\id 2TI 2TI.TXT 2Tim1-4verif NT Solɑ 25-01-10 
\h 2 Timotee 
\mt1 Títɛlɛ́ lírũ kɛ Pɔɔli uu Timotee n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Pɔɔli yɛɛ rítɛlɛ́ lírũ ntí Timotee wɔi. Rɔm kuyu-i kɛ Pɔɔli uu kukpɑniilee-i we un nɛ rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu (1:8). Amɑ́ uɑkpɑnii yɛ nkpéni pɑ́ɑ́púlɛ ɑi tɔ́su mɛfoí (2:9). Ai u wɑi yɑrɛ ḿpɑ́ úye yɛ u ŋmɛriyɛlɛ (1:15-4:10). Luki ŋmɑnɛ yɛɛ ukɛkúrí tónɛ (4:11). Pɔɔli uú nɛ Timotee téni rɛ ukɛ́ mɛkɛɛ u lɛɛpɔ (4:9). Un n sɔ́nɛpɔ, ukɛ́ nɛ Mɑriki nɛ ilũ yɛɛ pɛɛ Turowɑɑsi-pɔ m mɛ́sũ tipɛ́nɛpɔ. U músu rɛ unkpɔ ituŋɛ yɛ tulɛ (4:6) ɑmɑ́ úu pɛɛ pɑkɑrɛ rɛ u yɛ́ piyɛ́nɛ u rikpɑ́. Piwéékusɛ pɛɛ n tíyɛsɛ Pɔɔli uú nɛ kukpɑniilee loni nɛ icélɑɑ kópɛ yɛɛ n nɑ́ɑ́si ikɛ́ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kpu nnyɑ, Pɔɔli uu Timotee itisi kpɑ́ rɛ ukɛ́ ɑsei ɑtɔpi n tɔpu (2:14). 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑpi Timotee rimmúísɛ (1:6-2:13) Isoi sɔnɛ kɑi m pisɛ rɛ uyɛɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ nɛ n kɛisi ukɛ́ m mɑ́: Pikɛi nlɑ nɛ ikɑri nɛ nŋmɔ́ɔ́pú (1:6-18). Lɛ̃ kɛ ukɛikɔ́ uu mɛwɑi m mɑ́, ɑí nɛ tɔ́su lɛ̃ kuu yɛ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɛcɑ́ɑ́ íwɛ n li (2:1-13). 
\iq1 2. Timotee pikɛi Uléécɑɑ icɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ (2:14-4:5) Lɛ̃ kuu yɛ́ picélɑɑ nɔɔmɛ kɛyu-i n wɑ (2:14-26) Lɛ̃ kuu yɛ́ ɑmúŋɛ́ tɔrɔɔ kɛ́mɛɛ n wɑ (3:1-17) Nléécɑɑsimɛ́ picélɑɑ (4:1-5) 
\iq1 3. Timotee nɛ Pɔɔli mɛtonɛ (4:6-18) 
\ie  
\c 1  
\s1 Iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Nɛ̃́ Pɔɔli yɛ Kirisi Yeesu utumɛ lɛ Uléécɑɑ mɛlɑ kɛ́mɛɛ. U nɛ́ forii rɛ kɛ́ nfɑ́ɑ kɑri Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n yɛ̃́ pisoi riyóó. Uléécɑɑ yɛɛ rinɔ́ɔ lɛ̃ tɔ́ yekei.  
\v 2 Nɛ́ɛ kɛnɛ́pipi kɛcirɛ Timotee wɔipɔ: Urɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ nɛ Urɔ́píimɑ Kirisi Yeesu pikɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɛ nfɑnɑrɛ pɔ́ nyísɛ ɑpi nkíŋniŋɛ pɔ́ hɛ. 
\s1 Pɔɔli yɛ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ 
\p  
\v 3 Nɛ Uléécɑɑ kɑm n kɛisi nɛ kɛfɑ kɛsɛ yɑrɛ pinɛ́sɑ́ɑyɑhɑ mɛcɔ yɑ́ɑsi. Nɛ yɛ u yɑ́ɑsilɛ ḿpɑ́ píyei kɑm yɛ kɛpɔ́cɑ́ɑ́ n welu kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ.  
