\id ROM ROM.TXT Romains1-16verif NT Solɑ 25-01-10 
\h Rɔm 
\mt1 Títɛlɛ́ kɛ Pɔɔli uu Rɔm pikɔ́ n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Pɔɔli uú pɛɛ unsẽ tɑ́ɑ́nũ n tɛnɛsɛ kuú pɛɛ Kirisi pikɔ́ pɛɛ Rɔm kɛteni-i ń we rítɛlɛ́ ntí wɔ́i. U pɛɛ́ lɑlɛ ukɛ́ uncee rinɔŋ́ hɑ́i nɛ Rɔm-pɔ kúu pɛɛ n hɑ́pɑɑlɛ̃, ukɛ́ kɔ pɛɛ Esipɑɑnyi hɑ ukɛ́ hɑ Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó. Títɛlɛ́ kɛ Pɔɔli uu Rɔm pikɔ́ n wɔ́i yɛ icélɑɑ inyinɛ lɛ kɛ Pɔɔli uu ḿ pɑ nɛ ikɛtɔ-pɔ. U i pɑlɛ kɛkéripi rɛ: "Sisoipipi sin Yeesu nɛ kɛfɑ n tɛnɛ kɛ Uléécɑɑ uu si nyu rɛ si ɑsei tikilɛnlɛ. Linfɑtɛnɛ mmɛ̃ nɛ kɔ tulɑɑlɛnlɛ" (1:17). 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Pɔɔli yɛ nyísɛlɛ rɛ íye kɑi piyómɛyɑ́hɑɑ isé pitiki nɛ lɛ̃ kɑpi yɛ nɛ Yeesu Kirisi rintíki ɑpí nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ kɛcɔpɛ we. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ yɛɛ Rɔm-i ń we kɛ́mɛɛ, Kirisi pikɔ́ pɛɛ ɑ́pi Pisuifi yɛ kulúi welɛ. Amɑ́ Pisuifi yɛ kɔ Rɔm kɛ́mɛɛ kulúi welɛ, picɔ ɑpi pɑnsɛ Kirisi pikɔ́, pin kɔ nɛ nɔŋ́lɛ̃ pin Pisuifi piyomɛyɑ́hɑɑ isé tíkilɛ̃. Yɑrɛ li pisɛ rɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɛɛ m pɑnsɛ Kirisi pikɔ́ pɔ́ɔkɛ́ kɔ isé iyɛ̃ n tikilɛ̃ nɛ́ɛ? Pɔɔli yɛ mɑɑ rɛ nfɑtɛnɛ mɛɛ yɛ usoi riyu lɔ (1-8). 
\iq1 2. Isirɑyɛɛli pikɔ́ pɛɛ mpuri kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ. Pi nɛ Kirisi pikɔ́ mɛtonɛ nkɔ́ kuu nté wɔ́i (9-11). Pisuifi mɛyɑ̃ yɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɛpirɛ ritɔlɛ (9:30-10:20). Uléécɑɑ yɛ kɔ nɛ welɛ un umpuri lɑ. N nɛ ipuri icɔ yɛ́ kɛyɑ́ɑ Yeesu Kirisi kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ ipɛɛlɛ́ɛ ceri. 
\iq1 3. Yeesu Kirisi icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ mɛfinɛ nkɔ́ mɛɛ nté wɔ́lɑɑlɛ̃. Pɔɔli yɛ kei símisilɛ lɛ̃ kɑpi yɛ Uléécɑɑ n yɑ́ɑsi nɛ lɛ̃ kɑpi yɛ nɛ picɔ nkíŋniŋɛ kɛ́mɛɛ n tónɛ. U pɛpɛɛ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ m pelɑɑlɛ̃ písɛi rɛ pikɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi nkɛmɛɛ m pelɑɑlɛ̃ nɛ m purú. Uu kɔ nɛ pi téni rɛ li pisɛ rɛ ńlɑ nkɛ́ pikɛcɑ́ɑ́ n nyɑ́ni. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ yɛ̀ɛ̀ ɑkópɛ kɛ́mɛɛ sisoipipi lesɛlɛ, Nfɑ́ɑsɔnɛ nn si lɛ́ni, ɑsi yɛ pɛɛ fe ɑsí m pɛ́nɛlɛ̃ sin nɛ we, nn kɔ nɛ si lɛ́ni, si nɛ Kirisi pin nɛ pɛ́nɛlɛ̃ pin we (12-15). 
\iq1 4. Pɔɔli yɛ upimɑrɛcɔ pɛɛ Upíimɑ pikɛi n wɑ iyɑ́hɑɑ kulúi pɑsiipɔlɛ (16). 
\ie  
\c 1  
\s1 Iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Nɛ̃́ Kirisi Yeesu ukɛikɔ́ Pɔɔli, nɛ́ɛ rítɛlɛ́ ntí nɔ́ wɔ́lu. Uléécɑɑ yɛɛ nɛ́ sée rɛ kɛ́ pɑnsɛ utumɛ. U nɛ́ wɛ́ɛlɛ rɛ kɛ́ Unsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó.  
\v 2 Uléécɑɑ yɛ pɛɛ hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ Uléécɑɑ Nsímɛ́ ɑtɛlɛ́ kɛ́mɛɛ ɑntepuyɛ mɑɑsɛ rɛ u yɛ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ mmɛ̃ tɔ́ pɑ.  
\v 3 Ukɛpipi Urɔ́píimɑ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ yɛ mu. Pi u mɑrilɛ mɛsoi. U uyɔ́ɔpi Tɑfiti kɛpirɛ̃ lɛ.  
\v 4 Kɛ Uléécɑɑ uu pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ u n yukusɛ nnyɑ kuu u sée rɛ Ukɛpipi, uu kɔ Unfɑɑsɔnɛ nɛ tiki uú nɛ linnɑŋɛ u hɛ.  
\v 5 Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi kɛ Uléécɑɑ uú nɛ ritiki uú nɛ ípɛɛlɛ́ɛ nɛ́ nyísɛ rɛ kɛ́ pɑnsɛ utumɛ, kɛ́ kɔ tíyɛsɛ ipuri nnɛ́í pisoi pikɛ́ Kirisi rinyiri nnyɑ nɛ kɛfɑ tɛnɛ, pikɛ́ pɛɛ uyɛ̃ Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃.  
\v 6 Nɔ́ mpí kɛ Yeesu Kirisi uu nní n sée, nɔ̃́ nɛ kɔ lipite pɛ̃ kɛ́mɛɛ́ welɛ. 
\p  
\v 7 Nɔ̃́ Rɔm pikɔ́ mpí nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu nní ń lɑ uu kɔ nɔ́ wɛ́ɛ rɛ ɑni pɑnsɛ upikɔ́ kɑm títɛlɛ́ ntí wɔ́lu. Urɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ nɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi pikɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛ ɑpi nkíŋniŋɛ nɔ́ hɛ! 
\s1 Li Pɔɔli ripɔ́ɔ wɑ rɛ ukɛ́ hɑ Kirisi pikɔ́ pɛɛ Rɔm-i ń we rilóólú 
\p  
\v 8 Pi kɛtẽ nkɛ́ nnɛ́í nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ nsímɛ́ símisilɛ ńsɔnɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑḿ lɑ kɛ́ nɛ Yeesu Kirisi ritiki kɛ́ nɛ nɔ̃́ nnyɑ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ kɛlenɛ.  
\v 9 Uléécɑɑ uyɛ̃ kɑm n yɑ́ɑ́si nɛn Ukɛpipi Nsímɛ́ Kɛcirɛ yóólɛ̃ yɛ́ itɑnsei nɛ́ li rɛ mɛsɛ́rɛ kɑm nɔ́nnɛ́símɛ́ símisi  
\v 10 nɛn kɔ ḿpɑ́ píyei nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ yɑ́ɑ́si. Nɛ yɛ pisɛ rɛ ukɛ́ lɛ̃ umɛlɑ kɛ́mɛɛ ncée nɛ́ hɛ kɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ.  
\v 11 Lɛ̃ nnyɑ, li pɛɛ mɛyíkíyiki ripɔ́ɔ nɛ́ we rɛ kɛ́ piyɛ́nɛ nɔ́ hɑpɔ kɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn nɛ́ n hɛ nɔ́ ritɛ́ŋ́sɛ nɔkɛ́ iníŋí wɑ.  
\v 12 Nɛ lɑ kɛ́ mɑɑ rɛ nɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ sɔ́nɛpɔlɛ rɛ nfɑtɛnɛ mmɛ̃ kɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑri kɛsẽ́ m mɑ́ nkɛ́ tíyɛsɛ tɔkɛ́ ikɑri kpɑriisɛnɛ. 
\p  
\v 13 Pimɑ́rɛcɔ, nɛ lɑ rɛ ɑni kõ tɛ nɛ pɛɛ mɛnɛ́círɛ cɑ́pinɛlɛ kɛ́ pilóólú nɔ́ hɑpɔ, ɑmɑ́ hɑ́i nɛ nkpéni-mɛ ɑ́m kɑhɑnɛ ncée n yɛ̃. Nɛ pɛɛ́ lɑ rɛ pinɛ́kɛi pikɛ́ kɔ nɔ̃́ kɛ́mɛɛ kulɑ́ɑ wɑ yɑrɛ kɑpi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ isoipuri icɔ kɛ́mɛɛ kulɑ́ɑ n wɑ mɛcɔ.  
\v 14 Li nɛ́ pisɛ rɛ kɛ́ ḿpɑ́ píye kɛ́mɛɛ́ hɑ, ɑyu nɛ sicɑrɛ kɛ́mɛɛ pisoi nɛ pisɔhɔɔ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi líkɑ n nyu kɛ́mɛɛ kɑi pisɛ rɛ kɛ́ hɑ.  
\v 15 Lɛ̃ nnyɑ kɑi ripɔ́ɔ nɛ́ we rɛ kɛ́ kɔ nɔ́ mpí nɔ́ɔ nní Rɔm kuyu-i ń we Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó. 
\s1 Nsímɛ́ Kɛcirɛ yɛ ńnɑŋɛ lɛ mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri 
\p  
\v 16 Nsímɛ́ Kɛcirɛ mmɛ̃ ńn isɛi nɛ́ we. Ńnɑŋɛ nnyinɛ yɛ mu kɛ Uléécɑɑ uu yɛ nɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ nɛ kɛfɑ u n tɛnɛlɛ̃ ɑyu n lɔ. Pisuifi kuú nɛ korɑɑnɛ uú nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛ́mɛɛ tulu.  
\v 17 Asei kɛcɑ́ɑ́, kei kɑi yɛ nɛ nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ̀ɛ̀ pisoi pɑnsɛsɛlɛ ɑsei pite. Uyɛɛ nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ mɛcirɛ kóló kuu yɛ nfɑtɛnɛ mmɛ̃ ŋmɑnɛ nnyɑ yɛ̃ tɛ u ɑsei ute lɛ. Lɛ̃ kɑi nní Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Nkó yɛɛ nfɑtɛnɛ nnyɑ m pɑnsɛ ɑsei ute yɛɛ nfɑ́ɑ mɑ́. 
\s1 Sisoipipi nnɛ́í yɛ ɑkópɛ wɑlɛ 
\p  
\v 18 Uléécɑɑ kuwɔi yɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ wemɛlɛ. Pɛpɛɛ ɑ́pi u n wɑisɛlɛ̃ ɑ́pi kɔ umɛlɑ tikilɛ̃ pɛɛ yɛ́ nɛ ku risɑ́nɛ. Pi nsímɛ́sei nyulɛ, ɑmɑ́ pin pɛɛ pimɛwee kópɛ nɛ tɑ́pɑɑlɛ̃ tɛ pisoi ɑ́pi kɑpɛ ɑsei ceri.  
\v 19 Pi lɛ̃ kɛ kɛsoipipi ɑkɛ yɛ́ ń fe ɑkɛ Uléécɑɑ kɛcɑ́ɑ́ céru pinyuwɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ ricuruu yɛɛ li pi cereisɛ.  
\v 20 Asei kɛcɑ́ɑ́, Uléécɑɑ likɔ́ ɑ́i kúyɛnɛ we, ɑmɑ́ umɛwɑi kɛ́mɛɛ kuu yɛ umɛcirɛ lesɛ uu nyísɛ kɛsoipipi ɑkɛ́ nɛ u yɛnu. Uyɛɛ kɛtẽ nɛ kɛyómɛ wɑ nnyɑ, pi yɛ́ fe ɑpi kei nɛ yɛnu rɛ u ńnɑŋɛ tɛnɛcirɛ́ mɑ́lɛ un kɔ Uléécɑɑ. Sisoipipi ɑ́si yɛ́ ncée yɛ̃ sikɛ́ rɛ ɑ́si likɛcɑ́ɑ́ nyu.  
\v 21 Si Uléécɑɑ nyulɛ, ɑmɑ́ ɑ́si yɛ pɛɛ ríyu u wɑisɛ, ɑ́si yɛ kɔ u pɔɔnɛsɛ yɑrɛ kɑsi yɛ́ pɛɛ u m pɔɔnɛsɛ rɛ u Uléécɑɑ nnyɑ. Amɑ́ inírisimɛ́ kɛ pisoi ɑpí nɛ mɛ́sunu ɑpí nɛ pimɛcirɛ fómni, pikɛmúŋɛ́ ɑkɛ pɛɛ kuníri kɑpi m mɑ́ nnyɑ kuŋmɑhɑ-i lompɔ.  
\v 22 Pin pimɛcirɛ nyɑ́ni yɑrɛ pi mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɑ́lɛ, nɛ́mpɑ́kɑnɛ piníri ŋmɑɑ yɛ pi.  
\v 23 Api yúlu rɛ ɑ́pi yɛ́ riwulɑ pikɛ́ Uléécɑɑ kpɔcirɛ́ pɑkɑrɛ, ɑpí nyɑ ɑpi consɛ ɑpi pɛɛ kɛsoipipi kɛɛ yɛ n kpu nɛ sinúipi nɛ ɑ́nɑ ɑnɑ likɔ́ nɛ límuŋui-muŋui sɛ́ru rɛ piléé ɑpi yɛ wulɑ ɑpi lɛ̃ pɑkɑrɛ. 
\p  
\v 24 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu pi riyɑ́ rɛ pikɛ́ mɛ́kpɛrinkpɛwɑi kɑpi pisifɑ-i m músu n wɑi pikɛ́ nɛ piipiŋɛ cirɛ isɛi m pɔ́rii.  
\v 25 Pi nnɔ́ɔmɛ likɔ́ kpísi ɑpí nɛ Uléécɑɑ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́sei consɛ, ɑpi wúlɑ ɑpi lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ yɑ́ɑ́si, ɑpi pɛɛ Uléécɑɑ yɛɛ ḿpɑ́ yo n wɑ piyɑ́hɑɑ yulu, in kɔ nɛ uricuruu kɑí nɛ sɑ́ rɛ pikɛ́ yɑ́ɑ́si hɑ́i nɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ. Amí. 
\p  
\v 26 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu pisɛicirɛ́kɛi pi tɑ̃, pinɔ́si ɑpi pipilɑ yɑ́, pi nɛ pinɔ́sicɔ ɑpí hɑ n sói, ɑ́i kɔ pɛɛ́ nɛ sɑ́ rɛ likɛ́ lɛ̃.  
\v 27 Pitisi pɔ́ɔ kɔ limɛcɔ pipinɔsi yɑ́, ɑpí hɑ nɛ nnɑ́ɑ́pí pipitisicɔ n sói, lin pisoi isɛi we. Lɛ̃ nnyɑ, pimɛmɑrɛ kópɛ mɛ̃ kulɑɑ kɑpi lɛ̃ yɛ̃. 
\p  
\v 28 Kɑ́pi nní n wɛ́ɛ́si pikɛ́ Uléécɑɑ céri nnyɑ, Uléécɑɑ yɛ pi riyɑ́lɛ pikɛmúŋɛ́ ɑkɛ cɔ́kɔi, ɑpi pɛɛ́ n wɑpisi ɑ́i nɛ sɑ́.  
\v 29 Mɛwɑi kópɛ ncɔpuri nɛ rikpɑ́kɑ́rɑ́ nɛ nwóónɑɑpí nɛ kufɑtoi kpɛɛ pisifɑ-i we. Pikɑ́ipinkɛɛ nɛ pisoikṍ nɛ pipɑ́sɑinɛ nɛ piyɑɑlukɛ nɛ mɛ́mɑrɛ kópɛ mɛɛ pisifɑ-i cɔpɑɑlɛ̃. Pimɛcɔpɛcirɛ kɑpi wɔ́hɑɑnɛ, pin ɑ́yu kónɑɑnɛ,  
\v 30 pin kɔ Uléécɑɑ ilɑ́ɑrɔ wɑi. Ápi yɛ úkɑ wɑisɛ, pin ɑ́yu wɛ́ɛ́si, pin pimɛcirɛ nyísɛ. Pi mɛwɑi kópɛ piwɑi kɛ́mɛɛ pelɑɑlɛnlɛ, ɑ́pi yɛ pisɑ́ɑ nɛ píni pɑkɑrɛ.  
\v 31 Ái we rɛ usoi ukɛ́ nɛ pi ritɑ́, ɑ́pi ńlɑ mɑ́ [ɑ́pi yɛ líkɑ nɑrɛsi] ɑ́pi yɛ íwɛ tẽ́.  
\v 32 Pi kɔ pɛɛ isé kɛ Uléécɑɑ uu n yekei nyulɛ. I mɑɑ rɛ pɛpɛɛ limɛwɑi mɛ̃ n wɑi yɛ nɛ sɑ́ rɛ pikɛ́ pi kṍ. Pi kɔ pɛɛ li wɑilɛ. Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, pi yɛ kɔ pɛpɛɛ lɛ̃ n wɑi kɛcɑ́ɑ́ rikpɑ́lɛ. 
\c 2  
\s1 Uléécɑɑ kɛtɑhɑi kuú nɛ sisoipipi n túhɑɑnɛnɛ 
\p  
\v 1 Ḿpɑ́ pɔn usoi úye mpuri, pɔ́ nkó pɔ́ɔ nní nɛ picɔ n túhɑɑnɛ pɔn ɑkópɛ pi pɑlɛ̃, ɑ́i we rɛ pikɛ́ íwɛ pɔ́ tẽ́. Pɔ́ɔ nní nɛ picɔ n túhɑɑnɛ pɔn ɑkópɛ pi pɑlɛ̃, mɛpɔ́círɛ kɑɑ lɛ̃ ɑkópɛ pɑlɛ̃. Liriyíkí rɛ pɔ́ɔ nní nɛ picɔ n túhɑɑnɛ, pɔ̃́ nɛ kɔ pimɛcɔ wɑilɛ.  
\v 2 Tɔ mɛyíkíyiki nyulɛ rɛ nsímɛ́sei kɛ Uléécɑɑ uu yɛ nɛ pɛpɛɛ lɛ̃ n wɑi túhɑɑnɛ.  
\v 3 Pɔ́ nkó pɔ́ɔ nní nɛ pɛpɛɛ lɛ̃ n wɑi n túhɑɑnɛ pɔn kɔ pimɛcɔ wɑi, pɔ músu rɛ pɔ̃́ nɛ́ Uléécɑɑ kɛtɑhɑi kɛ́mɛɛ́ lee?  
\v 4 Nɛ́ɛ Uléécɑɑ mɛwɑi sɔnɛ píimɑ nɛ uisoi niŋɛ-niŋɛ nɛ unfɑnɑrɛ kɑɑ lómiisɛ. Áɑ nyu rɛ umɛwɑi sɔnɛ píimɑ mɛɛ lɑ rɛ ɑ mɛfinɛ consɛɛ?  
\v 5 Amɑ́ ripɔ́kíŋ ntɑkɛ nɛ kɑɑ n yúlu rɛ ɑ́ɑ yɛ́ mɛfinɛ consɛ nnyɑ, mɛpɔ́círɛ kɑɑ lɛ̃ kuwɔ́i píimɑ cɑ́pinɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nsímɛ́sei ukuwɔi kɛ́mɛɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ.  
\v 6 Kɛtúhɑɑnɛ kɛ-i kɛ Uléécɑɑ uu yɛ́ ḿpɑ́ úye mɛwɑi ihɛ́ɛ́ u pɑ.  
\v 7 Uu pɛpɛɛ lisɔnɛ piwɑi nɛ n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ hɛ. Pi lɛ̃ wɑilɛ rɛ ukɛ́ umɛyɔɔpi pi hɛ ukɛ́ kɔ ríyu pi wɑisɛ ukɛ́ kɔ tíyɛsɛ pikɛ́ pɑnsɛ picɑɑicirɛ́.  
\v 8 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ́ pɛpɛɛ nɛ u n kɛ́ŋɛnɛ ɑ́pi lɑ pikɛ́ nsímɛ́sei kutu ricɔ, pin pɛɛ lɛlɛɛ ɑ́i nɛ n sɑ́ kutu cɔlɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ ukuwɔi píimɑ súisɛ.  
\v 9 Píwɛlukɛ nɛ nwuutúũ mɛɛ mpí nnɛ́í pɛɛ mɛwɑi kópɛ n wɑi likɔ́. Pisuifi kɑí nɛ mɛfoí mɑ́nɛ, ɑi pɛɛ́ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kpɑ́.  
\v 10 Tíyu nɛ ipɑkɑrɛ nɛ nkíŋniŋɛ mɛɛ mpí nnɛ́í pɛɛ lisɔnɛ n wɑi likɔ́. Pisuifi kɑí nɛ mɛfoí mɑ́nɛ, ɑi pɛɛ́ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kpɑ́.  
\v 11 Uléécɑɑ úu pisoi nɛ picɔ kóólɛnɛ. 
\p  
\v 12 Mpí nnɛ́í pɛɛ ɑ́pi isé kɛcɑ́ɑ́ n nyu ɑpí nɛ ɑkópɛ wɑi yɛ kpíninɛ ɑ́pi ikɛcɑ́ɑ́ nɛ pi túhɑɑnɛnɛ. Amɑ́ pɛpɛɛ ikɛcɑ́ɑ́ ń nyu ɑpí nɛ ɑkópɛ wɑi yɛ kpíninɛ ɑpi ikɛcɑ́ɑ́ nɛ pi túhɑɑnɛ.  
