\id JOS Joshua in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Yozuee
\toc1 Yozuee
\toc2 Yozuee
\toc3 Yoz
\mt1 YOZUEE
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Yozuee lápi lɛ́ a bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ lá Mↄizi gɛ̃ɛ Yozuee dↄ̀aa Isailiↄnɛ, lá aa Kanaa bùsu sì ń lá wà bùsupi kpaalɛnɛ́ bui ń buio, aa zↄ̃̀lɛzↄ̃lɛu. Lápi kpaalɛa lɛɛ àaↄ̃ɛ ↄ̃n kɛ:
\imq Kanaa bùsu sia (1-12)
\imq Bùsupi kpaalɛa (13-21)
\imq Yozuee yã́ gbɛzãↄ (22-24)
\ip Kɛ́ Lua bùsu kpà a gbɛ̃́ↄwa, à lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ ń deziↄnɛ ń a pↄ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ Mↄiziɛↄ pàpaɛ. Yãa Lua kua ń a gbɛ̃́ↄ guu, an Kanaa bùsu sia yã́ gbianɛ́, lá an bↄa Egipi bùsuu yã́ gbianɛ́wa. Lua mɛ́ zĩkà a gbɛ̃́ↄnɛ, ↄ̃mɛ tò aa zĩblè aa bↄ̀ aafia.
\ip Bùsu pↄ́ aa zĩblèwàↄ ń bùsu pↄ́ gↄ̃̀ aa siↄ, a kpaalɛanɛ́ bui ń buio ua ń uao lɛ́ ↄlↄwɛ̃ɛ lá Lua ì laaidↄmá, asa a tò an baade azĩa tↄↄlɛ vĩɛ.
\ip Kanaa bùsu sia ń a kpaalɛao dau siuawɛ̃ɛ guu wi dↄ̃ kɛ́ Lua náai vĩ, ì lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀nɛ́ↄ papa, mɛ́ à kũ̀ aa ńzĩa kpawàɛ, aaliↄ aà yã́ kũa. Isailiↄ zↄ̃lɛa buipãle luadↄ̃nsaiↄ guuá kaiɛ, asa ì ń luanaaikɛa bãdɛɛ. Bee yã́i Yozuee fɛ̀lɛ zɛ̀ à Luabaakuańnↄ yã́ bↄↄlɛkɛ̀nɛ́ gↄↄ pↄ́ aa kãaaa Sikɛũ (24). À ń gbálaai maamaa, ↄ̃ gbɛ̃́ↄ zɛ̀o wà zↄble Diiɛ. A gbɛa Isailiↄ ń ń bùsuo yãziↄ dàalɛ. Za gↄↄ bee an ibɛɛ pↄ́ liaańziↄ ìↄ ye ń bùsupi símáɛ gↄↄpii. Isailiↄ sↄ̃, lá Lua mɛ́ ń gbá bùsupi mɛ́ aà bàa kúńnↄ, bee ↄ̃ ãnabiↄ ìↄ dↄńgu mↄ̀ↄmↄↄ. Sema aaↄ yã́ pↄ́ Luapi dìlɛnɛ́ↄ kũa.
\c 1
\s1 Dii yãdilɛa Yozueeɛ
\p
\v 1 Dii zↄ̀blena Mↄizi gaa gbɛa Dii yã'ò Mↄizi zↄbãna Yozuee, Nuni nɛ́ɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma zↄ̀blena Mↄizi gà. Fɛlɛ bua Yuudɛ̃wa la sa, mpi ń Isailiↄ píi, í gɛ̃ bùsu pↄ́ má kpàwáu. 
\v 3 Gu pↄ́ á gbá pɛ̀lɛu píi, má kpàwá lá má ò Mↄiziɛwaɛ.\f + \fr 1.3 \fr*\ft Iko 11.24\ft*\f* 
\v 4 Sɛa za guwaiwaiu e gɛa Libã bùsuu, sɛa za swa zↄ̃ↄ pↄ́ wì mɛ Uflata e gɛa ísia pↄ́ kú bɛ'aɛ oi, Itiↄ bùsupi a gↄ̃ á bùsu ũ píiɛ. 
\v 5 E ǹ gɛ ǹ gaò gbɛ̃e a e n gã fĩo. Lá má kú ń Mↄizio, màa máↄ kunnↄ. Má n to weo, má pãkpanzi bauo.\f + \fr 1.5 \fr*\ft Iko 31.6-8, Ɛbɛ 13.5\ft*\f*
\p
\v 6 Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ, asa ḿmɛ ńyↄ̃ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ ma mɛ̀ má kpámá\f + \fr 1.6 \fr*\ft Daa 15.7, 28.13\ft*\f* sí, ní kpá gbɛ̃́ɛ beeↄwa. 
\v 7 Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ lé! Laaidↄ ikoyã pↄ́ ma zↄ̀blena Mↄizi dànɛwa, níↄ kũa píi. Ńsu kɛ̃wà ǹ na ↄplaai ge zɛɛ oio, n tá ali kɛ naɛ. 
\v 8 To Mↄizi ikoyã lápi yã́ àↄ dↄ ń lɛ́u, níↄ làasookɛwà fãanɛ ń gwãasĩnao. Laaidↄ yã́ pↄ́ kú a guuwa píi, ní zĩkɛwà, n tá iↄ na, n yã́ iↄ bↄ maa. 
\v 9 Mámɛ ma yãdìlɛnɛo lò? Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ. Ńsu to vĩa n kũo. Ńsu to sↄ̃ kɛ̃nguo, asa ma Dii n Lua, máↄ kunnↄ gu pↄ́ ńlɛ gɛ́u píiɛ.
\p
\v 10 Ɔ̃ Yozuee ò Isaili dↄaanaↄnɛ à mɛ̀: 
\v 11 À bòo kɛɛlɛ, í o gbɛ̃́ↄnɛ aa kũ̀sũa sↄukɛ, asa gↄↄ àaↄ̃ gbɛa aa bua Yuudɛ̃wa la, aai gɛ́ bùsu pↄ́ Dii ń Lua kpàmá aaↄ vĩ síi. 
\v 12 Yozuee ò Lubɛni buiↄnɛ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo à mɛ̀: 
\v 13 À to yã́ pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi dìlɛɛ́ɛ bee dↄágu, à mɛ̀ Dii á Lua a to à kã́mabokĩi e, à bùsuɛ bee kpàwáɛ. 
\v 14 Ayãmɛto á nↄɛↄ ń á nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń á pↄtuoↄ gↄ̃ bùsu pↄ́ Mↄizi kpàwáu Yuudɛ̃ baala, á zĩgↄ̃ↄ i dↄaa bua á gbɛ̃́ↄnɛ ḿpii, aaiↄ ń gↄ̃kɛbↄↄ kũa, aai dↄńlɛ́ 
\v 15 e Dii àↄ tó á gbɛ̃́ↄ kã́mabokĩi e lá a kɛ̀ɛ́wa, ampiↄ sↄ̃ aai gↄ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpámá vĩ. Bee gbɛa í su bùsu pↄ́ gↄ̃̀ á pↄ́ ũɛ beeu, í zↄ̃lɛ bùsu pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi kpàwá Yuudɛ̃ baala gukpɛ oipiu.\f + \fr 1.15 \fr*\ft Nao 32.28-30, Iko 3.18-20\ft*\f* 
\v 16 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ ń dìlɛwɛ̃ɛ píi wá kɛɛ. Gu pↄ́ n wá zĩ́u píi wá gɛɛ. 
\v 17 Lá wa zĩkɛ̀ Mↄizi yã́wa píi, màa wá zĩkɛ n yã́wa lↄ. Dii n Lua aàↄ kunnↄ, lá a kú ń Mↄiziowaɛ. 
\v 18 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ n yã́ kpɛ à gì yã́ pↄ́ ń dìlɛɛ kɛi, à gàɛ. Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ lé!
\c 2
\s1 Asiigwanaↄ zĩa Yeliko
\p
\v 1 Kua Sitiũ Nuni nɛ́ Yozuee asiigwanaↄ zĩ̀ gbɛ̃ↄn pla asii guu à mɛ̀: À gɛ wɛ́kpalɛ bùsupizi ń Yelikoo. Ɔ̃ aa gɛ̀ we, aa gɛ̀ pìla káalua pↄ́ wì mɛɛ̀ Lahabu kpɛ́u.\f + \fr 2.1 \fr*\ft Ɛbɛ 11.31, Zaa 2.25\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ wa ò Yeliko kíaɛ wà mɛ̀: Isailieↄ gɛ̃̀ la oosia wá bùsu asiigwai. 
\v 3 Ɔ̃ kíapi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Lahabu bɛ aa mɛ̀: Bↄ ń gↄ̃ɛ pↄ́ mↄ̀ n kĩ́iↄ, asa wá bùsu asiigwagwaa yã́i aa mↄ̀i. 
\v 4 À mↄ lè nↄɛpi gbɛ̃ↄn plapiↄ sɛ ùlɛ kↄ̀, ↄ̃ à mɛ̀: Gbɛ̃́piↄ mↄ̀ ma kĩ́i la sĩanaɛ. Má dↄ̃ gu pↄ́ aa bↄ̀uo. 
\v 5 Kɛ́ gu sì bĩ́izɛtagↄↄ, aa bↄ̀lɛ. Má dↄ̃ má aa tàuo. À ń gbɛsɛlɛ kpakpa, á ń leɛ. 
\v 6 À mↄ lè à ń sɛ́ gɛ̀ńnↄ kpɛ́ musu, à ń úlɛ gbↄ̃̀ↄna pↄ́ kálɛa weu kↄ̀. 
\v 7 Zĩnaↄ pɛ̀lɛńzi Yuudɛ̃ zɛ́u e a buakĩi, mɛ́ wà bĩ́i zɛ́ tà ń kpɛ.
\p
\v 8 E asiigwanapiↄ aaↄ gɛ́ wúlɛi, Lahabu dɛ̀dɛ ń kĩ́i kpɛ́ musu, 
\v 9 a ònɛ́: Má dↄ̃ kɛ́ Dii bùsuɛ bee kpàwáɛ. Gili gɛ̃̀wágu á yã́ musu, ↄ̃ bùsuɛbeedeↄ kã́ gà ḿpii. 
\v 10 Wá mà lá Dii Ísia Tɛ̃a í zↄ̃̀ɛɛ́ gↄↄ pↄ́ a bↄlɛ Egipi\f + \fr 2.10 \fr*\ft Bↄa 14.21\ft*\f* ń yã́ pↄ́ á kɛ̀ Siↄ̃ ń Oguoɛ, a Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn plapiↄ kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ Yuudɛ̃ baale.\f + \fr 2.10 \fr*\ft Nao 21.21-35\ft*\f* 
\v 11 Kɛ́ wá mà, sↄ̃ kɛ̃̀wágu, wá nisĩna nà líwa á yã́i, asa Dii á Lua mɛ́ musu ń zĩ́lɛo Lua ũ. 
\v 12 Lá ma gbɛ̃kɛkɛ̀ɛ́, ápiↄ sↄ̃ à lɛgbɛ̃mɛɛ sa ń Dii tↄ́o à gbɛ̃kɛkɛ ma de bɛdeↄnɛ. À seelakɛmɛɛ màↄ dↄ̃ sã́asã 
\v 13 kɛ́ á ma mae ń ma dao ń ma vĩ̀iↄ ń ma dãunaↄ ń wá gbɛ̃́ↄ bↄ píi, í wá bↄ ga lɛ́zĩ. 
\v 14 Ɔ̃ gↄ̃ɛpiↄ wèwà aa mɛ̀: Ḿmɛ ń wá wɛ̃ni ũ, wámɛ wá n wɛ̃ni ũ sↄ̃. Tó ni wá yã'o gbɛ̃e mào, tó Dii bùsuɛ bee kpàwá, wá gbɛ̃kɛkɛnɛ sĩana.
\p
\v 15 Ɔ̃ à ń bↄ́lɛ fɛnɛntiu, à ń píla bĩ́i kpɛ ń bao, asa aà kpɛ́ pↄ́ a kuu ku wɛ̃́lɛ bĩ́iwaɛ. 
\v 16 A ònɛ́: À mipɛ gusĩsĩdewa, kɛ́ á gbɛ̀sɛlɛnaↄ su kpaaũánↄo yã́i. Àↄ ulɛa we gↄↄ àaↄ̃ e á gbɛ̀sɛlɛnaↄ su, í gbasa dazɛu. 
\v 17-18 Ɔ̃ gↄ̃ɛpiↄ òɛ̀: Tó wa ɛa gɛ̃ á bùsuu, ní bà tɛ̃aɛ bee dↄ fɛnɛnti pↄ́ ńlɛ wá bↄlɛuɛ beewa, ní n mae ń n dao ń n vĩ̀iↄ ń n dãunaↄ ń n de bɛdeↄ kãaanzi píi n kpɛ́ɛ beepiu. Tó ni kɛ màao, wá bàa àↄ ku lɛ́ pↄ́ ń tò wá gbɛ̃̀nɛ guu lↄo. 
\v 19 Tó an gbɛ̃e bↄ̀ n kpɛ́u à gɛ̀ gãaɛ, à azĩa dɛ̀n we, wá yã́n lↄo. Tó an gbɛ̃e kunnↄ kpɛ́u, mɛ́ wà aà dɛ̀, wámɛ aà gaa a wi wá musu. 
\v 20 Tó n wá kↄmalɛkɛ̀ gbɛ̃́ↄnɛ sↄ̃, wá bàa aↄ ku lɛ́ pↄ́ ń tò wá gbɛ̃̀nɛpi guu lↄo. 
\v 21 Ɔ̃ Lahabu mɛ̀: Àↄ dɛ màa lá á òwa. Ɔ̃ à ń gbáɛ, aa tà. Ɔ̃ à bà tɛ̃api dↄ̀ a fɛnɛntiu.
\p
\v 22 Kɛ́ aa pìla bĩ́iwa màa, aa mipɛ̀ gusĩsĩdewa, ↄ̃ aa ì we gↄↄ àaↄ̃ e an gbɛ̀sɛlɛnaↄ gɛ̀ sùò. An gbɛ̀sɛlɛnapiↄ ń wɛɛlɛ zɛ́ saɛ píi, aai ń eo. 
\v 23 Ɔ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ dàzɛu, aa pìla sĩ̀sĩpiↄwa aa bùa swawa. Kɛ́ aa kà Nuni nɛ́ Yozuee kĩ́i, aa yã́ pↄ́ ń lé dàu a sìuɛ̀ píi 
\v 24 aa mɛ̀: Dii bùsupi nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩ píiɛ. Bùsupideↄ kã́ gà ḿpii wá yã́i.
\c 3
\s1 Isailiↄ buaa Yuudɛ̃wa
\p
\v 1 Yozuee fɛ̀lɛ kↄↄ káaukaau ń Isailiↄ píi. Bↄa Sitiũ aa gɛ̀ Yuudɛ̃i, ↄ̃ aa bòokpà we e aaↄ gɛ buaiwà. 
\v 2 Gↄↄ àaↄ̃ gbɛa Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ bòo kɛ̀ɛlɛ, 
\v 3 aa yãdìlɛ gbɛ̃́ↄnɛ aa mɛ̀: Tó á è Levii bui sa'onaↄ Dii á Lua bàakuaánↄ kpagolo sɛa, à dazɛu, íↄ tɛ́ ń kpɛ, 
\v 4 kɛ́ à e dↄ̃ zɛ́ pↄ́ á sɛ́, asa i zɛ́pi sɛ yãao. Àↄ bɛ zã̀zã lán londo taawa yòoo! Ásu sↄ̃ kpagolopizio. 
\v 5 Ɔ̃ Yozuee ò gbɛ̃́ↄnɛ: À gbãbↄ ázĩaɛ, asa Dii a yãbↄnsaɛkɛ á zãnguo zia. 
\v 6 Ɔ̃ à ɛ̀a ò sa'onaↄnɛ: À Dii bàakuawanↄ kpagolo sɛ́ à dↄaa buaò gbɛ̃́ↄnɛ. Ɔ̃ aa kpagolopi sɛ̀ aa dↄ̀aaò gbɛ̃́ↄnɛ.
\p
\v 7 Dii ò Yozueeɛ à mɛ̀: Má na n kã́fĩawa Isailiↄnɛ gbã, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ má kunnↄ, lá má kú ń Mↄiziowa. 
\v 8 O sa'ona pↄ́ aa ma bàakuaánↄ kpagolo sɛaↄnɛ, tó aa kà Yuudɛ̃ gↄ̃sↄ̃lɛ, aa gɛ̃ zɛ íu. 
\v 9 Ɔ̃ Yozuee ò Isailiↄnɛ à mɛ̀: À sↄ̃ kãi la, í Dii á Lua yãma. 
\v 10 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Beewa áↄ dↄ̃ kɛ́ Lua bɛ̃́ɛ kúánↄ, mɛ́ a Kanaaↄ yáɛ́ ń Itiↄ ń Iviↄ ń Pɛliziↄ ń Giigasiↄ ń Amↄleↄ ń Yebusiↄ. 
\v 11 À ma! Wa gɛ̃ Yuudɛ̃ íu ń dṹnia bṹu Dii bàakuaánↄ kpagoloo á wáa. 
\v 12 À gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sɛ́ á guu, bui ń buio gbɛ̃́ mɛ̀ndodo. 
\v 13 Tó sa'ona pↄ́ aa dṹnia bṹu Dii kpagolo sɛaↄ gbapɛ̀lɛ Yuudɛ̃ íu, ípi a zↄ̃ɛɛ, í pↄ́ lɛ́ bↄ swa musu i gↄ̃ yea gudoũ.
\p
\v 14 Kɛ́ gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ bòou aa dàzɛu, aalɛ gɛ buai Yuudɛ̃wa, sa'ona pↄ́ aa Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛaↄ bɛ ń aɛ màa. 
\v 15 Pↄkɛkɛgↄↄ píi swapi ì pa e à sĩ̀sĩ sɛɛ. Gↄↄ pↄ́ kpagolosɛnapiↄ kà swapii, kɛ́ aa gbapɛ̀lɛ íu, 
\v 16 ↄ̃ í pↄ́ lɛ́ bↄ swapi musu zↄ̃̀ɛ, à gↄ̃̀ yea gudoũ za zã̀zã wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Adamu saɛ Zalɛtã bùsuu. Í pↄ́ lɛ́ tá Ísida Wisideu zↄ̃̀ɛ míↄ, ↄ̃ gbɛ̃́ↄ bùa bↄaa ń Yelikoo. 
\v 17 Sa'ona pↄ́ aa Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛaↄ gↄ̃̀ zɛa Yuudɛ̃ ɛu tↄↄlɛ giiwa gíũgiũ, ↄ̃ Isaili bui píi bɛ gugiipiu e aa gɛ̀ bùawà aa làa ḿpii.
\c 4
\s1 Gbɛ̀ mɛ̀n kuɛplaↄ didiakↄ̃a seela ũ
\p
\v 1 Kɛ́ Isaili bui píi bùa Yuudɛ̃wa aa làa, ↄ̃ Dii yã'ò Yozueeɛ à mɛ̀: 
\v 2 Á bui kuɛplaↄ guu à gbɛ̃́ↄ sɛu dodo, 
\v 3 ní onɛ́ aa gbɛ sɛ́lɛ swa'ɛu mɛ̀n kuɛpla gu pↄ́ sa'onaↄ zɛu súsu, aai buaò aa kálɛ gu pↄ́ á iu gwã́a. 
\v 4 Ɔ̃ Yozuee gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ dìlɛ Isaili buiↄ guu dodo, ↄ̃ à ń sisi. 
\v 5 A ònɛ́: À gɛ́ Yuudɛ̃ ɛu Dii á Lua kpagolo aɛ, á baade i gbɛ sɛ di a gã̀u á Isaili bui dasilɛu. 
\v 6 Gbɛ beeↄ i gↄ̃ɛ́ seela ũ. Tó á nɛ́ↄ á lá zia, gbɛ beeↄ dɛɛ́ kpelewa ni, 
\v 7 à onɛ́, kɛ́ wà bùa ń Dii bàakuaánↄ kpagoloo, ↄ̃ a í zↄ̃̀ɛ, ↄ̃ gbɛpiↄ gↄ̃̀ Isailiↄnɛ a yãdↄngubↄ ũ gↄↄpii. 
