\id JER Jeremiah in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Zelemii
\toc1 Zelemii
\toc2 Zelemii
\toc3 Zel
\mt1 ZELEMII
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Zelemii ku ado, a ku yã́ pↄ́ gbɛ̃́pii lɛ́ kɛ kpɛo, ãma a náai vĩ Luaɛ e à gɛ̀ zĩ pↄ́ Lua dàɛ kɛ̀ò píi. Zelemii ku lá Lua zĩna Pↄlu ò gbɛzãwa à mɛ̀, yɛ̃̀ɛɛsaikɛ guu ↄ̃ Lua gbãa sĩana ì bↄu (2Kln 12.9).
\ip Zelemii yã́ pↄ́ kũ̀ wà làasookɛwàn kɛ: Aà ɛ̀waasokɛ guu à gↄ̃̀ Lua lɛdↄɛkɛna ũ Yelusalɛũ (1.4-9) e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 626, kí Yosia dɛa kía ũ gↄↄ (640-609), ↄ̃ a ku we wɛ̃̀ bla, gↄↄ pↄ́ yã́ↄ lɛ́ zĩ'ũkũ àlɛ kã́fĩ.
\ip Asiliↄ mɛ́ gbãa vĩ gupiiu gↄↄ bee, ↄ̃ aa nà Babiloniↄ gbaa guwa. Yosia zɛ'è à ɛ̀a Isaili bùsu zi kpɛdo sì. Ãma wɛ̃̀ 609 guu wà aà dɛ̀ Megido gↄↄ pↄ́ àlɛ gɛ́ kpái Egipi zĩgↄ̃ pↄ́ aa mↄ̀ dↄi Asiliↄlɛↄnɛ. Egipiↄ aà nɛ́ Yoaaza pↄ́ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu bↄ̀ kpalau, ↄ̃ aa Yoakiũ kpà aà gbɛu. Wɛ̃̀ 597 guu kí Nɛbukanɛza ń Babiloniↄ sì Yelusalɛũ guu, aa ń gbɛ̃eↄ nàaa tàńnↄ ń kí Yɛkↄnia pↄ́ gↄ̃̀ a mae Yoakiũ gɛ̃ɛ ũo sãnu. Ɔ̃ aa Zedekia kpà Davidi kpalau, kía gbãasaide pↄ́ gbɛ̃́ↄ tò à yãkele kɛ̀ ń a dii Babiloniↄ. Ɔ̃ aa fɛ̀lɛaaànↄ pãsĩpãsĩ, aa koezↄ̃̀ Yelusalɛũzi e wɛ̃̀ do, ↄ̃ Nɛbukanɛza zĩgↄ̃ↄ Yelusalɛũ sì wɛ̃̀ 587 mↄ soplade guu, aa kí Zedekia kũ̀, ↄ̃ aa Lua kpɛ́ kpàsa, ↄ̃ aa tà ń gbɛ̃́ gbãaↄ píi.
\ip An taa gbɛa wà Gedalia pↄ́ zĩ̀blenapiↄ aà dìlɛ gbãade ũ dɛ̀, ↄ̃ Yuda gbɛ̃́ kↄ̃na pↄ́ aa gↄ̃̀ↄ bàalɛ̀ wà tà Egipi, aa ãnabi Zelemii sɛ̀ ń gbãao wà tàò. We à gàu.
\ip Lán ãnabi kĩniↄwa Zelemii è yã́ gbãa pↄ́ kɛ̀piↄ guu Lua lɛzà a gbɛ̃́ pↄ́ aa a náai vĩopiↄwa. Ɔ̃ Zelemii mɛ̀ tó aa ye músipi kɛ̃́máɛ, sema aa ɛa su Dii ń Luawa, aa lɛkpaaĩa ń Egipiↄ tó, aai zɛ ń zↄblea Babilonideↄnɛo. Ãma aa Zelemii dìlɛ bↄnkpɛde ũɛ, ↄ̃ wà ĩadàwà. À bílikɛ̀ yã́piwa, asa a ye a gbɛ̃́piↄzi maamaaɛ. Màa a kuò dṹniau. Gaga bao pↄ́ Lua dìlɛɛ̀ aà kpa a gbɛ̃́ pↄ́ aa ku kai lɛzĩↄnɛ mɛ́ tò à bílikɛ̀, asa a ye a gbɛ̃́piↄzi. A yã́i ìↄ zↄaka Luazi mↄ̀ↄmↄↄ (11.18-12.6, 15.10-21, 18.18-23, 20.7-18).
\ip Baa kɛ́ àlɛ Lua gbɛ̃́ↄ kaalɛa yã́ kpàwakɛ luanaaikɛnsaidepiↄnɛ, à ń suabaa yã́ è kãaa lↄ Luapi bàa ɛa kuańnↄ yã́ ũ (31). A zĩ pↄ́ Lua a ble gbɛzã náai vĩ, ↄ̃ à seeladekɛ pↄ́ ì bↄ ń saɛ kɛ̀. Wɛdↄa Luazi guu à tↄↄlɛ lù. (32).
\ip Zelemii kɛ̀ waasokpan náaide pↄ́ wà Yesu lɛ̀ɛũò ũ (Matie 16.14). E Yesupi àↄ gɛ́ gai à Gɛ̃amusu dikpɛ blɛ blè ń a ìwaↄ, ↄ̃ à mɛ̀ Lua bàa kua ń a gbɛ̃́ↄ yã́ pↄ́ Zelemii ò pàpa sa (Luk 22.20, 1Kln 11.25).
\c 1
\s1 Dii Zelemii dilɛa ãnabi ũ
\p
\v 1 Ilikia nɛ́ Zelemii, Anato pↄ́ kú Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu sa'onae yã́n kɛ. 
\v 2 Dii yã'òɛ̀ Amↄ nɛ́ Yosia,\f + \fr 1.2 \fr*\ft 2Kia 22-23\ft*\f* Yudaↄ kía kpalablea wɛ̃̀ kuɛ'aaↄ̃de guu 
\v 3 ń Yosia nɛ́ Yoakiũ,\f + \fr 1.3 \fr*\ft 2Kia 23.35-24.6\ft*\f* Yudaↄ kía kpalablea gↄↄo e Yosia nɛ́ Zedekia,\f + \fr 1.3 \fr*\ft 2Kia 24.18-25.21\ft*\f* Yudaↄ kía kpalablea wɛ̃̀ kuɛdode mↄ sↄode guu, gↄↄ pↄ́ wà Yelusalɛũdeↄ kũ̀kũ zĩ̀zↄↄ ũ.
\b
\p
\v 4 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀:
\q1
\v 5 E màↄ gɛ́ n íkasai nɛasakpɛu,
\q1 má n dↄ̃,
\q1 e ǹyↄ̃ gɛ́ bↄi gbɛɛu,
\q1 ma n sɛ ma pↄ́ ũɛ,\f + \fr 1.5 \fr*\ft Isa 49.5, Gal 1.15\ft*\f*
\q1 ma n dilɛ ãnabi ũ buiↄnɛ.
\m
\v 6 Ɔ̃ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! Má yã'oa dↄ̃o, asa ɛ̀waasonan ma ũ. 
\v 7 Ɔ̃ Dii òmɛɛ:
\q1 Ńsu o ɛ̀waasonan n ũo.
\q1 Gɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ma n zĩmáↄ kĩ́i píi,
\q1 ní yã́ pↄ́ má danɛ píi onɛ́.
\q1
\v 8 Ńsu vĩakɛnɛ́o,
\q1 asa má kunnↄ n misia yã́iɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\m
\v 9 Ɔ̃ Dii ↄbↄ̀ a zↄ̃̀ ma lɛ́wa à mɛ̀:
\q1 Ma a yã́ sòso má kànɛ n lɛ́uɛ.
\q1
\v 10 Gwa! Ma n dilɛ buiↄnɛ ń ń bùsuↄ,
\q1 ńyↄ̃ ń wo ń bùsuu,
\q1 ńyↄ̃ ń gbãa kↄ'ɛ,
\q1 ńyↄ̃ ń kaalɛ, ní ɛa ǹ ń zɛdↄ,
\q1 ńyↄ̃ ń gboo, ní ɛa ǹ ń kɛkɛ.
\m
\v 11 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: Zelemii, bↄ́ ń èi? Ɔ̃ má wèwà: Lí pↄ́ wì mɛ wɛ́tɛi gↄ̃na málɛ e. 
\v 12 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Ń è wásawasaɛ, asa málɛ wɛ́tɛ ma yã́i, kɛ́ à e papa yã́iɛ.
\p
\v 13 Dii yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛa à mɛ̀: Bↄ́ ń èi? Má wèwà: Ma oo è, àlɛ pusu bↄ, à yɛ̀ɛlɛ, a zí dↄ gugbãntoo oi. 
\v 14 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Za gugbãntoo oi wa bↄu wà yã́yia bùsuɛbeedeↄwa. 
\v 15 Málɛ bùsu pↄ́ kú gugbãntoo oiↄ gbɛ̃́ↄ sisi aa mↄ píiɛ.
\q1 An kíaↄ ń kpalabaaↄ kpálɛ Yelusalɛũ bĩ́ibↄlɛↄu.
\q1 Aa koezↄ̃ a bĩ́i pↄ́ liaizi,
\q1 aa lɛ́lɛ Yudaↄ bùsu wɛ̃́lɛↄwa.
\q1
\v 16 Màa má yã́kpalɛkɛ ń ma gbɛ̃́ↄ
\q1 vãi pↄ́ aa kɛ̀ aa bↄ̀ ma kp yã́i.
\q1 Aa tulaletikàtɛa dii pãleↄnɛ,
\q1 aa kùlɛ ń pↄkɛaↄnɛ.
\q1
\v 17 Sↄukɛ, ní fɛlɛ yã́ pↄ́ má danɛ onɛ́ píi.
\q1 Ńsu to sↄ̃ kɛ̃ngu an yã́io.
\q1 Tó màan sↄ̃o, ḿmɛ má tó sↄ̃ kɛ̃ngu ń aɛ.
\q1
\v 18 Ma n kɛ lán wɛ̃́lɛ bĩ́idewa gbãɛ,
\q1 lán mↄ̀pɛlɛ ge mↄgotɛ̃ bĩ́iwa.
\q1 Yuda kíaↄ fↄ̃ kpanɛo,
\q1 ge a gbãadeↄ ge a sa'onaↄ ge a gbɛ̃́pii.
\q1
\v 19 Aa ãnama, kási aa n fuo,
\q1 asa má kunnↄ n misia yã́iɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\c 2
\s1 Isailiↄ bↄa Dii kpɛ
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gɛ ǹ yã́ɛ bee kpàwakɛ Yelusalɛũdeↄ swã́u.
\q1 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 á wɛ̃ndiagↄↄ gbɛ̃kɛ pↄ́ á vĩmanↄ dↄmagu
\q1 gↄↄ pↄ́ á yemazi ma nↄ dafu ũ.
\q1 Gↄↄ bee á tɛmazi guwaiwaiu,
\q1 gu pↄ́ wi pↄ́tↄ̃uo.
\q1
\v 3 Aa ku ma mɛ̀ndo yã́iɛ,
\q1 aamɛ ma buapↄ́ káauↄ ũ.
\q1 Ma gbɛ̃́ pↄ́ ń mↄmↄↄ tàae è,
\q1 ↄ̃ músi ń lé.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 4 À swã́sɛ ma yã́i, á Isailiↄ,
\q1 á Yakↄbu buiↄ píi.
\q1
\v 5 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 tàae kpele á deziↄ èa,
\q1 ↄ̃ aa zã̀kũmanↄi?
\q1 Aa tɛ̀ tã́aↄzi, ↄ̃ aa gì ↄi.
\q1
\v 6 Ma ń bↄ́lɛ Egipi ma dↄaanɛ́ guwaiwaiu
\q1 ń sɛ̃gbão ń bùsu tↄ̃ↄ'ɛdeo
\q1 ń bùsu iminadeo ń gusisi pãsĩo,
\q1 gu pↄ́ gbɛ̃e lí a baa vĩo mɛ́ gbɛ̃e líↄ kuuo,
\q1 kási aai ma gbɛao.
\q1
\v 7 Ma suńnↄ tↄↄlɛ táaedeu la,
\q1 aaliↄ a libɛↄ ble ń a pↄmaaↄ.
\q1 Kɛ́ aa kà, aa ma bùsu gbãlɛ̀,
\q1 aa tò à gↄ̃̀ pↄ́ pↄ́ má yeio ũ.
\q1
\v 8 An sa'onaↄ i ma dↄ̃o,
\q1 ma ikoyãdanɛdeↄ i ma dↄ̃o,
\q1 an dↄaanaↄ bↄ̀ ma kpɛ,
\q1 an ãnabiↄ ãnabikɛkɛ̀ ń Baali gbãao,
\q1 aa tɛ̀ pↄ́ pↄ́ lí kã́fĩakɛnɛ́oↄzi.
\q1
\v 9 A yã́i má mↄ́ ń á yã́o sↄ̃,
\q1 mɛ́ má mↄ́ ń á nɛ́ↄ ń á tↄũnaↄ yã́o.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 10 À bua ísiawa e Sipi bùsuu à gwa.
\q1 À gbɛ̃́ zĩ Kedaa bùsuu à a yã́ tàasika,
\q1 í gwa tó yã́ɛ bee taa kɛ̀ we yãa.
\q1
\v 11 Buie a diiↄ lìlɛ yãae?
\q1 Kási an tã́apiↄá Lua no.
\q1 Ma gbɛ̃́ pↄ́ má dɛ Lua gawide ũ,
\q1 ma gbɛ̃́ↄ ma lɛũkpakɛ̀
\q1 ń pↄ́ pↄ́ lí kã́fĩakɛnɛ́oↄ.
\q1
\v 12 Á musudeↄ, à to yã́pi diwá,
\q1 á mɛ i seenata à gↄ̃ sã̀iii.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 13 Asa ma gbɛ̃́ↄ duunakɛ̀ lɛɛ plaɛ.
\q1 Mámɛ má nibↄna í wɛ̃nide ũ,
\q1 ↄ̃ aa ma to we,
\q1 aa gɛ̀ wà biaↄ yↄ̃̀ ńzĩaɛ,
\q1 bia tɛfɛɛna pↄ́ aa fↄ̃ í dilɛoↄ.
\q1
\v 14 Isailiↄá zↄↄnɛe?
\q1 Wà ń í zↄble guu nɛe?
\q1 Bↄ́yãi aa gↄ̃̀ pↄvĩaↄ ũ sai?
\q1
\v 15 Nↄ̀ↄmusuↄ pàlamá aa pũ̀namá,
\q1 ↄ̃ aa ń bùsu yàa,
\q1 an wɛ̃́lɛↄ tɛkũ̀, gbɛ̃e ku we lↄo.
\q1
\v 16 Mɛfisideↄ ń Tapanɛsideↄ ń mi wànɛ́.
\q1
\v 17 Ámɛ a yã́pi ì ázĩaɛo lò?
\q1 Ma Dii á Lua, kɛ́ má zɛmikũaɛ́,
\q1 ↄ̃ a ma to we.
\q1
\v 18 Bↄ́yãi álɛ gɛ́ Egipi Sioo í miii?
\q1 Àkɛa álɛ gɛ́ Asili Uflata í miii?
\q1
\v 19 Á vãikɛa a wi á musuɛ,
\q1 á pↄ̀ↄbↄzãkɛa a wɛ́tɛ̃a iɛ́.
\q1 À làasookɛ, í dↄ̃ kɛ́
\q1 á bↄa ma Dii á Lua kpɛ vãi,
\q1 mɛ́ á kua vĩakɛamɛɛ sai ĩ́i.
\q1 Ma Dii Lua Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\s1 Isailiↄ dɛa nↄ náaisai ũ
\q1
\v 20 A ma zuu gbòo á nↄɛ à gɛ̃̀gɛ̃,
\q1 a ma baↄ kɛ̃̀kɛ̃,
\q1 a mɛ̀ á zↄblemɛɛo.
\q1 Sĩana guu i gbãsĩkɛ sĩ̀sĩ lɛsĩ píi musu
\q1 ń lí yɛ̀lɛlɛↄ píi gbáuo.
\q1
\v 21 Ma á bá vɛ̃ɛli maa náaide ũɛ.
\q1 Kpelewa a kɛ̃a,
\q1 a gↄ̃ vɛ̃ɛli bↄlɛnzĩaɛ ũi?
\q1
\v 22 Baa tó a zu'ò ń saoo
\q1 ń mↄsↄnao maamaa,
\q1 á tàae tèbateba a láamɛɛo.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 23 Kpelewa á fↄ̃ o i gbãlɛo,
\q1 i kɛ Baaliↄnɛ kɛ̀kɛo ni?
\q1 À yã́ pↄ́ á kɛ̀ swadↄↄiↄ gwa,
\q1 à làasookɛ á yãkɛapiↄwa.
\q1 I gɛ́ le à su la,
\q1 lán yiongo núnu pↄ́ a mɛ fɛ̀lɛwa,
\q1
\v 24 lán sɛ̃̀a zàa'ĩn da pↄ́ dↄ́ɛkɛ̀ ń gbáao,
\q1 àlɛ gↄ̃ ĩ́ana sɛsɛwa.
\q1 Démɛ a fↄ̃ à aà lɛ́ liaa gↄↄ pↄ́ aà mɛ fɛ̀lɛi?
\q1 Zàa'ĩn sa pↄ́ lɛ́ aà wɛɛlɛↄ kpasao,
\q1 aa aà e a gↄↄwaɛ.
\q1
\v 25 Ásu àↄ kpálɛkɛńzi
\q1 e á kyale gɛ́ yaa á gbáu,
\q1 á kòlo giigagao.
\q1 Ń beeo a mɛ̀ a zɛkɛo,
\q1 wá ye dii zĩ̀loↄziɛ,
\q1 sema wà gɛ́má.
\q1
\v 26 Lá wí ì kpã́i kṹ, tó wà bↄ̀wà,
\q1 màa wa wida Isailiↄwa,
\q1 an kíaↄ ń ń gbãadeↄ
\q1 ń ń sa'onaↄ ń ń ãnabiↄ.
\q1
\v 27 Aaì o líɛ: Wá maen n ũ,
\q1 aaì o gbɛɛ: Ḿmɛ n wá í.
\q1 Aa bↄ̀ ma kpɛ, aai zɛmanↄo.
\q1 Gↄↄ pↄ́ taasi ń lé,
\q1 ↄ̃ aaì mɛ mà fɛlɛ mà ń suaba.
\q1
\v 28 Dii pↄ́ á kɛ̀ ázĩaɛↄ ku máɛ?
\q1 Aa fɛlɛ á taasikɛgↄↄ,
\q1 tó aa fↄ̃ á suaba!
\q1 Asa á Yudaↄ,
\q1 á diiↄ dasi kà á wɛ̃́lɛↄwa.
\q1
\v 29 Bↄ́yãi álɛ zↄakaimazii?
\q1 Ápii a bↄ ma kpɛɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 30 Ma ĩadà á deziↄwa pãɛ,
\q1 aai totoapi yãdao.
\q1 Aa lɛ̀lɛ ń ãnabiↄwa
\q1 lán nↄ̀ↄmusu pↄkaalɛnawa.
\q1
\v 31 Á gbãgbɛ̃ↄ, à wɛ́tɛ ma yã́i.
\q1 Ma gↄ̃ Isailiↄnɛ gbáa
\q1 ge gubeebee ũ yã̀?
\q1 Bↄ́yãi ma gbɛ̃́piↄ ì mɛ
\q1 waↄ ń bɛbɛa kɛɛ,
\q1 wa mↄ ma kĩ́i lↄo ni?
\q1
\v 32 Nↄamblebↄ yã́ a fↄ̃ sã wɛ̃́ndiague?
\q1 Zãkɛzĩ pↄ́ↄ yã́ a fↄ̃ sã nↄ dafugue?
\q1 Kási ma yã́ sã̀ ma gbɛ̃́ↄgu
\q1 à gↄↄplakɛ̀.
\q1
\v 33 Á yenzi ɛsɛ vĩɛ fá!
\q1 Baa káalua sà zↄ̃ↄ,
\q1 á á yãkɛa dadaɛ̀.
\q1
\v 34 Wì taaside yãesaide au e á pↄkasaↄwa,
\q1 i kɛ a ń lé á kpɛ́u,
\q1 aalɛ á pↄ́ↄ sɛ́lɛn sↄ̃o.
\q1
\v 35 Gia ń beeo i mɛ á yãe vĩo,
\q1 ma pↄ a paázio.
\q1 Lá a mɛ̀ i duunakɛo,
\q1 má yã́kpalɛkɛánↄɛ.
\q1
\v 36 Bↄ́yãi iↄ liaaliaa à á yãkɛa lilɛi?
\q1 Egipiↄ widawá,
\q1 lá Asiliↄ kɛ̀ɛ́wa.
\q1
\v 37 Á bↄ we à su ń ↄo dia á musuɛ,
\q1 asa gbɛ̃́ pↄ́ álɛ ń náaikɛpiↄ,
\q1 ma gińziɛ, á dↄnlɛ emáo.
\b
\c 3
\q1
\v 1 Tó gbɛ̃e gì a nai,
\q1 ↄ̃ à gɛ̀ zãkɛ̀ gupãlei,
\q1 a fↄ̃ ɛa nↄpi kũ lↄe?
\q1 Aà kũa a bùsupi gbãlɛ dúuduuɛ.
\q1 Ápiↄ sↄ̃ a gbãsĩkɛ̀ ń gↄ̃ↄ dasi,
\q1 ↄ̃ a ɛa lɛ́ sua saa?
\q1 Ma Dii mámɛ málɛ á la.
\q1
\v 2 À wɛzu à sĩ̀sĩ wáiwaiↄ gwae,
\q1 gu kpele wi á dã̀akpauo ni?
\q1 Iↄ zↄ̃lɛ zɛ́ saɛ àↄ gↄ̃ↄ dã́
\q1 lán Laalubue zↄ̃lɛa guwaiwaiuwa.
\q1
\v 3 A yã́i tò ma gi lou maɛ́,
\q1 káabuana i kɛɛ́o.
\q1 Ń beeo á wɛ́ dɛ lán káalua wɛ́waɛ,
\q1 wí lí á kũo.
\q1
\v 4 A lɛzùmazi tia a mɛ̀:
\q1 Wá Mae, wá ɛ̀waasogↄↄ gbɛ̃na,
\q1
\v 5 n pↄ aↄ paawázi e bↄɛ ni?
\q1 Ńyↄ̃ↄ wá kpɛ̃nɛ kũa gↄↄpii yã̀?
\q1 Màa i omɛɛ,
\q1 ↄ̃ iↄ yãvãikɛ á pↄeãwa.
\s1 Isailiↄ pↄ̀ↄbↄzãkɛa Diiɛ ń ń suawào
\p
\v 6 Kí Yosia kpalablegↄↄ Dii òmɛɛ: N Isaili pↄ̀ↄbↄzãkɛnapiↄ yãkɛa èa? Aa gɛ̀ gbãsĩkɛ̀ sĩ̀sĩ lɛsĩ píi musu ń lí yɛ̀lɛlɛↄ píi gbáuo. 
\v 7 Málɛ e yã́ beeↄ kɛa gbɛa píi aa suaɛ, kási aai suao. Ɔ̃ an gbɛ̃́ Yuda náaisaideↄ ń yãkɛapiↄ è. 
\v 8 Ma gínzila kpà Isaili pↄ̀ↄbↄzãkɛnapiↄwa, ma ń yá gbãsĩ pↄ́ aa kɛ̀ↄ yã́i. Kási vĩa i ń gbɛ̃́ Yuda náaisaidepiↄ kũo, ↄ̃ aa gɛ̀ gbãsĩkɛ̀ sↄ̃. 
\v 9 Káaluakaa i kɛ Isailiↄnɛ yãe ũo, ↄ̃ aa ń bùsu gbãlɛ̀, aa gbãsĩkɛ̀ gbɛↄ ń líↄ yã́ musu. 
\v 10 Gia ń beeo píi an gbɛ̃́ Yuda náaisaidepiↄ i sua ń nↄ̀sɛmɛndooo, sema mↄafili. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 11 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Isaili pↄ̀ↄbↄzãkɛnapiↄ yã́ maa dɛ Yuda náaisaidepiↄla. 
\v 12 Gɛ ǹ kpàwakɛ gugbãntoo oi ǹ mɛ:
\q1 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 à sua Isaili pↄ̀ↄbↄzãkɛnaↄ!
\q1 Má fɛ̃́ázi lↄo, asa má gbɛ̃kɛ vĩ,
\q1 ma pↄ aↄ paaázi gↄↄpiio.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 13 À we á tàaei lé!
\q1 Asa a bↄ ma Dii á Lua kpɛɛ,
\q1 a táa'ò dii zĩ̀loↄwa
\q1 lí yɛ̀lɛlɛↄ píi gbáu,
\q1 i swã́sɛ ma yã́io.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 14 Ma Dii ma mɛ̀, gbɛ̃nazĩn pↄ̀ↄbↄzãkɛnaↄ, à sua, asa á zã́n ma ũ. Má á sɛ́ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo dodo, bui ń buio plapla, mí suánↄ Siↄna. 
\v 15 Dã̀na pↄ́ an nↄ̀sɛ muaamanↄↄ ↄ̃ má ń dilɛ aa dↄaaɛ́ ń dↄ̃ao ń laaio. 
\v 16 Ma Dii ma mɛ̀, gↄↄ bee tó a kↄ̃ a dasikũ̀ á bùsuu, wa ma bàakuaánↄ kpagolo yã'o lↄo, a làasoo a gɛ̃ an sↄ̃ guuo. A ni aↄ kúmáo, mɛ́ wa a pãle kɛo. 
\v 17 Zĩbeezĩ wa o Yelusalɛũɛ, Dii kpalabaa. Bui píi a si Yelusalɛũu ma tↄbↄa yã́i. An nↄ̀sɛvãi swã́gbãa yã́ a dↄaanɛ́ lↄo. 
\v 18 Gↄↄ bee Yudaↄ na Isailiↄwa, aa bↄ gugbãntoo oi bùsuu sãnu, aai su bùsu pↄ́ má kpà ń deziↄwau.
\q1
\v 19 Mámɛ má ò.
\q1 Má ye mà á sí ma nɛ́ↄ ũɛ,
\q1 mí pↄeã bùsu kpáwá,
\q1 bùsu pↄ́ a kɛfɛnkɛ dɛ buipãleↄ pↄ́a.
\q1 Málɛ e áli ma sísi á Mae ũɛ,
\q1 mɛ́ á we ma to weo,
\q1
\v 20 ãma á Isailiↄ a bↄ ma kpɛ,
\q1 lán nↄɛ pↄ́ a zã́ tò à gɛ̀ gbãsĩkɛ̀wa.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 21 Wii ma dↄ sĩ̀sĩ wáiwai musu,
\q1 Isailiↄ lɛ́ ↄ́ↄlↄ, aalɛ awakpa,
\q1 asa aa pã̀zɛaɛ,
\q1 ma Dii ń Lua ma yã́ sã̀ńguɛ.
\q1
\v 22 À ɛa sua, pↄ̀ↄbↄzãkɛnaↄ,
\q1 mí á gbã́gbã ń á pↄ̀ↄbↄzãkɛgyão.
\b
\q1 Wá kɛ́! Wá sumaɛ,
\q1 asa ḿmɛnn Dii wá Lua.
\q1
\v 23 Sĩ̀sĩↄ ɛɛ vĩ, gbɛ̀sĩsĩↄ zↄa vĩ,
\q1 Dii Isailiↄ Lua mɛ́ wá Suabana ũ.
\q1
\v 24 Za wá ɛ̀waasogↄↄ
\q1 tã́aↄ wá maeↄ zĩ ài blè,
\q1 an sãↄ ń ń zuↄ
\q1 ń ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ.
\q1
\v 25 Wà naalɛ ń wío,
\q1 wà tó wá gɛɛ gↄ̃ kpá wá wɛ́i,
\q1 asa ń wá deziↄ wa duunakɛ̀ Dii wá Luaɛɛ,
\q1 za wá ɛ̀waasogↄↄ e gbã wi aà yãmao.
\b
\c 4
\q1
\v 1 Ma Dii ma mɛ̀, á Isailiↄ, tó á sua, à sua.
\q1 Tó a ↄzↄ̃̀ á pↄ́ pↄ́ má zauↄi,
\q1 mɛ́ álɛ liaaliaa lↄo,
\q1
\v 2 tó a lɛgbɛ̃̀ ń ma kuao kã́ukãu ń sĩanao,
\q1 buipãleↄ báaadakↄ̃u ń ma tↄ́o,
\q1 aai ĩ́anadã ma yã́ musu.
\b
\m
\v 3 Yã́ pↄ́ Dii ò Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄnɛn kɛ:
\q1 Á Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píi,
\q1 à kpase kɛ̃ wásawasa,
\q1 ásu pↄ́tↄ̃ lɛuo.\f + \fr 4.3 \fr*\ft Oze 10.12\ft*\f*
\q1
\v 4 À tↄ̃zↄ̃ á sↄ̃̀ gbãsĩwoloa ũ,
\q1 í gↄ̃ ma pↄ́ ũ wásawasa.
\q1 Tó màan sↄ̃o,
\q1 má a pↄkũmabↄbↄwáɛ
\q1 lán tɛ́ pↄ́ gbɛ̃e a fↄ̃ dɛowa
\q1 yãvãi pↄ́ á kɛ̀ yã́i.
\s1 Zĩgↄ̃ↄ bↄa gugbãntoo oi
\q1
\v 5 À kpàwakɛ Yudaↄnɛ,
\q1 à o Yelusalɛũdeↄnɛ:
\q1 À kuupɛ á bùsuu,
\q1 à wiilɛ ń lↄↄ gbãtɛ̃o
\q1 à onɛ́ aa kãaa,
\q1 aai bàalɛ ta wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄu.
\q1
\v 6 À gudↄkↄ̃ɛkĩi dilɛ Siↄna,
\q1 wí mↄ́ ulɛ we, ásu zɛzɛo,
\q1 asa má tó kìsia zↄ̃ↄ ń pↄ́ ↄ̃̀ↄnɛkɛao bↄ gugbãntoo oiɛ.
\b
\q1
\v 7 Nↄ̀ↄmusu fɛ̀lɛ bↄ̀ a tòou,
\q1 buiↄ kàalɛnapi dàzɛu.
\q1 À gò a tía,
\q1 àlɛ gɛ́ á bùsu kɛi kɛ́lɛkɛlɛ,
\q1 á wɛ̃́lɛↄ i gↄ̃ bɛziaↄ ũ.
\q1
\v 8 A yã́i tò à zwã̀nkasaↄ kákaála,
\q1 à ↄ́ↄlↄ à búbuapɛ,
\q1 asa Dii pↄfɛ̃awázi zↄ̃ↄ, i kpálɛo.
\q1
\v 9 Zĩbeezĩ sↄ̃ a kɛ̃ kía ń a ìwaↄgu,
\q1 yã́pi i di sa'onaↄwa,
\q1 ãnabiↄ lɛ́ i gↄ̃ kpaaũa.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\m
\v 10 Ɔ̃ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! N ↄ̃nↄkɛ̀ Yelusalɛũdeↄnɛɛ ń gbɛ̃́ɛ beeↄ píi. Kɛ́ n mɛ̀ aaↄ ku aafiaɛ,\f + \fr 4.10 \fr*\ft Zel 6.13-14, 14.13, 23.16-17\ft*\f* ↄ̃ fɛ̃nda mɛ́ aↄ wiilɛ ń miwaa?
\p
\v 11 Gↄↄ bee Dii a o Yelusalɛũdeↄnɛ ń gbɛ̃́ɛ beeↄ píi, à mɛ ĩ́an wãa a bↄ gbáau sĩ̀sĩ wáiwaiↄ musu à mↄ lɛ́lɛ a gbɛ̃́ↄwa. I kɛ ĩ́ana pↄ́ wì pↄ́ fã́i a gbãsĩ bↄlɛ no, 
\v 12 ĩ́ana pↄ́ á gbaɛmá gbãa aↄ dɛ beea, yã́kpalɛ á kɛńnↄ sa.
\b
\q1
\v 13 Gwa! Àlɛ mↄ́ lán lousisiawa,
\q1 aà zĩkasↄ̃goↄ dɛ lán zàawa,
\q1 aà sↄ̃́ↄ wãa dɛ kúuↄla.
\q1 Waiyoo wápiↄ! Wa kaalɛɛ sa.
\q1
\v 14 Yelusalɛũdeↄ, à á sↄ̃ pípi,
\q1 kɛ́ à e bↄ aafia.
\q1 Áↄ kú ń á làasoo vãio e bↄɛ ni?
\q1
\v 15 Wàlɛ a baokpa Dã buiↄ bùsuu,
\q1 wàlɛ músi kpàwakɛ Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu:
\q1
\v 16 À o buiↄnɛ,
\q1 í a kpàwakɛ Yelusalɛũdeↄnɛ,
\q1 ibɛɛↄ bↄ̀ bùsu zã̀zãu, aalɛ mↄ́,
\q1 aalɛ kúkua dↄ Yudaↄ wɛ̃́lɛↄwa,
\q1
\v 17 aalɛ liai lán masedãnaↄwa,
\q1 asa Yudaↄ bↄ̀ ma kpɛɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 18 Á dàa ń á yãkɛaↄ mɛ́ bee ìɛ́.
\q1 Á ĩadaman we. A pãsĩ!
\q1 Àlɛ ĩadawá e á sↄ̃u.
\q1
\v 19 Ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà! Ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà!
\q1 Ma nↄ̀sɛ lɛ́ pusu bↄ, sↄ̃ kɛ̃̀magu,
\q1 má fↄ̃ màↄ nílɛo.
\q1 Ma kuu'ↄ mà dↄ ń kúkuakɛao.
\q1
\v 20 Wíwia lɛ́ kɛ wíwia,
\q1 bùsu gↄ̃̀ da wàuu gupiiu.
\q1 Wá zwã̀akpɛↄ wìwi kã́ndo,
\q1 wá zwãaↄ yàa gↄ̃̀ↄgↄ̃ↄ.
\q1
\v 21 Máↄ dàlapooↄ gwa e bↄɛ ni?
\q1 Máↄ kuu'ↄpi ma dↄ e bↄɛɛ?
\b
\q1
\v 22 Dii mɛ̀ a gbɛ̃́ↄ mi vĩo, aa a dↄ̃o,
\q1 nɛ́ sↄũↄnɛ, aa yãe gbáɛo.
\q1 Vãi ↄ̃nↄ ↄ̃ aa dↄ̃, aa maakɛa dↄ̃o.
\b
\q1
\v 23 Ma zĩ́lɛ gwà,
\q1 má è da pã, a kɛkɛao.
\q1 Ma musu gwà, má è a gupua vĩo.
\q1
\v 24 Ma gbɛ̀sĩsĩↄ gwà,
\q1 mà è aalɛ lualua,
\q1 sĩ̀sĩↄ sↄ̃ aalɛ deedee píi.
\q1
\v 25 Ma gugwà, mi gbɛ̃e eo,
\q1 baa bãↄ aa ń taa kɛ̀ píiɛ.
\q1
\v 26 Ma gugwà, ↄ̃ má è
\q1 bùsu táaede gↄ̃̀ gbáa ũ,
\q1 wɛ̃́lɛↄ wìwi píi Dii aɛ
\q1 aà pↄkũma pãsĩ yã́i.
\q1
\v 27 Asa Dii mɛ̀
\q1 bùsu a ↄ̃̀ↄkpa píiɛ,
\q1 ń beeo á kaalɛ míↄmiↄo.
\q1
\v 28 Ayãmɛto tↄↄlɛ a búbuapɛ,
\q1 musu i siakũ,
\q1 asa Dii yã'ò, a a nↄ̀sɛ suumpao,
\q1 à yãdìlɛ kↄ̀, a ɛa kpɛo.
\q1
\v 29 Wɛ̃́lɛdeↄ lɛ́ tílɛ píi,
\q1 kɛ́ aa sↄ̃deↄ ń kàzunaↄ kↄ̃fĩ mà yã́i.
\q1 Gbɛ̃eↄ lɛ́ si dào guu,
\q1 gbɛ̃eↄ dɛ̀dɛ lɛ́ sↄlↄ gbɛ̀sↄↄu.
\q1 Wɛ̃́lɛↄ gↄ̃̀ bɛziaↄ ũ,
\q1 gbɛ̃e ku we lↄo.
\q1
\v 30 Yelusalɛũ, bↄ́ ńlɛ kɛi?
\q1 Àkɛa n zwã̀a tɛ̃a yè,
\q1 n vua nↄamblebↄↄ dà, n kio kài?
\q1 N nzĩa kɛ̀kɛ pãɛ!
\q1 N gↄ̃pↄsɛↄ gìnziɛ,
\q1 aa ye n wɛ̃ni bↄɛ sa.
\q1
\v 31 Ma wii mà lán nɛ'iwãwã wiiwa,
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ́ sɛ̃́ia iwa.
\q1 Siↄna wiiɛ, àlɛ we fòo, fòo,
\q1 à ↄpòo à mɛ̀: Waiyoo mapi,
\q1 gbɛ̃dɛnaↄ ↄdìɛa, má kú ga lɛ́zĩɛ.
\c 5
\s1 Gbɛ̃e maao
\q1
\v 1 À Yelusalɛũ zɛaↄ kɛɛlɛ à gwa,
\q1 à wɛɛlɛ a gãaɛↄu à e dↄ̃.
\q1 Tó yãmaakɛn sĩanwɛɛlɛnae ku we,
\q1 má sùuukɛ ń wɛ̃́lɛpio.
\q1
\v 2 Baa kɛ́ aaì mɛ Dii ku,
\q1 ń beeo aaì lɛgbɛ̃ ń mↄafilioɛ.
\b
\q1
\v 3 Dii, sĩana ↄ̃ ńlɛ wɛɛlɛmáo lò?
\q1 N ń gbɛ̃́, i ↄ̃máo,
\q1 n ń kɛ́ búɛbuɛ, ↄ̃ aa gì totoapi mai.
\q1 An swã́ gbãakũ̀ lán gbɛwa,
\q1 aa gì nↄ̀sɛlilɛi.
\q1
\v 4 Ɔ̃ ma mɛ̀ taasideↄnɛ, aa mi vĩo,
\q1 aa Dii yãkɛaↄ dↄ̃o,
\q1 aa dↄ̃ yã́ pↄ́ ń Lua lɛ́ yáńnↄo.
\q1
\v 5 Má gɛ́ mà yã'o maezↄ̃ↄↄnɛɛ,
\q1 aa Dii yãkɛaↄ dↄ̃o lé?
\q1 Aa dↄ̃ yã́ pↄ́ ń Lua lɛ́ yáńnↄo lé?
\q1 Kási gbɛ̃́piↄ sↄ̃ aa n zuu bↄ̀ńla,
\q1 aa n baↄ kɛ̃̀kɛ̃máɛ.
\q1
\v 6 Ayãmɛto nↄ̀ↄmusu a bↄ lákpɛu à kusimá,
\q1 àwalɛwana a bↄ gbáau à ń dɛdɛ.
\q1 Gbɛaana a naalɛnɛ́ wɛ̃́nkpɛ,
\q1 i gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ↄ taitai,
\q1 asa an tàaeↄ dasikũ̀,
\q1 an pↄ̀ↄbↄzãkɛa kɛ̀ zài.
\b
\q1
\v 7 Yelusalɛũ, má sùuukɛnnↄe?
\q1 N gbɛ̃́ↄ pãkpàmaziɛ,
\q1 aaì yã́si ń tã́aↄɛ, i kɛ mámɛo.
\q1 Má tò pↄ́ mↄ̀má,
\q1 ↄ̃ aa sì káalua kpɛ́u aa gbãsĩkɛ̀.
\q1
\v 8 Sↄ̃sa kãa pↄ́ an mɛ fɛlɛaↄnɛ,
\q1 an baade ì lua a gbɛ̃́dee nↄi.
\q1
\v 9 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 má ĩadamá yã́pi yã́io lé?
\q1 Má tↄsi buipi taawao lé?
\b
\q1
\v 10 À gɛ ma vɛ̃ɛbu\f + \fr 5.10 \fr*\ft Isa 5.7\ft*\f* dúuzↄ̃,
\q1 ãma ásu dɛɛlɛ píio.
\q1 À a gↄ̃naↄ zↄ̃zↄ̃,
\q1 asa gↄ̃napiↄá ma pↄ́ no.
\q1
\v 11 Isailiↄ ń Yudaↄ bↄ̀ ma kpɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 12 Aa Dii ɛɛbò aa mɛ̀:
\q1 Màa no, vãie a wá leo.
\q1 Wá kↄ̃'e ń zĩo ge ń nↄanaoo.
\q1
\v 13 Ãnabiↄ lɛ́ lɛ́'ĩana gbaɛ,
\q1 Dii yã́ aalɛ oo.
\q1 Aamɛ aa ń pↄ́ e ńzĩawa we.
\b
\q1
\v 14 Ayãmɛto ma Dii Lua Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 lá màa gbɛ̃́piↄ ònɛ,
\q1 má a yã́ sóso kánɛ ń lɛ́u tɛ́ ũɛ,
\q1 gbɛ̃́piↄ iↄ dɛ yàa pↄ́ tɛ́pi a kũwà ũ.
\q1
\v 15 Isailiↄ, ma Dii ma mɛ̀
\q1 má bui pↄ́ kú zã̀zã sóikɛwáɛ,
\q1 bui pↄ́ kú za zi mɛ́ aↄ ku gↄↄpiiɛ.
\q1 Bui pↄ́ ili ń yãmao
\q1 mɛ́ á ń yã'oa dↄ̃o.
\q1
\v 16 An gbàlaↄ ì ga inɛ́ɛ,
\q1 ampii gↄ̃sa gbãaↄnɛ.
\q1
\v 17 Aa pↄ́ pↄ́ á kɛ̀kɛↄ ń á blɛↄ naaa,
\q1 aai á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ sɛ́lɛ.
\q1 Aa á zuↄ ń á sãↄ ń á bleↄ naaa,
\q1 aai á vɛ̃ɛbɛↄ ń á kaadↄɛmbɛↄ sɛ́lɛ.
\q1 Aa á wɛ̃́lɛ bĩ́ide pↄ́ álɛ a náaikɛↄ dɛ̃ↄnzↄ̃ ń ń zĩkabↄↄ.
\b
\m
\v 18 Ma Dii ma mɛ̀, baa gↄↄ bee má á kɛ kɛ́lɛkɛlɛo. 
\v 19 Tó wà n la, bↄ́yãi ma Dii ń Lua má kɛ̀inɛ́ màa píii, ní onɛ́, lá aa pãkpàmazi aa zↄblè dii zĩ̀loↄnɛ ńzĩa bùsuu, màa aa zↄble bui zĩ̀loↄnɛ bùsu zĩ̀lou sↄ̃.
\b
\q1
\v 20 À yã́ɛ bee o Yakↄbu buiↄnɛ,
\q1 í a kpàwakɛ Yudaↄnɛ à mɛ:
\q1
\v 21 Sↄũ nↄ̀sɛsaideↄ, à yãma,
\q1 á wɛ́ vĩ, ili gu'eo,
\q1 á swã́ vĩ, ili yãmao.\f + \fr 5.21 \fr*\ft Isa 6.9-10, Eze 12.2, Maa 8.18\ft*\f*
\q1
\v 22 I kũ à vĩakɛmɛɛo lé?
\q1 I kũ à lualua ma aɛo lé?
\q1 Ma Dii mámɛ málɛ á la.
\q1 Ma bùsu'ũfãa kàlɛ ísia zↄ̃lɛ ũ,
\q1 kↄↄ pↄ́ ma dàɛ̀n we,
\q1 a í a fↄ̃ à a baa vĩ bauo.
\q1 Baa kɛ́ a í ì zãampapa,
\q1 ìli fↄ̃ à a baa vĩ̀o.
\q1 Baa kɛ́ a ikooaↄ ì kↄ̃fĩkɛ,
\q1 ìli fↄ̃ à a baa vĩ̀o.\f + \fr 5.22 \fr*\ft Yob 38.8-11\ft*\f*
\q1
\v 23 Gbɛ̃́piↄ swã́ gbãa, aa fɛ̀lɛmanↄ,
\q1 ↄ̃ aa pã̀alɛmɛɛ aa gɛ̃̀zɛa.
\q1
\v 24 Baa kɛ́ mi lou manɛ́ a gↄↄwa
\q1 za káabuana e à gɛ́ bↄlɛi,
\q1 mɛ́ ma pↄkɛkɛgↄↄ dìlɛnɛ́,
\q1 aali okↄ̃ɛ wà vĩakɛ ma Dii ń Luaɛo.
\q1
\v 25 Á vãikɛa mɛ́ kpà pↄ́piↄnɛ,
\q1 á duuna mɛ́ gìɛ́ à maa e.
\q1
\v 26 Vãikɛnaↄ ku ma gbɛ̃́ↄ guu,
\q1 aaì ń wɛ lán fíikpanaↄwa,
\q1 aaì baikpá gbɛ̃́ↄnɛ kɛ́ aa e wà ń kṹ yã́i.
\q1
\v 27 Lá bã ìↄ ka bãwɛna bãkabↄ pai,
\q1 màa mↄafili ń ua pà,
\q1 ↄ̃ aaì kɛ ↄdeↄ ũ wà gbãakũ,
\q1
\v 28 aaì kã́, an mɛ iↄ tɛkɛ.
\q1 An vãikɛa gɛ̃agɛ̃̀,
\q1 aali yã́si ń nɛtonɛↄ, yã́ e bↄńnↄ nao.
\q1 Aali zɛ ń pↄesaideↄ aa ń yãnakpàmáo.
\q1
\v 29 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má ĩadamá yã́pi yã́io lé?
\q1 Má tↄsi buipi taawao lé?
\q1
\v 30 Yã́ pↄ́ wa ye a gĩyãio
\q1 wì vĩakɛɛ̀ kↄ̃̀ ń bùsuu.
\q1
\v 31 Ãnabiↄ ì ãnabikɛkɛ ń ɛɛo,
\q1 sa'onaↄ zĩa yã́ mɛ́ ì dↄaanɛ́.
\q1 Màa ma gbɛ̃́ↄ yei,
\q1 ãma kpelewa aa kɛ zã́i?
\c 6
\s1 Koezↄ̃a Yelusalɛũi
\q1
\v 1 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ, à bↄlɛ Yelusalɛũ,
\q1 í gɛ́ mikpakĩi wɛɛlɛi!
\q1 À kuupɛ Tekoa!
\q1 À to súɛlɛ fɛlɛ Bɛtakɛlɛũ seela ũ.
\q1 Kìsia lɛ́ bↄ gugbãntoo oi,
\q1 kaalɛ zↄ̃ↄ looaála.
\q1
\v 2 Má Siↄna midɛ,
\q1 wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ a kɛfɛũ mɛ́ a maa.
\q1
\v 3 Zĩgↄ̃ↄ mↄ bòokpa liai,
\q1 lán sãdãnaↄ ń ń sãↄwa,
\q1 baade ń a gbɛ̃́ↄ a bòou.
\b
\q1
\v 4 À sↄukɛ wà si Siↄna ń zĩo,
\q1 à fɛlɛ wà gɛ lɛ́lɛmá ĩatɛ̃ gbãa zã́.
\q1 Agya! Ĩatɛ̃'aua pìla,
\q1 gu lɛ́ gɛ̃kↄ̃u kↄ̀.
\q1
\v 5 À fɛlɛ wà gɛ lɛ́lɛmá gwãasĩna,
\q1 wí gu pↄ́ dɛ aa zɛ giu wíwi.
\b
\q1
\v 6 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀:
\q1 À lizↄ̃zↄ̃,
\q1 í bùsu kálɛ Yelusalɛũ bĩ́i saɛ.
\q1 À ĩada wɛ̃́lɛpiwa,
\q1 asa gbãamↄakↄ̃ɛ mɛ́ kↄ̃̀u.
\q1
\v 7 Lá í ìↄ di lↄ̀ↄu,
\q1 màa yãvãi di wɛ̃́lɛpiu.
