\id JAS JAS.TXT Jacques1-5verif NT Solɑ 25-01-10 
\h Yɑkupu 
\mt1 Títɛlɛ́ kɛ Yɑkupu uu n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Títɛlɛ́ ntí uwɔlɛ kɑpi yɛ sée rɛ Yɑkupu, Uléécɑɑ nɛ Yeesu Kirisi ukɛikɔ́. Pisoi mɛyɑ̃ yɛ músu rɛ li yɛ́ Yeesu uwɑ̃ (Mɑtiyee 13:35). U pɛɛ Yerusɑlɛm-pɔ Uléécɑɑ pikɔ́ icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ uwɛ́ɛ́sɛ unyinɛ lɛ. Uléécɑɑ pikɔ́ mpuri mɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ n yɛkɑɑlɛ̃ kuú nɛ mɑ́nɛ. 
\ip Nsímɛ́ mɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we riyíkí yɛɛ nfɑtɛnɛ. Ái kɛsoipipi mɛwɑi sɔnɛ. Ái rɛ usoi ukɛ́ kɛfɑ ŋmɑnɛ nɛ Yeesu Nsímɛ́ Kɛcirɛ n tɛnɛlɛ̃, ɑmɑ́ ukɛ́ kɔ uisoi kɛ́mɛɛ n wɑi likɛ́ n nyɑ́ni rɛ u n tikilɛnlɛ ńsɔnɛ. Likumúŋɛ́ rɛ "nfɑtɛnɛ nnsɑ́ mɛwɑi sɔnɛ m mɑ́, n kpuwɑɑlɛnlɛ" (2:26). Pipeikɛɛ yɛɛ nyísɛlɛ rɛ li nfɑtɛnɛ yíkíyiki nɛ́ɛ ɑ́i mmɛ̃. 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Lɛ̃ kɛ pipeikɛɛ ɑpi yɛ n wɑ (1:1-12). 
\iq1 2. Li pisɛ rɛ pikɛ́ nfɑtɛnɛ pipeikɛɛ kɛ́mɛɛ musí pikɛ́ yɛ̃́ (1:13-18). 
\iq1 3. Lɛ̃ kɑpi yɛ Nléécɑɑsimɛ́ rintíki ɑpí nɛ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ n sɔ́nɛ (1:19-27). 
\iq1 4. Ápi kɑpɛ yɛ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ úkɑ lómiisɛ (2:1-13). 
\iq1 5. Li pisɛ rɛ nfɑtɛnɛ nkɛ́ mmɛwɑi nɛ mmɛcirɛ nyísɛ (2:14-26). 
\iq1 6. Nkɛ́ mmɛcirɛ pitínɛ fe (3:1-18). 
\iq1 7. Lɛ̃ knn yɛ́ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ nɛ n sɔ́nɛ (4:1-5:12). 
\iq1 8. Lɛ̃ knn mmɛcirɛ piyómɛyɑ́hɑɑ kɛ́mɛɛ m pɑ́lɛ̃ (5:13-20). 
\ie  
\c 1  
\s1 Iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Nɛ́ɛ Yɑkupu. Nɛ Uléécɑɑ nɛ Upíimɑ Yeesu Kirisi ukɛikɔ́ lɛ. Nɛ́ɛ nɔ̃́ Uléécɑɑ pikɔ́ isoipuri kɛfi nɛ itɛ́ iyɛɛ nní kɛtẽ nkɛ́ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ n yɛkɑɑlɛ̃ rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu. Nɛ nɔ́ yɑ́ɑsi! 
\s1 Nfɑtɛnɛ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ nkɔ́ 
\p  
\v 2 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, ɑni n kpíilɛ̃ tɛ mpɔ́ɔnɑrɛ píimɑ yɛ mu, in tɛ li yɛ fe ɑi yɛ mɛ́wee mpehẽ mpehẽ kɛ́mɛɛ nɔ́ peikɛɛ.  
\v 3 Nɔ pinyuwɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ rɛ lin nɔ́ m peikɛɛ rɛ likɛ́ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ yɛ̃, nɔn tinkɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ, li yɛ tíyɛsɛlɛ ɑní n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃.  
\v 4 Amɑ́ ɑni pɛɛ tíyɛsɛ nɔ́nnɛ́ŋmɔ́ɔ́pú kɑni m mɑ́ nkɛ́ nɔ́inɛ́soi kɛ́mɛɛ mɛyɑ̃́ wɑ nɛ nkɛtɔ-pɔ, ɑni pɛɛ mɛyíkíyiki m pelɑɑlɛ̃ líkɑ ɑ́i yɛ́ pɛɛ kɔ nɔ́ m pɑ́rílɛ̃.  
\v 5 Mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɛn nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ úye m pɑ́rílɛ̃ ukɛ́ Uléécɑɑ mɛ we, ukɛ́ u hɛ. Nfɑnɑrɛ kuu yɛ nɛ ḿpɑ́ úye hɛ. Úu yɛ cɛ́si. Un mɛ u n we, u yɛ hɛlɛ.  
\v 6 Amɑ́ li pisɛ rɛ ukɛ́ nfɑtɛnɛ m mɑ́ uú nɛ welu, úu kɑpɛ n tíru. Nkó yɛɛ n tíru yɛ we yɑrɛ ɑ́niwɑlɛ́ kɛ kuyɔ ɑku n síkɑi lin tɑ́ŋɑi.  
\v 7 Liute úu kɑpɛ musí rɛ u yɛ́ fe uu Upíimɑ kɛ́mɛɛ linyinɛ yɛnu.  
\v 8 Usoi unyinɛ lo, ukɛmúŋɛ́ ɑ́kɛ kɛlõ kɛsɛ tũ. Kɛ́yu nɛ kɛpirɛ kuu uicee nnɛ́í kɛ́mɛɛ sɔ́nɛ. 