\v 8 Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̀ màa lá Yozuee ònɛ́wa. Aa gbɛ sɛ̀lɛ Yuudɛ̃ ɛu mɛ̀n kuɛpla Isaili bui dasilɛu, lá Dii ò Yozueeɛwa. Aa bùaò aa kàlɛ gu pↄ́ aa ìu. 
\v 9 Gbɛ̀ mɛ̀n kuɛpla pↄ́ wa sɛ̀lɛ swa'ɛu sa'ona pↄ́ aa Dii kpagolo sɛapiↄ zɛkĩi ↄ̃ Yozuee dìdikↄ̃a, aa ku we e ń a gbão.
\p
\v 10 Sa'ona pↄ́ aa kpagolopi sɛaↄ gↄ̃̀ zɛa swa'ɛu e yã́ pↄ́ Dii dìlɛ Yozueeɛ a ò gbɛ̃́ↄnɛ gɛ̀ làaò píi, lá Mↄizi dìlɛɛ̀wa. Gbɛ̃́ↄ kɛ̀ kpakpa aa bùa. 
\v 11 Kɛ́ aa bùa ḿpii aa làa, ↄ̃ sa'onaↄ gbàsa bùa ń Dii kpagoloo gbɛ̃́ↄ wáa. 
\v 12 Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo mɛ́ dↄ̀aa bùa Isaili bui kĩniↄnɛ, lá Mↄizi ònɛ́ yãawa. Aa ń gↄ̃kɛbↄↄ kũa. 
\v 13 An zĩgↄ̃ↄ kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla (40.000) taawa. Aa bùa ń Dii dↄ̃ao, aa gɛ̀ Yeliko sɛ̃u ń zĩ̀ sↄuo. 
\v 14 Gↄↄbeezĩ Dii Yozuee kã̀fĩ Isailiↄnɛ ḿpii, ↄ̃ aa aà yãmà e à gɛ̀ gàò, lá aa Mↄizi yãmàwa.
\p
\v 15 Ɔ̃ Dii yã'ò Yozueeɛ à mɛ̀: 
\v 16 O sa'ona pↄ́ aa ikoyã kpagolo sɛaↄnɛ aa bↄ swa'ɛu. 
\v 17 Ɔ̃ Yozuee ònɛ́ aa bↄ swa'ɛu, 
\v 18 ↄ̃ aa bↄ̀u. Kɛ́ aa gbapɛ̀lɛ sĩ̀sĩa, ↄ̃ swa'i ɛ̀a sù a gbɛu gↄ̃̀ↄ. À pà à dàgua e à sĩ̀sĩ sɛ̀ lá a káauwa.
\p
\v 19 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ kwide zĩ́ ↄ̃ Isailiↄ bↄ̀ Yuudɛ̃ swa'ɛu, aa gɛ̀ bòokpà Giligali, Yeliko gukpɛ. 
\v 20 Yozuee gbɛ̀ mɛ̀n kuɛpla pↄ́ wa sɛ̀lɛ Yuudɛ̃ ɛupiↄ dìdikↄ̃a Giligali we. 
\v 21 A ò gbɛ̃́ↄnɛ: Tó á buiↄ sù ń maeↄ là zia aa mɛ̀, gbɛ beeↄ yáasi dɛa ni, 
\v 22 à onɛ́ á buaa Yuudɛ̃wa gugii ũ seelaɛ, 
\v 23 asa Dii á Lua a í bàɛ́ á táa'ozɛuɛ, ↄ̃ a bua lá a bua Ísia Tɛ̃a pↄ́ à a í bàɛ́wawa. 
\v 24 Dii kɛ̀ màa, kɛ́ dṹnia bui píi e dↄ̃ kɛ́ á gbãa vĩ, ápiↄ sↄ̃ íↄ Dii á Lua vĩa vĩ gↄↄpii.
\c 5
\p
\v 1 Kɛ́ Amↄleↄ kía pↄ́ kú Yuudɛ̃ bɛ'aɛ oiↄ ń Kanaaↄ kía pↄ́ kú ísia saɛↄ mà lá Dii Yuudɛ̃ í zↄ̃̀ɛ Isailiↄnɛ aa bùawà, ↄ̃ sↄ̃ kɛ̃̀ńgu, an kã́ gà ḿpii Isailiↄ yã́i.
\s1 Tↄ̃zↄ̃a Isailiↄnɛ Giligali
\p
\v 2 Gↄↄ bee Dii ò Yozueeɛ: Gbɛ̀ fɛ̃naↄ kɛ, ní tↄ̃zↄ̃ Isailiↄnɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Yozuee ò wà gbɛ̀ fɛ̃naↄ kɛ, ↄ̃ wà tↄ̃zↄ̃̀ò Isailiↄnɛ gu pↄ́ wì mɛ tia Gyafↄↄsĩsĩ. 
\v 4 Yã́ pↄ́ tò à tↄ̃zↄ̃̀nɛ́n kɛ: Isailiↄ bↄlɛa Egipi gbɛa, an tá guu gↄ̃gbãaↄ gàga guwaiwaiu píiɛ. 
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀lɛ Egipiↄ tↄ̃zↄ̃a ḿpiiɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ wà ń í guwaiwaiu zɛ́ guu bↄa Egipi gbɛaↄ, aamɛ aai tↄ̃zↄ̃ gĩao. 
\v 6 Isailiↄ bɛ guwaiwaiu wɛ̃̀ bla e gbɛ̃́ pↄ́ dɛ gↄ̃gbãaↄ ũ gↄↄ pↄ́ aa bↄ̀lɛ Egipiↄ gɛ̀ gàgaò píi, asa aai Dii yãmao. Dii ònɛ́ aa wɛsi bùsu pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀ ń deziↄnɛ à kpámálɛ bauo, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi.\f + \fr 5.6 \fr*\ft Nao 14.28-35\ft*\f* 
\v 7 An nɛ́ pↄ́ Dii tò aa fɛ̀lɛ ń gbɛaↄ ↄ̃ Yozuee tↄ̃zↄ̃̀nɛ́, asa gyafↄↄdeↄnɛ, wi tↄ̃zↄ̃nɛ́ zɛ́uo. 
\v 8 Kɛ́ Isailiↄ tↄ̃zↄ̃̀ ḿpii aa làa, aa gↄ̃̀ gu pↄ́ aa bòokpàu we e a bↄ gɛ̀ làaò. 
\v 9 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ: Ma wí pↄ́ Egipiↄ dàwá bↄ̀ɛ́ gbãn we. Ɔ̃ wì o gupiɛ Giligali\f + \fr 5.9 \fr*\ft Bee mɛ̀ bↄ̀nɛ́.\ft*\f* e ń a gbão.
\p
\v 10 Isailiↄ bòokpaa Giligali ↄ̃ aa Gɛ̃amusu dikpɛ\f + \fr 5.10 \fr*\ft Bↄa 12.1-13\ft*\f* kɛ̀ Yeliko sɛ̃u we mↄpi gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosi. 
\v 11 Dikpɛpi kaa'isizĩ ↄ̃ aa bùsupi buapↄ́ↄ blè, kàaↄ ń pↄ́wɛn kpasaao. 
\v 12 An bùsupi buapↄ́ↄ blea gbɛa, kɛ́ gu dↄ̀, manakwɛa\f + \fr 5.12 \fr*\ft Bↄa 16.35\ft*\f* zɛ̀, i kwɛ́nɛ́ lↄo, ↄ̃ aa Kanaa bùsu blɛ blè wɛ̃ bee sa.
\s1 Dii zĩgↄ̃ↄ dↄaana
\p
\v 13 Kɛ́ Yozuee kãikũ̀ ń Yelikoo, à wɛsɛ̀ gugwà, ↄ̃ à gↄ̃ɛe è zɛa a aɛ, à a fɛ̃nda wò kũa. Ɔ̃ Yozuee sↄ̃̀aàzi à aà là à mɛ̀: Ń kú wá kpɛ yã̀, ge wá ibɛɛↄ kpɛɛ? 
\v 14 A wèwà à mɛ̀: Màa no. Dii zĩgↄ̃ↄ dↄaanan ma ũ, ma kaa lan kɛ. Ɔ̃ Yozuee kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Yã́ kpele ma Dii a o mapi a zↄ̀blenaɛi? 
\v 15 Dii zĩgↄ̃ↄ dↄaanapi wèwà à mɛ̀: Ǹ n kyale bↄbↄ, asa gu pↄ́ ń zɛu kua adoaɛ.\f + \fr 5.15 \fr*\ft Bↄa 3.5\ft*\f* Ɔ̃ Yozuee kɛ̀ màa.
\c 6
\s1 Yeliko bĩ́i kwɛa
\p
\v 1 Wà Yeliko bĩ́ibↄlɛ gbaↄ tàta gíũgiũ Isailiↄ yã́i. Gbɛ̃e è lɛ́ bↄo, mɛ́ gbɛ̃e è lɛ́ gɛ̃o. 
\v 2 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ à mɛ̀: Gwa, ma Yeliko nànɛ ń ↄzĩɛ ń a kíao ń a zĩgↄ̃ↄ. 
\v 3 Mpi ń n zĩgↄ̃ↄ, à gɛ lia wɛ̃́lɛpizi gɛ̃n do ápii, í su. Àↄ liai gɛ̃n dodo màa e gↄↄ soolo. 
\v 4 Sa'ona gbɛ̃ↄn soplaↄ aaↄ dↄaaa kpagoloɛ, aaiↄ kuu kũa. A gↄↄ soplade zĩ́ à lia wɛ̃́lɛpizi gɛ̃n sopla gↄↄ pↄ́ sa'onapiↄ lɛ́ kuupɛ. 
\v 5 Tó aa kuupɛ̀, aalɛ a ba gá, mɛ́ a a ↄ́ mà, gbɛ̃́pii i kúkuakɛ gbã́ugbãu, wɛ̃́lɛ bĩ́i i kwɛ́ kákↄ̃a, á baade i mipɛ lá a aɛ dↄawa à gɛ̃u.
\p
\v 6 Ɔ̃ Nuni nɛ́ Yozuee sa'onaↄ sìsi, a ònɛ́: À Dii bàakuawanↄ kpagolo sɛ́, á gbɛ̃ↄn soplaↄ í dↄaaɛ̀, á baade iↄ kuu kũa. 
\v 7 Ɔ̃ a ò gbɛ̃́ↄnɛ: À fɛlɛ gɛ lia wɛ̃́lɛi gɛ̃n do. Zĩgↄ̃ↄ mɛ́ aa dↄaa Dii kpagoloɛ. 
\v 8 Kɛ́ Yozuee yã'ò gbɛ̃́ↄnɛ, ↄ̃ sa'ona gbɛ̃ↄn sopla pↄ́ aa kuu kũapiↄ fɛ̀lɛ dↄaaa Dii bàakuańnↄ kpagoloɛ, aalɛ kuupɛ. 
\v 9 Zĩgↄ̃ↄ bɛ sa'onapiↄ aɛ, dasi tɛ́ kpagolo kpɛ, mɛ́ kuuↄ ↄ́ dↄ. 
\v 10 À mↄ lè Yozuee ò gbɛ̃́ↄnɛ à mɛ̀: Ásu kúkuakɛo. Ásu to wà á kĩ́i mao. Ásu to yãe bↄ á lɛ́uo e gↄↄ pↄ́ má oɛ́ à kúkuakɛ, í gbasa kɛ. 
\v 11 Aa gɛ̀ lìa wɛ̃́lɛpizi ń kpagoloo gɛ̃n do màa, ↄ̃ aa ɛ̀a tà ń bòou, aa ì we.
\p
\v 12 Yozuee fɛ̀lɛ kↄↄ káaukaau, ↄ̃ sa'onaↄ Dii kpagolo sɛ̀. 
\v 13 Sa'ona gbɛ̃ↄn sopla pↄ́ aa kuu kũapiↄ dↄaaa Dii kpagoloɛ, aalɛ pɛ́. Zĩgↄ̃ↄ dↄaaanɛ́, dasi tɛ́ kpagolopi kpɛ, mɛ́ kuuↄ ↄ́ dↄ. 
\v 14 Aa lìa wɛ̃́lɛpizi gɛ̃n do a gↄↄ plaade zĩ́, ↄ̃ aa ɛ̀a tà ń bòou. Aa kɛ̀ màa e gↄↄ soolo. 
\v 15 A gↄↄ soplade zĩ́ aa fɛ̀lɛ káaukaau gudↄlɛia, ↄ̃ aa ɛ̀a gɛ̀ lìa wɛ̃́lɛpizi lá aaì kɛwa. Zĩbeezĩ aa lìai gɛ̃n soplaɛ. 
\v 16 A gɛ̃n sopladepi gↄↄ pↄ́ sa'onaↄ lɛ́ gɛ́ kuupɛi gbã́ugbãu, ↄ̃ Yozuee ò gbɛ̃́ↄnɛ à mɛ̀: À kúkuakɛ, asa Dii wɛ̃́lɛpi kpàwáɛ. 
\v 17 Dii wɛ̃́lɛpi ń pↄ́ pↄ́ kúuↄ dìlɛ a pↄ́ ũɛ. Wà ń kaalɛ ḿpii. Káalua Lahabu ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄ a kpɛ́uↄ mɛ́ aa bↄ ńtɛ̃ɛ, asa ↄ̃mɛ asiigwana pↄ́ wà ń zĩ́ↄ ùlɛ. 
\v 18 À laaika! Ásu pↄ́ pↄ́ Dii dìlɛ a pↄ́ ũ kee sɛo, kɛ́ ásu kaalɛo yã́i. Tó á sɛ̀, a yã'i á bòoɛ, i gↄ̃ kaalɛpↄ ũ. 
\v 19 Ãnusu ń vuao ń mↄgotɛ̃ pↄ́ↄ ń mↄsi pↄ́ↄ píiá Dii pↄ́ɛ. Sema wà ka Dii àizɛɛ guu.
\p
\v 20 Kɛ́ wà kuupɛ̀, mɛ́ Isailiↄ kúkuakɛ̀ gbã́ugbãu màa, wɛ̃́lɛ bĩ́iↄ kwɛ̀ kàkↄ̃a.\f + \fr 6.20 \fr*\ft Ɛbɛ 11.30\ft*\f* Ɔ̃ an baade sìu a aɛdↄawa, ↄ̃ aa wɛ̃́lɛpi sì. 
\v 21 Aa pↄ́ pↄ́ kúuↄ dìlɛ Dii pↄ́ ũ, ↄ̃ aa gbɛ̃́pii kàalɛ ń fɛ̃ndao, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ, nɛ́fɛ̃nɛnaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi ń zuↄ ń sãↄ ń zàa'ĩnaↄ.
\p
\v 22 Yozuee ò gbɛ̃ↄn pla pↄ́ gɛ̀ bùsupi asiigwàↄnɛ à mɛ̀: À gɛ̃ káaluapi kpɛ́u, í bↄaànↄ ń aà gbɛ̃́ↄ, lá a a lɛgbɛ̃̀ɛ̀wa. 
\v 23 Ɔ̃ ɛ̀waasopiↄ gɛ̀ bↄ̀ ń Lahabuo ń aà maeo ń aà dao ń aà vĩ̀iↄ ń aà dãunaↄ ń aà gbɛ̃́ↄ píi. Aa bↄ̀lɛ ń aà daɛↄ píi, ↄ̃ aa ń kálɛ Isailiↄ bòo saɛ. 
\v 24 Ɔ̃ aa tɛsↄ̃̀ wɛ̃́lɛpiwa ń pↄ́ pↄ́ kúuↄ píi, mɛ́ i kɛ ã́nusu ń vuao ń mↄgotɛ̃ pↄ́ↄ ń mↄsi pↄ́ pↄ́ aa sɛ̀lɛ kàlɛ ń Dii zwã̀akpɛ àizɛɛo bàasio. 
\v 25 Yozuee tò káalua Lahabu bↄ̀ aafia\f + \fr 6.25 \fr*\ft Ɛbɛ 11.31\ft*\f* ń aà de bɛdeↄ ń aà gbɛ̃́ↄ píi, kɛ́ à asiigwana pↄ́ Yozuee ń zĩ́ Yeliko asiigwaiↄ ùlɛ yã́i, ↄ̃ aa gↄ̃̀ Isailiↄ guu e ń a gbão. 
\v 26 Gↄↄ bee Yozuee lɛkɛ̀ à mɛ̀: Dii láaikɛ gbɛ̃́ pↄ́ a fɛlɛ Yeliko wɛ̃́lɛɛ bee kɛkɛ kálɛwa. Tó à a bĩ́i ɛ̃ kpàlɛ, aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia mɛ́ a ga. Gↄↄ pↄ́ à a gbaↄ pɛ̀lɛ sↄ̃, aà nɛ́ gbɛzãna mɛ́ a ga.\f + \fr 6.26 \fr*\ft 1Kia 16.34\ft*\f* 
\v 27 Dii kú ń Yozueeo, ↄ̃ aà tↄ́ lì bùsupia píi.
\c 7
\s1 Akãa duuna
\p
\v 1 Isailiↄ bↄ̀ yã́ pↄ́ Dii dìlɛnɛ́pi kpɛ. Kaami nɛ́ Akãa, Zabedi tↄũna, Zela sĩ́wɛna, Yuda bui mɛ́ pↄ́ pↄ́ Dii dìlɛ a pↄ́ ũ sɛ̀, ↄ̃ Dii pↄ fɛ̃̀ Isailiↄzi.
\p
\v 2 Yozuee gbɛ̃́ↄ zĩ̀ à mɛ̀ aa bↄ Yeliko aa gɛ́ Ai pↄ́ kú Bɛtavɛ̃ saɛ Bɛtɛli gukpɛ oi, aa bùsupi asiigwa. Ɔ̃ aa gɛ̀, aa Ai asiigwà. 
\v 3 Kɛ́ aa sù Yozueewa, aa òɛ̀: Aideↄ bílao, i ka wà gɛ́ we píio. Tó gbɛ̃ↄn ↄ̀aa kwi ge gɛ̃o gɛ̀, aa wɛ̃́lɛpi siɛ. Ńsu gbɛ̃́ↄ da taasiu píio. 
\v 4 Kɛ́ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃oↄ gɛ̀ we, ↄ̃ Aideↄ ń fú, 
\v 5 aa ń yá bↄa za ń wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu e gbɛyↄ̃kĩi, aa ń dɛdɛ sĩ̀sĩpↄlɛu gbɛ̃ↄn blakwi ń sooloo. Ɔ̃ sↄ̃ kɛ̃̀ Isailiↄgu, an nisĩna nà líwa.
\p
\v 6 Yozuee a ula ga kɛ̃̀, a wúlɛa a gbɛɛu Dii kpagolo aɛ e oosi. Aàpi ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ bùsu zùzu ń mia. 
\v 7 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: Á'a Dii Lua! Àkɛa n wá bua Yuudɛ̃wa n wá ná Amↄleↄnɛ ń ↄzĩ aa wá midɛi? Tó wá zↄ̃lɛa Yuudɛ̃ baale yãa lé! 
\v 8 N yã́ na Dii! Lá Isailiↄ kpɛkpà ń ibɛɛↄnɛ, má o kpelewa sa ni? 
\v 9 Kanaaↄ ń bùsuɛbeedeↄ aa yã́pi ma ḿpii, aai liawázi, aai wá midɛ dṹniau. N tↄ́ zↄ̃ↄɛ sↄ̃ bɛ? Ńyↄ̃ kɛò kpelewa ni? 
\v 10 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ: Fɛlɛ zɛ! Bↄ́yãi ń wúlɛa n gbɛɛui? 
\v 11 Isailiↄ duunakɛ̀ɛ, aa ma bàakuaánↄ yã́ gbòo. Aa pↄ́ pↄ́ má dìlɛ ma pↄ́ ũ sɛ̀, aa kpã́i'ò, aa mↄafilikɛ̀, aa pↄ́pi dà ń pↄ́ↄ guu. 
\v 12 A yã́i tò aai fↄ̃ ń ibɛɛↄ gã fĩ̀o. Aa kpɛkpànɛ́, kɛ́ aa gↄ̃̀ kaalɛpↄ ũ yã́i. Máↄ kúánↄ lↄo, mɛ́ i kɛ a ma pↄ́ pↄ́ kú á guu kàalɛ bàasio. 
\v 13 Fɛlɛ gɛ gbãbↄ n gbɛ̃́ↄnɛ. Onɛ́ aa gbãbↄ ńzĩaɛ e gu àↄ gɛ́ dↄi, asa ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀ ma pↄ́ kú á guuɛ. Á fↄ̃ kaakaanakɛ á ibɛɛↄ aɛo e à gɛ pↄ́pi bↄò á guu. 
