\id MIC Micah in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Mise
\toc1 Mise
\toc2 Mise
\toc3 Mis
\mt1 MISE
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Ãnabi Mise ku Isaia gↄↄɛ, à zĩkɛ̀ e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 740 e 700. Lá Isaia kɛ̀wa, à yã'ò Yudaↄnɛ gↄↄ pↄ́ Asili zĩgↄ̃ↄ lɛ́ gbãamↄnɛ́.
\ip Mise lɛzà a gbɛ̃́piↄwa an bùsu ń ń mɛɛwiao yã́ musu, à mɛ̀ yã́ pↄ́ Isaili bùsu mɛɛwia Samali lè a ń le sↄ̃ɛ. Wà lɛ̀lɛ Samalipiwa e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 721. À mɛ̀ yã́ pↄ́ a ń lépi dɛ an duunaↄ gbɛ ũɛ, atɛ̃sa yã́zɛsai pↄ́ di ń guu. À yã́ↄ gbɛ̀amá Luaɛ, à yã́piↄ gbɛ̀a an gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń ń gbãadeↄwa, àizɛɛdeↄ ń dↄaanaↄ ń yã́kpalɛkɛnaↄ ń sa'onaↄ. À zↄadↄ̀ ãnabi pↄ́ aaì gbɛ̃́ↄ sã́sã ń yã́ nana oanɛ́oↄwa, asa aali onɛ́ aa nↄ̀sɛlilɛo.
\ip Mise gbɛ̃́ↄ gbaa laai guu àlɛ wɛɛlɛ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ a yãmaↄ làasookɛ, aa zɛ́ maa sɛ́, aai zĩkɛ Lua pↄeãwa, aaiↄ kↄ̃ yãma, aaiↄ yekↄ̃i (6.8). À ɛ̀a Lua a gbɛ̃́ↄ suabaa yã́ baokpànɛ́ lↄ.
\ip Mise lá waaso lɛɛ plaↄ yã́ pɛ́lɛpɛlɛakↄ̃uɛ. Lua mɛ̀ á yã́kpalɛkɛ ń a gbɛ̃́ↄ, í ń swã́gaga (1-3, 6.1-7.7), ↄ̃ à suabaa lɛgbɛ̃̀nɛ́ lↄ (4-5, 7.8-20), à mɛ̀ á suńnↄ ń pá ziu à ń na kía pↄ́ a bↄ Davidi bui guuɛ a ↄzĩ (5.1-4).
\c 1
\s1 Yã́kpalɛkɛa ń Samalideↄ ń Yelusalɛũdeↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄlɛsɛ gbɛ̃́ Miseɛ Yudaↄ kíaↄ Yotaũ\f + \fr 1.1 \fr*\ft 2Kia 15.32\ft*\f* ń Aazao\f + \fr 1.1 \fr*\ft 2Kia 16.1\ft*\f* ń Ezekiao\f + \fr 1.1 \fr*\ft 2Kia 18.1\ft*\f* gↄↄ. Yã́ pↄ́ ku Samali ń Yelusalɛũowa ↄ̃ Dii òɛ̀ à mɛ̀:
\q1
\v 2 Bui píi, à swã́kpa,
\q1 dṹnia ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ,
\q1 à ma yãma ápii.
\q1 Dii Lua lɛ́ bↄbↄánↄ
\q1 za a bɛ pↄ́ a kua adoau.
\q1
\v 3 Gwa! Dii bↄ̀ a kúkĩi,
\q1 à pìla, àlɛ táa'o dṹnia gulɛsĩↄwa.
\q1
\v 4 Gbɛ̀sĩsĩↄ lɛ́ yↄ́ aà zíɛ
\q1 lán zↄsa pↄ́ kú tɛ́ saɛwa.
\q1 Aalɛ bàalɛ lán í pↄ́ lɛ́ pila sĩ̀sĩwawa,
\q1 mɛ́ guzulɛↄ lɛ́ wɛ̃aa.
\q1
\v 5 Bee a kɛ píi Yakↄbu buiↄ tàae ń Yudaↄ duunao yã́iɛ.
\q1 Bↄ́mɛ Yakↄbu buiↄ tàae ũi?
\q1 An mɛɛwia Samali tã́aↄ nolo?
\q1 Yudaↄ tã́agbagbakĩi kú má ni?
\q1 An mɛɛwia Yelusalɛũ nolo?
\b
\q1
\v 6 Bee yã́i má tó Samali gↄ̃ bɛzia ũ,
\q1 iↄ dɛ gu pↄ́ wa vɛ̃ɛbu kɛu ũ.
