\id 1JN 1JN.TXT 1Jean1-5verif NT Solɑ 25-01-10 
\h 1 Yohɑni 
\mt1 Títɛlɛ́ foí kɛ Yohɑni uu n wɔ́i 
\is1 Lɛlɛɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ ń we 
\ip Kirisi pikɔ́ pɛ̃ nfɑsimɛ́ kɑpí nɛ icélɑɑ kópɛ n cɔ́kɔi kɛ Yohɑni uu rítɛlɛ́ foí ntí wɔ́ipɔ. U icélɑɑ kópɛ pikɔ́ pɛ̃ tinyíri hɛ rɛ Kirisi pilɑɑrɔ. Pi kɛsilɛ rɛ Kirisi úu kɛsoipipi, ɑ́pi ɑkópɛ ncɑɑi kpíilɛ̃ tɛ linyinɛ, ɑ́pi lɛ̃ kɛ ɑkópɛ ɑɑ yɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ kɛcɔpɛ n cɑɑi kpíilɛ̃ tɛ linyinɛ. Ai pɛɛ wɑi rɛ ɑ́i cɔ́ŋlɛ̃ tɛ Kirisi ukɔ́ ukɛ́ isoi sɔnɛ n le. Piyómɛyɑ́hɑɑ féé pinyinɛ pɛɛ icélɑɑ iyɛ̃ céesi. 
\ip Lɛ̃ nnyɑ kɛ Yohɑni uu n wɔ́i yɛ nní: U lɑlɛ icélɑɑ ikɛ́ kɛcírɛ n we ukɛ́ kɔ ɑsei ripérésɛ. Lɛ̃ nnyɑ kuu pi léisɛ rɛ pikɛ́ icélɑɑ iyɛ̃ kɑpi kɛ́korɑɑnɛ-mɛ̃ n kṍ timúlú ńsɔnɛ (2:24). 
\is1 Ifɑɑci iyɛ̃ mɛkériinɛ yɛ mmɛ́: 
\iq1 1. Útɛlɛ́wɔlɛ yɛ nyísɛlɛ rɛ u Yeesu useérɑkɔɔ́ lɛ (1:1-4). 
\iq1 2. Yohɑni yɛ rɛ pisoi pikɛ́ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ isoi n le. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ yɛ mɛtɛ́í lɛ. Lɛ̃ kɛ́mɛɛ, li pisɛ rɛ Kirisi pikɔ́ pikɛ́ ńlɑ isé n tikilɛ̃ (1:5-2:17). 
\iq1 3. Kirisi pilɑɑrɔ píimɑ mɛkɑmɛ nkɔ́ kɛ útɛlɛ́wɔlɛ uu nté símisi (2:18-29). 
\iq1 4. Uu kɔ Kirisi ukɔ́ mɛwee léisɛ (3:1-24). 
\iq1 5. Íye kɑpi yɛ nnɔ́ɔmɛsimɛ́ nɛ nsímɛ́sei ceri ɑpi kóólɛnɛ (4:1-6). 
\iq1 6. Nɑlɑ kɛ usoi uu yɛ nɛ nyísɛ rɛ u Kirisi ukɔ́ lɛ (4:7-21). 
\iq1 7. Tɔ́ fe ɑri nfɑtɛnɛ kpísi ɑrí nɛ ɑkópɛ feriyɛ (5:1-21). 
\ie  
\c 1  
\s1 Nsímɛ́ mɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ 
\p  
\v 1 Lɛlɛɛ pɛɛ ḿpɑ́ yo kɛ Uléécɑɑ uu n wɑ kɛkorɑɑnɛ-mɛ ń we, ɑri linsímɛ́ kóm, ɑri kɔ nɛ irɔ́nípɛɛ li yɛnu ɑri li nyɑ́nɛi, ɑri kɔ nɛ ɑrɔ́nípɛ li cɑ, lɛɛ nní rinɔ́ɔ tɛɛ yɛ nfɑ́ɑ n hɛ.  
\v 2 Sɑ́ɑ kɛ́mɛɛ kɑrí pɛɛ́ wepɔ. Li nfɑ́ɑ mmɛ̃ tɔ́ nyísɛlɛ ɑri n yɛnu. Lɛ̃ nnyɑ kɑri nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ mmɛ̃ nsímɛ́ símisi, tɔn kɔ nɔ́ n yóólɛ̃.  
\v 3 Lɛ̃ kɑri n yɛ̃́ ɑri kɔ kom kɑri kɔ nɔ̃́ yóólɛ̃ tɛ tɔ́ nɛ nnɔ̃́ tɔkɛ́ ripɛ́nɛ tɔn nɛ kɛsẽ́ tɔ́ nɛ Sɑ́ɑ nɛ Ukɛpipi Yeesu Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 4 Tɔkɛ́ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ m mɑ́ nɛ kɛ́tɔ-pɔ nnyɑ kɑri tirɔ́cúruu lɛ̃ wɔi. 
\s1 Uléécɑɑ yɛ mɛtɛ́í lɛ 
\p  
\v 5 Nsímɛ́ kɛ Yeesu Kirisi uu ḿ mɑ ɑri n kóm tɔn kɔ n yóólɛ̃ yɛ mmú rɛ: Uléécɑɑ yɛ mɛtɛ́í lɛ, kuŋmɑhɑ kúkɑ ɑ́ku ukɛmɛɛ́ we.  