\v 14 Tó gu dↄ̀, à sↄ̃mazi bui ń buio. Bui pↄ́ má sɛ̀ lí sↄ̃mazi daɛdaɛ, daɛ pↄ́ má sɛ̀ↄ lí sↄ̃mazi ualɛ ń ualɛo, ualɛ pↄ́ má sɛ̀ sↄ̃, a gↄ̃ɛↄ lí sↄ̃mazi dodo. 
\v 15 Gbɛ̃́ pↄ́ wà sù ma pↄ́pi èwà, wa ade kpasa ń a gbɛ̃́ↄ píiɛ, asa à ma bàakuaánↄ yã́ gbòoɛ, à widà Isailiↄwaɛ.
\p
\v 16 Yozuee fɛ̀lɛ káaukaau, a tò Isailiↄ sↄ̃̀ Diizi bui ń buio, ↄ̃ gbɛ Yuda buiↄ sɛ̀. 
\v 17 Ɔ̃ a tò Yuda buiↄ sↄ̃̀aàzi daɛdaɛ, ↄ̃ gbɛ Zela buiↄ sɛ̀. A tò Zela buiↄ sↄ̃̀aàzi ualɛ ń ualɛo, ↄ̃ gbɛ Zabedi ua sɛ̀. 
\v 18 Ɔ̃ a tò aà ua gↄ̃ɛↄ sↄ̃̀aàzi dodo, ↄ̃ gbɛ Kaami nɛ́ Akãa, Zabedi tↄũna, Zela sĩ́wɛna, Yuda bui sɛ̀. 
\v 19 Ɔ̃ Yozuee ò Akãaɛ: Nɛ́, sĩana'o, bɛɛɛ dↄ̃ Dii Isailiↄ Luaɛ. Yã́ pↄ́ ń kɛ̀ omɛɛ. Ńsu ǹ a kee ulɛmɛɛo. 
\v 20 Ɔ̃ Akãa wèwà à mɛ̀: Sĩanaɛ, ma duunakɛ̀ Dii Isailiↄ Luaɛ. Yã́ pↄ́ má kɛ̀n kɛ: 
\v 21 Ma Babiloni gomusu kɛfɛna è ń pↄ́ↄ guuɛ ń ã́nusuo kiloo pla ń vua kiloo kĩnio, ↄ̃ a bĩi gɛ̃̀magu, má sɛ̀. A ulɛa ɛu ma kpɛ́u, ã́nusu ku zĩ́lɛ. 
\v 22 Ɔ̃ Yozuee gbɛ̃́ↄ zĩ̀ we. Aa kɛ̀ kpakpa aa gɛ̀ gɛ̃̀ aà kpɛ́u, ↄ̃ aa è ulɛa we, ã́nusu ku zĩ́lɛ. 
\v 23 Ɔ̃ aa sɛ̀lɛ mↄ̀ò Yozueeɛ Isailiↄ kĩ́i, aa kàlɛ Dii aɛ. 
\v 24 Ɔ̃ Yozuee ń Isailiↄ Zela sĩ́wɛna Akãa sɛ̀ ń ã́nusupio ń gomusupio ń vuapio ń aà nɛgↄ̃ɛↄ ń aà nɛnↄɛↄ ń aà zuↄ ń aà zàa'ĩnaↄ ń aà sãↄ ń aà zwã̀akpɛo ń aà pↄ́ↄ píi, aa gɛ̀ńnↄ Akoo guzulɛu. 
\v 25 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: N yã'ìwɛ̃ɛ fá! Dii a yãmↄnɛ gbã sↄ̃. Ɔ̃ Isailiↄ aà pàpa ń gbɛo ḿpii, aa aà dɛ̀ ń aà gbɛ̃́ↄ píi, ↄ̃ aa ń kpasa. 
\v 26 Aa gbɛ kã̀aawà, gbɛ̀zɛ zↄ̃ↄpi ku we e ń a gbão. Ɔ̃ Dii pↄfɛ̃ kpàlɛ. A yã́i tò wì o gupiɛ Akoo\f + \fr 7.26 \fr*\ft Bee mɛ̀ yã'ianɛ́.\ft*\f* guzulɛ.
\c 8
\s1 Ai kɛa kɛ́lɛkɛlɛ
\p
\v 1 Dii ò Yozueeɛ: Ńsu to vĩa n kũo. Ńsu bílikɛo. Zĩgↄ̃ↄ sɛ́lɛ gɛ́ńnↄ ḿpii, í lɛ́lɛ Aiwa, asa ma Ai kía nànɛ ń ↄzĩɛ ń aà gbɛ̃́ↄ ń aà wɛ̃́lɛo ń aà tↄↄlɛo. 
\v 2 Kɛ Aiɛ ń a kíao lá ń kɛ̀ Yelikoɛ ń a kíaoɛwa, í ń pↄ́ↄ ń ń pↄtuoↄ naaa á pↄ́ ũ sa. Bↄnsaɛ kɛnɛ́ ń wɛ̃́lɛ kpɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Yozuee ń a zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ lɛ́lɛi Aiwa ḿpii. À nɛgↄ̃naↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi (30.000), ↄ̃ à ń gbáɛ gwãasĩna, 
\v 4 a ònɛ́: À swã́kpa! À bↄnsaɛkɛnɛ́ ń wɛ̃́lɛ kpɛ. Ásu kɛ̃ wɛ̃́lɛwa zã̀zão. Àↄ ku sↄu guu ápii. 
\v 5 Mapi ń gbɛ̃́ pↄ́ kumanↄↄ, wá sↄ̃ wɛ̃́lɛi. Tó aa bↄ̀lɛ daiwálɛ, wíↄ bàalɛnɛ́ lán káauwa. 
\v 6 Aai pɛ́wá e aa kɛ̃́ ń wɛ̃́lɛwa zã̀, asa aaↄ e wálɛ bàalɛnɛ́ lán káauwaɛ. Tó wálɛ bàalɛnɛ́ màa, 
\v 7 í fɛlɛ á ulɛkĩi à wɛ̃́lɛpi ble. Dii á Lua nàɛ́ á ↄzĩɛ. 
\v 8 Tó a wɛ̃́lɛpi blè, í tɛsↄ̃wà lá Dii òwa. À laaika à kɛ lá má dìlɛɛ́wa.
\p
\v 9 Ɔ̃ Yozuee ń gbáɛ, aa gɛ̀ gu pↄ́ aa e ń zãmakɛu. Aa ńzĩa yè Bɛtɛli ń Aipio zãnguo Ai bɛ'aɛ oi. Gwã́ bee Yozuee ì bòou weɛ ń a gbɛ̃́ↄ. 
\v 10 À fɛ̀lɛ káaukaau à gbɛ̃́ↄ kã̀aa, ↄ̃ aàpi ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ dↄaaanɛ́ e aa gɛ̀ kàò Ai. 
\v 11 Zĩgↄ̃ pↄ́ kuaànↄↄ sↄ̃̀ wɛ̃́lɛpizi ḿpii. Kɛ́ aa kãikũ̀ ń wɛ̃́lɛpio, aa bòokpà a gugbãntoo oi bↄaa ń a bↄlɛo. Guzulɛ da Ai ń ḿpiↄ zãnguo. 
\v 12 Yozuee gbɛ̃́ↄ sɛ̀ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo (5.000). À mↄ lè à ń úlɛ Bɛtɛli ń Aio zãnguo kↄ̀ Ai bɛ'aɛ oi. 
\v 13 Isailiↄ bòokpà wɛ̃́lɛ gugbãntoo oi, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ulɛapiↄ ku wɛ̃́lɛ bɛ'aɛ oi. Gwã́ bee Yozuee ì guzulɛuɛ.
\p
\v 14 Kɛ́ Ai kía Isailiↄ è màa, aàpi ń a wɛ̃́lɛdeↄ fɛ̀lɛ kɛ̀ kpakpa, aa gɛ̀má ń zĩo gu pↄ́ bↄaa ń Alaba sɛ̃o. A dↄ̃ gbɛ̃́ↄ ulɛa a wɛ̃́lɛ kpɛo. 
\v 15 Yozuee ń Isailiↄ lɛ́ kɛ lá Aideↄ lɛ́ ń fuwa, aalɛ bàalɛnɛ́, aa mipɛ̀ gbáawa. 
\v 16 Aideↄ kↄ̃ sìsi píi aa bↄlɛ pɛ Yozueeↄwa, ↄ̃ aa pɛ̀má e aa gɛ̀ kɛ̃̀ ń wɛ̃́lɛwa zã̀. 
\v 17 Gↄ̃ɛe i gↄ̃ wɛ̃́lɛ guuo, aa bↄ̀lɛ pɛ̀ Isailiↄwa ḿpiiɛ, ↄ̃ aa ń wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛ tò wɛ̃a, aalɛ Isailiↄ yá.
\p
\v 18 Dii ò Yozueeɛ: Sↄ̃na pↄ́ ń kũa dↄ Aiwa, asa má nànɛ n ↄzĩɛ. Ɔ̃ Yozuee a sↄ̃napi dↄ̀ Aiwa. 
\v 19 Kɛ́ à ↄ pòo màa, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ ulɛaↄ fɛ̀lɛ sì wɛ̃́lɛu gↄ̃̀ↄ, aa blè, ↄ̃ aa kɛ̀ kpakpa aa tɛsↄ̃̀wà. 
\v 20 Kɛ́ Aideↄ lìli aa ń kpɛ gwà, ↄ̃ aa è tɛlu gbã́ da ń wɛ̃́lɛa, ↄ̃ aai gɛ́kĩi e lↄo, asa Isaili pↄ́ bàalɛ̀ mipɛ̀ gbáawaↄ lìaa ń yanapiↄwaɛ. 
\v 21 Kɛ́ Yozuee ń Isailiↄ è ń gbɛ̃́ pↄ́ ulɛaↄ wɛ̃́lɛ sì, mɛ́ tɛlu gbã́ daa, ↄ̃ aa ɛ̀a lɛ̀lɛ Aidepiↄwa. 
\v 22 Isaili kĩniↄ bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛu, aa gɛ̀ Aideↄwa ń zĩo, ↄ̃ aa koezↄ̃̀ńzi. Aa lɛ̀lɛmá, ↄ̃ an gbɛ̃e i e bↄ̀o, an gbɛ̃e i e bàalɛ̀o. 
\v 23 Ɔ̃ aa Ai kía kũ̀ bɛ̃́ɛ, aa gɛ̀ò Yozueeɛ.
\p
\v 24 Isailiↄ Aideↄ dɛ̀dɛ míↄmiↄ buaↄ ń sɛ̃saoo an pɛamapi guu. Kɛ́ aa Aideↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao màa, ↄ̃ aa ɛ̀a gɛ̃̀ wɛ̃́lɛpiu, aa gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ weↄ dɛ̀dɛ lↄ. 
\v 25 Gbɛ̃́ pↄ́ gàga gↄↄbeezĩↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ píi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛplaɛ (12.000). Aideↄ sↄ̃, an lɛ́n we. 
\v 26 Yozuee ↄ pↄ́ a sↄ̃na kũaopi gì dↄ e wà gɛ̀ Aideↄ míↄnzↄ̃ò. 
\v 27 Isailiↄ wɛ̃́lɛpi pↄtuoↄ ń a pↄ́ↄ nàaa tàò lá Dii ò Yozueeɛwa. 
\v 28 Màa Yozuee tɛsↄ̃̀ Aiwa, a tò à gↄ̃̀ bɛzia ũ, ↄ̃ à gↄ̃̀ da gii màa e ń a gbão. 
\v 29 Ɔ̃ à Ai kía lòo líwa e oosi. Kɛ́ ĩatɛ̃ lɛ́ gɛ̃ kpɛ́u, à mɛ̀ wà aà gɛ bua líwa wà zu wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu we. Ɔ̃ wà gbɛ kã̀aawà dasidasi, gbɛ̀zɛpi ku we e ń a gbão.
\s1 Dii bàa kua ń Isailiↄ Ebali gbɛ̀sĩsĩ musu
\p
\v 30 Yozuee Dii Isailiↄ Lua gbagbakĩi bò Ebali gbɛ̀sĩsĩ musu, 
\v 31 lá Dii zↄ̀blena Mↄizi dìlɛ Isailiↄnɛwa.\f + \fr 8.31 \fr*\ft Iko 27.2-8\ft*\f* A bò lá Mↄizi kɛ̃̀ a ikoyã guuwa, à mɛ̀ wà bo ń gbɛ pↄ́ wi gã́pɛlɛwà wa ã̀oↄ.\f + \fr 8.31 \fr*\ft Bↄa 20.25\ft*\f* Ɔ̃ wà sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò Diiwa we ń sáaukpasaↄ. 
\v 32 Ɔ̃ Yozuee ikoyã pↄ́ Mↄizi kɛ̃̀pi kɛ̃̀ gbɛpiↄwa we Isailiↄ wáa. 
\v 33 Isaili píi, beleↄ ń bↄ̀mↄↄ ń ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń ń dↄaanaↄ ń ń yã́kpalɛkɛnaↄ zɛa kpagolo saɛ ↄplaai ń zɛɛio. An aɛ dↄa Levii bui sa'ona pↄ́ aaìↄ Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛaↄwa. Gbɛ̃́piↄ kĩni aɛ dↄa Galiziũ gbɛ̀sĩsĩwa, an kĩni sↄ̃ Ebali gbɛ̀sĩsĩwa, lá Dii zↄ̀blena Mↄizi dↄ̀aa dìlɛ\f + \fr 8.33 \fr*\ft Iko 11.29, 27.11-14\ft*\f* wà samaa'o Isailiↄnɛwa. 
\v 34 Bee gbɛa Yozuee ikoyãpiↄ kyokɛ̀nɛ́ píi, báaa pↄ́ Dii ì dańguↄ ń láaipↄ ì kɛmáↄ, lá a ku Mↄizi ikoyã guuwa.\f + \fr 8.34 \fr*\ft Iko 27-28\ft*\f* 
\v 35 Yã́ pↄ́ Mↄizi dìlɛↄ guu píi, a kee ku Yozuee gì a kyokɛi bílaɛo. Baa nↄɛↄ ń nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kú ń guuↄ píi kú weɛ.
\c 9
\s1 Gabaↄ̃ↄdeↄ kↄ̃nikɛa Isailiↄnɛ
\p
\v 1 Bui pↄ́ kú Yuudɛ̃ bɛ'aɛ oiↄ, gbɛ̀sĩsĩdeↄ ń gusalaladeↄ ń ísialɛdeↄ e à gɛ̀ pɛ̀ Libã bùsuwa, Itiↄ ń Amↄleↄ ń Kanaaↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ, kɛ́ an kíaↄ Ai yã́pi bao mà 
\v 2 ↄ̃ aa kↄ̃ kã̀aa ḿpii, kɛ́ aa gɛ zĩka ń Yozueeo ń aà gbɛ̃́ Isailiↄ.
\p
\v 3 Ãma kɛ́ Gabaↄ̃ↄdeↄ yã́ pↄ́ Yozuee kɛ̀ Yelikoɛ ń Aio bao mà, 
\v 4 aa kↄ̃nikɛ̀. Aa kũ̀sũa kàka sakili yaaaↄ guu, aa kàka zàa'ĩnaↄnɛ ń vɛ̃ɛ tùu zi paaa naminamiaↄ. 
\v 5 Aa kyale yaaa kɛkɛaↄ kpákpaa, aa ulakasaↄ dadaa. An pɛ̃ɛ kũ̀sũa giigagaa, mɛ́ a fukpaa.
\p
\v 6 Aa fɛ̀lɛ gɛ̀ Yozuee lè ń a gbɛ̃́ↄ Giligali bòou, ↄ̃ aa ònɛ́ aa mɛ̀: Bùsu pↄ́ wa bↄu zã̀. Wá ye à lɛdoũkɛwanↄ. 
\v 7 Ɔ̃ Isailiↄ ò Ivipiↄnɛ: Tó á bɛ ku la kãiɛ, wá lɛdoũkɛánↄo yòoo!\f + \fr 9.7 \fr*\ft Bↄa 23.32-33, 34.12\ft*\f* 
\v 8 Ɔ̃ aa ò Yozueeɛ. N zↄ̀blenaↄn wá ũ. Ɔ̃ Yozuee ń lá à mɛ̀: Deↄn á ũi? A bↄ má ni? 
\v 9 Aa wèwà aa mɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wa bↄ bùsu zã̀zãuɛ Dii n Lua tↄ́ pↄ́ lìgua yã́i. Wa aà bao mà ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ Egipiↄ píi 
\v 10 ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn pla pↄ́ kú Yuudɛ̃ baaleↄnɛ, Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ ń Basana kí Ogu pↄ́ kú Asaloo.\f + \fr 9.10 \fr*\ft Nao 21.21-35\ft*\f* 
\v 11 Wá gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń wá bùsudeↄ mɛ̀ wà kũ̀sũa sɛ́, wí mↄ́ wà á le wà oɛ́ á zↄ̀blenaↄn wá ũ. Ayãmɛto à lɛdoũkɛwanↄ. 
\v 12 Wá kũ̀sũan kɛ. Wa bↄò bɛ pɛ̃ɛ wãa ũɛ gↄↄ pↄ́ wa dazɛu, wálɛ mↄ́ á kĩ́i. Gwa lá à giigàga à fù kpà. 
\v 13 Wá vɛ̃ɛ tùuↄn kɛ. Wa vɛ̃ɛ kàu tùu dafu ũɛ. Gwa lá aa pàapaa. Wá ulaↄ ń wá kyaleↄ gwa. Aa yàayaa tá gbã̀a pↄ́ wá ò yã́i. 
\v 14 Ɔ̃ Isailiↄ ń kũ̀sũa blèńnↄ Dii lɛ́ sai. 
\v 15 Yozuee lɛdoũkɛ̀ńnↄ à mɛ̀ á ń dɛdɛo, ↄ̃ Isaili dↄaanaↄ lɛgbɛ̃̀ a yã́ musu.
\p
\v 16 An lɛdoũkɛańnↄ gbɛa a gↄↄ àaↄ̃de, ↄ̃ aa mà an bɛ zã̀ńnↄo, wa ku kↄ̃ saɛɛ. 
\v 17 Ɔ̃ Isailiↄ dàzɛu, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ aa kà ń wɛ̃́lɛↄ kĩ́i, Gabaↄ̃ↄ ń Kefilao ń Beeloo ń Kiliayaaliũo. 
\v 18 Aai lɛ́lɛmáo, asa an dↄaanaↄ lɛgbɛ̃̀nɛ́ ń Dii ń Lua tↄ́oɛ, ↄ̃ gbɛ̃́pii lɛ́ yã́kũtɛ̃ka ń dↄaanaↄzi. 
\v 19 Ɔ̃ dↄaanapiↄ ònɛ́: Wámɛ wa lɛgbɛ̃̀nɛ́ ń Dii wá Lua tↄ́o. I kũ wà ↄkãmá lↄo. 
\v 20 Yã́ pↄ́ wá kɛnɛ́n kɛ: Wá ń tó we lɛ́ pↄ́ wá gbɛ̃̀nɛ́ yã́iɛ, kɛ́ Dii su pↄkũmabↄbↄwáo. 
\v 21 Ɔ̃ aa ɛ̀a mɛ̀: Wà ń tó, aaiↄ dɛ wá yàawɛnaↄ ń wá itↄnaↄ ũ. Ɔ̃ Isailiↄ zɛ̀ ń ń dↄaanaↄ yã́pio.
\p
\v 22 Ɔ̃ Yozuee Gabaↄ̃ↄdeↄ sìsi a ònɛ́: Bↄ́yãi a ɛɛtòwɛ̃ɛ màai? Asi wá kálɛ kↄ̃ gbáaɛ, ↄ̃ a mɛ̀ á kúkĩi zã̀wanↄɛa? 
\v 23 Ma Lua láaikɛ̀wáɛ sa. Áↄ dɛ aà kpɛ́ yàawɛnaↄ ń aà itↄnaↄ ũɛ gↄↄpii. 
\v 24 Ɔ̃ aa òɛ̀: Wa ò wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛ wásawasaɛ lá Dii n Lua ò a zↄ̀blena Mↄiziɛwa. À mɛ̀ á bùsu bṹupi kpáwáɛ, í gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ midɛɛ́ píi. A yã́i vĩa wá kṹi maamaa wá wɛ̃ni yã́ musu, ↄ̃ wa yã́pi kɛ̀. 