\s1 Íwɛ nɛ mɛmɑ́ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 9 Nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ un íwɛ m mɑ́, ukɛ́ mpɔ́ɔnɑrɛ-i n we kɛ Uléécɑɑ uú nɛ u ń tɑɑ́sɛnɛ nnyɑ.  
\v 10 Amɑ́ Kirisi ukɔ́ nkó yɛɛ m mɑ́, ukɛ́ mpɔ́ɔnɑrɛ-i n we kɛ Uléécɑɑ uú nɛ u n cɛ́pisɛnɛ nnyɑ. Asei kɛcɑ́ɑ́, umɑ́mɑ́ isoi yɛ tɛnɛnɛ kɛkéripi nní yɑrɛ kuyúi mɛfɛlɛ.  
\v 11 Ntuŋɛ yɛ leemɛlɛ nn ŋmɑ́kɑsi, nn mɛyúi kólɑɑsɛ, mɛfɛlɛ ɑmɛ lólu, mɛnsɔnɛ nn tɛnɛ. Limɛcɔ kɛ umɑ́mɑ́ isoi ii yɛ mɛkɑ́ikɑi tɛnɛ, lɛ̃ kuu ń we un wɑi ɑí nɛ kei pɑ́. 
\s1 Pipeikɛɛ nkɔ́ 
\p  
\v 12 Nkó kɑi yɛ m peikɛɛ un kɑhɑri yɛ únɑrɛkomɛ lɛ. Lin pipeikɛɛ u m mɑsí, kuu n feriyɛ nnyɑ, Uléécɑɑ yɛ́ nfɑ́ɑ u pɑ rɛ ihɛ́ɛ́. Mmɛ̃ kuu yekeilɛ̃ tɛ ukɛ́ pɛpɛɛ u ń lɑ pɑ. 
\p  
\v 13 Lin yɛ úye m peikɛɛ rɛ likɛ́ ɑkópɛ kɛ́mɛɛ u ritépɔ, úu kɑpɛ yɛ mɑɑ rɛ: “Uléécɑɑ yɛɛ nɛ́ peikɛɛ.” Mɛwɑi kópɛ ɑ́mɛ yɛ́ fe mɛkɛ́ Uléécɑɑ peikɛɛ. Uricuruu úu yɛ kɔ úkɑ peikɛɛ rɛ ukɛ́ mɛwɑi kópɛ wɑ.  
\v 14 Amɑ́ ḿpɑ́ úye likɑ́ipi-kɑ́ipi cirɛ lɛɛ yɛ u pɑsɑi ɑi ɑkópɛ kɛ́mɛɛ u tépɔ.  
\v 15 Likɑ́ipi-kɑ́ipi lɛ̃ lin m pi, lin mɛyɑ̃ n wɑ, ɑi pɛɛ u pɑsɑi ɑi ɑkópɛ kɛ́mɛɛ tépɔ, ɑkópɛ pɔ́ɔ pelu ɑɑ pɛɛ́ nɛ nkpɔ weri.  
\v 16 Áni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n kirɑɑsɛntɛ, pinɛ́mɑ́rɛcɔ lɑlɑ kɛcirɛ.  
\v 17 Lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ ɑ́i kusɑ ń nyɑḿ kɑi yɛ usoi n hɛ yɛ Uléécɑɑ yɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we kɛ́mɛɛ léerilɛ. Uyɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛtɛ́í likɔ́ nnɛ́í wɑ. Úu yɛ consɛ. Kuŋmɑhɑ ɑ́ku ukɛmɛɛ́ we.  
\v 18 Uricuruu yɛɛ lɑ ukɛ́ nɛ unsímɛ́ ritiki ukɛ́ nɛ nfɑ́ɑ rɔ́ hɛ tɔkɛ́ nɛ lɛ̃ nnɛ́í kuu n wɑpisi kɛcɔpɛ lifoí nnyɑ. Unsímɛ́ mmɛɛ ɑsei lɛ. 
\s1 Uléécɑɑ nsímɛ́ kutu pícɔ nɛ mpitiki 
\p  
\v 19 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑni kõ tɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ n welu rɛ ukɛ́ uucɔ kutu ricɔ, úu kɑpɛ yɛ nɛ nsímɛ́ n yɔɔnɛ, úu kɑpɛ yɛ kɔ kuwɔ́i n wɛ́lú.  
\v 20 Usoi kuwɔi ɑ́ku yɛ lɛlɛɛ Uléécɑɑ inipɛɛ-i ɑsei n tíkilɛ̃ wɑ.  
\v 21 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ yɛ usoi mɛ́kpɛrinkpɛ n wɑisɛ riyɑ́, ɑni kɔ rikpɑ́kɑ́rɑ́ píimɑ yɑ́, ɑni kɔ nɔ́mɛnɛ́círɛ cɛpisɛ ɑní nɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́sinɛ́fɑ-i n wɑ yɔ́su. N yɛ́ fe nn nɔ́ɑnɛ́yu lɔlu. 
\p  
\v 22 Áni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n kirɑɑsɛntɛ nɛ Uléécɑɑ nsímɛ́ kutu pícɔ ŋmɑnɛ. Amɑ́ ɑni yɛ kɔ lɛ̃ knn ḿ mɑ ritiki.  
\v 23 Úye un yɛ nsímɛ́ kutu rincɔ, unsɑ́ yɛ kɔ pɛɛ lɛ̃ knn ḿ mɑ rintiki, u we yɑrɛ usoi nkó yɛɛ yɛ kɛnípɛɛnyɑ́nɛi kɛ́mɛɛ lɛ̃ ŋmɑɑ kɛ ukɛyu ɑkɛ ń we n yɛ̃́.  
