\id LAM Lamentations in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Wɛ̃nalɛ
\toc1 Wɛ̃nalɛ
\toc2 Wɛ̃nalɛ
\toc3 Wɛ̃n
\mt1 WƐ̃NALƐ
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Wɛ̃nalɛ láɛ bee lɛɛ sↄo píi lɛ́ Yelusalɛũ kaalɛa yã'o, kɛ́ an ibɛɛ Babiloni zĩgↄ̃ↄ lɛ̀lɛwà e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 587. Yudaↄ kpala midɛan we. A dɛ lán músipi lɛ́ pↄ́ Lua gbɛ̃̀ Davidiɛ ɛɛbòwa kɛ́ à mɛ̀: Aà buiↄ aaↄ kpalable gↄↄpii. Aà kpalapi aↄ láaa vĩo (2Sam 7.16).
\ip Músi yã́ pↄ́ kɛ̀piↄ tò gbɛ̃́ pↄ́ aa bↄ̀uↄ lɛ́ làasookɛ, ↄ̃ aa wɛ̀ɛlɛ wà yã́pi bↄↄlɛ dↄ̃. Démɛ gɛ̃̀wázi ń yã́ɛò? Dii gↄ̃̀ azĩa gbɛ̃́ↄnɛ ibɛɛ ũ yã̀? Ń beeo gbɛ̃́ pↄ́ wà zĩblèmáↄ ń taaeↄ dↄ̃̀. A dↄńgu kɛ́ Dii wɛ̃nadↄ̃anɛ lí láao mɛ́ a náai vĩ zↄ̃ↄ (Wɛ̃n 3.22-23). Yã́ bee ↄ̃ an wɛ́ gi dↄi, baa kɛ́ aa yã́ è.
\c 1
\s1 Wɛ̃nakɛa Siↄnaɛ
\q1
\v 1 Wɛ̃́lɛ pↄ́ wa diu yãa gↄ̃̀ da gii sa bɛ!
\q1 À tↄbↄ̀ buiↄ guu yãa,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃̀ lán gyaa gbɛ̃andowa.
\q1 À iko vĩ bùsuↄwa yãa,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃̀ zĩ̀zↄ ũ.
\q1
\v 2 Ìↄ búbuapɛ gwã́,
\q1 aà oa ì ya ń wɛ́'io.
\q1 Bui pↄ́ yeaàzi yãaↄ,
\q1 an gbɛ̃e lɛ́ aà nↄ̀sɛ niniɛ̀o.
\q1 Aà gbɛ̃napiↄ zĩbↄnkpɛkɛ̀ɛ̀,
\q1 aa gↄ̃̀ aà ibɛɛↄ ũ.
\q1
\v 3 Yudaↄ ku zĩ gbãau ń taasio,
\q1 ↄ̃ wà tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũ.
\q1 Aa ku buipãleↄ guu,
\q1 aali ĩ́ampakĩi eo.
\q1 An kua wɛ́tɛ̃apiu
\q1 an ĩadamadeↄ mↄ̀ lɛ̀lɛmá ḿpii.
\q1
\v 4 Siↄna zɛ́ↄ gà píi,
\q1 gbɛ̃e lɛ́ sɛ́ à mↄ dikpɛkɛi lↄo.
\q1 A bĩ́ibↄlɛↄ gↄ̃̀ da gii,
\q1 a sa'onaↄ lɛ́ aaukɛ,
\q1 a wɛ̃́ndiaↄ ku pↄsiau,
\q1 wɛ̃́lɛpi ĩ́ikũ̀.
\q1
\v 5 Aà ibɛɛↄ mɛ́ gↄ̃̀ aà vĩ,
\q1 aà wɛ̀lɛpiↄ kálɛa dↄdↄa.
\q1 Dii mɛ́ mↄ̀ ń pↄsia beeo
\q1 tàae zↄ̃ↄ pↄ́ Siↄnapi kɛ̀ yã́i.
\q1 Aà ibɛɛↄ a gbɛ̃́ↄ kpán'aɛkɛ̀
\q1 aa tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũ.
\q1
\v 6 Siↄna gawi làa píi.
\q1 A kíaↄ gↄ̃̀ lán tue pↄ́ kùa sɛ̃wawa.
\q1 Aa yɛ̃̀ɛɛ vĩo,
\q1 ↄ̃ aa bàalɛ̀ ń yanaↄnɛ.
\q1
\v 7 Siↄnadeↄ lìaaliaa wɛ́tɛ̃a guu,
\q1 aalɛ ń pↄ́ maaↄ bɛɛkɛ.
\q1 Kɛ́ aalɛ gɛ̃ ń ibɛɛↄ ↄzĩ,
\q1 aai gbɛ̃e e à ↄdàmáo.
\q1 Kɛ́ Yelusalɛũ ibɛɛↄ aà wíwia è,
\q1 aa aà yáalↄ̀.
\q1
\v 8 Yelusalɛũ duuna zↄ̃ↄ,
\q1 bee yã́ mɛ́ tò à gbãlɛ̀.
