\id MAT MAT.TXT Mɑtt1-28verif NT Solɑ 25-01-10 
\h Mɑtiyee 
\mt1 Nsímɛ́ Kɛcirɛ ritɛlɛ́ kɛ Mɑtiyee uu n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Mɑtiyee yɛɛ rítɛlɛ́ ntí wɔ́i. Uricuruu yɛ Usuifi lɛ. Pisuifi kuu kɔ ri wɔi. U pɛɛ ulɑmpooyɔɔ́ lɛ un kɔ Yeesu pipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ kɛcɔpɛ usɛ. U rítɛlɛ́ ntí wɔ́ilɛ un nfɑsimɛ́ mɑ́ rɛ ukɛ́ Pisuifi cereisɛ rɛ Yeesu yɛɛ yɛ́ ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ kɛ Nkómɛinɛ Kpurɛ ritɛlɛ́ ɑri n yikikɛɛ wɑpisi. U nyísɛlɛ rɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyíkí. Sinyɑ́rũ kuú nɛ pi símisi. 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Icélɑɑ kuu rikúú kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑ. I nyísɛlɛ lɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ Yeesu pipirɛtiki pikɛ́ n sɔ́nɛ (5-7). 
\iq1 2. Isé kuu upipirɛtiki ḿ pɑ uú nɛ pi tum tɛ pikɛ́ hɑ nsímɛ́ kɛcirɛ riyóó (10). 
\iq1 3. Sinyɑ́rũ sɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi mɛwee rɔ́ ń céreisɛ (13). 
\iq1 4. Kirisi pikɔ́ mɛfinɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ (18). 
\iq1 5. Ituŋɛ tɔrɔɔ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ Yeesu ukɛ́ kɛlenɛ m pɛɛmɛ (24-25). 
\ip Pikɛ́ kɛlenɛ Yeesu m mɑ́ri, pi pɛɛ u sélei rɛ Emɑnuyɛɛli. Liɑsei rɛ Uléécɑɑ yɛ kɛrɔ́mɛɛ́ welɛ (1:23). Tinɔ́ɔ ntí kɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɛ Mɑtiyee uu n wɔ́i nń nɛ tɛnɛsɛ rɛ: Ani n nyu rɛ siyɑ́ɑ nnɛ́í kɑm nɔ́kɛnɛ́kúrí we kɛtẽ kɛkɛ́ hɑ nɛ tɛnɛ (28:20). Lɛlɛɛ nyísɛ rɛ Yeesu kɛ Uléécɑɑ u yɛ nɛ ritiki uú nɛ sisoipipi kɛcɔpɛ n we. 
\ie  
\c 1  
\s1 Yeesu Kirisi pikpurɛ ɑnyiri 
\r (Luki 3:23-38) 
\p  
\v 1 Yeesu Kirisi yɛ Tɑfiti kɛyɑsɛ lɛ, Tɑfiti pɔ́ɔn kɔ Apirɑhɑm kɛyɑsɛ. Upikpurɛ ɑnyiri yɛ nnyɛ́:  
\v 2 Apirɑhɑm yɛɛ Isɑɑki mɑri, Isɑɑki pɔ́ɔ Yɑkupu mɑru, Yɑkupu pɔ́ɔ Yutɑ nɛ upimɑrɛcɔ mɑ́rɛi,  
\v 3 Yutɑ pɔ́ɔ Perɛsi nɛ Serɑ mɑru. Piuni yɛɛ Tɑmɑɑ. Perɛsi pɔ́ɔ Hɛsirɔɔ mɑru, Hɛsirɔɔ pɔ́ɔ Arɑm mɑru,  
\v 4 Arɑm pɔ́ɔ Aminɑtɑpi mɑru, Aminɑtɑpi pɔ́ɔ Nɑsɔɔ mɑru, Nɑsɔɔ pɔ́ɔ Sɑlimɑni mɑru,  
\v 5 Sɑlimɑni pɔ́ɔ Poosi mɑru. Pi yɛ Poosi uni sée rɛ Rɑhɑpi. Poosi pɔ́ɔ Opɛti mɑru. Uyɛ̃ uni yɛɛ Ruuti. Opɛti pɔ́ɔ Yesee mɑru,  
\v 6 Yesee pɔ́ɔ uyɔ́ɔpi Tɑfiti mɑru, 
\p Tɑfiti pɔ́ɔ Sɑlomɔɔ mɑru. Sɑlomɔɔ uni yɛ mɛkɛɛ-mɛ Urii sɔ́ɔnlɛnlɛ.  
\v 7 Sɑlomɔɔ pɔ́ɔ Ropowɑm mɑru, Ropowɑm pɔ́ɔ Apiyɑ mɑru, Apiyɑ pɔ́ɔ Asɑɑ mɑru,  
\v 8 Asɑɑ pɔ́ɔ Yosɑfɑti mɑru. Yosɑfɑti pɔ́ɔ Yorɑm mɑru. Yorɑm pɔ́ɔ Osiyɑsi mɑru,  
\v 9 Osiyɑsi pɔ́ɔ Yotɑm mɑru, Yotɑm pɔ́ɔ Akɑɑsi mɑru, Akɑɑsi pɔ́ɔ Esekiyɑsi mɑru,  
\v 10 Esekiyɑsi pɔ́ɔ Mɑnɑsee mɑ́ru, Mɑnɑsee pɔ́ɔ Amɔɔ mɑru, Amɔɔ pɔ́ɔ Yosiyɑsi mɑru,  
\v 11 Yosiyɑsi pɔ́ɔ Yekoniyɑ nɛ upimɑrɛcɔ mɑ́rɛi. Likumúŋɛ́ kpɛ-i kɑpi Isirɑyɛɛli pikɔ́ cɔ́pii ɑpí nɛ Pɑpilɔɔni kuyu sĩ. 
\p  
\v 12 Kɑpi Isirɑyɛɛli pikɔ́ n cɔ́pii ɑpí nɛ Pɑpilɔɔni kuyu sĩ mɛmɑ́ɑ́ kɛ Yekoniyɑ pɔ́ɔ pɛɛ Seɑlitiyɛli mɑri, Seɑlitiyɛli pɔ́ɔ Soropɑpɛɛli mɑru,  
\v 13 Soropɑpɛɛli pɔ́ɔ Apihuuti mɑru, Apihuuti pɔ́ɔ Eliyɑkim mɑru, Eliyɑkim pɔ́ɔ Asɔɔ mɑru,  
\v 14 Asɔɔ pɔ́ɔ Sɑtɔki mɑru, Sɑtɔki pɔ́ɔ Akim mɑru, Akim pɔ́ɔ Eliwuuti mɑru,  
\v 15 Eliwuuti pɔ́ɔ Eleyɑsɑɑ mɑru, Eleyɑsɑɑ pɔ́ɔ Mɑtɑni mɑru, Mɑtɑni pɔ́ɔ Yɑkupu mɑru,  
\v 16 Yɑkupu pɔ́ɔ Mɑɑri ulɑ Yosɛfi mɑru. Mɑɑri kɛ́mɛɛ́ kɛ Yeesu kɑpi yɛ kɔ n sée rɛ Kirisi uu léemɛ. 
\p  
\v 17 Lɛ̃ nnyɑ, kɑí nɛ Apirɑhɑm-i n kpísi ɑí nɛ Tɑfiti-i pɑ́, li wɑlɛ ncɔpuri ɑnɑi kɛfi nɛ ɑnɑ. Kɑi Tɑfiti-i n kpísi ɑí nɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑpi Isirɑyɛɛli pikɔ́ n cɔ́pii ɑpí nɛ Pɑpilɔɔni kuyu sĩ pɑ́, li wɑlɛ ncɔpuri ɑnɑi kɛfi nɛ ɑnɑ. Kɑi kɔ kei n kpísi ɑí nɛ Kirisi imɑrɛtuŋɛ pɑ́, li wɑlɛ ncɔpuri ɑnɑi kɛfi nɛ ɑnɑ ɑcɔ. 
\s1 Lɛ̃ kɑpi Yeesu Kirisi m mɑ́ri 
\r (Luki 2:1-7) 
\p  
\v 18 Lɛ̃ kɑpi Yeesu Kirisi m mɑ́ri yɛ nní: Uuni Mɑɑri kɑpí pɛɛ Yosɛfi feleilɛ̃, ɑmɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn tíyɛsɛ uu fɑpisi u nɛ Yosɛfi ɑ́pi kɔ kɑhɑnɛ kulee rimpɛ́nɛ.  
\v 19 Uulɑ Yosɛfi yɛ ɑsei ute lɛ, úu pɛɛ́ lɑ ukɛ́ unɔ́si isɛi lukɛisɛ kuyu kukɛ́ kṍ, uu pɛɛ́ n lɑ ukɛ́ risɛ́ɛ́ nɛ u lɑkɑsɛ.  
\v 20 Kuu ń we un likɛcɑ́ɑ́ músu, Upíimɑ uleecɑɑtumɛ unyinɛ uu kɛlɑ́rɛ́-i u kpɑ́fúmɛ uu u mɑɑ rɛ: Tɑfiti kɛpirɛ̃ Yosɛfi, Mɑɑri pikpíkɛ́ ɑ́pi kɑpɛ pɔ́ n cɔ́ŋlɛ̃. Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ tíyɛsɛ kuu fɑpisi.  
\v 21 U kɛwɑ́ntisi mɑrunɛ ɑɑ kɛ séi rɛ Yeesu. Kɛkɛɛ sɔ́nti kɛkɛ́ kɛmpuri pikɔ́ ɑkópɛ kɛ́mɛɛ lesɛ. 
\p  
\v 22 Lɛ̃ nnɛ́í ɑi wɑi, Upíimɑ rinɔɔ kuu mɛkɛɛ ɑntepu Esɑyi m mɑ́ɑsɛ rikɛ́ nɛ n li nnyɑ. Lɛlɛɛ rɛ:  
\v 23 Ukpére yɛɛ úu utisi n nyu yɛ́ kɛfɑ wɑ, uu kɛwɑ́ntisi mɑru ɑpi kɛ 
\q1 séi rɛ Emɑnuyɛɛli, liɑsei rɛ Uléécɑɑ yɛ kɛrɔ́mɛɛ́ we. 
\p  
\v 24 Kɛ Yosɛfi uu n yisi, uu lɛ̃ kɛ Upíimɑ uleecɑɑtumɛ uu u n símisi wɑi, uu Mɑɑri kunɔ́si kpísi.  
\v 25 Amɑ́ u nɛ uyɛ̃ ɑ́pi kulee ripɛ́nɛ uú hɑ nɛ kɛwɑ́ntisi mɑru. Kuu kɛ m mɑ́ri, Yosɛfi uu kɛ séi rɛ Yeesu. 
\c 2  
\s1 Pinyuwɛ píimɑ pinyinɛ yɛ Yeesu piyɛ́nɛ hɑ 
\p  
\v 1 Yutee kɛtẽ kɛ́mɛɛ kɑpi Pɛtɛlɛhɛm-pɔ Yeesu mɑri. Erooti yɛɛ pɛɛ kei kumúŋɛ́ kpɛ-i uyɔ́ɔpi píimɑ. Pinyuwɛ píimɑ pinyinɛ ɑpi kɛtuŋɛleemɛ-mɛmpɔ yisi ɑpi Yerusɑlɛm tulu.  
\v 2 Apí hɑ pisɛ rɛ: Yei yɛ kɛwɑ̃́ kɛ̃ kɑpi m mɑ́ri pin tee rɛ kɛkɛɛ sɔ́nti kɛkɛ́ Pisuifi iyɔɔpi tonɛ? Hɑ́i kɛtuŋɛleemɛ-pɔ kɑri riwɑ́rɛpi tɛɛ n nyísɛlɛ̃ tɛ pi kɛwɑ̃́ kɛ̃ mɑri yɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ kɑrí kɑ rɛ tɔkɛ́ kɛ yɑ́ɑ́si ɑri wúlɑ.  
\v 3 Kɛ uyɔ́ɔpi píimɑ Erooti uu lɛ̃ n kṍ, ɑi u nɛ Yerusɑlɛm pikɔ́ nnɛ́í mpɔ́ɔcɑɑi tɑni.  
\v 4 Uu pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nnɛ́í nɛ isé picélɑɑ cɑ́pinɛ uu pi pisɛ rɛ kɛlõ kɛ́ye-i kɑpí uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ mɑrunɛ.  
\v 5 Api u pɛsɛ rɛ: Yutee kɛteni-i, Pɛtɛlɛhɛm-pɔ le. Antepu Misee yɛ mɛkɛɛ-mɛ wɔi rɛ: 
\q1  
\v 6 Pɔ̃́ Pɛtɛlɛhɛm kuyu! 
\q1 Ái pɔ́ɔ Yutee kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ɑyu kɛcɔpɛ ríyu pɑɑlɛ̃. 
\q1 Li we rɛ kɛpɔ́mɛɛ́ kɛ uyɔ́ɔpi píimɑ uu léerinɛ, 
\q1 uyɛɛ yɛ́ pinɛ́soi Isirɑyɛɛli pikɔ́ n séni. 
\p  
\v 7 Kei kɛ Erooti uu pɛɛ pinyuwɛ píimɑ pɛ̃ mɛyɑɑ sée uu pi pisɛ rɛ pikɛ́ u símisi ńsɔnɛ ukɛ́ céri kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ riwɑ́rɛpi tɛ̃ ɑri n léemɛ.  
\v 8 Uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ Pɛtɛlɛhɛm-pɔ pi tum uu pi mɑɑ rɛ: ɑni n ŋme ɑni hɑ kɛwɑ̃́ kɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ ńsɔnɛ písɛi ɑni kóm. Nɔn kɛ n yɛ̃, ɑni pɛɛri ɑni nɛ́ símisi nɛ́ɛkɛ́ hɑ kɔ kɛ yɑ́ɑ́si kɛ́ riwulɑ. 
\p  
\v 9 Kɛ Erooti uu lɛ̃ pisímɛ́ pi ḿ mɑsí, ɑpi yisi ɑpi ncée pɔlɔ. Kei kɑpi pɛɛ ripɑí, ɑpi yɛ́nu riwɑ́rɛpi tɛ̃ kɑpí pɛɛ kɛtuŋɛleemɛ-pɔ n yɛ̃́ tin pikɛyu sɔ́nɛ pin ti tikilɛ̃. Ari kɛlõ kɛ-i kɛ kɛwɑ̃́ kɛ̃ ɑkɛ ń we tulu, ɑri nyɛrɛ.  
\v 10 Kɑpi kei ri n yɛ̃́, ɑi mɛyíkíyiki pi lɑrisi.  
\v 11 Api kɛ́yɔ loni ɑpi kɛwɑ̃́ nɛ kɛuni Mɑɑri yɛnu, ɑpi kɛ yɑ́ɑ́si ɑpí nɛ wulɑ. Api pɛɛ pimɛmɑ́ fénnɛ ɑpi wurɑ nɛ tulɑɑli ŋmɑɑ-ŋmɑɑ nɛ mɛ́kpɔ kɑpi yɛ n sée rɛ miiri lesɛ ɑpi kɛ hɛkɛsi.  
\v 12 Uléécɑɑ uu pɛɛ́ mɑsí kɛlɑ́rɛ́ kɛ́mɛɛ pi símisi rɛ ɑ́pi kɑpɛ Erooti kɛ́mɛɛ pɛlɛ. Kei kɑpi pɛɛ ncée féé kpísi ɑpí nɛ pikuyu pɛlɛ. 
\s1 Pi Yeesu nɛ Esipiti kɛtẽ hɑ 
\p  
\v 13 Kɛ pinyuwɛ pɛ̃ ɑpi n tɔ́mpɔ, Upíimɑ uleecɑɑtumɛ unyinɛ uu kɛlɑ́rɛ́-i Yosɛfi kpɑ́fúmɛ uu rɛ: A yisi, ɑ kɛwɑ̃́ nɛ kɛuni kpísi ɑɑ wuru ɑɑ Esipiti kɛtẽ loni. Erooti yɛ lɑlɛ ukɛ́ kɛ kpu. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni hɑ kei-pɔ n tũ likɛ́ hɑ nɛ tu kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm yɛ́ nɔ́ n símisi rɛ ɑni pɛɛmɛ.  
\v 14 Yosɛfi uu yisi uu kɛwɑ̃́ nɛ kɛuni kpísi uú nɛ kɛsinɛcɔ wuru uú hɑ Esipiti-pɔ pésu.  
\v 15 Uu kei n we Erooti uú hɑ nɛ kpi. Lɛ̃ kɛ Upíimɑ uú pɛɛ uɑntepu m mɑ́ɑsɛ likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑ. U pɛɛ rɛ: 
\q1 Nɛ unɛ́ŋmɑ́nɛ sée rɛ ukɛ́ Esipiti kɛteni-i le. 
\s1 Pi Pɛtɛlɛhɛm kɛtẽ-pɔ siwɑ̃́ síńsɑ́pi kṍ 
\p  
\v 16 Kɛ Erooti uu ń kɑ uu céru rɛ pinyuwɛ pɛɛ u kirɑɑsɛlɛ, kuwɔ́i píimɑ kunyinɛ ɑku u wɑi. Uu pɛɛ kumúŋɛ́ kpɛ̃ kɛ pinyuwɛ pɛ̃ ɑpi u n símisi nɛ pɑ́mɛ uu tíyɛsɛ ɑpi siwɑ́ntisi nnɛ́í sɛɛ ɑŋmɛ̃ ɑtɛ́ n tu nɛ sɛ̃ sisíńsɑ́ Pɛtɛlɛhɛm nɛ ɑyu nyɛɛ nɛ kei n kɔ́lɛ̃ kɛ́mɛɛ kóni.  
\v 17 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Yeremii uú pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ ḿ mɑ kɑi lɛ̃ wɑ. U pɛɛ rɛ: 
\q1  
\v 18 Rɑmɑ-pɔ kɑri nní nnɛ̃́ kómɛiri. 
\q1 Sicɑ́ɑ́ilɑ nɛ ikpɔtu kɛ unyinɛ uu wɔ́rii 
\q1 Rɑsɛɛli yɛɛ lɛ̃ usiwɑ̃ kɛcɑ́ɑ́ téni. 
\q1 Úu nkpɑ́ni lɑ pikɛ́ u kpurɛi. 
\q1 Nɛ kɛsɛ, ɑ́i nkpɑ́ni u tisɛ. 
\s1 Pi nɛ Yeesu Isirɑyɛɛli kɛteni-i pɛɛmɛ 
\p  
\v 19 Upíimɑ uleecɑɑtumɛ unyinɛ uu Esipiti-pɔ Erooti mɛkpɔ-mɑɑ́ kɛlɑ́rɛ́-i Yosɛfi kpɑ́fúmɛ,  
\v 20 uu rɛ: A yisi, ɑ kɛwɑ̃́ nɛ kɛuni kpísi ɑɑ́ nɛ Isirɑyɛɛli kɛtẽ pɛlɛ. Pɛpɛɛ pɛɛ ń lɑ pikɛ́ kɛwɑ̃́ kɛ̃ kpu yɛ kpínlɛ.  
\v 21 Kei kɛ Yosɛfi uu yisi uu kɛwɑ̃́ nɛ kɛuni kpísi uú nɛ Isirɑyɛɛli pɛlɛ.  
\v 22 Amɑ́ kɛ Yosɛfi uu n kṍ tɛ Aricelɑyuusi yɛɛ usɑ́ɑ Erooti iyɔɔpi Yutee kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ tónɛ, iwɑmɛ ii u wɑi uu pɛɛ́ n yulu rɛ úu kei tonɛnɛ. Uléécɑɑ uu kɔ kɛlɑ́rɛ́-i u símisi uu yisi uu Kɑlilee kɛtẽ-mɛ̃ tɔ́mpɔ,  
\v 23 uú hɑ kuyu kpɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ Nɑsɑrɛti-i tonɛ. Lɛ̃ kɛ ɑntepuyɛ ɑpí pɛɛ ḿ mɑ kɑi lɛ̃ tikilɛ̃. Pi pɛɛ rɛ: Pi yɛ́ kɑm ɑpi kɛwɑ̃́ kɛ̃ séi rɛ Nɑsɑrɛti ukɔ́. 
\c 3  
\s1 Yohɑni Úniwolɛ yɛ Uléécɑɑ Nsímɛ́ yóólɛ̃ 
\r (Mɑriki 1:1-8; Luki 3:1-18; Yohɑni 1:19-28) 
\p  
\v 1 Aí weri kumúŋɛ́ kunyinɛ-i, Yohɑni Úniwolɛ uu léeri un Yutee kucɛsi kóimɑ-i yóólɛ̃ tɛ:  
\v 2 Ani mɛfinɛ consɛ, Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ nyɑhɑimɛlɛ!  
\v 3 Yohɑni nsímɛ́ kɛ ɑntepu Esɑyi uú pɛɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Usoi rinɔɔ yɛ ri tɛɛ kucɛsi kóimɑ-i n yóólɛ̃ tɛ: 
\q1 Ani Upíimɑ ncee nyɔ́ɔnsɛ, 
\q1 ɑni usiceepi tɛ̃iisɛ. 
\p  
\v 4 Kuyooyoo nkpíí kɛtukɑnkɑ kɛ Yohɑni uú pɛɛ tɑnɑɑlɛ̃ un kɛkónɛpɑmpi kɛhɑlɛ-i télɛ̃. Apɑ́ɑ́ni nɛ mɛtɛ̃́ kuú pɛɛ le.  
\v 5 Yerusɑlɛm pikɔ́ nɛ Yutee kɛtẽ nnɛ́í pikɔ́ nɛ Yuritɛɛ nkoi kɛtẽ pikɔ́ nnɛ́í yɛ pɛɛ ukɛmɛɛ sɔ́nɑɑpɔlɛ,  
\v 6 ɑpi yɛ piɑkópɛ yɑ́mnɛ ɑpi tíyɛsɛ uu Yuritɛɛ nkoi kɛ́mɛɛ míni pi wolɛ. 
\p  
\v 7 Yohɑni uu yɛ́nu rɛ Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee pɛɛ ukɛmɛɛ n sɔ́nɑɑpɔ rɛ ukɛ́ míni pi wolɛ ɑ́pi kusɑ kulúi we. Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Nɔ́ ɑkpurii nnyɛ́! Wóo nɔ́ céesi rɛ ɑni Uléécɑɑ kuwɔi kpɛɛ n nyɑhɑimɛ kɑɑsɛ?  
\v 8 Ani nɔ́mɛnɛ́wɑi nɛ nyísɛ rɛ nɔ mɛsei mɛfinɛ consɛlɛ.  
\v 9 Áni kɑpɛ n nyu rɛ kɑni nní ḿ mɑ́ikɛɛ rɛ Apirɑhɑm yɛɛ nɔ́unɛ́sɑ́ɑyɑhɑ nnyɑ, lɛɛ nɛ nɔ́ piyɛ. Amɑ́ nɛ kɑlɛ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ Uléécɑɑ yɛ́ fe uu ɑpɑrɛ nnyɛ́ pɑnsɛsɛ Apirɑhɑm siyɑsɛ.  
\v 10 Isɔ yɛ pinɑŋɑɑ mɑ́ɑ́lɛnlɛ pikɛ́ nɛ ɑléé iníŋí sémni. Lɛ̃ nnyɑ, kuléé kúye kunsɑ́ ɑpipi sɔnɛ m mɑru, pi yɛ́ ku riké ɑpi nnɑ-i sɑ́pɔ.  
\v 11 Míni ŋmɑnɛ kɛ nɛ́ɛ nɔ́ wolɛ likɛ́ nyísɛ rɛ nɔ mɛfinɛ consɛlɛ. Amɑ́ uyɛɛ nɛ̃́ mɛmɑ́ɑ́ n sɔ́nti yɛ nɛ́ felɛ. Ám tu ricuruu kɛ́ uɑnɛ́ɛ́ri u mɑhɑ̃. Uyɛɛ sɔ́nti ukɛ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ nɛ nnɑ nɔ́ wolɛ.  
\v 12 U nkpɑ́ni yɑrɛ usoi nkó yɛɛ kulũ kɑpí nɛ n cɑ́cɑi m múílɛ̃. U yɛ́ kukpépi pééi uu mɛlukɛpipi risímɛ-i súúni, uu kɔ ɑcɔ́lɛ́ ilúkɛ́ té ukɛ́ wɑ ukɛ́ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ ɑ risɛ́. 
\s1 Yohɑni yɛ Yeesu míni wolɛ 
\r (Mɑriki 1:9-11; Luki 3:21-22) 
\p  
\v 13 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Yohɑni uu kei ń we un pisoi míni wolɛ kɛ Yeesu uu Kɑlilee-pɔ yisi uu Yuritɛɛ nkoi mmɛ-i u lɛɛpɔ rɛ ukɛ́ kɔ uyɛ̃ míni wolɛ.  
\v 14 Amɑ́ Yohɑni uu yúlu uu rɛ: Nɛ̃́ kɑí nɛ sɑ́ rɛ kɛ́ kɛpɔ́mɛɛ́ hɑpɔ pɔkɛ́ nɛ́ wolɛ, ɑ́i pɔ́ɔ yɛ́ mɛníŋɛ kɛnɛ́mɛɛ́ kɑm.  
\v 15 Yeesu uu pɛɛ u pɛsɛ rɛ: A riyɑ́ likɛ́ pɛɛ lɛ̃ n we kɛlenɛ. Lɛ̃ kɑri yɛ́ fe ɑrí nɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ Uléécɑɑ uu ń lɑ ńsɔnɛ wɑi. Kuu lɛ̃ ḿ mɑ, Yohɑni uu pɛɛ kóm uu míni u wolɛ.  
\v 16 Kɛ Yohɑni uu lɛ̃ Yeesu piwólɛ ḿ mɑsí, Yeesu uu míni-i léepɔ. Kɛyómɛ ɑkɛ kei nní wúkulɛ uu Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛnu nn kɛyómɛcɑɑ-pɔ súiri yɑrɛ rilɔ́ɔlɑ̃, nn ukɛcɑ́ɑ́ tonɛ.  
\v 17 Tinɔ́ɔ rinyinɛ ɑri pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ leeri rɛ: Nkó yɛɛ Kɛnɛ́pipi lɑlɑ kɛcirɛ, ɑ́m yɛ ukɛcɑ́ɑ́ kṍ. 
\c 4  
\s1 Setɑni yɛ Yeesu peikɛɛ 
\r (Mɑriki 1:12-13; Luki 4:1-13) 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ nn pɛɛ Yeesu kpísi nń nɛ kucɛsi kóimɑ loni rɛ Setɑni ukɛ́ hɑ u peikɛɛ.  
\v 2 Kɛ Yeesu uu sitúŋɛ́ ɑfɛɛnɑ nɛ sisinɛ ɑfɛɛnɑ ɑnɔ́ɔ m pɑɑsi, nkṹ nn u wɑi.  
\v 3 Setɑni yɛɛ m peikɛɛ uú nɛ u kɔ uu u mɑɑ rɛ: Pɔn mɛsei Uléécɑɑ Kɛpipi, ɑ ɑpɑrɛ nnyɛ́ rinɔ́ɔ mɑɑ ɑkɛ́ pɑnsɛ ɑkpɔ́nɔ́, ɑɑ le.  
\v 4 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Ái ilukɛ ŋmɑnɛ yɛɛ yɛ usoi nfɑ́ɑ hɛ, ɑmɑ́ ḿpɑ́ nsímɛ́ ń-ye mɛɛ 
\q1 Uléécɑɑ nnɔɔ-i n léemɛ yɛɛ kɔ usoi nfɑ́ɑ hɛlɛ. 
\p  
\v 5 Setɑni uu kɔ Yeesu kpísi uú nɛ Uléécɑɑ kuyu Yerusɑlɛm sĩ, uú hɑ kei Uléécɑɑ kɛyɔ kɛhórɛ́-pɔ u tɔsi  
\v 6 uu rɛ: Pɔn mɛsei Uléécɑɑ Kɛpipi, ɑ mɛpɔ́círɛ kɛteni-i risɑ́pɔ. Li we rɛ li Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Uléécɑɑ yɛ́ pɔ̃́ nnyɑ upileecɑɑtumɛ rinɔ́ɔ hɛ 
\q1 ɑpi pɔ́ yéu 
\q1 kupɔ́nɑ ɑ́ku kɑpɛ nɛ ripɑrɛ rinyinɛ rinkpɔ́u nnyɑ. 
\p  
\v 7 Yeesu uu kɔ u pɛsɛ rɛ: Li kɔ kɛmɛ́ɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Kɑpɛ Upíimɑ Upɔ́léécɑɑ peikɛɛ pɔkɛ́ ukɛtɔ yɛ̃. 
\p  
\v 8 Setɑni uu kɔ pikpíkɛ́ u kpɑ́ uú hɑ riyɔ́pɛ mɑɑmɑɑ píimɑ rinyinɛ kɛhórɛ́-pɔ tɔsi uu kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ ɑyɔɔpiyu nɛ ɑmmulɛ nnɛ́í u nyísɛntɛ  
\v 9 uu pɛɛ kɔ u mɑɑ rɛ: Pɔn n ŋmurɛi ɑɑ wúlɑ ɑɑ nɛ́ yɑ́ɑ́si, ɑm nní nnɛ́í pɔ́ hɛ.  
\v 10 Yeesu uu u mɑɑ rɛ: A kɛnɛ́kúrí yisi, Setɑni. Li Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Upíimɑ Upɔ́léécɑɑ mɛcirɛ kóló kɑí pisɛ rɛ usoi ukɛ́ riwulɑ ukɛ́ yɑ́ɑ́si. 
\p  
\v 11 Kei kɛ Setɑni uu pɛɛ Yeesu riyɑ́, piléécɑɑtumɛ ɑpi ukɛkúrí hɑpɔ ɑpi pɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. 
\s1 Yeesu yɛ upikɛi Kɑlilee kɛteni-i kórɑɑnɛ 
\r (Mɑriki 1:14-15; Luki 4:14-15) 
\p  
\v 12 Kɛ Yeesu uu n kṍ tɛ Yohɑni yɛ kukpɑniilee-i we, uu yisi uu Kɑlilee kɛtẽ-mɛ̃ pɛlɛ.  
\v 13 Kuu n hɑ́pɔ, úu Nɑsɑrɛti-i tónɛ, ɑmɑ́ Kɑpɛrinɑwum-mɛ̃ kuu tɔ́mpɔ. Kei yɛ kupiyɛ ritimɛ welɛ, Sɑpilɔɔ nɛ Nɛfitɑlii kɛtẽ-pɔ.  
\v 14 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Esɑyi uú pɛɛ ḿ mɑ likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑ. U pɛɛ rɛ: 
\q1  
\v 15 Nɔ̃́ Sɑpilɔɔ nɛ Nɛfitɑlii sitẽ pikɔ́, 
\q1 nɔ́ɔ mínimɑɑ ritimɛ ń we 
\q1 nɛ nɔ́ɔ Yuritɛɛ nkoi mɛtɛ́ŋ́ ń we, 
\q1 nɔ̃́ mpuri sɑnɛ pikɔ́, nɔ́ɔ Kɑlilee kɛteni-i ń we, 
\q1  
\v 16 nɔ́ɔ pɛɛ kuŋmɑhɑ-i ń we, ɑni kõ tɛ 
\q1 nɔ nkpéni mɛtɛ́í píimɑ yɛnlɛ. 
\q1 Nkpɔ kuhorɛ-i kɑní pɛɛ́ we, 
\q1 mɛtɛ́í yɛ nkpéni nɔ́ lɛɛpɔlɛ. 
\p  
\v 17 Kɑí nɛ kei n kpísi kɛ Yeesu uu pɛɛ piyóó lõ tɛ: Ani mɛfinɛ consɛ, Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ nyɑhɑimɛlɛ. 
\s1 Yeesu yɛ pikpíntomɛ́cɔ́pii pinɑ sée 
\r (Mɑriki 1:16-20; Luki 5:1-11) 
\p  
\v 18 Yeesu yɛ pɛɛ Kɑlilee kupiyɛ ritimɛ sɔ́nɛlɛ uu Simɔɔ kɑpi rinyíri n hɛ rɛ Piyɛɛ nɛ uuwɑ̃ Antiree yɛnu. Pikɛtɛ́ yɛ pikpíntomɛ́cɔ́pii lɛ. Anyɛŋ́ kɑpí pɛɛ fóm pin nɛ ikpíntomɛ́ cɔ́pii.  
\v 19 Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Ani nɛ́ ritiki kɛ́ tíyɛsɛ ɑni yɛ pisoi pɛɛ yɛ́ nɛ́ rintíki wɛ́ɛ́si.  
\v 20 Api mɛsɛ nɛ mɛsɛ ɑnyɛŋ́ sɑ́ ɑpi u tiki.  
\v 21 Kuu kei n yisi, uu kɛ́yu-mɛ̃ sĩ uu kɔ Sepetee piŋmɑ́nɛ pitɛ́ Yɑkupu nɛ uuwɑ̃ Yohɑni yɛnu pi nɛ piusɑɑ Sepetee pin pikuninɔi-i we pin piɑnyɛŋ́ nyɔ́ɔnsɛntɛ. Uu pi séi  
\v 22 ɑpi mɛsɛ nɛ mɛsɛ kúninɔi nɛ piusɑɑ yɑ́ ɑpi u tiki. 
\s1 Yeesu yɛ céésilɛ un kɔ itói pɔisɛ 
\p  
\v 23 Yeesu yɛ pɛɛ Kɑlilee kɛtẽ nnɛ́í kɔ́ɔ́núlɛnlɛ un Pisuifi ɑyomɛyɑ́hɑɑlee kɛ́mɛɛ céési un kɔ Uléécɑɑ iyɔɔpi Nsímɛ́ Kɛcirɛ yóólɛ̃ un kɔ itói ncɔpuri nɛ ncɔ́ŋ ncɔpuri mɛɛ pisoi m pɛkɛsi pɔisɛntɛ.  
\v 24 Kei kɛ urinyiri ɑri pɛɛ Sirii kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ rikɔ́ɔ́nú. Api pɛɛ́ nɛ pitóikɔ́ nnɛ́í ncɔpuri nɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ piipiŋɛ-i ncɔ́ŋ nnyinɛ n kómɛi u n sɔ́nɑɑpɔ un pi pɔisɛntɛ. Lɛlɛɛ nní yɑrɛ pinírihélɑɑ nɛ rikpínkpĩ́ pikɔ́ nɛ síkɑnkɑ́lɑ́kɑ́.  
\v 25 Asoiwuí píimɑ nyɛɛ Kɑlilee-pɔ nɛ Ayu Kɛfi kɛtẽ-pɔ nɛ Yerusɑlɛm-pɔ nɛ Yutee-pɔ nɛ Yuritɛɛ nkoi mɛtɛ́ŋ́-pɔ n léemɛ ɑɑ pɛɛ u n tikilɛ̃. 
\c 5  
\s1 Isímɛ́ kɛ Yeesu uu upipirɛtiki riyɔ́pɛ kɛcɑ́ɑ́ n símisi 
\r (Luki 6:20-23) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ tisoiwuí n yɛ̃́, uu yisi uu riyɔ́pɛ yopoi uú hɑ tonɛ. Upipirɛtiki ɑpi pɛɛ kei u lɛɛpɔ,  
\v 2 uu pɛɛ picélɑɑ pi loni. Icélɑɑ iyɛɛ nnyí: 
\s1 Nkíŋniŋɛ yíkíyiki 
\q1  
\v 3 Pɛpɛɛ n nyu rɛ ɑ́pi Uléécɑɑ inipɛɛ-i líkɑ tulɑɑlɛ̃ pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Pɛpɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi te. 
\q1  
\v 4 Pɛpɛɛ n téni pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Uléécɑɑ yɛ sɔ́ntilɛ ukɛ́ pi kpurɛi. 
\q1  
\v 5 Pɛpɛɛ ḿ purú pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Uléécɑɑ yɛ́ kɛtẽ kuú nɛ upisoi m mɛ̃́ pi pɑ. 
\q1  
\v 6 Pɛpɛɛ n nɑ́ɑ́si pikɛ́ mɛwɑi wɑ mɛkɛ́ ɑsei n tikilɛ̃ pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Uléécɑɑ yɛ́ kɑm uu pimɛlɑ pi wɑi. 
\q1  
\v 7 Pɛpɛɛ yɛ picɔ íwɛ n tẽ́ pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Uléécɑɑ yɛ́ kɑm uu kɔ pɛ̃ íwɛ téni. 
\q1  
\v 8 Pɛpɛɛ kɛfɑ n kpɑ̃́iilɛ̃ pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Pi yɛ́ kɑm ɑpi Uléécɑɑ yɛ́nu. 
\q1  
\v 9 Pɛpɛɛ n wɛ́ɛ́si rɛ pin yei n we, 
\q1 likɛ́ kei n niŋú pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Uléécɑɑ yɛ́ kɑm uu pi séi rɛ usipipi. 
\q1  
\v 10 Pɛpɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃, pisoi pin lɛ̃ nnyɑ pi wéékusɛlɛ̃ 
\q1 pɛɛ pínɑrɛkomɛ. 
\q1 Pɛpɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi pikɔ́. 
\p  
\v 11 Nɔ́ mpí kɑpi n lɑ́misi pin nɔ́ wéékusɛlɛ̃ pin nɛ̃́ nnyɑ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ nnɔ́ɔmɛ símɑɑnkɛɛ, nɔ́ɔ pínɑrɛkomɛ.  
\v 12 Likɛ́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú nɔn nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ cuunkɛɛ. Nɔ́inɛ́hɛɛ yɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ piyɛlɛ ɑ́i kumúŋɛ́ mɑ́. Limɛcɔ kɑpí pɛɛ ɑntepuyɛ pɛɛ pɛɛ́ ń we ɑni kɛlenɛ weri wéékusɛlɛ̃. 
\s1 Nnyɑ́si nɛ mɛtɛ́í kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Mɑriki 9:50; Luki 14:34-35) 
\p  
\v 13 Nɔ́ɔ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nnyɑ́si. Nnyɑ́si mɛlõ mɛn nkpéni n kpu, yo kɑpi yɛ́ pɛɛ́ nɛ mɛlõ n pɛsɛ? Li tisɛ pikɛ́ kɛtɑhɑi-mɛ̃ n fómpɔ pisoi pikɛ́ tɛ́lɛisɛ. 
\p  
\v 14 Nɔ́ɔ kɔ kɛtẽ mɛtɛ́í. Kuyu kpɛɛ riyɔ́pɛ kɛcɑ́ɑ́ m mɔ́mɑɑlɛ̃ ɑ́ku yɛ́ fe kukɛ́ m pékɑɑlɛ̃.  
\v 15 Úkɑ úu yɛ kɛ́firɑ́ɑ risɛ́ uu kucɑ́ri kɛ kipi. Kɛcɑ́cɑ́ kuu yɛ kɛ ritɔsi ɑkɛ ḿpɑ́ úye kɛ́yɔ-i n kpɑ̃́iilɛ̃.  
\v 16 Limɛcɔ kɑi pisɛ rɛ nɔ́mɛnɛ́tɛ́í mɛkɛ́ n kpɑ̃́iilɛ̃ pisoi nnɛ́í pin mɛ nyɑ́ni. Pisoi pikɛ́ nɔ́mɛnɛ́wɑi sɔnɛ n nyɑ́ni pin nɛ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we ríyu wɑisɛ. 
\s1 Isé kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 17 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Áni kɑpɛ m músu rɛ Moisi isé nɛ ɑntepuyɛ icélɑɑ kɑm pikópɛ kɑ. Ám kɑ rɛ kɛ́ i kpu, ɑmɑ́ nɛ kɑlɛ rɛ likɛ́ lɛ̃ li.  
\v 18 Asei kɑm nní nɔ́ símisi, kɛtẽ nɛ kɛyómɛ yɛ kpére we, kɛwɔ́ipi cíú-cíú kɛ́kɑ nɛ́ɛ kɛsímɛ́pi kɛ́kɑ ɑ́kɛ isé kɛ́mɛɛ mɛ́lelɛ mɑ́, likɛ́ hɑ nɛ ḿpɑ́ yo kɛtɔ tu.  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, úye un isé rinɔɔ rinyinɛ n kɛsi uu kɔ picɔ céési rɛ pikɛ́ ri kɛsi, ḿpɑ́ rinɔ́ɔ tɛ̃ tinsɑ́ pitíki m pɑ́ɑ́pú, uyɛɛ yɛ́ mɑsí Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ usíńsɑ́. Amɑ́ úye un ti m pɑkɑrɛ un kɔ picɔ n céési rɛ pikɛ́ limɛcɔ wɑ, uyɛɛ yɛ́ mɑsí Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ úyukɔɔ́.  
\v 20 Asei yɛ nyɛ rɛ nɔnsɑ́ Uléécɑɑ mɛlɑ n tikilɛ̃ likɛ́ isé picélɑɑ nɛ Pifɑrisi n fe, ɑ́ni yɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lõ. 
\s1 Kuwɔ́i kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 21 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ Uléécɑɑ yɛ pirɔ́kpurɛ mɑɑ rɛ: Kɑpɛ usoi kpu. Úye un usoi n kpu, pikɛ́ liute nɛ túhɑɑnɛ.  
\v 22 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Úye un nɛ uucɔ n wɔ́ɔsi, pikɛ́ nɛ liute túhɑɑnɛ. Úye un uucɔ m mɑɑ rɛ: Pɔ́ uníri nkó, pikɛ́ liute nɛ pɛpɛɛ yɛ kɛtúhɑɑnɛ píimɑ-i n túhɑɑnɛ kɛ́mɛɛ hɑ. Úye un uucɔ m mɑɑ rɛ: Pɔ́ uníri nkó, li tu rɛ pikɛ́ liute nnɑ tɛnɛcirɛ́ iwɛ kɛ́mɛɛ risɑ́pɔ.  
\v 23 Lɛ̃ nnyɑ, pɔn Uléécɑɑ kɛyɔ-i kɛnyɔ́ɔnsɛ-i linyinɛ nɛ Uléécɑɑ pihɛɛ n hɑ, pɔn n léisɛ rɛ upɔ́cɔ yɛ nɛ pɔ́ wɔ́lɑɑlɛ̃,  
\v 24 li pisɛ rɛ pɔkɛ́ kei ipɔ́hɛɛ iyɛ̃ tiyɑ́ pɔkɛ́ liute lɛɛpɔ nɔkɛ́ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ kɛlenɛ, ɑɑ pɛɛ inyɔ́ɔnsɛ piwɑi pɛlɛ. 
\p  
\v 25 Pitele pin nɔ́ nɛ unyinɛ kɛcɔpɛ n we, nɔn kɛtɑhɑi pitúhɑɑnɛ n sĩ, ɑ tíyɛsɛ nɔ́ nɛ uyɛ̃ ɑni ncée kómɛinɛ. Insɑ́ lɛ̃, u yɛ́ nɛ utúhɑɑnɛ-i pɔ́ hɑ, uyɛ̃ uu pɔ́ kpísi uu pisɔ́ɔ́cɑ pɑ, pɛ̃ ɑpi kukpɑniilee pɔ́ tɑni.  
\v 26 Asei kɑm nní pɔ́ símisi, pɔnsɑ́ ripɔ́wómɛ nnɛ́í n hɛ́ɛlɛ tikɛ́ tɛnɛ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ nɛ kɛtɑnkɑ́ tɔrɔɔ-pɔ, ɑ́ɑ kei mɛ́lelɛ mɑ́. 
\s1 Iwɑ́sɑ́ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 27 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: Kɑpɛ iwɑ́sɑ́ wɑ.  
\v 28 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Utisi úye un ucɔ unɔsi n yɛ̃ uu kɑ́ipi, u ukɛmúŋɛ́ kɛ́mɛɛ iwɑ́sɑ́ nɛ unɔ́si uyɛ̃ piwɑi mɑsilɛ lɛ̃.  
\v 29 In tɛ mɛpɔ́nípɛɛ lukɛ-lukɛ mɛɛ ɑkópɛ pɔ́ wɑisɛ, ɑ mɛ lesɛ ɑɑ kɛtɑɑ-pɔ fómpɔ. Li kutɔsi we usoi ukɛ́ uipiŋɛ likɔ́ linyinɛ pɑɑ uú nɛ nfɑ́ɑ yɛnu nɛ kuu yɛ́ uipiŋɛ nnɛ́í ḿ mɑ́ ɑpí nɛ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ u sɑ́pɔ.  
\v 30 In tɛ kupɔ́nípɛ lukɛ-lukɛ kpɛɛ yɛ ɑkópɛ pɔ́ wɑisɛ, ɑ ku riké ɑɑ kɛtɑɑ-pɔ ku fómpɔ. Li kutɔsi we pɔkɛ́ kupɔ́nípɛ lukɛ-lukɛ pɑɑ ɑɑ́ nɛ nfɑ́ɑ yɛnu nɛ kɑɑ yɛ́ ipɔ́piŋɛ nnɛ́í ḿ mɑ́ ɑpí nɛ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ pɔ́ sɑ́pɔ. 
\s1 Utisi nɛ unɔ́si pitúunnɛ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Mɑtiyee 19:1-12; Mɑriki 10:1-12; Luki 16:18) 
\p  
\v 31 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ pi pɛɛ pirɔ́kpurɛ mɑɑ rɛ: Úye un unɔ́si n lɑkɑsɛ, ukɛ́ rítɛlɛ́ wɑ ukɛ́ unɔ́si rimúísɛ rɛ u u yɛlɛ.  
\v 32 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Úye un unɔ́si n lɑkɑsɛ linsɑ́ iwɑ́sɑ́ nnyɑ, iwɑ́sɑ́ kuu lɛ̃ u tɑni. Úye un kɔ unɔ́si kɛ ucɔ uu n lɑ́kɑsɛ n kpísi, iwɑ́sɑ́ kɛ liute uu lɛ̃ wɑ. 
\s1 Tinɔ́ɔ piyekei kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 33 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ pi pɛɛ pirɔ́kpurɛ mɑɑ rɛ: Pɔn tinɔ́ɔ n yekei, ɑ ti ritiki. Pɔn tinɔ́ɔ n yekei rɛ pɔ́ Upíimɑ linyinɛ wɑ, kɑpɛ piwɑi li riyɑ́.  
\v 34 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Áni kɑpɛ yɛ rinɔ́ɔ yekei rɛ nɔ́ Uléécɑɑ linyinɛ wɑ. Áni kɑpɛ yɛ wéeri ɑní nɛ kɛyómɛcɑɑ séi. Kɑi nní kei yɛ Uléécɑɑ riyɔɔpitũ nnyɑ.  
\v 35 Áni kɑpɛ yɛ kɔ wéeri ɑní nɛ kɛtẽ séi, kɑi nní kei yɛ Uléécɑɑ ritũ nnyɑ. Áni kɑpɛ yɛ kɔ wéeri ɑní nɛ Yerusɑlɛm séi, kɑi nní kei yɛ uyɔ́ɔpi wɛ́ɛ́sɛ kuyu nnyɑ.  
\v 36 Áni kɑpɛ yɛ kɔ wéeri ɑní nɛ nɔ́rinɛ́yu séi, kɑ́ni yɛ́ nní n fe nɔkɛ́ ḿpɑ́ nnyúpi cirɛníŋɛ riwɑ́rɑrɑsɛ nɛ́ɛ nɔkɛ́ risɔmɑɑsɛ nnyɑ.  
