\id LEV Leviticus in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Levii buiↄ
\toc1 Levii buiↄ Mↄizi lá plaade
\toc2 Levii buiↄ
\toc3 Lev
\mt1 LEVII BUIƆ
\mt2 Mↄizi lá àaↄ̃de
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Lápi dↄ̀ↄ sɛ̃́ia guu Lua lɛzù Mↄizizi za kpaaũkpɛu ↄ̃ à yã'òɛ̀. Lápi guu Lua a ikoyãↄ ń yã́ pↄ́ á dìlɛdilɛ Isailiↄnɛↄ ò Mↄiziɛ píi ń lɛ́ pↄ́ á gbɛ̃̀nɛ́o à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ yã́piↄ kũa mɛ́ aↄ ku a sabai. (18.5) Lomadeↄ 10.5 gwa lↄ.
\ip Apii guu Lua lɛ́ dada Isailiↄnɛ lá aali kɛ wàↄ dɛ a gbɛ̃́ↄ ũ, lá aali kɛ wà kúlɛɛ sĩana. Sema aaliↄ sa'o Luapiwa lá a dìlɛnɛ́wa (1-7), sa'onaↄ líↄ ńzĩa kũa dↄ̃ (8-10), Isailiↄ baade lí ɛ̃ pↄ́ gbãlɛaↄnɛ (11-16) ń pↄ́ pↄ́ dɛ tɛ̃ ũↄ ń gbãsĩkɛao (17-27).
\ip Lua kua adoaɛ, a yewázi, mɛ́ wɛ̃nikpamadeɛ, ↄ̃ a ye wá kua líↄ adoa (19.2), kɛ́ wapiↄ sↄ̃ wà wɛ̃ni kpámá, wíↄ yekↄ̃i. Bee yã́i à ikoyãɛ bee dìlɛnɛ́. Ikoyãpi ↄ̃ Yesu ɛ̀a a yã́ dↄ̀ a ìwaↄgu à mɛ̀: Àliↄ ye a gbɛ̃́deezi lá ázĩa wɛ̃niwa. (19.18) Mat 22.39 gwa lↄ.
\ip Tó tiadeↄ lɛ́ ikoyãpiↄ kyokɛ, ì bↄ ń saɛɛ, ãma ikoyãpiↄ ìↄ naɛ luanaaikɛnaↄwa gↄↄpii aaↄ tɛ Luazi a zɛ́wa ń nↄ̀sɛmɛndoo.
\c 1
\s1 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ
\p
\v 1 Dii lɛzù Mↄizizi, ↄ̃ à yã'òɛ̀ kpaaũkpɛu à mɛ̀, 
\v 2 aà yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ. Ɔ̃ Mↄizi ònɛ́: Tó á gbɛ̃e lɛ́ mↄ́ pↄ́ kpái Diiwa, aàli mↄ́ ń zu ge pↄtuo kelenao, aà aà gba.
\p
\v 3 Tó sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ àlɛ o ń zuo, aàli mↄ́ ń swana sãasaio kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, kɛ́ Dii e aà wɛgwa yã́i. 
\v 4 Aàli ↄna sa'obↄpi miwa, kɛ́ Dii e si aà gɛ̃ɛ ũ, i aà duuna kɛ̃wà. 
\v 5 Aàli a kòlokpa Dii aɛ, sa'ona Aalona nɛ́ↄ i a au lɛ́ sa'okĩiwa aa liai kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ we. 
\v 6 Aàli a báa bo, i goaagoaa. 
\v 7 Sa'ona Aalona nɛ́ↄ i tɛ́ka sa'okĩi, aai yàakau, 
\v 8 aai nↄ̀ↄpi ka yàaa sa'okĩi tɛ́u ń a mio ń a sálanao. 
\v 9 Aàli a guupↄↄ ń a koeↄ pípi, sa'ona i apii kpasa sa'okĩiwa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ, a gĩ ì kɛ Diiɛ na ũ.
\p
\v 10 Tó sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ àlɛ o ń são ge ble, aàli mↄ́ ń a sà sãasaio, 
\v 11 i a kòlokpa Dii aɛ sa'okĩi gugbãntoo oi, sa'ona Aalona nɛ́ↄ i a au lɛ́ aa lia sa'okĩipizi. 
\v 12 Aàli goaagoaa, sa'ona i ka yàaa sa'okĩi tɛ́u ń a mio ń a guupↄ nísiↄ. 
\v 13 Aàli a guupↄↄ ń a koeↄ pípi, sa'ona i sa'o ń a píio, i kpasa sa'okĩiwa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ, a gĩ ì kɛ Diiɛ na ũ.
\p
\v 14 Tó sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ àlɛ o Diiwa ń bão, aàli mↄ́ ń felenkↄpunao ge felenguulu a sa'obↄ ũ, 
\v 15 sa'ona i gɛò sa'okĩi, i a mi wo à kpasa sa'okĩiwa, i a au yo sa'okĩi saalowa. 
\v 16 I a sɛsɛ bↄ, i a kã́ wolo kↄ́lɛ tufua sa'okĩi gukpɛ oi. 
\v 17 I a gã̀sĩaↄ kṹ, i goaa, asu paa plao. Sa'ona i ka yàaa sa'okĩi tɛ́u à kpasa sa pↄ́ wì kátɛu à tɛ́kũ, a gĩ ì kɛ Diiɛ na ũ.
\c 2
\s1 Pↄ́wɛn gba
\p
\v 1 Tó gbɛ̃e lɛ́ Dii gba pↄ́wɛna, aali mↄò tí ũ, i nísi ɛ́wà, i tulaletikau, 
\v 2 i gɛò sa'ona Aalona nɛ́ↄ kĩ́i. Sa'ona i dã ↄkũ do ń a tulaletipio píi, i a yãdↄa Diigu gbapi kpasa sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ wì kátɛu a gĩ ì kɛɛ̀ na ũ. 
\v 3 Pↄ́wɛn gba pↄ́ gↄ̃̀ líↄ dɛ Aalona ń a nɛ́ↄ pↄ́ ũ. Ìↄ ku adoa pↄ́ pↄ́ wa kà Diiɛ tɛ́u à tɛkũ̀ kĩni ũ.
\p
\v 4 Tó álɛ aà gba kàa, aliↄ dɛ a sɛsai pↄ́ wà a tí yã̀alɛ ń nísio ũ ge kàagbaala pↄ́ wà nísi ɛ̀wà. 
\v 5 Tó kàa asaaɛ, aliↄ dɛ kàa sɛsai pↄ́ wà a tí yã̀alɛ ń nísio ũ. 
\v 6 Àli ɛ́'ɛ, í nísikawà pↄ́wɛn gba ũ. 
\v 7 Tó gàsada'ianaɛ, àli kɛ ń pↄ́wɛntio ń nísio. 
\v 8 Àli mↄ́ Diiɛ ń pↄ́ pↄ́ á kɛ̀piↄ pↄ́wɛn gba ũ, í kpá sa'onawa. Sa'onapi i gɛò sa'okĩi, 
\v 9 i aà yãdↄa Diigu gba bↄ à kpasa sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ wì kátɛu a gĩ ì kɛɛ̀ na ũ. 
\v 10 Pↄ́wɛn gba pↄ́ gↄ̃̀ líↄ dɛ Aalona ń a nɛ́ↄ pↄ́ ũ. Ìↄ ku adoa pↄ́ pↄ́ wa kàtɛu Diiɛ à tɛkũ̀ kĩni ũ.
\p
\v 11 Pↄ́wɛn gba pↄ́ áli mↄò Diiɛ suliↄ sɛ'ɛsɛ vĩo. Ásuli pↄ́sɛ'ɛsɛ ge zↄ́ kpasa pↄ́ pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u ũo. 
\v 12 Tó buapↄ́ káauɛ sↄ̃, àli mↄò Diiɛ, ãma ásuli a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ a gĩ ìↄ na ũo. 
\v 13 Àli pↄ́wɛn gbada ń wisio. Ásuli da wisi pↄ́ dɛ á Lua bàakuaánↄ seela ũ saio. Àli wisika gba pↄ́ álɛ da píiu.
\p
\v 14 Tó álɛ mↄ́ Dii gbai pↄ́wɛn káau, àli mↄɛ̀ ń mase dafu kpasaa pↄ́ wà a aampào. 
\v 15 Àli nísikawà ń tulaletio, iↄ dɛ pↄ́wɛn gba ũ, 
\v 16 sa'ona i aà yãdↄa Diigu pↄ́wɛn gba bↄ à kpasa ń a nísio ń a tulaletio píi pↄ́ pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u ũ.
\c 3
\s1 Sáaukpasa'oa
\p
\v 1 Tó á gbɛ̃e lɛ́ sáaukpa sa'o, mɛ́ àlɛ o ń zuo, aàli mↄ́ Dii aɛ ń a sa ge a da sãasaio. 
\v 2 Aàli ↄna a sa'obↄpi miwa, i a kòlokpa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, sa'ona Aalona nɛ́ↄ i a au lɛ́ sa'okĩiwa aa liai. 
\v 3 Tó àlɛ sapi o, aàli a sálana ń a guupↄ nísiↄ sɛ́lɛ píi wà ka Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ 
\v 4 ń a gòleↄ ń gòlepi nísiↄ ń a pↄa nísi pↄ́ wì golɛ ń gòlepiↄ gↄ̃̀ↄo. 
\v 5 Aalona nɛ́ↄ lí kpasa sa pↄ́ wàlɛ a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ musu sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u a gĩ ì kɛɛ̀ na ũ.
\p
\v 6 Tó sã ge ble àlɛ oò sáaukpapↄ ũ, aàli mↄ́ ń a sa ge a da sãasaio. 
\v 7 Tó sãnɛbↄlↄɛ, aàli mↄò Dii aɛ, 
\v 8 i ↄna a sa'obↄpi miwa, i a kòlokpa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, Aalona nɛ́ↄ i a au lɛ́ sa'okĩiwa, aa liai. 
\v 9 Tó àlɛ sapi o, aàli a pↄ́ɛ beeↄ sɛ wà ka Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ. Aàli a vlã́ zↄ̃ ń a nísio, i a plɛ kau yↄↄ, i mↄ́ ń sãpi sálanao ń a guupↄ nísiↄ píi 
\v 10 ń a gòleↄ ń gòlepi nísiↄ ń a pↄa nísi pↄ́ wì golɛ ń gòlepiↄ gↄ̃̀ↄo. 
\v 11 Sa'ona i pↄ́piↄ kpasa sa'okĩiwa blɛ ũ pↄ́ pↄ́ wì a pↄ́ nísika Diiɛ tɛ́u ũ.
\p
\v 12 Tó ble àlɛ oò sↄ̃, aàli mↄò Dii aɛ, 
\v 13 i ↄna a miwa, i a kòlokpa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, Aalona nɛ́ↄ i a au lɛ́ sa'okĩiwa aa liai. 
\v 14 Tó àlɛ sapi o, aàli a sálana ń a guupↄ nísiↄ píi ká Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ 
\v 15 ń a gòleↄ ń a gòlepi nísiↄ ń a pↄa nísi pↄ́ wì golɛ ń a gòleↄ gↄ̃̀ↄo. 
\v 16 Sa'ona i pↄ́piↄ kpasa sa'okĩiwa blɛ ũ pↄ́ pↄ́ wì a pↄ́ nísika Diiɛ tɛ́u a gĩ ì kɛɛ̀ na ũ. A nísi ìↄ dɛ Dii pↄ́ ũ píi. 
\v 17 Àliↄ ikoyãpi kũa gↄↄpii e á buiwa gu pↄ́ áↄ kuu píi. Ásuli pↄ́ nísi ge a au bleo.
\c 4
\s1 Duun awakpabↄ
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 2 aà yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ, ↄ̃ Mↄizi ònɛ́: Tó zãma gbɛ̃e lè, à zã̀ Dii yãdilɛaewa, à duunakɛ̀ à yã́ pↄ́ wìli kɛo kɛ̀, a yã́n kɛ: 
\v 3 Tó sa'onkia pↄ́ wa dìlɛ mɛ́ kɛ̀, à gbɛ̃́pii dàyãu. Aàli mↄ́ Diiɛ ń gáae sãasaio duuna pↄ́ á kɛ̀pi awakpabↄ ũ. 
\v 4 Aàli mↄ́ ń zupio Dii aɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, i ↄna a miwa, i a kòlokpa we. 
\v 5 I zupi au sɛ́ gɛ̃ò kpaaũkpɛu, 
\v 6 i ↄtona zↄ̃ aupiwa, i fã́fã Dii kùɛ gɛ̃n sopla aà kúkĩi zwãa pↄ́ daa saɛ. 
\v 7 Sa'onapi i aupi máma tulaletikatɛakĩi kↄ́baↄwa Dii kùɛ kpaaũkpɛu we, i a kĩni ɛ́lɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi gbázĩwa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 8 Aàli awakpazupi nísi golɛ píi, a sálana ń a guupↄ nísiↄ píi 
\v 9 ń a gòleↄ ń gòlepi nísiↄ ń a pↄa nísi pↄ́ wì golɛ ń gòleↄ gↄ̃̀ↄo, 
\v 10 lá wì sáaukpazu nísi golɛwa, i kpasa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩiwa. 
\v 11 Zupi báa ń a nↄ̀ↄo píi ń a mio ń a koeↄ ń a guupↄↄ ń a gbↄ̃o, 
\v 12 aàli bↄ ń zù bṹupio bòo kpɛ gu pↄ́ wa dìlɛ a pↄ́ ũ a zɛ́iu, gu pↄ́ wì sa'otufu kↄ́lɛu, i kátɛu à tɛ́kũ túfupia we.
\p
\v 13 Tó Isailiↄ zã̀ Dii yãdilɛaewa ḿpii, aa yã́ pↄ́ wìli kɛo kɛ̀, baa tó aai gĩkɛ no mɛ́ aa dↄ̃o, aa gↄ̃̀ tàaedeↄ ũɛ. 
\v 14 Gbɛzã tó aa dↄ̃̀ kɛ́ wà duunakɛ̀, aali mↄ́ ń gáaeo awakpabↄ ũ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 15 Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ i ↄnana zupi miwa, wi a kòlokpa Dii aɛ we. 
\v 16 Sa'onkia i zupi au sɛ́ gɛ̃ò kpaaũkpɛu, 
\v 17 i ↄtona zↄ̃wà à fã́fã Dii aɛ gɛ̃n sopla zwãa pↄ́ daapi saɛ. 
\v 18 Aàli máma tulaletikatɛakĩi kↄ́baↄwa Dii kùɛ kpaaũkpɛu we, i a kĩni ɛ́lɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi gbázĩwa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 19 Aàli zupi nísi golɛ píi, i kpasa sa'okĩiwa, 
\v 20 i kɛ ń zupio lá a kɛ̀ ń awakpazu káauowa. Màa sa'ona ali ń duuna kɛ̃́má, Dii i sùuukɛńnↄ. 
\v 21 Aàli bↄ ń zupio bòo kpɛ, i kátɛu à tɛ́kũ, lá zù káau tɛkũ̀wa. Gbɛ̃́pii duun awakpabↄn we.
\p
\v 22 Tó dↄaana duunakɛ̀, à zã̀ Dii a Lua yãdilɛaewa à yã́ pↄ́ wìli kɛo kɛ̀, baa tó i gĩkɛ no, à gↄ̃̀ tàaede ũɛ. 
\v 23 Tó wa òɛ̀ à duunakɛ̀, aàli mↄ́ ń blesan sãasaio, 
\v 24 i ↄna blepi miwa, i a kòlokpa Dii aɛ gu pↄ́ wì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ pↄ́ kòlokpau duun awakpabↄ ũ. 
\v 25 Sa'ona i ↄtona zↄ̃ a auwa, i máma sa'okĩi kↄ́baↄwa, i au pↄ́ gↄ̃̀ ɛ́lɛ sa'okĩipi gbázĩwa. 
\v 26 Aàli a nísi kpasa sa'okĩiwa píi lán sáaukpa sa'obↄwa. Màa sa'ona ali aà duuna kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.
\p
\v 27 Tó táaa duunakɛ̀, à zã̀ Dii yãdilɛaewa\f + \fr 4.27 \fr*\ft Nao 15.27-28\ft*\f* à yã́ pↄ́ wìli kɛo kɛ̀, baa tó i gĩkɛ no, à gↄ̃̀ tàaede ũɛ. 
\v 28 Tó wa òɛ̀ à duunakɛ̀, aàli mↄ́ ń bleda sãasaio duuna pↄ́ á kɛ̀ sa'obↄ ũ, 
\v 29 i ↄna awakpabↄpi miwa, i a kòlokpa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi. 
\v 30 Sa'ona i ↄtona zↄ̃ a auwa, i máma sa'okĩipi kↄ́baↄwa, i au pↄ́ gↄ̃̀ ɛ́lɛ sa'okĩipi gbázĩwa. 
\v 31 Aàli a nísi golɛ píi lá ì sáaukpapↄ nísi golɛwa, i kpasa sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ a gĩ ì kɛ Diiɛ na ũ. Màa sa'ona ali aà duuna kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.
\p
\v 32 Tó sã àlɛ mↄò awakpabↄ ũ sↄ̃, aàli mↄ́ ń a da sãasaio, 
\v 33 i ↄna a miwa, i a kòlokpa awakpabↄ ũ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi. 
\v 34 Sa'ona i ↄtona zↄ̃ a auwa, i máma sa'okĩi kↄ́baↄwa, i a au pↄ́ gↄ̃̀ ɛ́lɛ sa'okĩipi gbázĩwa. 
\v 35 Aàli a nísi golɛ píi, lá ì sáaukpasã nísi golɛwa, i kpasa sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ wa kà Diiɛ tɛ́u àlɛ tɛ́kũ musu. Màa sa'ona ali duuna pↄ́ a kɛ̀pi kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.
\c 5
\p
\v 1 Tó gbɛ̃́ mà wàlɛ seeladeↄ wɛɛlɛ, mɛ́ aàpi sↄ̃ à yãe è ge a yãe dↄ̃ yã́pi guu, tó a nílɛ, à duunakɛ̀n we, yã́pi a wi aà musuɛ. 
\v 2 Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ pↄ́ gbãlɛawa, nↄ̀bↄ ge pↄtuo ge pↄ́taa'onkuawa pↄ́ dɛ tɛ̃ ũ gɛn nò, baa tó a a yã́ dↄ̃o, à gↄ̃̀ gbãlɛaɛ, tàaeɛ. 
\v 3 Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ gbɛ̃nazĩn bↄlↄwa ge pↄ́ pↄ́ ì to gbɛ̃́ gↄ̃ gbãlɛa píin nò, baa tó a a yã́ dↄ̃o, gbɛzã tó a dↄ̃̀, tàaeɛ. 
\v 4 Tó gbɛ̃́ lɛkɛ̀ Luawa làasoosai, à mɛ̀ á yãkɛ, yãvãi ge yãmaan nò, yã́ pↄ́ gbɛ̃́ a lɛkɛ̀ làasoosai píi lé, baa tó a dↄ̃o, tó a dↄ̃̀ gbɛzã, tàaeɛ. 
\v 5 Tó gbɛ̃́ gↄ̃̀ tàaede ũ yã́piↄ do musu, aàli yã́ pↄ́ à zã̀wà o gupuau, 
\v 6 i mↄ Diiɛ ń sãdao ge bleda duuna pↄ́ á kɛ̀ fĩabobↄ ũ, iↄ dɛɛ̀ duun awakpabↄ ũ, sa'ona i aà duuna kɛ̃wà.
\p
\v 7 Tó aà gbãa i ka aà mↄ́ ń sãoo, aàli mↄ́ Diiɛ ń felenkↄpunao mɛ̀n pla ge felenguulu bↄlↄna mɛ̀n pla duuna pↄ́ á kɛ̀ fĩabobↄ ũ, ado ìↄ dɛ duun awakpabↄ ũ, ado sↄ̃ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ. 
\v 8 Aàli mↄò sa'onaɛ, sa'onapi i a sɛ̃́ia kpá duun awakpabↄ ũ. Aàli a kòlokpa ń ↄkↄↄo mizↄ̃sai, 
\v 9 i awakpabↄpi au fã́ sa'okĩi saalowa, i ↄtↄ̃wà, au pↄ́ gↄ̃̀ i bↄlɛ sa'okĩipi gbázĩ. Duun awakpabↄɛ. 
\v 10 Sa'ona i ado kpa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ũ lá wì kɛwa, i duuna pↄ́ a kɛ̀pi kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.
\p
\v 11 Tó aà gbãa i ka aà felena kpá mɛ̀n plao, aàli mↄ́ ń pↄ́wɛntio kiloo pla duuna pↄ́ á kɛ̀ awakpabↄ ũ. Asuli nísi ge tulaleti káuo, asa duun awakpabↄɛ. 
\v 12 Aàli mↄò sa'onaɛ, sa'onapi i dã ↄkũ do yãdↄa Diigu gba ũ, i kpasa sa'okĩiwa pↄ́ pↄ́ wa kà Diiɛ tɛ́u àlɛ tɛ́kũ musu. Duun awakpabↄɛ. 
\v 13 Màa sa'ona ali aà duuna kɛ̃wà yã́piↄ do pↄ́ a kɛ̀ musu, Dii i sùuukɛaànↄ. Pↄ́wɛnti pↄ́ gↄ̃̀ líↄ dɛ sa'ona pↄ́ ũ lán pↄ́wɛn gbawa.
\s1 Tàae fĩabobↄ
\p
\v 14 Dii yã'ò Mↄiziɛ, ↄ̃ Mↄizi mɛ̀: 
\v 15 Tó gbɛ̃́ náaisaiyãkɛ̀, à zã̀ yã́wa Dii gbaa pↄ́ yã́ musu, duunaɛ. Aàli mↄ́ Diiɛ ń sãsakao sãasaio a fĩabobↄ ũ. Tàae fĩabobↄpi ↄ̃a lí ká, lá wà a lɛ́ dìlɛ Dii kpɛ́uwa. 
\v 16 Aàli pↄ́ pↄ́ i Dii gbao fĩaboɛ̀, i ɛa à a ↄ̃a sↄode nawà, i kpa sa'onawa, sa'onapi i aà tàae kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.
\p
\v 17 Tó gbɛ̃́ duunakɛ̀, à yã́ pↄ́ Dii gì a kɛai kɛ̀, baa tó a dↄ̃o, tàaeɛ, a wi aà musuɛ. 
\v 18 Aàli mↄ́ sa'onaɛ ń sãsakao sãasaio tàae fĩabobↄ ↄ̃a lɛ́u, sa'onapi i yã́ pↄ́ à zã̀wà a dↄ̃opi kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ. 
