\id LUK Luke in Boko, Ross Jones, 2/08
\ide UTF-8
\h Luku
\toc1 Luku
\toc2 Luku
\toc3 Luk
\mt1 LUKU
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Luku Yesu baona lápi kɛ̃̀ lá Maaku kɛ̃̀waɛ.
\imq Zãa da'ilɛna yã'oa guu, a ye gbɛ̃́ↄ sↄu àↄ maà wàↄ Yesu dã́ (3.1-20)
\imq Yesu da'ilɛkɛa ń aà yↄ̃ao (3.21-4.13).
\imq Yesu zĩkɛa Galile bùsuu, gu pↄ́ à waasokɛ̀u ↄ̃ à gyãeↄ gbã̀gbã (4.14-9.50).
\imq Yesu wɛ̃́lɛgɛa bↄa za Galile e taa Yelusalɛũ (9.51-19.28). Luku yã́ pↄ́ Maaku i kɛ̃oↄ kɛ̃̀ dasi. A keeↄn kɛ: Sãmali gbɛ̃maa yã́, ↄde sↄũ yã́, nɛ́ pↄ́ sã̀sã yã́, ↄde ń Lazaao yã́.
\imq Yã́ pↄ́ Yesu kɛ̀ Yelusalɛũↄ (19.29-21.38).
\imq Yesu taasikɛa ń aà gaao (22-23).
\imq Lápi midɛkĩi (24) Yesu bↄ̀ gau ↄ̃ à bↄ̀ mↄ̀ a ìwaeↄwa Ɛmausi zɛ́u e àↄ gɛ tái luabɛ.
\ip Luku Yesu ń Zãa Da'ilɛnao ia yã́ bↄↄlɛkɛ̀ gĩaɛ (1-2). Wekĩi a ò lá malaika bↄ̀ mↄ̀ Yesu da Maliamawa ń Zãa Da'ilɛna da Ɛlizabɛtio, ń lá sãdãnaↄ ń saanyãdↄ̃naↄ mↄ̀ kùlɛ Yesuɛo, lá Maliama ń Zakalio Dii sáaukpà mɛ́ Simɛↄ Lua Musude tↄbↄ̀. Yã́ beeↄ guu Luku yã́ gbiaↄ ò kↄ̀ a Yesu seeladekɛkɛa guu: Yesu luakɛ ń aà dɛa Isaili zalala ũo ń lá aà mↄa dṹnia guu dɛ yãzↄ̃ↄ ũ gbɛ̃́piiɛo. Luku ↄ̀lↄwɛ̃ɛ lↄ lá Lua ye nↄ̀sɛdoũdeↄzi ń gbɛ̃́ pↄ́ wà pãkpàńziↄ ń nↄɛↄ ń taasideↄ ń nibↄↄ. Lua Nisĩna yã́ kú we lↄ ń pↄna pↄ́ Yesu baona ì inɛ́o ń Lua táasilɛao ń wabikɛawào.
\ip Luku ì Isailiↄ fɛlɛkaayã bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ wásawasaɛ. Baona láɛ bee kyokɛa guu baade a fↄ̃ gbɛ̃́pii Suabana yã́ dↄ̃u.
\c 1
\p
\v 1 Gbɛ̃́ↄ ↄkpà yã́ pↄ́ kɛ̀ wá guu dau siua lá guu zɛ́zɛwa dasi, 
\v 2 lá gbɛ̃́ pↄ́ aa dɛ yã́pi seeladeↄ ń a baokpanaↄ ũ za káauↄ òwɛ̃ɛwa. 
\v 3 Tiasa mapi sↄ̃, lá ma wɛtɛ̀ yã́piↄi dodo za a daalɛawa, má è a maa mà kɛ̃nɛ zɛ́zɛ, ma gbɛ̃́ bɛɛɛde Teofili, 
\v 4 kɛ́ ǹ e ǹ yã́ pↄ́ wa dànɛ sã́asã dↄ̃.
\s1 Malaika dↄaaa Zãa Da'ilɛna ia yã'oa
\p
\v 5 Yude bùsu kí Elodi gↄↄ sa'onae ku, aà tↄ́n Zakali. A ku Abia sa'onaↄ gãli guuɛ. Aà na tↄ́n Ɛlizabɛti. Aalona buiɛ lↄ. 
\v 6 An pla ḿpii aa maa Luaɛ. Aaìↄ ku tàaesai, aa Dii ikoyã ń yã́ pↄ́ a dìlɛↄ kũa. 
\v 7 Aa nɛ́ vĩo, asa Ɛlizabɛtiá fĩiɛ, mɛ́ an pla ḿpii aa zikũ̀.
\p
\v 8 Gↄↄ pↄ́ sa'oa kà an gãliwa, Zakali mɛ́ lɛ́ Lua gbagba. 
\v 9 Lá sa'onapiↄ ì kɛwa, aa likpà, ↄ̃ lí Zakali sɛ̀ aà gɛ́ tulaletikai tɛ́a Dii kpɛ́u. 
\v 10 Tulaletikpasagↄↄ bíla kã̀aa kpɛɛlɛ píi, aalɛ wabikɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii malaikae bↄ̀ mↄ̀wà, à zɛ̀ tulaletikatɛakĩi ↄplaai. 
\v 12 Kɛ́ Zakali aà è, à bílikɛ̀, vĩa aà kũ̀. 
\v 13 Ɔ̃ malaikapi òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo Zakali. Lua n wabikɛa sì, n na Ɛlizabɛti a nɛ'i gↄ̃ɛ ũ, ní tↄ́kpaɛ̀ Zãa. 
\v 14 N pↄ a kɛ na, ńyↄ̃ yáalↄ, gbɛ̃́ↄ pↄnakɛ aà ia yã́ musu dasi, 
\v 15 asa aↄ dɛ Diiɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũɛ. A wɛ̃ ge í gbãae mio,\f + \fr 1.15 \fr*\ft Nao 6.3\ft*\f* Lua Nisĩna aↄ dɛdɛawà za aà da gbɛɛuɛ. 
\v 16 A to Isailiↄ zɛ ń Dii ń Luao dasi, 
\v 17 a dↄaa Diiɛ ń Lua Nisĩna gbãa pↄ́ Ɛlia vĩ yãao. A to maeↄ lɛdoũkɛ ń ń nɛ́ↄ,\f + \fr 1.17 \fr*\ft Mal 3.23-24\ft*\f* a to swã́yãmansaideↄ gbɛ̃maaↄ ↄ̃nↄ sɛ́. A gbɛ̃́ↄ kɛkɛ aaↄ ku sↄu guu Diiɛ.
\p
\v 18 Ɔ̃ Zakali ò malaikapiɛ: Kpelewa má yã́pi sĩana dↄ̃i? Asa maezinan ma ũ, mɛ́ ma na zikũ̀ lↄ. 
\v 19 Ɔ̃ malaikapi wèwà à mɛ̀: Mámɛ má Gabliɛli,\f + \fr 1.19 \fr*\ft Dan 8.16, 9.21\ft*\f* miↄ zɛa Lua aɛ. Ɔ̃mɛ ma zĩ yã́pi oinɛ, mà baonapi kpanɛ. 
\v 20 Ma, n lɛ́na a naalɛ, ńyↄ̃ fↄ̃ yã'oo e yã́pi gɛ kɛò, kɛ́ ni ma yã́ pↄ́ a kɛ a gↄↄwa sio yã́i. 
\v 21 Gↄↄ bee sↄ̃ wàlɛ Zakali dã́. Aà gɛ̃gɛ̃a Lua kpɛ́u bↄ̀ ń saɛ. 
\v 22 Kɛ́ à bↄ̀, i fↄ̃ yã'òńnↄo, ↄ̃ wa dↄ̃̀ kɛ́ à wɛ́pungu'è Lua kpɛ́uɛ. Lá aà lɛ́na nàalɛ, ↄ̃ àlɛ yã'onɛ́ ń ↄo. 
\v 23 Kɛ́ Zakali sa'ogↄↄ lɛ́ kà, ↄ̃ à tà a bɛ. 
\v 24 Bee gbɛa aà na Ɛlizabɛti nↄsì, ↄ̃ à azĩa ùlɛ e mↄ sↄo à mɛ̀: 
\v 25 Dii kɛ̀, à ma wɛ̃nagwà, à wibↄ̀mɛɛ.
\s1 Malaika dↄaaa Yesu ia yã'oa
\p
\v 26 A mↄ soolode guu Lua malaika Gabliɛli zĩ̀ Galile wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Nazalɛti guu. 
\v 27 À gɛ̀ nɛnↄɛ lɛ́so pↄ́ aà tↄ́n Maliama kĩ́i. A gↄ̃kpama vĩ Davidi bui ũ, aà tↄ́n Yosɛfu. 
\v 28 Kɛ́ malaikapi gɛ̃̀ aà kĩ́i, a òɛ̀: Fↄↄ báaade! Dii kunnↄɛ. 
\v 29 Maliama bílikɛ̀ yã́piwa, à làasookɛ̀ à mɛ̀: Fↄ bee mi dɛa ni? 
\v 30 Ɔ̃ malaikapi òɛ̀:
\q1 Maliama, ńsu to vĩa n kũo,
\q1 asa Lua báaadànguɛ.
\q1
\v 31 Ma! Ńyↄ̃ nↄsi, ní nɛ'i gↄ̃ɛ ũ,
\q1 ní tↄ́kpaɛ̀ Yesu.
\q1
\v 32 Aↄ dɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, wàli oɛ̀ Musude Nɛ́.
\q1 Dii Lua a aà kpa aà dezi Davidi kpalau,
\q1
\v 33 iↄ dɛ Yakↄbu buiↄ kía ũ gↄↄpii,
\q1 aà kpala aↄ láaa vĩo.\f + \fr 1.33 \fr*\ft 2Sam 7.12, 16, Isa 9.6\ft*\f*
\m
\v 34 Ɔ̃ Maliama ò malaikapiɛ: Lá mi gↄ̃ɛ dↄ̃ yãao, bee a kɛ kpelewa ni? 
\v 35 Malaika wèwà à mɛ̀:
\q1 Lua Nisĩna a dinɛ,
\q1 Musude gbãa i mↄma.
\q1 A yã́i nɛ́ pↄ́ ńyↄ̃ ipi kua aↄ adoa,
\q1 wàli oɛ̀ Lua Nɛ́.
\m
\v 36 N daɛ Ɛlizabɛti nɛgↄ̃ɛ nↄsia sↄ̃ a zikũ guu. Nↄɛ pↄ́ wa dìlɛ fĩi ũpi kú ń nↄ̀ mↄ sooloo tia. 
\v 37 Asa Lua lí fu yãewao.\f + \fr 1.37 \fr*\ft Daa 18.14\ft*\f* 
\v 38 Ɔ̃ Maliama mɛ̀: Dii zↄ̀blenan ma ũ. Aà kɛmɛɛ lá ń òwa. Ɔ̃ malaikapi aà tò we.
\s1 Maliama gɛa Ɛlizabɛti gwai
\p
\v 39 Gↄↄ bee Maliama fɛ̀lɛ gɛ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Yude bùsu gusĩsĩdeu gↄ̃̀ↄ. 
\v 40 À gɛ̀ Zakali bɛ, ↄ̃ à fↄkpà Ɛlizabɛtiwa. 
\v 41 Kɛ́ Ɛlizabɛti Maliama fↄpi mà, aà nɛ́ vĩ̀vĩ aà gbɛɛ guu, ↄ̃ Lua Nisĩna dɛ̀dɛ Ɛlizabɛtiwa, 
\v 42 Ɛlizabɛti wii gbãa lɛ̀ à mɛ̀: Báaaden n ũ dɛ nↄɛ píila. Báaaden nɛ́ pↄ́ kú ń gbɛɛu ũ lↄ. 
\v 43 Bↄ́n ma ũ kɛ́ ma Dii da mↄ̀ ma gwaii? 
\v 44 Gↄↄ pↄ́ ma swã́lɛ̀ n fↄwa lé, nɛ́ pↄ́ kú ma gbɛɛu vĩ̀vĩ ń pↄnaoɛ. 
\v 45 Báaaden n ũ, asa ń sì yã́ pↄ́ Dii ònɛ a kɛ. 
\v 46 Ɔ̃ Maliama mɛ̀: Báaaden n ũ, asa
\q1 Málɛ Dii tↄbↄ ma sↄ̃ guu,
\q1
\v 47 ma nↄ̀sɛ lɛ́ yáalↄ Lua ma Suabanawa,\f + \fr 1.47 \fr*\ft 1Sam 2.1\ft*\f*
\q1
\v 48 asa à ma yãdà,
\q1 mapi aà zↄ̀blena pↄ́ mi ka pↄe ũo.
\q1 Za tia e gↄↄpii wàli omɛɛ báaadeɛ,
\q1
\v 49 asa Lua Gbãadepi yãzↄ̃ↄkɛ̀mɛɛ.
\q1 Aà tↄ́ kua adoa.
\q1
\v 50 Ì wɛ̃nadↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ aaì vĩakɛɛↄnɛ e ń buiwa.
\q1
\v 51 À a gã̀sĩ pòo à a gbãa ↄ̀lↄnɛ́,
\q1 à waladeↄ fã̀aa ń ń làasooↄ.
\q1
\v 52 À gbãadeↄ bↄ̀ kpalau,
\q1 à táaaↄ kã̀fĩ.
\q1
\v 53 À pↄmaaↄ kpà nↄandɛnaↄwa aa kã̀,
\q1 à ↄdeↄ gbàɛ ↄgii.
\q1
\v 54 À a zↄ̀blena Isailiↄ ĩ̀a,
\q1 an yã́ i sãaàguo.
\q1
\v 55 À wɛ̃nadↄ̃̀ Ablahaũ ń a buipiↄnɛ\f + \fr 1.55 \fr*\ft Daa 17.7\ft*\f*
\q1 lá à a lɛgbɛ̃̀ wá deziↄnɛwa.
\m
\v 56 Maliama zↄ̃̀lɛ ń Ɛlizabɛtio lán mↄ àaↄ̃wa, ↄ̃ à gbàsa tà a bɛ.
\s1 Zãa Da'ilɛna ia
\p
\v 57 Ɛlizabɛti nɛ'igↄↄ kà, ↄ̃ à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ. 
\v 58 Kɛ́ aà fã́anideↄ ń aà daɛↄ mà lá Dii wɛ̃nadↄ̃̀ɛ̀, aa pↄnakɛ̀aànↄ. 
\v 59 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ aa mↄ̀ tↄ̃zↄ̃i nɛ́piɛ,\f + \fr 1.59 \fr*\ft Lev 12.3\ft*\f* aai aà mae Zakali tↄ́kpaɛ̀, 
\v 60 ↄ̃ aà da mɛ̀: Aawo! Wàli oɛ̀ Zãa. 
\v 61 Aa òɛ̀: Gbɛ̃e ku n daɛↄ guu, a tↄ́ bee vĩo. 
\v 62 Ɔ̃ aa yã'ò aà maeɛ ń ↄo, kɛ́ aa e dↄ̃ lá a ye wà tↄ́kpaɛ̀. 
\v 63 Zakalipi pↄ́ pↄ́ á e lákɛ̃wà gbɛ̀a, ↄ̃ a kɛ̃̀wà: Aà tↄ́n Zãa. Yã́pi bↄ̀ ń saɛ ḿpii. 
\v 64 Wegↄ̃ↄ aà lɛ́na gòlɛ, à lɛbↄ̀ lɛ́ yã'o, àlɛ Lua sáaukpa. 
\v 65 Ɔ̃ vĩa ń fã́anideↄ kũ̀ píi, ↄ̃ Yude bùsu gusĩsĩde gbɛ̃́ↄ lɛ́ yã́pi galikɛ píi. 
\v 66 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ aa yã́pi màↄ kũa ń nↄ̀sɛ guu aa mɛ̀: Bↄ́ nɛ́pi aↄ dɛ a ũ ziai? Asa Dii ↄliaaaàziɛ.
\p
\v 67 Lua Nisĩna dɛ̀dɛ aà mae Zakaliwa, ↄ̃ à ãnabikɛkɛ̀ à mɛ̀:
\q1
\v 68 Wà Dii Isailiↄ Lua sáaukpa!
\q1 À mↄ̀ a gbɛ̃́ↄ bò.
\q1
\v 69 À Suaban gbãade bↄ̀wɛ̃ɛ
\q1 a zↄ̀blena Davidi bui guu,
\q1
\v 70 lá a dà a ãnabiↄnɛ aa ò za ziwa.
\q1
\v 71 Aa mɛ̀ a wá sí wá ibɛɛↄwa,
\q1 a wá bↄ gbɛ̃́ pↄ́ zawágupiↄ ↄzĩ.
\q1
\v 72 Màa à wá deziↄ wɛ̃nagwà,
\q1 aà bàa pↄ́ kúńnↄ yã́ i sãaàguo.
\q1
\v 73 À lɛgbɛ̃̀ wá dezi Ablahaũɛ\f + \fr 1.73 \fr*\ft Daa 22.16-18\ft*\f*
\q1
\v 74 à mɛ̀ á wá bↄ wá ibɛɛↄ ↄzĩ,
\q1 í wá gba zɛ́ wà zↄbleɛ vĩasai,
\q1
\v 75 wá kua iↄ adoaɛ̀ gbɛ̃maaↄ ũ
\q1 e wá wɛ̃ni lɛ́u.
\q1
\v 76 Mpi sↄ̃ ma nɛ́, wàli onɛ Musude ãnabi,
\q1 asa ḿmɛ ńyↄ̃ dↄaa ǹ zɛkɛkɛ Diiɛ.\f + \fr 1.76 \fr*\ft Mal 3.1\ft*\f*
\q1
\v 77 Ńyↄ̃ to aà gbɛ̃́ↄ dↄ̃ lá a ń suaba,
\q1 lá a ń duuna kɛ̃́má,
\q1
\v 78 kɛ́ wá Lua nↄ̀sɛ sósobi vĩ yã́i.
\q1 Bↄa musu a mↄ wá gwai lá gu ì dↄwa,
\q1
\v 79 i gupu gbɛ̃́ pↄ́ kú gusiauↄnɛ
\q1 ń gbɛ̃́ pↄ́ kú ga lɛ́zĩↄ,\f + \fr 1.79 \fr*\ft Isa 9.1\ft*\f*
\q1 i wá gbá pɛ́lɛ aafia zɛ́u.
\m
\v 80 Nɛ́pi zↄ̃ↄkũ̀ à gↄ̃̀ kã́gbãade ũ. A ku gbáau e gↄↄ pↄ́ à bↄ̀ gupuau Isailiↄwa.
\c 2
\s1 Yesu ia
\r (Mat 1.18-25)
\p
\v 1 Gↄↄ bee Sezaa Ogusi bↄ̀ ń yã́o à mɛ̀ wà dṹnia gbɛ̃́pii nao. 
\v 2 Wà nao sɛ̃́iapi kɛ̀ gↄↄ pↄ́ Kilini dɛ Sili bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ ũɛ. 
\v 3 Baade píi gɛ̀ a bɛ wɛ̃́lɛu wà a tↄ́ dalau. 
\v 4 Yosɛfu sↄ̃ à bↄ̀ Nazalɛti, Galile bùsuu, à gɛ̀ Davidi bɛ wɛ̃́lɛ Bɛtɛlɛũ, Yude bùsuu, kɛ́ a dɛ Davidi bui ũ yã́i. 
\v 5 À gɛ̀ wà a tↄ́ dalau we ń a nↄkpama Maliamao. A nↄsia, 
\v 6 ↄ̃ gↄↄ pↄ́ aa ku we, aà nɛ'igↄↄ kà, 
\v 7 ↄ̃ à a yoa ì gↄ̃ɛ ũ. À zwãa fĩ̀wà à aà wùlɛ pↄtuoↄ pↄblebↄu, kɛ́ aai gu e nibↄↄ pilakĩio yã́i.
\p
\v 8 Sãdãnaↄ ku bùsu doũpi guu, aalɛ i sɛ̃u, gwãasĩna aalɛ ń sãↄ dↄ̃́a. 
\v 9 Ɔ̃ Dii malaikae bↄ̀ mↄ̀má, Dii gawi gupùńzi, ↄ̃ vĩa ń kṹ maamaa. 
\v 10 Malaikapi ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo, asa ma mↄ baonakpaiɛ́ɛ, gbɛ̃́pii pↄ i kɛ na maamaa. 
\v 11 Wà Suabana ìɛ́ Davidi wɛ̃́lɛu gwã́a, ↄ̃mɛ Mɛsii ũ, Dii ũ. 
\v 12 Seela pↄ́ a to à aà dↄ̃n kɛ: Á nɛ́tɛ̃na e wúlɛa pↄtuoↄ pↄblebↄu, zwãa fĩfĩwà. 
\v 13 Kã́ndo luabɛ ìwaↄ ku sãnu ń malaikapio dasidasi, aalɛ Lua táasilɛ aa mɛ̀:
\q1
\v 14 Wà Lua tↄbↄ musu,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ an yã́ kɛ̀ɛ̀ↄ i aafiaʼe tↄↄlɛ.
\p
\v 15 Kɛ́ malaikapiↄ gòńla aa tà luabɛ, ↄ̃ sãdãnaↄ òkↄ̃ɛ aa mɛ̀: Wà gɛ́ Bɛtɛlɛũ wà yã́ pↄ́ kɛ̀pi e, yã́ pↄ́ Dii tò wá dↄ̃̀. 
\v 16 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ gɛ̀ kpakpa, aa bↄ̀ Maliama ń Yosɛfuowa ń nɛ́tɛ̃napio wúlɛa pↄtuoↄ pↄblebↄu. 
\v 17 Kɛ́ aa aà è, aa yã́ pↄ́ wa ònɛ́ nɛ́tɛ̃napi yã́ musu ò. 
\v 18 Ɔ̃ yã́ pↄ́ sãdãnaↄ òpi bↄ̀ gbɛ̃́ pↄ́ aa màↄ saɛ píi. 
\v 19 Maliama yã́pi kũa a nↄ̀sɛ guu píi, àlɛ làasookɛwà. 
\v 20 Sãdãnaↄ ɛ̀a tà, aalɛ Lua tↄbↄ, aalɛ aà sáaukpa yã́ pↄ́ aa mà mɛ́ aa è musu, asa à kɛ̀ lá wa ònɛ́waɛ. 
\v 21 Kɛ́ a gↄↄ la sù, nɛ́ tↄ̃zↄ̃gↄↄ kà,\f + \fr 2.21 \fr*\ft Lev 12.3\ft*\f* ↄ̃ wà tↄkpàɛ̀ Yesu, tↄ́ pↄ́ malaika ò zadↄ̃ wi aà nↄsio.
\s1 Yesu ↄlↄa Diiɛ
\p
\v 22 Kɛ́ an gbãbↄgↄↄ kà, aa aà sɛ̀ gɛ̀ ↄlↄi Diiɛ Yelusalɛũ lá Mↄizi ikoyã'òwa. 
\v 23 Asa a ku Dii ikoyãu wà mɛ̀ wà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ kpawàɛ.\f + \fr 2.23 \fr*\ft Bↄa 13.2\ft*\f* 
\v 24 Aa sa pↄ́ wa dìlɛ Dii ikoyãu ò, wà mɛ̀ felena mɛ̀n pla ge felenguulu nɛ́ bↄlↄ mɛ̀n pla.\f + \fr 2.24 \fr*\ft Lev 12.6-8\ft*\f*
\p
\v 25 Gbɛ̃e ku Yelusalɛũ, aà tↄ́n Simɛↄ. Gbɛ̃maaɛ, a Lua vĩa vĩ, mɛ́ aà wɛ́ dↄ Isailiↄ misiai. Lua Nisĩna diɛ̀, 
\v 26 ↄ̃ Nisĩnapi òɛ̀ a ga kía pↄ́ Dii kpà esaio. 
\v 27 Nisĩnapi dↄ̀aaɛ̀, ↄ̃ à gɛ̃̀ Lua ua. Kɛ́ Maliama ń Yosɛfuo mↄ̀ ń ń nɛ́ Yesuo yã́ pↄ́ wa dìlɛ ikoyãu kɛa yã́i, 
\v 28 ↄ̃ Simɛↄ aà sì a ↄzĩ, à Lua sáaukpà à mɛ̀:
\q1
\v 29 Mapi n zↄ̀blena gbaɛ niɛ guu sa
\q1 lá ń òmɛɛwa Dii,
\q1
\v 30 asa ma wɛsì Suabana pↄ́ ń dìlɛ
\q1
\v 31 n aà yã́ kɛ̀kɛ bui píi wáalɛ.
\q1
\v 32 Aↄ dɛ gupua ũ à gupu buiↄnɛ,\f + \fr 2.32 \fr*\ft Isa 42.6, 49.6\ft*\f*
\q1 i n gbɛ̃́ Isailiↄ tↄbↄ.
\m
\v 33 Yã́ pↄ́ a ò nɛ́pi musu bↄ̀ aà de ń aà dao saɛ. 
\v 34-35 Simɛↄ samaa'ònɛ́, ↄ̃ a ò nɛ́pi da Maliamaɛ à mɛ̀:
\q1 Ɔ̃mɛ aↄ dɛ seela pↄ́ Isailiↄ gii ũ,
\q1 pↄsia i n sↄ̃ zↄ̃ lán fɛ̃ndawa.
\q1 Isailiↄ lao ge aa kã́fĩ aà yã́i,
\q1 an nↄ̀sɛ guu yã́ i bↄ gupuau.
\p
\v 36 Nↄɛ ãnabie ku we, aà tↄ́n Ãna, Fanuɛli nɛ́, Asɛɛ buiɛ. Nↄɛpi zikũ̀ɛ táotao. À zãkɛ̀ ń a gↄ̃kpamao wɛ̃̀ soplaɛ, 
\v 37 ↄ̃ à gↄ̃̀ò gyaa ũ e wɛ̃̀ basiiↄ̃ ń síiↄ̃o. Ìli bↄ Lua uao, ìↄ lousisi fãanɛ ń gwãasĩnao ń lɛyeao ń wabikɛao. 
\v 38 Zĩbeezĩ gↄ̃̀ↄ à sↄ̃̀ńzi à Lua sáaukpà, àlɛ nɛ́pi yã'o gbɛ̃́ pↄ́ an wɛ́ dↄ Yelusalɛũ boaiↄnɛ píi.
\p
\v 39 Kɛ́ Yosɛfu ń Maliamao kɛ̀ lá a ku Dii ikoyã láuwa píi aa làa, aa ɛ̀a tà ń bɛ wɛ̃́lɛu Nazalɛti, Galile bùsuu. 
\v 40 Nɛ́pi fɛ̀lɛ à gbãakũ̀. Ɔ̃nↄ pàɛ̀, mɛ́ ìↄ kú ń Lua báaao.
\s1 Yesu gɛa Lua ua a nɛgↄↄ
\p
\v 41 Wɛ̃ ń wɛ̃o Yesu de ń aà dao aaì gɛ́ Gɛ̃amusu\f + \fr 2.41 \fr*\ft Bↄa 12.1-11\ft*\f* dikpɛkɛi Yelusalɛũɛ. 
\v 42 Kɛ́ Yesu kà wɛ̃̀ kuɛpla, aa ɛ̀a gɛ̀ dikpɛkɛi lá aaì kɛwa. 
\v 43 Kɛ́ dikpɛ làa, aalɛ tá, ↄ̃ an nɛ́ Yesu gↄ̃̀ Yelusalɛũ, aa dↄ̃o. 
\v 44 Aalɛ e a kú ń gbɛ̃́ↄ guuɛ. Kɛ́ aa táa'ò gↄↄ do, ↄ̃ aa gbàsa lɛ́ aà wɛɛlɛ ń daɛↄ ń ń gbɛ̃́ dↄ̃aↄ guu. 
\v 45 Kɛ́ aai aà eo, aa ɛ̀a gɛ̀ aà wɛɛlɛi Yelusalɛũ. 
\v 46 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ ↄ̃ aa aà è Lua ua zↄ̃lɛa yãdanɛdeↄ guu, àlɛ yãmamá, àlɛ yãlalamá. 
\v 47 Aà yãdↄ̃a ń aà yãweamáo dì gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ aà yãmaↄwa píi. 
\v 48 Kɛ́ aà de ń aà dao aà è, à bↄ̀ ń saɛ, ↄ̃ aà da òɛ̀: Bↄ́yãi ń kɛ̀wɛ̃ɛ màai? N mae ń mapio, wá pↄ yà n wɛɛlɛa guu. 
\v 49 A wèmá à mɛ̀: Bↄ́yãi álɛ ma wɛɛlɛi? Kɛ́ à kũ̀ màↄ ku ma Mae kpɛ́u, á dↄ̃o lé? 
\v 50 Ãma aai yã́ pↄ́ a ònɛ́pi dↄ̃o.
\p
\v 51 Yesu ɛ̀a tàńnↄ Nazalɛti, à misìilɛnɛ́. Aà da yã́piↄ kũa a nↄ̀sɛ guu píi. 
\v 52 Yesu zↄ̃ↄkũ̀, aà ↄ̃nↄ kã̀fĩ, mɛ́ a na ń Luao ń gbɛ̃nazĩnaↄ.\f + \fr 2.52 \fr*\ft 1Sam 2.26, Yaa 3.4\ft*\f*
\c 3
\s1 Zãa Da'ilɛna waasokpaa
\r (Mat 3.1-17, Maa 1.1-11, Zãa 1.19-28)
\p
\v 1 Sezaa Tibelia kpalablea wɛ̃̀ gɛ̃ode guu Pↄ̃nsi Pilati mɛ́ Yude bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, Elodi lɛ́ kible Galile, aà dãuna Filipi lɛ́ kible Itule bùsu ń Takↄni bùsuowa, mɛ́ Lisania lɛ́ kible Abilɛni bùsuwa. 
\v 2 Anasi ń Kaaifao mɛ́ sa'onkiaↄ ũ. Gↄↄ bee ↄ̃ Lua yã'ò Zakali nɛ́ Zãaɛ gbáau. 
\v 3 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ lɛ́ bɛbɛ Yuudɛ̃ baale ń baalao píi, àlɛ waasokɛ gbɛ̃́ↄnɛ. A ònɛ́ aa nↄ̀sɛlilɛ aa da'ilɛkɛ, Lua i ń duuna kɛ̃́má. 
\v 4 Màa yã́ pↄ́ ãnabi Isaia ò a lá guu kɛ̀ à mɛ̀:
\q1 Kpàwakɛna lↄↄ ma dↄ gbáau,
\q1 àlɛ mɛ à zɛkɛkɛ Diiɛ,
\q1 à zɛ́wɛwɛnaↄ pooɛ̀ súsu.
\q1
\v 5 Guzulɛ píi a tata,
\q1 gbɛ̀ lɛsĩↄ ń sĩ̀sĩↄ daaĩ píi.
\q1 Zɛ́ koleaↄ poo súsu,
\q1 zɛ́ tòũtoũↄ daaĩ,
\q1
\v 6 gbɛ̃́pii i e lá Lua ì ń suaba.\f + \fr 3.6 \fr*\ft Isa 40.3-5\ft*\f*
\p
\v 7 Bíla ìↄ mↄ aà kĩ́i da'ilɛkɛi, ↄ̃ ì onɛ́: Gbɛ̃nazĩn píligonaↄ! Démɛ lɛdàwá à bàasi pↄkũma pↄ́ Lua a bↄbↄmáɛi? 
\v 8 À nↄ̀sɛlilɛa yã́ kɛ, wi dↄ̃ kɛ́ a lilɛ. Kɛ́ Ablahaũ dɛ á dezi ũ, ásu dilɛ bee mɛ́ a á bↄo. Málɛ oɛ́, Lua a fↄ̃ gbɛɛ beeↄ kɛ Ablahaũ buiↄ ũ. 
\v 9 Mↄo dilɛa líↄzi kↄ̀. Lí pↄ́ lɛ́ nɛ́ maa io, wa zↄ̃ zu tɛ́uɛ.
\p
\v 10 Bíla aà là: Tó màaɛ, wá kɛ kpelewa ni? 
\v 11 A wèmá à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ ula vĩ mɛ̀n pla, aà ado kpa gbɛ̃́ pↄ́ vĩowa. Gbɛ̃́ pↄ́ pↄblea vĩ, aà kɛ màa lↄ. 
\v 12 Ɔsinaↄ mↄ̀ da'ilɛkɛi, ↄ̃ aa aà là aa mɛ̀: Mɛtulu, wá kɛ kpelewa ni? 
\v 13 A wèmá à mɛ̀: Ásu ↄ̃asimá dɛ lá wa dìlɛlao. 
\v 14 Sosaↄ aà là aa mɛ̀: Wápiↄ sↄ̃ wá kɛa ni? A ònɛ́: Ásu gbãamↄ gbɛ̃́ↄnɛ à ń bleo. À zɛ ń fĩa pↄ́ wì boɛ́o.
