\id ZEC Zechariah in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Zakali
\toc1 Zakali
\toc2 Zakali
\toc3 Zkl
\mt1 ZAKALI
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Wa fↄ̃ o Zakali láɛá wɛdↄa Luazi láɛ, asa a ↄ̀lↄwɛ̃ɛ lá Lua gbɛ̃́ↄ ìↄ wɛdↄ Luapizi. Lápi kpaalɛa lɛɛ plaɛ: A sɛ̃́ia (lɛɛ 1-8) dɛ wɛ́pungu pↄ́ ãnabi Zakali è ãnabi Age gↄↄↄ ũ. Wɛ́pungupiↄ yã́ↄ lɛ́ ↄlↄwɛ̃ɛ kɛ́ Lua kpɛ́ kɛkɛ dↄa ń Yelusalɛũ kɛkɛ kálɛao aↄ dɛ yã́ gbia ũ gɛ̃a gↄↄ dafu guu. Lua ń dↄaana Zolobabɛli ń sa'onkia Yesuao sɛ̀ gↄↄ bee a gbɛ̃́ↄnɛ. Gↄↄ lɛ́ gɛ́ àlɛ su, Isailiↄ wɛdↄa Luazi lɛ́ kã́fĩ, an wɛ́ dↄ gↄↄ zↄ̃ↄ pↄ́ Lua a mↄ́ ń a gawio, iↄ dɛ tↄↄlɛ ń pↄ́ pↄ́ kúwàↄ píi kía ũ. Bee a kpaaũ ń gbɛ̃́ pↄ́ Lua sɛ̀ a zĩkɛna ũ mↄao.
\ip Lápi lɛɛ plaade (9-14) guu mɛ̀kpà yã́zĩnda mɛ̀n plapiↄwa. À Lua gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ dṹnia kía ũ taa òwɛ̃ɛ. Aↄ dɛ nↄ̀sɛniɛde ũ mɛ́ zĩblenaɛ lↄ. Aↄ dɛ sãdãna ũ, iↄ dɛ zĩna pↄ́ wa dɛ ũ lↄ. Yesu baonakpanaↄ yã́piↄ sɛ̀ wa ↄ̀lↄwɛ̃ɛ kɛ́ Yesu yã́ɛ, atɛ̃sa aà gaa yã́ (Mat 21.4-5, 26.31, Maa 14.27, Zãa 19.37).
\c 1
\s1 Dii oa Yudaↄnɛ aa ɛa suwa
\p
\v 1 Daliusi\f + \fr 1.1 \fr*\ft Ɛza 4.24\ft*\f* kpalablea wɛ̃̀ plaade guu, a mↄ swaaↄ̃de zĩ́, Dii yã'ò ãnabi Zakali,\f + \fr 1.1 \fr*\ft Ɛza 5.1\ft*\f* Bɛlɛkia nɛ́, Ido tↄũnaɛ, à mɛ̀: 
\v 2 Ma pↄ pà á deziↄzi. 
\v 3 A yã́i tò ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, o gbɛ̃́ↄnɛ aa sua, mí sumá. Má Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 4 Ásu àↄ dɛ lá á deziↄwao. Ãnabi káauↄ kpàwakɛ̀nɛ́ aa mɛ̀, ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀ aa mikɛ̃ ń yãvãikɛaↄwaɛ, aai bↄ ń zɛ́ vãiu. Ɔ̃ aai swã́sɛio, aai laaidↄ ma yã́wao. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 5 Too! Á deziↄ ku máɛ? Ãnabipiↄ sↄ̃ aaìↄ ku gↄↄpii yã̀? 
\v 6 Ma yã́ pↄ́ má ò ma zↄ̀blena ãnabipiↄnɛ aa dìlɛ á deziↄnɛ, i ń leo lé? Ɔ̃ aa nↄ̀sɛlìlɛ aa mɛ̀ ma Dii Zĩgↄ̃de má kɛ̀nɛ́ ń yãkɛaↄ ń ń dàaↄwa, lá ma zɛòwaɛ.
\s1 Sↄ̃deↄ kua gbɛ́liↄ zãnguo
\p
\v 7 Daliusi kpalablea wɛ̃̀ plaade guu, a mↄ kuɛdode pↄ́ wì mɛ Seba gↄↄ baasↄo mɛ̀ndosaide zĩ́, Dii yã'ò mapi ãnabi Zakali, Bɛlɛkia nɛ́, Ido tↄũnaɛ. 
\v 8 Ma wɛ́pungu'è gwã́, ↄ̃ ma gↄ̃ɛe è di sↄ̃sↄↄba kpɛ, a zɛa gbɛ́liↄ zãnguo guzulɛu. Sↄ̃sↄↄbaↄ ń sↄ̃́zↄatɛ̃ↄ ń sↄ̃kaapuaↄ zɛ aà kpɛ.\f + \fr 1.8 \fr*\ft Zia 6.2-8\ft*\f* 
\v 9-10 Ma mɛ̀: Baa, gbɛ̃́piↄ dɛa ni? Ɔ̃ gↄ̃ɛ pↄ́ kú gbɛ́liↄ zãnguo, àlɛ yã'omanↄpi òmɛɛ: Má ↄlↄnɛ lá aa dɛ. Gbɛ̃́piↄá gbɛ̃́ pↄ́ Dii ń gbáɛ bɛbɛi dṹniauↄnɛ. 
\v 11 Ɔ̃ aa yã'ò Dii Malaika pↄ́ zɛa gbɛ́liↄ zãnguopiɛ aa mɛ̀: Wa bɛbɛ dṹniau, wá è dṹnia kú kílikili yãkelesai píiɛ. 
\v 12 Ɔ̃ Dii Malaika mɛ̀: Dii Zĩgↄ̃de, n fɛ̃ Yelusalɛũ ń Yudaↄ bùsu wɛ̃́lɛ kĩniↄzi a wɛ̃̀ bàaↄ̃kwin la. Ńyↄ̃ↄ kú ń ń wɛ̃nagwasaio e bↄɛ ni? 
\v 13 Ɔ̃ Dii wè Malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄpiwa ń nↄ̀sɛníniyã maao. 
\v 14 Ɔ̃ Malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ òmɛɛ mà yã́ɛ bee kpàwakɛ, à mɛ̀: Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀ Yelusalɛũ ń Siↄnao yã́ a kũ gbãa, 
\v 15 a pↄ pà maamaa bui pↄ́ kálɛa dↄdↄaↄzi. A pↄ paa Isailiↄzi yãa yↄↄɛ, ↄ̃ buipãlepiↄ ĩadaamá kã̀fĩ. 
\v 16 Ayãmɛto Dii mɛ̀ á ɛa su Yelusalɛũ wɛ̃nagwaawa. Wa ba yↄ̃ Yelusalɛũwa, wi a kpɛ́ dↄ we. Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ ò.
\p
\v 17 Malaikapi mɛ̀ mà ɛa yã́ɛ bee kpàwakɛ lↄ: Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀ nama aↄ ku a wɛ̃́lɛↄ guuɛ. Dii a Siↄna wɛ̃nagwa, i ɛa Yelusalɛũ sɛ lↄ.
\s1 Kↄ́ba mɛ̀n síiↄ̃ↄ ń sia gbɛ̃ↄn síiↄ̃ↄ
\p
\v 18 Kɛ́ ma wɛzù ma gugwà, ma kↄ́ba è síiↄ̃. 
\v 19 Ma malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ là: Beeↄ dɛa ni? A wèa à mɛ̀: Beeↄ dɛ kↄ́ba pↄ́ Isailiↄ ń Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píi fã̀aaↄ ũɛ. 
