\id GEN di01.all Novembre 1998 BJ Parakou Bénin
\ide UTF-8
\h Tenketɛ́
\toc1 Tenketɛ́
\toc2 TENKETƐ́
\mt1 Tenketɛ́
\im Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
\ip Bɛ̀ yu di mpɑ́tíri Tenketɛ́ kɛ yɛ̃́ diì nɑ̀ɑ́mmɛ̀ Kuyie ndɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí kutenkù. Kɑ̀ɑ dɔ́ kɛ́bɑntɛ́ kutenkù ti fòù kùù miɛkɛ kù dòmmɛ̀ nɛ̀ onìtì kó mɛfíè ntúmɛ̀ diì pɑ́tíri miɛkɛ nkɛ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì bomɛ̀.
\ip Diì pɑ́tíri múnkɛ ti nɑ́ɑ́ nKuyie ndɔ́mɛ̀ kɛ́dɛɛtɛ́ onìtì kɛ tɑ̃ɑ̃tɛ́ bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀ kɛ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛtɑummɛ̀, bɛɛ̀ mɑbɛ̀ kó yɛyètɛ̀ tu: Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu, kɛ̀ dɛ̀ mboní kɛ kùu dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mɛtɑummɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ.
\ip Diì ti nɑ́ɑ́ nKuyie mbɛnkɛmɛ̀ kumɑ́ɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ ku yóó bɛ̀ bekɛ́nɛ̀mɛ̀ nɛ̀ kù nimɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kù tũ̀ nkɛ bɛ̀ teénnɛ̀.
\ip Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ nɛ́ ti nɑ́ɑ́ nti bo yiemmɛ̀ kù yɛ̃ mmù kɛ nyɛ̃́ kɛ dò nkù nɑ̀kɛ́ tì yóó dɔɔ̀, kɛ nyíé nku tɑnnɔ̀ nɛ̀ ku kuɔ́. Diì múnkɛ ti nɑ́ɑ́ ndimɔ̀nnì kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ do tũ̀ nKuyie mbɛ̀ do kù tũ̀ mmɛ̀ɛ̀ botí.
\is1 Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
\io1 1. Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kutenkù nɛ̀ onìtì 1:1-2:25
\io1 2. Onìtì yetɛmɛ̀ Kuyie nkɛ̀ kù wɛ̃̀tɛ koò dɔúnnɛ̀ dinùù kù yóó ò dɛɛtɛ́mɛ̀ 3
\io1 3. Kɑyɛ̃ɛ̃ nɛ̀ Abɛɛdi bɛ kó tinɑ́ɑǹtì 4
\io1 4. Adɑmmu kó kufuku kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Nɔwee 5
\io1 5. Mɛniɛ nkùɔmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ Nɔwee yentɛ́ nɛ̀ o kɔbɛ 6-9
\io1 6. Nɔwee kó kufuku 10
\io1 7. Bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́mɛ̀ didènnì Bɑbɛɛdi kɛ̀ Kuyie ncɑ̃́nnɛ́ cɑ̃́nnɛ́ bɛ nɑ́ɑǹtì 11
\io1 8. Abɑrɑhɑmmu kó tinɑ́ɑǹtì 12:1-25:18
\io1 9. Sɑkɔbu kó tinɑ́ɑǹtì 25:19-37:1
\io1 10. Sosɛfu kó tinɑ́ɑǹtì 37:2-50:26
\c 1
\ms1 KUTENKÙ KETƐ́ MƐ̀Ɛ̀ BOTÍ
\s1 Kutenkù kó mudɔɔ̀rìmù
\p
\v 1 Kuyie nyóó dɔɔ̀ kutenkù kɛ́dɔɔ̀ tiwɛtì nti nɛ̀ kɛtenkɛ̀.
\p
\v 2 Kɛ̀ kɛtenkɛ̀ í mmɔkɛ kɛ̀ dòmmɛ̀, dɛ̀mɑrɛ̀ í mbo, kɛ̀ do dò nkubinku nku kɛ dò mbì. Kɛ̀ Kuyie nYɑɑ́ nnɔ́nkɛ́ ku ĩ́nkɛ̀ kɛ nɑmpú. 
\v 3 Kɛ̀ Kuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuwennikuu yɛ̀nní! Kɛ̀ kùu yɛ̀nní. 
\v 4 Kɛ̀ kùu pɛ́nsìrì kuwenniku kɛ́ kù cɑ̃̀ńnɛ́ nɛ̀ dibiìnnì, 
\v 5 kɛ́yú kuwenniku kɛ dɔ̀ kuyie, nkɛ́yú dibiìnnì kɛ dɔ̀ kɛyènkɛ̀. Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́ kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè ketirì ndi.
\p
\v 6 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: Tiwɛtìi buotɛ́ kɛ́totɛ́ mɛniɛ kɛ̀ miɛ nní ḿbo kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ bo kɛtenkɛ̀. 
\v 7 Kù bɛ́i mmɛmmɛ kɛ̀ tiwɛtìi buotɛ́ kɛ́totɛ́ mɛniɛ, miɛ nkɛĩ́nkɛ̀ mɛtɛ̃mɛ̀ kɛtenkɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ kùu yú kɛĩ́nkɛ̀ kɛ dɔ̀ tiwɛtì. Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́ kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè dɛ́rì ndi.
\p
\v 9 Kɛ̀ Kuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀: Mɛniɛ mmɛ̀ɛ̀ kpɑɑ́ mɛ̀ɛ tíí ndɛ̀mɑrɛ̀ mɑ́ɑ̀, kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ feitɛ́. Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù yɛ̃mmɛ̀. 
\v 10 Kɛ̀ kùu yú dɛ̀ɛ̀ wɑɑ́nnì kɛ dɔ̀ kɛtenkɛ̀, kɛ́yú mɛniɛ nkɛ dɔ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì. 
\v 11 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: Titieti nɛ̀ timútì dɛ̀ɛ yɛ̀nní dɛbotí dɛbotí kɛ́mpɛí yɛbɛ. Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù yɛ̃mmɛ̀. 
\v 12 Timútì nɛ̀ titieti kɛ̀ dɛ̀ɛ yɛ̀nní kɛ́mpɛí dɛ bɛ, dɛ bɛ. Kɛ̀ kùu dɛ̀ pɛ́nsìrì. 
\v 13 Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́ kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì ndi.
\p
\v 14 Kɛ̀ Kuyie nyíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuwenniku ḿbo kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́mbɑɑ̀tì kɛyènkɛ̀ nɛ̀ kuyie nnɛ̀ yɛmɔ̀rɛ̀ nɛ̀ yɛwe nɛ̀ yɛbie, 
\v 15 kɛ́mmí kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀. Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù yɛ̃mmɛ̀. 
\v 16 Kɛ̀ Kuyie ndɔɔ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ dɛ̀dɛ́rɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bo mmí, kɛ̀ dɛdiɛrɛ̀ ntú diyiè dìì bo mmí kuyie, kɛ̀ dɛsɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ntú otɑ̃̀nkù wèè bo mmí kɛyènkɛ̀, kɛ yíɛ́nɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃. 
\v 17 Kɛ̀ Kuyie ndɛ̀ ɑ̃nnɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ mmí kɛtenkɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ dɛ̀ mmí kuyie nnɛ̀ kɛyènkɛ̀, kɛ bɑɑ̀tì kuwenniku nɛ̀ dibiìnnì. Kɛ̀ kùu dɛ̀ pɛ́nsìrì. 
\v 19 Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́ kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè nɑɑnnì ndi.
\p
\v 20 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: Dɛsĩ́ntɛ́kpɛrɛ dɛmɔuu buotɛ́ mɛniɛ mmiɛkɛ, kɛ̀ sinɔɔ buotɛ́ kɛ́nhɛintɛ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù bɛ́immɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ kùù dɔɔ̀ siyĩĩ diɛsì nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fòù mɛniɛ mmiɛkɛ, dɛbotí dɛbotí nɛ̀ sinɔɔ sibotí sibotí. Kɛ̀ kùu dɛ̀ pɛ́nsìrì, 
\v 22 kɛ́ dɛ̀ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀ dɛ̀ɛ piɛ́ kɛ́sṹṹ, nkɛ̀ siyĩĩ sṹṹ mmɛniɛ mmiɛkɛ, kɛ̀ sinɔɔ sṹṹ nkɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 23 Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́ kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè nummurì ndi.
\p
\v 24 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: Kɛtenkɛ̀ɛ pɛitɛ́ iwũɔ̃ imɔu botí. Icɛ̃wũɔ̃ diɛyì nɛ̀ isɑ́m̀pɔ́ì nɛ̀ ikpɑwũɔ̃ ibotí ibotí nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛbotí dɛbotí. Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù yɛ̃mmɛ̀. 
\v 25 Kɛ̀ Kuyie ndɔɔ̀ iwũɔ̃ ibotí ibotí nɛ̀ icɛ̃wũɔ̃ nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛmɔu. Kɛ̀ kùu dɛ̀ pɛ́nsìrì. 
\v 26 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: Tí dɔɔ̀nɛ̀ onìtì kòo nti dònnɛ̀, kɛ́mbɑkɛ́ siyĩĩ nɛ̀ sinɔɔ sìì pùtì kɛĩ́nkɛ̀, nɛ̀ iwũɔ̃ ìì bo kɛtenkɛ̀ nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛmɔu.
\q1
\v 27 Kɛ̀ Kuyie ndɔɔ̀ onìtì kòo nkù dònnɛ̀.
\q1 Kù do dɔ̀ɔ̀ onitidɔ̀ù nɛ̀ onitipòkù nwe.
\q1 Kù bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkù dònnɛ̀mu.
\m
\v 28 Kɛ̀ kùu bɛ̀ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Piɛ́nnɛ̀ kɛ́sṹṹ nkɛ́píɛ nkɛtenkɛ̀ kɛmɔu, kɛ́ nkɛ̀ bɑkɛ́, kɛ́mbɑkɛ́ siyĩĩ nɛ̀ sinɔɔ sìì pùtì kɛĩ́nkɛ̀, nɛ̀ iwũɔ̃ imɔu ìì bo kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 29 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: N di duɔ́mmu timútì timɔu tìì pɛí nɛ̀ dɛtie ndɛmɔu dɛ̀ɛ̀ pɛí, kɛ̀ dɛ̀ bo ntú di kó mudiì. 
\v 30 N duɔ́mmu timútì nɛ̀ titieti kɛ̀ tì bo ntú iwũɔ̃ imɔu nɛ̀ tinɔ̀tì timɔu, nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛmɔu dɛ kó mudiì. Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kù yɛ̃mmɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ kùu yɑ̀ kù dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ dɛmɔu kɛ́ dɛ̀ pɛ́nsìrì. Kɛ̀ kuyuokuu buotɛ́, kɛ̀ dikṹnweńnìi buotɛ́. Diyiè kuɔ́nnì ndi.
\c 2
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo. 
\v 2 Kuyie mpĩ́ nku tɔ̃mmú mumɔu yɛwe yɛ̀kuɔ̀ ndi, kɛ́om̀pɛ̀ diyiè yiénnì yiè. 
\v 3 Kù dì pɑ̃mu mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dì cɑ̃̀ńnɛ́ kɛ̀ dì tu ku kpɛri, kɛ yɛ̃́ kù dèèmɛ̀ ku tɔ̃mmú mumɔu kɛ òmpɛ̀ diì yiè. 
\v 4 Miɛ m̀botí nku Kuyie ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀, nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo.
\s1 Kuyie nkɑ̀nnɛmɛ̀ onìtì kupúú sɑ̀ɑ̀kù Edɛnni
\p Ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, 
\v 5 titieti nɛ̀ timútì dɛ̀ do í bo, ti Yiɛ̀ nKuyie mmu ndo í duɔnní fɛtɑɑfɛ̀, onìtì mu ndo í bo kɛ bo nkuuti. 
\v 6 Mupɑ̃̀ɑ̃ mmɑmù muù do yiɛ̀ní kɛ yɔ́ɔ́rì kɛtenkɛ̀.
\p
\v 7 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔɔ̀ onìtì nɛ̀ mutɑ̃́ɑ̃́, nkɛ́fuutɛ o ɔ̃nnì muyɑɑ́ nkòo mɔɔtɛ mufòmmu. 
\v 8 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbuɔtí dɛtie nkupúú sɑ̀ɑ̀kù Edɛnni, diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, kɛ́kɑnnɛ kù dɔ̀ɔ̀ wèè nìtì dɛ miɛkɛ. 
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nduɔ́ nkɛ̀ dɛtesɑ̀ɑ̀rɛ̀ dɛbotí dɛbotíi yɛ̀nní, kɛ́mpɛí yɛbɛ kɛ̀ yɛ̀ wenni kɛ nɑɑti. Kɛ̀ kùu soó nkupúú cuokɛ̀ mutie mùù duɔ̀ mmufòmmu nɛ̀ mùù yĩ́ɛ̃́kùnko mɛsɑ̀ɑ̀ ǹnɛ̀ mɛyɛi.
\p
\v 10 Kɛ̀ kukó ndiɛkù nyiɛ̀ní Edɛnni kɛ yɔ́ɔ́rì dɛ kó kupúú kɛ́totɛ́ kucɛ mɛ̀nɑ̀ɑ̀. 
\v 11 Kuketikù yètìrì tu Pisɔ̃ɔ̃ kɛ̀ kù fitɛ́ dihɛì bɛ̀ tu dì Afidɑɑ. Kɛ̀ mɛsɔɔ mbo dɛ kó dihɛì miɛkɛ, 
\v 12 mɛsɔɔ nkperímɛ̀ nɛ̀ tihúúntì fɔ̃ɔ̃ti nɛ̀ yɛtɑ̃́sɑ̀ɑ̀yɛ̀ yɛ̀ɛ̀ donku dɛu. 
\v 13 Kɛ̀ kudɛ́ríkù yètìrì tu Kiyɔ̃ɔ̃ kuù fitɛ́ dihɛì bɛ̀ tu dì Kuusi. 
\v 14 Kɛ̀ kutɑ̃ɑ̃́nkù kpɛri tú Tikidi, kuù pũɔ̃̀ ndiyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ firì dihɛì bɛ̀ tu dì Asidii, kɛ̀ kunɑɑnkù kpɛri tú Efɑdɑti.
\p
\v 15 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɑnnɛ onìtì dɛ kó kupúú miɛkɛ kòò bo nkù kuuti kɛ kù bɑ̀ɑ. 
\v 16 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ yɛtɑnnɔ̀ kɛ dɔ̀: A bo nɑ kɛ́nyo ndɛtie ndɛmɔu dɛ̀ɛ̀ bo kupúú dɛ kó yɛbɛ. 
\v 17 A nɛ́ bɑ́ɑ́ di mùù yĩ́ɛ̃́kùnko mɛsɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ mɛyɛi mmu bɛ, kɑ̀ɑ yɛ̀ di dìì yiè ɑ kumu.
\p
\v 18 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀: Dɛ̀ í wenni onìtì bo mbomɛ̀ omɑ́ɑ̀, m bo ò dɔ̀ɔ̀ wèè yó nhò dònnɛ̀ koò teénnɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntúótɛ́ mutɑ̃́ɑ̃́ nkɛ́dɔɔ̀nɛ̀ iwũɔ̃ imɔu, nɛ̀ tinɔ̀tì timɔu kɛ́duɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ nkɔrìní onìtì borɛ̀, kɛ̀ kù bo yɑ̀ ò yóó dɛ̀ yu yɛ̀ɛ̀ yètɛ̀. Bɑ́ dɛ̀, dɛ̀ do dò nkɛ́mmɔkɛmu diyètìrì. 
\v 20 Kɛ̀ Adɑmmuu duɔ́ nyicɛ̃wũɔ̃ i yètɛ̀ kɛ́duɔ́ nyikpɑkpɛyi i yètɛ̀, kɛ́duɔ́ nsinɔɔ si yètɛ̀. Ò mɛ nyí mpɛ̀tɛ́ wèè bo nhò dònnɛ̀ koò teénnɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nduɔ́ nkòo yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́, kɛ̀ kùu dɛitɛ kucĩntóo kùmɑ́ɑ̀ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́pɔ̃nnɛ́ tikɔ̃̀ntì, 
\v 22 kɛ́túótɛ́ dɛ kó kucĩntóo kɛ́dɔɔ̀nɛ̀ onitipòkù kóò duɔ́ nhonitidɔ̀ù. 
\v 23 Kòo ò yɑ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 ɛ̃̀hɛ̃́ɛ̃̀! Ntɛ wèè tu n kṹɔ̃̀ kó dikɔ̃́ũ̀,
\q1 n kɔ̃̀ntì kó tikɔ̃̀ntì.
\q1 Bɛ̀ bo nhò yu kɛ tú onitipòkù
\q1 kɛ yɛ̃́ Kuyie nhò dɔ̀ɔ̀nɛ̀mɛ̀ onitidɔ̀ù kó dikɔ̃́ũ̀ ndi.
\p
\v 24 Dɛɛ̀ te kòo nitidɔ̀ù bo yóu o cicɛ nɛ̀ o yɔ̃, kɛ́tɑunnɛ̀ o pokù kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ nhonìtì omɑ́ɑ̀.
\p
\v 25 Onitidɔ̀ù nɛ̀ o pokù bɛ̀ do bo yɛfɔ̃̀kperɛ̀ nyɛ, ifɛi mɛ nyí mbɛ̀ bo.
\c 3
\s1 Onìtì yetɛ́nɛ̀mɛ̀ Kuyie
\p
\v 1 Fɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀ fɛɛ̀ do ciìnɛ̀ tiwɑnwɑntì timɔu ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀ɔ̀ tì. Kɛ̀ fɛ̀ɛ bekɛ onitipòkù kɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nwe Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ di bɑ́ nyo nkupúú kó yɛtebɛ yɛmɔuɑ̀?
\p
\v 2 Kòo nitipòkùu fɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti yommu kupúú kó yɛtebɛ. 
\v 3 Mutie mùù nɛ́ bo kupúú cuokɛ̀, Kuyie ntú ti bɑ́ɑ́ di mu kó yɛtebɛ, ti ketɛ́ kɛ bɑ́ɑ́ yɛ̀ kɑ̀ɑ́kɛ́. Kɛ̀ ti yɛ̀ di ti bo kú.
\p
\v 4 Kɛ̀ fɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀ dɔ̀: Di í yóó kú bìtì. 
\v 5 Kuyie nyɛ̃́mu kɛ tú kɛ̀ di yɛ̀ di dìì yiè, di nuɔ ḿbo wéntɛ́, kɛ̀ di kù nɑɑ́nnɛ̀ kɛ́yĩ́ɛ̃́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀ ǹnɛ̀ mɛyɛi.
\p
\v 6 Kòo nitipòkùu wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ yɛtebɛ bo nnɑɑtimɛ̀, kɛ wenni fɛnɔ̀nfɛ̀, kɛ bo nɑ kóò duɔ́ mmɛciì, kɛ́tɔ̃tɛ, kɛ́di kɛ́duɔ́ nho dɔù wèè ò bonɛ̀, kòo di. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ nuɔ nwéntɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑntɛ́ bɛ̀ bomɛ̀ yɛfɔ̃̀kperɛ̀, kɛ́wɑɑ́ ntifɑ̃ɑ̃̀tì kɛ́yi.
\p
\v 8 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nceǹtì kupúú miɛkɛ kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ̀ bɛ̀ yo, kɛ́sɔri titieti miɛkɛ. 
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyú onitidɔ̀ù kɛ dɔ̀: A borɛ?
\p
\v 10 Kòo kù tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N kèè ɑ tɑmmɛ̀ mmɛ kupúú miɛkɛ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nni mpĩ nkɛ̀ n sɔ̀ri, kɛ yɛ̃́ m bomɛ̀ difɔ̃̀kperì. 
\v 11 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: We ndɑ nɑ̀kɛ́ kɛ tú ɑ bo difɔ̃̀kperì, yɑ́ɑ̀ ɑ di ditebii n yɛ̃ nhɑ bɑ́ɑ́ di dì ndi?
\p
\v 12 Kòo nitidɔ̀ù dɔ̀: Onitipòkù ɑ mɛ nni nduɔ́ nwè kɛ̀ ti bo, weè ǹ duɔ́ ndɛ kó ditebii kɛ̀ ǹ di.
\p
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbekɛ onitipòkù kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ? Kòò dɔ̀: Fɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀ fɛɛ̀ ǹ soutɛ́ kɛ̀ ǹ di ditebii.
\p
\v 14 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ fɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 Fɔ̃́ɔ̃̀ mɛ ntemɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀ miɛ
\q1 n dɑ cɔ̃ɔ̃mu tiwɑnwɑntì timɔu miɛkɛ,
\q1 ɑ bo nfũrì ɑ pɔutì,
\q1 kɛ yo mmutɑ̃́ɑ̃́ nsɑ̃́ɑ̃̀.
\q1
\v 15 Nɛ̀ ɑ bo mbomɛ̀,
\q1 fɔ̃́ nnɛ̀ onitipòkù di bɑ́ɑ́ nɑrikɛ,
\q1 o fuku nɛ̀ ɑ kɔku dɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑrikɛ.
\q1 O fuku bo pɔntɛ ɑ yuu,
\q1 kɑ̀ɑ kɔkuu dɔntɛ́ o nɑcɛ̀nkénnì.
\p
\v 16 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ onitipòkù kɛ dɔ̀:
\q1 A pɛitímù bo yonkɛ mɛdiɛ̀.
\q1 A níí bo fɛ̃́ṹtɛ́ mɛdiɛ̀ nkɛ nɛ́ nɑ kɛ́pɛitɛ́,
\q1 ɑ bo mbúɔ́ ɑ dɔù kòò dɑ bɑkɛ́.
\p
\v 17 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ onitidɔ̀ù kɛ dɔ̀:
\q1 A mɛ̀ nyiemmɛ̀ ɑ pokù kpɛti
\q1 kɛ di ditebii n yɛ̃ nhɑ bɑ́ɑ́ di dì.
\q1 M bo cɔ̃ɔ̃ kɛtenkɛ̀,
\q1 ɑ níí bo kúútí kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́ mɛdiɛ̀
\q1 nkɛ nɛ́ nɑ kɛ́pɛ́tɛ́ kɛ́di.
\q1
\v 18 Kɛtenkɛ̀ bo mpɛí ipo nɛ̀ tisɑ̃mpotì,
\q1 kɑ̀ɑ nyo ndɛpɑɑ nkpɛrɛ.
\q1
\v 19 A níí yóó kɑ̃́tɛ́ mɛyɔ̃́ɔ̃̀ mmɛ
\q1 kɛ́nɑ kɛ́pɛ́tɛ́ kɛ́di,
\q1 kɛ yɑ̀ɑ wɛ̃tɛnɛ̀ mutɑ̃́ɑ̃́ mmiɛkɛ n dɑ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mù.
\q1 N dɑ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ mutɑ̃́ɑ̃́ mmu
\q1 kɑ̀ɑ yóó wɛ̃tɛ kɛ́nɑɑ́ mmutɑ̃́ɑ̃́.
\p
\v 20 Kɛ̀ Adɑmmuu yú o pokù kɛ dɔ̀ Ɛfu, dɛ̀ɛ̀ tu mufòmmu, kɛ yɛ̃́ weè tumɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu yɔ̃. 
\v 21 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ńnukú tikɔ̃̀ntì kɛ́ bɛ̀ dɑ̀tínnɛ́, 
\v 22 kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Onìtì nɑɑ́nnɛ̀ tí mbɛ kɛ yɛ̃́ mɛsɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ mɛyɛi, ti bɑ́ɑ́ yie nkòo tɔ̃tɛ ditebii dìì duɔ̀ mmufòmmu kɛ́di kɛ́nfòù sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 23 Kɛ̀ kùu bɛti onìtì kupúú Edɛnni miɛkɛ, kòo kɔtɛ kɛ́nkúútí kɛtenkɛ̀, kù ò dɔ̀ɔ̀nɛ̀ kɛ̀. 
\v 24 Mɛm̀mɛ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛtimɛ̀ onìtì kupúú Edɛnni miɛkɛ, kɛ́cónnɛ́ bɛĩ́nkɛ̀mbɑ̀rìbɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbɑɑ mutie mùù duɔ̀ mmufòmmu, kɛ ɛinko yɛse kɛ̀ yɛ̀ cɔ̀ú nkɛ dò mmuhɑ̃ɑ̃́.
\c 4
\s1 Kɑyɛ̃ɛ̃ nɛ̀ Abɛɛdi
\p
\v 1 Kɛ̀ Adɑmmuu duɔ́nɛ̀ o pokù Ɛfu, kòo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃, kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù te kɛ̀ m̀ pɛitɛ́ onìtì. 
\v 2 Kòo yíɛ́ kɛ́pɛitɛ́ o nɑntɛ̀ Abɛɛdi.
\p Kɛ̀ Abɛɛdi ntú owũɔ̃cɛ̃nti kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ tu otenkútì. 
\v 3 Kɛ̀ tidiitìi bi, kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ wɑɑ́ nkɛ́pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 4 Kɛ̀ Abɛɛdi yie tɔní o pedɑkɛ̀ yɛketiyɛ̀ kó dìmɑrì, dìì ɑ̃ mɛkùɔ̀ nkɛ́pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie. Kɛ̀ kùu ò pɛ́nsìrì kɛ́cɔutɛ́ o pɑ̃nnì, 
\v 5 kɛ́yetɛ Kɑyɛ̃ɛ̃ nɛ̀ o pɑ̃nnì, kòo miɛkɛɛ pɛikɛ mɛdiɛ̀ n kòo ììkɛ̀ɛ sɔutɛ. 
\v 6 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò bekɛ kɛ dɔ̀: Kɑyɛ̃ɛ̃ dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ miɛkɛ pɛikɛ kɑ̀ɑ ììkɛ̀ sɔ̀ùtɛ? 
\v 7 Kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nhɑ yɛ̀mmɛ̀ yóó nɑrikɛmu, kɑ̀ɑ mɛ ndɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ í wenni, mɛyɛi mbo ɑ bòrì kɛ dɑ díí, yetoo kɛ́ mɛ̀ nɑ.
\p
\v 8 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ nɑ́kɛ́ o nɑntɛ̀ Abɛɛdi kɛ dɔ̀: Tí kɔ̃tɛ́.
\p Bɛ̀ kɔ̃tɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ pĩ́ nho nɑntɛ̀ Abɛɛdi kɛ́kuɔ.
\p
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbekɛ Kɑyɛ̃ɛ̃ kɛ dɔ̀: Yé ɑ nɑntɛ̀ Abɛɛdi borɛ̀? Kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ dɔ̀: N yí yɛ̃́ tɛ̀ borɛ̀, n túmu n nɑntɛ̀ kóo bɑ̀rɑ̀ɑ̀? 
\v 10 Kɛ̀ Kuyie ndɔ̀: A dɔ̀ɔ̀ bɑ? A nɑntɛ̀ yĩ̀ĩ̀ nkuɔ̀ nkɛtenkɛ̀ kɛ tú ḿ pɛitɛ. 
\v 11 Di mmɔ̀nnì n dɑ cɔ̃ɔ̃mu kɑ̀ɑ bo ítɛ́ kɛ́dɛ́tɛ́nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ̀ɛ̀ yɑ̃̀ ɑ nɑntɛ̀ kó mɛyĩ̀ĩ̀ nhɑ kùɔ tɛ̀. 
\v 12 A níí bo kúútí, ɑ bɑ́ɑ́ dɛitɛ, ɑ bo nfirì tipíìtì timɔu kɛ tú ocièntì. 
\v 13 Kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ nɑ́kɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ dɔ̀: A n toú ndìì tɔu cɛ̃́ɛ̃̀mu, m bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ dì tɔ. 
\v 14 A mɛ nni mbɛ̀timɛ̀ yíe nkɛtensɑ̀ɑ̀kɛ̀, kɛ̀ n yóó dɑ dɛ́tɛ́nɛ̀ kɛ́nfirì tipíìtì timɔu kɛ tú ocièntì, kòò mɔù ǹ yɑ̀ ò yó n kuɔmu. 
\v 15 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kòò mɔù kùɔ Kɑyɛ̃ɛ̃ m bo pɛitɛ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀.
\p Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ncɑnnɛ Kɑyɛ̃ɛ̃ mɛcɑnnimɛ̀ mɑmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ yó nte kɛ̀ wèè ò yɑ̀ ò bɑ́ɑ́ ò kùɔ. 
\v 16 Kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ ítɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie mborɛ̀, kɛ́kɔtɛ kɛ́mbo bɛ̀ tu dɛ̀ Nɔdi, kupúú Edɛnni, diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀.
\s1 Kɑyɛ̃ɛ̃ kó kufuku
\p
\v 17 Kɛ̀ Kɑyɛ̃ɛ̃ duɔ́nɛ̀ o pokù, kòo púó nkɛ́pɛitɛ́ Enɔki. Kòo mɑɑ́ dihɛì kɛ́ dì yu o birɛ yètìrì kɛ dɔ̀ Enɔki. 
\v 18 Kɛ̀ Enɔkii pɛitɛ́ Idɑdi, kɛ̀ Idɑdi pɛitɛ́ Mɛuyɛɛdi. Kɛ̀ Mɛuyɛɛdii pɛitɛ́ Mɛtusɑyɛɛdi, kɛ̀ Mɛtusɑyɛɛdii pɛitɛ́ Demɛki.
\p
\v 19 Kɛ̀ Demɛkii puokɛ bɛnitipòbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, kòo ketiwè yètìrì ntú Adɑ, kòo dɛ́rì kpɛri ntú Sidɑ. 
\v 20 Adɑ weè do pɛitɛ́ Yɑbɑɑdi bɛ̀ɛ̀ ɑ̃ titouti, kɛ cɛ̃mmù inɑ̀ɑ̀kɛ bɛ yɑ̀ɑ̀rì. 
\v 21 Yɑbɑɑdi nɑntɛ̀ do tú Yubɑɑdi bɛ̀ɛ̀ bie ntikùtìdùùtì, kɛ eu itɑ̃rí bɛ yɑ̀ɑ̀rì. 
\v 22 Kɛ̀ Sidɑ yie múnkɛɛ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, Tubɑɑdi-Kɑyɛ̃ɛ̃, kòo mmɑ́ɑ́tí tinɛntì tibotí tibotí, mɛnɑtimɛ̀ kpɛti nɛ̀ mɛbiɛrimɛ nɛ̀ timɑ́tì. Kòo tɑ̃ũ̀ yètìrì ntú Nɑɑmɑ.
\p
\v 23 Kɛ̀ Demɛkii nɑ́kɛ́ o pobɛ̀ kɛ dɔ̀:
\q1 Adɑ nɛ̀ Sidɑ,
\q1 kéntɛ́nɛ̀ n kpɛti!
\q1 Díndi Demɛki pobɛ̀ keènɛ̀ n tú mù!
\q1 Onìtì n kɔ̀ùtɛ kɛ̀ nh ò kùɔ,
\q1 odɑpɑ̀ɑ̀ nni mpotɛ́ kɛ̀ dɛ̀ mɑ̀tìnnɛ kɛ̀ nh ò kùɔ.
\q1
\v 24 Kɛ̀ bɛ̀ bo kuɔ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀
\q1 kɛ́pɛitɛ Kɑyɛ̃ɛ̃ bɑ̀nnì,
\q1 bɛ̀ bo kuɔ sipísìyiekɛ̀ nɛ̀ bɛ̀yiekɛ̀,
\q1 kɛ́pɛitɛ m bɑ̀nnì.
\p
\v 25 Kɛ̀ Adɑmmuu duɔ́nɛ̀ o pokù kòo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sɛti, dɛ̀ɛ̀ tu Kuyie nhò duɔ́ ndɛbirɛ kɛ̀ dɛ̀ còḿmú Abɛɛdi fɔ̃̀tìrì Kɑyɛ̃ɛ̃ do kùɔ wè.
\p
\v 26 Kɛ̀ Sɛti múnkɛɛ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Enɔsi. Dɛ mɔ̀nnì ndi bɛnìtìbɛ̀ ketɛ́mɛ̀ bɛ̀ bo mbɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nkɛ kù yu kɛ tú ti Yiɛ̀.
\c 5
\s1 Adɑmmu kó kufuku kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Nɔwee
\p
\v 1 Ntɛ Adɑmmu kó kufuku. Kuyie ndɔ̀ɔ̀ dìì mɔ̀nnì onìtì kóò dònnɛnɛ̀ kumɑ́ɑ̀ ndi. 
\v 2 Kù dɔ̀ɔ̀ onitidɔ̀ù nɛ̀ onitipòkù nwe kɛ́ bɛ̀ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ pɑ̃̀nkɛɛ bɛ̀ yu kɛ dɔ̀ onìtì.
\p
\v 3 Adɑmmu mɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti (130) kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ̀ dɛ̀ nhò dònnɛ̀ sósó. Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀: Sɛti. 
\v 4 Adɑmmu pɛitɛ́ dìì mɔ̀nnì Sɛti kɛ́deè, kɛ́nfòù kɛ́tuɔkɛ yɛbie nsikɔusìnì (800), kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí. 
\v 5 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti (930) ndi kɛ́kú.
\p
\v 6 Sɛti mɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù (105) kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Enɔsi. 
\v 7 Ò pɛitɛ́ dìì mɔ̀nnì Enɔsi kɛ́deè kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìni nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (807), kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 8 Sɛti do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ (912) ndi kɛ́kú.
\p
\v 9 Enɔsi mɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì yɛbie nsipísìwɛi, kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Kenɑnni. 
\v 10 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mɔɔtɛ yɛbie nsikɔusìni nɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù (815) kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí. 
\v 11 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ yɛ̀nùmmù (905) ndi kɛ́kú.
\p
\v 12 Kɛ̀ Kenɑnni mmɔkɛ yɛbie nsipísìyiekɛ̀, kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Mɑdɑdeyɛɛdi. 
\v 13 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìni nɛ̀ sipísìnɑ̀ɑ̀ (840), kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí. 
\v 14 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ tɛpíítɛ̀ (910) ntɛ kɛ́kú.
\p
\v 15 Mɑdɑdeyɛɛdi do mɔkɛ yɛbie nsipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù ndi, kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Yederi. 
\v 16 Ò pɛitɛ́ Yederi kɛ́deè, kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìni nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti (830), kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 17 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìni nɛ̀ sipísìwɛi nɛ̀ yɛ̀nùmmù (895) ndi kɛ́kú.
\p
\v 18 Kɛ̀ Yederi mmɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ (162), kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Enɔki. 
\v 19 Ò pɛitɛ́ Enɔki kɛ́deè kɛ́yíɛ́ kɛ́mɔɔtɛ yɛbie nsikɔusìni (800), yɛ miɛkɛ nkɛ ò piɛ́mɛ̀ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 20 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ sipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ (962) ndi kɛ́kú.
\p
\v 21 Kɛ̀ Enɔki mmɔkɛ yɛbie nsipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Mɑtusɑdɛmmu. 
\v 22 Ò pɛitɛ́ Mɑtusɑdɛmmu kɛ́deè, kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìtɑ̃ɑ̃ti (300), kɛ́ntɑunɛ̀ Kuyie, kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 23 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ sipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù (365) ndi. 
\v 24 Ò do tɑunɛ̀ Kuyie nku, kɛ̀ kùu ò tùótɛ́ kɛ́kònnɛ̀ ku ciɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò mɔ̀ńtóo.
\p
\v 25 Mɑtusɑdɛmmu do mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìni nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (187) ndi kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Demɛki. 
\v 26 Ò pɛitɛ́ Demɛki kɛ́deè kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìyiekɛ̀ nɛ̀ sipísìni nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ (782), kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 27 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ sipísìkuɔ̀ nɛ̀ yɛ̀wɛi (969) ndi kɛ́kú.
\p
\v 28 Kɛ̀ Demɛki mmɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìni nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ (182), kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, 
\v 29 kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Nɔwee, kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Yie nweè yóó ti bɑ́ntɛ̀ nɛ̀ mutɔ̃mmú ti pĩ́ mmù yɛwe yɛmɔu, kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie ncɔ̃ɔ̃mɛ̀ kɛtenkɛ̀. 
\v 30 Ò pɛitɛ́ Nɔwee kɛ́deè, kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́mɔɔtɛ yɛbie nsikɔusìnùmmù nɛ̀ sipísìwɛi nɛ̀ yɛ̀nùmmù (595), kɛ́piɛ́ initidɑbí nɛ̀ initipobí pɛ́u. 
\v 31 Ò do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìyiekɛ̀ nɛ̀ sipísìyiekɛ̀ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (777) ndi kɛ́kú.
\p
\v 32 Nɔwee do yóó mɔɔtɛ initidɑbí ìtɑ̃ɑ̃ti ìì yètɛ̀ tu Sɛmmu nɛ̀ Kɑmmu nɛ̀ Sɑfɛti kɛ mɔkɛ yɛbie nsikɔusìnùmmù (500) ndi.
\c 6
\s1 Kuyie ndèmmumɛ̀ kù dɔ̀ɔ̀mɛ̀ onìtì
\p
\v 1 Bɛnìtìbɛ̀ sũ̀ṹ ndìì mɔ̀nnì kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ́piɛ́ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ kó bɛkperíbɛ̀ɛ yɑ̀ dɛ kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ wennimɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ́tɑ̃nkɛ́ bɛ̀ dɔ́ bɛ̀, kɛ́puokɛ. 
\v 3 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: M bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ biɛ nní nfòù kɛ́mɔntɛ, bɛ̀ tu bɛnìtìbɛ̀ mbɛ, bɛ̀ bo mmɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìdɛ́ (120) kɛ́kú. 
\v 4 Tidɑdiɛtì tiì do bo dɛ mɔ̀nnì kɛ́nsɔkɛ́ kɛ bo. Kɛĩ́nkɛ̀ kó bɛkperíbɛ̀ do kɔ̀tɛní kɛ́duɔ́nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ piɛ́ tìnti, tiì do nɔ ndɛmɔu kɛ̀ ti yètɛ̀ feí.
\p
\v 5 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ borimɛ í wennimɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ bɑɑ dɔ́ kɛ́ndɔɔri mɛyɛi nsɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 6 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ kɛ̀ kùu demmu kù dɔ̀ɔ̀mɛ̀ onìtì. 
\v 7 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: M bo kuɔ bɛnìtìbɛ̀ n dɔ̀ɔ̀ bɛ̀, kɛ́kuɔ iwũɔ̃ diɛyì nɛ̀ isɑ́m̀pɔ́ì nɛ̀ sinɔɔ, n dèmmumu n dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ Nɔwee yie mɛ mpɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀ nti Yiɛ̀ nKuyie mborɛ̀.
\s1 Nɔwee dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\p
\v 9 Nɔwee do tú onitisɑ̀ù nwe kɛ dɔɔri Kuyie ndɔ́mɛ̀ kɛ kù tũ, 
\v 10 kɛ́pɛitɛ́ initidɑbí ìtɑ̃ɑ̃ti: Sɛmmu nɛ̀ Kɑmmu, nɛ̀ Sɑfɛti.
\p
\v 11 Dɛ kó dimɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ do dɔrimu, kɛ mɛ̀nkɛ dɔri mɛdiɛ̀ mbɑ́ dɛ̀ í nnɑɑti Kuyie. 
\v 12 Kɛ̀ kùu wéntɛ́ kutenkù kɛ́nsɔ̃́ nkù cɑ̀ɑ̀rɛ̀, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu dɔ̀ri bɑ́ bɛ borimɛ í wenni. 
\v 13 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Nɔwee kɛ dɔ̀: M bo kuɔ dì mmɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu bɛ̀ dɔ̀nnɛmu, kɛ̀ bɛ yonku dɛukɛ, m bo bɛ̀ kùɔ. 
\v 14 Á dɔɔ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ idɛí ìì kpeńnì, kɛ́cíékɛ́ tidieti kɛ̀ tì nsũ, kɛ́wɑɑ́ mmumɔ̀mmu kɛ́fiɛtí mɛfíè ntɛ miɛkɛ nɛ̀ tɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 15 Ntɛ ɑ yóó tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí: Tɛ okùmɛ̀ ḿbo mɛ́tìrì tɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìnùmmù (150), mɛpɛ̃kùmɛ̀ mɛ́tìrì sipísìdɛ́ nɛ̀ bɛ̀nùmmù, mɛcómmɛ̀ mɛ́tìrì tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀nùmmù. 
\v 16 Á tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ kɛ́pĩ́ĩ́ ntipĩ́mpĩ́ntì nɛ̀ kumɑrí dɛ cuokɛ̀, kɛ̀ mɛfíè nní nfeí kɛ mɑ̀nnɛ̀ mɛ́tìrì kó dikéè. Kɑ̀ɑ keutɛ́ dibòrì tɛ píkù, kɛ́ɑ̃nnɛ́ timùmmùntì tìtɑ̃ɑ̃ti. 
\v 17 Dɛ mɔ̀nnì m bo duɔ́ nkɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ɛ ni kɛ̀ mɛniɛ mpíɛ nkɛ́kuɔ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fòù kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Dɛ mɔ̀nnì m bo dɑ dɔɔ̀nɛ̀ mɛtɑummɛ̀ kɑ̀ɑ tɑ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ nɛ̀ ɑ pokù nɛ̀ ɑ bí nɛ̀ i pobɛ̀. 
\v 19 Á tɑnnɛ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fòù kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, dɛdɑɑrɛ̀ nɛ̀ dɛniirɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ yentɛ́. 
\v 20 Tiwɑnwɑntì timɔu botí nɛ̀ iwũɔ̃ dɛdɑɑrɛ̀ nɛ̀ dɛniirɛ, sinɔɔ diɛsì nɛ̀ sisɑ́m̀pɔ́sì, nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛbotí dɛbotí, dɛ̀ yóó kɔtɛnímu ɑ borɛ̀ kɛ bo yentɛ́. 
\v 21 Á wɑɑ́ mmudiì mubotí mubotí, ɑ kɔ̃mu nɛ̀ tiwɑnwɑntì kɔ̃mu kɛ̀ dí nyo. 
\v 22 Kɛ̀ Nɔwee yie nkɛ́dɔɔ̀ Kuyie nhò nɑ̀kɛ́ tì timɔu.
\c 7
\s1 Nɔwee tɑmɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Nɔwee kɛ dɔ̀: Tɑ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ. N sɔ̃́ nfɔ̃́ɔ̃̀ mɑ́ɑ̀ yie n kpɛti ɑ kɔbɛ cuokɛ̀. 
\v 2 Á túótɛ́ iwũɔ̃ ibotí ibotí bɛ̀ n feu ì ìdɛ́ì ìdɛ́ì, fɛdɑɑfɛ̀ nɛ̀ fɛnifɛ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kɛ́túótɛ́ bɛ̀ í n feu ì ìdɛ́ì mɑ́ɑ̀ fɛdɑɑfɛ̀ nɛ̀ fɛnifɛ, 
\v 3 kɛ́túótɛ́ sinɔɔ sibotí sibotí sìdɛ́sì dɛ́sì, tɛdɑɑtɛ̀ nɛ̀ tɛniitɛ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀, kɛ̀ sìi sɔɔtɛ́ kubotí kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 4 Yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kó difɔ̃nkúò n yóó cṹũnko fɛtɑɑfɛ̀ nfɛ kɛ̀ fɛ̀ nniu kɛ dɔ̀ yɛwe sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ dɛyènnɛ̀ sipísìnɑ̀ɑ̀, kɛ́kuɔ n dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ Nɔwee yie nkɛ́dɔɔ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ tì timɔu.
\s1 Mɛniɛ mpíɛmmɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ kùɔ dɛnɛnnɛ̀ dɛmɔu
\p
\v 6 Mɛniɛ ndo yóó píɛ nkɛtenkɛ̀ kɛ sɔ̃́ nNɔwee mɔ̀kɛ yɛbie nsikɔusìkuɔ̀ (600) ndi. 
\v 7 Wenwe nɛ̀ o pokù kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ o bí nɛ̀ i pobɛ̀ kɛ bo yentɛ́nɛ̀ mɛnɛ́diɛmɛ̀, 
\v 8 nɛ̀ iwũɔ̃ bɛ̀ feu ì Kuyie nnɛ̀ bɛ̀ í kù feu ì, nɛ̀ sinɔɔ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fòù kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 9 Kɛ̀ dɛ̀ nkɔrìní dɛdɑɑrɛ̀ nɛ̀ dɛniirɛ, kɛ tɑɑ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ Nɔwee borɛ̀ Kuyie mbɛ́i mmɛ̀ɛ̀ botí. 
\v 10 Yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ɛ tuɔkɛní, kɛ́nniu kɛ́píɛ nkɛtenkɛ̀.
\p
\v 11 Nɔwee do mɔkɛ yɛbie nsikɔusìkuɔ̀ (600) ndi, dibenni kóo tɑ̃̀nkù dɛ́ríwè diyiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ diyiénnì, kɛ̀ yɛbirɛ ntɔ̃nní mɛniɛ nkɛ̀ iwɛtiborii kpetɛ́. 
\v 12 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ nniu kɛ dɔ̀ iyie nsipísìnɑ̀ɑ̀ dɛyènnɛ̀ sipísìnɑ̀ɑ̀. 
\v 13 Dɛ mɔ̀nnì Nɔwee nɛ̀ o pokù nɛ̀ o bí Sɛmmu nɛ̀ Kɑmmu nɛ̀ Sɑfɛti nɛ̀ bɛ pobɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ tɑ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ 
\v 14 nɛ̀ tiwɑnwɑntì tibotí tibotí, nɛ̀ iwũɔ̃ ibotí ibotí nɛ̀ tinɔ̀tì nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ nɛ̀ tipumpùtì. 
\v 15 Dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí kɛ̀ dɛ̀ nkɔrì Nɔwee borɛ̀ dɛbotí dɛbotí, dɛdɑɑrɛ̀ nɛ̀ dɛniirɛ. 
\v 16 Kɛ̀ dɛ̀ɛ kɔtoo bɑ́ dɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ nnɛínɛ̀ dɛ pokù kɛ́tɑ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo nɑ̀kɛ́ Nɔwee kɛ dɔ̀ dɛ̀ yóó ndòmmɛ̀. Kɛ̀ Kuyie nkpetínnɛ́ dibòrì.
\p
\v 17 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ nniu kɛ dɔ̀ yɛwe sipísìnɑ̀ɑ̀, kɛ̀ mɛniɛ nsṹũnko kɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɔ̀ńkɛ́ mɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ mɛniɛ mpíɛ mmɛdiɛ̀ nkɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nnɔ́nkɛ́ mɛ ĩ́nkɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ mɛniɛ ndɔkɛ píɛ nkɛ́dɑ́tínnɛ́ yɛtɑ̃rɛ̀ diɛyɛ̀, 
\v 20 kɛ́dɑ́tínnɛ́ yɛtɑ̃rɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɔ̀kɛ dɛu mɛdiɛ̀, kɛ́séntɛ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛ́tìrì bɛ̀yiekɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ fòù kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀, iwũɔ̃, nɛ̀ tiwɑnwɑntì nɛ̀ dɛsĩ́ntɛ́kpɛrɛ dɛmɔu, dɛ̀ɛ̀ bo kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ kú dɛmɔu. 
\v 22 Dɛmɔu dɛ̀ɛ̀ bo kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ weí kɛ̀ dɛ̀ɛ kú. 
\v 23 Mɛm̀mɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí: Bɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì, dɛ̀ kumɛ̀. Kɛ̀ Nɔwee weè mɑ́ɑ̀ nkpɑɑ́ nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ do ò bonɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ.
\p
\v 24 Kɛ̀ mɛniɛ nní mpíɛ́kɛ́ kɛtenkɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛwe tɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìnùmmù (150).
\c 8
\s1 Nɔwee yɛ̀mɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\p
\v 1 Kuyie nyí nyɛ̃̀ nNɔwee kpɛ́í nnɛ̀ iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì dɛ̀ɛ̀ do ò bonɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ́duɔ́ nkɛ̀ kuyɑɑkù nfuu kɛtenkɛ̀ kɛ̀ mɛniɛ nní nkɛ̃́kú. 
\v 2 Kɛ̀ yɛbirɛɛ yóu yɛ̀ bo ntɔ̃mmɛ̀ mɛniɛ, kɛ̀ iwɛtiborii ĩ́tínnɛ́ kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ɛ cómmú. 
\v 3 Yɛwe tɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìnùmmù (150) kó difɔ̃nkúò kɛ̀ mɛniɛ nní nkɛ̃́kú sɑ́m̀pɔ́ sɑ́m̀pɔ́. 
\v 4 Otɑ̃̀nkù yiénwè diyiè tɛpíítɛ̀ nɛ̀ diyiénnì kɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ɛ cómmú ditɑ̃rì bɛ̀ yu dì kɛ tú Adɑdɑti di ĩ́nkɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ mɛniɛ nní nkpɑɑ́ yɑɑri kɛ́tuɔkɛ otɑ̃̀nkù píínwè diyiè ketirì yiè, kɛ̀ yɛtɑ̃rɛ̀ yómmɛ̀ɛ feitɛ́.
\p
\v 6 Diyiè sipísìnɑ̀ɑ̀ yiè kɛ̀ Nɔwee kpetɛ́ tɛbòtɛ̀ ò do ɑ̃nnɛ́ tɛ̀, 
\v 7 kɛ́dennɛ dikɑ̃kɑ̃ɑ̃̀ kɛ̀ dìì kɔtɛ kɛ́wɛ̃tɛní. Kòo nkpɑɑ́ kémmú mɛniɛ mbo deèmɛ̀. 
\v 8 Dɛ kó difɔ̃nkúò kòo dennɛ tɛnɔ́nkpetɛ kɛ bo yɑ̀ kɛ̀ mɛniɛ ncɔ̀ɔ̀tɛ. 
\v 9 Tɛ̀ mɛ nyí mpɛ̀tɛ́ tɛ̀ bo cómmú dɛ̀, kɛ yɛ̃́ mɛniɛ ndo kpɑɑ́ píɛ́kɛ́mɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛmɔu, kɛ̀ tɛ̀ɛ wɛ̃tɛní o borɛ̀, kòo youtɛ o nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́ tɛ̀ pĩ nkɛ́tɑnnɛ́ kudieku, 
\v 10 kɛ́yóu kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kòo wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dènnɛ. 
\v 11 Kɛ̀ tɛ̀ nwɛ̃tiní kuyuoku kɛ tɔní kufɑ̃ɑ̃̀sũ̀ũ̀kù mɑkù, kɛ̀ Nɔwee bɑntɛ́ mɛniɛ ncɔ̀ɔ̀tɛmɛ̀, 
\v 12 kɛ́yóu kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ kòo wɛ̃tɛ kɛ́ tɛ̀ dènnɛ, bɑ́ tɛ̀ í nwɛ̃̀tɛní.
\p
\v 13 Dibenni pɑ̀nnì kó diyiè ketirì yiè, kɛ sɔ̃́ nNɔwee mɔ̀kɛ yɛbie nsikɔusìkuɔ̀ nɛ̀ dìmɑ́ɑ̀ (601) kɛ̀ mɛniɛ nkṹṹ, kòo dɑ́tɛ́ tipĩ́mpĩ́ntì kɛ́yɑ̀ mɛ̀ kũ̀ṹmɛ̀. 
\v 14 Dibenni pɑ̀nnì kóo tɑ̃̀nkù dɛ́ríwè, diyiè sipísìdɛ́ nɛ̀ diyiénnì kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ kpeí pɑíí.