\v 37 Nɔn yɛ m mɑɑ rɛ "ɛɛɛ", likɛ́ "ɛɛɛ"! Nɔn yɛ m mɑɑ rɛ "eehei", likɛ́ "eehei"! Nɔn lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ nnyinɛ ncɔ rinkpɑ́sɛ, Setɑni nkɔ́ yɛ mmɛ̃. 
\s1 Mɛwɑi picɛɛi kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 6:29-30) 
\p  
\v 38 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ pi mɑɑ rɛ: Úye un ucɔ mɛnípɛɛ n fori, pikɛ́ liute mɛnípɛɛ piforɛ cɛɛi. Úye un ucɔ kunĩ́ n wɛhɛ, pikɛ́ liute kunĩ́ piwɛ́hɛ cɛɛi.  
\v 39 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Áni kɑpɛ yɛ usoi mɛwɑi kópɛ cɛɛi. Usoi un kulukɛ-lukɛ-mɛ̃ kɛpɛsɛ pɔ́ n tɔ, ɑ kumíi-mɛ̃ pɑnsɛ ukɛ́ kɔ kei kɛpɛsɛ pɔ́ tɔ.  
\v 40 Usoi un n lɑ ukɛ́ kɛtɑhɑi pɔ́ sée ukɛ́ kɛpɔ́túkɑnkɑ tene yɔsí, ɑɑ mɛsɛ kupɔ́kpɛ́lɛnku mɑhɑni ɑɑ u múísɛ.  
\v 41 Usoi un pɔ́ n tĩ un ilũ pɔ́ n cɔnsɛ rɛ ɑ nɛ rinɑ̃ tisɛ u sɑrumpɔ, ɑɑ mɛsɛ i cɔni ɑɑ́ nɛ tinɑ̃ tɛ̃ mɛtɛ́ u sɑrumpɔ.  
\v 42 Úye un linyinɛ pɔ́ n we, ɑ u hɛ, úye un kɔ rɛ u yɛ́ linyinɛ pɔ́ lõ, ɑ u lonsɛ. 
\s1 Ani nɔ́pinɛ́lɑ́ɑrɔ n lɑ 
\r (Luki 6:27-28, 32-36) 
\p  
\v 43 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔ kõ tɛ pi mɑɑ rɛ: A upɔ́sɑ́nɛ n lɑ ɑɑ upɔ́lɑ́ɑrɔ ipuri n yulu.  
\v 44 Amɑ́ nɛ̃́ nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ: Ani nɔ́pinɛ́lɑ́ɑrɔ n lɑ, ɑni yɛ pɛpɛɛ nɔ́ n wéékusɛlɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si.  
\v 45 Nɔn lɛ̃ n wɑi, nɔ pɛɛ mɛsei Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we sipipi lɛ. U yɛ tíyɛsɛlɛ ituŋɛ ii pisoi sɔnɛ nɛ pikópɛ leeri, uu kɔ tíyɛsɛ ikónɛ ii cuuni ɑi pɛpɛɛ u m pɑkɑrɛlɛ̃ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi u m pɑkɑrɛlɛ̃ yoriyɛ.  
\v 46 Asei kɛcɑ́ɑ́, in tɛ pɛpɛɛ nɔ́ ń lɑ ŋmɑnɛ kɑní lɑ, ihɛ́ɛ́ íye kɑni pɛɛ mɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ ukɛ́ nɔ́ pɑ? Pilɑmpooyɔɔ́ ŋmɑɑ ricuruu pɔ̃́ nɛ yɛ kɔ limɛcɔ wɑlɛ.  
\v 47 In tɛ nɔ́pinɛ́mɑ́rɛcɔ ŋmɑnɛ kɑní yɛ yɑ́ɑsi, yo kɑni pɛɛ wɑ lisɑ́ŋɑ? Pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ ticuruu yɛɛ kɔ limɛcɔ wɑlɛ.  
\v 48 Ani n nyɑḿ nɛ kɛ́tɔ-pɔ yɑrɛ kɛ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛléécɑɑ-pɔ ń we uu ń nyɑḿ nɛ kɛ́tɔ-pɔ mɛcɔ. 
\c 6  
\s1 Lɛ̃ kɑpi yɛ píwɛkɔɔ́ linyinɛ n hɛ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ lɛ̃ kɑí nɛ n sɑ́ rɛ nɔkɛ́ Uléécɑɑ nnyɑ wɑ pisoi inipɛɛ-i wɑ rɛ pikɛ́ nɔ́ yɛ̃́ pikɛ́ pɑkɑrɛ nnyɑ. Insɑ́ lɛ̃, Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we úu ihɛ́ɛ́ íkɑ nɔ́ pɑnɛ.  
\v 2 Lɛ̃ nnyɑ pɔn úwɛkɔɔ́ linyinɛ n hɛ, kɑpɛ kuloo pi pɔkɛ́ riyóó yɑrɛ kɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ ɑpi yɛ ɑyómɛyɑ́hɑɑlee-i nɛ icée kɛcɑ́ɑ́ n wɑi rɛ pisoi pikɛ́ pi pɑkɑrɛ mɛcɔ. Asei kɛcɑ́ɑ́, pi piihɛ́ɛ́ piyɔ́ɔ́ mɑsilɛ lɛ̃!  
\v 3 Amɑ́ pɔ́ɔn yɛ linyinɛ úwɛkɔɔ́ n hɛ, kupɔ́nípɛ mii ɑ́ku kɑpɛ lɛ̃ kɛ kulukɛ-lukɛ ɑku n wɑ ceri.  
\v 4 A yɛ risɛ́ɛ́ nɛ hɛ. Upɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛɛ mɛpɔ́wɑi kɑɑ́ nɛ risɛ́ɛ́ n wɑi n nyɑ́ni yɛ́ pɛɛ pɔ́ hɛ́ɛ́lɛ. 
\s1 Piyómɛyɑ́hɑɑ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 11:2-4) 
\p  
\v 5 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔn yɛ kɛyómɛ n yɑ́ɑ́si, ɑ́ni kɑpɛ yɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ mɛcɔ n wɑi. Pi yɛ n lɑlɛ pikɛ́ ɑyómɛyɑ́hɑɑlee-i nɛ sicéepɛnɛ-i n nyɛnu pin nɛ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si rɛ pisoi pikɛ́ pi yɛ̃ nnyɑ. Asei yɛ nyɛ kɑm nní nɔ́ símisi rɛ pi piihɛ́ɛ́ piyɔ́ɔ́ mɑsilɛ.  
\v 6 Amɑ́ pɔ́ɔn yɛ n lɑ pɔkɛ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si, ɑ yɛ kupɔ́lee lõ ɑɑ hɑ́nɛsi ɑɑ pɛɛ Upɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ kɛ úkɑ úu n nyɑ́ni yɑ́ɑ́si. Upɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛɛ n nyɑ́ni lɛ̃ kɑɑ́ nɛ risɛ́ɛ́ n wɑi yɛ́ ipɔ́hɛ́ɛ́ pɔ́ pɑ. 
\p  
\v 7 Nɔn yɛ kɛyómɛ n yɑ́ɑ́si, ɑ́ni kɑpɛ yɛ mɛ́woo kusímɛ́nɑɑpí n wɑi yɑrɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n nyu mɛcɔ. Pi yɛ m músu rɛ pin lɛ̃ mɛyɑ̃́ n símɑɑnkɛɛ, Uléécɑɑ yɛ́ nɛ pi kõ.  
\v 8 Áni kɑpɛ pimɛcɔ n wɑi. Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛ lɛ̃ kɑi nɔ́ m pisɛ nyulɛ ɑni yɛ kɛlenɛ li u welu.  
\v 9 Lɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ nɔkɛ́ yɛ kɛyómɛ n yɑ́ɑ́si yɛ nní: 
\q1 Urɔ́sɑ́ɑ, pɔ́ɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we, 
\q1  
\v 10 Pisoi pikɛ́ céri rɛ tipɔ́nyíri yɛ kóólɛlɛnlɛ, 
\q1 Ipɔ́yɔ́ɔpi ikɛ́ kɑm, 
\q1 Mɛpɔ́lɑ mɛkɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ wɑ yɑrɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ. 
\q1  
\v 11 A yɛ ḿpɑ́ kɛweesi kɛ́ye ilukɛ rɔ́ hɛ, 
\q1  
\v 12 A ɑrɔ́kópɛ rɔ́ sɑ́rɛi yɑrɛ kɛ tɔ́ɔ yɛ kɔ picɔ n sɑ́rɛi 
\q1 pin ɑkópɛ rɔ́ n wɑ mɛcɔ. 
\q1  
\v 13 Kɑpɛ tíyɛsɛ tɔkɛ́ pipeikɛɛ kɛ́mɛɛ loó. 
\q1 Amɑ́ ɑ kuníri ɑnipɛ-i rɔ́ lesɛ. 
\q1 Li we rɛ pɔ́ɔ iyɔ́ɔpi nɛ ńnɑŋɛ nɛ 
\q1 ḿmulɛ te ḿpɑ́ píyei-pɔ. 
\q1 Amí. 
\p  
\v 14 Nɔn yɛ picɔ ɑkópɛ kɑpi nɔ́ n wɑ pi n sɑ́rɛi, Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ́ kɔ nɔ́ɑnɛ́kɔ́ nɔ́ sɑ́rɛi.  
\v 15 Amɑ́ nɔnsɑ́ yɛ picɔ ɑkópɛ pi n sɑ́rɛi, Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ pɑ́ɑ yɛ́ kɔ nɔ́ɑnɛ́kɔ́ nɔ́ sɑ́rɛi. 
\s1 Anɔ́ɔpɑhɑɑ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\p  
\v 16 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nɔn yɛ ɑnɔ́ɔ m pɑhɑɑlɛ̃, ɑ́ni kɑpɛ yɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ mɛcɔ kɛ́yu n cɑɑilɛ̃. Pi yɛ kɛ́yu n cɔ́hɔnɛlɛnlɛ rɛ pisoi pikɛ́ céri rɛ ɑnɔ́ɔ kɑpi pɑhɑɑlɛ̃. Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ pi piihɛ́ɛ́ lɛ̃ piyɔ́ɔ́ mɑsilɛ.  
\v 17 Amɑ́ pɔ́ɔn yɛ ɑnɔ́ɔ m pɑhɑɑlɛ̃, ɑ yɛ lihí ɑɑ ríyu tulɑɑli fóm.  
\v 18 Pisoi ɑ́pi kɑpɛ nɛ n céri rɛ ɑnɔ́ɔ kɑɑ pɑhɑɑlɛ̃ nnyɑ. Upɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ kɛ úkɑ úu n nyɑ́ni ŋmɑnɛ yɛɛ nyɑ́ni lɛ̃ kɑɑ́ nɛ risɛ́ɛ́ n wɑi. Uyɛɛ yɛ́ pɛɛ ipɔ́hɛ́ɛ́ pɔ́ pɑ. 
\s1 Kɛyómɛcɑɑ mɛmɑ́ 
\r (Luki 12:33-34) 
\p  
\v 19 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Áni kɑpɛ n wɛ́ɛ́si nɔkɛ́ kɛtẽ nté mɛmɑ́ yɛ̃́ nɔkɛ́ curii. Apɑpi nɛ ncɑ́mɛ́ yɛ̀ɛ̀ nté mɛ cɑɑilɛ, piyɑɑ pɔ́ɔ ihɑ́nɑɑ foru ɑpi mɛ yɑ́ɑ́i.  
\v 20 Amɑ́ kɛyómɛcɑɑ-pɔ kɑí nɛ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ mɛmɑ́ yɛ̃́ nɔkɛ́ curii. Apɑpi nɛ ncɑ́mɛ́ nn yɛ kei fe nkɛ́ mɛ cɑɑi, piyɑɑ ɑ́pi yɛ́ kɔ fe pikɛ́ ihɑ́nɑɑ fori pikɛ́ mɛ yɑ́ɑ́i.  
\v 21 Li we rɛ kei kɛ mɛpɔ́mɑ́ ɑmɛ ń we kɛ kɛpɔ́múŋɛ́ ɑkɛ́ wepɔ. 
\s1 Mɛtɛ́í kɛnyɑ́rũ 
\r (Luki 11:33-36) 
\p  
\v 22 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Inípɛɛ yɛɛ ipiŋɛ kɛfirɑ́ɑ. Ipɔ́nípɛɛ in n nyɑḿ, i yɛ ipiŋɛ nnɛ́í n kpɑ̃́iilɛnlɛ.  
\v 23 Amɑ́ ipɔ́nípɛɛ in m pɔ́ɔ́lú, ipɔ́piŋɛ nnɛ́í yɛɛ yɛ kuŋmɑhɑ-i n we. Lɛ̃ nnyɑ, in tɛ mɛtɛ́í mɛ̃ kɑɑ m mɑ́ yɛ pɑnsɛlɛ kuŋmɑhɑ, ɑ yɛ̃ tɛ kuŋmɑhɑ píimɑ-i kɑɑ́ we. 
\s1 Uléécɑɑ nɛ siwóó kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 16:13) 
\p  
\v 24 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Úkɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ kumúŋɛ́ kusɛ kɛ́mɛɛ píyɔsɑɑ pitɛ́ n tikilɛ̃. Ḿpɑ́ likɛ́ íye wɑ, u yɛ́ usɛ ipuri yɛ̀ uu ucɔ ikɔ́ n lɑ, nɛ́ɛ u yɛ́ usɛ nɛ kutu n cɔlɛ̃ úu yɛ pɛɛ ucɔ n wɑisɛlɛ̃. Áni yɛ́ fe nɔkɛ́ kumúŋɛ́ kusɛ kɛ́mɛɛ Uléécɑɑ nɛ siwóó n tikilɛ̃. 
\s1 Ani nɛ Uléécɑɑ n tɑ́lɛ̃ 
\r (Luki 12:22-31) 
\p  
\v 25 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ mɑɑ rɛ ɑ́ni kɑpɛ lɛ̃ kɑni yɛ́ n li nɛ lɛ̃ kɑni yɛ́ ń ntí nɔkɛ́ nɛ nfɑ́ɑ m mɑ́ nɛ ilũ kɑni yɛ́ nɔ́inɛ́piŋɛ n yɑ́rii nfɑsimɛ́ wɑ. Nfɑ́ɑ nn ilukɛ fee, nɛ́ɛ ipiŋɛ yɛɛ ilũ fe?  
\v 26 Ani sinúipi ripɑí nkɛ̃́. Ási yɛ lukɛsi, ɑ́si yɛ kpɑsi, ɑ́si yɛ líkɑ risímɛ súũ. Amɑ́ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ si kpíniilɛ! Yɑrɛ nɔ̃́ ŋmɑɑ ɑ́ni pɛɛ ríyu mɑ́ lin sinúipi sɛ̃ fee?  
\v 27 Nɔ́ úye yɛɛ yɛ́ fe uu nfɑsimɛ́ wɑi uú hɑ nɛ unfɑɑ ɑŋmɛ̃ ḿpɑ́ nkɑ́ripi kpɑ́sɛ? 
\p  
\v 28 Yo nnyɑ kɑni pɛɛ nkpɑ́ni ilũ kɑni yɛ́ nɔ́inɛ́piŋɛ n yɑ́rii nfɑsimɛ́ wɑi? Ani mɛyúi mɛɛ yɛ sicɑrɛ-i n fɛlɛsi ripɑí nkɛ̃́! Ámɛ pikɛi píkɑ wɑi, ɑ́mɛ kɔ ilũ íkɑ nyɛlɑɑnkɛɛ.  
\v 29 Amɑ́ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, Uyɔ́ɔpi píimɑ Sɑlomɔɔ ricuruu nɛ ummulɛ mmú nnɛ́í, úu pɛɛ ilũ inyinɛ mɑ́ yɛɛ ń nyɑḿ ɑi mɛfɛlɛ mɛnyinɛ tulu.  
\v 30 Nɔ́ pisoi mpí nfɑtɛnɛ ńn piyɛ. In tɛ Uléécɑɑ yɛ mɛyúi mɛɛ nɛni kɛcɑrɛ-i ń we pin kɔ kóso nnɑ mɛ ŋmɑɑsinɛ lɛ̃ sɔnukusɛ, nɔ̃́ kɛcɑ́ɑ́ kúu yɛ́ pɛɛ mɛníŋɛ ripɑíí?  
\v 31 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ nfɑsimɛ́ wɑ nɔkɛ́ mɑɑ rɛ: Yo kɑri yɛ́ li nɛ́ɛ yo kɑri yɛ́ ń ntí nɛ́ɛ yo kɑri yɛ́ tɑ̃.  
\v 32 Pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n nyu pɛɛ lɛ̃ likɔ́ mɛsɛ́rɛ wɛ́ɛ́si. Amɑ́ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ nyulɛ lɛ̃ kɑi nɔ́ m pisɛ.  
\v 33 Uléécɑɑ iyɔɔpi kɑni yɛ́ mɛfoí wɛ́ɛ́si, ɑni kɔ lɛ̃ kuu m pisɛ n wɑi, u yɛ́ kɔ litɔ́rɔɔ nní nnɛ́í mpuri pihɛɛ nɔ́ rikpɑ́.  
\v 34 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ nfɑsimɛ́ wɑ rɛ íye kɑi yɛ́ kóso n we. Li we rɛ ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye nɛ kɛnkɔ́ yɛ mu. 
\c 7  
\s1 Ái we rɛ tɔkɛ́ yɛ picɔ ɑkópɛ m pɑlɛ̃ 
\r (Luki 6:37-38, 41-42) 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Áni kɑpɛ yɛ picɔ nɛ túhɑɑnɛ, Uléécɑɑ úu kɑpɛ nɛ nɔ̃́ n túhɑɑnɛ nnyɑ.  
\v 2 Lɛ̃ kɑni yɛ picɔ ɑkópɛ ḿ pɑ mɛcɔ kɛ Uléécɑɑ uu ɑkópɛ nɔ́ pɑnɛ. Kɛmúŋɛ́ kɛ̃ kɑni yɛ nɛ picɔ ḿ musí kɑpi kɔ nɛ nɔ̃́ músunɛ.  
\v 3 Yo nnyɑ kɑɑ kɛyúipi kɛɛ upɔ́cɔ mɛnipɛɛ-i ń we nyɑ́ni, ɑ́ɑ pɛɛ kɛnɑwɛlɛ́pi kɛɛ mɛpɔ́kɔ́-i ń we nyɑ́ni?  
\v 4 Íye kɑɑ yɛ́ fe ɑɑ ucɔ mɑɑ rɛ: A nyɛrɛ kɛ́ kɛyúipi mɛpɔ́nípɛɛ-i lesɛ, kɛnɑwɛlɛ́pi kɛn kɔ pɛɛ́ nɛ mɛpɔ́kɔ́ kɛ́mɛɛ́ we?  
\v 5 A tíyɛ pɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi mɑ́ kpɑ! Kɛnɑwɛlɛ́pi kɛɛ mɛpɔ́nípɛɛ-i ń we kɑɑ yɛ́ mɛfoí lesɛ ɑɑ pɛɛ ńsɔnɛ n nyɑ́ni ɑɑ́ nɛ kɛyúipi kɛɛ ucɔ mɛnipɛɛ-i ń we lesɛ. 
\p  
\v 6 Áni kɑpɛ yɛ Uléécɑɑ likɔ́ sipɔpi pɑ rɛ sikɛ́ li. Insɑ́ lɛ̃, si yɛ́ nɛ nɔ́ pɑnsɛ ɑsi nɔ́ kɛ́hɛni. Áni kɑpɛ yɛ kɔ nɔ́inɛ́kólɛ́ kɛcirɛ ɑ́fɔŋ kɛyu-i risɑ́. Insɑ́ lɛ̃, ɑ yɛ́ i tɛlɛisɛ ii cɑɑi. 
\s1 Piwei nɛ piyɔ́ɔ́ 
\r (Luki 11:9-13) 
\p  
\v 7 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani yɛ Uléécɑɑ we, u yɛ́ nɔ́ hɛ. Ani yɛ ukɛmɛɛ piwɛ́lɑɑ hɑ, u yɛ́ tíyɛsɛ ɑni yɛ́nu. Ani yɛ ihɑ́nɑɑ u rikóḿkóḿ, u yɛ́ nɔ́ hɑ́nnɛ.  
\v 8 Úye un u n we, u yɛ u hɛlɛ. Úye un ukɛmɛɛ linyinɛ n wɛ́ɛ́si, u yɛ li yɛnlɛ. Úye un kɔ ihɑ́nɑɑ u rinkóḿkóḿ, u yɛ u hɑ́nnɛlɛ.  
\v 9 Nɔ́ úye kɛpipi kɛɛ yɛ́ ilukɛ u we, uu pɛɛ ripɑrɛ kpísi uu kɛ hɛ?  
\v 10 Nɛ́ɛ nɔ́ úye kɛpipi kɛɛ yɛ́ nkpíntomɛ́ u we, uu pɛɛ iwɑ́ɑ kpísi uu kɛ hɛ?  
\v 11 Ḿpɑ́ nɔ́ pikpɑ́ɑ́ree mpí nní, nɔ yɛ felɛ ɑni nɔ́sinɛ́pipi lisɔnɛ hɛ. Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛɛ yɛ́ pɛɛ mɛníŋɛ pɛpɛɛ lisɔnɛ u m pisɛ pihɛɛ riyɑ́ɑ́? 
\p  
\v 12 Lɛ̃ nnɛ́í kɑni ń lɑ rɛ pisoi pikɛ́ yɛ nɔ́ wɑ, ɑni yɛ limɛcɔ pi wɑ. Lɛ̃ kɛ isé nɛ ɑntepuyɛ ɑpi pisɛ rɛ nɔkɛ́ yɛ wɑ. 
\s1 Tinɔnɔɔ tɛɛ m mɔ́kú-mɔ́kúlɛ̃ 
\r (Luki 13:24) 
\p  
\v 13 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani nɛ rinɔnɔɔ tɛɛ m mɔ́kú-mɔ́kúlɛ̃ lompɔ. Tinɔnɔɔ pɛ́rɛ́-pɛ́rɛ́ nɛ ncée mɛɛ n lɑɑnu pelele yɛ nkpɔ-mɛ̃ simpɔlɛ. Pisoi kulúi pɛɛ yɛ nɛ kei lompɔ.  
\v 14 Amɑ́ rinɔnɔɔ tɛɛ yɛ nɛ nfɑ́ɑ-mɛ̃ ń hɑ yɛ mɔ́kú-mɔ́kúlɛnlɛ. Lincee pɔ̃́ nɛ kɔ nkpɑ́ni mɛsɛ wɛ́kɛ́-wɛ́kɛ́. Pisoi pɛɛ yɛ n n yɛ̃́ ɑ́pi kulúi we. 
\s1 Antepuyɛ nɔɔmɛ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 6:43-44) 
\p  
\v 15 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ nɛ ɑntepuyɛ nɔɔmɛ. Pi yɛ rikpɑ́rɑ́lɛ ɑpí n nyísɛlɛ̃ tɛ pi ɑsɑ́ŋpipi lɛ, nɛ́ḿpɑ́kɑnɛ pi pisifɑ-i ɑ́kpɛ kpɑ́ɑ́ree lɛ.  
\v 16 Pimɛwɑi kɑni yɛ́ɛ́ nɛ pi ceri yɑrɛ kɑpi yɛ ɑléépipi nɛ ɑkuléé ń céri mɛcɔ. Ápi yɛ ɑrɛɛsɛɛ sinípɛleépi kɛcɑ́ɑ́ tɔ. Ápi yɛ kɔ ɑfiiki ɑhííhíí kɛcɑ́ɑ́ tɔ.  
\v 17 Kuléé sɔnɛ kpɛɛ yɛ ɑpipi sɔnɛ mɑri, kuléé kópɛ pɔ́ɔ ɑpipi kópɛ mɑru.  
\v 18 Limɛcɔ kɛ kuléé sɔnɛ ɑ́ku yɛ fe kukɛ́ ɑpipi kópɛ mɑri, kukópɛ pɑ́ɑ yɛ kɔ fe kukɛ́ ɑpipi sɔnɛ mɑri.  
\v 19 Pi yɛ kuléé kpɛɛ ɑ́ku ɑpipi sɔnɛ m mɑ́ru rikélɛ ɑpi nnɑ-i ku sɑ́pɔ.  
\v 20 Limɛcɔ kɑni yɛ́ɛ́ ɑntepuyɛ nɔɔmɛ mɛwɑi nɛ pi ceri. 
\s1 Pipirɛtiki yíkíyiki kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 13:25-27) 
\p  
\v 21 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ái pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ nɛ́ n sélei rɛ Upíimɑ, Upíimɑ pɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ loninɛ, ɑmɑ́ pɛpɛɛ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we mɛlɑ n wɑi ŋmɑnɛ pɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ loninɛ.  
\v 22 Mɛyɑ̃́ nɛ́ hɑ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pisoi n túhɑɑnɛnɛ nɛ́ mɑɑ rɛ: Upíimɑ, Upíimɑ, ɑ́i tɔ́ɔ ripɔ́nyíri nɛ Uléécɑɑ nsímɛ́ pisoi símisi ɑri ɑníri lɑkɑsɛntɛ ɑri kɔ tipɔ́nyíri nɛ mɛwɑisɑŋɑ kulúi wɑpisii?  
\v 23 Kei kɑm yɛ́ pɛɛ pi símisi ńsɔnɛ rɛ: Ám píkɑi nɔ́ nyu! Nɔ́ pikópɛkɔɔ́ mpí. Ani kɛnɛ́kúrí nté rinyɔsɔ́! 
\s1 Síyɔ sitɛ́ sinyinɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Luki 6:47-49) 
\p  
\v 24 Yeesu uu pɛɛ ntɔ́rɔɔ pi mɑɑ rɛ: Úye un nsímɛ́ mmú nnɛ́í kutu rincɔ un kɔ n tintiki, u we yɑrɛ usɔhɔɔ yɛɛ kɛpɑrɛ kɛcɑ́ɑ́ ukɛyɔ m mɔ̃́.  
\v 25 Ikónɛ ii cuuni, ikói ii yipu, kuyɔ píimɑ kunyinɛ ɑku kɛ́yɔ kɛ-i pépu, ɑ́i nkpɑ́ni líkɑ kɛ wɑ, kɑkɛ kɛpɑrɛ kɛcɑ́ɑ́ m mɔ́mɑɑlɛ̃ nnyɑ.  
\v 26 Nkó yɛɛ nsímɛ́ mmú nnɛ́í kutu rińcɔ, úu yɛ pɛɛ n titiki yɛ we yɑrɛ uníri yɛɛ nnyɛnɛ kɛcɑ́ɑ́ ukɛyɔ mɛ́woo m mɔ̃́.  
\v 27 Ikónɛ ii cuuni ikói ii yipu, kuyɔ píimɑ kunyinɛ ɑku kɛ́yɔ kɛ-i pépu, ɑkɛ lólu ɑkɛ foru tɛ́kɛ́-tɛ́kɛ́. 
\s1 Yeesu nnɑŋɛ kuú nɛ n céési 
\p  
\v 28 Kɛ Yeesu uu ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ nnɛ́í pimɑ́ɑ ḿ mɑsí, umɛcélɑɑ ɑmɛ pɛɛ pisoi riwúí mɛyɑ̃́ nnɔ́ɔ n yipɑɑlɛ̃.  
\v 29 Uyɛ̃ úu céési yɑrɛ isé picélɑɑ mɛcɔ. Amɑ́ Uléécɑɑ nnɑŋɛ kɛ uyɛ̃ uú pɛɛ́ nɛ céési. 
\c 8  
\s1 Yeesu yɛ uyɔ̃́ unyinɛ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 1:40-45; Luki 5:12-16) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu riyɔ́pɛ rincɛ́pimɛ mɛmɑ́ɑ́, ɑsoiwuí píimɑ ɑnyinɛ ɑɑ pɛɛ u n tikilɛ̃.  
\v 2 Kei kɛ uyɔ̃́ unyinɛ uu ukɛkúrí hɑ́pɔ uu wúlɑ uu rɛ: Upíimɑ, pɔn n lɑ, pɔ́ nɛ́ wolɛ ɑm funi.  
\v 3 Yeesu uu kunípɛ sɑɑpɔ uu u cɑ uu rɛ: Nɛ lɑlɛ ɑ peí. Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, kɛyɔ̃́ ɑkɛ ukɛcɑ́ɑ́ lelu uu funi.  
\v 4 Yeesu uu pɛɛ rinɔ́ɔ u hɛ rɛ: Kɑpɛ wɑ unyinɛ ukɛ́ kṍ. Amɑ́ ɑ uyɛɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑi lɛɛpɔ ukɛ́ pɔ́ musí ukɛ́ yɛ̃́ tɛ pɔ peí, ɑɑ pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ inyɔ́ɔnsɛ kɛ Moisi uú nɛ nɔ́ n tíyɛ wɑi likɛ́ ḿpɑ́ úye nyísɛ rɛ pɔ peilɛ. 
\s1 Yeesu yɛ Rɔm usɔ́ɔ́cɑ kpéẽ unyinɛ ukɛikɔ́ pɔisɛ 
\r (Luki 7:1-10; Yohɑni 4:43-54) 
\p  
\v 5 Yeesu uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ ncée kpísi uu Kɑpɛrinɑwum kuyu lompɔ. Rɔm usɔ́ɔ́cɑ kpéẽ unyinɛ uu ukɛkúrí nyɔsɔ́pɔ uú nɛ u téni rɛ ukɛ́ u comɛ.  
\v 6 U Yeesu mɑɑ rɛ: Upíimɑ, unɛ́kɛikɔ́ yɛ kɛ́yɔ-pɔ nɛ kufɔ́ŋ finupɔlɛ lin ɑ́nɑ u pɑhɑɑlɛ̃, úu nkɛ́hɛ̃ nɛ kɛ́yu mɑ́pɔ.  
\v 7 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Nɛ kõ, nɛ́ hɑ u pɔisɛ.  
\v 8 Kei kɛ usɔ́ɔ́cɑ kpéẽ uyɛ̃ uu pɛɛ kɔ rɛ: Ám tu rɛ pɔkɛ́ kɛnɛ́yɔ-i lompɔ, Upíimɑ. Amɑ́ pɔ kpére rinɔ́ɔ hɛ, unɛ́kɛikɔ́ yɛ lɛ̃ peilɛ.  
\v 9 Li we rɛ nɛ̃́ ticuruu yɛ pinɛ́wɛ́ɛ́sɛ mɑ́lɛ nɛn pi pɑkɑrɛlɛ̃. Nɛn kɔ pisɔ́ɔ́cɑ mɑ́ pɛɛ nɛ̃́ m pɑkɑrɛlɛ̃. Nɛn piunyinɛ m mɑɑ rɛ ukɛ́ mɛ́ye hɑ, u yɛ hɑlɛ. Nɛn kɔ ucɔ m mɑɑ rɛ ukɛ́ kɑm, u yɛ kɑlɛ. Nɛn kɔ unɛ́kɛikɔ́ m mɑɑ rɛ ukɛ́ linyinɛ wɑ, u yɛ li wɑlɛ.  
\v 10 Kɛ Yeesu uu ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ n kṍ, ɑi nnɔ́ɔ u yipu, uu pɛpɛɛ u n tíkilɛ̃ mɑɑ rɛ: Asei kɑm nní nɔ́ símisi, ɑ́m Isirɑyɛɛli kɛteni-i ricuruu úkɑ kɛ́mɛɛ nfɑtɛnɛ píimɑ mmú ncɔ yɛnɑɑlɛ̃.  
\v 11 Nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ pisoi mɛyɑ̃ yɛ́ kɛtuŋɛleemɛ nɛ kɛtuŋɛlolɛ́-mɛ̃ leemɛ, pi nɛ pirɔ́sɑ́ɑyɑhɑ Apirɑhɑm nɛ Isɑɑki nɛ Yɑkupu ɑpi Uléécɑɑ iyɔɔpi-i tonɛ ɑpi kɛsẽ́ ilukɛ le.  
\v 12 Amɑ́ pi yɛ́ pɛ̃ kɑí pɛɛ́ nɛ n sɑ́ rɛ pikɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lõ kɛtɑhɑi kuŋmɑhɑ-mɛ̃ fómpɔ ɑpi pɛɛ kei m pupukɛɛ pin inĩ́ tɑkɑi. 
\p  
\v 13 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ usɔ́ɔ́cɑ kpéẽ uyɛ̃ mɑɑ rɛ: A n ŋme ɑ kui. Mpɔ́fɑtɛnɛ nnyɑ, lɛ̃ kɑɑ m pisɛ yɛ́ wɑ. Ukɛikɔ́ uu mɛsei ituŋɛ isɛ iyɛ-i pélu. 
\s1 Yeesu yɛ pitóikɔ́ kulúi pɔisɛ 
\r (Mɑriki 1:29-34; Luki 4:38-41) 
\p  
\v 14 Yeesu uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ yisi uu Piyɛɛ kɛyɔ sĩ, uu kei uyɛ̃ ulɔ́hɔ́ni lɛɛpɔ un finu uipiŋɛ in tolú.  
\v 15 Yeesu uu kunípɛ u cɑ, kupiŋɛtoi ɑku tɛnɛ, unɔ́si uu yisi uu ukɛcɑ́ɑ́ pɑí. 
\p  
\v 16 Kɑi nnyɔ́ɔ́ n wɑ, ɑpí nɛ pinírihélɑɑ kulúi Yeesu lɛɛpɔ, uu rinɔ́ɔ ɑníri mɑlɛ, ɑɑ wuru ɑɑ pikɛmɛɛ́ lelu, uu kɔ pitóikɔ́ nnɛ́í pɔisɛntɛ.  
\v 17 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Esɑyi uú pɛɛ ḿ mɑ kɛ mɛwɑi mɛ̃ ɑmɛ ritiki rɛ: Tirɔ́nɑ́rɛi kuú yɔsí uu irɔ́tói kpísi uu cɔni. 
\s1 Yeesu pitiki kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 9:57-62) 
\p  
\v 18 Kɛyɑ́ɑ kɛnyinɛ kɛ Yeesu uu Kɑlilee kupiyɛ ritimɛ we, risoiwuí ɑri u kɑ́lɑɑpɔ. Kei kuu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ u nɛ pɛ̃ pikɛ́ ritímɛ ricɔ-mɛ̃ hɑ.  
\v 19 Kei kɛ isé ucélɑɑ usɛ uú nɛ u rikɔ uu u mɑɑ rɛ: Ucélɑɑ, ḿpɑ́ yei kɑɑ sĩ́ nɛ́ pɔ́ ritiki.  
\v 20 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Sisɑ́ŋɑ́ yɛ siɑlééri mɑ́lɛ, sinúipi sin siɑyɑ́mɛ́ mɑ́. Amɑ́ nɛ̃́ Usoi Kɛpipi, ɑ́m tíkɑ mɑ́ kɑm yɛ́ ríyu n tɑmpɔ kɛ́ wéntɛ.  
\v 21 Kei kɛ uupirɛtiki usɛ pɔ́ɔ pɛɛ kɔ u mɑɑ rɛ: Upíimɑ, ɑ ncée nɛ́ hɛ kɛ́ hɑ unɛ́sɑ́ɑ kulɛsi kɛ́ pɛɛ kɛlenɛ pɔ́ ritiki.  
\v 22 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: A nɛ́ ritiki ɑɑ pikpɔkpɔ yɑ́ pikɛ́ pipikpɔkpɔ kulɑɑnkɛɛ. 
\s1 Yeesu yɛ mɛyɔ píimɑ mɛnyinɛ risɛ́ɛ́sɛ 
\r (Mɑriki 4:35-41; Luki 8:22-25) 
\p  
\v 23 Yeesu uu kúninɔi kɛ́mɛɛ lompɔ, upipirɛtiki ɑpi yisi ɑpi u lɛɛpɔ.  
\v 24 Kɑpi n tɔ́su, mɛyɔ píimɑ mɛnyinɛ ɑmɛ pipépɛ kɑ́pɑ́ɑ́, míni ɑmɛ kúninɔi yɑrii. Amɑ́ Yeesu pɔ́ɔn pɛɛ lɔni.  
\v 25 Upipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí nyɔsɔ́pɔ ɑpi u yóŋsɛ ɑpi rɛ: Upíimɑ ɑ rɔ́ comɛ, tɔ kpíninɛ.  
\v 26 Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑni iwɑmɛ wɑi? Nɔ́ pisoi mpí, nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ ńn piyɛ. Kei kuu pɛɛ yisi uú nɛ kuyɔ nɛ míni cɛ́si, ɑi pɛɛ sɛ́ɛ́ lɛ́kɛ́-lɛ́kɛ́ keu.  
\v 27 Ai ḿpɑ́ úye nnɔ́ɔ yipu ɑpi pɛɛ pimɛcɔpɛcirɛ n tee rɛ: Usoi úye kɛcirɛ yɛ nkó kɑí nɛ kuyɔ nɛ míni ripɛ́nɛ lin u pɑkɑrɛlɛ̃? 
\s1 Yeesu yɛ pinírihélɑɑ pitɛ́ pinyinɛ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 5:1-20; Luki 8:26-39) 
\p  
\v 28 Kɛ Yeesu uu kupiyɛ ritimɛ tɛ-i n yisi uu Kɑtɑrɑɑ kɛtẽ-pɔ ritimɛ ricɔ tulu, pinírihélɑɑ pitɛ́ pinyinɛ ɑpi ɑkpíí kɛcɔpɛ leeri ɑpi u lɛɛpɔ. Pisoi pɛ̃ tikpɑ́kɑ́rɑ́ kɑpi n wɑi nnyɑ, úkɑ úu yɛ pɛɛ kɑhɑ ukɛ́ ncée mmɛ̃ titiki.  
\v 29 Kɑpí nɛ Yeesu rinsɑ́nɛ, ɑpi pɛɛ́ n cɑ́ɑ́i rɛ: Uléécɑɑ Kɛpipi, tɔ́ nɛ mpɔ̃́ nɛ ń-ye? Pɔ kɑ rɛ pɔkɛ́ íwɛ rɔ́ wɑ Uléécɑɑ ituŋɛ iyɛ-i kuú nɛ rɔ́ n túhɑɑnɛnɛ ikɛ́ kɛlenɛ tuu? 
\p  
\v 30 Áfɔŋ ɑnyinɛ yɛ pɛɛ kei kulúi welɛ ɑn túkuri, ɑ́i mɛyɑ̃́ nɛ kɛtɑɑ pi we.  
\v 31 Aníri ɑɑ Yeesu suúlusɛ rɛ: Pɔn n lɑ pɔkɛ́ pisoi mpí-i rɔ́ lɑ́kɑsɛ, ɑ tíyɛ tɔkɛ́ hɑ ɑ́fɔŋ nnyɛ́ nyɛɛ nté-pɔ nní kulúi ń we kɛ́mɛɛ lompɔ.  
\v 32 Yeesu uu ɑ mɑɑ rɛ: Ani n tɔ́su! Aɑ pɛɛ pisoi pitɛ́ pɛ-i yisi ɑɑ́ hɑ ɑ́fɔŋ nyɛ-i loni. Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, ɑ́fɔŋ nyɛ̃ ɑɑ wuru ɑɑ́ nɛ rikúú cɛ́pi ɑɑ́ hɑ nɛ kupiyɛ-i kpúupɔ ɑɑ kpíni.  
\v 33 Pɛpɛɛ pɛɛ ɑ́fɔŋ nyɛ̃ m mɛ̃́ ɑpi itóó kɑrii ɑpi kuyu sĩ ɑpí hɑ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ n wɑ nɛ lɛlɛɛ pinírihélɑɑ pɛ̃ n wɑ kɛɛni.  
\v 34 Kei kɛ kuyu pisoi nnɛ́í ɑpi ripehépɔ ɑpi Yeesu lɛɛpɔ. Kɑpi u n yɛ̃́, ɑpi u suúlusɛ rɛ ukɛ́ pikɛteni-i le ukɛ́ tɔ́mpɔ. 
\c 9  
\s1 Yeesu yɛ kɛ́kɑnkɑ́lɑ́kɑ́ kɛnyinɛ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 2:1-12; Luki 5:17-26) 
\p  
\v 1 Yeesu uu pɛɛ kúninɔi loni uu kupiyɛ pitɛ́ŋ́ kpɑ́, uu ukuyu pɛlɛ.  
\v 2 Api pɛɛ kɛ́kɑnkɑ́lɑ́kɑ́ kɛnyinɛ risɑ́ŋɑ́ɑ́pɔrɛ́ wɑi ɑpí nɛ u lɛɛpɔ. Kuu pinfɑtɛnɛ n yɛ̃́, uu kɛ́kɑnkɑ́lɑ́kɑ́ kɛ̃ mɑɑ rɛ: A n kɑhɑri unɛ́pipi, nɛ ɑpɔ́kópɛ pɔ́ sɑ́rɛilɛ.  
\v 3 Kei kɛ isé picélɑɑ pinyinɛ ɑpi pɛɛ pimɛcɔpɛcirɛ tee rɛ: Utisi nkó yɛ Uléécɑɑ riyu kopulɛ!  
\v 4 Yeesu uu pikɛmúŋɛ́ céru uu rɛ: Yo nnyɑ kɑni lɛ̃ nɔ́sinɛ́fɑ-i simúŋɛ́ kópɛ wɑi?  
\v 5 Anɔ́ɔ nnyɛ́ kɛtɛ́ kɛcɔpɛ, ríye tɛɛ fɑ́kú nɛ ricɔ: Kɛ usoi uu yɛ́ kɛ́kɑnkɑ́lɑ́kɑ́ ḿ mɑɑ rɛ: Nɛ ɑpɔ́kópɛ pɔ́ sɑ́rɛi nɛ́ɛ kuu yɛ́ kɛ ḿ mɑɑ rɛ: A yisi ɑ sɔ́nɛ?  
\v 6 Nɛ lɑ nɔkɛ́ céri rɛ nɛ̃́, Usoi Kɛpipi yɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ mɑ́lɛ kɛ́ nɛ pisoi ɑkópɛ pi sɑ́rɛi. Kei kuu pɛɛ kɛ́kɑnkɑ́lɑ́kɑ́ kɛ̃ mɑɑ rɛ: A yisi ɑ nyɛrɛ, ɑ ripɔ́sɑ́ŋɑ́ɑ́pɔrɛ́ pílɛsi ɑɑ́ kulu.  
\v 7 Utisi uu yisi uú kulu.  
\v 8 Kɛ pisoi kulúi pɛɛ kei ń we ɑpi lɛ̃ n yɛ̃́, ɑi pírí pi wɑi ɑpi pɛɛ Uléécɑɑ m pɑkɑrɛntɛ rɛ u sisoipipi ńnɑŋɛ píimɑ mmɛ̃ hɛ nnyɑ. 
\s1 Yeesu yɛ Mɑtiyee sée rɛ ukɛ́ u ritiki 
\r (Mɑriki 2:13-17; Luki 5:27-32) 
\p  
\v 9 Yeesu uu kɛ́yu-mɛ̃ n tɔ́su uu utisi unyinɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Mɑtiyee yɛnu un pilɑmpooyɔɔ́ kɛkɛi-i tṹ. Uu u mɑɑ rɛ: A yisi ɑ nɛ́ ritiki. Mɑtiyee uu yisi uu u tiki.  
\v 10 Yeesu uu pɛɛ lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ sĩ́ uú hɑ Mɑtiyee kɛyɔ-i n tũ un ilukɛ le. Pilɑmpooyɔɔ́ nɛ pikópɛkɔɔ́ picɔ ɑpí hɑpɔ ɑpi kei u nɛ upipirɛtiki kɛkúrí tonɛ.  
\v 11 Kɛ Pifɑrisi ɑpi lɛ̃ n yɛ̃́, ɑpi Yeesu pipirɛtiki mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɛ nɔ́unɛ́célɑɑ nɛ pilɑmpooyɔɔ́ nɛ pikópɛkɔɔ́ picɔ ɑpi kɛlõ kɛsɛ tũ pin le?  
\v 12 Yeesu uu kóm pin lɛ̃ símisi uu rɛ: Ái pisoi pɛɛ isɑrɛ n lɑ́ɑ́rú nnyɑ kɛ upɔisɛ uú we, ɑmɑ́ pitóikɔ́ nnyɑ kuú we.  
\v 13 Ani hɑ Uléécɑɑ nsímɛ́ mmú kuu ḿ mɑ ɑsei wɛ́ɛ́si ɑni kóm. U mɑɑ rɛ: Nɛ̃́, Uléécɑɑ yɛ nɔ́ písɛi rɛ ɑni íwɛ n ténɑɑnɛ, ɑ́m nɔ́ písɛi rɛ ɑni yɛ isɛɛ nɛ nɛ́ nyɔ́ɔnsɛ. Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ái pɛpɛɛ pimɛcirɛ n nyɑ́ni rɛ pi pisoi lɛ pɛɛ ɑsei n tikilɛ̃ kɑm piséi kɑ, ɑmɑ́ pikópɛkɔɔ́ nnyɑ kɑḿ kɑ. 
\s1 Yeesu yɛ ɑnɔ́ɔpɑhɑɑ nsímɛ́ wɑi 
\r (Mɑriki 2:18-22; Luki 5:33-39) 
\p  
\v 14 Kei kɛ Yohɑni Úniwolɛ pipirɛtiki ɑpi Yeesu kɛkúrí hɑ́pɔ ɑpi u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɛ tɔ́ nɛ Pifɑrisi ɑri ɑnɔ́ɔ pɑhɑɑnkɛɛ mɛsɛ́rɛ, ɑmɑ́ pɔ̃́ pipirɛtiki ɑ́pi yɛ pɛɛ pɑɑsi?  
\v 15 Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Nɔ músu rɛ usoi yɛ́ pisɔ́ɔnnɛ ɑnyɑ̃́ n wɑi uu upisɑnɛ séi ɑpi pɛɛ́ hɑpɔ ɑpí nɛ mpɔ́ɔcɑɑi n tũ? Aɑi, mmɛ̃ ńn we. Li yɛ́ kɑm ɑpi kumúŋɛ́ kunyinɛ-i unɔ́sikɔ́ uyɛ̃ pikɛcɔpɛ lesɛ ɑpí nɛ tɔ́mpɔ. Pɛɛ́ uyɛ-i kɑpi yɛ́ pɛɛ ɑnɔ́ɔ pɑɑsi. 
\p  
\v 16 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ápi yɛ kusɑ́ŋɑ́ɑ́ fɑlɛ kɛpɑmpi kpísi ɑpí nɛ risípii kpurɛ tɑŋɛnɛ. Insɑ́ lɛ̃, kusɑ́ŋɑ́ɑ́ fɑlɛ kɛpɑmpi yɛ́ kusɑ́ŋɑ́ɑ́ kpurɛ nkú m pɑsɑlɛ̃ ɑí cɛɛ́ri, kupólɛ ɑku pɛɛ kufoí feriyɛ.  
\v 17 Uu kɔ kpɑ́ rɛ: Úkɑ úu yɛ pítɑ pelẽ ɑkónɛnuŋ́ kpurɛ-i súũ. Insɑ́ lɛ̃, pítɑ yɛ́ kɑm ɑpi pelu, ɑnúŋ́ ɑɑ kpɑ́fú ɑpi kɛteni-i lúlu, ɑnúŋ́ pɔ́ɔ kɔ mɛ́woo wɑi. Amɑ́ ɑkónɛnuŋ́ fɑlɛ kɛ́mɛɛ kɑpi yɛ pítɑ fɑlɛ súũ, ɑi lɛ̃ n we ɑpí hɑ nɛ pelu. 
