\id 1PE 1PE.TXT 1Pierre1-5verif NT Solɑ 25-01-10 
\h 1 Piyɛɛ 
\mt1 Títɛlɛ́ foí kɛ Piyɛɛ uu n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Yeesu Kirisi utumɛ kɑpi yɛ n sée rɛ Piyɛɛ yɛɛ rítɛlɛ́ ntí wɔ́i. Kirisi pikɔ́ pɛɛ pɛɛ mɛkɛɛ Asii ɑwɛ́lɛ́ ɑnupũ ɑnyinɛ kɛ́mɛɛ n yɛkɑɑlɛ̃ kɛ Piyɛɛ uu rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu. Piyɛɛ yɛ rɔ́ símisi rɛ Silɑsi kuú nɛ ritiki uú nɛ rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu (5:12). U ri wɔi rɛ pikɛ́ nɛ ti rikɔ́ɔ́nú. Pɑpilɔɔni-i kuu ri wɔi, lɛlɛɛ rɛ Rɔm-pɔ. Kirisi pikɔ́ fɑlɛ pɛɛ Asii kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń we kuu ri wɔipɔ (2:2). Kɑpi Kirisi pikɔ́ nnyɑ kɑpi kei we yɑrɛ pisɑ́nɛ. Pi yɛ nɛ isímɛ́ pi kpɑrɑilɛ, pin kɔ piwéékusɛ nɛ pi lémɑɑlɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ kɛ Pɔɔli uu pi ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛ̃ tɛ pikɛ́ ikɑri nɛ kɛ́yu mɑhɑ̃ pin Yeesu Kirisi inípɛɛ tɑpɑɑlɛ̃. Pi nɛ uyɛ̃ pɛɛ nkpéni kɛsẽ́ íwɛ isɛ le. 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Piyɛɛ yɛ ipɑkɑrɛ nɛ iwelɛ wɑlɛ uú nɛ pɛpɛɛ uritɛlɛ́ ntí ń kɛ́ɛ̃ léisɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu piɑyu n lɔ uu kɔ nɛ Yeesu Kirisi nkpɔ nɛ umɛyisɛ tiki uú nɛ tíyɛsɛ ɑpí n tɑ́lɛ̃ (1:3-12). 
\iq1 2. U pi ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛnlɛ rɛ ɑ́pi kɑpɛ lɔpilɛ, pikɛ́ isoi yɛɛ n kpɑ̃́iilɛ̃ Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ n le (1:13-2:10). 
\iq1 3. Pikɛ́ nɛ Kirisi m pɑílɛ̃, ɑpi pɛɛ piisoi kɑpi yɛ́ pipeikɛɛ kɛ́mɛɛ n le nɛ nyísɛ rɛ pi unsímɛ́ nɛ ɑsei tikilɛnlɛ. Uu kɔ icélɑɑ pi pɑsii yɛɛ yɛ́ pipiyupipikɛi kɑpi yɛ́ n wɑi kɛ́mɛɛ pi n yóriyɛ. Uu kɔ pisihúú kɛ́mɛɛ mɛtonɛ nɛ piicɑ́pinɛ kɛ́mɛɛ́ nɛ pi nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n nyu mɛtonɛ kɛ́mɛɛ icélɑɑ pi pɑsii (2:11-4:19). 
\iq1 4. Títɛlɛ́ ntí uwɔlɛ yɛ nté Kirisi pikɔ́ icélɑɑ pɑlɛnlɛ rɛ pikɛ́ yɛ píwɛlukɛ kɛ́mɛɛ ikɑri m mɑ́ pin nɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pi n yekeilɛ̃ tɑ́lɛ̃ (5). 
\ie  
\c 1  
\s1 Iyɑ́hɑɑ 
\p  
\v 1 Nɛ́ɛ Piyɛɛ. Nɛ Yeesu Kirisi utumɛ lɛ. Nɛ́ɛ nɔ̃́ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ rɛ ɑni pɑnsɛ upikɔ́ rítɛlɛ́ ntí wɔ́lu. Nɔ pisɑ́nɛ lɛ nɔn Pɔnti nɛ Kɑlɑsii nɛ Kɑpɑtɔɔsi nɛ Asii nɛ Pitinii sitẽ kɛcɑ́ɑ́ yɛkɑɑlɛ̃.  
\v 2 Sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛ nɔ́ wɛ́ɛ yɑrɛ kuu mɛkɛɛ-mɛ ḿ mɑ. U Nfɑ́ɑsɔnɛ nɛ ritikilɛ uú nɛ nɔ́ wɛ́lɛ uu iyɑɑ yekei rɛ ɑni Yeesu Kirisi m pɑkɑrɛlɛ̃ ɑni kɔ umɛnyɛ wolɛ ɑni funi. 
\p Uléécɑɑ ukɛ́ ípɛɛlɛ́ɛ nɛ nkíŋniŋɛ mɛyɑ̃́ nɔ́ hɛ. 
\s1 Tɔkɛ́ mɛyíkíyiki n tɑ́lɛ̃ tɛ Uléécɑɑ lisɔnɛ yɛ wemɛlɛ 
\p  
\v 3 Tɔ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi usɑɑ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ. U íwɛ mɛyɑ̃́ tɔ́ ténlɛ uu Yeesu Kirisi mɛyisɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ nɛ tiki uú nɛ nfɑ́ɑ fɑlɛ rɔ́ hɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑri tɑ́lɛ̃ tɛ tɔ nfɑ́ɑ yɛ̃.  
\v 4 U kɔ nfɑ́ɑ fɑlɛ rɔ́ hɛlɛ rɛ tɔkɛ́ lisɔnɛ lɛ̃ yɛ̃. Ái yɛ fɔni, ɑ́i yɛ mɛ́kpɛrinkpɛ wɑ, ɑ́i yɛ kɔ cɑɑi.  
\v 5 Nɔ̃́ kɛcɑ́ɑ́ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ unnɑŋɛ ḿ pɑílɛ̃, un nɔ́ múílɛ̃ tɛ nɔ nɛ kɛfɑ u tɛnɛ ukɛ́ nɛ nɔ́rinɛ́yu lɔ nnyɑ. Siyɑ́ɑ tɔrɔɔ kɛ́mɛɛ kuu lɛ̃ wɑinɛ likɛ́ nyísɛ. 
\p  
\v 6 Ḿpɑ́ kɑi nɛni nní m pisɛ rɛ likɛ́ ncɔ́ŋ mpehẽ mpehẽ kɛ́mɛɛ nɔ́ m peikɛɛ rɛ nɔ́ɑnɛ́pɔ́ɔ ɑkɛ́ n cɑɑilɛ̃, ɑni nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ n cɔpisi.  