\p
\v 15 Gbɛ̃́ↄ pↄna lɛ́ dɛdɛ. Gbɛ̃́pii lɛ́ làasookɛ a nↄ̀sɛ guu Zãa yã́wa, tó aↄ dɛ Mɛsii ũ. 
\v 16 Zãa ònɛ́ píi à mɛ̀: Mi á da'ilɛkɛ ń íoɛ, ãma gbɛ̃e lɛ́ mↄ́, aà iko dɛmala, mi ka mà aà sabala bↄbↄɛ̀o. Ɔ̃mɛ a á da'ilɛkɛ ń Lua Nisĩnao ń tɛ́o.\f + \fr 3.16 \fr*\ft Zĩn 2.3-4\ft*\f* 
\v 17 A gbaana kũa à pↄ́ fãò, i pↄ́wɛna ká a dↄ̃u, i a sào ka tɛ́ gasai guu. 
\v 18 Zãa baonakpaanɛ́ guu, à nàɛmá ń yãpãleↄ dasi. 
\v 19 Kɛ́ à yã́ pↄ́ kí Elodi kɛ̀ a dãuna na Elodia yã́ musu ń vãi pãle pↄ́ a kɛ̀ↄ bↄ̀ɛ̀ gupuau píi, 
\v 20 ↄ̃ Elodi ɛ̀a yãvãikɛ̀ lↄ, à Zãa dàkpɛu.
\p
\v 21 Kɛ́ Zãa lɛ́ gbɛ̃́ↄ da'ilɛkɛ píi, à Yesu da'ilɛkɛ̀ sↄ̃. Gↄↄ pↄ́ Yesu lɛ́ wabikɛ, luabɛ wɛ̃̀aa, 
\v 22 ↄ̃ Lua Nisĩna sù lán felenawa à dìɛ̀. Ɔ̃ wà yã'o mà bↄa luabɛ à mɛ̀: Ma Nɛ́n n ũ, má yenzi, ma pↄ kɛ̀ma na.\f + \fr 3.22 \fr*\ft Soũ 2.7, Isa 42.1\ft*\f*
\s1 Bui pↄ́ Yesu bↄ̀ ń guuↄ
\r (Mat 1.1-17)
\p
\v 23 Gↄↄ pↄ́ Yesu a zĩ dàalɛ, a wɛ̃̀ baakwi taa vĩ. Wàlɛ e Yosɛfu nɛ́ɛ.
\q1 Yosɛfupi sↄ̃ Heli nɛ́ɛ,
\q1
\v 24 Helipi sↄ̃ Mata nɛ́ɛ,
\q1 Matapi sↄ̃ Levii nɛ́ɛ,
\q1 Leviipi sↄ̃ Mɛlɛki nɛ́ɛ,
\q1 Mɛlɛkipi sↄ̃ Yana nɛ́ɛ,
\q1
\v 25 Yanapi sↄ̃ Yosɛfu nɛ́ɛ,
\q1 Yosɛfupi sↄ̃ Matatia nɛ́ɛ,
\q1 Matatiapi sↄ̃ Amↄsi nɛ́ɛ,
\q1 Amↄsipi sↄ̃ Nauũ nɛ́ɛ,
\q1 Nauũpi sↄ̃ Ɛsɛli nɛ́ɛ,
\q1 Ɛsɛlipi sↄ̃ Nage nɛ́ɛ,
\q1
\v 26 Nagepi sↄ̃ Maatu nɛ́ɛ,
\q1 Maatupi sↄ̃ Matatia nɛ́ɛ,
\q1 Matatiapi sↄ̃ Sɛmɛi nɛ́ɛ,
\q1 Sɛmɛipi sↄ̃ Yosɛku nɛ́ɛ,
\q1 Yosɛkupi sↄ̃ Yoda nɛ́ɛ,
\q1 Yodapi sↄ̃ Yohanani nɛ́ɛ,
\q1
\v 27 Yohananipi sↄ̃ Lesa nɛ́ɛ,
\q1 Lesapi sↄ̃ Zolobabɛli nɛ́ɛ,
\q1 Zolobabɛlipi sↄ̃ Salatiɛli nɛ́ɛ,
\q1 Salatiɛlipi sↄ̃ Nɛli nɛ́ɛ,
\q1 Nɛlipi sↄ̃ Mɛlɛki nɛ́ɛ,
\q1
\v 28 Mɛlɛkipi sↄ̃ Adi nɛ́ɛ,
\q1 Adipi sↄ̃ Kosaũ nɛ́ɛ,
\q1 Kosaũpi sↄ̃ Ɛlɛmadaũ nɛ́ɛ,
\q1 Ɛlɛmadaũpi sↄ̃ Ɛɛ nɛ́ɛ,
\q1 Ɛɛpi sↄ̃ Yozuee nɛ́ɛ,
\q1
\v 29 Yozueepi sↄ̃ Ɛliɛzɛɛ nɛ́ɛ,
\q1 Ɛliɛzɛɛpi sↄ̃ Yoliũ nɛ́ɛ,
\q1 Yoliũpi sↄ̃ Mata nɛ́ɛ,
\q1 Matapi sↄ̃ Levii nɛ́ɛ,
\q1 Leviipi sↄ̃ Simɛↄ nɛ́ɛ,
\q1
\v 30 Simɛↄpi sↄ̃ Yuda nɛ́ɛ,
\q1 Yudapi sↄ̃ Yosɛfu nɛ́ɛ,
\q1 Yosɛfupi sↄ̃ Yonaũ nɛ́ɛ,
\q1 Yonaũpi sↄ̃ Ɛliakiũ nɛ́ɛ,
\q1 Ɛliakiũpi sↄ̃ Mɛlɛa nɛ́ɛ,
\q1
\v 31 Mɛlɛapi sↄ̃ Mɛna nɛ́ɛ,
\q1 Mɛnapi sↄ̃ Matata nɛ́ɛ,
\q1 Matatapi sↄ̃ Natã nɛ́ɛ,
\q1 Natãpi sↄ̃ Davidi nɛ́ɛ,
\q1 Davidipi sↄ̃ Yɛse nɛ́ɛ,
\q1
\v 32 Yɛsepi sↄ̃ Ɔbɛdi nɛ́ɛ,
\q1 Ɔbɛdipi sↄ̃ Bↄazu nɛ́ɛ,
\q1 Bↄazupi sↄ̃ Salamↄ nɛ́ɛ,
\q1 Salamↄpi sↄ̃ Naasↄ̃ nɛ́ɛ,
\q1 Naasↄ̃pi sↄ̃ Aminadabu nɛ́ɛ,
\q1
\v 33 Aminadabupi sↄ̃ Adami nɛ́ɛ,
\q1 Adamipi sↄ̃ Aani nɛ́ɛ,
\q1 Aanipi sↄ̃ Ɛsɛlↄũ nɛ́ɛ,
\q1 Ɛsɛlↄũpi sↄ̃ Pɛlɛzi nɛ́ɛ,
\q1 Pɛlɛzipi sↄ̃ Yuda nɛ́ɛ,
\q1 Yudapi sↄ̃ Yakↄbu nɛ́ɛ,
\q1
\v 34 Yakↄbupi sↄ̃ Izaaki nɛ́ɛ,
\q1 Izaakipi sↄ̃ Ablahaũ nɛ́ɛ,
\q1 Ablahaũpi sↄ̃ Tela nɛ́ɛ,
\q1 Telapi sↄ̃ Nakↄↄ nɛ́ɛ,
\q1 Nakↄↄpi sↄ̃ Selugi nɛ́ɛ,
\q1
\v 35 Selugipi sↄ̃ Leu nɛ́ɛ,
\q1 Leupi sↄ̃ Pɛlɛgi nɛ́ɛ,
\q1 Pɛlɛgipi sↄ̃ Ɛbɛlu nɛ́ɛ,
\q1 Ɛbɛlupi sↄ̃ Sela nɛ́ɛ,
\q1 Selapi sↄ̃ Kena nɛ́ɛ,
\q1
\v 36 Kenapi sↄ̃ Aapasa nɛ́ɛ,
\q1 Aapasapi sↄ̃ Sɛũ nɛ́ɛ,
\q1 Sɛũpi sↄ̃ Nↄee nɛ́ɛ,
\q1 Nↄeepi sↄ̃ Lemɛki nɛ́ɛ,
\q1 Lemɛkipi sↄ̃ Mɛtusela nɛ́ɛ,
\q1
\v 37 Mɛtuselapi sↄ̃ Ɛnↄki nɛ́ɛ,
\q1 Ɛnↄkipi sↄ̃ Yɛlɛdi nɛ́ɛ,
\q1 Yɛlɛdipi sↄ̃ Maalalee nɛ́ɛ,
\q1 Maalaleepi sↄ̃ Kena nɛ́ɛ,
\q1 Kenapi sↄ̃ Ɛnↄsi nɛ́ɛ,
\q1
\v 38 Ɛnↄsipi sↄ̃ Sɛti nɛ́ɛ,
\q1 Sɛtipi sↄ̃ Adamu nɛ́ɛ,
\q1 Adamupi sↄ̃ Lua nɛ́ɛ.
\c 4
\s1 Yesu yↄ̃a
\r (Mat 4.1-11, Maa 1.12-13)
\p
\v 1 Yesu lɛ́ su ń Yuudɛ̃o Lua Nisĩna pɛɛawà guu, ↄ̃ Nisĩnapi gɛ̀aànↄ gbáau. 
\v 2 Ibiisi aà yↄ̃̀ we e gↄↄ bla. Gↄↄpi i pↄe bleo. Kɛ́ gↄↄ blapi pà, nↄana lɛ́ aà dɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Ibiisi òɛ̀: Tó Lua Nɛ́n n ũ, o gbɛɛ bee li pɛ̃ɛ ũ. 
\v 4 Yesu wèwà à mɛ̀: A kɛ̃a Lua taalau wà mɛ̀:
\q1 Pↄblea ↄ̃ gbɛ̃nazĩna kuò adoo.\f + \fr 4.4 \fr*\ft Iko 8.3\ft*\f*
\m
\v 5 Ɔ̃ Ibiisi aà sɛ̀ gɛ̀aànↄ musu, ↄ̃ à dṹnia kpalaↄ ↄ̀lↄɛ̀ píi a zɛgbɛu gↄ̃̀ↄ 
\v 6 à mɛ̀: Má n gba iko beeↄ píi ń a gawio. A ku ma ↄzĩɛ, gbɛ̃́ pↄ́ má yei má kpawàɛ. 
\v 7 Tó n kulɛmɛɛ lé, a gↄ̃ n pↄ́ ũɛ píi. 
\v 8 Yesu wèwà à mɛ̀: A kɛ̃a Lua taalau wà mɛ̀:
\q1 Kúlɛ Dii n Luaɛ,
\q1 níↄ zↄbleɛ̀ ado.\f + \fr 4.8 \fr*\ft Iko 6.13\ft*\f*
\m
\v 9 Ɔ̃ à gɛ̀aànↄ Yelusalɛũ, à aà zɛ̀ Lua kpɛ́ misonaa à mɛ̀: Tó Lua Nɛ́n n ũ, ↄkpa nzĩai, 
\v 10 asa a kɛ̃a láu wà mɛ̀:
\q1 Lua a n yã'o a malaikaↄnɛ aa n dↄ̃́a.
\m
\v 11 Wà mɛ̀ lↄ:
\q1 Aa ↄdama, kɛ́ ńsu gɛ̃nalɛ gbɛwao yã́i.\f + \fr 4.11 \fr*\ft Soũ 91.11-12\ft*\f*
\m
\v 12 Yesu wèwà à mɛ̀: Wà mɛ̀,
\q1 ńsuli Dii n Lua lɛ ǹ gwao.\f + \fr 4.12 \fr*\ft Iko 6.16\ft*\f*
\m
\v 13 Kɛ́ Ibiisi Yesu yↄ̃̀ ń yã́piio a làa, ↄ̃ à aà tò we e gↄↄ pãle.
\s1 Nazalɛtideↄ gia Yesu náaikɛi
\r (Mat 13.53-58, Maa 6.1-6)
\p
\v 14 Yesu ɛ̀a tà Galile ń Lua Nisĩna gbãao, ↄ̃ aà tↄ́ lì bùsupia píi. 
\v 15 Ì yãdadanɛ́ ń lousisikpɛↄ guu, mɛ́ gbɛ̃́pii ì aà tↄnasi.
\p
\v 16 Ɔ̃ à gɛ̀ Nazalɛti, gu pↄ́ à nɛblèu. Kã́mabogↄↄzĩ à gɛ̀ lousisikpɛu lá ì kɛwa. À fɛ̀lɛ à kyokɛ, 
\v 17 ↄ̃ wà ãnabi Isaia taala kpàwà. Kɛ́ a pòo, à bↄ̀ gu pↄ́ wà yã́ɛ bee kɛ̃̀uwa à mɛ̀:
\q1
\v 18 Dii Nisĩna kua.
\q1 À ma sɛ mà baonakpa taasideↄnɛ,
\q1 à ma zĩ mà gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ kpàwakɛ
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aa ńzĩa vĩoↄnɛ,
\q1 mà wɛwɛ̃a kpàwakɛ vĩ̀aↄnɛ,
\q1 mà gbɛ̃́ pↄ́ yeaↄ polo,
\q1
\v 19 mí Dii gbɛ̃kɛkɛnɛgↄↄ kpàwakɛ.\f + \fr 4.19 \fr*\ft Isa 61.1-2\ft*\f*
\m
\v 20 Ɔ̃ à lápi kòo a kpà dↄnlɛdewa, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa ku kpɛ́uↄ wɛ́ fĩwà píi. 
\v 21 Ɔ̃ à yãsɛ̀ à mɛ̀: Lua yã́ɛ bee pà gbã, lá álɛ maɛwa. 
\v 22 Yãmaa pↄ́ dↄ aà lɛ́u bↄ̀ ń saɛ píi, ↄ̃ aalɛ aà tↄnasi. Ɔ̃ aa mɛ̀: Yosɛfu nɛ́ nolo?
\p
\v 23 Ɔ̃ a ònɛ́: Má dↄ̃ sã́asã kɛ́ á yáasiɛ bee kɛmɛɛ. Tó ń lòotoo ũ, ǹ nzĩa gbã́gbã. Á omɛɛ mà yã́ pↄ́ á mà má kɛ̀ Kapɛnaũ kɛ ma bɛ wɛ̃́lɛu la lↄ. 
\v 24 Sĩana málɛ oɛ́, ãnabi líↄ gbia a bɛ wɛ̃́lɛuo. 
\v 25 Málɛ oɛ́ sĩana guu, kɛ́ luabɛ zɛ́ tà Ɛlia gↄↄ, gyaa gbɛ̃andoↄ ku dasi. Lou i mao e wɛ̃̀ àaↄ̃ ń mↄ sooloo,\f + \fr 4.25 \fr*\ft 1Kia 17.1\ft*\f* mɛ́ nↄan zↄ̃ↄ kà Isaili bùsuu píi, 
\v 26 kási Lua i Ɛlia zĩ ń keewao, sema gyaa pↄ́ kú Salɛpa wɛ̃́lɛu Sidↄ̃ saɛ.\f + \fr 4.26 \fr*\ft 1Kia 17.8-16\ft*\f* 
\v 27 Ãnabi Ɛlizi gↄↄ sↄ̃, Isaili bùsu kusudeↄ diɛ, kási i ń kee gbã́gbão, sema Sili bùsu gbɛ̃́ Naama.\f + \fr 4.27 \fr*\ft 2Kia 5.1-14\ft*\f*
\p
\v 28 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kú lousisikpɛuↄ yã́pi mà píi, an pↄ pà maamaa. 
\v 29 Ɔ̃ aa bↄ̀ ń Yesuo wɛ̃́nkpɛ, aa gɛ̀aànↄ sĩ̀sĩ pↄ́ ń wɛ̃́lɛ kálɛwà misonaa, kɛ́ aa ↄzↄ̃aàzi zĩ́lɛ yã́i. 
\v 30 Ɔ̃ à bↄ̀ ń guu à tà.
\s1 Yesu kua Kapɛnaũ
\r (Mat 8.14-17, Maa 1.21-39)
\p
\v 31 Yesu tà Kapɛnaũ, ↄ̃ àlɛ yãdadanɛ́ Galile bùsu wɛ̃́lɛpiu kã́mabogↄↄzĩ. 
\v 32 Aà yãdaanɛ́ bↄ̀ ń saɛ, asa aà yã́ iko vĩɛ. 
\v 33 Gↄ̃ɛ tã́adee ku lousisikpɛu we, ↄ̃ à wii gbãa lɛ̀ à mɛ̀: 
\v 34 Ée! Bↄ́ wá vĩ ń kↄ̃oi Yesu Nazalɛti? N mↄ wá kaalɛi yã̀? Má dↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ ń dɛ a ũ, Lua gbɛ̃́ pↄ́ a kua adoan n ũ. 
\v 35 Ɔ̃ Yesu gì tã́apiɛ à mɛ̀: Nílɛ! Go gↄ̃ɛpiwa. Ɔ̃ tã́api gↄ̃ɛpi nɛ̀ dasi guu à gòwà, i aà kɛ'ĩao. 
\v 36 Bíli gbɛ̃́pii kũ̀, aalɛ kↄ̃ lala aa mɛ̀: Bↄtaa bui yã́n wei? Gwa, ì yãdilɛ tã́aↄnɛ ń iko gbãao, ↄ̃ aaì gɛ̃zɛa. 
\v 37 Ɔ̃ aà bao lì bùsupia gupiiu.
\p
\v 38 Kɛ́ à bↄ̀ lousisikpɛu, ↄ̃ à tà Simↄↄ bɛ. Simↄↄ nada lɛ́ mɛ̀wãakɛ maamaa, ↄ̃ wà a yã'òɛ̀. 
\v 39 Yesu zɛ̀ aà mizĩ à gì mɛ̀wãapiɛ, ↄ̃ aà mɛ nìni. Wegↄ̃ↄ à fɛ̀lɛ blɛkɛ̀nɛ́.
\p
\v 40 Kɛ́ ĩatɛ̃ gɛ̃̀ kpɛ́u, gbɛ̃́ pↄ́ gyãe vĩↄ mↄ̀ńnↄ Yesuɛ, ↄ̃ à ↄnàna ń baadewa, à ń gbãgbã ń ń gyã bui dasio. 
\v 41 Tã́aↄ lɛ́ go gbɛ̃́ↄwa ń wiio dasi lↄ aa mɛ̀: Lua Nɛ́n n ũ. Ɔ̃ à gìnɛ́ aa yã'o, kɛ́ aa aà dↄ̃̀ Mɛsii ũ yã́i.
\p
\v 42 Kɛ́ gu dↄ̀, Yesu bↄ̀ wɛ̃́lɛu à gɛ̀ gusaɛna, ↄ̃ bíla lɛ́ aà wɛɛlɛ. Kɛ́ aa bↄ̀wà, aalɛ giɛ̀ aà ń tó we. 
\v 43 Ɔ̃ a ònɛ́: Sema mà kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i baokpa wɛ̃́lɛ kĩniↄnɛ lↄ, asa a yã́i Lua ma zĩi. 
\v 44 Ɔ̃ à gɛ̀ lɛ́ waasokɛ Yudaↄ lousisikpɛↄ guu.
\c 5
\s1 Yesu a ìwa sɛ̃́iaↄ sísia
\r (Mat 4.18-22, Maa 1.16-20)
\p
\v 1 Zĩewa Yesu zɛa Gɛnɛzalɛti ísida gↄ̃sↄ̃lɛ, ↄ̃ bíla kã̀aaaàzi Lua yãmaa yã́i, aalɛ naɛwà. 
\v 2 Ɔ̃ à gó'ilɛna è kálɛa gↄ̃sↄ̃lɛ mɛ̀n pla, kpↄ̀wɛnaↄ bↄ̀lɛ lɛ́ ń táaluↄ pipi. 
\v 3 Ɔ̃ à gɛ̃̀ gópiↄ do pↄ́ dɛ Simↄↄ pↄ́ ũ guu, à wabikɛ̀wà aà ↄzↄ̃i aà go gↄ̃sↄ̃wa yↄↄ. Ɔ̃ zↄ̃lɛa gópi guu à yãdà bílaɛ.
\p
\v 4 Kɛ́ à yã'ò a làa, ↄ̃ a ò Simↄↄɛ: Gɛ́ ń góo ísia à táalu zu, á kpↄ kṹ. 
\v 5 Simↄↄ wèwà à mɛ̀: Mae, wa zĩkɛ̀ e gu gɛ̀ dↄ̀ò, wi pↄe kũo, ãma lá ń ò, má kpá. 
\v 6 Kɛ́ aa kɛ̀ màa, aa kpↄ nàaa gìligili e an táaluↄ ye kɛ̃́kɛ̃i. 
\v 7 Ɔ̃ aa ↄkɛ̀ ń zĩkɛndee pↄ́ kú gópi do guuↄnɛ aa mↄ dↄńlɛ. Kɛ́ aa mↄ̀, aa kpↄ kà gó mɛ̀n plapiↄ pai e aa ye kpálɛi. 
\v 8 Kɛ́ Simↄↄ Piɛɛ è màa, à kùlɛ Yesu gbázĩ à mɛ̀: Go ma saɛ Dii, asa duunkɛnan ma ũ. 
\v 9 Bíli Simↄↄ kũ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa sãnuↄ píi kpↄ̀ gìligili pↄ́ aa kũ̀pi yã́i. 
\v 10 Màa Zaaki ń Zãao, Zebedee nɛ́ pↄ́ aa dɛ kↄ̃gbɛ̃ↄ ũ ń Simↄↄo bílikɛ̀ lↄ. Ɔ̃ Yesu ò Simↄↄɛ: Ńsu to vĩa n kũo. Za gbã gbɛ̃nazĩna ↄ̃ ńyↄ̃ↄ wɛɛlɛ. 
\v 11 Kɛ́ aa kà ń ń góo gↄ̃sↄ̃lɛ, ↄ̃ aa apii tò we, aa bↄ̀ tɛaàzi.
\s1 Kusude gbã́gbãa
\r (Mat 8.1-4, Maa 1.40-45)
\p
\v 12 Zĩewa Yesu kú wɛ̃́lɛe guu ↄ̃ gↄ̃ɛ pↄ́ kusu lìaàla mↄ̀. Kɛ́ à Yesu è, à wùlɛ a gbɛɛu à wabikɛ̀wà à mɛ̀: Dii, tó n wei, ńyↄ̃ fↄ̃ gbãbↄmɛɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Yesu ↄbↄ̀ nàwà à mɛ̀: Ma wei, gↄ̃ gbãlɛsai. Wegↄ̃ↄ aà kusu làa. 
\v 14 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Ńsu o gbɛ̃e mao. Gɛ ǹ ńzĩa ↄlↄ sa'onaɛ, ní sa pↄ́ Mↄizi dìlɛ o n gↄ̃a gbãlɛsai seela ũ gbɛ̃́ↄnɛ.\f + \fr 5.14 \fr*\ft Lev 14.1-32\ft*\f*
\p
\v 15 Yesu bao lìgua dɛ yãala. Bíla ì kãaa, kɛ́ aa aà yãma mɛ́ kɛ́ aà ń gbã́gbã ń ń gyãↄ yã́i. 
\v 16 Ɔ̃ Yesu ì kɛ̃́má à gɛ wabikɛ gusaɛ.
\s1 Gbɛ̃kaaũa gbã́gbãa
\r (Mat 9.1-8, Maa 2.1-12)
\p
\v 17 Zĩewa Yesu lɛ́ yãdanɛ́. Falisieↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeeↄ zↄ̃lɛa we. Aa bↄ̀ Galile ń Yude wɛ̃́lɛↄ guu píiɛ ń Yelusalɛũo. Lua gbãa kuaànↄ, ↄ̃ àlɛ gyãeↄ gbãgbã. 
\v 18 Ɔ̃ gbɛ̃eↄ mↄ̀, aa gbɛ̃kaaũa sɛa ń mákɛlɛo, aalɛ zɛwɛɛlɛ wà gɛ̃aànↄ aa aà dilɛ Yesu aɛ. 
\v 19 Lá aai gɛ̃kĩi eo dasi yã́i, ↄ̃ aa dɛ̀dɛaànↄ kpɛ́ musu. Aa kpɛ́pi fↄ̃̀, ↄ̃ aa aà pìla ń a mákɛlɛo zã guu Yesu aɛ. 
\v 20 Kɛ́ Yesu è aalɛ a náaikɛ, à mɛ̀: Ma gbɛ̃́, n duuna kɛ̃̀ma. 
\v 21 Yãdanɛdepiↄ ń Falisipiↄ an làasoo guu aa mɛ̀: Dén gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ dↄ́ɛ ń Luao bee ũi? Démɛ a fↄ̃ duunakɛ̃mái, Lua ado bàasioi? 
\v 22 Yesu ń làasoo dↄ̃̀, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Bↄ́yãi álɛ làasoo bee taa kɛ á sↄ̃ guui? 
\v 23 Tó má ò aà duuna kɛ̃̀wà, ge tó má ò aà fɛlɛ táa'o, a kpele mɛ́ àai? 
\v 24 Má ò màa kɛ́ àↄ dↄ̃ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ duunakɛ̃ama iko vĩ dṹniau la. Ɔ̃ a ò gbɛ̃kaaũapiɛ: Má ònɛ, fɛlɛ ǹ ń mákɛlɛ sɛ́ tá n bɛ. 
\v 25 Wegↄ̃ↄ à fɛ̀lɛ zɛ̀ ń wáa, à a wúlɛbↄpi sɛ̀ à tà a bɛ, àlɛ Lua sáaukpa. 
\v 26 Baade píi lɛ́ gↄ̃̀ ɛlɛa, ↄ̃ aa Lua sáaukpà. Vĩa guu aa mɛ̀: Wa dabu è gbã.
\s1 Levii sísia
\r (Mat 9.9-17, Maa 2.13-22)
\p
\v 27 Bee gbɛa Yesu bↄ̀, ↄ̃ à ↄsina pↄ́ wì mɛ Levii è zↄ̃lɛa ↄsikpɛu. Yesu òɛ̀: Mↄ tɛmazi. 
\v 28 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ à pↄ́pii tò we à tɛ̀aàzi.
\p
\v 29 Ɔ̃ à pↄnablɛ zↄ̃ↄ kɛ̀ a bɛ, à Yesu sìsiwà ń ↄsinaↄ ń gbɛ̃pãleↄ dasi, aalɛ pↄble. 
\v 30 Ɔ̃ Falisiↄ ń ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ yã́kũtɛ̃kà aà ìwaↄzi aa mɛ̀: Bↄ́yãi álɛ pↄble álɛ imi ń ↄsinaↄ ń luayãdansaiↄi? 
\v 31 Ɔ̃ Yesu a zãsìmá à mɛ̀: Gbɛ̃́ gbãa bàa kú ń lòotoooo, sema gyãe. 
\v 32 Mi mↄ gbɛ̃maaↄ sísii aa nↄ̀sɛlilɛo, sema duunkɛnaↄ.
\p
\v 33 Ɔ̃ wa òɛ̀: Zãa ìwaↄ ìↄ lɛye, aaↄ wabikɛ kↄ̃sↄ̃kↄ̃sↄ̃. Màaɛ ń Falisiↄ ìwaↄ lↄ. Ãma n gbɛ̃́ↄ ìↄ pↄble aaↄ imiɛ. 
\v 34 Ɔ̃ Yesu wèmá à mɛ̀: Á we to nↄsɛna gbɛ̃́ↄ lɛye gↄↄ pↄ́ nↄsɛnapi kúńnↄe? 
\v 35 A gↄↄ a mↄ́ kɛ́ wa nↄsɛnapi bↄ ń guu. Gↄↄ bee ↄ̃ aa lɛye sa. 
\v 36 Yesu yãlɛ̀ɛũnɛ́ lↄ à mɛ̀: Wìli pↄkasa dafu lí wa dì a zi guuo. Tó wa kɛ̀ màa lé, pↄkasa dafu a yaaɛ, mɛ́ a zi a kↄ̃sɛ ń a dafu pↄ́ wa dìupioo. 
\v 37 Wìli vɛ̃ɛ dafu ká báa tùu zi guuo. Tó wa kɛ̀ màa, vɛ̃ɛ dafu a tùu pũnaɛ, i kↄ́lɛ, tùu i ↄ̃̀ↄkpa. 
\v 38 Wì vɛ̃ɛ dafu ká báa tùu dafu guuɛ. 
\v 39 Gbɛ̃́ pↄ́ dↄ́ɛkɛ̀ ń vɛ̃ɛ zio lí a dafu sáaukpao, ì mɛ a zi mɛ́ na.
\c 6
\s1 Kã́mabogↄↄzĩ
\r (Mat 12.1-14, Maa 2.23-3.6)
\p
\v 1 Kã́mabogↄↄe zĩ́ Yesu lɛ́ pã blɛ bua, ↄ̃ aà ìwaↄ pↄ́wɛna wòlo aa a suumpà ń ↄu, aalɛ só.\f + \fr 6.1 \fr*\ft Iko 23.25\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ Falisieↄ ònɛ́: Bↄ́yãi álɛ yã́ pↄ́ dɛ wà kɛ kã́mabogↄↄzĩo kɛi? 
\v 3 Yesu wèmá à mɛ̀: Lá Davidi ń a gbɛ̃́ↄ kɛ̀ gↄↄ pↄ́ nↄana lɛ́ ń dɛ, i a kyokɛo lé? 
\v 4 À gɛ̃̀ Lua ua, à pɛ̃ɛ pↄ́ wa kàlɛ Luaɛ sɛ sò, a kpà a gbɛ̃́ↄwa,\f + \fr 6.4 \fr*\ft 1Sam 21.1-6\ft*\f* pɛ̃ɛ pↄ́ gbɛ̃e lí sóo, sema sa'onaↄ bàasio.\f + \fr 6.4 \fr*\ft Lev 24.9\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mɛ́ iko vĩ kã́mabogↄↄwa.
\p
\v 6 Kã́mabogↄↄ pãle zĩ́ lↄ Yesu gɛ̃̀ lousisikpɛu, àlɛ yãdanɛ́. Gↄ̃ɛe ku we, aà ↄplaa imia. 
\v 7 Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ ń Falisiↄ lɛ́ Yesu kpakpa, tó a gbɛ̃́pi gbã́gbã kã́mabogↄↄzĩ, wi e yãdaaàla. 
\v 8 À ń làasoo dↄ̃̀, ↄ̃ a ò gbɛ̃́ pↄ́ a ↄ imiapiɛ: Fɛlɛ zɛ zã guu. Kɛ́ à fɛ̀lɛ zɛ̀ we, 
\v 9 ↄ̃ Yesu ònɛ́: Málɛ á láɛ. A zɛvĩ wà yãmaakɛ kã́mabogↄↄzĩ yã̀, ge yãvãiɛ? Wà gbɛ̃́ misi yã̀, ge wà aà dɛɛ? 
\v 10 Yesu wɛpã̀ńla ḿpii, ↄ̃ a ò gbɛ̃́ pↄ́ a ↄ imiapiɛ: Ǹ n ↄpi poo. Kɛ́ a pòo, ↄ̃ aà ↄ sù a gbɛu. 
\v 11 Falisiↄ pↄ fɛ̃̀ maamaa, ↄ̃ aa lɛkpàaĩ Yesuzi lá aa kɛɛ̀ yã́ musu.
\s1 Ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sɛa
\r (Mat 5.1-12, 10.1-4, Maa 3.13-19)
\p
\v 12 Gↄↄ bee Yesu bↄ̀ gɛ̀ wabikɛi sĩ̀sĩ musu, ↄ̃ a kú ń wabikɛa Luawao e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 
\v 13 Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ à a ìwaↄ kã̀aa, à gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sɛ̀ ń guu à ń dílɛ zĩnaↄ ũ. 
\v 14 Gbɛ̃́piↄ tↄ́n kɛ: Simↄↄ pↄ́ à tↄkpàɛ̀ Piɛɛ, aà dãuna Ãndelee, Zaaki, Zãa, Filipi, Batelemii, 
\v 15 Matiee, Tomaa, Alafe nɛ́ Zaaki, Simↄↄ pↄ́ wì oɛ̀ Gínzĩao, 
\v 16 Zaaki nɛ́ Yudasi ń Yudasi Isaliↄti pↄ́ gↄ̃̀ Yesu bↄnkpɛde ũo.
\p
\v 17 Yesu pìlańnↄ à zɛ̀ gusalalaa, gu pↄ́ aà ìwa kĩniↄ ń bílao kuu. Aa bↄ̀ Yelusalɛũɛ ń Yude bùsuo píi ń ísialɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Tii ń Sidↄ̃o saɛↄ. 
\v 18 Aa mↄ̀ aà yãmai, mɛ́ kɛ́ aà ń gbã́gbã ń ń gyãↄ yã́i. Gbɛ̃́ pↄ́ tã́a lɛ́ ĩadamáↄ gbã̀gbã lↄ. 