\v 25 Gwa! Wá kú n ↄzĩɛ sa. Yã́ pↄ́ kɛ̀nɛ maa mɛ́ a zɛvĩ kɛwɛ̃ɛ. 
\v 26 Ɔ̃ Yozuee ń bↄ́ Isailiↄ ↄzĩ, aai ń dɛdɛo. 
\v 27 Zĩbeezĩ à ń dílɛ Isailiↄ yàawɛnaↄ ń ń itↄnaↄ ũ, aaiↄ yàawɛ, aaiↄ ítↄ Dii gbagbakĩiɛ gu pↄ́ Dii su dilɛu. Ɔ̃ aa dɛ a ũ e ń a gbão.
\c 10
\s1 Ĩatɛ̃ zɛa gudoũ
\p
\v 1 Yelusalɛũ kí Adonizɛdɛki mà Yozuee Ai sì a kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ, a kɛ̀ Aiɛ ń a kíao lá a kɛ̀ Yelikoɛ ń a kíaowa. A mà lↄ Gabaↄ̃ↄdeↄ kↄ̃ yãmà ń Isailiↄ, mɛ́ aa ku kↄ̃ saɛ. 
\v 2 Ɔ̃ vĩa Yelusalɛũdeↄ kũ̀, asa Gabaↄ̃ↄá mɛɛwiaɛ lán kíae wɛ̃́lɛwa. A zↄ̃ↄ dɛ Aia, mɛ́ a gↄ̃ɛↄá nɛgↄ̃naↄnɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Yelusalɛũ kí Adonizɛdɛki lɛ́kpãsãkɛ̀ Hɛblↄ̃ kí Oaũɛ ń Yaamu kí Pilaũo ń Lakisi kí Yafiao ń Ɛgɛlↄni kí Dɛbiio à mɛ̀: 
\v 4 À mↄ dↄmalɛ, wí gɛ́ lɛ́lɛi Gabaↄ̃ↄdeↄwa, asa aa kↄ̃ yãmà ń Yozueeoɛ ń Isailiↄ. 
\v 5 Ɔ̃ Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄ, Yelusalɛũ kía ń Hɛblↄ̃ kíao ń Yaamu kíao ń Lakisi kíao ń Ɛgɛlↄni kíao ń ń zĩgↄ̃ↄ kↄ̃ kã̀aa. Aa gɛ̀ bòokpà Gabaↄ̃ↄ saɛ, aa sìńgu ń zĩo.
\p
\v 6 Ɔ̃ Gabaↄ̃ↄdeↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yozueewa Giligali bòou aa mɛ̀: Ńsu pãkpa wápiↄ n zↄ̀blenaↄzio. Kɛ kpakpa mↄ ǹ wá suaba. Mↄ ǹ dↄwálɛ, asa Amↄleↄ kía pↄ́ kú gusĩsĩdeuↄ kã̀aawázi ḿpiiɛ. 
\v 7 Ɔ̃ Yozuee ń a nɛgↄ̃naↄ ń a zĩgↄ̃ↄ bↄ̀lɛ Giligali, aalɛ mↄ́ ḿpii. 
\v 8 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ: Ńsu vĩakɛnɛ́o. Ma ń nánɛ n ↄzĩɛ, an gbɛ̃e a fↄ̃ n gã fĩo. 
\v 9 Bↄa Giligali Yozuee táa'ò gwã́ e gu gɛ̀ dↄ̀ò, à sùmá kã́ndo zɛzɛsai. 
\v 10 Ɔ̃ Dii tò gili gɛ̃̀ńgu Isailiↄ yã́ musu, ↄ̃ Isailipiↄ lɛ̀lɛmá aa ń dɛdɛ maamaa Gabaↄ̃ↄ we, ↄ̃ aa pɛ̀má Bɛtoloni zɛ́u lↄ. Aa ń dɛdɛ e à gɛ̀ pɛ̀ò Azeka ń Makedaowa. 
\v 11 Kɛ́ aalɛ bàalɛ Isailiↄnɛ zɛ́ pↄ́ bↄ̀ Bɛtoloni à gɛ̀ Azeka, Dii lougbɛ gbɛ̃̀nɛ kàńgu. Gbɛ̃́ pↄ́ lougbɛpi ń dɛdɛↄ dasi dɛ gbɛ̃́ pↄ́ Isailiↄ ń dɛdɛ ń fɛ̃ndaoↄla.
\p
\v 12 Gↄↄ pↄ́ Dii Amↄlepiↄ nà Isailiↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ Yozuee ò Diipiɛ Isailiↄ wáa à mɛ̀:
\q1 To ĩatɛ̃ zɛ gudoũ Gabaↄ̃ↄa!
\q1 To mↄvua zɛ tɛɛɛ Ayaloni guzulɛa!
\m
\v 13 Ɔ̃ ĩatɛ̃ zɛ̀ gudoũ màa, mɛ́ mↄvua zɛa tɛɛɛ e Isailiↄ gɛ̀ tↄsì ń ibɛɛↄwa. Yã́pi ku Gbɛ̃ Maaↄ\f + \fr 10.13 \fr*\ft 2Sam 1.18\ft*\f* taalau. Ĩatɛ̃ gↄ̃̀ zɛa minanguo, i sↄ̃ a tíao e gↄↄ do bṹu taawa. 
\v 14 Wi gↄↄ bee taa e yãao, mɛ́ wi e a gbɛao. Dii gbɛ̃nazĩna yãmà, asa àlɛ zĩka Isailiↄnɛɛ. 
\v 15 Ɔ̃ Yozuee tà Giligali bòou ń a gbɛ̃́ↄ píi.
\s1 Yozuee Amↄleↄ kíaↄ dɛdɛa
\p
\v 16 Kɛ́ kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄ bàalɛ̀ gɛ̀ ùlɛ gbɛ̀'ɛu Makeda, 
\v 17 ↄ̃ wa ò Yozueeɛ wà mɛ̀: Wà bↄ̀ kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄwa gbɛ̀'ɛu Makeda. 
\v 18 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: À gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛↄ gálɛ ta ɛpilɛ, í gbɛ̃́ↄ dilɛ we aaↄ dↄ̃́a. 
\v 19 Ásu kã́maboo. À pɛ́lɛ á ibɛɛↄzi, í lɛ́lɛmá ń kpɛ oi, ásu to aa ń wɛ̃́lɛↄ leo. Dii á Lua ń náɛ́ á ↄzĩɛ.
\p
\v 20 Yozuee ń a gbɛ̃́ↄ ń dɛdɛ e aa ye láai, an gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ↄ mɛ́ tà ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ guu. 
\v 21 Ɔ̃ Isailiↄ sù Yozueewa bòou Makeda, aa aafia ḿpii. Gbɛ̃e i fↄ̃ yãe ò ń yã́ musu lↄo. 
\v 22 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: À pↄ́ go gbɛ̀'ɛpilɛ, í bↄlɛmɛɛ ń kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄ. 
\v 23 Ɔ̃ aa kɛ̀ màa, aa bↄ̀lɛɛ̀ ń kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄ, Yelusalɛũ kía ń Hɛblↄ̃ kíao ń Yaamu kíao ń Lakisi kíao ń Ɛgɛlↄni kíao. 
\v 24 Kɛ́ wà ń bↄ́lɛ màa, ↄ̃ à Isaili zĩgↄ̃ↄ sìsi píi, a ò ń dↄaana pↄ́ aa gɛ̀anↄↄnɛ à mɛ̀: À sↄ̃ kãi, í gbá zɛzɛ kíaɛ beeↄ waawa. Ɔ̃ aa mↄ̀ gbá zɛ̀zɛ ń waawa. 
\v 25 Yozuee ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo. Ásu bílikɛo. À sↄ̃dilɛ, íↄ wↄ́ↄ vĩ, asa màa Dii a kɛ ń á ibɛɛ pↄ́ á su álɛ zĩkańnↄↄ píi. 
\v 26 Bee gbɛa Yozuee ń dɛdɛ à ń looloo líwa, baade ń a lío, ↄ̃ aa gↄ̃̀ loolooa we e oosi. 
\v 27 Kɛ́ ĩatɛ̃ lɛ́ gɛ̃ kpɛ́u, à mɛ̀ wà ń gɛↄ bua lípiↄwa wà zuzu gbɛ̀'ɛ pↄ́ aa ùlɛupiu. Ɔ̃ wa kɛ̀ màa, wà gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛↄ tà ɛpilɛ, a ku we e ń a gbão. 
\v 28 Zĩbeezĩ Yozuee Makeda sì. À a kía ń a gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ píi ń fɛ̃ndao, à ń míↄnzↄ̃. Baa gbɛ̃́ mɛ̀ndo i bↄo. Ɔ̃ a kɛ̀ Makeda kíaɛ lá a kɛ̀ Yeliko kíaɛwa.
\s1 Yozuee zĩblea Amↄle bùsuwa
\p
\v 29 Yozuee ń Isailiↄ bↄ̀lɛ Makeda ḿpii, ↄ̃ aa gɛ̀ Libena aa lɛ̀lɛwà. 
\v 30 Dii wɛ̃́lɛpi ń a kíao nànɛ́ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao píi, an gbɛ̃e i bↄo. Ɔ̃ aa kɛ̀ a kíaɛ lá aa kɛ̀ Yeliko kíaɛwa. 
\v 31 Ɔ̃ Yozuee ń a gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ Libena, aa gɛ̀ Lakisi. Aa koezↄ̃̀i aa lɛ̀lɛwà. 
\v 32 Dii Lakisi nànɛ́ ń ↄzĩ, a gↄↄ plaade zĩ́ ↄ̃ aa sì. Aa gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao píi lá aa kɛ̀ Libenaɛwa. 
\v 33 Kɛ́ Gɛzɛɛ kí Olaũ mↄ̀ dↄi Lakisideↄlɛ, ↄ̃ Yozuee zĩblèwà ń aà zĩgↄ̃ↄ, an gbɛ̃e i bↄo. 
\v 34 Aa bↄ̀ Lakisi, ↄ̃ aa gɛ̀ koezↄ̃̀ Ɛgɛlↄnizi aa lɛ̀lɛwà. 
\v 35 Aa wɛ̃́lɛpi sì zĩbeezĩ gↄ̃̀ↄɛ, ↄ̃ aa gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao, aa ń míↄnzↄ̃ lá aa kɛ̀ Lakisiɛwa. 
\v 36 Kɛ́ aa bↄ̀lɛ Ɛgɛlↄni, ↄ̃ aa gɛ̀ Hɛblↄ̃ aa lɛ̀lɛwà. 
\v 37 Aa wɛ̃́lɛpi sì, aa a gbɛ̃́ↄ ń a kíao dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao ń a zↄ̃ɛwiadeↄ. Aa gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ míↄnzↄ̃ɛ, an gbɛ̃e i bↄo, lá aa kɛ̀ Ɛgɛlↄniɛwa. 
\v 38 Ɔ̃ aa gɛ̀ Dɛbii aa lɛ̀lɛwà. 
\v 39 Aa wɛ̃́lɛpi sì ń a kíao ń a zↄ̃ɛwiaↄ píi. Ɔ̃ aa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao, aa gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ míↄnzↄ̃ɛ lá aa kɛ̀ Hɛblↄ̃ɛwa, an gbɛ̃e i bↄo. Aa kɛ̀ Dɛbiiɛ ń a kíao lá aa kɛ̀ Libenaɛ ń a kíaowa.
\p
\v 40 Yozuee bùsupideↄ ń a kíaↄ dɛ̀dɛ píi, gusĩsĩde gbɛ̃́ↄ ń Nɛgɛvɛdeↄ ń gusalaladeↄ ń sĩ̀sĩpↄlɛdeↄ píi. I gbɛ̃e to bɛ̃́ɛo, à gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄ míↄnzↄ̃ɛ lá Dii Isailiↄ Lua òɛwa. 
\v 41 À ń dɛdɛ sɛa za Kadɛsi Baanɛa e à gɛ̀ pɛ̀ Gazawa, za Gosɛ̃ bùsuu píi e à gɛ̀ pɛ̀ Gabaↄ̃ↄwa. 
\v 42 Yozuee zĩblè kíapiↄwa ń ń bùsuↄ sãnu gↄ̃̀ↄɛ, kɛ́ Dii Isailiↄ Lua lɛ́ zĩkanɛ́ yã́i. 
\v 43 Ɔ̃ à tà ń a gbɛ̃́ↄ Giligali bòou.
\c 11
\s1 Yozuee zĩblea Kanaa bùsuwa midɛa
\p
\v 1 Kɛ́ Azoo kí Yabɛ̃ a baomà, à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Madↄ̃ kí Yobabawa ń Akesafa kíao ń Simɛlↄni kíao 
\v 2 ń kía pↄ́ kú gugbãntoo oiↄ píi, kía pↄ́ kú gusĩsĩdeuↄ ń sɛ̃gbã pↄ́ kú Galile gɛↄmidↄkĩi oio ń gusalalao ń Doo sĩ̀sĩ pↄ́ kú bɛ'aɛ oio. 
\v 3 À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Kanaa pↄ́ kú gukpɛ oiↄ ń bɛ'aɛ oiↄwa píiɛ, Amↄleↄ ń Itiↄ ń Pɛliziↄ ń Yebusi pↄ́ kú gusĩsĩdeuↄ ń Ivi pↄ́ kú Mizipa bùsuu Ɛɛmↄ gbɛ saɛↄ. 
\v 4 Aa bↄ̀lɛ ń ń zĩgↄ̃ↄ píi dasidasi lán ísialɛ ũfãawa. An sↄ̃́ↄ ń ń sↄ̃́goↄ kɛ̀ zài. 
\v 5 Ɔ̃ kíapiↄ kↄ̃ kã̀aa aa mↄ̀ bòokpà sãnu Mɛloũ í saɛ, kɛ́ aa zĩka ń Isailiↄ.
\p
\v 6 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ: Ńsu vĩakɛnɛ́o. Zia maa'i kɛ́wa má ń na Isailiↄnɛ ń ↄzĩ aa ń dɛdɛɛ. Ǹ ń sↄ̃́ↄ kĩzã zↄ̃zↄ̃, ní ń sↄ̃́goↄ kpasa. 
\v 7 Ɔ̃ Yozuee ń a zĩgↄ̃ↄ gɛ̀má ń zĩo ḿpii, aa lɛ̀lɛmá zɛzɛsai Mɛloũ í saɛ we. 
\v 8 Dii ń nánɛ́ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa ń dɛdɛ aa pɛ̀ ń gbɛ̃eↄwa e Sidↄ̃ mɛɛwiau ń Misefomaiũo ń Mizipa guzulɛ pↄ́ kú gukpɛ oio. Aa ń dɛdɛ, an gbɛ̃e i bↄo. 
\v 9 Yozuee kɛ̀nɛ́ lá Dii òɛwa, à ń sↄ̃́ↄ kĩzã zↄ̃̀zↄ̃ à ń sↄ̃́goↄ kpàsa.
\p
\v 10 Zĩbeezĩ Yozuee ɛ̀a gɛ̀ Azoo sì, ↄ̃ à a kía dɛ̀ ń fɛ̃ndao. Azoopi mɛ́ kíapiↄ wɛ̃́lɛ mide ũ yãa. 
\v 11 Isailiↄ gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao, aa ń míↄnzↄ̃ɛ, an gbɛ̃e i gↄ̃o, ↄ̃ aa tɛsↄ̃̀wà. 
\v 12 Yozuee wɛ̃́lɛpiↄ sì píi ń ń kíaↄ, à ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao, à ń míↄnzↄ̃ lá Dii zↄ̀blena Mↄizi òwa. 
\v 13 Ãma Isailiↄ i tɛsↄ̃ wɛ̃́lɛ pↄ́ wà ɛ̀a kàlɛ ń bɛzia gbɛuↄwao, sema Azoo pↄ́ Yozuee tɛsↄ̃̀wàpi bàasio. 
\v 14 Isailiↄ wɛ̃́lɛpiↄ pↄ́ↄ nàaa ń pↄ́ ũ ń ń pↄtuoↄ, aa tàò. Aa ń gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao píi e aa ń míↄnzↄ̃, aai gbɛ̃e to bɛ̃́ɛo. 
\v 15 Yã́ pↄ́ Dii ò a zↄ̀blena Mↄiziɛ, Mↄizi yã́pi ò Yozueeɛ, ↄ̃ Yozuee kɛ̀ màa píi, i yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ kee kpá swã́ao.
\p
\v 16 Màa Yozuee bùsupi sì píi, a gusĩsĩde ń Nɛgɛvɛo píi ń Gosɛ̃ bùsuo píi ń bùsu pↄ́ kú gusalalauo ń sɛ̃gbão píi. À Isaili bùsu gusĩsĩde ń gusalalao sì 
\v 17 sɛa za gbɛ̀ wáiwai pↄ́ kú Sei bùsuu e à gɛ̀ pɛ̀ò Baali Gada pↄ́ kú Libã bùsu guzulɛu Ɛɛmↄ gbɛ saɛ. À ń kíaↄ kũ̀kũ píi, à ń dɛdɛ. 
\v 18 À zĩkà ń kíapiↄ píi à gɛ̃̀gɛ̃. 
\v 19 Ivi pↄ́ kú Gabaↄ̃ↄↄ bàasio wɛ̃́lɛe i e kↄ̃ yãmà ń Isailiↄo, aa ń sí zĩ guu píiɛ. 
\v 20 Dii mɛ́ tò an swã́ gbãakũ̀, ↄ̃ aa zĩkà ń Isailiↄ, kɛ́ Isailiↄ e ń míↄnzↄ̃ ń wɛ̃nagwasai, à ń midɛ míↄmiↄ lá a ò Mↄiziɛwa.\f + \fr 11.20 \fr*\ft Iko 7.16\ft*\f*
\p
\v 21 Zĩbeezĩ Yozuee gɛ̀ Anaki buiↄ\f + \fr 11.21 \fr*\ft Nao 13.33\ft*\f* dɛ̀dɛ gusĩsĩdeu ń Hɛblↄ̃o ń Dɛbiio ń Anabuo. À ń míↄnzↄ̃ à ń wɛ̃́lɛↄ kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ Yuda bùsu gusĩsĩdeu ń Isaili bùsu gusĩsĩdeo píi. 
\v 22 Anaki buie i gↄ̃ Isaili bùsuu lↄo, sema Gaza ń Gatao ń Asedodao. 
\v 23 Yozuee bùsupi sì píi lá Dii ò Mↄiziɛwaɛ, ↄ̃ a kpà Isailiↄwa, a kpaalɛ̀nɛ́ daɛdaɛ. Ɔ̃ bùsupi gↄ̃̀ kílikili zĩkasai.
\c 12
\s1 Kía pↄ́ Isailiↄ zĩblèmáↄ
\p
\v 1 Yuudɛ̃ gukpɛ baa kía pↄ́ Isailiↄ ń fú aa ń bùsuↄ sìmáↄ tↄ́ↄn kɛ: Ampii aa ku yãa sɛ̃gbãuɛ sɛa Aanↄ dↄ̀ↄi e à gɛ̀ pɛ̀ò Ɛɛmↄ gbɛwa. 
\v 2 Amↄleↄ kí Siↄ̃\f + \fr 12.2 \fr*\ft Nao 21.21-25, Iko 2.26-37\ft*\f* pↄ́ kú Ɛsɛbↄ̃. Ɔ̃mɛ bùsu vĩ sɛ̃́ia za Aloee pↄ́ kú swa pↄ́ wì mɛ Aanↄ baa, za guzulɛpi guoguo e à gɛ̀ pɛ̀ Yaboko dↄ̀ↄwa Amↄni bùsu zↄ̃lɛu. Galada bùsu kĩni kú we 
\v 3 ń Yuudɛ̃ baa gukpɛo za Gɛnɛzalɛti ísidawa e à gɛ̀ pɛ̀ Ísida Wisidewa ń Bɛyɛsimↄ pↄ́ kú gɛↄmidↄkĩi oio e gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Pisiga pↄlɛu.
\p
\v 4 Basana bùsu kí Ogu\f + \fr 12.4 \fr*\ft Nao 21.33-35, Iko 3.1-11\ft*\f* pↄ́ dɛ Lefai bui pↄ́ gↄ̃̀ↄ gbɛ̃́ ũ mɛ́ Asalo ń Ɛdɛlɛio kía ũ. 
