\id JDG Judges in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Dↄaanaↄ
\toc1 Dↄaanaↄ
\toc2 Dↄaanaↄ
\toc3 Dↄa
\mt1 DƆAANAƆ
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Dↄaanaↄ lá yãbuubuu pↄ́ Isailiↄ kɛ̀ za gↄↄ pↄ́ aa zↄ̃̀lɛ Kanaa bùsuu e à gɛ̀ pɛ̀ gↄↄ pↄ́ Isailiↄ kía kpà ↄ̀lↄwɛ̃ɛɛ. Láɛ bee Isaili dↄaanaↄ yãkɛaↄ ń ń kuao òwɛ̃ɛ lↄ. Isailiↄ kía vĩ gↄↄ beeo, an dↄaanaↄ mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ Lua iko kpàmáↄ ũ. Aamɛ Isaili gbɛ̃ zↄ̃ↄ pↄ́ aaì yã́ gↄ̃́gↄ̃ Isailiↄnɛ mɛ́ aaì dↄaanɛ́ an zĩkaa ń buipãleↄ guuↄ ũ.
\ip Dↄaanaↄ lá kpaalɛa lɛɛ àaↄ̃ɛ:
\imq Yã́ pↄ́ kɛ̀ Isailiↄ zↄ̃lɛa Kanaa bùsuu gↄↄ e à gɛ̀ pɛ̀ò gↄↄ pↄ́ Yozuee gàwa (1.1-2.10).
\imq Lá Lua ì dↄaanaↄ sɛ à ń zĩ aa a gbɛ̃́ↄ bↄ ń ibɛɛↄ ↄzĩ (2.11-16.31).
\imq Yãbuubuu lɛɛ pla pↄ́ Isailiↄ kɛ̀ e à gɛ̀ pɛ̀ an kía kpaawa. (17-21).
\ip Dↄaanaↄ lá guu yã́ pↄ́ Isailiↄ lè píi bↄ̀ an luayãmasai kĩ́iɛ. Tó aa bↄ̀ Lua kpɛ aa pã kpàaàzi, ↄ̃ buipãleↄ ì ↄtↄ̃má. Ãma tó aa ɛ̀a zɛ̀ ń Luao aa wiilɛ̀wà, ì ń wɛ̃nagwa à ń sí ń ibɛɛpiↄwaɛ. Ń beeo aaì gi wàↄ zↄble Kanaa bùsu tã́aↄnɛɛ, aaì wɛɛlɛ wàↄ kↄ̃ni kɛ Luaɛ (17-18), aà yãdilɛnɛↄ ì sã́ńguɛ (19-21).
\ip An kua beewa tò aa gɛ̃̀ ńzĩazi ń yã́o. Lápi láakĩi lɛ́ ↄlↄwɛ̃ɛ, tó Dii ń tó ńzĩaɛ mɛ́ i mↄ́ ń misii yãao, lá an buiↄ aaↄ dɛn we. Sema Lua gbɛ̃́ↄ aaↄ dↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ wa misiilɛɛ̀. Wá baade ali misiilɛ Luaɛ yã̀, ge yã́ pↄ́ ali káwágu ↄ̃ wáliↄ kɛ?
\c 1
\s1 Isailiↄ zĩkaa ń Kanaa bui pↄ́ gↄ̃̀ↄ
\p
\v 1 Yozuee gaa gbɛa Isailiↄ Dii là à mɛ̀: Démɛ a gɛ́ zĩkaiwɛ̃ɛ ń Kanaaↄ káaui? 
\v 2 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Yuda buiↄ mɛ́ aa gɛ́. À ma! Ma bùsupi nànɛ́ ń ↄzĩɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Yuda buiↄ ò ń gbɛ̃́ Simɛↄ buiↄnɛ: À mↄ gɛ zɛwɛ̃ɛ bùsu pↄ́ wa kpàwáu, wà zĩka ń Kanaaↄ, wí gbasa gɛ́ zɛiɛ́ bùsu pↄ́ wa kpàwáu. Ɔ̃ Simɛↄ buiↄ gɛ̀ńnↄ. 
\v 4 Kɛ́ Yuda buiↄ gɛ̀ màa, Dii Kanaaↄ ń Pɛliziↄ nànɛ́ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa ń dɛdɛ Bɛzɛki ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). 
\v 5 Wekĩi aa Adonibɛzɛki lè, aa zĩkàaànↄ, ↄ̃ aa Kanaaↄ ń Pɛlizipiↄ dɛ̀dɛ. 
\v 6 Kɛ́ kíapi lɛ́ bàalɛ, ↄ̃ aa pɛ̀wà. Aa aà kũ̀, ↄ̃ aa aà ↄnɛmiaↄ ń aà gbánɛmiaↄ zↄ̃̀zↄ̃. 
\v 7 Ɔ̃ Adonibɛzɛki mɛ̀: Ma kía gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ ↄnɛmiaↄ ń ń gbánɛmiaↄ zↄ̃̀zↄ̃, ↄ̃ aa ma táabũnu blɛ kasonaↄ pɛ̀ɛlɛ aa blè. Lá má kɛ̀ gbɛ̃́piↄnɛ fĩa ↄ̃ Lua bòmɛɛ. Ɔ̃ aa tàaànↄ Yelusalɛũ, we à gàu.
\p
\v 8 Kɛ́ Yuda buiↄ lɛ̀lɛ Yelusalɛũwa aa sì, ↄ̃ aa a gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao, aa tɛsↄ̃̀wà. 
\v 9 Bee gbɛa Yuda buiↄ gɛ̀ zĩkai ń Kanaa pↄ́ kú bùsu gusĩsĩdeuↄ ń Nɛgɛvɛo ń gusalalao. 
\v 10 Aa gɛ̀ lɛ̀lɛ Kanaa pↄ́ kú Hɛblↄ̃ↄwa. Yãa Hɛblↄ̃ tↄ́n Kiliataaba. We aa zĩblèu Sesai ń Aimanio ń Talemaiowa.\f + \fr 1.10 \fr*\ft Nao 13.22\ft*\f*
\p
\v 11 Bↄa we aa gɛ̀ lɛ̀lɛ Dɛbiideↄwa. Yãa Dɛbii tↄ́n Kiliasɛfɛɛ. 
\v 12 Ɔ̃ Kalɛbu mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ̀lɛ Kiliasɛfɛɛpiwa a sì ↄ̃ má a nɛnↄɛ Akesa kpawà nↄ ũ. 
\v 13 Kalɛbu dãuna Kenazi nɛ́ Ɔniɛli mɛ́ sì, ↄ̃ Kalɛbu a nɛnↄɛpi kpàwà. 
\v 14 Kɛ́ à aà sɛ̀, à nàɛwà aà gɛ tↄↄlɛ wabikɛ a maewa. Kɛ́ nↄɛpi pìla a zàa'ĩnawa, ↄ̃ aà mae Kalɛbupi aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii? 
\v 15 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Gbɛ̃kɛkɛmɛɛ. Lá tↄↄlɛ pↄ́ n ma gba ku Nɛgɛvɛ guwaiwaiuɛ, ma gba a nibↄnade sa. Ɔ̃ Kalɛbu aà gbà tↄↄlɛ pↄ́ a nibↄna ku sĩ̀sĩↄna musu ń a nibↄna pↄ́ kú guzulɛuo.\f + \fr 1.15 \fr*\ft Yoz 15.13-19\ft*\f*
\p
\v 16 Mↄizi ã̀nsue bui pↄ́ wì mɛ Keniↄ bↄ̀ wɛ̃́lɛ daminalikpɛdeu\f + \fr 1.16 \fr*\ft Yelikon we.\ft*\f* ń Yuda buiↄ, aa gɛ̀ zↄ̃̀lɛńnↄ ń bùsuu Alade saɛ Nɛgɛvɛ guwaiwaiu.
\p
\v 17 Ɔ̃ Yuda buiↄ ń ń gbɛ̃́ Simɛↄ buiↄ gɛ̀ lɛ̀lɛ Kanaa pↄ́ kú Zefataↄwa. Aa wɛ̃́lɛpi kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ, ↄ̃ aa tↄkpàɛ̀ Ɔↄma.\f + \fr 1.17 \fr*\ft Bee mɛ̀ wíwia.\ft*\f* 
\v 18 Yuda buiↄ Gaza ń Asekelonio ń Ɛkɛlonio ń ń tↄↄlɛↄ sì. 
\v 19 Dii kúńnↄ, ↄ̃ aa ń bùsu gusĩsĩde sì, ãma aai fↄ̃ a gusalaladeↄ yào, kɛ́ gbɛ̃́piↄ zĩkasↄ̃goↄ vĩ mↄpↄ ũ yã́i. 
\v 20 Wà Hɛblↄ̃ kpà Kalɛbuwa lá Mↄizi a lɛgbɛ̃̀wa, ↄ̃ a sì Anaki bui gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄwa. 
\v 21 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ sↄ̃ aai Yebusi pↄ́ kú Yelusalɛũↄ yao, ↄ̃ Yebusiↄ kúńnↄ Yelusalɛũ e ń a gbão.\f + \fr 1.21 \fr*\ft Yoz 15.63, 2Sam 5.6\ft*\f*
\p
\v 22 Yosɛfu buiↄ sↄ̃ aa lɛ̀lɛ Bɛtɛliwa, mɛ́ Dii kúńnↄ. 
\v 23 Yãa Bɛtɛli tↄ́n Luzu. Kɛ́ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Bɛtɛli asiigwai, 
\v 24 asiigwanapiↄ gↄ̃ɛe è, àlɛ bↄ wɛ̃́lɛpiu, ↄ̃ aa òɛ̀: Lá wá kɛ wà gɛ̃ wɛ̃́lɛ guu owɛ̃ɛ, wí gbɛ̃kɛkɛnɛ. 
\v 25 Kɛ́ à gɛ̃kĩi ↄ̀lↄnɛ́, ↄ̃ aa wɛ̃́lɛpideↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao, ↄ̃ aa gↄ̃ɛpi tò ń aà daɛↄ píi. 
\v 26 Gↄ̃ɛpi gɛ̀ Iti bùsuu, à wɛ̃́lɛ kàlɛ we, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Luzu. Tↄ́ bee mɛ́ gↄ̃̀ɛ̀ e ń a gbão. 
\v 27 Manase buiↄ i fↄ̃ Bɛtɛsã ń Taanakio ń Dooo ń Ibleaũo ń Mɛgidoo ń ń bualoũↄ sì Kanaaↄwao, aa gì wa zↄ̃lɛa bùsupiuɛ.
