\id REV REV.TXT Apocɑlypse1-22verif NT Solɑ 25-01-10 
\h Yohɑni Mɛyɛnɛ 
\mt1 Yohɑni Mɛyɛnɛ 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Yohɑni yɛɛ rítɛlɛ́ ntí wɔ́i. Kumúŋɛ́ kpɛ-i kuu rítɛlɛ́ ntí ń wɔ́lu, míni kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ kɛtẽ kɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ Pɑtimɔsi-i kuú pɛɛ́ we. Pɛɛ mɛkɛɛ Asii kɛteni-i, kuwɛ́lɛ́ kunyinɛ-i kɑkɛ kɛtuŋɛleemɛ-mɛ̃ we. Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Rɔm uyɔɔpi uú pɛɛ Kirisi pikɔ́ wéékusɛlɛ̃. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi inyinɛ kuu rítɛlɛ́ wɔ́lu. Mɛ́yɛnɛ kulúi kɛ Yohɑni uu n yɛ́nti tɛ Yeesu nɛ upikɔ́ yɛ mɛwɑi kópɛ linɑŋɛ-nɑŋɛ feriyɛ nɛ kɛ́tɔ-pɔ nkɔ́ kɛ mɛ́yɛnɛ mɛ̃ ɑmɛ símisi. 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Yohɑni yɛ umɛcirɛ lesɛ uu nyísɛ rɛ u Kirisi yɛɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ n yisi utumɛ lɛ (1:1-8). 
\iq1 2. Átɛlɛ́ ɑsɛɛi kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ yɛɛ pɛɛ mɛkɛɛ Asii kɛteni-i ń we n wɔ́i (1-3). 
\iq1 3. Yeesu yɛ mɛwɑi kópɛ linɑŋɛ-nɑŋɛ feriyɛ (4-20). 
\iq1 4. Kɛtẽ fɑlɛ kɛ Uléécɑɑ uu pilésɛmɛ ń lɑ kɑi ɑ́yu tɔrɔɔ kɛ́mɛɛ́ nɛ mɑ́nɛ: lɛlɛɛ kɛyómɛcɑɑ fɑlɛ nɛ kɛtẽ fɑlɛ nɛ Yerusɑlɛm fɑlɛ (21-22). 
\ie  
\c 1  
\s1 Yeesu yɛ umɛcirɛ Yohɑni nyísɛ 
\p  
\v 1 Mɛ́yɛnɛ kɛ Uléécɑɑ uu Yeesu Kirisi n yɛ́nɛisɛ rɛ ukɛ́ upikɛikɔ́ lɛlɛɛ nfɑ́ɑni n sɔ́nti nyísɛ. Lɛ̃ kuú nɛ uutumɛ n tummɛ rɛ ukɛ́ uukɛikɔ́ Yohɑni nyísɛ.  
\v 2 Yohɑni yɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ Yeesu Kirisi uu u n nyísɛ yɛnlɛ uu kɔ yóó rɛ Uléécɑɑ Nsímɛ́ yɛ mu.  
\v 3 Uyɛɛ nsímɛ́ mmú ń kɛ́ɛ́ni nɛ pɛpɛɛ ɑnɔ́ɔ nnyɛ́ nyɛɛ lɛlɛɛ mɑsí kɛpirɛ-pɔ n wɑinɛ nkɔ́ kutu n cɔ́lɛ̃ pin kɔ lɛlɛɛ nkɛmɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ múílɛ̃ yɛ pínɑrɛkomɛ lɛ! Li we rɛ ituŋɛ yɛ tulɛ. 
\s1 Pi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi yɑ́ɑsi 
\p  
\v 4 Nɛ̃́ Yohɑni, nɛ́ɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi iyɛɛ Asii kuwɛ́ɛ́-mɛ̃ ń we wɔlu nɛn i yɑ́ɑ́si. Uyɛɛ ń we, un kɔ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ we, un kɔ wemɛ, nɛ ifɑ́ɑ isɛɛi iyɛɛ uriyɔɔpitũ kɛyu-i n tṹ pikɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɛ nkíŋniŋɛ nɔ́ nyísɛ.  
\v 5 Yeesu Kirisi yɛ úseérɑkɔɔ́ lɛ yɛɛ nsímɛ́sei m mɑ́. Uyɛɛ pikpɔkpɔ kɛcɔpɛ mɛfoí nfɑ́ɑ yɛ̃. Uyɛɛ kɛtẽ nté piyɔɔpi uwɛ́ɛ́sɛ. 
\p Uyɛɛ rɔ́ lɑ uu umɛnyɛ nɛ ɑrɔ́kópɛ hɛɛrɛ.  
\v 6 Uu tíyɛsɛ ɑri pɑnsɛ mpuri mɛɛ Usɑ́ɑ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑi. Uyɛɛ ríyu nɛ n-yɔ́ɔpinɑŋɛ te ḿpɑ́ píyei-pɔ. Amí. 
\p  
\v 7 Uyɛɛ nkó ɑhopɛ kɛ́mɛɛ́ wemɛ. Ḿpɑ́ úye yɛ u yɛnunɛ, ɑí nɛ pɛpɛɛ uilúkɛ́ n luri pɛ́nɛ. Kɛtẽ nnɛ́í isoipuri yɛ́ uyɛ̃ nnyɑ nkpɔ tonɛ. Ɛɛɛ, lɛɛ ni, ɑmí! 
\p  
\v 8 Upíimɑ, Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Nɛ́ɛ Ufoí nɛ Utɔ́rɔɔ, uyɛɛ ń we un kɔ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ we, un kɔ wemɛ, 
\q1 ńnɑŋɛ nnɛ́í Ute. 
\s1 Lɛ̃ kɛ Kirisi uu Yohɑni n nyísɛ 
\p  
\v 9 Nɛ̃́, nɔ́unɛ́mɑ́rɛcɔ Yohɑni, tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔ́ɔ kɛsẽ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ ń we, tɔ́ nɛ nnɔ̃́ yɛ íwɛ lelɛ tɔn nɛ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃. Míni kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ kɛtẽ kɑpi yɛ n sée rɛ Pɑtimɔsi kɛ́mɛɛ kɑpí nɛ ńnɑŋɛ nɛ́ hɑ rɛ nɛ Nléécɑɑsimɛ́ yóólɛ̃ nɛn kɔ Yeesu kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ lesɛ nnyɑ.  
\v 10 Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Upíimɑ kɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ súiri, ɑm pɛɛ kɛnɛ́pirɛ-mɛ̃ mɛtẽ mɛnyinɛ kom mɛn cɑ́lɛ̃ yɑrɛ rinɑ́ɑtɔ́ŋ mɛtẽ,  
\v 11 mɛn tee rɛ: A lɛ̃ kɑɑ nní ń nyɑ́ni rítɛlɛ́ rinyinɛ kɛ́mɛɛ wɔ́i ɑɑ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi iyɛ̃ pɑpɔ. Iyɛɛ nní Efɛɛsi nɛ Simirini nɛ Pɛrikɑm nɛ Tiyɑtiiri nɛ Sɑritɛɛsi nɛ Filɑtɛlifii nɛ Lɑwutisee ikɔ́. 
\p  
\v 12 Aḿ ŋmɛɛlú kɛ́ uyɛɛ nɛ nɛ́ n símisi yɛ̃. Kɑm tińŋmɛɛlú, ɑm sífirɑ́ɑ sitɔsi sisɛɛi kɑpí nɛ wurɑ n wɑ yɛnu.  
\v 13 Unyinɛ yɛɛ kɛsoipipi nɛ mɛnyínɛ ń we un sífirɑ́ɑ sitɔsi sɛ̃ kɛcɔpɛ we. Kutúkɑnkɑ cɑɑcɑɑ kuú pɛɛ tɑnɑɑlɛ̃ un tikíŋ kɛcɑ́ɑ́ kútɑmpɑ́lɑ́ kɑpi nɛ wurɑ n wɑ télɛ̃.  
\v 14 Uriyu nɛ unnyúpi yɛ wɑriyɛlɛ yɑrɛ nkumɛ tomɛ́, nɛ́ɛ yɑrɛ mpɑ́hɑmɛ. Uinipɛɛ yɛ we yɑrɛ inɑlempi,  
\v 15 uɑnɑ ɑn we yɑrɛ nweni ŋmɔhɔ mɛɛ n wɑ yɑrɛ n nnɑ kɛ́mɛɛ riwɔ́ŋɔɔlɛ, umɛtẽ pɔ́ɔn we yɑrɛ míni píimɑ mɛnyinɛ iwɔɔ.  
\v 16 U pɛɛ ukunipɛ lukɛ-lukɛ nɛ ɑwɑ́rɛpi ɑsɛɛi múílɛnlɛ, titɛ́hɛ nɛ kɛnɔ́ɔpi píŋ́-píŋ́ nɛ mɛyele mɛtɛ́ tin unnɔɔ-i léeri. Ukɛyu yɛ pɛɛ́ welɛ yɑrɛ ntuŋɛ mɛɛ torɛ.  
\v 17 Kɑm u n yɛ̃́, ɑm uɑnɑ mɛtene lólu yɑrɛ nɛ kpulɛ. Uu pɛɛ ukunipɛ lukɛ-lukɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ lɑ́ɑ uu rɛ: Iwɑmɛ íi kɑpɛ pɔ́ wɑ! Nɛ́ɛ Ufoí nɛ Utɔ́rɔɔ,  
\v 18 nɛn kɔ nfɑ́ɑ mɑ́. Nɛ pɛɛ kpulɛ, ɑmɑ́ nɛ́ɛ nkó nɛ nnɛ́fɑ́ɑ ḿpɑ́ píyei-pɔ. Nɛ nkpɔ nɛ pikpɔkpɔ kɛlõ kɛhɑ́nnɛ múílɛnlɛ.  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ lɛ̃ kɑɑ n yɛ̃́ wɔi, lɛlɛɛ ń we nɛ lɛlɛɛ mɑsí kɛpirɛ n sɔ́nti.  
\v 20 Awɑ́rɛpi ɑsɛɛi nyɛ̃ kɑɑ kunɛ́nípɛ lukɛ-lukɛ kɛ́mɛɛ n yɛ̃́ nɛ sífirɑ́ɑ sisɛɛi sitɔsi sɛ̃ kɑpí nɛ wurɑ n wɑ ɑsei nyɛɛ m pékɑɑlɛ̃ yɛ nnyɛ́: Awɑ́rɛpi ɑsɛɛi nyɛɛ piléécɑɑtumɛ lɛ pɛɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi iyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃. Sífirɑ́ɑ sisɛɛi sitɔsi sɛ̃ pɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ isɛɛi lɛ. 
\c 2  
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Efɛɛsi-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 1 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Efɛɛsi-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ uyɛɛ ɑwɑ́rɛpi ɑsɛɛi ukunipɛ lukɛ-lukɛ kɛ́mɛɛ m múílɛ̃, uyɛɛ sífirɑ́ɑ sitɔsi sisɛɛi sɛ̃ kɑpí nɛ wurɑ n wɑ kɛcɔpɛ n sɔ́nɛ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 2 Nɛ mɛpɔ́wɑi nɛ pipɔ́kɛi nɛ pipɔ́ŋmɔ́ɔ́pú nyulɛ. Nɛ nyulɛ rɛ ɑ́ɑ yɛ pikpɑ́ɑ́ree kɛcɑ́ɑ́ rikpɑ́. Pɔ pɛpɛɛ n tee rɛ pi pitumɛ lɛ ɑ́pi kɔ pɛɛ pitumɛ peenulɛ ɑɑ yɛ́nu rɛ pinɔ́ɔmɛ yɛ pi.  
\v 3 Pɔ ŋmɔ́ɔ́púlɛnlɛ. Pɔ rinɛ́nyíri nnyɑ íwɛ lilɛ ɑ́i kɔ pɛɛ pɔ́ feriyɛ.  
\v 4 Amɑ́ mmɛ̃ kɑḿ nɛ pɔ́ n cɛ́si yɛɛ rɛ ɑ́ɑ nkpéni ńlɑ foí kɑɑ́ pɛɛ m mɑ́ kɛ́nɛ́cɑ́ɑ́ mɑ́.  
\v 5 A léisɛ kei kɑɑ n loó, ɑɑ ɑpɔ́kópɛ kɛpirɛ tɔ, ɑɑ mɛpɔ́wɑi foí piwɑi pɛlɛ. Insɑ́ lɛ̃, nɛ́ kɛpɔ́mɛɛ́ kɑm ɑm kɛ́pɔ́firɑ́ɑ kɛtɔsi kɛkɛtonɛ-i yukusɛ, in tɛ ɑ́ɑ ɑpɔ́kópɛ kɛpirɛ ritɔ.  
\v 6 Amɑ́ lɛlɛɛ kɛpɔ́mɛɛ ń nyɑḿ yɛɛ rɛ pɔ Nikolɑyitiyɛ mɛwɑi kɛsulɛ yɑrɛ kɛ nɛ́ɛ kɔ mɛ n kɛ́su mɛcɔ. 
\p  
\v 7 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ. Nkó yɛɛ n feriyɛ kɑm kuléé kpɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ kun Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ-pɔ we ɑpipi pɑnɛ ukɛ́ li. 
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Simirini-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 8 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Simirini-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ Ufoí nɛ Utɔ́rɔɔ, uyɛɛ pɛɛ n kpu uu nkpéni pɛɛri un nfɑ́ɑ mɑ́ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 9 Nɛ mpɔ́tóósi píimɑ-i kɑɑ ń we nɛ ipɔ́wɛ kɑɑ m mɑ́ nyulɛ, pɔn kɔ nɛ umɑ́mɑ́. Nɛ kɔ nkópɛ kɛ pɛpɛɛ n tee rɛ pi Pisuifi lɛ ɑpi kɛpɔ́cɑ́ɑ́ n símɑɑnkɛɛ nyulɛ. Pi kɔ pɛɛ Setɑni icɑ́pinɛ pikɔ́ lɛ.  
\v 10 Kɑpɛ íwɛ iyɛ̃ kɑɑ n lenɛ kɛwuu n túúni. A kõ tɛ kuníri yɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ pinyinɛ kukpɑniilee tɑ̃ kukɛ́ nɛ nɔ́ m peikɛɛ nnyɑ. Li yɛ́ kɔ siyɑ́ɑ kɛfi kɛ́mɛɛ nɔ́ wéékusɛ. A ɑsei ritiki, ḿpɑ́ lin nkpɔ yɛ mu, kɛ́ pɛɛ nfɑ́ɑ pɔ́ hɛ rɛ pɔ feriyɛ nnyɑ.  
\v 11 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ. Nkpɔ lírũ ńn uyɛɛ n feriyɛ líkɑ wɑinɛ. 
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Pɛrikɑm-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 12 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Pɛrikɑm-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ uyɛɛ ritɛ́hɛ nɛ kɛnɔ́ɔpi píŋ́-píŋ́ nɛ mɛyele mɛtɛ́ m mɑ́ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 13 Nɛ nyulɛ kei kɑɑ ń we. Kei kɛ Setɑni riyɔɔpitũ pɔ́ɔ kɔ we. Áɑ rinɛ́nyíri kɛsi, ɑ́ɑ kɔ kɛfɑ kɑɑ́ nɛ nɛ́ n tɛnɛlɛ̃ fóm, ḿpɑ́ siyɑ́ɑ sɛ-i kɑpi unɛ́kɛikɔ́ Antipɑɑsi yɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ kei kɛ Setɑni uu ń we ń kpu.  
\v 14 Amɑ́ mmɛ̃ kɑḿ nɛ pɔ́ n cɛ́si yɛ kɔ pɛɛ mmú rɛ: Pisoi yɛ kei we, pin Pɑlɑm icélɑɑ múílɛ̃. U Pɑlɑki céesi rɛ ukɛ́ ripinɛ wɑ Isirɑyɛɛli sipipi sikɛ́ inyɔ́ɔnsɛsɑrɛ li sikɛ́ kɔ iwɑ́sɑ́nkɑí n wɑi likɛ́ nɛ kɛlólɛ́-mɛ̃ si hɑ.  
\v 15 Limɛcɔ kɛ pɔ́ɔ kɔ pisoi mɑ́ pɛɛ Nikolɑyitiyɛ icélɑɑ n tíkilɛ̃.  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ ɑpɔ́kópɛ kɛpirɛ ritɔ, insɑ́ lɛ̃ nɛ́ kɛpɔ́mɛɛ hɑpɔ ɑm titɛ́hɛ kɑm nnɔ́ɔ-i n wɑilɛ̃ nɛ ɑtɔpi pɔ́ wɑi.  
\v 17 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ! 
\p Nkó yɛɛ n feriyɛ kɑm Uléécɑɑ ilukɛ \f + \fr 2:17 \ft Uléécɑɑ ilukɛ: Iyɛ̃ kɑpi yɛ pɛɛ sée rɛ mɑɑni Mɛ́leepɔ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ: Mɛ́leepɔ 16:32-34.\f* yɛɛ m pékɑɑlɛ̃ nɛ ripɑrɛ tomɛ́ hɛnɛ. Tinyíri fɑlɛ rinyinɛ tɛɛ ripɑrɛ tɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃. Úkɑ úu ri nyu, insɑ́ uyɛ̃ kɑpi ri n hɛ. 
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Tiyɑtiiri-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 18 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Tiyɑtiiri-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ Uléécɑɑ Kɛpipi inipɛɛ yɛɛ ń we yɑrɛ inɑlempi, kɛɑnɑ ɑn kɔ we yɑrɛ nweni ŋmɔhɔ sɔnɛ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 19 Nɛ mɛpɔ́wɑi nɛ mpɔ́lɑ nɛ mpɔ́fɑtɛnɛ nɛ pipɔ́kɛi nɛ pipɔ́ŋmɔ́ɔ́pú nɛ mɛpɔ́wɑi tɔrɔɔ mɛɛ mɛfoí kulúi n fe nyulɛ.  
\v 20 Amɑ́ mmɛ̃ kɑḿ nɛ pɔ́ n cɛ́si yɛɛ rɛ pɔ unɔ́si Yesɑpɛɛli yɛɛ n tee rɛ u ɑntepu lɛ riyɑ́ un pinɛ́kɛikɔ́ kírɑɑsɛntɛ rɛ pikɛ́ mɛ́woo mɛ́woo n wɑi pin kɔ inyɔ́ɔnsɛsɑrɛ le.  
\v 21 Nɛ u yɑ́lɛnlɛ kɛlenɛ rɛ ukɛ́ uɑkópɛ kɛpirɛ ritɔ, ɑmɑ́ úu lɑ ukɛ́ uiwɑ́sɑ́nkɑí mɛwɑi mɛ̃ kɛpirɛ ritɔ.  
\v 22 Áɑ yɛ̃ɛ! Nɛ nní lɛ̃ u nɛ pɛpɛɛ kɛsẽ́ iwɑ́sɑ́ n wɑi kɛfinɛ kɛcɑ́ɑ́ sɑ́nɛ pikɛ́ íwɛ píimɑ li, in tɛ ɑ́pi pimɛwɑi mɛ̃ kɛpirɛ ritɔ.  
\v 23 Nɛ́ tíyɛsɛ ɑpi usiwɑ̃ kóni. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ nnɛ́í yɛ́ pɛɛ céri rɛ nɛ́ɛ yɛ usoi kɛmúŋɛ́ nɛ ulilɑlɑ lɛɛ m pékɑɑlɛ̃ perei ɑm céru. Nɛ kɔ ḿpɑ́ úye mɛwɑi kɛcɑ́ɑ́ ulikɔ́ u pɑnɛ. 
\p  
\v 24 Amɑ́ nɔ̃́ Tiyɑtiiri pikɔ́ picɔ mpí, nɔ́ɔ yɛ ɑ́ni nní icélɑɑ iyɛ̃ n tíkilɛ̃, ɑ́ni kɔ lɛ̃ kɑpi n tee rɛ Setɑni likɔ́ lɛɛ m pékɑɑlɛ̃ ceri, nɛ mɑɑ rɛ ɑ́m nɔ̃́ ncɔni ńkɑ ncɔ cɔnsɛnɛ.  
\v 25 Amɑ́ ɑni lɛ̃ kɑni nní ḿ mɑ́ ɑnípɛ kɛtɛ́ m múílɛ̃ kɛ́ hɑ nɛ pɛɛmɛ. 
\p  
\v 26 Uyɛɛ n feriyɛ, uyɛɛ mɛnɛ́wɑi rimmúlú nɛ kɛ́tɔ-pɔ kɑm ńnɑŋɛ kɑm unɛ́sɑ́ɑ kɛ́mɛɛ m mɑ́ pɑnɛ. Uyɛ̃ kɑm isoipuri kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ pɑnɛ.  
\v 27 Uyɛɛ kɛweninɑɑpi nɛ isoipuri iyɛ̃ séninɛ, uu kɔ i forɛsi yɑrɛ sipɛ́rɛ́túhu.  
\v 28 Nɛ́ kɔ rimɑrɛwɑrɛpi u hɛ.  
\v 29 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ! 
\c 3  
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Sɑritɛɛsi-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 1 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Sɑritɛɛsi-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ uyɛɛ Uléécɑɑ yɛɛ ifɑ́ɑ isɛɛi nɛ ɑwɑ́rɛpi ɑsɛɛi n te yɛ mɑɑ rɛ: Nɛ mɛpɔ́wɑi nyulɛ. Pɔ rinyíri yɛnlɛ rɛ pɔ nfɑ́ɑ mɑ́, nɛ́ḿpɑ́kɑnɛ pɔ kpuwɑɑlɛnlɛ.  
\v 2 A nnɔni kɛ́mɛɛ yisi ɑɑ pɛpɛɛ ń we pin kpi ikɑri wɑisɛ ɑ́pi kɑpɛ nɛ n kpí nnyɑ. Ám mɛpɔ́wɑi yɛ̃ mɛn Unɛ́léécɑɑ inipɛɛ-i nyɑḿ nɛ mɛkɛtɔ-pɔ.  
\v 3 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ lɛ̃ kɑɑ nsímɛ́ ń yɔsí nɛ lɛ̃ kɑɑ n kṍ léisɛ ɑɑ ɑkópɛ kɛpirɛ tɔ. Pɔnsɑ́ n nyɑ́ni, nɛ sɔ́ntilɛ yɑrɛ uyɑɑ, ɑ́ɑ yɛ́ pɛɛ céri ituŋɛ iyɛ-i kɑm yɛ́ pɔ́ rinkɑ́ikɑi.  