\v 24 Un umɛcirɛ pinyɑ́nɛi m mɑsí, uu tɔ́mpɔ uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ pɑlɛipɔ lɛ̃ kuu ń we.  
\v 25 Uléécɑɑ isé yɛ nyɑmlɛ nɛ ikɛtɔ-pɔ, ii yɛ kɔ usoi ilɑ́si kɛ́mɛɛ lesɛ. Nkó yɛɛ i n kɛ́ɛ́ni un mɛsɛ́rɛ ikɛcɑ́ɑ́ ukɛmúŋɛ́ wɑilɛ̃ yɛ nɛ umpehẽ lɛ. Úu yɛ kutu i ricɔ uu mɛsɛ nɛ mɛsɛ i pɑlɛipɔ, ɑmɑ́ lɛ̃ kii ḿ mɑ kuu yɛ pitíki nɛ kɛ́yu m mɑhɑnlɛ̃. Uléécɑɑ yɛ liute uyɛ̃ kpɑ́lɛnlɛ un lɛ̃ kuu n wɑi kɛ́mɛɛ mpɔ́ɔnɑrɛ-i we. 
\p  
\v 26 Úye un m músu rɛ u uyómɛyɑ́hɑɑ lɛ kúu pɛɛ unnɔɔ pitínɛ nyu, un umɛcirɛ kirɑɑsɛntɛ, upiyomɛyɑ́hɑɑ yɛ mɛ́woo lɛ.  
\v 27 Piyómɛyɑ́hɑɑ kɛcirɛ pɛɛ ɑ́pi ncɑɑi ńkɑ m pɔ́riilɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ n ŋmurɛi yɛ mpí: Usoi ukɛ́ yɛ sikúmɑmpipi nɛ pikúmɑnnɔsi ncɔ́ŋ kɛ́mɛɛ picomɛ hɑ, uu kɔ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛ́kpɛrinkpɛ likɔ́ nɛ umɛcirɛ kɑɑsɛ. 
\c 2  
\s1 Ái pisɛ rɛ pikɛ́ pisoi nɛ picɔ kɛcɔpɛ n tɛ́si 
\p  
\v 1 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, nɔ́ɔ nní Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi yɛɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi m mɑ́ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃, ɑ́i nɛ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ pisoi nɛ picɔ kɛcɔpɛ n tɛ́si.  
\v 2 Tɔkɛ́ kpísi rɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ-i kɑrí we, umɑ́mɑ́ unyinɛ uu lompɔ, un wurɑ kɛpɑlɛ nɛ mɛlɑpɛ nɛ́íkɔɔ́ tɑnɑɑlɛ̃, úwɛkɔɔ́ unyinɛ pɔ́ɔ kɔ lompɔ, un ilũ kópɛ tɑnɑɑlɛ̃.  
\v 3 Nɔn uyɛɛ mɛlɑpɛ nɛ́íkɔɔ́ n tɑnɑɑlɛ̃ ríyu n wɑisɛ, ɑni u mɑɑ rɛ: Pɔ́ɔkɛ́ kɑm ɑ kɛ́yukɔɔ́tonɛ nkɛ́-i tonɛ, ɑni kɔ úwɛkɔɔ́ mɑɑ rɛ: Pɔ́ɔkɛ́ nyɛrɛ nɛ́ɛ ɑ kɑm ɑ kɛteni-i ɑrɔ́nɑ mɛtene nté tonɛ,  
\v 4 ɑ́i pitɛ́ŋɛ́ kɛmúŋɛ́ kɛɛ lɛ̃ nɔ́ wee? Ái nɔ lɛ̃ wɑlɛ yɑrɛ pɛpɛɛ yɛ pisoi siyu-i riḿpɑí ɑpi kɛlenɛ nsímɛ́ túhɑɑnɛɛ? 
\p  
\v 5 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑni kutu ricɔ ɑni kóm: Uléécɑɑ úu pɛ̃ kɛ pisoi ɑpi kɛtẽ nté ń nyɑ́ni rɛ píwɛkɔɔ́ wɛ́ɛ uu pinfɑtɛnɛ nnyɑ pi pɑnsɛsɛ pimɑ́mɑ́ɑ? Pi Uléécɑɑ iyɔɔpi kuú nɛ pɛpɛɛ u ń lɑ m mɛ̃́ kɛ́mɛɛ loninɛ.  
\v 6 Amɑ́ nɔ̃́ ɑ́ni yɛ pɛɛ úwɛkɔɔ́ wɑisɛ! Ái pimɑ́mɑ́ pɛɛ íwɛ nɔ́ wɑi pin kɔ sitɑhɑi nɔ́ séleii?  
\v 7 Ái pɛpɛɛ rinyíri sɔnɛ tɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ ń sélei cɑɑii? 
\p  
\v 8 Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ yɛ mɑɑ rɛ: A upɔ́cɔ n lɑ yɑrɛ kɑɑ ripɔ́cúruu ń lɑ. Uléécɑɑ iyɔɔpi isé yɛ iyɛ̃. Asei kɛcɑ́ɑ́, nɔn i n tikilɛ̃, li nyɑmlɛ.  
\v 9 Amɑ́ nɔn pisoi siyu-i m pɑílɛ̃ nɔkɛ́ nɛ pi n tɛ́si, ɑkópɛ kɑni lɛ̃ wɑi. Li nyísɛlɛ rɛ ɑ́ni lɛ̃ kɛ isé ii ḿ mɑ ritiki.  
\v 10 Usoi un m músu rɛ isé nnɛ́í kuu tíkilɛ̃ kuu pɛɛ isɛ rilɔ́ɔ́, isé nnɛ́í kuu lɛ̃ tilɔ́ɔ́.  
