\id 2CO 2CO.TXT 2Corinth1-13verif NT Solɑ 25-01-10 
\h 2 Korɛnti 
\mt1 Títɛlɛ́ lírũ kɛ Pɔɔli uu Korɛnti pikɔ́ n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Kɑí nɛ rítɛlɛ́ foí kɛwɔlɛ-mɛ n kpíimɛ, Korɛnti pikɔ́ ɑ́pi kómɛinɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɛ Pɔɔli uu pi wɔlu ukɛ́ pi nyísɛ rɛ uripɔɔ yɛ nɛ pi cɑɑilɛnlɛ. 
\is1 Lɛ̃ kɛ ifɑɑci iyɛ̃ ii n kériinɛlɛ̃ yɛ nní: 
\iq1 1. Pɔɔli yɛ lɛ̃ kuu Yeesu Kirisi itumɛ n le nkɔ́ símisi. Likɛi lisɛ kuú nɛ n nɑ́ɑ́si yɛɛ rɛ ukɛ́ ḿpɑ́ yei tíyɛsɛ pikɛ́ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ nɛ Yeesu Kirisi ceri. Íwɛ nɛ ncɔ́ŋ yɛ kɛmɛɛ́ piyɛlɛ, ɑmɑ́ ńniŋɛ kuú nɛ ḿpɑ́ yo kɑhɑri (1-7). 
\iq1 2. Pɔɔli yɛ Kirisi pikɔ́ pɛɛ Korɛnti-i ń we pisɛ rɛ pikɛ́ kɛfɑ kɛsɛ nɛ Yerusɑlɛm pikɔ́ pɛɛ íwɛ m mɑ́ hɛ. Lɛ̃ kɛ picɔ ɑpi mɛyɑ̃́ m mɑ́, likɛ́ pɛ̃ kɑi m pɑ́rílɛ̃ yoriyɛ. Áyu nyɛɛ pilɛ́nɑɑnɛ kɑri yɛ́ n fe ɑri Yeesu Kirisi nnyɑ m mɑ́ kɛcɑ́ɑ́ kɛmúŋɛ́ rɔ́ hɛlɛ (8-9). 
\iq1 3. Pɔɔli yɛ nyísɛ rɛ u ɑlɑri mɑ́lɛ ukɛ́ pitumɛ nɔɔmɛ mɛwɑi nɛ pinnɔɔsimɛ́ kɛ́si (10-13). 
\ie  
\c 1  
\s1 Iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Nɛ́ɛ Pɔɔli yɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ kɛ́mɛɛ Kirisi Yeesu utumɛ m pɑnsɛ, nɛ urɔ́mɑ́rɛcɔ Timotee. Uléécɑɑ icɑ́pinɛ yɛɛ Korɛnti-i ń we nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ picɔ nnɛ́í pɛɛ Akɑyii kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ ń we kɑri rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu.  
\v 2 Urɔ́sɑ́ɑ Uléécɑɑ nɛ Upíimɑ Yeesu Kirisi pikɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛ ɑpi kɔ nkíŋniŋɛ nɔ́ hɛ. 
\s1 Pɔɔli yɛ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ 
\p  
\v 3 Tɔ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ. Uyɛɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi usɑɑ. Uyɛɛ íwɛ rɔ́ n tẽ́ uu kɔ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ ɑrɔ́kíŋ niŋukusɛ.  
\v 4 Uyɛɛ yɛ ntɔ́cɔ́ŋ nnɛ́í kɛ́mɛɛ ɑrɔ́kíŋ niŋukusɛ uu rɛ tɔ́ɔkɛ́ yɛ kɔ fe tɔkɛ́ pɛpɛɛ ncɔ́ŋ mpehẽ mpehẽ kɛ́mɛɛ ń we ɑkɔ́ níŋukusɛ yɑrɛ kɛ uyɛ̃ uu ɑrɔ́kɔ́ n níŋukusɛ mɛcɔ.  
\v 5 Ái linyinɛ nnyɑ, tɔ Kirisi iwɛ iyɛ̃ icɔ mɛyɑ̃́ lelɛ. Limɛcɔ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ Kirisi tikinɛ ukɛ́ nɛ ɑrɔ́kíŋ mɛyɑ̃́ niŋukusɛ.  
\v 6 Ḿpɑ́ tɔn íwɛ n le, tɔ i lelɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ nɛ tɔ́ ritiki ukɛ́ nɛ nɔ́ɑnɛ́kíŋ niŋukusɛ ukɛ́ kɔ nɔ́ɑnɛ́yu lɔ. Uléécɑɑ un yɛ ɑrɔ́kíŋ n niŋukusɛ, u lɑlɛ nɔkɛ́ nkíŋniŋɛ yɛ̃ nɔkɛ́ yɛ nɛ fe nɔkɛ́ nɛ mɛrɔ́cɔ íwɛ iyɛ̃ icɔ kɛ́mɛɛ́ n kɑhɑri.  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ, tɔ nɛ nɔ́ tɑ́lɛnlɛ mɛyíkíyiki. Li we rɛ tɔ pinyuwɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ ńsɔnɛ rɛ kɑni nní irɔ́wɛ icɔ n le, Uléécɑɑ yɛ nɔ́ɑnɛ́kíŋ niŋukusɛnɛ yɑrɛ kuu ɑrɔ́kɔ́ n níŋukusɛ mɛcɔ. 
\p  
\v 8 Pimɑ́rɛcɔ, tɔ lɑlɛ ɑni ceri rɛ tɔ Asii kɛtẽ kɛ́mɛɛ íwɛ píimɑ lilɛ. Hɑ́i irɔ́tisi ií nɛ tɛnɛ, ɑi rɔ́ feriyɛ ɑri pɛɛ́ m músu rɛ ɑ́ri yɛ́ pɛɛ nfɑ́ɑ rikpɑ́.  
\v 9 Amɑ́ tɔ̃́ nɛ pɛɛ mɛyíkíyiki nkpɔ kukpɑ́hɑ́ pikómɛ mɑsilɛ ɑri ntɔ́kpɔ yɔ́su. Li lɛ̃ wɑlɛ rɛ ɑ́ri kɑpɛ yɛ nɛ mɛrɔ́círɛ n tɑ́lɛ̃, ɑmɑ́ tɔkɛ́ yɛ nɛ Uléécɑɑ yɛɛ yɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ pisoi n yukusɛ n tɑ́lɛ̃.  
\v 10 Uyɛɛ nkpɔ mmɛ̃ kɛ́mɛɛ rɔ́ lésɛ, uyɛɛ kɔ pilésɛ rɔ́ kpɑ́nɛ. Mɛyíkíyiki kɑrí nɛ u tɑ́lɛ̃ tɛ u yɛ́ kɔ pilésɛ tɔ́ rikpɑ́.  
\v 11 Nɔ̃́ nɛ kɔ kɛyómɛ yɑ́ɑ́silɛ nɔn nɛ likɛmɛɛ rɔ́ lɛ́ni. Pisoi mɛyɑ̃ nɛ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́silɛ, Uléécɑɑ un lɛ̃ nnyɑ rɔ́ kpɑ́lɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ kɛ pisoi mɛyɑ̃ ɑpi sɔ́nti pikɛ́ tɔ̃́ nnyɑ kɔ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ. 
\s1 Pɔɔli yɛ lɛ̃ kuu ń lɑ ukɛ́ wɑ consɛ 
\p  
\v 12 Lɛlɛɛ rikɔ́kɔri rɔ́ ń we yɛ nní: Ári ńkɑ kɛrɔ́fɑ-i nɛ mɛrɔ́círɛ cɛ́si. Kɛcírɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ nɛ ɑsei nyɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri kɑrí nɛ ḿpɑ́ úye inipɛɛ-i pirɔ́kɛi wɑ, ɑí nɛ tɔ́su nɔ́kɛnɛ́mɛɛ. Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ kɑi léeri, ɑ́i sisoipipi mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ-i kɑi léeri. Uléécɑɑ kɛfɑ kuú nɛ rɔ́ n fénnɛ kɛ́mɛɛ kɑi léeri.  
\v 13 Ái liféé linyinɛ kɑm nɔ́ wɔ́lu, lɛ̃ kɑni nní ń kɛ́ɛ́ni nɔn kómɛi mɛmɑ́ɑ́. Nɛ kɔ tɑ́lɛ̃ tɛ nɔ́ kɑm ɑni ńsɔnɛ pikómɛ kpɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ rɛ  
\v 14 kukéri kukéri ŋmɑnɛ kɑni nɛni kómɛi. Nɔ nyulɛ rɛ Urɔ́píimɑ Yeesu un píyei m pɛɛmɛ, li yɛ́ tɔ̃́ nnyɑ rikɔ́kɔri nɔ́ wɑ yɑrɛ kɑi kɔ nɔ̃́ nnyɑ rikɔ́kɔri tɔ́ n wɑinɛ.  
\v 15-16 Lɛ̃ kɑḿ nɛ tɑ́lɛ̃ nnyɑ kɑḿ pɛɛ́ lɑ rɛ nɛn Mɑsetuwɑɑni n tɔ́su, kɛ́ nɔ́ rilóólú. Nɛn kɔ Mɑsetuwɑɑni n leeri, ɑm kɔ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pitíki kpɑ́ ɑm lisɔnɛ mɛlírũ nɔ́ hɛ. Kei kɑni yɛ́ pɛɛ́ nɛ ḿpɑ́ yo nɛ́ lɛ̃́ ɑḿ nɛ Yutee kɛtẽ sĩ.  
\v 17 Yɑrɛ mɛ́woo kɑm kɛmúŋɛ́ kɛ̃ wɑ, nɛ́ɛ íye? Nɛ́ɛ kɑm ḿ mɑɑ rɛ nɛ́ lɛ̃ wɑ, kɛsoipipi mɛmúŋɛ́ kɑm lɛ̃ musí nɛn kɛ́yu nɛ kɛpirɛ sɔ́nɛ?  
\v 18 Nɛ Unɛ́léécɑɑ, nsímɛ́ mmɛ̃ kɑri mɛsɛ́rɛ nɔ́ n yóólɛ̃ ńn kɛ́yu nɛ kɛpirɛ nkɔ́.  
\v 19 Li we rɛ Uléécɑɑ Kɛpipi Yeesu Kirisi nsímɛ́ kɛ tɔ́ nɛ Silɑsi nɛ Timotee ɑri nɔ́kɛnɛ́mɛɛ rin-yóó ńn kɛ́yu nɛ kɛpirɛ nkɔ́. Asei ɑsɛ kuu mɑ́, nyɛ nyɛɛ "ɛɛɛ".  
\v 20 Yeesu yɛɛ mɛsei lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ḿ mɑɑ rɛ "ɛɛɛ" u yɛ́ rɔ́ wɑ. Yeesu uyɛ̃ kɑri yɛ kɔ nɛ ritiki ɑrí nɛ Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ rɛ "ɛɛɛ" u lɛ̃ kuu rɔ́ ḿ mɑ wɑ.  
\v 21 Uléécɑɑ uyɛɛ tíyɛsɛlɛ̃ tɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔkɛ́ tɔ́ nɛ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ iníŋí kɑrii. Uricuruu yɛɛ rɔ́ lésɛ uu ukuwɛ́ɛ́-mɛ̃ yekei.  
\v 22 U nwɔ́i kɛrɔ́cɑ́ɑ́ wɑlɛ uu Nfɑ́ɑsɔnɛ kɛrɔ́mɛɛ wɑi ukɛ́ nɛ rɔ́ nyísɛ rɛ u lisɔnɛ nɛ rɔ́ mɛ́nlɛ.  
\v 23 Uléécɑɑ yɛ nyɑ́nilɛ! In tɛ nɛ kirɑɑsɛlɛ, ukɛ́ linyinɛ nɛ́ wɑ. Ám lɑ kɛ́ nɔ́ m pɛkɛsi nnyɑ kɑ́m nɔ́kɛnɛ́mɛɛ Korɛnti-i pɛɛpɔ.  
\v 24 Ái ńnɑŋɛ kɑrí nɛ nɔ́ wɑi rɛ ɑni nɛ kɛfɑ tɛnɛ. Nɔ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ iníŋí piwɑi mɑ́ɑ́lɛnlɛ ńsɔnɛ. Amɑ́ tɔ lɑ rɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔkɛ́ kɛsẽ́ n kɛisi likɛ́ mpɔ́ɔnɑrɛ nɔ́ n hɛɛlɛ̃. 
\c 2  
\p  
\v 1 Ám lɑ kɛ́ nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ cɑɑisɛ nnyɑ kɑm tihɔ́ rɛ ɑ́m nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pɛɛpɔnɛ.  
\v 2 Nɛ́ɛn nkpéni nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ n cɑɑisɛ, wóo yɛ́ pɛɛ nɔ̃́ mɛmɑ́ɑ́ nɛ̃́ tipɔɔ lɑrukusɛ, insɑ́ nɔ́ mpí ɑpɔɔ kɑm n cɑɑisɛ?  
\v 3 Lɛ̃ nnyɑ kɑm títɛlɛ́ tɛ̃ lɛ̃ nɔ́ wɔ́i rɛ nɛn píyei n tuipɔ, ɑ́m kɑpɛ nɔ́ mpí, nɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ rinɛ́pɔ́ɔ n lɑrukusɛ kɛ́mɛɛ mɛníŋɛ mpɔ́ɔcɑɑi yɛ̃. Ái céreisɛ rɛ nɛ yɛ nɛn mpɔ́ɔnɑrɛ m mɑ́, li yɛ kɔ nɔ́nnɛ́nɛ́í mmú n lɑ́ɑ́rúlɛ.  
\v 4 Ncɔ́ŋ píimɑ kɛ́mɛɛ́ kɑḿ pɛɛ́ we lin kɛwuu-i nɛ́ mulú, nɛn mɛyíkíyiki téni ɑḿ nɛ rítɛlɛ́ tɛ̃ nɔ́ wɔ́lu. Amɑ́ ɑ́m nɔ́ wɔ́i rɛ nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ ɑkɛ́ cɑɑi, nɛ nɔ́ wɔ́i rɛ ɑni ceri rɛ ɑ́m kusɑ nɔ́ lɑ. 