\v 4 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, pɔ kɔ pɛɛ Sɑritɛɛsi kei pisoi mɑ́lɛ pɛɛ ɑ́pi piilũ mɛ́kpɛrinkpɛ m pɔ́riinkɛɛ. Pi yɛ́ ilũ tomɛ́ tɑ̃, tɔ́ nɛ pɛ̃ ɑrí nɛ n sɔ́nɛ rɛ pi nɛ lɛ̃ sɑ́ nnyɑ. 
\p  
\v 5 Lɛ̃ nnyɑ, uyɛɛ n feriyɛ yɛ́ ilũ tomɛ́ tɑ̃, ɑ́m yɛ́ urinyiri nfɑ́ɑ ritɛlɛ́ \f + \fr 3:5 \ft Filipu 4.3\f* kɛ́mɛɛ tínnɛ. Nɛ́ Unɛ́sɑ́ɑ nɛ piléécɑɑtumɛ kɛyu-i u ceri rɛ u unɛ́kɔ́ lɛ.  
\v 6 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ! 
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Filɑtɛlifii-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 7 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Filɑtɛlifii-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ Uléécɑɑ ukɔ́ nɛ Uyíkíyiki yɛɛ Tɑfiti kɛhɑ́nnɛ m múílɛ̃, Uyɛɛ yɛ n hɑ́nnɛ úkɑ úu yɛ́ hɑ pɛɛ n hɑ́nɛsi, Uyɛɛ yɛ n hɑ́nɛsi úkɑ úu yɛ́ hɑ pɛɛ n hɑ́nnɛ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 8 Nɛ mɛpɔ́wɑi nyulɛ. Áɑ yɛ̃ɛ, nɛ kɛpɔ́yu-i ihɑ́nɑɑ hɑ́nnɛlɛ kɛ úkɑ úu yɛ́ n fe ukɛ́ hɑ́nɛsi. Li we rɛ mpɔ́nɑŋɛ ńn piyɛ. Pɔ kɔ nnɛ́símɛ́ rimúlúlɛ ɑ́ɑ kɔ rinɛ́nyíri kɛsi.  
\v 9 Áɑ yɛ̃ɛ, nɛ Setɑni icɑ́pinɛ pikɔ́ ɑpɔ́nípɛ-i wɑinɛ. Pi yɛ mɑɑ rɛ pi Pisuifi lɛ, ɑ́i kɔ pɛɛ lɛ̃. Pi kirɑɑsɛlɛ. Áɑ yɛ̃ɛ, nɛ́ tíyɛsɛ ɑpí weri ɑpi kɛpɔ́nyɑ́lɛ-i wúlɑ ɑpi céru rɛ nɛ pɛɛ pɔ́ lɑlɛ.  
\v 10 Kɑɑ nní nnɛ́símɛ́ mɛɛ yɛ rinŋmɔ́ɔ́púsɛ rimmúlú nnyɑ, nɛ̃́ nɛ́ kɔ ipeikɛɛtuŋɛ iyɛɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ n sɔ́nti ikɛ́ kɛtẽ pikɔ́ peikɛɛ kɛ́mɛɛ pɔ́ rimúlú.  
\v 11 Nɛ nfɑ́ɑni sɔ́ntilɛ. A lɛ̃ kɑɑ m mɑ́ ɑnípɛ kɛtɛ́ rimúlú úkɑ úu kɑpɛ nɛ lɛ̃ kɑɑ n feriyɛ ɑpi pɔ́ hɛ pɔ́ ń yɔsí nnyɑ. 
\p  
\v 12 Nɛ́ tíyɛsɛ Uyɛɛ n feriyɛɛ uu Unɛ́léécɑɑ Kɛyɔ kɛ́mɛɛ pɑnsɛ nlɛ́ri cirɛ-cirɛ, úu yɛ́ pɛɛ píkɑi kei le. Nɛ́ ukɛcɑ́ɑ́ Unɛ́léécɑɑ rinyiri nɛ Unɛ́léécɑɑ kuyu rinyiri, Yerusɑlɛm fɑlɛ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ Unɛ́léécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri wɔi, ɑm kɔ rinɛ́nyíri fɑlɛ wɔlu.  
\v 13 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ! 
\s1 Nsímɛ́ kɑpi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ iyɛɛ Lɑwutisee-pɔ ń we n wɔ́ipɔ 
\p  
\v 14 A uléécɑɑtumɛ yɛɛ Lɑwutisee-pɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ wɔipɔ rɛ Amí, úseérɑkɔɔ́ yɛɛ ɑsei m mɑ́ un kɔ uyíkíyiki, un kɔ lɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ kɛkorɑɑnɛ yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 15 Nɛ mɛpɔ́wɑi nyulɛ. Áɑ niŋú ɑ́ɑ kɔ tolú. Amɑ́ pɔn pɛɛ́ n fe pɔkɛ́ n niŋú nɛ́ɛ pɔkɛ́ n tolú!  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ, kɑɑ nní ḿ pɑ́ipɑilɛ̃, ɑ́ɑ kɔ niŋú ɑ́ɑ kɔ tolú nnyɑ, nɛ́ kúúkɛɛ ɑm nnɛ́nɔ́ɔ-i pɔ́ lésɛri.  
\v 17 Pɔ yɛ mɑɑ rɛ: Nɛ umɑ́mɑ́ lɛ, nɛ mɛmɑ́ yɛ́nlɛ, líkɑ ɑ́i nɛ́ pɑ́rílɛ̃, ɑ́ɑ kɔ pɛɛ nyu rɛ ipɔ́cɔ yɛ íwɛ welɛ, pɔn wɑriyɛ, pɔn íwɛ mɑ́ pɔn nyiinlɛ̃ pɔn kɔ mɛŋmɑnɛ we.  
\v 18 Lɛ̃ nnyɑ kɑm mɛsɔhɔ pɔ́ kpɑ́lɛ̃ tɛ ɑ kɛnɛ́mɛɛ wurɑ kɑpi n sɑ́ɑsi ɑpí lolɛ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ lɔ ɑɑ pɛɛ pɑnsɛ umɑ́mɑ́, ɑɑ kɔ ilũ tomɛ́ lɔlu ɑɑ pɛɛ n lɑpɑɑlɛ̃, isɛi íi kɑpɛ nɛ pɔ́ ń wɑ rɛ pɔ mɛŋmɑnɛ sɔ́nɛ nnyɑ. Aɑ kɔ pitɛ kɑpi yɛ inípɛɛ rińkeḿ lɔlu ɑɑ ipɔ́nípɛɛ keḿ pɔkɛ́ nɛ n nyɑ́ni nnyɑ.  
\v 19 Nɛ̃́, nɛ yɛ nɛ pɛ̃ nnɛ́í kɑm ń lɑ cɛ́silɛ ɑm kɔ kutu pi pɑsɑ. Lɛ̃ nnyɑ, kɑpɛ sikɑ̃́ wɑ, ɑ ɑpɔ́kópɛ kɛpirɛ ritɔ.  
\v 20 Áɑ yɛ̃ɛ, nɛ rinɔnɔɔ-i nyɛnulɛ nɛn ihɑ́nɑɑ pepu. Úye un mɛnɛ́tẽ n kõ, un tinɔnɔɔ n hɑ́nnɛ, nɛ́ ukɛyɔ-i lompɔ tɔ́ nɛ uyɛ̃ ɑri kɛsẽ́ ilukɛ le. 
\p  
\v 21 Uyɛɛ n feriyɛ kɑm tíyɛsɛnɛ ɑri tinɛ́yɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ kɛsẽ́ tonɛ yɑrɛ kɛ nɛ́ɛ n feriyɛ tɔ́ nɛ Unɛ́sɑ́ɑ tɔn kɛsẽ́ uriyɔɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ tṹ mɛcɔ. 
\p  
\v 22 Úye un ukómɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Uléécɑɑ icɑ́pinɛ n símisi kutu ricɔ! 
\c 4  
\s1 Uléécɑɑ mɛyɔɔpi kɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ pikɔ́ ɑpi yóm 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm pɛɛ́ pɑí, ɑm ihɑ́nɑɑ inyinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ yɛnu in hɑ́nnɛlɛ̃. Am mɛtẽ foí mɛmɛɛ pɛɛ́ nɛ nɛ́ n símisi kom mɛn tee rɛ: A nté ritɑɑ́mɛ kɛ́ lɛlɛɛ mɑsí kɛpirɛ n wɑinɛ pɔ́ nyísɛ.  
\v 2 Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, Nfɑ́ɑsɔnɛ nn kɛnɛ́cɑ́ɑ́ súiri ɑm pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tinyinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ yɛnu, unyinɛ un tikɛcɑ́ɑ́ tṹ.  
\v 3 Uyɛɛ n tṹ mɛwee yɛ nkpɑ́ni yɑrɛ ripɑrɛ ŋmɛ́í-ŋmɛi nɛ́ɛ ríwɛɛ́ mɛcɔ, kuwɑmɛnirí pɔ́ɔn riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɔ́ɔ́núlɛ̃. Kumɛwee yɛ nkpɑ́ni yɑrɛ mɛhɔ́lɛ ripɑrɛ.  
\v 4 Ayɔ́ɔpitũ ɑfɛɛrɛ́ nɛ ɑnɑ nyɛɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɔ́ɔ́núlɛ̃, piwɛ́ɛ́sɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ pinɑ pin ɑkɛcɑ́ɑ́ tṹ, pin ilũ tomɛ́ tɑ́ntilɛ̃, pin ɑyɔ́ɔpikɔŋ kɑpí nɛ wurɑ n wɑ piɑyu kɛcɑ́ɑ́ kípiilɛ̃.  
\v 5 Sikónɛtɛ́hɛ nɛ mɛtẽ mɛnyinɛ nɛ ikónɛ pisɛnkɛɛ yɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɛ́mɛɛ léentilɛ. Sífirɑ́ɑ sisɛɛi yɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɛyu-mɛ̃ torɛlɛ nyɑii. Si Uléécɑɑ ifɑɑ isɛɛi lɛ.  
\v 6 Linyinɛ yɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ mɛtene welɛ yɑrɛ sinípɛɛnyɑ́nɛi-yɛlɛ́pi sɛɛ mínimɑɑ mɛcɔ tɑŋɛlɛ̃. 
\p Lifɑ́ɑkɔ́ linɑ linyinɛ lɛɛ kɛ́yu-mɛ̃ nɛ kɛpirɛ-mɛ̃ inípɛɛ ḿpɑ́ yei n tórɑɑnkɛɛlɛ̃ yɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɛcɔpɛ nɛ rimɛkɑnɛi welɛ.  
\v 7 Lifɑ́ɑkɔ́ foí yɛ welɛ yɑrɛ kúkinɑɑ́. Lifɑ́ɑkɔ́ lírũ yɛ kɔ welɛ yɑrɛ rinɑ́ɑpipi, lifɑ́ɑkɔ́ tɑ́ɑ́nũ pɔ̃́ nɛ nkpɑ́ni yɑrɛ li kɛsoiyu mɑ́lɛ. Lifɑ́ɑkɔ́ nɑ̃́ii pɔ̃́ nɛ mɛtukɛ mɑɑmɑɑ mɛɛ n yóósilɛ̃ nɛ mɛnyínɛ welɛ.  
\v 8 Lifɑ́ɑkɔ́ lɛ̃ kɛnɑ yɛ mɑ́lɛ ɑmɛ́ŋ́ ɑkpuulũ ɑkpuulũ, inípɛɛ in ḿpɑ́ yei tórɑɑnkɛɛlɛ̃. Ápi kɛ́yu mɑ́ nɛ pimɑ́ikɛɛ kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ rɛ: 
\q1 Usɔnɛ círícírí, círícírí, círícírí yɛɛ Upíimɑ, Uléécɑɑ, Ńnɑŋɛ nnɛ́í Ute. 
\q1 Uyɛɛ pɛɛ́ we, Uyɛɛ we, Uyɛɛ kɔ mɑsí sɔ́nti.  
\v 9 Ḿpɑ́ píyei kɛ lifɑ́ɑkɔ́ lɛ̃ ɑi yɛ́ hɑ uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ un kɔ ḿpɑ́ píyei we ríyu n wɑisɛ, ɑpi yɛ urinyiri tɑɑ́sɛ ɑpi kɔ u pɔɔnɛsɛ  
\v 10 piwɛ́ɛ́sɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ pinɑ pɛ̃ pɔ̃́ nɛ́ yɛ pɛɛ uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ mɛtene riwulɑ ɑpi uyɛɛ ḿpɑ́ píyei ń we yɑ́ɑ́si ɑpi pɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛyu-i piɑyɔɔpikɔŋ sɑ́ ɑpi rɛ:  
\v 11 Urɔ́píimɑ nɛ Urɔ́léécɑɑ, pɔ nɛ sɑ́ rɛ pɔkɛ́ ríyu nɛ rinyíri nɛ ńnɑŋɛ m mɑ́. Liriyíkí rɛ pɔ́ɔ ḿpɑ́ yo wɑ, pɔ lɑlɛ likɛ́ n we. Lɛ̃ nnyɑ kɑi kɔ we. 
\c 5  
\s1 Kɛsɑ́ŋpipi yɛ rítɛlɛ́ wúkulɛ 
\p  
\v 1 Am pɛɛ́ uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ kunipɛ lukɛ-lukɛ kɛ́mɛɛ rítɛlɛ́ rinyinɛ yɛnu tin kɛpirɛ nɛ kɛ́yu-mɛ̃ wɔ́lɑɑlɛ̃, ɑpi kɔ ɑtɔ́pi ɑsɛɛi rikɛcɑ́ɑ́ wɑi ɑpí nɛ wúkɛsi rɛ úkɑ úu kɑpɛ ricɑ.  
\v 2 Am kɔ uléécɑɑtumɛ nɑŋɛ-nɑŋɛ unyinɛ yɛnu un yóólɛ̃ lin cɑ́lɛ̃ tɛ: Wóo tu rɛ ukɛ́ rítɛlɛ́ tɛ̃ wúkulɛ ukɛ́ kɔ tiɑtɔpi nyɛ̃ fori? 
\p  
\v 3 Amɑ́ úkɑ úu we kɛyómɛcɑɑ-pɔ nɛ́ɛ kɛtẽ nté kɛcɑ́ɑ́ nɛ́ɛ kɛtẽ mɛtene yɛɛ yɛ́ n fe uu ri wúkulɛ nɛ́ɛ uu ri nyɑ́nɛi.  
\v 4 Kei kɑm pɛɛ mɛyɑ̃́ tẽ́ ŋmɑɑ rɛ úkɑ úu tulɑɑlɛ̃ tɛ ukɛ́ rítɛlɛ́ tɛ̃ wúkulɛ nɛ́ɛ ukɛ́ ri nyɑ́nɛi nnyɑ.  
\v 5 Uwɛ́ɛ́sɛ usɛ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Kɑpɛ n téni, ɑ yɛ̃ tɛ Yutɑ pikɔ́ mpuri kɛ́mɛɛ kukinɑɑ́, Tɑfiti kɛpirɛ̃ yɛ feriyɛlɛ. Kɛ yɛ́ fe ɑkɛ rítɛlɛ́ tɛ̃ wúkulɛ ɑkɛ kɔ ɑtɔ́pi ɑsɛɛi nyɛ̃ foru. 
\p  
\v 6 Am kɔ riyɔ́ɔpitũ tɛ̃ kɛcɔpɛ nɛ lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ kɛcɔpɛ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ kɛcɔpɛ Risɑ́ŋpipi yɛnu tin nyɛnu yɑrɛ pi nɛ ri nyɔ́ɔnsɛlɛ. Akólɛ ɑsɛɛi nɛ inípɛɛ isɛɛi kɑrí pɛɛ mɑ́. Lɛlɛɛ Uléécɑɑ ifɑɑ isɛɛi iyɛ̃ kuu kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ ń túmɛi.  
\v 7 Arí hɑpɔ ɑri uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ kunipɛ lukɛ-lukɛ kɛ́mɛɛ rítɛlɛ́ tɛ̃ yɔ́su.  
\v 8 Kuu rítɛlɛ́ tɛ̃ piyɔ́ɔ́ ḿ mɑsí, lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ pinɑ pɛ̃ ɑpi sĩ́ ɑpí hɑ Risɑ́ŋpipi kɛyu-i wúlɑ, ḿpɑ́ úye un kɛkéŋé nɛ sinúḿpi kɑpí nɛ wurɑ n wɑ nɛ tulɑɑli mɛyipɛ múílɛ̃. Uléécɑɑ pikɔ́ kɛyomɛ kɑpi n yɑ́ɑ́si yɛ kɛ̃.  
\v 9 Api kɛyómɛ fɑlɛ kɛnyinɛ n yom tɛ: 
\q1 Pɔ tulɛ rɛ pɔkɛ́ rítɛlɛ́ tɛ̃ yɔsí pɔkɛ́ ɑtɔ́pi nyɛ̃ fori, liriyíkí rɛ 
\q1 pi nɛ pɔ́ nyɔ́ɔnsɛlɛ ɑɑ mɛpɔ́nyɛ nɛ ḿpɑ́ kumɑ́rɛ kúye nɛ ḿpɑ́ mɛyu mɛ́ye 
\q1 nɛ ḿpɑ́ ɑyu ɑ́ye pisoi nɛ ḿpɑ́ nsoipuri ń-ye ɑyu lɔlu ɑɑ Uléécɑɑ pɑ. 
\q1  
\v 10 Pɔ pi pɑnsɛsɛlɛ n-yɔ́ɔpipuri pikɔ́ nɛ inyɔ́ɔnsɛ piwɑi pɛɛ 
\q1 Uléécɑɑ pikɛi n wɑi. Pi sɔ́ntilɛ pikɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ iyɔ́ɔpi n tũ. 
\q1  
\v 11 Am pɛɛ́ weri ɑm piléécɑɑtumɛ kulúi pɛɛ riyɔ́ɔpitũ nɛ lifɑ́ɑkɔ́ lɛ̃ nɛ pikpurɛ n kɑ́nɛilɛ̃ mɛtẽ kom. Pinnɛ́í yɛ lelɛ pílɛ pílɛ nɛ kuwóó kuwóó ɑ́i kúkɛɛntɛnɛ we. 
\q1  
\v 12 Pi pɛɛ cɑ́ɑ́ilɛ rɛ: 
\q1 Tisɑ́ŋpipi kɑpí nɛ n nyɔ́ɔnsɛ tɛɛ tulɑɑlɛ̃ tɛ tikɛ́ ńnɑŋɛ 
\q1 nɛ mɛmɑ́ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ nɛ rikɔhɔ 
\q1 nɛ ríyu nɛ ɑkɛ́hɛ nɛ ipɑkɑrɛ yɔsí! 
\q1  
\v 13 Am pɛɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ lin kɛyómɛcɑɑ-pɔ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nɛ kɛtẽ mɛtene nɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ́ we kom lin tee rɛ: 
\q1 Uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ nɛ Risɑ́ŋpipi pɛɛ ɑkɛ́hɛ nɛ ipɑkɑrɛ nɛ 
\q1 ríyu nɛ n-yɔ́ɔpinɑŋɛ te ḿpɑ́ píyei-pɔ! 
\q1  
\v 14 Lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ ɑi yɛ pɛɛ rɛ: Amí! Piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ ɑpi yɛ pɛɛ wúlɑ ɑpi yɑ́ɑ́si. 
\c 6  
\s1 Atɔpi ɑkpuulũ foí nyɛ̃ mɛwúkulɛ 
\p  
\v 1 Aḿ pɑí, ɑm yɛ́nu kɛ Risɑ́ŋpipi ɑri ɑtɔ́pi ɑsɛɛi nyɛ̃ kɛ́mɛɛ risɛ n wúkulɛ, ɑm pɛɛ lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ lisɛ kom, lin mɛtẽ nɛ símisi yɑrɛ ikónɛ pisɛnkɛɛ rɛ: A kɑm.  
\v 2 Aḿ pɑí ɑm isɑ̃ tomɛ́ yɛ́nu. Uyɛɛ i n tṹ yɛ pɛɛ pitɛpɛ múílɛnlɛ. Api piferiyɛ ihɛɛ u pɑ, uu yisi uú n tɔ́su yɑrɛ uyɛɛ n feriyɛ un kɔ tɔ́su ukɛ́ hɑ kɔ piferiyɛ rikpɑ́ mɛcɔ.  
\v 3 Kɛ Risɑ́ŋpipi ɑri ritɔ́pi lírũ n wúkulɛ, ɑm lifɑ́ɑkɔ́ lírũ kom ɑi sɛmni rɛ: A kɑm!  
\v 4 Isɑ̃ icɔ yɛɛ n wɔŋnɛ yɑrɛ nnɑ ii pɛɛ léeri. Uyɛɛ i n tṹ uu ńnɑŋɛ yɛnu rɛ ukɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nkíŋniŋɛ lesɛ pisoi pikɛ́ nɛ n kónɑɑnɛ nnyɑ. Api kɔ kutɛ́hɛ cɑɑcɑɑ kunyinɛ u pɑ.  
\v 5 Kɑri ritɔ́pi tɑ́ɑ́nũ n wúkulɛ, ɑm lifɑ́ɑkɔ́ tɑ́ɑ́nũ kom ɑi sɛmni rɛ: A kɑm! Aḿ pɑí, ɑm isɑ̃ ŋmɔhɔ yɛnu. Uyɛɛ i n tṹ yɛ pɛɛ kɛmúŋɛ́ múílɛnlɛ.  
\v 6 Am lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ kɛcɔpɛ mɛtẽ mɛnyinɛ kom, mɛn tee rɛ: Pi yɛ́ mɛsírɛ́pipi mɛnyinɛ kɛmúŋɛ́cɑripi kɛsɛ nɛ kɛkɛiyɑɑ kɛsɛ ihɛ́ɛ́ lɔ, ɑpi kɔ mɛmúípipi simúŋɛ́cɑripi sitɑɑni nɛ kɛkɛiyɑɑ kɛsɛ ihɛ́ɛ́ lɔlu. Amɑ́ ɑ́ni kɑpɛ mɛ́kpɔ nɛ pítɑ pɔ̃́ ticɑ. 