\p
\v 15 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Nɔwee kɛ dɔ̀: 
\v 16 Yɛ̀ nɛ̀ ɑ pokù nɛ̀ ɑ bí nɛ̀ i pobɛ̀. 
\v 17 Dennɛ iwũɔ̃ ibotí ibotí tiwɑnwɑntì nɛ̀ tinɔ̀tì nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃tɛ́ kɛ́sṹṹ nkɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ Nɔwee yɛ̀ nɛ̀ o pokù nɛ̀ o bí nɛ̀ i pobɛ̀, 
\v 19 kɛ́dennɛ tiwɑnwɑntì nɛ̀ iwũɔ̃ dɛbotí dɛbotí nɛ̀ sinɔɔ nɛ̀ dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ Nɔwee mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì ti Yiɛ̀ nKuyie nkpɛ́í, kɛ́túótɛ́ iwũɔ̃ nɛ̀ sinɔɔ bɛ̀ feu dɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɛ̀mɑrɛ̀ mɑrɛ̀, kɛ́ dɛ̀ fìé ti Yiɛ̀ nKuyie ndiwũɔ̃tɔ̀nnì ĩ́nkɛ̀ kɛ́tuɔ. 
\v 21 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkeè dɛ kó kufɔ̃ɔ̃ku kɛ̀ dɛ̀ɛ kù nɑrikɛ kɛ̀ kù dɔ̀: N tɛ̃́nkɛ í yóó cɔ̃ɔ̃ kɛtenkɛ̀, kɛ yɛ̃́ onìtì yɛ̀mmɛ̀ í wennimɛ̀ nɛ̀ ò bomɛ̀. N tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ kuɔ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí m mɛ ndɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ botí.
\q1
\v 22 Nɛ̀ kɛtenkɛ̀ bo mbomɛ̀,
\q1 mubɔtimù nɛ̀ mudidɛ̀ì,
\q1 muséé nnɛ̀ kuyiìnkù,
\q1 dipɑɑ̀ nɛ̀ diyɔ̃ɔ̃̀,
\q1 kuyie nnɛ̀ kɛyènkɛ̀,
\q1 dɛ̀ yó mbomu sɑ̃́ɑ̃̀.
\c 9
\s1 Kutɑ̃mmɛyɑ̃rí kó mɛbɛnkùmɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ Kuyie mpɑ̃ Nɔwee mɛsɑ̀ɑ̀ wenwe nɛ̀ o bí kɛ dɔ̀: Piɛ́nɛ̀ kɛ́sṹṹ nkɛ́píɛ nkɛtenkɛ̀. 
\v 2 Tiwɑnwɑntì timɔu: Iwũɔ̃ nɛ̀ sinɔɔ nɛ̀ siyĩĩ, dɛbɑmbɑɑ̀nnɛ̀ dɛmɔu dɛ̀ bo ndi dé, kɛ̀ dí ndɛ̀ bɑkɛ́. 
\v 3 Dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ nɑmpú kɛ weí n dɛ̀ ndi duɔ́mmu kɛ̀ dɛ̀ bo ntú di kó mudiì, n di duɔ́ mmɛ̀ɛ̀ botí titebiiti. 
\v 4 Di nɛ́ bɑ́ɑ́ cɑ́ɑ́kɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ yĩ̀ĩ̀, mmufòmmu bo mɛɛ̀ miɛkɛ. 
\v 5 Nyɛ̃́nɛ̀ kɛ tú n yóó pɛitɛmu bɛ̀ɛ̀ kɔ̀ù bɛnìtìbɛ̀ kɛ́pɛitɛ iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì tìì kɔ̀ù bɛnìtìbɛ̀.
\q1
\v 6 Wèè kùɔ onìtì,
\q1 onìtì weè múnkɛ yóó ò kùɔ.
\q1 Kɛ yɛ̃́ n dɔ̀ɔ̀mɛ̀ onìtì
\q1 kɛ dònnɛnɛ̀ m mɑ́ɑ̀ ndi.
\m
\v 7 Di piɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́sṹṹ kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ́ nkɛ̀ bɑkɛ́.
\p
\v 8 Kɛ̀ Kuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Nɔwee nɛ̀ o bí kɛ dɔ̀: 
\v 9 N di dɔúnnɛ̀ dinùù ndi fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bío, 
\v 10 nɛ̀ iwũɔ̃ ìì do di bonɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ sinɔɔ nɛ̀ iwũɔ̃ nɛ̀ tiwɑnwɑntì dɛ̀ɛ̀ yóó buotɛ́. 
\v 11 N di dɔúnnɛ̀ dinùù ndi kɛ tú, n tɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ duɔ́ nkɛ̀ mɛniɛ mpíɛ nkɛtenkɛ̀ kɛ́kuɔ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo. 
\v 12 Ntɛ n yóó dɔɔ̀ mɛ̀ɛ̀ bɛnkùmɛ̀ kɛ̀ mɛ̀ mbo sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ bɛnkú mí nnɛ̀ díndi nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí ti kó mɛtɑummɛ̀. 
\v 13 Nh ɑ̃nnɛ́ kutɑ̃mmɛyɑ̃rí nku tiwɛtì kɛ̀ kù bo mbɛnkú mí nnɛ̀ díndi ti kó mɛtɑummɛ̀, 
\v 14 kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ níí kpèri kùu yɛ̀nní, 
\v 15 kɛ̀ n dentɛní mɛtɑummɛ̀ mɛ̀ɛ̀ bo mí nnɛ̀ díndi nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ ti cuokɛ̀, mɛniɛ ntɛ̃́nkɛ bɑ́ɑ́ píɛ nkɛtenkɛ̀ kɛ́ di kuɔ. 
\v 16 Kutɑ̃mmɛyɑ̃rí níí bo yɛ̀nní yɛwɛtɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ n kù yɑ̀, kɛ́dentɛní mɛtɑummɛ̀ mɛ̀ɛ̀ bo mí nnɛ̀ díndi nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ weí kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀ ti cuokɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Nɔwee kɛ dɔ̀: Kutɑ̃mmɛyɑ̃rí kuù yó mbɛnkú n tɑunɛ̀mɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɔbɛ.
\s1 Nɔwee muɔ́mmɛ̀ mɛnɑɑ̀
\p
\v 18 Nɔwee bí ì do yɛ̀nnímɛ̀ tɛdɑbɛɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ iǹyi: Sɛmmu nɛ̀ Kɑmmu nɛ̀ Sɑfɛti. Kɑmmu weè nɑɑ́ nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ kóo cicɛ. 
\v 19 Nɛ̀ Nɔwee bí itɑ̃ɑ̃ti miɛkɛ nkɛ ibotí sũ̀ṹmmɛ̀ kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 20 Nɔwee weè tu otenkútì ketiwè weè fìíkú dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ fínyĩ̀, 
\v 21 kɛ́yɑ̃̀ dɛ kó mɛnɑɑ̀ nkɛ́muɔ́ nkɛ́dɑ́tɛ́ o yɑ̀ɑ̀tì kɛ́nduɔ́ o dieku difɔ̃̀kperì. 
\v 22 Kɛ̀ Kɑmmu Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ kóo cicɛɛ yɑ̀ o cicɛ Nɔwee fũ̀ɔ̃̀ feímɛ̀, kɛ́yɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ o tebìí sidɛ́ ditowɑɑ̀. 
\v 23 Kɛ̀ Sɛmmu nɛ̀ Sɑfɛti kɛ̀ bɛ̀ɛ buutɛ́ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́nkérí bɛ fɔ̃nkúò kɛ́tuɔkɛ kóò dɑ̀tínnɛ́, bɑ́ bɛ̀ í nyɑ̀ bɛ cicɛ fũ̀ɔ̃̀. 
\v 24 Nɔwee nɑɑ̀ nyɛ̀ dìì mɔ̀nnì kòo keè o bíyɑ̃ɑ̃tɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, 
\v 25 kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀:
\q1 A bo yɑ̀ fɔ̃́ nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃!
\q1 A bo ntú ɑ tebìí miɛkɛ kudɑɑkù sɔnsɔnku,
\m
\v 26 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀:
\q1 Ti Yiɛ̀ nKuyie ńdɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nSɛmmu
\q1 kɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ ńtú o kó kudɑɑkù.
\q1
\v 27 Kuyie ńdɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nSɑfɛti nɛ̀ Sɛmmu kɛ̀ bɛ̀
\q1 ńwɛ̃ nkɛ bo,
\q1 kɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ ńtú bɛ kó kudɑɑkù.
\p
\v 28 Mɛniɛ nkùɔ dìì mɔ̀nnì bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè, kɛ̀ Nɔwee mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ sipísìnùmmù (350) ndi, 
\v 29 kɛ́ nyóó kú kɛ mɔkɛ yɛbie nsikɔusìwɛi nɛ̀ sipísìnùmmù (950).
\c 10
\s1 Nɔwee kó kufuku
\p
\v 1 Ntɛ Nɔwee bí, Sɛmmu nɛ̀ Kɑmmu nɛ̀ Sɑfɛti kó kufuku mɛniɛ ndo kùɔ bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè, kɛ̀ bɛ̀ɛ piɛ́mu ibí.
\p
\v 2 Sɑfɛti kó ibí tú: Kɔmɛɛ nɛ̀ Mɑkɔku nɛ̀ Mɑdɑii nɛ̀ Yɑfɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Tubɑɑdi nɛ̀ Mɛsɛki nɛ̀ Tidɑɑsi. 
\v 3 Kɔmɛɛ kó ibí tú: Asekenɑɑsi nɛ̀ Difɑti nɛ̀ Tokɑdimɑ. 
\v 4 Yɑfɑ̃ɑ̃ kó ibí tú: Edisɑɑ nɛ̀ Tɑdisisi nɛ̀ Kitimmu nɛ̀ Dodɑnimmu. 
\v 5 Bɛɛ̀ do sũ̀ṹ nkɛ́cíɛ́tɛ́ kɛ́mɑɑ́ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì tɑkɛ́ kɛ́cɑ̃́nnɛ́ cɑ̃́nnɛ́ ibotí bɛ nɑ́ɑǹtì dò ndòmmɛ̀.
\p
\v 6 Kɑmmu kó ibí tú: Kuusi nɛ̀ Misidɑimmu nɛ̀ Puti nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃. 
\v 7 Kuusi kó ibí tú: Sebɑɑ nɛ̀ Afidɑɑ nɛ̀ Sɑbitɑɑ nɛ̀ Dɑyemɑɑ nɛ̀ Sɑbitekɑɑ. Dɑyemɑɑ kó ibí tú: Sebɑɑ nɛ̀ Dedɑnni. 
\v 8 Kuusi weè do wɛ̃̀tɛ kɛ́pɛitɛ́ Nɛmmudoti wèè do nɑɑ́ nhokpɑ̀rì ketiwè kɛtenkɛ̀ ĩ́nkɛ̀. 
\v 9 Nɛmmudoti do tú opɑɑwɑɑ̀ ndiɛwè nwe kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nwùó. Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ yĩ́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɑ teennɛ̀ kɑ̀ɑ ntú opɑɑwɑɑ̀ ndiɛwè Nɛmmudoti do dòmmɛ̀. 
\v 10 Ntɛ yɛhɛkɛ̀ ketiyɛ̀ ò do bɑkɛ́ yɛ̀: Bɑbɛɛdi nɛ̀ Edɛsi nɛ̀ Akɑdi nɛ̀ Kɑdinɛɛ. Dɛ kó yɛhɛkɛ̀ do bo Sindeɑɑ miɛkɛ nkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ Nɛmmudotii ítɛ́ dɛ kó dihɛì kɛ́kɔtɛ Asidii kɛ́mɑɑ́ Ninifu nɛ̀ Debotidii nɛ̀ Kɑdɑɑ. 
\v 12 Kɛ̀ Desɑ̃ɑ̃ ɛì dii ḿbo Ninifu nɛ̀ Kɑdɑɑ dihɛidiɛ̀ dɛ cuokɛ̀.
\p
\v 13 Misidɑimmu yɑɑ̀bí tú Dudimmu nɛ̀ Anɑmimmu nɛ̀ Deɑbimmu nɛ̀ Nɑfutuyimmu 
\v 14 nɛ̀ Pɑtidoosi nɛ̀ Kɑsiduimmu nɛ̀ Kɑfutɔɔ, bɛ̀ɛ̀ piɛ́ Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ.
\p
\v 15 Kɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ Sidonni o kóò Po nɛ̀ Ɛti. 
\v 16 Kɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ yɑɑ̀bí ntú: Yebusiibɛ nɛ̀ Amɔriibɛ nɛ̀ Kidikɑsiibɛ 
\v 17 nɛ̀ Efiibɛ nɛ̀ Adikiibɛ nɛ̀ Siniibɛ 
\v 18 nɛ̀ Adifɑdiibɛ nɛ̀ Semɑdiibɛ nɛ̀ Amɑtiibɛ. Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛɛ cíɛ́tɛ́, 
\v 19 kɛ́kɑri Sidonni bɛ tenkɛ̀ dɛ nketɛ́ kɛ́cuó nKedɑɑdi nɛ̀ Kɑsɑɑ, Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ bíɛ́kɛ̀, Adimɑɑ nɛ̀ Seboimmu kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛ Desɑ. 
\v 20 Kɑmmu kó ibí nyi ìì do yɑ̀tɛ tinɑɑ̀mùntì, kɛ́kɑri yɛhɛkɛ̀ bɛ nɑ́ɑǹtì cɑ̃̀ɑ̃́ ncɑ̃́ɑ̃́mmɛ̀ nɛ̀ bɛ botí.
\p
\v 21 Kɛ̀ Sɑfɛti kóo kótì Sɛmmu múnkɛɛ mɔɔtɛ ibí, weè tu Ebɛɛ kóo yɑ̀ɑ̀rì. 
\v 22 Kɛ̀ Sɛmmu kó ibí ntú Edɑmmu nɛ̀ Asuu nɛ̀ Adipɑkisɑdi nɛ̀ Dudi nɛ̀ Arɑmu. 
\v 23 Kɛ̀ Arɑmu kó ibí ntú: Uusi nɛ̀ Udi nɛ̀ Ketɛɛ nɛ̀ Mɑɑsi. 
\v 24 Kɛ̀ Adipɑkisɑdi ntú Sedɑɑ cicɛ, kɛ̀ Sedɑɑ ntú Ebɛɛ cicɛ. 
\v 25 Kɛ̀ Eebɛɛ mmɔkɛ ibí ìdɛ́ì, kɛ̀ dɛketirɛ̀ yètìrì ntú Pedɛki (dɛ̀ɛ̀ tu mɛyɑtimɛ̀). Dɛ kó dimɔ̀nnì ndi ibotí do yɑ̀tɛmɛ̀, kòo nɑntɛ̀ yètìrì ntú Yokitɑ̃ɑ̃. 
\v 26 Kɛ̀ Yokitɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ Adimɔdɑdi nɛ̀ Sedɛfu nɛ̀ Asɑdimɑfɛti nɛ̀ Yedɑki, 
\v 27 nɛ̀ Adodɑmmu nɛ̀ Usɑdi nɛ̀ Dikidɑ, 
\v 28 nɛ̀ Obɑɑdi nɛ̀ Abimmɑyɛɛdi nɛ̀ Sebɑɑ, 
\v 29 nɛ̀ Ofiidi nɛ̀ Afidɑɑ nɛ̀ Yobɑbu. Bɛmɔu mɛmmɛ bɛ̀ tu Yokitɑ̃ɑ̃ bí nyi. 
\v 30 Bɛ̀ do bo Mɛsɑ ɛì ndi kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Sefɑɑdi tɑ̃rì, diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ Sɛmmu kɔbɛ múnkɛɛ yɛ̀ kɛ́cɑ̃́nnɛ́ yɛhɛkɛ̀, yɛhɛkɛ̀ bɛ nɑ́ɑǹtì dò mmɛ̀ɛ̀ botí.
\p
\v 32 Nɔwee bí kó iwuɔ nyi mɛmmɛ, bɛ̀ ì cɑ̃̀ńnɛ́mɛ̀ ibotí ibotí. Mɛniɛ ndo kùɔ bɛnìtìbɛ̀ kɛ́deè kɛ̀ bɛɛ̀ piɛ́ ibotí imɔu ìì bo kutenkù miɛkɛ.
\c 11
\s1 Didènnì bɛ̀ tu dì Bɑbɛɛdi di kó mumɑrimù
\p
\v 1 Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu do nɑ́ɑ́ ntinɑ́ɑǹtì timɑ́ɑ̀ ndi, onìtì nɑ́ɑǹtì do í cɑ̃́ɑ̃́. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ́yɑ̀ kubiriku mɑkù, dihɛì bɛ̀ tu dì Sindeɑɑ kɛ bo mɑɑ́, 
\v 3 kɛ́nɑ́kɛ́ bɛtɔbɛ̀ kɛ dɔ̀: Ítɛ́nɛ̀ kɛ̀ ti pííkú yɛdombiɛ, kɛ́ yɛ̀ pũ̀ńnɛ́ kɛ̀ yɛ̀ɛ kpenkɛ kɛ́ndò nyɛtɑ̃́rɛ̀, kɛ̀ tí wɑɑ́ nkùtìnɔ́ɔ̀ kɛ́nsĩɛ̃kù. 
\v 4 Kɛ̀ tí mɑɑ́ dihɛì, kɛ́mɑɑ́ didènnì kɛ̀ dìi kɑ́ɑ́kɛ́ tiwɛtì, kɛ̀ ti yètìrìi feitɛ́, kɛ̀ ti bɑ́ɑ́ cíɛ́tɛ́ kɛtenkɛ̀ kɛmɔu.
\p
\v 5 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ncútɛ́ní kɛ bo yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ mɑɑ́ dìì ɛì nɛ̀ didènnì. 
\v 6 Kɛ dɔ̀: Bɛ̀ mɛ̀ ntúmɛ̀ kubotí kùmɑ́ɑ̀ kɔbɛ kɛ nɑ́ɑ́ ntinɑ́ɑǹtì tìmɑ́ɑ̀, dɛ̀mɑrɛ̀ í yóó bɛ̀ dìtínnɛ́ bɛ̀ yóó nɑmu kɛ́dɔɔ̀ bɛ̀ dɔ́mɛ̀. 
\v 7 Ti cútɛ́nɛ̀ kɛ́kɔkɛ́ bɛ nɑ́ɑǹtì, kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nkɛ í yo bɛtɔbɛ̀ tu mù. 
\v 8 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ̀ cíɛ nkɛtenkɛ̀ kɛmɔu, bɑ́ bɛ̀ í mmɑɑ́ dɛ kó dihɛì. 
\v 9 Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ yu dɛ kó didènnì kɛ tú Bɑbɛɛdi. Ti Yiɛ̀ nKuyie ndɛ nkɔkɛ́ bɛnìtìbɛ̀ nɑ́ɑǹtì, kɛ́ bɛ̀ cíɛ nkɛtenkɛ̀ kɛmɔu miɛkɛ.
\s1 Sɛmmu kó kufuku kɛ́ntɔ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Abɑrɑmmu kɔku
\p
\v 10 Sɛmmu kó kufuku tú kuu: Ò do mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) ntɛ kɛ́pɛitɛ́ Adipɑkisɑdi kɛ sɔ̃́ ndɛ̀ mɔ̀kɛ yɛbie nyɛ̀dɛ́ɛ̀ nɛ̀ mɛniɛ nkùɔmɛ̀ bɛnìtìbɛ̀. 
\v 11 Dɛ kó difɔ̃nkúò, kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìnùmmù (500) kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 12 Kɛ̀ Adipɑkisɑdi mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ yɛ̀nùmmù kɛ́pɛitɛ́ Sedɑɑsi. 
\v 13 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti (403), kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 14 Kɛ̀ Sedɑɑ mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kɛ́pɛitɛ́ Ebɛɛ. 
\v 15 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Ebɛɛ mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti (403) kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 16 Kɛ̀ Ebɛɛ pɛitɛ́ Pɛdɛki kɛ́deè kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ yɛ̀nɑ̀ɑ̀ kɛ́pɛitɛ́ Pedɛki. 
\v 17 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Ebɛɛ mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìnɑ̀ɑ̀, nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti (430) kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 18 Kɛ̀ Pedɛki mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kɛ́pɛitɛ́ Deyuu. 
\v 19 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìdɛ́ nɛ̀ yɛ̀wɛi (209), kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ Deyuu mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ́pɛitɛ́ Seduki. 
\v 21 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìdɛ́ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (207) kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 22 Kɛ̀ Seduki mmɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti kɛ́pɛitɛ́ Nɑɔɔ. 
\v 23 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie nsikɔusìdɛ́ (200) kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 24 Kɛ̀ Nɑɔɔ mmɔkɛ yɛbie nsipísìdɛ́ nɛ̀ yɛ̀wɛi kɛ́pɛitɛ́ Tedɑɑ. 
\v 25 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ́mmɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀wɛi (119), kɛ́piɛ́ bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀.
\p
\v 26 Kɛ̀ Tedɑɑ mmɔkɛ yɛbie nsipísìyiekɛ̀, kɛ́pɛitɛ́ Abɑrɑmmu nɛ̀ Nɑɔɔ nɛ̀ Atɑ̃ɑ̃.
\p
\v 27 Tedɑɑ kó kufuku nku, weè pɛitɛ́ Abɑrɑmmu nɛ̀ Nɑɔɔ nɛ̀ Atɑ̃ɑ̃. Kɛ̀ Atɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Dɔti, 
\v 28 kɛ́kú, bɛ̀ ò pɛitɛ́ dìì ɛì Uudi Bɑbidɔnni kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ, kòo cicɛ Tedɑɑ kpɑɑ́ fòù. 
\v 29 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu puokɛ Sɑrɑii kɛ̀ Nɑɔɔ puokɛ Midikɑɑ Atɑ̃ɑ̃ kóo sɑpɑ̀ɑ̀. Atɑ̃ɑ̃ weè múnkɛ do pɛitɛ́ Isikɑɑ. 
\v 30 Sɑrɑii do tú tɛhɑ̃ũntɛ ntɛ kɛ́nkpɑ dɛbirɛ.
\p
\v 31 Kɛ̀ Tedɑɑ túótɛ́ o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nhAbɑrɑmmu nɛ̀ o yɑɑ̀birɛ Dɔti Atɑ̃ɑ̃ birɛ nɛ̀ o cɔ̀kù Sɑrɑii o kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nhAbɑrɑmmu pokù. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ Uudi ɛì Bɑbidɔnni tenkɛ̀ kɛ́kɔtɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ tenkɛ̀, kɛ́tuɔkɛ Anɑɑ ɛì kɛ́ nkɛ mbo. 
\v 32 Kɛ̀ Tedɑɑ nyóó kú kɛ mɔkɛ yɛbie nsikɔusìdɛ́ nɛ̀ yɛ̀nùmmù (205).
\c 12
\ms1 ABARAHAMMU KÓ TINÁAŃTÌ
\s1 Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ Abɑrɑmmuu ítɛ́ o tenkɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑmmu kɛ dɔ̀: Ítɛ́ ɑ tenkɛ̀, ɑ kɔbɛ borɛ̀, ɑ cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ́kɔtɛ n yóó dɑ bɛnkɛ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀. 
\v 2 M bo dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɑ̀ɑ botíi sṹṹ, kɑ̀ɑ yètìrìi feitɛ́ mɛdiɛ̀. Fɔ̃́ɔ̃̀ yó nte kɛ̀ ibotí imɔuu pɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 3 M bo dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ yóó dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi mbɛ̀ɛ̀ bo ndɑ dɔ́nɛ̀ mɛyɛi. Fɔ̃́ɔ̃̀ yó nte kɛ̀ n dɔɔ̀ ibotí imɔu mɛsɑ̀ɑ̀.
\p
\v 4 Dɛ mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ nhAbɑrɑmmu mɔ̀kɛ yɛbie nsipísìyiekɛ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù. Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ítɛ́ Anɑɑ ɛì. 
\v 5 Kòo yie nkɛ́ítɛ́ kɛ́nnɛínɛ̀ o pokù Sɑrɑii nɛ̀ o nɑntɛ̀ birɛ Dɔti kɛ́ntɔ o kpɛrɛ dɛmɔu nɛ̀ o dɑɑtì ò do dontɛ́ tì Anɑɑ ɛì, kɛ́kétɛ́ kɛ́cuó nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃ bíɛ́kɛ̀, kɛ́tuɔkɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃.
\s1 Abɑrɑmmu bomɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ́kɔtɛ Esibiti
\p
\v 6 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Abɑrɑmmuu pɛ̃ɛ̃tɛ́ Sisɛmmu ɛì kɛ́tuɔkɛ dibòrì mɑrì bɛ̀ tu dì Mɔdee mutie mɑmù borɛ̀. Dɛ kó dimɔ̀nnì Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ bɛɛ̀ do dɛ̀ bo.
\p
\v 7 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ Abɑrɑmmu kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yóó duɔ́ nkɛ ntenkɛ̀ nkɛ ɑ yɑɑ̀bí. Kɛ̀ Abɑrɑmmuu mɑɑ́ ti Yiɛ̀ nKuyiendiwũɔ̃tɔ̀nnì dɛ kó dibòrì. 
\v 8 Ò dɛ nyìtɛ́ kɛ́kɔtɛ yɛtɑ̃rɛ̀ kó dihɛì Betɛɛdi diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, kɛ́kɑri Betɛɛdi nɛ̀ Aii dɛ cuokɛ̀ kɛ tó mɑɑ́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndiwũɔ̃tɔ̀nnì tɛrì kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́ kù yu kɛ dɔ̀ o Yiɛ̀. 
\v 9 Kɛ̀ Abɑrɑmmu ńkɑ̀tì kɛ sɔɔti kɛ wetí Nɛkɛbu tempɛ̃ mbíɛ́kɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ dikònnì diɛrìi tɑnní dihɛì kɛ̀ Abɑrɑmmuu ítɛ́, kɛ́kɔtɛ Esibiti tenkɛ̀ kɛ́mbo kɛ dɔ̀ yɛmɔ̀rɛ̀ mɑyɛ̀. 
\v 11 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Esibiti kɛ́ntɑti dihɛì, kɛ̀ Abɑrɑmmuu nɑ́kɛ́ o pokù Sɑrɑii kɛ dɔ̀: N yɛ̃́mu ɑ túmɛ̀ oposɑ́ɑ́tì, 
\v 12 Esibiti kɔbɛ yóó yɑ̀ ɑ wennimɛ̀ kɛ dɔ̀ ɑ tú m pokù nwe, kɛ́ n kuɔ kɛ́ dɑ yóu. 
\v 13 Á bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀ n tú ɑ tɑ̃ũ̀ nwe kɛ̀ bɛ̀ nni ndɔɔri mɛsɑ̀ɑ̀ nhɑ kpɛ́í, kɛ̀ nní nfòù.
\p
\v 14 Bɛ̀ tùɔ̀koo dìì mɔ̀nnì Esibiti miɛkɛ kɛ̀ Esibiti kɔbɛɛ yɑ̀ o pokù wennimɛ̀ mɛdiɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tì kó bɛtɔ̃mbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́ nhò sɑ̃ntí okpɑ̀ɑ̀tì ììkɛ̀, kóò tùótɛ́ kɛ́kɔtɛnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 16 Nɛ̀ o kpɛ́í nkòo kpɑ̀ɑ̀tìi dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nhAbɑrɑmmu kóò pɑ̃mmú ipe nɛ̀ sibɔɔ́ nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ tidɑɑtì bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ nɛ̀ yòyóbɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mpotɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ mɛdiɛ̀ nhAbɑrɑmmu pokù Sɑrɑii kpɛ́í. 
\v 18 Kɛ̀ Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tìi yú Abɑrɑmmu kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ n dɔ̀ɔ̀ miɛ? Dɛ̀ dòmmɛ̀ kɑ̀ɑ í n nɑ̀kɛ́ kɛ tú ɑ pokù nwe? 
\v 19 Dɛ̀ dòmmɛ̀ kɑ̀ɑ n nɑ̀kɛ́ kɛ yɛ̃ nhɑ tɑ̃ũ̀ nwe kɛ̀ nh ò tùótɛ́ kɛ bo puokɛ? Nto ɑ pokù kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\p
\v 20 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi duɔ́ nkòo tɔ̃mbɛ̀ɛ bɛti Abɑrɑmmu nɛ̀ o kpɛrɛ dɛmɔu dihɛì.
\c 13
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Abɑrɑmmuu túótɛ́ o pokù nɛ̀ o kpɛrɛ ò mɔ̀kɛ dɛ̀, kɛ̀ Dɔti nwe nɛínɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ Nɛkɛbu tempɛ̃ mbíɛ́kɛ̀.
\s1 Abɑrɑmmu nɛ̀ Dɔti bɛ̀ yɑ̀tɛmɛ̀
\p
\v 2 Abɑrɑmmu do mɔkɛ tikpɑ̀tì nti mɛsɑ̀ɑ̀, nnɛ̀ timɑ́tì pɛ́ítì nɛ̀ mɛsɔɔ. 
\v 3 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu ítɛ́ Nɛkɛbu tempɛ̃ kɛ́tuɔkɛ Betɛɛdi nɛ̀ Aii dɛ cuokɛ̀ ò do ketɛ́ kɛ́bɑ́tɛ́ dɛ̀. 
\v 4 Ò do mɑɑ́ dɛ̀ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́ kù yu kɛ dɔ̀ o Yiɛ̀.
\p
\v 5 Dɔti wèè do nɛínɛ̀ Abɑrɑmmu ò múnkɛ do mɔkɛmu ipe nɛ̀ sibɔɔ́ nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ. Kɛ mɔkɛ tiyɑ̀ɑ̀tì bɛ̀ dɔ̀ɔ̀rinɛ̀ tì titouti. 
\v 6 Bɑ́ kɛtenkɛ̀ í mbɛ̀ sɑ̀nnɛ̀ kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do mɔkɛmɛ̀ iwũɔ̃ mɛdiɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ Abɑrɑmmu kó bɛnɑɑcɛ̃mbɛ nɛ̀ Dɔti kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kpɑ. Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ nɛ̀ Pedisiibɛ do dɛ mbo. 
\v 8 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu nɑ́kɛ́ Dɔti kɛ dɔ̀: Mí nnɛ̀ fɔ̃́ ti í dò nkɛ́kpɑ, ti nɑɑcɛ̃mbɛ mɛ nyí dò nkɛ́kpɑ, kɛ yɛ̃́ ti wɛ̃ḿmɛ̀ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 9 Á wéntɛ́ kɛ́dɛitɛ ɑ dɔ́ kùù píkù kɛ̀ tí yɑtɛ. Kɑ̀ɑ kɔ̀tɛ kubɑkù yoú n kɔtɛ kucɑ̃̀nku. Kɑ̀ɑ mɛ nkɔ̀tɛ kucɑ̃̀nku ń kɔtɛ kuyoú.
\p
\v 10 Kɛ̀ Dɔtii wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ Suditɛ̃ɛ̃ kó kɛtenkɛ̀ kɛ̀ kɛ̀ boo bɑ̀mmùù kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Soɑɑ ɛì. Ti Yiɛ̀ nKuyie mu ndo í cɔ́u ndìì mɔ̀nnì Sodɔmmu ɛì nɛ̀ Komɔɔ ɛì kɛ̀ dɛ kó kɛtenkɛ̀ nɛ̀ Soɑɑ ɛì kɛ̀ dɛ̀ boomu, kɛ wenni kɛ dò nti Yiɛ̀ nKuyie ndo dɔ̀ɔ̀ kùù púú, kɛ nɑɑti kɛ dònnɛ̀ Esibiti kó kɛtenkɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ Dɔtii tɑ̃ɑ̃tɛ́ Suditɛ̃ɛ̃ kó kubiriku bíɛ́kɛ̀, kɛ́ kɛ nkɔtɛ. Mɛm̀mɛ bɛ̀ yɑ̀tɛmɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ Abɑrɑmmu ḿbo Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó dihɛì, kɛ̀ Dɔti ḿbo kubiriku kó yɛhɛkɛ̀, kɛ cónnɛ́ tiyɑ̀ɑ̀tì kó titouti kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Sodɔmmu. 
\v 13 Sodɔmmu kɔbɛ do tú bɛnitiyonkubɛ mbɛ, kɛ dɔɔri mɛyɛi ndiɛmɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ yóù Kuyie.
\p
\v 14 Dɔti nɛ̀ Abɑrɑmmu bɛ̀ yɑ̀tɛ dìì mɔ̀nnì, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑmmu kɛ dɔ̀: Wéntɛ́ ɑ cómmú dɛ̀, kɛ́wéntɛ́ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, kɛ́wéntɛ́ ɑ bɑkù yoú nɛ̀ kucɑ̃̀nku. 
\v 15 A mɛ̀ nwùó nkɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ n yóó kɛ̀ ndɑ duɔ́mmu fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 16 M bo duɔ́ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ mmɛsɑ̀ɑ̀ mmubirímú kɔ̃mɛ. Wèè bo nɑ kɛ́kɑɑ mmubirímú, weè bo nɑ kɛ́kɑɑ nhɑ yɑɑ̀bí. 
\v 17 Ítɛ́ kɛ́ce, ndɛ kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu kɛ̀ duɔ́mɛ̀ n kɛ̀ ndɑ duɔ́mmu.
\p
\v 18 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́sɔɔ́ nkɛ́kɑri dibòrì mɑrì bɛ̀ tu dì Mɑmmudee kó mutie borɛ̀ Ebunɔɔ tɑkɛ́, kɛ́mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie.
\c 14
\s1 Abɑrɑmmu kpɑmmɛ̀ kɛ fìetɛ Dɔti
\p
\v 1 Dɛ kó dimɔ̀nnì kɛ̀ Amudɑfɛɛdi Sindeɑɑ ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Adiyɔki Edɑsɑɑ ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Kedɔɔdɑomɛɛ Edɑmmu ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Tideɑdi Koyimmu ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 2 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́ndokùnɛ̀ Bedɑɑ Sodɔmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Bidisɑɑ Komɔɔ kóo kpɑ̀ɑ̀tì, nɛ̀ Sinɛɑbu Adimɑ kóo kpɑ̀ɑ̀tì, nɛ̀ Simmɛbɛɛ Seboimmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Bedɑɑ bɛ̀ tu dìì ɛì Soɑɑ kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí Sidimmu kó kubiriku, dɛ̀ɛ̀ nɑɑ́ nyíe ndɑ̀mɛ́ɛ̀rì wèè kó mɛniɛ ndò mmukɔ́kúɔ́. 
\v 4 Yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ Kedɔɔdɑomɛɛ mbɛ̀ bɑkɛ́. Yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ ditɑ̃ɑ̃́nnì miɛkɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yetɛ. 
\v 5 Yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ dinɑɑnnì miɛkɛ kɛ̀ Kedɔɔdɑomɛɛ nɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò wɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́pɔntɛ Defɑiibɛ bɛ̀ɛ̀ bo Asitɑdoti-Kɑnnɑimmu ɛì, nɛ̀ Susiibɛ bɛ̀ɛ̀ bo Ammu ɛì nɛ̀ Emiibɛ bɛ̀ɛ̀ bo Kidiyɑtɑimmu ɛì 
\v 6 nɛ̀ Oriibɛ bɛ̀ɛ̀ bo Seii kó yɛtɑ̃rɛ̀ miɛkɛ, kɛ́ bɛ̀ bɛ̀ti kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Edi-Pɑdɑnni kó dihɛì dìì tɔ̀kɛ́nɛ̀ tɛdɔntɛ̀, 
\v 7 kɛ́nkũntiní kɛ́pɔntɛ Ammisipɑti bɛ̀ tu dìì ɛì Kɑdɛɛsi, kɛ́pɔntɛ Amɑdesiibɛ kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu, nɛ̀ Amɔriibɛ bɛ̀ɛ̀ bo Asɑsɔnni-Tɑmɑɑ. 
\v 8 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Sodɔmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Komɔɔ kou nɛ̀ Adimɑ kou nɛ̀ Seboimmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Bedɑɑ, nɛ̀ Soɑɑ kó bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃nnɛ́ kɛ́kɔtɛ Sidimmu kó kubiriku, 
\v 9 kɛ́dokɛ́nɛ̀ Kedɔɔdɑomɛɛ Edɑmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì, nɛ̀ Tedeɑdi Koyimmu ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì Amudɑfɛɛdi Sinnɛɑɑ ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ Adiyɔki Edɑsɑɑ ɛì kóo kpɑ̀ɑ̀tì. Kɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀nùmmù ndokùnɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀nɑ̀ɑ̀. 
\v 10 Sidimmu kó kubiriku do mɔkɛ yɛfɔ̃̀tɛ̀ nyɛ kɛ̀ kùtìnɔ́ɔ̀ pìɛ́kɛ́ yɛ miɛkɛ. Kɛ̀ Sodɔmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tìi nɛ̀ Komɔɔ kou kɛ̀ bɛ̀ɛ cokɛ́ kɛ́duó yɛ miɛkɛ, kɛ̀ bɛsɔmbɛɛ cokɛ́ kɛ́dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ kɔbɛ kɛ́túótɛ́ bɛ kpɑ̀tì, nɛ̀ bɛ diitì kɛ́kònnɛ̀. 
\v 12 Kɛ múnkɛɛ túótɛ́nɛ̀ Dɔti Abɑrɑmmu nɑntɛ̀ birɛ nɛ̀ o kpɑ̀tì timɔu kɛ́kònnɛ̀.
\p
\v 13 Kòò mɔùu cokɛ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Abɑrɑmmu, Ebedeebɛ botí kou, ò borɛ̀ Amɔriibɛ botí kou Mɑmmudee kó dɛtie mborɛ̀. Mɑmmudee tebìí do tú Ɛsikɔɔdi nɛ̀ Anɛɛ. Bɛtɑ̃ɑ̃ti mɛmmɛ bɛ̀ do wɛ̃ńnɛ̀ Abɑrɑmmu nwe didootitĩ̀nnì. 
\v 14 Abɑrɑmmu kèè dìì mɔ̀nnì bɛ̀ kònnɛ̀mɛ̀ Dɔti koò kpetí, kɛ́duɔ́ nkòo tɔ̃mbɛ̀ bɛ̀ piɛ́ bɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ bɑ́ɑ́tí, sikɔusìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ni (318), kɛ̀ bɛ̀ɛ tũnnɛ kɛ́tuɔkɛ Dɑnni tenkɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ Abɑrɑmmu bɛ̀ totí yɛtĩ̀rɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀ pɛ́u, kɛ̀ bɛ̀ɛ cɛ̃tìnnɛ bɛ dootitɔbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ, kɛ́ bɛ̀ bɛ̀ti kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Obɑɑ, dihɛì dìì bo Dɑmɑɑsi bɑkù yoú bíɛ́kɛ̀, 
\v 16 kɛ́fietɛ bɛ̀ do tùótɛ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ nɛ̀ Dɔti nɛ̀ o kpɛrɛ dɛmɔu nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀.
\p
\v 17 Abɑrɑmmu nɑ dìì mɔ̀nnì okpɑ̀ɑ̀tì Kedɔɔdɑomɛɛ nɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò wɛ̃ńnɛ́ kɛ́nkũnti, kɛ̀ Sodɔmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tìi yɛ̀nní kóò co Sɑfee kó kubiriku miɛkɛ, bɛ̀ tu kù okpɑ̀ɑ̀tì biriku.
\p
\v 18 Kɛ̀ Mɛsisedɛki Sɑdɛmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tì wèè tu Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ ku kuɔ́ nìùtì, kòo kɔtɛnní pɛ̃́ɛ̃̀ nɛ̀ mɛnɑɑ̀ nkóò co, 
\v 19 kɛ́mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nhAbɑrɑmmu kpɛ́í nkɛ dɔ̀: Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kù dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 20 Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ te kɑ̀ɑ nɑ ɑ dootitɔbɛ̀ ku yètìrì ndɛu!
\p Kɛ̀ Abɑrɑmmuu dɛitɛ ò tɔní dɛ̀ bɑ́ tɛ̀ɛ̀ píítɛ̀ miɛkɛ, dɛmɑ́ɑ̀ dɛmɑ́ɑ̀ kóò duɔ́.
\p
\v 21 Kɛ̀ Sodɔmmu kóo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ Abɑrɑmmu kɛ dɔ̀: N duɔ́ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ́nte tinɛntì ɑ ɛí tì. 
\v 22 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N youtɛ n nɔ̀ùtɛ̀ ntɛ, ti Yiɛ̀ nKuyie nkùù bɑkɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ nɛ̀ kɛtenkɛ̀ ku ììkɛ̀, 
\v 23 kɛ pɑ̀rìkɛ̀ kɛ tú n yí yóó túótɛ́ ɑ kpɛrɛ mɑrɛ̀ bɑ́ fɛpɑ̀ɑ̀konyĩɛ̃̀fɛ̀ yoo kunɛùkù kó kuhɔ̃ũ, ɑ yɑ̀ɑ̀ bo yĩ́ fɔ̃́ɔ̃̀ te mí nhAbɑrɑmmu kɛ̀ n nɑɑ́ nhokpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 24 N yí yóó túótɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú n kó bɛnìtìbɛ̀ di dɛ̀. Bɛ̀ɛ̀ n cíe mbɛɛ̀ tu: Anɛɛ nɛ̀ Ɛsikɔɔdi nɛ̀ Mɑmmudee, bɛɛ̀ bo túótɛ́ bɛ kpɛrɛ.
\c 15
\s1 Kuyie ntɑunnɛ̀mɛ̀ kumɑ́ɑ̀ Abɑrɑmmu
\p
\v 1 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ Abɑrɑmmu kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù! Míì tu ɑ kó kudɔpìkù, m bo dɑ cú dɛ̀ bo ndɛu mɛdiɛ̀. 
\v 2-3 Kɛ̀ Abɑrɑmmu dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nhɑ bo n duɔ́ mbɑ? N yí mɔkɛ dɛbirɛ, kɛ̀ n kóo tɔ̃ntì Ediesɛɛ Dɑmɑɑsi ɛì kou, wèè bo n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, weè yóó túótɛ́ n kpɛrɛ. 
\v 4 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Weè í yóó túótɛ́ ɑ kpɛrɛ. A yóó pɛitɛ́ dɛ̀ɛ̀ birɛ dɛɛ̀ yóó dɛ̀ tùótɛ́.
\p
\v 5 Kɛ̀ Kuyie ndennɛ Abɑrɑmmu ditowɑɑ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɔ́útɛ́ tiwɛtì kɛ́yɑ̀ siwɑ̃̀ɑ̃, ɑ bo nɑ kɛ́ sì kɑ̀ɑnɑɑ̀? Kɛ̀ kù yíɛ́ kɛ dɔ̀: Siwɑ̃̀ɑ̃ dòmmɛ̀, ɑ yɑɑ̀bí yóó sṹṹ mmɛɛ̀ botí.
\p
\v 6 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu yie nti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́i ntì, kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ kù dɔ̀, ò dɔ̀ɔ̀ri kù dɔ́mɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀: Míì dɑ íinní Uudi ɛì, Bɑbidɔnni kó kɛtenkɛ̀, kɛ bo dɑ duɔ́ kɛ ntenkɛ̀ ɑ mɛ̀ mbo kɛ̀ɛ̀ miɛkɛ. 
\v 8 Kɛ̀ Abɑrɑmmu dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie, m bo yĩ́mɛ kɛ́bɑntɛ́ n yóó tiekɛmɛ̀ dɛ kó kɛtenkɛ̀? 
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wɑɑnní dinɑɑsɛrì nɛ̀ dibɔsɛrì nɛ̀ dipedɑɑ̀, dɛ̀ɛ̀ mɔ̀kɛ yɛbie nyɛ̀tɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ tɛnɔ́nkpetɛ nɛ̀ dikpɛtìnɔ́nkperi.
\p
\v 10 Kɛ̀ Abɑrɑmmu wɑɑnní iwũɔ̃ inyi, kɛ́kékɛ́ i cuokɛ̀, kɛ́ ì dɔú nkɛ́cuó nyitɔbɛ̀, ò mɛ nyí nkèkɛ́ sinɔ́nkpeé. 
\v 11 Kɛ̀ timɑncòntìi kɔtɛní, kɛ bo cɔ dɛ kó imɑɑ, nkòo tì bɛ̀ti.
\p
\v 12 Diyiè tɑti dìì mɔ̀nnì kɛ̀ inuɔ mpĩ́ nhAbɑrɑmmu kòo duɔ́ mɛdiɛ̀, kɛ̀ dibiìnnì diɛrì mɑrìi ò sɔ̃̀ńtɛ́, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhò pĩ mmɛdiɛ̀. 
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A nyɛ̃́ kɛ tú ɑ yɑɑ̀bí bo kɔtɛ dihɛì mɑrì dìì í tú i kpɛri, kɛ́ nkɛ̀ bo kɛ dɔ̀ yɛbie nsikɔusìnɑ̀ɑ̀ (400), kɛ tú tidɑɑtì kɛ̀ bɛ̀ ì fɛ̃́ũnko. 
\v 14 Kɛ̀ n fɛ̃́ũ ndɛ kó kubotí kùù ì fɛ̃́ũnko, kɑ̀ɑ yɑɑ̀bí nyɛtì kɛ tɔ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀. 
\v 15 Fɔ̃́ nhɑ yó mbonɛ̀ diwɛ̀ì ndi kɛ yɑ̀ɑ kótɛ́ kɛ́kú, kɛ̀ bɛ̀ dɑ kũnnɛ́ ɑ yɛmbɛ̀ borɛ̀. 
\v 16 A yɑɑ̀bí kó iyɑɑ̀bí, iì wɛ̃tiní kɛ ntenkɛ̀. Kɛ yɛ̃́ Amɔriibɛ yɛi mu nyí sũ̀ṹmmɛ̀ kɛ tùɔ̀kɛ m bo bɛ̀ bɛ̀ti dɛ̀.
\p
\v 17 Diyiè tɑ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ dɛ̀ɛ biitɛ sɑ̃̀ṹ, kɛ̀ Kuyie nkɔtɛní kɛ́ndò mmuhɑ̃ɑ̃́ nnɛ̀ kuyukú nɛ̀ fɛhɑ̃ɑ̃dɛɛ̀nfɛ̀, kɛ pɛ̃nkù iwũɔ̃ bɛ̀ kèkɛ́ ì sɑ̀ku. 
\v 18 Dɛ yiè ndi ti Yiɛ̀ nKuyie ntɑ̀unnɛ̀mɛ̀ kumɑ́ɑ̀ Abɑrɑmmu kɛ dɔ̀: N yóó duɔ́ ndɛ kó kɛtenkɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí nyi kɛ̀ ì nkɛ̀ te, kɛ́túótɛ́ kukó kùù bo Esibiti mɑ̀nku, kɛ́kɑ̃́ɑ̃́ kukó ndiɛkù Efɑdɑti. 
\v 19 Keniibɛ nɛ̀ Kenisiibɛ nɛ̀ Kɑdimɔniibɛ, 
\v 20 nɛ̀ Itiibɛ nɛ̀ Pedisiibɛ nɛ̀ Defɑiibɛ, 
\v 21 nɛ̀ Amɔriibɛ nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ nɛ̀ Kidikɑsiibɛ nɛ̀ Yebusiibɛ, bɛɛ̀ te dɛ kó kɛtenkɛ̀.
\c 16
\s1 Bɛ̀ pɛitɛ́mɛ̀ Isimɑyɛɛri
\p
\v 1 Abɑrɑmmu pokù Sɑrɑii do í pɛitɛ́ dɛbirɛ. Kɛ nɛ́ mmɔkɛ kunitipodɑɑkù mɑkù, Esibiti kɔku, kɛ̀ ku yètìrì tu Akɑɑ. 
\v 2 Kɛ̀ Sɑrɑii nɑ́kɛ́ o dɔù kɛ dɔ̀: A wúómmu ti Yiɛ̀ nKuyie nyí m pɑ̃mɛ̀ ibí. Duɔ́nɛ̀ n kó kudɑɑkù, kɛ̀ dɛ yɛ̀mmɛ̀ ò bo m pɛitɛ́ dɛbirɛ.
\p Kɛ̀ Abɑrɑmmuu yie ndɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 3 Kɛ̀ Sɑrɑii túótɛ́ o kó kudɑɑkù Esibiti tenkɛ̀ kɔku Akɑɑ kɛ́puó nho dɔù Abɑrɑmmu. Dɛ̀ do sɔ̃́ nhò mɔ̀kɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ ntɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ miɛkɛ. 
\v 4 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu duɔ́nɛ̀ Akɑɑ kòo púó. Ò bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì ò pùómmɛ̀ kɛ́senkɛ̀rì Sɑrɑii ò tu wèè kó kudɑɑkù. 
\v 5 Kɛ̀ Sɑrɑii nɑ́kɛ́ Abɑrɑmmu kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ɔ̃̀ te kɛ̀ bɛ̀ n sɑ̃̀ɑ̃́. Míì tùótɛ́ n kó kudɑɑkù kɛ dɑ puó, nɛ̀ kù bɑntɛ́mɛ̀ kɛ dò nkù pùó nkù tɛ̃́nkɛ í n wúó. Ti Yiɛ̀ nKuyie kuù bo ti pútɛ́ fɔ̃́ nnɛ̀ mí. 
\v 6 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu nɑ́kɛ́ Sɑrɑii kɛ dɔ̀: A kó kudɑɑkù nku, kɛ̀ fɔ̃́ɔ̃̀ kù te, dɔɔ̀ ku ɑ dɔ́mɛ̀.
\p Mɛm̀mɛ kɛ̀ Sɑrɑii fɛ̃́ũ nhAkɑɑ mmɛdiɛ̀, kòo cokɛ́ kɛ́tɑ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi ò yɑ̀ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ tɛbintɛ mɑtɛ̀ tɑkɛ́, Suudi kó kucɛ borɛ̀. 
\v 8 Kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Akɑɑ ɑ bonní dɛ, ɑ kɔri kɛ? Kòò dɔ̀: N cokù Sɑrɑii nwe n tú wèè kó kudɑɑkù. 
\v 9 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wɛ̃tɛ o borɛ̀ kɛ́nyíé nhò yɛ̃ mmù. 
\v 10 Kɛ̀ dìi yíɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie mbo duɔ́ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ mmɛdiɛ̀, bɑ́ òmɔù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ ì kɑ̀ɑ. 
\v 11 A púó nkɛ yóó pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ ndɛ, ɑ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Isimɑyɛɛri, kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie nkèèmɛ̀ ɑ sɑ́útìi. 
\v 12 Dɛ kó dɛbirɛ yó ndò ndikpɑ́ɑ̀ kóo sɑ̃mmɑrímú nwe, kɛ́nkpɑnnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu, kɛ̀ bɛ̀ ndɛ kpɑ̀nnɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ ncɑ̃́ɑ̃́ nkɛ ɑ̃ dɛmɑ́ɑ̀, kɛ dɛ́tirinɛ̀ dɛ kɔbɛ.
\p
\v 13 Kɛ̀ Akɑɑ yú Kuyie nkùù o bɛ́innɛ̀ kɛ dɔ̀ Atɑ-Edii-Doyii (dɛ̀ɛ̀ tu: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkùù n wùó). Kɛ dɔ̀: M mɛ̀nkɛ yɑ̀mu Kuyie nkɛ kpɑɑ́ fòùɑ̀? 