\s1 Pikɛ́ uwɑikópɛkɔɔ́ ɑkópɛ sɑ́rɛi 
\p  
\v 5 Asei kɛcɑ́ɑ́ in tɛ unyinɛ yɛ pisoi ɑpɔɔ cɑɑisɛ, ɑ́i nɛ̃́ kuu wɑ, ɑmɑ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í ɑpɔɔ kuu cɑɑisɛ. Ám kɑpɛ nɛ rinnɑ́kíísɛ nnyɑ, nɛ́ rɛ nɔ́mɛnɛ́yɑ̃́ ɑpɔɔ kuu cɑɑisɛ.  
\v 6 Lɛ̃ kɛ nɔ́mɛnɛ́yɑ̃́ ɑni nní u rincɔ́isɛ yɛ nɛ u piyɛ.  
\v 7 Li nkpéni tu rɛ nɔkɛ́ lɛ̃ u sɑ́rɛi, ɑni urikiŋ niŋukusɛ, mpɔ́ɔcɑɑi píimɑ nnyinɛ ńn kɑpɛ nɛ ń kɑ nkɛ́ u n lóisɛ nnyɑ.  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ kɑm nɔ́ welu rɛ ɑni n wɑi likɛ́ n nyísɛlɛ̃ tɛ nɔ u lɑlɛ.  
\v 9 Lɛ̃ nnyɑ kɑm títɛlɛ́ tɛ̃ nɔ́ ń wɔ́i yɛɛ rɛ nɛ pɛɛ́ lɑlɛ kɛ́ nɔ́ peẽ kɛ́ yɛ̃́ tɛ nɔ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ ripɑkɑrɛ mɑ́ nɛ́ɛ ɑ́ni mɑ́.  
\v 10 Nɔn úye uɑkópɛ n sɑ́rɛi, nɛ̃́ nɛ kɔ liute sɑ́rɛilɛ. In tɛ nɛ̃́ nɛ nnyinɛ mɑ́ kɛ́ unyinɛ sɑ́rɛi, nɛ nɔ̃́ nnyɑ liute pisɑ́rɛi mɑsilɛ yɑrɛ kɑi Kirisi kɛ́mɛɛ m pisɛ.  
\v 11 Nɛ lɛ̃ wɑ rɛ Setɑni úu kɑpɛ nɛ ncée n yɛ̃́ ukɛ́ rɔ́ feriyɛ nnyɑ. Li we rɛ tɔ umɛlɑ kuú nɛ n nɑ́ɑ́si ńsɔnɛ nyulɛ. 
\s1 Lɛlɛɛ Turowɑɑsi-pɔ Pɔɔli ripɔɔ n cɑɑisɛ 
\p  
\v 12 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑm Turowɑɑsi-pɔ Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ piyóó ń hɑ́pɔ, Upíimɑ yɛ ncée nɛ́ tɑ́pilɛlɛ rɛ kɛ́ pinɛ́kɛi wɑ.  
\v 13 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, tinɛ́pɔ́ɔ yɛ pɛɛ cɑɑilɛnlɛ, kɑ́m unɛ́mɑ́rɛcɔ Tiiti n yɛ̃́ nnyɑ. Am pɛɛ Turowɑɑsi pikɔ́-i yisi ɑm Mɑsetuwɑɑni kɛtẽ sĩ. 
\s1 Yeesu Kirisi yɛɛ yɛ tíyɛsɛ kɑri yɛ feriyɛ 
\p  
\v 14 Uléécɑɑ yɛɛ ipɑkɑrɛ te, uyɛɛ tíyɛsɛlɛ̃ kɑri Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ mɛsɛ́rɛ feriyɛlɛ̃ tɔn mɛnɑ́ŋɛ-nɑŋɛ nnɔŋ sɔ́nɛ. Tɔ̃́ kuu yɛ nɛ ritiki pisoi ɑpí nɛ ḿpɑ́ yei Kirisi ceru yɑrɛ tulɑɑli kpɑ́hɑ́kɔɔ́ kɑpi fṍ.  
\v 15 Tɔ Kirisi utulɑɑli lɛ Uléécɑɑ kɛyu-i nɛ pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n lɔ nɛ pɛpɛɛ mpɔlɛcee n tíkilɛ̃ kɛ́mɛɛ.  
\v 16 Tulɑɑli uyɛɛ pɛpɛɛ nní mpɔlɛcee n tíkilɛ̃ kɛcɑ́ɑ́ kukpɑ́hɑ́ kunyinɛ mɑ́lɛ, kpɛɛ yɛ usoi ń kpu. Amɑ́ ku pɛ̃ ɑyu kɛ Uléécɑɑ uu nní n lɔ kɛcɑ́ɑ́ kukpɑ́hɑ́ kunyinɛ lɛ kpɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ. Lɛ̃ nnyɑ, wóo kɛcirɛ yɛɛ tulɑɑlɛ̃ tɛ u yɛ́ lipikɛi pɛ̃ wɑ?  
\v 17 Tɔ̃́, ɑ́ri picɔ mɛyɑ̃ pɛɛ Uléécɑɑ nsímɛ́ nɛ n kpéénsɛ mɛcɔ we. Amɑ́ Uléécɑɑ yɛɛ tɔ̃́ tummɛ tɔn urinyiri nɛ ɑsei uinipɛɛ-i símisi tɔ́ nɛ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ. 
\c 3  
\s1 Nkómɛinɛ fɑlɛ kɛ́mɛɛ pikɛikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 1 Nɔ nkpéni nyɑ́ni yɑrɛ mɛrɔ́círɛ kɑri nɔ́ nyísɛ, nɛ́ɛ íye? Nɛ́ɛ yɑrɛ kɛ picɔ ɑpi yɛ n wɑ mɛcɔ li kɔ tɔ̃́ pisɛ rɛ pikɛ́ rítɛlɛ́ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ wɔ́i tɔkɛ́ nɔ́ nyísɛ nɔkɛ́ kɛlenɛ rɔ́ céri? Nɛ́ɛ li pisɛ rɛ nɔ́ɔkɛ́ rítɛlɛ́ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ wɔ́i tɔkɛ́ picɔ nyísɛ pikɛ́ kɛlenɛ rɔ́ céri?  
\v 2 Nɔ́rinɛ́cúruu, nɔ́ɔ rítɛlɛ́ kɛ Kirisi uu kɛrɔ́cɑ́ɑ́ n wɔ́i. Arɔ́kíŋ kɛ́mɛɛ́ kɑpi ri wɔlɑɑlɛ̃. Nɔ̃́ kɛ pisoi ɑpi yɛ nɛ rɔ́ céri. Pisoi nnɛ́í yɛ́ fe ɑpi rítɛlɛ́ tɛ̃ ceru ɑpi kɔ ri kɛɛni.  
\v 3 Nɔ́ɔ ɑsei kɛcɑ́ɑ́ rítɛlɛ́ kɛ Kirisi uú nɛ pirɔ́kɛi rintíki uú nɛ wɔlu. Ái kɛ́wɔlɛ mɛni mɛnyinɛ kɑpí nɛ ri wɔi, ɑmɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri kɑpí nɛ ri wɔi. Ái kɔ ɑpɑrɛkpɑ́ncúkú kɛcɑ́ɑ́, ɑmɑ́ sisoipipi ɑkiŋ kɛ́mɛɛ kɑri wɔ́lɑɑlɛ̃. 
\p  
\v 4 Kɑri Kirisi nɛ rintíki tɔn nɛ Uléécɑɑ tɑ́lɛ̃ nnyɑ kɑri lɛ̃ símisi.  
\v 5 Ái rɛ tɔ músu rɛ tɔ́ fe ɑri ntɔ́nɑŋɛ cirɛ nɛ linyinɛ wɑi. Amɑ́ Uléécɑɑ ŋmɑnɛ yɛɛ yɛ tíyɛsɛ kɑri yɛ fe ɑri li wɑi.  
\v 6 Uyɛɛ tíyɛsɛ kɑri pɑnsɛ nkómɛinɛ fɑlɛ kɛ́mɛɛ pikɛikɔ́. Ái isé wɔlɛ-wɔlɛ kɛ Uléécɑɑ uu nkómɛinɛ fɑlɛ kɛ́mɛɛ rɔ́ pɑ́lɛ̃, ɑmɑ́ unfɑɑ kuu rɔ́ pɑ́lɛ̃. Isé wɔlɛ-wɔlɛ yɛɛ yɛ nɛ nkpɔ kɑ, ɑmɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ pɔ̃́ nɛ yɛ usoi nfɑ́ɑ hɛlɛ. 
\p  
\v 7 Uléécɑɑ yɛ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ ɑpɑrɛkpɑ́ncúkú kɛcɑ́ɑ́ uisé wɔ́ilɛ umɛyɔɔpi ɑmɛ pɛɛ likumúŋɛ́ kpɛ-i n tɛ́lu. Moisi kɛyu yɛ pɛɛ tɛ́lulɛ hɑ́i, Isirɑyɛɛli pikɔ́ ɑ́pi yɛ pɛɛ fe pikɛ́ u riweríi. Ái kɔ rɛ mɛsɛ́rɛ kɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi mɛ̃ ɑmɛ́ pɛɛ́ we. In tɛ isé yɛɛ yɛ nɛ nkpɔ ń kɑ yɛ́ fe ii lɛ̃ nyísɛ rɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi ɑ́mɛ kusɑ piyɛ,  
\v 8 íye kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ pɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ mɛsɛ wɑ?  
\v 9 In tɛ isé yɛɛ yɛ n tíyɛsɛ Uléécɑɑ uú nɛ pisoi túhɑɑnɛ pinsímɛ́ nn kpi yɛ fe ii rɔ́ nyísɛ rɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi ɑ́mɛ kusɑ piyɛ, íye kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛwɑi pɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ mɛsɛ wɑ? Ái n yɛ́ tíyɛsɛlɛ ɑri pɑnsɛ ɑsei pite Uléécɑɑ inipɛɛ-ii?  
\v 10 Tɔ́ fe ɑrí mɑɑ rɛ tɔn mɛyɔ́ɔpi mɛɛ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ n tɛ́lu mɛtɛ́í yɛ nkpéni kpulɛ. Tɔn pɛɛ mɛkɛɛ mɛtɛ́í nɛ nɛni mɛkɔ́ m múŋɛisɛnɛ, tɔ́ fe ɑrí mɑɑ rɛ nɛni mɛkɔ́ yɛ mɛ felɛ ɑ́i nkɑ́ripi.  
\v 11 Asei kɛcɑ́ɑ́, in tɛ lɛlɛɛ ɑ́i mɛsɛ́rɛ ń we yɛ́ fe ɑi nyísɛ rɛ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi ɑ́mɛ kusɑ piyɛ, íye kɛ lɛlɛɛ mɛsɛ́rɛ ń we pɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ mɛsɛ wɑ? 
\p  
\v 12 Tɔ nɛ mɛyíkíyiki tɑ́lɛnlɛ ŋmɑɑ. Lɛ̃ nnyɑ kɑrí nɛ tirɔ́pɔ́ɔ nɛ kɛfɑ kɛsɛ símisi.  
\v 13 Tɔ̃́, ɑ́ri yɛ Moisi mɛcɔ kɛnírípi kɛ́yu yɑrii. U yɛ pɛɛ lɛ̃ yɑriilɛ rɛ Isirɑyɛɛli pikɔ́ ɑ́pi kɑpɛ yɛ̃ lɛ̃ kɛ mɛyɔ́ɔpi mɛɛ ɑ́mɛ yɛ n nɑ́ŋɑi ɑmɛ yɛ mɛkɛtɔ n tu.  
\v 14 Amɑ́ li pɛɛ kunísí pi ricɔlɛ. Hɑ́i nɛ nɛni-mɛ, pi yɛ pin nkómɛinɛ kpurɛ ɑtɛlɛ́ n kɛɛni, kɛnírípi kɛsɛ kɛɛ nɛ kɛ́yu pi hilɑlɛnlɛ, ɑ́pi fe pikɛ́ kɛ lesɛ. Ái líkɑ nnyɑ, Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ ŋmɑnɛ kɛ kɛnírípi kɛ̃ ɑkɛ yɛ usoi kɛyu-i le.  
\v 15 Hɑ́i nɛ nɛni-mɛ, pi yɛ pin Moisi Isé Atɛlɛ́ n kɛɛni, kunísí kpɛɛ nɛ welɛ kun cɔlɛ̃.  
\v 16 Amɑ́ yɑrɛ kɑi n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ úye yɛ̀ɛ̀ un píyei uncee rin-yɑ́ un Upíimɑ-mɛ̃ m pɑnsɛpɔ, kunísí yɛ̀ɛ̀ lelɛ.  
\v 17 Upíimɑ uyɛ̃ kɑpi nté n tee yɛɛ nní Nfɑ́ɑsɔnɛ. Kei kɛ Upíimɑ Nfɑɑ nn ń we kɛ usoi uu yɛ nɛ uripɔɔ n we.  
\v 18 Lɛ̃ nnyɑ, tɔ́ mpí nnɛ́í siyu-i kɛ kunísí ɑ́ku nní ń cɔ́lɛ̃, Upíimɑ mɛyɔɔpi yɛ mɛsɛ́rɛ rɔ́ tɛ́lusɛlɛ yɑrɛ kɛnípɛɛnyɑ́nɛi kɛ́mɛɛ. Upíimɑ yɛ rɔ́ pɑnsɛsɛrilɛ tɔkɛ́ kɑm tɔkɛ́ nɛ mɛnyínɛ u wɑ. Mɛyɔ́ɔpi nɛ mɛtɛ́í píimɑ mɛɛ mɛsɛ́rɛ ń tɑɑ́lɛ̃ kɛ́mɛɛ kɑi lɛ̃ wɑi. 
\c 4  
\s1 Ári líkɑ tu, ɑmɑ́ Uléécɑɑ yɛ pɛɛ umɛmɑ́ píimɑ tɔ́ rimúísɛ 
\p  
\v 1 Uléécɑɑ yɛɛ Unfɑnɑrɛ kɛ́mɛɛ upikɛi rɔ́ pɑ. Lɛ̃ nnyɑ kɛ ikɑri íi rɔ́ tɛnɛlɛ̃.  
\v 2 Tɔ piwɑhɑkɛi pɛɛ isɛi ń we kɛsilɛ. Ári nnɔ́ɔmɛ nɛ pirɔ́kɛi wɑi, ɑ́ri kɔ Uléécɑɑ nsímɛ́ kɛ́ŋɛ́ɛ́sɛlɛ̃. Amɑ́ tɔ nsímɛ́sei yóólɛnlɛ lin kpɑ̃́iilɛ̃. Mɛrɔ́lɑ mɛɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ̃́ tɛ tɔ Uléécɑɑ inipɛɛ-i ɑsei pite lɛ.  