\v 6 Tɔn m mɑɑ rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛ̃, tɔn kɔ pɛɛ kuŋmɑhɑ pikɛi wɑi, tɔ pinɔ́ɔmɛ lɛ, ɑ́ri nsímɛ́sei tikilɛ̃.  
\v 7 Amɑ́ in tɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ kɑri sɔ́nɛ, yɑrɛ kɛ Uléécɑɑ uu nní mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ ń we, li yɛ́ tíyɛsɛ tɔ́ nɛ pirɔ́cɔ ɑrí m pɛ́nɛlɛ̃, Ukɛpipi Yeesu mɛnyɛ ɑmɛ pɛɛ ḿpɑ́ ɑrɔ́kópɛ ɑ́ye rɔ́ hɛɛrɛ. 
\p  
\v 8 Tɔn yɛ m mɑɑ rɛ ɑ́ri ɑkópɛ mɑ́, mɛrɔ́círɛ kɑri fómni, nsímɛ́sei ńn kɛrɔ́mɛɛ́ we.  
\v 9 Tɔn yɛ ɑrɔ́kópɛ n yɑ́mnɛ, u yɛ́ rɔ́ ɑ sɑ́rɛi, uu kɔ ntɔ́cɑɑi nnɛ́í rɔ́ hɛɛrɛ. Likumúŋɛ́ rɛ Uléécɑɑ yɛ ɑsei ute lɛ. U yɛ ḿpɑ́ yo wɑlɛ lin kɛcírɛ we.  
\v 10 Tɔn yɛ n kɛsi rɛ ɑ́ri ɑkópɛ ɑ́kɑ wɑilɛ̃, tɔ Uléécɑɑ kpísilɛ yɑrɛ unɔ́ɔmɛ, ɑi pɛɛ nyísɛ rɛ unsímɛ́ ńn kɛrɔ́mɛɛ́ we. 
\c 2  
\p  
\v 1 Sinɛ́wɑ̃́! Nɛ rítɛlɛ́ ntí nɔ́ wɔ́lulɛ rɛ ɑ́ni kɑpɛ ɑkópɛ n wɑi. Amɑ́ in tɛ unyinɛ yɛ ɑkópɛ wɑ, ukɛ́ n nyu rɛ tɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ-pɔ usímɛ́yɔɔ́ mɑ́lɛ. Uyɛɛ ɑsei ute Yeesu Kirisi.  
\v 2 Uyɛɛ uricuruu kpísi uu ɑrɔ́kópɛ kɛcɑ́ɑ́ hɛ yɑrɛ inyɔ́ɔnsɛsɛɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ ɑrɔ́kópɛ rɔ́ sɑ́rɛi uú nɛ kɛtẽ nnɛ́í pisoi ɑkɔ́ pɛ́nɛ uu sɑ́rɛi. 
\s1 Isé fɑlɛ 
\p  
\v 3 Tɔn Uléécɑɑ isé ńsɔnɛ m múílɛ̃, li nyísɛ rɛ tɔ u nyulɛ.  
\v 4 Usoi nkó yɛɛ yɛ ḿ mɑɑ rɛ: “Nɛ u cerilɛ” úu yɛ kɔ pɛɛ uisé rimúlú yɛ unɔ́ɔmɛ lɛ, nsímɛ́sei ńn ukɛmɛɛ́ we.  
\v 5 Amɑ́ usoi nkó yɛɛ unsímɛ́ ḿ múílɛ̃ yɛ nyísɛlɛ rɛ u u lɑlɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ. Lɛlɛɛ yɛ nyísɛ rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ.  
\v 6 Li pisɛ rɛ usoi nkó yɛɛ yɛ ḿ mɑɑ rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ, unsẽ nkɛ́ kɔ n nyɑḿ yɑrɛ kɛ Yeesu nsẽ nń pɛɛ ń nyɑḿ mɛcɔ. 
\p  
\v 7 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑ́i isé fɑlɛ kɑm nɔ́ wɔ́lu, ɑmɑ́ isé kpurɛ yɛ nyi kɑni kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń yɔsí. Isé kpurɛ iyɛɛ nní rinɔ́ɔ kɑni pikómɛ ḿ mɑsí.  
\v 8 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, li kɔ pɛɛ isé fɑlɛ lɛ yɛɛ Kirisi kɛ́mɛɛ nɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n nyísɛlɛ̃ tɛ ɑsei yɛ nyɛ. Lɛlɛɛ rɛ kuŋmɑhɑ yɛ tɔ́mpɔlɛ, mɛtɛ́í sei pɔ̃́ nɛ kɔ pilommɛ mɑsilɛ. 
\p  
\v 9 Nkó yɛɛ m músu rɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ́ kuú we, un kɔ pɛɛ uucɔ ipuri yulu yɛ kɔ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ.  
\v 10 Nkó yɛɛ uucɔ ń lɑ yɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ́ welɛ, líkɑ ɑ́i yɛ u lóisɛ.  