\v 19 Tàae pↄ́ a kɛ̀ Diiɛ fĩabobↄɛ.
\c 6
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ, ↄ̃ Mↄizi mɛ̀: 
\v 2 Tó gbɛ̃́ ↄ̃nↄkɛ̀ a gbɛ̃́deeɛ pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́pi kpàwà ge à nàɛ a ↄzĩ yã́ musu ge à aà kpã́i'ò ge à aà blè, duunaɛ, à náaisaiyãkɛ̀ Diiɛɛ. 
\v 3 Màaɛ lↄ tó gbɛ̃́ pↄ́ kↄ̃mpa, mɛ́ à gì kpái ge à ɛɛtò à mɛ̀ ń Diio ge duuna pↄ́ wì kɛ lán bee taawaↄ píi. 
\v 4 Tó gbɛ̃́ duunakɛ̀ à gↄ̃̀ tàaede ũ màa, aàli pↄ́ pↄ́ à a kpã́i'òpi sↄaa adeɛ ge pↄ́ pↄ́ à aà blèò ge pↄ́ pↄ́ wa kpàwà ge pↄ́ pↄ́ à a kↄ̃mpa 
\v 5 ge pↄ́ pↄ́ à ɛɛtò à mɛ̀ ń Diio a yã́ musu. Aàli fĩabo pↄdeɛ a bɛɛɛ lɛ́u, i ɛa à a ↄ̃a sↄode nawà, i kpawà gↄↄ pↄ́ àlɛ mↄ́ ń a tàae fĩabobↄo. 
\v 6 Aàli mↄ́ Diiɛ ń sãsakao sãasai pↄ́ kàò a tàae fĩabobↄ ũ, i kpa sa'onawa, 
\v 7 sa'ona i yã́ pↄ́ a kɛ̀ a tò à gↄ̃̀ tàaede ũpi kɛ̃wà, Dii i sùuukɛaànↄ.\f + \fr 5.26 \fr*\ft Nao 5.5-8\ft*\f*
\s1 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ
\p
\v 8 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀, 
\v 9 aà yã́ɛ bee dilɛ Aalonaɛ ń a nɛ́ↄ. Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ yãdilɛaↄn kɛ: Sa pↄ́ wà a pↄ́ kàtɛu à tɛkũ̀ lí gↄ̃ sa'okĩi kĩnau gwã́ e gu gɛ dↄò, a tɛ́ su àↄ gaa vĩo. 
\v 10 Sa'ona i a bàabaa sòolo gese ye, i a ulatao da, i sa pↄ́ wà a pↄ́ kàtɛu à tɛkũ̀ sa'okĩiwa túfu bↄlɛ, i kálɛ sa'okĩipi saɛ. 
\v 11 I a pↄkasapiↄ bↄ, i a pãleↄ da, i túfupi sɛ bↄò bòo kpɛ, i kↄ́lɛ gu pↄ́ wa dìlɛ a kↄ́lɛkĩi ũ a zɛ́iu. 
\v 12 Sa'okĩi tɛ́ líↄ ku, asuli gao. Lá gu lɛ́ dↄ sa'ona líↄ yàakau, i sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ kaa, i sáaukpa sa'obↄ nísi kpasawà. 
\v 13 Sa'okĩi tɛ́pi líↄ ku gↄↄpii, asuli gao.
\s1 Pↄ́wɛn gba
\p
\v 14 Pↄ́wɛn gba yãdilɛaↄn kɛ: Aalona nɛ́e mɛ́ ali mↄò Diiɛ sa'okĩi aɛ, 
\v 15 i dã ↄkũ do ń a nísio ń a tulaletio píi, i a yãdↄa Diigu gbapi kpasa sa'okĩiwa, pↄ́ pↄ́ a gĩ ì kɛ Diiɛ na ũ. 
\v 16 Aalona ń a nɛ́ↄ lí pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ ble a ɛsɛ káu sai gu pↄ́ a kua adoau kpaaũkpɛ ua we. 
\v 17 Wasuli ɛsɛ pↄ́ a pↄ́wɛntipi sɛ à kɛ pɛ̃ɛ ũ kauo. Aↄ dɛ Dii pↄ́ ũ a zɛ́i lán duun awakpabↄ ge tàae fĩabobↄ pↄ́waɛ. Dii kpàmáɛ. Pↄ́ pↄ́ wì dã wà kátɛu à tɛ́kũ, a kĩni líↄ dɛ ń baa ũ. 
\v 18 Aalona bui gↄ̃ɛↄ mɛ́ aali ble. Pↄ́ pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ kĩnipi ìↄ dɛ ń baa ũ gↄↄpii. Pↄ́ pↄ́ kã̀wà yã'ì azĩaɛɛ.
\p
\v 19 Dii yã'ò Mↄiziɛ, ↄ̃ Mↄizi mɛ̀: 
\v 20 Tó wà Aalona ge aà bui dìlɛ sa'onkia ũ, aàliↄ mↄ Diiɛ ń pɛ̃ɛtio kiloo plapla lá gu lɛ́ dↄ pↄ́wɛnti gba ũ, ili a kĩni kpá kↄↄ, a kĩni oosi. 
\v 21 Aàli yãalɛ ń nísio mↄ̀pɛpɛɛ guu, i asa, i ɛ́'ɛ, i ka Diiɛ tɛ́u, pↄ́ pↄ́ a gĩ ì kɛɛ̀ na ũ. 
\v 22 Aà bui pↄ́ wa dilɛ aà gɛ̃ɛ ũ líↄ kɛ màa, iↄ dɛ Dii baa pↄ́ waliↄ bↄɛ̀ lá gu lɛ́ dↄ, wì kátɛu à tɛ́kũ míↄmiↄ ũ. 
\v 23 Wàli pↄ́wɛn gba pↄ́ sa'ona dà kátɛu à tɛ́kũ míↄmiↄ, wasuli bleo.
\s1 Duun awakpabↄ
\p
\v 24 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀, 
\v 25 aà yã́ɛ bee dilɛ Aalonaɛ ń a nɛ́ↄ. Duun awakpabↄ yãdilɛaↄn kɛ: Wàli a kòlokpa Dii aɛ gu pↄ́ wì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ pↄ́ kòlokpau, iↄ dɛ Dii pↄ́ ũ a zɛ́i. 
\v 26 Sa'ona pↄ́ lɛ́ sapi o mɛ́ ali só gu pↄ́ a kua adoau kpaaũkpɛ ua we. 
\v 27 Pↄ́ pↄ́ kã̀ sa'onↄↄpiwa yã'ì azĩaɛɛ. Tó a au fã̀ pↄkasawa, wàli pípi gu pↄ́ wa dìlɛ a zɛ́iu. 
\v 28 Wàli oo pↄ́ wà nↄ̀ↄpi fùukɛ̀u wíwi. Tó mↄgotɛ̃ ooɛ sↄ̃, wàli sao kàsaa kɛɛ̀, wi idawà. 
\v 29 Sa'ona bui gↄ̃ɛↄ mɛ́ aali nↄ̀ↄpi só. Ìↄ dɛ Dii pↄ́ ũ a zɛ́i. 
\v 30 Duun awakpabↄ pↄ́ wà gɛ̃̀ ń a auo kpaaũkpɛu wà duunakɛ̃̀omá Dii kúkĩiu, wasuli soo, wàli kátɛu à tɛ́kũ píi.
\c 7
\s1 Tàae fĩabobↄ
\p
\v 1 Tàae fĩabobↄ yãdilɛaↄn kɛ: Aↄ dɛ Dii pↄ́ ũ a zɛ́i. 
\v 2 Wàli a kòlokpa gu pↄ́ wì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ pↄ́ kòlokpau, wi a au lɛ́ sa'okĩiwa wà liai. 
\v 3 Wàli mↄ́ ń a nísio píi, a vlã́ nísi ń a sálanao 
\v 4 ń a gòleↄ ń gòle nísiↄ ń pↄa nísi pↄ́ wì golɛ ń gòlepiↄ gↄ̃̀ↄo. 
\v 5 Sa'ona i kpasa sa'okĩiwa sa pↄ́ wì a pↄ́ nísika Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ ũ. Tàae fĩabobↄɛ. 
\v 6 Sa'ona bui gↄ̃ɛↄ mɛ́ aali só gu pↄ́ a kua adoau. Dii pↄ́ɛ.
\p
\v 7 Tàae fĩabobↄ yãdilɛapi doũ ń duun awakpabↄ yã́oɛ, sa'ona pↄ́ duunakɛ̃̀omá pↄ́ɛ. 
\v 8 Tó sa'ona sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò gbɛ̃eɛ, sa'obↄpi báa líↄ dɛ sa'onapi pↄ́ ũ. 
\v 9 Pↄ́wɛn gba pↄ́ wà kàa kɛ̀ò ge wà blɛkɛ̀ò oou ge mↄ̀pɛpɛɛwa líↄ dɛ sa'ona pↄ́ sa'òò pↄ́ ũ. 
\v 10 Pↄ́wɛn gba pãleↄ líↄ dɛ Aalona buiↄ pↄ́ ũ, aai sɛ sáasaa, tó wa yã̀alɛ ń nísio ge wa kpà nísisain nò.
\s1 Dii sáaukpa sa'obↄ
\p
\v 11 Dii sáaukpabↄ pↄ́ waliↄ mↄoɛ̀ yãdilɛaↄn kɛ: 
\v 12 Tó gbɛ̃e lɛ́ mↄ́ Dii sáaukpai ń pↄtuoo, aàli mↄ́ ń kàa sɛsai pↄ́ wa tòto ń nísio lↄ ń kàagbaala pↄ́ wà nísi ɛ̀wào ń kàa pↄ́ wa kɛ̀ ń pɛ̃ɛti yãalɛa ń nísioo. 
\v 13 Aàli mↄ́ lↄ ń pↄ́wɛnti pↄ́ wà ɛsɛ kàu à kɛ̀ pɛ̃ɛ ũo, 
\v 14 i pↄ́piↄ bↄ Diiɛ mɛ̀ndodo, i gↄ̃ sa'ona pↄ́ sáaukpa sa'obↄ au lɛ̀ sa'okĩiwaɛ. 
\v 15 Wàli sáaukpa sa'onↄↄ so sapi ogↄↄ, wasuli a kĩni tó gu dↄwào.
\p
\v 16 Tó lɛ́gbãdↄa ge gba yã́i à sapi òi, aàli a nↄ̀ↄ so sapi ogↄↄ. Tó gu dↄ̀ a kĩniwa, wa fↄ̃ lí só. 
\v 17 Tó sa'onↄↄ gↄ̃̀ e a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́, wàli kátɛu à tɛ́kũ. 
\v 18 Tó wà sáaukpa sa'onↄↄ sò a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́, Dii a sio. Aↄ dɛ sa'oa ũ lↄo. Bↄlↄ ↄ̃ a kɛ̀, a yã́ a wi gbɛ̃́ pↄ́ sò musuɛ.
\p
\v 19 Wasuli sa'onↄↄ pↄ́ kã̀ pↄ́ gbãlɛawa soo. Wàli kátɛu à tɛ́kũ. Sa'onↄↄ sↄ̃, gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaoↄ mɛ́ aali só. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ gbãlɛa sáaukpa sa'onↄↄ sò, wàli ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. Nↄ̀ↄpiá Dii pↄ́ɛ. 
\v 21 Tó gbɛ̃́ kã̀ pↄ́ gbãlɛawa, gbɛ̃nazĩn gbãlɛa ge nↄ̀ↄ ge pↄpãle pↄ́ dɛ tɛ̃ ũn nò, ↄ̃ à sáaukpa sa'onↄↄ sò, wàli ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu.
\s1 Nísi ń auo dilɛa tɛ̃ ũ
\p
\v 22 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀, 
\v 23 aà yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ. Ásuli zu ge sã ge ble nísi sóo. 
\v 24 Àli pↄgɛ ge pↄ́ pↄ́ wài tàitai nísi mↄaokɛ, ãma ásuli sóo. 
\v 25 Tó gbɛ̃́ pↄtuo pↄ́ wì sa'oò Diiwa, wì a kĩni kátɛu à tɛ́kũ nísi sò, wàli ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 26 Gu pↄ́ áↄ kuu píi, ásuli bã ge nↄ̀ↄ kòlokpasai sóo.\f + \fr 7.26 \fr*\ft Daa 9.4, Iko 12.16, 23\ft*\f* 
\v 27 Tó gbɛ̃́ kpàa ge pↄ́ kòlokpasai sò, wàli ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu.
\s1 Sa'ona baa
\p
\v 28 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀, 
\v 29 aà yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ. Tó gbɛ̃́ mↄ̀ Diiɛ ń sáaukpa sa'obↄo, aàli a sa'obↄpi pↄ́ɛ beeↄ kpa Diiwa. 
\v 30 Aàli mↄ́ ń a nísi pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũo ń azĩa ↄo ń a kùlao, i a kulapi mↄ Diiɛ. 
\v 31 Sa'ona i a nísi kpasa sa'okĩiwa, kulapi iↄ dɛ Aalona ń a nɛ́ↄ pↄ́ ũ. 
\v 32 Àli sáaukpa sa'obↄ ↄplaa gbá go ado sa'ona pↄ́ ũ. 
\v 33 Aalona bui pↄ́ sↄ̃̀ Diizi ń sa'obↄpi auo ń a nísio mɛ́ aliↄ a gbápi vĩ a baa ũ. 
\v 34 Isailiↄ sáaukpa sa'obↄↄ guu, kùla pↄ́ wì mↄ Diiɛ ń a gbá pↄ́ wì bↄ adoao ↄ̃ Dii dìlɛ wàli kpá Aalona ń a nɛ́ↄwa an asea ũ. Isailiↄ líↄ kpámá gↄↄpii.
\p
\v 35 Baa pↄ́ Aalona ń a nɛ́ↄ ì e sa pↄ́ wì a pↄ́ nísika Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ guun we. Bee ↄ̃ Dii kpàmá gↄↄ pↄ́ à ń dílɛ a gbàgbanaↄ ũ. 
\v 36 Gↄↄ pↄ́ wà nísikàmá, Dii dìlɛ Isailiↄnɛ aaliↄ bee kpámá gↄↄpiiɛ an asea ũ e an buiwa.
\p
\v 37 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ yãdilɛaↄn we ń pↄ́wɛn gbao ń duun awakpabↄo ń tàae fĩabobↄo ń daazĩu sa'obↄo ń sáaukpa sa'obↄo. 
\v 38 Dii yã́pi dà Mↄiziɛ Sinai gbɛ musuɛ gↄↄ pↄ́ a dìlɛ Isailiↄnɛ aa mↄ sa'oiwa Sinai guwaiwaiu.
\c 8
\s1 Aalona ń a nɛ́ↄ dilɛa sa'onaↄ ũ
\r (Bↄa 29.1-37)
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Aalona sɛ́ ń a nɛ́ↄ ń sa'on pↄkasaↄ ń nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũo ń duun awakpazuo ń sãsakao mɛ̀n plaↄ ń gbí pↄ́ kàa kauo, 
\v 3 ní Isailiↄ kãaa píi kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 4 Mↄizĩkɛ̀ lá Dii òɛwa, à ń kãaa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Mↄizi ò bílaɛ: Yã́ pↄ́ Dii dìlɛ wà kɛn kɛ. 
\v 6 À mↄ̀ ń Aalonao ń a nɛ́ↄ, ↄ̃ à ń zu'ò. 
\v 7 À ulatao dà Aalonaɛ, à asana lɛ̀ɛlɛ dↄ̀a, ↄ̃ à ulatao dàɛ̀ ń sa'o'ulao, ↄ̃ à sa'o'ulapi asana dↄ̀ɛ̀ a pi. 
\v 8 À bↄ̀ↄloonnↄɛ lòoɛ̀, ↄ̃ à Uliũ ń Tumiũo kà bↄ̀ↄpiu. 
\v 9 À tuludìɛ̀, ↄ̃ à vua pɛpɛɛna pↄ́ ì aà dilɛ Dii pↄ́ ũ nà tulupi aɛwa, lá Dii dìlɛɛ̀wa.
\p
\v 10 Ɔ̃ Mↄizi nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ sɛ̀ a mà zwã̀akpɛwa ń pↄ́ pↄ́ kúuↄ píi, aa gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũ. 
\v 11 Ɔ̃ à nísi fã̀fã sa'okĩiwa gɛ̃n sopla, a màma sa'okĩipiwa ń a pↄ́ↄ píi ń dàao ń a dibↄo, aa gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũ. 
\v 12 Ɔ̃ à nísipi kà Aalona miwa, à gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũ. 
\v 13 Ɔ̃ à mↄ̀ ń Aalona nɛ́ↄ, à ulatao dàdanɛ́, à asanadↄ̀dↄnɛ́ ń pi, à fùa gbã̀a kpàkpanɛ́, lá Dii dìlɛɛ̀wa.
\p
\v 14 Ɔ̃ à mↄ̀ ń duun awakpazupio, Aalona ń a nɛ́ↄ ↄnàna a miwa. 
\v 15 Ɔ̃ Mↄizi zupi kòlokpa, à a au sɛ màma sa'okĩi kↄ́baↄwa ń a ↄtonao à lìai, à gbãbↄ̀ɛ̀. Ɔ̃ à au pↄ́ gↄ̃̀ ɛ̀lɛ sa'okĩipi gbázĩwa. Màa à gbãbↄ̀ɛ̀, à gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũ. 
\v 16 Ɔ̃ à zupi guupↄ nísiↄ sɛ̀lɛ píi ń a pↄa nísio ń a gòleↄ ń gòlepi nísiↄ, a kpàsa sa'okĩiwa. 
\v 17 Ɔ̃ à zuswanapi kàtɛu à tɛkũ̀ bòo kpɛ lá Dii dìlɛɛ̀wa, a báa ń a nↄ̀ↄo ń a gbↄ̃o píi.
\p
\v 18 Ɔ̃ à mↄ̀ ń sãsakaopiↄ doo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ. Aalona ń a nɛ́ↄ ↄnàna a miwa, 
\v 19 ↄ̃ Mↄizi a kòlokpa, à a au fã̀fã sa'okĩiwa à lìai. 
\v 20 Ɔ̃ à sãpi gòaagoaa, à a mi ń a guↄ ń a nísio kpàsa. 
\v 21 À a guupↄↄ ń a koeↄ pìpi, ↄ̃ à sãpi kpàsa sa'okĩiwa píi sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ, a gĩ ìↄ na Diiɛ ũ, lá Dii dìlɛ Mↄizipiɛwa.
\p
\v 22 Ɔ̃ à mↄ̀ ń sãsakao pãleo an daazĩu sa'obↄ ũ. Aalona ń a nɛ́ↄ ↄnàna a miwa, 
\v 23 ↄ̃ Mↄizi a kòlokpa, à a au sɛ̀ a mà Aalona ↄplaa swã́lɛbawa ń aà ↄplaa ↄnɛmio ń aà ↄplaa gbánɛmio. 
\v 24 Ɔ̃ à mↄ̀ ń Aalona nɛ́ↄ, à aupi màma ń ↄplaa swã́lɛbaↄwa ń ń ↄplaa ↄnɛmiↄ ń ń ↄplaa gbánɛmiↄ. Ɔ̃ à aupi lɛ̀ sa'okĩiwa à lìai. 
\v 25 Ɔ̃ à sãpi nísi nàaa, a vlã́ nísi ń a sálanao ń a pↄa nísio ń a gòleↄ ń gòlepi nísiↄ ń a ↄplaa gbáo. 
\v 26 Ɔ̃ à kàa boolo sɛ̀ mɛ̀ndo kàa gbí pↄ́ ìↄ ku Dii aɛ guu ń kàa nísideo mɛ̀ndo ń kàawanao mɛ̀ndo, a kà nísipiↄ ń ↄplaa gbápiola. 
\v 27 À apii nà Aalona ń a nɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa mↄ̀ Diiɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄɛ̀ ũ. 
\v 28 Ɔ̃ Mↄizi pↄ́piↄ sì ń ↄzĩ, a kpàsa sa'okĩipiwa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ musu an daazĩu sa'oa ũ. Pↄ́ pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ, a tɛ́kũa gĩ ìↄ naɛ̀n we. 
\v 29 Mↄizi sãsakaopi kùla sɛ̀ lↄ, a mↄ̀ Diiɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄɛ̀ ũ, lá Dii dìlɛɛ̀wa. Kulapi mɛ́ Mↄizi baa ũ.
\p
\v 30 Ɔ̃ Mↄizi nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ dã̀ ń au pↄ́ kálɛ sa'okĩio, a fã̀fã Aalona ń a nɛ́ↄwa ń ń pↄkasaↄ. Màa a tò Aalona ń a nɛ́ↄ ń ń pↄkasaↄ gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũ.
\p
\v 31 Ɔ̃ Mↄizi ò Aalonaɛ ń a nɛ́ↄ: À nↄ̀ↄɛ bee fùukɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, í só we ń á daazĩu kàa gba pↄ́ kú gbí guuↄ, lá Dii dìlɛwa à mɛ̀ ámɛ á só. 
\v 32 Í nↄ̀ↄ ń kàa pↄ́ gↄ̃̀o kátɛu à tɛ́kũ. 
\v 33 Ásu go kpaaũkpɛ kpɛɛlɛo e gↄↄ sopla e á daazĩu gↄↄ lɛ́ gɛ kaò, asa waↄ á daazĩu zĩpi kɛ e gↄↄ soplaɛ. 
\v 34 Dii mɛ́ yã́ pↄ́ kɛ̀ gbãpi dìlɛ kɛ́ à á duuna kɛ̃́wá yã́i. 
\v 35 Àↄ ku kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ fãanɛ ń gwãasĩnao e gↄↄ sopla, íↄ zĩ pↄ́ Diipi dàɛ́ kɛ, kɛ́ ásu gagao yã́i, asa màa a dìlɛmɛɛ. 
\v 36 Ɔ̃ Aalona ń a nɛ́ↄ yã́ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛ a ònɛ́ kɛ̀ píi.
\c 9
\s1 Sa'onaↄ naa zĩwa
\p
\v 1 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ Mↄizi Aalona ń a nɛ́ↄ sìsi ń Isailiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ. 
\v 2 Ɔ̃ a ò Aalonaɛ: Zugaaena sãasai sɛ́ n duun awakpabↄ ũ ń sãsakao sãasaio sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ, ní sa'oò Diiwa. 
\v 3 Ní o Isailiↄnɛ aa blesana sɛ duun awakpabↄ ũ ń zugaae wɛ̃dona sãasaio ń sã wɛ̃dona sãasaio sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ũ, 
\v 4 ń zuo ń sãsakaoo sáaukpa sa'obↄↄ ũ, aa sa'oò Diiwa ń pↄ́wɛn gba pↄ́ yãalɛa ń nísioo, asa Dii a bↄ mↄ́má gbãɛ.