\v 5 Ɔ̃mɛ Ɛɛmↄ gbɛ vĩ ń Salekao ń Basana bùsuo píi e à gɛ̀ pɛ̀ Gesuu buiↄ ń Maaka buiↄ bùsu lɛ́wa. Galada bùsu kpɛdo ku we e à gɛ̀ pɛ̀ Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ bùsuwa. 
\v 6 Kɛ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi ń Isailiↄ ń fú, ↄ̃ Mↄizi ń bùsupiↄ kpaalɛ̀ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doↄnɛ.\f + \fr 12.6 \fr*\ft Nao 32.33, Iko 3.12-13\ft*\f*
\p
\v 7 Yuudɛ̃ baa bɛ'aɛ oi kía pↄ́ Yozuee ń a gbɛ̃́ↄ ń fú wɛ̃́lɛↄ tↄ́ↄn kɛ, sɛa za Baali Gada, Libã guzulɛu e à gɛ̀ pɛ̀ gbɛ̀ wáiwai pↄ́ kú Sei bùsuwa. Bùsupi ↄ̃ Yozuee kpaalɛ̀ Isailiↄnɛ daɛdaɛ, 
\v 8 a gusĩsĩde ń a gusalalao ń sɛ̃gbão ń a gbɛpↄlɛↄ ń a guwaiwaio ń Nɛgɛvɛo, bùsu pↄ́ Itiↄ ń Amↄleↄ ń Kanaaↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ kuu yãa. Wɛ̃́lɛ pↄ́ aa dɛ a kíaↄ ũↄ tↄ́ↄn kɛ: 
\v 9 Yeliko, Ai pↄ́ kú Bɛtɛli saɛ, 
\v 10 Yelusalɛũ, Hɛblↄ̃, 
\v 11 Yaamu, Lakisi, 
\v 12 Ɛgɛlↄni, Gɛzɛɛ, 
\v 13 Dɛbii, Gɛdɛɛ, 
\v 14 Ɔↄma, Alade, 
\v 15 Libena, Adulaũ, 
\v 16 Makeda, Bɛtɛli, 
\v 17 Tapua, Efɛɛ, 
\v 18 Afɛki, Lasaloni, 
\v 19 Madↄ̃, Azoo, 
\v 20 Simɛlↄni Mɛlↄni, Akesafa, 
\v 21 Taanaki, Mɛgido, 
\v 22 Kɛdɛsi, Yↄkenaũ pↄ́ kú Kaamɛli bùsuu, 
\v 23 Doo pↄ́ kú Doo gusĩsĩdeu, Goiũ pↄ́ kú Giligali 
\v 24 ń Tiizao. Kíapiↄ píi gbɛ̃ↄn baakwi ń mɛ̀ndooɛ.
\c 13
\s1 Bùsu pↄ́ Isailiↄ i e zĩblèwàoↄ
\p
\v 1 Yozuee zikũ̀ à kà zã̀, ↄ̃ Dii òɛ̀: N zikũ̀ n ka zã̀, mɛ́ bùsu pↄ́ gↄ̃̀ ni sioↄ zↄ̃ↄ maamaaɛ. 
\v 2 Bùsu pↄ́ gↄ̃̀piↄn kɛ: Filitɛ̃ↄ bùsu ń Gesuuↄ bùsuo píi 
\v 3 sɛa za Sikoo dↄ̀ↄ pↄ́ kú Egipi gukpɛ oi e à gɛ̀ pɛ̀ò Ɛkɛloni bùsu zↄ̃lɛu gugbãntoo oiwa. Bùsupi wì mɛ Kanaa bùsu. Filitɛ̃ↄ kía gbɛ̃ↄn sↄoↄ ku Gaza ń Asedodao ń Asekelonio ń Gatao ń Ɛkɛlonio. Aviiↄ bùsu 
\v 4 ku gɛↄmidↄkĩi oi lↄ. Kanaa bùsu ku lↄ sɛa za Sidↄ̃ gbɛ̀'ɛↄ e à gɛ̀ pɛ̀ò Afɛkiwa ń Amↄleↄ bùsuo píi. 
\v 5 Gebaliↄ bùsu ń Libã bùsu gukpɛ oio sɛa za Baali Gada, Ɛɛmↄ gbɛpↄlɛu e à gɛ̀ pɛ̀ Amata bↄlɛu. 
\v 6 Sidↄ̃de pↄ́ kú gusĩsĩdeu sɛa za Libã bùsuu e Misefomaiũↄ, mámɛ má ń yá Isailiↄnɛ. Ǹ ń bùsu kpaalɛnɛ́ ń gbɛlaao lá má ònɛwa.\f + \fr 13.6 \fr*\ft Nao 33.54\ft*\f* 
\v 7 Bùsuɛ bee kpaalɛ Isaili bui mɛ̀n kɛ̃okwiↄnɛ sa ń Manase buiↄ lɛɛ doo.
\s1 Yuudɛ̃ baa gukpɛ bùsu kpaalɛa
\p
\v 8 Manase buiↄ lɛɛ do ń Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń bùsu vĩ kↄ̀. Dii zↄ̀blena Mↄizi mɛ́ kpaalɛ̀nɛ́ Yuudɛ̃ gukpɛ oi.\f + \fr 13.8 \fr*\ft Nao 32.33, Iko 3.12\ft*\f* 
\v 9 Sɛa Aloee pↄ́ kú Aanↄ dↄ̀ↄ saɛ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú guzulɛpi guoguoo ń Mɛdeba gusalalao e Dibↄ̃ 
\v 10 ń Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ dɛ Ɛsɛbↄ̃ kía ũ wɛ̃́lɛↄ píi e Amↄniↄ bùsu zↄ̃lɛu. 
\v 11 Galada bùsu ku we lↄ ń Gesuuↄ bùsuo ń Maakaↄ bùsuo ń gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Ɛɛmↄo píi ń Basana bùsuo píi e Saleka. 
\v 12 Lefai bui kↄ̃naↄ gbɛ̃́ Ogu pↄ́ dɛ Asalo ń Ɛdɛlɛio kía ũ bùsun we. Mↄizi mɛ́ ń fú, ↄ̃ à ń bùsu sìmá. 
\v 13 Isailiↄ i Gesuuↄ ń Maakaↄ bùsu símáo, ↄ̃ buipiↄ ku Isailiↄ guu e ń a gbão. 
\v 14 Mↄizi i bùsu kpaalɛ Levii buiↄnɛo. Sa pↄ́ wì o Dii Isailiↄ Luawa wì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ nↄ̀ↄ mɛ́ ń pↄ́ ũ lá a ònɛ́wa.\f + \fr 13.14 \fr*\ft Iko 18.1\ft*\f*
\p
\v 15 Kpaalɛ pↄ́ Mↄizi kɛ̀ Lubɛni buiↄnɛ daɛdaɛↄn kɛ: 
\v 16 Sɛa za Aloee pↄ́ kú Aanↄ dↄ̀ↄ saɛ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú guzulɛpi guoguoo ń Mɛdeba gusalalao píi 
\v 17 e Ɛsɛbↄ̃ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú gusalalauɛ beeↄ píi: Dibↄ̃, Bamↄti Baali, Bɛbaali Mɛona, 
\v 18 Yaaza, Kedemↄ, Mɛfaa, 
\v 19 Kiliataiũ, Sibema, Zɛlɛti Sahaa pↄ́ kú guzulɛ sĩ̀sĩwa, 
\v 20 Bɛpeoo, Pisiga gbɛpↄlɛↄ ń Bɛyɛsimↄo. 
\v 21 Gusalalapi wɛ̃́lɛↄ píi ń Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ dɛ Ɛsɛbↄ̃ kía ũ bùsu píion we. Mↄizi mɛ́ aà fù ń Madiãↄ kía pↄ́ Siↄ̃pi iko vĩmá aa ku bùsupiuↄ: Ɛvi, Lɛkɛũ, Zuu, Hulu ń Lɛbao. 
\v 22 Isailiↄ Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ pↄ́ dɛ màsokɛna ũ dɛ̀ we lↄ. 
\v 23 Yuudɛ̃ dↄ̀ↄ mɛ́ Lubɛni buiↄ bùsu zↄ̃lɛ ũ. Kpaalɛ pↄ́ aa sɛ̀ daɛdaɛ ń a wɛ̃́lɛↄ ń a bualoũↄn we.
\p
\v 24 Kpaalɛ pↄ́ Mↄizi kɛ̀ Gada buiↄnɛ daɛdaɛↄn kɛ: 
\v 25 Yazɛɛ bùsu, Galada bùsu wɛ̃́lɛↄ, Amↄniↄ bùsu kpɛdo e Aloee pↄ́ kú Laba oi 
\v 26 sɛa Ɛsɛbↄ̃ e Lama Mizipa ń Betoniũo, sɛa Maanaiũ e Dɛbii bùsuu. 
\v 27 Bɛtalaũ, Bɛnimɛla, Suko ń Zafↄ̃o ku guzulɛu we ń Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ bùsu kĩnio Yuudɛ̃ baa gukpɛ e Gɛnɛzalɛti ísida saɛ. 
\v 28 Kpaalɛ pↄ́ Gada buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ wɛ̃́lɛↄ ń a bualoũↄn we.
\p
\v 29 Kpaalɛ pↄ́ Mↄizi kɛ̀ Manase buiↄ lɛɛ doↄnɛ daɛdaɛↄn kɛ: 
\v 30 Sɛa Maanaiũ aa Basana kí Ogu bùsu è píi ń Yaii zↄ̃ɛwia mɛ̀n bàaↄ̃ pↄ́ kú weↄ 
\v 31 ń Galada bùsu kpɛdoo ń kí Ogu wɛ̃́lɛↄ Asalo ń Ɛdɛlɛio. Kpaalɛ pↄ́ Manase nɛ́ Makii buiↄ lɛɛ do sɛ̀ daɛdaɛↄn we.
\p
\v 32 Bùsu pↄ́ Mↄizi kpaalɛ̀nɛ́ gↄↄ pↄ́ a ku Mↄabuↄ bùsu sɛ̃gbãu Yuudɛ̃ gukpɛ baa bↄaa ń Yelikoon we. 
\v 33 I bùsue kpa Levii buiↄwao. Dii Isailiↄ Lua mɛ́ ń baa ũ lá a ònɛ́wa.\f + \fr 13.33 \fr*\ft Nao 18.20, Iko 18.2\ft*\f*
\c 14
\s1 Yuudɛ̃ baa bɛ'aɛ bùsu kpaalɛa
\p
\v 1 Kpaalɛ pↄ́ Isailiↄ sɛ̀ Kanaa bùsu guuↄn kɛ. Sa'ona Ɛleazaa ń Nuni nɛ́ Yozueeo ń Isaili bui uabeleↄ mɛ́ kpaalɛ̀nɛ́. 
\v 2 Isaili bui mɛ̀n kɛ̃okwi ń kĩnioↄ ↄ̃ wà kpaalɛ̀nɛ́ ń gbɛlaao\f + \fr 14.2 \fr*\ft Nao 26.52-56\ft*\f* lá Dii dà Mↄiziɛ a òwa. 
\v 3 Yuudɛ̃ baa gukpɛ ↄ̃ Mↄizi kpaalɛ̀ bui mɛ̀n pla ń kĩnioↄnɛ.\f + \fr 14.3 \fr*\ft Nao 32.33, Iko 3.12-17\ft*\f* I kpa Levii buiↄwańnↄo, 
\v 4 Yosɛfu nɛ́ↄ Manase ń Ɛflaiũo buiↄ mɛ́ gↄ̃̀ bui mɛ̀n pla ũ. Levii buiↄ i bùsu kpaalɛsɛo, sema wɛ̃́lɛ pↄ́ aaↄ kuuↄ ń ń dã́dãkɛkĩiↄ. 
\v 5 Màa Isailiↄ bùsu kpaalɛ̀kↄ̃ɛ lá Dii dà Mↄiziɛwa.
\s1 Hɛblↄ̃ kpaa Kalɛbuwa
\p
\v 6 Yuda buiↄ mↄ̀ Yozuee kĩ́i Giligali, ↄ̃ Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu, Kenazi bui òɛ̀: Ń yã́ pↄ́ Dii ò a gbɛ̃́ Mↄiziɛ Kadɛsi Baanɛa mapi ń mpio yã́ musu dↄ̃.\f + \fr 14.6 \fr*\ft Nao 14.30\ft*\f* 
\v 7 Kɛ́ ma ka wɛ̃̀ bla, Dii zↄ̀blena Mↄizi ma gbaɛ Kadɛsi Baanɛa, ↄ̃ ma mↄ bùsuɛ bee asiigwà. Ma ɛa ta aà kĩ́i, má òɛ̀ lá a ku ma sↄ̃ guuwa,\f + \fr 14.7 \fr*\ft Nao 13.30\ft*\f* 
\v 8 ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀manↄↄ tò sↄ̃ kɛ̃̀ ń gbɛ̃́ↄgu. Mapi lé, má tɛ́ Dii ma Luazi ń nↄ̀sɛmɛndooɛ. 
\v 9 Gↄↄ bee ↄ̃ Mↄizi lɛgbɛ̃̀mɛɛ à mɛ̀, lá má tɛ́ Dii ma Luazi ń nↄ̀sɛmɛndoo, tↄↄlɛ pↄ́ ma gbapɛ̀lɛwà a gↄ̃ mapi ń ma buiↄ pↄ́ ũɛ e gↄↄpii.\f + \fr 14.9 \fr*\ft Nao 14.24\ft*\f* 
\v 10 Dii tò má kú e tia lá à a lɛgbɛ̃̀wa. Za gↄↄ pↄ́ à yã́pi ò Mↄiziɛ gↄↄ pↄ́ Isailiↄ bɛ guwaiwaiu, a wɛ̃̀ blasↄon kɛ. Tia kɛ́wa ma kɛ wɛ̃̀ basiiↄ̃sↄo, 
\v 11 mɛ́ má gbãa vĩ e ń a tiao, lá má vĩ gↄↄ pↄ́ Mↄizi ma zĩwa. Má yɛ̃̀ɛɛ vĩ e ń a tiao mà gɛ́ zĩkai lán yãawa. 
\v 12 Ma gba gusĩsĩde pↄ́ Dii a yã'ò gↄↄbeezĩpi sa. Nzĩawa n swã́ mà gↄↄ bee Anaki buiↄ ku we, mɛ́ aa wɛ̃́lɛ zↄ̃ↄ bĩ́ideↄ vĩ. Dii aↄ kumanↄ, mí ń bùsu símá lá Dii òwa.
\p
\v 13 Ɔ̃ Yozuee samaa'ò Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbuɛ, ↄ̃ à Hɛblↄ̃ kpàwà kpaalɛ ũ. 
\v 14 Ayãmɛto Hɛblↄ̃ gↄ̃̀ Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu buiↄnɛ e ń a gbão, asa à tɛ̀ Dii Isailiↄ Luazi ń nↄ̀sɛmɛndooɛ. 
\v 15 Wì o Hɛblↄ̃ɛ yãa Kiliataabaɛ, Anaki bui tↄde pↄ́ wì mɛɛ̀ Aaba yã́i.
\p Bee gbɛa bùsu gↄ̃̀ da kílikili, wàlɛ zĩkauo.
\c 15
\s1 Yuda buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 1 Kpaalɛ pↄ́ Yuda buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ gɛ̀ pɛ̀ Ɛdↄũↄ bùsuwaɛ e guwaiwai pↄ́ wì mɛ Ziniwa, Isaili bùsu zↄ̃lɛu gɛↄmidↄkĩi oi. 
\v 2 Sɛa za Ísida Wiside lɛ́u gɛↄmidↄkĩi oi an bùsu lɛ́pi tà gɛↄmidↄkĩi oiɛ, 
\v 3 à pã̀ Sóigbɛbↄlɛ ↄzɛɛi, à tà Zini oi, à pã̀ Kadɛsi Baanɛa ↄzɛɛi, à tà e Ɛzↄ̃nↄ ń Adaao, à gɛ̀ lìa Kaakai. 
\v 4 Bↄa Azemↄ à pã̀ Egipi zɛ́ swaa e à gɛ̀ pɛ̀ ísiawa. An bùsu lɛ́n we gɛↄmidↄkĩi oi.
\p
\v 5 Gukpɛ oi an bùsu lɛ́ mɛ́ Ísida Wiside ũ e Yuudɛ̃ lɛ́i. Gugbãntoo oi sↄ̃, sɛa za gu pↄ́ Yuudɛ̃ kàu ísidapiwa, 
\v 6 à tà Dↄ̃nkpɛa, à tà Bɛtalaba ↄplaai e Lubɛni nɛ́ Bohana gbɛi. 
\v 7 Za Akoo guzulɛu à tà Dɛbii, ↄ̃ à lìaa gugbãntoo oi e Giligali pↄ́ bↄaa ń Adumiũ gbɛbↄlɛo, swadↄↄ gɛↄmidↄkĩi oi. Za we à pã̀ Sɛmɛsi nibↄna ía e à tàò Logɛli nibↄnai. 
\v 8 À pã̀ Inↄũ guzulɛa sĩ̀sĩ pↄ́ Yebusiↄ wɛ̃́lɛ Yelusalɛũ kuwà gɛↄmidↄkĩi oi pↄlɛu. Za we à sĩ̀sĩ pↄ́ kú Inↄũ guzulɛ bɛ'aɛ oi kũ̀ Lefai gusalala lɛ́u gugbãntoo oi. 
\v 9 Za sĩ̀sĩpi misonaa à mipɛ̀ Nɛfetoa nibↄnawa, à mipɛ̀ Ɛfↄ̃nↄ gbɛ wɛ̃́lɛↄwa e Baala pↄ́ wì mɛ lↄ Kiliayaaliũ. 
\v 10 Bↄa Baala à lìai bɛ'aɛ oi e gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Seiwa, à tà gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Yaaliũ pↄlɛu gugbãntoo oi, ↄ̃ wì mɛ lↄ Kesaloni, e Bɛsɛmɛsi ń Timinao. 
\v 11 À tà Ɛkɛloni gbɛpↄlɛu gugbãntoo oi, à tà Sikelona, à pã̀ Baala gbɛa e Yabenɛ, ↄ̃ à mìdɛ ísiai.
\p
\v 12 Bɛ'aɛ oi Ísia Zↄ̃ↄ mɛ́ Yuda buiↄ bùsu zↄ̃lɛ ũ. An bùsu zↄ̃lɛↄn we daɛdaɛ.
\s1 Kalɛbu zĩblea Hɛblↄ̃ ń Dɛbiiowa
\r (Dↄa 1.11-15)
\p
\v 13 Yozuee tↄↄlɛ pↄ́ kú Yuda buiↄ bùsuu kpà Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbuwa lá Dii dìlɛɛ̀wa. Ɔ̃mɛ Anaki buiↄ dezi Aaba wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Hɛblↄ̃ ũ. 
\v 14 Kalɛbu Anaki bui pↄ́ kú weↄ yà gbɛ̃ↄn àaↄ̃, Sesai, Aimani ń Talemaio. 
\v 15 Bↄa we à gɛ̀ lɛ̀lɛ Dɛbiideↄwa. Dɛbii tↄ́n yãa Kiliasɛfɛɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Kalɛbu mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ̀lɛ Kiliasɛfɛɛpiwa a sì ↄ̃ má a nɛnↄɛ Akesa kpawà nↄ ũ. 
\v 17 Kalɛbu dãuna Kenazi nɛ́ Ɔniɛli mɛ́ sì, ↄ̃ Kalɛbu a nɛnↄɛpi kpàwà. 
\v 18 Kɛ́ à aà sɛ̀, à nàɛwà aà gɛ tↄↄlɛ wabikɛ a maewa. Kɛ́ nↄpi pìla a zàa'ĩnawa, ↄ̃ aà mae Kalɛbu aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii? 
\v 19 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Gbɛ̃kɛkɛmɛɛ. Lá tↄↄlɛ pↄ́ n ma gba ku gbáauɛ, ma gba a nibↄnade sa. Ɔ̃ Kalɛbu aà gbà tↄↄlɛ pↄ́ a nibↄna ku sĩ̀sĩↄna musu ń pↄ́ pↄ́ a nibↄna ku guzulɛuo.