\p
\v 28 Kɛ́ Isailiↄ gbãa è, ↄ̃ aa Kanaaↄ dà zↄzĩu, aai ń yá píio.\f + \fr 1.28 \fr*\ft Yoz 17.11-13\ft*\f* 
\v 29 Màa Ɛflaiũ buiↄ i Kanaa pↄ́ kú Gɛzɛɛↄ yao, ↄ̃ aa ku we sãnu.\f + \fr 1.29 \fr*\ft Yoz 16.10\ft*\f* 
\v 30 Zabulↄni buiↄ sↄ̃ aai Kanaa pↄ́ kú Keloni ń Naalolioↄ yao, ↄ̃ aa ń dá zↄzĩu. 
\v 31 Asɛɛ buiↄ i gbɛ̃́ pↄ́ kú Ako ń Sidↄ̃o ń Alabɛo ń Akazibuo ń Ɛlɛbao ń Afɛkio ń Leobɛo yao, 
\v 32 ↄ̃ aa ku sãnu ń Kanaa bùsudepiↄ. 
\v 33 Nɛfatali buiↄ i Bɛsɛmɛsideↄ ń Bɛtanadeↄ yao, ↄ̃ aa ku sãnu ń Kanaa bùsudepiↄ, aa ń dá zↄzĩu. 
\v 34 Ɔ̃ Amↄleↄ ↄzↄ̃̀ Dã buiↄzi, aa ń kpá gusĩsĩdeu, aai weinɛ́ aa mↄ̀ zↄ̃̀lɛ gusalalauo. 
\v 35 Amↄlepiↄ gi zↄ̃lɛa Ɛlɛsi gbɛzĩ ń Ayalonio ń Saalebiũo. Kɛ́ Yosɛfu buiↄ gbãa è, ↄ̃ aa ń dá zↄzĩu. 
\v 36 Amↄle bùsu zↄ̃lɛ dàalɛ za Sóigbɛbↄlɛiɛ e à gɛ̀ pɛ̀ò Selawa e à gɛ̀ò aɛ.
\c 2
\s1 Dii Malaika bↄ mↄa Isailiↄwa Bokiũ
\p
\v 1 Dii Malaika bↄ̀ Giligali,\f + \fr 2.1 \fr*\ft Yoz 5.13\ft*\f* à gɛ̀ Bokiũ à mɛ̀: Ma á bↄ́lɛ Egipi, ma gɛ̃ánↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ á deziↄnɛɛ bee guu. Ma mɛ̀ ma bàa aↄ kúánↄ gↄↄpiiɛ, a gbooa vĩo. 
\v 2 Má òɛ́, ásu makↄ̃ɛ ń bùsuɛbeedeↄo. Má òɛ́ à ń sa'okĩiↄ gboo,\f + \fr 2.2 \fr*\ft Bↄa 34.12-13, Iko 7.2-5\ft*\f* ↄ̃ i ma yãmao. Bↄ́yãi á kɛ̀i màai? 
\v 3 Too! Málɛ oɛ́, má ń yáɛ́ lↄo. Aaↄ dɛɛ́ lɛ ũ á gbã̀tɛ̃ɛuɛ, mɛ́ an tã́aↄ aaↄ dɛɛ́ bai ũɛ. 
\v 4 Kɛ́ Dii Malaika yã́pi ò Isailiↄnɛ, aa ↄ́ↄlↄ̀ maamaaɛ. 
\v 5 Ɔ̃ aa tↄkpà gupiɛ Bokiũ,\f + \fr 2.5 \fr*\ft Bee mɛ̀ ↄↄlↄnaↄ.\ft*\f* ↄ̃ aa sa'ò Diiwa we.
\s1 Isailiↄ pↄ̀ↄbↄzãkɛa
\p
\v 6 Yozuee gbɛ̃́ↄ gbaɛa gbɛa baade gɛ̀ bùsu pↄ́ a kpaalɛ̀nɛ́ sì. 
\v 7 Aa zↄblè Diiɛ ń nↄ̀sɛmɛndoo Yozuee gↄↄ ń gↄↄ pↄ́ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ gɛ̃̀gɛ̃ dɛaàlaↄ kuo. Gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ wɛsì yãzↄ̃ↄ pↄ́ Dii kɛ̀ Isailiↄnɛlɛ píi. 
\v 8 Dii zↄ̀blena Nuni nɛ́ Yozuee kɛ̀ wɛ̃̀ basↄokwiɛ, ↄ̃ à gbàsa gà. 
\v 9 Wà aà vĩ̀ bùsu pↄ́ dɛ aà baa ũ guu Timɛna Sɛla, Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeuɛ, Gaasi gbɛ̀sĩsĩ gugbãntoo oi.\f + \fr 2.9 \fr*\ft Yoz 19.49-50\ft*\f*
\p
\v 10 Kɛ́ Yozuee gↄↄdeↄ gàga píi, an nɛ́ pↄ́ fɛ̀lɛ ń kpɛↄ Dii dↄ̃o, mɛ́ aa yã́ pↄ́ a kɛ̀ ń deziↄnɛ dↄ̃o. 
\v 11 Ɔ̃ aa yã́ pↄ́ vãi Diiɛ kɛ̀, aa zↄblè tã́aↄnɛ. 
\v 12 Aa pãkpà ń deziↄ Dii pↄ́ ń bↄ́lɛ Egipizi, aa tɛ̀ bui pↄ́ liaańziↄ tã́aↄzi aa kùlɛnɛ́, ↄ̃ aa Dii pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 13 Aa pãkpàaàzi, aa zↄblè Baaliɛ ń Asetaatio. 
\v 14 Ɔ̃ Dii pↄ fɛ̃̀ńzi à ń ná ń wɛtãnaↄnɛ ń ↄzĩ, aa ń wáa. À ń kpá ń ibɛɛ pↄ́ liaańziↄwa, ↄ̃ aai fↄ̃ gì ń ńzĩao ń ibɛɛpiↄ ↄzĩo. 
\v 15 Lá aa gɛ̀ zĩkai píi, Dii ì bↄ ń kpɛɛ, kɛ́ asu bↄńnↄ nao, lá a ònɛ́wa, ↄ̃ aa gↄ̃̀ yooyea.
\p
\v 16 Ɔ̃ Dii ìↄ dↄaanaↄ dilɛnɛ́ sa, kɛ́ aa ń bↄ ń wɛtãnaↄ ↄzĩ. 
\v 17 Kási aali ń dↄaanapiↄ yãmao, aa gbãsĩkɛ̀ ń tã́aↄ aa kùlɛnɛ́. Aa kɛ̃̀ zɛ́ pↄ́ ń deziↄ sɛ̀wa àannↄ, aaliↄ yã́ pↄ́ Dii dìlɛnɛ́ↄ kũa lá ń dezipiↄwao. 
\v 18 Tó Dii dↄaana dìlɛnɛ́, ìↄ kú ń dↄaanapio, ↄ̃ ìↄ ń sí ń ibɛɛↄwa e dↄaanapi wɛ̃ni lɛ́u, asa tó aa aaukɛ̀ gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ ń wɛtã aalɛ ↄtↄ̃máↄ yã́i, Dii ì ń wɛ̃nagwaɛ. 
\v 19 Tó dↄaana gà sↄ̃, aaì ɛa ↄ̃̀ↄkpa dɛ ń maeↄlaɛ. Aaì tɛ́ tã́aↄzi, aaì zↄblenɛ́, aaì kúlɛnɛ́. Aali ń yãkɛapiↄ ń ń swã́gbãao too.
\p
\v 20 Ɔ̃ Dii pↄ fɛ̃̀ńzi à mɛ̀: Lá buipi ma bàakuańnↄ ń ń deziↄ yã́ gbòo, aai ma yãmao, 
\v 21 má bui pↄ́ Yozuee gà à ń tó ń bùsuuↄ kee yánɛ́ lↄo. 
\v 22 Má ń tó weɛ, buipiↄ ↄ̃ má Isailiↄ yↄ̃ò, tó aa ma zɛ́ sɛ́ aaↄ ma yã́ kũa lá ń deziↄ kɛ̀wa, ge tó aa kɛo. 
\v 23 A yã́i Dii buipiↄ tòi we. I ń na Yozueeɛ a ↄzĩ à ń yáɛ̀ gↄ̃̀ↄo.
\c 3
\p
\v 1 Dii buipiↄ tò we, kɛ́ à Isaili pↄ́ aa Kanaa bùsu zĩkaa dↄ̃oↄ yↄ̃òɛ, 
\v 2 i zĩ dada ń gbɛ̃́ pↄ́ aa Kanaa zĩ dↄ̃ yãapiↄnɛ. Buipiↄn kɛ: 
\v 3 Filitɛ̃ↄ kía gbɛ̃ↄn sↄoↄ. Kanaaↄ ń Sidↄ̃deↄ ń Ivi pↄ́ kú Libã bùsu sĩ̀sĩdeu za Baali Ɛɛmↄ gbɛzĩ e à gɛ̀ pɛ̀ Amata bↄlɛwaↄ. 
\v 4 À ń tó we, kɛ́ à Isailiↄ yↄ̃ò à gwa tó aaↄ a yã́ pↄ́ á dà Mↄiziɛ, a dìlɛ ń deziↄnɛ kũa. 
\v 5 A yã́i tò Isailiↄ ku sãnu ń Kanaaↄ ń Itiↄ ń Amↄleↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ. 
\v 6 Aa ń nɛnↄɛↄ sɛ̀ nↄ ũ, mɛ́ aa ń nɛnↄɛↄ kpã̀sã buipiↄ nɛgↄ̃ɛↄwa, ↄ̃ aa zↄblè ń tã́aↄnɛ.
\s1 Ɔniɛli
\p
\v 7 Isailiↄ yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀. Dii ń Lua yã́ sã̀ńgu, ↄ̃ aa zↄblè Baaliɛ ń Asetaatio. 
\v 8 Ɔ̃ Dii pↄ fɛ̃̀ńzi à ń ná Mɛsↄpↄtami bùsu kí Kusã Lisataiũɛ a ↄzĩ, ↄ̃ aa zↄblèɛ̀ wɛ̃̀ swaaↄ̃. 
\v 9 Kɛ́ aa wiilɛ̀ Diiwa, ↄ̃ à suabana dìlɛnɛ́, ↄ̃n Kalɛbu dãuna Kenazi nɛ́ Ɔniɛli ũ. Ɔ̃mɛ ń bↄ́. 
\v 10 Dii Nisĩna dìɛ̀, ↄ̃ à dↄ̀aa Isailiↄnɛ zĩ guu. Dii Mɛsↄpↄtami bùsu kí Kusã Lisataiũ nàɛ̀ a ↄzĩ, ↄ̃ à gbãamↄ̀ɛ̀. 
\v 11 Ɔ̃ an bùsu gↄ̃̀ dↄdↄa wɛ̃̀ bla e Kenazi nɛ́ Ɔniɛli gɛ̀ gàò.
\s1 Ehudu
\p
\v 12 Isailiↄ ɛ̀a yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lↄ, ↄ̃ Dii tò Mↄabuↄ kí Ɛgɛlↄni gbãamↄ̀nɛ́ vãi pↄ́ aa kɛ̀pi yã́i. 