\v 20 Ɔ̃ Dii sia gbɛ̃ↄn síiↄ̃ↄ ↄ̀lↄmɛɛ. 
\v 21 Ɔ̃ ma aà là: Bↄ́ gbɛ̃́piↄ lɛ́ mↄ́ kɛii? A wèa à mɛ̀: Kↄ́bapiↄ mɛ́ Yudaↄ fã̀aa, ↄ̃ an gbɛ̃e i fↄ̃ a mi sɛ̀ musuo. Siapiↄ mↄ̀ vĩadadai bui kↄ́bapiↄziɛ, aai ń gbɛ̃gbɛ̃, asa buipiↄ ń kↄ́ba gɛ̃̀lɛ Yudaↄzi, aa ń fãaaɛ.
\c 2
\s1 Gbɛ̃́ pↄ́ pↄyↄ̃ba kũa
\p
\v 1 Kɛ́ ma wɛzù ma gugwà, ma gↄ̃ɛe è, a pↄyↄ̃ba kũa. 
\v 2 Ma aà là: Ńlɛ gɛ́ má ni? A wèa à mɛ̀: Málɛ gɛ́ Yelusalɛũ yↄ̃i mà a yàasa ń a gbã̀ao dↄ̃ɛ. 
\v 3 Kɛ́ malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄpi lɛ́ tá, ↄ̃ malaika pãle mↄ̀ dàaàlɛ 
\v 4 a òɛ̀: Bàalɛ gɛ o ɛ̀waasopiɛ, Yelusalɛũ aↄ kálɛa bĩ́isai a gbɛ̃nazĩna ń a pↄtuoo dasikɛ yã́i. À mɛ̀ lↄ: 
\v 5 Dii mɛ̀ ámɛ áↄ dɛ a bĩ́i tɛde pↄ́ liai ũ, íↄ ku a guu a gawi ũ. 
\v 6 Dii ɛ̀a mɛ̀: À mↄ́! À mↄ́! À bàalɛ à bↄlɛ gugbãntoo oi bùsuu, asa ma á fãaa dṹnia gola síiↄ̃ↄ guuɛ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 7 Á Siↄnadeↄ, à mↄ́! Á gbɛ̃́ pↄ́ á kú Babɛliↄ, à piliwà!
\p
\v 8 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀ a ma zĩ mà a tↄbↄ bui pↄ́ lɛ̀lɛwáↄ yã́ musuɛ, asa gbɛ̃́ pↄ́ ↄzↄ̃̀wá ↄzↄ̃̀ api a wɛbɛwaɛ. 
\v 9 A ↄsɛńzi, an zↄↄ i lɛ́lɛmá, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ ma zĩ.
\p
\v 10 Dii mɛ̀: Á Siↄnadeↄ, à gulakɛ ń pↄnao, asa mámɛ málɛ mↄ́, mí bɛkpa á guu. 
\v 11 Gↄↄ bee buiↄ naa dasi, aai gↄ̃ ma gbɛ̃́ↄ ũ. Má bɛkpa á guu, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ ma zĩwá. 
\v 12 Dii a Yudaↄ sɛ a gbɛ̃́ↄ ũ a bùsuu, i ɛa Yelusalɛũ sɛ lↄ. 
\v 13 Baade kɛ kílikili Dii aɛ, à fɛ̀lɛ a kúkĩi pↄ́ a kua adoau, àlɛ mↄ́.
\c 3
\s1 Pↄkasa gbia daa sa'onkiaɛ
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii sa'onkia Yesua\f + \fr 3.1 \fr*\ft Ɛza 5.2\ft*\f* ↄ̀lↄmɛɛ, a zɛa Dii Malaika aɛ, mɛ́ Setãu zɛa aà ↄplaai yãdↄawà yã́i.\f + \fr 3.1 \fr*\ft Zia 12.10\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ Dii Malaika ò Setãuɛ: Á kↄ̃ le ń Diio, Setãu.\f + \fr 3.2 \fr*\ft Yud 9\ft*\f* Á kↄ̃ le ń Dii pↄ́ Yelusalɛũ sɛ̀o fá! Gbɛ̃́ɛ beeá yàamiↄna pↄ́ wa ga bↄ̀ tɛ́ guuɛ. 
\v 3 Kɛ́ Yesua zɛa malaikapi aɛ, a pↄkasa ã́makɛa daa. 
\v 4 Ɔ̃ malaikapi yã'ò gbɛ̃́ pↄ́ sĩ a aɛↄnɛ à mɛ̀: À aà pↄkasa ã́makɛapiↄ bↄ. Ɔ̃ a ò Yesuaɛ: Gwa! Ma n duuna kɛ̃̀ma. Má pↄkasa gbia danɛɛ sa. 
\v 5 Ɔ̃ à mɛ̀ wà tulu gbãsĩsai diɛ̀. Ɔ̃ aa kpàɛ̀ aa ɛ̀a pↄkasa dàɛ̀, gↄↄ pↄ́ Dii Malaika zɛa we.
\p
\v 6 Ɔ̃ Dii malaikapi lɛdà Yesuawa à mɛ̀: 
\v 7 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀, tó ń bɛ a zɛ́u, mɛ́ ń yã́ pↄ́ á dìlɛↄ kũa, á a kpɛ́ nanɛ n ↄzĩ, níↄ dɛ a bɛgwana ũ, í n gba zɛ́ ǹyↄ̃ ku gbɛ̃́ pↄ́ sĩaɛ beeↄ guu. 
\v 8 Sa'onkia Yesua, ma! Mpi ń n sa'on dee pↄ́ kálɛ n aɛↄ, ámɛ á yã́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ taaↄ ũ. Málɛ mↄ́ ń ma zↄ̀blena Vlãpaao.\f + \fr 3.8 \fr*\ft Zel 23.5, 33.15, Zkl 6.12\ft*\f* 
\v 9 À gbɛ pↄ́ má dìlɛ Yesua aɛ gwa. Gbɛ̀ mɛ̀ndopi wɛ́ soplaɛ, mɛ́ má lákɛ̃wà, mí gbãbↄ bùsupiɛ gↄↄ do kóũ. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 10 Gↄↄ bee á baade a a gbɛ̃́dee sísi aà zↄ̃lɛ nana a vɛ̃ɛli ge kaadↄɛnli gbáu.\f + \fr 3.10 \fr*\ft Mis 4.4\ft*\f* Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\c 4
\s1 Vua dau ń kuli mɛ̀n plaↄ
\p
\v 1 Kɛ́ malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ ɛ̀a sù, à ma vu lá wì ń vu iuwa. 
\v 2 Ɔ̃ à ma la à mɛ̀: Bↄ́ ń è wei? Má wèwà ma mɛ̀: Ma vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ dau è, a filia vĩ sopla, mɛ́ a nísikakĩi ku a musu. Filia mɛ̀n soplapiↄ, baade ń a nísi zɛ́o. 
\v 3 Kuli mɛ̀n pla ku a saɛ,\f + \fr 4.3 \fr*\ft Zia 11.4\ft*\f* ado nísikakĩi ↄplaa oi, ado zɛɛ oi. 
\v 4 Ɔ̃ ma malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ là: Baa, beeↄ dɛa ni? 
\v 5 A wèa à mɛ̀: Ń dↄ̃ lá pↄ́piↄ dɛoa? Ma mɛ̀: Aawo, Baa! 
\v 6 Ɔ̃ a òmɛɛ, yã́ pↄ́ Dii lɛ́ o Zolobabɛliɛn kɛ: Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀, i kɛ ń gbãao ge ń ikoo no, sema a Nisĩna. 
