\id ZEP Zephaniah in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Sofoni
\toc1 Sofoni
\toc2 Sofoni
\toc3 Sof
\mt1 SOFONI
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Ãnabi Sofoni yã́ɛ bee ò e ãnabi Abaku àↄ gɛ́ ãnabikɛkɛi, à kà wɛ̃̀ 700 taawa e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii. Gↄↄ pↄ́ à yã́pi ò Kí Yosia i lousisiyã dafu zɛ́kalɛ a làao (2 Kíaↄ 23.1-28) mɛ́ Yudaↄ bùsu ku kai lɛ́zĩ gↄↄ beeɛ. Ãnabipi yã́zãsì gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ làasookɛ wàlɛ mɛ: Lua bàa gi kúwanↄ yã̀ mↄↄↄ? À lá Lua a mↄ yã́ↄ gↄ̃́gↄ̃ taaↄ onɛ́: A mↄ yã́kpalɛkɛ ń Yudaↄ ń Yelusalɛũdeↄ (1.1-2.3), i buipãle pↄ́ an bùsu liaa Yudaↄziↄ midɛ (2.4-15), i ɛa su ń Yelusalɛũo a pa ziu. A a gbɛ̃́ↄ vãi kɛ̃́má, i ń nↄ̀sɛ lilɛnɛ́ ń dṹnia gbɛ̃́pii pↄ́o (3.1-20).
\ip Sofoni mɛ̀ lↄ Lua gbɛ̃́ↄ fↄ̃ ń Luapi nama ma gbɛ̃́ pↄ́ anzĩa yã́ lɛ́ dↄaanɛ́ↄ kaalɛsaio. Ãma a laaidↄ nↄ̀sɛdoũdeↄ ń wɛ̃nadeↄwa. (2.3, 3.12).
\c 1
\s1 Dii yã́kpalɛkɛa ń dṹniao
\p
\v 1 Dii yã'ò Kusi nɛ́ Sofoniɛ gↄↄ pↄ́ Amↄ nɛ́ Yosia\f + \fr 1.1 \fr*\ft 2Kia 22.1\ft*\f* dɛ Yudaↄ kía ũ. Sofonipiá Gedalia tↄũnaɛ, Amalia sĩ́wɛnaɛ, Ezekia sↄ̃kpaɛɛ.
\q1
\v 2 Má pↄ́pii waa tↄↄlɛwa.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 3 Má gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄↄ waa píiɛ,
\q1 má bãↄ ń kpↄↄ waa píiɛ.
\q1 Má vãikɛnaↄ fu,
\q1 mí gbɛ̃nazĩnaↄ kaalɛ tↄↄlɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 4 Má ↄloo Yudaↄ ń Yelusalɛũdeↄla píiɛ.
\q1 Má guɛ bee zↄ̃ Baali gbàgbana pↄ́ gↄ̃̀ↄnɛ,
\q1 mí gulɛsĩ sa'onaↄ ń tã́a sa'onaↄ tↄ́ bãdɛ,
\q1
\v 5 gbɛ̃́ pↄ́ aaì kúlɛ musupↄↄnɛ kpɛ́ musuↄ
\q1 ń gbɛ̃́ pↄ́ aaì kúlɛmɛɛ
\q1 aaì lɛgbɛ̃ ń ma tↄ́o,
\q1 aaì ɛa gbɛ̃ ń tã́a Mↄlↄkuoↄ,
\q1
\v 6 gbɛ̃́ pↄ́ pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀ aai tɛmazi lↄoↄ.
\q1 Aali ma kĩ́i wɛɛlɛ aa yãgbɛaao.
\b
\q1
\v 7 À kɛ kílikili Dii Lua aɛ,
\q1 asa Dii gↄↄ kãikũ̀.
\q1 À sa'obↄ dìlɛ Yudaↄ ũ,
\q1 à gbãbↄ̀ gbɛ̃́ pↄ́ à ń sisiↄnɛ.
\b
\q1
\v 8 Ma gbagbagↄↄzĩ
\q1 má ĩada kíaↄ ń kíanɛↄwa
\q1 ń gbɛ̃́ pↄ́ buipãle pↄkasa daaↄ píi.
\q1
\v 9 Gↄↄ bee má ĩada
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aaì vĩvĩ kpɛɛlɛ bèeↄwa,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aaì ń dii kpɛ́ pa
\q1 ń yãpãsĩo ń mↄafilioↄ.
\q1
\v 10 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 gↄↄpi zĩ́ wa ↄ́ gbãa dↄ Kpↄ̀ Bↄlɛu,
\q1 Fã́ani dafu a wã ń wiio,
\q1 mɛ́ wa zↄa zↄ̃ↄ ma gbɛ̀sĩsĩↄ musu.