\p
\v 5 Wà pↄ́ pↄ́ Mↄizi òpiↄ sɛ̀ mↄ̀ò kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ↄ̃ gbɛ̃́pii mↄ̀ sĩ̀ Dii aɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii dìlɛ kɛ́ à aà gawi en kɛ. 
\v 7 Ɔ̃ a ò Aalonaɛ: Sↄ̃ sa'okĩii, ní sa'o ń duun awakpabↄo, ní sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o, ǹ n duuna ń n nɛ́ↄ pↄ́o kɛ̃́wá, ní sa'o ń bíla pↄ́ↄ, ǹ ń duuna kɛ̃́má lá Dii òwa.\f + \fr 9.7 \fr*\ft Ɛbɛ 7.27\ft*\f*
\p
\v 8 Ɔ̃ Aalona sↄ̃̀ sa'okĩii, à zugaaena kòlokpa a duun awakpabↄ ũ. 
\v 9 Aà nɛ́ↄ mↄ̀ɛ̀ ń a auo, à ↄtona zↄ̃̀wà, a màma sa'okĩi kↄ́baↄwa, ↄ̃ à au kĩni ɛ̀lɛ sa'okĩipi gbázĩwa. 
\v 10 À zupi nísi ń a gòleↄ ń a pↄa nísio kpàsa sa'okĩipiwa, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa. 
\v 11 À a nↄ̀ↄ ń a báao kpàsa bòo kpɛ à tɛkũ̀.
\p
\v 12 À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò, ↄ̃ aà nɛ́ↄ a au kpàwà, a lɛ̀ sa'okĩipiwa à lìai. 
\v 13 Aa sãpi guↄ kpàwà dodo ń a mio, ↄ̃ a kpàsa sa'okĩiwa. 
\v 14 À a guupↄↄ pìpi ń a koeↄ, a kpàsa sa'okĩiwa a kĩni pↄ́ kálɛa musu.
\p
\v 15 Ɔ̃ Aalona mↄ̀ ń bíla sa'obↄↄ. À ń duun awakpable sɛ̀ à a kòlokpa, ↄ̃ a kɛ̀ò lá a kɛ̀ ń duun awakpabↄ sɛ̃́iaowa. 
\v 16 À mↄ̀ ń ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄo, ↄ̃ à sa'òò lá Dii dìlɛwa. 
\v 17 À mↄ̀ ń pↄ́wɛn gbao, a dã̀ ↄkũ do, ↄ̃ a kpàsa sa'okĩiwa, sa kↄↄ oa pↄ́ bàasi.
\p
\v 18 À bíla sáaukpazu ń sãsakaoo kòlokpa. Aà nɛ́ↄ a au kpàwà, ↄ̃ a lɛ̀ sa'okĩiwa à lìai. 
\v 19 Zu ń sãpio nísiↄ, an vlã́ nísi ń a sálanaↄ ń a gòleↄ ń a pↄa nísiↄ 
\v 20 ↄ̃ aa kàlɛ nↄ̀ↄpiↄ kulaↄwa, ↄ̃ Aalona kpàsa ń a nísipiↄ sa'okĩiwa. 
\v 21 À a kulapiↄ ń ↄplaa gbáo mↄ̀ Diiɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄɛ̀ ũ lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa. 
\v 22 Ɔ̃ Aalona ↄdↄ̀ńla musu, à samaa'ònɛ́.\f + \fr 9.22 \fr*\ft Nao 6.22-27\ft*\f* Kɛ́ à sa'ò ń duun awakpabↄo màa ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄo ń sáaukpapↄo, ↄ̃ à pìla sa'okĩipiwa.
\p
\v 23 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao gɛ̃̀ kpaaũkpɛu. Kɛ́ aa bↄ̀, aa samaa'ò bílaɛ, ↄ̃ Dii gawi bↄ̀ gupuau gbɛ̃́pii wáa. 
\v 24 Tɛ́ bↄ̀ Dii kĩ́i à kũ̀ sa pↄ́ wàlɛ a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń nísipiↄwa sa'okĩi. Kɛ́ gbɛ̃́pii è màa, aa gulakɛ̀, ↄ̃ aa mipɛ̀lɛ.
\c 10
\s1 Nadabu ń Abiuo gaa
\p
\v 1 Aalona nɛ́ↄ Nadabu ń Abiuo ń tɛ́sibↄↄ sɛ̀, aa tɛkàu aa tulaletikàa, ↄ̃ aa mↄ̀ Dii aɛ ń tɛ́ zĩ̀lo pↄ́ i dilɛnɛ́oo. 
\v 2 Ɔ̃ tɛ́ bↄ̀ Dii kĩ́i à ń dɛdɛ, aa gàga Dii aɛ we. 
\v 3 Ɔ̃ Mↄizi ò Aalonaɛ: Yã́ pↄ́ Dii òn we à mɛ̀,
\q1 á tó gbɛ̃́ pↄ́ sↄ̃̀aziↄ dↄ̃ kɛ́ a kua adoa,\f + \fr 10.3 \fr*\ft Bↄa 19.22\ft*\f*
\q1 i tↄbↄ gbɛ̃́pii wáa.
\m Ɔ̃ Aalona nílɛ.
\p
\v 4 Mↄizi Aalona desɛ̃ Uziɛli nɛ́ↄ Misaɛli ń Ɛlɛzafão sìsi, ↄ̃ a ònɛ́: À sↄ̃ kãi. À á gbɛ̃́ↄ gɛ sɛ́lɛ zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ, í bↄò bòo kpɛ. 
\v 5 Ɔ̃ aa mↄ̀ gɛpiↄ sɛ̀lɛ ń ń ulataoↄ, aa bↄ̀ńnↄ bòo kpɛ lá Mↄizi òwa.
\p
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi ò Aalonaɛ ń aà nɛ́ↄ Ɛleazaa ń Itamaao: Ásu to ĩ́ana á mikã páo. Ásu à á ulaↄ ga kɛ̃́kɛ̃o. Tó á kɛ̀ màa, á gagaɛ, Dii pↄ i pa gbɛ̃́piizi. Á gbɛ̃́ Isailiↄ mɛ́ aa gbɛ̃́ pↄ́ Dii tò tɛkũ̀mápiↄ ↄ́ↄlↄ. 
\v 7 Ásu go kpaaũkpɛ kpɛɛlɛao, kɛ́ ásu gagao yã́i, asa Dii nísi pↄ́ tò a gↄ̃ aà pↄ́ ũ kú á mɛwaɛ. Ɔ̃ aa kɛ̀ lá Mↄizi òwa.
\p
\v 8 Ɔ̃ Dii ò Aalonaɛ: 
\v 9 Mpi ń n nɛ́ↄ, tó álɛ gɛ̃ kpaaũkpɛu, ásuli vɛ̃ɛ ge í gbãa mio, kɛ́ ásu gagao yã́i. Yãdilɛapi aↄ ku gↄↄpii e á buiwaɛ. 
\v 10 Àli pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũ dↄ̃kↄ̃ɛ ń pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũoo. Àli pↄ́ gbãlɛa dↄ̃kↄ̃ɛ ń pↄ́ gbãlɛsaio. 
\v 11 Àli yãdilɛa pↄ́ má dà Mↄiziɛ a ò dada Isailiↄnɛ píi.
\p
\v 12 Mↄizi ò Aalonaɛ ń aà nɛ́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ Ɛleazaa ń Itamaao à mɛ̀: Àli pↄ́wɛn gba pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́u kĩni ble sa'okĩi saɛ. Ásuli ɛsɛ káu à kɛ pɛ̃ɛ ũo, asa blɛpi adoaɛ. 
\v 13 Àli ble gu pↄ́ wa dìlɛ a zɛ́iu, asa á baan we sa pↄ́ wì a pↄ́ nísika Diiɛ tɛ́u à tɛ́kũ guu. Màa Dii dìlɛmɛɛ. 
\v 14 Mpi ń n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛnↄɛↄ àli a kùla pↄ́ wì mↄ Diiɛ ń a gbá pↄ́ wì bↄ adoao so gu pↄ́ wa dìlɛ a zɛ́iu, asa á baan we Isailiↄ sáaukpa sa'oa guu. 
\v 15 Aali mↄ́ ń a gbápio ń a kùlao ń a nísi pↄ́ wì ka Diiɛ tɛ́uo, í mↄ Diiɛ. Mpi ń n nɛ́ↄ á baan we gↄↄpii lá Dii dìlɛwa.
\p
\v 16 Mↄizi duun awakpable yãgbɛ̀amá. À mↄ lè à tɛkũ̀ kↄ̀, ↄ̃ Mↄizi pↄ pà Ɛleazaa ń Itamaaozi à mɛ̀: 
\v 17 Bↄ́yãi i duun awakpabↄ nↄ̀ↄpi so zwã̀akpɛ uao ni?\f + \fr 10.17 \fr*\ft Lev 6.26\ft*\f* Dii blɛɛ. A kpàwáɛ kɛ́ à gbɛ̃́pii duuna kɛ̃omáɛ, í síńnↄ. 
\v 18 Lá wi gɛ́ ń a auo Dii kúkĩio, à kũ̀ à a nↄ̀ↄ so uaɛ, lá má òwa. 
\v 19 Ɔ̃ Aalona ò Mↄiziɛ: Gwa, aa mↄ̀ Diiɛ gbã ń ń duun awakpabↄo ń ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũo, ↄ̃ yã́ ma le gbã. Tó má sò yãa, a kɛ Diiɛ nae? 
\v 20 Kɛ́ Mↄizi yã́pi mà, ↄ̃ a sì.
\c 11
\s1 Pↄ́ pↄ́ Dii dìlɛ tɛ̃ ũↄ
\r (Iko 14.3-21)
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀, 
\v 2 aa yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ: Sɛ̃̀a nↄ̀bↄ pↄ́ áli sóↄn kɛ: 
\v 3 Àli nↄ̀ↄ pↄ́ a swɛ paaa pla mɛ́ ì pↄbↄ a kòlou à ɛa só só. 
\v 4 Nↄ̀bↄeↄ ku, aaì pↄbↄ ń kòlou aa ɛa só, kási an swɛ paaa plao, ásuli sóo. Yiongo ì pↄbↄ a kòlou à ɛa só, a swɛ vĩ sↄ̃o. À tɛ̃́. 
\v 5 Ɛ̃n'ui'uina ì pↄbↄ a kòlou à ɛa só, a swɛ vĩo. À tɛ̃́. 
\v 6 Kífɛ̃nɛna ì pↄbↄ a kòlou à ɛa só, a swɛ vĩo. À tɛ̃́. 
\v 7 Sàwa swɛ vĩ paaa pla, kási ìli pↄbↄ a kòlou à ɛ̀a sòo. À tɛ̃́. 
\v 8 À nↄ̀ↄpiↄ tɛ̃́, ásuli sóo, ásu ↄkã a gɛwa seo.
\p
\v 9 Ílɛpↄ pↄ́ kú ísiau ge swaiↄ, a pↄ́ pↄ́ áli sóↄn kɛ: Tó a ka ń tɛɛo vĩ, àli só. 
\v 10 Ílɛpↄ pↄ́ ka ń tɛɛo vĩo, pↄ́ pↄ́ kú yↄ̃̀ɛyↄ̃ɛↄ ge pↄ́ pↄ́ kú dodoↄn nò, aaↄ dɛɛ́ pↄ́ giaↄ ũ. 
\v 11 Lá pↄ́ giaↄnɛ, ásuli sóo. Àli saka a gɛu. 
\v 12 Ílɛpↄ pↄ́ ka ń tɛɛo vĩo líↄ dɛɛ́ pↄ́ giaↄ ũ.
\p
\v 13 Bã pↄ́ áli sakauↄn kɛ: Ásuli sóo, pↄ́ gianaↄnɛ. Yãamusu, kúu, bãso, 
\v 14 baɛ, zabã, bleaaↄ, 
\v 15 gbagbaaↄ, 
\v 16 koohũhũna, taataa, yaabɛɛↄ, 
\v 17 kooↄ, kpↄbↄ'ilɛna, bãyakpa, 
\v 18 fana, gáu, tɛɛpili, 
\v 19 wàaliana, yaapunaↄ, wɛlɛmbã ń sasio.
\p
\v 20 Kↄ̀ↄ gã̀sĩadeↄ líↄ dɛɛ́ pↄ́ gianaↄ ũ, 
\v 21 ãma àli a gbalade pↄ́ ì vĩvĩↄ só. 
\v 22 A pↄ́ pↄ́ áli sóↄn kɛ: Kwaↄ, vĩikɛɛnaↄ, plɛkasonaↄ ń kwa keleↄ. 
\v 23 Kↄ̀ↄ gã̀sĩade pãleↄ líↄ dɛɛ́ pↄ́ gianaↄ ũ. 
\v 24 Pↄ́piↄ to à gbãlɛɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ a gɛwa aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 25 Gbɛ̃́ pↄ́ a gɛ sɛ̀ lí a pↄ́ↄ pí, kási a gi àↄ gbãlɛaɛ e oosi.
\p
\v 26 À nↄ̀ↄ pↄ́ a swɛ paaao, ge ìli pↄbↄ a kòlou à ɛ̀a sòoↄ tɛ̃ píi. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀wà gbãlɛ̀n we. 
\v 27 À pↄ́ ↄmideↄ tɛ̃́. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ a gɛwa aliↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 28 Gbɛ̃́ pↄ́ a gɛ sɛ̀ lí a pↄ́ↄ pípi, kási a gi àↄ gbãlɛaɛ e oosi. Pↄ́piↄ líↄ dɛɛ́ tɛ̃ ũ.
\p
\v 29 Pↄkelena pↄ́ ì táa'o tↄↄlɛwaɛ beeↄ líↄ dɛɛ́ tɛ̃ ũ: Ɛ̃na, zↄ̃, 
\v 30 kaso, zↄ̃galatɛ̃, nɛwoona, lↄ̀lↄ ń kíkpaoo. 
\v 31 Pↄkelenapiↄ líↄ dɛɛ́ pↄ́ gbãlɛaↄ ũ. Tó pↄ́piↄ gà, mɛ́ gbɛ̃́ ↄkã̀wà, aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 32 Tó pↄ́piↄ gà, mɛ́ à lɛ̀lɛ dà pↄ́a, pↄ́pi aↄ gbãlɛaɛ, lí pↄ́ ge zwãa ge báa ge sakili ge zĩkɛbↄen nò. Wàli da íu, kási aↄ gbãlɛaɛ e oosi. Bee gbɛa i gↄ̃ gbãlɛsai. 
\v 33 Tó pↄ́ kelenapiↄ do gɛ lɛ̀lɛ dà gĩ̀ oou, pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ gbãlɛ̀, wàli oopi wí. 
\v 34 Tó oopi í kↄ̀lɛ kà pↄblea ge imiau, à gbãlɛ̀n we. 
\v 35 Pↄ́ pↄ́ pↄgɛpiↄ do lɛ̀lɛ dàa gbãlɛ̀ɛ. Tó blɛkɛbↄ ge kĩnaɛ, àli gboo, asa à gbãlɛ̀ɛ, mɛ́ aↄ gbãlɛaɛ́ɛ. 
\v 36 Tó nibↄna ge lↄ̀ↄɛ sↄ̃, a gbãlɛo, sema gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ pↄgɛpiwa. 
\v 37 Tó a gɛ lɛ̀lɛ dà pↄbuia, a gbãlɛo. 
\v 38 Tó pↄ́wɛna pↄ́ wa kà ílɛɛ sↄ̃, aↄ gbãlɛaɛ́ɛ.
\p
\v 39 Tó nↄ̀ↄ pↄ́ wì sóↄ do gà, gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀wà aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 40 Gbɛ̃́ pↄ́ pↄgɛpi sò ge à pↄgɛpi sɛ̀ lí a pↄ́ↄ pí, kási aↄ gbãlɛaɛ e oosi.
\p
\v 41 Pↄ́taa'onkuawa á pↄ́ gianaɛ, ásuli sóo, 
\v 42 pↄ́ pↄ́ ì táa'o a gbɛɛ ge gbá síiↄ̃wa ge pↄ́ pↄ́ gbá vĩ dasin nò. Ásuli sóo, pↄ́ gianaↄnɛ. 
\v 43 Ásu to à gↄ̃ pↄ́ gianaↄ ũ pↄ́piↄ yã́ musuo. Ásu to à gbãlɛ ń yã́io. Ásu to aa á gbãlɛo, 
\v 44 asa Dii á Luan ma ũ. Àↄ ázĩa kũa ma gbɛ̃́ↄ ũ, á kua iↄ adoa, asa ma kua adoaɛ. Ásu to àli gbãlɛ pↄ́taa'onkuawapiↄ yã́ musuo. 
\v 45 Ma Dii ma á bↄ́lɛ Egipi, kɛ́ màↄ dɛ á Lua ũ. Á kua líↄ adoa, asa ma kua adoaɛ.\f + \fr 11.45 \fr*\ft 1Piɛ 1.16\ft*\f*
\p
\v 46 Yã́ pↄ́ má dìlɛ nↄ̀bↄↄ ń bãↄ ń ílɛpↄ bɛ̃́ɛↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ musun we. 
\v 47 Àliↄ pↄ́ gbãlɛaↄ dↄ̃kↄ̃ɛ ń pↄ́ gbãlɛsaiↄ. Àliↄ pↄ́ pↄ́ wì soↄ dↄ̃kↄ̃ɛ ń pↄ́ pↄ́ wìli sóoↄ.
\c 12
\s1 Nɛ'i gbãbↄa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀, 
\v 2 aà yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ: Tó nↄɛ nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, aↄ gbãlɛa e gↄↄ soplaɛ, lá ìↄ ku a ↄkũgↄↄwawa. 
\v 3 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ wìli tↄ̃zↄ̃ nɛ́piɛ,\f + \fr 12.3 \fr*\ft Daa 17.12, Luk 2.21\ft*\f* 
\v 4 nↄɛpi i ɛa zↄ̃lɛ lↄ e gↄↄ baakwi ń àaↄ̃o a au gbãbↄa yã́i. Asuli ↄkã Dii pↄewao, mɛ́ asuli gɛ́ zwã̀akpɛ uao e a gbãbↄgↄↄpi gɛ paò. 
\v 5 Tó nↄɛ a ì sↄ̃, aↄ gbãlɛa e ãsↄ̃a plaɛ, lá ìↄ ku a ↄkũgↄↄwawa, i ɛa zↄ̃lɛ lↄ e gↄↄ bàaↄ̃ ń sooloo e a au gbãsĩ wolo.
\p
\v 6 Tó aà nɛgↄ̃ɛ ge nↄɛ ia gbãbↄgↄↄ pà, aàli gɛ́ sa'ona lei kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ ń sã wɛ̃donao sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ ń felenao ge felenguulu nɛ́ bↄlↄ duun awakpabↄ ũ. 
\v 7 Sa'onapi lí sa'ooɛ̀ Diiwa, i aà duuna kɛ̃wà, nↄɛpi aubↄawà gbãsĩ i wolowà. Yã́ pↄ́ wa dìlɛ nɛ'ina musun we. 
\v 8 Tó aà gbãa i ka aà sã luo, aàli mↄ́ ń felenao mɛ̀n pla ge felenguulu nɛ́ bↄlↄ mɛ̀n pla,\f + \fr 12.8 \fr*\ft Luk 2.24\ft*\f* ado iↄ dɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ, ado sↄ̃ duun awakpabↄ. Sa'ona lí aà duuna kɛ̃wà, nↄɛpi i gↄ̃ gbãlɛsai.
\c 13
\s1 Mɛbaagyã
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 2 Tó gbɛ̃́ gue lɛ́ ká ge àlɛ bↄkɛ ge àlɛ puakũ, mɛ́ a dɛ gyã pↄ́ ì lińzi ũ, wàli gɛaànↄ sa'ona Aalona ge aà nɛ́ↄ do kĩ́i. 
\v 3 Sa'onapi i wɛ́tɛ gyã pↄ́ kú ade mɛwai. Tó gupi kã́ puakũ̀, mɛ́ a ɛ zuuua, gyã pↄ́ ì lińzin we, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa. 
\v 4 Tó mɛbaa puakũ̀, mɛ́ a ɛ zuuuao, mɛ́ a kã́ i puakũo, sa'onapi lí zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla, 
\v 5 a gↄↄ sopladepi zĩ́ i wɛ́tɛi. Tó a è gyãpi ku a gbɛu, í zↄ̃ↄkũo, sa'ona lí ɛa zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla lↄ, 
\v 6 a gↄↄ sopladepi zĩ́ i ɛa wɛ́tɛi lↄ. Tó gyãpi lào, i kã́fĩo, aàli ade dilɛ gbãlɛsai. Gyã bɛ̃̀ɛ no. Ade lí a pↄkasaↄ pí, i gↄ̃ gbãlɛsai. 
\v 7 Tó gyãpi sù kã̀fĩ ade azĩa ↄlↄa sa'onaɛ gbɛaɛ, aàli ɛa gɛ́ azĩa ↄlↄiɛ̀ lↄ, 
\v 8 sa'ona i wɛ́tɛi. Tó gyãpi kã̀fĩɛ, aàli aà dilɛ gbãlɛa. Gyã pↄ́ ì lińziɛ.
\p
\v 9 Tó gbɛ̃́ gyã pↄ́ ì lińzi vĩ, wàli gɛaànↄ sa'ona kĩ́i, 
\v 10 i wɛ́tɛi. Tó gu kaapi puakũ̀, mɛ́ a kã́ pù, mɛ́ à pìa tɛ̃́nsuii, 
\v 11 gyã pↄ́ ì lińzi mɛ́ zĩ́na dìlɛ we kↄ̀, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa. Asuli zɛ́kaka adelɛo, asa á ade dↄ̃ gbãlɛa kↄ̀.
\p
\v 12 Tó gyã lì gbɛ̃́ mɛa, mɛ́ sa'ona è à lì aà mɛa píi sɛa za aà minanguo e à gɛ̀ pɛ̀ aà kɛ̀sɛkpɛawa, 
\v 13 aàli wɛ́tɛi. Tó gyãpi lì ade mɛa píiɛ, aàli ade dilɛ gbãlɛsai. Lá aà mɛ dàkↄ̃i píi, a gbãsĩ vĩo. 
\v 14 Zĩ́ pↄ́ wà sù è a pia tɛ̃́nsuii, a gbãlɛan we. 