\v 4 Nɛ yɛ mɛpɔ́nini kɛcɑ́ɑ́ léisɛlɛ ɑi pɛɛ mɛyɑ́nsei ripɔ́ɔ nɛ́ wɑi rɛ kɛ́ piyɛ́nɛ pɔ́ rikpɑ́, mpɔ́ɔnɑrɛ nkɛ́ pɛɛ mɛyɑ̃́ nɛ́ lõ.  
\v 5 Nɛ mpɔ́fɑtɛnɛ mɛɛ ńn kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi m mɑ́ léisɛlɛ. Nfɑtɛnɛ mmɛ̃ kɛ upɔ́niyɑhɑ Loisi nɛ upɔ́ni Enisi ɑpí pɛɛ mɑ́. Nɛ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ̃ tɛ pɔ nfɑtɛnɛ mmɛ̃ ncɔ mɑ́lɛ.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ kɑm pɔ́ léisɛ rɛ ɑ ihɛɛ iyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pɔ́ n hɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm ɑnípɛ kɛpɔ́cɑ́ɑ́ rinlɑ́ɑ yóŋsɛ.  
\v 7 Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ úu nfɑ́ɑ rɔ́ hɛ rɛ nkɛ́ tɔ́ rifúrɔ́ɔ́sɛ, ɑmɑ́ ńnɑŋɛ nɛ ńlɑ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ knn yɛ rɔ́ hɛ. 
\p  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ, isɛi íi kɑpɛ pɔ́ wɑ nɛ Urɔ́píimɑ nsímɛ́ pikɔ́ɔ́nú. Nɛ́ɛ kɔ nní kukpɑniilee-i ń we Urɔ́píimɑ nnyɑ, nnɛ́kɔ́ ńn kɑpɛ isɛi pɔ́ n we. Amɑ́ ɑ tíyɛsɛ tɔkɛ́ kɛsẽ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ iwɛ li, pɔn nɛ ńnɑŋɛ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pɔ́ n hɛ tɑ́lɛ̃.  
\v 9 Uyɛɛ rɔ́ yóriyɛ uu rɔ́ séi rɛ tɔkɛ́ ripɔ́lɔ́ umpuri, ɑ́i rɛ lirɔ́wɑiwɑi linyinɛ nnyɑ, ɑmɑ́ ukɛ́ kɛlenɛ kɛtẽ n wɑ, u pɛɛ yekei rɛ ukɛ́ nɛ Kirisi Yeesu ritiki ukɛ́ nɛ ípɛɛlɛ́ɛ rɔ́ nyísɛ.  
\v 10 Amɑ́ Urɔ́yulɑlɛ Yeesu Kirisi mɛkɑmɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ yɛ nkpéni ípɛɛlɛ́ɛ iyɛ̃ tipérésɛlɛ lin nyɑ́ni. Li we rɛ u tíyɛsɛlɛ nkpɔ ńn nkpéni ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́, uu pɛɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ nɛ tiki uú nɛ nfɑ́ɑ kpɔcirɛ́ rɔ́ nyísɛ. 
\p  
\v 11 Kɛ́ nɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ mmɛ̃ tinkɔ́ɔ́nú nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu tíyɛsɛ ɑm utumɛ nɛ ucélɑɑ.  
\v 12 Liiwɛ kɑm kɔ nní le, ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, ɑ́i kɔ isɛi nɛ́ we, likumúŋɛ́ rɛ nɛ nyulɛ uyɛ̃ kɑḿ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ. Nɛ kɔ nyu rɛ u yɛ́ fe uu lɛ̃ kuu nɛ́ rimmúísɛ kɛcɑ́ɑ́ pɑí hɑ́i nɛ kɛtúhɑɑnɛyɑɑ-pɔ. 
\p  
\v 13 A tíyɛsɛ ɑnɔ́ɔ kɛcirɛ nyɛ̃ kɑm pɔ́ n céesi nɛ ńlɑ mmɛ̃ kɑɑ nɔ́ nɛ Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n yɛ̃́ likɛ́ mpɔ́cée kɑɑ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ n tíkilɛ̃.  
\v 14 A icélɑɑ sɔnɛ iyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ kɛpɔ́mɛɛ ń we rintíki uú nɛ pɔ́ múísɛ ńsɔnɛ rimúlú. 