\q1 Taiina ń yãpãsĩo zↄa dↄu,
\q1 mi e aà gyã ń aà bↄo làa ziio.
\q1
\v 8 Yelusalɛũdeↄ, à ma lɛdama ma,
\q1 kɛ́ másu kɛ̃́wáo yã́i.
\q1 Tó màan sↄ̃o, má á bùsu dɛ̃ↄnzↄ̃ɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku a guu lↄo.
\b
\q1
\v 9 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀:
\q1 Wa Isaili pↄ́ gↄ̃̀ↄ kↄ̃nwɛ,
\q1 lá wì vɛ̃ɛ kↄ̃nwɛwa.
\q1 Wa ɛa a gbɛsisi,
\q1 lá wì pↄ́ gbɛsisiwa.
\q1
\v 10 Dé má yã'oɛ̀ mà aà gba laaii?
\q1 Démɛ a mamɛɛi?
\q1 An swã́ wɛ̃ao, aa fↄ̃ yãmao,
\q1 Dii yã́ ì kɛnɛ́ ĩ́iɛ,
\q1 ìli káńguo.
\q1
\v 11 Dii pↄkũma dɛ̀dɛa,
\q1 má fↄ̃ màↄ kṹkũa lↄo.
\q1 Pↄkũmapi bↄbↄ nɛ́ↄwa gãaɛ
\q1 ń ɛ̀waaso pↄ́ kãaaa gudoũↄ.
\q1 To wà gↄ̃ɛ ń a nↄo kũ sãnu
\q1 ń gbɛ̃́ pↄ́ zikũ̀ táotaoↄ.
\q1
\v 12 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 tó ma ↄ lòo bùsuɛbeedeↄla,
\q1 má ń bɛↄ na gbɛ̃pãleↄnɛ ń ↄzĩɛ,
\q1 ń ń buaↄ ń ń nↄɛↄ.
\q1
\v 13 Nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi ↄvãi'enaↄnɛ.
\q1 Ãnabiↄ ń sa'onaↄ píi aaìↄ gbɛ̃́ↄ sãsãɛ.
\q1
\v 14 Aaì ɛsɛ ma ma gbɛ̃́ↄ bↄwa
\q1 lá a dɛ pↄe ũowa.
\q1 Aaì mɛ, aafia ku, aafia ku,
\q1 kási aafia ku we sↄ̃o.\f + \fr 6.14 \fr*\ft Eze 13.10\ft*\f*
\q1
\v 15 Yãbɛ̃ɛ pↄ́ aa kɛ̀ ì kɛnɛ́ wí ũe?
\q1 Aawo! Ìli kɛnɛ́ wí ũo,
\q1 an gɛɛ lí gↄ̃ kpá ń wɛ́io.
\q1 A yã́i aa ta gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ gɛ́kĩiↄ guu,
\q1 aa kwɛ gↄↄ pↄ́ málɛ ĩadamá.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 16 Ma Dii ma mɛ̀:
\q1 À zɛ zɛ́kpaau à a zɛ́ káauↄ gwa,
\q1 í a pↄ́ pↄ́ maa gbɛa àↄ bɛu,
\q1 á sↄ̃ i níni.\f + \fr 6.16 \fr*\ft Mat 11.29\ft*\f*
\q1 Ɔ̃ a mɛ̀ áↄ bɛuo.
\q1
\v 17 Ma gudↄ̃anaↄ\f + \fr 6.17 \fr*\ft Oze 9.8\ft*\f* dìlɛɛ́,
\q1 má òɛ́ àli swãdↄ an kuupɛai,
\q1 ↄ̃ a mɛ̀ á swãdↄio.
\q1
\v 18 Ayãmɛto buipãleↄ, à yãma,
\q1 í yã́ pↄ́ a ma gbɛ̃́ↄ le dↄ̃!
\q1
\v 19 Dṹnia gbɛ̃́ↄ, à yãma,
\q1 málɛ mↄ́ gbɛ̃́piↄ ásookɛi.
\q1 Yã́ pↄ́ aalɛ yáↄ gbɛn we,
\q1 asa aai swãdↄ ma yã́io,
\q1 aa gì ma ikoyãiɛ.
\q1
\v 20 Seba tulaleti dɛmɛɛ pↄe ũo,
\q1 ge kanɛli fee gĩnana pↄ́ bↄ̀ bùsu zã̀zãu.
\q1 Mili sa pↄ́ i oa i a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ sio,
\q1 á sa'oaa lí kamaguo.
\q1
\v 21 Ayãmɛto ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Má gbɛ pↄ́ gbɛ̃́ↄ ì gɛ̃mbↄlɛwàↄ kálɛ gbɛ̃́piↄnɛ ń aɛ,
\q1 maeↄ ń ń nɛ́ↄ, gbɛ̃́ ń a gbɛ̃́o
\q1 aai kpákpaa ḿpii aa gaga.
\b
\q1
\v 22 Ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Gugbãntoo oi bùsudeↄ gwa,
\q1 aa fɛ̀lɛ,
\q1 bui zↄ̃ↄpiↄ lɛ́ bↄ za dṹnia lɛ́wa,
\q1 aalɛ mↄ́.
\q1
\v 23 Aa sáↄ ń sↄ̃naↄ kṹkũa,
\q1 aa pãsĩ, aali gbɛ̃e wɛ̃nagwao.
\q1 An kↄ̃fĩ ìↄ dↄ lán ísia kↄ̃fĩwa,
\q1 aa didi sↄ̃́ kpɛ, aa zĩ'ↄpòo,
\q1 aalɛ mↄ́ lɛ́lɛiwá, Siↄnadeↄ.
\b
\q1
\v 24 Wa ń bao mà,
\q1 wá ↄ gↄ̃̀ dↄwázi.
\q1 Yã'ↄ̃ma wá kṹ gbãa,
\q1 wálɛ wãwãma lán nɛ'inawa.
\q1
\v 25 Ásu gɛ́ buao,
\q1 ásu àↄ bɛ zɛ́uo,
\q1 asa ibɛɛↄ ń fɛ̃ndaↄ kṹkũaɛ,
\q1 vĩa pↄ́ↄ liaaázi.
\q1
\v 26 Ma gbɛ̃́ↄ, à zwã̀nkasaↄ dↄdↄ á pi,
\q1 í gbeembo túfu guu.
\q1 À ↄ́ↄlↄ lán nɛ́ mɛ̀ndona gaamáwa,
\q1 à búbuapɛ pãsĩpãsĩ,
\q1 asa gbɛ̃kaalɛna a mↄ́wá kã́ndoɛ.
\b
\q1
\v 27 Ma n dilɛ mↄ̀baasana ũɛ,
\q1 ma gbɛ̃́ↄ mɛ́ gbɛ̀ mↄde ũ.
\q1 Ǹ ń yãkɛaↄ yↄ̃, ní ń dàa dↄ̃.
\q1
\v 28 Swã́yãmansaideↄnɛ ḿpii,
\q1 aaìↄ bɛbɛ wàↄ yãdↄdↄmáɛ.
\q1 Aa fèe lán mↄgotɛ̃ ge mↄsiwaɛ,
\q1 yãkpaanlakɛnaↄnɛ ḿpii.
\q1
\v 29 Sia lɛ́ tɛ́vu,
\q1 kɛ́ mↄ̀gbↄ̃ e láa tɛ́piu,
\q1 kási àlɛ mↄ baasa pãɛ,
\q1 gbɛ̃vãiↄ lɛ́ kɛ̃́ gbɛ̃maawao.
\q1
\v 30 Wì onɛ́ ã́nusu giana,
\q1 asa Dii gìńziɛ.
\c 7
\s1 Lua zɛ́ ɛgɛnaá pãɛ
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gɛ ǹ zɛ ma kpɛ́ bↄlɛu, ní kpàwakɛnɛ́ we ǹ mɛ: Á Yuda pↄ́ álɛ gɛ̃ bↄlɛu la álɛ gɛ́ kúlɛimɛɛↄ, à ma yãma.
\q1
\v 3 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
\q1 à nↄ̀sɛlilɛ ń á yãkɛaↄ,
\q1 mí tó àↄ ku guɛ beeu.
\q1
\v 4 Ásu sã́sãyã náaikɛ à mɛ
\q1 Dii kpɛ́n kɛ, Dii kpɛ́ɛo.
\q1
\v 5 Tó a nↄ̀sɛlìlɛ ń á yãkɛao sĩana,
\q1 mɛ́ álɛ yãkɛkↄ̃ɛ a zɛ́wa,
\q1
\v 6 tó i gbãamↄ nibↄↄ ń tonɛↄ ń gyaaↄnɛo,
\q1 mɛ́ i yãesaideↄ dɛdɛ guɛ beeuo,
\q1 mɛ́ i ĩada ázĩawa a gɛ dii pãleↄwao,
\q1
\v 7 má tó àↄ ku guɛ beeuɛ.
\q1 Gupi ↄ̃ má kpà á deziↄwa
\q1 aaↄ kuu gↄↄpii.
\q1
\v 8 Á èa?
\q1 Álɛ sã́sãyã pↄ́ ài vĩo náaikɛ.
\q1
\v 9 É'e! I kpã́i'o, i gbɛ̃dɛ,
\q1 i gbãsĩkɛ, i ɛɛto ń ma tↄ́o,
\q1 i tulaletikatɛa Baaliɛ,
\q1 i gɛ́ tã́a pↄ́ á ń dↄ̃ yãaoↄwa,
\q1
\v 10 ↄ̃ i gbasa mↄ zɛ ma aɛ
\q1 kpɛ́ pↄ́ ma tↄ́ kuwàɛ beeu.
\q1 I mɛ a bↄ aafia,
\q1 ↄ̃ i ɛa gɛ yãbɛ̃ɛpiↄ kɛ.
\q1
\v 11 Álɛ e kpɛ́ pↄ́ ma tↄ́ kuwà pi
\q1 á kpã́iwɛliwɛↄ tòo nɛe?\f + \fr 7.11 \fr*\ft Mat 21.13\ft*\f*
\q1 Màa málɛ ewá.
\q1 Má Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 12 Ayãmɛto,
\q1 à gɛ́ gu pↄ́ ma zↄ̃lɛu káau Silo,\f + \fr 7.12 \fr*\ft Yoz 18.1\ft*\f*
\q1 í yã́ pↄ́ má kɛ̀ we gwa
\q1 ma gbɛ̃́ Isailiↄ vãikɛa yã́i.\f + \fr 7.12 \fr*\ft Soũ 78.61\ft*\f*
\q1
\v 13 Ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Gↄↄ pↄ́ álɛ yã́piↄ kɛ píi,
\q1 mi dↄaa màↄ oɛ́ mↄ̀ↄmↄↄɛ,
\q1 ↄ̃ ili swã́sɛio.
\q1 Ma lɛzùázi, i weao.
\q1
\v 14 A yã́i, lá má kɛ̀ Siloɛ,
\q1 màa má kɛ gu pↄ́ má kpà á deziↄwaɛ,
\q1 kpɛ́ pↄ́ ma tↄ́ kuwà álɛ a náaikɛpi.
\q1
\v 15 Má á yá à gomalaɛ,
\q1 lá ma á gbɛ̃́ Ɛflaiũ buiↄ yàwa.
\b
\q1
\v 16 Ńsu wabikɛa gbɛ̃́piↄnɛo.
\q1 Ńsu wiilɛa ń yã́ musuo.
\q1 Ńsu yãgbɛaanɛ́o.
\q1 Ńsu ǹyↄ̃ zɛmazi ń yã́io,
\q1 asa má yãmamao.
\q1
\v 17 Ń è lá aalɛ kɛ Yuda wɛ̃́lɛↄ guu
\q1 ń Yelusalɛũ gãaɛↄa?
\q1
\v 18 Nɛ́ↄ ì yàawɛ, maeↄ ì tɛsↄ̃wà,
\q1 nↄɛↄ ì pↄ́wɛnti dɛ aa kàa kɛ musu nↄɛ kíaɛ.
\q1 Aaì ítↄ̃lɛ dii pãleↄwa,
\q1 kɛ́ a yã́ e ↄ̃a yã́i.
\q1
\v 19 Ɔ̃ ma Dii ma mɛ̀
\q1 i kɛ mámɛ a ↄ̃ao,
\q1 ampiↄ ↄ̃ a ↄ̃má, wí i ń kṹ.
\q1
\v 20 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 má a pↄkũma pãsĩ bↄbↄ guɛ bee ń a gbɛ̃́ↄwa
\q1 ń a pↄtuoↄ ń sɛ̃̀a líↄ ń buapↄ́ↄ.
\q1 Aa tɛ́kũ píiɛ, wa e tɛ́pi dɛo.
\b
\q1
\v 21 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
\q1 à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ kã́fĩ sáaukpasaↄu,
\q1 à ãiakɛ àↄ a nↄ̀ↄ so màa àↄ gɛò.
\q1
\v 22 Asa kɛ́ ma á deziↄ bↄ̀lɛ Egipi,
\q1 ma yãdìlɛnɛ́,
\q1 i kɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ
\q1 ń sa pãleↄ yã́ ↄ̃ má dìlɛnɛ́ adoo.
\q1
\v 23 Má ònɛ́ lↄ aaↄ ma yã́ kũa,
\q1 míↄ dɛ ń Lua ũ,
\q1 aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.
\q1 Má ònɛ́ aa zɛ́ pↄ́ má ↄ̀lↄnɛ́ sɛ́,
\q1 an kua iↄ na.
\q1
\v 24 Kási aai swã́sɛio,
\q1 aai laaidↄwào,
\q1 an nↄ̀sɛvãi swã́gbãa yã́ mɛ́ dↄ̀aanɛ́.
\q1 Aa gbɛzã gwà, aai gɛ́ aɛo.
\q1
\v 25 Za gↄↄ pↄ́ á deziↄ bↄ̀ Egipi e gbã
\q1 miↄ a zↄ̀blena ãnabiↄ dilɛɛ́,
\q1
\v 26 kási ili swã́sɛ ń yã́io,
\q1 ili laaidↄwào, a swã́gbãakɛ̀,
\q1 ↄ̃ a yãvãikɛ̀ dɛ á deziↄla.
\q1
\v 27 Tó n yã́piↄ ònɛ́, aa swã́sɛ n yã́io.
\q1 Tó n lɛzùńzi, aa wemao.
\q1
\v 28 Onɛ́ bui pↄ́ i Dii ń Lua yãmaon ń ũ.
\q1 Aai we totoaio,
\q1 ↄ̃ sĩana pìlimá, a kú ń lɛ́uo.
\q1
\v 29 À á mi kãkɛ̃ɛlɛ kↄ́lɛ,
\q1 í wɛ̃nalɛ si sĩ̀sĩ wáiwaiↄ musu,
\q1 asa á gbãgbɛ̃ↄ, ma giáziɛ,
\q1 ma pãkpàázi ń pↄfɛ̃oɛ.
\b
\p
\v 30 Ma Dii ma mɛ̀: Yudaↄ yã́ pↄ́ má yeio kɛ̀, aa pↄbɛ̃ɛ kàlɛ kpɛ́ pↄ́ ma tↄ́ kuwàu aa a gbãlɛ̀. 
\v 31 Aa Tofɛti gulɛsĩ bò Bɛninↄũ guzulɛu,\f + \fr 7.31 \fr*\ft 2Kia 23.10\ft*\f* aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò we ń ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ. Mámɛ mi yã́pi dilɛnɛ́o, a làasoo i gɛ̃ ma sↄ̃ guu seo. 
\v 32 Ayãmɛto ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ lɛ́ mↄ́ kɛ́ wa o guɛ beeɛ Tofɛti ge Bɛninↄũ guzulɛ lↄo, sema Gbɛ̃dɛdɛguzulɛ, asa waↄ gɛ vĩvĩ Tofɛti e gu gɛ́ láaɛ. 
\v 33 Gbɛ̃́piↄ gɛ a gↄ̃ bãↄ ń wàiↄ pↄblea ũɛ. Gbɛ̃e a ↄkɛnɛ́ yàayaao. 
\v 34 Má pↄna wii ń yaalↄo ń nↄsɛkↄ̃fĩo midɛ\f + \fr 7.34 \fr*\ft Zia 18.23\ft*\f* Yuda wɛ̃́lɛↄu ń Yelusalɛũ gãaɛↄ, asa bùsupi a gↄ̃ bɛzia ũɛ.
\c 8
\p
\v 1 Ma Dii ma mɛ̀, gↄↄ bee wa Yuda kíaↄ gɛwa bↄlɛ miau ń a gbãadeↄ ń a sa'onaↄ ń a ãnabiↄ ń Yelusalɛũdeↄ píi. 
\v 2 Wa ↄliu ĩatɛ̃i ń mↄvuao ń saana pↄ́ aa yeńzi aa zↄblènɛ́ aa tɛ̀ńzi aa yãgbɛ̀amá aa kùlɛnɛ́ↄ. Wa sɛ́lɛ vĩo, aa gↄ̃ kálɛa tↄↄlɛ lán pↄtuo gbↄ̃waɛ. 
\v 3 Gu pↄ́ má ↄzↄ̃u bui vãipizi píi, an gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀piↄ ga sí ń kuawaɛ. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\s1 Duuna ń yã́ pↄ́ ì inɛ́o
\q1
\v 4 Onɛ́ ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Tó gbɛ̃́ lɛ̀lɛ, ìli fɛlɛo lé?
\q1 Tó gbɛ̃́ zã̀ zɛ́wa, ìli ɛao lé?
\q1
\v 5 Bↄ́yãi Yelusalɛũdeↄ ì zãmɛɛ yã́wai?
\q1 Àkɛa gbɛ̃́piↄ mikpɛ ìↄ dↄamɛɛi?
\q1 Mↄafili ↄ̃ aa zɛ̀ò, aa gì suia.
\q1
\v 6 Ma swãkpà má mà,
\q1 aali yã́zɛde oo,
\q1 mɛ́ an gbɛ̃e líↄ ku déndↄ̃mɛɛ guu
\q1 à mɛ: Bↄ́yãi ma vãiɛ taa kɛ̀o.
\q1 Ampii aaì tɛ́ ń tufaiɛ,
\q1 lán sↄ̃́ pↄ́ lɛ́ si zĩlauwa.
\q1
\v 7 Baa wàaliana ì fɛlɛ a gↄↄwaɛ,
\q1 felena ń luakibãnao ń yaabɛɛo
\q1 aaìↄ gↄↄ pↄ́ dɛ wa ɛa suwà dↄ̃ɛ,
\q1 kási ma gbɛ̃́ↄ ma yãdilɛnɛ dↄ̃o.
\q1
\v 8 Kpelewa á e o ↄ̃nↄnaↄn á ũ,
\q1 ámɛ á Dii ikoyã kũai?
\q1 Yãdanɛde ɛgɛnaↄ a bↄↄlɛkɛ̀ɛ́ kpaanlaɛ.
\q1
\v 9 Wí a ↄ̃nↄnapiↄ kũɛ,
\q1 aa bílikɛ, aai zu bai guu.
\q1 Aa gì ma yã́iɛ.
\q1 Ɔ̃nↄ kpeletaa buin wei?
\q1
\v 10 A yã́i má ń nↄɛↄ kpa gbɛ̃pãleↄwa,
\q1 an buaↄ i gↄ̃ dãↄnɛ.
\q1 Nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi ↄvãi'enaↄnɛ.
\q1 Ãnabiↄ ń sa'onaↄá gbɛ̃sãsãnaↄnɛ.
\q1
\v 11 Aaì ɛsɛ má ma gbɛ̃́ↄ bↄwa,
\q1 lá a dɛ pↄe ũowa.
\q1 Aaì mɛ, aafia ku, aafia ku,
\q1 kási aafia ku we sↄ̃o.\f + \fr 8.11 \fr*\ft Eze 13.10\ft*\f*
\q1
\v 12 Yãbɛ̃ɛ pↄ́ aa kɛ̀ ì kɛnɛ́ wí ũe?
\q1 Aawo, ìli kɛnɛ́ wí ũo,
\q1 an gɛɛ lí gↄ̃ kpá ń wɛ́io.
\q1 A yã́i aa ta gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ gɛ́kĩiↄ guu,
\q1 aa kwɛ gↄↄ pↄ́ málɛ ĩadamá.
\q1 Má Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 13 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má ń buapↄ́ↄ símáɛ.
\q1 Vɛ̃ɛ a kɛo,
\q1 kaadↄɛna a nɛ'io,\f + \fr 8.13 \fr*\ft Mat 21.19\ft*\f*
\q1 baa lá a giigaga.
\q1 Wa pↄ́ pↄ́ má kpàmáↄ símá.
\b
\q1
\v 14 Bↄ́yãi wá kálɛa lai?
\q1 Wà kãaa wà ta wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄu,
\q1 wíↄ ga dã we,
\q1 asa Dii wá Lua dìlɛ wà gagaɛ.
\q1 À kona í kpàwá wà mi,
\q1 kɛ́ wa duunakɛ̀ɛ yã́i.
\q1
\v 15 Wá wɛ́ dↄ aafiai,
\q1 kási yãmaae kuo.
\q1 Wa gbã́gbãgↄↄ dã̀,
\q1 ↄ̃ wá nisĩna nà líwa.
\q1
\v 16 Sↄ̃́ↄ lɛ́ pↄbↄ ń níu Dã buiↄ bùsuu,
\q1 bùsupi lɛ́ lualua sↄ̃saↄ ↄ́ↄlↄa yã́i.
\q1 Wà mↄ̀ bùsu ↄ̃̀ↄkpai ń pↄ́ pↄ́ kúuↄ,
\q1 wɛ̃́lɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa ku a guuↄ.
\b
\q1
\v 17 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má mlɛ̃̀ pãsĩnaↄ gbaɛwá aa á sósoɛ,
\q1 mlɛ̃piↄ lí ɛsɛdeↄ yãmao.
\q1 Má Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 18 Ma Gbɛ̃nↄsɛninina, ma pↄ siakũ̀,
\q1 ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà.
\q1
\v 19 Ma gbɛ̃́ↄ wii ma dↄ
\q1 za bùsu zã̀zãu aa mɛ̀:
\q1 Dii ku Siↄnao lé?
\q1 Siↄna Kíapi ku we lↄo lé?
\b
\q1 Bↄ́mɛ tò aa ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ ń ń tã́aↄi?
\q1 Bↄ́yãi aa ma zafɛ̃̀mɛɛ ń dii zĩ̀lo pãↄi?
\b
\q1
\v 20 Wà pↄ́ kɛ̀kɛ kↄ̀, saɛ gɛ̃̀,
\q1 wápiↄ sↄ̃, wi wá suabao.
\q1
\v 21 Lá ma gbɛ̃́ↄ wíwia, màa má wíwia,
\q1 ma oosìsi, iwãa kà ma pↄa.
\q1
\v 22 Bↄ̀ ɛsɛ ku Galada bùsuuo lé?
\q1 Lòotoo ku weo lé?
\q1 Àkɛa ma gbɛ̃́ↄ bↄ i láao ni?
\c 9
\q1
\v 1 Tó ma miá íɛ yãa,
\q1 mɛ́ ma wɛ́á nibↄnaɛ lé,
\q1 dↄ̃ má wɛ́'i lɛ́ kwɛ́ fãanɛ ń gwãasĩnao
\q1 ma gbɛ̃́ pↄ́ wa ń dɛdɛↄ yã́ musu.
\q1
\v 2 Tó má pilakĩi vĩ gbáau yãaɛ lé,
\q1 má a gbɛ̃́ↄ to we mà gɛ́ weɛ,
\q1 asa gbãsĩkɛnaↄnɛ ḿpii,
\q1 náaisaideↄ gãliɛ.
\b
\q1
\v 3 Aaì lɛ́sakã aa ɛgɛ zuò,
\q1 aaliↄ gbãa ń bùsuu ń náaiyãoo.
\q1 Aaìↄ vãikɛ wàↄ gɛɛ, aa ma dↄ̃o.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 4 Á baade laaika a gbɛ̃nai,
\q1 ásu à a daɛ náaikɛo,
\q1 asa daɛ píiá gbɛ̃sãsãnaɛ,
\q1 gbɛ̃naↄ ì kↄ̃ peɛ.
\q1
\v 5 Gbɛ̃na ń gbɛ̃nao aaì ↄ̃nↄkɛkↄ̃ɛ,
\q1 aali sĩana'okↄ̃ɛo.
\q1 An lɛ́ dↄ́ɛkɛ̀ ń ɛɛo,
\q1 aaì tàaekɛkↄ̃ɛ e wà kpàsa.
\q1
\v 6 Ń kú mↄafilideↄ guuɛ,
\q1 mↄafilipi mɛ́ tò aa gì ma dↄ̃i.
\q1
\v 7 A yã́i tò ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 má ń baasa mà gwaɛ.
\q1 Bↄ́ má kɛ ma gbɛ̃́ↄnɛ
\q1 an vãipi yã́ musu lↄi?
\q1
\v 8 An lɛ́naá kagbaɛ,
\q1 mↄafili mɛ́ ìↄ dↄ ń lɛ́u.
\q1 Na'onwaaↄnɛ,
\q1 mɛ́ yaalↄma ba da ń bↄ̀ↄuↄnɛ.\f + \fr 9.7 \fr*\ft Soũ 28.3\ft*\f*
\q1
\v 9 Yã́ bee yã́i má ĩadamáo lé?
\q1 Má tↄsi buipi taawao lé?
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 10 Má ↄ́ↄlↄ mà búbuapɛ sĩ̀sĩↄnɛ,
\q1 má wɛ̃nalɛ si dã́dãkɛkĩiↄnɛ.
\q1 À sɛ̃kù, gbɛ̃e lɛ́ a baa vĩ lↄo,
\q1 wìli zù ↄↄlↄ ma we lↄo.
\q1 Bãↄ ń nↄ̀bↄↄ gɛ̃̀zɛa píi.
\b
\q1
\v 11 Má tó Yelusalɛũ gↄ̃ bɛzia ũɛ,
\q1 gbɛ̃gbonaↄ tòo ũ.
\q1 Mí Yuda bùsu wɛ̃́lɛↄ dɛ̃ↄnzↄ̃,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku we lↄo.
\b
\q1
\v 12 Dé ↄ̃nↄ mɛ́ kà yã́pi gbadↄ̃ai?
\q1 Dé Dii yãdàɛ̀ aà a bↄↄlɛkɛi?
\q1 Àkɛa bùsu gↄ̃̀ gii lán gbáawa,
\q1 à gà, gbɛ̃e lɛ́ a baa vĩ lↄo ni?
\q1
\v 13 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 kɛ́ aa pãkpà ma ikoyã pↄ́ má dìlɛnɛ́i yã́iɛ,
\q1 aai ma yã́pi mao, aai zĩkɛwào.
\q1
\v 14 An swã́gbãa mɛ́ dↄ̀aanɛ́,
\q1 ↄ̃ aa tɛ tã́aↄzi lá ń maeↄ dànɛ́wa.
\q1
\v 15 A yã́i ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
\q1 má gↄ̃i kpámá aa soɛ,
\q1 mí kona í kpámá aa mi.
\q1
\v 16 Má ń fãaa buiↄ guuɛ,
\q1 bui pↄ́ ampiↄ ń ń maeↄ dↄ̃ yãaoↄ.
\q1 Mí tó wà pɛ́má ń fɛ̃ndao
\q1 e wà gɛ̀ ń mìdɛ.
\b
\q1
\v 17 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀:
\q1 À yã́pi da,
\q1 í gɛ nↄɛ gɛ'ↄↄlↄnaↄ sísi,
\q1 í gbɛ̃́ↄ zĩ nↄɛ wɛ̃nalɛdↄ̃naↄwa aa mↄ́.
\q1
\v 18 Aai mↄ búbuapɛɛ́,
\q1 á wɛ́ i ibↄ e à kwɛ́.
\q1
\v 19 Wà ↄↄlↄ mà dↄ Siↄna, wàlɛ mɛ,
\q1 wa ↄ̃̀ↄkpàɛ fá, wí wá kṹ maamaaɛ.
\q1 Wálɛ wá bùsu to we,
\q1 asa wà wá uaↄ dúuzↄ̃̀ɛ.
\b
\q1
\v 20 Nↄɛↄ, à Dii yãma sa,
\q1 à swã́kpa yã́ pↄ́ lɛ́ bↄ aà lɛ́ui.
\q1 À ↄↄlↄ dada á nɛnↄɛↄnɛ,
\q1 í wɛ̃nalɛ dadakↄ̃ɛ.
\q1
\v 21 Asa gaga gɛ̃̀ wá fɛnɛntiↄuɛ,
\q1 ↄ̃ à sì wá zɛgikĩiↄu.
\q1 Gapi wá nɛ́ↄ dɛ̀dɛ zɛaↄ guu,
\q1 à wá ɛ̀waasoↄ mìdɛ gãaɛ.
\b
\q1
\v 22 Onɛ́ ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Gbɛ̃nazĩn gɛↄ gↄ̃ kpálɛ sɛ̃u lán pↄtuo gbↄ̃wa,
\q1 lán ése pↄ́ wa kɛ̃̀ kálɛa gbɛ̃e i mↄ sɛ́lɛowa.
\b
\q1
\v 23 Ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Ɔ̃nↄna su ĩ́anadã a ↄ̃nↄyã musuo,
\q1 gↄ̃gbãa su yↄ̃̀ↄkɛ a gↄ̃sakɛ yã́io,
\q1 ↄde su azĩa sɛ lɛsĩ a ↄda yã́io.
\q1
\v 24 Tó gbɛ̃́ ye ĩ́anadã,
\q1 aà dã kɛ́ a wɛ́ kɛ̃̀ a ma dↄ̃ yã́i.\f + \fr 9.23 \fr*\ft 1Kln 1.31, 2Kln 2.17\ft*\f*
\q1 A dↄ̃ kɛ́ má gbɛ̃kɛ vĩ,
\q1 mi yãmaakɛ dṹniau a zɛ́waɛ,
\q1 asa yã́ beeↄ mɛ́ ì kamagu.
\q1 Ma Dii mamɛ má ò.
\m
\v 25 Ma Dii ma mɛ̀ a gↄↄ a mↄ́ kɛ́ má ĩada gbɛ̃́ pↄ́ aa tↄ̃zↄ̃̀ↄwa, 
\v 26 Egipiↄ ń Yudaↄ ń Ɛdↄũↄ ń Amↄniↄ ń Mↄabuↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa ku guwaiwaiu aaì ń kã̀kãmↄ kɛ̃ɛlɛↄ.\f + \fr 9.25 \fr*\ft Lev 19.27\ft*\f* Asa buipiↄ ń Isailiↄ píi, gyafↄↄdeↄnɛ ń sↄ̃u.
\c 10
\s1 Lua lɛɛũa ń tã́aↄ
\q1
\v 1 Isailiↄ, à yã́ pↄ́ Dii lɛ́ oɛ́ ma.
\q1
\v 2 À mɛ̀ ásu buipãleↄ ↄlɛsɛ
\q1 à bílikɛ seela pↄ́ ì bↄ musuwao.
\q1 Ásu to vĩa lí á kṹ láńwao.
\q1
\v 3 Asa buipãleↄ fɛlɛkaayãá yãpãɛ.
\q1 Aaì lizↄ̃ sɛ̃u,
\q1 ↄ̃ sia ì ã́nɛ́ ń kpásagↄ̃nao.
\q1
\v 4 Wì zãblewà ń ã́nusuo ń vuao,
\q1 ↄ̃ wì kusa pápawà ń masanao,
\q1 kɛ́ asu àↄ zĩazĩao yã́i.
\q1
\v 5 Tã́apiↄ lí yã'oo,
\q1 aa dɛ lán bua bãyabↄↄwaɛ.
\q1 Aali táa'oo, wì ń sɛɛ.
\q1 Ásu vĩakɛnɛ́o,
\q1 aali fↄ̃ vãie kɛ̀nɛ́o,
\q1 mɛ́ aali fↄ̃ yãmaae kɛ̀nɛ́ sↄ̃o.
\b
\q1
\v 6 Dii, gbɛ̃e muaannↄo, ń zↄ̃ↄ,
\q1 n tↄbↄ̀ n gbãa yã́ musu.
\q1
\v 7 Bui píi Kía, démɛ n vĩa vĩo ni?\f + \fr 10.7 \fr*\ft Zia 15.4\ft*\f*
\q1 Ao, a maannↄ màaɛ.
\q1 Bui píi ↄ̃nↄnaↄ ń ń kpaladeↄ guu
\q1 gbɛ̃e muaannↄo.
\q1
\v 8 Aa doũ ḿpiiɛ,
\q1 sↄũↄnɛ, aa mi vĩo,
\q1 lí'ãaↄnɛ, aa fↄ̃ lɛdamáe?
\q1
\v 9 Wì ã́nusu gbɛ̃gbɛ̃a pↄ́ wà bↄ̀ò Taasisi
\q1 ń vua pↄ́ wà bↄ̀ò Ufaza kúlɛwà,
\q1 ↄ̃ wì ula búuna ń a gàaluladeo káka
\q1 pↄ́ pↄ́ sia ń vuazĩkɛnao kɛ̀piɛ.
\q1 Gↄ̃ideↄ ↄzĩↄnɛ píi.
\q1
\v 10 Dii mɛ́ Lua sĩande ũ,
\q1 aàpi mɛ́ ìↄ ku gↄↄpii Kía ũ.
\q1 Tó aà pↄ fɛ̃̀, tↄↄlɛ ì lualuaɛ,
\q1 buie a fↄ̃ zɛ aa aà pↄkũma dão.
\m
\v 11 À o buipiↄnɛ à mɛ dii pↄ́ aamɛ aa musu ń zĩ́lɛo kɛ̀opiↄ aa midɛ dṹniauɛ, aaↄ ku gueio.
\q1
\v 12 Dii mɛ́ dṹnia kɛ̀ ń a gbãao,
\q1 à tↄↄlɛ kàlɛ ń a ↄ̃nↄo,
\q1 à musu kpàlɛ ń a wɛzɛ̃o.
\q1
\v 13 Tó Dii pũ̀na,
\q1 í pↄ́ kú musu ì kↄ̃fĩkɛɛ,
\q1 lou ì sisi za dṹnia lɛ́wa.
\q1 Dii ì bↄ ń ĩ́anao a làasiu,
\q1 lou i ma ń pílɛao.
\q1
\v 14 Gbɛ̃nazĩnaↄ sↄũ, aa yãe dↄ̃o,
\q1 siaↄ gɛɛ a gↄ̃ kpá ń wɛ́i
\q1 tã́a pↄ́ aa pìↄ yã́ musu.
\q1 Pↄ́ ɛgɛnaↄnɛ, aa wɛ̃ni vĩo.
\q1
\v 15 Pↄ́ gianaↄnɛ, láanipↄↄnɛ.
\q1 Yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ aa midɛ.
\q1
\v 16 Dii pↄ́ dɛ Yakↄbu buiↄ baa ũ muaańnↄo,
\q1 asa ↄ̃mɛ pↄ́pii kɛ̀
\q1 ń Isaili pↄ́ à ń sɛ́ a pↄ́ ũↄ.
\q1 Aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
\b
\q1
\v 17 Á gbɛ̃́ pↄ́ wà koezↄ̃̀áziↄ,
\q1 à á pↄ́ↄ ye bↄò á bùsuu.
\q1
\v 18 Asa ma Dii ma mɛ̀
\q1 tia kɛ́wa má bùsuɛ bee gbɛ̃́ↄ zuzu lán gbɛwaɛ.
\q1 Má ń ásookɛɛ, wi ń kṹkũ.
\b
\q1
\v 19 Waiyoo wápiↄ, kɛ́ wá wíwia yã́i.
\q1 Wá bↄá bↄ̀kↄↄɛ.
\q1 Wálɛ e yãa wá gyãpi bleɛ.
\q1
\v 20 Wà wá zwã̀akpɛↄ kwɛ̀kwɛ,
\q1 wà a baↄ kɛ̃̀kɛ̃.
\q1 Wá nɛ́ↄ gɛ̃̀zɛa, aa ku lↄo.
\q1 Gbɛ̃e ku à zwã̀akpɛ dↄwɛ̃ɛ lↄo,
\q1 gbɛ̃e ku à a zwãaↄ kpálɛo.
\q1
\v 21 Wá dↄaanaↄá sↄũↄnɛ,
\q1 aali yãgbɛa Diiwao.
\q1 A yã́i tò an yãe lí bↄ maao,
\q1 ↄ̃ an gbɛ̃́ↄ fã̀aa píi.
\q1
\v 22 À ma, wàlɛ mↄ́ baokpai,
\q1 kↄ̃fĩ zↄ̃ↄ dↄ gugbãntoo oi bùsuu.
\q1 Wàlɛ mↄ́ Yuda wɛ̃́lɛↄ dɛ̃ↄnzↄ̃i,
\q1 wɛ̃́lɛpiↄ i gↄ̃ gbɛ̃gbonaↄ tòo ũ.
\b
\q1
\v 23 Dii, má dↄ̃ kɛ́ gbɛ̃nazĩna kua dɛ aàzĩa yã́ ũo,
\q1 gbɛ̃e a fↄ̃ zɛpoo azĩaɛo.
\q1
\v 24 Dii, ma toto a zɛ́wa,
\q1 i kɛ ń pↄkũmao no.
\q1 Ńsu ma lao mà gↄ̃ tɛ̃nɛɛo.
\q1
\v 25 Pↄfɛ̃ bↄbↄ bui pↄ́ aa n dↄ̃oↄwa,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aali n sísiopiↄ,
\q1 asa aa Yakↄbu buiↄ mↄ̀mↄɛ,
\q1 aa ń mↄmↄ bɛ̃̀ɛ,
\q1 aa ń bùsu ↄ̃̀ↄkpà.
\c 11
\s1 Yudaↄ Dii bàakuańnↄ yãgbooa
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Swã́sɛ ma bàakuaánↄ yã́i, ní o Yelusalɛũdeↄnɛ ń Yudaↄ píi. 
\v 3-4 Onɛ́ ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, ma bàakuańnↄ yã́ pↄ́ má dìlɛ ń deziↄnɛ gↄↄ pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipiↄ tɛmↄanɛu, gbɛ̃́ pↄ́ yã́pi kũaoá láaipↄɛ. Má ònɛ́ aa ma yãma, aaↄ zĩkɛ yã́ pↄ́ má dìlɛnɛ́ↄwa, aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ, 
\v 5 mí lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀ an deziↄnɛ papa. Ma mɛ̀ má bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu kpámá, lá à gↄ̃̀ á pↄ́ ũ gbãɛwa. Ɔ̃ ma mɛ̀: Ãmi, Dii!
\p
\v 6 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Gɛ ǹ kpàwakɛ Yuda wɛ̃́lɛↄ guu ń Yelusalɛũ gãaɛↄ ǹ onɛ́ aa swã́sɛ ma bàakuańnↄpi yã́i, aaↄ zĩkɛwà. 
\v 7 Za gↄↄ pↄ́ ma bↄ ń á deziↄ Egipi e gbã, gↄↄpii miↄ lɛdamáɛ, mi mɛ aa ma yãma. 
\v 8 Kási aali swã́sɛio, aali laaidↄwào, ↄ̃ an baade nↄ̀sɛvãi ń swã́gbãao dↄ̀aaɛ̀, ↄ̃ ma láaizĩ̀má ma bàakuańnↄ yã́ musu, asa ma a yãdìlɛnɛ́ɛ, ãma aa kũao.
\p
\v 9 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píi aa kú ń lɛkpaaĩamazioɛ. 
\v 10 Aa ɛ̀a sù ń dezi pↄ́ gì ma yãmaiↄ duunawa. Aa tɛ̀ tã́aↄzi aa zↄblènɛ́. Isailiↄ ń Yudaↄ píi, aa ma bàa kua ń ń deziↄ yã́ gbòo.
\q1
\v 11 A yã́i tò ma Dii ma mɛ̀
\q1 má músi pↄ́ aa fↄ̃ bↄuo zĩmá.
\q1 Baa tó aa wiilɛ̀a,
\q1 má swã́sɛ ń yã́io.
\q1
\v 12 Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píi
\q1 aa bↄlɛ gɛ wiilɛ tã́a pↄ́ aaì tulaletikanɛ́ tɛ́aↄwa.
\q1 Aa fↄ̃ ń suaba ń taasikɛgↄↄ sↄ̃o.
\q1
\v 13 Á Yudaↄ,
\q1 á tã́aↄ dasi kà á wɛ̃́lɛↄwa,
\q1 tulaletikatɛakĩi pↄ́ á bò Baaliɛↄ
\q1 dasi kà Yelusalɛũ gãaɛↄwa.
\q1
\v 14 Mpi sↄ̃ Zelemii,
\q1 ńsu wabikɛa gbɛ̃́piↄnɛo,
\q1 ńsu wiilɛanɛ́o,
\q1 ńsu yãgbɛaa ń yã́ musuo.
\b
\q1
\v 15 Ma gbɛ̃́ yenzideↄ lɛ́ lɛ́ vãi kpaaĩ,
\q1 bↄ aalɛ kɛ ma kpɛ́ guui?
\q1 Sa'onↄↄ pↄ́ aaì kpaa a ń sí ĩadamawao,
\q1 aaì pↄnakɛ ń vãi pↄ́ dↄ̀aanɛ́o.
\q1
\v 16 Ma Dii mi oɛ́ yãa
\q1 kuli pↄ́ a lá sia mɛ́ a nɛ́ kɛfɛũ.
\q1 Má tɛsↄ̃wáɛ sa
\q1 ń zàa'ĩan gbãa kↄ̃fĩo,
\q1 á gↄ̃naↄ i golɛgolɛ.
\b
\q1
\v 17 Á Isailiↄ ń á Yudaↄ,
\q1 ma Dii Zĩgↄ̃de ma á báɛ,
\q1 kási yã́yiaawá ↄ̃ ma zɛò sa.
\q1 Ma za fɛ̃̀ vãi pↄ́ á kɛ̀ yã́i,
\q1 asa a tulaletikàtɛa Baaliɛɛ.
\s1 Lɛkpaaĩa Zelemiizi
\p
\v 18 Dii yã́ pↄ́ aalɛ kɛ ↄ̀lↄmɛɛ má dↄ̃̀, asa à ma wɛ́ kɛ̃̀mɛɛɛ. 
\v 19 Má dɛ yãa lán sãnɛbↄlↄ yãesaide pↄ́ wàlɛ gɛ́ a kòlokpaiwaɛ, mi dↄ̃ kɛ́ aalɛ lɛkpaaĩmazio. Aa mɛ̀ wà lizↄ̃ ń a nɛ́o wà aà bↄ dṹniau, kɛ́ aà tↄ́ su àↄ dↄ gbɛ̃egu lↄo yã́i.
\q1
\v 20 Dii Zĩgↄ̃de,
\q1 asa ni yã́ gwa a zɛ́waɛ,
\q1 ni nↄ̀sɛ ń làasooo tàasika.
\q1 Tↄ símá mà gwa,
\q1 asa ma azĩa nànɛ n ↄzĩɛ.
\b
\q1
\v 21 Ayãmɛto ma Dii ma mɛ̀
\q1 Anato gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ n wɛ aalɛ mɛ,
\q1 tó n ãnabikɛkɛ̀ ń ma tↄ́o,
\q1 ńyↄ̃ tá ń ń ↄoɛↄ,
\q1 má yãvĩ mà o ń musu.
\q1
\v 22 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀
\q1 má ĩadamá,
\q1 an ɛ̀waasoↄ gaga zĩlau,
\q1 an nɛ́ↄ gaga ń nↄanao,
\q1
\v 23 an gbɛ̃́ kↄ̃nae a gↄ̃o,
\q1 asa má yã́yia Anatodeↄwa an ĩadamagↄↄɛ.
\c 12
\s1 Zelemii yãgbɛaa Diiwa
\q1
\v 1 Dii, tó ma mↄma ń yã́o,
\q1 n yã́ mɛ́ ìↄ zɛvĩ.
\q1 Ń beeo má yã'onnↄ yã́zɛde musu.
\q1 Bↄ́yãi vãikɛnaↄ yã́ ì bↄ maai?
\q1 Àkɛa náaisaideↄ ìↄ namablei?
\q1
\v 2 N ń bá, aa zĩ́napɛ̀lɛ e aa gɛ̀ nɛ'ì.
\q1 N tↄ́ dↄ ń lɛ́u, an sↄ̃ kuma sↄ̃o.
\q1
\v 3 Mpi Dii, ń ma dↄ̃, ni ma yãkɛa e,
\q1 ni wɛ́tɛ làasoo pↄ́ mi kɛmai.
\q1 Ǹ ń gálɛ táńnↄ
\q1 lán sã pↄ́ wàlɛ gɛ́ ń kòlokpaiↄwa.
\q1 Ǹ ń dilɛ ńdoa pↄ́dɛdɛgↄↄ pↄ́ ũ.
\q1
\v 4 Wá bùsu aↄ ku wɛ̃nannↄ e bↄɛ ni?
\q1 Sɛ̃ aↄ ku giigagaa e gↄↄ kpele ni?
\q1 Nↄ̀bↄↄ ń bãↄ mìdɛ gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ vãikɛa yã́iɛ.
\q1 Asa aaì mɛ Lua yã́ pↄ́ a ń le zia dↄ̃o.
\s1 Lua yã́zãsia Zelemiiwa
\q1
\v 5 Tó n bàalɛ̀ ń kɛ̀sɛdeↄ mɛ́ aa n kɛ̃,
\q1 kpelewa ńyↄ̃ bakpaaĩ kɛ ń sↄ̃deↄi?
\q1 Tó n sↄ̃ daa doũ bùsu aafiadeuo,
\q1 kpelewa ńyↄ̃ kɛ tó Yuudɛ̃ pài?
\q1
\v 6 Baa n gbɛ̃́ↄ ń n uadeↄ bↄ̀ n kpɛ,
\q1 aa zↄakànzi.
\q1 Baa tó aalɛ yã́ nana onɛ,
\q1 ńsu ǹ ń náaikɛo.
\b
\q1
\v 7 Ma pãkpà ma gbɛ̃́ yenzideↄziɛ,
\q1 ma bui pↄ́ má sɛ̀pi tò we,
\q1 ma a gbɛ̃́piↄ nà ń ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩɛ.
\q1
\v 8 Ma gbɛ̃́ↄ lìaamanↄ lán nↄ̀ↄmusuwa líkpɛu.
\q1 Aa pũ̀naa, ↄ̃ má zańgu.
\q1
\v 9 Ma gbɛ̃́ↄ gↄ̃̀mɛɛ bãso bàebae ũ,
\q1 bãso pãleↄ lìai, aalɛ ãnawà.
\q1 À gɛ wàiↄ kãaa píi, aa mↄ ble.
\q1
\v 10 Dↄaan dasideↄ ma vɛ̃ɛbuↄ ↄ̃̀ↄkpàɛ,
\q1 aa ↄ̃zↄ̃̀ ma buaↄwa,
\q1 aa tò ma pↄeã tↄↄlɛ gↄ̃̀ gbáa gii ũ.
\q1
\v 11 Aa tò à gↄ̃̀ gugii ũ,
\q1 a da ma aɛ wɛ̃nannↄ.
\q1 Bùsupi gↄ̃̀ bɛzia ũ píi,
\q1 asa gbɛ̃e ku à laaidↄwào.
\q1
\v 12 Bùsudɛnaↄ dɛ̀dɛ gbáa sĩ̀sĩ wáiwaiↄ musu píi,
\q1 asa Dii a gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao
\q1 za bùsu lɛ́la e a lɛ́leɛ.
\q1 Gbɛ̃nazĩnae a aafiaʼe gueio.
\q1
\v 13 Aa blɛwɛna tↄ̃̀, ↄ̃ à bↄ̀lɛnɛ́ lɛ ũ,
\q1 aa taasi dà ńzĩawaɛ, aai ài'eo.
\q1 Wí mɛ́ dɛ an yãkɛa gbɛ ũ
\q1 Dii pↄkũma pãsĩ yã́i.