\p
\v 20 Kpaalɛ pↄ́ Yuda buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄn kɛ: 
\v 21 Wɛ̃́lɛɛ beeↄ ku Yuda bùsu lɛ́ pↄ́ kú gbáau Ɛdↄũↄ bùsu oiɛ: Kabazee, Edɛɛ, Yaguu, 
\v 22 Kina, Dimↄna, Adada, 
\v 23 Kɛdɛsi, Azoo, Itena, 
\v 24 Zifi, Teleũ, Bealo, 
\v 25 Azoo Adata, Kelio Ɛzↄ̃nↄ pↄ́ wì mɛ lↄ Azoo, 
\v 26 Amaũ, Sɛma, Mↄlada, 
\v 27 Azaagada, Ɛsemↄ, Bɛpele, 
\v 28 Azaasuali, Bɛɛsɛba, Biziotia, 
\v 29 Baala, Iiũ, Ɛsɛũ, 
\v 30 Ɛlolada, Kesili, Ɔↄma, 
\v 31 Zikilaga, Mademana, Sansana, 
\v 32 Lebao, Siliũ, Aini ń Limↄo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ píi baakwi mɛ̀ndosai, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 33 Wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Yuda bùsu gusalalauↄ tↄ́n kɛ: Ɛsɛtao, Zↄla, Asena, 
\v 34 Zanↄa, Ɛnganiũ, Tapua, Enaũ, 
\v 35 Yaamu, Adulaũ, Soko, Azeka, 
\v 36 Saalaiũ, Aditaiũ ń Gedela ge Gedelotaiũo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ gɛ̃o mɛ̀ndosai, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 37 A gbɛa Zena, Adasa, Midala Gada, 
\v 38 Dilana, Mizipa, Yↄkeeli, 
\v 39 Lakisi, Bↄzeka, Ɛgɛlↄni, 
\v 40 Kabↄ̃, Lamasa, Kitelisi, 
\v 41 Gedelo, Bɛdagↄ̃, Naama ń Makedao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndoo, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 42 A gbɛa Libena, Ɛtɛɛ, Asã, 
\v 43 Ifeta, Asena, Nɛzibu, 
\v 44 Kɛila, Akazibu ń Malesao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kɛ̃okwi, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 45 Ɛkɛloni ń a zↄ̃ɛwiaↄ ń a bualoũↄ. 
\v 46 Wɛ̃́lɛ pↄ́ aa ku Ɛkɛloni bɛ'aɛ Asedoda oiↄ, an baade ń a bualoũↄɛ. 
\v 47 Asedoda ń a zↄ̃ɛwiaↄ ń a bualoũↄ. Gaza ń a zↄ̃ɛwiaↄ ń a bualoũↄ e à gɛ̀ pɛ̀ Egipi zɛ́ swawa ń ísialɛo.
\p
\v 48 Wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Yuda bùsu gusĩsĩdeuↄ tↄ́n kɛ: Samii, Yatii, Soko, 
\v 49 Dana, Kiliasana, Dɛbii, 
\v 50 Anabu, Ɛsɛmↄ, Aniũ, 
\v 51 Gosɛ̃, Olona ń Giloo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kuɛdo, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 52 A gbɛa Alabu, Duma, Ɛsã, 
\v 53 Yaniũ, Bɛtapua, Afɛka, 
\v 54 Humɛta, Kiliataaba pↄ́ wì mɛ lↄ Hɛblↄ̃ ń Ziooo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kɛ̃okwi, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 55 A gbɛa Maↄni, Kaamɛli, Zifi, Yuta, 
\v 56 Yezɛlɛɛ, Yↄkedaũ, Zanↄa, 
\v 57 Kainu, Gibɛa ń Timinao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kwi, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 58 A gbɛa Halula, Bɛzuu, Gedoo, 
\v 59 Maalata, Bɛtanↄ ń Ɛlekonio. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ soolo, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 60 Kiliabaali pↄ́ wì mɛ lↄ Kiliayaaliũ ń Labao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ pla, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 61 Yuda bùsu wɛ̃́lɛ pↄ́ kú gbáauↄ tↄ́n kɛ sa. Bɛtalaba, Midini, Sekaka, 
\v 62 Nibesã, Wisiwɛ̃lɛ ń Ɛ̃ngɛdio. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ soolo, an baade ń a bualoũↄ.
\p
\v 63 Yuda buiↄ i fↄ̃ Yebusi pↄ́ kú Yelusalɛũↄ yào, ↄ̃ aa ku Yelusalɛũ ń Yuda buiↄ sãnu e ń a gbão.
\c 16
\s1 Ɛflaiũ buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 1 Yosɛfu buiↄ ń kpaalɛ sɛ̀ sɛa za Yuudɛ̃i bↄaa ń Yelikoo, Yeliko nibↄna gukpɛ oi. Za we à pã̀ gbáaa e Bɛtɛli bùsu gusĩsĩdeu. 
\v 2 Bↄa Bɛtɛli à tà Luzu, ↄ̃ à tà e Aaki buiↄ bùsuu e Atalo. 
\v 3 A gbɛa an bùsu zↄ̃lɛ pìla bɛ'aɛ oi e Yaflɛti buiↄ bùsuu e Bɛtoloni zĩ́lɛpↄ ń Gɛzɛɛo, ↄ̃ à gɛ̀ pɛ̀ ísialɛwa. 
\v 4 Bùsu pↄ́ Yosɛfu nɛ́ↄ Manase ń Ɛflaiũo buiↄ sɛ̀n we.
\p
\v 5 Bùsu pↄ́ Ɛflaiũ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄn kɛ: Sɛa za Atalo Adaa gukpɛ oi à tà e Bɛtoloni musupↄwa, 
\v 6 ↄ̃ à gɛ̀ pɛ̀ ísiawa. Za Mikɛmɛta gugbãntoo oi an bùsu zↄ̃lɛ pã̀i gukpɛ oiɛ e Taanaki Silo, ↄ̃ à pã̀i e Yanↄa gukpɛ oi. 
\v 7 Bↄa we à tà Atalo ń Naalatio, ↄ̃ à nà Yelikowa e à gɛ̀ pɛ̀ Yuudɛ̃wa. 
\v 8 Sɛa za Tapuawa an bùsu zↄ̃lɛ tà bɛ'aɛ oi Kana dↄ̀ↄi e à gɛ̀ kà ísiawa. Kpaalɛ pↄ́ Ɛflaiũ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄn we. 
\v 9 Ɛflaiũ buiↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Manase buiↄ bùsuuↄ vĩ lↄ, an baade ń a bualoũↄ. 
\v 10 Aai fↄ̃ Kanaa pↄ́ kú Gɛzɛɛↄ bùsu sìmáo, ↄ̃ aa gↄ̃̀ we sãnu ń Ɛflaiũ buiↄ e ń a gbão, ãma an zↄↄnɛ.
\c 17
\s1 Manase buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 1 Kpaalɛ pↄ́ Manase buiↄ sɛ̀n kɛ. Manaseá Yosɛfu yoaɛ. Galada bùsu ń Basana bùsuo gↄ̃̀ Manase yoa Makii pↄ́ ũ, asa zĩgↄ̃ɛ. Ɔ̃mɛ Galada mae ũ. 
\v 2 Yosɛfu nɛ́ Manase nɛ́ kĩniↄn kɛ: Abiɛzɛɛ, Elɛki, Asiɛli, Sikɛũ, Efɛɛ ń Semidao. An buiↄ mɛ́ kpaalɛɛ bee sɛ̀ daɛdaɛ. 
\v 3 Manase nɛ́ Makii Galada ì, Galada Efɛɛ ì, ↄ̃ Efɛɛ Zelofada ì. Zelofadapi i nɛgↄ̃ɛ io, sema nɛnↄɛↄ. An tↄ́n kɛ: Mala, Nↄa, Ɔgɛla, Milika ń Tiizao. 
\v 4 Aa gɛ̀ sa'ona Ɛleazaa ń Nuni nɛ́ Yozueeo ń dↄaanaↄ lè aa mɛ̀: Dii dìlɛ Mↄiziɛ aà bùsu kpaalɛwɛ̃ɛ sãnu ń wá dãↄↄ. Ɔ̃ Yozuee kpaalɛ̀nɛ́ ń ń desɛ̃ↄ sãnu, lá Dii òwa.\f + \fr 17.4 \fr*\ft Nao 27.1-7\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ wà tↄↄlɛ kpaalɛ̀ Manase buiↄnɛ lɛɛ kwi, Galada bùsu ń Basana bùsu pↄ́ kú Yuudɛ̃ baa gukpɛo bàasi, 
\v 6 asa Manase bui Zelofada nɛnↄɛↄ kpaalɛsɛ̀ sãnu ń Manase nɛgↄ̃ɛↄɛ. Galada bùsu mɛ́ gↄ̃̀ Manase buiↄ lɛɛ do pↄ́ ũ.
\p
\v 7 Sɛa za Asɛɛ Manase buiↄ bùsu gɛ̀ Mikɛmɛta pↄ́ kú Sikɛũ gukpɛ oi. Sɛa za we an bùsu zↄ̃lɛ tà gɛↄmidↄkĩi oi e Tapua nibↄnai. 
\v 8 Tapua bùsuá Manase buiↄ pↄ́ɛ, ãma wɛ̃́lɛpi kú ń bùsu zↄ̃lɛwaɛ, Ɛflaiũ buiↄ mɛ́ vĩ. 
\v 9 Manase buiↄ bùsu zↄ̃lɛ tà swa pↄ wì mɛ Kana baa gɛↄmidↄkĩi oi. Ɛflaiũ bui wɛ̃́lɛeↄ kú ń Manase bui wɛ̃́lɛↄ we. Manase buiↄ bùsu zↄ̃lɛ bùa Kana baa gugbãntoo oi e à gɛ̀ pɛ̀ ísiawa. 
\v 10 Ɛflaiũ buiↄ bùsu ku swapi gɛↄmidↄkĩi oi, Manase buiↄ pↄ́ sↄ̃ gugbãntoo oi e ísialɛ. Gugbãntoo oi an bùsu zↄ̃lɛ gɛ̀ pɛ̀ Asɛɛ buiↄ bùsuwa, gukpɛ oi sↄ̃ Isakaa buiↄ bùsuɛ. 
\v 11 Wà wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Isakaa buiↄ bùsuuɛ beeↄ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Asɛɛ buiↄ bùsuuɛ beeↄ kpà Manase buiↄwa: Bɛtɛsã, Ibleaũ, Doo, Ɛndoo, Taanaki ń Mɛgidoo, ampii ń a zↄ̃ɛwiaↄ. 
\v 12 Kási aai fↄ̃ wɛ̃́lɛpiↄ sìo, asa Kanaaↄ gì zↄ̃lɛa bùsupiuɛ. 
\v 13 Kɛ́ Isailiↄ gbãa è, ↄ̃ aa Kanaapiↄ dà zↄzĩu, aai e ń bùsupi sìmá wásawasao.
\p
\v 14 Yosɛfu buiↄ ò Yozueeɛ: Dii báaadàwágu, wa dasikũ̀ maamaa kɛ́wa, ↄ̃ bùsu lɛɛ do ń kpàwáa? 
\v 15 Ɔ̃ Yozuee wèmá à mɛ̀: Tó á dasi, mɛ́ á bùsu gusĩsĩde kɛ̀ɛ́ fɛ̃́nɛũ, à gɛ́ líkpɛu, gu pↄ́ Pɛliziↄ ń Lefai buiↄ kuu, í a gbáala kɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Yosɛfu buipiↄ mɛ̀: Gusĩsĩdepi a mↄ́wáo, à mↄ lè sↄ̃ Kanaa pↄ́ kú gusalalauↄ zĩkasↄ̃go mↄpↄↄ vĩ, an gbɛ̃́ pↄ́ kú Bɛtɛsã ń a zↄ̃ɛwiaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kú Yezɛlɛɛ guzulɛuↄ píi. 
\v 17 Ɔ̃ Yozuee ò Yosɛfu nɛ́ Ɛflaiũ ń Manase buipiↄnɛ à mɛ̀: Á dasi mɛ́ á gbãa maamaa. Á kpaalɛsɛ lɛɛ doo, 
\v 18 asa gusĩsĩdeↄ dɛ á pↄ́ ũɛ. À a gbáala kɛ, i gↄ̃ á pↄ́ ũ e a lɛ́wa. Baa kɛ́ Kanaaↄ sↄ̃́go mↄpↄↄ vĩ mɛ́ aa gbãa, á ń bùsu símáɛ.
\c 18
\s1 Bùsu kĩni kpaalɛa
\p
\v 1 Isailiↄ kã̀aa Silo ḿpii, ↄ̃ aa kpaaũkpɛ dↄ̀ we. Aa zĩblè bùsupiwa, 
\v 2 ãma Isaili bui soplaↄ mɛ́ gↄ̃̀ kpaalɛsɛsai. 
\v 3 Ɔ̃ Yozuee ònɛ́: Á ↄ aↄ dↄázi e bↄɛ ni? À gɛ bùsu pↄ́ Dii á deziↄ Lua kpàwá sí á pↄ́ ũ. 
\v 4 À á gbɛ̃́ↄ dilɛ àaↄ̃'aaↄ̃ bui ń buio, mí ń gbaɛ. Aa fɛlɛ ń bùsu kɛɛlɛ, aai a yã́ dalau a kpaalɛa yã́ musu, aai suomɛɛ. 
\v 5 Á kpaalɛ lɛɛ soplaɛ. Yuda buiↄ gↄ̃ ń bùsuu gɛↄmidↄkĩi oi, mɛ́ Yosɛfu buiↄ gↄ̃ ń bùsuu gugbãntoo oi. 
\v 6 Tó a á bùsu kpaalɛa lɛɛ sopla yã́ dàlau, à suomɛɛ la, mí kpaalɛɛ́ ń gbɛlaao Dii wá Lua aɛ. 
\v 7 Levii buiↄ kpaalɛsɛánↄo, asa Dii gbagbaa mɛ́ ń baa ũ. Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo sↄ̃ aa ń kpaalɛ sɛ̀ kↄ̀ Yuudɛ̃ baa gukpɛ. Dii zↄ̀blena Mↄizi mɛ́ kpàmá.
\p
\v 8 Kɛ́ gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ lɛ́ dazɛu bùsu yã́ dai láu, ↄ̃ Yozuee yãdìlɛnɛ́ à mɛ̀: À gɛ bùsu kɛɛlɛ, í a yã́ dalau, à suomɛɛ, mí kpaalɛɛ́ ń gbɛlaao Dii aɛ Silo la. 
\v 9 Ɔ̃ gbɛ̃́piↄ pã̀ bùsupia, aa a yã́ dàlau wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo lɛɛ sopla, ↄ̃ aa tàò Yozuee kĩ́i bòou Silo. 
\v 10 Ɔ̃ Yozuee bùsupi kpaalɛ̀ Isaili buipiↄnɛ Dii aɛ ń gbɛlaao.
\s1 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 11 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kpaalɛsɛ̀ Yuda buiↄ bùsu ń Yosɛfu buiↄ bùsuo zãnguo daɛdaɛ. 
\v 12 Sɛa za Yuudɛ̃i an bùsu zↄ̃lɛ dↄ̀ Yelikozi gɛↄmidↄkĩi oi, à mipɛ̀ gusĩsĩdewa bɛ'aɛ oi, ↄ̃ à tà Bɛtavɛ̃ gbáau. 
\v 13 Sɛa za we à tà Luzu pↄ́ wì mɛ lↄ Bɛtɛli gɛↄmidↄkĩi oi, ↄ̃ à tà Atalo Adaa pↄ́ kú sĩ̀sĩ musu Bɛtoloni zĩ́lɛpↄ gɛↄmidↄkĩi oi. 
\v 14 Sɛa za sĩ̀sĩpi bɛ'aɛ oi à lìa gɛↄmidↄkĩi oi e Kiliabaali pↄ́ wì mɛ lↄ Kiliayaaliũ. Wɛ̃́lɛpiá Yuda buiↄ pↄ́ɛ. An bùsu zↄ̃lɛ pↄ́ kú bɛ'aɛn we. 
\v 15 Sɛa za Kiliayaaliũ wɛ̃́nkpɛ gɛↄmidↄkĩi a zↄ̃lɛ tà gukpɛ oi e Nɛfetoa nibↄnai. 
\v 16 À pìla sĩ̀sĩ pↄ́ bↄaa ń Bɛninↄũ guzulɛo Lefai guzulɛ gugbãntoo oi. À dↄ̀ Inↄũ guzulɛi Yebusiↄ wɛ̃́lɛ saɛ gɛↄmidↄkĩi oi e Logɛli nibↄnai. 
\v 17 Sɛa za we à pã̀i à tà gugbãntoo oi e Sɛmɛsi nibↄnai ń Gelilo pↄ́ bↄaa ń Adumiũ gbɛbↄlɛoo ń Lubɛni nɛ́ Bohana gbɛo. 
\v 18 À tà sĩ̀sĩ pↄ́ kú Alaba sɛ̃ saɛ gugbãntoo oi, ↄ̃ à pìla sɛ̃piu. 
\v 19 À dↄ̀ Dↄ̃nkpɛa sĩ̀sĩi gugbãntoo oi, à gɛ̀ pɛ̀ Ísida Wisidewa a gugbãntoo oi, gu pↄ́ Yuudɛ̃ kàuwa. An bùsu zↄ̃lɛ pↄ́ kú gɛↄmidↄkĩi oin we. 
\v 20 Yuudɛ̃ mɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsu zↄ̃lɛ ũ gukpɛ oi. An bùsu zↄ̃lɛↄn we.
\p
\v 21 Wɛ̃́lɛ pↄ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ vĩ daɛdaɛↄn kɛ: Yeliko, Dↄ̃nkpɛa, Emɛkɛzizi, 
\v 22 Bɛtalaba, Zemalaiũ, Bɛtɛli, 
\v 23 Aviũ, Pala, Ɔfɛla, 
\v 24 Kefaa, Amↄni, Ɔfini ń Gɛbao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kuɛpla, an baade ń a bualoũↄ. 
\v 25 A gbɛa Gabaↄ̃ↄ, Lama, Beelo, 
\v 26 Mizipa, Kefila, Mↄza, 
\v 27 Lɛkɛũ, Iipɛɛli, Talala, 
\v 28 Zela, Ɛlɛfi, Yebusiↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Yelusalɛũ, Gibɛa ń Kiliao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ gɛ̃o mɛ̀ndosai, an baade ń a bualoũↄ. Kpaalɛ pↄ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄn we.
\c 19
\s1 Simɛↄ buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 1 Gbɛlaa gɛ̃n plaade Simɛↄ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. An bùsu mɛ́ kú Yuda buiↄ bùsu guo. 
\v 2 An wɛ̃́lɛↄ tↄ́n kɛ: Bɛɛsɛba pↄ́ wì mɛ lↄ Sɛba, Mↄlada, 
\v 3 Azaasuali, Bala, Ɛsɛũ, 
\v 4 Ɛlolada, Bɛtuɛ, Ɔↄma, 
\v 5 Zikilaga, Bɛmaakabo, Azaasusa, 
\v 6 Bɛlebao ń Saluɛ̃o. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kuɛ'aaↄ̃, ampii ń ń bualoũↄ. 
\v 7 A gbɛa Aini, Limↄ, Ɛtɛɛ ń Asão. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń bualoũↄ 
\v 8 ń bualoũ pↄ́ liaiↄ e Baalabɛɛ ń Lama Nɛgɛvɛo. Kpaalɛ pↄ́ Simɛↄ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄn we. 
\v 9 Wà Simɛↄ buiↄ bùsupi sì Yuda buiↄ kpaalɛ guuɛ, asa Yuda buiↄ pↄ́ zↄ̃ↄɛ. Màa Simɛↄ buiↄ ń kpaalɛ è Yuda buiↄ pↄ́ guu.
\s1 Zabulↄni buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 10 Gbɛlaa gɛ̃n àaↄ̃de Zabulↄni buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. An bùsu zↄ̃lɛ tà e Salidi. 
\v 11 Sɛa za we à tà bɛ'aɛ oi e Malala, ↄ̃ à pɛ̀ Dabɛsɛwa ń swadↄↄ pↄ́ kú Yↄkenaũ saɛo. 
\v 12 Sɛa za Salidi à tà gukpɛ oi e Kiselo Taboo bùsuu, ↄ̃ à tà Dabela ń Yafiao. 
