ̀ Kirisi kɔbɛ bɛmɔu, ti kɔbɛ Itɑdii kɔbɛ di dɔunko. 
\v 25 Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nní ndi bonɛ̀ dimɔu!