\v 13 Asei kɛcɑ́ɑ́, ɑ́i mpí pɛɛ yɛ isé kutu ŋmɑnɛ rińcɔ pɛɛ Uléécɑɑ inipɛɛ-i ɑsei pite. Amɑ́ mpí pɛɛ isé n tíkilɛ̃ kɑpi yɛ hɑ mɑɑ rɛ ɑsei pite.  
\v 14 In tɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ isé n nyu yɛ pɛɛ isé iyɛ̃ tikilɛ̃, li wɑ yɑrɛ i pisifɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ pin nɛ i sɔ́nɛ, ḿpɑ́ kɑ́pi nní i n nyu.  
\v 15 Pi lɛ̃ nyísɛlɛ rɛ lɛlɛɛ isé iyɛ̃ kɛ́mɛɛ ń we yɛ pisifɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ. Pikɛmúŋɛ́ yɛ̀ɛ̀ pi nyísɛlɛ ɑpi céru rɛ pi yɛ pinyinɛ-i ɑkópɛ wɑlɛ, ɑkɛ yɛ kɔ pinyinɛ-i ɑlɑri pi pɑ.  
\v 16 Lɛlɛɛ hɑ leerinɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑm n yóólɛ̃ ḿ pɑínɛ uú nɛ pisoi túhɑɑnɛ. Kirisi Yeesu kuú nɛ tikinɛ uú nɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ pisoi ɑpi n wɑi pin pékesi kɛcɑ́ɑ́ pi túhɑɑnɛ. 
\s1 Pisuifi nɛ isé kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 17 Pɔ́ nkó pɔ́ɔ nní mɛpɔ́círɛ rinyíri n hɛ rɛ Usuifi, pɔn nɛ isé tɑ́lɛ̃, pɔn Uléécɑɑ nnyɑ rikɔ́kɔri wɑi,  
\v 18 pɔn umɛlɑ nyu, pɔ̃́ kuu uisé kɛ́mɛɛ n céesi rɛ ɑ yɛ lɛlɛɛ licɔ nɛ kɛkpéẽ ń we ceri,  
\v 19 pɔ́ɔ nní mɛpɔ́círɛ n nyɑ́ni rɛ pɔ́ɔ pinyíyɛ tɔrikɛɛ, pɔn kɔ pɛpɛɛ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ ń we mɛtɛ́í,  
\v 20 nɛ piníri nɛ siwɑ̃́ ucélɑɑ, rɛ pɔ isé kɛ́mɛɛ mɛnyuwɛ nɛ nsímɛ́sei yɛ̃ nnyɑ,  
\v 21 pɔ nkpéni nní lɛ̃ picɔ céesilɛ, ɑɑ pɛɛ mɛpɔ́círɛ picélɑɑ pɔɔnɛ. Pɔ yɛ rɛ ɑ́pi kɑpɛ yɛ yɑ́ɑi, ɑmɑ́ pɔ́ɔn pɛɛ yɑ́ɑ́i!  
\v 22 Pɔ yɛ kɔ rɛ ɑ́pi kɑpɛ yɛ iwɑ́sɑ́ wɑ, ɑmɑ́ pɔ́ɔn pɛɛ iwɑ́sɑ́ wɑi! Pɔ yɛ rɛ pɔ piléé kɔ́hɔlɛ, pɔn kɔ pɛɛ pilikɔ́ yɑ́ɑ́inkɛɛ!  
\v 23 Pɔ́ɔ nní isé nnyɑ rikɔ́kɔri n wɑi, pɔ yɛ kɔ isé rilɔ́ɔ́lɛ ɑɑ́ nɛ Uléécɑɑ riyu kopu.  
\v 24 Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɔ̃́ nnyɑ, Uléécɑɑ rinyiri yɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛ́mɛɛ cɑɑilɛ. 
\p  
\v 25 Asei kɛcɑ́ɑ́, in tɛ nɔ isé tíkilɛ̃ kɛ piké ɑpi yɛ́ kulɑ́ɑ nɔ́ wɑ. In tɛ nɔ isé rilɔ́ɔ́, nɔ́pinɛ́ké yɛ we yɑrɛ kukécirɛ́.  
\v 26 In tɛ ukécirɛ́ yɛ lɛ̃ kɛ isé ii m pisɛ kɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ, ɑ́ni yɛ̃ tɛ ukukécirɛ́ yɛ́ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ́ n we yɑrɛ pi u rikélɛɛ?  
\v 27 Mpuri kécirɛ́ ukɔ́ un isé n tikilɛ̃, úu yɛ́ tíyɛsɛ pɔ́ nkó pɔ́ɔ nní isé n nyu ɑ́ɑ yɛ pɛɛ i ritiki, pɔn kɔ kélɛ̃, ɑɑ yɛ́nu rɛ pɔ ɑkópɛ mɑ́lɛɛ?  
\v 28 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i ipiŋɛ kɛcɑ́ɑ́ piké mpí pɛɛ yɛ nyísɛ rɛ usoi yɛ Usuifi lɛ. Ái kɔ ipiŋɛ kɛcɑ́ɑ́ piké mpí pɛɛ piké yíkíyiki.  
\v 29 Amɑ́ lɛ̃ kɛ usoi uu kɛfɑ kɛ́mɛɛ ń we lɛɛ yɛ nyísɛ rɛ u Usuifi lɛ. Lɛ̃ kɑpi yɛ mɑɑ rɛ usoi yɛ mɛyíkíyiki kélɛnlɛ. Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ mɛké yɛ mɛ̃, ɑ́i isé mɛkɔ́. Ái pisoi kɛ́mɛɛ́ kɛ Usuifi uyɛ̃ mpuri ipɑkɑrɛ ii yɛ leemɛ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ le. 
\c 3  
\p  
\v 1 In lɛɛ ni, kulɑ́ɑ yɛ kúye rɛ usoi ukɛ́ Usuifi? Yo kɛ piké ɑpi yɛ yoriyɛ?  
\v 2 Kulɑ́ɑ yɛ linnɛ́í kɛ́mɛɛ́ welɛ ɑ́ku kumúŋɛ́ mɑ́. Kufoí yɛɛ rɛ Pisuifi kɛ Uléécɑɑ uú nɛ mɛfoí símisi uu Unsímɛ́ piɑnipɛ-i wɑi.  
\v 3 Asei yɛ kɔ nyɛ rɛ pikɛcɔpɛ pinyinɛ ɑ́pi ɑsei ritiki. Lɛ̃ nnyɑ, piɑsei kutikicirɛ́ yɛ́ tíyɛsɛ Uléécɑɑ pɔ́ɔ kɔ ɑsei pitíki yɑ́ɑ́?  
\v 4 Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Ái céreisɛ rɛ ḿpɑ́ usoi úye yɛ unɔ́ɔmɛ lɛ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ pɔ̃́ nɛ ɑsei tikilɛnlɛ. Li likɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Li pisɛ rɛ ɑpɔ́nɔ́ɔ ɑkɛ́ n nyísɛlɛ̃ tɛ pɔ ɑsei ute lɛ. 
\q1 Ńkɑ ńn wenɛ kɑpi yɛ́ nɛ mɛpɔ́túhɑɑnɛ kɛ́mɛɛ pɔ́ n cɛ́si. 
\p  
\v 5 Amɑ́ in tɛ ɑrɔ́sei kutikicirɛ́ yɛ́ tíyɛsɛ ɑi nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ ɑsei tikilɛnlɛ, tɔ́ pɛɛ mɑɑ rɛ íye? Tɛ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ́ nní likɛcɑ́ɑ́ ukuwɔi rɔ́ ń nyísɛ nnyɑ, úu ɑsei tikilɛ̃ɛ? Lɛ̃ kɛ sisoipipi ɑsi yɛ m pisɛ mɛcɔ kɑm nní pisɛ.  
\v 6 Ái nkpɑ́ni lɛ̃. In pɛɛ lɛ̃, íye kɛ Uléécɑɑ uu yɛ́ nɛ pisoi nnɛ́í túhɑɑnɛ?  
\v 7 In tɛ nnɛ́nɔ́ɔmɛ yɛ́ tíyɛsɛ ɑi nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ ɑsei tikilɛnlɛ, ɑi kɔ ríyu u wɑisɛ, yo nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ́ pɛɛ kɔ nɛ rɔ́ túhɑɑnɛ rɛ tɔ pikópɛkɔɔ́ lɛ?  
\v 8 Yo nnyɑ kɑ́ri yɛ́ fe tɔkɛ́ mɑɑ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ ɑkópɛ wɑ lisɔnɛ likɛ́ nɛ ɑkɛmɛɛ léemɛ? Pisoi pinyinɛ pɛɛ tirɔ́yu n kópu yɛ rɛ tɔ́ɔ yɛ lɛ̃ mɑ. Uléécɑɑ yɛ ɑlɑri mɑ́lɛ ukɛ́ lɛ̃ nnyɑ lipite kutu ripɑsɑ. 
\s1 Pisoi nnɛ́í yɛ pikópɛkɔɔ́ lɛ 
\p  
\v 9 Tɔ́ nkpéni mɑɑ rɛ íye? Tɛ tɔ̃́, Pisuifi yɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ fe, nɛ́ɛ íye? Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Tɔ pisímɛ́ mɑsilɛ rɛ ɑkópɛ yɛ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ ɑn nɛ kɛsẽ́ Pisuifi nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ múílɛ̃.  
\v 10 Li Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Usoi úkɑ úu ɑsei tikilɛ̃. 
\q1 Ḿpɑ́ ucírɛníŋɛ yíkíyiki nkó nní úu we. 
\q1  
\v 11 Úkɑ mpuri úu mɛsɔhɔ mɑ́. 
\q1 Úkɑ mpuri úu Uléécɑɑ wɛ́ɛ́si. 
\q1  
\v 12 Pinnɛ́í yɛ ncée kɛcirɛ pitíki riyɑ́lɛ. 
\q1 Api kɛsẽ́ pinnɛ́í isoi kpɑ́rɑ́ n wɑi. 
\q1 Úkɑ mpuri úu lisɔnɛ wɑi, 
\q1 ḿpɑ́ ucírɛníŋɛ yíkíyiki nkó nní úu we. 
\q1  
\v 13 Pinnɔɔsimɛ́ yɛ rikpíí lɛ tɛɛ n hɑ́ɑlɛ̃. 
\q1 Piɑlempi kɑpí nɛ nnɔ́ɔmɛ wɑpisi. 
\q1 Mɛlõ yɛ pinnɔɔ-i kúlɑɑlɛnlɛ yɑrɛ iwɑ́ɑ yɛɛ n kóni. 
\q1  
\v 14 Awéeri nɛ nsímɛ́ kópɛ yɛɛ pinnɔɔ-i yipɑɑlɛ̃. 
\q1  
\v 15 Piɑnɑ ɑ́ɑ kusɑ mɛ́nyɛ pikɔikɛɛ kɛ́mɛɛ wɛ́lú. 
\q1  
\v 16 Ḿpɑ́ yei kɑpi lompɔ, picɑɑinkɛɛ nɛ picɔ íwɛ piwɑi yɛɛ pilikɔ́. 
\q1  
\v 17 Ápi ncée mɛɛ yɛ nɛ nkíŋniŋɛ ń kɑ nyu. 
\q1  
\v 18 Ápi piisoi kɑpi n le kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ wuru. 
\p  
\v 19 Tɔ kɔ pɛɛ nkpéni nyulɛ rɛ li Uléécɑɑ isé kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ pɛpɛɛ isé mɛtíki m mɑ́ nnyɑ kɛ isé iyɛ̃ ii wɔ́lɑɑlɛ̃, nsímɛ́ nkɛ́ nɛ ḿpɑ́ úye n lukɑɑlɛ̃ nnyɑ. Sisoipipi nnɛ́í yɛ Uléécɑɑ inipɛɛ-i sikópɛkɔɔ́ lɛ.  
\v 20 Úkɑ mpuri úu fe ukɛ́ lɛ̃ kɛ isé ii m pisɛ wɑ. Lɛ̃ nnyɑ kɛ úkɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ ɑlɑri yɛ̃. Isé yɛ tíyɛsɛlɛ usoi uu céru rɛ u ukópɛkɔɔ́ lɛ. 
\s1 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ sisoipipi ɑyu n lɔ 
\p  
\v 21 Lɛ̃ kɛ isé ricuruu nɛ ɑntepuyɛ ɑpí pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ ḿ mɑ yɛɛ nkpéni nní wɑ. Uléécɑɑ úu nɛ isé ritiki ukɛ́ nɛ sisoipipi wɑisɛ ɑsei pite.  
\v 22 Pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ lɛ̃ kuú nɛ Yeesu Kirisi rintíki uu wɑi ŋmɑnɛ kóló nɛ kɛfɑ n tɛnɛ kuu yɛ sée rɛ ɑsei pite. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ úu pisoi nɛ picɔ kɛcɔpɛ kóólɛnɛ.  
\v 23 Sisoipipi nnɛ́í yɛ ɑkópɛ wɑlɛ, ɑsi Uléécɑɑ mɛyɔɔpi pɑɑ.  
\v 24 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ uipɛɛlɛ́ɛ kɛ́mɛɛ pi pɑnsɛsɛlɛ ɑsei pite, fɑɑlɑɑ ɑ́pi kɔ líkɑ hɛ́ɛlɛ. Yeesu Kirisi yɛɛ umɛcirɛ kpísi uu hɛ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ piɑyu lɔ.  
\v 25 Uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ rɛ ukɛ́ umɛnyɛ nɛ inyɔ́ɔnsɛ wɑ ikɛ́ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ umɛnyɛ mɛ̃ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ ɑkópɛ sɑ́rɛi ukɛ́ nɛ nyísɛ rɛ u ɑsei ute lɛ. Úu pɛɛ mɛkɛɛ piɑkópɛ ɑkpɑnii pi wɑ. U pɛɛ́ nɛ kɛ́yu pi purulɛ.  
\v 26 Lɛ̃ kuú nɛ nyísɛ rɛ u ɑsei tikilɛnlɛ, úu nkpɑ́ni consɛ. Uléécɑɑ yɛ kɔ lɑlɛ ukɛ́ nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́ kɛ́mɛɛ nyísɛ rɛ u kɔ nɛ urinɔɔ kuu ḿ mɑ kɛcɑ́ɑ́ welɛ. Likumúŋɛ́ rɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ Yeesu nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ ŋmɑnɛ kuu yɛ yɛ̃ tɛ ɑsei pite.  
\v 27 Tɔ̃́, Pisuifi yɛ pɛɛ nnyinɛ mɑ́ tɔkɛ́ nɛ picɔ rikɔ́kɔri n wɑii? Aɑi, ńkɑ ńn we! Isé pitiki nnyɑ nɛ́ɛ mɛwɑi sɔnɛ nnyɑ? Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Likumúŋɛ́ rɛ ɑ́i isé kɑi pisɛ rɛ usoi ukɛ́ ritiki, ɑmɑ́ nfɑtɛnɛ kɑi pisɛ rɛ usoi ukɛ́ m mɑ́.  
\v 28 Tɔ kɔ yɛ̃ tɛ ɑ́i kɛ kɛsoipipi ɑkɛ yɛ́ lɛ̃ kɛ isé ii m pisɛ n wɑ nnyɑ kɑkɛ yɛ́ Uléécɑɑ kɛyu-i ɑsei m mɑ́, ɑmɑ́ kɑkɛ́ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ nnyɑ kɑkɛ yɛ́ ɑsei m mɑ́.  
\v 29 Nɛ́ɛ Uléécɑɑ yɛ Pisuifi ŋmɑnɛ Uleecɑɑ lɛ? Yɑrɛ úu mpuri sɑnɛ pikɔ́ Uleecɑɑ, nɛ́ɛ íye? Ɛɛɛ, u kɔ mpuri sɑnɛ pikɔ́ Uleecɑɑ lɛ, ɑsei kɛcɑ́ɑ́.  
\v 30 Uléécɑɑ usɛ yɛɛ we yɛɛ nfɑtɛnɛ nnyɑ pikéké pɑnsɛsɛnɛ ɑsei pite. Limɛcɔ kuu pikécirɛ́ nfɑtɛnɛ nnyɑ pɑnsɛsɛnɛ ɑsei pite.  
\v 31 Yɑrɛ tɔ nkpéni lɛ̃ mɑɑ rɛ nfɑtɛnɛ nnyɑ, isé nkɔ́ yɛ pɛɛ tɛnɛlɛ nɛ́ɛ? Ái nkpɑ́ni lɛ̃! Tɔ mɛníŋɛ isé nnɑŋɛ nnɛ́í i pɑlɛnlɛ. 
\c 4  
\s1 Tɔkɛ́ Apirɑhɑm nfɑtɛnɛ nɛ m pɑílɛ̃ 
\p  
\v 1 Tɔ́ nkpéni urɔ́sɑ́ɑyɑhɑ Apirɑhɑm pɔ̃́ nkɔ́ mɑɑ rɛ íye? Yo kuu Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ yɛ̃́?  
\v 2 In pɛɛ Apirɑhɑm liwɑiwɑi nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu u pɑnsɛsɛ ɑsei ute, Apirɑhɑm yɛ́ pɛɛ fe uu lirikɔkɔri n wɑi. Amɑ́ ɑ́i nkpɑ́ni lɛ̃ we Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ.  
\v 3 Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ yɛ mɑɑ rɛ: Apirɑhɑm uú nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ, Uléécɑɑ uu lɛ̃ nnyɑ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute.  
\v 4 Ápi yɛ kɔ nkó yɛɛ pikɛi n wɑ uu liihɛ́ɛ́ yɔ́su mɑɑ rɛ fɑɑlɑɑ kɑpi u hɛ. Ulikɔ́ yɛ ni kɑpi u pɑ.  
\v 5 Amɑ́ nkó yɛɛ úu pikɛi píkɑ n wɑ ukɛ́ nɛ m pɑnsɛ ɑsei ute un pɛɛ́ nɛ uyɛɛ yɛ ukópɛkɔɔ́ m pɑnsɛsɛ ɑsei ute kɛfɑ tɛnɛlɛ̃, liute yɛ̀ɛ̀ unfɑtɛnɛ nnyɑ pɑnsɛlɛ ɑsei ute.  
\v 6 Lɛ̃ kɛ Tɑfiti uu tee rɛ nkó yɛɛ úu pikɛi píkɑ n wɑ, Uléécɑɑ uu pɛɛ́ nɛ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute yɛ únɑrɛkomɛ lɛ. 
\q1  
\v 7 Pɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu ɑkópɛ n sɑ́rɛi 
\q1 uu kɔ ɑkɛcɑ́ɑ́ yɑ́rii yɛ pínɑrɛkomɛ lɛ. 
\q1  
\v 8 Usoi nkó ɑkópɛ kɛ Upíimɑ úu n kɛ́ɛ́ni yɛ únɑrɛkomɛ lɛ! 
\p  
\v 9 Pikéké ŋmɑnɛ kɑpi tee rɛ pi pínɑrɛkomɛ lɛ nɛ́ɛ nɛ pikécirɛ́ pɔ̃́ kɔ? Tɔ pimɑ́ɑ mɑsilɛ rɛ kɛfɑ kɛ Apirɑhɑm uú nɛ Uléécɑɑ n tɛnɛ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu u pɑnsɛsɛ ɑsei ute.  
\v 10 Íye kuú pɛɛ́ we Uléécɑɑ uú nɛ u kpísi rɛ ɑsei ute? U pɛɛ kélɛ̃ nɛ́ɛ úu kélɛ̃? Ápi pɛɛ kɑhɑnɛ u rinké. Úu pɛɛ kélɛ̃.  
\v 11 Kɛpirɛ kɑpi u riké ɑi nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ unfɑtɛnɛ nnyɑ u pɑnsɛsɛlɛ ɑsei ute ɑpi kɛlenɛ u ké. Apirɑhɑm yɛ lɛ̃ nnyɑ pɑnsɛlɛ pɛpɛɛ Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ usɑɑ úu kɔ pɛɛ kélɛ̃. Yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uu Apirɑhɑm m pɑnsɛsɛ ɑsei ute úu kɔ pɛɛ kélɛ̃ mɛcɔ kuu kɔ pɛ̃ pɑnsɛsɛ.  
\v 12 Apirɑhɑm yɛ kɔ pikéké usɑɑ lɛ. Ái pɛɛ pikéké nnɛ́í. Amɑ́ u pɛpɛɛ nfɑtɛnɛ m mɑ́ yɑrɛ kuú m mɑ́ ɑpi kɛlenɛ u ké usɑɑ lɛ. 
\s1 Usoi nfɑtɛnɛ mɛɛ yɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yekei rɛ u yɛ́ wɑ u yɛnɛisɛ 
\p  
\v 13 Asei kɛcɑ́ɑ́, ɑ́i isé kɛ Apirɑhɑm uu pitíki fe nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu yekei rɛ u nɛ upipirɛ̃ yɛ́ mɑsí kɛtẽ nnɛ́í n te. Amɑ́ kuu nfɑtɛnɛ m mɑ́ Uléécɑɑ uú nɛ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute nnyɑ yɛ ni.  
\v 14 In tɛ isé kɛ usoi uu yɛ ritiki uú nɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n yekei rɛ u yɛ́ wɑ yɛnu, nfɑtɛnɛ ńn pɛɛ líkɑ yoriyɛ, urinɔɔ kuu n yekei yɛ pɛɛ mɛ́woo wɑlɛ.  
\v 15 Li we rɛ isé yɛ Uléécɑɑ kuwɔi yukusɛlɛ. Isé insɑ́ n we, ɑ́pi yɛ mɑɑ rɛ pi i rilɔ́ɔ́. 