\v 7 Gbɛ̀sĩsĩ zↄ̃ↄ, bↄ́n n ũi? Ńyↄ̃ gↄ̃ Zolobabɛliɛ gudaaĩa ũɛ. Tó à bↄ̀ ń kpɛ́ midɛgbɛo, wa báaa kãaa.
\p
\v 8 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 9 Zolobabɛli ↄ mɛ́ kpɛ́pi ɛ̃ kpàlɛ, mɛ́ aà ↄ mɛ́ a a midɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ ma zĩwá. 
\v 10 Gbɛ̃e su saka yã́ yↄↄna kɛgↄↄuo. Tó wà gĩsusugwabↄ è Zolobabɛli ↄzĩ, an pↄ́ a kɛ na.
\p Filia mɛ̀n soplapiↄ dɛ Dii wɛ́tɛa dṹniai ũɛ.\f + \fr 4.10 \fr*\ft Zia 5.6\ft*\f* 
\v 11 Ɔ̃ ma malaikapi là: Kuli mɛ̀n pla pↄ́ kú dau ↄplaai ń zɛɛio dɛa ni?\f + \fr 4.11 \fr*\ft Zia 11.4\ft*\f* 
\v 12 Ɔ̃ ma ɛa aà là lↄ ma mɛ̀: Kù ligↄ̃n pla pↄ́ kú nísi zɛ́ mɛ̀n pla pↄ́ wa pì ń vuaoↄ saɛ, àlɛ nísi pisi filiaↄwa dɛa ni? 
\v 13 A wèa à mɛ̀: Ń dↄ̃ lá pↄ́piↄ dɛoa? Ɔ̃ má òɛ̀: Aawo, Baa! 
\v 14 Ɔ̃ à mɛ̀: Gbɛ̃ↄn pla pↄ́ wà ń dílɛ aa zĩkɛ dṹnia bṹu Diiɛↄn we.
\c 5
\s1 Taala pↄ́ lɛ́ vua
\p
\v 1 Ma ɛa wɛzù ma gugwà lↄ, ↄ̃ ma taala è, àlɛ vua. 
\v 2 Malaika ma la à mɛ̀: Bↄ́ ń èi? Ɔ̃ má wèwà ma mɛ̀: Taala má è, àlɛ vua. A gbã̀a kà gã̀sĩsuu bao, a yàasa kwi. 
\v 3 Ɔ̃ a òmɛɛ: Láaipↄ Lua lɛ́ zĩ n bùsuwan we píi. Yã́ pↄ́ kɛ̃a a kpɛ dowa mɛ̀, Lua a kpã́iↄ ya ń bↄlɛu píi. A kpɛ do sↄ̃, Lua a gbɛ̃́ pↄ́ ì ɛɛto ń a tↄ́oↄ ya píi. 
\v 4 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀ á lápi kpã́sã, lápi i gɛ̃ kpã́i kpɛ́u ń gbɛ̃́ pↄ́ ì ɛɛto ń a tↄ́o kpɛ́uo. Aↄ ku we, i kpɛ́pi wíwi, a zaↄ ń a gĩↄ píi.
\s1 Nↄɛ pↄ́ kú gbí guu
\p
\v 5 Malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ mↄ òmɛɛ: Wɛ́sɛ ǹ pↄ́ pↄ́ lɛ́ bↄma gwa. 
\v 6 Ma aà là: Bↄ́ ni? Ɔ̃ à mɛ̀: Gbí pↄyↄ̃bↄɛ. Ɔ̃ à ɛ̀a òmɛɛ: N bùsudeↄ tàaen we. 
\v 7 Ɔ̃ má è wà gbípi nɛ́ pↄ́ dɛ bɛↄma ũ wɛ̃̀, nↄɛ mɛ́ zↄ̃lɛu. 
\v 8 Ɔ̃ malaikapi mɛ̀: Luayãdasain we. Ɔ̃ à ↄtↄ̃̀ↄlɛwà gbíu we, à a nɛ́ pↄ́ dɛ bɛↄma ũpi tàɛ.
\p
\v 9 Kɛ́ ma wɛzù ma gugwà, ma nↄɛ gbɛ̃ↄn plaↄ è, aa gã̀sĩa vĩ lán wàalianawa. Aalɛ gã̀sĩa lɛ́, aa vùa lɛ́ mↄ́, ↄ̃ aa gbípi sɛ̀ lɛ́ vuaò, aa musu yã́io, aa zĩ́lɛ yã́io. 
\v 10 Ɔ̃ ma malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ là: Aalɛ tá ń gbípio má ni? 
\v 11 A wèa à mɛ̀: Aalɛ gɛ́ kpɛdↄiɛ̀ Babiloni bùsuuɛ. Tó aa làa, aa aà dau we a dilɛkĩi ũɛ.
\c 6
\s1 Zĩkasↄ̃go mɛ̀n síiↄ̃ↄ
\p
\v 1 Ma ɛa wɛzù ma gugwà lↄ, ↄ̃ ma zĩkasↄ̃goↄ è mɛ̀n síiↄ̃, aalɛ bↄ gbɛ̀sĩsĩ mɛ̀n plaↄ zãnguo. Gbɛ̀sĩsĩpiↄá mↄgotɛ̃ɛ. 
\v 2 Gó sɛ̃́ia dↄa sↄ̃sↄↄbaↄnɛ. A plaade dↄa sↄ̃́sinaↄnɛ. 
\v 3 A àaↄ̃de dↄa sↄ̃kaaↄnɛ. A síiↄ̃de dↄa sↄ̃dãnaↄnɛ. Sↄ̃́ gbãaↄnɛ píi.\f + \fr 6.3 \fr*\ft Zia 6.1-8\ft*\f* 
\v 4 Ɔ̃ ma malaika pↄ́ lɛ́ yã'omanↄ là: Baa, beeↄ dɛa ni? 
\v 5 A wèa à mɛ̀: Sↄ̃́go mɛ̀n síiↄ̃piↄá ĩ́ana mɛ̀n síiↄ̃ pↄ́ aaìↄ zɛa dṹnia bṹu Dii aɛↄnɛ.\f + \fr 6.5 \fr*\ft Zia 7.1\ft*\f* Aa bↄ̀lɛ lɛ́ gɛ́. 
\v 6 Sↄ̃́sinaↄ gó lɛ́ gɛ́ gugbãntoo oi bùsuu. Sↄ̃kaaↄ gó tɛ́ ń kpɛ. Sↄ̃dãnaↄ gó lɛ́ gɛ́ gɛↄmidↄkĩi oi bùsuu. 
\v 7 Kɛ́ sↄ̃́ gbãapiↄ bↄ̀lɛ, an mɛ lɛ́ kɛ fèfe ń sia dṹniauo. Ɔ̃ malaika mɛ̀: À gɛ si dṹniau. Ɔ̃ aa sìu. 
\v 8 Ɔ̃ à lɛzù a òmɛɛ à mɛ̀: Sↄ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ́ gugbãntoo oiↄ tò ma pↄ wèe bùsupiwa.
\s1 Kía fùakpaa Yesuaɛ
\p
\v 9 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 10 Gba si Ɛlɛdai ń Tobiao ń Yedaia pↄ́ aa bↄ̀ Babɛli aa sùↄwa, ní gɛò gↄↄ doũ zĩ́ gↄ̃̀ↄ Zefania nɛ́ Yosia bɛ. 
\v 11 Ãnusu ń vua pↄ́ aa gbadàòpi sɛ ǹ kíafua kɛò, ní kpá sa'onkia Yesua, Yozada nɛ́ɛ. 
\v 12 Oɛ̀ Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀: Gↄ̃ɛ pↄ́ wì mɛ Vlãpaan\f + \fr 6.12 \fr*\ft Zkl 3.8\ft*\f* we. A vlãpa a kúkĩi, i ma kpɛ́ dↄ. 