\m
\v 14 Ma Dii ma mɛ̀ ma bui vãi pↄ́ aa ku ma gbɛ̃́ Isailiↄ saɛ, aalɛ bùsu pↄ́ má kpà ma gbɛ̃́piↄwa símáↄ bↄlɛ ń bùsuuɛ, mí Yudaↄ kpoɛ ń guu lↄ. 
\v 15 An woa gbɛa mí ɛa wɛ̃nadↄ̃nɛ́, mí suńnↄ ń pá ziu ń bùsuↄ guu. 
\v 16 Buipiↄ mɛ́ lɛgbɛ̃a ń Baali tↄ́o dà ma gbɛ̃́ↄnɛ yãa. Tó aa ma gbɛ̃́ↄ ↄlɛsɛ̀ sa, mɛ́ aalɛ lɛgbɛ̃ ń ma tↄ́o, aalɛ mɛ wa sì ń Diio, má ń zɛdↄ ma gbɛ̃́ↄ guuɛ. 
\v 17 Tó an buie i ma yãma sↄ̃o, má ń kpoɛɛ, mí ń kaalɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\c 13
\s1 Sàana yã́
\p
\v 1 Dii òmɛɛ mà gɛ sàana lu mà ye, ãma másuli pío. 
\v 2 Ɔ̃ ma sàana lù lá a òwa má yè. 
\v 3 Dii yã'oamɛɛ gɛ̃n plaade à mɛ̀ 
\v 4 mà sàana pↄ́ má lù má yèpi sɛ gɛò Uflatai, mí ulɛ gbɛ̀sↄↄu we. 
\v 5 Ɔ̃ ma gɛ má ùlɛ Uflatai lá a òmɛɛwa.
\p
\v 6 Gↄↄpla gbɛa Dii ɛ̀a yã'òmɛɛ à mɛ̀ mà fɛlɛ gɛ́ Uflatai, mí sàana pↄ́ a òmɛɛ mà ulɛ we sɛ suò. 
\v 7 Ɔ̃ ma ɛa gɛ Uflatai, ma sàanapi bↄ̀ gu pↄ́ má ùlɛu, ↄ̃ má è a ↄ̃̀ↄkpà, a keekɛa kɛ lↄo.
\p
\v 8 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 9 Ma Dii ma mɛ̀, beewa má kɛ Yudaↄ ĩ́andãa ń Yelusalɛũdeↄ ĩ́andãa zↄ̃ↄoɛ. 
\v 10 Gbɛ̃vãipiↄ gì ma yãmaiɛ, swã́gbãa kɛ̀má zↄ̃ↄ, ↄ̃ aa tɛ̀ dii pãleↄzi aa zↄblènɛ́ aa kùlɛnɛ́. Aaↄ dɛ lán sàanapiwaɛ, a keekɛa kɛ lↄo. 
\v 11 Lá wì sàana nańzi, màa ma Isailiↄ ń Yudaↄ nàmazi, kɛ́ aaↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, aaↄ ma tↄbↄ, aaↄ ma táasilɛ, aaiↄ ma kpɛla, ↄ̃ aa gì ma yãmai.
\s1 Vɛ̃ɛ tùu yã́
\p
\v 12 Onɛ́ ma Dii ma mɛ̀, wa vɛ̃ɛ ka tùuↄ guu à pa píi. Tó aa ònɛ wa dↄ̃ kɛ́ vɛ̃ɛ a tùu pa, 
\v 13 ní onɛ́ ma Dii ma mɛ̀, má vɛ̃ɛ káka bùsupideↄnɛ e à zↄ̃ ń lↄↄwa ḿpiiɛ, sɛa za kía pↄ́ zↄ̃lɛa Davidi kpalauↄwa ń sa'onaↄ ń ãnabiↄ ń Yelusalɛũdeↄ píi, 
\v 14 mí ń pãpãkↄ̃wa aa wíwi, maeↄ ń ń nɛ́ↄ píi. Ma Dii mámɛ má ò. Má ń dɛdɛɛ, má ń bↄo, má sùuukɛńnↄo, má ń wɛ̃nagwao.
\s1 Gbɛaana a fↄ̃ à a wɛ̃̀sã lilɛe?
\q1
\v 15 À swã́kpa yãma!
\q1 Ásu ázĩa sɛ lɛsĩo,
\q1 asa Dii mɛ́ lɛ́ yã'o.
\q1
\v 16 À bɛɛɛ dↄ̃ Dii á Luaɛ
\q1 e àↄ gɛ́ gusia kúlɛiwá,
\q1 à gɛ̃mbↄlɛ guluuluui gusĩsĩdeu.
\q1 Á wɛ́ dↄ gupuai,
\q1 kási gusia zↄ̃ↄ ↄ̃ a kũaawá,
\q1 i gusia pãsĩ kúála.
\q1
\v 17 Tó i yã́pi mao,
\q1 á wala a to mà gɛ wiipɛ gusaɛ,
\q1 ma wɛ́'i i kwɛ maamaa
\q1 kɛ́ wa Dii kpàsa gbɛ̃́ↄ kṹkũ yã́i.
\b
\q1
\v 18 O kíaɛ ń a dao aa zↄ̃lɛ zĩ́lɛ,
\q1 kɛ́ an kíafua gawideↄ gògo yã́i.
\q1
\v 19 Nɛgɛvɛ bùsu wɛ̃́lɛ gbaↄ aaↄ tataaɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku we à wɛ̃o.
\q1 Wa Yudaↄ naaa táńnↄ zↄↄ ũ píiɛ.
\q1
\v 20 Yelusalɛũ, wɛzu ǹ gwa,
\q1 gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ gugbãntoo oi, aalɛ mↄ́.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ Lua nànɛ n ↄzĩↄ ku máɛ?
\q1 N kpàsa gbɛ̃́ gawidepiↄ!
\q1
\v 21 Bui pↄ́ n gbɛ̃nakpàńnↄↄ,
\q1 tó Dii tò aa fɛ̀lɛnnↄ,
\q1 ńyↄ̃ mɛa ni?
\q1 Wãwã a ń le lán nɛ'inawaɛ.
\q1
\v 22 Tó n mɛ̀ àkɛa yã́ɛ taa n lei?
\q1 N tàaeↄ yã́i ↄ̃ wà n zwãa pìliima
\q1 wà gbãamↄ̀nɛ.
\q1
\v 23 Etiopi gbɛ̃́ a fↄ̃ à a mɛbaa lilɛe?
\q1 Gbɛaana a fↄ̃ à a wɛ̃̀sã lilɛe?
\q1 Á Yelusalɛũdeↄ sↄ̃,
\q1 vãi dↄ́ɛkɛ̀ánↄ, á fↄ̃ maakɛo.
\q1
\v 24 Má á fãaa
\q1 lán sɛ̃ pↄ́ ĩ́ana sɛ̀lɛ gbáauwaɛ.
\q1
\v 25 Á zian we,
\q1 baa pↄ́ má dìlɛɛ́n we.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò,
\q1 asa ma yã́ sã̀águɛ,
\q1 ↄ̃ a ɛɛ náaikɛ̀.
\q1
\v 26 Tↄ̀ↄ, má n zwãa lɛ́ kánɛ n miaɛ,
\q1 wi n puizi e.
\q1
\v 27 Ma yãbɛ̃ɛ pↄ́ á kɛ̀ sĩ̀sĩↄ musu è,
\q1 n gbãsĩkɛa ń n wiilɛa gↄ̃ↄzio
\q1 ń n káaluakaa tã́aↄ yã́ musuo.
\q1 Waiyoo Yelusalɛũ,
\q1 ńyↄ̃ↄ gbãlɛa e bↄɛ ni?
\c 14
\s1 Ikpaa
\q1
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ lousai yã́ musun à mɛ̀:
\b
\q1
\v 2 Yuda bùsu gↄ̃̀ wɛ̃nannↄ,
\q1 a wɛ̃́lɛↄ gↄ̃̀ zeesai.
\q1 Wɛ̃́lɛdeↄ oosìsi ń bùsu yã́ musu,
\q1 Yelusalɛũdeↄ zↄa ma dↄ.
\q1
\v 3 Zɛdeↄ ì ń zĩkɛnaↄ zĩ ítↄi.
\q1 Tó aa gɛ̀ lↄ̀ↄi, aali í eo,
\q1 aaì su tùu giiɛ, bíli ì ń kṹ.
\q1 Ì kɛnɛ́ wí ũ, aaì pↄ́ku ń wɛ́a.
\q1
\v 4 Sɛ̃̀wanaↄ gↄ̃̀ ń bílio,
\q1 aalɛ pↄ́kuku ń wɛ́a,
\q1 tↄↄlɛ pàapaa, lou i ma gueio.
\q1
\v 5 Baa tue da ì a nɛ́ tó weɛ,
\q1 kɛ́ sɛ̃ kuo yã́i.
\q1
\v 6 Sɛ̃̀a zàa'ĩnaↄ zɛ sĩ̀sĩ wáiwaiↄ musu,
\q1 aalɛ we hɛ̀hɛhɛhɛ lán gbɛ̃gbonaↄwa,
\q1 an wɛ́ tà loũloũ sɛ̃sai yã́i.
\b
\q1
\v 7 Baa kɛ́ wá tàaeↄ wá dá yã́u,
\q1 dↄwálɛ n tↄ́ yã́i.
\q1 Wá pↄ̀ↄbↄzãkɛa kɛ̀ zài,
\q1 wa duunakɛ̀nɛ.
\q1
\v 8 N gbɛ̃́ pↄ́ Isailiↄ wɛ́ dↄnzi,
\q1 an wɛtãgↄↄ Suabana,
\q1 àkɛa n gↄ̃wɛ̃ɛ lán nibↄ ge gɛ̃zɛa
\q1 pↄ́ mↄ̀ ì wá bùsuu gↄↄ dowai?
\q1
\v 9 Bↄ́yãi ń dɛ lán gbɛ̃́ pↄ́ yã́ dìwà
\q1 ge nɛgↄ̃na pↄ́ a fↄ̃ ń suabaowai?
\q1 Dii, ń kú wá guu,
\q1 wìↄ wá sisi n tↄ́wa,
\q1 ńsu pãkpawázio.
\m
\v 10 Yã́ pↄ́ Dii ò gbɛ̃́piↄ yã́ musun kɛ:
\q1 Aa ye liaaliaai maamaaɛ,
\q1 aali zↄ̃lɛ ń zíwao,
\q1 an yã́ lí ká Diiguo.
\q1 An tàaeↄ a dↄaàgu sa,
\q1 i ĩadamá an duuna yã́i.
\b
\m
\v 11 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Ńsu gbɛ̃́piↄ aafia wabikɛao. 
\v 12 Baa tó aa lɛyè, má ń wabikɛa sio. Baa tó aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òa ń pↄ́wɛntio, má síńnↄo. Má ń midɛ ń zĩo ń nↄanao ń gagyãoɛ. 
\v 13 Ɔ̃ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! Ãnabiↄ mɛ́ i onɛ́ aa wɛsi zĩlɛo, nↄana a ń dɛo. Aaì mɛ ńyↄ̃ ń gba aafia gↄↄpii guɛ beeuɛ.
\p
\v 14 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Ãnabipiↄ lɛ́ ãnabikɛkɛ ń ɛɛo ń ma tↄ́oɛ. Mi ń zĩo, mi yãdilɛnɛ́o, mɛ́ mi yãe onɛ́o. Ãnabikɛ pↄ́ aalɛ kɛɛ́á wɛ́pungu ɛgɛna ń màso bɛɛɛsaio ń làasoo kpaanlao yã́ɛ. 
\v 15 A yã́i tò yã́ pↄ́ ma Dii má ò ãnabi pↄ́ mi ń zĩo, mɛ́ aalɛ ãnabikɛkɛ ń ma tↄ́opiↄ musun kɛ: Aalɛ mɛ zĩ ge nↄana a gɛ̃ ń bùsuuo, kási sↄ̃ zĩ ń nↄanao mɛ́ a ń dɛdɛ, 
\v 16 wi gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ ãnabikɛkɛnɛ́ↄ zuzu Yelusalɛũ gãaɛↄ nↄana ń zĩpio yã́i. Gbɛ̃e aↄ ku à ń vĩo ge ń nↄɛↄ ge ń nɛ́ↄ. Má ń vãikɛapi wínɛ́ ń musuɛ. 
\v 17 Yã́ɛ bee onɛ́:
\q1 To mà wɛ́'ikau,
\q1 má kã́mabo gwãasĩna ge fãanɛo.
\q1 Asa ma gbɛ̃́ↄ wíwia maamaaɛ,
\q1 wà ń kɛ́ ĩa à kɛ̀ zài.
\q1
\v 18 Tó ma gɛ sɛ̃saou,
\q1 mi gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛↄ gɛ e kálɛa.
\q1 Tó ma gɛ̃ wɛ̃́lɛ guu,
\q1 mi gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gyãkɛkɛ nↄana yã́iↄ e.
\q1 Ãnabiↄ ń sa'onaↄ ìↄ liaaliaa ḿpii,
\q1 an gbɛ̃e a bùsu dↄ̃ lↄo.
\b
\q1
\v 19 N gi Yudaↄzi fĩ́afĩa yã̀?
\q1 N pↄ bↄ̀ Siↄnagu yã̀?
\q1 Àkɛa n wá wɛtã̀,
\q1 gbã́gbãa kuo ni?
\q1 Wá wɛ́ dↄ aafiai,
\q1 kási yãmaae kuo.
\q1 Wá wɛ́ dↄ gbã́gbãai,
\q1 ↄ̃ gili guu wá kúu.
\q1
\v 20 Dii, wa wá vãikɛa dↄ̃̀
\q1 ń tàae pↄ́ wá deziↄ kɛ̀o.
\q1 Wa duunakɛ̀nɛɛ fá!
\q1
\v 21 Ńsu sakáwáguo n tↄ́ yã́i,
\q1 ńsu ǹ n kpalabaa gawide bↄlↄboo.
\q1 N bàakuawanↄ yã́ su sãnguo,
\q1 ńsu gbooo.
\q1
\v 22 Buipãleↄ tã́aↄ ì to lou mae?
\q1 Luabɛ ì to lou ma ń azĩaoa?
\q1 Aawo Dii wá Lua, ḿmɛ ni tó,
\q1 ↄ̃ wá wɛ́ dↄnzi,
\q1 asa ḿmɛ ni yã́piↄ kɛ píi.
\c 15
\s1 Ĩa pↄ́ wa da Yudaↄwa
\q1
\v 1 Ɔ̃ Dii òmɛɛ à mɛ̀: Baa tó Mↄizi\f + \fr 15.1 \fr*\ft Bↄa 32.11-14, Nao 14.13-20\ft*\f* ge Samuɛli\f + \fr 15.1 \fr*\ft 1Sam 7.5\ft*\f* zɛ ma aɛ,
\q1 Yudapiↄ yã́ a gɛ̃ ma sↄ̃uo.
\q1 Ǹ ń yá aa go ma aɛ zã̀.
\q1
\v 2 Tó aa n lá, má wa gɛ́ui,
\q1 onɛ́ ma mɛ̀,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ aà ga, a gaɛ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ wà dɛ ń fɛ̃ndao,
\q1 fɛ̃nda wa dɛò,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ aà ga ń nↄanao,
\q1 nↄana a gaò,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ wà kũ zĩ̀zↄ ũ,
\q1 wa kũ zĩ̀zↄ ũɛ.\f + \fr 15.2 \fr*\ft Zia 13.10\ft*\f*
\b
\q1
\v 3 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má pↄkaalɛnaↄ gbaɛmá lɛɛ síiↄ̃ɛ.
\q1 Fɛ̃nda a ń dɛdɛ,
\q1 gbɛ̃ↄ i ń gálɛgalɛ táńnↄ,
\q1 bãↄ ń wàiↄ i ń ble sã́asã.
\m
\v 4 Yã́ pↄ́ a ń le a to sↄ̃ kɛ̃ dṹnia bùsu gbɛ̃́piigu yã́ pↄ́ Yudaↄ kí Manase, Ezekia nɛ́ kɛ̀ Yelusalɛũ yã́i.\f + \fr 15.4 \fr*\ft 2Kia 21.1-16\ft*\f*
\q1
\v 5 Yelusalɛũ, démɛ a wɛ̃nadↄ̃nɛi?
\q1 Démɛ a waiyookɛnɛi?
\q1 Démɛ a mↄ n aafia gbɛaii?
\q1
\v 6 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 n pãkpàmazi n bↄ ma kpɛ.
\q1 A yã́i má ↄtↄ̃ma mà n dɛ,
\q1 ma kpasa ń n wɛ̃nagwaao.
\q1
\v 7 Má a gbɛ̃́ↄ zuzu musu ń saao
\q1 lán ésewa an bùsu wɛ̃́lɛↄ guuɛ,
\q1 má tó aa kua ń nɛ́ↄwa,
\q1 mí ń midɛ,
\q1 asa aai mikɛ̃ ń yãkɛaↄwao.
\q1
\v 8 Má tó an gyaaↄ dasi aↄ dɛ ísialɛ ũfãaa.
\q1 Má tó bùsudɛnaↄ mↄ lɛ́lɛ
\q1 ń ɛ̀waasoↄ daↄwa fãanɛ gbãa zã́,
\q1 gili ń bã̀abãaboao a gɛ̃ńgu kã́ndoɛ.
\q1
\v 9 Nↄɛ pↄ́ nɛgↄ̃ɛ ì sopla yɛ̃̀ɛɛ i láa,
\q1 wí i aà kṹ,
\q1 aà gɛɛ i gↄ̃ kpa a wɛ́i.
\q1 Aà gↄↄ a pa kpóoɛ, i tá.
\q1 Má tó an ibɛɛↄ ń gbɛ̃́ kↄ̃naↄ dɛdɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 10 Ma da, waiyoo mapi kɛ́ n ma i!
\q1 Bùsudeↄ lɛ́ ma dilɛ ḿpii sòlede gudɛna ũɛ.
\q1 Mi pↄ́ sɛ̃anɛ́o, mi pↄ́ sɛ̃amá sↄ̃o,
\q1 kási sa bɛ̃̀ɛ ↄ̃ gbɛ̃́pii ìↄ omɛɛ.
\b
\q1
\v 11 Ɔ̃ Dii mɛ̀:
\q1 Má tó ǹ bↄ aafiaɛ fá!
\q1 Mí tó n ibɛɛↄ mↄ kulɛkɛnɛ taasi pãsĩ gↄↄ.
\q1
\v 12 Gbɛ̃e a fↄ̃ mↄsi ɛ́e?
\q1 Atɛ̃sa gugbãntoo oi mↄsi ge a mↄgotɛ̃.
\q1
\v 13 Má á àizɛɛↄ ń á pↄ́ ↄdeↄ kpámá
\q1 aa naaa fĩabosaiɛ
\q1 duuna pↄ́ á kɛ̀ á bùsuuↄ píi yã́i.
\q1
\v 14 Má tó à zↄble á ibɛɛↄnɛ
\q1 bùsu pↄ́ á dↄ̃o guu,
\q1 asa ma pↄfɛ̃ a fɛlɛ lán tɛ́waɛ,
\q1 i kṹwá.
\b
\q1
\v 15 Dii, ń ma yã́ dↄ̃.
\q1 To ma yã́ àↄ dↄngu, ní laaidↄa.
\q1 Tↄ simɛɛ ma wɛtãnaↄwa,
\q1 ńsu mɛnakɛńnↄ e aa gɛ ma dɛo.
\q1 Ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ n yã́i wì ma láanikɛi.
\q1
\v 16 Kɛ́ n yã́ sòso ń kàmɛɛ ma lɛ́u,
\q1 má mↄ̀mↄ,
\q1 ↄ̃mɛ ma pↄna ń ma yáalↄao ũ,
\q1 asa n tↄ́ mɛ́ kua Dii Lua Zĩgↄ̃de.
\q1
\v 17 Mili zↄ̃lɛ sãnu ń yaalↄnaↄo,
\q1 mili pↄnakɛńnↄo.
\q1 Miↄ zↄ̃lɛa madoɛ, asa ń kumanↄɛ,
\q1 mɛ́ ń tò málɛ kpɛ̃nɛkɛ an yã́ musu.
\q1
\v 18 Bↄ́yãi ma yã'ↄ̃ma lí láao ni?
\q1 Ma bↄ pãsĩ, àlɛ gí láai.
\q1 Ńyↄ̃ↄ dɛmɛɛ lán yiongo lɛ́baawa,
\q1 lán nibↄna pↄ́ ì yɛ̀lɛdinɛ́wa yã̀?
\b
\q1
\v 19 A yã́i tò ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Tó n nↄ̀sɛlìlɛ,
\q1 má ɛa n dilɛ n pá ziu,
\q1 níↄ zĩkɛmɛɛ.
\q1 Tó n yã́ gbia bↄ̀aa ń yã́ yãfũnao,
\q1 ńyↄ̃ↄ dɛ ma lɛdↄɛkɛna ũɛ.
\q1 To aa ɛa suma, ńsu támáo.
\q1
\v 20 Má n kɛ gbɛ̃́piↄnɛ bĩ́i ũɛ,
\q1 mↄgotɛ̃ bĩ́i pↄ́ wa fↄ̃ gbooo ũ.
\q1 Aa sòlekɛnnↄ, kási aa n fuo,
\q1 asa máↄ kunnↄɛ,
\q1 má n suaba, mí n bↄ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 21 Má n bↄ gbɛ̃vãiↄ ↄzĩɛ,
\q1 mí n si nↄ̀sɛpãsĩdepiↄwa.
\c 16
\s1 Zelemii kua
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ńsu nↄsɛ la kɛ́ ǹ nɛ́ↄ i'i guɛ beeuo. 
\v 3 Yã́ pↄ́ ma Dii má ò nɛ́ pↄ́ wà ń i'i bùsuɛ beeuↄ ń ń da'iaↄ ń ń de'iaↄ musun kɛ: 
\v 4 Gagyã mɛ́ a ń dɛdɛ. Wa ń vĩo, wa ń gaa ↄ́ↄlↄo, an gɛↄ gↄ̃ kálɛa tↄↄlɛ lán pↄtuo gbↄ̃waɛ. Zĩ ń nↄanao mɛ́ a ń dɛdɛ, an gɛↄ i gↄ̃ bãↄ ń wàiↄ pↄblea ũ.
\p
\v 5 Ma Dii ma mɛ̀ ńsu gɛ̃ ua pↄ́ wà gàuo. Ńsu gɛ ↄ́ↄlↄńnↄ ǹ wɛ̃nadↄ̃nɛ́o, asa má tò gbɛ̃́piↄ gↄ̃̀ aafiasaiɛ. Má yeńzi lↄo, má wɛ̃nadↄ̃nɛ́o. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 6 Nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ aa gaga bùsupiuɛ. Wa ń vĩo, wa ń gɛ'ĩanabↄo. Gbɛ̃e a azĩa lili ge a a mi boo. 
\v 7 Wa blɛ kpa gɛ'ĩambↄnaↄwa wà ń nↄ̀sɛ níninɛ́o. Gbɛ̃́ pↄ́ a de ge a da gà sↄ̃, wa í dↄɛ̀ wà wɛ̃nadↄ̃ɛ̀o.
\p
\v 8 Ńsu gɛ̃ ua pↄ́ wàlɛ pↄnakɛuo, ńsu zↄ̃lɛ ǹ pↄble ǹ igbɛ̃ńnↄo. 
\v 9 Asa ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, má pↄna wii midɛ gupiu n wáaɛ, mí yaalↄ ń nↄsɛkↄ̃fĩo bãdɛ n gↄↄ.\f + \fr 16.9 \fr*\ft Zia 18.23\ft*\f*
\p
\v 10 Tó n yã́piↄ ò gbɛ̃́piↄnɛ píi, aa n la: Àkɛa Dii àsi bɛ̃̀ɛ bee taa ò wá yã́ musu màai? Tàae kpele wá kɛ̀i? Duuna kpele wá kɛ̀ Dii wá Luaɛi? 
\v 11 Ní wemá ǹ mɛ, kɛ́ an deziↄ pãkpàmazi yã́iɛ. Aa tɛ̀ dii pãleↄzi, aa zↄblènɛ́, aa kùlɛnɛ́, ↄ̃ aa pãkpàmazi, aaliↄ ma ikoyã kũao. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 12 Ampiↄ sↄ̃ aa vãikɛ̀ dɛ ń dezipiↄla, an baade nↄ̀sɛvãi mɛ́ dↄaaaɛ̀, an swã́ gbãa, aali ma yãmao. 
\v 13 Má ń bↄlɛ bùsuɛ beepiuɛ, mí táńnↄ bùsu pↄ́ aa dↄ̃o guu, baa an deziↄ se aa dↄ̃o. Wekĩi aa zↄbleu dii pãleↄnɛ fãanɛ ń gwãasĩnao, asa má sùuukɛńnↄo.
\p
\v 14 Ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ a mↄ́ kɛ́ gbɛ̃e a mɛ á sì ń Dii pↄ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipioo, 
\v 15 sema Dii pↄ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ gugbãntoo oi bùsuu ń bùsu pↄ́ à ń yá ń kpáuↄ píi, asa má suńnↄ bùsu pↄ́ má kpà ń deziↄwapi guuɛ.
\p
\v 16 Ma Dii ma mɛ̀, tia kɛ́wa málɛ kpↄ̀wɛnaↄ sisi dasidasi aa mↄ gɛ́ Yudaↄ kṹkũi. Bee gbɛa mí toenaↄ sísi dasidasi aa mↄ gɛ́ ń wɛi gbɛ̀sĩsĩↄ musu ń sĩ̀sĩↄ musuo ń gbɛ̀sↄↄↄ. 
\v 17 Asa ma wɛtɛ̀ ń yãkɛaↄi píiɛ, a kee ulɛamɛɛo, an tàaee ku kɛ́ ma wɛ́ gì eio. 
\v 18 Má fĩabonɛ́ lɛɛ pla an tàaeↄ ń ń duunao lɛ́uɛ, asa aa ma bùsu gbãlɛ̀ ń ń dii wɛ̃nisai pↄ́ má zauↄ e pↄ́ pↄ́ má ye a gĩyãiopiↄ lì bùsupiaɛ.
\b
\q1
\v 19 Dii, ḿmɛ ń ma gbãa ũ,
\q1 ḿmɛ ń ma zɛgikĩi ũ,
\q1 ḿmɛ ń ma ulɛkĩi ũ wɛ́tɛ̃agↄↄ.
\q1 Buiↄ bↄ za dṹnia lɛ́wa,
\q1 aai mↄ onɛ ɛɛ ↄ̃ ń deziↄ kũa,
\q1 an diipiↄ i àikɛnɛ́o.
\q1
\v 20 Gbɛ̃e a fↄ̃ dii kɛ azĩaɛo,
\q1 i kɛ pↄ́piↄá diiↄ no.
\q1
\v 21 Ayãmɛto má yãdanɛ́,
\q1 má a gbãa ń ma ikoo mↄnɛ́ sa,
\q1 aai dↄ̃ kɛ́ ma tↄ́n Dii.
\c 17
\s1 Sↄ̃ mↄafili vĩ dɛ pↄ́piia
\q1
\v 1 Wà Yudaↄ duuna yã́ kɛ̃̀nɛ́ ń sↄ̃wa ń pɛ̃nkɛ̃bↄo.
\q1 Wa kɛ̃̀ ń sa'okĩiↄ kↄ́baↄwa ń gbɛkãoo.
\q1
\v 2 An sa'okĩiↄ ń ń Asetaati lipɛlɛↄ yã́ ìↄ dↄ ń nɛ́ↄgu se.
\q1 Aa ku lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáu sĩ̀sĩ lɛsĩↄ musu.
\q1
\v 3 Má a gbɛ̀sĩsĩ na á ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩ
\q1 ń á àizɛɛↄ ń á pↄ́ ↄdeↄ
\q1 ń gulɛsĩ pↄ́ á bòↄɛ
\q1 duuna pↄ́ á kɛ̀ á bùsuu yã́i.
\q1
\v 4 Á ↄkpa bùsu pↄ́ má kpàwázi,
\q1 mí tó à zↄble á ibɛɛↄnɛ bùsu pↄ́ á dↄ̃o guu,
\q1 asa á tò ma pↄ fɛ̀lɛ lán tɛ́waɛ,
\q1 mɛ́ tɛ́pi aↄ kũ gↄↄpiiɛ.
\b
\q1
\v 5 Ma Dii ma mɛ̀, gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ ma kpɛ
\q1 à gbɛ̃nazĩnaↄ náaikɛ̀,
\q1 a daa ń gã̀u gↄ̃̀ láaipↄ ũɛ.
\q1
\v 6 A dɛ lán lí pↄ́ kú gugiiuwaɛ.
\q1 Tó nama mↄ̀, a e bleo.
\q1 Aↄ ku guwaiwaiuɛ
\q1 ge bùsu wiside pↄ́ gbɛ̃e kuuo.
\b
\q1
\v 7 Báaaden gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ ma náaikɛ,
\q1 àlɛ sↄ̃kpalɛmazi ũ.
\q1
\v 8 A dɛ lán lí pↄ́ wa bà swa saɛ,\f + \fr 17.8 \fr*\ft Soũ 1.3\ft*\f*
\q1 a zĩ́napɛlɛa íuwaɛ.
\q1 Aà bàa kú ń guwãaoo,
\q1 a lá ìↄ siaɛ.
\q1 Ìli imina yãdao,
\q1 nɛ'i ĩaaànↄo.
\b
\q1
\v 9 Sↄ̃ mↄafili vĩ dɛ pↄ́piia,
\q1 a kɛkɛa vĩo,
\q1 démɛ a fↄ̃ à a yã́ↄ dↄ̃i?
\q1
\v 10 Ma Dii, mámɛ mi sↄ̃ yↄɛ,
\q1 mi nↄ̀sɛ yã́ tàasika,
\q1 mí fĩabo baadeɛ a yãkɛawa,\f + \fr 17.10 \fr*\ft Soũ 62.13, Zia 2.23\ft*\f*
\q1 mí kɛɛ̀ lá a kɛ̀wa.
\q1
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ ↄda è zɛ́ vãi guu dɛ
\q1 lán dↄ̃na pↄ́ gbe kↄ̃mpa pìpiwaɛ.
\q1 Gↄↄ pↄ́ a ku a gↄↄ soplawa,
\q1 ↄ̃api a láawàɛ, i gↄ̃ sↄũ ũ gbɛzã.
\b
\q1
\v 12 Wá Lua kpɛ́ mɛ́ aà kpalabaa gawide ũ,
\q1 kpɛ́pi mɛ́ fuańla za asĩnizĩ.
\q1
\v 13 Dii, ḿmɛ Isailiↄ wɛ́ dↄnzi,
\q1 wí a gbɛ̃́ pↄ́ pãkpànziↄ kṹ.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ ma kpɛↄ dɛ lán tↄ́ pↄ́ wa kɛ̃̀ tↄↄlɛwawaɛ,
\q1 asa aa pãkpà n gbɛ̃́ pↄ́ ń dɛ nibↄna í wɛ̃nide ũziɛ.
\b
\q1
\v 14 Ma gbã́gbã Dii, mí gbã́gbã,
\q1 ma bↄ Dii, mí bↄ,
\q1 asa n táasi miↄ lɛ gↄↄpii.
\q1
\v 15 Wì mɛ yã́ pↄ́ Dii ò ku máɛ?
\q1 Aà kɛ wà e mɛ!
\q1
\v 16 Mi gí dↄaainɛ n gbɛ̃́ↄnɛo,
\q1 ń dↄ̃ kɛ́ mámɛ mi wɛ́tɛ̃agↄↄ nidɛo,
\q1 yã́ pↄ́ ì bↄ ma lɛ́u ulɛanɛo.
\q1
\v 17 Ńsu to sↄ̃ kɛ̃maguo,
\q1 ḿmɛ ń ma ulɛkĩi ũ yãpãsĩgↄↄ.
\q1
\v 18 To wí ma wɛtãnaↄ kṹ,
\q1 mapi sↄ̃, ńsu to wí ma kũo.
\q1 To sↄ̃ kɛ̃́ńgu,
\q1 mapi sↄ̃, ńsu to sↄ̃ kɛ̃maguo.
\q1 Ǹ ń ká yãpãsĩpi gↄↄwa,
\q1 ní ń wíwi e lɛɛ pla.
\s1 Kã́mabogↄↄ
\p
\v 19 Dii òmɛɛ: Gɛ ǹ zɛ Gbɛ̃́ↄ Bↄlɛu, gu pↄ́ Yuda kíaↄ ìↄ gɛ̃u, aaìↄ bↄu, ní gɛ́ Yelusalɛũ bↄlɛ kĩniↄu lↄ píi. 
\v 20 Ní onɛ́ aa swã́kpa aa ma yãma, Yuda kíaↄ ń Yelusalɛũdeↄ píi ń Yuda pↄ́ aalɛ gɛ̃ bↄlɛpiↄuↄ píi.
\q1
\v 21 Ma Dii ma mɛ̀: À laaika!
\q1 Ásu asosɛ kã́mabogↄↄzĩo,
\q1 ásu gɛ̃ò Yelusalɛũ bↄlɛↄuo.\f + \fr 17.21 \fr*\ft Nɛɛ 13.15-22\ft*\f*
\q1
\v 22 Ásu bↄò á ua kã́mabogↄↄzĩo,
\q1 ásuli zĩe kɛ gↄↄpi zĩ́o.
\q1 Àliↄ dↄ̃ kɛ́ kã́mabogↄↄá ma pↄ́ɛ,
\q1 lá má dìlɛ á deziↄnɛwa.\f + \fr 17.22 \fr*\ft Bↄa 20.8-10\ft*\f*
\q1
\v 23 Kási aai mao, aai swã́sɛio,
\q1 aa ń swã́ kàkaɛ, aai mao,
\q1 aa gì totoaiɛ.
\m
\v 24 Ma Dii ma mɛ̀, tó a ma yãmà, álɛ gɛ̃ wɛ̃́lɛpi bↄlɛↄu ń asoo kã́mabogↄↄzĩ lↄo, tó á dↄ̃ kɛ́ gↄↄpiá ma pↄ́ɛ, álɛ zĩe kɛ gↄↄpi zĩ́o, 
\v 25 kía pↄ́ aa zↄ̃lɛa Davidi kpalauↄ gɛ̃ wɛ̃́lɛɛ beepi bↄlɛↄu ń ń ìwaↄ kua sↄ̃́goↄ guu ń dia sↄ̃́ↄ kpɛo. Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ aaↄ kúńnↄ, aaiↄ ku wɛ̃́lɛɛ beepiu gↄↄpii. 
\v 26 Wa bↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ liaa Yelusalɛũiↄ guu ń Yuda wɛ̃́lɛↄ píi ń Bɛ̃yãmɛɛ bui wɛ̃́lɛↄ ń gusalalao ń gusĩsĩdeo ń Nɛgɛvɛ guwaiwaio, wi mↄ ma kpɛ́u ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ń sa pãle obↄↄ ń pↄ́wɛntio ń tulaletio ma sáaukpaa yã́i. 
\v 27 Tó i ma yãma á dↄ̃̀ kɛ́ kã́mabogↄↄzĩá ma pↄ́ɛo, mɛ́ álɛ gɛ̃ Yelusalɛũ bↄlɛↄu ń asoo kã́mabogↄↄzĩ, má tɛ́ka bↄlɛpiↄuɛ, i kṹ á zɛgikĩiↄwa. Wa fↄ̃ tɛ́pi dɛo.
\c 18
\s1 Zelemii kua oobona bɛ
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Fɛlɛ gɛ́ oobona bɛ, we má tó ǹ ma yãmau. 
\v 3 Kɛ́ ma gɛ oobona bɛ, má è àlɛ oo bo. 
\v 4 Kɛ́ oo pↄ́ àlɛ bopi ↄ̃̀ↄkpà aà ↄzĩ, ↄ̃ à ɛ̀a a pãle bò ń gĩpio, lá à kɛ̀ɛ̀ maawa.
\p
\v 5 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 6 Á Isailiↄ, má fↄ̃ kɛɛ́ lá oobonapi ì kɛwao lé? Lá gĩ dɛ oobona ↄzĩ, màa á dɛ ma ↄzĩ.\f + \fr 18.6 \fr*\ft Daa 2.7, Lom 9.20-21\ft*\f* 
\v 7 Tó ma bui ge bùsu yã'ò ma mɛ̀, wà a fuangba, wà a midɛ, wà kaalɛ, 
\v 8 mɛ́ bui pↄ́ ma lɛdàwàpi mikɛ̃̀ a vãikɛawa, má yã́ pↄ́ ma zɛò mà yíawà bↄ ma nↄ̀sɛuɛ. 
\v 9 Tó ma bui ge bùsu yã'ò ma mɛ̀, wà a zɛdↄ, wi gba gbãa, 
\v 10 mɛ́ buipi i ma yãmao, à yã́ pↄ́ má yeio kɛ̀, má ɛ̀fãai pↄ́ ma mɛ̀ má kɛɛ̀ bↄ ma nↄ̀sɛuɛ. 
\v 11 A yã́i tò, o Yelusalɛũdeↄnɛ ń Yudaↄ píi, ma Dii ma mɛ̀:
\q1 À ma, málɛ vãi o á musu,
\q1 ma sↄu mà mà yã́yiawá.
\q1
\v 12 Kási aa onɛ a zɛkɛo.
\q1 Aamɛ waↄ gɛ́ ń yã́ pↄ́ wà zɛ̀oɛ,
\q1 baade nↄ̀sɛvãi swã́gbãa yã́ mɛ́ aↄ dↄaaɛ̀.
\b
\q1
\v 13 A yã́i tò ma mɛ̀,
\q1 à buipãleↄ la à ma!
\q1 Démɛ yã́ bee taa mà yãai?
\q1 Á Isaili pↄ́ á dɛmɛɛ bui lɛ́so ũↄ
\q1 a yãvãi pↄ́ ì dimá kɛ̀.
\q1
\v 14 Nɛɛzi ì go Libã bùsu gbɛ̀sĩsĩae?
\q1 A í niɛ pↄ́ ì bↄ za a musu a láae?
\q1
\v 15 Kási ma yã́ sã̀ ma gbɛ̃́ↄguɛ,
\q1 aaì tulaletikatɛa tã́aↄnɛ,
\q1 ↄ̃ aa zã̀ ń fɛlɛkaa zɛ́wa,
\q1 aa pɛ̀lɛ zɛ́ kpã́inau.
\q1
\v 16 Bee yã́i an bùsu a gↄ̃ yàaa,
\q1 iↄ dɛ láanipↄ ũ gↄↄpii.
\q1 Yã́pi a di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ weↄwa,
\q1 aai ń mikɛ déũdeũ.
\q1
\v 17 Má ń fãaa lán gukpɛ ĩ́anawa ń ibɛɛↄ aɛɛ,
\q1 má mikpɛlinɛ́ɛ,
\q1 má zɛńnↄ an wɛ́tɛ̃agↄↄo.
\s1 Lɛkpaaĩa Zelemiizi
\p
\v 18 Gbɛ̃́ↄ mɛ̀: À mↄ wà lɛkpaaĩ Zelemiizi, asa sa'onaↄ yãdanɛ a láao ge ↄ̃nↄnaↄ lɛdama ge ãnabiↄ yã́. À mↄ wà lɛnakasaɛ̀. Wásu laaidↄ aà yã'onɛwa lↄo.
\b
\q1
\v 19 Dii, swã́sɛ ma yã́i,
\q1 yã́ pↄ́ ma ibɛɛↄ lɛ́ o ma.
\q1
\v 20 Wì maa fĩabo ń vãio yã̀?
\q1 Kási aa ɛyↄ̃̀mɛɛ.
\q1 To lá má zɛ n aɛ yã́ dↄngu,
\q1 ma ń maa wɛ̀ɛlɛ,
\q1 kɛ́ n pↄ e weemá.
\q1
\v 21 Tↄ̀ↄ! Nↄana kpá ń nɛ́ↄzi sa,
\q1 ǹ ń kpá fɛ̃ndaa.
\q1 To wà ń gↄ̃ɛↄ dɛdɛ aa gaga,
\q1 an naↄ i gↄ̃ gyaa nɛ́saiↄ ũ,
\q1 ní ń ɛ̀waasoↄ kpa fɛ̃ndaa zĩlau.
\q1
\v 22 To wà búbua ma dↄ ń ua
\q1 gↄↄ pↄ́ wà lɛ̀lɛmá kã́ndo,
\q1 asa aa ɛyↄ̃̀mɛɛ ma kũa yã́iɛ,
\q1 aa baikpàmɛɛ ma táa'ozɛu.
\q1
\v 23 Mpi sↄ̃ Dii, ń dↄ̃ kɛ́
\q1 aa lɛkpàaĩmazi, aa ye ma dɛ.
\q1 Ńsu láka ń tàaepiao,
\q1 ńsu ǹ ń duunapi bãdɛo.
\q1 To aa kpagua n aɛ,
\q1 yã́yiamá n pↄkũmabↄbↄmagↄↄ.
\c 19
\s1 Lowiaá zĩblea Yelusalɛũwa seelaɛ
\p
\v 1 Dii mɛ̀: Gɛ́ lo lúi oobona kĩ́i. Mae zↄ̃ↄↄ ń sa'on gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sɛ́lɛ gɛ́ńnↄ, 
\v 2 ní bↄńnↄ Bɛninↄũ\f + \fr 19.2 \fr*\ft 2Kia 23.10\ft*\f* guzulɛu Tàaso Bↄlɛ saɛ. Yã́ pↄ́ má onɛ kpàwakɛ we, 
\v 3 o Yuda kíaↄnɛ ń Yelusalɛũdeↄ píi aa ma yãma. Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, málɛ músizĩ guɛ beewa, gbɛ̃́ pↄ́ a baomà a kɛkɛ swãwɛ̃ɛ. 
\v 4 Asa aa ma to weɛ, aa guɛ bee dìlɛ dii zĩ̀loↄ pↄ́ ũ, aa tulaletikàtɛau tã́a pↄ́ ampiↄ ń ń deziↄ ń Yuda kíaↄ ń dↄ̃oↄnɛ, aa guapi dɛ̀ ń yãesaideↄ auo. 
\v 5 Aa Baali gbagbakĩiↄ bò, aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà ń ń nɛgↄ̃ɛↄ.\f + \fr 19.5 \fr*\ft Lev 18.21\ft*\f* Mámɛ mi yã́pi dilɛnɛ́o, a làasoo i gɛ̃ ma sↄ̃u seo. 
\v 6 Ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ lɛ́ mↄ́ kɛ́ wa o guɛ beeɛ Tofɛti ge Bɛninↄũ guzulɛ lↄo, sema Gbɛ̃dɛdɛguzulɛ.
\p
\v 7 Guɛ beeu má yã́ pↄ́ Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ lɛ́ yá bãdɛu. Má tó an wɛ̀lɛↄ ń dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ, mí ń gɛ kpa bãↄ ń wàiↄwa aa ble. 
\v 8 Má tó wɛ̃́lɛpi gↄ̃ yàaaɛ, i gↄ̃ láanipↄ ũ. Yã́pi a di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ weↄwa, aaↄ fionada wɛ́tɛ̃a pↄ́ wà mↄ̀ɛ̀ yã́i. 
\v 9 Má tó aa ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ só, aai gbasa liaa ń kↄ̃o koe pↄ́ an wɛ̀lɛↄ zↄ̃̀ńzi à gɛ̃̀gɛ̃ taasi yã́i.
\p
\v 10 Lopi wi gbɛ̃́ pↄ́ ńyↄ̃ gɛ́ńnↄↄ wáa, 
\v 11 ní onɛ́ ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀: Má buiɛ bee ń wɛ̃́lɛɛ beeo wi lá lopi wì a kɛkɛa vĩowaɛ. Waↄ gɛ vĩ e gu gɛ kɛ̃́sãmáɛ. 
\v 12 Ma Dii ma mɛ̀, yã́ pↄ́ má kɛ guɛ beeɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄn kɛ: Má wɛ̃́lɛɛ bee kɛ lán Tofɛtiwa. 
\v 13 Yuda kibɛↄ ń Yelusalɛũ uaↄ gbãlɛ lán Tofɛti guɛ beewaɛ. Kpɛ́ pↄ́ wà tulaletikàtɛau musupↄↄnɛ wà itↄ̃̀lɛ tã́aↄwa a musuↄ tɛ́kũ.
\p
\v 14 Kɛ́ Zelemii sù ń Tofɛtio, gu pↄ́ Dii aà zĩ̀ à ãnabikɛkɛ̀u, à gɛ̀ zɛ̀ Dii kpɛ́ ua, ↄ̃ a ò gbɛ̃́ↄnɛ: 
\v 15 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀ á yã́ pↄ́ a mɛ̀ á yía wɛ̃́lɛɛ bee ń a zↄ̃ɛwiaↄwa yíamá píiɛ, kɛ́ wɛ̃́lɛpideↄ swã́ gbãa kɛ̀, aai a yãmao yã́i.
\c 20
\s1 Zelemii daaliu
\p
\v 1 Kɛ́ sa'ona Pasuu, Imɛɛ nɛ́ pↄ́ dɛ Dii kpɛ́ gbɛ̃zↄ̃ↄe ũ Zelemii ãnabikɛkɛapi mà, 
\v 2 a tò wà aà gbɛ̃̀ wà aà dàliu Dii kpɛ́ bↄlɛ pↄ́ wì mɛ Bɛ̃yãmɛɛ Bↄlɛ Musu saɛ. 
\v 3 Kɛ́ gu dↄ̀ Pasuu Zelemii bↄ̀ líu, ↄ̃ Zelemii òɛ̀: Dii a onɛ Pasuu lↄo, sema Vĩapↄↄliaai. 
\v 4 Asa ma Dii ma mɛ̀, má tó ǹ gili gɛ̃ nzĩau ń n gbɛ̃naↄ píiɛ. An ibɛɛↄ ń kwɛ́ zĩ guu, ńyↄ̃ wɛsiɛ. Má Yudaↄ na Babɛli kíaɛ a ↄzĩɛ, i tá ń ń gbɛ̃eↄ Babɛli, i ń gbɛ̃eↄ dɛdɛ zĩ guu. 
\v 5 Má wɛ̃́lɛɛ bee àizɛɛↄ na ń ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩɛ, a buapↄ́ↄ píi ń a pↄ́ bɛɛɛdeↄ píi ń pↄ́ pↄ́ kú Yudaↄ kía làasiuↄ, aai naaa taò Babɛli. 
\v 6 Mpi sↄ̃ Pasuu ń n bɛdeↄ píi, wa táánↄ Babɛli zĩ̀zↄↄ ũɛ. We ńyↄ̃ gau, wa n vĩ ń n gbɛ̃na pↄ́ n ãnabi'ɛgɛnakɛ kɛ̀nɛ́ↄ.
\q1
\v 7 Dii, n kↄ̃nikɛ̀mɛɛɛ,
\q1 ↄ̃ ma n yã́zɛ è,
\q1 n gbãamↄ̀mɛɛɛ, ↄ̃ n ma fu.
\q1 Ɔ̃ ma gↄ̃ pↄ́ yáalↄa ũ,
\q1 gbɛ̃́pii ìↄ ma láanikɛɛ.
\q1
\v 8 Tó málɛ yã'o píi, wii mi lɛ́,
\q1 mi wɛ́tɛ̃a ń pↄkaalɛao kpàwakɛ.
\q1 Dii yã́ mɛ́ tò wì ma sↄ̃́sↄ̃,
\q1 wìↄ ma kɛ pↄ́ↄpↄↄ za kↄↄ e oosi.
\q1
\v 9 Tó ma mɛ̀ má aà yã́ dↄ gbɛ̃́ↄguo,
\q1 má yã'o ń aà tↄ́o lↄo,
\q1 aà yã́pi ìↄ ma sↄ̃ tɛ́kũɛ,
\q1 ìↄ dɛ lá wà tɛkà ma mɛ guuwaɛ.
\q1 Yã́pi kṹkũa ì ma wãɛ, má fↄ̃o.
\q1
\v 10 Asa mi ma wìↄ vãikpaaĩmanↄ dasi,
\q1 wìↄ mɛ, Vĩapↄↄliaai.
\q1 À aà kↄmalɛkɛ!