\v 19 Gbɛ̃́pii lɛ́ wɛɛlɛ ↄkãwà, asa gbãa lɛ́ bↄ aà guu, àlɛ gbɛ̃́pii gbãgbãɛ.
\p
\v 20 Ɔ̃ à wɛsɛ̀ a ìwaↄ gwà à mɛ̀:
\p Báaadeↄn á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ taasikɛↄ ũ,
\q1 asa kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i dɛ á pↄ́ ũɛ.
\q1
\v 21 Báaadeↄn á gbɛ̃́ pↄ́ nↄana lɛ́ á dɛ gbãↄ ũ,
\q1 asa á kã́.
\p Báaadeↄn á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ ↄ́ↄlↄ gbãↄ ũ,
\q1 asa á yáalↄ.
\q1
\v 22 Báaadeↄn á ũ, tó wà zàágu mɛ́ wà gìázi,
\q1 mɛ́ wà á sↄ̃sↄ̃ mɛ́ wà á tↄbɛ̃ɛsì Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ yã́i.
\m
\v 23 Gↄↄ pↄ́ yã́ beeↄ á lé, àↄ vĩvĩ ń pↄnao, asa á asea zↄ̃ↄ luabɛ. Beewa an deziↄ kɛ̀ ãnabiↄnɛ.
\q1
\v 24 Waiyoo á ↄdeↄ,
\q1 a mɛ nama è kↄ̀.
\q1
\v 25 Waiyoo á gbɛ̃́ pↄ́ á kãa gbãↄ,
\q1 nↄana a á dɛ.
\q1 Waiyoo á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ yáalↄ gbãↄ,
\q1 á wɛ̃nakɛ, á ↄ́ↄlↄ.
\m
\v 26 Waiyoo ápiↄ, tó gbɛ̃́pii lɛ́ á tↄnasi,
\q1 asa beewa an deziↄ kɛ̀ ãnabi ɛgɛnaↄnɛ.
\s1 Yea ibɛɛzi
\r (Mat 5.38-48)
\p
\v 27 Málɛ o á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ ma yãmaↄnɛɛ, àↄ ye á ibɛɛↄzi, à maakɛ gbɛ̃́ pↄ́ zaáguↄnɛ. 
\v 28 À samaa'o gbɛ̃́ pↄ́ aaì savãi'oɛ́ↄnɛ. À wabikɛ gbɛ̃́ pↄ́ aaì ĩadawáↄnɛ. 
\v 29 Tó gbɛ̃́ n sãnkɛ n gɛɛ dowa, ǹ ado dↄɛ̀ lↄ. Tó gbɛ̃́ n ulada sìma, ńsu giɛ̀ ń n danziioo. 
\v 30 Pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́ gbɛ̀ama píi kpawà. Tó gbɛ̃́ n pↄ́ sìma, ńsu gbɛawào. 
\v 31 Lá á ye wà kɛɛ́, à kɛnɛ́ màa sↄ̃. 
\v 32 Tó gbɛ̃́ pↄ́ aa yeáziↄ ↄ̃ áliↄ yeńzi, bↄ́ sáau bee vĩi? Baa luayãdansaiↄ ìↄ ye gbɛ̃́ pↄ́ yeńziↄziɛ. 
\v 33 Tó gbɛ̃́ pↄ́ aaì maakɛɛ́ↄ ↄ̃ áli maakɛnɛ́, bↄ́ sáau bee vĩi? Baa luayãdansaiↄ ì kɛ màaɛ. 
\v 34 Tó gbɛ̃́ pↄ́ á wɛ́ dↄi à pↄ́ emáↄ ↄ̃ áli pↄ́ sɛ̃anɛ́, bↄ́ sáau bee vĩi? Asa luayãdansaiↄ ì pↄ́ sɛ̃akↄ̃ɛ a ea a lɛ́ gbɛu yã́iɛ. 
\v 35 Àↄ ye á ibɛɛↄzi à maakɛnɛ́, à pↄ́ sɛ̃anɛ́ wɛdↄisai, í asea zↄ̃ↄ e, íↄ dɛ Musude nɛ́ↄ ũ, asa ì maakɛ guluↄnɛ ń gbɛ̃vãiↄɛ. 
\v 36 Àↄ sósobi vĩ lá á Mae sósobi vĩwa.
\s1 Kↄ̃ tàae'ea
\r (Mat 7.1-6)
\p
\v 37 Ásuli gbɛ̃́ tàae eo, Lua a á tàae e sↄ̃o. Ásuli yãda gbɛ̃́ao, Lua a yãdaálao. À sùuukɛ ń gbɛ̃́ↄ, Lua i sùuukɛánↄ. 
\v 38 À gbɛ̃́ gba pↄ́, Lua i á gba. A zaa maa pↄ́ á gbɛ̃̀gbɛ̃ à wɛ̃̀ à pà yɛlɛlɛ káɛ́ á ula lɛ́u. Asa zaa pↄ́ ń yↄ̃̀u gbɛ̃́ɛ ↄ̃ Lua a yↄ̃unɛ sↄ̃.
\p
\v 39 Ɔ̃ à yãtaa ònɛ́ à mɛ̀: Vĩ̀a a fↄ̃ dↄaa vĩ̀aɛe? An pla ḿpii aa zu ɛuo lé? 
\v 40 Ìwa líↄ dɛ a diilao. Gbɛ̃́ pↄ́ yãdàda a làa dɛ lá a diiwaɛ. 
\v 41 Bↄ́yãi ńlɛ sɛ̃̀kↄna pↄ́ da n gbɛ̃́dee wɛ́u e, mɛ́ ńlɛ lí miↄna pↄ́ da n wɛ́u yãdao ni? 
\v 42 N gbɛ̃́ pↄ́ ńlɛ lí miↄna pↄ́ da n wɛ́u eo, kpelewa ńyↄ̃ e o n gbɛ̃́deeɛ aà to ǹ sɛ̃̀kↄna pↄ́ da aà wɛ́u bↄɛ̀i? Mↄafilide! Limiↄna pↄ́ da n wɛ́u bↄ gĩa, ní gu'e wásawasa kɛ́ ǹ sɛ̃̀kↄna pↄ́ kú n gbɛ̃́dee wɛ́u bↄɛ̀.
\s1 Gbɛ̃́ dↄ̃a a yãkɛawa
\r (Mat 7.15-27, 12.33-37)
\p
\v 43 Lí maa lí nɛ́ vãi io, lí vãi lí nɛ́ maa io. 
\v 44 Wì lí píi dↄ̃ a bɛwaɛ. Wìli kpa bo lɛ̀ líwao, wìli kukɛ kàelɛwao. 
\v 45 Gbɛ̃maa ì maa bↄ a sↄ̃̀ làasoo maaↄ guuɛ. Gbɛ̃vãi sↄ̃ ì vãi bↄ a sↄ̃̀ làasoo vãiↄ guuɛ. Asa yã́ pↄ́ kↄ̃̀ sↄ̃ guu ↄ̃ lɛ́ ì o.
\p
\v 46 Bↄ́yãi iↄ ma sisi Dii, Dii, mɛ́ ili yã́ pↄ́ má ò kɛo ni? 
\v 47 Gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ ma kĩ́i à ma yãmà mɛ́ a kɛ̀, má ↄlↄɛ́ lá ade dɛ. 
\v 48 A dɛ lán ɛ̃bona pↄ́ ɛyↄ̃̀ zã̀zã à kpɛ́ kpàlɛ gbɛwawaɛ. Kɛ́ swa pà, í dàgua à kà kpɛ́pizi, i deeo, kɛ́ wa bò maa yã́i. 
\v 49 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ ma yãma mɛ́ àlɛ kɛo dɛ lán ɛ̃bona pↄ́ kpɛ́ kpàlɛ tↄↄlɛa pã ɛ̃yↄ̃saiwaɛ. Kɛ́ swa'i kài, ↄ̃ à kwɛ̀ gↄ̃̀ↄ. Kpɛ́pi ↄ̃̀ↄkpaa kɛ̀ zↄ̃ↄ.
\c 7
\s1 Sosaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ zĩkɛna gbã́gbãa
\r (Mat 8.5-13)
\p
\v 1 Kɛ́ Yesu yã́ beeↄ ò gbɛ̃́ↄnɛ píi a làa, ↄ̃ à gɛ̀ Kapɛnaũ. 
\v 2 Sosaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄe ku we, a zĩkɛna vĩ, a yeaàziɛ maamaa, ↄ̃ àlɛ gyãkɛ à kà gaa. 
\v 3 Kɛ́ aà diipi Yesu bao mà, à Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄ zĩ̀ wabikɛiwà aà mↄ a zĩkɛnapi misiɛ. 
\v 4 Kɛ́ aa kà Yesu kĩ́i, aa wabikɛ̀wà kↄ̃sↄ̃kↄ̃sↄ̃ aa mɛ̀: Gbɛ̃́pi kà ǹ dↄaàlɛ. 
\v 5 A ye wá buizi, ↄ̃mɛ lousisikpɛ dↄ̀wɛ̃ɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Yesu gɛ̀ńnↄ. Kɛ́ à kà kãi ń aà bɛo, ↄ̃ sosaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi a gbɛ̃naↄ zĩ̀ a ònɛ́: À oɛ̀ asu ĩada azĩawao, mi ka kɛ́ aà gɛ̃ ma kpɛ́uo. 
\v 7 Ayãmɛto má dìlɛ mi ka mà mↄ aà kĩ́i mazĩao. À oɛ̀ aà yã'o, ma zĩkɛna i gbã́gbã. 
\v 8 Asa mapi sↄ̃, wa iko vĩaɛ, mɛ́ má iko vĩ sosaↄwa. Mi o an gbɛ̃doɛ aà gɛ́, ↄ̃ ì gɛ́. Mi o a pãleɛ aà mↄ́, ↄ̃ ì mↄ́. Mi o ma zĩkɛnaɛ aà kɛ́ bee kɛ, ↄ̃ ì kɛ. 
\v 9 Kɛ́ Yesu yã́pi mà, à bↄ̀ aà saɛ. Ɔ̃ à lìli a ò bíla pↄ́ tɛaziɛ: Málɛ oɛ́, mi e gbɛ̃e ma náaikɛ̀ kɛ́wao, baa Isailiↄ guu. 
\v 10 Kɛ́ zĩnapiↄ ɛ̀a sù, aa è zĩkɛnapi gbã̀gbã.
\s1 Gyaa nɛ́ mɛ̀ndona vua
\p
\v 11 Bee gbɛa Yesu gɛ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Naini. Aà ìwaↄ ń gbɛ̃pãleↄ gɛ̀aànↄ dasidasi. 
\v 12 Kɛ́ à kà kãi ń wɛ̃́lɛpi bĩ́ibↄlɛo, a è wa gɛ sɛa wà bↄ̀ò. Gyaa nɛ́ mɛ̀ndonaɛ. Wɛ̃́lɛpideↄ kú ń nↄɛpio dasi. 
\v 13 Kɛ́ Dii aà è, ↄ̃ à kɛ̀ɛ̀ wɛ̃naũ a òɛ̀: Ńsu ↄ́ↄlↄo. 
\v 14 Ɔ̃ à sↄ̃̀ gɛpizi à ↄkã̀ aà pɛwa. Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ sɛaↄ zɛ̀, ↄ̃ à mɛ̀: Ɛ̀waaso, má ònɛ vu. 
\v 15 Ɔ̃ gɛpi fɛ̀lɛ zↄ̃̀lɛ à nà yã'oawa. Ɔ̃ Yesu aà kpà aà dawa. 
\v 16 Vĩa gbɛ̃́pii kũ̀, aa Lua sáaukpà aa mɛ̀: Wa ãnabi zↄ̃ↄ è wá guu. Aa mɛ̀ lↄ: Lua mↄ̀ a gbɛ̃́ↄ gwai. 
\v 17 Ɔ̃ Yesu bao lì Yude bùsua ń bùsu pↄ́ liaaiↄ píi.
\s1 Zãa Da'ilɛna zĩnaↄ
\r (Mat 11.1-19)
\p
\v 18 Zãa ìwaↄ yã́ bee dàu aa sìuɛ̀ píi. Ɔ̃ Zãa ń gbɛ̃ↄn plaↄ sìsi, 
\v 19 à ń zĩ́ Diiwa aa aà la, aàpi mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ a mↄ ũa, ge wàↄ wɛdↄ gbɛ̃pãleziɛ? 
\v 20 Kɛ́ gbɛ̃́piↄ kà Yesu kĩ́i, aa òɛ̀: Zãa Da'ilɛna mɛ́ wá zĩ́ wà n la, ḿmɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ a mↄ ũa, ge wàↄ wɛdↄ gbɛ̃pãleziɛ? 
\v 21 Wegↄ̃ↄ Yesu gbɛ̃́ↄ gbã̀gbã dasi ń ń gyãↄ ń ń wãwãↄ ń ń tã́aↄ. A tò vĩ̀aↄ gu'è dasi lↄ. 
\v 22 Ɔ̃ a ò Zãa zĩnaↄnɛ: À gɛ yã́ pↄ́ á è mɛ́ á màↄ dau siuɛ̀. À oɛ̀ vĩ̀aↄ lɛ́ gu'e, ɛɛↄ lɛ́ táa'o, málɛ gbãbↄ kusudeↄnɛ, swãdoↄ lɛ́ yãma, gɛↄ lɛ́ vu, taasideↄ lɛ́ baona waaso ma.\f + \fr 7.22 \fr*\ft Isa 35.5-6, 61.1\ft*\f* 
\v 23 Báaaden gbɛ̃́ pↄ́ lí fuao ũ.
\p
\v 24 Kɛ́ Zãa zĩnaↄ tà, Yesu nà aà yã'oa bílaɛwa à mɛ̀: Bↄ́ a gɛ gwai gbáaui? Fee pↄ́ ĩ́ana lɛ́ deedee yã̀? 
\v 25 Bↄ́ a gɛ gwai wei? Gbɛ̃́ pↄ́ pↄkasa zãɛ naaàzi yã̀? Namablena pↄ́ aaì pↄkasa maa daↄ ìↄ ku kibɛɛ. 
\v 26 Bↄ́ a gɛ gwai wei? Ãnabi yã̀? Ao! Málɛ oɛ́ a dɛ ãnabia se. 
\v 27 Asa Zãapi wà aà yã́ kɛ̃̀ láu wà mɛ̀:
\q1 Má a zĩna gbaɛ aà dↄaa zɛkɛkɛnɛ.\f + \fr 7.27 \fr*\ft Mal 3.1\ft*\f*
\m
\v 28 Málɛ oɛ́, nↄɛ nɛ'ia guu wi nɛ́e i à kà Zãawao. Ń beeo gbɛ̃́ pↄ́ dɛ gbɛ̃́ kpɛɛ ũ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guu dɛaàla. 
\v 29 Kɛ́ gbɛ̃́pii aà yãmà, baa ↄsinaↄ, ↄ̃ aa yãnakpà Luawa, ↄ̃ Zãa ń da'ilɛkɛ̀.\f + \fr 7.29 \fr*\ft Luk 3.12\ft*\f* 
\v 30 Falisiↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ sↄ̃ aa gì yã́ pↄ́ Lua dìlɛ à kɛnɛ́i, ↄ̃ aai wei Zãa ń da'ilɛkɛ̀o.
\p
\v 31 Bↄ́ má gbãgbɛ̃ↄ lɛɛũòi? Bↄ́ aa bↄ̀wài? 
\v 32 Aa bↄ̀ nɛ́ pↄ́ kú gãaɛ aalɛ lɛzukↄ̃iↄwaɛ aalɛ mɛ:
\q1 Wa kulɛ pɛ̀ɛ́, i ↄ̃wão.
\q1 Wa wɛ̃nalɛ sìɛ́, i ↄ́ↄlↄo.
\m
\v 33 Asa Zãa Da'ilɛna mↄ̀, i pɛ̃ɛ soo, i vɛ̃ɛmio, ↄ̃ a mɛ̀ tã́adeɛ. 
\v 34 Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ̀, ì pↄble, ì imi, ↄ̃ a mɛ̀ asiade wɛ̃minaɛ, ↄsinaↄ ń luayãdansaiↄ gbɛ̃naɛ. 
\v 35 Wì ↄ̃nↄ dↄ̃ ↄ̃nↄnaↄ yãkɛawaɛ.
\s1 Tulalekaa Yesu gbáwa
\p
\v 36 Falisie Yesu gbɛ̀a aà mↄ pↄbleanↄ. Yesu gɛ̀ aà bɛ, ↄ̃ àlɛ pↄble gɛngɛsɛkɛa. 
\v 37 Nↄɛ dↄ́ɛ'ĩidee ku wɛ̃́lɛpi guu. Kɛ́ a mà Yesu lɛ́ pↄble Falisipi bɛ, ↄ̃ à gɛ̀ we tulale loona kũa. 
\v 38 À zɛ̀ aà kpɛ aà gbázĩ, àlɛ ↄ́ↄlↄ. Aà wɛ́'i lɛ́ ká aà gbakpɛaa, ↄ̃ a wàa ń a mikão, à lɛpɛ̀pɛ aà gbáwa, ↄ̃ à tulalepi kàwà. 
\v 39 Kɛ́ Falisi pↄ́ aà sìsipi è màa, ↄ̃ a ò a sↄ̃ guu: Tó gbɛ̃́piá ãnabiɛ, dↄ̃ à nↄɛ pↄ́ lɛ́ ↄkãwapi taa dↄ̃̀, kɛ́ dↄ́ɛ'ĩideɛ. 
\v 40 Ɔ̃ Yesu ò Falisipiɛ: Simↄↄ, má yãe vĩ mà onɛ. Simↄↄ mɛ̀: O, Mɛtulu. 
\v 41 Yesu mɛ̀: Dakɛnae mɛ́ kú, gbɛ̃ↄn plaↄ aà fĩa kũa, gbɛ̃do ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa pla ń basↄoo, gbɛ̃do sↄ̃ ã́nusu ↄwatɛ̃ blakwi. 
\v 42 Lá aa pↄe vĩ aa fĩaboòo, ↄ̃ à ń kɛ̃́ an pla ḿpii. An guu, démɛ aↄ yeaàzi dɛ a deelai? 
\v 43 Simↄↄ wèwà à mɛ̀: Málɛ e gbɛ̃́ pↄ́ wà aà kɛ̃̀ ń ↄ zↄ̃ↄoɛ. Yesu òɛ̀: N wè maaɛ. 
\v 44 Ɔ̃ Yesu aɛdↄ̀ nↄɛpiwa, a ò Simↄↄɛ: N nↄɛpi èa? Kɛ́ ma gɛ̃ n bɛ, ni í kpaa n ma gbá pìpio, ↄ̃ nↄɛpi ma gbá pìpi ń a wɛ́'io, a wàa ń a mikão. 
\v 45 Ni lɛ́pɛao. Nↄɛpi sↄ̃, za gↄↄ pↄ́ ma gɛ̃ la, i kã́mabo ń lɛ́pɛa ma gbáwaoo. 
\v 46 Ni nísidↄↄ ma miwao. Nↄɛpi sↄ̃ à tulale kà ma gbáↄwa. 
\v 47 Ayãmɛto málɛ onɛ, a yemazi maamaa kɛ́ aà duun zↄ̃ↄ kɛ̃̀wà yã́iɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ wà aà kɛ̃̀ ń a yↄↄnao sↄ̃, aↄ ye adei yↄↄnnↄ sↄ̃ɛ. 
\v 48 Ɔ̃ a ò nↄɛpiɛ: N duuna kɛ̃̀ma. 
\v 49 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ pↄble sãnuↄ òkↄ̃ɛ: Dén gbɛ̃́pi ũ kɛ́ àlɛ duunakɛ̃mái? 
\v 50 Ɔ̃ Yesu ò nↄɛpiɛ: Ma náai pↄ́ ńlɛ kɛ n suabà. Ta bɛ aafia.
\c 8
\s1 Nↄɛ pↄ́ tɛ́ Yesuziↄ
\p
\v 1 Bee gbɛa Yesu bɛ̀bɛ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo, mɛɛwiaↄ ń zↄ̃ɛwiaↄ píi, àlɛ waasokɛ, àlɛ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i baokpanɛ́. Aà ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ gɛ̀aànↄ 
\v 2 ń nↄɛ pↄ́ à tã́agònɛ́ à ń gbãgbã ń ń gyãↄↄ. Maliama pↄ́ wì mɛ lↄ Maliama Madelɛni, Yesu tã́a mɛ̀n soplaↄ gòɛ̀ kú ń guu 
\v 3 ń Elodi ziia Kuza na Yoanao ń Suzãnao ń nↄɛ pãleↄ dasi. Aaìↄ Yesu ń a ìwaↄ gwa ń pↄ́ pↄ́ aa vĩo.
\s1 Pↄ́wɛnkɛɛlɛa
\r (Mat 13.1-23, Maa 4.1-25)
\p
\v 4 Wà bↄ̀ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo wà kã̀aa Yesuzi, ↄ̃ à yãlɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: 
\v 5 Zↄ̃ɛe mɛ́ bↄ̀ gɛ̀ pↄ́wɛnakɛɛlɛi. Kɛ́ àlɛ kɛɛlɛ, a keeↄ lɛ̀lɛ zɛ́ guu, wà táa'òwà, ↄ̃ bãↄ mↄ blè. 
\v 6 A keeↄ lɛ̀lɛ gbɛsɛɛna musu. Kɛ́ aa bↄ̀lɛ, ↄ̃ aa giigàga, kɛ́ aai mↄ̀sɛ eo yã́i. 
\v 7 A keeↄ lɛ̀lɛ lɛↄ guu, ↄ̃ lɛpiↄ fɛ̀lɛńnↄ sãnu, aa kũ̀aamá. 
\v 8 A keeↄ lɛ̀lɛ tↄↄlɛ maawa, ↄ̃ aa bↄ̀lɛ aa nɛ'ì lɛɛ basↄo. Kɛ́ a ò màa, à pũ̀na à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ nↄ̀sɛ vĩ aà yã́pi ma.
\p
\v 9 Aà ìwaↄ aà là yã́pi bↄↄlɛi. 
\v 10 Ɔ̃ à mɛ̀: Lua á gbá zɛ́ à kpala pↄ́ bↄ̀ a kĩ́i asiiↄ dↄ̃, ãma mi o gbɛ̃́ kĩniↄnɛ ń yãlɛɛũanɛoɛ, kɛ́ aa gugwa pↄe'esai, aa yãma dↄ̃sai.\f + \fr 8.10 \fr*\ft Isa 6.9\ft*\f* 
\v 11 Yã́pi bↄↄlɛn kɛ: Pↄ́wɛnapiá Lua yã́ɛ. 
\v 12 Zɛ́ guu pↄ́ↄ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ aa Lua yãmàↄ ũ, ↄ̃ Ibiisi mↄ̀ yã́pi bↄ̀ ń sↄ̃ guu, kɛ́ aasu Lua náaikɛ, i ń suabao yã́i. 
\v 13 Gbɛsɛɛna pↄ́ↄ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ aa Lua yãmà aa sì ń pↄnaoↄ ũ, ãma yã́pi líↄ zĩ́na vĩ ń guuo. Aaì Lua náaikɛ gĩa, ãma tó wà ń yↄ̃́, aaì pↄ̀ↄbↄzãkɛɛ. 
\v 14 Lɛ guu pↄ́ↄ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ aa Lua yãmàↄ ũ, ↄ̃ yãkãakɛa ń àizɛɛ yã́o ń dṹnia pↄnakɛao ì kũaamá, aali fↄ̃ nɛ'ì à mào. 
\v 15 Tↄↄlɛ maa pↄ́ↄ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ aa Lua yãmà ń nↄ̀sɛpuao ↄ̃ aa kũa ń nↄ̀sɛmaaoↄ ũ. Aaì mɛnafↄ̃ e aa gɛ kã́fĩakɛò.
\p
\v 16 Wìli filia na wà ta kúlɛwào ge wà dilɛ lii zíɛo. Wì di bábanawaɛ, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ↄ gupua e yã́i. 
\v 17 Pↄe ku ulɛa kɛ́ à gí bↄi gupuauo. Asiiyãe ku kɛ́ wà gí mai wà o balu guuo. 
\v 18 Bee yã́i à yãma ń laaio. Gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́ vĩ ↄ̃ Lua a kã́fĩɛ̀. Gbɛ̃́ pↄ́ pↄe vĩ sↄ̃o, pↄ́ pↄ́ àlɛ e á vĩ Lua a siwàɛ.
\s1 Yesu daɛↄ
\r (Mat 12.46-50, Maa 3.31-35)
\p
\v 19 Yesu da ń aà dãunaↄ mↄ̀ aà kĩ́i, ↄ̃ aai e sↄ̃̀aàzio dasi yã́i. 
\v 20 Ɔ̃ wa ò Yesuɛ: N da ń n dãunaↄ ku bàasi, aa ye n kↄ̃'eai. 
\v 21 Ɔ̃ a ònɛ́: Gbɛ̃́ pↄ́ aaì Lua yãma aa zĩkɛwàↄ mɛ́ ma da ń ma dãunaↄ ũ.
\s1 Yesu zàa'ĩana zɛa
\r (Mat 8.23-27, Maa 4.35-41)
\p
\v 22 Zĩewa Yesu gɛ̃̀ gó'ilɛna guu ń a ìwaↄ, ↄ̃ a ònɛ́: Wà bua ísida baale. Ɔ̃ aa dàzɛu. 
\v 23 Gↄↄ pↄ́ aalɛ gɛ́, Yesu gɛ̃̀ ń io. Ɔ̃ zàa'ĩana fɛ̀lɛ ísidaa, í lɛ́ ká gó guu, aa ku kai guu. 
\v 24 Ɔ̃ aa sↄ̃̀aàzi aa aà vù aa mɛ̀: Mae! Mae! Wálɛ kaalɛ! Ɔ̃ à fɛ̀lɛ gì ĩ́anaɛ ń í pↄ́ lɛ́ ń gó zãampapao, ↄ̃ à zɛ̀, gu kɛ̀ kílikili. 
\v 25 Ɔ̃ a ònɛ́: Á ma náai vĩoa? Ɔ̃ yã́pi dìmá, vĩa ń kṹ, ↄ̃ aa òkↄ̃ɛ: Dén gbɛ̃́pi ũi mↄ́ↄ? Baa ĩ́ana ń ío, ì yãdilɛnɛ́, aaì aà yãmaɛ.
\s1 Tã́aↄ dia sàwaↄnɛ
\r (Mat 8.28-34, Maa 5.1-20)
\p
\v 26 Ɔ̃ aa kà Gadala bùsuu ísida baale, Galile bùsu gukpɛ oi. 
\v 27 Kɛ́ Yesu bùa sĩ̀sĩa, à kpàaũ ń wɛ̃́lɛpi gbɛ̃́ pↄ́ tã́aↄ vĩo. À gↄↄplakɛ̀ ń pↄnaaazio, mɛ́ ìliↄ ku bɛo, sema miagbɛ'ɛↄ guu. 
\v 28-29 Wì aà yeye ń mↄdaonaↄ, wì aà daliu aà zùukɛa yã́i, kási ì mↄdaonapiↄ kɛ̃́kɛ̃ɛ, tã́api i aà zu sɛ̃u. Kɛ́ à Yesu è, ↄ̃ à wiilɛ̀ à kùlɛ aà aɛ, ↄ̃ à pũ̀na à mɛ̀: Lua Musude Nɛ́ Yesu, bↄ́mɛ wá daaai? N yã́ na! Ńsu ĩadaao. À bee ò kɛ́ Yesu lɛ́ o tã́api gowà yã́iɛ. 
\v 30 Ɔ̃ Yesu aà là à mɛ̀: N tↄ́n kpelewai? Ɔ̃ à mɛ̀: Ma tↄ́n Dasi. Asa tã́aↄ kuwà dasiɛ. 
\v 31 Ɔ̃ tã́apiↄ wabikɛ̀ Yesuwa asu onɛ́ wà si gbã́o guuo.
\p
\v 32 Sàwakusan waiↄ ku we, aa kpɛ̀ɛsɛ, aalɛ pↄble sĩ̀sĩpↄlɛu. Ɔ̃ tã́apiↄ wabikɛ̀ Yesuwa aà ń gba zɛ́ wà dinɛ́. Ɔ̃ Yesu ń gbá zɛ́. 
\v 33 Ɔ̃ tã́aↄ gò gbɛ̃́piwa aa dì sàwaↄnɛ. Ɔ̃ sàwapiↄ wì ń bao aa sì sòonau, aa kà ísiu aa kpàlɛ. 
\v 34 Kɛ́ an dãnaↄ è màa, aa bàalɛ̀ gɛ̀ yã́pi oinɛ́ wɛ̃́lɛ guu ń bualoũↄ. 
\v 35 Ɔ̃ wà bↄ̀lɛ yã́ pↄ́ kɛ̀pi gwai. Kɛ́ aa kà Yesu kĩ́i, aa gbɛ̃́ pↄ́ tã́aↄ gòwàpi è zↄ̃lɛa Yesu gbázĩ. A pↄkasa naaazi, à gↄ̃̀ a laaiwa. Ɔ̃ vĩa ń kṹ. 
\v 36 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ yã́pi kɛ̀ ń wáaↄ ònɛ́ lá wà tã́adepi gbã̀gbã, 
\v 37 ↄ̃ Gadala bùsu gbɛ̃́pii awakpà Yesuɛ aà gońla, asa vĩa ń kṹ maamaaɛ. Ɔ̃ à gɛ̃̀ gó guu, a ye tá. 
\v 38 Gbɛ̃́ pↄ́ à tã́aↄ gòɛ̀ awakpàɛ̀ à e àↄ kuaànↄ. Yesu gìɛ̀ à mɛ̀: 
\v 39 Ɛa ta n bɛ, ní yã́ pↄ́ Lua kɛ̀nɛ dau ǹ siunɛ́ píi. Ɔ̃ à tà à yã́ pↄ́ Yesu kɛ̀ɛ kpàwakɛ̀ wɛ̃́lɛpi guu píi.
\s1 Zailu nɛ́ vua ń nↄɛ pↄ́ ↄkã̀ Yesu ulawao
\r (Mat 9.18-26, Maa 5.21-43)
\p
\v 40 Kɛ́ Yesu ɛ̀a sù, ↄ̃ bíla gbãakpàaàzi, asa gbɛ̃́pii lɛ́ aà dãɛ. 
\v 41 Ɔ̃ gↄ̃ɛ pↄ́ dɛ lousisikpɛ dↄaana ũ, wì mɛ Zailu, mↄ̀ wùlɛ a gbɛɛu Yesu gbázĩ, à awakpàɛ̀ aà gɛ́ a bɛ, 
\v 42 kɛ́ aà nɛ́ mɛ̀ndona lɛ́ ga yã́i. Nɛnↄɛpi kà wɛ̃̀ kuɛpla. Kɛ́ àlɛ gɛ́, ↄ̃ bíla lɛ́ aà gɛ̃soomble.
\p
\v 43 Nↄɛe ku we, au lɛ́ bↄlɛwà à kà wɛ̃̀ kuɛpla. Pↄ́ pↄ́ nↄɛpi vĩ píi a dɛ̀ ɛsɛdeↄ kĩ́i, ãma gbɛ̃e i fↄ̃ aà gbã̀gbão. 
\v 44 Kɛ́ à sↄ̃̀ Yesuzi aà kpɛ, ↄ̃ à ↄkã̀ aà ula lɛ́wa. Wegↄ̃ↄ aà aubↄlɛa zɛ̀. 
\v 45 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Démɛ ↄkã̀ai? Ɔ̃ gbɛ̃́pii mɛ̀ á a yã́ dↄ̃o. Ɔ̃ Piɛɛ mɛ̀: Mae, bíla liaanzi, aalɛ naɛma. 
\v 46 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Gbɛ̃e ↄkã̀a, asa má dↄ̃ kɛ́ gbãa bↄ̀maguɛ. 
\v 47 Kɛ́ nↄɛpi è wà a yã́ dↄ̃̀, ↄ̃ à mↄ̀ ń lualuaao, à wùlɛ a gbɛɛu aà gbázĩ, ↄ̃ à yã́ pↄ́ tò a ↄkã̀wà ò gbɛ̃́pii wáa ń lá pↄ́ à aafiaʼè gↄ̃̀ↄo. 
\v 48 Yesu òɛ̀: Nↄɛ, ma náai pↄ́ ń kɛ̀ mɛ́ n gbãgbã. Ta bɛ aafia.
\p
\v 49 Kɛ́ Yesu lɛ́ o màa, gbɛ̃e bↄ̀ lousisikpɛ dↄaanapi bɛ, à mↄ̀ a òɛ̀: N nɛ́pi kɛ̀sai. Ńsu tákpa mɛtuluzi pão. 