\v 15 Tó sa'ona bↄ̀ tɛ̃api è, aàli ade dilɛ gbãlɛa. Bↄ̀ tɛ̃api aↄ gbãlɛaɛ, gyã pↄ́ ì lińziɛ. 
\v 16 Tó bↄ̀ tɛ̃api sù lìlɛ, à puakũ̀, ade lí gɛ́ sa'ona kĩ́i, 
\v 17 sa'onapi i wɛ́tɛi. Tó bↄpi puakũ̀, aàli ade dilɛ gbãlɛsai, iↄ gbãlɛsai.
\p
\v 18 Tó gbɛ̃́ bↄ vĩ, mɛ́ à làa, 
\v 19 ↄ̃ a gbɛa à kɛ̀ púuu ge àlɛ tɛkɛ gɛ̃̀nɛgɛ̃nɛ, ade lí gɛ́ à azĩa ↄlↄ sa'onaɛ, 
\v 20 i wɛ́tɛi. Tó a è a ɛ zuuua, mɛ́ a kã́ puakũ̀, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa. Gyã pↄ́ ì lińzi mɛ́ bↄ̀wà bↄ̀ gbɛu we. 
\v 21 Tó sa'ona wɛtɛ̀i a è a dáamavĩ, kã́ pua ku weo, mɛ́ a ɛ zuuuao, sa'onapi lí zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla. 
\v 22 Tó a è àlɛ kã́fĩɛ sↄ̃, aàli ade dilɛ gbãlɛa. Gyã pↄ́ ì lińziɛ. 
\v 23 Tó gu tɛkɛapi ku a gbɛu, i kã́fĩo, bↄpi gbɛɛ, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛsai.
\p
\v 24 Tó gbɛ̃́ tɛkũ̀, ↄ̃ a bↄ puakũ̀ guei ge à kɛ̀ gɛ̃̀nɛgɛ̃nɛ, 
\v 25 sa'ona lí wɛ́tɛi. Tó a è a kã́ puakũ̀, ge a ɛ zuuua, gyã pↄ́ ì lińzi mɛ́ dàalɛ tɛbↄpiu we, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa, asa gyã pↄ́ ì lińziɛ. 
\v 26 Tó sa'ona wɛtɛ̀i a è a dáamavĩ, mɛ́ a kã́ pua vĩo, mɛ́ a ɛ zuuuao, sa'onapi lí zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla, 
\v 27 a gↄↄ sopladepi zĩ́ i wɛ́tɛi. Tó à kã̀fĩ, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa, asa gyã pↄ́ ì lińziɛ. 
\v 28 Tó bↄ̀ puapi ku a gbɛu, mɛ́ i kã́fĩo, a dáamavĩ, tɛbↄɛ, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛsai, asa tɛbↄ gbɛɛ.
\p
\v 29 Tó gↄ̃ɛ ge nↄɛ bↄ vĩ a mikãu ge a lɛtãwa, 
\v 30 sa'ona lí wɛ́tɛi. Tó a è bↄpi zuuua, mɛ́ a kã́ kɛ̀ tɛ̃́n'ũa'ũannↄ, sa'onapi lí ade dilɛ gbãlɛa. Ũaɛ, mi ge lɛtã gyã pↄ́ ì lińziɛ. 
\v 31 Tó sa'ona wɛtɛ̀i mɛ́ a è ṹapi zuuuao, mɛ́ kã́ sia ku weo, sa'onapi lí zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla, 
\v 32 i ɛa wɛ́tɛ bↄpizi a gↄↄ sopladepizĩ. Tó a è ṹapi i kã́fĩo, mɛ́ kã́ tɛ̃a ṹa'ũana ku weo, mɛ́ a zuuuao, 
\v 33 wàli miboɛ̀, ãma wasuli gu pↄ́ ṹapi kuu boo, sa'ona lí zɛ́kaka adelɛ e gↄↄ sopla, 
\v 34 a gↄↄ sopladepi zĩ́ i wɛ́tɛ ṹapizi. Tó a è ṹapi i kã́fĩo, mɛ́ a zuuuao, sa'onapi lí ade dilɛ gbãlɛsai. Ade lí a pↄkasaↄ pí, iↄ ku gbãlɛsai. 
\v 35 Tó ṹapi sù kã̀fĩ aà dilɛa gbãlɛsai gbɛaɛ sↄ̃, 
\v 36 sa'ona lí wɛ́tɛi. Tó ṹapi kã̀fĩ, sa'ona suli kã́ tɛ̃a tàasika lↄo, asa ade gbãlɛaɛ. 
\v 37 Tó ṹapi kɛ̀ɛ̀ doũ, mɛ́ à kã́ sia bↄ̀lɛ, ṹapi làa, ade gbãlɛao, sa'ona i aà dilɛ gbãlɛsai.
\p
\v 38 Tó pↄ́ puaↄ bↄ̀bↄ gↄ̃ɛ ge nↄɛ mɛwa bàebae, 
\v 39 sa'ona lí wɛ́tɛi. Tó pↄ́ pua fàuluuɛ, debu mɛ́ bↄ̀ aà mɛwa we, ade gbãlɛao.
\p
\v 40 Tó gↄ̃ɛ mikã wòlo, migbaadeɛ, a gbãlɛao. 
\v 41 Tó aà mi'aɛ kã́ mɛ́ wòlo, mi'aɛgbaadeɛ, a gbãlɛao. 
\v 42 Tó bↄ pua bↄ̀ aà migbaa ge aà mi'aɛgbaawa, gyã pↄ́ ì lińzi mɛ́ bↄ̀ we, 
\v 43 sa'ona lí wɛ́tɛi. Tó bↄpi kaa dɛ púuu lán gyã pↄ́ ì lińziwa, 
\v 44 gↄ̃ɛpi gyã pↄ́ ì lińzi vĩɛ. À gbãlɛ̀ɛ, sa'ona lí ade dilɛ gbãlɛa bↄ pↄ́ kú aà miwa yã́i.
\p
\v 45 Tó gbɛ̃́ gyã pↄ́ ì lińzi vĩ màa, aàliↄ pↄkasa kɛ̃́kɛ̃a daa, i a mikã tó da pã, aàli ↄku a lɛ́wa, i mɛ: Gbãlɛa! Gbãlɛa! 
\v 46 Gↄↄ pↄ́ àlɛ gyãpi kɛ píi, aↄ gbãlɛaɛ. Gbɛ̃́ gbãlɛaɛ, aↄ ku bòo kpɛ adoɛ.
\s1 Pↄ́ fukpaa
\p
\v 47 Tó pↄkasa pↄ́ wa tã̀ ń sãkão ge ń buao fù kpà, 
\v 48 ge pↄ́lɛ ge báa ge báa pↄ́, 
\v 49 tó a fukpaapi kɛ̀ búunnↄ ge tɛ̃́ɛɛ, wàli ↄlↄ sa'onaɛ, 
\v 50 i wɛ́tɛi, i zɛ́kaka pↄ́pilɛ e gↄↄ sopla, 
\v 51 i ɛa wɛ́tɛi a gↄↄ sopladezĩ. Tó a fukpaapi kã̀fĩɛ, fù pãsĩɛ. Pↄ́pi gbãlɛ̀ɛ, zĩ pↄ́ wì kɛò píin lò. 
\v 52 Aàli pↄ́ pↄ́ fù kpàpi kátɛu à tɛ́kũ, asa fù pãsĩɛ.
\p
\v 53 Tó sa'ona wɛtɛ̀i a è pↄ́pi fukpaapi i kã́fĩo, 
\v 54 aàli o wà pↄ́ pↄ́ fù kpàpi pípi, i ɛa zɛ́kakaɛ̀ lↄ e gↄↄ sopla, 
\v 55 i ɛa wɛ́tɛ pↄ́ pↄ́ wa pìpipizi lↄ. Tó a è fukpaapi i lilɛo, baa tó i kã́fĩo, pↄ́pi gbãlɛ̀ɛ. Àli kátɛu à tɛ́kũ, tó pↄ́pi aɛ ge a kpɛ mɛ́ fukpaan lò. 
\v 56 Tó sa'ona wɛtɛ̀i a è fukpaapi lào pↄ́pi pípia gbɛa, aàli gu pↄ́ fù kpàpi golɛ. 
\v 57 Tó pↄ́pi ɛ̀a lɛ́ fù kpa lↄ àlɛ lia, aàli pↄ́pi kátɛu à tɛ́kũ. 
\v 58 Pↄ́ pↄ́ wa pìpi a fukpaa làa sↄ̃, wàli pípi a gɛ̃n plaade, i gↄ̃ gbãlɛsai. 
\v 59 Pↄ́ pↄ́ wa tã̀ ń sãkão ge ń buao yãdilɛan we, pↄkasa ń pↄ́lɛo ge báa pↄ́ↄ píi, kɛ́ wà e dilɛ gbãlɛsai ge gbãlɛa.
\c 14
\s1 Gbãbↄa mɛbaagyãdeɛ
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Mɛbaagyãde pↄ́ wà mↄ̀ò sa'onaɛ gbãbↄa yãdilɛan kɛ:\f + \fr 14.2 \fr*\ft Luk 5.14, 17.14\ft*\f* 
\v 3 Sa'ona lí bↄ bòo kpɛ à gɛ́ wɛ́tɛi gbɛ̃́pizi. Tó a è à gbã̀gbã ń a gyãpio, 
\v 4 aàli o wà mↄɛ̀ ń bã pↄ́ dɛ tɛ̃ ũo bɛ̃́ɛↄ mɛ̀n pla ń sɛdɛ lío ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń ése ṹao. 
\v 5 Sa'ona lí o wà bãpiↄ do dↄ oo pↄ́ wà í bàalɛa kàu musu, wi a kòlokpa, 
\v 6 i bã pↄ́ bɛ̃́ɛ sɛ́ ń sɛdɛ lío ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń ése ṹao, i apii málɛ bã pↄ́ wà a kòlokpa ípi musu au guu, 
\v 7 i fã́ gbɛ̃́ pↄ́ álɛ aà mɛbaagyã gbãbↄɛ̀wà gɛ̃n sopla, i gbãbↄɛ̀, i bã bɛ̃́ɛpi gbaɛ sɛ̃u.
\p
\v 8 Gbɛ̃́ pↄ́ wàlɛ gbãbↄɛ̀ lí a pↄkasaↄ pí, i a kã́ↄ wa píi, i zu'o, i gↄ̃ gbãlɛsai. Bee gbɛa i gɛ̃ bòou, i gↄↄ sopla kɛ gĩa, i gbasa gɛ̃ a kpɛ́u. 
\v 9 A gↄↄ soplade zĩ́ aàli a kã́ wa píi, aà mikã, aà lɛkãna, aà wɛ́kpammizĩ, kã́ pↄ́ kú aà mɛwa píi lé. Aàli a pↄkasaↄ pí, i zu'o, i gↄ̃ gbãlɛsai.
\p
\v 10 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ aàli mↄ́ ń sãsa nɛ́ bↄlↄ sãasaiↄ mɛ̀n pla ń sãda sãasai wɛ̃donao mɛ̀ndo ń pↄ́wɛntio kiloo soolo yãalɛa ń nísi litili kĩnio. 
\v 11 Sa'ona pↄ́ lɛ́ gbãbↄ gbɛ̃́piɛ lí mↄ́ ń gbɛ̃́pio Diiɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ ń aà gbapiↄ. 
\v 12 Sa'ona lí sãsa sɛ mɛ̀ndo, i sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄ Diiɛ oò tàae fĩabobↄ ũ ń nísi litili kĩnipio. 
\v 13 Aàli sãpi kòlokpa gu pↄ́ a kua adoa, wì duun awakpabↄ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄo kòlokpau. Tàae fĩabobↄpiá sa'ona pↄ́ɛ lán duun awakpabↄwa. Dii pↄ́ɛ. 
\v 14 Sa'ona lí tàae fĩabobↄpi au sɛ́ à máma gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ gbãbↄɛ̀ ↄplaa swã́lɛbawa ń aà ↄplaa ↄnɛmio ń aà ↄplaa gbánɛmio, 
\v 15 i nísi litili kĩnipi dã à ka a ↄzɛɛu, 
\v 16 i a ↄplaa ↄnɛzↄblena zↄ̃ nísi pↄ́ kú a ↄzɛɛupiwa, i nísipi fã́fã Dii aɛ gɛ̃n sopla ń a ↄtonapio. 
\v 17 Aàli nísi kĩni pↄ́ gↄ̃̀ a ↄzɛɛu máma aà ↄplaa swã́lɛbawa ń aà ↄplaa ↄnɛmio ń aà ↄplaa gbánɛmio tàae fĩabobↄ au pↄ́ á màwà musu. 
\v 18 Sa'ona lí nísi kĩni pↄ́ gↄ̃̀ a ↄu máma aà miwa, i aà tàae kɛ̃owà Dii aɛ.
\p
\v 19 Sa'ona lí sa'o ń duun awakpabↄo, i gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ gbãbↄɛ̀ duuna kɛ̃owà. Bee gbɛa i sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ kòlokpa, 
\v 20 i sa'oò sa'okĩiwa ń pↄ́wɛn gbao, i aà duuna kɛ̃owà, i gↄ̃ gbãlɛsai.
\p
\v 21 Tó taasideɛ mɛ́ i ka à pↄ́piↄ kpao, aàli sãsa sɛ mɛ̀ndo tàae fĩabobↄ ũ, wi pↄ́pi mↄ Diiɛ ń pↄ́wɛntio kiloo pla yãalɛa ń nísio aà duunakɛ̃awà yã́i. Aàli nísi litili kĩni sɛ́ lↄ 
\v 22 ń felenao mɛ̀n pla ge felenguulu nɛ́ bↄlↄↄ mɛ̀n pla aà gbãa lɛ́u, ado iↄ dɛ duun awakpabↄ ũ, ado sↄ̃ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ. 
\v 23 Aàli mↄò sa'onaɛ Dii aɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ a gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ a gbãbↄaɛ yã́i. 
\v 24 Sa'ona lí tàae fĩabosã sɛ́ ń nísipio, i pↄ́piↄ mↄ Diiɛ, 
\v 25 i sãpi kòlokpa tàae fĩabobↄ ũ, i a au dã máma gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ gbãbↄɛ̀ ↄplaa swã́lɛbawa ń aà ↄplaa ↄnɛmio ń aà ↄplaa gbánɛmio, 
\v 26 i nísipi dã ka a ↄzɛɛu, 
\v 27 i fã́fã Dii aɛ gɛ̃n sopla ń a ↄplaa ↄnɛzↄblenao, 
\v 28 i nísi pↄ́ kú a ↄu máma aà ↄplaa swã́lɛbawa ń aà ↄplaa ↄnɛmio ń aà ↄplaa gbánɛmio gu pↄ́ à tàae fĩabobↄ au màmawàu. 
\v 29 Aàli nísi kĩni pↄ́ gↄ̃̀ a ↄu máma aà miwa aà tàae kɛ̃awà Dii aɛ yã́i. 
\v 30 Aàli sa'o ń felenapiↄ doo 
\v 31 duun awakpabↄ ũ, i sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń adoo ń pↄ́wɛntio, i aà duuna kɛ̃owà Dii aɛ. 
\v 32 Yã́ pↄ́ wa dìlɛ gbɛ̃́ pↄ́ mɛbaagyã vĩ, mɛ́ aà gbãa i ka à pↄ́ pↄ́ wì gbãbↄòↄ kpá píion we.
\s1 Kpɛ́ fukpaa
\p
\v 33 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 34 Tó a gɛ̃ Kanaa bùsu pↄ́ málɛ kpáwá á pↄ́ ũ guu, mɛ́ má tò kpɛ́ fù kpà á bùsuu we, 
\v 35 kpɛde lí gɛ́ o sa'onaɛ pↄ́ pↄ́ dɛ lán fuwa ku a kpɛ́u. 
\v 36 E sa'ona àↄ gɛ́ gɛ̃i kpɛ́piu wɛ́tɛi fupizi, aàli o wà bↄlɛ ń pↄ́ pↄ́ kúuↄ, kɛ́ pↄ́piↄ su gbãlɛo yã́i, ili gbasa gɛ̃ à wɛ́tɛ kpɛ́pizi, 
\v 37 ili a fukpaapi gwagwa. Tó a è fupi kpɛ́ gĩ sↄ̀ à zùu, à kɛ̀ búunnↄ ge tɛ̃́ɛɛ, 
\v 38 aàli bↄ kpɛ́piu, i a gbata e gↄↄ sopla. 
\v 39 A gↄↄ soplade zĩ́ aàli ɛa su, i wɛ́tɛi. Tó fupi lì kpɛ́pi gĩaɛ, 
\v 40 aàli o wà gĩpi gbɛ pↄ́ fù kpàↄ bↄlɛ wà gɛ kↄ́lɛ bɛ'aɛ. 
\v 41 Aàli tó wà kpɛ́ guu gĩↄ wa wà liai, wi gɛ bùsu pↄ́ wa wàpi kↄ́lɛ bɛ'aɛ. 
\v 42 Wi gbɛ̀ pãleↄ sɛ́lɛ, wi káka gbɛpiↄ gbɛu, wi kpɛ́pi gĩyↄↄ ń bùsu pãleo.
\p
\v 43 Gbɛpiↄ bↄlɛa ń kpɛ́pi waaa ń a yↄↄao gbɛa, tó kpɛ́pi ɛ̀a fù kpà à lìa, 
\v 44 sa'ona lí ɛa gɛ̃ wɛ́tɛi. Tó fupi kã̀fĩ kpɛ́piuɛ, fù pãsĩɛ, kpɛ́pi gbãlɛ̀n we. 
\v 45 Wàli kpɛ́pi gboo, wi bↄlɛ ń a gbɛↄ ń a líↄ ń bùsu pↄ́ wa yↄ̀ↄoↄ, wi kↄ́lɛ bɛ'aɛ. 
\v 46 Gↄↄ pↄ́ kpɛ́pi gbataa, tó gbɛ̃e sù gɛ̃̀u, ade aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 47 Tó gbɛ̃e ì kpɛ́piu ge à pↄblèu, aàli a pↄkasaↄ pí.
\p
\v 48 Kpɛ́pi yↄↄa gbɛa tó sa'ona mↄ̀ wɛtɛ̀i, mɛ́ a è i fù kpa lↄo, aàli gbãbↄ kpɛ́piɛ, asa fukpaapi làaɛ. 
\v 49 Aàli bã sɛ mɛ̀n pla ń sɛdɛ lío ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń ése ṹao, kɛ́ aà gbãbↄò kpɛ́piɛ, 
\v 50 i bãpiↄ do dↄ gĩ̀ oo pↄ́ wà í bàalɛa kàula, i a kòlokpa, 
\v 51 i sɛdɛ lí ń ése ṹao ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń bã bɛ̃́ɛpio sɛ́ málɛ bã pↄ́ à a kòlokpa au guu ń ípio, i fã́fã kpɛ́piwa gɛ̃n sopla. 
\v 52 Aàli gbãbↄ kpɛ́piɛ ń bãpi auo ń ípio ń bã bɛ̃́ɛo ń sɛdɛ lío ń ése ṹao ń wↄ̃ↄtɛ̃nao, 
\v 53 i bã bɛ̃́ɛpi gbaɛ wɛ̃́nkpɛ sɛ̃sao. Màa a gbãbↄ kpɛ́piɛ, i gↄ̃ gbãlɛsai.
\p
\v 54 Mɛbaagyã ge ṹa yãdilɛaↄn we 
\v 55 ń fu pↄ́ ì kpa pↄkasawao ń kpɛ́ guupↄo 
\v 56 ń gukaao ń bↄo ń mɛbaa puakũao, 
\v 57 kɛ́ wà e pↄ́ kua gbãlɛsai ge gbãlɛa gↄↄ dↄ̃. A yãdilɛaↄn we.
\c 15
\s1 Kɛ̃nu yã́
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao à mɛ̀: 
\v 2 À yã'o Isailiↄnɛ à mɛ, tó gbɛ̃́ gↄ̃ɛkɛbↄ lɛ́ ibↄlɛ, ípi ìↄ gbãlɛaɛ. 
\v 3 Aà gↄ̃ɛkɛbↄ lɛ́ ibↄlɛ ge à kàn lò, ade gbãlɛ̀n we. Lá aà gbãlɛa aↄ dɛn kɛ: 
\v 4 Wúlɛbↄ pↄ́ kɛ̃nude wùlɛwà gbãlɛ̀ɛ. Pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwà píi gbãlɛ̀ɛ. 
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ aà wúlɛbↄwa lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 6 Gbɛ̃́ pↄ́ zↄ̃̀lɛ pↄ́ pↄ́ kɛ̃nude zↄ̃̀lɛwàwa lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 7 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ kɛ̃nude mɛwa lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 8 Tó kɛ̃nude lɛ́'ikà gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛaowa, ade lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 9 Tó kɛ̃nude dì pↄ́ kpɛ, pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwà gbãlɛ̀ɛ. 
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ pↄ́ pↄ́ kú aà zíɛↄwa, aↄ gbãlɛaɛ e oosi. Tó gbɛ̃́ pↄ́piↄ sɛ̀, aàli a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 11 Tó kɛ̃nude i ↄpio, mɛ́ à ↄkã̀ gbɛ̃́wa, gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀wàpi lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 12 Wàli gĩ̀ oo pↄ́ kɛ̃nude ↄkã̀wà wíwi. Tó pↄ́ pↄ́ wa kɛ̀ ń líoɛ, wàli pípi.
\p
\v 13 Tó kɛ̃nude kɛ̃nu làa, aàli gↄↄ sopla kɛ gĩa a gbãbↄa yã́i, i a pↄkasaↄ pí, i zu'o ń í bàalɛao, i gↄ̃ gbãlɛsai. 
\v 14 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ aàli felena sɛ́ mɛ̀n pla ge felenguulu nɛ́ bↄlↄↄ mɛ̀n pla, i gɛò Dii kĩ́i kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, i kpa sa'onawa. 
\v 15 Sa'onapi lí sa'o ń bãpiↄ doo duun awakpabↄ ũ, ado sↄ̃ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ, i aà duuna kɛ̃owà Dii aɛ aà kɛ̃nu pↄ́ tò à gbãlɛ̀ yã́ musu.
\p
\v 16 Tó gbɛ̃́ azĩa è, aàli zu'o wásawasa, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 17 Pↄkasa ge báa pↄ́ ípi kàwà, aàli pí, kási pↄ́pi aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 18 Tó gↄ̃ɛ wùlɛ ń nↄɛo mɛ́ à azĩa è, aali zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ.