\v 3 In tɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑri n yóólɛ̃ yɛ pisoi kuŋmɑhɑ we, pɛpɛɛ m pɔlu knn kuŋmɑhɑ we.  
\v 4 Kɛ kɛtẽ nté uyɔɔpi Setɑni uu inípɛɛ pi rinhílɑ nnyɑ, ɑ́pi pɛɛ́ nɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɛfɑ tɛnɛ. Úu yɛ ŋmurɛi pikɛ́ mmɛtɛ́í mɛɛ n wɑriyɛ yɛ̃. Mɛtɛ́í mɛ̃ kɛ́mɛɛ́ kɛ Kirisi mɛyɔɔpi ɑmɛ léemɛlɛ̃. Kirisi uyɛ̃ kɛ́mɛɛ kɑi Uléécɑɑ lésɛlɛ̃ lin nyɑ́ni.  
\v 5 Ári yóólɛ̃ tɛ pisoi pikɛ́ tirɔ́cúruu n nyɑ́ni, ɑmɑ́ Upíimɑ Yeesu Kirisi kɑri kɛkpéẽ wɑisɛlɛ̃. Tɔ yɛ mɑɑ rɛ tɔ̃́ nɛ Yeesu nnyɑ nɔ́pinɛ́kɛikɔ́ lɛ.  
\v 6 Uléécɑɑ yɛɛ mɛkɛɛ-mɛ ḿ mɑɑ rɛ: "Mɛtɛ́í mɛkɛ́ kuŋmɑhɑ-i tɑ" mɛtɛ́í cirɛ mɛɛ ɑrɔ́kíŋ kɛ́mɛɛ tɑpɑɑlɛ̃. Uyɛɛ pɛɛ́ lɑlɛ ukɛ́ tɔ́ rikpɑ̃́iisɛ. Lɛ̃ nnyɑ kuu umɛyɔɔpi mɛɛ Kirisi kɛyu kɛ́mɛɛ n kpɑ̃́iilɛ̃ tɔ́ céreisɛ. 
\p  
\v 7 Tɔ we yɑrɛ sipɛ́rɛ́túhu kɛ́mɛɛ kɑpi lisɔnɛ píimɑ rimpɔ́lɔ. Ai pɛɛ́ n nyísɛlɛ̃ tɛ ɑ́i tɔ́ɔ linyinɛ tulɑɑlɛ̃, ɑmɑ́ Uléécɑɑ nnɑŋɛ mɛɛ linnɛ́í wɑi.  
\v 8 Íwɛ nnyí nnɛ́í ncɔpuri yɛɛ rɔ́ kɑ́lɑɑlɛ̃ in tɔ́ nyíkilɛ̃, ɑmɑ́ ɑ́i rɔ́ feriyɛ, ɑ́ri nyu íye kɑri yɛ́ wɑ, ɑmɑ́ ɑ́ri pɛɛ ripɔ́ɔ fóm tɛ li pilukɛ rɔ́ mɑsilɛ.  
\v 9 Pisoi yɛ rɔ́ wéékusɛlɛnlɛ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ úu rɔ́ fóm. Kɛteni-i kɑri lɑɑnu, ɑmɑ́ ɑ́ri kpu.  
\v 10 Mɛsɛ́rɛ kɑri Yeesu nnyɑ ḿpɑ́ yei nkpɔ hɛirɛntɛ, Yeesu nfɑɑ nkɛ́ nɛ kɛrɔ́mɛɛ n nyísɛlɛ̃ nnyɑ.  
\v 11 Tɔ nfɑ́ɑ mɑ́lɛ, ɑmɑ́ mɛsɛ́rɛ kɑri Yeesu nnyɑ nkpɔ hɛirɛntɛ. Li nyísɛlɛnlɛ rɛ ḿpɑ́ tɔn n kpu, unfɑɑ yɛ irɔ́piŋɛ-i welɛ mɛsɛ́rɛ.  
\v 12 Li nkpɔ tɔ́ risɑlɛ nɔ́ɔkɛ́ nɛ nfɑ́ɑ m mɑ́ nnyɑ. 
\p  
\v 13 Li Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Nɛ nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ nnyɑ kɑm símisi! Kɛmúŋɛ́ kɛsɛ kɛ̃ kɑri kɛsẽ́ nfɑtɛnɛ kɛcɑ́ɑ́ mɑ́. Kɑrí nɛ kɛfɑ n tɛnɛ nnyɑ kɛ tɔ́ɔ kɔ símisi.  
\v 14 Tɔ mɛyíkíyiki nyulɛ rɛ Uléécɑɑ yɛɛ Upíimɑ Yeesu pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ n yukusɛ yɛ́ kɑm uu kɔ umɛcɔ tɔ́ yukusɛ uu tíyɛsɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ ɑri Uléécɑɑ kɛkúrí sĩ́.  
\v 15 Nɔ̃́ nnyɑ kɑri lɛ̃ nnɛ́í wɑi rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ ḿpɑ́ yei mɛyɑ̃́ nɛ pisoi kɛfɑ fénnɛ pikɛ́ u ceri, pisoi pɛɛ yɛ́ u m pɔɔnɛsɛ pikɛ́ kɔ nɛ kulúi n kpɑriisɛ pin umɛyɔɔpi tɑɑ́sɛlɛ̃ nnyɑ. 
\s1 Íye kɛ usoi uu yɛ́ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ́ n we? 
\p  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ kɛ tirɔ́pɔ́ɔ ɑ́ri yɛ píkɑi cɑɑi. Ḿpɑ́ irɔ́piŋɛ nnɑŋɛ mmú nn n tɛnɛri, nfɑ́ɑ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ n hɛ yɛ ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye ḿpɑpɛ kpɑ́sɛlɛnlɛ.  
\v 17 Lɛ̃ nnyɑ, nɛni mɛwee mmɛ́-i iwɛ kɑri n le íi líkɑ tu, íi yɛ kɔ nɑ́ŋɑi. I yɛ́ kɑm ii mɛyɔ́ɔpi píimɑ mɛnyinɛ rɔ́ hɛ mɛtɛnɛcirɛ́.  
\v 18 Ái lɛ̃ kɑpi yɛ nɛ inípɛɛ n yɛ̃́ kɛcɑ́ɑ́ kɛ tɔ́ɔ músu. Lɛ̃ kɑpi yɛ nɛ inípɛɛ n yɛ̃́ ɑ́i yɛ nɑ́ŋɑi, ɑmɑ́ lɛ̃ kɑ́pi yɛ nɛ inípɛɛ n yɛ̃́ pɔ̃́ nɛ litɛnɛcirɛ́ lɛ. 
\c 5  
\p  
\v 1 Tɔ nyulɛ rɛ irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ kɑri nní ń we yɛ we yɑrɛ kucɑ́ŋíí kunyinɛ. Kun píyei n fori, Uléécɑɑ yɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ kɛ́yɔ kɛɛ yɛ́ mɛsɛ́rɛ ń we nɛ rɔ́ mɛ́mpɔlɛ. Ái pisoi pɛɛ kɛ mɔ̃, ɑmɑ́ Uléécɑɑ yɛɛ uricuruu kɛ mɔ̃.  
\v 2 Tɔ kɔ welɛ tɔn kucɑ́ŋíí kpɛ̃ mɛtene ŋmɔpu, tɔn mɛyíkíyiki kɑ́ipi tɔkɛ́ kɛrɔ́yɔ kɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ń we kɛ́mɛɛ lompɔ.  
\v 3 Asei kɛcɑ́ɑ́, tɔn píyei kɛrɔ́yɔ kɛ-i n lompɔ, Uléécɑɑ úu yɛ mɛŋmɑnɛ rɔ́ lɛɛpɔ.  
\v 4 Kumúŋɛ́ nkú nnɛ́í kɑri nní irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ ń we, tɔ ŋmɔpulɛ yɑrɛ ncɔni mɛɛ rɔ́ nyíkilɛ̃. Ái rɛ tɔ lɑlɛ tɔkɛ́ irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ́ le, ɑmɑ́ tɔ wɛ́ɛ́silɛ tɔkɛ́ ipiŋɛ yɛɛ mɛsɛ́rɛ ń we kɛ́mɛɛ lõ, likɛ́ wɑ rɛ lɛlɛɛ yɛ n kpu yɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ kɛ́mɛɛ lompɔ.  
\v 5 Uléécɑɑ yɛɛ tíyɛsɛ rɛ likɛ́ lɛ̃ kɛrɔ́mɛɛ consɛ. U unfɑɑ rɔ́ hɛlɛ. Lɛlɛɛ nyísɛ rɛ u kɑlɛ ukɛ́ lɛ̃ kuu tɔ́ rińnyi rɔ́ pɑ. 
\p  
\v 6 Mɛsɛ́rɛ kɑri ikɑri mɑ́. Tɔ nyulɛ rɛ kumúŋɛ́ nkú nnɛ́í kɛ́mɛɛ kɑri nní irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ ń we, tɔ Upíimɑ kɛtonɛ nɛ kɛtɑɑ welɛ.  
\v 7 Asei kɛcɑ́ɑ́, nfɑtɛnɛ kɑrí nɛ sɔ́nɛ, ɑ́i lɛ̃ kɑri n nyɑ́ni nnyɑ kɑrí nɛ kɛfɑ tɛnɛlɛ̃.  
\v 8 Tɔ mɛsei ikɑri mɑ́lɛ tɔn lɑ tɔkɛ́ irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ le tɔkɛ́ Upíimɑ kɛ́mɛɛ kɛtónɛ hɑ.  
\v 9 Lɛ̃ nnyɑ kɑri kɔ nɑ́ɑ́si rɛ ḿpɑ́ tɔn irɔ́piŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ n we nɛ́ɛ tɔn ikɛmɛɛ́ n le, irɔ́soi ikɛ́ nɛ u n sɑ́.  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ kɑi pisɛ rɛ ntɔ́nɛ́í mmú, ḿpɑ́ úye ukɛ́ hɑ Kirisi ukɛ́ nɛ u túhɑɑnɛ. In tɛ úye yɛ lisɔnɛ nɛ́ɛ likópɛ unfɑɑ kɛ́mɛɛ wɑ, liute uu umɛwɑi ihɛ́ɛ́ yɔ́su. 
\s1 Kirisi yɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ 
\p  
\v 11 Tɔ nyulɛ rɛ li pisɛ rɛ pikɛ́ yɛ Uléécɑɑ wuri. Lɛ̃ nnyɑ kɑri ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ tɛ pisoi pikɛ́ ntɔ́símɛ́ ŋmurɛi. Uléécɑɑ yɛ rɔ́ nyulɛ ńsɔnɛ. Nɛ kɔ nyɑ́ni yɑrɛ nɔ̃́ nɛ kɔ rɔ́ nyulɛ ńsɔnɛ.  
\v 12 Áni kɑpɛ n nyɑ́ni rɛ mɛrɔ́círɛ kɑri kɔ pinyísɛ nɔ́ kpɑ́lɛ̃. Amɑ́ tɔ lɑlɛ nɔkɛ́ ncée yɛ̃ nɔkɛ́ tɔ̃́ nnyɑ rikɔ́kɔri n wɑi. Lɛ̃ kɛ́mɛɛ, nɔ́ yɛ nnyinɛ yɛ̃ ɑni yɛ nɛ pɛpɛɛ yɛ lɛ̃ kɛ inípɛɛ ii yɛ n yɛ̃́ nɛ ríyu n wɛ́ɛ́si sɛ́ɛ́sɛ. Pɛ̃ ɑ́pi yɛ lɛlɛɛ rikíŋ kɛ́mɛɛ ń we wɑisɛ.  
\v 13 Tɔn isɔhɔ n tori, tɔ́ nɛ Uléécɑɑ nkɔ́ yɛ mmɛ̃. Amɑ́ tɔ nɔ̃́ kɛ́mɛɛ nɛ ntɔ́yukpɑ̃́ii nnɛ́í welɛ.  
\v 14 Ńlɑ kɛ Kirisi uu rɔ́ ń nyísɛ yɛ tirɔ́kíŋ-i welɛ ɑri yɛ pɛɛ́ nɛ nsímɛ́ mmú ŋmurɛi rɛ usoi usɛ kóló yɛɛ pisoi nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ kpu. Kuu nní ń kpu nnyɑ, pisoi nnɛ́í yɛ kpulɛ.  
\v 15 U pisoi nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ kpulɛ rɛ pɛpɛɛ nfɑ́ɑ m mɑ́ ɑ́pi kɑpɛ kɔ nɛ piisoi n le yɑrɛ pimɛkɔ́ cirɛ-i kɑpí we. Amɑ́ Kirisi yɛɛ pikɛcɑ́ɑ́ ń kpu uu kɔ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ yisi nnyɑ kɑpí we. 
\p  
\v 16 Lɛ̃ nnyɑ kɑ́ri kɔ nkpéni úkɑ nyɑ́ni yɑrɛ kɑpi yɛ kɛsoimuŋɛ́ nɛ n yɛ̃́ mɛcɔ. Ḿpɑ́ kɑrí pɛɛ mɛkɛɛ Kirisi nɛ kɛsoimuŋɛ́ kɛ́mɛɛ n nyu, ɑ́ri kɔ nkpéni lɛ̃ u nyu.  
\v 17 Úye nɛ Kirisi pin timpɛ́nɛ, liute yɛ pɑnsɛlɛ lifɑ́lɛ kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ. Likpurɛ yɛ tɔ́mpɔlɛ, lifɑ́lɛ ɑi léeri.  
\v 18 Uléécɑɑ uyɛɛ nɛ Kirisi rintíki uú nɛ tɔ́ nɛ uricuruu kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ kɛ́mɛɛ kɑi lééri. Uyɛɛ kɔ rɔ́ forii rɛ tɔkɛ́ pisoi picɔ nɛ kɑm pikɛ́ u nɛ pɛ̃ kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 19 Kirisi kɛ Uléécɑɑ uú nɛ ritiki uú nɛ uricuruu nɛ pisoi kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ, úu pimɛwɑi kópɛ kpísi ukɛ́ nɛ pikɛi wɑ. U rɔ́ forii rɛ tɔkɛ́ pinyɔ́ɔnsɛ pɛ̃ nsímɛ́ riyóó.  