\v 11 Amɑ́ nkó yɛɛ uucɔ ipuri n yúlu yɛ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ. Kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ kuu sɔ́nɛ ɑku u nyiinsɛ úu pɛɛ nyu mɛ́ye kuu sĩ́. 
\p  
\v 12 Nɔ̃́ sinɛ́wɑ̃́! Nɛ rítɛlɛ́ ntí nɔ́ wɔ́lulɛ kɛ́ nɔ́ léisɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ Yeesu Kirisi rinyiri nnyɑ nɔ́ɑnɛ́kópɛ nɔ́ sɑ́rɛilɛ.  
\v 13 Nɔ̃́ pinɛ́sɑ́ɑ! Nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ uyɛɛ hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń we nyulɛ. Nɔ̃́ pikpére nɛ piŋmɑ́nɛ, nɛ nɔ̃́ léisɛlɛ rɛ nɔ ukpɑ́ɑ́ree Setɑni feriyɛlɛ.  
\v 14 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ́ Sɑ́ɑ nyulɛ. Nɔ̃́ pinɛ́sɑ́ɑ, nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ uyɛɛ hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń we nyulɛ. Nɔ̃́ pikpére nɛ piŋmɑ́nɛ, nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ pɑ́ɑ́púlɛ. Uléécɑɑ Nsímɛ́ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ welɛ, ɑni kɔ ukpɑ́ɑ́ree Setɑni feriyɛ. 
\p  
\v 15 Áni kɑpɛ kɛtẽ nkɛ́ nɛ́ɛ kɛlikɔ́ n lɑ. Úye un kɛ n lɑ, úu yɛ́ kɔ fe ukɛ́ pɛɛ Sɑ́ɑ n lɑ.  
\v 16 Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ yɛ nní: pikɑ́ipinkɛɛ kɛ usoi uu m mɑ́ nɛ lɛ̃ kɛ uinipɛɛ ii n nyɑ́ni kuu ń lɑ ukɛ́ m mɑ́, nɛ́ɛ lɛ̃ kuu m mɑ́ un nɛ rikɔ́kɔri wɑi. Lɛ̃ nnɛ́í yɛ kɛtẽ nté likɔ́ lɛ, ɑ́i Sɑ́ɑ kɛ́mɛɛ kɑi léeri.  
\v 17 Kɛtẽ yɛ tɔ́sulɛ, limɛcɔ kɛ kɛlikɔ́ kɛ pisoi ɑpi n kɑ́ipinkɛɛ pɔ́ɔ kɔ tɔ́su. Amɑ́ nkó yɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ n wɑi yɛ ḿpɑ́ píyei nfɑ́ɑ mɑ́lɛ. 
\s1 Kirisi ulɑɑrɔ 
\p  
\v 18 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Ituŋɛ tɔrɔɔ yɛ tulɛ. Nɔ kõ tɛ Kirisi ulɑɑrɔ yɛ wemɛlɛ. Kirisi pilɑɑrɔ yɛ nkpéni kulúi leemɛlɛ, nɔn kɔ nyu rɛ ituŋɛ tɔrɔɔ yɛ tulɛ.  
\v 19 Kɛrɔ́cɔpɛ kɛ lipite pɛ̃ ɑpi léemɛ, ɑmɑ́ ɑ́pi pɛɛ pirɔ́kɔ́. Pin pɛɛ pirɔ́kɔ́, pi yɛ́ pɛɛ kɛrɔ́mɛɛ́ tonɛ. Amɑ́ kɑpi nní ń tɔ́mpɔ nnyɑ, li nyísɛlɛ rɛ pinnɛ́í mmɛ̃ kɛ́mɛɛ úkɑ úu pɛɛ urɔ́kɔ́. 
\p  
\v 20 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ nɔ̃́ Nfɑ́ɑsɔnɛ hɛlɛ yɑrɛ kɑpi yɛ usoi riyu kɛcɑ́ɑ́ mɛ́kpɔ n kɔɔnu \f + \fr 2:20 \ft Luki 7:46\f*, ɑni pɛɛ nɔ́nnɛ́nɛ́í nsímɛ́sei n nyu.  
\v 21 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i rɛ nsímɛ́sei kɑ́ni nyu nnyɑ kɑm nɔ́ wɔ́lu, ɑmɑ́ nɛ mɛyíkíyiki nɔ́ wɔ́lu rɛ nɔ nsímɛ́sei nyu nnyɑ. Nɔ kɔ nyulɛ rɛ nnɔ́ɔmɛ ńkɑ ńn yɛ nsímɛ́sei kɛ́mɛɛ léemɛ. 
\p  
\v 22 Wóo unɔ́ɔmɛ, kɑ́i pɛɛ uyɛɛ n kɛ́su rɛ ɑ́i Yeesu kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ? Kirisi ulɑɑrɔ lo. Sɑ́ɑ nɛ Ukɛpipi kɛtɛ́ kuu yúlu.  
\v 23 Asei kɛcɑ́ɑ́, nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi ń yɛ̀ úu kɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ nyu. Nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi n ŋmurɛi yɛ kɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ ŋmurɛilɛ. 
\p  
\v 24 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni tíyɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑni hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ n kṍ nkɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n we. In tɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑni hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ n kṍ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ we, nɔ́ nɛ Uléécɑɑ Kɛpipi nɛ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛ́ ripɛ́nɛ ɑní n we pisɛ.  
