\id NUM Numbers in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Naokɛa
\toc1 Naokɛa Mↄizi lá síiↄ̃de
\toc2 Naokɛa
\toc3 Nao
\mt1 NAOKƐA
\mt2 Mↄizi lá síiↄ̃de
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Kɛ́ Isailiↄ ikoyã pↄ́ Lua kpà Mↄiziwa Sinai gbɛ musu yãmà, aa sↄukɛ̀ wà da bùsu pↄ́ Lua a lɛgbɛ̃̀nɛ́ zɛ́u (1.1-10.10). Aa táa'ò wà kà Kadɛsi Baanɛa, we aa gɛ̃u bùsupiu, ↄ̃ aalɛ vĩakɛ bùsupi gɛ̃aɛ, aa ɛ̀a mipɛ̀ gɛↄmidↄkĩiwa, ↄ̃ aa kɛ̀ gbáau wɛ̃̀ bla. Tá gbã̀a oa gbɛa aa Mↄabu bùsu lè Ísia Wiside gukpɛ oi (10.11-21.35). Lápi yã́ gbɛzãↄ yã́ pↄ́ kɛ̀ Mↄabu bùsuuↄ òwɛ̃ɛ. Bↄa we gbɛzã ↄ̃ Isailiↄ è gɛ̃̀ Kanaa bùsuu (22.1-36.13).
\ip Lápi tɛ Bↄa láiɛ, mɛ́ à Lua gbɛ̃́ↄ gbɛ̃nazĩnkɛ ↄ̀lↄwɛ̃ɛ. Zĩeↄ aaì Lua náaikɛ, zĩeↄ aaì seakɛ, zĩeↄ yãeↄ ì ń kã́si, zĩeↄ yãeↄ ì ń kãdɛ, zĩeↄ aaì ńzĩa sɛ lɛsĩ, zĩeↄ aaì lɛ́lɛ zĩ́lɛ. Lápi ↄ̀lↄwɛ̃ɛ lↄ kɛ́ Lua ìↄ dɛ a gbɛ̃́ↄnɛ náaide ũ gↄↄpii, ìↄ yãkɛ a zɛ́wa, ãma zĩeↄ ìↄ pãsĩńnↄ.
\ip Yã́ zĩ'ũ Mↄizi lè a dɛa kↄ́ↄ ũ Dii ń a gbɛ̃́ↄ zãnguo yã́ musu. Ɔ̃mɛ Lua lɛdↄɛkɛna ũ, ↄ̃ ìↄ sↄ̃ Luazi. Ɔ̃mɛ ì awakpa Luaɛ a gbɛ̃́ↄnɛ, asa náaisaideↄnɛ.
\c 1
\s1 Isailiↄ naokɛa Sinai guwaiwaiu
\p
\v 1 Isailiↄ bↄa Egipi wɛ̃̀ plaade, a mↄ plaade gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́, Dii yã'ò Mↄiziɛ kpaaũkpɛu Sinai guwaiwaiu à mɛ̀: 
\v 2 À Isailiↄ naokɛ daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, ní gↄ̃ɛↄ tↄ́ dalau píi. 
\v 3 Mpi ń Aalonao à Isaili gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ kãaa, í gbɛ̃́ pↄ́ kà zĩkaapiↄ nao gã ń gão. 
\v 4 À gbɛ̃́ pↄ́ dɛ uabele ũↄ sɛ bui ń buio guu dodo aa dↄálɛ. 
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ aaↄ kúánↄpiↄ tↄ́n kɛ:
\q1 Lubɛni buiↄ guu Sedeu nɛ́ Ɛlizuu.
\q1
\v 6 Simɛↄ buiↄ guu Zulisadai nɛ́ Selumiɛ.
\q1
\v 7 Yuda buiↄ guu Aminadabu nɛ́ Naasↄ̃.
\q1
\v 8 Isakaa buiↄ guu Zuaa nɛ́ Nɛtanɛli.
\q1
\v 9 Zabulↄni buiↄ guu Heloni nɛ́ Ɛliabu.
\q1
\v 10 Yosɛfu nɛ́ Ɛflaiũ buiↄ guu Amihudu nɛ́ Ɛlisama.
\q1 Yosɛfu nɛ́ Manase buiↄ guu Pedazuu nɛ́ Gamaliɛli.
\q1
\v 11 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ guu Gidoni nɛ́ Abidã.
\q1
\v 12 Dã buiↄ guu Amisadai nɛ́ Ahiɛzɛɛ.
\q1
\v 13 Asɛɛ buiↄ guu Ɔkɛlana nɛ́ Pagiɛli.
\q1
\v 14 Gada buiↄ guu Deuɛli nɛ́ Ɛliasafa.
\q1
\v 15 Nɛfatali buiↄ guu Enana nɛ́ Ahila.
\m
\v 16 Gbɛ̃́ pↄ́ wà ń sɛ́ gbɛ̃́ↄ guu ń deziↄ buiↄ kía ũↄn we. Aamɛ Isaili bui dↄaanaↄ ũ. 
\v 17 Mↄizi ń Aalonao gbɛ̃́ pↄ́ Dii ń tↄ́ dↄ̀dↄpiↄ sɛ̀, 
\v 18 ↄ̃ aa gbɛ̃́ↄ kã̀aa píi mↄ plaade gↄↄ sɛ̃́iazĩ. Aa gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ tↄ́ dàlau píi daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo. 
\v 19 Mↄizi ń nao Sinai guwaiwaiu lá Dii dìlɛɛwa.
\p
\v 20 Wà gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ nào, ↄ̃ wà gbɛ̃́ pↄ́ kà zĩkaapiↄ tↄ́ dàlau dodo baade iawa daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo.
\p
\v 21 Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Lubɛni buiↄ guu, gbɛ̃́ pↄ́ kà zĩkaaↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń sooloo ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (46.500).
\p
\v 22-23 Simɛↄ buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ mɛ̀ndosai ń ↄ̀aa do ń basↄooɛ (59.300).
\p
\v 24-25 Gada buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blasↄo ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń blakwioɛ (45.650).
\p
\v 26-27 Yuda buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa àaↄ̃oɛ (74.600).
\p
\v 28-29 Isakaa buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (54.400).
\p
\v 30-31 Zabulↄni buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń soplao ń ↄ̀aa plaoɛ (57.400).
\p
\v 32-33 Yosɛfu nɛ́ Ɛflaiũ buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (40.500).
\p
\v 34-35 Yosɛfu nɛ́ Manase buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń plao ń ↄ̀aa dooɛ (32.200).
\p
\v 36-37 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń sↄoo ń ↄ̀aa plaoɛ (35.400).
\p
\v 38-39 Dã buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń plao ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄooɛ (62.700).
\p
\v 40-41 Asɛɛ buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń mɛ̀ndoo ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (41.500).
\p
\v 42-43 Nɛfatali buiↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń àaↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (53.400).
\p
\v 44 Gbɛ̃́ pↄ́ Mↄizi ń Aalonao ń Isailiↄ kía gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ ń naoↄn we. Wà kíapiↄ sɛ̀ bui ń buio guu mɛ̀ndodoɛ. 
\v 45 Kɛ́ aa Isaili gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ nào ualɛ ń ualɛo, Isaili pↄ́ kà zĩkaapiↄ 
\v 46 gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń àaↄ̃o ń ↄ̀aa pla ń basoplakwioɛ (603.550).
\p
\v 47 Wì Levii bui uadeↄ da nao guuo, 
\v 48 asa Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 49 Ńsu Levii buiↄ naoo. Ńsu ǹ ń tↄ́ dalau ń Isaili bui kĩniↄo. 
\v 50 Ikoyã zwã̀akpɛ zĩ na Levii buiↄnɛ ń ↄzĩ ń a pↄkeleↄ ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ píi. Aamɛ aaliↄ zwã̀akpɛ sɛa ń a pↄkeleↄ píi, aaiↄ dɛ zwã̀akpɛpi zĩkɛnaↄ ũ, aali bòokpa aa liai. 
\v 51 Tó álɛ fɛlɛ, aamɛ aali zwã̀akpɛpi woɛwoɛ. Tó a ka bòokpakĩi, aali ɛa pɛ́ɛpɛɛ. Tó gbɛ̃pãle sↄ̃̀i, à gàɛ. 
\v 52 Isailiↄ lí bòokpakpa gã ń gão, baade ń a dàlapooo. 
\v 53 Levii buiↄ mɛ́ aali bòokpa aa lia ikoyã zwã̀akpɛi, kɛ́ másu pↄkũmabↄbↄ Isailiↄwao yã́i. Ikoyã zwã̀akpɛ gwaa mɛ́ Levii buiↄ zĩ ũ. 
\v 54 Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\c 2
\s1 Bòokpaa zɛ́kalɛa
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 2 Isailiↄ baade lí bòokpa a dàlapoo gbáu ń a ua seelao pɛ́lɛa. Aali bòokpa wà lia kpaaũkpɛi kɛ̃awà yↄↄ.
\p
\v 3 Yuda bui gãliↄ mɛ́ aali bòokpa gukpɛ oi ń ń dàlapooo. An dↄaanan Aminadabu nɛ́ Naasↄ̃ ũ. 
\v 4 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa àaↄ̃oɛ (74.600). 
\v 5 Isakaa bui gãliↄ lí bòokpa ń saɛ. An dↄaanan Zuaa nɛ́ Nɛtanɛli ũ. 
\v 6 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (54.400). 
\v 7 An saɛ Zabulↄni buiↄ. An dↄaanan Heloni nɛ́ Ɛliabu ũ. 
\v 8 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń soplao ń ↄ̀aa plaoɛ (57.400). 
\v 9 Ampii an bòo wì mɛ Yuda buiↄ bòo, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do, gɛ̃o mɛ̀ndosai mɛ́ kuo, ń ↄ̀aa plaoɛ. (186.400) Aamɛ aali dazɛu káau.
\p
\v 10 Lubɛni bui gãliↄ mɛ́ aali bòokpa gɛↄmidↄkĩi oi ń ń dàlapooo. An dↄaanan Sedeu nɛ́ Ɛlizuu ũ. 
\v 11 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń sooloo ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (46.500). 
\v 12 Simɛↄ buiↄ lí bòokpa ń saɛ. An dↄaanan Zulisadai nɛ́ Selumiɛ ũ. 
\v 13 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ mɛ̀ndosai ń ↄ̀aa do ń basↄooɛ (59.300). 
\v 14 An saɛ Gada buiↄ. An dↄaanan Deuɛli nɛ́ Ɛliasafa ũ. 
\v 15 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blasↄo ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń blakwioɛ (45.650). 
\v 16 Ampii an bòo wì mɛ Lubɛni buiↄ bòo, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basoplakwi ń mɛ̀ndoo ń ↄ̀aa pla ń blakwioɛ (151.450). Aamɛ aali dazɛu plaade ũ.
\p
\v 17 Levii bui bòodeↄ mɛ́ aali kpaaũkpɛ sɛ aa daò zɛ́u, aaiↄ bɛ guoguo. Lá an bòo kálɛa dɛ, màa aaliↄ bɛ zɛ́u. Baade iↄ ku a ↄi tɛa a dàlapoozi.
\p
\v 18 Ɛflaiũ bui gãliↄ lí bòokpa bɛ'aɛ oi ń ń dàlapooo. An dↄaanan Amihudu nɛ́ Ɛlisama ũ. 
\v 19 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (40.500). 
\v 20 Manase buiↄ líↄ kú ń saɛ. An dↄaanan Pedazuu nɛ́ Gamaliɛli ũ. 
\v 21 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń plao ń ↄ̀aa dooɛ (32.200). 
\v 22 An saɛ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ. An dↄaanan Gidoni nɛ́ Abidã ũ. 
\v 23 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń sↄoo ń ↄ̀aa plaoɛ (35.400). 
\v 24 Ampii an bòo wì mɛ Ɛflaiũ buiↄ bòo, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄokwi plasai ń basↄooɛ (108.100). Aamɛ aali dazɛu àaↄ̃de ũ Levii buiↄ gbɛa.
\p
\v 25 Dã bui gãliↄ mɛ́ aali bòokpa gugbãntoo oi ń ń dàlapooo. An dↄaanan Amisadai nɛ́ Ahiɛzɛɛ ũ. 
\v 26 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń plao ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄooɛ (62.700). 
\v 27 Asɛɛ buiↄ mɛ́ aali bòokpa ń saɛ. An dↄaanan Ɔkɛlana nɛ́ Pagiɛli ũ. 
\v 28 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń mɛ̀ndoo ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (41.500). 
\v 29 An saɛ Nɛfatali buiↄ. An dↄaanan Enana nɛ́ Ahila ũ. 
\v 30 Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń àaↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (53.400). 
\v 31 Ampii an bòo wì mɛ Dã buiↄ bòo, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basoplakwi ń soplao ń ↄ̀aa àaↄ̃oɛ (157.600). Aali dazɛu gbɛzã ń ń dàlapooo.
\p
\v 32 Isaili pↄ́ wà ń nao ualɛ ń ualɛoↄn we. An zĩgↄ̃ↄ píi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń àaↄ̃o ń basoplakwioɛ (603.550). 
\v 33 Kási wi Levii buiↄ da naopi guu ń ń Isaili deeↄo, lá Dii ò Mↄiziɛwa. 
\v 34 Isailiↄ kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa, aa bòokpà ń ń dàlapooo màa, ↄ̃ aa dàzɛu daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo.
\c 3
\s1 Levii buiↄ
\p
\v 1 Mↄizi ń Aalonao buiↄ yã́n kɛ gↄↄ pↄ́ Dii yã'ò Mↄiziɛ Sinai gbɛ musu. 
\v 2 Aalona nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Nadabu, Abiu, Ɛleazaa, Itamaa. 
\v 3 Aalona nɛ́ pↄ́ wà ń dílɛ sa'onaↄ ũ wà sa'ozĩ nànɛ́ ń ↄzĩↄ tↄ́n we. 
\v 4 Nadabu ń Abiuo gàga Dii aɛ Sinai guwaiwaiuɛ, kɛ́ aa mↄ̀ aà aɛ ń tɛ́ zĩ̀loo yã́i.\f + \fr 3.4 \fr*\ft Lev 10.1-2, Nao 26.61\ft*\f* Aai nɛ'i yãao, ↄ̃ Ɛleazaa ń Itamaao gↄ̃̀ sa'onaↄ ũ ń mae Aalona gↄↄ.
\p
\v 5 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 6 Mↄ́ ń Levii buiↄ, ní ń na Aalonaɛ a ↄzĩ, aali zĩkɛaànↄ. 
\v 7 Aali kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ zĩ pↄ́ má dà Aalonaɛ ń Isailiↄ píi kɛ ń zwã̀akpɛpi zĩo lↄ. 
\v 8 Aali laaidↄ kpaaũkpɛ pↄkeleↄwa, aaiↄ zwã̀akpɛpi zĩ pↄ́ má dà Isailiↄnɛ kɛò. 
\v 9 Levii buiↄ na Aalona ń a nɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ. Isaili pↄ́ wa kpàwà míↄmiↄↄn we. 
\v 10 Aalona ń a nɛ́ↄ dilɛ ma gbàgbanaↄ ũ. Tó gbɛ̃́ zĩ̀loe sↄ̃̀mazi, à gàɛ.
\p
\v 11 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 12 Mámɛ ma Levii buiↄ sɛ̀ Isailiↄ guu Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gbɛu. Levii buipiↄ iↄ dɛ ma pↄ́ ũ, 
\v 13 asa za gↄↄ pↄ́ ma Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dɛ̀dɛ, ma Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ ń ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ dìlɛ ma pↄ́ ũɛ.\f + \fr 3.13 \fr*\ft Bↄa 13.2\ft*\f* Mámɛmaa Dii.
\p
\v 14 Dii yã'ò Mↄiziɛ Sinai guwaiwaiu à mɛ̀: 
\v 15 Levii buiↄ nao daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo. An gↄ̃ɛↄ nao píi sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa. 
\v 16 Ɔ̃ Mↄizi ń nao lá Dii òɛwa. 
\v 17 Levii nɛ́ↄ tↄ́n kɛ: Geesↄ̃, Kɛata ń Mɛlalio. 
\v 18 Geesↄ̃ nɛ́ↄ tↄ́n kɛ daɛdaɛ: Libeni ń Simɛio. 
\v 19 Kɛata nɛ́ↄ tↄ́n kɛ daɛdaɛ: Amlaũ, Isaa, Hɛblↄ̃ ń Uziɛlio. 
\v 20 Mɛlali nɛ́ↄ tↄ́n kɛ daɛdaɛ: Mali ń Musio. Levii buiↄn we daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo.
\p
\v 21 Libeni buiↄ ń Simɛi buiↄ mɛ́ Geesↄ̃ buiↄ ũ. 
\v 22 Gↄ̃ɛ pↄ́ wà ń nao sɛa za nɛ́ mↄ doↄwaↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sopla ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (7.500). 
\v 23 Geesↄ̃ buipiↄ lí bòokpa zwã̀akpɛpi kpɛ naa bɛ'aɛ oi. 
\v 24 Laɛli nɛ́ Ɛlisafa mɛ́ ń kía ũ. 
\v 25 Geesↄ̃ buiↄ líↄ zwãa ń báa pↄ́ wàli kú kpaaũkpɛaↄ zĩ kɛ ń a kpɛɛlɛ zwãao 
\v 26 ń kaa lɛ́ zwãao ń kaa pↄ́ lia zwã̀akpɛpi ń sa'okĩiozi zwãao ń a baↄ píi.
\p
\v 27 Amlaũ buiↄ ń Isaa buiↄ ń Hɛblↄ̃ buiↄ ń Uziɛli buiↄ mɛ́ Kɛata buiↄ ũ. 
\v 28 Sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa, an gↄ̃ɛↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ swaaↄ̃ ń ↄ̀aa àaↄ̃oɛ (8.600). Aamɛ aaliↄ zĩkɛ zwã̀akpɛu. 
\v 29 Kɛata buipiↄ mɛ́ aali bòokpa zwã̀akpɛpi saɛ naa gɛↄmidↄkĩi oi. 
\v 30 Uziɛli nɛ́ Ɛlizafã mɛ́ ń kía ũ. 
\v 31 Aaliↄ kpagolo ń táabũnuo ń dauo ń sa'okĩio ń tulaletikatɛakĩio ń zwã̀akpɛ zĩkɛbↄↄ ń suunao zĩ kɛ píi. 
\v 32 Sa'onkia Aalona nɛ́ Ɛleazaa mɛ́ Levii bui kíaↄ dↄaana ũ. Aàpi mɛ́ ì wɛ́tɛ zwã̀akpɛ zĩkɛnaↄzi.
\p
\v 33 Mali buiↄ ń Musi buiↄ mɛ́ Mɛlali buiↄ ũ. 
\v 34 Kɛ́ wà ń nao sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa, an gↄ̃ɛↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ soolo ń ↄ̀aa dooɛ (6.200). 
\v 35 Abihaili nɛ́ Zuliɛli mɛ́ ń kía ũ. Aali bòokpa zwã̀akpɛ saɛ naa gugbãntoo oi. 
\v 36 Wà Mɛlali buiↄ dìlɛ aaliↄ wɛ́tɛ zwã̀akpɛ lipɛpɛɛↄzi ń a lipↄ̃ↄↄ ń a lipɛlɛↄ ń lipɛlɛpi zɛbↄↄ ń a pↄkeleↄ píi. 
\v 37 Aaliↄ kaa pↄ́ liaa zwã̀akpɛi lipɛlɛↄ ń a zɛbↄↄ ń a kũbↄↄ ń a baↄ zĩ kɛ lↄ.
\p
\v 38 Mↄizi ń Aalonao ń Aalonapi nɛ́ↄ lí bòokpa kpaaũkpɛ aɛ naa gukpɛ oi. Aamɛ aaliↄ luakukĩi zĩ kɛ Isailiↄnɛ. Tó gbɛ̃́ zĩ̀loe sↄ̃̀i, à gàɛ. 
\v 39 Levii bui pↄ́ Mↄizi ń Aalonao ń nao daɛdaɛ lá Dii òwaↄn we. Sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plaoɛ (22.000).
\p
\v 40 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ nao píi sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa, ní ń tↄ́ dalau. 
\v 41 Bee gbɛa ní Levii buiↄ dilɛ ma pↄ́ ũ Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gbɛu ḿpii, ní Levii buiↄ pↄtuoↄ dilɛ ma pↄ́ ũ Isailiↄ pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ gbɛu píi. Mámɛmaa Dii. 
\v 42 Ɔ̃ Mↄizi Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ nào lá Dii òɛwa, 
\v 43 sɛa za nɛ́ mↄ doↄwa. Kɛ́ wà ń tↄ́ kà láu píi, an dasi kɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń ↄ̀aa do ń bàaↄ̃kwi ń àaↄ̃oɛ (22.273).
\p
\v 44 Ɔ̃ Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 45 Levii buiↄ dilɛ ma pↄ́ ũ Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gbɛu, ní Levii buiↄ pↄtuoↄ dilɛ ma pↄ́ ũ Isailiↄ pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ gbɛu. Mámɛmaa Dii. 
\v 46 Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dasi dɛ Levii buiↄla gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń bàaↄ̃kwi ń àaↄ̃o. Gbɛ̃́ pↄ́ dìapiↄ boa yã́ musu, 
\v 47-48 ã́nusu ↄwatɛ̃ sↄ́sↄo símá an baade miwa, lá wà a gbia dìlɛ ma kúkĩiwa, ní kpá Aalona ń a nɛ́ↄwa. Ãnusu do gela baoɛ. 
\v 49 Ɔ̃ Mↄizi gbɛ̃bo'ↄ̃api sì gbɛ̃́ pↄ́ an dasi dɛ̀ Levii buiↄlapiↄwa. 
\v 50 À ↄ̃asì Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iapiↄwa ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa soolo ń baswaaↄ̃sↄoo (1.365), lá wà a gbia dìlɛ luakukĩiwa. 
\v 51 Ɔ̃ a kpà Aalona ń a nɛ́ↄwa lá Dii òɛwa.
\c 4
\s1 Kɛata buiↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 2 Levii nɛ́ Kɛata buiↄ nao daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, 
\v 3 gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaì mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ. 
\v 4 Zĩ pↄ́ Kɛata buipiↄ lí kɛ kpaaũkpɛu á ma pↄ́ɛ ń a mìbao.
\p
\v 5 Tó wàlɛ fɛlɛ bòou, Aalona lí mↄ́ ń a nɛ́ↄ, aali suuna zwãa polo aa ku ikoyã kpagoloa. 
\v 6 Aali ayo báa kua, aai gbasa zwãa pↄ́ wa kɛ̀ ń pↄ́lɛ búuna tɛ̃ɛtɛ̃ɛo kua. Bee gbɛa aali kpagolo lipↄ̃ↄↄ sↄlↄu.
\p
\v 7 Aali zwã̀a búuna kú táabũnu pↄ́ kú ma aɛa, aai tapɛlɛntiↄ kálɛwà ń toonaↄ ń imibↄↄ ń lo pↄ́ wì vɛ̃ɛ kauↄ, aai pɛ̃ɛ pↄ́ wìↄ kpaa gↄↄpii kálɛ we lↄ. 
\v 8 Aali zwã̀a tɛ̃a ku pↄ́piↄla, aai ayo báa kua. Bee gbɛa aali táabũnupi lipↄ̃ↄↄ sↄlↄu.
\p
\v 9 Aali zwã̀a búuna sɛ ku daua ń a filiaↄ ń a dɛbↄↄ ń a túfukabↄↄ ń a nísikabↄↄ, 
\v 10 aai daupi ye ayo báau ń a pↄkelepiↄ píi, aai ye a lipↄ̃ↄↄwa.
\p
\v 11 Aali zwã̀a búuna kú tulaletikatɛakĩia, aai ayo báa kua. Bee gbɛa aali a lipↄ̃ↄↄ sↄlↄu. 
\v 12 Aali zĩkɛbↄ pↄ́ wàli zĩkɛò ma kúkĩiↄ sɛ́lɛ píi, aai ka zwã̀a búunau, aai ye ayo báau, aai gbasa ye a lipↄ̃ↄↄpiↄwa.
\p
\v 13 Aali sa'okĩi túfu bↄlɛ, aai zwã̀a gàalulade ku sa'okĩipia, 
\v 14 aai pↄkele pↄ́ wì zĩkɛoↄ ka sa'okĩipia, tɛ́sibↄↄ ń saaↄ ń pɛ́ɛluↄ ń au'ɛlɛbↄↄ ń sa'okĩi pↄkeleↄ píi, aai gbasa ye ayo báau, aai a lipↄ̃ↄↄ sↄlↄu.
\p
\v 15 Tó Aalona ń a nɛ́ↄ pↄkù ma kpɛ́ pↄ́ↄ ń a pↄkeleↄla píi aa làa, tó wàlɛ fɛlɛ bòou, Kɛata buiↄ lí gbasa mↄ́ pↄ́piↄ sɛ́lɛ. Aasuli ↄkã ma kpɛ́ pↄewao, kɛ́ aasu gagao yã́i. Kɛata buiↄ mɛ́ aaliↄ kpaaũkpɛ pↄ́piↄ sɛa.
\p
\v 16 Sa'onkia Aalona nɛ́ Ɛleazaa mɛ́ aliↄ wɛ́tɛ filia nísii ń tulaleti gĩnanao ń pↄ́wɛnti pↄ́ wìↄ mↄ ma gbai lá gu lɛ́ dↄo ń nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũo, ìli wɛ́tɛ zwã̀akpɛi lↄ ń a pↄ́ↄ ń a pↄkeleↄ píi.
\p
\v 17 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 18 Ásu to Kɛata buiↄ midɛ Levii buiↄ guuo. 
\v 19 Tó aa sↄ̃̀ ma kpɛ́ pↄ́piↄzi, Aalona ń a nɛ́ↄ mɛ́ aali dↄaa gɛ̃ zwã̀akpɛu, aai ń baade zĩ́ pↄ́ a kɛ ń aso pↄ́ a sɛo ↄlↄɛ̀, kɛ́ aasu gagao yã́i. 
\v 20 Kɛata buipiↄ suli gɛ̃ wɛ́kpalɛi ma kpɛ́ pↄ́piↄzi gↄↄ pↄ́ wàlɛ zwãa kuao, kɛ́ aasu gagao yã́i.
\s1 Geesↄ̃ buiↄ
\p
\v 21 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 22 Geesↄ̃ buiↄ nao lↄ daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo. 
\v 23 Gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaiↄ mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ ↄ̃ ńyↄ̃ ń nao. 
\v 24 Zĩ pↄ́ Geesↄ̃ buiↄ lí kɛ ń aso pↄ́ aali sɛon kɛ: 
\v 25 Aali kpaaũkpɛzwãaↄ sɛ́ ń zwãa pↄ́ wì kuao ń ayo báa pↄ́ wì kuaↄ ń a kpɛɛlɛ zwãao 
\v 26 ń kaa pↄ́ liaa zwã̀akpɛ ń sa'okĩiozi zwãaↄ ń a lɛ zwãao ń a baↄ ń a pↄkeleↄ píi. Aali zĩ pↄ́ wì kɛoↄ kɛ píi. 
\v 27 Aalona ń a nɛ́ↄ mɛ́ aaↄ dɛ zĩ pↄ́ Geesↄ̃ buiↄ lí kɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ũ, asosɛan nò, zĩ pãle kɛan nò. Ampiↄ mɛ́ aali aso pↄ́ aa sɛ ↄlↄnɛ́. 
\v 28 Kpaaũkpɛ zĩ pↄ́ Geesↄ̃ buiↄ líↄ kɛn we. Sa'onkia Aalona nɛ́ Itamaa mɛ́ aliↄ wɛ́tɛ an zĩↄi.
\s1 Mɛlali buiↄ
\p
\v 29 Mɛlali buiↄ nao daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo. 
\v 30 Gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaiↄ mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ ↄ̃ ńyↄ̃ ń nao. 
\v 31 Kpaaũkpɛ zĩ pↄ́ aaliↄ kɛn kɛ: Aamɛ aaliↄ zwã̀akpɛ lipɛpɛɛↄ sɛa ń a lipↄ̃ↄↄ ń a lipɛlɛↄ ń lipɛlɛpiↄ zɛbↄↄ 
\v 32 ń kaa pↄ́ liaai lipɛlɛↄ ń a zɛbↄↄ ń a kũbↄↄ ń a baↄ ń a pↄkele pↄ́ wì zĩkɛoↄ píi. Àli baade aso pↄ́ a sɛ ↄlↄɛ̀. 
\v 33 Kpaaũkpɛ zĩ pↄ́ Mɛlali buiↄ lí kɛn we. Sa'onkia Aalona nɛ́ Itamaa mɛ́ aliↄ wɛ́tɛ an zĩↄi.
\s1 Levii buiↄ naoa
\p
\v 34 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao ń Isaili kíaↄ Kɛata buiↄ nào daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, 
\v 35 sɛa gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaiↄ mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ. 
\v 36 Aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa kuɛ'aaↄ̃ ń basoplakwioɛ (2.750). 
\v 37 Kɛata bui pↄ́ aaì zĩkɛ kpaaũkpɛuↄ dasilɛn we. Mↄizi ń Aalonao ń nao lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\p
\v 38 Ɔ̃ aa Geesↄ̃ buiↄ nào daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, 
\v 39 sɛa gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaiↄ mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ. 
\v 40 Aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa kuɛ'aaↄ̃ ń baakwioɛ (2.630). 
\v 41 Geesↄ̃ bui pↄ́ aaì zĩkɛ kpaaũkpɛuↄ dasilɛn we. Mↄizi ń Aalonao ń nao lá Dii òwa.
\p
\v 42 Ɔ̃ aa Mɛlali buiↄ nào daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, 
\v 43 sɛa gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaiↄ mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛuↄ. 
\v 44 Aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ (3.200). 