\q1
\v 11 Ɛlɛfãanideↄ, à wiipɛ,
\q1 asa laatanaↄ midɛ píiɛ,
\q1 mɛ́ ↄde gbãngbooↄ kaalɛ míↄmiↄɛ.
\q1
\v 12 Zĩbeezĩ má Yelusalɛũ kɛɛlɛ ń filiaↄ,
\q1 mí ĩada gbɛ̃́ pↄ́ kálɛa we
\q1 lán wɛ̃ pↄ́ kú ń a gbↄ̃oↄwa.
\q1 Gbɛ̃́piↄ ì o ń sↄ̃ guu aa mɛ
\q1 má yãe kɛo, a maa ge a vãin nò.
\q1
\v 13 Wa ń àizɛɛↄ naaa,
\q1 an bɛↄ i gↄ̃ yàaa.
\q1 Aa bɛkpakpa,
\q1 kási aa e zↄ̃lɛuo,
\q1 aa vɛ̃ɛli pɛ́pɛ,
\q1 kási aa e a imio.
\q1
\v 14 Dii gↄↄ zↄ̃ↄ kãikũ̀,
\q1 À kà kãi, àlɛ ká ń bao.
\q1 Dii gↄↄ zↄa aↄ dↄ wɛ̃nannↄ,
\q1 baa nɛgↄ̃na a wiipɛ.
\q1
\v 15 Gↄↄpiá kpɛ̃nɛmuugↄↄɛ,
\q1 taasi ń yeelɛao gↄↄɛ lↄ.
\q1 Músi ń gudɛao gↄↄɛ,
\q1 gubeebee gↄↄɛ, gu a siakũ,
\q1 lou guduuduu gↄↄɛ.
\q1
\v 16 Zĩbeezĩ kã̀ae'ↄ ń zĩkawiio aↄ dↄ
\q1 wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ ń bĩ́ipi gulɛsĩↄu.
\q1
\v 17 Má gbɛ̃nazĩnaↄ da taasiu,
\q1 aai táa'o lán vĩ̀aↄwa,
\q1 asa aa duunakɛ̀mɛɛɛ.
\q1 Wa ń au daada lán íwa,
\q1 an gɛↄ aↄ kpálɛa lán bìsawa.
\q1
\v 18 An ã́nusu ge an vua a fↄ̃ ń bↄ
\q1 Dii kpɛ̃nɛmuugↄↄpi zĩ́o.
\q1 Aà zafɛ̃a tɛ́ a kṹ dṹniawa píiɛ,
\q1 a gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ midɛ kã́ndo.
\c 2
\q1
\v 1 Gbɛ̃nazĩn wisaideↄ,
\q1 à kãaa, í lɛkpaaĩ
\q1
\v 2 e gↄↄdilɛapi àↄ gɛ́ kái,
\q1 e Dii pↄkũma zↄ̃ↄ àↄ gɛ́ á lei,
\q1 e Dii pↄkũma gↄↄ àↄ mↄ́wá,
\q1 asa gↄↄpi a su lán ése ṹawaɛ.
\q1
\v 3 Á nↄ̀sɛdoũde pↄ́ i Dii yãmaↄ,
\q1 à aà kĩ́i wɛɛlɛ,
\q1 à wɛɛlɛ àↄ maa, á nↄ̀sɛ iↄ doũ.
\q1 Bee a gí á bↄi Dii pↄkũmagↄↄa?
\s1 Yã́ pↄ́ a Filitɛ̃ↄ le
\q1
\v 4 Gazadeↄ pãkpa ń wɛ̃́lɛi,
\q1 Asekeloni a gↄ̃ bɛzia ũ.
\q1 Wa Asedodadeↄ ya fãanɛ,
\q1 wa Ɛkɛlonideↄ wo ń bɛ.
\q1
\v 5 Waiyoo á Kɛlɛti bui pↄ́ á kú ísialɛↄ!
\q1 Dii yã́ pↄ́ a á le òɛ́.
\q1 Á Kanaa pↄ́ á kú Filitɛ̃ bùsuuↄ,
\q1 Dii mɛ̀ á á kaalɛ, á gbɛ̃e a gↄ̃o.
\q1
\v 6 Ísialɛ bùsupi a gↄ̃ dã́dãkɛkĩi ũ,
\q1 wekĩi sãdãnaↄ kálɛu, aai kaaↄ dada.
\q1
\v 7 Yuda kↄ̃naↄ gↄ̃ bùsupi vĩ,
\q1 aamɛ aa pↄ́ dã́dãkɛu,
\q1 aai wúlɛ Asekeloni kpɛ́ↄ guu oosi.
\q1 Dii ń Lua a ↄliańzi,
\q1 a suńnↄ ń pá ziu.