\p  
\v 7 Kɑri ritɔ́pi nɑ̃́ii n wúkulɛ, ɑm lifɑ́ɑkɔ́ nɑ̃́ii mɛtẽ kom tɛ: A kɑm!  
\v 8 Aḿ pɑí ɑm isɑ̃ inyinɛ yɛnu nɛ mɛhɔ́lɛ ntɔnɛ ipiŋɛ. Pi yɛ uyɛɛ i n tṹ sée rɛ nkpɔ. Nkpɔ kuhorɛ yɛ pɛɛ u tikilɛnlɛ. Api kɛtẽ ɑwɛ́lɛ́ ɑnɑ kɛ́mɛɛ kusɛ kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ yɛnu ɑpí nɛ ɑtɛ́hɛ nɛ nkṹ nɛ itói nɛ licɔ́pii-cɔ́pii sisoipipi tɛ́kɛ́ɛ́. 
\p  
\v 9 Kɑri ritɔ́pi núpũ n wúkulɛ, ɑm kɛnyɔ́ɔnsɛtunipi mɛtene pɛ̃ kɑpi Nléécɑɑsimɛ́ nɛ ɑseérɑ kɑpi n lésɛ nnyɑ m pɑrii ɑmííri yɛnu,  
\v 10 pin pupukɛɛ lin cɑ́lɛ̃ tɛ: Sɑ́ɑ sɔnɛ círícírí nɛ uyíkíyiki, hɑ́i nɛ kɛyo-pɔ kɑɑ yɛ́ lɛ̃ n nɑ́ŋɑisɛ pɔkɛ́ kɛlenɛ túhɑɑnɛ pɔkɛ́ nsímɛ́sei yɛ̃ pɔkɛ́ pɛɛ kɛtẽ nkɛ́ pisoi ntɔ́kpɔ kɛcɑ́ɑ́ kutu ripɑsɑ?  
\v 11 Api pinnɛ́í mmɛ̃ ḿpɑ́ úye kɛtúkɑnkɑ tomɛ́ pɑ, ɑpi kɔ pi mɑɑ rɛ pikɛ́ pɛɛ kɔ nkɑ́ripi n wéntɛlɛ̃, pipikɛicɔ nɛ pipimɑrɛcɔ kɑpi pimɛcɔ n kóninɛ pikɛ́ hɑ pinnɛ́í cɑ́pinɛpɔ. 
\p  
\v 12 Kɑri ritɔ́pi kpúúlũ n wúkulɛ, ɑḿ pɑí kɛtẽ ɑkɛ yéŋesi nɛ rikɔhɔ. Ituŋɛ ii pɑnsɛ riŋmɔ́hɔ yɑrɛ kukpɔsɑŋɑɑ́, iwɑ́rɛ ii innɛ́í pɑnsɛ yɑrɛ mɛ́nyɛ.  
\v 13 Kɛléécɑɑ ɑwɑrɛpi ɑɑ pɛɛ kɛteni-i póroiri yɑrɛ kɛ kúfikiyee ɑku yɛ kuyɔ píimɑ kɛ́mɛɛ kuɑpipi n tíyɛ ɑɑ póroi mɛcɔ.  
\v 14 Kɛléécɑɑ ɑkɛ wúkɑɑpɔ yɑrɛ rítɛlɛ́ kɑpi riwɛ́pí, ɑyɔ́pɛ nnɛ́í nɛ míni kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ sitẽ nnɛ́í ɑsi sikɛtonɛ-i yisikɛɛ.  
\v 15 Kɛtẽ nté piyɔɔpi nɛ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ ɑtɔpi piwɛ́ɛ́sɛ nɛ pimɑ́mɑ́ nɛ pinɑ́ŋɛ-nɑŋɛ nɛ pilɑ́si nnɛ́í nɛ pɛpɛɛ pimɛcirɛ n te ɑpi ɑyɔ́pɛ kɛcɑ́ɑ́ ɑpɑrɛpoo kɛ́mɛɛ nɛ ɑpɑrɛcɑŋɑɑ sipɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ pékesi.  
\v 16 Api yɛ pɛɛ ɑyɔ́pɛ nɛ ɑpɑrɛcɑŋɑɑ mɑɑ rɛ: Ani kɛrɔ́cɑ́ɑ́ lóimɛ ɑni rɔ́ yɑ́rii tɔkɛ́ uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ nɛ Risɑ́ŋpipi kuwɔi nɛ kɛtɑɑ wɑ.  
\v 17 Li we rɛ pikuwɔi kɛyɑɑ píimɑ yɛ tuimɛlɛ. Wóo yɛ́ fe uú lelu? 
\c 7  
\s1 Uléécɑɑ pisoi yɛ ritii kɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ nwɔi yɔsí 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm pɛɛ piléécɑɑtumɛ pinɑ pinyinɛ yɛnu pin kɛtẽ ɑwɛ́lɛ́ kɛnɑ kɛ́mɛɛ nyɛnu. Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ɑyɔ ɑnɑ kɑpí pɛɛ múílɛ̃ tɛ kuyɔ kúkɑ ɑ́ku kɑpɛ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nɛ́ɛ mínimɑɑ-i nɛ́ɛ kuléé kunyinɛ kɛcɑ́ɑ́ ḿ pi nnyɑ.  
\v 2 Am kɔ uléécɑɑtumɛ ucɔ yɛnu un kɛtuŋɛleemɛ-mɛ̃ tɑɑ́mɛlɛ̃ un Uléécɑɑ yɛɛ nfɑ́ɑ n te nwɔi múílɛ̃. Uu cɑ́ɑ́i ɑi cɑ́, uu piléécɑɑtumɛ pinɑ pɛpɛɛ ncée n yɛ̃́ tɛ pikɛ́ kɛtẽ nɛ mínimɑɑ íwɛ wɑ mɑɑ rɛ:  
\v 3 Áni kɑpɛ kɛtẽ nɛ́ɛ mínimɑɑ nɛ́ɛ ɑléé ricɑ hɑ́i nɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑri yɛ́ Urɔ́léécɑɑ pikɛikɔ́ ɑtii nwɔ́i n wɑ.  
\v 4 Am pɛɛ pɛ̃ kɑpi nwɔ́i n wɑ nnɛ́í kóm. Pi lelɛ pisoi ɑ́kotokú pílɛ nɛ ɑfɛɛnɑ nɛ ɑnɑ (144.000) Isirɑyɛɛli pikɔ́ ɑmɑrɛ nnɛ́í kɛ́mɛɛ.  
\v 5 Yutɑ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000). Rupɛni kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000). Kɑɑti kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000).  
\v 6 Asɛɛ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000). Nɛfitɑlii kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000). Mɑnɑsee kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000).  
\v 7 Simeyɔɔ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000) Lefi kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000). Isɑkɑɑ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000).  
\v 8 Sɑpilɔɔ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000) Yosɛfi kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000) Pɛnyɑmɛɛ kumɑrɛ kɛ́mɛɛ, pisoi ɑ́kotokú kɛfi nɛ ɑtɛ́ (12.000) kɑpi nwɔ́i wɑ. 
\s1 Tisoiwuí píimɑ tɛɛ Uléécɑɑ kɛyúrí n cɑ́pinɛlɛ̃ 
\p  
\v 9 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ ɑḿ pɑí, ɑm tisoiwuí píimɑ rinyinɛ yɛnu, tipisoi ɑ́pi kúkɛɛntɛnɛ we. Ḿpɑ́ nsoipuri ń-ye nɛ ḿpɑ́ kumɑ́rɛ kúye nɛ ḿpɑ́ ɑyu ɑ́ye nɛ ḿpɑ́ mɛyu mɛ́ye pikɔ́ yɛ pi. Tiyɔ́ɔpitũ nɛ Risɑ́ŋpipi kɛyu-i kɑpí pɛɛ nyɛnu pin sitúkɑnkɑ cɑɑcɑɑ tomɛ́ tɑ́ntilɛ̃ pin ɑtɛnɛpɑi mulɛilɛ̃.  
\v 10 Pi pɛɛ cɑ́ɑ́ilɛ lin cɑ́lɛ̃ tɛ: Urɔ́léécɑɑ yɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ nɛ Risɑ́ŋpipi pɛɛ tirɔ́yu lɔ.  
\v 11 Piléécɑɑtumɛ nnɛ́í yɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ lifɑ́ɑkɔ́ linɑ kɛyu nyɛnulɛ. Api wúlɑ ɑpi kɛtẽ kɛ́yu tuhu ɑpi Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si  
\v 12 pin tee rɛ: 
\q1 Amí, Urɔ́léécɑɑ yɛɛ ipɑkɑrɛ nɛ ɑkɛ́hɛ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ nɛ ipɔɔnɛsɛ 
\q1 nɛ ríyu nɛ ńnɑŋɛ nɛ rikɔhɔ ḿpɑ́ píyei-pɔ te. Amí! 
\p  
\v 13 Kei kɛ piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ usɛ uu rinɔ́ɔ yɔsí uu nɛ́ mɑɑ rɛ: Píye yɛ mpí pɛɛ nní sitúkɑnkɑ tomɛ́ tɑ́ntilɛ̃ pin nɛ mɛ́ye leeri?  
\v 14 Am u pɛsɛ rɛ: Unɛ́píimɑ, pɔ́ɔ nyu. Uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Pɛpɛɛ íwɛ píimɑ kɛ́mɛɛ n léeri yɛ pi. Pi pisitukɑnkɑ cɑɑcɑɑ hɛɛrɛlɛ ɑpi risɑ́ŋpipi mɛnyɛ kɛ́mɛɛ si wɑ́rɑrɑsɛ.  
\v 15 Lɛ̃ nnyɑ kɑpi Uléécɑɑ riyɔɔpitũ kɛyu-i we pin ukɛyɔ-i kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ u yɑ́ɑ́si. Uyɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ yɛ́ pikɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃.  
\v 16 Nkṹ ńn yɛ́ kɔ piwɑi pi rikpɑ́, nnírɛ́ ńn yɛ́ kɔ piwɑi pi rikpɑ́, ntuŋɛ ńn yɛ́ kɔ piŋmɑ́kɑɑ pi rikpɑ́, kutói ɑ́ku yɛ́ kɔ piwɑi pi rikpɑ́.  
\v 17 Li we rɛ Risɑ́ŋpipi tɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɔpɛ ń we yɛ́ nɛ pilúkɛi pi hɑ ɑri pi kpísi ɑrí nɛ míni mɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ ihɔi kɛ́mɛɛ pi sĩ, Uléécɑɑ uu pɛɛ pimɛnini nnɛ́í tínnɛ. 
\c 8  
\s1 Titɔ́pi sɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i mɛwúkulɛ 
\p  
\v 1 Kɛ Risɑ́ŋpipi ɑri ritɔ́pi sɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i tɛ̃ n wúkulɛ, ɑi kɛyómɛcɑɑ-pɔ sɛ́ɛ́ lɛ́kɛ́-lɛ́kɛ́ yɑrɛ ituŋɛ nwɔi mɛkɔ́ɔ́nú wɛlɛ́ kumúŋɛ́.  
\v 2 Am piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛ̃ yɛnu pin Uléécɑɑ kɛyu-i nyɛnu. Api ɑnɑ́ɑtɔ́ŋ ɑsɛɛi pi pɑ. 
\p  
\v 3 Uléécɑɑtumɛ usɛ uu pɛɛ́ weri uu kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi kɛcɑ́ɑ́ nyɛrɛ. U pɛɛ wurɑ kɛcɑripi kɛ-i kɑpi yɛ tulɑɑli n ŋmɑɑsi múílɛnlɛ. Api tulɑɑli kulúi nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ nnɛ́í iyɑ́hɑɑ u pɑ rɛ ukɛ́ wurɑ kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi kɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛyu-i ń we kɛcɑ́ɑ́ hɛ.  
\v 4 Tulɑɑli ɑnyɔ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ iyɑ́hɑɑ ii uléécɑɑtumɛ ɑnipɛ-i léeri ii Uléécɑɑ kɛyu-i tɑɑ́.  
\v 5 Uléécɑɑtumɛ uu pɛɛ kɛcɑ́ripi kɛ-i kɑpi yɛ tulɑɑli n ŋmɑɑsi kpísi uu kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi kɛ́mɛɛ nnɑ toru uu súúni mɛyipɛ uú nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ sɑ́pɔ, ikónɛ ii sɛnkɛɛ, mɛtẽ ɑmɛ léenti, ikónɛ ii yékurɛntɛ, kɛtẽ ɑkɛ yéŋesi. 
\s1 Anɑ́ɑtɔ́ŋ foí ɑnɑ nyɛɛ n tẽ́ 
\p  
\v 6 Piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛɛ ɑnɑ́ɑtɔ́ŋ ɑsɛɛi m múílɛ̃ ɑpi pɛɛ pimɛcirɛ cɑ́pinɛ pikɛ́ ɑ ténsɛ. 
\p  
\v 7 Ufoí uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ, ɑkónɛpɑrɛpi nɛ nnɑ ɑí nɛ mɛ́nyɛ cɔ́hɔnɛ ɑí nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ lóiri. Ai kɛtẽ hɔɔnɛnɛ mɛtɑɑni, ɑi kuwɛ́lɛ́ kusɛ torɛ múkú-múkú, ɑi kɔ ɑléé hɔ́ɔ́nɛnɛ mɛtɑɑni, ɑi kuwɛ́lɛ́ kusɛ torɛ múkú-múkú, ɑi kɔ mɛyúi ŋmṹ nnɛ́í torɛ múkú-múkú. 
\p  
\v 8 Uléécɑɑtumɛ lírũ uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Ai riyɔ́pɛ ntɔnɛ rinyinɛ tɛɛ nnɑ ń torɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ sɑ́pɔ. Ai mínimɑɑ hɔɔnɛnɛ mɛtɑɑni, kuwɛ́lɛ́ kusɛ ɑku pɑnsɛ mɛ́nyɛ.  
\v 9 Ai liwɑiwɑi nnɛ́í lɛɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ ń we lin fɑfɑi hɔɔnɛnɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni, ɑi kuwɛ́lɛ́ kusɛ nɑm. Ai kɔ ɑ́ninɔi hɔɔnɛnɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni, ɑi kuwɛ́lɛ́ kusɛ nɑm. 
\p  
\v 10 Uléécɑɑtumɛ tɑ́ɑ́nũ uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Tiwɑ́rɛpi mɑɑmɑɑ tɛɛ iyúipukɛ mɛcɔ ń torɛ ɑri kɛyómɛcɑɑ-pɔ lóiri. Ikói nɛ ínihɔi kɑi hɔ́ɔ́nɛnɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni, ɑri kuwɛ́lɛ́ kusɛ kɛcɑ́ɑ́ lólu.  
\v 11 Pi yɛ riwɑ́rɛpi tɛ̃ sée rɛ ɑpisɛnti. Ai míni hɔɔnɛnɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni, kuwɛ́lɛ́ kusɛ ɑku pɑnsɛ ɑpisɛnti, pisoi kulúi ɑpi míni mɛɛ n tulɛsi nnyɑ kpíni. 
\p  
\v 12 Uléécɑɑtumɛ nɑ̃́ii uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Ai ituŋɛ nɛ iwɑ́rɛ nɛ ɑwɑ́rɛpi hɔɔnɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni ɑtɑɑni, ɑi ḿpɑ́ yo kuwɛ́lɛ́ kusɛ pepu rɛ ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni nyɛ̃ kɛ́mɛɛ kusɛ kukɛ́ kuŋmɑhɑ-i n we nnyɑ, kɛyɑ́ɑ kɛkɛ́ kɛmɛtɛ́í ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni kɛ́mɛɛ kusɛ pɑɑ, kɛsinɛ kɛkɛ́ kɔ kɛmɛtɛ́í ɑwɛ́lɛ́ ɑtɑɑni kɛ́mɛɛ kusɛ pɑɑ nnyɑ. 
\p  
\v 13 Aḿ weríí, ɑm mɛtukɛ mɑɑmɑɑ mɛnyinɛ yɛnu mɛn kɛléécɑɑ-pɔ yóósilɛ̃, mɛn símisi lin cɑ́lɛ̃ tɛ: Íwɛ, íwɛ, íwɛ kɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pikɔ́ ɑpi ɑnɑ́ɑtɔ́ŋ kɛ piléécɑɑtumɛ pitɑɑni tɔrɔɔ mpí ɑpi n ténsɛnɛ nnyɑ topori! 
\c 9  
\s1 Anɑ́ɑtɔ́ŋ ɑtɑɑni tɔrɔɔ mɛténsɛ 
\p  
\v 1 Uléécɑɑtumɛ núpũ uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Am pɛɛ riwɑ́rɛpi rinyinɛ tɛɛ pɛɛ kɛléécɑɑ-pɔ n lóimɛ kɛteni-i yɛ́nu. Api mɛhórɛ mɛnyinɛ kɛhɑ́nnɛ u pɑ.  
\v 2 Uu mɛhórɛ mɛ̃ wúkulɛ. Ányɔ ɑnyinɛ yɑrɛ kɛhúú mɑɑmɑɑ ɑnyɔ ɑɑ mɛhórɛ mɛ̃ kɛ́mɛɛ́ léeri, ituŋɛ nɛ kuyɔ ɑku mɛhórɛ ɑnyɔ nyɛ̃ nnyɑ kuŋmɑhɑ cɔni.  
\v 3 Apɑ́ɑ́ni ɑɑ ɑ́nyɔ nyɛ-i léeri ɑɑ kɛteni-i n we, ɑi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ inɑ̃ nnɑŋɛ ncɔ ɑ hɛ.  
\v 4 Ai pɛɛ ɑ mɑɑ rɛ ɑ́ɑ kɑpɛ mɛyúi nɛ́ɛ mɛpɛ́i nɛ́ɛ kuléé kunyinɛ ricɑ, ɑmɑ́ pisoi pɛɛ ɑ́pi ɑtii kɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ nwɔi m mɑ́ ŋmɑnɛ kɑɑ yɛ́ ricɑ.  
\v 5 Ápi ncée ɑ hɛ rɛ ɑkɛ́ pi kṍ. Amɑ́ pi rɛ ɑkɛ́ pi fíkiisɛ iwɑ́rɛ inupũ. Pifíkiisɛ pɛ̃ mpɔlɛ yɛ we yɑrɛ kɛ inɑ̃ ii yɛ nní usoi n tori mpɔlɛ ncɔ.  
\v 6 Pisoi yɛ́ lisiyɑɑ sɛ-i nkpɔ wɛ́ɛ́si, ɑ́pi yɛ́ pɛɛ n yɛ̃. Pi yɛ́ n lɑ pikɛ́ kpí, ɑmɑ́ nkpɔ nn wuru nń nɛ kɛtɑɑ pi wɑi. 
\p  
\v 7 Apɑ́ɑ́ni nyɛɛ welɛ yɑrɛ isɑ̃ kɑpi n nyɔ́ɔnsɛ pikɛ́ nɛ ɑtɔpi hɑ. Linyinɛ yɑrɛ ɑyɔ́ɔpikɔŋ kɑpí nɛ wurɑ n wɑ yɛ pɛɛ ɑɑyu kɛcɑ́ɑ́ welɛ, ɑsiyu pɔ́ɔn sisoipipi nɛ mɛnyínɛ we.  
\v 8 Annyúpi yɛ pɛɛ welɛ yɑrɛ nnɔ́sinyúpi, ɑɑnĩ yɑrɛ ɑ́kinɑɑ́ ɑkɔ́.  
\v 9 Aɑkiŋ yɛ pɛɛ́ welɛ yɑrɛ siwenitukɑnkɑ kɑɑ tɑnɑɑlɛ̃, ɑɑmɛ́ŋ́ iwɔɔ pɔ́ɔn we yɑrɛ sinɔ́ipi kɛ isɑ̃ kulúi ii n tɔ́rɔi in nɛ itóó nɛ ɑtɔpi sĩ.  
\v 10 Aɑsele yɛ pɛɛ sinɔ́ɔpi mɑ́lɛ yɑrɛ ɑnɑnsele. Asele nyɛ-i kɛ ɑnnɑŋɛ nń pɛɛ́ we ɑkɛ́ nɛ pisoi iwɑ́rɛ inupũ kɛ́mɛɛ n fíkiisɛ.  
\v 11 Auyɔɔpi yɛɛ ɑkɛkpeẽ ń we yɛɛ mɛhórɛ mɛ̃ utumɛ. Urinyiri yɛɛ Mɛ-epiree kɛ́mɛɛ Apɑtɔɔ. Pi yɛ Mɛ́kirɛki kɛ́mɛɛ u sée rɛ Apolɔɔ \f + \fr 9:11 \ft Apɑtɔɔ nɛ Apolɔɔ ɑsei rɛ ucɔ́kɔi, nɛ́ɛ ucɑɑinkɛɛ\f* 
\p  
\v 12 Íwɛ mɛlukɛ foí mɛɛ lɛ̃ tɔ́mpɔ. Íwɛ mɛlukɛ mɛtɛ́ mɛɛ kɔ lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ pikɑ́mɛ kpɑ́nɛ. 
\p  
\v 13 Uléécɑɑtumɛ kpúúlũ uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Am mɛtẽ mɛnyinɛ kom mɛn ɑkólɛ ɑnɑ nyɛɛ kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi kɑpí nɛ wurɑ n wɑ kɛn Uléécɑɑ kɛyu-i we kɛ́mɛɛ-pɔ leeri.  
\v 14 Amɛ uléécɑɑtumɛ kpúúlũ uyɛɛ rinɑ́ɑtɔ́ŋ m mɑ́ mɑɑ rɛ: A piléécɑɑtumɛ pinɑ pɛpɛɛ nkói mɑɑ kɑpi yɛ n sée rɛ Efirɑɑti kɛcɑ́ɑ́ m pɑhɑɑlɛ̃ fénnɛ.  
\v 15 Api pɛɛ piléécɑɑtumɛ pinɑ pɛ̃ fénnɛ. Pi pɛɛ ituŋɛ iyɛ-i nɛ kɛyɑ́ɑ kɛ-i nɛ iwɑ́rɛ iyɛ-i nɛ kuŋmɛ̃ kpɛ-i pimɛcirɛ cɑ́pinɛlɛnlɛ pikɛ́ kɛtẽ hɔɔnɛnɛ mɛtɑɑni pikɛ́ kuwɛ́lɛ́ kusɛ kpu.  