\v 11 Uyɛɛ ḿ mɑɑ rɛ: kɑpɛ iwɑ́sɑ́ wɑ, uyɛ̃ cirɛ yɛɛ kɔ mɑɑ rɛ: kɑpɛ usoi kpu. Lɛ̃ nnyɑ pɔnsɑ́ iwɑ́sɑ́ n wɑ, kɑɑ pɛɛ usoi kpu, isé nnɛ́í kɑɑ lɛ̃ tilɔ́ɔ́.  
\v 12 Ani n símisi nɔn kɔ wɑi yɑrɛ pisoi pɛɛ n nyu rɛ Uléécɑɑ yɛ́ kɛyɑ́ɑ nɛ uisé pi túhɑɑnɛnɛ. Isé yɛɛ íi yɛ usoi ɑkópɛ ḿ pɑ yɛ nyi.  
\v 13 Kɛtɑhɑi kɛ̃ kɛtúhɑɑnɛ kɛ́mɛɛ, Uléécɑɑ úu úkɑ íwɛ téninɛ yɛɛ úu yɛ ucɔ íwɛ n tẽ́. Lɛ̃ nnyɑ, nkó yɛɛ yɛ ucɔ íwɛ n tẽ́ yɛ́ nsímɛ́ kɛ́mɛɛ le. 
\s1 Usoi nfɑtɛnɛ nɛ uliwɑiwɑi kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 14 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, usoi un n kpɑ́rɑ́lɛ̃ tɛ u nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ, kɛ uliwɑiwɑi ɑ́li kɔ pɛɛ lɛ̃ nyísɛlɛ̃, nfɑtɛnɛ mmɛ̃ mpuri yɛ́ fe nn usoi riyu lɔluu?  
\v 15 In tɛ nɔ́unɛ́mɑ́rɛcɔ Kirisi ukɔ́, utisi nɛ́ɛ unɔ́si unyinɛ yɛ we, úu yɛ ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye yɛ̃ ukɛ́ tɑ̃ nɛ́ɛ ukɛ́ li,  
\v 16 nɔ́ unyinɛ uu pɛɛ u mɑɑ rɛ: A nɛ ripɔ́pɔ́ɔ n ŋme ɑ hɑ ilũ tɑ̃ ɑɑ kɔ le, kúu pɛɛ lɛlɛɛ u m pɑ́rílɛ̃ u pɑ, likulɑɑ yɛ pɛɛ kúye?  
\v 17 Limɛcɔ kɑi nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ́ we. Usoi un n kpɑ́rɑ́lɛ̃ tɛ u nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ kɛ uliwɑiwɑi ɑ́li pɛɛ kɔ lɛ̃ nyísɛlɛ̃, unfɑtɛnɛ yɛ kpuwɑɑlɛnlɛ. 
\p  
\v 18 Amɑ́ in n lɑ, unyinɛ pɔ̃́ nɛ́ mɑɑ rɛ: Pɔ̃́ nɛ nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ, nɛ́ɛn mɛwɑi sɔnɛ mɑ́. Nɛ́ u pɛsɛ rɛ: Íye kɑɑ yɛ́ nfɑtɛnɛ m mɑ́, lipɔ́wɑiwɑi ɑli kɔ pɛɛ lɛ̃ nyísɛlɛ̃! Nɛ̃́ nɛ́ linɛ́wɑiwɑi nɛ pɔ́ nyísɛ rɛ nɛ nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ.  
\v 19 Pɔ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛnlɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ ucírɛníŋɛ lɛ, nɛ́ɛ yo? Pɔ ɑlɑri mɑ́lɛ. Aníri pɔ̃́ nɛ kɔ lɛ̃ nyulɛ, ɑɑ yɛ n tɛrii nɛ iwɑmɛ mɛpehẽ.  
\v 20 Pɔ́ uníri nkó! Áɑ lɑ pɔkɛ́ kṍ tɛ usoi unsɑ́ nɛ uliwɑiwɑi n nyísɛlɛ̃ tɛ u nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ, unfɑtɛnɛ ńn kulɑ́ɑ kúkɑ mɑ́ɑ?  
\v 21 Kɛ urɔ́sɑ́ɑyɑhɑ Apirɑhɑm uu uliwɑiwɑi nɛ n nyísɛ rɛ u nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛlɛnlɛ uu ukɛpipi Isɑɑki kpísi rɛ ukɛ́ nɛ nyɔ́ɔnsɛ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu u sée rɛ ɑsei ute.  
\v 22 Áɑ yɛ̃ tɛ unfɑtɛnɛ nɛ uliwɑiwɑi yɛ pɛɛ pɛ́nɛlɛnlɛ lin nɛ kɛsẽ́ kɛisi ɑí nɛ nyísɛ rɛ u mɛyíkíyiki Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛnlɛɛ? Uliwɑiwɑi yɛ tíyɛsɛlɛ unfɑtɛnɛ nn pelu.  
\v 23 Lɛlɛɛ Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ kɑi lɛ̃ wɑ rɛ: Apirɑhɑm yɛ Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ, Uléécɑɑ uu lɛ̃ nnyɑ u séi rɛ ɑsei ute, uu kɔ uu séi rɛ uusɑnɛ.  
\v 24 Nɔ yɛ̃ tɛ usoi liwɑiwɑi kɛ́mɛɛ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ nɛ yɛ̃ tɛ ɑsei ute lo, ɑ́i unfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ ŋmɑnɛ. 
\p  
\v 25 Uléécɑɑ yɛ limɛcɔ unɔ́si wɑ́sɑ́nkɑí Rɑhɑpi pɑnsɛsɛlɛ ɑsei ute uliwɑiwɑi nnyɑ. U pɛɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ pitumɛ yɔsilɛ, uu wɑi uu pi lɛ́ni ɑpi nwɑhɑcee tiki ɑpí nɛ tɔ́mpɔ. Mɛwɑi mɛ̃ kɛ́mɛɛ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ̃́ tɛ u ɑsei ute lɛ.  