\s1 Yeesu yɛ Yɑirusi ukpére yukusɛ uu kɔ unɔ́si unyinɛ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 5:21-43; Luki 8:40-56) 
\p  
\v 18 Yeesu un lɛ̃ we un nɛ Yohɑni Úniwolɛ pipirɛtiki símisi, Pisuifi uyukɔɔ́ unyinɛ uú hɑpɔ uu ukɛyu-i wúlɑ uu rɛ: Unɛ́kpére yɛɛ nfɑ́ɑni nní kpupɔ ɑ́i kɑhɑnɛ n nɑ́ŋɑi. Amɑ́ ɑ kɑm ɑ hɑ ɑnípɛ ukɛcɑ́ɑ́ rilɑɑ. U yɛ́ nfɑ́ɑ wɑ.  
\v 19 Yeesu uu yisi u nɛ upipirɛtiki ɑpi u tiki. 
\p  
\v 20 Unɔ́si unyinɛ yɛɛ mɛ́nyɛ n foho hɑ́i iŋmɛ̃ kɛfi nɛ itɛ́, uú nɛ Yeesu kɔ, uu uilũ titimɛ kɛpirɛ-mɛ̃ cɑ.  
\v 21 Ái mɛ́woo kuu lɛ̃ ticɑ. U ukɛfɑ-i mɑɑ rɛ: Nɛn pɛɛ́ ŋmɑɑ uilũ kerí n fe ɑḿ cɑ, nɛ yɛɛ pɛɛ́ peí.  
\v 22 Yeesu uu pɛɛ kɛpirɛ-mɛ̃ pɑnsɛpɔ uu u yɛnu uu u mɑɑ rɛ: A n kɑhɑri unɛ́kpére, mpɔ́fɑtɛnɛ yɛ pɔ́ péisɛlɛ. Unɔ́si uyɛ̃ uu kei nní pélu. 
\p  
\v 23 Kɛ Yeesu uú hɑ úyukɔɔ́ uyɛ̃ kɛyɔ n tuipɔ, pisunsímɑɑ pɛɛ pimɛcirɛ n cɑ́pinɛ pikɛ́ nkpɔ wɑ nɛ risoiwuí nɛ iwɔ́ɔ líkí-líkí kuu lɛɛpɔ kɛ́yɔ mɛyipɛ.  
\v 24 Uu pi mɑɑ rɛ: Ani nté léepɔ. Kɛkpérepi nkɛ́ ɑ́kɛ kpu, kɛ lɔnilɛ. Kuu lɛ̃ ḿ mɑ, ɑpi u sɛ́nnyi.  
\v 25 Kɑpi pisoi kɛtɑhɑi-mɛ̃ n lésɛpɔ, Yeesu uu pɛɛ kulee lompɔ. Uu kɛkpérepi kunípɛ tini, ɑkɛ yisi ɑkɛ nyɛrɛ.  
\v 26 Nsímɛ́ nn kei kɛtẽ kɛ̃ nnɛ́í kɔ́ɔ́nú nn tɑ́ŋɛnɛ. 
\s1 Yeesu yɛ pinyíyɛ pitɛ́ pɔisɛ 
\p  
\v 27 Kɛ Yeesu uu kei n yisi un tɔ́su, pinyíyɛ pitɛ́ pinyinɛ ɑpi u n tikilɛ̃ pin cɑ́ɑ́i rɛ: A irɔ́wɛ yɛ̃, Tɑfiti Kɛpipi. 
\p  
\v 28 Kuu kɛ́yɔ n tu, pinyíyɛ pɛ̃ ɑpi ukɛkúrí hɑpɔ. Kei kuu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Nɔ nɛ kɛfɑ tɛnɛ rɛ nɛ́ fe ɑm lɛ̃ kɑni ń lɑ wɑii? Api u pɛsɛ rɛ: Ɛɛɛ Upíimɑ, pɔ́ fe.  
\v 29 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ piinipɛɛ ricɑ uu rɛ: Uléécɑɑ ukɛ́ lɛ̃ kɑní nɛ nní kɛfɑ n tɛnɛ nɔ́ wɑ.  
\v 30 Kuu lɛ̃ ḿ mɑ, piinipɛɛ ii wúkulɛ ɑpí n nyɑ́ni. Uu pɛɛ pi kúrúrúsɛ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ ńsɔnɛ, ɑ́ni kɑpɛ tíyɛ unyinɛ ukɛ́ lɛ̃ kõ.  
\v 31 Amɑ́ kɑpi yɛ́ kei nní n léepɔ, ɑpi pikɛtẽ kɛ̃ nnɛ́í nɛ Yeesu nsímɛ́ kɔ́ɔ́nú ɑpi ríyu u wɑisɛ. 
\s1 Yeesu yɛ usoi yɛɛ úu yɛ n símisi pɔisɛ 
\p  
\v 32 Pinyíyɛ pɛ̃ pɔ́ɔn nní fɑ́ɑupɔlɛ̃, pinyinɛ ɑpí nɛ unírihélɑɑ unyinɛ yɛɛ úu yɛ nsímɛ́ n fe Yeesu lɛɛpɔ.  
\v 33 Kɛ Yeesu uu yɛ́ kuníri kpɛ̃ n lɑ́kɑsɛpɔ, utisi uyɛ̃ uu nsímɛ́ kɑ́pɑ́ɑ́. Ai riwúí tɛ-i ḿpɑ́ úye nnɔ́ɔ yipu, ɑpi pɛɛ rɛ: Ári píkɑi Isirɑyɛɛli kɛteni-i mɛwɑi mmɛ́ mɛcɔ yɛnɑɑlɛ̃!  
\v 34 Amɑ́ Pifɑrisi pɔ́ɔ rɛ: Kunírilɑ̃ wɛ́ɛ́sɛ kpɛɛ ńnɑŋɛ u hɛ un nɛ ɑníri lɑkɑsɛ! 
\s1 Yeesu yɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ íwɛ tẽ́ 
\p  
\v 35 Yeesu yɛ pɛɛ ɑyu nɛ siyupi nnɛ́í kɔ́ɔ́núlɛnlɛ un kei Pisuifi ɑyomɛyɑ́hɑɑlee kɛ́mɛɛ céési un kɔ Uléécɑɑ iyɔɔpi Nsímɛ́ Kɛcirɛ pisoi yóólɛ̃ un kɔ itói ncɔpuri nɛ ncɔ́ŋ ncɔpuri mɛɛ pisoi m pɛkɛsi pɔisɛntɛ.  
\v 36 Uu ɑsoiwuí yɛ́nu ɑn pɔɔnɛlɛ̃ lin ɑ feriyɛlɛ̃, ɑn mɛ́woo tóórinkɛɛ yɑrɛ isɑ́ŋ yɛɛ íi usẽ́ m mɑ́, ɑi íwɛ u wɑi.  
\v 37 Uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Kɛcɑrɛ kɛɛ kúkpɑɑ n tu yɛ lɑɑnulɛ pelele, ɑmɑ́ pɛpɛɛ yɛ́ kɛ ń kpɑsi ɑ́pi pɛɛ kulúi we.  
\v 38 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni Upíimɑ pisɛ rɛ ukɛ́ pikɛikɔ́ pɛɛ yɛ́ ń kpɑsi pɑmɛ. 
\c 10  
\s1 Pitumɛ kɛfi nɛ pitɛ́ kɛ Yeesu uu n wɛ́ɛ 
\r (Mɑriki 3:13-19; Luki 6:12-16) 
\p  
\v 1 Yeesu uu pɛɛ upirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ séi uu ńnɑŋɛ pi hɛ pikɛ́ yɛ nɛ ɑníri lɑkɑsɛ ɑpi yɛ kɔ nɛ itói ncɔpuri nɛ ncɔ́ŋ ncɔpuri mɛɛ pisoi m pɛkɛsi pɔisɛntɛ.  
\v 2 Pitumɛ kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ ɑnyiri yɛ nnyɛ́: Ufoí yɛɛ Simɔɔ kɑpi rinyíri n hɛ rɛ Piyɛɛ nɛ uuwɑ̃ Antiree, nɛ Yɑkupu nɛ uuwɑ̃ Yohɑni. Pɛ̃ kɛtɛ́ yɛ Sepetee piŋmɑ́nɛ lɛ,  
\v 3 nɛ Filipu nɛ Pɑtelemii nɛ Tomɑɑ nɛ ulɑmpooyɔɔ́ Mɑtiyee nɛ Alifee uŋmɑ́nɛ Yɑkupu nɛ Tɑtee,  
\v 4 nɛ Simɔɔ yɛɛ pɛɛ ukuyu pimúlɛ́ kɛcɑ́ɑ́ n tɔpu nɛ Yutɑsi Isikɑriyɔɔti yɛɛ Yeesu n tĩ́ uu pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i wɑi. 
\s1 Pikɛi kɛ Yeesu uú nɛ pisoi pɛ̃ n tum 
\r (Mɑriki 6:7-13; Luki 9:1-6) 
\p  
\v 5 Pisoi kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ kɛ Yeesu uú nɛ pikɛi tũ uu pi céési rɛ: Ani silõ sɛ-i kɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ ɑpi ń we n kɑɑsɛ. Áni kɑpɛ Sɑmɑrii pikɔ́ ɑyu kɛ́mɛɛ hɑ.  
\v 6 Amɑ́ Isirɑyɛɛli pikɔ́ pɛɛ ń we yɑrɛ isɑ́ŋ yɛɛ m pɔ kɛ́mɛɛ kɑni yɛ́ hɑ.  
\v 7 Ani icée kɛ́mɛɛ pi n símisi rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ nyɑhɑimɛlɛ.  
\v 8 Ani pitóikɔ́ m pɔisɛntɛ, ɑni pikpɔkpɔ yukusɛntɛ, ɑni tíyɛsɛ piyɔ̃́ pikɛ́ pɑnsɛ pisoi pɛɛ ɑ́pi mɛ́kpɛrinkpɛ m mɑ́, ɑni ɑníri lɑkɑsɛ. Fɑɑlɑɑ kɑni yɛ̃́, fɑɑlɑɑ kɛ nɔ́ɔ yɛ́ kɔ picɔ hɛ.  
\v 9 Áni kɑpɛ nkpɑ́ni wurɑ nɛ́ɛ nwóóweni nɛ́ɛ mɛwóópipi kpísi nɔkɛ́ ɑwóólɔɔ-i wɑ nɔkɛ́ nɛ ripɛ́nɛ.  
\v 10 Áni kɑpɛ kulɔ́ɔ kpísi nɔkɛ́ nɛ ncée ritiki, ɑ́ni kɑpɛ kɔ kɛtúkɑnkɑ kɛsɛ kpísi. Áni kɑpɛ kɔ ɑnɛ́ɛ́ri nɛ́ɛ kusɛ́lɛ rimúlú. Li we rɛ ukɛikɔ́ yɛɛ yɛ upikɛi pilukɛ li. 
\p  
\v 11 Ḿpɑ́ kuyu mɑɑ-i nɛ́ɛ kɛyupi-i kɑni lompɔ, ɑni yɛ uyɛɛ yɛ́ ń ŋmurɛi uu nɔ́ yɔ́su wɛ́ɛ́si. Un n ŋmurɛi un nɔ́ n yɔsí, ɑni ukɛmɛɛ́ tonɛ ɑí hɑ nɛ nɔ́kɛnɛ́tɔ́ŋɛ́yɑɑ tulu.  
\v 12 Nɔn yɛ kɛ́yɔ kɛ́ye-i n lompo, ɑni yɛ kɛpikɔ́ yɑ́ɑ́si rɛ: Likɛ́ nɔ́ n niŋú!  
\v 13 Kɛ́yɔ kɛ̃ pikɔ́ pin nɔ́ n yɔsí, nkíŋniŋɛ kɑní nɛ pi ń lɑ nkɛ́ pikɛcɑ́ɑ́ n we. Amɑ́ pinsɑ́ nɔ́ n yɔsí, nkíŋniŋɛ kɑní nɛ pi ń lɑ nkɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pɛɛpɔ.  
\v 14 Pin kɛ́yɔ kɛnyinɛ-i nɛ́ɛ kuyu kunyinɛ-i n yɛ̀ rɛ ɑ́pi nɔ́ yɔ́sunɛ nɛ́ɛ ɑ́pi kɔ nɔ́nnɛ́símɛ́ kutu cɔnɛ, ɑni kɛ́yɔ kɛ-i nɛ́ɛ kuyu kpɛ-i léepɔ ɑni nɔ́ɑnɛ́nɑ nkoŋo péi ɑni pikuwɛ́ɛ́-mɛ̃ yɑɑpɔ.  
\v 15 Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n sɔ́nti ukɛ́ nɛ pisoi n túhɑɑnɛ, Sotɔm nɛ Komɔɔri pikɔ́ kɛ Uléécɑɑ uu nnɑ n ŋmɑɑsi iwɛ yɛ́ nɛ kuyu kpɛ̃ ikɔ́ kutɔsi wɑ. 
\s1 Lɛ̃ kɑpí mɑsí kɛpirɛ pisoi n wéékusɛnɛ 
\r (Mɑriki 13:9-13; Luki 21:12-17) 
\p  
\v 16 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani ńsɔnɛ kõ tɛ, kɑm nní nɔ́ n tum, ɑni isɑ́ŋ yɛɛ ɑ́kpɛ kɛcɔpɛ ń we mɛcɔ n sɔ́nɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni mɛsɔhɔ m mɑ́ yɑrɛ iwɑ́ɑ, ɑni ɑlɔ́ɔlɑ̃ mɛcɔ kɛ́yu m purú.  
\v 17 Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ nɛ pisoi tĩ. Li yɛ́ kɑm ɑpi yɛ nɔ́ tini ɑpí nɛ sitúhɑɑnɛ-i sĩ́, ɑpi yɛ kɔ piɑyomɛyɑ́hɑɑlee-i isɛ́í nɔ́ súúkɛɛ.  
\v 18 Pi yɛ́ kɑm ɑpi yɛ nɛ̃́ nnyɑ píyukɔɔ́ nɛ piyɔ́ɔpi kɛ́mɛɛ nɔ́ séi rɛ nɔkɛ́ kɔ pɛ̃ kɛyu-i nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛyu-i inɛ́tɑnsei li nnyɑ.  
\v 19 Pin yɛ kɛtɑhɑi nɔ́ n sée, iwɑmɛ íi kɑpɛ yɛ nɔ́ wɑ rɛ ń-ye kɑni yɛ́ hɑ símisi nɛ́ɛ íye kɑni yɛ́ hɑ n símisi. Liituŋɛ in n tu, Uléécɑɑ yɛ́ ḿmɑɑ-mɑɑ nɔ́ hɛ ɑní mɑlɛ.  
\v 20 Ái nɔ́kɛnɛ́mɛɛ knn léerinɛ. Amɑ́ Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ símisinɛ.  
\v 21 Usoi yɛ́ umɑ́rɛcɔ kpísi uú pɑ rɛ pikɛ́ kpu. Usoi uu kɔ ukɛpipi kpísi uú nɛ limɛcɔ wɑi. Siwɑ̃́ ɑsi pisɑ́ɑ nɛ píni kɛcɑ́ɑ́ nyɛrɛ ɑsi pi kpísi ɑsí pɑ rɛ pikɛ́ kpu.  
\v 22 Pisoi nnɛ́í yɛ́ kɑm ɑpi nɛ̃́ nnyɑ nɔ́inɛ́puri yulu. Amɑ́ nkó yɛɛ rinkɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ, Uléécɑɑ yɛ́ uriyu lɔ.  
\v 23 In kuyu kúye-i nɔ́ n wéékusɛlɛ̃, ɑni wuri ɑni kucɔ tɛ́ŋ́. Asei kɑm nɔ́ símisi rɛ ɑ́ni Isirɑyɛɛli ɑyu kɔ́ɔ́núnɛ nɔkɛ́ tɑ́ŋɛnɛ Usoi Kɛpipi kɛkɛ́ kɛlenɛ kɑm. 
\p  
\v 24 Upeikɛɛ úkɑ úu uucélɑɑ fe. Limɛcɔ, ukɛikɔ́ úkɑ úu ukɛisɑɑ fe.  
\v 25 Li nyɑm tɛ upeikɛɛ ukɛ́ ucélɑɑ kɛtulɛ tu. Li nyɑm tɛ ukɛikɔ́ ukɛ́ ukɛisɑɑ kɛtulɛ tu. Nɛ́ɛ nɔ́unɛ́yɔsɑɑ, nɛ̃́ kɑ́pi piséi tíyɛ rɛ Pɛlisepulɛ, wóo pɛɛ nɔ̃́ pinɛ́yɔkɔ́? 
\s1 Uyɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ usoi ukɛ́ n wuru 
\r (Luki 12:2-7) 
\p  
\v 26 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Áni kɑpɛ pisoi n wuru. Lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ m pékɑɑlɛ̃ nɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ úkɑ úu n nyu yɛ́ kɑm ɑi mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ léeri ḿpɑ́ úye uu li yɛnu uu kɔ li ceru.  
\v 27 Mmɛ̃ kɑm nní kuŋmɑhɑ-i nɔ́ n símisi, ɑni hɑ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ n tiyóó. Ani hɑ kɔ mmɛ̃ kɑm nní kutu-i nɔ́ rinwɛ́í-wɛ́í, kɛcɑ́cɑ́-i nyɛrɛ ɑni yóó ḿpɑ́ úye ukɛ́ kṍ.  
\v 28 Áni kɑpɛ pɛpɛɛ yɛ usoi ń kpu ɑ́pi yɛ pɛɛ fe pikɛ́ ukumííri kpu n wuru. Amɑ́ Uléécɑɑ kɑni yɛ́ mɛníŋɛ n wuru rɛ u yɛ felɛ uu usoi kopu uu kɔ u nɛ ukumííri kpísi uu nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ wɑipɔ nnyɑ.  
\v 29 Ńté pi yɛ sinúipi yukɛ-yukɛ sitɛ́ yɑ́ɑ ɑí nɛ kɛ́tɑnkɑ́ kumúŋɛ́ sɑ́, nɛ́ɛ yo? Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, kɛ́kɑ ɑ́kɛ yɛ mɛ́woo kpu kɑ́i Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ mɛlɑ.  
\v 30 Ticuruu Uléécɑɑ yɛ nɔ́rinɛ́yu kɛcɑ́ɑ́ nnyúpi kɛɛnlɛ un n-nnɛ́í nyu.  
\v 31 Lɛ̃ nnyɑ, iwɑmɛ íi kɑpɛ yɛ nɔ́ wɑ. Nɔ Uléécɑɑ inipɛɛ-i ríyu mɑ́lɛ lin sinúipi yukɛ-yukɛ kulúi fe. 
\s1 Yeesu mɛyɔ́ɔ́ nɛ umɛyulɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Luki 12:8-9) 
\p  
\v 32 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Úye un pisoi kɛcɔpɛ n ŋmurɛi rɛ u unɛ́kɔ́ lɛ, nɛ̃́ nɛ́ kɔ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we kɛyu-i ŋmurɛi rɛ nɛ́ɛ u te.  
\v 33 Amɑ́ úye un kɔ pisoi kɛcɔpɛ n kɛsi rɛ úu unɛ́kɔ́, nɛ̃́ nɛ́ kɔ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we kɛyu-i kɛ́si rɛ ɑ́m u nyu. 
\s1 Yeesu úu nɛ nkíŋniŋɛ pisoi kɑ, ɑmɑ́ ɑtɔpi kuú nɛ pisoi kɑ 
\r (Luki 12:51-53; 14:26-27) 
\p  
\v 34 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Áni kɑpɛ m músu rɛ ńniŋɛ kɑḿ nɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɑ. Ái nkpɑ́ni ńniŋɛ, ɑmɑ́ ɑtɔpi kɑḿ nɛ kɑ.  
\v 35 Nɛ kɑlɛ kɛ́ uŋmɑ́nɛ nɛ usɑ́ɑ cɛ́ŋsɛ, ɑm kɔ ukpére nɛ úni nɛ ufɔsi nɛ unyɑ́ɑni cɛ́ŋsɛ.  
\v 36 Usoi kɛyɔ cirɛ pikɔ́ ŋmɑɑ pɛɛ ilɑ́ɑrɔ u wɑinɛ. 
\p  
\v 37 Usoi nkó yɛɛ usɑ́ɑ nɛ́ɛ úni ń lɑ ɑi tɔ́su lɛ̃ kuu nɛ́ ń lɑ úu nɛ sɑ́ rɛ ukɛ́ unɛ́pirɛtiki. Nkó yɛɛ kɔ uuŋmɑ́nɛ nɛ́ɛ uukpére ń lɑ ɑi tɔ́su lɛ̃ kuu nɛ́ ń lɑ úu nɛ sɑ́ rɛ ukɛ́ unɛ́pirɛtiki.  
\v 38 Nkó yɛɛ úu n ŋmurɛi rɛ ukɛ́ mɛnɛ́cɔ ukunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ riyɑ \f + \fr 10:38 \ft Kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ piyɑ: ɑsei rɛ íwɛ pilukɛ Yeesu mɛcɔ\f* ukɛ́ pɛɛ nɛ́ ritiki, úu nɛ sɑ́ rɛ ukɛ́ unɛ́pirɛtiki.  
\v 39 Nkó yɛɛ ń lɑ ukɛ́ unfɑɑ m múílɛ̃, yɛ́ kɑm uú nɛ n fómni. Amɑ́ nkó yɛɛ nɛ̃́ nnyɑ unfɑɑ n fóm, yɛ́ kɑm uu n yɛnu. 
\s1 Ihɛ́ɛ́ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Mɑriki 9:41) 
\p  
\v 40 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Nkó yɛɛ nɔ́ n yɔsí, yɛ kɔ nɛ̃́ yɔsilɛ. Nkó yɛɛ nɛ́ n yɔsí, yɛ kɔ uyɛɛ nɛ́ n tummɛ yɔsilɛ.  
\v 41 Úye un ɑntepu unyinɛ n yɔsí rɛ ɑntepu lo nnyɑ kuu u yɔsí, Uléécɑɑ yɛ́ ihɛ́ɛ́ kuu yɛ́ ɑntepu ḿ pɑ icɔ u hɛ́ɛ́lɛ. Nkó yɛɛ kɔ uyɛɛ ɑsei nɛ Uléécɑɑ pikɛi n wɑi n yɔsí rɛ ɑsei ute lo nnyɑ kuu u yɔsí, Uléécɑɑ yɛ́ ihɛ́ɛ́ kuu yɛ́ ɑsei ute ḿ pɑ u hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 42 Asei kɑm nɔ́ símisi rɛ nkó yɛɛ pisoi mpí kɛ úkɑ úu nní n wɑisɛlɛ̃ kɛcɔpɛ unyinɛ míni rińwuhúsɛ rɛ pi pinɛ́pirɛtiki lɛ nnyɑ, Uléécɑɑ yɛ́ liihɛ́ɛ́ u pɑ. 
\c 11  
\s1 Yohɑni Úniwolɛ pitumɛ 
\r (Luki 7:18-35) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ uicélɑɑ pípɑ ḿ mɑsí, uu kei yisi uú hɑ kɛtẽ kɛ̃ ɑyu kɛ́mɛɛ n céési un kɔ Nléécɑɑsimɛ́ yóólɛ̃.  
\v 2 Yohɑni Úniwolɛ yɛ pɛɛ likumúŋɛ́ kpɛ-i kukpɑniilee-i wepɔlɛ. Uu Kirisi pikɛi kuu n wɑi nkɔ́ kóm, uu pɛɛ upipirɛtiki yukusɛ uu ukɛmɛɛ tum  
\v 3 tɛ pikɛ́ hɑ u pisɛ rɛ uyɛɛ usoi uyɛ̃ kɑpi mɛkɛɛ-mɛ n tee rɛ u sɔ́nti nɛ́ɛ unyinɛ ucɔ yɛ kɛpirɛ wemɛlɛ?  
\v 4 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Ani hɑ lɛ̃ kɑni n kómɛi nɔn kɔ nyɑ́ni Yohɑni símisi,  
\v 5 lɛlɛɛ rɛ pinyíyɛ yɛ nyɑ́nilɛ, síkɑnkɑ́lɑ́kɑ́ sin sɔ́nɛ, piyɔ̃́ pin wolɛ pin funi, pitusuí pin kómɛi, pikpɔkpɔ pin yisikɛɛ, píwɛkɔɔ́ pin kɔ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɛ pisoi ɑpi pi n yóólɛ̃ kómɛi.  
\v 6 Úye unsɑ́ nɛ̃́ nnyɑ n loó, liute yɛ únɑrɛkomɛ lɛ. 
\p  
\v 7 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ pisímɛ́ pi ḿ mɑsí ɑpi tɔ́mpɔ, uu pɛɛ Yohɑni kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ n símisi, uu rɛ: Yo kɑni kucɛsi kóimɑ-i piyɛ́nɛ hɑ? Kɛkpɑ́pi kɛ kuyɔ ɑku n fíkiisɛɛ?  
\v 8 Usoi yɛɛ mɛlɑpɛ kɛcirɛ n lɑpɑɑlɛ̃ yɛɛ kei we, nɛ́ɛ yo? Amɑ́ piyɔ́ɔpi ɑkpɑ́ŋɑ́-i kɛ pɛpɛɛ mɛlɑpɛ kɛcirɛ m mɑ́ ɑpí we.  
\v 9 Yɑrɛ yo kɛcirɛ ŋmɑɑ kɑni mpíí piyɛ́nɛ hɑ? Antepu unyinɛ nɛ́ɛ yo? Amɑ́ ɑsei kɛcɑ́ɑ́ uyɛ̃ kɑni nní ń yɛ̃́ nɛ ɑntepu felɛ.  
\v 10 Ukɛcɑ́ɑ́ kɑi wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Unɛ́tumɛ yɛ nkó kɑm n tummɛ ukɛ́ nɛ kɛkpéẽ pɔ́ wɑ ukɛ́ mpɔ́cée nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 11 Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ kɑí nɛ n wemɛ, ɑ́pi unyinɛ mɑrɑɑlɛ̃ yɛɛ Yohɑni Úniwolɛ n fe. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, pɛpɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ ń we kɛcɔpɛ, uyɛɛ n fíílɛ̃ yɛ u felɛ.  
\v 12 Kɑí nɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Yohɑni uu Uléécɑɑ Nsímɛ́ n yóólɛ̃ n kpíimɛ ɑí nɛ kumúŋɛ́ nkú-i tuiri, pisoi yɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi nnyɑ tɔpulɛ pin nɑ́ɑ́si pikɛ́ i yɛ̃, pinɑ́ŋɛ-nɑŋɛ pɛɛ yɛ i yɛ̃.  
\v 13 Antepuyɛ nnɛ́í nɛ isé yɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi nsímɛ́ símɑɑrilɛ ɑí weri ɑí nɛ Yohɑni ikɑmɛtuŋɛ tulu.  
\v 14 In tɛ nɔ mɛsei lɑ nɔkɛ́ nnɛ́símɛ́ kṍ, Yohɑni yɛɛ Elii uyɛ̃ kɑpí pɛɛ n tee rɛ u wemɛ.  
\v 15 Úye un ukómɛ uu kóm! 
\p  
\v 16 Uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Yo kɑm yɛ́ fe kɛ́ nɛ nfɑ́ɑni pisoi múŋɛisɛnɛ? Pi nkpɑ́ni yɑrɛ siwɑ̃́ sɛɛ kɛ́yɑɑ́lɑ-i n tṹ si nɛ sisicɔ sin nɛ ipupɛi séleinɛ, ɑsi yɛ rɛ:  
\v 17 Tɔ ɑsũ nɔ́ símisilɛ rɛ ɑni yesi, ɑni yúlu, ɑri sikpɔyomɛ yom, ɑ́ni tẽ́.  
\v 18 Mɛsei kɛ Yohɑni uú kɑ, úu yɛ ilukɛ li, úu yɛ pítɑ n ntí, ɑni rɛ ɑníri kuu héesi.  
\v 19 Usoi Kɛpipi pɔ́ɔ weri kɛn le kɛn níru, ɑni kɔ rɛ: Pilukɛ nɛ pítɑ nirɛ́ ŋmɑnɛ nkɔ́ mɛɛ uyɛ̃ we. U kɔ pilɑmpooyɔɔ́ nɛ pikópɛkɔɔ́ usɑnɛ lɛ. Amɑ́ li pɛɛ umɛwɑi kɛ́mɛɛ nyísɛlɛnlɛ rɛ Uléécɑɑ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ yɛ mɛ. 
\s1 Ayu nyɛɛ ɑ́ɑ Yeesu nsímɛ́ ń ŋmurɛi 
\r (Luki 10:13-15) 
\p  
\v 20 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu pɛɛ ɑyu nyɛ-i kuu mɛwɑisɑŋɑ mɛyɑ̃ n wɑpisi pikɔ́ picɛ́ kɑ́pɑ́ɑ́ kɑ́pi nɛ mɛfinɛ n consɛ nnyɑ. U nɛ pi cɛ́si rɛ:  
\v 21 Nɔ̃́ Korɑsin pikɔ́, íwɛ kɑni topori. Nɔ̃́ Petisɑyitɑ pikɔ́, íwɛ kɑni topori! Likumúŋɛ́ rɛ mɛwɑisɑŋɑ kɑpi nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n wɑpisi mɛn pɛɛ Tiiri nɛ Sitɔɔ kɛ́mɛɛ n wɑ, ɑi nní ń we pin piɑkópɛ kɛpirɛ ritɔ ɑpi ɑ́fɔrɔnti tɑni ɑpi pimɛcirɛ nfúrɔ̃ kɔikɛɛ likɛ́ nyísɛ rɛ pi consɛ.  
\v 22 Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ símisi rɛ Tiiri nɛ Sitɔɔ pikɔ́ iwɛ yɛ́ hɑ kɛtúhɑɑnɛyɑɑ kɛ̃ nɛ nɔ́inɛ́kɔ́ kutɔsi wɑ.  
\v 23 Ńté nɔ̃́ Kɑpɛrinɑwum pikɔ́, nɔ músu rɛ kɛléécɑɑ-mɛ̃ kɑní tɑɑ́lɛ̃? Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Amɑ́ kukúlɑ̃yu-i kɛ Uléécɑɑ uu kɛtẽ-mɛ̃ nɔ́ lɑ́upɔlɛ. Ái líkɑ nnyɑ, pin pɛɛ mɛwɑisɑŋɑ mmɛ́ kɑpi nní nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n wɑpisi mɛcɔ Sotɔm kɛ́mɛɛ n wɑpisi, li yɛ́ pɛɛ nní ń we kuyu kpɛ̃ kun nɛ we.  
\v 24 Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ símisi rɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ, Sotɔm pikɔ́ iwɛ íi nɔ́inɛ́kɔ́ nɛ kutɔsi wɑ. 
\s1 Yeesu yɛ rɛ pisoi pikɛ́ ukɛmɛɛ piwéntɛ hɑpɔ 
\r (Luki 10:21-22) 
\p  
\v 25 Yeesu uu pɛɛ likumúŋɛ́ kpɛ-i mɑɑ rɛ: Sɑ́ɑ, kɛtẽ nɛ kɛyómɛ Upiimɑ, nɛ pɔ́ pɑkɑrɛ rɛ pɔ tíyɛsɛ siwɑ̃́ síńsɑ́pi ɑsi nsímɛ́ mmɛ̃ kɑɑ pisɔhɔɔ nɛ pinyuwɛ ḿ pesí ɑsei kom.  
\v 26 Pɔ́ɔ lɑ rɛ likɛ́ lɛ̃ wɑ kɑi kɔ mɛsei lɛ̃ wɑ, Sɑ́ɑ. 
\p  
\v 27 Yeesu uu kɔ limɛmɑ́ɑ́ pi mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ yɛ ḿpɑ́ yo nnɛ́í nɛ́ pɑlɛ. Úkɑ ucɔ úu nɛ̃́, Ukɛpipi nyu Unɛ́sɑ́ɑ mɛmɑ́ɑ́. Úkɑ ucɔ úu kɔ Unɛ́sɑ́ɑ nyu insɑ́ nɛ̃́ Ukɛpipi nɛ pɛ̃ kɑm n tíyɛsɛ ɑpi u ceru.  
\v 28 Nɔ́ mpí nnɛ́í nɔ́ɔ nní ncɔni mulɛ-mulɛ nɛ n nɑ́kɑɑnkɛɛ lin nɔ́ pelɑɑlɛ̃, ɑni kɛnɛ́mɛɛ́ kɑm kɛ́ nɔ́ topilɛ ɑni wéntɛ.  
\v 29 Ám lɑ kɛ́ nɔ́ n nyikilɛ̃ lin nɔ́ pelɑɑlɛ̃. Ani ncɔni kɑḿ nɛ nɔ́ ń lɑ ŋmurɛi ɑni cɔni, ɑni tíyɛ kɛ́ nɔ́ n céési. Nɔ́ pɛɛ yɛ̃́ kɑni yɛ́ ń wéntɛ. Nɛ kɛfɑ lɑ́ɑ́rúlɛ. Mɛnɛ́kɔ́ ɑ́mɛ kɔ pɔ́ɔ́lú.  
\v 30 Ncɔni mmɛ̃ kɑm nní nɛ nɔ́ ń lɑ rɛ ɑni cɔ̃ yɛ fɑ́kúlɛ, ńn nkpɑ́ni mulú. 
\c 12  
\s1 Yeesu yɛɛ kɛwéntɛyɑɑ ute 
\r (Mɑriki 2:23-28; Luki 6:1-5) 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu pɛɛ kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ imúí inyinɛ kɛcɑrɛ kɛ́mɛɛ n tikilɛ̃ un tɔ́su. Nkṹ nn upipirɛtiki wɑi, ɑpi pɛɛ iwéhe kpééni ɑpi mɛpipi tɑkɑi.  
\v 2 Kɛ Pifɑrisi ɑpi lɛ̃ n yɛ̃́, ɑpi Yeesu mɑɑ rɛ: A ripɑí kɛ pipɔ́pirɛtiki ɑpi n wɑi lɛ̃ kɛ isé ii ḿ mɑɑ rɛ pisoi ɑ́pi kɑpɛ yɛ kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ wɑ.  
\v 3 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni lɛ̃ kɛ Tɑfiti uu kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ nkṹ nn u nɛ upikɔ́ n wɑ kɛɛnlɛ̃, nɛ́ɛ yo?  
\v 4 Uléécɑɑ kɛyɔ-i kuu lompɔ uu ɑkpɔ́nɔ́ kɑpi Uléécɑɑ n yekei kpísi u nɛ upikɔ́ ɑpi le, ɑ́i kɔ pɛɛ rɛ piunyinɛ yɛ ncée mɑ́ ukɛ́ ɑ li. Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ ŋmɑnɛ pɛɛ ncée mɑ́ pikɛ́ ɑ li.  
\v 5 Nɛ́ɛ ɑ́ni isé ɑtɛlɛ́ kɛ́mɛɛ kɛ́ɛ̃ tɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ yɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i pikɛi wɑilɛ ɑí nɛ kɛwéntɛyɑɑ pɛ́nɛ? Lɛ̃ nnyɑ ɑkópɛ kɑpi lɛ̃ wɑɑ?  
\v 6 Amɑ́ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ uyɛɛ nté nní ń we yɛ Uléécɑɑ kɛyɔ felɛ.  
\v 7 Nɔn pɛɛ Uléécɑɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ iwɔ́i nnyí ɑsei mɛyíkíyiki n kõ tɛ Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: Nɛ̃́, Uléécɑɑ yɛ nɔ́ písɛi rɛ ɑni íwɛ n ténɑɑnɛ, ɑ́m nɔ́ písɛi rɛ ɑni yɛ isɛɛ nɛ nɛ́ nyɔ́ɔnsɛ, ɑ́ni yɛ́ɛ́ pɛɛ nkó yɛɛ úu líkɑ n cɑɑi ɑkópɛ pɑ.  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ kɛ nɛ̃́, Usoi Kɛpipi ɑm kɛwéntɛyɑɑ ute. 
\s1 Utisi uyɛɛ kunípɛ kópɛ m mɑ́ 
\r (Mɑriki 3:1-6; Luki 6:6-11) 
\p  
\v 9 Yeesu uu kei yisi uu tɔ́mpɔ uú hɑ pikuyomɛyɑ́hɑɑlee loni.  
\v 10 Utisi unyinɛ yɛ pɛɛ kei welɛ un kunípɛ kópɛ mɑ́. Pɛpɛɛ kei ń we ɑpi pɛɛ kɛwɑ́ɑ́nɑ́ n wɛ́ɛ́si pikɛ́ nɛ Yeesu tĩ. Api Yeesu pisɛ rɛ: Ncée yɛ we rɛ pikɛ́ kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ usoi pɔisɛɛ?  
\v 11 Uu pi pɛsɛ rɛ: Nɔ́ úye un nkpéni isɑ́ŋ isɛ m mɑ́ ii kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ kuhórɛ címɛ́-cimɛ́ kunyinɛ-i lóipɔ, úu yɛ́ hɑ kei i lesɛɛ?  
\v 12 Kɛsoipipi yɛ kɔ pɛɛ isɑ́ŋ felɛ ɑ́i nkɑ́ripi. Lɛ̃ nnyɑ, irɔ́sé yɛ ncée hɛlɛ rɛ pikɛ́ yɛ kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ usoi lisɔnɛ wɑ.  
\v 13 Yeesu uu pɛɛ utisi uyɛ̃ mɑɑ rɛ: A kupɔ́nípɛ rituŋɑ́mɛ. Uu ku tuŋɑ́pɔ ɑku pélu ɑku kucɔ mɛcɔ sɔnɛsi.  
\v 14 Kɑi lɛ̃ n wɑ, Pifɑrisi ɑpi pɛɛ léepɔ ɑpí hɑ símɑɑnɛ pikɛ́ yɛ̃́ tɛ íye kɑpi yɛ́ wɑ pikɛ́ nɛ Yeesu kpu. 
\s1 Ukɛikɔ́ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ 
\p  
\v 15 Kɛ Yeesu uu n kṍ tɛ pi lɑ pikɛ́ u kpu, uu kei yisi uú nyɔsɔ́. Pisoi kulúi ɑpi yisi ɑpi u tiki, uu pitóikɔ́ nnɛ́í pɔisɛntɛ.  
\v 16 Amɑ́ uu pɛɛ pi símisi ńsɔnɛ uu kúrúrúsɛ rɛ ɑ́pi kɑpɛ tíyɛ unyinɛ ukɛ́ kṍ tɛ lɛ̃ kuu wɑ.  
\v 17 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Esɑyi uu uritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ ḿ mɑ likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ. U pɛɛ rɛ: 
\q1  
\v 18 Unɛ́kɛikɔ́ lɑlɑ yɛ nkó. Uyɛ̃ kɑm wɛ́ɛ. 
\q1 Ám kusɑ u lɑ. 
\q1 Nɛ́ Nnɛ́fɑ́ɑsɔnɛ ukɛmɛɛ wɑ 
\q1 ukɛ́ nɛ sitẽ nnɛ́í isoipuri ɑsei kɑḿ nɛ i n wemɛ riyóó. 
\q1  
\v 19 U nɛ úkɑ ɑ́pi líkɑ kɛcɑ́ɑ́ kɛ́ŋɛnɛ, úu yɛ́ kɔ sɛnkɛɛ. 
\q1 Ápi yɛ́ unnɛ̃́ icée-i n kómɛi. 
\q1  
\v 20 Úu yɛ́ kɛkpɑ́pi kɛɛ pikɔ́nɔ́ɔ́ m mɑ́ɑ́lɛ̃ sei. 
\q1 Úu yɛ́ kɔ kɛ́firɑ́ɑ kɛɛ pinyúḿ-nyúḿ ḿ mɑsí kpu. 
\q1 Lɛ̃ kuu yɛ́ n wɑi ɑí weri ɑí nɛ tulu 
\q1 kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ ɑsei ɑɑ yɛ́ ḿpɑ́ yo n feriyɛ. 
\q1  
\v 21 Sitẽ nnɛ́í isoipuri ii pɛɛ́ nɛ u n tɑ́lɛ̃. 
\s1 Yeesu yɛ pɛpɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ nkópɛ n símisi rinɔ́ɔ pɛsɛ 
\r (Mɑriki 3:22-30; Luki 11:14-23) 
\p  
\v 22 Kei kɛ pinyinɛ ɑpi pɛɛ́ nɛ unírihélɑɑ unyinɛ kɛ ɑníri ɑɑ n nyíinsɛ úu kɔ símisi Yeesu lɛɛpɔ rɛ ukɛ́ u pɔisɛ. Yeesu uu u pɔisɛ uu pɛɛ fe uu yɛ símisi uu yɛ kɔ yɛnu.  
\v 23 Ai pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nnɔ́ɔ yipu, pinnɛ́í ɑpi yɛ pɛɛ rɛ: Nɛ́ntɛ utisi nkó yɛ Tɑfiti Kɛpipi lɛ?  
\v 24 Kɛ Pifɑrisi ɑpi lɛ̃ n kṍ, ɑpi rɛ: Aníri uyɔɔpi Pɛlisepulɛ yɛɛ utisi nkó ńnɑŋɛ hɛ kuú nɛ ɑníri lɑkɑsɛntɛ.  
\v 25 Amɑ́ Yeesu yɛ pɛɛ pikɛmúŋɛ́ nyulɛ. Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Kuyɔ́ɔpiyu kunyinɛ pisoi pin pimɛcɔpɛcirɛ n tɔpu, ku yɛ kpulɛ. Limɛcɔ, kuyu kunyinɛ nɛ́ɛ kɛ́yɔ kɛnyinɛ pikɔ́ pin pimɛcɔpɛcirɛ n tɔpu, pi yɛ kpulɛ.  
\v 26 Setɑni un nkpéni ɑníri n lɑkɑsɛntɛ, umɛcirɛ kuu lɛ̃ nɛ tɔpu, íye kɛ ukuyɔɔpiyu ɑku yɛ́ pɛɛ fe ɑkú nɛ n we?  
\v 27 In tɛ Pɛlisepulɛ yɛɛ ńnɑŋɛ nɛ́ hɛ kɑḿ nɛ ɑníri lɑkɑsɛntɛ, wóo pɛɛ nɔ́pinɛ́kɔ́ pɔ̃́ ńnɑŋɛ hɛ kɑpí nɛ ɑ lɑkɑsɛntɛ? Ani n nyu rɛ nɔ́pinɛ́kɔ́ cirɛ pɛɛ nɔ́ nyísɛnɛ rɛ ɑ́ni ɑlɑri mɑ́.  
\v 28 Asei kɛcɑ́ɑ́, Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ nnɑŋɛ kɑḿ nɛ ɑníri lɑkɑsɛntɛ. Lɛlɛɛ nyísɛlɛ̃ tɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pituimɛ mɑsilɛ. 
\p  
\v 29 Úkɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ unɑ́ŋɛ-nɑŋɛ kɛyɔ-i lompɔ uu ulikɔ́ yɑ́ɑ́i, kumúŋɛ́ kpɛ-i kúu kɑhɑnɛ u n tĩ́ ukɛ́ pɑɑsi. Amɑ́ un n fe un u n tĩ uu pɑɑsi, u yɛ́ pɛɛ fe uu kɛ́yɔ likɔ́ nnɛ́í yɑ́ɑ́i.  
\v 30 Nkó yɛɛ úu kɛnɛ́cɑ́ɑ́ n kpɑ́lɛ̃ yɛ ilɑ́ɑrɔ nɛ́ wɑilɛ. Nkó yɛɛ úu kɔ picɑ́pinɛ nɛ́ n lɛ́ni yɛ hɑrɛsilɛ.  
\v 31 Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ símisi rɛ Uléécɑɑ yɛ́ ɑkópɛ nɛ ɑlɛ̃́ nnɛ́í mpuri kɛsoipipi sɑ́rɛi, ɑmɑ́ úye un Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ n lɑ́mɑɑnkɛɛ, Uléécɑɑ úu yɛ́ liute sɑ́rɛi.  
\v 32 Uléécɑɑ yɛ́ nkó yɛɛ nɛ̃́ Usoi Kɛpipi kɛcɑ́ɑ́ nkópɛ n símisi, ɑkópɛ u sɑ́rɛi, ɑmɑ́ Uléécɑɑ úu yɛ́ nkó yɛɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ kɛcɑ́ɑ́ nkópɛ n símisi, ɑkópɛ u sɑ́rɛi nɛ kɛweesi-pɔ. 
\s1 Kuléé nɛ kuɑpipi kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Luki 6:43-45) 
\p  
\v 33 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Kuléé kun isɑrɛ n lɑ́ɑ́rú, kuɑpipi yɛ̀ɛ̀ n nyɑmlɛ. Kunsɑ́ isɑrɛ n lɑ́ɑ́rú, kuɑpipi yɛ̀ɛ̀ n cɑɑilɛnlɛ. Ḿpɑ́ kuléé kúye ɑpipi kɑpi yɛ nɛ ku ceri.  
\v 34 Nɔ́ ɑkpurii nnyɛ́! Íye kɛ nɔ́ pisoi kpɑ́ɑ́ree mpí ɑni yɛ́ fe ɑni nsímɛ́ sɔnɛ mɑlɛ? Li we rɛ nsímɛ́ mɛɛ usoi kɛfɑ-i ń we mɛɛ yɛ nnɔ́ɔ-i léemɛ.  
\v 35 Usoi sɔnɛ yɛɛ yɛ nsímɛ́ sɔnɛ mɛɛ ukɛfɑ sɔnɛ-i ń we símisi, usoi kópɛ pɔ́ɔ nsímɛ́ kópɛ mɛɛ ukɛfɑ kópɛ-i ń we símisi.  
\v 36 Kɛ́ nɔ́ símisi rɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ, isímɛ́ kópɛ kɛ pisoi ɑpi n símɑɑnkɛɛ cirɛ nnyɑ kɑpí nɛ pi túhɑɑnɛnɛ.  
\v 37 Li we rɛ mpɔ́nɔ́ɔsimɛ́ mɛɛ tíyɛsɛnɛ pɔkɛ́ ɑlɑri nɛ́ɛ ɑkópɛ yɛ̃. 
\s1 Pi Yeesu pisɛ rɛ ukɛ́ mɛwɑisɑŋɑ wɑ uu yúlu 
\r (Mɑriki 8:11-12; Luki 11:29-32) 
\p  
\v 38 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, isé picélɑɑ kɛcɔpɛ pinyinɛ nɛ Pifɑrisi pinyinɛ ɑpi Yeesu mɑɑ rɛ: Tɔ pɛɛ́ lɑ rɛ ɑ mɛwɑisɑŋɑ mɛnyinɛ wɑ tɔkɛ́ yɛ̃́.  
\v 39 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́ pisoi yɛ cɑɑilɛnlɛ hɑ́i. Ápi lɑ pikɛ́ Uléécɑɑ ŋmɑnɛ ritiki, ɑmɑ́ mɛwɑisɑŋɑ kɑpi wɛ́ɛ́si pikɛ́ yɛ̃́. Mɛwɑisɑŋɑ mɛ̃ kɛ ɑntepu Yonɑɑsi uu n yɛ̃́ mɛnyinɛcɔ kɑpi yɛ́ kɔ yɛ̃.  
\v 40 Asei kɛcɑ́ɑ́, lɛ̃ kɛ Yonɑɑsi uu mɛkpíntomɛ́ mɑɑmɑɑ kɛfɑ-i sitúŋɛ́ sitɑɑni nɛ sisinɛ sitɑɑni n wɑ mɛcɔ kɛ Usoi Kɛpipi pɔ́ɔ kɔ sɔ́nti kɛkɛ́ kɛtẽ kɛ́mɛɛ wɑ sitúŋɛ́ sitɑɑni nɛ sisinɛ sitɑɑni.  