\v 50 Yesu yã́pi mà, ↄ̃ a ò Zailuɛ: Ńsu to n sↄ̃ vĩo. Ma náaikɛ lé, a gbã́gbã. 
\v 51 Kɛ́ à kà aà bɛ, i wei gbɛ̃e gɛ̀anↄo, sema Piɛɛ ń Zãao ń Zaakio ń nɛ́pi deo ń aà dao. 
\v 52 Gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄ lɛ́ ↄ́ↄlↄ píi, aalɛ ńzĩa gbɛ̃gbɛ̃. Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Ásu ↄ́ↄlↄo. I gao, àlɛ i'oɛ. 
\v 53 Ɔ̃ aa aà kɛ̀ pↄ́ↄpↄↄ, asa aa dↄ̃̀ à gàɛ. 
\v 54 Yesu aà kũ̀ a ↄwa, ↄ̃ à pũ̀na à mɛ̀: Nɛnↄɛna, fɛlɛ! 
\v 55 Ɔ̃ aà wɛ̃ni sù, à fɛ̀lɛ gↄ̃̀ↄ. Yesu mɛ̀ wà pↄblea kpawà. 
\v 56 Yã́pi dì nɛ́pi de ń aà daowa, ↄ̃ Yesu ònɛ́ aasu yã́pi o gbɛ̃e mao.
\c 9
\s1 Yesu a ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ zĩa
\r (Mat 10.5-15, Maa 6.7-13)
\p
\v 1 Yesu a ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ kã̀aaazi, ↄ̃ à ń gbá zɛ́ aaↄ iko vĩ tã́a bui píiwa, aa gyãeↄ gbã́gbã. 
\v 2 Ɔ̃ à ń zĩ́ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́ waasokɛi, aaↄ gyãeↄ gba aafia. 
\v 3 A ònɛ́: Ásu pↄe sɛ gɛòo, gopana ge babalabↄↄ ge kũ̀sũa ge ↄ̃a ge ula plaade. 
\v 4 Ua pↄ́ a pilau àↄ ku we e à gɛ gɛ̃ò zɛ́a. 
\v 5 Wɛ̃́lɛ pↄ́ wi gbãakpauázio à bↄu, í kↄↄlɛmá an toa ń Luao seela ũ. 
\v 6 Ɔ̃ aa dàzɛu aa bɛ̀bɛ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo, aa baonakpànɛ́, aa gyãeↄ gbã̀gbã gupiiu.
\p
\v 7 Kɛ́ kí Elodi yã́ beeↄ mà píi, ↄ̃ à bílikɛ̀, asa gbɛ̃eↄ mɛ̀ Zãa Da'ilɛna mɛ́ bↄ̀ gau, 
\v 8 gbɛ̃eↄ mɛ̀ Ɛlia mɛ́ bↄ̀ mↄ̀má, gbɛ̃eↄ mɛ̀ lↄ ãnabi yãaↄ do mɛ́ vù. 
\v 9 Elodi mɛ̀: Ma Zãa mi zↄ̃̀. Dén gbɛ̃́ pↄ́ ma aà bao màɛ bee ũi mↄ́ↄ? Ɔ̃ àlɛ wɛɛlɛ wɛsiaàlɛ.
\s1 Yesu blɛkpaa bílawa
\r (Mat 14.13-21, Maa 6.30-44, Zãa 6.1-15)
\p
\v 10 Kɛ́ zĩnapiↄ sù, ↄ̃ aa yã́ pↄ́ aa kɛ̀ↄ dàu a sìu Yesuɛ. Ɔ̃ à ń sɛ́ ńtɛ̃ɛ à gɛ̀ńnↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Bɛsaida. 
\v 11 Bíla dↄ̃̀, ↄ̃ aa pɛ̀lɛaàzi. À gbãakpàńzi à kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã'ònɛ́, ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ aa ye aafiaiↄ gbã̀gbã.
\p
\v 12 Ĩatɛ̃ busaa ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sↄ̃̀aàzi aa òɛ̀: Gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa ta pilakĩi ń pↄbleao wɛɛlɛi zↄ̃ɛwiaↄ ń bualoũ pↄ́ kú kãiↄ guu, asa sɛ̃gbã wá kúu la. 
\v 13 A ònɛ́: Ápiↄ à pↄblea kpámá. Aa mɛ̀: Pɛ̃ɛ mɛ̀n sↄo ń kpↄ̀ mɛ̀n plao ↄ̃ wá vĩ. Sema wà gɛ́ blɛ lúi bílaɛ bàasio. 
\v 14 Gↄ̃ɛ pↄ́ kú weↄ kà lán gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo taawa (5.000). Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: À to aa zↄ̃lɛ gãgã gbɛ̃ↄn blakwikwi. 
\v 15 Ɔ̃ aa kɛ̀ màa aa ń zↄ̃́lɛzↄ̃lɛ píi. 
\v 16 Ɔ̃ à pɛ̃ɛ mɛ̀n sↄo ń kpↄ̀ mɛ̀n plapio sɛ̀, à wɛsɛ̀ musu à báaadàu. Ɔ̃ a ɛ̀'ɛ kpà a ìwaↄwa, aa bìilɛ bílaɛ. 
\v 17 Ampii aa pↄblè kã̀, ↄ̃ wà a miↄna pↄ́ fɛ̃̀ↄ sɛ̀lɛ gbí kuɛpla.
\s1 Piɛɛ Yesu Mɛsiikɛ oa
\r (Mat 16.13-23, Maa 8.27-33)
\p
\v 18 Zĩewa kɛ́ Yesu lɛ́ wabikɛ ado, aà ìwaↄ mↄ̀ aà lè, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Dé dasilɛ o má dɛ a ũi? 
\v 19 Aa wèwà aa mɛ̀: Zãa Da'ilɛnaɛ. Gbɛ̃eↄ ì mɛ Ɛliaɛ. Gbɛ̃eↄ ì mɛ ãnabi yãaↄ do mɛ́ vù.\f + \fr 9.19 \fr*\ft Luk 9.7-8\ft*\f* 
\v 20 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Ápiↄ sↄ̃, dé álɛ o má dɛ a ũi? Piɛɛ wèwà à mɛ̀: Lua gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Mɛsiiɛ. 
\v 21 Ɔ̃ à gìnɛ́ aa yã́pi o gbɛ̃eɛ. 
\v 22 Ɔ̃ à mɛ̀: Sema Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ taasikɛ maamaa. Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ giaàzi, aai aà dɛ, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i vu.
\s1 Yesu lia
\r (Mat 16.24-17.13, Maa 8.34-9.13)
\p
\v 23 Ɔ̃ a ò gbɛ̃́piiɛ: Tó gbɛ̃́ ye kɛ ma ìwa ũ, aà gi azĩa wɛ̃nizi, iↄ a lipãakↄ̃a sɛ lá gu lɛ́ dↄ, i tɛmazi. 
\v 24 Gbɛ̃́ pↄ́ ye àↄ a wɛ̃ni kũa, wɛ̃nipi a vũaawàɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gì a wɛ̃nii ma yã́i sↄ̃, ade mɛ́ aↄ wɛ̃ni vĩ. 
\v 25 Tó gbɛ̃́ gↄ̃̀ dṹnia bṹu vĩ, mɛ́ a kpà azĩai à kùa ziawa, bↄ́ ài a èi? 
\v 26 Tó gbɛ̃́ zɛamanↄ widɛ̀ ge ma yã́, Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a zɛaaànↄ widɛ sↄ̃, gↄↄ pↄ́ a mↄ a gawi guu ń a Mae gawio ń a malaikaↄ gawio. 
\v 27 Sĩana málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ aa ku laeↄ ga kía pↄ́ Lua kpà esaio.
\p
\v 28 Yã́ bee oa gbɛa, a gↄↄ la taawa ↄ̃ à Piɛɛ ń Zãao ń Zaakio sɛ̀ dɛ̀dɛńnↄ gbɛ̀sĩsĩ musu wabikɛi. 
\v 29 Kɛ́ àlɛ wabikɛ, aà oa lìlɛ, aà ulaↄ lɛ́ tɛkɛ púntaitai. 
\v 30 Kã́ndo gbɛ̃ↄn plaↄ ku we, Mↄizi ń Ɛliaoɛ, aalɛ yã'oaànↄ. 
\v 31 Aa bↄ̀ mↄ̀wà gawi guu, aalɛ ã́nua pↄ́ a to Yelusalɛũ yã'o. 
\v 32 Piɛɛ ń a gbɛ̃́ↄ gɛ̃̀ ń io. Kɛ́ aa vù, aa Yesu gawi è ń gbɛ̃ↄn pla pↄ́ zɛ aà saɛↄ. 
\v 33 Kɛ́ gbɛ̃ↄn plapiↄ lɛ́ kɛ̃́kↄ̃wa ń Yesuo, Piɛɛ òɛ̀: Mae, a maa wàↄ ku laɛ. Wà lákpɛ dↄ mɛ̀n àaↄ̃, n pↄ́ do, Mↄizi pↄ́ do, Ɛlia pↄ́ do. A dↄ̃ lá álɛ oo. 
\v 34 Kɛ́ àlɛ o màa, luabɛpuana kũ̀aamá. Kɛ́ aa gↄ̃̀ ka a guu, vĩa ń kṹ. 
\v 35 Ɔ̃ lↄↄe bↄ̀ luabɛpuanapi guu à mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ beeá ma Nɛ́ɛ. Ma aà dìlɛ, à aà yãma.\f + \fr 9.35 \fr*\ft Isa 42.1, Soũ 2.7, Luk 3.22\ft*\f* 
\v 36 Lↄↄpi maa gbɛa aa è Yesu mɛ́ gↄ̃̀ we ado. Ìwapiↄ ń lɛ́ fↄ̃̀, aai yã́ pↄ́ aa è o gbɛ̃eɛ gↄↄ beeo.
\s1 Yesu nɛgↄ̃ɛ tã́ade gbã́gbãa
\r (Mat 17.14-23, Maa 9.14-32)
\p
\v 37 Kɛ́ gu dↄ̀, aa pìla sĩ̀sĩpi musu, ↄ̃ bíla mↄ̀ dai Yesulɛ. 
\v 38 Bíla guu gↄ̃ɛe pũ̀na à mɛ̀: Mɛtulu, n yã́ na! Ma nɛ́ gwaa, asa ma nɛ́ pↄ́ má vĩn we. 
\v 39 Tã́a ì fɛlɛwà, ↄ̃ ì wiilɛ kã́ndo. Ì aà zĩazĩa e aà lɛ́'i fùlabↄlɛ, ì ĩadawà, ìli gowà kpaao. 
\v 40 Ma wabikɛ̀ n ìwaↄwa aa tã́api go, ↄ̃ aa fùa. 
\v 41 Yesu mɛ̀: Gbãgbɛ̃ kolea luanaaikɛnsaiↄ! Máↄ kúánↄ e bↄɛ ni? Máↄ mɛnakɛánↄ e bↄɛ ni? Mↄ́ ń n nɛ́pio la. 
\v 42 E nɛ́pi àↄ gɛ́ sↄ̃iaàzi, ↄ̃ tã́api aà nɛ̀ à aà zĩ̀azĩa. Ɔ̃ Yesu gì tã́apiɛ à nɛ́pi gbã̀gbã, ↄ̃ à aà kpà aà maewa. 
\v 43 Lua iko zↄ̃ↄ yã́pi gbɛ̃́pii kũ̀ gbãa.
\p Gbɛ̃́ↄ lɛ́ ɛlɛa Yesu yãkɛawa píi, ↄ̃ a ò a ìwaↄnɛ: 
\v 44 Àↄ yã́ɛ bee kũa á nↄ̀sɛ guu. Wa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ na gbɛ̃́ↄnɛ ń ↄzĩ tia. 
\v 45 Aai yã́pi dↄ̃o, a mi ulɛanɛ́, ↄ̃ aai mao, mɛ́ aa yã́pi laawà vĩakɛ̀.
\s1 Tɛa Yesuzi
\r (Mat 8.19-22, 18.1-5, Maa 9.33-40)
\p
\v 46 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ ń lɛkpaao dɛakↄ̃a yã́ musu. 
\v 47 Yesu làasoo pↄ́ kú ń nↄ̀sɛ guu dↄ̃, ↄ̃ à nɛ́ sɛ zɛ̀ a saɛ. 
\v 48 A ònɛ́: Gbɛ̃́ pↄ́ nɛ́ɛ bee taa dìlɛ ma ìwakɛ yã́i, ade ma dilɛɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ ma dilɛ sↄ̃, ade gbɛ̃́ pↄ́ ma zĩ dìlɛɛ. Á gbɛ̃́ pↄ́ dɛ gbɛ̃́ kpɛɛ ũ á guu mɛ́ zↄ̃ↄ.
\p
\v 49 Ɔ̃ Zãa yãsɛ̀ à mɛ̀: Mae, wa gbɛ̃e è àlɛ tã́ago ń n tↄ́o, ↄ̃ wá ye giɛ̀, kɛ́ ìliↄ tɛ́wázio yã́i. 
\v 50 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Ásu giɛ̀o, asa gbɛ̃́ pↄ́ i íbɛlɛsɛánↄoá bàakpɛɛɛ.
\p
\v 51 Kɛ́ Yesu fɛlɛ taa luabɛ gↄↄ kà kãi, à mipɛ̀ Yelusalɛũwa. 
\v 52 Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ gbàɛ aa dↄaaɛ. Aa gɛ̀ gɛ̃̀ Samali bùsu zↄ̃ɛwiae guu sↄukɛiɛ̀. 
\v 53 Ɔ̃ wɛ̃́lɛpideↄ i aà dilɛo, kɛ́ à mipɛ̀ Yelusalɛũwa yã́i. 
\v 54 Kɛ́ aà ìwaeↄ Zaaki ń Zãao è màa, aa mɛ̀: Dii, ń ye wà o tɛ́ bↄ luabɛ à mↄ kṹmá yã̀?\f + \fr 9.54 \fr*\ft 2Kia 1.9-16\ft*\f* 
\v 55 Ɔ̃ Yesu lìli à gìnɛ́. 
\v 56 Ɔ̃ aalɛ gɛ́ wɛ̃́lɛ pãleu.
\p
\v 57 Kɛ́ aa bɛ zɛ́u, gbɛ̃e mↄ ò Yesuɛ: Gu pↄ́ ńlɛ gɛ́u píi, máↄ tɛnziɛ. 
\v 58 Yesu òɛ̀: Gbɛ̃gbonaↄ ń tòo vĩ, bãↄ ń sakpɛ vĩ. Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ sↄ̃ a ĩ́ampakĩi vĩo. 
\v 59 Yesu ò gbɛ̃pãleɛ: Mↄ tɛmazi. Ɔ̃ gbɛ̃́pi mɛ̀: Dii, to e ma de'ia kpagui gĩa. 
\v 60 Yesu òɛ̀: Tó gɛↄ ń gɛↄ vĩ. Mpi sↄ̃ gɛ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́ waasokɛ. 
\v 61 Gbɛ̃pãle ò lↄ: Máↄ tɛnzi Dii, ãma to mà gɛ́ lɛzai ma bɛdeↄwa gĩa.\f + \fr 9.61 \fr*\ft 1Kia 19.20\ft*\f* 
\v 62 Yesu òɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ soona na a ↄzĩ mɛ́ àlɛ a kpɛ gwa, ade i kↄ̃si ń kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́ioo.
\c 10
\s1 Gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi ń plao zĩa
\r (Mat 11.20-27, 13.16-17)
\p
\v 1 Bee gbɛa Dii gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi ń plao pãleↄ dìlɛ, ↄ̃ à ń zĩ́ gbɛ̃ↄn plapla aaↄ dↄaaɛ wɛ̃́lɛↄ guu ń gu pↄ́ á ye gɛ́uↄ píi. 
\v 2 A ònɛ́: Pↄkɛkɛa zↄ̃ↄ, a kɛ̀kɛnaↄ bílao. À wabikɛ Budewa aà zĩkɛnaↄ gbaɛ pↄkɛkɛi. 
\v 3 À dazɛu. Málɛ á zĩ sãↄ ũ àwalɛwanaↄ guuɛaↄ! 
\v 4 Ásu mↄkpɛ sɛo ge babalabↄↄ ge kyaleↄ. Ásu zɛ zɛ́u à fↄkpa gbɛ̃ewao. 
\v 5 Ua pↄ́ a gɛ̃u píi, à o gĩa Lua uapi gba aafia. 
\v 6 Tó aafiade ku we, á fↄ̀ aafiade a gↄ̃ɛ̀. Tó a ku we sↄ̃o, a ɛa suwáɛ. 
\v 7 Àↄ ku uapiu, à pↄ́ pↄ́ wa kpàwá ble ge pↄmia, asa zĩkɛna kà à a asea eɛ. Ásu àↄ sↄ̃kĩikpakpao. 
\v 8 Wɛ̃́lɛ pↄ́ a gɛ̃u mɛ́ wà á dílɛ, à pↄ́ pↄ́ wà mↄ̀oɛ́ ble. 
\v 9 À wɛ̃́lɛpi gyãeↄ gbã́gbã, í o gbɛ̃́ↄnɛ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i kàńnↄ kãi. 
\v 10 Tó a gɛ̃ wɛ̃́lɛu mɛ́ wì á dilɛo sↄ̃, à bↄlɛ gãaɛ, í mɛ: 
\v 11 Baa á wɛ̃́lɛ luutɛ̃ pↄ́ kpà wá gbáwa, wá kↄↄlɛowáɛ.\f + \fr 10.11 \fr*\ft Luk 9.5\ft*\f* Àↄ dↄ̃ sã́asã kɛ́ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i kà kãi. 
\v 12 Málɛ oɛ́, yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ ĩa pↄ́ Lua a da Sↄdↄũdeↄwa a ka wɛ̃́lɛpideↄ pↄ́wao.\f + \fr 10.12 \fr*\ft Daa 19.24-28\ft*\f*
\p
\v 13 Waiyoo Kↄlazɛnideↄ! Waiyoo Bɛsaidadeↄ! Dabudabu pↄ́ má kɛ̀ á wɛ̃́lɛↄ guu, tó má kɛ̀ Tii ń Sidↄ̃o yãa, dↄ̃ wɛ̃́lɛpideↄ zwã̀nkasaↄ kàkańla, aa zↄ̃̀lɛ tufua à gɛ̃̀gɛ̃ nↄ̀sɛlilɛa seela ũ. 
\v 14 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ á ĩadama aↄ dɛ Tiideↄ ń Sidↄ̃deↄ pↄ́a.\f + \fr 10.14 \fr*\ft Isa 23.1-18, Yoɛ 4.1-4\ft*\f* 
\v 15 Kapɛnaũdeↄ sↄ̃, á gbã zↄ̃ luawa yã̀? Wa ↄzↄ̃áziɛ e bɛdau.\f + \fr 10.15 \fr*\ft Isa 14.13-15\ft*\f*
\p
\v 16 Ɔ̃ Yesu ò a ìwapiↄnɛ: Gbɛ̃́ pↄ́ á yãmà, ade ma yãmàɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gìázi, ade gìmaziɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gìmazi sↄ̃, ade gì gbɛ̃́ pↄ́ ma zĩziɛ.\f + \fr 10.16 \fr*\ft Luk 9.48\ft*\f*
\p
\v 17 Gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi ń plaopiↄ gɛ̀, ↄ̃ aa ɛ̀a sù ń pↄnao aa mɛ̀: Dii, baa tã́aↄ misìilɛwɛ̃ɛ n tↄ́ yã́i. 
\v 18 Yesu ònɛ́: Málɛ gugwa, ma Setãu è à bã̀ɛ luabɛ lán loupilɛawa. 
\v 19 Ma iko kpàwá à táa'o mlɛ̃ↄ ń sóiↄ ń á ibɛɛ gbãa píiowaɛ, pↄe a fↄ̃ à á kɛ'ĩao.\f + \fr 10.19 \fr*\ft Soũ 91.13\ft*\f* 
\v 20 Ń beeo ásu pↄnakɛ ń mi pↄ́ tã́aↄ ì siilɛɛ́oo. À pↄnakɛ á tↄ́ pↄ́ kú taalau luabɛ yã́i.
\p
\v 21 Zĩbeezĩ Lua Nisĩna Yesu pↄ kɛ̀na maamaa à mɛ̀: Baa, zĩ́lɛ ń musuo Dii, lá n yã́ beeↄ ùlɛ yãdↄ̃naↄnɛ ń ↄ̃nↄnaↄ, mɛ́ n bↄò ladↄ̃nsaiↄnɛ, ma n sáaukɛ̀. Ao, Baa, bee kàngu màa. 
\v 22 Ma Mae pↄ́pii nàmɛɛ ma ↄzĩɛ. Gbɛ̃e Lua Nɛ́ dↄ̃o, mɛ́ i kɛ Mae Lua bàasio, mɛ́ gbɛ̃e Mae Lua dↄ̃o, mɛ́ i kɛ aà Nɛ́ ń gbɛ̃́ pↄ́ Nɛ́pi yei aà ↄlↄnɛ́ↄ bàasio.
\p
\v 23 Ɔ̃ Yesu aɛdↄ̀ a ìwaↄwa a ònɛ́ ńtɛ̃ɛ: Báaadeↄn á ũ yã́ pↄ́ álɛ e ń wɛ́o yã́i. 
\v 24 Málɛ oɛ́, ãnabiↄ ń kíaↄ ku yãa dasi, aa ye yã́ pↄ́ álɛ eↄ e, aai eo. Aa ye yã́ pↄ́ álɛ maↄ ma, aai mao.
\s1 Samali gbɛ̃maa
\p
\v 25 Ikoyãdↄ̃nae mɛ́ fɛ̀lɛ lɛ́ líkpalɛ Yesuwa à mɛ̀: Mɛtulu, kpelewa má kɛ mà àizãna ei? 
\v 26 Yesu òɛ̀: Kpelewa a ku Mↄizi ikoyã guui? Ni a kyokɛ ǹ ma kpelewa ni? 
\v 27 Gbɛ̃́pi wèwà à mɛ̀: Ǹyↄ̃ ye Dii n Luazi ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai n gbãa pua lɛ́u, n sↄ̃ iↄ kuwà,\f + \fr 10.27 \fr*\ft Iko 6.5\ft*\f* níↄ ye n gbɛ̃́deezi lán nzĩa wɛ̃niwa.\f + \fr 10.27 \fr*\ft Lev 19.18\ft*\f* 
\v 28 Yesu òɛ̀: Ń wè maaɛ. Ǹyↄ̃ kɛ màa, ńyↄ̃ↄ ku.\f + \fr 10.28 \fr*\ft Lev 18.5\ft*\f* 
\v 29 Ɔ̃ gbɛ̃́pi ye yãnakpa azĩawa, ↄ̃ à Yesu là à mɛ̀: Démɛ ma gbɛ̃́dee ũi?
\p
\v 30 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Gbɛ̃e mɛ́ bↄ̀ Yelusalɛũ àlɛ gɛ́ Yeliko, ↄ̃ kpã́iwɛliwɛↄ kpàaũaànↄ. Aa aà pↄ́ↄ sìwà, aa aà gbɛ̃̀ dúuduu e à kà gaa. Ɔ̃ aa aà tò we, aa gɛ̃̀zɛa. 
\v 31 À mↄ lè sa'onae zɛ́ doũpi sɛ̀. Kɛ́ à aà è, ↄ̃ à dↄ̀aàzi. 
\v 32 Màaɛ lↄ kɛ́ Levii buie kà gupiu, à aà è, ↄ̃ à dↄ̀aàzi. 
\v 33 Samali bùsu gbɛ̃e bɛ zɛ́piu. Kɛ́ à mↄ̀ aà è, ↄ̃ à kɛ̀ɛ̀ wɛ̃naũ. 
\v 34 À sↄ̃̀aàzi, à ɛsɛ mà aà gu pↄ́ kɛ̀'ĩaↄwa ń nísio ń vɛ̃ɛo, à pↄ́ yèyewà. Ɔ̃ à aà sɛ dì a zàa'ĩna kpɛ, à gɛ̀aànↄ nibↄↄ pilakĩi. Ɔ̃ à aà gwà we. 
\v 35 Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ à ã́nusu ↄwatɛ̃ bↄ̀ mɛ̀n pla a kpà pilakĩidewa à mɛ̀: Ǹ aà gwamɛɛ. Tó n ɛa n ↄ̃ablè dɛ beea aà yã́ musu, má a fĩabonɛ, tó ma su.
\p
\v 36 Tↄ̀ↄ, gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ guu, an démɛ gbɛ̃kɛkɛ̀ gbɛ̃́ pↄ́ kpã́iↄ kpàaũaànↄpiɛi? 
\v 37 A wèwà à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ wɛ̃nadↄ̃̀ɛ̀ɛ. Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Gɛ ǹ kɛ màa sↄ̃.
\s1 Yesu kua Maata ń Maliamao bɛ
\p
\v 38 Gↄↄ pↄ́ aa bɛ zɛ́u, aa kà wɛ̃́lɛu, ↄ̃ nↄɛ pↄ́ wì mɛ Maata Yesu dìlɛ. 
\v 39 A dãuna vĩ, wì mɛ Maliama, à zↄ̃̀lɛ Dii gbázĩ, àlɛ aà yãma. 
\v 40 Kĩna zĩ dà Maatala, ↄ̃ à mↄ̀ Yesu kĩ́i à mɛ̀: Dii, kɛ́ ma dãuna ma to zĩpiɛ mado, i kɛnɛ yãe ũo lé? Oɛ̀ aà dↄmalɛ. 
\v 41 Ɔ̃ Dii wèwà à mɛ̀: Maata, Maata, ńlɛ yãe kã̀akɛ, ńlɛ ĩada nzĩawa ń yã́ↄ dasi. 
\v 42 A mɛ̀ndo mɛ́ zɛvĩ. Maliama baa maa sɛ̀ mɛ́ wa siwào.
\c 11
\s1 Wabikɛa
\r (Mat 6.9-15, 7.7-11)
\p
\v 1 Zĩewa Yesu lɛ́ wabikɛ guei. Kɛ́ a làa, aà ìwae òɛ̀: Dii, wabikɛa dawɛ̃ɛ lá Zãa dà a ìwaↄnɛwa. 
\v 2 Ɔ̃ a ònɛ́: Tó álɛ wabikɛ, àli mɛ:
\q1 Baa, to wà dↄ̃ kɛ́ n kua adoa.
\q1 To kpala pↄ́ bↄ̀ n kĩ́i bↄ gupuau.
\q1
\v 3 Wá gba ú pↄ́ wáↄ ble lá gu lɛ́ dↄ.
\q1
\v 4 Wá duuna kɛ̃́wá,
\q1 asa wi gbɛ̃́ pↄ́ tàaekɛ̀wɛ̃ɛↄ kɛ̃ píiɛ.
\q1 Ńsu to wà fu yↄ̃awao.
\m
\v 5 Ɔ̃ a ònɛ́: Gbɛ̃e mɛ́ gbɛ̃na vĩ, ↄ̃ à gɛ̀ aà kĩ́i wɛɛdo a òɛ̀: Ma mↄ n kĩ́iɛ, pɛ̃ɛ sɛ̃amɛɛ mɛ̀n àaↄ̃. 
\v 6 Nibↄe pìlaa tiaɛ, má pↄe vĩ mà kpawào. 
\v 7 Ɔ̃ aà gbɛ̃napi wèwà za kpɛa à mɛ̀: Ńsu ĩadaao, ma zɛtà kↄ̀. Ma ta kpɛ́u ń ma nɛ́ↄ, má fↄ̃ fɛlɛ mà kpamao. 
\v 8 Málɛ oɛ́, baa tó i fɛlɛ kpàwà gbɛ̃nakɛ yã́io, a fɛlɛ pↄ́ pↄ́ a yei kpawà kɛ́ a zɛazi yã́i. 
\v 9 Mapi sↄ̃ málɛ oɛ́, à wabikɛ, Lua i kpáwá. À wɛɛlɛ, í e. À gbalɛ, Lua i wɛ̃ɛ́. 
\v 10 Asa gbɛ̃́ pↄ́ wabikɛ̀, wì aà gbaɛ, gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́ wɛ̀ɛlɛ ì eɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ gbalɛ̀, wa wɛ̃ɛ̀. 
\v 11 Á gbɛ̃́ pↄ́ á nɛ́ↄ vĩ, tó á nɛ́ kpↄ wabikɛ̀wá, á démɛ a píligona kpawài? 
\v 12 Ge tó à kogbe wabikɛ̀wá, á démɛ a sói kpawài? 
\v 13 Baa ń á vãikɛo, lá á pↄmaa kpaa á nɛ́ↄwa dↄ̃, á Mae pↄ́ kú musu a a Nisĩna kpa gbɛ̃́ pↄ́ a wabikɛ̀wawao lé?
\s1 Tã́agoa
\r (Mat 12.22-30,43-45, Maa 3.20-27)
\p
\v 14 Yesu lɛ́ tã́a swãdo go gbɛ̃́wa. Kɛ́ à tã́api gò, swãdopi nà yã'oawa, ↄ̃ yã́pi bↄ̀ bíla saɛ. 
\v 15 Ɔ̃ an gbɛ̃eↄ mɛ̀: Ì tã́agonɛ́ ń tã́aↄ kí Beezebu tↄ́oɛ. 
\v 16 Ɔ̃ gbɛ̃pãleↄ lɛ́ líkpalɛwà, aa gbɛ̀awa aà seelae kɛnɛ́ ń Lua gbãao. 
\v 17 Lá Yesu ń làasoo dↄ̃, ↄ̃ a ònɛ́: Kpala pↄ́ a gbɛ̃́ↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o a midɛ. Ua pↄ́ a gbɛ̃́ↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o a gↄ̃ bɛzĩ ũɛ. 
\v 18 Tó Setãu íbɛlɛsɛ̀ ń a gbɛ̃́ↄ, kpelewa aà kpala aↄ zɛai? Má ò màa kɛ́ i mɛ mi tã́agonɛ́ ń Beezebu tↄ́o yã́iɛ. 
\v 19 Tó Beezebu tↄ́ mi tã́agoò, á gbɛ̃́ↄ ì go ń dé tↄ́o ni? Beewa ázĩa gbɛ̃́ↄ yã́'ĩikpàwá. 
\v 20 Lá ma tã́agoamaá Lua ↄgbɛɛ, àↄ dↄ̃ kɛ́ kía pↄ́ Lua kpà kpalau á kĩ́i lèn we. 
\v 21 Tó gↄ̃sa gbãa gↄ̃kɛbↄↄ kũa, àlɛ a ua dↄ̃́aò, aà àizɛɛↄ ìↄ aafiaɛ. 
\v 22 Ãma tó gbɛ̃́ pↄ́ a gbãa dɛaàla mↄ̀ gɛ̃̀ à aà gbɛ̃̀, a aà gↄ̃kɛbↄ pↄ́ a a náai vĩↄ sɛ́lɛ, i aà àizɛɛↄ biilɛnɛ́. 
\v 23 Gbɛ̃́ pↄ́ dɛ ma gbɛ̃́ ũo, ma ibɛɛɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ lí pↄ́ kãaamanↄo, àlɛ fãaaɛ.
\p
\v 24 Tó wà tã́a gò gbɛ̃́ɛ, ìↄ liaaliaa gugiiu àↄ gbɛ̃́ wɛɛlɛ à diɛ̀ɛ. Tó i eo, ì mɛ: Má ɛa ta ma sↄ̃́ ziwaɛ. 
\v 25 Tó à tà we, ì e a bɛ ado, à zu'ò, à azĩa kɛ̀kɛ wásawasa, 
\v 26 ↄ̃ ì ɛa gɛ tã́a pↄ́ an vãi dɛalaↄ sɛ́lɛ suńnↄ mɛ̀n sopla, aaì diɛ̀. Beewa gbɛ̃́pi gwea gbɛzã vãi ì dɛ a káaua.
\p
\v 27 Kɛ́ Yesu lɛ́ o màa, wà nↄɛe mà, à pũ̀na zã guu à mɛ̀: Báaaden nↄɛ pↄ́ n i à yↄ̃́ kpàma ũ. 
\v 28 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Báaadeↄn gbɛ̃́ pↄ́ aa Lua yãmà aa kũaↄ ũ dɛ beea.
\s1 Seela gbɛaa Yesuwa
\r (Mat 6.22-23, 12.38-42)
\p
\v 29 Gbɛ̃́ↄ nↄ̀nↄaa, ↄ̃ Yesu mɛ̀: Gbãgbɛ̃ↄ vãi. Aaì seela gbɛaa, ãma má seelae kɛnɛ́o, sema Yonasi pↄ́. 
\v 30 Lá Yonasi dɛ seela ũ Ninivadeↄnɛ,\f + \fr 11.30 \fr*\ft Yon 3.4\ft*\f* màa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ aↄ dɛ seela ũ gbãgbɛ̃ↄnɛ. 