\v 13 Sɛa za we à tà gukpɛ oi e Gatefɛɛ ń Etakazinio. Ɔ̃ à gɛ̃̀ ń Limↄo ń Nɛao. 
\v 14 Sɛa za we à dↄ̀ Ãnatↄ̃i gugbãntoo oi e à gɛ̀ pɛ̀ Ifataɛli guzulɛwa. 
\v 15 Kata, Naalala, Simɛlↄni, Idala ń Bɛtɛlɛũo ku a guu lↄ. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kuɛpla, ampii ń ń bualoũↄ. 
\v 16 Wɛ̃́lɛpiↄ ń ń bualoũↄ mɛ́ kpaalɛ pↄ́ Zabulↄni buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ ũ.
\s1 Isakaa buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 17 Gbɛlaa gɛ̃n síiↄ̃de Isakaa buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. 
\v 18 An bùsu wɛ̃́lɛↄn kɛ: Yezɛlɛɛ, Kesulo, Sunɛũ, 
\v 19 Afalaiũ, Sioni, Anaala, 
\v 20 Labiti, Kisioni, Ɛbɛzi, 
\v 21 Lɛmɛti, Ɛnganiũ, Ɛnada ń Bɛpazɛzio. 
\v 22 An bùsu zↄ̃lɛ lↄ̀ Taboowa ń Saazumao ń Bɛsɛmɛsio e à gɛ̀ pɛ̀ Yuudɛ̃wa. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndoo, ampii ń ń bualoũↄ. 
\v 23 Wɛ̃́lɛpiↄ ń ń bualoũↄ mɛ́ kpaalɛ pↄ́ Isakaa buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ ũ.
\s1 Asɛɛ buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 24 Gbɛlaa gɛ̃n sↄode Asɛɛ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. 
\v 25 An bùsu wɛ̃́lɛↄn kɛ: Ɛleka, Hali, Bɛtɛ̃, Akesafa, 
\v 26 Alamɛlɛki, Amada ń Misalao. Bɛ'aɛ oi an bùsu zↄ̃lɛ lↄ̀ Kaamɛliwa ń Sikoo Libenao. 
\v 27 Sɛa za we à ɛ̀a gukpɛ oi e Bɛdagↄ̃, à pɛ̀ Zabulↄni buiↄ bùsuwa ń Ifataɛli guzulɛo, à tà Bɛtɛmɛki ń Nɛiɛlio, ↄ̃ à dↄ̀ Kabului ↄzɛɛ oi 
\v 28 e Abadↄ̃ ń Leobɛo ń Hamↄo ń Kanao ń Sidↄ̃ pↄ́ dɛ mɛɛwia ũo. 
\v 29 Sɛa za we à tà Lama ń Tii wɛ̃́lɛ bĩ́ideo, ↄ̃ à pã̀i, à tà Osa oi e à gɛ̀ pɛ̀ ísiawa Akazibu saɛ. 
\v 30 Ɔ̃ à gɛ̃̀ ń Umao ń Afɛkio ń Leobɛo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ mɛ̀n bao ń plao, ampii ń ń bualoũↄ. 
\v 31 Wɛ̃́lɛpiↄ ń ń bualoũↄ mɛ́ kpaalɛ pↄ́ Asɛɛ buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ ũ.
\s1 Nɛfatali buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 32 Gbɛlaa gɛ̃n soolode Nɛfatali buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. 
\v 33 Sɛa za Hɛlɛfi ń Zaananiũ gbɛ̃́nɛ kpɛ́o an bùsu tà Adami Nɛkɛbu ń Yabenɛo e Lakuũ, a zↄ̃lɛn Yuudɛ̃i. 
\v 34 Ɔ̃ à ɛ̀a bɛ'aɛ oi e Azenↄ Taboo, ↄ̃ à gɛ̃̀ ń Hukokoo. Gɛↄmidↄkĩi oi à pɛ̀ Zabulↄni buiↄ bùsuwa, bɛ'aɛ oi sↄ̃ Asɛɛ buiↄ bùsuwa, gukpɛ oi sↄ̃ Yuudɛ̃wa. 
\v 35 An wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ tↄ́n kɛ: Zidiũ, Zɛɛ, Amata, Laka, Gɛnɛzalɛti, 
\v 36 Adama, Lama, Azoo, 
\v 37 Kɛdɛsi, Ɛdɛlɛi, Ɛnazoo, 
\v 38 Iloni, Midala'ɛli, Ɔlɛũ, Bɛtana ń Bɛsɛmɛsio. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ kɛ̃okwi, ampii ń ń bualoũↄ. 
\v 39 Wɛ̃́lɛpiↄ ń ń bualoũↄ mɛ́ kpaalɛ pↄ́ Nɛfatali buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ ũ.
\s1 Dã buiↄ kpaalɛsɛa
\p
\v 40 Gbɛlaa gɛ̃n soplade Dã buiↄ sɛ̀ daɛdaɛ. 
\v 41 An bùsu wɛ̃́lɛↄ tↄ́n kɛ: Zↄla, Ɛsɛtao, Iisɛmɛsi, 
\v 42 Saalebiũ, Ayaloni, Itela, 
\v 43 Eloni, Timɛna, Ɛkɛloni, 
\v 44 Ɛleke, Gibetↄ̃, Baalata, 
\v 45 Yehuda, Bɛnɛbɛla, Gata Limↄ, 
\v 46 Mɛyaakↄ̃ ń Lakↄ̃o ń bùsu pↄ́ bↄaa ń Zopeo. 
\v 47 Dã buiↄ i fↄ̃ ń bùsupi sìmáo, ↄ̃ aa gɛ̀ lɛ̀lɛ Lɛsɛũdeↄwa. Aa sì aa a gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao aa zↄ̃̀lɛu, ↄ̃ aa ń dezi Dã tↄ́ kpàɛ̀.\f + \fr 19.47 \fr*\ft Dↄa 18.27-29\ft*\f* 
\v 48 Wɛ̃́lɛpiↄ ń ń bualoũↄ mɛ́ kpaalɛ pↄ́ Dã buiↄ sɛ̀ daɛdaɛↄ ũ.
\s1 Yozuee kpaalɛsɛa
\p
\v 49 Kɛ́ Isailiↄ ń bùsu kpaalɛkɛ̀ aa làa, ↄ̃ aa gbàsa Nuni nɛ́ Yozuee pↄ́ kpàwà 
\v 50 lá Dii òwa. Timɛna Sɛla pↄ́ kú Ɛflaiũ bùsu gusĩsĩdeu ↄ̃ a gbɛ̀a, ↄ̃ aa kpàwà. A kɛ̀kɛ kàlɛ, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛu.
\p
\v 51 Kpaalɛ pↄ́ sa'ona Ɛleazaa ń Nuni nɛ́ Yozueeo ń Isaili bui uabeleↄ kɛ̀nɛ́ ń gbɛlaao Silo Dii aɛ a kpɛ́ kpɛɛlɛn we. Màa ↄ̃ aa bùsupi kpaalɛ̀.
\c 20
\s1 Misiwɛ̃lɛↄ
\r (Nao 35.9-34, Iko 19.1-13)
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii ò Yozueeɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa ń wɛ̃́lɛeↄ dilɛ ń misiwɛ̃lɛↄ ũ, lá má dà Mↄiziɛ a òwa, 
\v 3 kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kai mɛ́ mↄ̀ à gbɛ̃dɛ̀ lí e bàasi tau azĩa misikĩi ũ ade daɛ pↄ́ asu tↄsiwà yã́i. 
\v 4 Tó gbɛ̃́ bàasi tà wɛ̃́lɛpiↄ doe guu, aàli zɛ wɛ̃́lɛpi bↄlɛu, i a yã'o wɛ̃́lɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ. Aali aà sí ń wɛ̃́lɛ guu, aai kpɛ́ kpawà aàↄ kúńnↄ. 
\v 5 Tó tↄ̀sina pɛ̀lɛaàzi, aasu gbɛ̃dɛnapi naɛ̀ a ↄzĩo, asa kai mɛ́ mↄ̀ ↄ̃ à a gbɛ̃́dee dɛ̀, ĩ́ie kú ń zãnguo za zio. 
\v 6 Iↄ ku wɛ̃́lɛpiu e wà yã́kpalɛkɛaànↄ, e sa'onkia pↄ́ kú gↄↄ bee gɛ gaò, i gbasa ta a bɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ à bↄ̀u.
\p
\v 7 Ɔ̃ Isailiↄ Kɛdɛsi dìlɛ ado ũ Galile bùsuu Nɛfatali buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu ń Sikɛũo lↄ Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu ń Kiliataaba pↄ́ wì mɛ lↄ Hɛblↄ̃o Yuda buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu. 
\v 8 Yuudɛ̃ baa gukpɛ aa Bɛzɛɛ pↄ́ kú gusalala wáiwaiu dìlɛ Lubɛni buiↄ bùsuu ń Gada buiↄ wɛ̃́lɛ Lamↄtuo Galada bùsuu ń Manase buiↄ wɛ̃́lɛ Golanao Basana bùsuu. 
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ kai mɛ́ mↄ̀ à gbɛ̃dɛ̀, Isailie ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú ń guun nò, aàli bàasi ta wɛ̃́lɛ pↄ́ wa dìlɛpiↄ dou. Beewa gbɛ̃́ pↄ́ gà daɛ pↄ́ dɛ aà tↄsiwà a e gbɛ̃́pi dɛo e wà yã́kpalɛkɛaànↄ gĩa.
\c 21
\s1 Levii buiↄ wɛ̃́lɛↄ
\r (1Lad 6.39-66)
\p
\v 1-2 Levii bui uabeleↄ gɛ̀ sa'ona Ɛleazaa ń Nuni nɛ́ Yozueeo ń Isaili bui kĩni uabeleↄ lè Silo, aa ònɛ́: Dii dà Mↄiziɛ, ↄ̃ a òɛ́ à wɛ̃́lɛↄ kpáwá wàↄ kuu ń wá pↄ́ↄ dã́dãkɛkĩio.\f + \fr 21.1-2 \fr*\ft Nao 35.1-8\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ Isailiↄ wɛ̃́lɛɛ beeↄ ń a dã́dãkɛkĩiↄ kpà Levii buipiↄwa ń pↄ́ ũ. 
\v 4 Kɛata buiↄ ↄ̃ gbɛlaa sɛ̃́ia ń sɛ́ káau, ↄ̃ wà Yuda buiↄ ń Simɛↄ buiↄ ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ wɛ̃́lɛ mɛ̀n kuɛ'aaↄ̃ↄ kpà Levii bui pↄ́ aa dɛ sa'ona Aalona bui ũↄwa daɛdaɛ ń kpaalɛ ũ. 
\v 5 Ɔ̃ wà Ɛflaiũ buiↄ ń Dã buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ do wɛ̃́lɛ mɛ̀n kwiↄ kpà Kɛata bui kĩniↄwa ń kpaalɛ ũ. 
\v 6 Ɔ̃ wà Isakaa buiↄ ń Asɛɛ buiↄ ń Nɛfatali buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ do pↄ́ kú Basana bùsuuↄ wɛ̃́lɛ mɛ̀n kuɛ'aaↄ̃ↄ kpà Geesↄ̃ buiↄwa ń kpaalɛ ũ. 
\v 7 Ɔ̃ wà Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Zabulↄni buiↄ wɛ̃́lɛ mɛ̀n kuɛplaↄ kpà Mɛlali buiↄwa daɛdaɛ ń kpaalɛ ũ. 
\v 8 Màa Isailiↄ wɛ̃́lɛpiↄ kpà Levii buiↄwa ń a dã́dãkɛkĩiↄ, lá Dii dà Mↄiziɛ a òwa.
\p
\v 9 Yuda buiↄ ń Simɛↄ buiↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ wa kpàmáↄ tↄ́n kɛ: 
\v 10 Levii nɛ́ Kɛata bui Aalona buiↄ mɛ́ vĩ, asa ampiↄ ↄ̃ gbɛlaa sɛ̃́ia ń sɛ́. 
\v 11 Wà Kiliataaba pↄ́ wì mɛ lↄ Hɛblↄ̃ ń dã́dãkɛkĩi pↄ́ liaio kpàmá. A ku Yuda buiↄ bùsu gusĩsĩdeuɛ. Aaba mɛ́ Anaki buiↄ dezi ũ. 
\v 12 À mↄ lè wà Hɛblↄ̃ buaↄ ń a bualoũↄ kpà Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbuwa kↄ̀. 
\v 13 Màa wà Hɛblↄ̃ pↄ́ dɛ gbɛ̃dɛna misiwɛ̃lɛ ũ kpà sa'ona Aalona buiↄwa ń Libenao 
\v 14 ń Yatiio ń Ɛsɛmↄao 
\v 15 ń Olonao ń Dɛbiio 
\v 16 ń Ainio ń Yutao ń Bɛsɛmɛsio, wɛ̃́lɛpiↄ píi ń a dã́dãkɛkĩioɛ. Bui lɛɛ plapiↄ wɛ̃́lɛↄ kɛ̀ kɛ̃okwi. 
\v 17 Wà Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ wɛ̃́lɛɛ beeↄ kpàmá: Gabaↄ̃ↄ, Gɛba, 
\v 18 Anato ń Alemↄo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 19 Aalona bui sa'onaↄ wɛ̃́lɛ kɛ̀ píi kuɛ'aaↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio.
\p
\v 20 Wà Ɛflaiũ buiↄ wɛ̃́lɛɛ beeↄ kpà Levii nɛ́ Kɛata bui kĩniↄwà ń kpaalɛ ũ. 
\v 21 Gbɛ̃dɛna misiwɛ̃lɛ Sikɛũ pↄ́ kú gusĩsĩdeu ń Gɛzɛɛo 
\v 22 ń Kibezaiũo ń Bɛtolonio. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 23 Aa Dã bui wɛ̃́lɛↄ è mɛ̀n síiↄ̃ lↄ, Ɛleke, Gibetↄ̃, 
\v 24 Ayaloni ń Gata Limↄo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 25 Aa Manase buiↄ lɛɛ do wɛ̃́lɛↄ è pla, Taanaki ń Bileaũo, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 26 Wà wɛ̃́lɛ mɛ̀n kwipiↄ kpà Kɛata bui kĩniↄwaɛ, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio.
\p
\v 27 Manase buiↄ lɛɛ do wɛ̃́lɛ mɛ̀n plaↄ kpà Levii nɛ́ Geesↄ̃ buiↄwa ń kpaalɛ ũ, Golana pↄ́ dɛ gbɛ̃dɛna misiwɛ̃lɛ ũ Basana bùsuu ń Bɛsɛtɛlao, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 28 Aa Isakaa buiↄ wɛ̃́lɛↄ è mɛ̀n síiↄ̃, Kisioni, Dabela, 
\v 29 Yaamu ń Ɛnganiũo, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 30 Aa Asɛɛ buiↄ wɛ̃́lɛↄ è lↄ mɛ̀n síiↄ̃, Misala, Abedↄ̃, 
\v 31 Ɛleka ń Leobɛo, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 32 Aa Nɛfatali buiↄ wɛ̃́lɛↄ è lↄ mɛ̀n àaↄ̃, gbɛ̃dɛna misiwɛ̃lɛ Kɛdɛsi pↄ́ kú Galile bùsuu ń Amↄdooo ń Kaatão, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 33 Geesↄ̃ buiↄ wɛ̃́lɛpiↄ kɛ̀ kuɛ'aaↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio.
\p
\v 34 Levii nɛ́ Mɛlali buiↄ mɛ́ gↄ̃̀. Wà Zabulↄni buiↄ wɛ̃́lɛeↄ kpàmá ń kpaalɛ ũ, Yↄkenaũ, Kaata, 
\v 35 Dimɛna ń Naalalao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 36 Aa Lubɛni buiↄ wɛ̃́lɛeↄ è lↄ, Bɛzɛɛ, Yaaza, 
\v 37 Kedemↄ ń Mɛfaao. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 38 Aa Gada buiↄ wɛ̃́lɛeↄ è lↄ, gbɛ̃dɛna misiwɛ̃lɛ Lamↄtu pↄ́ kú Galada bùsuu, Maanaiũ, 
\v 39 Ɛsɛbↄ̃ ń Yazɛɛo. Wɛ̃́lɛ kɛ̀ síiↄ̃, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 40 Levii nɛ́ Mɛlali buiↄ wɛ̃́lɛpiↄ kɛ̀ kuɛpla. 
\v 41 Levii buiↄ wɛ̃́lɛpiↄ ku Isaili bui kĩniↄ bùsuuɛ. Aa kɛ̀ píi blakwi plasai, ampii ń ń dã́dãkɛkĩio. 
\v 42 Wɛ̃́lɛpiↄ dɛ ń pↄ́ ũɛ ń dã́dãkɛkĩi pↄ́ lialiańziↄ. Màa wɛ̃́lɛpiↄ dɛ píi.
\p
\v 43 Dii bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ Isailiↄ deziↄnɛ kpàmá, ↄ̃ à gↄ̃̀ ń pↄ́ ũ, aa zↄ̃̀lɛu. 
\v 44 Dii ń gbá zɛ́ aalɛ kã́mabo gupiiu, lá à a lɛgbɛ̃̀ ń deziↄnɛwa.\f + \fr 21.44 \fr*\ft Bↄa 33.14, Ɛbɛ 4.1\ft*\f* An ibɛɛe i fↄ̃ ń gã fĩ̀o, Dii ń ibɛɛↄ nànɛ́ ń ↄzĩ píiɛ. 
\v 45 Yãmaa pↄ́ Dii ò Isailiↄnɛ kɛ̀ píi, a kee i lɛ́lɛ pão, baa do.
\c 22
\s1 Isaili buieↄ taa Yuudɛ̃ baale
\p
\v 1 Yozuee Lubɛni buiↄ sìsi ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo, 
\v 2 a ònɛ́: Á yã́ pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi dìlɛɛ́ kũa, mɛ́ a zĩkɛ̀ yã́ pↄ́ má òɛ́wa\f + \fr 22.2 \fr*\ft Nao 32.20-32, Yoz 1.12-15\ft*\f* píi. 
\v 3 À gɛ̃̀gɛ̃ e ń a gbão i pãkpa á gbɛ̃́ↄzio. A zĩkɛ̀ yã́ pↄ́ Dii á Lua dìlɛɛ́wa. 
\v 4 Lá Dii á Lua á gbɛ̃́piↄ gbà zɛ́ aa kã́mabò sa lá à a lɛgbɛ̃̀nɛ́wa, à ɛa ta á bɛ sa, bùsu pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi kpàwá Yuudɛ̃ baaleu. 
\v 5 À laaika maamaa àↄ yãdilɛnɛↄ ń ikoyã pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi dàɛ́ↄ kũa, íↄ ye Dii á Luazi. À aà zɛ́ sɛ́ súsu, íↄ yã́ pↄ́ a dìlɛↄ kũa. À naaàzi, í zↄbleɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai.
\p
\v 6 Yozuee samaa'ònɛ́ à ń gbáɛ, ↄ̃ aa tà ń bɛ. 
\v 7 Mↄizi Basana bùsu saalo kpà Manase buiↄ lɛɛ dowa yãa kↄ̀, ↄ̃ Yozuee bùsu kpà an gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄwa Yuudɛ̃ bɛ'aɛ oi ń ń gbɛ̃́ Isaili bui kĩniↄ. Kɛ́ Yozuee samaa'ònɛ́, 
\v 8 à mɛ̀: À ɛa ta á bɛ ń á àizɛɛ zↄ̃ↄↄ, pↄtuoↄ dasidasi ń ã́nusuo ń vuao ń mↄgotɛ̃o ń mↄsi pↄ́ↄ ń pↄkasaↄ dasidasi. À gɛ à á ibɛɛↄ pↄ́piↄ kpaalɛkↄ̃ɛ ń á gbɛ̃́ↄ we.
\p
\v 9 Ɔ̃ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ do Isaili bui kĩniↄ tò Silo Kanaa bùsuu, aa ɛ̀a tà Galada bùsuu, bùsu pↄ́ aa gↄ̃̀ vĩ yã́ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛ a ò yã́i. 
\v 10 Kɛ́ aa kà Yuudɛ̃ kòolou Kanaa bùsuu, aa sa'okĩi bò Yuudɛ̃ saɛ we. Sa'okĩipi zↄ̃ↄ. 
\v 11 Kɛ́ Isaili bui kĩniↄ mà aa mɛ̀: À gwa! Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo sa'okĩi bò Kanaa bùsu zↄ̃lɛu, Yuudɛ̃ kòolou. 