\v 13 Ɛgɛlↄni Amↄniↄ ń Amalɛki buiↄ nàwa, ↄ̃ aa mↄ̀ lɛ̀lɛ Isailiↄwa aa wɛ̃́lɛ daminalikpɛde\f + \fr 3.13 \fr*\ft Yeliko.\ft*\f* sì. 
\v 14 Isailiↄ zↄblè Mↄabuↄ kí Ɛgɛlↄniɛ e wɛ̃̀ bao plasai. 
\v 15 Ɔ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa, ↄ̃ à suabana dìlɛnɛ́, ↄ̃n Gela nɛ́ Ehudu, Bɛ̃yãmɛɛ bui ũ. Ɔzɛɛdeɛ. Isailiↄ aà zĩ̀ falubↄi Mↄabuↄ kí Ɛgɛlↄniɛ. 
\v 16 Ehudu fɛ̃na lɛkpɛpla pì, a gbã̀a kà gã̀sĩsuu do. A nà a gbala ↄplaawa a ula zíɛ, 
\v 17 ↄ̃ à gɛ̀ falubↄ̀ɛ̀. Ɛgɛlↄni sↄ̃ à mɛ̀kpa maamaaɛ. 
\v 18 Kɛ́ Ehudu ń gbɛ̃́ pↄ́ falu sɛ̀ mↄ̀òↄ falu kpàwà aa làa, aalɛ tá, ↄ̃ Ehudu a gbɛ̃́piↄ gbàɛ. 
\v 19 Ɔ̃ à ɛ̀a tã́a pↄ́ kú Giligali saɛ, à sù kíapiwa à mɛ̀: Má asiiyã vĩ mà onɛ. Ɔ̃ kípi mɛ̀: À to mà yãma, ↄ̃ aà ìwa pↄ́ kuaànↄↄ bↄ̀lɛ. 
\v 20 Ɛgɛlↄni zↄ̃lɛa ado kpɛ́ musu kpɛa niɛu, ↄ̃ Ehudu sↄ̃̀aàzi à mɛ̀: Má yã́ pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i vĩ mà onɛ. Kɛ́ kípi fɛ̀lɛ a kìlau, 
\v 21 ↄ̃ Ehudu a fɛ̃na ga wò a ↄplaa gbalawa ń ↄzɛɛo, à aà zↄ̃̀ò a gbɛɛu. 
\v 22 Ɔ̃ fɛ̃na gɛ̃̀ aà gbɛɛu ń a páo píi e à gɛ̀ bↄ̀ kpɛ. Ehudu i fɛ̃napi woo, ↄ̃ nísi kũ̀aawà. 
\v 23 Ehudu bↄ̀ kpɛɛlɛ, à kpɛa musupi zɛ́ tà, à kilidàu.
\p
\v 24 Aà bↄa gbɛa Ɛgɛlↄni ìwaↄ mↄ̀, aa è kpɛapi zɛ́ taa, wà kilidàu, ↄ̃ aa mɛ̀: Àlɛ bĩ́ikpɛkɛ kpɛa niɛ guu yã̀ mↄↄↄ? 
\v 25 Aalɛ aà dã́, aalɛ aà dã́ e aa bílikɛ̀. Kɛ́ aa è i zɛwɛ̃nɛ́o, ↄ̃ aa kili sɛ̀ aa wɛ̃̀, aa sù ń dii è wúlɛa zĩ́lɛ gɛ̀. 
\v 26 Gↄↄ pↄ́ aalɛ gɛ̃gɛ̃ màa, Ehudu bàalɛ̀ à dↄ̀ tã́apiↄzi à tà Seila. 
\v 27 Kɛ́ à kà we, a tò wà kuupɛ̀ Ɛflaiũ bùsu sĩ̀sĩdeu, ↄ̃ Isailiↄ pìlaaànↄ gbɛ̀sĩsĩↄwa, Ehudu mɛ́ dↄaaa. 
\v 28 A ònɛ́: À tɛmazi, asa Dii á ibɛɛ Mↄabuↄ nàɛ́ á ↄzĩɛ. Aa tɛaàzi, ↄ̃ aa Yuudɛ̃ buakĩi pↄ́ ì gɛ́ Mↄabu bùsuu sì, aai wei gbɛ̃e bùa lↄo. 
\v 29 Zĩbeezĩ aa Mↄabuↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000) taawa, an gbɛ̃e i bↄo. 
\v 30 Gↄↄ bee Isailiↄ gbãamↄ̀ Mↄabuↄnɛ, ↄ̃ an bùsu gↄ̃̀ dↄdↄa e wɛ̃̀ basiiↄ̃.
\s1 Samɛgaa
\p
\v 31 Aà gbɛa Anata nɛ́ Samɛgaa Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń zù zĩkɛna totobↄo, à Isailiↄ suabà lↄ.
\c 4
\s1 Debolaa ń Balakuo
\p
\v 1 Kɛ́ Ehudu gà, Isailiↄ ɛ̀a yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lↄ. 
\v 2 Ɔ̃ Dii ń ná Kanaaↄ kí Yabɛ̃ pↄ́ zↄ̃lɛa Azooɛ a ↄzĩ. Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ tↄ́n Sisela. Aà bɛn Alose Goiũ. 
\v 3 A zĩkasↄ̃go mↄpↄↄ vĩ mɛ̀n ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄoo (900). À gbãamↄ̀ Isailiↄnɛ pãsĩpãsĩ e wɛ̃̀ bao, ↄ̃ Isailiↄ wiilɛ̀ Diiwa.
\p
\v 4 Gↄↄ bee nↄɛ ãnabi Debolaa, Lapido na dɛ Isailiↄ dↄaana ũ. 
\v 5 Ì yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ a daminali gbáu Lama ń Bɛtɛlio zãnguo, Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu. Isailiↄ ìↄ gɛ́ aà kĩ́i we. 
\v 6 Ɔ̃ à Abinↄaũ nɛ́ Balaku pↄ́ kú Kɛdɛsi, Nɛfatali buiↄ bùsuu sìsi, a òɛ̀: Dii Isailiↄ Lua mɛ̀, fɛlɛ gɛ́ Nɛfatali buiↄ ń Zabulↄni buiↄ sɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000), ní gɛ́ńnↄ Taboo gbɛzĩ. 
\v 7 Dii a Yabɛ̃ zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Sisela gálɛ mↄaànↄ Kisↄ̃ swai ń aà sↄ̃́goↄ ń aà zĩgↄ̃ↄ dasidasi, i aà nanɛ n ↄzĩ we. 
\v 8 Ɔ̃ Balaku òɛ̀: Tó ńyↄ̃ gɛmanↄ lé, má gɛ́. Tó ńyↄ̃ gɛmanↄ sↄ̃o, má gɛo. 
\v 9 Ɔ̃ Debolaa mɛ̀: Má gɛnnↄ, ãma lá ń ò màa, i kɛ ń tↄ́ mɛ́ a bↄo. Nↄɛ ↄ̃ Dii a Sisela naɛ̀ a ↄzĩ sa. Ɔ̃ Debolaa fɛ̀lɛ gɛ̀aànↄ Kɛdɛsi.
\p
\v 10 Ɔ̃ Balaku Zabulↄni buiↄ ń Nɛfatali buiↄ kã̀aa Kɛdɛsi, ↄ̃ à dàzɛu kɛ̀sɛ ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwipiↄ. Debolaa kú ń guu. 
\v 11 Keni bui Ɛbɛɛ bↄ̀ Keniↄ bùsuu yãa, à mↄ̀ bòokpà gbɛ̃́nɛli pↄ́ kú Zaananiũ gbáu Kɛdɛsi saɛ. Keniↄá Mↄizi ã̀nsue Obaba buiↄ doɛ. 
\v 12 Wa ò Siselaɛ Abinↄaũ nɛ́ Balaku gɛ̀ Taboo gbɛzĩ, 
\v 13 ↄ̃ à a sↄ̃́go mↄpↄↄ kã̀aa mɛ̀n ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄoo ń zĩgↄ̃ pↄ́ kuanↄↄ. Bↄańnↄ Alose Goiũ aa gɛ̀ Kisↄ̃ swai. 
\v 14 Ɔ̃ Debolaa ò Balakuɛ: Gɛ́, asa gbã Dii a Sisela nanɛ n ↄzĩ. Dii dↄaaanɛ noa? Ɔ̃ Balaku pìla Taboo gbɛwa ń zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwipiↄ.
\p
\v 15 Dii tò Sisela ń aà sↄ̃́godeↄ ń aà zĩgↄ̃ↄ kpɛkpà Balaku fɛ̃ndaɛ, ↄ̃ Sisela bↄ̀ a sↄ̃́gou à bàalɛ̀. 
\v 16 Balaku pɛ̀lɛ Sisela zĩgↄ̃ↄ ń ń sↄ̃́goↄzi e Alose Goiũ. We à ń dɛdɛu ń fɛ̃ndao píi, baa gbɛ̃́ mɛ̀ndo i bↄo. 
\v 17 Ɔ̃ Sisela tilɛ̀ à gɛ̀ sì Keni bui Ɛbɛɛ na Yaeli kpɛ́u, asa Azoo kí Yabɛ̃ ń Ɛbɛɛ bɛdeↄ kↄ̃ yãmà yãaɛ. 
\v 18 Yaeli bↄ̀ dàaàlɛ à mɛ̀: Mↄ gɛ̃ kpɛ́u Baa. Gɛ̃! Ńsu to vĩa n kũo. Kɛ́ à gɛ̃̀, ↄ̃ nↄɛpi kũ̀ntu kùaàla, 
\v 19 ↄ̃ Sisela òɛ̀: Imi lɛ́ ma dɛ, ma gba í mà mi. Ɔ̃ à vĩ tùu sɛ̀ a dã̀ɛ̀ a mì, ↄ̃ à ɛ̀a kũ̀ntu kùaàla. 
\v 20 Sisela òɛ̀: Zɛ kpɛɛlɛ. Tó gbɛ̃e mↄ̀ n la, gbɛ̃e ku laoa, oɛ̀ aawo. 
\v 21 À gɛ̃̀ ń kpasa'io, kɛ́ aà yɛ̃̀ɛɛ làa yã́i. Ɔ̃ Ɛbɛɛ na Yaeli zwã̀akpɛ kálo sɛ̀ ń masanao, à sↄ̃̀ò Siselazi tɛɛɛ, ↄ̃ à kálopi pɛ̀ aà swãgɛ̃zĩwa, a pà e à gɛ̃̀ gɛ̀ tↄↄlɛ kũ̀, ↄ̃ à gà. 
\v 22 À mↄ lè Balaku lɛ́ pɛ́lɛ Siselazi, ↄ̃ Yaeli bↄ̀ gɛ̀ dàaàlɛ à mɛ̀: Mↄ mà gbɛ̃́ pↄ́ ńlɛ wɛɛlɛ ↄlↄnɛ. Kɛ́ à gɛ̃̀ kpɛ́u, ↄ̃ à Sisela è wúlɛa, à gà ń káloo pɛa aà swãgɛ̃zĩ. 