\v 7 Li lɛ̃ wɑlɛ rɛ likɛ́ yɛ̃́ tɛ íye kɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ nsɔnɛ nn sɑ́. Wurɑ yɛ̀ɛ̀ cɑɑilɛ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, pi yɛ uyɛ̃ ticuruu nnɑ kɛ́mɛɛ wɑlɛ pikɛ́ unsɔnɛ yɛ̃. Nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ yɛ wurɑ ríyu felɛ. Limɛcɔ kɛ Uléécɑɑ uu yɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ musí ukɛ́ nnsɔnɛ yɛ̃. Lɛlɛɛ yɛ́ tíyɛsɛ ɑní hɑ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Yeesu Kirisi uu umɛcirɛ ń lesɛnɛ ukɛ́ nɔ́ n nyísɛ, pisoi iyɑ́hɑɑ nɛ ipɑkɑrɛ nɛ ríyu yɛnu.  
\v 8 Nɔ u lɑlɛ ɑ́ni kɑhɑnɛ u n yɛ̃. Nɛ nkpéni-mɛ ɑ́ni kɑhɑnɛ u n yɛ̃, ɑmɑ́ nɔ kɔ pɛɛ́ nɛ kɛfɑ u tɛnɛlɛnlɛ, nɔn kɔ mpɔ́ɔnɑrɛ nɛ cɔpisi ɑ́i kumúŋɛ́ mɑ́, lin kɔ ríyu mɑ́.  
\v 9 Kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ɑnɛ́yu n lɔ nnyɑ kɑni lɛ̃ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ cɔpisi. Kɑni Yeesu nɛ kɛfɑ n tɛnɛ kulɑɑ yɛ kpɛ̃ kɑni n yɛ̃́. 
\p  
\v 10 Antepuyɛ yɛ pɛɛ mɛkɛɛ wɛ́ɛsilɛ pikɛ́ píyulɑlɛ pɛ̃ kumúŋɛ́ yɛ̃́. Pi pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ lihɛɛhɛɛ lɛ̃ kɑni n yɔ́sunɛ nsímɛ́ símisilɛ.  
\v 11 Kirisi Nfɑɑsɔnɛ yɛ pɛɛ pikɛmɛɛ́ welɛ nn hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ pi símisi íwɛ iyɛ̃ kɛ Kirisi uu mɛlukɛ m mɑ́ nɛ ríyu tɛ̃ kuu n sɔ́nti ukɛ́ ń yɛ̃́. Lɛ̃ nnyɑ kɑpi wɛ́ɛsi ɑpi perei ńsɔnɛ pikɛ́ yɛ̃́ tɛ kumúŋɛ́ kúye-i nɛ íye kɑi sɔ́nti likɛ́ lɛ̃ wɑ.  
\v 12 Ai pi nyísɛ ɑpi yɛnu rɛ ɑ́i piricuruu kɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑpi n símisi nń nɛ mɑ́nɛ, ɑmɑ́ nɔ̃́ knń nɛ mɑ́nɛ. Mmɛ̃ kɛ pɛpɛɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ nɔ́ n yóólɛ̃ ɑpi kɔ nɛni nní nɔ́ símisi. Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ kɛyómɛcɑɑ n léeri nnɑŋɛ kɑpí nɛ nɔ́ símisi. Piléécɑɑtumɛ ricuruu yɛ lɑlɛ pikɛ́ nsímɛ́ mmɛ̃ ceri. 
\s1 Mɛfinɛ mɛɛ nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ 
\p  
\v 13 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni lɛ̃ kɑni yɛ́ n wɑ kɛcɑ́ɑ́ nɔ́kɛnɛ́múŋɛ́ n wɑilɛ̃. Ani ḿpɑ́ yo n wɑi nɛ kɛmúŋɛ́, ɑni mɛyíkíyiki n tɑ́lɛ̃ tɛ Uléécɑɑ yɛ́ nɛ kɛfɑ nɔ́ fénnɛ uu Yeesu Kirisi mɛkɑmɛ kɛ́mɛɛ ihɛɛ nɔ́ pɑ.  
\v 14 Nɔ siwɑ̃́ lɛ sɛɛ yɛ m pɑkɑrɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́ni kɑpɛ nɔ́mɛnɛ́lɑ n tikilɛ̃ yɑrɛ kɑní pɛɛ ń we ɑ́ni mɛ́kɑ nyu.  
\v 15 Ani Uléécɑɑ mɛcɔ n we nɔn likópɛ kɑɑsɛ. Uyɛɛ nɔ́ sée. Ani nɔ́mɛnɛ́wee nnɛ́í kɛ́mɛɛ n kpɑ̃́iilɛ̃ yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ yɛɛ nɔ́ ń sée uu n kpɑ̃́iilɛ̃ mɛcɔ.  
\v 16 Li wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: Ani n kpɑ̃́iilɛ̃ yɑrɛ kɛ nɛ́ɛ n kpɑ̃́iilɛ̃ mɛcɔ. 
\p  
\v 17 Nɔ yɛ nɔn Uléécɑɑ n yɑ́ɑ́si, nɔ yɛ u sée rɛ Sɑ́ɑ. Úu yɛ úkɑ kɛyu ripɑí ukɛ́ kɛlenɛ umɛwɑi kɛcɑ́ɑ́ u túhɑɑnɛ. Lɛ̃ nnyɑ, li nɛ sɑ́ rɛ nɔkɛ́ lɛ̃ nnɛ́í kɑni nɔ́inɛ́soi kɛ́mɛɛ n wɑi kɛ́mɛɛ u n wuru.  
\v 18 Nɔ kɔ mɛyíkíyiki nyulɛ rɛ ɑ́i linyinɛ lɛɛ yɛ n cɑɑi yɑrɛ nní nwóóweni nɛ́ɛ wurɑ kɑpi kpísi ɑpí nɛ nɔ́ɑnɛ́yu lɔlu ɑpí nɛ nɔ́pinɛ́kpurɛ mɛwee mɛɛ ɑ́mɛ kulɑ́ɑ kúkɑ m mɑ́ kɑpi nɔ́ rintɛ́ŋ́sɛ kɛ́mɛɛ nɔ́ lesɛ.  