\v 26 Yɑrɛ kɛ ipiŋɛ yɛɛ íi nfɑ́ɑ m mɑ́ ii n kpuwɑɑlɛnlɛ mɛcɔ kɛ nfɑtɛnɛ mɛɛ ńn yɛ nliwɑiwɑi nɛ n nyísɛ rɛ n welɛ pɔ́ɔ kɔ kpuwɑɑlɛ̃. 
\c 3  
\s1 Tilémpi pitinɛ 
\p  
\v 1 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, ɑ́ni kɑpɛ n lɑ nɔkɛ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í Nléécɑɑsimɛ́ n céési. Nɔ nyulɛ ńsɔnɛ ŋmɑɑ rɛ Uléécɑɑ yɛ́ kɑm uú nɛ tɔ́ mpí tɔ́ɔ nní ń céési túhɑɑnɛ ɑi picɔ tɔ́su.  
\v 2 Tɔ yɛ ntɔ́nɛ́í mmú mɛ́wee kulúi kɛ́mɛɛ mɛyɑ̃́ púnnɛlɛ. In tɛ unyinɛ yɛ fe úu yɛ mɛ́mɑɑ púnnɛ, liute yɛ pipele mɑsilɛ. U yɛ́ fe uu umɛcirɛ tini.  
\v 3 Tɔ yɛ isɑ̃ nnɔɔ-i ɑ́kpɑlɑ́ɑ wɑlɛ ií nɛ kom ii rɔ́ m pɑkɑrɛlɛ̃ in tɔ́ tíkilɛ̃.  
\v 4 Ani kɔ ɑ́ninɔi ripɑí nkɛ̃́: Ḿpɑ́ nɛ ɑmpiyɛ mmú, kuyɔ pɑpɛ-pɑpɛ kun ɑ n kpɑ́úlɛ̃ kun nɛ n tɔ́su, kɛtíkíí síńsɑ́pi kɛnyinɛ kɛ ɑutíkíí uu yɛ n cɑrii un nɛ ncée ɑ tikisɛlɛ̃.  
\v 5 Limɛcɔ kɛ rilémpi ɑrí we. Isoipiŋɛ kɛlõ síńsɑ́pi kɛnyinɛ yɛ kɛ, ɑmɑ́ kɛ yɛ pɛɛ mɛwɑi píimɑ wɑlɛ. 
\p Ani ripɑí lɛ̃ kɛ kɛnɑkpɛ́rɛ́ɛ́ ɑkɛ yɛ n fe ɑkɛ kuhópɛ píimɑ ŋmɑɑsi!  
\v 6 Tilémpi pɔ̃́ nɛ kɔ nnɑ ncɔ lɛ. Kei yɛ mɛwɑi kópɛ kɛlõ kɛɛ irɔ́piŋɛ kɛ́mɛɛ ń we. Nnɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ-pɔ kɑkɛ léeri kɛn irɔ́soi nnɛ́í kɛ́mɛɛ irɔ́piŋɛ silõ tɔrɔɔ mɛ́kpɛrinkpɛ pɔ́rii nɛ ntɔ́kpɔ kɛyɑɑ-pɔ.  
\v 7 Asei yɛ nyɛ rɛ iyúisɛɛ nɛ sinúipi nɛ liyúikɔ́ lɛɛ m múŋui nɛ míni kɛ́mɛɛ ikpintomɛ́ nnɛ́í kɛ kɛsoipipi ɑkɛ feriyɛ ɑkɛ́ tini.  
\v 8 Amɑ́ usoi úkɑ úu rilémpi feriyɛ ukɛ́ tĩ́. Likópɛ linyinɛ yɛ ni lɛɛ ɑ́i kútinɛ ń we. Mɛlõ mɛɛ yɛ ń kpu mɛɛ rikɛmɛɛ yipɑɑlɛ̃.  
\v 9 Tɛ̃ kɑri yɛ nɛ Urɔ́sɑ́ɑ Upíimɑ rinɔ́ɔ sɔnɛ ritikisɛ, tɛ̃ cirɛ kɑri yɛ kɔ nɛ sisoipipi kuu n wɑ sin umɛcɔ we ɑnɔ́ɔ wɑ.  
\v 10 Nnɔ́ɔ nsɛ mmɛ-i kɛ rinɔ́ɔ sɔnɛ nɛ ɑnɔ́ɔ kópɛ ɑɑ yɛ leemɛ. Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ lɛ̃ wɑ.  
\v 11 Míni lɑri-lɑri nɛ mɛtulɛ-tulɛ yɛ́ fe ɑmɛ ripiyɛ nhɔi nsɛ-i n léentii?  
\v 12 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, kúfikiyee yɛ́ fe ɑku Olifiyee ɑpipi mɑruu? Fiinyi kuléé yɛ́ fe ɑku ɑfiiki mɑruu? Kɛnyɑ́silõ nnihɔi ńn yɛ́ kɔ fe nkɛ́ míni lɑri lesɛmɛ. 
\s1 Mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri 
\p  
\v 13 In tɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ yɛ nyɑ́ni rɛ u mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ nɛ mɛnyuwɛ mɑ́, ukɛ́ tíyɛsɛ pikɛ́ uisoi sɔnɛ nɛ umɛwɑi sɔnɛ kɛ́mɛɛ lɛ̃ yɛ̃. Uliwɑiwɑi likɛ́ n nyísɛlɛ̃ tɛ uisoi yɛ niŋulɛ un kɔ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɑ́.  