\q1 Aà kpɛlanaↄ lɛ́ aà kpɛbↄ sa
\q1 kɛ́ aa aà puizi è yã́i.
\q1 Aàzĩawa àlɛ aaukɛ,
\q1 àlɛ a mi pãpãu.
\q1
\v 9 Aà gbãsĩ kú aà zwãawa,
\q1 i yã́ pↄ́ a a le dao.
\q1 Aà lɛ́lɛapi bↄ̀ gbɛ̃́ↄ saɛ,
\q1 gbɛ̃e i waiyookɛɛ̀o.
\q1 Ma taasi gwa Dii,
\q1 asa ma ibɛɛↄ lɛ́ yↄ̃̀ↄ kɛaɛ.
\q1
\v 10 Aà ibɛɛↄ ↄpɛ̀lɛ aà àizɛɛↄwa.
\q1 Bui pↄ́ n ginɛ́ aa gɛ̃ n gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaauↄ,
\q1 a è buipiↄ gɛ̃̀ n kpɛ́u.
\q1
\v 11 Aà gbɛ̃́ↄ lɛ́ aaukɛ ḿpii,
\q1 aalɛ pↄblea wɛɛlɛ.
\q1 Aalɛ ń àizɛɛↄ lɛũkpakɛ
\q1 ń pↄbleao wɛ̃ni badↄa yã́i.
\q1 Wɛ́sɛ ǹ gwa Dii,
\q1 wàlɛ ma kɛ pↄ́ↄpↄↄɛ.
\q1
\v 12 Á gbɛ̃́ pↄ́ álɛ gɛ̃ laↄ,
\q1 ma yã́ lɛ́ kɛɛ́ yãe ũo lé?
\q1 À wɛ́sɛ à gwa tó yã'ↄ̃mae kà
\q1 pↄ́ pↄ́ wa kpàmaziɛwa.
\q1 Dii mɛ́ kpàmazi a pↄkũma pãsĩ bↄbↄaa gↄↄ.
\q1
\v 13 Kua za musu à tɛ́ gbàɛa wawãwã ũ.
\q1 À ba kpàmɛɛ ma táa'ozɛu,
\q1 à ma sↄaa.
\q1 À ma kɛ bɛzia ũ,
\q1 à ma to ń aafiasaio gↄↄpii.
\q1
\v 14 Dii ma tàaeↄ kàkↄ̃u,
\q1 a tã̀ zuu ũ.
\q1 A dàmɛɛ ma nↄɛ,
\q1 ↄ̃ ma gbãa bùsa.
\q1 À ma gbɛ̃́ↄ nà gbɛ̃́ pↄ́ aa fↄ̃ ń fuoↄnɛ ń ↄzĩ.
\q1
\v 15 Dii sakà nɛgↄ̃na pↄ́ kú ma guuↄgu.
\q1 À gbɛ̃́ↄ kã̀aamazi,
\q1 aa ma ɛ̀waasoↄ kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ.
\q1 Ma Yudaↄ mɛɛwia lɛ́so,
\q1 Dii ↄ̃zↄ̃̀a a vɛ̃ɛfɛ̃kĩiu.
\q1
\v 16 Bee ↄ́ ↄ̃ málɛ dↄ,
\q1 ma wɛ́'i lɛ́ kwɛ́.
\q1 Nↄ̀sɛninina kumanↄ kãio,
\q1 wàlɛ wɛɛlɛ ma nisĩna suo.
\q1 Ma nɛ́ↄ gↄ̃̀ gii,
\q1 asa ibɛɛ gbãamↄ̀mɛɛɛ.
\q1
\v 17 Ma Siↄna, ma ↄkpà,
\q1 ↄ̃ gbɛ̃e ku à ma nↄ̀sɛ nínimɛɛo.
\q1 Bui pↄ́ liaa Yakↄbu buiↄziↄ
\q1 ↄ̃ Dii dìlɛ aa gↄ̃ ń ibɛɛↄ ũ.
\q1 Ma Yelusalɛũ ma gↄ̃ ibɛɛpiↄnɛ lán pↄ́ gbãlɛawa.
\q1
\v 18 Dii yã́ naɛ,
\q1 asa ma bↄ aà yã́ kpɛɛ.
\q1 Bui píi à swã́kpa,
\q1 í ma yã'ↄ̃ma ma.
\q1 Wà tà ń ma wɛ̃́ndiaↄ ń ma ɛ̀waasoↄ zĩ̀zↄↄ ũ.
\q1
\v 19 Ma lɛzù bui pↄ́ yemaziↄzi,
\q1 ↄ̃ aa zĩbↄnkpɛkɛ̀mɛɛ.
\q1 Ma sa'onaↄ ń ma gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kɛ̀sai ma zɛaↄ guu,
\q1 gↄↄ pↄ́ aalɛ blɛ wɛɛlɛ,
\q1 aa ń wɛ̃ni ba dↄò.