\p  
\v 15 Yɑrɛ kɑɑ nní ń nyu, Asii kɛtẽ pikɔ́ nnɛ́í yɛ nɛ́ ŋmɛriyɛlɛ. Pɛ̃ nɛ pɛ̃ pɛɛ kɛpirɛ nɛ́ rińtɔ kɛ́mɛɛ, Fisɛɛli nɛ Erimosɛɛni yɛ welɛ.  
\v 16 Upíimɑ yɛ́ kusoi Onesifɔɔ kɛyɔ wɑ. U nnɔ́ɔ kulúi itisi nɛ́ hɛlɛ, úu nkpɑ́ni nɛ̃́ ukpɑniikɔ́ isɛi wɑ.  
\v 17 Amɑ́ kuu Rɔm-i ń kɑ, u nɛ́ wɛ́lɑɑnkɛɛlɛ mɛyíkíyiki uú hɑ nɛ nɛ́ yɛ́nu.  
\v 18 Upíimɑ ukɛ́ tíyɛsɛ Uléécɑɑ ukɛ́ kɛtúhɑɑnɛyɑɑ kɛtúŋɛ́ kusoi u wɑ. Pɔ kɔ nyulɛ ńsɔnɛ rɛ pikɛi pɛ̃ nnɛ́í kuu hɑ́i Efɛɛsi-pɔ nɛ́ n wɑ ɑ́pi kumúŋɛ́ mɑ́. 
\c 2  
\s1 Yeesu Kirisi usɔ́ɔ́cɑ kɛcirɛ mɛwee 
\p  
\v 1 Pɔ̃́ kɛnɛ́pipi, ɑ ípɛɛlɛ́ɛ kɛ Uléécɑɑ uu tɔ́ nɛ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ rɔ́ n nyísɛ nɛ ritiki ɑɑ́ nɛ itisi mɛpɔ́círɛ n hɛɛlɛ̃.  
\v 2 Mmɛ̃ nnɛ́í kɑɑ nnɛ́nɔ́ɔ-i n kṍ píseérɑkɔɔ́ kulúi kɛyu-i, ɑ pisoi kɑɑ́ nɛ ripɔ́ɔ n lɑ́ɑ́rú pɛɛ yɛ́ n fe ɑpi picɔ céési ritɔ́sɛ. 
\p  
\v 3 Pɔ́ɔkɛ́ kɔ ŋmurɛi, tɔ́ nɛ mpɔ̃́ tɔkɛ́ íwɛ li yɑrɛ Kirisi Yeesu usɔ́ɔ́cɑ kɛcirɛ.  
\v 4 Usɔ́ɔ́cɑ un upikɛi-i n we, un n lɑ umɛwɑi mɛkɛ́ nɛ uuwɛ́ɛ́sɛ n sɑ́, úu yɛ pɛpɛɛ ɑ́pi isɔ́ɔ́cɑ n wɑi likɔ́ nɛ kutu n cɔlɛ̃.  
\v 5 Ukɑ́hɑmɛwurɛ ukɛ́ nɛ ń kpɑsi, li pisɛ rɛ ukɛ́ itóó isé rimúlú.  
\v 6 Ulɑmɛ yɛɛ n lɔ̃ ɑi u toru yɛɛ yɛ́ ufoíé uiwɛ pilukɛ li.  
\v 7 A lɛ̃ kɑm nní pɔ́ n símisi kõ, Upíimɑ yɛ́ ḿpɑ́ yo-i mɛsɔhɔ pɔ́ hɛ. 
\p  
\v 8 A Yeesu Kirisi yɛɛ nkpɔ-i n yisi uu nfɑ́ɑ yɛnu kɛcɑ́ɑ́ léisɛ. U Tɑfiti kɛyɑsɛ lɛ yɑrɛ lɛ̃ kɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑm nɔ́ n símisi nn n tee.  
\v 9 Nsímɛ́ Kɛcirɛ mmɛ̃ nnyɑ kɑm nní íwɛ le, ticuruu ɑpi ɑkpɑnii nɛ́ wɑi yɑrɛ uwɑikópɛkɔɔ́. Amɑ́ ɑ́pi Uléécɑɑ nsímɛ́ pɔ̃́ ɑkpɑnii wɑ.  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ kɑm íwɛ iyɛ̃ nnɛ́í ŋmurɛi pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ nnyɑ, Kirisi Yeesu ukɛ́ nɛ pɛ̃ ticuruu riyu n lɔ ɑpi kɔ umɛyɔɔpi tɛnɛcirɛ́ yɛ́nu.  