\q1 Wà aà kↄmalɛkɛ!
\q1 Ma gbɛ̃́ↄ wɛ́ ìↄ dↄ ma lɛ́lɛaiɛ,
\q1 aaì mɛ, tó à zã̀ yã́wa,
\q1 wá aà fuɛ, wí tↄsiwà.
\q1
\v 11 Ń beeo Dii kumanↄ nɛgↄ̃n pãsĩ ũ,
\q1 a yã́i ma wɛtãnaↄ kpagua.
\q1 Aa fua, wí i ń kṹ.
\q1 Aa tidↄmalao, aai gↄ̃ ń tↄ́ ĩ́io.
\q1
\v 12 Dii Zĩgↄ̃de, gbɛ̃maa tàasikana,
\q1 ni nↄ̀sɛ ń làasooo gwagwa.
\q1 Tↄ símámɛɛ mà gwa,
\q1 asa ma azĩa nànɛ n ↄzĩɛ.
\q1
\v 13 À lɛsi Diiɛ à aà táasilɛ!
\q1 Asa ì wɛ̃nade bↄ vãikɛnaↄ ↄzĩɛ.
\b
\q1
\v 14 Gↄↄ pↄ́ ma da ma iwà gↄ̃ láaipↄ ũ,\f + \fr 20.14 \fr*\ft Yob 3.1-12\ft*\f*
\q1 ma igↄↄpi su báaa kɛo.
\q1
\v 15 Gↄ̃ɛ pↄ́ gɛ̀ a baokpà ma maeɛ,
\q1 à aà pↄ kɛ̀ɛ̀ na à mɛ̀,
\q1 aà na nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ,
\q1 ade gↄ̃ láaipↄ ũ.
\q1
\v 16 Gↄ̃ɛpi gↄ̃ lán wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii ń fuangba ń wɛ̃nagwasaiↄwa.
\q1 Aàliↄ búbua ma kↄↄ,
\q1 iliↄ zĩkawii ma fãanɛ.
\q1
\v 17 Asa i ma dɛ nɛasakpɛu
\q1 ma da gbɛɛ gↄ̃̀ ma mia ũ
\q1 aà nɛasakpɛ gↄ̃̀ dↄ ma papa ũ gↄↄpiio.
\q1
\v 18 Bↄ́mɛ tò ma bↄ nɛasakpɛpiu la?
\q1 Taasi ń pↄsiao ↄ̃ má dↄ̃,
\q1 ma gↄↄ a pa ń wíoɛ.
\c 21
\s1 Zelemii Yelusalɛũ dúuzↄ̃a yã'oa
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ gↄↄ pↄ́ kí Zedekia Malakia nɛ́ Pasuu ń sa'ona Zefania, Maasea nɛ́o zĩ̀wà. Aa mɛ̀: 
\v 2 Yãgbɛawɛ̃ɛ Diiwa, asa Babɛli kí Nɛbukanɛza lɛ́ zĩkawanↄɛ.\f + \fr 21.2 \fr*\ft 2Kia 25.1-2\ft*\f* Wìliↄ dↄ̃o tó Dii a dabudabue kɛwɛ̃ɛ lán yãawa, i aà yáwɛ̃ɛ.
\p
\v 3 Ɔ̃ Zelemii ònɛ́ aa gɛ o Zedekiaɛ: 
\v 4 Dii Isailiↄ Lua mɛ̀: N zĩgↄ̃ pↄ́ aa gↄ̃kɛbↄↄ kũa, aalɛ zĩkaò bĩ́i kpɛ ń Babɛli kíao ń Babiloni bùsude pↄ́ koezↄ̃̀áziↄ, má tó n zĩgↄ̃piↄ kpɛkpaɛ, wi ń gↄ̃kɛbↄpiↄ sɛ́lɛ sioázi wɛ̃́lɛu la. 
\v 5 Mámɛ má a gã̀sĩ poo, mí zĩkaánↄ ń ma gã̀sa gbãao ń pↄfɛ̃o ń kyã̀wãao ń pↄkũma zↄ̃ↄo. 
\v 6 Má gagyã pãsĩ ká wɛ̃́lɛɛbeedepiↄgu aa gagaɛ, gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ píi. 
\v 7 Ma Dii ma mɛ̀, bee gbɛa mí Yudaↄ kí Zedekia ń a ìwaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa bↄ̀ gagyã ń zĩo ń nↄanao guuↄ na Babɛli kí Nɛbukanɛzaɛ a ↄzĩ ń ń ibɛɛ pↄ́ aalɛ ń wɛↄ, aai ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao. Aa sùuukɛńnↄo, aa ń gbɛ̃e too, aa ń wɛ̃nagwao.
\p
\v 8 O gbɛ̃́ kĩniↄnɛ sↄ̃ ma Dii ma mɛ̀, wɛ̃ni zɛ́ ń ga zɛ́o ↄ̃ málɛ ↄlↄnɛ́. 
\v 9 Gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛɛ beepiuↄ gaga zĩu ń nↄanao ń gagyãoɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa bↄ̀ gɛ̀ nà Babiloni bùsude pↄ́ koezↄ̃̀ńziↄwaↄ sↄ̃ aaↄ kuɛ, adeↄ mɛ́ aa bↄ. 
\v 10 Ma zɛò mà vãikɛ wɛ̃́lɛɛ beepiɛ, i kɛ maa no. Ma Dii mámɛ má ò. Má wɛ̃́lɛpi na Babɛli kíaɛ a ↄzĩɛ, i tɛsↄ̃wà. 
\v 11 O Yudaↄ kí bɛdeↄnɛ aa Dii yã́ɛ bee ma.
\q1
\v 12 Davidi bɛdeↄ, ma Dii ma mɛ̀,
\q1 àliↄ yãkɛ a zɛ́wa lá gu lɛ́ dↄ,
\q1 í gbɛ̃́ pↄ́ wàlɛ gbãamↄnɛ́ↄ bↄ ń wɛtãnaↄ ↄzĩ.
\q1 Tó i kɛ màa sↄ̃o, má pↄfɛ̃bↄbↄwá
\q1 lán tɛ́wa á vãikɛaↄ yã́iɛ,
\q1 iↄ kṹwá, gbɛ̃e a fↄ̃ dɛo.
\q1
\v 13 Yelusalɛũdeↄ, má bↄ á kpɛɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Á kú gbɛ̀ sàlala musu guzulɛ saɛ,
\q1 ↄ̃ i mɛ: Démɛ a fↄ̃ lɛ́lɛwái?
\q1 Démɛ a e siwázi wá tòoui?
\q1
\v 14 Má ĩadawá á yãkɛaↄ lɛ́uɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Má tɛsↄ̃ á líkpɛ kpɛ́waɛ,\f + \fr 21.14 \fr*\ft 1Kia 7.2\ft*\f*
\q1 tɛ́pi i kṹ pↄ́ pↄ́ liaaiↄwa píi.
\c 22
\s1 Zelemii yã'oa Yuda kíaↄnɛ
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Dii òn kɛ: Gɛ́ Yudaↄ kí bɛ, ní yã́ɛ bee oɛ̀. 
\v 2 Yudaↄ kía pↄ́ zↄ̃lɛa Davidi kpalau, Dii yãma, mpi ń n ìwaↄ ń n gbɛ̃́ pↄ́ aaì gɛ̃ bↄlɛɛ beeuↄ. 
\v 3 Dii mɛ̀, àli yãmaakɛ a zɛ́wa. Àli gbɛ̃́ pↄ́ wàlɛ gbãamↄɛ̀ bↄ aà wɛtãna ↄzĩ. Ásuli gbãamↄ bↄ̀mↄɛo ge tonɛ ge gyaa. Ásuli ń taiinkɛo. Ásuli yãesaide dɛ guɛ beeu lↄo. 
\v 4 Asa tó álɛ zĩkɛ yã́piwa, kía pↄ́ zↄ̃lɛa Davidi kpalauↄ gɛ̃ bɛɛ bee bↄlɛpiu kua sↄ̃́goↄ guu ń dia sↄ̃́ↄ kpɛo ń ń ìwaↄ ń ń gbɛ̃́ↄɛ. 
\v 5 Tó álɛ zĩkɛ yã́piↄwa sↄ̃o, ma Dii má sì ń mazĩao, bɛɛ beepi a gↄ̃ bɛzia ũɛ.\f + \fr 22.5 \fr*\ft Mat 23.38, Luk 13.35\ft*\f* 
\v 6 Yã́ pↄ́ ma Dii má ò Yudaↄ kí bɛ musun kɛ:
\q1 Ń dɛmɛɛ lán Galada bùsuwa,
\q1 lán Libã bùsu gbɛ̀sĩsĩ misonawa.
\q1 Ń beeo má tó ǹ gↄ̃ gbáa ũɛ,
\q1 wɛ̃́lɛ pↄ́ gbɛ̃e ku a guuo ũ,
\q1
\v 7 mí bùsudɛnaↄ gbaɛma,
\q1 an baade iↄ a gↄ̃kɛbↄↄ kũa,
\q1 aai á sɛdɛ lí maaↄ zↄ̃zↄ̃ kátɛu.
\m
\v 8 Buiↄ aaↄ dↄ wɛ̃́lɛɛ beepizi dasi, aai kↄ̃ lala aa mɛ: Bↄ́yãi Dii kɛ̀ mɛɛwiaɛ beeɛ kɛ́wai? 
\v 9 Wi onɛ́, kɛ́ aa Dii ń Lua bàakuańnↄ yã́ tò we, aa gɛ̀ kùlɛ dii pãleↄnɛ aa zↄblènɛ́ yã́iɛ.
\q1
\v 10 Ásu ↄ́ↄlↄ gbɛ̃́ pↄ́ gà yã́ musuo,
\q1 ásu waiyookɛɛ̀o.
\q1 À ↄ́ↄlↄ gbɛ̃́ pↄ́ wà tàaànↄ yã́ musu,
\q1 asa a sua vĩ lↄo,
\q1 a wɛsi a bɛ bùsulɛ lↄo.
\b
\m
\v 11 Yã́ pↄ́ Dii ò Yudaↄ kí Saluũ\f + \fr 22.11 \fr*\ft 2Kia 23.31-34\ft*\f* pↄ́ zↄ̃̀lɛ a mae Yosia gbɛu yã́ musun kɛ, à mɛ̀:
\q1 À bↄ̀ lakĩi, mɛ́ a su la lↄo.
\q1
\v 12 A ga gu pↄ́ wà tàuaànↄ zĩ̀zↄ ũɛ,
\q1 a wɛsi bùsuɛ beepilɛ lↄo.
\q1
\v 13 Waiyoo kía pↄ́ bɛkpà,
\q1 i a yãkɛkɛ a zɛ́wao,
\q1 a tò a gbɛ̃́ↄ zĩkɛ̀ɛ pã.
\q1 Waiyoo kía pↄ́ kpɛ́ↄ dìdikↄ̃a,
\q1 i a yã́gↄ̃gↄ̃ a zɛ́wao,
\q1 i fĩabo a zĩkɛnaↄnɛo.
\q1
\v 14 À mɛ̀ á ua tìisi kpa azĩaɛ
\q1 ń kpɛ́ zↄ̃ↄ didiakↄ̃aↄ,
\q1 á fɛnɛnti yaasanaↄ bↄbↄ,
\q1 í sɛdɛ líↄ kpa a gĩↄwa kpɛ́kpɛ,
\q1 í pↄ́ tɛ̃a lɛwà.
\q1
\v 15 N kíakɛá sɛdɛ lí dasi yã́ yã̀?
\q1 N mae i pↄble à imìo lò?
\q1 À yãmaakɛ̀ a zɛ́wa,
\q1 ↄ̃ aà yã́ bↄ̀ maa.
\q1
\v 16 À zɛ̀ ń taasideↄ ń wɛ̃nadeↄ,
\q1 ↄ̃ yã́ bↄ̀ɛ̀ maa.
\q1 Kɛ́ a ma dↄ̃ yã́in weo lò?
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 17 Ń tò ↄvãi n wɛ́ ń n sↄ̃o blè
\q1 ń yãesaidedɛao ń gbãamↄanɛ́o
\q1 ń gbɛ̃́ↄ bↄ́ↄ'imiao.
\b
\m
\v 18 Ayãmɛto Dii yã́ɛ bee ò Yudaↄ kí Yosia nɛ́ Yoakiũ\f + \fr 22.18 \fr*\ft 2Kia 23.36-24.2\ft*\f* musu.
\q1 Wa aà gɛ ↄ́ↄlↄ wà mɛ
\q1 waiyoo gↄ̃ɛ, waiyoo nↄɛo.
\q1 Wà aà gɛ ↄ́ↄlↄ wà mɛ,
\q1 waiyoo ma dii, waiyoo ma kíao.
\q1
\v 19 Wa kɛ aà gɛɛ
\q1 lá wì kɛ zàa'ĩn gɛɛwaɛ.
\q1 Wa aà gɛ gálɛ bↄò Yelusalɛũ
\q1 wà vũaa wɛ̃́nkpɛɛ.
\q1
\v 20 À gɛ wii pãlɛ Libã bùsuu,
\q1 í búbuapɛ Basana bùsuu,
\q1 í wiilɛ Abaliũ gbɛ musu,
\q1 asa bui pↄ́ a yãyèńnↄↄ fùaɛ.
\q1
\v 21 Kɛ́ álɛ namable, má òɛ́,
\q1 ↄ̃ a mɛ̀ á mao.
\q1 Zɛ́ pↄ́ á bɛu za á ɛ̀waasogↄↄn we,
\q1 íli swã́sɛ ma yã́io.
\q1
\v 22 Ĩana a á dↄaanaↄ sɛ́lɛ píiɛ,
\q1 wi bui pↄ́ a yãyèńnↄↄ kṹkũ táńnↄ,
\q1 á gɛɛ i gↄ̃ kpá á wɛ́i,
\q1 wí i á kṹ á vãikɛaↄ yã́i.
\q1
\v 23 Á gbɛ̃́ pↄ́ á kú kpɛ́ pↄ́ wa dↄ̀ ń Libã líↄ guu,
\q1 a sakpɛdà sɛdɛ lípiↄ musu,
\q1 wãwã a mↄ́wá lán nɛ'iwãwãwaɛ,
\q1 í aaukɛ à pelembo.
\b
\m
\v 24 Ma Dii má ò Yudaↄ kí Yɛkↄnia\f + \fr 22.24 \fr*\ft 2Kia 24.8-17\ft*\f* Yoakiũ nɛ́ɛ, baa kɛ́ ń dɛ tãana ũ ma ↄplaa ↄnɛwa, ń ma kuao má n bↄ ma ↄpiwaɛ. 
\v 25 Mí n na gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ n wɛↄnɛ ń ↄzĩ, gbɛ̃́ pↄ́ ńlɛ vĩakɛnɛ́ↄ, Babɛli kí Nɛbukanɛza ń Babiloniↄ. 
\v 26 Mpi ń n da'iao, má á zu bùsu pãleuɛ, bùsu pↄ́ wi á iuo. We á gagau. 
\v 27 Á e su bùsu pↄ́ áↄ a bɛɛkɛuo.
\q1
\v 28 Yɛkↄnia gbɛ̃́ bee dɛ oo pↄ́ wì
\q1 wà sakàu ge pↄ́ pↄ́ gbɛ̃e yeio ũ yã̀?
\q1 Bↄ́yãi wa aà zu ń a nɛ́ↄ
\q1 bùsu pↄ́ aa dↄ̃o guui?
\q1
\v 29 Bùsude, bùsude, bùsudeↄ,
\q1 à Dii yãma.
\q1
\v 30 Dii mɛ̀ gbɛ̃́pi tↄ́ dalau nɛ́sai,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ a bↄ maa e a wɛ̃ni lɛ́uopi,
\q1 asa aà nɛ́e a bↄ maao,
\q1 an gbɛ̃e a e Yudaↄ kía ble
\q1 à zↄ̃lɛ Davidi kpalauo.
\c 23
\s1 Davidi bui vlãpaa yã́zɛdekɛna ũ
\p
\v 1 Ma Dii ma mɛ̀, waiyoo sãdãna pↄ́ aaì ma sãↄ kaalɛↄ, dↄaana pↄ́ aaì ma kpàsa sãↄ fãaaↄ. 
\v 2 Ayãmɛto ma Dii Isailiↄ Lua má ò ma gbɛ̃́ dↄaanapiↄnɛ, lá i ↄlia ma sãↄzio, mɛ́ a ń yá a ń fãaa, má á yãkɛaↄ wíɛ́ á musuɛ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 3 Mámɛ má a sã kↄ̃naↄ kãaa bùsu pↄ́ ma ń yá ma ń kpáuↄ píi, mí suńnↄ ń kpàsau, aai nɛ'i aa kↄ̃́. 
\v 4 Má sãdãnaↄ dilɛnɛ́ aa dↄaanɛ́, vĩa a ń kṹ lↄo, sↄ̃ a kɛ̃́ńgu lↄo, mɛ́ an kee a sã́sã lↄo. Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 5 Gwa, gↄↄe a mↄ́
\q1 kɛ́ má tó Davidi bui vlãpa\f + \fr 23.5 \fr*\ft Isa 4.2\ft*\f* gbɛ̃maa ũ,
\q1 kía pↄ́ a kpalable ń laaio ũ,
\q1 i yãmaakɛ a zɛ́wa a bùsuu.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 6 Aà gↄↄ Yudaↄ mi aↄ daa íaɛ,
\q1 Isailiↄ iↄ ku dↄdↄa.
\q1 Tↄ́ɛ bee wàli aà sísiwà,
\q1 Dii pↄ́ tò yã́ bↄ̀wanↄ na.\f + \fr 23.6 \fr*\ft Zel 33.14-16\ft*\f*
\b
\m
\v 7 Gwa, gↄↄe a mↄ́ kɛ́ wa mɛ ń Dii pↄ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipio lↄo, 
\v 8 sema ń Dii pↄ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ gugbãntoo oi bùsuu ń bùsu pↄ́ à ń yá ń kpáuↄ píio.
\s1 Ãnabi ɛgɛnaↄ
\q1
\v 9 Ma pↄ yà ãnabiↄ yã́ musu dúuduuɛ,
\q1 ma wá gà píi,
\q1 ma gↄ̃ lán wɛ̃dɛnawa,
\q1 lán gbɛ̃́ pↄ́ vɛ̃ɛ zↄ̃̀lɛwàwa
\q1 Dii ń a yã́ gbãsĩsaio yã́i.
\q1
\v 10 Gbãsĩkɛnaↄ bùsu pà,
\q1 vãi ↄ̃ aa tɛi, we an gbãa kuu.
\q1 Bùsu gↄ̃̀ wɛ̃nannↄ kɛ́ Dii lɛkɛ̀ɛ̀ yã́i,
\q1 dã́dãkɛkĩi gↄ̃̀ ń wío.
\b
\q1
\v 11 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 ãnabiↄ ń sa'onaↄ pã̀zɛa,
\q1 mi ń e ń vãio ma kpɛ́u se.
\q1
\v 12 A yã́i tò an zɛ́ a zãana kɛ,
\q1 má ↄzↄ̃ńzi aa kwɛ gusiauɛ,
\q1 mí yã́yiamá ń ĩadamagↄↄ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 13 Ma yãvãi è Samali ãnabieↄwa,
\q1 aa yã'ò ń Baali gbãao
\q1 aa ma gbɛ̃́ Isailiↄ sã̀sãò.
\q1
\v 14 Ma vãi pↄ́ ì dimá è Yelusalɛũ ãnabiↄwa,
\q1 aaì gbãsĩkɛ, aaↄ bɛ ń mↄafilio,
\q1 aaì vãikɛnaↄ gba gbãa,
\q1 ↄ̃ gbɛ̃e lí mikɛ̃ a vãiwao.
\q1 Aa gↄ̃̀mɛɛ lán Sↄdↄũdeↄwa ḿpii,
\q1 wɛ̃́lɛdepiↄ dɛ lán Gↄmↄↄdeↄwaɛ.\f + \fr 23.14 \fr*\ft Daa 18.20\ft*\f*
\b
\q1
\v 15 A yã́i tò ma Dii Zĩgↄ̃de
\q1 má ò ãnabipiↄ yã́ musu ma mɛ̀,
\q1 má tó aa gↄ̃i só ń pↄblea ũ,
\q1 aai kona í mi ń imia ũ,
\q1 asa Yelusalɛũ ãnabipiↄ tò
\q1 ma yãdasai lì bùsupiaɛ.
\b
\q1
\v 16 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 ásu yã́ pↄ́ ãnabiↄ lɛ́ oɛ́ mao.
\q1 Aaì to àↄ yiongo lɛ́baa dↄ̃́aɛ,
\q1 anzĩa yã́ ↄ̃ aaì oɛ́,
\q1 aali ma ma lɛ́uo.
\q1
\v 17 Aaì o gbɛ̃́ pↄ́ sakàmaguↄnɛ,
\q1 má ònɛ́ aaↄ ku aafiaɛ.
\q1 Aaì ɛa o swã́gbãadepiↄnɛ,
\q1 vãi a ń leo.
\q1
\v 18 An démɛ kú ma ìwaↄ guu
\q1 à e ma yãmai?
\q1 An démɛ swãsɛ̀ ma yã́i a mài?
\q1
\v 19 Gwa! Má pↄkũmabↄbↄmá lán zàa'ĩanawaɛ,
\q1 i liasãizↄ̃ à pila vãikɛnaↄ miwa lán zàawa.
\q1
\v 20 Ma pↄfɛ̃ a weeo
\q1 e mà gɛ yã́ pↄ́ málɛ yá midɛò.
\q1 Gↄↄgbɛzãzĩ ↄ̃ á a midↄ̃ sã́asã.
\q1
\v 21 Mámɛ mi ãnabipiↄ dilɛo,
\q1 ↄ̃ aa wãa ń ń yãkɛao,
\q1 mi yã'onɛ́o, ↄ̃ aa gɛ̀ yã'ò.
\q1
\v 22 Tó aa ku ma ìwaↄ guu yãa,
\q1 dↄ̃ aa ma yã́ kpàwakɛ̀ ma gbɛ̃́piↄnɛ,
\q1 dↄ̃ aa tò aa bↄ̀ ń zɛ́ vãi guu
\q1 aa mikɛ̃̀ ń dàa vãiↄwa.
\q1
\v 23 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 gudoũna Luan ma ũa?
\q1 Kãikãi e zã̀zã Luan ma ũ.
\q1
\v 24 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 gbɛ̃e a e ulɛ guei mà gí aà eia?
\q1 Mi musu ń zĩ́lɛo pao lé?
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\p
\v 25 Ma yã́ pↄ́ ãnabi ɛgɛnaↄ ì o ń ma tↄ́o mà, aaì mɛ, wa è iuɛ, wa è iuɛ. 
\v 26 Ãnabipiↄ ɛɛ kũa ń nↄ̀sɛ guu. Bↄɛ aa zɛ sã́sãyã pↄ́ kú ń sↄ̃u ãnabikɛkɛaɛi? 
\v 27 Aalɛ e nana yã́ pↄ́ wàlɛ okↄ̃ɛ a to ma tↄ́ sã́ ma gbɛ̃́ↄguɛ, lá à sã̀ ń deziↄgu Baali yã́iwa. 
\v 28 Ãnabi pↄ́ nana'ò, aà a nanapi dau siunɛ́. Gbɛ̃́ pↄ́ ma yã́ kũa sↄ̃, aà ma yã́pi onɛ́ sĩana. Bↄ́ blɛwɛ mìsina vĩ ń pↄ́wɛnapioi? 
\v 29 Ma yã́ dɛ lán tɛ́waɛ, a dɛ lán masana pↄ́ ì gbɛwi kɛ́lɛkɛlɛwaɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 30 A yã́i ma Dii ma fɛlɛ ń ãnabi pↄ́ aaì ma yã́ sɛ́kↄ̃wa aa sↄ̃òpiↄ. 
\v 31 Ao, ma fɛlɛ ń ãnabi pↄ́ aaì ńzĩa yã'o, aaì mɛ mámɛ má òpiↄɛ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 32 Ao, ma fɛlɛ ń ãnabi gbɛ̃sãsãna nana'onapiↄ. Aaì dau siu ma gbɛ̃́ↄnɛ, aaì ń sã́sã ń ń ɛɛ pã giiↄɛ. I kɛ mámɛ ma ń dílɛo, mi ń zĩo. Aali kã́fĩae kɛ gbɛ̃́piↄnɛo. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 33 Tó gbɛ̃́piↄ ge ãnabie ge sa'onae n la à mɛ̀, yã́ kpele ma mɛ̀ a ń lei? Ní onɛ́, bↄ́ yã́ ũi? Má ń tó weɛ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 34 Tó ãnabi ge sa'ona ge gbɛ̃e mɛ̀ Dii yã́ álɛ o, má ĩada gbɛ̃́piwaɛ ń a bɛdeↄ. 
\v 35 Yã́ pↄ́ á baade ì o a gbɛ̃naɛ ge a daɛɛn kɛ: Á mɛ kpelewa Dii yã́zãsìmai? Dii mɛ̀a ni? 
\v 36 Á gbɛ̃e su lɛ́kã ma yãzↄ̃lɛawáwa lↄo, asa baade zĩa yã́ mɛ́ a zↄ̃lɛwà. Màa iↄ bɛ ń ma Dii Zĩgↄ̃de á Lua bɛ̃́ɛ yã́ fuangbaao. 
\v 37 Àli ãnabi la, kpelewa Dii yã́zãsìmai? Dii mɛ̀a ni? 
\v 38 Tó à sù mɛ̀, yã́ pↄ́ ma mɛ̀ a zↄ̃lɛwán kɛ, baa kɛ́ má òɛ́ ásu lɛ́kãwào, 
\v 39 a yã́i má á yã́ bↄ dilɛɛ. Ápiↄ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ má kpà á deziↄwao, má gíáziɛ, mí á vũaa, 
\v 40 mí tó àↄ bɛ ń wío, á gɛɛ iↄ kpaa á wɛ́i gↄↄpii.
\c 24
\s1 Kaadↄɛn gbí pla
\p
\v 1 Kɛ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza Yudaↄ kí Yɛkↄnia, Yoakiũ nɛ́ ń Yuda gbãadeↄ ń li'ãnaↄ ń siaↄ kũ̀kũ Yelusalɛũ à tàńnↄ Babɛli bùsuu zĩ̀zↄↄ ũ,\f + \fr 24.1 \fr*\ft 2Kia 24.12-15\ft*\f* a gbɛa Dii kaadↄɛn gbí pla ↄ̀lↄmɛɛ kálɛa a kpɛ́ kpɛɛlɛ. 
\v 2 Gbípi mɛ̀ndo kaadↄɛna maa maamaaɛ, libɛ maa dafuↄnɛ. Ado sↄ̃, a vãi gɛ̃agɛ̃̀, wa fↄ̃ bleo a vãipi yã́i. 
\v 3 Ɔ̃ Dii ma la à mɛ̀: Bↄ́ ń èi Zelemii? Má wèwà: Kaadↄɛnaↄnɛ. A pↄ́ pↄ́ maa maa maamaaɛ, pↄ́ pↄ́ vãi sↄ̃, a vãi gɛ̃agɛ̃̀, wa fↄ̃ bleo a vãi yã́i. 
\v 4 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 5 Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, Yuda pↄ́ ma ń yá la, aa gↄ̃̀ zĩ̀zↄↄ ũ Babɛli bùsuuↄ, málɛ ń gwa pↄmaaↄ ũ lán kaadↄɛn maapiↄwaɛ. 
\v 6 Máↄ wɛ́tɛńzi an bↄa maa yã́iɛ, mí suńnↄ bùsuɛ beeu. Má ń zɛdↄɛ, má ń fuangbao, má ń gba gbãaɛ, má ń gbooo. 
\v 7 Má ń gba sↄ̃ pↄ́ a to aa ma dↄ̃, kɛ́ mámɛmaa Dii, aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ, asa aa sua ń nↄ̀sɛmɛndooɛ. 
\v 8 Ma Dii ma mɛ̀, lá wa kɛ ń kaadↄɛn vãi pↄ́ wa fↄ̃ bleoo a vãi yã́i, màa má kɛ ń Yudaↄ kí Zedekiao ń a ìwaↄ ń Yelusalɛũ gbɛ̃́ kↄ̃naↄ, aa gↄ̃̀ bùsuɛ beeu ge aa tà Egipin nò. 
\v 9 Má tó aa gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu yãpãsĩ ũ dṹnia bùsu gbɛ̃́piiɛɛ. Aa gↄ̃ láanipↄ ũ, gbɛ̃́sↄ̃sↄ̃bↄ ũ, gbɛ̃́kabↄ ũ, wi yãadańnↄ gu pↄ́ má ń yá mà ń kpáu píi. 
\v 10 Má zĩgↄ̃ↄ gbaɛmá ń iminao ń gagyão e mà gɛ ń midɛ bùsu pↄ́ má kpà ń deziↄwau.
\c 25
\s1 Yudaↄ kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ bàaↄ̃kwi
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ Yudaↄ yã́ musu Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu, Babɛli kí Nɛbukanɛza kpalablea wɛ̃̀ sɛ̃́ia guu.\f + \fr 25.1 \fr*\ft 2Kia 24.1, Dan 1.1-2\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ ãnabi Zelemii ò Yelusalɛũdeↄnɛ ń Yudaↄ píi à mɛ̀: 
\v 3 Sɛa za Yudaↄ kí Yosia, Amↄ nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ kuɛ'aaↄ̃de guu e gbã, a wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃on la kɛ́ Dii yã́ ìↄ dɛdɛa, ↄ̃ miↄ oɛ́, ili swã́sɛio.
\p
\v 4 Dii ìↄ a zↄ̀blena ãnabiↄ dilɛɛ́ mↄ̀ↄmↄↄ, ili swã́sɛ ń yã́io, ili mao. 
\v 5 Aa mɛ̀ á baade bↄ a zɛ́ vãiu, à mikɛ̃ a vãikɛawa, íↄ ku bùsu pↄ́ Dii kpà á deziↄwau gↄↄpii. 
\v 6 Aa mɛ̀ ásu tɛ tã́aↄzi à zↄblenɛ́ à kúlɛnɛ́o. Ásu to Dii pↄ fɛ̃ á pↄkɛaↄ yã́i à ĩadawáo.
\p
\v 7 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, i swã́sɛ ma yã́io, ↄ̃ a ma pↄ fɛ̃̀ ń á pↄkɛaↄ. Màa a ĩadà ázĩawa. 
\v 8 A yã́i ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, lá i swã́sɛ ma yã́io, 
\v 9 má gugbãntoodeↄ sísiwá ń ma zↄ̀blena Babɛli kí Nɛbukanɛzao, mí tó aa lɛ́lɛwá á bùsuu la ń bui pↄ́ liaaáziↄ píi. Má ń kaalɛɛ, aai gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láanipↄ ũ, aaiↄ kaalɛa wáiwai e gↄↄpii. 
\v 10 Má ń pↄnakɛa ń yaalↄo ń nↄsɛkↄ̃fĩo ń wísilↄgbɛ kↄ̃fĩo ń filia gupuao midɛɛ.\f + \fr 25.10 \fr*\ft Zel 7.34, Zia 18.22-23\ft*\f* 
\v 11 Wa bùsupi kaalɛ à gↄ̃ da wáiwai píiɛ, a buiↄ i zↄble Babɛli kíaɛ wɛ̃̀ bàaↄ̃kwi.\f + \fr 25.11 \fr*\ft 2Lad 36.21, Dan 9.2\ft*\f* 
\v 12 Tó wɛ̃̀ bàaↄ̃kwipi pà, má tó Babɛli kía ń a bùsudeↄ tàae wí ń musu, Babiloni bùsupi i gↄ̃ wáiwai e gↄↄpii. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 13 Má tó yã́ pↄ́ má ò bùsupi le píiɛ, yã́ pↄ́ kú láɛ bee guu ãnabikɛ pↄ́ Zelemii kɛ̀ bui píi musu. 
\v 14 Ampiↄ aa zↄble buiↄnɛ dasi ń kía zↄ̃ↄↄ, mí fĩabonɛ́ ń yãkɛawa ń ń pↄkɛaↄo.
\s1 Dii pↄkũma imibↄ
\p
\v 15 Yã́ pↄ́ Dii Isailiↄ Lua òmɛɛn kɛ a mɛ̀: Imibↄ pↄ́ ma pↄkũma vɛ̃ɛ ka a pai si ma ↄzĩ, ní tó bui pↄ́ málɛ n zĩmáↄ mi ḿpii. 
\v 16 Tó aa mì, aa tàlaatalaabo, aaiↄ ĩ́ande yã́ kɛ fɛ̃nda pↄ́ málɛ sińgu yã́i. 
\v 17 Ɔ̃ ma imibↄpi sì Dii ↄzĩ, má tò bui pↄ́ Dii ma zĩmáↄ mì ḿpii. 
\v 18 À ma zĩ Yelusalɛũ ń Yuda wɛ̃́lɛↄ ń ń kíaↄ ń ń gbãadeↄwa, kɛ́ aa gↄ̃ bɛzia ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láanipↄ ũ, gbɛ̃́kabↄ ũ, lá a ku gbãɛwa. 
\v 19 À ma zĩ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄwa ń a ìwaↄ ń a kía deeↄ ń a gbɛ̃́ↄ píi 
\v 20 ń bui pↄ́ kú weↄ píi ń Uzu bùsu kíaↄ píi ń Filitɛ̃ kíaↄ píi, Asekeloni kía ń Gaza kíao ń Ɛkɛloni kíao ń Asedoda gbɛ̃́ kↄ̃naↄ kíao, 
\v 21 ń Ɛdↄũↄ ń Mↄabuↄ ń Amↄniↄ 
\v 22 ń Tii bùsu kíaↄ píi ń Sidↄ̃ bùsu kíaↄ píi ń ísia baa bùsu kíaↄ píi 
\v 23 ń Dedãↄ ń Temaↄ ń Buzuↄ ń bui pↄ́ aaì ń kã̀kãmↄ kɛ̃ɛlɛↄ 
\v 24 ń Laalubuↄ bùsu kíaↄ píi ń bui pↄ́ aa ku guwaiwaiuↄ píi 
\v 25 ń Zimli bùsu kíaↄ píi ń Elaũ bùsu kíaↄ píi ń Mɛdɛ kíaↄ píi 
\v 26 ń gugbãntoo oi bùsu kãikãi ń a zã̀zãↄ píi ń dṹnia bùsu píio. Babɛli bùsu kíaↄ mɛ́ aa mi ń gbɛa.
\p
\v 27 Onɛ́ ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, aa ípi mi e à zↄ̃lɛmáɛ. Aa pisi, aai lɛ́lɛ, aa fɛlɛ lↄo fɛ̃nda pↄ́ málɛ sińgu yã́i. 
\v 28 Tó aa gì imibↄpi síi n ↄzĩ aa a imi, onɛ́ ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀ aa mi teasiɛ. 
\v 29 Ma yã́yiaama guu, lá málɛ daalɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ ma tↄ́ kuwàwa, ampiↄ sↄ̃ aa bↄ pãe? Aa bↄ pão, asa málɛ fɛ̃ndadeↄ sisi dṹnia gbɛ̃́piiwaɛ. Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò. 
\v 30 Ãnabikɛkɛ yã́pi musu ǹ mɛ,
\q1 Dii a pala za musu,
\q1 a pũna za a kúkĩi pↄ́ a kua adoau,
\q1 a pala a bùsudeↄwa gbã́ugbãu,
\q1 a wiilɛ lán gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ ↄ̃zↄ̃ vɛ̃ɛwawa,
\q1 i zↄadↄ dṹnia gbɛ̃́piiwa.
\q1
\v 31 A kↄ̃fĩ a gɛ́ e dṹnia lɛ́wa,
\q1 asa Dii a bↄbↄ ń bui píioɛ,
\q1 a yã́kpalɛkɛ ń gbɛ̃nazĩna píio,
\q1 i fɛ̃nda si vãikɛnaↄgu.
\q1 Dii mɛ́ ò.
\q1
\v 32 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀:
\q1 Gwa, kaalɛ a li bùsu ń bùsuoa,
\q1 zàa'ĩan gbãa mɛ́ lɛ́ fɛlɛ za dṹnia lɛ́wa.
\m
\v 33 Gↄↄ bee gbɛ̃́ pↄ́ Dii a ń dɛdɛↄ aaↄ ku dṹnia lɛ́la e ń a lɛ́leo. Wa ń gaa ↄ́ↄlↄo, wa ń gɛ sɛ́lɛ wà vĩo, aaↄ kálɛa lán pↄtuo gbↄ̃wa tↄↄlɛɛ.
\q1
\v 34 Sãdãnaↄ, à koo pũna à búbuapɛ,
\q1 kpàsa dↄaanaↄ, à gbeembo bùsuu,
\q1 asa á kòlokpagↄↄ kàɛ,
\q1 á kwɛ́ à wíwi kɛ́lɛkɛlɛ lán sɛkpalawiawaɛ.
\q1
\v 35 Sãdãnaↄ bↄkĩi eo,
\q1 kpàsa dↄaanapiↄ e bàalɛo.
\q1
\v 36 Sãdãnaↄ wii ma dↄ,
\q1 kpàsa dↄaanapiↄ lɛ́ búbuapɛ,
\q1 asa Dii lɛ́ ń dã́dãkɛkĩiↄ kaalɛɛ.
\q1
\v 37 An gu namablekĩiↄ gↄ̃ da kílikili
\q1 Dii pↄkũma pãsĩ yã́i.
\q1
\v 38 A bↄ a tòou lán nↄ̀ↄmusuwaɛ,
\q1 an bùsu i gↄ̃ wáiwai ibɛɛↄ fɛ̃nda
\q1 ń Dii pↄkũma pãsĩo yã́i.
\c 26
\s1 Zelemii kua ga lɛ́zĩ
\p
\v 1 Yudaↄ kí Yoakiũ,\f + \fr 26.1 \fr*\ft 2Kia 23.36-24.6\ft*\f* Yosia nɛ́ kpalablea gↄↄ, Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma Dii ma mɛ̀, gɛ zɛ ma kpɛ́ ua, ní yã'o Yuda wɛ̃́lɛde pↄ́ lɛ́ mↄ́ lousisii ma kpɛ́ uauↄnɛ píi. Yã́ pↄ́ má dìlɛnɛↄ onɛ́ píi. Ńsu ǹ a kee too. 
\v 3 Wìliↄ dↄ̃o tó aa we n yãma, an baade i bↄ a zɛ́ vãiu, mí yã́ pↄ́ ma zɛò yãa mà yíamá an vãikɛa yã́i bↄ ma nↄ̀sɛu. 
\v 4 Onɛ́ ma Dii ma mɛ̀, tó aai swã́sɛ ma yã́i aa ma ikoyã pↄ́ má kpàmáↄ kũao, 
\v 5 tó aai swã́sɛ ma zↄ̀blena ãnabi pↄ́ miↄ dilɛnɛ́ mↄ̀ↄmↄↄↄ yã́io, lá aaì gí swã́sɛii yãawa, 
\v 6 má kɛ kpɛ́ɛ beeɛ lá má kɛ̀ Siloɛwaɛ,\f + \fr 26.6 \fr*\ft Yoz 18.1, Soũ 78.60\ft*\f* mí tó wɛ̃́lɛɛ beepi gↄ̃ gbɛ̃́kabↄ ũ bui píiɛ.
\p
\v 7 Sa'onaↄ ń ãnabiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi yã́ pↄ́ Zelemii ò Dii uapi mà. 
\v 8 Kɛ́ Zelemii yã́ pↄ́ Dii dàɛ à o gbɛ̃́ↄnɛ ònɛ́ a làa, sa'onaↄ ń ãnabiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi aa ↄpɛ̀lɛwà aa mɛ̀: N gaɛ. 
\v 9 Bↄ́yãi n ãnabikɛkɛ̀ n mɛ̀ kpɛ́ɛ bee a gↄ̃ lán Silowa, mɛ́ wɛ̃́lɛɛ bee a gↄ̃ bɛzia ũ wáiwaiɛi? Ɔ̃ wà lìa Zelemiizi Dii ua we. 
\v 10 Kɛ́ Yuda gbãadeↄ mà màa, aa bↄ̀ kibɛ aa gɛ̀ Dii ua, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ Bↄlɛ Dafu saɛ. 
\v 11 Ɔ̃ sa'onaↄ ń ãnabiↄ ò gbãadepiↄnɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi aa mɛ̀: Wà yãda gↄ̃ɛpia wà aà dɛ, asa à àsi bɛ̃̀ɛ ò wɛ̃́lɛɛ bee musuɛ, á swã́ mà. 
\v 12 Ɔ̃ Zelemii ò gbãadepiↄnɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi à mɛ̀: Dii mɛ́ ma dilɛ mà àsi bɛ̃̀ɛ pↄ́ á mà kpɛ́ɛ bee ń wɛ̃́lɛɛ beeo yã́ musupi o. 
\v 13 À á zɛ́ ń á yãkɛaↄ lilɛ, í Dii á Lua yãma, Dii i gbasa yã́ pↄ́ à mɛ̀ á yíawá bↄ a nↄ̀sɛu. 
\v 14 Mapi sↄ̃ má na á ↄzĩ kɛ kↄ̀. À kɛmɛɛ lá à kɛ̀ɛ́ maawa. 
\v 15 Ãma àↄ dↄ̃ sã́asã, tó a ma dɛ, á tó yãesaidedɛa yã́ wí á musu ń wɛ̃́lɛɛ beeo ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ píiɛ, asa sĩana guu Dii mɛ́ ma zĩ sĩana mà yã́piↄ kã́ɛ́ á swã́wa. 
\v 16 Ɔ̃ gbãadepiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi ò sa'onaↄ ń ãnabiↄnɛ aa mɛ̀, wá fↄ̃ yãda gↄ̃ɛpia wà aà dɛo. À yã'òwɛ̃ɛ ń Dii wá Lua tↄ́oɛ.
\p
\v 17 Ɔ̃ bùsu maezↄ̃ↄeↄ fɛ̀lɛ ò bílaɛ aa mɛ̀: 
\v 18 Mↄlɛsɛ gbɛ̃́ Mise ãnabikɛkɛ̀ kí Ezekia gↄↄ, a ò wá Yudaↄnɛ píi à mɛ̀:
\q1 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀,
\q1 wa Siↄna sa pa bua ũɛ,
\q1 wa to Yelusalɛũ gↄ̃ bɛzia ũ,
\q1 a kpɛ́ sĩ̀sĩ i gↄ̃ sĩ̀sĩ líkpɛde ũ.\f + \fr 26.18 \fr*\ft Mis 3.12\ft*\f*
\m
\v 19 Kí Ezekia ge Yuda gbɛ̃e Misepi dɛ̀e? Kɛ́ Ezekiapi Dii vĩa vĩ, i awakpaɛ̀, ↄ̃ Dii yã́ pↄ́ à mɛ̀ á yíamá bↄ̀ a nↄ̀sɛuo lé? Wápiↄ sↄ̃ wá ye yãzↄ̃ↄ i wázĩaɛ yã̀? 
\v 20 Gbɛ̃e ku à ãnabikɛkɛ̀ ń Dii tↄ́o lↄ. Aà tↄ́n Ulia, Semaia nɛ́, Kiliayaaliũ gbɛ̃́ɛ. À àsi bɛ̃̀ɛ doũ pↄ́ Zelemii ò wɛ̃́lɛɛ bee yã́ musu ò lↄ. 
\v 21 Kɛ́ kí Yoakiũ ń a nɛgↄ̃naↄ ń a kía deeↄ Ulia yã́pi mà, a wɛ̀ɛlɛ à aà dɛ. Kɛ́ Uliapi a feena mà, vĩa aà kũ̀, ↄ̃ à bàalɛ̀ tà Egipi. 
\v 22 Ɔ̃ kí Yoakiũ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Egipi ń Akaboo nɛ́ Ɛlenatão. 
\v 23 Aa Ulia kũ̀ sùò kíɛ, ↄ̃ à aà dɛ̀ ń fɛ̃ndao à aà gɛ sɛ zù táaaↄ vĩkĩi. 
\v 24 Bee gbɛa Safana nɛ́ Aikaũ zɛ̀ ń Zelemiio, ↄ̃ wi aà kpámá aa aà dɛ̀ lↄo.
\c 27
\s1 Zelemii zuudaa azĩaɛ
\p
\v 1 Yudaↄ kí Zedekia,\f + \fr 27.1 \fr*\ft 2Kia 24.18-20\ft*\f* Yosia nɛ́ kpalablea gↄↄ, ma Zelemii, Dii yã'òmɛɛ 
\v 2 à mɛ̀: Zuu fↄ̃́fↄ̃, ní ba kákau ǹ da n nↄɛ, 
\v 3 ní bↄ gɛ lɛdi kíaɛ beeↄ zĩna pↄ́ aa mↄ̀ Zedekia kĩ́i Yelusalɛũↄnɛ: Ɛdↄũↄ kía ń Mↄabuↄ kíao ń Amↄniↄ kíao ń Tiideↄ kíao ń Sidↄ̃deↄ kíao. 
\v 4 Lɛdinɛ́ aa o ń diiↄnɛ, ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, 
\v 5 mámɛ ma ↄ pòo ma dṹnia kɛ̀ ń gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄ pↄ́ kú a guuↄ ń ma iko zↄ̃ↄo, ↄ̃ mi kpa gbɛ̃́ pↄ́ má yeiwa. 
\v 6 Málɛ á bùsuↄ na ma zↄ̀blena Babɛli kí Nɛbukanɛzaɛ a ↄzĩ sa. Baa sɛ̃̀anↄbↄↄ aaↄ dɛ aà pↄ́ ũɛ. 
\v 7 Bui píi i zↄbleɛ̀ ń aà nɛ́o ń aà tↄũnao aà kpɛ e aà bùsu iko lɛ́ àↄ ká, bui dasiↄ ń kía zↄ̃ↄↄ i gbasa aà bùsudeↄ ka zↄbleu.
\p
\v 8 Bui ge bùsu pↄ́ a gbɛ̃́ↄ i Babɛli kí Nɛbukanɛza zuu sɛ à zↄbleɛ̀o, má buipi naɛ̀ a ↄzĩɛ, i ń wɛtã ń fɛ̃ndao ń nↄanao ń gagyão e aa gɛ midɛ. 
\v 9 Ásu swã́sɛ á ãnabiↄ yã́io ge á màsokɛnaↄ ge á nana yãbↄↄlɛkɛnaↄ ge á wɛlɛndeↄ ge á ɛsɛde pↄ́ aalɛ oɛ́ á zↄble Babɛli kíaɛoↄ. 
\v 10 Ɛɛ pↄ́ aalɛ ãnabikɛkɛoɛ́ mɛ́ a to wà á kũkũ táánↄ, íↄ zã̀ ń á bùsuo. Má ↄzↄ̃áziɛ, we á gagau. 
\v 11 Bui pↄ́ aa Babɛli kía zuu sɛ aa zↄbleɛ̀ↄ sↄ̃, má tó aaↄ kú ń bùsuu aaↄ sɛ̃wauɛ, aaiↄ ku we. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 12 Ma yã́pi ò Yudaↄ kí Zedekiaɛ píi ma mɛ̀: À Babɛli kía zuu sɛ à zↄbleɛ̀ ń aà gbɛ̃́ↄ, kɛ́ à e àↄ ku. 
\v 13 Á ye à gaga ń zĩo ń nↄanao ń gagyão lá Dii ò bui pↄ́ i zↄble Babɛli kíaɛo a gawa yã̀? 
\v 14 Ásu swã́sɛ ãnabi pↄ́ aaì oɛ́ á zↄble Babɛli kíaɛoↄ yã́io. Ɛɛ ↄ̃ aaì ãnabikɛkɛoɛ́. 
\v 15 Dii mɛ̀ i ń zĩo, ɛɛ aaìↄ ãnabikɛkɛò ń a tↄ́o. An yã́i á ↄzↄ̃ázi, í midɛ, ápiↄ ń ãnabi pↄ́ aaìↄ ãnabikɛkɛɛ́piↄ sãnu.