\v 20 Lɛ̃ nnyɑ, Kirisi yɛɛ rɔ́ tummɛ rɛ tɔkɛ́ nté upikɛikɔ́ pɛɛ nɛ urinyiri n tṹ. Tɔ̃́ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nní tíkilɛ̃, ɑri yɛ pisoi sélei rɛ: Ani Kirisi rinyiri nnyɑ ŋmurɛi pikɛ́ nɔ́ nɛ Uléécɑɑ kɛcɔpɛ nsímɛ́ nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 21 Kirisi úu ɑkópɛ ɑ́kɑ mɑ́, ɑmɑ́ uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ɑrɔ́kópɛ cɔnsɛ. Uyɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ uu nkpéni rɔ́ kpíilɛ̃ tɛ ɑsei pite. 
\c 6  
\p  
\v 1 In lɛ̃, kɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ ɑri nní kɛsẽ́ n kɛisi nnyɑ, tɔ nɔ́ pisɛ rɛ ɑ́ni kɑpɛ tíyɛ kɛfɑ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nɔ́ n fénnɛ likɛ́ mɛ́woo wɑ.  
\v 2 Uléécɑɑ yɛ mɑɑ rɛ: 
\q1 Kɑi ituŋɛ n tu rɛ kɛ́ íwɛ nɔ́ tẽ́ nɛ nɛ kutu nɔ́ ricɔlɛ, 
\q1 kɛ kɛyɑ́ɑ kɛ n tu rɛ kɛ́ nɔ́ɑnɛ́yu lɔ, nɛ nɔ́ comɛlɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni kõ tɛ ituŋɛ yɛɛ nkpéni lɛ̃ tu rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ íwɛ nɔ́ tẽ́, kɛyɑ́ɑ kɛɛ tu rɛ ukɛ́ nɔ́ɑnɛ́yu lɔ.  
\v 3 Ái tu rɛ tɔkɛ́ unyinɛ ncée hɛ ukɛ́ fe ukɛ́ pirɔ́kɛi kɛ́mɛɛ rɔ́ kɛ́si. Lɛ̃ nnyɑ kɑri ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ tɛ úkɑ úu kɑpɛ tɔ̃́ nnyɑ Uléécɑɑ kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ loó.  
\v 4 Amɑ́ tɔ lɑlɛ pisoi pikɛ́ mɛrɔ́wee ritiki pikɛ́ kɔ yɛ̃ tɛ tɔ Uléécɑɑ pikɛikɔ́ lɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑri ncɔ́ŋ nɛ mpɑ́rí nɛ mpɔ́ɔcɑɑi kɛ́mɛɛ́ mɛrɔ́círɛ múílɛ̃ tɔn kɑhɑri.  
\v 5 Pi rɔ́ kɑ́iilɛ ɑpi hɑ́nɛsi, ɑpi pisoi tɑ́lɑɑnkɛɛ rɛ pikɛ́ pitele rɔ́ wɑ. Pikɛi ɑpi rɔ́ pelu ɑri kɔ kunɔnkũ nɛ nkṹ finɛ.  
\v 6 Ari lɛ̃ kɛ irɔ́soi ii n kpɑ̃́iilɛ̃ nɛ mɛrɔ́nyuwɛ nɛ mɛrɔ́círɛ pimúlú nɛ mɛrɔ́wɑi sɔnɛ nɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ nɛ lɛ̃ kɑri ńlɑ yíkíyiki m mɑ́  
\v 7 nɛ nsímɛ́sei pisímɛ́ nɛ Uléécɑɑ nnɑŋɛ kpísi ɑrí nɛ nyísɛ rɛ tɔ Uléécɑɑ pikɛikɔ́ lɛ. Asei likɔ́ lɛɛ irɔ́tɔpilũ kɑri yɛ nɛ ulɑ́ɑrɔ rintíki ɑri yɛ kɔ nɛ mɛrɔ́círɛ tɑ́pisi.  
\v 8 Pinyinɛ yɛ ríyu rɔ́ wɑisɛlɛ, picɔ pin isɛi rɔ́ wɑisɛ. Pinyinɛ yɛ rɔ́ pɑkɑrɛntɛlɛ, picɔ pin tɔ́ lɑ́mɑɑnkɛɛ. Pi rɔ́ nyɑ́nilɛ yɑrɛ pinɔ́ɔmɛ in kɔ nɛ ɑsei kɑri símisi.  
\v 9 Pi wɑilɛ yɑrɛ ɑ́pi rɔ́ nyu, pin kɔ nɛ rɔ́ nyu ńsɔnɛ. Pi rɔ́ nyɑ́nilɛ yɑrɛ tɔ kpuwɑɑlɛnlɛ, tɔn kɔ pɛɛ́ nɛ nfɑ́ɑ mɑ́. Pi yɛ nɛ nkpɔ rɔ́ n lɑlɛ, ɑmɑ́ ɑ́pi yɛ pɛɛ rɔ́ kṍ.  
\v 10 Pi yɛ n lɑlɛ pikɛ́ tirɔ́pɔ́ɔ cɑɑisɛ, ɑmɑ́ lin pɛɛ mɛsɛ́rɛ rɔ́ lɑ́ɑ́rú. Api yɛ rɛ tɔ píwɛkɔɔ́ lɛ, ɑmɑ́ tɔ́ɔ pɛɛ pisoi mɛyɑ̃ mɛmɑ́ wɑisɛ. Tɛ ɑ́ri líkɑ mɑ́, in kɔ nɛ tɔ́ɔ ḿpɑ́ yo mɑ́.  
\v 11 Nɔ̃́ pirɔ́sɑ́nɛ Korɛnti pikɔ́, ɑni kõ tɛ tɔ nɔ́ símisilɛ ɑri kpɑ̃́iisɛ rɛ tɔ nɔ́ lɑlɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ.  
\v 12 Ári sirɔ́fɑ nɔ́ pesí, nɔ́ɔ nɔ́sinɛ́fɑ rɔ́ pesí.  
\v 13 Lɛ̃ nnyɑ kɑm nní nɔ́ símisi yɑrɛ sinɛ́pipi. Nɔ́ɔkɛ́ kɔ nɔ́sinɛ́fɑ mɛrɔ́cɔ ripérésɛ. 
\s1 Kirisi pikɔ́ pikɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi Kirisi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ nɛ pimɛcirɛ tɔ 
\p  
\v 14 Nɔ́ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Kirisi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ ɑ́ni kɑpɛ yɛ ripɛ́nɛ, ɑ́i kɔ pɛɛ rɛ li yɛ lɛ̃ tipɛ́nɛ. Íye kɛ lisɔnɛ nɛ likópɛ ɑi yɛ́ fe ɑi pɛ́nɛ? Íye kɛ mɛtɛ́í nɛ kuŋmɑhɑ ɑku yɛ ripɛ́nɛ?  
\v 15 Íye kɛ Kirisi nɛ Setɑni ɑpi yɛ́ fe ɑpi kómɛinɛ? Yo yɛɛ yɛ́ fe ɑi uyɛɛ Kirisi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ nɛ uyɛɛ úu Kirisi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ pɛ́nɛ?  
\v 16 Yo kɛ Uléécɑɑ kɛyɔ nɛ piléé kɛnyɔ́ɔnsɛ ɑkɛ pɛ́nɛlɛ̃? Tɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ yɛɛ nfɑ́ɑ n te kɛyɔ lɛ, yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ ricuruu uu ḿ mɑɑ rɛ: 
\q1 Nɛ́ kɑm ɑm pikɛcɔpɛ n we tɔ́ nɛ pɛ̃ tɔn sɔ́nɛ. 
\q1 Nɛ sɔ́nti kɛ́ Piuleecɑɑ, pɛ̃ pikɛ́ kɔ pɑnsɛ pinɛ́soi.  
\v 17 Uléécɑɑ uu kɔ kpɑ́ rɛ: 
\q1 Lɛ̃ nnyɑ ɑni mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɛ̃ kɛcɔpɛ le, ɑni iyɑɑ n we. 
\q1 Áni kɑpɛ nɛ líkpɛrinkpɛkɔɔ́ líkɑ rikɔ, nɛ́ɛkɛ́ pɛɛ nɔ́ yɔsí. 
\q1  
\v 18 Kɛ́ pɛɛ nɔ́unɛ́sɑ́ɑ, nɔ́ɔkɛ́ pɛɛ pinɛ́ŋmɑ́nɛ nɛ pinɛ́kpére. 
\q1 Nɛ̃́ Upíimɑ ńnɑŋɛ nnɛ́í ute, nɛ́ɛ lɛ̃ mɑ. 
\c 7  
\p  
\v 1 Pinɛ́sɑ́nɛ kɛcirɛ, tɔ́ɔ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ḿ mɑɑ rɛ u yɛ́ wɑ te. Lɛ̃ nnyɑ, tɔkɛ́ mɛwɑi kópɛ mɛɛ yɛ ipiŋɛ nɛ rikíŋ n cɑɑi hɛɛrɛ. Tɔkɛ́ n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃, irɔ́soi ikɛ́ n kpɑ̃́iilɛ̃ tɔn ńsɔnɛ Uléécɑɑ wuru. 
\s1 Lɛlɛɛ yɛ Pɔɔli mpɔ́ɔnɑrɛ n hɛ 
\p  
\v 2 Áni kɑpɛ nɔ́sinɛ́fɑ nɛ́ pesí! Ári úkɑ líkɑ cɑɑi. Ári úkɑ riwɑ́rɑrɑsɛ, ɑ́ri kɔ úkɑ likɔ́ yɔsí tɔkɛ́ n te.  
\v 3 Ái ɑkópɛ kɑm nɔ́ pɑ́lɛ̃ nnyɑ kɑm lɛ̃ símisi. Yɑrɛ kɑm pimɑ́ɑ ḿ mɑsí, ḿpɑ́ lin nfɑ́ɑ nɛ́ɛ lin nkpɔ, tɔ nɔ́ lɑlɛ mɛyíkíyiki.  
\v 4 Nɛ nɛ ripɔ́ɔ nɔ́ lɑ́ɑ́rúlɛ mɛyɑ̃́. Nɔ́inɛ́cɔ yɛ rikɔ́kɔri nɛ́ welɛ ńsɔnɛ. Nɔ yɛ nnɛ́cɔ́ŋ nnɛ́í kɛ́mɛɛ rinɛ́kíŋ niŋukusɛlɛ ɑi pɛɛ mɛyɑ̃́ nɛ́ n lɑ́ɑ́rú. 
\p  
\v 5 Hɑ́i kɑrí nɛ Mɑsetuwɑɑni kɛtẽ kɛ́mɛɛ n tuipɔ, ɑ́ri mɛwéntɛ yɛ̃. Íwɛ nnyí ncɔpuri kɑri kei yɛ̃. Tɔ́ nɛ picɔ picɛ́ŋɑɑnkɛɛ yɛ mpí, iwɑmɛ yɛ kɔ nnyí kɛrɔ́fɑ-i.  
\v 6 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ̀ɛ̀ pɛ̃ ɑpɔɔ nyɛɛ n cɑɑilɛ̃ ikɑri rikpɑ́sɛlɛ. Uyɛɛ tíyɛsɛ kɛ Tiiti mɛkɑmɛ ɑmɛ ikɑri tɔ́ rikpɑ́sɛ.  
\v 7 Ái umɛkɑmɛ ŋmɑnɛ mɛɛ ikɑri nɛ́ rikpɑ́sɛ, ɑmɑ́ kuu kɔ nɛ́ n símisi lɛ̃ kɑni kɔ uyɛ̃ ikɑri rinkpɑ́sɛ yɛɛ kɔ ikɑri nɛ́ rikpɑ́sɛ. U rɔ́ símisi rɛ lɛlɛɛ n wɑ yɛ nɔ́ ricɔ́ŋlɛ hɑ́i nɔn lɑ nɔkɛ́ piyɛ́nɛ nɛ́ rikpɑ́, nɔn kɔ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ tɔpu. Lɛlɛɛ tíyɛsɛ kɑi mɛyɑ́nsei nɛ́ lɑrisi. 
\p  
\v 8 Ḿpɑ́ rítɛlɛ́ tɛ̃ kɑḿ pɛɛ nɔ́ n wɔ́ipɔ tin nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ n cɑɑisɛ, ɑ́m nkpéni nɛ ri téni. Nɛ nyulɛ rɛ rítɛlɛ́ tɛ̃ nɛ pɛɛ kumúŋɛ́ kunyinɛ-i nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ cɑɑisɛlɛ, ɑmɑ́ ɑm nkɑ́ripi nɛ ri téni.  
\v 9 Li nkpéni nɛ́ lɑ́ɑ́rúlɛ. Ái rɛ kɑm nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ n cɑɑisɛ nnyɑ, ɑmɑ́ kɛ nɔ́nnɛ́pɔ́ɔcɑɑi nn n tíyɛsɛ ɑni mɛfinɛ consɛ nnyɑ. Uléécɑɑ yɛɛ pɛɛ́ lɑ rɛ nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ ɑkɛ́ lɛ̃ cɑɑi. Ai pɛɛ nkpéni mɛsɛ wɑi rɛ ɑ́ri líkɑ nɔ́ cɑɑi.  
\v 10 Mpɔ́ɔcɑɑi mɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri yɛ̀ɛ̀ mɛyíkíyiki tíyɛsɛlɛ usoi uu mɛfinɛ consɛ, Uléécɑɑ uu uriyu lɔlu. Ári mmɛ̃ téni. Amɑ́ mpɔ́ɔcɑɑi mɛɛ kɛtẽ nté likɔ́ kɛ́mɛɛ n léeri yɛ̀ɛ̀ nɛ nkpɔ kɑlɛ.  
\v 11 Tinɛ́tɛlɛ́ yɛ nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ cɑɑisɛlɛ yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uu ń lɑ: Ani ripɑí kulɑ́ɑ píimɑ kpɛ̃ kɑi nkpéni nɔ́ ń wɑ. Áni yɛ̃ kɑni nkpéni ńlɑ m mɑ́ rɛ nɔkɛ́ lisɔnɛ n wɑii? Áni yɛ̃ kɑni nkpéni nɛ nɔ́ɑnɛ́kópɛ piyɑ́mnɛ n yɔ́ɔnɛɛ? Áni yɛ̃ nɔ́mɛnɛ́wɑi kópɛ mɛn nkpéni nɔ́ cɔ́ŋlɛ̃ɛ? Áni yɛ̃ nɔn nkpéni riwurɛ mɑ́ɑ? Áni yɛ̃ nɔn nkpéni mɛyíkíyiki wɛ́ɛ́si nɔkɛ́ piyɛ́nɛ nɛ́ rikpɑ́ɑ? Áni yɛ̃ kɑni nkpéni n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ɛ? Áni yɛ̃ kɑni nkpéni ń lɑ nɔkɛ́ uwɑikópɛkɔɔ́ kutu ripɑsɑɑ? Nɔ linnɛ́í wɑlɛ ɑní nɛ nyísɛ rɛ ɑ́ni nsímɛ́ mmɛ̃ kɛ́mɛɛ líkɑ cɑɑi. 