\s1 Ɔkũa yã́
\p
\v 19 Tó nↄɛ ↄkũ̀, au pↄ́ ìↄ bↄwà mɛ́ ì to aàↄ gbãlɛa e gↄↄ sopla. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ nↄɛpiwa, aↄ gbãlɛaɛ e oosi. 
\v 20 Aà gbãlɛgↄↄ pↄ́ pↄ́ à wùlɛwà ge pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwà píi gbãlɛ̀ɛ. 
\v 21 Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ aà wúlɛbↄwa, aàli a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 22 Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwàwa, ade lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 23 Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ aà wúlɛbↄwa ge pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwàn lò, ade aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 24 Tó gↄ̃ɛ wùlɛaànↄ, à gbãlɛ̀n we, iↄ gbãlɛa màa e gↄↄ sopla. Wúlɛbↄ pↄ́ gↄ̃ɛpi wùlɛwà píi gbãlɛ̀ɛ.
\p
\v 25 Tó au lɛ́ bↄ nↄɛwa à gↄↄplakɛ̀, mɛ́ aà ↄkũgↄↄn sↄ̃o ge a gɛ̃gɛ̃a dɛ aà ↄkũgↄↄ lɛ́a, aↄ gbãlɛa aubↄawàpi gↄↄ, lá ìↄ gbãlɛa a ↄkũgↄↄwawaɛ. 
\v 26 Wúlɛbↄ pↄ́ à wùlɛwà gↄↄ pↄ́ au lɛ́ bↄwà aↄ gbãlɛaɛ, lán wúlɛbↄ pↄ́ à wùlɛwà a ↄkũgↄↄwawa, mɛ́ pↄ́ pↄ́ à zↄ̃̀lɛwà aↄ gbãlɛaɛ, lá a dɛ aà ↄkũgↄↄwawa. 
\v 27 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ pↄ́piↄwà gbãlɛ̀n we. Aàli a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 28 Tó aubↄawà làa, a kɛ gↄↄ sopla gĩaɛ, i gↄ̃ gbãlɛsai. 
\v 29 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ aàli felena sɛ́ mɛ̀n pla ge felenguulu nɛ́ bↄlↄↄ mɛ̀n pla, i gɛò sa'onaɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ. 
\v 30 Sa'ona lí sa'o ń bãpiↄ doo duun awakpabↄ ũ, ado sↄ̃ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ, i aà duuna kɛ̃owà Dii aɛ au pↄ́ bↄ̀wà a tò à gbãlɛ̀ yã́ musu.
\p
\v 31 Màa á da Isailiↄnɛ aa kɛ̃ gbãsĩwa, kɛ́ aasu ma kúkĩi pↄ́ kú ń guu gbãlɛ, aa gaga ń gbãlɛapi yã́ musuo yã́i. 
\v 32 Yãdilɛa kɛ̃nude ń gbɛ̃́ pↄ́ gbãlɛ̀ azĩa ea yã́ musuↄnɛn we 
\v 33 ń nↄɛ pↄ́ ↄkũao ń gↄ̃ɛ ge nↄɛ kɛ̃nudeo ń gↄ̃ɛ pↄ́ wùlɛ ń nↄɛ gbãlɛaoo.
\c 16
\s1 Duunkɛ̃ama dikpɛ
\p
\v 1 Aalona nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn pla pↄ́ aa gɛ̃̀ Diizi aa gàgaↄ, an gagaa gbɛa Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 2 O ń vĩ̀i Aalonaɛ asuliↄ zwãa pↄ́ daa ma kúkĩi baa vĩ gↄↄpiio.\f + \fr 16.2 \fr*\ft Ɛbɛ 6.19\ft*\f* Asuliↄ mↄmↄ duunkɛ̃makĩi pↄ́ kú kpagoloa aɛo, kɛ́ asu gao yã́i, asa mi bↄ mↄ́má tɛlu guu duunkɛ̃makĩipi musuɛ.
\p
\v 3 Lá Aalona ali kɛ à gbasa gɛ̃ ma kúkĩin kɛ: Aàli mↄ́ ń gáaeo duun awakpabↄ ũ ń sãsakaoo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ. 
\v 4 Aàli bàabaa sòolo gese ye, i a sa'onkɛ ulatao da, i bàabaa asana lɛ̀ɛlɛ dↄ, i bàabaa tulu di. Ali zu'oɛ, ili gbasa sa'onkɛ pↄ́piↄ da. 
\v 5 Aàli blesan mɛ̀n pla si Isaili pↄ́ kã̀aaↄwa duuna awakpabↄↄ ũ ń sãsakaoo mɛ̀ndo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄ ũ.
\p
\v 6 Aalona lí sa'o ń gáaepio, i api ń a bɛdeↄ duuna kɛ̃omá gĩa,\f + \fr 16.6 \fr*\ft Ɛbɛ 9.7\ft*\f* 
\v 7 i blè mɛ̀n plapiↄ sɛ kpakↄ̃i ma aɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, 
\v 8 i pↄ́ pↄ́ aↄ dɛ ma pↄ́ ũ ń pↄ́ pↄ́ a gɛ̃zɛa ń gbɛ̃́ↄ duunao dↄ̃akↄ̃ɛ gbɛa ń gbɛo. 
\v 9 Aalona lí mↄ́ ń ble pↄ́ gbɛ sɛ̀ ma pↄ́ ũo, i sa'oò duun awakpabↄ ũ. 
\v 10 Ble pↄ́ gbɛ sɛ̀ à gɛ̃zɛa ń duunaoɛ, Aalona lí sɛ́ zɛ ma aɛ bɛ̃́ɛ, i gbaɛ sɛ̃u, kɛ́ aà gɛ̃zɛa ń gbɛ̃́ↄ duunao duunakɛ̃ama yã́i.
\p
\v 11 Tó Aalona mↄ̀ ń azĩa duun awakpazupio, aàli a kòlokpa, i api ń a bɛdeↄ duuna kɛ̃omá. 
\v 12 Aàli tɛyↄ̃ dã sa'okĩi ma aɛ tɛ́sibↄ pai, i tulaleti dã ↄkũ pla pai, i zwãa pↄ́ daa baa vĩò, 
\v 13 i tulaletipi ka tɛ́piu ma aɛ we, a súɛlɛ i kúlɛ duunkɛ̃makĩi pↄ́ kú ikoyã kpagoloawa, kɛ́ ásu gao yã́i. 
\v 14 Aàli bↄ gɛ́ zupi au dã, i mↄ fã duunkɛ̃makĩi aɛwa ń ↄnɛzↄblenao, i fã́fã duunkɛ̃makĩipi aɛ gɛ̃n sopla.
\p
\v 15 Aàli gbɛ̃́ↄ duun awakpable kòlokpa, i zwãa pↄ́ daa baa vĩ ń a auo, i kɛò lá a kɛ̀ ń zù auowa. Aàli aupi fã́fã duunkɛ̃makĩiwa ń a aɛo.\f + \fr 16.15 \fr*\ft Ɛbɛ 9.12\ft*\f* 
\v 16 Màa ali gbãbↄ ma kúkĩiɛ Isailiↄ gbãsĩ ń ń tàaeↄ ń ń duunao yã́i píi, i kɛ màa lↄ kpaaũkpɛ pↄ́ kú ń bòo gbãlɛauɛ. 
\v 17 Tó à gɛ̃̀ ma kúkĩi api ń a bɛdeↄ ń Isailiↄ píi duuna kɛ̃́imá e aà gɛ bↄò, gbɛ̃e su àↄ ku kpaaũkpɛpiuo, 
\v 18 i ɛa bↄ kpɛɛlɛ sa'okĩi, i gbãbↄɛ̀, i zù au ń blè auo dã, i máma sa'okĩipi kↄ́baↄwa à liai, 
\v 19 i aupi fã́fãwà ń ↄnɛzↄblenao gɛ̃n sopla, i gbãbↄɛ̀ Isailiↄ gbãsĩ yã́i, i sa'okĩipi kɛkɛmɛɛ.
\p
\v 20 Tó Aalona gbãbↄ̀ ma kúkĩiɛ ń kpaaũkpɛo ń sa'okĩio a làa, aali mↄ́ ń blè bɛ̃́ɛo, 
\v 21 i a ↄↄ na blepi miwa, i Isailiↄ dàa vãiↄ ń ń tàaeↄ ń ń duunao o píi, i di blepiɛ, i na gↄ̃ɛ pↄ́ wa dìlɛ aà gɛ gbaɛ sɛ̃uɛ a ↄzĩ, 
\v 22 gↄ̃ɛpi i gɛ gbaɛ sɛ̃u, blepi iↄ ń dàa vãipiↄ sɛa lákpɛu we.
\p
\v 23 Aalona lí ɛa gɛ̃ kpaaũkpɛpiu, ili bàabaa pↄkasa pↄ́ á dà à gɛ̃̀ò ma kúkĩipiↄ bↄlɛ kálɛ we,\f + \fr 16.23 \fr*\ft Eze 44.19\ft*\f* 
\v 24 i zu'o gu pↄ́ a kua adoau, i azĩa pↄkasaↄ da, i bↄ gɛ́ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń azĩa pↄ́o ń gbɛ̃́ↄ pↄ́o, i api ń gbɛ̃́ↄ duuna kɛ̃omá, 
\v 25 i duun awakpabↄ nísi kpasa sa'okĩiwa.
\p
\v 26 Gbɛ̃́ pↄ́ ble pↄ́ gɛ̃̀zɛa ń gbɛ̃́ↄ duunao gbàɛ lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, ili gbasa su bòou. 
\v 27 Zu ń blè duun awakpabↄ pↄ́ wà gɛ̀ ń ń auo ma kúkĩi duunakɛ̃ama yã́iↄ sↄ̃, wàli bↄò bòo kpɛ ń ń báaↄ ń ń nↄ̀ↄↄ ń ń guupↄↄ, wi kátɛu à tɛ́kũ.\f + \fr 16.27 \fr*\ft Ɛbɛ 13.11\ft*\f* 
\v 28 Gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́piↄ kàtɛu lí a pↄkasaↄ pí, i zu'o, ili gbasa su bòou.
\p
\v 29 Yãdilɛaɛ beeá gↄↄpii yã́ɛ. Mↄ soplade gↄↄ kwide zĩ́ àli lɛye. Ásuli zĩe kɛo,\f + \fr 16.29 \fr*\ft Nao 29.7\ft*\f* bele ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guun lò, 
\v 30 asa zĩbeezĩ ↄ̃ wali á duuna kɛ̃́wá píi, wi gbãbↄɛ́, í gↄ̃mɛɛ gbãlɛsai. 
\v 31 Gↄↄpi i gↄ̃ɛ́ kã́mabogↄↄ ũ, íli lɛyewà. Yãdilɛapiá gↄↄpii yã́ɛ. 
\v 32 Sa'ona pↄ́ wa dìlɛ sa'onkia ũ wà zĩpi dàɛ̀ aà mae gbɛu mɛ́ ali bàabaa sa'on pↄkasaↄ da, 
\v 33 i gbãbↄ ma kúkĩiɛ ń kpaaũkpɛo ń sa'okĩio, i sa'onaↄ ń gbɛ̃́piio duuna kɛ̃́má. 
\v 34 Yãdilɛapiá gↄↄpii yã́ɛ. Wɛ̃̀ do guu aàli Isailiↄ duuna kɛ̃́má píi gɛ̃n do.
\p Ɔ̃ wa kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\c 17
\s1 Pↄkolokpakĩi
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Aalonaɛ ń a nɛ́ↄ ń Isailiↄ píi ǹ mɛ, yã́ pↄ́ má dìlɛn kɛ: 
\v 3 Tó Isaili zu ge sã ge ble dɛ̀ bòou ge wɛ̃́nkpɛ, 
\v 4 i mↄò kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ sa'oioao, wali ade dilɛ aukↄlɛna ũ. Aukↄlɛnaɛ, wali ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 5 Isailiↄ su sa'o guei lↄo, sema aa mↄmɛɛ ń ń sa'obↄↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, aai kpa sa'onawa, i sáaukpa sa'ooa, 
\v 6 i a au lɛ́ ma gbagbakĩiwa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, i a nísi kpasa, a gĩ i kɛmɛɛ na. 
\v 7 Aasu sa'o tã́aↄwa aa gbãsĩkɛńnↄ lↄo. Bee aↄ dɛnɛ́ yãdilɛa ũ e ń buiwaɛ. 
\v 8 Onɛ́, tó gbɛ̃́ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ge sa pãle ò, bele ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guun nò, 
\v 9 mɛ́ i mↄò kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ sa'oioao, wali ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu.
\s1 Nↄ̀ↄ kòlokpasai
\p
\v 10 Tó gbɛ̃́ nↄ̀ↄ kòlokpasai sò, bele ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guun nò, má fɛlɛaànↄɛ, mí ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu mà dɛ, 
\v 11 asa pↄ́ wɛ̃ni ku a au guuɛ, ↄ̃ má kpàwá àli á duuna kɛ̃owá sa'okĩiwa. Au mɛ́ ì duunakɛ̃má wɛ̃ni pↄ́ kú a guu yã́i.\f + \fr 17.11 \fr*\ft Ɛbɛ 9.22\ft*\f* 
\v 12 Ayãmɛto málɛ o Isailiↄnɛ, á gbɛ̃e su nↄ̀ↄ kòlokpasai sóo, baa bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guu.
\p
\v 13 Tó Isaili ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guu toekà, tó à nↄ̀ↄ ge bã pↄ́ wì so dɛ̀, aàli a kòlokpa à a au kↄ́lɛ, i bùsukawà, 
\v 14 kɛ́ au mɛ́ pↄ́ wɛ̃ni ũ yã́i. Má ò Isailiↄnɛ aasu nↄ̀ↄ kòlokpasai sóo, kɛ́ au dɛ pↄ́ wɛ̃ni ũ yã́i. Gbɛ̃́ pↄ́ sò, wali ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 15 Pↄ́ pↄ́ gà ń azĩao ge pↄ́ pↄ́ wài dɛ, tó bele ge bↄ̀mↄ dↄ̃o, mɛ́ a sò, aà a pↄkasaↄ pí, i zu'o, kási aↄ gbãlɛa e oosiɛ. 
\v 16 Tó i a pↄ́ↄpio, mɛ́ i zu'oo, a yã́ a wi aà musuɛ.
\c 18
\s1 Gbãsĩkɛa
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ ǹ mɛ, mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 3 Ásuli yã́ pↄ́ wì kɛ Egipi bùsu pↄ́ á kúu yãa ge Kanaa bùsu pↄ́ málɛ gɛ́uánↄ kɛo. Ásuli ń kɛa kɛo. 
\v 4 Àliↄ yã́ pↄ́ má dìlɛↄ kɛ, àliↄ ma ikoyãↄ kũa, íↄ tɛi. Mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 5 Àliↄ ma yã́ pↄ́ má dìlɛↄ kũa. Gbɛ̃́ pↄ́ kũa mɛ́ aↄ ku a sabai.\f + \fr 18.5 \fr*\ft Nɛɛ 9.29, Eze 18.9, Luk 10.28, Lom 10.5, Gal 3.12\ft*\f*
\p
\v 6 Gↄ̃ɛe su sↄ̃ a daɛ fɛ̃̀ɛɛzi à aà dã̀akpao. Mámɛmaa Dii. 
\v 7 Ńsu ǹ n da dã̀akpa ǹ n mae kpɛbↄo. Ń daɛ, ńsu ǹ aà dã̀akpao. 
\v 8 Ńsu ǹ n mae na dã̀akpa ǹ n mae kpɛbↄo.\f + \fr 18.8 \fr*\ft Iko 23.1, 27.20\ft*\f* 
\v 9 Ńsu ǹ n dãe dã̀akpao, n mae nɛ́ ge n da nɛ́n nò, wà aà ì n bɛ ge ua pãlen nò.\f + \fr 18.9 \fr*\ft Iko 27.22\ft*\f* 
\v 10 Ńsu ǹ n tↄũna dã̀akpa ǹ nzĩa kpɛbↄo. 
\v 11 Ńsu ǹ n mae na nɛnↄɛ pↄ́ a ì dã̀akpao. N dãeɛ. 
\v 12 Ńsu ǹ n mae dãe dã̀akpao. N mae daɛ fɛ̃̀ɛɛɛ. 
\v 13 Ńsu ǹ n da vĩ̀i ge aà dãuna dã̀akpao. N da daɛ fɛ̃̀ɛɛɛ. 
\v 14 Ńsu ǹ n mae vĩ̀i ge aà dãuna nↄ dã̀akpa ǹ n mae vĩ̀i ge dãunapi kpɛbↄo. N mae naɛ. 
\v 15 Ńsu ǹ n nɛ́ na dã̀akpao. N nɛ́ naɛ. Ńsu ǹ aà dã̀akpao. 
\v 16 Ńsu ǹ n vĩ̀i ge ń dãuna na dã̀akpa ǹ n vĩ̀i ge dãuna kpɛbↄo. 
\v 17 Ńsu nↄɛ dã̀akpa ń a nɛ́o an pla ḿpiio. Ńsu ǹ aà tↄũna dã̀akpao. Aà daɛ fɛ̃̀ɛɛɛ. Dàa vãiɛ. 
\v 18 Ńsu ǹ n nↄ vĩ̀i ge aà dãuna sɛ́ nↄ ũ, aà gↄ̃ aà gↄ̃a ũ gↄↄ pↄ́ a bɛ̃́ɛo.
\p
\v 19 Tó nↄɛ ↄkũa, ńsu ǹ aà dã̀akpao. 
\v 20 Ńsu to pɛ á kãaa ń n gbɛ̃́dee nↄo ǹ gbãsĩkɛaànↄo. 
\v 21 Ńsu sa'o ń n nɛ́o Mↄlↄkuwa ǹ gbaɛ tɛ́u ǹ ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpao. Mámɛmaa Dii. 
\v 22 Ńsu wúlɛ ń n gↄ̃ɛ deeo lá wì wúlɛ ń nↄɛowao. Dàa vãiɛ. 
\v 23 Ńsu ku nↄ̀ↄwa ǹ gbãlɛòo. Nↄɛ su azĩa kpa nↄ̀ↄwa à kpáwa'owao. Yã́ fuangbaaɛ.\f + \fr 18.23 \fr*\ft Bↄa 22.18, Iko 27.21\ft*\f*
\p
\v 24 Ásu gbãsĩkɛ yã́ beeↄ musuo, asa màa bui pↄ́ málɛ ń yáɛ́ↄ gbãsĩkɛ̀. 
\v 25 An bùsu gbãlɛ̀ lↄ se, ↄ̃ málɛ yã́kpalɛkɛńnↄ. An bùsupi lɛ́ a gbɛ̃́ↄ yá ń dàa vãipi yã́i. 
\v 26 Àↄ yã́ pↄ́ má dìlɛↄ kũa. Ásu dàa vãipiↄ kee kɛo, bele ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guun nò. 
\v 27 Gbɛ̃́ pↄ́ kú bùsupi guu á ãaↄ dàa vãi beeↄ kɛ̀ píiɛ, ↄ̃ bùsupi gbãlɛ̀. 
\v 28 Ápiↄ sↄ̃, tó á tò bùsupi gbãlɛ̀, a á yá, lá à bui pↄ́ kú á ãaↄ yàwao lé? 
\v 29 Tó gbɛ̃́ dàa vãipiↄ doe kɛ̀, wa ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 30 Àliↄ ma yã́piↄ kũa. Ásuli sĩni zɛ́ vãi pↄ́ wa bↄ̀ á ãae sɛo. Ásuli tó à gbãlɛ a yã́ musuo. Mámɛmaa Dii á Lua.
\c 19
\s1 Ikoyãeↄ
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 2 aà o Isailiↄnɛ píi aà mɛ: Á kua líↄ adoa, asa ma Dii á Lua ma kua adoaɛ.\f + \fr 19.2 \fr*\ft 1Piɛ 1.16\ft*\f*
\p
\v 3 Á baade lí misiilɛ a da ń a deoɛ.\f + \fr 19.3 \fr*\ft Iko 5.16\ft*\f* Àli kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛ yãda.\f + \fr 19.3 \fr*\ft Bↄa 20.8, Iko 5.12\ft*\f* Mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 4 Ásu ɛa su tã́aↄwao. Ásuli mↄkasa á dii ũo.\f + \fr 19.4 \fr*\ft Bↄa 20.23, 34.17\ft*\f* Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 5 Tó álɛ sáaukpa sa'oa, àli o a zɛ́wa, mí sí. 
\v 6 Àli sa'onↄↄ so a ogↄↄ ge a gu sìa dↄa, í a pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ kátɛu à tɛ́kũ. 
\v 7 Tó gbɛ̃e su sò a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ sↄ̃, pↄ́pi gbãlɛ̀n we, má sí lↄo. 
\v 8 Gbɛ̃́ pↄ́ sò, a yã́ ali wí ade musuɛ, asa a tò ma pↄ́ gbãlɛ̀ɛ. Wàli ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu.
\p
\v 9 Tó a á pↄ́ↄ kɛ̀kɛ á bùsuu, ásuli kɛkɛ e á bú lɛ́wao, mɛ́ ásuli a kↄ̃nwɛo. 
\v 10 Ásuli á vɛ̃ɛ kɛkɛ gɛ̃n plao, mɛ́ ásuli a bɛ pↄ́ kwɛ̀ zĩ́lɛ sɛ́lɛo. Àli tó taasideↄnɛ ń bↄ̀mↄↄ. Mámɛmaa Dii á Lua.\f + \fr 19.10 \fr*\ft Iko 24.19-21\ft*\f*
\p
\v 11 Ásuli kpã́i'oo.\f + \fr 19.11 \fr*\ft Bↄa 20.15, Iko 5.19\ft*\f* Ásuli ɛɛtoo. Ásuli mↄafilikɛ á gbɛ̃́deeɛo. 
\v 12 Mámɛmaa Dii á Lua. Ásuli ɛɛto à mɛ á simanↄ à ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpao.\f + \fr 19.12 \fr*\ft Bↄa 20.7, Iko 5.11, Mat 5.33\ft*\f* 
\v 13 Ásuli á gbɛ̃́dee ble ge à aà pↄ́ síwào. Ásuliↄ á zĩkɛna asea kũa e gu dↄo.\f + \fr 19.13 \fr*\ft Iko 24.14-15\ft*\f* 
\v 14 Ásuli swãdona kao. Ásuli pↄ́ dilɛ vĩaɛ zɛ́u aà kpaao.\f + \fr 19.14 \fr*\ft Iko 27.18\ft*\f* Àliↄ ma vĩa vĩ. Mámɛmaa Dii. 