\v 12 Ɔ̃ Isaili bui kĩnipiↄ kã̀aa ḿpii aa gɛ́má ń zĩo.
\p
\v 13 Ɔ̃ aa sa'ona Ɛleazaa nɛ́ Finɛasi zĩ̀ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ dopiwa Galada bùsuu. 
\v 14 Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ gɛ̀aànↄ gbɛ̃ↄn kwi, bui ń buio dodo, Isaili bui uabeleↄnɛ ḿpii. 
\v 15 Kɛ́ aa kà Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ dopi kĩ́i Galada bùsuu, aa ònɛ́: 
\v 16 Yã́ pↄ́ Dii gbɛ̃́ↄ ò ḿpiin kɛ, aa mɛ̀: Náaisaiyã kpeletaan wei? A bↄ Isailiↄ Lua kpɛ. A gi Dii yã́i gbã, a ázĩa sa'okĩi bò.\f + \fr 22.16 \fr*\ft Iko 12.13-14\ft*\f* 
\v 17 Duuna pↄ́ wá kɛ̀ Peoo\f + \fr 22.17 \fr*\ft Nao 25.1-9\ft*\f* i mↄ́wáo lé? Baa kɛ́ gaga gɛ̃̀wágu, duunapi sãma gì lɛ́ wá lɛ́ e ń a tiaoɛ. 
\v 18 Álɛ bↄ Dii yã́ kpɛ gbãɛ. Tó a gi Dii yãmai gbã, aà pↄ a fɛ̃ Isaili bui píizi ziaɛ. 
\v 19 Tó bùsu pↄ́ a gↄ̃ vĩ gbãlɛ̀, à bua su Dii bùsuu, gu pↄ́ aà zwã̀akpɛ kuu, í bùsu kpaalɛsɛwanↄ la. Ásu bↄ Dii ge wá yã́ kpɛ à ázĩa sa'okĩi boo, Dii wá Lua gbagbakĩipi bàasio. 
\v 20 Kɛ́ Zela sĩ́wɛna Akãa náaisaiyãkɛ̀ láaipↄ yã́ musu, Dii pↄ i fɛ̃ Isaili bui píizio lé?\f + \fr 22.20 \fr*\ft Yoz 7.1-26\ft*\f* Akãa i ga a duuna yã́i ado sↄ̃o.
\p
\v 21 Ɔ̃ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo ò Isaili bui uabelepiↄnɛ: 
\v 22 Dii mɛ́ Lua Zↄ̃ↄde ũ! Dii mɛ́ Lua Zↄ̃ↄde ũ! A wá yã́pi dↄ̃, mɛ́ wá ye ápiↄ àↄ dↄ̃ sↄ̃. Tó wa bↄ Dii kpɛ, wa gi aà yãmai, ásu wá wɛ̃nagwa gbão. 
\v 23 Tó wa wá sa'okĩipi bò bↄa Dii kpɛ yã́iɛ, mɛ́ wa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà ń sáaukpasao ń pↄ́wɛnti gbaↄ, Dii to à wi wá musu. 
\v 24 I kɛ màa no. Bíli mɛ́ wá kṹ, ↄ̃ wá bò. Wa mɛ̀, yã́ pↄ́ á buiↄ o wá buiↄnɛ zian kɛ: Bↄ́ á vĩ ń Dii Isailiↄ Luaoi? 
\v 25 Dii mɛ́ Yuudɛ̃ dà wápiↄ ń ápiↄ zãnguo wá bùsu zↄ̃lɛ ũ. Á baa kú ń Diioo. Lá á buiↄ gi wá buiↄnɛ aa misiilɛ Diiɛn we. 
\v 26 Ɔ̃ wa mɛ̀ wà wázĩa sa'okĩi boɛ. I kɛ wá sa'owà no, 
\v 27 a dɛ wá zↄblea Diiɛ seela ũ wápiↄ ń ápiↄ zãnguoɛ ń wá bui pↄ́ tɛ́ wá kpɛↄ, wí sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasao o aà ua. Beewa á buiↄ e o wá buiↄnɛ zia, an baa kú ń Diio lↄoo. 
\v 28 Ɔ̃ wa mɛ̀: Tó a bee òwɛ̃ɛ ge wá buiↄnɛ zia, wá oɛ́ à Dii gbagbakĩi taa pↄ́ wá deziↄ bò gwa. I kɛ sa'oa yã́i no, seelaɛ ápiↄ ń wápiↄ zãnguo. 
\v 29 Kai! Wá fↄ̃ gí Dii yãmai wà bↄ aà yã́ kpɛ gbã wà sa'okĩi pↄ́ wá sa'owà ń pↄ́wɛntio boo. Dii wá Lua gbagbakĩi ku gueio, pↄ́ pↄ́ kú aà kpɛ́ kpɛɛlɛ bàasio.
\p
\v 30 Kɛ́ sa'ona Ɛleazaa nɛ́ Finɛasi ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ kuaànↄ bui uabele ũↄ yã́ pↄ́ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo ò mà, à kɛ̀nɛ́ na. 
\v 31 Ɔ̃ Finɛasi ònɛ́: Wá dↄ̃ kɛ́ Dii kú wá guu gbã. Lá i bↄ aà kpɛo, a Isailiↄ bↄ̀ Dii wɛ́tɛ̃amↄanɛun we. 
\v 32 Ɔ̃ Finɛasi ń gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase buiↄ lɛɛ doo tò Galada bùsuu we, aa ɛ̀a tà Isaili pↄ́ kú Kanaa bùsuuↄnɛ ń a baoo. 
\v 33 Yã́pi kɛ̀ Isailiↄnɛ na, ↄ̃ aa Lua sáaukpà, aai gɛa zĩkai ń Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń ń bùsu ↄ̃̀ↄkpaao yã'o lↄo. 
\v 34 Ɔ̃ Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ tↄkpà sa'okĩipiɛ Seela. Aa mɛ̀: A dɛ seela ũ wá zãnguoɛ kɛ́ Dii mɛ́ Lua ũ.
\c 23
\s1 Yozuee lɛzaa Isailiↄwa
\p
\v 1 Kɛ́ Dii tò Isailiↄ kã́mabò ń ibɛɛ pↄ́ liaańziↄ yã́ musu, a gↄↄ gɛ̃̀gɛ̃. A gbɛa Yozuee zikũ̀ táotao. 
\v 2 Ɔ̃ à Isailiↄ sìsi, an gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń ń dↄaanaↄ ń ń yã́kpalɛkɛnaↄ ń ń lakɛ̃naↄ píi, a ònɛ́: Ma zikũ̀ táotao. 
\v 3 A yã́ pↄ́ Dii á Lua kɛ̀ buiɛ beeↄnɛ á yã́i è. Dii á Lua mɛ́ zĩkàɛ́. 
\v 4 Ma bui pↄ́ gↄ̃̀ Yuudɛ̃ ń bɛ'aɛ ísia zↄ̃ↄo zãnguoↄ bùsu kpaalɛ̀ á buiↄnɛ ń bui pↄ́ ma ń dɛdɛↄ pↄ́o. 
\v 5 Dii á Lua a ↄzↄ̃ɛ́ńzi a ń yáɛ́, i ń bùsuↄ símáɛ́, íↄ vĩ lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́wa. 
\v 6 À sↄ̃dilɛ maamaa. Àↄ laai vĩ, íↄ zĩkɛ yã́ pↄ́ kú Mↄizi ikoyã lá guuwa. Ásu pãalɛ ↄplaai ge zɛɛio. 
\v 7 Á baa su àↄ kú ń bui pↄ́ gↄ̃̀ á guupiↄo. Ásuli ń tã́aↄ gbagbao. Ásuli mɛ á síńnↄo. Ásuli zↄblenɛ́ à kúlɛnɛ́o. 
\v 8 Àↄ naa Dii á Luazi ado, lá á kɛ̀ e ń a gbãowa. 
\v 9 Dii ↄzↄ̃̀ɛ́ bui zↄ̃ↄ gbãaↄzi, gbɛ̃e i e á gã fĩ̀o e ń a gbão. 
\v 10 Á gbɛ̃́ mɛ̀ndo ì gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ fu, kɛ́ Dii á Lua lɛ́ zĩkaɛ́, lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́wa yã́i.\f + \fr 23.10 \fr*\ft Iko 3.22, 32.30\ft*\f* 
\v 11 Àↄ laai vĩ maamaa, íↄ ye Dii á Luazi.
\p
\v 12 Tó a pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀, mɛ́ a na bui pↄ́ gↄ̃̀ á guupiↄwa, mɛ́ a ń nↄɛↄ sɛ̀, mɛ́ a á baa dàaańnↄ, 
\v 13 àↄ dↄ̃ sã́asã kɛ́ Dii á Lua a ɛa buipiↄ yáɛ́ lↄo. Aa gↄ̃ɛ́ bai ge mↄ ũ ge flàalaↄ ũ á kpɛsɛaɛ ge kↄ̀ↄↄ ũ á wɛ́u e a gɛ midɛ bùsu maa pↄ́ Dii á Lua kpàwáɛ beepi guu. 
\v 14 À gwa! Málɛ gɛ́ gɛ́kĩi sa. Á dↄ̃ á nↄ̀sɛu ń á làasooↄ píi kɛ àsi maa pↄ́ Dii á Lua òɛ́ↄ guu, baa mɛ̀ndo i kɛ famao. Aa kɛ̀ píiɛ, an kee i lɛ́lɛ pão. 
\v 15-16 Lá àsi maa pↄ́ Dii á Lua òɛ́ kɛ̀ɛ́ píi, tó a Dii á Lua bàakuaánↄ yã́ pↄ́ a dìlɛɛ́ gbòo, a gɛ zↄblè tã́aↄnɛ a kulɛnɛ́, Dii a to àsi bɛ̃̀ɛ pↄ́ á ò á leɛ e à gɛ á midɛ bùsu maa pↄ́ a kpàwáɛ beepi guu. Dii a pↄkũmabↄbↄwá, í láa gↄ̃̀ↄ bùsu maa pↄ́ a kpàwáɛ beepi guu.
\c 24
\s1 Yozuee gbɛ̃́ↄ gbaa laai Sikɛũ
\p
\v 1 Yozuee Isaili buiↄ kã̀aa Sikɛũ. À Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń ń dↄaanaↄ ń ń yã́kpalɛkɛnaↄ ń ń lakɛ̃naↄ sìsi, ↄ̃ aa mↄ̀ sĩ̀ Lua aɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Yozuee ò bílaɛ: Dii Isailiↄ Lua mɛ̀, wá deziↄ ku yãa Uflata baaleɛ, aa zↄblè tã́aↄnɛ. Ablahaũ ń Nakↄↄo mae Tela kú ń guu.\f + \fr 24.2 \fr*\ft Daa 11.27\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ à wá dezi káau Ablahaũ sɛ̀ Uflata baale, à Kanaa bùsu kɛ̀ɛlɛaànↄ,\f + \fr 24.3 \fr*\ft Daa 12.1-6\ft*\f* ↄ̃ á tò aà bui kↄ̃̀. À aà gbà Izaaki,\f + \fr 24.3 \fr*\ft Daa 21.1-3\ft*\f* 
\v 4 ↄ̃ à Izaaki gbà Yakↄbu ń Esauo.\f + \fr 24.4 \fr*\ft Daa 25.24-26\ft*\f* À Esau gbà Sei bùsu sĩ̀sĩde.\f + \fr 24.4 \fr*\ft Daa 36.8\ft*\f* Yakↄbu ń a nɛ́ↄ sↄ̃ aa tà Egipi.\f + \fr 24.4 \fr*\ft Daa 46.1-7\ft*\f*
\p
\v 5 Dii Mↄizi ń Aalonao zĩ̀,\f + \fr 24.5 \fr*\ft Bↄa 3.7-10\ft*\f* ↄ̃ à ĩadà Egipiↄwa ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ ń guuↄ, ↄ̃ à wá bↄ́lɛu. 
\v 6 Kɛ́ à wá deziↄ bↄ̀lɛ Egipi, kɛ́ wa ka ísiai, ↄ̃ Egipiↄ pɛ̀lɛwázi ń zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃deↄ e Ísia Tɛ̃ai. 
\v 7 Kɛ́ wa wiilɛ̀aàzi, ↄ̃ à gusia dà wá zãnguo ń Egipipiↄ, ↄ̃ a tò ísia kũ̀aamá míↄ.\f + \fr 24.7 \fr*\ft Bↄa 14.1-31\ft*\f* Wá wɛ́ yã́ pↄ́ a kɛ̀ Egipiↄnɛ è. Bee gbɛa wa gↄↄplakɛ̀ guwaiwaiu.
\p
\v 8 Dii mↄ̀wanↄ Amↄle pↄ́ kú Yuudɛ̃ gukpɛ oiↄ bùsuu. Kɛ́ aa fɛ̀lɛwá ń zĩo, ↄ̃ Dii ń náwɛ̃ɛ wá ↄzĩ. À ń mìdɛ, ↄ̃ an bùsu gↄ̃̀ wá pↄ́ ũ.\f + \fr 24.8 \fr*\ft Nao 21.21-35\ft*\f* 
\v 9 Kɛ́ Zipoo nɛ́ Balaki, Mↄabuↄ kía fɛ̀lɛwá ń zĩo, à Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ sìsi aà láaikɛwá. 
\v 10 Ɔ̃ Dii gì Balaaũ yãmai, a tò à samaa'òwɛ̃ɛ, à wá bↄ́ Balaki ↄzĩ.\f + \fr 24.10 \fr*\ft Nao 24.10\ft*\f* 
\v 11 Bee gbɛa wa bua Yuudɛ̃wa\f + \fr 24.11 \fr*\ft Yoz 3.14-17\ft*\f* wa ka Yeliko. Ɔ̃ Yelikodepiↄ zĩkàwanↄ. Amↄleↄ ń Pɛliziↄ ń Kanaaↄ ń Itiↄ ń Giigasiↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ zĩkàwanↄ lↄ, ↄ̃ Dii ń náwɛ̃ɛ wá ↄzĩ. 
\v 12 À bɛↄↄ gbàɛ wá aɛ,\f + \fr 24.12 \fr*\ft Bↄa 23.28\ft*\f* aa Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn plaↄ yàwɛ̃ɛ. I kɛ wá fɛ̃nda ge wá ka mɛ́ ń yáo. 
\v 13 À tↄↄlɛ pↄ́ wámɛ wa a zĩkɛ̀o kpàwá ń wɛ̃́lɛ pↄ́ wámɛ wá kàlɛoↄ, ↄ̃ wá kú wɛ̃́lɛpiↄ guu. Wálɛ vɛ̃ɛbu ń kù kpɛ́ pↄ́ wámɛ wá bàoↄ bɛ ble.
\p
\v 14 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: Àↄ Dii vĩa vĩ, íↄ zↄbleɛ̀ sĩana ń nↄ̀sɛmɛndoo. À tã́a pↄ́ á deziↄ zↄblènɛ́ Uflata baale ń Egipiↄ bↄ á guu, í zↄble Diiɛ. 
\v 15 Tó zↄblea Diiɛ kɛ̀ɛ́ ĩ́i, à zɛ ń tã́a pↄ́ á ye zↄbleɛ̀o gbã, tã́a pↄ́ á deziↄ zↄblènɛ́ Uflata baaleↄn nò, Amↄle pↄ́ á kú ń bùsuuↄ pↄ́n nò. Mapi ń ma bɛdeↄ sↄ̃, Dii wáↄ zↄbleɛ̀. 
\v 16 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ wèwà aa mɛ̀: Kai! Wá fↄ̃ pãkpa Diizi wà zↄble tã́aↄnɛo. 
\v 17 Dii wá Lua mɛ́ wá bↄ́ zↄbleu Egipi bùsuu ń wá maeↄ. Ɔ̃mɛ dabudabu zↄ̃ↄpiↄ kɛ̀ wá wáa, à wá dↄ̃́a wá táa'oa guu píi, à wá bↄ́ bui pↄ́ wa gɛ̃ńlaↄ ↄzĩ píi. 
\v 18 Dii mɛ́ Amↄleↄ ń bui pↄ́ kú bùsuɛ beeuↄ yàwɛ̃ɛ. Dii wáↄ zↄbleɛ̀ sↄ̃, ↄ̃mɛ wá Lua ũ.
\p
\v 19 Ɔ̃ Yozuee ò gbɛ̃́ↄnɛ: Á e zↄble Diiɛo. Asa aà kua adoaɛ, ìli sí sàao. A á tàaeↄ ń á duuna kɛ̃́wáo. 
\v 20 Baa kɛ́ à yãmaakɛ̀ɛ́ yãa, tó a pãkpàaàzi, álɛ zↄble dii zĩ̀loↄnɛ, a ɛa yã́yiawáɛ, i á midɛ. 
\v 21 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ ò Yozueeɛ: Màa no! Dii wáↄ zↄbleɛ̀. 
\v 22 Ɔ̃ Yozuee ònɛ́: Ámɛ á ázĩa seeladeↄ ũ, a zɛò àↄ zↄble Diiɛ. Ɔ̃ aa mɛ̀: A seeladeↄn wá ũ. 
\v 23 Ɔ̃ Yozuee mɛ̀: Tó màaɛ, à dii zĩ̀lo pↄ́ kúánↄↄ bↄ á guu, í á sↄ̃ kpa Dii Isailiↄ Luawa. 
\v 24 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ òɛ̀: Dii wá Lua ↄ̃ wáↄ zↄbleɛ̀, wíↄ aà yãma.
\p
\v 25 Zĩbeezĩ Yozuee idàda Dii bàakuańnↄ yã́wa gbɛ̃́ↄnɛ Sikɛũ we. À ɛ̀a à aà ikoyãↄ ń yã́ pↄ́ a dìlɛↄ ònɛ́, 
\v 26 ↄ̃ à yã́piↄ kɛ̃̀ Lua ikoyã láu. Ɔ̃ à gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ sɛ pɛ̀lɛ gbɛ̃́nɛli gbáu Dii sísikĩi\f + \fr 24.26 \fr*\ft Daa 12.6-7, 33.18-20, 35.4\ft*\f* we. 
\v 27 Ɔ̃ a ò gbɛ̃́ↄnɛ: À gwa! Gbɛɛ bee mɛ́ aↄ dɛwɛ̃ɛ seelade ũ. Gbɛpi yã́ pↄ́ Dii òwɛ̃ɛ mà píi. Aↄ dɛɛ́ seelade ũ, kɛ́ ásu mↄafilikɛ á Luaɛo. 
\v 28 Yozuee gbɛ̃́ↄ gbàɛ, ↄ̃ baade tà a wɛ̃́lɛu.
\p
\v 29 Yã́ beeↄ gbɛa Dii zↄ̀blena Yozuee, Nuni nɛ́ gà a wɛ̃̀ basↄokwide guu. 
\v 30 Wà aà vĩ̀ bùsu pↄ́ dɛ aà kpaalɛ ũ guu Timɛna Sɛla, Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu Gaasi gbɛ̀sĩsĩ gugbãntoo oi. 
\v 31 Isailiↄ zↄblè Diiɛ ń nↄ̀sɛmɛndoo Yozuee gↄↄ ń gↄↄ pↄ́ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ gɛ̃̀gɛ̃ dɛaàlaↄ kuo. Gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ wɛsì yã́ pↄ́ Dii kɛ̀ Isailiↄnɛlɛ píiɛ.
\p
\v 32 Yosɛfu gɛwa pↄ́ Isailiↄ bↄ̀ò Egipi sↄ̃,\f + \fr 24.32 \fr*\ft Daa 50.24-25, Bↄa 13.19\ft*\f* aa vĩ̀ Sikɛũ tↄↄlɛ pↄ́ Yakↄbu lù guuɛ. A lù Sikɛũ mae Amↄↄ nɛ́ↄwa ã́nusu ↄwatɛ̃ basↄoɛ.\f + \fr 24.32 \fr*\ft Daa 33.19, Zĩn 7.16\ft*\f* Tↄↄlɛpi ku Yosɛfu buiↄ kpaalɛ guuɛ. 
\v 33 Kɛ́ Aalona nɛ́ Ɛleazaa gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ sĩ̀sĩ pↄ́ dɛ aà nɛ́ Finɛasi kpaalɛ ũ pↄlɛu Ɛflaiũ buiↄ bùsu gusĩsĩdeu.