\v 13 Ɔ̃mɛ a kpɛdↄmɛɛ, i ɛa zↄ̃lɛ a báawa we, iↄ kpalable ń gawio. A zↄ̃lɛ a báawa kía ũ sa'ona ũ. Lɛdama pↄ́ ì mↄ́ ń aafiao a bↄ apii guu. 
\v 14 Wa kíafuapi kpa Ɛlɛdai ń Tobiao ń Yedaiao ń Zefania nɛ́ Yosiaowa, i gↄ̃ yã́pi dↄngubↄ ũ ma kpɛ́u. 
\v 15 Gbɛ̃́ pↄ́ kú zã̀ↄ mↄ ma kpɛ́ dↄ, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ ma zĩwá. Tó a Dii á Lua yã'onɛ mà maamaa, yã́pi a kɛ.
\c 7
\s1 Lɛyea ń nↄ̀sɛmɛndoo
\p
\v 1 Kí Daliusi kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu, a mↄ kɛ̃okwide Kisele gↄↄ síiↄ̃de zĩ́, ma Zakali, Dii yã'òmɛɛ. 
\v 2 Gↄↄ bee Bɛtɛlideↄ Salɛzɛɛ ń Lɛgɛmɛlɛkio ń ń gbɛ̃́ↄ zĩ̀ yãgbɛai Diiwa. 
\v 3 Aa Dii Zĩgↄ̃de kpɛ́ sa'onaↄ là aa mɛ̀: Wà lɛye ń ↄↄlↄo mↄ sↄode guu, lá wi kɛ wɛ̃ ń wɛ̃owa yã̀? 
\v 4 Ɔ̃ Dii Zĩgↄ̃de yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 5 Sa'onaↄ ń bùsu gbɛ̃́piio la ǹ mɛ: Kɛ́ aa lɛyè ń ↄↄlↄo mↄ sↄode ń mↄ sopladeo guu a wɛ̃̀ bàaↄ̃kwin la, mámɛ aa yèmɛɛa? 
\v 6 Kɛ́ a pↄblè a imì, ázĩa yã́i a pↄ́pi blèio lé? 
\v 7 Yã́ pↄ́ Dii dà ãnabi káauↄnɛ aa a kpàwakɛ̀n we, gↄↄ pↄ́ Yelusalɛũ ń a zↄ̃ɛwiaↄ kálɛa dↄdↄa ń namao, mɛ́ wa ku Nɛgɛvɛ ń gusalala pↄ́ kú a saɛo.
\p
\v 8 Ma Zakali, Dii yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛa à mɛ̀: 
\v 9 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀: Àↄ yã́zɛdekɛ ń sĩanao. Àↄ gbɛ̃kɛ vĩ ń kↄ̃o ń kↄ̃ wɛ̃nagwaao. 
\v 10 Ásu gbãamↄ gyaa taasideↄ ń tonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń bↄ̀mↄↄ ń wɛ̃nadeↄnɛo. Ásu kↄ̃ yã̀maakɛ ń vãioo. 
\v 11 Á deziↄ gì yã́pi mai, aa bↄ̀ ma kpɛ aa ↄtà ń swã́lɛ. 
\v 12 An swã́ gbãakũ̀ lán gbɛwa, aai swã́sɛ ma ikoyãio ge yã́ pↄ́ má dà ãnabi káauↄnɛ aa ò ń ma Nisĩna gbãao. Ɔ̃ ma Dii Zĩgↄ̃de ma pↄ pàńzi maamaa. 
\v 13 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, kɛ́ ma lɛzùńzi, aai swã́sɛio. A yã́i tò, kɛ́ aa lɛzùmazi, mi swã́sɛi sↄ̃o. 
\v 14 Ɔ̃ ma ń sɛ́lɛ lán zàawa, ma ń fãaa bui pↄ́ aa ń dↄ̃oↄ guu. An bùsu gↄ̃̀ bɛzia ũ ń kpɛ, wa fↄ̃ pãao. Màa aa tò pↄeã bùsu gↄ̃̀ bɛzia ũ.
\c 8
\s1 Dii lɛgbɛ̃a Yelusalɛũ yã́ musu
\p
\v 1 Dii Zĩgↄ̃de yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, Siↄna yã́ ma kũ gbãa maamaaɛ, àlɛ ma nↄ̀sɛ tɛ́kũ pãsĩpãsĩ. 
\v 3 Ma Dii ma mɛ̀, má ɛa su Siↄna, mí zↄ̃lɛ Yelusalɛũ. Wa o Yelusalɛũɛ wɛ̃́lɛ sĩande, wi o ma Dii Zĩgↄ̃de gbɛ̀sĩsĩɛ Lua gbɛ̀sĩsĩ. 
\v 4 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, maeziↄ ń nↄɛziↄ ɛa kálɛ Yelusalɛũ gãaɛↄ, baade ń a lípanao kũa, kɛ́ aa wɛ̃ kɛ̀ yã́i. 
\v 5 Nɛgↄ̃ɛnaↄ ń nɛnↄɛnaↄ wɛ̃́lɛpi gãaɛↄ pa lↄɛ, aaiↄ kↄ̃̀ↄ'o a zɛaↄ guu. 
\v 6 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, yã́pi a bↄ gbɛ̃́ kↄ̃naↄ saɛ gↄↄ bee, kási a bↄ ma saɛo. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 7 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, mámɛ má a gbɛ̃́ↄ bↄ gukpɛ bùsuↄ ń bɛ'aɛ bùsuↄ guu, 
\v 8 mí suńnↄ aaↄ ku Yelusalɛũ, aai gↄ̃ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ a zɛ́wa sĩana.
\p
\v 9 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ yã́ɛ bee ma ãnabiↄ lɛ́u za gↄↄ pↄ́ wà ma kpɛ́ ɛ̃ kpàlɛ e gbãↄ, à gã̀sĩwa bↄbↄ kpɛ́pi zĩwa. 
\v 10 E gↄↄpi gɛ̀ kàò, gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ lɛ́ ài'e zĩ yã́ musuo. Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ́ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ suo aafia vĩo an wɛ̀lɛↄ yã́i, asa má tò wà íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o kↄ̃tɛ̃ɛɛ. 
\v 11 Ãma má yãkɛ gbɛ̃́ kↄ̃napiↄnɛ tia lán yãawao. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 12 Luabɛ a lou gbaɛ, pↄ́wɛna iↄ aafia, vɛ̃ɛliↄ i nɛ'i, tↄↄlɛ i blɛkɛ. Má pↄ́piↄ kpa gbɛ̃́ kↄ̃napiↄwa gba ũɛ. 
\v 13 Á Yudaↄ ń Isailiↄ, lá a gↄ̃ gbɛ̃́kabↄ ũ buipãleↄnɛ, màa má á suaba, mí tó wà báaadakↄ̃u ń á tↄ́o. Ásu to vĩa á kũo. À gã̀sĩwa wee.
\p
\v 14 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, lá ma zɛò mà músikpaázi gↄↄ pↄ́ á deziↄ ma pↄ fɛ̃̀mɛɛ, ↄ̃ mi á wɛ̃nagwao, 
\v 15 màa ma zɛò lↄ má maakɛ Yelusalɛũdeↄnɛ ń Yudaↄ píi gↄↄ beeↄzĩ. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. Ásu to vĩa á kũo. 
\v 16 Yã́ pↄ́ áli kɛn kɛ: Á baade lí sĩana'o a gbɛ̃́deeɛ.\f + \fr 8.16 \fr*\ft Ɛfɛ 4.25\ft*\f* Àli yã́gↄ̃gↄ̃ a zɛ́wa nana á yã́kpalɛkɛkĩiↄu. 