\v 15 Ásuli yã́gↄ̃gↄ̃ koleao.\f + \fr 19.15 \fr*\ft Iko 16.19\ft*\f* Ásuli zɛ ń wɛ̃nadeo a wɛ̃nadekɛ yã́io, ge tↄde a tↄdekɛ yã́io. Àli yã́gↄ̃gↄ̃ gbɛ̃́ↄnɛ a zɛ́wa. 
\v 16 Ásuliↄ bɛ ń gbɛ̃peo á gbɛ̃́ↄ guuo. Ásuli á gbɛ̃́dee ga wɛɛlɛ à yãdↄwào. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 17 Ásuliↄ za á Isaili deeguo. Àli á gbɛ̃́dee gba laai,\f + \fr 19.17 \fr*\ft Mat 18.15\ft*\f* kɛ́ aà duuna su wí á musuo yã́i. 
\v 18 Ásuli tↄsi á Isaili deewao, ásuliↄ yã́kũaaànↄo. Àliↄ ye á gbɛ̃́deezi lá ázĩa wɛ̃niwa.\f + \fr 19.18 \fr*\ft Mat 5.43, 19.19, 22.39, Lom 13.9, Gal 5.14, Zaa 2.8\ft*\f* Mámɛmaa Dii.
\p
\v 19 Àliↄ ma ikoyãↄ kũa. Ásuli pↄtuo bui dodoa kpakↄ̃a aa kpáwa'okↄ̃wao. Ásuli pↄbui dodoa tↄ̃ bú doũ guuo. Ásuli pↄkasa pↄ́ wà a pↄ́lɛ tã̀ ń bà bui dodoao dao.\f + \fr 19.19 \fr*\ft Iko 22.9-11\ft*\f*
\p
\v 20 Tó gↄ̃ɛ wùlɛ ń zↄ̀ wɛ̃́ndiana pↄ́ dɛ gbɛ̃pãle nↄkpama ũo, mɛ́ i aà bo à gↄ̃̀ wɛ̃́ɛ ũ gĩao, wàli ń swã́gaga. Wasuli ń dɛdɛo, kɛ́ nↄɛpi i gↄ̃ wɛ̃́ɛ ũ yãao yã́i. 
\v 21 Gↄ̃ɛpi lí mↄmɛɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ ń sãsakaoo a tàae fĩabobↄ ũ. 
\v 22 Sa'ona lí duuna pↄ́ a kɛ̀ kɛ̃wà ma aɛ, mí sùuukɛaànↄ.
\p
\v 23 Tó a gɛ̃ á bùsuu, mɛ́ a li bɛdee bà, àli a bɛ dilɛ tɛ̃ ũ gĩa. Lípi bɛ líↄ dɛɛ́ tɛ̃ ũ e wɛ̃̀ àaↄ̃, ásuli bleo. 
\v 24 A wɛ̃̀ síiↄ̃de a bɛ líↄ dɛ ma pↄ́ ũ píi, í ma sáaukpaò. 
\v 25 A wɛ̃̀ sↄode íli a bɛ ble sa. Beewa lípi nɛ'iaɛ́ aↄ kã́fĩ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 26 Ásuli nↄ̀ↄ kòlokpasai sóo.\f + \fr 19.26 \fr*\ft Daa 9.4, Iko 12.16, 23\ft*\f* Ásuli màsokɛo. Ásuli pↄdamáo.\f + \fr 19.26 \fr*\ft Iko 18.10\ft*\f* 
\v 27 Ásuli mizↄ̃io. Ásuli á lɛkãna kã́ kpaaĩo. 
\v 28 Ásuli á mɛ líli gɛ yã́ musuo.\f + \fr 19.28 \fr*\ft Iko 14.1\ft*\f* Ásuli wɛ̃̀sã li ge à sↄti zↄ̃o. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 29 Ásuli á nɛnↄɛ ↄ̃̀ↄkpa aà gↄ̃ káalua ũo,\f + \fr 19.29 \fr*\ft Iko 23.18\ft*\f* kɛ́ bùsudeↄ su zɛ ń káaluakaao, dàa vãi i kↄ̃́ á bùsuuo yã́i. 
\v 30 Àli kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛↄ yãda. Àliↄ ma kúkĩi vĩa vĩ. Mámɛmaa Dii. 
\v 31 Ásuli yãma gɛ̀sisinaↄwao, mɛ́ ásuli tã́adeↄ kĩ́i wɛɛlɛ,\f + \fr 19.31 \fr*\ft Iko 18.10-11, 1Sam 28.3, Isa 8.19\ft*\f* an gbãsĩ i liázio. Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 32 Àli fɛlɛ zɛ mikãpuadeɛ, àli zↄ̃ↄkɛ dↄ̃ gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ, íↄ ma vĩa vĩ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 33 Tó bↄ̀mↄ kúánↄ á bùsuu, ásuli gbãamↄɛ̀o. 
\v 34 Àli bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guu dilɛ lán belewa.\f + \fr 19.34 \fr*\ft Bↄa 22.20, Iko 24.17, 27.19\ft*\f* Àliↄ yeaàzi lá ázĩa wɛ̃niwa, asa bↄ̀mↄↄn á ũ Egipi bùsuu yãa. Mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 35 Àↄ kú ń yãkɛa a zɛ́wao pↄ́yↄ̃a guu,\f + \fr 19.35 \fr*\ft Iko 25.13-15, Yaa 20.10, Eze 45.10\ft*\f* pↄ́ gbã̀a ge a gbia ge a zↄ̃ↄn lò. 
\v 36 À tó á pↄ́gbiayↄ̃bↄↄ ń á zaaↄ aaↄ kú wásawasa. Mámɛmaa Dii á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ Egipi. 
\v 37 Àliↄ ma ikoyãↄ ń ma yãdilɛaↄ kũa píi, íↄ zĩkɛwà. Mámɛmaa Dii.
\c 20
\s1 Ĩa pↄ́ wàli da duunkɛnaↄwa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 2 aà o Isailiↄnɛ: Tó Isailie ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guue a nɛ́ kpà Mↄlↄkuwa, wali ade dɛ. Bùsudeↄ lí aà pápa ń gbɛo aa dɛ. 
\v 3 Máli fɛlɛ ń gbɛ̃́pioɛ, mí aà bↄ a gbɛ̃́ↄ guu, asa à a nɛ́ kpà Mↄlↄkuwa, à ma kúkĩi gbãlɛ̀ à ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpàɛ. 
\v 4 Tó gbɛ̃́pi a nɛ́ kpà tã́a Mↄlↄkuwa, tó á Isailiↄ a wɛkpà á vĩ̀a, i aà dɛo, 
\v 5 má fɛlɛ ń gbɛ̃́pio ń aà bɛdeↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãsĩkɛ̀aànↄ Mↄlↄku yã́ musuↄ píiɛ, mí ń bↄlɛ ń gbɛ̃́ↄ guu mà ń dɛdɛ. 
\v 6 Gbɛ̃́ pↄ́ yãmà gɛ̀sisinaↄ ge tã́adeↄwa à gbãsĩkɛ̀ńnↄ sↄ̃, má fɛlɛ ń adeoɛ, mí aà bↄ aà gbɛ̃́ↄ guu mà dɛ.
\p
\v 7 À tó á kua àↄ adoa gbãsĩsai, asa Dii á Luan ma ũ. 
\v 8 Àliↄ ma ikoyãↄ kũa, íↄ zĩkɛwà. Ma Dii ma á dílɛ adoaɛ.
\p
\v 9 Tó gbɛ̃́ a de ge a da kà, wà ade dɛ.\f + \fr 20.9 \fr*\ft Bↄa 21.17, Mat 15.4\ft*\f* Lá à a de ge a da kà, à azĩa dɛ̀ɛ. 
\v 10 Tó gbɛ̃́ wùlɛ ń gbɛ̃pãle nↄo, wàli ń dɛ ḿpla ḿpii. 
\v 11 Tó gbɛ̃́ wùlɛ ń a mae nↄo à a mae kpɛbↄ̀ɛ, wàli ń dɛ ḿpla ḿpii. Aa ńzĩa dɛ̀ɛ. 
\v 12 Tó gbɛ̃́ wùlɛ ń a nɛ́ nao, wàli ń dɛ ḿpii. Aa yãdↄↄsai kɛ̀ɛ, aa ńzĩa dɛ̀ɛ. 
\v 13 Tó gↄ̃ɛ wùlɛ ń a gↄ̃ɛ deeo lán nↄɛwa, an pla ḿpii aa dàa bɛ̃̀ɛ kɛ̀, wàli ń dɛdɛ. Aa ńzĩa dɛ̀dɛɛ. 
\v 14 Tó gbɛ̃́ nↄsɛ̀ mɛ́ à ɛ̀a à aà da nàwà lↄ, dàa vãiɛ.\f + \fr 20.14 \fr*\ft Iko 27.23\ft*\f* Wàli ń kpasa ḿpii aa tɛ́kũ, kɛ́ dàa vãie su àↄ kú á guuo yã́i. 
\v 15 Tó gↄ̃ɛ kù pↄtuowa, wàli ade dɛ,\f + \fr 20.15 \fr*\ft Bↄa 22.18, Iko 27.21\ft*\f* wi nↄ̀ↄpi dɛ lↄ. 
\v 16 Tó nↄɛ tò pↄtuo kpáwa'òwa, wàli ń dɛdɛ, kɛ́ aa ńzĩa dɛ̀dɛɛ nↄↄ. 
\v 17 Tó gↄ̃ɛ a dãe sɛ̀, aà de nɛ́ ge aà da nɛ́n lò, mɛ́ aa kↄ̃ dↄ̃̀, ásooɛ.\f + \fr 20.17 \fr*\ft Iko 27.22\ft*\f* Wàli ń bↄ ń gbɛ̃́ↄ guu wà ń dɛdɛ. Lá à a dãe dã̀akpà, à azĩa dɛ̀ɛ. 
\v 18 Tó gbɛ̃́ wùlɛ ń nↄɛ pↄ́ ↄkũao, à kã̀ aà aubↄkĩiwa. Wàli ń bↄ ń gbɛ̃́ↄ guu, wà ń dɛdɛ ḿpla ḿpii. 
\v 19 Ásuli á da vĩ̀i ge aà dãuna dã̀akpao ge á dasɛ̃, asa daɛ fɛ̃̀ɛɛ kpɛbↄan we. An tàae a wi ń musuɛ. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ wùlɛ ń a mae vĩ̀i ge aà dãuna nↄo, à a mae vĩ̀i ge aà dãuna kpɛbↄ̀n we. An tàae a wi ń musuɛ, aai ga fĩi. 
\v 21 Tó gbɛ̃́ a vĩ̀i ge a dãuna nↄ sɛ̀, wíyãɛ. À a vĩ̀i ge a dãuna kpɛbↄ̀ɛ. Aa gↄ̃ fĩiɛ.
\p
\v 22 Àliↄ ma ikoyãↄ ń ma yãdilɛaↄ kũa, íↄ zĩkɛwà, kɛ́ bùsu pↄ́ málɛ gɛ́uánↄ à zↄ̃lɛu su á yáo yã́i. 
\v 23 Ásu bui pↄ́ málɛ ń yáɛ́ↄ ↄlɛsɛo. Aa yã́piↄ kɛ̀ píiɛ, ↄ̃ má ye ń gĩyãio. 
\v 24 Má òɛ́, ámɛ á gↄ̃ ń bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi vĩ. Má kpáwá á pↄ́ ũɛ. Mámɛ má Dii á Lua, ma á dílɛ adoa ń buipãleↄɛ.
\p
\v 25 Àliↄ nↄ̀ↄ ń bã pↄ́ áli sóↄ ń pↄ́ pↄ́ áli sóoↄ dↄ̃kↄ̃ɛ. À suli tó à gbãlɛ nↄ̀ↄ ge bã ge pↄ́taa'onkuawa pↄ́ má dìlɛɛ́ tɛ̃ ũↄ yã́ musuo. 
\v 26 Àli tó á kua àↄ adoa mɛɛ, asa ma Dii ma kua adoaɛ. Ma á dílɛ adoa ń buipãleↄ, kɛ́ àↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũɛ. 
\v 27 Tó gↄ̃ɛ ge nↄɛ kú á guu gɛ̀sisina ge tã́ade ũ, wàli ade pápa ń gbɛo wà dɛ. À azĩa dɛ̀ɛ.
\c 21
\s1 Yãdilɛa sa'onaↄnɛ
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ aà yã'o Aalona nɛ́ sa'onaↄnɛ aà mɛ: Sa'onae suli tó à gbãlɛ a gbɛ̃́ pↄ́ gà yã́ musuo, 
\v 2 mɛ́ i kɛ aà daɛ fɛ̃̀ɛɛ bàasio, aà da, aà de, aà nɛ́, aà vĩ̀i, aà dãuna 
\v 3 ge aà dãe nɛ́na pↄ́ kú a gbáa, i zãkɛ yãao. 
\v 4 Baa tó uabeleɛ, asu to à gbãlɛ a bɛdeↄ yã́ musuo.
\p
\v 5 Aasuli tó gɛ̃ táa'o ń miwao. Aasuli ń lɛkãna kpaaĩo. Aasuli ń mɛ lílio.\f + \fr 21.5 \fr*\ft Iko 14.1\ft*\f* 
\v 6 An kua líↄ adoa mapi ń Luaɛ. Aasuli ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpao. An kua líↄ adoa, asa mámɛmaa Dii ń Lua. Aali sa pↄ́ wì a pↄ́ nísikatɛu à tɛ́kũ oa ma blɛ ũ.
\p
\v 7 Kɛ́ an kua líↄ adoa mapi ń Luaɛ yã́i, aasuli nↄɛ pↄ́ káaluakà a ↄ̃̀ↄkpà sɛo ge nↄɛ pↄ́ wa yà. 
\v 8 Isailiↄ, àli ń dilɛa ńdoakɛ dↄ̃nɛ́, asa aamɛ aaì mↄ blɛ kpái mapi á Luawa. Àli ń dilɛa ńdoakɛpi dↄ̃, asa ma Dii ma gbɛ̃́ pↄ́ ma á dílɛ ádoa, ma kua adoaɛ. 
\v 9 Tó sa'on nɛnↄɛ azĩa ↄ̃̀ↄkpà ń káaluakaao à a mae kpɛbↄ̀ɛ̀, wàli aà kpasa aà tɛ́kũ.
\p
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ wà nísikà aà miwa à gↄ̃̀ sa'onkia ũ, wà aà dàzĩu aà kɛ ń zĩpi pↄkasaↄ daa, asuli tó ĩ́ana a mikã páo. Asuli a ula ga kɛ̃o. 
\v 11 Asuli sↄ̃ gɛio. Asuli tó à gbãlɛ baa a de ge a da gɛ yã́ musuo. 
\v 12 Asuli bↄ ma kúkĩi gɛ yã́io, kɛ́ asu ma kúkĩi ↄ̃̀ↄkpao yã́i, asa ma nísi pↄ́ wa kàwà tò à gↄ̃̀ ma pↄ́ ũɛ. Mámɛmaa Dii. 
\v 13 Nↄɛ lɛ́so ↄ̃ àli sɛ́ nↄ ũ. 
\v 14 Asuli gyaa ge nↄɛ pↄ́ wa yà sɛo ge nↄɛ pↄ́ káaluakà a ↄ̃̀ↄkpà, sema aà bui nↄɛ lɛ́so, 
\v 15 kɛ́ asu a bui ↄ̃̀ↄkpao yã́i. Mámɛ má Dii pↄ́ ma aà dìlɛ adoa ũ.
\p
\v 16 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 17 aà o Aalonaɛ: E n buiwa n bui pↄ́ su sãa vĩ suli sↄ̃mazi blɛ kpáiao. 
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ sãae vĩ suli sↄ̃mazio, vĩ̀a ge ɛɛ ge gbɛ̃́ pↄ́ aà oa dↄ̀ↄ vĩo ge a gue kɛ̃́sãakↄ̃i 
\v 19 ge gbɛ̃́ pↄ́ a gbá ge a ↄ kũdↄa, 
\v 20 ge kↄ̃́ↄde ge gbɛ̃́ pↄ́ a gue imia ge gbɛ̃́ pↄ́ a wɛ́ diua ge kásande ge sɛ́ɛde ge gbɛ̃́ pↄ́ a lɛ wia. 
\v 21 Sa'ona Aalona bui pↄ́ sãae vĩ suli sↄ̃mazi à sa pↄ́ wì a pↄ́ nísikatɛu à tɛ́kũ oao. Sãadeɛ, asuli sↄ̃mazi blɛ kpáiao. 
\v 22 Ali fↄ̃ ma blɛ ble, sa'onↄↄ ń pↄ́ pↄ́ wa ma gbaↄ píi, 
\v 23 ãma asuli sↄ̃ zwãa pↄ́ wa kpàmaziio ge ma gbagbakĩi, asa sãadeɛ. Asuli ma kúkĩi ↄ̃̀ↄkpao. Mámɛ má Dii pↄ́ ń dílɛ ńdoa ũ. 
\v 24 Ɔ̃ Mↄizi yã́pi ò Aalonaɛ ń aà nɛ́ↄ ń Isailiↄ píi.
\c 22
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Aalonaɛ ń aà nɛ́ↄ, aaliↄ ńzĩa kũa dↄ̃ pↄ́ pↄ́ Isailiↄ lɛ́ ma gbaↄ yã́ musu, kɛ́ aasu ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpao yã́i. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 3 Onɛ́, e an buiwa tó an gbɛ̃e gbãlɛ̀ mɛ́ à sↄ̃̀ pↄ́ pↄ́ Isailiↄ sa'òoai, wàli ade kɛ̃a. Mámɛmaa Dii. 
\v 4 Tó Aalona buie mɛbaagyã ge kɛ̃nu vĩ, asuli sa'oblɛ bleo e aà gbãsĩ gɛ̀ wòlowà. Tó gbɛ̃́ ↄkã̀ pↄ́ pↄ́ gbãlɛa gɛ yã́ musuwa, ge à azĩa è, à gbãlɛ̀n we. 
\v 5 Màaɛ lↄ, tó à ↄkã̀ pↄ́ kelena pↄ́ ì táa'o tↄↄlɛwa ge gbɛ̃́ gbãlɛa ge gbãsĩ píi lé. 
\v 6 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ pↄ́ bee taawa, aliↄ gbãlɛaɛ e oosi. Asuli sa'oblɛ bleo, mɛ́ i kɛ à zu'ò bàasio. 
\v 7 Tó ĩatɛ̃ gɛ̃̀ kpɛ́u, mɛ́ à zúpi ò, ↄ̃ aà gbãsĩ a láa, i gbasa sa'oblɛ ble sa, asa aà pↄbleaɛ. 
\v 8 Asuli pↄgɛ ge pↄ́ pↄ́ wài dɛ so à gbãlɛo. Mámɛmaa Dii. 
\v 9 Sa'onaↄ líↄ ma yãdilɛnɛpiↄ kũa, kɛ́ aasu dↄ́ɛ ń ma blɛo, an duuna wi ń musu aa gao yã́i. Mámɛ má Dii pↄ́ ń dílɛ ńdoa ũ.
\p
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ dɛ sa'ona ua gbɛ̃́ ũo suli sa'oblɛ bleo, baa gbɛ̃́ pↄ́ pìla sa'ona bɛ ge aà zĩkɛna. 
\v 11 Tó sa'ona zↄ lù ge tó wà zↄpi ì aà bɛɛ, a zɛvĩ à blɛpi ble. 
\v 12 Tó sa'ona nɛnↄɛ zãkɛ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ dɛ sa'ona ũoo, nↄɛpi zɛvĩ à sa'onaↄ blɛ ble lↄo. 
\v 13 Tó sa'ona nɛnↄɛ gↄ̃̀ gyaa ũ ge wà aà yà zadↄ̃ i nɛ'io, mɛ́ à ɛ̀a sù a mae bɛ lá aà wɛ̃́ndiagↄↄwa, a a mae blɛ blea zɛ́ vĩ. Nibↄe suli bleo. 
\v 14 Tó gbɛ̃́ zã̀zã à sa'oblɛ blè, aàli a fĩabo sa'onaɛ, i a ↄ̃a sↄode nawà. 
\v 15 Sa'onaↄ suli tó sa'oblɛ pↄ́ Isailiↄ kã̀aakãaa Diiɛ gbãlɛo. 
\v 16 Tó aa tò gbɛ̃́ pↄ́ a blea zɛ́ vĩo blè, aa yã'ìɛ̀ɛ. Mámɛ má Dii pↄ́ ń dílɛ ńdoa ũ.
\s1 Pↄtuo pↄ́ wali sa'oò
\p
\v 17 Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 18 O Aalonaɛ ń aà nɛ́ↄ ń Isailiↄ píi, Isaili bui ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guun lò, tó á gbɛ̃e mↄ̀mɛɛ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄo lɛ́gbãdↄa ge gban lò, 
\v 19 tó a ye mà siɛ, sema aàli mↄ́ ń pↄ sà sãasaio, zu ge sã ge ble. 
\v 20 Ásuli mↄmɛɛ ń pↄ́ sãadeoo,\f + \fr 22.20 \fr*\ft Iko 17.1\ft*\f* asa má sio. 
\v 21 Tó gbɛ̃́ mↄ̀ sáaukpa sa'oia ń zuo ge sã ge ble lɛ́gbãdↄa ge gban lò, tó a sãa vĩo, má sí. 
\v 22 Ayãmɛto ásuli sa'oa ń pↄ́ vĩ̀aoo ge a kↄ̃̀ↄkũa ge a pↄ́ pↄ́ wà a kaikɛ̀ ge a bↄde ge a yìade ge a sɛ́ɛde. Ásuli sa pↄ́ wì a pↄ́ nísikatɛu ma gbagbakĩiwa à tɛ́kũ oòo. 
\v 23 Á zɛvĩ à ma gba zu ge sã kↄ̃̀ↄ ge a giana. Tó álɛ lɛ́gbã dↄoaɛ sↄ̃, má sio. 
\v 24 Ásuli sa'oa ń pↄ́ pↄ́ wà a lɛba bↄ̀lɛoo ge pↄ́ pↄ́ wà a lɛ wì ge a taia ge a paaa. Ásuli bee kɛ á bùsuuo, 
\v 25 mɛ́ ásuli pↄtuo bee taa sí bui zĩ̀loe kĩ́i à sa'oò mapi á Luawa blɛ ũo. A sãa vĩɛ, a ↄ̃̀ↄkpaaɛ. Má sio.
\p
\v 26 Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 27 Tó zu ge sã ge ble nɛ'ì, nɛ́pi a kɛ a dawa gↄↄ soplaɛ. Sɛa za a gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ áli fↄ̃ sa pↄ́ wì a pↄ́ nísikatɛu à tɛ́kũ ooa. 