\v 19 Amɑ́ Kirisi mɛnyɛ sɔnɛ mɛɛ ríyu m mɑ́ kɑpí nɛ rɔ́ lésɛ. U we yɑrɛ inyɔ́ɔnsɛsɑŋ yɛɛ íi ríkɑ n cɑɑilɛ̃, íi kɔ ríkɑ tɛŋ́lɛ̃ kɑpí nɛ rɔ́ nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 20 Uyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ wɛ́ɛ uu kɛlenɛ ḿpɑ́ yo wɑi rɛ ukɛ́ pisoi ɑyu lɔ. Uu kɔ nkpéni nɔ̃́ nnyɑ siyɑ́ɑ tɔrɔɔ nsí-i u lesɛri rɛ likɛ́ nɔ́ yóriyɛ.  
\v 21 Uyɛ̃ kɑni ritiki ɑní nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ. Uléécɑɑ uyɛɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ u yukusɛ uu ríyu u wɑisɛ rɛ nɔkɛ́ nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ ɑni kɔ nɛ u n tɑ́lɛ̃ nnyɑ. 
\p  
\v 22 Nɔ nkpéni nsímɛ́sei mɛɛ yɛ usoi riyu n lɔ pɑkɑrɛlɛnlɛ ɑni pɛɛ́ nɛ fe ɑni mɛyíkíyiki n lɑkɑɑnɛ ńsɔnɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nɛ nɔ́sinɛ́fɑ nnɛ́í n lɑkɑɑnɛ, ɑ́i kɑpɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́.  
\v 23 Uléécɑɑ Nsímɛ́ yɛ tíyɛsɛlɛ ɑni nfɑ́ɑ fɑlɛ yɛnu. Áni nfɑ́ɑ fɑlɛ yɛ̃ yɑrɛ kɑpi yɛ kɛsoipipi kɛɛ yɛ n kpu m mɑ́ri. Uléécɑɑ Nsímɛ́ ńn we yɑrɛ nlukɛpuri mɛɛ yɛ n cɑɑi. Ńn yɛ cɑɑi. Mɛsɛ́rɛ knń we nɛ nnfɑɑ. 
\q1  
\v 24 Kɛsoipipi yɛ we yɑrɛ mɛyúi. 
\q1 Kɛriyu kɑkɛ yɛ n yɛ̃́ yɑrɛ mɛyúi mɛfɛlɛ. 
\q1 Mɛyúi yɛɛ kóósilɛ mɛfɛlɛ ɑmɛ súrii. 
\q1  
\v 25 Amɑ́ mɛsɛ́rɛ kɛ Upíimɑ Nsímɛ́ Kɛcirɛ pɔ́ɔ yɛ n we. 
\p Nsímɛ́ mmɛ̃ kɑpi nní Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɛ́mɛɛ nɔ́ riyóó. 
\c 2  
\p  
\v 1 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni rikpɑ́kɑ́rɑ́ nnɛ́í mpuri nɛ nnɔ́ɔmɛ nɛ kɛcɑ́ɑ́ kɛcɑ́ɑ́ mɛwɑi nɛ kufɑtoi nɛ iwɔ́hɔ́ riyɑ́.  
\v 2 Ani Uléécɑɑ nsímɛ́ n lɑ yɑrɛ kɛ siwɑ̃́ fɛnfɛ̃í ɑsi yɛ nní mɛpɛ sɔnɛ ń lɑ, likɛ́ tíyɛsɛ nɔkɛ́ ńsɔnɛ pɑpisi, likɛ́ kɔ nɔ́ɑnɛ́yu lɔ nnyɑ.  
\v 3 Nɔ Upíimɑ isoi sɔnɛ pilélé mɑsilɛ. 
\s1 Kirisi pikɔ́ yɛ Uléécɑɑ mpuri pikɔ́ lɛ 
\p  
\v 4 Ani nɛ u rikɔ, uyɛɛ ripɑrɛ kɛcirɛ tɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ kɛ pisoi ɑpi n kɛ́si, Uléécɑɑ pɔ́ɔ ri wɛ́ɛ rɛ tɛtɛɛ uinipɛɛ-i rinɛ́íkɔɔ́.  
\v 5 Nɔ̃́ ticuruu, nɔ́ɔkɛ́ kɔ n we yɑrɛ ɑpɑrɛ nyɛɛ nfɑ́ɑ m mɑ́. Nyɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu kpísi, uu tíyɛsɛ Unfɑɑsɔnɛ nń nɛ ukɛyɔ u mɔm. Kei kɑní yɛ́ piléékɔɔ́ icɑ́pinɛ n wɑi, piléékɔɔ́ pɛɛ pinfɑɑ n kpísi pin nɛ inyɔ́ɔnsɛ kuu ń lɑ u wɑi, uyɛ̃ un kɔ Yeesu Kirisi nnyɑ i pɑkɑrɛntɛ. Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ kɛ́mɛɛ kɛ liinyɔ́ɔnsɛ iyɛ̃ ii léeri.  
\v 6 Li Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Nɛ ripɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ tin nnɛ́í mɑ́ kpísilɛ 
\q1 kɛ́ Siyɔɔ-pɔ kɑrii rikɛ́ pɑnsɛ kɛnui ripɑrɛ. 
\q1 Úye un nɛ ri n tɑ́lɛ̃, úu isɛi mɛlukɛ mɑ́.  
\v 7 Tipɑrɛ tɛɛ nɔ́ mpí nɔ́ɔ nní nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ kɛ́mɛɛ kulɑ́ɑ píimɑ mɑ́lɛ. Amɑ́ ri pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ kɛ́mɛɛ́ welɛ yɑrɛ lɛ̃ kɑpi nní Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́-i n wɔ́i rɛ: 
\q1 Tipɑrɛ kɛ pimɔ́mɛ ɑpi n fómpɔ tɛɛ nkpéni pɑnsɛ 
\q1 tikɛcirɛ tɛɛ kɛnui-i ń we. Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Tipɑrɛ rinyinɛ yɛ ri kɛ pisoi ɑpi yɛ rinkpɔ́u, 
\q1 kupɑrɛcɑŋɑɑ kunyinɛ yɛ ku kpɛɛ yɛ pisoi n lóisɛ.  
\v 8 Kɛ pisoi pɛ̃ ɑpi Uléécɑɑ nsímɛ́ pipɑkɑrɛ ń yɛ nnyɑ kɑpi ti rikpɔu. Lɛ̃ kɑi kɔ hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ we rɛ likɛ́ pi wɑ. 