\p  
\v 12 Ái uyɛɛ ɑkópɛ n wɑ nɛ́ɛ uyɛ̃ kɑpi ɑkópɛ n wɑ nnyɑ kɛ nɛ́ɛ rítɛlɛ́ wɔ́i. Amɑ́ nɛ lɑlɛ nɔkɛ́ ncée yɛ̃ nɔkɛ́ Uléécɑɑ inipɛɛ-i nyísɛ rɛ nɔ kɛrɔ́pirɛ nyɛnulɛ.  
\v 13 Lɛ̃ nnyɑ kɛ nɔ́mɛnɛ́wɑi ɑmɛ ikɑri tɔ́ rikpɑ́sɛ. 
\p Ái nkíŋniŋɛ ŋmɑnɛ kɑí nɛ ripɑ́. Kɛ Tiiti uu nɔ́kɛnɛ́mɛɛ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ n yisimɛ rɛ nɔ nɔ́nnɛ́nɛ́í ukumííri pɛsɛmɛ nnyɑ, li rɔ́ lɑ́ɑ́rúlɛ ɑ́i nɛ kusɑ.  
\v 14 Nɛ ukɛyu-i nɔ́ pɑkɑrɛlɛ, ɑ́ni isɛi nɛ́ lukɛisɛ. Tɔ yɛ mɛsɛ́rɛ ɑsei nɔ́ símisilɛ, ɑi kɔ nkpéni nyísɛ rɛ nɛ ɑlɑri mɑ́lɛ kɛ́ Tiiti kɛyu-i nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ rikɔ́kɔri n wɑi.  
\v 15 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɛ Tiiti uú pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ń we, nɔ pɛɛ u wɑisɛlɛnlɛ, ɑni kɔ kusɑ́nɛ u yɔ́su ńsɔnɛ. U yɛ likɛcɑ́ɑ́ léisɛlɛ uu nɔ́ n lɑ ɑi tɔ́su kuú pɛɛ nɔ́ ń lɑ.  
\v 16 Li nɛ́ niŋulɛ rɛ nɛ fe ɑm yɛ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ nɛ ripɔ́ɔ nɔ́ lɑrisi. 
\c 8  
\s1 Nfɑnɑrɛ kɛ́mɛɛ pihɛɛ 
\p  
\v 1 Pimɑ́rɛcɔ, tɔ lɑ tɔkɛ́ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ Mɑsetuwɑɑni-pɔ uicɑ́pinɛ kɛfɑ n fénnɛ nɔ́ símisi.  
\v 2 Li pɛɛ ncɔ́ŋ píimɑ kɛ́mɛɛ pi tɑnlɛ ɑí nɛ pi peikɛɛ hɑ́i. Ḿpɑ́ kɛ íwɛ ií pɛɛ́ nɛ pi n tɔ́ŋɑɑlɛ̃, piɑkiŋ yɛ pɛɛ́ niŋulɛ, ɑpi pɛɛ́ nɛ nfɑnɑrɛ hɛ.  
\v 3 Nɛ nɛ inɛ́nípɛɛ yɛnlɛ rɛ ḿpɑ́ úye yɛɛ mɛyéne mɛsɛ lɛ̃ kuu kuhɛɛ ń we hɛ, hɑ́i ɑpi fɑ́ɑusɛ piricuruu mɛlɑ kɛ́mɛɛ́.  
\v 4 Pi pɛɛ tɔ́ ricɔ́ŋlɛ rɛ tɔkɛ́ ncée pi hɛ pɛ̃ pikɛ́ kɔ pilikɔ́ hɛ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ pisoi pɛɛ Yerusɑlɛm-pɔ ń we lɛ́mpɔ.  
\v 5 Pi wɑlɛ ɑi tɔ́su lɛ̃ kɑrí pɛɛ m músu. Pimɛcirɛ kɑpi mɛfoí Upíimɑ pɑ, ɑpi kɔ limɛmɑ́ɑ́ pimɛcirɛ rɔ́ pɑ Uléécɑɑ mɛlɑ kɛ́mɛɛ́.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ kɑri Tiiti pisɛ rɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ ukɛ́ lɛ̃́ likɛ́ nɛ kɛ́tɔ tu yɑrɛ kuú pɛɛ ńlɑ pikɛi pɛ̃ n kórɑɑnɛ mɛcɔ.  
\v 7 Nɔ pimɑ́mɑ́ lɛ Uléécɑɑ likɔ́ nnɛ́í kɛ́mɛɛ. Nɔ nfɑtɛnɛ mɑ́lɛ nɔn kɔ nsímɛ́ nyu, nɔ kɔ Uléécɑɑ likɔ́ picére mɑsilɛ, ɑ́ni kɔ sikɑ̃́ mɑ́. Nɔ kɔ ńlɑ rɔ́ nyísɛlɛnlɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni kɔ mɛwɑi sɔnɛ mmɛ́ kɛ́mɛɛ nɔ́linɛ́kɔ́ nɛ nfɑnɑrɛ hɛ. 
\p  
\v 8 Ái rɛ isé inyinɛ kɑm nɔ́ pɑ́lɛ̃ tɛ ɑni i ritiki nnyɑ kɑm lɛ̃ símisi. Lɛ̃ kɛ picɔ ɑpi nní ń ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃ nnyɑ kɑḿ lɑ nɔ́ɔkɛ́ kɔ ncée yɛ̃ nɔkɛ́ nyísɛ rɛ nɔ mɛsei ńlɑ mɑ́lɛ.  
\v 9 Nɔ́rinɛ́cúruu yɛ nyulɛ lɛ̃ kɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi uú nɛ kɛfɑ nɔ́ n fénnɛ. U pɛɛ umɑ́mɑ́ lɛ, uu nɔ̃́ nnyɑ umɛcirɛ wɑisɛ úwɛkɔɔ́ rɛ ukɛ́ uiwɛ nɛ ritiki ukɛ́ nɛ nɔ́ wɑisɛ pimɑ́mɑ́ nnyɑ. 
\p  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ, nɛ lɑ kɛ́ nkpéni nnɛ́kɔ́ nɔ́ mɑɑ ítɔhɔ nnyí nsímɛ́ kɛ́mɛɛ́. Lɛlɛɛ yɛ́ pikɛi nɔ́ wɑ. Nɔ́ɔ yemi pifoí ítɔhɔ nnyí kɛmúŋɛ́ wɑ, nɔ́ɔ kɔ yemi mɛfoí nɔ́inɛ́kɔ́ pɑ yɑrɛ kɑni yɛ́ ń fe.  
\v 11 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nkpéni pikɛi pɛ̃ wɑ ńsɔnɛ nɛ kɛ́tɔ-pɔ yɑrɛ kɑni yɛ́ ń fe ɑni wɑi nɛ kɛfɑ kɛsɛ yɑrɛ kɑní pɛɛ n kórɑɑnɛ mɛcɔ.  
\v 12 Usoi yɛ̀ɛ̀ un nɛ kɛfɑ kɛsɛ n hɛ, pi yɛ uihɛɛ iyɛ̃ yɔsilɛ ńsɔnɛ. Aɑi lɛ̃ kɑ́ri m mɑ́ kɑpi rɔ́ písɛi. 
\p  
\v 13 Ái rɛ nɔkɛ́ nɔ́mɛnɛ́círɛ íwɛ tɑ̃ nɔkɛ́ nɛ picɔ lɛ̃́. Li pisɛ rɛ nɔ́ nɛ pɛ̃ kɑni nní ń lɛ́ni nɔkɛ́ kucɔ m mɑ́.  
\v 14 Líkɑ ɑ́i ituŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ nɔ́ pɑ́rílɛ̃. Nɔ mɑ́lɛ nɔn picɔ fe. Nɔ́ fe ɑni pɛ̃ kɑi m pɑ́rílɛ̃ lɛ́ni. Lin kɔ píyei n kɑ lin nɔ́ rimpɑ́rí, pɛ̃ pin m mɑ́, ɑpi kɔ nɔ́ lɛ́ni. Lɛlɛɛ yɛ́ tíyɛsɛ ɑni nɔ́nnɛ́nɛ́í mmú n sɑ́.  
\v 15 Yɑrɛ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Pɛpɛɛ mɛyɑ̃́ n kɔ́ɔi ɑ́pi líkɑ picɔ sɑŋɑi, 
\q1 líkɑ ɑ́i kɔ pɛpɛɛ nkɑ́ripi n kɔ́ɔi ripɑ́rí. 
\s1 Tiiti nɛ upisencɔ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 16 Nɛ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ rɛ u nŋmɔ́ɔ́pú mmɛ̃ kɑḿ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ m mɑ́ ncɔ Tiiti kɛ́mɛɛ wɑ nnyɑ.  
\v 17 Tɔ u mɑɑ rɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ uu ŋmurɛi. Uricuruu yɛ pɛɛ rihɔ́lɛ ńsɔnɛ rɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ.  
\v 18 U nɛ urɔ́kɔ́ usɛ yɛɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ n yóólɛ̃ pin Uléécɑɑ icɑ́pinɛ nnɛ́í kɛ́mɛɛ u wɑisɛlɛ̃ kɑri tum.  
\v 19 Ai kɔ kpɑ́ rɛ icɑ́pinɛ iyɛɛ u lesɛ ukɛ́ rɔ́ sɑ́rũ tɔkɛ́ nɛ nfɑnɑrɛ pikɛi mpí pɛɛ nní ɑrɔ́nípɛ-i ń we kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. Lɛlɛɛ yɛ́ Upíimɑ mɛyɔɔpi lesɛ ɑi nyísɛ ɑi kɔ lɛ̃ kɑri ńlɑ m mɑ́ tɔkɛ́ nɛ picɔ n lɛ́ni lesɛ ɑi nyísɛ. 
\p  
\v 20 Ári lɑ unyinɛ ukɛ́ fe ukɛ́ rɔ́ kɛ́si rɛ ɑ́ri ítɔhɔ píimɑ nnyí kɑpi nní ɑrɔ́nípɛ-i n wɑ kɛcɑ́ɑ́ ńsɔnɛ pɑílɛ̃.  
\v 21 Ái Upíimɑ kɛyu-i ŋmɑnɛ, ɑmɑ́ nɛ pisoi siyu-i kɑrí lɑ tɔkɛ́ wɑ yɑrɛ kɑi m pisɛ. 
\p  
\v 22 Tɔ kɔ urɔ́mɑ́rɛcɔ usɛ pi ritikisɛlɛ. Tɔ mɛpehẽ kulúi kɛ́mɛɛ u peenlɛ ɑri yɛ́nu rɛ úu sikɑ̃́ mɑ́. Úu kusɑ kɔ nkpéni nɛ ripɔ́ɔ nɔ́ lɑ́ɑ́rú. Li kɔ nkpéni ikɑri pihɛɛ u rikpɑ́sɛlɛ rɛ ukɛ́ nɔ́ lɛ̃́.  
\v 23 In Tiiti, uyɛ̃ nɛ unɛ́séncɔ lɛ un kɔ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ unɛ́kɛicɔ. Pimɑ́rɛcɔ picɔ pɛɛ u n tíkilɛ̃ pɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ pitumɛ lɛ. Pɛɛ kɛisilɛ rɛ pikɛ́ nɛ Kirisi ríyu wɑisɛ.  
\v 24 Ani pi nyísɛ rɛ nɔ mɛyíkíyiki ńlɑ mɑ́lɛ, pisoi pikɛ́ pɛɛ́ nɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ-i yɛ̃́ tɛ nɔ mɛsei ńlɑ mɑ́lɛ, ɑpi kɔ ceru rɛ nɛ ɑlɑri mɑ́lɛ kɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ rikɔ́kɔri n wɑi. 
\c 9  
\s1 Lɛ̃ kɑpí nɛ pimɑ́rɛcɔ pɛɛ Yerusɑlɛm-pɔ ń we n lɛ́ninɛ 
\p  
\v 1 Ái nkpɑ́ni pisɛ rɛ kɛ́ ítɔhɔ kɑni yɛ́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ Yerusɑlɛm-pɔ ń hɑ kɛcɑ́ɑ́ nnyinɛ nɔ́ wɔ́i.  
\v 2 Nɛ yɛ̃ tɛ li nɔ́rinɛ́cúruu ripɔ́ɔ wɑlɛ rɛ nɔkɛ́ pi lɛ́mpɔ. Lɛ̃ nnyɑ kɑm Mɑsetuwɑɑni pikɔ́ kɛ́mɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ rikɔ́kɔri wɑ ɑm pi mɑɑ rɛ pimɑ́rɛcɔ pɛɛ Akɑyii kɛteni-i ń we yɛ hɑ́i yemi-mɛ pimɛcirɛ picɑ́pinɛ mɑ́ɑ́lɛnlɛ rɛ pikɛ́ tɔ́hɔ. Nɔ́pinɛ́ŋmɔ́ɔ́pú yɛ tíyɛsɛlɛ pimɛyɑ̃ ɑpí n lɑ pikɛ́ tɔ́hɔ.  
\v 3 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, pimɑ́rɛcɔ mpí kɑm nɔ́kɛnɛ́mɛɛ tumpɔ nɔkɛ́ mɛyíkíyiki nɔ́mɛnɛ́círɛ n cɑ́pinɛ yɑrɛ kɑm ḿ mɑ nnyɑ. Nɛ nsímɛ́ mmú kɛ́mɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ rikɔ́kɔri wɑlɛ. Ám lɑ likɛ́ wɑ rɛ mɛ́woo yɛ mɛ.  
\v 4 Insɑ́ lɛ̃, tɔ́ nɛ Mɑsetuwɑɑni pikɔ́ tɔn n hɑpɔ, nɔnsɑ́ kɑhɑnɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n cɑ́pinɛ, isɛi yɛ́ rɔ́ li rɛ tɔ nɛ mɛ́woo ripɔ́ɔ nɔ́ lɑrisi nnyɑ. Isɛi yɛ kɔ nɔ̃́ ticuruu lenɛ.  
