\id JON Jonah in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Yonasi
\toc1 Yonasi
\toc2 Yonasi
\toc3 Yon
\mt1 YONASI
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Ãnabi pↄ́ wɛ̀ɛlɛ à gí zĩkɛi yã́ pↄ́ Lua dìlɛɛwa lápi a yã́ dàu a sìuwɛ̃ɛ. Yonasi lɛ́ bàalɛ Luaɛ, ãma i kɛo. Yã́ pↄ́ kɛ̀ lápi guu ì káńgu, mɛ́ ì yãdadanɛ́ maamaa.
\ip Ãnabi Yonasi yãkɛaↄ lɛ́ sĩanaeↄ bↄↄlɛkɛ: Lua ye Isailiↄzi ńtɛ̃ɛo, a ye bui zĩ̀lo pↄ́ aalɛ aà yãdaↄziɛ lↄ. Tó Lua gbɛ̃́ↄ gbà laai, mɛ́ aa aà yãmà aa nↄ̀sɛlìlɛ sĩana, aà sↄu ìↄ maà gↄↄpii à wɛ́tɛ̃amↄanɛ́ bↄ a nↄ̀sɛu. Ɔ̃mɛ dṹnia pↄ́pii dii ũ ado, atɛ̃sa ga ń wɛ̃nio dↄ̀ↄu. Tó à sùuukɛ̀ ń duunkɛnaↄ, ãnabiↄ suli tó à kɛnɛ́ ĩ́io.
\ip Bee gbɛa Yonasi lá yã'ĩaↄ ń yↄ̃aↄ ń sea pↄ́ ãnabi a kɛↄ òwɛ̃ɛ. Yã́ beeↄ píi a fↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ Lua zĩ dànɛ́ↄ leɛ. Àlɛ dadawɛ̃ɛ kɛ́ Lua lí pãkpa a ãnabizi gↄↄ pↄ́ yã́ yàwà ge gↄↄ pↄ́ a ku adoo, ge baa tó àlɛ bàalɛɛ̀ à ta zã̀zã, asa Lua sↄu mà à ɛa yã́ɛ bee bↄↄlɛkɛɛ̀ lↄ: Lua ye gbɛ̃́piizi, ìli gbɛ̃e tɛ̃boo.
\ip Yesu Yonasi yã́ sɛ̀ à a gaa ń a vuao yãdàònɛ́, ↄ̃ à Ninivadeↄ nↄ̀sɛlilɛa yã́ sɛ̀ a nↄ̀sɛlilɛa dàò gbɛ̃́ↄnɛ (Matie 12.38-42).
\c 1
\s1 Yonasi bàalɛa Diiɛ
\p
\v 1 Dii yã'ò Amitai\f + \fr 1.1 \fr*\ft 2Kia 14.25\ft*\f* nɛ́ Yonasiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Fɛlɛ gɛ́ mɛɛwia zↄ̃ↄ Niniva, ní wiidↄmá, asa an vãikɛa ma le. 
\v 3 Ɔ̃ Yonasi bàalɛ̀ Diiɛ à mipɛ̀ Taasisiwa. Kɛ́ à kà Zope, à gó'ilɛna è we, àlɛ gɛ́ Taasisi. Kɛ́ à fĩabò, à sìu ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ́ weↄ. Àlɛ bàalɛ Diiɛ. 
\v 4 Dii ĩ́an gbãa gbàɛ ísiau, ↄ̃ zàa'ĩan pãsĩ fɛ̀lɛ ísiaa e gó'ilɛna ye wíwii. 
\v 5 Vĩa gobↄnaↄ kũ̀, baade lɛ́ wiilɛ a diiwa, ↄ̃ aa gópi asoↄ bↄ̀bↄ lɛ́ ká íu, gó e yãfũkũ. Yonasi sↄ̃ à pìla gɛ̃̀ wùlɛ gó kpɛa, ↄ̃ à gɛ̃̀ ń io. 
\v 6 Gobↄnaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ gɛ̀ aà lè à mɛ̀: Bↄ́ i ńlɛ o màai? Fɛlɛ wiilɛ n diiwa, wìliↄ dↄ̃o tó a wá wɛgwa wà bↄ kaalɛ lɛ́zĩ.
\p
\v 7 Ɔ̃ aa òkↄ̃ɛ: À mↄ wà líkpa wà e dↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̃̀wázi ń kìsiaɛo. Kɛ́ aa likpà, ↄ̃ à Yonasi sɛ̀. 
\v 8 Aa aà là aa mɛ̀: Owɛ̃ɛ, gbɛ̃́ pↄ́ ń dɛ a ũ, n gbɛ̃́ pↄ́ n gɛ̃wázi ń kìsiaɛ taao. Zĩ kpele ni kɛi? N bↄ má ni? Bùsu kpele gbɛ̃́n n ũi? Bui kpelen n ũi? 