\v 16 Pisɑntonɛ kutɔpilee yɛ pɛɛ́ lelɛ pisoi ɑfínɑ́ŋ́ pílɛ pílɛ mɛtɛ́ (200.000.000). Nɛ linnɛ́í mmɛ̃ konlɛ.  
\v 17 Nɛ pɛɛ mɛnɛ́yɛnɛ kɛ́mɛɛ isɑ̃ nɛ pɛpɛɛ i n túntilɛ̃ yɛnlɛ. Pi pɛɛ siwenitukɑnkɑ tɑ́ntilɛnlɛ sin wɔŋnɛ yɑrɛ nnɑ nɛ́ɛ yɑrɛ rihúúhúúpɑrɛ nɛ́ɛ yɑrɛ mɛtuhutɑ. Isɑ̃ ɑyu yɛ pɛɛ́ welɛ yɑrɛ ɑkinɑɑ́ ɑyu. Nnɑ nɛ ɑ́nyɔ nɛ linyinɛ yɑrɛ nfúrɔ̃ toi yɛ pɛɛ piinɔɔ-i léentilɛ.  
\v 18 Ai sisoipipi hɔɔnɛnɛ mɛtɑɑni, ɑ́sɑ́lɑ́ú ɑtɑɑni ɑɑ kuwɛ́lɛ́ kusɛ kóni. Ásɑ́lɑ́ú ɑtɑɑni nyɛ nyɛɛ nní nnɑ nɛ ɑ́nyɔ nɛ nfúrɔ̃ toi mɛɛ pɛɛ piinɔɔ-i n léenti.  
\v 19 Isɑ̃ iyɛ̃ nnɑŋɛ yɛ iinɔɔ-i nɛ iɑsele-i welɛ. Iɑsele yɛ iwɑ́ɑ mɛcɔ welɛ. A ɑ́yu mɑ́lɛ ɑɑ yɛ nɛ nkópɛ wɑi. 
\p  
\v 20 Pisoi tɔrɔɔ pɛ̃ kɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú nyɛ̃ ɑ́ɑ n kṍ ɑ́pi pimɛwɑi kópɛ kɛpirɛ ritɔ. Ápi ɑníri nɛ piléé kɑpí nɛ wurɑ nɛ nwóóweni nɛ nweni ŋmɔhɔ nɛ ɑpɑrɛ nɛ ɑnɑ ń sɛrí ɑ́i yɛ kɔ fe likɛ́ yɛ̃́, ɑ́i yɛ kɔ kõ ɑi yɛ kɔ sɔ́nɛ piyɑ́hɑɑ tíyɛ.  
\v 21 Ápi pipisoikṍ nɛ pimɛsepewɑi nɛ pimɛsoikpɑ́rɑ́wɑi nɛ pipiyɑɑ kɛpirɛ ritɔ. 
\c 10  
\s1 Kɛ́tɛlɛ́pi kɑpi Yohɑni ḿ pɑ 
\p  
\v 1 Am pɛɛ uléécɑɑtumɛ ucɔ yɛnu un ńnɑŋɛ mɑ́, un kɛyómɛcɑɑ-pɔ cɛpimɛlɛ̃ ɑhɔ́ɔ ɑn u yɑriilɛ̃. Kuwɑmɛnirí yɛ pɛɛ uriyu kɛcɑ́ɑ́ welɛ, ukɛyu kɛn we yɑrɛ ituŋɛ, uɑnɑ pɔ́ɔn we yɑrɛ inɑlempi.  
\v 2 U pɛɛ kɛ́tɛlɛ́pi kɛnyinɛ kunípɛ-i múílɛnlɛ kɛn wúkulɛlɛ̃. Uu kúnɑ lukɛ-lukɛ mínimɑɑ kɛcɑ́ɑ́ cɔpu uu kumíi ntɑɑi kɛcɑ́ɑ́ cɔpu.  
\v 3 Uu pɛɛ mɛyɑ̃́ cɑ́ɑ́i ɑi cɑ́ yɑrɛ kúkinɑɑ́ kpɛɛ sɛnkɛɛ. Kuu rincɑ́ɑ́i, ikónɛ ii sɛmni mɛsɛɛi, nnɛ̃́ nn kóm.  
\v 4 Kɛ ikónɛ ii mɛsɛɛi mɛ̃ tinɔ́ɔ ḿ mɑ, ɑḿ n lɑ kɛ́ wɔ́i, ɑm kɛyómɛcɑɑ-pɔ rinɔ́ɔ rinyinɛ komti rɛ: A ikónɛ mɛsɛmni mɛsɛɛi mɛ̃ tinɔɔ kɛfɑ-i rinyiki tikɛ́ m pékɑɑlɛ̃, kɑpɛ ri wɔi. 
\p  
\v 5 Uléécɑɑtumɛ uyɛ̃ kɑḿ pɛɛ n yɛ̃́ un míni kɛcɑ́ɑ́ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nyɛnu uu kɛyómɛcɑɑ-mɛ̃ kunípɛ lukɛ-lukɛ síkɑ.  
\v 6 Uu Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ nɛ lɛlɛɛ kɛkɛmɛɛ ń we nɛ kɛtẽ nɛ lɛlɛɛ kɛkɛmɛɛ ń we nɛ mínimɑɑ nɛ lɛlɛɛ mɛkɛmɛɛ ń we n wɑpisi rinyiri séi uú nɛ wééri rɛ ituŋɛ íi kɔ nkpéni we.  
\v 7 Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ uléécɑɑtumɛ sɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i uú hɑ urinɑɑtɔ́ŋ n ténsɛnɛ, Uléécɑɑ kɛmúŋɛ́ nnɛ́í kɛɛ m pékɑɑlɛ̃ yɛ hɑ wɑinɛ yɑrɛ kuú pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ linsímɛ́ upikɛikɔ́ ɑntepuyɛ n símisi. 
\p  
\v 8 Mɛtẽ mɛ̃ kɑḿ pɛɛ n kṍ mɛn kɛyómɛcɑɑ-pɔ nɛ́ símɑɑri, ɑmɛ kɔ pimɑ́ɑ nɛ́ kpɑ́ rɛ: A n ŋme ɑ hɑ kɛ́tɛlɛ́pi kɛɛ n wúkulɛlɛ̃ uléécɑɑtumɛ yɛɛ mínimɑɑ kɛcɑ́ɑ́ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ n nyɛnu ɑnipɛ-i yɔsí. 
\p  
\v 9 Am pɛɛ uléécɑɑtumɛ uyɛ̃ kuwɛ́ɛ́-mɛ̃ n sĩ, nɛn u tee rɛ ukɛ́ kɛ́tɛlɛ́pi kɛ̃ nɛ́ pɑ. Uu nɛ́ mɑɑ rɛ: A kɛ kpísi ɑɑ muuni. Kɛ yɛ́ ńtulɛ kɛfɑ súúnu, ɑmɑ́ kɛ yɛ́ mpɔ́nɔ́ɔ-i n lɑ́ɑ́rú yɑrɛ mɛtɛ̃́. 
\p  
\v 10 Am uléécɑɑtumɛ kunipɛ-i kɛ́tɛlɛ́pi kɛ̃ yɔ́su ɑm muuni. Akɛ nnɛ́nɔ́ɔ-i lɑrisi yɑrɛ mɛtɛ̃́, ɑmɑ́ kɑm pilukɛ kɛ ḿ mɑsí, ɑkɛ ńtulɛ kɛnɛ́fɑ súúni. 
\p  
\v 11 Unyinɛ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Li pisɛ rɛ pɔkɛ́ hɑ kɔ nɛ Uléécɑɑ rinyiri lɛ̃ kuu ɑyu mɛyɑ̃ nɛ isoipuri nɛ mɛyu nɛ piyɔ́ɔpi kɛcɑ́ɑ́ n símisi pi ritɛ́ŋ́sɛ. 
\c 11  
\s1 Píseérɑkɔɔ́ pitɛ́ pɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 1 Api pɛɛ kɛkpɑ́pi kɛnyinɛ nɛ́ múísɛ yɑrɛ kɛmúŋɛ́nɑɑpi ɑpi nɛ́ mɑɑ rɛ: A yisi ɑ Uléécɑɑ kɛyɔ nɛ kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi musí, ɑɑ pɛpɛɛ kei n yɑ́ɑsi kɛɛni.  
\v 2 Amɑ́ ɑ kɛ́yɑɑ́lɑ kɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛtɑhɑi-mɛ̃ ń we riyɑ́, kɑpɛ kɛ̃ musí. Pi kɛ̃ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi yɛ Uléécɑɑ m pɑkɑrɛ riyɑ́lɛ rɛ pikɛ́ Uléécɑɑ kuyu tɛlɛisɛ iwɑ́rɛ ɑfɛɛnɑ nɛ itɛ́.  
\v 3 Nɛ́ pinɛ́seérɑkɔɔ́ pitɛ́ pɛ̃ hɛ ɑpi Uléécɑɑ rinyiri nɛ pisoi símisi pin ikpɔlũ tɑ́ntilɛ̃ siyɑ́ɑ kúkotokú nɛ pílɛ pílɛ mɛtɛ́ nɛ kuwóó nɛ kɛfi (1.260).  
\v 4 Píseérɑkɔɔ́ pitɛ́ pɛpɛɛ nní Olifiyee ɑléé ɑtɛ́ nyɛ̃ nɛ sífirɑ́ɑ sitɔsi sitɛ́ sɛsɛɛ kɛtẽ Upiimɑ kɛyu-i n nyɛnu.  
\v 5 Unyinɛ un n lɑ ukɛ́ pi cɑɑi, nnɑ nn piinɔɔ-i léeri nn pipilɑɑrɔ torɛ. Ɛɛɛ, unyinɛ un n lɑ ukɛ́ pi cɑɑi, li pisɛ rɛ pikɛ́ lɛ̃ u kpu.  
\v 6 Pi ńnɑŋɛ mɑ́lɛ pin yɛ́ kɛyómɛcɑɑ tɑ́pisi rɛ ikónɛ íi kɑpɛ kumúŋɛ́ kpɛ̃ nnɛ́í kɛ́mɛɛ kɑpí nɛ Uléécɑɑ rinyiri n símisi cuunu. Pi kɔ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ pin yɛ́ míni ripɔ́lɔ́sɛ mɛ́nyɛ, pin yɛ́ kɔ tíyɛsɛ itói ncɔpuri ii kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ léeri kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑpi ń lɑ. 
\p  
\v 7 Pin píyei piɑseérɑ pilésɛ m mɑsí, inɑ́mɛ iyɛɛ mɛhórɛ-i n léeri yɛ́ ɑtɔpi pi wɑ ii pi feriyɛ ii pi kóni.  
\v 8 Sisoikópɛ ɑsi pɛɛ kuyu mɑɑ kɛcɔpɛ kɛ́yɑɑ́lɑ-i n lɑikɛɛlɛ̃. Pi múŋɛisɛnɛlɛ ɑpi yɛ́nu ɑpí nɛ kuyu kpɛ̃ séi rɛ Sotɔm nɛ́ɛ Esipiti. Kei kɑpí pɛɛ Piupiimɑ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii.  
\v 9 Ayu nnɛ́í kɛ́mɛɛ pisoi nɛ ɑmɑ́rɛ nnɛ́í kɛ́mɛɛ pisoi nɛ mɛyu nnɛ́í kɛ́mɛɛ pisoi nɛ isoipuri nnɛ́í kɛ́mɛɛ pisoi yɛ́ siyɑ́ɑ sitɑɑni nɛ kuwɛ́lɛ́ kɛ́mɛɛ pi yɛ̃ pin kpuwɑɑlɛ̃, ɑmɑ́ ɑ́pi yɛ́ ncée hɛ pikɛ́ nhórɛ nnyinɛ kɛ́mɛɛ pi wɑ.  
\v 10 Lɛ̃ kɑi nní pi n wɑ nnyɑ, li yɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi n lɑ́ɑ́rú pin mpɔ́ɔnɑrɛ-i we, pin lihɛɛhɛɛ pɑsiinɛ rɛ ɑntepuyɛ pɛ̃ kɛtɛ́ yɛ pɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi fíkiisɛlɛ nnyɑ. 
\p  
\v 11 Siyɑ́ɑ sitɑɑni nɛ kɛwɛ́lɛ́ kɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, nfɑ́ɑ mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri nń weri nn pi loni, ɑpi yisi ɑpi piɑnɑ kɛcɑ́ɑ́ nyɛrɛ. Iwɑmɛ píimɑ inyinɛ ii pɛɛ pɛpɛɛ pɛɛ pi n nyɑ́ni loni.  
\v 12 Antepuyɛ pitɛ́ pɛ̃ ɑpi pɛɛ rinɔ́ɔ cɑ́cɑ́ rinyinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ komti tin pi tee rɛ: Ani nté ritɑɑ́mɛ! Api pɛɛ ɑhɔ́ɔ kɛ́mɛɛ kɛyómɛcɑɑ n tɑɑ́lɛ̃, pipilɑɑrɔ ɑpi pi yɛnu.  
\v 13 Kɛtẽ ɑkɛ liituŋɛ iyɛ-i mɛyɑ̃́ yeŋesi, ɑi kuyu hɔɔnɛnɛ ɑwɛ́lɛ́ kɛfi, kuwɛ́lɛ́ kusɛ ɑku foru ɑku lólu, ɑi kɛtẽ piyeŋɑɑ pɛ̃ kɛ́mɛɛ pisoi ɑ́kotokú ɑsɛɛi (7.000) kopu, ɑi picɔ kɛwuu tɔisɛ ɑpi Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we ríyu wɑisɛ.  
\v 14 Íwɛ mɛlukɛ lírũ mɛɛ lɛ̃ tɔ́mpɔ. Mɛtɑ́ɑ́nũ yɛ nfɑ́ɑni sɔ́ntilɛ. 
\s1 Tinɑ́ɑtɔ́ŋ sɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i 
\p  
\v 15 Uléécɑɑtumɛ sɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i uu rinɑ́ɑtɔ́ŋ ténsɛ. Mɛtẽ cɑ́cɑ́ mɛnyinɛ kulúi ɑmɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɑɑri rɛ: Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ iyɔɔpi yɛ Urɔ́píimɑ nɛ uyɛ̃ kuu n wɛ́ɛ ɑnipɛ-i lõ. Ḿpɑ́ nɛ píyei-pɔ kuu yɛ́ iyɔ́ɔpi n tũ!  
\v 16 Piwɛ́ɛ́sɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ pinɑ pɛpɛɛ Uléécɑɑ kɛyu-i piɑyɔɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ ɑpi wúlɑ ɑpí kpɑrɑ́ ɑpi Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ,  
\v 17 Pin tee rɛ: Upíimɑ Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute yɛɛ nɛni ń we un kɔ mɛkɛɛ-mɛ we, tɔ pɔ́ pɔɔnɛsɛ rɛ pɔ mpɔ́nɑŋɛ píimɑ nɛ ipɔ́yɔ́ɔpi tonɛ nnyɑ.  
\v 18 Isoipuri yɛ pɛɛ́ nɛ kuwɔ́i yisilɛ ii nyɛrɛ. Amɑ́ kupɔ́wɔ́i yɛ nkpéni yisilɛ. Ituŋɛ iyɛ-i kɑɑ pikpɔkpɔ nnɛ́í ń túhɑɑnɛnɛ yɛ nkpéni tulɛ. Pipɔ́kɛikɔ́ ɑntepuyɛ, pɛ̃ nnɛ́í kɑɑ n te, pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ yɛ rinwúlɑ ɑpi ríyu pɔ́ wɑisɛ, piwɛ́ɛ́sɛ nɛ́ɛ siwɑ̃́ yɛ́ nkpéni piihɛɛ yɔsí. Li kɔ nkpéni tulɛ rɛ pɔkɛ́ pɛpɛɛ kɛtẽ n kópu pɔ̃́ kɔ kṍ.  
\v 19 Uléécɑɑ kɛyɔ kɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we ɑkɛ hɑ́nnɛ, nkómɛinɛ kuú nɛ pisoi n sée kutɑkɑi ɑku ukɛyɔ-i léeri. Sikónɛtɛ́hɛ nɛ mɛtẽ nɛ pikónɛsɛnkɛɛ nɛ kɛtẽ piyeŋɑɑ nɛ ɑkónɛpɑrɛpi mɑɑmɑɑ ɑɑ léeri. 
\c 12  
\s1 Unɔ́si unyinɛ nɛ kúconcó 
\p  
\v 1 Ai limɑ́ɑmɑɑ linyinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ lesɛ ɑi nyísɛ. Unɔ́si unyinɛ lo yɛɛ ntuŋɛ n tɑnɑɑlɛ̃ un iwɑ́rɛ uɑnɑ mɛtene wɑilɛ̃, un kɔ riyɔ́ɔpikɔŋ rinyinɛ ríyu kɛcɑ́ɑ́ kípilɛ̃, ɑwɑ́rɛpi kɛfi nɛ ɑtɛ́ ɑn tikɛcɑ́ɑ́ we.  
\v 2 U pɛɛ kɛfɑ mɑ́lɛ, un pɛɛ kɛ́mɑrɛ-i mɛmɑ́rɛnlõ nɛ pupukɛɛ. 
\p  
\v 3 Ai kɔ linyinɛ licɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ lesɛ ɑi nyísɛ. Lɛ̃ nɛ kúconcó mɑɑmɑɑ wɛɛ́ kunyinɛ lɛ yɑrɛ nnɑ. Áyu ɑsɛɛi nɛ ɑkólɛ́ kɛfi kɑku mɑ́. Ayɔ́ɔpikɔŋ ɑsɛɛi nyɛɛ ɑ́yu nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ we.  
\v 4 Kurisele ɑri kɛyómɛcɑɑ-pɔ ɑwɑ́rɛpi hɔɔnɛ mɛtɑɑni, ɑri kuwɛ́lɛ́ kusɛ kɛteni-i lɑ́umɛ. Kúconcó ɑku unɔ́si yɛɛ pimɑ́rɛ ń lɑ kɛyu-i nyɛrɛ, kun lɑ rɛ un kɛwɑ̃́ m mɑri, kukɛ́ kɛ muumpɔ.  
\v 5 Unɔ́si uu kɛwɑ́ntisi mɑru. Kɛtisi yɛ kɛ kɛɛ isoipuri nnɛ́í nɛ n-yɔ́ɔpinɑŋɛ yɑrɛ nweni m múínɛ. Ai ukɛwɑ̃ kɛ̃ Uléécɑɑ nɛ uriyɔɔpitũ-mɛ̃ kpíípɔ.  
\v 6 Unɔ́si uyɛ̃ uu pɛɛ wuru uu kucɛsi kóimɑ-i kɛ Uléécɑɑ uu kɛtónɛ n nyɔ́ɔnsɛ uu u yekei sĩ tɛ pikɛ́ kei u n kpínii siyɑ́ɑ kúkotokú nɛ pílɛ pílɛ mɛtɛ́ nɛ kuwóó nɛ kɛfi (1.260). 
\p  
\v 7 Atɔpi ɑɑ kɛyómɛcɑɑ-pɔ wɑi, Misɛɛli nɛ piléécɑɑtumɛ picɔ ɑpi kúconcó ɑtɔpi wɑi, kúconcó nɛ kupitumɛ pɔ́ɔ kɔ ɑtɔpi leeri.  
\v 8 Amɑ́ ɑ́i kpɛkpɛɛ pɛɛ feriyɛ, ɑpi pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ pikɛtonɛ pɑɑ.  
\v 9 Api kɛtẽ mmɛ́ ku lɑ́umɛ. Kúconcó píimɑ kpɛkpɛɛ iwɑ́ɑ kpurɛ kɑpi yɛ n sée rɛ kunírilɑ̃ nɛ Setɑni. Kpɛkpɛɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ pisoi kirɑɑsɛntɛ. Api kɛtẽ mmɛ́ ku lɑ́umɛ ɑpi kupitumɛ pɔ̃́ kɔ lɑ́uliri. 
\p  
\v 10 Am pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛtẽ cɑ́cɑ́ mɛnyinɛ komti, mɛn tee rɛ: Píyulɑlɛ nɛ Urɔ́léécɑɑ nnɑŋɛ nɛ Uiyɔɔpi ituŋɛ yɛ kɔ nkpéni tulɛ. Uyɛ̃ kuu n wɛ́ɛ n-yɔɔpinɑŋɛ ituŋɛ pɔ̃́ nɛ kɔ nkpéni tulɛ. Li we rɛ pi unɔ́ɔmɛ yɛɛ kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ Urɔ́léécɑɑ kɛyu-i pirɔ́mɑ́rɛcɔ kɛcɑ́ɑ́ nnɔ́ɔmɛ n wɑ pilɑ́umɛ mɑsilɛ.  
\v 11 Tisɑ́ŋpipi mɛnyɛ nɛ pinsímɛ́ kɑpí nɛ rikɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ ń lesɛ mɛɛ tíyɛsɛ kɑpi u feriyɛ. Ai kɔ kpɑ́, ɑ́pi pɛɛ pinfɑɑ nɛ kutu cɔlɛ̃ likɛ́ nɛ wɑ rɛ pi nkpɔ wuru.  
\v 12 Lɛ̃ nnyɑ likɛ́ pɔ́ n lɑ́ɑ́rú, kɛyómɛcɑɑ. Likɛ́ kɔ nɔ́ɔ nní kɛkɛmɛɛ ń we n lɑ́ɑ́rú! Íwɛ kɛ pɔ̃́ kɛtẽ nɛ pɔ̃́ mínimɑɑ ɑni topori! Li we rɛ nɔ́kunɛ́wɛ́ɛ́-mɛ̃ kɛ kuníri ɑku kuwɔ́i nɛ wɛhɛpɔlɛ̃, kun nyu rɛ ituŋɛ kɑi ku n tisɛ íi piyɛ. 
\p  
\v 13 Kɛ kúconcó ɑku n yɛ̃́ tɛ pi kɛteni-i pilɑ́umɛ ku mɑsilɛ, ɑku pɛɛ unɔ́si uyɛɛ kɛwɑ́ntisi m mɑ́ri n lɑkɑsɛntɛ.  