\v 45 Mɛlali buiↄ dasilɛn we. Mↄizi ń Aalonao ń nao lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\p
\v 46 Màa Mↄizi ń Aalonao ń Isaili kíaↄ Levii buiↄ nào daɛdaɛ ualɛ ń ualɛo, 
\v 47 sɛa gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baakwi e blakwi, aaì mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛu aaiↄ a aso sɛaↄ. 
\v 48 Ampii an dasi fɛ̀lɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ swaaↄ̃ ń ↄ̀aa àaↄ̃ baosaioɛ (8.580). 
\v 49 Kɛ́ Dii yãdìlɛ Mↄiziɛ, a ò gbɛ̃́ↄnɛ, wà baade zĩ́ ↄ̀lↄɛ̀ ń aso pↄ́ a sɛo. Ɔ̃ wà ń nao màa lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\c 5
\s1 Bòo kua gbãlɛsai
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa kusudeↄ ń kɛ̃nudeↄ ya bòou ń gbɛ̃́ pↄ́ kã̀ gɛwa aa gbãlɛ̀ↄ. 
\v 3 À ń yá à ń kpá bòo kpɛ gↄ̃ɛ ń nↄɛo, kɛ́ aasu Isailiↄ bòo pↄ́ má kú a guu gbãlɛo yã́i.\f + \fr 5.3 \fr*\ft Zia 21.27\ft*\f* 
\v 4 Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̀ màa, aa ń yá ń kpá bòo kpɛ, lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\p
\v 5 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 6 O Isailiↄnɛ, tó gↄ̃ɛ ge nↄɛ duunakɛ̀ a gbɛ̃́ɛ à náaisaiyãkɛ̀ Diiɛ, à tàaekɛ̀n we. 
\v 7 Sema ade duuna pↄ́ a kɛ̀pi o gupuau, i a fĩabo gbɛ̃́ pↄ́ à tàaekɛ̀ɛpiɛ, i a ↄ̃a sↄode nawà. 
\v 8 Tó pↄde gà mɛ́ a daɛ fɛ̃̀ɛɛ vĩ wà fĩapi boɛ̀o, pↄ́pi a gↄ̃ ma pↄ́ ũɛ, wi kpa sa'onawa sãnu ń sãsakao pↄ́ wa lákaò aà duunapiao.\f + \fr 5.8 \fr*\ft Lev 5.20-26\ft*\f* 
\v 9 Sa pↄ́ Isailiↄ lí oa aliↄ dɛ sa'ona pↄ́ wà mↄ̀oɛ̀ pↄ́ ũɛ. 
\v 10 Pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́ kpà Diiwa ali gↄ̃ sa'ona pↄ́ wà nàɛ̀ a ↄzĩ pↄ́ ũɛ.
\s1 Nↄ náaisaide yã́
\p
\v 11 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 12 O Isailiↄnɛ ǹ mɛ, tó gbɛ̃e nↄ pã̀zɛa à náaisaiyãkɛ̀ɛ̀, 
\v 13 gↄ̃ɛ pãle wùlɛaànↄ, aà zã́ a yã́ dↄ̃o, tó nↄɛpi gbãsĩkɛ̀ màa mɛ́ gbɛ̃e i aà eo, seelade kuo, kɛ́ wi aà kũòo yã́i, 
\v 14 tó gↄ̃ɛpi nↄ̀sɛ fɛ̀lɛ, mɛ́ àlɛ seakɛ a nↄpi yã́wa, àlɛ e à gbãsĩkɛ̀ yã̀, ge i gbãsĩkɛoa, 
\v 15 gↄ̃ɛpi i gɛ́ ń a napio sa'ona kĩ́i ń pↄ́wɛnti kiloo plao gba pↄ́ nↄɛpi a mↄò ũ. Asu nísikawào, mɛ́ asu tulaleti fã́wào, kɛ́ nↄ̀sɛfɛlɛgbaɛ yã́i. A dɛ dↄ̃́akpaagba pↄ́ ì to wà dↄ̃ tó wà tàaekɛ̀ sĩanaɛ ũɛ. 
\v 16 Sa'ona i mↄ́ ń nↄɛpio, i aà zɛ ma aɛ. 
\v 17 Sa'ona i ma kpɛ́ í dã ka oo nɛ́nau, i zwã̀akpɛ bùsu dã à zua. 
\v 18 I nↄɛpi falana go, i dↄ̃́akpaagba pↄ́ wì da nↄ̀sɛfɛlɛa yã́i na nↄɛpiɛ a ↄzĩ. Sa'onapi iↄ í pãsĩ pↄ́ ì láaizĩmápi kũa. 
\v 19 Sa'onapi i to nↄɛpi dↄ̃́akpa, i oɛ̀ à mɛ: Tó gↄ̃ɛe i wúlɛnnↄo, tó ni pã n zã́ ikoyãa n gbãsĩkɛ̀o, í pãsĩ pↄ́ ì láaizĩmápi a yãe inɛo. 
\v 20 Ãma tó n pã n zã́ ikoyãa, n gɛ n wulɛ ń gↄ̃ɛ pãleo n gbãsĩkɛ̀ɛ sↄ̃, 
\v 21 Dii a to n gbalaↄ ibaba, n gbɛɛ i sɛ́, n gbɛ̃́ↄ i láaizĩma, aai n ká. 
\v 22 Í pↄ́ ì láaizĩmáɛ beepi a taalɛ n mɛuɛ, i n gbɛɛ sɛ́, n gbalaↄ i ibaba. Nↄɛpi i gbasa mɛ: Ãmi! Aà kɛ màa! 
\v 23 Sa'ona i láai yã́piↄ kɛ̃ láwa, i pípi ń í pãsĩpio, 
\v 24 i í pãsĩ pↄ́ ì láaizĩmápi kpa nↄɛpiwa aà mi, i taalɛ aà mɛu à yãpãsĩ iɛ̀. 
\v 25 Ãma sa'ona lí nↄ̀sɛfɛlɛpↄwɛntipi si nↄɛpi ↄzĩ gĩa, i mↄ Diiɛ, i gbasa gɛò sa'okĩi. 
\v 26 Sa'onapi i pↄ́wɛntipi dã ↄkũ do yãdↄa Diigu gba ũ, i kpasa sa'okĩiwa, i gbasa ípi kpa nↄɛpiwa aà mi sa. 
\v 27 Tó nↄɛpi gbãsĩkɛ̀ à náaisaiyãkɛ̀ a zã́ɛɛ, gↄↄ pↄ́ à í pↄ́ ì láaizĩmápi mì, a taalɛ aà mɛuɛ, i yã'iɛ̀, aà gbɛɛ i sɛ́, aà gbalaↄ i ibaba, nↄɛpi i gↄ̃ láaipↄ ũ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 28 Ãma tó nↄɛpi i gbãsĩkɛo mɛ́ a ku tàaesai, a bↄ aafiaɛ, iↄ nɛ'i.
\p
\v 29 Ikoyã pↄ́ má dìlɛ nↄ̀sɛfɛlɛa yã́ musun we. Tó nↄɛ pã̀ a zã́ baa à náaisaiyãkɛ̀ɛ̀, 
\v 30 ge tó gↄ̃ɛ nↄ̀sɛ mɛ́ fɛ̀lɛ, àlɛ seakɛ a nↄ yã́wa, a kɛkɛan we. Sa'ona lí mↄ́ ń nↄɛpio, i aà zɛ ma aɛ, i gbasa ikoyãpi kɛɛ̀ píi. 
\v 31 Aà gↄ̃pi aↄ tàae vĩ a guuo, ãma nↄɛpi duunapi a wi aàzĩa musuɛ.
\c 6
\s1 Gbɛ̃́ pↄ́ azĩa kpà Luawa yã́
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ, tó gↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛkɛ̀a à mɛ̀ a azĩa kpàa ma gbɛ̃́ ũɛ zálala, 
\v 3 ade vɛ̃ɛ ń í gbãao tɛ̃́.\f + \fr 6.3 \fr*\ft Luk 1.15\ft*\f* Asu vɛ̃ɛbɛ'i buie kã a lɛ́wao, mɛ́ asu vɛ̃ɛbɛ ísi ge a gii bleo. 
\v 4 Gↄↄ pↄ́ a ku ma gbɛ̃́ ũ zálala, asuli vɛ̃ɛli pↄe bleo, baa a wɛ́na ge a tɛɛ.
\p
\v 5 E lɛ́ pↄ́ a kɛ̀api gↄↄ gɛ paò, gɛ̃ su táa'o aà miwao. Aↄ dɛ ma pↄ́ ũ e gↄↄ pↄ́ à azĩa kpàapi lɛ́ gɛ paòɛ, i to a mikã gbã a laaiwa. 
\v 6 E gↄↄ pↄ́ à azĩa kpàa ma gbɛ̃́ zálala ũpi lɛ́ gɛ paò, asu sↄ̃ gɛio. 
\v 7 Baa tó aà mae ge aà da ge aà vĩ̀i ge aà dãuna gà, asu sↄ̃ aà gɛi à gbãlɛo, asa aàzĩa kpaaa seela ku aà miwaɛ. 
\v 8 Aↄ dɛ ma pↄ́ ũɛ e gↄↄ pↄ́ à azĩa kpàa ma gbɛ̃́ zálala ũpi lɛ́ gɛ paò. 
\v 9 Tó gbɛ̃e gà aà wáa kã́ndo, mɛ́ aà kua ma pↄ́ ũ mikã gbãlɛ̀, aà a mipi bo gbáigbai a gbãbↄgↄↄ, gↄↄ sopla gbɛa. 
\v 10 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ i mↄ sa'onaɛ ń felenaↄ ge felenguulu bↄlↄnaↄ mɛ̀n pla kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, 
\v 11 sa'ona i sa'o ń a mɛ̀ndoo duun awakpabↄ ũ, i sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń a mɛ̀ndoo, i gbãbↄɛ̀ aà kua gɛ saɛ yã́i. Zĩbeezĩ i a mi bo, 
\v 12 i ɛa à azĩa kpaa e a kua ma pↄ́ ũ gↄↄ lɛ́u, i mↄ́ ń sãsa wɛ̃donao tàae fĩabobↄ ũ. Wasu aà kua ma gbɛ̃́ zálala ũ sɛ̃́ia gↄↄ dauo, asa aà kua ma gbɛ̃́ zálala ũ káaupi ↄ̃̀ↄkpàɛ.
\p
\v 13 Ikoyã pↄ́ má dìlɛ gbɛ̃́ pↄ́ azĩa kpàaɛn kɛ lↄ. Tó gↄↄ pↄ́ a dìlɛ àↄ ku ma pↄ́ ũ pà, wà mↄaànↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, 
\v 14 i sa'oa ń sãsa wɛ̃dona pↄ́ sãa vĩoo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ ń sãda wɛ̃dona pↄ́ sãa vĩoo duun awakpabↄ ũ ń sãsakao pↄ́ sãa vĩoo sáaukpa sa'obↄ ũ 
\v 15 apii ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo ń kàao gbí do, kàa pↄ́ wa tòto ń nísioↄ ń kàawana pↄ́ wà nísi fã̀wàↄ. 
\v 16 Sa'ona i mↄ́ ń pↄ́piↄ ma aɛ píi, i sa pↄ́ wì o duuna awakpabↄ ũ o ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũo, 
\v 17 i sáaukpa sa'oa ń sãsakaoo ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo ń kàao gbí do. 
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ azĩa kpàapi i a mi bo\f + \fr 6.18 \fr*\ft Zĩn 18.18\ft*\f* kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ we, i a kua ma pↄ́ ũ mikã sɛ́lɛ kátɛu sáaukpasa nísi zĩ́lɛ. 
\v 19 Tó à a mi bò màa, sa'ona i sãsakao ↄ do pↄ́ wà a fùukɛ̀ sɛ́ ń kàa pↄ́ a bↄ̀ gbíuo mɛ̀ndo ń kàawanao mɛ̀ndo, i na gbɛ̃́ pↄ́ mibòpiɛ a ↄzĩ. 
\v 20 Sa'onapi i ɛa sí, i mↄmɛɛ. Lá pↄ́piↄá ma pↄ́ɛ, a gↄ̃ sa'onapi pↄ́ ũɛ ń a kùla pↄ́ wì mↄmɛɛo ń a gbá pↄ́ wì bↄ adoao. Bee gbɛa gbɛ̃́ pↄ́ azĩa kpàapi i gbasa ɛa na vɛ̃ɛmiawa.
\p
\v 21 Ikoyã pↄ́ má dìlɛ gbɛ̃́ pↄ́ azĩa kpàaɛn we ń sa pↄ́ a oa a lɛkɛa yã́io, pↄ́ pↄ́ asu ye kã́fĩ a gbãa lɛ́u bàasi. Lɛ́ pↄ́ a kɛ̀ gↄↄ pↄ́ à azĩa kpàa, sema aà a fĩabo.
\s1 Sa maa pↄ́ sa'onaↄ lí o gbɛ̃́ↄnɛ
\p
\v 22 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 23 O Aalonaɛ ń a nɛ́ↄ, tó aalɛ samaa'o Isailiↄnɛ, aali mɛ:
\q1
\v 24 Dii báaadaágu, i ↄkuála,
\q1
\v 25 Dii á gwa, i gbɛ̃kɛkɛɛ́,
\q1
\v 26 Dii wɛ́tɛázi, i á nↄ̀sɛ daɛ́ doũ.
\m
\v 27 Aali samaa'o Isailiↄnɛ ń ma tↄ́o màa, míli báaadańgu.
\c 7
\s1 Isaili kíaↄ gbadaa zwã̀akpɛ sakɛ̃gↄↄ
\p
\v 1 Gↄↄ pↄ́ Mↄizi zwã̀akpɛ dↄ̀ a làa, à nísikàwà ń a pↄkeleↄ píi, à a sakɛ̃̀, ↄ̃ à nísikà sa'okĩiwa ń a pↄkeleↄ píi, à a sakɛ̃̀. 
\v 2 Ɔ̃ Isaili kíaↄ mↄ̀ ń gbao. Aamɛ aa ń deziↄ buiↄ kía pↄ́ wà ń dílɛ gbɛ̃naon dↄaanaↄ ũ. 
\v 3 Aa mↄ̀ ń ń gbao Diiɛ, zugo mɛ̀n soolo ń zuↄ mɛ̀n kuɛpla. Kía gbɛ̃ↄn plapla zugo mɛ̀ndodo, baade miwa zù mɛ̀ndodo, ↄ̃ aa gɛ̀ò zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ.
\p
\v 4 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 5 Gba pↄ́ aa mↄ̀opiↄ sí, iↄ dɛ kpaaũkpɛ zĩkɛbↄↄ ũ, ní kpá Levii buiↄwa, lá a mↄ́má ń zĩ guuwa. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi zugoↄ ń zupiↄ sì a kpà Levii buiↄwa. 
\v 7 À zugo mɛ̀n pla ń zù mɛ̀n síiↄ̃o kpà Geesↄ̃ buiↄwa ń zĩ lɛ́u. 
\v 8 À zugo mɛ̀n síiↄ̃ ń zù mɛ̀n swaaↄ̃o kpà Mɛlali buiↄwa ń zĩ lɛ́u. Sa'onkia Aalona nɛ́ Itamaa mɛ́ ń dↄaana ũ. 
\v 9 I asosɛbↄe kpa Kɛata buiↄwao, asa aa Dii kpɛ́ pↄ́ↄ sɛ́ ń gã̀uɛ.
\p
\v 10 Zĩ́ pↄ́ wà nísikà sa'okĩiwa, ↄ̃ kíapiↄ mↄ̀ ń ń gbaↄ sa'okĩipi aɛ sa'okĩipi sakɛ̃a yã́i. 
\v 11 Dii ò Mↄiziɛ yãa à mɛ̀, lá gu lɛ́ dↄ kíapiↄ líↄ mↄ dodo sa'okĩi sakɛ̃a yã́i.
\p
\v 12-83 Gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Aminadabu nɛ́ Naasↄ̃, Yuda bui mɛ́ mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ plaade zĩ́ Zuaa nɛ́ Nɛtanɛli, Isakaa buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ Heloni nɛ́ Ɛliabu, Zabulↄni buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ síiↄ̃de zĩ́ Sedeu nɛ́ Ɛlizuu, Lubɛni buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ sↄode zĩ́ Zulisadai nɛ́ Selumiɛ, Simɛↄ buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ soolode zĩ́ Deuɛli nɛ́ Ɛliasafa, Gada buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ soplade zĩ́ Amihudu nɛ́ Ɛlisama, Ɛflaiũ buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ Pedazuu nɛ́ Gamaliɛli, Manase buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ kɛ̃okwide zĩ́ Gidoni nɛ́ Abidã, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ kwide zĩ́ Amisadai nɛ́ Ahiɛzɛɛ, Dã buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ kuɛdode zĩ́ Ɔkɛlana nɛ́ Pagiɛli, Asɛɛ buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gↄↄ kuɛplade zĩ́ Enana nɛ́ Ahila, Nɛfatali buiↄ kía mↄ̀ ń a gbao.
\p Gba pↄ́ an baade mↄ̀on kɛ: Ãnusu tapɛlɛnti pↄ́ a gbia kiloo do ń kĩnio, au'ɛlɛbↄ pↄ́ wa pì ń ã́nusuo a gbia galaũ ↄ̀aa síiↄ̃ɛ, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. Wà pↄ́wɛnti yãalɛa ń nísio kà tapiↄ pai pↄ́wɛn gba ũ. Vua toona pↄ́ a gbia galaũ basↄokwi, wà tulaletikà a pai. Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄn kɛ: Zugaaena do, sãsakao do, sãsa wɛ̃dona do. Duun awakpabↄn kɛ: Blesana do. Sáaukpasaↄn kɛ: Zu pla, sãsakao sↄo, blesana sↄo, sãsa wɛ̃dona sↄo.
\p
\v 84 Gba pↄ́ Isaili kíaↄ dà sa'okĩi sakɛ̃a yã́i nísikaa sa'okĩipiwa gbɛapiↄ dasilɛn kɛ: Ãnusu tapɛlɛnti mɛ̀n kuɛpla, au'ɛlɛbↄ pↄ́ wa pì ń ã́nusuo mɛ̀n kuɛpla, vua toona mɛ̀n kuɛpla. 
\v 85 Tapɛlɛntipiↄ gbia kiloo dodo ń kĩnioɛ, au'ɛlɛbↄↄ sↄ̃ galaũ ↄ̀aa síiↄ̃siiↄ̃. Apii fɛ̀lɛ ã́nusu kiloo baasↄo ń plao ń galaũ ↄ̀aa àaↄ̃o, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. 
\v 86 Vua toona pↄ́ wà tulaletikà a pai mɛ̀n kuɛplaↄ gbia galaũ basↄokwikwi, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. À kɛ̀ píi galaũ ↄ̀aa soolo ń basooloo (1.320). 
\v 87 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ dasilɛn kɛ: Zugaaena kuɛpla, sãsakao kuɛpla, sãsa wɛ̃dona kuɛpla, apii ń a pↄ́wɛntio. Blesan mɛ̀n kuɛpla ↄ̃ wà duuna awakpàò. 
\v 88 Pↄ́ pↄ́ wà sáaukpa sa'òòↄ dasilɛn kɛ: Zu baasↄo mɛ̀ndosai, sãsakao bàaↄ̃, blesana bàaↄ̃, sãsa wɛ̃dona bàaↄ̃. Sa pↄ́ wa ò sa'okĩi sakɛ̃a yã́i nísikaawà gbɛan we.
\p
\v 89 Kɛ́ Mↄizi gɛ̃̀ kpaaũkpɛu yã'oi ń Diio, à aà lↄↄ mà duunkɛ̃makĩi pↄ́ kú ikoyã kpagoloa musu malaika gã̀sĩade mɛ̀n plaↄ zãnguo, Dii lɛ́ yã'òɛ̀.
\c 8
\s1 Filianaa
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Aalonaɛ, tó à filia mɛ̀n soplaↄ nà, aà to aali gupu dau aɛ.\f + \fr 8.2 \fr*\ft Bↄa 25.37\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ Aalona kɛ̀ màa, à filiaↄ nà, aa gupù dau aɛ lá Dii ò Mↄiziɛwa. 
\v 4 Wà daupi pì ń vua pↄ́ wa gbɛ̃̀gbɛ̃ maannↄ za a zĩ́lɛ e à gɛ̀ pɛ̀ò a vúↄwaɛ. Wà daupi pì lá Dii a taa ↄ̀lↄ Mↄiziɛwaɛ.
\s1 Levii buiↄ dilɛa ńdoa
\p
\v 5 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 6 Levii buiↄ sɛ Isaili kĩniↄ guu, ní gbãbↄnɛ́. 
\v 7 Lá ńyↄ̃ ń gbãbↄnɛ́n kɛ: Duunwolo'i fã́fãmá, aai ń mɛkã bo píi, aai gbasa ń pↄkasaↄ pí. Aa gbãbↄ̀ ńzĩaɛn we. 
\v 8 Aai zugaaena sɛ́ ń pɛ̃ɛti yãalɛa ń nísio a pↄ́wɛnti gba ũ ń zugaaena plaade pↄ́ ńyↄ̃ si duun awakpabↄ ũo. 
\v 9 Mↄ́ ń Levii buiↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ní Isailiↄ kãaa píi, 
\v 10 ní mↄ́ ń Levii buiↄ ma aɛ, Isailiↄ i ↄnamá. 
\v 11 Aalona i Levii buiↄ mↄmɛɛ gba pↄ́ Isailiↄ mↄ̀mɛɛ ũ, kɛ́ aaↄ dɛ ma zĩkɛnaↄ ũ. 
\v 12 Levii buiↄ i ↄna gáaenapiↄ miwa. Sa'o ń zupiↄ mɛ̀ndoo duun awakpabↄ ũ, ní sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń adoo duunakɛ̃a Levii buiↄwa yã́i. 
\v 13 To Levii buiↄ zɛ Aalona ń a nɛ́ↄ aɛ, ní ń mↄmɛɛ. 
\v 14 Màa ńyↄ̃ Levii buiↄ bↄ Isailiↄ guu ńdoa, aaiↄ dɛ ma pↄ́ ũ.
\p
\v 15 Bee gbɛa tó n gbãbↄ̀ Levii buiↄnɛ, mɛ́ n ń mↄmɛɛ, aali mↄ zĩkɛ kpaaũkpɛu. 
\v 16 Isaili pↄ́ wa kpàaↄn ń ũ. Ma ń dílɛ ma pↄ́ ũ Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gbɛuɛ. 
\v 17 Asa Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ ń ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄá ma pↄ́ɛ. Ma ń dílɛ ma pↄ́ ũ za gↄↄ pↄ́ ma nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dɛ̀dɛ Egipiɛ, 
\v 18 ↄ̃ ma Levii buiↄ dìlɛ Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gbɛu. 
\v 19 Ma Levii buiↄ bↄ̀ Isailiↄ guu, ↄ̃ ma ń kpá Aalona ń a nɛ́ↄwa, kɛ́ aaↄ kpaaũkpɛ zĩ kɛ Isailiↄnɛ. Aali láka Isailiↄ duunaa, kɛ́ gↄↄ pↄ́ aalɛ sↄ̃ ma kúkĩizi, gagyã su ń leo yã́i.
\p
\v 20 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao ń Isailiↄ píi kɛ̀ Levii buiↄnɛ lá Dii ò Mↄiziɛ ń yã́ musuwa. 
\v 21 Levii buiↄ gbãbↄ̀ ńzĩaɛ aa ń pↄkasaↄ pì. Ɔ̃ Aalona ń mↄ́ Diiɛ, à ń duuna kɛ̃̀má à gbãbↄ̀nɛ́. 
\v 22 Ɔ̃ Levii buiↄ nà ń zĩwa kpaaũkpɛu ń Aalonao ń a nɛ́ↄ dↄ̃ao. Màa wa kɛ̀ Levii buiↄnɛ lá Dii ò Mↄiziɛ ń yã́ musuwa.
\p
\v 23 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 24 Levii buiↄ yã́n kɛ lↄ. Gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ baasↄo ge a dɛa lí mↄ́ kpaaũkpɛ zĩ kɛi. 
\v 25 Tó à kà wɛ̃̀ blakwi, ili kã́mabo, asuli zĩpi kɛ lↄo. 
\v 26 Aàliↄ dↄ a gbɛ̃́ↄlɛ, iliↄ wɛ́tɛ kpaaũkpɛ zĩↄi, ãma asuli zĩpi kɛo. Dilɛ Levii buiↄnɛ màa ń zĩ yã́ musu.
\c 9
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛkɛa
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ Sinai guwaiwaiu Isailiↄ bↄa Egipi wɛ̃̀ plaade mↄ sɛ̃́ia guu à mɛ̀: 
\v 2 Isailiↄ lí Gɛ̃amusu dikpɛkɛ a gↄↄwa. 
\v 3 À dikpɛpi kɛ mↄɛ bee gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosiɛlɛ. À kɛ lá má dàɛ́wa píi ń a ikoyã pↄ́ má dìlɛɛ́ↄ.\f + \fr 9.3 \fr*\ft Bↄa 12.1-13\ft*\f*
\p
\v 4 Mↄizi ò Isailiↄnɛ aa Gɛ̃amusu dikpɛkɛ, 
\v 5 ↄ̃ aa dikpɛpi kɛ̀ Sinai guwaiwaiu mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosiɛlɛ. Aa kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa píi. 
\v 6 Gbɛ̃eↄ ku we aa gbãlɛa, kɛ́ aa kã̀ gɛwa yã́i, ↄ̃ aai e Gɛ̃amusu dikpɛkɛ̀ zĩbeezĩo. Ɔ̃ aa gɛ̀ Mↄizi ń Aalonao lè zĩbeezĩ gↄ̃̀ↄ, 
\v 7 aa ò Mↄiziɛ: Gɛ yã́ musu wa gbãlɛ̀. Bↄ́yãi wà gìwɛ̃ɛ wà mↄ́ ń gbaↄ Diiɛ ń wá gbɛ̃́ↄ a gↄↄwai? 
\v 8 Mↄizi wèmá à mɛ̀: À zɛ e mà ma lá Dii a o á yã́ musu. 
\v 9 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 10 O Isailiↄnɛ, tó an gbɛ̃eↄ ge an buiↄ ń kpɛ́ gbãlɛ̀ gɛ yã́ musu, ge aa gɛ̀ wɛ̃́lɛ zã̀zãeu, aa zɛ'e aa Gɛ̃amusu dikpɛkɛmɛɛ gbɛzã. 
\v 11 Mↄ plaade gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosiɛlɛ ↄ̃ aali dikpɛpi kɛ. Aali sã só ń kàao ń lá kĩ̀são. 
\v 12 Aasuli a kee to gu dↄwào, mɛ́ aasuli sãpi wáe ɛo.\f + \fr 9.12 \fr*\ft Bↄa 12.46, Zãa 19.36\ft*\f* Aali Gɛ̃amusu dikpɛpi kɛ lá má dìlɛɛ́wa píi. 
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ i gbãlɛo mɛ́ i gɛ́ wɛ̃́lɛeu no, tó à gì Gɛ̃amusu dikpɛpi kɛi, wà ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu, asa i mↄmɛɛ ń gbao a gↄↄwao. Aà tàae a wi aà musuɛ. 
\v 14 Bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guu mɛ́ a ye Gɛ̃amusu dikpɛkɛmɛɛ, sema aà kɛ lá ma ikoyã dìlɛɛ́wa. Bↄ̀mↄ ń beleo píi, yã́ doũɛ.
\s1 Tɛlu kua zwã̀akpɛa
\r (Bↄa 40.34-38)
\p
\v 15 Zĩ́ pↄ́ wà zwã̀akpɛ dↄ̀, tɛlu kùlɛ ikoyã kpɛ́piaɛ. Sɛa za oosi e gu gɛ̀ dↄ̀ò tɛlupi ku zwã̀akpɛpi musu lán tɛ́wa. 
\v 16 Ìↄ ku màa gↄↄpiiɛ, ìↄ ku zwã̀akpɛpia, gwãasĩna ìↄ dɛ lán tɛ́wa. 
\v 17 Tó à gò zwã̀akpɛa, ↄ̃ Isailiↄ ì fɛlɛ bòou. Gua pↄ́ tɛlupi zɛ̀u, we aaì bòokpau. 
\v 18 Tó Dii ↄ̀lↄnɛ́ màa, aaì ń pↄ́ↄ naaa aa fɛlɛ. Tó a ↄ̀lↄnɛ́ lↄ, aaì ɛa bòokpa. Tó tɛlupi zɛa zwã̀akpɛpia sↄ̃, an bòo ìↄ kálɛaɛ. 
\v 19 Tó tɛlupi lɛ́ gↄↄplakɛ zwã̀akpɛa, aaiↄ Dii yãma, aali fɛlɛ bòouo. 
\v 20 Zĩeↄ tɛlupi lí gↄↄplakɛ zwã̀akpɛao. Tó Dii ↄ̀lↄnɛ́, aaì bòokpa, tó Dii ɛ̀a ↄ̀lↄnɛ́ lↄ, ↄ̃ aaì ń pↄ́ↄ naaa. 
\v 21 Zĩeↄ sↄ̃ tɛlupi ì zɛ gudoũ yↄↄ za oosi e kↄↄ. Tó à gòa kↄↄ, ↄ̃ aaì fɛlɛ bòou. Fãanɛ ge gwãasĩnan nò, tó tɛlupi gòa, aaì ń pↄ́ↄ naaaɛ. 
\v 22 Tó tɛlupi gↄ̃̀ zɛa zwã̀akpɛa gↄↄ do ge mↄ do ge wɛ̃̀ don nò, aaiↄ kálɛa bòouɛ, aali fɛlɛo. Tó à gòa, ↄ̃ aaì fɛlɛ. 
\v 23 Aali bòokpa ge aa fɛlɛ bòou Dii lɛ́ saio. Aaìↄ Dii yãma lá a dà Mↄiziɛ a ònɛ́waɛ.