\v 23 Zĩbeezĩ Lua Kanaaↄ kí Yabɛ̃ bùsa Isailiↄnɛ. 
\v 24 Ɔ̃ Isailiↄ pãsĩ lɛ́ dɛdɛ e aa gɛ̀ Kanaaↄ kí Yabɛ̃ dɛ̀ò.
\c 5
\s1 Lɛ pↄ́ Debolaa dà
\p
\v 1 Zĩbeezĩ Debolaa ń Abinↄaũ nɛ́ Balakuo lɛɛ bee sì:
\q1
\v 2 Kɛ́ Isaili dↄaanaↄ bↄ̀ dↄ̀aa,
\q1 gbɛ̃́ kĩniↄ tɛ́ńzi teasisai.
\q1 À Dii sáaukpa!
\q1
\v 3 Kíaↄ, à yã́ɛ bee ma!
\q1 Gbãadeↄ, à swã́kpa!
\q1 Má lɛsi Dii yã́ musu,
\q1 má Dii Isailiↄ Lua táasilɛ.
\q1
\v 4 Kɛ́ Dii bↄ̀ Sei gbɛ musu,
\q1 tↄↄlɛ lùalua,
\q1 kɛ́ àlɛ pã Ɛdↄũↄ bùsupia,
\q1 loupↄↄ fↄ̃̀, lou mà maamaa.
\q1
\v 5 Gbɛ̀sĩsĩↄ dèedee Dii aɛ,
\q1 Isailiↄ Lua pↄ́ bↄ̀ mↄ̀má Sinaipi.\f + \fr 5.5 \fr*\ft Bↄa 19.18\ft*\f*
\q1
\v 6 Anata nɛ́ Samɛgaa gↄↄ, Yaeli gↄↄ,
\q1 gbɛ̃e lí zɛda sɛ lↄo,
\q1 zɛ́wɛwɛna ↄ̃ wɛ̃́lɛgɛna ì sɛ́.
\q1
\v 7 Kíaↄ lɛ́ midɛ Isaili bùsuu,
\q1 ↄ̃ ma Debolaa ma gↄ̃ Isailiↄ da ũ.
\q1
\v 8 Kɛ́ aa zɛ̀ ń dii dafuↄ,
\q1 ↄ̃ zĩ kↄ̃ kũ̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu.
\q1 Baa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla (40.000) guu
\q1 gbɛ̃e sɛ̀ngbao ge sↄ̃na vĩo.
\q1
\v 9 Ma pↄ dↄ Isailiↄ dↄaanaↄwa
\q1 ń gbɛ̃́ pↄ́ tɛ́ńzi teasisaiↄ.
\q1 À Dii sáaukpa!
\q1
\v 10 Á gbɛ̃́ pↄ́ á di zàa'ĩn pua kpɛↄ
\q1 á gbɛ̃́ pↄ́ á zↄ̃lɛ tɛfɛniwapiↄ
\q1 ń á gbɛ̃́ pↄ́ á bɛ kɛ̀sɛↄ, à a yã'o.
\q1
\v 11 Gbɛ̃́ pↄ́ kãaaa ítↄkĩiↄ zↄa dↄ,
\q1 aa Dii maakɛaↄ dàu lɛ́ siunɛ́,
\q1 Isailiↄ kíaↄ zĩblè,
\q1 ↄ̃ Dii gbɛ̃́ↄ sù ń wɛ̃́lɛↄ guu.
\q1
\v 12 Fɛlɛ Debolaa! Fɛlɛ!
\q1 Fɛlɛ lɛsi! Fɛlɛ!
\q1 Abinↄaũ nɛ́ Balaku,
\q1 fɛlɛ dↄaa n zĩ̀zↄↄnɛ.
\q1
\v 13 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ bↄ̀ mↄ̀ kíaↄ kĩ́i,
\q1 Dii gbɛ̃́ↄ mↄ̀ ma kĩ́i ń nɛgↄ̃naↄ.
\q1
\v 14 Ɛflaiũ bui pↄ́ aa Amalɛki buiↄ fùↄ
\q1 ń Bɛ̃yãmɛɛ buieↄ tɛnzi.
\q1 Makii buieↄ dɛ dↄaanaↄ ũ,
\q1 Zabulↄni buieↄ gopana kũa.
\q1
\v 15 Isakaa bui kíaↄ kú ń Debolaao,
\q1 Isakaa buiↄ kú ń Balakuo,
\q1 aa sìaànↄ gusalalau.
\q1 Lubɛni bui gãliↄ seakɛ̀.
\q1
\v 16 Àkɛa a gↄ̃ kĩnaↄ saɛ,
\q1 álɛ kulɛpɛa sãↄnɛ mai?
\q1 Lubɛni bui gãliↄ seakɛ̀ maamaaɛ.
\q1
\v 17 Galada bùsudeↄ gↄ̃̀ Yuudɛ̃ baale.
\q1 Àkɛa Dã buiↄ zɛ̀ ń ń gó'ilɛnaↄi?
\q1 Asɛɛ buiↄ zↄ̃lɛ ísialɛ,
\q1 aa gↄ̃̀ ń godↄkĩiↄ.
\q1
\v 18 Zabulↄni buiↄ fɛ̃na wò,
\q1 aa a kpɛ́ vũ̀aa,
\q1 Nɛfatali buiↄ kɛ̀ gulɛsĩↄu màa lↄ.
\q1
\v 19 Kanaa bùsu kíaↄ mↄ̀,
\q1 aa zĩkà Taanaki Mɛgido swa saɛ,
\q1 kási aai àizɛɛ sɛ́lɛ tàòo.
\q1
\v 20 Za musu saanaↄ zĩkà,
\q1 aa bↄ̀ ń zɛ́u, aa zĩkà ń Siselao.
\q1
\v 21 Kisↄ̃ swa zipi tàńnↄ.
\q1 Má gɛ́ aɛ, mí gɛ́ ń gbãao.
\q1
\v 22 Sↄ̃́ gbãaↄ lɛ́ bàalɛ,
\q1 an kɛ̀sɛ kↄ̃fĩ dↄ.
\q1
\v 23 Dii Malaika mɛ̀: À Mɛlozu ká,
\q1 à lɛkɛ Mɛlozudeↄnɛ maamaa,
\q1 asa aai mↄ dↄ̀ Diilɛo,
\q1 aai dↄ Dii nɛgↄ̃naↄlɛo.
\q1
\v 24 Nↄɛ báaaden Ɛbɛɛ na Yaeli ũ,
\q1 Keni bui nↄɛpi báaa vĩ zwã̀akpɛdeↄ guu.
\q1
\v 25 Sisela í gbɛ̀awà,
\q1 ↄ̃ à vĩ kpàwà,
\q1 à vĩfãai kpàwà ta ↄde guu.
\q1
\v 26 À ↄbↄ̀ zwã̀akpɛ kálo sɛ̀,
\q1 à masana kũ̀ ń a ↄplaao,
\q1 ↄ̃ à Sisela lɛ̀ò à aà mi wì,
\q1 à aà swãgɛ̃zĩ fↄ̃̀ à aà tↄ̀lↄzↄ̃̀.
\q1
\v 27 Sisela gofanlɛ à lɛ̀lɛ aà gbá saɛ,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃̀ wúlɛa we.
\q1 À gofanlɛ à lɛ̀lɛ aà gbá saɛ,
\q1 gu pↄ́ à gofanlɛ à lɛ̀lɛu, we à gàu.
\q1
\v 28 Sisela da wɛkpàlɛ fɛnɛntiu,
\q1 à wiilɛ̀ fɛnɛnti mↄↄ fòou à mɛ̀:
\q1 Bↄ́yãi aà sↄ̃́go kpɛ́ e tiai?
\q1 Àkɛa aà gbɛ̃́ↄ sↄ̃́goↄ kↄ̃fĩ dↄo ni?
\q1
\v 29 Aà nↄɛ zĩkɛna ↄ̃nↄnaↄ lɛ́ oɛ̀,
\q1 ↄ̃ a tɛ́ ń lɛgbɛi láasai à mɛ̀:
\q1
\v 30 Aalɛ pↄ́ↄ naaaɛ,
\q1 aalɛ kpaalɛkↄ̃ɛɛ,
\q1 baade ń a wɛ̃́ndiao mɛ̀ndodo ge plapla.
\q1 Aalɛ zwã̀a wɛdeↄ naaa Siselaɛɛ,
\q1 zwã̀a wɛde wɛ̃̀sãdeↄnɛ,
\q1 pↄlↄgãu pↄ́ wà ba kɛ̃̀wàↄɛ.
\q1
\v 31 Dii, to n ibɛɛↄ ga màa ḿpii,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aa yenziↄ gbãa iↄ dɛdɛ
\q1 lán ĩatɛ̃ dɛdɛawa.
\m Ɔ̃ an bùsu gↄ̃̀ dↄdↄa e wɛ̃̀ bla.
\c 6
\s1 Madiãↄ ↄtↄ̃a Isailiↄwa
\p
\v 1 Isailiↄ ɛ̀a yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lↄ, ↄ̃ Dii ń ná Madiãↄnɛ ń ↄzĩ e wɛ̃̀ sopla. 
\v 2 Kɛ́ Madiãↄ lɛ́ ↄtↄ̃má, ↄ̃ Isailiↄ ulɛkĩiↄ kɛ̀kɛ bùsu sĩ̀sĩdeↄu ń gbɛ̀'ɛↄ ń sɛ̃gbão. 
\v 3 Tó aa pↄtↄ̃̀, Madiãↄ ń Amalɛki buiↄ ń gukpɛ oi buipãleↄ ì mↄ́ lɛ́lɛmáɛ. 
\v 4 Aaì mↄ bòokpa ń bùsuu, ↄ̃ aaì ń buapↄ́ↄ ↄ̃̀ↄkpanɛ́ e à gɛ pɛò Gazawa. Aali blɛ to Isailiↄnɛo ge sã ge zu ge zàa'ĩna. 
\v 5 Aaì mↄ́ ń ń pↄtuoↄ ń ń zwã̀akpɛↄ dasidasi lán kwaↄwa. Gbɛ̃e líↄ ń lɛ́ dↄ̃o, baa ń yiongoↄ lɛ́. Aaì mↄ bùsu ↄ̃̀ↄkpaiɛ. 
\v 6 Madiãↄ Isailiↄ bùsa dúuduu, ↄ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa.
\p
\v 7 Kɛ́ aa wiilɛ̀ Diiwa Madiãↄ yã́ musu màa, 
\v 8 ↄ̃ Dii ãnabi dìlɛnɛ́ à mɛ̀: Ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, ma á bↄ́ zↄbleu, ma á bↄ́lɛ Egipi. 