\v 14 Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ yu tɛbintɛ tɛ̀ɛ̀ bo Kɑdɛɛsi, nɛ̀ Bedɛdi dɛ cuokɛ̀ kɛ tú: Dɑɑyii-Doyii (dɛ̀ɛ̀ tu: Kuyie kùù ǹ wùó nku kó tɛbintɛ). 
\v 15 Kɛ̀ Akɑɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɛ̀ dɛ cicɛ Abɑrɑmmuu dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Isimɑyɛɛri. 
\v 16 Akɑɑ do yóó pɛitɛ́ Abɑrɑmmu dɛbirɛ kɛ sɔ̃́ nhò mɔ̀kɛ yɛbie nsipísìni nɛ̀ yɛkuɔ̀ ndi.
\c 17
\s1 Kuyie ntɑ̀unnɛ̀mɛ̀ Abɑrɑmmu koò cèètɛ diyètìrì
\p
\v 1 Abɑrɑmmu mɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì yɛbie nsipísìwɛi nɛ̀ yɛ̀wɛi, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò bɛnkɛ kumɑ́ɑ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Míì tu Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀. A ndɔɔri n dɔ́mɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 2 M bo dɑ tɑunnɛ̀ m mɑ́ɑ̀, kɛ́duɔ́ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ mmɛdiɛ̀.
\p
\v 3 Kɛ̀ Abɑrɑmmuu nínkú kɛ́sĩ́nnɛ́ kɛtenkɛ̀, kɛ̀ Kuyie nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 4 Ntɛ n yóó dɑ tɑunnɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí m mɑ́ɑ̀, fɔ̃́ɔ̃̀ yóó nɑɑ́ nyibotí pɛ́u cicɛ. 
\v 5 A yètìrì tɛ̃́nkɛ í yó ntú Abɑrɑmmu, bɛ̀ yó ndɑ yu kɛ tú Abɑrɑhɑmmu nwe, kɛ yɛ̃́ fɔ̃́ɔ̃̀ yóó nɑɑ́mmɛ̀ ibotí pɛ́u cicɛ. 
\v 6 M bo duɔ́ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ mmɛdiɛ̀ mmɔ́mmɔmmɛ, kɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ɛ ɑ̃nnɛ́ i miɛkɛ. 
\v 7 N yó ndɑ tɑummu, ɑ kó difɔ̃nkúò kɛ́ntɑunɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí, itɔ̃ntì itɔ̃ntì, kɛ́ ndɑ te fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 8 Fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí m bo di duɔ́ nkɛtenkɛ̀ ɑ mɛ̀ mbo kɛ̀ kupɔ̀ɔ̀kù, di bo tiekɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ omɔu sɑ̃́ɑ̃̀, mí nKuyie nkɛ̀ nní ndi te.
\s1 Kuyie ndɔúmmɛ̀ mucɑ̃mmù kó ikuɔ́
\p
\v 9 Kɛ̀ Kuyie nyíɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí nɛ̀ di bo mbomɛ̀, di mpĩ́ n kó mɛtɑummɛ̀. 
\v 10 Ntɛ di dò nkɛ́ndɔɔrimɛ̀ ti kó mɛtɑummɛ̀ miɛkɛ: Di fuku miɛkɛ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ tu bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛ̀ ncɑ̃mmù. 
\v 11 Di kó mucɑ̃mmù muù yó mbɛnkú mí nnɛ̀ díndi ti tɑumɛ̀, 
\v 12-13 kɛ́ncɑ̃mmù nɛ̀ tidɑɑtì bɛ̀ piɛ́ tì di cɛ̃́ĩ nɛ̀ di do ntì, nɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ di bonɛ̀. Kɛ̀ di níí pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀ni kɛ dí dɛ̀ cɑ̃ntɛ́. Di yó mmɛ nhɔ̃ nkɛ̀ dɛ̀ ntú ti kó mɛtɑummɛ̀ kó mɛcɑnnimɛ̀ mí nnɛ̀ díndi sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 14 Kɛ̀ wèè í cɑ̃ntɛ́ dí ò dènnɛ di cuokɛ̀, ò í tũ̀nnɛ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n tɑummɛ̀ kó ikuɔ́.
\p
\v 15 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: A tɛ̃́nkɛ bɑ́ nyu ɑ pokù kɛ tú Sɑrɑii, o yètìrì yó ntú Sɑrɑɑ nwe. 
\v 16 M bo ò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkòò dɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, ò bo nɑɑ́ nyibotí pɛ́u yɔ̃. O yɑɑ̀bí miɛkɛ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bo buotɛ́ pɛ́u.
\p
\v 17 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu nínkú kɛ́sĩ́nnɛ́ kɛtenkɛ̀, kɛ́dɑɑ́, kɛ́bɛ́i nnɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ kɛ dɔ̀: M bo yĩ́mɛ kɛ́pɛitɛ́ dɛbirɛ mí nwèè mɔ̀kɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100), kɛ̀ Sɑrɑɑ mɔ̀kɛ yɛbie n sipísìwɛi, ò bo yĩ́mɛ kɛ́pɛitɛ́? 
\v 18 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu nɑ́kɛ́ Kuyie nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ Isimɑyɛɛri cɛ̃́nkɛ fòù, kɑ̀ɑ ò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, m bɑ́ɑ́ bekɛ òmɔù tɛ̃́nkɛ! 
\v 19 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: A pokù Sɑrɑɑ bo dɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɑ̀ɑ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Isɑki. M bo nhò tɑunɛ̀ nɛ̀ o yɑɑ̀bío sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 20 A m bekɛ tì Isimɑyɛɛri kpɛ́í, n yiemmu kɛ yóó ò dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. Ò bo pɛitɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀, nkòo botíi sṹṹ, bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bo yɛ̀nní o botí miɛkɛ, kòò ntú kubotí diɛkù yɑ̀ɑ̀rì. 
\v 21 N nɛ́ yó n tɑunɛ̀ Isɑki nwe, dɛ̀ yɑ̀ɑ yó nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ miɛ nkɛ̀ Sɑrɑɑ pɛitɛ́ wè.
\p
\v 22 Kuyie nnɑ̀kɛ́ dìì mɔ̀nnì Abɑrɑhɑmmu kɛ́deè, kɛ́ítɛ́ kɛ́dekɛ kɛĩ́nkɛ̀. 
\v 23 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu túótɛ́ o birɛ Isimɑyɛɛri nɛ̀ tidɑɑtì tìì piɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ ò do ntìì kó dimɑ̀ɑ̀ kɛ́ tì cɑ̃mmú dɛ kó diyiè Kuyie nhò nɑ̀kɛ́ kɛ yɛ̃ ndɛ̀ ndòmmɛ̀. 
\v 24-25 Abɑrɑhɑmmu do mɔkɛ yɛbie nsipísìwɛi nɛ̀ yɛ̀wɛi ndi, kòo birɛ Isimɑyɛɛri mɔ̀kɛ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò cɑ̃ntɛ́. 
\v 26 Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ o birɛ Isimɑyɛɛri bɛ̀ ɛ̀nnɛ kɛ́cɑ̃ntɛ́ diyiè dìmɑ́ɑ̀ ndì, 
\v 27 nɛ̀ tidɑɑtì bɛ̀ piɛ́ tì o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ ò do ntì.
\c 18
\s1 Abɑrɑhɑmmu cɔutɛ́mɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ Abɑrɑhɑmmu dibòrì bɛ̀ tu dì Mɑmmudee kó dɛtie mborɛ̀, kɛ sɔ̃́ ndiyiè còḿmú yɛyɔ kɛ̀ kuyiìnkù bo, kòò kɑ̀ri kutouku bòrìnùù, 
\v 2 kɛ́yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ̀ bɛ̀ còḿmú o tɑkɛ́. Kòo ítóo kɛ́ bɛ̀ co kɛ́nínkú kɛ́sĩ́nnɔ́ɔ bɛ ììkɛ̀, 
\v 3 kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ kóò mɔù kɛ dɔ̀: Di bɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ mí nhɑ kóo tɔ̃ntì n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 4 Yóunɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑnní mɛniɛ nkɛ̀ dí ɔ́ú di nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ́om̀pɛ̀ mutie muu ntɑkɛ́. 
\v 5 M bo wɑɑ́ mmudiì kɛ́ di duɔ́ nkɛ̀ dí di, kɛ́pɛ́tɛ́ muwɛ̃rímú, kɛ́nɑ kɛ́sɔɔtɛ́ di cɛ, di bɑ́ɑ́ pɛ̃ɛ̃tɛ́ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mɛmmɛ. Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Dɔɔ̀ ɑ bɛ́i ntì.
\p
\v 6 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu cokɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́tɑroo kutouku Sɑrɑɑ borɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wɑɑ́ mmuyuo mmù yó nsɑ̀nnɛ̀mɛ̀ kɛ́ɑ̃ntɛ kɛ́dɔɔ̀ tipɛ̃́mpɛ̃ńtì tìtɑ̃ɑ̃ti mɛcɑ̃ɑ̃.
\p
\v 7 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu cokɛ́ kɛ́pĩ́nní dinɑɑdɑbii dìì wenni, kɛ ɑ̃ mɛkùɔ̀ nkɛ́duɔ́ nho kóo n tɔ̃ntì mɔù kòo dì kùɔ kɛ́bénnɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃. 
\v 8 Imɑɑ mbi dìì mɔ̀nnì kòo ì tùótɛ́ kɛ́wɑɑ́ mmɛnɑɑmiɛ̀ mmɛ̀ɛ̀ kɑ̃ntɛ́ nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ ũmmú bɑ̀mbɑ̀ nkɛ́ bɛ̀ ĩ̀ńnɛ́, kɛ̀ bɛ̀ nyo nkòò còḿmú bɛ tɑkɛ́, kɛ dírí mutie. 
\v 9 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bekɛ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: A pokù Sɑrɑɑ borɛ? Kòò dɔ̀: Ò bo kutouku miɛkɛ. 
\v 10 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ kó dìmɑrì dɔ̀: Dɛ̀ yɑ̀ɑ bo nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ miɛ, kɛ̀ nní nwɛ̃tiní ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ sɔ̃́ nhɑ pokù Sɑrɑɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ ndɛ.
\p Kɛ̀ Sɑrɑɑ còḿmú kutouku bòrìnùù Abɑrɑhɑmmu fɔ̃nkúò kɛ yo. 
\v 11 Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Sɑrɑɑ bɛ̀ do kòtɛ́ mɛdiɛ̀ mmɛ, bɑ́ Sɑrɑɑ tɛ̃́nkɛ í nyuɔ. 
\v 12 Kɛ̀ Sɑrɑɑ dɑɑ́ omɑ́ɑ̀ borɛ̀ kɛ dɔ̀: N kòtɛ́mu n tɛ̃́nkɛ í yuɔ, kɛ̀ n dɔù múnkɛ kòtɛ́. 
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbekɛ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɛ̀ Sɑrɑɑ dɑɑ́, kɛ tú ò kòtɛ́ kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ò bo pɛitɛ́mɛ̀ dɛbirɛ? 
\v 14 Dɛ̀mɑrɛ̀ bo ti Yiɛ̀ nKuyie nyĩɛ̃kú dɛ̀ɑ̀? Dɛ̀ yɑ̀ɑ bo nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ miɛ nkɛ̀ nní nwɛ̃tiní ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ sɔ̃́ nSɑrɑɑ pɛitɛ́mu dɛnitidɑbirɛ.
\p
\v 15 Kɛ̀ Sɑrɑɑ kɔ̃m̀bùɔ̀tìi do, kòo nɛnni kɛ dɔ̀: N yí dɑɑ́. Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: A dɑɑ́mu.
\p
\v 16 Kɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́cuó nSodɔmmu bíɛ́kɛ̀, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu bɛ̀ cíe. 
\v 17 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ́i nkɛ dɔ̀: M bɑ́ɑ́ sɔnnɛ Abɑrɑhɑmmu n yóó dɔɔ̀ tì. 
\v 18 O kó kubotí yóó dɛukɛ mɛdiɛ̀ mmɛ kɛ́nkpeńnì. Weè yó nte kɛ̀ ibotí imɔuu pɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 19 N we ntɑ̃ɑ̃tɛ́ kɛ bo duɔ́ nkòo bí nɛ̀ o yɑɑ̀bí kɛ̀ bɛ̀ nyíé n kuɔ́, kɛ̀ i borimɛ ńwenni kɛ̀ ì dɔ̀ɔ̀ri n dɔ́mɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ nh ò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ n yɛ̃ n yóó ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ kuɔ̀nnɛ̀ Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ dɛ kɔbɛ mɛdiɛ̀ mmɛ, bɛ cɑɑ̀rìmɛ̀ dɛumu. 
\v 21 M bo kɔtɛ kɛ́síékɛ́, kɛ̀ bɛ̀ mɛ̀nkɛ cɑɑrimu n yɑ̀.
\p
\v 22 Kɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ɛ kétɛ́ kɛ́nkɔri Sodɔmmu bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní nkpɑɑ́nɛ̀ Abɑrɑhɑmmu.
\s1 Abɑrɑhɑmmu bɑ̀ɑ́mmɛ̀ Kuyie nSodɔmmu kpɛ́í
\p
\v 23 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu tɔ́ɔ́nko ti Yiɛ̀ nKuyie mborɛ̀ kɛ́ kù bekɛ kɛ dɔ̀: A bo yie nkɛ́wɛ̃nnɛ́ onitisɑ̀ù nɛ̀ oyɛiwe kɛ́kuɔɑ̀? 
\v 24 Kɛ̀ bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀ bo Sodɔmmu sipísìnùmmù, ɑ bo bɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́kuɔɑ̀? A bɑ́ɑ́ bɛ̀ cĩ̀ɛ̃́ nkɛ́yóu dihɛì bɛ kpɛ́ínɑ́ɑ̀? 
\v 25 Bìtì! A bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀. A bɑ́ɑ́ yie nkɛ́túótɛ́ onitisɑ̀ù kɛ́wɛ̃nnɛ́nɛ̀ oyɛiwe kɛ́kuɔ, kòò sɑ̀ùu cɔutɛ́ oyɛiwe kó tiyɛ̃ĩti. Fɔ̃́ nwèè bekùnɛ̀ kutenkù kumɔu, ɑ bɑ́ɑ́ yóu ɑ bo dɔɔ̀mɛ̀ dɛ̀ɛ̀ wenni. 
\v 26 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kɛ̀ ǹ yɑ̀ bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀ sipísìnùmmù Sodɔmmu miɛkɛ m bo cĩ́ɛ̃́ ndihɛì dimɔu bɛ kpɛ́í. 
\v 27 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: Yóu kɛ̀ n yíɛ́ dɑ bɛ́innɛ̀ n Yiɛ̀ nKuyie mí nwèè tu mutɑ̃́ɑ̃́ nkɛ tú mutɑ́pɛí. 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ í tùɔ̀kɛ sipísìnùmmù, kɛ bo sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ bɛ̀nùmmù ɑ́ pɔntɛ dɛ kó dihɛìɑ̀ɑ̀? Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kɛ̀ n yɑ̀ bɛ̀ɛ̀ wenni kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ bɛ̀nùmmù, m bɑ́ɑ́ pɔntɛ dihɛì. 
\v 29 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ wenni kɛ̀ bɛ̀ nɛ́ bo sipísìnɑ̀ɑ̀ tɑ́? Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìnɑ̀ɑ̀ m bɑ́ɑ́ pɔntɛ dihɛì. 
\v 30 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: A miɛkɛ bɑ́ɑ́ pɛikɛ n dɑ bɑ́ɑ́mmu, kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìtɑ̃ɑ̃ti tɑ́? Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìtɑ̃ɑ̃ti m bɑ́ɑ́ dì pɔ̀ntɛ. 
\v 31 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu yóu kɛ̀ n yíɛ́ kɛ́bɛ́i, kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìdɛ́ tɑ́? Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie n dɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ bo sipísìdɛ́ m bɑ́ɑ́ pɔntɛ dihɛì. 
\v 32 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nhɑ bɑ́ɑ́ nh ɔunɛ̀, n yóó bɛ́i mmɛsɔmmɛ mmɛ. Bɛ̀ɛ̀ wenni kɛ̀ bɛ̀ bo tɛpíítɛ̀ tɑ́? Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ bo tɛpíítɛ̀ m bɑ́ɑ́ pɔntɛ dihɛì.
\p
\v 33 Bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyítɛ́, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu kò nho cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\c 19
\s1 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkùɔmɛ̀ Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ dɛ ɛkɛ̀ kɔbɛ
\p
\v 1 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ tuɔkoo Sodɔmmu kuyuoku kɛ sɔ̃́ nDɔti kɑ̀ri dihɛì kó dibòrì, kɛ́ yɛ̀ yɑ̀ní kɛ́ítɛ́ kɛ́ yɛ̀ co, kɛ́nínkóo kɛtenkɛ̀. 
\v 2 Kɛ dɔ̀: N di bɑ́ɑ́mmu kɛ tú dí kɔtɛ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́ɔ́ú di nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ́yié nkɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ dí pɛ̃ɛ̃tɛ́. Kɛ̀ yɛ̀ dɔ̀: Áɑ̀, ti bo yiénko tikɑ̃titouti.
\p
\v 3 Kɛ̀ Dɔtii yetoo kɛ̀ bɛ̀ɛ kò nho cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kòo dɔɔ̀ mudiì nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ wèè í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kɛ̀ bɛ̀ɛ di.
\p
\v 4 Bɛ̀ ketɛ́ kɛ mu nyí nduɔ́, kɛ̀ Sodɔmmu kó bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛmɔu, ibí nɛ̀ bɛkótíbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́cɛ̃ɛ̃tɛ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, 
\v 5 kɛ́bekɛ Dɔti kɛ dɔ̀: Yé bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀tɛ́ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kuyuoku? Dennɛní bɛ kɛ̀ tí bɛ̀ duɔ́nɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ Dɔtii yɛ̀nní kɛ́cómmú ditowɑɑ̀ kɛ́kpetínnɛ́ dicɑ̀ù, 
\v 7 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N nɛ́pobɛ̀, bɑ́ɑ́ dɔɔ̀nɛ̀ mɛyɛi. 
\v 8 M mɔkɛ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù, m bo bɛ̀ dènnɛní kɛ̀ dí bɛ̀ dɔ̀ɔ̀nɛ̀ di dɔ́mɛ̀, kɛ̀ biɛ, n kó bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ mbɛ, di bɑ́ɑ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mbɛ̀ tɑ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ntɛ. 
\v 9 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Dɔti kɛ dɔ̀: Ítɛ́ dɛndɛ! A tú opɔ̀ɔ̀ nwe diɛ. Fɔ̃́ɔ̃̀ bɑ́ɑ́ ti nɑ́kɛ́ ti dò nkɛ́dɔɔ̀mɛ̀. Kɑ̀ɑ í yɛ̃́ tí dɑ dɔɔ̀ mɛyɛi nkɛ̀ mɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ti nɑ mbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀.
\p Bɛ̀ yĩ mɛmmɛ kóò tèntoo kɛ́ndɔ́ kɛ́pɔntɛ dicɑ̀ù. 
\v 10 Kɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ bɛdɛ́bɛ̀ɛ dɛtɛ Dɔti kɛ́tɑnnɔ̀ɔ bɛ borɛ̀, kɛ́kpetínnɛ́ dicɑ̀ù, 
\v 11 kɛ́ bɛ̀ bɔntɛ́ tiyũ̀ɔ̃̀ntì bɛmɔu, ibí nɛ̀ bɛkótíbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ nhɑ̀rì ditowɑɑ̀ bɑ́ bɛ̀ í nyɑ̀ dibòrì bo kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀.
\p
\v 12 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ yɛdɛ́ɛ̀ nɑ́kɛ́ Dɔti kɛ dɔ̀: Kɑ̀ɑ mɔ̀kɛ ɑ kɔbɛ dihɛì diì mmiɛkɛ, ɑ cɔ̀ɔ̀bɛ̀ nɛ̀ initidɑbí nɛ̀ initipobí, ɑ bɛ̀ dènnɛ. 
\v 13 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkèè bɛnìtìbɛ̀ kuɔ̀nnɛ̀mɛ̀ mmɛ dihɛì diì nkɔbɛ, kɛ ti tɔ̃nní kɛ̀ ti yóó dì pɔ̀ntɛ.
\p
\v 14 Kɛ̀ Dɔtii yɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ o cɔ̀ɔ̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do pɔ̃ o sɑpɑ̀mbɛ̀, kɛ dɔ̀: Yɛ̀nnɛ̀ dihɛì diì mmɛcɑ̃ɑ̃, ti Yiɛ̀ nKuyie nyóó dì pɔ̀ntɛmu.
\p Kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò nhò nu nwɑ́ntí.
\p
\v 15 Kukṹnwentóo mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Dɔti kɛ dɔ̀: Mɔ́nnɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́túótɛ́ ɑ pokù, nɛ̀ ɑ sɑpùmbí idɛ́ kɛ̀ di yɛ̀ dihɛì, kɛ̀ dɛ̀ í dò mmɛmmɛ di bo kú mɛyɛi mbo tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì dihɛì.
\p
\v 16 Kɛ̀ Dɔti nhɔɔtí kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃rɛ̀ɛ bɛ̀ dɛ̀tɛ, wenwe nɛ̀ o pokù nɛ̀ o sɑpùmbí idɛ́, kɛ́yɛ̀nnɛ̀ dihɛì mɑ̀nku, kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ́mɛ̀ kóò dɛɛtɛ́.
\p
\v 17 Kuyie ntɔ̃rɛ̀ bɛ̀ dènnɛ dìì mɔ̀nnì dihɛì mɑ̀nku, kɛ̀ dìmɑrì mɑ́ɑ̀ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Cokɛ́ kɛ́dɛɛtɛ́ ɑ fòmmu, ɑ bɑ́ɑ́ wɛ̃ɛ̃tɛ ɑ fɔ̃nkúò, ɑ bɑ́ɑ́ cómmú dɛ̀mɑrɛ̀ kutempɛ̃ nkuù mmiɛkɛ. Á cokɛ́ kɛ́sɔri ditɑ̃rì diì mborɛ̀ kɛ́dontɛ́ ɑ ɔ̃nnì. 
\v 18 Kɛ̀ Dɔti dɔ̀: Áɑ̀, m bɑ́ɑ́ nɑ! 
\v 19 A n dɔ̀ɔ̀mu mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ n kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ kɛ n dɛɛtɛ́. N yí yóó nɑ kɛ́cokɛ́ kɛ́tuɔkɛ di ntɑ̃rì kɛ̀ mɛyɛi nkpɑɑní, n yó nkpɑɑ́ cokù kɛ̀ mɛ̀ n nìntɛmu kɛ́ n kuɔ. 
\v 20 Ntɛ tɛhɛitɛ̀ sɑ́m̀pɔ́tɛ̀ tɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́ní, n yóó nɑ kɛ́cokɛ́ kɛ́tuɔkɛ tɛ̀. Tɛ̀ mɑ̀ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ndɛ, yóu kɛ̀ n cokɛ́ kɛ́ dɛ nsɔri kɛ́dontɛ́ nh ɔ̃nnì. 
\v 21 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, n yiemmu kɛ bo wɛ̃tɛ kɛ́ dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́yóu dɛ kó tɛhɛitɛ̀ ɑ yɛ̃ ntɛ̀. 
\v 22 Kɔtɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́sɔri, kɑ̀ɑ í tùɔ̀kɛ n yí yóó dɔɔ̀ tìmɑtì. Kɛ̀ bɛ̀ɛ yú dɛ kó dihɛì kɛ dɔ̀ Soɑɑ (dɛ̀ɛ̀ tu tɛhɛitɛ̀).
\p
\v 23 Kɛ̀ Dɔti nyóó tuɔkɛ Soɑɑ kɛ sɔ̃́ ndiyiè yɛ̀nní. 
\v 24 Mɛm̀mɛ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ncṹũnní muhɑ̃pòpùo nSodɔmmu ɛì nɛ̀ Komɔɔ ɛì ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ mù ncɔ́ú. 
\v 25 Kɛ̀ dɛ kó yɛhɛkɛ̀ yɛdɛ́ cɔ́útɛ́, nɛ̀ kɛtenkɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nɛ̀ dɛtie. 
\v 26 Kɛ̀ Dɔti pokùu wɛ̃ɛ̃tɛ o fɔ̃nkúò kɛ́nɑɑ́ ndikɔ́kɛ́tɑ̃́rì.
\p
\v 27 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu yɛ̀ dikṹnweńnì sɛ̀ì, kɛ́kɔtɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nwee ò nɑ̀ɑ́nnɛ̀ dɛ̀, 
\v 28 kɛ́wéntɛ́ Sodɔmmu nɛ̀ Komɔɔ nɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ́yɑ̀ kuyukú kɛ̀ kù yìɛ̀ kɛ dò nfɛhɑ̃ɑ̃tofɛ kɔku.
\p
\v 29 Kuyie ndɔ́ kɛ́cɔ́u ndìì mɔ̀nnì yɛhɛkɛ̀ Dɔti do bo kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ kpɛyɛ, kɛ́coo mmu Dɔti kù yɛ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nhAbɑrɑhɑmmu kpɛ́í.
\s1 Dɔti nɛ̀ o sɑpɑ̀mbɛ̀
\p
\v 30 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Dɔtii yɔtɛ ò bo mbomɛ̀ Soɑɑ ɛì, kɛ́ítɛ́ nɛ̀ o sɑpɑ̀mbɛ̀ bɛdɛ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́nhɑ̃ kutɑ̃dènkù mɑkù miɛkɛ. 
\v 31 Kɛ̀ Nkɔɔ nɑ́kɛ́ o nɑntɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti cicɛ kòtɛ́mu, òmɔù mɛ nyí bo wèè bo ti puokɛ kɛ́ndònnɛ̀ ibotí imɔu dɔ̀ɔ̀rimɛ̀. 
\v 32 Yóu kɛ̀ tí ò duɔ́ mmɛnɑɑ̀ nkòo yɑ̃̀ kɛ́muɔ́, kɛ̀ tí kɔtoo kɛyènkɛ̀, kòo ti duɔ́nɛ̀ kɛ̀ tí pɛitɛ́ ibí kɛ̀ ìi sɔɔtɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 33 Dɛ kó kuyuoku kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ mbɛ cicɛ mɛnɑɑ̀ nkòo muɔ́, kɛ̀ Nkɔɔ kɔtɛ bɑ́ o cicɛ í yɛ̃́ ò tɑroo dìì mɔ̀nnì yoo ò yɛ̀ dìì mɔ̀nnì. 
\v 34 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kòo nɑ́kɛ́ o nɑntɛ̀ kɛ dɔ̀: Nɛ̀ n cicɛ ti duɔ́mu kɛyènkɛ̀. Tí wɛ̃tɛ kóò duɔ́ mmɛnɑɑ̀ nkòo muɔ́, nkɑ̀ɑ mɛ ntó kɔtɛ kɛ nyènkɛ̀ kóò duɔ́nɛ̀, ti yóó mɛ nyĩ́ kɛ́pɛitɛ́ ibí kɛ̀ ìì sɔɔtɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 35 Kɛ̀ bɛ̀ tó ò duɔ́ mmɛnɑɑ̀ nkòo muɔ́, kòo sɑ́m̀pɔ́ù mɛ ntó kɔtɛ kóò duɔ́nɛ̀, bɛ cicɛ í nyɛ̃́ ò kɔ̀too dìì mɔ̀nnì nɛ̀ ò ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì.
\p
\v 36 Mɛm̀mɛ Dɔti pòńnɛ́mɛ̀ o sɑpɑ̀mbɛ̀ bɛdɛ́. 
\v 37 Kɛ̀ Nkɔɔ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀: Mɔɑbu. Weè yɑɑ̀bí tú Mɔɑbiibɛ yíe nkó diyiè. 
\v 38 Kòo sɑ́m̀pɔ́ùu pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀: Bɛni-Ami. Bɛ̀ yu weè kó iyɑɑ̀bí kɛ tú Amɔniibɛ.
\c 20
\s1 Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Abimɛdɛki
\p
\v 1 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ítɛ́ Nɛkɛbu tempɛ̃ kɛ́kɑri Kɑdɛɛsi nɛ̀ Suudi ɛì dɛ cuokɛ̀, kɛ́ dɛ̀ ìtɛ́ kɛ́kɑri Kedɑɑri ɛì, 
\v 2 kɛ́nnɑ́ɑ́ nkɛ tú o pokù Sɑrɑɑ tu o tɑ̃ũ̀. Kɛ̀ Abimɛdɛki Kedɑɑri kóo kpɑ̀ɑ̀tìi túótɛ́ Sɑrɑɑ kɛ́kònnɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Abimɛdɛki nɛ̀ tidɔuǹtì kɛyènkɛ̀ kɛ dɔ̀: A mɛ ntùótɛ́ wèè nitipòkù ɑ yóó kúmu, ò yemmu. 
\v 4 Kɛ sɔ̃́ nhAbimɛdɛki mu nyí ò duɔ́nɛ̀, kɛ́nɑ́kɛ́ Kuyie nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, n yí cɑ̀ɑ̀rɛ̀, ɑ bo sɔ̃́ntɛ́ kɛ́ n kuɔɑ̀? 
\v 5 Abɑrɑhɑmmu n nɑ̀kɛ́ kɛ tú o tɑ̃ũ̀ nwe, kòo nitipòkù múnkɛ yɛ̃ nho tɑ̃ũ̀ nwe. N yí ò tòú kɛ yĩɛ̃̀kù, n yí cɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ Kuyie nyíɛ́ kóò bɛ́innɛ̀ tidɔuǹtì kɛ dɔ̀: N yɛ̃́mu kɛ tú ɑ ò tòú kɛ̀ í yĩɛ̃̀kù. N yí dɔ́ ɑ n yetɛ́nɛ̀mu, dɛɛ̀ te kɛ̀ n yí yóu kɑ̀ɑ ò duɔ́nɛ̀. 
\v 7 Tɛ̃́nnɛ́ dɛ kóo nitipòkù o dɔù. Ò dɔù tu m pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò nwe. Ò bo m bɑ́ntɛ̀ ɑ kpɛ́í kɑ̀ɑ nfòù. Kɑ̀ɑ mɛ nyí ò tɛ̃̀ńnɛ́, ɑ́ nyɛ̃́ kɛ tú ɑ yóó kúmu nɛ̀ ɑ kɔbɛ bɛmɔu.
\p
\v 8 Kɛ̀ Abimɛdɛkii entɛ dikṹnweńnì sɛ̀ì, kɛ́yú o kó bɛtũ̀mbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ. 
\v 9 Kɛ̀ Abimɛdɛkii yú Abɑrɑhɑmmu kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ ti dɔ̀ɔ̀ miɛ? N dɑ cɑ̀ɑ̀rɛ̀ bɑ, kɑ̀ɑ dɔ́ mɛyɛi ndiɛmɛ̀ɛ do mí nnɛ̀ n kɔbɛ ti ĩ́nkɛ̀? A n dɔ̀ɔ̀ onìtì í dɔɔrimɛ̀ mmɛ otɔù, 
\v 10 bɑ nte kɑ̀ɑ dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ? 
\v 11 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: N yɛ̀mmɛ̀ do dò ndi nhɛì kɔbɛ í dému Kuyie nkɛ yó n kuɔ m pokù kpɛ́í. 
\v 12 Ò tu n tɑ̃ũ̀ nwe bɑkɛ yie, kɛ̀ ti wɛ̃ nti cicɛ omɑ́ɑ̀ kɛ̀ ti yɔ̃bɛ̀ nɛ́ cɑ̃́ɑ̃́. Kɛ̀ nh ò puokɛ. 
\v 13 Kuyie nduɔ́ ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ n yìtɛ́ n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, n nɑ̀kɛ́ diì mɔ̀nnì m pokù kɛ dɔ̀: Kɛ̀ ti kɔ̀tɛ kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ ɑ dɔ̀ ɑ tú n tɑ̃ũ̀.
\p
\v 14 Kɛ̀ Abimɛdɛkii túótɛ́ ipe nɛ̀ sibɔɔ́ nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ tidɑɑtì, bɛnitidɑɑbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀, kɛ́duɔ́ nhAbɑrɑhɑmmu, kóò tɛ̃̀ńnɛ́ o pokù Sɑrɑɑ. 
\v 15 Kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ntɛ dihɛì dimɔu, wéntɛ́ ɑ dɔ́ kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɛ́mɑɑ́.
\p
\v 16 Kòo nɑ́kɛ́ Sɑrɑɑ kɛ dɔ̀: N duɔ́mmu ɑ tɑ̃ũ̀ mɛdítíbii ntɛkɔupíítɛ̀ (1000), kɛ̀ dɛ̀ bo bɛnkɛ ɑ kɔbɛ bɛmɔu ɑ í dɔ̀ɔ̀mɛ̀ mmɛ tìmɑtì tinɑ́ɑǹtì tii mmiɛkɛ.
\p
\v 17 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu bɑ́ntɛ̀ Kuyie, kɛ̀ Abimɛdɛki nɛ̀ o pokù nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ miɛtɛ́, kɛ́piɛ́ ibí. 
\v 18 Kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo duɔ́mmɛ̀ kɛ̀ Abimɛdɛki cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ bɛmɔu tɛ̃́nkɛ í mpɛí, Abɑrɑhɑmmu pokù Sɑrɑɑ kpɛ́í.
\c 21
\s1 Isɑki kó mupɛitímù
\p
\v 1 Ti Yiɛ̀ nKuyie nyí nyɛ̃̀ nkù do yɛ̃ nkù yóó dɔɔ̀ tì Sɑrɑɑ, kɛ́ tì dɔ̀ɔ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Sɑrɑɑ púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ Kuyie ndo yɛ̃ nhò yóó dɛ̀ pɛitɛ́ dìì mɔ̀nnì. Kɛ sɔ̃́ nhAbɑrɑhɑmmu kòtɛ́. 
\v 3 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu yú o pokù Sɑrɑɑ ò pɛitɛ́ dɛ̀ɛ̀ birɛ kɛ dɔ̀ Isɑki. 
\v 4 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɛ̀ cɑ̃ntɛ́ diyiè niínnì yiè Kuyie ntì nhò nɑ̀kɛ́mɛ̀. 
\v 5 Bɛ̀ do yóó pɛitɛ́ Isɑki kɛ sɔ̃́ nhAbɑrɑhɑmmu mɔ̀kɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) ntɛ. 
\v 6 Kɛ̀ Sɑrɑɑ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuyie nni n dɔ̀ɔ̀ diwɛ̀ì ndi. Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo keè Isɑki kpɛ́í diwɛ̀ì bo bɛ̀ pĩ n kpɛ́í.
\p
\v 7 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: We ndo yɛ̃́ kɛ dò nSɑrɑɑ bo piɛ́ Abɑrɑhɑmmu ibí diyiè mɑrì! Ntɛ mí nkoò pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ o kótì cuokɛ̀.
\s1 Abɑrɑhɑmmu bɛ̀timɛ̀ Akɑɑ nɛ̀ o birɛ Isimɑyɛɛri
\p
\v 8 Kɛ̀ dɛbirɛɛ kótɛ́, dɛ̀ cɑ̀tɛ́ dìì yiè kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ɑ̃nnɛ́ dibɑnni.
\p
\v 9 Kɛ̀ Esibiti kóo nitipòkù pɛitɛ́ dɛ̀ɛ̀ birɛ Abɑrɑhɑmmu, Isimɑyɛɛri ndɑú Isɑki kɛ̀ Sɑrɑɑ dɛ̀ yɑ̀, 
\v 10 kɛ́nɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Bɛti kudɑɑkù kuù nnɛ̀ ku birɛ. Dɛdɑɑbirɛ bɑ́ɑ́ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ n kpɛrɛ Isɑki kɛ́tiekɛ ɑ kpɛrɛ ɑ kṹṹ nkó difɔ̃nkúò.
\p
\v 11 Kɛ̀ dɛ kó tinɑ́ɑǹtìi yonkɛ Abɑrɑhɑmmu mɛdiɛ̀, kɛ yɛ̃́ Isimɑyɛɛri múnkɛ do túmɛ̀ o birɛ ndɛ. 
\v 12 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Kudɑɑkù nɛ̀ ku birɛ kó tinɑ́ɑǹtì bɑ́ɑ́ dɑ yonkɛ, yie nSɑrɑɑ dɑ nɑ́ɑ́ ntì. Isɑki kó kufuku miɛkɛ nkɛ ɑ yóó pɛ́tɛ́mɛ̀ iyɑɑ̀bí, kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ n dɑ nɑ̀kɛ́ tì. 
\v 13 N yóó duɔ́ nkɛ̀ dɛdɑɑbirɛ kó kuwuɔ mmúnkɛɛ pɛ̃kɛ̀mu, kɛ yɛ̃́ dɛ̀ tumɛ̀ ɑ birɛ ndɛ.
\p
\v 14 Dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ kɛ́cũɔ̃́ mɛniɛ nkudɔukù miɛkɛ, kɛ́duɔ́ nhAkɑɑ, kóò duɔ́ nho birɛ, kóò bɛ̀ti, kòo kɔtɛ kɛ́nhɑ̀rì dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ bɛ̀ tu dì Bɛɛrisebɑɑ. 
\v 15 Mɛniɛ ndèè dìì mɔ̀nnì kudɔukù miɛkɛ kòo dɔú ndɛbirɛ tɛtietɛ mɑtɛ̀ tɑkɛ́, 
\v 16 kɛ́kɔtɛ kɛ́nkɑri mɛdɛ́timɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ mɑ̀nnɛ̀ ɑ bo tɑ̃ũmɛ̀ kupie, kɛ kuɔ̀ nkɛ tú: N yí dɔ́ ń yɑ̀ m birɛ kɔ̃ ndɛ̀! 
\v 17 Kɛ̀ Kuyie nkeè dɛbirɛ kuɔ̀mmɛ̀, kɛ̀ ku tɔ̃nnì ḿboní kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́yú Akɑɑ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ? Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù Kuyie nkèèmu dɛbirɛ kuɔ̀mmɛ̀. 
\v 18 Ítɛ́ kɛ́íi nhɑ birɛ kɛ́ dɛ̀ dɛ̀tɛ, dɛɛ̀ yóó nɑɑ́ nkuwuɔ ndiɛkù cicɛ.
\p
\v 19 Kɛ̀ Kuyie nkpetɛ́ Akɑɑ nuɔ nkòo yɑ̀ tɛbintɛ mɑtɛ̀, kɛ́kɔtɛ kɛ́píɛ mmɛniɛ nho dɔukù miɛkɛ kɛ́duɔ́ nho birɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ yɑ̃̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ Kuyie nní ntɔ dɛbirɛ, kɛ̀ dɛ̀ɛ kótɛ́ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ kɛ́ nɑɑ́ nhohoditɑ̃ũtì diɛwè. 
\v 21 Bɛ̀ do bo dikpɑ́ɑ̀ bɛ̀ tu dì ndi Edi-Pɑdɑnni, kòo yɔ̃ ò puó nhEsibiti kóo nitipòkù.
\s1 Abɑrɑhɑmmu tɑunnɛ̀mɛ̀ Abimɛdɛki
\p
\v 22 Dɛ kó dimɔ̀nnì, kɛ̀ Abimɛdɛkii kɔtɛní Abɑrɑhɑmmu borɛ̀ kɛ nɛínɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì Pikɔdi, kɛ́nɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Kuyie ndɑ bonɛ̀mu ɑ tɔ̃mmú mumɔu miɛkɛ, 
\v 23 bɛ́i nkɛ́yú Kuyie nyètìrì kɛ dɔ̀, ɑ í yó n soutɛ́ mí nnɛ̀ m bí nɛ̀ n yɑɑ̀bío, kɛ yó nni n dɔɔri mɛsɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ nh ɛì ɑ bo dìì miɛkɛ, kɛ́ndònnɛ̀ n dɑ dɔ̀ɔ̀mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 24 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: N yiemmu.
\p
\v 25 Kɛ nɛ́ bɛ́innɛ̀ Abimɛdɛki tɛbintɛ mɑtɛ̀ kpɛ́í, Abimɛdɛki kó bɛtɔ̃mbɛ̀ do fìètɛ tɛ̀. 
\v 26 Kɛ̀ Abimɛdɛki dɔ̀: N yí yɛ̃́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì, ɑ í tì nni n nɑ̀kɛ́, yíe nwe n tì kèèmɛ̀.
\p
\v 27 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu duɔ́ nyipe nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ Abimɛdɛki, kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑunnɛ̀ bɛtɔbɛ̀. 
\v 28 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu dɛitɛ yɛpesɛrɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ kɛ́cɑ̃́nnɛ́. 
\v 29 Kɛ̀ Abimɛdɛki dɔ̀: Bɑ nkpɛ́í nte kɑ̀ɑ cɑ̃̀ńnɛ́ yɛpesɛrɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀? 
\v 30 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: Cɔutɛ́ yɛ, kɛ̀ dɛ̀ mbɛnkú míì keúmɛ̀ tɛbintɛ tiɛ nkɛ tɛ̀ te.
\p
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yú dɛborɛ̀ kɛ dɔ̀: Bɛɛrisebɑɑ, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ dɛ nwɛ̃nnɛ́mɛ̀ dinùù.
\p
\v 32 Bɛ̀ dɛ ntɑunnɛ̀ bɛtɔbɛ̀, kɛ̀ Abimɛdɛkii ítɛ́ kɛ́wɛ̃tɛ Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ kó dihɛì, kɛ nɛínɛ̀ Pikɔdi o ɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ kóo kótì.
\p
\v 33 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu fííkú Bɛɛrisebɑɑ ɛì dɛtie mbɛ̀ tu dɛ̀ tɑmɑdii, kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie, kɛ́ kù yu kɛ dɔ̀ o Yiɛ̀. 
\v 34 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu ḿbo Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ ɛì kɛ́mɔntɛ.
\c 22
\s1 Abɑrɑhɑmmu yiemmɛ̀ kɛ bo féútɛ́ Isɑki Kuyie nkpɛ́í
\p
\v 1 Kɛ̀ Kuyie nní nyóó yɑ́ɑ́kɛ́ Abɑrɑhɑmmu kɛ dɔ̀: Abɑrɑhɑmmu! Kòò dɔ̀: Ntɛ mí. 
\v 2 Kɛ̀ kù dɔ̀: Túótɛ́ ɑ birɛ Isɑki dɛ̀ɛ̀ bo dɛmɑ́ɑ̀, kɑ̀ɑ dɛ̀ dɔ́, kɛ́kɔtɛnɛ̀ Mɔdiyɑɑ kó dihɛì, ditɑ̃rì n yóó dɑ bɛnkɛ dì ĩ́nkɛ̀ kɛ́ dɛ̀ nni féútɛ́ kɛ́tuɔ.
\p
\v 3 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́, dikṹnweńnì sɛ̀ì, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu ítɛ́ kɛ́yɑrí idɛí, kɛ́ɑ̃nnɛ́ sɑ̃mmɑrímú tinɛntì, kɛ́túótɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ nɛ̀ o birɛ Isɑki, kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ kɛ́nkɔri Kuyie nhò bɛnkɛ dɛ̀. 
\v 4 Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè, kòo wéntɛ́ mɛdɛ́timɛ̀ kɛ́yɑ̀ ditɑ̃rì bɛ̀ kɔ̀ri dì, 
\v 5 kɛ́nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Nkpɑɑ́nɛ̀ diɛ nnɛ̀ sɑ̃mmɑrímú, mí nnɛ̀ odɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ tí dekɛ ditɑ̃rì kɛ́bɑ́ntɛ̀ Kuyie nkɛ́wɛ̃tɛní di borɛ̀.
\p
\v 6 Kòo toú nho birɛ Isɑki idɛí kɛ́ntɔ muhɑ̃ɑ̃́ nnɛ̀ disiè, kɛ̀ bɛ̀ nkérí bɛdɛ́. 
\v 7 Kɛ̀ Isɑkii yú o cicɛ kɛ dɔ̀: N cicɛ! Kòò dɔ̀: Ntɛ mí. Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: Ti tɔ muhɑ̃ɑ̃́ nnɛ̀ idɛí, yé fɛpìèfɛ̀ ti yóó kuɔ fɛ̀? 
\v 8 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: M birɛ Kuyie nkuù yóó ti duɔ́ nfɛpìèfɛ̀.
\p Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ nnɛí, kɛ kérí bɛdɛ́. 
\v 9 Bɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Kuyie nhò bɛnkɛ dɛ̀, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì, kɛ́dɔɔ̀ idɛí kɛ́dɑɑ́ nkɛ́boú o birɛ Isɑki kɛ́nɔ́ɔ́, 
\v 10 kɛ́túótɛ́ disiè kɛ bo dɛ̀ fèútɛ́. 
\v 11 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi yúní Abɑrɑhɑmmu kɛĩ́nkɛ̀ kɛ dɔ̀: Abɑrɑhɑmmu! Abɑrɑhɑmmu! Kòò dɔ̀: Ntɛ mí. 
\v 12 Kɛ̀ dì dɔ̀: Kuyie ntu, ɑ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ dɛbirɛ mɛyɛi mmɑmɛ̀, kù bɑntɛ́mu di mmɔ̀nnì ɑ kù démɛ̀ kɛ í kù yetɛnɛ̀ ɑ birɛ dɛ̀ɛ̀ bo dɛmɑ́ɑ̀.
\p
\v 13 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ dipedɑɑ̀, kɛ̀ dì còḿmú kɛ̀ di yìè nsɑ̀kɛ difɑ̃pèù, kòo dì dɛ̀tɛ kɛ́kuɔ o birɛ Isɑki kó difɔ̃̀tìrì, 
\v 14 kɛ́yú dɛ kó dibòrì kɛ dɔ̀ Kuyie nduɔ́. Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ yu dɛ kó ditɑ̃rì nɛ̀ yíenní kɛ tú: Ti Yiɛ̀ nKuyie nduɔ́.
\p
\v 15 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi yúní Abɑrɑhɑmmu kɛĩ́nkɛ̀ kucɛ mɛdɛ́rímɛ̀ 
\v 16 kɛ dɔ̀: Kuyie ntu kuù bɛ́i nkɛ tú ɑ í mɛ̀ nkù yetɛ́nɛ̀mɛ̀ ɑ birɛ dɛ̀ɛ̀ bo dɛmɑ́ɑ̀. 
\v 17 Kù bo dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ nsiwɑ̃̀ɑ̃ kɔ̃mɛ, kɛ́ndònnɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù kó mubirímú, kɛ́tiekɛ i dootitɔbɛ̀ ɛkɛ̀, 
\v 18 nɛ̀ iì borɛ̀ ndɛ kù yóó dɔɔ̀mɛ̀ ibotí imɔu mɛsɑ̀ɑ̀, nhɑ yie mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nku kpɛti.
\p
\v 19 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu wɛ̃tɛní o tɔ̃mbɛ̀ borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kò mBɛɛrisebɑɑ Abɑrɑhɑmmu ciɛ kɛ́mbo.
\p
\v 20 Dɛ kó difɔ̃nkúò, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu keè o nɑntɛ̀ Nɑɔɔ pokù Midikɑɑ ò piɛ́mɛ̀ ibí, 
\v 21-22 Uusi, weè do tú Mpo kɛ́nɑntɛ Buusi, nɛ̀ Kemmuyɛɛdi Arɑmu cicɛ nɛ̀ Kesɛdi, nɛ̀ Asoo nɛ̀ Pididɑɑsi nɛ̀ Idudɑfu nɛ̀ Betuyɛɛdi. 
\v 23 Kɛ̀ Betuyɛɛdi pɛitɛ́ Debekɑɑ, Midikɑɑ bí nyi ò pɛitɛ́nɛ̀ ì Nɑɔɔ Abɑrɑhɑmmu nɑntɛ̀. 
\v 24 Kòo pocɛ̃nnì Deyumɑɑ múnkɛɛ ò piɛ́ ibí. Tebɑɑ nɛ̀ Kɑɑmmu nɛ̀ Tɑɑsi nɛ̀ Mɑɑkɑ.
\c 23
\s1 Sɑrɑɑ kumɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́
\p
\v 1 Sɑrɑɑ do mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìdɛ́ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (127) ndi kɛ́kú. 
\v 2 Ò ku Kidiyɑti-Adibɑ kó dihɛì ndi, bɛ̀ tu dì Ebunɔɔ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu dɔɔ̀ ikuɔ́ kɛ́kɔmmú o pokù kṹṹ, 
\v 3 kɛ́deè kɛ́ítɛ́ kɛ́kɔtɛ kɛ́yɑ̀ Ɛti kó ibí Itiibɛ kɛ dɔ̀: 
\v 4 M bo diɛ nkɛ tú opɔ̀ɔ̀ nwe, ḿ pɑ̃nɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛ̀ n kũnnɛ́ ocíì kóò díɛ. 
\v 5 Kɛ̀ Ɛti kó ibíi Itiibɛɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 6 Okótì ɑ tú okpɑ̀ɑ̀tì nwe ti cuokɛ̀, kɛ̀ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ ndɑ bonɛ̀. Kũnnɛ́ ɑ cíì ɑ dɔ́ kùù fɔ̃ti, òmɔù í yóó dɑ yetɛnɛ̀.
\p
\v 7 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu nínkú dihɛì yɛmbɛ̀ Ɛti kɔbɛ ììkɛ̀, 
\v 8 kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di yie nkɛ̀ m bo kũnnɛ́ ocíì diɛ, dí m bɑ́ntɛ̀ Efunɔɔ Soɑɑ birɛ, 
\v 9 kòo n duɔ́ nho fɔ̃ti kùù bo Mɑkpedɑɑ o pɑku nùù, kɛ̀ n yietí kudonku di ììkɛ̀ kɛ̀ kù ntú n kɔku kɛ̀ nní nkũrì bɛcíríbɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ̀ Efunɔɔ kɑ̀ri o kɔbɛ Itiibɛ borɛ̀, kɛ́tɛ̃́nnɛ́ Abɑrɑhɑmmu ditĩ̀nnì dìì tìí ndihɛì kó dibòrì borɛ̀ kɛ dɔ̀: 
\v 11 Áɑ̀, n Yiɛ̀! N dɑ pɑ̃mu kupɑku nɛ̀ kufɔ̃ti n kɔbɛ ììkɛ̀. Kũnnɛ́ ocíì.
\p
\v 12 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu nínkú dihɛì yɛmbɛ̀ ììkɛ̀, 
\v 13 kɛ́nɑ́kɛ́ Efunɔɔ kɛ dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu bɛnìtìbɛ̀ ììkɛ̀ kɛ tú ɑ́ n fítɛ́nɛ̀ ku kɛ̀ n kũnnɛ́ ocíì.
\p
\v 14 Kɛ̀ Efunɔɔ tɛ̃́nnɛ́ Abɑrɑhɑmmu 
\v 15 kɛ dɔ̀: Yie n yóó dɑ nɑ́kɛ́ tì, mɛdítíbii nsikɔusìnɑ̀ɑ̀ (400) kpɛti tú bɑ fɔ̃́ nnɛ̀ mí nti cuokɛ̀? Kũnnɛ́ o cíì.
\p
\v 16 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu bɑntɛ́ Efunɔɔ yɛ̀mmɛ̀, kɛ́kɑɑ nyidíítí Itiibɛ ììkɛ̀, mɛdítíbii nsikɔusìnɑ̀ɑ̀ (400), dɛ mɔ̀nnì kó idíítí, kóò duɔ́. 