\c 10
\s1 Ãnusu kã̀ae mɛ̀n plaↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Kã̀ae pí mɛ̀n pla ń ã́nusu pↄ́ wa gbɛ̃̀gbɛ̃ maannↄo gbɛ̃́ↄ kãaabↄ ũ, kɛ́ aali fɛlɛ bòou. 
\v 3 Tó wà kã̀aepiↄ pɛ̀, gbɛ̃́pii i mↄ kãaanzi kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 4 Tó kã̀ae mɛ̀ndo wa pɛ̀, Isaili bui dↄaana pↄ́ aa dɛ kía ũↄ mɛ́ aali mↄ kãaanzi. 
\v 5 Tó wà kã̀aepiↄ pɛ̀ gbã́ugbãu, gbɛ̃́ pↄ́ an bòo ku gukpɛ oiↄ mɛ́ aali fɛlɛ káau. 
\v 6 Tó wà a gɛ̃n plaade pɛ̀ gbã́ugbãu, gbɛ̃́ pↄ́ an bòo ku gɛↄmidↄkĩi oiↄ mɛ́ aali fɛlɛ. Kã̀aepɛa gbã́ugbãupi mɛ́ gbɛ̃́ↄ daa zɛ́u seela ũ. 
\v 7 Tó wàlɛ gbɛ̃́ↄ kãaa, wàli pɛ́ gbã́ugbãu.
\p
\v 8 Aalona nɛ́ sa'onaↄ mɛ́ aali kã̀aepiↄ pɛ́. Aↄ dɛɛ́ ikoyã ũ gↄↄpiiɛ, ápiↄ ń á buiↄ. 
\v 9 Gↄↄ pↄ́ a ka á bùsuu, tó álɛ gɛ́ zĩkai ń á wɛ̀lɛ pↄ́ sù fɛ̀lɛánↄↄ, àli kã̀aepiↄ pɛ́ gbã́ugbãu, kɛ́ á yã́ e dↄ ma Dii á Luagu, mí á bↄ á wɛ̀lɛpiↄ ↄzĩ. 
\v 10 Gↄↄ pↄ́ álɛ pↄnakɛ sↄ̃, dikpɛn lò, mↄ dafu gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́n lò, àli kã̀aepiↄ dↄ á sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄwa ń á sáaukpasaↄ, á yã́ i dↄmagu. Mámɛmaa Dii á Lua.
\s1 Isailiↄ fɛlɛa Sinai
\p
\v 11 Wɛ̃̀ plaade mↄ plaade gↄↄ baode zĩ́, tɛlu gò ikoyã zwã̀akpɛa, 
\v 12 ↄ̃ Isailiↄ ń pↄ́ↄ nàaa aa fɛ̀lɛ bòou Sinai guwaiwaiu, aalɛ bòokpakpa e tɛlu gɛ̀ zɛ̀ Palana guwaiwaiu. 
\v 13 An fɛlɛa bòou sɛ̃́ian we. Aa kɛ̀ lá Dii dà Mↄiziɛ a ònɛ́wa.
\p
\v 14 Yuda zĩgↄ̃ↄ mɛ́ fɛ̀lɛ ń bòou gã ń gão sɛ̃́ia ń ń dàlapooo. Aminadabu nɛ́ Naasↄ̃ mɛ́ ń dↄaana ũ. 
\v 15 Zuaa nɛ́ Nɛtanɛli mɛ́ Isakaa zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 16 Heloni nɛ́ Ɛliabu mɛ́ Zabulↄni zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 17 Geesↄ̃ buiↄ ń Mɛlali buiↄ zwã̀akpɛ wòɛwoɛ, ↄ̃ aa sɛ̀ aa dàò zɛ́u.
\p
\v 18 Ɔ̃ Lubɛni zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ ń bòou gã ń gão ń ń dàlapooo. Sedeu nɛ́ Ɛlizuu mɛ́ ń dↄaana ũ. 
\v 19 Zulisadai nɛ́ Selumiɛ mɛ́ Simɛↄ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 20 Deuɛli nɛ́ Ɛliasafa mɛ́ Gada zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 21 Ɔ̃ Kɛata buiↄ Lua pↄ́ↄ sɛ̀ aa dàò zɛ́u. Wà zwã̀akpɛpi pɛ̀ɛpɛɛ e aaↄ gɛ́ kái.
\p
\v 22 Ɔ̃ Ɛflaiũ zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ ń bòou gã ń gão ń ń dàlapooo. Amihudu nɛ́ Ɛlisama mɛ́ ń dↄaana ũ. 
\v 23 Pedazuu nɛ́ Gamaliɛli mɛ́ Manase zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 24 Gidoni nɛ́ Abidã mɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ.
\p
\v 25 Ɔ̃ Dã zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ ń bòou gã ń gão ń ń dàlapooo. Aamɛ aa ku gbɛzã. Amisadai nɛ́ Ahiɛzɛɛ mɛ́ ń dↄaana ũ. 
\v 26 Ɔkɛlana nɛ́ Pagiɛli mɛ́ Asɛɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 27 Enana nɛ́ Ahila mɛ́ Nɛfatali zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. 
\v 28 Lá Isailiↄ ì fɛlɛ ń bòon we gã ń gão.
\p
\v 29 Obaba mɛ́ Mↄizi ã̀nsue Leuɛli nɛ́ ũ, Madiã buiɛ. Mↄizi òɛ̀: Wálɛ dazɛu, wálɛ gɛ́ bùsu pↄ́ Dii mɛ̀ á wá gbau. Mↄ ǹ gɛ́wanↄ, wí maakɛnɛ, asa Dii namablea we lɛgbɛ̃̀wɛ̃ɛɛ. 
\v 30 Ɔ̃ a òɛ̀: Má gɛo. Má tá ma bùsuu ma bɛdeↄ kĩ́iɛ. 
\v 31 Mↄizi mɛ̀: N yã́ na. Ńsu wá tó weo, asa ń bòokpakĩi maa dↄ̃, mɛ́ ńyↄ̃ fↄ̃ kɛ wá wɛ́ ũ. 
\v 32 Tó n gɛwanↄ, wá maa pↄ́ Dii a kɛwɛ̃ɛ kɛnɛ sↄ̃ɛ.\f + \fr 10.32 \fr*\ft Dↄa 1.16\ft*\f*
\p
\v 33 Isailiↄ fɛ̀lɛ Dii gbɛ saɛ, aa táa'ò gↄↄ àaↄ̃. Wà dↄ̀aa ń Dii bàakuańnↄ kpagoloo bòokpakĩi wɛɛlɛinɛ́. 
\v 34 Kɛ́ aa fɛ̀lɛ aa dàzɛu, Dii tɛlupi kúńla fãanɛ. 
\v 35 Tó wà dàzɛu ń kpagoloo, Mↄizi ì mɛ:
\q1 Fɛlɛ Dii, n ibɛɛↄ i fãaa,
\q1 n zangudeↄ i bàalɛnɛ.\f + \fr 10.35 \fr*\ft Soũ 68.1\ft*\f*
\m
\v 36 Tó wa dìlɛ, Mↄizi ì mɛ:
\q1 Dii, ɛa su Isaili dasidasiↄwa.
\c 11
\s1 Dii tɛ́ gbaɛa
\p
\v 1 Isailiↄ zↄakà Diizi ń taasikɛa yã́i. Kɛ́ Dii mà, aà pↄ pà, ↄ̃ à tɛsↄ̃̀má, an bòo saalo tɛkũ̀. 
\v 2 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ wiilɛ̀ Mↄiziwa. Kɛ́ à wabikɛ̀ Diiwa, ↄ̃ tɛ́pi zɛ̀. 
\v 3 Ɔ̃ wà tↄkpà gupiɛ Tabela,\f + \fr 11.3 \fr*\ft Bee mɛ̀ tɛ́kũ.\ft*\f* kɛ́ Dii tɛsↄ̃̀má we yã́i.
\s1 Dii bùuↄ gbaɛa
\p
\v 4 Buipãleↄ ku Isailiↄ guu, aalɛ blɛ maa bɛɛkɛ, ↄ̃ Isailiↄ lɛ́ ↄ́ↄlↄ sↄ̃ aa mɛ̀: Má wá nↄ̀ↄ eu wà soi? 
\v 5 Wálɛ kpↄ pↄ́ wá sò Egipi wá pↄeãwa bɛɛkɛ ń gólaↄ ń blebusunaↄ ń ɛfↄↄ ń ɛmasaↄ ń ɛmasa gisoↄ. 
\v 6 Tiasa wá lɛ́ gà, asa wili pↄe eo, sema mana bàasio.
\p
\v 7 Manapi wɛ́ keleũ, a dɛ lán lí'ↄwaɛ. 
\v 8 Isailiↄ ì sɛ́lɛ wà lↄ gbɛu ge aaì zↄ̃ góu. Aaì disa aa kàa kɛò. A í na lán kàagbaalawa. 
\v 9 Tó fíi kpà bòou gwã́, ↄ̃ manapi ì bↄ.\f + \fr 11.9 \fr*\ft Bↄa 16.14\ft*\f*
\p
\v 10 Mↄizi mà wàlɛ ↄ́ↄlↄ ualɛ ń ualɛo. Dii pↄ pà maamaa, ↄ̃ à kɛ̀ Mↄiziɛ ĩ́i, 
\v 11 a òɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ ĩadaai? Bↄ́yãi ma yã́ i kanguo, ↄ̃ n gbɛ̃́piↄ gwaa aso dìmɛɛi? 
\v 12 Mámɛ ma gbɛ̃́piↄ nↄsìa? Mámɛ ma ń ía? Bↄ́yãi ń òmɛɛ mà ń kuɛ lán nↄɛ nɛadewa, mà gɛ́ńnↄ bùsu pↄ́ n a lɛgbɛ̃̀ an deziↄnɛ guui? 
\v 13 Mákĩi má nↄ̀ↄ eu mà kpa gbɛ̃́piↄwa píii? Asa aalɛ wiilɛa, aalɛ mɛ mà ń gba nↄ̀ↄ wà soɛ. 
\v 14 Má fↄ̃ gbɛ̃́piↄ kuɛ píi madoo, asa an aso dɛmalaɛ. 
\v 15 Tó màa ńyↄ̃ kɛmɛɛ, ma wɛgwa, ní ma dɛ gↄ̃̀ↄ. Ńsu to mà taasipi kɛ lↄo.
\p
\v 16 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ ń ń dↄ̃ dↄaana ũↄ kãaa gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi, ní mↄ́ńnↄ kpaaũkpɛu, aaiↄ kunnↄ we. 
\v 17 Má pila mà yã'onɛ we, mí Nisĩna pↄ́ kuma kĩni go mà dinɛ́, aai gbɛ̃́ↄ gwaa aso sɛnnↄ, kɛ́ ńsu ǹyↄ̃ ń sɛa ndo lↄo yã́i. 
\v 18 O gbɛ̃́ↄnɛ aa gbãbↄ ńzĩaɛ zia yã́i, aai nↄ̀ↄ e só. Asa aa wiilɛ̀a aa mɛ̀, má wa nↄ̀ↄ eu la wà soi? Aa mɛ̀ wa dáamavĩ Egipi. A yã́i tò má ń gba nↄ̀ↄ aa só. 
\v 19 Aa só, i kɛ gↄↄ do no, gↄↄ pla no, gↄↄ sↄo no, gↄↄ kwi no, gↄↄ bao no. 
\v 20 Aa so mↄ gbãa doɛ e à bↄ ń níu, a ni i bↄńla. Asa ma Dii má kú ń guuɛ, ↄ̃ aa pãkpàmazi. Aa zↄadↄ̀a aa mɛ̀, bↄ́yãi wa bↄi Egipii? 
\v 21 Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀: Gↄ̃ɛↄ kumanↄ tá guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ɛ (600.000), ↄ̃ n mɛ̀ ńyↄ̃ ń gba nↄ̀ↄ aa so e mↄ gbãa doa? 
\v 22 Baa tó wà sãↄ ń zuↄ dɛ̀dɛ dasidasi, a mↄ́máe? Tó wa ísia kpↄↄ sɛ̀lɛ píi, a mↄ́máe? 
\v 23 Dii wèwà à mɛ̀: Ma gbãa a ka noa? Ńyↄ̃ e tia, tó yã́ pↄ́ má ònɛ a kɛ ge a kɛo.
\p
\v 24 Mↄizi bↄ̀ à Dii yã́piↄ ònɛ́. À Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kã̀aa gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi à ń lia zwã̀akpɛi. 
\v 25 Ɔ̃ Dii pìla tɛlu guu à yã'òaànↄ. À Nisĩna pↄ́ kuwà kĩni go dì gbɛ̃zↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwipiↄnɛ. Kɛ́ Nisĩnapi dìnɛ́, aa ãnabikɛkɛ̀, bee gbɛa aai ɛa kɛ̀ lↄo. 
\v 26 Gbɛ̃́ pↄ́ Mↄizi ń sɛ́ↄ, an gbɛ̃ↄn plaↄ gↄ̃̀ bòou, gbɛ̃do tↄ́n Ɛledada, gbɛ̃do sↄ̃ Mɛdada. Aai gɛ́ zwã̀akpɛ kĩ́io, kási Lua Nisĩnapi dìnɛ́ sↄ̃ɛ, ↄ̃ aa ãnabikɛkɛ̀ bòou. 
\v 27 Ɛ̀waasoe bàalɛ̀ gɛ ò Mↄiziɛ à mɛ̀: Ɛledada ń Mɛdadao lɛ́ ãnabikɛkɛ bòou. 
\v 28 Nuni nɛ́ Yozuee dɛ Mↄizi zↄbãna ũ za a ɛ̀waasogↄↄɛ, ↄ̃ à mɛ̀: Ba Mↄizi, gínɛ́. 
\v 29 Ɔ̃ Mↄizi òɛ̀: N nↄ̀sɛ fɛ̀lɛ ma yã́ musu yã̀? Tó Dii a Nisĩna dì a gbɛ̃́ↄnɛ aa gↄ̃̀ ãnabiↄ ũ píi, a maao lé? 
\v 30 Ɔ̃ Mↄizi ɛ̀a bòou ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ.
\p
\v 31 Dii tò ĩ́ana bↄ̀ ísia oi à mↄ̀ ń bùuↄ, aa lì bòoa. Aa lìa bòoi gupiiu à kà tagↄↄ do ũ, mɛ́ an daa lɛsĩ kà gã̀sĩsuu pla. 
\v 32 Fãanɛ bee ń gwãasĩnao ń a gu sìa dↄao aa fɛ̀lɛ gɛ̀ bùuↄ sɛ̀lɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ i sɛ́lɛ bílao sɛ̀lɛ koto bao. Ɔ̃ aa fã̀lɛ, aa a giikà. 
\v 33 Kɛ́ aa a nↄ̀ↄ dà ń lɛ́u gↄ̃̀ↄ aai e sò bílao, ↄ̃ Dii pↄ pàńzi à gagyãkàńgu.\f + \fr 11.33 \fr*\ft Soũ 78.26-31\ft*\f* 
\v 34 Ɔ̃ wà tↄkpà gupiɛ Lɛ́'udeↄ Mia, asa wekĩi wà gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́'u ń kṹↄ vĩ̀u. 
\v 35 Ɔ̃ Isailiↄ fɛ̀lɛ we, aa gɛ̀ Azelo aa gↄↄplakɛ̀ we.
\c 12
\s1 Miliaũ ń Aalonao Mↄizi tàae'ea
\p
\v 1 Miliaũ ń Aalonao Mↄizi tàae è Etiopi nↄ pↄ́ a sɛ̀ yã́ musu, asa à Etiopi nↄ sɛ̀ɛ. 
\v 2 Aa mɛ̀: Mↄizi ado ↄ̃ Dii dìlɛ à a yã'òa? A tò wá ò sↄ̃o lé? Dii yã́pi mà. 
\v 3 Mↄizi sↄ̃ nↄ̀sɛdoũdeɛ, aà sáa kú dṹnia guuo. 
\v 4 Wegↄ̃ↄ Dii ò Mↄizi ń Aalonao ń Miliaũoɛ: À bↄlɛ gɛ́ kpaaũkpɛu á gbɛ̃ↄn àaↄ̃. Ɔ̃ aa gɛ̀ ń gbɛ̃ↄn àaↄ̃ ḿpii. 
\v 5 Dii pìla tɛlu guu à zɛ̀ kpɛ́pi kpɛɛlɛ. À Aalona ń Miliaũo sìsi, ↄ̃ aa sↄ̃̀aàzi ḿpla ḿpii. 
\v 6 A ònɛ́: À ma yãma. Tó ma ãnabie kú á guu, mi bↄ mↄwà wɛ́pungu'ea guu, mi yã'oɛ̀ nana guuɛ. 
\v 7 Kási a dɛ màa ń ma zↄ̀blena Mↄizioo. Zĩkɛn náaideɛ ma ua.\f + \fr 12.7 \fr*\ft Ɛbɛ 3.2, 5\ft*\f* 
\v 8 Wi yãbↄ kↄ̃ lɛ́u. Mili yã'oɛ̀ ma a bakũaanakɛ̀ɛ̀o. Ì wɛsi ma taalɛ. Àkɛa i ma zↄ̀blena Mↄizi tàae'ea vĩakɛo ni? 
\v 9 Ɔ̃ Dii pↄ pàńzi à ɛ̀a tà.
\p
\v 10 Kɛ́ tɛlupi gò kpɛ́pia, kusu lì Miliaũla gↄ̃̀ↄ, à puakũ̀ lán buawa. Kɛ́ Aalona gwà, a è kusu lìaàla, 
\v 11 ↄ̃ a ò Mↄiziɛ: N yã́ na Baa! Ńsu to wà mìsaikɛ tàae pↄ́ wá kɛ̀ gbɛ'eo. 
\v 12 Ńsu to aàↄ dɛ lán nɛ́ pↄ́ wa ì gɛ̀, aà mɛgueↄ yaikɛ̀wao. 
\v 13 Mↄizi wiilɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Lua, n yã́ na! Ǹ aà gbã́gbã. 
\v 14 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Tó aà mae lɛ́'ikà aà oawa, aↄ dɛɛ̀ wíyã ũ gↄↄ soplao lé? Wà aà ya bↄ bòo kpɛ gↄↄ sopla gĩa, wi gbasa wà aà sí. 
\v 15 Miliaũ ku bòo kpɛ e gↄↄ sopla. Isailiↄ i dazɛuo e wà ɛ̀a wà aà sì. 
\v 16 Bee gbɛa aa fɛ̀lɛ Azelo aa gɛ̀ bòokpà Palana guwaiwaiu.
\c 13
\s1 Asiigwana gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ zĩa
\r (Iko 1.19-33)
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃́ↄ zĩ aa gɛ́ Kanaa bùsu pↄ́ málɛ kpá Isailiↄwa kɛɛlɛi. Ǹ ń deziↄ bui gbɛ̃́ pↄ́ dɛ dↄaana ũↄ sɛ mɛ̀ndodo ǹ ń zĩ. 
\v 3 Ɔ̃ à ń gbáɛ màa bↄa Palana guwaiwaiu lá Dii òwa. Gbɛ̃́piↄá Isaili dↄaanaↄnɛ ḿpii. 
\v 4 An tↄ́ↄn kɛ:
\q1 Lubɛni buiↄ guu Zakuu nɛ́ Samua,
\q1
\v 5 Simɛↄ buiↄ guu Oli nɛ́ Safata,
\q1
\v 6 Yuda buiↄ guu Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu,
\q1
\v 7 Isakaa buiↄ guu Yosɛfu nɛ́ Igali,
\q1
\v 8 Ɛflaiũ buiↄ guu Nuni nɛ́ Ozee,
\q1
\v 9 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ guu Lafu nɛ́ Paleti,
\q1
\v 10 Zabulↄni buiↄ guu Sodi nɛ́ Gadiɛli,
\q1
\v 11 Yosɛfu nɛ́ Manase buiↄ guu Susi nɛ́ Gadi,
\q1
\v 12 Dã buiↄ guu Gemali nɛ́ Amiɛli,
\q1
\v 13 Asɛɛ buiↄ guu Mikaila nɛ́ Setuu,
\q1
\v 14 Nɛfatali buiↄ guu Vofesi nɛ́ Nabi,
\q1
\v 15 Gada buiↄ guu Maki nɛ́ Geuɛli.
\m
\v 16 Gbɛ̃́ pↄ́ Mↄizi ń zĩ́ bùsu gwaiↄn we. Mↄizi tↄkpà Nuni nɛ́ Ozeeɛ Yozuee.
\p
\v 17 Kɛ́ Mↄizi lɛ́ ń zĩ Kanaa bùsu gwai, a ònɛ́: À bↄ ń Nɛgɛvɛ guwaiwaio, í sĩ̀sĩↄ kṹ. 
\v 18 À gwa lá bùsupi dɛ, tó a gbɛ̃́ↄ gbãa ge aa busɛ, tó aa dasi ge aa bílao, 
\v 19 tó an bùsu maa ge a vãi, tó an wɛ̃́lɛↄ bĩ́i vĩ ge a vĩo, 
\v 20 tó a tↄↄlɛ tàae vĩ ge a nao, tó a líↄ vĩ ge a vĩo. À kↄaikɛ, í bùsupi libɛↄ sɛ́lɛ suò. Asa vɛ̃ɛ káauↄ magↄↄɛ. 
\v 21 Ɔ̃ aa gɛ̀ bùsupi gwàgwa za Zini guwaiwai lɛ́u e Leobɛ, Amata bↄlɛu. 
\v 22 Kɛ́ aa pã̀ Nɛgɛvɛ guwaiwaia, aa kà Hɛblↄ̃, gu pↄ́ Anaki buiↄ Aimani ń Sesaio ń Talemaio kuu. Hɛblↄ̃ kálɛa dↄaaa Zoã pↄ́ kú Egipiɛ wɛ̃̀ soplaɛ. 
\v 23 Kɛ́ aa kà Ɛsikↄli guzulɛu, aa vɛ̃ɛ ligↄ̃n nɛde zↄ̃̀ we aa kà lía, ↄ̃ gbɛ̃ↄn plaↄ sɛa. Aa gbɛafu ń kaadↄɛnao sɛ̀ lↄ. 
\v 24 Wà tↄkpà gupiɛ Ɛsikↄli\f + \fr 13.24 \fr*\ft Bee mɛ̀ kↄ.\ft*\f* guzulɛ, vɛ̃ɛ ligↄ̃n nɛde pↄ́ Isailiↄ zↄ̃̀ we yã́i. 
\v 25 Kɛ́ aa bùsupi gwà gↄↄ bla, ↄ̃ aa ɛ̀a sù.
\s1 Asiigwanaↄ ń bao kpaa
\p
\v 26 Kɛ́ aa sù Kadɛsi, Palana guwaiwaiu, aa gɛ̀ Mↄizi ń Aalonao ń Isailiↄ píi kĩ́i. Aa sù ń baoo Isailiↄnɛ píi, ↄ̃ aa bùsupi libɛↄ ↄ̀lↄnɛ́. 
\v 27 Aa ò Mↄiziɛ: Wa gɛ bùsu pↄ́ ń wá zĩ́u. Vĩ ń zↄ́'io di weɛ. À a libɛↄ gwa kɛ. 
\v 28 Ãma bùsupideↄ gbãa. An wɛ̃́lɛↄ bĩ́i vĩ mɛ́ an wɛ̃́lɛpiↄ zↄ̃ↄ maamaaɛ. Wa Anaki buiↄ è we. 
\v 29 Amalɛkiↄ ku Nɛgɛvɛ guwaiwaiu. Itiↄ ń Yebusiↄ ń Amↄleↄ ku gusĩsĩdeu, mɛ́ Kanaaↄ ku ísia saɛ ń Yuudɛ̃ saɛo. 
\v 30 Kalɛbu tò gbɛ̃́ pↄ́ lia Mↄiziziↄ nìlɛ, ↄ̃ à mɛ̀: Wà gɛ bùsupi síi, asa wá zĩblemáɛ. 
\v 31 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ aa gɛ̀aànↄↄ mɛ̀: Wá fↄ̃ gɛ̃ gbɛ̃́piↄzio, asa an gbãa dɛwálaɛ. 
\v 32 Ɔ̃ aa sakà Isailiↄnɛ bùsu pↄ́ aa gwàgwapiu aa mɛ̀: Bùsu pↄ́ wa pãa wa gɛ a asiigwaipiá bùsu pↄ́ ì a gbɛ̃́ↄ mↄ́mↄɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ wa ń é weↄ píiá gbɛ̃́ gbã̀aↄnɛ. 
\v 33 Wa gbɛ̃́ gbã̀agbãaↄ\f + \fr 13.33 \fr*\ft Daa 6.4\ft*\f* è we Anaki buiↄ ũ. Wálɛ e kↄ̀ↄtɛ̃ↄn wá ũ, màa wá dɛ ń wɛ́u sↄ̃.
\c 14
\s1 Isailiↄ bↄa Dii kpɛ
\p
\v 1 Isailiↄ lɛ́ wii gbãa lɛ ḿpii, aalɛ ↄ́ↄlↄ gwã́ bee. 
\v 2 Aa zↄadↄ̀ Mↄizi ń Aalonaowa ḿpii, aa ònɛ́: Tó wa gaga Egipi ge guwaiwaiu la, bee mɛ́ maa. 
\v 3 Bↄ́yãi Dii lɛ́ táwanↄ bùsupiui? Wa wá dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ, wi wá nↄɛↄ ń wá nɛ́ↄ kṹkũ. Wá ɛa taa Egipi sã̀ↄo lé? 
\v 4 Ɔ̃ aa òkↄ̃ɛ: Wà dↄaana dilɛ, wí ɛa ta Egipi.
\p
\v 5 Mↄizi ń Aalonao wùlɛ tↄↄlɛ bíla wáa. 
\v 6 Ɔ̃ asiigwana gbɛ̃ↄn plaↄ Nuni nɛ́ Yozuee ń Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbuo ń ulaↄ gà aa kɛ̃̀kɛ̃, 
\v 7 aa ò bílaɛ: Bùsu pↄ́ wa pãa wa gɛ a asiigwaipi maa maamaaɛ. 
\v 8 Tó wá yã́ kà Diiguɛ, a gɛ́wanↄ bùsupiuɛ, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi, i wá gba. 
\v 9 Ásu bↄ Dii kpɛo.\f + \fr 14.9 \fr*\ft Ɛbɛ 3.16\ft*\f* Ásu vĩakɛ bùsupideↄnɛo, asa wá muu doↄnɛ, aa ulɛkĩi vĩ lↄo. Dii kúwanↄɛ, ásu vĩakɛo.
\p
\v 10 Gbɛ̃́pii lɛ́ ń pápaa ń gbɛo yã'o, ↄ̃ Dii gawi bↄ̀ Isailiↄwa kpaaũkpɛu. 
\v 11 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: Gbɛ̃́piↄ aaↄ sakamagu gↄↄpii yã̀? Baa ń dabudabu dasi pↄ́ má kɛ̀ ń guuↄ, aaↄ ku ma náaikɛsai gↄↄpii yã̀? 
\v 12 Má gagyãkańgu mà ń kaalɛɛ, mí n buiↄ kã́fĩ aaↄ dasi, an gbãa iↄ dɛ gbɛ̃́piↄla. 
\v 13 Ɔ̃ Mↄizi ò Diiɛ: Ḿmɛ n gbɛ̃́piↄ bↄ̀lɛ Egipi ń n gbãao. Tó Egipiↄ mà, 
\v 14 aa gí oi bùsupideↄnɛo. Aa dↄ̃ kɛ́ ń kúwanↄ, ni bↄ mↄ́wá. Aa dↄ̃ kɛ́ n tɛlu ìↄ kú wá musu, niↄ dↄaaawɛ̃ɛ a guu fãanɛ, gwãasĩna sↄ̃ tɛ́ guu. 
\v 15 Tó n gbɛ̃́piↄ dɛ̀dɛ lán gbɛ̃́ mɛ̀ndo dɛawa, bui pↄ́ aa yã́pi màↄ mɛ: 
\v 16 Dii gbãa i ka aà gɛ́ ń gbɛ̃́piↄ bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guuo, a yã́i ↄ̃ à ń dɛdɛi guwaiwaiu. 
\v 17 Dii, ǹ n gbãa zↄ̃ↄ ↄlↄnɛ́ sa, lá ń òwa n mɛ̀, 
\v 18 n pↄ lí pa kpaao, ń gbɛ̃kɛ vĩ zↄ̃ↄ, ni gbɛ̃́ↄ yãvãiↄ ń ń tàaeↄ kɛ̃́má, ãma nili tó tàaede bↄ̀ pão. Ni maeↄ yãvãiↄ wi ń buiↄ musu e à gɛ pɛ́ ń sĩ́wɛnaↄ ń ń sↄ̃kpaɛↄwa.\f + \fr 14.18 \fr*\ft Bↄa 20.5-6, 34.6-7\ft*\f* 
\v 19 Lá n sùuukɛ̀ ń gbɛ̃́piↄ za Egipi e aa gɛ̀ kàò la, ǹ ń duuna kɛ̃́má n gbɛ̃kɛ zↄ̃ↄ guu.
\s1 Zↄakanaↄ ĩadama
\r (Iko 1.34-46)
\p
\v 20 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Lá n wabikɛ̀a, má sùuukɛńnↄ. 