\v 17 Á gbɛ̃e suli vãikpaaĩ ń a gbɛ̃́deeoo. Ɛɛtoa ń ma tↄ́o suli kááguo, asa má za yã́piↄu píiɛ. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\p
\v 18 Dii Zĩgↄ̃de yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛa à mɛ̀: 
\v 19 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, lɛ́ pↄ́ iↄ ye mↄ síiↄ̃de guu ń mↄ sↄodeo ń mↄ sopladeo ń mↄ kwideo, a gↄ̃ á Yudaↄnɛ dikpɛ maa pↄ́ á pↄnakɛu ń yaalↄo ũ. Ayãmɛto à wɛɛlɛ àↄ kú ń sĩanao yãkelesai. 
\v 20 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, buiↄ ń wɛ̃́lɛdeↄ aaↄ mↄ dasi e tia. 
\v 21 Wa gɛ okↄ̃ɛ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo wà mɛ: Wà gɛ Dii kĩ́i wɛɛlɛ, wí Dii Zĩgↄ̃depi aɛya. Mapi má gɛ́ sↄ̃ɛ. 
\v 22 Buiↄ ń bùsu gbãa gbɛ̃́ↄ mↄ ma kĩ́i wɛɛlɛ dasi Yelusalɛũ la, aai ma aɛya. 
\v 23 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, gↄↄ bee gbɛ̃ↄn kwi pↄ́ bↄ̀ bui ń buio guuↄ Yuda mɛ̀ndo kũ a ula lɛ́wa, aai oɛ̀ aa mɛ: Wá gɛnnↄɛ, asa wá mà Lua kúánↄ.
\c 9
\s1 Yã́ zↄ̃lɛa Isailiↄ ibɛɛↄwa
\q1
\v 1 Dii a yãda Adalaka bùsula,
\q1 i to yã́ zↄ̃lɛ Damasiwa,\f + \fr 9.1 \fr*\ft Isa 17.1-3\ft*\f*
\q1 asa Sili mɛɛwiapiá aà pↄ́ɛ,
\q1 i kɛ Isaili buiↄ ńtɛ̃ɛ no.
\q1
\v 2 Yã́pi a zↄ̃lɛ Amatawa lↄɛ
\q1 ń Tiio ń Sidↄ̃o,\f + \fr 9.2 \fr*\ft Isa 23.1-18, Yoɛ 4.4-8\ft*\f*
\q1 baa kɛ́ aa dɛ ↄ̃nↄnaↄ ũ maamaa.
\q1
\v 3 Tiideↄ bĩ́i gbãa bo lìa ń wɛ̃́lɛi,
\q1 aa ã́nusu kã̀aańzi lán ũfãawa,
\q1 aa vua nↄ̀nↄaańzi lán zɛ́ guu pɛ̀lɛawa.
\q1
\v 4 Gwa! Dii a ń pↄ́ↄ símá,
\q1 i zɛ́ pↄ́ aa vĩ ísiaa midɛ.
\q1 Tɛ́ mɛ́ a kṹ ń wɛ̃́lɛpiwa.
\q1
\v 5 Asekelonideↄ e, vĩa i ń kṹ.
\q1 Gazadeↄ lualua maamaa
\q1 ń Ɛkɛlonideↄ lↄ, asa tãmaa a ń nɛ́ɛ.
\q1 Gazadeↄ kua ń kíawa,
\q1 Asekeloni a gↄ̃ bɛzia ũ.
\q1
\v 6 Buipãleↄ zↄ̃lɛ Asedoda,
\q1 Dii i Filitɛ̃ↄ\f + \fr 9.6 \fr*\ft Isa 14.29\ft*\f* wala midɛ.
\q1
\v 7 I nↄ̀ↄ kòlokpasai bↄ ń lɛ́zĩ,
\q1 i tɛ̃ bↄ ń lɛ́u.
\q1 An gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ gↄ̃ wá Lua pↄ́ ũɛ,
\q1 aa gↄ̃ lán Yudaↄ buiewa,
\q1 Ɛkɛlonideↄ gↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ ũ lá Yebusiↄ kɛ̀wa.
\q1
\v 8 Dii i a bùsu ń a gbɛ̃́ↄ dↄ̃́a
\q1 zĩgↄ̃ pↄ́ lɛ́ mↄ́ lɛ́lɛimáↄ yã́i.
\q1 Gbãamↄnɛdeↄ gbãablemá lↄo,
\q1 asa aↄ wɛ́tɛńzi saɛ.
\s1 Siↄna Kía mↄa
\q1
\v 9 Á Siↄnadeↄ, à pↄnakɛ maamaa,
\q1 á Yelusalɛũdeↄ, à kúkuakɛ.
\q1 À gwa, á kía lɛ́ mↄ́wá,
\q1 ì yãkɛ a zɛ́wa mɛ́ zĩ̀blenaɛ.
\q1 Aà nↄ̀sɛ niɛ mɛ́ a di zàa'ĩna kpɛ,
\q1 a di zàa'ĩn nɛ́ bↄlↄ kpɛ.\f + \fr 9.9 \fr*\ft Mat 21.5, Zãa 12.15\ft*\f*
\q1
\v 10 A zĩkasↄ̃goↄ bↄlɛ Ɛflaiũ bùsuu,
\q1 a to zĩkasↄ̃ↄ ku Yelusalɛũ lↄo,
\q1 wi zĩkasaↄ ɛ́'ɛ.
\q1 A aafia kpàwakɛ bui píiɛ,
\q1 i kible za ísialɛ la ń a lɛ́leo,
\q1 za Uflatai e dṹnia lɛ́wa.\f + \fr 9.10 \fr*\ft Soũ 72.8\ft*\f*
\b
\q1
\v 11 Á gbɛ̃́ pↄ́ á dɛ zĩ̀zↄↄ ũ sↄ̃,
\q1 má á bↄlɛ ɛ̀ isaipiu
\q1 ma bàakuaánↄ au\f + \fr 9.11 \fr*\ft Bↄa 24.8\ft*\f* yã́i.
\q1
\v 12 Á zĩ̀zↄ pↄ́ á dↄ̃ á bↄↄ,
\q1 à su á wɛ̃́lɛ bĩ́ideu,
\q1 baa gbã málɛ oɛ́,
\q1 má ɛa asea kpáwá lɛɛ pla.
\q1
\v 13 Yudaↄ mɛ́ ma sá ũ, má sápi kã́,
\q1 Ɛflaiũ buiↄ mɛ́ ma ka ũ, má dau,
\q1 mí Siↄnadepiↄ gbaɛ Gɛlɛkiↄwa.
\q1 Aa gↄ̃mɛɛ lán nɛgↄ̃na fɛ̃ndawa.
\b
\q1
\v 14 Za musu Dii a bↄ a gbɛ̃́piↄwa,
\q1 aà ka a gɛ̃ fìoo lán loupilɛawa.
\q1 Dii Lua a kã̀aepɛ,
\q1 i mↄ gɛↄmidↄkĩi oi zàa'ĩana guu.
\q1
\v 15 Dii Zĩgↄ̃de a ↄlia a gbɛ̃́ↄzi,
\q1 aa ń ibɛɛↄ taitai,
\q1 aai ↄ̃zↄ̃ ń gↄ̃kɛbↄↄwa.
\q1 Aa ń bↄ́ↄ'i mi,
\q1 aai pala lán vɛ̃ɛminawa.
\q1 Aa kɛ zĩ́uzĩu
\q1 lán ta pↄ́ wì au ɛ́lɛò sa'okĩiwawa.