\v 14 Amɑ́ in tɛ nɔ́sinɛ́fɑ yɛ túlúlɛ, nɔn íkɛŋɛnɛ nɔ́sinɛ́fɑ-i wɑilɛ̃, ɑ́ni kɑpɛ nkpɑ́ni nɔ́mɛnɛ́círɛ n tɑɑ́sɛlɛ̃ nɔn nɔ́mɛnɛ́círɛ kirɑɑsɛntɛ, nɔn nsímɛ́sei yɑ́lɛ̃.  
\v 15 Mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɛ̃ ɑ́mɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ léeri. Kɛtẽ nté mɛkɔ́ yɛ mɛ. Kuníri kɛ́mɛɛ kɑmɛ léeri.  
\v 16 Kei kɛ kufɑtoi nɛ íkɛŋɛnɛ ii ń we, mɛ́woo mɛ́woo mɛwɑi nɛ mɛwɑi kópɛ ncɔpuri yɛ̀ɛ̀ kɔ kei n welɛ.  
\v 17 Mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ-pɔ n léeri mɛwee foí yɛɛ mɛkɛ́ n nyɑḿ nɛ mɛkɛtɔ-pɔ. Lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́, ɑ́mɛ kɔ pitele mɑ́. Mɛ yɛ kɔ ḿpɑ́ yo n wɑilɛ nɛ kɛmúŋɛ́. Mɛ yɛ kɔ tíyɛsɛlɛ usoi nɛ ucɔ ɑpi kómɛinɛ, ɑmɛ kɔ ucɔ mɛyɑ̃́ íwɛ téni ɑmɛ kɔ mɛwɑi sɔnɛ wɑi. Ámɛ pikóólɛntɛnɛ nɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi mɑ́.  
\v 18 Pɛpɛɛ rinɔ́ɔ risɛ n wɛ́ɛ́si yɛ̀ɛ̀ nkíŋniŋɛ kɛ́mɛɛ nɛ picɔ nkíŋniŋɛ kɑlɛ. Pikulɑɑ yɛɛ rɛ pi yɛ pɑnsɛlɛ ɑsei pite. 
\c 4  
\s1 Usoi un kɛtẽ nté likɔ́ usɑnɛ, u Uléécɑɑ ulɑɑrɔ lɛ 
\p  
\v 1 Yei kɛ pitele nɛ pinɑ́kɑɑnkɛɛ ɑpí nɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ leeri, insɑ́ nɔ́linɛ́kɑ́ipi-kɑ́ipi lɛɛ nɔ́ ń lémɑɑlɛ̃ kɛ́mɛɛ?  
\v 2 Nɔ yɛ linyinɛ kɑ́ipilɛ, ɑmɑ́ ɑ́ni yɛ fe nɔkɛ́ li yɛ̃. Ani yɛ picɔ likɔ́ inípɛɛ n tɑpɑɑlɛ̃ yɑrɛ nɔkɛ́ pi kṍ, ɑmɑ́ ɑ́ni yɛ kɔ líkɑ yɛ̃. Nɔ pitele wɑilɛ nɔn kɔ nɑ́kɑɑnkɛɛ, ɑmɑ́ kɑ́ni yɛ Uléécɑɑ m pisɛ rɛ ukɛ́ nɔ́ hɛ nnyɑ, ɑ́ni líkɑ mɑ́.  
\v 3 Ḿpɑ́ nɔn kɔ Uléécɑɑ m pisɛ rɛ ukɛ́ nɔ́ hɛ, kɑ́ni pipisɛ n nyu nnyɑ, úu yɛ nɔ́ hɛ. Lɛ̃ kɑni ń lɑ nɔkɛ́ nɛ nɔ́linɛ́kɑ́ipi-kɑ́ipi n wɑ kɑni yɛ pisɛ.  
\v 4 Nɔ́ mpí nɔ́ɔ ɑ́ni nní Uléécɑɑ ŋmɑnɛ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃, ɑ́ni nyu rɛ usoi un kɛtẽ nté likɔ́ n lɑ, u Uléécɑɑ ulɑɑrɔ lɛɛ? Nkó yɛɛ kɛtẽ nté likɔ́ ń lɑ yɛ pɑnsɛlɛ Uléécɑɑ ulɑɑrɔ.  
\v 5 Nɔ nyu rɛ nsímɛ́ mɛɛ Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ ń we yɛ mɛ́woo nkɔ́ lɛɛ? Mmɛɛ mmú rɛ: Uléécɑɑ yɛ nfɑ́ɑ kuu kɛrɔ́mɛɛ n wɑ lɑlɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ, hɑ́i un nkɛcɑ́ɑ́ ilɑ́ɑrɔ wɑi.  
\v 6 U kɔ ípɛɛlɛ́ɛ píimɑ rɔ́ nyísɛlɛ. N yɛ mɑɑ rɛ: Uléécɑɑ yɛ̀ɛ̀ píyuwɛ́lɑɑ ncée tɑ́pisilɛ uu mpí pɛɛ yɛ pimɛcirɛ rincɛ́pisɛ ípɛɛlɛ́ɛ nyísɛ.  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛ ɑni Uléécɑɑ mɛtene n we, ɑni tɑsi ɑni kuníri ncée tɑ́pisi, ku yɛ́ wuri nɛ kɛtɑɑ-pɔ ɑku nɔ́ yɑ́.  
\v 8 Ani nɛ Uléécɑɑ rikɔ, uyɛ̃ ukɛ́ kɔ nɛ nɔ̃́ tikɔ. Nɔ́ pikópɛkɔɔ́ mpí, ɑni nɔ́ɑnɛ́nípɛ nɑlɛ ɑkɛ́ fũ, ɑni kɔ nɔ́sinɛ́fɑ hɛɛrɛ, nɔ́ inɔ́ɔ itɛ́ itɛ́ pikɔ́ mpí!  