\v 21 Ãma lá miↄ ku mɛ́ ma gawi lì dṹniaa píi, 
\v 22 gbɛ̃́ pↄ́ ma gawi è ń dabudabu pↄ́ má kɛ̀ Egipi ń guwaiwai guuo, aa ma lɛ aa ma gwa gɛ̃n kwi aa gì ma yãmaiↄ, 
\v 23 an gbɛ̃e a wɛsi bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ ń deziↄnɛpilɛo. Gbɛ̃́ pↄ́ sakàmaguↄ, an kee a wɛsiɛo.\f + \fr 14.23 \fr*\ft Ɛbɛ 3.18\ft*\f* 
\v 24 Lá ma zↄ̀blena Kalɛbu làasoo maa kɛ̀, a tɛmazi ń nↄ̀sɛmɛndoo, má tó aà gɛ̃ bùsu pↄ́ à gɛ̀upi guu, aà buiↄ iↄ vĩ.\f + \fr 14.24 \fr*\ft Yoz 14.9-12\ft*\f* 
\v 25 Amalɛkiↄ ń Kanaaↄ ku guzulɛu we. À ɛa da guwaiwai zɛ́u zia Ísia Tɛ̃a oi.
\p
\v 26 Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 27 Gbɛ̃vãipiↄ aaↄ zↄakamazi gↄↄpii yã̀? Ma zↄa pↄ́ aalɛ kamazi mà. 
\v 28 Onɛ́ ma Dii ma mɛ̀ má kú. Lá aa wabikɛ̀a, má kɛnɛ́. 
\v 29 An gɛↄ gↄ̃ kálɛ guwaiwaiu laɛ,\f + \fr 14.29 \fr*\ft Ɛbɛ 3.17\ft*\f* an gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge a dɛaↄ píi. An gbɛ̃́ pↄ́ wà ń nao mɛ́ aa zↄakàmaziↄ 
\v 30 aa gɛ̃ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guuo, sema Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu ń Nuni nɛ́ Yozueeo bàasio. 
\v 31 An nɛ́ pↄ́ aa mɛ̀ wa ń kṹkũↄ ↄ̃ má ń dau, aai bùsu pↄ́ an maeↄ gì síipi dↄ̃. 
\v 32 An maepiↄ sↄ̃, an gɛↄ gↄ̃ kálɛ guwaiwaiu laɛ. 
\v 33 An nɛ́ↄ i pↄ́ↄ dã́dã guwaiwaiu la e wɛ̃̀ bla, aai ń maeↄ náaisai gbɛ'e. An maeↄ gɛↄ gↄ̃ guwaiwaiu la ḿpiiɛ.\f + \fr 14.33 \fr*\ft Zĩn 7.36\ft*\f* 
\v 34 Lá wà bùsupi gwàgwa gↄↄ bla, màa aaↄ ń yãvãi gbɛ'e e wɛ̃̀ bla, wɛ̃̀ dodo gↄↄ dodo, aaiↄ dↄ̃ lá íbɛlɛsɛamanↄ dɛ. 
\v 35 Ma Dii mámɛ ma yã́pi ò, mɛ́ má kɛ gbɛ̃vãi pↄ́ kã̀aamazipiↄnɛɛ. Aa gaga guwaiwaiu la ḿpiiɛ.
\p
\v 36 Gbɛ̃́ pↄ́ Mↄizi ń zĩ́ aa bùsu gwà aa sù aa sakà bùsupiu, aa tò wà zↄadↄ̀wàↄ, 
\v 37 Dii gagyãkà gbɛ̃́piↄgu, ↄ̃ aa gàga. 
\v 38 Gbɛ̃́ pↄ́ aa gɛ̀ bùsu gwàpiↄ guu, Nuni nɛ́ Yozuee ń Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbuo mɛ́ gↄ̃̀ bɛ̃́ɛ.
\p
\v 39 Mↄizi yã́piↄ sɛ̀lɛ sìu Isailiↄnɛ píi, ↄ̃ aa ↄ́ↄlↄ̀ maamaa. 
\v 40 Aa fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, aa mipɛ̀ sĩ̀sĩↄwa aa mɛ̀: Gwa, wálɛ gɛ́ gu pↄ́ Dii òu. Wa wá duuna dↄ̃̀ sa. 
\v 41 Mↄizi mɛ̀: Bↄ́yãi álɛ pã Dii yã́ai? Bee a kɛo. 
\v 42 Ásu gɛo, asa Dii kú á guuo. Á ibɛɛↄ zĩblewáɛ. 
\v 43 Amalɛkiↄ ń Kanaaↄ kú á aɛ we. Aa á dɛdɛ ń fɛ̃ndao. Dii aↄ kúánↄo, kɛ́ a gi tɛ́iaàzi yã́i. 
\v 44 Ɔ̃ aai aà yãmao, aa mipɛ̀ sĩ̀sĩↄwa, baa kɛ́ Dii bàakuańnↄ kpagolo ń Mↄizio gↄ̃̀ bòou. 
\v 45 Ɔ̃ Amalɛkiↄ ń Kanaa pↄ́ kú gusĩsĩdepiuↄ pìlamá, aa zĩblèmá aa ń yá e Ɔↄma.
\c 15
\s1 Sa'oyã
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ 
\v 2 a ò Isailiↄnɛn kɛ: Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ málɛ kpáwá á bɛ ũ guu, 
\v 3 mɛ́ a zu ge sã sɛ̀ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ge sa pãle oòa, sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na ũ, lɛ́gbãdↄa pↄ́n nò, gban nò, dikpɛ pↄ́n nò, 
\v 4 àli ma gba ń pↄ́wɛntio kiloo do yãalɛa ń nísio litili do, 
\v 5 í vɛ̃ɛ kpa litili dodo sã ge ble bↄlↄna pↄ́ álɛ sapi oò miwa. 
\v 6 Tó sãsaɛ sↄ̃, pↄ́wɛnti kiloo pla yãalɛa ń nísio litili do ń kĩnio, 
\v 7 í vɛ̃ɛ kpaoa litili do ń kĩnio sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. 
\v 8 Tó a zugaae yãkɛ̀kɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ge sa pↄ́ wì lɛ́gbã dↄoa ge sáaukpa sa'obↄ ũ, 
\v 9 àli ma gba ń pↄ́wɛntio kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio litili pla, 
\v 10 í vɛ̃ɛ kpaoa litili pla sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na obↄ ũ. 
\v 11 Àli kɛ màa zu ge sãsa ge sãnɛbↄlↄ ge blenɛbↄlↄ miwa. 
\v 12 Àli kɛ màa pↄ́ pↄ́ a a yãkɛ̀kɛ dasilɛu.
\p
\v 13 Tó á bùsu gbɛ̃e lɛ́ sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na oa, aàli kɛ màa. 
\v 14 E á buiwa tó bↄ̀mↄ ge gbɛ̃pãle kúánↄ, mɛ́ a ye sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na oa, sema aà kɛ lá i kɛwa. 
\v 15 Á kↄ̃kãaa guu ikoyãpi doũ ápiↄnɛ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kúánↄↄɛ. Ikoyãpi iↄ ku e á buiwa. Ápiↄ ń bↄ̀mↄↄ á doũ mɛɛɛ. 
\v 16 Ikoyã pↄ́ má dìlɛ doũ ápiↄnɛ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kúánↄↄɛ.
\p
\v 17 Yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ 
\v 18 a ò Isailiↄnɛn kɛ lↄ. Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ málɛ táuánↄ guu, 
\v 19 mɛ́ a bùsupi blɛ blè, àli ma gba. 
\v 20 Àli kàa kɛ ń pↄ́wɛn káau tío, í ma gba pↄgbɛ̃zɛ pↄ́ ũ. 
\v 21 Àliↄ ma gba á pↄ́wɛn káau típi e á buiwa.
\s1 Zãa yã́wa sa'oa
\p
\v 22 Tó a zãmɛɛ yã́wa, mɛ́ á yãdilɛa pↄ́ má ò Mↄiziɛpi kee kũao, 
\v 23 yã́ pↄ́ má dìlɛ Mↄizi òɛ́ za a dilɛzĩ e á buiwapi, 
\v 24 tó a zã yã́piwa, mɛ́ i gĩkɛ no, àli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na o ń zugaaeo ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo, lá má òwa ń blesanao duun awakpabↄ ũ. 
\v 25 Sa'ona lí mↄa awau Isaili píi yã́ musu, mí ń duuna kɛ̃́má, asa aa zã̀ yã́waɛ, ↄ̃ aa mↄ̀mɛɛ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũo ń duun awakpabↄo. 
\v 26 Má sùuukɛ ń á Isailiↄ píi ń bↄ̀mↄ pↄ́ kúánↄↄ, asa zãayãwapiá ápii yã́ɛ.
\p
\v 27 Tó gbɛ̃e zã̀ yã́wa à duunakɛ̀, aàli blè núnu wɛ̃dona kpa duun awakpabↄ ũ, 
\v 28 sa'ona lí awagbɛaa adeɛ. Tó à awagbɛ̀aa, má aà kɛ̃́.\f + \fr 15.28 \fr*\ft Lev 4.27-31\ft*\f* 
\v 29 Gbɛ̃́ pↄ́ zã̀ yã́wa píi, ikoyã doũpiɛ, Isaili bùsu gbɛ̃́n nò, bↄ̀mↄ pↄ́ kúńnↄn nò. 
\v 30 Ãma gbɛ̃́ pↄ́ duunakɛ̀ ń mio daa ía, bùsu gbɛ̃́ ge bↄ̀mↄn nò, à dↄ̀ɛmanↄɛ, wa ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu wà dɛ. 
\v 31 Asa a sakà ma yã́u, à bↄ̀ ma yãdilɛa kpɛɛ. Wà ade dɛ, aàpi ń a tàaeo.
\s1 Kã́mabogↄↄ yã́
\p
\v 32 Gↄↄ pↄ́ Isailiↄ ku guwaiwaiu, aa ń gbɛ̃́dee kũ̀ ń yàawɛo kã́mabogↄↄzĩ. 
\v 33 Gbɛ̃́ pↄ́ aa aà èↄ gɛ̀aànↄ Mↄizi ń Aalonao kĩ́i ń gbɛ̃́ kĩniↄ. 
\v 34 Ɔ̃ aa aà dàkpɛu, asa aa yã́ pↄ́ aa kɛɛ̀ sã́asã dↄ̃o. 
\v 35 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Sema wà aà dɛ. Gbɛ̃́pii aà pápa ń gbɛo bòo kpɛ. 
\v 36 Ɔ̃ wà aà sɛ̀ bↄ̀ò bòo kpɛ, wà aà pàpa ń gbɛo wa dɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\s1 Tufadaa pↄkasai yã́
\p
\v 37 Yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ 
\v 38 a ò Isailiↄnɛn kɛ lↄ: Àliↄ tufada á pↄkasa lɛ́i e á buiwa. Àli tufapiↄ dai ń babuunao, 
\v 39 iↄ dɛɛ́ tùfa pↄ́ áliↄ gwa ũ, kɛ́ ma yãdilɛaↄ àↄ dↄágu, íↄ kũa, kɛ́ ásu gbãsĩkɛ yã́ pↄ́ a á wɛ́ ge a á sↄ̃ ble musuo yã́i. 
\v 40 Ma yãdilɛaↄ iↄ dↄágu, íↄ kũa, íↄ dɛ ma gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoaↄ ũ. 
\v 41 Mámɛmaa Dii á Lua. Ma á bↄ́lɛ Egipi bùsuu kɛ́ màↄ dɛ á Lua ũ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\c 16
\s1 Kole ń Datanio ń Abilaũo fɛlɛa ń Mↄizio
\p
\v 1 Isaa nɛ́ Kole,\f + \fr 16.1 \fr*\ft Yud 11\ft*\f* Kɛata tↄũna, Levii bui, ń Ɛliabu nɛ́ↄ Datani ń Abilaũo ń Pɛlɛti nɛ́ Onio, Lubɛni buiↄ, bã̀nkũ̀ 
\v 2 aa fɛ̀lɛ Mↄiziwa. Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ tↄde pↄ́ wì ń sísi kↄ̃kãaauↄ kúńnↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń blakwio. 
\v 3 Aa kã̀aa Mↄizi ń Aalonaozi aa ònɛ́: Á yã́ↄ kɛ̀ zài! Isailiↄ píiá Dii gbɛ̃́ↄnɛ, a kúńnↄ. Bↄ́yãi i ázĩa dilɛ dɛ Dii gbɛ̃́piↄlai? 
\v 4 Kɛ́ Mↄizi yã́pi mà, à wùlɛ a gbɛɛu, 
\v 5 a ò Koleɛ ń a gbɛ̃́ↄ à mɛ̀: Zia kↄↄ Dii a gbɛ̃́ pↄ́ dɛ a gbɛ̃́ ũ ↄlↄɛ́, a to gbɛ̃́ pↄ́ a sɛ sↄ̃azi. 
\v 6 Mpi ń n gbɛ̃́ↄ, lá á kɛn la: Á baade tɛ́sibↄ sɛ 
\v 7 à tɛ́siò zia, í tulaletikaa Dii aɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ Dii a sɛ mɛ́ aↄ dɛ aà gbɛ̃́ ũ. Á yã́ↄ kɛ̀ zài Levii buiↄ.
\p
\v 8 Ɔ̃ Mↄizi ɛ̀a ò Kole buipiↄnɛ: Levii buiↄ, à yãma. 
\v 9 Lá Isailiↄ Lua á sɛ́ a gbɛ̃́ↄ guu, a tò i dↄaanɛ́ a sísia guu, i sↄ̃azi a zwã̀akpɛ zĩ kɛi, bee i mↄ́wáoa? 
\v 10 A tò i sↄ̃azi, mpi ń n Levii deeↄ, ↄ̃ álɛ sa'onkɛ wɛɛlɛ lↄa? 
\v 11 Mpi ń n gbɛ̃́ↄ a kãaa Diiziɛ. Dén Aalona ũ kɛ́ álɛ zↄadↄwài?
\p
\v 12 Mↄizi gbɛ̃́ zĩ̀ Ɛliabu nɛ́ↄ Datani ń Abilaũo sísii, ↄ̃ aa mɛ̀: Wá mↄo. 
\v 13 N bↄwanↄ bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu, kɛ́ wà gaga guwaiwaiuɛ. Bee i mↄmao, ↄ̃ ń ye ǹ gbãablewá lↄa? 
\v 14 I kɛ bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu ↄ̃ n gɛuwanↄo. I kɛ bua ń vɛ̃ɛbuↄ ↄ̃ n wá gbáo. Ń ye wɛzɛ̃ kɛwɛ̃ɛ yã̀? Wá mↄo. 
\v 15 Ɔ̃ Mↄizi pↄ fɛ̃̀ maamaa, a ò Diiɛ: Ńsu ǹ ń gba sio. Baa zàa'ĩna mi símáo, mi yãvãikɛ an gbɛ̃eɛo.
\p
\v 16 Ɔ̃ Mↄizi ò Koleɛ: Mpi ń n gbɛ̃́ↄ píi, à gɛ́ Dii kĩ́i zia. Aalona a gɛ́ sↄ̃ɛ. 
\v 17 Á baade a tɛ́sibↄ sɛ à tɛsi à tulaletikaa, í sↄ̃ò Diizi. Gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń blakwio, baade ń a tɛ́sibↄo. Mpi ń Aalonao sↄ̃, baade ń a tɛ́sibↄo. 
\v 18 Ɔ̃ an baade a tɛ́sibↄ sɛ̀, à tɛsì à tulaletikàa. Aa gɛ̀ zɛ̀ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ ń Mↄizio ń Aalonao. 
\v 19 Kɛ́ Kole gbɛ̃́pii kã̀aa Mↄizi ń Aalonaozi kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ↄ̃ Dii gawi bↄ̀ Isailiↄwa píi. 
\v 20 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 21 À ázĩa kɛ̃ gbɛ̃́piↄwa mà ń midɛ gↄ̃̀ↄ. 
\v 22 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao wùlɛ ń gbɛɛu aa mɛ̀: Lua! Lua pↄ́ ì wɛ̃ni kpa pↄ́piiwa! Gbɛ̃́ mɛ̀ndo mɛ́ duunakɛ̀, ↄ̃ ńyↄ̃ pↄfɛ̃bↄbↄ gbɛ̃́ pↄ́ kãaaapiↄwa píia? 
\v 23 Ɔ̃ Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 24 O bílaɛ aa go Kole ń Datanio ń Abilaũo fã́ani oi.
\p
\v 25 Ɔ̃ Mↄizi fɛ̀lɛ à gɛ̀ Datani ń Abilaũo bɛ. Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ tɛaàzi. 
\v 26 A ò bílaɛ à mɛ̀: À go gbɛ̃vãipiↄ fã́ani. Ásu ↄkã an pↄewao, kɛ́ ásu gagańnↄ an duuna yã́io. 
\v 27 Ɔ̃ aa gò Kole ń Datanio ń Abilaũo fã́ani. Kɛ́ Datani ń Abilaũo bↄ̀lɛ, aa zɛ̀zɛ ń kpɛɛlɛ ń ń naↄ ń ń nɛ́ↄ ń ń nɛ́fɛ̃nɛnaↄ. 
\v 28 Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀: Àↄ dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ ma zĩ mà yã́ɛ beeↄ kɛ píi, i kɛ mazĩa pↄeã no. 
\v 29 Tó gbɛ̃́ɛ beeↄ gaa kɛ̀ lán gbɛ̃́pii gaawa, tó ga doũpiɛ, i kɛ Dii mɛ́ ma zĩo. 
\v 30 Tó Dii yã́ pↄ́ wì kaa yãao kɛ̀ sↄ̃, tó tↄↄlɛ lɛ'ɛ̀lɛ à ń mↄmↄ ń ń pↄ́ↄ píi, mɛ́ aa tà miau bɛ̃́ɛ, áↄ dↄ̃ kɛ́ gbɛ̃́ beeↄ sakà Diiguɛ.
\p
\v 31 Kɛ́ à yã́ beeↄ ò a làa, tↄↄlɛ pↄ́ aa zɛwà wɛ̃̀aa. 
\v 32 Tↄↄlɛ lɛ'ɛ̀lɛ à ń mↄmↄ ń ń bɛdeↄ ń Kole zĩkɛnaↄ ń ń àizɛɛↄ píi. 
\v 33 Aa tà miau bɛ̃́ɛ, tↄↄlɛ kũ̀aamá ń ń pↄ́ↄ píi, aa gɛ̃̀lɛ. 
\v 34 Kɛ́ aa wiilɛ̀, Isaili pↄ́ liańziↄ bàalɛ̀ píi, asa aa mɛ̀: Tↄↄlɛ lɛ́ wá mↄmↄɛ fá! 
\v 35 Ɔ̃ tɛ́ bↄ̀ Dii kĩ́i à gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń blakwi pↄ́ aalɛ tulaletikatɛaↄ kàalɛ.
\p
\v 36 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 37 O sa'ona Aalona nɛ́ Ɛleazaaɛ aà tɛ́sibↄↄ bↄlɛ tɛ́u, aà ń tɛ́ fãaa zã̀, asa ma pↄ́ↄnɛ. 
\v 38 Aà gbɛ̃́ pↄ́ aa duunakɛ̀ aa gàgaↄ mↄgotɛ̃ tɛ́sibↄpiↄ poopoo pɛpɛɛpɛpɛɛ, i kúlɛkulɛ ma gbagbakĩiwa. Lá wà sↄ̃̀mazi ń tɛ́sibↄpiↄ, aa gↄ̃̀ ma pↄ́ ũɛ, iↄ dɛ seela ũ Isailiↄnɛ. 
\v 39 Ɔ̃ sa'ona Ɛleazaa gbɛ̃́ pↄ́ tɛkũ̀ↄ tɛ́sibↄpiↄ sɛ̀lɛ, wa pòopoo wa kùlɛkulɛ gbagbakĩipiwa 
\v 40 lá Dii ò Mↄiziɛwa. A dɛ dↄngubↄ ũ Isailiↄnɛ, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ dɛ Aalona bui ũo su sↄ̃ Diizi tulaletikaiɛ̀ tɛ́a, i ga lán Kole ń a gbɛ̃́ↄwao yã́i.
\s1 Isailiↄ Mↄizi ń Aalonao tàae'ea
\p
\v 41 Kɛ́ gu dↄ̀, Isailiↄ píi zↄadↄ̀ Mↄizi ń Aalonaowa aa mɛ̀: Á tò Dii gbɛ̃́ↄ gàga. 
\v 42 Kɛ́ aa kã̀aa Mↄizi ń Aalonaozi, aa aɛdↄ̀ kpaaũkpɛwa, ↄ̃ aa è tɛlu kùlɛwà, Dii gawi bↄ̀. 
\v 43 Mↄizi ń Aalonao gɛ̀ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, 
\v 44 ↄ̃ Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 45 À kɛ̃ gbɛ̃́piↄwa mà ń kaalɛ gↄ̃̀ↄ. Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao wùlɛ ń gbɛɛu. 
\v 46 Mↄizi ò Aalonaɛ: Tɛ́sibↄ sɛ́, gbagbakĩi tɛ́ káu, ní tulaletikaa ǹ gɛò bíla kĩ́i kpakpa. Awakpa Diiɛnɛ́, asa àlɛ pↄkũmabↄbↄmáɛ, gagyã dàalɛ kↄ̀. 
\v 47 Ɔ̃ Aalona tɛ́sibↄ sɛ̀ lá Mↄizi òɛwa, à bàalɛ̀ gɛ̀ò bíla guu. A è gagyã kàńgu kↄ̀, ↄ̃ Aalona tulaletikàtɛa, à awakpàò Diiɛ gbɛ̃́piↄnɛ. 
\v 48 À zɛ̀ gɛↄ ń gbɛ̃́ bɛ̃́ɛↄ zãnguo, ↄ̃ gagyãpi zɛ̀. 
\v 49 Gbɛ̃́ pↄ́ gagyãpi ń dɛdɛↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ gɛ̃o mɛ̀ndosai ń àaↄ̃oɛ ń basↄoo (14.700), gbɛ̃́ pↄ́ aa gàga Kole yã́iↄ bàasi. 
\v 50 Kɛ́ gagyãpi làa, Aalona ɛ̀a gɛ̀ Mↄizi kĩ́i kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ.
\c 17
\s1 Aalona lípana kↄpapaa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Yã'o Isailiↄnɛ, ní lípana símá mɛ̀ndodo an deziↄ buiↄwa, an kía gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ pↄ́ ũ, ní baade tↄ́ kɛ̃́ a pↄ́wa. 
\v 3 Aalona tↄ́ kɛ̃́ Levii buiↄ lípanawa, bui píi kíaↄ lípana iↄ ku mɛ̀ndodo. 
\v 4 Ní lípanapiↄ kálɛ kpaaũkpɛu ikoyã kpagolo aɛ, gu pↄ́ mi kpaaũuánↄ. 
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ má sɛ̀ lípana a kↄpapa, mí zↄa pↄ́ Isailiↄ lɛ́ dↄwá midɛ.
\p
\v 6 Mↄizi yã'ò Isailiↄnɛ, ↄ̃ an dↄaanaↄ baade a lípana kpàwà an deziↄ buiↄwa, ↄ̃ lípana kɛ̀ mɛ̀n kuɛpla. Aalona pↄ́ kú a guu. 
\v 7 Mↄizi lípanapiↄ kàlɛ Dii aɛ ikoyã zwã̀akpɛu.
\p
\v 8 Kɛ́ gu dↄ̀, Mↄizi gɛ̃̀ kpɛ́u, a è Aalona lípana pↄ́ dɛ Levii buiↄ pↄ́ ũ kↄpàpa. À kↄpàpa à vukɛ̀, à bɛkɛ̀ lán gↄↄↄwa à mà. 
\v 9 Ɔ̃ Mↄizi lípanapiↄ sɛ̀lɛ Dii aɛ píi, à gɛ ↄ̀lↄ Isailiↄnɛ. Kɛ́ aa è, an baade a pↄ́ sɛ̀. 
\v 10 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Ɛa gɛ ǹ Aalona lípana dilɛ ikoyã kpagolo aɛ,\f + \fr 17.25 \fr*\ft Ɛbɛ 9.4\ft*\f* iↄ dɛ seela ũ swã́gbãadepiↄnɛ, aai zↄakaamazi tó, kɛ́ aasu gagao yã́i. 
\v 11 Ɔ̃ Mↄizi kɛ̀ màa lá Dii dàɛwa. 
\v 12 Ɔ̃ Isailiↄ ò Mↄiziɛ: Wa gagaɛ, wa kaalɛn we. Wá kaalɛ wápiiɛ. 
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ sↄ̃̀ Dii zwã̀akpɛi ì gaɛ. Wá gaga wápii yã̀?
\c 18
\s1 Sa'onaↄ ń Levii buiↄ zĩ
\p
\v 1 Dii ò Aalonaɛ: Mpi ń n nɛ́ↄ ń Levii buiↄ píi, ma kúkĩi kua gbãlɛsai gↄ̃̀ á yã́ ũɛ, mɛ́ sa'onkɛkɛa gbãlɛsai dɛ mpi ń n nɛ́ↄ yã́ ũ. 
\v 2 Tó mpi ń n nɛ́ↄ álɛ zĩkɛ ikoyã zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ, nìli n gbɛ̃́ Levii buiↄ sɛ nama aa kɛnnↄ. 
\v 3 Aali zĩkɛnɛ aa laaidↄ kpɛ́piwa, ãma aasuli sↄ̃ ma kúkĩi pↄ́ↄzio ge gbagbakĩi, kɛ́ ampiↄ ń ápiↄ ásu gagao yã́i. 
\v 4 Aali nawá aa laaidↄ kpaaũkpɛwa ń kpɛ́pi zĩo píi, ãma gbɛ̃pãle suli sↄ̃ázio. 
\v 5 Laaidↄa ma kúkĩi ń gbagbakĩiowa gↄ̃̀ á yã́ ũɛ, kɛ́ másu pↄkũmabↄbↄ Isailiↄwa lↄo yã́i. 
\v 6 Mámɛ ma á Levii deeↄ sɛ̀ Isailiↄ guu, ma ń dílɛɛ́ aaↄ dɛ ma zĩkɛnaↄ ũ, aaↄ kpaaũkpɛ zĩ kɛ. 
\v 7 Mpi ń n nɛ́ↄ ámɛ á sa'ozĩ kɛ gbagbakĩi ń pↄ́ pↄ́ kú zwã̀akpɛuↄ yã́ musu. Málɛ sa'ozĩ naɛ́ á ↄzĩ gba ũɛ. Tó gbɛ̃pãle sↄ̃̀i, à gàɛ.
\s1 Sa'onaↄ ń Levii buiↄ baa
\p
\v 8 Dii ò Aalonaɛ: Ma pↄ́ pↄ́ wì ma gba zĩ nànɛ n ↄzĩɛ. Ma sa pↄ́ Isailiↄ ì oa kpàmaɛ ń n nɛ́ↄ á baa ũ e gↄↄpii. 
\v 9 Ma pↄ́ pↄ́ i tɛ́kũoↄá n pↄ́ɛ. Pↄ́ pↄ́ wa ma gbaↄ píi, pↄ́wɛntin nò, duun awakpabↄn nò, tàae fĩabobↄn nò, n pↄ́ɛ ń n nɛ́ↄ. 
\v 10 Á gↄ̃ɛↄ píi í ble gu pↄ́ a kua adoau, íↄ dↄ̃ kɛ́ ma pↄ́ɛ. 
\v 11 Kɛ́ beeá n pↄ́ɛ lↄ: Sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄmɛɛ, Isailiↄ lí ma gba. Ma n gbaɛ, á baan we gↄↄpii, mpi ń n gbɛ̃́ↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. N bɛ gbɛ̃́ pↄ́ i gbãlɛo píi aàli ble. 
\v 12 Nísi maa píi ń vɛ̃ɛ maa píio ń pↄ́wɛna káau pↄ́ aaì kpaao, máli n gbaɛ. 
\v 13 An buapↄ́ káau pↄ́ aaì mↄomɛɛ á n pↄ́ɛ píi. N bɛ gbɛ̃́ pↄ́ i gbãlɛo píi a ble. 
\v 14 Pↄ́ pↄ́ Isailiↄ dìlɛ ma pↄ́ ũ ń a mìbao á n pↄ́ɛ píi. 
\v 15 Gbɛ̃nazĩn nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́ia pↄ́ wà mↄ̀omɛɛↄá n pↄ́ɛ. To aali nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ ń pↄtuo pↄ́ dɛ tɛ̃ ũ nɛsana sɛ̃́iaↄ bo. 
\v 16 Tó nɛ́ kà mↄ do, wàli bo ã́nusu ↄwatɛ̃ sↄo, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ ma kúkĩiwa. 
\v 17 Ńsu to wà zu ge sã ge blè nɛsana sɛ̃́ia boo, asa beeá ma pↄ́ɛ. Ǹ a au ká gbagbakĩiwa, ní a nísi kpasa pↄ́ pↄ́ wì kátɛu à tɛ́kũ a gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. 
\v 18 A nↄ̀ↄ iↄ dɛ n pↄ́ ũ, lá sáaukpa sa'obↄ kùla ń a ↄplaa gbáo dɛ n pↄ́ ũwa. 
\v 19 Pↄ́ pↄ́ Isailiↄ ì ma gba píi, máli kpamaɛ ń n gbɛ̃́ↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ e gↄↄpii. Ma bàa aↄ kunnↄ ń n buiↄ e gↄↄpiiɛ, aↄ lɛ́ vĩo.
\p
\v 20 Dii ɛ̀a ò Aalonaɛ: Ńyↄ̃ↄ tↄↄlɛ vĩ Isaili bùsuuo, ńyↄ̃ baa e a guuo. Mámɛ má n baa ũ, n asea ũ.
\p
\v 21 Pↄ́ kwide pↄ́ Isailiↄ ì bↄ, má dìlɛ Levii buiↄ pↄ́ ũ píiɛ. Kpaaũkpɛ zĩ pↄ́ aaì kɛ asean we.\f + \fr 18.21 \fr*\ft Lev 27.30-33, Iko 14.22-29\ft*\f* 
\v 22 Isailiↄ su sↄ̃ kpaaũkpɛi lↄo. Tó aa sↄ̃̀i, aa ń duuna gbɛ'eɛ, aai ga. 