\v 41 Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ, Niniifi pikɔ́ yɛ́ hɑ yisi ɑpi nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́ pisoi ɑkópɛ pɑ. Li we rɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Yonɑɑsi uú pɛɛ Nléécɑɑsimɛ́ rin-yóó ɑpi kóm, pi pɛɛ mɛfinɛ consɛlɛ. Uyɛɛ nté nní ń we yɛ kɔ pɛɛ Yonɑɑsi felɛ.  
\v 42 Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi n túhɑɑnɛnɛ, unɔ́siyɔɔpi yɛɛ Sɑɑpɑ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ n tṹ yɛ́ hɑ yisi uu nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́ pisoi ɑkópɛ pɑ. Li we rɛ uyɛɛ pɛɛ hɑ́i kɛtẽ kɛtɔ-pɔ leemɛlɛ uú weri rɛ ukɛ́ Sɑlomɔɔ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ kõ. Uyɛɛ nté nní ń we yɛ kɔ pɛɛ Sɑlomɔɔ felɛ. 
\s1 Kuníri yɛ kuripɔhɔ kpurɛ-i pɛlɛ 
\r (Luki 11:24-26) 
\p  
\v 43 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Kuníri kun usoi kɛ́mɛɛ n yisi, ku yɛ hɑlɛ ɑkú hɑ kɛlõ kóimɑ kɛnyinɛ-i n kerɑɑi kun kɛwéntɛ wɛ́ɛ́si. Kɑ́ku nní kɛ n yɛ̃́ nnyɑ,  
\v 44 ɑku pɛɛ rɛ: Nɛ́ kɛnɛ́yɔ kɛ̃ kɑm n yisimɛ kɛ́mɛɛ pɛlɛ. Kun m pɛɛpɔ, ɑku kɛ́yɔ ŋmɑnɛ lɛɛpɔ kɑpi m péeinkɛɛ ɑpi nyɔ́ɔnsɛntɛ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́.  
\v 45 Kei kɑku yɛ pɛɛ́ hɑ kuɑcɔ ɑsɛɛi nyɛɛ kuricuruu rikpɑ́kɑ́rɑ́ ń fe kpíipɔ ɑɑ́ nɛ kɛ́yɔ kɛ-i tonɛ. Lɛlɛɛ yɛ tíyɛsɛ kɛ liute uyɛ̃ mɛwee fɑlɛ ɑmɛ yɛ n cɑɑilɛ̃ ɑmɛ mɛkpurɛ mɛ-i kuú pɛɛ mɛkɛɛ ń we tɔ́su. Lɛ̃ kɛ nfɑ́ɑni pisoi kópɛ mpí ɑpi sɔ́nti pikɛ́ nɛ kɛ́tɔ tɛnɛ. 
\s1 Yeesu uni nɛ upiwɑ̃ 
\r (Mɑriki 3:31-35; Luki 8:19-21) 
\p  
\v 46 Yeesu un kei lɛ̃ we un nɛ pisoi símisi, uuni nɛ upiwɑ̃ pin tuipɔ, ɑpi kɛtɑhɑi-pɔ nyɛrɛ, pin lɑ pikɛ́ rinɔ́ɔ u mɑɑ.  
\v 47 [Unyinɛ uu Yeesu mɑɑ rɛ: A ripɑí, upɔ́ni nɛ pipɔ́wɑ̃́ yɛ kɛtɑhɑi-pɔ nyɛnulɛ pin lɑ pikɛ́ rinɔ́ɔ pɔ́ mɑɑ.]  
\v 48 Yeesu uu liute uyɛ̃ pɛsɛ rɛ: Wóo unɛ́ni, píye pɛɛ pinɛ́wɑ̃́?  
\v 49 Uu pɛɛ upipirɛtiki-mɛ̃ kunípɛ tuŋɑ́pɔ uu rɛ: Unɛ́ni nɛ pinɛ́wɑ̃́ yɛ mpí nté!  
\v 50 Asei kɛcɑ́ɑ́, úye un Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we mɛlɑ n wɑi, uyɛɛ unɛ́wɑ̃́ nɛ́ɛ unɛ́yɛ́i nɛ́ɛ unɛ́ni. 
\c 13  
\s1 Ulukɑɑ kɛnyɑ́rũ 
\r (Mɑriki 4:1-9; Luki 8:4-8) 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ́yɔ-i léeri uu sĩ́ uú hɑ kupiyɛ ritimɛ tonɛ.  
\v 2 Pisoi kulúi ɑpi ukɛkúrí cɑ́pinɛpɔ uu pɛɛ lɛ̃ nnyɑ kúninɔi loni uú tonɛ. Pisoi pɛ̃ pɔ́ɔ kupiyɛ ritimɛ tonɛ.  
\v 3 Uu sinyɑ́rũ kpísi uú nɛ isímɛ́ isímɛ́ pi símɑɑnkɛɛ. Uu rɛ: Utisi unyinɛ yɛɛ we, uu kɛyɑ́ɑ ukɛcɑrɛ-i ipuri pifómɛ leepɔ.  
\v 4 Kuu lɛ̃ n fóm, ipuri inyinɛ ii ricéetimɛ lólɛsi, sinúipi ɑsí hɑpɔ ɑsi i kpóuli.  
\v 5 Icɔ ii kɛpɑrɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɛ ntɑɑi ńn m piyɛ lólɛsi. Kɛ kɛtẽ ɑ́kɛ n címú nnyɑ, ipuri iyɛ̃ ii mɛsɛ nɛ mɛsɛ lɛlu.  
\v 6 Amɑ́ kɛ ntuŋɛ nn n tɑ, mɛlɛi fɑlɛ mɛ̃ ɑmɛ iníŋí kuweecirɛ́ nnyɑ torɛ.  
\v 7 Ipuri icɔ ii sinípɛleépi kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ lólɛsi, sinípɛleépi ɑsi pelu ɑsi i hilɑ.  
\v 8 Amɑ́ ipuri icɔ ií hɑ kɛtẽ sɔnɛ kɛcɑ́ɑ́ lólɛsi ii lɛlu ii pelu ii fólu. Mpuri nsɛ nn fólu ipipi pílɛ, ncɔ ipipi kuwóó nɛ kɛfi, ncɔ ipipi ɑfɛɛtɑɑni.  
\v 9 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ pimɑ́ɑ pi m mɑsí, uu kɔ pi kpɑ́ rɛ: Úye un ukómɛ uu kóm. 
\s1 Yo nnyɑ kɛ Yeesu uú nɛ sinyɑ́rũ céési? 
\r (Mɑriki 4:10-12; Luki 8:9-10) 
\p  
\v 10 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ́ nɛ u rikɔ ɑpi u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɑɑ sinyɑ́rũ kpísi pɔn nɛ pisoi símisi?  
\v 11 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Nɔ̃́ kɛ Uléécɑɑ uu uiyɔɔpi nsímɛ́ mɛɛ m pékɑɑlɛ̃ cereisɛ, úu pɛ̃ cereisɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑḿ nɛ lɛ̃ pi símisi.  
\v 12 Li we yɑrɛ kɑpi yɛ ḿ mɑɑ rɛ: Nkó yɛɛ linyinɛ m mɑ́ kɑpi yɛ licɔ rikpɑ́ ɑi mɛyɑ̃́ wɑi. Amɑ́ nkó yɛɛ úu líkɑ m mɑ́ kɑpi yɛ likɑ́ripikɔɔ́ lɛ̃ kuu m mɑ́ yɔsí.  
\v 13 Lɛ̃ nnyɑ kɑm sinyɑ́rũ kpísi nɛn nɛ pi símisi. Li we rɛ pi yɛ n wiilɛnlɛ, ɑmɑ́ ɑ́pi pɛɛ nyɑ́ni, ɑpi yɛ kutu n cɔlɛ̃, ɑmɑ́ ɑ́pi pɛɛ kɔ kómɛi. Ápi kɔ ɑsei ceri.  
\v 14 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Esɑyi uú pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ ḿ mɑ yɛɛ lɛ̃ wɑi rɛ: 
\q1 Nɔ́ kɑm ɑni yɛ n kómɛi, ɑ́ni yɛ́ɛ́ pɛɛ liɑsei ceri. 
\q1 Nɔ́ kɑm ɑni yɛ n nyɑ́nɛi, ɑ́ni yɛ́ɛ́ pɛɛ yɛ̃́. 
\q1  
\v 15 Li we rɛ mpuri mmú pisoi ɑkiŋ yɛ tɑkɑsilɛ. 
\q1 Pi pimɛcirɛ ɑtu tɑ́pisilɛ. 
\q1 Api inípɛɛ wúkɛsi, 
\q1 ɑpi yúlu rɛ piɑtu ɑ́ɑ kɑpɛ yɛ kõ, 
\q1 piinipɛɛ íi kɑpɛ yɛ yɛ̃ 
\q1 pimɛsɔhɔ ɑ́mɛ kɑpɛ yɛ kɔ líkɑ ceri. 
\q1 Lɛ̃ kɛ́mɛɛ, ɑ́pi yɛ́ pɛɛ fe pikɛ́ pimɛfinɛ consɛ. 
\q1 Nɛ̃́ Uléécɑɑ, kɛ́ nɛ pi m pɔisɛ. 
\p  
\v 16 Amɑ́ in nɔ́ɔ, nɔ pínɑrɛkomɛ lɛ rɛ nɔ́inɛ́nípɛɛ yɛ nyɑ́ni, nɔ́ɑnɛ́tu ɑn kómɛi.  
\v 17 Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ ɑntepuyɛ nɛ ɑsei pite Uléécɑɑ inipɛɛ-i yɛ kulúi welɛ pɛɛ pɛɛ́ ń lɑ pikɛ́ lɛ̃ kɑni nní ń nyɑ́ni yɛ̃, ɑmɑ́ ɑ́pi li yɛ̃. Pi pɛɛ kɔ lɑlɛ pikɛ́ lɛ̃ kɑni nní nɛ nɔ́ɑnɛ́tu n kómɛi kõ, ɑmɑ́ ɑ́pi li kõ. 
\s1 Yeesu yɛ ulukɑɑ kɛnyɑ́rũ ɑsei lesɛ uu símisi 
\r (Mɑriki 4:13-20; Luki 8:11-15) 
\p  
\v 18 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Ani nkpéni ulukɑɑ kɛnyɑ́rũ kɛ̃ ɑsei kõ:  
\v 19 Pisoi pɛɛ yɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi nsímɛ́ kutu rińcɔ ɑ́pi yɛ́ nkɛmɛɛ́ kṍ yɛ we yɑrɛ ricéetimɛ tɛ-i kɛ ipuri ii n lólɛsi. Kuníri yɛ̀ɛ̀ kɑlɛ ɑku nsímɛ́ mmɛ̃ pikɛmɛɛ́ lesɛ.  
\v 20 Picɔ yɛ kɔ we yɑrɛ kɛpɑrɛtẽ kɛ-i kɛ ipuri ii n lólɛsi. Lipite yɛ̀ɛ̀ nsímɛ́ kutu ricɔlɛ ɑpi mɛsɛ nɛ mɛsɛ piɑkiŋ kɛ́mɛɛ n yɔ́su nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ.  
\v 21 Amɑ́ ɑ́pi yɛ tíyɛ nkɛ́ pikɛmɛɛ iníŋí wɑ, ńn yɛ pikɛmɛɛ tónɛ likɛ́ nɑ́ŋɑi. Ncɔ́ŋ nn nsímɛ́ mmɛ̃ nnyɑ pi n lɛɛmɛ nɛ́ɛ mɛ́wee kópɛ mɛnyinɛ mɛn pi m pɛkɛsi, ɑpi kei nɛ kɛwɑ́ɑ́nɑ́ yɛ́nu ɑpí nɛ Uléécɑɑ kɛpirɛ tɔ.  
\v 22 Picɔ yɛ kɔ we yɑrɛ ipuri yɛɛ sinípɛleépi kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ ń loó. Lipite yɛ̀ɛ̀ nsímɛ́ kutu ricɔlɛ, ɑmɑ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pikɛi kɛ pisoi ɑpí nɛ ń kpɑrɑ́lɛ̃ nɛ mɛmɑ́ nnɑ́ɑ́pí mɛɛ yɛ n kírɑɑsɛ yɛ̀ɛ̀ nsímɛ́ mmɛ̃ tihilɑlɛ ńn yɛ pɛɛ líkɑ pi yoriyɛ.  
\v 23 Picɔ yɛ kɔ welɛ yɑrɛ ipuri yɛɛ kɛfɛ́nɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń loó. Lipite yɛ̀ɛ̀ nsímɛ́ mmɛ̃ kutu ricɔlɛ ɑpi nkɛmɛɛ́ kóm nn pi lɛ́ni ɑpi pɛɛ́ n we yɑrɛ ɑléé nyɛɛ yɛ ɑpipi m mɑ́ri, kunyinɛ pílɛ, kucɔ kuwóó nɛ kɛfi, kucɔ ɑfɛɛtɑɑni. 
\s1 Mɛyúipuri kópɛ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 24 Yeesu uu kɔ kɛnyɑ́rũ kɛcɔ pi kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ we yɑrɛ usoi nkó nsímɛ́ mmú: Utisi unyinɛ yɛɛ ukɛcɑrɛ-i mɛlukɛpipi lukɛsi.  
\v 25 Ulɑ́ɑrɔ uu kɛsinɛ kɛnyinɛ hɑpɔ, pisoi pin lɔni uu ilukɛ kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ mɛyúipuri kópɛ uu yɑɑ, uu tɔ́mpɔ.  
\v 26 Kɛ ilukɛ ii n lɛ ii mɛpɛ́i leeri ii fólu, mɛyúipuri pɔ́ɔ kɔ leeri.  
\v 27 Pikɛikɔ́ ɑpí weri ɑpi ucɑrɛte uyɛ̃ mɑɑ rɛ: Ái ilukɛpuri kɑɑ kɛpɔ́cɑrɛ-i lukɛsii, Upíimɑ? Kɑi pɛɛ íye wɑ kɛ mɛyúipuri kópɛ ɑmɛ́ nɛ n lɛ?  
\v 28 Uu pi pɛsɛ rɛ: Unɛ́lɑ́ɑrɔ unyinɛ yɛɛ lɛ̃ wɑ. Pikɛikɔ́ ɑpi rɛ: Pɔ lɑ tɔkɛ́ hɑ mɛ wɛhɛɛ?  
\v 29 Uu rɛ: Eehei. Nɛ wuru rɛ nɔ́ mɛyúipuri kópɛ pilésɛ n lɑ ɑní nɛ ilukɛ pɛ́nɛ ɑní wɛhɛ.  
\v 30 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni likɛtɛ́ riyɑ́ likɛ́ kɛsẽ́ m pelu ɑí nɛ kúkpɑɑ tulu. Lin kúkpɑɑ n tu, nɛ́ pɛpɛɛ ń kpɑsi mɑɑ rɛ: Ani mɛyúipuri kópɛ mɛfoí lesɛ ɑni ɑpehe mɛ pɑhɑɑnkɛɛ tɔkɛ́ mɛ risɛ́, ɑni pɛɛ kɔ ilukɛ cɑ́pinɛ ɑni rinɛ́símɛ-i súúni. 
\s1 Mpuri yukɛ-yukɛ nnyinɛ kɛnyɑ́rũ 
\r (Mɑriki 4:30-32; Luki 13:18-19) 
\p  
\v 31 Yeesu uu kɔ kɛnyɑ́rũ pi kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ mpuri yukɛ-yukɛ nnyinɛ kɛ usoi uu n kpísi uu ukɛcɑrɛ-i lukɛsi.  
\v 32 Ipuri kɛcɔpɛ mmɛ mɛɛ ń-yukɛ icɔ fe. Amɑ́ nn n lɛ, nkuléé kpɛɛ yɛ kɛcɑrɛ-i ɑyɛ́hɛléé kɛcɔpɛ kumɑ́ɑ. Ai pɛɛ wɑi kuléé mɑɑ kpɛ̃ ilesɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛ sinúipi ɑsi yɛ ɑyɑ́mɛ́ wɑ. 
\s1 Nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ kɛnyɑ́rũ 
\r (Luki 13:20-21) 
\p  
\v 33 Yeesu uu kɔ kɛnyɑ́rũ pi wɑi rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ kɛ unɔ́si uu ntɔ píimɑ kɛ́mɛɛ n cɔ́hɔnɛpɔ uu pulu pikpɛ́ɛ ɑpi yisi. 
\s1 Lɛ̃ kɛ Yeesu uu yɛ pɛɛ sinyɑ́rũ n kpísi uú nɛ pisoi céési 
\r (Mɑriki 4:33-34) 
\p  
\v 34 Sinyɑ́rũ kɛ Yeesu uu yɛ pɛɛ kpísi uú nɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ n céési. Sinyɑ́rũ ŋmɑnɛ kuu yɛ pɛɛ kpísi uú nɛ pi céési.  
\v 35 Lɛ̃ kɛ ɑntepu uú pɛɛ n wɔ́i likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ. U pɛɛ rɛ: 
\q1 Sinyɑ́rũ kɑm kpísinɛ kɛ́ nɛ n símisi. Nɛ́ sinyɑ́rũ kpísi ɑḿ nɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ ḿpɑ́ yo kɛkorɑɑnɛ-mɛ m pékɑɑlɛ̃ yóó. 
\s1 Yeesu yɛ mɛyúipuri kópɛ kɛnyɑ́rũ kɛ̃ ɑsei símisi 
\p  
\v 36 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ yisi uu pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ yɑ́ uu kɛ́yɔ sĩ. Upipirɛtiki ɑpi u lɛɛpɔ ɑpi u pisɛ rɛ: A mɛyúipuri kópɛ mɛɛ kɛcɑrɛ-i n lɛ kɛnyɑ́rũ kɛ̃ ɑsei rɔ́ símisi.  
\v 37 Uu pi pɛsɛ rɛ: Uyɛɛ ilukɛpuri n lukɛsi yɛɛ nní Usoi Kɛpipi.  
\v 38 Kɛcɑrɛ kɛɛ nní kɛtẽ, nlukɛpuri sɔnɛ mɛɛ nní Uléécɑɑ iyɔɔpi pikɔ́, pɛpɛɛ Setɑni n tíkilɛ̃ pɛɛ nní mɛyúipuri kópɛ.  
\v 39 Ulɑ́ɑrɔ uyɛɛ mɛyúipuri kópɛ n lukɛsi yɛɛ nní Setɑni. Kɛtẽ nkɛ́ mɛtɛnɛ yɛɛ nní kúkpɑɑ. Pɛpɛɛ ń kpɑsinɛ pɛɛ nní piléécɑɑtumɛ.  
\v 40 Yɑrɛ kɑpi yɛ nní mɛyúipuri kópɛ n wɛ́hɛ ɑpi nnɑ sɛ́ mɛcɔ kɑi sɔ́nti likɛ́ kɛtẽ mɛtɛnɛ kɛtúŋɛ́ wɑ.  
\v 41 Nɛ̃́, Usoi Kɛpipi yɛ́ pinɛ́léécɑɑtumɛ tũ ɑpi pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ inɛ́yɔ́ɔpi kɛ́mɛɛ picɔ ɑkópɛ n wɑisɛ nɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ mɛwɑi kópɛ n wɑi lesɛ.  
\v 42 Api nnɑ píimɑ kɛ́mɛɛ pi sɑ́pɔ. Kei kɛ pisoi ɑpi yɛ́ mɛyɑ̃́ ténesi pin inĩ́ tɑkɑi.  
\v 43 Pɛɛ́ uyɛ-i kɛ pɛpɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ pɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ piusɑɑ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ n we pin tɛ́lu yɑrɛ ituŋɛ. Úye un ukómɛ uu kóm! 
\s1 Mɛmɑ́ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 44 Yeesu uu kɔ upipirɛtiki kɛnyɑ́rũ kɛcɔ kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Mɛmɑ́ píimɑ mɛnyinɛ mɛɛ kɛcɑrɛ kɛnyinɛ-i kúlɑɑlɛ̃. Utisi unyinɛ uu kɛyɑ́ɑ mɛmɑ́ píimɑ mɛ̃ yɛnu, uu pikúlɑɑ mɛ pɛsɛ, uu kɔ mpɔ́ɔnɑrɛ nɛ ulikɔ́ nnɛ́í kpísi uu yɑ́i uú nɛ kɛcɑrɛ kɛ̃ lɔlu.  
\v 45 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ ukpéénsɛ unyinɛ yɛɛ kɛyɑ́ɑ ikólɛ́ kɛcirɛ wɛ́ɛ́si.  
\v 46 Kuú hɑ nkólɛ́ mɛɛ mɛyíkíyiki ń nyɑḿ n yɛ̃́, uu sĩ́ uú hɑ ulikɔ́ nnɛ́í yɑ́i uú nɛ n lɔlu. 
\s1 Kunyɛŋ́ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 47 Uu kɔ kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ kunyɛŋ́ kunyinɛ kɛ usoi uu mínimɑɑ-i n fṍ ɑku ikpíntomɛ́ nnyí ncɔpuri pɑɑ́lɑ.  
\v 48 Kɑku n yi, pikpíntomɛ́cɔ́pii ɑpi ku pɑsɑi ɑpi ritimɛ lesɛri ɑpi pɛɛ́ n tũ pin ikpíntomɛ́ tɛ́si, pin isɔnɛ ɑnɛ́rɛ-i wɑi pin ikópɛ fóŋɛɛ.  
\v 49 Lɛ̃ kɑi sɔ́nti likɛ́ kɛtẽ mɛtɛnɛ kumúŋɛ́-i wɑ. Piléécɑɑtumɛ yɛ hɑ sɔ́ntilɛ pikɛ́ pɛpɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ n wɑ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Umɛlɑ n wɑ kóólɛnɛ,  
\v 50 ɑpi pɛpɛɛ ɑ́pi Umɛlɑ n wɑ nnɑ píimɑ kɛ́mɛɛ sɑ́pɔ. Kei kɛ pisoi ɑpi yɛ́ mɛyɑ̃́ ténesi pin inĩ́ tɑkɑi. 
\s1 Isé ucélɑɑ fɑlɛ nɛ ukpurɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 51 Yeesu uu upipirɛtiki pisɛ rɛ: Nɔ pɛɛ lɛ̃ nnɛ́í kɑm nní n símisi ɑsei konlɛ nníí? Api rɛ: Ɛɛɛ, tɔ konlɛ.  
\v 52 Kei kuu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, isé ucélɑɑ úye un Uléécɑɑ iyɔɔpi nkɔ́ n ŋmurɛi, u we yɑrɛ úyɔsɑɑ unyinɛ yɛɛ ulikɔ́ kɛ́mɛɛ lifɑ́lɛ nɛ likpurɛ ń lesɛ. 
\s1 Nɑsɑrɛti pikɔ́ ɑ́pi Yeesu nɛ kɛfɑ tɛnɛ 
\r (Mɑriki 6:1-6; Luki 4:16-30) 
\p  
\v 53 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ nɛ sinyɑ́rũ sɛ̃ picélɑɑ pi m mɑsí, uu kei yisi uu tɔ́mpɔ,  
\v 54 uu kuyu kpɛ-i kuu iwɑ̃́ n li kɛ́mɛɛ sĩ́ uú hɑ kei Pisuifi kuyomɛyɑ́hɑɑlee-i n céési. Ai pɛpɛɛ kei ń we nnɛ́í nnɔ́ɔ yipu, ɑpi yɛ pɛɛ rɛ: Yei kɛcirɛ kɛ nkó uu mpíí mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mmɛ́ tu? Íye kuu yɛ nɛ mɛwɑisɑŋɑ mmɛ́ wɑpisi?  
\v 55 Nɛ́ntɛ uyɛɛ usɛ́rɛ́ uyɛ̃ uŋmɑ́nɛ? Ái úni yɛɛ Mɑɑri? Ái upiwɑ̃ pɛɛ nní Yɑkupu nɛ Yosɛfi nɛ Simɔɔ nɛ Yuutii?  
\v 56 Ái tɔ́ nɛ upiyɛi nnɛ́í tɔ́ɔ nté kɛsẽ́ wee? Yei kɛcirɛ kuu pɛɛ mpíí ńnɑŋɛ mmú yɛ̃́?  
\v 57 Nní nnɛ́í ɑi pi tɑpisi ɑ́pi nɛ Yeesu kɛfɑ tɛnɛ. Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Ápi yɛ ɑntepu kuyu-i nɛ ukɛyɔ-i u n wɑisɛlɛ̃.  
\v 58 Pinfɑtɛnɛ kucírɛ́ nnyɑ, Yeesu úu kei mɛwɑisɑŋɑ mɛyɑ̃́ wɑpisi. 
\c 14  
\s1 Yohɑni Úniwolɛ nkpɔ 
\r (Mɑriki 6:14-29; Luki 9:7-9) 
\p  
\v 1 Uyɔ́ɔpi Erooti yɛɛ pɛɛ likumúŋɛ́ kpɛ-i Kɑlilee kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pɑílɛ̃. Uu pɛɛ kóm pin Yeesu nsímɛ́ símisi.  
\v 2 Uu upikɛikɔ́ mɑɑ rɛ: Yohɑni Úniwolɛ yɛɛ n kpu nsímɛ́ kɑpi símisi. U pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ yisilɛ. Lɛ̃ nnyɑ kuu nní ńnɑŋɛ yɛ̃ un nɛ mɛwɑisɑŋɑ wɑpisi. 
\p  
\v 3 Asei kɛcɑ́ɑ́, Erooti yɛ pɛɛ tíyɛsɛlɛ ɑpi Yohɑni Úniwolɛ tini ɑpi pɑɑsi ɑpi kukpɑniilee tɑni. Umɑ́ɑ Filipu unɔsi kɑpi yɛ n sée rɛ Erootiyɑti nnyɑ kuú pɛɛ́ lɛ̃ wɑ.  
\v 4 Yohɑni yɛ pɛɛ Erooti mɑɑ rɛ: Áɑ ncée mɑ́ pɔkɛ́ upɔ́mɑ́ɑ unɔsi kpísi.  
\v 5 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Erooti uú pɛɛ́ lɑ ukɛ́ Yohɑni kpu, ɑmɑ́ un pɛɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ wuru. Pɛ̃ nɛ pɛɛ nyɑ́nilɛ rɛ Yohɑni yɛ ɑntepu lɛ.  
\v 6 Api pɛɛ kɛyɑ́ɑ kɛnyinɛ Erooti kɛmɑrɛyɑɑ ɑnyɑ̃́ n wɑi, Erootiyɑti ukpére uu léépɔ uu pisɑ́nɛ pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ kɛcɔpɛ yesu ɑi Erooti yúkúlú  
\v 7 uu pisoi inipɛɛ iyɛ-i símisi uu wééri rɛ ukpére uyɛ̃ un yo mpuri n lɑ, un li u m pisɛ, u yɛ́ li u pɑ.  
\v 8 Kei kɛ Erootiyɑti uu ukpére tɑ́lɑɑnkɛɛ, uyɛ̃ uu pɛɛ Erooti mɑɑ rɛ: A nté nní Yohɑni Úniwolɛ riyu kɛcɑ́ripi tɑ́í-tɑ́í kɛ́mɛɛ wɑ ɑɑ nɛ́ pɑ.  
\v 9 Kɛ Erooti uu lɛ̃ n kṍ, uripɔɔ ɑri cɑɑi. Amɑ́ uɑwééri nɛ pisɑnɛ isɛi nnyɑ, uu rinɔ́ɔ hɛ rɛ pikɛ́ lɛ̃ kuu m pisɛ u pɑ.  
\v 10 Uu unyinɛ tum tɛ pikɛ́ hɑ kukpɑniilee-i Yohɑni riyu tɔ.  
\v 11 Apí hɑ ríyu tɔlu ɑpí nɛ weri ɑpi ukpére uyɛ̃ pɑ, uyɛ̃ uu ri kpísi uu úni pɑ.  
\v 12 Kei kɛ Yohɑni pipirɛtiki ɑpi pɛɛ́ hɑ ɑpi u kpísi ɑpi kúlɛsi, ɑpi limɛmɑ́ɑ́ pɛɛ sĩ́ ɑpí hɑ lɛlɛɛ n wɑ nnɛ́í Yeesu kɛɛni. 
\s1 Yeesu yɛ pisoi ɑ́kotokú ɑnupũ (5.000) kpínii 
\r (Mɑriki 6:30-44; Luki 9:10-17; Yohɑni 6:1-14) 
\p  
\v 13 Kɛ Yeesu uu nsímɛ́ mmɛ̃ n kṍ, uu yisi uu kúninɔi loni rɛ ukɛ́ tɔ́mpɔ ukɛ́ hɑ umɛcirɛ kei kɛ úkɑ úu ń we n tũ. Pisoi ɑpi kóm ɑpi ɑyu nyɛɛ nɛ kei n kɔ́lɛ̃ kɛ́mɛɛ nɛ ɑ́nɑ yisi ɑpi lɛ̃ kupiyɛ n kɑnɛi ɑpí hɑ nɛ u lɛɛpɔ.  
\v 14 Kuu kúninɔi-i ń suí, uu risoiwuí yɛ́nu, tiicɔ ii íwɛ u wɑi uu pitóikɔ́ pɛɛ n hɑ́pɔ pipɔisɛntɛ loni.  
\v 15 Kɑi nnyɔ́ɔ́ n wɑ, upipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí hɑpɔ ɑpi rɛ: Ituŋɛ yɛ nkpéni pitɛnɛ mɑsilɛ, ɑ́ri kɔ nté nɛ kuyu kúkɑ kɔlɛ̃. A pisoi kulúi mpí riyɑ́ pikɛ́ siyupi-i pilukɛlɑlɛ hɑ pikɛ́ li.  
\v 16 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Ái tílɑsi rɛ pikɛ́ tɔ́mpɔ. Ani nɔ́rinɛ́cúruu ilukɛ pi hɛ pikɛ́ li.  
\v 17 Api pɛɛ u mɑɑ rɛ: Akpɔ́nɔ́ ɑnupũ nɛ ikpíntomɛ́ itɛ́ ŋmɑnɛ kɑri nté mɑ́.  
\v 18 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Ani nɛ nté nɛ́ kɑm.  
\v 19 Kɑpí nɛ n hɑ́pɔ, uu pɛɛ pisoi riwúí tɛ̃ mɑɑ rɛ pikɛ́ mɛyúi kɛcɑ́ɑ́ tonɛ. Uu ɑkpɔ́nɔ́ ɑnupũ nyɛ̃ nɛ ikpíntomɛ́ itɛ́ iyɛ̃ kpísi uu kɛléécɑɑ weríí uu Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ, uu ɑkpɔ́nɔ́ kpɔ́kɔrinɛ uu upipirɛtiki pɑ ɑpi pisoi riwúí hɔ́ɔ́nɛ.  
\v 20 Pinnɛ́í ɑpi le ɑpi lɛpu. Upipirɛtiki ɑpi ɑkéri nyɛɛ m pɔɔnɛ cɑ́pinɛ ɑi ɑnɛ́rɛ kɛfi nɛ ɑtɛ́ yipu.  
\v 21 Pɛpɛɛ ilukɛ iyɛ̃ n li yɛ tu pitisi ŋmɑnɛ ɑ́kotokú ɑnupũ (5.000). Ápi pinɔ́si nɛ siwɑ̃́ kɛɛ̃. 
\s1 Yeesu yɛ míni kɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ 
\r (Mɑriki 6:45-52; Yohɑni 6:15-21) 
\p  
\v 22 Kɑpi pilukɛ ḿ mɑsí, Yeesu uu upipirɛtiki rinɔ́ɔ hɛ rɛ pikɛ́ kúninɔi lõ pikɛ́ hɑ kupiyɛ ritimɛ ricɔ-pɔ u fɔsí, uyɛ̃ ukɛ́ pɛɛ kei pisoi riwúí tɛ̃ n kpiisɛlɛ̃ kɛlenɛ.  
\v 23 Kɛ pisoi ɑpi pikúũ ḿ mɑsí, uu yisi uu riyɔ́pɛ tɑɑ́ rɛ ukɛ́ kei umɛcirɛ n we un kɛyómɛ yɑ́ɑ́si. Uu pɛɛ kei lɛ̃ umɛcirɛ n we ɑí nɛ nnyɔ́ɔ́ wɑi.  
\v 24 Kúninɔi yɛ pɛɛ likumúŋɛ́ kpɛ-i míni ritimɛ nɛ kɛtɑɑ piwɑi mɑsilɛ. Kɛ kuyɔ ɑku nní kukɛyu-mɛ̃ m pépuri nnyɑ, ɑ́niwɑlɛ́ ɑɑ pɛɛ ku n tɑ́ŋɑisɛ.  
\v 25 Yeesu uu riweeki kumúŋɛ́ míni kɛcɑ́ɑ́ n sɔ́nɛ un nɛ upipirɛtiki kɛ́mɛɛ sĩ́.  
\v 26 Kɑpi lɛ̃ u n yɛ̃́ un míni kɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ, piipiŋɛ ii kpi nɛ iwɑmɛ mɛpehẽ, ɑpi pɛɛ pimɛcɔpɛcirɛ n tee rɛ: Kunírilɑ̃ yɛ ku. Api pɛɛ iwɑmɛ nɛ m pupukɛɛ.  
\v 27 Yeesu uu pɛɛ mɛsɛ nɛ mɛsɛ pi mɑɑ rɛ: Áni kɑpɛ pírí tónɛ. Nɛ́ɛ lo, iwɑmɛ íi kɑpɛ nɔ́ wɑ!  
\v 28 Piyɛɛ uu u mɑɑ rɛ: In tɛ mɛsei pɔ́ɔ lo, ɑ tíyɛsɛ kɛ́ míni kɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ kɛ́ nɛ pɔ́ lɛɛpɔ, Upíimɑ!  
\v 29 Uu rɛ: A kɑm! 
\p Piyɛɛ uu kúninɔi-i léepɔ uu míni kɛcɑ́ɑ́ sɔ́nɛ rɛ ukɛ́ Yeesu lɛɛpɔ.  
\v 30 Amɑ́ kuu n yɛ̃́ tɛ kuyɔ yɛ pɑ́ɑ́púlɛ, iwɑmɛ ii u loni, míni ɑmɛ pɛɛ u m muuni. Uu cɑ́ɑ́i rɛ: Upíimɑ, ɑ nɛ́ yóriyɛ!  
\v 31 Yeesu uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ kunípɛ sɑɑpɔ uu u tini uu u pisɛ rɛ: Mpɔ́fɑtɛnɛ ńn piyɛ. Yo nnyɑ kɑɑ́ tirí?  
\v 32 Kei kɛ pikɛtɛ́ ɑpi pɛɛ kúninɔi kɛ́mɛɛ lompɔ, kuyɔ ɑku sɛ́ɛ́.  
\v 33 Yeesu pipirɛtiki picɔ pɛɛ kúninɔi kɛ́mɛɛ ń we ɑpi pɛɛ́ hɑ Yeesu mɛtene wulɑ ɑpi rɛ: Pɔ mɛsei Uléécɑɑ Kɛpipi lɛ. 
\s1 Yeesu yɛ Kenesɑrɛti kɛtẽ kɛ́mɛɛ pitóikɔ́ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 6:53-56) 
\p  
\v 34 Kɑpi kupiyɛ pitɛ́ŋ́ ḿ mɑsí ɑpi Kenesɑrɛti kɛtẽ tulu,  
\v 35 kei pikɔ́ ɑpi Yeesu ceru, ɑpi pitumɛ ḿpɑ́ yei yɛ́kɑ́ɑ́sɛ rɛ pikɛ́ pisoi símisi rɛ u kɑ. Pisoi ɑpi pɛɛ pitóikɔ́ nnɛ́í nɛ u sɔ́nɑɑpɔ.  
\v 36 Api u welu rɛ ukɛ́ ŋmurɛi pitóikɔ́ pɛ̃ pikɛ́ ḿpɑ́ ukutukɑnkɑ ritimɛ ŋmɑnɛ ricɑ. Pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ rińcɑ ɑpi pélu cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́. 
\c 15  
\s1 Pifɑrisi nɛ pikpurɛ inyɛkii kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Mɑriki 7:1-13) 
\p  
\v 1 Kei kɛ Pifɑrisi nɛ isé picélɑɑ pinyinɛ ɑpi Yerusɑlɛm-pɔ leemɛ ɑpi Yeesu lɛɛri ɑpi u pisɛ rɛ:  
\v 2 Yo nnyɑ kɛ pipɔ́pirɛtiki ɑpi yɛ inyɛ́kii kɛ pirɔ́kpurɛ ɑpi n yekei rilɔ́ɔ́? Lɛlɛɛ rɛ ɑ́pi yɛ nɑlɛ pikɛ́ kɛlenɛ li yɑrɛ kɑi mɛkɛɛ-mɛ n wemɛ?  
\v 3 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Nɔ̃́ ni, yo nnyɑ kɛ nɔ́ɔ Uléécɑɑ isé rilɔ́ɔ́ ɑni nɔ́pinɛ́kpurɛ inyɛkii n tikilɛ̃?  
\v 4 Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: A upɔ́sɑ́ɑ nɛ upɔ́ni ríyu wɑisɛ. Uu kɔ rɛ úye un usɑ́ɑ nɛ́ɛ úni ɑnɔ́ɔ n wɑ, li pisɛ rɛ pikɛ́ liute kpu.  
\v 5 Amɑ́ nɔ̃́ nɛ yɛ rɛ: Úye un usɑ́ɑ nɛ́ɛ úni m mɑɑ rɛ u lɛ̃ kuú pɛɛ́ ń lɑ ukɛ́ nɛ u n lɛ̃́ Uléécɑɑ hɛlɛ,  
\v 6 u yɛ́ fe uu lɛ̃ nnyɑ usɑ́ɑ nɛ́ɛ úni nkpéni pilɛ̃́ yɑ́. Uléécɑɑ nsímɛ́ kɑni lɛ̃ fómpɔ ɑni pɛɛ nɔ́pinɛ́kpurɛ inyɛkii n tikilɛ̃.  
\v 7 Nɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ mpí! Antepu Esɑyi yɛ ɑlɑri mɑ́lɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ mɑɑ rɛ: 
\q1  
\v 8 Nnɔ́ɔ-i ŋmɑnɛ kɛ pisoi mpí ɑpi ríyu nɛ́ wɑisɛlɛ̃, 
\q1 ɑmɑ́ ɑ́pi pɛɛ pisifɑ-i nɛ nɛ́ kɔ́lɛ̃. 
\q1  
\v 9 Piiyɑ́hɑɑ yɛ likpɑ́rɑ́kɔɔ́ lɛ. 
\q1 Pi rinyɑlɛ pin sisoipipi inyɛkii 
\q1 kpísi pin céési yɑrɛ inɛ́kɔ́ yɛ nyi. 
\s1 Lɛlɛɛ yɛ usoi mɛ́kpɛrinkpɛ n wɑisɛ 
\r (Mɑriki 7:14-23) 
\p  
\v 10 Yeesu uu pɛɛ risoiwuí cɑ́pinɛ uu pi mɑɑ rɛ: Ani kutu nɛ́ ricɔ ɑni kóm ńsɔnɛ:  
\v 11 Ái lɛlɛɛ yɛ usoi nnɔɔ-i n lompɔ lɛɛ yɛ mɛ́kpɛrinkpɛ u wɑisɛ, ɑmɑ́ lɛlɛɛ yɛ unnɔɔ-i n léemɛ lɛɛ yɛ mɛ́kpɛrinkpɛ u wɑisɛ.  
\v 12 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí rinyɔsɔ́pɔ ɑpi u mɑɑ rɛ: Pɔ nyu rɛ lɛ̃ kɑɑ nní n símisi yɛ Pifɑrisi mɛyɑ̃́ ticɔ́ŋ?  
\v 13 Uu pi pɛsɛ rɛ: Kuléé kúye kun n we, kɑ́i Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛɛ ku tɑmɛsi, pi ku wɛhɛnɛ.  
\v 14 Ani pi riyɑ́ kei. Pi nkpɑ́ni yɑrɛ pinyíyɛ pɛɛ pinyíyɛcɔ n tórikɛɛ? Unyíyɛ un unyíyɛcɔ n tɔrɔi, pi sɔ́ntilɛ pikɛ́ hɑ nɛ pikɛtɛ́ kúcoŋ́horɛ kunyinɛ-i lóipɔ.  
\v 15 Piyɛɛ uu pɛɛ rinɔ́ɔ yɔ́su uu Yeesu mɑɑ rɛ: A kɛnyɑ́rũ nkɛ́ ɑsei rɔ́ símisi.  
\v 16 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Aí nɛ nɔ̃́ pɛ́nɛ ɑ́ni kɑhɑnɛ nkpɑ́ni líkɑ n kõo?  
\v 17 Áni kõ tɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ yɛ usoi nnɔɔ-i n lompɔ yɛ̀ɛ̀ kɛfɑ-i hɑlɛ uu wɑi uu iyɑɑ leepɔ uu li lesɛrii?  
\v 18 Kɛfɑ kɛ́mɛɛ kɛ nsímɛ́ nn yɛ n we, nn pɛɛ nnɔ́ɔ-i tíkimɛ nń nɛ leeri. Mmɛ mɛɛ yɛ usoi mɛ́kpɛrinkpɛ wɑisɛ.  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, kɛfɑ-i kɛ simúŋɛ́ kópɛ ɑsi léeri. Sɛsɛɛ yɛ tíyɛsɛ kɛ usoi uu yɛ usoi kpu, uu ucɔ unɔsi nɛ́ɛ ucɔ ulɑ kuwɑ́ncɔ wɑi, uu iwɑ́sɑ́ wɑi, uu yɑ́ɑ́i, uu kɔ ucɔ nɛ nsímɛ́ kpɑ́rɑ́, nɛ́ɛ uu ucɔ lɑ́mɑɑnkɛɛ.  
\v 20 Lɛlɛɛ yɛ usoi mɛ́kpɛrinkpɛ n wɑisɛ yɛ lɛ̃. Amɑ́ usoi unsɑ́ n nɑlɛ yɑrɛ kɛ irɔ́nyɛ́kii ii ḿ mɑ ukɛ́ kɛlenɛ li, ɑ́i yɛ́ mɛ́kpɛrinkpɛ u wɑisɛ. 
\s1 Kɑnɑɑ kuyu unɔsi unyinɛ nfɑtɛnɛ 
\r (Mɑriki 7:24-30) 
\p  
\v 21 Yeesu uu limɛmɑ́ɑ́ kei yisi uu Tiiri nɛ Sitɔɔ sitẽ-mɛ̃ tɔ́mpɔ.  
\v 22 Kɑnɑɑ kɛtẽ unɔsi unyinɛ yɛɛ kei n hɑ́pɔ uu yisi uu Yeesu lɛɛpɔ, uu pupɛi rɛ: Upíimɑ, Tɑfiti Kɛpipi, ɑ inɛ́wɛ yɛ̃. Kuníri yɛ unɛ́kpére lémɑɑpɔlɛnlɛ ɑ́i nyɑḿ!  
\v 23 Yeesu uu kɔ lɛ̃ n sɛ́ɛ́lɛ̃ lɛ́kɛ́-lɛ́kɛ́. Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí rinyɔsɔ́pɔ ɑpi rɛ: A unɔ́si nkó nɛ kutu ricɔ ukɛ́ tɔ́mpɔ. U welɛ un pupukɛɛ un nɛ rɔ́ tíkilɛ̃!  
\v 24 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ pɛɛ ń we yɑrɛ isɑ́ŋ yɛɛ m pɔ íi nɛ usẽ́ ŋmɑnɛ kɛ́mɛɛ kɛ Uléécɑɑ uu nɛ́ tummɛ. 
\p  
\v 25 Kei kɛ unɔ́si uyɛ̃ uu pɛɛ yisipɔ uú hɑ ukɛnyɑlɛ-i wúlɑ uu u mɑɑ rɛ: A risuúlu ɑ nɛ́ lɛ̃́, Upíimɑ.  
\v 26 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Ái nyɑḿ tɛ pikɛ́ siwɑ̃́ ilukɛ kpísi pikɛ́ sipɔpipi risɑ́.  
\v 27 Unɔ́si uyɛ̃ uu kɔ kpɑ́ rɛ: Mɛsei yɛ mɛ, Upíimɑ. Amɑ́ ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, sipɔpipi pite pin n le, si yɛ lɛlɛɛ kɛteni-i m póroi n hínilɛ sin le.  
\v 28 Yeesu uu pɛɛ u pɛsɛ rɛ: A tíyɛ mpɔ́fɑtɛnɛ yɛ piyɛ kpɑ! Uléécɑɑ yɛ́ tíyɛsɛ lɛ̃ kɑɑ ń lɑ ɑi wɑi. Kei nní uukpére uyɛ̃ uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ pélu. 
\s1 Yeesu yɛ pitóikɔ́ kulúi pɔisɛ 
\p  
\v 29 Yeesu uu kei yisi uu Kɑlilee kupiyɛ ritimɛ sĩ. Uu pɛɛ rikúú rinyinɛ tɑɑ́ uú tonɛ.  
\v 30 Kei kɛ pisoi kulúi ɑpí nɛ pipɑ́íkɔɔ́ nɛ pinyíyɛ nɛ síkɑnkɑ́lɑ́kɑ́ nɛ pisímɛ́cirɛ́ nɛ pitóikɔ́ picɔ picɔ u kɑ́lɑɑpɔ ɑpi uɑnɑ-i pi lɑikɛɛ, uu pi pɔisɛntɛ.  
\v 31 Kɛ pisoi ɑpi pisímɛ́cirɛ́ n yɛ̃́ pin símisi, síkɑnkɑ́lɑ́kɑ́ sin pélɑɑlɛ̃, pipɑ́íkɔɔ́ pin sɔ́nɛ, pinyíyɛ pin nyɑ́ni, ɑi nnɔ́ɔ pi yipu ɑpi pɛɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ Uleecɑɑ ríyu n wɑisɛ. 
\s1 Yeesu yɛ pisoi ɑ́kotokú ɑnɑ (4.000) kpínii 
\r (Mɑriki 8:1-10) 
\p  
\v 32 Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki séi uu pi mɑɑ rɛ: Pisoi mpí icɔ yɛ íwɛ nɛ́ welɛ. Siyɑ́ɑ sitɑɑni yɛ nsí kɑpi kɛnɛ́kúrí we ɑ́pi kɔ nkpéni líkɑ mɑ́ pikɛ́ li. Ám kɔ lɑ kɛ́ nɛ nkṹ pi kuisɛ. Insɑ́ lɛ̃, li yɛ́ hɑ ncée pi feriyɛ.  
\v 33 Upipirɛtiki ɑpi pɛɛ u pisɛ rɛ: Yei kɑri yɛ́ kuyúi nkú-i ilukɛ mɛyɑ̃́ tu pisoi píimɑ mpí pikɛ́ nɛ n lɛ?  
\v 34 Yeesu uu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Akpɔ́nɔ́ ɑlɛ́ kɑni mɑ́? Api rɛ: Asɛɛi nɛ sikpíntomɛ́pi nkɑ́ripi.  
\v 35 Kei kuu pɛɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ tinɔ́ɔ hɛ rɛ pikɛ́ kɛteni-i tonɛ.  