\q1 Má a gbɛↄ kↄ́lɛ guzulɛu,
\q1 mí a ɛ̃daalɛkĩiↄ bↄ gupuau.
\q1
\v 7 Wa a tã́aↄ wíwi píiɛ,
\q1 wi tɛsↄ̃ gba pↄ́ wà mↄ̀ò ń kpɛ́uↄwa.
\q1 Má aà diipiↄ dúuzↄ̃ píiɛ.
\q1 Lá wà gbapiↄ kã̀aa káaluaↄ asea ũ,
\q1 wa taò à ɛa gↄ̃ káaluaↄ asea ũ lↄɛ.
\m
\v 8 Ɔ̃ Mise mɛ̀:
\q1 A yã́i tò má ↄ́ↄlↄ, má búbuapɛ,
\q1 máↄ bɛ bṹu kyalesai.
\q1 Má wiilɛ lán gbɛ̃gbonawa,
\q1 má ↄ́ↄlↄ lán koowa.
\q1
\v 9 An bↄ gↄ̃̀ bↄ̀kↄↄ ũɛ,
\q1 à ma gbɛ̃́ Yudaↄ lè
\q1 e Yelusalɛũ bĩ́ibↄlɛu.
\q1
\v 10 Ásu o Gatadeↄnɛo,
\q1 ásu ↄ́ↄlↄ Akooo.
\q1 À gbeembo bùsuu Bɛtafla.
\q1
\v 11 Safiideↄ, à gɛ̃zɛa bṹu ń wío.
\q1 Zaanadeↄ bↄlɛ á gwaio,
\q1 Bɛtɛsɛlideↄ lɛ́ ↄ́ↄlↄ,
\q1 aa ń gba zɛkĩio.
\q1
\v 12 Malodeↄ lɛ́ kↄ̃dɛ aafia'eai,
\q1 asa Dii vãi zĩ̀máɛ
\q1 e Yelusalɛũ bĩ́ibↄlɛu.
\q1
\v 13 Lakisideↄ, à godↄ sↄ̃́ↄnɛ.
\q1 Ámɛ á tò Siↄnadeↄ nà duunkɛawa,
\q1 á wɛ̃́lɛu ↄ̃ Isailiↄ tàaekɛ̀u káau.
\q1
\v 14 A yã́i tò á kɛ̃́kↄ̃wa ń Mↄlɛsɛgatadeↄ.
\q1 Akazibudeↄ aaↄ dɛ Isailiↄ kíaↄnɛ yiongo lɛ́baa ũɛ.
\q1
\v 15 Malesadeↄ, Dii a mↄ́wá ń gbãamↄnɛdeo,
\q1 Isaili bɛɛɛdeↄ gɛ gɛ̃ Adulaũ gbɛ̀'ɛu.
\q1
\v 16 À á mi bo, í a gbáa lɛ́,
\q1 à ↄ́ↄlↄ á nɛ́ yenzideↄ musu.
\q1 À á mi kɛ gbáigbai lán yãamusuwa,
\q1 asa wàlɛ ń kũkũ zĩ̀zↄↄ ũɛ.
\c 2
\s1 Yã́ pↄ́ a ↄde gbãamↄnɛdeↄ le
\p
\v 1 Waiyoo yãbɛ̃ɛ lɛkpaaĩnaↄ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aaì vãi làasookɛ ń lii musuↄ!
\q1 Tó gu dↄ̀, aaì zĩkɛwà,
\q1 kɛ́ aa a zɛ́ vĩ yã́i.
\q1
\v 2 Aaì lua buai aa símá,
\q1 aaì wɛdↄ kpɛ́i aa kɛ ń pↄ́ ũ.
\q1 Aaì gbãamↄ gbɛ̃́ɛ,
\q1 aa aà bɛ ge aà túbi síwà.
\q1
\v 3 Ayãmɛto ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Má dìlɛ mà yã́yia gbɛ̃́ɛ beeↄwa,
\q1 aa e bↄuo.
\q1 Aa táa'o ń mio daa ía lↄo,
\q1 asa wɛ́tɛ̃agↄↄɛ.
\q1
\v 4 Gↄↄ bee wa yãadańnↄ,
\q1 an yã́ i gↄ̃ wɛ̃nalɛ ũ wa mɛ:
\q1 Wà wá ásookɛ̀,
\q1 wà wá gbɛ̃́ↄ bùsu sìmá,
\q1 wàlɛ wá bugbɛↄ kpaalɛkↄ̃ɛ ń luayãdↄ̃nsaiↄ.
\q1
\v 5 A yã́i áↄ gbɛ̃e vĩ Dii gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaau
\q1 à bùsu kpaalɛ ń gbɛlaaoo.