\p  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ, nfɑtɛnɛ mɛɛ yɛ tíyɛsɛ usoi uú nɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n yekei rɛ u yɛ́ wɑ yɛnu. Ípɛɛlɛ́ɛ ihɛɛ yɛ nyi. Lɛ̃ nnyɑ, rinɔ́ɔ yekei yekei tɛ̃ pɔ̃́ nɛ kɔ Apirɑhɑm pipirɛ̃ nnɛ́í rikɔ́ lɛ, ɑ́i pɛpɛɛ isé n tíkilɛ̃ ŋmɑnɛ, ɑmɑ́ nɛ pɛpɛɛ urɔ́sɑ́ɑ Apirɑhɑm mɛcɔ nfɑtɛnɛ m mɑ́ yɛ pi. U ntɔ́nɛ́í usɑɑ lɛ.  
\v 17 Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Nɛ pɔ́ kpísilɛ ɑm wɑisɛ isoipuri kulúi usɑɑ. U ntɔ́nɛ́í usɑɑ lɛ Uléécɑɑ kuú nɛ kɛfɑ n tɛnɛ kɛyu-i. Uléécɑɑ uyɛɛ yɛ pikpɔkpɔ nfɑ́ɑ n hɛ, uu wɑi lɛlɛɛ ɑ́i pɛɛ ń we, ɑí weri.  
\v 18 U pɛɛ́ nɛ Uléécɑɑ tɑ́lɛnlɛ un nɛ mɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ yɛ́ u wɑisɛ isoipuri kulúi usɑɑ. Li we rɛ Uléécɑɑ yɛ pɛɛ u mɑɑ rɛ: Pipɔ́pírɛ̃ yɛ́ mɑsí kulúi n we. Ái kɔ pɛɛ lɛ̃ kutɑ́ we ukɛ́ nɛ m mɛ̃́.  
\v 19 Apirɑhɑm nfɑtɛnɛ yɛ pɛɛ́ nɛ welɛ nn pɑ́ɑ́pú, ɑmɑ́ un kɔ nɛ ɑŋmɛ̃ pílɛ kumúŋɛ́ mɑ́. U kɔ pɛɛ nyulɛ rɛ u nɛ nkpɔ nnyɑ́ɑ̃ piwɑi mɑsilɛ, úu yɛ́ nkpéni fe ukɛ́ kɛwɑ̃́ yɛ̃. Unɔ́si Sɑrɑ pɑ́ɑ kɔ nkpéni kuwɑ́nmɑrɛ we.  
\v 20 Amɑ́ ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, úu Uléécɑɑ rinɔɔ kɛsi, ɑmɑ́ u mɛníŋɛ nfɑtɛnɛ píimɑ nɛ Uléécɑɑ ríyu wɑisɛlɛ úu nkpɑ́ni ritiŋɑ-tiŋɑ.  
\v 21 U nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ ukɛ́ nɛ lɛ̃ kuu n yekei rɛ u yɛ́ wɑ wɑ.  
\v 22 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ pɔ́ɔ kɔ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute.  
\v 23 Tinɔ́ɔ ntí kɑpi nní ń wɔ́i rɛ: Uléécɑɑ yɛ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute, ɑ́i uyɛ̃ ŋmɑnɛ nnyɑ kɑpi wɔ́i rɛ Uléécɑɑ yɛ u pɑnsɛsɛ ɑsei ute.  
\v 24 Tɔ́ mpí kuu nní ḿ pɑnsɛsɛ ɑsei pite, tɔ̃́ nnyɑ kɑpi kɔ lɛ̃ wɔi rɛ tɔ Uléécɑɑ uyɛɛ Urɔ́píimɑ Yeesu pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ n yukusɛ nɛ kɛfɑ tɛnɛ nnyɑ.  
\v 25 Arɔ́kópɛ nnyɑ kuu tíyɛ ɑpi u kopu, Uléécɑɑ uu u yukusɛ rɛ ukɛ́ rɔ́ pɑnsɛsɛ ɑsei pite. 
\c 5  
\s1 Nkíŋniŋɛ mɛɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ kɛcɔpɛ ń we 
\p  
\v 1 Ntɔ́fɑtɛnɛ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ pɑnsɛsɛ ɑsei pite. Nkíŋniŋɛ yɛ nkpéni tɔ́ nɛ uyɛ̃ kɛcɔpɛ welɛ. Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi yɛɛ tíyɛsɛ kɑi lɛ̃ wɑ.  
\v 2 Uyɛɛ tíyɛsɛ kɛ Uléécɑɑ uu nfɑtɛnɛ nnyɑ uipɛɛlɛ́ɛ ncee rɔ́ hɛ ɑri fe ɑrí nɛ pɛ́nɛ ńsɔnɛ. Li nkpéni tɔ́ lɑ́ɑ́rúlɛ rɛ tɔ́ kɑm ɑri umɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ kɛtónɛ yɛnu.  
\v 3 Hɑ́i nɛ nkpéni ricuruu kɑri nní íwɛ n le, li rɔ́ lɑ́ɑ́rúlɛ ɑ́i kumúŋɛ́ mɑ́. Tɔ nyulɛ rɛ íwɛ kɛ́mɛɛ kɛ usoi uu yɛ piŋmɔ́ɔ́pú peikɛɛ,  
\v 4 uu piŋmɔ́ɔ́pú kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ pitíki ceru nɛ ɑsei, uu ɑsei pitiki kɛ́mɛɛ fe uu yɛ Uléécɑɑ nɛ n tɑ́lɛ̃ un mɛ̃́.  
\v 5 Uléécɑɑ pitɑ́ ɑ́pi yɛ́ rɔ́ kírɑɑsɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ mmɛ̃ kuu rɔ́ n hɛ kuú nɛ unlɑ ɑrɔ́kíŋ kɛ́mɛɛ wɑ. 
\p  
\v 6 Kɑ́ri pɛɛ ńnɑŋɛ m mɑ́ tɔkɛ́ nɛ ɑkópɛ kɛ́mɛɛ le kɛ Kirisi uu pikópɛkɔɔ́ nkpɔ yɔsí uu kpi. Uléécɑɑ yɛɛ liituŋɛ iyɛ̃ yekei.  
\v 7 Li pɛɛ pɑ́ɑ́púlɛ pikɛ́ nɛ usoi sɔnɛ ricuruu nkpɔ ń yɔsí. In n lɑ, unyinɛ yɛ́ pɛɛ fe uu ikɑri wɑi uu usoi sɔnɛ unyinɛ nkpɔ yɔ́su uu kpi.  
\v 8 Amɑ́ lɛ̃ kɛ́mɛɛ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ n nyísɛ rɛ u rɔ́ lɑlɛ yɛ nní: Kɑrí pɛɛ ɑrɔ́kópɛ kɛ́mɛɛ ń we kɛ Kirisi uu ntɔ́kpɔ yɔsí uu kpi.  
\v 9 Kɛ Uléécɑɑ uu nkpéni nní Kirisi inyɔ́ɔnsɛ mɛnyɛ nnyɑ rɔ́ m pɑnsɛsɛ ɑsei pite, ɑ́i céreisɛ rɛ Kirisi yɛ́ kɔ Uléécɑɑ kuwɔi kɛ́mɛɛ rɔ́ lesɛ.  
\v 10 Pɛɛ́ uyɛ-i kɑrí pɛɛ Uléécɑɑ pilɑɑrɔ kɛ Uléécɑɑ uu Ukɛpipi nkpɔ nɛ ilɑ́ɑrɔ iyɛ̃ kpu. Kuu nkpéni nní ilɑ́ɑrɔ iyɛ̃ pikópɛ ḿ mɑsí, ɑ́i céreisɛ rɛ u yɛ́ kɔ Ukɛpipi nfɑɑ nɛ tirɔ́yu lɔ.  
\v 11 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, li kɔ nkpéni rɔ́ lɑ́ɑ́rúlɛ lin kɔ rikɔ́kɔri rɔ́ we rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ lɑrukusɛnɛ. Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi yɛɛ tíyɛsɛ kɑi lɛ̃ wɑ. Uyɛɛ tíyɛsɛ kɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ ɑri lɑrukusɛnɛ. 
\s1 Atɑm nɛ Kirisi kɛcɑ́ɑ́ nkɔ́ 
\p  
\v 12 Limɛcɔ kɑí we. Usoi usɛ, Atɑm nnyɑ kɛ ɑkópɛ ɑɑ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ lommɛ ɑɑ́ nɛ nkpɔ weri. Kɛ pisoi nnɛ́í ɑpi ɑkópɛ n wɑ nnyɑ, nkpɔ nn pisoi nnɛ́í tɛ́ŋ́.  
\v 13 Uléécɑɑ ukɛ́ kɛlenɛ Moisi isé ń lésɛmɛ, ɑkópɛ yɛ pɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ welɛ. Amɑ́ kɛ isé íi pɛɛ kɑhɑnɛ n léemɛ nnyɑ, Uléécɑɑ úu pɛɛ ɑkópɛ kɛɛni.  
\v 14 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, kɑi Atɑm kumúŋɛ́-i n kpísi ɑí nɛ Moisi-i tuiri, nkpɔ yɛ pɛɛ́ welɛ nn pisoi kóni, ḿpɑ́ pinsɑ́ Atɑm mɛcɔ rinɔ́ɔ kɛ Uléécɑɑ uu n hɛ rinlɔ́ɔ́. 
\p Atɑm yɛ pɛɛ usoi ucɔ uyɛɛ n wemɛ kumííri lɛ.  
\v 15 Amɑ́ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n hɛ fɑɑlɑɑ ɑ́i kusɑ piyɛ. Usoi usɛ kuú nɛ ritiki uú nɛ hɛ. Uyɛɛ Yeesu Kirisi. Kei kuú nɛ ulisɔnɛ pisoi mɛyɑ̃ ticú nɛ nfɑnɑrɛ.  
\v 16 Uléécɑɑ ihɛɛ fɑɑlɑɑ mɛwɑi yɛ nɛ mɛmpehẽ nɛ lɛ̃ kɛ usoi usɛ kóló ɑkópɛ ɑɑ n wɑ. Akópɛ ɑsɛ kóló kɛ usoi uu wɑ ɑpí nɛ u túhɑɑnɛ ɑí nɛ u kpi. Amɑ́ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu usoi n hɛ fɑɑlɑɑ uɑkópɛ kului mɛwɑi-mɑɑ́ yɛɛ tíyɛsɛ kuu pɑnsɛ ɑsei ute.  
\v 17 In tɛ usoi usɛ ɑkópɛ nnyɑ kɛ nkpɔ nn pisoi kɛcɑ́ɑ́ kɛtónɛ yɛ̃, pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ípɛɛlɛ́ɛ n nyísɛ uu pi pɑnsɛsɛ ɑsei pite yɛ́ kɔ Yeesu Kirisi ŋmɑnɛ nnyɑ nfɑ́ɑ yɛ̃, u nɛ pɛ̃ ɑpi kɛsẽ́ iyɔ́ɔpi tonɛ. 
\p  
\v 18 Yɑrɛ kɛ usoi usɛ ɑkópɛ ɑɑ n tíyɛsɛ ɑpí nɛ ḿpɑ́ úye túhɑɑnɛ ɑí nɛ u kpi mɛcɔ kɛ ɑsei mɛwɑi mɛsɛ ɑmɛ tíyɛsɛnɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi nnɛ́í pɑnsɛsɛ ɑsei pite, ɑpi pɛɛ nfɑ́ɑ yɛnu.  
\v 19 Asei kɛcɑ́ɑ́, usoi usɛ kóló yɛɛ pipɑkɑrɛ ń yɛ nnyɑ kɛ pisoi nnɛ́í ɑpi pɑnsɛ pikópɛkɔɔ́. Limɛcɔ kɛ usoi usɛ kóló yɛɛ Uléécɑɑ m pɑkɑrɛ nnyɑ, pisoi mɛyɑ̃ ɑpi pɑnsɛnɛ ɑsei pite. 
\p  
\v 20 Isé yɛ leemɛlɛ ii tíyɛsɛ ɑkópɛ ɑɑ kulúi wɑi. Amɑ́ kei kɛ ɑkópɛ ɑɑ kulúi n wɑ, Uléécɑɑ yɛ kɔ kei pisoi ípɛɛlɛ́ɛ nyísɛlɛ ɑ́i nɛ kɛ́tɔ.  
\v 21 Yɑrɛ kɛ nkpɔ nn ɑkópɛ nnyɑ ńnɑŋɛ n yɛ̃́ nn pisoi kɛcɑ́ɑ́ tonɛ, limɛcɔ kɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ nń nɛ Uléécɑɑ ipɛɛlɛ́ɛ kuu pisoi n nyísɛ nnyɑ ńnɑŋɛ yɛnunɛ nkɛ́ pisoi kɛcɑ́ɑ́ tonɛ. Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi ɑsei pitiki nnyɑ kɑri nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ̃́. 
\c 6  
\s1 Akópɛ ɑ́ɑ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́ 
\p  
\v 1 Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ nkpéni rɛ íye? Tɛ tɔkɛ́ nkpéni ɑkópɛ piwɑi nɛ kɛ́yu mɑhɑ̃ uipɛɛlɛ́ɛ ikɛ́ pɛɛ mɛyɑ̃́ wɑ nɛ́ɛ?  
\v 2 Ái nkpɑ́ni lɛ̃! Akópɛ ɑ́ɑ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́. Íye kɛ tɔ́ɔ yɛ́ kɔ pɛɛ́ nɛ ɑkópɛ kɛ́mɛɛ n we?  
\v 3 Áni nyu rɛ tɔ́ɔ nní ntɔ́nɛ́í Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ míni n wólɛ, tɔ kɔ míni piwolɛ pɛ̃ kɛ́mɛɛ́ nɛ u ripɛ́nɛlɛ ɑri kɛsẽ́ kpii?  
\v 4 Kɑpi míni rɔ́ ń wólɛ, tɔ́ nɛ uyɛ̃ kɑpi lɛ̃ tipɛ́nɛ ɑpi kúlɛsi. Kɛsẽ́ kɑri lɛ̃ kpu. Yɑrɛ kuu kɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ nnɑŋɛ nnyɑ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ n yisi, limɛcɔ kɛ tɔ́ɔ yɛ́ kɔ nkpéni nfɑ́ɑ fɑlɛ yɛ̃. 
\p  
\v 5 Asei kɛcɑ́ɑ́, in tɛ tɔ ripɛ́nɛ ɑri unkpɔ kɛ́mɛɛ kɛsẽ́ kpi, tɔ kɔ limɛcɔ pɛ́nɛnɛ ɑrí n we ɑrí nɛ umɛyisɛ kɛ́mɛɛ kɛsẽ́ yisi.  
\v 6 Tɔ kɔ nyulɛ rɛ isoi kpurɛ iyɛ-i kɑrí pɛɛ ń we kɑpí nɛ ripɛ́nɛ ɑpi kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii, ɑi wɑi rɛ ɑkópɛ isoi iyɛ̃ íi nkpéni kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́, ɑ́ri kɔ nkpéni ɑkópɛ ilɑsi le.  
\v 7 Li we rɛ usoi nkó yɛɛ nkpɔ ḿ mɑsí yɛ ɑkópɛ ilɑsi kɛ́mɛɛ lelɛ.  
\v 8 Tɔn m mɑɑ rɛ tɔ́ nɛ Kirisi yɛ ripɛ́nɛlɛ ɑri kɛsẽ́ unkpɔ kɛ́mɛɛ kpi, tɔ kɔ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛnlɛ rɛ tɔ́ nɛ uyɛ̃ yɛ́ kɛsẽ́ nfɑ́ɑ m mɑ́.  
\v 9 Tɔ nyulɛ rɛ Kirisi yɛɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ n yisi úu kɔ píkɑi kpinɛ, nkpɔ ńn kɔ nkpéni ukɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́.  
\v 10 Kuu n kpu nnyɑ, ɑkópɛ ɑ́ɑ kɔ nkpéni ukɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́. Nkpɔ cirɛníŋɛ kuu kpu. U nkpéni nfɑ́ɑ mɑ́lɛ un nɛ Uléécɑɑ mɛkɔ́-i we.  
\v 11 Lɛ̃ nnyɑ, nɔ́ɔkɛ́ nɔ́mɛnɛ́círɛ n nyɑ́ni rɛ ɑkópɛ ɑ́ɑ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́. Ani kɔ nɔ́mɛnɛ́círɛ n nyɑ́ni rɛ nɔ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ nfɑ́ɑ mɑ́lɛ nɔn nɛ Uléécɑɑ mɛkɔ́-i we. 
\p  
\v 12 Lɛ̃ nnyɑ, ɑkópɛ ɑ́ɑ kɑpɛ kɔ nkpéni nɔ́inɛ́piŋɛ yɛɛ kɛyɑ́ɑ n kpinɛ kɛ́mɛɛ ńnɑŋɛ m mɑ́. Áni kɑpɛ ilikɑ́ipi-kɑ́ipi n tikilɛ̃.  
\v 13 Áni kɑpɛ nɔ́inɛ́piŋɛ kɛlõ kɛnyinɛ kpísi nɔkɛ́ ɑkópɛ-i n wɑi. Amɑ́ ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ kpísi ɑni Uléécɑɑ ɑnipɛ-i wɑi yɑrɛ nɔ kpulɛ ɑni yisi, ɑni nɔ́inɛ́piŋɛ silõ kpísi ɑni Uléécɑɑ hɛ ɑní nɛ lisɔnɛ n wɑi.  
\v 14 Akópɛ ɑ́ɑ yɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ yɛ̃. Li we rɛ isé íi kɔ nkpéni nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́. Amɑ́ Uléécɑɑ nfɑnɑrɛ mɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́. 
\s1 Ári kɔ nkpéni ɑkópɛ ilɑsi kɛ́mɛɛ we 
\p  
\v 15 Lɛ̃ nnyɑ, íye nkpéni? Tɛ tɔ́ nkpéni ɑkópɛ piwɑi nɛ kɛ́yu mɑhɑ̃ tɛ isé íi kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́ rɛ Uléécɑɑ ipɛɛlɛ́ɛ kɛ́mɛɛ kɑrí we nnyɑɑ? Ái nkpɑ́ni lɛ̃!  
\v 16 Áni nyu rɛ nɔn nɔ́mɛnɛ́círɛ n kpísi nɔn usoi m pɑ rɛ nɔkɛ́ uilɑsi n le nɔn u pɑkɑrɛlɛ̃, nɔ mɛyíkíyiki uyɛ̃ kɑni nní m pɑkɑrɛlɛ̃ pilɑsi lɛɛ? Nɔn nɔ́mɛnɛ́círɛ n kpísi nɔn ɑkópɛ-i n tɑmpɔ ɑni ɑilɑsi n le, nɔ́ lɛ̃ nnyɑ kpí. Nɔn Uléécɑɑ ilɑsi n le nɔn u m pɑkɑrɛlɛ̃, nɔ́ pɛɛ lɛ̃ nnyɑ Uléécɑɑ inipɛɛ-i pɑnsɛ ɑsei pite.  
\v 17 Amɑ́ tɔ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ: Nɔ pɛɛ ɑkópɛ ilɑsi lelɛ, nɔ nkpéni kɛfɑ kɛsɛ nɛ icélɑɑ tikilɛnlɛ yɑrɛ kɑpi nɔ́ ɑ n céesi.  
\v 18 Yeesu Kirisi yɛ ɑkópɛ ilɑsi kɛ́mɛɛ nɔ́ lésɛlɛ ɑni nkpéni pɑnsɛ nɔn ɑsei ilɑsi le.  
\v 19 Nɛ sisoipipi mɛcɔ símisilɛ rɛ ɑ́ni yɛ mɛkɛɛ nsímɛ́ kṍ nnyɑ. Nɔ pɛɛ mɛkɛɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ kpísilɛ nɔn mɛ́kpɛrinkpɛ nɛ mɛwɑi kópɛ ilɑsi kɛ́mɛɛ wɑilɛ̃. Li tíyɛsɛlɛ ɑni pɛɛ isoi yɛɛ íi nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ n le. Limɛcɔ kɑni yɛ́ kɔ nɔ́mɛnɛ́círɛ kpísi ɑni lɛlɛɛ ń nyɑḿ piwɑi ilɑsi n le, ɑi tíyɛsɛ ɑni pɛɛ isoi yɛɛ nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ n le. 
\p  
\v 20 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑní pɛɛ ɑkópɛ ilɑsi n le, lisɔnɛ piwɑi ɑ́pi pɛɛ́ nɛ nɔ́ yɛ̃́.  
\v 21 Mɛwɑi mɛ̃ kɑní pɛɛ n wɑpisi yɛ nkpéni isɛi nɔ́ welɛ. Yo kɑi nɔ́ yóriyɛ? Nkpɔ-mɛ̃ kɑmɛ́ nɛ nɔ́ sĩ.  
\v 22 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ nkpéni ɑkópɛ kɛ́mɛɛ nɔ́ lésɛlɛ uu nɔ́ pɑnsɛsɛ upilɑsi. Nɔ́kunɛ́lɑ́ɑ kpɛɛ kei rɛ lɛlɛɛ nɛ Uléécɑɑ ń sɑ́ kɑni nkpéni wɑi nɔn nɛ kɛ́tɔ-pɔ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ mɛ̃́.  
\v 23 Akópɛ kulɑɑ kpɛɛ nkpɔ, ɑmɑ́ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ fɑɑlɑɑ n hɛ yɛɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ kɑri yɛ tɔ́ nɛ Urɔ́píimɑ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n yɛ̃́. 
\c 7  
\s1 Isé íi usoi yɛɛ n kpu kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́ 
\p  
\v 1 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, nɔ pisoi lɛ pɛɛ isé n nyu. Nɔ̃́ kɑḿ nɛ símisi. Nɔ pɑlɛilɛ rɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ usoi uu nfɑ́ɑ m mɑ́ kɛ́mɛɛ́ kɛ isé ii ukɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́ɑ?  
\v 2 Isé kɛ́mɛɛ, unɔ́si nkó yɛɛ n sɔ́ɔ̃ úu ncée mɑ́ u nɛ ulɑ pikɛ́ túúnnɛ ulɑ uyɛ̃ un nɛ nfɑ́ɑ mɑ́. Amɑ́ ulɑ un n kpu, isé iyɛɛ pɛɛ u nɛ ulɑ kɛcɔpɛ ń we íi pɛɛ kɔ unɔ́si kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́nɛ.  