\v 5 Lɛ̃ nnyɑ kɑḿ musí rɛ li nyɑm tɛ kɛ́ pimɑ́rɛcɔ pɛ̃ tiŋmɔ́ɔ́púsɛ pikɛ́ nɛ kɛkpéẽ nɛ́ wɑ pikɛ́ hɑ ítɔhɔ iyɛ̃ kɑni ḿ mɑɑ rɛ nɔ́ nɛ kɛfɑ kɛsɛ pɑ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. Kɛ́ nɛ n tuipɔ, pin linnɛ́í nyɔ́ɔnsɛntɛ ɑpi yekei. Kei kɑi yɛ́ pɛɛ nyísɛ rɛ kɛfɑ kɛsɛ kɑní nɛ tɔhɔ, ɑ́ni kɛfɑ kɛ́mɛɛ téni. 
\p  
\v 6 Ani n nyu rɛ úye un nkɑ́ripi n lukɛsi, nkɑ́ripi kuu yɛ kpɑsi. Úye un mɛyɑ̃́ n lukɛsi, mɛyɑ̃́ kuu yɛ kpɑsi.  
\v 7 Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ nɛ uripɔɔ hɛ yɑrɛ kuu urikiŋ-i n wɑ. Úu kɑpɛ ukɛfɑ-i n téni, ɑ́i kɑpɛ kɔ nɛ ńnɑŋɛ. Li we rɛ uyɛɛ yɛ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ n hɛ kɛ Uléécɑɑ uú lɑ.  
\v 8 Uléécɑɑ yɛ́ fe uu ḿpɑ́ yo mpuri nɔ́ hɛ, líkɑ ɑ́i yɛ́ pɛɛ píkɑi nɔ́ ripɑ́rí, ɑni kɔ ḿpɑ́ yo mɛyɑ̃́ m mɑ́ nɔn nɛ mɛwɑi sɔnɛ wɑi.  
\v 9 Lɛ̃ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́-i wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 U yɛ ukɛfɑ nnɛ́í nɛ píwɛkɔɔ́ lisɔnɛ wɑlɛ, 
\q1 mɛsɛ́rɛ kɛ unfɑnɑrɛ nń we, ńn yɛ tɛnɛ.  
\v 10 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ ipuri ulɑmɛ hɛ uu lukɛsi uu kɔ ilukɛ u hɛ uu le. U yɛ́ kɔ nɔ̃́ lɛ̃ kɑi nɔ́ m pisɛ hɛ, uu kɔ tíyɛsɛ ɑi mɛyɑ̃́ wɑi nɔ́nnɛ́fɑnɑrɛ pikɛi pɔ́ɔ nɛ n tɑɑ́lɛ̃.  
\v 11 U yɛ́ tíyɛsɛ ɑni ḿpɑ́ píyei m mɑ́ ɑni yɛ nɛ mɛsɛ́rɛ n nyísɛlɛ̃ tɛ nɔ nfɑnɑrɛ pikɛi piwɑi lɑlɛ. Pisoi mɛyɑ̃ yɛ́ pɛɛ nɔ́linɛ́hɛɛhɛɛ kɑni pi m pɑ́sii nnyɑ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ.  
\v 12 Lɛlɛɛ pi m pɑ́rílɛ̃ kɑni lɛ̃ pi pɑ. Ái Uléécɑɑ pisoi ŋmɑnɛ kɛ nfɑnɑrɛ pikɛi mpí ɑpi yóriyɛ. Pi kɔ tíyɛsɛlɛ pisoi mɛyɑ̃ pin Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛntɛ hɑ́i.  
\v 13 Nɔ́mɛnɛ́wɑi mmɛ́ yɛ mɛwɑi kɛcirɛ lɛ hɑ́i. Mɛ yɛ́ tíyɛsɛ pisoi mɛyɑ̃ ɑpi Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ, kɑni n nyísɛlɛ̃ tɛ nɔ Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ ńsɔnɛ tikilɛnlɛ nnyɑ. Nɔ yɛ kɔ nɔ́linɛ́kɔ́ kpísilɛ nɔ́ nɛ Uléécɑɑ pisoi pɛɛ Yerusɑlɛm-i ń we nɛ picɔ nnɛ́í ɑni hɔ́ɔnɛ.  
\v 14 Kɑpi n yɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ yɛ mɛyɑ́nsei kɛfɑ nɛ nɔ́ fénnɛlɛ nnyɑ, pi yɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si ɑpi kɔ nɔ́ n lɑ.  
\v 15 Tɔkɛ́ Uléécɑɑ pɔɔnɛsɛ kuú nɛ lisɔnɛ lɛɛ ɑ́i licɔ m mɑ́ nɔ́ ń hɛ nnyɑ. 
\c 10  
\s1 Pɔɔli yɛ upikɛi mɛwee kɛcɑ́ɑ́ símisi 
\p  
\v 1 Nɛ́ɛ Pɔɔli, nɛ̃́ kɑpi n tee rɛ nɛ yɛ nɛn nɔ́kɛnɛ́kúrí n we ɑm nɔ́inɛ́nípɛɛ n wuru, nɛn kɛtɑɑ-pɔ n we, ɑm nɔ́ n sɛnkɛɛ, nɛ lɑ kɛ́ rinɛ́cúruu nɛ Kirisi nnɑrɛ nɛ umɛwɑi sɔnɛ ritiki kɛ́ nɛ nɔ́ pisɛ rɛ:  
\v 2 Áni kɑpɛ tíyɛ, nɛn kumúŋɛ́ kúye-i nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n hɑpɔ kɛ́ nɔ́ sɛnkɛɛ. Nɛ lɑ rɛ nɛn hɑ n hɑpɔ, kɛ́ pɛpɛɛ m músu rɛ kɛsoimuŋɛ́ kɑrí nɛ pirɔ́kɛi wɑi nɛ kɛ́yu pɑpisi.  
\v 3 Tɔ pɛɛ mɛsei sisoipipi lɛ, ɑmɑ́ ɑ́i kɛsoimuŋɛ́ ɑtɔpi ɑcɔ kɑri tɔpu.  
\v 4 Ái sisoipipi itɔpilũ kɛ tɔ́ɔ nɛ ɑrɔ́tɔpi wɑi, ɑmɑ́ itɔpilũ yɛɛ m pɑ́ɑ́pú in Uléécɑɑ-i léeri kɑrí nɛ tɔpu. I yɛ felɛ ii Uléécɑɑ pilɑɑrɔ imɛlɛ lɑ́uli. Iyɛ̃ kɑri yɛ nɛ sinɔ́ɔmɛtɑhɑi pɛpirɛntɛ.  
\v 5 Iyɛ̃ kɑri yɛ kɔ nɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ ríyu n wɛ́ɛ́si, lin limɛcirɛ síkɑlɛ̃ lin nɛ ncée tɑ́pɑɑlɛ̃ tɛ pisoi ɑ́pi kɑpɛ Uléécɑɑ céri pɛpirɛntɛ. Tɔ yɛ pisoi simúŋɛ́ cɔ́piilɛ, ɑri tíyɛsɛ ɑpi Kirisi m pɑkɑrɛlɛ̃.  
\v 6 Tɔ mɛrɔ́círɛ picɑ́pinɛ mɑsilɛ tɔkɛ́ pipɑkɑrɛcirɛ́ kutu ripɑsɑ, nɔn píyei m pɑkɑrɛ nɛ kɛ́tɔ-pɔ. 
\p  
\v 7 Ani ḿpɑ́ yo mɛwee ripɑí. In tɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ yɛ yɛ̃ tɛ u mɛsei Kirisi ukɔ́ lɛ, ukɛ́ céri rɛ tɔ̃́ nɛ kɔ umɛcɔ Kirisi pikɔ́ lɛ.  
\v 8 Ḿpɑ́ nɛn ńnɑŋɛ mmɛ̃ kɛ Upíimɑ uu nɛ́ n hɛ nɛ rikɔ́kɔri piwɑi nkɑ́ripi n tɔ́ŋsɛ, isɛi íi nɛ́ wɑinɛ. Li we rɛ u rɔ́ n hɛlɛ rɛ tɔkɛ́ nɛ nɔ́ lɛ̃́ nɔkɛ́ nɛ Uléécɑɑ ncee kɛ́mɛɛ pɑpisi. Ái pikópɛ kɑri nɔ́ lɑ.  
\v 9 Ám lɑ likɛ́ n we yɑrɛ nɛ nɛ ɑnɛ́tɛlɛ́ nɔ́ nɑ́rɑɑsɛntɛlɛ.  
\v 10 Pinyinɛ yɛ símɑɑnkɛɛ rɛ nɛ̃́ Pɔɔli ɑtɛlɛ́ kɑm yɛ n wɔ́i nsímɛ́ yɛ ḿpɑpɛ nɛ itisi tɔsilɛ, ɑmɑ́ nɛn pikɛkúrí n we, ɑm pɑnsɛ unɑ́rɛi nnɛ́nɔ́ɔsimɛ́ ńn kɔ pɛɛ́ mulú.  
\v 11 Uyɛɛ nní lɛ̃ n símisi ukɛ́ nsɛ kõ ńsɔnɛ rɛ: Lɛ̃ kɑri kɛtɑɑ-pɔ ń we tɔn nɛ ɑrɔ́tɛlɛ́ wɔ́lu, nɛ lɛ̃ kɑri yɛ́ hɑ nɔ́kɛnɛ́kúrí ń we tɔn wɑi yɛ sɑ́lɛ. 
\p  
\v 12 Ári kɑ́ipi tɔ́ nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi yɛ pimɛcirɛ nnyɑ́ɑ̃ n yekei tɔkɛ́ n sɑ́, ɑ́ri kɔ lɑ tɔkɛ́ mɛrɔ́círɛ nɛ pi múŋɛisɛnɛ. Pi pikɛmúŋɛ́ cirɛ mɑ́lɛ kɑpí nɛ pimɛcirɛ m músu, pin kei pɑílɛ̃ pin nɛ pimɛcirɛ picɔ múŋɛisɛnɛ. Pi piníri lɛ.  
\v 13 In tɔ́ɔ, ɑ́ri mɛ́woo rikɔ́kɔri wɑi likɛ́ hɑ nɛ sítɔ sinyinɛ rifɑɑu. Kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pikɛi rɔ́ n forii, u pisitɔ rɔ́ nyísɛlɛ. Sɛsɛɛ kɛrɔ́múŋɛ́ kɑri n kpísinɛ.  
\v 14 Nɔ kei kɑri yɛ́ nɛ pirɔ́kɛi n tu kɛ́mɛɛ́ welɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑri pifoí nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ nɛ Kirisi Nsímɛ́ n hɑ́pɔ, ɑ́ri pikɛi kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ n forii kɛtɔ rifɑɑu.  
\v 15 Tɔ̃́, ɑ́ri picɔ pikɛi kɑpi nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n wɑ nɛ mɛ́woo rikɔ́kɔri wɑi. Tɔ̃́ nɛ músulɛ ricuruu rɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ yɛ́ mɛyɑ̃́ wɑ, tɔ́ɔ kɔ fe ɑri kɛisi ɑi lɛ̃ tɔ́su ɑ́i nɛ kɛ́yu n sĩ. Amɑ́ ɑ́ri yɛ́ wɑ likɛ́ pikɛi pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ n forii sitɔ rifɑɑu.  
\v 16 Limɛmɑ́ɑ́ kɑri yɛ́ pɛɛ fe ɑrí hɑ sitẽ sɛɛ nɛ kɛtɑɑ nɔ́ ń we kɛ́mɛɛ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ yóó. Ári lɑ tɔkɛ́ ɑyu nyɛ-i kɛ picɔ ɑpi pipikɛi n wɑ kɛ́mɛɛ kɛisi tɔkɛ́ pɛɛ pipikɛi kɑpi piwɑi ḿ mɑsí nnyɑ rikɔ́kɔri n wɑi. 
\p  
\v 17 Úye un n lɑ ukɛ́ umɛcirɛ ritɑɑ́sɛ, ukɛ́ lɛ̃ kɛ Upíimɑ uu n wɑ nnyɑ umɛcirɛ ritɑɑ́sɛ.  
\v 18 Li we rɛ ɑ́i nkó yɛɛ umɛcirɛ m pɑkɑrɛntɛ yɛɛ Upíimɑ kɛ́mɛɛ ríyu mɑ́, ɑmɑ́ nkó kɛ Upíimɑ uu m pɑkɑrɛntɛ yɛɛ ríyu mɑ́. 
\c 11  
\s1 Pɔɔli nɛ pɛpɛɛ n kírɑɑsɛ rɛ pi pitumɛ lɛ 
\p  
\v 1 Hói pinɛ́kɔ́! Ani n kɑhɑri ɑní nɛ nɛ́ kóm, ḿpɑ́ nɛn n wɑi yɑrɛ isɔhɔ kɑm tóri. Ani nɛ nɛ́ n kɑhɑri.  
\v 2 Nɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ilɑ́ɑrɔ yɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ n léeri wɑilɛ. Nɔ we yɑrɛ ukpére yɛɛ úu utisi n nyu un kɔ kpɑ̃́iilɛ̃ kɑm utisi usɛ kóló ń félei. Utisi uyɛɛ nní Kirisi ŋmɑɑ.  
\v 3 Amɑ́ iwɑmɛ yɛ nɛ́ welɛ rɛ nɔ́kɛnɛ́múŋɛ́ yɛ́ cɑɑi ɑni Kirisi nɛ kɛtɑɑ wɑi, ɑni kɛfɑ kɛsɛ nɛ pitíki u yɑ́ yɑrɛ kɛ iwɑ́ɑ ii Ɛfɑ kɛmúŋɛ́ nɛ mɛsɔhɔ n cɑɑi mɛcɔ.  
\v 4 Ái líkɑ nnyɑ kɑm lɛ̃ mɑ. Úye yɛ̀ɛ̀ un n kɑ, un Yeesu nsímɛ́ nɔ́ rin-yóó, ḿpɑ́ linsɑ́ mmɛ̃ kɑri nɔ́ rin-yóó, un kɔ nfɑ́ɑsɔnɛ nnyinɛ nsímɛ́ nɔ́ n símisi, ḿpɑ́ linsɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ kɑni ń yɔsí, nɛ́ɛ un Nsímɛ́ Kɛcirɛ nnyinɛ nɔ́ rin-yóó, ḿpɑ́ linsɑ́ mmɛ̃ kɑni ń yɔsí, li yɛ nɛ nɔ́ risɑ́lɛ ɑni mɛsɛ nɛ mɛsɛ ŋmurɛi. 