\v 36 Kɑpi n tónɛ, uu ɑkpɔ́nɔ́ ɑsɛɛi nyɛ̃ nɛ ikpíntomɛ́ iyɛ̃ kpísi uu Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ uu pɛɛ ɑ kpɔ́kɔrinɛ uu upipirɛtiki pɑ, ɑpi pisoi nnɛ́í hɔ́ɔ́nɛ.  
\v 37 Ḿpɑ́ úye uu le uu lɛpu. Pipirɛtiki ɑpi ɑkpɔ́nɔ́ keri nyɛɛ m pɔɔnɛ kɔ́ɔ́i ɑi ɑnɛ́rɛ ɑsɛɛi yipu.  
\v 38 Pɛpɛɛ pɛɛ n li yɛ lelɛ pitisi ŋmɑnɛ ɑ́kotokú ɑnɑ (4.000), ɑ́pi pinɔ́si nɛ siwɑ̃́ kɛmɛ́ɛ kɛɛ̃.  
\v 39 Yeesu uu pɛɛ lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ pi kuisɛ, uyɛ̃ uu pɛɛ kúninɔi loni uú nɛ Mɑkɑtɑni kɛtẽ-mɛ̃ tɔ́mpɔ. 
\c 16  
\s1 Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee yɛ Yeesu pisɛ rɛ ukɛ́ mɛwɑisɑŋɑ wɑ 
\r (Mɑriki 8:11-13; Luki 12:54-56) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu kei n tuipɔ, Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee ɑpi ukɛkúrí hɑpɔ, pin wɛ́ɛ́si pikɛ́ ripinɛ u wɑ. Api u pisɛ rɛ ukɛ́ mɛwɑisɑŋɑ mɛnyinɛ wɑ mɛɛ yɛ́ n nyísɛ rɛ Uléécɑɑ-i kuu léeri.  
\v 2 [Kei kuu pi pɛsɛ rɛ: Ituŋɛ in n lóipɔ kɛyómɛ kɛn n wɔŋnɛ, nɔ yɛ mɑɑ rɛ kɛyɑ́ɑ yɛ nɛni nyɑmlɛ.  
\v 3 Kɛyómɛ kɛn mmɑrɛ n sɑnnyɛ lin n hiihiilɛ̃, nɔ yɛ kɔ mɑɑ rɛ kɛyɑ́ɑ yɛ nɛni cɑɑinɛ. Nɔ yɛ felɛ ɑni kɛyómɛ mɛwee yɛnu ɑni mɛɑsei kom, ɑmɑ́ ɑ́ni yɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ituŋɛ nnyí-i nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ n wɑi ɑsei kõ!]  
\v 4 Nfɑ́ɑni kɛtẽ nkɛ́ pisoi yɛ cɑɑilɛnlɛ hɑ́i, ɑ́pi lɑ pikɛ́ Uléécɑɑ ŋmɑnɛ ritiki. Amɑ́ mɛwɑisɑŋɑ kɑpi wɛ́ɛ́si pikɛ́ yɛ̃́. Mɛwɑisɑŋɑ mɛ̃ kɛ Yonɑɑsi uu n yɛ̃́ mɛnyinɛcɔ kɑpi yɛ́ kɔ yɛ̃. Yeesu uu pɛɛ pi yɑ́ uu tɔ́mpɔ. 
\s1 Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ 
\r (Mɑriki 8:14-21) 
\p  
\v 5 Kɛ Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi ritimɛ ricɔ-mɛ̃ n sĩ́, upipirɛtiki ɑpi pɑlɛi pikɛ́ ɑkpɔ́nɔ́ kpísi pikɛ́ nɛ ripɛ́nɛ.  
\v 6 Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ ńsɔnɛ nɛ Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ.  
\v 7 Api pɛɛ pimɛcɔpɛcirɛ pipísɛinɛ kɑ́pɑ́ɑ́ rɛ: Kɑ́ri ɑkpɔ́nɔ́ nɛ rimpɛ́nɛmɛ nnyɑ kuu lɛ̃ cɛ́si.  
\v 8 Yeesu uu lɛ̃ ceru uu pi pisɛ rɛ: Nɔ́ pisoi mpí nfɑtɛnɛ ńn piyɛ. Yo nnyɑ kɑni lɛ̃ símɑɑnɛ rɛ ɑ́ni ɑkpɔ́nɔ́ kpísi?  
\v 9 Íye nnyɑ kɑ́ni kómɛi hɑ́i nɛ nkpéni-mɛ? Áni ɑkpɔ́nɔ́ ɑnupũ nyɛ̃ kɑpi pisoi ɑ́kotokú ɑnupũ n hɔ́ɔnɛ nɛ ɑnɛ́rɛ tɔrɔɔ nyɛɛ m pɔɔnɛ ɑni kɔ́ɔ́i léisɛɛ?  
\v 10 Áni ɑkpɔ́nɔ́ nyɛ̃ kɑpi pisoi ɑ́kotokú ɑnɑ n hɔ́ɔnɛ nɛ ɑnɛ́rɛ tɔrɔɔ nyɛɛ m pɔɔnɛ ɑni kɔ́ɔ́i pɔ̃́ kɔ léisɛɛ?  
\v 11 Íye kɑi pɛɛ wɑ nɛ nkpéni-mɛ ɑ́ni kɑhɑnɛ n kõ tɛ ɑ́i ɑkpɔ́nɔ́ kɑm tee kɑḿ pɛɛ́ nɛ mɑɑ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ nɛ Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ? 
\p  
\v 12 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ kṍ tɛ ɑ́i nkpɔ́nɔ́tɔ pitɛ kɑpi yɛ nɛ ɑkpɔ́nɔ́ ń wɑ kuú pɛɛ tee rɛ pikɛ́ nɛ pimɛcirɛ tĩ. Amɑ́ lɛ̃ kɛ Pifɑrisi nɛ Pisɑtusee ɑpi n céési kuu rɛ pikɛ́ nɛ pimɛcirɛ tĩ. 
\s1 Piyɛɛ yɛ yɑ́mnɛ rɛ Yeesu kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ 
\r (Mɑriki 8:27-30; Luki 9:18-21) 
\p  
\v 13 Kɛ Yeesu uu Filipu kɛtẽ-mɛ̃ Sesɑree kuyu-i n lompɔ, uu upipirɛtiki pisɛ rɛ: Pisoi yɛ rɛ nɛ̃́, Usoi Kɛpipi nɛ́ɛ úye?  
\v 14 Api u pɛsɛ rɛ: Pinyinɛ yɛ símisi rɛ pɔ́ɔ Yohɑni Úniwolɛ, picɔ rɛ pɔ́ɔ Elii, picɔ pɔ́ɔ kɔ rɛ Yeremii nɛ́ɛ ɑntepuyɛ kɛcɔpɛ usɛ unyinɛ.  
\v 15 Kei kuu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Nɔ̃́ ní, nɔ̃́ nɛ mpíí rɛ nɛ́ɛ úye?  
\v 16 Simɔɔ Piyɛɛ uu rinɔ́ɔ u yɔ́su rɛ: Pɔ́ɔ Kirisi kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ. Pɔ́ɔ Uléécɑɑ, nfɑ́ɑ ute Kɛpipi.  
\v 17 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ rinɔ́ɔ rikpɑ́ uu rɛ: Pɔ únɑrɛkomɛ lɛ, pɔ̃́ Yonɑɑsi uŋmɑ́nɛ Simɔɔ! Li we rɛ ɑ́i kɛsoipipi kɛɛ mmú pɔ́ símisi, ɑmɑ́ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we lo.  
\v 18 Lɛ̃ nnyɑ, kɛ́ mmú pɔ́ símisi rɛ pɔ́ɔ Piyɛɛ, liɑsei rɛ ripɑrɛ. Tipɑrɛ tɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ kɑm pinɛ́kɔ́ cɑ́pinɛnɛ, nkpɔ ŋmɑɑ ricuruu ńn yɛ́ ńnɑŋɛ ńkɑ pikɛcɑ́ɑ́ m mɑ́.  
\v 19 Nɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi rinɔnɔɔ kɛhɑ́nnɛ pɔ́ rimúísɛ. Pɔn yɛ linyinɛ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ n yɛ̀, Uléécɑɑ yɛ́ kɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ li yɛ̀. Pɔn yɛ kɔ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ yo n ŋmurɛi, Uléécɑɑ pɔ̃́ nɛ́ kɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ li ŋmurɛi.  
\v 20 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki rinɔ́ɔ hɛ rɛ ɑ́pi kɑpɛ úkɑ símisi rɛ uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ. 
\s1 Yeesu yɛ unkpɔ nɛ umɛyisɛ nsímɛ́ riyóó 
\r (Mɑriki 8:31-9:1; Luki 9:22-27) 
\p  
\v 21 Kɑí nɛ kei n kpísi kɛ Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki pisímɛ́ kórɑɑnɛ rɛ li pisɛ rɛ ukɛ́ Yerusɑlɛm hɑ, ukɛ́ hɑ mɛyɑ̃́ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ nɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ isé picélɑɑ ɑnipɛ-i íwɛ li, pikɛ́ u kpu ukɛ́ pɛɛ kɛyɑ́ɑ tɑ́ɑ́nũ tuŋɛ́ nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi.  
\v 22 Piyɛɛ uu pɛɛ u kpísi uú nɛ iyɑɑ leepɔ uú nɛ u cɛ́si rɛ: Uléécɑɑ úu yɛ́ ŋmurɛi, Upíimɑ! Líkɑ ɑ́i pɔ́ wɑinɛ!  
\v 23 Kei kɛ Yeesu uu pɑnsɛpɔ uu Piyɛɛ mɑɑ rɛ: Pɔ́ɔkɛ́ mɛ̃ pɛlɛ, Setɑni! Kɑpɛ nɛ nɛ́ rikɔ! Pɔ lɑlɛ pɔkɛ́ nɛ́ púnɛisɛntɛ kɛ́ loó! Kɛpɔ́múŋɛ́ yɛ sisoipipi kɛmúŋɛ́ lɛ, ɑ́i Uléécɑɑ kɛkɔ́. 
\p  
\v 24 Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Úye un n lɑ ukɛ́ nɛ́ ritiki, ukɛ́ umɛcirɛ pípɑí riyɑ́, uu ukunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ yɑ \f + \fr 16:24 \ft 10:38\f* uu pɛɛ nɛ́ tíki.  
\v 25 Ái líkɑ nnyɑ, úye un n lɑ ukɛ́ unfɑɑ lɔ, u n fómnilɛ. Amɑ́ úye un nɛ̃́ nnyɑ unfɑɑ n fóm, u yɛ kɑlɛ uu n yɛnu.  
\v 26 Usoi un nkpéni kɛtẽ nté likɔ́ nnɛ́í n yɛ̃ uu pɛɛ nfɑ́ɑ pɑɑ, kulɑ́ɑ kúye kuu pɛɛ yɛ̃́? Nɛ́ɛ yo kɛcirɛ kɛ usoi uu yɛ́ fe uu hɛ́ɛ́lɛ uú nɛ unfɑɑ yɛnu?  
\v 27 Usoi Kɛpipi yɛ hɑ Kɛusɑɑ mɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ sɔ́ntilɛ nɛ piléécɑɑtumɛ, ɑkɛ pɛɛ ḿpɑ́ úye lɛ̃ kuu n wɑ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 28 Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ: Pisoi pɛɛ nté nní ń we kɛ́mɛɛ, pinyinɛ yɛ́ nɛ̃́ Usoi Kɛpipi yɛ̃ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm inɛ́yɔ́ɔpi n lenɛ ɑpi kɛlenɛ kpíni. 
\c 17  
\s1 Yeesu ipiŋɛ yɛ consɛ 
\r (Mɑriki 9:2-13; Luki 9:28-36) 
\p  
\v 1 Siyɑ́ɑ sikpuulũ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu Piyɛɛ nɛ Yɑkupu nɛ uyɛ̃ uwɑ̃ Yohɑni kpísi ɑpí nɛ riyɔ́pɛ cɑ́cɑ́ rinyinɛ tɑɑ́ ɑpí hɑ kei pimɛcirɛ n we.  
\v 2 Kei kɛ uipiŋɛ ii piinipɛɛ iyɛ-i consɛ. Ukɛyu ɑkɛ́ n tɛ́lu yɑrɛ ituŋɛ. Uilũ ii wɑ́rɑrɑ yɑrɛ mɛtɛ́í.  
\v 3 Moisi nɛ Elii ɑpi pɛɛ kpɑ́fúmɛ, pi nɛ Yeesu pin yɔ́i.  
\v 4 Kei kɛ Piyɛɛ uu pɛɛ Yeesu mɑɑ rɛ: Upíimɑ, li nyɑmlɛ rɛ tɔkɛ́ nté n we. Pɔn n lɑ, nɛ́ sicɑ́ŋíípi sitɑɑni nté kɑrii, pɔ́ɔ kɛsɛ kpísi, Moisi kɛsɛ, Elii kɛsɛ.  
\v 5 Un kei lɛ̃ símisi, kuhopɛ pei-pei kunyinɛ ɑkú weri ɑku pi hilɑ. Tinɔ́ɔ rinyinɛ ɑri kuhopɛ kpɛ-i léeri rɛ: Nkó yɛɛ Kɛnɛ́pipi lɑlɑ kɛɛ nnɛ́pɔ́ɔnɑrɛ nnɛ́í ń te. Ani kutu kɛ ricɔ!  
\v 6 Kɛ Yeesu pipirɛtiki ɑpi rinɔ́ɔ tɛ̃ n kṍ, iwɑmɛ píimɑ ii pi loni ɑpi lólu ɑpi kɛtẽ kɛ́yu tuhu.  
\v 7 Yeesu uu pɛɛ́ nyɔsɔ́pɔ uú nɛ pi kɔ uu rɛ: Ani yisi, iwɑmɛ íi kɑpɛ nɔ́ wɑ.  
\v 8 Kɑpi inípɛɛ rinsíkɑ, Yeesu mɛcirɛ kɑpi yɛ̃́.  
\v 9 Kɑpi riyɔ́pɛ n cɛ́pilɛ̃, Yeesu uu rinɔ́ɔ ntí pi hɛ: Ani n sɛ́ɛ́lɛ̃, ɑ́ni kɑpɛ úkɑ lɛ̃ kɑni n yɛ̃́ símisi likɛ́ hɑ nɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ yɛ́ nkpɔ kɛ́mɛɛ n yisi tu. 
\p  
\v 10 Upipirɛtiki ɑpi pɛɛ u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɛ isé picélɑɑ ɑpi rɛ Elii yɛɛ mɛfoí sɔ́nti likɛ́ kɛlenɛ kɛtẽ kɛtɔ tu?  
\v 11 Uu pi pɛsɛ rɛ: Li pisɛ ɑsei kɛcɑ́ɑ́ rɛ Elii ukɛ́ mɛfoí pɛɛmɛ ukɛ́ ḿpɑ́ yo ripɔhɔ-i li yekei.  
\v 12 Nɛ̃́ nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ símisi rɛ Elii yɛ pipɛɛmɛ mɑsilɛ pisoi ɑ́pi nkpɑ́ni u ceri, ɑmɑ́ ɑpí nɛ u wɑi yɑrɛ kɑpi ń lɑ. Limɛcɔ kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ kɔ piɑnipɛ-i íwɛ lenɛ.  
\v 13 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ kṍ tɛ Yohɑni Úniwolɛ nsímɛ́ kuu pi símisi. 
\s1 Yeesu yɛ kɛwɑ̃́ kɛ̃ kɛ kuníri ɑku m pɛkɛsi pɔisɛ 
\r (Mɑriki 9:14-29; Luki 9:37-43ɑ) 
\p  
\v 14 Kɛ Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi risoiwuí nɛ rińkɔ, utisi unyinɛ uu ukɛkúrí nyɔsɔ́pɔ uu uɑnɑ-i wúlɑ.  
\v 15 Uu rɛ: Upíimɑ, ɑ kɛnɛ́wɑ̃́ nkɛ́ íwɛ tẽ́! Kɛ rikpínkpĩ́ pɔ́ɔ́lúlɛ ɑkɛ yɛ mɛsɛ́rɛ lóirɛntɛ ɑkɛ́ nɛ míni-i nɛ́ɛ nnɑ-i lóipɔ.  
\v 16 Nɛ nɛ pipɔ́pirɛtiki kɛ lɛɛpɔlɛ ɑ́pi fe pikɛ́ kɛ pɔisɛ.  
\v 17 Yeesu uu pɛɛ rɛ: Nɔ́ nfɑtɛnɛcirɛ́ nɛ pikpɑ́ɑ́ree mpuri mmú! Ituŋɛ ilɛ́ kɑm nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pitónɛ kpɑ́nɛ? Ituŋɛ ilɛ́ kɑm yɛ́ lɛ̃ nɛ nɔ́ n kɑhɑri? Ani nɛ kɛwɑ̃́ kɛ̃ nté nɛ́ kɑm.  
\v 18 Yeesu uu kuníri sɛnkɛɛ ɑku kɛŋmɑ́nɛpi kɛ-i lelu ɑkɛ mɛyéne mɛsɛ kei nní pélu.  
\v 19 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ ukɛkúrí hɑ́pɔ ɑpi iyɑɑ u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɑ́ri fe tɔkɛ́ kɛŋmɑ́nɛpi kɛ̃ ɑníri pɛsɛ?  
\v 20 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Kɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ nn n fíílɛ̃ nnyɑ yɛ ni. Asei kɑm nɔ́ símisi rɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ nn pɛɛ mpuri yukɛ-yukɛ sei nnyinɛ n tulɑɑlɛ̃, nɔ́ yɛ pɛɛ fe ɑni riyɔ́pɛ ntí mɑɑ rɛ: A nté yisi ɑ hɑ nté-pɔ nyɛrɛ, ɑri mɛsei lɛ̃ wɑi. Líkɑ ɑ́i yɛ́ pɛɛ n we kɑni yɛ́ piwɑi m pɔɔnɛ.  
\v 21 [Piyómɛyɑ́hɑɑ nɛ pinɔ́ɔpɑhɑɑ kɛ usoi uu yɛ́ nɛ ɑníri nnyɛ́ mpuri pɛsɛ.] 
\s1 Yeesu yɛ unkpɔ nɛ umɛyisɛ nsímɛ́ kpɑ́lɛ̃ 
\r (Mɑriki 9:30-32; Luki 9:22-27) 
\p  
\v 22 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑpi Kɑlilee kɛtẽ n kɔ́ɔ́núlɛ̃, Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Pi yɛ́ Usoi Kɛpipi tĩ ɑpi pisoi ɑnipɛ-i wɑi  
\v 23 ɑpi kɛ kopu, ɑkɛ pɛɛ kɛyɑ́ɑ tɑ́ɑ́nũ tuŋɛ́ nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi. Kuu lɛ̃ ḿ mɑ, upipirɛtiki ɑpɔɔ ɑɑ cɑɑi hɑ́i. 
\s1 Uléécɑɑ kɛyɔ ulɑmpoo pihɛ́ɛlɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 24 Kɛ Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi Kɑpɛrinɑwum n tuipɔ, pɛpɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ lɑmpoo n yɔ́su ɑpi Piyɛɛ kɛkúrí sĩ́ ɑpí hɑ u pisɛ rɛ: Nɔ́unɛ́wɛ́ɛ́sɛ úu yɛ Uléécɑɑ kɛyɔ ulɑmpoo hɛ́ɛlɛ nɛ́ɛ?  
\v 25 Piyɛɛ uu pi pɛsɛ rɛ: U yɛ hɛ́ɛlɛlɛ. Kuu kɛ́yɔ-i m pɛɛpɔ, Yeesu uu u pisɛ rɛ: Íye kɑɑ músu Simɔɔ? Piyupipi nɛ́ɛ pisɑ́nɛ kɑi pisɛ rɛ pikɛ́ kɛtẽ nté piyɔɔpi lɑmpoo nɛ ítɔhɔ m pɑsii?  
\v 26 Piyɛɛ uu u pɛsɛ rɛ: Pisɑ́nɛ yɛ pi. Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ rɛ: In lɛɛ ni, ɑ́i pisɛ rɛ piyupipi pikɛ́ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 27 Amɑ́ ɑ́ri lɑ mɛrɔ́wɑi mɛnyinɛ mɛkɛ́ pi ricɔ́ŋ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑ hɑ kupiyɛ kɛ́mɛɛ kɛhímpi ripɔlɔ ɑɑ nkpíntomɛ́ foí kɑɑ ń tininɛ lesɛri ɑɑ nnɔ́ɔ n hɑɑsɛ. Pɔ́ kɛ́mɛɛ siwóó sɛ̃ kɑi rɔ́ m pisɛ lɛɛpɔ, ɑɑ si kpísi ɑɑ́ nɛ tɔ́ nɛ mpɔ̃́ ulɑmpoo hɛ́ɛ́lɛ. 
\c 18  
\s1 Wóo Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ uwɛ́ɛ́sɛ? 
\r (Mɑriki 9:33-37; Luki 9:46-48) 
\p  
\v 1 Likumúŋɛ́ kpɛ-i, Yeesu pipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí hɑpɔ ɑpi u pisɛ rɛ: Wóo *Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ uwɛ́ɛ́sɛ?  
\v 2 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ kɛwɑ̃́ síńsɑ́pi kɛnyinɛ sée uu pikɛcɔpɛ kɛ nyɛrɛsɛ  
\v 3 uu rɛ: Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ nɔnsɑ́ mɛfinɛ n consɛ nɔkɛ́ siwɑ̃́ síńsɑ́pi mɛcɔ n we, ɑ́ni yɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lompɔ.  
\v 4 Lɛ̃ nnyɑ, uyɛɛ umɛcirɛ rincɛ́pisɛ uú n we yɑrɛ kɛwɑ̃́ síńsɑ́pi nkɛ́ mɛcɔ yɛɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ uwɛ́ɛ́sɛ.  
\v 5 Úye un nɛ̃́ nnyɑ kɛwɑ̃́ nkɛ́ kɛcɔ kusɑ́nɛ n yɔsí, tinɛ́cúruu ŋmɑɑ kuu lɛ̃ kusɑ́nɛ yɔsí. 
\s1 Akópɛ pikɑɑsɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Mɑriki 9:42-48; Luki 17:1-2) 
\p  
\v 6 Yeesu uu kɔ upipirɛtiki pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Amɑ́ úye un n tíyɛsɛ un siwɑ̃́ nsí kɛnyinɛ kɛɛ nɛ kɛfɑ nɛ́ n tɛnɛlɛ̃ ɑkópɛ n wɑisɛ, li kutɔsi we in tɛ pi rinɑ́ipɑrɛ mulɛ-mulɛ risɑ́ɑ-i u lɛsi ɑpí nɛ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ u nyikipɔ.  
\v 7 Kɛ kɛtẽ nkɛ́ pikɔ́ ɑpi pipikɔ́ ɑkópɛ n wɑisɛ nnyɑ, íwɛ kɑpi topori. Likɛi lɛ̃ ɑ́i piwée yɑ́nɛ. Amɑ́ úye un lɛ̃ n wɑ, íwɛ kɛ liute u topori.  
\v 8 In tɛ kupɔ́nípɛ nɛ́ɛ kupɔ́nɑ kpɛɛ yɛ ɑkópɛ pɔ́ wɑisɛ, ɑ ku riké ɑɑ kɛtɑɑ-pɔ fómni. Li kutɔsi we pɔkɛ́ unípɛ nɛ́ɛ únɑkerikɔ́ ɑɑ́ nɛ nfɑ́ɑ yɛnu nɛ kɑɑ yɛ́ ɑ́nɑ nɛ́ɛ ɑnípɛ ɑtɛ́ m mɑ́ ɑɑ́ nɛ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ loni.  
\v 9 In tɛ mɛpɔ́nípɛɛ mɛɛ yɛ ɑkópɛ pɔ́ wɑisɛ, ɑ mɛ lesɛ ɑɑ kɛtɑɑ-pɔ fómni. Li kutɔsi we pɔkɛ́ mɛnípɛɛ mɛsɛ m mɑ́ ɑɑ́ nɛ nfɑ́ɑ yɛnu nɛ kɑɑ yɛ́ inípɛɛ itɛ́ m mɑ́ ɑɑ́ nɛ íwɛ píimɑ kɛ́mɛɛ loni nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛlõ-pɔ. 
\s1 Isɑ́ŋ iyɛɛ m pɔ ɑpi i heei kɛnyɑ́rũ 
\r (Luki 15:3-7) 
\p  
\v 10 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ nɛ siwɑ̃́ nsí kɛcɔpɛ kɛnyinɛ pilómiisɛ. Asei yɛ nyɛ rɛ *pipileecɑɑtumɛ yɛ mɛsɛ́rɛ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we lɛɛkɛɛpɔlɛ. [ 
\v 11 Li we rɛ pisoi pɛɛ m pɔlɑɑlɛ̃ piwɛ́lɑɑ kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ́ kɑ kɛkɛ́ piɑyu lɔ.] 
\p  
\v 12 Íye kɑni yɛ̃́? Usoi un isɑ́ŋ pílɛ m mɑ́, ikɛmɛɛ isɛ in m pɔ, úu yɛ isɛ íi we pílɛ nnyí riyɔ́pɛ kɛcɑ́ɑ́ tíyɛ uú hɑ isɛ nnyí yɛɛ nní m pɔ wɛ́ɛ́sii?  
\v 13 Un n fe un i n heei, ɑsei kɑm nɔ́ símisi rɛ isɛ iyɛ̃ piheei yɛɛ urikiŋ niŋukusɛlɛ ɑi tɔ́su isɛ íi we pílɛ nnyí yɛɛ íi nní m pɔ.  
\v 14 Lɛ̃ nnyɑ, Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we úu lɑ rɛ pɛpɛɛ nní nɛ kɛfɑ u n tɛnɛlɛ̃, úkɑ úu kɔ pɛɛ pi wɑisɛlɛ̃ kɛcɔpɛ unyinɛ ukɛ́ pɔ. 
\s1 Ucɔ ɑkópɛ pisɑ́rɛi 
\p  
\v 15 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Upɔ́cɔ un nɛ pɔ́ m púnnɛ, ɑ mɛpɔ́círɛ u lɛɛpɔ ɑɑ u nyísɛ lɛ̃ kuú nɛ pɔ́ m púnnɛ. Un n ŋmurɛi, upɔ́cɔ kɑɑ lɛ̃ ncée sɔnɛ-i pɛsɛmɛ.  
\v 16 Amɑ́ unsɑ́ nɛ kutu pɔ́ rincɔ, ɑɑ usoi usɛ nɛ́ɛ pitɛ́ kpísi ɑɑ́ nɛ u lɛɛpɔ likɛ́ wɑ rɛ pisoi pitɛ́ nɛ́ɛ pitɑɑni yɛ itɑnsei nɔ́ li ɑní nɛ nɔ́nnɛ́símɛ́ nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 17 Amɑ́ un pɛ̃ kutu pícɔ n yɛ̀, ɑɑ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ pikɔ́ símisi. Un kɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ pikɔ́ kutu pícɔ n yɛ̀, ɑ u kpísi rɛ usoi yɛɛ úu Uléécɑɑ n nyu nɛ́ɛ *ulɑmpooyɔɔ́ lo. 
\p  
\v 18 Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ nɔn yɛ linyinɛ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ n yɛ̀, Uléécɑɑ yɛ́ kɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ li yɛ̀. Nɔn yɛ kɔ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ yo n ŋmurɛi, Uléécɑɑ pɔ̃́ nɛ́ kɔ kɛyómɛcɑɑ-pɔ li ŋmurɛi.  
\v 19 Asei kɑm kɔ nní nɔ́ símisi rɛ pisoi pitɛ́ pin nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ n kómɛinɛ kɛtẽ nté ɑpí nɛ ḿpɑ́ yo kɑpi ń lɑ pisɛ, Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we yɛ́ likɛi lɛ̃ pi pɑ.  
\v 20 Li we rɛ pisoi pitɛ́ nɛ́ɛ pitɑɑni pin tinɛ́nyíri yei n sée pin nɛ n tũ, nɛ pikɛcɔpɛ welɛ. 
\s1 Ukɛikɔ́ yɛɛ ucɔ ɑkópɛ pisɑ́rɛi ń yɛ̀ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 21 Kei kɛ Piyɛɛ uu Yeesu kɛyúrí rinyɔsɔ́pɔ uu rɛ: Upíimɑ! Unɛ́cɔ un nɛ nɛ́ m púnnɛntɛ, mɛlɛ́ kɑm yɛ́ fe ɑm u sɑ́rɛi? Mɛsɛɛi kɛsẽ, nɛ́ɛ íye? Yeesu uu u pɛsɛ rɛ:  
\v 22 Ám pɔ́ mɑɑ rɛ mɛsɛɛi ŋmɑnɛ, ɑmɑ́ mɛsɛɛi mɛsɛɛi mɛpehẽ kuwóó nɛ ɑfɛɛrɛ́.  
\v 23 Lɛ̃ nnyɑ kɛ *Uléécɑɑ iyɔɔpi ií we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Uyɔ́ɔpi unyinɛ yɛɛ kɛyɑ́ɑ upikɛikɔ́ pisɛ rɛ pikɛ́ ɑwómɛ kɑpí nɛ u m mɑ́ hɛ́ɛ́lɛntɛ.  
\v 24 Kuu yɛ́ pikɛ́ɛ̃ n kórɑɑnɛ, ɑpí nɛ uukɛikɔ́ unyinɛ hɑpɔ yɛɛ riwómɛ píimɑ nɛ u m mɑ́.  
\v 25 Kɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ úu nní pihɛ́ɛlɛ n fenɛ, uukɛisɑɑ uu rinɔ́ɔ hɛ rɛ pikɛ́ u nɛ unɔ́si nɛ siwɑ̃́ nɛ ulikɔ́ nnɛ́í yɑ́ɑ́ pikɛ́ nɛ riwómɛ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 26 Ukɛikɔ́ uyɛ̃ uu kɛteni-i ɑnui kɛcɑ́ɑ́ wúlɑ uu ukɛisɑɑ kɛyu-i kpɑrɑ́ uu rɛ: A ísuúlu li kɛlenɛ Upíimɑ, nɛ́ linnɛ́í pɔ́ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 27 Ukɛisɑɑ uu íwɛ u téni uu u yɑ́ uu tɔ́mpɔ, uu kɔ riwómɛ tɛ̃ u hɛ.  
\v 28 Kɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ uu kei n léepɔ, uú nɛ uukɛicɔ unyinɛ sɑ́nɛ yɛɛ riwómɛ u n lukɑɑlɛ̃ yɑrɛ siwóó nkɑ́ripi kumúŋɛ́. Uu uwómɛlukɛ uyɛ̃ kɛmuũ yéu uu rɛ: A lɛ̃ kɑɑ nɛ́ n li nɛ́ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 29 Ukɛicɔ uyɛ̃ uu ɑnui u finɛ uu u kpurukɛɛ rɛ: A ísuúlu li kɛlenɛ, nɛ́ pɔ́ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 30 Amɑ́ uu yúlu, ticuruu uu tíyɛ ɑpi kukpɑniilee u tɑni rɛ ukɛ́ kei n we uú nɛ uriwomɛ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 31 Kɛ pikɛikɔ́ picɔ ɑpi n yɛ̃́ lɛlɛɛ n wɑi, mpɔ́ɔcɑɑi nn pi loni ɑpi yisi ɑpí hɑ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ n wɑ piukɛisɑɑ kɛɛni.  
\v 32 Ukɛisɑɑ uu pɛɛ tum ɑpi ukɛikɔ́ uyɛ̃ u séipɔ uu u mɑɑ rɛ: Pɔ́ ukɛikɔ́ kpɑ́ɑ́ree nkó! Tipɔ́wómɛ nnɛ́í kɑḿ pɛɛ pɔ́ hɛ rɛ pɔ rikɛcɑ́ɑ́ ísuúlu nɛ́ we nnyɑ.  
\v 33 Pɑ́ɑ yɛ pɛɛ upɔ́kɛicɔ nkó íwɛ tẽ́ yɑrɛ kɛ nɛ́ɛ íwɛ pɔ́ n tẽ́ mɛcɔɔ?  
\v 34 Uukɛisɑɑ uu kuwɔ́i nɛ tíyɛ ɑpi kukpɑniilee u tɑni rɛ ukɛ́ íwɛ rilélé uú nɛ uriwomɛ nnɛ́í hɛ́ɛ́lɛ. 
\p  
\v 35 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ úye unsɑ́ yɛ uucɔ nɛ kɛfɑ kɛsɛ n sɑ́rɛi, limɛcɔ kɛ Unɛ́sɑ́ɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we uu u wɑinɛ. 
\c 19  
\s1 Utisi nɛ unɔ́si pitúunnɛ kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Mɑriki 10:1-12) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ pisímɛ́ ḿ mɑsí, uu Kɑlilee kɛteni-i yisi uu Yutee kɛtẽ kɛɛ Yuritɛɛ nkoi kuwɛ́ɛ́-mɛ̃ ń we sĩ.  
\v 2 Pisoi kulúi ɑpi kei u tikipɔ uu pitóikɔ́ pɔisɛntɛ.  
\v 3 Pifɑrisi pinyinɛ ɑpí nɛ u kɔ rɛ pikɛ́ ripinɛ u wɑ nnyɑ. Api u pisɛ rɛ: Ncée yɛ we rɛ utisi yɛ́ fe uu ḿpɑ́ yo mpuri nnyɑ unɔ́si yuluu?  
\v 4 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Áni Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ nsímɛ́ mmú kɑpi n wɔ́i kɛɛnlɛí? Pi wɔi rɛ: Kɛ́korɑɑnɛ, utisi nɛ unɔ́si kɛ Uléécɑɑ uu wɑ  
\v 5 uu rɛ: Lɛ̃ nnyɑ kɛ utisi uu usɑ́ɑ nɛ úni yisinɛ u nɛ unɔ́si ɑpí hɑ pɛ́nɛ ɑpi pɑnsɛ ipiŋɛ isɛ.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́pi nkpéni pitɛ́, ɑmɑ́ piipiŋɛ yɛ isɛ lɛ. Lɛ̃ nnyɑ usoi úu kɑpɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu rimpɛ́nɛ kóólɛnɛ.  
\v 7 Kei kɛ Pifɑrisi ɑpi pɛɛ u pisɛ rɛ: Yo nnyɑ kɛ Moisi uu pɛɛ́ mɑɑ rɛ utisi yɛ́ fe uu pitúunnɛ ritɛlɛ́ unɔ́si wɔlu uu pɛɛ u yulu.  
\v 8 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Nɔ́ɑnɛ́kíŋ ntɑkɛ nnyɑ kɛ Moisi uu ncée nɔ́ hɛ rɛ ɑni yɛ fe ɑni nɔ́pinɛ́nɔ́si lɑkɑsɛ. Ái pɛɛ kɛ́korɑɑnɛ-mɛ lɛ̃ we.  
\v 9 Asei kɑm nní nɔ́ símisi: Úye un unɔ́si n lɑkɑsɛ, linsɑ́ iwɑ́sɑ́nkɑí nnyɑ, kuu pɛɛ́ hɑ unɔ́si féé kpísi, iwɑ́sɑ́nkɑí kuu lɛ̃ wɑ.  
\v 10 Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ u mɑɑ rɛ: In lɛ̃ kɑi pisɛ rɛ utisi ukɛ́ nɛ unɔ́si n we, li kutɔsi we rɛ usoi úu kɑpɛ unɔ́si kpísi.  
\v 11 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Ái pisoi nnɛ́í pɛɛ yɛ́ nsímɛ́ mmú ŋmurɛi. Pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n tíyɛsɛ rɛ pikɛ́ ŋmurɛi mɛcirɛ pɛɛ yɛ́ ŋmurɛi.  
\v 12 Li we rɛ pisoi yɛ welɛ pɛɛ ɑ́pi yɛ pinɔ́si n kpísi rɛ ɑ́pi yɛ́ fe nnyɑ. Lɛ̃ kɑpí nɛ picɔ mɑri. Pisoicɔ mɛwɑi mɛɛ lɛ̃ picɔ pɑnsɛsɛ. Picɔ pɔ́ɔ Uléécɑɑ iyɔɔpi nnyɑ pinɔ́sikpikɛ́ yɑ́. Úye un n lɑ ukɛ́ icélɑɑ nnyí kṍ uu kóm. 
\s1 Yeesu yɛ siwɑ̃́ tinɔ́ɔ sɔnɛ ritikisɛ 
\r (Mɑriki 10:13-16; Luki 18:15-17) 
\p  
\v 13 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ pisoi pinyinɛ ɑpí nɛ siwɑ̃́ síńsɑ́pi sinyinɛ Yeesu hɑpɔ rɛ ukɛ́ ɑnípɛ sikɛcɑ́ɑ́ rilɑɑ ukɛ́ kɔ sikɛcɑ́ɑ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si. Amɑ́ upipirɛtiki ɑpí nɛ pi cɛsi.  
\v 14 Kei kuu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Ani siwɑ̃́ tiyɑ́ sikɛ́ kɛnɛ́mɛɛ kɑm. Áni kɑpɛ ncée si tɑ́pisi. Likumúŋɛ́ rɛ mpí pɛɛ simɛcɔ ń we pɛɛ yɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lõ.  
\v 15 Kei kuu ɑnípɛ sikɛcɑ́ɑ́ rilɑɑ uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ kei yisi uu tɔ́mpɔ. 
\s1 Uŋmɑ́nɛ mɑ́mɑ́ unyinɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Mɑriki 10:17-31; Luki 18:18-30) 
\p  
\v 16 Kɛyɑ́ɑ kɛ uŋmɑ́nɛ unyinɛ uú nɛ Yeesu rikɔ uu u pisɛ rɛ: Sɑ́ɑ, lisɔnɛ líye kɑi pisɛ rɛ kɛ́ wɑ kɛ́ nɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ n yɛ̃́?  
\v 17 Uu u pɛsɛ rɛ: Yo nnyɑ kɑɑ lisɔnɛ kɛcɑ́ɑ́ nkɔ́ nɛ́ písɛi? Usɛ kóló yɛɛ Usɔnɛ. Uyɛɛ Uléécɑɑ. Pɔn n lɑ pɔkɛ́ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ̃́, isé kuu m pɑ́sii kɑɑ yɛ́ n tikilɛ̃.  
\v 18 Uu rɛ: Iyɛɛ íye? Yeesu uu rɛ: Iyɛɛ rɛ: Kɑpɛ usoi kpu, kɑpɛ iwɑ́sɑ́ wɑ, kɑpɛ nnɔ́ɔmɛ itɑnsei nyɛrɛ, kɑpɛ yɑ́ɑi.  
\v 19 A yɛ upɔ́sɑ́ɑ nɛ upɔ́ni ríyu wɑisɛ, ɑɑ kɔ upɔ́cɔ n lɑ yɑrɛ kɑɑ ripɔ́cúruu ń lɑ.  
\v 20 Uŋmɑ́nɛ uyɛ̃ uu u pɛsɛ rɛ: Nɛ lɛ̃ nnɛ́í wɑlɛ. Yo icɔ kɑi pisɛ rɛ kɛ́ wɑ?  
\v 21 Yeesu uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: Pɔn n lɑ pɔkɛ́ wɑ likɛ́ n nyɑḿ nɛ kɛ́tɔ-pɔ, ɑ n ŋme ɑ lɛ̃ kɑɑ m mɑ́ yɑ́ɑ́, ɑɑ siwóó sɛ̃ píwɛkɔɔ́ hɔ́ɔnɛ, pɔ́ pɛɛ mɛmɑ́ yɛ̃́ kɛyómɛcɑɑ-pɔ. Pɔn lɛ̃ piwɑi m mɑsí, ɑɑ pɛɛ́ weri ɑɑ nɛ́ tíki.  
\v 22 Kɛ uŋmɑ́nɛ uyɛ̃ uu lɛ̃ n kṍ, uú nɛ mpɔ́ɔcɑɑi tɔ́mpɔ, kɛ ukunipɛ ɑku nní m mulú nnyɑ. 
\p  
\v 23 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ pilonɛ yɛ nɛ umɑ́mɑ́ pɑ́ɑ́púlɛ.  
\v 24 Kɛ́ kɔ nɔ́ rikpɑ́ rɛ: Kuyooyoo kun n lɑ kukɛ́ kɛhímpi kupolɛ-i lompɔ, li yɛ́ kutɔsi m purú nɛ kɛ umɑ́mɑ́ uu yɛ́ ń lɑ ukɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ n lompɔ.  
\v 25 Kɛ upipirɛtiki pɛ̃ ɑpi lɛ̃ n kṍ, ɑi pi muuni síḿ ɑpi pɛɛ rɛ: In lɛ̃, wóo yɛ́ pɛɛ fe uu píyulɑlɛ yɛnu?  
\v 26 Yeesu uu pi nyɑ́nɛi ńsɔnɛ uu pɛɛ rɛ: Lɛlɛɛ ɑ́i sisoipipi kɛ́mɛɛ kuwɑi ń we yɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ kuwɑi welɛ.  
\v 27 Kei kɛ Piyɛɛ uu pɛɛ rinɔ́ɔ yɔsí uu rɛ: A ripɑí kɑri lirɔ́kɔ́ nnɛ́í n tíyɛ tɔn pɔ́ tíkilɛ̃. Yo kɑri likɛmɛɛ yɛ́nunɛ?  
\v 28 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ nɛ̃́ Usoi Kɛpipi ɑm n sɔ́nti kɛ́ mɛ́yukɔɔ́ kɛtẽ fɑlɛ kɛ Uléécɑɑ uu n consɛ kɛ́mɛɛ rinɛ́yɔ́ɔpitũ kɛcɑ́ɑ́ ń tonɛ, nɔ́ kɛfi nɛ pitɛ́ mpí nɔ́ɔ nní nɛ́ rintíki, nɔ̃́ nɛ kɔ ɑtṹ kɛfi nɛ ɑtɛ́ kɛcɑ́ɑ́ túntinɛ ɑní nɛ Isirɑyɛɛli ipuri kɛfi nɛ itɛ́ iyɛ̃ pisoi kɛtɑhɑi túhɑɑnɛ.  
\v 29 Pɛpɛɛ nɛ̃́ nnyɑ síyɔ nɛ́ɛ pimɑ́ɑ nɛ piwɑ̃́ nɛ́ɛ piyɛ́i nɛ́ɛ pisɑ́ɑ nɛ́ɛ píni nɛ́ɛ pinɔ́si nɛ sipipi nɛ́ɛ sicɑrɛ n tíyɛ, yɛ́ lɛ̃ kɑpi n tíyɛntɛ yɛ̃ mɛpehẽ pílɛ, ɑpi kɔ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ́nu ɑi likɛcɑ́ɑ́ kpɑ́.  
\v 30 Pifoí mɛyɑ̃ yɛ́ pitɔ́rɔɔ pɑnsɛ, pitɔ́rɔɔ mɛyɑ̃ ɑpi pifoí. 
\c 20  
\s1 Pikɛikɔ́ pɛɛ ituŋɛ ikɔ́ ikɔ́ kɛkɛi kɛ́mɛɛ n hɑ́pɔ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Ukɛisɑɑ unyinɛ yɛɛ kɛmɑrɛsinɛ leepɔ rɛ ukɛ́ pikɛikɔ́ wɛ́ɛ́si pikɛ́ uɑléé kɑpi yɛ n sée rɛ fiinyi kɛcɑrɛ kɛ́mɛɛ u kɛisi.  
\v 2 U nɛ pɛ̃ ɑpi kómɛinɛ rɛ ukɛ́ pi hɛ́ɛ́lɛ nnɛ́í mmɛ̃ kɑpi yɛ kɛyɑ́ɑ kɛsɛ ukɛikɔ́ n hɛ́ɛlɛ. Kei kuu pɛɛ kɛcɑrɛ-i pi tɔ́ŋsɛpɔ.  
\v 3 Kɑi ḿ pi yɑrɛ ituŋɛ mɛsɛ ɑ́mɛ we kɛfi kumúŋɛ́, uu kɔ leepɔ uu pikɛikɔ́ picɔ yɛnu, pɛ̃ pin kɛ́yɑɑ́lɑ-i mɛ́woo nyɛnu.  
\v 4 Uu pi mɑɑ rɛ: Nɔ́ɔkɛ́ hɑ kɔ kɛnɛ́cɑrɛ-i kɛisi kɛ́ nnɛ́í mmɛ̃ kɑi m pisɛ nɔ́ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 5 Api yisi ɑpi sĩ́. Uu kɔ ituŋɛ kɛcírɛ kumúŋɛ́ nɛ nnyɔ́ɔ́ mɛtɑɑni kumúŋɛ́ piléepɔ kpɑ́, uu kɔ pikɛikɔ́ picɔ kpísi.  
\v 6 Kɑi nnyɔ́ɔ́ mɛnupũ ḿ pi, uu kɔ piléepɔ kpɑ́ uu pinyinɛ yɛnu pin kei nyɛnu, uu pi mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑni nté mɛ́woo nyɛnu ituŋɛ nɛ imɛlólɛ́?  
\v 7 Api u pɛsɛ rɛ: Lɛlɛɛ rɛ úkɑ úu pikɛi rɔ́ kpísi. Uu pi mɑɑ rɛ: Nɔ́ɔkɛ́ kɔ n ŋme ɑni hɑ kɛnɛ́cɑrɛ-i kɛisi. 
\p  
\v 8 Kɑi nnyɔ́ɔ́ n wɑ, ucɑrɛte uyɛ̃ uu uyɛɛ ulikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃ mɑɑ rɛ: A pikɛikɔ́ pɛ̃ sée ɑɑ pɛpɛɛ mɛtɔ́rɔɔ ń kɑ nɛ pihɛ́ɛ́lɛ korɑɑnɛ ɑɑ́ nɛ pifoí kɛ́tɔ pɑ́ɑ́lɑ́.  
\v 9 Pɛpɛɛ nnyɔ́ɔ́ mɛnupũ kumúŋɛ́ pikɛi n kórɑɑnɛ ɑpí weri, ḿpɑ́ úye uu nnɛ́í mmɛ̃ kɑpi yɛ kɛyɑ́ɑ kɛsɛ ukɛikɔ́ n hɛ́ɛlɛ yɔ́su.  
\v 10 Kɛ pikɛikɔ́ foí pɛ̃ ɑpi ń kɑ, ɑpí m músu rɛ piihɛ́ɛ́ yɛ́ picɔ ikɔ́ rifɑɑu. Amɑ́ ḿpɑ́ úye uu nnɛ́í nsɛ mmɛ̃ kɑpi yɛ kɛyɑ́ɑ kɛsɛ ukɛikɔ́ n hɛ́ɛlɛ yɔ́su.  
\v 11 Api kɛwóóyɔɔ́ kɛ-i iŋmúlɑɑ nɛ ukɛisɑɑ uyɛ̃ iwɔ́hɔ́ loni.  
\v 12 Api rɛ: Mpí pɛɛ nní pikɛi mɛtɔ́rɔɔ mmɛ́ ń kɑ yɛ wɑlɛ ituŋɛ mɛkɔ́ɔ́nú mɛsɛ. Aɑ pɛɛ tɔ́ nɛ pɛ̃ nnɛ́í nsɛ hɛ́ɛlɛ, in kɔ nɛ tɔ́ɔ mɛyɑ̃́ ntuŋɛ nɛ mpɔɔnɛ kõ.  