\q1
\v 6 Ãnabi ɛgɛnaↄ yãbↄ̀lɛ aa mɛ̀:
\q1 Wasu ãnabikɛkɛ yã́ bee musuo,
\q1 wí a wá kũo.
\q1
\v 7 Yakↄbu buiↄ, màa álɛ oa?
\q1 Dii pↄ ì pa kpaa yã̀?
\q1 Aà yãkɛan wea?
\m Dii mɛ̀:
\q1 Ma yã́ líↄ maa gbɛ̃́ pↄ́ ì yãkɛ a zɛ́waɛo lé?
\q1
\v 8 I fɛlɛ ń ma gbɛ̃́ↄ lán ibɛɛↄwa,
\q1 i gbɛ̃́ pↄ́ yãe daaoↄ ulaↄ símá,
\q1 lán gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ su ń zĩlaoↄwa.
\q1
\v 9 I ma gbɛ̃́ nↄɛↄ ya ń bɛ maau,
\q1 i ń nɛ́ↄ kɛ̃ ma gawiwa gↄↄpii.
\q1
\v 10 À fɛlɛ tá! Á zↄ̃lɛkĩin lao.
\q1 Bùsuɛ bee gbãlɛ̀,
\q1 à ↄ̃̀ↄkpà à kaalɛgyã sɛ̀.
\q1
\v 11 Tó mↄafilide mↄ̀ ɛɛtò à mɛ̀
\q1 á àsi maa o vɛ̃ɛ ń wɛ̃o yã́ musu,
\q1 ãnabi bee taa gbɛ̃́ɛ beeↄ ìↄ yei.
\q1
\v 12 Yakↄbu buiↄ, má á naaa píiɛ,
\q1 má Isaili kↄ̃naↄ kakↄ̃u.
\q1 Má ń kãaa lán sã pↄ́ kú kaauↄwa,
\q1 an dã́dãkɛkĩi súu aↄ dↄ ń dasi yã́i.
\b
\q1
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ zɛwɛ̃̀nɛ́ a dↄaanɛ́,
\q1 aa bĩ́ibↄlɛ gboo, aai bↄlɛu.
\q1 An kía mɛ́ a dↄaanɛ́,
\q1 ma Dii má zɛmikũnɛ́.
\c 3
\s1 Isaili dↄaanaↄ lelea
\p
\v 1 Ɔ̃ ma ɛa ma mɛ̀:
\q1 À swã́kpa á Yakↄbu bui kíaↄ,
\q1 á Isaili kpalablenaↄ!
\q1 I kũ àↄ yã́zɛde dↄ̃o lé?
\q1
\v 2 Á za maau, á ye vãizi,
\q1 i ma gbɛ̃́ↄ báa bo,
\q1 i ń báasi wolo ń wáwa.
\q1
\v 3 I ń mɛbaasi só,
\q1 i ń báa wolo ń mɛwa,
\q1 i ń wáↄ wíwi,
\q1 i ń nↄ̀ↄ fùukɛ dàau,
\q1 i tↄɛtↄɛ ka do'oou.
\q1
\v 4 Tó aa wiilɛ̀a sa, má wemáo.
\q1 Gↄↄ bee má wɛsɛ mà ń kĩ́i gwao
\q1 yãvãi pↄ́ aa kɛ̀ yã́i.
\q1
\v 5 Yã́ pↄ́ Dii òn kɛ, à mɛ̀:
\q1 Ãnabi pↄ́ aaì ma gbɛ̃́ↄ sã́sãↄ,
\q1 tó aa pↄ́ è aa sò,
\q1 aaì mɛ aafia aↄ ku.
\q1 Tó aai pↄ́ e aa dà lɛ́ɛo sↄ̃,
\q1 aaì mɛ aa zĩ̀ sↄukɛ.
\q1
\v 6 A yã́i tò gwãasĩna a kúlɛwá,
\q1 wɛ́pungu'ea aↄ kuo.
\q1 Gusia a daálaɛ,
\q1 màsokɛa aↄ ku lↄo.
\q1 Ĩatɛ̃ a gɛ̃ ãnabipiↄnɛ kpɛ́u,
\q1 fãanɛ aↄ sianɛ́.
\q1
\v 7 Wí a gu'enaↄ kṹ,
\q1 màsokɛnaↄ gɛɛ a gↄ̃ kpá ń wɛ́i.
\q1 Ampii aa ↄku ń lɛ́wa,
\q1 kɛ́ málɛ wemáo yã́i.
\b
\q1
\v 8 Mapi sↄ̃, gbãa mↄ̀a
\q1 Dii Nisĩna pↄ́ ũ.