\v 11 Nsímɛ́ mmɛ̃ kɑm nní nɔ́ n símisi yɛ nsímɛ́sei lɛ rɛ 
\q1 tɔ́ nɛ uyɛ̃ tɔn kɛsẽ́ n kpu, 
\q1 nɛ uyɛ̃ kɑri kɔ kɛsẽ́ nfɑ́ɑ yɛnunɛ. 
\q1  
\v 12 Tɔn ikɑri n wɑ, 
\q1 tɔ́ nɛ uyɛ̃ yɛ́ kɛsẽ́ iyɔ́ɔpi li. 
\q1 Tɔn u n ŋmɛriyɛ, uyɛ̃ ticuruu yɛ́ rɔ́ ŋmɛriyɛ. 
\q1  
\v 13 Tɔnsɑ́ ɑsei n tikilɛ̃, 
\q1 uyɛ̃ nɛ ḿpɑ́ píyei ɑsei tikilɛnlɛ, 
\q1 likumúŋɛ́ rɛ úu yɛ́ fe ukɛ́ umɛcirɛ kɛpirɛ ritɔ. 
\s1 Ukɛikɔ́ sɔnɛ kɑpi m pɑkɑrɛntɛ 
\p  
\v 14 Nɛ lɑ rɛ ɑ ńsɔnɛ pi léisɛ rɛ pikɛ́ Uléécɑɑ ripɑí ɑ́pi kɑpɛ inɔ́ɔsimɛ́ kɛcɑ́ɑ́ n cɛ́ŋɑɑnkɛɛ. Pitele pɛ̃ mpuri ɑ́pi yɛ líkɑ yoriyɛ, ɑmɑ́ pɛpɛɛ nní kutu n cɔ́lɛ̃ kɑi yɛ cɑɑi.  
\v 15 A riŋmɔ́ɔ́pú ɑɑ wɑi Uléécɑɑ ukɛ́ pɔ́ pɑkɑrɛ yɑrɛ ukɛikɔ́ uyɛ̃ kɛ upikɛi ɑ́pi yɛ́ isɛi n wɑ, uyɛɛ ɑsei n símisi lin kɛcírɛ we.  
\v 16 A íkɛŋɛnɛ kpɑ́rɑ́ iyɛɛ íi líkɑ n yóriyɛ íi kɔ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ léeri kɑɑsɛ. Pɛpɛɛ íkɛŋɛnɛ iyɛ̃ mpuri-i pimɛcirɛ n tɑnɑɑlɛ̃ yɛɛ nɛ Uléécɑɑ kɛtɑɑ n wɑilɛ nnɑ́nnɑ́ri.  
\v 17 Piicélɑɑ yɛɛ n we yɑrɛ kúcɑpɑɑ́ kpɛɛ ipiŋɛ n le. Pisoi pɛ̃ mpuri pɛɛ nní Imenee nɛ Filɛti.  
\v 18 Pi ɑsei pitíki riyɑ́lɛ ɑpi pisoi n tee rɛ Uléécɑɑ yɛ nkpɔ-i piyukusɛ rɔ́ mɑsilɛ. Lɛlɛɛ tíyɛsɛ kɛ pisoi mɛyɑ̃ ɑpi nfɑtɛnɛ fóm.  
\v 19 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, tikúi kɛcirɛ kɛ Uléécɑɑ uu n yekei yɛ nɛ kɑriilɛnlɛ. Li rikɛcɑ́ɑ́ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Upíimɑ yɛ upikɔ́ nyulɛ. Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: Usoi nkó yɛɛ Upíimɑ rinyiri n sélei, ukɛ́ mɛwɑi kópɛ kɛpirɛ ritɔ. 
\p  
\v 20 Ái wurɑ ɑsɔ́ɔnlũ nɛ nwóóweni ɑsɔ́ɔnlũ ŋmɑnɛ nyɛɛ kɛ́yɔ mɑɑ kɛ́mɛɛ́ we. Sihee nɛ ɑpɛ́rɛ́cɑripi pɔ̃́ yɛ kɔ welɛ. Kɛnyɑ̃́yɑɑ kɑpi yɛ nɛ ɑcɑ́ripi kɛcirɛ pikɛi wɑ. Ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye kɑpi yɛ nɛ ɑcɑ́ripi fɑkɛ-fɑkɛ pɔ̃́ pikɛi wɑ.  