\v 25 Lɛ̃ kɛ Kirisi uu n yekei rɛ u yɛ́ rɔ́ hɛ lɛɛ nní nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́.  
\v 26 Pɛpɛɛ n nɑ́ɑ́si pikɛ́ nɔ́ fóm kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ kɑm nɔ́ wɔ́lu.  
\v 27 Nfɑ́ɑsɔnɛ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ̃́ n hɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ welɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i nkpɑ́ni pisɛ rɛ pikɛ́ kɔ nɔ̃́ picélɑɑ rikpɑ́. N yɛ́ ḿpɑ́ yo nɔ́ céési yɑrɛ kɑi m pisɛ, nnɔ́ɔmɛ ńn kɛmɛ́ɛ we. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn nɔ́ n céesi wɑ, lɛlɛɛ rɛ ɑni Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ n we.  
\v 28 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Ani Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ n we. Un píyei n kɑ ɑri pɛɛ́ nɛ tirɔ́pɔ́ɔ n we, isɛi íi yɛ́ rɔ́ wɑ.  
\v 29 Nɔn n nyu rɛ Kirisi yɛ ɑsei ute lɛ, ɑni kɔ n nyu rɛ nkó yɛɛ nsímɛ́sei n tíkilɛ̃ yɛ Uléécɑɑ kɛpipi lɛ. 
\c 3  
\s1 Uléécɑɑ sipipi kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 1 Ani yɛ̃ lɛ̃ kɛ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ uu mɛyíkíyiki rɔ́ ń lɑ ɑpi yɛ nɛ rɔ́ séi rɛ Uléécɑɑ sipipi! Tɔ kɔ mɛsei lɛ̃ lɛ. Kɛtẽ nté pikɔ́ ɑ́pi Uléécɑɑ céri. Lɛ̃ nnyɑ kɑ́pi kɔ tɔ̃́ nyu.  
\v 2 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ! Tɔ nkpéni Uléécɑɑ sipipi lɛ. Ái kɑhɑnɛ isoi iyɛ̃ kɑrí mɑsí kɛpirɛ ń wenɛ n nyísɛ. Amɑ́ nsɛ kɑri pɛɛ nyu rɛ Yeesu Kirisi un píyei m pɛɛmɛ, tɔ́ hɑ nɛ mɛnyínɛ u n we ɑri pɛɛ u yɛnu yɑrɛ kuu mɛyíkíyiki ń we.  
\v 3 Nkó yɛɛ lɛ̃ nɛ kɛfɑ kɛsɛ n tɑ́lɛ̃ yɛ̀ɛ̀ umɛcirɛ n cɑ́pinɛlɛ uú wolɛ cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ yɑrɛ kɛ uyɛ̃ Upíimɑ uu ń we cɑ́kɑ́-cɑ́kɑ́ mɛcɔ. 
\p  
\v 4 Nkó yɛɛ ɑkópɛ n wɑi úu Uléécɑɑ isé tíkilɛ̃. Lɛ̃ nnyɑ, ɑkópɛ piwɑi yɛ isé pilɔ́ɔ́ lɛ.  
\v 5 Nɔ kɔ pɛɛ nyu rɛ Yeesu Kirisi yɛ kɑ rɛ ukɛ́ pisoi ɑkópɛ-i lesɛ, uricuruu úu ɑkópɛ ɑ́kɑ mɑ́.  
\v 6 Lɛ̃ nnyɑ, nkó nɛ Yeesu Kirisi pɛɛ m pɛ́nɛlɛ̃ úu yɛ ɑkópɛ n wɑi. Nkó yɛɛ ɑkópɛ n wɑi úu u yɛnɑɑlɛ̃, úu kɔ u nyu. 
\p  
\v 7 Nɔ̃́ sinɛ́pipi, ɑ́ni kɑpɛ tíyɛ unyinɛ ukɛ́ nɔ́ fóm. Nkó yɛɛ n wɑi yɑrɛ kɑi m pisɛ yɛ ɑsei tikilɛnlɛ yɑrɛ kɛ Yeesu Kirisi pɔ́ɔ kɔ ɑsei n tíkilɛ̃ mɛcɔ.  
\v 8 Nkó yɛɛ ɑkópɛ piwɑi nɛ kɛ́yu m mɑhɑni yɛ kuníri ukɔ́ lɛ. Kuníri kpɛɛ hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ɑkópɛ wɑiri. Lɛ̃ nnyɑ kɛ Uléécɑɑ Kɛpipi ɑkɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɑ rɛ kɛkɛ́ kuníri liwɑi-wɑi ritɛ́kɛ́ɛ́. 
\p  
\v 9 Nkó yɛɛ m pɑnsɛ Uléécɑɑ kɛpipi yɛ̀ɛ̀ ɑkópɛ piwɑi riyɑ́lɛ rɛ Uléécɑɑ Nfɑɑ yɛ ukɛmɛɛ́ we nnyɑ. Kuu Uléécɑɑ kɛpipi nnyɑ, úu yɛ́ fe ukɛ́ ɑkópɛ piwɑi n nɔŋ́lɛ̃.  