\v 17 Mɛm̀mɛ, Efunɔɔ pɑku kùù bo Mɑkpedɑɑ, kùù wetí Mɑmmudee nɛ̀ kufɔ̃ti kùù bo dɛ miɛkɛ nɛ̀ dɛtie ndɛmɔu dɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo, 
\v 18 kɛ̀ dɛ̀ɛ nɑɑ́ nhAbɑrɑhɑmmu kpɛrɛ, Itiibɛ bɛ̀ɛ̀ tìí ndihɛì kó dibòrì bɛ ììkɛ̀.
\p
\v 19 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu kũnnɛ́ o pokù Sɑrɑɑ kufɔ̃ti kùù bo kupɑku Mɑkpedɑɑ, kɛ wetí Mɑmmudee bɛ̀ yu dɛ̀ Ebunɔɔ, Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ. 
\v 20 Dɛ mɔ̀nnì, kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu tiekɛ kupɑku nɛ̀ kufɔ̃ti dɛ̀ɛ̀ do tú Itiibɛ kpɛrɛ, kɛ́nkũrì o círíbɛ̀.
\c 24
\s1 Isɑki puokɛmɛ̀ Debekɑɑ
\p
\v 1 Abɑrɑhɑmmu do kòtɛ́ mɛdiɛ̀ mmɛ, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ndɛmɔu miɛkɛ. 
\v 2 Diyiè mɑrì kòo nɑ́kɛ́ o kóo tɔ̃ntì kótì wèè bɑ̀ɑ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ bɑɑ o kpɑ̀tì kɛ dɔ̀: Sɛu nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ n kpèrì\f + \fr 24:2 \fr*\fk Sɛu nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ n kpèrì:\fk*\f*. Bɛ kó dimɔ̀nnì bɛ̀ do ɔ̃ nkɑ̀ɑ bo pɑrìkɛ̀ ɑ ɔ̃ɔ̃ mɛ ndɔɔ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò nhɑ yóó dɔɔ̀ ɑ bɛ́i ntì. 
\v 3 Bɛ́i nkɛ́yú ti Yiɛ̀ nKuyie Mpɑkɛdɑɑ yètìrì kɛ dɔ̀ ɑ í yóó wɑɑ́ m birɛ onitipòkù Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ m bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀, bɛ miɛkɛ. 
\v 4 Kɑ̀ɑ kɔ̀ri n ciɛ nkɛ, n nɑɑ̀mùnkù miɛkɛ kɛ yóó kɛ nwɑɑ́ nhonitipòkù, kɛ́puó m birɛ Isɑki. 
\v 5 Kòo tɔ̃ntì dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ onitipòkù bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ n nɛinɛ̀ní diɛ di nhɛì, ɑ birɛ yó nni nnɛínɛ̀mu dɛ bíɛ́kɑ̀ɑ̀? 
\v 6 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: A bɑ́ɑ́ dítínnɛ́ ɑ mɑ́ɑ̀ kɛ́nɛinɛ̀ m birɛ. 
\v 7 Ti Yiɛ̀ nKuyie Mpɑkɛdɑɑ wèè n dènnɛní n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ nh ɛì kɛ n nɑ̀kɛ́ kɛ tú: M bo dɑ duɔ́ di nhɛì kɑ̀ɑ yɑɑ̀bí di tiekɛ. Kù bo duɔnní ku tɔ̃nnì kɛ̀ dì ndɑ ní kɑ̀ɑ wɑɑnní onitipòkù kɛ́puó m birɛ. 
\v 8 Kòo nitipòkù yetɛ ò bo ndɑ nɛínnímɛ̀, ɑ bɛ́i ndìì nùù í yóó dɑ pĩ́. A cɛ̃́nkɛ bɑ́ nnɛínɛ̀ m birɛ dɛ bíɛ́kɛ̀.
\p
\v 9 Kòo tɔ̃ntìi sɛu nho nɔ̀ùtɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kpèrì kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: M bo dɔɔ̀ ɑ bɛ́i ntì. 
\v 10 Kòo tɔ̃ntìi túótɛ́ Abɑrɑhɑmmu yòyóbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ sɑ̀ɑ̀yɛ̀, kɛ́kɔtɛ Mɛsopotɑmii, Nɑɔɔ ciɛ.
\p
\v 11 Ò tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì tɛbintɛ dihɛì mɑ̀nku kɛ́duɔ́ nkɛ̀ yòyóbɛ̀ɛ nínkú. Dɛ̀ do tú kuyuoku nku dikónnɛ́tɑrì mɔ̀nnì. 
\v 12 Kòo bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù n dɑ bɑ́ɑ́mmu yóu kɛ̀ n yɑ̀ n wɑnti dɛ̀ yíe. Dɔɔ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 13 M bo tɛbintɛ tɑkɛ́ nkɛ kɛ̀ dihɛì kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ yó ntɑɑ̀ní mudúò. 
\v 14 M bo mɔɔ wèè sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀: Bíi nhɑ dúù kɛ̀ ǹ yɑ̃̀, kòo n tɛ̃́nnɛ́ kɛ yĩ́: Yɑ̃̀ kɛ̀ n duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀. M bo bɑntɛ́ kɛ dɔ̀ weǹwe ɑ tɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ ɑ kóo tɔ̃ntì Isɑki kpɛ́í, kɛ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu.
\p
\v 15 Ò kpɑɑ́ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɑntɛ̀ Nɑɔɔ pokù Midikɑɑ birɛ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ Debekɑɑ yɛ̀nní kɛ tɔ didúù. 
\v 16 Dɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndo wenni mɛdiɛ̀ mmɛ, kɛ mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù, kòo dó mɛniɛ nkɛ́píɛ nho dúù kɛ́tɔ nkɛ́nkũnti. 
\v 17 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntìi cokɛ́ kóò co kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n yɑ̃̀ ɑ dúù kó mɛniɛ nsɑ́m̀pɔ́. 
\v 18 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ dɔ̀: Yɑ̃̀.
\p Kɛ bíi mmɛcɑ̃ɑ̃ nho dúù kóò duɔ́ nkòo yɑ̃̀. 
\v 19 Ò dèè dìì mɔ̀nni kòò dɔ̀: M bo duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀.
\p
\v 20 Kòo utɛ́ mɛniɛ mmɛcɑ̃ɑ̃ nyiwũɔ̃ yɔ̃̀ ndɛ̀, kɛ́cokɛ́ kɛ́dónní kɛ́duɔ́ nyòyóbɛ̀ bɛmɔu. 
\v 21 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kòo nhò wùó nkɛ dò nyúóó, kɛ bo yɑ̀ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ri ò kù bekɛ tì. 
\v 22 Kɛ̀ yòyóbɛ̀ɛ yɑ̃̀ kɛ́deè kòo túótɛ́ mumɑ́mɑ́ɑ́ mmɛsɔɔ nkɔ̃mu bɛ̀ tũɔ̃̀mù dihɔ̃nnì nɛ̀ sinɛí sìdɛ́sì mɛsɔɔ nkpɛsi, 
\v 23 kóò bekɛ kɛ dɔ̀: We nkóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndɑ tú? N dɑ bɑ́ɑ́mmu mɛfíè mbo mbo ɑ cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ n kɔbɛ kɛ̀ tí yiénɑ́ɑ̀? 
\v 24 Kòò dɔ̀: N tú Midikɑɑ nɛ̀ Nɑɔɔ bɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nwe. 
\v 25 Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Timúkpetì bomu nɛ̀ tisũ̀ũ̀tì pɛ́u, kɛ̀ di bo duɔ́ dɛ̀ bo.
\p
\v 26 Kòo tɔ̃ntìi nínkú kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie, 
\v 27 kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie, n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù yètìrì ndɛu, kuù ò kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ koò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ n niitɛ́ kɛ̀ ǹ tùɔ̀kɛní o kɔbɛ borɛ̀.
\p
\v 28 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ ncokóo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ o yɔ̃ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 29-30 Debekɑɑ do mɔkɛ o tɑ̃ũ̀ mɔù nwe kòo yètìrì tu Dɑmɑɑ kòo yɑ̀ mumɑ́mɑ́ɑ́ nnɛ̀ sinɛí kɛ́keè ò nɑ̀ɑ́ ntì kɛ́ítɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kɔtɛ tɛbintɛ borɛ̀ kɛ́ yɑ̀ dɛ kóo nìtì nɛ̀ o yòyóbɛ̀. 
\v 31 Kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nti Yiɛ̀ nKuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbonɛ̀ wè, kɔtɛní kɛ̀ tí kò. Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ bo dikpɑ́ɑ̀? N tũ̀ntɛmu tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ wɑɑ́ nyòyóbɛ̀ yó mborɛ̀.
\p
\v 32 Kòo tuɔkoo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Dɑmɑɑ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ boutɛ́ yòyóbɛ̀ tinɛntì, kòo bɛ̀ duɔ́ ntimúkpetì nɛ̀ tisũ̀ũ̀tì, kɛ́duɔ́ mmɛniɛ nhAbɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nɛ̀ o nɛínɛ̀ bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ ɔ́ú bɛ nɑɑ̀cɛ̀i. 
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ mmudiì kòo yetɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ n yí nɑ̀kɛ́ n tɔ tì m bɑ́ɑ́ di. Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Bɛ́i! 
\v 34 Kòò dɔ̀: N tú Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nwe. 
\v 35 Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu mɛsɑ̀ɑ̀, kòò kpenkɛ kɛ mɔkɛ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀. Kɛ mɔkɛ iwũɔ̃ nɛ̀ idíítí nɛ̀ mɛsɔɔ nnɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ yòyóbɛ̀ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀. 
\v 36 Kɛ̀ Sɑrɑɑ o pokù ò pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ o kótì cuokɛ̀, kòo dɛ̀ duɔ́ nhò mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀. 
\v 37 Kɛ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu duɔ́ nkɛ̀ m bɛ́i nkɛ yu ti Yiɛ̀ nKuyie nyètìrì kɛ yĩ n yí yóó túótɛ́ onitipòkù Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ ò bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀ kɛ́puó nho birɛ. 
\v 38 Kɛ̀ n yóó kɔtɛ o nɑɑ̀mùnkù kɔbɛ borɛ̀ ndɛ, o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́wɑɑ́ nhonitipòkù kɛ́puó nho birɛ. 
\v 39 Kɛ̀ nh ò nɑ̀kɛ́ kɛ yĩ kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ onitipòkù bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ n nɛinɛ̀. 
\v 40 Kòò n tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ tú o Yiɛ̀ nKuyie nhò tũ nkù yó n niitɛ́mu kɛ̀ m pɛ́tɛ́ onitipòkù o kɔbɛ cuokɛ̀, o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ́kònnɛ̀nko kɛ́puó nhò kóò dɑpɑ̀ɑ̀. 
\v 41 Kɛ̀ ǹ kɔ̀tɛ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ í yie, ò bɛ́i ndìì nùù bɑ́ m pĩ́. 
\v 42 N tùɔ̀kɛní tɛbintɛ borɛ̀ yíe nkɛ bɑ́ntɛ̀mu Kuyie nkɛ yĩ: Ti Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù yóu kɛ̀ n yɑ̀ n wɑnti dɛ̀, 
\v 43 n yó mbo tɛbintɛ tɑkɛ́ nkɛ, osɑpɑ̀ɑ̀ nwèè bo tɑnní mudúò kɛ̀ nh ò mɔɔ mɛniɛ nkɛ yĩ́: Yóu kɛ̀ ǹ yɑ̃̀ ɑ dúù kó mɛniɛ nsɑ́m̀pɔ́. 
\v 44 Kòò n tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Yɑ̃̀ kɛ̀ n dó kɑ̀ɑ yòyóbɛ̀ɛ yɑ̃̀, n yóó bɑntɛ́mu ɑ we ntɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ kòò yóó yenkɛ n yiɛ̀ mbirɛ. 
\v 45 N kpɑɑ́ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Debekɑɑ tùɔ̀kɛní kɛ tɔ didúù kɛ dó tɛbintɛ, kɛ̀ ǹ yĩ́: N dɑ bɑ́ɑ́mmu m pɑ̃ mɛniɛ nkɛ̀ n yɑ̃̀. 
\v 46 Kòò toutɛ́ o dúù mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ bɛ́i nkɛ yĩ: Yɑ̃̀, kɑ̀ɑ yɑ̃̀ kɛ dèè, n dó kɛ́duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀. Kɛ̀ n yɑ̃̀ kɛ́deè kòo duɔ́ n yòyóbɛ̀. 
\v 47 Kɛ̀ nh ò bekɛ kɛ yĩ: We nkóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndɑ tú? Kòò yɛ̃ nNɑɔɔ nɛ̀ Midikɑɑ bɛ birɛ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nhò tu, kɛ̀ n tɔ̃nnɛ́ o ɔ̃nnì mumɑ́mɑ́ɑ́ koò ũ̀ńnɛ́ sinɛí. 
\v 48 Dɛ mɔ̀nnì ndi n nìńkúmɛ̀ kɛ dɔunnɛ̀ mutɔ̃mmú ti Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù, kù n niitɛ́mɛ̀ weti weti kɛ̀ m bo túótɛ́ o tebitɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ́puó nho birɛ. 
\v 49 Kɛ̀ di yie nkɛ bo dɔɔ̀ n yiɛ̀ mmɛsɑ̀ɑ̀ nweti weti dí n nɑ́kɛ́, kɛ̀ di mɛ nyetɛ dí n nɑ́kɛ́ kɛ̀ n sɔɔ́. 
\v 50 Dɑmɑɑ nɛ̀ Betuyɛɛdi kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù yɛ̃ ndɛ̀ mmɛ̀ ndò! Ti bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́bɛ́i ntìmɑtì. 
\v 51 Ntɛ Debekɑɑ, túótɛ́ we kɛ́kònnɛ̀ kɛ́puó nhɑ yiɛ̀ nkóo dɑpɑ̀ɑ̀, kɛ́ndònnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntì ndɑ nɑ̀kɛ́mɛ̀.
\p
\v 52 Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì, kɛ́nínkú kɛ́sɑ̃ntɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ mutɔ̃mmú, 
\v 53 kɛ́dɛitɛ timɑ́tì pɛ́ítì nɛ̀ mɛsɔɔ nkó tinɛntì nɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì kɛ́duɔ́ Debekɑɑ, kɛ́pɑ̃ yɛpɑ̃rɛ̀ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ o tɑ̃ũ̀ nɛ̀ o yɔ̃. 
\v 54 Kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́yɑ̃̀, wenwe nɛ̀ bɛ̀ɛ ò cíe, kɛ́deè kɛ́yié.
\p Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ dikṹnweńnì kòò dɔ̀: Yóunɛ̀ kɛ̀ n kò n yiɛ̀ mborɛ̀. 
\v 55 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ ntɑ̃ũ̀ nɛ̀ o yɔ̃ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Yóu kòo nti kpɑɑ́nɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛwe tɛpíítɛ̀ kɛ̀ di nɛ́ kò. 
\v 56 Kòo tɔ̃ntì dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nni nteennɛ̀mu kɛ̀ ǹ yɑ̀ n wɑnti dɛ̀, bɑ́ nni nhɔɔtínɛ̀, yóunɛ̀ kɛ̀ n kò n yiɛ̀ mborɛ̀. 
\v 57 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti yúnɛ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ nkóò bekɛ.
\p
\v 58 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yú Debekɑɑ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ kɛ́nɛinɛ̀ onìtì yie nkɛ̀ dí kònɑ̀ɑ̀? Kòò dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, m bo ò nɛinɛ̀!
\p
\v 59 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yóu Debekɑɑ nɛ̀ kudɑɑkù kùù ò yɔ, kɛ̀ bɛ̀ bo nɛinɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò cíenní kɛ̀ bɛ̀ɛ kò. 
\v 60 Kɛ̀ bɛ̀ɛ mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nDebekɑɑ kpɛ́í nkɛ dɔ̀:
\q1 A bo piɛ́ kɛ̀ dɛ̀ nsũ mɛsɑ̀ɑ̀,
\q1 kɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi tiekɛ ɑ níìmbɛ̀ ɛkɛ̀.
\p
\v 61 Kɛ̀ Debekɑɑ ítɛ́ nɛ̀ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ́dekɛ yòyóbɛ̀, kɛ́tũnnɛ dɛ kóo nìtì kɛ̀ bɛ̀ɛ kò.
\p
\v 62 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Isɑki ìtɛ́ Dɑɑyii-Doyii kɛ konní kɛ bo Nɛkɛbu. 
\v 63 Kuyuoku mɑkù kɛ̀ Isɑkii yɛ̀ kɛ́ncentì dikpɑ́ɑ̀, kɛ́wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ yòyóbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ kèríní. 
\v 64 Kɛ̀ Debekɑɑ wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ Isɑki kɛ́cútɛ́ní yòyó ĩ́nkɛ̀, 
\v 65 kɛ́bekɛ́ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kɛ dɔ̀: Wenninwe wèè kèríní ti bíɛ́kɛ̀? Kòò dɔ̀: N yiɛ̀ nwe.
\p Kɛ̀ Debekɑɑ kɑ̃ɑ̃́ nkuyɑ̀ɑ̀kù o ììkɛ̀. 
\v 66 Kòo tɔ̃ntìi nɑ́kɛ́ Isɑki ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀. 
\v 67 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Isɑkii tɑnnɛ́ Debekɑɑ o yɔ̃ Sɑrɑɑ kó kudieku kɛ́puokɛ, kɛ́ nhò dɔ́ kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑ́tɛ́ kɛ yɛ̃́ o yɔ̃ kumɛ̀ kòo yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀.
\c 25
\s1 Abɑrɑhɑmmu bí tɛì
\p
\v 1 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu puokɛ onitipòkù tɔù kɛ̀ bɛ̀ ò tu Ketudɑɑ. 
\v 2 Kòo o pɛitɛ́ Simmudɑnni Yokisɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Mɛdɑnni nɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Isibɑki nɛ̀ Suɑɑ. 
\v 3 Kɛ̀ Yokisɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ Sebɑɑ nɛ̀ Dedɑnni. Kɛ̀ Dedɑnnii piɛ́ Asudiibɛ, Detusiibɛ nɛ̀ Deumiibɛ. 
\v 4 Kɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃ pɛitɛ́ Efɑɑ nɛ̀ Efɛɛ nɛ̀ Enɔki nɛ̀ Abidɑɑ nɛ̀ Edidɑɑ. Bɛmɔu mɛmmɛ bɛ̀ tu Ketudɑɑ yɑɑ̀bí nyi.
\p
\v 5 Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmuu duɔ́ nyIsɑki o kpɛrɛ dɛmɔu, 
\v 6 kɛ́nkpɑɑ́ fòù kɛ́pɑ̃mmú o pocɛ̃mbí yɛpɑ̃rɛ̀, kɛ́duɔ́ nkɛ̀ ìi kɔtɛ diyiè yìɛní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 
\v 7 Abɑrɑhɑmmu do yóó kú kɛ mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìyiekɛ̀ nɛ̀ yɛ̀nùmmù (175) ndi. 
\v 8 Ò do kòtɛ́ mɛdiɛ̀ mmɛ kɛ́mbo diwɛ̀ì miɛkɛ kɛ́kúnɛ̀. 
\v 9 Kòo bí Isɑki nɛ̀ Isimɑyɛɛri kɛ̀ bɛ̀ɛ o kũnnɛ́ Mɑkpedɑɑ kó kufɔ̃ti, Efunɔɔ, Soɑɑ birɛ, Itiibɛ ɛì kou pɑku miɛkɛ, kùù wetí Mɑmmudee, 
\v 10 Abɑrɑhɑmmu do dontɛ́ kùnku nɛ̀ Itiibɛ. Dɛndɛ bɛ̀ múnkɛ do kũnnɛ́mɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ o pokù Sɑrɑɑ. 
\v 11 Abɑrɑhɑmmu ku dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nsɔɔtɛ́ o birɛ Isɑki ĩ́nkɛ̀ kòò mbo Dɑɑyii-Doyii kó tɛbintɛ tɑkɛ́.
\s1 Isimɑyɛɛri kó ibí
\p
\v 12 Ntɛ Abɑrɑhɑmmu pokù Sɑrɑɑ kó kudɑɑkù, Esibiti ɛì kou Akɑɑ kó dɛbirɛ Isimɑyɛɛri kó kufuku, bɛ̀ bɛ̀ pɛí kɛ̀ bɛ̀ tũmmɛ̀ bɛtɔbɛ̀: 
\v 13 Nɛbɑyɔti nɛ̀ Kedɑɑ nɛ̀ Adiberi nɛ̀ Mibisɑmmu 
\v 14 nɛ̀ Misemɑɑ nɛ̀ Dumɑɑ nɛ̀ Mɑsɑ 
\v 15 nɛ̀ Adɑdi nɛ̀ Temɑɑ nɛ̀ Yetuu, nɛ̀ Nɑfisi nɛ̀ Kedimɑɑ. 
\v 16 Isimɑyɛɛri kó ibí nyi tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìdɛ́ì. Bɑ́ wè kòo ḿbɑkɛ́ o botí kɛ́duɔ́ nho yètìrì o kɑrì, o ɛitɛ̀. 
\v 17 Isimɑyɛɛri do mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (137) ndi, kɛ́kú kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́ o yɛmbɛ̀ borɛ̀. 
\v 18 Kòo bí nkɑri Afidɑɑ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Suudi kɛ́ntɔ́kɛ́nɛ̀ Esibiti, kɛ wetí Asidii, kɛ cɑ̃́ɑ̃́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ kɑri.
\ms1 SAKƆBU KÓ TINÁAŃTÌ
\s1 Esɑyuu nɛ̀ Sɑkɔbu bɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 19 Ntɛ Abɑrɑhɑmmu birɛ Isɑki kó tinɑ́ɑǹtì, Abɑrɑhɑmmu weè do pɛitɛ́ Isɑki. 
\v 20 Isɑki do mɔkɛ yɛbie nsipísìnɑ̀ɑ̀ ndi kɛ́puokɛ Debekɑɑ, Betuyɛɛdi Arɑmu botí kou kóo sɑpɑ̀ɑ̀, Dɑmɑɑ tɑ̃ũ̀. Bɛ̀ do ɑ̃ Mɛsopotɑmii nwe. 
\v 21 Isɑki pokù Debekɑɑ do tú tɛhɑ̃ũntɛ ntɛ, kòo bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ̀ kùu yie nkòo pùó nyitɑ́ɑ́tɛ́bí. 
\v 22 Kɛ̀ ibí ḿbokù ìtɔbɛ̀ i yɔ̃ pɔutì miɛkɛ, kòò dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmiɛ mmɛ, bɑ nte kɛ̀ m pùó?
\m Kòo kɔtɛ kɛ́bekɛ ti Yiɛ̀ nKuyie. 
\v 23 Kɛ̀ kù dɔ̀:
\q1 A púó nyibotí ìdɛ́ì nyi,
\q1 kɛ̀ ì bo yɛ̀nní kɛ́ncɑ̃́ɑ̃́,
\q1 kɛ̀ kùmɑkù nkpeńnìnɛ̀ kutɛkù.
\q1 Osɑ́m̀pɔ́ù bo mbɑkɛ́ okótì.
\p
\v 24 Kòo pɛitɛ́ yièe tuɔkɛní, kòo pɛitɛ́ itɑ́ɑ́tɛ́bí. 
\v 25 Kòo ketiwèe yɛ̀nní kɛ wũɔ̃ nɛ̀ o yùtòo, kɛ dɑ́ɑ́tí ticìtì o kɔ̃̀ntì timɔu, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yu kɛ dɔ̀ Esɑyuu. 
\v 26 Kòo nɑntɛ̀ nyɛtìní kɛ pĩ́ nho nɑcɛ̀nkénnì, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yu kɛ dɔ̀ Sɑkɔbu. Bɛ̀ yóó bɛ̀ pɛitɛ́ kɛ sɔ̃́ nyIsɑki mɔ̀kɛ yɛbie nsipísìkuɔ̀ ndi.
\s1 Esɑyuu fìtɛ́mɛ̀ wenwe Mpo ò nɑ nte dɛ̀
\p
\v 27 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kótɛ́ kɛ̀ Esɑyuu nɑɑ́ nhopɑɑwɑɑ̀ ndiɛwè wèè nɔ nkupɑɑwɑɑ́, nkɛ níí ntṹṹ ndikpɑ́ɑ̀, kɛ̀ Sɑkɔbu ntú onitiyɔɔ̀nwè kɛ kɑri tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 28 Kɛ̀ Isɑki ndɔ́ Esɑyuu o tɑ̃ũ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nsiweí kòò cɑ̀ɑ́, kɛ̀ Debekɑɑ ndɔ́ Sɑkɔbu.
\p
\v 29 Diyiè mɑrì kɛ̀ Esɑyuu ḿboní kupɑɑwɑɑ́ nkɛ ɔ̀u mɛdiɛ̀ nkɛ́nsɔ̃́ nSɑkɔbu bèrí itũ. 
\v 30 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu nh ɔ̀u mɛdiɛ̀ mmɛ, yóu kɛ̀ ǹ cɑ́ɑ́kɛ́ itũ iwũɔ̃ì ii. Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yu kɛ dɔ̀ Edɔmmu. 
\v 31 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N fítɛ́nɛ̀ Mpo ɔ̃ nte dɛ̀ yíe. 
\v 32 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: Dikònnì yó n kuɔ kɛ̀ Mpo ɔ̃ nte dɛ̀ ń dɔɔ̀ bɑ? 
\v 33 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Bɛ́i nkɛ́yú Kuyie nyètìrì.
\p Kɛ̀ Esɑyuu yú Kuyie nyètìrì kóò fìtɛ́nɛ̀ Mpo ɔ̃ nte dɛ̀. 
\v 34 Dɛ mɔ̀nnì ndi Sɑkɔbu duɔ́mmɛ̀ Esɑyuu pɛ̃́ɛ̃̀ nɛ̀ itũ kòo cɑ́ɑ́kɛ́, kɛ́yɑ̃̀ mɛniɛ. Mɛm̀mɛ ò sènkɛ̀rìmɛ̀ Mpo ɔ̃ nte dɛ̀.
\c 26
\s1 Isɑki nɛ̀ Abimɛdɛki bɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 Kɛ̀ dikònnì diɛrìi tɑnní kɛ́ndònnɛ̀ dìì do tɑnní Abɑrɑhɑmmu kó dimɔ̀nnì, kɛ̀ Isɑkii kɔtɛ Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì Abimɛdɛki borɛ̀ Kedɑɑri ɛì. 
\v 2 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ Isɑki, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ kɔtɛ Esibiti, ḿbo n yóó dɑ bɛnkɛ dìì ɛì, 
\v 3 ɑ́ ndi mbo, n yó ndɑ bonɛ̀mu kɛ dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, n yóó duɔ́ nfɔ̃́ nwe nɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí dɛ kó yɛhɛkɛ̀, kɛ́dɔɔ̀ n do yɛ̃ n yóó dɔɔ̀ tì ɑ cicɛ Abɑrɑhɑmmu. 
\v 4 M bo duɔ́ nkɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi sṹṹ nsiwɑ̃̀ɑ̃ kɔ̃mɛ, kɛ̀ n yì duɔ́ ndɛ kó yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu. Nɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí borɛ̀ ndɛ n yóó dɔɔ̀mɛ̀ ibotí imɔu mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 5 Kɛ yɛ̃́ Abɑrɑhɑmmu yíémmɛ̀ n kuɔ́ imɔu nɛ̀ n tɑnnɔ̀ yɛmɔu, nɛ̀ n tié nnɛ̀ nh ò nɑ̀kɛ́ tì.
\p
\v 6 Kɛ̀ Isɑki ḿbo Kedɑɑri ɛì. 
\v 7 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nhò bèkú o pokù kpɛ́í, kòò dɔ̀: N tɑ̃ũ̀ nwe. Kɛ yɛ̃́ ò do yĩɛ̃̀kùmɛ̀ dɛ kó dihɛì kɔbɛ bo ò kùɔmɛ̀ Debekɑɑ wenniku kpɛ́í.
\p
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ ḿbo dɛborɛ̀ kɛ́mɔntɛ, kɛ̀ Abimɛdɛki nsíékɛ́ diyiè mɑrì fenɛ́tì, kɛ́yɑ̀ Isɑki kòò kpɛ̀itinɛ̀ o pokù Debekɑɑ. 
\v 9 Kòo ò yu kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A pokù nwe! Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ yɛ̃ nhɑ tɑ̃ũ̀? Kòò dɔ̀: N yĩɛ̃̀kù bɛ̀ bo n kuɔmɛ̀ mmɛ o kpɛ́í kɛ yɛ̃ n tɑ̃ũ̀. 
\v 10 Kɛ̀ Abimɛdɛki dɔ̀: A ti dɔ̀ɔ̀ bɑ? Dɛ̀ kpɑɑ́ sɑ́m̀pɔ́rɛ̀ ndɛ òmɔù nɑ nduɔ́nɛ̀mɛ̀ ɑ pokù, kɑ̀ɑ ti tɑnnɛ́ mɛyɛi mmiɛkɛ. 
\v 11 Kɛ̀ Abimɛdɛkii nɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu kɛ dɔ̀: Wèè kɑ̀ɑ́kɛ́ onìtì yie nyoo o pokù ti yóó ò kùɔmu.
\p
\v 12 Dɛ benni kɛ̀ Isɑkii buɔtí tidiitì, kɛ́kɔ̃ṹ kɛ̀ dɛ̀ mmɑ̀nnɛ̀ ò do buɔtí dɛ̀ kucɛ tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100). Kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ Kuyie nhò dɔ̀ɔ̀mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 13 Kòo kpɑ̀tìi dɛukɛ kòo mɔɔtɛ o kpɛrɛ mɛsɑ̀ɑ̀, 
\v 14 kɛ́mɔɔtɛ iwũɔ̃ nɛ̀ tidɑɑtì. Kɛ̀ Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ miɛkɛ nhò pɛ́ì.
\s1 Isɑki tɑunnɛ̀mɛ̀ Abimɛdɛki
\p
\v 15 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ĩ́tínnɛ́ mutɑ̃́ɑ̃́ sibií o cicɛ Abɑrɑhɑmmu tɔ̃mbɛ̀ do keú sì. 
\v 16 Kɛ̀ Abimɛdɛkii nɑ́kɛ́ Isɑki kɛ dɔ̀: Ítɛ́ ti ɛì, ɑ kpenkɛ kɛ tì pɛ̃ɛ̃tɛ́mu.
\p
\v 17 Kɛ̀ Isɑkii ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ kɛ́kɑri Kedɑɑri kó kubiriku, 
\v 18 kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ĩ́tɛ́ o cicɛ Abɑrɑhɑmmu do keú sìì bií, kɛ̀ Fidisitɛ̃ɛ̃bɛ sì ĩ̀tínnɛ́. Kòo wɛ̃tɛ kɛ́ sì duɔ́ nsi yètɛ̀. 
\v 19 Kɛ̀ Isɑki tɔ̃mbɛ̀ɛ keú tɛbintɛ kubiriku kɛ́pɛ́tɛ́ mɛnɛ́sɑ̀ɑ̀mɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ bɛnɑɑcɛ̃mbɛ bɛ̀ɛ̀ bo Kedɑɑri kɛ̀ bɛ̀ɛ kpɑnnɛ̀ Isɑki kɔbɛ kɛ dɔ̀: Tíì te tɛbintɛ.
\p Kɛ̀ Isɑkii yú dɛ kó tɛbintɛ kɛ dɔ̀ Esɛki (dɛ̀ɛ̀ tu dikpɑ̀nnì). 
\v 21 Kòo tɔ̃mbɛ̀ɛ keú tɛbintɛ tɛtɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yíɛ́ kɛ́kpɑ ntɛ kpɛ́í nkɛ̀ Isɑkii tɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sitinɑɑ (dɛ̀ɛ̀ tu mɛbootimɛ̀). 
\v 22 Kòo sɔɔ́ nkɛ́keú tɛbintɛ tɛtɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í nkpɑ, kòo tɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Deobɔti (dɛ̀ɛ̀ tu mɛom̀pùmɛ̀), kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nti om̀pùnnɛ kɛ̀ ti bo pɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀.
\p
\v 23 Kòo ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɔtɛ Bɛɛrisebɑɑ. 
\v 24 Kɛ̀ Kuyie nhò bɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ kɛyènkɛ̀ kóò bɛ́innɛ̀ kɛ dɔ̀: Míì tu Kuyie, ɑ cicɛ Abɑrɑhɑmmu do tũ nkù, bɑ́ nyĩɛ̃̀kù n dɑ bonɛ̀mu nɛ̀ n kóo tɔ̃ntì Abɑrɑhɑmmu kpɛ́í m bo dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɑ̀ɑ botíi sṹṹ.
\p
\v 25 Kòo mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì, kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie, kɛ́cónnɛ́ o touku, kòo tɔ̃mbɛ̀ɛ keú tɛbintɛ.
\p
\v 26 Kɛ̀ Abimɛdɛkii ítɛ́ní Kedɑɑri ɛì kɛ bo yɑ̀ Isɑki kɛ nɛínɛ̀ o nɛ́po Ausɑti nɛ̀ Pikɔdi wèè bɑkɛ́ o ɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: Di kɔ̀tɛní kɛ yɛ̃ mbɑ? Díndi bɛ̀ɛ̀ í n dɔ́ kɛ m bɛ̀ti di ciɛ? 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti yɑ̀ ɑ Yiɛ̀ nKuyie ndɑ bonɛ̀mɛ̀ mmɛ kɛ dɔ́ ti tɑu ntínti nɛ̀ fɔ̃́. 
\v 29 Bɛ́i nkɛ yú ɑ Yiɛ̀ nKuyie nyètìrì kɛ dɔ̀ ɑ í yóó ti dɔɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀. Ti mɔ́mmɔmbɛ ti í dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, ti dɑ yóumu, kɑ̀ɑ ìtɛ́ nɛ̀ diwɛ̀ì, kɛ̀ Kuyie ndɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀.
\p
\v 30 Kɛ̀ Isɑkii bɛ̀ ɑ̃nnɛ́ kupɔ̀ɔ̀kù kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́yɑ̃̀, 
\v 31 kɛ́ítɛ́ dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ cɑnnɛnɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛnɔ̀ kɛ dɔ̀, bɛ̀ bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ bɛtɔbɛ̀ mɛyɛi, kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑu nyIsɑki kɛ́kònnɛ̀ diwɛ̀ì.
\p
\v 32 Diì yiè dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ nkɛ Isɑki tɔ̃mbɛ̀ ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti nìntɛ mɛniɛ nti keù tɛ̀ɛ̀ bintɛ.
\p
\v 33 Kɛ̀ Isɑkii yú dɛ kó tɛbintɛ kɛ dɔ̀ Sibɑɑ (dɛ̀ɛ̀ tu mɛnucɑnnimɛ̀). Kɛ̀ dɛ kó dihɛì kpɑɑ́ tɔ dɛ kó diyètìrì nɛ̀ yíenní, kɛ̀ bɛ̀ dì tu Bɛɛrisebɑɑ.
\s1 Esɑyuu puokɛmɛ̀ Itiibɛ botí kó bɛnitipòbɛ̀
\p
\v 34 Esɑyuu do mɔkɛ yɛbie nsipísìnɑ̀ɑ̀ ndi kɛ́puokɛ Itiibɛ, Suditi Bedii kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nnɛ̀ Bɑsimɑti Edonni kóo sɑpɑ̀ɑ̀. 
\v 35 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Isɑki nɛ̀ Debekɑɑ.
\c 27
\s1 Sɑkɔbu cɔutɛ́mɛ̀ o kóo kótì kó mɛsɑ̀ɑ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ Isɑkii kótɛ́ kɛ tɛ̃́nkɛ í nwúó, kɛ́yú o kóo Po Esɑyuu, kòò dɔ̀: Ntɛ mí. 
\v 2 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: N kòtɛ́mu, n yí yɛ̃́ n kṹṹ nyiè. 
\v 3 Túótɛ́ ɑ tɑ̃mmù nɛ̀ ɑ pie nkɛ́tɑ dikpɑ́ɑ̀ kɛ́ n kuɔní tɛhontɛ̀, 
\v 4 kɛ́bénnɛ́ n dɔ́ mùù diì kɛ́kɔtɛnɛ̀ní kɛ̀ ǹ di, kɛ́ dɑ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ nɛ́ nɑ kɛ́kú.
\p
\v 5 Kɛ̀ Debekɑɑ keè Isɑki nɑ̀kɛ́ tì Esɑyuu kɛ tú wèe tɑ dikpɑ́ɑ̀ kóò kùɔní tɛhontɛ̀, 
\v 6 kɛ́nɑ́kɛ́ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: N kèè ɑ cicɛ nɑ̀kɛ́mɛ̀ ɑ kóo kótì Esɑyuu kɛ tú 
\v 7 wèe tɑ dikpɑ́ɑ̀ kóò kùɔní tɛhontɛ̀ kɛ́bénnɛ́ mudiì ò dɔ́ mù, kòo di, kóò pɑ̃ ti Yiɛ̀ nKuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́nɑ kɛ́kú. 
\v 8 M birɛ kéntɛ́ kɛ́keè n yóó dɑ nɑ́kɛ́ tì kɛ́ tì dɔ̀ɔ̀. 
\v 9 Kɔtɛ kɛ́pĩ́nní yɛbɔpɑ̀ɑ̀ nyɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ m bénnɛ́ ɑ cicɛ dɔ́ mùù diì. 
\v 10 Kɑ̀ɑ ò duɔ́ nkòo di, kɛ́ dɑ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́nɑ kɛ́kú. 
\v 11 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ o yɔ̃ kɛ dɔ̀: N kóo kótì Esɑyuu mɔ̀kɛ ticìtì nti, mí m mɛ nyí tì mɔ̀kɛ. 
\v 12 Kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ n cicɛ n kɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́yɑ̀ n yí mɔkɛmɛ̀ ticìtì kɛ̀ n nɑɑ́ siyɑ́ɑ̀bìsí yiɛ̀, kòò n dɔɔ̀ mɛyɛi nkɛ̀ m mɔ́ntɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 13 Kòo yɔ̃ dɔ̀: Kòò dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɛ̀ɛ do n yĩ́nkɛ̀. Cɛ̃́nkɛɛ yie n dɑ nɑ̀kɛ́ tì kɛ́pĩ́nní yɛbɔpɑ̀ɑ̀.
\p
\v 14 Kɛ̀ Sɑkɔbuu kɔtɛ kɛ́pĩ́nní yɛbɔpɑ̀ɑ̀ nkɛ́duɔ́ nho yɔ̃, kòo bénnɛ́ o cicɛ dɔ́ mùù diì. 
\v 15 Kɛ̀ bɛ yɔ̃ Debekɑɑ túótɛ́ o kóò Po Esɑyuu yɑɑ̀sɑ̀ɑ̀tì tìì bo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́dɑ́tínnɛ́ Sɑkɔbu o bíyɑ̃ɑ̃tɛ̀, 
\v 16 kɛ́túótɛ́ kubɔkɔ̃̀nkù kɛ́dɑ́tínnɛ́ o nɔu nɛ̀ o fɔ̃̀níí, 
\v 17 kóò duɔ́ mmudiì ò bèńnɛ́ mù nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀. 
\v 18 Kɛ̀ Sɑkɔbuu kɔtɛ o cicɛ borɛ̀ kɛ dɔ̀: N cicɛ! Kòò dɔ̀: Ntɛ mí! Fɔ̃́ nwennìnwe? 
\v 19 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N cicɛ mínwe ɑ kóo Po Esɑyuu. N dɔ̀ɔ̀ ɑ yɛ̃ n dɔɔ̀ dɛ̀ ndɛ. N dɑ bɑ́ɑ́mmu, ítɛ́ kɛ́kɑri kɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ iorimɑɑ n kùɔní ì, kɛ́ m pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: A pɑ̃̀nkɛ pɛ̀tɛ́mu dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ ntɛhontɑ̀ɑ̀? Kòò dɔ̀: A Yiɛ̀ nKuyie nkuù tɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ní n yììkɛ̀. 
\v 21 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: Tɔ́ɔ́nní kɛ̀ n dɑ kɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́yɑ̀ kɛ̀ nsɑ̀ kɛ̀ fɔ̃́ nwe m birɛ Esɑyuu.
\p
\v 22 Kɛ̀ Sɑkɔbuu tɔ́ɔ́nko, kòo cicɛ Isɑkii ò kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: Mɛtɑmmɛ̀ dònnɛ̀ Sɑkɔbu kɔ̃mɛ kɛ̀ dɛbɑɑ̀ ndònnɛ̀ Esɑyuu kpɛrɛ.
\p
\v 23 Bɑ́ ò í nhò bɑntɛ́, kɛ yɛ̃́ o bɑɑ̀ ndo ɑ̃mɛ̀ ticìtì kɛ dònnɛ̀ o kóo kótì Esɑyuu kpɛrɛ, kòo ò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 24 Kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nwe m birɛ Esɑyuɑ̀ɑ̀? Kòò dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃ mínwe. 
\v 25 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: Nh ɑ̃nnɛ́, kɛ̀ n cɑ́ɑ́kɛ́ iorimɑɑ nkɛ́ dɑ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. Kɛ̀ Sɑkɔbuu ɑ̃nnɛ́ o cicɛ, kòo cɑ́ɑ́kɛ́, kòo ò duɔ́ mmɛnɑɑ̀ nkòo yɑ̃̀. 
\v 26 Kɛ dɔ̀: Tɔ́ɔ́nní m birɛ kɛ́ nh ɔrí.
\p
\v 27 Kòo tɔ́ɔ́nko kóò ɔrí kòo keè o yɑ̀ɑ̀tì nɔ́ú, kóò pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀: M birɛ kó kunɔ́ú dònnɛ̀ dikpɑ́ɑ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie mpɑ̃ dì mɛsɑ̀ɑ̀ nkó kunɔ́ú nku.
\q1
\v 28 Kuyie ndɑ pɑ̃ kɛĩ́nkɛ̀ kó kubooku,
\q1 kɑ̀ɑ pɑɑ nní mpɛí mɛsɑ̀ɑ̀,
\q1 kɑ̀ɑ mmɔkɛ tidiitì nɛ̀ mɛnɑɑ̀.
\q1
\v 29 Kɑ̀ɑ mbɑkɛ́ ibotí imɔu,
\q1 kɛ̀ titentì timɔu kɔbɛ nninku ɑ ììkɛ̀,
\q1 kɑ̀ɑ mbɑkɛ́ ɑ tebìí kɛ sì ninku ɑ ììkɛ̀.
\q1 Kɛ̀ wèè dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nwèe pɛ́tɛ́ mɛyɛi,
\q1 kɛ̀ wèè dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nwèe pɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀.
\p
\v 30 Isɑki pɑ̃ dìì mɔ̀nnì Sɑkɔbu mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dèè kòo nyiti, kòo kóo kótì Esɑyuu konní kupɑɑwɑɑ́, 
\v 31 kɛ́bénnɛ́ mudiì kɛ́tɔo kɛ́duɔ́ nho cicɛ kɛ dɔ̀: N cicɛ ítɛ́ kɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ iorimɑɑ n kùɔní ì kɛ́ m pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 32 Kɛ̀ Isɑkii bekɛ kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nwennìnwe? Kòò dɔ̀: Mínwe Esɑyuu ɑ kóo Po.
\p
\v 33 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Isɑki mɛdiɛ̀ nkòo kɔ̃̀ntìi ɑɑ́, kòò dɔ̀: Wenninwe wèè kùɔní tɛhontɛ̀ kɛ n duɔ́ nkɛ̀ n cɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ dèè kɑ̀ɑ kpɑɑní, kɛ̀ nh ò pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkòo yóó mɛ̀ pɛ̀tɛ́?
\p
\v 34 Kɛ̀ Esɑyuu keè o cicɛ bɛ́i ntì kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, kòo kuɔ́nko mɛdiɛ̀ nkɛ dɔ̀: N cicɛ múnkɛ m pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀! 
\v 35 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: A nɑntɛ̀ tɛɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ soutɛ́ kɛ cɔutɛ́ ɑ kó mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 36 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: Bɛ̀ ò yu kɛ tú Sɑkɔbu osoùntì, dɛɛ̀ te kòò n soutɛ́ kucɛ mɛ̀dɛ́mɛ̀ kɛ cɔutɛ́ Mpo ɔ̃ nte dɛ̀ kɛ wɛ̃̀tɛ kɛ cɔutɛ́ n kó mɛsɑ̀ɑ̀. Kɛ dɔ̀: Mɛsɑ̀ɑ̀ mmɑmɛ̀ í kpɑɑ́ n kpɛ́ínɑ́ɑ̀? 
\v 37 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀: M bɛ́immu kɛ tú ò bo n dɑ bɑkɛ́, kɑ̀ɑ tebìí simɔu ntú o kó bɛtɔ̃mbɛ̀. M bɛ́immu kɛ tú ò bo mmɔkɛ tidiitì nɛ̀ mɛnɑɑ̀, n tɛ̃́nkɛ bo nɑ kɛ́ dɑ dɔɔ̀ bɑ m birɛ! 
\v 38 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: N cicɛ ɑ mɔkɛ mɛɛ̀ sɑ̀ɑ̀ mmɑ́ɑ̀? Múnkɛ n dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ́kuɔ́. 
\v 39 Kɛ̀ Isɑki dɔ̀:
\q1 A bo mbo kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ bɑ́ nnɑɑti,
\q1 kɛĩ́nkɛ̀ kó kubooku bɑ́ɑ́ cútɛ́ní ɑ tenkɛ̀.
\q1
\v 40 A níí yóó dokɛ́mu kɛ́pɛ́tɛ́ kɛ́di,
\q1 kɛ́ntú ɑ nɑntɛ̀ kóo tɔ̃ntì,
\q1 kɛ́nhɑ̃́ɑ̃ntɛ tipíìtì timɔu,
\q1 diyiè mɑrì kɛ́ nɛ́ fietɛ ɑmɑ́ɑ̀ ɑ nɑntɛ̀ nɔu miɛkɛ.
\s1 Sɑkɔbu cokɛ́mɛ̀ kɛ́kɔtɛ o mɑɑ̀nnìkù
\p
\v 41 Kɛ̀ Esɑyuu miɛkɛɛ pɛikɛ mɛdiɛ̀ nSɑkɔbu o cicɛ o pɑ̃ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í mmɛsɑ̀ɑ̀, kòò nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Dɛ̀ í kpɑɑ́ dɛ́tirì n cicɛ bo kúmɛ̀, kɛ̀ ǹ kuɔ n nɑntɛ̀ Sɑkɔbu. 
\v 42 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Debekɑɑ Esɑyuu nɑ̀ɑ́ ntì, kòo nɑ́kɛ́ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: A kóo kótì Esɑyuu miɛkɛ dɑ pɛikɛmu kòò dɔ́ kɛ́ dɑ kuɔ. 
\v 43 M birɛ kéntɛ́ n yóó dɑ nɑ́kɛ́ tì, kɛ́cokɛ́ kɛ́kɔtɛ n tɑ̃ũ̀ Dɑmɑɑ ciɛ Anɑɑ ɛì, 
\v 44 kɛ́ nkɛ mbo kòo miɛkɛ yɑ̀ɑ donɛ̀. 
\v 45 Kòo yɛ̃̀ nhɑ ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, kɛ̀ n dɑ nɑ́kɛ́ kɑ̀ɑ wɛ̃tɛní. N yí dɔ́ ndi pɑɑ̀ didɛ́ diyiè dimɑ́ɑ̀.
\p
\v 46 Kɛ̀ Debekɑɑ nɑ́kɛ́ Isɑki kɛ dɔ̀: N dɛmmu mufòmmu nɛ̀ n cɔ̀ɔ̀bɛ̀ Itiibɛ kó mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ kpɛ́í, kɛ̀ Sɑkɔbu puokɛ di nhɛì kóo nitipòkù kɛ̀ n ku dɛ̀ ntɔ̃ũ.
\c 28
\p
\v 1 Kɛ̀ Isɑkii yú Sɑkɔbu kóò pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ puokɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀. 
\v 2 Ítɛ́ kɛ́kɔtɛ Mɛsopotɑmii Betuyɛɛdi ɑ yɔ̃ tɑ̃ũ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ́puokɛ o kóo sɑpɑ̀ɑ̀. 
\v 3 Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ mbo dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɑ̀ɑ piɛ́ kɛ́sṹṹ, kɛ́nɑɑ́ nyibotí pɛ́u cicɛ. 
\v 4 Kuyie ndɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nfɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí kù dɔ̀ɔ̀mɛ̀ Abɑrɑhɑmmu, kɑ̀ɑ tiekɛ dihɛì ɑ mɛ̀ mbo dì kupɔ̀ɔ̀kù, kù duɔ́ ndì Abɑrɑhɑmmu.
\p
\v 5 Kɛ̀ Isɑkii duɔ́ nkɛ̀ Sɑkɔbuu kɔtɛ Mɛsopotɑmii, Betuyɛɛdi birɛ Dɑmɑɑ ciɛ ò do tú Arɑmu botí kou nwe Debekɑɑ tɑ̃ũ̀, Sɑkɔbu nɛ̀ Esɑyuu bɛ yɔ̃.
\p
\v 6 Kɛ̀ Esɑyuu keè Isɑki pɑ̃mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nSɑkɔbu, kɛ duɔ́ nkòò kɔ̀tɛ Mɛsopotɑmii kɛ bo túótɛ́ onitipòkù, kɛ́keè ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ Sɑkɔbu kɛ tú: A bɑ́ɑ́ túótɛ́ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ kóo nitipòkù. 
\v 7 Kɛ̀ Sɑkɔbu yie nho cicɛ nɛ̀ o yɔ̃ bɛ kpɛti, kɛ kɔ̀tɛ Mɛsopotɑmii. 
\v 8 Kɛ̀ Esɑyuu bɑntɛ́ o cicɛ í dɔ́mɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó bɛnitipòbɛ̀, 
\v 9 kɛ́kɔtɛ kɛ́túótɛ́ onitipòkù Mɑɑdɑti, Abɑrɑhɑmmu birɛ Isimɑyɛɛri kó dɛbirɛ Nɛbɑyɔti tɑ̃ũ̀.
\s1 Sɑkɔbu yɑ̀mɛ̀ tidɔuǹtì
\p
\v 10 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ítɛ́ Bɛɛrisebɑɑ kɛ́nkɔri Anɑɑ ɛì, 
\v 11 kɛ́mberínɛ̀ dibòrì mɑrì kɛ̀ diyiè tɑ, kòo wɑɑ́ nditɑ̃́rì kɛ́ceé nho yuu kɛ́nduɔ́ dɛborɛ̀, 
\v 12 kɛ́yɑ̀ tidɔuǹtì mɑtì kɛ̀ kudìɛ̀ti cómmú kɛtenkɛ̀ kɛ kɑ́ɑ́ ntiwɛtì, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ dèkù kɛ cuuti. 
\v 13 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ncòḿmú o tɑkɛ́ koò nɑ̀ɑ́ nkɛ tú: N tú ɑ Yiɛ̀ nKuyie nku ɑ yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki bɛ̀ do tũ nkù. A duɔ́ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀, n kɛ̀ ndɑ duɔ́mmu fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí. 
\v 14 A yɑɑ̀bí bo sṹṹ mmubirímú kɔ̃mɛ kɛ́pitɛ́ tipíìtì timɔu: Diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ nɛ̀ dì tɑɑ̀ kɛ̀, kubɑkù cɑ̃̀nku nɛ̀ kuyoú. Fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí díì yó nte kɛ̀ ǹ dɔɔ̀ ibotí imɔu mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 15 N yó ndɑ bonɛ̀mu kɛ dɑ kɑ̃nkɛ́ bɑ́ kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, kɛ́ dɑ wɛ̃tɛnɛ̀ní di nhɛì. N yí yóó dɑ yóu, n yóó dɑ dɔɔ̀mu n dɑ nɑ̀kɛ́ tì.