\p  
\v 9 Amɑ́ nɔ̃́ nɛ mpuri mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu n wɛ́ɛ lɛ. Nɔ piléékɔɔ́ icɑ́pinɛ lɛ pɛɛ uyɔ́ɔpi inyɔ́ɔnsɛ n wɑ. Nɔ Uléécɑɑ pikɔ́ lɛ. U nɔ́ɑnɛ́yu lɔlɛ uu mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ nɔ́ yekei rɛ ɑni umɛwɑi píimɑ pisoi riyóó.  
\v 10 Áni pɛɛ mɛkɛɛ Uléécɑɑ mpuri pikɔ́, ɑmɑ́ nɔ nkpéni umpuri pikɔ́ lɛ. Uléécɑɑ úu pɛɛ mɛkɛɛ íwɛ nɔ́ tẽ́, ɑmɑ́ u nkpéni íwɛ nɔ́ ténlɛ. 
\s1 Isoi kɑi m pisɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛikɔ́ ukɛ́ li 
\p  
\v 11 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, nɔ kɛtẽ nté pisɑ́nɛ lɛ pɛɛ pincee n tɔ́su. Nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ riŋmɔ́ɔ́púsɛ rɛ ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ tĩ, ɑ́ni kɑpɛ likɑ́ipi-kɑ́ipi lɛɛ nɛ nɔ́ n tɔpu n tikilɛ̃.  
\v 12 Nɔ́inɛ́soi kɑni n le nɔn nɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n wuru kɛ́mɛɛ́ we ikɛ́ n nyɑḿ. Lin lɛ̃ n wɑ, kei kɑpi yɛ́ pɛɛ nɔ́ ń wɔ́hɔsi rɛ nɔ mɛwɑi kópɛ wɑi, ɑpi kei nɔ́mɛnɛ́wɑi sɔnɛ yɛnu ɑpi Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kuu n sɔ́nti. 
\p  
\v 13 Ani Upíimɑ nnyɑ sisoipipi iyɔɔpi nnɛ́í yɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ ń we m pɑkɑrɛlɛ̃. Ufoí yɛɛ uyɔ́ɔpi yɛɛ kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ ńnɑŋɛ n te.  
\v 14 Ani kɔ pɛpɛɛ umɛtene ń we m pɑkɑrɛlɛ̃. Pɛ̃ kuu túmɛi rɛ pikɛ́ yɛ piwɑikópɛkɔɔ́ kutu ripɑsɑ, pikɛ́ kɔ pɛpɛɛ lisɔnɛ n wɑi ríyu wɑisɛ.  
\v 15 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu ń lɑ lɛɛ rɛ ɑni lisɔnɛ n wɑi, piníri pɛɛ nɛ nɔ́ n kɛ́ŋɛnɛ pikɛ́ nɛ rinsɛ́ɛ́ nnyɑ.  
\v 16 Ani n we yɑrɛ pisoi pɛɛ ɑ́pi úkɑ kɛcɑ́ɑ́ n tṹ, ɑmɑ́ ɑ́ni kɑpɛ pɛɛ rɛ kɑ́ni nní úkɑ kɛcɑ́ɑ́ ń tṹ nnyɑ, nɔ́ rikpɑ́kɑ́rɑ́ mɛwɑi m mɑ́ nɔn mɛkɛcɑ́ɑ́ yɑ́riilɛ̃. Ani n we yɑrɛ Uléécɑɑ pikɛikɔ́.  
\v 17 Ani yɛ ḿpɑ́ úye m pɑkɑrɛlɛ̃. Ani nɔ́pinɛ́mɑ́rɛcɔ n lɑ, ɑni Uléécɑɑ n wuru, ɑni kɔ uyɔ́ɔpi ríyu n wɑisɛlɛ̃. 
\s1 Kirisi iwɛ kɑri yɛ́ m pɑílɛ̃ tɔn nɛ irɔ́kɔ́ le 
\p  
\v 18 Nɔ̃́ pikɛikɔ́, li pisɛ rɛ nɔkɛ́ nɔ́mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛ ɑni nɔ́pinɛ́kɛisɑɑ n wuru. Ái pɛ̃ isoi yɛɛ ń nyɑḿ pin kɛfɑ lɑ́ɑ́rú ŋmɑnɛ, ɑmɑ́ nɛ pɛ̃ mɛkɔ́ mɛɛ m pɑ́ɑ́pú kɑni yɛ́ m pɑkɑrɛlɛ̃.  
\v 19 Li nyɑmlɛ rɛ ḿpɑ́ pin usoi íwɛ n lukɛisɛ kɑ́i pɛɛ́ nɛ n sɑ́ rɛ ukɛ́ n le, li ríyu mɑ́lɛ rɛ ukɛ́ Uléécɑɑ kuú nɛ ɑsei n tíkilɛ̃ nnyɑ n kɑhɑri.  
\v 20 Asei kɛcɑ́ɑ́, tíyu ríye kɑi mɑ́ rɛ usoi ukɛ́ uncɑɑi nnyɑ íwɛ n yɛnɑɑlɛ̃. Amɑ́ in tɛ usoi yɛ lisɔnɛ wɑi un kɔ pɛɛ́ nɛ íwɛ kɑhɑri, li Uléécɑɑ inipɛɛ-i lisɔnɛ lɛ.  
\v 21 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ nɔ́ n sée rɛ ɑni yɛ wɑ yɛ lɛ̃. Kirisi pɔ̃́ nɛ kɔ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ íwɛ lilɛ uú nɛ nɔ́ nyísɛ rɛ ɑni uncee n tikilɛ̃.  
\v 22 Uyɛ̃ úu ɑkópɛ ɑ́kɑ wɑilɛ̃, nnɔ́ɔmɛ ńkɑ ńn kɛtumɛ unnɔɔ-i léemɛ.  
\v 23 Pi u lɑ́mɑɑnkɛɛlɛ, ɑmɑ́ úu úkɑ ɑlɛ̃́ cɛɛi, ɑpi íwɛ u lukɛisɛ, ɑmɑ́ úu úkɑ sisikɛɛ, ɑmɑ́ umɛcirɛ kuu kpísi uu Uléécɑɑ yɛɛ ɑsei nɛ n túhɑɑnɛ ɑnipɛ-i wɑi.  
\v 24 Arɔ́kópɛ kuu kpísi uu ukɛcɑ́ɑ́ wɑi ɑpí nɛ kunɑpɛ́ɛ́kɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ u kɑrii rɛ ɑkópɛ ɑkɛ́ kɛrɔ́cɑ́ɑ́ le, tɔkɛ́ pɛɛ lɛlɛɛ ń nyɑḿ Uléécɑɑ inipɛɛ-i n wɑi nnyɑ. Uɑkpɛ̃ nyɛɛ tíyɛsɛ kɛ tɔ́ɔ nɛ peí.  