\p
\v 16 Ɔ̃ ma yã'ò sa'onaↄnɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ ma mɛ̀, Dii mɛ̀ ásu swã́sɛ á ãnabi pↄ́ aaìↄ ãnabikɛkɛɛ́ↄ yã́io. Aaì mɛ wa Dii kpɛ́ pↄ́ↄ sɛ́lɛ Babiloni bùsuu wà suò tiatiaɛ. Ɛɛ ↄ̃ aaìↄ ãnabikɛkɛoɛ́. 
\v 17 Ásu swã́sɛ ń yã́io. Àↄ a zↄbleanankɛ Babɛli kíaɛ, kɛ́ à e àↄ ku. Á ye á mɛɛwiaɛ bee gↄ̃ bɛzia ũ yã̀? 
\v 18 Tó ãnabiↄn ń ũ sĩana, mɛ́ Dii yã́ ↄ̃ aalɛ o, a maa aa kulɛkɛ Dii Zĩgↄ̃deɛɛ, kɛ́ wasu pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ aà kpɛ́uↄ ń Yudaↄ kía bɛo ń Yelusalɛũo sɛ́lɛ taò Babilonio yã́i. 
\v 19-20 Asa kɛ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza Yudaↄ kí Yɛkↄnia, Yoakiũ nɛ́ kũ̀ tàò Babɛli ń Yelusalɛũ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi, i Dii kpɛ́ mↄ̀pɛlɛↄ ń íkakĩio ń tadibↄↄ ń pↄ́ kĩni pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛpiuↄ sɛ́lɛo. 
\v 21 Yã́ pↄ́ Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ò pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ a kpɛ́uↄ ń Yudaↄ kía bɛo ń Yelusalɛũo musun kɛ: 
\v 22 À mɛ̀ wa pↄ́piↄ sɛ́lɛ taò Babɛliɛ. We pↄ́piↄ aaↄ kuu e àↄ gɛ́ sɛ́lɛi à suò a gbɛu la.
\c 28
\s1 Ãnabi ɛgɛna Anania
\p
\v 1 Yudaↄ kí Zedekia kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de mↄ sↄode guu ↄ̃ ãnabi Anania, Azuu nɛ́, Gabaↄ̃ↄ gbɛ̃́ òmɛɛ Dii ua sa'onaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ wáa à mɛ̀: 
\v 2 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀ á Babɛli kía zuu ɛ́. 
\v 3 E wɛ̃̀ pla àↄ gɛ́ kái á tó wà su ń a kpɛ́ pↄ́ pↄ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza sɛ̀lɛ tàò Babɛliↄ a gbɛu la. 
\v 4 Á tó Yudaↄ kí Yɛkↄnia, Yoakiũ nɛ́ su lↄ ń Yuda zĩ̀zↄ pↄ́ wà tàńnↄ Babɛliↄ píi. Dii mɛ́ ò, à mɛ̀ á Babɛli kía zuu ɛ́.
\p
\v 5 Ɔ̃ ãnabi Zelemii wè ãnabi Ananiapiwa sa'onaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kú Dii uaↄ wáa 
\v 6 à mɛ̀: Ãmi! Dii kɛ màa! Dii kɛ lá ń a ãnabikɛkɛ̀wa, aà to wà su ń a kpɛ́ pↄ́ↄ ń gbɛu la ń zĩ̀zↄ pↄ́ aa ku Babɛliↄ píi. 
\v 7 Ń beeo swã́sɛ ǹ yã́ pↄ́ málɛ onɛ gbɛ̃́pii wáaɛ bee ma. 
\v 8 Ãnabi pↄ́ kú wá ãa za káaukaauↄ ãnabikɛkɛ̀ zĩ ń músio ń gagyão yã́ pↄ́ a bùsu daside ń ń kía zↄ̃ↄↄ le yã́ musu. 
\v 9 Ãnabi pↄ́ ãnabikɛkɛ̀ à mɛ̀ aↄ aafiaɛ sↄ̃, tó à kɛ̀ lá a òwa, ↄ̃ wa dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ aà zĩ̀ sĩana. 
\v 10 Ɔ̃ ãnabi Anania zuu pↄ́ da Zelemii nↄɛpi bↄ̀ a ɛ̀. 
\v 11 A ò gbɛ̃́pii wáa à mɛ̀: Dii mɛ̀ màa á zuu pↄ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza dà bui píiɛ ɛ e wɛ̃̀ pla àↄ gɛ́ kái. Ɔ̃ ãnabi Zelemii gɛ̃̀zɛa.
\p
\v 12 Ãnabi Anania zuu pↄ́ a bↄ̀ ãnabi Zelemii nↄɛ a ɛ̀pi ɛa gbɛa, Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 13 Gɛ ǹ o Ananiaɛ ma Dii ma mɛ̀, zuu pↄ́ wa kɛ̀ ń lío ↄ̃ ń ɛ̀o lò? Mↄ̀ zuu má kɛ sa a gɛ̃ɛ ũ. 
\v 14 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀ má mↄ̀ zuu da bui píiɛ, aai zↄble Babɛli kí Nɛbukanɛzaɛ. Baa sɛ̃̀anↄbↄↄ má ń naɛ̀ aà ↄzĩɛ.
\p
\v 15 Ɔ̃ ãnabi Zelemii ò ãnabi Ananiaɛ: Ma yãma Anania! Dii mɛ́ i n zĩo, ↄ̃ ń tò gbɛ̃́piↄ ɛɛ náaikɛ̀. 
\v 16 Ayãmɛto Dii mɛ̀ ńyↄ̃ ã́nuato. Ńyↄ̃ wɛ̃ɛ bee bleo, asa ń ò gbɛ̃́ↄnɛ aa bↄ Dii kpɛɛ.\f + \fr 28.16 \fr*\ft Iko 13.6\ft*\f* 
\v 17 Wɛ̃pi mↄ soplade guu ↄ̃ ãnabi Anania gàu.
\c 29
\s1 Lá pↄ́ Zelemii kpã̀sã zĩ̀zↄↄnɛ
\p
\v 1 Ãnabi Zelemii kua Yelusalɛũ ↄ̃ à lá kpã̀sã zĩ̀zↄↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ ń sa'onaↄ ń ãnabiↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ Nɛbukanɛza ń naaa Yelusalɛũ à tàńnↄ Babɛliↄ. Yã́ pↄ́ a kɛ̃̀ lápi guun kɛ. 
\v 2 À lápi kɛ̃̀ kí Yɛkↄnia ń a dao ń a ìwaↄ ń Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń Yelusalɛũ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń siaↄ ń li'ãnaↄ kṹkũa Yelusalɛũ taańnↄ Babɛli gbɛaɛ.\f + \fr 29.2 \fr*\ft 2Kia 24.12-16\ft*\f* 
\v 3 À lápi kpà Safana nɛ́ Ɛlasa ń Ilikia nɛ́ Gemaliaowaɛ, ↄ̃ Yudaↄ kí Zedekia ń zĩ́ò kí Nɛbukanɛzawa Babɛli. Lápi guu à mɛ̀: 
\v 4 Yã́ pↄ́ Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ò gbɛ̃́ pↄ́ á tò wà ń naaa Yelusalɛũ wà tàńnↄ Babɛliↄnɛn kɛ: 
\v 5 À zↄ̃lɛ we, í kpɛdↄdↄ. À pↄ́tↄ̃ bua, íↄ ble. 
\v 6 À nↄsɛ, í nɛ́ↄ ińnↄ. À nↄsɛ á nɛ́ↄnɛ, í á nɛnↄɛↄ kpã́sã gↄ̃ↄwa, aai nɛ́ↄ i, íↄ kↄ̃́, ásu laoa zɛ́ sɛ́lɛo. 
\v 7 À wɛ̃́lɛ pↄ́ má tò á kú a guu maa wɛɛlɛ. Àli wabikɛa wɛ̃́lɛpi yã́ musu, asa tó wɛ̃́lɛpi maa, ↄ̃ á kua aↄ na. 
\v 8 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, ásu to ãnabiↄ ń màsokɛna pↄ́ kú á guuↄ á sã́são. Ásu swã́sɛ nana pↄ́ aaì o yã́io. 
\v 9 Ɛɛ ↄ̃ aaì ãnabikɛkɛoɛ́ ń ma tↄ́o, kási mámɛ mi ń zĩo. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 10 Ma Dii ma mɛ̀, tó á kua Babɛli wɛ̃̀ bàaↄ̃kwipi pà,\f + \fr 29.10 \fr*\ft 2Lad 36.21, Dan 9.2\ft*\f* má mↄ́ á kĩ́i, mí yãmaa pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ kɛɛ́, mí suánↄ á gbɛu. 
\v 11 Asa má yã́ pↄ́ ma zɛò mà kɛɛ́ dↄ̃. Ma Dii mámɛ má ò. Aafia yã́ɛ, i kɛ yãpãsĩ no. Má á ká zia pↄ́ á wɛ́ dↄiwa. 
\v 12 Gↄↄ bee á mↄ́ wabikɛia, í lɛzumazi, mí swã́sɛ á yã́i. 
\v 13 Á ma kĩ́i wɛɛlɛ, í ma e, tó a su ma kĩ́i wɛɛlɛ ń nↄ̀sɛmɛndoo.\f + \fr 29.13 \fr*\ft Iko 4.29\ft*\f* 
\v 14 Ma Dii ma mɛ̀ á ma e, mí á kãaa mà suánↄ á pá ziu. Má á bↄlɛ buiↄ guu ń gu pↄ́ ma ↄzↄ̃̀uáziↄ píi, mí ɛa suánↄ gu pↄ́ ma á yáu. Ma Dii mamɛ má ò. 
\v 15 Ma bee ò kɛ́ a mɛ̀ mámɛ ma ãnabiↄ kpàwá Babɛli yã́iɛ. 
\v 16 Ma Dii ma mɛ̀, kía pↄ́ zↄ̃lɛa Davidi kpalau ń Yelusalɛũdeↄ píi, á gbɛ̃́ pↄ́ aai táánↄopiↄ, 
\v 17 má zĩ ń nↄanao ń gagyão káńguɛ, aai gↄ̃ lán kaadↄɛn vlãa pↄ́ wa fↄ̃ bleowa. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 18 Mí pɛ́má ń fɛ̃ndao ń nↄanao ń gagyão, vĩa i dṹnia bùsu gbɛ̃́pii kṹ ń yã́i. Aaↄ dɛ láaipↄ ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láanipↄ ũ, gbɛ̃́sↄ̃sↄ̃bↄ ũ bui pↄ́ ma ń yá ma ń kpá ń guuↄnɛ píi. 
\v 19 Asa aai swã́sɛ yã́ pↄ́ má dà ma zↄ̀blena ãnabiↄnɛ aaↄ onɛ́ láasaiio. Ma Dii mámɛ má ò. Ápiↄ sↄ̃ i swã́sɛio. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 20 À ma yãma, á gbɛ̃́ pↄ́ má tò wà á kũkũ Yelusalɛũ wà tàánↄ Babɛliↄ. 
\v 21 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, Kolaia nɛ́ Ahabu ń Maasea nɛ́ Zedekiao lɛ́ ãnabikɛkɛɛ́ ń ɛɛo ń ma tↄ́oɛ. Má ń na Babɛli kí Nɛbukanɛzaɛ a ↄzĩɛ, i ń dɛdɛ á wáa. 
\v 22 Á Yuda pↄ́ á kú Babɛli zĩ̀zↄ ũↄ áli gbɛ̃́ ká à lɛɛũ ń gbɛ̃́piↄ à mɛ: Dii kɛnɛ lá Babɛli kía kɛ̀ Zedekia ń Ahabuoɛ à ń kpátɛawa. 
\v 23 Asa aa wíyã kɛ̀ɛ, aa gbãsĩkɛ̀ ń ń gbɛ̃́dee nao, mɛ́ aa ɛɛtò ń ma tↄ́o, aa yã́ pↄ́ mi danɛ́o ò. Má yã́pi dↄ̃, a seeladen ma ũ. Ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Ãnabi ɛgɛna Semaia
\p
\v 24 Dii ò Zelemiiɛ aà o Nɛɛla gbɛ̃́ Semaiaɛ aà mɛ: 
\v 25 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀, n láↄ kpã̀sã sa'ona Zefania, Maasea nɛ́ɛ ń nzĩa tↄ́o ń sa'on kĩniↄ ń Yelusalɛũdeↄ píi n mɛ̀, 
\v 26 Dii mɛ́ Zefaniapi kpà sa'ona ũ sa'ona Yoiada gbɛu aàↄ wɛ́tɛ Dii kpɛ́i, i ĩ́ande pↄ́ lɛ́ ãnabikɛkɛↄ gbá ń ń mio daliu. 
\v 27 Ɔ̃ n Zefaniapi là, bↄ́mɛ tò i Anato gbɛ̃́ Zelemii pↄ́ lɛ́ ãnabikɛkɛnɛ́ wɛtão ni? 
\v 28 N mɛ̀ Zelemiipi lá kpã̀sãɛ́ Babɛli à mɛ̀ á gↄↄplakɛ weɛ. À zↄ̃lɛ we, í kpɛdↄdↄ. À pↄ́tↄ̃ bua, íↄ ble.
\p
\v 29 Sa'ona Zefania lápi kyokɛ̀ ãnabi Zelemiiɛ, 
\v 30 ↄ̃ Dii yã'ò Zelemiipiɛ à mɛ̀: 
\v 31 Lá kpã́sã zĩ̀zↄↄnɛ ḿpii, ní onɛ́ ma Dii ma mɛ̀, lá Nɛɛla gbɛ̃́ Semaia ãnabikɛkɛ̀ɛ́, mámɛ ma aà zĩ̀o, ↄ̃ a tò a ɛɛ náaikɛ̀, 
\v 32 a yã́i ma Dii ma mɛ̀, má ĩada Nɛɛla gbɛ̃́ Semaiapiwa ń aà buiↄɛ. Aà buie a e àↄ ku ma gbɛ̃́ↄ guuo, mɛ́ a ɛ̀fãai pↄ́ má kɛ ma gbɛ̃́ↄnɛ eo, kɛ́ a ònɛ́ aa bↄ ma kpɛ yã́i. Ma Dii mámɛ má ò.
\c 30
\s1 Isailiↄ sua ń pá ziu
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, yã́ pↄ́ má ònɛ píi kɛ̃́ lá guu. 
\v 3 Ma Dii ma mɛ̀, gwa, gↄↄe a mↄ́ kɛ́ má a gbɛ̃́ Isailiↄ ń Yudaↄ bↄ zĩ̀zↄkɛu, mí suńnↄ bùsu pↄ́ má kpà ń deziↄwa aa gↄ̃ vĩ guu. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 4 Yã́ pↄ́ Dii ò Isailiↄ ń Yudaↄ musun kɛ, à mɛ̀:
\q1
\v 5 Ma Dii ma mɛ̀, à vĩa wii ma dↄ!
\q1 Sↄ̃kɛ̃ngu wiiɛ, aafia wii no.
\q1
\v 6 À gbɛ̃e la à ma,
\q1 gↄ̃ɛ mɛ́ ì kúlɛ nɛ'ia?
\q1 Àkɛa ma nɛgↄ̃naↄ è,
\q1 an oa fɛ̃́nkpaa píi,
\q1 aalɛ ↄ fĩfĩ ń gbɛɛwa
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ'iwai?
\q1
\v 7 Waiyoo, asa gↄↄpi taasi vĩ zↄ̃ↄ,
\q1 gↄↄe aↄ muaaòo.
\q1 Yakↄbu buiↄ taasigↄↄɛ,
\q1 ãma aa bↄu.
\b
\q1
\v 8 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 gↄↄ bee má zuu ɛ́'ɛnɛ́ ń nↄɛ,
\q1 mí ń mↄdaonaↄ kɛ̃́kɛ̃nɛ́.
\q1 Aa zↄble bui zĩ̀loↄnɛ lↄo,
\q1
\v 9 ma Dii ń Lua, mámɛ aa zↄblemɛɛ,
\q1 ń ń kí Davidi bui pↄ́ má dilɛnɛ́o.
\b
\q1
\v 10 Á Yakↄbu bui ma zↄ̀blenaↄ,
\q1 ásu to vĩa á kũo,
\q1 á Isailiↄ, ásu bílikɛo.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Asa mapi má á bↄlɛ za guzãzãuɛ,
\q1 mí á buiↄ bↄlɛ ń zↄblebusuu.
\q1 Yakↄbu buiↄ ɛa aaↄ ku dↄdↄa nana,
\q1 gbɛ̃e a to vĩa ń kṹ lↄo.
\q1
\v 11 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má kúánↄ á suabaa yã́iɛ.
\q1 Bui pↄ́ málɛ á fãaa ń guuↄ,
\q1 baa tó ma ń mìdɛ píi,
\q1 má á midɛ míↄmiↄo.
\q1 Má á toto a zɛ́waɛ,
\q1 má we à bↄ swã́gagasaio.\f + \fr 30.11 \fr*\ft Zel 46.27-28\ft*\f*
\b
\q1
\v 12 Asa ma Dii ma mɛ̀,
\q1 á bↄá bↄ̀kↄↄɛ,
\q1 á kɛa'ĩa uusikɛ̀.
\q1
\v 13 Gbɛ̃e ku à kulɛkɛmɛɛ á yã́ musuo,
\q1 á bↄ a ɛsɛ mao, a láaa vĩo.
\q1
\v 14 Á yã́ sã̀ á yenzideↄgu,
\q1 aa yeázi lↄo,
\q1 asa ma á lɛ́ lán á ibɛɛwaɛ,
\q1 ma á toto lán gbɛ̃́ pãsĩwaɛ,
\q1 asa á tàaeↄ zↄ̃ↄɛ,
\q1 á duuna tìisi.
\q1
\v 15 Ásu wiilɛ á bↄ̀kↄↄ wãwã yã́ musuo.
\q1 Á tàae zↄ̃ↄ ń á duuna tìisio yã́i
\q1 ma yã́ beeↄ kɛ̀iɛ́.
\b
\q1
\v 16 Wa á tàitainaↄ taitai píiɛ,
\q1 wi tá ń á ibɛɛↄ zĩ̀zↄↄ ũ píi.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ aa á pↄ́ↄ nàaaↄ gↄ̃ pↄ́ naaaaↄ ũ sↄ̃ɛ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aa á pↄ́ↄ sɛ̀lɛↄ gↄ̃ pↄ́ sɛ́lɛaↄ ũɛ.
\q1
\v 17 Má ɛa á gba aafia,
\q1 má tó á bↄ láa,
\q1 kɛ́ wìↄ oɛ́ pↄ́ vũaaaↄ,
\q1 Siↄnade pↄ́ gbɛ̃e yeńzioↄ yã́i.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 18 Má su ń Yakↄbu buiↄ ń pá ziu,
\q1 má ń wɛ̃nagwa aa su ń gbɛu.
\q1 Aa ń mɛɛwia zia vu,
\q1 aai ɛa kibɛ kpá lá a ziwa.
\q1
\v 19 Wa sáaukpaa mamá ń pↄna súuo.
\q1 Má tó aa dasikũɛ, aa lao lↄo,
\q1 má ń kpɛlaɛ, wa ń kpɛbↄ lↄo.
\q1
\v 20 Aaↄ dɛ lán káauwa,
\q1 aaↄ zɛdↄamɛɛ ḿpiiɛ,
\q1 mí ĩada gbɛ̃́ pↄ́ gbãamↄ̀nɛ́ↄwa.
\q1
\v 21 An gbɛ̃e mɛ́ aↄ dɛ ń dↄaana ũ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ nɛblè ń guu mɛ́ aↄ dɛ ń kía ũ.
\q1 Má tó aà sↄ̃mazi aàↄ kumanↄ kãi.
\q1 Tó màa no, démɛ a fↄ̃ gi a wɛ̃nii à sↄ̃mazii?
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 22 Aa gↄ̃ ma gbɛ̃́ↄ ũ,
\q1 mí gↄ̃ ń Lua ũ.
\q1
\v 23 Ma pↄfɛ̃ a fɛlɛ lán zàa'ĩanawaɛ,
\q1 i su vãikɛnaↄ miwa lán zàalolowa.
\q1
\v 24 Ma pↄkũma pãsĩ a weeo,
\q1 sema ma yã́ pↄ́ ma zɛò ma sↄ̃u kɛ̀.
\q1 Gↄↄgbɛzãzĩ á yã́pi gbadↄ̃.
\c 31
\q1
\v 1 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 gↄↄ bee máↄ dɛ Isailiↄ Lua ũ,
\q1 aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.
\b
\q1
\v 2 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 má maakɛ gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ fɛ̃nda lɛ́zĩↄnɛ gbáau,
\q1 má gɛ́ Isailipiↄ gbai ĩ́ampakĩi.
\q1
\v 3 Dii bↄ̀ mↄ̀wá za kãaa à mɛ̀:
\q1 Ma yeaázi láaa vĩo,
\q1 a yã́i ma á gálɛ ń gbɛ̃kɛo.
\q1
\v 4 Má ɛa á zɛdↄ, íↄ zɛdↄa.
\q1 Á Isaili nɛnↄnaↄ,
\q1 á ɛa á sɛ̃́sɛ̃naↄ sɛ lↄ,
\q1 í bↄlɛ gɛ̃ò pↄnakɛnaↄ ↄ̃wãu.
\q1
\v 5 Á ɛa vɛ̃ɛliↄ ba Samali sĩ̀sĩↄ pↄlɛu,
\q1 mɛ́ a banaↄ mɛ́ aa a bɛ mↄaokɛ.
\q1
\v 6 Gↄↄe a mↄ́ kɛ́ gudↄ̃anaↄ lɛ́ gbãa zu Ɛflaiũ gbɛ̀sĩsĩ musu aa mɛ:
\q1 À fɛlɛ wà gɛ́ Siↄna Dii wá Lua kĩ́i.
\b
\q1
\v 7 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 à lɛsi Yakↄbu buiↄnɛ ń pↄnao,
\q1 à gulakɛ buiↄ mide yã́ musu.
\q1 À to wà ma táasilɛa ma dↄ, í mɛ:
\q1 Dii, ǹ n gbɛ̃́ Isaili kↄ̃naↄ suaba.
\q1
\v 8 Má bↄńnↄ gugbãntoo oi bùsuuɛ,
\q1 mí ń kãaa za dṹnia lɛ́wa.
\q1 Vĩ̀aↄ ń ɛɛↄ ń nↄsindeeↄ aaↄ kú ń guu
\q1 ń nↄɛ pↄ́ kúlɛa ń nↄwãwãoↄ.
\q1 Gbɛ̃́ bílapiↄ su la dasidasi,
\q1
\v 9 aa su ń wɛ́'io ń awakpaamɛɛo.
\q1 Máↄ dↄaanɛ́ swa saɛ
\q1 zɛ́ sàlala pↄ́ aa gɛ̃mbↄlɛuo guu,
\q1 asa Isailiↄ maen ma ũ,
\q1 Ɛflaiũ buipiá ma nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaɛ.
\b
\q1
\v 10 Á buipãleↄ, à ma yãma,
\q1 í a kpàwakɛ ísiabaazãzãdeↄnɛ.
\q1 Ma gbɛ̃́ pↄ́ ma Isailiↄ fã̀aa,
\q1 má ɛa mà ń kãaa lↄɛ,
\q1 mí a kpàsa sãpiↄ dↄ̃́a lán sãdãnawa.
\q1
\v 11 Asa má Yakↄbu buiↄ bo,
\q1 má ń bↄ gbɛ̃́ pↄ́ an gbãa dɛńlaↄ ↄzĩ.
\q1
\v 12 Aa mↄ gulakɛ Siↄna sĩ̀sĩ musu,
\q1 aa pↄnakɛ ń ɛ̀fãai pↄ́ má kɛ̀nɛ́o,
\q1 pↄ́wɛna ń vɛ̃ɛo ń nísio
\q1 ń pↄtuo nɛ'iao yã́i.
\q1 Aaↄ dɛ lán swalu idewa,
\q1 an yɛ̃̀ɛɛ a kɛ̃́sãmá lↄo.
\q1
\v 13 Wɛ̃́ndiaↄ pↄnakɛ, aaↄ ↄ̃wã
\q1 ń ɛ̀waasoↄ ń maezↄ̃ↄↄ píi.
\q1 Má ń ↄↄlↄ lilɛ pↄna ũ,
\q1 mí ń nↄ̀sɛ níninɛ́,
\q1 an nↄ̀sɛyaa gbɛu má nↄ̀sɛna danɛ́.
\q1
\v 14 Má tó blɛ níside fɛ̃ sa'onaↄzi,
\q1 má tó blɛ maa àↄ di ma gbɛ̃́ↄzi.
\b
\q1
\v 15 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 wàlɛ wii ma dↄ Lama,
\q1 wàlɛ búbuapɛ,
\q1 wàlɛ ↄ́ↄlↄ wɛ̃nannↄ.
\q1 Lasɛli mɛ́ lɛ́ a nɛ́ↄ ↄ́ↄlↄ,
\q1 à gì awamai,
\q1 kɛ́ aà nɛ́ↄ ku lↄo yã́i.\f + \fr 31.15 \fr*\ft Daa 35.16-19, Mat 2.18\ft*\f*
\b
\q1
\v 16 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 ásu ↄ́ↄlↄ lↄo,
\q1 ásu to wɛ́'i bↄwá lↄo,
\q1 asa má á taasi ài kpáwáɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Á buiↄ bↄlɛ ń ibɛɛↄ bùsuu aa su.
\q1
\v 17 À wɛ́ dↄ á ziai,
\q1 asa á buiↄ su ń bùsuuɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 18 Ma Ɛflaiũ buiↄ wɛ̃nakɛa mà aa mɛ̀:
\q1 Wá dɛ lán gáae pↄ́ zĩ dↄ́ɛ dↄ̃owa,
\q1 ↄ̃ n wá swãgàga maamaa.
\q1 Wá gbɛsi, wí su,
\q1 asa ḿmɛ ń wá Lua ũ.
\q1
\v 19 Wa bↄ n kpɛ, ↄ̃ wa nↄ̀sɛlìlɛ,
\q1 wá wɛ́kɛ̃a gbɛa wa wázĩa gbɛ̃̀gbɛ̃.
\q1 Wí wá kṹ wá ɛ̀waasogↄↄ yã́ musu,
\q1 wá gɛɛ gↄ̃̀ kpá wá wɛ́i.
\q1
\v 20 Ɛflaiũ buiↄá ma nɛ́ yenzideↄnɛ,
\q1 ma pↄ dↄmáo lé?
\q1 Baa kɛ́ miↄ ń lele an yã́ↄ yã́i mↄ̀ↄmↄↄ,
\q1 an yã́ lí sãmaguo.
\q1 A yã́i ma pↄ i bↄ ń guuo,
\q1 má wɛ̃nadↄ̃nɛ́ maamaa.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 21 À lípɛlɛpɛlɛ á zɛ́u seela ũ,
\q1 à tó á sↄ̃ àↄ ku zɛ́ pↄ́ á bɛupiwa.
\q1 Isaili lɛ́so, su n wɛ̃́lɛↄ guu,
\q1
\v 22 Nɛnↄɛ pↄ̀ↄbↄzãkɛna,
\q1 ńyↄ̃ↄ liaaliaa e bↄɛ ni?
\q1 Ma Dii má yã́ dafu dilɛ dṹniau,
\q1 nↄɛpi mɛ́ aↄ ↄlia a gↄ̃i sa.
\m
\v 23 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, tó ma suńnↄ ń pá ziu, gbɛ̃́ pↄ́ kú Yuda bùsuuↄ ń a wɛ̃́lɛdeↄ mɛ: Dii báaada a sĩ̀sĩ pↄ́ a kua adoau, gu pↄ́ yã́zɛde kuu. 
\v 24 Wa zↄ̃lɛ Yuda bùsuu ń a wɛ̃́lɛↄ, sɛ̃̀wanaↄ ń dã́dãkɛnaↄ píi. 
\v 25 Asa má gbɛ̃́ pↄ́ imi ń yɛ̃̀ɛɛ sìmáↄ gba í, mí tó gbɛ̃́ pↄ́ nↄana ń gbãa sìmáↄ kã́.
\p
\v 26 Gↄↄ bee ↄ̃ wɛ́pungu pↄ́ málɛ e wèea. Kɛ́ ma gugwà, yã́ pↄ́ má è i guupi na.
\s1 Dii bàa ɛa kua ń Isailiↄ
\p
\v 27 Ma Dii ma mɛ̀ gↄↄe a mↄ́ kɛ́ má tó gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ gupa Isaili ń Yuda bùsuo. 
\v 28 Lá ma wɛdↄ̀nɛ́ yãa, ma ń fuangba, ma ń gboo, ma ń pisabò, ma yãyìamá, màa má wɛ́tɛńzi sa, má ń zɛdↄ, má ń gba gbãa. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 29 Gↄↄ bee aa mɛ maeↄ vɛ̃ɛbɛ kũ̀ma blè ↄ̃ nɛ́ↄ swaa fɛ̃́nkpào,\f + \fr 31.29 \fr*\ft Eze 18.2\ft*\f* 
\v 30 asa baade a ga a duuna yã́iɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ vɛ̃ɛbɛ kũ̀ma blè swaa mɛ́ a fɛ̃́nkpa.
\p
\v 31 Ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ a mↄ́ kɛ́ ma bàa a ɛa àↄ kú ń Isailiↄ ń Yudaↄ dafu.\f + \fr 31.31 \fr*\ft Mat 26.28, 1Kln 11.25, 2Kln 3.6\ft*\f* 
\v 32 Ma bàa aↄ kúńnↄ lá a kú ń ń deziↄ gↄↄ pↄ́ ma ń kṹ ń ↄwa ma ń bↄ́lɛ Egipiwao. Asa baa kɛ́ má dɛ ń zã́ ũ, aa ma bàakuańnↄ yã́ gbòoɛ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 33 Lá ma bàa aↄ kú ń Isailiↄ gↄↄ bee gbɛan kɛ.
\q1 Má a ikoyã danɛ́ ń nↄ̀sɛ guu,
\q1 má kɛ̃́ ń sↄ̃wa.
\q1 Máↄ dɛ ń Lua ũ,
\q1 aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.
\q1
\v 34 An gbɛ̃e a yãdada a deeɛo,
\q1 gbɛ̃e a ma dↄ̃a da a gbɛ̃́ɛo,
\q1 asa ampii aaↄ ma dↄ̃ɛ,
\q1 nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi.
\q1 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 má ń tàaeↄ kɛ̃́má,
\q1 má ń duuna yãda lↄo.\f + \fr 31.34 \fr*\ft Ɛbɛ 8.8-12, 10.16-17\ft*\f*
\b
\q1
\v 35 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 mámɛ ma ĩatɛ̃ dìlɛ à gupu fãanɛ,
\q1 ma mↄvua ń saanaↄ pɛ̀pɛ aa gupu gwã́,
\q1 mi to ísia fɛlɛ, a ikooaↄ pũna,
\q1 ma tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
\q1
\v 36 Mɛ́ i kɛ pↄ́piↄ gòmalao,
\q1 Isaili bui a midɛmɛɛ bauo.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 37 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 mɛ́ i kɛ wà musu yↄ̃̀
\q1 wà dṹnia zĩ́mpɛlɛↄ asii dↄ̃̀o,
\q1 má gí Isaili buiↄzi píi
\q1 yã́ pↄ́ aa kɛ̀ yã́io.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\m
\v 38 Ma Dii ma mɛ̀ gↄↄe a mↄ́ kɛ́ wa ɛa wɛ̃́lɛpi kálɛmɛɛ sɛa za Ananɛli kalangawa e Gola Bↄlɛu. 
\v 39 Za we wa ba poo gɛò Galebu sĩ̀sĩwa, wi liaa gɛò Goai. 
\v 40 Guzulɛ pↄ́ dɛ gɛvĩkĩi ń nísigbↄ̃kↄlɛkĩio ũ ń bua pↄ́ kú we e za Sedↄ̃ swaiↄ e Sↄ̃́ Bↄlɛu gukpɛ oi, apii aↄ dɛ ma pↄ́ ũɛ. Wa wɛ̃́lɛpi wi lↄo, wa gboo bauo.
\c 32
\s1 Zelemii tↄↄlɛlua
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ Yudaↄ kí Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kwide guu,\f + \fr 32.1 \fr*\ft 2Kia 25.1-2\ft*\f* Nɛbukanɛza kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu. 
\v 2 Gↄↄ bee ↄ̃ Babɛli kíapi zĩgↄ̃ↄ liaa Yelusalɛũi, mɛ́ wa ma kũa dakpɛunaↄ ua Yudaↄ kí bɛ. 
\v 3 Yudaↄ kí Zedekia mɛ́ ma dakpɛu we à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ ãnabikɛkɛ n mɛ̀, Dii mɛ̀ á wɛ̃́lɛɛ bee na Babɛli kíaɛ a ↄzĩ, i siai? 
\v 4 N mɛ̀ má bↄ Babiloniↄ ↄzĩo. Dii a ma na Babɛli kíaɛ a ↄzĩɛ, wá wɛsikↄ̃lɛ, wí yãbↄ kↄ̃ lɛ́u. 
\v 5 N mɛ̀ a ma kũ tamanↄ Babɛli. We máↄ kuu e Dii gɛ ma yã́ kɛkɛ. N mɛ̀ tó wa zĩkà ń Babiloniↄ, wá zĩbleo.
\p
\v 6 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀ 
\v 7 ma desɛ̃ Saluũ nɛ́ Hanamɛli a mↄ ma kĩ́i, i omɛɛ mà a tↄↄlɛ pↄ́ kú Anato lú, asa mámɛ má a daɛ fɛ̃̀ɛɛ ũ, mámɛ má a lua zɛ́ vĩ. 
\v 8 Ɔ̃ ma desɛ̃ nɛ́ Hanamɛlipi mↄ̀ ma kĩ́i dakpɛunaↄ ua lá Dii òwa. A òmɛɛ mà a tↄↄlɛ pↄ́ kú Anato, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu lú, asa mámɛ má a lua zɛ́ vĩ. Má dↄ̃ kɛ́ yã́pi bↄ̀ Dii kĩ́iɛ, 
\v 9 ↄ̃ má lù, ma ã́nusu yↄ̃̀ɛ̀ lɛ gɛ̃o ń plao. 
\v 10 Ma a tↄ́ kɛ̃̀ láu má nàna, ↄ̃ ma ã́nusupi dì kiloowa seeladeↄ aɛ. 
\v 11 Ɔ̃ ma tↄↄlɛpi lútaala lɛ́ nàna, yã́ pↄ́ wa dìlɛ a yã́ musu ku a guu. Ma lápi sɛ̀ ń lá pãle pↄ́ wi a lɛ́ nanaoo, 
\v 12 má kpà Nɛlia nɛ́ Baluku, Maasea tↄũnawa Hanamɛli ń seelade pↄ́ aa ń tↄ́ kɛ̃̀ lápiuↄ ń Yuda pↄ́ kálɛa dakpɛunaↄ uaↄ wáa. 
\v 13 An wáa má ò Balukuɛ ma mɛ̀: 
\v 14 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀ ǹ láɛ beeↄ sɛ́, pↄ́ pↄ́ wà a lɛ́ nàna ń pↄ́ pↄ́ wi a lɛ́ nanaoo, ní gɛ da oou, iↄ ku we e gↄↄpla, 
\v 15 asa Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀, wa ɛa kpɛ́ↄ ń tↄↄlɛↄ ń vɛ̃ɛbuↄ lúlu bùsuɛ beepiu lↄɛ.
\p
\v 16 Kɛ́ ma lápi kpà Nɛlia nɛ́ Balukupiwa, ↄ̃ ma wabikɛ̀ Diiwa ma mɛ̀: 
\v 17 Á'a Dii Lua, ḿmɛ n n ↄ pòo n musu ń zĩ́lɛo kɛ̀ ń n gbãa zↄ̃ↄo, yãe líↄ zĩ'ũ nɛo. 
\v 18 Ni gbɛ̃kɛkɛnɛ́ dasi, mɛ́ ni maeↄ tàae wi ń nɛ́ↄnɛ ń musu. Lua zↄ̃ↄ gbãade, n tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de. 
\v 19 Yã́ pↄ́ ni zɛòↄ zↄ̃ↄ, yã́ pↄ́ ni kɛↄ dasi. Ni wɛ́tɛ gbɛ̃nazĩna yãkɛaↄi, mɛ́ ní fĩabo baadeɛ a yãkɛawa. Gbɛ̃́pii a zɛ́ pↄ́ á sɛ̀ gbɛ'e. 
\v 20 N dabudabuↄ kɛ̀ Egipi seela ũ, e ń a gbão niↄ kɛ wá guu ń buipãleↄ guuo, ↄ̃ n tↄbↄ̀ lá wàlɛ ma gbãɛwa. 
\v 21 N n ↄ pòo, n n gbɛ̃́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipi ń dabudabukɛaↄ seela ũ ń n gã̀sa gbãao e vĩa gbɛ̃́ↄ kũ̀. 
\v 22 N bùsu pↄ́ n a lɛgbɛ̃̀ ń deziↄnɛ n mɛ̀ ńyↄ̃ kpámá kpàmá, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diuɛ beepi. 
\v 23 Aa mↄ sì, ↄ̃ aai n yãmao, aa tɛ n ikoyãio, aai zĩkɛ yã́ pↄ́ ń dìlɛnɛ́wao, ↄ̃ n yã́ɛ bee yìamá píi. 
\v 24 Babiloniↄ koezↄ̃̀ wá wɛ̃́lɛi, aa dɛdɛkĩi bò bĩ́i saɛ kɛ́ aa e si yã́i. Fɛ̃nda ń nↄanao ń gagyão mɛ́ tò wɛ̃́lɛpi naa ń ↄzĩ. Yã́ pↄ́ ń ò a kɛ kɛ̀, n wɛsìɛ. 
\v 25 Dii Lua, wɛ̃́lɛ kú Babiloniↄ ↄzĩ, ↄ̃ ń òmɛɛ mà tↄↄlɛ lú ń ã́nusuo seeladeↄ wáaa?
\p
\v 26 Ɔ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 27 Dii gbɛ̃́pii Luan ma ũ, yãe ìↄ zĩ'ũ mɛɛe? 
\v 28 A yã́i tò ma Dii ma mɛ̀ má wɛ̃́lɛpi na Babɛli kí Nɛbukanɛza ń Babiloniↄnɛ ń ↄzĩɛ. 
\v 29 Babiloni pↄ́ lɛ́ zĩkaòpiↄ tɛsↄ̃wà ń a kpɛ́ↄ, kɛ́ wà tulaletikàtɛa Baaliɛ, wà itↄ̃̀lɛ dii pãleↄwa kpɛ́piↄ musu, wà ma pↄ fɛ̃̀mɛɛ yã́i.
\p
\v 30 Isailiↄ ń Yudaↄ yã́ pↄ́ má yeio kɛ̀ za ń ɛ̀waasogↄↄ, aa ma pↄ fɛ̃̀mɛɛ ń pↄ́ pↄ́ aa kɛ̀ↄ. Ma Dii mamɛ má ò. 
\v 31 Za gↄↄ pↄ́ wà wɛ̃́lɛpi kàlɛ e ń a gbão a gbɛ̃́ↄ ìↄ ma nↄ̀sɛ fɛlɛmɛɛɛ. Aa tò ma pↄ pà, a yã́i má ń yá mà ń gomalaɛ. 
\v 32 Isailiↄ ń Yudaↄ ma pↄ fɛ̃̀mɛɛ ń vãi pↄ́ aa kɛ̀ↄ ń ń kíaↄ ń ń gbãadeↄ ń ń sa'onaↄ ń ń ãnabiↄ ń Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píiɛ. 
\v 33 Mikpɛ aa dↄ̀mɛɛ, i kɛ aɛ aa dↄ̀ao. Miↄ yãdadanɛ́ mↄ̀ↄmↄↄ, kási aali swã́sɛio, aa gì totoaiɛ. 
\v 34 Aa pↄbɛ̃ɛↄ kàlɛ kpɛ́ pↄ́ ma tↄ́ kuwàu, aa a gbãlɛ̀. 
\v 35 Aa gulɛsĩↄ bò Baaliɛ Bɛninↄũ guzulɛu, aa ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ kpà Mↄlↄkuwa. Mámɛ ma yã́pi dìlɛnɛ́o, a làasoo i gɛ̃ ma sↄ̃ guu seo.\f + \fr 32.35 \fr*\ft Lev 18.21\ft*\f* Yãbɛ̃ɛ pↄ́ aa kɛ̀ aa Yudaↄ dàò duunaun we.
\p
\v 36 N mɛ̀ fɛ̃nda ń nↄanao ń gagyão mɛ́ tò wɛ̃́lɛɛ bee naa Babɛli kía ↄzĩ, ↄ̃ ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, 
\v 37 bùsu pↄ́ ma ↄzↄ̃̀uńzi ń pↄkũma pãsĩo ń pↄfɛ̃ zↄ̃ↄoↄ, má ń kãaa bùsupiↄ guu we mà suńnↄ ń gbɛu laɛ, mí tó aaↄ ku dↄdↄa. 
\v 38 Aaìↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ. 
\v 39 Má tó aaↄ ma vĩa vĩ gↄↄpii ń nↄ̀sɛmɛndoo zɛ́ doũ guu, kɛ́ aaↄ ku aafia ń ń nɛ́ↄ. 
\v 40 Ma bàa aↄ kúńnↄ gↄↄpiiɛ, má kã́mabo ń maakɛanɛ́oo. Má tó aaↄ ma vĩa vĩ ń sↄ̃uɛ, aa bↄ ma kpɛ bauo. 
\v 41 Ma pↄ iↄ dↄmá, mí maakɛnɛ́. Má ń zɛdↄ bùsuɛ beepiu sĩana ń nↄ̀sɛmɛndoo ń pↄeão.
\p
\v 42 Ma Dii ma mɛ̀, lá ma yã́ saɛ bee yìa gbɛ̃́piↄwa píi, màa má ń gba aafia lá ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́wa. 
\v 43 Bùsu pↄ́ álɛ o à gↄ̃̀ bɛzia ũ, gbɛ̃nazĩnae ge pↄtuoe ku a guuo, má nà Babiloniↄnɛ ń ↄzĩɛ beepi, wa ɛa tↄↄlɛↄ lúlu a guuɛ. 
\v 44 Wa tↄↄlɛↄ lúlu ń ã́nusuo, wi tↄ́ↄ dada láu, wi a lɛ́ nana seeladeↄ wáa Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu ń wɛ̃́lɛ pↄ́ liaa Yelusalɛũziↄ ń Yuda wɛ̃́lɛↄ ń gusĩsĩdeo ń gusalalao ń gbáao, asa má suńnↄ ń pá ziuɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\c 33
\s1 Dii lɛgbɛ̃a Yelusalɛũ yã́ musu
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ lↄ gↄↄ pↄ́ wà aà tàta dakpɛunaↄ ua, à mɛ̀: 
\v 2 Ma Dii ma mɛ̀ ma tↄↄlɛ ikàsa, má kàlɛ ma a zɛ̀dↄ, ma tↄ́n Dii. 
\v 3 Lɛzumazi, má wema, mí asiiyã zↄ̃ↄ pↄ́ ń dↄ̃oↄ onɛ. 
\v 4-5 Asa ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, wa wɛ̃́lɛɛ bee kpɛ́ↄ ń kibɛo kwɛ́. Álɛ zĩka ń Babiloni bùsude pↄ́ koezↄ̃̀áziↄ, kási á kpɛ́piↄ pa ń gbɛ̃nazĩn gɛↄɛ. Má ń dɛdɛ ń kpɛ̃nɛo ń pↄfɛ̃oɛ. Má gí wɛ̃́lɛpiziɛ a gbɛ̃́ↄ vãikɛa yã́i.
\p
\v 6 Ń beeo má mↄɛ̀ ń ɛsɛo ń aafiao, mí a gbɛ̃́ↄ gbã́gbã, mí tó nama tↄ̃́má, an zɛa iↄ gbãa. 
\v 7 Má su ń Yudaↄ ń Isailiↄ ń pá ziu, mí ń zɛdↄ lán káauwa. 
\v 8 Má duuna pↄ́ aa kɛ̀mɛɛ wolomá wásawasa, má tàae pↄ́ aa kɛ̀mɛɛ aa bↄ̀ ma kpɛ kɛ̃́má. 
\v 9 Wɛ̃́lɛpi a ma tↄbↄ, a ma pↄ kɛ na, wa ma táasilɛu, wi lɛ́maa. Tó bui pↄ́ kú dṹnia guu píi yãmaa pↄ́ málɛ kɛɛ̀ↄ mà píi, an mɛ a dee, aa bílikɛ aafia ń nama pↄ́ málɛ kpawào yã́ musu.
\p
\v 10 Ma Dii ma mɛ̀, i mɛ guɛ bee gↄ̃̀ bɛzia ũ, gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ ku a guu lↄo. Kási Yuda wɛ̃́lɛↄ ń Yelusalɛũ gãaɛ pↄ́ gↄ̃̀ fↄ̃̀ↄↄↄ, gbɛ̃nazĩna ge pↄtuo ku a guu gueio, 
\v 11 wa pↄna ń yaalↄo súu ma dↄu ń nↄsɛkↄ̃fĩo ń sáaukpaa sa'onaↄ lↄↄo aaↄ mɛ:
\q1 Wà Dii Zĩgↄ̃de sáaukpa,
\q1 asa a maa, aà gbɛ̃kɛ láaa vĩo.\f + \fr 33.11 \fr*\ft Ɛza 3.11, Soũ 118.1, 136.1\ft*\f*
\m Asa má tó bùsupi su a gbɛu lá a káauwaɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 12 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, guɛ beeá bɛziaɛ, gbɛ̃nazĩna ge pↄtuo ku a guuo, kási a wɛ̃́lɛ píi a ɛa àↄ dã́dãkɛkĩi vĩɛ, sãdãnaↄ i ń sãↄ kálɛu. 
\v 13 Gusĩsĩde wɛ̃́lɛↄ guu ń gusalala wɛ̃́lɛↄ ń gbáa wɛ̃́lɛↄ ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsu wɛ̃́lɛↄ ń Yelusalɛũ zↄ̃ɛwiaↄ ń Yuda wɛ̃́lɛↄ píi, sãↄ ɛa gɛ̃ ń kaau gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ ń nao aɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Dii lɛgbɛ̃a Davidi bui yã́ musu
\p
\v 14 Ma Dii ma mɛ̀ gↄↄe a mↄ́ kɛ́ má lɛ́ maa pↄ́ má gbɛ̃̀ Isailiↄ ń Yudaↄnɛ papa.
\q1
\v 15 Gↄↄbeezĩ má tó
\q1 Davidi bui vlãpa\f + \fr 33.15 \fr*\ft Isa 4.2, 11.1, Zel 23.5-6\ft*\f* gbɛ̃maa ũ,
\q1 ili yãmaakɛ a zɛ́wa a bùsuu.
\q1
\v 16 Gↄↄ bee Yudaↄ dɛ̀ɛpoo,
\q1 Yelusalɛũdeↄ aaↄ ku dↄdↄa.
\q1 Tↄ́ɛ bee waliↄ aà sisiwà,
\q1 Dii pↄ́ tò yã́ bↄ̀wanↄ na.
\m
\v 17 Asa ma Dii ma mɛ̀ Davidi bui a kɛ̃́lɛ Isaili kpalawa bauo,\f + \fr 33.17 \fr*\ft 2Sam 7.12-16, 1Kia 2.4\ft*\f* 
\v 18 Levii bui sa'onaↄ kɛ̃́lɛ ma aɛ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oaoo ge ń pↄ́wɛntio ge ń lá gu lɛ́ dↄ sa'oao.\f + \fr 33.18 \fr*\ft Nao 3.5-10\ft*\f*
\p
\v 19 Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 20 Ma Dii ma mɛ̀, tó a fↄ̃ ma fãanɛ ń gwãasĩnao dilɛa gbòo,\f + \fr 33.20 \fr*\ft Daa 8.22\ft*\f* kɛ́ aasu kɛ a gↄↄwa lↄo, 
\v 21 tↄ̀ↄ, ma bàa kua ń ma zↄ̀blena Davidio a gboo, aà bui i kɛ̃́lɛ kpalawa sa. Màaɛ ń sa'ona Levii bui pↄ́ aaì ma gbagbaↄ lↄ.\f + \fr 33.21 \fr*\ft Zia 5.10\ft*\f* 
\v 22 Ma zↄ̀blena Davidi buiↄ ń Levii bui pↄ́ aaì zĩkɛmɛɛↄ, má tó aaↄ dasi lán saanaↄwa, wa fↄ̃ naoo, lán ísialɛ ũfãawa, wa fↄ̃ zaadauo.