\v 31 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ gɛↄmidↄkĩi oi nↄɛ kía a fɛlɛ yãda gbãgbɛ̃ↄlaɛ, asa à bↄ̀ za tↄↄlɛ lɛ́wa à mↄ̀ Salomↄↄ ↄ̃nↄyã maiɛ,\f + \fr 11.31 \fr*\ft 1Kia 10.1-10\ft*\f* mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃ↄ dɛ Salomↄↄa ku la. 
\v 32 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ Ninivadeↄ fɛlɛ yãda gbãgbɛ̃ↄlaɛ, asa kɛ́ Ninivadeↄ Yonasi waaso mà, aa nↄ̀sɛlìlɛɛ,\f + \fr 11.32 \fr*\ft Yon 3.5\ft*\f* mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃ↄ dɛ Yonasia ku la.
\p
\v 33 Wìli filia na wà dilɛ gusↄↄnauo ge wà pɛ̃na kúlɛwào. Wì di bábanawaɛ, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ gɛ̃ↄ gupua e.\f + \fr 11.33 \fr*\ft Luk 8.16\ft*\f* 
\v 34 N wɛ́ mɛ́ n mɛ filia ũ. Tó n wɛ́ kú gudoũ, n mɛ̀ píi aↄ gupua vĩɛ. Tó n wɛ́ kú plapla sↄ̃, n mɛ̀ píi aↄ gusia vĩɛ. 
\v 35 Ayãmɛto laaika kɛ́ gupua pↄ́ ńlɛ e ń vĩ su àↄ dɛ gusia ũo. 
\v 36 Tó n mɛ̀ píi gupua vĩ mɛ́ a kee ku gusiauo, aↄ gupu wásawasa lándↄ̃ filia í dↄmawaɛ.
\s1 Zↄadↄa Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ ń Falisiↄwa
\r (Mat 23.1-36, Maa 12.38-40, Luk 20.45-47)
\p
\v 37 Kɛ́ Yesu yã'ò a làa, ↄ̃ Falisie wabikɛ̀wà aà mↄ pↄbleanↄ, ↄ̃ à gɛ̃̀ zↄ̃̀lɛ. 
\v 38 Kɛ́ Falisipi è i ↄpipi lá aaì kɛwa à gbàsa lɛ́ pↄbleo, à bↄ̀ aà saɛ. 
\v 39 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Á Falisiↄ i gbãbↄ bisaↄ kpɛɛ ń taↄ, kási bĩi ń yãvãikɛao mɛ́ á nↄ̀sɛ pà. 
\v 40 Sↄũↄ! Lua pↄ́ a kpɛ kɛ̀ i a guu kɛo lé? 
\v 41 À pↄ́ pↄ́ kú á taↄ guu dã wɛ̃nadeↄnɛ, á tapiↄ i gↄ̃ɛ́ gbãlɛsai.
\p
\v 42 Waiyoo á Falisiↄ! I toeↄ dosina ń kpɛaanao ń dopↄↄ píi kwide kpa Luawa,\f + \fr 11.42 \fr*\ft Lev 27.30\ft*\f* ↄ̃ i pãkpa yã́gↄ̃gↄ̃a a zɛ́wai ń yea Luapizio. Yã́ beeↄ mɛ́ dɛ àↄ kũa pãkpaa a kĩniↄzi sai. 
\v 43 Waiyoo á Falisiↄ! Iↄ ye zↄ̃lɛa gumaaↄu lousisikpɛu, iↄ ye wàↄ fↄkpakpawá gãaɛ. 
\v 44 Waiyoo ápiↄ! Á dɛ lán mia kpɛɛna pↄ́ wìↄ táa'owà dↄ̃saiwaɛ.
\p
\v 45 Ɔ̃ ikoyãdↄ̃nae òɛ̀: Mɛtulu, tó ń ò màa, ńlɛ wá sↄ̃sↄ̃ sↄ̃ɛ. 
\v 46 Yesu mɛ̀: Waiyoo á ikoyãdↄ̃naↄ sↄ̃! I gbɛ̃́ↄ da asosɛa zĩ'ũu, mɛ́ ili ↄdamá ń a sɛaoo, baa ↄton do. Waiyoo ápiↄ! 
\v 47 I pↄ́ bo ãnabi pↄ́ á deziↄ ń dɛdɛↄ miaↄwa dↄngu yã́i. 
\v 48 Bee lɛ́ ↄlↄ gbɛ̃́ↄnɛ kɛ́ a zɛ ń á deziↄ yãkɛaↄɛ. Aa ãnabiↄ dɛ̀dɛ, ↄ̃ álɛ pↄ́ bo ń miaↄwa. 
\v 49 Ayãmɛto Lua ↄ̃nↄ guu à mɛ̀ á ãnabiↄ ń zĩnaↄ gbaɛwá, í ń gbɛ̃eↄ dɛdɛ, í ĩada ń gbɛ̃eↄwa. 
\v 50 Lua a ãnabi pↄ́ wà ń dɛdɛ za dṹnia daalɛgↄↄ e gbãↄ au tↄsi gbãgbɛ̃ↄpiↄwa. 
\v 51 Ao, málɛ oɛ́, za Abɛli dɛa\f + \fr 11.51 \fr*\ft Daa 4.8\ft*\f* e à gɛ̀ pɛ̀ Zakali pↄ́ wa dɛ̀ sa'okĩi ń Lua kpɛ́o zãnguowa,\f + \fr 11.51 \fr*\ft 2Lad 24.10-21\ft*\f* Lua a ń au tↄsi gbãgbɛ̃ↄwaɛ. 
\v 52 Waiyoo á ikoyãdↄ̃naↄ! A dↄ̃a zɛ́ kili wò. I gɛ̃uo, mɛ́ a gi gbɛ̃́ pↄ́ aa ye gɛ̃uↄnɛ. 
\v 53 Kɛ́ Yesu bↄ̀ we, Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ ń Falisiↄ aà lè pãsĩpãsĩ, aalɛ yã́ dasi lalawà, 
\v 54 aalɛ aà kpakpa kɛ́ aa e wà aà kũ yã́ pↄ́ àlɛ o guuɛ.
\c 12
\s1 Zɛa ń Yesuo gbɛ̃́ↄ aɛ
\r (Mat 10.19-33)
\p
\v 1 Gↄↄ bee bíla nↄ̀nↄaaaàzi, wa ń lɛ́ dↄ̃o, e aalɛ kɛ̀sɛpɛlɛpɛlɛkↄ̃wa, ↄ̃ à yã'ò a ìwaↄnɛ gĩa à mɛ̀: À laaika Falisiↄ mↄafilii, ì lińla lán pɛ̃ɛsɛ'ɛsɛwaɛ. 
\v 2 Yã́ pↄ́ ulɛa a bↄ gupuau píi. Asiiyãe ku kɛ́ wa gí dↄ̃io.\f + \fr 12.2 \fr*\ft Luk 8.17\ft*\f* 
\v 3 Beewa yã́ pↄ́ á ò gusiau, wa ma gupuau, mɛ́ asiiyã pↄ́ á ò kↄ̃ swã́u làasiu, wa a kpàwakɛ gãaɛ.
\p
\v 4 Ma gbɛ̃naↄ, málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ a á dɛ mɛ́ a gbɛa a fↄ̃ yãe kɛɛ́ lↄo, ásu vĩakɛɛ̀o. 
\v 5 Má gbɛ̃́ pↄ́ dɛ à vĩakɛɛ̀ oɛ́. À vĩakɛ Lua pↄ́ gbɛ̃́ zua tɛ́ guu aà ga gbɛa iko vĩɛ. Ao, málɛ oɛ́, à vĩakɛ aàpiɛ. 
\v 6 Wìli gòlegolena mɛ̀n sↄo yía daa plao lé? Kási baa a mɛ̀ndo yã́ lí sã́ Luaguo. 
\v 7 Baa á mikãↄ, a a lɛ́ dↄ̃. Ásu vĩakɛo, á dɛ gòlegolen dasiↄla.
\p
\v 8 Málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ zɛ̀manↄ gbɛ̃́ↄ aɛ, Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a zɛaànↄ Lua malaikaↄ aɛ. 
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ lelekpàmazi gbɛ̃́ↄ aɛ sↄ̃, má lelekpaaàzi Lua malaikaↄ aɛ. 
\v 10 Tó gbɛ̃́ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ bɛ̃̀ɛbò, Lua a aà kɛ̃́. Ãma tó gbɛ̃́ Lua Nisĩna tↄbɛ̃ɛsì, a kɛ̃a vĩo. 
\v 11 Tó wàlɛ gɛ́ánↄ yã́kpalɛu lousisikpɛu ge kíaↄ ń gbãadeↄ aɛ, ásu bílikɛ bↄkĩi yã́wao ge yã́ pↄ́ á o, 
\v 12 asa Lua Nisĩna mɛ́ a yã́ pↄ́ dɛ à o daɛ́ zĩbeezĩ.
\s1 Àizɛɛ
\r (Mat 6.19-34)
\p
\v 13 Zã guu gbɛ̃e ò Yesuɛ: Mɛtulu, o ma vĩ̀iɛ aà ma asea kpaa wá túbi guu. 
\v 14 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Ma gbɛ̃́, démɛ ma dilɛ á yã́kpalɛkɛna ũi ge á yãgↄ̃gↄ̃na? 
\v 15 Ɔ̃ a ò bílaɛ: Àↄ ázĩa kũa dↄ̃. À laaika pↄ́pii bĩikɛai, asa àizɛɛá gbɛ̃nazĩna wɛ̃ni no, baa tó a zↄ̃ↄ.
\p
\v 16 Ɔ̃ à yãlɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: Ɔdee mɛ́ kú, aà bua blɛkɛ̀ɛ̀ maamaa, 
\v 17 ↄ̃ à làasookɛ̀ à mɛ̀: Má kɛ kpelewa ni? Má blɛwɛkakĩi vĩo. 
\v 18 Ɔ̃ à mɛ̀: Lá má kɛn kɛ: Má a blɛwɛkakĩiↄ gbooɛ, mí a zↄ̃ↄↄ bobo, mí a pↄ́wɛna káu píi ń ma àizɛɛↄ, 
\v 19 mí o mazĩaɛ: Ma gbɛ̃́, ń kũ̀sũa vĩ zↄ̃ↄ, a kannↄ wɛ̃ ũma? Kã́ma bo, pↄble, imi, pↄnakɛ. 
\v 20 Ɔ̃ Lua òɛ̀: Sↄũ, gwãasĩnaɛ bee má n wɛ̃ni gbɛama. Sↄu pↄ́ ń kɛ̀ a gↄ̃ dé pↄ́ ũɛ? 
\v 21 Màa aↄ dɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ àizɛɛ kãaa azĩaɛ mɛ́ a dɛ ↄde ũ Luaɛoo.
\p
\v 22 Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: Ayãmɛto málɛ oɛ́, ásuli á wɛ̃ni kã̀akɛ pↄblea yã́ musuo, ásuli á mɛ kã̀akɛ pↄkasa yã́ musuo. 
\v 23 Wɛ̃ni dɛ pↄbleala, mɛ dɛ pↄkasala. 
\v 24 À gbagbaaↄ gwa. Aali pↄ́tↄ̃o, aali pↄkɛkɛo, aa dↄ̃ ge gbà zòolo vĩo, mɛ́ Lua ì ń gwa. Á dɛ bãↄla zↄ̃ↄo lé? 
\v 25 Á guu démɛ a fↄ̃ à a wɛ̃ni gbã̀a kã́fĩ, baa gↄↄ do, a yãkãakɛa guui? 
\v 26 Lá á yã́ yↄↄnapi fↄ̃o, bↄ́yãi álɛ yã́ kĩniↄ kã̀akɛi? 
\v 27 À lá vudeↄ gwa sɛ̃u lá aa dɛ. Aali zĩkɛo, aali bua tão. Málɛ oɛ́ baa Salomↄↄ ń a ↄdekɛo,\f + \fr 12.27 \fr*\ft 1Kia 10.4-7\ft*\f* i ula e dà a maa kà an keewao. 
\v 28 Luanaaifɛ̃nɛndeↄ! Sɛ̃̀a lá pↄ́ kú gbã mɛ́ a tɛ́kũ zia, lá Lua ì pↄ́ nai màa, wa á pↄ́ o lↄe? 
\v 29 Ásu to pↄ́ pↄ́ á ble ge pↄ́ pↄ́ á mi yã́ dↄaaɛ́o. Ásu bílikɛo. 
\v 30 Pↄ́piↄ píi yã́ ì dↄaa dṹnia gbɛ̃́ↄnɛ, ãma á Mae dↄ̃ kɛ́ á ye pↄ́piↄi. 
\v 31 À to kpala pↄ́ bↄ̀ aà kĩ́i yã́ dↄaaɛ́, i pↄ́piↄ kaaɛ́. 
\v 32 Ma kpàsa nɛ́na gbɛ̃́ↄ, ásu vĩakɛo, asa à kà á Maegu kɛ́ à á kpá kpalapiu. 
\v 33 À pↄ́ pↄ́ á vĩↄ yía, í wɛ̃nadeↄ gba a ↄ̃a. À mↄkpɛ pↄ́ lí zikũo zↄ̃, luabɛ àizɛɛ pↄ́ lí láao kákĩi ũ. Kpã́i a sↄ̃i weo, kↄ̀ↄ a pↄ́ ↄ̃̀ↄkpa weo. 
\v 34 Gu pↄ́ á àizɛɛ kúu, wekĩi ↄ̃ á laai ìↄ kuu.
\s1 Zĩkɛn náaide laaide
\r (Mat 24.45-51)
\p
\v 35 Àↄ ku sↄu guu, à tó á filia àↄ naa, 
\v 36 íↄ dɛ lán gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ ń dii sua ń nↄsɛpↄnakɛao dãↄwa, kɛ́ gↄↄ pↄ́ à kà mɛ́ à gbalɛ̀, aa e zɛwɛ̃ɛ̀ gↄ̃̀ↄ. 
\v 37 Báaadeↄn zĩkɛna pↄ́ an dii a ń lé bɛ̃́ɛ a sugↄↄpiↄ ũ. Sĩana málɛ oɛ́, diipi a a pↄ́ↄ kɛkɛ ye, i ń zↄ̃lɛ, i pↄblea kãaanɛ́. 
\v 38 Baa tó à kà wɛɛdo ge gufɛ̃nɛ, tó à ń lé màa, báaadeↄn ń ũ. 
\v 39 Àↄ yã́ɛ bee dↄ̃. Tó uabele kpã́i mↄ́gↄↄ dↄ̃, a wei aà a kpɛ́ gbooo. 
\v 40 Ápiↄ sↄ̃ àↄ kú ń sↄuo, asa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a mↄ gↄↄ pↄ́ á wɛ́ dↄiwao.
\p
\v 41 Piɛɛ mɛ̀: Dii, wá yã́i n yã́pi lɛ̀ɛũia, ge gbɛ̃́piiɛ? 
\v 42 Dii mɛ̀: Dén ziia náaide laaide pↄ́ aà dii a a zĩkɛnaↄ naɛ̀ a ↄzĩ aàli blɛ kpámá a gↄↄwa ũi? 
\v 43 Báaaden zĩkɛna pↄ́ aà dii aà lè, àlɛ kɛ màa a sugↄↄ ũ. 
\v 44 Sĩana málɛ oɛ́, a a àizɛɛ píi naɛ̀ a ↄzĩɛ. 
\v 45 Tó zĩkɛnapi ò a sↄ̃u a dii sua lɛ́ gɛ̃gɛ̃ sↄ̃, i fɛlɛ na zↄnↄɛ ge gↄ̃ɛↄ gbɛ̃gbɛ̃awa, iↄ ulatãble, iↄ wɛ̃dɛ kɛ, 
\v 46 aà dii a su gↄↄ pↄ́ aà wɛ́ dↄiowaɛ, zaa pↄ́ a dↄ̃owa, i aà zↄ̃ɛzↄ̃ɛ, i aà baa daaa ń luayãdansaiↄ. 
\v 47 Zĩkɛna pↄ́ a dii pↄeã dↄ̃ mɛ́ i sↄukɛ à aà pↄeã kɛ̀o, wa aà gbɛ̃ dúuduuɛ. 
\v 48 Zĩkɛna pↄ́ a dii pↄeã dↄ̃o, mɛ́ à yã́ pↄ́ dɛ wà aà gbɛ̃ kɛ̀ sↄ̃, wa aà gbɛ̃ yↄↄɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ Lua aà gbà zↄ̃ↄ ↄ̃ Lua a wɛɛlɛwà zↄ̃ↄ. Gbɛ̃́ pↄ́ Lua pↄ́ nàɛ a ↄzĩ zↄ̃ↄ, a gbɛawà dɛńla.
\s1 Kↄ̃kpaalɛa Yesu yã́i
\r (Mat 5.25-26, 10.34-36, 16.2-3)
\p
\v 49 Tɛ́ ma mↄ sↄ̃i dṹniawa, mɛ́ málɛ wã maamaa kɛ́ tɛ́pi kũ sa. 
\v 50 Má ga vĩ mà siu. Má kú làasoo guu e à gɛ kɛò. 
\v 51 Álɛ e ma mↄ kɛ́ gbɛ̃́ↄ aaↄ na ń kↄ̃o dṹniau yã̀? Aawo! Málɛ oɛ́, kↄ̃kpaalɛa yã́i ma mↄi. 
\v 52 Za tia ua pↄ́ gbɛ̃ↄn sↄo kuu aa kↄ̃kpaalɛɛ. Gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ bↄ gbɛ̃ↄn plaↄ kpɛ, gbɛ̃ↄn plaↄ bↄ gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ kpɛ. 
\v 53 Mae a bↄ a nɛgↄ̃ɛ kpɛ, nɛgↄ̃ɛ i bↄ a mae kpɛ. Da a bↄ a nɛnↄɛ kpɛ, nɛnↄɛ i bↄ a da kpɛ. Zã́ da a bↄ nↄzãe kpɛ, nↄzãe i bↄ a zãda kpɛ.\f + \fr 12.53 \fr*\ft Mis 7.6\ft*\f*
\p
\v 54 Yesu ɛ̀a ò bílaɛ: Tó á è lou lɛ́ sisi gukpɛ, i o gↄ̃̀ↄ lou a ma, ↄ̃ ì kɛ màa. 
\v 55 Tó á è ĩ́ana lɛ́ bↄ gɛↄmidↄkĩi oi, i o gu a wã, ↄ̃ ì wã. 
\v 56 Mↄafilideↄ! Á tↄↄlɛ ń luabɛo wɛ́ dↄ̃, mɛ́ á gↄↄɛ bee yáasi dↄ̃ sↄ̃o bɛ?
\p
\v 57 Bↄ́yãi á yãkɛkɛa a zɛ́wa dↄ̃ ázĩao ni? 
\v 58 Tó n ibɛɛ lɛ́ gɛnnↄ yã́kpalɛu, kↄaikɛ aà n kɛ̃ za zɛ́u, kɛ́ asu n gálɛ gɛnnↄ yã́kpalɛkɛna kĩ́io yã́i. Asa yã́kpalɛkɛnapi a n kpa dↄaiwaɛ, dↄaipi i n dakpɛu. 
\v 59 Málɛ onɛ, ńyↄ̃ bↄ weo e ǹ gɛ ǹ fĩapi bo píi. Baa tãnga a gↄ̃ tɛnzio.
\c 13
\s1 Nↄ̀sɛlilɛa
\p
\v 1 Gↄↄ bee gbɛ̃eↄ mↄ̀ Galile gbɛ̃́ pↄ́ Pilati ń dɛdɛ à ń au yã̀alɛ ń ń sa'obↄ auoↄ yã́ sìu Yesuɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Kɛ́ Galile gbɛ̃́piↄ gaa kɛ̀ màa, álɛ e an duuna dɛ Galile gbɛ̃́ kĩniↄla yã̀? 
\v 3 Aawo! Málɛ oɛ́, tó i nↄ̀sɛlilɛo, ápii á kaalɛ láńwaɛ. 
\v 4 Gbɛ̃ↄn bao plasai pↄ́ Siloe kalanga kwɛ̀má aa gàgaↄ sↄ̃, álɛ e an tàae dɛ gbɛ̃́ kĩni pↄ́ kú Yelusalɛũↄla yã̀? 
\v 5 Aawo! Málɛ oɛ́, tó i nↄ̀sɛlilɛo, ápii á kaalɛ láńwaɛ.
\p
\v 6 Ɔ̃ à yã́ɛ bee lɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: Gbɛ̃e mɛ́ kaadↄɛnli bà a swaluu, ↄ̃ à gɛ̀ a nɛ́ wɛɛlɛi, i eo. 
\v 7 Ɔ̃ a ò a zĩkɛnaɛ: Gwa, a wɛ̃̀ àaↄ̃n la, kɛ́ mi mↄ nɛ́ wɛɛlɛi kaadↄɛnapiwa, mili eo. Zↄ̃. Wá tó à gusi pã yã̀? 
\v 8 Ɔ̃ zĩkɛnapi òɛ̀: Mae, to we wɛ̃a lↄ. Má gubi mà liaiɛ, mí zùgbↄ̃ kau. 
\v 9 A gí nɛ'ii ziia? Tó i i sao, mí zↄ̃.
\s1 Nↄɛ kaaũa gbã́gbãa
\p
\v 10 Kã́mabogↄↄe zĩ́ Yesu lɛ́ yãdanɛ́ lousisikpɛu. 
\v 11 Nↄɛe ku we, tã́a aà kↄ̃̀ↄkũ̀ à kàaànↄ wɛ̃̀ bao plasai. Ìↄ kooaɛ, ìli fↄ̃ pòo baa yↄↄo. 
\v 12 Kɛ́ Yesu aà è, ↄ̃ à aà sìsi à mɛ̀: Nↄɛ, n kↄ̃̀ↄkɛ gòma. 
\v 13 Ɔ̃ à ↄnàwà. Wegↄ̃ↄ à pòo, ↄ̃ à Lua sáaukpà.
\p
\v 14 Ɔ̃ lousisikpɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ pà, kɛ́ Yesu aà gbã̀gbã kã́mabogↄↄzĩ yã́i, ↄ̃ à fɛ̀lɛ ò bílaɛ: Gↄↄ soolo mɛ́ kú kɛ́ wì zĩkɛu.\f + \fr 13.14 \fr*\ft Bↄa 20.9-10\ft*\f* Àli mↄ́ wà á gbã́gbã gↄↄ beeↄwa, kã́mabogↄↄzĩ bàasi. 
\v 15 Ɔ̃ Dii a zãsìwà à mɛ̀: Mↄafilideↄ! Kã́mabogↄↄzĩ á baade lí a zu ge zàa'ĩna polo a dↄkĩi à gɛ̀ í kpàwào lé? 
\v 16 Ablahaũ bui nↄɛɛ bee sↄ̃, Setãu aà yè wɛ̃̀ bao plasaiɛ. Aà bapi poloawà kã́mabogↄↄzĩ zɛ́ vĩo lé? 
\v 17 Kɛ́ a ò màa, ↄ̃ wí aà ibɛɛↄ kũ̀ píi, ↄ̃ bíla pↄ kɛ̀na dabudabu pↄ́ àlɛ kɛↄwa píi.
\s1 Yãlɛɛũa ń kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́io
\r (Mat 7.13-14, 21-23, 13.31-33, Maa 4.30-32)
\p
\v 18 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i bↄ̀ bↄ́wà ni? Bↄ́ má lɛɛũòi? 
\v 19 Doe ku a wɛ́na bↄ̀ lán ɛfↄ wɛ́nawa, ↄ̃ gbɛ̃e sɛ tↄ̃̀ a kaau. Kɛ́ à bↄ̀lɛ à kɛ̀ lí ũ, ↄ̃ bãↄ mↄ̀ pɛ̀pɛ a gↄ̃naↄwa.
\p
\v 20 Ɔ̃ a ò lↄ: Bↄ́ má kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i lɛɛũòi? 
\v 21 À bↄ̀ pɛ̃ɛsɛ'ɛsɛ pↄ́ nↄɛ sɛ kà pɛ̃ɛti zaa lɛ àaↄ̃ guu a lìa píiwaɛ.
\p
\v 22 Gↄↄ pↄ́ Yesu lɛ́ gɛ́ Yelusalɛũ, àlɛ pã mɛɛwiaↄ ń zↄ̃ɛwiaↄla, àlɛ yãdanɛ́, 
\v 23 ↄ̃ gbɛ̃e aà là à mɛ̀: Mae, asi àizãna'enaↄ dasioa? Ɔ̃ Yesu ò bílaɛ: 
\v 24 À ãiakɛ à gɛ̃ zɛ́lɛ tuuuna guu. Málɛ oɛ́, gbɛ̃́ dasideↄ wɛɛlɛ gɛ̃u, kási aa eo. 
\v 25 Tó uabele fɛ̀lɛ zɛtà a làa, tó a gↄ̃ bàasi, mɛ́ álɛ gbalɛ, álɛ mɛ: Mae, gbawɛ̃wɛ̃ɛ, a oɛ́ á á dↄ̃ gueio. 
\v 26 Bee gbɛa tó á òɛ̀ à pↄblè à imìánↄ, mɛ́ à yãdànɛ́ á bɛ gãaɛ, 
\v 27 a oɛ́ á á dↄ̃ gueio. À goala ápii vãikɛnaↄ.\f + \fr 13.27 \fr*\ft Soũ 6.9\ft*\f*
\p
\v 28 Tó a Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo ń ãnabiↄ è píi kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guu, mɛ́ wà á zú bàasi, we á ↄ́ↄlↄu à ↄdi á musu. 
\v 29 Gbɛ̃́ↄ bↄ gukpɛ ń bɛ'aɛo ń gugbãntooo ń gɛↄmidↄkĩio, aa mↄ blɛblei kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guu. 
\v 30 Gbɛ̃́ kpɛɛↄ gↄ̃ dↄaaa mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aaↄ gↄ̃ kpɛɛ.
\s1 Yesu ↄ́ↄlↄa Yelusalɛũdeↄ yã́ musu
\r (Mat 23.37-39)
\p
\v 31 Gↄↄ bee gↄ̃̀ↄ Falisieↄ mↄ̀ Yesu kĩ́i aa òɛ̀: Fɛlɛ go lakĩi, asa Elodi ye n dɛɛ. 
\v 32 Ɔ̃ a ònɛ́: À gɛ o kífɛ̃nɛnapiɛ málɛ tã́agonɛ́, málɛ gyãeↄ gbãgbã gbã ń ziao, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ má a zĩ midɛ. 
\v 33 N beeo sema mà gɛ́ aɛ gbã ń ziao ń zia bàasio, asa i kũ ãnabi ga gueio, sema Yelusalɛũ. 
\v 34 Yelusalɛũdeↄ, Yelusalɛũdeↄ, i ãnabiↄ dɛdɛ, i gbɛ̃́ pↄ́ Lua ń zĩ́wáↄ pápa ń gbɛↄ à ń dɛdɛ. Miↄ ye mà á kãaamazi mↄ̀ↄmↄↄ, lá ko ì gã̀sĩa kú a nɛ́ↄlawaɛ, kási ili weio. 
\v 35 Lua a á kpɛ́ tóɛ́ɛ sa. Málɛ oɛ́, á ma e lↄo e à omɛɛ, báaade gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ ń Dii tↄ́o.\f + \fr 13.35 \fr*\ft Soũ 118.26\ft*\f*
\c 14
\s1 Yesu kua Falisie bɛ
\p
\v 1 Kã́mabogↄↄe zĩ́ Yesu gɛ̀ pↄblei Falisiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ bɛ, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ aa ku weↄ lɛ́ aà kpakpa. 
\v 2 Kákagyãkɛnae ku Yesu aɛ we. 
\v 3 Ɔ̃ Yesu yãsɛ̀ a ò ikoyãdↄ̃naↄnɛ ń Falisiↄ: Gbɛ̃́gbãgbãa kã́mabogↄↄzĩ zɛvĩa ge a zɛvĩo? 
\v 4 Ɔ̃ aa nílɛ kílikili. Ɔ̃ Yesu gyãepi kũ̀ à aà gbã̀gbã à aà gbàɛ. 
\v 5 Ɔ̃ a ònɛ́: Á dé nɛ́ ge aà zu, tó à zù lↄ̀ↄu kã́mabogↄↄzĩ, a aà bↄ gↄ̃̀ↄo ni? 
\v 6 Aai fↄ̃ yã́zãsìwào.
\p
\v 7 Yesu è lá gbɛ̃́ pↄ́ wà ń sisiↄ lɛ́ zↄ̃lɛkĩi maaↄ kũkũ, ↄ̃ à yãlɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: 
\v 8 Tó wà n sisi nↄsɛpↄnablɛwa, ńsu zↄ̃lɛ zↄ̃lɛkĩi maauo. Tó wà gbɛ̃́ pↄ́ a gbia dɛnla sìsi bɛ! 
\v 9 Tó á sìsina mↄ ònɛ: Fɛlɛ zↄ̃lɛkĩi kpá deewa, ńyↄ̃ fɛlɛ gɛ́ zↄ̃lɛkĩi kpɛɛu ń wíoɛ. 
\v 10 Tó wà n sisi, nìli zↄ̃lɛkĩi kpɛɛ kṹ, kɛ́ tó n sìsina mↄ̀, a onɛ: Ma gbɛ̃na, mↄ aɛ la. Bee a n kɛ gbia gbɛ̃́ pↄ́ á sãnuↄnɛ.\f + \fr 14.10 \fr*\ft Yaa 25.6-7\ft*\f* 
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa kã́fĩ, Lua a aà busaɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa busa, Lua a aà kã́fĩ.
\p
\v 12 Ɔ̃ Yesu ò a sìsinapiɛ: Tó ńlɛ gbɛ̃́ↄ sisi blɛ fãanɛ bleawa ge a oosi pↄ́, ńsu ǹ n gbɛ̃naↄ sísio ge ń vĩ̀iↄ ń n dãunaↄ ge n daɛↄ ge n ↄde deeↄ. Tó ń kɛ̀ màa, aa ɛa n sísiwà sↄ̃ɛ, aai fĩabonɛ. 
\v 13 Tó ńlɛ gbɛ̃́ↄ sisi pↄbleawa, taasideↄ sísi ń gbɛ̃kaaũaↄ ń ɛɛↄ ń vĩ̀aↄ, 
\v 14 ńyↄ̃ gↄ̃ báaade ũ, asa aa pↄe vĩ aa gĩa fĩabonɛo. Lua mɛ́ a fĩabonɛ gbɛ̃maaↄ vugↄↄ.
\s1 Pↄnablɛblea
\r (Mat 22.1-14)
\p
\v 15 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa sãnuↄ do yã́pi mà, ↄ̃ a ò Yesuɛ: Báaaden gbɛ̃́ pↄ́ a pↄble kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guu ũ. 
\v 16 Yesu òɛ̀: Gbɛ̃e mɛ́ ye pↄnablɛkɛ, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ gbɛ̀a dasidasi. 
\v 17 Blɛblezĩ ↄ̃ à a zĩkɛna zĩ̀ oi gbɛ̃́ pↄ́ à ń gbɛaↄnɛ aa mↄ́, wa làa sa. 
\v 18 Gbɛ̃́ sɛ̃́ia òɛ̀: Ma bú lùɛ, sema mà gɛ́ gwai. N yã́ na, ma awakpàɛ. 
\v 19 Gbɛ̃pãle mɛ̀: Ma zu lù soon sↄo, má gɛ́ wɛsiɛi. N yã́ na, ma awakpàɛ. 
\v 20 Gbɛ̃pãle mɛ̀: Ma nↄsɛ̀ dafuɛ. Ayãmɛto má e mↄo. 
\v 21 Ɔ̃ zĩkɛnapi ɛ̀a tà à ń lɛgbɛ dàu a sìu a diiɛ. Ɔ̃ uabelepi pↄ pà a ò a zĩkɛnaɛ: Gɛ́ wɛ̃́lɛ guu kpakpa gãaɛↄ ń zɛaↄ, ní taasideↄ ń gbɛ̃kaaũaↄ ń vĩ̀aↄ ń ɛɛↄ naaa suńnↄ la. 
\v 22 Bee gbɛa zĩkɛnapi mↄ òɛ̀: Dii, ma yã́ pↄ́ ń ò kɛ̀, mɛ́ zↄ̃lɛkĩi gi ku. 
\v 23 Ɔ̃ diipi ò zĩkɛnapiɛ: Gɛ́ zɛ́ↄ guu ń zɛ́wɛwɛnaↄ píi, gãna gbɛ̃́ↄwa aa gɛ̃, ma ua e pa. 
\v 24 Málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ ma ń gbɛapiↄ kee a e lɛzↄ̃ ma blɛpiwao.