\v 21 Limɛcɔ kɑi kɔ pisoi kɛ́mɛɛ́ we: Úye un mɛ́kpɛrinkpɛ mɛwɑi n tíyɛ, u yɛ́ n we yɑrɛ kusɔ́ɔnlũ kpɛ̃ kɑpí nɛ ɑnyɑ̃́ kɛ́mɛɛ n kɛisi. Pi yɛ́ ilúkɛ́ u yekei uu pɑnsɛ ukɛikɔ́, uu yɛ uukɛisɑɑ yoriyɛ. Api yɛ pɛɛ́ nɛ ḿpɑ́ pikɛi sɔnɛ píye u wɑi. 
\p  
\v 22 A iŋmɑ́nɛ likɑ́ipi-kɑ́ipi nɛ kɛtɑɑ wɑ, nɔ́ nɛ pɛ̃ nɔ́ɔ Upíimɑ n sélei nɛ kɛfɑ kɛsɛ, ɑni mɛwɑi sɔnɛ ncee nɛ nfɑtɛnɛ nɛ ńlɑ nɛ nkíŋniŋɛ wɛ́ɛ́si.  
\v 23 Amɑ́ ɑ inírisimɛ́ yɛɛ íi kulɑ́ɑ kúkɑ m mɑ́ pipɑ́sɑinɛ kɛsi. Pɔ̃́ ticuruu yɛ nyu rɛ pitele kii yɛ nɛ tɛnɛ.  
\v 24 Ái kɔ pɛɛ pisɛ rɛ Upíimɑ ukɛikɔ́ ukɛ́ yɛ pitele wɛ́ɛ́si. Li pisɛ rɛ ukɛ́ ḿpɑ́ úye n lɑ, un yɛ́ fe uu yɛ pisoi céési un kɔ ísuúlu mɑ́.  
\v 25 Li kɔ pisɛ rɛ ukɛ́ yɛ pɛpɛɛ yɛ unsímɛ́ n kɛ́si céési ńniŋɛ kɛ́mɛɛ. In n lɑ, Uléécɑɑ yɛ́ tíyɛsɛ ɑpi pimɛfinɛ consɛ ɑpi ɑsei ceru  
\v 26 ɑpi nfɑsimɛ́ sɔnɛ tiki, ɑpi kuníri kpɛɛ pi n tĩ́ pin kumɛlɑ wɑi ripinɛ kɛ́mɛɛ́ lelu. 
\c 3  
\s1 Siyɑ́ɑ tɔrɔɔ 
\p  
\v 1 A ceri rɛ ituŋɛ pɑpɛ-pɑpɛ inyinɛ yɛ sɔ́nti siyɑ́ɑ tɔrɔɔ kɛ́mɛɛ.  
\v 2 Pisoi yɛ́ mɑsí pimɛcirɛ lisɔnɛ n wɛ́ɛ́silɛ, pin siwóó tíkilɛ̃, pin pimɛcirɛ tɑɑ́sɛlɛ̃, pin tikɔ́kɔri mɑ́, pin Uléécɑɑ nkópɛ símisi, ɑ́pi yɛ́ɛ́ pipimɑrɛ wɑisɛ, ɑ́pi yɛ́ɛ́ pɑkɑrɛ rɛ pi lisɔnɛ pi wɑ, ɑpi yɛ Uléécɑɑ lisɔnɛ nnɛ́í hɑ́ikusɛ.  
\v 3 Piɑkiŋ yɛ́ n tɑkɑ́, ɑ́pi usoicɔ iwɛ mɑ́, pin iwɔ́hɔ́ mɑ́, pin tikpɑ́kɑ́rɑ́ mɑ́, ɑpi yɛ pimɛcirɛ pimúlú pɔɔnɛ ɑpi kɔ lisɔnɛ pilɑɑrɔ.  
\v 4 Pi yɛ́ɛ́ picɔ kɛpirɛ le, pi yɛ́ɛ́ ḿpɑ́ yo-i rinɑ́kíísɛ ɑpi kɔ rikɔ́kɔri nɛ n fulɑɑlɛ̃. Pi yɛ́ pilikɑ́ipi-kɑ́ipi kɛcɑ́ɑ́ m músu ɑi tɔ́su Uléécɑɑ kɛcɑ́ɑ́.  