\v 25 Nɔ pɛɛ mɛkɛɛ-mɛ nyɛ́rɛilɛ yɑrɛ sipoipipi sɛɛ m pɔ. Amɑ́ nɔ nkpéni usɛɛsẽ́ nɛ uyɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ kɛ́mɛɛ pɛlɛlɛ. 
\c 3  
\s1 Pinɔ́si nɛ pipilɑ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 1 Limɛcɔ kɑí we nɛ nɔ̃́ pinɔ́si kɛ́mɛɛ, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛ, ḿpɑ́ nɔ́ úye ukɛ́ uulɑ m pɑkɑrɛlɛ̃. Lɛlɛɛ yɛ́ tíyɛsɛ pɛ̃ pilɑ pɛɛ ɑ́pi nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ Uléécɑɑ nsímɛ́ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ ɑpi nɔ́inɛ́soi sɔnɛ yɛnu. Ḿpɑ́ nɔnsɑ́ nsímɛ́ mmɛ̃ n símisi, pi yɛ́ pɛɛ́ nɛ Uléécɑɑ kɛfɑ tɛnɛ  
\v 2 rɛ pi nɔ́inɛ́soi sɔnɛ kɑni n le nyɑ́ni nnyɑ.  
\v 3 Áni kɑpɛ nɛ ipiŋɛ kɛcɑ́ɑ́ mɛlɑpɛ lɛkɑɑ-lɛkɑɑ kutu n cɔlɛ̃, yɑrɛ nní pinyúpipɑhɑɑ nɛ wurɑ ikólɛ́ nɛ ilũ sɔnɛ pitɑ́nti.  
\v 4 Amɑ́ lɛlɛɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ ríyu m mɑ́ lɛɛ nní mɛlɑpɛ lɛkɑɑ-lɛkɑɑ mɛɛ usoi kɛfɑ-i m pékɑɑlɛ̃. Ámɛ yɛ cɑɑi, ɑ́mɛ yɛ kɔ fɔni. Lɛlɛɛ nɔ́nnɛ́fɑnɑrɛ nɛ nɔ́inɛ́soi niŋɛ-niŋɛ kɑni n le.  
\v 5 Limɛcɔ kɛ pɛɛ mɛkɛɛ pinɔ́si pɛɛ Uléécɑɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ pin pipilɑ pɑkɑrɛlɛ̃ pin kɔ nɛ Uléécɑɑ tɑ́lɛ̃ ɑpi yɛ pɛɛ lɑpisi.  
\v 6 Piusɛ yɛɛ nní Sɑrɑ yɛɛ pɛɛ ulɑ Apirɑhɑm m pɑkɑrɛlɛ̃ hɑ́i uu yɛ nɛ u séi rɛ uusɑɑ. Nɔn lisɔnɛ n wɑi, nɔnsɑ́ líkɑ n wuru, nɔ pɑnsɛlɛ ukɛpirɛ pikɔ́. 
\p  
\v 7 Limɛcɔ nɔ̃́ pitisi, ɑni nɛ nɔ́pinɛ́nɔ́si n we nɔn ńsɔnɛ pi nɑrɛsi rɛ ɑ́pi pɑ́ɑ́pú nnyɑ. Nfɑ́ɑ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ n hɛ fɑɑlɑɑ, nɔ́ nɛ pɛ̃ kuu kɛsẽ́ n hɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni ríyu pi n wɑisɛlɛ̃. Lin lɛ̃ n we, líkɑ ɑ́i yɛ́ pɛɛ nɔ́pinɛ́yómɛyɑ́hɑɑ kɛ́mɛɛ nɔ́ púnɛisɛ. 
\s1 Li pisɛ rɛ Kirisi pikɔ́ pikɛ́ n lɑkɑɑnɛ 
\p  
\v 8 Ntɔ́rɔɔ kɑm nɔ́ n símisinɛ yɛ mmú rɛ ɑni kɛmúŋɛ́ kɛsɛ m mɑ́ nɔn kɛfɑ pɛ́nɛlɛ̃. Umɑ́rɛcɔ nlɑ nkɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n we, ɑni yɛ kɔ ucɔ íwɛ téni ɑni kɔ nɔ́mɛnɛ́círɛ n cɛpisɛlɛ̃.  
\v 9 Áni kɑpɛ yɛ mɛwɑi kópɛ n cɛikɛɛnɛ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ kɔ ɑlɛ̃́ n cɛikɛɛnɛ, ɑmɑ́ ɑni yɛ rinɔ́ɔ sɔnɛ usoi ritikisɛ. Lɛ̃ nnyɑ kuu nɔ́ sée rɛ ɑni yɛ lɛ̃ wɑ, rinɔ́ɔ sɔnɛ rikɛ́ kɔ nɛ nɔ̃́ n tikilɛ̃ yɑrɛ kuu ḿ mɑ.  
\v 10 Li Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 Usoi un mɛyíkíyiki n lɑ ukɛ́ isoi sɔnɛ li likɛ́ kɔ siyɑ́ɑ nnɛ́í u n lɑ́ɑ́rú, 
\q1 li pisɛ rɛ ukɛ́ urilempi nɛ nsímɛ́ kópɛ tĩ. 
\q1 Uu kɔ unnɔɔ nɛ nnɔ́ɔmɛsimɛ́ kɑ́ɑ́sɛ. 
\q1  
\v 11 Ukɛ́ umɛcirɛ nɛ mɛwɑi kópɛ tɔ. Uu lisɔnɛ n wɑi. 
\q1 Ukɛ́ nkíŋniŋɛ piwɛ́lɑɑ nɛ kɛ́yu m mɑhɑnlɛ̃. 
\q1  
\v 12 Upíimɑ yɛ pɛpɛɛ ɑsei n tíkilɛ̃ inípɛɛ tɑpɑɑlɛnlɛ. 
\q1 Un kɔ pipiyomɛyɑ́hɑɑ kutu cɔlɛ̃. 
\q1 Amɑ́ u yɛ pɛpɛɛ mɛwɑi kópɛ n wɑi kɛpirɛ ritɔlɛ. 
\p  
\v 13 In tɛ lisɔnɛ piwɑi kɑní nɛ kɛ́yu mɑhɑnlɛ̃, wóo yɛ́ pɛɛ íwɛ nɔ́ n wɑi?  