\q1
\v 20 Dii, ma taasikɛa gwa,
\q1 ma nↄ̀sɛ lɛ́ tɛ́kũ.
\q1 Ma túlu yà,
\q1 asa ma pã n yã́a maamaaɛ.
\q1 Zĩ ma gbɛ̃́ↄ blè gãaɛ,
\q1 mɛ́ gaga ku ua.
\q1
\v 21 Wà ma aaukɛa mà,
\q1 kási má nↄ̀sɛninina vĩo.
\q1 Ma ibɛɛↄ ma taasikɛa bao mà,
\q1 aalɛ pↄnakɛ ń yã́ pↄ́ ń kɛ̀mɛɛo.
\q1 To gↄↄ pↄ́ n a yã'ò ká,
\q1 aai gↄ̃mawa.
\q1
\v 22 Ǹ ń vãikɛa bↄnɛ́ gupuau,
\q1 ní kɛnɛ́ lá ń kɛ̀mɛɛwa ma tàae yã́i.
\q1 Ma aaukɛa zↄ̃ↄ,
\q1 ma sↄ̃ yɛ̃̀ɛɛ vĩ lↄo.
\c 2
\s1 Ĩa pↄ́ Dii dà Siↄnawa
\q1
\v 1 Gwa lá Dii pↄkũma kù Siↄnaa lán suawa.
\q1 À Isailiↄ bɛɛɛ pↄ́ zↄ̃̀ luawa pã̀lɛ zĩ́lɛ.
\q1 I a gbadibↄpi yãda a pↄfɛ̃gↄↄo.
\q1
\v 2 Dii Yakↄbu buiↄ kpɛ́ↄ dàaĩ ń wɛ̃nagwasai,
\q1 à Yudaↄ mɛɛwia zɛgikĩiↄ kwɛ̀ a pↄfɛ̃ guu,
\q1 à kɛ̀sɛ tↄ̃̀ a kíaↄ ń ń kpalaowa zĩ́lɛ.
\q1
\v 3 Aà pↄkũma pãsĩ guu à Isailiↄ gbãa kↄ'ɛ̀.
\q1 À a ↄbↄ̀lɛ ń yã́u an ibɛɛↄ wáa.
\q1 À kũ̀ Yakↄbu buiↄwa tɛ́ ũ ń pↄ́ pↄ́ liaiↄ píi.
\q1
\v 4 À sagòlɛ lán ibɛɛwa,
\q1 à ↄkà sáu.
\q1 À gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀ɛ maa yãaↄ dɛ̀dɛ píi
\q1 lán wɛ̀lɛwa.
\q1 À a pↄkũma pìpi Siↄnawa
\q1 lán tɛ́wa.
\q1
\v 5 Dii gↄ̃̀ lán ibɛɛwa,
\q1 a kɛ̀ Isailiↄnɛ sàabu.
\q1 À ń kibɛↄ dàaĩ,
\q1 à ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ kwɛ̀.
\q1 A tò búbua ń wɛ̃na wiio kã̀fĩ Yudaↄ mɛɛwiau.
\q1
\v 6 À a kpɛ́ gbòo à gↄ̃̀ lán kaawa,
\q1 à a gbɛ̃́ↄ kãaakĩipi wìwi.
\q1 Dii tò dikpɛ ń kã́mabogↄↄo yã́ dↄ Siↄnadeↄgu lↄo.
\q1 Aà zafɛ̃a zↄ̃ↄ guu i kía ń sa'onaↄ gwa pↄe ũo.
\q1
\v 7 Dii gì a gbagbakĩizi,
\q1 à pãkpà a kpɛ́i.
\q1 À kibɛ kpɛ́ gbãaↄ nà ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩ.
\q1 Aa kúkuakɛ̀ Dii kpɛ́u
\q1 lá wì kɛ dikpɛ zĩ́wa.
\q1
\v 8 Dii zɛ̀ ń Siↄna bĩ́i gbooaoɛ.
\q1 À ba yↄ̃̀wà, i gí ↄtↄ̃iwào.
\q1 A tò a bĩ́iↄ lɛ́ pìa, aa gↄ̃̀ kɛ̀lɛkɛlɛ.
\q1
\v 9 A bↄlɛ gbaↄ vĩ̀lɛ tↄↄlɛu,
\q1 a gbã́aↄ ɛ̀'ɛ kpéekpee.
\q1 A kía ń a nɛ́ↄ gↄ̃̀ buipãleↄ guu,
\q1 wa ikoyã kũa lↄo.
\q1 A ãnabiↄ lí yã́ pↄ́ bↄ̀ Dii kĩ́i e lↄo.
\q1
\v 10 Siↄna gbɛ̃zↄ̃ↄↄ zↄ̃lɛa zĩ́lɛ,
\q1 an lɛ́ kpaaũa.
\q1 Aa bùsukà ń miu,
\q1 aa zwã̀nkasaↄ kàkańla.
\q1 Yelusalɛũ wɛ̃́ndiaↄ mi gↄ̃̀ pɛ́lɛa zĩ́lɛ.