\v 9 Ma á bↄ́ Egipiↄ ↄzĩ ń gbɛ̃́ pↄ́ ↄtↄ̃̀wáↄ píi, ma ń yáɛ́, ↄ̃ ma ń bùsu kpàwá. 
\v 10 Kɛ́ má òɛ́ mámɛmaa Dii á Lua, ásu Amↄle pↄ́ á kú ń bùsuuↄ tã́aↄ gbagbao, ↄ̃ a gi ma yãmai.
\s1 Dii Malaika bↄ mↄa Gedeↄ̃ↄwa
\p
\v 11 Dii Malaika\f + \fr 6.11 \fr*\ft Dii lia malaika ũn we.\ft*\f* mↄ̀ zↄ̃̀lɛ gbɛ̃́nɛli gbáu Ɔfɛla, Abiɛzɛɛ bui Yoasi bɛ wɛ̃́lɛu. Aà nɛ́ Gedeↄ̃ↄ lɛ́ pↄ́wɛnagbɛ̃ vɛ̃ɛfɛ̃kĩi kɛ́ Madiãↄ su a eo yã́i. 
\v 12 Kɛ́ Dii Malaika bↄ̀ mↄ̀wà, a òɛ̀: Nɛgↄ̃na, Dii kunnↄ. 
\v 13 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ òɛ̀: Baa, tó Dii kúwanↄɛ, bↄ́yãi yã́ɛ beeↄ wá léi píii? Dabudabu pↄ́ wá maeↄ a yã́ dàu a sìuwɛ̃ɛ ku máɛ? Aa mɛ̀ Dii wá bↄ́lɛ Egipi, ãma tia kɛ́wa à pãkpàwáziɛ, ↄ̃ à wá ná Madiãↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 14 Ɔ̃ Dii aɛdↄ̀wà à mɛ̀: Gɛ́ ń gbãa pↄ́ ń vĩo, ní Isailiↄ bↄ Madiãↄ ↄzĩ. Mámɛ ma n zĩ. 
\v 15 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ aà là à mɛ̀: Baa, kpelewa má Isailiↄ bↄi? Ma bui mɛ́ kɛ̃́sãa Manase buiↄzi, mɛ́ mámɛ má fɛ̃́nɛũ dɛńla ma de bɛdeↄ guu. 
\v 16 Dii wèwà à mɛ̀: Máↄ kunnↄɛ, ní Madiãↄ kwɛ lán gbɛ̃́ mɛ̀ndowa. 
\v 17 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ òɛ̀: Tó n ma wɛ̃nagwàɛ, seelakɛmɛɛ mà dↄ̃ kɛ́ ḿmɛ ńlɛ yã'omɛɛ. 
\v 18 Ńsu go lakĩio e mà su. Má mↄnɛ ń gbao, mí dilɛnɛ. A wèwà à mɛ̀: Má gↄ̃ la e ǹ su.
\p
\v 19 Gedeↄ̃ↄ gɛ̀ blenɛ dɛ̀ a kɛ̀kɛ, à kàa kɛ̀ ń pↄ́wɛnti kiloo kwio. À nↄ̀ↄ kà gbíu, à do kà tau, à mↄ̀oɛ̀ gbɛ̃́nɛli gbáu we, ↄ̃ a dìlɛɛ̀. 
\v 20 Lua Malaika òɛ̀: Nↄ̀ↄ ń kàapio sɛ kálɛ gbɛɛ beewa, ní do ɛ́lɛwà. Ɔ̃ a kɛ̀ màa. 
\v 21 Kɛ́ Dii Malaika lípana pↄ́ á kũa zↄ̃̀ nↄ̀ↄ ń kàapiowa, ↄ̃ tɛ́ bↄ̀ gbɛpi guu, a kũ̀ nↄ̀ↄ ń kàapiowa, ↄ̃ Dii Malaikapi gusikɛ̀. 
\v 22 Kɛ́ Gedeↄ̃ↄ dↄ̃̀ Dii Malaikaɛ, à mɛ̀: Á'a Dii Lua, asa ma wɛsì Dii Malaikalɛɛ. 
\v 23 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ǹ n laai kpálɛ! Ńsu to vĩa n kũo. Ńyↄ̃ gao. 
\v 24 Gedeↄ̃ↄ Dii gbagbakĩi bò we, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Dii Aafiakpamade. A ku Ɔfɛla Abiɛzɛɛ we e ń a gbão.
\s1 Gedeↄ̃ↄ Baali gbagbakĩi gbooa
\p
\v 25 Zĩbeezĩ gwãasĩna Dii òɛ̀: Ǹ n mae zuswana pↄ́ kà wɛ̃̀ sopla sɛ́, Baali gbagbakĩi pↄ́ n mae vĩ gboo, ní Asetaati lí pↄ́ pɛ́lɛa a saɛ zↄ̃. 
\v 26 Ma Dii n Lua gbagbakĩi bo a zɛ́wa\f + \fr 6.26 \fr*\ft Bↄa 20.25\ft*\f* sĩ̀sĩɛ bee musu. Asetaati lí pↄ́ ń zↄ̃̀ sɛ́lɛ yàa ũ, ní sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa ń zupio. 
\v 27 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ a zĩkɛnaↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn kwi, a kɛ̀ lá Dii òɛwa. Kɛ́ àlɛ vĩakɛ a de bɛdeↄnɛ ń wɛ̃́lɛdeↄ yã́i, i we kɛ̀ fãanɛo, gwãasĩna ↄ̃ a kɛ̀.
\p
\v 28 Kɛ́ wɛ̃́lɛdeↄ fɛ̀lɛ kↄↄ, aa è wà Baali gbagbakĩi gbòo, wà Asetaati lí pↄ́ zɛ a saɛ zↄ̃̀, wà sa'ò ń zuo sa'okĩi dafu pↄ́ wa bòwa. 
\v 29 Ɔ̃ aalɛ kↄ̃ lala aa mɛ̀: Démɛ kɛ̀ màai? Ɔ̃ wà mɛ̀: Yoasi nɛ́ Gedeↄ̃ↄ mɛ́ kɛ̀. 
\v 30 Ɔ̃ wɛ̃́lɛdeↄ gɛ ò Yoasiɛ: Bↄ́ ń n nɛ́o wà aà dɛ, asa à Baali gbagbakĩi gbòoɛ, mɛ́ à Asetaati lí pↄ́ zɛ a saɛ zↄ̃̀. 
\v 31 Ɔ̃ Yoasi ò gbɛ̃́ pↄ́ liaaaziↄnɛ: Ámɛ á yã́si ń Baalioa? Ámɛ á aà bↄa? Wa gbɛ̃́ pↄ́ yãsìaànↄ dɛ e gu àↄ gɛ́ dↄi. Tó diin aà ũ, aà gí ń azĩao. Aà gbagbakĩi wa gbòo lò? 
\v 32 Zĩbeezĩ wà tↄkpà Gedeↄ̃ↄɛ Yelubaali,\f + \fr 6.32 \fr*\ft Bee mɛ̀ tokↄ̃ɛ ń Baalio.\ft*\f* wà mɛ̀: Wà ń tókↄ̃ɛ ń Baalio, asa aà gbagbakĩi ↄ̃ a gbòo.
\s1 Gedeↄ̃ↄ seelagbɛaa Diiwa
\p
\v 33 Madiãↄ ń Amalɛki buiↄ ń gukpɛdeↄ kↄ̃ kã̀aa píi, aa bùa Yuudɛ̃wa, ↄ̃ aa bòokpà Yezɛlɛɛ guzulɛu. 
\v 34 Dii Nisĩna dɛ̀dɛ Gedeↄ̃ↄwa, ↄ̃ à Abiɛzɛɛ buiↄ sìsi ń kuuo aa mↄ tɛazi. 
\v 35 À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Manase buiↄ bùsu kɛ̀ɛlɛ, ↄ̃ aa ń sisi aa mↄ tɛazi lↄ. Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Asɛɛ buiↄ bùsuu ń Zabulↄni buiↄ bùsuo ń Nɛfatali buiↄ bùsuo. Ɔ̃ aa mↄ̀ nàwà.
\p
\v 36 Gedeↄ̃ↄ ò Luaɛ: Tó ńyↄ̃ Isailiↄ bↄ ma sabai lá n a lɛgbɛ̃̀mɛɛwa sĩanaɛ, 
\v 37 gwa, málɛ sãkã kálɛ pↄ́wɛngbɛ̃zɛu. Tó fíi kpà sãkãpiwa ado, mɛ́ tↄↄlɛ gↄ̃̀ gii, má dↄ̃ sa kɛ́ ńyↄ̃ Isailiↄ bↄ ma sabai lá ń òwa. 
\v 38 Ɔ̃ à kɛ̀ màa. Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ à fɛ̀lɛ káaukaau, à sãkãpi fɛ̃̀, a í ta pà. 
\v 39 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ ò Luaɛ: Ńsu to n pↄ pamazio. Má ye mà yãgbɛama gɛ̃n do lↄ. To mà gwa sãkãwa gɛ̃n do lↄ mà gwa. Kɛ́ bee sa, to fíi kpá tↄↄlɛwa ado, sãkã i gↄ̃ gii. 
\v 40 Gwãasĩna bee Lua kɛ̀ màa. Fíi kpà tↄↄlɛwa gupiiu, sãkã mɛ́ gↄ̃̀ gii ado.
\c 7
\s1 Gedeↄ̃ↄ ń a gbɛ̃́ↄ zĩblea Madiãↄwa
\p
\v 1 Gedeↄ̃ↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, aa gɛ̀ bòokpà Alodi nibↄnai. Madiãↄ bòo ku guzulɛu gugbãntoo oi Mↄle sĩ̀sĩpↄlɛu. 
\v 2 Dii ò Gedeↄ̃ↄɛ: Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛnnↄↄ kɛ̀ dasi, má Madiãↄ nanɛ́ ń ↄzĩo. Tó má nànɛ́ ń ↄzĩ, aa ĩ́anadãɛ, aai mɛ ńzĩa gbãa mɛ́ ń bↄ́. 
\v 3 Kpàwakɛ gĩa, ní onɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ vĩa lɛ́ aà kũ àlɛ lualua, aà ɛa tá.\f + \fr 7.3 \fr*\ft Iko 20.8\ft*\f* Ɔ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plaoↄ (22.000) ɛ̀a tà, gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000) mɛ́ gↄ̃̀. 
\v 4 Ɔ̃ Dii ò Gedeↄ̃ↄɛ: E tia aa kɛ̀ dasi. Gɛńnↄ í kĩ́i, mí ń plɛnɛ we. Gbɛ̃́ pↄ́ má onɛ aa gɛnnↄↄ mɛ́ aa gɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ má onɛ aa gɛnnↄoↄ sↄ̃ aa gↄ̃. 