\v 3 Amɑ́ in tɛ ulɑ yɛ nfɑ́ɑ mɑ́lɛ unɔ́si uú nɛ utisi féé sɔ́ɔ́ni, pi yɛ́ u sée rɛ unɔ́si wɑ́sɑ́nkɑí. Amɑ́ ulɑ un n kpu, isé yɛɛ u nɛ ulɑ kɛcɔpɛ ń we íi pɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́nɛ, un pɛɛ́ uyɛ-i utisi féé n sɔ́ɔ̃, úu uwɑ́sɑ́nkɑí.  
\v 4 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, limɛcɔ kɑi kɔ nɔ̃́ kɛ́mɛɛ́ we. Isé íi kɔ nkpéni nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́, nɔ pikpɔkpɔ lɛ. Nɔ́ nɛ Kirisi yɛɛ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ń kpu yɛ ripɛ́nɛlɛ ɑni kɛsẽ́ kpi. Usoi féé yɛɛ nkpéni nɔ́ te. Uyɛɛ kpu Uléécɑɑ uu u yukusɛ, tɔkɛ́ nɛ Uléécɑɑ pikɛi n wɑi lin kulɑ́ɑ mɑ́ nnyɑ.  
\v 5 Asei kɛcɑ́ɑ́, kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑrí pɛɛ kɛrɔ́múŋɛ́ cirɛ nɛ irɔ́soi n le, isé yɛ pɛɛ tíyɛsɛlɛ tɔn ɑkópɛ kɑ́ipinkɛɛ, ɑn irɔ́soi kɛ́mɛɛ rɔ́ terii tɔn pɛɛ́ nɛ lɛlɛɛ yɛ nɛ nkpɔ ń kɑ wɑi.  
\v 6 Tɔ nkpéni isé nnɑŋɛ kɛ́mɛɛ lelɛ. Tɔ nkpéni lɛlɛɛ pɛɛ ilɑ́si rɔ́ n tónsɛlɛ̃ ɑnipɛ-i lelɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ nnɑŋɛ kɛ́mɛɛ kɑri nkpéni isoi fɑlɛ le. Ái nkpéni isé yɛɛ pɛɛ mɛkɛɛ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ m mɑ́ ɑnipɛ-i. 
\s1 Isé yɛɛ lɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ ɑkópɛ rɔ́ nyísɛ 
\p  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ nkpéni rɛ íye? Tɛ isé yɛ ɑkópɛ lɛ nɛ́ɛ? Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Amɑ́ isé yɛɛ tíyɛsɛ kɑḿ nɛ ɑkópɛ ceri. Likumúŋɛ́ rɛ isé insɑ́ pɛɛ́ m mɑɑ rɛ: Kɑpɛ yɛ ucɔ likɔ́ kɑ́ipinkɛɛ, ɑ́m yɛ́ pɛɛ céri yo kɑpi yɛ sée rɛ ucɔ likɔ́ pikɑ́ipi.  
\v 8 Tinɔ́ɔ tɛɛ tíyɛsɛlɛ ɑkópɛ ɑɑ kɛnɛ́mɛɛ ńnɑŋɛ yɛnu, nɛn pɛɛ ḿpɑ́ yo mpuri kɛ́mɛɛ picɔ likɔ́ kɑ́ipinkɛɛ. Isé insɑ́ n we, ɑkópɛ yɛ kpuwɑɑlɛnlɛ.  
\v 9 Nɛ pɛɛ mɛkɛɛ welɛ ɑ́m isé nyu, nɛn nfɑ́ɑ mɑ́. Kɑm nkpéni i n céri, iyɛ̃ ii pɛɛ kɛnɛ́mɛɛ ńnɑŋɛ yɛnu, nɛ́ɛ pɛɛ kpi.  
\v 10 Ai pɛɛ nkpéni wɑi rɛ isé yɛɛ yɛ́ pɛɛ nfɑ́ɑ nɛ́ n hɛ yɛ nɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ nɛ́ hɑ.  
\v 11 Isé yɛɛ tíyɛsɛ kɛ ɑkópɛ ɑɑ lɛ̃ kii ḿ mɑ nnyɑ ńnɑŋɛ yɛ̃ ɑɑ́ nɛ kuyúi nɛ́ tɑni ɑɑ kɔ nɛ nɛ́ kópu. 
\p  
\v 12 Isé yɛ Uléécɑɑ likɔ́ lɛ, lɛ̃ kii ḿ mɑ yɛ kɔ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ léerilɛ, lin ɑsei tikilɛ̃ lin kɔ nyɑḿ.  
\v 13 Yɑrɛ lɛlɛɛ ń nyɑḿ yɛ nkpéni pɑnsɛlɛ lin nɛ̃́ kopu, nɛ́ɛ íye? Ái nkpɑ́ni lɛ̃! Akópɛ ɑkɛ́ nɛ mɛyíkíyiki n nyísɛ rɛ ɑ mɛsei ɑkópɛ lɛ, ɑ isé yɛɛ ń nyɑḿ kpísilɛ ɑɑ pɑnsɛsɛ nkpɔ, ɑkópɛ ɑɑ pɛɛ lɛ̃ kɛ isé ii ḿ mɑ nnyɑ n we lin nyɑ́ni rɛ ɑkópɛ yɛ mɛsei likópɛ lɛ. 
\s1 Akópɛ nnɑŋɛ 
\p  
\v 14 Asei kɛcɑ́ɑ́, tɔ nyulɛ rɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ isé te. Amɑ́ inɛ́piŋɛ mɛlɑ kɛ nɛ́ɛ tíkilɛ̃. Nɛ we yɑrɛ pi nɛ́ kpísilɛ ɑpí nɛ ɑkópɛ yɑ́i.  
\v 15 Likumúŋɛ́ rɛ ɑ́m mɛnɛ́wɑi cirɛ ɑsei kómɛi. Ám yɛ fe kɛ́ yɛ lɛ̃ kɑm ń lɑ wɑ, ɑmɑ́ lɛ̃ kɑm n kɔ́hɔ kɑm yɛ wɑ.  
\v 16 In tɛ ɑ́m likópɛ kɑm n wɑi piwɑi lɑ, nɛ mɑ ɑm ŋmurɛi rɛ isé yɛ nyɑmlɛ.  
\v 17 Li pɛɛ nyísɛlɛ rɛ ɑ́i rinɛ́cúruu nɛ́ɛ lɛ̃ wɑi, ɑmɑ́ ɑkópɛ nyɛɛ kɛnɛ́mɛɛ ń we nyɛɛ lɛ̃ wɑi.  
\v 18 Nɛ nyulɛ ŋmɑɑ rɛ lisɔnɛ ɑ́i kɛnɛ́mɛɛ we, nɛ lɑ kɛ́ rɛ mɛnɛ́wee kɛ́mɛɛ, lisɔnɛ piwɑi yɛ̀ɛ̀ ripɔ́ɔ nɛ́ wɑlɛ, ɑmɑ́ ɑ́m yɛ pɛɛ lipiwɑi fe.  
\v 19 Ám yɛ lisɔnɛ kɑm piwɑi ń lɑ wɑ, ɑmɑ́ likópɛ kɑ́m piwɑi ń lɑ kɑm yɛ wɑ.  
\v 20 In tɛ lɛ̃ kɑ́m ń lɑ kɑm yɛ wɑ, li nyísɛ rɛ ɑ́i nɛ́ɛ li wɑi, ɑmɑ́ ɑkópɛ nyɛɛ kɛnɛ́mɛɛ ń we yɛ nyɛ. 
\p  
\v 21 Nɛ yɛ̃ tɛ nní kɛ isé ii sɔ́nɛ. I lɑ ikɛ́ lisɔnɛ wɑ, ɑmɑ́ likópɛ lin pɛɛ mɛsɛ́rɛ kɛnyɑ́lɛ-i we.  
\v 22 Li kɛnɛ́fɑ kɛ́mɛɛ nɛ́ lɑ́ɑ́rúlɛ rɛ kɛ́ Uléécɑɑ isé m múílɛ̃,  
\v 23 ɑmɑ́ nɛn pɛɛ kɔ inɛ́piŋɛ kɛ́mɛɛ isé féé icɔ nyɑ́ni. Isé iyɛ̃ nɛ iyɛɛ nɛ kɛnɛ́múŋɛ́ n sɑ́ íi kómɛinɛ. I ɑkópɛ ilɑsi nɛ́ simrilɛ in tíyɛsɛlɛ̃ nɛn ɑkópɛ nyɛɛ kɛnɛ́mɛɛ ń we isé tíkilɛ̃.  
\v 24 Linɛ́cɔ yɛ íwɛ welɛ! Wóo yɛ́ inɛ́piŋɛ yɛɛ nɛ nkpɔ nɛ́ n wɛ́ɛ́si kɛ́mɛɛ nɛ́ lesɛ?  
\v 25 Nɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi nɛ ritiki ɑḿ nɛ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ! 
\p Lɛ̃ nnyɑ, nɛ kɛnɛ́múŋɛ́ kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ isé ilɑsi tunlɛ, ɑmɑ́ nɛn pɛɛ inɛ́piŋɛ kɛ́mɛɛ ɑkópɛ ilɑsi le. 
\c 8  
\s1 Lɛ̃ kɛ usoi uu yɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ m mɑ́ un nɛ we 
\p  
\v 1 Lɛ̃ nnyɑ nkpéni, pɛpɛɛ nɛ Kirisi Yeesu m pɛ́nɛlɛ̃ pin nɛ we ɑ́pi mɑ́ rɛ pikɛ́ Uléécɑɑ kɛtɑhɑi kuú nɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ iwɑmɛ n wɑi.  
\v 2 Asei kɛcɑ́ɑ́, isé yɛɛ yɛ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nɛ rintíki ií nɛ nfɑ́ɑ hɛ yɛ isé yɛɛ yɛ ɑkópɛ nɛ rintíki ií nɛ nkpɔ weri kɛ́mɛɛ nɛ́ lésɛlɛ.  
\v 3 Lɛ̃ kɛ isé ii piwɑi m pɔɔnɛ rɛ mɛrɔ́wee yɛ ńnɑŋɛ i pɑɑsɛ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ ricuruu uu wɑ. Ukɛ́ nɛ ɑkópɛ nyɛɛ pisoi isoi kɛ́mɛɛ ń we ɑn pi nyikilɛ̃ n feriyɛ nnyɑ kuu Ukɛpipi tummɛ nɛ isoipiŋɛ yɑrɛ pikópɛkɔɔ́ mɛcɔ. Kɛnkpɔ mɛɛ lɛ̃ kɛ ɑkópɛ ɑɑ́ nɛ ńnɑŋɛ m mɑ́ cirɛ nɛ ɑ rinyiki.  
\v 4 Lɛ̃ nnyɑ kɑri yɛ́ nkpéni fe ɑri isoi n le yɑrɛ kɛ isé ii m pisɛ. Ári nkpéni mɛrɔ́wee cirɛ tikilɛ̃ tɔn nɛ isoi le, ɑmɑ́ tɔ nkpéni irɔ́soi lelɛ yɑrɛ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn m pisɛ.  
\v 5 Asei kɛcɑ́ɑ́, mpí pɛɛ pimɛwee cirɛ n tíkilɛ̃ pin nɛ isoi le yɛ lɛ̃ kɑpi ń lɑ kɛmúŋɛ́ wɑilɛ, ɑmɑ́ mpí pɛɛ piisoi n le yɑrɛ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn m pisɛ yɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ kɛmúŋɛ́ wɑilɛ.  
\v 6 Usoi mɛwee cirɛ pitiki ukɛ́ nɛ isoi n le yɛ̀ɛ̀ nɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ u hɑlɛ. Amɑ́ isoi pilukɛ yɑrɛ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn m pisɛ yɛ̀ɛ̀ nɛ nfɑ́ɑ nɛ nkíŋniŋɛ kɑlɛ.  
\v 7 Usoi mɛwee cirɛ isoi pilukɛ yɛ̀ɛ̀ tíyɛsɛlɛ uu wɑi Uléécɑɑ ulɑɑrɔ. Mɛ́wee mɛ̃ ɑ́mɛ yɛ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ, ticuruu ɑ́mɛ yɛ́ fe mɛkɛ́ lɛ̃ wɑ.  
\v 8 Ái céreisɛ rɛ pɛpɛɛ pimɛwee cirɛ ilɑsi n tṹ pin nɛ isoi le ɑ́pi yɛ́ fe pikɛ́ lɛlɛɛ nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ wɑ. 
\p  
\v 9 Amɑ́ nɔ̃́ ɑ́ni kɔ nkpéni nɔ́mɛnɛ́wee cirɛ ilɑsi tũ nɔn nɛ isoi le, ɑmɑ́ lɛlɛɛ nɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ n sɑ́ kɑni tíkilɛ̃, in tɛ ɑsei kɛcɑ́ɑ́, Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ welɛ. Unyinɛ unsɑ́ Kirisi Nfɑɑsɔnɛ m mɑ́, ɑ́i Kirisi yɛɛ u te.  
\v 10 Kirisi un nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n we, ɑsei kɛcɑ́ɑ́, nɔ́inɛ́piŋɛ yɛ kɔ nɛ ɑkópɛ nnyɑ nkpɔ kɛ́mɛɛ́ welɛ, ɑmɑ́ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ m pɑnsɛsɛ ɑsei pite nnyɑ, Unfɑɑsɔnɛ yɛ nfɑ́ɑ nɔ́ hɛlɛ.  
\v 11 In tɛ uyɛɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ Yeesu n yukusɛ Nfɑɑsɔnɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ we, uyɛɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ Kirisi Yeesu n yukusɛ yɛ́ kɔ tíyɛsɛ nɔ́inɛ́piŋɛ yɛɛ nɛ nkpɔ n sɑ́ ii Unfɑɑsɔnɛ mɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ń we nnyɑ nfɑ́ɑ m mɑ́. 
\p  
\v 12 Lɛ̃ nnyɑ pimɑ́rɛcɔ, tɔ nkpéni riwómɛ mɑ́lɛ, ɑmɑ́ ɑ́i pɛɛ mɛrɔ́wee kɑrí nɛ riwómɛ mɑ́ kɑri yɛ́ nɛ irɔ́piŋɛ mɛlɑ n wɑi.  
\v 13 Nɔn nɔ́mɛnɛ́lɑ n tikilɛ̃ nɔn nɛ nɔ́inɛ́soi n le, nɔ kpíninɛ. Amɑ́ in tɛ nɔ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ tíyɛ nn nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pikɛi wɑi nn nɔ́inɛ́piŋɛ mɛwɑi kopu, nɔ́ nfɑ́ɑ wɑ.  
\v 14 Pɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ nn n séni yɛ Uléécɑɑ sipipi lɛ.  
\v 15 Ái nfɑ́ɑ mɛɛ nɔ́ m pɑnsɛsɛ pilɑ́si pɛɛ iwɑmɛ nɛ n tṹ kɑní yɔsí, ɑmɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ nɔ́ n kpísi nn wɑisɛ Uléécɑɑ sipipi kɑní yɔsí. Mmɛ mɛɛ yɛ tíyɛsɛ kɑri yɛ ricɑ́ɑ́i ɑri Uléécɑɑ séi rɛ “Apɑ”, “Sɑ́ɑ”!  
\v 16 Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ ricuruu yɛ tirɔ́cúruu símisilɛ rɛ tɔ Uléécɑɑ sipipi lɛ.  
\v 17 Tɔn Uléécɑɑ sipipi, tɔ́ɔ kɔ mɑsí lɛ̃ kuú nɛ rɔ́ m mɛ̃́ te. Tɔ́ nɛ Kirisi tɔ́ɔ kɛsẽ́ Uléécɑɑ likɔ́ te. Tɔn Kirisi iwɛ kɛsẽ́ n li, tɔ́ nɛ Kirisi yɛ́ hɑ kɛsẽ́ umɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ́ n we. 
\s1 Mɛyɔ́ɔpi mɛɛ kɛpirɛ n wemɛ 
\p  
\v 18 Nɛ nyɑ́ni rɛ íwɛ nnyí kɛ́mɛɛ kɑri nɛni nní ń we nɛ mɑsí kɛpirɛ mɛyɔɔpi kɛ Uléécɑɑ uu ń lesɛnɛ ukɛ́ rɔ́ nyísɛ ɑ́mɛ ńkɑ kɛ́mɛɛ kumúŋɛisɛnɛ we.  
\v 19 Ḿpɑ́ yo kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ yɛ mɛyíkíyiki mɛ́nlɛ, nɛ kɛfɑ kɛsɛ Uléécɑɑ ukɛ́ usipipi lesɛ ukɛ́ nyísɛ.  
\v 20 Ḿpɑ́ yo kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ yɛ pɑnsɛlɛ líwookɔɔ́. Ái rɛ liricuruu mɛlɑ kɛ́mɛɛ kɑí nɛ lɛ̃ wɑ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ yɛɛ lɛ̃ nɛ ńnɑŋɛ li wɑi. U lɛ̃ wɑlɛ un nɛ tɑ́lɛ̃ tɛ:  
\v 21 Ulikɔ́ kuu n wɑ yɛ́ kɑm ɑi ńnɑŋɛ mɛɛ li n cɑɑi ɑi ilɑ́si kɛ́mɛɛ li n tonsɛlɛ̃ ɑnipɛ-i lelu, ɑi pɛɛ́ nɛ liripɔɔ n we lin kɔ Uléécɑɑ sipipi mɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 22 Tɔ kɔ pɛɛ nyulɛ rɛ ḿpɑ́ yo kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ yɛ hɑ́i nɛ nɛni-mɛ ŋmɔ́ɔ́púlɛnlɛ, lin íwɛ le yɑrɛ kɛ mɛmɑ́rɛnlõ ɑmɛ yɛ unɔ́si n kɛ́hɛni.  
\v 23 Amɑ́ ɑ́i pɛɛ lɛ̃ ŋmɑnɛ. Tɔ̃́ nɛ kɔ ŋmɔ́ɔ́púlɛnlɛ tɔn nɛ mɛyíkíyiki mɛ̃́ tɛ tɔ́ mpí kɛ Uléécɑɑ uu nní Unfɑɑ n lɑɑnsɛ, ukɛ́ mɛsei rɔ́ yɔsí yɑrɛ usipipi uu kɔ ńnɑŋɛ mɛɛ mɛkɛɛ-mɛ rɔ́ n cɑɑi ɑnipɛ-i rɔ́ lesɛ.  
\v 24 Amɑ́ tɔ tɑ́lɛnlɛ tɔn mɛ̃́. Pitɑ́ pɛ̃ kɛ́mɛɛ ŋmɑnɛ kɛ Uléécɑɑ uu tirɔ́yu lɔ. Usoi un lɛ̃ kuu n tɑ́lɛ̃ un mɛ̃́ n nyɑ́ni, ɑ́pi yɛ pɛɛ rɛ u nɛ tɑ́lɛnlɛ. Usoi yɛ́ fe uu lɛ̃ kuu n nyɑ́ni mɑɑ rɛ u kɔ tɑ́lɛnlɛ u mɛ̃́ɛ?  
\v 25 Amɑ́ in lɛ̃ kɑ́ri n nyɑ́ni kɑri tɑ́lɛ̃, tɔ yɛ li m mɛ́nlɛ nɛ ikɑri. 
\p  
\v 26 Limɛcɔ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ pɔ́ɔ yɛ kɔ rɔ́ lɛ̃́ tɛ ɑ́ri pɑ́ɑ́pú nnyɑ. Asei kɛcɑ́ɑ́, ɑ́ri piyómɛyɑ́hɑɑ kɛ́mɛɛ lɛ̃ kɑri yɛ́ɛ́ n we nyu. Amɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ ricuruu yɛɛ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑsilɛ nń nɛ iŋmɔpi yɛɛ íi nnɔ́ɔ nɛ kúmɑɑ ń we kɛrɔ́cɑ́ɑ́ u téni.  
\v 27 Kei kɛ Uléécɑɑ yɛɛ ḿpɑ́ úye kɛfɑ n nyu uu yɛ nɛ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn ń lɑ nkɛ́ m pisɛ ceri. Nfɑ́ɑsɔnɛ yɛ̀ɛ̀ Uléécɑɑ pikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ yɑ́ɑsilɛ ɑí nɛ umɛlɑ sɑ́. 
\p  
\v 28 Tɔ kɔ nyulɛ rɛ ḿpɑ́ yo yɛ̀ɛ̀ pɛpɛɛ Uléécɑɑ ń lɑ nɛ lisɔnɛ kɑlɛ. Lipite pɛɛ nní pɛ̃ kuu lɛ̃ kuu piwɑi ń lɑ nnyɑ n sée.  
\v 29 Uléécɑɑ yɛ tíyɛsɛlɛ rɛ pɛ̃ nnɛ́í kuu mɛkɛɛ-mɛ n céri uu kɔ mɛkɛɛ-mɛ pi wɛ́ɛ pikɛ́ Ukɛpipi mɛcɔ n we, Ukɛpipi kɛ̃ kɛkɛ́ pɛɛ pimɑ́rɛcɔ kulúi kɛ́mɛɛ kɛfoí kuu m mɑ́ri.  
\v 30 Pɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu mɛkɛɛ-mɛ n yekei rɛ pikɛ́ lɛ̃ n we, u kɔ lipite pɛ̃ séelɛ, pɛ̃ kuu n sée, u kɔ pi pɑnsɛsɛlɛ ɑsei pite, pɛ̃ kuu m pɑnsɛsɛ ɑsei pite, u kɔ ríyu pi wɑisɛlɛ. 
\s1 Uléécɑɑ nlɑ yɛ piyɛlɛ 
\p  
\v 31 Tɔ́ nkpéni mmú kɛ́mɛɛ rɛ íye? Uléécɑɑ un kɛrɔ́cɑ́ɑ́ n kpɑ́lɛ̃, wóo yɛ́ pɛɛ́ nɛ rɔ́ kɛ́ŋɛnɛ?  