\s1 Yã́ pↄ́ a Mↄabuↄ ń Amↄniↄ le
\q1
\v 8 Má mà Mↄabuↄ ma gbɛ̃́ↄ sↄ̃̀sↄ̃,
\q1 Amↄniↄ ń tↄbɛ̃ɛsì,
\q1 aa kuabìimá ń bùsu yã́ musu.
\q1
\v 9 A yã́i ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua,
\q1 má ò ń ma kuao ma mɛ̀
\q1 Mↄabuↄ gↄ̃ lán Sↄdↄũdeↄwa,
\q1 Amↄniↄ sↄ̃ lán Gↄmↄↄdeↄwa.\f + \fr 2.9 \fr*\ft Daa 19.24\ft*\f*
\q1 An bùsu a sɛ̃̀ vãi bↄlɛ,
\q1 ɛ̀ wiside aↄ diu.
\q1 Aↄ dɛ guyaaa ũ gↄↄpiiɛ.
\q1 Ma gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ ń pↄ́ↄ naaa,
\q1 bui pↄ́ má sɛ̀ kↄ̃naↄ gↄ̃ ń bùsu vĩ.
\q1
\v 10 Buipiↄ yã́pi e ń ĩ́andãa gbɛ ũ,
\q1 asa ma Dii Zĩgↄ̃de, aa ma gbɛ̃́ↄ sↄ̃̀sↄ̃,
\q1 aa kuabìimáɛ.
\q1
\v 11 Dii a to sↄ̃ kɛ̃́ńgu
\q1 gↄↄ pↄ́ a to dṹnia diiↄ sãalɛ píi.
\q1 Bùsu píi gbɛ̃́ↄ i kúlɛɛ̀,
\q1 baade a bùsuu.
\s1 Yã́ pↄ́ a Etiopiↄ ń Asiliↄ le
\q1
\v 12 Etiopiↄ sↄ̃, Dii a fɛ̃nda tↄ̃́wá.
\q1
\v 13 A ↄloo gugbãntoodeↄla,
\q1 i Asiliↄ dↄ̀ↄsↄmpa.
\q1 Niniva a gↄ̃ bɛzia ũ gii lán guwaiwaiwa.
\q1
\v 14 Sɛ̃sao nↄ̀ↄ bui píi aaↄ wúlɛ we,
\q1 gáuↄ ń kpↄbↄ'ilɛnaↄ pɛ́pɛ a gbɛ̀pɛlɛↄwa.
\q1 An wii aↄ dↄ fɛnɛntiↄ guu,
\q1 kpɛ́ↄ zɛ́ a káka ń gĩ̀ wíwiaↄ,
\q1 a zaliↄ bↄ gupuau.
\q1
\v 15 Wɛ̃́lɛ pↄnade pↄ́ a gbɛ̃́ↄ kálɛa dↄdↄan we.
\q1 Aa ò ń sↄ̃u aa mɛ̀,
\q1 ń wɛ̃́lɛ sáa vĩ guei lↄo.
\q1 Gwa! A gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũɛ,
\q1 wàiↄ tòo ũ.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ dↄiↄ swedↄwà
\q1 ń ↄkɛa yàayaao.
\c 3
\s1 Yelusalɛũ
\q1
\v 1 Waiyoo mɛɛwia gbãamↄnɛdeↄ!
\q1 A gbɛ̃́ↄ swã́ gbãa mɛ́ aa gbãlɛa.
\q1
\v 2 Aali gbɛ̃e yã́ sio,
\q1 aali lɛdama mao.
\q1 Aa Dii náai vĩo,
\q1 aali sↄ̃ ń Luazio.
\q1
\v 3 Mɛɛwiapi kíaↄ dɛ
\q1 lán nↄ̀ↄmusu fɛ̃awa,
\q1 a yãgↄ̃gↄ̃naↄ dɛ lán àwalɛwan
\q1 oosiɛlɛ pↄ́ aali pↄe to gu dↄ̀wàoↄwa.
\q1
\v 4 A ãnabiↄá yãbↄlɛnaↄnɛ,
\q1 náaisaideↄnɛ.
\q1 A sa'onaↄ ì Dii pↄ́ↄ gbãlɛ,
\q1 aaì aà ikoyã ↄ̃̀ↄkpa.
\q1
\v 5 Dii ku wɛ̃́lɛpi guu,
\q1 a maa, ìli vãikɛo.
\q1 Lá gu lɛ́ dↄ ìↄ yã́zɛde danɛ́,
\q1 ìli fu bauo.
\q1 Ń beeo dↄ̀ↄsaideↄ líↄ wí dↄ̃o.
\b
\q1
\v 6 Ma buieↄ bãdɛ̀,
\q1 ma ń bĩ́i gulɛsĩↄ dɛɛlɛmpà.