\v 10 Nkó yɛɛ úu ɑsei n tíkilɛ̃ nɛ́ɛ úu umɑ́rɛcɔ ń lɑ úu Uléécɑɑ ukɔ́. Kei kɑpi yɛ nɛ Uléécɑɑ kɛpipi nɛ kuníri kɛpipi ceri ɑpi kóólɛnɛ. 
\s1 Uléécɑɑ sipipi mɛcɔpɛcirɛ pilɑkɑɑnɛ nsímɛ́ 
\p  
\v 11 Tinɔ́ɔ tɛ̃ kɑni hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ n kṍ yɛ ntí rɛ: Tɔkɛ́ mɛrɔ́cɔpɛcirɛ n lɑkɑɑnɛ.  
\v 12 Ári kɑpɛ Kɑyɛɛ mɛcɔ n we. U pɛɛ ukpɑ́ɑ́ree Setɑni ukɔ́ lɛ, uu uumɑrɛcɔ pɑ́. Yo nnyɑ kuu u ripɑ́? Kɑyɛɛ ricuruu liwɑi-wɑi ɑ́i pɛɛ́ nyɑḿ, ɑmɑ́ uumɑrɛcɔ likɔ́ pɔ́ɔn n nyɑḿ. 
\p  
\v 13 Pimɑ́rɛcɔ, ɑ́i kɑpɛ pírí nɔ́ wɑ rɛ kɛtẽ nté pisoi yɛ nɔ́inɛ́puri yulu nnyɑ.  
\v 14 Tɔ nyulɛ rɛ tɔ pɛɛ kpuwɑɑlɛnlɛ, ɑri nkpéni nfɑ́ɑ yɛnu. Kɑri pirɔ́mɑ́rɛcɔ ń lɑ nnyɑ kɑri lɛ̃ nyu. Nkó yɛɛ úu umɑ́rɛcɔ ń lɑ yɛ kpuwɑɑlɛnlɛ.  
\v 15 Usoi nkó yɛɛ umɑ́rɛcɔ ipuri n yúlu yɛ usoikṍ lɛ. Nɔ kɔ pɛɛ nyu rɛ usoikṍ úkɑ úu uisoi kɛ́mɛɛ kɛtónɛ mɑ́ ukɛ́ nɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ̃́.  
\v 16 Yeesu Kirisi yɛ unfɑɑ kpísilɛ uu tɔ̃́ nnyɑ hɛ ɑrí nɛ ceru rɛ lɛ̃ kɑpi yɛ sée rɛ ńlɑ. Li pisɛ rɛ tɔ́ɔkɛ́ kɔ ntɔ́fɑ́ɑ kpísi ɑri pirɔ́mɑ́rɛcɔ nnyɑ hɛ.  
\v 17 Usoi nkó yɛɛ m mɑ́, un nkpéni umɑ́rɛcɔ n yɛ̃ úu líkɑ mɑ́, uú nɛ ukɛfɑ u pésu, íye kuu yɛ́ pɛɛ́ mɑɑ rɛ uyɛ̃ yɛ Uléécɑɑ lɑlɛ?  
\v 18 Nɔ̃́ sinɛ́wɑ̃́, ɑ́ri kɑpɛ yɛ nnɔ́ɔsimɛ́ ŋmɑnɛ nɛ ńlɑ nyísɛ. Amɑ́ tɔkɛ́ yɛ mɛyíkíyiki mɛwɑi wɑ nɛ ɑsei likɛ́ nyísɛ rɛ tɔ ńlɑ mɑ́lɛ. 
\s1 Tɔkɛ́ nɛ nkíŋniŋɛ Uléécɑɑ kɛyu-i n we 
\p  
\v 19 Kei kɑri yɛ́ nɛ n céri rɛ tɔ nsímɛ́sei pite lɛ yɛ lɛ̃. Lɛlɛɛ yɛ́ kɔ tíyɛsɛ ɑrí nɛ tirɔ́pɔ́ɔ Uléécɑɑ kɛyu-i n we.  
\v 20 Asei kɛcɑ́ɑ́, ḿpɑ́ lin nɛ sirɔ́fɑ kɛ́mɛɛ rɔ́ n túhɑɑnɛ rɛ tɔ ɑkópɛ wɑlɛ, Uléécɑɑ yɛ sirɔ́fɑ felɛ un kɔ ḿpɑ́ yo nyu.  
\v 21 Pinɛ́sɑ́nɛ, in tɛ líkɑ ɑ́i nɛ sirɔ́fɑ kɛ́mɛɛ rɔ́ túhɑɑnɛ rɛ tɔ ɑkópɛ wɑ, tirɔ́pɔ́ɔ kɑrí nɛ Uléécɑɑ kɛyu-i we.  
\v 22 Kɑri uisé ḿ múílɛ̃ tɔn kɔ lɛlɛɛ nɛ u n sɑ́ wɑi nnyɑ, tɔ yɛ tɔn yo mpuri u m pisɛ, tɔ yɛ ukɛmɛɛ li yɛnlɛ.  
\v 23 Uisé iyɛɛ nnyí rɛ tɔkɛ́ nɛ Ukɛpipi Yeesu Kirisi kɛfɑ tɛnɛ ɑri kɔ n lɑkɑɑnɛ yɑrɛ kuu isé rɔ́ ḿ pɑ.  