\p
\v 16 Kɛ̀ Sɑkɔbuu entɛní kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù bo diɛ mbɑ́ n do í yɛ̃́.
\p
\v 17 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhò pĩ nkòò dɔ̀: Dibòrì dii ndò nkɛ́ndému, Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ntɛ, kɛĩ́nkɛ̀ kó dibòrì diì kpetɛ́ diɛ. 
\v 18 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ítɛ́ dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ́túótɛ́ ditɑ̃́rì ò do cekɛ́ dì o yuu kɛ́fíí, nkɛ́cóú mmɛkùɔ̀ ndi ĩ́nkɛ̀ kɛ bo ndenniní, 
\v 19 kɛ́yú dɛ kó dibòrì kɛ dɔ̀ Betɛɛdi (dɛ̀ɛ̀ tu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀). Nɛ̀ dimɔ̀nnì bɛ̀ do dɛ yu kɛ tú Duusi nwe. 
\v 20 Kɛ̀ Sɑkɔbuu cɑnnɛnɛ̀ dinùù Kuyie nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ Kuyie nni m bonɛ̀ n cèmmu miɛkɛ, kɛ n kɑ̃nkɛ́ kɛ n duɔ̀ mmudiì nɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì, 
\v 21 kɛ̀ n wɛ̃̀tɛ kɛ kò n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ kukɔ̃ǹnɑɑtí, ti Yiɛ̀ nKuyie bo ntú n Yiɛ̀. 
\v 22 M mɛ ncónnɛ́ dìì tɑ̃́rì bo ntú Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ kù n duɔ́ ndɛ̀ n dɛitɛ dɛmɑ́ɑ̀ tɛpíítɛ̀ miɛkɛ kɛ́ kù duɔ́.
\c 29
\s1 Sɑkɔbu tùɔ̀kɛmɛ̀ Dɑmɑɑ
\p
\v 1 Kɛ̀ Sɑkɔbuu sɔɔtɛ́ mucèmmu kɛ́nkɔri diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀, 
\v 2 kɛ́tuɔkɛ dibòrì mɑrì kɛ́yɑ̀ tɛbintɛ mɑtɛ̀. Kɛ̀ ditɑ̃́rì diɛrì pòkɛ, kɛ̀ tipecɛ̃nti tìtɑ̃ɑ̃ti duɔ́ dɛborɛ̀, bɛ̀ do dɛ ntì nììnko. 
\v 3 Tipecɛ̃nti do ɔ̃ɔ̃ dɛ ntíí, nkɛ̀ bɛ̀ɛ pootɛ ditɑ̃́rì kɛ́ tì nìì nkɛ́deè kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́poo. 
\v 4 Kɛ̀ Sɑkɔbuu bekɛ bɛpecɛ̃mbɛ kɛ dɔ̀: Di ciɛ borɛ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti ciɛ bo Anɑɑ ɛì ndi. 
\v 5 Kòò dɔ̀: Di yɛ̃́ Nɑɔɔ birɛ Dɑmɑɑ? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti ò yɛ̃́mu. 
\v 6 Kòò dɔ̀: Ò bo kɛ̀ dɛ̀ nɑɑtɑɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, dɛ̀ nɑɑtimu! Ntɛ o kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nDɑsɛɛdi kɛ kéríní nɛ̀ o pecɛ̃nku. 
\v 7 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Diyiè kpɑɑ́ dɛumu nɛ̀ di bo tíímmɛ̀ ipe, niinnɛ̀ i kɛ́ ì kɔ̀tɛnɛ̀ kɛ̀ ìi di. 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Kɛ̀ ipe í tìí nyimɔu ti bɑ́ɑ́ nɑ, ì ɔ̃ɔ̃ tíí nyimɔu ndi kɛ̀ tí pootɛ ditɑ̃́rì kɛ́ ì nìì.
\p
\v 9 Kɛ̀ bɛ̀ nkpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Dɑsɛɛdii tuɔkɛní nɛ̀ o cicɛ pecɛ̃nku. Ò do tú opecɛ̃nti nwe. 
\v 10 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ò yɑ̀ nɛ̀ o yɔ̃ tɑ̃ũ̀ Dɑmɑɑ pecɛ̃nku, kɛ́pootɛ tɛbintɛ kɛ́nii nyipe. Dɑsɛɛdi do tú Sɑkɔbu yɔ̃ tɑ̃ũ̀ Dɑmɑɑ birɛ ndɛ. 
\v 11 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ò ɔrí kɛ dɔ̀ ò bo pĩ́ nhomɑ́ɑ̀ kɛ́yĩɛ̃kɛ, kɛ́kuɔ́. 
\v 12 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ Dɑsɛɛdi kɛ dɔ̀: N tú ɑ cicɛ tɑ̃ũ̀ Debekɑɑ birɛ ndɛ. Kɛ̀ Dɑsɛɛdii cokɛ́ kɛ́kò nkɛ́ tì nɑ̀kɛ́ o cicɛ. 
\v 13 Kɛ̀ Dɑmɑɑ keè o tɑ̃ũ̀ birɛ Sɑkɔbu kpɛ́í, kɛ́cokɛ́ kóò ɔrí, kɛ̀ bɛ̀ɛ kò ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ Sɑkɔbuu ò nɑ̀kɛ́ dɛ̀ dòmmɛ̀. 
\v 14 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Ti cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ ndi.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbu nhò bonɛ̀ kɛ dɔ̀ otɑ̃̀nkù.
\s1 Sɑkɔbu puokɛmɛ̀ Deɑ nɛ̀ Dɑsɛɛdi
\p
\v 15 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: A bo nni mpĩ́ mmutɔ̃mmú fɑ̀ɑ̀rɛ̀ ɑ tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kouɑ̀? Nɑ́kɛ́ ɑ dɔ́ n dɑ yietí mù.
\p
\v 16 Dɛ mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ nDɑmɑɑ mɔ̀kɛ bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀. Kòo kótì tu Deɑ, kòo sɑ́m̀pɔ́ù tu Dɑsɛɛdi. 
\v 17 Kɛ̀ Deɑ nuɔ nyí nnɑɑti mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ Dɑsɛɛdi tu oposɑ́ɑ́tì kɛ sɑ̀nnɛ̀ onitipòkù. 
\v 18 Kɛ̀ Sɑkɔbu ndɔ́ Dɑsɛɛdi kɛ dɔ̀: N dɔ́ Dɑsɛɛdi nwe, ɑ bíyɑ̃ɑ̃tɛ̀, kɛ bo dɑ pĩ́ mmutɔ̃mmú yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀, kóò puokɛ.
\p
\v 19 Kɛ̀ Dɑmɑɑ yie nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ n we ndɑ duɔ́ ndɛ̀ wenninɛ̀ m bo ò duɔ́mmɛ̀ okpɑ́kpɑ̀rì. Á mbo n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 20 Kɛ̀ Sɑkɔbu ḿbo koò pĩ mmutɔ̃mmú kɛ dɔ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀, kɛ̀ dɛ kó yɛbie nní ndò nyɛ̀ í mɔ̀ntɛ ò dɔ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nDɑsɛɛdi. 
\v 21 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ Dɑmɑɑ kɛ dɔ̀: Dɛ mɔ̀nnì tùɔ̀kɛmu, n duɔ́ m pokù kɛ̀ nh ò puokɛ.
\p
\v 22 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔɔ̀ dibɑnni kɛ́yú dihɛì kɔbɛ bɛmɔu. 
\v 23 Kuyuoku mɔ̀nnì kɛ́túótɛ́ Deɑ kɛ́duɔ́ nSɑkɔbu kòo ò duɔ́nɛ̀ kɛyènkɛ̀. 
\v 24 Kɛ̀ Dɑmɑɑ túótɛ́ Sidipɑɑ o kóo nitipotɔ̃ntì kɛ́duɔ́ nDeɑ. 
\v 25 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Sɑkɔbu nsɔ̃́ nDeɑ nwe, kòo bekɛ Dɑmɑɑ kɛ dɔ̀: A n dɔ̀ɔ̀ bɑ! N dɑ pĩ mmutɔ̃mmú yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ Dɑsɛɛdi kpɛ́í nkɛ. Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ n soutɛ́? 
\v 26 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Ti ciɛ osɑ́m̀pɔ́ù ɔ̃ɔ̃ í nyenkɛ kòo kótì kpɑɑ́. 
\v 27 Yóu kɛ̀ dibɑnni kó yɛwe yɛ̀yiekɛ̀ɛ dèè kɛ̀ ti dɑ duɔ́ nhosɑ́m̀pɔ́ù, kɑ̀ɑ sɔɔtɛ́ mutɔ̃mmú yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀.
\p
\v 28 Kɛ̀ Sɑkɔbuu yie, kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, kɛ̀ Dɑmɑɑ ò duɔ́ nDɑsɛɛdi, 
\v 29 kɛ́túótɛ́ o kóo nitipotɔ̃ntì Bidɑɑ kɛ́duɔ́ nDɑsɛɛdi. 
\v 30 Kɛ̀ Sɑkɔbuu duɔ́nɛ̀ Dɑsɛɛdi, kɛ́ nhò dɔ́ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ Deɑ. Kòo yíɛ́ pĩ́ Dɑmɑɑ mmutɔ̃mmú yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ o kpɛ́í.
\s1 Sɑkɔbu piɛ́mɛ̀ ibí
\p
\v 31 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyɑ̀ Sɑkɔbu í dɔ́mɛ̀ Deɑ kɛ́duɔ́ nkòo mpɛí, kɛ̀ Dɑsɛɛdi yie ntú tɛhɑ̃ũntɛ. 
\v 32 Kɛ̀ Deɑ púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Dubɛnni, dɛ̀ɛ̀ tu: Ti Yiɛ̀ nKuyie nyɑ̀ n sémmɛ̀. Kɛ dɔ̀: N dɔù bo n dɔkɛ di mmɔ̀nnì.
\p
\v 33 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie mbɑntɛ́ bɛ̀ í n dɔ́mɛ̀, kɛ n yìɛ́ dɛbirɛ tɛrɛ̀.
\p Kòo yu dɛ kó dɛbirɛ kɛ̀ dɔ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃. 
\v 34 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì n dɔù yɛ̀mmɛ̀ bo mbo m bíɛ́kɛ̀.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbuu dɛ̀ yu kɛ̀ dɔ̀ Defii.
\p
\v 35 Kɛ̀ Deɑ yíɛ́ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì m bo sɑ̃ntɛ ti Yiɛ̀ nKuyie, kɛ́ dɛ̀ yú kɛ dɔ̀ Sudɑɑ.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ́cómmú kupɛitóo.
\c 30
\p
\v 1 Dɑsɛɛdi yɑ̀ dìì mɔ̀nnì wè í pɛímɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ɛ ò yonkɛ, kòo nɑ́kɛ́ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: Duɔ́ nkɛ̀ m pɛitɛ́, kɛ̀ mɛɛ̀ dɔkɛ n kú.
\p
\v 2 Kɛ̀ Sɑkɔbu miɛkɛɛ pɛikɛ Dɑsɛɛdi, kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N tú Kuyie nkuɑ̀ɑ̀? Kuyie nkuù dɑ mɔ̀ntɛ kupɛitóo. 
\v 3 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi dɔ̀: Duɔ́nɛ̀ n kóo tɔ̃ntì kòo m piɛ́ ibí.
\p
\v 4 Kòo duɔ́ mBidɑɑ Sɑkɔbu kòo ò duɔ́nɛ̀. 
\v 5 Kɛ̀ Bidɑɑ púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ. 
\v 6 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi dɔ̀: Kuyie nni ǹ kòńnɛ́, kɛ kèè n sɑ́útìi, kɛ m pɑ̃ dɛnitidɑbirɛ.
\p Kɛ yu dɛ kó dɛbirɛ kɛ dɔ̀ Dɑnni. 
\v 7 Kɛ̀ Bidɑɑ yíɛ́ púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ. 
\v 8 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi dɔ̀: M mɑnɛ̀ n kóo kótì kɛ nɑ, kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Nɛfutɑdii.
\p
\v 9 Kɛ̀ Deɑ yɑ̀ ò tɛ̃́nkɛ í pɛímɛ̀, kɛ́túótɛ́ o kóo tɔ̃ntì Sidipɑɑ kɛ́duɔ́ nSɑkɔbu kòo puokɛ. 
\v 10 Kɛ̀ Sidipɑɑ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ. 
\v 11 Kɛ̀ Deɑ dɔ̀: N yuu diì nɑɑti!
\p Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Kɑdi. 
\v 12 Kɛ̀ Sidipɑɑ yíɛ́ kɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ. 
\v 13 Kɛ̀ Deɑ dɔ̀: Dɛ̀ ǹ nɑrikɛ, di mmɔ̀nnì bɛnitipòbɛ̀ bo nni ntú diwɛ̀ì yiɛ̀.
\p Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Asɛɛ.
\p
\v 14 Mudidɛ̀ì mɔ̀nnì kɛ̀ Dubɛnnii kɔ̃tɛ́ kupɑku, kɛ́tɔ̃ũní yɛtebɛ bɛ̀ tu yɛ̀ mɑntidɑkɔ́ɔ̀\f + \fr 30:14 \fr*\fk mɑntidɑkɔ́ɔ̀: \fk*\ft Dɛ kó yɛtebɛ bɛ̀ do yɛ̃ nyɛ̀ teénnɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ puo (wéntɛ́ Fɛcɑnyɛ̀nfɛ̀ 7:14).\ft*\f*, kɛ́tɔní kɛ́duɔ́ nho yɔ̃ Deɑ, kɛ̀ Dɑsɛɛdii ò mɔɔ kɛ dɔ̀: M pɑ̃ ɑ birɛ tɔní yɛ̀ɛ̀ tebɛ. 
\v 15 Kɛ̀ Deɑ dɔ̀: A fìètɛ n dɔù kɛ̀ dɛ̀ í dɑ sɑnnɛ̀ kɑ̀ɑ wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́cɔutɛ́ m birɛ tɔní yɛ̀ɛ̀ tebɛɑ̀? Kɛ̀ Dɑsɛɛdi dɔ̀: Kɑ̀ɑ m pɑ̃ yɛtebɛ ò bo tɑ ɑ borɛ̀ kɛ nyènkɛ̀.
\p
\v 16 Kɛ̀ Sɑkɔbu nkũntiní kupɑku kuyuoku, kɛ̀ Deɑ ò co kɛ dɔ̀: A tɑti m borɛ̀ ndɛ yíe, n dɑ dontɛ́nɛ̀ m birɛ tɔní yɛ̀ɛ̀ tebɛ nyɛ.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbuu tɑ o borɛ̀ dɛ kó kɛyènkɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ Kuyie nteennɛ̀ Deɑ kòo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ nummurɛ̀, 
\v 18 kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuyie nni nyietí n duɔ́ mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ n kóo tɔ̃ntì n dɔù.
\p Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Isɑkɑɑ. 
\v 19 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kuɔ́nnɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Deɑ dɔ̀: Kuyie nni mpɑ̃ dipɑ̃nnì sɑ̀ɑ̀rì, di mmɔ̀nnì n dɔù bo m pɛ́nsìrì kɛ yɛ̃́ nh ò pɛitɛ́mɛ̀ initidɑbí ìkuɔ̀.
\p Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sɑbunɔɔ. 
\v 21 Kòo yíɛ́ kɛ́pɛitɛ́ dɛnitipobirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Dinɑ.
\p
\v 22 Kuyie nyí nyɛ̃̀ nDɑsɛɛdi kpɛ́í, kóò teennɛ̀ kòo bo piɛ́. 
\v 23 Kòo pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ, kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Kuyie nni ndènnɛ ifɛi.
\p
\v 24 Kòo dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sosɛfu, kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nhɑ n yíɛ́ dɛnitidɑbirɛ.
\s1 Sɑkɔbu kpɑ̀rìkɛ̀mɛ̀
\p
\v 25 Dɑsɛɛdi pɛitɛ́ dìì mɔ̀nnì Sosɛfu kɛ́deè, kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ Dɑmɑɑ kɛ dɔ̀: M pɑ̃ kucɛ kɛ̀ ǹ kò n ciɛ. 
\v 26 N duɔ́ m pobɛ̀ nɛ̀ m bí n dɑ pĩ mutɔ̃mmú bɛ̀ɛ̀ kpɛ́í. A yɛ̃́mu m pĩ mmùù tɔ̃mmú ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Kéntɛ́ n dɔ́ kɛ́ dɑ nɑ́kɛ́ tì, m bɑntɛ́mu fɔ̃́ɔ̃̀ temɛ̀ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni n dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 28 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Nɑ́kɛ́ n yóó dɑ yietí mù kɛ̀ n dɑ yietí. 
\v 29 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: A yɛ̃́mu n dɑ pĩ mmɛ̀ɛ̀ botí mutɔ̃mmú kɑ̀ɑ wũɔ̃ sũ̀ṹ. 
\v 30 N do yóó tuɔkɛní kɑ̀ɑ wũɔ̃ í sũ, kɛ̀ ǹ tùɔ̀kɛní kɛ̀ ì sũ̀ṹ. Míì te kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɑ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. Yóu di mmɔ̀nnì kɛ̀ m pĩ́ n kó mutɔ̃mmú. 
\v 31 Kɛ̀ Dɑmɑɑ bekɛ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: N yóó dɑ yietí bɑ? Kòò dɔ̀: A í yó n yietí mùmɑmù. Kɑ̀ɑ yie n yóó dɑ nɑ́kɛ́ tì, n sɔɔtɛ́ kɛ́ncɛ̃mmù ɑ wũɔ̃. 
\v 32 Ò bɛ́i mɛmmɛ kɛ dɔ̀: M bo bɑtɛ yíe nhɑ pe nɛ̀ sibɔɔ́ kɛ́cɑ̃́nnɛ́, dɛ̀ɛ̀ ɑ̃ sisuɔ, nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dò nyɑ̀ùyɑ̀ù dɛɛ̀ yó ntú n kó tiyeti. 
\v 33 A bo kɔtɛní dìì mɔ̀nnì kɛ́yɑ̀ m pecɛ̃nku, ɑ bo bɑntɛ́ n nɑ́ɑ́mmɛ̀ timɔ́mmɔnti. Kɑ̀ɑ sɔ̃́ nyipe nɛ̀ sibɔɔ́ dɛ̀ɛ̀ í mɔkɛ sisuɔ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ í dò nyɑ̀ùyɑ̀ù kɛ̀ dɛ̀ bo n kpɛyi miɛkɛ, n dɛ̀ yùúkúmu. 
\v 34 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: N yiemmu ɑ bɛ́i ntì.
\p
\v 35 Dɛ kó diyiè mɔ́mmɔnni, kɛ̀ Dɑmɑɑ bɑtɛ ipe nɛ̀ sibɔɔ́ dɛ̀ɛ̀ ɑ̃ sisuɔ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dò nyɑ̀ùyɑ̀ù, kɛ́duɔ́ nho bí. 
\v 36 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ kɛ́mmɔkɛ mucèmmu yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ́dɛ́tɛ́nɛ̀ Sɑkɔbu.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbu nkpɑɑ́ cɛ̃mmú Dɑmɑɑ kpɛyi ìì kpɑɑ́, 
\v 37 kɛ́wɑɑ́ ndɛtie mmɑrɛ̀ dɛtɑ̃ɑ̃ti kó ibɑkɛ, kɛ́ ì cìku yɛpíɛ̀, 
\v 38 kɛ́búú ndɛ kó idɛí iwũɔ̃ yɔ̃̀ ndɛ̀, kɛ̀ ì nkɔrìní muyɑ̃̀ɑ̃̀ kɛ ì yɑ̀u kɛ dekù itɔbɛ̀, 
\v 39 kɛ pɛí sisuɔ kpɛyi nɛ̀ ìì dò nyɑ̀ùyɑ̀ù. 
\v 40 Kɛ̀ Sɑkɔbu mbɑɑ̀tì ìì ɑ̃ sisuɔ nɛ̀ ìì dò nyɑ̀ùyɑ̀ù, kɛ cɑ̃́nnìnko.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbuu mɔɔtɛ o kó kupecɛ̃nku kɛ̀ kù ncɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀ Dɑmɑɑ kɔku. 
\v 41 Iwũɔ̃ ìì kpeńnì kɛ̀ ì dɔ́ kɛ́dekɛ dìì mɔ̀nnì wèe mɛ́ú ndɛ kó idɛí ì yɔ̃̀ ndɛ̀ kɛ̀ ì ndekù kɛ ì wùó. 
\v 42 Kɛ̀ icĩ̀rìyì dɔ́ kɛ́dekɛ ò bɑ́ɑ́ mɛ́ú ndɛ kó idɛí. Mɛm̀mɛ kɛ̀ icĩ̀rìyì ntú Dɑmɑɑ kpɛyi kɛ̀ ikpéríyì tu Sɑkɔbu kpɛyi.
\p
\v 43 Kɛ̀ Sɑkɔbuu kpɑrìkɛ̀ mɛdiɛ̀, kɛ́mɔɔtɛ ipe nɛ̀ sibɔɔ́ pɛ́u, bɛnitidɑtɔ̃mbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipotɔ̃mbɛ̀, yòyóbɛ̀ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀.
\c 31
\s1 Sɑkɔbu ìtɛ́mɛ̀ Dɑmɑɑ ciɛ kɛ́cokɛ́
\p
\v 1 Kɛ̀ Sɑkɔbuu keè Dɑmɑɑ bí nɑ́ɑ́mmɛ̀ kɛ tú: Sɑkɔbu fìètɛ ti cicɛ kpɑ̀tì nti, dɛɛ̀ te kòò kpenkɛ miɛ. 
\v 2 Kòo yɑ̀ Dɑmɑɑ yɛ̀mmɛ̀ tɛ̃́nkɛ í ò nɑɑtinɛ̀mɛ̀ mɛ̀ do ɔ̃ ndòmmɛ̀ nɛ̀ dimɔ̀nnì. 
\v 3 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: Kò nhɑ cicɛ ciɛ bɛ̀ dɑ pɛitɛ́ dɛ̀. N yó ndɑ bonɛ̀mu.
\p
\v 4 Kɛ̀ Sɑkɔbuu yú Dɑsɛɛdi nɛ̀ Deɑ dikpɑ́ɑ̀ ò cɛ̃mmú dɛ̀ o wũɔ̃, 
\v 5 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yɑ̀ di cicɛ yɛ̀mmɛ̀ tɛ̃́nkɛ í n nɑɑtinɛ̀mɛ̀ mɛ̀ do ɔ̃ ndòmmɛ̀, Kuyie n cicɛ tũ nkù mɛ nni m bonɛ̀mu. 
\v 6 Di yɛ̃́mu m pĩ̀ḿmɛ̀ di cicɛ mutɔ̃mmú nɛ̀ n wɛ̃rímú mumɔu. 
\v 7 Kòò n ciitɛ́, kɛ cèètɛ n yeti kucɛ tɛpíítɛ̀, Kuyie mmɛ nyí yóu kòò n dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀. 
\v 8 Ò yĩ dìì mɔ̀nnì ìì ɑ̃ sisuɔ ì bo ntú n kpɛyi kɛ̀ ìi piɛ́ ìì ɑ̃ sisuɔ, kòò dɔ̀ ìì dò nyɑ̀ùyɑ̀ù ì bo ntú n kpɛyi, kɛ̀ ìi piɛ́ ìì dò nyɑ̀ùyɑ̀ù. 
\v 9 Kuyie nkuù cɔutɛ́ di cicɛ wũɔ̃ kɛ n duɔ́. 
\v 10 Ipe nɛ̀ sibɔɔ́ dɛ̀ dèkù dìì mɔ̀nnì, kɛ̀ n yɑ̀ nɛ̀ tidɔuǹtì dɛ̀ɛ̀ ɑ̃ sisuɔ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ dò nyɑ̀ùyɑ̀ù dɛɛ̀ dèkùmɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì n yú kɛ dɔ̀: Sɑkɔbu! Kɛ̀ n dɔ̀: Ntɛ mí. 
\v 12 Kɛ̀ dì dɔ̀: Wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ yɛbɔdɑkɛ̀ nɛ̀ ipe dɛ̀ɛ̀ dò nyɑ̀ùyɑ̀ù dɛɛ̀ dèkùmɛ̀. N yɑ̀mu Dɑmɑɑ dɑ dɔɔ̀rimɛ̀. 
\v 13 Míì tu di Yiɛ̀ nKuyie nhɑ do yɑ̀ kù Betɛɛdi, kɛ́fíí nditɑ̃́rì, kɛ́cóú mmɛkùɔ̀ nkɛ́ n nɑ́kɛ́ ɑ dɔ́ tì. Di mmɔ̀nnì, ítɛ́ kɛ́kò nhɑ ɛì bɛ̀ dɑ pɛitɛ́ dì.
\p
\v 14 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi nɛ̀ Deɑ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti cicɛ í yóó kú kɛ̀ ti túótɛ́ dɛ̀mɑrɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 15 Ò ti wèńtɛ́ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ mbɛ, kɛ tì fìtɛ́ kɛ di ti díítí, bɑ́ wè í ti duɔ́ nwe do dò nkɛ́ ti duɔ́ nyì. 
\v 16 Kuyie ncɔutɛ́ tìì kpɑ̀tì ti cicɛ borɛ̀ kɛ dɑ duɔ́ ntì tu ti kpɛti nti, tínti nɛ̀ ti bí, dɔɔ̀ Kuyie ndɑ nɑ̀kɛ́ tì.
\p
\v 17 Kɛ̀ Sɑkɔbuu bɑ́ɑ́tí, kɛ́dee nho bí nɛ̀ o pobɛ̀ yòyóbɛ̀, 
\v 18 kɛ́túótɛ́ o wũɔ̃ nɛ̀ o kpɑ̀tì timɔu ò pɛ̀tɛ́ tì Mɛsopotɑmii, kɛ́kétɛ́ kɛ́nkũnti o cicɛ Isɑki borɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃. 
\v 19 Kɛ sɔ̃́ nDɑmɑɑ kɔ̀tɛ kɛ kɛ̃ĩ o pe cìtì, kɛ̀ Dɑsɛɛdi yúúkú o bɔkɛ̀. 
\v 20 Kɛ̀ Sɑkɔbuu soutɛ́ Dɑmɑɑ Arɑmu botí kou, kɛ́ítɛ́ bɑ́ ò í ò cɑu, 
\v 21 kɛ́túótɛ́ o kpɛrɛ dɛmɔu kɛ́cokɛ́, kɛ́séntɛ́ kukó ndiɛkù Efɑdɑti, kɛ́kétɛ́, kɛ́nwetí Kɑdɑɑdi tɑ̃rì.
\p
\v 22 Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Dɑmɑɑ Sɑkɔbu cokɛ́mɛ̀. 
\v 23 Kòo túótɛ́ o kɔbɛ, kɛ́tũnnɛ Sɑkɔbu kɛ́mmɔkɛ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀, kóò nìntɛ Kɑdɑɑdi tɑ̃rì. 
\v 24 Kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Dɑmɑɑ, Arɑmu botí kou nɛ̀ tidɔuǹtì kɛ dɔ̀: A bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ Sɑkɔbu tìmɑtì.
\p
\v 25 Wè ò nìntɛ mɛmmɛ kɛ sɔ̃́ nSɑkɔbu còńnɛ́ o touku Kɑdɑɑdi tɑ̃rì ĩ́nkɛ̀, kɛ̀ Dɑmɑɑ múnkɛɛ cónnɛ́ o kɔku, 
\v 26 kɛ́bekɛ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: A n dɔ̀ɔ̀ bɑ, kɛ n soutɛ́? Kɛ tùótɛ́ n kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ kɛ dò nhɑ kpɑ̀ nkɛ bɛ̀ ɛí. 
\v 27 Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ n soutɛ́, kɛ sɔ̀ri kɛ cokɛ́, bɑ́ ɑ í n nɑ̀kɛ́? Ti nɑ n dɑ cíemmu kɛ́ndiè, kɛ bie nyɛbɑ̀rɛ̀ nɛ̀ tikùtìdùùtì kɛ̀ dɛ̀ nɑɑti. 
\v 28 A í yóu kɛ̀ nh ɔrí n kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ n yɑɑ̀bí. A dɔ̀ɔ̀ dɛyɛinkpɛrɛ ndɛ. 
\v 29 M mɔkɛmu muwɛ̃rímú kɛ nɑ ndɑ dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi, kɛ̀ Kuyie nhɑ cicɛ tũ nkù nɛ́ n nɑ̀kɛ́ kɛyènkɛ̀ kɛ̀ɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ tú m bɑ́ɑ́ dɑ dɔɔ̀ tìmɑtì. 
\v 30 A dɔ́ mɛcɑ̃ɑ̃ mmɛ kɛ bo kò nhɑ cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, dɛ̀ nɛ́ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ yùúkú m bɔkɛ̀?
\p
\v 31 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N yĩɛ̃̀kù ɑ bo fietɛ mɛ̀mmɛ ɑ kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀. 
\v 32 Wéntɛ́ n kó bɛnìtìbɛ̀, kɑ̀ɑ yɑ̀ wèè borɛ̀ ɑ bɔkɛ̀ bɛ̀ɛ ò kùɔ.
\p Sɑkɔbu do í yɛ̃́ kɛ dò nDɑsɛɛdi weè yɛ̀ tùótɛ́.
\p
\v 33 Kɛ̀ Dɑmɑɑ tɑ Sɑkɔbu kó kutouku, kɛ́tɑ Deɑ kɔku, kɛ́tɑ o kó bɛnitipotɔ̃mbɛ̀ bɛdɛ́ kpɛti, ò í nyɑ̀ mùmɑmù, kɛ́yɛ̀ kɛ́tɑ Dɑsɛɛdi kɔku. 
\v 34 Kɛ yɛ̃́ bɑ! Kɛ̀ Dɑsɛɛdi weè yɛ̀ tùótɛ́ kɛ sɔ̀nnɛ yɛsɑ̃nkɔ̃̀nkɛ̀ miɛkɛ kɛ kɑri yɛ ĩ́nkɛ̀. Kɛ̀ Dɑmɑɑ wɑmmú titouti timɔu miɛkɛ kɛ́mɔ́ntɛ́. 
\v 35 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi dɔ̀: N cicɛ ɑ miɛkɛ bɑ́ɑ́ pɛikɛ n yí mɛ̀ nyìtɛ́mɛ̀ n kɑ̀rì, m bo n tɑ̃̀nkù yɛirɛ ndɛ.
\p Kɛ̀ Dɑmɑɑ wɑmmú kɛ́mɔ́ntɛ́. 
\v 36 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Sɑkɔbu kòo nkpɑnnɛ̀ Dɑmɑɑ, kɛ tú: N cɑ̀kɛ bɑ? N dɔ̀ɔ̀ ɔ̃̀mmɛ yɛi nkɑ̀ɑ n tũ̀ nnɛ̀ kɛmiɛkɛ? 
\v 37 A fiɛ́mu n nɛntì, ɑ yɑ̀ bɑ dɛ̀ɛ̀ tu ɑ kpɛrɛ? Bɛnkɛ dɛ n kɔbɛ nɛ̀ ɑ kɔbɛ, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ kɛ́ ti pútɛ́. 
\v 38 M bo ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ mɔkɛ yɛbie nsipísìdɛ́ ndi, m mɛ nyí cɑ̀ɑ́kɛ́ ɑ pedɑɑ̀ mɑrì. 
\v 39 Musĩ̀mmù í pĩ nhɑ ɔ̃̀fɛ̀ mɑfɛ̀, kɛ̀ n fɛ̀ tɔní kɛ dɑ bɛnkɛ, nh ɔ̃ɔ̃ fɛ̀ yietímu. Kɑ̀ɑ m békú bɛ̀ yúúkú ì kuyie nnɛ̀ kɛyènkɛ̀, kɛ̀ ǹ dɑ yietí. 
\v 40 Kɛ̀ fɛwentɑɑfɛ̀ m potɛ́, kɛ̀ muséé nni m potɛ́ kɛyènkɛ̀, kɛ̀ n níí nyié nkɛ wúó. 
\v 41 Yɛbie nsipísìdɛ́ ndi m bomɛ̀ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ pĩ mmutɔ̃mmú yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀nɑ̀ɑ̀ ɑ kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ kpɛ́í, nkɛ cɛ̃mmú ɑ wũɔ̃ yɛbie nyɛ̀kuɔ̀. Kɑ̀ɑ cèètɛ n yeti kucɛ tɛpíítɛ̀. 
\v 42 Kɛ̀ Kuyie, n yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu do tũ nkù, n cicɛ Isɑki dé kù do í n teennɛ̀, ɑ nɑ nni m bɛ̀ti n nɔu sinùmmù ndi. Kù mɛ nyɑ̀mu n fɛ̃̀ṹtɛ́mɛ̀ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ n teennɛ̀ wenkɛ kɛyènkɛ̀.
\s1 Sɑkɔbu nɛ̀ Dɑmɑɑ bɛ̀ tɑummɛ̀
\p
\v 43 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Dɑmɑɑ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ tu biɛ, bɛ bí tú n kpɛyi nyi, kɛ̀ iwũɔ̃ ii ntú n kpɛyi, dɛmɔu ɑ mɛ̀ nwùó ndɛ̀ tu n kpɛrɛ ndɛ. M mɛ nyí yóó nɑ kɛ́dɔɔ̀nɛ̀ mùmɑmù n kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛ bí. 
\v 44 Yóu kɛ̀ ti tɑu mmí nnɛ̀ fɔ̃́ nkɛ́dɔɔ̀ mɛbɛnkùmɛ̀ mɑmɛ̀.
\p
\v 45 Kɛ̀ Sɑkɔbuu túótɛ́ ditɑ̃́rì kɛ́fíí, 
\v 46 kɛ́nɑ́kɛ́ o kɔbɛ kɛ dɔ̀: Wɑɑ́nnɛ̀nní yɛtɑ̃́rɛ̀! Kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̀ wɑɑnní kɛ́cóú nditɑ̃́cóù, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑri bɛmɔu di ĩ́nkɛ̀ kɛ́di. 
\v 47 Kòo dì yu kɛ dɔ̀: Mɛtɑummɛ̀ kó mɛbɛnkùmɛ̀ kó ditɑ̃́cóù. Nɛ̀ Dɑmɑɑ kó tinɑ́ɑǹtì Yekɑɑ-Sɑɑdutɑɑ nɛ̀ Sɑkɔbu kpɛti Kɑdɛdi. 
\v 48 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Di ntɑ̃́cóù diì yó mbɛnkú mí nnɛ̀ fɔ̃́ nti tɑummɛ̀.
\p Nɛ̀ dɛ kpɛ́í nkɛ bɛ̀ɛ dì yu kɛ dɔ̀ Kɑdɛdi, 
\v 49 kɛ́yíɛ́ kɛ́ dì yu kɛ dɔ̀ Misipɑɑ. Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nní nti wúó nti dɛ̀tɛ́nɛ̀ dìì mɔ̀nnì titɔbɛ̀. 
\v 50 Kɑ̀ɑ fɛ̃́ũnko n kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀, kɛ tùókɛ́ bɛtɔbɛ̀, ɑ nyɛ̃́ kɛ dò nhonìtì weè í ti wúó, Kuyie nkuù ti wúó. 
\v 51 Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Ntɛ ditɑ̃́cóù n còú ndì nɛ̀ ditɑ̃́rì n fìí ndì mí nnɛ̀ fɔ̃́ nti cuokɛ̀. 
\v 52 Di ntɑ̃́cóù nɛ̀ di ntɑ̃́rì dɛ̀ ntú ti tɑummɛ̀ kó dibɛnkɛ̀rì. M bɑ́ɑ́ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ́kɔtɛ ɑ bíɛ́kɛ̀ kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi, ɑ mɛ mbɑ́ɑ́ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ́kɔtɛní m bíɛ́kɛ̀ kɛ́dɔɔ̀ mɛyɛi. 
\v 53 Kuyie nhAbɑrɑhɑmmu nɛ̀ Nɑɔɔ bɛ̀ tũ nkù ni nti wúó!
\p Kɛ̀ Sɑkɔbuu pɑrìkɛ̀ kɛ́yú Kuyie nho cicɛ Isɑki dé kù yètìrì, 
\v 54 kɛ́féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ Kuyie, kɛ́yú o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ kɛ́nyié nditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 55 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ dikṹnweńnì, kɛ̀ Dɑmɑɑ ɔrí o kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ bɛ bí, kɛ́ ì pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́kò.
\c 32
\s1 Sɑkɔbu bɑ̀ḿmúmɛ̀ Esɑyuu nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ Sɑkɔbuu sɔɔtɛ́ o cèmmu, kɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀ɛ ò co. 
\v 2 Kòo yɛ̀ yɑ̀ kɛ dɔ̀: Kuyie nkó dikɑ̀rì ndi diɛ. Mɛm̀mɛ ò dɛ̀ yumɛ̀ kɛ dɔ̀ Mɑɑnɑimmu (dɛ̀ɛ̀ tu yɛkɑ̀rɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀).
\p
\v 3 Kòo tɔ̃ mbɛnìtìbɛ̀ Seii Edɔmmu kó kutempɛ̃ mmiɛkɛ o kóo kótì Esɑyuu borɛ̀, 
\v 4 kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di nɑ́kɛ́ n yiɛ̀ nhEsɑyuu kɛ dɔ̀: A kóo tɔ̃ntì Sɑkɔbu kɔ̀tɛ Dɑmɑɑ ciɛ nkɛ, kɛ kɛ mbo kɛ tùɔ̀kɛnɛ̀ní yíe. 
\v 5 Kɛ mɔkɛ inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ nɛ̀ ipe nɛ̀ sibɔɔ́ nɛ̀ bɛnitidɑtɔ̃mbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipotɔ̃mbɛ̀, kɛ tú fɔ̃́ nho yiɛ̀ nhɑ ò cɔutɛ́.
\p
\v 6 Kɛ̀ Sɑkɔbu do tɔ̃ mbɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti kɔ̀tɛmu kɛ yɑ̀ ɑ kóo kótì Esɑyuu, kòò kèríní nɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ sikɔusìnɑ̀ɑ̀ (400).
\p
\v 7 Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nhɑutɛ́ Sɑkɔbu mɛdiɛ̀ nkòo totɛ́ bɛ̀ɛ̀ ò nɛínɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ ò do tɔ ì, ipe nɛ̀ sibɔɔ́, inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ yòyóbɛ̀. 
\v 8 Kɛ nɑ́ɑ́ nkɛ tú: Kɛ̀ Esɑyuu kùɔ ditĩ̀nnì mɑrì, ditɛrìi cokɛ́. 
\v 9 Kɛ̀ Sɑkɔbuu bɑ́ntɛ̀ Kuyie nkɛ dɔ̀: Kuyie n yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ n cicɛ Isɑki do tũ nkù, fɔ̃́ɔ̃̀ n nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Wɛ̃tɛ ɑ ciɛ, ɑ kɔbɛ borɛ̀ kɛ̀ ǹ dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 10 N yí mɑ̀nnɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nhɑ do yɛ̃ nhɑ yó n dɔɔ̀ mɛ̀ kɛ mɛ̀ dɔ̀ɔ̀, mí nhɑ kóo tɔ̃ntì. N do senti kukó nSuditɛ̃ɛ̃ kɛ pikú m pɑ̀ɑ̀ti mɑ́ɑ̀ ndi, di mmɔ̀nnì kɛ nɑɑ́ nyɛtĩ̀rɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀. 
\v 11 N dɛɛtɛ́nɛ̀ n kóo kótì Esɑyuu, n yĩɛ̃̀kù ò bo kɔtɛnímɛ̀ mmɛ kɛ́ n kuɔ nɛ̀ m pobɛ̀ nɛ̀ m bí. 
\v 12 A do bɛ́immu kɛ dɔ̀ ɑ yó n dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, nkɛ̀ n yɑɑ̀bíi sṹṹ nkɛ́ndò ndɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù kó mubirímú, bɑ́ bɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ ì kɑ̀ɑ.
\p
\v 13 Kɛ̀ Sɑkɔbuu bɑ́tɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́yié, kɛ́dɛitɛ ò do mɔkɛ dɛ̀ miɛkɛ ò yóó pɑ̃ dɛ̀ o kóo kótì Esɑyuu. 
\v 14 Sibɔniisi sikɔusìdɛ́ (200) nɛ̀ yɛbɔdɑkɛ̀ sipísìdɛ́ nɛ̀ ipeni sikɔusìdɛ́ (200) nɛ̀ yɛpedɑkɛ̀ sipísìdɛ́ 
\v 15 nɛ̀ yòyóbɛ̀ bɛniibɛ bɛ̀ɛ̀ tɔ ibí sipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ bɛ̀ bío nɛ̀ inɑɑni sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ yɛnɑɑdɑkɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ niibɛ sipísìdɛ́ nɛ̀ isɑ̃mmɑrímbí tɛpíítɛ̀. 
\v 16 Kòo dɛ̀ totɛ́ dɛ tɔ̃ntì dɛ tɔ̃ntì, kɛ́duɔ́ nho tɔ̃mbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Niitɛ́nɛ̀ kɛ̀ mɛfíè nní nsokɛ́ di cuokɛ̀.
\p
\v 17 Kòo nɑ́kɛ́ oketiwè kɛ dɔ̀: Kɛ̀ n kóo kótì Esɑyuu dɑ conɛ̀ kɛ bekɛ kɛ tú: We ndɑ te? A kɔri kɛ? We nte iwũɔ̃ ìì ni ɑ ììkɛ̀? 
\v 18 A dɔ̀: A kóo tɔ̃ntì Sɑkɔbu weè dɛ̀ te, kɛ dɛ̀ ndɑ pɑ̃ kɛ tũ̀nní.
\p
\v 19 Kɛ̀ Sɑkɔbu mɛ nnɑ́kɛ́ odɛ́rì nɛ̀ otɑ̃ɑ̃́nwè nɛ̀ bɛsɔmbɛ bɛ̀ɛ̀ tũ̀ nkɛ dɔ̀: Kɛ̀ di yɑ̀ n yiɛ̀ nhEsɑyuu di mɛ nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 
\v 20 A kóo tɔ̃ntì Sɑkɔbu tũ̀nnímu.
\p Sɑkɔbu do nɑ́ɑ́nnɛ̀ o yɛ̀mmɛ̀ mmɛ kɛ tú, yɛpɑ̃rɛ̀ yiɛ mbo bónkùnnɛ o miɛkɛ, kɛ̀ tí mɑ́ɑ́ kòo n cɔutɛ́ nɛ̀ diwɛ̀ì. 
\v 21 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ kɛ̀ wenwe nkpɑɑ́ dɛ kó kɛyènkɛ̀ bɛ̀ bɑ̀tɛ́ dɛ̀.
\s1 Sɑkɔbu mɑnɛ̀mɛ̀ Kuyie
\p
\v 22 Mɛm̀mɛ kòo ítɛ́ dɛ kó kɛyènkɛ̀ kɛ́túótɛ́ o pobɛ̀ bɛdɛ́ nɛ̀ o nitipotɔ̃mbɛ̀ bɛdɛ́ nɛ̀ o bí tɛpíítɛ̀ nɛ̀ dɛmɑ́ɑ̀ kɛ bo séntɛ́ tipètì-yɛ̀rì, bɛ̀ tu kùù kó nSɑbɔki. 
\v 23 Kòo bɛ̀ sée nkukó nkɛ́séennɛ̀ o mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, 
\v 24 kɛ́ ndɛ̀ kpɑɑ́ omɑ́ɑ̀ kɛ́nyié nkɛ mɑùnɛ̀ onìtì mɔù nɛ̀ kukṹnwentóo. 
\v 25 Kɛ̀ dɛ kóo nìtì nsɔ̃́ nwè í yóó nɑ Sɑkɔbu, kɛ́potɛ́ o kpeyuu kòo nɑɑ́ ndikpɛ̃nnì. 
\v 26 Kɛ̀ dɛ kóo nìtì dɔ̀: N yóu kɛ̀ m pɛ̃ɛ̃tɛ́! Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Kɑ̀ɑ í m pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀ m bɑ́ɑ́ dɑ yóu. 
\v 27 Kɛ̀ dɛ kóo nìtìi bekɛ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: A yètìrì tu bɑ? Kòò dɔ̀: Sɑkɔbu. 
\v 28 Kòò dɔ̀: Bɛ̀ tɛ̃́nkɛ í yó ndɑ yu kɛ tú Sɑkɔbu, bɛ̀ yó ndɑ tú Isidɑyɛɛri nwe, kɛ yɛ̃́ ɑ mɑnɛ̀mɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ kɛ nɑ. 
\v 29 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu n nɑ́kɛ́ ɑ yètìrì, kòò dɔ̀: Bɑ nte kɑ̀ɑ m bèkú n yètìrì?
\p Ò mɛ nyĩ kóò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 30 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N yɑ̀ Kuyie nkɛ kpɑɑ́ fòù. Mɛm̀mɛ kòo yú dɛ kó dibòrì kɛ dɔ̀ Penniyɛɛdi (dɛ̀ɛ̀ tu ti Yiɛ̀ nKuyie nyììkɛ̀). 
\v 31 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Sɑkɔbu nsenti Penniyɛɛdi kó kukó nkɛ̀ diyiè yɛ̀nní kòò cèntì dikpɛ̃nnì. 
\v 32 Dɛɛ̀ te nɛ̀ yíenní kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ í yo nfɛɔ̃̀fɛ̀ kpeyuu kó kumɑɑ nkɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo dɛ mpotɛ́mɛ̀ Sɑkɔbu.
\c 33
\s1 Sɑkɔbu conɛ̀mɛ̀ Esɑyuu
\p
\v 1 Sɑkɔbu yɑ̀ dìì mɔ̀nnì Esɑyuu duunnímɛ̀, kɛ nɛínɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ sikɔusìnɑ̀ɑ̀ (400), kɛ́totí ibí Deɑ nɛ̀ Dɑsɛɛdi nɛ̀ bɛnitipotɔ̃mbɛ̀ bɛdɛ́, 
\v 2 kɛ́nií nhonitipotɔ̃mbɛ̀ nɛ̀ bɛ bí, Deɑ nɛ̀ o kpɛyi kɛ̀ bɛ̀ mpokoo, Dɑsɛɛdi nɛ̀ Sosɛfu kɛ̀ bɛ̀ ntũ. 
\v 3 Kòo niitɛ́ o mɔ́mmuɔ mbɛ ììkɛ̀, kɛ́yɑ̀ o kóo kótì Esɑyuu, kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ kucɛ mɛ̀yiekɛ̀ kɛ yɑ̀ɑ tɔ́ɔ́nnɛ̀nko ò borɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ Esɑyuu cokɛ́ní kóò ɔrí, kɛ̀ diwɛ̀ìi bɛ̀ ɑutɛ́, kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ́ mbɛdɛ́. 
\v 5 Kɛ̀ Esɑyuu yɑ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ ibí, kɛ́bekɛ kɛ dɔ̀: Ɔ̃̀mbɛ mbɛ biɛ mbɛ̀ɛ̀ dɑ nɛínɛ̀? Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie m pɑ̃ bɛ̀mbɛ mí nhɑ kóo tɔ̃ntì.
\p
\v 6 Kòo nitipotɔ̃mbɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní nɛ̀ bɛ bí kɛ́nínkóo o ììkɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ Deɑ tɔ́ɔ́nní kɛ́nínkóo o ììkɛ̀ nɛ̀ o bí. Kɛ̀ Dɑsɛɛdi nɛ̀ Sosɛfu kɛ̀ bɛ̀ múnkɛɛ mɛ nyĩ́. 
\v 8 Kɛ̀ Esɑyuu o bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ kɛ́dɔ̀ɔ̀nɛ̀ bɑ m mɛ̀ n conɛ̀ ìì wũɔ̃? Kòò dɔ̀: N dɔ́ fɔ̃́ n yiɛ̀ nhɑ́ n cɔutɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀ mmɛ. 
\v 9 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: M mɔkɛ kɛ̀ dɛ̀ sũmu n nɑntɛ̀, ńte ɑ kpɛrɛ. 
\v 10 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu, kɑ̀ɑ n cɔutɛ́mu, cɔutɛ́ m pɑ̃rɛ̀, n dɑ yɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ dò n yɑ̀ Kuyie nku, kɛ yɛ̃́ ɑ n cɔutɛ́mɛ̀ nɛ̀ diwɛ̀ì. 
\v 11 N dɑ bɑ́ɑ́mmu cɔutɛ́ n dɑ pɑ̃ dɛ̀, ti Yiɛ̀ nKuyie nni n dɔ̀ɔ̀mu mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ m̀ mɔ̀kɛ dɛmɔu.
\p Kɛ̀ Sɑkɔbuu yetoo kɛ̀ Esɑyuu cɔutɛ́. 
\v 12 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: Ítɛ́nɛ̀ kɛ̀ tí nɛi kɛ́kò. 
\v 13 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: N yiɛ̀ nhɑ yɛ̃́mu kɛ dò nyibí kpɑɑ́ yɔɔ̀, kɛ̀ ipe bo nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ tinɑɑbiiti, kɛ̀ ti ì kètɛ́nɛ̀ mɛcɑ̃ɑ̃ ndiyiè mɑrì mɑ́ɑ̀ ì bo kú. 
\v 14 Fɔ̃́ n yiɛ̀ nhɑ́ niitɛ́, mí nhɑ kóo tɔ̃ntì kɛ̀ nní ntũ mmɛyɔɔ̀mmɛ̀ nɛ̀ iwũɔ̃ nɛ̀ ibí kɛ́tuɔkoo ɑ ciɛ Seii. 
\v 15 Kɛ̀ Esɑyuu dɔ̀: M bo dɑ yóunɛ̀ n kó bɛnìtìbɛ̀ mɑbɛ̀. Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Kɛ̀ bɛ̀ɛ dɔɔ̀ bɑ? Fɔ̃́ ncɛ̃́nkɛ n cɔutɛ́nɛ̀ diwɛ̀ì. 
\v 16 Dɛ kó diyiè dimɑ́ɑ̀ miɛkɛ kɛ̀ Esɑyuu kétɛ́ kɛ́nwɛ̃ti Seii. 
\v 17 Kɛ̀ Sɑkɔbuu kɔtɛ Sukɔti kɛ́mɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ́dɔɔ̀ o wũɔ̃ titouti. Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ yu dɛ kó dibòrì kɛ tú Sukɔti (dɛ̀ɛ̀ tu titouti).
\s1 Sɑkɔbu bɑ̀tɛ́mɛ̀ Sisɛmmu
\p
\v 18 Sɑkɔbu dɛ nyìtɛ́ Mɛsopotɑmii, kɛ́tuɔkɛnɛ̀ kukɔ̃ǹnɑɑtí Sisɛmmu Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó kɛtenkɛ̀, kɛ́kɑri dihɛì mɑ̀nku, 
\v 19 kɛ́dontɛ́ kɛtenkɛ̀ mɛdítíbii ntɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) Amɔɔ bí borɛ̀, ìì te kɛtenkɛ̀ Sisɛmmu, kɛ́cónnɛ́ o touku, 
\v 20 kɛ́mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì, kɛ́ dì yu kɛ dɔ̀ Edi-Edowɛɛ-Isidɑyɛɛri (dɛ̀ɛ̀ tu ti Yiɛ̀ nKuyie nyIsidɑyɛɛribɛ tũ nkù).