\v 5 Amɑ́ pɔn pi n yɛ̃, pi yɛ n we yɑrɛ pi Uléécɑɑ likɔ́ pɑkɑrɛlɛnlɛ, ɑmɑ́ ɑpi pɛɛ lɛlɛɛ nfɑtɛnɛ nnɑŋɛ n te n yulu. A pisoi pɛ̃ mpuri kɑɑsɛ.  
\v 6 Pipinyinɛ yɛɛ síyɔ-i léerilɛ ɑpi yɛ pinɔ́si soi kpɑ́rɑ́ pɛɛ mɛ́woo mɛ́woo n wɑi túí-túísɛ. Ḿpɑ́ yo kɛ lipinɔsi pɛ̃ ɑpi kɑ́ipinkɛɛ.  
\v 7 Pinɔ́si pɛɛ nɑ́ɑ́silɛ pikɛ́ céri, ɑmɑ́ ɑ́pi yɛ́ píkɑi fe pikɛ́ ɑsei ceri.  
\v 8 Yɑrɛ kɛ Yɑnɛɛsi nɛ Yɑmpirɛɛsi ɑpi Moisi rinkɑ́pɑ́ɑ́ mɛcɔ kɛ pisoi pɛ̃ ɑpi ɑsei kɑ́pɑ́ɑ́lɛ̃. Pisoi pɛ̃ kɛmúŋɛ́ yɛ cɑɑilɛnlɛ. Pi yɛ pin pi m peenu, pinfɑtɛnɛ ńn yɛ tɑsi.  
\v 9 Amɑ́ pinŋmɔ́ɔ́pú ńn tíkɑ tuinɛ. Li yɛ́ Yɑnɛɛsi nɛ Yɑmpirɛɛsi mɛcɔ pikɛpirɛ fénnɛ, ḿpɑ́ úye uu pincɑɑi ceru. 
\s1 Lɛ̃ kɑi m pisɛ rɛ Timotee ukɛ́ wɑ 
\p  
\v 10 Amɑ́ pɔ̃́ nɛ kɔ inɛ́célɑɑ nɛ mɛnɛ́finɛ nɛ lɛ̃ kɑm piwɑi ń lɑ nɛ nnɛ́fɑtɛnɛ nɛ inɛ́suúlu nɛ nnɛ́lɑ nɛ inɛ́kɑri ritikilɛ.  
\v 11 Pi kɔ pɔ́ wéékusɛlɛ ɑɑ kɔ mɛnɛ́cɔ íwɛ le. Pɔ nyulɛ lɛ̃ nnɛ́í kɑm n yɛ̃́ Antiyɔɔsi nɛ Ikoniyɔm nɛ Lisitiri-pɔ. Pɔ íwɛ iyɛ̃ kɑm nfɑtɛnɛ ncee kɛ́mɛɛ n li yɛnlɛ. Amɑ́ Upíimɑ yɛ innɛ́í kɛ́mɛɛ nɛ́ lésɛlɛ.  
\v 12 Ticuruu pɛpɛɛ ń lɑ pikɛ́ Kirisi Yeesu nɛ kɛfɑ kɛsɛ ritiki yɛ piwéékusɛ yɛnunɛ.  
\v 13 Amɑ́ pisoi kópɛ nɛ pinɔ́ɔmɛ yɛ́ mɛwɑi kópɛ-i n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃. Pi yɛ́ picɔ fóm ɑpi kɔ pimɛcirɛ fómni.  
\v 14 Amɑ́ pɔ́ɔkɛ́ icélɑɑ kɑɑ ń yɔsí pɔn nɛ kɛfɑ i tɛnɛlɛ̃ m múílɛ̃ ńsɔnɛ. Tipɔ́cúruu yɛ picélɑɑ pɛpɛɛ pɔ́ i n céesi nyulɛ.  
\v 15 Hɑ́i ipɔ́wɑ̃́-mɛ kɑɑ Uléécɑɑ ritɛlɛ́ nsímɛ́ nyu. N yɛ́ fe nn mɛsɔhɔ pɔ́ hɛ ɑɑ́ nɛ Kirisi Yeesu kɛfɑ tɛnɛ uu ripɔ́yu lɔlu.  