\v 24 Nkó yɛɛ uisé iyɛ̃ n tíkilɛ̃ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ un nɛ we, Uléécɑɑ pɔ́ɔn kɔ ukɛmɛɛ́ we. Unfɑɑsɔnɛ kuu rɔ́ ń hɛ mɛɛ rɔ́ nyísɛlɛ̃ tɛ tɔ pɛ́nɛlɛnlɛ tɔn nɛ we. 
\c 4  
\s1 Íye kɑpi yɛ nɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ ceri? 
\p  
\v 1 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑ́ni kɑpɛ yɛ mɛsɛ nɛ mɛsɛ pɛ̃ nnɛ́í pɛɛ yɛ m pɔ́lɔ́lɛ̃ tɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛ pikɛmɛɛ́ welɛ nkɔ́ ŋmurɛi. Amɑ́ ɑni yɛ pi peẽ kɛlenɛ ɑni yɛnu rɛ li nsímɛ́sei nɛ́ɛ ɑ́i nsímɛ́sei. Asei kɛcɑ́ɑ́, ɑntepuyɛ nɔɔmɛ yɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kulúi leemɛlɛ.  
\v 2 Lɛ̃ kɑni yɛ́ɛ́ nɛ n céri rɛ Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ yɛ unyinɛ kɛ́mɛɛ́ we yɛ nní: Úye un tinhɑɑ rɛ Yeesu Kirisi yɛ pɑnsɛlɛ kɛsoipipi uú nɛ kɛtẽ nté weri, li nyísɛ rɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ yɛ ukɛmɛɛ́ welɛ.  
\v 3 Nkó yɛɛ úu yɛ lɛ̃ tinhɑɑ yɛ nyísɛlɛ rɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ ńn ukɛmɛɛ́ we, ɑmɑ́ Kirisi ulɑɑrɔ yɛɛ u te. Nɔ kõ tɛ u wemɛ. Ticuruu u kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pikɑ́mɛ mɑsilɛ. 
\p  
\v 4 Amɑ́ nɔ̃́ sinɛ́wɑ̃́, nɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ lɛ, nɔ kɔ ɑntepuyɛ nɔɔmɛ feriyɛlɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ń we yɛ Kirisi ulɑɑrɔ felɛ.  
\v 5 Pinɔ́ɔmɛ pɛɛ kɛtẽ nté pikɔ́ lɛ. Lɛ̃ nnyɑ kɑpi kɛtẽ nté pikɔ́ mɛcɔ símisi, pɛ̃ pin kɔ kutu pi cɔlɛ̃.  
\v 6 Amɑ́ tɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ lɛ. Nkó yɛɛ Uléécɑɑ n nyu yɛɛ yɛ kutu tɔ́ ricɔ. Amɑ́ nkó yɛɛ úu Uléécɑɑ ukɔ́, úu yɛ kutu tɔ́ ricɔ. Lɛ̃ kɑri yɛ nɛ ceri kei kɛ nsímɛ́sei Nfɑɑsɔnɛ nn ń we nɛ kei kɛ nnɔ́ɔmɛ nn ń we. 
\s1 Uléécɑɑ yɛ ńlɑ lɛ 
\p  
\v 7 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ kɛ ńlɑ nn léeri. Lɛ̃ nnyɑ, li pisɛ rɛ tɔkɛ́ n lɑkɑɑnɛ. Usoi nkó yɛɛ uucɔ ń lɑ yɛ Uléécɑɑ ukɔ́ lɛ un kɔ Uléécɑɑ nyu.  
\v 8 Uléécɑɑ yɛ ńlɑ lɛ. Nkó yɛɛ úu uucɔ ń lɑ úu Uléécɑɑ céri.  
\v 9 Uléécɑɑ yɛ Ukɛpipi cirɛníŋɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ tummɛlɛ rɛ kɛkɛ́ nfɑ́ɑ fɑlɛ rɔ́ hɛ. Lɛ̃ kuú nɛ nyísɛ rɛ u rɔ́ lɑlɛ.  
\v 10 Ńlɑ mmɛ̃ nɛ nɛ mmpehẽ lɛ. Ái tɔ́ɔ Uléécɑɑ lɑ, ɑmɑ́ uyɛɛ tɔ̃́ lɑ uu pɛɛ Ukɛpipi tumti ɑkɛ kɛmɛcirɛ kpísi ɑkɛ ɑrɔ́kópɛ kɛcɑ́ɑ́ hɛ yɑrɛ inyɔ́ɔnsɛsɛɛ ɑkɛ́ nɛ ɑrɔ́kópɛ rɔ́ sɑ́rɛi. 
\p  
\v 11 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, in tɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu rɔ́ lɑ, li pisɛ rɛ tɔ́ɔkɛ́ kɔ n lɑkɑɑnɛ.  
\v 12 Úkɑ úu Uléécɑɑ yɛ́nɑɑlɛ̃. Amɑ́ tɔn n lɑkɑɑnɛ, tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ un kɛrɔ́mɛɛ́ we, unlɑ nn kɔ kɛrɔ́mɛɛ yipɑɑlɛ̃. 