\v 14 Ticuruu in tɛ lisɔnɛ kɑni wɑi nnyɑ kɑni íwɛ le, likɛ́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú. Áni kɑpɛ pisoi n wuru, líkɑ ɑ́i kɑpɛ yɛ kɔ nfɑsimɛ́ nɔ́ tɑ̃.  
\v 15 Amɑ́ ɑni nɔ́sinɛ́fɑ-i n nyu rɛ Kirisi yɛɛ Upíimɑ, ɑni kɔ ríyu u n wɑisɛ. Ani yɛ nɔ́mɛnɛ́círɛ n cɑ́pinɛlɛ̃ nɔn nɛ mɛ̃́ tɛ pin nɔ́ m pisɛ rɛ yo nnyɑ kɑni nní mɛyɑ̃́ nɛ u tɑ́lɛ̃  
\v 16 nɔkɛ́ rinɔ́ɔ ńsɔnɛ yɔsí nɛ ipɑkɑrɛ. Ani kɛfɑ n kpɑ̃́iilɛ̃, pɛpɛɛ nɛ nɔ́ n nɑ́ɑ́si rɛ pikɛ́ nɔ́rinɛ́yu kpu pin nɔ́ lɑ́misi rɛ nɔ Kirisi tikilɛ̃ nnyɑ, pikɛ́ isɛi li.  
\v 17 In Uléécɑɑ mɛlɑ, li kutɔsi we nɔkɛ́ lisɔnɛ n wɑi nɔn nɛ íwɛ le nɛ kɑni yɛ́ nɔ́mɛnɛ́wɑi kópɛ kɛcɑ́ɑ́ nnyɑ íwɛ n le.  
\v 18 Asei kɛcɑ́ɑ́, nkpɔ cirɛníŋɛ kóló kɛ Kirisi uu pisoi ɑkópɛ kɛcɑ́ɑ́ kpu. Uricuruu úu ɑkópɛ ɑ́kɑ mɑ́, ɑmɑ́ uu pikópɛkɔɔ́ kɛcɑ́ɑ́ kpi rɛ ukɛ́ nɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ pi hɑ nnyɑ. Pi u kpulɛ uu kpi yɑrɛ kɛ kɛsoipipi ɑkɛ yɛ n kpu mɛcɔ, ɑmɑ́ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ nn u yukusɛ,  
\v 19 hɑ́i uú nɛ pɛpɛɛ nkpɔ kuhorɛ-i n kpɑniilɛ̃ Nléécɑɑsimɛ́ yóó.  
\v 20 Pɛ̃ ɑ́pi pɛɛ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ kumúŋɛ́ kpɛ-i kuú pɛɛ́ nɛ pi n kɑhɑri úu lɑ ukɛ́ ukuwɔi yukusɛ. Pɛɛ́ uyɛ-i kɛ Nowee uú pɛɛ ukutɑkɑi kɑrii. Pisoi nkɑ́ripi, pipɑhɑ ŋmɑnɛ pɛɛ kukɛmɛɛ lompɔ, ɑku míni kɛcɑ́ɑ́ n tɔsilɛ̃ Uléécɑɑ uú nɛ piɑyu lɔlu.  
\v 21 Limɛni mɛ̃ yɛ míni kɑni yɛ nɛni nní ń wólɛ ɑi nɔ́ɑnɛ́yu lɔlu kumííri lɛ. Ápi míni nɔ́ wólɛ rɛ likɛ́ nɔ́inɛ́piŋɛ kɛcɑ́ɑ́ mɛ́kpɛrinkpɛ hɛɛrɛ. Pi míni nɔ́ wólɛ rɛ likɛ́ nyísɛ rɛ nɔ nɛ Uléécɑɑ ténilɛ rɛ ukɛ́ nɛ Yeesu Kirisi mɛyisɛ pikpɔkpɔ kɛ́mɛɛ ritiki ukɛ́ nɛ nɔ́kɛnɛ́múŋɛ́ sɔnukusɛ.  
\v 22 Uyɛɛ kɛyómɛcɑɑ ritɑɑ́ uú hɑ Uléécɑɑ kulukɛ-lukɛ-i kɛ́yukɔɔ́tonɛ-i tonɛ. Uɑnipɛ-i kɛ Uléécɑɑ uu piléécɑɑtumɛ nɛ lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ kei ríyu nɛ ńnɑŋɛ m mɑ́ wɑ un likɛcɑ́ɑ́ tṹ. 
\c 4  
\s1 Lɛ̃ kɑpi yɛ Kirisi kɛ́mɛɛ isoi fɑlɛ n li 
\p  
\v 1 Kirisi yɛ uipiŋɛ kɛ́mɛɛ ntóósi konlɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni ukɛmúŋɛ́ kɛ̃ kɛcɔ m múílɛ̃ nɔn nɛ mɛ̃́ tɛ nɔkɛ́ íwɛ li. Nkó yɛɛ uipiŋɛ kɛ́mɛɛ ntóósi n kṍ yɛ̀ɛ̀ felɛ uu ɑkópɛ piwɑi yɑ́.  
\v 2 Lɛ̃ nnyɑ, kɑí nɛ nɛni n kpísi, ɑ́i pisɛ rɛ nɔkɛ́ Uléécɑɑ mɛlɑ n tikilɛ̃ nɔn kɔ nɛ ituŋɛ tɔrɔɔ nnyí kɑi nní kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ nɔ́ n tisɛ nɔ́inɛ́soi le. Áni kɑpɛ lɛ̃ kɛ nɔ́inɛ́piŋɛ ii n kɑ́ipinkɛɛ n tikilɛ̃.  
\v 3 Asei kɛcɑ́ɑ́, nɔ pɛɛ mɛkɛɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n wuru mɛlɑ mɛyɑ̃́ wɑlɛ, nɔn mɛ́kpɛrinkpɛwɑi nɛ pikɑ́ipinkɛɛ nɛ pítɑnirɛ́ nɛ ilukɛ picɑɑinkɛɛ nɛ pítɑnirɛ́ ikɛŋɛnɛ wɑi nɔn piléé nyɔ́ɔnsɛ.  
\v 4 Li nkpéni lipite pɛ̃ nnɔ́ɔ yilɛ rɛ ɑ́ni yɛ kɔ mɛwɑi kópɛ mɛ̃ piwɑi rikpɑ́ pimɛcɔ. Lɛ̃ nnyɑ kɑpi nɔ́ lɑ́misi.  