\v 16 Uléécɑɑ Nsímɛ́ ɑtɛlɛ́ nnɛ́í yɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ léerilɛ. N yɛ yoriyɛlɛ. N yɛ céesilɛ, n yɛ usoi ɑkópɛ nyísɛlɛ nn kɔ tíyɛsɛ usoi uu uɑkópɛ nyɔ́ɔnsɛ, nn kɔ ɑsei ncee kɛ́mɛɛ usoi céési.  
\v 17 Li lɛ̃ wɑlɛ rɛ Uléécɑɑ usoi ukɛ́ nɛ ńsɔnɛ m pi ukɛ́ kɔ nɛ ḿpɑ́ mɛwɑi sɔnɛ mɛ́ye mpuri n wɑi nnyɑ. 
\c 4  
\p  
\v 1 Kirisi Yeesu yɛ sɔ́ntilɛ ukɛ́ pinyɑ́nnyɑ̃́ nɛ pikpɔkpɔ túhɑɑnɛ. Uyɛɛ kɔ sɔ́nti ukɛ́ iyɔ́ɔpi tonɛ. Nɛ lɑ kɛ́ u nɛ Uléécɑɑ kɛyu-i pɔ́ símisi rɛ  
\v 2 ɑ Nléécɑɑsimɛ́ riyóó nɛ nŋmɔ́ɔ́pú, ncée yɛ wee ńn wee, ɑ n símisi, ɑɑ tíyɛsɛ pisoi pikɛ́ ŋmurɛi ɑɑ pincɑɑi pi nyísɛ ɑɑ itisi pi kpɑ́, pɔn pi céési nɛ ísuúlu.  
\v 3 Kumúŋɛ́ kunyinɛ yɛ sɔ́ntilɛ kɛ pisoi ɑ́pi yɛ́ ń lɑ pikɛ́ icélɑɑ sɔnɛ kutu ricɔ, ɑmɑ́ pilipɔɔkɔ́ kɑpi yɛ́ n tikilɛ̃, ɑpi lɛ̃ nnyɑ picélɑɑ kulúi cɑ́pinɛ pɛɛ yɛ́ lɛ̃ kɑpi pikómɛ ń lɑ pi n símisi.  
\v 4 Ápi yɛ́ ɑsei kutu pícɔ rikpɑ́. Pi ɑsei kɛpirɛ tɔnɛ ɑpi pɛɛ inɔ́ɔmɛsimɛ́ nɛ kutu n cɔlɛ̃.  
\v 5 Amɑ́ pɔ́ɔkɛ́ mɛpɔ́círɛ m múílɛ̃ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ. A íwɛ ŋmurɛi ɑɑ́ nɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ pikɔ́ɔ́nú n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃, ɑɑ pikɛi kɑi m pisɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛikɔ́ ukɛ́ wɑ n wɑi nɛ kɛfɑ kɛsɛ. 
\p  
\v 6 Amɑ́ in nɛ́ɛ, ituŋɛ yɛ tulɛ rɛ kɛ́ pɑnsɛ inyɔ́ɔnsɛsɛɛ. Nnɛ́kpɔ ituŋɛ yɛ nyɑhɑimɛlɛ.  
\v 7 Atɔpi kɛcirɛ kɑm tɔ, nɛ tɔlɛ hɑ́i nɛ ɑtɔpi kɛtɔ-pɔ nɛn kɔ nfɑtɛnɛ múílɛ̃.  
\v 8 Atɔpi kɑm n feriyɛ ihɛɛ yɛ nɛ́ yekeilɛnlɛ: ihɛɛ iyɛɛ riyɔ́ɔpikɔŋ kɛ Upíimɑ uu pɛ̃ kuu n lɔ ḿ pɑnɛ. Utúhɑɑnɛ kɛcirɛ, Upíimɑ yɛɛ nɛ́ ri pɑnɛ kɛtúhɑɑnɛyɑɑ tuŋɛ́. Ái kɔ nkpɑ́ni nɛ̃́ ŋmɑnɛ kɑí nɛ pɑ́nɛ. Amɑ́ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ umɛpɛɛmɛ m mɛ̃́ nɛ ńlɑ yɛ yɛnunɛ. 
\s1 Pɔɔli nkɔ́ cirɛ kuu Timotee rinkpɑ́ 
\p  
\v 9 A riŋmɔ́ɔ́pú ɑɑ mɛkɛɛ nɛ́ lɛɛri.  