\q1
\v 11 Ma wɛ́ lɛ́ wo ń ↄↄlↄo,
\q1 ma nↄ̀sɛ lɛ́ tɛ́kũ.
\q1 Ma pↄ yà dúuduu ma gbɛ̃́ↄ dɛdɛa yã́i.
\q1 Nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń nɛ́tɛ̃naↄ kálɛ ma gãaɛↄ yɛ̃̀ɛɛsai.
\q1
\v 12 Gↄↄ pↄ́ aalɛ lɛ́lɛ gãaɛ
\q1 lán gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩaↄwa,
\q1 aalɛ ń daↄ la aa mɛ̀:
\q1 Wá pↄblea ń imiao e má ni?
\q1 An wɛ̃ni lɛ́ gɛ̃zɛa ń daↄ kùɛ.
\q1
\v 13 Yelusalɛũ, má onɛ kpelewa ni?
\q1 Bↄ́ má n lɛɛũòi?
\q1 Mɛɛwia lɛ́so Siↄna, bↄ́ má mɛ n muaaò
\q1 mà ń nↄ̀sɛ níninɛi?
\q1 N bↄ̀ ɛ zã̀ lán ísia ɛwa,
\q1 démɛ a fↄ̃ n gbã́gbãi?
\q1
\v 14 N ãnabiↄ yãpã gii ènɛ.
\q1 Aai n yãvãi bↄnɛ gupuau aa n kɛ̃ zↄblewao.
\q1 Yãpã gii pↄ́ aa ènɛ n sãsã.
\q1
\v 15 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ↄ píi aaìↄ ↄtaalɛ,
\q1 aaìↄ lɛsuikɛma Yelusalɛũ,
\q1 aaìↄ mikɛnɛ déũdeũ.
\q1 Aaì mɛ, wɛ̃́lɛ pↄ́ a kɛfɛna kɛ̀ zài,
\q1 dṹnia píi pↄnakɛbↄpin wee?
\q1
\v 16 N ibɛɛↄ lɛ́ lɛdↄma píi,
\q1 aalɛ lɛsuikɛma.
\q1 Aalɛ swaa biima,
\q1 aalɛ mɛ wá dàaĩ,
\q1 wá wɛ́ dↄ gↄↄpizi yãaɛ,
\q1 wa wɛsìɛ sa.
\q1
\v 17 Dii kɛ̀ lá à zɛ̀owa,
\q1 à yã́ pↄ́ a dìlɛ za zi pàpa.
\q1 À n kwɛ n wɛ̃nagwasai.
\q1 A tò ibɛɛↄ pↄnakɛ̀ n musu,
\q1 à n wɛ̀lɛↄ gbà gbãa.
\q1
\v 18 Siↄna, to n bĩ́i wiilɛ Diizi ń nↄ̀sɛo,
\q1 to n wɛ́'i àↄ bàalɛ lán swa'iwa fãanɛ ń gwãasĩnao.
\q1 Ńsu kã́maboo,
\q1 ńsu to n wɛ́ ĩ́ampao.
\q1
\v 19 Fɛlɛ wii kau gwã́ gudↄ̃anaↄ kↄ̃ lɛũkpakɛgↄↄ.
\q1 Ǹ n sↄ̃ wɛ̃ Diiɛ,
\q1 ní ↄdↄaàzi n nɛ́ pↄ́ lɛ́ ga ń nↄanao zɛauↄ wɛ̃ni yã́i.
\q1
\v 20 Dii, gwa ǹ gwa!
\q1 Dé n yã́ bee taa kɛ̀ɛ̀ yãai?
\q1 Nↄɛↄ ń nɛ́ pↄ́ aa ń í aa ń kuɛↄ soa maan wea?
\q1 Sa'onaↄ ń ãnabiↄ dɛdɛa n kpɛ́u maan wea?
\q1
\v 21 Nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ gɛↄ gↄ̃̀ kálɛa zɛau luutɛ̃u.
\q1 Wà ma ɛ̀waasoↄ ń ma wɛ̃́ndiaↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao.
\q1 N ń dɛdɛ n pↄfɛ̃gↄↄ,
\q1 n ń kaalɛ ń wɛ̃nagwasai.
\q1
\v 22 Lá ni gbɛ̃́ↄ kãaa dikpɛgↄↄ,
\q1 màa ń tò yãpãsĩ lìamazi.
\q1 N pↄkũmagↄↄ gbɛ̃e i pilimao,
\q1 gbɛ̃e i e bↄ̀o.
\q1 Ma ibɛɛↄ gbɛ̃́ pↄ́ ma ń gwá ma ń kuɛↄ mìdɛ.
\c 3
\s1 Wɛdↄa nↄ̀sɛniniai Dii kĩ́i
\q1
\v 1 Má dɛ gbɛ̃́ pↄ́ Dii pↄkũma gotↄ̃̀wà à taasi è ũɛ.
\q1
\v 2 À ma ya à ma kpa gusiauɛ,
\q1 i kɛ gupuau no.