\q1 Yã́zɛde dɛ̀dɛa ń ikoo
\q1 kɛ́ mà Yakↄbu buiↄ tàaeↄ onɛ́,
\q1 mà to Isailiↄ ń duuna dↄ̃.
\q1
\v 9 À yã́pi ma á Yakↄbu bui kíaↄ,
\q1 á Isaili kpalablenaↄ!
\q1 Á ye yã́zɛde gĩyãio,
\q1 i yã́ pↄ́ zɛvĩ fuangbaɛ.
\q1
\v 10 I Siↄna kã́fĩ ń gbɛ̃dɛao,
\q1 i to Yelusalɛũ zↄ̃ↄkũ ń yãdↄↄsaio.
\q1
\v 11 A kíaↄ ì yã́gↄ̃gↄ̃ gbagusaɛ yã́i,
\q1 a sa'onaↄ ì yãdadanɛ́ ài'ea yã́i,
\q1 a ãnabiↄ ì màsokɛ ↄ̃a yã́i.
\q1 Ɔ̃ aaì Dii tↄ́ sɛ́ aa mɛ:
\q1 Dii kú wá guuo lé?
\q1 Yã́ a wá leo.
\q1
\v 12 A yã́i wa Siↄna sa pa bugbɛ ũɛ,
\q1 Yelusalɛũ i gↄ̃ bɛzia ũ,
\q1 Lua kpɛ́ sĩ̀sĩ i gↄ̃ sĩ̀sĩ líkpɛde ũ.\f + \fr 3.12 \fr*\ft Zel 26.18\ft*\f*
\c 4
\s1 Dii gbɛ̀sĩsĩ
\r (Isa 2.1-4)
\p
\v 1 Gↄↄgbɛzãzĩ
\q1 gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ Dii kpɛ́ kuwà
\q1 a gↄ̃ gbɛ̀sĩsĩↄ mide ũ.
\q1 Wa sɛ lɛsĩ dɛ sĩ̀sĩↄla,
\q1 bui píi i siu we.
\q1
\v 2 Buiↄ gɛ́ we dasi, aai mɛ:
\q1 À mↄ wà dɛdɛ Dii gbɛ̀sĩsĩwa,
\q1 wí gɛ́ Yakↄbu buiↄ Lua kpɛ́u,
\q1 i wá da a zɛ́wa, wíↄ bɛu.
\q1 Dii ikoyã a bↄ Siↄna,
\q1 aà yã́ a bↄ Yelusalɛũ.
\q1
\v 3 A yã́gↄ̃gↄ̃ buiↄnɛ,
\q1 a yãkɛkɛ bùsu zã̀zã pↄ́ gbãa vĩↄnɛ,
\q1 aai ń fɛ̃ndaↄ gbɛ̃gbɛ̃ aa lilɛ soona ũ,
\q1 aai ń sↄ̃naↄ lilɛ máaso limibobↄ ũ.\f + \fr 4.3 \fr*\ft Yoɛ 4.10\ft*\f*
\q1 Buie a fɛ̃nda sɛ a deezio,
\q1 wa zĩkaa dada lↄo.\f + \fr 4.3 \fr*\ft Isa 2.2-4\ft*\f*
\q1
\v 4 Baade a zↄ̃lɛ a vɛ̃ɛli
\q1 ń a kaadↄɛnlio gbáu,\f + \fr 4.4 \fr*\ft Zkl 3.10\ft*\f*
\q1 gbɛ̃e a vĩadadańzi lↄo,
\q1 asa Dii Zĩgↄ̃de lɛ́ mɛ́ ò.
\q1
\v 5 Bui píi ìↄ kú ń ń tã́a tↄ́o,
\q1 wápiↄ sↄ̃, Dii wá Lua tↄ́ wáↄ kuò gↄↄpii.
\b
\m
\v 6 Dii mɛ̀:
\q1 Gↄↄ bee má a gbɛ̃́ tↄ̃̀ↄlɛnaↄ kãaa,
\q1 má a gbɛ̃́ pↄ́ ma ĩadàmá ma ń yápiↄ naaa.
\q1
\v 7 Má a gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ tↄ̃ↄlɛpiↄ kɛ ma gbɛ̃́ kↄ̃naↄ ũ,
\q1 má a gbɛ̃́ pↄ́ wà tàńnↄ zã̀piↄ kɛ bui gbãa ũ.
\q1 Za gↄↄ bee máↄ kiblemá
\q1 Siↄna gbɛ̀sĩsĩ musu e gↄↄpii.
\q1
\v 8 Siↄna gbɛ̀sĩsĩá ma kpàsa dã́dãkɛgbaɛ,
\q1 aà kpala káau a ɛa suwà,
\q1 wiↄ kible Yelusalɛũ.