\v 9 Ani yɛ̃ tɛ íwɛ kɛ́mɛɛ kɑní we, ɑni n téni nɔn nkpɔ tũ. Ani nnyei riyɑ́ ɑni ikpɔtu téni, nɔ́nnɛ́pɔ́ɔnɑrɛ nkɛ́ pɑnsɛ mpɔ́ɔcɑɑi.  
\v 10 Ani nɔ́mɛnɛ́círɛ Upíimɑ kɛyu-i ricɛpisɛ, u yɛ́ pɛɛ nɔ́ ritɑɑ́sɛ. 
\s1 Áni kɑpɛ yɛ picɔ ɑkópɛ m pɑlɛ̃ 
\p  
\v 11 Pimɑ́rɛcɔ, ɑ́ni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ kɛcɑ́ɑ́ nkópɛ n símɑɑnɛ. Nkó yɛɛ umɑ́rɛcɔ kɛcɑ́ɑ́ nkópɛ n símisi nɛ́ɛ nkó yɛɛ ɑkópɛ u m pɑ́lɛ̃ yɛ kɔ isé ɑkópɛ pɑlɛnlɛ. In tɛ pɔ́ isé kɛcɑ́ɑ́ nkópɛ símisi ɑ́ɑ kɔ pɛɛ i tikilɛ̃, pɔ pɛɛ lɛ̃ iutúhɑɑnɛ lɛ.  
\v 12 In kɔ nɛ Uléécɑɑ mɛcirɛ kóló yɛɛ isé wɑ. Uyɛɛ yɛ́ kɔ fe uu itúhɑɑnɛ i le. Umɛcirɛ yɛɛ yɛ́ fe uu usoi riyu lɔlu nɛ́ɛ uu tíyɛsɛ usoi uu pɔlu. Amɑ́ pɔ́ɔ nní picɔ ɑkópɛ m pɑ́lɛ̃, pɔ músu rɛ pɔ́ɔ úye? 
\s1 Áni kɑpɛ ɑ́yu n wɛ́ɛ́si 
\p  
\v 13 Nɔ́ mpí kɑḿ nɛ mɑ́nɛ, nɔ́ɔ yɛ nní ḿ mɑɑ rɛ: Tɔ́ nɛni nɛ́ɛ kóso kuyu nkú-i hɑ ɑri kei kuŋmɛ̃ kusɛ tonɛ ɑri kpéénsɛ ɑri kulɑ́ɑ yɛnu.  
\v 14 Nɔ́ɔ yɛ ɑ́ni n nyu ricuruu rɛ íye kɑi kóso nɔ́ weesinɛ. Nɔ we yɑrɛ mɛléné mɛɛ n léemɛ ɑ́mɛ yɛ kɔ nɑ́ŋɑi ɑmɛ́ nɛ tɛnɛpɔ ɑpi mɛ pɑɑpɔ.  
\v 15 Li nɛ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ yɛ mɑɑ rɛ: Upíimɑ un n lɑ, tɔ́ nfɑ́ɑ m mɑ́ ɑri nní nɛ́ɛ licɔ nní wɑi.  
\v 16 Pɛɛ́ kɛ nɔ́ɔ we nɔn ɑ́yu wɛ́ɛ́si nɔn nɔ́mɛnɛ́círɛ tɑɑ́sɛlɛ̃. Lipiyuwɛ́lɑɑ pɛ̃ mpuri ɑ́pi nyɑḿ.  
\v 17 Usoi un lɛlɛɛ nɛ n sɑ́ rɛ ukɛ́ n wɑ n nyu, unsɑ́ li n wɑ, ɑkópɛ kuu wɑ. 
\c 5  
\s1 Pimɑ́mɑ́ pikɛ́ pimɛcirɛ tĩ 
\p  
\v 1 Nɔ̃́ pimɑ́mɑ́ kɑm nkpéni nɛ mɑ́nɛ: Ani ntóósi mɛɛ nɔ́ n lɛɛrinɛ nnyɑ tẽ́ ɑni sipupɛilɑ kɔ́ni.  
\v 2 Nɔ́linɛ́kɔ́ yɛ fɔnilɛ, nsɛpi nn nɔ́mɛnɛ́lɑpɛ fulu.  
\v 3 Ncɑ́mɛ́ yɛ nɔ́unɛ́wurɑ nɛ nɔ́nnɛ́wóóweni lonlɛ. Ncɑ́mɛ́ mmɛ mɛɛ nyísɛ rɛ nɔ́linɛ́wɑiwɑi ɑ́i nyɑḿ, nkɛ́ pɛɛ kɔ nɔ́ li yɑrɛ nnɑ mɛɛ torɛ. Nɔ mɛmɑ́ kɔ́ɔ́ilɛ ɑni curii, in kɔ nɛ siyɑ́ɑ tɔrɔɔ kɛ́mɛɛ kɑrí we.  
\v 4 Nɔ pikɛikɔ́ pɛɛ nɔ́sinɛ́cɑrɛ-i n kɛisi ńsɔnɛ pihɛ́ɛ́lɛ yɛlɛ, liitu ii kɛyómɛcɑɑ-pɔ tulu. Nɔ́pinɛ́kɛikɔ́ yɛ ténilɛ, piitu ii Upíimɑ, ńnɑŋɛ nnɛ́í ute ɑtu-i lompɔ.  
\v 5 Nɔ nɔ́inɛ́soi kɛ́mɛɛ kɛtẽ nkɛ́ kɛcɑ́ɑ́ ńnɑrɛ konlɛ ɑni kɔ nɔ́mɛnɛ́lɑ wɑi, ɑni le ɑni mɛ́kpɔ wɑi yɑrɛ isɛɛ kɑpí nɛ kɛyɑ́ɑ pikópɛ n sĩ́.  