\q1
\v 3 Mámɛ ìↄ ↄtↄ̃a gↄↄpii,
\q1 a láaa vĩo.
\q1
\v 4 A tò ma mɛ ibàba,
\q1 à ma wáↄ wìwi.
\q1
\v 5 À kona ń mɛkɛmuunao lìamazi lán bĩ́iwa.
\q1
\v 6 A tò ma ye gusiau
\q1 lán gbɛ̃́ pↄ́ gà à gɛ̃̀gɛ̃ↄwa.
\q1
\v 7 À gĩ lìamazi, má fↄ̃ bↄo,
\q1 à mↄ̀ gala gbiaↄ kpàmɛɛ.
\q1
\v 8 Ma wiilɛ̀, ma suabalɛ zùaàzi,
\q1 kási i swã́sɛmazio.
\q1
\v 9 À gĩbò ń gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛↄ,
\q1 a pã̀ ma zɛ́a a dɛ̀.
\q1
\v 10 À gↄ̃̀mɛɛ lán gbɛaana pↄ́ naalɛa
\q1 ge nↄ̀ↄmusu pↄ́ ye láuwa.
\q1
\v 11 À zɛ́ sìa, à ma taitai,
\q1 à ma ↄ̃̀ↄkpà.
\q1
\v 12 À a ka kpà sáa,
\q1 ↄ̃ à ma dilɛ pↄ́ pↄ́ á pá ũ.
\q1
\v 13 À a gbàla kaↄ tↄ̃̀ ma baluwa.
\q1
\v 14 Ma gↄ̃ ma gbɛ̃́ↄnɛ pↄ́ yáalↄa ũ,
\q1 aa lɛdàmanↄ ḿpii.
\q1
\v 15 À blɛ kĩ̀sã ò'omɛɛ,
\q1 à ma kaka ń gↄ̃io.
\q1
\v 16 À gbɛ̀kↄsↄ kpàa, ma swaa ɛ̀'ɛ,
\q1 à ↄ̃zↄ̃̀a tufua.
\q1
\v 17 À ma kɛ̃ aafiawa,
\q1 má dↄ̃ bↄ́ wì mɛ nama lↄo.
\q1
\v 18 Ɔ̃ ma mɛ̀, ma gↄ̃ yɛ̃̀ɛɛsai,
\q1 ma wɛ́ dↄ Diizi lↄo.
\q1
\v 19 Ma liaaliaaa wɛ́tɛ̃a guu dↄmagu,
\q1 a dɛmɛɛ gↄ̃i ń konao ũ.
\q1
\v 20 Yã́pi ìↄ dↄamagu maamaaɛ,
\q1 ↄ̃ ma kúsu kwɛ̀.
\q1
\v 21 Yã́ pↄ́ ìↄ dↄmagu
\q1 ì to ma nↄ̀sɛ àↄ daa doũn kɛ:
\q1
\v 22 Dii gbɛ̃kɛ mɛ́ tò wi midɛo,
\q1 aà wɛ̃nadↄ̃anɛ lí láao.
\q1
\v 23 Aà yeańzi ìↄ dafu lá gu lɛ́ dↄɛ,
\q1 a náai vĩ zↄ̃ↄ.
\q1
\v 24 Ma mɛ̀, Dii mɛ́ ma baa ũ,
\q1 a yã́i má sↄ̃́aaàzi.
\q1
\v 25 Dii maa gbɛ̃́ pↄ́ an wɛ́ dↄaàziↄnɛ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ aà kĩ́i wɛɛlɛↄ.
\q1
\v 26 Wɛdↄa Diizi zↄasai à ń suaba mɛ́ maa.
\q1
\v 27 A maa gbɛ̃́ taasi fↄ̃ a ɛ̀waasogↄↄɛ.
\q1
\v 28 Aà zↄ̃lɛ ado kílikili,
\q1 asa Dii mɛ́ aà dàu.
\q1
\v 29 Aà a mipɛlɛ bùsuu,
\q1 iↄ wɛdↄaàzi.
\q1
\v 30 Aà a gɛɛ dↄ gbɛ̃́ pↄ́ ye a sãnkɛɛ,
\q1 i to wí a kṹ.
\q1
\v 31 Asa Dii lí gí gbɛ̃́i à aà tò we gↄↄpiio.
\q1
\v 32 Baa tó à aà dà taasiu,
\q1 ì aà wɛ̃nagwaɛ a gbɛ̃kɛ zↄ̃ↄ lɛ́u.
\q1
\v 33 Dii lí gbɛ̃́ swã́gaga ń pↄnaoo,
\q1 ìli aà da taasiu pão.
\q1
\v 34 Tó wàlɛ ↄ̃zↄ̃ zĩ̀zↄↄwa dṹnia guu guei,
\q1
\v 35 tó wàlɛ ń yã́ málɛnɛ́ Lua Musude kpɛ́ kpɛɛlɛ,
\q1
\v 36 tó wàlɛ yã́kpalɛkɛ gbɛ̃́ↄnɛ kolea,
\q1 Diipi lɛ́ eo lé?