\q1
\v 16 Dii an Lua a ń suaba gↄↄ bee
\q1 a kpàsa sãↄ ũ,
\q1 aaiↄ tɛkɛ aà bùsuu
\q1 lán kíafua gbɛ̀ bɛɛɛdeↄwa.
\q1
\v 17 Aaↄ maa mɛ́ an kɛfɛna a kɛ zài.
\q1 Ɛ̀waasoↄ lɛkpɛↄ yↄ́yↄ pↄ́wɛna yã́i,
\q1 wɛ̃́ndiaↄ wɛ̃wɛ̃, kɛ́ vɛ̃ɛ di yã́i.
\c 10
\s1 Dii ↄliaa Yudaↄzi
\q1
\v 1 À lou gbɛa Diiwa káabuana,
\q1 asa Dii mɛ́ ì to lou kɛkɛ,
\q1 ì to lou kwɛ́nɛ́,
\q1 ì to buapↄ́ kɛ baadeɛ.
\q1
\v 2 Tã́aↄ ì yãyaaa'o,
\q1 màsokɛnaↄ ì yã́ ɛgɛna e.
\q1 Wɛ́pungu'enaↄ yã́á mↄafiliɛ,
\q1 an gbɛ̃́ↄ nↄ̀sɛninianɛá pãɛ.
\q1 A yã́i tò gbɛ̃́ↄ liaaa lán sãↄwa,
\q1 an kúsu kwɛa kɛ́ aa dãna vĩo yã́i.\f + \fr 10.2 \fr*\ft Mat 9.36\ft*\f*
\b
\q1
\v 3 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 ma pↄ paa an dãnaↄzi,
\q1 má ĩada blesanapiↄwa.
\q1 Ma Dii Zĩgↄ̃de má ↄlia Yudaↄzi ma kpàsa pↄ́ↄ ũ,
\q1 má ń kɛ zĩkasↄ̃ gawide ũ.
\q1
\v 4 Gbɛ̃́ pↄ́ dɛ lán ɛ̃daalɛgbɛwa\f + \fr 10.4 \fr*\ft Isa 28.16, Ɛfɛ 2.20\ft*\f* a bↄ ń guu,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ dɛ lán kálo\f + \fr 10.4 \fr*\ft Isa 22.23\ft*\f* ge zĩkasawa a bↄ we,
\q1 kpalablenaↄ bↄ we píiɛ.
\q1
\v 5 Aaↄ dɛ nɛgↄ̃naↄ ũɛ,
\q1 aa ↄ̃zↄ̃ ń ibɛɛↄwa zĩkawɛ̃lɛ zɛ́u lán pɛ̀lɛawa.
\q1 Lá má kúńnↄ,
\q1 aa zĩka, aai sↄ̃deↄ fu.
\q1
\v 6 Má Yudaↄ gba gbãa,
\q1 má Yosɛfu buiↄ suaba,
\q1 mí suńnↄ ń pá ziu,
\q1 kɛ́ má ń wɛ̃na vĩ yã́i.
\q1 Aaↄ dɛ lá mi ń vũaa yãaowa,
\q1 asa mámɛmaa Dii ń Lua,
\q1 má yãmamá.
\q1
\v 7 Ɛflaiũ buiↄ gↄ̃ nɛgↄ̃naↄ ũ,
\q1 an pↄ iↄ na lán vɛ̃ɛ zↄ̃̀lɛmáwa.
\q1 An nɛ́ↄ e, aai pↄnakɛ,
\q1 an pↄ́ a kɛ na Diiwa.
\q1
\v 8 Má swe pɛ́ńzi, mí ń kãaa,
\q1 má ń boɛ, aaiↄ dasi lán yãawa.
\q1
\v 9 Baa tó ma ń fãaa buiↄ guu,
\q1 ma yã́ aↄ dↄńgu za bùsu zã̀zãↄuɛ.
\q1 Ampiↄ ń ń nɛ́ↄ aaↄ kuɛ, aai su.
\q1
\v 10 Má ń bↄ Egipi bùsuu mà suńnↄ,
\q1 má ń kãaa Asili bùsuu,
\q1 mí suńnↄ Galada bùsuu ń Libão.
\q1 Gu a mↄ́máo.
\q1
\v 11 Aa bua Egipi ísiawa,
\q1 aa a ikooaↄ fu,
\q1 Niili ísiↄ ba.
\q1 Asiliↄ wala a kpálɛ,
\q1 Egipiↄ iko a láa.
\q1
\v 12 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 ma gbɛ̃́ↄ gbãa'e ma kĩ́i,
\q1 aaiↄ tɛmazi.
\c 11
\q1
\v 1 Libã bùsu, zɛwɛ̃,
\q1 tɛ́ i kũ n sɛdɛ líↄwa.
\q1
\v 2 Pɛ̃liↄ ↄ́ↄlↄ, asa sɛdɛ líↄ lɛ̀lɛɛ,
\q1 gawidepiↄ ↄ̃̀ↄkpàɛ.
\q1 Basana bùsu gialiↄ búbuapɛ,
\q1 asa líkpɛ sisipi kwɛ̀ɛ.
\q1
\v 3 Sãdãnaↄ búbua dↄ,
\q1 asa an dã́dãkɛkĩi maaↄ ↄ̃̀ↄkpàɛ.
\q1 Nↄ̀ↄmusuↄ wiidↄ,
\q1 asa Yuudɛ̃ dào kàalɛɛ.
\s1 Sãdãn maa ń sãdãn bɛɛɛsaideo
\p
\v 4 Dii ma Lua òmɛɛ màↄ sã pↄ́ dɛ wà ń kòlokpaↄ dã́, 
\v 5 asa an lunaↄ ì ń kòlokpaɛ, wìli ń tàae eo. An yìanaↄ sↄ̃ aaì mɛ wa sáaukɛ̀ ń Diio, asa wa ↄda lè wá kũ̀. An dãnapiↄ lí ń wɛgwao. 
\v 6 Dii mɛ̀ á dṹnia gbɛ̃́ↄ to we lↄo, á ń baade kpakↄ̃aɛ, á ń na ń kíaↄnɛ ń ↄzĩɛ. Aa dṹnia wíwi, mɛ́ á gbɛ̃e bↄ ń ↄzĩo. 
\v 7 Ɔ̃ ma sã pↄ́ dɛ wà ń kòlokpaↄ dã̀, atɛ̃sa a yɛ̃̀ɛɛsaideↄ. Ɔ̃ ma gopana sɛ̀ mɛ̀n pla, ma tↄkpànɛ́. Ado tↄ́n Nandiio, ado sↄ̃ Naakↄ̃wa, ↄ̃ málɛ sãpiↄ dãò.
\p
\v 8 Mↄ doũ guu ma sãdãnaↄ dɛ̀ àaↄ̃. Ma sãↄ ye ma gĩyãio, ↄ̃ ma fumá. 
\v 9 Má ò sãↄnɛ má ń dã́ lↄo, a pↄ́ pↄ́ lɛ́ gaↄ ga, a pↄ́ pↄ́ lɛ́ kaalɛↄ kaalɛ, a pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ kↄ̃ só. 
\v 10 Ɔ̃ ma a gopana pↄ́ mi mɛ Nandiio sɛ̀ má zↄ̃̀ɛ, ma lɛdoũ pↄ́ má kɛ̀ ń bui píio gbòo. 
\v 11 Lɛdoũpi gboogↄↄpi, ↄ̃ sã yɛ̃̀ɛɛsaide pↄ́ lɛ́ ma gwaↄ dↄ̃̀ sa kɛ́ yã́pi bↄ̀ Dii kĩ́iɛ. 