\v 13 Ukɛisɑɑ uyɛ̃ uu piusɛ rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Ám inípɛɛ pɔ́ li, unɛ́sɑ́nɛ! Ái rɔ kómɛinɛlɛ rɛ nnɛ́í mmɛ̃ kɑpi yɛ kɛyɑ́ɑ kɛsɛ ukɛikɔ́ n hɛ́ɛlɛ kɑɑ yɛ́ yɔsíi?  
\v 14 A lipɔ́kɔ́ kpísi ɑɑ tɔ́mpɔ! Nɛ lɑlɛ kɛ́ nɔ́ nɛ uyɛɛ pikɛi mɛtɔ́rɔɔ mmɛ́ ń kɑ nnɛ́í nsɛ hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 15 Yɑrɛ ɑ́m ncée mɑ́ kɛ́ linɛ́kɔ́ nɛ mɛnɛ́lɑ wɑ, nɛ́ɛ íye? Nɛ́ɛ pɔ inípɛɛ wɔŋnɛ rɛ nɛ kɛfɑ lɑ́ɑ́rú nnyɑ?  
\v 16 Kei kɛ Yeesu uu rikpɑ́ rɛ limɛcɔ kɛ pitɔ́rɔɔ ɑpi yɛ́ pɑnsɛ pifoí, pifoí ɑpi pitɔ́rɔɔ. 
\s1 Yeesu yɛ mɛtɑ́ɑ́nũ unkpɔ nɛ umɛyisɛ nsímɛ́ símisi 
\r (Mɑriki 10:32-34; Luki 18:31-34) 
\p  
\v 17 Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi kɛyɑ́ɑ kɛnyinɛ Yerusɑlɛm n tɔ́su, uu upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ iyɑɑ séi uu pi mɑɑ rɛ:  
\v 18 Nɔ nyɑ́nii, Yerusɑlɛm kɑri nní símpɔ pikɛ́ hɑ kei Usoi Kɛpipi tĩ pikɛ́ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ isé picélɑɑ ɑnipɛ-i wɑ, pɛ̃ pikɛ́ nɛ u túhɑɑnɛ ɑpi yekei rɛ pikɛ́ u kpu.  
\v 19 Pi yɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ ɑnipɛ-i u wɑ, ɑpi mɛ́woo u nyɑ́nɛi ɑpi isɛ́í u fopii ɑpi kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ u kɑrii, uu pɛɛ kɛyɑ́ɑ tɑ́ɑ́nũ tuŋɛ́ nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi. 
\s1 Lɛ̃ kɛ Yɑkupu nɛ Yohɑni uni uu Yeesu m pisɛ 
\r (Mɑriki 10:35-45) 
\p  
\v 20 Kei kɛ unɔsi uu upiŋmɑ́nɛ kɛtɛ́, Yɑkupu nɛ Yohɑni kpísi uú nɛ Yeesu lɛɛpɔ, uu ukɛyu-i wúlɑ uú nɛ u téni.  
\v 21 Yeesu uu pɛɛ u pisɛ rɛ: Yo kɑɑ́ lɑ kɛ́ pɔ́ wɑ? Uu rinɔ́ɔ u yɔ́su rɛ: Nɛ lɑ rɛ ɑ ŋmurɛi rɛ pɔ́ tíyɛsɛ pinɛ́ŋmɑ́nɛ mpí kɛtɛ́ ɑpí mɑsí ipɔ́yɔ́ɔpi kɛ́mɛɛ tonɛ, ucɔ kupɔ́lukɛ-lukɛ, ucɔ kupɔ́míi-mɛ̃.  
\v 22 Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Áni nyu lɛ̃ kɑni kei nní n welu. Nɔ́ fe ɑni ntóósi kɛporipi kɑm n nírunɛ níruu? Api rɛ: Ɛɛɛ, tɔ́ fe.  
\v 23 Yeesu uu pi mɑɑ rɛ: Nɔ́ mɛsei ntóósi kɛporipi mɛnɛ́cɔ n ntí. Amɑ́ in kunɛ́lukɛ-lukɛ nɛ́ɛ kunɛ́míi mɛtonɛ nkɔ́ mmú, ɑ́i nɛ́ɛ yɛ́ tíyɛsɛ likɛ́ nɛ lɛ̃. Pɛ̃ nnyɑ kɛ Unɛ́sɑ́ɑ uu sitónɛ sɛ̃ n nyɔ́ɔnsɛlɛ̃ kuu si pɑnɛ. 
\p  
\v 24 Kɛ upipirɛtiki kɛfi tɔrɔɔ mpí pɔ́ɔ lɛ̃ n kṍ, piripɔɔ ɑrí nɛ pimɑ́rɛcɔ pitɛ́ mpí cɑɑi.  
\v 25 Yeesu uu pinnɛ́í séi uu pi mɑɑ rɛ: Nɔ nyulɛ rɛ pɛ̃ kɑpi n kpíilɛ̃ tɛ ɑyu piwɛ́ɛ́sɛ yɛ pinnɑŋɛ nɛ ɑ wéékusɛlɛnlɛ, pisoi kɛcirɛ pin pinnɑŋɛ ɑ nyísɛlɛ̃.  
\v 26 Amɑ́ ɑ́i limɛcɔ kɑi nɔ̃́ kɛ́mɛɛ we. Úye un n lɑ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ uwɛ́ɛ́sɛ, ukɛ́ pɑnsɛ nɔ́unɛ́kɛikɔ́.  
\v 27 Úye un kɔ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ ikpéẽ n lɑ, liute ukɛ́ nɔ́unɛ́lɑ́si.  
\v 28 Limɛcɔ kɛ Usoi Kɛpipi ɑ́kɛ kɑ rɛ pikɛ́ kɛ n kɛisi. Amɑ́ kɛ kɑlɛ rɛ kɛkɛ́ picɔ kɛisi kɛkɛ́ kɔ kɛnfɑɑ kpísi kɛkɛ́ piɑkópɛ nnyɑ hɛ likɛ́ nɛ pisoi mɛyɑ̃ ɑyu lɔ. 
\s1 Yeesu yɛ pinyíyɛ pitɛ́ pɔisɛ 
\r (Mɑriki 10:46-52; Luki 18:35-43) 
\p  
\v 29 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi Yeriko kuyu tulu. Kɑpi kei n yisi pin tɔ́su, tisoiwuí píimɑ rinyinɛ ɑri un n tikilɛ̃.  
\v 30 Kei kɛ pinyíyɛ pitɛ́ pinyinɛ pɛɛ ricéetimɛ n tṹ ɑpi kṍ tɛ Yeesu yɛɛ tɔ́su. Api pɛɛ sicɑ́ɑ́ilɑ kɑ́pɑ́ɑ́ rɛ: Upíimɑ, Tɑfiti Kɛpipi, ɑ irɔ́wɛ ripɑí!  
\v 31 Pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ ɑpi pi cɛ́si rɛ pikɛ́ risɛ́ɛ́, ɑmɑ́ ɑpi pɛɛ mɛyɑ̃́ n cɑ́ɑ́i ŋmɑɑ nɛ ńnɑŋɛ rɛ: Upíimɑ, Tɑfiti Kɛpipi, ɑ irɔ́wɛ ripɑí!  
\v 32 Yeesu uu pɛɛ nyɛrɛ, uu pi séi uu pi pisɛ rɛ: Yo kɑní lɑ kɛ́ nɔ́ wɑ?  
\v 33 Api u pɛsɛ rɛ: Upíimɑ, tɔ lɑ rɛ ɑ wɑ irɔ́nípɛɛ ikɛ́ wúkulɛ.  
\v 34 Yeesu uu piiwɛ pɑí uu piinipɛɛ cɑ, mɛsɛ nɛ mɛsɛ, inípɛɛ ii wúkulɛ, pikɛtɛ́ ɑpi pɛɛ u tiki. 
\c 21  
\s1 Yeesu yɛ Yerusɑlɛm kuyu loni 
\r (Mɑriki 11:1-11; Luki 19:28-40; Yohɑni 12:12-19) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu nɛ upisencɔ ɑpi Yerusɑlɛm n nyɑhɑipɔ, ɑpi Olifiyee rikúú mɛtene Pɛtifɑsee kuyu-i lompɔ. Yeesu uu upipirɛtiki pitɛ́ tum  
\v 2 uu pi mɑɑ rɛ: Ani kuyu nkú kpɛɛ nní nɔ́kɛnɛ́yu-pɔ ń we kɛ́mɛɛ hɑpɔ. Nɔ́ mɛsɛ nɛ mɛsɛ kɛminɑɑyɑhɑ kɛnyinɛ lɛɛpɔ, kɛ nɛ kɛkɛpipi sin torɑɑlɛ̃. Ani si fénnɛ ɑní nɛ nɛ́ si weri.  
\v 3 Úye un ń-ye nɔ́ m pisɛ, ɑni u pɛsɛ rɛ: Upíimɑ yɛ si lɑlɛ. Liute yɛ́ kei nní nɔ́ riyɑ́ ɑni tɔ́mpɔ. 
\p  
\v 4 Lɛ̃ kɛ ɑntepu uú pɛɛ ḿ mɑ likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑ. U pɛɛ́ mɑɑ rɛ: 
\p  
\v 5 Ani Siyɔɔ kuyu pikɔ́ mɑɑ rɛ: 
\q1 Ani ripɑí, nɔ́unɛ́yɔ́ɔpi yɛɛ nní nɔ́kɛnɛ́mɛɛ wemɛ. 
\q1 Usoi niŋɛ-niŋɛ lo, 
\q1 kɛminɑɑ kɛpipi kɛcɑ́ɑ́ kuu túnti. 
\p  
\v 6 Upipirɛtiki ɑpi yisi ɑpi tɔ́mpɔ, ɑpí hɑ wɑi yɑrɛ kuu pi n forii.  
\v 7 Apí nɛ kɛminɑɑ nɛ kɛkɛpipi weri ɑpi pimɛlɑpɛ sikɛcɑ́ɑ́ lɑ́ɑi ɑpi mɛkɛcɑ́ɑ́ u tonsɛ.  
\v 8 Pisoi kulúi ɑpi pisitukɑnkɑ lesɛ ɑpi ncée-i tɑ́ŋɛntɛ, picɔ ɑpi ɑpɛ́i hɛ́piri ɑpi tɑ́ŋɛntɛ rɛ pikɛ́ nɛ ríyu u wɑisɛ.  
\v 9 Pisoi pɛɛ ukɛyu n sɔ́nɛ nɛ pɛpɛɛ ukɛpirɛ n tíkilɛ̃ ɑpi pɛɛ́ n cɑ́ɑ́i rɛ: Tɑfiti Kɛpipi, ɑni uyɛɛ n sɔ́nti nɛ Upíimɑ rinyiri ritɑɑ́sɛ! Osɑnnɑ, ɑni urinyiri kɛyómɛcɑɑ-pɔ ritɑɑ́sɛ!  
\v 10 Kɛ Yeesu uu Yerusɑlɛm kuyu-i n lompɔ, ɑi pisoi nnɛ́í lémesi ɑpi pɛɛ́ m písɛinɛ rɛ: Usoi úye kɛcirɛ yɛ nkó?  
\v 11 Pisoi pɛɛ u n tíkilɛ̃ ɑpi rɛ: Uyɛɛ ɑntepu Yeesu, Kɑlilee kɛtẽ-pɔ Nɑsɑrɛti ukɔ́ lo. 
\s1 Yeesu yɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i pikpéensɛ lɑkɑsɛ 
\r (Mɑriki 11:15-19; Luki 19:45-48; Yohɑni 2:13-22) 
\p  
\v 12 Yeesu uu Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ lompɔ uu pɛpɛɛ kei n yɑ́lisi nɛ pɛpɛɛ n lɛ́ɛ́ri nnɛ́í lɑ́kɑsɛ. Uu pɛpɛɛ siwóó n cɔhɔnɛ ɑtɑɑpili nɛ pilɔ́ɔlɑ̃yɑ́i situmpi lɑ́uli.  
\v 13 Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Li wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: Pi yɛ́ Kɛnɛ́yɔ sée rɛ kɛyómɛyɑ́hɑɑyɔ. Amɑ́ nɔ̃́ nɛ kɛ ripɔ́lɔ́sɛlɛ piyɑɑlukɛ kuhorɛ.  
\v 14 Kɛ Yeesu uu kei lɛ̃ ń we, pinyíyɛ nɛ síkɑnkɑ́lɑ́kɑ́ ɑsí hɑpɔ ɑsí nɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ u kɔ uu si pɔisɛntɛ.  
\v 15 Amɑ́ kɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ nɛ isé picélɑɑ ɑpi mɛwɑi píimɑ kɛ Yeesu uu n wɑpisi n yɛ̃́ nɛ siwɑ̃́ sɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ n cɑ́ɑ́i rɛ: Osɑnnɑ, Tɑfiti Kɛpipi, ɑi pi tóósi.  
\v 16 Kei kɑpi pɛɛ u pisɛ rɛ: Pɔ kómɛi lɛ̃ kɑpi nní n cɑ́ɑ́ii? Yeesu uu rɛ: Ɛɛɛ. Uu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni kɑhɑnɛ Uléécɑɑ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ nsímɛ́ mmú n kɛɛ̃ tɛ: Pɔ tíyɛsɛ ɑí nɛ siwɑ̃́ síńsɑ́pi nɛ siwɑ̃́ fɛnfɛ̃í pɛ́nɛ ɑsi pɔ́ m pɑkɑrɛntɛɛ?  
\v 17 Yeesu uu pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ kei pi yɑ́ uu kuyu lelu uú hɑ Petɑnii-pɔ finɛ. 
\s1 Yeesu yɛ kúfikiyee ɑnɔ́ɔ wɑ 
\r (Mɑriki 11:12-14, 20-24) 
\p  
\v 18 Kɑi n weesi, Yeesu uu yisi un Yerusɑlɛm tɔ́su, nkṹ nn u wɑi.  
\v 19 Uu kúfikiyee ricéetimɛ yɛnupɔ, uu sɔ́nɛpɔ uú nɛ ku kɔ, ɑmɑ́ mɛpɛ́i ŋmɑnɛ kuu lɛɛpɔ. Uu pɛɛ kuléé kpɛ̃ mɑɑ rɛ: Pɑ́ɑ nkpéni kɔ píkɑi mɑ́runɛ! Kei nní, kúfikiyee kpɛ̃ ɑku kóósi.  
\v 20 Kɛ upipirɛtiki ɑpi lɛ̃ n yɛ̃́, ɑi nnɔ́ɔ pi yipu ɑpi pɛɛ rɛ: Íye kɛ kúfikiyee nkú ɑku nní mɛsɛ nɛ mɛsɛ kólɑɑpɔ?  
\v 21 Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Kɛ́ ɑsei kɛcɑ́ɑ́ nɔ́ símisi rɛ nɔn Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ nɔnsɑ́ kɔ n tíru, nɔ́ fe ɑni lɛ̃ kɑm nní kuléé nkú n wɑ mɛcɔ wɑi. Ái kɔ lɛ̃ ŋmɑnɛ, ticuruu, nɔ́ fe ɑni riyɔ́pɛ ntí mɑɑ rɛ: A kei yisi ɑ hɑ mínimɑɑ-i ripɔlɔ, ɑi kɔ mɛsei lɛ̃ wɑi.  
\v 22 Nɔn Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃, nɔ́ yɛ lɛ̃ nnɛ́í kɑni yɛ kɛyómɛyɑ́hɑɑ-i m pisɛ yɛ̃. 
\s1 Yei kɛ Yeesu nnɑŋɛ nn léeri? 
\r (Mɑriki 11:27-33; Luki 20:1-8) 
\p  
\v 23 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu pɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i lompɔ un we un pisoi céési, pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ kuyu piwɛ́ɛ́sɛ ɑpí hɑpɔ ɑpí nɛ u kɔ ɑpi u pisɛ rɛ: Ńnɑŋɛ ń-ye kɑɑ́ nɛ nní wɑi? Úye yɛɛ ńnɑŋɛ pɔ́ hɛ pɔkɛ́ nɛ nní n wɑi?  
\v 24 Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Nɛ lɑ kɛ́ nsɛ nɔ́ pisɛ. Nɔn tinɔ́ɔ nɛ́ m pɛsɛ, nɛ́ pɛɛ nɔ́ símisi ńnɑŋɛ mmɛ̃ kɑḿ nɛ lɛ̃ n wɑi.  
\v 25 Nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ pisɛ rɛ wóo Yohɑni tummɛ rɛ ukɛ́ pisoi míni wolɛ? Uléécɑɑ nɛ́ɛ pisoi pɛɛ u tummɛ? Api pɛɛ símɑɑnɛ rɛ: Tɔn nkpéni m mɑɑ rɛ Uléécɑɑ yɛɛ u tummɛ, u yɛ́ rɔ́ pisɛ rɛ: Kɑi pɛɛ íye wɑ kɑ́ni nɛ Yohɑni nsímɛ́ ŋmurɛi?  
\v 26 Tɔn kɔ m mɑɑ rɛ pisoi pɛɛ u tummɛ, ɑ́i yɛ́ wɑ. Tɔ pɛɛ risoiwuí wurulɛ. Li we rɛ pisoi nnɛ́í yɛ Yohɑni nyɑ́nilɛ rɛ ɑntepu lo.  
\v 27 Api pɛɛ mɛsɛ Yeesu rinɔ́ɔ pɛsɛ rɛ: Ári nyu. Uyɛ̃ uu kɔ pi pɛsɛ rɛ: Nɛ̃́ ɑ́m kɔ nɔ́ símisinɛ ńnɑŋɛ mmɛ̃ kɑḿ nɛ lɛ̃ n wɑi. 
\s1 Utisi unyinɛ piŋmɑ́nɛ pitɛ́ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 28 Yeesu uu kɔ pipisɛ pi kpɑ́ rɛ: Ń-ye kɑni kɛnyɑ́rũ nkɛ́-i yɛ̃́? Pi rɛ utisi unyinɛ yɛɛ pɛɛ piŋmɑ́nɛ pitɛ́ mɑ́, uu kɛyɑ́ɑ uŋmɑ́nɛ wɛ́ɛ́sɛ mɑɑ rɛ: Unɛ́ŋmɑ́nɛ, ɑ nɛni wɑɑsi ɑ hɑ ɑnɛ́léé nyɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ fiinyi kɛcɑrɛ kɛ́mɛɛ kɛisi.  
\v 29 Uŋmɑ́nɛ uu u pɛsɛ rɛ: Ám sĩ! Kɑi rinkpɑ́sɛ, uu kɛmúŋɛ́ consɛ, uu yisi uu wɑɑsi.  
\v 30 Utisi uyɛ̃ uu kɔ uŋmɑ́nɛ tɔrɔɔ limɛcɔ mɑlɛ. Uyɛ̃ uu rɛ: Ɛɛɛ, nɛ kõ, Sɑ́ɑ. Amɑ́ úu pɛɛ nkpɑ́ni wɑɑsi.  
\v 31 Yeesu uu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Nɔ músu rɛ wóo pikɛtɛ́ kɛcɔpɛ usɑ́ɑ mɛlɑ wɑ? Api rɛ ufoí lo. Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Asei kɑm nní nɔ́ símisi rɛ pilɑmpooyɔɔ́ nɛ piwɑ́sɑ́nkɑí yɛ́ nɛ kɛkpéẽ nɔ́ wɑ ɑpi Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lompɔ.  
\v 32 Li we rɛ Yohɑni Úniwolɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ kɑlɛ uu ɑsei ncee nɔ́ nyísɛ, ɑ́ni nɛ kutu u ricɔ. Amɑ́ pilɑmpooyɔɔ́ nɛ piwɑ́sɑ́nkɑí ɑpi unsímɛ́ ŋmurɛi. Ani kɔ lɛ̃ nnɛ́í yɛ́nu, ɑmɑ́ ɑ́ni mɛfinɛ consɛ nɔkɛ́ unsímɛ́ ŋmurɛi. 
\s1 Pikɛikɔ́ pɛɛ rikpɑ́kɑ́rɑ́ m mɑ́ kɛnyɑ́rũ 
\r (Mɑriki 12:1-12; Luki 20:9-19) 
\p  
\v 33 Yeesu uu pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani kɔ kɛnyɑ́rũ kɛcɔ kutu ricɔ: Ucɑrɛte unyinɛ yɛɛ we, uu ɑléé nyɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ fiinyi kɛcɑrɛ tɑmɛsi, uu mmɛlɛ wɑi uú nɛ kɛ kɔ́ɔ́nú. Uu kɔ kɛcɑrɛ kɛ-i kuhórɛ túni uu kɛ́tɑcɛrii mɔm kei kɑpi yɛ́ pítɑ n cɛ́rii. Uu kɔ limɛmɑ́ɑ́ kɛmɛ́rɛ́ cɑ́cɑ́ kɛnyinɛ mɔm uu pɛɛ pikɛikɔ́ wɛ́ɛ́si rɛ pikɛ́ kɛcɑrɛ kɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ u m pɑílɛ̃ ukɛ́ ncée hɑ ukɛ́ kɑm.  
\v 34 Kɑi ɑléépipi nyɛ̃ kutúũ n tu, uu upilɑsi yukusɛ rɛ pikɛ́ hɑ upikɛikɔ́ pɛ-i uɑléépipi u yɔ́ɔmɛ.  
\v 35 Pikɛikɔ́ pɛ̃ ɑpi pilɑ́si mpí cɔ́pii. Api usɛ kɑii ɑpi ucɔ kopu, ɑpi utɑ́ɑ́nũ ɑpɑrɛ tɑpisi uu kpi.  
\v 36 Ucɑrɛte uu kɔ pilɑ́si picɔ piyukusɛ kpɑ́, pɛ̃ pin kulúi we nɛ pifoí. Pikɛikɔ́ pɛ̃ ɑpi kɔ pɛ̃ wɑi yɑrɛ lɛ̃ kɑpi pilɑ́si foí n wɑ mɛcɔ.  
\v 37 Uu picérei pɔɔnɛ uu uuŋmɑ́nɛ yukusɛ uu pikɛmɛɛ tum, un músu rɛ: Ḿpɑ́ likɛ́ íye wɑ, pi yɛ́ unɛ́ŋmɑ́nɛ wuri.  
\v 38 Amɑ́ kɛ pikɛikɔ́ ɑpi uuŋmɑ́nɛ uyɛ̃ n yɛ̃́, ɑpi pimɛcɔpɛcirɛ n tee rɛ: Nkó yɛɛ mɑsí usɑ́ɑ mɛmɑ́ nnɛ́í te. Ani kɑm tɔkɛ́ u kpu tɔkɛ́ pɛɛ umɛmɑ́ n te.  
\v 39 Kuu n tuipɔ, ɑpi u tini ɑpi kɛcɑrɛ ilúkɛ́ u sɑ́ ɑpi u kopu.  
\v 40 Kɛ Yeesu uu pinyɑ́rũ ḿ mɑsí, uu pi pisɛ rɛ: Ucɑrɛte uyɛ̃ un hɑ n kɑ, yo kuu yɛ́ pikɛikɔ́ pɛ̃ wɑ?  
\v 41 Api rinɔ́ɔ u yɔ́su rɛ: U pikɛikɔ́ kpɑ́kɑ́rɑ́ pɛ̃ mɛkópɛ kóninɛ. Pilicɔ ɑ́i yɛ́ nkpɑ́ni íwɛ u wɑ. Uu pɛɛ́ hɑ pikɛikɔ́ féé forii rɛ pikɛ́ kɛcɑrɛ kɛcɑ́ɑ́ u m pɑílɛ̃, ɑpipi ɑn m pi, ɑpi yɛ u túúni.  
\v 42 Kei kɛ Yeesu uu pi pisɛ rɛ: Áni nsímɛ́ mmú píkɑi Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ kɛ́ɛ́nlɛ̃ tɛ: 
\q1 Tipɑrɛ kɛ pimɔ́mɛ ɑpi n fóm tɛɛ pɑnsɛ ricírɛ-cirɛ tɛɛ kɛnui-i ń wee? 
\q1 Upíimɑ yɛɛ lɛ̃ wɑ. Mɛwɑisɑŋɑ kuu rɔ́ n yɛ́nɛisɛ yɛ mɛ̃! 
\p  
\v 43 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, nɔ́ mpí, nɔ́ɔ nní Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ ń we, pi yɛ́ ikɛmɛɛ nɔ́ lesɛ ɑpi mpuri féé mɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ n wɑi tonsɛ.  
\v 44 [Lin úye n fóm un tipɑrɛ tɛ̃ tinkpɔu, u yɛ́ selesi. Lin úye n fóm tin ukɛcɑ́ɑ́ n loó, ti yɛ́ u nɑ̃].  
\v 45 Kɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pifɑrisi ɑpi Yeesu sinyɑ́rũ sɛ̃ n kṍ, ɑpi céru rɛ pɛ̃ kuú nɛ mɑ́nɛ.  
\v 46 Api pɛɛ icée n wɛ́ɛ́si pikɛ́ nɛ u tĩ, pin kɔ pɛɛ risoiwuí wuru rɛ pisoi yɛ u nyɑ́ni rɛ u ɑntepu lɛ nnyɑ. 
\c 22  
\s1 Pinɔ́sikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ kɛnyɑ́rũ 
\r (Luki 14:15-24) 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɔ kɛnyɑ́rũ kɛcɔ pi kpɑ́ rɛ:  
\v 2 Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ kɔ we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Uyɔ́ɔpi unyinɛ yɛɛ kɛyɑ́ɑ uuŋmɑ́nɛ yɛɛ unɔ́si n kpísi ɑnyɑ̃́ píimɑ wɑi.  
\v 3 Uu upikɛikɔ́ tum tɛ pikɛ́ hɑ pisoi séleimɛ pikɛ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ li. Amɑ́ pisoi ɑpi isɑ́nɛséi iyɛ̃ yulu ɑpi ɑnyɑ̃́ wéntɛ.  
\v 4 Uu kɔ pikɛikɔ́ picɔ pitumɛ kpɑ́ uu pi mɑɑ rɛ: Ani pisɑ́nɛ sée ɑni pi símisi rɛ: Anyɑ̃́ ilukɛ yɛ pipele mɑsilɛ. Anɛ́nɑ́ɑlɑ nɛ inɛ́sɛɛ kpɔkɔɔ́ kɑm kṍ. Ḿpɑ́ yo yɛ kɛ́yu wɑlɛ. Ani kɑm ɑni pinɔ́sikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ li.  
\v 5 Ápi nkpɑ́ni isɑ́nɛséi iyɛ̃ kutu ricɔ. Ḿpɑ́ úye uu ulikɔ́-mɛ̃ tɔ́mpɔ. Picɔ ɑpi sicɑrɛ wɑikɛɛ, picɔ ɑpi ɑyɑ́ɑ tɔ́ŋɑɑpɔ  
\v 6 pitɔ́rɔɔ pɔ́ɔ pikɛikɔ́ pɛ̃ cɔ́pii ɑpi isɛi pi wɑisɛ ɑpi pɛɛ pi kóni.  
\v 7 Ai uyɔ́ɔpi kuwɔ́i wɑi, uu upisɔ́ɔ́cɑ tum ɑpí hɑ pisoi pɛ̃ kóni ɑpi pikuyu nnɑ ŋmɑɑsi.  
\v 8 Uu pɛɛ upikɛikɔ́ picɔ mɑɑ rɛ: Anyɑ̃́ ilukɛ yɛ pipele mɑsilɛ, ɑmɑ́ pisɑ́nɛ ɑ́pi pɛɛ ikulukɛ tulɑɑlɛ̃.  
\v 9 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni sicéepɛnɛ-i léepɔ, nɔn píye n yɛ̃, ɑni kusɑ́nɛ pi séiri.  
\v 10 Upikɛikɔ́ pɛ̃ ɑpi yisi ɑpi icée tóói ɑpi pisoi nnɛ́í kɑpi n yɛ̃́ sélei, pisɔnɛ nɛ pikópɛ, pisɑ́nɛ ɑpi pɛɛ kɛnyɑ̃́yɔ yipu.  
\v 11 Kei kɛ uyɔ́ɔpi uu pɛɛ lompɔ rɛ ukɛ́ pisɑ́nɛ pɛ̃ yɑ́ɑ́si, uu usoi unyinɛ yɛnu yɛɛ úu inyɑ́nlũ n tɑnɑɑlɛ̃.  
\v 12 Uu u pisɛ rɛ: Unɛ́sɑ́nɛ, íye kɑɑ wɑ ɑɑ́ nɛ nté lonti ɑ́ɑ kɔ inyɑ́nlũ tɑnɑɑlɛ̃? Ai utisi muuni uú n sɛ́ɛ́lɛ̃.  
\v 13 Uyɔ́ɔpi uu pɛɛ pikɛikɔ́ mɑɑ rɛ: Ani ɑ́nɑ nɛ ɑnípɛ u pɑɑsi ɑni kɛtɑhɑi kuŋmɑhɑ-i u sɑ́pɔ. Kei kuu yɛ́ n téni un inĩ́ tɑkɑi.  
\v 14 Yeesu uu pɛɛ rɛ: Li we rɛ pisoi kulúi kɑpi sée, ɑmɑ́ pɛ̃ kɑpi pikɛcɔpɛ n wɛ́ɛ ɑ́pi pɛɛ kulúi we. 
\s1 Lɑmpoo kɑpi yɛ Rɔm uyɔɔpi píimɑ n hɛ́ɛlɛ 
\r (Mɑriki 12:13-17; Luki 20:20-26) 
\p  
\v 15 Kei kɛ Pifɑrisi ɑpi pɛɛ símɑɑnɛ rɛ íye kɑpi yɛ́ nɛ Yeesu ripinɛ wɑ pikɛ́ nɛ unnɔɔsimɛ́ cirɛ u n tĩ́.  
\v 16 Api pipirɛtiki pinyinɛ nɛ Erooti pipirɛtiki pinyinɛ lesɛ ɑpi tum tɛ pikɛ́ hɑ Yeesu mɑɑ rɛ: Upíimɑ, tɔ nyulɛ rɛ ɑsei ŋmɑnɛ kɑɑ yɛ símisi. Pɔ yɛ kɔ Uléécɑɑ ncee pisoi céesilɛ nɛ ɑsei. Ḿpɑ́ usoi ukɛ́ íye nsɑ́ ńnɑŋɛ m mɑ́, ɑ́ɑ yɛ uinipɛɛ n wuru pɔn nɛ símisi.  
\v 17 Tɔ lɑ rɛ ɑ kɛpɔ́múŋɛ́ rɔ́ símisi tɔkɛ́ yɛ̃́ tɛ ncée yɛ we rɛ tɔkɛ́ yɛ Rɔm uyɔɔpi lɑmpoo hɛ́ɛ́lɛ nɛ́ɛ ɑ́ri kɑpɛ yɛ hɛ́ɛlɛ?  
\v 18 Amɑ́ Yeesu pɔ̃́ nɛ pimɛsɔhɔ kópɛ kɑpi n wɑi pinyuwɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ. Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Nɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ mpí, yo nnyɑ kɑni nɛ́ peikɛɛ?  
\v 19 Ani nɛ siwóó sɛ̃ kɑni yɛ nɛ lɑmpoo n hɛ́ɛlɛ kɑm nkɛ̃́! Api mɛwóópipi mɛsɛ nɛ u hɑpɔ.  
\v 20 Uu pɛɛ pi pisɛ rɛ: Úye riyu nɛ úye rinyiri tɛɛ nní mɛkɛcɑ́ɑ́ we?  
\v 21 Api u pɛsɛ rɛ: Sesɑɑ lo. Kei kɛ Yeesu uu kɔ pi mɑɑ rɛ: In lɛ̃, ɑni Sesɑɑ likɔ́ Sesɑɑ pɑ, ɑni Uléécɑɑ likɔ́ Uléécɑɑ pɑ.  
\v 22 Kuu lɛ̃ tinɔ́ɔ tɛ̃ pi m pɛsɛ, ɑi nnɔ́ɔ pi yipu ɑpi pɛɛ u yɑ́ ɑpi tɔ́mpɔ. 
\s1 Pisɑtusee nɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ mɛyisɛ nsímɛ́ 
\r (Mɑriki 12:18-27; Luki 20:27-40) 
\p  
\v 23 Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ cirɛ kɛ Pisɑtusee ɑpi Yeesu kɛ́mɛɛ hɑ. Pisɑtusee pɛɛ tee rɛ pikpɔkpɔ ɑ́pi yɛ nkpɔ-i yisi. Api sĩ́ ɑpí hɑ Yeesu lɛɛpɔ, ɑpi u pisɛ rɛ: Sɑ́ɑ, Moisi yɛ mɑɑ rɛ:  
\v 24 Unɔ́sikɔ́ úye un n kpu unsɑ́ kɛwɑ̃́ m mɑ́, li pisɛ rɛ uuwɑ̃ yɛɛ yɛ́ unɔ́si uyɛ̃ kukúmɑnnɔsi kpísi uu umɑ́ɑ mpuri wɑi.  
\v 25 Too! Amɑ́ piŋmɑ́nɛ pinyinɛ pɛɛ pɛɛ kɛrɔ́cɔpɛ nté we. Pi pimɑ́rɛcɔ pisɛɛi lɛ. Umɑ́ɑ uu unɔ́si kpísi, uu kpi úu kɛwɑ̃́ yɛ̃. Uwɑ̃́ uu pɛɛ umɑ́ɑ ukúmɑnnɔsi kpísi.  
\v 26 Uyɛ̃ uu kɔ limɛcɔ kpi, uu ukúmɑnnɔsi uyɛ̃ nɛ utɑ́ɑ́nũ yɑ́. Ai lɛ̃ n wɑi hɑ́i nɛ usɛ́ɛ́i-sɛ́ɛ́i kɛ́mɛɛ-pɔ.  
\v 27 Pɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, unɔ́si uyɛ̃ pɔ́ɔ kɔ kpi.  
\v 28 Tɔ lɑ tɔkɛ́ nkpéni pɔ́ pisɛ rɛ kɛ pimɑ́rɛcɔ pisɛɛi pɛ̃ ɑpi nní pinnɛ́í unɔ́si uyɛ̃ n kpísi, pi uye unɔsi yɛ hɑ lo, kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ pikpɔkpɔ ɑpí hɑ nkpɔ kɛ́mɛɛ n yisinɛ?  
\v 29 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ kɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ kirɑɑsɛntɛ. Áni Nléécɑɑsimɛ́ ɑsei kómɛi, ɑ́ni kɔ Uléécɑɑ nnɑŋɛ nyu.  
\v 30 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ pikpɔkpɔ ɑpí hɑ n yisinɛ, pitisi ɑ́pi pinɔ́si kpíkɛsinɛ, pinɔ́si pɑ́ɑ kɔ pilɑ sɔ́ɔnkɛɛnɛ. Amɑ́ pimɛfinɛ yɛ́ hɑ n we yɑrɛ piléécɑɑtumɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ.  
\v 31 Áni lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pikpɔkpɔ mɛyisɛ kɛcɑ́ɑ́ nɔ́ ḿ mɑ ɑpi Unsímɛ́ Ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lu kɛ́ɛ̃, nɛ́ɛ yo? U mɑɑ rɛ:  
\v 32 Nɛ́ɛ Apirɑhɑm Uleecɑɑ nɛ Isɑɑki Uleecɑɑ nɛ Yɑkupu Uleecɑɑ. Uléécɑɑ úu pikpɔkpɔ Uleecɑɑ ɑmɑ́ u pinyɑ́nnyɑ̃́ Uleecɑɑ lɛ.  
\v 33 Kɛ pisoi pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ pin kutu u cɔlɛ̃ ɑpi lɛ̃ n kṍ, uicélɑɑ iyɛ̃ ii pi loni ńsɔnɛ. 
\s1 Isé iyɛɛ Uléécɑɑ isé kɛcɔpɛ icɔ n fe 
\r (Mɑriki 12:28-34; Luki 10:25-28) 
\p  
\v 34 Kɛ Pifɑrisi ɑpi n kṍ tɛ Yeesu yɛ Pisɑtusee feriyɛ uu sɛ́ɛ́sɛ, ɑpi cɑ́pinɛ.  
\v 35 Pikɛcɔpɛ isé ucélɑɑ unyinɛ uu pɛɛ ripinɛ Yeesu wɑi uu u pisɛ rɛ:  
\v 36 Ucélɑɑ, Uléécɑɑ iseé nnɛ́í kɛ́mɛɛ íye yɛɛ imɑ́ɑ? 
\p  
\v 37 Yeesu uu rɛ: A Upíimɑ, Upɔ́léécɑɑ n lɑ nɛ kɛpɔ́fɑ nnɛ́í, nɛ ipɔ́soi nnɛ́í, nɛ kɛpɔ́múŋɛ́ nnɛ́í.  
\v 38 Iyɛɛ isé foí, iyɛɛ kɔ innɛ́í kɛcɔpɛ imɑ́ɑ.  
\v 39 Ilírũ yɛɛ ifoí iyɛ̃ mɛcɔ n sɑ́ yɛ nnyí: A upɔ́cɔ n lɑ yɑrɛ kɑɑ ripɔ́cúruu ń lɑ.  
\v 40 Isé nnyí kɛtɛ́ yɛɛ isé nɛ ɑntepuyɛ icélɑɑ riyíkí. 
\s1 Uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ nɛ Tɑfiti kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (Mɑriki 12:35-37; Luki 20:41-44) 
\p  
\v 41 Kɛ Pifɑrisi ɑpi lɛ̃ n cɑ́pinɛ, Yeesu uu pɛɛ pi pisɛ rɛ:  
\v 42 Íye kɑni uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ kɛcɑ́ɑ́ músu? Úye kɛpipi yɛ kɛ? Api u pɛsɛ rɛ Tɑfiti Kɛpipi yɛ kɛ.  
\v 43 Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: In lɛ̃, íye kɑi wɑ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn Tɑfiti mɛtɛ́í hɛ uú nɛ u séi rɛ Upíimɑ? Tɑfiti yɛ pɛɛ́ mɑɑ rɛ:  
\v 44 Upíimɑ yɛ Unɛ́píimɑ mɑɑ rɛ: 
\q1 A kunɛ́lukɛ-lukɛ-mɛ̃ kɛ́yukɔɔ́tonɛ-i tonɛ 
\q1 hɑ́i nɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm yɛ́ 
\q1 pipɔ́lɑ́ɑrɔ kɛpɔ́nyɑ́lɛ-i n cɔ. 
\p  
\v 45 In tɛ Tɑfiti yɛ mɛsei u sée rɛ Upíimɑ, íye kɛ uyɛ̃ cirɛ uu yɛ́ kɔ pɛɛ Tɑfiti Kɛpipi? 
\p  
\v 46 Pifɑrisi pɛ̃ ɑ́pi fe pikɛ́ ńkɑ Yeesu pɛsɛ. Kɑí nɛ kei n kpísi, úkɑ úu yɛ pɛɛ kɑhɑ ukɛ́ nnyinɛ u pisɛ. 
\c 23  
\s1 Yeesu yɛ rɛ pisoi pikɛ́ pimɛcirɛ nɛ isé picélɑɑ nɛ Pifɑrisi tĩ 
\r (Mɑriki 12:38-39; Luki 11:43,46; 20:45-47) 
\p  
\v 1 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu pɛɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nɛ upipirɛtiki-mɛ̃ pɑnsɛpɔ uu pi mɑɑ rɛ:  
\v 2 Isé picélɑɑ nɛ Pifɑrisi kɑí pɛɛ́ we rɛ pikɛ́ isé kɛ Moisi uu nɔ́ ḿ pɑ ɑsei nɔ́ símisi.  
\v 3 Li nɛ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ piicélɑɑ rimúlú ɑni kɔ i tiki. Amɑ́ ɑ́ni kɑpɛ yɛ pimɛwɑi nɛ yírɑɑnɛ. Li we rɛ pɛ̃ nɛ yɛ picɔ céesi rɛ pikɛ́ piicélɑɑ ritiki, ɑmɑ́ piricuruu ɑ́pi yɛ pɛɛ i ritiki.  
\v 4 Pi yɛ limúlɛ-mulɛ pɑɑsilɛ ɑpi picɔ yɑsɛ, piricuruu ɑ́pi yɛ pɛɛ líkɑ ricɑ.  
\v 5 Pi ḿpɑ́ yo wɑi rɛ pisoi pikɛ́ yɛ pi yɛ̃ nnyɑ. Lɛ̃ nnyɑ kɑpi yɛ Nléécɑɑsimɛ́ silɔɔpi kɑpi ritii kɛcɑ́ɑ́ riḿmɛɛlú mɛpɛ́rɛ́ rikpɑ́sɛ ɑpi kɔ pisitukɑnkɑ ɑtimɛ nwɛ́pí mɛpɛ́rɛ́ kpɑ́sɛ ɑi picɔ sikɔ́ feriyɛ.  
\v 6 Sitónɛ foí kɑpi yɛ kɛlukɛ kɛ́mɛɛ nɛ Pisuifi ɑyomɛyɑ́hɑɑlee-i n lɑ.  
\v 7 Pi lɑ rɛ pisoi pikɛ́ ipɑkɑrɛ nɛ pi n yɑ́hɑɑnkɛɛ sicɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ, pikɛ́ yɛ kɔ pi sée rɛ picélɑɑ.  
\v 8 Amɑ́ nɔ̃́ ɑ́ni kɑpɛ yɛ tíyɛ pikɛ́ yɛ nɔ́ sée rɛ picélɑɑ. Nɔ nɔ́nnɛ́nɛ́í pimɑ́rɛcɔ lɛ. Usoi usɛ kóló yɛɛ kɔ nɔ́unɛ́célɑɑ.  
\v 9 Áni kɑpɛ yɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ úkɑ sée rɛ nɔ́unɛ́sɑ́ɑ. Nɔ́unɛ́sɑ́ɑ cirɛníŋɛ kɑni m mɑ́ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ we.  
\v 10 Áni kɑpɛ yɛ tíyɛ pikɛ́ yɛ nɔ́ sée rɛ úyukɔɔ́. Nɔ́unɛ́yukɔɔ́ yɛ usɛ lɛ. Uyɛɛ nní uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ.  
\v 11 Nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ uwɛ́ɛ́sɛ ukɛ́ pɑnsɛ nɔ́unɛ́kɛikɔ́.  
\v 12 Úye un umɛcirɛ rintɑɑ́sɛ, li yɛ u ricɛpisɛlɛ. Úye un umɛcirɛ rincɛpisɛ, li yɛ u ritɑɑ́sɛlɛ. 
\s1 Yeesu yɛ isé picélɑɑ nɛ Pifɑrisi kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi kɛsi 
\r (Mɑriki 12:40; Luki 11:39-52; 20:45-47) 
\p  
\v 13 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí. Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ! Nɔ yɛ pisoi ncée tɑ́pisilɛ rɛ ɑ́pi kɑpɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lõ. Nɔ́rinɛ́cúruu ɑ́ni yɛ lompɔ, ɑ́ni kɔ pɛɛ pɛpɛɛ ń lɑ yɑ́nɛ pikɛ́ lompɔ. 
\p  
\v 14 [Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí. Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ! Nɔ́ɔ pikúmɑnnɔsi ɑnipɛ-i lɛ̃ kɑpi m mɑ́ yɔ́ɔi, ɑni yɛ kɔ pɛɛ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si ɑi nɑ́ŋɑi pisoi pikɛ́ nɛ nɔ́ n yɛ̃́ nnyɑ. Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu íwɛ iyɛɛ íi icɔ m mɑ́ nɔ́ wɑinɛ.]  
\v 15 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí. Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ! Kɛtẽ nkɛ́ nnɛ́í nɛ mínimɑɑ kɑni kɑ́lɛ̃ tɛ nɔkɛ́ usɛ unyinɛ yɛ̃ nɔkɛ́ u pɑnsɛsɛ nɔ́unɛ́pirɛtiki. Nɔn liute piyɛ́nɛ m mɑsí, ɑni tíyɛsɛ uu pɑnsɛ usoi nkó kɑí nɛ n sɑ́ rɛ pikɛ́ íwɛ tɛnɛcirɛ́ kɛlõ kɛ́mɛɛ íwɛ lukɛisɛ ikɛ́ nɔ́inɛ́kɔ́ n fe mɛtɛ́.  
\v 16 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ pinyíyɛ mpí, nɔ́ɔ nní pisoicɔ n séni! Nɔ yɛ mɑɑ rɛ: Úye un Uléécɑɑ kɛyɔ n sée uú nɛ wééri rɛ u yɛ́ linyinɛ wɑ, u yɛ́ fe uu lipiwɑi yɑ́. Amɑ́ úye un wurɑ yɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i ń we n sée uú nɛ wééri rɛ u yɛ́ linyinɛ wɑ, ncée ńn we rɛ ukɛ́ lipiwɑi riyɑ́.  
\v 17 Nɔ́ piníri nɛ pinyíyɛ mpí! Wurɑ nɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛɛ wurɑ uyɛ̃ m pɑnsɛsɛ Uléécɑɑ likɔ́, yo yɛɛ likɛtɛ́ kɛcɔpɛ ríyu mɑ́ nɛ licɔ?  
\v 18 Nɔ yɛ kɔ mɑɑ rɛ: Úye un Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi n sée uú nɛ wééri rɛ u yɛ́ linyinɛ wɑ, u yɛ́ fe uu lipiwɑi yɑ́. Amɑ́ úye un inyɔ́ɔnsɛsɛɛ yɛɛ kɛhúúpi kɛcɑ́ɑ́ ń lɑ́ɑlɛ̃ n sée uú nɛ wééri rɛ u yɛ́ linyinɛ wɑ, úu ncée mɑ́ ukɛ́ lipiwɑi riyɑ́.  
\v 19 Nɔ́ pinyíyɛ mpí! Isɛɛ kɑpí nɛ n nyɔ́ɔnsɛ ɑpi kɛhúúpi kɛcɑ́ɑ́ lɑ́ɑ nɛ kɛhúúpi kɛɛ i m pɑnsɛsɛ Uléécɑɑ likɔ́, yo yɛɛ likɛtɛ́ kɛcɔpɛ ríyu mɑ́ nɛ licɔ?  
\v 20 Lɛ̃ nnyɑ, úye un kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi n sée uú nɛ wééri, kɛlõ kɛ̃ nɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ kei ń we kuu sée uú nɛ wééri.  
\v 21 Úye un Uléécɑɑ kɛyɔ n sée uú nɛ wééri, Uléécɑɑ kɛyɔ nɛ Uléécɑɑ yɛɛ kɛkɛmɛɛ ń we kuu sée uú nɛ wééri.  
\v 22 Úye un kɛyómɛcɑɑ n sée uú nɛ wééri, Uléécɑɑ riyɔɔpitũ nɛ Uléécɑɑ yɛɛ rikɛcɑ́ɑ́ ń tṹ kuu sée uú nɛ wééri. 
\p  
\v 23 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí. Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ. Nɔ yɛ ḿpɑ́ yo hɔɔnɛlɛ, ɑní nɛ mɑnti nɛ ɑyɛ́hɛpɛi ncɔpuri pɛ́nɛ ɑni hɔ́ɔ́nɛ ɑwɛ́lɛ́ kɛfi, ɑni Uléécɑɑ kuwɛ́lɛ́ kusɛ pɑ. Amɑ́ ɑ́ni yɛ pɛɛ isé nnɛ́í kɛcɔpɛ ipíimɑ yɑrɛ nní ɑsei piwɛ́lɑɑ nɛ usoicɔ piwɛtu nɛ ɑsei pitiki nkɔ́ nɛ pikɛi wɑ. Lɛ̃ kɑí pɛɛ pisɛ rɛ nɔkɛ́ n tikilɛ̃ nɔn pɛɛ kɔ nɛ litɔ́rɔɔ licɔ nní wɑi.  