\c 34
\s1 Bɛ̀ pĩ̀ḿmɛ̀ Dinɑ kɛ duɔ́nɛ̀
\p
\v 1 Diyiè mɑrì kɛ̀ Dinɑ, Deɑ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ńyɛ̀ kɛ bo dɔu ndihɛì kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀. 
\v 2 Kɛ̀ Efiibɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì Amɔɔ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ Sisɛmmuu ò yɑ̀, kóò pĩ nkɛ́duɔ́nɛ̀, 
\v 3 kóò pɛ́nsìrì mɛdiɛ̀, kɛ́ndɔ́ kɛ́yṹɔ̃́ nhosɑpɑ̀ɑ̀ nyɛ̀mmɛ̀. 
\v 4 Mɛm̀mɛ Sisɛmmu nɑ̀kɛ́mɛ̀ o cicɛ Amɔɔ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ kɛ́yɑ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ nyie nyɛmbɛ̀, n dɔ́ kóò puokɛmu.
\p
\v 5 Kɛ̀ Sɑkɔbuu keè Sisɛmmu duɔ́nɛ̀mɛ̀ Dinɑ, kɛ sɔ̃́ nho kó bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ bo kupɑku kɛ cɛ̃mmú iwũɔ̃. Kòò ndò nyúóó kɛ kémmú bɛ̀ bo konnímɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ̀ Sisɛmmu cicɛ Amɔɔ kɔtɛ Sɑkɔbu borɛ̀ kɛ bo ò nɑ̀kɛ́. 
\v 7 Kòo kó bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nkũntiní kupɑku kɛ́keè dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ yonkɛ, kɛ̀ bɛ̀ miɛkɛɛ pɛikɛ, kɛ yɛ̃́ Sisɛmmu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ dɛ̀ɛ̀ tu isɔkɛ Isidɑyɛɛribɛ miɛkɛ, kɛ duɔ́nɛ̀ Sɑkɔbu kóo sɑpɑ̀ɑ̀, dɛ̀ɛ̀ do ci Isidɑyɛɛribɛ cuokɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ Amɔɔ dɔ̀: N kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nSisɛmmu yɛ̀mmɛ̀ mɛɛ̀ tɑ di kóo sɑpɑ̀ɑ̀, di we nhò duɔ́ nkòo puokɛ. 
\v 9 Ti wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ̀ tí mpuokú di kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ kɛ̀ di puokú ti kɔbɛ. 
\v 10 Kɛ̀ tí nwɛ̃ nkɛ bo, kɛ̀ dihɛì ntú di kpɛri, kɛ̀ di ndɔɔri kupotɑɑ́ nkɛ mɔkɛ sibɑɑ.
\p
\v 11 Kɛ̀ Sisɛmmuu nɑ́kɛ́ osɑpɑ̀ɑ̀ ncicɛ nɛ̀ o tɑ̃bɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di n dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ bekɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ n di duɔ́. 
\v 12 Kɛ̀ di n yiennɛ̀ di kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ bekɛ tipocòntì kɛ̀ ti dɛu kɛ mɑmɛ̀ nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ n di duɔ́.
\p
\v 13 Kɛ̀ Sɑkɔbu kó bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Sisɛmmu nɛ̀ o cicɛ nɛ̀ mɛciì nkɛ yɛ̃́ ò pĩ̀ḿmɛ̀ bɛ tɑ̃ũ̀ Dinɑ nɛ̀ muwɛ̃rímú kɛ duɔ́nɛ̀. 
\v 14 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́duɔ́ nti tɑ̃ũ̀ wèè í cɑ̃ntɛ́, dɛ̀ tu mɛyɛi mmɛ ti borɛ̀. 
\v 15 Ti í yóó yie ndi yɛ̃ mmù, kɛ̀ di í cɑ̃mmú bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛmɔu. 
\v 16 Dɛ mɔ̀nnì ndi ti bo di duɔ́mmɛ̀ ti kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀, kɛ́túókɛ́ di kɔbɛ, kɛ̀ ti ńwɛ̃ nkɛ bo, kɛ́nɑɑ́ nkubotí kumɑ́ɑ̀. 
\v 17 Kɛ̀ di mɛ nyetɛ ti yɛ̃ mmù tí túótɛ́ ti tɑ̃ũ̀ kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́.
\p
\v 18 Amɔɔ nɛ̀ o birɛ Sisɛmmu kɛ̀ bɛ̀ɛ pɛ́nsìrì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 19 Bɑ́ odɑpɑ̀ɑ̀ nyí nhɔɔtɛ ò bo dɔɔ̀mɛ̀ bɛ̀ bɛ́i ntì, kɛ yɛ̃́ ò dɔ́mɛ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ mmɛdiɛ̀. Bɛ̀ do we ntɑ̃́ okpɑ̀ɑ̀tì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛtɔbɛ̀. 
\v 20 Amɔɔ nɛ̀ o birɛ Sisɛmmu, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì kó dibòrì, kɛ́nɑ́kɛ́ bɛ kɔbɛ kɛ dɔ̀: 
\v 21 Bɛnìtìbɛ̀ biɛ ntu diwɛ̀ì kɔbɛ mbɛ, yóunɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ mbo ti ɛì, kɛ dɔɔri kupotɑɑ́, dihɛì í kɛ̃ńnì, kɛ̀ ti ḿpuokú bɛ kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ puokú ti kɔbɛ. 
\v 22 Bɛ̀ tu, kɛ̀ ti yie mbɛ̀ yɛ̃ mmù, kɛ cɑ̃mmú bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛmɔu, bɛ̀ bo ti wɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ̀ ti nɑɑ́ nkubotí kumɑ́ɑ̀. 
\v 23 Kɛ̀ ti yie mbɛ̀ yɛ̃ mmù, kɛ̀ bɛ̀ ti bonɛ̀, tíì yóó tiekɛ bɛ wũɔ̃ nɛ̀ bɛ kpɛrɛ dɛmɔu bɛ̀ mɔ̀kɛ dɛ̀.
\p
\v 24 Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo dɛborɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yie nhAmɔɔ nɛ̀ o birɛ Sisɛmmu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì, kɛ̀ dihɛì dimɔu kó bɛnitidɑɑbɛ̀ɛ cɑ̃mmú. 
\v 25 Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè, dɛ̀ dɔ̀kɛ yóù dìì yiè kɛ̀ bɛ̀ kɑ̀ri kɛ í yɛ̃́ tìmɑtì, Simmɛɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Defii Dinɑ tɑ̃bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ bɛ kpɑ̀rìse kɛ́tɑ dihɛì kɛ́kuɔ bɛnitidɑɑbɛ̀ bɛmɔu, 
\v 26 kɛ́kuɔ Amɔɔ nɛ̀ o birɛ Sisɛmmu, kɛ́dɛitɛ bɛ tɑ̃ũ̀ Dinɑ Sisɛmmu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́kònnɛ̀.
\p
\v 27 Kɛ̀ Sɑkɔbu bí tɛìi ítɛ́ kɛ́túótɛ́ tikúnɛntì nɛ̀ dihɛì kpɛrɛ, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ pĩ̀ḿmɛ̀ bɛ tɑ̃ũ̀ nɛ̀ muwɛ̃rímú kɛ duɔ́nɛ̀, 
\v 28 kɛ́kpɑɑkɛ bɛ pe nɛ̀ bɛ nɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo dihɛì nɛ̀ dɛpɑɑ, 
\v 29 kɛ́hɛí bɛ kpɑ̀tì timɔu, bɛ bí nɛ̀ bɛ pobɛ̀ nɛ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo bɛ cɛ̃́ĩ miɛkɛ.
\p
\v 30 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ Simmɛɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Defii kɛ dɔ̀: Di n cɑ̀kɛmu, kɛ̀ ǹ nɑɑ́ nhoyɛiwe Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ nɛ̀ Pedisiibɛ bɛ ììkɛ̀. N kɔbɛ í sũ, bɛ̀ yóó tíímmu kɛ́ n dokɛ́nɛ̀, kɛ́ n nɑ, kɛ́ n kuɔ nɛ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛmɔu. 
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti nɑ nyóu kɛ̀ bɛ̀ɛ wéntɛ́ ti tɑ̃ũ̀ onitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɑ̀ɑ̀?
\c 35
\s1 Sɑkɔbu ìtɛ́mɛ̀ Sisɛmmu kɛ́kɔtɛ Betɛɛdi
\p
\v 1 Diyiè mɑrì kɛ̀ Kuyie nnɑ́kɛ́ Sɑkɔbu kɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́kɔtɛ Betɛɛdi kɛ́ m mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì, n do dɛ ndɑ bɛnkɛ m mɑ́ɑ̀ ɑ do cokùnɛ̀ dìì mɔ̀nnì ɑ kóo kótì Esɑyuu.
\p
\v 2 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do ò bonɛ̀ bɛmɔu kɛ dɔ̀: Bɔntɛ́nko yɛbɔkɛ̀ kɛ́wénkùnnɛ dimɑ́ɑ̀, kɛ́ceetɛ di yɑ̀ɑ̀tì. 
\v 3 Bɑ́ɑ́tínɛ̀ kɛ̀ tí kɔtɛ Betɛɛdi kɛ́mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì Kuyie nkpɛ́í, kɛ yɛ̃́ kuù do n teennɛ̀mɛ̀ n do ɑ́ɑ́rì dìì mɔ̀nnì, kɛ́ nni mbonɛ̀ n cèmmu mumɔu miɛkɛ.
\p
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ mbɛ bɔkɛ̀ yɛmɔu Sɑkɔbu nɛ̀ bɛ mɑ́mɑ́nnɛ̀ bɛ̀ do tũɔ̃́ dɛ̀ bɛ to, kòo dɛ̀ kũnnɛ́ mutie diɛmù tɑkɛ́ Sisɛmmu, 
\v 5 kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́. Kɛ̀ Kuyie mbɔntɛ́ kufɔ̃wɑɑ́ nyɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́, bɑ́ bɛ̀ í ndɑ̀ɑ́tí kɛ́ bɛ̀ tũ̀nnɛ.
\p
\v 6 Sɑkɔbu nɛ̀ o kɔbɛ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ Duusi bɛ̀ tu dɛ̀ Betɛɛdi, Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó dihɛì, 
\v 7 kɛ́mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́ dì yu kɛ dɔ̀ Kuyie-mbo-Betɛɛdi, kɛ yɛ̃́ kù do dɛ nhò bɛnkɛmɛ̀ kumɑ́ɑ̀ ò cokùnɛ̀ dìì mɔ̀nnì o kóo kótì.
\p
\v 8 Kɛ̀ Deborɑɑ, Debekɑɑ kóo yuɔ̀rìi kú kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́ Betɛɛdi tɑkɛ́, mutie diɛmù mɑmù yuu, bɛ̀ tu mù yɛdɑbùò nkɔ̃mu.
\p
\v 9 Sɑkɔbu kũntiní dìì mɔ̀nnì Mɛsopotɑmii kɛ̀ Kuyie nyíɛ́ kóò bɛnkɛ kumɑ́ɑ̀, kóò pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 10 Kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: A yètìrì tu Sɑkɔbu nwe, di mmɔ̀nnì kɛ yó ntú Isidɑyɛɛri.
\p Mɛm̀mɛ Kuyie nhò yúmɛ̀ kɛ dɔ̀ Isidɑyɛɛri. 
\v 11 Kɛ̀ kùu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Míì tu Kuyie nkɛ kpeńnì. A bo piɛ́ kɑ̀ɑ botíi sṹṹ nkɑ̀ɑ nɑɑ́ nyibotí pɛ́u cicɛ, kɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ɛ yɛ̀nní i miɛkɛ. 
\v 12 N duɔ́ ndìì ɛì Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki, m bo dì ndɑ duɔ́ nkɛ́ dì duɔ́ nhɑ yɑɑ̀bí.
\p
\v 13 Kuyie nhò nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè kɛ́ítɛ́. 
\v 14 Kɛ̀ Sɑkɔbuu fíí nditɑ̃́rì, kɛ́cóú mmɛkùɔ̀ nnɛ̀ mɛnɑɑ̀ nkɛ bo ndenniní, 
\v 15 kɛ́yú Kuyie ndo ò nɑ̀ɑ́nnɛ̀ dìì bòrì kɛ dɔ̀ Betɛɛdi (dɛ̀ɛ̀ tu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀).
\s1 Dɑsɛɛdi pɛímɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɛ́kú
\p
\v 16 Sɑkɔbu nɛ̀ o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ Betɛɛdi, kɛ́nkpɑɑ́ díɛtirìnɛ̀ sɑ́m̀pɔ́ Efɑdɑtɑ, kɛ̀ Dɑsɛɛdi ndɔ́ kɛ́pɛitɛ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ mɛdiɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ dɛbirɛ nyɛtìní wèè ò pɛinko kòo nɑ́kɛ́ Dɑsɛɛdi kɛ dɔ̀: Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù ɑ wɛ̃̀tɛ kɛ pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ ndɛ.
\p
\v 18 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi ḿmɑunɛ̀ mukṹṹ nkɛ́yú dɛbirɛ kɛ dɔ̀: Bɛni-Oni (dɛ̀ɛ̀ tu: Mɛyɛi mbirɛ). Kɛ̀ Sɑkɔbuu dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Bɛnsɑmɛɛ (dɛ̀ɛ̀ tu kubɑkù yoú).
\p
\v 19 Kɛ̀ Dɑsɛɛdii kú kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́ Efɑdɑtɑ kó kucɛ, bɛ̀ yu dɛ̀ yíe nkɛ tú Bɛtideɛmmu. 
\v 20 Kɛ̀ Sɑkɔbuu cónnɛ́ ditɑ̃́rì Dɑsɛɛdi fɔ̃ti ĩ́nkɛ̀ kɛ́ dì yu kɛ dɔ̀ Dɑsɛɛdi fɔ̃titɑ̃́rì, kɛ̀ dì kpɑɑ́ bo nɛ̀ yíenní.
\p
\v 21 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́kɑri Mikidɑɑ-Edɛɛ, 
\v 22 kɛ́mbo dɛ kó dihɛì kɛ̀ Dubɛnni duɔ́nɛ̀ Bidɑɑ onitipotɔ̃ntì o cicɛ po wè. Kɛ̀ Sɑkɔbuu keè, kɛ̀ dɛ̀ɛ ò yonkɛ.
\p Sɑkɔbu do mɔkɛ ibí tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìdɛ́ì nyi. 
\v 23 Kɛ̀ Deɑ kó ibí tú: Dubɛnni, Sɑkɔbu kóò Po nɛ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Defii nɛ̀ Sudɑɑ nɛ̀ Isɑkɑɑ nɛ̀ Sɑbunɔɔ. 
\v 24 Kɛ̀ Dɑsɛɛdi kpɛyi tú Sosɛfu nɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ. 
\v 25 Kɛ̀ Bidɑɑ Dɑsɛɛdi nitipotɔ̃ntì kpɛyi tú Dɑnni nɛ̀ Nɛfutɑdii. 
\v 26 Kɛ̀ Sidipɑɑ Deɑ kóo nitipotɔ̃ntì kpɛyi tú Kɑdi nɛ̀ Asɛɛ. Sɑkɔbu nitidɑbí nyi ò piɛ́ ì Mɛsopotɑmii.
\s1 Isɑki kumɛ̀
\p
\v 27 Kɛ̀ Sɑkɔbuu tuɔkɛ o cicɛ Isɑki borɛ̀ Mɑmmudee, dɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́nɛ̀ Kidiyɑ-Adibɑ. Bɛ̀ tu dɛ̀ yíe nhEbunɔɔ. Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki bɛ̀ do borɛ̀. 
\v 28 Isɑki do mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìni (180) ndi, 
\v 29 ò do yóó kú kɛ kòtɛ́ mɛdiɛ̀ mmɛ. Kòo bí Esɑyuu nɛ̀ Sɑkɔbu kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́.
\c 36
\s1 Esɑyuu kɑ̀rimɛ̀ Edɔmmu
\p
\v 1 Ntɛ Esɑyuu bɛ̀ tu wè Edɔmmu o kó kufuku: 
\v 2 Ò do puokɛ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó bɛnitipòbɛ̀ mbɛ, Adɑ Edonni birɛ, Itiibɛ kó kubotí kou, nɛ̀ Odibɑmɑɑ Anɑ birɛ, wèè yɑ̀ɑ̀rì tu Sibeɔ̃ɔ̃ Efiibɛ kó kubotí kou 
\v 3 nɛ̀ Bɑsimɑti Isimɑyɛɛri birɛ Nɛbɑyɔti tɑ̃ũ̀. 
\v 4 Kɛ̀ Adɑ pɛitɛ́ Edifɑsi, kɛ̀ Bɑsimɑtii pɛitɛ́ Deuyɛɛdi. 
\v 5 Kɛ̀ Odibɑmɑɑ pɛitɛ́ Yeusi nɛ̀ Yɑedɑmmu nɛ̀ Kodɑɑ Esɑyuu nitidɑbí nyi ò piɛ́ ì Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃.
\p
\v 6 Kɛ̀ Esɑyuu túótɛ́ o pobɛ̀ nɛ̀ o nitidɑbí, nɛ̀ o nitipobí nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ bo o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ o wũɔ̃ nɛ̀ ò pɛ̀tɛ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃, kɛ́kɔtɛ dihɛì tɛrì kɛ́dɛ́tɛ́nɛ̀ o nɑntɛ̀ Sɑkɔbu. 
\v 7 Bɛ̀ do mɔkɛ tikpɑ̀tì nti mɛdiɛ̀, mbɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́nwɛ̃ nkɛ kɑri, bɛ̀ bo kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ í sɑ̀nnɛ̀ bɛ wũɔ̃. 
\v 8 Kɛ̀ Esɑyuu bɛ̀ tu wè Edɔmmuu kòo kɔtɛ kɛ́mbo Seii tɑ̃rì.
\s1 Esɑyuu kó kufuku
\p
\v 9 Ntɛ Esɑyuu wèè tu Edɔmiibɛ yɑ̀ɑ̀rì wèè do bo Seii tɑ̃rì o fuku: 
\v 10 Edifɑsi Adɑ birɛ nɛ̀ Deuyɛɛdi Bɑsimɑti birɛ.
\p
\v 11 Edifɑsi bí tú: Temɑɑ nɛ̀ Omɑɑdi nɛ̀ Sefoo nɛ̀ Kɑtɑmmu nɛ̀ Kenɑsi. 
\v 12 Timunɑ do tú Edifɑsi pocɛ̃nnì ndi, kóò pɛitɛ́ Amɑdɛki. Adɑ Esɑyuu pokù yɑɑ̀bí nyi.
\p
\v 13 Deuyɛɛdi bí tú: Nɑɑti nɛ̀ Sedɑɑ nɛ̀ Sɑmɑɑ nɛ̀ Misɑɑ. Bɑsimɑti Esɑyuu pokù yɑɑ̀bí nyi. 
\v 14 Ntɛ Odibɑmɑɑ Anɑ birɛ, Sibeɔ̃ɔ̃ yɑɑ̀birɛ Esɑyuu pokù bí: Yeusi Yɑedɑmmu nɛ̀ Kodɑɑ.
\p
\v 15-16 Ntɛ Esɑyuu yɑɑ̀bí ìì di tikpɑ̀tì: Temɑɑ nɛ̀ Omɑɑ nɛ̀ Sefoo nɛ̀ Kenɑsi nɛ̀ Kodɑɑ nɛ̀ Kɑtɑmmu nɛ̀ Amɑdɛki. Bɛɛ̀ do tú bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ Edɔmmu, Esɑyuu nɛ̀ o pokù Adɑɑ bɛ kóò Po Edifɑsi bí nyi.
\p
\v 17 Nɑɑti nɛ̀ Sedɑɑ nɛ̀ Sɑmɑɑ nɛ̀ Misɑɑ bɛ̀ do tú bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ mbɛ Edɔmmu. Esɑyuu nɛ̀ o pokù Bɑsimɑti bɛ birɛ Deuyɛɛdi bí nyi.
\p
\v 18 Yeusi nɛ̀ Yɑedɑmmu nɛ̀ Kodɑɑ bɛ̀ do tú bɛ̀ɛ̀ bɑkɛ́ bɛ̀ mbɛ. Esɑyuu nɛ̀ o pokù Odibɑmɑɑ Anɑ birɛ bɛ bí nyi.
\p
\v 19 Esɑyuu yɑɑ̀bí nyi ìì do tú Edɔmiibɛ kó bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀.
\p
\v 20-21 Seii botí kou bɛ̀ tu wè Oditi o yɑɑ̀bí, iì do ketɛ́ kɛ́mbo Edɔmmu. Ɔriibɛ kpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ do tú: Dotɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Sobɑdi nɛ̀ Sibeɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Anɑ nɛ̀ Disɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Esɛɛ nɛ̀ Disɑ̃ɑ̃. 
\v 22 Kɛ̀ Dotɑ̃ɑ̃ bí ntú: Ɔɔri nɛ̀ Emɑmmu kòo tɑ̃ũ̀ ntú Timunɑ. 
\v 23 Kɛ̀ Sobɑdi bí ntú: Adifɑnni Mɑnɑɑti nɛ̀ Ebɑɑdi nɛ̀ Sefoo nɛ̀ Onɑmmu. 
\v 24 Kɛ̀ Sibeɔ̃ɔ̃ kpɛyi tú Ayɑ nɛ̀ Anɑ. Anɑ weè do pɛ̀tɛ́ tɛbintɛ tonnìtɛ̀ dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀, kɛ cɛ̃mmú o cicɛ Sibeɔ̃ɔ̃ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀. 
\v 25 Anɑ bí tú Disɔ̃ɔ̃ nɛ̀ dɛnitipobirɛ Odibɑmɑɑ. 
\v 26 Kɛ̀ Disɔ̃ɔ̃ kó ibí ntú: Emmutɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Esibɑnni nɛ̀ Itidɑnni nɛ̀ Kedɑnni. 
\v 27 Kɛ̀ Esɛɛ kpɛyi ntú: Bideɑnni nɛ̀ Sɑfɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Akɑnni. 
\v 28 Kɛ̀ Disɑ̃ɑ̃ kpɛyi ntú Uusi nɛ̀ Adɑnni.
\p
\v 29-30 Oriibɛ bɛ̀ɛ̀ do di tikpɑ̀tì Seii bɛɛ̀ tu: Dotɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Sobɑdi nɛ̀ Sibeɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Anɑ nɛ̀ Disɔ̃ɔ̃ nɛ̀ Esɛɛ nɛ̀ Disɑ̃ɑ̃.
\p
\v 31 Isidɑyɛɛribɛ mu ndo í mɔkɛ dìì mɔ̀nnì okpɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ntɔu tikpɑ̀tì Edɔmmu tenkɛ̀ kɛ feimmu bɛtɔbɛ̀, ntɛ bɛ yètɛ̀: 
\v 32 Beɔɔ birɛ Bedɑɑ Dinɑbɑɑ ɛì kou, weè do ketɛ́ kɛ́tɔ tikpɑ̀tì Edɔmmu, 
\v 33 kɛ́kú kɛ̀ Bosedɑɑ ɛì kou Sedɑɑ birɛ Yobɑbuu cɔutɛ́ tikpɑ̀tì. 
\v 34-39 O kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Temɑɑ ɛì kou Usɑmmuu cɔutɛ́ tikpɑ̀tì, kɛ́kú kɛ̀ Afiti ɛì kou Bedɑdi birɛ Adɑdii cɔutɛ́ tikpɑ̀tì, kɛ́kú, weè do dokɛ́nɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ Mɔɑbu tenkɛ̀ miɛkɛ kɛ́ bɛ̀ nɑ. O kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Mɑsedekɑɑ ɛì kou Sɑ̃mudɑɑ cɔutɛ́ tikpɑ̀tì, kɛ́kú kɛ̀ kukó ndiɛkù kó dihɛì Deobɔti ɛì kou Sɑudii cɔutɛ́ tikpɑ̀tì kɛ́kú, kɛ̀ Akibɔɔ birɛ Bɑɑdi-Anɑnni cɔutɛ́ tikpɑ̀tì kɛ́kú. Kɛ̀ Pɑuu ɛì kou Adɑdii cɔutɛ́ tikpɑ̀tì, weè do puokɛ Mɑtidɛti kóo sɑpɑ̀ɑ̀ Mɛtɑbeyɛɛdi. O pokù yɔ̃ kótì yètìrì do tú Mɛsɑɑbu.
\p
\v 40-43 Esɑyuu weè tu Edɔmiibɛ yɑ̀ɑ̀rì. Ntɛ dɛ kó bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ yètɛ̀: Timunɑ nɛ̀ Adifɑɑ nɛ̀ Yetɛti nɛ̀ Odibɑmɑɑ nɛ̀ Edɑɑ nɛ̀ Pinɔɔ nɛ̀ Kenɑsi nɛ̀ Temɑɑ nɛ̀ Mibisɑɑ nɛ̀ Mɑkidiyɛɛdi nɛ̀ Idɑmmu. Edɔmiibɛ kpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ mbɛ bɑ́ wè nɛ̀ o ɛì.
\c 37
\ms1 SOSƐFU KÓ TINÁAŃTÌ
\s1 Sosɛfu yɑ̀mɛ̀ tidɔuǹtì
\p
\v 1 Kɛ̀ Sɑkɔbu ḿbo Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ o cicɛ do borɛ̀. 
\v 2 Ntɛ Sɑkɔbu bí kó tinɑ́ɑǹtì. Sosɛfu do mɔkɛ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ ndi, kɛ́nnɛitinɛ̀ o kó bɛkótíbɛ̀ Bidɑɑ nɛ̀ Sidipɑɑ Sɑkɔbu pobɛ̀ bí, kɛ̀ bɛ̀ cɛ̃mmù iwũɔ̃, kɛ̀ Sosɛfu kũũnní kɛ nɑ́ɑ́ nho cicɛ o kó bɛkótíbɛ̀ nɑ́ɑntɛ tìì nɑ́ɑǹyɛiti. 
\v 3 Sɑkɔbu do dɔ́ Sosɛfu nwe kɛ̀ dɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ o bí tɛì kɛ yɛ̃́ ò do ò pɛitɛ́mɛ̀ o kótì cuokɛ̀ nkɛ, kóò yɑ́ ndiyɑɑ̀bòrì sɑ̀ɑ̀rì iníɛkɛ kpɛri. 
\v 4 Kòo kó bɛkótíbɛ̀ɛ yɑ̀ o cicɛ ò dɔ́mɛ̀ mɛdiɛ̀, kɛ̀ bɛ miɛkɛ nhò pɛ́ì, bɑ́ bɛ̀ í nhò dɔ́nɛ̀ tinɑ́ɑǹtì.
\p
\v 5 Diyiè mɑrì kɛ̀ Sosɛfuu duɔ́ tidɔuǹtì kɛ́nɑ́kɛ́ o kó bɛkótíbɛ̀. Kɛ̀ bɛ miɛkɛ dɔ̀kɛɛ ò pɛikɛ. 
\v 6 Ntɛ dɛ kó tidɔuǹtì do tú mù: 
\v 7 Kòò dɔ̀: N duɔ́ kɛ̀ ti bo kupɑku nku kɛ boú yɛyobuo, kɛ̀ n kpɛri cómmú dɛ cuokɛ̀, kɛ̀ di kpɛyɛ dì cɛ̃̀ɛ̃̀tɛ kɛ nínkú di ììkɛ̀, kɛ̀ bɛ miɛkɛ dɔ̀kɛɛ ò pɛikɛ. 
\v 8 Kòo kó bɛkótíbɛ̀ dɔ̀: A yɛ̀mmɛ̀ dò nfɔ̃́ɔ̃̀ yóó ti bɑɑtɛ́, kɛ́nɑɑ́ nti kóo kpɑ̀ɑ̀tɑ̀ɑ̀?
\p Kɛ̀ bɛ miɛkɛ dɔ̀kɛɛ ò pɛikɛ nɛ̀ ò yɑ̀u tìì dɔuǹtì kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nti kpɛ́í.
\p
\v 9 Kòo yíɛ́ duɔ́ tidɔuǹtì tɛtì, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yɑ̀ tidɔuǹtì tɛtì nti. Diyiè nɛ̀ otɑ̃̀nkù nɛ̀ siwɑ̃̀ɑ̃ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ tɛmɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ nìńkú n yììkɛ̀.
\p
\v 10 Kòo tì nɑ̀kɛ́ o cicɛ, kòo ò kpɑnnɛ̀ kɛ dɔ̀: Bɑ nkó tidɔuǹtì nti? A yɛ̀mmɛ̀ dò mmí nnɛ̀ ɑ yɔ̃ nɛ̀ ɑ kó bɛkótíbɛ̀ ti bo nínkú ɑ ììkɑ̀ɑ̀?
\p
\v 11 Kòo kó bɛkótíbɛ̀ miɛkɛ nhò pɛ́ì, kòo cicɛ yie mɛ ntoti o yɛ̀mmɛ̀ dɛ kó tidɔuǹtì ĩ́nkɛ̀.
\s1 Sosɛfu kó bɛkótíbɛ̀ ò fìtɛ́mɛ̀
\p
\v 12 Diyiè mɑrì kɛ̀ Sosɛfu kó bɛkótíbɛ̀ɛ kɔtɛ Sisɛmmu kɛ́ncɛ̃mmú bɛ cicɛ wũɔ̃. 
\v 13 Kòo cicɛɛ ò yu, kɛ dɔ̀: M bo dɑ tɔ̃ nkɑ̀ɑ kɔtɛ Sisɛmmu kɛ́yɑ̀ ɑ kó bɛkótíbɛ̀ cɛ̃mmú dɛ̀ iwũɔ̃. Kòò dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃. 
\v 14 Kòo cicɛ dɔ̀: Kɔtɛ Sisɛmmu kɛ́yɑ̀ bɛ kɔ̃nnɑɑtí, kɛ́yɑ̀nɛ̀ iwũɔ̃, kɛ́wɛ̃tɛní kɛ́ n nɑ́kɛ́ dɛ̀ dòmmɛ̀.
\p Kɛ̀ Sosɛfuu ítɛ́ Ebunɔɔ kɛ́kɔtɛ Sisɛmmu. 
\v 15 Kɛ̀ òmɔùu ò yɑ̀ kòò ɑ̀rì dikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ. Kɛ̀ dɛ yiɛ̀ nhò bekɛ kɛ dɔ̀: A wɑnti bɑ? 
\v 16 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: N wɑnti n kó bɛkótíbɛ̀ mbɛ, n nɑ́kɛ́ bɛ cɛ̃mmú dɛ̀ bɛ wũɔ̃. 
\v 17 Kɛ̀ dɛ kóo nìtìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀ í kpɑɑ́ diɛ. N kèè kɛ̀ bɛ̀ tu bɛ̀ kɔ̀ri Dotɑ̃ɑ̃.
\p Kɛ̀ Sosɛfuu kɔtɛ Dotɑ̃ɑ̃ kɛ́ bɛ̀ yɑ̀. 
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yɑ̀ní mɛdɛ́timɛ̀ kɛ́dɑkɛ kɛ bo ò kùɔ, 
\v 19 kɛ́nnɑ́ɑ́ mbɛtɔbɛ̀ kɛ tú: Ntɛnɛ̀ tidɔuǹtì yiɛ̀ nkɛ kéríní. 
\v 20 Yóunɛ̀ kɛ̀ tí ò kùɔ kɛ́dootóo tɛbintɛ miɛkɛ, kɛ dɔ̀ musĩ̀mmù muù ò pĩ, nkɛ́yɑ̀ o dɔuǹtì yóó yĩ́mɛ̀.
\p
\v 21 Kɛ̀ Dubɛnnii keè kɛ́yetɛ kɛ dɔ̀: Ti bɑ́ɑ́ ò kùɔ. 
\v 22 Ãnnɛ́nɛ̀ we tɛbintɛ tiɛ mmiɛkɛ! Di bɑ́ɑ́ ò kùɔ.
\p Ò do dɔ́ kóò dɛɛtɛ́mu kóò kpɛ̃nnɛ́ o cicɛ borɛ̀.
\p
\v 23 Sosɛfu tùɔ̀koo dìì mɔ̀nnì o kó bɛkótíbɛ̀ borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò pĩ nkɛ́dɑ́tɛ́ o yɑɑ̀bòrì sɑ̀ɑ̀rì iníɛkɛ kpɛri. 
\v 24 Kóò dootóo tɛbintɛ miɛkɛ, dɛ kó tɛbintɛ do í ɑ̃ mɛniɛ mbɑ́ sɑ́m̀pɔ́. 
\v 25 Bɛ dèè mɛmmɛ kɛ́nkɑri kɛ yo nkɛ́yɑ̀ní Isimɑyɛɛribɛ kɛ̀ bɛ̀ boní Kɑdɑɑdi kɛ dekɛ yòyóbɛ̀ kɛ tɔ tihúúntì nɛ̀ mɛkùɔ̀ nnɛ̀ dɛtie nkɛ kɔri Esibiti. 
\v 26 Kɛ̀ Sudɑɑ dɔ̀: Ti yóó sɔri kɛ́kuɔ ti nɑntɛ̀ kɛ́yɑ̀ bɑ? 
\v 27 Tí ò fìtɛ́nɛ̀ Isimɑyɛɛribɛ ti bɑ́ɑ́ ò kùɔ, ò tu ti cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kou nwe, ti nɑntɛ̀, kɛ̀ ti wɛ̃ mmɛyĩ̀ĩ̀ mmɛmɑ́ɑ̀.
\p
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ɛ yie nkóò dènnɛní tɛbintɛ kɛ́fítɛ́nɛ̀ Isimɑyɛɛribɛ mɛdítíbii nsipísìdɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kònnɛ̀ Esibiti. 
\v 29 Kɛ̀ Dubɛnni wɛ̃tɛní kɛ́síékɛ́ tɛbintɛ kɛ́nsɔ̃́ nSosɛfu í dɛ̀ kpɑɑ́. 
\v 30 Kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ kòo kɛ̃tɛ́ o yɑɑ̀bòrì, kɛ́wɛ̃tɛ o kɔbɛ borɛ̀ kɛ dɔ̀: Dɛbirɛ í dɛ̀ kpɑɑ́, n yóó yĩ́mɛ?
\p
\v 31 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ dibɔdɑɑ̀ kɛ́túótɛ́ Sosɛfu yɑɑ̀bòrì kɛ́tɛí mɛyĩ̀ĩ̀, 
\v 32 kɛ́ di duɔ́nko bɛ cicɛ kɛ dɔ̀: Ntɛ ti yɑ̀ dìì yɑɑ̀bòrì, wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ ɑ birɛ kpɛri bɑ́ nni ndi. 
\v 33 Kòo dì bɑntɛ́, kɛ dɔ̀: M birɛ yɑɑ̀bòrì ndi. Musĩ̀mmù mɑmù muù ò pĩ nkɛ cɑ̀ɑ́kɛ́.
\p
\v 34 Kòo kɛ̃tɛ́ o yɑɑ̀bòrì kɛ́dɑ́ɑ́tí tifɔ̀ɔ̀tɔ̃̀ntì, kɛ́kɑri o birɛ kṹṹ nkɛ̀ dɛ̀ɛ mɔntɛ. 
\v 35 Kòo kó bɛdɑpɑ̀mbɛ̀ nɛ̀ o kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bɑ̀ḿmú kòo yetɛ kɛ dɔ̀: N yó n kuɔ̀mmu m birɛ kɛ yɑ̀ɑ dɛ̀ sɔ̃̀ńtɛ́nko kudɔnkù, kɛ́nkuɔ̀.
\p
\v 36 Kɛ̀ Isimɑyɛɛribɛɛ kɔtɛ kɛ́fítɛ́nɛ̀ Sosɛfu Potifɑɑ, bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑɑ̀ Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tì bɛ kóo kótì.
\c 38
\s1 Sudɑɑ nɛ̀ o cɔ̀kù Tɑmɑɑ bɛ kó tinɑ́ɑǹtì
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑ ítɛ́ o tebìí borɛ̀ kɛ́kɔtɛ Adudɑmmu Idɑɑ borɛ̀, 
\v 2 kɛ́yɑ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ mmɔù, Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kou bɛ̀ tu wè Suɑɑ birɛ kóò tùótɛ́ kɛ́puokɛ. 
\v 3 Kòo púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kòò dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Ɛɛ, 
\v 4 kɛ́yíɛ́ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yú kɛ dɔ̀ Onɑɑ, 
\v 5 kɛ́yíɛ́ kɛ́púó nkɛ́pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ kɛ́ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sedɑɑ. Ò do bo Kesibu nwe kóò pɛitɛ́.
\p
\v 6 Kɛ̀ Sudɑɑ túótɛ́ onitipòkù bɛ̀ tu wè Tɑmɑɑ kóò puo nho kóò Po Ɛɛ. 
\v 7 Kɛ̀ Ɛɛ ndɔɔri dɛ̀ɛ̀ í wenni ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ̀ kùu ò kùɔ. 
\v 8 Kɛ̀ Sudɑɑ nɑ́kɛ́ Onɑɑ kɛ dɔ̀: Túótɛ́ ɑ kóo kótì pokù, kòo piɛ́ ibí kɛ̀ ìi sɔɔtɛ́ ɑ kóo kótì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 9 Kɛ̀ Onɑɑ nyɛ̃́ kɛ dò nweè í yó nte ibí, kɛ níí ò duɔ́nɛ̀ kɛ́dɛitɛ kɛ́yɛ̃nkɛ kɛtenkɛ̀, kòo bɑ́ɑ́ pɛitɛ́ ibí o kóo kótì. 
\v 10 Kɛ̀ dɛ kó mɛdɔɔ̀rìmɛ̀ɛ yonkɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ̀ kù múnkɛɛ ò kùɔ. 
\v 11 Kɛ̀ Sudɑɑ nɑ́kɛ́ o cɔ̀kù Tɑmɑɑ kɛ dɔ̀: Kò nhɑ cicɛ borɛ̀ kɛ́mbɑɑ̀ Sedɑɑ bo kótɛ́mɛ̀. Ò do yĩɛ̃̀kù Sedɑɑ bo kúmɛ̀ mmɛ o kó bɛkótíbɛ̀ kɔ̃mɛ. Kɛ̀ Tɑmɑɑ kò nho cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
\p
\v 12 Kɛ̀ dɛ̀ɛ mɔntɛ kɛ̀ Sudɑɑ pokù Suɑɑ birɛɛ kú, kòo kɑri mukṹṹ nkɛ́deè. Nɛ̀ o nɛ́po Idɑɑ Adudɑmmu kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Timunɑ kɛ bo yɑ̀ bɛ̀ kɛ̃ĩ dɛ̀ o pe cìtì. 
\v 13 Kɛ̀ Tɑmɑɑ keè o cɔ̀kù kɔ̀rimɛ̀ Timunɑ o pe cìtì kɛ̃ĩ̀, 
\v 14 kɛ́dɛitɛ tikúpoyɑ̀ɑ̀tì kɛ́dɑ́tínnɛ́ o ììkɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù, kɛ́kɔtɛ kɛ́nkɑri Enɑimmu ɛì mɑ̀nku, Timunɑ kó kucɛ kɛ yɛ̃́ ò do yɑ̀mɛ̀ Sedɑɑ kòtɛ́mɛ̀ bɑ́ bɛ̀ í wè nhò duɔ́ nkòò bo ò yenkɛ. 
\v 15 Kɛ̀ Sudɑɑ ò yɑ̀ kɛ́nyɛ̃́ kɛ tú onitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ wènwe bɛnitidɑɑbɛ̀, kɛ yɛ̃́ ò dɑ̀ɑ́tímɛ̀ o ììkɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù. 
\v 16 Sudɑɑ í nyɛ̃́ kɛ dò nho cɔ̀kù nwe, kɛ́kétóo o borɛ̀ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n dɑ duɔ́nɛ̀. Kòò dɔ̀: Kɑ̀ɑ ǹ duɔ́nɛ̀ ɑ bo n duɔ́ mbɑ? 
\v 17 Kòò dɔ̀: M bo dɑ duɔ́ ndibɔbii. Kòo nitipòkù dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, ɑ́ nɛ́ dɔú nhɑ kpɛrɛ mɑrɛ̀, kɑ̀ɑ duɔnní dìì mɔ̀nnì dibɔbii ɑ́ dɛ̀ tùótɛ́. 
\v 18 Kòò dɔ̀: N yóó dɑ duɔ́ mbɑ? Kòò dɔ̀: A cɑnnimɛ̀ nɛ̀ ɑ ɔ̃ũ nɛ̀ ɑ pɑ̀ɑ̀ti.
\p Kòo dɛ̀ nhò duɔ́, kóò duɔ́nɛ̀, kòo púó, 
\v 19 kɛ́ítɛ́ kɛ́kò nkɛ́dɑ́tɛ́ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́dɑ́ɑ́tí tikúpoyɑ̀ɑ̀tì. 
\v 20 Kɛ̀ Sudɑɑ tɔ̃nnɛ̀nní tɛbuɔtɛ̀ o nɛ́po Idɑɑ Adudɑmmu kou kòò bo cɔutóo o nɛntì, bɑ́ wè í nhò yɑ̀, 
\v 21 kɛ́bekɛ dɛborɛ̀ kɔbɛ kɛ dɔ̀: Yé onitipòkù wèè dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀, kɛ ɔ̃ nkɑrì diɛ? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Onitipòkù mɔù í buotɛ́ diɛ ndiyiè mɑrì kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀.
\p
\v 22 Kòo wɛ̃tɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Sudɑɑ kɛ dɔ̀: N yí ò yɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ bo kɛ̀ bɛ̀ tu onitipòkù mɔù ketɛ́ kɛ í dɛ̀ buotɛ́ diyiè mɑrì kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀. 
\v 23 Kɛ̀ Sudɑɑ dɔ̀: Wèe kɔtɛnɛ̀ tinɛntì, ti bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ bɛ̀ ti dɑɑ́, n dɑ duɔ́mmu tɛbuɔtɛ̀ kɑ̀ɑ kɔ̀tɛ koò mɔ̀ńtɛ́.
\p
\v 24 Kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ bɛtɑ̃̀ɑ̃̀bɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Sudɑɑ kɛ dɔ̀: A cɔ̀kù dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ mbɛ kɛ pùó. Kòò dɔ̀: Dennɛnní we kóò cɔ́u.
\p
\v 25 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò dènnɛnní, kòo tɔ̃ nkɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ o cɔ̀kù Sudɑɑ kɛ dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu, bɑntɛ́ wèè te mɛcɑnnimɛ̀ miɛ nnɛ̀ kuhɔ̃ũ nɛ̀ ku mpɑ̀ɑ̀ti, weè m̀ pòńnɛ́.
\p
\v 26 Kɛ̀ Sudɑɑ bɑntɛ́ tinɛntì, kɛ́bɛ́i nkɛ́ dɔ̀: Ò tũ̀nnɛmu ikuɔ́ kɛ m pɛ̃ɛ̃tɛ́, n do dò nkóò duɔ́mmu n kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nSedɑɑ kòo yenkɛ, m mɛ̀ nyí wè nhò duɔ́.
\p Sudɑɑ tɛ̃́nkɛ í nhò duɔ́nɛ̀.
\p
\v 27 Kòò nyóó pɛitɛ́, kɛ́pɛitɛ́ itɑ́ɑ́tɛ́bí. 
\v 28 Kɛ̀ dɛketirɛ̀ɛ dennɛní dɛ bɑkù, wèè pɛinko kòo dɛ̀ ũ̀ńnɛ́ mupɑ̀ɑ̀konwũɔ̃́ nkɛ dɔ̀: Diɛ ndɛɛ̀ tu dɛketirɛ̀.
\p
\v 29 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́tɛ̃́nnɔ́ɔ dɛ bɑkù, kɛ̀ dɛtɛrɛ̀ɛ yɛ̀nní.
\p Kɛ̀ Sudɑɑ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Pedɛsi (dɛ̀ɛ̀ tu Okpetíwè). 
\v 30 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ bɛ̀ do ũ̀ńnɛ́ dɛ̀ mupɑ̀ɑ̀konwũɔ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ yɛ̀nní, kɛ̀ bɛ̀ɛ dɛ̀ yu kɛ dɔ̀ Sedɑɑ.
\c 39
\s1 Sosɛfu bomɛ̀ Esibiti Potifɑɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀
\p
\v 1 Kɛ̀ Isimɑyɛɛribɛɛ kɔtɛnɛ̀ Sosɛfu Esibiti, kóò fìtɛ́nɛ̀ Potifɑɑ, Esibiti ɛì kou. Potifɑɑ do tu tɛkpɑ̀ɑ̀tìcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóo kótì nwe kɛ bɑkɛ́ tihɑ̃ɑ̃pɔ̀ntì tìì Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 2 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nni mbonɛ̀ Sosɛfu, kòò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, dɛ̀ɛ yie, kòò ḿbo o yiɛ̀ ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 3 Kòo yiɛ̀ Potifɑɑ yɑ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò bonɛ̀mɛ̀ kòò dɔ̀ɔ̀ri dɛ̀ dɛmɔu yíé, 
\v 4 kóò pɛ́nsìrì kóò duɔ́ mmutɔ̃mmú o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò bɑ̀nnɛ o kpɛrɛ dɛmɔu. 
\v 5 Nɛ̀ Sosɛfu kpɛ́í nkɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀ɔ̀ Potifɑɑ mɛsɑ̀ɑ̀, kòò kpɛrɛ dɛmɔu nɛ̀ o pɑɑ nkɛ̀ dɛ̀ nyíé. 
\v 6 Kɛ̀ Potifɑɑ túótɛ́ o kpɛrɛ dɛmɔu kɛ́ dɛ̀ bɑ̀nnɛ Sosɛfu, ò tɛ̃́nkɛ í ndɔɔri mùmɑmù kɛ̀ dɛ̀ í tú ò bo dimɛ̀.
\s1 Potifɑɑ pokù dɔ́mɛ̀ Sosɛfuu ò duɔ́nɛ̀
\p
\v 7 Sosɛfu do tú fɛdɑduonfɛ nfɛ kɛ tú odɑsɑ́ɑ́tì, kɛ̀ Potifɑɑ pokùu ò pɛ́nsìrì kóò nɑ̀kɛ́ diyiè mɑrì kɛ dɔ̀: N duɔ́nɛ̀. 
\v 8 Kɛ̀ Sosɛfuu yetɛ, kɛ́nɑ́kɛ́ onitipòkù kɛ dɔ̀: N yiɛ̀ nni nyɑ́rímu, kɛ n nií mmutɔ̃mmú mumɔu tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 9 Ò í dɛu kɛ m pɛ̃ɛ̃tɛ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tiɛ mmiɛkɛ. Ò í n yetɛnɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ í tú fɔ̃́, kɛ yɛ̃́ ɑ túmɛ̀ o pokù. Dɛ̀ bo yĩ́mɛ kɛ̀ n dɔɔ̀ mɛyɛi ndiɛmɛ̀ miɛ nkɛ́yetɛ́nɛ̀ Kuyie?
\p
\v 10 Kòo nnɑ́ɑ́nnɛ̀ Sosɛfu yɛwe yɛmɔu kɛ tú wèe ò duɔ́nɛ̀, kɛ̀ Sosɛfu yetírí.
\p
\v 11 Diyiè mɑrì kɛ̀ Sosɛfuu tɑ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ bo pĩ́ mmutɔ̃mmú kɛ sɔ̃́ nhotɔ̃ntì mɔù í bo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ. 
\v 12 Kɛ̀ Potifɑɑ pokùu pĩ́ nho yɑɑ̀bòrì, kɛ dɔ̀: N duɔ́nɛ̀.
\p Kɛ̀ Sosɛfuu yóu o yɑɑ̀bòrì kɛ́cokɛ́ kɛ́yɛ̀. 
\v 13 Kòo nitipòkùu yɑ̀ ò yóumɛ̀ o yɑɑ̀bòrì, kɛ cokɛ́ kɛ yɛ̀, 
\v 14 kɛ́yú bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Wéntɛ́nɛ̀ n dɔù tɔní Ebedeebɛ botí kou wè kòò ti dɑú, ò kɔ̀tɛní kɛ bo n duɔ́nɛ̀mu, kɛ̀ m mɛ nkuɔ́nko, 
\v 15 kòò cokɛ́ kɛ yɛ̀ kɛ yóu o yɑɑ̀bòrì.
\p
\v 16 Kòo nitipòkùu dɔú ndɛ kó diyɑɑ̀bòrì kɛ́mbɑɑ̀ o dɔù bo konnímɛ̀. 
\v 17 Kòo konní kòò mɛ nhò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ebedeebɛ botí kó kudɑɑkù ɑ tɔní kù, kuù kɔ̀tɛní m borɛ̀ kɛ bo m pĩ́ nkɛ́duɔ́nɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ n kuɔ́nko kɛ̀ kù yóu ku yɑɑ̀bòrì kɛ cokɛ́ kɛ yɛ̀.
\s1 Bɛ̀ kpetínnɛ́mɛ̀ Sosɛfu
\p
\v 19 Kòo dɔùu keè dɛ kó tinɑ́ɑǹtì, kɛ̀ dɛ̀ɛ ò yonkɛ mɛdiɛ̀. 
\v 20 Kòò duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nSosɛfu kɛ́kpetínnɛ́ bɛ̀ kpetì dɛ̀ bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ kó tikpetíntì. 
\v 21 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nní mbonɛ̀ Sosɛfu kóò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kùù bɛ̀ bɑ̀ɑ̀ kɛ̀ kùu ò pɛ́nsìrì, 
\v 22 kɛ́duɔ́ nkòo mbɑkɛ́ tikpetíntì timɔu dikpetíntou miɛkɛ. Dɛ̀mɑrɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ í ndɔ̀ɔ̀ kɛ̀ Sosɛfu í yɛ̃́. 
\v 23 Kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kùù bɑɑ tikpetíntì kɛ̀ kùu ò yóu kòò ndɔɔri ò dɔ́mɛ̀, kɛ yɛ̃́ ti Yiɛ̀ nKuyie ndo bonɛ̀mɛ̀ Sosɛfu kòo tɔ̃mmú kérí.
\c 40
\s1 Tikpetíntì tìdɛ́tì yɑ̀mɛ̀ tidɔuǹtì
\p
\v 1 Wèè bɑkɛ́ Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tì nɑɑ̀kɔ̀tìbɛ̀ nɛ̀ wèè bɑkɛ́ bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 2 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì miɛkɛɛ pɛikɛ tɛkpɑ̀ɑ̀tìcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ bɛmbɛ bɛdɛ́, 
\v 3 kòo bɛ̀ kpetínnɛ́, wèè ni bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ tikpetíntì o kó dikpetíntou, Sosɛfu kpetí dɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ tikpetíntì bɛ kóo kótìi bɛ̀ duɔ́ nSosɛfu, kɛ̀ bɛ̀ ḿbo dikpetíntou yɛmɔ̀rɛ̀ mɑyɛ̀ miɛkɛ.
\p
\v 5 Kɛyènkɛ̀ mɑkɛ̀, kɛ̀ wèè bɑkɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì nɑɑ̀kɔ̀tìbɛ̀ nɛ̀ wèè bɑkɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ dɔɔ̀rìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ tidɔuǹtì, bɑ́ wè kòo kpɛti ncɑ̃́ɑ̃́ ntì dòmmɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Sosɛfuu bɛ̀ yɑ̀ kɛ sɔ̃́ mbɛ ììkɛ̀ sɔ̀ù. 