\v 12 Má ò sãↄnɛ, tó à kɛ̀nɛ́ maa, aa ma asea kpaa. Tó màan sↄ̃o, aaↄ ń pↄ́ kũa. Ɔ̃ aa fĩabòmɛɛ ã́nusu ↄwatɛ̃ baakwi.\f + \fr 11.12 \fr*\ft Mat 26.15\ft*\f* 
\v 13 Dii òmɛɛ mà ↄ̃a pↄ́ aa dìlɛ ma lua ↄ̃a dɛ beeaopi zu oobonaɛ, ↄ̃ ma ã́nusu ↄwatɛ̃ baakwipi sɛ̀ má zù oobonaɛ Dii kpɛ́u.\f + \fr 11.13 \fr*\ft Mat 27.9-10\ft*\f* 
\v 14 Ɔ̃ ma a gopana plaade pↄ́ mi mɛ Naakↄ̃wa sɛ̀ má zↄ̃̀ɛ, ma gbɛ̃kɛ pↄ́ Yudaↄ ń Isailiↄ vĩ ń kↄ̃o gbòo.
\p
\v 15 Ɔ̃ Dii òmɛɛ mà gɛ̃ sãdãn bɛɛɛsaide pↄkasaↄu sa, 
\v 16 asa á sãdãna dilɛ ń bùsuu, aↄ sã pↄ́ lɛ́ kaalɛↄ fãn vĩo, a a pↄ́ pↄ́ fã̀aaↄ wɛɛlɛo, a ɛsɛkɛ a pↄ́ pↄ́ kɛ̀'ĩaↄnɛo, a a pↄ́ pↄ́ gbãa gwao. A sã mɛkpaaↄ swɛ wolo, i ń só.
\q1
\v 17 Waiyoo sãdãn bɛɛɛsaide pↄ́ ì pãkpa sãↄzi!
\q1 Wa aà lɛ́ ń fɛ̃ndao a ↄplaa gã̀sĩ ń a ↄplaa wɛ́owa,
\q1 aà gã̀sĩpi i imi vìoo,
\q1 aà wɛ́pi i na fɛ̃́u.
\c 12
\s1 Dii Yelusalɛũ bↄa bui píi ↄzĩ
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Dii ò Isailiↄ yã́ musun kɛ. Dii pↄ́ musu kpàlɛ à tↄↄlɛ kàlɛ mɛ́ ì nisĩna íkasa gbɛ̃nazĩna guu mɛ̀: 
\v 2 Gwa! Má Yelusalɛũ kɛ lán toona pↄ́ a í a bui pↄ́ liaaiↄ tàlaatalaabowa. Aa koezↄ̃ Yelusalɛũzi ń Yuda bùsuo píi. 
\v 3 Gↄↄ bee tó dṹnia bui píi koezↄ̃̀i màa, má Yelusalɛũ kɛ bui píiɛ gbɛsi pↄ́ wa fↄ̃ deeo ũ. Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ wɛɛlɛ yↄ̃wà píi, a aà woloɛ nài. 
\v 4 Gↄↄ bee má tó sↄ̃́ píi bílikɛ gɛ́kĩiwa, mí ĩ́ana zĩ ń dikpɛnaↄwa. Ma Dii mámɛ má ò. Ma wɛ́ↄ wɛ̃a Yudaↄ yã́ musu, má buipãleↄ sↄ̃́ↄ vĩ̀akũnɛ́. 
\v 5 Yudaↄ kíaↄ i o ń sↄ̃ guu, Yelusalɛũdeↄ gbãa, kɛ́ Dii Zĩgↄ̃de dɛ ń Lua ũ yã́i.
\p
\v 6 Gↄↄ bee má tó Yudaↄ kíaↄ gↄ̃ lán kĩna tɛ́ pↄ́ ká yàa gbáuwa, lán sɛ̃tɛ pↄ́ sↄlↄ áwauwa. Aa gbɛ̃́ pↄ́ liaańziↄ sã́sã ↄplaa ń zɛɛo, Yelusalɛũ iↄ kálɛa a gbɛu Yelusalɛũ ũ. 
\v 7 Ma Dii má Yuda wɛ̃́lɛↄ bↄ káau, kɛ́ Davidi buiↄ gawi ń Yelusalɛũdeↄ pↄ́o su àↄ dɛ Yuda kĩniↄ pↄ́ao. 
\v 8 Gↄↄ bee ma Dii má ↄku Yelusalɛũdeↄla. Gↄↄ bee an gbagalɛnaↄ gbãa'e lán Davidiwa, Davidi buiↄ sↄ̃ aa gbãa'e lán Luawa, lán Dii Malaika pↄ́ dↄaaanɛ́wa. 
\v 9 Gↄↄ bee má zɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ lɛ́lɛi Yelusalɛũwaↄ kaalɛao.
\s1 Yudaↄ ɛa sua Diiwa
\p
\v 10 Má a Nisĩna pisi Davidi buiↄ ń Yelusalɛũdeↄwa píi, aai ma gbɛ̃kɛ dↄ̃, aai wabikɛa, aai gbɛ̃́ pↄ́ aa aà zↄ̃̀ aa aà dɛ̀ gwa.\f + \fr 12.10 \fr*\ft Zãa 19.37, Zia 1.7\ft*\f* Aa búbuapɛ aà yã́ musu\f + \fr 12.10 \fr*\ft Mat 24.30, Zia 1.7\ft*\f* lá wì pɛ nɛ́ mɛ̀ndona gaa yã́ musuwa. Aa wɛ̃nakɛɛ̀ lá wì kɛ nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia gaa yã́ musuwa. 
\v 11 Gↄↄ bee Yelusalɛũdeↄ búbuapɛa aↄ dɛ lán búbua pↄ́ wa pɛ̀ Adadalimↄ Mɛgido gusalalauwa. 
\v 12 Bùsudeↄ búbuapɛ fã́ani ń fã́anio, Davidi buiↄ ńtɛ̃ɛ, an nↄɛↄ ńtɛ̃ɛ, Natã buiↄ ńtɛ̃ɛ, an nↄɛↄ ńtɛ̃ɛ, 
\v 13 Levii buiↄ ńtɛ̃ɛ, an nↄɛↄ ńtɛ̃ɛ, Simɛi buiↄ ńtɛ̃ɛ, an nↄɛↄ ńtɛ̃ɛ, 
\v 14 ń bui kĩniↄ ńtɛ̃ɛtɛ̃ɛ, an nↄɛↄ ńtɛ̃ɛtɛ̃ɛ lↄ.
\c 13
\p
\v 1 Gↄↄ bee nibↄna a wɛ̃ Davidi buiↄnɛ ń Yelusalɛũdeↄ píi duunawoloama ń gbãbↄanɛ́o yã́i. 
\v 2 Gↄↄ bee má tã́aↄ tↄ́ bãdɛ ń bùsuu, aↄ dↄ gbɛ̃egu lↄo. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. Má ãnabi ɛgɛnaↄ midɛ ń bùsuu ń wɛlɛna pↄ́ lɛ́ ń gba lɛ́ↄ. 
\v 3 Tó gbɛ̃́ gì lɛ́ ãnabikɛkɛ, aà de ń aà da'iao oɛ̀ à làawàn we, asa à ɛɛtò ń ma tↄ́oɛ. Tó àlɛ ãnabikɛkɛ, aà de ń aà da'iaopiↄ mɛ́ aa aà zↄ̃ aa dɛ. 
\v 4 Gↄↄ bee wí a ãnabi píi kṹ yã́ pↄ́ aalɛ e oa yã́ musu. Aa ãnabikɛ pↄ́kã ula da aa gbɛ̃́ↄ sã́sãò lↄo. 