\p  
\v 13 Uléécɑɑ yɛ Unfɑɑsɔnɛ rɔ́ hɛlɛ. Lɛlɛɛ yɛ nyísɛ rɛ tɔ ukɛmɛɛ́ welɛ uyɛ̃ un kɔ tɔ̃́ kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 14 Tɔ̃́ nɛ yɛnlɛ ɑri kɔ n símisi rɛ Sɑ́ɑ yɛ Kɛpipi kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ tummɛlɛ rɛ kɛkɛ́ pisoi ɑyu lɔ.  
\v 15 Úye un n ceri un tinhɑɑ rɛ Yeesu yɛ Uléécɑɑ Kɛpipi lɛ, li nyísɛlɛ rɛ liute uyɛ̃ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ un nɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ́ we Uléécɑɑ pɔ́ɔn kɔ ukɛmɛɛ́ we.  
\v 16 Tɔ̃́ nɛ yɛnlɛ ɑri céru rɛ Uléécɑɑ yɛ rɔ́ lɑlɛ ɑrí nɛ kɛfɑ tɛnɛ. 
\p Uléécɑɑ yɛ ńlɑ lɛ. Nkó yɛɛ ńlɑ m mɑ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ pin nɛ we, Uléécɑɑ un ukɛmɛɛ́ we, uyɛ̃ un kɔ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ́ we.  
\v 17 Tɔn ńlɑ m mɑ́ nɛ nkɛtɔ-pɔ, tɔ́ fe ɑrí hɑ kɛyɑ́ɑ kɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú nɛ rɔ́ ń túhɑɑnɛnɛ nɛ tirɔ́pɔ́ɔ n we, kɛ irɔ́soi kɑri kɛtẽ nté ń le ii Kirisi ikɔ́ mɛcɔ ń we nnyɑ.  
\v 18 Nkó yɛɛ ńlɑ m mɑ́ úu yɛ iwɑmɛ n wɑi. Ńlɑ mɛɛ ń we nɛ nkɛtɔ-pɔ yɛ̀ɛ̀ iwɑmɛ lɑkɑsɛlɛ. Iwɑmɛ yɛ̀ɛ̀ nyísɛlɛ rɛ usoi kɛwuu yɛ túúni rɛ pi yɛ́ kutu u ripɑsɑ. Lɛ̃ nnyɑ, nkó kɛ iwɑmɛ ii ń we nlɑ ńn nyɑḿ nɛ nkɛtɔ-pɔ. 
\p  
\v 19 Amɑ́ in tɔ́ɔ, tɔ Uléécɑɑ lɑlɛ rɛ uyɛɛ mɛfoí rɔ́ lɑ nnyɑ.  
\v 20 Úye un m mɑɑ rɛ: “Nɛ Uléécɑɑ lɑlɛ”, un kɔ pɛɛ uusoicɔ ipuri yulu, liute yɛ unɔ́ɔmɛ lɛ. Nkó yɛɛ úu usoicɔ kuu n nyɑ́ni ń lɑ úu yɛ́ fe ukɛ́ Uléécɑɑ kúu n nyɑ́ni n lɑ.  
\v 21 Kirisi yɛ kɔ pɛɛ isé rɔ́ hɛlɛ rɛ nkó yɛɛ Uléécɑɑ ń lɑ ukɛ́ kɔ uusoicɔ n lɑ. 
\c 5  
\s1 Nfɑtɛnɛ mɛɛ ńnɑŋɛ kɑpi yɛ nɛ n feriyɛ 
\p  
\v 1 Nkó yɛɛ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ rɛ Yeesu kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ yɛ Uléécɑɑ kɛpipi lɛ. Nkó yɛɛ usɑ́ɑ ń lɑ yɛ̀ɛ̀ kɔ usɑ́ɑ siwɑ̃ n lɑlɛ.  
\v 2 Tɔn Uléécɑɑ n lɑ, tɔn kɔ uisé n tikilɛ̃ kɑi yɛ́ nyísɛ rɛ tɔ Uléécɑɑ siwɑ̃ lɑlɛ.  
\v 3 Uléécɑɑ isé pimúlɛ́ kɛ́mɛɛ kɑi yɛ nyísɛ rɛ usoi yɛ Uléécɑɑ lɑlɛ. Uisé íi kɔ pɛɛ pɑ́ɑ́pú.  
\v 4 Ḿpɑ́ Uléécɑɑ kɛpipi kɛ́ye yɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ ńnɑŋɛ feriyɛlɛ. Ntɔ́fɑtɛnɛ nnyɑ kɑkɛ yɛ feriyɛ.  
\v 5 Wóo yɛ fe uu kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ feriyɛ, insɑ́ uyɛɛ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ rɛ Yeesu yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi? 
\s1 Yeesu kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ pilesɛ nsímɛ́ 
\p  
\v 6 Yeesu Kirisi yɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ kɑ nɛ míni nɛ mɛ́nyɛ. Ái míni ŋmɑnɛ kuú nɛ kɑ, ɑmɑ́ míni nɛ mɛ́nyɛ kuú nɛ kɑ. Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ lɛ̃ símisi. Nfɑ́ɑsɔnɛ mɛɛ nsímɛ́sei ute.  