\v 24 Nɔ́ pinyíyɛ mpí, nɔ́ɔ nní pisoicɔ n séni. Nɔ yɛ kúcɛrii nɛ ńsɔ lesɛlɛ, ɑni pɛɛ ísu nɛ pɛ́nɛ ɑni muuni. 
\p  
\v 25 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí! Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ. Nɔ we yɑrɛ mpí pɛɛ yɛ kɛhee nɛ kɛcɑ́ripi kɛpirɛ ŋmɑnɛ n hɛɛrɛ ɑpi kɛmɛ́ɛ yɑ́ mɛcɔ. Lɛ̃ kɑpi yɛ sikɛmɛɛ n li nɛ kɑpi yɛ ń ntí yɛ pɛɛ liyɑɑ-yɑɑ lɛ kɑpi n kɑ́ipinkɛɛ.  
\v 26 Nɔ́ Pifɑrisi, pinyíyɛ mpí! Ani yɛ kɛhee nɛ kɛcɑ́ripi kɛ́mɛɛ mɛfoí hɛɛrɛ, kɛpirɛ yɛ́ pɛɛ limɛcɔ sɔnɛsi. 
\p  
\v 27 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí! Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ. Nɔ we yɑrɛ rikpíí mmɛlɛ kɑpi míni tomɛ́ n túkɛi ɑri pɛɛ́ n wɑriyɛ póí-póí ńsɔnɛ mɛcɔ, nɛ́ḿpɑ́kɑnɛ ɑsoikɔhɔ nɛ líkpɛrinkpɛkɔɔ́ lɛɛ rikɛmɛɛ yipɑɑlɛ̃.  
\v 28 Limɛcɔ kɑní we. Nɔ pisoi kɛyu-i nyísɛlɛ̃ tɛ nɔ isé tíkilɛnlɛ, nɛ́ḿpɑ́kɑnɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi nɛ mɛwɑi kópɛ mɛɛ nɔ́sinɛ́fɑ-i yipɑɑlɛ̃.  
\v 29 Íwɛ kɑni topori, nɔ́ isé picélɑɑ nɛ nɔ́ Pifɑrisi mpí! Nɔ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ lɛ. Nɔ yɛ ɑntepuyɛ ɑkpíí mɔ́nlɛ ɑni pɛpɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ ɑkɔ́ sɔnukusɛ  
\v 30 ɑni pɛɛ rɛ: Tɔn pɛɛ pirɔ́kpurɛ isoi kumúŋɛ́ kpɛ-i n we, ɑ́ri yɛ́ pɛɛ ŋmurɛi tɔkɛ́ pi rikpɑ́ tɔkɛ́ nɛ ɑntepuyɛ kṍ.  
\v 31 Nɔ pɛɛ lɛ̃ nyísɛlɛ ɑni nɔ́rinɛ́cúruu yɑ́mnɛ rɛ nɔ pɛpɛɛ ɑntepuyɛ n kṍ sipirɛ̃ lɛ.  
\v 32 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni mɛsɛ nɔ́pinɛ́kpurɛ mɛwɑi kópɛ nɛ kɛ́yu mɑhɑ̃ nɛ kɛ́tɔ-pɔ!  
\v 33 Nɔ́ iwɑ́ɑ kpɑ́kɑ́rɑ́ nnyí! Íye kɑni yɛ́ wɑ ɑ́ni yɛ́ nɛ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ n lompɔ.  
\v 34 Ani kõ tɛ nɛ́ ɑntepuyɛ nɛ pisoi pɛɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ m mɑ́ nɛ isé picélɑɑ kɛcirɛ nɔ́ pɑ́mɛ. Nɔ́ picɔ kṍ, ɑni picɔ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii, ɑni kɔ nɔ́ɑnɛ́yómɛyɑ́hɑɑlee-i picɔ isɛ́í súúkɛɛ, ɑni kɔ picɔ ḿpɑ́ kuyu kúye-i n tikilɛ̃ nɔn wéékusɛlɛ̃.  
\v 35 Lɛ̃ nnyɑ kɛ pɛ̃ nnɛ́í kɑni n kṍ ɑ́pi kɔ líkɑ wɑ nkpɔ nń nɛ nɔ́ tɛnɛnɛ, kɑi n kpíimɛ usɔnɛ Apɛɛli kɛ́mɛɛ ɑí nɛ sĩ Perekiyɑ uŋmɑ́nɛ Sɑkɑrii kɑni Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ kɛlõ sɔnɛ nɛ kɛnyɔ́ɔnsɛhúúpi kɛpɑ́ɑ́pɑ́ɑ́ ń kpu kɛ́mɛɛ-pɔ.  
\v 36 Kɛ́ ɑsei nɔ́ símisi rɛ nfɑ́ɑni pisoi mpí pɛɛ mɛwɑi kópɛ mɛ̃ ɑkpɑnii yɛnnɛ. 
\s1 Yeesu ripɔɔ yɛ cɑɑi Yerusɑlɛm nnyɑ 
\r (Luki 13:34-35) 
\p  
\v 37 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu uu pɛɛ Yerusɑlɛm pikɔ́ mɑɑ rɛ: Nɔ̃́ Yerusɑlɛm pikɔ́, nɔ yɛ ɑntepuyɛ kónlɛ ɑni kɔ pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n tummɛ ɑpɑrɛ tɑpisi ɑni kóni. Mɛlɛ́ kɛsẽ kɑḿ pɛɛ́ lɑ kɛ́ nɔ́ cɑ́pinɛ yɑrɛ kɛ kucɑ̃́yɑhɑ ɑku yɛ kuɑmɛ́ŋ́ mɛtene kusipipi n tɑ̃ líkɑ ɑ́i yɛ si wɑ mɛcɔ ɑni yúlu?  
\v 38 Lɛ̃ nnyɑ, Uléécɑɑ kɛyɔ yɛ́ mɛŋmɑnɛ n we úkɑ úu yɛ́ n we.  
\v 39 Ani kõ tɛ ɑ́ni nɛni piyɛ́nɛ nɛ́ kpɑ́nɛ likɛ́ hɑ nɛ tu kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑni yɛ́ hɑ ḿ mɑɑ rɛ: Uléécɑɑ ukɛ́ uyɛɛ Upíimɑ rinyiri nɛ n wemɛ rikpɑ́! 
\c 24  
\s1 Yeesu rɛ Uléécɑɑ kɛyɔ yɛ́ fori 
\r (Mɑriki 13:1-2; Luki 21:5-6) 
\p  
\v 1 Yeesu uu pɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i léeri un tɔ́su. Kei kɛ upipirɛtiki ɑpi pɛɛ́ nɛ u rikɔ rɛ pikɛ́ kɛmɛmɔmɛ u nyísɛ.  
\v 2 Amɑ́ Yeesu pɔ́ɔ pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Lɛ̃ nnɛ́í kɑni nní n nyɑ́ni, ɑsei kɛcɑ́ɑ́, li sɔ́nti likɛ́ wɑ ripɑrɛ ríkɑ ɑ́ri yɛ́ ricɔ kɛcɑ́ɑ́ n tɔsilɛ̃. Linnɛ́í mmú yɛ sɔ́ntilɛ likɛ́ fori tɛ́kɛ́-tɛ́kɛ́. 
\s1 Lɛlɛɛ n nyísɛ rɛ kɛtẽ yɛ kɛtɛnɛ tu 
\r (Mɑriki 13:3-13; Luki 21:7-19) 
\p  
\v 3 Yeesu uu pɛɛ sĩ́ uú hɑ Olifiyee rikúú kɛcɑ́ɑ́ tonɛ. Upipirɛtiki ɑpi kei u kɑ́lɑɑpɔ ɑpi u pisɛ rɛ: A rɔ́ símisi píyei kɑi lɛ̃ wɑinɛ, nɛ yo kɑri yɛ́ kɔ nɛ ceri rɛ mɛpɔ́pɛɛmɛ mɛɛ lɛ̃ tu rɛ kɛtẽ kɛtɔ yɛ kɛ̃.  
\v 4 Yeesu uu pi pɛsɛ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ ńsɔnɛ, ɑ́ni kɑpɛ tíyɛ unyinɛ ukɛ́ kuyúi nɔ́ tɑ̃.  
\v 5 Pisoi kulúi yɛ́ sɔ́nɑɑmɛ usɛ usɛ, ɑpi yɛ rinɛ́nyíri nɛ pisoi mɛyɑ̃ kirɑɑsɛntɛ ɑpi yɛ pi mɑɑ rɛ: Nɛ́ɛ uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ. Lɛ̃ kɛ́mɛɛ kɑpi yɛ́ pisoi kulúi kuyúi tɑ̃.  
\v 6 Nɔ́ kṍ tɛ ɑtɔpi yɛ nɔ́kɛnɛ́kúrí nɛ́ɛ kɛtɑɑ-pɔ wɑi, ɑmɑ́ ɑ́ni kɑpɛ nfɑsimɛ́ tónɛ. Lɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ likɛ́ wɑ kɑi lɛ̃ wɑi. Amɑ́ kɛ́tɔ ɑ́kɛ kɑhɑnɛ n tu.  
\v 7 Nsoipuri nnyinɛ yɛ́ yisi nn nsoipuri ncɔ nɛ tɔpu, kɛyɔ́ɔpitẽ ɑkɛ kɛyɔ́ɔpitẽ kɛcɔ nɛ tɔpu, nkṹ nn silõ sinyinɛ leeri, kɛtẽ ɑkɛ silõ sinyinɛ yeŋesi.  
\v 8 Lɛ̃ nnɛ́í yɛ we yɑrɛ kɛ mɛmɑ́rɛnlõ ɑmɛ yɛ unɔ́si pikɛ́hɛ̃ n kórɑɑnɛ.  
\v 9 Pɛɛ́ uyɛ-i kɛ pisoi ɑpi yɛ́ nɔ́ kpísi ɑpi nɔ́pinɛ́lɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i wɑi, ɑpi íwɛ nɔ́ wɑi ɑpi nɔ́ kóni. Isoipuri nnɛ́í ii kɔ nɛ̃́ nnyɑ nɔ́inɛ́puri yulu.  
\v 10 Kei kɑi yɛ́ pɛɛ pisoi mɛyɑ̃ nɛ kɛlólɛ́-mɛ̃ hɑ, ɑpi pɛɛ́ n yɑ́mnɛntɛnɛ, ɑpi pɛɛ ipuri n yúinnɛ.  
\v 11 Antepuyɛ nɔɔmɛ kulúi yɛ́ léemɛ ɑpi pisoi mɛyɑ̃ kirɑɑsɛntɛ.  
\v 12 Mɛwɑi kópɛ yɛ́ kɛ́yu mɑhɑ̃, pisoi mɛyɑ̃ nlɑ nn pɛɛ hɑ́su.  
\v 13 Amɑ́ úye un tinkɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ Uléécɑɑ yɛ́ uriyu lɔ.  
\v 14 Uléécɑɑ iyɔɔpi Nsímɛ́ Kɛcirɛ mɛɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ kɔ́ɔ́núnɛ isoipuri nnɛ́í ikɛ́ kṍ. Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ḿpɑ́ yo kɛtɔ ɑkɛ pɛɛ tulu. 
\s1 Íwɛ píimɑ mɛkɑmɛ 
\r (Mɑriki 13:14-23; Luki 21:20-24) 
\p  
\v 15 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Antepu Tɑniyɛɛli yɛ pɛɛ́ mɑɑ rɛ kumúŋɛ́ kunyinɛ yɛ́ kɑm ɑni ncɑɑi píimɑ mɛɛ yɛ n cɔ́kɔi yɛnu nn kɛlõ sɔnɛ riyíkí-i tṹ. Úye un nsímɛ́ mmɛ̃ n kɛɛ̃, ukɛ́ musí ukɛ́ liɑsei kõ.  
\v 16 Lin lɛ̃ n wɑ, pɛpɛɛ Yutee kɛtẽ kɛ́mɛɛ ń we pikɛ́ wuri ɑpi ɑyɔ́pɛ tɑɑ́.  
\v 17 Uyɛɛ yɛ́ hɑ kulee ipirɑɑ kɛcɑ́ɑ́ ń we, ukɛ́ wuri úu kɑpɛ rɛ ukɛ́ nkpɑ́ni kukɛmɛɛ lompɔ ukɛ́ linyinɛ kpísi ukɛ́ nɛ ripɛ́nɛ.  
\v 18 Uyɛɛ kɛcɑrɛ-i ń we, úu kɑpɛ nkpɑ́ni rɛ ukɛ́ wurimɛ ukɛ́ kɛ́yɔ-i ukɛtukɑnkɑ kpísi.  
\v 19 Íwɛ kɛ pifɑni nɛ pimɑ́rɛni ɑpí hɑ siyɑ́ɑ sɛ-i topori.  
\v 20 Ani nɛ Uléécɑɑ tẽ́ tɛ úu kɑpɛ tíyɛ itóó iyɛ̃ ikɛ́ nnyiyɛ kumúŋɛ́ nɛ́ɛ kɛwéntɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ rɔ́ lɛɛmɛ.  
\v 21 Íwɛ píimɑ iyɛ̃ kɛ sisoipipi ɑsi kumúŋɛ́ kpɛ-i n lenɛ icɔ íi píkɑi léémɛlɛ̃ hɑ́i kɛtẽ kɛkorɑɑnɛ-mɛ nɛ nɛni-mɛ, iicɔ íi kɔ píkɑi léeri.  
\v 22 Uléécɑɑ unsɑ́ pɛɛ síwɛyɑɑ sɛ̃ n hɑsi, úkɑ úu yɛ́ pɛɛ nfɑ́ɑ yɛ̃. Amɑ́ pɛ̃ kuu n wɛ́ɛ nnyɑ, u yɛ́ siyɑ́ɑ sɛ̃ hɑsi.  
\v 23 Lɛ̃ nnyɑ, úye un nɔ́ m mɑɑ rɛ: Ani ripɑí, nté kɛ Kirisi uú we nɛ́ɛ uyɛɛ nkó nté-pɔ ɑ́ni kɑpɛ ŋmurɛi.  
\v 24 Pikirisi nɔɔmɛ nɛ ɑntepuyɛ nɔɔmɛ yɛ leerinɛ pikɛ́ mɛ́mɑrɛ píimɑ lesɛ pikɛ́ nyísɛ, pikɛ́ kɔ mɛwɑisɑŋɑ wɑpisi hɑ́i lin pɛɛ kufee n we, pin yɛ́ fe ricuruu ɑpi pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ kirɑɑsɛ.  
\v 25 Ani léisɛ rɛ nɛ pisímɛ́ nɔ́ li mɑsilɛ. 
\p  
\v 26 Lɛ̃ nnyɑ, pin nɔ́ m mɑɑ rɛ: Ani ripɑí, uyɛɛ nkó kucɛsi kóimɑ-i, ɑ́ni kɑpɛ hɑ. Nɛ́ɛ pin nɔ́ m mɑɑ rɛ: Ani ripɑí, uyɛɛ nkó kulee-i pékɑɑlɛ̃, ɑ́ni kɑpɛ ŋmurɛi.  
\v 27 Yɑrɛ kɛ kɛkónɛtɛ́hɛ ɑkɛ yɛ nní kɛléécɑɑ-pɔ n léemɛ ɑkɛ mɛyéne mɛsɛ yɛɛ́ri kɛtuŋɛleemɛ-pɔ ɑkɛ́ nɛ sĩ kɛtuŋɛlolɛ́-pɔ, limɛcɔ kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ sɔ́nti.  
\v 28 Li we yɑrɛ kɑpi yɛ ḿ mɑɑ rɛ: Kei kɛ isɑrɛ kópɛ ii ń we, kɛ ɑ́yemeekú ɑɑ yɛ cɑ́pinɛ. 
\s1 Usoi Kɛpipi mɛkɑmɛ 
\r (Mɑriki 13:24-27; Luki 21:25-28) 
\p  
\v 29 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Síwɛyɑɑ sɛ̃ mɛtɔ́mpɔ kɛ ituŋɛ ií sɔmɑɑnɛ, iwɑ́rɛ ii mɛtɛ́í pɑɑ, ɑwɑ́rɛpi ɑɑ kɛyómɛcɑɑ-pɔ poroiri, linɑŋɛ-nɑŋɛ lɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we ɑi mɛyɑ̃́ yeŋesi.  
\v 30 Linyinɛ ɑi pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ nyísɛ rɛ Usoi Kɛpipi yɛ nyɑhɑimɛlɛ. Kei kɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ isoipuri ii yɛ́ pɛɛ itu lõ. Api pɛɛ Usoi Kɛpipi yɛnu, kɛn ɑhopɛ kɛcɑ́ɑ́ wemɛ nɛ kɛnnɑŋɛ nɛ kɛmɛyɔɔpi.  
\v 31 Api pɛɛ rinɑ́ɑtɔ́ŋ mɑɑ ténsɛ, uu pɛɛ upitumɛ kɛtẽ ɑwɛ́lɛ́ nnɛ́í kɛ́mɛɛ túmɛi. Api pɛ̃ kuu n wɛ́ɛkɛɛ kɛtẽ nkɛ́ nɛ kɛkɛtɔ-pɔ cɑ́pinɛ. 
\s1 Kúfikiyee kɛcɑ́ɑ́ icélɑɑ 
\r (Mɑriki 13:28-31; Luki 21:29-33) 
\p  
\v 32 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Ani kúfikiyee kɛnyɑ́rũ icélɑɑ kutu ricɔ. Ku yɛ kun ilésɛ ŋmṹ n wɑiri, mɛpɛ́i mɛn n leeri, nɔ yɛ mɛsɛ nɛ mɛsɛ ceri rɛ kupii yɛ nyɑhɑimɛlɛ.  
\v 33 Limɛcɔ kɑí we. Nɔn píyei lɛ̃ nnɛ́í mmɛ̃ n yɛ̃ lin n wɑi, ɑni ceri rɛ Usoi Kɛpipi yɛ nyɑhɑimɛlɛ, un tinɔnɔɔ nɛ kɔlɛ̃.  
\v 34 Asei kɑm símisi: Pisoi kunɑi nkú ɑ́ku tɔ́sunɛ kɛlenɛ, nní nnɛ́í likɛ́ nɛ ń kɑm.  
\v 35 Kɛtẽ nɛ kɛyómɛ yɛ́ tɔsí, ɑmɑ́ ɑnɛ́nɔ́ɔ ɑ́ɑ mɛtɔ́ŋɛ́ mɑ́. 
\s1 Uléécɑɑ ŋmɑnɛ yɛɛ ḿpɑ́ yo kɛtɔ nyu 
\r (Mɑriki 13:32-37; Luki 17:26-30; 34-36) 
\p  
\v 36 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Amɑ́ in kɛtẽ mɛtɛnɛ nkɔ́, úkɑ úu likɛyɑɑ kɛ̃ nɛ́ɛ liituŋɛ iyɛ̃ nyu, ḿpɑ́ piléécɑɑtumɛ pɛɛ kɛyómɛcɑɑ ń we nɛ́ɛ Uléécɑɑ Kɛpipi ricuruu. Amɑ́ Usɑ́ɑ mɛcirɛ yɛɛ nyu.  
\v 37 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ́ hɑ m pɛɛri, li hɑ wɑinɛ yɑrɛ kɑi Nowee nfɑɑ kɛ́mɛɛ n wɑ mɛcɔ.  
\v 38 Nní kɑí pɛɛ Nowee nfɑɑ kɛ́mɛɛ wɑ: Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ míni ɑmɛ́ pɛɛ kɛtẽ nnɛ́í rińfɛ kɛkɛ́ kɛlenɛ n tu, pisoi yɛ pɛɛ́ welɛ pin le pin níru, pin sɔ́ɔnnɛ, pin pisipipi pilɑ nɛ pinɔ́si pɑsii hɑ́i nɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Nowee uu kutɑ́kɑi kɛ́mɛɛ n lompɔ.  
\v 39 Ápi nkpɑ́ni ńkɑ musí, míni ɑmɛ́ hɑ nɛ weri ɑmɛ pinnɛ́í muuni. Limɛcɔ kɑí hɑ wɑinɛ pɛɛ́ uyɛ-i kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ́ hɑ m pɛɛri.  
\v 40 Pitisi pitɛ́ yɛ́ likumúŋɛ́ kpɛ-i kɛcɑrɛ-i n we, ɑi usɛ kpíípɔ ɑi ucɔ yɑ́.  
\v 41 Pinɔ́si pitɛ́ yɛ́ n we pin nɑm, ɑi usɛ kpíípɔ ɑi ucɔ yɑ́.  
\v 42 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni kɑpɛ lɔpilɛ, li we rɛ ɑ́ni nyu kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Nɔ́unɛ́píimɑ uu m pɛɛrinɛ.  
\v 43 Ani ńsɔnɛ kõ tɛ úyɔsɑɑ un yɛ pɛɛ́ n nyu ituŋɛ iyɛ-i kɛ uyɑɑ uu kɛsinɛ n sɔ́nɛpɔ, u yɛ́ɛ́ pɛɛ n nyɑ́nilɛ úu yɛ́ tíyɛ uyɑɑ ukɛ́ kɛ́yɔ-i lompɔ.  
\v 44 Lɛ̃ nnyɑ, nɔ́ɔkɛ́ nɔ́mɛnɛ́círɛ mɛsɛ́rɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nɔn nɛ mɛ̃́. Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑ́ni nɛ m músu kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ pɛɛri. 
\s1 Ukɛikɔ́ sɔnɛ nɛ ukɛikɔ́ kópɛ 
\r (Luki 12:41-48) 
\p  
\v 45 Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki pisɛ rɛ: Wóo ukɛikɔ́ yɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ un kɔ mɛsɔhɔ mɑ́? Uyɛɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ kɛ úyɔsɑɑ uu yɛ nɛ kɛ́yɔ rin-yɑ́ rɛ ukɛ́ kɛ m pɑílɛ̃, uu yɛ upikɛicɔ ilukɛ ńsɔnɛ wɑi yɑrɛ kɑi m pisɛ.  
\v 46 In tɛ úyɔsɑɑ yɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ lɛɛmɛ un mɛsei upikɛi kɛcɑ́ɑ́ we, u únɑrɛkomɛ lɛ!  
\v 47 Kɛ́ ɑsei nɔ́ símisi ɑni kóm tɛ úyɔsɑɑ uyɛɛ nɛ ulikɔ́ nnɛ́í uukɛikɔ́ yɑ́nɛ rɛ ukɛ́ likɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃.  
\v 48 Amɑ́ in tɛ ukɛikɔ́ kópɛ lo, u yɛ́ ukɛfɑ-i mɑɑ rɛ: Unɛ́yɔsɑɑ úu mɛkɛɛ sɔ́nti.  
\v 49 Uu pɛɛ upikɛicɔ ipépi loni, u nɛ pítɑpomɛ ɑpi pɛɛ́ n le pin níru.  
\v 50 Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ nɛ ituŋɛ iyɛ̃ kɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ úu nɛ m músu kɛ́mɛɛ kɛ uuyɔsɑɑ uú hɑ sɔ́nti.  
\v 51 Kei kuu yɛ́ pɛɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ lɑkɑsɛ uu íwɛ u wɑi yɑrɛ kɑpi yɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi pikɔ́ n wɑ mɛcɔ. Kei kuu yɛ́ n téni un inĩ́ tɑkɑi. 
\c 25  
\s1 Pikpére kɛfi pinyinɛ kɛnyɑ́rũ 
\p  
\v 1 Yeesu uu kɔ upipirɛtiki pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ́ hɑ n we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Pikpére kɛfi pinyinɛ pɛɛ kɛyɑ́ɑ yisi rɛ pikɛ́ uŋmɑ́nɛ unyinɛ yɛɛ pinɔ́sikpikɛ́ ń lɑ mɛrí. Api sífirɑ́ɑ kpíkɛsi ɑpí nɛ pɛ́nɛ.  
\v 2 Pikɛcɔpɛ pinupũ pɛɛ piníri, pinupũ picɔ pisɔhɔɔ.  
\v 3 Kɛ piníri mpí ɑpi pisifirɑ́ɑ n kpísinɛ, ɑ́pi simɛkpɔ mɛ́kɑ mɛcɔ iyɑɑ wɑ pikɛ́ nɛ ripɛ́nɛ,  
\v 4 ɑmɑ́ pisɔhɔɔ pɔ́ɔ pisifirɑ́ɑ mɛ súúkɛɛ ɑpi kɔ mɛcɔ sinúḿpi-i wɑi ɑpí nɛ pɛ́nɛ.  
\v 5 Kɛ uŋmɑ́nɛ uyɛ̃ uú nɛ pikɑ́mɛ n nɑ́ŋɑisɛ, nnɔ̃ nn pi yɑ́ɑ́i ɑpi lɔpilɛntɛ.  
\v 6 Kɛ kɛsinɛ ɑkɛ m pi, kɛcɑ́ɑ́ilɑ ɑkɛ́ lelu rɛ: Uŋmɑ́nɛ uyɛɛ nní wemɛ! Ani leepɔ ɑni u tɛ́pɛi!  
\v 7 Pikpére pɛ̃ nnɛ́í ɑpi yisi ɑpi pisifirɑ́ɑ pinyɔ́ɔnsɛntɛ loni.  
\v 8 Piníri mpí ɑpi pɛɛ pisɔhɔɔ pɛ̃ mɑɑ rɛ: Ani nɔ́mɛnɛ́kpɔ mɛ̃ tɔ́ hɛ, sírɔ́firɑ́ɑ yɛ lɑlɛ sikɛ́ kpí.  
\v 9 Pisɔhɔɔ pɛ̃ pɔ́ɔ rɛ: Eehei! Mɛ nɛ tɔ́ risɑ́lɛ, ɑ́mɛ tisɛ tɔkɛ́ nɔ́ hɛ. Li kutɔsi we nɔkɛ́ piyɑ́i kɛ́mɛɛ hɑ ɑni kei nɔ́mɛnɛ́kɔ́ lɔlu.  
\v 10 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑpi pilɑlɛ n tɔ́su, uŋmɑ́nɛ uyɛ̃ un tuiri, u nɛ pinupũ pɛpɛɛ pimɛcirɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ pin nɛ u mɛ̃́ ɑpi kɛsẽ́ kulee kpɛ-i kɑpi pinɔ́sikpikɛ́ ɑnyɑ̃́ n wɑi loni, ihɑ́nɑɑ ii hɑ́nɑɑpɔ.  
\v 11 Likɛpirɛ, pikpére niri mpí pɔ́ɔ tuiri ɑpi cɑ́ɑ́i rɛ: Upíimɑ, ɑ rɔ́ hɑ́nnɛ! Upíimɑ, ɑ rɔ́ hɑ́nnɛ!  
\v 12 Kei kɛ uŋmɑ́nɛ uyɛ̃ uu pi mɑɑ rɛ: Nɛ lɑ kɛ́ ɑsei nɔ́ símisi rɛ ɑ́m nɔ́ nyu!  
\v 13 Yeesu uu pɛɛ kpɑ́ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, nnɔ̃ ńn we. Li we rɛ ɑ́ni nyu kɛyɑ́ɑ kɛ́ye nɛ́ɛ ituŋɛ íye-i kɑm sɔ́nti. 
\s1 Pikɛikɔ́ pitɑɑni pinyinɛ kɛnyɑ́rũ 
\r (Luki 19:11-27) 
\p  
\v 14 Yeesu uu kɔ upipirɛtiki pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Uléécɑɑ iyɔɔpi yɛ́ hɑ n we yɑrɛ nsímɛ́ mmú: Utisi unyinɛ yɛɛ pɛɛ ncée pihɑ́pɛ lɑ, uu upikɛikɔ́ sélei uu umɛmɑ́ piɑnipɛ-i wɑi.  
\v 15 Uu usɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ pɑ, uu ucɔ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ pɑ, uu utɑ́ɑ́nũ wurɑ mɛwóópipi kɛpehepi kɛsɛ pɑ. U ḿpɑ́ úye nnɑŋɛ nɛ musilɛ uú nɛ lɛ̃ kɑi m pisɛ u pɑ, uu pɛɛ yɑ́ uu tɔ́mpɔ.  
\v 16 Ukɛikɔ́ uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ ń yɔsí uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ siwóó sɛ̃ kpísi uú nɛ kpéénsɛ, uu wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ sicɔ kulɑ́ɑ yɛnu.  
\v 17 Uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ ń yɔsí pɔ́ɔ kɔ limɛcɔ wɑi, uu wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ sicɔ kulɑ́ɑ yɛnu.  
\v 18 Amɑ́ uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi kɛpehepi kɛsɛ ń yɔsí pɔ́ɔ hɑ kuhórɛ túni uu ukɛisɑɑ siwóó sɛ̃ pésu. 
\p  
\v 19 Kɑi siyɑ́ɑ sitɛ́ n wɑ, piukɛisɑɑ uu kúiri uu rɛ pikɛ́ ulikɔ́ kɛ́ɛ̃ ukɛ́ yɛ̃́.  
\v 20 Ukɛikɔ́ uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ ń yɔsí uu ukɛisɑɑ kɛyúrí nyɔsɔ́pɔ nɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ féé sicɔ, uu rɛ: Wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ kɑɑ́ pɛɛ nɛ́ pɑ. Áɑ yɛ̃ɛ, Upíimɑ? Wurɑ mɛwóópipi sipehepi sinupũ sicɔ yɛ nsí kɑm kulɑ́ɑ n yɛ̃́.  
\v 21 Uukɛisɑɑ uu u mɑɑ rɛ: Nɛ pɑkɑrɛ! Pɔ ukɛikɔ́ sɔnɛ nɛ ɑsei ute lɛ. Likɑ́ripikɔɔ́-i kɑɑ nní wɑ lɛ̃ kɑi m pisɛ. Lɛ̃ nnyɑ, nɛ́ limɑ́ɑ-mɑɑ pɔ́ rimúísɛ. A lommɛ tɔkɛ́ ɑnyɑ̃́ li.  
\v 22 Ukɛikɔ́ uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ ń yɔsí pɔ́ɔ kɔ nyɔsɔ́pɔ uu rɛ: Wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ kɑɑ́ pɛɛ nɛ́ pɑ, Upíimɑ! Áɑ yɛ̃ɛ? Wurɑ mɛwóópipi sipehepi sitɛ́ sicɔ yɛ nsí kɑm kulɑ́ɑ n yɛ̃́.  
\v 23 Uukɛisɑɑ uu u mɑɑ rɛ: Nɛ pɑkɑrɛ! Pɔ ukɛikɔ́ sɔnɛ nɛ ɑsei ute lɛ. Likɑ́ripikɔɔ́-i kɑɑ nní wɑ lɛ̃ kɑi m pisɛ. Lɛ̃ nnyɑ nɛ́ limɑ́ɑ-mɑɑ pɔ́ rimúísɛ. A lommɛ tɔkɛ́ ɑnyɑ̃́ li.  
\v 24 Ai nkpéni yɑ́ uyɛɛ wurɑ mɛwóópipi kɛpehepi kɛsɛ ń yɔsí. Uyɛ̃ pɔ́ɔ kɔ nyɔsɔ́pɔ uu rɛ: Nɛ nyulɛ Upíimɑ rɛ mɛpɔ́kɔ́ ɑ́mɛ kusɑ pɔ́ɔ́lú. Kɛcɑrɛ kɛ-i kɑ́ɑ n lukɛsi kɑɑ yɛ kpɑsi. Kei kɑ́ɑ n fṍ kɑɑ yɛ kpéẽ.  
\v 25 Lɛ̃ nnyɑ kɛ iwɑmɛ ii nɛ́ wɑ ɑm kɛtẽ kɛ́mɛɛ sipɔ́wóó kúlɛsi. Áɑ yɛ̃ɛ! Sipɔ́wóó sɛɛ nsí, ɑ yɔsí!  
\v 26 Kei kɛ ukɛisɑɑ uu rinɔ́ɔ u pɛsɛ rɛ: Pɔ ukɛikɔ́ kópɛ nɛ ukɑ́nsoi lɛ! Kɑɑ lɛ̃ n nyu rɛ kɛcɑrɛ kɛ-i kɑ́m n lukɛsi kɑm yɛ kpɑsi. Nɛ́ɛ kei kɑ́m n fṍ kɑm yɛ kpéẽ.  
\v 27 Pɔ yɛɛ pɛɛ sinɛ́wóó nɛ kɛwóóforɛ piyekei hɑlɛ, ɑḿ pɛɛ́ hɑ pɛɛri ɑm sinɛ́wóó sɛ̃ yɔ́su nɛ sikulɑɑ.  
\v 28 Ukɛisɑɑ uyɛ̃ uu pɛɛ pikɛikɔ́ picɔ mɑɑ rɛ: Ani mɛkɛɛ wurɑ mɛwóópipi kɛpehepi kɛ̃ uɑnipɛ-i yɔsí ɑni nkó yɛɛ nní wurɑ mɛwóópipi sipehepi kɛfi m mɑ́ kpɑ́.  
\v 29 Li we rɛ nkó yɛɛ mɛyɑ̃́ m mɑ́ kɑpi yɛ pípɑ rikpɑ́ ɑí nɛ u fuu, ɑmɑ́ nkó yɛɛ úu líkɑ m mɑ́, pi yɛ lɛ̃ kuu m músu rɛ u mɑ́ ricuruu u yɔsilɛ.  
\v 30 Amɑ́ ukɛikɔ́ nkó yɛɛ úu nní líkɑ n yóriyɛ likɔ́ lɛɛ rɛ ɑni u tĩ ɑni kɛtɑhɑi-mɛ̃ kuŋmɑhɑ-i u sɑ́pɔ. Kei kuu yɛ́ n téni un inĩ́ tɑkɑi. 
\s1 Usoi Kɛpipi yɛ sɔ́ntilɛ kɛkɛ́ nɛ pisoi túhɑɑnɛ 
\p  
\v 31 Yeesu uu kɔ pimɑ́ɑ pi kpɑ́ rɛ: Kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Usoi Kɛpipi ɑkɛ́ hɑ kɛmmulɛ kɛ́mɛɛ n sɔ́nti nɛ piléécɑɑtumɛ nnɛ́í, kɛriyukɔɔ́tũ kɛcɑ́ɑ́ kɑkɛ́ hɑ tonɛnɛ.  
\v 32 Kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ isoipuri nnɛ́í yɛ́ hɑ kɛkɛyu-i n cɑ́pinɛlɛnlɛ, ɑkɛ pɛɛ pisoi nɛ pipicɔ kóólɛnɛ yɑrɛ kɛ usɛɛsẽ́ uu yɛ isɑ́ŋ nɛ ipoi n kóólɛnɛ.  
\v 33 Uu pɛɛ isɑ́ŋ ukulukɛ-lukɛ-mɛ̃ wɑi uu ipoi ukumii-mɛ̃ wɑi.  
\v 34 Kei kɛ uyɔ́ɔpi uu yɛ́ pɛɛ pɛpɛɛ ukulukɛ-lukɛ-mɛ̃ ń we mɑɑ rɛ: Nɔ́ mpí kɛ Unɛ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ uu nní rinkpɑ́, ɑni kɑm ɑni iyɔ́ɔpi kuu hɑ́i kɛtẽ kɛkorɑɑnɛ-mɛ̃ n yekeilɛ̃ un nɛ nɔ́ mɛ̃́ yɔsí.  
\v 35 Li we rɛ nkṹ yɛ nɛ́ wɑlɛ, ɑni nɛ́ hɛ ɑm le, nnírɛ́ nn nɛ́ wɑi, ɑni nɛ́ hɛ ɑm níru. Nɛ pɛɛ usɑ́nɛ lɛ, ɑni nɔ́sinɛ́yɔ-i kusɑ́nɛ nɛ́ yɔ́su,  
\v 36 nɛ pɛɛ mɛŋmɑnɛ welɛ, ɑni ilũ nɛ́ tɑni, nɛ pɛɛ pɔ́ɔ́lúlɛ, ɑni kɛnɛ́cɑ́ɑ́ pɑí. Nɛ pɛɛ kukpɑniilee-i welɛ, ɑní hɑpɔ ɑni nɛ́ lóólú.  
\v 37 Kei kɛ pɛpɛɛ nní ɑsei n tíkilɛ̃ ɑpi yɛ́ pɛɛ rinɔ́ɔ yɔsí rɛ: Upíimɑ, kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑri pɔ́ yɛ̃́ nkṹ nn pɔ́ we, ɑri pɔ́ hɛ ɑɑ le, nɛ́ɛ nnírɛ́ nn pɔ́ we, ɑri pɔ́ hɛ ɑɑ níru?  
\v 38 Kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑɑ usɑ́nɛ, ɑri sirɔ́yɔ-i kusɑ́nɛ pɔ́ yɔ́su? Kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑri pɔ́ yɛ̃́ pɔn mɛŋmɑnɛ we, ɑri ilũ pɔ́ tɑni?  
\v 39 Kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑri pɔ́ yɛ̃́ pɔn pɔ́ɔ́lú nɛ́ɛ pɔn kukpɑniilee-i we, ɑri pɔ́ lóólú?  
\v 40 Uyɔ́ɔpi yɛ́ pɛɛ rinɔ́ɔ pi pɛsɛ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ lɛ̃ kɑni pinɛ́mɑ́rɛcɔ kɛcɔpɛ usíńsɑ́ unyinɛ n wɑ, nɛ̃́ kɑni lɛ̃ li wɑ. 
\p  
\v 41 Kei kɛ uyɔ́ɔpi uu yɛ́ pɛɛ pɛpɛɛ ukumii-mɛ̃ ń we mɑɑ rɛ: Ani kɛnɛ́kúrí yisi ɑni kɛtɑɑ-pɔ rinyɔsɔ́. Uléécɑɑ yɛ ɑnɔ́ɔ nɔ́ wɑlɛ! Ani hɑ nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ lompɔ. Kei kɛ Uléécɑɑ uu n nyɔ́ɔnsɛ un nɛ Setɑni nɛ upitumɛ mɛ̃́.  
\v 42 Nkṹ yɛ nɛ́ wɑlɛ, ɑ́ni nɛ́ hɛ kɛ́ li, nnírɛ́ nn nɛ́ wɑi, ɑ́ni nɛ́ hɛ kɛ́ n ntí.  
\v 43 Nɛ pɛɛ usɑ́nɛ lɛ, ɑ́ni nɔ́sinɛ́yɔ-i kusɑ́nɛ nɛ́ yɔsí. Nɛ pɛɛ mɛŋmɑnɛ welɛ, ɑ́ni ilũ nɛ́ tɑ̃. Nɛ pɛɛ pɔ́ɔ́lúlɛ nɛ́ɛ nɛ pɛɛ kukpɑniilee-i welɛ, ɑ́ni hɑpɔ nɔkɛ́ nɛ́ rilóólú.  
\v 44 Kei kɛ pɛ̃ pɔ́ɔ kɔ rinɔ́ɔ yɔsí rɛ: Upíimɑ, kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑri pɔ́ yɛ̃́ nkṹ nn pɔ́ we nɛ́ɛ nnírɛ́ nn pɔ́ we nɛ́ɛ pɔn usɑ́nɛ nɛ́ɛ pɔn mɛŋmɑnɛ we nɛ́ɛ pɔn pɔ́ɔ́lú nɛ́ɛ pɔn kukpɑniilee-i we, ɑ́ri pɛɛ́ nɛ kutu pɔ́ ricɔ?  
\v 45 Kei kɛ uyɛ̃ uu yɛ́ kɔ pi pɛsɛ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ lɛ̃ kɑ́ni pisíńsɑ́ pɛ̃ kɛcɔpɛ unyinɛ n wɑ, nɛ̃́ kɑ́ni lɛ̃ li wɑ.  
\v 46 Api pɛɛ́ nɛ íwɛ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ pi tɔ́mpɔ, ɑmɑ́ pɛpɛɛ nní ɑsei n tíkilɛ̃ pɔ́ɔ pɛɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ lompɔ. 
\c 26  
\s1 Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ yɛ kómɛinɛ rɛ pikɛ́ Yeesu tĩ 
\r (Mɑriki 14:1-2; Luki 22:1-2; Yohɑni 11:45-53) 
\p  
\v 1 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ picélɑɑ ḿ mɑsí, uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ:  
\v 2 Nɔ yɛ̃ tɛ li tisɛ siyɑ́ɑ sitɛ́ pikɛ́ nɛ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ li. Kei kɑpi Usoi Kɛpipi pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i wɑinɛ, pɛ̃ pikɛ́ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɛ kɑrii. 
\p  
\v 3 Kei kɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ ɑpi Uléécɑɑ usinɑ kɑpi yɛ n sée rɛ Kɑyifu kɛyɔcɔpɛ cɑ́pinɛ,  
\v 4 ɑpi rinɔ́ɔ risɛ wɑi rɛ pikɛ́ mɛyɑɑ Yeesu tĩ pikɛ́ kpu.  
\v 5 Api pɛɛ rɛ: Amɑ́ ɑ́i kɑpɛ pɛɛ ɑnyɑ̃́ kɛ́mɛɛ. Insɑ́ lɛ̃, pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ yɛ́ yisi ɑpi nyɛrɛ. 
\s1 Unɔ́si unyinɛ yɛ Yeesu riyu kɛcɑ́ɑ́ tulɑɑli kɔɔnu 
\r (Mɑriki 14:3-9; Yohɑni 12:1-8) 
\p  
\v 6 Yeesu uu Petɑnii kɛtẽ-mɛ̃ sĩ uú hɑ uyɔ̃́ Simɔɔ kɛyɔ-i topilɛ.  
\v 7 Kɑpi n tṹ pin ilukɛ le, unɔ́si unyinɛ uu kɛnúḿpi sɔnɛ kɛnyinɛ kɛ́mɛɛ tulɑɑli nɛ́íkɔɔ́ píimɑ unyinɛ múípɔ uú nɛ sɔ́nɛpɔ uú nɛ Yeesu kɔ. Uu Yeesu riyu kɛcɑ́ɑ́ tulɑɑli uyɛ̃ kɔɔni.  
\v 8 Kɛ upipirɛtiki ɑpi lɛ̃ n yɛ̃́, ɑ́i nɛ pi risɑ́, ɑpi pɛɛ unɔ́si uyɛ̃ mɑɑ rɛ: Yo picɑɑinkɛɛ yɛ nkpéni mpí?  
\v 9 Pi yɛ́ pɛɛ fe ɑpi tulɑɑli nkó yɑ́i nnɛ́í píimɑ ɑpi lisiwóó sɛ̃ píwɛkɔɔ́ hɔ́ɔ́nɛ. 
\p  
\v 10 Yeesu uu céru rɛ lɛ̃ kɑpi símisi, uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑni lɛ̃ unɔ́si uyɛ̃ cɔ́ŋlɛ̃? Mɛwɑi sɔnɛ kuu nɛ́ wɑ.  
\v 11 Likumúŋɛ́ rɛ ḿpɑ́ píyei kɛ nɔ́ nɛ píwɛkɔɔ́ ɑní we, ɑ́i ḿpɑ́ píyei kɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑrí we.  
\v 12 Inɛ́piŋɛ kuu mɛncirɛ tulɑɑli fṍ pikɛ́ kɛlenɛ nhórɛ nɛ́ tɑ̃.  
\v 13 Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ ḿpɑ́ yei kɑpi kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ yóólɛ̃, pi yɛ́ɛ́ unɔ́si nkó mɛwɑi mmɛ́ símisi ɑpí nɛ u n léisɛlɛ̃. 
\s1 Yutɑsi yɛ lɑlɛ ukɛ́ Yeesu tĩ 
\r (Mɑriki 14:10-11; Luki 22:3-6) 
\p  
\v 14 Kei kɛ Yeesu pipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ usɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Yutɑsi Isikɑriyɔɔti uu pɛɛ yisi uu pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ lɛɛpɔ  
\v 15 uu pi pisɛ rɛ: Nɛn Yeesu nɔ́ɑnɛ́nípɛ-i n wɑ, yo kɑni yɛ́ nɛ́ pɑ? Pɛ̃ ɑpi mɛsɛ nɛ mɛsɛ kei nní nwóóweni mɛpipi ɑfɛɛtɑɑni kɛɛni ɑpi u múísɛ.  
\v 16 Kɑí nɛ kei n kpísi, Yutɑsi uu pɛɛ icée n wɛ́ɛ́si ukɛ́ nɛ Yeesu piɑnipɛ-i n wɑ. 
\s1 Yeesu nɛ upipirɛtiki yɛ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ le 
\r (Mɑriki 14:12-21; Luki 22:7-14, 21-23; Yohɑni 13:21-30) 
\p  
\v 17 Anyɑ̃́ nyɛ-i kɑpi yɛ ɑkpɔ́nɔ́ nyɛɛ ɑ́ɑ pitɛ m mɑ́ n li kɛyɑɑ foí kɛ Yeesu pipirɛtiki ɑpi ukɛkúrí hɑ́pɔ, ɑpi u pisɛ rɛ: Yei kɑɑ́ lɑ tɔkɛ́ ɑnyɑ̃́ nyɛ̃ ilukɛ pɔ́ wɑ?  
\v 18 Uu pi pɛsɛ rɛ: Ani kuyu-i kɔɔ́ kɛyɔ-i hɑpɔ ɑni u mɑɑ rɛ: Ucélɑɑ yɛ rɛ unkpɔ ituŋɛ yɛ tulɛ. Kɛpɔ́yɔ-i kɛ u nɛ upipirɛtiki ɑpi sɔ́nti pikɛ́ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ li!  
\v 19 Upipirɛtiki ɑpi mɛsei lɛ̃ kuu pi ḿ mɑ wɑi, ɑpi nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ilukɛ wɑi.  
\v 20 Kɑi nnyɔ́ɔ́ ń wɑ, u nɛ upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ ɑpí tonɛ ɑpi ilukɛ n le.  
\v 21 Kɛlukɛ kɛ-i kuu pi mɑɑ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ nɔ́ símisi rɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ yɛ́ nɛ́ tĩ́ uu pinɛ́lɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i wɑi.  
\v 22 Kuu lɛ̃ ḿ mɑ, upipirɛtiki ɑpɔɔ ɑɑ mɛyíkíyiki cɑɑi ɑpi usɛ usɛ u m písɛi rɛ: Upíimɑ, yɑrɛ nɛ̃́ nɛ́ɛ? Ucɔ uu kɔ rɛ: Upíimɑ, yɑrɛ nɛ̃́ nɛ́ɛ?  
\v 23 Kei kuu pɛɛ pi pɛsɛ rɛ: Tɔ́ nɛ uyɛ̃ tɔ́ɔ nní ricɑ́ripi risɛ-i n le yɛɛ sɔ́nti ukɛ́ pinɛ́lɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i nɛ́ wɑ.  
\v 24 Usoi Kɛpipi yɛ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ tɔ́sulɛ yɑrɛ lɛ̃ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ kɛkɛcɑ́ɑ́ ń wɔ́lɑɑlɛ̃ mɛcɔ. Amɑ́ uyɛɛ pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i kɛ n wɑinɛ yɛ íwɛ toporilɛ. Li kutɔsi we ɑ́pi kɑpɛ pɛɛ liute m mɑri.  
\v 25 Yutɑsi yɛɛ pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i u n wɑinɛ pɔ́ɔ pɛɛ u pisɛ rɛ: Yɑrɛ nɛ́ɛ pɛɛ lo nɛ́ɛ, Upíimɑ? Yeesu uu rɛ: Yɑrɛ kɑɑ nní ḿ mɑ. 