\v 5 Kɛ́ à gɛ̀ńnↄ í kĩ́i, Dii òɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ ń è aa lɛ́ pɛ̀lɛ íu lán gbɛ̃waↄ kɛ̃aa ń gbɛ̃́ pↄ́ aa kùlɛ ń kosowa aa idã̀, aalɛ miↄ. 
\v 6 Gbɛ̃́ pↄ́ idã̀ ń ↄo aa lɛ́ pɛ̀lɛuↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄooɛ (300). Gbɛ̃́ kĩniↄ kùlɛ ń kosowa, aa imì. 
\v 7 Ɔ̃ Dii ò Gedeↄ̃ↄɛ: Má Madiãↄ na gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄo pↄ́ lɛ́ pɛ̀lɛ íuↄnɛ ń ↄzĩ sa, mí á bↄ. Gbɛ̃́ kĩniↄ gbaɛ, an baade tá a bɛ. 
\v 8 Gedeↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄopiↄ sɛ̀, ↄ̃ aa gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ táↄ kũ̀sũaↄ ń ń kuuↄ sìmá, ↄ̃ à ń gbáɛ bɛ.
\p Gedeↄ̃ↄ ku sĩ̀sĩ musu, Madiãↄ bòo ku aà zĩ́lɛ guzulɛu. 
\v 9 Dii yã'òɛ̀ gwãasĩna à mɛ̀: Fɛlɛ gɛ lɛ́lɛmá ń bòou, asa ma ń nánɛ n ↄzĩɛ. 
\v 10 Tó lɛ́lɛama vĩa lɛ́ n kũɛ, pila ń n zĩkɛna Pulao, 
\v 11 ní swãdↄ yã́ pↄ́ wàlɛ oi. Yã́pi a n gba sↄ̃ kɛ́ ǹ lɛ́lɛmá ń bòou. Ɔ̃ à pìla ń a zĩkɛna Pulao, aa lↄ̀ↄlɛ zĩgↄ̃ pↄ́ kú bòo lɛ́iↄzi. 
\v 12 Madiãↄ ń Amalɛki buiↄ ń gukpɛdeↄ píi kálɛa guzulɛu, aa dasi lán kwaↄwa. Wi fↄ̃ ń yiongoↄ nàoo, aa dasi lán ísialɛ ũfãawaɛ.
\p
\v 13 Kɛ́ Gedeↄ̃ↄ kà we, à gbɛ̃e lè, à a nana dàu lɛ́ siu a gbɛ̃doɛ à mɛ̀: Nana pↄ́ má ò ma. Má è pɛ̃ɛ boolo zↄzↄna lɛ́ gbeembo, ↄ̃ à sì wá bòou à pã̀ zwã̀akpɛwa, ↄ̃ kpɛ́pi lɛ̀lɛ à fuangba. 
\v 14 Ɔ̃ aà gbɛ̃dopi òɛ̀: Yoasi nɛ́ Gedeↄ̃ↄ, Isaili bui fɛ̃nda ń è we, i kɛ pↄpãle no. Lua Madiãↄ ń wá bòoo nàɛ̀ aà ↄzĩ píiɛ. 
\v 15 Kɛ́ Gedeↄ̃ↄ nanapi yãmà ń a bↄↄlɛo, à kùlɛ Diiɛ. Ɔ̃ à ɛ̀a Isailiↄ bòou à mɛ̀: À fɛlɛ! Dii Madiãↄ nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩɛ.
\p
\v 16 À gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄopiↄ kpaalɛ̀ gãli àaↄ̃, ↄ̃ à kuu ń lo giio kpà ń baadewa. Ɔ̃ wà sɛ̃tɛↄ sↄ̀lↄsↄlↄ lopiↄ guu. 
\v 17 A ònɛ́: Málɛ gɛ́ e ń bòo lɛ́iɛ. Àↄ ma gwa. Lá á e málɛ kɛ, íↄ kɛ màa. 
\v 18 À lia ń bòoi píi. Tó mapi ń gbɛ̃́ pↄ́ kumanↄↄ wa kuupɛ̀, ápiↄ sↄ̃ í a pↄ́ pɛ́, í wiilɛ à mɛ: Dii ń Gedeↄ̃ↄo pↄ́ɛ. 
\v 19 Gedeↄ̃ↄ ń gbɛ̃ↄn basↄo pↄ́ kuaànↄↄ kà bòo lɛ́i wɛɛdo taawa gudↄ̃anaↄ kↄ̃lɛũkpakɛa gbɛa gↄ̃̀ↄ. Ɔ̃ aa ń kuu pɛ̀ ḿpii, aa lo pↄ́ aa kũaↄ wìwi. 
\v 20 Ɔ̃ gãli àaↄ̃piↄ baade a kuu pɛ̀, aa ń loↄ wìwi. Aa sɛ̃tɛↄ kũa ↄzɛɛu, aa kuu pↄ́ aalɛ pɛ́ↄ kũa ↄplaau. Ɔ̃ aa wiilɛ̀ aa mɛ̀: Dii ń Gedeↄ̃ↄo fɛ̃ndaɛ. 
\v 21 Baade zɛa a gbɛu liaa bòoi, ↄ̃ bòodeↄ fɛ̀lɛ lɛ̀kↄ̃wa ń wiio, aa tilɛ̀. 
\v 22 Kɛ́ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄopiↄ baade ↄtↄ̃̀ a kuuwa màa, Dii tò bòopideↄ kↄ̃ dɛ̀dɛ kↄ̃tɛ̃ɛ ń fɛ̃ndao. Zĩgↄ̃piↄ bàalɛ̀ tà Bɛsita ń Zelelao e Abɛli Mɛↄla lɛ́i Taba oi. 
\v 23 Wà Nɛfatali buiↄ ń Asɛɛ buiↄ sìsi ń Manase buiↄ píi, ↄ̃ aa pɛ̀lɛ Madiãↄzi. 
\v 24 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde kɛɛlɛ aa mɛ: À pila gɛ́ Madiãↄwa ń zĩo. À zɛzↄ̃nɛ́ swabↄlɛↄu ń aɛ e à gɛ pɛ Bɛbala ń Yuudɛ̃owa. Ɔ̃ wà Ɛflaiũ buiↄ sìsi píi, aa gɛ̀ zɛzↄ̃̀nɛ́ ń aɛ swabↄlɛↄu e à gɛ̀ pɛ̀ Bɛbala ń Yuudɛ̃owa. 
\v 25 Ɔ̃ Ɛflaiũ buiↄ Madiã kíaↄ kũ̀kũ gbɛ̃ↄn pla, Ɔlɛbu ń Zeebuo. Aa Ɔlɛbu dɛ̀ gbɛ saɛ, ↄ̃ wì mɛ tia Ɔlɛbu gbɛ. Aa Zeebu dɛ̀ lↄ, gupi wì mɛ tia Zeebu vɛ̃ɛfɛ̃kĩi. Ɔ̃ aa ɛ̀a pɛ̀ Madiãↄwa. Ɔ̃ wà kíapiↄ mi zↄ̃̀zↄ̃ wà gɛ̀ò Gedeↄ̃ↄɛ Yuudɛ̃ baale.
\c 8
\p
\v 1 Ɛflaiũ buiↄ Gedeↄ̃ↄ là aa mɛ̀: Bↄ́yãi ń kɛ̀wɛ̃ɛ màai? Kɛ́ ńlɛ gɛ́ zĩkai ń Madiãↄ, mɛ́ ni wá sísi sↄ̃o bɛ? Màa aa zↄadↄ̀wà pãsĩpãsĩ, 
\v 2 ↄ̃ a ònɛ́: Bↄ́ má kɛ̀ à kà á pↄ́wai? Á Ɛflaiũ buiↄ vɛ̃ɛ kↄ̃nwɛa zↄ̃ↄ dɛ̀ wá Abiɛzɛɛ buiↄ vɛ̃ɛkↄzↄ̃zↄ̃ala. 
\v 3 Lua Madiã kíaↄ Ɔlɛbu ń Zeebuo nàɛ́ á ↄzĩɛ. Bↄ́ má kɛ̀ à kà á pↄ́wai? Kɛ́ a ònɛ́ màa, ↄ̃ an pↄ gbàsa wèe sa.
\s1 Gedeↄ̃ↄ Zɛba ń Zalemunao dɛdɛa
\p
\v 4 Gedeↄ̃ↄ ń a gbɛ̃́ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄoↄ lɛ́ pɛ́lɛ Madiãↄzi. Kɛ́ aa kà Yuudɛ̃i, ↄ̃ aa bùa, nↄana lɛ́ ń dɛ. 
\v 5 Ɔ̃ a ò Sukodeↄnɛ: À ma gbɛ̃́ↄ gba pɛ̃ɛ. Nↄana lɛ́ ń dɛɛ, mɛ́ málɛ pɛ́lɛ Madiã kíaↄ Zɛba ń Zalemunaoziɛ.\f + \fr 8.5 \fr*\ft Soũ 83.11\ft*\f* 
\v 6 Ɔ̃ Suko gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mɛ̀: Zɛba ń Zalemunao ku n ↄzĩ kↄ̀ɛ, ↄ̃ wà gbasa wà n zĩgↄ̃ↄ gba pɛ̃ɛa? 
\v 7 Gedeↄ̃ↄ wèmá à mɛ̀: Lá á ò màa, tó Dii Zɛba ń Zalemunao nàmɛɛ ma ↄzĩ, má á taitai ń gbáa lɛoɛ. 
\v 8 Bↄa we à gɛ̀ Pɛnuɛli, ↄ̃ à wabikɛ̀má màa lↄ. Pɛnuɛlideↄ òɛ̀ lá Sukodeↄ òɛ̀waɛ lↄ, 
\v 9 ↄ̃ a ònɛ́ sↄ̃ à mɛ̀: Tó ma su aafia, má kalangaɛ bee kwɛɛ.
\p
\v 10 Zɛba ń Zalemunao ku Kaakoo ń ń zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ gɛ̃o (15.000). Gukpɛ oi zĩgↄ̃ pↄ́ gↄ̃̀ↄn we, an fɛ̃ndadeↄ gàga gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basoolo (120.000). 
\v 11 Gedeↄ̃ↄ dã́dãkɛnaↄ zɛ́ sɛ̀ Nↄba ń Yↄgbↄao gukpɛ oi, ↄ̃ à lɛ̀lɛ zĩgↄ̃piↄwa gↄↄ pↄ́ an gbɛ̃e kú ń yãe làasoooo. 
\v 12 Madiã kíapiↄ Zɛba ń Zalemunao tilɛ̀, ↄ̃ à pɛ̀lɛńzi, à ń kũkũ, ↄ̃ à ń zĩgↄ̃ↄ fù píi.
\p
\v 13 Kɛ́ Yoasi nɛ́ Gedeↄ̃ↄ lɛ́ su ń zĩlao, à bↄ̀lɛ ń Ɛlɛsi gbɛbↄlɛo, 
\v 14 ↄ̃ à Suko ɛ̀waasoe kũ̀ à yãlàlawà, ↄ̃ ɛ̀waasopi Suko gbɛ̃zↄ̃ↄↄ tↄ́ kɛ̃̀ɛ̀ láu gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi ń soplao. 