\v 9 A wèmá à mɛ̀: Ɛbɛlun ma ũ. Dii Lua Musude pↄ́ ísia ń tↄↄlɛo kɛ̀ ↄ̃ mi sísi. 
\v 10 Ɔ̃ vĩa gbɛ̃́piↄ kũ̀, an nisĩna vùa, aa òɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀ màai? Gbɛ̃́piↄ dↄ̃̀ kɛ́ àlɛ bàalɛ Diiɛɛ, kɛ́ a ònɛ́ beewa yã́i. 
\v 11 Í wɛtã̀ ń ń zuzuao, ↄ̃ aa aà là aa mɛ̀: Kpelewa wá kɛ ísia busawɛ̃ɛi? 
\v 12 A ònɛ́: À ma sɛ à ma zu ísiau, i busaɛ́, asa má dↄ̃̀ mámɛ ma gɛ̃ázi ń zàa'ĩan gbãaɛ beeo. 
\v 13 Aa nà góliawa kɛ́ aa e bua, ãma aai fↄ̃o, asa í wɛtã̀ ń ń zuzuaoɛ. 
\v 14 Ɔ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa aa mɛ̀: N yã́ na Dii! Ńsu wá kaalɛ gbɛ̃́ɛ bee wɛ̃nibↄa yã́io. Dii, ńsu wá dilɛ tàaedeↄ ũ aà dɛa yã́ musuo, asa n n pↄeã dàwɛ̃ɛɛ. 
\v 15 Aa Yonasi sɛ zù ísiau, ↄ̃ ípi pãsĩ kpàlɛ. 
\v 16 Dii gbãa yã́ gbɛ̃́piↄ vĩakũ̀ maamaa, ↄ̃ aa sa'òwà aa lɛkɛ̀wà.
\s1 Yonasi wabikɛa kpↄ gbɛɛu
\p
\v 17 Dii tò kpↄ̀ gbɛ̃̀nɛ mↄ̀ Yonasi mↄ̀,\f + \fr 2.1 \fr*\ft Mat 12.40\ft*\f* ↄ̃ à kɛ̀ kpↄpi gbɛɛu fãanɛ àaↄ̃ gwãasĩn àaↄ̃.
\c 2
\p  
\v 1 Kua kpↄpi gbɛɛu Yonasi wabikɛ̀ Dii a Luawa à mɛ̀:
\q1
\v 2 Ma lɛzù Diizi ma yooyea guu,
\q1 ↄ̃ a wèa,
\q1 kua bɛda nↄnau ma wiilɛ̀,
\q1 ↄ̃ à ma yãmà.
\q1
\v 3 N ma zu ísia í títiu
\q1 e za a nↄnau,
\q1 ísↄ̃ dɛ̀dɛa ń ikooaↄ,
\q1 n idãazĩↄ táa'ò ma mia.
\q1
\v 4 Ma mɛ̀ ma yã́ kú n sↄ̃u lↄo,
\q1 kási má ɛa wɛsi n kpɛ́ pↄ́ a kua adoalɛ.
\q1
\v 5 Í ma kũ ma nↄɛ,
\q1 ísi ma mↄ,
\q1 wáa fĩ̀a ma mii.
\q1
\v 6 Ma kpalɛ e gbɛ̀sĩsĩↄ zĩ́nau,
\q1 dṹnia zɛ́ pↄ́ wɛ̃a vĩo tàmalɛ.
\q1 Ɔ̃ n ma bↄ gbã́ou,
\q1 n ma mìsi, Dii ma Lua.
\q1
\v 7 Kɛ́ má ye ã́nuatoi,
\q1 Dii, n yã́ dↄ̀magu,
\q1 ↄ̃ ma wabikɛ̀ma,
\q1 à n le za n kpɛ́ pↄ́ a kua adoau.
\q1
\v 8 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ tã́a gbagbaↄ aa kɛ báaa vĩo,
\q1
\v 9 ãma mapi, má sa'oma ń sáaukpaao,
\q1 má lɛ́ pↄ́ má kɛ̀ma fĩabo.
\q1 Dii mɛ́ ì ń suaba.
\m
\v 10 Dii yã'ò kpↄpiɛ, ↄ̃ à Yonasi pìsi sĩ̀sĩa.
\c 3
\s1 Yonasi gɛa Niniva
\p
\v 1 Dii yã́ gɛ̃n plaade oa Yonasiɛ guu Dii mɛ̀: 
\v 2 Fɛlɛ gɛ́ mɛɛwia zↄ̃ↄ Niniva, ní yã́ pↄ́ má ònɛ kpàwakɛu. 
\v 3 Ɔ̃ Yonasi fɛ̀lɛ gɛ̀ Niniva lá Dii òɛwa. Niniva sↄ̃ mɛɛwia zↄ̃ↄɛ maamaa. Pãa wɛ̃́lɛpia kà tá gↄↄ àaↄ̃ ũ. 