\p  
\v 5 Ám pɑkɑrɛ rɛ pisoi pɛ̃ kɑni nní n nyɑ́ni rɛ pitumɛ píimɑ yɛ linyinɛ nɛ́ fe.  
\v 6 In n lɑ, ɑ́m nkpéni usímɛ́nyuwɛ píimɑ unyinɛ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ mɛnyuwɛ ɑ́mɛ nɛ́ pɑ́rílɛ̃. Ḿpɑ́ píyei nɛ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ kɑri tíyɛsɛ ɑni lɛ̃ ceru.  
\v 7 Nɛ Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ nɔ́ riyóólɛ ɑ́m ihɛ́ɛ́ íkɑ pisɛ. Nɛ mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛlɛ kɛ́ nɛ n fe kɛ́ nɔ́ rińtɑɑ́sɛ nnyɑ. Akópɛ kɑm pɛɛ lɛ̃ wɑɑ?  
\v 8 Kɑḿ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n kɛisi, Uléécɑɑ icɑ́pinɛ icɔ yɛɛ pɛɛ nɛ́ hɛ́ɛ́lɛ. Nɛ́ fe ɑm tɛ iyɛ̃ kɑm yɑ́ɑi ɑḿ nɛ nɔ́ lɛ́ni.  
\v 9 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑḿ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ń we, íwɛ yɛ pɛɛ nɛ́ lonlɛ, ɑmɑ́ ɑ́m nɔ́ úkɑ líkɑ pisɛ. Yeesu pikɔ́ pɛɛ Mɑsetuwɑɑni-pɔ n léemɛ yɛ pɛɛ́ nɛ lɛlɛɛ m pɑ́rílɛ̃ nɛ́ kɑlɛ. Ám pɛɛ́ lɑ kɛ́ nɔ́ n nyikilɛ̃ yɑrɛ ncɔni. Nɛ kɛweesi, ɑ́m kɔ lɑ kɛ́ nɔ́ n nyikilɛ̃.  
\v 10 Kirisi nsímɛ́sei mɛɛ kɛnɛ́mɛɛ ń we kɑḿ lɑ kɛ́ nɛ nɔ́ símisi rɛ: Úkɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ Akɑyii kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ lirikɔkɔri nɛ́ kpu!  
\v 11 Yɑrɛ ɑ́m nɔ́ lɑ nnyɑ kɑm lɛ̃ símisi nɛ́ɛ íye? Ái lɛ̃! Uléécɑɑ ricuruu yɛ nyɑ́nilɛ rɛ nɛ nɔ́ lɑlɛ! 
\p  
\v 12 Lɛ̃ kɑm nkpéni nní n wɑi kɑm yɛ́ nɛ piwɑi n ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃, pɛpɛɛ icée n wɛ́ɛ́si pikɛ́ nɛ rikɔ́kɔri n wɑi rɛ tɔ́ nɛ pɛ̃ pikɛi yɛ pisɛ lɛ ɑ́pi kɑpɛ lincee n yɛ̃́ nnyɑ.  
\v 13 Lipite pɛ̃ ɑ́pi pitumɛ yíkíyiki. Pi pikɛikɔ́ lɛ pɛɛ n kírɑɑsɛ pin wɑi yɑrɛ pi Kirisi pitumɛ lɛ.  
\v 14 Lɛ̃ ɑ́i nkpɑ́ni lisɑ́ŋɑ linyinɛ! Setɑni ricuruu yɛ̀ɛ̀ ripɔ́lɔ́lɛ uu kírɑɑsɛ rɛ u mɛtɛ́í uleecɑɑtumɛ yíkíyiki lɛ.  
\v 15 Lɛ̃ ɑ́i nkpɑ́ni lisɑ́ŋɑ linyinɛ rɛ upikɛikɔ́ pikɛ́ ripɔ́lɔ́ pikɛ́ kírɑɑsɛ rɛ pi Uléécɑɑ ɑsei ute pikɛikɔ́ lɛ. Amɑ́ lɛ̃ kɛ piliwɑiwɑi ɑi yɛ nɛ kɛ́tɔ ń kpu lɛɛ sɔ́nti likɛ́ nɛ pi tɛnɛ. 
\s1 Pɔɔli iwɛ kuu itumɛ pikɛi kɛ́mɛɛ n li 
\p  
\v 16 Kɛ́ kɔ pimɑ́ɑ nɔ́ rikpɑ́ rɛ úkɑ úu kɑpɛ nɛ́ n nyɑ́ni yɑrɛ nɛ usɔhɔtorɛ lɛ. Nɛ́ɛ nɔn lɛ̃ nɛ́ n nyɑ́ni, ɑni mɛsɛ ŋmurɛi kɛ́ lɛ̃ n we nɛ́ɛkɛ́ kɔ nɛ lɛ̃ nnyɑ nkɑ́ripi rikɔ́kɔri n wɑi.  
\v 17 In n lɑ lɛ̃ kɑm nní ń lɑ kɛ́ mɑɑ ɑ́i lɛ̃ kɛ Upíimɑ uú lɑ. Li nɛ́ we yɑrɛ kɛ́ rikɔ́kɔri wɑ nnyɑ kɑm lɛ̃ símisi yɑrɛ usɔhɔtorɛ.  
\v 18 Lɛ̃ kɛ pisoi mɛyɑ̃ ɑpi nní kɛsoimuŋɛ́ nɛ rikɔ́kɔri n wɑi nnyɑ kɛ nɛ́ɛ kɔ lɑ kɛ́ rikɔ́kɔri wɑ.  
\v 19 Nɔ́rinɛ́cúruu nɔn kɔ nɛ mɛwɛ́ɛ́sɛsɔhɔ mɑ́, ɑmɑ́ nɔ yɛ kɔ pɛɛ piníri nɛ n kɑhɑrilɛ.  
\v 20 Nɔ yɛ n kɑhɑrilɛ ɑpi ilɑ́si nɔ́ tini ɑpi nɔ́linɛ́kɔ́ le, ɑpi nɔ́linɛ́kɔ́ nɔ́ yɔ́su, ɑpi kɛcɑ́ɑ́ nɔ́ nyɑ́nɛi ɑpi sipɛsɛ nɔ́ túúni.  
\v 21 Li isɛi nɛ́ welɛ kɛ́ nɛ ḿ mɑɑ rɛ tɔ rinɑ́rɛi mɑ́lɛ. 
\p Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, nɛ nkpéni símisilɛ yɑrɛ usɔhɔtorɛ rɛ lɛ̃ kɛ picɔ ɑpí nɛ rikɔ́kɔri n wɑi kɛ nɛ́ɛ kɔ fenɛ kɛ́ nɛ rikɔ́kɔri wɑ.  
\v 22 Nɛ́ntɛ lipite pɛɛ Pi-Epiree lɛ nɛ́ɛn kɔ U-Epiree? Nɛ́ntɛ pi Isirɑyɛɛli pikɔ́ lɛ̃ nɛ́ɛn kɔ Isirɑyɛɛli ukɔ́? Nɛ́ntɛ pi Apirɑhɑm pipirɛ̃ lɛ nɛ́ɛn kɔ Apirɑhɑm kɛpirɛ̃?  
\v 23 Nɛ́ntɛ pi Kirisi pikɛikɔ́ lɛ? Kɛ́ nkpéni símisi yɑrɛ li nɛ́ pɑnsɛlɛnlɛ: Nɛ̃́ nɛ Kirisi ukɛikɔ́ lɛ nɛn pi fe. Li we rɛ nɛ kɛisilɛ ɑm pi feriyɛ. Pi mɛsɛ́rɛ ɑkpɑnii nɛ́ wɑilɛ ɑi pi feriyɛ. Nɛ ipépi yɛnlɛ ńsɔnɛ ɑm pi feriyɛ, ɑm kɔ mɛyíkíyiki mɛsɛ́rɛ nkpɔ hɛirɛntɛ.  
\v 24 Mɛpehẽ mɛnupũ kɛ Pisuifi ɑpi nɛ́ kɑ́ii. Mɛsɛ ɑ́mɛ we ɑfɛɛnɑ kɑpi yɛ ḿpɑ́ mɛ́kɑii mɛ́ye kɛ́mɛɛ isɛ́í nɛ́ súúkɛɛ.  
\v 25 Mɛpehẽ mɛtɑɑni kɛ Rɔm pikɔ́ ɑpí nɛ nsɛ́í nɛ́ kɑ́ii. Mɛsɛ kɑpi ɑpɑrɛ nɛ́ tɑpisi rɛ kɛ́ kpu. Mɛtɑɑni kɛ míni ɑmɛ kurɔ́ninɔi rimí, ɑm míni-i tonɛ kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛ nnɛ́í.  
\v 26 Nɛ inɛ́cée kului kɛ́mɛɛ ikói nɛ míni nɛ piyɑɑ nɛ pinɛ́yucɔ Pisuifi nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ nnyɑ nkpɔ hɛirɛntɛlɛ. Nɛ ɑyu nɛ ɑcɛsi kɛcɔpɛ nkpɔ hɛirɛntɛlɛ, ɑm kɔ mínimɑɑ kɛ́mɛɛ nɛ pɛpɛɛ n kpɑ́rɑ́lɛ̃ tɛ Kirisi kɑpi tíkilɛ̃ ɑnipɛ-i nkpɔ hɛirɛntɛ.  
\v 27 Nɛ pikɛi pɑpɛ-pɑpɛ wɑlɛ ɑm kɔ íwɛ píimɑ yɛnu. Mɛsɛ́rɛ kɛ nnɔni ńn yɛ nɛ́ tu, nkṹ nɛ nnírɛ nn nɛ́ wɑi, ɑm yɛ ɑnɔ́ɔ pɑɑsi ɑ́m lɑ, nnyiyɛ nn nɛ́ loni ɑm ilũ pɑɑ kɛ́ tɑ̃.  
\v 28 Nɛ kɔ ḿpɑ́ kɛyɑ́ɑ kɛ́ye Uléécɑɑ icɑ́pinɛ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ músulɛ. Ám nkpɑ́ni lɑ kɛ́ nnɛ́cɔ́ŋ mmɛ̃ pɔ̃́ tinɔɔ mɑɑ.  
\v 29 Úye un tinɑ́rɛi rinyinɛ m mɑ́, nɛ̃́ nɛ kɔ pɑnsɛlɛ unɑ́rɛi. Úye un ɑkópɛ n wɑ, li yɛ rinɛ́pɔ́ɔ cɑɑisɛlɛ. 
\p  
\v 30 Lin n we rɛ usoi ukɛ́ rikɔ́kɔri wɑ, tinɛ́nɑ́rɛi kɛ nɛ́ɛ nɛ rikɔ́kɔri wɑinɛ.  
\v 31 Upíimɑ Yeesu usɑɑ Uléécɑɑ yɛ nyulɛ rɛ ɑ́m kirɑɑsɛ. Uyɛɛ ḿpɑ́ píyei ipɑkɑrɛ te.  
\v 32 Kɑḿ pɛɛ Tɑmɑɑsi kuyu-i ń we, uyɔ́ɔpi píimɑ Aretɑsi yɛ pɛɛ unyinɛ kuyu iwɛ́ɛ́sɛ tinlɛ, uyɛ̃ uu pɛɛ pisoi kuyu sipoo-i tɑ́pɑɑsɛ rɛ pikɛ́ nɛ́ tĩ́.  
\v 33 Amɑ́ pinyinɛ ɑpi nɛ́ kpísi ɑpi mɛnɛ́rɛ mɛnyinɛ-i wɑi ɑpí nɛ mmɛlɛ kupolɛ kɛpirɛ-mɛ̃ súisɛpɔ ɑḿ nɛ uɑnipɛ-i ŋmɛ́hɛrɛɛ. 
\c 12  
\s1 Pɔɔli mɛyɛnɛ nɛ usilɑ́rɛ́ 
\p  
\v 1 Li pisɛ rɛ kɛ́ rikɔ́kɔri n wɑi, ɑmɑ́ rikɔ́kɔri ɑ́ri kɔ pɛɛ nyɑḿ. Amɑ́ nɛ nkpéni lɑlɛ kɛ́ mɛnɛ́yɛnɛ nɛ silɑ́rɛ́ kɛ Upíimɑ uu nɛ́ ń nyísɛ nkɔ́ símisi.  
\v 2 Nɛ Kirisi upirɛtiki unyinɛ nyulɛ. Iŋmɛ̃ kɛfi nɛ inɑ yɛ nnyí kɛ Uléécɑɑ uu u n kpíipɔ uú nɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ripɔ́hɔ tɑ́ɑ́nũ kɛ́mɛɛ ukɛkúrí sĩ́. Ám nyu un uisoipiŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ we nɛ́ɛ úu ikɛmɛɛ́ we, ɑmɑ́ Uléécɑɑ ŋmɑnɛ yɛɛ nyu.  
\v 3-4 Nɛ pɛɛ nyulɛ ŋmɑɑ rɛ li usoi uyɛ̃ kpíipɔlɛ ɑí nɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ Uléécɑɑ kɛkúrí sĩ́, ɑmɑ́ nɛ kɔ kpɑ́nɛ rɛ ɑ́m nyu un uisoipiŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ we nɛ́ɛ úu ikɛmɛɛ́ we, ɑmɑ́ Uléécɑɑ ŋmɑnɛ yɛɛ nyu. Kɛlõ kɛ-i kuú pɛɛ ɑwɑhɑnɔɔ ɑnyinɛ kõ kɑ́i usoi ncée n hɛ rɛ ukɛ́ fe ukɛ́ símisi.  
\v 5 Nɛ́ fe ɑm liute uyɛ̃ mpuri nnyɑ rikɔ́kɔri wɑi. Amɑ́ in tinɛ́cúruu ŋmɑɑ, in n lɑ tinɛ́nɑ́rɛi kɛcɑ́ɑ́ kɑm n nyu nnyɑ kɑm yɛ́ fe ɑm tikɔ́kɔri wɑi.  
\v 6 Nɛn pɛɛ́ n lɑ kɛ́ rikɔ́kɔri wɑ, úkɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ rɛ isɔhɔ kɑm tóri. Asei kɑḿ pɛɛ́ nɛ ri wɑinɛ. Amɑ́ nɛ mɛnɛ́círɛ múílɛnlɛ. Ám lɑ unyinɛ ukɛ́ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ kɛmúŋɛ́ kɛnyinɛ wɑ kɛɛ lɛ̃ kɛ pisoi ɑpi kɛnɛ́cɑ́ɑ́ n nyɑ́ni nɛ́ɛ kɑpi n kómɛi n fe. 