\q1
\v 37 Démɛ a fↄ̃ mɛ á kɛ, i kɛ,
\q1 tó Dii i a zɛbↄɛ̀o ni?
\q1
\v 38 Vãi ń maao ì gbɛ̃́ le Lua Musude lɛ́ saia?
\q1
\v 39 Gbɛ̃nazĩn bɛ̃́ɛ nɛ́ zɛ́ vĩ à zↄaka a duuna ĩadama yã́ musuo.
\q1
\v 40 Wà wɛ́tɛ wá kuai wà gwa maamaa,
\q1 wí ɛa su Diiwa.
\q1
\v 41 Wà ↄdↄ Luazi musu ń nↄ̀sɛmɛndoo, wí mɛ:
\q1
\v 42 Wa duunakɛ̀, wa swã́gbãakɛ̀,
\q1 ↄ̃ ni sùuukɛwanↄo.
\q1
\v 43 N pↄkũma kàkanla, n pɛwá,
\q1 n wá dɛdɛ wá wɛ̃nagwasai.
\q1
\v 44 N sↄlↄ luabɛpuanau,
\q1 kɛ́ ńsu wá wabikɛa mao yã́i.
\q1
\v 45 N wá dílɛ ukↄlↄ ge bìsa ũ buipãleↄ guu.
\q1
\v 46 Wá ibɛɛↄ swaa bìiwá ḿpii.
\q1
\v 47 Vĩa ń zua baiuo mɛ́ gↄ̃̀wɛ̃ɛ
\q1 ń músio ń kaalɛao.
\q1
\v 48 Ma wɛ́'i lɛ́ bàalɛ lán swa'iwa
\q1 ma gbɛ̃́ↄ tↄ̀lↄzↄ̃a yã́i.
\q1
\v 49 Ma wɛ́'i aↄ kwɛ zɛsaiɛ,
\q1 aↄ kã́maboa vĩo,
\q1
\v 50 e Dii gɛ wɛzu zĩ́lɛ à e.
\q1
\v 51 Yã́ pↄ́ ma wɛ̃́lɛ nↄɛↄ lè,
\q1 kɛ́ ma wɛsìɛ, ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà.
\q1
\v 52 Gbɛ̃́ pↄ́ aa íbɛlɛsɛ̀manↄ pãↄ
\q1 lɛ́ ma wɛ lán bãwaɛ.
\q1
\v 53 Aa ye ma wɛ̃ni bↄlia ɛu,
\q1 aa ma papa ń gbɛo.
\q1
\v 54 Í dàmala,
\q1 ↄ̃ ma mɛ̀ ma gaɛ sa.
\q1
\v 55 Kua za ɛ̀ títiu we
\q1 ma lɛzùnzi, Dii.
\q1
\v 56 Kɛ́ ma suaba wiilɛ̀, ń mà,
\q1 ni swã́kpa ma yã́ao.
\q1
\v 57 Kɛ́ ma lɛzùnzi, n sↄ̃mazi,
\q1 n mɛ̀ másu vĩakɛo.
\q1
\v 58 Dii, n zɛmanↄ yã́kpalɛu,
\q1 n ma wɛ̃ni sì.
\q1
\v 59 Ń è lá wà ma yã́ màlɛmɛɛ,
\q1 ↄ̃ n yãnakpàa, Dii.
\q1
\v 60 Ń è lá aa ye tↄsia
\q1 ń vãi pↄ́ aa a lɛkpàaĩmazio píi.
\q1
\v 61 Dii, ń mà lá aa ma sↄ̃sↄ̃
\q1 ń vãi pↄ́ aa a lɛkpàaĩmazio píi.
\q1
\v 62 Ma ibɛɛpiↄ ìↄ lɛ́pɛ kↄ̃ swã́u,
\q1 aaìↄ lɛkpaaĩmazi gↄↄpiiɛ.
\q1
\v 63 Ǹ ń zↄ̃lɛa gwa ń ń fɛlɛao,
\q1 ma tↄ́ mɛ́ gↄ̃̀ ń lɛ ũ.
\q1
\v 64 Dii, fĩabonɛ́ a zɛ́wa,
\q1 kɛnɛ́ an yãkɛa lɛ́u.
\q1
\v 65 To an swã́ gbãakũ,
\q1 ní láaizĩmá.
\q1
\v 66 Pɛ́má ń pↄfɛ̃o,
\q1 ní ń tↄ̀lↄzↄ̃ dṹniau.
\c 4
\s1 Ĩa pↄ́ wa dà Siↄnadeↄwa
\q1
\v 1 Vua siakũ̀ɛ fá! Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ lì!
\q1 Lua kpɛ́ gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ fã̀aa zɛ́kpaaↄu píi.
\q1
\v 2 Siↄnade pↄ́ wàlɛ ń bɛɛɛ lɛɛũ ń vuao yãaↄ,
\q1 wà ń dílɛ lán gĩ̀ ooↄwa,
\q1 oobona ↄzĩɛ.