\v 6 Nɔ yɛ ɑsei ute ɑkópɛ pɑlɛ ɑni kɔ u kopu úu yɛ nɛ nɔ́ nɑ́ɑsi. 
\s1 Isoi niŋɛ-niŋɛ pilukɛ nɛ piyómɛyɑ́hɑɑ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ pimɑ́rɛcɔ, ɑni n kɑhɑri nɔn nɛ mɛ̃́ Upíimɑ ukɛ́ hɑ nɛ pɛɛmɛ. Ani yɛ̃ lɛ̃ kɛ ulɑmɛ uu yɛ n kɑhɑri ikónɛ foí nɛ itɔ́rɔɔ ií nɛ cuuni, un mɛ̃́ tɛ u yɛ́ kɑm uu ukɛcɑrɛ-i ilukɛ sɔnɛ kpɑsi.  
\v 8 Nɔ́ɔkɛ́ kɔ limɛcɔ n kɑhɑri nɔn tɑɑlɛ̃, Upíimɑ mɛkɑmɛ yɛ nnyɑ́ɑ̃ wɑlɛ. 
\p  
\v 9 Pimɑ́rɛcɔ, ɑ́ni kɑpɛ nɛ nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ n ténɑɑnɛ, insɑ́ lɛ̃ Uléécɑɑ yɛ́ nɛ nɔ́ túhɑɑnɛ uu ɑkópɛ nɔ́ pɑ. Utúhɑɑnɛ yɛ rinɔnɔɔ-i pinyɛrɛ mɑsilɛ.  
\v 10 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, ɑni ɑntepuyɛ pɛɛ nɛ Upíimɑ rinyiri n símisi iwɛ nɛ pinniŋɛ m pɑílɛ̃, ɑní n niŋú nɔn nɛ pimɛcɔ íwɛ kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 11 Ani yɛ̃ tɛ tɔ yɛ pɛpɛɛ pimɛcirɛ pimúlɛ́ ń fe mɑɑ rɛ pi pínɑrɛkomɛ lɛ. Nɔ Yɔɔpu kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ kónlɛ rɛ u pɛɛ ikɑri wɑlɛ, ɑni kɔ yɛnu lɛ̃ kɛ Upíimɑ uu kɛ́tɔ-pɔ u n hɛ. Upíimɑ yɛ̀ɛ̀ pisoi íwɛ píimɑ ténlɛ uú nɛ kɛfɑ pi fénnɛ. 
\p  
\v 12 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, ḿpɑ́ lin íye n we, ɑ́ni kɑpɛ yɛ nɛ kɛyómɛcɑɑ nɛ́ɛ kɛtẽ nɛ́ɛ líkɑ mpuri ritɑ́ nɔkɛ́ nɛ wéeri. Nɔn tɛ “ɛɛɛ”, likɛ́ “ɛɛɛ” nɔn tɛ “eehei”, likɛ́ “eehei”. Uléécɑɑ úu kɑpɛ nɛ nɔ́ n túhɑɑnɛ ukɛ́ ɑkópɛ nɔ́ ḿ pɑ nnyɑ. 
\s1 Pitóikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ piyomɛyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 13 Nɔ́ unyinɛ yɛ íwɛ kɛ́mɛɛ we, nɛ́ɛ yo? Liute ukɛ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si. Nɔ́ unyinɛ yɛ mpɔ́ɔnɑrɛ kɛ́mɛɛ we, nɛ́ɛ yo? Liute ukɛ́ ipɑkɑrɛ siyomɛ nɛ Upíimɑ pɑkɑrɛ.  
\v 14 Nɔ́ unyinɛ yɛ pɔ́ɔ́lú, nɛ́ɛ yo? Liute ukɛ́ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ piwɛ́ɛ́sɛ sée ɑpi Upíimɑ rinyiri nɛ mɛ́kpɔ u n níŋɛsi pin ukɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si.  
\v 15 Nfɑtɛnɛ piyomɛyɑ́hɑɑ yɛ́ utóikɔ́ riyu lɔ, Upíimɑ uu u pɔisɛ. In tɛ ɑkópɛ ɑnyinɛ kuu wɑ, Upíimɑ uu u sɑ́rɛi.  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ, ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ uɑkópɛ uucɔ yɑ́mnɛ, ḿpɑ́ úye uu yɛ kɔ uucɔ kɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si nɔkɛ́ nɛ ḿ peí nnyɑ. Nkó yɛɛ Uléécɑɑ kɛyu-i ɑsei n tíkilɛ̃ piyomɛyɑ́hɑɑ yɛ̀ɛ̀ pikɛi píimɑ wɑlɛ.  
\v 17 Elii yɛ pɛɛ kɛsoipipi lɛ mɛrɔ́cɔ mmɛ́. Uú nɛ Uléécɑɑ téni rɛ ikónɛ íi kɑpɛ cuũ. Ikónɛ ii mɛsei picuũ yɑ́ ɑŋmɛ̃ ɑtɑɑni nɛ iwɑ́rɛ ikpuulũ.  
\v 18 Uu kɔ limɛmɑ́ɑ́ yɑ́ɑ́si rɛ ikɛ́ cuũ, Uléécɑɑ uu ikónɛ cuunsɛ, ilukɛ ii kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ wɑi. 
\p  
\v 19 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, nɔ́ úye un ɑsei ncee n tíyɛ un m pɔ, nɔ́ unyinɛ un kei u m pɛsɛpɔ,  
\v 20 ɑni n nyu rɛ nkó yɛɛ ukópɛkɔɔ́ ncée mmɛ̃ kuu n tíyɛ uu pɔlu kɛ́mɛɛ m pɛsɛpɔ, yɛ usoi nkpɔ-i lésɛlɛ Uléécɑɑ uu kɔ lɛ̃ nnyɑ ɑkópɛ mɛyɑ̃ tinnɛ.