\s1 Gↄ̃a Yesu ìwa ũ
\r (Mat 10.37-38)
\p
\v 25 Wa bɛ zɛ́u ń Yesuo dasidasi, ↄ̃ à lìli ònɛ́: 
\v 26 Tó gbɛ̃́ mↄ̀ ma kĩ́i mɛ́ a ye a de ń a dao ń a nao ń a nɛ́ↄ ń a vĩ̀iↄ ń a dãunaↄ, baa azĩapizi dɛmala, a fↄ̃ kɛ ma ìwa ũo. 
\v 27 Gbɛ̃́ pↄ́ aↄ a lipãakↄ̃a sɛa àↄ tɛomazio, a fↄ̃ kɛ ma ìwa ũo.\f + \fr 14.27 \fr*\ft Luk 9.23\ft*\f* 
\v 28 Tó á gbɛ̃e ye kalanga dↄ, a zↄ̃lɛ gĩa à a ↄ̃a dↄdↄ à gwa, tó a fↄ̃ zĩpi kɛ láa ya? 
\v 29 Tó i kɛ màao, tó à ɛ̃ kpàlɛ mɛ́ i fↄ̃ à a mìdɛo, gbɛ̃́ pↄ́ aà è píi a aà láanikɛ 
\v 30 a mɛ: Gbɛ̃́ɛ bee kpɛ́ dàalɛ, i fↄ̃ a mìdɛo. 
\v 31 Ge tó kía ye gɛ́ zĩkai ń kía pãleo, a zↄ̃lɛ gĩa à a wàaipa à gwa, tó a sosa gãli kwiↄ fↄ̃ kuàkpa sosa gãli bao pↄ́ lɛ́ mↄ́waↄwao lé? 
\v 32 Tó a è á fↄ̃o, a zĩnaↄ zĩ lɛdoũkɛa yãgbɛaiwà zadↄ̃ i ka kãioɛ. 
\v 33 Màaɛ lↄ, tó á gbɛ̃e i ↄzↄ̃ pↄ́ pↄ́ á vĩↄzi píio, a fↄ̃ gↄ̃ ma ìwa ũo.
\p
\v 34 Wisiá pↄ́ naɛ, ãma tó a í na tà, kpelewa wa kɛ à nakũ lↄi? 
\v 35 A maa tↄↄlɛɛo ge zùgbↄ̃kↄlɛkĩio, wì kↄ́lɛɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ nↄ̀sɛ vĩ aà yã́pi ma.
\c 15
\s1 Pↄ́ pↄ́ vũ̀aaↄ
\r (Mat 18.12-14)
\p
\v 1 Ɔsinaↄ ń duunkɛnaↄ lɛ́ sↄ̃ Yesuzi aà yãmai ḿpii. 
\v 2 Ɔ̃ Falisiↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ lɛ́ yã́kũtɛ̃ka aa mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ bee ì duunkɛnaↄ si aa pↄble sãnuɛ.\f + \fr 15.2 \fr*\ft Luk 5.29-30\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ Yesu yã́ɛ bee lɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: 
\v 4 Tó á gbɛ̃e sã vĩ mɛ̀n basↄo mɛ́ ado vũ̀aa, ìli a basↄo mɛ̀ndosai tó sɛ̃u à pɛ̀lɛ a pↄ́ pↄ́ vũ̀aapizi e à gɛ bↄwào lé? 
\v 5 Tó à bↄ̀wà, ì sɛ da a gã̀u ń pↄnaoɛ, 
\v 6 ì taò bɛ, ì a gbɛ̃naↄ ń a fã́anideↄ sísi, ì onɛ́: À pↄnakɛmanↄ. Ma a sã pↄ́ sã̀sãpi è. 
\v 7 Màaɛ lↄ málɛ oɛ́, wa pↄnakɛ luabɛ duunkɛna mɛ̀ndo pↄ́ a nↄ̀sɛlìlɛ yã́ musu dɛ gbɛ̃maa gbɛ̃ↄn basↄo mɛ̀ndosai pↄ́ an bàa kú ń nↄ̀sɛlilɛaooↄla.
\p
\v 8 Nↄɛ pↄ́ ã́nusu ↄwatɛ̃ vĩ mɛ̀n kwi sↄ̃ bɛ, tó a mɛ̀ndo vũ̀aa, a filia na, i kpɛwaa, i wɛɛlɛ busɛbusɛ e à gɛ bↄwào lé? 
\v 9 Tó à bↄ̀wà, a a gbɛ̃naↄ ń a fã́anideↄ sísiɛ, i onɛ́: À pↄnakɛmanↄ. Ma a ã́nusu ↄwatɛ̃ pↄ́ vũ̀aapi è. 
\v 10 Málɛ oɛ́, Lua malaikaↄ ì pↄnakɛ duunkɛna mɛ̀ndo pↄ́ nↄ̀sɛlìlɛ yã́ musu màa lↄɛ.
\s1 Nɛ́ pↄ́ sã̀sã
\p
\v 11 Yesu ò lↄ: Gbɛ̃e mɛ́ kú a nɛgↄ̃ɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla. 
\v 12 Ɔ̃ Se ò a maeɛ: Baa, ma asea pↄ́ máↄ vĩ túbi guu kpaa. Ɔ̃ maepi a àizɛɛ kpaalɛ̀nɛ́. 
\v 13 I kɛ gↄↄplao, ↄ̃ Se a pↄ́ↄ nàaa píi à tà bùsu pãleu zã̀zã. We à a àizɛɛ kpàlɛu lalasikɛa guu. 
\v 14 Kɛ́ à a pↄ́ↄ dɛ̀ píi, ↄ̃ nↄan zↄ̃ↄ kà bùsupiu, ↄ̃ à gↄ̃̀ ń pↄ́ wɛ̃nakɛao. 
\v 15 À gɛ̀ nà bùsupi gbɛ̃ezi, ↄ̃ gbɛ̃́pi aà gbàɛ a bualoũ blɛ kpái sàwakusanaↄwa. 
\v 16 Ɔ̃ ìↄ ye libɛ pↄ́ sàwaↄ lɛ́ ble mↄ́mↄ bɛ̃̀ɛ, ãma wìli pↄe kpawào. 
\v 17 Kɛ́ aà wɛ́ kɛ̃̀, à mɛ̀: Ma mae zĩkɛnaↄ blɛ vĩ diɛ, ↄ̃ málɛ ga ń nↄanao la. 
\v 18 Má fɛlɛ mà ta ma mae kĩ́iɛ, mí oɛ̀: Baa, ma duunakɛ̀ Luaɛ ń mpio, 
\v 19 mi ka màↄ dɛ n nɛ́ ũ lↄo. Ma dilɛ n zĩkɛnaↄ do ũ. 
\v 20 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ lɛ́ tá a mae kĩ́i. Kɛ́ a bɛ kãaa, aà maepi aà è, ↄ̃ à kɛ̀ɛ̀ wɛ̃naũ. À bàalɛ̀ gɛ̀ kùsiwà à lɛpɛ̀wà. 
\v 21 Ɔ̃ nɛ́pi òɛ̀: Baa, ma duunakɛ̀ Luaɛ ń mpio, mi ka màↄ dɛ n nɛ́ ũ lↄo. 
\v 22 Ɔ̃ maepi ò a zĩkɛnaↄnɛ: À gɛ́ kpakpa, à ulada maa pↄ́ dɛńla sɛ mↄò à daɛ̀, í tãanadaɛ̀, í kyalekpaɛ̀. 
\v 23 Í gáae mɛkpaa kũ à dɛ wà so pↄnakɛa guu, 
\v 24 asa ma nɛ́pi gà à vùɛ. À sã̀sãɛ, ↄ̃ ma aà è. Ɔ̃ aa nà pↄnakɛawa.
\p
\v 25 Woo kpɛ́ bua. Kɛ́ àlɛ su, à kãikũ̀ ń bɛo, ↄ̃ à kↄ̃̀ↄ gã̀a mà dↄ. 
\v 26 Ɔ̃ à zĩkɛnaↄ do sìsi à aà là bↄ́mɛ kɛ̀i. 
\v 27 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: N dãuna mɛ́ sù, ↄ̃ n mae gáae mɛkpaa dɛ̀, kɛ́ à aà è aafia yã́i. 
\v 28 Ɔ̃ Woo pↄ pà à gì gɛ̃i ua. Kɛ́ aà mae bↄ̀ awakpaiɛ̀, 
\v 29 ↄ̃ Woopi ò a maeɛ: É'e, à kà wɛ̃ ũma málɛ zĩkɛnɛ, mi fokɛma ziio, mɛ́ baa blesan giana ni kpaa mà pↄnakɛò ń ma gbɛ̃naↄo. 
\v 30 Kɛ́ n nɛ́ pↄ́ à n àizɛɛ kàalɛ káaluaↄnɛpi sù, n gáae mɛkpaa dɛ̀ɛ̀. 
\v 31 Ɔ̃ aà mae òɛ̀: Ma nɛ́, ń kumanↄ gↄↄpiiɛ. Pↄ́ pↄ́ má vĩ píi, n pↄ́ɛ. 
\v 32 À kũ̀ wà blɛble ń pↄnaoɛ, asa n dãunapi gà à vùɛ. À sã̀sãɛ, ↄ̃ wà aà è.
\c 16
\s1 Àizɛɛ náaisai
\p
\v 1 Yesu ò a ìwaↄnɛ: Ɔdee mɛ́ kú à ziia dìlɛ a zĩkɛnaↄnɛ. Ɔ̃ wà mↄ̀ wà aà kↄmalɛkɛ̀ɛ̀ wà mɛ̀ àlɛ aà àizɛɛ kpálɛ. 
\v 2 Ɔ̃ à aà sìsi a òɛ̀: Yã́ pↄ́ má mà n musu dɛ kpelewa ni? Lá ńlɛ kɛ n ziiakɛ guu siumɛɛ. Ńyↄ̃ e ǹ ziia zĩ kɛmɛɛ lↄo. 
\v 3 Ɔ̃ ziiapi ò a sↄ̃ guu: Ma dii lɛ́ ma bↄ zĩuɛ, má kɛ kpelewa ni? A kɛ má fↄ̃ sɛ̃wao, mɛ́ baakɛa dɛmɛɛ wí ũ. 
\v 4 Má dↄ̃ lá má kɛ gbɛ̃́ↄ ma dilɛ ń bɛ, tó à ma bↄ zĩu. 
\v 5 Ɔ̃ à a dii fĩadeↄ sìsi dodo, ↄ̃ à gbɛ̃́ sɛ̃́ia là à mɛ̀: Ń ma dii fĩa kũa ũma ni? 
\v 6 À mɛ̀: Nísi zaa lɛ basↄoɛ. Ɔ̃ ziiapi òɛ̀: Lá pↄ́ ń kɛ̃̀ɛ kɛ. Zↄ̃lɛ lilɛ blakwi kpakpa. 
\v 7 Ɔ̃ a ò gbɛ̃pãleɛ: Mpi sↄ̃ n fĩa ũma ni? Ɔ̃ à mɛ̀: Ése sakili basↄoɛ. Ɔ̃ ziiapi òɛ̀: Lá pↄ́ ń kɛ̃̀ɛ kɛ, lilɛ basiiↄ̃. 
\v 8 Ɔ̃ diipi ziia náaisaidepi sáaukpà wɛzɛ̃ yã́ pↄ́ a kɛ̀ musu. Asa dṹniaɛ bee gbɛ̃́ↄ wɛ́ zɛ̃a dɛ gupua gbɛ̃́ↄla kↄ̃tɛ̃ɛ yãkɛkɛa guu.
\p
\v 9 Mapi sↄ̃ málɛ oɛ́, à gbɛ̃naↄ wɛɛlɛ ń àizɛɛ náaisaiↄ, kɛ́ gↄↄ pↄ́ à mìdɛwá, Lua a á dilɛ bɛ pↄ́ a gao guu. 
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ náai vĩ ń a yↄↄnao aↄ náai vĩ ń a zↄ̃ↄo lↄɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ náai vĩ ń a yↄↄnaoo aↄ náai vĩ ń a zↄ̃ↄoo. 
\v 11 Tó i kɛ náai vĩ ń àizɛɛ náaisaioo, Lua a á náaikɛ ń a sĩandeoe? 
\v 12 Tó i kɛ náai vĩ ń gbɛ̃pãle pↄ́ↄo, Lua a ázĩa pↄ́ kpáwáe? 
\v 13 Zĩkɛna lí e zↄblè dii mɛ̀n plaɛo, asa aↄ za gbɛ̃doguɛ, iↄ ye adozi, ge a na gbɛ̃dowa, i saka adou. Á fↄ̃ àↄ zↄble Luaɛ ń ↄ̃ao sãnuo.
\s1 Ɔde ń Lazaao
\p
\v 14 Falisiↄ ye ↄ̃ai. Kɛ́ aa yã́pi mà píi, ↄ̃ aalɛ lɛsuikɛ Yesuwa. 
\v 15 Yesu ònɛ́: I yãnakpa ázĩawa gbɛ̃nazĩnaↄ kĩ́iɛ, ãma Lua á sↄ̃ dↄ̃. Yã́ pↄ́ gbia gbɛ̃nazĩnaↄnɛ ↄ̃ Lua ì sakau.
\p
\v 16 Mↄizi ikoyã ń ãnabiↄ láↄ ku e Zãawa. Za gↄↄ bee wàlɛ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i baokpa, ↄ̃ baade lɛ́ gɛ̃u ń gbãao. 
\v 17 Luabɛ ń tↄↄlɛo sãalɛa àa dɛ Lua ikoyãpi wɛ̃̀sã nɛ́na bãdɛala. 
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ gì a nazi à nↄ pãle sɛ̀, à gbãsĩkɛ̀ɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ nↄ pↄ́ wà gìi sɛ̀ sↄ̃, à gbãsĩkɛ̀n we.
\p
\v 19 Gↄ̃ɛ ↄdee ku ì pↄkasa maa ↄdeↄ da, ìↄ pↄnakɛ nama guu gↄↄpii. 
\v 20 Wɛ̃nade pↄ́ wì mɛ Lazaa ìↄ wúlɛa aà bɛ gↄ̃u, bↄ fĩfĩwà. 
\v 21 Ìↄ blɛ pↄ́ ì lɛ́lɛ ↄdepi táabũnu zíɛ blea nidɛ. Gbɛ̃ↄ mɛ́ ìↄ aà bↄpiↄ sãsã. 
\v 22 Wɛ̃nadepi gà, ↄ̃ malaikaↄ aà sɛ̀ tàò Ablahaũ kĩ́i. Ɔdepi gà sↄ̃, ↄ̃ wà aà vĩ̀. 
\v 23 Kua ĩadama guu bɛdau, kɛ́ à wɛsɛ̀ musu, ↄ̃ à Ablahaũ è kãaa, Lazaa ku aà saɛ. 
\v 24 Ɔ̃ à lɛzù à mɛ̀: Ba Ablahaũ, ma wɛ̃nagwa, ní Lazaa zĩ aà a ↄtona zↄ̃ íwa, aà mↄ ma lɛ́na níniomɛɛ, asa málɛ wãwãkɛ tɛ́vuaɛ bee guuɛ. 
\v 25 Ɔ̃ Ablahaũ mɛ̀: Ma gbɛ̃́, to nama pↄ́ pɛ̀ɛma n wɛ̃nigↄↄ dↄngu ń taasi zↄ̃ↄ pↄ́ Lazaa kɛ̀o. Aà nↄ̀sɛ nìni lakĩi sa, mɛ́ ń kú wãwã guu. 
\v 26 Bee gbɛa tↄ̃ↄ'ɛ zòolo da wá zãnguo. Tó gbɛ̃́ ye bↄ la à gɛ́ á kĩ́i, a fↄ̃o, mɛ́ gbɛ̃e a fↄ̃ bↄ we à mↄ wá kĩ́io. 
\v 27 Ɔ̃ ↄdepi mɛ̀: N yã́ na Baa, lá màaɛ, ǹ aà zĩ ma mae bɛ, 
\v 28 asa ma dãunaↄ vĩ gbɛ̃ↄn sↄo. Aà gɛ́ lɛdaimá, kɛ́ aasu mↄ gu wãwãdeɛ beeuo. 
\v 29 Ɔ̃ Ablahaũ mɛ̀: Aa Mↄizi ń ãnabiↄ lá vĩ, aa ń yãma. 
\v 30 Ɔ̃ ↄdepi mɛ̀: Aawo, Ba Ablahaũ! Tó gbɛ̃e bↄ̀ gau à gɛ̀ ń kĩ́i, ↄ̃ aa nↄ̀sɛlilɛ. 
\v 31 Ɔ̃ Ablahaũ òɛ̀: Tó aai Mↄizi ń ãnabiↄ yãmao, baa tó gbɛ̃e bↄ̀ gau, aa sio.
\c 17
\s1 Luanaaikɛa
\r (Mat 18.6-7, 21-22)
\p
\v 1 Yesu ò a ìwaↄnɛ: Sema yã́ pↄ́ ì to gbɛ̃́ↄ fu àↄ ku, ãma waiyoo gbɛ̃́ pↄ́ a bↄ aà kĩ́i. 
\v 2 Tó wà wísilↄgbɛ gbɛ̃̀nɛ dↄ̀ɛ̀ a nↄɛ mɛ́ wà aà zù ísiu, bee maa ń adeo dɛ kɛ́ aà to nɛ́ɛ beeↄ do fula. 
\v 3 Àↄ kú ń laaio. Tó n gbɛ̃do duunakɛ̀, gɛ ǹ aà le. Tó à nↄ̀sɛlìlɛ, sùuukɛaànↄ. 
\v 4 Tó à duunakɛ̀nɛ gↄↄ do gɛ̃n sopla mɛ́ à ɛ̀a ònɛ gɛ̃n sopla a nↄ̀sɛlìlɛ, sùuukɛaànↄ. 
\v 5 Dii zĩnaↄ òɛ̀: Wá luanaaikɛa kã́fĩwɛ̃ɛ. 
\v 6 Dii mɛ̀: Tó á luanaaikɛa kà ɛfↄ wɛ́nawa, á o lasinliɛ bee azĩa bilɛ gɛ́ pɛ́i ísia guu, a á yãmaɛ.
\p
\v 7 Tó á gbɛ̃e zↄ vĩ, àlɛ sɛ̃waɛ̀ ge àlɛ sãↄ dãɛ̀, tó à sù ń buao, aà dii a oɛ̀ aà mↄ pↄble gↄ̃̀ↄ yã̀? 
\v 8 Aawo, a oɛ̀ aà blɛkɛɛ, aà ula lilɛ, i mↄɛ ń pↄbleao ń imiao, aàpi i gbasa pↄble, i imi. 
\v 9 Wì zↄ sáaukpa kɛ́ à yã́ pↄ́ wa dàɛ̀ kɛ̀ yã́i yã̀? 
\v 10 Ápiↄ sↄ̃ màaɛ, tó a yã́ pↄ́ Lua dàɛ́ kɛ̀ píi, à mɛ: Zↄↄn wá ũ, wá kɛa wá kɛ̀.
\s1 Kusude gbɛ̃ↄn kwiↄ gbã́gbãa
\p
\v 11 Yesu gɛa Yelusalɛũ a bɛ Samali bùsu zↄ̃lɛu ń Galileo. 
\v 12 Kɛ́ àlɛ gɛ̃ wɛ̃́lɛeu, ↄ̃ gↄ̃ɛ kusude gbɛ̃ↄn kwiↄ kpàaũaànↄ. Aa zɛ kãaa, 
\v 13 aa lɛzùaàzi aa mɛ̀: Mae Yesu, wá wɛ̃nagwa. 
\v 14 Kɛ́ a è màa, ↄ̃ a ònɛ́: À gɛ ázĩa ↄlↄ sa'onaↄnɛ.\f + \fr 17.14 \fr*\ft Lev 14.1-3\ft*\f* Kɛ́ aalɛ gɛ́, ↄ̃ aa gbã̀gbã. 
\v 15 Kɛ́ an gbɛ̃do è a gbãgbã, ↄ̃ à ɛ̀a sù, àlɛ Lua sáaukpa ń lↄↄ gbãao. 
\v 16 À wùlɛ a gbɛɛu Yesu aɛ, à fↄkpàwà. Gbɛ̃́ beeá Samali gbɛ̃́ɛ. 
\v 17 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Gbɛ̃ↄn kwiↄ mɛ́ gbã̀gbão lò? Gbɛ̃ↄn kɛ̃okwiↄ kú má ni? 
\v 18 An gbɛ̃e i ɛa mↄ̀ Lua sáaukpaio, sema zĩ̀loɛ beea? 
\v 19 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Fɛlɛ tá, ma náai pↄ́ ń kɛ mɛ́ n gbãgbã.
\s1 Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄa
\r (Mat 24.23-41)
\p
\v 20 Falisiↄ Yesu là kpala pↄ́ a bↄ Lua kĩ́i mↄ́gↄↄi, ↄ̃ a wèmá à mɛ̀: Kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i lí mↄ́ wà e ń wɛ́o no. 
\v 21 Wa o gwa kɛ ge gwa keeo. Kpalapi kú á guuɛ.
\p
\v 22 Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: A gↄↄ lɛ́ mↄ́ kɛ́ á Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ́gↄↄ ea nidɛ, á eo. 
\v 23 Wa oɛ́ a ku le ge a ku la, ãma ásu gɛo, ásu tɛ́ńzio. 
\v 24 Lá loupilɛa ì gupu luabɛ lɛ́la ń a lɛ́leo, màa aↄ dɛ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ́gↄↄ. 
\v 25 Sema aà taasikɛ gĩa maamaa. Gbãgbɛ̃ↄ giaàzi. 
\v 26 Lá à kɛ̀ Nↄee gↄↄ,\f + \fr 17.26 \fr*\ft Daa 6.5\ft*\f* màa a kɛ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ́gↄↄzĩ lↄ. 
\v 27 Wàlɛ pↄble, wàlɛ imi, wàlɛ nↄsɛ, wàlɛ zãkɛ e gↄↄ pↄ́ Nↄee gɛ̃̀ gó'ilɛna guu, ↄ̃ í dà dṹniaa, gbɛ̃́ↄ gàga píi.\f + \fr 17.27 \fr*\ft Daa 7.6-24\ft*\f* 
\v 28 Màaɛ lↄ Lↄtu gↄↄ, wàlɛ pↄble, wàlɛ imi, wàlɛ pↄ́ lú, wàlɛ pↄ́ yia, wàlɛ pↄ́tↄ̃, wàlɛ kpɛdↄ. 
\v 29 Gↄↄ pↄ́ Lↄtu bↄ̀ Sↄdↄũ, tɛ́ ń ĩatɛ̃gbↄ̃o bↄ̀ luabɛ à kwɛ̀, ↄ̃ gbɛ̃́ↄ gàga píi.\f + \fr 17.29 \fr*\ft Daa 19.24-25\ft*\f* 
\v 30 Beewa aↄ dɛ gↄↄ pↄ́ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ bↄ̀ gupuau.
\p
\v 31 Gↄↄ bee gbɛ̃́ pↄ́ kú kpɛ́ musu su pila kpɛ́ guu a pↄ́ↄ sɛ́lɛio. Màaɛ lↄ gbɛ̃́ pↄ́ kpɛ́ bua su ɛa bɛo. 
\v 32 À to Lↄtu na yã́ dↄágu.\f + \fr 17.32 \fr*\ft Daa 19.26\ft*\f* 
\v 33 Gbɛ̃́ pↄ́ ye àↄ a wɛ̃ni kũa, wɛ̃nipi a vũaawà. Gbɛ̃́ pↄ́ gì a wɛ̃nii sↄ̃, ade mɛ́ aↄ ku.\f + \fr 17.33 \fr*\ft Luk 9.24\ft*\f* 
\v 34 Málɛ oɛ́, gwã́ bee gbɛ̃ↄn plaↄ aaↄ wúlɛa gudoũ, Lua a gbɛ̃do sɛ́, i gbɛ̃do to we. 
\v 35 Nↄɛ gbɛ̃ↄn plaↄ aaↄ pↄ́ lↄ́ gudoũ, Lua a gbɛ̃do sɛ́, i gbɛ̃do to we. 
\v 36 Gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn plaↄ aaↄ ku bua, Lua a gbɛ̃do sɛ́,\f + \fr 17.36 \fr*\ft Mat 24.31, 1Tɛs 4.17\ft*\f* i gbɛ̃do to we. 
\v 37 Ɔ̃ aa aà là aa mɛ̀: Dii, mákĩi ni? A wèmá à mɛ̀: Gu pↄ́ gɛ kuu, we yãamusuↄ kãaau.
\c 18
\s1 Wabikɛa
\p
\v 1 Yesu yãlɛ̀ɛũnɛ́ kɛ́ aaↄ Lua wabikɛ kↄ̃sↄ̃kↄ̃sↄ̃, aasu kpasao yã́i. 
\v 2 À mɛ̀: Yã́kpalɛkɛnae mɛ́ kú wɛ̃́lɛeu, a Lua vĩa vĩo, mɛ́ ìli gbɛ̃e yãdao. 
\v 3 Gyaae ku wɛ̃́lɛpi guu, ìↄ mↄ aà kĩ́i mↄ̀ↄmↄↄ ì mɛ: Zɛmanↄ ma ibɛɛ yã́ musu. 
\v 4 I weio e gↄↄpla. Bee kpɛ a ò azĩawa: Baa tó má Lua vĩa vĩo, mɛ́ mili gbɛ̃e yãdao, 
\v 5 lá gyaapi lɛ́ ma súu zↄ̃, má zɛaànↄɛ. Tó mi kɛ màao, aà zɛamala láasaiɛ a ma dɛɛ.
\p
\v 6 Ɔ̃ Dii mɛ̀: À yã́kpalɛkɛn vãi yã'oa ma. 
\v 7 Lua a zɛ ń a gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ wiilɛwa fãanɛ ń gwãasĩnaoↄo lé? A zígbiakɛ ń dↄańlɛo yã̀? 
\v 8 Málɛ oɛ́, a zɛńnↄ kpakpaɛ. Ń beeo tó Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ̀, a a náaikɛna e dṹniaua?
\p
\v 9 Ɔ̃ à ɛ̀a yã́ɛ bee lɛ̀ɛũ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ ńzĩa dilɛ gbɛ̃maa ũ mɛ́ aaìↄ saka gbɛ̃́ kĩniↄguↄnɛ à mɛ̀: 
\v 10 Gbɛ̃ↄn plaeↄ mɛ́ gɛ̀ wabikɛi Lua ua, gbɛ̃doá Falisiɛ, gbɛ̃do sↄ̃ ↄsinaɛ. 
\v 11 Falisipi zɛa, àlɛ wabikɛ. A ò a sↄ̃ guu à mɛ̀: Lua, ma n sáaukɛ̀ kɛ́ má dɛ lán dãↄwao, dìidiindeↄ, náaisaideↄ, gbãsĩkɛnaↄ ge ↄsinaɛ bee. 
\v 12 Miↄ lɛye gↄↄ plapla ãsↄ̃a ń ãsↄ̃aoɛ. Pↄ́ pↄ́ má è píi mi a kwide bↄnɛ. 
\v 13 Ɔsinapi sↄ̃ a zɛ kãaa, i fↄ̃ wɛsɛ̀ musu gwà seo. Àlɛ azĩa gbɛ̃gbɛ̃ à mɛ̀: Lua, sùuukɛmanↄ, duunkɛnan ma ũ. 
\v 14 Málɛ oɛ́, gↄ̃ɛpi tà a bɛ Lua siaaànↄ guu, i kɛ Falisipi no. Asa gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa kã́fĩ Lua a aà busaɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa busa Lua a aà kã́fĩ.\f + \fr 18.14 \fr*\ft Luk 14.11\ft*\f*
\s1 Báaadaa nɛ́ↄgu
\r (Mat 19.13-15, Maa 10.13-16)
\p
\v 15 Wà mↄ̀ɛ̀ ń ń nɛ́fɛ̃nɛnaↄ aà ↄnamá. Kɛ́ aà ìwaↄ è, ↄ̃ aa gìnɛ́. 
\v 16 Ɔ̃ Yesu nɛ́ↄ sìsi à mɛ̀: À to nɛ́ↄ mↄ ma kĩ́i, ásu kpánɛ́o, asa kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i dɛ gbɛ̃́ bee taaↄ pↄ́ ũɛ. 
\v 17 Sĩana málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ i kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́ sí lán nɛ́wao, a gɛ̃uo.
\s1 Ɔde
\r (Mat 19.16-30, Maa 10.17-31)
\p
\v 18 Yudaↄ kíabuie mↄ̀ Yesu là à mɛ̀: Mɛtulu maa, kpelewa má kɛ mà àizãna ei? 
\v 19 Yesu òɛ̀: Àkɛa n mɛ̀ má maai? Gbɛ̃e maao, sé Lua ado. 
\v 20 Ń yã́ pↄ́ Lua dìlɛↄ dↄ̃: Ńsuli wúlɛ ń gbɛ̃pãle nↄo. Ńsuli gbɛ̃dɛo. Ńsuli kpã́i'oo. Ńsuli yãdↄ n gbɛ̃́deewao. Nìli n de ń n dao kpɛla.\f + \fr 18.20 \fr*\ft Bↄa 20.12-16\ft*\f* 
\v 21 Ɔ̃ a òɛ̀: Zaa ma kɛ ɛ̀waaso ũ, má yã́ beeↄ kũa píiɛ. 
\v 22 Kɛ́ Yesu bee mà, a òɛ̀: Yã́ gↄ̃̀nɛ mɛ̀ndo. Pↄ́ pↄ́ ń vĩ yía píi, ní a ↄ̃a biilɛ taasideↄnɛ, ńyↄ̃ↄ àizɛɛ vĩ luabɛ. Bee gbɛa ní mↄ tɛmazi. 
\v 23 Kɛ́ à yã́pi mà, aà pↄ siakũ̀, asa ↄde sà gbãngbooɛ. 
\v 24 Kɛ́ Yesu è aà pↄ siakũ̀, à mɛ̀: Gɛ̃a kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guu zĩ'ũ gbɛ̃́ pↄ́ aa àizɛɛ vĩↄnɛ. 
\v 25 Yiongo gɛ̃a abaawɛu àa dɛ ↄde gɛ̃a kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i guula. 
\v 26 Gbɛ̃́ pↄ́ aa yã́pi màↄ mɛ̀: Démɛ a àizãna e lↄi? 
\v 27 Yesu wèmá à mɛ̀: Yã́ pↄ́ gbɛ̃nazĩnaↄ fùa kɛ, Lua ì fↄ̃́.
\p
\v 28 Ɔ̃ Piɛɛ mɛ̀: Wa wá pↄ́pii tò weɛ, ↄ̃ wá tɛ́nzi fá. 
\v 29 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Sĩana málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ a bɛ tò ge a na ge a vĩ̀iↄ ń a dãunaↄ ge a de ń a dao ge a nɛ́ↄ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́i 
\v 30 a ɛa bee taa e dɛ beea maamaa dṹniaɛ bee guu, mɛ́ a àizãna e dṹnia pↄ́ lɛ́ mↄ́ guu.
\s1 Vĩ̀a baakɛna gbã́gbãa
\r (Mat 20.29-34, Maa 10.46-52)
\p
\v 31 Yesu a gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ kã̀aaàzi, ↄ̃ a ònɛ́: Wálɛ gɛ́ Yelusalɛũɛ. Wekĩi Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ yã́ pↄ́ ãnabiↄ kɛ̃̀ Lua yã́u a pau píi sa. 
\v 32 Wa aà kpa buipãleↄwa, aai aà kɛ pↄ́ↄpↄↄ, aai aà sↄ̃́sↄ̃, aai lɛ́'ikakawà, 
\v 33 aai aà gbɛ̃ ń flàalao, aai aà dɛ, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i ɛa vu. 
\v 34 Ãma aà ìwapiↄ a kee gbáɛo, asa yã́pi mi ulɛanɛ́ɛ, aa dↄ̃ yã́ pↄ́ àlɛ oo.
\p
\v 35 Kɛ́ Yesu kà kãi ń Yelikoo, vĩ̀ae zↄ̃lɛa zɛ́ lɛ́, àlɛ baakɛ. 
\v 36 Kɛ́ a mà bíla lɛ́ gɛ̃, ↄ̃ a ń lá bↄ́mɛ kɛ̀i. 
\v 37 Ɔ̃ wa òɛ̀, Yesu Nazalɛti mɛ́ lɛ́ gɛ̃ we. 
\v 38 Ɔ̃ à lɛzù à mɛ̀: Yesu, Davidi Bui, ma wɛ̃nagwa. 
\v 39 Gbɛ̃́ pↄ́ dↄaaaↄ gìɛ̀ aa mɛ̀ aà nílɛ, ↄ̃ aà wiilɛa gbãakũ̀, àlɛ mɛ: Davidi Bui, ma wɛ̃nagwa. 
\v 40 Yesu zɛ̀ à mɛ̀ wà mↄaànↄ. Kɛ́ à mↄ̀, ↄ̃ Yesu aà là à mɛ̀: 
\v 41 Bↄ́ ń ye mà kɛnɛi? A wèwà à mɛ̀: Dii, má ye màↄ gu'eɛ. 