\v 7 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di ììkɛ̀ sɔ̀ù yíe mmiɛ mbotí? 
\v 8 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti yɑ̀ tidɔuǹtì nti, òmɔù mɛ nyí bo diɛ nwèè bo ti nɑ́kɛ́ tì tu mù. Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Kuyie mbo nɑ kɛ́ di nɑ́kɛ́ tì tu mù. Di nɛ́ tì nni nnɑ́kɛ́.
\p
\v 9 Wèè bɑkɛ́ bɛnɑɑkɔ̀tìbɛ̀ kòò dɔ̀: N duɔ́ kɛ yɑ̀ fínyĩ̀ kó mutie mmu kɛ̀ mù cómmú n yììkɛ̀. 
\v 10 Kɛ mɔkɛ ibɑkɛ ìtɑ̃ɑ̃ti, kɛ pòrí, kɛ pɛitɛ́ yɛbɛ kɛ̀ yɛ̀ bi. 
\v 11 Kɛ̀ ǹ tɔ okpɑ̀ɑ̀tì bòòfɛ̀ kɛ tɔ̃ũ yɛbɛ kɛ niu fɛ miɛkɛ koò duɔ̀. 
\v 12 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Ntɛ ɑ kó tidɔuǹtì tu mù: Ibɑkɛ itɑ̃ɑ̃ti tú yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ndi. 
\v 13 Yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kó difɔ̃nkúò okpɑ̀ɑ̀tì bo dɑ kpetɛ́ kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ dɑ cónnɛ́ ɑ fɔ̃̀tìrì, kɑ̀ɑ nhò duɔ̀ mmɛnɑɑ̀ nhɑ sòò dɔ̀ɔ̀rimɛ̀. 
\v 14 A nɛ́ nyɛ̃́ n kpɛ́í nhɑ bo di dìì mɔ̀nnì diwɛ̀ì, n dɑ bɑ́ɑ́mmu ɑ́ n dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ́nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì n kpɛ́í, kɛ́ n dennɛ dikpetíntou. 
\v 15 Bɛ̀ ǹ dɛ̀ìtɛní nɛ̀ muwɛ̃rímú mmu Ebedeebɛ tenkɛ̀ kɛ n tɔní diɛ. Bɑ́ bɛ̀ mɛ nni nkpetímɛ̀ n yí cɑ̀ɑ̀rɛ̀ mùmɑmù.
\p
\v 16 Wèè bɑkɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ dɔɔ̀rìbɛ̀ kòo yɑ̀ Sosɛfu nɑ̀kɛ́mɛ̀ otɔù kó tidɔuǹtì kɛ̀ dɛ̀ wenni, kɛ dɔ̀: N duɔ́nɛ̀ tidɔuǹtì kɛ tɔ titòtòòtì tìtɑ̃ɑ̃ti ndi, kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ ɑ̃ dɛ miɛkɛ. 
\v 17 Kutòtòkù kùù sɔkɛ́ dɛĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kù pìɛ́kɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛbotí bɛbotí okpɑ̀ɑ̀tì nɔnnɛ̀ bɛ̀, kɛ̀ tinɔ̀tì kɔ̀rìní kɛ bɛ̀ sɛ̃ĩ n yuu ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Ntɛ ɑ kó tidɔuǹtì tu mù: Titòtòòtì tìtɑ̃ɑ̃ti tú yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ndi. 
\v 19 Yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kó difɔ̃nkúò okpɑ̀ɑ̀tì bo dɑ féútɛ́, kɛ́ dɑ sɑɑ mmutie kɛ̀ tinɔ̀tì dɑ cɔ.
\p
\v 20 Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo kpɑ̀ɑ̀tìi ɑ̃nnɛ́ o pɛitɛ́yiè kó dibɑnni kɛ́yú o kó bɛtũ̀mbɛ̀, kɛ́kpetɛ́ wèè bɑkɛ́ bɛnɑɑkɔ̀tìbɛ̀ nɛ̀ wèè bɑkɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ dɔɔ̀rìbɛ̀, 
\v 21 kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́cónnɛ́ wèè bɑkɛ́ bɛnɑɑkɔ̀tìbɛ̀ o fɔ̃̀tìrì, kòo nhò duɔ̀ mmɛnɑɑ̀, 
\v 22 kɛ́féútɛ́ wèè bɑkɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀ dɔɔ̀rìbɛ̀ kɛ́sɑɑ mmutie, kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔ̀ɔ̀ Sosɛfu nɑ̀kɛ́mɛ̀ dɛ kó tidɔuǹtì. 
\v 23 Wèè bɑkɛ́ bɛnɑɑkɔ̀tìbɛ̀ kòo yɛ̃̀ nSosɛfu kpɛ́í.
\c 41
\s1 Okpɑ̀ɑ̀tì yɑ̀mɛ̀ tidɔuǹtì
\p
\v 1 Kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛbie nyɛ̀dɛ́ɛ̀, kòo kpɑ̀ɑ̀tìi duɔ́ kɛ́yɑ̀ tidɔuǹtì kɛ bo kukó ndiɛkù Niidi tɑkɛ́, 
\v 2 kɛ yɑ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ ìyiekɛ̀ kɛ̀ ì wenni kɛ ɑ̃ mɛkùɔ̀, kɛ yɛ̀nní kukó nkɛ diiti timútì. 
\v 3 Kɛ̀ itɛì ìyiekɛ̀ ìì í wenni fɛnɔ̀nfɛ̀ kɛ kũ̀ɔ̃ mmɛdiɛ̀ nkɛ̀ ìi yɛ̀nní kɛ́sɔ̃́ntóo itɛì kukó mbɛ̀nnì. 
\v 4 Kɛ̀ ìì í wenni kɛ kũ̀ɔ̃ nkɛ̀ ìi cɑ́ɑ́kɛ́ ìì wenni kɛ ɑ̃ mɛkùɔ̀. Kòo entɛ.
\p
\v 5 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi wɛ̃tɛ kɛ́duɔ́ kɛ́yɑ̀ kuyòùkù kùmɑ́ɑ̀ kɛ̀ kù òtɛ tiyòùtì tìyiekɛ̀. 
\v 6 Kɛ̀ kuyòùkù tɛkù òtɛ tiyòùtì tìyiekɛ̀ tìì pɔɔ̀, kɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kó kuyɑɑkù tì potɛ́ kɛ̀ tì mɔ̀tɛ́. 
\v 7 Kɛ̀ tìi mɑɑ́nko titɛtì tìyiekɛ̀ tìì wenni kɛ ɑ̃ mɛbii. Kòo entɛní kɛ́ nsɔ̃́ ntidɔuǹtì nti.
\p
\v 8 Kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di, kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kòo yú Esibiti ɛì kó bɛnitinɔ̀mbɛ̀ nɛ̀ mɛciì nyɛmbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ o dɔuǹtì. Òmɔù mɛ nyí nnɑ kóò nɑ̀kɛ́ dɛ kó tidɔuǹtì tu mù. 
\v 9 Kɛ̀ bɛnɑɑkɔ̀tìbɛ̀ kóo kótìi bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okpɑ̀ɑ̀tì n dèntɛní ti do dɑ cɑ̀ɑ̀rɛ̀mɛ̀, 
\v 10 kɑ̀ɑ miɛkɛɛ ti pɛikɛ mí nnɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ dɔɔ̀rìbɛ̀ kóo kótì, kɑ̀ɑ ti kpetínnɛ́ wèè bɑkɛ́ tikpetíntì o kó dikpetíntou. 
\v 11 Kɛ̀ tí yɑ̀ tidɔuǹtì kɛyènkɛ̀ kɛ̀mɑ́ɑ̀ bɑ́ wè kòo kpɛti ncɑ̃́ɑ̃́ ntì bɛnkú mù. 
\v 12 Kɛ sɔ̃́ nhodɑpɑ̀ɑ̀ mmɔù dɛ̀ bo, kɛ tú Ebedeebɛ botí kou, wèè bɑkɛ́ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ o kó kudɑɑkù. Kɛ̀ tí ò nɑ̀kɛ́ dɛ kó tidɔuǹtì, kòo nɑ́kɛ́ bɑ́ tì tì tu mù.
\p
\v 13 Kɛ̀ dɛ̀ɛ dɔɔ̀ kɛ́ndò nhò ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́ n cónnɛ́ n fɔ̃̀tìrì, kɛ́kuɔ otɔù.
\s1 Sosɛfu nɑ̀kɛ́mɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì dɔuǹtì tu mù
\p
\v 14 Mɛm̀mɛ, kɛ̀ Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tìi duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́dennɛní Sosɛfu dikpetíntou, kóò kuó, kóò cèètɛ tiyɑ̀ɑ̀tì, kóò kɔ̀tɛnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì borɛ̀. 
\v 15 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì dɔ̀: N yɑ̀ tidɔuǹtì mɑtì nti, òmɔù mɛ nyí nɑ kɛ n nɑ̀kɛ́ tì tu mù. Kɛ̀ n kèè kɛ̀ bɛ̀ tu, kɛ̀ bɛ̀ dɑ nɑ̀kɛ́ tidɔuǹtì ɑ ɔ̃ɔ̃ nɑ́kɛ́mu tì tu mù. 
\v 16 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Míì í yóó dɑ nɑ́kɛ́, Kuyie nkuù yóó dɑ nɑ́kɛ́ ɑ dɔuǹtì tu mù. 
\v 17 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì dɔ̀: N yɑ̀ tidɔuǹtì nti kɛ bo kukó ndiɛkù Niidi tɑkɛ́, 
\v 18 kɛ yɑ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ ìyiekɛ̀ kɛ̀ ì wenni kɛ ɑ̃ tikɔ̃̀ntì kɛ̀ ì yɛ̀nní kɛ diiti timútì. 
\v 19 Kɛ̀ itɛì ìyiekɛ̀ ìì í wenni fɛnɔ̀nfɛ̀ kɛ kũɔ̃nnì kɛ̀ ì yɛ̀nní, m mu nyí yɑ̀ dɛ kó inɑ̀ɑ̀kɛ botí Esibiti miɛkɛ. 
\v 20 Kɛ̀ ìì í wenni fɛnɔ̀nfɛ̀ kɛ kũɔ̃ nkɛ̀ ì cɑ̀ɑ́kɛ́ iketiyì ìì wenni kɛ ɑ̃ mɛkùɔ̀. 
\v 21 Kɛ bɑɑ ndò nyì do dòmmɛ̀ kɛ kũɔ̃nnì, mɛm̀mɛ kɛ̀ ǹh entɛní. 
\v 22 Kɛ̀ n wɛ̃tɛ kɛ́yɑ̀ tidɔuǹtì tɛtì kɛ̀ kuyòùkù kùmɑ́ɑ̀ òtɛ tiyòùtì tìyiekɛ̀, kɛ̀ tì ɑ̃ mɛbii nkɛ wenni. 
\v 23 Kɛ̀ kutɛkùu yɛ̀nní kɛ́otɛ tiyòùtì tìyiekɛ̀ tìì pɔɔ̀ kɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kó kuyɑɑkù tì potɛ́ kɛ̀ tì mɔ̀tɛ́. 
\v 24 Tìì mɛ mpɔɔ̀ kɛ̀ tìi mɑɑnko titɛtì tìyiekɛ̀ tìì wenni kɛ ɑ̃ mɛbii. Kɛ̀ n tì nɑ̀kɛ́ bɛnitinɔ̀mbɛ̀, òmɔù mɛ nyí nɑ kɛ n nɑ̀kɛ́ tì tu mù.
\p
\v 25 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀: Dɛ kó tidɔuǹtì wɛ̃ ntì tu mù mmu. Kuyie nkuù dɑ bɛnkɛ kù yóó dɔɔ̀mɛ̀. 
\v 26 Inɑ̀ɑ̀kɛ ìyiekɛ̀ ìì wenni nɛ̀ tiyòùtì tìyiekɛ̀ tìì wenni dɛ̀ tu yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ ndi, tidɔuǹtì tìmɑ́ɑ̀ ndi. 
\v 27 Kɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ ìyiekɛ̀ ìì í wenni fɛnɔ̀nfɛ̀ kɛ kũɔ̃nnì, nɛ̀ tiyòùtì tìyiekɛ̀ tìì pɔɔ̀, kɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kó kuyɑɑkù ti potɛ́ kɛ̀ tì mɔ̀tɛ́, dɛ̀ tu yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ nyɛ, dikònnì kpɛyɛ. 
\v 28 M mɛ ndɑ nɑ̀kɛ́ tì, Kuyie nkuù dɑ bɛnkɛ kù yóó dɔɔ̀ tì. 
\v 29 Yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ yó ntú tidiitì kpɛyɛ nyɛ Esibiti kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu. 
\v 30 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀, dikònnì kpɛyɛɛ tũnnɛní kɛ́fɛ̃́ũ mbɛnìtìbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɛ̃̀ nyɛ̀ɛ̀ do mɔkɛ tidiitì yɛ kpɛ́í. 
\v 31 Dɛ kó dikònnì bo ndɛu mɛdiɛ̀, bɛ̀ tɛ̃́nkɛ bɑ́ nyɛ̃́ kɛ dò ntidiitì do bo. 
\v 32 A yɑ̀ dɛ kó tidɔuǹtì kucɛ mɛ̀dɛ́mɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ bo bɛnkɛ kɛ dò nKuyie nkuù dɔ́ kɛ́ dɛ̀ dɔ̀ɔ̀, kù mɛ nyí yóó ɔɔtɛ kù bo dɛ̀ dɔ̀ɔ̀mɛ̀. 
\v 33 Okpɑ̀ɑ̀tì bɑ̀mbɑ̀ mmiɛ nhɑ́ yɑ̀ onìtì wèè ciì, kóò nií nhEsibiti tenkɛ̀, 
\v 34 kɛ́wɑɑ́ mbɛnìtìbɛ̀ dɛ kó yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ tidiitì kpɛyɛ miɛkɛ, kɛ̀ bɛ̀ níí kɔ̃ṹ tidiitì kɛ̀ tiyɔ̀tì bo tìnùmmù bɛ̀ɛ dɛitɛ kùmɑ́ɑ̀ kɛ́cɑ̃́nnɛ́. 
\v 35 Duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ wɑɑ́ ntidiitì tibotí tibotí dɛ kó yɛbie nsɑ̀ɑ̀yɛ̀ miɛkɛ kɛ́ɑ̃nnɛ́ yɛbuɔ, kɑ̀ɑ ndɑkɛ dɛ kpɛ́í nkɛ̀ bɛ̀ ntì bɑ̀ɑ. 
\v 36 Kɛ̀ dɛ kó tidiitì ḿbo, kɛ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ dikònnì kpɛyɛ tùɔ̀kɛní dì bɑ́ɑ́ kuɔ bɛnìtìbɛ̀.
\s1 Sosɛfu nɑɑ́mmɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì kóo tũ̀ntì Esibiti
\p
\v 37 Dɛ mɔ̀nnì okpɑ̀ɑ̀tì nɛ̀ o tũ̀mbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pɛ́nsìrì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 38 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì dɔ̀: Ti bɑ́ɑ́ pɛ́tɛ́ onìtì mɔù wèè dònnɛ̀ yie, kɛ̀ Kuyie nYɑɑ́ nhò pìɛ́kɛ́.
\p
\v 39 Mɛm̀mɛ ò nɑ̀kɛ́mɛ̀ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Kuyie mmɛ̀ ndɑ bɛnkɛmɛ̀ dɛmɔu, òmɔù í bo wèè mɔ̀kɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ kɛ ciì kɛ dɑ dònnɛ̀. 
\v 40 Fɔ̃́ɔ̃̀ yó mbɑkɛ́ nh ɛì dimɔu, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nyíé nhɑ kpɛti, n kpɑ̀ɑ̀tì yètìrì diì mɑ́ɑ̀ yó nte kɛ̀ nni ndɑ dɛunɛ̀. 
\v 41 N dɑ duɔ́mmu muwɛ̃rímú, kɑ̀ɑ bo mbɑkɛ́ Esibiti omɔu.
\p
\v 42 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi ṹtɛ́ mukpɑ̀ɑ̀tìmɑ́mɑ́ɑ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ kɛ́ṹnnɛ́ Sosɛfu, kóò dɑ̀tínnɛ́ tiyɑɑ̀kpetì, kóò dùú mmɛsɔɔfĩmmɛ, 
\v 43 kóò dèe ntɛkpɑ̀rìsɑ̃ntɛ̀ kɛ̀ tɛ̀ ntũ nho kpɛtɛ, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pĩɛ̃kù kɛ tú: Ǹninkunɛ̀. Mɛm̀mɛ okpɑ̀ɑ̀tì duɔ́mmɛ̀ Sosɛfu muwɛ̃rímú kòo bɑɑtɛ́ dihɛì.
\p
\v 44 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Míì tu Esibiti kóo kpɑ̀ɑ̀tì, òmɔù bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ tìmɑtì Esibiti miɛkɛ kɑ̀ɑ í duɔ́ ndinùù.
\p
\v 45-46 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi yú Sosɛfu Esibiti kó diyètìrì kɛ dɔ̀ Sɑfidɑti-Pɛnnɛɑ, kóò puó Asenɑti dihɛì kóo kótì Potifedɑɑ, Onni ɛì kó ikuɔ́ nìùtì kóo sɑpɑ̀ɑ̀.
\p Sosɛfu do yóó tũnnɛ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ mɔkɛ yɛbie nsipísìtɑ̃ɑ̃ti ndi, kɛ́ítɛ́ kɛ́ce nhEsibiti kó dihɛì dimɔu. 
\v 47 Yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ tidiitì kpɛyɛ miɛkɛ kɛ̀ tidiitìi piɛ́ mɛdiɛ̀. 
\v 48 Kɛ̀ Sosɛfuu cuɔ́ tidiitì dɛpɑɑ nkɛ́cũɔ̃́ yɛbuɔ yɛhɛkɛ̀ diɛyɛ̀ miɛkɛ. 
\v 49 Kɛ̀ Sosɛfuu koú kɛ́koú tidiitì kɛ̀ dɛ̀ nsũ kɛ́ndò ndɑ̀mɛ́ɛ̀rì nùù kó mubirímú kɛ̀ bɛ̀ɛ yĩɛ̃kɛ bɛ̀ bo nkɑɑ̀mmɛ̀.
\p
\v 50 Kɛ̀ dikònnì kó yɛbie nní nkpɑɑní kɛ̀ Sosɛfu pokù Asenɑti, Potifedɑ birɛɛ ò pɛitɛ́ initidɑbí ìdɛ́ì. 
\v 51 Kɛ̀ Sosɛfuu yú dɛketirɛ̀ kɛ dɔ̀: Mɑnɑnsee kɛ yɛ̃́ Kuyie nhò teemmɛ̀ kòò yɛ̃̀ mmɛfɛ̃́ṹtímɛ̀ nɛ̀ ò yɑ̀tɛnɛ̀mɛ̀ o kɔbɛ, 
\v 52 kɛ́yú dɛdɛ́rɛ̀ kɛ dɔ̀ Efɑdɑimmu kɛ yɛ̃́ Kuyie nhò teemmɛ̀ kòò piɛ́ ibí ò di dìì ɛì mɛsémmɛ̀.
\p
\v 53 Kɛ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ tidiitì kpɛyɛɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́. 
\v 54 Kɛ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀ dikònnì kpɛyɛɛ tuɔkɛní kɛ́ndònnɛ̀ Sosɛfu tì nɑ̀kɛ́mɛ̀. Kɛ̀ tidiitì bɑɑ mbo Esibiti miɛkɛ. 
\v 55 Kɛ̀ dikònnìi pĩ́ nhEsibiti ɛì kɔbɛ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́yɑ̀ okpɑ̀ɑ̀tì, kòò dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́yɑ̀ Sosɛfu, kòò di nɑ̀kɛ́ tì, di ti ndɔɔ̀. 
\v 56 Kɛ̀ dikònnìi tɑ dihɛì kɛ̀ Sosɛfuu dennɛní tidiitì, kɛ́nfiitinɛ̀ Esibiti kɔbɛ, kɛ̀ dikònnì dɔ̀kɛ dɛ́úkú. 
\v 57 Kɛ̀ yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu kɔbɛ ńkɔrìní Esibiti Sosɛfu borɛ̀ kɛ do ntidiitì, kɛ yɛ̃́ dikònnì do tɑmɛ̀ titentì timɔu ndi.
\c 42
\s1 Sɑkɔbu tɔ̃mmɛ̀ o bí Esibiti kɛ̀ ì bo dontɛ́ tidiitì
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Sɑkɔbuu keè tidiitì bomɛ̀ Esibiti kɛ́nɑ́kɛ́ o bí kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di kɑri kɛ wúó nditɔbɛ̀? 
\v 2 N yo kɛ̀ bɛ̀ tu tidiitì bo Esibiti. Kɔtɛnɛ̀ kɛ́dontɛ́ní, kɛ̀ tí nyo nkɛ́nfòù, kɛ bɑ́ɑ́ kú.
\p
\v 3 Kɛ̀ Sosɛfu kó bɛkótíbɛ̀ tɛpíítɛ̀ɛ kɔtɛ Esibiti kɛ bo dontɛ́ní tidiitì. 
\v 4 Sɑkɔbu mɛ nyí nyie nkɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ, Sosɛfu nɑntɛ̀ nnɛí. Ò do yĩɛ̃̀kù mɛyɛi mmɑmɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo ò tùɔ̀kɛnímɛ̀ mmɛ. 
\v 5 Kɛ̀ Sɑkɔbu bíi ítɛ́, kɛ́nɛinɛ̀ bɛ̀ɛ̀ múnkɛ kɔrì mudidommu Esibiti, kɛ yɛ̃́ dikònnì do bomɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃.
\s1 Sosɛfu mɑ̀ɑ́nɛ̀mɛ̀ o kó bɛkótíbɛ̀
\p
\v 6 Sosɛfu weè do bɑkɛ́ dihɛì, kɛ̀ weè fiitinɛ̀ bɛpɔ̀ɔ̀bɛ̀ tidiitì, kòo kó bɛkótíbɛ̀ɛ tuɔkoo kɛ́nínkóo o ììkɛ̀. 
\v 7 Kɛ̀ Sosɛfuu yɑ̀ o kó bɛkótíbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ bɑntɛ́, kɛ́dɔɔ̀ kɛ́ndò nwè í bɛ̀ bɑntɛ́, kɛ́ bɛ̀ bɛ́innɛ̀ mɛkperímɛ̀ kɛ dɔ̀: Di yɛ̀nní dɛ? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti yɛ̀nní Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ nwe, kɛ dɔ́ kɛ́dontɛ́ tidiitì.
\p
\v 8 Sosɛfu yie do bɛ̀ bɑntɛ́mu, bɛmbɛ mɛ nyí nhò bɑntɛ́. 
\v 9 Kɛ̀ Sosɛfuu dentɛní ò do yɑ̀ tìì dɔuǹtì, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di tú bɛnitiyɛibɛ mbɛ, kɛ kɔ̀tɛní kɛ bo yɑ̀ dihɛì cĩĩnnì kùù píkù. 
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Áɑ̀, ti yiɛ̀, ti kɔ̀tɛní kɛ bo dontɛ́ tidiitì nti. 
\v 11 Ti tú onìtì omɑ́ɑ̀ kó ibí nyi, kɛ tú bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀, ti í tú bɛnitiyɛibɛ. 
\v 12 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Bìtì! Di kɔtɛní kɛ bo yɑ̀ dihɛì cĩĩnnì kùù píkù nku. 
\v 13 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Mɛɛ̀ dɔkɛ. Ti do bo bɛnìtìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ ndi, ti cicɛ ti pɛitɛ́mɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃. Kòo sɑ́m̀pɔ́ù kpɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ti cicɛ borɛ̀, kòo tɔù feti. 
\v 14 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: M bɑɑ di nɑ́ɑ́mmu kɛ tú di tú bɛnitiyɛibɛ mbɛ. 
\v 15 Di nɑntɛ̀ sɑ́m̀pɔ́tɛ̀ bo tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì m bo dɛ m bɑntɛ́ di nɑ́ɑ́mmɛ̀ timɔ́mmɔnti. Míì bɛ́i nnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì kó diyètìrì. 
\v 16 Di yó nkpetímu diɛ nkòo mɔù mɑ́ɑ̀ kò nkɛ́yúní di nɑntɛ̀. Mɛm̀mɛ ti bo bɑntɛ́mɛ̀ di nɑ́ɑ́mmɛ̀ timɔ́mmɔnti kɛ mɛɛ̀ dɔkɛ m bɛ́immu nɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì kó diyètìrì kɛ tú di kɔ̀tɛní kɛ bo pɑɑtɛ́ dihɛì ndi.
\p
\v 17 Mɛm̀mɛ kòo bɛ̀ kpetínnɛ́ yɛwe yɛ̀tɑ̃ɑ̃ti. 
\v 18 Diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Dɔɔ̀nɛ̀ n yóó di nɑ́kɛ́ tì kɛ́nfòù kɛ yɛ̃́ n démɛ̀ Kuyie nku. 
\v 19 Kɛ̀ di mɛ̀nkɛ tú bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀ mbɛ di kóò mɔù nkpɑɑ́ kpetí, kɛ̀ bɛsɔmbɛɛ tɔ tidiitì kɛ́kò nkɛ́duɔ́ ndi cɛ̃́ĩ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. 
\v 20 Kɛ̀ dí tɔní di nɑntɛ̀, kɛ̀ m bɑntɛ́ di nɑ́ɑ́mmɛ̀ timɔ́mmɔnti, kɛ dí cootɛ́.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ yie nhò yĩ́ mù, 
\v 21 kɛ́nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Ti dɔ̀ɔ̀ mɛ̀ɛ̀ yɛi nti nɑntɛ̀ mɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ ti kpetí, ò do kuɔ̀mmu kɛ ti békú mɛcĩ́ɛ̃́mmɛ̀ kɛ̀ tí yetɛ, dɛɛ̀ ti tùɔ̀kɛní di mmɔ̀nnì.
\p
\v 22 Kɛ̀ Dubɛnni dɔ̀: N do di nɑ̀kɛ́mu kɛ̀ ǹ dɔ̀, ti bɑ́ɑ́ dɔɔ̀ mɛyɛi ndɛbirɛ, kɛ̀ dí yetɛ. Mɛɛ̀ yɛi nkó tiyeti tiì tùɔ̀kɛní.
\p
\v 23 Bɛ̀ do í yɛ̃́ kɛ do nSosɛfu yo bɛ̀ tu mù. Kɛ yɛ̃́ ò do ɔ̃ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́nnɛ̀mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ tùònkomu. 
\v 24 Kɛ̀ Sosɛfuu kɛntɛ́ kɛ́kuɔ́, kɛ́wɛ̃tɛní kɛ́pĩ́ nSimmɛɔ̃ɔ̃ bɛ ììkɛ̀ kɛ́kpetínnɛ́.
\s1 Sɑkɔbu bí kònnɛ̀mɛ̀ tidiitì Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃
\p
\v 25 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Bɛ̀ɛ píɛ ntidiitì bɛ yɔ̀tì, kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ bɛ díítí bɛ yɔ̀tì miɛkɛ, kɛ́ bɛ̀ duɔ́ mmudiì kucɛ kpɛ́í. Kɛ̀ bɛ̀ɛ mɛ̀ ndɔ̀ɔ̀. 
\v 26 Kɛ̀ bɛ̀ɛ boú bɛ diitì sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ́kétɛ́.
\p
\v 27 Bɛ̀ yóó yié ndɛ̀ kucɛ kòò mɔù bɛ miɛkɛ boutɛ́ kuyɔ̀rìkù kɛ bo duɔ́ nsɑ̃mmɑrímú mudiì kɛ́yɑ̀ idíítí kuyɔ̀rìkù nùù, 
\v 28 kɛ́nɑ́kɛ́ o tebìí kɛ dɔ̀: Bɛ̀ ǹ tɛ̃̀ńnɛ́ idíítí! Ntɛ i kuyɔ̀rìkù miɛkɛ.
\p Kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ nkɛ̀ bɛ kɔ̃̀ntì nhɑu. Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Kuyie nti dɔ̀ɔ̀ bɑ!
\p
\v 29 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkɛ bɛ cicɛ Sɑkɔbu borɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃, kóò nɑ̀kɛ́ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɔ̀ɔ̀. 
\v 30 Kɛ dɔ̀: Onìtì wèè bɑkɛ́ dɛ kó dihɛì, wè ti kpɑnnɛ̀mu kɛ yɛ̃ nti tú bɛnitiyɛibɛ, kɛ dɔ́ kɛ́pɑɑtɛ́ dihɛì kɛ́ dì pɔ̀ntɛ. 
\v 31 Kɛ̀ ti yĩ: Ti í kɔ̀tɛní kɛ bo pɑɑtɛ́ dihɛì, ti tú bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀ mbɛ. 
\v 32 Ti do bo bɛnìtìbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ ndi ti cicɛ ti pɛitɛ́mɛ̀, kòo sɑ́m̀pɔ́ù kpɑɑní tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ti cicɛ borɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃, kòo tɔù feti. 
\v 33 Kòò dɔ̀: Di bo yĩ́mɛ kɛ̀ m bɑntɛ́ di túmɛ̀ bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀. Yóunɛ̀ di kóò mɔù kòo nkpɑɑ́ m borɛ̀, kɛ̀ dí wɑɑ́ ntidiitì kɛ́kò nkɛ́duɔ́ ndi cɛ̃́ĩ kɔbɛ kɛ́tɔní di nɑntɛ̀. 
\v 34 Dɛ mɔ̀nnì ndi, m bo bɑntɛ́mɛ̀ kɛ dò ndi í tú bɛnitiyɛibɛ kɛ tú bɛnitisɑ̀ɑ̀bɛ̀, kɛ di tɛ̃́nnɛ́ di tebitɛ kɛ̀ di ce ndihɛì dimɔu di dɔ́ mɛ̀ɛ̀ botí.
\p
\v 35 Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ yóótɛ́ tidiitì, bɑ́ wè kòo yɑ̀ o díítí o yɔ̀rìkù miɛkɛ, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ pĩ mbɛmbɛ nɛ̀ bɛ cicɛ Sɑkɔbu. 
\v 36 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Di yóó deè m bí nyi. Sosɛfu í kpɑɑ́, kɛ̀ bɛ̀ pĩ nSimmɛɔ̃ɔ̃ kɛ̀ di wɛ̃̀tɛ kɛ dɔ́ kɛ́túótɛ́ Bɛnsɑmɛɛ. Dɛ kó mɛyɛi mmɛmɔu duò míì yuu ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 37 Kɛ̀ Dubɛnni dɔ̀: Kɛ̀ n yí wɛ̃̀tɛnɛ̀ní Bɛnsɑmɛɛ, ɑ kuɔ m bí idɛ́. N duɔ́ nwe kɛ̀ n yóó ò wɛ̃̀tɛnɛ̀nímu. 
\v 38 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: M birɛ bɑ́ɑ́ di nɛinɛ̀. Kɛ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀ dɛ̀ tùɔ̀kɛní kucɛ dí dɔɔ̀ bɑ? Di bɑ́ ntɑnnɛ́ kudɔnkù mí nhodɑkótì nɛ̀ tiyùpɛ́ítì.
\c 43
\s1 Bɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀mɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ Esibiti
\p
\v 1 Kɛ̀ dikònnì bɑɑ nsɔkɛ́ kɛ dɛ́úkú Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃. 
\v 2 Sɑkɔbu nɛ̀ o bí kɛ̀ bɛ̀ɛ deè tidiitì bɛ̀ sòò dontɛ́ní tì Esibiti, kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Wɛ̃tɛnɛ̀ kɛ́dontɛ́ní tidiitì. 
\v 3 Kɛ̀ Sudɑɑ dɔ̀: Dɛ kóo nìtì ti nɑ̀kɛ́mu weti weti kɛ tú kɛ̀ ti í nɛinko ti nɑntɛ̀ ò bɑ́ɑ́ ti cɔutɛ́. 
\v 4 Kɑ̀ɑ yie nkɛ̀ ti nɑntɛ̀ bo ti nɛinɛ̀ tí kɔtɛ kɛ́ dɑ dontɛ́ní tidiitì. 
\v 5 Kɑ̀ɑ mɛ nyí wè nti duɔ́ nti bɑ́ɑ́ kɔtɛ, kɛ yɛ̃́ wè ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ tú kɛ̀ ti í tɔo ti nɑntɛ̀ ò í yóó ti cɔutɛ́. 
\v 6 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Bɑ nte kɛ̀ di nɑ̀kɛ́ dɛ kóo nìtì kɛ yɛ̃ ndi nɑntɛ̀ bo? Di cɑ̀ɑ̀rɛ̀mu. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Weè ti bìékɛ́ tinɑ́ɑǹtì pɛ́u ti cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kpɛti kɛ tú: Di cicɛ kpɑɑ́ boɑ̀? Di yɔ̃fũ̀ɔ̃̀ kou mɔù boɑ̀? Kɛ̀ ti tɛ̃̀ńnɛ́ ò ti bekɛ tì. Ti do yɛ̃́mu kɛ dò nhò bo yĩ́ tí tɔní ti nɑntɑ̀ɑ̀? 
\v 8 Kɛ̀ Sudɑɑ nɑ́kɛ́ bɛ cicɛ kɛ dɔ̀: N duɔ́ ndɛbirɛ, kɛ̀ tí kɔtɛ, kɛ bɑ́ɑ́ kúnɛ̀ dikònnì, fɔ̃́ nnɛ̀ tínti nɛ̀ ti bí. 
\v 9 Mí m bo ndɑkɛ dɛ kpɛ́í nkɛ̀ n yí dɛ̀ wɛ̃̀tɛnɛ̀ní kɛ dɑ duɔ́, nni ntú ocɑɑ̀rìwè ɑ ììkɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀. 
\v 10 Kɛ̀ ti do í ɔɔtí nɛ̀ miɛ nti do kɔ̀tɛmu kɛ yĩ kucɛ mɛ̀dɛ́mɛ̀. 
\v 11 Kɛ̀ bɛ cicɛ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ dò mmɛmmɛ wɑɑ́nnɛ̀ mɛkɔpempemmɛ̀ nɛ̀ mɛcekùɔ̀ nnɛ̀ tihúúntì nɛ̀ mutie nɛ̀ yɛtebɛ bɛ̀ cɑ̀ɑ́ nyɛ̀, kɛ bií pɑ̃ dɛ kóo nìtì. 
\v 12 Dí wɑɑ́ nyidíítí tɛì kɛ yíɛ́nɛ̀ di yɑ̀ ì di yɔ̀tì miɛkɛ kɛ́ntɔ, kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ bɛ̀ yetɛ́mu. 
\v 13 Túótɛ́nɛ̀ di nɑntɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ dɛ kóo nìtì borɛ̀. 
\v 14 Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ nyóó di teennɛ̀mu kɛ̀ dɛ kóo nìtì dí kuɔ́ mmɛsémmɛ̀, kɛ́ di duɔ́ ndi tebitɛ tɛ̀ɛ̀ kpɑɑní nɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɛ̀ dí konní. Kɛ̀ m mɛ ndò nkɛ́ pɑɑ̀ m bí nyi, n yì pɑ̀ɑ̀.
\s1 Sosɛfu cɔutɛ́mɛ̀ o kó bɛkótíbɛ̀
\p
\v 15 Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ yɛpɑ̃rɛ̀ nɛ̀ idíítí kucɛ mɛ̀dɛ́mɛ̀, nɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɛ́kétɛ́ kɛ́kɔtɛ Esibiti Sosɛfu borɛ̀. 
\v 16 Kòo yɑ̀ bɛ̀ nɛínɛ̀mɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɛ́nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kóo kótì kɛ dɔ̀: Kpɛ̃nnɛ́ bɛ nnìtìbɛ̀ n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́kuɔ fɛɔ̃̀fɛ̀ kɛ́bénnɛ́, bɛ̀ yóó di n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ ntɛ kuyie mɔ̀nnì.
\p
\v 17 Kɛ̀ dɛ kóo nìtìi bɛ̀ tɔ kɛ bo kpɛ̃nnɛ́ Sosɛfu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 18 Kɛ̀ bɛ̀ ntɑti Sosɛfu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Bɛ̀ sòò wɛ̃̀tɛ kɛ́cũɔ̃́ ìì díítí tiyɔ̀tì miɛkɛ iì te kɛ̀ bɛ̀ ti tɑtinɛ̀ diɛ, kɛ bo ti fɛ̃́ũ nkɛ́fekɛ ti sɑ̃mmɑrímúbɛ̀, kɛ́ ti dɔɔ̀ tidɑɑtì. 
\v 19 Bɛ̀ tɑti dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Sosɛfu tɔ̃mbɛ̀ kóo kótì kɛ dɔ̀: 
\v 20 Ti yiɛ̀ nti sòò kɔ̀tɛnímu diɛ nkɛ́dontɛ́ tidiitì, 
\v 21 kɛ́nkũnti kɛ́ nyóó yié nkucɛ, kɛ́boutɛ́ ti yɔ̀tì, bɑ́ wè kòo yɑ̀ o díítí, kɛ̀ ti ì tɔní imɔu. 
\v 22 Ti í yɛ̃́ wèè sòò ì ɑ̃nnɛ́ ti yɔ̀tì miɛkɛ. Ti tɔnímu itɛì kɛ bo wɛ̃tɛ kɛ́dontɛ́ tidiitì. 
\v 23 Kòò dɔ̀: Diwɛ̀ì ndi bo, di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù. Kuyie ndi cicɛ tũ nkù kuù ɑ̃nnɛ́ idíítí di yɔ̀tì miɛkɛ. N sòò cɔutɛ́mu di yietí ì.
\p Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sosɛfu tɔ̃mbɛ̀ kóo kótìi kpetɛ́ní Simmɛɔ̃ɔ̃, 
\v 24 kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ Sosɛfu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kudieku, kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ duɔ́ mmɛniɛ nkɛ̀ bɛ̀ɛ ɔ́ú bɛ nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ mmudiì sɑ̃mmɑrímúbɛ̀. 
\v 25 Kɛ̀ bɛ̀ ntũnni bɛ pɑ̃rɛ̀ kɛ kémmú Sosɛfu bo konnímɛ̀ kuyie mmɔ̀nnì, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀ kɛ tú bɛ̀ yóó we nwɛ̃nnɛ́nɛ̀ kɛ́di. 
\v 26 Sosɛfu tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ nyɛpɑ̃rɛ̀, kɛ́do, kɛ́nínkú o ììkɛ̀. 
\v 27 Kɛ̀ Sosɛfuu bɛ̀ dɔunnɛ̀ diwɛ̀ì kɛ dɔ̀: Di kɔ̃̀ntì nɑɑtɑɑ̀? Di cicɛ odɑkótì di sòò nɑ̀ɑ́ nwèè kpɛ́í, ò kpɑɑ́ fòù kòo kɔ̃̀ntì nɑɑtɑɑ̀? 
\v 28 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: A kóo tɔ̃ntì ti cicɛ fòùmu kòo kɔ̃̀ntì nɑɑti.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ kɛ́do kɛ́nínkú o ììkɛ̀. 
\v 29 Kɛ̀ Sosɛfuu wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ Bɛnsɑmɛɛ o nɑntɛ̀ nɛ̀ wè bɛ̀ wɛ̃ mbɛ yɔ̃ kɛ dɔ̀: Di sòò nɑ̀ɑ́ ndi nɑntɛ̀ tiɛ nkpɛ́í nkɑɑ̀? Kóò bɛ́innɛ̀ kɛ dɔ̀: Kuyie ndɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ m birɛ.
\p
\v 30 Kòo kɔ̃̀ntì dɔ̀ yúrùrùù, kòo tɑ kudieku mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kuɔ́, 
\v 31 kɛ́deè kɛ́yuutɛ́ o ììkɛ̀, kɛ́yɛ̀nní kɛ́mmi nkɛ bɛ̀ kɑ̀rinɛ̀, kɛ dɔ̀: Ãnnɛ́nɛ̀ mudiì. 
\v 32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ɑ̃nnɛ́ Sosɛfu kɛ́cɑ̃́nnɛ́, kɛ́ɑ̃nnɛ́ o tebìí kɛ́cɑ̃́nnɛ́, kɛ́ɑ̃nnɛ́ Esibiti kɔbɛ kɛ́cɑ̃́nnɛ́. Esibiti kó ikuɔ́ do í yíé mbɛ̀ bo wɛ̃nnɛ́nɛ̀mɛ̀ Ebedeebɛ kɛ́di. 
\v 33 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kɑ̀nnɛ bɛ̀ dò ndòmmɛ̀, kɛ́ketɛ́ Mpo kɛ́dentɛ tɛyɑ̃ɑ̃tɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ nkɑri koò wetí kɛ wéí bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ bɛ̀ di. 
\v 34 Kɛ̀ Sosɛfuu bɛ̀ duɔ́ mmudiì, kɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɔ̃mu nsũ kucɛ mɛ̀nùmmù kɛ́pɛ̃ɛ̃tɛ́ bɛtɔbɛ̀ kɔ̃mu, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀ mɛnɑɑ̀ nkɛ̀ bɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑ́tɛ́.
\c 44
\s1 Sosɛfu yɑ̀ɑ́kɛ́mɛ̀ o kó bɛkótíbɛ̀
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o tɔ̃mbɛ̀ kóo kótì kɛ dɔ̀: Píɛ mbɛ yɔ̀tì tidiitì bɛ̀ yóó nɑ kɛ́tɔ mɛ̀ɛ̀ botí, kɛ́ɑ̃nnɛ́ bɑ́ wè o kó idíítí o yɔ̀rìkù nùù, 
\v 2 kɛ́túótɛ́ n sɔɔbòòfɛ̀ kɛ́ɑ̃nnɛ́ tɛyɑ̃ɑ̃tɛ̀ kó kuyɔ̀rìkù, kɛ́nɔ́ɔ́ nho díítí kuyɔ̀rìkù nùù.
\p Kòo tɔ̃ntìi mɛ ndɔ̀ɔ̀. 
\v 3 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ dikṹnweńnì sɛ̀ì kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kétɛ́ nɛ̀ bɛ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀. Kɛ̀ bɛ̀ nkũnti, 
\v 4 kɛ mu nyí ndɛ́tɛ́nɛ̀ dihɛì kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o kóo tɔ̃ntì kɛ dɔ̀: Tũnnɛ bɛ. Kɑ̀ɑ bɛ̀ nìntɛ ɑ dɔ̀: Dɛ̀ yĩ́mɛ kɛ̀ bɛ̀ di dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ di dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi? 
\v 5 Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di tùótɛ́ n yiɛ̀ mbòòfɛ̀ o yɔ̃̀nnɛ̀ fɛ̀ kɛ fɛ̀ pɑ̃ũ̀nɛ̀, di cɑ̀ɑ̀rɛ̀mu.
\p
\v 6 Kòo tɔ̃ntìi bɛ̀ nìntɛ kɛ́ tì mbɛ̀ nɑ̀kɛ́. 
\v 7 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti yiɛ̀ ndɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ nɑ̀ɑ́ mmɛmmɛ? Ti bɑ́ɑ́ yie nkɛ́dɔɔ̀ mɛmmɛ kóò botí. 
\v 8 Ti tɔnímu ti sòò kò nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ́yɑ̀ ìì díítí kɛ dɑ duɔ́, ti bo yĩ́mɛ kɛ́yúúkú idíítí yoo mɛsɔɔ nhɑ yiɛ̀ ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 9 Kɑ̀ɑ yɑ̀ wèè borɛ̀ dɛ kó fɛbòòfɛ̀ ɑ́ o kùɔ, tínti bɛsɔmbɛ kɛ̀ tí nɑɑ́ ndi kó tidɑɑtì. 
\v 10 Kɛ̀ Sosɛfu tɔ̃ntì dɔ̀: N yiemmu di yĩmù n nɛ́ bo yɑ̀ wèè borɛ̀ dɛ kó fɛbòòfɛ̀ weè yóó nɑɑ́ n kó kudɑɑkù, díndi bɛsɔmbɛ kɛ̀ di kpɛti bɑ́ mbo.
\p
\v 11 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cṹũnní bɛ yɔ̀tì kɛ́boutɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃. 
\v 12 Kòo ketɛ́ kɛ́fiɛ́ bɛ kóo Po kɔku kɛ́dentɛnɛ̀ tɛyɑ̃ɑ̃tɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ kɔku, kɛ́ fɛ̀ yɑ̀ dɛ miɛkɛ. 
\v 13 Kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɛ̃rí bɛ yɑɑ̀bòrɛ̀, kɛ́boú bɛ nɛntì bɛ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛ dihɛì.
\s1 Sudɑɑ bɑ̀ɑ́mmɛ̀ Sosɛfu kòò bo fĩ́ĩ mBɛnsɑmɛɛ
\p
\v 14 Sudɑɑ nɛ̀ o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ tuɔkoo kɛ́sɔ̃́ntɛ́ Sosɛfu, kɛ́do kɛ́nínkóo o ììkɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Di dɔ̀ɔ̀ bɑ? Di í yɛ̃́ kɛ do nhonìtì wèè dò m mɛ̀ ndòmmɛ̀ ò bo nɑ kɛ́nyɛ̃́ dɛmɔuɑ̀? 
\v 16 Kɛ̀ Sudɑɑ dɔ̀: Okótì, ti bo dɑ nɑ́kɛ́ ɔ̃̀nti kɑ̀ɑ bɑntɛ́ ti í cɑ̀ɑ̀rɛ̀mɛ̀? Kuyie mbɛnkɛmu ti yɛi, kɛ̀ ti bo ntú ɑ kó tidɑɑtì, tínti nɛ̀ bɛ̀ yɑ̀ wèè kó tinɛntì miɛkɛ fɛbòòfɛ̀. 
\v 17 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Kuyie mbɑ́ɑ́ yie nkɛ̀ n dɔɔ̀ dɛndɛ. Bɛ̀ yɑ̀ wèè nɛntì miɛkɛ fɛbòòfɛ̀ weè yó ntú n kó kudɑɑkù, díndi bɛsɔmbɛ di kpɛti í bo, kònnɛ̀ di cicɛ borɛ̀.
\p
\v 18 Kɛ̀ Sudɑɑ tɔ́ɔ́nko Sosɛfu borɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, n dɑ bɑ́ɑ́mmu, yóu kɛ̀ m bɛ́i, ɑ miɛkɛ bɑ́ɑ́ pɛikɛ, kɛ yɛ̃́ ɑ í cɑ̃́ɑ̃́nnɛ̀mɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 19 Okótì ɑ sòò ti bekɛmu kɛ dɔ̀: Ti cicɛ kpɑɑ́ boɑ̀? Kɛ̀ ti tebitɛ mɑtɛ̀ kpɑɑ́nɑ́ɑ̀? 
\v 20 Kɛ̀ tí dɑ tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti cicɛ bomu kɛ kòtɛ́ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ ti nɑntɛ̀ bo, ti cicɛ pɛitɛ́ tɛ̀ o kótì miɛkɛ, kɛ̀ tɛ kóo kótì nɛ̀ wè bɛ̀ wɛ̃ mbɛ yɔ̃ kòò ku, kòò kpɑɑ́ omɑ́ɑ̀, kɛ̀ ti cicɛ ò tɑ̃́ mɛdiɛ̀. 
\v 21 Kɑ̀ɑ dɔ̀: Ti ò kɔ̀tɛnɛ̀ní kɑ̀ɑ ò yɑ̀. 
\v 22 Okótì, kɛ̀ ti dɑ tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Ò bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́ítɛ́ o cicɛ borɛ̀, kòò ìtɛ́ o cicɛ yóó kúmu. 
\v 23 Kɑ̀ɑ dɔ̀: Kɛ̀ ti í nɛinɛ̀ní ti nɑntɛ̀ ɑ bɑ́ɑ́ ti cɔutɛ́. 
\v 24 Kɛ̀ tí wɛ̃tɛ ɑ kóo tɔ̃ntì ti cicɛ borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ ɑ yɛ̃ mmù. 
\v 25 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ ti cicɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́dontɛ́ tidiitì. 
\v 26 Kɛ̀ tí ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ ti í nɛínɛ̀ ti nɑntɛ̀ ti bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́kɔtɛ. Kɛ̀ ti kɔ̀tɛ wèè bɑkɛ́ ò bɑ́ɑ́ ti cɔutɛ́. 
\v 27 Kɑ̀ɑ kóo tɔ̃ntì ti cicɛ ti tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Di yɛ̃́mu kɛ tú m pokù m̀ pɛitɛ́nɛ̀ ibí ìdɛ́ì nyi. 
\v 28 Kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ mɑ́ɑ̀ yɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ yɛ̃ nyúóó, kɛ̀ n yɛ̀mmɛ̀ dò mmusĩ̀mmù muù bo ndɛ̀ cɑ̀ɑ́kɛ́. 
\v 29 Kɛ̀ di tùótɛ́ yie nkɛ̀ mɛyɛi mmɑmɛ̀ ò tùɔ̀kɛní di bo duɔ́ nkɛ̀ dɛ̀ n yonkɛ mí nhodɑkótì kɛ̀ n tɑ kudɔnkù nɛ̀ tiyùpɛ́ítì.
\p
\v 30 Okótì kɛ̀ ti wɛ̃̀tɛ ti cicɛ borɛ̀ kɛ í nɛínɛ̀ dɛbirɛ diɛ nhò dɔ́ dɛ̀ mɛdiɛ̀. 
\v 31 Kɛ̀ ti wɛ̃̀too kɛ í nɛínɛ̀ dɛbirɛ dɛ̀ yóó ò yonkɛmu wenwe odɑkótì, kòo tɑ kudɔnkù nɛ̀ tiyùpɛ́ítì, dɛndɛ bɑ̀mbɑ̀ nkɛ̀ dɛ̀ ntú ti kó mɛyɛi. 
\v 32 N sòò ò nɑ̀kɛ́mu kɛ dɔ̀: Kɛ̀ n yí wɛ̃̀tɛnko dɛbirɛ m bo ntú ocɑɑ̀rìwè sɑ̃́ɑ̃̀ o ììkɛ̀. 
\v 33 N dɑ bɑ́ɑ́mmu yóu kɛ̀ míì cɔutɛ́ dɛbirɛ fɔ̃̀tìrì kɛ́ n tú ɑ kó kudɑɑkù kɛ̀ dɛ̀ɛ nɛinɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ́kò. 
\v 34 M bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́wɛ̃tɛ n cicɛ borɛ̀ kɛ í tɔ dɛbirɛ, n yí dɔ́ n yɑ̀ o yɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀.
\c 45
\s1 Sosɛfu bɛnkɛmɛ̀ omɑ́ɑ̀ o kó bɛkótíbɛ̀
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì Sosɛfu í nnɑ kɛ bo pĩ́ nhomɑ́ɑ̀, kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ yɛ̀ bɛmɔu.
\p Kòò nkpɑɑ́ nɛ̀ o tebìí, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ ò tumɛ̀ bɛ kou nwe, 
\v 2 kɛ́kuɔ́ mmɛdiɛ̀ nkɛ̀ Esibiti kɔbɛɛ kèè, kɛ̀ tinɑ́ɑǹtìi tuɔkɛ okpɑ̀ɑ̀tì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 3 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o tebìí kɛ dɔ̀: Míì tu Sosɛfu, n cicɛ kpɑɑ́ fòùɑ̀?