\p
\v 23 Dii yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛ Zelemiiwa à mɛ̀: 
\v 24 N yã́ pↄ́ gbɛ̃́piↄ lɛ́ o mào lò? Aa mɛ̀ ma gi bui mɛ̀n pla pↄ́ má sɛ̀piↄzi. Màa aalɛ saka ma gbɛ̃́ↄgu, aalɛ ń gwa bui ũ lↄo. 
\v 25 Ma Dii ma mɛ̀, tó mi fãanɛ ń gwãasĩnao dilɛo, mɛ́ mi iko dilɛ musu ń zĩ́lɛoɛo, 
\v 26 má gí Yakↄbu buiↄ ń ma zↄ̀blena Davidioziɛ sa, kɛ́ aà bui su kpalable Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbu buiↄwa lↄo yã́i. Asa má suńnↄ ń pá ziuɛ, mí ń wɛ̃nagwa.
\c 34
\s1 Dii lɛgbɛ̃a Zedekiaɛ
\p
\v 1 Gↄↄ pↄ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza ń a zĩgↄ̃ↄ píi ń bùsu pↄ́ àlɛ kiblewàↄ gbɛ̃́ↄ píi lɛ́ zĩka ń Yelusalɛũdeↄ ń a zↄ̃ɛwiaↄ, Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, gɛ o Yudaↄ kí Zedekiaɛ ma mɛ̀, málɛ wɛ̃́lɛɛ bee na Babɛli kíaɛ a ↄzĩɛ, i tɛsↄ̃wà. 
\v 3 Aàpi sↄ̃ a bↄ aà ↄzĩo, wa aà kũ na Babɛli kíapiɛ a ↄzĩɛ. Aa wɛsikↄ̃lɛ, aai yãbↄ kↄ̃ lɛ́u, wi taaànↄ Babɛli. 
\v 4 Ń beeo lɛ́ pↄ́ ma Dii má gbɛ̃̀ɛ̀n kɛ: Ma mɛ̀ wa aà dɛ ń fɛ̃ndaoo, 
\v 5 a ga niɛniɛɛ. Lá wà tulaletikà aà dezi kía káau pↄ́ dↄ̀aaↄnɛ tɛ́a, màa wa tulaletikaɛ̀ tɛ́a, wi búbuapɛɛ̀ wà mɛ: Waiyoo kí! Ma Dii mámɛ ma lɛ́pi gbɛ̃̀.
\p
\v 6 Ɔ̃ ãnabi Zelemii yã́pi ò Yudaↄ kí Zedekiaɛ píi Yelusalɛũ, 
\v 7 gↄↄ pↄ́ Babɛli kía lɛ́ zĩka ń Yelusalɛũdeↄ ń Yuda wɛ̃́lɛ pↄ́ gↄ̃̀ↄ, Lakisi ń Azekao. Yuda wɛ̃́lɛ bĩ́ide pↄ́ gↄ̃̀ↄ lɛ́n we.
\s1 Zↄboa
\p
\v 8 Kí Zedekia lɛdoũkɛ̀ ń Yelusalɛũdeↄ à mɛ̀ wà zↄↄ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ kpàwakɛ. A gbɛa ↄ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ. 
\v 9 Kí mɛ̀ baade a zↄ pↄ́ dɛ Ɛbɛlu ũ kɛ̃́, gↄ̃ɛ nↄɛ píi. Gbɛ̃e su àↄ a Yuda dee vĩ zↄ ũ lↄo. 
\v 10 Ɔ̃ gbãadeↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ lɛ́ kɛ̀ doũ aa mɛ̀, wá baade a zↄ kɛ̃ gↄ̃ɛ ge nↄɛ, wáↄ ń kũa zↄↄ ũ lↄo. Kɛ́ aa kↄ̃ yãmà, aa ń kɛ̃́. 
\v 11 Gbɛzã aa nↄ̀sɛ pãle sɛ̀, aa ɛ̀a zↄ pↄ́ aa ń kɛ̃́piↄ dà zↄbleu.
\p
\v 12 Ɔ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 13 Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, gↄↄ pↄ́ ma á deziↄ bↄ̀lɛ Egipi bùsu zↄbleu, ma a bàakuańnↄ yãdìlɛnɛ́ ma mɛ̀ 
\v 14 an baade lí a Ɛbɛlu dee pↄ́ azĩa yìamá kɛ̃́ a wɛ̃̀ soplade guu. Tó à zↄblènɛ́ wɛ̃̀ soolo, aali aà kɛ̃́.\f + \fr 34.14 \fr*\ft Bↄa 21.2, Iko 15.12\ft*\f* Ɔ̃ á deziↄ i swã́sɛmazi aa ma yãmào. 
\v 15 A su á dↄ̀ↄwa, a yã́ pↄ́ má yei kɛ̀, á baade gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ yã'ò a gbɛ̃́deeɛ, ↄ̃ a kↄ̃ yãmà ma aɛ ua pↄ́ ma tↄ́ kuwàu. 
\v 16 Ɔ̃ a ɛa a ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpà, á baade ɛ̀a a zↄ pↄ́ a kɛ̃̀ aà a pↄeã kɛ kũ̀ lↄ. A ɛa a ń dá zↄbleu, gↄ̃ɛ nↄɛ píi.
\p
\v 17 Ayãmɛto ma Dii ma mɛ̀, i swã́sɛ ma yã́io, á baade i gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ yã'o a gbɛ̃́deeɛo. Ma Dii mámɛ málɛ gↄ̃a wɛ̃́ɛↄ ũ yã́ kpàwakɛɛ́ sa. Má á gbaɛ mà á kpá fɛ̃nda ń gagyão ń nↄanaoaɛ. Má tó à gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ dṹnia bùsu gbɛ̃́piiɛ. 
\v 18-19 Yuda dↄaanaↄ ń Yelusalɛũ dↄaanaↄ ń kí ìwaↄ ń sa'onaↄ ń bùsu gbɛ̃́ kĩniↄ lɛdoũkɛ̀manↄ, aa gɛ̃̀ gáaena paaa zãnguo. Ɔ̃ aa ma bàakuańnↄ yã́ gbòo, aai zĩkɛ lɛdoũ pↄ́ aa kɛ̀manↄpiwao. A yã́i má tó aa gↄ̃ lán gáaena pↄ́ aa pàa pla aa gɛ̃̀ a zãnguopiwa, 
\v 20 má ń na ń ibɛɛ pↄ́ lɛ́ ń wɛↄnɛ ń ↄzĩɛ, an gɛↄ i gↄ̃ bãↄ ń wàiↄ pↄblea ũ.
\p
\v 21 Má Yudaↄ kí Zedekia ń a ìwaↄ na ń ibɛɛ pↄ́ aalɛ ń wɛↄnɛ ń ↄzĩɛ, Babɛli kía zĩgↄ̃ pↄ́ aalɛ kɛ̃́wápiↄ. 
\v 22 Ma Dii ma mɛ̀ má yãdilɛnɛ́, aai su wɛ̃́lɛɛ beepiu, aai lɛ́lɛwà, aai tɛsↄ̃wà. Má tó Yuda bùsu wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũ, gbɛ̃e aↄ ku a guuo.
\c 35
\s1 Lekabu buiↄ
\p
\v 1 Dii yã'ò Zelemiiɛ Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ gↄↄ\f + \fr 35.1 \fr*\ft 2Lad 36.5-8, Dan 1.1-2\ft*\f* à mɛ̀: 
\v 2 Gɛ́ Lekabu buiↄ bɛ. Yã'ońnↄ, ní mↄ́ńnↄ ma kpɛ́ kpɛ́nɛ dou, ní vɛ̃ɛ kpámá aa mi. 
\v 3 Ɔ̃ ma gɛ Zelemii nɛ́ Yazania, Habazinia tↄũna sìsi ń a dãunaↄ ń a nɛ́ↄ ń Lekabu bui bɛdeↄ píi. 
\v 4 Ma gɛńnↄ Dii ua e Lua gbɛ̃́ Anana, Igedalia nɛ́ ìwaↄ kpɛ́nɛu. A ku kpɛ́nɛ pↄ́ di bĩ́ibↄlɛdↄ̃ana Maasea, Saluũ nɛ kpɛ́nɛaɛ, gu pↄ́ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kpɛ́nɛ kúu. 
\v 5 Ma tùu pↄ́ vɛ̃ɛ ka a paiↄ kàlɛ Lekabu buipiↄnɛ ń kɛɛonaↄ, ↄ̃ má ònɛ́: À mi. 
\v 6 Aa mɛ̀: Wili vɛ̃ɛmio, asa wá dezi Lekabu nɛ́ Yonadabu yãdìlɛwɛ̃ɛ à mɛ̀ wásuli vɛ̃ɛmio e wá bui lɛ́waɛ. 
\v 7 A òwɛ̃ɛ lↄ wásuli kpɛdↄo, wásuli pↄ́tↄ̃o, wásuli vɛ̃ɛbu bao. À mɛ̀ wásu wàↄ pↄ́piↄ vĩo, sema wàↄ ku zwã̀akpɛↄ guu gↄↄpii, kɛ́ wà e gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ wá kú a guu bↄ̀mↄↄ ũɛ beeu. 
\v 8 Wá wá dezi Lekabu nɛ́ Yonadabu yã́pi kũa píiɛ. Wápiↄ ń wá nↄɛↄ ń wá nɛgↄ̃ɛↄ ń wá nɛnↄɛↄ wili vɛ̃ɛmio. 
\v 9 Wili kpɛdↄ wàↄ ku a guuo. Wá vɛ̃ɛbu vĩo ge bua ge pↄbui. 
\v 10 Wiↄ ku zwã̀akpɛↄ guuɛ. Wá yã́ pↄ́ wá dezi Yonadabu dìlɛwɛ̃ɛ kũa píiɛ, wálɛ zĩkɛwà. 
\v 11 Kɛ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza sì wá bùsuu, ↄ̃ wá òkↄ̃ɛ: À mↄ wà bàalɛ Babiloni zĩgↄ̃ↄ ń Sili zĩgↄ̃ↄnɛ, wí tá Yelusalɛũ, ↄ̃ wa gↄ̃ Yelusalɛũ la.
\p
\v 12 Ɔ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 13 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, gɛ o Yelusalɛũdeↄnɛ ń Yudaↄ píi ǹ mɛ: Á swã́sɛ lɛdamai à ma yãmao lé? Ma Dii mámɛ málɛ á la. 
\v 14 Lekabu nɛ́ Yonadabu yãdìlɛ a buiↄnɛ à mɛ̀ aasuli vɛ̃ɛmio, ↄ̃ aa yã́pi kũa, aali mio e ń a gbão, kɛ́ aalɛ zĩkɛ ń dezipi yã́wa yã́i. Mapi sↄ̃ miↄ yã'oɛ́ mↄ̀ↄmↄↄ, ↄ̃ íli zĩkɛ ma yã́wao. 
\v 15 Miↄ a zↄ̀blena ãnabiↄ zĩwá mↄ̀ↄmↄↄ, aaiↄ oɛ́ á baade bↄ a zɛ́ vãi guu, i a yãkɛaↄ lilɛ. Aaìↄ oɛ́ ásu tɛ dii pãleↄzi à zↄblenɛ́o, íↄ ku aafia bùsu pↄ́ má kpà á deziↄwa guu. Kási i swã́sɛi à ma yãmào. 
\v 16 Lekabu nɛ́ Yonadabu buiↄ zĩkɛ̀ yã́ pↄ́ an dezipi dìlɛnɛ́wa, ápiↄ sↄ̃ íli ma yãmao. 
\v 17 Ayãmɛto ma Dii Lua Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, yã́ pↄ́ má ò má yía Yelusalɛũdeↄ ń Yuda kĩniↄwa, má yíamáɛ, asa ma yã'ònɛ́, aai swã́sɛio. Ma lɛzùńzi, aai weao.
\p
\v 18 Ɔ̃ Zelemii ò Lekabu buipiↄnɛ, Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀, lá á á dezi Yonadabu yãdilɛaɛ́ kũa, álɛ zĩkɛ yã́ pↄ́ a dìlɛɛ́piↄwa píi, 
\v 19 a yã́i Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀, Lekabu nɛ́ Yonadabu buie aↄ zↄbleɛ gↄↄpiiɛ, aↄ kɛ̃́lɛa we vĩ bauo.
\c 36
\s1 Yoakiũ Zelemii lá kaa tɛ́u
\p
\v 1 Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu, Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 2 Lá sɛ́ yã́ pↄ́ má ònɛ Isailiↄ ń Yudaↄ ń buipãleↄ yã́ musu za gↄↄ pↄ́ ma na yã'oanɛwa Yosia gↄↄ e gbã kɛ̃́u píi. 
\v 3 Wìliↄ dↄ̃o tó Yudaↄ yã́ pↄ́ ma zɛò mà yíamá yãma, an baade i bↄ a zɛ́ vãiu, mí ń tàaeↄ ń ń duunao kɛ̃́má.
\p
\v 4 Ɔ̃ Zelemii Nɛlia nɛ́ Baluku sìsi. Kɛ́ Zelemii yã́ pↄ́ Dii òɛ dàu lɛ́ siu Balukuɛ, ↄ̃ àlɛ kɛ̃́ láu. 
\v 5 Ɔ̃ Zelemii òɛ̀: Lá wà gìmɛɛ ń gɛa Dii uao, 
\v 6 gɛ́ Dii yã́ pↄ́ má dàu má sìunɛ ń kɛ̃̀ láu kyokɛinɛ́ we lɛyegↄↄ. Ǹ a kyokɛ Yuda pↄ́ aa bↄ̀ zↄ̃ɛwia aa mↄ̀ↄnɛ píi. 
\v 7 Wìliↄ dↄ̃o tó aa awakpa Diiɛ, an baade i bↄ a zɛ́ vãiu, asa kpɛ̃nɛ ń pↄfɛ̃ yã́ pↄ́ Dii ò gbɛ̃́piↄ musuo zↄ̃ↄ.
\p
\v 8 Ɔ̃ Nɛlia nɛ́ Baluku kɛ̀ lá ãnabi Zelemii òɛwa píi, à gɛ̀ Dii yã́ pↄ́ kú lápi guu kyokɛ̀ Dii ua. 
\v 9 Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ sↄode, a mↄ kɛ̃okwide, wa dìlɛ wà lɛye Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ Yelusalɛũdeↄ ń Yuda pↄ́ aa bↄ̀ zↄ̃ɛwia aa mↄ̀ Yelusalɛũↄ píi. 
\v 10 Gↄↄbeezĩ Baluku Zelemii yã́ taalapi kyokɛ̀ Dii kpɛ́ kpɛa pↄ́ dɛ lakɛ̃na Gemalia, Safana nɛ́ pↄ́ ũ guuɛ. Kpɛapi ku Bↄlɛ Dafu saɛ Dii kpɛ́ ua lɛsĩuɛ.
\p
\v 11 Kɛ́ Gemalia nɛ́ Mika, Safana tↄũna Dii yã́ pↄ́ kú taala guupi mà, 
\v 12 ↄ̃ à gɛ̀ kibɛ lakɛ̃na kpɛ́u, à gbãadeɛ beeↄ lè kálɛa we, lakɛ̃na Ɛlisama ń Semaia nɛ́ Delaiao ń Akaboo nɛ́ Ɛlenatão ń Safana nɛ́ Gemaliao ń Anania nɛ́ Zedekiao ń gbãade kĩniↄ píi. 
\v 13 Ɔ̃ Mika taala pↄ́ Baluku a kyokɛ̀ a mà kã̀nɛ́ ń swã́wa píi. 
\v 14 Ɔ̃ gbãadepiↄ Nɛtania nɛ́ Yehudi, Selemia tↄũna, Kusi sĩ́wɛna zĩ̀ Balukuwa aa mɛ̀: Oɛ̀ aà lá pↄ́ à a kyokɛ̀ gbɛ̃́ↄnɛpi sɛ mↄò. Ɔ̃ Nɛlia nɛ́ Baluku taalapi sɛ̀ gɛ̀onɛ́. 
\v 15 Aa òɛ̀: Zↄ̃lɛ ǹ lápi kyokɛwɛ̃ɛ. Ɔ̃ Baluku a kyokɛ̀nɛ́. 
\v 16 Kɛ́ aa yã́pi mà, aalɛ kↄ̃ gwagwa wèlewele, ↄ̃ aa ò Balukuɛ: Sema wà yã́pi dau wà siu kíɛ píi. 
\v 17 Ɔ̃ aa Baluku là wà mɛ̀: Kpelewa ń kɛ̀ ń lápi kɛ̃̀i? A dàu a sìunɛ yã̀? 
\v 18 Ɔ̃ Baluku wèmá à mɛ̀: Kɛ́ à yã́pi dàu a sìumɛɛ, ↄ̃ má kɛ̃̀ ń lákɛ̃bↄo. 
\v 19 Ɔ̃ gbãadepiↄ òɛ̀: Á ń Zelemiio à gɛ ulɛ, gbɛ̃e su àↄ á kúkĩi dↄ̃o.
\p
\v 20 Gbãadepiↄ taalapi si dìlɛ lakɛ̃na Ɛlisama kpɛ́u, ↄ̃ aa gɛ̀ kí lè ua aa yã́pi sìuɛ̀. 
\v 21 Ɔ̃ kí Yehudi zĩ̀ lápi sɛ́i, ↄ̃ à gɛ sɛ̀ lakɛ̃na Ɛlisama kpɛ́u. Kɛ́ à sùò, à a kyokɛ̀ kípiɛ ń gbãade pↄ́ kú aà saɛↄ. 
\v 22 À mↄ lè mↄ kɛ̃okwide guuɛ, ĩ́ana kú. Kí zↄ̃lɛa a kpɛ́u, tɛ́ kaa tàasou dilɛa aà aɛ. 
\v 23 Tó Yehudi lápi kyokɛ̀ zɛkĩi àaↄ̃ ge síiↄ̃, ↄ̃ kí ì lápi zↄ̃ we lɛ́u ń lakɛ̃na fɛ̃nao, ì zu tàaso tɛ́piu e lápi gɛ̀ tɛkũ̀ píi. 
\v 24 Kɛ́ kí ń a ìwapiↄ yã́pi kyó mà, vĩa i ń kũo, aai ń ulaↄ gà wa kɛ̃̀o. 
\v 25 Baa kɛ́ Ɛlenatã ń Delaiao ń Gemaliao awakpàɛ̀ asu lápi kpasao, i ń yãmao. 
\v 26 Ɔ̃ kí ò a nɛ́ Yelamɛliɛ ń Azeliɛ nɛ́ Selaiao ń Abedee nɛ́ Selemiao aa gɛ́ lakɛ̃na Baluku ń ãnabi Zelemiio kṹkũi, ãma Dii ń úlɛ.
\p
\v 27 Kí taala pↄ́ Zelemii a yã́ dàu a sìu Balukuɛ a kɛ̃̀pi kpasaa gbɛa, Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 28 Ɛa ǹ lá pãle sɛ lↄ, ní yã́ pↄ́ kú taala sɛ̃́ia guu, Yudaↄ kí Yoakiũ kpàsapi kɛ̃u, 
\v 29 ní gɛ o kípiɛ ma Dii ma mɛ̀, à taalapi kpàsa à mɛ̀: Bↄ́yãi wa kɛ̃̀u wà mɛ̀ Babɛli kía a mↄ bùsuɛ bee ↄ̃̀ↄkpa, i gbɛ̃nazĩna ń pↄtuoↄ yáui? 
\v 30 A yã́i má ò Yudaↄ kí Yoakiũ yã́ musu, aà buie a zↄ̃lɛ Davidi kpalauo, wa aà gɛ zu bàasiɛ, ĩatɛ̃ i lɛ fãanɛ, fíi i kpawà gwã́. 
\v 31 Má aà tàae ń aà nɛ́ↄ tàaeo ń aà ìwaↄ tàaeo wí ń musuɛ, mí yã́ pↄ́ ma mɛ̀ má yía Yelusalɛũdeↄwa ń Yudaↄ píi yíamá píi, kɛ́ aai ma yãmao yã́i.
\p
\v 32 Zelemii taala pãle sɛ kpà lakɛ̃na Baluku, Nɛlia nɛ́wa, ↄ̃ à lá pↄ́ Yudaↄ kí Yoakiũ kpàsapi yã́ dàu a sìuɛ̀ píi a kɛ̃̀u. À yã́ bee taa kã̀fĩkãfĩɛ̀ dasi lↄ.
\c 37
\s1 Zelemii daakpɛu
\p
\v 1 Babɛli kí Nɛbukanɛza Yosia nɛ́ Zedekia dìlɛ Yuda bùsu kía ũ Yoakiũ nɛ́ Yɛkↄnia gbɛu.\f + \fr 37.1 \fr*\ft 2Kia 24.17\ft*\f* 
\v 2 Aàpi ń a ìwaↄ ń a bùsudeↄ aai swã́sɛ Dii yã́ pↄ́ ãnabi òio. 
\v 3 Ɔ̃ Zedekia Selemia nɛ́ Yehukali ń sa'ona Zefania, Maasea nɛ́o zĩ̀ ãnabi Zelemiiwa aa mɛ̀: Wabikɛwɛ̃ɛ Dii wá Luawa. 
\v 4 Zelemii ìↄ bɛbɛ gbɛ̃́ↄ guu, asa wi aà dakpɛu gĩao.
\p
\v 5 Gↄↄ bee Falaↄ̃ↄ bↄ̀ Egipi ń a zĩgↄ̃ↄ. Kɛ́ Babiloni bùsu gbɛ̃́ pↄ́ lia Yelusalɛũziↄ a baomà, ↄ̃ aa gòa. 
\v 6 Ɔ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ à mɛ̀: 
\v 7 Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, Yudaↄ kí pↄ́ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ma ǹ ma laɛ, gɛ ǹ oɛ̀ Falaↄ̃ↄ zĩgↄ̃ pↄ́ bↄ̀lɛ Egipi aalɛ mↄ́ dↄiaàlɛↄ ɛa tá ń bùsuu. 
\v 8 Babiloni bùsudeↄ ɛa mↄ lɛ́lɛ wɛ̃́lɛpiwaɛ, aai si aa tɛsↄ̃wà. 
\v 9 Ma Dii ma mɛ̀ ásu ázĩa sã́sã à mɛ, Babiloniↄ goálaɛo, asa aa tao. 
\v 10 Baa tó a Babiloni pↄ́ lɛ́ zĩkaánↄↄ fù píi, tó kↄ̃̀ↄↄ mɛ́ gↄ̃̀ ń zwã̀akpɛↄ guu, ampiↄ mɛ́ aa fɛlɛ tɛsↄ̃ á wɛ̃́lɛpiwa.
\p
\v 11 Kɛ́ Babiloni zĩgↄ̃ↄ gò Yelusalɛũa Falaↄ̃ↄ zĩgↄ̃ↄ yã́i, 
\v 12 ↄ̃ Zelemii fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu a kpaalɛ sɛ́i a gbɛ̃́ↄ guu we. 
\v 13 Ãma kɛ́ à kà Yelusalɛũ Bɛ̃yãmɛɛ Bↄlɛu, gudↄ̃anaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ wì mɛ Selemia nɛ́ Ilia, Anania tↄũna aà kũ̀ à mɛ̀: Ń ye gɛ́ nai Babiloniↄwaɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Zelemii mɛ̀: Ɛgɛɛ! Málɛ gɛ́ naimáo. Ɔ̃ Ilia i we aà yã́io, ↄ̃ à gɛ̀aànↄ gbãadeↄ kĩ́i. 
\v 15 Gbãadeↄ pↄ pàaàzi, aa aà gbɛ̃̀ aa aà dàkpɛu lakɛ̃na Yonatãa bɛ, gu pↄ́ wa dìlɛ dakpɛunaↄ bɛ ũ. 
\v 16 Ɔ̃ wà aà dà ɛ pↄ́ wà a bala kɛ̀u, à gↄↄplakɛ̀ we.
\p
\v 17 Bee gbɛa kí Zedekia gbɛ̃́ↄ zĩ̀, wà aà bↄ̀ mↄ̀oɛ̀ azĩa kúkĩiu, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: N yãe mà Diiwae? Zelemii wèwà à mɛ̀: Ao, a n na Babɛli kíaɛ a ↄzĩɛ. 
\v 18 Ɔ̃ Zelemii kí Zedekia là à mɛ̀: Tàae kpele má kɛ̀nɛ ge n ìwaↄnɛ ge ń gbɛ̃́ↄnɛ ↄ̃ a ma dakpɛui? 
\v 19 Á ãnabi pↄ́ aa ãnabikɛkɛ̀ aa mɛ̀ Babɛli kía a lɛ́lɛ á bùsuwaoↄ ku máɛ? 
\v 20 Tiasa ma dii kí, ńlɛ maa? Ńsu to wà ɛa tamanↄ lakɛ̃na Yonatãa bɛo. Tó ni kɛ màao, má ga weɛ. 
\v 21 Ɔ̃ kí Zedekia mɛ̀ wà Zelemii dilɛ dakpɛunaↄ ua, wiↄ wɛ̃́lɛ pɛ̃ɛkɛnaↄ pɛ̃ɛ kpawà lá gu lɛ́ dↄ mɛ̀ndodo e pɛ̃ɛ gɛ láaò wɛ̃́lɛu. Ɔ̃ Zelemii gↄ̃̀ dakpɛunaↄ ua.
\c 38
\s1 Zelemii zua lↄ̀ↄ giiu
\p
\v 1 Matã nɛ́ Sefatia ń Pasuu nɛ́ Gedaliao ń Selemia nɛ́ Yukalio ń Malakia nɛ́ Pasuuo yã́ pↄ́ Zelemii lɛ́ o gbɛ̃́ↄnɛ mà à mɛ̀: 
\v 2 Dii mɛ̀ gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛɛ bee guuↄ ↄ̃ wa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao ge ń nↄanao ge ń gagyão, ãma gbɛ̃́ pↄ́ aa gɛ̀ nà Babiloniↄwaↄ aaↄ ku. Aa bↄ aafia, aaiↄ ku. 
\v 3 Dii mɛ̀ á wɛ̃́lɛɛ bee na Babɛli kía zĩgↄ̃ↄnɛ ń ↄzĩɛ, aai sí. 
\v 4 Ɔ̃ gbãadeↄ gɛ ò kíɛ: Wà gbɛ̃́pi dɛ, asa àlɛ zĩgↄ̃ pↄ́ gↄ̃̀wɛ̃ɛ wá wɛ̃́lɛ guuↄ kãdɛɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi, yã́ pↄ́ àlɛ onɛ́ yã́i. Gbɛ̃́pi lɛ́ wá gbɛ̃́ↄ aafia wɛɛlɛo, sema an ásookɛa. 
\v 5 Ɔ̃ kí Zedekia ònɛ́: Madↄ̃ a kú á ↄzĩ kↄ̀i? Bↄ́ á ye mà kɛ lↄi? 
\v 6 Ɔ̃ aa Zelemii sɛ dà kíanɛ Malakia lↄ̀ↄ pↄ́ kú dakpɛunaↄ uapiu. Wà aà gbàɛ lↄ̀ↄpiu ń baoɛ. Lↄ̀ↄpi í vĩo, sema pɛ̀lɛa, ↄ̃ Zelemii vĩ̀lɛ pɛ̀lɛapiu.
\p
\v 7 Etiopi gbɛ̃́ Ɛbɛmɛlɛki pↄ́ dɛ kía nↄↄ gwana ũ mà wà Zelemii dà lↄ̀ↄpiu. Gↄↄ pↄ́ kí zↄ̃lɛa Bɛ̃yãmɛɛ Bↄlɛu, 
\v 8 ↄ̃ Ɛbɛmɛlɛkipi bↄ̀ aà bɛ, à gɛ̀ a òɛ̀: 
\v 9 Ma dii kí, yã́ pↄ́ gbɛ̃́piↄ kɛ̀ ãnabi Zelemiiɛ maao, aa aà dà lↄ̀ↄuɛ. A gau ń nↄanaoɛ, asa pɛ̃ɛ ku wɛ̃́lɛ guu lↄo. 
\v 10 Ɔ̃ kí òɛ̀: Gbɛ̃ↄn baakwi sɛ la gɛ́ńnↄ, ní aà bↄ lↄ̀ↄpiu e àↄ ga. 
\v 11 Ɔ̃ Ɛbɛmɛlɛki gbɛ̃́ↄ sɛ̀ gɛ̀ńnↄ kibɛ. Aa pↄ́ ziↄ ń zwã̀nkasaↄ sɛ̀lɛ kpɛa pↄ́ kú làasi zĩ́lɛu, ↄ̃ aa gbàɛ Zelemiiɛ ń baↄ lↄ̀ↄpiu. 
\v 12 Ɔ̃ a ò Zelemiiɛ à mɛ̀: Pↄ́piↄ ka n kúlukulunau ń bapiↄ. Kɛ́ Zelemii kɛ̀ màa, 
\v 13 ↄ̃ aa aà gà bↄ̀ò lↄ̀ↄpiu. Zelemii ku dakpɛunaↄ uapiu.
\s1 Kí Zedekia yãgbɛaa Zelemiiwa
\p
\v 14 Ɔ̃ Zedekia gbɛ̃́ↄ zĩ̀ ãnabi Zelemiiwa, aa aà sɛ̀ sùoɛ̀ Dii kpɛ́ bↄlɛ àaↄ̃deu. Ɔ̃ kípi ò Zelemiiɛ: Málɛ yãgbɛama. Ńsu yãe ulɛmɛɛo. 
\v 15 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Tó má ònɛ, ńyↄ̃ ma dɛo yó? Baa tó ma lɛdàma, ńyↄ̃ swã́sɛ ma yã́io. 
\v 16 Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀ asii guu à mɛ̀: Má sì ń Dii pↄ́ wá gbá wɛ̃nio, má n dɛo, má n na gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ n wɛↄnɛ ń ↄzĩo. 
\v 17 Ɔ̃ Zelemii òɛ̀: Dii Lua Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀, tó n mikpà Babɛli kía zĩgↄ̃ dↄaanaↄwa, ńyↄ̃ bↄ, mɛ́ wa tɛsↄ̃ wɛ̃́lɛɛ beewao. Mpi, ńyↄ̃ↄ kú ń n bɛdeↄ. 
\v 18 Tó ni mikpamá sↄ̃o, á wɛ̃́lɛpi na Babiloniↄnɛ ń ↄzĩɛ, aai tɛsↄ̃wà, mɛ́ ńyↄ̃ e pilimáo. 
\v 19 Ɔ̃ kípi òɛ̀: Málɛ vĩakɛ wá gbɛ̃́ Yuda pↄ́ gɛ̀ nà Babiloniↄwaↄnɛɛ. Tó wà ma kpámá, aa ma wɛtãɛ. 
\v 20 Ɔ̃ Zelemii mɛ̀: Wa n kpámáo. Dii yãma, níↄ zĩkɛ yã́ pↄ́ má ònɛpiwa, ńyↄ̃ bↄ, níↄ ku aafia. 
\v 21 Tó n gi mikpaimá sↄ̃, yã́ pↄ́ Dii ↄ̀lↄmɛɛn kɛ: 
\v 22 Má è wà bↄ̀lɛ ń n bɛ nↄɛ pↄ́ gↄ̃̀ↄ Babɛli kía zĩgↄ̃ↄnɛ, ↄ̃ nↄɛpiↄ lɛ́ mɛ:
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ nannↄpiↄ ↄ̃nↄkɛ̀nɛɛ,
\q1 ↄ̃ aa n fu.
\q1 N gbá vĩ̀lɛ pɛ̀lɛau,
\q1 ↄ̃ aa bↄ̀ n kpɛ.
\m
\v 23 Wa bↄlɛ ń n naↄ ń n nɛ́ↄ Babiloniↄnɛ. Mpi sↄ̃ ńyↄ̃ pilimáo. Babɛli kíapi mɛ́ a n kṹ, i tɛsↄ̃ wɛ̃́lɛɛ beewa. 
\v 24 Ɔ̃ Zedekia ò Zelemiiɛ: Ńsu to gbɛ̃e yã́pi mao, kɛ́ wasu n dɛo yã́i. 
\v 25 Tó gbãadeↄ mà ma yã'ònnↄ, mɛ́ aa mↄ̀ n la aa mɛ̀ ǹ yã́ pↄ́ ń òmɛɛ ń yã́ pↄ́ má ònɛo onɛ́, tó n a kee ùlɛnɛ́, aa n dɛɛ, 
\v 26 ní onɛ́ n mↄ awakpaimɛɛ, kɛ́ másu n gbaɛ Yonatãa bɛ ǹ ga weo yã́iɛ.
\p
\v 27 Gbãadepiↄ mↄ̀ Zelemii kĩ́i píi, aa yãlàlawà, ↄ̃ a wèmá lá kí dàɛwa píi. Ɔ̃ aai yãe oɛ̀ lↄo, asa gbɛ̃e yã́ pↄ́ aa ò ń kↄ̃o ń kío dↄ̃o. 
\v 28 Ɔ̃ Zelemii ku dakpɛunaↄ ua e wà gɛ̀ Yelusalɛũ sìò. Lá wà Yelusalɛũ sìn kɛ:
\c 39
\s1 Babiloniↄ Yelusalɛũ sia
\p
\v 1 Yudaↄ kí Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kɛ̃okwi mↄ kwide guu, Babɛli kí Nɛbukanɛza mↄ̀ lìa Yelusalɛũi ń a zĩgↄ̃ↄ. 
\v 2 Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kuɛdode mↄ síiↄ̃de guu, a gↄↄ kɛ̃okwide zĩ́ ↄ̃ aa a bĩ́i fↄ̃̀. 
\v 3 Ɔ̃ Babɛli kía ń a ìwaↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ Guo Bↄlɛu. Àsi'onki Nɛɛgali Salɛzɛɛ kú ń guu ń Samɛgaa Nɛboo ń zĩgↄ̃ↄ ziia Saasikiũo ń Babɛli kía ìwa kĩniↄ píi. 
\v 4 Kɛ́ Yudaↄ kí Zedekia ń a zĩgↄ̃ↄ ń é màa, ↄ̃ aa lɛ̀kↄ̃wa aa bↄ̀lɛ ń kibɛ kaao, aa bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛ bↄlɛu gwã́, aa Yuudɛ̃ dↄ̀ↄ zɛ́ sɛ̀. 
\v 5 Ɔ̃ Babiloni zĩgↄ̃ↄ pɛ̀lɛ ń gbɛu, ↄ̃ aa Zedekia lè Yeliko gusalalau. Aa aà kũ̀ tàò Babɛli kí Nɛbukanɛzawa Libla, Amata bùsuu. We à yãdàuaàla, 
\v 6 à aà nɛ́ↄ dɛ̀dɛ aà wáa ń Yuda bùsu kíabuiↄ píi. 
\v 7 Ɔ̃ à Zedekia wɛ́ wìwi à aà yè ń mↄdaonao, à tàaànↄ Babɛli. 
\v 8 Ɔ̃ Babiloniↄ tɛsↄ̃̀ aà bɛwa ń Yelusalɛũ kpɛ́ↄ píi, mɛ́ aa a bĩ́i gbòo. 
\v 9 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Nɛbuzaladã gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛuↄ sɛ̀lɛ tàńnↄ Babɛli ń gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ nàwaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ. 
\v 10 Taaside búubuuↄ ↄ̃ à ń tó Yuda bùsuu we, à ń gbá vɛ̃ɛbuↄ ń bugbɛↄ gↄↄ bee.
\p
\v 11 Babɛli kí Nɛbukanɛza yãdìlɛ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Nɛbuzaladãɛ Zelemii yã́ musu à mɛ̀: 
\v 12 Ǹ aà sɛ́, níↄ laaidↄwà. Ńsu vãie kɛɛ̀o. Lá a ònɛ, nìli kɛɛ̀. 
\v 13 Ɔ̃ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi ń zĩgↄ̃ↄ ziia Nɛbusazebão ń àsi'onki Nɛɛgali Salɛzɛɛo ń Babɛli kía ìwaↄ píi 
\v 14 Zelemii sɛ̀ bↄ̀ò dakpɛunaↄ ua, aa aà kpà Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũnawa, à tàò a bɛ, ↄ̃ a ku a gbɛ̃́ↄ guu we.
\p
\v 15 Gↄↄ pↄ́ Zelemii ku dakpɛunaↄ ua, Dii yã'òɛ̀ à mɛ̀:
\q1
\v 16 Gɛ ǹ o Etiopi gbɛ̃́ Ɛbɛmɛlɛkiɛ,
\q1 ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
\q1 má yã́ pↄ́ má ò wɛ̃́lɛɛ bee musu kɛ,
\q1 kaalɛɛ, i kɛ aafia no.
\q1 Gↄↄ bee aà wɛ́ a siɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò,
\q1
\v 17 Gↄↄ bee sↄ̃ má aà bↄ,
\q1 má aà na gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ vĩakɛnɛ́ↄnɛ ń ↄzĩo.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 18 Má aà bↄɛ, wa aà dɛ ń fɛ̃ndaoo,
\q1 má aà misi kɛ́ a ma náai vĩ yã́i.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\c 40
\s1 Zelemii zↄ̃lɛa Mizipa
\p
\v 1 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Nɛbuzaladã Zelemii gbaɛa gbɛa Dii yã'ò Zelemiipiɛ. À Zelemii lè Lama, wà aà yè ń mↄdaonao, a ku Yelusalɛũ zĩgↄ̃ↄ ń Yuda gbɛ̃́ pↄ́ wàlɛ táńnↄ Babɛliↄ guuɛ. 
\v 2 Kɛ́ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi Zelemii è, a òɛ̀: Dii n Lua zɛ̀ò wà yã́yia guɛ beewaɛ. 
\v 3 Dii mↄ̀ò sa lá á òwa, asa a duunakɛ̀ɛ̀, i aà yãmao. A yã́i yã́pi á léi. 
\v 4 Ń beeo málɛ mↄdaona polo n ↄwa gbã. Tó à kɛ̀nɛ, tamanↄ Babɛli, mí laaidↄma we. Tó i kɛnɛ sↄ̃o, kã́mabo. Bùsu gwa da n aɛ, gu pↄ́ kɛ̀nɛ maa gɛ́u. 
\v 5 Kɛ́ Zelemii i dazɛuo, a òɛ̀: Gɛ́ Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũna pↄ́ Babɛli kía aà dìlɛ Yuda wɛ̃́lɛↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ kĩ́i, níↄ kuaànↄ n gbɛ̃́ↄ guu, ge gu pↄ́ kɛ̀nɛ píi lé. Ɔ̃ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi kũ̀sũakɛ̀ɛ̀, à aà gbàɛò. 
\v 6 Ɔ̃ Zelemii gɛ̀ Aikaũ nɛ́ Gedalia kĩ́i Mizipa, ↄ̃ a kuaànↄ we a gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ ń bùsuuↄ guu.
\s1 Gedalia dilɛa
\r (2Kia 25.23-24)
\p
\v 7 Kɛ́ Yuda zĩgↄ̃ dↄaanaↄ ń ń gbɛ̃́ pↄ́ kú sɛ̃uↄ mà Babɛli kía mɛ́ Aikaũ nɛ́ Gedalia dìlɛ bùsu dↄaana ũ, mɛ́ à taaside pↄ́ aai táńnↄ Babɛlioↄ nàɛ̀ a ↄzĩ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ↄ píi, 
\v 8 aa mↄ̀ Gedalia kĩ́i Mizipa. Nɛtania nɛ́ Isimaɛla kú ń guu ń Kalea nɛ́ↄ Yohanani ń Yonatãao ń Tanumɛ nɛ́ Selaiao ń Nɛtofa gbɛ̃́ Efai nɛ́ↄ ń Maaka gbɛ̃́ Yezaniao ń ń gbɛ̃́ↄ. 
\v 9 Ɔ̃ Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũna lɛgbɛ̃̀nɛ́ ń ń gbɛ̃́ↄ à mɛ̀: Ásu zↄblea Babiloniↄnɛ vĩakɛo. À zↄ̃lɛ wá bùsuu la, í zↄble Babɛli kíaɛ, yã́ i bↄánↄ na. 
\v 10 Mapi, má gↄ̃ Mizipa laɛ, mí yã'o Babiloni pↄ́ aa mↄ wá kĩ́iↄnɛ. Ápiↄ sↄ̃ à gɛ pↄkɛkɛ ń vɛ̃ɛo ń nísio, í ká dↄ̃u, íↄ ku wɛ̃́lɛ pↄ́ á zↄ̃lɛu.
\p
\v 11 Kɛ́ Yuda pↄ́ kú Mↄabuↄ bùsuu ń Amↄniↄ bùsuo ń Ɛdↄũↄ bùsuo ń bùsu pãleↄ mà Babɛli kía gbɛ̃́ kↄ̃naↄ tò Yuda bùsuu, mɛ́ à Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũna dìlɛ ń gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, 
\v 12 aa bↄ̀ bùsu pↄ́ aa fãaaaupiↄu aa sù Yuda bùsuu, aa mↄ̀ Gedalia kĩ́i Mizipa, ↄ̃ aa pↄ́ kɛ̀kɛ maamaa ń vɛ̃ɛo píi.
\p
\v 13 Kalea nɛ́ Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kú sɛ̃uↄ mↄ̀ Gedalia lè Mizipa ḿpii, 
\v 14 aa òɛ̀: Ń dↄ̃ kɛ́ Amↄniↄ kí Baalisi mɛ́ Nɛtania nɛ́ Isimaɛla zĩ̀ n dɛio lò? Ãma Aikaũ nɛ́ Gedalia i ń yã́ sio. 
\v 15 Ɔ̃ Kalea nɛ́ Yohanani ò Gedaliaɛ asii guu Mizipa à mɛ̀: To mà gɛ Nɛtania nɛ́ Isimaɛlapi dɛ. Gbɛ̃e aↄ a yã́ dↄ̃o. Bↄ́yãi ńyↄ̃ to aà n dɛ, Yuda pↄ́ kãaaańziↄ i fãaa píii? Yuda kↄ̃naↄ midɛɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Aikaũ nɛ́ Gedalia wè Kalea nɛ́ Yohananiwa: Ńsu yã́pi kɛo, ɛɛ ńlɛ dↄ Isimaɛlawa.
\c 41
\s1 Gedalia dɛa
\p
\v 1 Wɛ̃pi mↄ soplade guu ↄ̃ Nɛtania nɛ́ Isimaɛla, Ɛlisama tↄũna mↄ̀ ń gbɛ̃ↄn kwiↄ, aa Aikaũ nɛ́ Gedalia lè Mizipa. Kía buiɛ, mɛ́ kía ìwaɛ. Gↄↄ pↄ́ aalɛ pↄble Mizipa we sãnu, 
\v 2 ↄ̃ Isimaɛlapi ń gbɛ̃ↄn kwi pↄ́ kuaànↄↄ fɛ̀lɛ Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũna lɛ̀ ń fɛ̃ndao, aa gbɛ̃́ pↄ́ Babɛli kía aà dìlɛ bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ ũpi dɛ̀.\f + \fr 41.2 \fr*\ft 2Kia 25.25\ft*\f* 
\v 3 Isimaɛlapi Yuda pↄ́ kuaànↄ Mizipa weↄ dɛ̀dɛ píi ń Babiloni zĩgↄ̃ pↄ́ kú weↄ.
\p
\v 4 Kɛ́ a gu dↄ̀, gbɛ̃e Gedalia dɛa yã́ dↄ̃ gĩao, 
\v 5 ↄ̃ gbɛ̃ↄn basiiↄ̃ↄ bↄ̀ Sikɛũ ń Siloo ń Samalio. Gbɛ̃́piↄ ń lɛkãnaↄ wà, aa ń pↄkasaↄ ga kɛ̃̀kɛ̃, aa ń mɛ lìli kpɛ́lɛkpɛlɛ, aalɛ gɛ́ Dii ua ń pↄ́wɛntio ń tulaletio. 
\v 6 Ɔ̃ Isimaɛla fɛ̀lɛ Mizipa, àlɛ gɛ́ daińlɛ ń ↄↄlↄo. Kɛ́ à kà ń kĩ́i, a ònɛ́: À mↄ wà gɛ́ Aikaũ nɛ́ Gedalia kĩ́i. 
\v 7 Kɛ́ aa gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ Isimaɛla ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ ń kòlokpakpa, à ń ká lↄ̀ↄ'ɛu. 
\v 8 À mↄ lè an gbɛ̃ↄn kwiↄ ò Isimaɛlaɛ: Ńsu wá dɛdɛo, asa wa mase ń naao ń nísio ń zↄ́o ùlɛ sɛ̃uɛ. Ɔ̃ à ń tó we, i ń dɛdɛ ń ń gbɛ̃́ↄo. 
\v 9 Lↄ̀ↄ pↄ́ kí Asa yↄ̃̀ gↄↄ pↄ́ àlɛ zĩka ń Isailiↄ kí Baasao ↄ̃ Isimaɛla gbɛ̃́ pↄ́ à ń dɛdɛpiↄ kàu Gedalia pↄ́ saɛ. Lↄ̀ↄpi ↄ̃ Isimaɛla gbɛ̃́ pↄ́ gàgaↄ kàu pã́upãu.
\p
\v 10 Ɔ̃ Isimaɛla gbɛ̃́ pↄ́ aa gↄ̃̀ Mizipaↄ kũ̀kũ píi, kía nɛnↄɛↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ dↄaiↄ dↄaana Nɛbuzaladã Gedalia dìlɛ ń dↄaana ũ aa gↄ̃̀ weↄ, ↄ̃ à dàzɛu àlɛ tá Amↄniↄ bùsuu.
\p
\v 11 Kɛ́ Kalea nɛ́ Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kuaànↄↄ yãvãi pↄ́ Isimaɛla kɛ̀ mà píi, 
\v 12 aa ń gbɛ̃́ↄ sɛ̀lɛ píi, aa gɛ̀ zĩkai ń Isimaɛlapio. Aa aà lè íkalɛkĩi zↄ̃ↄ pↄ́ kú Gabaↄ̃ↄ saɛ. 
\v 13 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa kú ń Isimaɛlaoↄ Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kuaànↄↄ è, an pↄ kɛ̀na. 
\v 14 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ Isimaɛla ń kũkũ Mizipapiↄ Isimaɛlapi tò we, aa tà Yohanani kĩ́i. 
\v 15 Ɔ̃ Isimaɛla ń a gbɛ̃ↄn swaaↄ̃ↄ pìliwà, aa tilɛ̀ wà tà Amↄniↄ bùsuu.
\p
\v 16 Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kuaànↄↄ Mizipa gbɛ̃́ kↄ̃napiↄ sì Isimaɛlawa Gedalia dɛa gbɛa, aa ń sɛ́lɛ, zĩgↄ̃ↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ↄ ń kía nↄↄ gwana pↄ́ à sùńnↄ ń Gabaↄ̃ↄoↄ, 
\v 17 ↄ̃ aa dàzɛu aa zɛ̀ Kimaũ pilakĩi pↄ́ kú Bɛtɛlɛũ saɛ. Aalɛ tá Egipi, 
\v 18 kɛ́ aalɛ bàalɛ Babiloniↄnɛ yã́i. Aalɛ vĩakɛnɛ́, asa Isimaɛla Gedalia pↄ́ Babɛli kía aà dìlɛ bùsu dↄaana ũ dɛ̀ɛ.