\q1
\v 9 Bↄ́yãi álɛ búbuapɛi?
\q1 Kɛ́ á kía vĩo yã́i yã̀?
\q1 Á lɛdamade kuo,
\q1 ↄ̃ wãwã á kṹ lán nɛ'iwãwãwaa?
\q1
\v 10 Siↄnadeↄ, à fĩaafĩaa ń wãwão
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ'iwa,
\q1 asa á bↄlɛ á wɛ̃́lɛ guu
\q1 à kálɛ sɛ̃uɛ, í tá Babɛli.
\q1 We Dii a á misiu,
\q1 we a á bↄu á ibɛɛↄ ↄzĩ.
\q1
\v 11 Tia kɛ́wa buiↄ kãaaaázi,
\q1 aa mɛ̀ wa Siↄna ↄ̃̀ↄkpa,
\q1 wiↄ gwa wàↄ pↄnakɛ.
\q1
\v 12 Aa Dii làasoo dↄ̃o,
\q1 aa yã́ pↄ́ àlɛ yá gbadↄ̃o,
\q1 asa à ń kãaa lán pↄ́ bàaawa pↄ́wɛngbɛ̃zɛuɛ.
\q1
\v 13 Siↄnadeↄ, à fɛlɛ pↄgbɛ̃!
\q1 Má tó àↄ gbãa
\q1 lán zu pↄ́ a kↄ́ba dɛ mↄ ũ
\q1 mɛ́ a swɛ dɛ mↄgotɛ̃ ũwaɛ,
\q1 í bui dasipiↄ úlↄ.
\q1 Á ń pↄ́ pↄ́ aa è gbɛ̃blea guu kpaa,
\q1 an àizɛɛↄ i gↄ̃ mapi ma dṹnia Dii pↄ́ ũ.
\c 5
\q1
\v 1 Wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ, à á zĩgↄ̃ↄ kãaa,
\q1 asa wà koezↄ̃̀áziɛ.
\q1 Wa Isailiↄ dↄaana lɛ́ ń goo a gɛɛwa.
\s1 Isailiↄ kía a bↄ Bɛtɛlɛũ
\p
\v 2 Bɛtɛlɛũ Ɛflata ń kɛ̃́sãa Yuda bùsu wɛ̃́lɛↄzi,
\q1 ãma n guu gbɛ̃e a bↄu,
\q1 iↄ dɛmɛɛ Isailiↄ kía ũ.\f + \fr 5.1 \fr*\ft Mat 2.6, Zãa 7.42\ft*\f*
\q1 Ɔ̃mɛ kú za káaukaau,
\q1 aà fɛlɛa ku à gɛ̃̀gɛ̃.
\q1
\v 3 Ayãmɛto Isailiↄ aaↄ ku vũaaa
\q1 e gↄↄ pↄ́ nɛ'ina a gɛ nɛ́pi iò,
\q1 aà gbɛ̃́ kĩniↄ i su ń Isailiↄ sãnu.
\q1
\v 4 A fɛlɛ ń dã́dãkɛ ń Dii gbãao
\q1 ń Dii a Lua zↄ̃ↄkɛo.
\q1 Aà zↄ̃ↄkɛ a ligua e dṹnia lɛ́wa,
\q1 aaiↄ ku niɛ guu.
\q1
\v 5 Ɔ̃mɛ aↄ dɛ ń aafia ũ.
\b
\q1 Tó Asiliↄ sì wá bùsuu,
\q1 tó aa ↄ̃zↄ̃̀ wá wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄwa,
\q1 wá tó dↄaana gbɛ̃ↄn soplaↄ fɛlɛńnↄ,
\q1 kíapiↄ ka se swaaↄ̃.
\q1
\v 6 Aa kible Asili bùsuwa ń fɛ̃ndao,
\q1 aa gbãable Niũlodi\f + \fr 5.5 \fr*\ft Daa 10.8-11\ft*\f* bùsupiwa
\q1 ń fɛ̃ndao woa a kpɛ́u.
\q1 Tó Asiliↄ sìwágu
\q1 mɛ́ aa ↄ̃zↄ̃̀ wá bùsuwa,
\q1 kíapi mɛ́ a wá bↄ ń ↄzĩ.
\q1
\v 7 Yakↄbu bui kↄ̃naↄ ku buiↄ guu
\q1 lán fíi pↄ́ bↄ̀ Dii kĩ́i kpaawa,
\q1 ìli sↄ̃́a gbɛ̃nazĩnazio,
\q1 lán lou'i pↄ́ fã̀fã sɛ̃wawa,
\q1 ìli gbɛ̃e dão.