\v 28 Ásuli zu ge sã kòlokpa ń a nɛ́o gↄↄ doũ zĩ́o. 
\v 29 Tó álɛ sáaukpa sa'oa, àli o a zɛ́wa, mí sí. 
\v 30 Àli a nↄ̀ↄ so zĩbeezĩ, ásuli a kee to gu dↄwào. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 31 Àliↄ ma yãdilɛaↄ kũa à zĩkɛwà. Mámɛmaa Dii. 
\v 32 Ásuli ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpao, a adoaɛ. Á Isailiↄ lí dↄ̃ kɛ́ ma kua adoa. Mámɛ má Dii pↄ́ á dílɛ ádoa ũ. 
\v 33 Ma á bↄ́lɛ Egipi, kɛ́ màↄ dɛ á Lua ũɛ. Mámɛmaa Dii.
\c 23
\s1 Dikpɛↄ
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 2 aà o Isailiↄnɛ: Dikpɛ pↄ́ má dìlɛↄn kɛ: Àli ma dikpɛ pↄ́ wàli gbɛ̃́ↄ kãaamɛɛɛ beeↄ kpàwakɛ. 
\v 3 Àli zĩkɛ gↄↄ soolo, a gↄↄ soplade í kã́mabo kãaaamɛɛ yã́i. Ásuli zĩe kɛo. Kã́mabogↄↄzĩpiá Dii pↄ́ɛ gu pↄ́ á kúu píi.\f + \fr 23.3 \fr*\ft Bↄa 20.8-10, 31.12-17, 35.2-3\ft*\f* 
\v 4 Dikpɛ pↄ́ Dii dìlɛↄn kɛ: Àli a kpàwakɛ a gↄↄwa, í kↄ̃ kãaamɛɛ.
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛ ń Kàaso dikpɛo
\r (Nao 28.16-25)
\p
\v 5 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosiɛlɛ àli Gɛ̃amusu dikpɛkɛmɛɛ.\f + \fr 23.5 \fr*\ft Bↄa 12.1-14, Iko 16.1-2\ft*\f* 
\v 6 Mↄpi gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ àli Kàaso dikpɛkɛ, íↄ kàa pↄ́ wi a sɛ'ɛsɛ káuo so e gↄↄ sopla.\f + \fr 23.6 \fr*\ft Bↄa 12.14-20, Iko 16.3-8\ft*\f* 
\v 7 Dikpɛpi gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli kↄ̃ kãaamɛɛ. Ásuli zĩ gbãae kɛo. 
\v 8 Àliↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oa e gↄↄ sopla, a gↄↄ sopladepi zĩ́ í kↄ̃ kãaamɛɛ. Ásuli zĩ gbãae kɛ zĩbeezĩo.
\s1 Bua pↄ́ káauↄ dikpɛ
\r (Nao 28.26-31)
\p
\v 9 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 10 aà o Isailiↄnɛ: Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ málɛ kpáwáu, mɛ́ a á buapↄ́ káauↄ kɛ̀kɛ, àli a bàaa ye mↄò sa'onaɛ. 
\v 11 Tó kã́mabogↄↄzĩ gu dↄ̀, sa'onapi lí pↄ́ bàaapi mↄmɛɛ, mí síánↄ. 
\v 12 Gↄↄ doũpi zĩ́ aàli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń sã wɛ̃dona sãasaio 
\v 13 ń a pↄ́wɛntio kiloo síiↄ̃ yãalɛa ń nísio pↄ́ pↄ́ wì kátɛu à tɛ́kũ a gĩ ì kɛmɛɛ na ũ, i vɛ̃ɛ ɛ́lɛwà litili do. 
\v 14 Ásuli pↄ́wɛn dafu blɛ bleo, a pɛ̃ɛ ge a kpasaa e gↄↄ pↄ́ a mↄ mapi á Luaɛ ń pↄ́ káau bàaapio. Yã́piↄá yãdilɛaɛ́ɛ e á buiwa gu pↄ́ á kúu píi.
\s1 Pↄkɛkɛ dikpɛ
\r (Nao 28.16-25)
\p
\v 15 Kã́mabogↄↄ pↄ́ a mↄ ń pↄ́ bàaapio gbɛa, àli ãsↄ̃a dↄdↄ e sopla. 
\v 16 Àli gↄↄdↄdↄ blakwi e kã́mabogↄↄ soplade gu dↄ, í gbasa mↄmɛɛ ń pↄ́wɛn dafuo. 
\v 17 Àli pɛ̃ɛkɛ mɛ̀n plapla ua ń uao ń pɛ̃ɛtio litili plapla ń a sɛ'ɛsɛo. Á buapↄ́ káau ↄ̃ áli pↄ́piↄ kɛò, í mↄomɛɛ.\f + \fr 23.17 \fr*\ft Bↄa 23.16, 34.22, Iko 16.9-12\ft*\f* 
\v 18 Íli mↄ́ ń pɛ̃ɛpiↄ ń sã wɛ̃dona sãasaiↄ mɛ̀n sopla ń gáaenao mɛ̀ndo ń sãsakaoↄ mɛ̀n pla, í sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ooa ń a pↄ́wɛntio ń a vɛ̃ɛo pↄ́ pↄ́ wì kátɛu a gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. 
\v 19 Íli sa'o ń blesanao mɛ̀ndo duun awakpabↄ ũ ń sã wɛ̃donaↄ mɛ̀n pla sáaukpasa ũ. 
\v 20 Sa'ona lí sãpiↄ mↄmɛɛ ń buapↄ́ káauↄ pɛ̃ɛpio. Sa'oblɛpiá ma pↄ́ɛ, sa'onapi mɛ́ ali ble. 
\v 21 Gↄↄ doũpi zĩ́ àli kↄ̃kãaa kpàwakɛ. Ásuli zĩ gbãae kɛo. Yã́piↄá yãdilɛaɛ́ɛ e á buiwa gu pↄ́ á kúu píi.
\p
\v 22 Tó álɛ pↄkɛkɛ á bùsuu, ásuli kɛkɛ e á bú lɛ́wao, mɛ́ ásuli a kↄ̃nwɛo. Àli tó taasideↄnɛ ń bↄ̀mↄↄ.\f + \fr 23.22 \fr*\ft Iko 24.19-22\ft*\f* Mámɛmaa Dii á Lua.
\s1 Kã̀aepɛa dikpɛ sa'oa ń Duunkɛ̃ama dikpɛ pↄ́o
\r (Nao 29.1-11)
\p
\v 23 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 24 aà o Isailiↄnɛ: Mↄ soplade gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli kã́mabo, í kã̀aepɛ à kãaamɛɛ, ma yã́ i dↄágu. 
\v 25 Ásuli zĩ gbãae kɛo, í sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oa.
\p
\v 26 Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 27 Mↄ sopladepi gↄↄ kwide zĩ́ líↄ dɛ Duunkɛ̃magↄↄ ũ. Àli kↄ̃ kãaamɛɛ, í lɛye, í sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oa. 
\v 28 Ásuli zĩe kɛ zĩbeezĩo, asa Duunkɛ̃magↄↄɛ, zĩ́ pↄ́ wì á duuna kɛ̃́wá ma Dii á Lua aɛɛ. 
\v 29 Wà gbɛ̃́ pↄ́ i lɛye zĩbeezĩo bↄ a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 30 Má gbɛ̃́ pↄ́ zĩe kɛ̀ zĩbeezĩ bↄ a gbɛ̃́ↄ guu mà dɛɛ. 
\v 31 Ásuli zĩe kɛ zĩbeezĩo. Yã́piá yãdilɛaɛ́ɛ e á buiwa gu pↄ́ á kúu píi. 
\v 32 Àliↄ dɛɛ́ kã́mabogↄↄzĩ ũ, í lɛyeu, íↄ kã́mabo sɛa za mↄpi gↄↄ kɛ̃okwide zĩ́ oosi e a gu sìa dↄa oosi.
\s1 Lákpɛdↄa dikpɛ
\r (Nao 29.12-39, Iko 16.13-15)
\p
\v 33 Dii ò Mↄiziɛ 
\v 34 aà o Isailiↄnɛ: Mↄ sopladepi gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ àli Lákpɛdↄa dikpɛkɛmɛɛ gↄↄ sopla. 
\v 35 A gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli kↄ̃ kãaamɛɛ. Ásuli zĩ gbãae kɛo. 
\v 36 Àliↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oa e gↄↄ sopla, a gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ í kↄ̃ kãaamɛɛ, í sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oa. Ásuli zĩ gbãae kɛo, kↄ̃kãaa midɛgↄↄɛ.
\p
\v 37 Dikpɛ pↄ́ má dìlɛↄn we. Àli a kpàwakɛ, í kↄ̃ kãaamɛɛ, í sa'oa lá gu lɛ́ dↄ lá má dìlɛwa, sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń pↄ́wɛntio ń sa'obↄ pãleↄ ń vɛ̃ɛo. 
\v 38 Àli sapiↄ oa kã́mabogↄↄ pↄ́ pↄ́ má dìlɛ bàasi, á gbaↄ ń á lɛ́gbãdↄa pↄ́ↄ ń á pↄeã pↄ́ↄ bàasi.
\p
\v 39 Sɛa za mↄ soplade gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ á bùsu pↄ́ↄ kɛkɛa gbɛa àli dikpɛpi kɛmɛɛ e gↄↄ sopla. A gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ ń a gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́o líↄ dɛɛ́ kã́mabogↄↄ ũ. 
\v 40 A gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli libɛ maaↄ sɛ́ ń daminalaↄ ń ligↄ̃n ladeↄ ń swagbalagↄ̃naↄ, íↄ pↄnakɛ mapi Dii á Lua aɛ e gↄↄ sopla. 
\v 41 Wɛ̃ ń wɛ̃o mↄ soplade guu àliↄ dikpɛpi kɛmɛɛ e gↄↄ sopla. Yã́piá yãdilɛaɛ́ɛ e á buiwa. 
\v 42 Á Isailiↄ líↄ ku lákpɛ pↄ́ á dↄↄ guu e gↄↄ sopla, 
\v 43 kɛ́ á buiↄ e dↄ̃ má tò an deziↄ ì lákpɛↄ guu ma ń bↄlɛa Egipi bùsuu gbɛa. Mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 44 Ɔ̃ Mↄizi dikpɛ pↄ́ Dii dìlɛpiↄ yã'ònɛ́.
\c 24
\s1 Kpaaũkpɛ filia
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa mↄnɛ ń nísi wásawasao filiaↄ nabↄ ũ, kɛ́ aaↄ naa gↄↄpii. 
\v 3 Aalona mɛ́ ali filiapi kɛkɛ kpaaũkpɛu ma aɛ zwãa pↄ́ kpaa ikoyã kpagoloi saɛ za oosi e gu gɛ lí dↄò gↄↄpii. Yã́piá yãdilɛaɛ́ɛ e á buiwa. 
\v 4 Aàliↄ filia pↄ́ kú vua dauwaↄ kɛkɛ ma aɛ gↄↄpii.
\s1 Pɛ̃ɛ pↄ́ wì kpa Diiwa
\p
\v 5 Níli pɛ̃ɛti sɛ́ ǹ pɛ̃ɛkɛò mɛ̀n kuɛpla, pɛ̃ɛ mɛ̀ndo tí kiloo síiↄ̃siiↄ̃. 
\v 6 Níli pɛ̃ɛpiↄ kálɛ ma aɛ vua táabũnuwa mɛ̀n soolosoolo dↄ̀ↄ pla.\f + \fr 24.6 \fr*\ft Bↄa 25.30\ft*\f* 
\v 7 Níli tulaleti zálala fã́fãwà dↄ̀ↄdↄↄ, ní kámɛɛ tɛ́u pɛ̃ɛ gbɛu á yãdↄamagu yã́i. 
\v 8 Kã́mabogↄↄ ń kã́mabogↄↄo píi waliↄ kálɛ dↄ̀ↄdↄↄ ma aɛ Isailiↄ pↄ́ ũ ma bàakuańnↄ gↄↄpii yã́i. 
\v 9 Pɛ̃ɛpi líↄ dɛ Aalona ń a nɛ́ↄ pↄ́ ũ, aali só gu pↄ́ wa dìlɛ a zɛ́iu, asa ma pↄ́ɛ a zɛ́i.\f + \fr 24.9 \fr*\ft 1Sam 21.1-6, Mat 12.4\ft*\f* Aliↄ dɛ ń baa ũ sa pↄ́ wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ oaa guu.
\s1 Dii tↄbɛ̃ɛsina pápaa ń gbɛo
\p
\v 10 Gↄ̃ɛe ku, aà da á Isailiɛ, aà mae sↄ̃ Egipiɛ. Kɛ́ à gɛ̃̀ Isailiↄ bòou, ↄ̃ sòle ń daa ń Isailieo. 
\v 11 Ɔ̃ gↄ̃ɛ pↄ́ aà da á Isailiɛpi Dii tↄbɛ̃ɛsì à dↄ̀ɛaànↄ, ↄ̃ wà gɛ̀aànↄ Mↄizi kĩ́i. Aà dapi tↄ́n Selomi, Dibeli nɛ́ɛ, Dã buiɛ. 
\v 12 Ɔ̃ wà aà dàkpɛu gĩa e wà ma Dii lɛ́u lá wa sɛaànↄ.
\p
\v 13 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 14 Bↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀ɛmanↄpio bòo kpɛ, gbɛ̃́ pↄ́ aa yã́pi mà aà lɛ́uↄ i ↄnana aà miwa gĩa, wi gbasa aà pápa ń gbɛo wà dɛ. 
\v 15 Ní o Isailiↄnɛ, tó gbɛ̃́ dↄ̀ɛmanↄ, à yã'ì azĩaɛɛ. 
\v 16 Wàli gbɛ̃́ pↄ́ ma tↄbɛ̃ɛsì pápa ń gbɛo wà dɛ. Bↄ̀mↄ ge belen lò, tó à ma tↄbɛ̃ɛsì, à gàn we.
\p
\v 17 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃dɛ̀, wàli ade dɛ.\f + \fr 24.17 \fr*\ft Bↄa 21.12\ft*\f* 
\v 18 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ pↄtuo dɛ̀, aàli a gɛ̃ɛ kpá. 
\v 19 Tó gbɛ̃́ ĩakpà a gbɛ̃́deezi, wà ĩa doũpi kpaaàzi sↄ̃. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ wá ɛ̀, wa ade wá ɛ́ sↄ̃. Tó wɛ́ a wì, wa aà pↄ́ wí sↄ̃. Tó swaa a ɛ̀, wa aà pↄ́ ɛ́ sↄ̃. Wàli kɛɛ̀ lá a kɛ̀nɛ́wa.\f + \fr 24.20 \fr*\ft Bↄa 21.23-25, Iko 19.21, Mat 5.38\ft*\f* 
\v 21 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ pↄtuo dɛ̀, a a gɛ̃ɛ kpaɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gbɛ̃dɛ̀ sↄ̃, wa aà dɛɛ. 
\v 22 Bↄ̀mↄ ge belen lò, yãdilɛa doũpiɛ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 23 Mↄizi yã́pi ònɛ́, ↄ̃ aa bↄ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀ɛ ń Diiopio bòo kpɛ, aa aà pàpa ń gbɛo aa dɛ̀. Màa aa kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛwa.
\c 25
\s1 Tↄↄlɛ gbaa ĩ́ampaa wɛ̃
\r (Iko 15.1-11)
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ Sinai gbɛ musu 
\v 2 aà o Isailiↄnɛ aà mɛ: Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ málɛ kpáwá guu, àli tó bùsupi ĩ́ampamɛɛ. 
\v 3 Àli pↄ́tↄ̃ á bua e wɛ̃̀ soolo, àli á vɛ̃ɛliↄ midãɛ, í á pↄ́ↄ kɛkɛ, 
\v 4 a wɛ̃̀ soplade íli tó bùsupi ĩ́ampamɛɛ. Ásuli pↄ́tↄ̃ á bua wɛ̃piuo, mɛ́ ásuli á vɛ̃ɛliↄ midãɛo. 
\v 5 Ásuli á bua pↄzãↄ kɛkɛ à a kákĩi kɛo. Ásuli á vɛ̃ɛligↄ̃na pↄ́ kɛ̀ yàayaaↄ kↄ́ zↄ̃zↄ̃o. Tↄↄlɛ gbaa ĩ́ampaa wɛ̃ɛ. 
\v 6 Pↄzã pↄ́ bↄ̀lɛ tↄↄlɛ ĩ́ampaa guuↄ líↄ dɛɛ́ á blɛ ũ, ápiↄ ń á zↄ̀blenaↄ ń á gbɛ̀winaↄ ń nibↄ pↄ́ dɛ bↄ̀mↄ ũ á guuↄ 
\v 7 ń á pↄtuoↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ.\f + \fr 25.7 \fr*\ft Bↄa 23.10-11\ft*\f* Pↄzãpiↄ líↄ dɛ á pↄblea ũ.
\s1 Gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃̀
\p
\v 8 Àliↄ ĩ́ampaa wɛ̃piↄ dↄdↄ wɛ̃̀ soplapla lɛɛ sopla, à kɛ̀ píi wɛ̃̀ blakwi mɛ̀ndosai. 
\v 9 Àli kuupɛ wɛ̃pi mↄ soplade gↄↄ kwide zĩ́ á bùsu gupiiu Duunkɛ̃magↄↄzĩpi. 
\v 10 Íli wɛ̃pi dilɛ ma pↄ́ ũ, í gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ kpàwakɛ á bùsu gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄnɛ píi. Iↄ dɛɛ́ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ ũ, á baade i su azĩa bùsuu a bui kĩ́i. 
\v 11 Wɛ̃̀ blakwide líↄ dɛɛ́ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ ũ. Ásuli pↄ́tↄ̃o. Ásuli pↄzã kɛkɛo. Ásuli vɛ̃ɛ ligↄ̃na pↄ́ kɛ̀ yàayaaↄ kↄ́ zↄ̃zↄ̃o, 
\v 12 asa gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ɛ. Ìↄ adoaɛ́, í pↄbↄlɛnzĩaɛↄ ble. 
\v 13 Gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃pi guu á baade lí su a tↄↄlɛwa.
\p
\v 14 Tó álɛ á bú yia ge álɛ lúkↄ̃wa, ásuli ↄ̃nↄkɛkↄ̃ɛo. 
\v 15 Àli wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ sɛa za gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃wa da wɛ̃naoa guu, í lú. Búde sↄ̃ ìli wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ wà pↄkɛkɛ da wɛ̃naoa guu, i gbasa yía. 
\v 16 A ↄ̃a lí kã́fĩ wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ dasilɛu. Tó wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ bílao, a ↄ̃a lí lao, asa pↄkɛkɛa wɛ̃naoa ↄ̃ wàlɛ yiawà. 
\v 17 Ásuli ↄ̃nↄkɛkↄ̃ɛo. Àliↄ ma vĩa vĩ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\p
\v 18 Àli zĩkɛ ma ikoyãↄwa, íↄ ma yãdilɛaↄ kũa, íↄ kú á bùsuu dↄdↄa. 
\v 19 Bùsupi ali blɛkɛɛ́, à mↄ́wáɛ, íↄ ku a guu dↄdↄa. 
\v 20 Á mɛ, tó wi pↄ́tↄ̃ wa pↄ́ kɛ̀kɛo, bↄ́ wá ble wɛ̃̀ sopladepi guui? 
\v 21 Mámɛ máli báaadaágu a wɛ̃̀ soolodepi guu, tↄↄlɛ i blɛkɛɛ́ wɛ̃̀ àaↄ̃ pↄ́ ũ. 
\v 22 A wɛ̃̀ swaaↄ̃de guu íli pↄ́tↄ̃, mɛ́ áli pↄ́wɛn zi ble e a gɛ pɛò a wɛ̃̀ kɛ̃okwi pↄkɛkɛawaɛ.
\s1 Tↄↄlɛ tↄ̀ↄmaboa
\p
\v 23 Wasuli tↄↄlɛ yía, i gↄ̃ we e gↄↄpiio, asa bùsupiá ma pↄ́ɛ, mɛ́ á dɛmɛɛ a guu bↄ̀mↄↄ ń nibↄↄ ũɛ. 
\v 24 Bùsu pↄ́ á kũa á pↄ́ ũ guu píi àli tó wà a tↄↄlɛ tↄ̀ↄmabo. 
\v 25 Tó á gbɛ̃e gↄ̃̀ taaside ũ, mɛ́ à a tↄↄlɛ kĩni yìa, aà daɛ fɛ̃̀ɛɛ lí mↄ́ pↄ́ pↄ́ a yìapi tↄ̀ↄmabo. 
\v 26 Tó gbɛ̃́ daɛ fɛ̃̀ɛɛ vĩ aà a tↄ̀ↄmabo sↄ̃o, mɛ́ à gbãa è à kà à a tↄ̀ↄmabo, 
\v 27 aà wɛ̃ pↄ́ gɛ̃̀ sɛa za gↄↄ pↄ́ á yìa nao, i wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ fĩabo gbɛ̃́ pↄ́ á yìawàɛ, i a pↄ́ sí. 
\v 28 Tó aà gbãa i ka aà fĩaboɛ̀ sↄ̃o, tↄↄlɛpi lí gↄ̃ a lunaɛ a ↄzĩ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃u. Wɛ̃piu ↄ̃ a lunapi a sↄaaɛ̀, i a pↄ́ sí.
\p
\v 29 Tó gbɛ̃́ kpɛ́ yìa wɛ̃́lɛ bĩ́ideu, e wɛ̃̀ do àↄ gɛ́ kũaai, aↄ a boa zɛ́ vĩ. Gↄↄ bee ↄ̃ a a boa zɛ́ vĩ. 
\v 30 Tó i a tↄ̀ↄmaboo e wɛ̃̀ dopi gɛ̀ kũ̀aaò, kpɛ́pi a gↄ̃ a lunaɛɛ ń a buiↄ e gↄↄpii. Wàli sↄaaɛ̀ baa gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃uo. 
\v 31 Wàli kpɛ́ pↄ́ kú zↄ̃ɛwia bĩ́isaide guu dilɛ lán bugbɛwaɛ. A tↄ̀ↄmaboa zɛ́ kú, mɛ́ wàli sↄaanɛ́ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃uɛ.
\p
\v 32 Levii buiↄ ń kpɛ́ pↄ́ kú ń wɛ̃́lɛ guuↄ tↄ̀ↄmaboa zɛ́ vĩ gↄↄpiiɛ. 