\c 42
\s1 Zelemii wabikɛa Diiwa Yudaↄnɛ
\p
\v 1 Ɔ̃ Kalea nɛ́ Yohanani ń Osaia nɛ́ Azaliao ń zĩgↄ̃ dↄaanaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi gɛ̀ 
\v 2 ãnabi Zelemii lè aa òɛ̀: Yã́ pↄ́ wálɛ gbɛama ma, ní wabikɛwɛ̃ɛ Dii n Luawa ń gbɛ̃́ kↄ̃naɛ beeↄ píi. Wá dasi yãa, wá gbɛ̃́ pↄ́ wa gↄ̃ↄ sa wá bílao lá ń è wá sĩɛ beewa. 
\v 3 Wabikɛ Dii n Luawa aà zɛ́ pↄ́ wá sɛ́ ń yã́ pↄ́ wá kɛo owɛ̃ɛ. 
\v 4 Ɔ̃ ãnabi Zelemii ònɛ́: Má mà. Má wabikɛɛ́ Dii á Luawa lá á òwa. Yã́ pↄ́ a wèwá píi má oɛ́. Má gí yãe oiɛ́o. 
\v 5 Ɔ̃ aa ò Zelemiiɛ: Lá Dii n Lua su onɛ wà kɛ, tó wi zĩkɛwà píio, Diipi mɛ́ aↄ dɛ wá seelade sĩande náaide ũ. 
\v 6 Yãmaa ge a vãin nò, wá zĩkɛ Dii wá Lua pↄ́ wálɛ n zĩ yãgbɛaiwà yã́wa, kɛ́ wà e wàↄ aafia, asa wá zĩkɛ Dii wá Lua yã́waɛ.
\p
\v 7 Gↄↄ kwi gbɛa Dii yã'ò Zelemiiɛ. 
\v 8 Ɔ̃ à Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kuaànↄↄ sìsi ń gbɛ̃́ kĩniↄ nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi. 
\v 9 A ònɛ́: Dii Isailiↄ Lua pↄ́ a ma zĩ yãgbɛaiwà mɛ̀: 
\v 10 Tó a gↄ̃ zↄ̃lɛ bùsupiu la, má á zɛdↄ, má á fuangbao, má á gba gbãa, má á gbooo, asa ma pↄ yà yã́ pↄ́ má yìawá yã́iɛ. 
\v 11 Ásu vĩakɛ Babɛli kía pↄ́ á aà vĩa vĩɛo. Ásu vĩakɛɛ̀o, asa máↄ kúánↄɛ. Má á suaba, mí á bↄ aà ↄzĩ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 12 Má wɛ̃nadↄ̃ɛ́, Babɛli kía i á wɛ̃nagwa, i ɛa á bùsu sↄaaɛ́. 
\v 13 Tó a su mɛ̀ á Dii á Lua yãmao, á zↄ̃lɛ bùsuu lao, 
\v 14 tó a su mɛ̀ aawo, wá tá Egipiɛ, we wáↄ kuu, wá kↄ̃'e ń zĩoo, wá zĩ̀ kuu mao, nↄana a káwáguo, 
\v 15 too, à ma yãma Yuda kↄ̃naↄ. Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, tó a gi ta Egipi, a gɛ zↄ̃lɛ we, 
\v 16 fɛ̃nda pↄ́ álɛ vĩakɛɛ̀ mɛ́ a á le Egipi we, nↄana pↄ́ álɛ leelekɛ a yã́ musu a kááguɛ, í gaga we. 
\v 17 Gbɛ̃́ pↄ́ aa zɛ̀ ń Egipi taao wà gɛ zↄ̃lɛ weↄ, wa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ ń nↄanao ń gagyão. An gbɛ̃e a bↄo, aa bↄ yã́ pↄ́ má yíamá fòouo. 
\v 18 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, lá ma pↄfɛ̃ ń pↄkũmao bↄ̀bↄ Yelusalɛũdeↄwa, màa má pↄkũmabↄbↄwá, tó a ta Egipi. Á gↄ̃ gbɛ̃́kabↄ ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láaipↄ ũ, láanipↄ ũ, mɛ́ á wɛsi guɛ beelɛ bau lↄo.
\p
\v 19 Ɔ̃ Zelemii mɛ̀: Yuda kↄ̃naↄ, Dii òɛ́ ásu ta Egipio. Àↄ dↄ̃ sã́asã kɛ́ má òɛ́ gbãn we, 
\v 20 ma mɛ̀ a zã yã́wa, álɛ ázĩa kaikɛɛ. A ma zĩ Dii á Luawa, a mɛ̀ mà wabikɛwàɛ́, yã́ pↄ́ a omɛɛ mà oɛ́, á kɛ píiɛ. 
\v 21 Ma yã́ pↄ́ Dii á Lua ma zĩò òɛ́ gbã, kási i swã́sɛio. 
\v 22 Àↄ dↄ̃ sã́asã kɛ́ wa á dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ ń nↄanao ń gagyão gu pↄ́ á ye gɛ́ zↄ̃lɛuipi.
\c 43
\s1 Yudaↄ taa Egipi
\p
\v 1 Kɛ́ Zelemii yã́pi ò gbɛ̃́piↄnɛ píi a làa, yã́ pↄ́ Dii ń Lua aà zĩ̀omápi, 
\v 2 Osaia nɛ́ Azalia ń Kalea nɛ́ Yohananio ń waladeↄ píi ò Zelemiiɛ: Ɛɛ ńlɛ to. Dii wá Lua i n zĩ ǹ owɛ̃ɛ wásu gɛ́ zↄ̃lɛi Egipioo. 
\v 3 Nɛlia nɛ́ Baluku mɛ́ n swãfɛ̃̀wɛ̃ɛ, kɛ́ à wá na Babiloniↄnɛ ń ↄzĩ, aai wá dɛdɛ ge aai táwanↄ Babɛli. 
\v 4 Ɔ̃ Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaanaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ i Dii yãmao, aai gↄ̃ Yuda bùsuuo. 
\v 5 Ɔ̃ Yohanani ń zĩgↄ̃ dↄaanapiↄ Yuda kↄ̃na pↄ́ aa bↄ̀ bùsu pↄ́ aa fã̀aau aa sù Yuda bùsuuↄ sɛ̀lɛ píi aa dàzɛu, 
\v 6 gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ↄ ń kía nɛnↄɛↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Nɛbuzaladã ń tó ń Gedaliao ń ãnabi Zelemiio ń Nɛlia nɛ́ Balukuoↄ. 
\v 7 Aai Dii yãmao, ↄ̃ aa tà Egipi e Tapanɛsi.\f + \fr 43.7 \fr*\ft 2Kia 25.26\ft*\f*
\p
\v 8 Ɔ̃ Dii yã'ò Zelemiiɛ Tapanɛsi we à mɛ̀: 
\v 9 Gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛↄ sɛ́lɛ gɛ ǹ vĩlɛvĩlɛ biliki pↄ́ kpálɛaↄ guu Falaↄ̃ↄ bɛ kpɛɛlɛ Tapanɛsi la Yudaↄ wáa, 
\v 10 ní onɛ́ ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, má a zↄ̀blena Babɛli kí Nɛbukanɛza sísi, mí aà kpalabaa kpálɛ gbɛ pↄ́ má vĩ̀lɛpiↄwa. Ɔ̃mɛ a zwã̀akpɛ dↄ gbɛpiↄ musu. 
\v 11 A mↄ lɛ́lɛ Egipiwa, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ aa gagaↄ gaga, gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ wà ń kṹkũ zĩ̀zↄ ũↄ, wa ń kṹkũ a ũɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ má dìlɛ wà ń dɛdɛ ń fɛ̃ndaoↄ, fɛ̃nda wa ń dɛdɛò. 
\v 12 A tɛsↄ̃ Egipi tã́akpɛↄwa aa tɛ́kũ, i tã́apiↄ sɛ́lɛ taò. Lá pↄdãna ì a pↄ́ↄ kákaala, màa Babɛli kía a Egipi bùsu pↄ́ↄ kákaala, a ta aafiaɛ. 
\v 13 A ĩatɛ̃ kpɛ́ pↄ́ kú Egipi gbɛ̀pɛlɛↄ wíwi, i tɛsↄ̃ Egipi tã́akpɛↄwa.
\c 44
\s1 Yã́yiaa tã́agbagbanaↄwa
\p
\v 1 Yã́ɛ bee dɛ̀dɛ Zelemiiwa Yuda pↄ́ kú Egipiↄ yã́ musu, gbɛ̃́ pↄ́ kú Midoliↄ ń Tapanɛsiↄ ń Mɛfisiↄ ń Egipi bùsu gɛↄmidↄkĩi oioↄ. 
\v 2 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, a yã́ pↄ́ má yìa Yelusalɛũ ń Yuda wɛ̃́lɛↄwa è píi. À gↄ̃̀ bɛzia ũ gbã, gbɛ̃e ku weo 
\v 3 vãi pↄ́ wɛ̃́lɛpideↄ kɛ̀, aa gɛ̀ tulaletikàtɛa dii pↄ́ ápiↄ ge á deziↄ dↄ̃oↄnɛ aa kùlɛnɛ́, ↄ̃ aa ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ yã́i. 
\v 4 Miↄ a zↄ̀blena ãnabiↄ zĩwá mↄ̀ↄmↄↄ, aaì mɛ ásu yãbɛ̃ɛ pↄ́ má zaupi kɛo. 
\v 5 Ɔ̃ i swã́sɛ a ma yãmào. I mikɛ̃ á vãikɛawao, i tulaletikaa tɛ́a dii pãleↄnɛ too. 
\v 6 Ɔ̃ ma pↄfɛ̃ ń pↄkũmao bↄ̀bↄ Yuda wɛ̃́lɛↄ ń Yelusalɛũowa e aa gↄ̃̀ bɛzia gii ũ lá á dↄ̃ gbãɛwa.
\p
\v 7 Ma Dii Lua Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, bↄ́yãi álɛ yãzↄ̃ↄ i ázĩaɛ à ázĩa midɛi? Á Yuda gↄ̃ɛe ge nↄɛe ge nɛ́e ge yↄ̃minae a gↄ̃o. 
\v 8 Álɛ ma pↄ fɛlɛmɛɛ ń á pↄkɛaↄ. Álɛ tulaletikatɛa dii pãlepiↄnɛ Egipi la, gu pↄ́ a mↄ zↄ̃lɛu. Á ázĩa dɛdɛ a yã́i, i gↄ̃ láaipↄ ũ ń láanipↄo dṹnia bui píiɛ. 
\v 9 Vãi pↄ́ á deziↄ kɛ̀ á bùsuu ń Yelusalɛũ zɛaↄ guuo ń á kíaↄ ń ń naↄ ń ápiↄ ń á naↄ sã̀águ yã̀? 
\v 10 E ń a gbão i ázĩa busao, á ma vĩa vĩo. I tɛ ma ikoyã ń yã́ pↄ́ má dìlɛ á deziↄnɛↄzio. 
\v 11 Ayãmɛto ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀, ma zɛò mà mikpɛliɛ́, mí yã́yiawá mà á míↄnzↄ̃ ápiiɛ. 
\v 12 Á Yuda kↄ̃na pↄ́ a zɛ ń sua Egipi lao, ↄ̃ a su laↄ, lakĩi ↄ̃ á gagau ápii. Fɛ̃nda ń nↄanao a nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ dɛdɛ, aai gↄ̃ gbɛ̃́kabↄ ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láaipↄ ũ, láanipↄ ũ. 
\v 13 Má á gbɛ̃́ pↄ́ kú Egipiↄ wɛtã ń fɛ̃ndao ń nↄanao ń gagyãoɛ, lá ma Yelusalɛũdeↄ wɛtã̀wa. 
\v 14 Yuda kↄ̃na pↄ́ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ Egipie a bↄo. Á e ɛa ta Yuda bùsu pↄ́ álɛ a bɛɛkɛuo. Á tá weo, sema á gbɛ̃́ pↄ́ sù bↄkĩi è bàasio.
\p
\v 15 Ɔ̃ gↄ̃ɛ pↄ́ aa dↄ̃ ń nↄɛↄ ì tulaletikatɛa dii pãleↄnɛↄ ń nↄɛ pↄ́ kãaaa we dasidasiↄ ń Yuda pↄ́ aa ku Egipi ń Patelosipiↄ ò Zelemiiɛ: 
\v 16 Wá yã́ pↄ́ ń òwɛ̃ɛ ń Dii tↄ́opi sio. 
\v 17 Yã́ pↄ́ bↄ̀ wá lɛ́u píi ↄ̃ wá kɛ, wá tulaletikatɛa luabɛ nↄɛ kíaɛɛ, wí ítↄ̃lɛwà, lá wápiↄ ń wá deziↄ ń wá kíaↄ ń wá gbãadeↄ kɛ̀ Yuda bùsuu ń Yelusalɛũ zɛaↄuwa. Gↄↄ bee pↄblea diwáziɛ, wálɛ namable, mɛ́ vãi i wá leo. 
\v 18 Za gↄↄ pↄ́ wa tulaletikaa tɛ́a luabɛ nↄɛ kíapiɛ tò, wálɛ ítↄ̃lɛwà lↄo, pↄ́pii lɛ́ kɛ̃́sãwáɛ, fɛ̃nda ń nↄanao lɛ́ wá dɛdɛɛ. 
\v 19 Ɔ̃ nↄɛↄ mɛ̀: Kɛ́ wálɛ tulaletikatɛa luabɛ nↄɛ kíapiɛ, wálɛ ítↄ̃lɛwà, wálɛ kàa kɛɛ̀ lá aà taawa, wá kɛ̀ wá zã́ↄ lɛ́ sai nɛe?
\p
\v 20 Ɔ̃ Zelemii ò gↄ̃ɛ ń nↄɛ pↄ́ lɛ́ yã́zãsiwaↄnɛ à mɛ̀: 
\v 21 Tulaleti pↄ́ ápiↄ ń á deziↄ ń á kíaↄ ń á gbãadeↄ ń á bùsudeↄ kàtɛa Yuda wɛ̃́lɛↄ guu ń Yelusalɛũ zɛaↄ guuo yã́ dↄ Diiguo lé? Diipi i làasookɛwào lé? 
\v 22 Kɛ́ Dii kpàsa ń á vãikɛaↄ ń tɛ̃̀ yã́ pↄ́ á kɛ̀ↄ, a yã́i á bùsu gↄ̃̀ bɛzia gii ũ, gbɛ̃e ku we lↄo, à gↄ̃̀ láaipↄ ũ lá á dↄ̃ gbãɛwa. 
\v 23 Lá a tulaletikàtɛa a duunakɛ̀ Diiɛ, i aà yãmao ge aà ikoyã ge aà yãdilɛaↄ, i aà ↄtondↄkĩi gwao, a yã́i à yãmↄ̀iɛ́ lá a gↄ̃ò gbãɛwa.
\p
\v 24 Ɔ̃ Zelemii ò nↄɛↄnɛ ń gbɛ̃́ kĩniↄ à mɛ̀: Á Yuda pↄ́ á kú Egipi laↄ, à Dii yãma. 
\v 25 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua mɛ̀ ápiↄ ń á nↄɛↄ a lɛgbɛ̃̀, ↄ̃ a zĩkɛ̀wà a mɛ̀ á lɛ́ pↄ́ á kɛ̀ luabɛ nↄɛ kíawa fĩaboɛ̀ɛ. A mɛ̀ áↄ tulaletikaɛ̀ tɛ́a, íↄ ítↄ̃lɛwàɛ. Too, à lɛ́ pↄ́ á kɛ̀wà fĩaboɛ̀! À zĩkɛ lɛ́ pↄ́ á gbɛ̃̀ɛ̀wa! 
\v 26 Ń beeo à ma yãma, á Yuda pↄ́ á kú Egipiↄ! Ma Dii ma mɛ̀, má sì ń ma zↄ̃ↄkɛo, á Yuda pↄ́ á kú Egipiↄ, á gbɛ̃e a ma tↄ́ si à gbasa mɛ á sì ń Dii Lua kuao lↄo. 
\v 27 Málɛ wɛ́tɛázi kɛ mà vãikɛɛ́ yã́iɛ, i kɛ maakɛaɛ́ yã́i no. Wa á Yuda pↄ́ á kú Egipiↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ ń nↄanao e à gɛ midɛ ápii. 
\v 28 Gbɛ̃́ pↄ́ aa bↄ fɛ̃nda lɛ́zĩ, aa bↄlɛ Egipi aa ta Yuda bùsuuↄ aaↄ bílao, Yuda kↄ̃na pↄ́ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ Egipiↄ i dↄ̃ sa gbɛ̃́ pↄ́ a yã́ kú, tó mapi ge ampiↄnɛ.
\p
\v 29 Ma Dii ma mɛ̀ seela pↄ́ a to àↄ dↄ̃ kɛ́ yã́ pↄ́ ma mɛ̀ má yíawá guɛ beeu kuɛn kɛ: 
\v 30 Ma Dii ma mɛ̀ má Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ Ɔfɛla na aà ibɛɛ pↄ́ lɛ́ aà wɛɛ a ↄzĩɛ, lá ma Yudaↄ kí Zedekia nà a ibɛɛ Babɛli kí Nɛbukanɛza pↄ́ lɛ́ aà wɛɛ a ↄzĩwa.
\c 45
\s1 Baluku yã́
\p
\v 1 Nɛlia nɛ́ Baluku yã́ pↄ́ ãnabi Zelemii òɛ kɛ̃̀ láu. A gbɛa ↄ̃ Zelemii yã́ bee òɛ̀ Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu. 
\v 2 Dii Isailiↄ Lua mɛ́ yã́pi ònɛ Baluku. 
\v 3 Ni mɛ waiyoo mpi, Dii yã'ĩa kã̀fĩnɛ n yã'ↄ̃mauɛ, ńlɛ aaukɛ e n kpasa, ńlɛ ĩ́ampakĩi eo. 
\v 4 Dii mɛ̀ mà onɛ á pↄ́ pↄ́ á bò wíwi, í pↄ́ pↄ́ á tↄ̃̀ wolɛ, baa bùsu bṹu guu. 
\v 5 Yãzↄ̃ↄↄ ńlɛ wɛɛlɛ nzĩaɛa? Ńsu wɛɛlɛo, asa Diipi mɛ̀ á yãmↄ gbɛ̃́piiɛ, ãma gu pↄ́ n gɛu píi, á n misiɛ. Dii mɛ́ ò.
\c 46
\s1 Yã́ pↄ́ a Egipiↄ le
\r (Isa 19.1-25, Eze 29.1-32.32)
\p
\v 1 Dii yã'ò ãnabi Zelemiiɛ buiↄ yã́ musu à mɛ̀: 
\v 2 Egipi pↄ́n la. Yã́ pↄ́ Dii ò Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ Nɛko zĩgↄ̃ↄ musun kɛ, gↄↄ pↄ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza zĩblèmá Uflatai Kaakemi saɛ, Yudaↄ kí Yoakiũ, Yosia nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu.
\q1
\v 3 À á sɛ̀ngbaoↄ kɛkɛ,
\q1 a zↄ̃ↄ ń a nɛ́nao,
\q1 í gɛ́ zĩu.
\q1
\v 4 À ã̀asĩna ká sↄ̃́ↄnɛ, í di ń kpɛ.
\q1 À mↄ̀ fùaↄ kpákpa, í zɛ dↄ̀ↄdↄↄ,
\q1 à mↄ̀ ulaↄ dada, í á sↄ̃naↄ lɛkɛ.
\q1
\v 5 Bↄ́ málɛ e wei?
\q1 Má è vĩa ń zĩgↄ̃ↄ kũ̀,
\q1 aalɛ pↄ̀ↄbↄzãkɛ,
\q1 wà zĩblèmá, aalɛ tílɛ,
\q1 aalɛ ń kpɛ gwao, vĩa pↄ́ↄ liaańzi.
\q1 Dii mɛ́ ò.
\q1
\v 6 Gbɛ̃́ kàsakasa i e bàalɛo,
\q1 gbɛ̃́ gbãa i e bↄ̀o.
\q1 Aalɛ gɛ̃mbↄlɛ, aalɛ kwɛ́
\q1 Uflata saɛ gugbãntoo oi.
\b
\q1
\v 7 Deↄ mɛ́ lɛ́ fɛlɛ lán Niiliwa kee,
\q1 aalɛ zãampapa lán í zↄ̃ↄwai?
\q1
\v 8 Egipiↄnɛ! Aalɛ fɛlɛ lán Niiliwa,
\q1 aalɛ zãampapa lán í zↄ̃ↄwa,
\q1 aalɛ mɛ: Wá fɛlɛ da dṹniaaɛ,
\q1 wí wɛ̃́lɛↄ míↄnzↄ̃ ń gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ.
\q1
\v 9 Sↄ̃deↄ, à dazɛu!
\q1 Zĩkasↄ̃godeↄ, à gofĩ sↄũsↄũ!
\q1 Zĩgↄ̃ↄ, à bↄ ń táo!
\q1 Etiopiↄ ń Libiiↄ sɛ̀ngbao kũa,
\q1 Ludiↄ sá kũa, aalɛ kã́.
\q1
\v 10 Gↄↄpiá Dii Lua Zĩgↄ̃de pↄ́ɛ,
\q1 tↄsia aà ibɛɛↄwa gↄↄɛ.
\q1 Fɛ̃nda a yɛ̃́mɛmińgu à tã ń auo,
\q1 asa Dii Lua Zĩgↄ̃de sa'oa vĩ
\q1 Uflata saɛ gugbãntoo oi bùsuuɛ.
\b
\q1
\v 11 Egipiↄ, à gɛ bↄ̀ ɛsɛ wɛɛlɛ Galada!
\q1 Ń beeo á ɛsɛkɛkɛ pãɛ,
\q1 á gyã a kɛ̃́wáo.
\q1
\v 12 Buiↄ ma lá wà widàwá,
\q1 á pelemboa wii a li dṹniaa.
\q1 Á gↄ̃saↄ kpákpakↄ̃a,
\q1 aai kwɛ sikↄ̃a.
\m
\v 13 Yã́ pↄ́ Dii ò ãnabi Zelemiiɛ Babɛli kí Nɛbukanɛza mↄa lɛ́lɛi Egipiwa musun kɛ:
\q1
\v 14 À yã́ɛ bee o Egipiↄnɛ,
\q1 à a kpàwakɛ Midoli ń Mɛfisio ń Tapanɛsio.
\q1 À onɛ́ aa sↄukɛ aa zĩ'ↄpoo,
\q1 asa zĩ lɛ́ ń saɛdeↄ bleɛ.
\q1
\v 15 Bↄ́yãi á nɛgↄ̃naↄ wúlɛai?
\q1 Aai fↄ̃ fɛ̀lɛo, Dii mɛ́ ń nɛ́.
\q1
\v 16 Aa gɛ̃nalɛlɛ aa kpákpakↄ̃a,
\q1 aa mɛ, fɛlɛ wà ta wá gbɛ̃́ↄ kĩ́i,
\q1 wà bàalɛ gbãamↄnɛdeↄ fɛ̃ndaɛ,
\q1 wà ta wázĩa bùsuu.
\q1
\v 17 À tↄ́kpa Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄɛ,
\q1 Zↄade pↄ́ à azĩa gↄ̃́ikɛ̀.
\b
\q1
\v 18 Lá á Taboo dↄ̃ gbɛ̀sĩsĩ ũ,
\q1 mɛ́ á Kaamɛli dↄ̃ ísia saɛ,
\q1 ń ma kuao, màa á ibɛɛ mↄa sea vĩo.
\q1 Ma Kía pↄ́ ma tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\q1
\v 19 Á Egipiↄ, à á pↄ́ↄ naaa.
\q1 Wa á kṹkũ wà táánↄɛ.
\q1 Wa tɛsↄ̃ Mɛfisiwa à gↄ̃ bɛzia ũɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku we lↄo.
\b
\q1
\v 20 Egipi dɛ lán zununu kɛfɛnawaɛ.
\q1 Fìona a bↄ gugbãntoo oi, i mↄ pɛwà.
\q1
\v 21 Zĩgↄ̃ pↄ́ Egipiↄ fĩabònɛ́ↄ
\q1 dɛ lán zunɛbↄlↄ mɛkpaaↄwaɛ.
\q1 Aa kpɛkpa, aai tílɛ sãnu,
\q1 aa fↄ̃ zɛ gio,
\q1 asa yãmↄnɛgↄↄ mɛ́ kà,
\q1 an ĩadamagↄↄ mɛ́ pìla.
\q1
\v 22 Egipiↄ bà kpã́i lɛ́ lán mlɛ̃wa,
\q1 an ibɛɛↄ lɛ́lɛmá ń gbãao,
\q1 aa sumá ń mↄoↄ lán yàawɛnaↄwa.
\q1
\v 23 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 baa kɛ́ Egipi zĩgↄ̃ↄ kpa
\q1 lán líkpɛ sisi pↄ́ wa fↄ̃ gɛ̃uowa,
\q1 wa ń kwɛ́ɛ.
\q1 Asa an ibɛɛpiↄ dasi dɛ kwaↄla,
\q1 wa fↄ̃ ń naoo.
\q1
\v 24 Wa Egipiↄ na gugbãntoodepiↄnɛ ń ↄzĩɛ,
\q1 wi widamá.
\m
\v 25 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀ má Tɛbɛsi tã́a Amↄni wɛtã ń Falaↄ̃ↄo ń Egipiↄ ń ń tã́a kĩniↄ ń ń kíaↄ. Má Falaↄ̃ↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa aà náai vĩↄ wɛtã, 
\v 26 mí ń na Babɛli kí Nɛbukanɛza ń aà zↄ̀blena pↄ́ aalɛ ń wɛↄnɛ ń ↄzĩ. A gbɛa wa ɛa wàↄ ku we lán yãawa. Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 27 Ma zↄ̀blena Yakↄbu buiↄ,
\q1 ásu to vĩa á kũo.
\q1 Isailiↄ, ásu bílikɛo,
\q1 asa má á bↄ bùsu zã̀zãu,
\q1 á buiↄ ↄ̃ má ń sí zↄblewa.
\q1 Yakↄbu buiↄ ɛa aaↄ ku kílikili dↄdↄa,
\q1 gbɛ̃e a to vĩa ń kũo.
\q1
\v 28 Ma zↄ̀blena Yakↄbu buiↄ,
\q1 ásu vĩakɛo, asa má kúánↄɛ.
\q1 Bui pↄ́ ma ↄzↄ̃̀ázi ń guuↄ
\q1 baa tó ma buipiↄ míↄnzↄ̃,
\q1 má á míↄnzↄ̃o.
\q1 Ãma á bↄ pão fá!\f + \fr 46.28 \fr*\ft Zel 30.10-11\ft*\f*
\q1 Má á swã́gaga a zɛ́waɛ.
\c 47
\s1 Yã́ pↄ́ a Filitɛ̃ↄ le
\r (Isa 14.29-32, Eze 25.15-17, Yoɛ 3.4-5, Amↄ 1.6-8, Sof 2.4-7, Zkl 9.5-7)
\p
\v 1 Dii yã'ò ãnabi Zelemiiɛ Filitɛ̃ↄ musu e Falaↄ̃ↄ àↄ gɛ́ lɛ́lɛi Gazawa à mɛ̀: 
\v 2 Dii mɛ̀:
\q1 Í bↄ̀ gugbãntoo oi,
\q1 àlɛ su lán swa paawa.
\q1 Ípi dà bùsua ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ,
\q1 à dà wɛ̃́lɛↄla ń gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ píi.
\q1 Wàlɛ wiilɛ,
\q1 bùsudeↄ lɛ́ búbuapɛ ḿpii,
\q1
\v 3 ibɛɛↄ sↄ̃́ gbãa bàalɛkↄ̃fĩ yã́i
\q1 ń sↄ̃́goↄ wuluu tↄↄlɛlualuaa yã́io.
\q1 Maeↄ ɛa su ń nɛ́ↄ sɛ́lɛio,
\q1 kɛ́ an gã̀sĩ gↄ̃̀ dↄ̀lↄlↄ yã́i.
\q1
\v 4 Filitɛ̃ↄ kɛa kɛ́lɛkɛlɛ gↄↄ mɛ́ kà,
\q1 wa gbɛ̃́ pↄ́ aaì dↄ Tiideↄ ń Sidↄ̃deↄlɛ kↄ̃napiↄ míↄnzↄ̃ɛ.
\q1 Dii mɛ́ a Filitɛ̃ↄ ásookɛ,
\q1 i Kɛlɛti bùsude pↄ́ gↄ̃̀piↄ dɛ̃ↄnzↄ̃.
\q1
\v 5 Gazadeↄ ń mi bò,
\q1 Asekelonideↄ lɛ́ gↄ̃̀ kpaaũa.
\q1 Gusalala gbɛ̃́ kↄ̃naↄ,
\q1 áↄ ázĩa lili e bↄɛ ni?
\q1
\v 6 Á'a Dii fɛ̃nda, ńyↄ̃ zɛwɛ̃ɛ bↄɛ ni?
\q1 Sↄlↄ n kpɛ́u! Kã́ma bo! Zɛ màa lɛ!
\q1
\v 7 Dii mɛ́ fɛ̃ndapi dàu, kpelewa a kɛ à zɛi?
\q1 A dìlɛ fɛ̃ndapiɛ aà yɛ̃́mɛmi Asekelonideↄ ń ísialɛdeↄguɛ.
\c 48
\s1 Yã́ pↄ́ a Mↄabuↄ le
\r (Isa 15.1-16.14, 25.10-12, Eze 25.8-11, Amↄ 2.1-3, Sof 2.8-11)
\p
\v 1 Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua yã'ò Mↄabuↄ musu à mɛ̀:
\q1 Waiyoo, wà Nɛbo ásookɛ̀.
\q1 Wà Kiliataiũ sì wà a gbɛ̃́ↄ kũ̀kũ,
\q1 wà ń mɛɛwiadeↄ kũ̀, aa gↄ̃̀ bíli guu.
\q1
\v 2 Mↄabuↄ ĩ́andãa vĩ lↄo,
\q1 wà lɛkpàaĩńzi Ɛsɛbↄ̃ wà mɛ̀:
\q1 À mↄ wà gɛ buipi dúuzↄ̃.
\q1 Á Madɛmɛdeↄ sↄ̃ á lɛ́ a gↄ̃ kpaaũaɛ,
\q1 wi pɛ́wá ń fɛ̃ndao.
\q1
\v 3 Olonaiũdeↄ wii ma dↄ:
\q1 Wà wá dɛ̃ↄnzↄ̃! Wà wá kɛ́ dúuduu!
\q1
\v 4 Wà Mↄabuↄ dúuzↄ̃̀,
\q1 an nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ↄↄlↄ ma dↄ.
\q1
\v 5 Aalɛ wiipɛ, aalɛ Luiti sĩ̀sĩ kṹ,
\q1 aalɛ búbuapɛ, aa pìla lɛ́ gɛ́ Olonaiũ.
\q1
\v 6 À bàalɛ! À ázĩa mibↄkĩi wɛɛlɛ,
\q1 íↄ ku gbáau lán sɛ̃̀a zàa'ĩnawa.
\q1
\v 7 Lá a á yãkɛaↄ ń á àizɛɛↄ náaikɛ̀,
\q1 a yã́i wa á kṹkũi,
\q1 wi táánↄ bùsu pãleu ń á kíaↄ
\q1 ń á tã́a Kɛmↄsio ń a gbàgbanaↄ.
\q1
\v 8 Gudɛna a lɛ́lɛ á wɛ̃́lɛwa píiɛ,
\q1 á wɛ̃́lɛe a bↄo.
\q1 Wa guzulɛ ↄ̃̀ↄkpaɛ,
\q1 wi gusalala dúuzↄ̃,
\q1 asa Dii mɛ́ ò.
\q1
\v 9 À gã̀sĩaↄ kpa Mↄabuↄwa
\q1 aa vua taò,
\q1 asa an wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku a kee guu lↄo.
\q1
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ ì zĩkɛ Diiɛ ń zígbiaoá láaipↄɛ.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ gì gbɛ̃dɛi ń a fɛ̃ndaoá láaipↄɛ.
\b
\q1
\v 11 Mↄabuↄ ku dↄdↄa za ń ɛ̀waasogↄↄ,
\q1 aa zↄ̃lɛaɛ mɛ̀tɛɛɛ lán wɛ̃wa dàa guu.
\q1 Wi ń lilɛ wà ń ká dàa pãleu yãao,
\q1 wi ń bↄlɛ wà tàńnↄ bùsu pãleuo.
\q1 Aa na e tiaɛ, an gĩ i lilɛo.
\q1
\v 12 A yã́i ma Dii ma mɛ̀ a gↄↄ lɛ́ mↄ́
\q1 kɛ́ mà dàalɛkulɛnaↄ zĩmá,
\q1 aai ń dàapiↄ lɛ́ kúlɛ aa ń bↄlɛu,
\q1 aai gbasa ń dàapiↄ wíwi.
\q1
\v 13 Wí a Mↄabuↄ kũ Kɛmↄsi yã́ musuɛ,
\q1 lá wí Isailiↄ kũ̀ Bɛtɛli pↄ́ aa aà náaikɛ̀ yã́ musuwa.
\b
\q1
\v 14 Mↄabuↄ, kpelewa á e o
\q1 nɛgↄ̃n zĩ̀kan gbãaↄn á ũi?
\q1
\v 15 Wa si Mↄabuↄ wɛ̃́lɛↄu wà ń dɛ̃ↄnzↄ̃ɛ,
\q1 an ɛ̀waaso maaↄ i gaga gbɛ̃dɛdɛa guu.
\q1 Kía mɛ́ ò, aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
\q1
\v 16 Mↄabuↄ kɛa kɛ́lɛkɛlɛ kãikũ̀,
\q1 wa yã́yiamá zɛzɛsaiɛ.
\q1
\v 17 Á bui pↄ́ á liaańziↄ
\q1 ń á gbɛ̃́ pↄ́ a ń tↄ́ màↄ píi
\q1 à ázĩa gbɛ̃gbɛ̃ ń yã́i,
\q1 í mɛ an gopana gbãa làa,
\q1 an kpala gawi kↄ'ɛ̀.
\q1
\v 18 Dibↄ̃deↄ à á kúkĩi gawide to we,
\q1 í pila zↄ̃lɛ bùsuu.
\q1 Asa Mↄabuↄ kàalɛnaↄ lɛ́ mↄ́ lɛ́lɛiwá,
\q1 aa á wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ gbooɛ.
\q1
\v 19 Aloeedeↄ, à zɛ zɛ́ saɛ àↄ gudã,
\q1 íↄ gↄ̃ɛ ń nↄɛ pↄ́ aalɛ kↄ̀sↄ fãↄ la
\q1 àↄ mɛ, à kɛ̀ kpelewa ni?
\q1
\v 20 Wí Mↄabuↄ kũ̀, wà ń dúuzↄ̃̀ɛ.
\q1 À wiilɛ! À búbuapɛ,
\q1 í onɛ́ Aanↄ saɛ we,
\q1 wà Mↄabuↄ míↄnzↄ̃ɛ.
\q1
\v 21 Lua yã́kpalɛkɛ̀ ń gusalaladepiↄɛ,
\q1 Olonadeↄ ń Yazadeↄ ń Mɛfaadeↄ
\q1
\v 22 ń Dibↄ̃deↄ ń Nɛbodeↄ ń Bɛdiblataiũdeↄ
\q1
\v 23 ń Kiliataiũdeↄ ń Bɛgamuludeↄ ń Bɛmɛonadeↄ
\q1
\v 24 ń Keliodeↄ ń Bↄzɛladeↄ
\q1 ń Mↄabu bùsu wɛ̃́lɛↄ píi,
\q1 a pↄ́ pↄ́ kú kãiↄ ń a pↄ́ pↄ́ kú zã̀ↄ.
\q1
\v 25 Wà Mↄabuↄ gbãa kↄ'ɛ̀,
\q1 wà ń gã̀sa wìwi.
\q1 Dii mɛ́ ò.
\b
\q1
\v 26 Mↄabuↄ kuabìi Diiwaɛ.
\q1 À íkakanɛ́,
\q1 aa lɛ́lɛ ń pisi guu blàtau,
\q1 aa gↄ̃ láanipↄ ũ.
\q1
\v 27 I Isailiↄ láanikɛ yãa nolo?
\q1 Tó álɛ ń yã'o,
\q1 iliↄ mikɛnɛ́ déũdeũ
\q1 lán kpã́i wa kũ̀wao lé?
\q1
\v 28 Mↄabuↄ, à á wɛ̃́lɛↄ to we,
\q1 í gɛ àↄ ku gbɛtↄↄu
\q1 lán bã pↄ́ ì nɛ́ da wewa.
\b
\q1
\v 29 Wa Mↄabuↄ yↄ̃̀ↄ yãmà,
\q1 an kàamai ń ń zazao kɛ̀ zài.
\q1 Aa zĩasɛa lɛsĩ ń ĩ́andão vĩ,
\q1 wala mɛ́ lɛ́ ń ɛ́ ń sↄ̃ guu.
\q1
\v 30 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 má ńzĩa sɛa lɛsĩ dↄ̃, kási pãɛ,
\q1 an yãbↄlɛ lí gbɛsuo.
\q1
\v 31 Ayãmɛto málɛ ↄ́ↄlↄ Mↄabuↄnɛ,
\q1 málɛ wiipɛ ń yã́ musu,
\q1 málɛ búbuapɛ Kilalɛsɛdeↄnɛ.
\q1
\v 32 Málɛ ↄ́ↄlↄ Sibema vɛ̃ɛbuↄnɛ,
\q1 ma wiipi dɛ lán Yazɛɛdeↄ pↄ́wa.
\q1 Sibema gↄ̃na ↄtà yãa e ísialɛi
\q1 e à gɛ̀ kà Yazɛɛwa.
\q1 Ɔ̃ gbɛ̃kaalɛna mↄ̀ lɛ̀lɛ
\q1 a vɛ̃ɛ kↄ́ pↄ́ màↄwa.
\q1
\v 33 Wà pↄna ń yaalↄo bↄ̀
\q1 Mↄabuↄ kaaↄu ń ń buaↄ.
\q1 Má tò vɛ̃ɛ lɛ́ bↄ a fɛ̃kĩi lↄo,
\q1 gbɛ̃e lɛ́ ↄ̃zↄ̃ vɛ̃ɛwa ń wiio lↄo.
\q1 Wii dↄ, kási pↄna wii no.
\b
\q1
\v 34 An wii dↄ za Ɛsɛbↄ̃ e Ɛleale ń Yaazao,
\q1 za Zoaa e à gɛ̀ pɛ̀ Olonaiũ ń Egala Selisiaowa,
\q1 asa baa Niũliũ í bà lↄɛ se.
\q1
\v 35 Gbɛ̃́ pↄ́ aaì sa'o gulɛsĩↄwa,
\q1 aaì tulaletikatɛa ń diiↄnɛↄ,
\q1 má ń midɛ Mↄabu bùsuuɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 36 A yã́i ma nↄ̀sɛ lɛ́ ↄ́ↄlↄ lán kulɛ'ↄwa Mↄabuↄnɛ,
\q1 ma nↄ̀sɛ lɛ́ ↄ́ↄlↄ lán kulɛ'ↄ wà Kilalɛsɛdeↄnɛ,
\q1 asa an àizɛɛ pↄ́ aa nàaaↄ gɛ̃̀zɛaɛ.
\q1
\v 37 An baade migbaa lɛ̀,
\q1 aa ń lɛkãna wà,
\q1 aa ń ↄↄ lìli ḿpii,
\q1 aa zwã̀nkasaↄ dↄ̀dↄ ń pi.
\q1
\v 38 Mↄabuↄ lɛ́ búbuapɛ
\q1 ń kpɛ́ↄ musu píi ń ń gãaɛↄ píi,
\q1 asa ma ń wiwi
\q1 lán ta pↄ́ gbɛ̃e yeiowaɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 39 Bíli Mↄabuↄ kũ̀, ↄ̃ aalɛ wiipɛ,
\q1 aalɛ kpɛkpa ń wío.
\q1 Mↄabuↄ gↄ̃̀ láanipↄ ũ,
\q1 sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ gbɛ̃́ pↄ́ liaańziↄnɛ.
\b
\q1
\v 40 Ma Dii ma mɛ̀:
\q1 À gwa, wàlɛ yàakpa Mↄabuↄla,
\q1 wà kúu'ò lɛ́ sumá.
\q1
\v 41 Wa lɛ́lɛ Keliowa,
\q1 wa wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ sí.
\q1 Zĩ́ bee sↄ̃ a kɛ̃ Mↄabu nɛgↄ̃naↄgu
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ'i wãwãkɛwa.
\q1
\v 42 Wa Mↄabuↄ míↄnzↄ̃,
\q1 an bui aↄ ku lↄo,
\q1 kɛ́ aa kuabìia yã́i.
\q1
\v 43 Ma Dii ma mɛ̀, Mↄabuↄ,
\q1 yãpãsĩ ń ɛo ń baio lɛ́ á dã́.
\q1
\v 44 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ bàalɛ yãpãsĩpiɛↄ zu ɛuɛ,
\q1 mɛ́ bai a gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ ɛpi guuↄ kṹ,
\q1 asa má tó Mↄabuↄ wɛtãgↄↄ kaɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 45 Òlo'olobonaↄ yɛ̃̀ɛɛ làa,
\q1 aalɛ mikpakĩi wɛɛlɛ Ɛsɛbↄ̃ uei,
\q1 ↄ̃ tɛ́ fɛ̀lɛ Ɛsɛbↄ̃,
\q1 tɛ́lɛpiↄ bↄ̀ kí Siↄ̃ wɛ̃́lɛpiu,
\q1 àlɛ kṹ Mↄabuↄ miwa,
\q1 àlɛ kṹ zↄakanapiↄ dↄ́wa.
\q1
\v 46 Waiyoo á Mↄabuↄ!
\q1 Kɛmↄsi gbàgbanaↄ mìdɛ!
\q1 Wà á nɛgↄ̃ɛↄ kũ̀kũ zĩ̀zↄↄ ũ,
\q1 wà á nɛnↄɛↄ nàaa wà tàńnↄ.
\q1
\v 47 Ma Dii ma mɛ̀ gↄↄgbɛzãzĩ
\q1 má su ń Mↄabuↄ ń pá ziu.
\b
\q1 Lá yã́ a zↄ̃lɛ Mↄabuↄwan we.
\c 49
\s1 Yã́ pↄ́ a Amↄniↄ le
\r (Eze 21.28-32, 25.1-7, Amↄ 1.13-15, Sof 2.8-11)
\q1
\v 1 Amↄniↄ yã́ musu Dii mɛ̀:
\q1 Isailiↄ nɛgↄ̃ɛↄ vĩo lé?
\q1 Aa túbiblenaↄ vĩo lé?
\q1 Àkɛa tã́a Mↄlↄku gↄ̃̀ Gada bùsu vĩi?
\q1 Bↄ́yãi aà gbàgbanaↄ ku a wɛ̃́lɛↄui?
\q1
\v 2 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 a gↄↄ lɛ́ mↄ́ kɛ́ má kúkua dↄ
\q1 Amↄniↄ mɛɛwia Labawa,
\q1 i gↄ̃ bɛzia ũ.
\q1 Isailiↄ i tɛsↄ̃ a zↄ̃ɛwiaↄwa,
\q1 aai gbɛ̃́ pↄ́ ń yá yãapiↄ ya sↄ̃.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 3 Ɛsɛbↄ̃deↄ, à wiilɛ,
\q1 asa Ai kàalɛɛ.
\q1 Labadeↄ, à búbuapɛ,
\q1 í zwã̀nkasaↄ kákaála,
\q1 í ázĩa gbɛ̃gbɛ̃,
\q1 à bã̀abãabo á wɛ̃́lɛ bĩ́idepiu,
\q1 asa wa Mↄlↄku sɛ́lɛ taò sãnu
\q1 ń a gbàgbanaↄ ń ń kíaↄɛ.
\q1
\v 4 Bↄ́yãi álɛ ĩ́anadã
\q1 á guzulɛ táaedeↄ yã́ musui?
\q1 Pↄ̀ↄbↄzãkɛnaↄ, i á àizɛɛ náaikɛ
\q1 à mɛ: Deↄ mɛ́ aa fↄ̃ lɛ́lɛwái?
\q1
\v 5 Ma Dii Lua Zĩgↄ̃de,
\q1 má tó bui pↄ́ liaaáziↄ gili gɛ̃águɛ,
\q1 aai pɛ́wá ápii,
\q1 gbɛ̃e ku à á gbɛ̃́ pↄ́ fãaaaↄ kãaao.
\q1
\v 6 Gbɛzã má su ń Amↄniↄ ń pá ziu,
\q1 ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Yã́ pↄ́ a Ɛdↄũↄ le
\r (Isa 34.5-17, 63.1-6, Eze 25.12-14, 35.1-15, Amↄ 1.11-12, Abd 1-14, Mal 1.2-5)
\q1
\v 7 Ɛdↄũↄ yã́ musu Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀:
\q1 Ɔ̃nↄnae ku Temani lↄo lé?
\q1 Laaideↄ lɛdama làa yã̀?
\q1 An ↄ̃nↄ gɛ̃̀zɛa yã̀?
\q1
\v 8 Dedãdeↄ, à ɛa ń bao,
\q1 í gɛ ulɛ gbɛ̀'ɛↄ guu,
\q1 asa má tó á Esau buiↄ yã'e
\q1 á wɛtãgↄↄpiɛ.
\q1
\v 9 Tó vɛ̃ɛkↄzↄ̃zↄ̃naↄ mɛ́ mↄ̀ sì á vɛ̃ɛbuↄu,
\q1 vɛ̃ɛ kↄ̃na ↄ̃ aa tóɛ́o lò?
\q1 Tó kpã́iↄ mɛ́ gɛ̃̀ázi gwã́ sↄ̃,
\q1 pↄ́ pↄ́ an pↄ́ dↄwà ↄ̃ aa sɛ adoo lò?
\q1
\v 10 Mapi sↄ̃ má Esauↄ pↄ́ↄ pilimá píiɛ,
\q1 má bↄmá ń ulɛkĩiↄ guuɛ,
\q1 aa naalɛkĩi e guei lↄo.
\q1 An nɛ́ↄ ń ń daɛↄ ń ń gbɛ̃́deeↄ gaga,
\q1 an bui aↄ ku lↄo.
\q1
\v 11 À tonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ to we,
\q1 má ↄliańzi.
\q1 Á gyaa gbɛ̃andoↄ i ma náaikɛ lↄ.
\q1
\v 12 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 tó gbɛ̃́ pↄ́ aai ka ma pↄkũma í miaoↄ sù wa mì,
\q1 ápiↄ sↄ̃ á bↄ pãe?
\q1 Á bↄ pão, á mi sↄ̃ɛ.
\q1
\v 13 Ma Dii má sì ń mazĩao,
\q1 Bↄzɛla a gↄ̃ bɛzia ũɛ,
\q1 iↄ da gii lán gbáawa.
\q1 Aↄ dɛ láanipↄ ũ, láaipↄ ũ,
\q1 a zↄ̃ɛwiaↄ iↄ da gii gↄↄpii.
\b
\q1
\v 14 Ma baomà Diiwa,
\q1 wà zĩnae zĩ̀ buiↄwa aà onɛ́,
\q1 aa kↄ̃ kãaa aa gɛ lɛ́lɛwá,
\q1 aa fɛlɛ gɛ́ zĩkaiánↄ.
\q1
\v 15 À ma! Má tó à gↄ̃ kpɛɛ buiↄ guu,
\q1 wìliↄ sakaágu.
\q1
\v 16 Á nↄ̀sɛ pãsĩ ń á kàamaio mɛ́ á sãsã.
\q1 Á gbɛ̃́ pↄ́ a gbɛ kɛ̀ á kpɛ́ ũ,
\q1 á zↄ̃lɛa gbɛ̀sĩsĩ musu,
\q1 baa kɛ́ a á sakpɛ dà musumusu lán baɛwa,
\q1 má á bãɛɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 17 Ɛdↄũ bùsu a gↄ̃ wáiwai,
\q1 yã́pi i di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ weↄwa,
\q1 aaiↄ a láanikɛ wɛ́tɛ̃a pↄ́ wà mↄ̀ɛ̀ yã́i.