\q1 Má tò an wɛ̃́lɛↄ gↄ̃̀ bɛziaↄ ũ,
\q1 wìli a zɛ́kpaaↄ sɛ lↄo.
\q1 Wa ku we lↄo, baa do.
\q1
\v 7 Ma mɛ̀ Yelusalɛũdeↄ ma vĩa vĩ,
\q1 aa ma lɛdama sio lé?
\q1 Tó màa no, má ń mɛɛwia dúuzↄ̃
\q1 ń yã́ pↄ́ má dìlɛ mà mↄɛ̀ↄ píiɛ.
\q1 Ń beeo an mɛ wã̀ ń yãdↄↄsaikɛao.
\q1
\v 8 Ma Dii ma mɛ̀, à sↄ̃́amazi
\q1 e gↄↄ pↄ́ má fɛlɛ bↄbↄńnↄ.
\q1 Asa má dìlɛ mà buiↄ kãaa,
\q1 mà bùsu píi gbɛ̃́ↄ naaa,
\q1 mí a pↄkpɛ̃nɛ bↄbↄmá,
\q1 baa ma pↄkũma pãsĩ píi.
\q1 Ma zafɛ̃a tɛ́ i kũ dṹniawa píi.
\q1
\v 9 Bee gbɛa má gbãbↄ gbɛ̃́ↄ lɛ́ɛ,
\q1 kɛ́ ampii aa ma sísi,
\q1 aai zↄblemɛɛ ń lɛdoũo.
\q1
\v 10 Za Etiopi swaↄ baale
\q1 ma sìsina pↄ́ fãaaaↄ mↄmɛɛ ń gbaↄ.
\q1
\v 11 Gↄↄ bee wí a á kṹ
\q1 tàae pↄ́ á kɛ̀mɛɛ yãaↄ yã́ musuo,
\q1 asa ĩ́andãna pↄ́ aaì ńzĩa sɛ lɛsĩↄ
\q1 ↄ̃ má ń bↄlɛ á wɛ̃́lɛɛ bee guu.
\q1 Á ázĩa sɛ lɛsĩ ma gbɛ̀sĩsĩ
\q1 pↄ́ a kua adoa musu lↄo.
\q1
\v 12 Má taasideↄ ń wɛ̃nadeↄ to wɛ̃́lɛɛ bee guu,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aaì namaziↄ.
\q1
\v 13 Isaili kↄ̃napiↄ gbɛ̃́ↄ wɛtã lↄo,
\q1 aa gbɛ̃́ↄ sã́são,
\q1 mɛ́ wa ɛɛ ma dↄ ń lɛ́uo.\f + \fr 3.13 \fr*\ft Zia 14.5\ft*\f*
\q1 Aali pↄble, aali wúlɛ,
\q1 gbɛ̃e yã́ a ń vĩakũo.
\q1
\v 14 Siↄnadeↄ, à gulakɛ!
\q1 Isailiↄ, à kúkuakɛ!
\q1 Yelusalɛũdeↄ, à wiilɛ ń pↄnao!
\q1
\v 15 Dii á bↄ́ yã́kpalɛu,
\q1 a tò á wɛ̀lɛↄ kpɛkpà.
\q1 Dii á Isailiↄ kía kú á guu,
\q1 áↄ yãe vĩa vĩ lↄo.
\q1
\v 16 Gↄↄbeezĩ wa mɛ:
\q1 Yelusalɛũdeↄ, ásu to vĩa á kũo,
\q1 Siↄnadeↄ, á ↄ su gↄ̃ dↄ̀lↄlↄo.
\q1
\v 17 Dii á Lua kú á guu
\q1 gↄ̃sa pↄ́ ì ń suaba ũ.
\q1 A koo pũna á yã́ musu ń pↄnao,
\q1 a á gba wɛ̃ni dafu a yeaázi guu.
\q1 A pↄnakɛ á yã́ musu ń gulakɛao,
\q1
\v 18 lá wì kɛ dikpɛgↄↄwa.
\q1 Ma Dii ma mɛ̀, má á aso pilaɛ́,
\q1 má á bↄ sↄ̃́sↄ̃au.
\q1
\v 19 Gↄↄ bee má yãkɛ
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ gbãamↄ̀ɛ́ↄnɛ.
\q1 Má á gbɛ̃́ tↄ̃̀ↄlɛnaↄ misi,
\q1 má á gbɛ̃́ pↄ́ wà ń yáↄ kãaa.
\q1 Bùsu pↄ́ wà widàuwáↄ guu píi,
\q1 má á tↄbↄu, má á kpɛla.
\q1
\v 20 Zĩbeezĩ má á kãaa,
\q1 gↄↄbeezĩ má suánↄ, mí á tↄbↄ.
\q1 Má á kpɛla dṹnia gbɛ̃́pii wáa,
\q1 má suánↄ á pá ziu, á wɛsiɛ.