\v 14 Kei kɑi pɛɛ mɛtukɛ mɑɑmɑɑ mɛnyinɛ ɑmɛ́ŋ́ kɛtɛ́ unɔ́si uyɛ̃ pɑ rɛ ukɛ́ nɛ yóósi ukɛ́ kucɛsi kóimɑ-i hɑ, kei kɑpi yɛ́ hɑ kumúŋɛ́ kusɛ nɛ ɑmúŋɛ́ ɑnyinɛ nɛ kumúŋɛ́ wɛlɛ́ \f + \fr 12:14 \ft Kumúŋɛ́ kusɛ nɛ ɑmúŋɛ́ ɑnyinɛ nɛ kumúŋɛ́ wɛlɛ́: Li we yɑrɛ nnɛ́í mmɛ̃ kɑpi nté nní lɛ̃ n sée yɛ lelɛ ɑŋmɛ̃ ɑtɑɑni nɛ kuwɛ́lɛ́.\f* kɛ́mɛɛ u kpínii un iwɑ́ɑ nɛ kɛtɑɑ we.  
\v 15 Iwɑ́ɑ ii innɔɔ-i míni lesɛri yɑrɛ nkói, ii unɔ́si uyɛ̃ kɛpirɛ tikisɛ rɛ nkói mmɛ̃ nkɛ́ u rikpɑ́ú nkɛ́ nɛ tɔ́mpɔ.  
\v 16 Kɛtẽ ɑkɛ unɔ́si uyɛ̃ comɛ. Akɛ nnɔ́ɔ hɑɑ ɑkɛ nkói kɛ kúconcó ɑku kunnɔɔ-i n lésɛmɛ muumpɔ.  
\v 17 Kúconcó ɑkú nɛ unɔ́si uyɛ̃ wɔ́ɔsi ɑku pɛɛ yisi ɑkú hɑ upipirɛ̃ nnɛ́í nɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ Uléécɑɑ isé ḿ múílɛ̃ pin kɔ ɑseérɑ kɛ Yeesu uu n lésɛ tikilɛ̃ ɑtɔpi wɑi. 
\p  
\v 18 Aku pɛɛ́ hɑ mínimɑɑ ritimɛ nnyɛnɛ kɛcɑ́ɑ́ tɑsi. 
\c 13  
\s1 Inɑ́mɛ itɛ́ inyinɛ nkɔ́ 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm pɛɛ inɑ́mɛ inyinɛ yɛnu nɛ ɑkólɛ kɛfi nɛ ɑ́yu ɑsɛɛi in mínimɑɑ-i léeri in tɑɑ́mɛlɛ̃. Akóópipi kɛfi nyɛɛ ɑkólɛ nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ we, Uléécɑɑ ɑlɛ̃ pɔ́ɔn pɛɛ ɑ́yu nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ ɑnyíri.  
\v 2 Inɑ́mɛ iyɛ̃ kɑm n yɛ̃́ yɛ pɛɛ́ nɛ kútoroó mɛnyínɛ welɛ, iipɑ́i yɑrɛ kɛyúipɔpi ikɔ́, innɔɔ yɑrɛ kúkinɑɑ́ nnɔɔ. Kúconcó ɑku pɛɛ kunnɑŋɛ nɛ kuriyɔɔpitũ nɛ ńnɑŋɛ píimɑ ncɔ i pɑ.  
\v 3 Kei kɑm pɛɛ iriyu risɛ yɛ̃ yɑrɛ pi ti rifɑpilɛ ɑpi kópu. Amɑ́ tiitoi iyɛ̃ kɑrí pɛɛ́ nɛ n kpinɛ ii pélu. Lɛ̃ nnyɑ, kɛtẽ nnɛ́í pikɔ́ ɑpi pɛɛ́ n kɑ́ipi pin kɑhɑɑnkɛɛ ɑpí nɛ inɑ́mɛ iyɛ̃ tiki.  
\v 4 Api kúconcó yɑ́ɑ́si ɑpi wúlɑ rɛ ku inɑ́mɛ iyɛ̃ ńnɑŋɛ hɛ nnyɑ. Api kɔ inɑ́mɛ iyɛ̃ yɑ́ɑ́si ɑpi wúlɑ, ɑpi rɛ: Wóo inɑ́mɛ mɛcɔ we, wóo yɛ́ kɔ fe uú nɛ i tɔpu? 
\p  
\v 5 Ai nnɔ́ɔ i hɛ ii yɛ nɛ n tɑnkɛɛ in kɔ Uléécɑɑ lɑ́mɑɑnkɛɛ. Ai kɔ ńnɑŋɛ i hɛ rɛ ikɛ́ nɛ iwɑ́rɛ ɑfɛɛnɑ nɛ itɛ́ kɛ́mɛɛ ipikɛi wɑ.  
\v 6 Ii nnɔ́ɔ wúkulɛ ii Uléécɑɑ lɑ́mɑɑnkɛɛ. Ii kɔ Uléécɑɑ rinyiri nɛ ukɛyɔ nɛ pɛpɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we lɑ́mɑɑnkɛɛ.  
\v 7 Ai kɔ ncée i hɛ ricuruu rɛ ikɛ́ Uléécɑɑ pisoi ɑtɔpi wɑ ikɛ́ pi feriyɛ. Ai kɔ ḿpɑ́ nsoipuri ń-ye nɛ ḿpɑ́ kuyu kúye nɛ ḿpɑ́ mɛyu mɛ́ye nɛ ḿpɑ́ kumɑ́rɛ kúye kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ i hɛ.  
\v 8 Kɛtẽ nnɛ́í pisoi pɛ̃ ɑnyiri nyɛɛ ɑ́ɑ hɑ́i kɛtẽ kɛkorɑɑnɛ-mɛ Risɑ́ŋpipi kɑpí nɛ n nyɔ́ɔnsɛ nfɑɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ yɛ́ i yɑ́ɑ́si ɑpi wúlɑ. 
\p  
\v 9 Úye un ukómɛ, ukɛ́ kṍ!  
\v 10 Lin úye n wɑimɛ rɛ ukɛ́ ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ́ n we, ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ́ kuu yɛ́ hɑ. Lin úye n wɑinɛ rɛ pikɛ́ nɛ ritɛ́hɛ u kpu, ritɛ́hɛ kɑpí nɛ u kopunɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ pikɔ́ ɑpi yɛ́ piŋmɔ́ɔ́pú nɛ nfɑtɛnɛ kɛ́yu m mɑhɑni. 
\p  
\v 11 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm kɔ inɑ́mɛ icɔ yɛnu in kɛtẽ-mɛ̃ leeri. Akólɛ ɑtɛ́ kií pɛɛ mɑ́. Iyɛ̃ ɑkolɛ yɛ welɛ yɑrɛ isɑ́ŋ ɑkɔ́ in kɔ símisi yɑrɛ kúconcó.  
\v 12 Iyɛɛ pɛɛ inɑ́mɛ foí iyɛɛ mínimɑɑ-i n léemɛ n-yɔɔpinɑŋɛ mɑ́lɛ. Inɑ́mɛ foí yɛ́ n welɛ, ilírũ nnyí in kɔ nɛ innɑŋɛ kɛisi. Ii yɛ pɛɛ tíyɛsɛ kɛtẽ nɛ kɛpisoi ɑpi yɛ inɑ́mɛ foí iyɛ̃ yɑ́ɑ́si ɑpi wúlɑ. Iyɛɛ pɛɛ itói yɔsí in yɛ́ pɛɛ́ nɛ i kpu, ɑmɑ́ ii pélu.  
\v 13 I mɛwɑi píimɑ wɑilɛ hɑ́i ií nɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nnɑ súisɛri pisoi nnɛ́í inipɛɛ-i.  
\v 14 I mɛwɑi píimɑ kɑi i n hɛ rɛ ikɛ́ wɑ wɑlɛ ií nɛ inɑ́mɛ foí iyɛ̃ pikɛi kɛ́mɛɛ fe ii kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi nnɛ́í kuyu-i tɑni. I yɛ pi mɑɑ rɛ pikɛ́ inɑ́mɛ iyɛɛ pɛɛ itói n yɔsí in yɛ́ pɛɛ́ nɛ kpu, ɑmɑ́ in kɔ nɛ nfɑ́ɑ mɑ́ kɛyu sɛrí pikɛ́ nɛ ríyu i wɑisɛ.  
\v 15 Ai kɔ ńnɑŋɛ i hɛ rɛ ikɛ́ inɑ́mɛ kɛyu kɑpi ń sɛrí kɛ́mɛɛ nfɑ́ɑ wɑ kɛkɛ́ nɛ n símisi, kɛkɛ́ kɔ tíyɛsɛ pikɛ́ pɛpɛɛ piyɑ́hɑɑ kɛ n yúlu kṍ.  
\v 16 Iyɛɛ wɑ kɛ pisoi nnɛ́í, siwɑ̃́ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ pimɑ́mɑ́ nɛ píwɛkɔɔ́ nɛ pɛpɛɛ pimɛcirɛ n te nɛ pilɑ́si ɑpi kunípɛ nɛ́ɛ ritii kɛcɑ́ɑ́ nwɔ́i mɑ́.  
\v 17 Úkɑ úu yɛ fe ukɛ́ linyinɛ lɔ nɛ́ɛ ukɛ́ yɑ́ɑ́, unsɑ́ linwɔi mmɛ̃ ukɛcɑ́ɑ́ m mɑ́. Li yɛ́ fe ɑi inɑ́mɛ iyɛ̃ tinyiri nɛ́ɛ nnɛ́í mmɛ̃ kɑpi yɛ rinyíri tɛ̃ n sée. 
\p  
\v 18 Nté kɑi mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ pisɛ. Uyɛɛ mɛsɔhɔ m mɑ́ ukɛ́ kɛ́ɛ̃ uu nnɛ́í kɑpi yɛ nɛ inɑ́mɛ iyɛ̃ n sée ceru. Li we rɛ nnɛ́í mmɛ̃ yɛ usoi rinyiri lɛ. Mmɛ mɛɛ nní pílɛ pílɛ mɛkpuulũ nɛ kuwóó nɛ kɛfi nɛ mɛkpuulũ (666). 
\c 14  
\s1 Pɛ̃ ɑyu kɛ Uléécɑɑ uu n lɔ kɛyomɛ 
\p  
\v 1 Am pɛɛ́ pɑí, ɑm Tisɑ́ŋpipi yɛnu tin Siyɔɔ riyɔpɛ kɛcɑ́ɑ́ nyɛnu, pisoi ɑ́kotokú pílɛ nɛ ɑfɛɛnɑ nɛ ɑnɑ (144.000) nyɛ̃ nɛ pɛ̃ nnɛ́í ɑtii kɛcɑ́ɑ́ kɛ tirinyiri nɛ Tiusɑɑ rinyiri ɑri n wɔ́lɑɑlɛ̃ pɔ́ɔn kɔ kei we.  
\v 2 Am kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛtẽ mɛnyinɛ komti yɑrɛ míni píimɑ mɛnyinɛ mɛɛ wɔ́lu nɛ́ɛ yɑrɛ ikónɛ yɛɛ mɛyɑ̃́ sɛmni. Nnɛ̃́ mmɛ̃ kɑm n kṍ yɛ we yɑrɛ kɛ pikéŋépepɛ ɑpi yɛ sikéŋé ḿ pépu nnɛ̃́ ncɔ.  
\v 3 Pi pɛɛ riyɔ́ɔpitũ nɛ lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ kɛyu-i kɛyómɛ fɑlɛ kɛnyinɛ yomlɛ. Úkɑ úu yɛ pɛɛ fe ukɛ́ kɛyómɛ kɛ̃ peikɛɛ, insɑ́ pisoi ɑ́kotokú pílɛ nɛ ɑfɛɛnɑ nɛ pinɑ (144.000) pɛ̃ ɑyu kɛ Uléécɑɑ uu kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń lɔ mɛcirɛ pɛɛ yɛ fe. 
\p  
\v 4 Pisoi pinyinɛ yɛ pi pɛɛ ɑ́pi pinɔ́siwɛ́lɑɑ nɛ pimɛcirɛ mɛ́kpɛrinkpɛ m pɔ́riinkɛɛ. Ápi pinɔ́si nyu. Tisɑ́ŋpipi kɑpi yɛ n tikilɛ̃ ḿpɑ́ yei kɑri sĩ́. Li pisoi kɛcɔpɛ piɑyu lɔlɛ rɛ pikɛ́ n we yɑrɛ mɛlukɛpipi foí kɑpi yɛ Uléécɑɑ nɛ Risɑ́ŋpipi n lɑɑnsɛ mɛcɔ.  
\v 5 Nnɔ́ɔmɛsimɛ́ ńkɑ ńn kɔ piinɔɔ-i we. Ńkɑ ńn we kɑpi yɛ́ nɛ pi n cɛ́si. 
\s1 Piléécɑɑtumɛ pitɑɑni yɛ yóólɛ̃ tɛ Uléécɑɑ yɛ nɛ pisoi túhɑɑnɛnɛ 
\p  
\v 6 Am kɔ uléécɑɑtumɛ ucɔ yɛnu un kɛléécɑɑ-pɔ yóósilɛ̃. Nsímɛ́ Kɛcirɛ tɛnɛcirɛ́ kuú pɛɛ mɑ́ ukɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi nɛ ḿpɑ́ isoipuri íye nɛ ḿpɑ́ kumɑ́rɛ kúye nɛ ḿpɑ́ mɛyu mɛ́ye nɛ ḿpɑ́ ɑyu ɑ́ye riyóó.  
\v 7 U yɛ pɛɛ́ mɑlɛ ɑi cɑ́ rɛ: Ani Uléécɑɑ n wuru ɑni yɛ kɔ ríyu u wɑisɛ rɛ ituŋɛ yɛ tulɛ ukɛ́ nɛ pisoi túhɑɑnɛ nnyɑ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni yɛ uyɛɛ kɛyómɛcɑɑ nɛ kɛtẽ nɛ mínimɑɑ nɛ ínihɔi n wɑ yɑ́ɑ́si ɑni wúlɑ! 
\p  
\v 8 Uléécɑɑtumɛ ucɔ uu mɛlírũ tiki, uu rɛ: Ku loolɛ, kuyu mɑɑ Pɑpilɔɔni yɛ loolɛ. Kpɛkpɛɛ ɑyu nnɛ́í kupitɑ nírisɛ. Kupitɑ pinírɛ́ pɛɛ kuiwɑ́sɑ́nkɑí píimɑ kɑku pisoi n tɑ̃. 
\p  
\v 9 Uléécɑɑtumɛ ucɔ uu mɛtɑ́ɑ́nũ pi tiki, uú mɑlɛ ɑi cɑ́ rɛ: Úye un inɑ́mɛ nɛ ikɛyu kɑpi ń sɛrí n yɑ́ɑsi uu wúlɑ, ɑpi nwɔ́i uritii kɛcɑ́ɑ́ nɛ́ɛ kunípɛ kɛcɑ́ɑ́ u wɑi,  
\v 10 pi yɛ́ kɔ uyɛ̃ Uléécɑɑ kuwɔi pitɑ pɛɛ ɑ́pi líkɑ n cɔ́hɔnɛlɛ̃ kɛpóripi-i u súúnu uu níru ɑí hɑ pɛɛ nnɑ kɛ́mɛɛ nɛ linyinɛ yɑrɛ nfúrɔ̃ toi kɛ́mɛɛ piléécɑɑtumɛ pɛɛ n cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́lɛ̃ nɛ Risɑ́ŋpipi kɛyu-i u n wukɛi.  
\v 11 Nnɑ mɛɛ pi n wúkɛi ɑnyɔ ɑɑ pɛɛ ḿpɑ́ píyei mɛsɛ́rɛ n likirɛlɛ̃, pɛpɛɛ inɑ́mɛ kɛyu-i nɛ ikɛyu kɑpi ń sɛrí n yɑ́ɑsi ɑpi wúlɑ nɛ nkó yɛɛ ritii nɛ́ɛ kunípɛ kɛcɑ́ɑ́ irinyiri nwɔi m mɑ́, ɑ́pi pɛɛ kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ mɛwéntɛ mɑ́. 
\p  
\v 12 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ Uléécɑɑ isé ḿ múílɛ̃ pin kɔ Yeesu nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ̃ ɑpi yɛ́ n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃. 
\p  
\v 13 Am pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛtẽ mɛnyinɛ komti mɛn nɛ́ tee rɛ: A wɔi rɛ: Kɑí nɛ nɛni n kpísi, pɛpɛɛ Upíimɑ kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n kpíni yɛ pínɑrɛkomɛ lɛ. Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛ rɛ lɛɛ ni mɛsei, li we rɛ piiwɛ nnɛ́í kɑpí nɛ nkpéni wéntɛ rɛ pikɛ́ pimɛwɑi ihɛ́ɛ́ yɔsí nnyɑ. 
\s1 Pikpɑ́ɑ nɛ picɑ́ɑ nsímɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ 
\p  
\v 14 Aḿ pɑí, ɑm ɑhɔ́ɔ tomɛ́ ɑnyinɛ yɛnu, unyinɛ un ɑhɔ́ɔ nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ tṹ un nɛ Usoi kɛpipi mɛnyínɛ we. U pɛɛ ríyu kɛcɑ́ɑ́ wurɑ riyɔɔpikɔŋ kipilɛnlɛ un kɔ kɛ́nyɑlɛ yelekɔ́ kunípɛ-i múílɛ̃.  
\v 15 Uléécɑɑtumɛ ucɔ uu Uléécɑɑ kɛyɔ-i léeri uu uyɛɛ ɑhɔ́ɔ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ mɑɑpɔ ɑi cɑ́ rɛ: A kɛpɔ́nyɑlɛ fõ ɑɑ́ kpɑsi. Ikpɑ́ɑtuŋɛ yɛ tulɛ, li we rɛ ilukɛ yɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pipele mɑsilɛ.  
\v 16 Uyɛɛ pɛɛ ɑhɔ́ɔ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ uu pɛɛ kɛ́nyɑlɛ fom, ɑi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ilukɛ kpɑsi. 
\p  
\v 17 Uléécɑɑtumɛ ucɔ uu Uléécɑɑ kɛyɔ kɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we kɛ́mɛɛ léeri. Uyɛ̃ nɛ pɛɛ kɔ kɛ́nyɑlɛ lɑri-lɑri múílɛnlɛ. 
\p  
\v 18 Uléécɑɑtumɛ ucɔ yɛɛ nnɑ kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ m mɑ́ pɔ́ɔ kɛnyɔ́ɔnsɛ-i léeri uú nɛ uyɛɛ kɛ́nyɑlɛ lɑri-lɑri m mɑ́ símisi ɑi cɑ́ rɛ: A kɛpɔ́nyɑlɛ yelekɔ́ kɛ̃ fõ ɑɑ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ rɛɛsɛɛ sipúkípi túúni rɛ rɛɛsɛɛ yɛ pipele mɑsí nnyɑ.  
\v 19 Uléécɑɑtumɛ uu ukɛnyɑlɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ fóm, uu kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ rɛɛsɛɛ kɛcɑrɛ ɑpipi túúni uu kupɔ́ri mɑɑmɑɑ kpɛ-i kɛ Uléécɑɑ kuwɔi ɑku ń we súúni.  
\v 20 Ai kupɔ́ri kpɛ̃ nɛ kuyu iyɑɑ leepɔ ɑi ku pulu ɑi cɛ́rii, mɛ́nyɛ ɑmɛ kupɔ́ri kpɛ-i léeri ɑmɛ́ tɑɑ́ hɑ́i nɛ isɑ̃ ɑkpɑlɑ́ɑ kɛcɑ́ɑ́-pɔ, ɑmɛ mɛcɑ́ɑ tɔ́ɔ́ri yɑrɛ kilomɛtiri pílɛ pílɛ mɛtɑɑni (300). 
\c 15  
\s1 Piléécɑɑtumɛ nɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú tɔrɔɔ 
\p  
\v 1 Am pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ kɛyómɛcɑɑ-pɔ limɑ́ɑmɑɑ linyinɛ kɑi n lésɛ ɑi nyísɛ yɛnu ɑ́i kusímɛ́ we. Lɛlɛɛ piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú ɑsɛɛi tɔrɔɔ m múílɛ̃. Liriyíkí rɛ lɛlɛɛ mɑ́sunɛ Uléécɑɑ kuwɔi ɑku pɛɛ níŋɛsi.  
\v 2 Am kɔ linyinɛ yɛnu yɑrɛ sikɑ́lɑ́úwɛlɛ́pi, lin tɑŋɛlɛ̃ yɑrɛ mínimɑɑ, nnɑ nn kɔ kɛ́mɛɛ cɔ́hɔnɛlɛ̃. Pɛpɛɛ inɑ́mɛ nɛ ikɛyu kɑpi ń sɛrí nɛ irinyiri nkɛɛnwɔi n feriyɛ ɑpi pɛɛ sikɑ́lɑ́úwɛlɛ́pi sɛɛ n tɑ́ŋɛlɛ̃ yɑrɛ mínimɑɑ kɛcɑ́ɑ́ n nyɛnu, pin Uléécɑɑ kɛkéŋé múílɛ̃.  
\v 3 Uléécɑɑ ukɛikɔ́ Moisi kɛyomɛ kuú nɛ Uléécɑɑ ríyu n wɑisɛ nɛ Risɑ́ŋpipi kɛyomɛ kɑpí pɛɛ yóm tɛ: 
\q1 Upíimɑ Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute, 
\q1 Lɛ̃ nnɛ́í kɑɑ n wɑ yɛ piyɛlɛ, ɑ́i kɔ kusímɛ́ we. 
\q1 Isoipuri nnɛ́í uyɔɔpi, 
\q1 Kɛpɔ́múŋɛ́ yɛ kɛcírɛ welɛ 
\q1 Kɛn kɔ nsímɛ́sei tikilɛ̃! 
\q1  
\v 4 Upíimɑ, wóo yɛ́ fe uu yúlu rɛ úu yɛ́ pɔ́ wuri, 
\q1 Úu yɛ́ kɔ ripɔ́nyíri ritɑɑ́sɛ? Li we rɛ mɛpɔ́círɛ pɔ́ɔ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́lɛ̃. 
\q1 Isoipuri nnɛ́í pisoi yɛ sɔ́ntilɛ pikɛ́ kɛpɔ́yu-i riwulɑ pikɛ́ pɔ́ yɑ́ɑ́si, 
\q1 Li we rɛ li sɔ́ntilɛ likɛ́ nyísɛ rɛ mɛpɔ́wɑi yɛ kɛcírɛ welɛ. 