\v 10 Temɑɑsi yɛ nɛ́ riyɑ́lɛ rɛ u kɛtẽ nté likɔ́ mɛyɑ̃́ lɑ nnyɑ. U Tɛsɑloniki tɔ́mpɔlɛ. Kiresɛnsi yɛ Kɑlɑsii hɑlɛ, Tiiti pɔ́ɔ Tɑlimɑsi simpɔ.  
\v 11 Luki mɛcirɛ yɛɛ kɛnɛ́mɛɛ́ we. Nɔ́ nɛ Mɑriki ɑni nsẽ́ tipɛ́nɛmɛ, u yɛ́ kɑm uu Uléécɑɑ pikɛi kɛ́mɛɛ ńsɔnɛ nɛ́ lɛ́ni.  
\v 12 Nɛ Tisiiki tunlɛ Efɛɛsi-pɔ.  
\v 13 Pɔn píyei n sɔ́nti, ɑɑ́ nɛ kunɛ́túkɑnkɑ cɑɑcɑɑ kɑm Kɑripusi kɛyɔ-i Turowɑɑsi-pɔ n tíyɛ nɛ́ pɛ́nɛmɛ, ɑɑ kɔ nɛ Nléécɑɑsimɛ́ ɑtɛlɛ́ nɛ́ pɛ́nɛmɛ, ɑí nɛ tɔ́su ɑsɛɛkonɛ ɑkɔ́. 
\p  
\v 14 Úyu kɑpi yɛ n sée rɛ Alɛkisɑntiri yɛ mɛwɑi kópɛ nɛ́ pínɛilɛ. Upíimɑ yɛɛ yɛ́ lɛ̃ kuu nní nɛ́ n wɑ u hɛ́ɛ́lɛ.  
\v 15 Pɔ̃́ ticuruu, ɑ nɛ mɛpɔ́círɛ u tĩ, ɑ́i líkɑ nnyɑ, u riŋmɔ́ɔ́púlɛ uu mmɛ̃ nnɛ́í kɑri n símisi kósɛ. 
\p  
\v 16 Kɛyɑ́ɑ foí kɑpi nɛ́ n túhɑɑnɛ úkɑ úu nɛ́ lɛ̃́, pinnɛ́í kɑpi kɛnɛ́pirɛ le. Uléécɑɑ úu kɑpɛ pimɛwɑi mɛ̃ pi korí.  
\v 17 Upíimɑ yɛ kɛnɛ́pirɛ nyɛrɛlɛ uu ńnɑŋɛ nɛ́ hɛ ɑm fe ɑm unsímɛ́ yóó mpuri sɑnɛ pikɔ́ nnɛ́í ɑpi kóm, uu kɔ kúkinɑɑ́ nnɔɔ-i nɛ́ lesɛ.  
\v 18 Upíimɑ yɛ́ likópɛ nnɛ́í-i nɛ́ lesɛ uu mɛyíkíyiki tíyɛsɛ ɑm Uléécɑɑ iyɔɔpi-i loni. Umɛyɔɔpi mɛkɛ́ n tɑɑ́lɛ̃ ḿpɑ́ píyei-pɔ! Amí. 
\s1 Iyɑ́hɑɑ tɔrɔɔ 
\p  
\v 19 A Pirisili nɛ Akilɑsi nɛ́ yɑ́ɑ́si ɑɑ kɔ Onesifɔɔ kɛyɔ nɛ́ yɑ́ɑ́si.  
\v 20 Erɑsiti yɛ Korɛnti-i mɛ́sunlɛ, ɑm Torofim Milɛti-pɔ yɑ́pɔ rɛ ɑ́i u lɑ́ɑ́rú nnyɑ.  
\v 21 A riŋmɔ́ɔ́pú ɑɑ́ weri nnyiyɛ píimɑ kumúŋɛ́ kukɛ́ kɛlenɛ tu. Epulusi nɛ Putɛnsi nɛ Linusi nɛ Kulootiyɑ nɛ pimɑ́rɛcɔ tɔrɔɔ nnɛ́í yɛ pɔ́ yɑ́hɑɑpɔ. 
\p  
\v 22 Uléécɑɑ ukɛ́ kɛpɔ́pirɛ n we! Upíimɑ ukɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛ! Amí.