\v 32 Ukɛpipi cirɛ kúu kɑŋnɛ rɛ ɑ́kɛ kɑpɛ íwɛ li, ɑmɑ́ u kɛ kpísilɛ uú nɛ ntɔ́nɛ́í ɑkópɛ nnyɑ nyɔ́ɔnsɛ, íye kɑi yɛ́ pɛɛ wɑ úu yɛ́ nɛ uipɛɛlɛ́ɛ kɛ̃ nnyɑ ḿpɑ́ yo rɔ́ ḿ pɑ?  
\v 33 Wóo yɛ́ fe uú nɛ pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ túhɑɑnɛ? Liute úu we. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ yɛɛ yɛ usoi pɑnsɛsɛ ɑsei ute.  
\v 34 Wóo yɛ́ fe uu ɑkópɛ pi pɑ? Liute úu we. Likumúŋɛ́ rɛ Kirisi Yeesu yɛɛ kpu, ɑ́i kɔ kei nɛ ripɑ́, ɑmɑ́ u nkpɔ kɛ́mɛɛ yisilɛ, Uléécɑɑ kulukɛ-lukɛ-mɛ̃ kuu kɛ́yukɔɔ́tonɛ-i tṹ un kɛrɔ́cɑ́ɑ́ u welu!  
\v 35 Yoo yɛ́ fe ɑi Kirisi yɛɛ rɔ́ ń lɑ ɑnipɛ-i rɔ́ lesɛ? Íwɛ píimɑ nɛ́ɛ mpɔ́ɔcɑɑi nɛ́ɛ piwéékusɛ nɛ́ɛ nkṹ nɛ́ɛ mpɑ́rí nɛ́ɛ nkpɔ piloró nɛ́ɛ nkpɔ ricuruu ŋmɑɑ?  
\v 36 Lɛ̃ kɑi nní Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Pɔ̃́ nnyɑ kɑri mɛsɛ́rɛ nkpɔ lorólɛ̃ 
\q1 pin tɔ́ nyɑ́ni yɑrɛ isɑ́ŋ kɑpí nɛ kɛsɑrɛyɑ́i-i pikópɛ n tɔ́su.  
\v 37 Amɑ́ tɔ lɛ̃ nnɛ́í kɛ́mɛɛ uyɛɛ nní rɔ́ ń lɑ nnyɑ feriyɛlɛ ɑ́i nɛ kɛ́tɔ.  
\v 38 Nɛ mɛyíkíyiki nyulɛ rɛ líkɑ ɑ́i yɛ́ fe likɛ́ ńlɑ mmɛ̃ kɛ́mɛɛ rɔ́ lesɛ. Ái nkpɔ, ɑ́i kɔ nfɑ́ɑ, ɑ́i kɔ piléécɑɑtumɛ, ɑ́i kɔ liféé linyinɛ lɛɛ ńnɑŋɛ m mɑ́, ɑ́i kɔ nfɑ́ɑni likɔ́ nɛ́ɛ mɑsí kɛpirɛ likɔ́,  
\v 39 ɑ́i kɔ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ líkɑ, ɑ́i kɔ lɛlɛɛ mɛtene ń we. Líkɑ mpuri ɑ́i we. Urɔ́píimɑ Kirisi Yeesu nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ nyísɛ rɛ u rɔ́ lɑlɛ. Lɛ̃ nnyɑ, líkɑ mpuri kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ, ɑ́li we lɛɛ yɛ́ ń fe ɑi Uléécɑɑ nlɑ kuu rɔ́ n nyísɛ kɛ́mɛɛ rɔ́ lesɛ. 
\c 9  
\s1 Isirɑyɛɛli pikɔ́ nɛ Uléécɑɑ rinɔɔ kuu n yekei nkɔ́ 
\p  
\v 1 Lɛ̃ kɑm nní ḿ mɑɑnɛ yɛ nsímɛ́sei lɛ. Nɛ Kirisi ukɔ́ lɛ, ɑ́m kirɑɑsɛ. Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛ tíyɛsɛlɛ ɑm céru rɛ ɑsei yɛ nyɛ.  
\v 2 Asei yɛ nyɛ rɛ tinɛ́pɔ́ɔ yɛ mɛyɑ́nsei cɑɑilɛnlɛ nɛn kɔ mɛsɛ́rɛ kɛnɛ́fɑ-i nɛ íwɛ pɑnsɛntɛ.  
\v 3 Nɛ́ pɛɛ Uléécɑɑ pisɛ rɛ ukɛ́ ɑnɔ́ɔ nɛ́ wɑ tɔ́ nɛ Kirisi tɔkɛ́ túúnnɛ likɛ́ pinɛ́mɑ́rɛcɔ, tɔ́ nɛ pɛ̃ kɑpi mpuri nsɛ-i m mɑ́ri yoriyɛ.  
\v 4 Pi Isirɑyɛɛli pikɔ́ lɛ kɛ Uléécɑɑ uu m pɑnsɛsɛ upikɔ́, pin umɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ́ we. Pɛ̃ kuú nɛ nkómɛinɛ sée uu isé pi pɑ, uu kɔ pi céési lɛ̃ kɑpi yɛ́ uinyɔ́ɔnsɛ n wɑ, uu rinɔ́ɔ pi yekei.  
\v 5 Uléécɑɑ yɛ hɑ́i pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ pipikpurɛ wɛ́ɛlɛ. Kirisi ricuruu yɛ ukɛpirɛ ukɔ́ lɛ, tɔn kei kɑpi kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ u m mɑ́ri m pɑinɛ. Kirisi uyɛɛ pɛɛ kɔ ḿpɑ́ yo fe. Uyɛɛ Uléécɑɑ yɛɛ ḿpɑ́ píyei ipɑkɑrɛ n te. Amí! 
\p  
\v 6 Ái we rɛ usoi ukɛ́ musí rɛ Uléécɑɑ rinɔɔ ɑ́ri nkpéni ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́. Ái rɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ nnɛ́í pɛɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ yíkíyiki.  
\v 7 Limɛcɔ, ɑ́i rɛ Apirɑhɑm kumɑrɛ pikɔ́ nnɛ́í pɛɛ Apirɑhɑm sipipi yíkíyiki. Uléécɑɑ yɛ Apirɑhɑm mɑɑ rɛ: 
\q1 Isɑɑki kɛ́mɛɛ́ kɑɑ sipírɛ̃ yɛnunɛ ɑpi yɛ ripɔ́nyíri si séi.  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i Apirɑhɑm sipipi nnɛ́í sɛɛ Uléécɑɑ sipipi. Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ usipipi yíkíyiki sɛɛ nní sɛ̃ kɑpi Urinɔɔ kuu n yekei kɛcɑ́ɑ́ ḿ mɑ́ri.  
\v 9 Asei kɛcɑ́ɑ́, tinɔ́ɔ tɛɛ n yisunu yɛ ntí: 
\q1 Kɛ́ nɛ kɛlɑɑnɛ nní icɔ m pɛɛmɛ, Sɑrɑ un kɛwɑ́ntisi mɑ́. 
\p  
\v 10 Ái nɛ kei ŋmɑnɛ ripɑ́. Limɛcɔ kɑi kɔ Repekɑ piŋmɑ́nɛ kɛtɛ́ kɛ́mɛɛ́ we. Urɔ́sɑ́ɑyɑhɑ Isɑɑki yɛɛ pɛɛ pikɛtɛ́ usɑɑ.  
\v 11-13 Úu pɛɛ kɑhɑnɛ pi m mɑri, ɑ́pi pɛɛ kɔ kɑhɑnɛ lisɔnɛ nɛ́ɛ likópɛ n wɑ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, Uléécɑɑ yɛ pɛɛ Repekɑ mɑɑ rɛ: Uwɛ́ɛ́sɛ yɛ́ pɑnsɛ uwɑ̃́ ulɑsi yɑrɛ kɑi n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: "Yɑkupu ipuri kɑḿ lɑ, ɑm Esɑu ikɔ́ yúlu." Uléécɑɑ kɛmúŋɛ́ kɛkɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑ. Ái kɛsoipipi mɛwɑi kuú pɑílɛ̃ un nɛ wɛ́ɛ́kɛɛ, ɑmɑ́ uricuruu kɛmúŋɛ́ kɛ́mɛɛ́ kɑi léeri kuu yɛ nɛ usoi wɛ́ɛ. 
\p  
\v 14 Lɛ̃ nnyɑ, tɔ́ nkpéni mɑɑ rɛ íye? Tɛ Uléécɑɑ úu ɑsei ute nɛ́ɛ? Ái nkpɑ́ni lɛ̃.  
\v 15 U pɛɛ Moisi mɑɑ rɛ: Nɛn úye n lɑ kɛ́ íwɛ tẽ́, nɛ yɛ liute íwɛ ténlɛ, nɛn kɔ úye n lɑ kɛ́ nɛ kɛfɑ fénnɛ, nɛ yɛ liute nɛ kɛfɑ fénnɛlɛ.  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i usoi mɛlɑ kɛ́mɛɛ léeri, ɑ́i kɔ usoi nŋmɔ́ɔ́pú kɛ́mɛɛ léeri, ɑmɑ́ Uléécɑɑ yɛɛ yɛ usoi íwɛ n tẽ́ ŋmɑnɛ kóló kɛ́mɛɛ kɑi léeri.  
\v 17 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu Esipiti Uyɔɔpi mɑɑ rɛ: Nɛ pɔ́ lésɛmɛlɛ rɛ kɛ́ nɛ pɔ́ ritiki kɛ́ nɛ nnɛ́nɑŋɛ nyísɛ rinɛ́nyíri tikɛ́ nɛ kɛtẽ nnɛ́í rinkɔ́ɔ́nú nnyɑ.  
\v 18 Lɛ̃ nnyɑ, Uléécɑɑ un úye n lɑ ukɛ́ íwɛ tẽ́, u yɛ liute íwɛ ténlɛ, un kɔ úye rikiŋ n lɑ ukɛ́ tɑ́kɑɑsɛ, u yɛ liute rikiŋ tɑkɑɑsɛlɛ. 
\s1 Uléécɑɑ kuwɔi nɛ upiwɛtu 
\p  
\v 19 In n lɑ unyinɛ yɛ́ fe uu nɛ́ pisɛ rɛ: In lɛɛ ni, yo nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ pɛɛ́ nɛ pisoi cɛ́si? Wóo yɛ́ mpíí fe ukɛ́ umɛlɑ kɛsi?  
\v 20 Pɔ́ kɛsoipipi, pɔ́ɔ úye pɔ́ɔkɛ́ nɛ Uléécɑɑ n kɛ́ŋɛnɛ? Kɛtúhu yɛ́ fe ɑkɛ umɔ́mɛ pisɛ rɛ yo nnyɑ kɑɑ nní nɛ́ mɔ̃́ɔ?  
\v 21 Utúhumɔmɛ yɛ ncée mɑ́lɛ ukɛ́ nɛ lɛ̃ kuu ń lɑ mɛtipipɛrɛ́ wɑ. U yɛ́ fe uu mɛpɛ́rɛ́ mɛsɛ mɛ̃ kpísi uú nɛ kɛtúhu mɔm, ɑpi yɛ nɛ líyukɔɔ́ kɛ wɑi, uu kɔ kɛcɔ mɔm, ɑpi yɛ kɛ̃ nɛ likpɑ́rɑ́kɔɔ́ wɑi. 
\p  
\v 22 Uléécɑɑ yɛ pɛɛ lɑlɛ ukɛ́ ukuwɔi nɛ unnɑŋɛ pinyinɛ kɛ́mɛɛ nyísɛ. Pɛpɛɛ sitúhu sɛ̃ kɑpi yɛ nɛ likpɑ́rɑ́kɔɔ́ n wɑ. Amɑ́ ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, uu umɛcirɛ tini uu pɛpɛɛ pɛɛ́ nɛ nkpɔ n sɑ́ m múílɛ̃ un tikíŋ tɑ́pɑɑlɛ̃.  
\v 23 U kɔ pɛɛ́ lɑlɛ ukɛ́ picɔ kɛ́mɛɛ nyísɛ rɛ umɛyɔɔpi ɑ́mɛ kumúŋɛ́ mɑ́. Pɛ̃ kuu íwɛ tẽ́. Pɛpɛɛ sitúhu sɛ̃ kɑpi yɛ nɛ líyukɔɔ́ n wɑ. Pɛ̃ kuu kɔ mɛkɛɛ-mɛ wɛ́ɛ rɛ pikɛ́ umɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ n we.  
\v 24 Lɛlɛɛ nní tɔ́ mpí kuu nní n sée. Ái kɔ Pisuifi ŋmɑnɛ, ɑmɑ́ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kuu sée.  
\v 25 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu Osee ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Mpuri mmɛ mɛɛ ńn pɛɛ nnɛ́kɔ́ kɑm sɔ́nti kɛ́ sée rɛ nnɛ́puri. 
\q1 Mpuri mmɛ̃ isoi kɑ́m yɛ pɛɛ ń lɑ kɑm sɔ́nti kɛ́ sée rɛ nnɛ́puri lɑlɑ píimɑ. 
\q1  
\v 26 Pɛ̃ kɑm yɛ pɛɛ ḿ mɑɑ rɛ: 
\q1 Áni pinɛ́kɔ́, kɑm sɔ́nti kɛ́ sée rɛ Uléécɑɑ yɛɛ nfɑ́ɑ n te sipipi. 
\p  
\v 27 Antepu Esɑyi pɔ̃́ nɛ kɔ Isirɑyɛɛli pikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ mɑɑ rɛ: Ḿpɑ́ Isirɑyɛɛli sipipi sikɛ́ kɑm sikɛ́ kulúi n we yɑrɛ mínimɑɑ ritimɛ nnyɛnɛ, pisoi nkɑ́ripi nnyinɛ ŋmɑnɛ riyu kɛ Uléécɑɑ uu lɔlunɛ.  
\v 28 Upíimɑ yɛ rinɔ́ɔ tɛ̃ kuu n yekei wɑinɛ nɛ kɛ́tɔ-pɔ, kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ɑ́i nkpɑ́ni sésénɛ.  
\v 29 Lɛ̃ kɛ Esɑyi uu mɛkɛɛ-mɛ wɔi rɛ: 
\q1 Uléécɑɑ, kɛtẽ nɛ kɛyómɛ ute unsɑ́ pɛɛ ntɔ́puri kɛ́mɛɛ pinyinɛ n tíyɛ, 
\q1 tɔ́ pɛɛ pɑnsɛlɛ yɑrɛ Sotɔm pikɔ́, 
\q1 Komɔɔri pikɔ́ kɑri yɛ́ pɛɛ́ nɛ mɛnyinɛ n we. 
\s1 Isirɑyɛɛli nɛ nfɑtɛnɛ nsímɛ́ 
\p  
\v 30 Lɛ̃ nnyɑ, tɔ́ nkpéni mɑɑ rɛ íye? Tɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɛɛ ɑ́pi n wɛ́ɛ́si pikɛ́ pɑnsɛ ɑsei pite yɛ kɛfɑ kɑpí nɛ u n tɛnɛ nnyɑ pɑnsɛ ɑsei pite.  
\v 31 Isirɑyɛɛli pikɔ́ pɛɛ n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ pikɛ́ isé ritiki pikɛ́ nɛ pɑnsɛ ɑsei pite pɔ́ɔ pɛɛ mɛníŋɛ́ lólu, ɑ́pi lɛ̃ kɑpí pɛɛ ń lɑ yɛ̃.  
\v 32 Íye kɑi pɛɛ lɛ̃ wɑ? Ápi wɛ́ɛsi rɛ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ. Amɑ́ pi pɛɛ́ lɑlɛ pikɛ́ piricuruu liwɑiwɑi nnyɑ pɑnsɛ ɑsei pite Uléécɑɑ inipɛɛ-i. Kei kɑpi pɛɛ́ nɛ “ripɑrɛ tɛɛ yɛ pisoi n lóisɛ rikpɔu.”  
\v 33 Tipɑrɛ tɛ̃ nsímɛ́ mɛɛ Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɔ yɛ̃ɛ, nɛ Siyɔɔ kɛtẽ-pɔ ripɑrɛ yekeilɛ 
\q1 tɛɛ yɛ pisoi rinkpɔ́usɛ 
\q1 nɛ kupɑrɛcɑŋɑɑ kpɛɛ yɛ pisoi n lóisɛ. 
\q1 Amɑ́ nkó yɛɛ ripɑrɛ tɛ̃ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ 
\q1 úu isɛi mɛlukɛ mɑ́. 
\c 10  
\p  
\v 1 Pimɑ́rɛcɔ, kɛnɛ́fɑ nnɛ́í mɛlɑ nɛ lɛ̃ kɑm Uléécɑɑ n welu yɛɛ rɛ ukɛ́ nnɛ́puri pikɔ́ riyu lɔ.  
\v 2 Nɛ́ fe ɑm ɑsei kɛcɑ́ɑ́ mɑɑ rɛ pi mɛyíkíyiki Uléécɑɑ pikɛi kɛ́mɛɛ ŋmɔ́ɔ́púlɛnlɛ. Amɑ́ mɛnyuwɛ yɛ pɛɛ pi pɑ́rílɛnlɛ.  
\v 3 Ápi ceri lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ n tíyɛsɛ usoi uú nɛ pɑnsɛ ɑsei ute, ɑpi pɛɛ piicee cirɛ n wɛ́ɛ́si pikɛ́ nɛ pɑnsɛ ɑsei pite, ɑpi pɛɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ usoi m pɑnsɛsɛ ɑsei ute pitíki yulu.  
\v 4 Kirisi yɛ isé ńnɑŋɛ pɑɑsɛlɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ nɛ kɛfɑ u n tɛnɛlɛ̃ pɑnsɛsɛ ɑsei pite uinipɛɛ-i. 
\s1 Nkó yɛɛ Upíimɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ tiyu kɛ Uléécɑɑ uu yɛ lɔ 
\p  
\v 5 Nsímɛ́ mmɛ̃ kɛ Moisi uu lɛ̃ kɛ usoi uu yɛ isé rintíki uú nɛ pɑnsɛ ɑsei ute kɛcɑ́ɑ́ ń wɔ́i yɛ mmú rɛ: 
\q1 Usoi nkó yɛɛ isé kɛcɑ́ɑ́ n sɔ́nɛ yɛ́ isé iyɛ̃ nnyɑ nfɑ́ɑ yɛ̃.  
\v 6 Amɑ́ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ usoi nfɑtɛnɛ nnyɑ m pɑnsɛsɛ ɑsei ute nkɔ́ yɛ mmú rɛ: Kɑpɛ mɛpɔ́círɛ m písɛi rɛ wóo yɛ́ kɛyómɛcɑɑ ritɑɑ́? Li nkpɑ́ni yɑrɛ pɔ lɛ̃ teelɛ rɛ wóo yɛ́ hɑ Kirisi súísɛmɛ.  
\v 7 Nɛ́ɛ kɑpɛ kɔ mɛpɔ́círɛ m písɛi rɛ: Wóo yɛ́ nkpɔ kuhorɛ kɛ́mɛɛ súípɔ? Li nkpɑ́ni yɑrɛ pɔ lɛ̃ teelɛ rɛ wóo yɛ́ fe uu pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ Kirisi lesɛri.  
\v 8 Li mpíí Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ íye? Li wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Kɛpɔ́mɛɛ nɛ mpɔ́nɔ́ɔ-i nɛ kɛpɔ́fɑ-i kɛ Nléécɑɑsimɛ́ nń we. 
\q1 Nfɑtɛnɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑri n yóólɛ̃ yɛ mmɛ̃.  
\v 9 Pɔn nɛ mpɔ́nɔ́ɔ pisoi kɛyu-i n símisi rɛ Yeesu yɛɛ Upíimɑ, pɔn kɔ kɛpɔ́fɑ-i nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ tɛ Uléécɑɑ yɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ u yukusɛ, Uléécɑɑ yɛ́ ripɔ́yu lɔ.  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ, usoi un ukɛfɑ-i nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ kuu yɛ Uléécɑɑ inipɛɛ-i pɑnsɛ ɑsei ute, un n ŋmurɛi uu hɑ́ɑ, Yeesu uu uriyu lɔlu.  
\v 11 Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Nkó yɛɛ nɛ kɛfɑ u n tɛnɛlɛ̃, úu isɛi mɛlukɛ mɑ́.  
\v 12 Líkɑ ɑ́i ɑsei kɛcɑ́ɑ́ Usuifi nɛ mpuri sɑnɛ ukɔ́ kɛcɔpɛ kóólɛlɛ̃. Upíimɑ usɛ kɛ pinnɛ́í ɑpi mɑ́. Pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ urinyiri n sélei kuu yɛ ulikɔ́ mɛyɑ̃́ hɛ.  
\v 13 Li kɔ Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Upíimɑ yɛ̀ɛ̀ nkó yɛɛ urinyiri n sélei riyu lɔlɛ. 
\p  
\v 14 Amɑ́ íye kɑpi yɛ́ urinyiri sée, pinsɑ́ nɛ kɛfɑ u n tɛnɛlɛ̃? Íye kɑpi yɛ́ kɔ pɛɛ uyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ kɑ́pi píkɑi n kómɑɑlɛ̃ nɛ kɛfɑ tɛnɛ? Íye kɑpi yɛ́ kɔ ukɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ kṍ, unyinɛ unsɑ́ unsímɛ́ rin-yóó?  
\v 15 Íye kɛ pisoi ɑpi yɛ́ nsímɛ́ riyóó, pinsɑ́ pinyinɛ n tummɛ rɛ pikɛ́ riyóó? Lɛ̃ kɑpi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: A tíyɛ pɛpɛɛ nsímɛ́ n yóólɛ̃ nsẽ yɛ pinyɑ́nɛi nyɑḿ kpɑ.  
\v 16 Amɑ́ pɛ̃ kɑpi rin-yóó ɑ́pi pinnɛ́í Nsímɛ́ Kɛcirɛ mmɛ̃ ŋmurɛi. Esɑyi yɛ uritɛlɛ́-i wɔ́i rɛ: Upíimɑ, wóo nkpɑ́ni mmɛ̃ kɑri rin-yóó kutu ricɔ?  