\v 5 Pi yɛ́ kɑm ɑpi pimɛwɑi Uléécɑɑ kɛ́ɛ́nkɛɛ. Uyɛɛ umɛcirɛ cɑ́pinɛlɛnlɛ ukɛ́ nɛ pinyɑ́nnyɑ̃́ nɛ pikpɔkpɔ nnɛ́í túhɑɑnɛ.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ kɛ Kirisi uu Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó uú nɛ pikpɔkpɔ ricuruu pɛ́nɛ. Pi pimɛwɑi kɛcɑ́ɑ́ nɛ pi túhɑɑnɛlɛ yɑrɛ ḿpɑ́ kɛsoipipi kɛ́ye mɛcɔ. Amɑ́ Nfɑ́ɑsɔnɛ nnyɑ, pi yɛ́ nkpéni fe ɑpi Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ nfɑ́ɑ m mɑ́. 
\s1 Lɛ̃ kɑpi yɛ Uléécɑɑ lihɛɛhɛɛ rimmúlú 
\p  
\v 7 Ḿpɑ́ yo kɛtɔ yɛ nnyɑ́ɑ̃ wɑlɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni mɛsɔhɔ m mɑ́ nɔn ḿpɑ́ yo wɑi nɛ kɛmúŋɛ́, nɔkɛ́ nɛ piyómɛyɑ́hɑɑ n fe nnyɑ.  
\v 8 Lɛ̃ nnyɑ, lɛ̃ kɑni yɛ́ n wɑ lɛɛ rɛ ɑni mɛsɛ́rɛ ńsɔnɛ n lɑkɑɑnɛ. Ńlɑ yɛ̀ɛ̀ ɑkópɛ mɛyɑ̃ tinnɛlɛ.  
\v 9 Ani kusɑ́nɛ n wɑpɑɑnɛ. Áni kɑpɛ yɛ kɛfɑ-i n ŋmɔpu nɔn nɛ pisɑ́nɛ yɔ́su.  
\v 10 Uléécɑɑ yɛ ḿpɑ́ nɔ́ úye linyinɛ hɛlɛ nɛ limpehẽ. Lɛ̃ nnyɑ, ḿpɑ́ úye ukɛ́ ulihɛɛhɛɛ kpísi uú nɛ picɔ n lɛ́ni. Nɔn lɛ̃ n wɑi, nɔ pɛɛ lɛ̃ pisoi lɛ pɛɛ Uléécɑɑ lihɛɛhɛɛ ńsɔnɛ m múílɛ̃.  
\v 11 Lin úye n hɛ rɛ ukɛ́ yɛ nsímɛ́ riyóó, liute ukɛ́ yɛ nɛ Uléécɑɑ nnɔɔ símisi. Lin úye n hɛ rɛ ukɛ́ yɛ picɔ lɛ̃́, liute ukɛ́ ńnɑŋɛ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu u n hɛ nɛ picɔ n lɛ́ni Uléécɑɑ ukɛ́ nɛ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ Yeesu Kirisi rinyiri nnyɑ ríyu yɛ̃. Yeesu Kirisi uyɛɛ ḿpɑ́ píyei-pɔ mɛyɔ́ɔpi nɛ ńnɑŋɛ te! Amí. 
\s1 Kirisi iwɛ icɔ pilukɛ 
\p  
\v 12 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, nɔ́kɛnɛ́wuu ɑ́kɛ kɑpɛ tɔ nɛ lɛ̃ kɑi nní nɛ ḿpɑpɛ nɔ́ m peikɛɛ yɑrɛ nnɑ mɛɛ nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ kɔɔnu. Ái kɑpɛ nɔ́ n we yɑrɛ lisɑ́ŋɑ linyinɛ yɛ ni.  
\v 13 Amɑ́ likɛ́ mɛyɑ̃́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú rɛ Kirisi iwɛ icɔ kɑni le nnyɑ. Limɛcɔ kɑi sɔ́nti likɛ́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú, kumúŋɛ́ kpɛ-i kuú hɑ umɛyɔɔpi ń lesɛnɛ ukɛ́ pisoi nyísɛ.  
\v 14 Pisoi pin Kirisi nnyɑ nɔ́ n lɑ́misi, likɛ́ nɔ́ n lɑ́ɑ́rú rɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ, Nfɑ́ɑyukɔɔ́ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ welɛ.  
\v 15 Nɔ́ úkɑ úu kɑpɛ íwɛ n le rɛ u usoi kpu nɛ́ɛ u linyinɛ yɑ́ɑi nɛ́ɛ u mɛwɑi kópɛ mɛnyinɛ wɑ nɛ́ɛ u picɔ nsímɛ́ nnyinɛ kɛ́mɛɛ tɑ́hɑnkɛɛ nnyɑ.  
\v 16 Amɑ́ in tɛ unyinɛ yɛ íwɛ le rɛ u Kirisi ukɔ́ nnyɑ, ɑ́i kɑpɛ isɛi u n we. Amɑ́ ukɛ́ mɛníŋɛ rinyíri tɛ̃ nnyɑ Uléécɑɑ ríyu wɑisɛ.  
\v 17 Ituŋɛ yɛ tulɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ nɛ pisoi túhɑɑnɛ. Upikɔ́ kuú nɛ korɑɑnɛnɛ. In tɛ tɔ̃́ kɑi nɛ korɑɑnɛnɛ, íye kɑi yɛ́ hɑ pɛɛ kɛ́tɔ-pɔ pɛpɛɛ ɑ́pi ń lɑ pikɛ́ Uléécɑɑ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kutu rińcɔ wɑ?  
\v 18 Li Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: 
\q1 In tɛ ɑsei ute riyu pilɑlɛ yɛ pɑpisi, 
\q1 íye kɑi yɛ́ hɑ pɛɛ kɛ́tɔ-pɔ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ nɛ pikópɛkɔɔ́ wɑ?  
\v 19 Lɛ̃ nnyɑ, pɛpɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ kɛ́mɛɛ íwɛ n le pikɛ́ nɛ lisɔnɛ piwɑi n nɔŋ́lɛ̃, ɑpi Uléécɑɑ, ɑsei ute yɛɛ pi n wɑ ɑnipɛ-i pimɛcirɛ wɑi. 