\p  
\v 5 Am pɛɛ lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ pɑí, ɑm yɛ́nu Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ kɛ kunyɔ́ɔnsɛcɑ́ŋíí ɑku ń we kɛn kɛyómɛcɑɑ-pɔ hɑ́nnɛlɛ̃.  
\v 6 Piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛpɛɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú ɑsɛɛi m múílɛ̃ ɑpi kɛnyɔ́ɔnsɛ-i léeri. Asɑ́ŋɑ́ɑ́ tomɛ́ sɔnɛ yíkíyiki nyɛɛ n tɛ́lu kɑpí pɛɛ lɑpɑɑlɛ̃, pin kɔ rikíŋ kɛcɑ́ɑ́ wurɑ ɑtɑmpɑ́lɑ teriilɛ̃.  
\v 7 Lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ lisɛ ɑli piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛ̃ wurɑ siporipi sisɛɛi pɑ, Uléécɑɑ yɛɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ ń we kuwɔi píimɑ kun sikɛmɛɛ yipɑɑlɛ̃.  
\v 8 Uléécɑɑ mɛyɔɔpi nɛ unnɑŋɛ nnyɑ, ɑ́nyɔ ɑɑ kɛnyɔ́ɔnsɛ yɑrii, piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛ̃ ɑ́sɑ́lɑ́ú ɑsɛɛi nyɛ̃ ɑɑ́ hɑ nɛ piwɑi mɑ́su, úkɑ úu fe ukɛ́ kɛnyɔ́ɔnsɛ-i lompɔ. 
\c 16  
\s1 Uléécɑɑ kuwɔi píimɑ siporipi sisɛɛi 
\p  
\v 1 Am pɛɛ mɛtẽ cɑ́cɑ́ mɛnyinɛ kom mɛn kɛnyɔ́ɔnsɛ-i léeri mɛn piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛ̃ tee rɛ: Ani n ŋme ɑni hɑ Uléécɑɑ kuwɔi píimɑ siporipi sisɛɛi sɛ̃ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɔɔnu. 
\p  
\v 2 Ufoí uu tɔ́mpɔ uú hɑ ukɛporipi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɔɔni. Kúcɑpɑɑ́ kópɛ nɛ kupɔlɛ-pɔlɛ kunyinɛ ɑku pisoi pɛɛ inɑ́mɛ nwɔi pikɛcɑ́ɑ́ ḿ mɑ́ pin kɔ ikɛyu kɑpi ń sɛrí yɑ́ɑ́si wɑi. 
\p  
\v 3 Ulírũ uú hɑ ukɛporipi mínimɑɑ kɛ́mɛɛ kɔɔni, ɑmɛ pɑnsɛ yɑrɛ ukpɔkpɔ mɛnyɛ, lifɑ́ɑkɔ́ nnɛ́í lɛɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ ń we ɑi kpíni. 
\p  
\v 4 Utɑ́ɑ́nũ uú hɑ ukɛporipi ikói kɛ́mɛɛ nɛ ínihɔi kɛ́mɛɛ kɔikɛɛ. Linnɛ́í ɑi pɑnsɛ mɛ́nyɛ.  
\v 5 Kei kɑm pɛɛ kṍ uléécɑɑtumɛ yɛɛ míni kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ m mɑ́ un tee rɛ: Pɔ ɑsei tikilɛnlɛ, pɔ́ɔ nní ń we, pɔn kɔ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ we, pɔ́ɔ nní n cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́lɛ̃, kɑɑ nní n túhɑɑnɛ nnyɑ, pɔ ɑsei ute lɛ.  
\v 6 Kɑpi pipɔ́kɔ́ nɛ ɑntepuyɛ mɛnyɛ n kɔikɛɛ nnyɑ kɛ pɔ́ɔ kɔ mɛ́nyɛ pi pɑ rɛ pikɛ́ n ntí. Lɛ̃ kɑí nɛ sɑ́ rɛ pikɛ́ pi wɑ! 
\p  
\v 7 Am pɛɛ kóm lin kɛnyɔ́ɔnsɛ-i tee rɛ: Pɔ̃́ Upíimɑ, Uléécɑɑ ńnɑŋɛ nnɛ́í ute, pipɔ́túhɑɑnɛ yɛ nyɑmlɛ pin kɔ ɑsei tikilɛ̃!  
\v 8 Uléécɑɑtumɛ nɑ̃́ii uu ukɛporipi ituŋɛ kɛcɑ́ɑ́ kɔɔni, ɑi ncée i hɛ rɛ ikɛ́ nnɑ wɑ ikɛ́ nɛ pisoi torɛ.  
\v 9 Kutói píimɑ kunyinɛ ɑku pisoi torɛ ɑpi Uléécɑɑ yɛɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ m mɑ́ lɑ́mɑɑnkɛɛ, ɑmɑ́ ɑpi yúlu rɛ ɑ́pi yɛ́ ŋmurɛi pikɛ́ mɛfinɛ consɛ pikɛ́ ríyu u wɑisɛ. 
\p  
\v 10 Unúpũ uu ukɛporipi inɑ́mɛ iyɛ̃ tiyɔɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ kɔɔni, ukɛyɔɔpitẽ ɑkɛ kuŋmɑhɑ cɔni. Pisoi ɑpi pɛɛ ntóósi nɛ ɑnĩ́ n tɑkɑi.  
\v 11 Api pɛɛ íwɛ kɑpi n le nɛ ɑ́cɑpɑɑ́ kɑpi n yɛ̃́ nnyɑ Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we n lɑ́mɑɑnkɛɛ, ɑmɑ́ ɑ́pi pimɛwɑi kópɛ riyɑ́. 
\p  
\v 12 Ukpúúlũ uu ukɛporipi nkói mɑɑ kɑpi yɛ n sée rɛ Efirɑɑti kɛ́mɛɛ kɔɔni. Mmɛni ɑmɛ hɔ́su likɛ́ nɛ kɛtuŋɛleemɛ-mɛ̃ piyɔɔpi pɛɛ n wemɛ ncée n tɑ́pilɛ nnyɑ.  
\v 13 Am pɛɛ kúconcó nnɔɔ-i nɛ inɑ́mɛ nnɔɔ-i nɛ ɑntepu nɔɔmɛ nnɔɔ-i yɛ́nu, ɑníri kpɛrinkpɛkɔɔ́ ɑtɑɑni ɑnyinɛ nyɛɛ ń we yɑrɛ ɑsɑhɑ̃ ɑn léenti.  
\v 14 Aníri ɑnyinɛ nyɛɛ mɛwɑi píimɑ n wɑpisi yɛ nyɛ kɛ Setɑni uu tumpɔ. Kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi kɛ́mɛɛ kɑɑ sɔ́nɛsi rɛ ɑkɛ́ pi cɑ́pinɛ pikɛ́ hɑ nɛ Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute kɛyɑɑ mɑɑ kɛtúŋɛ́ ɑtɔpi wɑ. 
\p  
\v 15 Ani yɛ̃ tɛ nɛ̃́ Upíimɑ nɛ sɔ́nɛpɔlɛ yɑrɛ uyɑɑ. Uyɛɛ n tṹ un nyɑ́ni un umɛlɑpɛ ukɛcɑ́ɑ́ wɑilɛ̃ tɛ úu kɑpɛ mɛŋmɑnɛ sɔ́nɛ pikɛ́ uisɛi yɛ̃ yɛ únɑrɛkomɛ lɛ! 
\p  
\v 16 Aníri nyɛ̃ ɑɑ piyɔ́ɔpi pɛ̃ cɑ́pinɛ kɛlõ kɛ̃ kɑpi yɛ Mɛ́-epiree kɛ́mɛɛ n sée rɛ Hɑrimɑketɔɔ kɛ́mɛɛ. 
\p  
\v 17 Usɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i uu ukɛporipi kɛléécɑɑ yɑ́ɑ́. Mɛtẽ cɑ́cɑ́ mɛnyinɛ ɑmɛ kɛnyɔ́ɔnsɛ-i riyɔ́ɔpitũ kɛ́mɛɛ léeri, mɛn tee rɛ: Li piwɑi mɑsilɛ!  
\v 18 Ikónɛ ii yékurɛntɛ, mɛtẽ mɛnyinɛ ɑmɛ léenti nɛ pikónɛsɛnkɛɛ. Kɛtẽ ɑkɛ yéŋesi. Hɑ́i kɛ pisoi ɑpí nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń wemɛ, kɛtẽ ɑ́kɛ píkɑi limɛcɔ mɛyɑ̃́ yeŋɑɑlɛ̃.  
\v 19 Ai kuyu mɑɑ hɔɔnɛnɛ mɛtɑɑni, kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ɑyu nnɛ́í pɔ́ɔ lólɛsi, Uléécɑɑ uu pɛɛ kuyu mɑɑ Pɑpilɔɔni kɛcɑ́ɑ́ léisɛ uu ukuwɔi píimɑ pitɑ kɛporipi ku pɑ.  
\v 20 Míni kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ sitẽ nnɛ́í ɑsi wúrunkɛɛ, ɑ́pi ɑyɔ́pɛ pɔ̃́ piyɛ́nɛ rikpɑ́.  
\v 21 Akónɛpɑrɛpi konɛ-konɛ ɑɑ kɛyómɛcɑɑ-pɔ leeri ɑɑ pisoi kɛcɑ́ɑ́ lólɑɑri, ɑn mulú yɑrɛ ɑpɑrɛcɑŋɑɑ. Pisoi ɑpi pɛɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú kɛ ɑkónɛpɑrɛpi ɑɑ pi n wɑi nnyɑ Uléécɑɑ lɑ́mɑɑnkɛɛ kɛ ntóósi nn mɛyíkíyiki ń tɔsí nnyɑ. 
\c 17  
\s1 Kɛtɑhɑi kɑpí nɛ Pɑpilɔɔni n túhɑɑnɛnɛ nkɔ́ 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛpɛɛ sipóripi sisɛɛi m múílɛ̃ usɛ uú weri uú nɛ nɛ́ símisi, uu rɛ: A kɑm kɛ́ kɛtɑhɑi kɑpí nɛ uwɑ́sɑ́nkɑí píimɑ n túhɑɑnɛnɛ pɔ́ nyísɛ. Kuyu píimɑ kunyinɛ yɛ ku kpɛɛ míni píimɑ ritimɛ ń we.  
\v 2 Uyɛ̃ kɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi ɑpí nɛ iwɑ́sɑ́nkɑí wɑpisi, kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pikɔ́ pɔ́ɔ kɔ umɛmɑrɛ kpɑ́ɑ́ree mɛ̃ pitɑ pomɛsi. 
\p  
\v 3 Uléécɑɑ nfɑɑ nn nɛ́ loni, uléécɑɑtumɛ uu nɛ́ kpísi uú nɛ kucɛsi kóimɑ-i sĩ́. Kei kɑm pɛɛ unɔ́si unyinɛ yɛ̃, un inɑ́mɛ wɛɛ́ yɛɛ m péirɛntɛ kɛcɑ́ɑ́ tṹ. Uléécɑɑ ɑlɛ̃ nyɛɛ ikɛcɑ́ɑ́ pɔkɔrɛlɛ̃ tɛ ɑnyíri, in kɔ ɑ́yu ɑsɛɛi nɛ ɑkólɛ kɛfi mɑ́.  
\v 4 Unɔ́si uyɛ̃ ilũ kuu n tɑnɑɑlɛ̃ yɛ íwɛɛ́ nyɑii lɛ in kɔ peirɛntɛ. U kɔ pɛɛ wurɑ nɛ ɑpɑrɛ sɔnɛ nɛ ikólɛ́ nɛ́íkɔɔ́ wɑilɛnlɛ. U pɛɛ kɔ wurɑ kɛporipi kunípɛ-i múílɛnlɛ, ncɑɑi riyíkí nɛ mɛ́kpɛrinkpɛ ncɔpuri mɛɛ umɛwɑi kpɑ́ɑ́ree kɛ́mɛɛ n léeri mɛn kɛ yipɑɑlɛ̃.  
\v 5 Tinyíri rinyinɛ ɑsei nyɛɛ m pékɑɑlɛ̃ yɛ pɛɛ uritii kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛnlɛ rɛ: Pɑpilɔɔni, kuyu mɑɑ píimɑ, piwɑ́sɑ́nkɑí nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi kpɑ́ɑ́ree riyíkí uni.  
\v 6 Am unɔ́si uyɛ̃ yɛnu kuu Uléécɑɑ pikɔ́ mɛnyɛ nɛ pɛpɛɛ Yeesu kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ n lésɛ mɛnyɛ ń ntí un pomɑɑlɛ̃. Kɑm u n yɛ̃́, ɑi mɛyɑ́nsei nnɔ́ɔ nɛ́ yipu. 
\p  
\v 7 Uléécɑɑtumɛ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑi yɛ́ nnɔ́ɔ pɔ́ yi? Nɛ́ unɔ́si uyɛ̃ nɛ inɑ́mɛ iyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ kuu nní ń tṹ in ɑ́yu ɑsɛɛi nɛ ɑkólɛ kɛfi mɑ́ ɑsei nyɛɛ m pékɑɑlɛ̃ pɔ́ símisi.  
\v 8 Inɑ́mɛ iyɛ̃ kɑɑ nní ń yɛ̃́ yɛ pɛɛ́ welɛ, ɑmɑ́ íi nkpéni we. I yɛ́ nfɑ́ɑni nkpɔ kuhorɛ-i rikpɑ́fúmɛ ií hɑ nɛ mɛ́woo sɛ́ɛ́. Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi pɛ̃ ɑnyiri nyɛɛ ɑ́ɑ hɑ́i kɛtẽ kɛkorɑɑnɛ-mɛ nfɑ́ɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ ɑpi inɑ́mɛ iyɛ̃ yɛnu, ɑi nnɔ́ɔ pi yipu rɛ inɑ́mɛ iyɛɛ pɛɛ́ we íi kɔ nkpéni we, in kɔ mɑsí kpɑ́fúmɛnɛ nnyɑ. 
\p  
\v 9 Nté kɑi nkpéni pisɛ rɛ usoi ukɛ́ mɛsɔhɔ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ m pɛ́nɛlɛ̃ un mɑ́: Áyu ɑsɛɛi nyɛɛ ɑyɔ́pɛ ɑsɛɛi kɛcɑ́ɑ́ kɛ unɔ́si uyɛ̃ uu n tṹ lɛ. A kɔ piyɔ́ɔpi pisɛɛi lɛ.  
\v 10 Pi pinupũ iyɔ́ɔpi pilɑpilɛ mɑsilɛ. Usɛ yɛ nɛ iyɔ́ɔpi tunlɛ. Ucɔ úu kɑhɑnɛ n kɑ. U sɔ́ntilɛ úu tonɛnɛ likɛ́ nɑ́ŋɑi.  
\v 11 Inɑ́mɛ iyɛɛ pɛɛ ń we íi kɔ pɛɛ nkpéni ń we pɔ̃́ ticuruu yɛ kɔ uyɔ́ɔpi pɑ́hɑ-pɑhɑ lɛ. Iyɛ̃ nɛ kɔ pisɛɛi pɛ̃ kɛ́mɛɛ́ welɛ, in tɔ́su ikɛ́ hɑ mɛ́woo risɛ́ɛ́.  
\v 12 Akólɛ kɛfi nyɛ̃ kɑɑ n yɛ̃́ yɛ piyɔ́ɔpi kɛfi lɛ, pɛɛ ɑ́pi kɑhɑnɛ kɛyɔ́ɔpitẽ timmúlú. Amɑ́ ituŋɛ mɛkɔ́ɔ́nú mɛsɛ kumúŋɛ́ kɛ ɑkólɛ nyɛ̃ ɑɑ́ hɑ nɛ inɑ́mɛ iyɛ̃ kɛsẽ́ iyɔ́ɔpi tonɛnɛ.  
\v 13 Likɛi lisɛ kɑpi pinnɛ́í lɑ́kɑsɛpɔ, pin pinnɑŋɛ nɛ pin-yɔɔpinɑŋɛ kpísi pin inɑ́mɛ pɑlɛ̃.  
\v 14 Pi yɛ́ Risɑ́ŋpipi ɑtɔpi wɑ, Tisɑ́ŋpipi ɑri pi feriyɛ rɛ ti pipíimɑ Upiimɑ lɛ, tin kɔ piyɔ́ɔpi Uyɔɔpi nnyɑ. Tisɑ́ŋpipi nɛ tipikɔ́ kɛ Uléécɑɑ uu n sée uu kɔ pi wɛ́ɛ pin nɛ ɑsei ri tikilɛ̃ pɔ̃́ nɛ́ kɔ pi feriyɛ. 
\p  
\v 15 Uléécɑɑtumɛ uu kɔ pimɑ́ɑ nɛ́ kpɑ́ rɛ: Míni mɛ̃ kɑɑ nní ń yɛ̃́, uwɑ́sɑ́nkɑí uyɛ̃ un mɛritimɛ tũ yɛ ɑyu nɛ ɑsoiwuí nɛ isoipuri nɛ mɛyu lɛ.  
\v 16 Akólɛ kɛfi nyɛ̃ kɑɑ nní ń yɛ̃́ nɛ inɑ́mɛ iyɛ̃ yɛ́ uwɑ́sɑ́nkɑí uyɛ̃ ipuri yɛ̀, ɑi ulikɔ́ nnɛ́í u yɔ́ɔi ɑi mɛŋmɑnɛ u yɑ́. Ai uisɑrɛ tɑkɑi ɑi kɔ nnɑ u toroisɛ múkú-múkú.  
\v 17 Li we rɛ Uléécɑɑ yɛ piɑkiŋ kɛ́mɛɛ wɑ rɛ pikɛ́ umɛlɑ wɑ pikɛ́ kɛsẽ́ likɛi lisɛ n lɑkɑsɛpɔ pikɛ́ kɔ pin-yɔɔpinɑŋɛ inɑ́mɛ pɑ, Uléécɑɑ ɑnɔɔ kuu ḿ mɑ ɑɑ́ hɑ nɛ wɑi. 
\p  
\v 18 Unɔ́si uyɛ̃ kɑɑ nní ń yɛ̃́ yɛɛ kuyu mɑɑ kpɛkpɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi kɛcɑ́ɑ́ n-yɔ́ɔpinɑŋɛ m mɑ́. 
\c 18  
\s1 Pɑpilɔɔni mɛlólɛ́ 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm uléécɑɑtumɛ ucɔ yɛɛ ńnɑŋɛ píimɑ m mɑ́ yɛ́nu un kɛyómɛcɑɑ-pɔ súiri. Uriyu kuu m mɑ́ mɛtɛ́í ɑmɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kpɑ̃́ii.  
\v 2 Uu mɛyɑ̃́ cɑ́ɑ́i ɑi cɑ́ rɛ: Ku loolɛ, kuyu mɑɑ Pɑpilɔɔni yɛ loolɛ! Ku pɑnsɛlɛ ɑníri kɛtonɛ nɛ ḿpɑ́ nfɑ́ɑ kpɛrinkpɛkɔɔ́ ń-ye nɛ ḿpɑ́ kɛnúipi kpɛrinkpɛkɔɔ́ kɛ́ye kɛ pisoi ɑ́pi ń lɑ ripɔhɔ.  
\v 3 Li we rɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ isoipuri nnɛ́í yɛ kumɛmɑrɛ kpɑ́ɑ́ree mɛ̃ pitɑ n ntílɛ. Ku nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi yɛ kɛsẽ́ mɛwɑi kpɑ́ɑ́ree wɑpisilɛ, pikpéensɛ pɔ́ɔ kɔ kulimɑ́mɑ́kɔɔ́ píimɑ kɛ́mɛɛ mɛmɑ́ yɛ́nu. 
\p  
\v 4 Kei kɑm kɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛtẽ mɛcɔ kommɛ rɛ: Pinɛ́soi, ɑni kukɛmɛɛ́ le, ɑ́ni kɑpɛ nɛ kɛsẽ́ kuɑkópɛ kɛ́mɛɛ n lonɑɑlɛ̃ nɔkɛ́ nɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú yɛ̃́ nnyɑ.  
\v 5 Kuɑkópɛ yɛ ricúlɛ ɑɑ́ hɑ nɛ kɛyómɛcɑɑ kɑ́m, Uléécɑɑ uu pɛɛ kumɛwɑi nnɛ́í mɛɛ ɑ́mɛ ɑsei m mɑ́ kɛcɑ́ɑ́ léisɛ.  
\v 6 Ani ku wɑ yɑrɛ kɑku yɛ picɔ n wɑ mɛcɔ. Ani kɔ kumɛwɑi kópɛ ku hɛ́ɛ́lɛ mɛtɛ́. Ani kɔ pítɑ pɑpɛ-pɑpɛ kɛporipi kɑku yɛ picɔ n nírisɛ ɑpi pom mpɑpɛ mmɛ̃ mɛtɛ́ ku pɑ.  
\v 7 Yɑrɛ kɑku ríyu n wɛ́ɛ́si ɑku kumɛcirɛ likɔ́kɔrikɔ́ kɛ́mɛɛ pɔlɔ mɛcɔ kɑni yɛ́ mpɔ́ɔcɑɑi nɛ íwɛ kɛ́mɛɛ ku ripɔlɔ. Ku yɛ́ kukɛfɑ-i mɑɑ rɛ: Inɔ́siyɔɔpi kɑm nté le, ɑ́m ukúmɑnnɔsi. Kɑ́ii, ɑ́m píkɑi nkpɔ yɛnunɛ!  
\v 8 Lɛ̃ ŋmɑɑ nnyɑ kɛ ɑ́sɑ́lɑ́ú ɑsɛ ɑsɛ ɑɑ yɛ́ kɛyɑ́ɑ kɛsɛ kukɛcɑ́ɑ́ súimɛ: Lɛlɛɛ itói nɛ nkpɔ nɛ nkṹ, nnɑ nn kɔ ku torɛ múkú-múkú. Li we rɛ Upíimɑ, Uléécɑɑ yɛɛ nɛ ku n túhɑɑnɛ yɛ unɑŋɛ-nɑŋɛ lɛ. 