\q1
\v 3 Baa gbɛ̃gbonaↄ ì yↄ̃́ kpá ń nɛ́ↄwa aa miɛ.
\q1 Ma gbɛ̃́ↄ sↄ̃ aa pãsĩkũ̀,
\q1 aa gↄ̃̀ lán taataawa gbáau.
\q1
\v 4 Nɛ́ yↄ̃minaↄ lɛ́na nàalɛ ń lɛ́ musu imi yã́i.
\q1 Nɛ́ↄ lɛ́ pɛ̃ɛ gbɛa,
\q1 kási gbɛ̃e lɛ́ línɛ́o.
\q1
\v 5 Nɛ́ pↄ́ aaì blɛ maa ble yãaↄ gↄ̃̀ gɛmbɛ̃ɛnaↄ ũ zɛaↄ guu.
\q1 Nɛ́ pↄ́ wà ń gwá ń pↄkasa ↄdeↄ lɛ́ pↄblea wɛɛlɛ bisau tufua.
\q1
\v 6 Ma gbɛ̃́ↄ vãikɛa dɛ Sↄdↄũdeↄ duunala.
\q1 Lua Sↄdↄũpi suumpà kã́ndoɛ,
\q1 gbɛ̃e i ↄdawào.\f + \fr 4.6 \fr*\ft Daa 19.24\ft*\f*
\q1
\v 7 An kíaↄ zɛ̃a dɛ bùntafaa yãa,
\q1 an pípia dɛ vĩ'ipua.
\q1 An mɛↄ tɛ̃a lán lubiiwa,
\q1 an zɛa maa lán safiiwa.
\q1
\v 8 Tiasa an sia dɛ nísi bòo góa,
\q1 tó aa bɛ gãaɛ, wìli ń dↄ̃o.
\q1 Aa gↄ̃̀ wákambaauↄ ũ,
\q1 aa gↄ̃̀ lán lí giiwa.
\q1
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ gàga zĩuↄ mi na dɛ
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gaga ń nↄanaoↄla.
\q1 Bua pↄ́ↄ kuo, aalɛ ibaba,
\q1 aa gↄ̃̀ wooo.
\q1
\v 10 Baa nↄɛ wɛ̃nadↄ̃nɛdeↄ ń nɛ́ↄ fùukɛ̀ ńzĩa.
\q1 An nɛ́piↄ gↄ̃̀ ń pↄblea ũ ma gbɛ̃́ↄ tↄ̀lↄzↄ̃a guu.\f + \fr 4.10 \fr*\ft Iko 28.57, Eze 5.10\ft*\f*
\q1
\v 11 Dii pↄfɛ̃ pàlamá,
\q1 à a pↄkũma pãsĩ bↄ̀bↄmá.
\q1 À tɛsↄ̃̀ Siↄnawa,
\q1 à kũ̀ a ɛ̃wa.
\q1
\v 12 Dṹnia kíaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ píi,
\q1 aalɛ e yãa Yelusalɛũ ibɛɛↄ fↄ̃ gɛ̃ a bↄlɛuo.
\q1
\v 13 Aà ãnabiↄ duuna ń aà gbàgbanaↄ vãikɛa yã́iɛ.
\q1 Aa gbɛ̃maaↄ dɛ̀dɛ ń wɛ̃́lɛ guuɛ.
\q1
\v 14 Ɔ̃ aaìↄ ↄmalɛmalɛ zɛaↄ guu lán vĩ̀aↄwa sa.
\q1 Aa gbãlɛ̀ gbɛ̃dɛapi yã́i,
\q1 gbɛ̃e lí we ↄkã̀ ń pↄkasaↄwao.
\q1
\v 15 Wìↄ wiidↄmá, à gɛ́i gbãsĩdeↄ!
\q1 À gɛ́i, à gɛ́i, ásu ↄkãwáo!
\q1 Aaìↄ bàalɛ wàↄ liaaliaa,
\q1 buipãleↄ i onɛ́: Á e àↄ ku lao.
\q1
\v 16 Dii mɛ́ ń fãaa ń oa fɛ̃́nkpaao,
\q1 a ye à ń eo.
\q1 Wìli ń gbàgbanaↄ gwa pↄe ũo,
\q1 wìli gbɛ̃zↄ̃ↄↄ wɛgwao.
\q1
\v 17 Wá wɛ́ dↄ gbɛ̃́ↄzi aa dↄwálɛ
\q1 e wá wɛ́ wò pã.
\q1 Kua gudↄ̃akĩi wa buie dã̀,
\q1 a fↄ̃ wá suaba sↄ̃o.
\q1
\v 18 Lá wálɛ táa'o píi, wàlɛ wá wɛɛ,
\q1 wili e wa bɛbɛ gãaɛ lↄo.
\q1 Wá wɛ̃ni gↄ̃̀ lɛɛ, wá gↄↄ ye pai,
\q1 asa wá kua lɛ́ kàɛ.