\v 23 Levii buiↄ lí kpaaũkpɛ zĩ kɛ, kpɛ́pi kua gbãlɛsai gↄ̃̀ ń yã́ ũɛ e an buiwa. Aa e kpaalɛsɛ ń Isaili bui kĩniↄo, 
\v 24 asa pↄ́ kwide pↄ́ Isailiↄ ì bↄmɛɛ, máli kpá Levii buiↄwa píiɛ. Bee yã́i ma mɛ̀ aa e kpaalɛsɛ ń Isaili bui kĩniↄo.
\p
\v 25 Yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ, 
\v 26 a ò Levii buiↄnɛn kɛ lↄ: Tó a Isailiↄ pↄ́ kwide pↄ́ máli kpáwá á pↄ́ ũpi è, àli a kwide bↄmɛɛ sↄ̃. 
\v 27 Bee aↄ dɛɛ́ lán pↄgbɛ̃zɛ ń vɛ̃ɛfɛ̃kĩio gbawaɛ. 
\v 28 Màa ápiↄ sↄ̃ áli ma gba pↄ́ kwide pↄ́ Isailiↄ ì bↄɛ́. Àli sa'ona Aalona gba ma pↄ́ ũ. 
\v 29 Pↄ́ pↄ́ wà á gbáↄ píi, àli ma gba a maa. 
\v 30 O Levii buiↄnɛ: Tó a ma gba a maa, a kĩni iↄ dɛɛ́ lán pↄgbɛ̃zɛ ń vɛ̃ɛfɛ̃kĩio pↄ́wa. 
\v 31 À a kĩnipi ble gu pↄ́ á yeiu, ápiↄ ń á bɛdeↄ, asa bee mɛ́ kpaaũkpɛ zĩ pↄ́ i kɛ asea ũ. 
\v 32 Tó a ma gba a maa, áↄ tàae vĩ a yã́ musuo, á pↄ́ pↄ́ Isailiↄ kpàa gbãlɛ à gao.
\c 19
\s1 Gbãbↄ'i
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 2 Ikoyã pↄ́ má dìlɛn kɛ: O Isailiↄnɛ aa zununu tɛ̃a sãasai pↄ́ aafia mɛ́ wì zuudaɛ̀ yãao sɛ mↄonɛ. 
\v 3 Kpa sa'ona Ɛleazaawa, i bↄò bòo kpɛ, wi dɛ aà wáa, 
\v 4 i ↄtona zↄ̃ a auwa à fã́ɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ oi gɛ̃n sopla. 
\v 5 Wi zupi kpasa à tɛ́kũ aà wáa, a báa ń a nↄ̀ↄo ń a auo ń a guupↄↄ i tɛ́kũ píi. 
\v 6 Sa'onapi i sɛdɛ yàa ń ése ṹao ń sãkã tɛ̃ao sɛ zu tɛ́ pↄ́ kũ̀ zupiwa guu. 
\v 7 Bee gbɛa i a pↄkasaↄ pí, i zu'o, i gbasa su bòou. Kási aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 8 Gbɛ̃́ pↄ́ zupi kpàsa sↄ̃, aà a pↄkasaↄ pí, i zu'o. Kási aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛao i zununupi túfu sɛ́lɛ, i ka gugbãlɛsaiu bòo kpɛ. Isailiↄ ìↄ kũa gbãbↄbↄ pↄ́ wì íkaɛ̀ wà duuna woloomá ũ.\f + \fr 19.9 \fr*\ft Ɛbɛ 9.13\ft*\f* 
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ túfupi sɛ̀lɛ aà a pↄkasaↄ pí. Kási aↄ gbãlɛaɛ e oosi. Yã́pi i gↄ̃ ikoyã ũ Isailiↄnɛ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kú ń guuↄ píi.
\p
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄnà gɛwa aↄ gbãlɛaɛ e gↄↄ sopla. 
\v 12 Ali gbãbↄ azĩaɛ ń ípio a gↄↄ àaↄ̃de ń a gↄↄ soplade zĩ́o, i gↄ̃ gbãlɛsai. Tó i gbãbↄ azĩaɛ a gↄↄ àaↄ̃de ń a gↄↄ soplade zĩ́oo, a gi àↄ gbãlɛaɛ. 
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄnà gɛwa mɛ́ i gbãbↄ azĩaɛo, a tò Dii kpɛ́ gbãlɛ̀ɛ. Wà ade bↄ Isailiↄ guu, kɛ́ wi gbãbↄ'i káwào yã́i. À gbãlɛ̀ɛ mɛ́ a kú ń a gbãsĩoɛ.
\p
\v 14 Tó gbɛ̃́ gà kpɛ́u, yã́ pↄ́ wa dìlɛ a musun kɛ: Gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̃̀ kpɛ́piu ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ, aaↄ gbãlɛaɛ e gↄↄ sopla. 
\v 15 Pↄ́ pↄ́ da lɛ́'ɛ, wì a nɛ́ taɛo gbãlɛa lↄɛ. 
\v 16 Tó gbɛ̃́ ↄnà gbɛ̃́ pↄ́ wa dɛ̀ ń fɛ̃ndaowa ge gɛ ge gɛwa ge mia, aↄ gbãlɛaɛ e gↄↄ sopla. 
\v 17 Tó gbɛ̃́ gbãlɛ̀ màa, wà zù gbãbↄbↄ pↄ́ tɛkũ̀ túfu dã, wi í maa kaɛ̀ ta guu. 
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛao ése ṹa sɛ zↄ̃ ípiwa, i fã́ɛ kpɛ́wa ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ píi ń gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄ ge gbɛ̃́ pↄ́ ↄnà gɛwawa ge gbɛ̃́ pↄ́ wa dɛ̀ ge gɛ ge mia. 
\v 19 Gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛao i ípi fã́ gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛ̀wa a gↄↄ àaↄ̃de ń a gↄↄ soplade zĩ́o. I gbãbↄ adeɛ a gↄↄ sopladepi zĩ́, ade i a pↄkasaↄ pí, i zu'o, i gↄ̃ gbãlɛsai oosi. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ gbãlɛ̀ mɛ́ i gbãbↄ azĩaɛo, wà ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu, asa à Dii kúkĩi gbãlɛ̀ɛ. 
\v 21 Aaↄ ikoyãpi kũa gↄↄpiiɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gbãbↄ'ipi fã̀ lí a pↄkasaↄ pí. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ gbãbↄ'ipiwa aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 22 Pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛa ↄkã̀wà ì gbãlɛɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ pↄ́piwa ìↄ gbãlɛaɛ e oosi.
\c 20
\s1 Í bↄa gbɛu
\r (Bↄa 17.1-7)
\p
\v 1 Isailiↄ kà Zini guwaiwaiu ḿpii mↄ sɛ̃́ia guu, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ Kadɛsi. Wekĩi Miliaũ gàu, wà aà vĩ̀. 
\v 2 Í kú aa mio, ↄ̃ aa kã̀aa Mↄizi ń Aalonaozi. 
\v 3 Aa zↄadↄ̀ Mↄiziwa aa mɛ̀: Tó wa gaga yãa ń gbɛ̃́ pↄ́ gàga Dii aɛↄ, bee sã̀ↄ. 
\v 4 Bↄ́yãi a mↄwanↄ guwaiwaiɛ beeu kɛ́ wà gaga ń wá pↄtuoↄi? 
\v 5 Bↄ́yãi a wá bↄ́lɛ Egipi a mↄwanↄ guvãiɛ beeui? Pↄ́wɛna ge kaadↄɛna ge vɛ̃ɛbɛ ge gbɛafu ku lao, mɛ́ í kú la wà mio. 
\v 6 Mↄizi ń Aalonao kɛ̃̀ bílawa, aa gɛ̀ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ aa wùlɛ ń gbɛɛu, ↄ̃ Dii gawi bↄ̀má. 
\v 7 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 8 Lípana sɛ́, mpi ń n vĩ̀i Aalonao à gbɛ̃́piↄ kãaa, í yã'o gbɛsi keeɛ ń wáa, í i bↄu. Beewa ńyↄ̃ ibↄnɛ́ gbɛu aa mi ń ń pↄtuoↄ.
\p
\v 9 Mↄizi lípana sɛ̀ Dii kpɛ́u lá a òɛwa. 
\v 10 Mↄizi ń Aalonao ń kãaa gbɛpi pↄlɛu, ↄ̃ a ònɛ́: À ma swã́gbãadeↄ! Gbɛɛ bee guu ↄ̃ wá ibↄuɛ́a? 
\v 11 Ɔ̃ Mↄizi ↄsɛ̀ musu à gbɛpi lɛ̀ ń a lípanao gɛ̃n pla. Í bↄ̀ maamaa, ↄ̃ aa mì ń ń pↄtuoↄ.\f + \fr 20.11 \fr*\ft 1Kln 10.4\ft*\f* 
\v 12 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao: Lá i ma náaikɛ a ma luakɛ ↄ̀lↄ Isailiↄnɛo, á gɛ̃ńnↄ bùsu pↄ́ málɛ kpámá guuo. 
\v 13 Wà tↄkpà ípiɛ Mɛliba í, kɛ́ Isailiↄ zↄakàu Diizi yã́i, ↄ̃ à a luakɛ ↄ̀lↄnɛ́.
\s1 Ɛdↄũↄ gia Isailiↄnɛ aa gɛ̃ ń ń bùsuo
\p
\v 14 Mↄizi gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa bↄ̀ Kadɛsi aa gɛ̀ Ɛdↄũↄ kía kĩ́i aa mɛ̀: N daɛ Isailiↄ mɛ̀ ń taasi pↄ́ wá léↄ dↄ̃ píi. 
\v 15 Wá deziↄ gɛ̀ Egipi, ↄ̃ wa gɛ̃gɛ̃ we. Egipiↄ ĩadàwá ń wá deziↄ. 
\v 16 Wa wiilɛ̀ Diiwa, ↄ̃ a sìwanↄ. À Malaika zĩ̀ à wá bↄ́lɛ Egipi. Tiasa wá kú Kadɛsi n bùsu zↄ̃lɛu. 
\v 17 Wá gba zɛ́ wà gɛ̃ ń n bùsuo. Wá pã buaↄ ge vɛ̃ɛbuↄlao, wá á lↄ̀ↄ'i mio. Wáↄ bɛ kía zɛ́kpaa guuɛ. Wá lilɛ ↄplaai ge ↄzɛɛio e wà gɛ vĩò n bùsua. 
\v 18 Ɔ̃ Ɛdↄũↄ ònɛ́: Á e bↄlɛ ń wá bùsuoo. Tó a gi, wá bↄ daálɛ ń fɛ̃ndaoɛ. 
\v 19 Isailiↄ ònɛ́: Wá bↄ ń zɛ́kpaaoɛ. Tó wa á í mì ge wá pↄtuoↄ, wá a fĩabo. Gɛ̃a wálɛ wɛɛlɛ ado. 
\v 20 Ɛdↄũↄ mɛ̀: Á e gɛ̃o. Ɔ̃ an zĩgↄ̃ↄ bↄ̀lɛ dasidasi aa mↄ̀ daińlɛ ń gbãao. 
\v 21 Lá Ɛdↄũↄ gì Isailiↄnɛ aa gɛ̃ ń ń bùsuo, ↄ̃ Isailipiↄ pã̀alɛnɛ́.
\s1 Aalona gaa
\p
\v 22 Isailiↄ bↄ̀lɛ Kadɛsi ḿpii, aa gɛ̀ Oo gbɛ saɛ 
\v 23 Ɛdↄũ bùsu lɛ́u. Wekĩi Dii yã'òu Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 24 Aalona a ta a deziↄ kĩ́i tia, a gɛ̃ bùsu pↄ́ málɛ Isailiↄ gba guuo, kɛ́ á gbɛ̃ↄn pla a gi ma yãmai Mɛliba yã́i. 
\v 25 Aalona ń a nɛ́ Ɛleazaao sɛ dɛdɛńnↄ Oo gbɛwa, 
\v 26 ní Aalona pↄkasaↄ wolowà, ní da aà nɛ́ Ɛleazaaɛ we. We Aalona a gau, i ta a deziↄ kĩ́i.
\p
\v 27 Mↄizi kɛ̀ lá Dii òɛwa. À dɛ̀dɛ Oo gbɛwa gbɛ̃́pii wáa, 
\v 28 à Aalona pↄkasaↄ wòlowà, a dà aà nɛ́ Ɛleazaaɛ,\f + \fr 20.28 \fr*\ft Bↄa 29.29\ft*\f* ↄ̃ Aalona gà gbɛpi musu we. Kɛ́ Mↄizi ń Ɛleazaao pìla gbɛpiwa, 
\v 29 mɛ́ Isailiↄ mà Aalona gà, ↄ̃ aa aà gɛ'ĩanabↄ̀ gↄↄ baakwi.
\c 21
\s1 Zĩblea Kanaaↄwa Nɛgɛvɛ
\p
\v 1 Alade pↄ́ kú Nɛgɛvɛ bùsuu kía á Kanaa gbɛ̃́ɛ. Kɛ́ a mà Isailiↄ bɛ Ataliũ zɛ́u, aalɛ mↄ́, ↄ̃ à bↄ̀ dàńlɛ ń zĩo, à ń gbɛ̃eↄ kũ̀kũ. 
\v 2 Ɔ̃ Isailiↄ lɛkɛ̀ Diiwa aa mɛ̀: Tó n gbɛ̃́piↄ nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩ, wá ń wɛ̃́lɛↄ kaalɛ míↄmiↄɛ. 
\v 3 Dii Isailiↄ yãmà, ↄ̃ à Kanaapiↄ kpàmá. Aa ń kaalɛ ń ń wɛ̃́lɛↄ píi, ↄ̃ wà tↄkpà gupiɛ Ɔↄma.\f + \fr 21.3 \fr*\ft Bee mɛ̀ kaalɛa.\ft*\f*
\s1 Mↄgotɛ̃ mlɛ̃
\p
\v 4 Kɛ́ aa fɛ̀lɛ Oo gbɛpi saɛ, aa Ísia Tɛ̃a zɛ́ sɛ̀, kɛ́ aa dↄ Ɛdↄũ bùsuzi yã́i. Ɔ̃ aa fù mɛnawa zɛ́u, 
\v 5 aa Lua ń Mↄizio tàae è aa mɛ̀: Bↄ́yãi a wá bↄ́lɛ Egipi, kɛ́ wà gaga guwaiwaiui? Pↄblea kuo, í kuo, wá ye blɛ giaɛ bee gĩyãi lↄo. 
\v 6 Ɔ̃ Dii mlɛ̃̀ pãsĩnaↄ zĩ̀má, aa ń soso, ↄ̃ aa gàga dasidasi.\f + \fr 21.6 \fr*\ft 1Kln 10.9\ft*\f* 
\v 7 Bíla mↄ̀ Mↄizi kĩ́i aa mɛ̀: Wa duunakɛ̀, asa wa Dii ń mpio tàae è. Awakpaɛ̀wɛ̃ɛ aà mlɛ̃ↄ kɛ̃́wá. Ɔ̃ à awakpàɛ̀nɛ́. 
\v 8 Dii òɛ̀: Mlɛ̃ pi ǹ na líwa ǹ pɛ́lɛ. Tó mlɛ̃ gbɛ̃́ sò mɛ́ a gwà, a gao. 
\v 9 Ɔ̃ à mlɛ̃ pì ń mↄgotɛ̃o, a nà líwa a pɛ̀lɛ. Tó mlɛ̃ gbɛ̃́ sò, mɛ́ à mↄgotɛ̃ mlɛ̃pi gwà, ìli gao.\f + \fr 21.9 \fr*\ft 2Kia 18.4, Zãa 3.14\ft*\f*
\s1 Isailiↄ dↄa Ɛdↄũ ń Mↄabu bùsuↄzi
\p
\v 10 Isailiↄ dàzɛu, ↄ̃ aa bòokpà Obo. 
\v 11 Bↄa Obo aa gɛ̀ bòokpà Iye'abaliũ bɛzia guwaiwaiu Mↄabu bùsu gukpɛ oi. 
\v 12 Bↄa we aa gɛ̀ bòokpà Zeledi guzulɛu. 
\v 13 Bↄa we aa bòokpà Aanↄ baale, guwaiwai pↄ́ kú Amↄle bùsu zↄ̃lɛu. Aanↄpi mɛ́ Mↄabu ń Amↄle bùsuↄ kↄↄ ũ. 
\v 14 Ayãmɛto wa ò Dii zĩkataala guu wà mɛ̀:
\q1 Waɛbu pↄ́ kú Sufa bùsuu ń Aanↄ swa'ↄnaↄ,
\q1
\v 15 ń a í bàasizɛ pↄ́ ì gɛ́ e Aa ń Mↄabu bùsu zↄ̃lɛo.
\m
\v 16 Bↄa we lↄ aa gɛ̀ Lↄ̀ↄ, gu pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ: Bíla kãaa, mí í kpámá. 
\v 17 We ↄ̃ Isailiↄ lɛɛ bee sìu:
\q1 Lↄ̀ↄ, ibↄ, wí lɛsi n yã́ musu.
\q1
\v 18 Dↄaanaↄ lↄ̀ↄ yↄ̃̀ ń ń goↄ,
\q1 wá kíaↄ lↄ̀ↄ bↄ̀ ń ń lípanaↄ.
\m Bↄa guwaiwaiu aa gɛ̀ Matana. 
\v 19 Matana gbɛa Naaliɛli, Naaliɛli gbɛa Bamↄti. 
\v 20 Bamↄti gbɛa guzulɛ pↄ́ kú Mↄabu bùsuu Pisiga gbɛpↄlɛu bↄaa ń guwaiwaio.
\s1 Zĩblea Siↄ̃ ń Oguowa
\r (Iko 2.26-3.11)
\p
\v 21 Isailiↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Amↄleↄ kí Siↄ̃wa aa mɛ̀: 
\v 22 Wá gba zɛ́ wà gɛ̃ ń n bùsuo. Wá pã buaↄ ge vɛ̃ɛbuↄlao, wá á lↄ̀ↄ'i mio. Wáↄ bɛ kía zɛ́kpaa guuɛ e wà gɛ vĩò n bùsua. 
\v 23 Siↄ̃ i ń gba zɛ́ aa bↄ ń a bùsuoo. À a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi, aa bↄ̀lɛ lɛ́ gɛ́má guwaiwaiu. Kɛ́ aa kà Yaaza, aa zĩkà ń Isailiↄ, 
\v 24 ↄ̃ Isailiↄ ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao, aa ń bùsu sìmá za Aanↄ e Yabokoi Amↄni bùsuu, asa Amↄni bùsu zↄ̃lɛpi pãsĩɛ. 
\v 25 Isailiↄ Amↄle wɛ̃́lɛↄ sì píi ń Ɛsɛbↄ̃o ń a zↄ̃ɛwiaↄ píi, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛu. 
\v 26 Ɛsɛbↄ̃ mɛ́ Amↄleↄ kí Siↄ̃ mɛɛwia ũ. Siↄ̃ zĩkà yãa ń Mↄabuↄ kía káauo, ↄ̃ à aà bùsu sìwà e Aanↄ swai. 
\v 27 Ayãmɛto kɛɛↄ ì mɛ:
\q1 À mↄ Ɛsɛbↄ̃,
\q1 wà Siↄ̃ wɛ̃́lɛpi kɛkɛ kálɛ!
\q1
\v 28 Tɛ́ bↄ̀ Ɛsɛbↄ̃ yãa,
\q1 zĩgↄ̃ↄ bↄ̀ Siↄ̃ wɛ̃́lɛpiu,
\q1 aa Mↄabu bùsu mɛɛwia Aa kàalɛ
\q1 ń Aanↄ mi sĩ̀sĩ gbɛ̃́ↄ.
\q1
\v 29 Waiyoo Mↄabuↄ!
\q1 Kɛmↄsi gbàgbanaↄ, a kaalɛɛ!
\q1 Kɛmↄsi tò á gↄ̃ɛↄ fã̀aa,
\q1 à á nↄɛↄ kpà Amↄleↄ kí Siↄ̃wa zĩ̀zↄↄ ũ.
\q1
\v 30 Ɔ̃ wa ń pã́lɛ,
\q1 wa ń dɛdɛ za Ɛsɛbↄ̃ e Dibↄ̃.
\q1 Wa ń dɛdɛ e Nↄfa ń Mɛdebao.
\m
\v 31 Màa Isailiↄ zↄ̃̀lɛ Amↄle bùsuu. 
\v 32 Mↄizi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yazɛɛ asiigwai, ↄ̃ Isailiↄ sì ń a zↄ̃ɛwiaↄ píi, aa Amↄle pↄ́ kú weↄ yà.
\p
\v 33 Ɔ̃ Isailiↄ lìlɛ aa Basana zɛ́ sɛ̀. Ɔ̃ Basana kí Ogu gɛ̀má ń a zĩgↄ̃ↄ píi, aa zĩkàńnↄ Ɛdɛlɛi. 
\v 34 Dii ò Mↄiziɛ: Ńsu vĩakɛɛ̀o, asa ma aà kpàmaɛ ń aà gbɛ̃́ↄ ń aà bùsuo píi. Kɛɛ̀ lá ń kɛ̀ Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ kía blè Ɛsɛbↄ̃ɛwa. 
\v 35 Ɔ̃ aa Ogu dɛ̀ ń aà nɛ́ↄ ń aà gbɛ̃́ↄ píi, baa gbɛ̃́ mɛ̀ndo i bↄo, ↄ̃ aa aà bùsupi sì.\f + \fr 21.35 \fr*\ft Soũ 136.19-20\ft*\f*
\c 22
\s1 Mↄabuↄ kí Balaki Balaaũ sísia
\p
\v 1 Isailiↄ dàzɛu, ↄ̃ aa bòokpà Mↄabu bùsu sɛ̃u Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikoo. 
\v 2 Zipoo nɛ́ Balaki, Mↄabuↄ kía è lá Isailiↄ kɛ̀ Amↄleↄnɛ, 
\v 3 ↄ̃ sↄ̃ kɛ̃̀ Mↄabuↄgu, vĩa ń kṹ Isailiↄ dasi yã́i. 
\v 4 Ɔ̃ Mↄabuↄ ò Madiã gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ: Bílaɛ a pↄ́ pↄ́ liaawáziↄ ble píiɛ lán zù sɛ̃soawa. 
\v 5 Ɔ̃ Balaki gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũwa Petoo, Uflata saɛ a bɛ bùsuu. À mɛ̀ aa aà sísi, aai oɛ̀: Buie bↄ̀ Egipi, aa lìgua píi, aa zↄ̃̀lɛ ma saɛ. 
\v 6 N yã́ na! Mↄ láaizĩmámɛɛ, asa an gbãa dɛmalaɛ. Wìliↄ dↄ̃o tó beewa má e zĩblemá mà ń yá bùsuu la. Má dↄ̃ kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ n samaa'òɛ̀, iↄ dɛ ɛ̀fãaide ũɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ n savãi'òɛ̀ sↄ̃, iↄ dɛ láaipↄ ũɛ.
\p
\v 7 Mↄabu ń Madiã gbɛ̃zↄ̃ↄↄ dàzɛu, aa màsokɛgba pↄ́ aa da Balaaũɛ kũa. Kɛ́ aa kà aà kĩ́i, aa yã́ pↄ́ Balaki ń zĩ́o òɛ̀. 
\v 8 A ònɛ́: À i la, mí yã́ pↄ́ Dii a omɛɛ oɛ́. Ɔ̃ Mↄabu kíapiↄ ì Balaaũ bɛ. 
\v 9 Ɔ̃ Lua bↄ̀ mↄ̀ Balaaũwa à aà là à mɛ̀: Deↄn gbɛ̃́ pↄ́ aa kunnↄɛ beeↄ ũi? 
\v 10 A wèwà à mɛ̀: Zipoo nɛ́ Balaki, Mↄabuↄ kía mɛ́ ń zĩ́a. Aa mɛ̀ 
\v 11 buie bↄ̀ Egipi, aa lìgua píi. Ɔ̃ à mɛ̀ mà mↄ láaizĩɛmá, kɛ́ à e zĩblemá à ń yá. 
\v 12 Ɔ̃ Lua òɛ̀: Ńsu gɛ́ńnↄo. Ńsu savãi'onɛ́o, asa ma báaadàńguɛ. 
\v 13 Kɛ́ Balaaũ fɛ̀lɛ kↄↄ, a ò Balaki kíaↄnɛ: À ta á bùsuu, asa Dii gì mà gɛ́ánↄɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Mↄabu kíapiↄ fɛ̀lɛ tà Balakiwa aa mɛ̀: Balaaũ gì mↄ́iwanↄɛ.
\p
\v 15 Balaki ɛ̀a kía pãleↄ zĩ̀ lↄ, an dasi ń ń gawio dɛ gbɛ̃́ káauↄla. 
\v 16 Kɛ́ aa kà Balaaũ kĩ́i aa mɛ̀: Zipoo nɛ́ Balaki mɛ̀ ńsu to pↄe kpanɛ mↄa a kĩ́iɛo, 
\v 17 asa a n kpɛla maamaaɛ. Lá ń òɛ̀ píi, a kɛ. N yã́ na! Mↄ láaizĩɛ̀ gbɛ̃́piↄwa. 
\v 18 Ɔ̃ Balaaũ ò Balaki zĩnapiↄnɛ à mɛ̀: Baa tó Balaki ã́nusu ń vua pↄ́ kú a bɛo kpàa píi, má fↄ̃ bↄ Dii ma Lua yã́ kpɛo, baa yↄↄ. 
\v 19 À i la gwã́a e mà ma lↄ yã́ pↄ́ Dii a kã́fĩmɛɛ. 
\v 20 Lua bↄ̀ mↄ̀wà gwã́ à mɛ̀: Lá gbɛ̃́ɛↄ mↄ̀ n sísiiɛ, fɛlɛ gɛ́ńnↄ, ãma yã́ pↄ́ má o kɛ ado.
\s1 Balaaũ zàa'ĩna yã'oa
\p
\v 21 Balaaũ fɛ̀lɛ kↄↄ, à káoyè a zàa'ĩnaɛ, ↄ̃ à gɛ̀ ń Mↄabu kíapiↄ. 
\v 22 Lua pↄ pà kɛ́ à gɛ̀ yã́i, ↄ̃ Dii Malaika zɛzↄ̃̀ɛ̀. Balaaũ di zàa'ĩna kpɛ, aà zĩkɛna plaaↄ kuaànↄ. 
\v 23 Kɛ́ zàa'ĩnapi è Dii Malaika zɛa zɛ́ guu à fɛ̃nda wò a kũa, ↄ̃ à lìlɛ sɛ̃u. Balaaũ aà lɛ̀, ↄ̃ à ɛ̀a dàzɛu. 
\v 24 Dii Malaika gɛ̀ zɛ̀ zɛ́wɛwɛnau vɛ̃ɛbu pↄ́ gbɛ̀ kaa liaaiↄ zãnguo. 
\v 25 Kɛ́ zàa'ĩnapi Dii Malaika è, à nà gbɛwa, à Balaaũ gbá lↄ̀wà. Ɔ̃ Balaaũ ɛ̀a à aà lɛ̀ lↄ. 
\v 26 Dii Malaika ɛ̀a gɛ̀ aɛ lↄ, à zɛ̀ gukpaoloona pↄ́ liaakĩi vĩou. 
\v 27 Kɛ́ zàa'ĩnapi Dii Malaikapi è, à kùlɛ ń Balaaũo. Ɔ̃ Balaaũ pↄ pà, à aà lɛ̀ ń goo. 
\v 28 Ɔ̃ Dii zàa'ĩnapi gbà lɛ́, à yã'ò Balaaũɛ\f + \fr 22.28 \fr*\ft 2Piɛ 2.15-16, Yud 11\ft*\f* à mɛ̀: Bↄ́ má kɛ̀ n ma lɛ gɛ̃n àaↄ̃ kↄ̀i? 
\v 29 Balaaũ wèwà à mɛ̀: Kɛ́ n kↄ̃̀ↄ'òmanↄ yã́iɛ. Tó má fɛ̃na kũa, dↄ̃ ma n dɛ gↄ̃̀ↄ. 
\v 30 Ɔ̃ zàa'ĩnapi òɛ̀: N zàa'ĩna pↄ́ niↄ dikpɛ gↄↄpii e gbãn ma ũo lò? Má kɛ̀nɛ màa yãae? À mɛ̀: Aawo. 
\v 31 Ɔ̃ Dii Balaaũ wɛ́ kɛ̃̀ɛ̀, à aà Malaika è zɛa zɛ́u à fɛ̃nda wò a kũa. Ɔ̃ à mipɛ̀lɛ tↄↄlɛ à kùlɛɛ̀.
\p
\v 32 Dii Malaika aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi n n zàa'ĩna lɛ̀ gɛ̃n àaↄ̃i? Ma mↄ zɛzↄ̃inɛɛ, asa ń wãmɛɛɛ. 
\v 33 Kɛ́ zàa'ĩnapi ma e gɛ̃n àaↄ̃, ↄ̃ à lìlɛmɛɛ píi. Tó i lilɛmɛɛ yãao, dↄ̃ ma n dɛ, ma aà tò. 
\v 34 Balaaũ ò Dii Malaikapiɛ: Ma duunakɛ̀, asa mi dↄ̃ kɛ́ n zɛzↄ̃̀mɛɛo. Lá ma gɛa kɛ̀nɛ ĩ́iɛ, má ɛa taɛ sa. 
\v 35 Ɔ̃ Dii Malaika ò Balaaũɛ: Gɛ́ ń gbɛ̃́piↄ, ní yã́ pↄ́ má danɛ o ado. Ɔ̃ Balaaũ gɛ̀ ń Balaki kíapiↄ.
\p
\v 36 Kɛ́ Balaki mà Balaaũ lɛ́ mↄ́, ↄ̃ à gɛ̀ daiaàlɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Aanↄ baa, Mↄabu bùsu zↄ̃lɛu. 