\v 33 Levii buiↄ wɛ̃́lɛ kpɛ́ pↄ́ aa yìa tↄ̀ↄmaboa zɛ́ kú, mɛ́ wàli sↄaanɛ́ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃uɛ, asa Levii buiↄ wɛ̃́lɛ kpɛ́ↄ dɛ kpaalɛ pↄ́ aa sɛ̀ Isailiↄ guu ũɛ. 
\v 34 Aasuli ń wɛ̃́lɛ dã́dãkɛkĩiↄ yíao, asa an baan we e gↄↄpii.
\s1 Pↄsɛ̃aanɛ́
\p
\v 35 Tó taasi á gbɛ̃e kũ̀, mɛ́ a fↄ̃ azĩa gwa lↄo, àliↄ aà kũa lán bↄ̀mↄ ge nibↄwa, kɛ́ aà e àↄ kú á guu yã́i.\f + \fr 25.35 \fr*\ft Iko 15.7-8\ft*\f* 
\v 36 Ásuli ↄ'idiaɛ̀o, ásuli a í gbaɛ̀o. Àliↄ ma vĩa vĩ, kɛ́ á gbɛ̃́pi e àↄ kú á guu yã́i. 
\v 37 Ásuli ↄ̃a sɛ̃aɛ̀ à a igbao.\f + \fr 25.37 \fr*\ft Bↄa 22.24, Iko 23.20-21\ft*\f* Ásuli blɛ yíawà à ài wɛɛlɛ a guuo. 
\v 38 Mámɛmaa Dii á Lua. Ma á bↄ́lɛ Egipi, kɛ́ mà Kanaa bùsu kpáwáɛ, míↄ dɛ á Lua ũ.
\s1 Zↄboa
\p
\v 39 Tó taasi á gbɛ̃e kũ̀ mɛ́ à azĩa yìawá, ásuli zↄzĩdaɛ̀o.\f + \fr 25.39 \fr*\ft Bↄa 21.2-6, Iko 15.12-18\ft*\f* 
\v 40 A gↄ̃ á guu lán gbɛ̀wina ge nibↄwaɛ, iↄ zĩkɛɛ́ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃u. 
\v 41 Aàpi ń a nɛ́ↄ aai gbasa bↄ á bɛ, aai tá ń buiↄ kĩ́i tↄↄlɛ pↄ́ an deziↄ sɛ̀ kpaalɛ ũ guu. 
\v 42 Lá á gbɛ̃́ pↄ́ ma á bↄ́lɛ Egipi bùsuuↄ á dɛ ma zↄ̀blenaↄ ũ, i kũ wà á yía zↄↄ ũ lↄo. 
\v 43 Ásuli gbãablemáo. Àliↄ ma vĩa vĩ.
\p
\v 44 Bui pↄ́ liaaáziↄ gↄ̃ɛↄ ń ń nↄɛↄ ↄ̃ áliↄ ń vĩ zↄↄ ũ. Ampiↄ ↄ̃ áli ń lúlu zↄↄ ũ. 
\v 45 Áli fↄ̃ nibↄ pↄ́ kú á guuↄ lu lↄ ń nɛ́ pↄ́ aa i á bùsuuↄ, aai gↄ̃ á àizɛɛↄ ũ, 
\v 46 aai gↄ̃ á nɛ́ↄnɛ túbi ũ, aaiↄ zↄbleɛ́ e ń wɛ̃ni lɛ́u, ãma ásuli wɛ́tɛ̃amↄ á gbɛ̃́ Isailiↄnɛo.
\p
\v 47 Tó bↄ̀mↄ ge nibↄ pↄ́ kú á guu ↄ lɛ́ a kpɛ le, mɛ́ taasi sù á gbɛ̃e kũ̀, mɛ́ à azĩa yìa bↄ̀mↄpiwa ge aà buie, 
\v 48 aà boa zɛ́ kú. Aà daɛe a fↄ̃ à aà bo, 
\v 49 aà maee ge aà mae nɛ́e ge aà daɛ fɛ̃̀ɛɛe. Tó aà ↄ nìniɛ sↄ̃, aà azĩa bo. 
\v 50 Aàpi ń a lunao lí wɛ̃ nao sɛa za aàzĩa yíagↄↄ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃u, aà yía ↄ̃a iↄ doũ ń gↄↄ bee gbɛwizĩ ↄ̃ao. 
\v 51 Tó wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ àↄ gɛ́ kái dasi, aà boa ↄ̃a aↄ zↄ̃ↄɛ. 
\v 52 Tó wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ bíla sↄ̃o, aà nao, i fĩabo màa. 
\v 53 I gↄ̃ a diiɛ gbɛ̀wina ũ wɛ̃ ń wɛ̃o. Ásuli tó aà dii wɛ́tɛ̃amↄɛ̀o.
\p
\v 54 Baa tó aà boa i zɛkɛ màao, aàpi ń a nɛ́ↄ gↄ̃ wɛ̃́ɛↄ ũ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃uɛ, 
\v 55 asa Isailiↄ mɛ́ ma zↄ̀blena pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipi bùsuuↄ ũ. Mámɛmaa Dii á Lua.
\c 26
\s1 Báaadaańgu
\r (Iko 7.12-24, 28.1-14)
\p
\v 1 Ásuli pↄe kɛ tã́a ũo.\f + \fr 26.1 \fr*\ft Bↄa 20.4\ft*\f* Ásuli gbɛ'ã ge à pɛ́lɛ á bùsuu à kúlɛɛ̀o,\f + \fr 26.1 \fr*\ft Iko 16.21-22, 27.15\ft*\f* asa mámɛmaa Dii á Lua. 
\v 2 Àliↄ kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛↄ yãda, íli ma kúkĩi dilɛ gbia. Mámɛmaa Dii. 
\v 3 Tó á tɛ́ ma ikoyãↄi mɛ́ á ma yãdilɛaↄ kũa, álɛ zĩkɛwà, 
\v 4 máli tó lou ma á bùsuu a gↄↄwaɛ, tↄↄlɛ ali blɛkɛɛ́, líↄ i nɛ'iɛ́.\f + \fr 26.4 \fr*\ft Iko 11.13-15\ft*\f* 
\v 5 Áↄ pↄ́wɛmbↄzĩkɛɛ e à gɛ pɛò vɛ̃ɛkↄzↄ̃zↄ̃gↄↄwa, vɛ̃ɛkↄzↄ̃zↄ̃a sↄ̃, e à gɛ pɛò pↄ́tↄ̃gↄↄwa. Áli pↄble à kã́, íↄ kú á bùsuu dↄdↄa.
\p
\v 6 Má tó àↄ ku aafia á bùsuu. Á wúlɛ mɛ́ yãe a to vĩa á kũo. Má wàiↄ midɛ á bùsuu mɛ́ zĩ a gɛ̃ weo. 
\v 7 Á pɛ́lɛ á ibɛɛↄziɛ, í ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao. 
\v 8 Á gbɛ̃ↄn sↄoↄ a ń gbɛ̃ↄn basↄoↄ yá, mɛ́ á gbɛ̃ↄn basↄoↄ a ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwiↄ (10.000) yá, í ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao.
\p
\v 9 Má á wɛgwa, mí tó à nɛ'i à kã́fĩ, ma bàakuaánↄ iↄ gɛ́. 
\v 10 Áliↄ blɛble e a zi bↄ, í a zipi kↄ́lɛ a dafu káua yã́i. 
\v 11 Ma kúkĩi aↄ kú á guu, mɛ́ ma nisĩna a gíázio. 
\v 12 Máↄ bɛbɛ á guu á Lua ũɛ, íↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.\f + \fr 26.12 \fr*\ft 2Kln 6.16\ft*\f* 
\v 13 Mámɛmaa Dii á Lua. Mámɛ ma á bↄ́lɛ Egipi, kɛ́ ásu àↄ dɛ ń zↄↄ ũ lↄo yã́i. Ma zuu pↄ́ aa dàɛ́ kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ, ↄ̃ a gↄ̃ bɛ ń mio daa ía.
\s1 Láai yã́ↄ
\r (Iko 28.15-68)
\p
\v 14 Tó i ma yãdilɛaↄ ma, álɛ zĩkɛwà píio, 
\v 15 tó a gi ma ikoyãↄi, mɛ́ á nisĩna ye ma yãdilɛnɛio, tó álɛ ma ↄtondↄkĩi gwao, mɛ́ a ma bàakuaánↄ yãdilɛaɛ́ gbòo, 
\v 16 àↄ dↄ̃ lá má kɛɛ́n kɛ: Má tó gili gɛ̃águ, mí tↄↄn vãi káágu ń sionao, á wɛ́ iↄ wo, á yɛ̃̀ɛɛ i láa. Á pↄ́tↄ̃ pãɛ, asa á ibɛɛↄ mɛ́ aa ble. 
\v 17 Má fɛlɛánↄ, á ibɛɛↄ i á fu, á zangudepiↄ iↄ gbãablewá. Baa tó gbɛ̃e lɛ́ á yáo, áli tílɛɛ.
\p
\v 18 Bee gbɛa tó i ma yãmao, má ɛa mà á swã́gagaɛ lↄ gɛ̃n sopla á duuna yã́i. 
\v 19 Má á wala gbãa kↄ'ɛ. Luabɛ i gↄ̃ɛ́ gii mↄ̀sɛsai lán mↄsiwa, á tↄↄlɛ i gbãakũ lán mↄgotɛ̃wa. 
\v 20 Á á gbãa kↄ́lɛ pãɛ, asa tↄↄlɛ a blɛkɛɛ́o, mɛ́ líↄ nɛ'iɛ́o. 
\v 21 Tó a gi lɛ́ swã́gbãakɛmanↄ, mɛ́ i ma yãmao, má á swã́gagaa kã́fĩ lↄ lɛɛ soplaɛ e á duuna lɛ́wa. 
\v 22 Má wàiↄ gbaɛwá, aai to à gↄ̃ nɛ́sai, aai á pↄtuoↄ dɛdɛ, í lao, á zɛ́e a sɛa kɛ lↄo.
\p
\v 23 Tó á wɛ́ i kɛ̃ yã́piↄ musuo, mɛ́ a gi lɛ́ swã́gbãakɛmanↄ, 
\v 24 mámɛ má fɛlɛánↄ mazĩa sa, mí ĩadawá gɛ̃n sopla á duuna yã́i. 
\v 25 Má tó wà mↄ lɛ́lɛwá ń zĩo, kɛ́ a ma bàakuaánↄ yã́ gbòo yã́i. Tó a si á wɛ̃́lɛↄ guu, má gagyãkaáguɛ, mí á na á ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 26 Má tó á blɛ láa, nↄɛ gbɛ̃ↄn kwiↄ mɛ́ aali pɛ̃ɛkɛɛ́ kĩna doũwa, aai kpáwá tãmitãmi, a pↄe bↄwá sↄ̃o.
\p
\v 27 Tó i ma yãma yã́piↄ musuo, mɛ́ a gi lɛ́ swã́gbãakɛmanↄ, 
\v 28 má ɛa fɛlɛánↄ ń pↄfɛ̃aoɛ, mí á swã́gaga gɛ̃n sopla á duuna yã́i. 
\v 29 Nↄanapi a to à á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ só. 
\v 30 Má gulɛsĩ pↄ́ á bòↄ daaaĩ, mí á tulaletikatɛakĩiↄ gboo, mí á gɛↄ ká á diiↄ gɛↄla. Ma nisĩna aↄ ye á yã́io. 
\v 31 Má tó á wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũɛ, mí á sa'okĩiↄ dúuzↄ̃. Á sa'oa pↄ́ tɛ́kũa gĩ a kamagu lↄo. 
\v 32 Má á bùsu dɛɛ, a yã́ i di á ibɛɛ pↄ́ kú weↄwa. 
\v 33 Má a fɛ̃nda woɛ, mí á yáò mà á fãaa buiↄ guu. Á bùsu i gↄ̃ gii, á wɛ̃́lɛↄ i gↄ̃ bɛziaↄ ũ. 
\v 34 Gↄↄ pↄ́ á kú á ibɛɛↄ bùsuu mɛ́ á bùsu gↄ̃̀ da gii, á bùsu a ĩ́ampa sa. Bùsupi á ĩ́ampa, a ĩ́ampaa lɛ́ i ká. 
\v 35 Gↄↄ pↄ́ á kú we, ĩ́ana pↄ́ a giɛ̀ à pa ĩ́ampaa wɛ̃ guu, gↄↄ pↄ́ a gↄ̃ da yàaa a ĩ́anapi pa sa.
\p
\v 36 Á gbɛ̃́ kↄ̃naↄ sↄ̃, má tó aa sↄ̃̀deedeekɛ ń ibɛɛↄ bùsuu. Baa ĩ́ana lásɛa kↄ̃fĩ a to aa tílɛ, aai tílɛ lán fɛ̃nda wàlɛ ń yáòwa. Aa kpagua, baa kɛ́ gbɛ̃e lɛ́ ń yáo. 
\v 37 Aa kwɛ kákↄ̃a lán fɛ̃nda wà ń kwɛ́òwa. Aa fↄ̃ zɛ gí ń ibɛɛↄ aɛo. 
\v 38 Màa á midɛ buiↄ guu. Á ibɛɛↄ bùsu a á mↄ́mↄ. 
\v 39 Á gbɛ̃́ kↄ̃napiↄ i ibaba ń ibɛɛↄ bùsuu ampiↄ ń ń deziↄ yãvãiↄ yã́i.
\p
\v 40 Tó á buipiↄ ń yãvãiↄ ń ń deziↄ pↄ́ↄ dↄ̃̀, an náaisaiyã pↄ́ aa kɛ̀mɛɛ ń swã́gbãa pↄ́ aa kɛ̀manↄpio, 
\v 41 ↄ̃ ma fɛlɛńnↄ, ma ń kpá ń ibɛɛↄ bùsuu, tó aa ń nↄ̀sɛvãipi tò mɛ́ aa ńzĩa bùsa, tó an yãvãi go ń gbɛ̃a lɛ́ kà, 
\v 42 ma bàa kua ń Yakↄbuo\f + \fr 26.42 \fr*\ft Daa 28.13-14\ft*\f* ń Izaakio\f + \fr 26.42 \fr*\ft Daa 26.3-4\ft*\f* ń Ablahaũo\f + \fr 26.42 \fr*\ft Daa 17.7-8\ft*\f* yã́ a dↄmagu ń bùsu pↄ́ má kpàmá yã́o. 
\v 43 Bùsu pↄ́ aa tò we aↄ da gii ń kpɛ, i ĩ́ampa a ĩ́ampaa wɛ̃u. An yãvãi go a ń gbɛ̃ɛ, asa aa gì ma yãdilɛaↄiɛ, an nisĩna ye ma ikoyãio. 
\v 44 Ń beeo gↄↄ pↄ́ aa kú ń ibɛɛↄ bùsuu, má ń midɛo. Má gíńzi mà a bàakuańnↄ yã́ gbooo, asa mámɛmaa Dii an Lua. 
\v 45 Ma bàa kua ń ń dezi pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipi buiↄ wáa kɛ́ màↄ dɛ ń Lua ũ yã́ dↄmagu, mí ń bↄ. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 46 Ikoyã ń yãdilɛa pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ Sinai gbɛ musu a dà Isailiↄnɛↄn we.
\c 27
\s1 Lɛ́gbãdↄa Diiwa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ, 
\v 2 ↄ̃ a ò Isailiↄnɛ à mɛ̀: Tó gbɛ̃́ lɛkɛ̀ Diiwa à mɛ̀, á aà gba gbɛ̃nazĩna, aà bo'ↄ̃an kɛ: 
\v 3 Sɛa za wɛ̃̀ bao e à gɛ̀ pɛ̀ wɛ̃̀ bàaↄ̃wa, tó gↄ̃ɛɛ, kpaaũkpɛ ã́nusu ↄwatɛ̃ blakwiɛ, 
\v 4 nↄɛ sↄ̃ baakwi. 
\v 5 Sɛa za wɛ̃̀ sↄo e à gɛ̀ pɛ̀ wɛ̃̀ baowa, tó nɛgↄ̃ɛɛ, ã́nusu ↄwatɛ̃ baoɛ, nɛnↄɛ sↄ̃ kwi. 
\v 6 Sɛa za mↄ do e à gɛ̀ pɛ̀ wɛ̃̀ sↄowa, tó nɛgↄ̃ɛnaɛ, ã́nusu ↄwatɛ̃ sↄoɛ, nɛnↄɛna sↄ̃ àaↄ̃. 
\v 7 Tó gↄ̃ɛ dɛ wɛ̃̀ bàaↄ̃la, ã́nusu ↄwatɛ̃ gɛ̃oɛ, nↄɛ sↄ̃ kwi. 
\v 8 Tó taasideɛ, mɛ́ aà gbãa i ka màao, aàli gɛ́ sa'ona le, sa'ona lí a bo'ↄ̃a dilɛ lá lɛgbɛ̃na a fↄ̃wa.
\p
\v 9 Tó pↄtuo pↄ́ wì sa'oò Diiwaɛ sↄ̃, pↄ́ pↄ́ wà aà gbà ali gↄ̃ aà pↄ́ ũɛ. 
\v 10 Wasuli lilɛo. Wasuli a maa lɛũkpakɛ ń a vãioo, ge a vãi ń a maaoo. Tó wà pↄtuo lɛũkpakɛ̀, a pla píi a gↄ̃ Dii pↄ́ ũɛ. 
\v 11 Tó pↄtuo pↄ́ wìli sa'oò Diiwaoɛ sↄ̃, wàli gɛò sa'ona kĩ́i, 
\v 12 sa'ona i a taa gwa, tó a maa ge a vãiɛ. Lá sa'ona dìlɛ, màa a ↄ̃a aↄ dɛ. 
\v 13 Tó pↄde ye bo, aàli a ↄ̃a sↄode nawà.
\p
\v 14 Tó gbɛ̃́ Dii gbà a kpɛ́, sa'ona lí a taa gwa, tó a maa ge a vãiɛ. Lá sa'ona dìlɛ, màa a ↄ̃a aↄ dɛ. 
\v 15 Tó kpɛde ye à a kpɛ́ sí, aàli a ↄ̃a sↄode nawà, kpɛ́pi i ɛa gↄ̃ aà pↄ́ ũ.
\p
\v 16 Tó gbɛ̃́ Dii gbà tↄↄlɛ pↄ́ á sɛ̀ kpaalɛ guu kĩni, a ↄ̃a líↄ doũ ń pↄ́wɛna pↄ́ a mↄ búpiwa ↄ̃ao. Pↄ́wɛna koko do ↄ̃a kà ã́nusu ↄwatɛ̃ sↄo. 
\v 17 Tó gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ ↄ̃ à Dii gbàu sↄ̃, a ↄ̃a a gi àↄ ku a lɛgbɛuɛ. 
\v 18 Tó gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ gɛ̃̀, sa'ona lí a ↄ̃a dilɛ wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃̀ sìa lɛ́u, i a ↄ̃a lao màa. 
\v 19 Tó búde ye a bú sí, aàli a ↄ̃a sↄode nawà, i gↄ̃ aà pↄ́ ũ. 
\v 20 Tó i búpi boo, ge tó a yìa gbɛ̃pãlewaɛ, a boa zɛ́ kú lↄo. 
\v 21 Tó wàlɛ pↄ́ sↄaasↄaanɛ́ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃u, buapi a gↄ̃ Dii pↄ́ ũɛ, lán pↄ́ pↄ́ wà Dii gbà ń a mìbaowaɛ, tↄↄlɛpi i gↄ̃ sa'onaↄnɛ.
\p
\v 22 Tó gbɛ̃́ Dii gbà tↄↄlɛ pↄ́ á lù, mɛ́ tↄↄlɛ pↄ́ a sɛ̀ kpaalɛ guu no, 
\v 23 sa'ona lí a ↄ̃a dilɛ wɛ̃ pↄ́ gↄ̃̀ e gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃̀ dasilɛu, gbɛ̃́pi i tↄↄlɛpi bo zĩbeezĩ gↄ̃̀ↄ, ↄ̃api i gↄ̃ Dii pↄ́ ũ. 
\v 24 Gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ wɛ̃ ↄ̃ wàli buapi sↄaa a yìana pↄ́ tↄↄlɛpi vĩ yãaɛ. 
\v 25 Lá wà ã́nusu lɛ́ dìlɛ kpaaũkpɛu, màa sa'onaↄ lí pↄ́ ↄ̃a dilɛ. Ãnusu do galaũ baoɛ.
\p
\v 26 Pↄtuo nɛ́ sɛ̃́iaↄá Dii pↄ́ɛ kↄ̀. Gbɛ̃e suli aà gbao zu ge sãn lò, asa Dii pↄ́ɛ. 
\v 27 Tó pↄtuo pↄ́ wìli sa'oòo nɛ́ sɛ̃́iaɛ sↄ̃, aàli bo lá sa'ona dìlɛ lɛ́u, i a ↄ̃a sↄode nawà. Tó i boo, wàli yía ↄ̃a pↄ́ sa'ona dìlɛ lɛ́u. 
\v 28 Pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́ vĩ à Dii gbà ń a mìbao, gbɛ̃nazĩna ge pↄtuo ge tↄↄlɛ pↄ́ dɛ a buiↄ pↄ́ ũn lò, asuli yíao, asu bo sↄ̃o. Pↄ́ pↄ́ wà Dii gbà ń a mìbao á pↄ́ pↄ́ wìli booɛ.\f + \fr 27.28 \fr*\ft Nao 18.14\ft*\f* 
\v 29 Baa gbɛ̃nazĩna pↄ́ wà Dii gbà ń a mìbao, wà fↄ̃ boo, sema wà ade dɛ.
\p
\v 30 Bua pↄ́ↄ kwide líↄ dɛ Dii pↄ́ ũ, pↄ́wɛna ge libɛↄn lò.\f + \fr 27.30 \fr*\ft Nao 18.21, Iko 14.22-29\ft*\f* Aliↄ dɛ Dii pↄ́ ũɛ. 
\v 31 Tó gbɛ̃́ ye a pↄ́ kwidepiↄ bo, aàli a ↄ̃a sↄode nawà. 
\v 32 Pↄtuo kwide á Dii pↄ́ɛ. Tó wa nào, a kwideↄ líↄ dɛ aà pↄ́ ũ. 
\v 33 Wasuli a maa ge a vãi boo, mɛ́ wasuli a kee lɛũkpakɛo. Tó wà a lɛũkpakɛ̀, a pla píi gↄ̃̀ Dii pↄ́ ũɛ, mɛ́ wa fↄ̃ a kee boo.
\p
\v 34 Yã́ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛ Sinai gbɛ musu a dìlɛ Isailiↄnɛn we.