\v 17 Lɛ̃ nnyɑ, nsímɛ́ kɛ usoi uu yɛ n kṍ mɛɛ yɛ tíyɛsɛ uú nɛ kɛfɑ tɛnɛ. Nsímɛ́ kɛ usoi uu yɛ n kṍ mɛɛ nní Kirisi nsímɛ́ kɑpi n yóólɛ̃. 
\p  
\v 18 Nɛ pisɛ rɛ: Yɑrɛ ɑ́pi pɛɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kõ, nɛ́ɛ íye? Pi n konlɛ! Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Pimɛtẽ yɛ ḿpɑ́ yei tulɛ. 
\q1 Pirinɔɔ ɑri pisoi hɑ́i kɛtẽ kɛtɔ-pɔ tulu. 
\p  
\v 19 Nɛ rɛ kɛ́ kɔ pisɛ rɛ: Isirɑyɛɛli pikɔ́ ɑ́pi mmɛ̃ kõ, nɛ́ɛ íye? Moisi yɛ likɛcɑ́ɑ́ rinɔ́ɔ pɛsɛ rɛ: Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Nɛ́ tíyɛsɛ nɔ́kɛnɛ́fɑ ɑkɛ́ nɛ mpuri nnyinɛ pikɔ́ pɛɛ ɑ́pi kuséi ń we 
\q1 rɛ nsoipuri tóósi. Nɛ́ kɔ tíyɛsɛ ɑní nɛ mpuri nnyinɛ pikɔ́ pɛɛ 
\q1 ɑ́pi mɛsɔhɔ mɛ́kɑ m mɑ́ wɔ́ɔ́si.  
\v 20 Esɑyi ricuruu uu ikɑri wɑi uu yóó rɛ: Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Pɛpɛɛ ɑ́pi pɛɛ nɛ́ n wɛ́ɛ́si pɛɛ nɛ́ yɛ̃́, 
\q1 pɛpɛɛ ɑ́pi líkɑ nɛ́ m písɛi kɑm mɛnɛ́círɛ nyísɛ.  
\v 21 Amɑ́ u Isirɑyɛɛli pikɔ́ nkɔ́ mɑɑ rɛ: 
\q1 Kɛyɑ́ɑ nɛ kɛriyu kɑm sɑ́sikɛɛ rɛ kɛ́ tɔ́ nɛ mpuri pɑkɑrɛcirɛ́ mɛɛ nnɛ́kɔ́ ń kɛ́su kɛcɔpɛ nyɔ́ɔnsɛ. 
\c 11  
\s1 Uléécɑɑ úu Isirɑyɛɛli pikɔ́ fóm 
\p  
\v 1 Lɛ̃ kɑm pisɛ rɛ: Uléécɑɑ yɛ umpuri fómlɛ nɛ́ɛ? Ái yɛ́ lɛ̃! Tinɛ́cúruu yɛ kɔ Isirɑyɛɛli ukɔ́ lɛ. Nɛ Apirɑhɑm kɛpirɛ̃ lɛ nɛn kɔ Pɛnyɑmɛɛ mpuri ukɔ́.  
\v 2 Uléécɑɑ úu umpuri kuu hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ n wɛ́ɛ fóm. Nɔ Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛlõ kɛ̃ léisɛ, nɛ́ɛ yo? Kei kɛ ɑntepu Elii uú nɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ nɛ n wɔ́ɔsi uú nɛ Uléécɑɑ téni.  
\v 3 U kei mɑɑ rɛ: Upíimɑ, pi ɑntepuyɛ pɛɛ nɛ mpɔ́nɔ́ɔ n símisi kónlɛ ɑpi sipɔ́nyɔ́ɔnsɛhúú forɛsi. Mɛnɛ́círɛ kóló kɑi tíyɛ, pin kɔ lɑ pikɛ́ nɛ́ kpu.  
\v 4 Tɛ íye kɛ Uléécɑɑ uu rinɔ́ɔ u pɛsɛ? U u pɛsɛ rɛ: Nɛ pisoi ɑ́kotokú ɑsɛɛi mɛnɛ́círɛ yekeilɛnlɛ pɛɛ ɑ́pi píkɑi Pɑɑli \f + \fr 11:4 \ft Pɑɑli yɛ pɛɛ piléé píimɑ pinyinɛ lɛ.\f* ɑnui n wúlɑlɛ̃.  
\v 5 Limɛcɔ kɛ Uléécɑɑ uu kɔ nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́-i pisoi nkɑ́ripi nɛ uipɛɛlɛ́ɛ wɛ́ɛ un umɛcirɛ yekeilɛ̃.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ, nfɑnɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ pi wɛ́ɛ, ɑ́i rɛ pimɛwɑi sɔnɛ nnyɑ. Insɑ́ lɛ̃, Uléécɑɑ ipɛɛlɛ́ɛ íi yɛ́ pɛɛ ípɛɛlɛ́ɛ yíkíyiki. [In kɔ rɛ pimɛwɑi sɔnɛ nnyɑ, ɑ́i pɛɛ ípɛɛlɛ́ɛ kuu pi nyísɛ. Mɛwɑi sɔnɛ ihɛ́ɛ́ íi ípɛɛlɛ́ɛ ihɛɛ kɑpi yɛ usoi n hɛ.] 
\p  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ, íye nkpéni? Tɔ mɑɑ rɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ ɑ́pi lɛ̃ kɑpi n wɛ́ɛ́si yɛ̃. Amɑ́ pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pikɛcɔpɛ n wɛ́ɛ ŋmɑnɛ pɛɛ li yɛ̃ ɑi pitɔ́rɔɔ ɑtu tɑ́pisi.  
\v 8 Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Uléécɑɑ yɛ pimɛsɔhɔ rikipilɛ, uu piinipɛɛ yɑrii ɑ́pi yɛ pɛɛ yɛ̃́, 
\q1 uu kɔ piɑtu tɑ́pisi ɑ́pi yɛ pɛɛ kṍ hɑ́i nɛ nɛni-mɛ.  
\v 9 Tɑfiti pɔ̃́ nɛ kɔ mɑɑ rɛ: 
\q1 Piɑnyɑ̃́ ilukɛ ikɛ́ pi pɑnsɛ ripinɛ nɛ kei kɑi yɛ́ pi n tĩ́ 
\q1 likɛ́ kɛlólɛ́-mɛ̃ nɛ pi hɑ 
\q1 pikɛ́ pɛɛ pimɛwɑi kulɑɑ yɛ̃. 
\q1  
\v 10 Piinipɛɛ ikɛ́ nyíinu ɑ́pi kɑpɛ yɛ yɛ̃. 
\q1 A tíyɛsɛ pikɛ́ mɛsɛ́rɛ ritírí n kpúḿḿlɛ̃. 
\p  
\v 11 Nɛ pisɛ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, Isirɑyɛɛli pikɔ́ yɛ loolɛ ɑ́i nkpɑ́ni píkɑi kuyisɛ wee? Ái nkpɑ́ni lɛ̃! Amɑ́ pikɛlólɛ́ yɛ tíyɛsɛlɛ Uléécɑɑ uu mpuri sɑnɛ pikɔ́ riyu lɔlu rɛ pikɛfɑ kɛkɛ́ tóósi nnyɑ.  
\v 12 Pikɛlólɛ́ yɛ tíyɛsɛlɛ kɛtẽ nnɛ́í ɑkɛ Uléécɑɑ likɔ́ yɛ́nu, pikupɑkɑrɛcirɛ́ ɑku tíyɛsɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ ɑpi Uléécɑɑ likɔ́ yɛ́nu. Lɛ̃ nnyɑ, Isirɑyɛɛli pikɔ́ nnɛ́í pin nkpéni Yeesu Kirisi rintiki, Uléécɑɑ likɔ́ yɛ́ pɛɛ kumúŋɛ́ m mɑ́ɑ? 
\s1 Mpuri sɑnɛ pikɔ́ riyu mɛlɑlɛ nsímɛ́ 
\p  
\v 13 Nɔ́ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɑm nkpéni nɛ mɑ́nɛ. Nɛ́ɛ Kirisi utumɛ yɛɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛcɔpɛ n kɛisi. Kɑi nní lɛ̃, li nɛ́ lɑ́ɑ́rúlɛ rɛ pikɛi pɛɛ ɑnɛ́nípɛ-i we nɛn pi wɑi.  
\v 14 In n lɑ, li yɛ́ tíyɛsɛ ɑm nnɛ́puri pikɔ́ kufɑtoi yukusɛ ɑí nɛ pikɛcɔpɛ pinyinɛ ɑyu lɔlu.  
\v 15 Uléécɑɑ yɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ ilúkɛ́ ritélɛ uu pɛɛ u nɛ isoipuri tɔrɔɔ pikɔ́ kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ. Un nkpéni kɔ pikɛtonɛ-i pi m pɛsɛpɔ, íye kɑi yɛ́ pɛɛ́ n we? Li yɛ́ nkpɑ́ni yɑrɛ kɛ usoi uu yɛ n kpu uu pɛɛri! 
\p  
\v 16 Pin ilukɛ n wɑ ɑpi ifoí wɛ́ɛ ɑpi Uléécɑɑ hɛ, li nyísɛlɛ rɛ Uléécɑɑ yɛɛ itɔ́rɔɔ nnɛ́í te. Pin kuléé kunyinɛ iníŋí n kpísi pin Uléécɑɑ n hɛ, li nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛɛ ku te nɛ kuilesɛ-pɔ.  
\v 17 Pisuifi yɛ welɛ yɑrɛ Olifiyee kuléé kɑpi n tɑ́misi, Uléécɑɑ uu kuilesɛ inyinɛ kérii uu iripɔhɔ kpɛkpɛɛ mɛ́woo n lɛ ilesɛ mɛɛlú. Pɔ́ nkɔ́, pɔ́ɔ nní mpuri sɑnɛ ukɔ́, pɔ welɛ yɑrɛ Olifiyee kuléé kpɛɛ mɛ́woo n lɛ ilesɛ. Pi pɔ́ kpísilɛ ɑpi mɛ́mɛɛlú pɔ́ mɛɛlúsɛ, pɔn nkpéni kuléé kɑpi n tɑ́misi iníŋí mɛni níru.  
\v 18 Lɛ̃ nnyɑ, kɑpɛ ilésɛ iyɛ̃ kɑpi n kérii n nyɑ́ni rɛ íi kɛpɔ́yu-i líkɑ tu. Pɔn mɛpɔ́círɛ n tɑɑ́sɛlɛ̃, ɑ n nyu rɛ ɑ́i pɔ́ɔ nníŋí topori, ɑmɑ́ nníŋí mɛɛ pɔ̃́ topori. 
\p  
\v 19 Pɔ́ mɑɑ rɛ: Pi ilésɛ iyɛ̃ kériilɛ pikɛ́ nɛ iripɔhɔ nɛ́ rimɛɛlúsɛ nnyɑ.  
\v 20 Asei ŋmɑɑ yɛ nyɛ! Pi i kériilɛ rɛ íi nfɑtɛnɛ mɑ́ nnyɑ, ɑmɑ́ mpɔ́fɑtɛnɛ nnyɑ kɛ pɔ́ɔ we. Kɑpɛ mɛpɔ́círɛ n tɑɑ́sɛlɛ̃, ɑmɑ́ iwɑmɛ ikɛ́ pɔ́ n we.  
\v 21 Pisuifi pɛɛ Olifiyee kuléé kɑpi n tɑ́misi ilesɛ, ḿpɑ́ nɛ lɛ̃ Uléécɑɑ úu pi kɑŋnɛ. Pɔ́ɔ nní nlésɛ kɑpi riḿmɛɛlú, kɑpɛ n nyu rɛ pɔ̃́ kuu yɛ́ kɑŋnɛ.  
\v 22 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ Uléécɑɑ nfɑnɑrɛ ripɑí ɑɑ un-yupɑpɛ pɑí. U nɛ pɛpɛɛ kɛpirɛ u rińtɔ kɛ́yu pɑ́ɑ́púlɛ, uu kutu pi pɑsɑ uu pɔ̃́ ńnɑrɛ wɑi. Lɛ̃ nnyɑ, li pisɛ rɛ pɔkɛ́ unnɑrɛ ncee n tikilɛ̃. Insɑ́ lɛ̃, u yɛ́ kɔ pɔ̃́ tiké yɑrɛ kɑpi yɛ nlésɛ rinké mɛcɔ.  
\v 23 Limɛcɔ, pɛ̃ pin nfɑtɛnɛ n yɛ̃, u yɛ́ kɔ pímɛɛlú pi pɛsɛ. Uléécɑɑ yɛ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ ukɛ́ nɛ pímɛɛlú pi pɛsɛ.  
\v 24 Lɛ̃ nnyɑ, pɔ́ nkó pɔ́ɔ ɑ́ɑ nní Usuifi, pɔ we yɑrɛ Olifiyee kuléé kpɛɛ mɛ́woo n lɛ nlesɛ. Pi nlésɛ mmɛ̃ tikélɛ ɑpi kpɛ̃ kɑpi n tɑ́misi kɛcɑ́ɑ́ tórɛsi, ɑ́i kɔ pɛɛ rɛ pɔ kpɛ̃ nlesɛ yíkíyiki lɛ. In tɛ Uléécɑɑ yɛ lɛ̃ wɑ, íye kúu yɛ́ pɛɛ Pisuifi pɛɛ ń we yɑrɛ kuléé kɑpi n tɑ́misi ilesɛ kɑpi n kérii isitonɛ-i i pɛsɛ? 
\s1 Uléécɑɑ yɛ́ Isirɑyɛɛli pikɔ́ nnɛ́í riyu lɔ 
\p  
\v 25 Lɛ̃ nnyɑ pimɑ́rɛcɔ, nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ símisi ɑ́ni kɑpɛ nɛ lɛlɛɛ nní m pékɑɑlɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ m pɑlɛi, ɑ́ni kɑpɛ kɔ nɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n nyɑ́ni yɑrɛ nɔ pisɔhɔɔ lɛ nnyɑ. Isirɑyɛɛli pikɔ́ kunɑi kɛ́mɛɛ, pinyinɛ yɛ́ pikómɛ n yulɑɑlɛnlɛ Uléécɑɑ uú hɑ nɛ ipuri sɑnɛ nnɛ́í pisoi umpuri kɛcɑ́ɑ́ pikpɑ́pɔ n tɛnɛ.  
\v 26 Uléécɑɑ uu pɛɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ nnɛ́í riyu lɔlu yɑrɛ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Siyɔɔ-pɔ kɛ Úyulɑlɛ uu léerinɛ. 
\q1 U yɛ́ tíyɛsɛ Yɑkupu kumɑrɛ pikɔ́ ɑpi kɛpirɛ pítɔ u yɑ́. 
\q1  
\v 27 Nkómɛinɛ mɛɛ tɔ́ nɛ pɛ̃ kɛcɔpɛ n wenɛ yɛ mmɛ̃ 
\q1 kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm piɑkópɛ pi n sɑ́rɛinɛ. 
\p  
\v 28 Pi Nsímɛ́ Kɛcirɛ yɛlɛ ɑpi pɛɛ pɑnsɛ Uléécɑɑ pilɑɑrɔ, ɑi tɔ̃́ wɑ́ɑ́nɑ́sɛ. Amɑ́ kɛ Uléécɑɑ uu nní pɛɛ pipisɑɑyɑhɑ n wɛ́ɛ nnyɑ, u pi lɑlɛ hɑ́i nɛ nkpéni-mɛ.  
\v 29 Uléécɑɑ úu yɛ lɛ̃ kuu usoi nɛ nfɑnɑrɛ n hɛ yɔsí, úu yɛ kɔ pɛ̃ kuu n wɛ́ɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛmúŋɛ́ consɛ.  
\v 30 Nɔ̃́ nɛ kɔ pɛɛ Uléécɑɑ pipɑkɑrɛ yɛlɛ. Amɑ́ kɛ pɛ̃ ɑpí pɛɛ kɔ nní kupɑkɑrɛcirɛ́ m mɑ́ nnyɑ, Uléécɑɑ uu nkpéni nɔ̃́ íwɛ téni.  
\v 31 Limɛcɔ kɛ pɛ̃ ɑ́pi kɔ nkpéni Uléécɑɑ pɑkɑrɛlɛ̃ tɛ ukɛ́ nɔ̃́ íwɛ tẽ́ nnyɑ. Amɑ́ u yɛ́ kɔ nkpéni pɛ̃ nɔ́mɛnɛ́cɔ íwɛ tẽ́.  
\v 32 Uléécɑɑ yɛ sisoipipi nnɛ́í kupɑkɑrɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ yɑ́lɛnlɛ rɛ u lɑ ukɛ́ sinnɛ́í íwɛ tẽ́ nnyɑ. 
\s1 Uléécɑɑ yɛɛ ipɑkɑrɛ te 
\p  
\v 33 A tíyɛ Uléécɑɑ mɛmɑ́ yɛ piyɛ kpɑ. Umɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ nɛ umɛnyuwɛ yɛ címúlɛ ɑ́mɛ kutɛpinɛ we! Wóo yɛ́ fe ukɛ́ ukɛtɑhɑi kuu rinkénɛ ceri? Wóo yɛ́ fe ukɛ́ ukɛmúŋɛ́ kuu n wɑi ɑsei kõ?  
\v 34 Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Wóo Upíimɑ kɛmúŋɛ́ nyu? 
\q1 Wóo yɛ́ rɛ u yɛ́ fe uu mɛsɔhɔ u kpɑ? 
\q1  
\v 35 Wóo mɛfoí linyinɛ u hɛɛlɛ̃ likɛ́ nɛ n we rɛ u yɛ́ liute pihɛɛ cɛɛi? 
\p  
\v 36 Ukɛmɛɛ́ kɛ ḿpɑ́ yo ɑi léeri. Uyɛɛ tíyɛsɛ kɛ ḿpɑ́ yo ɑí we. Umɛkɔ́ kɛ́mɛɛ kɛ ḿpɑ́ yo ɑi kɔ we. Uléécɑɑ yɛɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ ipɑkɑrɛ te. Amí! 
\c 12  
\s1 Isoi fɑlɛ pilukɛ Uléécɑɑ pikɛi kɛ́mɛɛ 
\p  
\v 1 Pimɑ́rɛcɔ, lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nní íwɛ rɔ́ n tẽ́ nnyɑ, nɛ nɔ́ ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛnlɛ rɛ ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ kpísi ɑni u hɛ yɑrɛ inyɔ́ɔnsɛsɛɛ kɛcirɛ. Inyɔ́ɔnsɛ iyɛ̃ ikɛ́ n kpɑ̃́iilɛ̃ in kɔ nɛ u sɑ́. Lɛ̃ kɑni yɛ́ u yɑ́ɑ́si ɑi ɑsei m mɑ́.  
\v 2 Áni kɑpɛ kɛtẽ nté pisoi mɛwɑi n tikilɛ̃. Amɑ́ ɑni tíyɛsɛ Uléécɑɑ ukɛ́ mɛsɔhɔ fɑlɛ nɔ́ hɛ mɛkɛ́ nɔ́ consɛsɛ. Kei kɑni yɛ́ pɛɛ́ nɛ Uléécɑɑ mɛlɑ ceri. Nɔ́ lisɔnɛ nɛ lɛlɛɛ yɛ u n lɑrisi nɛ lɛlɛɛ ń nyɑḿ nɛ kɛ́tɔ-pɔ ceri. 
\p  
\v 3 Kɛfɑ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nɛ́ n fénnɛ nnyɑ, nɛ lɑ kɛ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í mɑɑ rɛ úkɑ úu kɑpɛ yɛ umɛcirɛ n tɑɑ́sɛlɛ̃ likɛ́ tɔsí, ɑ́i kɔ pɛɛ ɑsei mɑ́. Amɑ́ ɑni yɛ kɛmúŋɛ́ wɑ kɛkɛ́ nɛ n sɑ́. Uléécɑɑ yɛ ḿpɑ́ úye nfɑtɛnɛ nɛ kumúŋɛ́ kunyinɛ hɛlɛ. Ḿpɑ́ úye ukɛ́ nɛ ukɛpɑ́ m pɑ́lɛ̃.  
\v 4 Ipiŋɛ isɛ kɛ usoi uu mɑ́, iyɛ̃ in ilésɛ kulúi mɑ́, ilésɛ iyɛ̃ in pikɛi pikɔ́ pikɔ́ wɑi.  
\v 5 Limɛcɔ ḿpɑ́ kɑri nní kulúi ń we, tɔ wɑlɛ ipiŋɛ isɛ tɔ́ nɛ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ, tɔn ntɔ́nɛ́í mulɛinɛlɛ̃ yɑrɛ kɛ usoi ipiŋɛ ilesɛ ii nní m mulɛinɛlɛ̃ mɛcɔ.  
\v 6 Amɑ́ ḿpɑ́ úye nɛ ulikɔ́ yɛ ni kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nfɑnɑrɛ u n hɛ. Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ ihɛɛ iyɛ̃ kuu n yɔsí nɛ pikɛi ńsɔnɛ wɑ. Uléécɑɑ un úye n hɛ rɛ ukɛ́ ɑntepu pikɛi n wɑi, liute ukɛ́ yɛ Uléécɑɑ rinyiri nɛ símisi uu lipikɛi nɛ unfɑtɛnɛ nnɛ́í n wɑi.  
\v 7 Uléécɑɑ un úye n hɛ rɛ ukɛ́ picɔ lɛ̃́, ukɛ́ yɛ upikɛi n wɑi lin nɛ pisoi lɛ́ni. Uléécɑɑ un úye n hɛ rɛ ukɛ́ n céési, li pisɛ rɛ ukɛ́ n céési.  