\q1
\v 18 Aↄ dɛ lán Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo\f + \fr 49.18 \fr*\ft Daa 19.24-25\ft*\f*
\q1 ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú ń saɛↄ míↄnzↄ̃awaɛ.
\q1 Gbɛ̃e a zↄ̃lɛ weo, baa do.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 19 Lá nↄ̀ↄmusu ì bↄ Yuudɛ̃ dàou
\q1 à gɛ̀ bualoũ àizɛɛdeu,
\q1 màa má Ɛdↄũↄ ya mà ń bↄlɛ ń bùsuu gↄ̃̀ↄ,
\q1 mí gbɛ̃́ pↄ́ má sɛ̀ dilɛ we.
\q1 Démɛ muaamanↄi?
\q1 Démɛ a fↄ̃ ma gbɛa a yã́ii?
\q1 Dↄaana kpele mɛ́ a fↄ̃ zɛ gimɛɛi?
\q1
\v 20 Ayãmɛto à yã́ pↄ́ Dii zɛ̀ò à kɛ Ɛdↄũↄnɛ ma
\q1 ń yã́ pↄ́ a dìlɛ Temanideↄ musuo.
\q1 Nↄ̀ↄmusupi a ń nɛ́ↄ naaa taò lán sãↄwaɛ,
\q1 i ń bualoũpi dɛ̃ↄnzↄ̃ ń yã́i.
\q1
\v 21 An kwɛa a tↄↄlɛ lualua,
\q1 wa ń wii ma e Ísia Tɛ̃ai.
\q1
\v 22 À ma! Ibɛɛ a fɛlɛ kúu'omá,
\q1 i a gã̀sĩa poo Bↄzɛla.
\q1 Gↄↄ bee sↄ̃ a kɛ̃ Ɛdↄũ nɛgↄ̃naↄgu
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ'i wãwãkɛwa.
\s1 Yã́ pↄ́ a Damasi le
\r (Isa 17.1-3, Amↄ 1.3-5, Zkl 9.1)
\q1
\v 23 Damasi yã́.
\q1 Amatadeↄ ń Aapadadeↄ gɛɛ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i,
\q1 kɛ́ aa bao ĩ́i mà yã́i.
\q1 An sↄ̃ zɛa tɛɛɛo lán ísia íwa,
\q1 an nↄ̀sɛ daa doũo.
\q1
\v 24 Damasideↄ kúsu kwɛ̀,
\q1 aalɛ olo'olobo,
\q1 aa lɛ̀kↄ̃wa ń bao.
\q1 Pↄsia ń wãwão tↄ̃̀má,
\q1 lán nↄɛ pↄ́ lɛ́ nɛ'ìwa.
\q1
\v 25 Bↄ́yãi aai bↄlɛ wà wɛ̃́lɛ tↄdepi tò weo ni?
\q1 Mɛɛwia pↄnadepi.
\q1
\v 26 Wɛ̃́lɛpi ɛ̀waasoↄ kwɛ a zɛaↄ guuɛ,
\q1 wi a zĩgↄ̃ↄ dɛdɛ zĩbeezĩ píi.
\q1 Ma Dii Zĩgↄ̃de mámɛ má ò.
\q1
\v 27 Má tɛsↄ̃ Damasi bĩ́iↄwa,
\q1 kí Bɛnadada zɛgikĩi i tɛ́kũ.
\s1 Kedaaↄ ń Azoo bùsudeↄ
\p
\v 28 Kedaaↄ ń Azoo bùsu pↄ́ Babɛli kí Nɛbukanɛza lɛ̀lɛmáↄ yã́ musu Dii mɛ̀:
\q1 À fɛlɛ gɛ́ lɛ́lɛi Kedaaↄwa,
\q1 í gukpɛdepiↄ dɛ̃ↄnzↄ̃.
\q1
\v 29 Wa ń zwã̀akpɛↄ ń ń pↄtuoↄ símá,
\q1 wi tá ń ń zwãa pↄ́ aaì da ń kpɛ́uↄ
\q1 ń ń yiongoↄ ń ń pↄ́ↄ píi.
\q1 Wi wiidↄmá: Vĩa pↄ́ↄ liaaázi!
\q1
\v 30 Azoo bùsudeↄ, à bàalɛ fãaa,
\q1 í gɛ ulɛ gbɛ̀'ɛↄ guu.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Babɛli kí Nɛbukanɛza yãsɛ̀ánↄ,
\q1 à lɛkpàaĩázi ń gbɛ̃́ↄ à mɛ̀:
\q1
\v 31 À gɛ lɛ́lɛ bui pↄ́ kálɛa dↄdↄa,
\q1 aalɛ ńzĩa náaikɛↄwa.
\q1 An wɛ̃́lɛↄ gbaↄ ń gbã́aↄ vĩo,
\q1 aamɛ ká we ńtɛ̃ɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 32 Wa ń yiongoↄ naaa,
\q1 wi tá ń ń zuↄ dasidasi.
\q1 An gbɛ̃́ pↄ́ aaì mizↄ̃iↄ,
\q1 má tó yã́ bↄ gupiiu à ń le,
\q1 mí ń fãaa dṹnia gola síiↄ̃u.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 33 Azoo bùsu a gↄ̃ gbɛ̃gbonaↄ tòo ũɛ,
\q1 iↄ da wáiwai gↄↄpii.
\q1 Gbɛ̃e aↄ ku we lↄo, baa do.
\s1 Elaũ bùsu
\p
\v 34 Dii yã'ò ãnabi Zelemiiɛ Elaũ bùsu yã́ musu Yudaↄ kí Zedekia kpalablea daalɛgↄↄ à mɛ̀:
\q1
\v 35 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 má Elaũↄ sá ɛ́'ɛ,
\q1 asa sápi ↄ̃ aalɛ gbãa'ewà.
\q1
\v 36 Má dṹnia gola síiↄ̃ ĩ́ana gbaɛmá,
\q1 mí ń fãaa gupiiu.
\q1 Bùsue ku kɛ́ an lala'onaↄ gí tauio.
\q1
\v 37 Má Elaũↄ kãdɛ ń ibɛɛ pↄ́ aalɛ ń wɛↄnɛ,
\q1 mí yã́yiamá ń pↄfɛ̃ pãsĩo.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Má pɛ́má ń fɛ̃ndao
\q1 e mà gɛ ń midɛɛ.
\q1
\v 38 Má Elaũↄ kía ń ń dↄaanaↄ dɛdɛɛ,
\q1 mí a kpalabaa kpálɛ an bùsuu.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 39 Gbɛzã má su ń Elaũↄ ń pá ziu
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\c 50
\s1 Babɛli dúuzↄ̃a
\r (Isa 13.1-14.23, 47.1-15)
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Dii dà ãnabi Zelemiiɛ a ò Babɛli ń Babiloni bùsuo yã́ musun kɛ:
\q1
\v 2 À baoɛ bee kpa buiↄnɛ,
\q1 à dàlapoo da, í kpàwakɛ,
\q1 ásu yãe ulɛnɛ́o,
\q1 à mɛ wà Babɛli sì,
\q1 an tã́a Bɛli gɛɛ gↄ̃̀ kpa a wɛ́i,
\q1 an tã́a Mɛlodaki gↄ̃̀ zɛ yɛ̀ɛɛ.
\q1 An pↄ́ pↄ́ aa pì dii ũↄ gↄ̃̀ ń wío,
\q1 vĩa ń tã́apiↄ kũ̀ píi.
\q1
\v 3 Gugbãntoo oi bui mɛ́ lɛ̀lɛwà,
\q1 aa a bùsu kɛ̀ yáiyai.
\q1 Gbɛ̃e ku we lↄo,
\q1 baa nↄ̀bↄↄ se, aa bàalɛ̀ bↄ̀lɛuɛ.
\b
\q1
\v 4 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 zĩbeezĩ Isailiↄ ń Yudaↄ su sãnu,
\q1 aa ma Dii ń Lua kĩ́i wɛɛlɛ ń ↄↄlↄo.
\q1
\v 5 Aa Siↄna zɛ́ gbɛa, aai mipɛwà,
\q1 aai naa, ma bàa iↄ kúńnↄ gↄↄpii,
\q1 a yã́ a sã́ńguo.
\b
\q1
\v 6 Ma gbɛ̃́ↄ dɛ lán sã sã́sãaↄwaɛ,
\q1 an dↄaanaↄ mɛ́ tò aa lìaaliaa,
\q1 ↄ̃ aa pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀mɛɛ gbɛ̀sĩsĩↄ musu.
\q1 Aa gɛ̀ gbɛ̀sĩsĩ musu le,
\q1 aa sù sĩ̀sĩ musu la,
\q1 e aa gɛ̀ zã̀ ń kúkĩiwa.
\q1
\v 7 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀máↄ ń mↄmↄ.
\q1 An ibɛɛpiↄ mɛ̀ wa tàae vĩo,
\q1 asa aa duunakɛ̀ Diiɛɛ.
\q1 Dii mɛ́ ń kaa sĩande
\q1 pↄ́ an deziↄ wɛ́ dↄi ũ.
\b
\q1
\v 8 À bↄlɛ Babɛli,\f + \fr 50.8 \fr*\ft Zia 18.4\ft*\f*
\q1 à Babiloni bùsu to we.
\q1 Àↄ dɛ lán blesana
\q1 pↄ́ dↄaaa kpàsa pↄ́ↄnɛↄwaɛ.
\q1
\v 9 Asa má bui zↄ̃ↄↄ kãaa gugbãntoo oi bùsuu,
\q1 mí ń sóikɛ aa gɛ lɛ́lɛ Babɛliwaɛ.
\q1 Bↄa we aa gɛ́ zĩ'ↄpooi, aai sí.
\q1 An kaↄ dɛ lán nɛgↄ̃n ↄnade pↄ́ aali su asioↄwa.
\q1
\v 10 Aa Babiloni bùsu pↄ́ↄ naaa,
\q1 pↄsɛlɛnapiↄ i kã́.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 11 Á gbɛ̃́ pↄ́ i ma gbɛ̃́ↄ pↄ́ↄ naaaↄ,
\q1 lá álɛ tidↄńla, álɛ pↄnakɛ ń ń pↄ́ↄ,
\q1 lá álɛ vĩvĩ lán zununu pↄ́ lɛ́ pↄ́wɛnagbɛ̃wa,
\q1 lá álɛ wiilɛ lán sↄ̃saↄwa,
\q1
\v 12 wí a á da kũ maamaaɛ,
\q1 nↄɛ pↄ́ á í gɛɛ a gↄ̃ kpa a wɛ́i.
\q1 Aà buiↄ i gↄ̃ kpɛɛ buiↄ guu,
\q1 aà bùsu i gↄ̃ gbáa gii wáiwai ũ.
\q1
\v 13 Gbɛ̃e aↄ ku weo ma pↄfɛ̃ yã́i,
\q1 a gↄ̃ da yàaa píiɛ.
\q1 Yã́pi a di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ dↄ Babɛliziↄwa píi,
\q1 aaiↄ lɛsuikɛwà ĩa pↄ́ wa dàwà yã́i.
\b
\q1
\v 14 Kàzunaↄ à zĩ'ↄpoo Babɛlizi,
\q1 ásu á kaↄ wɛgwao, à ↄzↄ̃i,
\q1 asa à duunakɛ̀ Diiɛɛ.
\q1
\v 15 À kúkua dↄwà gupiiu!
\q1 À mikpàmá sa,
\q1 a bĩ́iↄ kwɛ̀, a gĩↄ gbòo.
\q1 Lá Dii mɛ́ lɛ́ tↄsiwà,
\q1 à tↄsiwà,
\q1 à kɛɛ̀ lá à kɛ̀nɛ́wa.
\q1
\v 16 À pↄtↄ̃naↄ míↄnzↄ̃ Babɛli ń pↄkɛkɛnaↄ.
\q1 Baade bↄlɛ tá a gbɛ̃́ↄ kĩ́i,
\q1 gbɛ̃́pii bàalɛ ta a bùsuu,
\q1 gbãamↄnɛdeↄ ń ń fɛ̃ndao yã́i.
\q1
\v 17 Isailiↄ dɛ lán sã pↄ́ fãaaaↄwa,
\q1 nↄ̀ↄmusuↄ mɛ́ sìńgu.
\q1 Asiliↄ kía mɛ́ ń mↄmↄ káau,
\q1 ↄ̃ Babɛli kí Nɛbukanɛza ń kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛ gbɛzã.
\b
\q1
\v 18 Ayãmɛto ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
\q1 má Babɛli kía ń a bùsudeↄ wɛtã
\q1 lá ma Asiliↄ kía wɛtã̀waɛ,
\q1
\v 19 mí su ń Isailiↄ ń dã́dãkɛkĩi.
\q1 Aa pↄble Kaamɛli ń Basanao,
\q1 aai kã Ɛflaiũ ń Galada sĩ̀sĩↄ musu.
\q1
\v 20 Ma Dii ma mɛ̀,
\q1 gↄↄ bee wa sãa wɛɛlɛ Isailiↄwa, wa eo,
\q1 wa kpálɛkɛ Yudaↄ duunai, wa bↄwào,
\q1 asa má gbɛ̃́ pↄ́ ma ń bↄ́piↄ duuna kɛ̃́máɛ.
\b
\q1
\v 21 À lɛ́lɛ Mɛlataiũ bùsuwa,
\q1 í Pekodiↄ dɛdɛ à ń míↄnzↄ̃.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 À yã́ pↄ́ má dìlɛɛ́ kɛ píi.
\q1
\v 22 Zĩkakↄ̃fĩ ma dↄ bùsupiu,
\q1 a wíwia zↄ̃ↄ.
\q1
\v 23 Masana pↄ́ dṹnia wìwi píi yãa gwa wíwia sa sↄ̃e!
\q1 Babɛlipi gↄ̃̀ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ bui píiɛ.
\q1
\v 24 Dii baikpànɛ Babɛli,
\q1 ń a yã́ dↄ̃o, ↄ̃ à n kũ.
\q1 Wà zãmakɛ̀nɛ wà ↄdìɛma,
\q1 asa n sòlekɛ̀ ń Diioɛ.
\q1
\v 25 Dii Lua Zĩgↄ̃de a làasi zɛ́ wɛ̃̀,
\q1 à bↄ̀ ń a pↄfɛ̃ gↄ̃kɛbↄↄ,
\q1 asa a zĩ vĩ Babiloni bùsuu à gɛ́ kɛiɛ.
\q1
\v 26 À bↄlɛ gupiiu à mↄ lɛ́lɛwà,
\q1 í a dↄ̃ↄ wɛ̃wɛ̃,
\q1 í a pↄ́ↄ kãaa zùuuzuuu,
\q1 í a míↄnzↄ̃, a kee su gↄ̃o.
\q1
\v 27 À ń swanaↄ dɛdɛ,
\q1 à ń kòlokpakpa!
\q1 Waiyoo ampiↄ,
\q1 asa an wɛtãgↄↄ mɛ́ kà.
\q1
\v 28 À gbɛ̃́ pↄ́ bàalɛ̀ bↄ̀ Babiloni bùsuu,
\q1 aa sù Siↄnaↄ yãma, aalɛ mɛ,
\q1 Dii ń Lua tↄsìmá a kpɛ́ yã́ musu.
\b
\q1
\v 29 À kàzunaↄ kãaa Babɛlizi,
\q1 sadepiↄ i bòokpa wà liai.
\q1 A gbɛ̃e su bↄo.
\q1 À fĩaboɛ̀ aà yãkɛawa,
\q1 à kɛɛ̀ lá a kɛ̀nɛ́wa píi,\f + \fr 50.29 \fr*\ft Zia 18.6\ft*\f*
\q1 asa à kuabìiaɛ,
\q1 à bã̀nkũ̀ ma Isailiↄ Lua pↄ́ ma kua adoawaɛ.
\q1
\v 30 A yã́i tò a ɛ̀waasoↄ kwɛ a zɛaↄu,
\q1 a zĩgↄ̃ↄ gaga zĩbeezĩ ḿpiiɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 31 Ma, ma íbɛlɛsɛ̀nnↄ kàamaide.
\q1 Ma Dii Lua Zĩgↄ̃de mámɛ má ò,
\q1 asa gↄↄ pↄ́ má dìlɛ mà n wɛtãwà mɛ́ kà.
\q1
\v 32 Kàamaide a gɛ̃mbↄlɛ à lɛ́lɛ.
\q1 Gbɛ̃e ku à ↄkaaàzio.
\q1 Má tɛsↄ̃ aà zↄ̃ɛwiaↄwaɛ,
\q1 pↄ́ pↄ́ liaiↄ i tɛ́kũ píi.
\b
\q1
\v 33 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
\q1 wà gbãamↄ̀ Isailiↄnɛ ń Yudaↄ píi.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũↄ ń kũa,
\q1 aa gì ń gbaɛi.
\q1
\v 34 Ãma an Bona gbãa vĩ,
\q1 aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
\q1 A zɛńnↄ, i to an bùsu ĩ́ampa,
\q1 i gili gɛ̃ Babɛlideↄgu.
\b
\q1
\v 35 Wa lɛ́lɛ Babiloniↄwa ń fɛ̃ndaoɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Wa lɛ́lɛ Babɛlideↄwa
\q1 ń a dↄaanaↄ ń a ↄ̃nↄnaↄ.
\q1
\v 36 Wa lɛ́lɛ ãnabi ɛgɛnaↄwa,
\q1 wi ń dↄ̃ sↄũↄ ũ.
\q1 Wa lɛ́lɛ nɛgↄ̃naↄwa,
\q1 an nisĩna i na líwa.
\q1
\v 37 Wa lɛ́lɛ ń sↄ̃́ↄ ń ń zĩkasↄ̃goↄwa
\q1 ń bui pↄ́ lɛ́ zɛńnↄↄ,
\q1 aai gↄ̃ lán nↄɛↄwa.
\q1 Wa lɛ́lɛ ń làasiↄwa,
\q1 wí ń pↄ́ↄ naaa.
\q1
\v 38 Wa lɛ́lɛ ń swaↄwa, a í i ba,
\q1 asa tã́aↄ di ń bùsuuɛ.
\q1 Pↄvãipiↄ mɛ́ tò aa gↄ̃̀ mìsai.
\b
\q1
\v 39 Gbɛ̃gbonaↄ ń maiↄ mɛ́ aaↄ kálɛa we,
\q1 koohũhũnaↄ iↄ zↄ̃zↄ̃u.
\q1 Aↄ da bɛzia ũ gↄↄpiiɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku we bau lↄo.
\q1
\v 40 Lá Lua Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo suumpà\f + \fr 50.40 \fr*\ft Daa 19.24-25\ft*\f*
\q1 ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú ń saɛↄ,
\q1 màa gbɛ̃e aↄ ku Babɛli lↄo, baa do.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 41 Gwa! Zĩgↄ̃ↄ bↄ̀ gugbãntoo oi,
\q1 bui zↄ̃ↄ ń ń kíaↄ fɛ̀lɛ dasidasi
\q1 za dṹnia lɛ́wa, aalɛ mↄ́.
\q1
\v 42 Aa sáↄ ń sↄ̃naↄ kṹkũa,
\q1 aa pãsĩ, sósobisaideↄnɛ.
\q1 Aa di sↄ̃́ↄ kpɛ,
\q1 an kĩ́a dↄ lán ísia kↄ̃fĩwa,
\q1 aalɛ mↄ́ zĩ'ↄpooińzi, Babɛli.
\q1
\v 43 Kɛ́ Babɛli kía ń bao mà,
\q1 a dↄ̃ kɛ́ yã́ gìwaɛ, ↄ̃ à gↄ̃̀ dↄ̀lↄlↄ,
\q1 wãwã aà kũ̀ lán nɛ'iwãwãwa.
\q1
\v 44 Lá nↄ̀ↄmusu ì bↄ Yuudɛ̃ dàou
\q1 à gɛ́ bualoũ àizɛɛdeu,
\q1 màa má Babɛlideↄ ya
\q1 mà ń bↄlɛ ń bùsuu gↄ̃̀ↄ,
\q1 mí gbɛ̃́ pↄ́ má sɛ̀ dilɛ we.
\q1 Démɛ muaamanↄi?
\q1 Démɛ a fↄ̃ ma la a yã́ii?
\q1 Dↄaana kpele mɛ́ a fↄ̃ zɛ gimɛɛi?
\q1
\v 45 Ayãmɛto à yã́ pↄ́ Dii zɛ̀ò
\q1 à kɛ Babɛlideↄnɛ ma
\q1 ń yã́ pↄ́ a dìlɛ Babiloniↄ musuo.
\q1 Nↄ̀ↄmusupi a ń nɛ́ↄ naaa taò lán sãↄwaɛ,
\q1 i ń bualoũpi dɛ̃ↄnzↄ̃ ń yã́i.
\q1
\v 46 Babɛlideↄ kṹkũa kↄ̃fĩ a tↄↄlɛ lualua,
\q1 bui píi a ń wii maɛ.
\c 51
\q1
\v 1 Ma Dii ma mɛ̀, má tó ĩ́an pↄkaalɛna fɛlɛ,
\q1 i Babɛlideↄ sɛ́lɛ ń Babiloniↄ píi.
\q1
\v 2 Má bui zĩ̀loↄ gbaɛ Babɛliwa,
\q1 aa bↄ gupiiu,
\q1 aai lɛ́lɛwà yã́yiawagↄↄ,
\q1 aai ń fã́fã e an bùsu gↄ̃ da gii.
\q1
\v 3 Ásu to an kàzunaↄ ń sá kã́o,
\q1 ásu to aa ń mↄ̀ ulaↄ dao.
\q1 Ásu ń ɛ̀waasoↄ wɛ̃nagwao,
\q1 à ń zĩgↄ̃ↄ míↄnzↄ̃.
\q1
\v 4 Aa kwɛ gɛↄ ũ Babiloni bùsuu,
\q1 wa ń zↄ̃zↄ̃ aa lɛ́lɛ a zɛaↄu.
\q1
\v 5 Isailiↄ ń Yudaↄá gyaaↄ no,
\q1 Dii Zĩgↄ̃de ń Lua i pãkpańzio,
\q1 asa tàae pↄ́ wa kɛ̀ Isailiↄ Lua
\q1 pↄ́ a kua adoaɛ Babiloni bùsuu kɛ̀ zài.
\b
\q1
\v 6 À bàalɛ bↄlɛ Babɛli,
\q1 á baade i a mibↄkĩi wɛɛlɛ.
\q1 Ásu to à gaga wɛ̃́lɛpi tàae yã́io.
\q1 Dii tↄsimagↄↄ mɛ́ pìla,
\q1 a fĩabonɛ́ a zɛ́waɛ.
\q1
\v 7 Babɛli dɛ lán vua imibↄwa Dii ↄzĩɛ,
\q1 a tò dṹnia bui píi a igbɛ̃̀ kã̀.\f + \fr 51.7 \fr*\ft Zia 17.2-4, 18.3\ft*\f*
\q1 Buiↄ a vɛ̃ɛ mì, ↄ̃ aa gↄ̃̀ mìsai.
\q1
\v 8 Babɛli a kwɛ́ kã́ndoɛ, i ga.
\q1 À ↄ́ↄlↄɛ̀, í ɛsɛ maɛ̀ aà bↄwa.
\q1 Wìliↄ dↄ̃o, a gí gbã́gbãia?
\q1
\v 9 Wa ɛsɛ màma Babɛliwa, i gbã́gbão.
\q1 Wà aà to we sa,
\q1 wá baade a taa kɛ a bùsuu,
\q1 asa aà tàae luabɛpuana lè,
\q1 à gbã̀ zↄ̃̀ luawaɛ.\f + \fr 51.9 \fr*\ft Zia 18.5\ft*\f*
\q1
\v 10 Dii tò yã́ bↄ̀wanↄ na.
\q1 À mↄ wà gɛ́ yã́ pↄ́ Dii wá Lua kɛ̀ dau siuinɛ́ Siↄna.
\b
\q1
\v 11 À á kaↄ lɛ́ kɛkɛ,
\q1 í á sɛ̀ngbaoↄ sɛ́lɛ!
\q1 Dii Mɛdɛ kíaↄ sóikɛ̀ Babɛliwa,
\q1 asa à zɛ̀ ń aà kaalɛaoɛ,
\q1 i tↄsiwà a kpɛ́ yã́ musu.
\q1
\v 12 À dàlapoo sɛ à mipɛò Babɛli bĩ́iwa.
\q1 À zĩgↄ̃ↄ gba gbãa,
\q1 í gudↄ̃anaↄ gbaɛ aa gɛ́ ń kúkĩi!
\q1 À gbɛ̃́ↄ zɛzɛ aa bↄnsaɛ kɛnɛ́!
\q1 Yã́ pↄ́ Dii zɛ̀ò a kɛɛ,
\q1 yã́ pↄ́ àlɛ yá Babɛlideↄ yã́ musupi.
\q1
\v 13 Ń kálɛ swa zↄ̃ↄ saɛ,\f + \fr 51.13 \fr*\ft Zia 17.1\ft*\f*
\q1 àizɛɛ tↄ̃̀ma,
\q1 ń beeo n ka kaalɛa sa,
\q1 n ↄvãi'ea lɛ́ kà.
\q1
\v 14 Dii Zĩgↄ̃de sì ń azĩao à mɛ̀
\q1 má tó wà li Babɛlia lán kwaↄwa,
\q1 wi kúkua dↄwà.
\b
\q1
\v 15 Dii mɛ́ tↄↄlɛ kɛ̀ ń azĩa gbãao,
\q1 à dṹnia kàlɛ ń azĩa ↄ̃nↄo,
\q1 à musu kpàlɛ ń azĩa wɛzɛ̃o.
\q1
\v 16 Tó Dii pũ̀na,
\q1 í pↄ́ kú musu ì kↄ̃fĩkɛ,
\q1 ì to lou sisi za dṹnia lɛ́wa.
\q1 Dii ì bↄ ń ĩ́anao a làasiu,
\q1 ì to lou ma ń pílɛao.
\q1
\v 17 Gbɛ̃nazĩnaↄ sↄũ, aa yãe dↄ̃o,
\q1 siaↄ gɛɛ a gↄ̃ kpá ń wɛ́i
\q1 tã́a pↄ́ aa pìↄ yã́ musu.
\q1 Pↄ́ ɛgɛnaↄnɛ, aa wɛ̃ni vĩo.
\q1
\v 18 Pↄ́ gianaↄnɛ, láanipↄↄnɛ,
\q1 yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ aa midɛ.
\q1
\v 19 Dii pↄ́ dɛ Yakↄbu buiↄ baa ũ muaańnↄo,
\q1 asa ↄ̃mɛ pↄ́pii kɛ̀
\q1 ń bui pↄ́ à ń sɛ́ a pↄ́ ũↄ.
\q1 Aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
\b
\q1
\v 20 Babɛli, ń dɛ ma gbɛ̃́wiwibↄ ũɛ,
\q1 ma gↄ̃kɛbↄn n ũ.
\q1 Mi n sɛ mà buiↄ wíwiò,
\q1 mi ń kpalaↄ midɛnnↄ.
\q1
\v 21 Mi sↄ̃́ↄ ń ń dikpɛnaↄ wíwinnↄ
\q1 ń zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃́godeↄ.
\q1
\v 22 Mi gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ wíwinnↄ,
\q1 nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ,
\q1 ɛ̀waasoↄ ń wɛ̃́ndiaↄ píi.
\q1
\v 23 Mi sãdãnaↄ ń ń sãↄ wíwinnↄ,
\q1 zↄ̃ɛↄ ń ń zù zĩkɛnaↄ,
\q1 dↄaanaↄ ń gbãadeↄ.
\q1
\v 24 Má fĩabo Babɛlideↄnɛ
\q1 ń Babiloniↄ píi á wáa
\q1 vãi pↄ́ aa kɛ̀ Siↄnaɛ yã́i.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 25 Gbɛ̀sĩsĩ bùsudɛna,
\q1 ni dṹnia bṹu ↄ̃̀ↄkpa,
\q1 ↄ̃ ma fɛlɛnnↄ sa.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1 Má ↄkàa kpanzi
\q1 mà n zu yãtɛ̃uɛ,
\q1 ní gↄ̃ lán gbɛ̀sĩsĩ tɛ́kũawa.
\q1
\v 26 Wa n gbɛe sɛ kpɛdↄgbɛↄ mide ũ
\q1 ge ɛ̃daalɛgbɛ ũo,
\q1 asa ńyↄ̃ↄ dɛ bɛzia ũ gↄↄpiiɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 27 À gudↄkↄ̃ɛkĩi dilɛ dṹniau,
\q1 à zĩ̀ kuupɛ bùsu ń bùsuo.
\q1 À gbãbↄ buiↄnɛ,
\q1 aa gɛ́ lɛ́lɛi Babɛliwa,
\q1 Alalata kía ń Mini kíao
\q1 ń Asɛnazi kíao sóikɛwà,
\q1 í zĩgↄ̃ badeↄ dilɛ aa gɛ́ lɛ́lɛiwà,
\q1 í sↄ̃deↄ gbaɛwà lán kwasutɛ̃ↄwa.
\q1
\v 28 À gbãbↄ buiↄnɛ aa gɛ́wà ń zĩo,
\q1 Mɛdɛ kíaↄ ń ń dↄaanaↄ ń ń gbãadeↄ
\q1 ń bùsu pↄ́ aalɛ kiblewàↄ gbɛ̃́ↄ.
\q1
\v 29 Dṹnia lɛ́ dee, àlɛ pelembo,
\q1 yã́ pↄ́ Dii lɛ́ yá ń Babɛlio gi kuɛ.
\q1 A to Babiloni bùsu gↄ̃ bɛzia ũɛ,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku we lↄo.
\q1
\v 30 Babɛli nɛgↄ̃naↄ fù zĩwa,
\q1 aa gↄ̃̀ ye ń zɛgikĩiↄu.
\q1 An yɛ̃̀ɛɛ làa aa gↄ̃̀ lán nↄɛↄwaɛ.
\q1 Wà tɛsↄ̃̀ ń bɛↄwa,
\q1 wà ń bↄlɛ gbã́aↄ ɛ̀'ɛ.
\q1
\v 31 Zĩnaↄ lɛ́ dadakↄ̃lɛ,
\q1 baokpanaↄ tɛkↄ̃i,
\q1 aalɛ gɛ́ baokpai Babɛli kíaɛ,
\q1 aa oɛ̀ wà aà wɛ̃́lɛ bũu sìwà,
\q1
\v 32 wà swabuakĩiↄ sì,
\q1 wà tɛsↄ̃̀ dã̀naↄwa,
\q1 gili gɛ̃̀ zĩgↄ̃ↄgu píi.
\b
\q1
\v 33 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀
\q1 Babɛli kɛkɛgↄↄ kà,
\q1 a dɛ lán pↄ́wɛna pↄ́ wa kàlɛ zɛu,
\q1 wàlɛ go kɛɛ̀waɛ.
\q1
\v 34 Babɛli kí Nɛbukanɛza wá taitai,
\q1 à wá kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛ,
\q1 à wá tó lán dàa giiwa.
\q1 À wá mↄmↄ lán kwãsawa,
\q1 à kã̀ pã́upãu ń wá pↄ́ maaↄ,
\q1 ↄ̃ à ↄzↄ̃̀wázi.
\q1
\v 35 Siↄnadeↄ mɛ̀
\q1 gbãa pↄ́ Babɛlideↄ mↄ̀nɛ́ aa ń só,
\q1 to a yã́ wí ń musu.
\q1 Yelusalɛũdeↄ mɛ̀
\q1 ń bↄ́ↄ'i pↄ́ Babiloniↄ mì,
\q1 to aa a gbɛ'e.
\b
\q1
\v 36 A yã́i ma Dii ma mɛ̀,
\q1 À ma! Má zɛánↄ, mí tↄsiɛ́.
\q1 Má tó an swada í ba,
\q1 má tó an nibↄnaↄ gↄ̃ gii.
\q1
\v 37 Babɛli a gↄ̃ gbɛ̀zɛ ũɛ,
\q1 gbɛ̃gbonaↄ tòo ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ,
\q1 láanipↄ ũ, gbɛ̃e aↄ ku weo.
\q1
\v 38 Babɛlidepiↄ pũna sãnusãnu lán nↄ̀ↄmusuwa,
\q1 aa ↄ́ↄlↄ lán nↄ̀ↄmusu nɛ́ↄwa.
\q1
\v 39 Gↄↄ pↄ́ an mɛ wã̀,
\q1 ↄ̃ má mↄ́nɛ́ ń í gbãao,
\q1 mí kákanɛ́, aai gↄ̃ dↄ̀ↄsai,\f + \fr 51.39 \fr*\ft Dan 5.1\ft*\f*
\q1 aaiↄ i'o vusai gↄↄpii.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 40 Má ń pã́lɛ lán sãnɛbↄlↄ
\q1 pↄ́ wàlɛ mↄ́ ń kòlokpaiↄwa,
\q1 lán sãsakaoↄ ge blesanaↄwa.
\q1
\v 41 Wa lɛ́lɛ Babɛliwaɛ fá!
\q1 Wa dṹnia wɛ̃́lɛ tↄdepi siɛ,
\q1 Babɛlipi i gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ buiↄnɛ.
\q1
\v 42 Ísia a da Babɛliaɛ,
\q1 a ikooa kↄ̃fĩdeↄ lɛ́lɛwà.
\q1
\v 43 Aà zↄ̃ɛwiaↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũ,
\q1 aà bùsu i gↄ̃ gbáa gii ũ.
\q1 Gbɛ̃e aↄ ku weo, gbɛ̃e a pãao.
\q1
\v 44 Má fɛlɛ ń Bɛlio Babɛli,
\q1 mí tó aà pↄ́ pↄ́ a mↄ̀mↄↄ pisipisi.
\q1 Buiↄ siu we lↄo, aà bĩ́iↄ kwɛ́.
\b
\q1
\v 45 À bↄlɛ a guu ma gbɛ̃́ↄ,
\q1 baade azĩa mibↄkĩi wɛɛlɛ
\q1 ma pↄkũma pãsĩ yã́i.
\q1
\v 46 Tó a bùsupi baoe mà,
\q1 ásu to sↄ̃ kɛ̃́águo,
\q1 ásu to vĩa á kũo.
\q1 Yãpãsĩ a fɛlɛ bùsupiu,
\q1 kpaladeↄ fɛlɛ ń kↄ̃o.
\q1 Á yã́pi feena ma wɛ̃a,
\q1 í a feena ma zii.
\q1
\v 47 Asa a gↄↄ lɛ́ mↄ́
\q1 kɛ́ má fɛlɛ ń Babɛli tã́aↄ.
\q1 A gbɛ̃́ↄ kwɛ gɛↄ ũ a guu,
\q1 bùsupideↄ gɛɛ i gↄ̃ kpá ń wɛ́i.
\q1
\v 48 Luabɛdeↄ ń zĩ́lɛdeↄ gulakɛ
\q1 Babɛli yã́ musu ḿpii,\f + \fr 51.48 \fr*\ft Zia 18.20\ft*\f*
\q1 asa bùsudɛnaↄ bↄ gugbãntoo oi,
\q1 aa mↄ lɛ́lɛwàɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 49 Lá Babɛlideↄ gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ dṹnia guu dasi,
\q1 Babɛlipi a wiɛ sa
\q1 Isaili pↄ́ aa ń dɛdɛↄ yã́ musu.\f + \fr 51.49 \fr*\ft Zia 18.24\ft*\f*
\q1
\v 50 Á Isaili pↄ́ a bↄ an fɛ̃nda lɛ́zĩↄ,
\q1 à bↄ we, ásu zɛzɛ weo.
\q1 À to Dii yã́ dↄágu za zã̀zã we,
\q1 í Yelusalɛũ yãda á sↄ̃u.
\b
\q1
\v 51 Wà yã́ lìwɛ̃ɛ, ↄ̃ wí wá kṹ,
\q1 bui zĩ̀loↄ gɛ̃̀ Dii kpɛ́u e aà kúkĩi,
\q1 wá gɛɛ gↄ̃̀ kpá wá wɛ́i.
\b
\q1
\v 52 Ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ lɛ́ mↄ́
\q1 kɛ́ má fɛlɛ ń Babɛli tã́aↄ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩa Babiloni bùsu bũu guuↄ aaↄ aaukɛ.
\q1
\v 53 Baa tó Babɛli gbã̀ zↄ̃̀ luawa,
\q1 mɛ́ à a bĩ́i lɛsĩ gbãa kã̀fĩ,
\q1 ma bùsudɛnaↄ gbaɛ aa gɛ lɛ́lɛwàɛ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 54 Babɛlideↄ wii ma dↄ,
\q1 Babiloni bùsu wíwia zↄ̃ↄ.
\q1
\v 55 Asa Dii a Babɛli dúuzↄ̃ɛ,
\q1 i to aà súu zↄ̃ↄ midɛ.
\q1 Zĩgↄ̃ↄ lɛ́lɛwà lán ikooaↄwa,
\q1 an zↄa iↄ dↄ lán isukaawa.
\q1
\v 56 Bùsudɛnaↄ mↄ lɛ́lɛ Babɛliwa,
\q1 aai aà nɛgↄ̃naↄ kṹkũ,
\q1 aai ń sáↄ ɛ́'ɛ,
\q1 asa ma Dii mi tↄsimá
\q1 mà fĩabonɛ́ a zɛ́waɛ.
\q1
\v 57 Má íkaka aà kíaↄnɛ
\q1 ń aà ↄ̃nↄnaↄ ń aà dↄaanaↄ
\q1 ń aà gbãadeↄ ń aà nɛgↄ̃naↄ,
\q1 aaiↄ i'o vusai gↄↄpii.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 58 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀
\q1 wa aà bĩ́i gèele daaĩ,
\q1 wa tɛsↄ̃ aà bↄlɛ lɛsĩↄwa.
\q1 Gbɛ̃nazĩnaↄ ì ĩada ńzĩawa pãɛ,
\q1 buiↄ isimagakpaa gbɛ a gↄ̃ tɛ́ pↄ́ ũɛ.
\s1 Gɛa ń Zelemii taalao Babɛli
\p
\v 59 Nɛlia nɛ́ Selaia, Maasea tↄũna gɛ̀ Babɛli ń Yudaↄ kí Zedekiao kíapi kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu. Selaiapi mɛ́ kía bòokpakĩi dↄaana ũ. Yã́ pↄ́ Zelemii dàɛ̀n kɛ. 
\v 60 Zelemii yãvãi pↄ́ a Babɛli lepiↄ kɛ̃̀ taala guu píi, 
\v 61 ↄ̃ a ò Selaiaɛ: Tó n ka Babɛli, wɛtã ǹ láɛ bee kyokɛnɛ́ píi, 
\v 62 ní mɛ, Dii mɛ́ ò á guɛ bee míↄnzↄ̃ɛ, gbɛ̃e ge pↄtuoe aↄ ku a guu lↄo. Aↄ da bɛzia ũ gↄↄpiiɛ. 
\v 63 Tó n lápi kyokɛ̀ ń làa, ba yewà ǹ naaa ń gbɛo, ní zu Uflata guoguo, 
\v 64 ní mɛ, màa Babɛli a kpálɛ fusai\f + \fr 51.64 \fr*\ft Zia 18.21\ft*\f* yã́ pↄ́ Dii yìawà yã́i.
\b
\p Zelemii yã́ lɛ́n we.
\c 52
\s1 Yelusalɛũ dúuzↄ̃a
\r (2Kia 24.18-25.21)
\p
\v 1 Kɛ́ Zedekia kà wɛ̃̀ bao ń mɛ̀ndoo, ↄ̃ à kía blè, à zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ kuɛdoɛ. Aà da tↄ́n Amutali, Zelemii nɛ́, Libena gbɛ̃́ɛ. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá Yɛkↄnia kɛ̀wa píiɛ. 
\v 3 Dii pↄkũma mɛ́ tò yã́pi Yelusalɛũ ń Yuda bùsuo lè píi e à gɛ̀ ń yá à ń goala.
\p Ɔ̃ Zedekia bↄ̀ Babɛli kía yã́u. 
\v 4 Zedekiapi kpalablea wɛ̃̀ kɛ̃okwide guu, a mↄ kwide gↄↄ kwide zĩ́ ↄ̃ Babɛli kí Nɛbukanɛza mↄ̀ lɛ́lɛi Yelusalɛũwa, aàpi ń a zĩgↄ̃ↄ píi. Aa bòokpà a bĩ́i saɛ, ↄ̃ aa gbà lɛsĩↄ dà aa lìai. 
\v 5 Wa liaa wɛ̃́lɛpizi màa e kí Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kuɛdode guu. 
\v 6 A mↄ síiↄ̃de gↄↄ kɛ̃okwide zĩ́ ↄ̃ nↄana gbãakũ̀ wɛ̃́lɛu, gbɛ̃e pↄblea vĩ lↄo. 
\v 7 Kɛ́ wà bĩ́i fↄ̃̀, ↄ̃ Yuda zĩgↄ̃ↄ lɛ̀kↄ̃wa gwã́, aa bↄ̀lɛ ń bↄlɛ pↄ́ kú bĩ́i mɛ̀n plaↄ zãnguoo kibɛ kaa saɛ, aa pɛ̀lɛ Yuudɛ̃ guzulɛ zɛ́u. 
\v 8 Ɔ̃ Babiloni zĩgↄ̃ↄ pɛ̀lɛ kíapi gbɛu, aa aà lè Yeliko gusalalaa. Zedekia zĩgↄ̃ↄ fã̀aa aa aà tò we, 
\v 9 ↄ̃ wà aà kũ̀ tàò Babɛli kíaɛ Libla, Amata bùsuu. We wà yãdàuaàla, 
\v 10 ↄ̃ Babɛli kía aà nɛ́ↄ kòlokpakpa aà wáa. Libla we lↄ ↄ̃ à Yuda kíaↄ dɛ̀dɛu. 
\v 11 Ɔ̃ à Zedekia wɛ́ bↄ̀bↄ, à aà yè ń mↄdaonao à tàaànↄ Babɛli.\f + \fr 52.11 \fr*\ft Eze 12.13\ft*\f* Ɔ̃ à aà dàkpɛu e aà gɛ ga we.
\p
\v 12 Babɛli kía kpalablea wɛ̃̀ bao mɛ̀ndosaide guu, a mↄ sↄode gↄↄ kwide zĩ́ ↄ̃ aà ìwa Nɛbuzaladã mↄ̀ Yelusalɛũ. Aàpi mɛ́ Nɛbukanɛza dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 13 Ɔ̃mɛ tɛsↄ̃̀ Dii kpɛ́wa ń kibɛo ń Yelusalɛũ kpɛ́ↄ píi. Kpɛ́ zↄ̃ↄↄ píi lé, à tɛsↄ̃̀wàɛ. 
\v 14 Ɔ̃ a tò Babiloni zĩgↄ̃ↄ Yelusalɛũ bĩ́i gbòo píi.\f + \fr 52.14 \fr*\ft Eze 33.21\ft*\f* 
\v 15 À taasideↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛuↄ nàaa tàńnↄ Babɛli ń gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ nà Babɛli kíawaↄ. 
\v 16 Ɔ̃ à taasideeↄ tò we aaↄ vɛ̃ɛbuↄ ń bugbɛↄ sɛ̃wa.
\p
\v 17 Ɔ̃ Babiloniↄ Dii kpɛ́ mↄgotɛ̃ pɛ́lɛↄ ń tadibↄↄ ń íkakĩio wìwi,\f + \fr 52.17 \fr*\ft 1Kia 7.15-26\ft*\f* aa tàò Babɛli píi. 
\v 18 Aa túfukabↄↄ ń pɛ́ɛluↄ ń filiadɛbↄↄ ń au'ɛlɛbↄↄ ń gↄ̃̀ↄnaↄ ń mↄgotɛ̃ pↄ́ pↄ́ wì Dii kpɛ́ zĩ kɛòↄ nàaa tàò lↄ.\f + \fr 52.18 \fr*\ft 1Kia 7.45\ft*\f* 
\v 19 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi taↄ ń tɛ́sibↄↄ ń au'ɛlɛbↄↄ ń túfukabↄↄ ń dauↄ ń gↄ̃̀ↄnaↄ ń imibↄ pↄ́ wì vɛ̃ɛ kauↄ ń pↄ́ pↄ́ wa pì ń vuao ge ń ã́nusuoↄ sɛ̀lɛ píi. 
\v 20 Mↄ̀pɛlɛ mɛ̀n pla ń íkakĩipio ń mↄgotɛ̃ zuswana pↄ́ kú a zíɛↄ ń tadibↄ pↄ́ Salomↄↄ pì Dii kpɛ́ pↄ́ ũↄ, gbɛ̃e mↄgotɛ̃pi gbia lɛ́ dↄ̃o, a gbia kɛ̀ zài. 
\v 21 Mↄ̀pɛlɛpiↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu bao plaplasaiɛ, a gbɛ̃̀nɛ sↄ̃ kuɛplapla. Mↄpiↄ gèele kà ↄnɛ síiↄ̃siiↄ̃, mɛ́ aa ɛ vĩvĩ ń guu. 
\v 22 Fùa pↄ́ kú ń musuↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. Mↄgotɛ̃ mↄdaona tãa ń gↄ̃ina pↄ́ wa kɛ̀ lán gbɛafu bɛwa liaa fùapiↄzi píi. Mↄ̀pɛlɛ mɛ̀n plapiↄ doũɛ. 
\v 23 Gbɛafu bɛ gↄ̃ina pↄ́ liaipiↄ basↄo síiↄ̃siiↄ̃saiɛ, mɛ́ a ku mↄdaona pↄ́ wa tã̀pi musu mɛ̀n basↄobasↄo.
\p
\v 24 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi mɛ́ sa'onkia Selaia kũ̀ ń aà plaade Zefaniao ń bĩ́ibↄlɛdↄ̃anaↄ gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ. 
\v 25 À gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ dɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ kũ̀ wɛ̃́lɛ guu ń kía ìwa gbɛ̃ↄn sopla pↄ́ à bↄ̀má wɛ̃́lɛ guuↄ ń zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ lakɛ̃na pↄ́ ì gbɛ̃́ↄ tↄ́ dalauo ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃ pↄ́ wà bↄ̀má wɛ̃́lɛ guuↄ. 
\v 26 Nɛbuzaladãpi mɛ́ ń naaa tàńnↄ Babɛli kíaɛ Libla, 
\v 27 ↄ̃ Babɛli kía ń dɛdɛ Amata bùsuu we.
\p Màa wà Yudaↄ nàaa ń bùsuu wà tàńnↄ. 
\v 28 Gbɛ̃́ pↄ́ Nɛbukanɛza ń naaa à tàòↄ dasilɛn kɛ: Aà kpalablea wɛ̃̀ soplade guu ↄ̃ à tàńnↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o ń bao ń àaↄ̃o (3.023). 
\v 29 A wɛ̃̀ bao plasaide guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aa síiↄ̃ ń baakwi ń plao (832). 
\v 30 A wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃ode guu ↄ̃ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Nɛbuzaladã gbɛ̃́ↄ nàaa tàńnↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basoplasↄoo (745). An dasi fɛ̀lɛ píi gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ ń ↄ̀aa àaↄ̃o (4.600).
\s1 Yɛkↄnia gbaɛa
\r (2Kia 25.27-30)
\p
\v 31 Yudaↄ kí Yɛkↄnia taa Babɛli wɛ̃̀ bla àaↄ̃saide mↄ kuɛplade gↄↄ baasↄo ń plaode zĩ́ ↄ̃ Babɛli kí Ɛvili Mɛlodaki aà bↄ̀ kpɛ́u a kpalablea wɛ̃̀ sɛ̃́ia guu, à aà gbà gbãa. 
\v 32 À yãmaa òɛ̀, ↄ̃ à zↄ̃lɛkĩi pↄ́ dɛ aà kía dee pↄ́ kuaànↄ Babɛliↄ pↄ́a kpàwà. 
\v 33 Yɛkↄnia a dakpɛunakɛ'ula lìlɛ, ↄ̃ ìↄ pↄble ń kío sãnu e a wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 34 Lá gu lɛ́ dↄ Babɛli kía ìↄ pↄ́ pↄ́ a ni lɛ́ aà dɛ kpawàɛ e à gɛ̀ gàò.