\p  
\v 9 Ku nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi nnɛ́í pɛɛ kɛsẽ́ kumɛwɑi kpɑ́ɑ́ree nɛ kulikɔkɔrikɔɔ́ kɛ́mɛɛ n lonɑɑlɛ̃ yɛ́ kuitu tẽ́, pin hɑ n yɛ̃ tɛ kpɛkpɛɛ torɛ kɛ ɑ́nyɔ ɑɑ nní léeri.  
\v 10 Kumpɔɔcɑɑi píimɑ yɛ́ iwɑmɛ pi wɑ, ɑpi kɛtɑɑ-pɔ nyɛrɛ ɑpi yɛ pɛɛ téni rɛ: Íwɛ! Íwɛ! Kuyu mɑɑ Pɑpilɔɔni, kuyu nɑŋɛ-nɑŋɛ, ituŋɛ mɛkɔ́ɔ́nú mɛsɛ kɛ́mɛɛ kɑpí nɛ pɔ́ túhɑɑnɛ ɑi mɑ́ɑ́pɔ. 
\p  
\v 11 Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pikpéensɛ pɔ̃́ nɛ kɔ ténilɛ pin kɔ kpɛ̃ nnyɑ nkpɔ tũ tɛ úkɑ úu kɔ we yɛɛ yɛ́ piiyɑɑlũ ɑpehe n lɔ nnyɑ.  
\v 12 Iyɑ́ɑlũ ɑpehe nyɛ nyɛɛ nní wurɑ nɛ nwóóweni nɛ ɑpɑrɛ sɔnɛ nɛ ikólɛ́ nɛ ɑsɑ́ŋɑ́ɑ́ kɛcirɛ nɛ ɑsɑ́ŋɑ́ɑ́ wɛɛ́ nyɑii nɛ ɑsɑ́ŋɑ́ɑ́ nyɛɛ n tɛ́lu nɛ ɑ́wɛɛ́ nyɛɛ m péirɛntɛ nɛ ɑléé nyɛɛ kɛkpɑ́hɑ́pi m mɑ́ nɛ ḿpɑ́ yo kɑpí nɛ ɑ́sunĩ n wɑpisi nɛ ḿpɑ́ yo kɑpí nɛ ɑnɑ kɛcirɛ nɛ́ɛ nɛ nweni ŋmɔhɔ nɛ́ɛ nɛ ɑpɑrɛ tomɛ́ n wɑpisi  
\v 13 nɛ likɑlɛi-kɑlɛi lɛɛ m mílú nɛ kɛkpɑ́hɑ́pi likɔ́ nɛ tulɑɑli nɛ tulɑɑli kɑpi yɛ n sée rɛ miiri nɛ tulɑɑli ŋmɑɑ-ŋmɑɑ nɛ pítɑ nɛ mɛ́kpɔ nɛ ntɔ sɔnɛ nɛ mɛlukɛpipi nɛ inɑ́ɑ nɛ isɑ́ŋ nɛ isɑ̃ nɛ sisɑnnɔipi nɛ pilɑ́si nɛ sisoipipi sicɔ.  
\v 14 Lɛ̃ kɑɑ n kɑ́ipinkɛɛ yɛ nɛ kɛtɑɑ pɔ́ wɑlɛ. Likɔ́kɔrikɔɔ́ nɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ n tɛ́lu yɛ nɛ pɔ́ pɔlɛ. Ai nkpéni kúyɛnɛ we!  
\v 15 Pikpéensɛ pɛɛ kpɛ̃ nnyɑ mɛmɑ́ ń yɛ̃́ yɛ́ kuiwɛ píimɑ iwɑmɛ n wɑi ɑpi yɛ pɛɛ kɛtɑɑ-pɔ nyɛrɛ ɑpi téni, pin nɛ nkpɔ tũ.  
\v 16 Pi yɛ́ mɑɑ rɛ: Íwɛ! Íwɛ! Kuyu mɑɑ kpɛɛ ɑsɑ́ŋɑ́ɑ́ kɛcirɛ ilũ nɛ ilũ wɛɛ́ nyɑii in kɔ peirɛntɛ n lɑpɑɑlɛ̃, kun kɔ wurɑ nɛ ɑpɑrɛ sɔnɛ nɛ ikólɛ́ wɑilɛ̃ yɛ íwɛ we kpɑ!  
\v 17 Ituŋɛ mɛkɔ́ɔ́nú mɛsɛ kɛ́mɛɛ kɛ mɛmɑ́ píimɑ mɛ̃ nnɛ́í ɑmɛ risɛ́ɛ́. 
\p Áninɔi pitíkíí nnɛ́í nɛ picéetɔŋɛ́ nnɛ́í nɛ ɑ́ninɔi pikɛikɔ́ nnɛ́í nɛ pɛpɛɛ míni kɛ́mɛɛ n kɛisi nnɛ́í ɑpi pɛɛ kɛtɑɑ-pɔ n nyɛnu  
\v 18 pin pupukɛɛ, pin kumɛtorɛ ɑnyɔ nyɑ́nɛi, ɑpi yɛ pɛɛ rɛ: Kuyu mɑɑ kúye kɛcirɛ kpɛɛ pɛɛ nkú tulɑɑlɛ̃?  
\v 19 Api yɛ ntɑɑi piɑyu kɛcɑ́ɑ́ kɔɔni pin téni, pin nkpɔ tũ pin cɑ́ɑ́i rɛ: Íwɛ! Íwɛ! Kuyu mɑɑ kpɛ̃ likɔ́kɔrikɔɔ́ píimɑ kɛ́mɛɛ kɛ ɑ́ninɔi pite nnɛ́í pɛɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ ɑ́ninɔi m mɑ́ ɑpi mɛmɑ́ ń yɛ̃́ yɛ ituŋɛ mɛkɔ́ɔ́nú mɛsɛ kɛ́mɛɛ pɑnsɛlɛ kucɛsi kóimɑ! 
\p  
\v 20 Lɛ̃ nnyɑ, likɛ́ kɛyómɛcɑɑ pikɔ́ n lɑ́ɑ́rú. Likɛ́ kɔ nɔ̃́ Uléécɑɑ pikɔ́ nɛ pitumɛ nɛ ɑntepuyɛ n lɑ́ɑ́rú rɛ Uléécɑɑ yɛ nɛ ku túhɑɑnɛlɛ ɑni ɑlɑri yɛnu nnyɑ.  
\v 21 Kei kɛ uléécɑɑtumɛ nɑŋɛ-nɑŋɛ unyinɛ uu ripɑrɛ rinyinɛ kpísi yɑrɛ rinɑ́ipɑrɛ uu mínimɑɑ kɛ́mɛɛ ri sɑ́pɔ, un tee rɛ: Nní mɛcɔ kɑi kuyu mɑɑ Pɑpilɔɔni mɛsɔ́ri lɑ́upɔnɛ, ɑ́ri yɛ́ kɔ piyɛ́nɛ ku rikpɑ́.  
\v 22 Ápi yɛ́ kɔ kɛtumɛ kɛpɔ́yɔ-i pikéŋépepɛ nɛ inyɑ́nlũ ncɔpuri pikɔ́ nɛ pisunsímɑɑ nɛ pinɑ́ɑtɔ́ŋsímɑɑ pikómɛ rikpɑ́. Ápi yɛ́ kɔ kei unyinɛ piyɛ́nɛ rikpɑ́ un pinípɛkɛi pinyinɛ wɑi, ɑ́pi yɛ́ kɔ unyinɛ pikómɛ rikpɑ́ un nɑm.  
\v 23 Kɛ́firɑ́ɑ mɛtɛ́í ɑ́mɛ kɔ kei pikpɑ̃́ii kpɑ́nɛ, ɑ́pi yɛ́ kɔ ulɑ nɛ unɔ́si úkɑ mɛtẽ kõ. Lɛ̃ nnyɑ kɑ́pi yɛ́ ńkɑ kɛpɔ́yɔ-i pikómɛ rinkpɑ́ yɛɛ rɛ pipɔ́kɔ́ pɛɛ n kpéénsɛ pɛɛ pɛɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ pinɑ́ŋɛ-nɑŋɛ, ɑɑ kɔ nɛ mɛpɔ́sepewɑi isoipuri nnɛ́í kírɑɑsɛntɛ nnyɑ. 
\p  
\v 24 Ai kɔ yɑ́, pi kɔ ɑntepuyɛ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ nɛ pɛ̃ nnɛ́í kɑpi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ n kṍ mɛnyɛ kɛpɔ́mɛɛ yɛ́nlɛ. 
\c 19  
\s1 Uléécɑɑ yɛɛ ipɑkɑrɛ te 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑm pɛɛ linyinɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ komti lin cɑ́lɛ̃ yɑrɛ riwúí mɛtẽ tɛ: Alelúyɑ! Urɔ́léécɑɑ yɛɛ píyulɑlɛ nɛ ríyu nɛ ńnɑŋɛ Ute!  
\v 2 Upitúhɑɑnɛ yɛ nyɑmlɛ pin kɔ ɑsei tikilɛ̃. Lɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ pikɛ́ túhɑɑnɛ kuu yɛ túhɑɑnɛ. U uwɑ́sɑ́nkɑí píimɑ yɛɛ pɛɛ mɛ́mɑrɛ kpɑ́ɑ́ree nɛ kɛtẽ n kópu túhɑɑnɛlɛ uú nɛ ukunipɛ upikɛikɔ́ mɛnyɛ mɛɛ n kɔɔnu riwomɛ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 3 Api kɔ mɛlírũ pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Alelúyɑ! Kuyu mɑɑ kpɛɛ ń torɛ ɑnyɔ ɑɑ yisi ɑɑ́ n tɑɑ́lɛ̃ nɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ.  
\v 4 Piwɛ́ɛ́sɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ pinɑ pɛ̃ nɛ lifɑ́ɑkɔ́ linɑ lɛ̃ ɑi yisi ɑi wúlɑ ɑi Uléécɑɑ yɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ yɑ́ɑ́si ɑi rɛ: Amí! Alelúyɑ! 
\p  
\v 5 Mɛtẽ mɛnyinɛ ɑmɛ riyɔ́ɔpitũ kɛ́mɛɛ léeri rɛ: Ani Urɔ́léécɑɑ pɑkɑrɛ, nɔ̃́ upikɛikɔ́ nnɛ́í nɛ nɔ́ɔ u n wuru, siwɑ̃́ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ!  
\v 6 Am pɛɛ linyinɛ kom yɑrɛ risoiwuí mɛtẽ, yɑrɛ nkói mɑɑ nnyinɛ mɛɛ wɔ́lu nɛ́ɛ yɑrɛ ikónɛ yɛɛ mɛsɔ́ri sɛnkɛɛ, lin tee rɛ: Alelúyɑ! Upíimɑ Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute yɛ uiyɔɔpi tunlɛ.  
\v 7 Likɛ́ rɔ́ n lɑ́ɑ́rú tɔkɛ́ mpɔ́ɔnɑrɛ píimɑ-i n we tɔkɛ́ nɛ ipɑkɑrɛ píimɑ u pɑ. Tisɑ́ŋpipi pinɔsikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ yɛ tuimɛlɛ, tiunɔsi uu umɛcirɛ cɑ́pinɛ.  
\v 8 Asɑ́ŋɑ́ɑ́ sɔnɛ mɛlɑpɛ mɛɛ n tɛ́lu ɑ́mɛ líkɑ cɔ́hɔnɛlɛ̃ kɑpi u pɑ rɛ ukɛ́ tɑ̃. Asɑ́ŋɑ́ɑ́ sɔnɛ mɛlɑpɛ mɛmɛɛ nní mɛwɑi sɔnɛ kɛ Uléécɑɑ pikɔ́ ɑpi n wɑpisi. 
\p  
\v 9 Uléécɑɑtumɛ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: A wɔi rɛ pɛ̃ kɑpi Risɑ́ŋpipi pinɔsikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ n sée yɛ pínɑrɛkomɛ lɛ! Uu pɛɛ kɔ lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ nɛ́ mɑɑ rɛ: Uléécɑɑ ricuruu ɑnɔɔ yɛ nyɛ! 
\p  
\v 10 Kei kɑm pɛɛ uɑnɑ mɛtene loó kɛ́ nɛ u yɑ́ɑ́si, ɑmɑ́ uu nɛ́ mɑɑ rɛ: A mɛpɔ́círɛ tĩ, kɑpɛ lɛ̃ wɑ! Nɛ upɔ́kɛicɔ lɛ nɛn kɔ pipɔ́mɑ́rɛcɔ pɛɛ Yeesu iseérɑkɔɔ́ n le ukɛicɔ. A Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si ɑɑ wúlɑ. Yeesu kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ pilesɛ yɛɛ rɛ ɑntepuyɛ yɛ ɑsei símisilɛ. 
\s1 Usɑntonɛ yɛɛ isɑ̃ tomɛ́ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ 
\p  
\v 11 Kei kɑm pɛɛ kɛyómɛcɑɑ yɛ̃́ kɛn wúkulɛlɛ̃, isɑ̃ tomɛ́ inyinɛ in nyɛnu. Pi yɛ Uyɛɛ i n tṹ sée rɛ Asei nɛ Uyíkíyiki. Upitúhɑɑnɛ nɛ ɑtɔpi kuu n wɑi yɛ ɑsei tikilɛnlɛ.  
\v 12 Uinipɛɛ yɛ inɑlempi lɛ. Ayɔ́ɔpikɔŋ kulúi nyɛɛ Uriyu kɛcɑ́ɑ́ we. U rinyíri mɑ́lɛ tɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃, ɑmɑ́ umɛmɑ́ɑ́ úkɑ ucɔ úu ri nyu.  
\v 13 Kutúkɑnkɑ cɑɑcɑɑ kɑpi mɛ́nyɛ rińfɛ kuu tɑnɑɑlɛ̃. Urinyiri tɛɛ Nléécɑɑsimɛ́.  
\v 14 Atɔpilee nyɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ pɛɛ isɑ̃ tomɛ́ túntilɛnlɛ ɑn nɛ u tikilɛ̃ ɑn kɔ ɑsɑ́ŋɑ́ɑ́ sɔnɛ tomɛ́ mɛlɑpɛ tɑ́ntilɛ̃ ɑ́mɛ líkɑ cɔ́hɔnɛlɛ̃.  
\v 15 Titɛ́hɛ rinyinɛ nɛ mɛyele píŋ́-píŋ́ yɛ unnɔɔ-i léemɛlɛnlɛ ukɛ́ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi kṍ. N-yɔ́ɔpinɑŋɛ yɑrɛ nweni kuú nɛ pi múínɛ uu kupɔ́ri mɑɑmɑɑ kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í Ute kuwɔi píimɑ pitɑ pulu.  
\v 16 Tinyíri rinyinɛ yɛ ukutukɑnkɑ cɑɑcɑɑ kɛcɑ́ɑ́ nɛ uritɑɑ kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛnlɛ rɛ: Piyɔ́ɔpi Uyɔɔpi nɛ pipíimɑ Upiimɑ. 
\p  
\v 17 Am pɛɛ uléécɑɑtumɛ unyinɛ yɛnu un ntuŋɛ kɛ́mɛɛ nyɛnu. Uu cɑ́ɑ́i ɑi cɑ́, uu sinúipi nnɛ́í sɛɛ kɛléécɑɑ-pɔ n yóósinkɛɛ séi rɛ: Ani kɑm ɑni Uléécɑɑ ɑnyɑ̃́ píimɑ kɛ́mɛɛ cɑ́pinɛ,  
\v 18 ɑni piyɔ́ɔpi isɑrɛ nɛ pitɔpiwɛ́ɛ́sɛ isɑrɛ nɛ píyukɔɔ́ isɑrɛ nɛ isɑnsɑrɛ nɛ pisɑntonɛ isɑrɛ le, ɑni kɔ ḿpɑ́ píye, piyupipi nɛ pilɑ́si nɛ siwɑ̃́ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ isɑrɛ le. 
\p  
\v 19 Am pɛɛ inɑ́mɛ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi nɛ piɑtɔpilee yɛnu pin cɑ́pinɛlɛ̃ tɛ pikɛ́ hɑ uyɛɛ isɑ̃ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ nɛ ukutɔpilee ɑtɔpi wɑ.  
\v 20 Kei kɛ pɛ̃ ɑpi pɛɛ inɑ́mɛ nɛ ɑntepu nɔɔmɛ tĩ. U yɛ pɛɛ inɑ́mɛ kɛyu-i mɛwɑi píimɑ n wɑpisilɛ ɑpí nɛ pɛpɛɛ inwɔi pikɛcɑ́ɑ́ ḿ mɑ́ pin kɔ ikɛyu kɑpi ń sɛrí yɑ́ɑ́si pin wulɑi kirɑɑsɛntɛ. Api pikɛtɛ́ kpísi nɛ pinfɑɑ ɑpi nnɑ kuhorɛ kpɛ-i kɛ linyinɛ ɑi ń we yɑrɛ nfúrɔ̃ toi kɛ́mɛɛ sɑ́pɔ.  
\v 21 Api pitɔ́rɔɔ nɛ ritɛ́hɛ tɛɛ pɛɛ uyɛɛ isɑ̃ n tṹ nnɔɔ-i n léemɛlɛ̃ kóni. Sinúipi nnɛ́í ɑsi pɛɛ piisɑrɛ le ɑi si toru. 
\c 20  
\s1 Aŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ iyɔɔpi mɛtonɛ 
\p  
\v 1 Kei kɑm pɛɛ uléécɑɑtumɛ unyinɛ yɛ̃ un kɛyómɛcɑɑ-pɔ súiri un mɛhórɛ kɛhɑ́nnɛ nɛ ɑkpɑnii mɑɑmɑɑ ɑnyinɛ kunípɛ-i mulɛilɛ̃.  
\v 2 Uu kúconcó, iwɑ́ɑ kpurɛ iyɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ kuníri nɛ Setɑni tini uu pɑɑsi, ɑku lɛ̃ m pɑhɑɑlɛ̃ ɑŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ kɛ́mɛɛ.  
\v 3 Uu mɛhórɛ kɛ́mɛɛ ku sɑ́pɔ uu kukɛcɑ́ɑ́ kɑ́ ɑ́ku kɑpɛ kɔ nɛ pisoi n kirɑɑsɛntɛ hɑ́i nɛ ɑŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ kpɛ̃ kukɛ́ hɑ nɛ tɛnɛ nnyɑ. Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, li pisɛ rɛ ukɛ́ pɛɛ nkɑ́ripi ku fénnɛ. 
\p  
\v 4 Am pɛɛ ɑyɔ́ɔpitũ yɛnu. Ai pɛpɛɛ ɑkɛcɑ́ɑ́ ń tṹ ńnɑŋɛ hɛ rɛ pikɛ́ yɛ nɛ túhɑɑnɛ. Am kɔ pɛ̃ kɑpi isɔ n corii rɛ pi Yeesu nɛ nléécɑɑsimɛ́ kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ lesɛ nnyɑ ɑmííri yɛnu. Am kɔ pɛpɛɛ ɑ́pi rinwúlɑ pikɛ́ inɑ́mɛ yɑ́ɑ́si, ɑ́pi kɔ inwɔi piɑtii nɛ́ɛ piɑnipɛ-i mɑ́ ɑkɔ́ yɛ́nu. Api nfɑ́ɑ pɛɛri, pi nɛ Kirisi ɑpi kɛsẽ́ iyɔ́ɔpi tonɛ ɑŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ.  
\v 5 Pikpɔkpɔ picɔ ɑ́pi nfɑ́ɑ pɛɛmɛ hɑ́i ɑŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ kpɛ̃ ɑkú hɑ nɛ tɛnɛ. Pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ mɛyisɛ foí yɛ mɛ̃.  
\v 6 Pɛpɛɛ pikpɔkpɔ mɛyisɛ foí mɛ̃ kɛ́mɛɛ n yisi yɛ nkíŋniŋɛ-i welɛ, pin kɔ Uléécɑɑ pikɔ́! Nkpɔ lírũ ńn pikɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́. Amɑ́ pi pɑnsɛnɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ nɛ Kirisi inyɔ́ɔnsɛ n wɑ. U nɛ pɛ̃ ɑpi ɑŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ kpɛ̃ kɛ́mɛɛ kɛsẽ́ iyɔ́ɔpi tonɛ. 
\s1 Pi Setɑni feriyɛ 
\p  
\v 7 Aŋmɛ̃ kúkotokú kusɛ kpɛ̃ kun hɑ píyei n tɔ́mpɔ, ɑpi pɛɛ Setɑni ukukpɑniilee-i lésɛri.  
\v 8 Uu pɛɛ léeri uu isoipuri nnyí nnɛ́í yɛɛ ḿpɑ́ kɛtẽ kuwɛ́lɛ́ kúye-i ń we cɑ́pinɛ, lɛlɛɛ Kɔɔki nɛ Mɑkɔɔki rɛ ikɛ́ ukɛcɑ́ɑ́ rikpɑ́ ukɛ́ nɛ ɑtɔpi wɑ. I kulúi welɛ yɑrɛ mínimɑɑ nnyɛnɛ.  
\v 9 Ii kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ yipu ii Uléécɑɑ pikɔ́ kɛtɔpikɑlɛ nɛ ukuyu lɑlɑ kɛkɑ́lɛ wɑi. Amɑ́ nnɑ nnyinɛ nn kɛyómɛcɑɑ-pɔ súiri nn i torɛ.  
\v 10 Ai Setɑni yɛɛ pɛɛ i n kírɑɑsɛntɛ nnɑ nɛ linyinɛ yɑrɛ nfúrɔ̃ toi kupɔrɛ-i sɑ́pɔ. Kei kɛ inɑ́mɛ nɛ ɑntepu nɔɔmɛ ɑpí we. Ai pɛɛ i n fíkiisɛ kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ hɑ́i nɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ. 
\s1 Kɛtɑhɑi tɔrɔɔ pitúhɑɑnɛ 
\p  
\v 11 Am pɛɛ riyɔ́ɔpitũ nɛ uyɛɛ rikɛcɑ́ɑ́ ń tṹ yɛnu. Kɛtẽ nɛ kɛyómɛ ɑsi ukɛyu-i wuru ɑsi pékesi ɑ́pi siɑnɑ yɛ̃.  