\v 42 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Gu e. Ma náai pↄ́ ń kɛ̀ mɛ́ tò n gbãgbã. 
\v 43 Wegↄ̃ↄ à gu'è, ↄ̃ à bↄ̀ tɛaàzi, àlɛ Lua sáaukpa. Kɛ́ gbɛ̃́pii è màa, aa Lua sáaukpà.
\c 19
\s1 Zase
\p
\v 1 Ɔ̃ Yesu gɛ̃̀ Yeliko, àlɛ pãa. 
\v 2 Gbɛ̃e ku we aà tↄ́n Zase. Ɔsinaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄɛ, mɛ́ ↄdeɛ. 
\v 3 Àlɛ wɛɛlɛ à gbɛ̃́ pↄ́ dɛ Yesu ũ e, ãma i fↄ̃ aà èo dasi yã́i, asa gbɛ̃́ gesenaɛ. 
\v 4 Ɔ̃ à bàalɛ̀ dↄ̀aa à gɛ̀ dɛ̀dɛ sĩ́mfofowa kɛ́ à Yesu e, asa a gɛ̃ weɛ. 
\v 5 Kɛ́ Yesu kà wekĩi, ↄ̃ à wɛsɛ̀ musu a òɛ̀: Zase, pila kpakpa. À kũ̀ mà i n bɛ gbãɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Zase pìla kpakpa, à aà dìlɛ ń pↄnao. 
\v 7 Kɛ́ wa è màa, gbɛ̃́pii lɛ́ yã́kũtɛ̃ka aa mɛ̀: À gɛ̀ pilai duunkɛna bɛ. 
\v 8 Ɔ̃ Zase fɛ̀lɛ zɛ̀ a ò Diiɛ: Dii, má a àizɛɛ guo kpa taasideↄwaɛ. Tó ma gbɛ̃e taiinkɛ̀ sↄ̃, má ɛa mà a gɛ̃ɛ kpawà lɛɛ síiↄ̃. 
\v 9 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Lua uaɛbeedeↄ mìsi gbã. Asa gbɛ̃́ɛ beeá Ablahaũ buiɛ lↄ. 
\v 10 Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄ̀ gbɛ̃́ pↄ́ sã̀sã wɛɛlɛi à aà suabaɛ.
\s1 Ɔdakɛa zĩkɛnaↄnɛ
\r (Mat 25.14-30)
\p
\v 11 Gↄↄ pↄ́ wàlɛ aà yã́pi ma, ↄ̃ à ɛ̀a yãkã̀fĩnɛ́ lↄ. Lá à kãikũ̀ ń Yelusalɛũo, wàlɛ e kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i a bↄ gupuau gↄ̃̀ↄɛ, ↄ̃ à yãlɛ̀ɛũnɛ́ 
\v 12 à mɛ̀: Kíe buie mɛ́ lɛ́ gɛ́ kpalablei bùsu zã̀zãu, i ɛa su. 
\v 13 Ɔ̃ à a zĩkɛnaↄ sìsi gbɛ̃ↄn kwi, à ã́nusu ↄwatɛ̃ kpà ń baadewa mɛ̀n basↄobasↄo, a ònɛ́: Àↄ laataò e màↄ su. 
\v 14 Aà bùsudeↄ sↄ̃ aa zàaàguɛ, ↄ̃ aa zĩnaↄ zĩ̀ aà kpɛ aa mɛ̀: Wá we gbɛ̃́pi kiblewáo. 
\v 15 Aà sua ń kpalableao gbɛa lé, à mɛ̀ wà zĩkɛna pↄ́ a ↄ̃a kpàmápiↄ sísiɛ, kɛ́ à e dↄ̃ lá pↄ́ aa ài'è. 
\v 16 Gbɛ̃́ sɛ̃́ia mↄ̀ à mɛ̀: Dii, n ↄ̃api àikɛ̀mɛɛ lɛɛ kwi. 
\v 17 Ɔ̃ a òɛ̀: Násaa, zĩkɛn maa. Lá n kɛ náai vĩ ń a yↄↄnao, ńyↄ̃ↄ iko vĩ wɛ̃́lɛ mɛ̀n kwiↄwaɛ. 
\v 18 Gbɛ̃ↄn plaade mↄ̀ à mɛ̀: Dii, n ↄ̃api nɛ'ì lɛɛ sↄo. 
\v 19 Ɔ̃ a òɛ̀: Mpi sↄ̃ ńyↄ̃ↄ iko vĩ wɛ̃́lɛ mɛ̀n sↄoↄwa. 
\v 20 Ɔ̃ gbɛ̃pãle mↄ̀ à mɛ̀: Dii, n ↄ̃an kɛ. Má ùlɛ kooa zwã̀nkasauɛ. 
\v 21 Má n vĩa vĩ, asa gbɛ̃́ zĩ'ũn n ũ. Ni pↄ́ pↄ́ ni dilɛo sɛ́, ni pↄ́ pↄ́ ni tↄ̃o kɛkɛ. 
\v 22 Ɔ̃ a òɛ̀: Zĩkɛn vãi, n lɛ́ mɛ́ n kalikɛ̃̀. Ń dↄ̃ kɛ́ gbɛ̃́ zĩ'ũn ma ũ, mi pↄ́ pↄ́ mi dilɛo sɛ́, mi pↄ́ pↄ́ mi tↄ̃o kɛkɛ. 
\v 23 Kɛ́ ń dↄ̃ màa, bↄ́yãi ni dakɛonɛ́, tó ma su, mà a pↄ́ sí ń a íoo ni? 
\v 24 Ɔ̃ a ò gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄnɛ: À ã́nusu ↄwatɛ̃ basↄopi siwà, í kpá gbɛ̃́ pↄ́ ài'è lɛɛ kwiwa. 
\v 25 Ɔ̃ wa òɛ̀: Dii, a ài lɛɛ kwi kũa kↄ̀. 
\v 26 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: Málɛ oɛ́, Lua a pↄ́ kã́fĩ gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́ vĩɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ vĩo sↄ̃, baa pↄ́ pↄ́ a vĩ, Lua a siwàɛ.\f + \fr 19.26 \fr*\ft Luk 8.18\ft*\f* 
\v 27 Ma ibɛɛ pↄ́ aa ye mà kiblemáoↄ sↄ̃, à mↄ́ńnↄ la, í ń dɛdɛ ma aɛ.
\s1 Gbãakpaa Yesuzi Yelusalɛũ
\r (Mat 21.1-17, Maa 11.1-19, Zãa 12.12-19)
\p
\v 28 Kɛ́ Yesu yã́ bee ò a làa, ↄ̃ à dàzɛu, àlɛ gɛ́ Yelusalɛũ. 
\v 29 Kɛ́ à kãikũ̀ ń Bɛfazeo ń Bɛtanio, sĩ̀sĩ pↄ́ wì mɛ Kùkpɛ sĩ̀sĩpↄlɛu, ↄ̃ à a ìwa gbɛ̃ↄn plaↄ zĩ̀ 
\v 30 à mɛ̀: À gɛ́ wɛ̃́lɛ pↄ́ kálɛ wá aɛ kee guu. Tó a ka we, á zàa'ĩn nɛ́ bↄlↄ e dↄa, gbɛ̃e i dikpɛ yãao. À polo mↄò. 
\v 31 Tó gbɛ̃e á lá, démɛ ò à poloi, í mɛ Dii mɛ́ ye a mↄaoi. 
\v 32 Ɔ̃ zĩnaↄ gɛ̀ aa è lá a ònɛ́wa. 
\v 33 Kɛ́ aalɛ zàa'ĩnapi polo, ↄ̃ a diiↄ ń lá aa mɛ̀: Démɛ ò à zàa'ĩnapi poloi? 
\v 34 Aa mɛ̀: Dii mɛ́ ye a mↄaoi. 
\v 35 Ɔ̃ aa gɛ̀oɛ̀. Aa ń pↄkasaↄ kpàlɛ zàa'ĩnapiwa, ↄ̃ aa Yesu dìkpɛ. 
\v 36 Kɛ́ àlɛ táa'o, gbɛ̃́ↄ lɛ́ ń pↄkasaↄ kpálɛ zɛ́ guu.
\p
\v 37 Kɛ́ à kãikũ̀ ń gu pↄ́ zɛ́pi pìlau Kùkpɛ sĩ̀sĩwao, ↄ̃ pↄna guu dasi pↄ́ tɛaàziↄ nà Lua táasilɛawa ń lↄↄ gbãao, dabudabu pↄ́ aa èↄ yã́ musu píi 
\v 38 aa mɛ̀:
\q1 Báaaden Kía pↄ́ lɛ́ mↄ́ ń Dii tↄ́o ũ.\f + \fr 19.38 \fr*\ft Soũ 118.26\ft*\f*
\q1 Aafia ku luabɛ! Wà Musude tↄbↄ!
\m
\v 39 Falisi pↄ́ aa ku zã guueↄ òɛ̀: Mɛtulu, gi n ìwaↄnɛ. 
\v 40 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: Málɛ oɛ́, tó aa nìlɛ, gbɛↄ mɛ́ aa wiipi lɛ́.
\p
\v 41 Kɛ́ à sↄ̃̀ Yelusalɛũzi, a gwà, ↄ̃ à ↄ́ↄlↄ̀ɛ̀ 
\v 42 à mɛ̀: Tó n yã́ pↄ́ a mↄnɛ ń aafiao dↄ̃̀ gbã yãa lé, kai! Tia kɛ́wa sↄ̃ a ulɛanɛɛ. 
\v 43 A gↄↄ a mↄ kɛ́ n ibɛɛↄ gbà lɛsĩↄ da lianzi, aai n káka, 
\v 44 aai n dúuzↄ̃, aai n gbɛ̃́ↄ wíwi. Baa gbɛe aa to dinɛkↄ̃ao, kɛ́ ni gↄↄ pↄ́ Lua lɛzùnzi dↄ̃o yã́i.
\p
\v 45 Kɛ́ Yesu gɛ̃̀ Lua ua, ↄ̃ à nà pↄyianaↄ yaawa. 
\v 46 A ònɛ́: A kɛ̃a Lua taalau à mɛ̀: Ma kpɛ́ aↄ dɛ lousisikpɛ ũɛ.\f + \fr 19.46 \fr*\ft Isa 56.7\ft*\f* Ápiↄ sↄ̃ á kɛ̀ gbɛ̃blenaↄ tòo ũ.\f + \fr 19.46 \fr*\ft Zel 7.11\ft*\f*
\p
\v 47 Lá gu lɛ́ dↄ Yesu ìↄ yãdanɛ́ Lua ua. Ɔ̃ sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ lɛ́ aà wɛ sãnu ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ, 
\v 48 ãma aai lá wa kɛ zɛ́ eo, asa gbɛ̃́pii lɛ́ lua aà yã́iɛ.
\c 20
\s1 Yesu laa a ikoi
\r (Mat 21.23-27, Maa 11.27-33)
\p
\v 1 Zĩewa Yesu lɛ́ yãda gbɛ̃́ↄnɛ Lua ua, àlɛ baonakpanɛ́, ↄ̃ sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sↄ̃̀aàzi 
\v 2 aa òɛ̀: Iko pↄ́ ńlɛ yã́piↄ kɛò owɛ̃ɛ. Démɛ n gba ikopii? 
\v 3 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: Mapi sↄ̃ má yã́ mɛ̀ndo gbɛawá. À omɛɛ, 
\v 4 Zãa gbɛ̃́ da'ilɛkɛa bↄ̀ Lua kĩ́i yã̀ ge gbɛ̃nazĩna kĩ́iɛ? 
\v 5 Ɔ̃ aa lɛkpàaĩ aa mɛ̀: Tó wa mɛ̀ Lua kĩ́iɛ, a wá la bↄ́yãi wi aà yã́ sio ni? 
\v 6 Tó wa mɛ̀ gbɛ̃nazĩna kĩ́iɛ sↄ̃, gbɛ̃́pii a wá pápa ń gbɛo wà wá dɛɛ, asa aa zɛ̀ ń Zãa ãnabikɛoɛ. 
\v 7 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wá dↄ̃ má à bↄ̀uo. 
\v 8 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Má iko pↄ́ málɛ yã́piↄ kɛò oɛ́ sↄ̃o.
\s1 Vɛ̃ɛbu zĩkɛnaↄ
\r (Mat 21.33-46, Maa 12.1-12)
\p
\v 9 Ɔ̃ Yesu ɛ̀a yãlɛ̀ɛũnɛ́ lↄ à mɛ̀: Gbɛ̃e mɛ́ vɛ̃ɛbu vĩ,\f + \fr 20.9 \fr*\ft Isa 5.1\ft*\f* ↄ̃ a nà zĩkɛnaↄnɛ ń ↄzĩ, à gɛ̀ wɛ̃́lɛu à gↄↄplakɛ̀ we. 
\v 10 Kɛ́ vɛ̃ɛkↄzↄ̃zↄ̃gↄↄ kà, à a ìwae zĩ̀ zĩkɛnapiↄwa aa a asea kpawa, ↄ̃ aa ìwapi gbɛ̃̀ aa aà gbàɛ ↄgii. 
\v 11 À ɛ̀a ìwa pãle zĩ̀ lↄ, ↄ̃ zĩkɛnapiↄ aà gbɛ̃̀, aa widàwà aa aà gbàɛ ↄgii. 
\v 12 Ɔ̃ à ɛ̀a gbɛ̃ↄn àaↄ̃de zĩ̀ lↄ, ↄ̃ aa aà kɛ̀'ĩa aa aà yà. 
\v 13 Ɔ̃ vɛ̃ɛbudepi mɛ̀: Má kɛa sa ni? Má a nɛ́ mɛ̀ndona zĩmáɛ. Aa gí aà yãdaia? 
\v 14 Kɛ́ zĩkɛnapiↄ aà è, aa òkↄ̃ɛ aa mɛ̀: Túbiblenan kee, wà aà dɛ, bú i gↄ̃wɛ̃ɛ. 
\v 15 Ɔ̃ aa bↄ̀aànↄ kaa kpɛ aa aà dɛ̀.
\p Kpelewa budepi a sɛ́ńnↄ sai? 
\v 16 A mↄ zĩkɛnapiↄ dɛdɛ, i bú si kpa gbɛ̃pãleↄwaɛ. Kɛ́ gbɛ̃́ↄ yã́pi mà aa mɛ̀: Lua wá bↄ. 
\v 17 Ɔ̃ Yesu wɛpã̀ńla à mɛ̀: Yã́ pↄ́ kɛ̃a Luayãtaalauɛ bee dɛ kpelewa ni?
\q1 Gbɛ pↄ́ ɛ̃bonaↄ pãkpài mɛ́ gↄ̃̀ gbɛↄ mide ũ.\f + \fr 20.17 \fr*\ft Soũ 118.22\ft*\f*
\q1
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ̀lɛ gbɛpiwa a wíwiɛ.
\q1 Tó gbɛpi sì gbɛ̃́wa sↄ̃, a ade úlↄɛ.
\s1 Yesu lousisin gbɛ̃zↄ̃ↄↄ fua
\r (Mat 22.15-23.36, Maa 12.13-40, Luk 11.37-54)
\p
\v 19 Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ ń sa'onkiaↄ dↄ̃ kɛ́ ń yã́i Yesu yã́pi lɛ̀ɛũi, ↄ̃ aalɛ zɛwɛɛlɛ wà aà kũ gↄ̃̀ↄ, ãma aa vĩakɛ̀ dasiɛ. 
\v 20 Aalɛ aà kpakpa, ↄ̃ aa zãmade pↄ́ aalɛ ńzĩa dilɛ gbɛ̃maa ũↄ zĩ̀wà, kɛ́ aa aà kũ aà yã'oa guu, aai aà kpá ń bùsu gbãadewa aà iko ↄlↄɛ̀. 
\v 21 Ɔ̃ zãmadepiↄ aà là aa mɛ̀: Mɛtulu, wá dↄ̃ kɛ́ ni yã'o ǹ yãdanɛ́ a zɛ́waɛ, i kɛ gbɛ̃nazĩnaↄ wɛ́ yã́i no. Ni Lua zɛ́ ↄlↄnɛ́ ń sĩanao. 
\v 22 À kũ̀ wà falubↄ Sezaaɛ yã̀ ge wásu bↄo? 
\v 23 Yesu ń ↄ̃nↄ dↄ̃̀má, ↄ̃ a ònɛ́: 
\v 24 À ↄ̃a do dↄ mà gwa. Dé mi ń aà tↄ́o mɛ́ kuwà lai? Aa mɛ̀: Sezaa pↄ́ɛ. 
\v 25 Ɔ̃ a ònɛ́: Tↄ̀ↄ, à Sezaa dee pↄ́ kpawà, í Lua pↄ́ kpá Luawa. 
\v 26 Ɔ̃ aa fùa aa aà kũ a yã'oa guu gbɛ̃́ↄ wáa. Aà yãwea bↄ̀ ń saɛ, ↄ̃ aa ń lɛ́ kpàaũ.
\p
\v 27 Ɔ̃ Saduse pↄ́ aaì gɛↄ vua ɛɛboeↄ mↄ̀ Yesu kĩ́i, aa aà là aa mɛ̀: 
\v 28 Mɛtulu, Mↄizi dìlɛwɛ̃ɛ yóo: Tó gbɛ̃́ vĩ̀i gà à a na tò nɛ́sai, aà dãuna nↄpi sɛ à a vĩ̀i gɛ̃ɛ kɛò.\f + \fr 20.28 \fr*\ft Iko 25.5\ft*\f* 
\v 29 Màa vĩ̀i ń dãunaↄ ku gbɛ̃ↄn sopla. Woo nↄsɛ̀, ↄ̃ à gà à aà tò nɛ́sai. 
\v 30 Ɔ̃ Se gyaapi da'uakɛ̀. 
\v 31 Se gbɛa Bíↄ kɛ̀ lↄ. Aa kɛ̀ màa ń gbɛ̃ↄn sopla ḿpii, aa gàga aa nↄpi tò nɛ́sai. 
\v 32 An gbɛa nↄpi gà. 
\v 33 Gɛↄ vugↄↄzĩ an démɛ aↄ nↄpi vĩi? Asa an gbɛ̃ↄn sopla ḿpii aa aà dↄ̃̀ nↄ ũɛ. 
\v 34 Yesu ònɛ́: Dṹniaɛ bee gbɛ̃́ↄ aaì nↄsɛ aaì zãkɛ, 
\v 35 ãma gbɛ̃́ pↄ́ Lua dìlɛ aa kà aa bↄ gau aa dṹnia dafu leↄ aa nↄsɛ weo, aa zãkɛ weo. 
\v 36 Aaↄ dɛ lán malaikaↄwaɛ, aa ga lↄo. Aaↄ dɛ Lua nɛ́ↄ ũɛ, gàbↄↄ ũ. 
\v 37 Baa Mↄizi lá guu, à gɛↄ vua yã́ pìliwanɛ́. Gu pↄ́ à kàelɛ yã'òu, à mɛ̀ Dii mɛ́ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo Lua ũ.\f + \fr 20.37 \fr*\ft Bↄa 3.6\ft*\f* 
\v 38 Diiá gɛↄ Lua no, sema gbɛ̃́ bɛ̃́ɛↄ pↄ́. Gbɛ̃́pii bɛ̃́ɛ Luaɛɛ. 
\v 39 Ɔ̃ Mↄizi ikoyãdanɛdeeↄ fɛ̀lɛ yã'ò aa mɛ̀: Mɛtulu, n yãmaa ò. 
\v 40 Ɔ̃ aai we yãe làwà lↄo.
\p
\v 41 Yesu ń lá à mɛ̀: Kpelewa wì o Mɛsiiá Davidi Buiɛi? 
\v 42 Asa Davidi ò Soũ lá guu à mɛ̀:
\q1 Dii ò ma Diiɛ aà zↄ̃lɛ a ↄplaai
\q1
\v 43 e àↄ aà ibɛɛↄ kɛɛ̀ gbadibↄ ũ.\f + \fr 20.43 \fr*\ft Soũ 110.1\ft*\f*
\m
\v 44 Lá Davidi aà sìsi Dii, kpelewa a dɛ aà bui ũ lↄi?
\p
\v 45 Kɛ́ gbɛ̃́pii lɛ́ aà yãma, ↄ̃ a ò a ìwaↄnɛ: 
\v 46 À laaika Mↄizi ikoyãdanɛdeↄzi. Aaìↄ ye bɛbɛa ń ulada daaoi, wàↄ fↄkpakpamá gãaɛ. Aaìↄ wɛɛlɛ zↄ̃lɛ lousisikpɛ gumaaↄu ń blɛble zↄ̃lɛkĩi maaↄ. 
\v 47 Aaì wabi gbã̀a kɛ gbɛ̃nazĩnaↄ wɛ́ yã́i, ↄ̃ aaì gyaaↄ kpɛ́ siomá. An ĩadama pãsĩ aↄ dɛńla.
\c 21
\s1 Gyaa taaside gbadaa
\r (Mat 12.41-44)
\p
\v 1 Kɛ́ Yesu wɛzù a aɛ, ↄ̃ a è ↄdeↄ lɛ́ ń gbaↄ ka ↄsikpagolo guu. 
\v 2 Ɔ̃ à gyaa taaside búubuue è we, à tãnga dàu mɛ̀n pla. 
\v 3 Ɔ̃ à mɛ̀: Sĩana málɛ oɛ́, gyaa taasidepi ↄ̃a dàu dɛ gbɛ̃́piia. 
\v 4 Asa ↄ dia ↄ̃ aa dã kàu ḿpii. Nↄɛpi sↄ̃, aà taasidekɛ guu pↄ́ pↄ́ a vĩ à pↄbleò ↄ̃ a dàu we píi.
\s1 Yelusalɛũ dúuzↄ̃a ń dṹnialaagↄↄ seelaↄ
\r (Mat 24.1-22, Maa 13.1-20)
\p
\v 5 Gbɛ̃eↄ lɛ́ Lua ua yã'o, aa mɛ̀ wà a kpɛ́ↄ kɛ̀kɛ maa ń gbɛ̀ kɛfɛnaↄ ń pↄ́ pↄ́ wà Lua gbàↄ, ↄ̃ Yesu mɛ̀: 
\v 6 Gↄↄe a mↄ́, pↄ́ pↄ́ á è keeↄ, baa gbɛe a gↄ̃ dikↄ̃ao, wa ń dúuzↄ̃ɛ. 
\v 7 Ɔ̃ aa aà là aa mɛ̀: Mɛtulu, bee a kɛ bↄɛ ni? Bↄ́mɛ aↄ dɛ a kɛgↄↄ seela ũi? 
\v 8 Ɔ̃ à mɛ̀: À laaika, ásu to wà á sã́são, asa wa mↄ́ ń ma tↄ́o dasi, aa mɛ wa mɛ́ wa dɛ aà ũ, ge a gↄↄ kà. Ásu tɛ́ńzio. 
\v 9 Tó a zĩ̀ bao mà, ge á mà wà fɛ̀lɛ ń kↄ̃o, ásu to iwãa ká á pↄao. Sema yã́piↄ kɛ káau, dṹnia láaan we gĩao. 
\v 10 Ɔ̃ a ònɛ́: Bui ń buio aa fɛlɛ ń kↄ̃o, màaɛ lↄ bùsu ń bùsuo. 
\v 11 Tↄↄlɛlualuaa pãsĩↄ aaↄ ku. Nↄana ń gagyãↄ ka gu ń guo. Àsi bɛ̃̀ɛ vĩa yã́ↄ aaↄ ku luawa.
\p
\v 12 E yã́pi àↄ mↄ́, wa á kṹ, wi ĩadawá, wi á kpá lousisikpɛdeↄwa, wi á ká kpɛ́u, wi gɛ́ánↄ kíaↄ ń bùsu gbãadeↄ aɛ ma yã́i. 
\v 13 Bee a á gba zɛ́ àↄ dɛ ma seeladeↄ ũ. 
\v 14 À zɛò á sↄ̃ guu ásu làasookɛ lá á owao, 
\v 15 asa mámɛ má sóso káɛ́ á lɛ́u, mí á gba ↄ̃nↄ, kɛ́ á ibɛɛe a fↄ̃ gii ge a a zã́siwáo.\f + \fr 21.15 \fr*\ft Luk 12.11-12\ft*\f* 
\v 16 Baa á de ń á dao ń á vĩ̀iↄ ń á dãunaↄ ń á daɛↄ ń á gbɛ̃naↄ aa á kpámáɛ, wi á gbɛ̃eↄ dɛ. 
\v 17 Gbɛ̃́pii a zaágu ma yã́i, 
\v 18 ãma baa á mikã mɛ̀ndo a vũaao. 
\v 19 Á mɛnafↄ̃a guu ↄ̃ á àizãna e.
\p
\v 20 Tó á è zĩgↄ̃ↄ lìa Yelusalɛũzi, àↄ dↄ̃ kɛ́ a dúuzↄ̃a zã̀o. 
\v 21 Zĩbeezĩ Yude bùsudeↄ bàalɛ mipɛ sĩ̀sĩↄwa, gbɛ̃́ pↄ́ kú Yelusalɛũↄ fãaa. Zↄ̃ɛwiadeↄ su gɛ̃uo. 
\v 22 Asa gↄↄpiá tↄsimagↄↄɛ, kɛ́ yã́ pↄ́ kɛ̃a Luayãtaalau e pa píi yã́i.\f + \fr 21.22 \fr*\ft Oze 9.7\ft*\f* 
\v 23 Waiyoo nↄsindeeↄ ń nɛadeↄ zĩbeezĩ, asa bùsupi taasi aↄ zↄ̃ↄ, Lua a pↄkũmabↄbↄ gbɛ̃́piↄwaɛ. 
\v 24 Wa ń gbɛ̃eↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, wa ń gbɛ̃eↄ kũ taò bùsu píi guu zĩ̀zↄↄ ũ, buipãleↄ i ↄ̃zↄ̃ Yelusalɛũwa e an gↄↄ pa.
\s1 Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄa
\r (Mat 24.29-35, Maa 13.24-31)
\p
\v 25 Seelaↄ aaↄ ku ĩatɛ̃ ń mↄvuao ń saanaↄwa,\f + \fr 21.25 \fr*\ft Isa 13.10, Yoɛ 3.4\ft*\f* bui píi iↄ ku pↄsia guu dṹniau. Aa gↄ̃ bíli guu ísia kↄ̃fĩ ń a bàalɛao yã́i. 
\v 26 Wɛdↄa yã́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ dṹniawai guu, vĩa a gbɛ̃́ↄ kãsãnkɛ, asa pↄ́ pↄ́ kú luawaↄ zã ń pɛ́kĩiwaɛ, 
\v 27 wi Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ mↄa e luabɛpuanau ń gbãa zↄ̃ↄ gawideo.\f + \fr 21.27 \fr*\ft Dan 7.13\ft*\f* 
\v 28 Tó yã́ beeↄ kɛa dàalɛ, à fɛlɛ zɛ, í á mi sɛ musu, asa á suabagↄↄ mɛ́ kãikũ̀.
\p
\v 29 Yesu yãlɛ̀ɛũnɛ́ à mɛ̀: À kaadↄɛnli gwa ń lí kĩniↄ. 
\v 30 Tó á è aa bↄlↄbↄ̀, ↄ̃ í dↄ̃ ázĩawa kɛ́ guantɛ̃na kãikũ̀. 
\v 31 Beewaɛ sↄ̃, tó á è yã́ beeↄ lɛ́ kɛ, àↄ dↄ̃ kɛ́ kía pↄ́ Lua kpà kãikũ̀. 
\v 32 Sĩana málɛ oɛ́, gↄↄbeedeↄ gɛ̃lɛ yã́piↄ píi kɛsaio. 
\v 33 Luabɛ ń tↄↄlɛo a gɛ̃lɛ, ãma ma yã́ↄ gɛ̃lɛa vĩo.
\p
\v 34 À laaika. Ásu to asiakɛ ń wɛ̃dɛkɛo ń wɛ̃nikãakɛao á laai síwáo, kɛ́ aà mↄgↄↄ su á kṹ kã́ndo lán baiwao yã́i. 
\v 35 Asa a kúlɛ gbɛ̃́ pↄ́ kú dṹnia guuↄwa píiɛ míↄ. 
\v 36 À itɛ̃kɛ, íↄ wabikɛ gↄↄpii, kɛ́ àↄ gbãa vĩ à e pili yã́ pↄ́ lɛ́ mↄ́wa píi, í bↄ zɛ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ aɛ.
\p
\v 37 Lá gu lɛ́ dↄ Yesu ìↄ yãdanɛ́ Lua ua.\f + \fr 21.37 \fr*\ft Luk 19.47\ft*\f* Tó oosi kɛ̀, ì bↄ gɛ i Kùkpɛ sĩ̀sĩpↄlɛu. 
\v 38 Kↄↄkↄↄ ↄ̃ gbɛ̃́pii ì fɛlɛ gɛ́ aà yãmai Lua ua.
\c 22
\s1 Lɛkpaaĩa Yesuzi
\r (Mat 26.1-16, Maa 14.1-11, Zãa 11.45-53)
\p
\v 1 Kàaso dikpɛ pↄ́ wì mɛ Gɛ̃amusu\f + \fr 22.1 \fr*\ft Bↄa 12.1-11\ft*\f* kà kãi. 
\v 2 Sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ lɛ́ wɛɛlɛ lá aa kɛ aa Yesu bↄlia asii guu, asa aalɛ vĩakɛ gbɛ̃́ↄnɛɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Setãu dì Yudasi pↄ́ wì mɛ Isaliↄti miwa. Yesu ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ doɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Yudasipi gɛ̀ lɛkpàaĩ ń sa'onkiaↄ ń Lua ua dↄ̃̀anaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ, lá á kɛ à Yesu kpámá. 
\v 5 An pↄ kɛ̀na, ↄ̃ aa lɛdoũkɛ̀ wà ↄ̃a kpawà. 
\v 6 À zɛ̀ò, ↄ̃ àlɛ zɛwɛɛlɛ à Yesu kpámá gbɛ̃́ↄ saɛ.
\s1 Gɛ̃amusu blɛblea
\r (Mat 26.17-30, Maa 14.12-26, Zãa 13.21-30, 1Kln 11.23-25)
\p
\v 7 Kàaso dikpɛgↄↄ kà, gↄↄ pↄ́ wì Gɛ̃amusu sã kòlokpa. 
\v 8 Ɔ̃ Yesu Piɛɛ ń Zãao gbàɛ à mɛ̀: À gɛ́ Gɛ̃amusu blɛ sↄukɛiwɛ̃ɛ. 
\v 9 Ɔ̃ aa aà là aa mɛ̀: Ń ye wà kɛ má ni? 
\v 10 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: Tó a gɛ̃ wɛ̃́lɛdau, á kpaaũ ń gↄ̃ɛo í sɛa lo guu. Àↄ tɛaàzi e ua pↄ́ a gɛ̃u, 
\v 11 í o uabeleɛ, Mɛtulu lɛ́ gu pↄ́ a Gɛ̃amusu blɛ bleu ń a ìwaↄ gbɛa. 
\v 12 A kpɛdiakↄ̃a kpɛa zↄ̃ↄ pↄ́ wa kɛ̀kɛ ↄlↄɛ́, í pↄblea yã́ kɛkɛ we. 
\v 13 Kɛ́ aa gɛ̀, aa è lá Yesu ònɛ́wa, ↄ̃ aa Gɛ̃amusu blɛ sↄukɛ̀ we.
\p
\v 14 Kɛ́ a gↄↄ kà, Yesu mↄ̀ zↄ̃̀lɛ we ń a zĩnaↄ sãnu. 
\v 15 Ɔ̃ a ònɛ́: Gɛ̃amusu blɛɛ bee bleaánↄ ni ma dɛ maamaa e màↄ gɛ́ taasikɛi, 
\v 16 asa málɛ oɛ́, má ble lↄo e kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i gɛ bↄò gupuau, dikpɛ sĩana i mↄ́. 
\v 17 Kɛ́ à imibↄ sɛ̀, à sáaukpà, ↄ̃ à mɛ̀: À si dↄdↄkↄ̃ɛ, 
\v 18 asa málɛ oɛ́, za tia má vɛ̃ɛbɛ'i mi lↄo e kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i gɛ bↄò gupuau. 
\v 19 Kɛ́ à kàa sɛ̀, ↄ̃ à sáaukpà a ɛ kpàmá à mɛ̀: Kɛ́ beeá ma mɛ pↄ́ málɛ kpá á yã́iɛ. Àliↄ bee kɛ ma yã́ dↄaágu yã́i. 