\v 37 Ɔ̃ a ò Balaaũɛ: Kɛ́ ma gbɛ̃́ↄ zĩ̀ n sísii yãa, bↄ́yãi ni mↄo ni? Má fↄ̃ mà n kpɛla noa? 
\v 38 Balaaũ wèwà à mɛ̀: Ma mↄ sa, ãma má yã́pii oa zɛ́ vĩo. Yã́ pↄ́ Lua a damɛɛ ↄ̃ má o. 
\v 39 Ɔ̃ Balaki gɛ̀ ń Balaaũo Kilia'uzo. 
\v 40 À sa'ò ń zuↄ ń sãↄ, à a nↄ̀ↄ kpà Balaaũwa ń kía pↄ́ aa ku sãnuↄ. 
\v 41 Kɛ́ gu dↄ̀, à Balaaũ sɛ̀ gɛ̀aànↄ Bamↄti Baali. Wekĩi Balaaũ Isailiↄ bòo lɛ́ èu.
\c 23
\s1 Balaaũ yã́ sɛ̃́ia pↄ́ a è oa
\p
\v 1 Balaaũ ò Balakiɛ: Gbagbakĩi bomɛɛ la mɛ̀n sopla, ní mↄmɛɛ ń gáaeↄ mɛ̀n sopla ń sãsaↄ mɛ̀n sopla. 
\v 2 Balaki kɛ̀ lá Balaaũ òɛwa, ↄ̃ aa sa'ò ń gáaeↄ ń sãsaↄ gbagbakĩipiↄwa píi. 
\v 3 Ɔ̃ Balaaũ òɛ̀: Zɛ n sa'obↄi. Má gɛ́ mà gwa tó Dii a mↄ yã'omɛɛ, mí yã́ pↄ́ a omɛɛ onɛ. Ɔ̃ à gɛ̀ zɛ̀ gbɛ̀ misonawa. 
\v 4 Lua mↄ̀ aà lè, ↄ̃ Balaaũ òɛ̀: Ma gbagbakĩi bò mɛ̀n sopla, ↄ̃ ma sa'òmá píi ń gáaeↄ ń sãsaↄ. 
\v 5 Dii yãdàɛ̀, ↄ̃ à mɛ̀: Ɛa gɛ ǹ Balaki le, ní oɛ̀ màa. 
\v 6 Kɛ́ à ɛ̀a gɛ̀ aà lè zɛa a sa'obↄi ń Mↄabu kíaↄ píi, 
\v 7 ↄ̃ à yã́ pↄ́ á è ònɛ́ à mɛ̀:
\q1 Mↄabuↄ kí Balaki ma sisi Sili bùsuu,
\q1 ↄ̃ ma bↄ gukpɛ gbɛ̀sĩsĩↄ musu ma mↄ.
\q1 À mɛ̀ mà bↄɛ Isailiↄ kpɛ,
\q1 mà mↄ savãi'oɛ Yakↄbu buipiↄnɛ.
\q1
\v 8 Kpelewa má gbɛ̃́ pↄ́ Lua i ń kaoↄ kai?
\q1 Kpelewa má bↄ gbɛ̃́ pↄ́ Dii i bↄ ń kpɛoↄ kpɛi?
\q1
\v 9 Za gbɛ̀ misonaa málɛ ń e,
\q1 za gbɛ̀sĩsĩ musu málɛ wɛsińlɛ.
\q1 Gbɛ̃́piↄ kua ńdoa,
\q1 aa dodoa kↄ̃ɛ ń buipãleↄɛ.
\q1
\v 10 Yakↄbu buiↄ dasi lán ũfãawa,
\q1 wa fↄ̃ Isailiↄ nao wà ń lɛ́ dↄ̃o.
\q1 Lua to mà ga a gbɛ̃́ↄ gaawa,
\q1 mà láa an láaawa.
\m
\v 11 Ɔ̃ Balaki òɛ̀: Ń kɛ̀mɛɛ kpelewan wei? Ma mↄnnↄ ǹ ma ibɛɛↄ kamɛɛ, ↄ̃ samaa ń ònɛ́a? 
\v 12 A wèwà à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii dàmɛɛ ma lɛ́u ↄ̃ má oo lò?
\s1 Balaaũ yã́ plaade pↄ́ a è oa
\p
\v 13 Balaki òɛ̀: Mↄ wà gɛ́ gupãlei, gu pↄ́ ńyↄ̃ ń eu, ní ń kámɛɛ we, asa an kpɛdo ń è, ni ń e píio. 
\v 14 Ɔ̃ à gɛ̀aànↄ gudↄ̃anaↄ bua Pisiga gbɛ musu. À gbagbakĩi bò mɛ̀n sopla, ↄ̃ à sa'òmá píi ń gáaeo ń sãsao. 
\v 15 Ɔ̃ Balaaũ òɛ̀: Zɛ n sa'obↄi la, mí gɛ Dii le we mà gwa. 
\v 16 Ɔ̃ Dii mↄ̀ à yãdàɛ̀, ↄ̃ a òɛ̀: Ɛa gɛ ǹ Balaki le, ní oɛ̀ màa. 
\v 17 Ɔ̃ à ɛ̀a gɛ̀ à aà lè zɛa a sa'obↄi ń Mↄabu kíaↄ. Balaki aà là à mɛ̀: Dii mɛ̀ kpelewa ni? 
\v 18 Ɔ̃ à yã́ pↄ́ á è ònɛ́ à mɛ̀:
\q1 Zipoo nɛ́ Balaki,
\q1 swã́kpa ǹ ma yãma!
\q1
\v 19 Luaá gbɛ̃nazĩnaɛ kɛ́ aà gbasa ɛɛtoo,
\q1 ìli lɛlilɛ lán gbɛ̃nazĩnawao.
\q1 Ìli yã́ pↄ́ á ò kɛo lé?
\q1 Ìli zĩkɛ lɛ́ pↄ́ á gbɛ̃̀wao lé?
\q1
\v 20 A òmɛɛ mà samaa'onɛ́ɛ.
\q1 À báaadàńguɛ, má fↄ̃ gio.
\q1
\v 21 Mi yã'ĩae e Yakↄbu buiↄwao,
\q1 mi yã'ↄ̃mae e Isailiↄwao.
\q1 Dii an Lua kúńnↄ,
\q1 Kía kúkua dↄ ń guu.
\q1
\v 22 Lua ń bↄ́lɛ Egipi,
\q1 aa gbãa vĩ lán zùsɛ̃lɛwa.
\q1
\v 23 Wa fↄ̃ pↄda Yakↄbu buiↄwao,
\q1 wa fↄ̃ àsi bɛ̃̀ɛ kpaaĩ ń Isailiↄo.
\q1 Za gbã waↄ o ń yã́ musu,
\q1 yã́ pↄ́ Lua kɛ̀n we.
\q1
\v 24 Buipi ì fɛlɛ lán nↄ̀ↄmusuwa,
\q1 ì azĩa sɛ lán gbɛaanawa.
\q1 Ìli wúlɛo e à gɛ pↄ́ kũ soò,
\q1 e à gɛ pↄ́ pↄ́ a dɛ̀ↄ au miò.
\m
\v 25 Balaki òɛ̀: Ńsu ǹ ń kao. Ńsu samaa'onɛ́ sↄ̃o. 
\v 26 Balaaũ òɛ̀: Mi onɛ yã́ pↄ́ Dii dàmɛɛ ↄ̃ má oo lé?
\s1 Balaaũ yã́ àaↄ̃de pↄ́ a è oa
\p
\v 27 Balaki ò Balaaũɛ: Mↄ, má gɛnnↄ gupãleiɛ sa. Wìliↄ dↄ̃o tó a maa Luaɛ ǹ gbɛ̃́piↄ kamɛɛ we sa. 
\v 28 Ɔ̃ Balaki gɛ̀aànↄ Peoo gbɛ musu bↄaa ń guwaiwaio. 
\v 29 Balaaũ òɛ̀: Gbagbakĩi bomɛɛ la mɛ̀n sopla, ní mↄmɛɛ ń gáaeↄ mɛ̀n sopla ń sãsaↄ mɛ̀n sopla. 
\v 30 Balaki kɛ̀ lá a òɛwa, à sa'òmá ń gáaepiↄ ń sãsapiↄ.
\c 24
\p
\v 1 Kɛ́ Balaaũ è samaa'oa Isailiↄnɛ kà Diigu, i gɛ́ màsokɛi lↄo, ↄ̃ à aɛdↄ̀ guwaiwaiwa. 
\v 2 Kɛ́ à wɛzù, ↄ̃ à Isailiↄ è kálɛa ń buiwa. Lua Nisĩna dìɛ̀, 
\v 3 ↄ̃ à yã́ pↄ́ á è ò à mɛ̀:
\q1 Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ yã́n kɛ,
\q1 ma gbɛ̃́ pↄ́ ma wɛ́ zɛ̃a, ma yã́n kɛ.
\q1
\v 4 Ma gbɛ̃́ pↄ́ mi Lua yãma, ma yã́n kɛ:
\q1 Ma Gbãapiide wɛ́pungu è,
\q1 má kúlɛa, ma wɛ́ kɛ̃a.
\q1
\v 5 Yakↄbuↄ bòokpaa maa fá!
\q1 Isaili zwã̀akpɛↄ kɛfɛũ!
\q1
\v 6 Aa kálɛa lán swadↄↄↄwa,
\q1 lán swaluↄwa.
\q1 Aa dɛ lán zà lí pↄ́ Dii bàↄwa,
\q1 lán sɛdɛ lí pↄ́ kú í saɛↄwa.
\q1
\v 7 Í ali ń olaↄ pa yɛlɛlɛɛ,
\q1 aali pↄ́tↄ̃ tↄↄlɛ mↄ̀sɛdewaɛ.
\q1 An kía gbãa aↄ dɛ Agagala,
\q1 an kpala a tↄbↄ.
\q1
\v 8 Lua ń bↄ́lɛ Egipi,
\q1 aa gbãa vĩ lán zùsɛ̃lɛwa.
\q1 Aaì zĩble bui pↄ́ íbɛlɛsɛ̀ńnↄↄwa,
\q1 aaì ń wáↄ wíwi, aaì ń pápa ń kaↄ.
\q1
\v 9 Aaì gaɛ, aaì wúlɛ lán nↄ̀ↄmusuwa,
\q1 démɛ a fↄ̃ ń vui?\f + \fr 24.9 \fr*\ft Daa 49.9\ft*\f*
\q1 Lua báaada gbɛ̃́ pↄ́ aa samaa'onɛ́ↄgu,
\q1 aà gbɛ̃́ pↄ́ aa savãi'onɛ́ↄ ká.\f + \fr 24.9 \fr*\ft Daa 12.3\ft*\f*
\m
\v 10 Balaki pↄ pà Balaaũzi, à ↄtona dↄ̀wà à mɛ̀: Ma ibɛɛↄ kaa yã́i ma n sisii, ↄ̃ n samaa'ònɛ́ gɛ̃n àaↄ̃a? 
\v 11 Ta n bɛ gↄ̃̀ↄ. Ma mɛ̀ yãa má n kpɛlaɛ, ↄ̃ Dii gìnɛ ǹ asea e. 
\v 12 Balaaũ òɛ̀: Má ò gbɛ̃́ pↄ́ n ń zĩ́aↄnɛɛ fá! 
\v 13 Ma mɛ̀, baa tó n ã́nusu ń vua pↄ́ kú n bɛo kpàa píi, má bↄ Dii yã́ kpɛ mà yãkɛ ń mazĩaoo, a maa ge a vãi. Yã́ pↄ́ Dii a omɛɛ ↄ̃ má o. 
\v 14 Málɛ tá ma gbɛ̃́ↄ kĩ́i sa. Mↄ mà onɛ lá gbɛ̃́piↄ kɛ n gbɛ̃́ↄnɛ zia.
\s1 Balaaũ yã́ síiↄ̃de pↄ́ a è oa
\p
\v 15 Ɔ̃ Balaaũ yã́ pↄ́ á è ò à mɛ̀:
\q1 Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ yã́n kɛ,
\q1 ma gbɛ̃́ pↄ́ ma wɛ́ zɛ̃a yã́n kɛ:
\q1
\v 16 Ma gbɛ̃́ pↄ́ mi Lua yãma, ma yã́n kɛ:
\q1 Má Lua Musude pↄeã dↄ̃.
\q1 Ma Gbãapiide wɛ́pungu è,
\q1 má kúlɛa, ma wɛ́ kɛ̃a.
\q1
\v 17 Málɛ Isailiↄ e, i kɛ tia no,
\q1 málɛ ń gwa, a gↄↄ i ka gĩao.
\q1 Saana a bↄ Yakↄbu buiↄ guu,
\q1 kpalablena a bↄ Isailiↄ guu,
\q1 i Mↄabuↄ mi wíwi,
\q1 i zↄakanapiↄ dↄ́ fↄ̃́fↄ̃.
\q1
\v 18 Ɛdↄũ bùsu a gↄ̃ aà pↄ́ ũ,
\q1 aà ibɛɛ Sei bùsu a gↄ̃ aà pↄ́ ũ,
\q1 Isailiↄ gbãa iↄ kã́fĩɛ.
\q1
\v 19 Yakↄbu buie a kiblemá,
\q1 a mɛɛwiade pↄ́ bↄ̀ↄ kaalɛ.
\m
\v 20 Balaaũ Amalɛki buiↄ è, ↄ̃ à yã́ pↄ́ á è ò à mɛ̀:
\q1 Amalɛki buiↄá buiↄ mideɛ,
\q1 kási aa kaalɛ zia.
\m
\v 21 Kɛ́ Balaaũ Keniↄ è, ↄ̃ à yã́ pↄ́ á è ò à mɛ̀:
\q1 Á kúkĩi gbãa gíũgiũ,
\q1 á sakpɛ kú gbɛ musu.
\q1
\v 22 Ń beeo wa á kaalɛɛ,
\q1 Asiliↄ mɛ́ aa á kṹkũ zĩ̀zↄↄ ũ.
\m
\v 23 Balaaũ yã́ pↄ́ á è ò lↄ à mɛ̀:
\q1 Wàlɛ kↄ̃ kãaa gugbãntoo oi,
\q1
\v 24 gó'ilɛnaↄ lɛ́ bↄ Sipi bùsuu,
\q1 aa zĩble Asiliↄ ń Ɛbɛluↄwa,
\q1 kási ampiↄ kaalɛ sↄ̃ɛ.
\m
\v 25 Balaaũ fɛ̀lɛ tà a bɛ, ↄ̃ Balaki dàzɛu sↄ̃.
\c 25
\s1 Isailiↄ naakↄ̃wa ń Peoo tã́ao
\p
\v 1 Isailiↄ ku Sitiũ, ↄ̃ aa nà gbãsĩkɛawa ń Mↄabu nↄɛↄ. 
\v 2 Aa Isailiↄ sìsi ń tã́a sa'o guu, ↄ̃ aa pↄblè aa kùlɛ ń tã́aↄnɛ.\f + \fr 25.2 \fr*\ft Zia 2.14\ft*\f* 
\v 3 Màa Isailiↄ nàkↄ̃wa ń Baali Peooo, ↄ̃ Dii pↄ pàńzi. 
\v 4 A ò Mↄiziɛ: Isaili kíaↄ kãaa píi, ní ń loo ma aɛ ĩatɛ̃ gbãai, kɛ́ ma pↄ e wee Isailiↄwa. 
\v 5 Mↄizi ò Isaili dↄaanaↄnɛ: Á baade a gbɛ̃́ pↄ́ aa nàkↄ̃wa ń Baali Peoooↄ dɛdɛ.
\p
\v 6 Isailie Madiã nↄɛ sɛ̀ mↄ̀ò a bɛ Mↄizi ń Isailiↄ píi wáa, gↄↄ pↄ́ aalɛ ↄ́ↄlↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 7 Kɛ́ Ɛleazaa nɛ́ Finɛasi, Aalona tↄũna è màa, à fɛ̀lɛ ń guu à sↄ̃na sɛ̀, 
\v 8 à gɛ̃̀ gↄ̃ɛpizi a kpɛ́u, ↄ̃ à Isaili gↄ̃ɛpi zↄ̃̀ à ń naaa ḿpla ḿpii, gↄ̃ɛpi ń nↄɛpio, ↄ̃ gagyã pↄ́ kà Isailiↄgu zɛ̀. 
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ gàga ń gyãpioↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo mɛ̀ndosaiɛ.\f + \fr 25.9 \fr*\ft 1Kln 10.8\ft*\f* (24.000)
\p
\v 10 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 11 Finɛasi mɛ́ tò ma pↄ wèe Isailiↄwa. À zɛ̀ gì ma yã́ musu, ↄ̃ a tò ma pↄ wèemá. A yã́i mi Isailiↄ midɛ ma pↄfɛ̃a guuo. 
\v 12 A yã́i tò oɛ̀ ma bàa aↄ kuaànↄ, aà kua iↄ na. 
\v 13 Aàpi ń a buiↄ aaↄ dɛ sa'onaↄ ũ gↄↄpiiɛ, kɛ́ à zɛ̀ gì ma yã́ musu yã́i, ↄ̃ bee tò ma Isailiↄ kɛ̃̀. 
\v 14 Isaili pↄ́ wa dɛ̀ ń Madiã nↄɛopi tↄ́n Zimli, Simɛↄ buiↄ uabele Salu nɛ́ɛ. 
\v 15 Madiã nↄɛ pↄ́ wa dɛ̀pi tↄ́n Kↄzɛbi, Madiãↄ uabele Zuu nɛ́ɛ.
\p
\v 16 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 17 À fɛlɛ ń Madiãↄ, í ń dɛdɛ, 
\v 18 asa aa íbɛlɛsɛ̀ánↄ ń kↄ̃nikɛaɛ́oɛ. Aa kↄ̃nikɛ̀ɛ́ Peoo yã́ musu, Madiãↄ kíae nɛnↄɛ Kↄzɛbi pↄ́ wa dɛ̀ gↄↄ pↄ́ gagyã kàágu Peoo yã́ musuɛ.
\c 26
\s1 Isailiↄ naoa gɛ̃n plaade
\p
\v 1 Gagyãpi gbɛa Dii yã'ò Mↄiziɛ ń sa'onkia Aalona nɛ́ Ɛleazaao à mɛ̀: 
\v 2 À Isailiↄ nao ualɛ ń ualɛo píi, an gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛa aa kà zĩkaaↄ.\f + \fr 26.2 \fr*\ft Nao 1.2\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao yã'ò Isailiↄnɛ Mↄabu bùsu sɛ̃u, Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikoo aa mɛ̀: 
\v 4 Wà gↄ̃ɛ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ nao, lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\p Isaili pↄ́ bↄ̀ Egipiↄn kɛ: 
\v 5 Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Lubɛni buiↄn kɛ: Anↄki buiↄ ń Palu buiↄ 
\v 6 ń Ɛzↄ̃nↄ buiↄ ń Kaami buiↄ. 
\v 7 Lubɛni buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń àaↄ̃o ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń basoolokwioɛ (43.730). 
\v 8 Palupi mɛ́ Ɛliabu ì, 
\v 9 ↄ̃ Ɛliabu Nɛmuɛli ń Datanio ń Abilaũo ì. Datani ń Abilaũpio mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ wì ń gbɛa kãaauↄ ũ, ↄ̃ aa zↄadↄ̀ Mↄizi ń Aalonaowa. Aa ku Kole gbɛ̃́ pↄ́ aa zↄadↄ̀ Diiwaↄ guu lↄɛ. 
\v 10 Ɔ̃ tↄↄlɛ wɛ̃̀aa à ń mↄmↄ ń Kolepio sãnu. Zĩbeezĩ ↄ̃ tɛ́ kũ̀ aà gbɛ̃́ↄwa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń blakwio, aa gàga gbɛ̃́ kĩniↄ gbaa laai yã́iɛ. 
\v 11 Ń beeo Kole buiↄ i midɛo.
\p
\v 12 Simɛↄ buiↄn kɛ daɛdaɛ: Nɛmuɛli buiↄ, Yamini buiↄ, Yakɛ̃ buiↄ, 
\v 13 Zela buiↄ ń Saulu buiↄ. 
\v 14 Simɛↄ buiↄn we. Aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plao ń ↄ̀aa dooɛ (22.200).
\p
\v 15 Gada buiↄn kɛ daɛdaɛ: Zɛfↄ̃ buiↄ, Agi buiↄ, Suni buiↄ, 
\v 16 Ɔzeni buiↄ, Eli buiↄ, 
\v 17 Aloda buiↄ ń Aleli buiↄ. 
\v 18 Gada buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (40.500).
\p
\v 19 Yuda nɛ́ↄ Ɛɛ ń Onanio gàga yãa Kanaa bùsuuɛ. 
\v 20 Yuda buiↄn kɛ daɛdaɛ: Sela buiↄ, Pɛlɛzi buiↄ ń Zela buiↄ. 
\v 21 Pɛlɛzi buiↄn Ɛzↄ̃nↄ buiↄ ń Amulu buiↄ ũ. 
\v 22 Yuda buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi ń sooloo ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (76.500).
\p
\v 23 Isakaa buiↄn kɛ daɛdaɛ: Tola buiↄ ń Pua buiↄ 
\v 24 ń Yasubu buiↄ ń Simɛlↄni buiↄ. 
\v 25 Isakaa buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa do ń basↄoo (64.300).
\p
\v 26 Zabulↄni buiↄn kɛ daɛdaɛ: Sɛlɛdi buiↄn Eloni buiↄ ń Yalee buiↄ. 
\v 27 Zabulↄni buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (60.500).
\p
\v 28 Yosɛfu nɛ́ↄ Manase ń Ɛflaiũo buiↄn kɛ daɛdaɛ: 
\v 29 Manase nɛ́ Makii buiↄ ń Makii nɛ́ Galada buiↄ. 
\v 30 Galada buiↄn kɛ: Yɛzɛɛ buiↄ ń Elɛki buiↄ 
\v 31 ń Asiɛli buiↄ ń Sikɛũ buiↄ 
\v 32 ń Semida buiↄ ń Efɛɛ buiↄ. 
\v 33 Efɛɛ nɛ́ Zelofada i nɛgↄ̃ɛ io, sema nɛnↄɛↄ. An tↄ́n kɛ: Mala, Nↄa, Ɔgɛla, Milika, Tiiza. 
\v 34 Manase buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń plao ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo (52.700). 
\v 35 Ɛflaiũ buiↄn kɛ daɛdaɛ: Sutɛla buiↄ ń Bɛkɛɛ buiↄ ń Taani buiↄ 
\v 36 ń Sutɛla nɛ́ Elani buiↄ. 
\v 37 Ɛflaiũ buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń plao ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (32.500). Yosɛfu buiↄn we daɛdaɛ.
\p
\v 38 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄn kɛ daɛdaɛ: Bɛla buiↄ ń Asebe buiↄ ń Ailaũ buiↄ 
\v 39 ń Sufaũ buiↄ ń Ufaũ buiↄ. 
\v 40 Bɛla buiↄn Aada buiↄ ń Naamani buiↄ ũ. 
\v 41 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blasↄo ń ↄ̀aa àaↄ̃oɛ (45.600).
\p
\v 42 Dã buiↄn Suaũ buiↄ ũ. Dã buiↄ lɛ́n we. 
\v 43 Suaũ buiↄ dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń síiↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (64.400).
\p
\v 44 Asɛɛ buiↄn kɛ daɛdaɛ: Imɛna buiↄ ń Isevi buiↄ ń Bɛlia buiↄ. 
\v 45 Bɛlia buiↄn Ɛbɛɛ buiↄ ń Malakiɛ buiↄ ũ. 
\v 46 Asɛɛ nɛnↄɛ vĩ lↄ, aà tↄ́n Sela. 
\v 47 Asɛɛ buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blakwi ń àaↄ̃o ń ↄ̀aa plaoɛ (53.400).
\p
\v 48 Nɛfatali buiↄn kɛ daɛdaɛ: Yazee buiↄ ń Guni buiↄ 
\v 49 ń Yezɛɛ buiↄ ń Sileũ buiↄ. 
\v 50 Nɛfatali buiↄn we. An dasi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ blasↄo ń ↄ̀aa plaoɛ (45.400). 
\v 51 Isaili gↄ̃ɛ pↄ́ wà ń naoↄ píi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń mɛ̀ndoo ń ↄ̀aa àaↄ̃ ń basoolokwio (601.730).
\p
\v 52 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 53 Wà bùsu kpaalɛ buipiↄnɛ ń pↄ́ ũ an dasilɛu.\f + \fr 26.53 \fr*\ft Yoz 14.1-2\ft*\f* 
\v 54 Bui pↄ́ a gbɛ̃́ↄ dasi tↄↄlɛ mɛ́ aↄ zↄ̃ↄ, bui pↄ́ a gbɛ̃́ↄ bílao tↄↄlɛ aↄ bílao. Bui píi a tↄↄlɛ e lá wà ń nao lɛ́uɛ. 
\v 55 Sema wà bùsu kpaalɛnɛ́ ń gbɛlaao, an baade i kpaalɛsɛ a dezi bui tↄ́wa. 
\v 56 Ń gbɛlaao ↄ̃ wa bùsu kpaalɛnɛ́, aa dasi ge aa bílaon nò.
\p
\v 57 Levii pↄ́ wà ń nao daɛdaɛↄn kɛ: Geesↄ̃ buiↄ ń Kɛata buiↄ ń Mɛlali buiↄ. 
\v 58 Levii buiↄn kɛ lↄ: Libeni buiↄ ń Hɛblↄ̃ buiↄ ń Mali buiↄ ń Musi buiↄ ń Kole buiↄ.
\p Kɛata mɛ́ Amlaũ ì. 
\v 59 Amlaũ na tↄ́n Yokɛbɛdɛ, Levii buiɛ. Egipi wà aà ìu. Yokɛbɛdɛ mɛ́ Aalona ń Mↄizio ì ń Amlaũo. An dãen Miliaũ ũ. 
\v 60 Aalona mɛ́ Nadabu ì ń Abiuo ń Ɛleazaao ń Itamaao. 
\v 61 Nadabu ń Abiuo gàga gↄↄ pↄ́ aa mↄ̀ ń tɛ́ zĩ̀loo Dii aɛɛ.\f + \fr 26.61 \fr*\ft Lev 10.1-2\ft*\f*
\p
\v 62 Levii nɛgↄ̃ɛ pↄ́ kà mↄ do ge a dɛa, kɛ́ wà ń nao píi, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń àaↄ̃oɛ (23.000). Wi ń da Isaili bui kĩniↄ nao guuo, asa aai e kpaalɛsɛ̀ láńwao.
\p
\v 63 Isaili pↄ́ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao ń nao Mↄabu bùsu sɛ̃u, Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikooↄn we. 
\v 64 An gbɛ̃e ku gbɛ̃́ pↄ́ Mↄizi ń sa'onkia Aalonao ń nao Sinai guwaiwaiu yãaↄ guuo. 
\v 65 Asa Dii ònɛ́ aa gaga guwaiwaiu weɛ. Mɛ́ i kɛ Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu ń Nuni nɛ́ Yozueeo\f + \fr 26.65 \fr*\ft Nao 14.29-30\ft*\f* bàasio, an gbɛ̃e i gↄ̃o, baa do.
\c 27
\s1 Zelofada nɛnↄɛↄ túbiblea
\p
\v 1 Manase bui Efɛɛ nɛ́ Zelofada nɛnↄɛↄ tↄ́n kɛ: Mala, Nↄa, Ɔgɛla, Milika, Tiiza. Galada tↄũnaↄnɛ, Makii sĩ́wɛnaↄnɛ, Manase sↄ̃kpaɛↄnɛ, Yosɛfu sĩsĩↄnɛ. Aamɛ aa mↄ̀ 
\v 2 zɛ̀ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao ń kíaↄ ń bílao aɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ aa mɛ̀: 
\v 3 Wá mae gà guwaiwaiuɛ. A ku Kole gbɛ̃́ pↄ́ aa kã̀aa aa bↄ̀ Dii yã́ kpɛ́ↄ guuo. À gà azĩa tàae yã́iɛ, a nɛgↄ̃ɛ vĩ sↄ̃o. 
\v 4 A maa wá mae tↄ́ ga a buiↄ guu a nɛgↄ̃ɛ'isai yã́ie? Tↄↄlɛ kpáwá ń wá mae bɛdeↄ sãnu.
\p
\v 5 Mↄizi ń yã́ sɛ̀ gɛ̀ò Dii kĩ́i. 
\v 6 Ɔ̃ Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 7 Zelofada nɛnↄɛↄ yã́ naɛ. Tↄↄlɛ kpámá ń pↄ́ ũ ń ń mae bɛdeↄ sãnu an mae kpaalɛ ũ. 
\v 8 O Isailiↄnɛ ǹ mɛ tó gↄ̃ɛe gà nɛgↄ̃ɛ'isai, aà nɛnↄɛ mɛ́ ali aà túbible. 
\v 9 Tó a nɛnↄɛ vĩ sↄ̃o, aà vĩ̀iↄ ń aà dãunaↄ mɛ́ aali ble. 
\v 10 Tó a vĩ̀i ń dãunaↄ vĩ sↄ̃o, aà mae vĩ̀iↄ ń aà dãunaↄ mɛ́ aali ble. 
\v 11 Tó aà mae vĩ̀i ge dãuna vĩo, aà daɛ fɛ̃̀ɛɛ mɛ́ ali ble. Bee aↄ dɛ ikoyã ũ Isailiↄnɛ, lá má ònɛwa.
\s1 Mↄizi Yozuee dilɛa a gɛ̃ɛ ũ
\r (Iko 31.1-8)
\p
\v 12 Dii ò Mↄiziɛ: Dɛdɛ Abaliũ gbɛɛ beewa, ní bùsu pↄ́ má kpà Isailiↄwa gwa. 