\q1
\v 8 Yakↄbu bui kↄ̃naↄ aaↄ ku buiↄ guu,
\q1 bùsu pↄ́ aaↄ ku a guuↄ aaↄ dasi,
\q1 lán nↄ̀ↄmusu kua líkpɛ nↄ̀bↄↄ guu
\q1 ge nↄ̀ↄkusi kua sã kaauwa.
\q1 Gↄↄ pↄ́ àlɛ pãa,
\q1 ì kusimá à ń taitai,
\q1 gbɛ̃e ku à ń bↄ aà ↄzĩo.
\q1
\v 9 Á ↄloo á ibɛɛↄla,
\q1 í á wɛ̀lɛpiↄ dɛdɛ píi.
\q1
\v 10 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 gↄↄ bee má á sↄ̃́ↄ midɛ á guu,
\q1 mí á sↄ̃́goↄ wíwi.
\q1
\v 11 Má á bùsu wɛ̃́lɛↄ dɛ̃ↄnzↄ̃,
\q1 mí a zɛgikĩiↄ kwɛ́.
\q1
\v 12 Má á gbɛ̃kↄↄlɛkɛnaↄ bãdɛ,
\q1 pↄdamadeↄ aaↄ kú á guu lↄo.
\q1
\v 13 Má tã́a pↄ́ á ã̀ↄ ɛ́'ɛ,
\q1 má gbɛ pↄ́ á pɛ̀lɛↄ wíwi,
\q1 á kúlɛ á pↄkɛapiↄnɛ lↄo.
\q1
\v 14 Má Asetaati líↄ wolɛwolɛ,
\q1 mí á wɛ̃́lɛↄ yaa.
\q1
\v 15 Bui pↄ́ aai ma yãmaoↄ sↄ̃,
\q1 má tↄsimá ń pↄkũmao ń kyã̀wãaoɛ.
\c 6
\s1 Dii bↄbↄa ń Isailiↄ
\p
\v 1 À swã́kpa yã́ pↄ́ Dii òi!
\q1 À mɛ̀ mà fɛlɛ zɛ,
\q1 mà bↄ ń yã́o gbɛ̀sĩsĩↄ wáa,
\q1 mà to sĩ̀sĩↄ ma lↄↄ ma.
\q1
\v 2 Gbɛ̀sĩsĩↄ, à yã́ pↄ́ Dii lɛ́ bↄo ma!
\q1 Dṹnia zĩ́na pↄ́ ìↄ ku gↄↄpiiↄ
\q1 à swã́kpa!
\q1 Asa Dii lɛ́ bↄbↄ ń a gbɛ̃́ↄɛ,
\q1 a yãvĩ ń Isailiↄ.
\q1
\v 3 Ma gbɛ̃́ↄ, bↄ́ má kɛ̀ɛ́i?
\q1 Bↄ́ má kɛ̀ a kpasamanↄi?
\q1 À omɛɛ!
\q1
\v 4 Ma á bↄ́lɛ Egipi,\f + \fr 6.4 \fr*\ft Bↄa 12.50-51\ft*\f*
\q1 ma á bↄ́ zↄbleu,
\q1 Ma Mↄizi\f + \fr 6.4 \fr*\ft Bↄa 4.10-16\ft*\f* zĩ̀ à dↄ̀aaɛ́
\q1 ń Aalonao ń Miliaũo.\f + \fr 6.4 \fr*\ft Bↄa 15.20\ft*\f*
\q1
\v 5 Vãi pↄ́ Mↄabuↄ kí Balaki dìlɛ à kɛɛ́
\q1 ń yã́ pↄ́ Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ\f + \fr 6.5 \fr*\ft Nao 22.2-24.25\ft*\f* wèwào,
\q1 à to à dↄágu ma gbɛ̃́ↄ.
\q1 Ma dↄaaɛ́ sɛa za Sitiũ
\q1 e a gɛ ka Giligali,\f + \fr 6.5 \fr*\ft Yoz 3.1-4.19\ft*\f*
\q1 kɛ́ à e ma maakɛaↄ dↄ̃.
\b
\q1
\v 6 Bↄ́ má gɛ zɛò Dii aɛi?
\q1 Bↄ́ má kúlɛò Lua Musudeɛi?
\q1 Má gɛ zɛ aà aɛ ń gáae wɛ̃donao yã̀?
\q1 Má sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oowà yã̀?
\q1
\v 7 A sãsa mɛ̀n ↄ̀aa sↄo si yã̀,
\q1 ge nísi ta mɛ̀n ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi?