\q1
\v 19 Wá gbɛ̀sɛlɛnaↄ wãa dɛ kúu bↄa musua.
\q1 Aa pɛ̀lɛwázi gbɛ̀sĩsĩↄ musu,
\q1 aa wá dãdã gbáau.
\q1
\v 20 Kía pↄ́ Dii kpà wá ĩ́an wɛ̃nide ũ,
\q1 aa aà kũ̀ ń baio.
\q1 Wálɛ e yãa ↄ̃mɛ aↄ kpaawázi buipãleↄ guu.
\q1
\v 21 Á Ɛdↄũ pↄ́ á kú Uzu bùsuuↄ,
\q1 à vĩ àↄ kɛ̃aa ń pↄnao gĩa!
\q1 Lua a a pↄkũma í dↄɛ́ à mi à kã sↄ̃ɛ,
\q1 í á pↄkasaↄ wolowá.
\q1
\v 22 Siↄnadeↄ, á ĩadama lɛ́ a ká,
\q1 wa táánↄ zĩ̀zↄↄ ũ lↄo.
\q1 Ɛdↄũↄ, Dii a bↄbↄánↄ ń á duunao,
\q1 i á vãikɛa wíɛ́ á musu.
\c 5
\s1 Wabikɛa kua ĩadamau
\q1
\v 1 Dii, to yã́ pↄ́ wá lé dↄngu!
\q1 Gwa ǹ gwa lá wà widàwá.
\q1
\v 2 Buipãleↄ mɛ́ gↄ̃̀ wá bùsu vĩ,
\q1 zĩ̀loↄ mɛ́ kú wá kpɛ́ↄ guu.
\q1
\v 3 Wa gↄ̃ nɛtonɛↄ ũ desai,
\q1 wá daↄ gↄ̃̀ gyaaↄ ũ.
\q1
\v 4 Í pↄ́ wá vĩ, wi luɛ wà gbasa mi,
\q1 baa wázĩa yàa wi ↄ̃abↄ wà luɛ sa.
\q1
\v 5 Wá ibɛɛↄ looawála,
\q1 wa kpasa, wi ĩ́ampakĩi eo.
\q1
\v 6 Wa ↄdↄ̀ Egipiↄ ń Asiliↄzi
\q1 kɛ́ wà blɛ e à mↄ́wá yã́i.
\q1
\v 7 Wá maeↄ duunakɛ̀, aa ku lↄo,
\q1 ↄ̃ an tàaeↄ lɛ́ wí wá musu.
\q1
\v 8 Zↄↄ mɛ́ lɛ́ kiblewá,
\q1 gbɛ̃e ku à wá bↄ ń ↄzĩo.
\q1
\v 9 Wi blɛ wɛɛlɛ kai guuɛ
\q1 gbãamↄnɛde pↄ́ kú sɛ̃uↄ yã́i.
\q1
\v 10 Wá báa wã̀ lán oo pↄ́ ditɛawa,
\q1 nↄana mↄ̀ ń mɛ̀wãa pãsĩo.
\q1
\v 11 Wà gbãamↄ̀ wɛ̃́ndiaↄnɛ Siↄna
\q1 ń wá Yudaↄ wɛ̃́lɛↄ guuo.
\q1
\v 12 Wà kíaↄ yèye ń ↄↄwa wà ń loo,
\q1 wi bɛɛɛ dↄ̃ maezↄ̃ↄↄnɛo.
\q1
\v 13 Wì wísilↄgbɛ di ɛ̀waasoↄnɛ,
\q1 nɛgↄ̃ɛnaↄ lɛ́ fu yàabaaawa.
\q1
\v 14 Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ lí kãaa gãaɛ lↄo,
\q1 ɛ̀waasoↄ kã́mabò ń lɛsiao.
\q1
\v 15 Wá pↄna làa,
\q1 wá ↄ̃wãa gↄ̃̀ búbuapɛa ũ.
\q1
\v 16 Wá fùa gò wá miwa à lɛ̀lɛ,
\q1 waiyoo wápiↄ, wa duunakɛ̀.
\q1
\v 17 Bee yã́ mɛ́ tò wá pↄ yà,
\q1 yã́ beeↄ yã́i wá wɛ́ sìsi.
\q1
\v 18 Siↄna gbɛ̀sĩsĩ gↄ̃̀ bɛzia ũɛ,
\q1 we gbɛ̃gbonaↄ ì kìlimpau.
\q1
\v 19 Mpi Dii, niↄ kible gↄↄpiiɛ,
\q1 n zↄ̃lɛa báawa láaa vĩo.
\q1
\v 20 Bↄ́yãi wá yã́ ìↄ sãangui?
\q1 Ńyↄ̃ wá vũaa e wá wɛ̃ni lɛ́u yã̀?
\q1
\v 21 Dii, to wà suma, wí su.
\q1 To wà ɛa su wá pá ziu.
\q1
\v 22 Ge n giwázi fĩ́afĩa yã̀?
\q1 N pↄ fɛ̃̀wázi dúuduu yã̀?