\v 13 Tó n wɛsìɛ, ↄ̃ ńyↄ̃ ta n deziↄ kĩ́i lá n vĩ̀i Aalona tàwa.\f + \fr 27.13 \fr*\ft Iko 3.23-27, 32.48-52\ft*\f* 
\v 14 Asa a gi ma yãmai Zini guwaiwaiuɛ, gↄↄ pↄ́ Isailiↄ lɛkpaakɛ̀manↄ, i luakɛ dↄ̃mɛɛ ń aɛ Mɛliba í pↄ́ kú Kadɛsi, Zini guwaiwaiu yã́ musuo.
\p
\v 15 Mↄizi yã'ò Diiɛ à mɛ̀: 
\v 16 Dii Lua pↄ́ ì wɛ̃ni kpa pↄ́piiwa gbɛ̃́ dilɛ gbɛ̃́piↄnɛ, 
\v 17 aàↄ ń yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́, aàↄ dↄaanɛ́ gɛa ń suao, kɛ́ ń gbɛ̃́ↄ su aaↄ dɛ lán sã pↄ́ dãna vĩoↄwao.\f + \fr 27.17 \fr*\ft 1Kia 22.17, Eze 34.5, Mat 9.36\ft*\f* 
\v 18 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Nuni nɛ́ Yozuee sɛ́, asa a ma Nisĩna vĩɛ, ní ↄnawà. 
\v 19 Ǹ aà zɛ sa'onkia Ɛleazaa ń Isailiↄ píi aɛ, ní yãdilɛɛ̀ ń wáa. 
\v 20 Ǹ n iko kpawà, kɛ́ Isailiↄ píi aaↄ aà yãma, 
\v 21 ìli gɛ́ sa'onkia Ɛleazaa kĩ́i aà yãgbɛaɛ̀ ń Uliũo ń Tumiũo.\f + \fr 27.21 \fr*\ft Bↄa 28.30\ft*\f* Beewa Yozuee ń Isailiↄ píi aali gɛ́ aali su, lá Ɛleazaa ònɛ́wa.
\p
\v 22 Mↄizi kɛ̀ lá Dii dàɛwa. À Yozuee sɛ zɛ̀ Ɛleazaa ń gbɛ̃́piio aɛ, 
\v 23 ↄ̃ à ↄnàwà à yãdìlɛɛ̀ lá Dii òɛwa.\f + \fr 27.23 \fr*\ft Iko 31.7\ft*\f*
\c 28
\s1 Lá gu lɛ́ dↄ sa'oa
\r (Bↄa 29.38-46)
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Yãdilɛ Isailiↄnɛ aali ma gba blɛ pↄ́ a tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na a gↄↄwa. 
\v 3 Onɛ́ sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũn kɛ: Lá gu lɛ́ dↄ aaliↄ mↄmɛɛ ń sãnɛbↄlↄ wɛ̃dona sãasaio mɛ̀n pla sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ũ. 
\v 4 Aali sa'o ń a mɛ̀ndoo kↄↄ, mɛ̀ndo oosiɛlɛ 
\v 5 ń pↄ́wɛntio kiloo do yãalɛa ń nísi íwa wásawasao litili do. 
\v 6 Lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na, má dìlɛ Sinai gbɛ musun we. 
\v 7 Aali vɛ̃ɛ ka sãpiwa litili do zwã̀akpɛu ma imia ũ. 
\v 8 Aali a plaade o oosiɛlɛ ń pↄ́wɛnti gbao ń vɛ̃ɛ gbao lán kↄↄ pↄ́waɛ. Sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ nan we.
\s1 Kã́mabogↄↄ sa'oa ń mↄ dafu gↄↄ sɛ̃́ia pↄ́o
\p
\v 9 Kã́mabogↄↄzĩ àli sa'o ń sãsa wɛ̃dona sãasaio mɛ̀n plapla ń pↄ́wɛntio kiloo pla yãalɛa ń nísio ń a vɛ̃ɛo. 
\v 10 Kã́mabogↄↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄn we, lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń a vɛ̃ɛo bàasi.
\p
\v 11 Mↄ gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ píi àli mↄmɛɛ ń gáaenao pla ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ sãasaiↄ ũ. 
\v 12 Íli pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio kpa gáaena píi miwa, sãsakao pↄ́wɛnti kiloo plapla, 
\v 13 sãnɛbↄlↄ sↄ̃ kiloo dodo. Iↄ dɛ sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. 
\v 14 Íli vɛ̃ɛ kpa gáaena píi miwa litili plapla, sãsakao litili dodo ń kĩnio, sãnɛbↄlↄ sↄ̃ litili dodo. Sa pↄ́ wàli a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ mↄ gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́n we mↄ ń mↄo píi. 
\v 15 Bee gbɛa àli sa'o ń blesanao mɛ̀ndodo duun awakpabↄ ũ, lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì o ń a vɛ̃ɛo bàasi.
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛ sa'oa
\r (Lev 23.5-14)
\p
\v 16 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ àli Gɛ̃amusu sã dɛmɛɛ.\f + \fr 28.16 \fr*\ft Bↄa 12.1-20, Iko 16.1-8\ft*\f* 
\v 17 Mↄpi gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ líↄ dɛ dikpɛ ũ. Àliↄ kàa so e gↄↄ sopla. 
\v 18 Dikpɛpi gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli kãaa à ma sísi. Ásuli zĩe kɛ zĩbeezĩo. 
\v 19 Àli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń gáaenao pla ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla, apii iↄ dɛ pↄ́ sãasaiↄ ũ. 
\v 20 Íli pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio kpa gáaena píi miwa pↄ́wɛnti gba ũ, sãsakao pↄ́wɛnti kiloo plapla, 
\v 21 sã mɛ̀n soplapiↄ sↄ̃ pↄ́wɛnti kiloo dodo. 
\v 22 Íli sa'o ń blesanao mɛ̀ndo lↄ duun awakpabↄ ũ á duunakɛ̃awá yã́i. 
\v 23 Íli sapiↄ o, sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ lá gu lɛ́ dↄ oa bàasi. 
\v 24 Íliↄ sa'o màa lá gu lɛ́ dↄ e gↄↄ sopla, iↄ dɛ sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. Àliↄ sapi o lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń a vɛ̃ɛo bàasi. 
\v 25 Gↄↄ soplade zĩ́ àli kↄ̃ kãaa à ma sísi. Zĩ́ bee ásuli zĩe kɛo.
\s1 Pãteko dikpɛ sa'oa
\r (Lev 23.15-22)
\p
\v 26 Bua pↄ́ káauↄ dikpɛgↄↄzĩ, tó álɛ mↄmɛɛ ń pↄ́wɛn dafuo Pãteko dikpɛpi kɛbↄ ũ,\f + \fr 28.26 \fr*\ft Iko 16.9-12\ft*\f* àli kↄ̃ kãaa à ma sísi. Zĩbeezĩ ásuli zĩe kɛo. 
\v 27 Íli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń gáaenao pla ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla. Apii iↄ dɛ pↄ́ sãasaiↄ ũ. 
\v 28 Íli ma gba pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio gáaena píi miwa, sãsakao pↄ́ kiloo plapla, 
\v 29 sã mɛ̀n soplapiↄ sↄ̃ kiloo dodo. 
\v 30 Íli sa'o ń blesanao mɛ̀ndo lↄ á duunakɛ̃awá yã́i. 
\v 31 Àliↄ sapiↄ o lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń a pↄ́wɛntio bàasi, íli o ń pↄtuo sãasaiↄ ń vɛ̃ɛ pↄ́ wì kpaoo.
\c 29
\s1 Kã̀aepɛa dikpɛ sa'oa
\r (Lev 23.23-25)
\p
\v 1 Mↄ soplade gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli kↄ̃ kãaa à ma sísi. Zĩbeezĩ ásuli zĩe kɛo. Iↄ dɛɛ́ kã̀aepɛgↄↄ ũ. 
\v 2 Àli sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na o ń gáaenao do ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla. Apii iↄ dɛ pↄ́ sãasaiↄ ũ. 
\v 3 Íli ma gba pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio gáaenapi pↄ́ ũ, sãsakao pↄ́ kiloo pla, 
\v 4 sã mɛ̀n soplapiↄ sↄ̃ kiloo dodo. 
\v 5 Íli mↄ́ ń blesanao mɛ̀ndo lↄ duun awakpabↄ ũ á duunakɛ̃awá yã́i. 
\v 6 Àliↄ sapiↄ o mↄ dafu sa'oa ń a pↄ́wɛntio bàasi, lá gu lɛ́ dↄ sa'oa ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo lá wa dìlɛwa bàasi.
\s1 Duunkɛ̃ma dikpɛ sa'oa
\r (Lev 23.26-32)
\p
\v 7 Mↄ soplade gↄↄ kwide zĩ́ àli kↄ̃ kãaa à ma sísi, í lɛye.\f + \fr 29.7 \fr*\ft Lev 16.29-34\ft*\f* Zĩbeezĩ ásuli zĩe kɛo. 
\v 8 Àli sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na o ń gáaenao do ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla. Apii iↄ dɛ pↄ́ sãasaiↄ ũ. 
\v 9 Àliↄ ma gba pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃ yãalɛa ń nísio gáaenapi pↄ́ ũ, sãsakao pↄ́ kiloo pla, 
\v 10 sã mɛ̀n soplapiↄ sↄ̃ kiloo dodo. 
\v 11 Íli sa'o ń blesanao mɛ̀ndo lↄ duun awakpabↄ ũ, duun awakpabↄ pↄ́ ì á duuna kɛ̃́wá bàasi, lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo bàasi.
\s1 Lákpɛdↄa dikpɛ sa'oa
\r (Lev 23.33-44)
\p
\v 12 Mↄ soplade gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ àli kↄ̃ kãaa à ma sísi. Zĩ́ bee ásuli zĩe kɛo. Àli dikpɛkɛmɛɛ e gↄↄ sopla. 
\v 13 Íli sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na o ń gáaenao kuɛ'aaↄ̃ ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai. Apii iↄ dɛ pↄ́ sãasaiↄ ũ. 
\v 14 Íli ma gba pↄ́wɛnti kiloo àaↄ̃'aaↄ̃ yãalɛa ń nísio gáaena píi miwa, sãsakao pↄ́ kiloo plapla, 
\v 15 sã mɛ̀n gɛ̃o mɛ̀ndosaipiↄ sↄ̃ kiloo dodo. 
\v 16 Íli sa'o ń blesanao mɛ̀ndo lↄ duun awakpabↄ ũ, lá gu lɛ́ dↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo bàasi.
\p
\v 17-19 Dikpɛ gↄↄ plaade zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao kuɛpla ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 20-22 Dikpɛ gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao kuɛdo ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 23-25 Dikpɛ gↄↄ síiↄ̃de zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao kwi ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 26-28 Dikpɛ gↄↄ sↄode zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao kɛ̃okwi ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 29-31 Dikpɛ gↄↄ soolode zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao swaaↄ̃ ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 32-34 Dikpɛ gↄↄ soplade zĩ́ àli sa'o màa ń gáaenao sopla ń sãsakaoo pla ń sãsa wɛ̃donao gɛ̃o mɛ̀ndosai.
\p
\v 35 Dikpɛ gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ àli kↄ̃ kãaa. Zĩ́ bee ásuli zĩe kɛo. 
\v 36-38 Àli sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na o màa ń gáaenao do ń sãsakaoo do ń sãsa wɛ̃donao sopla.
\p
\v 39 Sa pↄ́ áliↄ oa á dikpɛↄ guun we, á lɛ́gbãdↄa pↄ́ↄ ń á gbaↄ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo ń sáaukpasaↄ bàasi.
\s1 Lɛkɛa Diiwa ń lɛ́gbãdↄawào
\p
\v 40 Mↄizi yã́ pↄ́ Dii òɛ sɛ̀lɛ sìu Isailiↄnɛ píi.
\c 30
\p  
\v 1 A ò Isaili bui dↄaanaↄnɛ à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii òn kɛ: 
\v 2 Tó gↄ̃ɛe lɛkɛ̀ Diiwa ge à lɛ́gbã dↄ̀wàn nò, asu bↄ a kpɛo. Lá à bↄ̀ aà lɛ́u, màa a kɛ píi.\f + \fr 30.3 \fr*\ft Iko 23.21-23, Mat 5.33\ft*\f*
\p
\v 3 Tó nↄɛ mɛ́ lɛkɛ̀ Diiwa a wɛ̃́ndiagↄↄ, gↄↄ pↄ́ a ku a mae bɛ, ge à lɛ́gbã dↄ̀wàn nò, 
\v 4 tó aà mae yã́pi mà, mɛ́ i yãe oɛ̀o, lɛ́ pↄ́ a kɛ̀ ge lɛ́gbã pↄ́ a dↄ̀wàpi a a fĩaboɛ. 
\v 5 Ãma zĩ́ pↄ́ aà mae yã́pi mà mɛ́ à gìɛ̀, nↄɛpi ↄ aↄ ku a yã́u lↄo. Dii a aà kɛ̃ɛ̀, asa aà mae gìɛ̀.
\p
\v 6 Tó wɛ̃́ndiae lɛkɛ̀ Diiwa ge à yã'ò làasoosai à lɛ́gbã dↄ̀wà, ↄ̃ à gbàsa zãkɛ̀, 
\v 7 zĩ́ pↄ́ aà zã́ yã́pi mà mɛ́ i yãe oɛ̀o, nↄɛpi a a fĩaboɛ. 
\v 8 Ãma tó aà zã́ gìɛ̀ za zĩ́ pↄ́ à a yãmà gↄ̃̀ↄ, a aà lɛkɛa ge lɛ́gbã pↄ́ a dↄ̀ làasoosaipi midɛ, Dii i aà kɛ̃́.
\p
\v 9 Tó gyaa ge nↄɛ pↄ́ wa yà mɛ́ lɛkɛ̀ Diiwa sↄ̃, ge à lɛ́gbã dↄ̀wà, a a fĩaboɛ.
\p
\v 10 Tó nↄzãe lɛkɛ̀ Diiwa ge à lɛ́gbã dↄ̀wà, 
\v 11 tó aà zã́ yã́pi mà mɛ́ a nílɛ, i giɛ̀o, lɛ́ pↄ́ a kɛ̀ ge lɛ́gbã pↄ́ a dↄ̀wàpi, a a fĩaboɛ. 
\v 12 Tó aà zã́ yã́ pↄ́ a òpi bãdɛ̀ zĩ́ pↄ́ á mà gↄ̃̀ↄ, nↄɛpi ↄ aↄ ku a guu lↄo. Lá aà zã́ a bãdɛ̀, Dii a aà kɛ̃ɛ. 
\v 13 Tó nↄɛ lɛkɛ̀ Diiwa ge à azĩa kɛ̃̀ yãewa ń lɛgbɛ̃aon lò, aà zã́ a fↄ̃ weiɛ̀ ge a giɛ̀. 
\v 14 Tó aà zã́ lɛ́ yãe oɛ̀ lá gu lɛ́ dↄo, à wèiɛ̀ ń lɛ́ pↄ́ a kɛ̀ Diiwaon we, ge lɛ́gbã pↄ́ a dↄ̀wà. À zɛ̀aànↄɛ, asa zĩ́ pↄ́ a mà i yãe oo. 
\v 15 Tó gↄ̃ɛpi yã́pi mà, ↄ̃ gbɛzã à gbàsa gìɛ̀, a yã́ a wi gↄ̃ɛpi musuɛ.
\p
\v 16 Ikoyã pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ gↄ̃ɛ ń a nao yã́ musu, ge mae ń a nɛ́ wɛ̃́ndia pↄ́ kú a bɛo yã́ musun we.
\c 31
\s1 Tↄsia Madiãↄwa
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Tↄ si Madiãↄwa Isailiↄnɛ, ní tá n deziↄ kĩ́i. 
\v 3 Ɔ̃ Mↄizi ò gbɛ̃́ↄnɛ: Á gbɛ̃eↄ ń gↄ̃kɛbↄↄ sɛ́lɛ aa gɛ́ Madiãↄwa ń zĩo, aai tↄsimá Diiɛ. 
\v 4 À gbɛ̃́ↄ sɛ́ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo bui ń buio, í ń gbaɛ zĩkai. 
\v 5 Ɔ̃ Isaili bui píi gbɛ̃́ↄ kpà ↄ̀aasↄsↄo, ↄ̃ zĩgↄ̃ↄ kɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000). 
\v 6 Mↄizi ń gbáɛ zĩkai bui ń buio gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo. Sa'ona Ɛleazaa nɛ́ Finɛasi gɛ̀ńnↄ, a zwã̀akpɛ pↄ́ↄ kũa ń kuu pↄ́ wì yã'oòↄ.
\p
\v 7 Aa zĩkà ń Madiãↄ lá Dii dà Mↄiziɛwa, aa ń gↄ̃ɛↄ dɛ̀dɛ píi. 
\v 8 Madiã kíaↄ ku gbɛ̃́ pↄ́ aa ń dɛdɛↄ guu gbɛ̃ↄn sↄo, Ɛvi ń Lɛkɛũo ń Zuuo ń Huluo ń Lɛbao. Aa Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ dɛ̀ lↄ. 
\v 9 Aa Madiã nↄɛↄ ń ń nɛ́ↄ kũ̀kũ, mɛ́ aa ń pↄtuoↄ ń ń pↄ́ↄ sɛ̀lɛ píi. 
\v 10 Ɔ̃ aa tɛsↄ̃̀ an wɛ̃́lɛↄwa ń ń bualoũↄ ń ń kpàsaↄ píi. 
\v 11 Aa ń pↄ́ↄ sɛ̀lɛ píi ń zĩ̀zↄↄ ń pↄtuoↄ, 
\v 12 aa gɛ̀ò Mↄizi ń sa'ona Ɛleazaao kĩ́i ń Isailiↄ píi an bòou Mↄabu bùsu sɛ̃u Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikoo.
\p
\v 13 Mↄizi ń sa'ona Ɛleazaao ń Isaili dↄaanaↄ píi gɛ̀ daińlɛ bòo kpɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Mↄizi pↄ pà zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ lɛ́ su ń zĩoↄzi, gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄoↄ dↄaanaↄ ń gbɛ̃ↄn basↄobasↄoↄ dↄaanaↄ. 
\v 15 À ń lá à mɛ̀: Bↄ́yãi a nↄɛↄ tòi bɛ̃́ɛi? 
\v 16 Ampiↄ mɛ́ Balaaũ yãmà aa tò Isailiↄ bↄ̀ Dii kpɛ Peoo yã́ musu,\f + \fr 31.16 \fr*\ft Nao 25.2\ft*\f* ↄ̃ Dii gagyãkà gbɛ̃́ↄgu. 
\v 17 À nɛgↄ̃ɛↄ dɛdɛ píi ń nↄɛ pↄ́ gↄ̃ɛ dↄ̃ↄ píi. 
\v 18 Nɛnↄɛ pↄ́ i gↄ̃ɛ dↄ̃ yãaoↄ sↄ̃, à tó á pↄ́ ũ bɛ̃́ɛ. 
\v 19 Á gbɛ̃́ pↄ́ a gbɛ̃dɛ̀ↄ ń á gbɛ̃́ pↄ́ a ↄkã̀ gɛwaↄ, à gↄ̃ bòo kpɛ gↄↄ sopla. A gↄↄ àaↄ̃de ń a gↄↄ soplade zĩ́o, à gbãbↄ ázĩaɛ ń á zĩ̀zↄↄ. 
\v 20 À gbãbↄ á pↄkasaɛ píi ń pↄ́ pↄ́ wa kɛ̀ ń báaoↄ ń blekãↄ ń líↄ píi. 
\v 21 Ɔ̃ sa'ona Ɛleazaa ò zĩgↄ̃ pↄ́ gɛ̀ zĩlauↄnɛ: Ikoyã pↄ́ Dii dà Mↄiziɛn kɛ: 
\v 22 Vua ń ã́nusuo ń mↄgotɛ̃o ń mↄsio ń mↄpuo ń bɛↄmao 
\v 23 ń pↄ́ pↄ́ a tɛ́ fↄ̃́ↄ píi, à dↄdↄ tɛ́a, i gↄ̃ gbãlɛsai. Pↄ́ pↄ́ a tɛ́ fↄ̃́oↄ sↄ̃, à málɛ íu. 
\v 24 À á pↄkasaↄpi a gↄↄ àaↄ̃de ń a gↄↄ soplade zĩ́o, í gↄ̃ gbãlɛsai, í gbasa gɛ̃ bòou.
\s1 Pↄ́ pↄ́ Isailiↄ sì Madiãↄwa kpaalɛa
\p
\v 25 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 26 Mpi ń sa'onkia Ɛleazaao ń Isaili uabeleↄ, à gbɛ̃́ pↄ́ aa kũ̀ zĩlauↄ nao ń pↄtuoↄ, 
\v 27 í kpaalɛ sáasaa lɛɛ pla, gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ zĩlauↄ lɛɛ do, gbɛ̃́ kĩni pↄ́ kú bɛↄ lɛɛ do. 
\v 28 Falu bↄmɛɛ gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ zĩlauↄ pↄ́ guu. Pↄ́ mɛ̀ndo bↄ ma pↄ́ ũ pↄ mɛ̀n ↄ̀aa pla ń basↄoo guu, gbɛ̃nazĩna ge zu ge zàa'ĩna ge sã ge blen nò. 
\v 29 Sɛ an pↄ́ↄ guu màa, ní kpá sa'onkia Ɛleazaawa ma baa ũ. 
\v 30 Isaili kĩniↄ pↄ́ↄ sↄ̃, pↄ́ mɛ̀n blakwi guu pↄ́ mɛ̀ndo, gbɛ̃nazĩna ge zu ge zàa'ĩna ge sã ge ble ge pↄtuo pãlen nò, ní kpá Levii pↄ́ aaì laaidↄ ma zwã̀akpɛwaↄwa.
\p
\v 31 Ɔ̃ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao kɛ̀ lá Dii ònɛ́wa. 
\v 32 Pↄ́ pↄ́ zĩ̀kanaↄ sìmá aa sùòↄn kɛ: Sã ń bleo ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń bàaↄ̃kwi ń sↄoo (675.000). 
\v 33 Zuↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi ń plao (72.000). 
\v 34 Zàa'ĩnaↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃ ń mɛ̀ndoo (61.000). 
\v 35 Nↄɛ pↄ́ aai gↄ̃ɛ dↄ̃ yãaoↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń plao (32.000). 
\v 36 A guo mɛ́ zĩ̀kanaↄ baa ũ, sãↄ ń bleↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do ń basoolokwi ń soplao ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (337.500). 
\v 37 A guu wà falubↄ̀u Diiɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń bàaↄ̃kwi ń sↄoo (675). 
\v 38 Zuↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń soolooɛ (36.000). A guu wà falubↄ̀u Diiɛ bàaↄ̃kwi ń plao (72). 
\v 39 Zàa'ĩnaↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń ↄ̀aa pla ń basↄooɛ (30.500). A guu wà falubↄ̀u Diiɛ bàaↄ̃ ń mɛ̀ndoo (61). 
\v 40 Gbɛ̃nazĩnaↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ (16.000). An guu wà falubↄ̀u Diiɛ baakwi ń plao. 
\v 41 Mↄizi falupi kpà sa'onkia Ɛleazaawa Dii baa ũ lá Dii òɛwa.
\p
\v 42 Ɔ̃ à a lɛɛ do dìlɛ adoa Isaili kĩniↄ pↄ́ ũ. 
\v 43 Sãↄ ń bleↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do ń basoolo ń soplaoɛ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (337.500). 
\v 44 Zuↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń sooloo (36.000). 
\v 45 Zàa'ĩnaↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (30.500). 
\v 46 Gbɛ̃nazĩnaↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ gɛ̃o ń mɛ̀ndoo (16.000). 
\v 47 Isaili kĩniↄ baa guu, Mↄizi kɛ̀ lá Dii òɛwa. À gbɛ̃́ mɛ̀ndo bↄ̀ gbɛ̃ↄn blakwiↄ guu, à pↄtuo mɛ̀ndo bↄ̀ pↄtuo blakwiↄ guu, ↄ̃ a kpà Levii pↄ́ aaì laaidↄ Dii zwã̀akpɛwaↄwa.
\p
\v 48 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ dɛ zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄoↄ dↄaanaↄ ge zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn basↄobasↄoↄ dↄaanaↄ ũ sↄ̃̀ Mↄizizi 
\v 49 aa òɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wa zĩgↄ̃ pↄ́ wálɛ wɛ́tɛńziↄ nào, gbɛ̃e i kɛ̃́sã ń guuo. 
\v 50 Bee yã́i wa mↄ ń gbaↄ Diiɛ lákaa wá duunaa aà aɛ yã́i. Baade mↄ̀ ń vua zãblebↄ pↄ́ á sɛ̀lɛↄ ń gã̀sĩgbɛↄ ń zãↄ ń tãanaↄ ń swã́liↄ ń ↄ̃nɛɛↄ. 
\v 51 Ɔ̃ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao pↄ́ pↄ́ wa pì ń vuaopiↄ sì. 
\v 52 Vua pↄ́ zĩgↄ̃ dↄaanapiↄ mↄ̀ò Diiɛ kà kiloo ↄ̀aa do kwisai (190). 
\v 53 Kɛ́ zĩgↄ̃piↄ pↄ́piↄ sɛ̀lɛ yãa, aa dìlɛ ńzĩa pↄ́ ũɛ. 
\v 54 Kɛ́ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao vua pↄ́piↄ sì zĩgↄ̃ dↄaanapiↄwa, aa gɛ̃̀ò kpaaũkpɛu, kɛ́ Isailiↄ yã́ líↄ dↄ Diigu yã́i.
\c 32
\s1 Isaili buieↄ zↄ̃lɛa Yuudɛ̃ baale
\r (Iko 3.12-22)
\p
\v 1 Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ pↄtuoↄ vĩ dasidasi. Kɛ́ aa è Yazɛɛ bùsu ń Galada bùsuo á dã́dãkɛkĩi maaɛ, 
\v 2 ↄ̃ aa gɛ̀ Mↄizi ń sa'onkia Ɛleazaao ń Isaili dↄaanaↄ lè aa ònɛ́: 
\v 3 Atalo ń Dibↄ̃o ń Yazɛɛo ń Nimɛlao ń Ɛsɛbↄ̃o ń Ɛlealeo ń Sebaũo ń Nɛboo ń Beona 
\v 4 pↄ́ Dii zĩblèwàwɛ̃ɛↄ, wɛ̃́lɛpiↄ bùsu á dã́dãkɛkĩi maaɛ, mɛ́ wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, pↄdeↄn wá ũ. 
\v 5 Aa ɛ̀a ò lↄ: Tó n wá wɛgwà, to bùsuɛ beepi àↄ dɛ wápiↄ n zↄ̀blenaↄ pↄ́ ũ. Ńsu to wà bua Yuudɛ̃wao.
\p
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi wè Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄwa à mɛ̀: Á gbɛ̃́ↄ gɛ́ zĩkai, ápiↄ í gↄ̃ laa? 
\v 7 Bↄ́yãi álɛ á gbɛ̃́ↄ kúsu kwɛ́ buaa Yuudɛ̃wa gɛ̃a bùsu pↄ́ Dii kpàmáu yã́ musui? 
\v 8 Màa á maeↄ kɛ̀ Kadɛsi Baanɛa gↄↄ pↄ́ ma ń zĩ bùsu gwagwai. 
\v 9 Aa gɛ̀ e Ɛsikↄli guzulɛu aa bùsupi gwàgwa, ↄ̃ aa ń gbɛ̃́ↄ kúsu kwɛ̀ gɛ̃a bùsu pↄ́ Dii kpàmáupi yã́ musu.\f + \fr 32.9 \fr*\ft Nao 13.32\ft*\f* 
\v 10 Zĩbeezĩ Dii pↄ fɛ̃̀ńzi, à ↄlɛ̀lɛnɛ́ à mɛ̀: 
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Egipi aa kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄ, an gbɛ̃e a bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ Ablahaũɛ ń Izaakio ń Yakↄbuo eo.\f + \fr 32.11 \fr*\ft Nao 14.29\ft*\f* Aa tɛmazi ń nↄ̀sɛmɛndooo, 
\v 12 sema Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu, Kenazi bui ń Nuni nɛ́ Yozueeo bàasio, aamɛ tɛmazi ń nↄ̀sɛmɛndoo. 
\v 13 Ɔ̃ Dii pↄ fɛ̃̀ Isailiↄzi, a tò aa lìaaliaa guwaiwaiu wɛ̃̀ bla e gbɛ̃́ pↄ́ tàaekɛ̀ɛpiↄ gɛ̀ mìdɛò píi. 
\v 14 Bui duunkɛnaↄ, a ɛa álɛ á maeↄ tàaaba, a ɛa álɛ Dii pↄfɛlɛa Isailiↄzi kã́fĩo lò? 
\v 15 Tó a bↄ Dii kpɛɛ, a ɛa Isailiↄ to guwaiwaiu píiɛ, aai kaalɛ we á yã́i.
\p
\v 16 Ɔ̃ aa sↄ̃̀ Mↄizizi aa mɛ̀: Wá ye wà kaa da wá pↄtuoↄnɛ la, wí wɛ̃́lɛↄ kɛkɛ kálɛ wá nɛ́fɛ̃nɛnaↄnɛ ń ń daↄ. 
\v 17 Wápiↄ sↄ̃ wá wá gↄ̃kɛbↄↄ sɛ́lɛ, wí zɛ́sɛ ń wá gbɛ̃́ kĩniↄ e wà gɛ káńnↄ ń zↄ̃lɛkĩi. Wá nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń ń daↄ iↄ ku wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ guu la bùsupideↄ yã́i. 
\v 18 Mɛ́ i kɛ wá gbɛ̃́ↄ ń bùsu è píi bàasio, wá su bɛo. 