\v 8 Uyɛ̃ kuu n hɛ rɛ ukɛ́ yɛ picɔ ikɑri rikpɑ́sɛ, ukɛ́ picɔ ikɑri n kpɑriisɛ. Uyɛ̃ kuu n hɛ rɛ ukɛ́ kɛfɑ n lɑ́ɑ́rú, ukɛ́ yɛ nɛ nfɑnɑrɛ hɛ. Nkó yɛɛ iwɛ́ɛ́sɛ n tṹ ukɛ́ ńsɔnɛ upikɛi n wɑi. Nkó yɛɛ píwɛkɔɔ́ n lɛ́ni pɔ́ɔkɛ́ yɛ pi lɛ̃́ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ. 
\p  
\v 9 Ńlɑ ńn kɑpɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ nkɔ́. Ani mɛwɑi kópɛ n kɔ́hɔ. Ani lisɔnɛ piwɑi nɛ kɛ́yu m mɑhɑni.  
\v 10 Ani n lɑkɑɑnɛ yɑrɛ kɛ pimɑ́rɛcɔ ɑpi yɛ n lɑ́kɑɑnɛ mɛcɔ. Ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ uucɔ pɑkɑrɛ uu yɛ ríyu u wɑisɛ.  
\v 11 Ani kɛkɛi-i n tolú, ɑ́ni kɑpɛ sikɑ̃́ m mɑ́. Ani n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ nɔn kɛfɑ kɛsɛ nɛ Upíimɑ pikɛi wɑi.  
\v 12 Nɔ́rinɛ́pɔ́ɔ rikɛ́ lɛ̃ kɑni n tɑ́lɛ̃ nɔn mɛ̃́ nnyɑ n lɑ́ɑ́rú. Ani lɛlɛɛ nɔ́ n wéékusɛlɛ̃ nɛ n niŋú. Ani piyómɛyɑ́hɑɑ nɛ kɛ́yu m mɑhɑnlɛ̃.  
\v 13 Ani yɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ ncɔ́ŋ kɛ́mɛɛ ń we lɛ̃́. Áni kɑpɛ yɛ pisɑ́nɛyɔɔ́ nɛ sikɑ̃́ wɑ. 
\p  
\v 14 Ani yɛ pɛpɛɛ nɔ́ n wéékusɛlɛ̃ tinɔ́ɔ sɔnɛ ritikisɛ. Ani yɛ pisoi rinɔ́ɔ sɔnɛ ritikisɛ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ úkɑ ɑnɔ́ɔ wɑ.  
\v 15 Píye pin mpɔ́ɔnɑrɛ kɛ́mɛɛ n we, nɔ́ nɛ pɛ̃ ɑni kɛsẽ́ mpɔ́ɔnɑrɛ-i n we, píye pin n téni, nɔ́ nɛ pɛ̃ ɑni kɛsẽ́ tẽ́.  
\v 16 Nɔ́ nɛ nɔ́pinɛ́cɔ ɑni nfɑsimɛ́ m pɛ́nɛlɛ̃. Áni kɑpɛ limɑ́ɑ-mɑɑ nɛ líyukɔɔ́ nɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ m músu. Amɑ́ ɑni yɛ lɛ̃ kɛ úkɑ úu nɛ kutu n cɔ́lɛ̃ kuwɛ́ɛ́-mɛ̃ nɔ́kɛnɛ́múŋɛ́ pɛsɛ. Áni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n nyɑ́ni rɛ nɔ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɑ́lɛ. 
\p  
\v 17 Áni kɑpɛ yɛ unyinɛ mɛwɑi kópɛ nɛ mɛwɑi kópɛ hɛ́ɛlɛ. Ani riŋmɔ́ɔ́pú ɑni yɛ ḿpɑ́ úye kɛyu-i lisɔnɛ wɑi.  
\v 18 Lin yo kuwɑi n we, in tɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ kɑi yɛ́ léemɛ nɔ́ nɛ ḿpɑ́ úye nɔkɛ́ nɛ n lɑ́ɑ́rúnɛ, ɑni li wɑ.  
\v 19 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ mɛwɑi kópɛ kɛ pisoi ɑpi nɔ́ n wɑ nɔ́rinɛ́cúruu pi hɛ́ɛlɛ, ɑmɑ́ ɑni yɛ riyɑ́ Uléécɑɑ ricuruu ukɛ́ ukuwɔi pi nyísɛ. Li Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ Upíimɑ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Nɛ́ɛ yɛ usoi mɛwɑi kópɛ u hɛ́ɛlɛ. Nɛ́ɛ yɛ ḿpɑ́ úye mɛwɑi u cɛɛi.  
\v 20 Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nkṹ nn upɔ́lɑ́ɑrɔ n we, ɑ u hɛ ukɛ́ li, 
\q1 nnírɛ́ nn u n we, ɑ u hɛ ukɛ́ n ntí. 
\q1 Pɔn yɛ lɛ̃ n wɑ, ɑnɑkɑlɛ wɛɛ́ kɑɑ lɛ̃ uriyu kɛcɑ́ɑ́ kɔɔnu. 
\p  
\v 21 Kɑpɛ tíyɛ mɛwɑi kópɛ mɛkɛ́ pɔ́ feriyɛ, ɑmɑ́ pɔ́ɔkɛ́ lisɔnɛ n wɑi ɑɑ́ nɛ mɛwɑi kópɛ feriyɛ. 
\c 13  
\s1 Li pisɛ rɛ tɔkɛ́ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ m pɑkɑrɛlɛ̃ 
\p  
\v 1 Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ pɑkɑrɛ. Iwɛ́ɛ́sɛ íkɑ íi we yɛɛ íi Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri. Uléécɑɑ yɛɛ piwɛ́ɛ́sɛ mpí nnɛ́í pɛɛ nní ń we tonsɛntɛ.  
\v 2 Lɛ̃ nnyɑ, nkó yɛɛ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ pipɑkɑrɛ n yúlu yɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ń lɑ pipɑkɑrɛ yululɛ. Mpí pɛɛ lɛ̃ pipɑkɑrɛ n yúlu yɛ pimɛcirɛ nsímɛ́ wɛ́ɛ́silɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ nɛ pi túhɑɑnɛ.  
\v 3 Usoi un lisɔnɛ n wɑi, ɑ́i we rɛ ukɛ́ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ kɛwuu n túúni. Amɑ́ pɛpɛɛ mɛwɑi kópɛ n wɑi kɑi pisɛ rɛ pikɛ́ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ kɛwuu n túúni. Nɛ́ntɛ ɑ́ɑ lɑ pɔkɛ́ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ kɛwuu n túúni? In lɛ̃, ɑ lisɔnɛ n wɑi, pɔ́ yɛ̃́ kɑpi yɛ́ pɔ́ m pɑkɑrɛ.  
\v 4 Uléécɑɑ pikɛi kɛ́mɛɛ kɑpi lɛ̃ we pikɛ́ nɛ pɔ́ n lɛ́ni likɛ́ nɛ pɔ́ sɔnɛsi nnyɑ. Amɑ́ pɔn mɛwɑi kópɛ n wɑi, kɛpɔ́wuu kɛkɛ́ n túúni. Ái mɛ́woo kɑpi ɑtɛ́hɛ múílɛ̃ pikɛ́ yɛ usoi kutu ripɑsɑ. Uléécɑɑ pikɛi kɛ́mɛɛ kɑpí we nnyɑ kɑpi yɛ nɛ uwɑikópɛkɔɔ́ túhɑɑnɛ ɑpi kutu u pɑsɑ ukɛ́ yɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ yɛ nɛ u wɔ́ɔsilɛ.  
\v 5 Lɛ̃ nnyɑ, li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ m pɑkɑrɛlɛ̃. Ái kutu pipɑsɑ nnyɑ kɑni yɛ́ pi m pɑkɑrɛlɛ̃. Amɑ́ li pisɛ rɛ nɔkɛ́ pi m pɑkɑrɛlɛ̃ tɛ lɛ̃ kɑí nɛ nɔ́sinɛ́fɑ-i nɔ́ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ wɑ nnyɑ.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ kɑni kɔ nní lɑmpoo hɛ́ɛ́lɛ. Uléécɑɑ yɛɛ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ tonsɛ rɛ pikɛ́ lɛ̃ n wɑi pikɛ́ nɛ upikɛi kɛ́mɛɛ n we.  
\v 7 Ani yɛ ḿpɑ́ úye lɛ̃ kɑní nɛ riwómɛ u m mɑ́ u hɛ́ɛ́lɛ. Ani yɛ ulɑmpooyɔɔ́ lɑmpoo hɛ́ɛ́lɛ, ɑni ítɔhɔ uyɛɛ ítɔhɔ n yɔ́su hɛ́ɛ́lɛ. Ani yɛ uyɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ nɔkɛ́ n wuru wuri, ɑni kɔ uyɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ nɔkɛ́ ríyu wɑisɛ, ríyu wɑisɛ. 
\s1 Usoi nɛ ucɔ kɛcɔpɛ nlɑ 
\p  
\v 8 Áni kɑpɛ yɛ úkɑ nɛ riwómɛ m mɑ́, insɑ́ ńlɑ riwomɛ kɑni yɛ́ nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ n lukɑɑnɛ. Nkó yɛɛ picɔ ń lɑ yɛ Uléécɑɑ isé ritikilɛ nɛ ikɛtɔ-pɔ.  
\v 9 Isé yɛɛ ḿ mɑɑ rɛ: Kɑpɛ iwɑ́sɑ́ wɑ, kɑpɛ usoi kpu, kɑpɛ yɛ yɑ́ɑi, [kɑpɛ yɛ ucɔ kɛcɑ́ɑ́ nnɔ́ɔmɛ wɑ] kɑpɛ yɛ ucɔ likɔ́ kɑ́ipi, nɛ isé icɔ nnɛ́í yɛ isé nnyí kɛ́mɛɛ pɛ́nɛlɛnlɛ rɛ: A upɔ́cɔ n lɑ yɑrɛ kɑɑ ripɔ́cúruu ń lɑ.  
\v 10 Ńlɑ ńn yɛ usoicɔ mɛwɑi kópɛ wɑ. Lɛ̃ nnyɑ, nkó yɛɛ usoicɔ ń lɑ yɛ isé ritikilɛ nɛ ikɛtɔ-pɔ. 
\s1 Usoi mɛcirɛ picɑ́pinɛ ukɛ́ nɛ Yeesu Kirisi mɛpɛɛmɛ m mɛ̃́ 
\p  
\v 11 Nɔ nkpéni nyulɛ ituŋɛ iyɛ̃ kɛ́mɛɛ kɑri nní ń we. Li tulɛ rɛ nɔkɛ́ lɛ̃ nnɔni kɛ́mɛɛ yisi. Ituŋɛ iyɛ-i kɛ Kirisi uu yɛ́ tirɔ́yu n lɔ yɛ nkpéni mɛyɑ̃́ nɛ tɔ́ rikɔlɛ ɑi tɔ́su pɛɛ́ uyɛ-i kɑrí pɛɛ́ nɛ Kirisi kɛfɑ pitɛnɛ n kórɑɑnɛ.  
\v 12 Kɛsinɛ yɛ kɛtɛnɛ tulɛ, kɛyɑ́ɑ kɛ̃ yɛ́ nfɑ́ɑni tu. Tɔkɛ́ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ mɛwɑi kɛrɔ́cɑ́ɑ́ lesɛ tɔkɛ́ fóm, ɑri pɛɛ itɔpilũ kɑpi yɛ nɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ n tɔ kpísi ɑri múlú.  
\v 13 Tɔ lɑlɛ ntɔ́sẽ́ nkɛ́ n nyɑḿ yɑrɛ lɛ̃ kɑpi yɛ mɛtuŋɛtɛí nɛ n sɔ́nɛ. Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ mɛrɔ́círɛ tĩ nɛ pilukɛcɑɑinkɛɛ ɑnyɑ̃́ nɛ pítɑnirɛ́ nɛ mɛ́woo mɛ́woo piwɑi nɛ mɛ́kpɛrinkpɛ isoi nɛ picɛ́ŋɑɑnkɛɛ nɛ kufɑtoi.  
\v 14 Ani Upíimɑ Yeesu Kirisi isoi kpísi ɑni tɑni ukɛ́ nɔ́inɛ́soi kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. Áni kɑpɛ tíyɛ nɔ́inɛ́piŋɛ ikɛ́ ilɑ́si nɔ́ tónsɛ ikɛ́ pɛɛ ilikɑ́ipi-kɑ́ipi nɔ́ n wɑisɛ. 
\c 14  
\s1 Áni kɑpɛ yɛ nɔ́pinɛ́yómɛyɑ́hɑɑcɔ ɑkópɛ m pɑlɛ̃ 
\p  
\v 1 Ani yɛ pɛpɛɛ ɑ́pi nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ m pɑ́ɑ́pú yɔsí. Áni kɑpɛ yɛ n wɛ́ɛ́si nɔkɛ́ ɑlɑri pikɛmɛɛ́ m mɑ́.  
\v 2 Unyinɛ yɛ́ musí rɛ u yɛ́ fe uu ḿpɑ́ ilukɛ íye mpuri le, ucɔ nkó yɛɛ úu nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ m pɑ́ɑ́pú pɔ́ɔn ɑyɛ́hɛpɛi ŋmɑnɛ le.  
\v 3 Amɑ́ nkó yɛɛ ḿpɑ́ ilukɛ íye n le úu kɑpɛ uyɛɛ inyinɛ n kɔ́hɔ n lómiisɛ. Nkó yɛɛ ilukɛ inyinɛ n kɔ́hɔ pɑ́ɑ kɑpɛ kɔ nkó yɛɛ ḿpɑ́ íye n le ɑkópɛ m pɑlɛ̃. Liriyíkí rɛ Uléécɑɑ yɛ kɔ uyɛ̃ yɔsilɛ.  
\v 4 Pɔ́ɔ úye, pɔ́ɔkɛ́ nɛ ucɔ ukɛikɔ́ ɑkópɛ m pɑlɛ̃? Un upikɛi ńsɔnɛ n wɑi nɛ́ɛ unsɑ́ ńsɔnɛ pi n wɑi, uukɛisɑɑ kɑí nɛ yɛ̃. U yɛ́ kɑm uu ńsɔnɛ wɑi, liriyíkí rɛ Upíimɑ yɛ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ ukɛ́ nɛ u lɛ̃́. 
\p  
\v 5 Unyinɛ yɛ́ m músu rɛ kɛyɑ́ɑ kɛnyinɛ yɛ kɛcɔ felɛ, ucɔ pɔ́ɔ rɛ sikucɔ yɛ ku. Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ lɛ̃ kuu mɛyíkíyiki ukɛfɑ-i m músu n tikilɛ̃.  
\v 6 Nkó yɛɛ m músu rɛ kɛyɑ́ɑ kɛnyinɛ yɛ kɛcɔ felɛ yɛ lɛ̃ wɑilɛ ukɛ́ nɛ Upíimɑ ríyu wɑisɛ. Nkó yɛɛ ḿpɑ́ ilukɛ íye n le pɔ̃́ nɛ kɔ nɑ́ɑ́silɛ ukɛ́ Upíimɑ ríyu wɑisɛ. Lɛ̃ nnyɑ ukɛ́ i n le, liriyíkí rɛ u yɛ ilukɛ iyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛlɛ. Nkó yɛɛ úu n le pɔ̃́ nɛ kɔ lɛ̃ wɑilɛ ukɛ́ nɛ Upíimɑ ríyu wɑisɛ. Lɛ̃ nnyɑ, úu kɑpɛ yɛ i li. Uyɛ̃ nɛ yɛ kɔ lɛ̃ nnyɑ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛlɛ.  
\v 7 Asei kɛcɑ́ɑ́, tɔ́ úkɑ úu uricuruu mɛkɔ́cirɛ nnyɑ nfɑ́ɑ mɑ́, úkɑ úu yɛ kɔ uricuruu mɛkɔ́cirɛ nnyɑ kpu.  
\v 8 Tɔn nfɑ́ɑ m mɑ́, Upíimɑ mɛkɔ́ kɛ́mɛɛ́ kɑri nfɑ́ɑ mɑ́, tɔn kɔ n kpu, Upíimɑ mɛkɔ́ kɛ́mɛɛ́ kɑri kpu. Lɛ̃ nnyɑ, ḿpɑ́ tɔn n kpu nɛ́ɛ tɔn nfɑ́ɑ m mɑ́, tɔ Upíimɑ pikɔ́ lɛ.  
\v 9 Kirisi yɛ kpulɛ uu pɛɛri un nfɑ́ɑ mɑ́ rɛ ukɛ́ nɛ pikpɔkpɔ nɛ pɛpɛɛ nfɑ́ɑ m mɑ́ Upiimɑ.  
\v 10 Yo nnyɑ kɛ pɔ́ɔ pɛɛ upɔ́cɔ ɑkópɛ pɑlɛ̃? Nɛ́ɛ yo nnyɑ kɛ pɑ́ɑ upɔ́cɔ wɑisɛlɛ̃? Tɔ hɑ ntɔ́nɛ́í Uléécɑɑ kɛyu-i sínlɛ ukɛ́ nɛ rɔ́ túhɑɑnɛ.  
\v 11 Li Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɛ́ɛ Upíimɑ, nɛ nfɑ́ɑ mɑ́lɛ. 
\q1 Pisoi nnɛ́í yɛ́ kɑm ɑpi kɛnɛ́yu-i wúlɑ. 
\q1 Pisoi nnɛ́í ɑpi kɔ Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ.  
\v 12 Lɛ̃ nnyɑ, ḿpɑ́ tɔ́ úye yɛ sɔ́ntilɛ ukɛ́ uricuruu nɛ unnɔɔ lɛ̃ kuu n wɑ Uléécɑɑ símisi. 
\s1 Kɑpɛ tíyɛ upɔ́cɔ ukɛ́ pɔ̃́ nnyɑ ɑkópɛ wɑ 
\p  
\v 13 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ri kɑpɛ yɛ mɛrɔ́cɔpɛcirɛ ɑkópɛ m pɑsiinɛ. Ani yekei rɛ ɑ́ni yɛ́ líkɑ wɑ lɛɛ yɛ́ nɔ́unɛ́cɔ rinkpɔ́usɛ nɛ́ɛ lɛɛ yɛ́ kɛlólɛ́-mɛ̃ nɛ u ń hɑ.  
\v 14 Nɛ nyulɛ, ɑm kɔ tɔ́ nɛ Upíimɑ Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ yɛ́nu ŋmɑɑ rɛ líkɑ ɑ́i liriyíkí-mɛ líkpɛrinkpɛkɔɔ́. Amɑ́ úye un m músu rɛ linyinɛ yɛ líkpɛrinkpɛkɔɔ́, uricuruu kɑí nɛ mɛ́kpɛrinkpɛ mɑ́.  
\v 15 Pɔn lipɔ́lukɛ-lukɛ nnyɑ upɔ́cɔ ripɔɔ n cɑɑisɛ, ɑ́i ńlɑ kɛ́mɛɛ kɑɑ lɛ̃ sɔ́nɛ. Kɑpɛ lipɔ́lukɛ-lukɛ nnyɑ tíyɛ uyɛ̃ nnyɑ kɛ Kirisi uu n kpu ukɛ́ pɔ.  
\v 16 Áni kɑpɛ yɛ wɑ picɔ pikɛ́ lɛlɛɛ nɛ nɔ̃́ n sɑ́ nnyɑ nkópɛ yɛ̃ pikɛ́ símisi.  
\v 17 Uléécɑɑ iyɔɔpi íi pilukɛ nɛ pinírɛ́ nkɔ́ nnyinɛ kɛ́mɛɛ́ we. Amɑ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn yɛ n hɛ nkɔ́ yɛ mu. Lɛlɛɛ nní ɑsei nɛ nkíŋniŋɛ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ.  
\v 18 Nkó yɛɛ lɛ̃ Kirisi pikɛi n wɑi yɛ nɛ Uléécɑɑ sɑ́lɛ, pisoi pɔ̃́ nɛ yɛ kɔ u n wɑisɛlɛnlɛ. 
\p  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ yɛ lɛlɛɛ yɛ nɛ nkíŋniŋɛ ń kɑ nɛ lɛ̃ kɑri yɛ́ nɛ n ŋmɔ́ɔ́púsɛnɛlɛ̃ wɛ́ɛ́si tɔn nɛ kɛsẽ́ pɑpisi. 
\p  
\v 20 Kɑpɛ lipɔ́lukɛ-lukɛ nnyɑ Uléécɑɑ mɛwɑi cɑɑi. Asei kɛcɑ́ɑ́, lilukɛ-lukɛ líkɑ ɑ́i mɛ́kpɛrinkpɛ mɑ́. Amɑ́ in tɛ usoi yɛ́ ilukɛ li, ɑi lɛ̃ nnyɑ uucɔ nɛ kɛlólɛ́-mɛ̃ sĩ, ɑ́i nyɑḿ tɛ ukɛ́ i li.  
\v 21 Li nyɑm tɛ usoi úu kɑpɛ isɑrɛ li nɛ́ɛ úu kɑpɛ pítɑ n ntí nɛ́ɛ úu kɑpɛ nɛ lɛlɛɛ yɛ uucɔ nɛ kɛlólɛ́-mɛ̃ ń hɑ nɛ rikɔ, [nɛ́ɛ úu kɑpɛ lɛlɛɛ yɛ́ uucɔ m pɛpirɛ nɛ́ɛ lɛlɛɛ yɛ́ rinɑ́rɛi u n wɑisɛ nɛ rikɔ].  
\v 22 A Uléécɑɑ kɛyu-i lɛ̃ kɑɑ ripɔ́cúruu kɛpɔ́fɑ kɛ́mɛɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ ḿ músu wɑ. Nkó yɛɛ lɛ̃ kuu m músu rɛ lisɔnɛ n wɑi yɛ únɑrɛkomɛ lɛ, in tɛ úu likɛmɛɛ nkópɛ ńkɑ nɛ umɛcirɛ túhɑɑnɛ.  
\v 23 Amɑ́ nkó yɛɛ ulilukɛ-lukɛ nnyɑ n tíru un kɔ pɛɛ́ nɛ li le yɛ umɛcirɛ ɑkópɛ pɑlɛnlɛ. Liriyíkí rɛ umɛwɑi ɑ́mɛ nyísɛlɛ̃ tɛ ukɛfɑ kɛ́mɛɛ́ kɑi léeri. Lɛ̃ kɛ usoi uu yɛ n wɑi un tíru yɛ ɑkópɛ lɛ. 