\v 20 Kɛ́ aa pↄblè aa làa, à imibↄpi sɛ̀ màa lↄ à mɛ̀: Íɛ beeá ma au pↄ́ lɛ́ bↄlɛɛ́ɛ. Lua bàa kua ń gbɛ̃́ↄ tia auɛ.\f + \fr 22.20 \fr*\ft Zel 31.31-34\ft*\f* 
\v 21 Ma ↄ ku ta doũ ń ma bↄnkpɛdeoɛ,\f + \fr 22.21 \fr*\ft Soũ 41.10\ft*\f* 
\v 22 asa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a kpagui lá Lua dìlɛɛwaɛ. Waiyoo gbɛ̃́ pↄ́ a aà kpámápi. 
\v 23 Ɔ̃ aa nà kↄ̃ lalaawa aa mɛ̀: Wá démɛ a yã́ bee kɛi?
\s1 Yesu lɛdaa a ìwaↄwa
\r (Mat 26.31-35, Maa 14.27-31, Zãa 13.36-38)
\p
\v 24 Ɔ̃ lɛkpaa fɛ̀lɛ ń guu, kɛ́ aa ye dↄ̃ ń gbɛ̃́ pↄ́ dɛńla.\f + \fr 22.24 \fr*\ft Luk 9.46\ft*\f* 
\v 25 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Bùsu kíaↄ ì ikokɛmá mɛ́ gbãadeↄ ì ńzĩa tↄbↄ, 
\v 26 ãma ásu kɛ màao. À kũ̀ á gbɛ̃zↄ̃ↄ aàↄ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̃́sãaázi ũɛ. À kũ̀ á dↄaana aàↄ dɛ á zĩkɛna ũɛ. 
\v 27 Blɛblena ń blɛzĩkɛnao, an démɛ zↄ̃ↄi? Blɛblena nolo? Mapi sↄ̃ má kú á guu lán gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ zĩkɛɛ́wa. 
\v 28 Gbɛ̃́ pↄ́ zɛ̀manↄ ma taasikɛa guuↄn á ũ. 
\v 29 Lá ma Mae ma kpa kpalau, má á kpá kpalau màa sↄ̃, 
\v 30 í blɛblemanↄ ma kpalau, íↄ zↄ̃lɛzↄ̃lɛa báawa àↄ yã́kpalɛkɛ ń Isaili bui kuɛplaↄ.
\p
\v 31 Simↄↄ, Simↄↄ, ma. Setãu gbɛ̀a à á ká íu lá wì pↄ́wɛna ká íu wà gwawa. 
\v 32 Ɔ̃ ma wabikɛ̀nɛ, kɛ́ ma náai pↄ́ ń vĩ su kɛ̃́sãmao. Tó n ɛa n sua, ǹ n gbɛ̃́ↄ gba gbãa. 
\v 33 Piɛɛ òɛ̀: Dii, má sì wà ma dakpɛunnↄ, mí gannↄ. 
\v 34 Yesu mɛ̀: Piɛɛ, málɛ onɛ, e ko àↄ gɛ́ lɛzui gbã, ńyↄ̃ lelekpa ma dↄ̃ai gɛ̃n àaↄ̃.
\p
\v 35 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Kɛ́ ma á zĩ́ mↄkpɛ ń babalabↄↄo ń kyaleↄ sai,\f + \fr 22.35 \fr*\ft Luk 9.3\ft*\f* pↄe kɛ̃̀sãwáe? Ɔ̃ aa mɛ̀: Aawo. 
\v 36 Ɔ̃ a ònɛ́: Tiasa gbɛ̃́ pↄ́ mↄkpɛ vĩ, aà sɛ́. Màaɛ lↄ ń babalabↄↄo. Gbɛ̃́ pↄ́ fɛ̃nda vĩ sↄ̃o, aà a ula yía, i lú. 
\v 37 Málɛ oɛ́, sema yã́ pↄ́ kɛ̃a Luayãtaalau ma musu papa wà mɛ̀: Wà aà dìlɛ doũ ń dàakɛnaↄ.\f + \fr 22.37 \fr*\ft Isa 53.12\ft*\f* Asa yã́ pↄ́ wa kɛ̃̀ ma yã́ musu mɛ́ lɛ́ papa sa. 
\v 38 Aa mɛ̀: Dii, fɛ̃nda mɛ̀n pla kɛ. Ɔ̃ a ònɛ́: Bee mↄ̀.
\s1 Yesu kũa
\r (Mat 26.47-56, Maa 14.43-50, Zãa 18.3-11)
\p
\v 39 Yesu bↄ̀ gɛ̀ Kùkpɛ sĩ̀sĩpↄlɛu lá ì kɛwa. Aà ìwaↄ tɛaàzi. 
\v 40 Kɛ́ à kà gu pↄ́ àlɛ gɛ́u, a ònɛ́: À wabikɛ kɛ́ ásu fu yↄ̃awao yã́i. 
\v 41 Ɔ̃ à kɛ̃̀má à kà lán gbɛzu lɛ́lɛa taawa. Ɔ̃ à kùlɛ we, àlɛ wabikɛ 
\v 42 à mɛ̀: Baa, tó ń yei, to taasi kɛɛonaɛ bee zãkũmanↄ, ãma asu kɛ ma pↄeã ũo, sema n pↄ́. 
\v 43 Ɔ̃ malaika bↄ̀ luabɛ à mↄ̀wà à aà gbà gbãa. 
\v 44 Kua wɛ́tɛ̃a guu àlɛ wabikɛ ń ãiao. Ɔ̃ aà isima lɛ́ tↄ̃́ tↄↄlɛ lán autonawa. 
\v 45 Kɛ́ à wabikɛ̀, à fɛ̀lɛ gɛ̀ a ìwaↄ kĩ́i, à ń lé, aalɛ i'o ń pↄsiao. 
\v 46 Ɔ̃ a ònɛ́: Àkɛa álɛ i'oi? À fɛlɛ wabikɛ, kɛ́ ásu fu yↄ̃awao yã́i.
\p
\v 47 Kɛ́ àlɛ yã'o, ↄ̃ wà kà dasidasi. Gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Yudasi, aà ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ do mɛ́ dↄaaanɛ́. Kɛ́ à sↄ̃̀aàzi lɛ́pɛiwà, 
\v 48 ↄ̃ Yesu òɛ̀: Yudasi, lɛ́pɛaa guu ↄ̃ ńyↄ̃ Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ kpaomáa? 
\v 49 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa kú ń Yesuoↄ yã́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ è, aa mɛ̀: Dii, wà ń gbɛ̃gbɛ̃ ń fɛ̃ndao yã̀? 
\v 50 Ɔ̃ an gbɛ̃do sa'onkia zĩkɛna lɛ̀ à aà ↄplaa swã́ gò. 
\v 51 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: À bee tó. À ↄkã̀ aà swã́wa à aà gbã̀gbã. 
\v 52 Ɔ̃ a ò sa'onkiaↄ ń Lua ua dↄ̃̀anaↄ ń gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ aa mↄ̀waↄnɛ: A mↄa ń fɛ̃ndaↄ ń goↄ lán kpã́iwɛliwɛn ma ũwaa? 
\v 53 Lá gu lɛ́ dↄ miↄ kúánↄ Lua ua,\f + \fr 22.53 \fr*\ft Luk 19.47\ft*\f* mɛ́ i ↄkãao. Ãma gↄↄɛ bee dɛ á pↄ́ ũɛ, gusia kiblegↄↄɛ.
\s1 Piɛɛ lelekpaa Yesuzi
\r (Mat 26.57-58,69-75, Maa 14.53-54,66-72, Zãa 18.12-18,25-27)
\p
\v 54 Kɛ́ aa Yesu kũ̀ sùò, aa gɛ̀aànↄ sa'onkia bɛ. Piɛɛ bɛ zã̀zã. 
\v 55 Kɛ́ wà tɛkà ua guo, wà kàlɛ lìai, ↄ̃ Piɛɛ mↄ̀ sↄ̀lↄ ń guu. 
\v 56 Nↄɛ zĩkɛnae aà è, ↄ̃ à wɛbìiwà à mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ bee kuaànↄ sↄ̃ɛ. 
\v 57 Ɔ̃ à lelekpà à mɛ̀: Nↄɛ, má aà dↄ̃o. 
\v 58 Yↄↄnnↄ gↄ̃̀ↄ ↄ̃ gbɛ̃pãle aà è, ↄ̃ à mɛ̀: Mpi sↄ̃ ń dɛ an gbɛ̃do ũɛ. Ɔ̃ Piɛɛ ò gↄ̃ɛpiɛ: Mámɛo. 
\v 59 Kɛ́ lɛɛlu do taa gɛ̃̀, gbɛ̃pãle giiyèwà à mɛ̀: Sĩana guu gbɛ̃́ɛ bee kuaànↄɛ, asa Galile gbɛ̃́ɛ. 
\v 60 Ɔ̃ Piɛɛ mɛ̀: Mi dↄ̃ lá ńlɛ oo. Wegↄ̃ↄ kɛ́ àlɛ yã'o, ↄ̃ ko lɛzù. 
\v 61 Kɛ́ Dii lìli wɛpɛ̀ Piɛɛwa, ↄ̃ yã́ pↄ́ a ò dↄ̀ Piɛɛgu, kɛ́ à mɛ̀ e ko àↄ gɛ́ lɛzui gbã, a lelekpaazi gɛ̃n àaↄ̃. 
\v 62 Ɔ̃ Piɛɛ bↄ̀ bàasi, à ↄ́ↄlↄ̀ à kɛ̀ wɛ̃na.
\p
\v 63 Gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ Yesu dↄ̃́aↄ aà kɛ̀ pↄ́ↄpↄↄ aa aà gbɛ̃̀. 
\v 64 Aa pↄ́ yèɛ̀ a wɛ́wa, ↄ̃ aalɛ aà lala aa mɛ̀: Ãnabikɛkɛ ǹ o, démɛ n lɛi? 
\v 65 Dↄ́ɛaaànↄ guu aa yã́ dasi pãleↄ òɛ̀ lↄ.
\p
\v 66 Kɛ́ gu dↄ̀, Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kↄ̃ kã̀aa, sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ píi. Ɔ̃ aa Yesu sɛ̀ gɛ̀ò ń yã́kpalɛkɛkĩi. 
\v 67 Ɔ̃ aa aà là aa mɛ̀: Mɛsiin n ũa? Owɛ̃ɛ. A wèmá à mɛ̀: Tó má òɛ́, á sio. 
\v 68 Tó ma yãe làwá sↄ̃, á weo. 
\v 69 Za tia Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ aↄ zↄ̃lɛa Lua gbãade ↄplaai.\f + \fr 22.69 \fr*\ft Soũ 110.1\ft*\f* 
\v 70 Ɔ̃ gbɛ̃́pii mɛ̀: Asi Lua Nɛ́n n ũa? Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: Lá a dↄ á lɛ́uwa, mámɛ má aà ũ. 
\v 71 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wá bàa ũma ń seeladeo lↄi? Wá mà aà lɛ́u kↄ̀.
\c 23
\s1 Pilati yã́kpalɛkɛa ń Yesuo
\r (Mat 27.11-31, Maa 15.1-20, Zãa 18.28-19.16)
\p
\v 1 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ ḿpii, aa gɛ̀aànↄ Pilati aɛ. 
\v 2 Aalɛ mↄ́ ń aà yã́o aa mɛ̀: Wa gbɛ̃́ɛ bee è, àlɛ gudɛkɛ wá bùsuuɛ, àlɛ gínɛ́ wà falubↄ Sezaaɛ, mɛ́ à azĩa dìlɛ Mɛsii ũ, kía ũ. 
\v 3 Ɔ̃ Pilati aà là à mɛ̀: Yudaↄ kían n ũa? A wèwà à mɛ̀: Ɔ̃mɛ dↄ n lɛ́u we. 
\v 4 Ɔ̃ Pilati ò sa'onkiaↄ ń dasi pↄ́ kú weↄnɛ: Mi tàae'e gbɛ̃́piwao. 
\v 5 Ɔ̃ aa giiyèwà aa mɛ̀: Ìↄ tɛ́kpa gbɛ̃́ↄgu a yãdaanɛ́ guu Yude bùsuu píiɛ. A dàalɛ Galileɛ, ↄ̃ à gɛ̀ kàiò la sa.
\p
\v 6 Kɛ́ Pilati mà màa, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ là tó Galile gbɛ̃́n aà ũ. 
\v 7 Kɛ́ a dↄ̃̀ à bↄ̀ Elodi bùsuuɛ, mɛ́ Elodipi ku Yelusalɛũ zĩbeezĩ, ↄ̃ à aà gbàɛwà. 
\v 8 Kɛ́ Elodi Yesu è, ↄ̃ aà pↄ kɛ̀na maamaa, asa à aà bao màɛ, mɛ́ a ye wɛsiaàlɛ à gɛ̃̀gɛ̃. Aà wɛ́ dↄ Yesu dabudabukɛa eai. 
\v 9 À yã́ↄ làlawà dasi, ↄ̃ Yesu i a kee wewào. 
\v 10 Sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ zɛa we, aalɛ mↄ́ ń aà yã́o pãsĩpãsĩ. 
\v 11 Elodi ń a sosaↄ sakà Yesugu, aa aà láanikɛ̀ aa ula tↄde dàɛ̀, ↄ̃ à ɛ̀a aà gbàɛ Pilatiwa. 
\v 12 Zĩbeezĩ Elodi ń Pilatio kɛ̀ na, asa aa ĩ́ikũa ń kↄ̃o yãaɛ.
\p
\v 13 Pilati sa'onkiaↄ ń gbãadeↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ kã̀aa píi, 
\v 14 a ònɛ́: A mↄmɛɛ ń gbɛ̃́ɛ beeo a mɛ̀ gudɛnaɛ. Ma aà làla á wáa yã́ pↄ́ á dↄ̀dↄwàↄ musu, mi e à tàaee kɛ̀o. 
\v 15 Màa Elodi i eo sↄ̃, asa à ɛ̀a aà gbàɛwáɛ. À gwa, i yãe kɛ à kà mà aà dɛo. 
\v 16-17 Má tó wà aà swã́gaga, mí aà gbaɛ. 
\v 18 Ɔ̃ aa wiilɛ̀ ḿpii sãnu aa mɛ̀: Gbɛ̃́pi dɛ! Balaba kɛ̃́wɛ̃ɛ! 
\v 19 Wà Balabapi dàkpɛu bↄa gbãadeↄ kpɛ ń gbɛ̃dɛao yã́iɛ. 
\v 20 Pilati ye Yesu gbaɛ, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ laai sìsi a kĩ́i. 
\v 21 Ɔ̃ aa ɛ̀a wiilɛ̀ aa mɛ̀: Ǹ aà páliwa! Ǹ aà páliwa! 
\v 22 A gɛ̃n àaↄ̃de Pilati ònɛ́: Bↄ́ dàa a kɛ̀i? Mi tàae pↄ́ kà wà aà dɛ ewào. Má tó wà aà swã́gaga, mí aà gbaɛ. 
\v 23 Ɔ̃ aa dìdiwà, aalɛ gbɛawà ń wii gbãao aà aà páliwa. Ɔ̃ an zↄakaa tò an yã́ blè. 
\v 24 Ɔ̃ Pilati dìlɛ wà kɛ lá aa gbɛ̀awawa. 
\v 25 Gbɛ̃́ pↄ́ wa dàkpɛu bↄa gbãadeↄ kpɛ ń gbɛ̃dɛao yã́i pↄ́ wa gbɛ̀api ↄ̃ a kɛ̃̀nɛ́, ↄ̃ à Yesu kpà gai lá aa yeiwa.
\s1 Yesu gaa
\r (Mat 27.32-56, Maa 15.21-41, Zãa 19.17-30)
\p
\v 26 Kɛ́ wàlɛ gɛaànↄ, wà dà Silɛni gbɛ̃́ Simↄↄlɛ, àlɛ su ń buao, ↄ̃ wà aà kũ̀ wà lipãakↄ̃a dìɛ̀ aàↄ tɛò Yesuzi. 
\v 27 Bíla bↄ̀ tɛaàzi ń nↄɛ pↄ́ aalɛ ↄ́ↄlↄ aalɛ ńzĩa gbɛ̃gbɛ̃ↄ. 
\v 28 Yesu lìli aɛdↄ̀má à mɛ̀: Yelusalɛũ nↄɛↄ, ásu ↄ́ↄlↄ ma yã́io. À ↄ́ↄlↄ ázĩa yã́i ń á nɛ́ↄ. 
\v 29 Asa a gↄↄ lɛ́ mↄ́ kɛ́ wa o: Báaadeↄn fĩi pↄ́ aai nɛ'io mɛ́ nɛ́ i yↄ̃́ mimáoↄ ũ. 
\v 30 Gↄↄbeezĩ
\q1 wa o gbɛsiↄnɛ aa lɛ́lɛ simá,
\q1 wa o sĩ̀sĩↄnɛ aa kúńla.\f + \fr 23.30 \fr*\ft Oze 10.8\ft*\f*
\m
\v 31 Asa lá wàlɛ yã́ɛ taa kɛ ń lí bùsuo, lí gii pↄ́ aↄ dɛai?
\p
\v 32 Wàlɛ gɛ́ ń dàakɛn plaeↄ lↄ, kɛ́ wà ń dɛdɛ ń Yesuo sãnu. 
\v 33 Kɛ́ aa kà gu pↄ́ wì mɛ Mitↄↄnagu, ↄ̃ aa aà pàliwa we ń dàakɛnapiↄ, ado aà ↄplaai, ado ↄzɛɛi. 
\v 34 Ɔ̃ Yesu mɛ̀: Baa, sùuukɛńnↄ, asa aa dↄ̃ lá wàlɛ kɛo. Ɔ̃ wà tɛ́lɛpà wà aà pↄkasaↄ kpaalɛ̀okↄ̃ɛ.\f + \fr 23.34 \fr*\ft Soũ 22.19\ft*\f* 
\v 35 Gbɛ̃́ↄ zɛa we, aalɛ gwa, mɛ́ Yuda gbãadeↄ lɛ́ lɛsuikɛkɛwà\f + \fr 23.35 \fr*\ft Soũ 22.8\ft*\f* aa mɛ̀: À dãↄ suabà. Tó Mɛsii pↄ́ Lua dìlɛn aà ũ, aà azĩa suabae! 
\v 36 Sosaↄ lɛ́ aà kɛ pↄ́ↄpↄↄ lↄ. Ɔ̃ aa sↄ̃̀aàzi aa vɛ̃ɛ kũ̀ma dↄ̀ɛ̀\f + \fr 23.36 \fr*\ft Soũ 69.22\ft*\f* 
\v 37 aa mɛ̀: Tó Yudaↄ kían n ũ, ǹ nzĩa suaba. 
\v 38 Seelae naa aà mia à mɛ̀:
\pc Yudaↄ kían kɛ!
\m
\v 39 Dàakɛna pↄ́ looa líwapiↄ do dↄ́ɛnnↄyã'òɛ̀ à mɛ̀: Mɛsiin n ũo lò? Ǹ nzĩa suaba ń wápiↄ sãnu. 
\v 40 Ɔ̃ aà gbɛ̃do gìɛ̀ à mɛ̀: Ńlɛ vĩakɛ Luaɛ seoa? Yã doũ mɛ́ zↄ̃lɛwá. 
\v 41 Wápiↄ, à kↄ̃sìwanↄ màaɛ, asa pↄ́ pↄ́ wá tↄ̃̀ mɛ́ bↄ̀lɛwɛ̃ɛ, ãma dee i yãe kɛo. 
\v 42 Ɔ̃ à mɛ̀: Yesu, tó n mↄ kía ũ, to ma yã́ àↄ dↄngu. 
\v 43 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Sĩana málɛ onɛ, za gbã ńyↄ̃ↄ kumanↄ àizãna guu.
\p
\v 44 Kɛ́ ĩatɛ̃ kà minanguo, a biia zɛ̀, ↄ̃ bùsupi siakũ̀ píi e aua gɛ̀ pìlaò. 
\v 45 Zwãa pↄ́ daa Lua kpɛ́u\f + \fr 23.45 \fr*\ft Bↄa 26.31-33\ft*\f* kɛ̃̀ a guo. 
\v 46 Yesu wiilɛ̀ gbã́ugbãu à mɛ̀: Baa, ma a nisĩna nànɛ n ↄzĩɛ.\f + \fr 23.46 \fr*\ft Soũ 31.6\ft*\f* Kɛ́ a ò màa, ↄ̃ à tà. 
\v 47 Kɛ́ sosaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ yã́ pↄ́ kɛ̀pi è, à Lua sáaukpà à mɛ̀: Gbɛ̃́piá gbɛ̃maaɛ sĩana. 
\v 48 Bíla pↄ́ aa mↄ̀ wà kã̀aa yã́pi gwaa yã́iↄ, kɛ́ aa yã́ pↄ́ kɛ̀ↄ è, aa ɛ̀a tà, aalɛ ńzĩa gbɛ̃gbɛ̃. 
\v 49 Yesu gbɛ̃́ dↄ̃aↄ ń nↄɛ pↄ́ tɛaàzi za Galileↄ píi zɛ kãaa, aalɛ yã́piↄ gwa.\f + \fr 23.49 \fr*\ft Luk 8.1-3\ft*\f*
\s1 Yesu vĩa
\r (Mat 27.57-61, Maa 15.42-47, Zãa 19.38-42)
\p
\v 50 Gↄ̃ɛe ku aà tↄ́n Yosɛfu. Yuda gbãadeↄ doɛ. Gbɛ̃maaɛ, mɛ́ luayãmanaɛ. 
\v 51 Aà lɛ́ kú yã́ pↄ́ a gbɛ̃́ↄ zɛ̀ ń a kɛaopi guuo. Yudaↄ wɛ̃́lɛ Alimate gbɛ̃́ɛ, aà wɛ́ dↄ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́ii. 
\v 52 À gɛ̀ Pilati kĩ́i à Yesu gɛ gbɛ̀awà. 
\v 53 Ɔ̃ a bùa à bàabaa fĩ̀fĩwà à aà dà gbɛ̀'ɛ pↄ́ wa sↄ̀ mia ũ guu. Wi gbɛ̃e dau we yãao. 
\v 54 Gↄↄpiá ãsↄ̃adazĩɛ, kã́mabogↄↄ lɛ́ ká. 
\v 55 Nↄɛ pↄ́ aa tɛ Yesuzi za Galileↄ tɛ Yosɛfupi kpɛ, aa mia'ɛpi è ń lá à Yesu gɛ dìlɛuo. 
\v 56 Ɔ̃ aa tà gɛ̀ nísi gĩnana ń tulaletiↄ sↄukɛi. Kã́mabogↄↄzĩ aa kã́mabò lá Lua dìlɛwa.\f + \fr 23.56 \fr*\ft Bↄa 20.10\ft*\f*
\c 24
\s1 Yesu bↄa gau
\r (Mat 28.1-10, Maa 16.1-8, Zãa 20.1-10)
\p
\v 1 Ãsↄ̃anɛnzĩ gufɛ̃nɛ ↄ̃ nↄɛpiↄ ɛ̀a gɛ̀ miapi kĩ́i ń nísi gĩnana pↄ́ aa a sↄukɛ̀o. 
\v 2 Aa lè gbɛ goa mia'ɛlɛ. 
\v 3 Kɛ́ aa gɛ̃̀, aai Dii Yesu gɛ eo. 
\v 4 Aa ku bíli guu, ↄ̃ gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn plaeↄ bↄ̀ mↄ̀má pↄkasa tɛkɛaↄ daa. 
\v 5 Vĩa ń kṹ, aa ń mi pɛ̀lɛ, ↄ̃ gↄ̃ɛpiↄ ònɛ́: Bↄ́yãi álɛ gbɛ̃́ bɛ̃́ɛ wɛɛlɛ gɛↄ guui? 
\v 6 A ku lao, à vù. À to yã́ pↄ́ a òɛ́ gↄↄ pↄ́ a ku Galile dↄágu 
\v 7 à mɛ̀, sema wà Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ kpá duunkɛnaↄwa, aa aà páliwa, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i vu.\f + \fr 24.7 \fr*\ft Luk 9.22, 18.31-33\ft*\f* 
\v 8 Ɔ̃ yã́pi dↄ̀ńgu. 
\v 9 Bↄa mia kĩ́i aa gɛ̀ yã́pi baokpà aà ìwa gbɛ̃ↄn kuɛdoↄnɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ. 
\v 10 Maliama Madelɛni ń Yoanao ń Zaaki da Maliamao ń nↄɛ kĩni pↄ́ aa kúńnↄↄ mɛ́ yã́pi ò zĩnapiↄnɛ. 
\v 11 Ɔ̃ nↄɛpiↄ yã́pi kɛ̀nɛ́ lán faai yã́wa, aai sio. 
\v 12 Ɔ̃ Piɛɛ fɛ̀lɛ bàalɛ̀ gɛ̀ miapi kĩ́i. Kɛ́ à wɛkpàlɛ miapiu, i pↄe eo, sema bàabaa pↄ́lɛↄ, ↄ̃ à ɛ̀a tà, àlɛ làasookɛ yã́pi aà kũ̀ gbãa.
\s1 Ɛmausi zɛ́u
\r (Maa 16.12-13)
\p
\v 13 Gↄↄ doũpi zĩ́ Yesu ìwa gbɛ̃ↄn plaↄ lɛ́ gɛ́ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Ɛmausi. Ń Yelusalɛũo à kà kiloo kuɛdo taa. 
\v 14 Aalɛ yã́ pↄ́ kɛ̀ píi faai bokↄ̃ɛ, 
\v 15 ↄ̃ gↄↄ pↄ́ aalɛ a faaibo, aalɛ a wàaipa, Yesu ń lé, ↄ̃ aa bɛ zɛ́u sãnu. 
\v 16 Pↄe kpaanɛ́ ń aà dↄ̃ao. 
\v 17 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Bↄ́ yã́ álɛ táa'oò ń kↄ̃oi? Ɔ̃ aa zɛ̀, an oo sisia. 
\v 18 An gbɛ̃do pↄ́ wì mɛ Keleopa wèwà à mɛ̀: Mɛ́ i kɛ ndo bàasio, gbɛ̃e ku Yelusalɛũ a gi yã́ pↄ́ kɛ̀ gↄↄplaɛa dↄ̃io. 
\v 19 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Yã́ kpelei? Aa wèwà aa mɛ̀: Yesu Nazalɛti yã́ɛ. Ãnabi zↄ̃ↄɛ. Gbɛ̃́pii dↄ̃ kɛ́ aà yãkɛa ń aà yã'oao bↄ̀ Lua kĩ́iɛ. 
\v 20 Ɔ̃ sa'onkiaↄ ń wá gbãadeↄ aà kpàmá, kɛ́ wà yãdaaàla yã́i, wi aà páliwa wà dɛ. 
\v 21 Wápiↄ sↄ̃ wálɛ e ↄ̃mɛ a Isailiↄ suaba. Bee kpɛ yã́pi kɛa gↄↄ àaↄ̃den gbã. 
\v 22 Ɔ̃ yã́ pↄ́ wá nↄɛeↄ ò bↄ̀ wá saɛ. Kɛ́ aa gɛ̀ aà mia kĩ́i gufɛ̃nɛa, 
\v 23 aai aà gɛ e weo. Aa sù aa mɛ̀ malaikaↄ bↄ̀ mↄ̀má, aa ònɛ́ a ku bɛ̃́ɛ. 
\v 24 Ɔ̃ wá gbɛ̃eↄ gɛ̀ miapi gwai, aa è lá nↄɛpiↄ ònɛ́wa, a ku weo. 
\v 25 Ɔ̃ Yesu ònɛ́: Làasoosaideↄ, ili yã́ pↄ́ ãnabiↄ ò si kpaao. 
\v 26 Lua dìlɛ Mɛsii taasikɛ beewa, i gbasa gɛ̃ a gawi guuo lò? 
\v 27 Daalɛa Mↄizi láwa e à gɛ̀ pɛ̀ ãnabiↄ pↄ́wa píi, Yesu yã́ pↄ́ kɛ̃a Lua yã́u azĩa yã́ musu bↄↄlɛkɛ̀nɛ́ píi.
\p
\v 28 Kɛ́ aa kãikũ̀ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ aalɛ gɛ́uo, Yesu kɛ̀ lá á ye gɛ̃zɛawa. 
\v 29 Ɔ̃ aa aà kũ̀kũ aa mɛ̀: Gↄ̃wanↄ la. Oosi kɛ̀, gu lɛ́ gɛ̃kↄ̃u. Ɔ̃ à gɛ̃̀ ua à gↄ̃̀ńnↄ. 
\v 30 Gↄↄ pↄ́ àlɛ pↄbleńnↄ, ↄ̃ à pɛ̃ɛ sɛ̀ à báaadàu, ↄ̃ a ɛ̀ a kpàmá. 
\v 31 Ɔ̃ an wɛ́ kɛ̃̀ aa aà dↄ̃̀ sa, ↄ̃ aa kùawà. 
\v 32 Ɔ̃ aa òkↄ̃ɛ: Kɛ́ àlɛ yã'owɛ̃ɛ zɛ́u, àlɛ Lua yã́ pílokɛ̃wɛ̃ɛ, wá nↄ̀sɛ lɛ́ yáalↄo lé? 
\v 33 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ gↄ̃̀ↄ aa ɛ̀a gɛ̀ Yelusalɛũ. Aa aà ìwa gbɛ̃ↄn kuɛdoↄ è kãaaa we ń gbɛ̃́ pↄ́ nàmáↄ 
\v 34 aalɛ mɛ: Dii vù sĩanaɛ. À azĩa ↄ̀lↄ Simↄↄɛ. 
\v 35 Ɔ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ zɛ́ guu yã́ dàu sìunɛ́ ń lá aa aà dↄ̃̀ gↄↄ pↄ́ à pɛ̃ɛ ɛ̀o.
\s1 Yesu azĩa ↄlↄa a ìwaↄnɛ
\r (Mat 28.16-20, Maa 16.14-20, Zãa 20.19-23, Zĩn 1.6-8)
\p
\v 36 Kɛ́ aalɛ yã́pi o màa, kã́ndo aa aà è zɛa ń guu, ↄ̃ a ònɛ́: Àↄ kú ń aafiao. 
\v 37 Ɔ̃ gili gɛ̃̀ńgu, vĩa ń kṹ, aalɛ e gyaade wa è. 
\v 38 Ɔ̃ a ònɛ́: Àkɛa á nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpài? Àkɛa á kú ń nↄ̀sɛ plaplaoi? 
\v 39 À ma ↄↄ gwa ń ma gbáↄ, mámɛ. À ↄkãa à gwa. Gyaade mɛ ge wá vĩ lá a ma eɛwao. 
\v 40 Kɛ́ a ò màa, ↄ̃ à a ↄↄ ń a gbáↄ ↄ̀lↄnɛ́. 
\v 41 Pↄna guu aa a ɛɛbò, kɛ́ à bↄ̀ ń saɛ yã́i. Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Pↄblea kua? 
\v 42 Ɔ̃ aa kpↄ̀ kpaatɛa kↄ̃̀ↄ kpàwà, 
\v 43 ↄ̃ a sò ń wáa. 
\v 44 Ɔ̃ a ònɛ́: Yã́ pↄ́ má òɛ́ gↄↄ pↄ́ má kúánↄ mɛ́ kɛ̀. Ma mɛ̀ sema yã́ pↄ́ wa ò ma yã́ musu Mↄizi ikoyã láu ń ãnabiↄ láo ń Soũ láo pa píi. 
\v 45 Ɔ̃ à ń nↄ̀sɛ wɛ̃̀nɛ́, kɛ́ aa e yã́ pↄ́ kú lápiↄ guu dↄ̃. 
\v 46 A ònɛ́: A kɛ̃a Lua taalau wà mɛ̀, Mɛsii a taasikɛ, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i bↄ gau, 
\v 47 wi waasokɛ bui píiɛ ń aà tↄ́o daalɛa Yelusalɛũ, kɛ́ aa nↄ̀sɛlilɛ, an duuna i kɛ̃́má. 
\v 48 Yã́pi seeladeↄn á ũ. 
\v 49 Mapi sↄ̃ má gba pↄ́ ma Mae a lɛgbɛ̃̀ kpã́sãɛ́. Àↄ ku wɛ̃́lɛ guu la e gbãa bↄ luabɛ à kúála.\f + \fr 24.49 \fr*\ft Zĩn 2.1-4\ft*\f*
\p
\v 50 Ɔ̃ Yesu bↄ̀ńnↄ wɛ̃́nkpɛ e Bɛtani saɛ, ↄ̃ à ↄsɛ̀ plapla à báaadàńgu. 
\v 51 Kɛ́ àlɛ báaadańgu màa, ↄ̃ à kɛ̃̀má, Lua aà sɛ̀ tàò a kĩ́i. 
\v 52 Ɔ̃ aa kùlɛɛ̀, aa ɛ̀a tà Yelusalɛũ ń pↄna zↄ̃ↄo. 
\v 53 Aaìↄ ku Lua ua gↄↄpii, aaↄ Lua sáaukpa.