\s1 Yeesu nkpɔ nɛ umɛyisɛ piléisɛ inyɛkii 
\r (Mɑriki 14:22-26; Luki 22:14-20; Kɔrɛnti Foí, 11:23-25) 
\p  
\v 26 Kɛ Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi lɛ̃ n tṹ pin ilukɛ le, uu kukpɔ́nɔ́ kpísi uu kukɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ uu ku kpɔ́kɔrinɛ uu pi pɑ uu rɛ: Inɛ́piŋɛ yɛ nnyí, ɑni yɔsí ɑni li.  
\v 27 Uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ kɛpóripi kpísi uu kɛkɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ uu pi pɑ uu rɛ: Ani yɔsí ɑni nɔ́nnɛ́nɛ́í n ntí.  
\v 28 Mɛnɛ́nyɛ yɛ mmɛ́ mɛɛ n kɔɔnu pisoi mɛyɑ̃ nnyɑ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ piɑkópɛ pi sɑ́rɛi. Mɛ́nyɛ mɛ̃ kɑí nɛ ritiki Uléécɑɑ uú nɛ pisoi séi rɛ u nɛ pɛ̃ pikɛ́ kómɛinɛ.  
\v 29 Kɛ́ nɔ́ símisi rɛ kɑí nɛ nɛni rimpɑ́, ɑ́m ɑléépipi pitɑ mpí pinírɛ́ kpɑ́nɛ likɛ́ hɑ nɛ tu kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑri yɛ́ hɑ kɔ pítɑ fɑlɛ Unɛ́sɑ́ɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ ń ntí.  
\v 30 Kuu lɛ̃ pisímɛ́ pi ḿ mɑsí ɑpi pɛɛ ipɑkɑrɛ siyomɛ n yom pin pɑkɑrɛntɛ, ɑpi wɑi ɑpi yisi ɑpi Olifiyee rikúú tɑɑ́. 
\s1 Yeesu yɛ símisi rɛ Piyɛɛ yɛ́ kɛ́si rɛ úu u nyu 
\r (Mɑriki 14:27-31; Luki 22:31-34; Yohɑni 13:36-38) 
\p  
\v 31 Kei kɛ Yeesu uu pɛɛ upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Nɔ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í kɛsinɛ nkɛ́ nɛ́ ŋmɛriyɛ ɑni wúrunkɛɛ. Li Uléécɑɑ ritɛlɛ́-i wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Nɛ́ usɛɛsẽ́ kpu, kusɛɛlee isɛɛ nnɛ́í ii kpíi.  
\v 32 Yeesu uu kɔ kpɑ́ rɛ: Amɑ́ nɛn píyei nkpɔ kɛ́mɛɛ piyisɛ m mɑsí, nɛ́ hɑ Kɑlilee kɛtẽ-pɔ nɔ́ m mɛ̃́.  
\v 33 Piyɛɛ uu rinɔ́ɔ yɔ́su uu rɛ: Ḿpɑ́ pisoi nnɛ́í pin pɔ̃́ nnyɑ kɛlólɛ́ n yɛ̃, nɛ̃́ ɑ́m yɛ́ píkɑi loó.  
\v 34 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, kɛ́ pɔ́ símisi rɛ pɔ́ kɛsinɛ nkɛ́ cirɛ kɛsi mɛtɑɑni rɛ ɑ́ɑ nɛ́ nyu, icɑ̃́ ii kɛlenɛ kooi.  
\v 35 Kei kɛ Piyɛɛ uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: Ḿpɑ́ lin nkpɔ yɛ mu, tɔ́ nɛ mpɔ̃́ tɔkɛ́ kɛsẽ́ kpu, ɑ́m kuŋmɛriyɛ pɔ́ we. Pipirɛtiki nnɛ́í ɑpi limɛcɔ mɑlɛ. 
\s1 Yeesu yɛ Kɛtisemɑnee-pɔ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si 
\r (Mɑriki 14:32-42; Luki 22:39-46) 
\p  
\v 36 Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, Yeesu nɛ upipirɛtiki ɑpi kɛlõ kɛnyinɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Kɛtisemɑnee kɛ́mɛɛ tuipɔ. Uu upipirɛtiki mɑɑ rɛ: Ani nté n tũ nɛ́ɛkɛ́ rinyɔsɔ́ kɛ́ hɑ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si.  
\v 37 Uu Piyɛɛ nɛ Sepetee piŋmɑ́nɛ kɛtɛ́ kpísi uú nɛ pɛ́nɛ. Nfɑsimɛ́ píimɑ nɛ mpɔ́ɔcɑɑi nnyinɛ nn pɛɛ u tini.  
\v 38 Kei kuu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Tinɛ́pɔ́ɔ yɛ cɑɑilɛnlɛ hɑ́i lin nɛ nkpɔ mɛnyínɛ we. Ani nté n tũ, ɑ́ni kɑpɛ lɔpilɛ, tɔkɛ́ kɛsẽ́ n nyɑ́ni.  
\v 39 Kei kuu nkɑ́ripi nɛ kɛtɑɑ pi wɑ, uu wúlɑ uu kɛ́yu kɛtẽ kipi uu Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ, pɔ́ fe ɑɑ ḿpɑ́ yo wɑi, ɑ nɛ ntóósi kɛporipi nkɛ́ kɛtɑɑ nɛ́ wɑ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, kɑpɛ mɛnɛ́pɔ́ɔlɑ wɑ, ɑmɑ́ mɛpɔ́kɔ́ wɑ.  
\v 40 Kuu piyómɛyɑ́hɑɑ ḿ mɑsí, uu upipirɛtiki pɛ̃ kɛ́mɛɛ pɛɛpɔ, uu pi lɛɛpɔ pin lɔni. Uu pɛɛ Piyɛɛ pisɛ rɛ: Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni nkpɑ́ni fe tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔkɛ́ kɛnɑmpi kɛsɛ kɛsẽ́ n nyɑ́nii?  
\v 41 Ani n tũ nɔn nyɑ́ni nɔn kɛyómɛ yɑ́ɑ́si ɑ́ni kɑpɛ nɛ pipeikɛɛ kɛ́mɛɛ ń loó nnyɑ. Li kɛsoipipi ripɔ́ɔ we rɛ kɛkɛ́ yɛ lisɔnɛ wɑ, ɑmɑ́ kɛ pɛɛ rinɑ́rɛi mɑ́lɛ. 
\p  
\v 42 Uu kɔ mɛlírũ nkɑ́ripi nɛ kɛtɑɑ pi wɑi, uu kɔ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ, in tɛ ɑ́ɑ yɛ́ ŋmurɛi ntóósi kɛporipi nkɛ́ kɛkɛ́ nɛ kɛtɑɑ nɛ́ wɑ rɛ nɛ mɛnírɛ́ kɛ mɑ́lɛ, mɛpɔ́lɑ mɛkɛ́ wɑ.  
\v 43 Uu pɛɛri uu kɔ pi lɛɛri pin lɔni, likumúŋɛ́ rɛ piinipɛɛ yɛ mulɛsilɛ.  
\v 44 Uu kɔ mɛtɑ́ɑ́nũ piyisɛ kpɑ́ uú nɛ kɛtɑɑ pi wɑi, uú hɑ kɔ mɛsɛ mɛ̃ nɛ Uléécɑɑ téni  
\v 45 uu pɛɛ kɔ upipirɛtiki kɛ́mɛɛ pɛɛpɔ uu pi mɑɑ rɛ: Nɛ́ntɛ nɔ nkpéni lɔnilɛ nɔn wéntɛlɛ̃? Ituŋɛ yɛ nkpéni tulɛ rɛ pikɛ́ Usoi Kɛpipi tĩ pikɛ́ pikópɛkɔɔ́ ɑnipɛ-i wɑ.  
\v 46 Ani yisi tɔkɛ́ u tɛ́pɛi. Uyɛɛ nɛ́ n kpísinɛ ukɛ́ pikópɛkɔɔ́ ɑnipɛ-i wɑ yɛ nyɑhɑimɛlɛ. 
\s1 Yeesu mɛtinɛ 
\r (Mɑriki 14:43-50; Luki 22:47-53; Yohɑni 18:3-12) 
\p  
\v 47 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ ń we un símisi, upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ pɛ̃ kɛcɔpɛ usɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Yutɑsi un tuipɔ nɛ risoiwuí, ɑtɛ́hɛ nɛ ɑpúnípi ɑn mulɛilɛ̃. Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ pɛɛ lɛ̃ pi tumpɔ.  
\v 48 Yutɑsi uyɛɛ pɛɛ piɑnipɛ-i Yeesu n wɑinɛ yɛ pɛɛ risoiwuí céesilɛ lɛ̃ kɑpi yɛ́ nɛ Yeesu n céri pikɛ́ tĩ́. Uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ: Nɛn hɑ úye rimpirɑ ɑḿ u yɑ́ɑ́si, uyɛɛ lo. Ani u tĩ.  
\v 49 Kuu n tuipɔ, uú nɛ Yeesu kɛ́mɛɛ n sɑirilɛ̃ uú hɑ u mɑɑ rɛ: Nɛ pɔ́ yɑ́ɑsi, Sɑ́ɑ! Uu pɛɛ u pirɑ uu u yɑ́ɑ́si.  
\v 50 Yeesu uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́nɛ, ɑ pikɛi pɛ̃ kɑɑ piwɑi ń kɑ mɛkɛɛ wɑ! Kei kɛ pɛ̃ ɑpi pɛɛ cɑ́pinɛpɔ, ɑpi Yeesu tini ɑpi múlú.  
\v 51 Kei kɛ Yeesu upirɛtiki usɛ uu risɑɑpɔ uu ritɛ́hɛ kpeéu uu Uléécɑɑ usinɑ ukɛikɔ́ kutu seḿ.  
\v 52 Yeesu uu u mɑɑ rɛ: A ripɔ́tɛ́hɛ tɛ̃ tikukɑi-i pɛsɛpɔ. Li we rɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ nɛ ritɛ́hɛ n kóni, titɛ́hɛ kɑpi yɛ kɔ nɛ pɛ̃ kpu.  
\v 53 Áɑ nyu rɛ nɛn pɛɛ nté Unɛ́sɑ́ɑ m pisɛ rɛ ukɛ́ nɛ́ lɛ́mmɛ, u yɛ́ pɛɛ nté nní piléécɑɑtumɛ nɛ́ pɑmɛ ɑi inɔŋ kɛfi nɛ itɛ́ fɑ́ɑuu?  
\v 54 Nɛn nkpéni lɛ̃ n wɑ, li yɛ́ pɛɛ mmɛ̃ kɑpi nní Uléécɑɑ ritɛlɛ́-i n wɔ́i rɛ nní kɑi nní n wɑi kɑi pisɛ rɛ likɛ́ wɑ kɛcɑ́ɑ́ ritikii? 
\p  
\v 55 Yeesu uu pɛɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ mɑɑ rɛ: Nɔ ɑtɛ́hɛ nɛ ɑpúnípi nɛ pitínɛ nɛ́ kɑ yɑrɛ usoi kpɑ́ɑ́ree unyinɛ kɑni pitínɛ kɑ. Ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑrí pɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i we nɛn céési, ɑ́ni nɛ́ tĩ́.  
\v 56 Amɑ́ lɛ̃ kɛ ɑntepuyɛ ɑpi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́i likɛ́ nɛ n wɑ nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑ. Kei kɛ upipirɛtiki nnɛ́í ɑpi pɛɛ u ŋmɛriyɛ ɑpi wuru. 
\s1 Pi nɛ Yeesu kɛtúhɑɑnɛ píimɑ-i hɑ 
\r (Mɑriki 14:53-65; Luki 22:54-55, 63-71; Yohɑni 18:13-14, 19-24) 
\p  
\v 57 Pɛpɛɛ Yeesu n tĩ́ yɛ pɛɛ u kpísilɛ ɑpí nɛ Uléécɑɑ usinɑ Kɑyifu kɛyɔ sĩ. Kei kɛ isé picélɑɑ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ ɑpí pɛɛ cɑ́pinɛlɛ̃.  
\v 58 Piyɛɛ uu kɛtɑɑ-pɔ Yeesu n tikilɛ̃ uú nɛ Uléécɑɑ usinɑ kɛyɔcɔpɛ tulu, uu lompɔ uu pimɛ́rɛ́ kɛkúrí tonɛ un nɛ mɛ̃́ ukɛ́ yɛ̃́ lɛ̃ kɑi yɛ́ nɛ kɛ́tɔ ń kpu. 
\p  
\v 59 Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ pitúhɑɑnɛ píimɑ nnɛ́í ɑpi pisoi wɛ́ɛ́si pɛɛ yɛ́ Yeesu nɛ nsímɛ́ rinkpɑ́rɑ́ pikɛ́ nɛ u ń kpu nnyɑ.  
\v 60 Píseérɑkɔɔ́ nɔɔmɛ ɑpi cɑ́pinɛpɔ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, ɑ́pi ńkɑ yɛ̃ pikɛ́ nɛ u rikpɑ́rɑ́. Kɑi yɛ́ rinkpɑ́sɛ, pitisi pitɛ́ pinyinɛ ɑpí hɑpɔ  
\v 61 ɑpi rɛ: Usoi nkó yɛ mɑɑ rɛ u yɛ́ fe uu Uléécɑɑ kɛyɔ foru uu siyɑ́ɑ sitɑɑni nɛ pimɔ́mɛ kɛ pɛsɛ.  
\v 62 Kei kɛ Uléécɑɑ usinɑ uu pɛɛ yisi uu u mɑɑ rɛ: Nsímɛ́ mmú nnɛ́í kɛ pisoi mpí ɑpi nní kɛpɔ́cɑ́ɑ́ n símisi kɛ́mɛɛ, ń-ye kɑɑ yɛ̃́ pɔkɛ́ pɛsɛ?  
\v 63 Yeesu uú n sɛ́ɛ́lɛ̃ lɛ́kɛ́-lɛ́kɛ́. Uléécɑɑ usinɑ uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: Nɛ lɑ rɛ ɑ Uléécɑɑ yɛɛ n nyɑ́ni rinyiri sée ɑɑ́ nɛ wééri, in tɛ pɔ̃́ kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ. Nɛ́ɛ pɔ́ɔ Uléécɑɑ Kɛpipii?  
\v 64 Yeesu uu u pɛsɛ rɛ: Lɛ̃ kɑɑ nní mɑ. Limɛmɑ́ɑ́, nɛ́ kɔ nɔ́ rikpɑ́sɛ rɛ kɑí nɛ nɛni n kpísi, nɔ́ Usoi Kɛpipi yɛ̃ kɛn Uléécɑɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute kulukɛ-lukɛ-mɛ̃ kɛ́yukɔɔ́tonɛ-i tṹ. Nɔ́ kɔ u yɛ̃ un kɛyómɛcɑɑ-pɔ ɑhopɛ kɛcɑ́ɑ́ tṹ un nɛ wemɛ.  
\v 65 Kei kɛ Uléécɑɑ usinɑ uu pɛɛ uricuruu ilũ kuu n tɑnɑɑlɛ̃ cɛ́ɛ́rii ɑi nyísɛ rɛ li u tóósilɛ hɑ́i. Uu pɛɛ rɛ: Uléécɑɑ ŋmɑɑ kuu nní lɑ́mɑɑnkɛɛ. Ái nkpɑ́ni nkpéni pisɛ rɛ tɔkɛ́ píseérɑkɔɔ́ pinyinɛ wɛ́ɛ́si. Nɔ́rinɛ́cúruu yɛ ɑlɛ̃́ kuu Uléécɑɑ n lɑ́mɑɑnkɛɛ konlɛ.  
\v 66 Lɛ̃ nnyɑ, íye kɑni músu? Api u pɛsɛ rɛ: Li nɛ sɑ́ rɛ pikɛ́ u kpu.  
\v 67 Api pɛɛ mɛtɑ kɛ́yu-i pitúkɛntɛ u loni. Api ɑkpini u tini, picɔ ɑpi sipɛsɛ u kɑ́pɑ́ɑ́  
\v 68 ɑpi yɛ pɛɛ rɛ: Pɔ̃́ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ, ɑ ŋmɔinu ɑɑ rɔ́ símisi nkɛ̃́ tɛ wóo pɔ́ pi? 
\s1 Piyɛɛ yɛ kɛsi rɛ úu Yeesu nyu 
\r (Mɑriki 14:66-72; Luki 22:56-62; Yohɑni 18:15-18, 25-27) 
\p  
\v 69 Kɛ Piyɛɛ uu kei lɛ̃ tipoo-i n tṹ, unɔ́si kɛikɔ́ unyinɛ uu léepɔ uu kei u lɛɛpɔ uu u mɑɑ rɛ: Nɛ pɔ́ɔ lo! Pɔ̃́ nɛ kɔ pɛɛ Kɑlilee ukɔ́ Yeesu uyɛ̃ tikilɛnlɛ.  
\v 70 Uu pinnɛ́í inipɛɛ iyɛ-i kɛ́su uu rɛ: Nɛ̃́ ɑ́m nyu ń-ye kɑɑ símisi.  
\v 71 Uu limɛmɑ́ɑ́ yisi uu rinɔnɔɔ-mɛ̃ sĩ. Unɔ́si kɛikɔ́ ucɔ pɔ́ɔ kɔ kei piyɛ́nɛ u kpɑ́ uu pɛpɛɛ kei n cɑ́pinɛlɛ̃ mɑɑ rɛ: Nkó pɔ̃́ nɛ kɔ pɛɛ Nɑsɑrɛti ukɔ́ Yeesu uyɛ̃ tikilɛnlɛ.  
\v 72 Piyɛɛ uu kɔ pikɛ́ŋɛ kpɑ́ uu wééri rɛ: Ám usoi nkó nyu. 
\p  
\v 73 Likɛ́ nɛ rinsɑ́sɛ, pɛpɛɛ kei ń we ɑpí nyɔsɔ́pɔ ɑpí nɛ u kɔ ɑpi u mɑɑ rɛ: Asei kɛcɑ́ɑ́, pɔ pisoi pɛ̃ usɛ lɛ. Mɛpɔ́símɛ́ kɛ́mɛɛ kɑi lɛ̃ nyísɛlɛ̃.  
\v 74 Kei kɛ Piyɛɛ uu kɛ́si ŋmɑɑ uú nɛ kɛtẽ kpɛɛni uu wééri rɛ: Nɛ Uléécɑɑ, ɑ́m usoi nkó nyu. Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, icɑ̃́ ii kooi.  
\v 75 Piyɛɛ uu rinɔ́ɔ tɛ̃ kɛ Yeesu uú pɛɛ u ḿ mɑ léisɛ rɛ: Icɑ̃́ ikɛ́ kɛlenɛ n kooi, pɔ́ kɛsi mɛtɑɑni rɛ ɑ́ɑ nɛ́ nyu. Kei kɛ Piyɛɛ uu léepɔ uú nɛ mpɔ́ɔcɑɑi téni. 
\c 27  
\s1 Pi nɛ Yeesu Pilɑti kɛ́mɛɛ hɑ 
\r (Mɑriki 15:1; Luki 23:1-2; Yohɑni 18:28-32) 
\p  
\v 1 Kɑi kóso n weesi mmɑrɛ mɑrɛ, pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nnɛ́í nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ ɑpi rinɔ́ɔ risɛ wɑi rɛ pikɛ́ Yeesu kpu.  
\v 2 Kei kɑpi pɛɛ u pɑɑsi ɑpí nɛ Rɔm uyɔɔpi Pilɑti lɛɛpɔ. 
\s1 Yutɑsi nkpɔ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\r (UPM 1:18-19) 
\p  
\v 3 Yutɑsi yɛɛ Yeesu n kpísi uu pilɑ́ɑrɔ ɑnipɛ-i wɑi uu yɛ́nu rɛ pi lɑ pikɛ́ Yeesu kpu. Ai u cɔ́ŋ, uu ukɛfɑ-i téni uu nwóóweni mɛpipi ɑfɛɛtɑɑni mɛ̃ kpísi uú nɛ pɛlɛ uú hɑ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ pɑ.  
\v 4 Uu pi mɑɑ rɛ: Nɛ ɑkópɛ wɑlɛ. Nɛ usoi yɛɛ úu líkɑ n cɑɑi yɑ́ɑ́ ɑḿ pɑ ɑpi kópu. Pɛ̃ ɑpi u pɛsɛ rɛ: Mpɔ́kɔ́ yɛ mmɛ̃! Ái nɛ tɔ̃́ yɛ̃!  
\v 5 Uu pɛɛ siwóó sɛ̃ kpísi uu Uléécɑɑ kɛyɔ-i sɑ́, uu sĩ́ uú hɑ umɛcirɛ ńŋmɛ wɑi.  
\v 6 Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ ɑpi siwóó sɛ̃ híni ɑpi rɛ: Kɑi nní mɛ́nyɛ kɛwóó nnyɑ, ncée ńn irɔ́sé kɛ́mɛɛ we rɛ pikɛ́ Uléécɑɑ kɛyɔ kuwóótɑkɑi kɛ́mɛɛ kɛ wɑipɔ.  
\v 7 Api kómɛinɛ ɑpi pɛɛ kɛ kpísi ɑpí nɛ utúhumɔmɛ kɛ́mɛɛ kɛtẽ lɔlu rɛ pikɛ́ yɛ kei pisɑ́nɛ kulɛsi.  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ kɑí nɛ kei n kpíimɛ nɛ nɛni-mɛ̃, pi kɛtẽ kɛ̃ sélei rɛ: mɛ́nyɛ kɛcɑrɛ.  
\v 9 Lɛ̃ kɛ ɑntepu Yeremii uú pɛɛ Yeesu kɛcɑ́ɑ́ ḿ mɑ uu Uléécɑɑ nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lu kɑi wɑ rɛ: 
\q1 Pi nwóóweni mɛpipi ɑfɛɛtɑɑni mɛ̃ kpísilɛ. Mɛ̃ kɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ 
\q1 ɑpí musí rɛ pi yɛ́ ukɛcɑ́ɑ́ hɛ́ɛ́lɛ. 
\q1  
\v 10 Apí nɛ utúhumɔmɛ kɛ́mɛɛ kɛtẽ lɔlu. Lɛ̃ kɛ Upíimɑ uu rɛ kɛ́ pi símisi. 
\s1 Pilɑti yɛ Yeesu nsímɛ́ písɛisɛ 
\r (Mɑriki 15:2-5; Luki 23:3-5, Yohɑni 18:33-38) 
\p  
\v 11 Kɑpi uyɔɔpi Pilɑti kɛ́mɛɛ nɛ Yeesu pitúhɑɑnɛ ń hɑ, uyɔ́ɔpi uyɛ̃ uu u pisɛ rɛ: Pɔ́ɔ Pisuifi uyɔɔpii? Yeesu uu rinɔ́ɔ u yɔ́su rɛ: Mmɛ̃ kɑɑ nní mɑ.  
\v 12 Amɑ́ kɛ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ ɑpí nɛ nsímɛ́ u rinkpɑ́rɑ́, úu ríkɑ pi pɛsɛ.  
\v 13 Kei kɛ Pilɑti uu pɛɛ u pisɛ rɛ: Áɑ mmɛ̃ kɑpi nní nɛ pɔ́ n kpɑrɑi kómɛi, nɛ́ɛ?  
\v 14 Uu kɔ lɛ̃ n sɛ́ɛ́lɛ̃ úu ríkɑ pɛsɛ. Ai pɛɛ Pilɑti pírí wɑi. 
\s1 Pi túhɑɑnɛ ɑí tonɛ rɛ pikɛ́ Yeesu kpu 
\r (Mɑriki 15:6-15; Luki 23:13-25; Yohɑni 18:39-19:16) 
\p  
\v 15 Ḿpɑ́ nkpɔ mɛlɔ́ɔ́ ɑnyɑ̃́ ɑ́ye, Pilɑti yɛ̀ɛ̀ ukpɑniikɔ́ uyɛ̃ kɛ risoiwuí ɑri ń lɑ ukɛ́ lesɛ ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ lésɛlɛ.  
\v 16 Utisi unyinɛ kɑpi ḿpɑ́ yei n nyu yɛ pɛɛ ɑnyɑ̃́ kumúŋɛ́ kpɛ-i ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ welɛ. Pi yɛ u sée rɛ Yeesu Pɑrɑpɑsi.  
\v 17 Pilɑti uu pɛɛ pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ pisɛ rɛ: Yeesu Pɑrɑpɑsi nɛ Yeesu kɑpi n sélei rɛ Kirisi kɛcɔpɛ, úye kɑní lɑ kɛ́ ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ lesɛ?  
\v 18 U pɛɛ nyulɛ ŋmɑɑ ńsɔnɛ rɛ nfɑpɔlɛ nnyɑ kɑpi Yeesu uɑnipɛ-i wɑ.  
\v 19 Pilɑti un kei lɛ̃ kɛtúhɑɑnɛ kɛ-i we, likɛ́ nɛ rinsɑ́sɛ, uunɔsi uu pisoi tumpɔ rɛ pikɛ́ u mɑɑ rɛ: Usoi nkó úu ncɑɑi ńkɑ wɑ. A unsímɛ́ kɛ́mɛɛ ɑpɔ́nípɛ mɑhɑ̃. Nɛ kɛsinɛ nkɛ́ uyɛ̃ nnyɑ kɛlɑ́rɛ́ kópɛ kɛnyinɛ kɛ́mɛɛ íwɛ lilɛ hɑ́i. 
\p  
\v 20 Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ pin likumúŋɛ́ kpɛ-i pisoi pitɑ́lɑɑnkɛɛ mɑsí rɛ pikɛ́ Pilɑti símisi rɛ ukɛ́ Pɑrɑpɑsi ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ lesɛ uu Yeesu pɔ̃́ kopu.  
\v 21 Uyɔ́ɔpi uu pipisɛ pi kpɑ́ rɛ: Pikɛtɛ́ kɛcɔpɛ, úye kɑní lɑ kɛ́ lesɛ? Api u pɛsɛ rɛ Pɑrɑpɑsi lo.  
\v 22 Kɛ́ íye Yeesu kɑpi n sélei rɛ Kirisi pɔ̃́ wɑ? Api pinnɛ́í u pɛsɛ rɛ: A kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ u kɑrii!  
\v 23 Kei kuu kɔ pipisɛ pi rikpɑ́ rɛ: Ncɑɑi ń-ye kuu mpíí wɑ? Api pɛɛ sicɑ́ɑ́ilɑ nɑ́kíísɛ ŋmɑɑ rɛ: A kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ u kɑrii!  
\v 24 Kɛ Pilɑti uu n yɛ̃́ tɛ ḿpɑ́ un nɛ n símisi, ɑ́i nkpɑ́ni líkɑ yoriyɛnɛ, iwɔ́ɔ in mɛníŋɛ mɛyɑ̃́ cɑ́lɛ̃, uu míni kpísi uu pisoi nnɛ́í inipɛɛ-i ɑnípɛ nɑlɛ uu rɛ: Ái nɛ́ɛ ncée hɛ rɛ pikɛ́ usoi nkó yɛɛ úu ncɑɑi ńkɑ n wɑ kpu. Nɔ́nnɛ́kɔ́ yɛ mmɛ̃!  
\v 25 Pisoi pɛɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nnɛ́í ɑpi u pɛsɛ rɛ: Ɛɛɛ! Tɔ́ nɛ sirɔ́wɑ̃́ tɔkɛ́ unkpɔ ncɔni n te!  
\v 26 Kei kɛ Pilɑti uu pɛɛ ɑkpɑnii kɛ́mɛɛ Pɑrɑpɑsi pi lesɛ, uu tíyɛsɛ ɑpi Yeesu isɛ́í súúkɛɛ, uu pi u pɑ rɛ pikɛ́ hɑ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii. 
\s1 Pisɔ́ɔ́cɑ yɛ Yeesu kɛcɑ́ɑ́ nyɑ́nɛi 
\r (Mɑriki 15:16-20; Yohɑni 19:2-3) 
\p  
\v 27 Uyɔ́ɔpi pisɔ́ɔ́cɑ ɑpi Yeesu kpísi ɑpí nɛ kei kɑpi yɛ n túhɑɑnɛ lompɔ, pisɔ́ɔ́cɑ nnɛ́í ɑpi kei u kɑ́lɑɑpɔ.  
\v 28 Api ilũ u mɑhɑni ɑpi kukpɛ́lɛnku wɛɛ́ u tɑni.  
\v 29 Api pɛɛ sinípɛleépi rikɔŋ pɑrii ɑpi u kipisɛ, ɑpi kɔ kɛnɑɑpi kunípɛ lukɛ-lukɛ-mɛ̃ u múísɛ. Api pɛɛ ukɛyu-i wúlɑ ɑpi sɛ́nnyi ɑpi rɛ: Tɔ pɔ́ yɑ́ɑsi, Pisuifi uyɔɔpi!  
\v 30 Api pɛɛ mɛtɑ u n túkɛntɛ. Api yɛ kɔ kɛnɑɑpi kɛ̃ kpísi ɑpí nɛ ríyu kɛcɑ́ɑ́ u pepu.  
\v 31 Kɑpi nnyei u m mɑsí, ɑpi kukpɛ́lɛnku u mɑhɑni ɑpi uilũ pitɑnɛ u pɛsɛ ɑpí nɛ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ pikɑrii u tɔ́mpɔ. 
\s1 Pi Yeesu kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii 
\r (Mɑriki 15:21-32; Luki 23:26-43; Yohɑni 19:17-27) 
\p  
\v 32 Kɑpi kuyu-i n léeri pin nɛ Yeesu pikɑrii tɔ́su, ɑpí nɛ Sirɛɛni kɛtẽ utisi unyinɛ sɑ́nɛ. Pi yɛ u sée rɛ Simɔɔ. Api ńnɑŋɛ nɛ Yeesu kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ u cɔnsɛ.  
\v 33 Api pɛɛ́ hɑ nɛ kɛlõ kɛnyinɛ tulu. Pi yɛ kei sée rɛ Kɔlikɔtɑ. Liɑsei rɛ: Kúyu Koŋoo kɛlõ.  
\v 34 Api pítɑ nɛ pitɛ tulɛ-tulɛ pinyinɛ cɔ́hɔnɛ ɑpi u pɑ rɛ ukɛ́ n ntí. Uu lélé uu yúlu rɛ úu nírunɛ.  
\v 35 Api u kpísi ɑpí hɑ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kɑrii, ɑpi pɑŋɑi ɑpí nɛ pimɛcɔpɛcirɛ uilũ hɔɔnɛntɛ. [...]  
\v 36 Api pɛɛ kei n tũ pin u mɛ̃́.  
\v 37 Api kɛkpénkpélépi kɛnyinɛ kɛcɑ́ɑ́ wɔ́lu lɛ̃ nnyɑ kɑpi u ń kpu ɑpi kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́-i uriyu kɛcɑ́ɑ́ kɑrii. Pi wɔi rɛ: Nkó yɛɛ Yeesu, Pisuifi uyɔɔpi.  
\v 38 Api pɛɛ kɔ limɛmɑ́ɑ́ pisoi kpɑ́ɑ́ree pitɛ́ pinyinɛ kɛsẽ́ kɑrii, ucɔ ukulukɛ-lukɛ-mɛ̃ ucɔ ukumii-mɛ̃ ɑpí nɛ u kɔ. 
\p  
\v 39 Picéetɔŋɛ́ ɑpi u lɑ́mɑɑnkɛɛ ɑpi ríyu m pɔuli.  
\v 40 Api yɛ u mɑɑ rɛ: Pɔɔ́ yɛ Uléécɑɑ kɛyɔ n forii ɑɑ siyɑ́ɑ sitɑɑni nɛ pimɔ́mɛ kɛ pɛsɛ, pɔn mɛsei Uléécɑɑ Kɛpipi, ɑ nkpéni ripɔ́yu lɔ ɑɑ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ súiri!  
\v 41 Pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ isé picélɑɑ nɛ Pisuifi piwɛ́ɛ́sɛ pɔ́ɔ kɔ limɛcɔ kɛcɑ́ɑ́ u nyɑ́nɛi ɑpi yɛ nɛ mɑɑ rɛ:  
\v 42 U picɔ yoriyɛntɛlɛ ɑmɑ́ úu pɛɛ fe ukɛ́ uricuruu yoriyɛ! Nɛ́ntɛ Isirɑyɛɛli Uyɔɔpi lo! Ukɛ́ kɔ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ súimɛ tɔkɛ́ pɛɛ́ nɛ kɛfɑ u tɛnɛ.  
\v 43 Uléécɑɑ kuú nɛ ritɑ́ uu yɛ nɛ mɑɑ rɛ: Nɛ Uléécɑɑ Kɛpipi lɛ. Lɛ̃ nnyɑ, in tɛ Uléécɑɑ yɛ ukɛcɑ́ɑ́ kpɑ́lɛ̃, ukɛ́ nkpéni u yoriyɛ tɔkɛ́ yɛ̃́ nkɛ̃́!  
\v 44 Hɑ́i ɑí nɛ pisoi kpɑ́ɑ́ree pɛ̃ kɛtɛ́ kɑpi kɛsẽ́ n kɑrii pɛ́nɛ ɑpi kɔ lɛ̃ u lɑ́misi. 
\s1 Yeesu nkpɔ 
\r (Mɑriki 15:33-41; Luki 23:44-49; Yohɑni 19:28-30) 
\p  
\v 45 Ituŋɛ kɛcírɛ kumúŋɛ́ hɑ́i nɛ kɛtúŋɛ́ mɛtɑɑni kumúŋɛ́ kɛ kuŋmɑhɑ ɑku kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ cɔ̃.  
\v 46 Kɑi kɛtúŋɛ́ mɛtɑɑni kumúŋɛ́ ń tu, Yeesu uu kɛcɑ́ɑ́ilɑ píimɑ kɛnyinɛ súúni rɛ Elii, Elii lɑmɑ sɑpɑtɑni? Lɛlɛɛ rɛ: Unɛ́léécɑɑ, Unɛ́léécɑɑ, yo nnyɑ kɑɑ nɛ́ ŋmɛriyɛ?  
\v 47 Pisoi pɛɛ kei n cɑ́pinɛlɛ̃ kɛcɔpɛ, pinyinɛ ɑpi lɛ̃ kom ɑpi rɛ: Elii kuu nní sélei.  
\v 48 Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, pikɛcɔpɛ unyinɛ uu wuru uú hɑ sinɛ́ɛ̃ kpísi uu pítɑ nyɛpɛ-nyɛpɛ pinyinɛ fɛ uú nɛ kɛnɑɑpi kɛnyinɛ kɛcɑ́ɑ́ tuhu uu u pɑ rɛ ukɛ́ n ntí.  
\v 49 Picɔ ɑpi pɛɛ rɛ: Ani riyɑ́ tɔkɛ́ yɛ̃́ tɛ Elii yɛ́ kɑm uu u yoriyɛ nɛ́ɛ. 
\p  
\v 50 Yeesu uu mɛyɑ̃́ pipupɛi kpɑ́ uu pɛɛ kpi.  
\v 51 Likumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ kusɑ́ŋɑ́ɑ́ kɑpí nɛ Uléécɑɑ kɛyɔ kɛ́mɛɛ n kénɛlɛ̃ ɑku ricɛɛ́rinɛ mɛtɛ́ hɑ́i kɛcɑ́ɑ́ nɛ mɛtene-pɔ. Kɛtẽ ɑkɛ yéŋesi, ɑpɑrɛcɑŋɑɑ ɑɑ forɛsi,  
\v 52 ɑkpíí mɛyɑ̃ ɑɑ wúkulɛntɛ, Uléécɑɑ pisoi kulúi pɛɛ n kpí ɑpi yisikɛɛ.  
\v 53 Api ɑkpíí kɛ́mɛɛ léenti. Kɛ Yeesu uu ń kɑ uu nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi, ɑpi Uléécɑɑ kuyu lompɔ, pisoi mɛyɑ̃ ɑpi pi yɛnu.  
\v 54 Kɛ Rɔm usɔ́ɔ́cɑ kpéẽ nɛ pisɔ́ɔ́cɑ picɔ pɛɛ kei ń we pin kɛsẽ́ Yeesu mɛ̃́ ɑpi n yɛ̃́ lɛ̃ kɛ kɛtẽ ɑkɛ n yéŋesi nɛ licɔ licɔ lɛɛ n wɑpisi, iwɑmɛ ii mɛyíkíyiki ŋmɑɑ pi loni ɑpi rɛ: Usoi nkó yɛ pɛɛ mɛsei Uléécɑɑ Kɛpipi lɛ.  
\v 55 Pinɔ́si yɛ pɛɛ kulúi welɛ, pin kɛtɑɑ-pɔ nyɛnu pin nyɑ́nɛi. Pimɛyɑ̃ pɛɛ hɑ́i Kɑlilee-pɔ u ritikimɛ pin u lɛ́ni.  
\v 56 Pikɛcɔpɛ pinyinɛ pɛɛ nní Mɑkitɑlɑ kuyu ukɔ́ Mɑɑri nɛ Yɑkupu nɛ Yosɛfi uni Mɑɑri nɛ Sepetee piŋmɑ́nɛ uni. 
\s1 Yeesu mɛkulɑɑ 
\r (Mɑriki 15:42-47; Luki 23:50-56; Yohɑni 19:38-42) 
\p  
\v 57 Kɑi nnyɔ́ɔ́ n wɑ, utisi mɑ́mɑ́ uyɛ̃ kɑpi yɛ n sée rɛ Yosɛfi un Arimɑtee kuyu ukɔ́, uú hɑpɔ. Uyɛ̃ nɛ kɔ pɛɛ Yeesu upirɛtiki lɛ.  
\v 58 Uu Pilɑti kɛ́mɛɛ sĩ́ uú hɑ u pisɛ rɛ ukɛ́ Yeesu u pɑ. Kei kɛ Pilɑti uu ŋmurɛi uu ncée hɛ rɛ pikɛ́ hɑ Yeesu u pɑ.  
\v 59 Yosɛfi uu Yeesu kpísi uu kɛsɑ́ŋɑ́ɑ́pi tomɛ́ kɛcirɛ-i wɑi  
\v 60 uú hɑ nɛ nhórɛ fɑlɛ kuu kupɑrɛpoo-i n wɑ kɛ́mɛɛ u finsɛ, uu pɛɛ mɛpɑrɛ píimɑ mɛnyinɛ pímiisɛ uu rinɔnɔɔ fi, uu pɛɛ yɑ́ uu tɔ́mpɔ.  
\v 61 Likumúŋɛ́ kpɛ-i, Mɑkitɑlɑ kuyu ukɔ́ Mɑɑri nɛ Mɑɑri ucɔ uyɛ̃ pɔ́ɔn kei rikpíí kɛyúrí tṹ. 
\s1 Tikpíí pimɛ́rɛ́ 
\p  
\v 62 Kɛ kɛyɑ́ɑ kɛɛ yɛ nɛ kɛwéntɛyɑɑ n tisɛ ɑkɛ n tu, pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ nɛ Pifɑrisi ɑpi yisi ɑpi Pilɑti kɛyɔ sĩ,  
\v 63 ɑpi u mɑɑ rɛ: Urɔ́sɑ́ɑ, tɔ léisɛ rɛ kɛ unɔ́ɔmɛ nkó uú pɛɛ nfɑ́ɑ m mɑ́, u pɛɛ́ mɑɑ rɛ u yɛ́ unkpɔ mɛmɑ́ɑ́ kɛyɑ́ɑ tɑ́ɑ́nũ tuŋɛ́ yisi.  
\v 64 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ ncée hɛ rɛ pisoi pikɛ́ hɑ siyɑ́ɑ sitɑɑni urikpíí ńsɔnɛ m mɛ̃́, upipirɛtiki ɑ́pi kɑpɛ nɛ u n yɑ́ɑi pikɛ́ lesɛ, pikɛ́ pɛɛ́ nɛ pisoi n kirɑɑsɛ rɛ: u nkpɔ kɛ́mɛɛ yisilɛ nnyɑ. Lin lɛ̃ n wɑ, nnɔ́ɔmɛ mmɛ̃ nɛ́ pɛɛ cɑɑi ɑi nfoí feriyɛ.  
\v 65 Pilɑti uu pi pɛsɛ rɛ: Pimɛ́rɛ́ yɛ mpí! Ani nɛ pi hɑ pikɛ́ hɑ rikpíí m mɛ̃́ yɑrɛ kɑni ń lɑ.  
\v 66 Kei kɑpi yisi ɑpí hɑ músu, ɑpi yɛ́nu lɛ̃ kɑpi yɛ́ pimɛ́rɛ́kɛi pɛ̃ n wɑ. Api mɛpɑrɛ mɛɛ rinɔnɔɔ n fílɛ̃ ńsɔnɛ kɑrii ɑpi pɛɛ pimɛ́rɛ́ tónsɛntɛ rɛ pikɛ́ m mɛ̃́. 
\c 28  
\s1 Yeesu yɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi 
\r (Mɑriki 16:1-10; Luki 24:1-12; Yohɑni 20:1-10) 
\p  
\v 1 Kɛyɑ́ɑ kɛɛ nɛ kɛwéntɛyɑɑ rintíki kɛtúŋɛ́, Mɑɑri Mɑkitɑlɑ ukɔ́ nɛ Mɑɑri ucɔ ɑpi yisi rɛ pikɛ́ hɑ rikpíí rilóólú.  
\v 2 Kei nní, kɛtẽ ɑkɛ yéŋesi, Upíimɑ uleecɑɑtumɛ unyinɛ uu kɛyómɛcɑɑ-pɔ súiri uu mɛpɑrɛ mɛɛ rikpíí rinɔnɔɔ n fílɛ̃ pímiisɛ uu rikɛcɑ́ɑ́ tonɛ.  
\v 3 U pɛɛ tɛ́lulɛ yɑrɛ kɛkónɛtɛ́hɛ, uilũ in wɑriyɛ póí-póí.  
\v 4 Liiwɑmɛ píimɑ inyinɛ ii pimɛ́rɛ́ tini, ɑpi pɛɛ́ n tɛrii nfɑ́ɑ nń nɛ pɑ́rí yɑrɛ pi kpulɛ.  
\v 5 Uléécɑɑtumɛ uyɛ̃ uu pɛɛ pinɔ́si pɛ̃ mɑɑ rɛ: Iwɑmɛ íi kɑpɛ nɔ̃́ n we. Nɛ yɛ̃ tɛ Yeesu uyɛ̃ kɑpi kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ n kɑrii kɑni wɛ́ɛ́si.  
\v 6 Úu nté we. U nkpɔ kɛ́mɛɛ yisilɛ yɑrɛ kuu ḿ mɑ. Ani kɑm ɑni kei kɑpí pɛɛ u n finsɛ yɛ̃,  
\v 7 ɑni mɛkɛɛ sĩ ɑní hɑ upipirɛtiki símisi rɛ u nkpɔ kɛ́mɛɛ yisilɛ. U yɛ́ Kɑlilee-pɔ pi m mɛ̃́. Kei kɑni yɛ́ hɑ u yɛ̃. Mmɛ̃ kɑm m mɑ́ kɛ́ nɔ́ n símisi yɛ mmɛ̃.  
\v 8 Api pɛɛ rikpíí kɛkúrí yisi, iwɑmɛ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ píimɑ nn pi we ɑpí hɑ mɛkɛɛ nsímɛ́ mmɛ̃ upipirɛtiki símisi.  
\v 9 Likɛ́ nɛ rinsɑ́sɛ, Yeesu uú nɛ pinɔ́si pɛ̃ sɑ́nɛ uu pi mɑɑ rɛ: Nɛ nɔ́ yɑ́ɑsi. Api ukɛkúrí hɑpɔ, ɑpi wúlɑ ɑpi uɑnɑ tini ɑpí nɛ ríyu u wɑisɛ.  
\v 10 Yeesu uu pɛɛ pi mɑɑ rɛ. Iwɑmɛ íi kɑpɛ nɔ́ n we. Ani hɑ pinɛ́mɑ́rɛcɔ mɑɑ rɛ pikɛ́ Kɑlilee hɑ. Kei kɑpi yɛ́ hɑ nɛ́ yɛ̃́. 
\s1 Pimɛ́rɛ́ yɛ lɛ̃ kɑpi n yɛ̃́ símisi 
\p  
\v 11 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ pinɔ́si pɛ̃ ɑpi ncée ń we pin tɔ́su, rikpíí pimɛ́rɛ́ pinyinɛ ɑpi yisi ɑpi kuyu pɛlɛ, ɑpí hɑ pɛpɛɛ yɛ Uléécɑɑ inyɔ́ɔnsɛ n wɑ piwɛ́ɛ́sɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ n wɑ kɛɛnkɛɛ.  
\v 12 Pɛ̃ nɛ piwɛ́ɛ́sɛ ɑpí tonɛ ɑpi kómɛinɛ, ɑpi siwóó píimɑ sinyinɛ pimɛ́rɛ́ pɛ̃ hɛ  
\v 13 ɑpi kɔ pi tɑ́lɑɑnkɛɛ rɛ pikɛ́ mɑɑ rɛ: Tɔ kɛsinɛ lɔpilɛlɛ, upipirɛtiki ɑpí weri ɑpi u yɑ́ɑ́i ɑpí nɛ tɔ́mpɔ.  
\v 14 Piwɛ́ɛ́sɛ pɛ̃ ɑpi kɔ pi kpɑ́ rɛ: Uyɔ́ɔpi píimɑ un lɛ̃ n kõ, tɔ́ u símisi uu kóm ɑ́ni yɛ́ ncɔ́ŋ ńkɑ yɛ̃.  
\v 15 Pimɛ́rɛ́ pɛ̃ ɑpi mɛsei siwóó sɛ̃ yɔ́su ɑpi lɛ̃ kɑpi pi n céesi wɑi. Lɛ̃ nnyɑ kɛ nsímɛ́ mmɛ̃ nń we nɛ nɛni-mɛ nn nɛ Pisuifi kɛ́mɛɛ kɔ́ɔ́núlɛ̃. 
\s1 Yeesu yɛ umɛcirɛ upipirɛtiki nyísɛ 
\r (Mɑriki 16:14-18; Luki 24:36-49; Yohɑni 20:19-23; UPM 1:6-8) 
\p  
\v 16 Yeesu pipirɛtiki kɛfi nɛ usɛ ɑpi yisi ɑpi Kɑlilee-pɔ riyɔ́pɛ tɛ-i kɛ Yeesu uú pɛɛ ḿ mɑɑ rɛ pikɛ́ hɑ sĩ.  
\v 17 Kɑpi u n yɛ̃́, ɑpi u yɑ́ɑ́si ɑpi ukɛyu-i wúlɑ. Amɑ́ picɔ pin nɛ we pin céreisɛ.  
\v 18 Yeesu uú nɛ pi kɔ uu pi mɑɑ rɛ: Uléécɑɑ yɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ nɛ kɛtẽ nté ḿpɑ́ yo kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ nɛ́ hɛlɛ.  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni isoipuri nnɛ́í kɛ́mɛɛ hɑ, ɑni tíyɛsɛ pisoi pikɛ́ kɛnɛ́pirɛ ritiki. Ani Sɑ́ɑ Uléécɑɑ nɛ Kɛpipi nɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ rinyiri nɛ míni pi wolɛ.  
\v 20 Ani kɔ pi céési rɛ pikɛ́ isé iyɛ̃ nnɛ́í kɑm nɔ́ n kɑrii ritiki. Ani n nyu rɛ siyɑ́ɑ nnɛ́í kɑm nɔ́kɛnɛ́kúrí we kɛtẽ kɛkɛ́ hɑ nɛ tɛnɛ.