\c 5  
\s1 Lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ piwɛ́ɛ́sɛ ɑpi yɛ́ Kirisi pikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ riḿpɑí 
\p  
\v 1 Lɛ̃ nnyɑ, Uléécɑɑ icɑ́pinɛ piwɛ́ɛ́sɛ kɑm nkpéni nɛ símisi. Nɛ̃́ nɛ kɔ pimɛcɔ Uléécɑɑ icɑ́pinɛ uwɛ́ɛ́sɛ lɛ. Nɛ Kirisi iwɛ kuu n li nɛ inɛ́nípɛɛ yɛnlɛ. Nɛ kɔ mɛyɔ́ɔpi mɛɛ nfɑ́ɑni n léerinɛ kɛ́mɛɛ kɛtónɛ mɑ́lɛ.  
\v 2 Lɛ̃ nnyɑ, nɛ lɑ kɛ́ nɔ́ riŋmɔ́ɔ́púsɛ rɛ ɑni pisɛɛsẽ́ mɛcɔ pisoi kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ rimmúísɛ kɛcɑ́ɑ́ ńsɔnɛ m pɑílɛ̃. Ái kɑpɛ tílɑsi, ɑmɑ́ likɛ́ nɛ nɔ́rinɛ́pɔ́ɔ yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uu ń lɑ. Ái kɑpɛ kɔ rɛ pilukɛ tɔ́ŋɛ́-tɔŋɛ́ pinyinɛ kɑni kɛ́mɛɛ wɛ́ɛ́si, ɑmɑ́ ɑni pikɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃ nɛ kɛfɑ kɛsɛ.  
\v 3 Ái rɛ nɔkɛ́ pɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́ɑnɛ́nípɛ-i n wɑ nɛ kɛ́yu m pɑ́ɑ́pú, ɑmɑ́ ɑni ńsɔnɛ n wɑi pikɛ́ nɔ́ n nyɑ́ni pin nɔ́mɛnɛ́cɔ wɑi.  
\v 4 Nɔn lɛ̃ n wɑ, uwɛ́ɛ́sɛ yɛɛ pisoi kɛcɑ́ɑ́ ḿ pɑílɛ̃ yɑrɛ usɛɛsẽ́ un hɑ n kɑ, u yɛ́ riyɔ́ɔpikɔŋ tɛɛ ɑ́ri yɛ píkɑi n cɑɑi nɔ́ rikipisɛ ɑni pɛɛ ríyu m mɑ́. 
\p  
\v 5 Limɛcɔ, nɔ̃́ pikpére nɛ piŋmɑ́nɛ, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛ ɑni piwɛ́ɛ́sɛ mɛtene n we. Nɔ́nnɛ́nɛ́í, úkɑ úu kɑpɛ yɛ u nɛ picɔ kusencɔ kɛ́mɛɛ umɛcirɛ n tɑɑ́sɛlɛ̃. Li Uléécɑɑ Nsímɛ́ ritɛlɛ́ kɛ́mɛɛ wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Uléécɑɑ yɛ̀ɛ̀ píyuwɛ́lɑɑ ncée tɑ́pisilɛ uu mpí pɛɛ yɛ pimɛcirɛ rincɛ́pisɛ nɛ kɛfɑ fénnɛ.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ ricɛpisɛ ɑni Uléécɑɑ ńnɑŋɛ nnɛ́í ute mɛtene n we ukɛ́ ituŋɛ iyɛ̃ kuu n yekei kɛ́mɛɛ nɔ́ ritɑɑ́sɛ.  
\v 7 Ani nɔ́nnɛ́cɔ́ŋ nnɛ́í ukɛcɑ́ɑ́ topilɛ. U nɔ́kɛnɛ́cɑ́ɑ́ pɑílɛnlɛ. 
\p  
\v 8 Ani ḿpɑ́ yo n wɑi nɛ kɛmúŋɛ́. Áni kɑpɛ lɔpilɛ! Nɔ́unɛ́lɑ́ɑrɔ Setɑni yɛ kɔɔniilɛ yɑrɛ kúkinɑɑ́ kpɛɛ n sɛnkɛɛ, un wɛ́ɛ́si ukɛ́ unyinɛ cɛ́ɛ́riinɛ.  
\v 9 Ani ncée u tɑ́pisi ɑni kɔ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ n tɑɑlɛ̃. Ani n nyu rɛ íwɛ kɑni nní n le icɔ kɛ nɔ́pinɛ́mɑ́rɛcɔ ɑpi kɛtẽ nnɛ́í kɛcɑ́ɑ́ le.  
\v 10 Uléécɑɑ yɛ riyɑ́lɛ rɛ nɔkɛ́ nkpéni íwɛ li ɑ́i kɑpɛ nɑ́ŋɑi. Amɑ́ u Kirisi nɛ ritikilɛ uú nɛ nɔ́ séi rɛ ɑni mɛsɛ́rɛ umɛyɔɔpi kɛ́mɛɛ́ n we. U yɛ́ unfɑnɑrɛ píimɑ kɛ́mɛɛ ńnɑŋɛ nɔ́ hɛ nɔ́nnɛ́fɑtɛnɛ nn pɑpisi líkɑ ɑ́i yɛ́ pɛɛ nɔ́ ritiŋɑ-tiŋɑ nɔkɛ́ loó.  
\v 11 Uyɛɛ ḿpɑ́ píyei ńnɑŋɛ ute! Amí! 
\s1 Iyɑ́hɑɑ tɔrɔɔ 
\p  
\v 12 Silɑsi kɑm n nyu rɛ u ɑsei tikilɛnlɛ yɛɛ nɛ́ lɛ̃́ ɑḿ nɛ kɛ́tɛlɛ́pi nkɛ́ nɔ́ wɔ́lu kɛ́ nɛ nɔ́ riŋmɔ́ɔ́púsɛ, kɛ́ kɔ nɛ nɔ́ nyísɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ mɛyíkíyiki ípɛɛlɛ́ɛ nɔ́ nyísɛlɛ. Nɔ ípɛɛlɛ́ɛ kuu nɔ́ ń nyísɛ kɛ́mɛɛ ńsɔnɛ welɛ.  
\v 13 Kirisi pikɔ́ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ́mɛnɛ́cɔ n wɛ́ɛ pin Pɑpilɔɔni nté we nɛ unɛ́ŋmɑ́nɛ Mɑriki yɛ nɔ́ yɑ́hɑɑpɔ.  
\v 14 Ani ripirɑnɛ ɑni yɑ́hɑɑnɛ likɛ́ nyísɛ rɛ nɔ́ lɑkɑɑnɛlɛ. 
\p Nɔ́ mpí nnɛ́í nɔ́ɔ Kirisi pikɔ́, Uléécɑɑ ukɛ́ nkíŋniŋɛ nɔ́ hɛ!