\v 19 Bee kpɛ wá baa aↄ kúńnↄ Yuudɛ̃ baale lↄo, asa wá wá pↄ́ e Yuudɛ̃ baa gukpɛ oi laɛ.
\p
\v 20 Ɔ̃ Mↄizi ònɛ́: Tó á yã́pi kɛ, à á gↄ̃kɛbↄↄ sɛ à gɛ zĩkai Diiɛ, 
\v 21 á zĩgↄ̃ↄ bua Yuudɛ̃wa Dii aɛ píi, íↄ ku we e Dii gɛ́ a ibɛɛↄ bùsu siomá píi. 
\v 22 Tó Dii gbãamↄ̀ bùsupiɛ, í gbasa su, bùsuɛ bee i gↄ̃ á pↄ́ ũ ń Dii dↄ̃ao, áↄ tàae vĩ Diiɛ ge á gbɛ̃́ↄnɛ lↄo. 
\v 23 Tó i su kɛ̀ màao, a duunakɛ̀ Diiɛɛ. Àↄ dↄ̃ kɛ́ á duunapi a wi á musuɛ. 
\v 24 À wɛ̃́lɛↄ kɛkɛ kálɛ á nɛ́fɛ̃nɛnaↄnɛ ń ń daↄ, í kaa da á pↄtuoↄnɛ, í kɛ lá á ò ń ázĩa lɛ́owa.
\p
\v 25 Ɔ̃ Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ ò Mↄiziɛ: Baa, wápiↄ n zↄ̀blenaↄ wá kɛ lá ń òwa. 
\v 26 Wá nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń wá nↄɛↄ ń wá sãↄ ń wá zuↄ gↄ̃ Galada wɛ̃́lɛↄ guu la píiɛ. 
\v 27 Baa, wápiↄ n zↄ̀blenaↄ wápii sↄ̃ wí bua Yuudɛ̃wa wà gɛ́ zĩkai Diiɛ ń wá gↄ̃kɛbↄↄ kũa lá ń òwa.
\p
\v 28 Ɔ̃ Mↄizi yãdìlɛ sa'onkia Ɛleazaaɛ ń Nuni nɛ́ Yozueeo ń Isaili bui dↄaanaↄ gbɛ̃́piↄ yã́ musu, 
\v 29 a ònɛ́: Tó Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ bùaánↄ Yuudɛ̃wa Dii aɛ ń ń gↄ̃kɛbↄↄ kũa, mɛ́ a gbãamↄ̀ bùsupiɛ, à Galada bùsuɛ bee kpámá ń pↄ́ ũ. 
\v 30 Tó aai ń gↄ̃kɛbↄↄ sɛ aa bùaánↄ sↄ̃o, Kanaa bùsu baa ↄ̃ aa bleánↄ.
\p
\v 31 Ɔ̃ Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ mɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wá kɛ lá Dii òwaɛ. 
\v 32 Wá wá gↄ̃kɛbↄↄ sɛ wà gɛ́ Kanaa bùsuu Dii aɛ, wá baa iↄ ku Yuudɛ̃ baalaɛ.
\p
\v 33 Ɔ̃ Mↄizi Amↄleↄ kí Siↄ̃ bùsu ń kí Ogu bùsu pↄ́ wì mɛ Basanao kpà Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ ń Yosɛfu nɛ́ Manase bui kĩniↄwa, bùsupi ń a wɛ̃́lɛↄ ń a tↄↄlɛↄ. 
\v 34 Gada buiↄ kɛ̀kɛ Dibↄ̃ kàlɛ wɛ̃́lɛ bĩ́ide ũ ń Ataloo ń Aloeeo 
\v 35 ń Atalosofão ń Yazɛɛo ń Yↄgbↄao 
\v 36 ń Bɛnimɛlao ń Bɛtalanao. Aa kaa dà ń kpàsaↄi. 
\v 37 Lubɛni buiↄ kɛ̀kɛ Ɛsɛbↄ̃ kàlɛ ń Ɛlealeo ń Kiliataiũo 
\v 38 ń Nɛboo ń Baali Mɛonao ń Sibemao. Aa tↄ́ dafu kpà wɛ̃́lɛ pↄ́ aa kɛ̀kɛ kàlɛpiↄnɛ. 
\v 39 Manase nɛ́ Makii buiↄ gɛ̀ lɛ̀lɛ Galada bùsuwa, aa sì aa Amↄle pↄ́ kú weↄ yà. 
\v 40 Ɔ̃ Mↄizi Galada bùsupi kpà Manase nɛ́ Makii buiↄwa, aa zↄ̃̀lɛu. 
\v 41 Manase bui Yaii gɛ̀ lɛ̀lɛ Amↄle kpàsaↄwa a sì, ↄ̃ aa kpàsapiↄ tↄ́ lìlɛ Avoyaii. 
\v 42 Nↄba gɛ̀ lɛ̀lɛ Kenati ń a bualoũↄwa a sì, ↄ̃ à azĩa tↄ́ kpà wɛ̃́lɛpiɛ.
\c 33
\s1 Isailiↄ bòokpakpaa bↄa Egipi gbɛa
\p
\v 1 Gua pↄ́ Isailiↄ bòokpàkpau an bↄa Egipi gbɛaↄn kɛ: Aa táa'ò gãgã, Mↄizi ń Aalonao mɛ́ ń dↄaanaↄ ũ. 
\v 2 Mↄizi ń bòokpakĩiↄ tↄ́ kà láu lá Dii òɛwa. Ɔ̃n kɛ: 
\v 3 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ Gɛ̃amusu dikpɛkɛa gbɛa Isailiↄ bↄ̀ Lamɛsɛ ń mio daa ía Egipiↄ wáa píi, 
\v 4 gↄↄ pↄ́ aalɛ ń nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ vĩ, asa Dii yã́kpalɛkɛ̀ ń Egipi tã́aↄɛ, ↄ̃ à Egipi nɛ́piↄ dɛ̀dɛ.
\p
\v 5 Bↄa Lamɛsɛ Isailiↄ gɛ̀ bòokpà Suko. 
\v 6 Bↄa Suko aa gɛ̀ bòokpà Etani guwaiwai lɛ́wa. 
\v 7 Bↄa Etani aa ɛ̀a gɛ̀ Pi'ailo, Baalizɛfↄ̃ gukpɛ oi, ↄ̃ aa gɛ̀ bòokpà Midoli saɛ. 
\v 8 Bↄa Pi'ailo aa bùa ísiawa gugiiu, ↄ̃ aa sì guwaiwaiu. Kɛ́ aa táa'ò Etani guwaiwaipiu gↄↄ àaↄ̃, ↄ̃ aa bòokpà Mala. 
\v 9 Bↄa Mala aa gɛ̀ bòokpà Eliũ. Wekĩi nibↄnaↄ kuu mɛ̀n kuɛpla ń daminaliↄ mɛ̀n bàaↄ̃kwi. 
\v 10 Bↄa Eliũ aa gɛ̀ bòokpà Ísia Tɛ̃a saɛ. 
\v 11 Bↄa Ísia Tɛ̃a saɛ, aa gɛ̀ bòokpà Sini guwaiwaiu. 
\v 12 Bↄa Sini guwaiwaiu aa gɛ̀ bòokpà Dↄfɛka. 
\v 13 Bↄa Dↄfɛka aa gɛ̀ bòokpà Alusu. 
\v 14 Bↄa Alusu aa gɛ̀ bòokpà Lefidiũ. Wekĩi aa kùau íwa aa mi. 
\v 15 Bↄa Lefidiũ aa gɛ̀ bòokpà Sinai guwaiwaiu. 
\v 16 Bↄa Sinai guwaiwaiu aa gɛ̀ bòokpà Kibelo Ataava. 
\v 17 Bↄa Kibelo Ataava aa gɛ̀ bòokpà Azelo. 
\v 18 Bↄa Azelo aa gɛ̀ bòokpà Litema. 
\v 19 Bↄa Litema aa gɛ̀ bòokpà Limↄ Pɛlɛzi. 
\v 20 Bↄa Limↄ Pɛlɛzi aa gɛ̀ bòokpà Libena. 
\v 21 Bↄa Libena aa gɛ̀ bòokpà Lisa. 
\v 22 Bↄa Lisa aa gɛ̀ bòokpà Keelata. 
\v 23 Bↄa Keelata aa gɛ̀ bòokpà Sɛfɛɛ gbɛzĩ. 
\v 24 Bↄa Sɛfɛɛ gbɛ zĩ́ aa gɛ̀ bòokpà Alada. 
\v 25 Bↄa Alada aa gɛ̀ bòokpà Makelo. 
\v 26 Bↄa Makelo aa gɛ̀ bòokpà Taatu. 
\v 27 Bↄa Taatu aa gɛ̀ bòokpà Tɛla. 
\v 28 Bↄa Tɛla aa gɛ̀ bòokpà Miteka. 
\v 29 Bↄa Miteka aa gɛ̀ bòokpà Asemↄna. 
\v 30 Bↄa Asemↄna aa gɛ̀ bòokpà Mↄselo. 
\v 31 Bↄa Mↄselo aa gɛ̀ bòokpà Bɛnɛyaakã. 
\v 32 Bↄa Bɛnɛyaakã aa gɛ̀ bòokpà Oo Agigada. 
\v 33 Bↄa Oo Agigada aa gɛ̀ bòokpà Yↄbata. 
\v 34 Bↄa Yↄbata aa gɛ̀ bòokpà Ablona. 
\v 35 Bↄa Ablona aa gɛ̀ bòokpà Ɛziↄ̃gɛbɛɛ. 
\v 36 Bↄa Ɛziↄ̃gɛbɛɛ aa gɛ̀ bòokpà Kadɛsi, Zini guwaiwaiu. 
\v 37 Bↄa Kadɛsi aa gɛ̀ bòokpà Oo gbɛ saɛ Ɛdↄũ bùsu lɛ́wa. 
\v 38 Ɔ̃ sa'onkia Aalona dɛ̀dɛ Oo gbɛwa lá Dii òɛwa. We à gàu Isailiↄ bↄa Egipi wɛ̃̀ blade a mↄ sↄode gↄↄ sɛ̃́iazĩ. 
\v 39 Aà wɛ̃̀ basoolo ń àaↄ̃ode guu ↄ̃ à gà.\f + \fr 33.39 \fr*\ft Nao 20.22-28\ft*\f* 
\v 40 Alade pↄ́ kú Nɛgɛvɛ bùsuu kía pↄ́ dɛ Kanaa bui ũ mà Isailiↄ lɛ́ mↄ́.
\p
\v 41 Bↄa Oo gbɛ zĩ́ aa gɛ̀ bòokpà Zalamↄna. 
\v 42 Bↄa Zalamↄna aa gɛ̀ bòokpà Punↄ. 
\v 43 Bↄa Punↄ aa gɛ̀ bòokpà Obo. 
\v 44 Bↄa Obo aa gɛ̀ bòokpà Iye'abaliũ, Mↄabu bùsu lɛ́wa. 
\v 45 Bↄa Iye'abaliũ aa gɛ̀ bòokpà Dibↄ̃ Gada. 
\v 46 Bↄa Dibↄ̃ Gada aa gɛ̀ bòokpà Alemↄ Diblataiũ. 
\v 47 Bↄa Alemↄ Diblataiũ aa gɛ̀ bòokpà Abaliũ bùsu sĩ̀sĩdeu Nɛbo saɛ. 
\v 48 Bↄa Abaliũ bùsu sĩ̀sĩdeu aa gɛ̀ bòokpà Mↄabu bùsu sɛ̃u Yuudɛ̃ saɛ bↄaa ń Yelikoo. 
\v 49 Aa bòokpà sɛ̃piu za Bɛyɛsimↄ e Abɛli Sitiũ.
\s1 Dii Isailiↄ gbaa laai Yuudɛ̃ baa
\p
\v 50 Dii yã'ò Mↄiziɛ Mↄabu bùsu sɛ̃piu à mɛ̀: 
\v 51 O Isailiↄnɛ: Tó a bua Yuudɛ̃wa a gɛ̃ Kanaa bùsuu, 
\v 52 à bùsupideↄ yá, í ń tã́a pↄ́ aa ã̀ↄ ń tã́a pↄ́ aa kàsaↄ wíwi, í ń gbagbakĩiↄ dɛɛlɛ. 
\v 53 À bùsupi símá, í zↄ̃lɛu, asa má kpàwá á pↄ́ ũɛ. 
\v 54 À bùsupi kpaalɛkↄ̃ɛ ń gbɛlaao daɛdaɛ. À tↄↄlɛ zↄ̃ↄ kpá á bui pↄ́ aa dasiↄwa, í tↄↄlɛ nɛ́na kpá á bui pↄ́ aa dasioↄwa. Tↄↄlɛ pↄ́ gbɛ̃́ sɛ̀ iↄ dɛ ń pↄ́ ũ. À kpaalɛkↄ̃ɛ daɛdaɛ. 
\v 55 Tó i bùsupideↄ yao, gbɛ̃́ pↄ́ a ń tóↄ zu á wɛ́u lán kↄ̀ↄwaɛ, aai gↄ̃ lán lɛwa á saalou. Aa ĩadawá bùsu pↄ́ á zↄ̃lɛupiuɛ, 
\v 56 mí kɛɛ́ lá ma zɛò mà kɛnɛ́wa.
\c 34
\s1 Kanaa bùsu zↄ̃lɛↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ ǹ mɛ, tó a gɛ̃ Kanaa bùsuu mɛ́ álɛ kpaalɛkↄ̃ɛ, bùsupi zↄ̃lɛↄn kɛ: 
\v 3 Gɛↄmidↄkĩi oi, Zini guwaiwai pↄ pã̀ Ɛdↄũ bùsu lɛ́i mɛ́ á bùsu lɛ́ ũ. Sɛa za gukpɛ oi á bùsu lɛ́pi a daalɛ Ísida Wiside lɛ́waɛ, 
\v 4 i pã Sóigbɛbↄlɛi ↄzɛɛi, i ta Zini guwaiwaiwa, i pãi Kadɛsi Baanɛa ↄzɛɛi, i gɛ̃ ń Azaa'adaao, i gɛ́ Azemↄ. 
\v 5 Bↄa Azemↄ i pã Egipi zɛ́ swai e à gɛ pɛ ísiawa. 
\v 6 Ísia zↄ̃ↄ pↄ́ kú bɛ'aɛ oi mɛ́ á bùsu lɛ́ ũ. Á bùsu lɛ́n we bɛ'aɛ oi.
\p
\v 7 Lá á bùsu lɛ́ aↄ dɛ gugbãntoo oin kɛ: Bↄa za ísia zↄ̃ↄi, à a iada e Oo gbɛ saɛ. 
\v 8 Bↄa Oo gbɛ saɛ, à a iada e Amata bↄlɛi, í gɛò Zedada. 
\v 9 Bùsupi lɛ́ a gɛ̃ ń Ziflonaoɛ, i gɛ pɛ Azaa'enanawa. Lá á bùsu lɛ́ aↄ dɛ gugbãntoo oin we.
\p
\v 10 Gukpɛ oi à á bùsu lɛ́ iada bↄa Azaa'enana e Sefaũ. 
\v 11 Bↄa Sefaũ i gɛ̃ Libla, Aini gukpɛ oi, i gɛ pã Gɛnɛzalɛti Ísida gbɛpↄlɛi gukpɛ oi. 
\v 12 Bↄa we i pã Yuudɛ̃i, i gɛ pɛ Ísida Wisidewa. Lá á bùsu lɛ́ aↄ dɛn we.
\p
\v 13 Ɔ̃ Mↄizi yã́pi dìlɛ Isailiↄnɛ à mɛ̀: À bùsupi kpaalɛkↄ̃ɛ ń gbɛlaao.\f + \fr 34.13 \fr*\ft Yoz 14.2\ft*\f* Dii dìlɛ á bui lɛɛ kɛ̃okwi ń kĩnioↄ pↄ́ ũɛ, 
\v 14 asa Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo ń baa è kↄ̀ ualɛ ń ualɛo. 
\v 15 Bui lɛɛ pla ń kĩniopiↄ ń baa è Yuudɛ̃ baa gukpɛ oi bↄaa ń Yelikoo.
\p
\v 16 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 17 Gbɛ̃́ pↄ́ aa bùsu kpaalɛɛ́ ń gbɛlaaoↄ tↄ́n kɛ: Sa'onkia Ɛleazaa ń Nuni nɛ́ Yozueeo. 
\v 18 Bee gbɛa í dↄaanaↄ sɛ bui ń buio guu mɛ̀ndodo aa dↄńlɛ bùsu kpaalɛapi guu. 
\v 19 Gbɛ̃́ pↄ́ á ń sɛ́piↄ tↄ́n kɛ:
\p Yuda buiↄ guu Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu.
\p
\v 20 Simɛↄ buiↄ guu Amihudu nɛ́ Semuɛli.
\p
\v 21 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ guu Kiseloni nɛ́ Ɛlidada.
\p
\v 22 Dã buiↄ guu Yↄgɛli nɛ́ Buki.
\p
\v 23 Yosɛfu nɛ́ Manase buiↄ guu Efodu nɛ́ Aniɛli.
\p
\v 24 Yosɛfu nɛ́ Ɛflaiũ buiↄ guu Sifitã nɛ́ Kɛmuɛ.
\p
\v 25 Zabulↄni buiↄ guu Paanaki nɛ́ Ɛlizafã.
\p
\v 26 Isakaa buiↄ guu Azã nɛ́ Palɛtiɛ.
\p
\v 27 Asɛɛ buiↄ guu Selomi nɛ́ Aihudu.
\p
\v 28 Nɛfatali buiↄ guu Amihudu nɛ́ Pedaɛ.
\p
\v 29 Gbɛ̃́ pↄ́ Dii ń dílɛ aa Kanaa bùsu kpaalɛ Isailiↄnɛↄn we.
\c 35
\s1 Levii buiↄ wɛ̃́lɛↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ Mↄabu bùsu sɛ̃u Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikoo à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa bùsu pↄ́ aa a kpaalɛsɛ wɛ̃́lɛeↄ kpa Levii buiↄwa, kɛ́ aa e wàↄ kú ń guu, aai tↄↄlɛ pↄ́ liaa wɛ̃́lɛpiↄi kpámá lↄ.\f + \fr 35.2 \fr*\ft Yoz 21.1-42\ft*\f* 
\v 3 Wɛ̃́lɛpiↄ iↄ dɛ ń zↄ̃lɛkĩi ũ, mɛ́ tↄↄlɛ pↄ́ kú wɛ̃́lɛpiↄ saɛↄ iↄ dɛ ń zuↄ ń ń sãↄ ń ń pↄtuo pãleↄ kúkĩi ũ píi. 
\v 4 Tↄↄlɛ pↄ́ liaa wɛ̃́lɛpiↄi yàasa i ka gã̀sĩsuu ↄ̀aa sↄo. 
\v 5 À ba yↄ̃ wɛ̃́nkpɛ gukpɛ oi kiloo do, í yↄ̃ gɛↄmidↄkĩi oi kiloo do, í yↄ̃ bɛ'aɛ oi kiloo do, í yↄ̃ gugbãntoo oi kiloo do à pɛɛ píi, wɛ̃́lɛ iↄ ku guoguo, tↄↄlɛ pↄ́ liaai sↄ̃ iↄ dɛ wɛ̃́lɛdeↄ dã́dãkɛkĩi ũ.
\p
\v 6 Wɛ̃́lɛ pↄ́ á kpá Levii buiↄwapiↄ guu, a mɛ̀n soolo iↄ dɛ misiwɛ̃lɛↄ ũ. Tó gbɛ̃́ gbɛ̃dɛ̀, ìli bàalɛ ta wɛ̃́lɛpiↄ dou. An wɛ̃́lɛ kĩniↄ iↄ bla ń plao. 
\v 7 Wɛ̃́lɛ mɛ̀n blakwi plasai ↄ̃ á kpámá, wɛ̃́lɛ píi ń a tↄↄlɛo liaai. 
\v 8 Lá á buiↄ tↄↄlɛ e lɛ́u, a guu ↄ̃ aa wɛ̃́lɛpiↄ kpa Levii buiↄwa. Bui pↄ́ wɛ̃́lɛ vĩ dasi aa kpa dasi, bui pↄ́ wɛ̃́lɛ vĩ bílao aa kpa bílao.
\s1 Misiwɛ̃lɛↄ
\r (Iko 19.1-13, Yoz 20.1-9)
\p
\v 9 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 10 O Isailiↄnɛ ǹ mɛ, tó a bua Yuudɛ̃wa a gɛ̃ Kanaa bùsuu, 
\v 11 à wɛ̃́lɛeↄ dilɛ á misiwɛ̃lɛↄ ũ. Tó kai mɛ́ mↄ̀, ↄ̃ gbɛ̃́ gbɛ̃dɛ̀, ade lí bàalɛ ta we. 
\v 12 Wɛ̃́lɛpi iↄ dɛɛ́ misiwɛ̃lɛↄ ũ, kɛ́ gbɛ̃dɛna e bàasi aà daɛ pↄ́ a tↄsiwàɛ à tau. Tó a kɛ̀ màa, a gao, sema wà yã́kpalɛkɛ̀aànↄ bàasio. 
\v 13 Wɛ̃́lɛ mɛ̀n soolo pↄ́ á kpá Levii buiↄwa á misiwɛ̃lɛ ũↄ, 
\v 14 mɛ̀n àaↄ̃ iↄ ku Yuudɛ̃ baala, mɛ̀n àaↄ̃ iↄ ku baale Kanaa bùsuu. 
\v 15 Tó kai mɛ́ mↄ̀, ↄ̃ gbɛ̃́ gbɛ̃dɛ̀, ade lí bàalɛ tau. Wɛ̃́lɛ mɛ̀n soolopiↄ iↄ dɛ misikĩi ũ á Isailiↄnɛ ń bↄ̀mↄ ge nibↄ pↄ́ kúánↄↄ.
\p
\v 16 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ lɛ̀ ń mↄo a dɛ̀, ade á gbɛ̃dɛnaɛ. Sema wà ade dɛ sↄ̃. 
\v 17 Tó gbɛ̃́ gbɛ kũa mɛ́ à gbɛ̃́ lɛ̀ò a dɛ̀, gbɛ̃dɛnan aà ũ, sema wà aà dɛ sↄ̃. 
\v 18 Tó lí a kũa mɛ́ à gbɛ̃́ lɛ̀ò a dɛ̀, gbɛ̃dɛnan aà ũ, sema wà aà dɛ. 
\v 19 Daɛ pↄ́ a tↄsiwà mɛ́ ali gbɛ̃́ pↄ́ gbɛ̃dɛ̀pi dɛ, tó à kpàaũaànↄ. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ kpàkpa, ↄ̃ à ↄzↄ̃̀aàzi, ge à aà pà ń pↄ́o, kɛ́ a zaaàgu yã́i, a dɛ̀, 
\v 21 ge tó à aà lɛ̀ ń ↄkũo a dɛ̀ ĩ́i pↄ́ a sɛ̀aànↄ yã́i, gbɛ̃dɛnan aà ũ, sema wà aà dɛ. Daɛ pↄ́ a tↄsiwà mɛ́ a aà dɛ, tó à kpàaũaànↄ.
\p
\v 22 Tó i aà kpákpa sↄ̃o, ↄ̃ à ↄzↄ̃̀aàzi, ge à aà pà ń pↄ́o kã́ndo ĩ́isɛaaànↄ sai, 
\v 23 ge i aà eo, ↄ̃ gbɛ sìwà à gà, lá i íbɛlɛsɛaànↄoɛ, mɛ́ àlɛ wɛɛlɛ à aà kɛ'ĩao, 
\v 24 wa yã́gↄ̃gↄ̃ gbɛ̃dɛnapi ń daɛ pↄ́ a tↄsiwàoɛ ikoyãɛ beeↄ musuɛ. 
\v 25 Wi gbɛ̃dɛnapi si daɛ pↄ́ a tↄsiwàwa, aai aà gbaɛ misiwɛ̃lɛ pↄ́ à bàalɛ̀ tàu yãa guu, iↄ ku wɛ̃́lɛpiu e sa'onkia pↄ́ wa dìlɛ gɛ́ gaò. 
\v 26 Tó gbɛ̃dɛnapi kɛ̀sɛ sù vĩ̀ wɛ̃́lɛpi lɛ́a, 
\v 27 mɛ́ daɛ pↄ́ a tↄsiwàpi kpàaũaànↄ, a ku misiwɛ̃lɛpi guuo, aà aà dɛ, aↄ tàae vĩ aà dɛa guuo. 
\v 28 Sema gbɛ̃dɛnapi aàↄ ku misiwɛ̃lɛpiu e sa'onkia gɛ gaò. Sa'onkiapi gaa gbɛa ↄ̃ a gbasa ta a bɛ. 
\v 29 Gu pↄ́ á kúu píi e á buiwa, àↄ ikoyãpi kũa.
\p
\v 30 Gbɛ̃dɛa yã́ guu, wa gbɛ̃dɛna dɛ gbɛ̃́ↄ seeladekɛ yã́ musu, ãma ásu gbɛ̃dɛ gbɛ̃́ mɛ̀ndo seeladekɛ yã́io.\f + \fr 35.30 \fr*\ft Iko 17.6, 19.15\ft*\f* 
\v 31 Ásu to gbɛ̃dɛna pↄ́ kũ̀ wà dɛ azĩa boo, sema wà aà dɛ. 
\v 32 Tó sa'onkia i ga gĩao, ásu ↄ̃asi gbɛ̃́ pↄ́ bàasi tà misiwɛ̃lɛuwa à aà gba zɛ́ aà ta a bɛo. 
\v 33 Ásu to bùsu pↄ́ áↄ kuu gbãlɛo. Gbɛ̃dɛa mɛ́ ì bùsu gbãlɛ. Wa fↄ̃ gbãbↄ bùsu pↄ́ wà gbɛ̃dɛ̀uɛo, mɛ́ i kɛ wà gbɛ̃́ pↄ́ gbɛ̃́pi dɛ̀ dɛ bàasio. 
\v 34 Ásu to bùsu pↄ́ áↄ kuu, mɛ́ mapi sↄ̃ máↄ kuu gbãlɛo, asa má Dii má kú á Isailiↄ guuɛ.
\c 36
\s1 Zelofada nɛnↄɛↄ tↄↄlɛ
\p
\v 1 Galada buiↄ uabeleↄ mↄ̀ Mↄizi kĩ́i. Galadapiá Makii nɛ́ɛ, Manase tↄũnaɛ, Yosɛfu buiɛ. Ɔ̃ aa ò Mↄiziɛ ń Isaili bui dↄaanaↄ 
\v 2 aa mɛ̀: Baa, kɛ́ Dii ònɛ ǹ bùsu kpaalɛ Isailiↄnɛ ń gbɛlaao, a ònɛ ǹ wá gbɛ̃do Zelofada tↄↄlɛ kpá aà nɛnↄɛↄwa.\f + \fr 36.2 \fr*\ft Nao 27.7\ft*\f* 
\v 3 Tó nɛnↄɛpiↄ zãkɛ̀ ń Isaili buipãleↄ, wa ń tↄↄlɛ sí wá buiↄwa wà kã́fĩ bui pↄ́ aa zãkɛ̀ńnↄↄnɛ, tↄↄlɛ pↄ́ wa kpàwá ń gbɛlaao i lao. 
\v 4 Tó Kuu'ↄwɛ̃\f + \fr 36.4 \fr*\ft Lev 25.8-10\ft*\f* kà sↄ̃, wa ń tↄↄlɛ sí kpaalɛ pↄ́ wá deziↄ sɛ̀ guuɛ, wi kã́fĩ bui pↄ́ aa zãkɛ̀ńnↄↄnɛ.
\p
\v 5 Ɔ̃ Mↄizi yã́ pↄ́ Dii òɛ dìlɛ Isailiↄnɛ à mɛ̀: Yosɛfu buipiↄ yã́ naɛ. 
\v 6 Yã́ pↄ́ Dii dìlɛ Zelofada nɛnↄɛↄ yã́ musun kɛ: À mɛ̀ nɛnↄɛpiↄ zãkɛ ń gↄ̃ pↄ́ kɛ̀nɛ́ maaↄ, ãma gↄ̃ pↄ́ aa zãkɛòↄ, sema aaↄ dɛ ń dezi káau Manase buiↄ ũ. 
\v 7 Tↄↄlɛ pↄ́ Isailiↄ vĩ ń buiwaↄ su gɛ̃ kↄ̃ pↄ́uo. Isaili píi zɛ ń a dezi káau tↄↄlɛ pↄ́ á è túbi ũo. 
\v 8 Isaili buiↄ guu, sema nↄɛ pↄ́ tↄↄlɛ vĩ túbi ũ zãkɛ ń gↄ̃ pↄ́ dɛ a dezi káau bui ũo. Beewa Isaili píi a gↄ̃ tↄↄlɛ pↄ́ wà kpaalɛ̀ a deziↄnɛ vĩ. 
\v 9 Isaili buiↄ tↄↄlɛ su gɛ̃kↄ̃uo. Isaili bui píi zɛ ń tↄↄlɛ pↄ́ á è kpaalɛ guuo.
\p
\v 10 Ɔ̃ Zelofada nɛnↄɛↄ kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa. 
\v 11 Mala ń Tiizao ń Ɔgɛlao ń Milikao ń Nↄao zãkɛ̀ ń ń desɛ̃ nɛ́ↄ. 
\v 12 Aa zãkɛ̀ ń Yosɛfu nɛ́ Manase buiↄ, ↄ̃ tↄↄlɛ pↄ́ wà kpaalɛ̀nɛ́ↄ gi dɛ ń dezi káau buiↄ pↄ́ ũ. 
\v 13 Ikoyãↄ ń yãdilɛa pↄ́ Dii dà Mↄiziɛ a dìlɛ Isailiↄnɛↄn we gↄↄ pↄ́ aa ku Mↄabu bùsu sɛ̃u Yuudɛ̃ baale bↄaa ń Yelikoo.