\v 12 Am pɛɛ pikpɔkpɔ yɛnu, piwɛ́ɛ́sɛ nɛ siwɑ̃́, pin tiyɔ́ɔpitũ kɛyu-i nyɛ́rɛilɛ̃. Ai ɑ́tɛlɛ́ perei ɑi kɔ rítɛlɛ́ ricɔ péré. Tɛrɛɛ nfɑ́ɑ ritɛlɛ́. Pikpɔkpɔ mɛwɑi yɛ ɑ́tɛlɛ́ nyɛ̃ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛnlɛ. Ai ḿpɑ́ úye mɛwɑi kɛcɑ́ɑ́ nɛ u túhɑɑnɛ.  
\v 13 Mínimɑɑ ɑmɛ pikpɔkpɔ pɛɛ mɛkɛmɛɛ ń we lesɛri. Nkpɔ nɛ pikpɔkpɔ kɛlõ pɔ́ɔ kɔ pikpɔkpɔ pɛɛ kei ń we lesɛri ɑpi ḿpɑ́ úye mɛwɑi pɑí ɑpí nɛ mɛkɛcɑ́ɑ́ u túhɑɑnɛ.  
\v 14 Ai nkpɔ nɛ pikpɔkpɔ kɛlõ kpísi ɑi nnɑ kupɔrɛ-i sɑ́pɔ. Nnɑ kupɔrɛ kpɛ̃, nkpɔ lírũ yɛ mmɛ̃.  
\v 15 Ai ḿpɑ́ úye rinyiri tɛɛ ɑ́ri nfɑ́ɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ ń we kpísi ɑi nnɑ kupɔrɛ-i sɑ́pɔ. 
\c 21  
\s1 Kɛyómɛcɑɑ fɑlɛ nɛ kɛtẽ fɑlɛ 
\p  
\v 1 Am pɛɛ kɛyómɛcɑɑ fɑlɛ nɛ kɛtẽ fɑlɛ yɛnu, kɛyómɛcɑɑ foí nɛ kɛtẽ foí yɛ pitɔ́ŋɛ́ mɑsilɛ lɛ̃, mínimɑɑ ɑ́mɛ kɔ we.  
\v 2 Am kɔ Uléécɑɑ kuyu, Yerusɑlɛm fɑlɛ yɛnu kun Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ-pɔ leeri kun súiri, kun kumɛcirɛ cɑ́pinɛlɛ̃ yɑrɛ unɔ́si fɑlɛ yɛɛ ulɑ m mɛ̃́.  
\v 3 Am tiyɔ́ɔpitũ kɛ́mɛɛ mɛtẽ cɑ́cɑ́ mɛnyinɛ komti, mɛn tee rɛ: Uléécɑɑ kunyɔ́ɔnsɛcɑ́ŋíí yɛ nkpéni nkú sisoipipi kɛ́mɛɛ. U yɛ́ pikɛmɛɛ́ n we, ɑpi pɑnsɛ upisoi, pi nɛ Uléécɑɑ ricuruu ɑpi pɛɛ kɛsẽ́ n we.  
\v 4 U yɛ́ pimɛnini nnɛ́í pi tinnɛntɛ, nkpɔ ńn yɛ́ kɔ piwée rikpɑ́, nkpɔ pitonɛ nɛ itu nɛ ntóósi ńn yɛ́ kɔ n we, kɛ mɛkɛɛ-mɛ likɔ́ ɑi pitɔ́ŋɛ́ ḿ mɑsí nnyɑ. 
\p  
\v 5 Uyɛɛ pɛɛ riyɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Pɔ yɛ̃ɛ, nɛ ḿpɑ́ yo pɑnsɛsɛlɛ lifɑ́lɛ. Uu kɔ kpɑ́ rɛ: A wɔi! Anɔ́ɔ nyɛ̃ yɛ nsímɛ́sei lɛ, lɛ̃ kɑi kɔ lenɛ. 
\p  
\v 6 Uu kɔ pimɑ́ɑ nɛ́ kpɑ́ rɛ: Li piwɑi mɑsilɛ! Nɛ́ɛ Ufoí nɛ Utɔ́rɔɔ, Kɛ́korɑɑnɛ nɛ Kɛ́tɔ. Nɛ́ nkó kɛ nnírɛ́ nn ń we míni mɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ nhɔi pɑ fɑɑlɑɑ.  
\v 7 Uyɛɛ n feriyɛ likɔ́ yɛ nní kuu n yɛ́nunɛ: Nɛ́ɛ yɛ́ Uuleecɑɑ, uyɛ̃ uu kɔ kɛnɛ́pipi.  
\v 8 Amɑ́ piwɑmɛi nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi ɑsei n tíkilɛ̃ nɛ pɛpɛɛ icírí n wɑi nɛ pisoikṍ nɛ pɛpɛɛ mɛ́woo mɛ́woo n wɑi nɛ mɛnírihélɑɑwɑi pikɔ́ nɛ pɛpɛɛ piléé n nyɔ́ɔnsɛ nɛ pinɔ́ɔmɛ nnɛ́í ncɔpuri pɔ̃́ kɛtonɛ yɛ nnɑ nɛ linyinɛ yɑrɛ nfúrɔ̃ toi kupɔrɛ kɛ́mɛɛ́ welɛ. Nkpɔ lírũ yɛ mmɛ̃. 
\s1 Yerusɑlɛm fɑlɛ 
\p  
\v 9 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, piléécɑɑtumɛ pisɛɛi pɛpɛɛ pɛɛ sipóripi sisɛɛi m múílɛ̃ usɛ uú weri uu nɛ́ mɑɑ rɛ: A kɑm kɛ́ unɔ́si fɑlɛ pɔ́ nyísɛ, uyɛɛ Risɑ́ŋpipi unɔsi. 
\p  
\v 10 Kei kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn kɛnɛ́cɑ́ɑ́ súimɛ, Uléécɑɑtumɛ uyɛ̃ uu nɛ́ kpísi uú nɛ riyɔ́pɛ mɑɑmɑɑ nɛ ricɑ́cɑ́ rinyinɛ tɑɑ́. Uu pɛɛ Uléécɑɑ kuyu, Yerusɑlɛm yɛnu kun kɛyómɛcɑɑ-pɔ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ léeri kun súiri.  
\v 11 Uléécɑɑ mmulɛ yɛ pɛɛ kukɛmɛɛ́ welɛ, ku pɛɛ tɛ́lulɛ yɑrɛ ripɑrɛ sɔnɛ kɛcirɛ nɛ́ɛ yɑrɛ ripɑrɛ ŋmɛ́í-ŋmɛi kɛ́mɛɛ kɛ usoi uu yɛ umɛcirɛ n nyɑ́nɛi yɑrɛ kɛnípɛɛnyɑ́nɛi yɛlɛ́pi kɛ́mɛɛ.  
\v 12 Mmɛlɛ mɑɑmɑɑ nɛ ncɑ́cɑ́ nnyinɛ yɛ pɛɛ ku kɔ́ɔ́núlɛnlɛ, sipoo kɛfi nɛ sitɛ́ kɑpi n luri, piléécɑɑtumɛ kɛfi nɛ pitɛ́ pin si mɛ̃́. Isirɑyɛɛli pikɔ́ imɑrɛpuri kɛfi nɛ itɛ́ iyɛ̃ ɑnyiri yɛ sikɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛnlɛ.  
\v 13 Sipoo sitɑɑni sɛɛ kɛtuŋɛleemɛ-mɛ̃ nyɑ́nɛi, sitɑɑni ituŋɛ kulukɛ-lukɛ-mɛ̃, sitɑɑni ituŋɛ kumii-mɛ̃, sitɑɑni kɛcɔpɛ, sitɑɑni kɛtuŋɛlolɛ́-mɛ̃.  
\v 14 Akúipɑrɛ kɛfi nɛ ɑtɛ́ kɛcɑ́ɑ́ kɛ kuyu mmɛlɛ mmɛ̃ nń pɛɛ tɔ́silɛ̃, Tisɑ́ŋpipi pitumɛ kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ ɑnyiri kɛfi nɛ ɑtɛ́ ɑn ɑpɑrɛ nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃. 
\p  
\v 15 Uyɛɛ lɛ̃ nɛ́ n símisi yɛ wurɑ kɛkpɑ́pi kɑpi yɛ nɛ ḿ musí múílɛnlɛ ukɛ́ nɛ kuyu nɛ kusipoo nɛ kummɛlɛ múŋɛsi.  
\v 16 Kuyu ɑwɛ́lɛ́ kɛnɑ yɛ pɛɛ mɛcɑ́ɑ sɑ́lɛ. Kumɛcɑɑ nɛ kumɛpɛ́rɛ́ yɛ pɛɛ sɑ́lɛ. Uu kɛkpɑ́pi kɛ̃ nɛ kuyu músu ɑí lelu kilomɛtiri ɑ́kotokú ɑtɛ́. Kumɛcɑɑ nɛ kumɛpɛ́rɛ́ nɛ kumɛcɑ́ yɛ pɛɛ sɑ́lɛ.  
\v 17 Uu mmɛlɛ pɔ̃́ kɔ músu, ɑi lelu ɑpɑ́hɑ kuwóó nɛ ɑfɛɛrɛ́ nɛ ɑtɛ́ kumúŋɛ́. Sisoipipi mɛmúŋɛ́ nɛ uléécɑɑtumɛ mɛmúŋɛ́ yɛ mɛ.  
\v 18 Apɑrɛ ŋmɛ́í-ŋmɛi kɑpi nɛ mmɛlɛ mɔ̃ ɑpi kuyu pɔ̃́ nɛ wurɑ yíkíyiki ŋmɑnɛ mɔm, lin pɛɛ́ we yɑrɛ sinípɛɛnyɑ́nɛi.  
\v 19 Apɑrɛ sɔnɛ nnɛ́í ncɔpuri kɑpi mmɛlɛ ɑkuipɑrɛ kɛcɑ́ɑ́ kɑrikɛɛ rɛ likɛ́ pinyɑ́nɛi n nyɑḿ. Tipɑrɛ ŋmɛ́í-ŋmɛi kɑpi rikúipɑrɛ foí kɛcɑ́ɑ́ wɑ, ɑpi kusópɛ rikɔ́ rilírũ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi míni kulúi rikɔ́ ritɑ́ɑ́nũ kɛcɑ́ɑ́ wɑi ɑpi kɔ mɛhɔ́lɛ rikɔ́ rinɑ̃́ii kɛcɑ́ɑ́ wɑi.  
\v 20 Api ríwɛɛ́ yɑrɛ mɛ́nyɛ rinúpũ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi kɔ ríwɛɛ́ rikpúúlũ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi wurɑ rikɔ́ risɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i kɛcɑ́ɑ́ wɑi ɑpi risɑnnyɛ ntɔnɛ ripɑ́hɑ-pɑhɑ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi mɛtuhutɑ rikɔ́ rílɛɛ́-lɛɛ́ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi mɛtuhutɑ nɛ mɛhɔ́lɛ cɔ́hɔnɛ rikɔ́ rififi kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi ríwɛɛ́ ntɔnɛ yɑrɛ rihúúhúúpɑrɛ kɛfi nɛ mɛsɛ rikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ wɑi, ɑpi mɛ́kɔlɔ́ɔtɑ rikɔ́ kɛfi nɛ rilírũ kɛcɑ́ɑ́ wɑi.  
\v 21 Sipoo kɛfi nɛ sitɛ́ sɛ̃ pɔ̃́ nɛ ikólɛ́ kɛfi nɛ itɛ́ lɛ. Nkólɛ́ nsɛ nsɛ kɑpí nɛ ḿpɑ́ ihɑ́nɑɑ íye wɑ. Kuyu ripɔhɔ pɔ̃́ nɛ wurɑ ŋmɑnɛ lɛ, lin peirɛntɛ yɑrɛ kɛnípɛɛnyɑ́nɛi. 
\p  
\v 22 Ám kei kunyɔ́ɔnsɛcɑ́ŋíí yɛ̃́. Upíimɑ, Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute ricuruu nɛ Risɑ́ŋpipi pɛɛ kuyu kpɛ̃ kunyɔ́ɔnsɛcɑ́ŋíí.  
\v 23 Ái nkpɑ́ni pisɛ rɛ ituŋɛ nɛ́ɛ iwɑ́rɛ ikɛ́ kei mɛtɛ́í n wɑi. Li we rɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi mɛtɛ́í yɛ ku kpɑ̃́iilɛnlɛ, kuiyuipukɛ yɛɛ Risɑ́ŋpipi.  
\v 24 Ayu pisoi yɛ́ kumɛtɛ́í kɛ́mɛɛ sɔ́nɛ, kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ piyɔɔpi ɑpi kei nɛ pimɛyɔɔpi hɑpɔ.  
\v 25 Kɛ kɛsinɛ ɑ́kɛ yɛ́ɛ́ kei píkɑi n wɑ nnyɑ kɛ kusipoo ɑ́si yɛ́ɛ́ kɔ píkɑi n hɑ́nɑɑlɛ̃.  
\v 26 Lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ isoipuri kɛ́mɛɛ mɛyɔ́ɔpi nɛ ríyu m mɑ́ kɑpí nɛ kei sɔ́nɛpɔ.  
\v 27 Líkpɛrinkpɛkɔɔ́ líkɑ nɛ́ɛ usoi nkó yɛɛ ncɑɑi riyíkí n wɑi un kɔ nnɔ́ɔmɛ mɑ́ úu kei mɛlonɛ mɑ́. Pɛ̃ ɑnyiri nyɛɛ Risɑ́ŋpipi nfɑɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ mɛcirɛ pɛɛ yɛ́ kei lompɔ. 
\c 22  
\p  
\v 1 Uléécɑɑtumɛ uu kɔ nkói mmɛ̃-i kɛ nfɑ́ɑ nn ń we nɛ́ nyísɛ, nn we cɑ́ícɑ́í yɑrɛ kɛnípɛɛnyɑ́nɛi yɛlɛ́pi, nn Uléécɑɑ riyɔɔpitũ nɛ Risɑ́ŋpipi kɛ́mɛɛ-pɔ leeri.  
\v 2 Kuyu kɛcɔpɛ knń pɛɛ wɔ́lu nn nɛ ncée mɑɑ tikilɛ̃, kuléé kpɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ kun nsipɛ́ɛ́ kɛcɔpɛ nyɛnu. Kɛfi nɛ mɛtɛ́ kɑku yɛ mɑri, ɑku yɛ ḿpɑ́ iwɑ́rɛ íye kɛ́mɛɛ ɑpipi torɛsi. Kuɑpɛi yɛ̀ɛ̀ pisoi itói pɔisɛlɛ.  
\v 3 Anɔ́ɔ ɑ́ɑ kei líkɑ kɛcɑ́ɑ́ we. Kuyu kɛ́mɛɛ kɛ Uléécɑɑ riyɔɔpitũ nɛ Risɑ́ŋpipi riyɔɔpitũ ɑri yɛ́ n we upikɛikɔ́ pin kei u yɑ́ɑ́si.  
\v 4 Pi yɛ́ ukɛyu yɛ̃, Urinyiri ɑri kɔ piɑtii kɛcɑ́ɑ́ n wɔ́lɑɑlɛ̃.  
\v 5 Kɛsinɛ ɑ́kɛ wenɛ, ɑ́i yɛ́ kɔ kei kɛ́firɑ́ɑ mɛtɛ́í nɛ́ɛ ituŋɛ mɛtɛ́í pisɛ, kɛ Upíimɑ Uléécɑɑ uu pi n kpɑ̃́iilɛ̃ nnyɑ. Api pɛɛ iyɔ́ɔpi n tũ nɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ. 
\s1 Yeesu mɛkɑmɛ 
\p  
\v 6 Uléécɑɑtumɛ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Inɔ́ɔsimɛ́ iyɛ̃ yɛ nsímɛ́sei lɛ. Lɛ̃ kɑi kɔ lenɛ. Upíimɑ Uléécɑɑ yɛɛ yɛ n tíyɛsɛ ɑntepuyɛ ɑpi símisi yɛ uuleecɑɑtumɛ tummɛlɛ rɛ ukɛ́ upikɛikɔ́ lɛlɛɛ nfɑ́ɑni n wɑinɛ nyísɛ.  
\v 7 Yeesu uu rɛ: Nɔ yɛ̃ɛ, nɛ nfɑ́ɑni sɔ́nɛpɔlɛ. Nkó yɛɛ kóso-pɔ nsímɛ́ mɛɛ rítɛlɛ́ ntí-i ń we m múílɛ̃ yɛ únɑrɛkomɛ lɛ. 
\p  
\v 8 Nɛ̃́ Yohɑni, nɛ́ɛ mɛwɑi mɛ̃ kõ ɑm kɔ yɛnu. Kɑm n yɛ̃́ ɑm kɔ kom, ɑm uléécɑɑtumɛ uyɛɛ mɛwɑi nɛ́ n nyísɛntɛ ɑnɑ-i lólu rɛ kɛ́ u yɑ́ɑ́si.  
\v 9 Amɑ́ uu pɛɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: A mɛpɔ́círɛ tĩ, kɑpɛ lɛ̃ wɑ! Nɛ upɔ́kɛicɔ lɛ nɛn kɔ pipɔ́mɑ́rɛcɔ ɑntepuyɛ nɛ pɛpɛɛ rítɛlɛ́ ntí nsímɛ́ ḿ múílɛ̃ ukɛicɔ! A Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si ɑɑ wúlɑ! 
\p  
\v 10 Uu kɔ pimɑ́ɑ nɛ́ kpɑ́ rɛ: Kɑpɛ lɛlɛɛ kóso-pɔ n wɑinɛ nsímɛ́ ritɛlɛ́ ntí m pékɑɑlɛ̃! Ituŋɛ yɛ tulɛ rɛ tinsímɛ́ mmɛ̃ nkɛ́ wɑ.  
\v 11 Nkó yɛɛ úu lisɔnɛ n wɑi ukɛ́ n nɔŋ́lɛ̃ úu kɑpɛ lisɔnɛ n wɑi. Nkó yɛɛ mɛ́kpɛrinkpɛ m pɔ́riilɛ̃ ukɛ́ umɛcirɛ mɛ́kpɛrinkpɛ pipɔ́rii n kpɑ́sɛlɛ̃. Nkó yɛɛ lisɔnɛ n wɑi ukɛ́ lisɔnɛ piwɑi nɛ kɛ́yu n sĩ, nkó yɛɛ ń nyɑḿ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ ukɛ́ n nyɑḿ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ un nɛ kɛ́yu sĩ. 
\p  
\v 12 Yeesu uu rɛ: Pɔ yɛ̃ɛ, nɛ nfɑ́ɑni sɔ́nɛpɔlɛ. Inɛ́hɛ́ɛ́ kɑḿ nɛ wepɔ kɛ́ ḿpɑ́ úye mɛwɑi kulɑɑ u pɑ.  
\v 13 Nɛ́ɛ Ufoí nɛ Utɔ́rɔɔ, Ukpéẽ nɛ Upírɛ̃, nɛ́ɛ kɔ Kɛ́korɑɑnɛ nɛ Kɛ́tɔ. 
\p  
\v 14 Mpí pɛɛ pisitukɑnkɑ cɑɑcɑɑ n hɛɛrɛ pikɛ́ nɛ kuléé kpɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ ɑpipi n yɛ̃́ pikɛ́ kɔ nɛ sipoo-mɛ̃ tintíki pikɛ́ nɛ kuyu-i lompɔ nnyɑ yɛ pínɑrɛkomɛ lɛ!  
\v 15 Amɑ́ pɛpɛɛ mɛpɔpi ń we nɛ mɛnírihélɑɑwɑi pikɔ́ nɛ mɛ́woo mɛ́woo mɛwɑi pikɔ́ nɛ pisoikṍ nɛ pɛpɛɛ piléé n nyɔ́ɔnsɛ nɛ ḿpɑ́ úye yɛɛ nnɔ́ɔmɛ ń lɑ un kɔ n wɑi pikɛ́ léepɔ! 
\p  
\v 16 Nɛ̃́ Yeesu, nɛ unɛ́léécɑɑtumɛ tumpɔlɛ rɛ ukɛ́ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ nɔ́ símisi rɛ ɑsei yɛ nyɛ. Nɛ Tɑfiti kumɑrɛ kɛ́mɛɛ kɛwɑ̃ pírɛ̃ lɛ. Nɛ́ɛ rimɑrɛwɑrɛpi tɛɛ n tɛ́lu. 
\p  
\v 17 Nfɑ́ɑsɔnɛ nɛ unɔ́si fɑlɛ yɛ mɑɑ rɛ: A kɑm. Nkó yɛɛ lɛ̃ n kṍ pɔ́ɔkɛ́ kɔ mɑɑ rɛ: A kɑm. Nkó kɛ nnírɛ́ nn ń we ukɛ́ kɑm. Nkó yɛɛ míni mɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ ń lɑ ukɛ́ mɛ yɔsí fɑɑlɑɑ. 
\s1 Tinɔ́ɔ tɔrɔɔ 
\p  
\v 18 Ḿpɑ́ úye yɛɛ kóso-pɔ nsímɛ́ mɛɛ rítɛlɛ́ ntí-i ń we n kṍ kɑm símisi rɛ ɑsei yɛ nyɛ. Úye un kei linyinɛ rinkpɑ́pɔ, Uléécɑɑ yɛ́ ɑ́sɑ́lɑ́ú nyɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ kɑpi rítɛlɛ́ ntí-i n símisi liute uyɛ̃ isoi kɛ́mɛɛ rikpɑ́pɔ.  
\v 19 Úye un kɔ kóso-pɔ nsímɛ́ mɛɛ rítɛlɛ́ ntí-i ń we kɛ́mɛɛ inɔ́ɔsimɛ́ inyinɛ n lesɛ, Uléécɑɑ yɛ́ liute uyɛ̃ likɔ́ lɛɛ kuléé kpɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ kɛ́mɛɛ nɛ kuyu kɛ́mɛɛ ń we lesɛ. Pi linsímɛ́ rítɛlɛ́ ntí-i símisilɛ. 
\p  
\v 20 Uyɛɛ n símisi rɛ likɛi lɛɛ ɑsei lɛ yɛ mɑɑ rɛ: Ɛɛɛ, nɛ nfɑ́ɑni sɔ́nɛpɔlɛ. Amí! A kɑm, Upíimɑ Yeesu! 
\p  
\v 21 Upíimɑ Yeesu ukɛ́ ḿpɑ́ úye ípɛɛlɛ́ɛ nyísɛ!