\v 15 Gedeↄ̃ↄ gɛ̀ Sukodeↄ lè à mɛ̀: Zɛba ń Zalemunaon kɛ. A ma láanikɛ̀ yãa a mɛ̀, Zɛba ń Zalemunao ku ma ↄzĩ kↄ̀ɛ, à gbasa ma gbɛ̃́ pↄ́ nↄana lɛ́ ń dɛↄ gba pɛ̃ɛa? 
\v 16 Ɔ̃ à wɛ̃́lɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ kũ̀kũ, à ń taitai ń gbáa lɛo, aa dↄ̃̀.
\p
\v 17 Ɔ̃ à gɛ̀ Pɛnuɛli kalanga kwɛ̀ à wɛ̃́lɛpi gↄ̃ɛↄ dɛ̀dɛ. 
\v 18 Ɔ̃ à Zɛba ń Zalemunao là à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ a ń dɛdɛ Tabooↄ dɛ kpelewa ni? Aa wèwà aa mɛ̀: Aa dɛ lanwaɛ, an kákaa dɛ lán kíanɛↄwa. 
\v 19 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ ònɛ́: Ma vĩ̀i dadoũdeↄn we. Tó a ń tó yãa, ń Diio má á dɛdɛo. 
\v 20 Ɔ̃ a ò a nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Yɛtɛɛɛ à mɛ̀: Fɛlɛ ǹ ń dɛdɛ. Nɛ́pi i a fɛ̃nda woo, asa ɛ̀waasonaɛ, mɛ́ vĩa lɛ́ aà kṹ. 
\v 21 Ɔ̃ Zɛba ń Zalemunao mɛ̀: Fɛlɛ ǹ wá dɛdɛ nzĩa. Baade ń a gbãaoɛ. Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ fɛ̀lɛ ń dɛdɛ, à mↄkampɛɛ pↄ́ kú ń yiongoↄ waawaↄ bↄ̀lɛ.
\s1 Gedeↄ̃ↄ dilɛa gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ
\p
\v 22 Isailiↄ ò Gedeↄ̃ↄɛ: Gↄ̃ wá kía ũ ń n buiↄ. Ḿmɛ n wá bↄ́ Madiãↄ ↄzĩ. 
\v 23 Ɔ̃ Gedeↄ̃ↄ ònɛ́: Má gↄ̃ á kía ũo, baa ma buiↄ. Dii mɛ́ aↄ dɛ á kía ũ. 
\v 24 Ɔ̃ à ɛ̀a ònɛ́: Málɛ wabikɛwá. Á baade a swã́li pↄ́ á sìmá kpaa mɛ̀ndodo. Madiãↄ ìↄ swã́li pↄ́ wa pì ń vuao daaɛ, asa Isimaɛlaↄnɛ. 
\v 25 Aa òɛ̀: Wá kpama. Aa zwãa kpàlɛ, ↄ̃ baade swã́li pↄ́ á sìmáↄ zùzu a guu mɛ̀ndodo. 
\v 26 Swã́li pↄ́ à a wabikɛ̀mápiↄ vua gbia kà kiloo bao, mↄkampɛɛↄ ń swã́liↄ ń gomusu tɛ̃a pↄ́ Madiã kíaↄ daaↄ ń mↄ̀yabaa pↄ́ kú ń yiongoↄ waawaↄ bàasi. 
\v 27 Ɔ̃ a pì dii ũ, a pɛ̀lɛ a bɛ wɛ̃́lɛu Ɔfɛla. Ɔ̃ Isailiↄ gbãsĩkɛ̀ò ḿpii, ↄ̃ à gↄ̃̀ bai ũ Gedeↄ̃ↄɛ ń aà bɛdeↄ.
\p
\v 28 Màa Isailiↄ Madiãↄ bùsa. Madiãↄ i e mifùńla lↄo. Ɔ̃ Isailiↄ bùsu gↄ̃̀ dↄdↄa Gedeↄ̃ↄ gↄↄ e wɛ̃̀ bla.
\s1 Gedeↄ̃ↄ gaa
\p
\v 29 Yoasi nɛ́ Gedeↄ̃ↄ gɛ̀ zↄ̃̀lɛ a bɛ. 
\v 30 Aà nɛgↄ̃ɛ pↄ́ à ń íↄ bàaↄ̃kwiɛ, asa aà nↄↄ dasiɛ. 
\v 31 A nↄ pↄsɛ vĩ lↄ Sikɛũ, à nɛgↄ̃ɛ ìaànↄ, ↄ̃ wà tↄkpàɛ̀ Abimɛlɛki. 
\v 32 Yoasi nɛ́ Gedeↄ̃ↄ gà a zikũ guuɛ, ↄ̃ wà aà mia kpàkↄ̃i ń a mae Yoasio Ɔfɛla Abiɛzɛɛ.
\p
\v 33 Kɛ́ Gedeↄ̃ↄ gà, ↄ̃ Isailiↄ ɛ̀a gbãsĩkɛ̀ ń Baalio. Ɔ̃ aa tã́a pↄ́ wì mɛ Baalibaakuwanↄ pɛ̀lɛ ń dii ũ, 
\v 34 ↄ̃ Dii ń Lua pↄ́ ń bↄ́ ń ibɛɛ pↄ́ liaańziↄ ↄzĩ yã́ sã̀ńgu. 
\v 35 Aai gbɛ̃kɛkɛ Yelubaali Gedeↄ̃ↄ bɛdeↄnɛ yãmaa pↄ́ a kɛ̀nɛ́ musuo.
\c 9
\s1 Abimɛlɛki
\p
\v 1 Gedeↄ̃ↄ nɛ́ Abimɛlɛki gɛ̀ a desɛ̃ↄ kĩ́i Sikɛũ, ↄ̃ a ònɛ́ ń a dezi bɛdeↄ píi à mɛ̀: 
\v 2 À gɛ Sikɛũdeↄ lala píi, Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ kpalablea ń gbɛ̃́ mɛ̀ndo kpalableao, a kpele mɛ́ maanɛ́i? Aaↄ dↄ̃ kɛ́ an aun ma ũ. 
\v 3 Kɛ́ aà desɛ̃ↄ yã́pi kã̀ Sikɛũdeↄnɛ ń swã́wa, ↄ̃ aa zɛ̀ ń Abimɛlɛkio aa mɛ̀, ń gbɛ̃́n aà ũ. 
\v 4 Aa ã́nusu ↄwatɛ̃ bàaↄ̃kwi sɛ̀ Baalibaakuwanↄ kpɛ́u, aa aà gbà, ↄ̃ à fĩabòò gbɛ̃pã faasaiↄnɛ, aa gↄ̃̀ aà ìwaↄ ũ. 
\v 5 À gɛ̀ńnↄ a de bɛ Ɔfɛla, ↄ̃ à a vĩ̀iↄ ń a dãunaↄ, Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwipiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̀ doũwa. Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛzãna Yotaũ mɛ́ bↄ̀ ado, asa à ùlɛɛ̀ɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Sikɛũdeↄ ń Bɛmilodeↄ píi aa gɛ̀ Abimɛlɛki dìlɛ kía ũ gbɛ̃́nɛli pↄ́ kú Sikɛũ saɛ.
\p
\v 7 Kɛ́ Yotaũ yã́pi mà, à gɛ̀ zɛ̀ Galiziũ gbɛ̀sĩsĩ musu. Ɔ̃ a ònɛ́ gbã́ugbãu à mɛ̀: À ma yãma Sikɛũdeↄ, Lua i á yãma sↄ̃. 
\v 8 Líↄ ku yãa, aa gɛ̀ kↄ̃ dilɛi kía ũ, ↄ̃ aa ò kuɛ aà kpalable. 
\v 9 Ɔ̃ ku mɛ̀: Mà a nɛ́ pↄ́ wì tã́aↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ kpɛla ń a nísio ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 
\v 10 Ɔ̃ líↄ ò kaadↄɛnaɛ aà mↄ kpalable. 
\v 11 Ɔ̃ kaadↄɛna ònɛ́: Mà a nɛ pↄ́ ìↄ maa mɛ́ a blea ìↄ na ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 
\v 12 Ɔ̃ líↄ ò vɛ̃ɛɛ aà mↄ kpalable. 
\v 13 Ɔ̃ vɛ̃ɛ ònɛ́: Mà a vɛ̃ɛ pↄ́ ì tã́aↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ pↄ kɛ na nɛ'ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 
\v 14 Ɔ̃ líↄ ò lɛaaɛ aà mↄ kpalable. 
\v 15 Ɔ̃ lɛaa ònɛ́: Tó álɛ ma kpa kpalau sĩanaɛ, à mↄ mikpa ma uenai. Tó màan sↄ̃o, tɛ́ a bↄ ma láu à kũ Libã bùsu sɛdɛ líↄwaɛ.
\p
\v 16 Á Sikɛũdeↄ, kɛ́ a Abimɛlɛki kpà kpalau, a yãkɛ̀ a zɛ́wa ń nↄ̀sɛmɛndoon wea? A yãmaakɛ̀ Gedeↄ̃ↄɛ ń a bɛdeↄa? Á kɛ̀ɛ̀ aà yãkɛawaa? 
\v 17 Ma mae zĩkàɛ́ à gì a wɛ̃nii, à á bↄ́ Madiãↄ ↄzĩ, 
\v 18 ↄ̃ a fɛlɛ ń aà bɛdeↄ gbã sa. A aà nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̀ doũwa, ↄ̃ a aà zↄ nɛ́ Abimɛlɛki kpà Sikɛũ kía ũ, kɛ́ a dɛ á gbɛ̃́ ũ yã́i. 
\v 19 Tó a yãkɛ̀ a zɛ́wa ń nↄ̀sɛmɛndoo Gedeↄ̃ↄ ń a bɛdeↄnɛɛ gbã, à tó á pↄ kɛ Abimɛlɛkiwa na, aàpi sↄ̃ aà pↄ i kɛwá na. 
\v 20 Tó màan sↄ̃o, tɛ́ a bↄ Abimɛlɛki kĩ́i à kṹ á Sikɛũdeↄ ń á Bɛmilodeↄwaɛ, tɛ́ i bↄ á kĩ́i sↄ̃, i kũ Abimɛlɛkiwa. 
\v 21 Ɔ̃ Yotaũ bàalɛ̀ à a taa kɛ̀, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Lↄ̀ↄu, kɛ́ àlɛ vĩakɛ a vĩ̀i Abimɛlɛkiɛ yã́i.
\p
\v 22 Abimɛlɛki kɛ̀ Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ àaↄ̃ɛ, 
\v 23 ↄ̃ Lua tò Abimɛlɛki ń Sikɛũdeↄ ĩ́isɛ̀ ń kↄ̃o, ↄ̃ aa bↄ̀ aà kpɛ. 