\v 5 A mɛ ãnabin a ũo, zↄ̃ɛn a ũ, álɛ buakɛ za a nɛgↄↄɛ. 
\v 6 Tó wà aà là: Bↄ́ ia mɛ́ tɛ́tɛ n ↄↄwa sↄ̃? A mɛ: É'e! Ma kɛ'ĩa ma gbɛ̃́ↄ bɛɛ.
\q1
\v 7 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀:
\q1 Fɛ̃nda, fɛlɛ ń ma sãdãnao,
\q1 gↄ̃ pↄ́ dɛ ma gbɛ̃do ũpi.
\q1 Sãdãnapi lɛ́, sãↄ i fãaa,\f + \fr 13.7 \fr*\ft Mat 26.31, Maa 14.27\ft*\f*
\q1 mí ↄlia an gbɛ̃́ kpɛɛnaↄzi.
\q1
\v 8 Wa bùsudeↄ lɛɛ pla lɛ wà ń dɛdɛ,
\q1 lɛɛ do i gↄ̃ a guu.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 9 Má lɛɛ dopi baasa ń tɛ́o
\q1 lán ã́nusu baasaawa,
\q1 má ń maa lɛgwa,
\q1 lá wì vua maa lɛgwawa.
\q1 Aa ma sísi, mí wemá.
\q1 Má mɛnɛ́ ma gbɛ̃́ↄ,
\q1 aai omɛɛ Dii ń Lua.
\c 14
\s1 Zĩ̀ gbɛzã ń Dii mↄao
\p
\v 1 Gwa, Dii gↄↄ lɛ́ mↄ́, wa á pↄ́ↄ síwá, wi kpaalɛkↄ̃ɛ á wáa. 
\v 2 A bui píi kãaa Yelusalɛũzi aa zĩkaánↄ, aai wɛ̃́lɛpi sí. Aa kpɛ́ↄ yↄɛ aa kusi nↄɛↄwa. Wa tá ń wɛ̃́lɛpideↄ lɛɛ doo zĩ̀zↄↄ ũ, ãma wa ń kĩni pↄ́ gↄ̃̀ↄ bↄlɛ wɛ̃́lɛpi guuo. 
\v 3 Dii a mↄ́ zĩkai ń buipiↄ, lá ì kɛ yãa zĩkagↄↄwaɛ. 
\v 4 Gↄↄ bee Dii a gbápɛlɛ Kùkpɛ sĩ̀sĩ misonaa Yelusalɛũ gukpɛ oi. Sĩ̀sĩpi a paa pla sɛa gukpɛ e bɛ'aɛ, a guzulɛ aↄ zↄ̃ↄ maamaaɛ. Sĩ̀sĩpi kpɛdo a ta gugbãntoo oi, ado sↄ̃ gɛↄmidↄkĩi oi. 
\v 5 Á bàalɛ ta sĩ̀sĩpiↄ guzulɛu, asa guzulɛpi a gɛ pɛ Aseliwaɛ. Á bàalɛ lá á deziↄ bàalɛ̀ tↄↄlɛ lualuaɛ Yudaↄ kí Uzia gↄↄwa, Dii ma Lua i mↄ́ ń a gbɛ̃́ pↄ́ an kua adoaↄ sãnu.
\p
\v 6 Gↄↄ bee gupua aↄ kuo, sema guniɛ ń lougbɛo. 
\v 7 Gↄↄpi aↄ adoa, fãanɛ ge gwãasĩna aↄ kuo. Dii mɛ́ gↄↄpi dↄ̃. Tó oosi kɛ̀, gu a pu.
\p
\v 8 Gↄↄ bee í wɛ̃nide\f + \fr 14.8 \fr*\ft Eze 47.1, Zãa 7.38, Zia 22.1\ft*\f* a bↄ Yelusalɛũ à bàalɛ, a kĩni i ta gukpɛ oi Ísida Wisideu, a kĩni i ta bɛ'aɛ oi ísiau saɛ ń buziɛo píi. 
\v 9 Dii mɛ́ aↄ dɛ dṹnia píi Kía ũ. Gↄↄ bee ↄ̃mɛ aↄ Dii ũ ado, aà tↄ́ mɛ́ aↄ ku ado. 
\v 10 Bùsupi píi a gↄ̃ gusalala ũɛ, sɛa za Gɛba pↄ́ kú Yelusalɛũ gugbãntoo oi e Limↄ pↄ́ kú a gɛↄmidↄkĩi oi. Ãma Yelusalɛũ aↄ kálɛa a gbɛu musumusuɛ, sɛa za Bɛ̃yãmɛɛ bĩ́ibↄlɛu e Bĩ́ibↄlɛ Sɛ̃́ia ń Gola Bĩ́ibↄlɛo, sɛa za Ananɛli bĩ́i lɛsĩi e kí vɛ̃ɛfɛ̃kĩi. 
\v 11 Waↄ ku a guuɛ, wa wíwi bau lↄo. Yelusalɛũdepiↄ aaↄ ku dↄdↄaɛ.\f + \fr 14.11 \fr*\ft Zia 21.3-4\ft*\f*
\p
\v 12 Gagyã pↄ́ Dii a ka bui pↄ́ aa lɛ̀lɛ Yelusalɛũwaↄgun kɛ: An mɛ a yaikɛ gↄↄ pↄ́ aa sĩa. An wɛ́ a yaikɛ a tↄ́ↄnau, an lɛ́na a yaikɛ ń lɛ́u. 
\v 13 Gↄↄ bee Dii a to gili gɛ̃ńgu maamaa, aa kↄ̃ kṹkũ kↄ̃ ↄpizĩ, aai liaa ń kↄ̃o. 
\v 14 Yudaↄ zĩka Yelusalɛũ ḿpii, aa zĩble bui pↄ́ liaańziↄwa, aai ń àizɛɛ naaa, vua ń ã́nusuo ń pↄkasaↄ kɛ̀ zài. 
\v 15 Gagyãpi a ka sↄ̃́ↄgu lↄ ń sↄ̃baonaↄ ń yiongoↄ ń zàa'ĩnaↄ ń pↄtuo pↄ́ kú gbɛ̃́piↄ bòouↄ píi.
\p
\v 16 Bui pↄ́ mↄ̀ lɛ̀lɛ Yelusalɛũwapiↄ, an gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ aaↄ gɛ́ we wɛ̃ ń wɛ̃o kúlɛi Kí Dii Zĩgↄ̃deɛɛ, aai Lákpɛdↄa dikpɛkɛ. 
\v 17 Tó dṹnia buie i gɛ́ Yelusalɛũ kúlɛi Kí Dii Zĩgↄ̃depiɛo, lou a manɛ́o. 
\v 18 Tó Egipi buiↄ i gɛ́ dikpɛpi kɛio, lou a manɛ́o, mɛ́ Dii a gagyã pↄ́ ì ka bui pↄ́ i gɛ́ dikpɛpi kɛioↄgu káńguɛ. 
\v 19 Ĩa pↄ́ a da Egipiↄwa ń bui pↄ́ i gɛ́ dikpɛpi kɛioↄwan we. 
\v 20 Gↄↄ bee wa kɛ̃ sↄ̃́ ã́nanaↄwa: Dii pↄ́. Dii kpɛ́ dàaↄ aaↄ sáa ń sa'okĩi taↄɛ. 
\v 21 Oo pↄ́ kú Yelusalɛũ ń Yuda bùsuoↄ gↄ̃ Dii Zĩgↄ̃de pↄ́ ũ píiɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa mↄ sa'oiↄ sɛ aa nↄ̀ↄ fùukɛò. Gↄↄ bee laatana aↄ ku Dii Zĩgↄ̃de kpɛ́u lↄo.