\v 4 À gɛ̃̀ wɛ̃́lɛpiu à táa'ò gↄↄ do, ↄ̃ à nà kpàwakɛawa à mɛ̀: Gↄↄ bla mɛ́ gↄ̃̀ kɛ́ Lua Niniva dúuzↄ̃. 
\v 5 Ninivadeↄ Lua yã́ sì, ↄ̃ aa lɛye kpàwakɛ̀ aa zwã̀nkasaↄ kàkańla, nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ.\f + \fr 3.5 \fr*\ft Mat 12.41, Luk 11.30, 32\ft*\f*
\p
\v 6 Kɛ́ a bao Niniva kía lè, à fɛ̀lɛ a gĩ́naa à a gomusu wòlo zù, à zwã̀nkasa kàkaala à zↄ̃̀lɛ túfuu. 
\v 7 À mɛ̀ wà kpàwakɛ a wɛ̃́lɛu wà mɛ: Lá kí ń a ìwaↄ dìlɛn kɛ: Gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ píi, blɛ su gɛ̃ ń lɛ́uo, aasu imio. 
\v 8 Gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ aa zwã̀nkasa kákańla ḿpii, aaↄ wiilɛ Luawa aaↄ zɛaàla. Baade bↄ a zɛ́ vãiu, i ↄbↄlɛ yãpãsĩu. 
\v 9 Démɛ ìↄ dↄ̃ tó a wá wɛ̃nagwa à a nↄ̀sɛ suumpa, aà kyã̀wãa láa, wí bↄ kaalɛui? 
\v 10 Kɛ́ Lua ń yãkɛa è, lá aa bↄ̀ ń zɛ́ vãiu, à ń wɛ̃nagwà, i to músi pↄ́ a dìlɛ à kpáńzi ń le lↄo.
\c 4
\s1 Dii gbɛ̃́ↄ wɛ̃nagwaa dadaa Yonasiɛ
\p
\v 1 Yã́pi kɛ̀ Yonasiɛ ĩ́i maamaa, ↄ̃ aà pↄ pà. 
\v 2 À wabikɛ̀ Diiwa à mɛ̀: N yã́ na Dii! Mi yã́pi o za ma bùsuuo lé? Bee yã́i ma dↄaa bàalɛ̀ málɛ tá Taasisiɛ fá! Asa má dↄ̃ kɛ́ ń sùuu ń sósobio vĩ. N pↄ lí pa kpaao, ń gbɛ̃kɛ vĩ zↄ̃ↄ, ni ĩadama bↄ n nↄ̀sɛɛ.\f + \fr 4.2 \fr*\ft Bↄa 34.6\ft*\f* 
\v 3 Tiasa Dii, ma sɛ́, asa ma ga sì ma kuawa.\f + \fr 4.3 \fr*\ft 1Kia 19.4\ft*\f* 
\v 4 Dii òɛ̀: A maa n pↄ pàe?
\p
\v 5 Yonasi bↄ̀ wɛ̃́lɛu, à zↄ̃̀lɛ a gukpɛ oi. À yãayãasu dↄ̀ we, a ku a guu, àlɛ gwa yã́ pↄ́ a wɛ̃́lɛpi le. 
\v 6 Ɔ̃ Dii tò ladaadaa fɛ̀lɛ uedà Yonasia, kɛ́ aà taasi e lao. Ladaadaapi yã́ Yonasi pↄ kɛ̀na maamaa. 
\v 7 Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ Lua tò kↄ̀ↄ mↄ̀ ladaadaapi zↄ̃̀, ↄ̃ à giigàga. 
\v 8 Kɛ́ ĩatɛ̃ gbãakũ̀, Lua bↄ̀ ń ĩ́an wãao gukpɛ, ↄ̃ ĩatɛ̃ lɛ́ aà lɛ a miwa. Aà yɛ̃̀ɛɛ làa, ↄ̃ à ga nidɛ̀ à mɛ̀: Ma ga sì ma kuawa. 
\v 9 Ɔ̃ Lua òɛ̀: N pↄpaa ladaadaa bee yã́ musu zɛvĩe? Ɔ̃ à mɛ̀: A zɛ́ vĩ, ma pↄpaa kà à ga imɛɛ. 
\v 10 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ladaadaa pↄ́ ni a taasikɛo, ḿmɛ ń tò à bↄ̀lɛ à gbã̀o, ↄ̃ n wɛ̃nakɛ̀ɛ̀. À fɛ̀lɛ gwãasĩn doɛ, ↄ̃ à mìdɛ gwãasĩn do. 
\v 11 Mapi sↄ̃, a maa mà wɛ̃nadↄ̃ mɛɛwia zↄ̃ↄ Ninivaɛo lé? An gbɛ̃́ pↄ́ aa ↄplaa dↄ̃kↄ̃ɛ ń zɛɛooↄ dasi dɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basooloa (120.000), mɛ́ an pↄtuoↄ kɛ̀ zài.