\q1 Má a nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia kpá ma tàae fĩabobↄ ũ yã̀?
\q1 Má nɛ́ pↄ́ bↄ̀ ma plɛu kpa ma duuna awakpabↄ ũ yã̀?
\q1
\v 8 Gbɛ̃nazĩna, wà yã́ pↄ́ maa ònɛ.
\q1 Yã́ kpele Dii lɛ́ gbɛamai?
\q1 Yãkɛ a zɛ́wa, níↄ ye gbɛ̃kɛkɛai.
\q1 Ǹ nzĩa busa, ní tɛ́ Luazi.
\q1
\v 9 À Dii lↄↄ ma dↄ,
\q1 àlɛ lɛzu mɛɛwiadeↄzi.
\q1 Vĩakɛa Diiɛ mɛ́ ↄ̃nↄ ũ.
\q1 À go pↄ́ a á gbɛ̃ gwa,
\q1 í Lua pↄ́ dìlɛ yãma.
\q1
\v 10 Ɔvãi ku vãikɛnaↄ ua e tia
\q1 ń zaa mↄafilide pↄ́ dɛ láaipↄ ũo.
\q1
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ kiloo gbɛ̃blebↄ vĩ
\q1 a gbiayↄ̃bↄ vãiↄ kũa,
\q1 má aà bↄ maa nɛe?
\q1
\v 12 Mɛɛwiaɛ bee ↄdeↄ pãsĩ maamaaɛ,
\q1 mɛ́ a gbɛ̃́ kĩniↄ ì ɛɛtoto,
\q1 mↄafiliyã mɛ́ kú ń lɛ́u.
\q1
\v 13 Ayãmɛto ma na á dɛdɛawa,
\q1 málɛ á ásookɛ á duuna yã́i.
\q1
\v 14 Á pↄble, kási á kã́o,
\q1 á nↄ̀sɛ a gↄ̃ da giiɛ.
\q1 Á pↄ́ dilɛ kũ̀sũa ũ, a gↄↄplakɛo,
\q1 asa má á kũ̀sũapi kpa zĩ̀blenaↄwaɛ.
\q1
\v 15 Á pↄ́tↄ̃, kási á kɛkɛo.
\q1 Á nísi kɛ, kási á a mↄaokɛo.
\q1 Á vɛ̃ɛ dafu kɛ, kási á a imio.
\q1
\v 16 Á Ɔmɛli\f + \fr 6.16 \fr*\ft 1Kia 16.21\ft*\f* yã'onɛ kũa
\q1 ń Ahabu\f + \fr 6.16 \fr*\ft 1Kia 16.29, 21.25-26\ft*\f* bɛdeↄ yãkɛaↄ píi,
\q1 a ń ↄlɛsɛ̀.
\q1 A yã́i tò má á dúuzↄ̃,
\q1 mí tó wà á mɛɛwiadeↄ láanikɛ,
\q1 í gↄ̃ bui píiɛ gbɛ̃́ sↄ̃́sↄ̃bↄ ũ.
\c 7
\s1 Isailiↄ fɛlɛa
\p
\v 1 Waiyoo mapi!
\q1 Má dɛ lán gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ libɛ
\q1 ge vɛ̃ɛbɛ kↄ̃nwɛwaɛ.
\q1 Vɛ̃ɛ kↄ́ ge kaadↄɛn sɛ̃́ia pↄ́ mi a nidɛ ku lↄo.
\q1
\v 2 Luayãmanaↄ làa dṹniau,
\q1 gbɛ̃maaↄ ku gbɛ̃nazĩnaↄ guu lↄo.
\q1 Ampii aaì gbɛ̃́ dã́dã aa dɛ,
\q1 baade lɛ́ a gbɛ̃́dee wɛ ń táaluo.
\q1
\v 3 Aa vãikɛa gↄ̃i vĩ ↄplaa ń zɛɛo.
\q1 Kía ì pↄ́ gbɛa,
\q1 yã́kpalɛkɛna ì gbagusaɛsi,
\q1 gbãade ì azĩa pↄeã dilɛnɛ́,
\q1 ampii aaì gbɛ̃́ wɛtãò.
\q1
\v 4 An gbɛ̃maaↄ dɛ lán lɛaawa,
\q1 an dendaeↄ pãsĩ dɛ lɛsikaoa.
\q1 An ĩadamagↄↄ pↄ́ ń gudↄ̃anaↄ a yã'ò kà,
\q1 an bã̀abãabogↄↄ pìla se.
\q1
\v 5 Ńsu ǹ n gbɛ̃́dee náaikɛo,
\q1 ńsu ǹyↄ̃ daa n kwàasi gã̀uwao.