\c 15  
\s1 A yɛ lɛlɛɛ yɛ́ upɔ́cɔ rinŋmɔ́ɔ́púsɛ wɑ 
\p  
\v 1 Tɔ́ mpí, tɔ́ɔ nní nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ m pɑ́ɑ́pú, li pisɛ rɛ tɔkɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi kɑhɑnɛ m pɑpisi rinɑrɛi nɛ kutu ricɔ ɑri lɛlɛɛ nɛ rɔ́ ń sɑ́ piwɑi yɑ́.  
\v 2 Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ lisɔnɛ wɑ likɛ́ uucɔ lɑrisi likɛ́ nɛ u n lɛ́ni un nɛ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ pɑpisi.  
\v 3 Kirisi úu pɛɛ́ nɛ lɛlɛɛ nɛ u n sɑ́ kutu cɔlɛ̃, ɑmɑ́ u pɛɛ wɑilɛ yɑrɛ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Alɛ̃́ nyɛ̃ kɑpi pɔ̃́ Uléécɑɑ n lɑ́mɑɑnkɛɛ yɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ pɛɛmɛlɛ.  
\v 4 Lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ nní hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ yɛ wɔlɑɑlɛnlɛ likɛ́ nɛ rɔ́ n céési. Li pisɛ rɛ Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ tɛ̃ tikɛ́ tíyɛsɛ tɔkɛ́ pikɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ fe tɔkɛ́ kɔ nɛ tirɔ́pɔ́ɔ n we tɔn nɛ lɛ̃ kuu n yekei rɛ u yɛ́ rɔ́ pɑ mɛ̃́.  
\v 5 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ n wɑ usoi uú nɛ kɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ uu kɔ nɛ uripɔɔ n we ukɛ́ tíyɛsɛ tɔkɛ́ Kirisi Yeesu mɛwɑi n tikilɛ̃, ḿpɑ́ úye nɛ ucɔ pin nɛ kɛmúŋɛ́ kɛsɛ mɑ́.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nɔ́nnɛ́nɛ́í ripɛ́nɛ ɑni rinɔ́ɔ risɛ kɛ́mɛɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi Usɑɑ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ. 
\s1 Isoipuri nnɛ́í nnyɑ kɛ Kirisi uú nɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑ 
\p  
\v 7 Ani nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ ńsɔnɛ m múínɛlɛ̃ yɑrɛ kɛ Kirisi uu nɔ́ ń yɔsí uu múlú mɛcɔ, likɛ́ nɛ Uléécɑɑ rinyiri rińtɑɑ́sɛ nnyɑ.  
\v 8 Asei kɛcɑ́ɑ́, Kirisi yɛ pɑnsɛlɛ Pisuifi ukɛikɔ́ ukɛ́ nɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú pɛɛ n yekei rɛ u yɛ́ pipisɑɑyɑhɑ wɑ n wɑ nnyɑ. Un lɛ̃ n wɑ, likɛ́ pɛɛ nyísɛ rɛ u yɛ lɛ̃ kuu ḿ mɑ wɑlɛ.  
\v 9 Mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɔ̃́ nɛ́ kɔ íwɛ kɛ Uléécɑɑ uu pi n tẽ́ nnyɑ urinyiri ritɑɑ́sɛ, yɑrɛ kɑi kɛ Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Lɛ̃ nnyɑ kɑm isoipuri kɛcɔpɛ ripɔ́nyíri hɑɑnɛ 
\q1 ɑm kɔ siyómɛ yom ɑḿ nɛ tipɔ́nyíri tɑɑ́sɛ.  
\v 10 Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɔ́ isoipuri, nɔ́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ ɑni kɛsẽ́ mpɔ́ɔnɑrɛ yɛ̃!  
\v 11 Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɔ́ isoipuri nnyí nnɛ́í, ɑni Upíimɑ rinyiri ritɑɑ́sɛ, 
\q1 Isoipuri nnyí nnɛ́í ikɛ́ u ritɑɑ́sɛ!  
\v 12 Esɑyi pɔ̃́ nɛ kɔ wɔi rɛ: 
\q1 Isɑi kɛyɑsɛ yɛ sɔ́ntilɛ kɛkɛ́ isoipuri 
\q1 pikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. 
\q1 Pi yɛ́ kɑm ɑpí nɛ u n tɑ́lɛ̃. 
\p  
\v 13 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ usoi ripɔɔ n lɑrukusɛ ukɛ́ nfɑtɛnɛ kɑni m mɑ́ nɛ ritiki uú nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ nɛ nkíŋniŋɛ mɛyɑ̃́ nɔ́ hɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ nnɑŋɛ nkɛ́ lɛ̃ kɑni m mɛ̃́ titɑɑ́sɛ. 
\s1 Pɔɔli yɛ ncée mɑ́lɛ ukɛ́ wɔ́i yɑrɛ kuu nní ń wɔ́i 
\p  
\v 14 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, tinɛ́cúruu ŋmɑɑ yɛ nyulɛ rɛ nɔ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ mɛwɑi sɔnɛ wɑilɛ. Nɔ kɔ mɛnyuwɛ nnɛ́í mɑ́lɛ nɔn kɔ tulɑɑlɛ̃ tɛ nɔ́ fe ɑni nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ n célɑɑnɛ.  
\v 15 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, nɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ isímɛ́ inyinɛ mɛyɑ̃ nɛ kɛ́yu mɑhɑnlɛ ɑm wɔ́lu kɛ́ nɛ lɛ̃ kɑni pinyuwɛ m mɑ́ɑ́lɛ̃ nɔ́ léisɛ. Uléécɑɑ kɛfɑ kuu nɛ́ ń fénnɛ yɛɛ lɛ̃ ncée nɛ́ hɛ nɛn nɛ lɛ̃ nɔ́ wɔ́lu.  
\v 16 U nɛ nɛ́ kɛ fénnɛlɛ rɛ kɛ́ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛ́mɛɛ Yeesu Kirisi rinyiri riyóó. U nɛ́ wɛ́ɛlɛ uu ilúkɛ́ yekei rɛ kɛ́ Unsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó mpuri sɑnɛ pikɔ́ pikɛ́ nɛ m pɑnsɛ inyɔ́ɔnsɛ yɛɛ nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ nnyɑ. Nfɑ́ɑsɔnɛ yɛ́ tíyɛsɛ ɑpí n we yɑrɛ ihɛɛ yɛɛ nɛ u n sɑ́ kɑpi ilúkɛ́ n yekei.  
\v 17 Lɛ̃ kɑm nní tɔ́ nɛ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n wɑi nnyɑ, nɛ́ fe ɑm Uléécɑɑ kɛyu kɛ́mɛɛ rikɔ́kɔri n wɑi.  
\v 18 Liriyíkí rɛ ɑ́m yɛ́ kɑhɑ kɛ́ nféé nnyinɛ rikpɑ́pɔ, insɑ́ lɛ̃ kɛ Kirisi uú nɛ nɛ́ rintíki uú nɛ wɑi rɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ n wɑisɛ nkɔ́. Nnɛ́símɛ́ nɛ mɛnɛ́wɑi mɛɛ tíyɛsɛ kuú nɛ lɛ̃ wɑ, ɑ́i nɛ́ɛ wɑ.  
\v 19 Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ mɛɛ lɛ̃ mɛwɑisɑŋɑ nɛ mɛwɑi píimɑ wɑpisi nń nɛ nyísɛ rɛ n ńnɑŋɛ mɑ́lɛ. Lɛlɛɛ tíyɛsɛ kɑm fe ɑm hɑ́i Yerusɑlɛm-pɔ Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ mɛyɑ̃́ yóó ɑḿ nɛ Ilirii tulu.  
\v 20 Nɛ wɑisɛlɛ rɛ kɛ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyóo kei kɛ úkɑ úu kɑhɑnɛ Kirisi nkɔ́ ńkɑ n kṍ ɑ́i kɑpɛ wɑ rɛ nɛ ucɔ rikui kuu n yekei kɛcɑ́ɑ́ mmɛlɛ ritɔsi nnyɑ.  
\v 21 Nɛ lɛ̃ wɑilɛ yɑrɛ lɛ̃ kɑpi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́i rɛ: 
\q1 Pɛ̃ kɑ́pi píkɑi unsímɛ́ n símɑɑlɛ̃ yɛ́ kɑm ɑpi u yɛnu. 
\q1 Pɛpɛɛ ɑ́pi unkɔ́ ńkɑ n kómɑɑlɛ̃ yɛ́ kɑm ɑpi n-ɑsei kom. 
\p  
\v 22 Lɛ̃ nnyɑ, kɑí nɛ nkpéni tu, ɑ́m kɑhɑnɛ kɛ́yu n yɛ̃ kɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ.  
\v 23 Amɑ́ pikɛi ɑ́pi nkpéni silõ sɛ-i nɛ nɛ́ we. Hɑ́i ɑŋmɛ̃ ɑnyinɛ-mɛ kɑi ripɔ́ɔ nɛ́ we rɛ kɛ́ pilóólú nɔ́ hɑpɔ.  
\v 24 Amɑ́ nɛ lɑlɛ nɛn píyei Esipɑɑnyi n tɔ́su, kɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ritikipɔ kɛ́ nɔ́ rilóólú tɔkɛ́ nkɑ́ripi nɔ́kɛnɛ́kúrí tonɛ rinɛ́pɔ́ɔ rikɛ́ kpu, ɑni pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ nɛ́ lɛ́ni ɑḿ nɛ nnɛ́cée nɔŋ́.  
\v 25 Amɑ́ Yerusɑlɛm kɑm ituŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ tɔ́su kɛ́ hɑ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ kei-pɔ ń we lɛ̃́ kɛlenɛ.  
\v 26 Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ Mɑsetuwɑɑni nɛ Akɑyii-pɔ ń we yɛ símɑɑnɛ rɛ pikɛ́ siwóó tɔ́hɔ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ Yerusɑlɛm kuyu-i ń we pin íwɛ mɑ́ lɛ̃́.  
\v 27 Piricuruu pɛɛ nɛ piripɔɔ lɛ̃ wɑ. Asei kɛcɑ́ɑ́, li kɔ pɛɛ pisɛ rɛ pikɛ́ lɛ̃ pi wɑ. Liriyíkí rɛ Pisuifi yɛ Uléécɑɑ piyulɑlɛ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ hɔ́ɔnɛlɛ, ɑ́pi lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pi n hɛ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ yɛ̀. Lɛ̃ nnyɑ, li pisɛ rɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɔ́ɔkɛ́ kɔ pɛ̃ nɛ pilikɔ́ kɑpi m mɑ́ lɛ̃́.  
\v 28 Nɛn pikɛi pɛ̃ m mɑsí, nɛn kɔ ítɔhɔ iyɛ̃ pi rimmúísɛ, nɛ́ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ritiki ɑḿ nɛ Esipɑɑnyi tɔ́mpɔ.  
\v 29 Nɛ kɔ nyulɛ rɛ nɛn hɑ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n hɑpɔ, Kirisi yɛ́ nɛ nɛ́ ritiki uú nɛ mɛyɑ̃́ nɔ́ kpɑ́. 
\p  
\v 30 Pimɑ́rɛcɔ, Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi rinyiri kɛ́mɛɛ́ nɛ ńlɑ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn tɔ́ n hɛ kɛ́mɛɛ́ kɑm nɔ́ ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛ̃ tɛ ɑni yɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si. Ani Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si ɑni ɑtɔpi nɛ́ n lɛ́ni rɛ  
\v 31 ɑ́m kɑpɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Yutee kɛteni-i Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ ɑnipɛ-i lóipɔ. Ani kɔ iwelɛ nɛ nɛ́ lɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pikɛ́ hɑ ítɔhɔ iyɛ̃ kɑḿ nɛ nní Yerusɑlɛm n sĩ́ ńsɔnɛ yɔsí.  
\v 32 Lin lɛ̃ n wɑ, kɑm yɛ́ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ tuipɔ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ. Uléécɑɑ un kɔ n lɑ, ɑm nɔ́kɛnɛ́kúrí tonɛ ɑm nkɑ́ripi wéntɛ.  
\v 33 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ nkíŋniŋɛ n hɛ ukɛ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í kɛkúrí n we. Amí! 
\c 16  
\s1 Pɔɔli yɛ uricuruu pisoi yɑ́ɑ́si 
\p  
\v 1 Nɛ urɔ́yɛ́i Fepee yɛɛ Sɛnikirɛɛsi-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ pikɛi n wɑi nɔ́ pɑ́ɑ́ipɔlɛ.  
\v 2 Ani ńsɔnɛ Upíimɑ rinyiri kɛ́mɛɛ u yɔsí yɑrɛ kɑi m pisɛ rɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pikɛ́ yɔ́ɔinɛ. Ani kɔ nɛ kutu u n cɔlɛ̃, nɔn lɛ̃ nnɛ́í kuu yɛ́ nɔ́ m pisɛ rɛ ɑni u wɑ kɛ́mɛɛ u lɛ́ni. Uyɛ̃ ticuruu yɛ kɔ pisoi mɛyɑ̃ lɛ́nlɛ uu kɔ nɛ̃́ lɛ́ni. 
\p  
\v 3 Ani kɔ Pirisili nɛ Akilɑsi yɑ́ɑ́si. Pinɛ́kɛicɔ yɛ pi. Tɔ́ nɛ pɛ̃ tɔ́ɔ kɛsẽ́ Kirisi Yeesu kɛkɛi kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 4 Pi nkpɔ hɛirɛlɛ ɑpí nɛ nnɛ́fɑ́ɑ yɔ́su. Ái mɛnɛ́círɛ nɛ́ɛ pi pɔɔnɛsɛ. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ nnyí nnɛ́í pikɔ́ pɛɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛ́mɛɛ ń we yɛ kɔ pi pɔɔnɛsɛlɛ.  
\v 5 Ani Kirisi pikɔ́ pɛɛ yɛ pikɛyɔ-i n cɑ́pinɛ nnɛ́í yɑ́ɑ́si. Ani kɔ unɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ Epɑyinɛɛti yɑ́ɑ́si. Uyɛɛ Asii kuwɛ́ɛ́-mɛ̃ mɛfoí nɛ Kirisi kɛfɑ tɛnɛ.  
\v 6 Ani Mɑɑri yɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ mɛyɑ̃́ n nɑ́ɑsi yɑ́ɑ́si.  
\v 7 Ani pinɛ́mɑ́rɛcɔ Anturonikuusi nɛ Yuniyɑsi yɑ́ɑ́si. Tɔ́ nɛ pɛ̃ nɛ pɛɛ kɛsẽ́ kukpɑniilee-i welɛ. Pi Kirisi pitumɛ pinyinɛ lɛ kɛ pisoi ɑpi ń lɑ hɑ́i. Ticuruu pi pɛɛ Kirisi pikɔ́ lɛ nɛ́ɛ kɛlenɛ pɑnsɛ uukɔ́. 
\p  
\v 8 Ani Upíimɑ kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ unɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ Ampiliyɑtuusi yɑ́ɑ́si.  
\v 9 Ani urɔ́kɛicɔ Uripɛɛ yɑ́ɑ́si. Tɔ́ nɛ uyɛ̃ tɔ́ɔ Kirisi pikɛi kɛsẽ́ wɑi. Ani kɔ unɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ Sitɑkiisi yɑ́ɑ́si.  
\v 10 Ani Apelɛɛsi yɛɛ n nyísɛ rɛ u Kirisi nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛnlɛ yɑ́ɑ́si. Ani kɔ Arisitopuuli kɛyɔ pikɔ́ yɑ́ɑ́si.  
\v 11 Ani unɛ́mɑ́rɛcɔ Erootiyɔɔ yɑ́ɑ́si. Ani Nɑrisiisi kɛyɔ pikɔ́ pɛɛ Upíimɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ yɑ́ɑ́si.  
\v 12 Ani Tirifɛɛni nɛ Tirifoosi yɑ́ɑ́si. Pinɔ́si pinyinɛ yɛ pi, pɛɛ Upíimɑ pikɛi n wɑi. Ani Pɛrisiiti yɑ́ɑ́si. Unɔ́si unyinɛ isoi kɑm ń lɑ hɑ́i lo. U mɛyɑ̃́ Upíimɑ pikɛi kɛ́mɛɛ nɑ́ɑ́silɛ.  
\v 13 Ani Rufuusi kɛ Upíimɑ uu n wɛ́ɛ nɛ uuni kɛ nɛ́ɛ yɛ kɔ n sée rɛ unɛ́ni yɑ́ɑ́si.  
\v 14 Ani Asɛnikiriti nɛ Filekɔɔ nɛ Hɛrimɛɛsi nɛ Pɑturopɑsi nɛ Hɛrimɑɑsi nɛ pimɑ́rɛcɔ pɛɛ pikɛmɛɛ ń we yɑ́ɑ́si.  
\v 15 Ani Filolɔki nɛ Yuli yɑ́ɑ́si ɑni kɔ Neree nɛ uuyɛi nɛ Olimpɑsi nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ pikɛmɛɛ ń we nnɛ́í yɑ́ɑ́si. 
\p  
\v 16 Ani nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ yɑ́hɑɑnɛ ɑni mɛmɑ́rɛcɔ pirɑnɛ. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ nnɛ́í pikɔ́ yɛ nɔ́ yɑ́ɑ́si. 
\s1 Nsímɛ́ tɔrɔɔ 
\p  
\v 17 Pimɑ́rɛcɔ, nɛ ikɑri nɔ́ kpɑ́sɛlɛnlɛ rɛ ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ nɛ pɛpɛɛ pikóólɛntɛnɛ nɛ picɔ́kɔi n sɔ́nɑɑri. Lɛ̃ kɑpi n wɑi nɛ lɛ̃ kɑpi n céési yɛ nɛ icélɑɑ iyɛ̃ kɑni ń yɔsí mɛmíi welɛ. Ani pikɛkúrí rinyɔsɔ́.  
\v 18 Ái Urɔ́píimɑ Kirisi pikɛi kɛ lipite pɛ̃ mpuri ɑpi lɛ̃ wɑi, ɑmɑ́ pikuloi likɔ́ kɑpí nɛ nɑ́ɑ́si. Pi yɛ nnɔ́ɔlɑri nɛ ɑkɛ́hɛ nɛ felɛ ɑpi pɛpɛɛ ɑ́pi líkɑ kumúŋɛ́ n nyu kirɑɑsɛntɛ.  
\v 19 Amɑ́ in nɔ́ɔ, ḿpɑ́ úye yɛ nyulɛ lɛ̃ kɑni Upíimɑ m pɑkɑrɛlɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ kɛ rinɛ́pɔ́ɔ ɑri nɔ̃́ nnyɑ lɑ́ɑ́rú. Nɛ lɑ rɛ ɑni mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ m mɑ́ nɔn nɛ lisɔnɛ wɑi, nɔ́inɛ́soi ikɛ́ n kpɑ̃́iilɛ̃ nɔn nɛ likópɛ kɑɑsɛ.  
\v 20 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ nkíŋniŋɛ n hɛ yɛ́ nfɑ́ɑni Setɑni ritɛ́kɛ́ɛ́ uu nɔ́ɑnɛ́nɑ mɛtene u wɑi. 
\p Urɔ́píimɑ Yeesu ukɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛ!  
\v 21 Unɛ́kɛicɔ Timotee yɛ nɔ́ yɑ́ɑ́si. Pinɛ́mɑ́rɛcɔ Lusiyuusi nɛ Yɑsɔɔ nɛ Sosipɑtɛɛ pɔ̃́ nɛ kɔ nɔ́ yɑ́ɑ́si. 
\p  
\v 22 Nɛ́ɛ Pɔɔli utɛlɛwɔlɛ, Tɛrituusi yɛɛ rítɛlɛ́ ntí ń wɔ́i. Nɛ̃́ nɛ kɔ Upíimɑ yɛɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ m pɛ́nɛsɛlɛ̃ tinyiri nɛ nɔ́ yɑ́ɑ́si.  
\v 23 Kɑyusi yɛɛ ukɛyɔ-i kusɑ́nɛ nɛ́ ń yɔsí yɛ nɔ́ yɑ́ɑ́si. Ukɛyɔ-i kɛ Kirisi pikɔ́ nnɛ́í ɑpi yɛ cɑ́pinɛ ɑpi kɛyómɛ yɑ́ɑ́si. Kuyu siwóó ucɑ́pinɛ Erɑsiti nɛ urɔ́mɑ́rɛcɔ Kuwɑritusi pɔ̃́ nɛ kɔ nɔ́ yɑ́ɑ́si. 
\p [ 
\v 24 Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi ukɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́nnɛ́nɛ́í nyísɛ! Amí.] 
\s1 Ipɑkɑrɛ tɔrɔɔ 
\p  
\v 25 Ani tíyɛ tɔkɛ́ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ. Liriyíkí rɛ u yɛ́ fe uu wɑi ɑni nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ pelu. Yeesu Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑm n yóólɛ̃ kuu yɛ́ nɛ lɛ̃ wɑ. Nkɛmɛɛ́ kuu lɛlɛɛ hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ m pékɑɑlɛ̃ lesɛnɛ ukɛ́ rɔ́ nyísɛ.  
\v 26 Li nkpéni lɛ̃ kɛ ɑntepuyɛ ɑpi n wɔ́i nɛ rinɔ́ɔ kɛ Utɛnɛcirɛ́ Uléécɑɑ uu n hɛ nnyɑ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ léemɛlɛ lin nyɑ́ni, ɑi kɔ nkpéni tíyɛsɛ kɛtẽ nnɛ́í pisoi ɑpi li ceru pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ n wɑisɛ ɑpi kɔ nɛ kɛfɑ u tɛnɛ nnyɑ. 
\p  
\v 27 Uléécɑɑ mɛcirɛ kóló yɛɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ ute. Likɛ́ nɛ Yeesu Kirisi ritiki tɔkɛ́ nɛ ríyu u n wɑisɛlɛ̃ hɑ́i nɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ. Amí!