\v 7 Lɛ̃ nnyɑ, píseérɑkɔɔ́ yɛ pitɑɑni lɛ:  
\v 8 Pɛpɛɛ nní Nfɑ́ɑsɔnɛ nɛ míni nɛ mɛ́nyɛ. Pikɛtɑɑni yɛ kɔ ŋmurɛilɛ rɛ nsímɛ́sei yɛ mu.  
\v 9 Pisoi yɛ̀ɛ̀ ɑseérɑ lesɛlɛ ɑri ŋmurɛi. Uléécɑɑ rinɔɔ kuu rinhɑ́ɑ yɛ kɔ pɛɛ lɛ̃ felɛ. Uyɛɛ Ukɛpipi kɛcɑ́ɑ́ ɑseérɑ lesɛ.  
\v 10 Nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃ yɛ ɑseérɑ nyɛ̃ ukɛfɑ-i yekeilɛnlɛ. Nkó yɛɛ úu nɛ kɛfɑ n tɛnɛ yɛ wɑisɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ unɔ́ɔmɛ lɛ, kúu rinɔ́ɔ tɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu Ukɛpipi kɛcɑ́ɑ́ rinhɑ́ɑ nɛ kɛfɑ n tɛnɛ nnyɑ.  
\v 11 Uléécɑɑ yɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ rɔ́ hɛlɛ. Ukɛpipi kɛ́mɛɛ kɛ nfɑ́ɑ mmɛ̃ nń we.  
\v 12 Nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi kɛ̃ n nyu yɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ mɑ́lɛ. Nkó yɛɛ úu Kɛpipi kɛ̃ m mɑ́ úu kɔ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ mɑ́. 
\s1 Nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ 
\p  
\v 13 Nɔ́ mpí nɔ́ɔ nní Uléécɑɑ Kɛpipi nɛ kɛfɑ n tɛnɛlɛ̃, nɔ̃́ kɑm títɛlɛ́ tɛ̃ wɔipɔ rɛ ɑni ceri rɛ nɔ́ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ mɑ́lɛ.  
\v 14 Tɔn nɛ Uléécɑɑ n tɑ́lɛ̃, tɔn yo umɛlɑ kɛ́mɛɛ u m pisɛ, u yɛ nɛ rɔ́ kónlɛ.  
\v 15 Tɔn n nyu rɛ ḿpɑ́ yo kɑri u pisɛ u yɛ nɛ rɔ́ kónlɛ, tɔ kɔ nyulɛ rɛ tɔ lɛ̃ kɑri u m pisɛ piyɛ́nɛ mɑsilɛ. 
\p  
\v 16 Usoi un umɑ́rɛcɔ n yɛ̃ un ɑkópɛ nyɛɛ ɑ́ɑ yɛ nɛ nkpɔ ń kɑ n wɑi, ukɛ́ ukɛcɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si ukɛ́ nfɑ́ɑ u hɛ. Pɛpɛɛ yɛ ɑkópɛ nyɛɛ ɑ́ɑ yɛ nɛ nkpɔ ń kɑ n wɑ ŋmɑnɛ kɛcɑ́ɑ́ kɑm tɛ pikɛ́ yɛ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si. Akópɛ ɑnyinɛ yɛ̀ɛ̀ nɛ nkpɔ kɑlɛ. Ái pɛpɛɛ yɛ ɑkópɛ nyɛɛ yɛ nɛ nkpɔ ń kɑ n wɑ kɛcɑ́ɑ́ kɑm tɛ ɑni yɛ yɑ́ɑ́si. 
\p  
\v 17 Ḿpɑ́ mɛwɑi kópɛ mɛ́ye yɛ ɑkópɛ lɛ. Amɑ́ ɑ́i ɑkópɛ nnɛ́í nyɛɛ yɛ nɛ nkpɔ kɑ. 
\p  
\v 18 Tɔ nyulɛ rɛ usoi nkó yɛɛ Uléécɑɑ kɛwɑ̃ úu yɛ ɑkópɛ n wɑi. Uléécɑɑ Kɛpipi yɛ̀ɛ̀ kɛricuruu kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛnlɛ, ukpɑ́ɑ́ree Setɑni úu yɛ kɛ ricɑ.  
\v 19 Tɔ nyulɛ rɛ tɔ̃́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ lɛ, kɛtẽ nnɛ́í pikɔ́ pɔ́ɔn ukpɑ́ɑ́ree Setɑni nnɑŋɛ-i pɑnsɛntɛ. 
\p  
\v 20 Tɔ kɔ nyulɛ rɛ Uléécɑɑ Kɛpipi yɛ kɑlɛ ɑkɛ mɛsɔhɔ rɔ́ hɛ tɔkɛ́ yɛ nɛ Uléécɑɑ yíkíyiki céri. Ukɛpipi Yeesu Kirisi kɛɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yíkíyiki uyɛ̃ tipɛ́nɛ tɔn nɛ we. Yeesu Kirisi uyɛɛ Uléécɑɑ yíkíyiki. Uyɛɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́.  
\v 21 Nɔ̃́ sinɛ́wɑ̃́, ɑni nɔ́mɛnɛ́círɛ nɛ piléé tĩ́.