\p Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di kɛ́ bɛ̀ kpeí bɑ́ bɛ̀ í nnɑ kóò tɛ̃̀ńnɛ́ tìmɑtì. 
\v 4 Kòò dɔ̀: Tɔ́ɔ́nnɛ̀nní.
\p Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní, kòò dɔ̀: Míì tu Sosɛfu di nɑntɛ̀ di fìtɛ́ tɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ tɛ̀ kɔ̀tɛnɛ̀ní Esibiti. 
\v 5 Di yɛ̀mmɛ̀ nɛ́ bɑ́ɑ́ cɑɑ̀rɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ di yonkɛ di n fìtɛ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í, Kuyie nkuù n niinní diɛ nkɛ̀ m bo di dɛɛtɛ́. 
\v 6 Yɛbie nyɛ̀dɛ́ɛ̀ ndi dikònnì bomɛ̀, dɛ̀ kpɑɑ́ yɛ̀nùmmù, onìtì í yóó buɔtí ò mɛ nyí yóó kɔ̃ṹ. 
\v 7 Kuyie nkuù ǹ niinní kɛ̀ m̀ bo di dɛɛtɛ́, kɛ̀ di kó kubotí bɑ́ɑ́ kú. 
\v 8 Díì í n duɔnní diɛ, Kuyie nkuù ǹ duɔ́nní, kɛ̀ n tũ̀ nhokpɑ̀ɑ̀tì kɛ ni o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ Esibiti omɔu. 
\v 9 Ítɛ́nɛ̀ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kò nkɛ́nɑ́kɛ́ n cicɛ kɛ dɔ̀: Kuyie nkɑ̀nnɛ ɑ birɛ Sosɛfu Esibiti, kɛ̀ dɛ̀ bɑkɛ́, kɛ tú ɑ ítɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kɔtoo o borɛ̀. 
\v 10 Kɛ tú ɑ kɔtoo nɛ̀ ɑ́ bí nɛ̀ ɑ yɑɑ̀bí nɛ̀ ɑ pe nɛ̀ ɑ nɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ ɑ kpɛrɛ dɛmɔu, kɛ́kɑri Kosɛnni tempɛ̃ kɛ́ nhò tɔ̀kɛ́nɛ̀. 
\v 11 Kòò n dɑ duɔ̀ mmudiì fɔ̃́ nnɛ̀ ɑ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ kɑ̀ɑ nfòù, kɛ yɛ̃́ yɛbie nkpɑɑ́mɛ̀ yɛ̀nùmmù dikònnì kpɛyɛ.
\p
\v 12 Di bɑntɛ́mu weti weti kɛ dò mmí nSosɛfu míì di nɑ́ɑ́nnɛ̀, fɔ̃́ mBɛnsɑmɛɛ n nɑntɛ̀ kɑ̀ɑ múnkɛ bɑntɛ́. 
\v 13 Kònnɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ n cicɛ n yo ntìì kpɑ̀tì Esibiti, kóò nɑ̀kɛ́ di yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, kóò kɔ̀tɛnɛ̀ní diɛ mmɛcɑ̃ɑ̃.
\p
\v 14 Kɛ̀ Sosɛfuu ɔrí Bɛnsɑmɛɛ o nɑntɛ̀ kɛ̀ diwɛ̀ìi ò ɑutɛ́ kòo kuɔ́, nkòò múnkɛɛ kuɔ́. 
\v 15 Kɛ̀ Sosɛfu ńhɔrì o kó bɛkótíbɛ̀ tɔbɛ̀ kɛ kuɔ̀, ndɛ mɔ̀nnì ndi bɛ̀ dɑ̀ɑ́tímɛ̀ kóò bɛ́innɛ̀.
\s1 Okpɑ̀ɑ̀tì duɔ́mmɛ̀ kɛ̀ Sɑkɔbu bo kònko
\p
\v 16 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi keè Sosɛfu tebìí kɔ̀tɛnímɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ ò nɑrikɛ wenwe nɛ̀ o kó bɛtũ̀mbɛ̀. 
\v 17 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Nɑ́kɛ́ ɑ tebìí kɛ tú, n yɛ̃ mbɛ̀ɛ boú bɛ nɛntì sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ kɛ́kò nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃, 
\v 18 kɛ́túótɛ́ní bɛ cicɛ nɛ̀ bɛ cɛ̃́ĩ kɔbɛ, kɛ́wɛ̃tɛní kɛ̀ m bɛ̀ bɛnkɛ dikɑrì sɑ̀ɑ̀rì Esibiti kɛ̀ bɛ̀ nkɑri kɛ yo ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀. 
\v 19 Á bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ̀ bɛ̀ɛ túótɛ́ sinɑɑsɛ̃ĩ́ kɛ́tɔnɛ̀ní bɛ pobɛ̀ nɛ̀ bɛ bí nɛ̀ bɛ cicɛ. 
\v 20 Bɛ̀ bɑ́ mbɔti bɛ̀ yóó yóu dɛ̀ kpɛti, dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ dɛ̀ɛ̀ bo Esibiti dɛ̀ tu bɛ kpɛrɛ ndɛ.
\p
\v 21 Kɛ̀ Sɑkɔbu bíi dɔɔ̀ bɛ̀ yɛ̃mmɛ̀ kɛ̀ Sosɛfuu bɛ̀ duɔ́ nsinɑɑsɛ̃ĩ́ okpɑ̀ɑ̀tì yɛ̃mmɛ̀, kɛ́ bɛ̀ duɔ́nnɛ̀ mudiì bɛ̀ bo nyo mmù kucɛ, 
\v 22 kɛ́pɑ̃ bɑ́ wè diyɑɑ̀bòrì pɑ̀nnì, kɛ́pɑ̃ Bɛnsɑmɛɛ yie yɛ̀nùmmù nɛ̀ mɛdítíbii nsikɔusìtɑ̃ɑ̃ti (300), 
\v 23 kɛ́duɔ́ nho cicɛ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ tɛpíítɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ ntɔ Esibiti kpɛrɛ dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀, bɛtɔbɛ̀ tɛpíítɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ ntɔ tidiitì nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ nɛ̀ mudiì tɛ̃mù bɛ̀ bo nkérí kɛ diiti mù kucɛ. 
\v 24 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o tebìí kɛ dɔ̀: Kònnɛ̀, di nɛ́ bɑ́ɑ́ kpɑ nkucɛ.
\p
\v 25 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ Esibiti kɛ́kò nKɑnnɑhɑ̃ɑ̃ bɛ cicɛ Sɑkɔbu borɛ̀, 
\v 26 kɛ́ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Sosɛfu kpɑɑ́ fòùmu, kɛ̀ weè ni Esibiti omɔu.
\p Dɛ̀ mɛ nyí nnɑmpɛ bɛ cicɛ, ò í nyie ndɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 
\v 27 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò nɑ̀kɛ́ Sosɛfu do bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tì timɔu, kóò bɛnkɛ sinɑɑsɛ̃ĩ́ ò duɔnní sì kɛ̀ sì bo ò tɔo, dɛ mɔ̀nnì ndi o yɛ̀mmɛ̀ tɔ̀ɔ́nnímɛ̀. 
\v 28 Kòò dɔ̀: M bɑntɛ́mu m birɛ Sosɛfu fòùmɛ̀, m bo kɔtɛ kóò yɑ̀ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́kú.
\c 46
\s1 Sɑkɔbu kɔ̀rimɛ̀ Sosɛfu borɛ̀
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Sɑkɔbuu túótɛ́ o kpɛrɛ dɛmɔu kɛ́kétɛ́ kɛ́mberínɛ̀ Bɛɛrisebɑɑ, kɛ́féútɛ́ fɛɔ̃̀fɛ̀ Kuyie nho cicɛ Isɑki do tũ nkù. 
\v 2 Kɛ̀ Kuyie nhò yu kɛyènkɛ̀ kɛ dɔ̀: Sɑkɔbu! Sɑkɔbu! Kòò dɔ̀: Ntɛ mí. 
\v 3 Kɛ̀ kù dɔ̀: Míì tu Kuyie nhɑ cicɛ do tũ nkù. Bɑ́ nyĩɛ̃̀kù ɑ bo kɔtɛmɛ̀ Esibiti. N yóó duɔ́ nkɑ̀ɑ botíi nsṹṹmmu mɛdiɛ̀. 
\v 4 N yó ndɑ nɛínɛ̀mu kɛ, kɛ́wɛ̃tɛ kɛ́ dɑ tɛ̃́nnɛ́ní. Sosɛfu weè yó mbo ɑ kɔ̃ ndɛ̀.
\p
\v 5 Kɛ̀ Sɑkɔbuu ítɛ́ Bɛɛrisebɑɑ kòo bíi ò dèe nsinɑɑsɛ̃ĩ́ wenwe nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ ibí. 
\v 6 Kɛ̀ bɛ̀ ntɔ bɛ wũɔ̃ nɛ̀ bɛ kpɛrɛ dɛmɔu bɛ̀ do mɔ̀kɛ dɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ́kɔtɛnɛ̀ Esibiti. 
\v 7 Mɛm̀mɛ Sɑkɔbu kòmmɛ̀ Esibiti nɛ̀ o bí. Initidɑbí nɛ̀ initipobí nɛ̀ o yɑɑ̀bí initidɑbí nɛ̀ initipobí.
\s1 Sɑkɔbu kó kufuku
\p
\v 8 Ntɛ Sɑkɔbu bí ìì ìtɛ́ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ kò nhEsibiti i yètɛ̀: Dubɛnni bɛ kóò Po. 
\v 9 Dubɛnni kó ibí initidɑɑì tu: Enɔki nɛ̀ Pɑduu nɛ̀ Ɛtisidonni nɛ̀ Kɑdimii. 
\v 10 Simmɛɔ̃ɔ̃ kó ibí initidɑɑì tu: Yemmuyɛɛdi nɛ̀ Yɑminni nɛ̀ Oɑdi nɛ̀ Yɑkinni nɛ̀ Soɑɑ nɛ̀ Sɑuri Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kóo nitipòkù kó dɛbirɛ. 
\v 11 Defii kó ibí initidɑɑì tu: Kɛrisonni nɛ̀ Keɑti nɛ̀ Mɛdɑdi. 
\v 12 Sudɑɑ kó ibí initidɑɑì tu: Kedɑɑ nɛ̀ Pɛdɛsi nɛ̀ Sedɑɑ. Sudɑɑ kó ibí tɛì: Ɛɛ nɛ̀ Onɑɑ bɛ̀ do kumu Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃. Kɛ̀ Pɛdɛsi kó ibí ntú Ɛtisidonni nɛ̀ Amudi. 
\v 13 Isɑkɑɑ kó ibí initidɑɑì tu: Todɑɑ nɛ̀ Puwɑɑ nɛ̀ Yobu nɛ̀ Simudonni. 
\v 14 Sɑbunɔɔ kó ibí initidɑɑì tu: Sedɛti nɛ̀ Edonni nɛ̀ Yɑdeyɛɛdi.
\p
\v 15 Sɑkɔbu pokù Deɑ ò piɛ́ bɛ̀ɛ̀ dɑpɑ̀mbɛ̀ mbɛ nɛ̀ bɛ tɑ̃ũ̀ Dinɑ Mɛsopotɑmii tenkɛ̀. Bɛmbɛ nɛ̀ bɛ bí bɛ̀ wɛ̃nnɛ́ sipísìtɑ̃ɑ̃ti nɛ̀ bɛ̀tɑ̃ɑ̃ti ndi. 
\v 16 Kɑdi kó ibí initidɑɑì tu Sefonni nɛ̀ Akii nɛ̀ Suni nɛ̀ Ɛsibonni nɛ̀ Ɛdi nɛ̀ Adodi nɛ̀ Adedii. 
\v 17 Asɛɛ kó ibí initidɑɑì tu Immunɑ nɛ̀ Isifɑɑ nɛ̀ Isifi nɛ̀ Bediyɑ nɛ̀ bɛ tɑ̃ũ̀ Sedɑɑ. Kɛ̀ Bediyɑ kó ibí ntú: Ebɛɛ nɛ̀ Mɑdikiyɛɛdi.
\p
\v 18 Sidipɑɑ, Dɑmɑɑ do duɔ́ nwèè nitipotɔ̃ntì nwe o kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nDeɑ kó ibí nyi tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìkuɔ̀.
\p
\v 19 Sɑkɔbu pokù Dɑsɛɛdi kó ibí tú: Sosɛfu nɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ. 
\v 20 Kɛ̀ Sosɛfu pokù Potifedɑ, dihɛì Onni kóo kótì kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nhAsenɑtii o pɛitɛ́nɛ̀ initidɑbí ìdɛ́ì Esibiti: Mɑnɑnsee nɛ̀ Efɑdɑimmu. 
\v 21 Kɛ̀ Bɛnsɑmɛɛ pɛitɛ́ initidɑbí tɛpíítɛ̀: Bedɑɑ nɛ̀ Bekɛɛ nɛ̀ Asebɛɛdi nɛ̀ Kedɑ nɛ̀ Nɑɑmɑɑ nɛ̀ Eii nɛ̀ Odoki nɛ̀ Upĩmmu nɛ̀ Mupĩmmu nɛ̀ Adidi. 
\v 22 Sɑkɔbu pokù Dɑsɛɛdi yɑɑ̀bí nyi tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìnɑ̀ɑ̀. 
\v 23 Kɛ̀ Dɑnni kó dɛbirɛ ntú: Usimmu. 
\v 24 Nɛfutɑdii kó ibí tú: Yɑsiyɛɛdi nɛ̀ Kunni nɛ̀ Yesɛɛ nɛ̀ Sidɛmmu.
\p
\v 25 Bidɑɑ, Dɑmɑɑ do duɔ́ nwèè nitipotɔ̃ntì Dɑsɛɛdi kó iyɑɑ̀bí nyi ìyiekɛ̀.
\p
\v 26 Sɑkɔbu bí nɛ̀ o yɑɑ̀bí ìì do kɔ̀tɛ Esibiti ì do bo sipísìkuɔ̀ nɛ̀ ìkuɔ̀ ndi. Bɛ̀ í kɑ̀ɑnnɛ̀ ibí nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀, 
\v 27 kɛ́wɛ̃nnɛ́ nSosɛfu nɛ̀ o pɛitɛ́ ìì bí ìdɛ́ì Esibiti, kɛ̀ bɛ̀ ḿbo bɛmɔu bɛnìtìbɛ̀ sipísìyiekɛ̀.
\s1 Sɑkɔbu kòmmɛ̀ Esibiti
\p
\v 28 Kɛ̀ Sɑkɔbuu tɔ̃ nSudɑɑ kòo nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ tú bɛ̀ tùɔ̀kɛní Kosɛnni, kòo kɔtoo. 
\v 29 Kɛ̀ Sosɛfuu túótɛ́ o nɑɑsɑ̃ntɛ̀ kɛ́kɔtɛ kóò co, kóò yɑ̀ kɛ́cokóo kóò ɔrí kɛ̀ diwɛ̀ìi ò ɑutɛ́ kòo ńkuɔ̀ nkɛ̀ dɛ̀ɛ mɔntɛ. 
\v 30 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Di mmɔ̀nnì n yí yetɛ m bo kúmɛ̀ kɛ yɛ̃́ n dɑ yɑ̀mɛ̀ kɑ̀ɑ kpɑɑ́ fòù.
\p
\v 31 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o tebìí nɛ̀ o cicɛ nɛ̀ o kɔbɛ kɛ dɔ̀: M bo kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀ di ìtɛ́ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ kɔ̀tɛní m borɛ̀. 
\v 32 M bo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di tú bɛnɑɑcɛ̃mbɛ mbɛ, kɛ tɔ di pe nɛ̀ di nɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ di kpɛrɛ dɛmɔu. 
\v 33 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì di yu kɛ di bekɛ kɛ tú: Di tɔ̃mmú tú ɔ̃̀mmu? 
\v 34 Di dɔ̀, di tú bɛnɑɑcɛ̃mbɛ mbɛ nɛ̀ di bomɛ̀. Di yɛmbɛ̀ bɛɛ̀ do ì cɛ̃mmù kɛ̀ di múnkɛ ì cɛ̃mmù. Mɛm̀mɛ, di bo nɑmɛ̀ kɛ́mbo Kosɛnni kɛ yɛ̃́ Esibiti kɔbɛ wúómmɛ̀ munɑɑcɛ̃mmu mɛyɛi mmɛ.
\c 47
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ kɛ̀ Sosɛfuu kɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀: N tebìí nɛ̀ n cicɛ bɛ̀ ìtɛ́ní Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ tùɔ̀kɛní kɛ tɔ bɛ pe nɛ̀ bɛ nɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ bɛ kpɛrɛ dɛmɔu, kɛ bɑ̀tɛ́ Kosɛnni.
\p
\v 2 Kɛ̀ Sosɛfuu túótɛ́ o kó bɛkótíbɛ̀ bɛ̀nùmmù kɛ́bɛnkɛ okpɑ̀ɑ̀tì. 
\v 3 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di pĩ́ nhɔ̃̀mmu tɔ̃mmú botí? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Okpɑ̀ɑ̀tì, ti cɛ̃mmù inɑ̀ɑ̀kɛ nyi ti yɛmbɛ̀ do ì cɛ̃mmùmɛ̀. 
\v 4 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀: Dikònnì diì bo ti ciɛ kɛ̀ timútì dèè Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ̀ ti kɔ̀tɛní kɛ yɛ̃ nhɑ tí pɑ̃ Kosɛnni kó kutempɛ̃, kɛ̀ tí ḿbo.
\p
\v 5 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: A cicɛ nɛ̀ ɑ tebìí bɛ̀ kɔ̀tɛní ɑ borɛ̀ ndɛ. 
\v 6 Fɔ̃́ɔ̃̀ te Esibiti, kɑnnɛ bɛ dibòrì sɑ̀ɑ̀rì Kosɛnni, kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ bo bɛ miɛkɛ kɛ bo nɑ, ɑ́ bɛ̀ duɔ́ n kó iwũɔ̃ kɛ̀ bɛ̀ ncɛ̃mmù.
\p
\v 7 Kɛ̀ Sosɛfuu kɔtɛnɛ̀ o cicɛ Sɑkɔbu, kóò bɛnkɛ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ̀ Sɑkɔbuu ò dɔu nkɛ dɔ̀: Kuyie ndɑ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀. 
\v 8 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi o bekɛ kɛ dɔ̀: A bie mbo yɛ̀dɛ? 
\v 9 Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: M bie mbo tɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti (130) ndi, kɛ̀ n kɑ̀tì kɛ sɔɔti tipíìtì timɔu, kɛ fɛ̃́ṹrì, m bie nyí tùɔ̀kɛ n yɛmbɛ̀ kpɛyɛ.
\p
\v 10 Kɛ̀ Sɑkɔbuu cɑu nhokpɑ̀ɑ̀tì kɛ́deè kɛ́ítɛ́.
\p
\v 11 Kɛ̀ Sosɛfuu kɑnnɛ o cicɛ nɛ̀ o tebìí dibòrì sɑ̀ɑ̀rì Dɑmmusɛsi, kɛ́ bɛ̀ pɑ̃ kɛtenkɛ̀, kɛ́ndònnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì do bɛ́immɛ̀. 
\v 12 Kɛ̀ Sosɛfuu pɑ̃ tidiitì o cicɛ nɛ̀ o tebìí nɛ̀ bɛ kɔbɛ, bɛ̀ sũ kɛ mɑ̀mɛ̀.
\s1 Sosɛfu dontɛ́mɛ̀ Esibiti ɛì kɔbɛ kɛ wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛ tenkɛ̀
\p
\v 13 Kɛ̀ dikònnìi dɛukɛ mɛdiɛ̀ nhEsibiti nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ nkɔ̃nnɛ̀ dikònnì. 
\v 14 Kɛ̀ Sosɛfuu tíí nyidíítí Esibiti kɔbɛ nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ donnɛ̀ ì tidiitì, kɛ́kɔtɛnɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì cĩ́ɛ̃̀tɛ̀. 
\v 15 Kɛ̀ idíítíi deè Esibiti nɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃, kɛ̀ Esibiti kɔbɛɛ kɔtɛ kɛ́yɑ̀ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Ti duɔ́ ntidiitì, bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ tí kú dikònnì, idíítí í kpɑɑ́. 
\v 16 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Kɛ̀ idíítí í kpɑɑ́ n duɔ́nnɛ̀ di wũɔ̃ kɛ̀ n di duɔ́ ntidiitì.
\p
\v 17 Kɛ̀ bɛ̀ ńtɔuní bɛ wũɔ̃, sisɛ̃ĩ́ nɛ̀ ipe nɛ̀ inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀, kɛ̀ Sosɛfu bɛ̀ duɔ̀ ntidiitì dɛ kó dibenni. 
\v 18 Kɛ̀ dɛ kó dibennii deè kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Sosɛfu borɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, ti bɑ́ɑ́ dɑ sɔnnɛ, tidiitì í kpɑɑ́ kɛ̀ ti dɑ duɔ́ nti wũɔ̃ imɔu, tíì kpɑɑ́ ti mɔ́mmɔmbɛ nɛ̀ ti tenkɛ̀. 
\v 19 Bɑ́ɑ́ yóu kɛ̀ tí kú dikònnì kɛ̀ ti tenkɛ̀ɛ yɛi, tí dontɛ́ tínti nɛ̀ ti tenkɛ̀ kɛ̀ tí ntú okpɑ̀ɑ̀tì tɔ̃mbɛ̀ kɛ́ ti duɔ́ ntidiitì nɛ̀ tidibotì kɛ̀ ti bɑ́ɑ́ kú, kɛ̀ ti tenkɛ̀ɛ yɛi.
\p
\v 20 Kɛ̀ Sosɛfuu do nhEsibiti kó kɛtenkɛ̀ kɛmɔu, kɛ́duɔ́ nhokpɑ̀ɑ̀tì. Dikònnì diì do bo, bɑ́ wè kòo fítɛ́ o tenkɛ̀. Mɛm̀mɛ kɛ̀ kɛtenkɛ̀ kɛmɔu nɑɑ́ nhokpɑ̀ɑ̀tì kɔkɛ. 
\v 21 Kɛ̀ Sosɛfuu do nhEsibiti kɔbɛ bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑɑ́ ntidɑɑtì. 
\v 22 Bɛ̀ í ndo nyikuɔ́ nìùbɛ̀ kó kɛtenkɛ̀ kɛ yɛ̃́ okpɑ̀ɑ̀tì do ɑ̃nnɛ́mɛ̀ ikuɔ́ mɑì kɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ duɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ yo, dɛ̀ í ndò mbɛ̀ɛ fítɛ́ bɛ tenkɛ̀.
\p
\v 23 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ bɛnìtìbɛ̀ kɛ dɔ̀: N di dontɛ́mu díndi nɛ̀ di tenkɛ̀ kɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì di tiekɛ. Ntonɛ̀ tidibotì di yóó buɔtí tì. 
\v 24 Kɛ̀ di kɔ̃ṹ tidiitì, kɛ̀ tiyɔ̀tì bo tìnùmmù di dɛitɛ kùmɑ́ɑ̀ kɛ́duɔ́ nhokpɑ̀ɑ̀tì, kɛ̀ tìnɑ̀ɑ̀ ntú di kpɛti, di yó nti nyonnɛ̀ di bí nɛ̀ di cɛ̃́ĩ kɔbɛ. 
\v 25 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Okótì, ɑ ti dɛɛtɛ́mu kɛ̀ ti cɛ̃́nkɛ pɛ̀tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀, ti yiemmu kɛ bo ntú okpɑ̀ɑ̀tì kó tidɑɑtì.
\p
\v 26 Kɛ̀ Sosɛfuu dɔú ndɛ kó dinùù kɛ̀ dì kpɑɑ́ bo nɛ̀ yíenní kɛ̀ wèè dɛ̀itɛ tidiitì tiyɔ̀tì tìnùmmù wèe duɔ́ nkuyɔ̀rìkù kùmɑ́ɑ̀ okpɑ̀ɑ̀tì. Ikuɔ́ nìùbɛ̀ bɛɛ̀ mɑ́ɑ̀ kó kɛtenkɛ̀ do í tú okpɑ̀ɑ̀tì kɔkɛ.
\s1 Sɑkɔbu dɔ́mɛ̀ bɛ̀ɛ ò kũnnɛ́ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃
\p
\v 27 Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ ḿbo Kosɛnni, Esibiti kó kɛtenkɛ̀, kɛ́mɔɔtɛ bɛ kpɛrɛ kɛ́piɛ́ kɛ́sṹṹ mmɛdiɛ̀. 
\v 28 Kɛ̀ Sɑkɔbu ḿbo Esibiti kɛ dɔ̀ yɛbie ntɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀. Sɑkɔbu do yóó kú kɛ mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ sipísìnɑ̀ɑ̀ nɛ̀ yɛ̀yiekɛ̀ (147) ndi.
\p
\v 29 Kɛ̀ Sɑkɔbu tɔ́ɔ́nnɛ̀ mukṹṹ nkɛ́yú o birɛ Sosɛfu kɛ dɔ̀: N dɑ bɑ́ɑ́mmu kɑ̀ɑ n dɔ́ sɛu nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ n kpèrɛ̀\f + \fr 47:29 \fr*\fk sɛu nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ n kpèrì:\fk*\ft Wéntɛ́ 24:2 kɛ́yɑ̀ bɛ̀ wèńkùnnɛmɛ̀ mùù mɛ ntú.\ft*\f*, kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: A í yó n kũnnɛ́ diɛ nhEsibiti miɛkɛ. 
\v 30 Kɛ̀ ǹ kú ɑ n tɔ kɛ́yɛ̀nnɛ̀ Esibiti kɛ́ n kũnnɛ́ n yɛmbɛ̀ kó kufɔ̃ti. Kɛ̀ Sosɛfuu yie. 
\v 31 Kòo yíɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ́i nkɛ́yú Kuyie nyètìrì.
\p Kɛ̀ Sosɛfuu yú Kuyie nyètìrì kòo sĩ́nnɔ́ɔ o dɔ́ù ĩ́nkɛ̀.
\c 48
\s1 Sɑkɔbu pɑ̃mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nSosɛfu
\p
\v 1 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: A cicɛ kɔ̃̀ntì í nɑɑti. Kòo túótɛ́ o bí idɛ́ Mɑnɑnsee nɛ̀ Efɑdɑimmu. 
\v 2 Kɛ̀ Sɑkɔbuu keè o birɛ Sosɛfu kɔ̀roomɛ̀ o borɛ̀ kɛ́yetoo kɛ́ítɛ́ kɛ́kɑri o dɔ́ù ĩ́nkɛ̀, 
\v 3 kɛ́nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Kuyie nkpeńnìmu kɛ m bɛnkɛ kumɑ́ɑ̀ Duusi, Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó kɛtenkɛ̀ kɛ m pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀, 
\v 4 kɛ bɛ́i nkɛ yĩ kù bo duɔ́ nkɛ̀ m piɛ́ kɛ́sṹṹ, kɛ́nɑɑ́ nyibotí pɛ́u yɑ̀ɑ̀rì, kɛ̀ n yɑɑ̀bíi tiekɛ dɛ kó kɛtenkɛ̀ sɑ̃́ɑ̃̀.
\p
\v 5 Ibí ɑ pɛitɛ́ ì diɛ nhEsibiti Efɑdɑimmu nɛ̀ Mɑnɑnsee kɛ m̀ mu nyí tùɔ̀kɛní ì tu n kpɛyi nyi kɛ dònnɛ̀ Dubɛnni nɛ̀ Simmɛɔ̃ɔ̃. 
\v 6 Kɛ̀ ǹ tùɔ̀kɛní kɑ̀ɑ piɛ́ ì tu ɑ kpɛyi. Bɛ kó bɛkótíbɛ̀ kó kɛtenkɛ̀ miɛkɛ nkɛ bɛ̀ yóó pɛ́tɛ́mɛ̀ bɛ kɔkɛ. 
\v 7 N dɔ̀ɔ̀ mɛmmɛ, n do dɔ́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í nkɛ ɑ yɔ̃ Dɑsɛɛdi. N yìtɛ́ní Mɛsopotɑmii nwe kɛ́mberínɛ̀ Efɑdɑtɑ, Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó dihɛì kòo kú n nɔ̀ùtɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ nh ò kũnnɛ́ Efɑdɑtɑ kucɛ nùù bɛ̀ tu dɛ̀ yíe mBɛtideɛmmu.
\p
\v 8 Kɛ̀ Sɑkɔbuu yɑ̀ Sosɛfu bí idɛ́ kɛ́bekɛ Sosɛfu kɛ dɔ̀: Ɔ̃̀mbɛ mbɛ biɛ? 
\v 9 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Kuyie nni m pɑ̃ ìì bí nyi diɛ nhEsibiti. Kɛ̀ Sɑkɔbu dɔ̀: Duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní kɛ̀ m bɛ̀ pɑ̃ mɛsɑ̀ɑ̀.
\p
\v 10 Sɑkɔbu do kòtɛ́mu mɛsɑ̀ɑ̀ mbɑ́ o nuɔ ntɛ̃́nkɛ í nnɑɑti, kɛ̀ Sosɛfuu duɔ́ nkòo bí tɔ́ɔ́nko Sɑkɔbu borɛ̀, kòo ì ɔrí, 
\v 11 kɛ́nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: N do í yɛ̃́ kɛ dò m bo wɛ̃tɛ kɛ́ dɑ yɑ̀, kɛ̀ Kuyie nduɔ́ nkɛ̀ n dɑ yɑ̀ nɛ̀ ɑ bí.
\p
\v 12 Kɛ̀ Sosɛfuu íinní o bí o cicɛ kpèrɛ̀ ĩ́nkɛ̀, kɛ́nínkú o ììkɛ̀, 
\v 13 kɛ́túótɛ́ ibí idɛ́ kɛ́tɔ́ɔ́nko o cicɛ borɛ̀. Kɛ̀ Efɑdɑimmu ḿbo Sosɛfu bɑkù yoú, Sɑkɔbu kó kucɑ̃̀nku, kɛ̀ Mɑnɑnsee ḿbo Sosɛfu bɑkù cɑ̃̀nku, Sɑkɔbu kó kuyoú. 
\v 14 Kɛ̀ Sɑkɔbu petìnnɛ o bɑɑ̀ nkɛ́nɔ́ɔ́ nho nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ Efɑdɑimmu osɑ́m̀pɔ́ù, kɛ́nɔ́ɔ́ ntɛcɑ̃̀nkutɛ̀ Mɑnɑnsee okótì. 
\v 15 Kòo pɑ̃ Sosɛfu Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀:
\q1 Kuyie n yɛmbɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki bɛ̀ do tũ nkù,
\q1 kuù m bonɛ̀ kɛ n tɔ nɛ̀ yíenní.
\q1
\v 16 Kuyie nkùù ǹ dɛɛrí nɛ̀ mɛyɛi mmɛmɔu,
\q1 kùu dɔɔ̀ ì mbí mɛsɑ̀ɑ̀,
\q1 nɛ̀ dɛ kpɛ́í nkɛ̀ n yètìrì ńsɔkɛ́,
\q1 kɛ́dònnɛ̀ n yɑ̀ɑ̀rì Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ n cicɛ Isɑki bɛ kpɛyɛ.
\p
\v 17 Kɛ̀ Sosɛfuu yɑ̀ o cicɛ nɔ̀ɔ́mmɛ̀ o nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ Efɑdɑimmu ĩ́nkɛ̀ bɑ́ dɛ̀ í nhò nɑrikɛ, kòo tɛ̀ nɔ̀ɔ́tɛ́ kɛ bo nɔ́ɔ́ mMɑnɑnsee ĩ́nkɛ̀. 
\v 18 Kɛ dɔ̀: N cicɛ ɑ yetɛ́mu, yie nweè tu Mpo, nɔ́ɔ́ nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ youtɛ o ĩ́nkɛ̀.
\p
\v 19 Kòo cicɛɛ yetɛ kɛ dɔ̀: M birɛ n yɛ̃́mu. Mɑnɑnsee kó kubotí múnkɛ yó ndɛumu kòo sɑ́m̀pɔ́ù nɛ́ ò pɛ̃ɛ̃tɛ́ mɛdiɛ̀, kɛ́nɑɑ́ nyibotí pɛ́u yɑ̀ɑ̀rì.
\p
\v 20 Kɛ̀ Sɑkɔbuu bɛ̀ pɑ̃ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀: Kuyie ndi dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nyIsidɑyɛɛribɛ cuokɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ níí yĩ́ Kuyie ndɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nkù dɔ̀ɔ̀mɛ̀ Efɑdɑimmu nɛ̀ Mɑnɑnsee.
\p Mɛm̀mɛ ò niímmɛ̀ Efɑdɑimmu kɛ́tũ̀nnɛ Mɑnɑnsee. 
\v 21 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: N yóó kúmu kɛ̀ Kuyie nní ndi bonɛ̀, kɛ́duɔ́ nkɛ̀ di wɛ̃tɛ di yɛmbɛ̀ tenkɛ̀. 
\v 22 N dɑ duɔ́mmu Sisɛmmu n dokɛ́nɛ̀ Amɔriibɛ kɛ cɔutɛ́ kɛ̀ɛ̀ tenkɛ̀ kɛ̀ kɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́ ɑ tebìí kɔkɛ.
\c 49
\s1 Sɑkɔbu pɑ̃mɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nho bí tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìdɛ́ì
\p
\v 1 Mɛm̀mɛ, kɛ̀ Sɑkɔbuu yú o bí kɛ dɔ̀:
\q1 Tíínnɛ̀nní kɛ̀ ǹ di nɑ́kɛ́ tìì yóó di tuɔkɛní diyiè mɑrì.
\q1
\v 2 Tíínnɛ̀nní kɛ́keè,
\q1 mí ndi cicɛ Sɑkɔbu n tú mù,
\q1 mí nyIsidɑyɛɛri n yóó di nɑ́kɛ́ tì.
\q1
\v 3 Dubɛnni, fɔ̃́ɔ̃̀ tu n kóo Po,
\q1 m pɛitɛ́ wè nɛ̀ n dɑcɛ̃ntì miɛkɛ,
\q1 kɑ̀ɑ pɛ̃nkù bɛsɔmbɛ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ dɑ dé.
\q1
\v 4 A dònnɛ̀ fɛnɛ́wuonfɛ nfɛ.
\q1 A tɛ̃́nkɛ nɛ́ í yó ntú Mpo.
\q1 Kɛ yɛ̃́ ɑ duɔ́nɛ̀mɛ̀ m pokù\f + \fr 49:4 \fr*\fk ɑ duɔ́nɛ̀mɛ̀ m pokù: \fk*\ft Wéntɛ́ 35:22.\ft*\f*,
\q1 kɛ sĩ̀nkùnnɛ n dɔ́ù.
\b
\q1
\v 5 Simmɛɔ̃ɔ̃ nɛ̀ o nɑntɛ̀ Defii,
\q1 di tú bɛkpɑ̀rìbɛ̀ mbɛ kɛ kpɑnnɛ̀ muwɛ̃rímú.
\q1
\v 6 N yí kɔkɛ́ di kpɛti miɛkɛ,
\q1 n yí di wɛ̃ńnɛ̀,
\q1 di kùɔ bɛnìtìbɛ̀ mbɛ nɛ̀ kɛmiɛkɛ,
\q1 kɛ kèkɛ́ yɛnɑɑdɑkɛ̀ duɔti dɛtetìrɛ̀.
\q1
\v 7 Di bɑ́ɑ́ pɛ́tɛ́ mɛsɑ̀ɑ̀,
\q1 di kùɔ bɛnìtìbɛ̀ mbɛ nɛ̀ kɛmiɛkɛ,
\q1 di tɛ̃́nkɛ í yó nwɛ̃ńnɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ.
\q1 N yóó di cíɛmmu Isidɑyɛɛribɛ ɛì dimɔu miɛkɛ.
\b
\q1
\v 8 Sudɑɑ, ɑ tebìí yó nsɑ̃ntí fɔ̃́ nwe,
\q1 ɑ bo nnɔ nhɑ dootitɔbɛ̀,
\q1 kɑ̀ɑ tebìí nninku ɑ ììkɛ̀.
\q1
\v 9 M birɛ Sudɑɑ, ɑ dònnɛ̀ dicìrícìrì ndi,
\q1 dìì kɔ̀tɛ kupɑɑwɑɑ́ nkɛ kùɔ kɛ duɔ́ dɛ tɑkɛ́.
\q1 We mbo dɑ́ɑ́tí kɛ dì íi.
\q1
\v 10 Dikpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rì nɛ̀ fɛkpɑ̀ɑ̀tìpɑ̀tìfɛ̀
\q1 dɛ̀ yó mbo Sudɑɑ kó kufuku miɛkɛ nkɛ,
\q1 kɛ tikpɑ̀tì yiɛ̀ mmɔ́mmuɔ nyɑ̀ɑ tuɔkɛnní,
\q1 ibotí yó nyíé nwèè kpɛti.
\q1
\v 11 Sudɑɑ, ɑ bo mpiiti ɑ sɑ̃mmɑrímú nɛ̀ dɛ bii
\q1 fínyĩ̀ kó mutie.
\q1 A bo mmɔkɛ mɛnɑɑ̀ mpɛ́u,
\q1 kɛ níí yɑ̃̀ kɛ́yĩɛ̃kɛ kɛ́hɔ́únɛ̀ ɑ yɑ̀ɑ̀tì.
\q1
\v 12 A nuɔ mbo wũɔ̃tɛ́nɛ̀ mɛnɑɑ̀,
\q1 nkɑ̀ɑ nìì mpɛikɛnɛ̀ mɛnɑɑmiɛ̀.
\b
\q1
\v 13 Sɑbunɔɔ, ɑ bo mbo dɑ̀mɛ́ɛ̀rì tɑkɛ́
\q1 bɑ̀tóòbɛ̀ commu dɛ̀,
\q1 kɑ̀ɑ tenkɛ̀ nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ Sidonni.
\b
\q1
\v 14 Isɑkɑɑ, ɑ tú sɑ̃mmɑrímú nwe, wèè kpeńnì,
\q1 kɛ nɛ́ dɔ́ mɛdɛ́ɛ̀.
\q1
\v 15 Bɛ̀ bo ndɑ tounko yɛtuɔ diɛyɛ̀
\q1 kɑ̀ɑ yɑ̀ɑ nɑɑ́nnɛ̀ kudɑɑkù.
\b
\q1
\v 16 Dɑnni, ɑ yó ntú obeéntì nwe
\q1 Isidɑyɛɛribɛ tɔbɛ̀ dòmmɛ̀,
\q1
\v 17 kɛ́ndò nfɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀ fɛ̀ɛ̀ duɔ́ kucɛ
\q1 kɛ dò ndidɑutiri, kɛ dɔmmù sisɛ̃ĩ́ kpɛ̀ɛ̀tɛ̀,
\q1 kɛ̀ si dèèbɛ̀ duò.
\b
\q1
\v 18 Ti Yiɛ̀ nKuyie nfɔ̃́ɔ̃̀ yó n dɛɛtɛ́.
\b
\q1
\v 19 Kɑdi, ɑ dootitɔbɛ̀ yóó dɑ pimu,
\q1 kɑ̀ɑ kóntɛ́ kɛ́ bɛ̀ pi kɛ́ bɛ̀ bɛ̀ti.
\b
\q1
\v 20 Asɛɛ, ɑ pɑɑ mbo mpɛí tidiitì sɑ̀ɑ̀tì,
\q1 tìì dò mbɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ kpɛti.
\b
\q1
\v 21 Nɛfutɑdii, ɑ yó ndò ntɛyúɔ́tɛ̀ ntɛ
\q1 kɛ te ɑ mɑ́ɑ̀ kɑ̀ɑ nɑ́ɑǹtì nɛ́ nnɑɑti.
\b
\q1
\v 22 Sosɛfu ɑ dònnɛ̀ mutie mmu
\q1 mùù còḿmú mɛniɛ ntɑkɛ́,
\q1 kɛ̀ mu bɑkɛ yɛ̀ kɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ iduotí.
\q1
\v 23 Kɑ̀ɑ dootitɔbɛ̀ dɑ cɛ̃̀ɛ̃̀tɛ kɛ dɑ tɑ̃ũ ipie.
\q1
\v 24 Kɑ̀ɑ còḿmú tei tei, kɛ tɔ ɑ tɑ̃mmù,
\q1 Kuyie mmí nSɑkɔbu n tũ nkù kpeńnìmu kɛ dɑ ni
\q1 kɛ dɑ kɑ̃nkɛ́ kɛ tú ɑ kó muwɛ̃rímú.
\q1
\v 25 Kuyie nhɑ cicɛ do tũ nkù dɑ teennɛ̀,
\q1 Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ ndɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀,
\q1 kɛ́ dɑ duɔ́ nfɛtɑɑfɛ̀ kɛ̀ mɛniɛ nní mbo,
\q1 kɑ̀ɑ pobɛ̀ ḿpɛí kɛ mɔkɛ mɛmiɛ̀,
\q1 kɑ̀ɑ wũɔ̃ ḿpɛí.
\q1
\v 26 A pɑɑ mbo piɛ́ nɛ̀ yɛtɑ̃rɛ̀ ĩ́nkòo,
\q1 kɛ̀ yɛtɑ̃rɛ̀ diɛyɛ̀ dɑ dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀.
\q1 Dɛ kó mɛsɑ̀ɑ̀ mmɛmɔu tu
\q1 fɔ̃́ nSosɛfu wèè bɑkɛ́ ɑ tebìí ɑ kɔ̃mɛ mmɛ.
\b
\q1
\v 27 Bɛnsɑmɛɛ ɑ tú kumuntũnkù nku,
\q1 kɛ kɔù dikṹnweńnì nɛ̀ kuyuoku kɛ cɑ́ɑ́.
\p
\v 28 Isidɑyɛɛri bí nyi tɛpíítɛ̀ nɛ̀ idɛ́ì. Bɛ cicɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tìnti kɛ́ bɛ̀ pɑ̃ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbɑ́ wè ò dò nkɛ́pɛ́tɛ́ mɛ̀.
\s1 Sɑkɔbu kúmɛ̀
\p
\v 29 Kɛ̀ Sɑkɔbuu nɑ́kɛ́ o bí kɛ dɔ̀: Kɛ̀ ǹ ku dí n kũnnɛ́ n yɛmbɛ̀ fɔ̃ti Mɑkpedɑɑ, Efunɔɔ, Itiibɛ botí kou pɑku borɛ̀, 
\v 30 kɛ́ntɔ́kɛ́nɛ̀ Mɑmmudee Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kó kɛtenkɛ̀. Abɑrɑhɑmmu weè do dontɛ́ dɛ kó kupɑku nɛ̀ dɛ kó kufɔ̃ti Efunɔɔ, Itiibɛ tenkɛ̀. 
\v 31 Bɛ̀ dɛ nkũnnɛ́ Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ o pokù Sɑrɑɑ, kɛ́ dɛ nkũnnɛ́ Isɑki nɛ̀ o pokù Debekɑɑ, kɛ dɛ nkũnnɛ́ Deɑ. 
\v 32 Dɛ kó kupɑku bɛ̀ kù dontɛ́nɛ̀ Itiibɛ mbɛ.
\p
\v 33 Kɛ̀ Sɑkɔbuu duɔ́ nho bí itié, nkɛ́deè kɛ́duɔ́ o dɔ́ù kɛ́kú, kɛ́kò nho yɛmbɛ̀ kũũ̀ nkɛ̀.
\c 50
\s1 Sɑkɔbu kumɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò kɔutɛ́
\p
\v 1 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sosɛfuu ò ɔrí kɛ́kuɔ́, 
\v 2 kɛ́duɔ́ nkɛ̀ bɛdòòtórìbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ pĩ nho tɔ̃mmú, kɛ̀ bɛ̀ɛ ɑ̃nnɛ́ o cicɛ Isidɑyɛɛri mutie kòò bɑ́ɑ́ pɑ̃ɑ̃kɛ. 
\v 3 Kɛ̀ bɛ̀ nhò ɑ̃ɑ̃̀ mutie kɛ dɔ̀ yɛwe sipísìnɑ̀ɑ̀, kɛ̀ Esibiti kɔbɛɛ kɑri o kṹṹ nkɛ dɔ̀ yɛwe sipísìyiekɛ̀.
\p
\v 4 Kɛ̀ dɛ kó yɛwee pɛ̃ɛ̃tɛ́ kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì tɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: N di bɑ́ɑ́mmu kɛ̀ di bo yie ndi nɑ́kɛ́ okpɑ̀ɑ̀tì kɛ dɔ̀: 
\v 5 N cicɛ yóó kú kɛ bɛ́immu kɛ tú, kòò ku nh ò kũnnɛ́ kufɔ̃ti o dontɛ́ kù Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ tenkɛ̀, kɛ̀ n yie nkɛ yu Kuyie nyètìrì. N dɔ́ kɛ́kɔtɛ kɛ we nkũnnɛ́ kɛ́wɛ̃tɛní.
\p
\v 6 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì dɔ̀: Kɔtɛ kɛ́kũnnɛ́ ɑ cicɛ, kɛ́ndònnɛ̀ ò bɛ́immɛ̀, kɑ̀ɑ yie. 
\v 7 Kɛ̀ Sosɛfu nkɔri kɛ bo kũnnɛ́ o cicɛ, kɛ̀ Esibiti kó bɛhɛikɛ̀nkótíbɛ̀ nɛ̀ okpɑ̀ɑ̀tì tɔ̃mbɛ̀ diɛbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò cíe. 
\v 8 Sosɛfu cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ tɛmɔu nɛ̀ o tebìí nɛ̀ si kɔbɛ, nɛ̀ o cicɛ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ítɛ́ bɛmɔu kɛ́súɔ́ nyibí mɑ́ɑ̀ ndi nɛ̀ iwũɔ̃ Kosɛnni. 
\v 9 Kɛ̀ ditĩ̀nnì ndɛu mɛdiɛ̀ nkɛ̀ sinɑɑsɛ̃ĩ́ nɛ̀ bɛsɑ̃ndèèbɛ̀ kɛ̀ dɛ̀ ḿbo.
\p
\v 10 Kɛ̀ bɛ̀ɛ séntɛ́ kukó nSuditɛ̃ɛ̃ kɛ́tuɔkɛ Atɑɑdi kó kuwenniku, kɛ́kuɔ́ nyɛkúdɑbùò, kɛ̀ Sosɛfu ndɔɔri ikúkuɔ́ o cicɛ kɛ dɔ̀ yɛwe yɛ̀yiekɛ̀. 
\v 11 Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ bɛ̀ɛ̀ bo dɛborɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ ikúkuɔ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ ì Atɑɑdi kó kuyiɛ́ kɛ dɔ̀: Ntɛnɛ̀ Esibiti kɔbɛ kó ikúkuɔ́ diɛyì.
\p Dɛɛ̀ te kɛ̀ bɛ̀ yu dɛborɛ̀ kɛ tú Abɛdi-Misidɑimmu. Kukó nSuditɛ̃ɛ̃ kó diyɑ́ɑ̀ do ndi.
\p
\v 12 Mɛm̀mɛ Sɑkɔbu bí dɔ̀ɔ̀mɛ̀ ò do ì nɑ̀kɛ́ tì, 
\v 13 kóò tɔ kɛ́kònnɛ̀ Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃, kóò kũnnɛ́ Mɑkpedɑɑ kupɑku, kufɔ̃ti Abɑrɑhɑmmu do dontɛ́ kù nɛ̀ Efunɔɔ Itiibɛ botí kou, Mɑmmudee tɑkɛ́.
\p
\v 14 Kɛ̀ Sosɛfuu kũnnɛ́ o cicɛ kɛ́deè. O tebìí nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò cíe nkɛ̀ bɛ̀ɛ wɛ̃tɛ Esibiti.
\s1 Kufɔ̃wɑɑ́ mpĩ̀ḿmɛ̀ Sosɛfu kó bɛkótíbɛ̀
\p
\v 15 Sɑkɔbu ku mɛmmɛ, kɛ̀ Sosɛfu tebìí yɑ̀ bɛ cicɛ kumɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ Sosɛfu bo ti fɔ́kɛ́ mɛyɛi nti ò dɔ̀ɔ̀ mɛ̀. 
\v 16 Kɛ̀ bɛ̀ɛ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Sosɛfu kɛ dɔ̀: A cicɛ yóó kú kɛ́bɛ́immu kɛ dɔ̀: 
\v 17 Tí dɑ nɑ́kɛ́ kɑ̀ɑ ti cĩ́ɛ̃́ mmɛyɛi nti dɑ dɔ̀ɔ̀ mɛ̀. A ti cĩ́ɛ̃́ nti yɛi, ti tú Kuyie nhɑ cicɛ do tũ nkù kó bɛtɔ̃mbɛ̀ mbɛ.
\p Kɛ̀ Sosɛfuu keè dɛ kó tinɑ́ɑǹtì kɛ́kuɔ́. 
\v 18 Kòo kó bɛkótíbɛ̀ɛ kɔtoo bɛmɔ́mmɔmbɛ kɛ nínkú o ììkɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti tú ɑ kó tidɑɑtì nti. 
\v 19 Kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀: Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, míì í tú Kuyie. 
\v 20 Di do dɔ́ kɛ́ n dɔɔ̀ mɛyɛi mmɛ kɛ̀ Kuyie mmɛ mmɛ̀ pèntɛ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ bo dɛɛtɛ́ kubotí pɛ́u, kɛ́ndònnɛ̀ di wúómmɛ̀ yíe. 
\v 21 Bɑ́ nyĩɛ̃̀kùnɛ̀ n yó ndi tɔmu díndi nɛ̀ di bí.
\p Mɛm̀mɛ, ò bɛ̀ bɑ̀ńtɛ̀mɛ̀, kɛ́nɑ́ríkùnnɛ bɛ yɛ̀mmɛ̀.
\s1 Sosɛfu kumɛ̀
\p
\v 22 Sosɛfu nɛ̀ o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ mbo Esibiti, kɛ̀ Sosɛfu dɔ̀ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ tɛpíítɛ̀ (110), 
\v 23 kɛ́yɑ̀ o birɛ Efɑdɑimmu yɑɑ̀bí kɛ́yɔ o birɛ Mɑnɑnsee birɛ Mɑkii bí.
\p
\v 24 Kɛ̀ Sosɛfuu nɑ́kɛ́ o kɔbɛ kɛ dɔ̀: N yóó kúmu. Kuyie nyó nyɛ̃́mu di kpɛ́í, kɛ dí wɛ̃tɛnɛ̀ kù do yɛ̃ nkù yóó duɔ́ ndìì ɛì Abɑrɑhɑmmu nɛ̀ Isɑki nɛ̀ Sɑkɔbu. 
\v 25 Kɛ̀ dɛ yiè tùɔ̀kɛ, kɛ̀ Kuyie ndi dènnɛ, kɛ̀ di yɛtì dí ntɔ n kṹɔ̃̀. Kɛ bɛ̀ɛ yie nkɛ́yú Kuyie nyètìrì.
\p
\v 26 Sosɛfu yóó kú kɛ mɔkɛ yɛbie ntɛkɔ̀ùtɛ̀ nɛ̀ tɛpíítɛ̀ (110) ntɛ kɛ́kú kɛ̀ bɛ̀ɛ ò ɑ̃nnɛ́ mutie mùù bo nte kòò bɑ́ɑ́ pɑ̃ɑ̃kɛ, kóò ɑ̃nnɛ́ ditɔu Esibiti tenkɛ̀ miɛkɛ.