\q1 Laaika yã́ pↄ́ ńyↄ̃ o nↄɛ pↄ́ kpá ń kùɛɛzi.
\q1
\v 6 Nɛgↄ̃ɛ a a mae kpɛbↄ,
\q1 nɛnↄɛ a fɛlɛ ń a dao,
\q1 nↄzãe a bↄ a zãda kpɛ,
\q1 gbɛ̃́ bɛdeↄ gↄ̃ aà ibɛɛↄ ũ.\f + \fr 7.6 \fr*\ft Mat 10.35-36, Luk 12.53\ft*\f*
\q1
\v 7 Mapi sↄ̃ ma wɛ́ aↄ dↄ Diizi,
\q1 má Lua ma Suabanapi dã́.
\q1 Ma Lua a ma yãma.
\b
\q1
\v 8 Wá ibɛɛↄ su pↄnakɛ wá yã́ musuo.
\q1 Baa kɛ́ wa lɛlɛ, wá fɛlɛɛ.
\q1 Baa tó wá kálɛa gusiau,
\q1 Dii a gupuwɛ̃ɛ.
\q1
\v 9 Lá wa duunakɛ̀ Diiɛ,
\q1 àlɛ a pↄkũma bↄbↄwá
\q1 e àↄ gɛ́ yã́siiwanↄ,
\q1 i to yã́ bↄwanↄ na.
\q1 A wá da gupuau,
\q1 a wá suaba, wí wɛ́siɛ.
\q1
\v 10 Tó wá ibɛɛↄ è, wí a ń kṹ.
\q1 Wá ibɛɛpiↄ òwɛ̃ɛ yãa
\q1 aa mɛ̀ Dii wá Lua ku máɛ?
\q1 Wa ↄ̃zↄ̃má lán pɛ̀lɛawa gãaɛ,
\q1 wí wɛ́siɛ.
\q1
\v 11 Siↄna bĩ́ibogↄↄ a ká,
\q1 gↄↄ bee a kálɛa a yàasa kṹ.
\q1
\v 12 Gↄↄ bee gbɛ̃́ↄ bↄ Asili ń Egipi wɛ̃́lɛↄ guu,
\q1 aa bↄ za Egipi ń Uflatao,
\q1 za ísia baale ń baalao,
\q1 za gbɛ̀sĩsĩ kpɛle ń kpɛlao,
\q1 aai mↄ we.
\q1
\v 13 Dṹnia a gↄ̃ yàaa
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ yãkɛaↄ gbɛ ũ.
\q1
\v 14 Dii, ǹ ń gbɛ̃́ↄ dã́dãkɛ ń n gopanao,
\q1 n kpàsa sãpiↄ aaiↄ kú ńtɛ̃ɛ Kaamɛli líkpɛu,
\q1 aai pↄble Basana ń Galadao dã́dãkɛkĩi maau lán yãawa.
\q1
\v 15 Ńyↄ̃ yãbↄnsaɛↄ kɛnɛ́,
\q1 lá ń kɛ̀ gↄↄ pↄ́ n bↄńnↄ Egipiwa.
\q1
\v 16 Buipãleↄ e,
\q1 wí i ń kṹ ń nɛgↄ̃nkɛyã musu.
\q1 Aa ↄku ń lɛ́wa,
\q1 an swã́ iↄ kɛ weũu.
\q1
\v 17 Aa bùsu ble lán mlɛ̃wa,
\q1 lán pↄ́taa'onkuawaↄwa.
\q1 Aa bↄ ń ulɛkĩiↄ guu,
\q1 aa mↄ Dii wá Luawa ń lualuao.
\q1 N vĩa a ń kṹ, sↄ̃ i kɛ̃́ńgu.
\q1
\v 18 Lua, démɛ muaannↄi?
\q1 Ni n gbɛ̃́ kↄ̃naↄ duuna kɛ̃́má,
\q1 ni sùuukɛńnↄ ń ń tàaeↄ.
\q1 N pↄ líↄ paa gↄↄpiio,
\q1 gbɛ̃kɛkɛanɛ́ mɛ́ ì kangu.
\q1
\v 19 Ńyↄ̃ ɛa wá wɛ̃nagwa lↄ,
\q1 ní ↄ̃zↄ̃ wá yãvãiↄwa,
\q1 ní wá duuna zu ísia í títiu píi.
\q1
\v 20 Ńyↄ̃ náaiyã kɛ Yakↄbu buiↄnɛ,
\q1 ńyↄ̃ gbɛ̃kɛkɛ Ablahaũ buiↄnɛ,
\q1 lá ń a lɛgbɛ̃̀ wá dezipiↄnɛ za káauwa.