\p  
\v 7 Ám kɑpɛ nɛ lipíimɑ lɛ̃ kɛ Upíimɑ uu nɛ́ n nyísɛ nnyɑ rikɔ́kɔri n wɑi nnyɑ kɛ itói inyinɛ ii inɛ́piŋɛ-i we. Setɑni utumɛ unyinɛ yɛɛ nɛ́ fɑ́pii rɛ ɑ́m kɑpɛ nɛ rikɔ́kɔri n fulɑɑlɛ̃ nnyɑ.  
\v 8 Mɛpehẽ mɛtɑɑni kɑm Upíimɑ pisɛ rɛ ukɛ́ itói iyɛ̃ nɛ́ lesɛ  
\v 9 uu pɛɛ nɛ́ pɛsɛ rɛ: Kɛfɑ kɑḿ nɛ pɔ́ n fénnɛlɛ̃ yɛ nɛ pɔ́ piyɛlɛ. Tipɔ́nɑ́rɛi kɛ́mɛɛ kɑm yɛ nnɛ́nɑŋɛ nyísɛ. Lɛ̃ nnyɑ, nɛ́ tinɛ́nɑ́rɛi nnyɑ rikɔ́kɔri wɑ Kirisi nnɑŋɛ nkɛ́ nɛ kɛnɛ́mɛɛ n nyísɛlɛ̃.  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ, tinɛ́nɑ́rɛi nɛ ɑlɛ̃́ kɛ́mɛɛ́ kɑm ń we nɛ íwɛ nɛ piwéékusɛ nɛ mpɔ́ɔcɑɑi kɑm Kirisi nnyɑ n yɛ́nɑɑlɛ̃ yɛ nɛ́ lɑ́ɑ́rúlɛ. Li we rɛ nɛ yɛ nɛn tinɑ́rɛi m mɑ́ kɑm pɛɛ mɛníŋɛ pɑ́ɑ́pú. 
\s1 Lɛlɛɛ Korɛnti pikɔ́ kɛ́mɛɛ́ Pɔɔli nfɑsimɛ́ n tɑnɑɑlɛ̃ 
\p  
\v 11 Nɛ nkpéni símisilɛ yɑrɛ usɔhɔtorɛ, ɑmɑ́ nɔ́ɔ tíyɛsɛ kɑm lɛ̃ wɑi. Nɔ́ɔ yɛ́ pɛɛ mɛníŋɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńsɔnɛ símisi. Ḿpɑ́ nɛnsɑ́ líkɑ n tu, pɛ̃ kɑni nní n nyɑ́ni rɛ pitumɛ píimɑ ɑ́pi líkɑ nɛ́ fe.  
\v 12 Kumúŋɛ́ kpɛ-i kɑḿ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ pinɛ́kɛi n wɑi, nɔ pɛɛ nnɛ́niŋɛ ḿpɑ́ ncɔ́ŋ ń-ye kɛ́mɛɛ nɛ mɛwɑisɑŋɑ nɛ mɛwɑi píimɑ yɛnlɛ. Lɛlɛɛ nyísɛ rɛ nɛ utumɛ lɛ.  
\v 13 Yo kɛcirɛ kɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ icɔ ii yɛ̃́ ɑi nɔ̃́ pɑ́rí? Insɑ́ kɑ́m líkɑ nɔ́ m pisɛ rɛ ɑni nɛ nɛ́ lɛ̃́. In lɛɛ ni, ɑni nnɛ́cɑɑi mmɛ̃ nɛ́ sɑ́rɛi! 
\p  
\v 14 Nɛ kɔ mɛnɛ́círɛ picɑ́pinɛ mɑsilɛ kɛ́ mɛtɑ́ɑ́nũ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ. Nɛn kɔ n hɑpɔ ɑ́m nɔ́ pisɛnɛ rɛ ɑni nɛ́ lɛ̃́. Ái nɔ́linɛ́kɔ́ kɑḿ lɑ, ɑmɑ́ nɔ́rinɛ́cúruu kɑḿ lɑ. Asei kɛcɑ́ɑ́, ɑ́i sipipi sɛɛ yɛ cɑ́pinɛntɛ ɑsi pisɑ́ɑ nɛ píni yekei, ɑmɑ́ pisɑ́ɑ nɛ píni pɛɛ yɛ cɑ́pinɛntɛ ɑpi pisipipi yekei.  
\v 15 Nɛ̃́ nɛ́ rinɛ́pɔ́ɔ nɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ mɛnɛ́mɑ́ cɑɑi ɑm kɔ rinɛ́cúruu kpísi ɑm nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ hɛ, ɑ́i yɛ́ nɛ́ ricɔ́ŋ. Lɛ̃ nnyɑ, nɔ́ nkɑ́ripi nɛ́ n lɑ rɛ nɛ mɛyɑ́nsei nɔ́ lɑ nnyɑɑ? 
\p  
\v 16 Nɔ́rinɛ́cúruu yɛ nkpéni yɛ̃́ tɛ ɑ́m nɔ́ úkɑ pisɛ rɛ ukɛ́ nɛ́ lɛ̃́. Unyinɛ yɛ́ kɔ fe uu rɛ nɛ uyɑɑlukɛ lɛ, mɛsɔhɔ kɑm nɔ́ pínɛi ɑḿ nɛ nɔ́ fe ɑm mɛnípɛɛ le.  
\v 17 Nɛ́ɛ pɛ̃ kɑm nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n tumpɔ unyinɛ kɑḿ nɛ ritiki ɑḿ nɛ nɔ́linɛ́kɔ́ yɔ́su ɑḿ n te?  
\v 18 Nɛ Tiiti riŋmɔ́ɔ́púsɛlɛ rɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ, ɑm kɔ u nɛ urɔ́mɑ́rɛcɔ ucɔ uyɛ̃ tumpɔ. Nɔ́ fe ɑni rɛ Tiiti yɛ nɔ́linɛ́kɔ́ yɔsilɛ uú n tee? Yɑrɛ ɑ́i kɛmúŋɛ́ kɛsɛ kɛ tɔ́ nɛ uyɛ̃ ɑrí nɛ kɛisi tɔn kɔ ncée nsɛ tikilɛ̃ nɛ́ɛ?  
\v 19 In n lɑ, hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ kɑni nkpéni músu rɛ ɑlɑri kɑri nɔ́kɛnɛ́mɛɛ wɛ́ɛ́si. Ái nkpɑ́ni lɛ̃. Tɔ́ nɛ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ kɑri Uléécɑɑ kɛyu-i símisi. Pimɑ́rɛcɔ, tɔ lɛ̃ nnɛ́í wɑi rɛ nɔkɛ́ nɛ Uléécɑɑ ncee kɛ́mɛɛ pɑpisi nnyɑ.  
\v 20 Ái líkɑ nnyɑ kɑm lɛ̃ wɑi. Nɛ wuru rɛ nɛ́ hɑ nɔ́ lɛɛpɔ ɑ́ni we yɑrɛ kɑḿ pɛɛ ń lɑ, nɔ́ɔ kɔ yɛnu rɛ ɑ́m we yɑrɛ kɑní pɛɛ ń lɑ. Nɛ wuru rɛ pitele nɛ kufɑtoi nɛ kuwɔ́i nɛ íkɛŋɛnɛ nɛ ɑlɛ̃́ nɛ iwɔ́hɔ́ nɛ píyuwɛ́lɑɑ nɛ mɛ́woo mɛ́woo piwɑi yɛ́ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ n we.  
\v 21 Nɛ kɔ wuru rɛ kɛ́ nɛ m pɛɛpɔ, Uléécɑɑ yɛ́ hɑ nɔ́inɛ́nípɛɛ-i isɛi piwɑisɛ nɛ́ rikpɑ́. Nɔ́pinɛ́kɔ́ mɛyɑ̃ pɛɛ nɛ mɛwɑi kópɛ ń nɔŋ́lɛ̃ yɑrɛ kɑpí pɛɛ n wɑi yɛ́ hɑ tíyɛsɛ ɑm téni hɑ́i. Ápi kɑhɑnɛ pimɛkpɛrinkpɛwɑi nɛ pimɛsɛicirɛwɑi kɑpí pɛɛ n wɑi kɛpirɛ rintɔ. 
\c 13  
\s1 Icélɑɑ tɔrɔɔ nɛ iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Mɛtɑ́ɑ́nũ kɑm nní nɔ́kɛnɛ́mɛɛ sɔ́nɛpɔ. Li wɔlɑɑlɛ̃ tɛ píseérɑkɔɔ́ pikɛ́ yɛ pitɛ́ nɛ́ɛ pitɑɑni tu ɑpi kɛlenɛ usoi ɑkópɛ pɑ.  
\v 2 Pɛpɛɛ pɛɛ mɛkɛɛ ɑkópɛ n wɑ nɛ picɔ nnɛ́í kɑḿ nɛ mɑ́nɛ. Ám nɛni nɔ́kɛnɛ́mɛɛ we ɑmɑ́ lɛ̃ kɑḿ pɛɛ mɛnɛ́hɑpɛ lírũ kɛ́mɛɛ nɔ́ n símisi kɑm kɔ nkpéni pisímɛ́ nɔ́ kpɑ́lɛ̃ tɛ nɛn hɑ kɔ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ m pɛɛpɔ, ɑ́m nɔ́ úkɑ nnɑ́ri wɑinɛ.  
\v 3 Nɔ lɑlɛ nɔkɛ́ yɛ̃́ tɛ Kirisi yɛɛ kɛnɛ́mɛɛ we un nɛ símisi nɛ́ɛ yo? Nɔ́ kɔ yɛ̃. Kirisi úu nɔ́kɛnɛ́mɛɛ rinɑ́rɛi mɑ́, u unnɑŋɛ nyísɛlɛnlɛ.  
\v 4 Mɛsei yɛ mɛ rɛ u pɛɛ rinɑ́rɛi mɑ́lɛ ɑpí nɛ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ u kɑrii. Amɑ́ Uléécɑɑ nnɑŋɛ kuú nɛ nkpéni nfɑ́ɑ mɑ́. Tɔ̃́ nɛ kɔ ukupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ rinɑ́rɛi mɑ́lɛ. Amɑ́ nɔ́ kɑm ɑni yɛ́nu rɛ tɔ̃́ nɛ kɔ Uléécɑɑ nnɑŋɛ nnyɑ tɔ́ nɛ uyɛ̃ kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ nfɑ́ɑ yɛ̃.  
\v 5 Ani nɔ́rinɛ́cúruu nɔ́mɛnɛ́círɛ ripɑí ɑni yɛ́nu rɛ nfɑtɛnɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ wee? Áni yɛ̃ tɛ Yeesu Kirisi yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ wee? Nɛ́ɛ nɔ ripɑilɛ ɑ́ni yɛ̃ tɛ nɔ nfɑtɛnɛ mɑ́?  
\v 6 Amɑ́ nɛ músu yɑrɛ nɔ́ kɑm ɑni yɛ́nu rɛ tɔ̃́ ɑ́ri nfɑtɛnɛ pɑɑlɛ̃.  
\v 7 Tɔ yɛ Uléécɑɑ nɛ nɔ́ welɛ rɛ ɑ́ni kɑpɛ ɑkópɛ ɑ́kɑ mpuri piwɑi rikpɑ́. Ái lɛ̃ kɑrí lɑ tɔkɛ́ nɛ nyísɛ rɛ tɔ ɑlɑri mɑ́lɛ, ɑmɑ́ tɔ lɑ rɛ nɔkɛ́ yɛ fe nɔkɛ́ mɛwɑi sɔnɛ wɑ, ḿpɑ́ nɔn m músu rɛ tɔ̃́ ɑ́ri líkɑ fe tɔkɛ́ wɑ.  
\v 8 Ári ńnɑŋɛ ńkɑ mɑ́ tɔkɛ́ nɛ nsímɛ́sei tɑ́pisi rɛ ńn kɑpɛ leemɛ. Lirɔ́kɔ́ yɛɛ tɔkɛ́ wɑ nsímɛ́sei nkɛ́ léemɛ.  
\v 9 Tɔ yɛ tɔn tinɑ́rɛi m mɑ́, nɔ́ɔn ńnɑŋɛ m mɑ́, li yɛ rɔ́ n lɑ́ɑ́rúlɛ. Lɛ̃ kɑri Uléécɑɑ m písɛi yɛɛ rɛ ukɛ́ tíyɛsɛ nɔkɛ́ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ́ m pelu.  
\v 10 Lɛ̃ nnyɑ kɑ́m nní nɔ́kɛnɛ́kúrí ń we, kɑm tɛ kɛ́ mɛncirɛ rítɛlɛ́ nɔ́ wɔ́ipɔ, nɛn píyei nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n tuipɔ, ɑ́m kɑpɛ nɛ nɔ́ ń sɛnkɛɛ nnyɑ. Upíimɑ yɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ nɛ́ hɛlɛ rɛ kɛ́ nɔ́ n ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛ̃ nɔn nɛ kɛ́yu sĩ. Úu ńnɑŋɛ nɛ́ hɛ rɛ kɛ́ nɛ nɔ́ ritɛ́kɛ́ɛ́. 
\p  
\v 11 Kɛtumɛ kɑi lɛ̃ wɑ, pimɑ́rɛcɔ! Likɛ́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú nɔn nɛ pipele ŋmɔ́ɔ́púlɛ̃. Ani ikɑri n kpɑriisɛnɛ nɔn kɔ rinɔ́ɔ risɛ mɑ́. Ani nɛ nɔ́rinɛ́pɔ́ɔ n we. Uléécɑɑ yɛɛ ńlɑ m mɑ́ uu yɛ ɑkíŋ niŋukusɛ ukɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n we. 
\p  
\v 12 Ani nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ ripirɑnɛ ɑni mɛmɑ́rɛcɔ yɑ́hɑɑnɛ. 
\p Uléécɑɑ pikɔ́ nnɛ́í yɛ nɔ́ yɑ́ɑ́si. 
\p  
\v 13 Upíimɑ Yeesu Kirisi ukɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛ. Uléécɑɑ ukɛ́ ńlɑ nɔ́ nyísɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ nkɛ́ kɔ nɔ́nnɛ́nɛ́í kɛ́mɛɛ́ n we nkɛ́ nɔ́ ripɛ́nɛsɛ.