\v 24 Lua kɛ̀ màa kɛ́ Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛdɛa yã́ e wi Abimɛlɛki musu ń aà gbɛ̃́ Sikɛũde pↄ́ an ↄ ku a guuↄ yã́iɛ. 
\v 25 Sikɛũdeↄ íbɛlɛsɛ̀aànↄ. An gbɛ̃eↄ ùlɛ sĩ̀sĩↄ musu, kɛ́ aa gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ dↄńzi zɛ́uↄ dã́dã, aai ń pↄ́ↄ símá, ↄ̃ wà gɛ̀ wa ò Abimɛlɛkiɛ.
\p
\v 26 Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala ń a gbɛ̃́ↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ Sikɛũ, ↄ̃ Sikɛũdeↄ aà náaikɛ̀. 
\v 27 Aa gɛ̀ vɛ̃ɛ zↄ̃̀zↄ̃ bua aa ↄ̃zↄ̃̀wà, ↄ̃ aa dikpɛkɛ̀. Aa gɛ̃̀ ń tã́akpɛu, aa pↄblè aa imì, ↄ̃ aa Abimɛlɛki kà. 
\v 28 Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala mɛ̀: Dén Abimɛlɛki ũi? Dén wá Sikɛũdeↄ ũ wà zↄbleɛ̀i? Gedeↄ̃ↄ nɛ́o lò? Zebulu mɛ́ aà kwàasi ũo lò? À zↄble Sikɛũ mae Amↄↄ buiↄnɛ. Bↄ́yãi wà zↄble Abimɛlɛkiɛi? 
\v 29 Tó wà gbɛ̃́ɛ beeↄ nàmɛɛ ma ↄzĩ yãa lé, má aà yaɛ. Má oɛ̀ aà a zĩgↄ̃ↄ kãaa, aà bↄlɛńnↄ.
\p
\v 30 Kɛ́ wɛ̃́lɛ kía Zebulu Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala yã́pi mà, aà za fɛ̃̀. 
\v 31 Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Abimɛlɛkiwa asii guu à mɛ̀: Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala ń a gbɛ̃́ↄ mↄ̀ Sikɛũ la, ↄ̃ aalɛ wɛ̃́lɛdeↄ swãfɛ̃nɛ. 
\v 32 Fɛlɛ gwãasĩnaa gↄ̃̀ↄ, mpi ń gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄↄ, ní mↄ ulɛ sɛ̃u. 
\v 33 Tó gu lɛ́ dↄ, í fɛlɛ mↄ lɛ́lɛ wɛ̃́lɛwa. Tó aàpi ń aà gbɛ̃́ↄ bↄ̀ zĩkaiánↄ, í kɛɛ̀ lá ń yeiwa.
\p
\v 34 Ɔ̃ Abimɛlɛki ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ dàzɛu, aa ùlɛ'ulɛ Sikɛũ bĩ́i kpɛ gãli síiↄ̃. 
\v 35 Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala bↄ̀ zɛ̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu, ↄ̃ Abimɛlɛki ń a gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ ń ulɛkĩi. 
\v 36 Kɛ́ Gaala gbɛ̃́piↄ è, a ò Zebuluɛ: Gbɛ̃́ↄ gwa za sĩ̀sĩↄ musu, aalɛ pila. Zebulu wèwà à mɛ̀: Sĩ̀sĩ nisĩnaↄ ↄ̃ ńlɛ e lán gbɛ̃nazĩnaↄwa we. 
\v 37 Ɔ̃ Gaala ɛ̀a ò lↄ: Gwa, wàlɛ pila sĩ̀sĩwa we, mɛ́ gãli do lɛ́ mↄ́ za màsokɛnaↄ gbɛ̃́nɛli kĩ́i. 
\v 38 Ɔ̃ Zebulu òɛ̀: Ń ò kpelewa yãaa? Kɛ́ ń mɛ̀ démɛ Abimɛlɛki ũ wà zↄbleɛ̀i? Gbɛ̃́ pↄ́ n sakàńguↄn weo lé? Gɛ ǹ zĩkaaànↄ sa. 
\v 39 Ɔ̃ Gaala dↄ̀aa Sikɛũdeↄnɛ, aa bↄ̀ wà zĩkà ń Abimɛlɛkio. 
\v 40 Abimɛlɛki ń yá, ↄ̃ aa bàalɛ̀ɛ̀. Gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩa aa lɛ̀lɛↄ dasi maamaaɛ e wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu. 
\v 41 Abimɛlɛki gↄ̃̀ Aluma, ↄ̃ Zebulu Gaala ń a gbɛ̃́ↄ yà ń bↄ́lɛ Sikɛũ.
\p
\v 42 Kɛ́ gu dↄ̀, Sikɛũdeↄ gɛ̀ bua, ↄ̃ wà gɛ̀ wa ò Abimɛlɛkiɛ. 
\v 43 Ɔ̃ à a gbɛ̃́ↄ kpaalɛ̀ gãli àaↄ̃, aa gɛ̀ ń dã́dãi sɛ̃u. Kɛ́ à ń é, aalɛ bↄlɛ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ lɛ́lɛimá. 
\v 44 Abimɛlɛki ń zĩgↄ̃ gãli pↄ́ kuanↄↄ kɛ̀ kpakpa, aa bↄ̀lɛ gɛ̀ sĩ̀ wɛ̃́lɛ bↄlɛu, ↄ̃ gãli lɛɛ plaↄ gɛ̀ lɛ̀lɛ gbɛ̃́ pↄ́ kú buaↄwa, aa ń dɛdɛ píi. 
\v 45 Màa à zĩkà ń wɛ̃́lɛpideↄ za kↄↄ e oosi, ↄ̃ a sì à gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ dɛ̀dɛ. À wɛ̃́lɛpi kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ, ↄ̃ à wisi fã̀wà.
\p
\v 46 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kú Midala Sikɛũↄ mà, aa gɛ̀ ùlɛ Baalibaakuwanↄ kpɛ́u. 
\v 47 Kɛ́ wa ò Abimɛlɛkiɛ Midala Sikɛũdeↄ kã̀aa we, 
\v 48 aàpi ń a gbɛ̃́ↄ aa dɛ̀dɛ Zalamↄ gbɛwa. Ɔ̃ à mↄo sɛ̀ à ligↄ̃na zↄ̃̀ a dà a gã̀u, ↄ̃ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ: Lá á è má kɛ̀, à kɛ màa kpakpa. 
\v 49 Ɔ̃ aa ligↄ̃na zↄ̃̀zↄ̃ ḿpii, aa tɛoaàzi. Aa gɛ kã̀aa kpɛ́piwa, aa tɛsↄ̃̀wà, ↄ̃ Midala Sikɛũde pↄ́ kú a guuↄ kpàsa. Gbɛ̃́ pↄ́ gàgaↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛo píi kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo.
\p
\v 50 Abimɛlɛki gɛ̀ koezↄ̃̀ Tebezizi, ↄ̃ a sì. 
\v 51 Kalanga gbã̀a ku wɛ̃́lɛpi guo, ↄ̃ wɛ̃́lɛdeↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ bàalɛ̀ tàu píi. Aa zɛtàńlɛ gíũgiũ, ↄ̃ aa dɛ̀dɛ e kalangapi musu. 
\v 52 Abimɛlɛki gɛ̀ kalangapi kĩ́i, àlɛ zĩkańnↄ. Kɛ́ à sↄ̃̀ kalangapi bↄlɛi, àlɛ mↄ́ tɛsↄ̃iwà, 
\v 53 ↄ̃ nↄɛe ↄzↄ̃̀ wísilↄgbɛi, à sìwà\f + \fr 9.53 \fr*\ft 2Sam 11.21\ft*\f* à aà mi pàa. 
\v 54 Ɔ̃ à lɛzù a zĩkabↄkũnazi kpakpa à mɛ̀: Ǹ n fɛ̃nda wo ǹ ma dɛò, kɛ́ wasu mɛ nↄɛ mɛ́ ma dɛo yã́i. Ɔ̃ aà ìwapi aà zↄ̃̀ò, à gà. 
\v 55 Kɛ́ Isailiↄ è Abimɛlɛki gà, ↄ̃ an baade tà a bɛ.
\p
\v 56 Beewa Lua vãi pↄ́ Abimɛlɛki kɛ̀ a maeɛ yã́ wì aà musu, kɛ́ à a vĩ̀iↄ ń a dãuna gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛ̀dɛ yã́i. 
\v 57 Lua vãi pↄ́ Sikɛũdeↄ kɛ̀ wìnɛ́ ń musu sↄ̃. Láaipↄ Gedeↄ̃ↄ nɛ́ Yotaũ kɛ̀má mɛ́ ń lé we.
\c 10
\s1 Tola ń Yaiio
\p
\v 1 Abimɛlɛki gaa gbɛa Pua nɛ́ Tola, Isakaa bui Dodo tↄũna fɛ̀lɛ Isailiↄ suabà. A ku Samii, Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeuɛ. 
\v 2 À dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃oɛ, ↄ̃ à gbàsa gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Samii.
\p
\v 3 Aà gaa gbɛa Galada bùsu gbɛ̃́ Yaii dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ bao ń plao. 
\v 4 A nɛgↄ̃ɛ vĩ baakwi, an baade ń a zàa'ĩnao ń a wɛ̃́lɛo Galada bùsuu, ↄ̃ wì mɛ wɛ̃́lɛpiↄnɛ Yaii zↄ̃ɛwiaↄ e ń a gbão. 
\v 5 Kɛ́ Yaii gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Kamↄ.
\s1 Amↄniↄ fɛlɛa ń Isailiↄ
\p
\v 6 Isailiↄ ɛ̀a yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lↄ, aalɛ zↄble Baaliɛ ń Asetaatio ń Siliↄ diiↄ ń Sidↄ̃deↄ diiↄ ń Mↄabuↄ diiↄ ń Amↄniↄ diiↄ ń Filitɛ̃ↄ diiↄ. Aa pãkpà Diizi, aalɛ zↄbleɛ̀ lↄo, 
\v 7 ↄ̃ Dii pↄ pàńzi à ń nà Filitɛ̃ↄ ń Amↄniↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 8 Ɔ̃ Amↄniↄ ĩadà Isaili pↄ́ aa ku Yuudɛ̃ baale, Amↄleↄ bùsu pↄ́ wì mɛ Galada guuↄwa. Aa wɛ́tɛ̃amↄ̀nɛ́ e wɛ̃̀ bao plasai. 
\v 9 Amↄniↄ bùa Yuudɛ̃wa aa gɛ̀ zĩkai ń Yuda buiↄ ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ ń Ɛflaiũ buiↄ, ↄ̃ Isailipiↄ gↄ̃̀ yooyea. 
\v 10 Ɔ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa aa mɛ̀: Wa duunakɛ̀nɛ, wa pãkpànzi wá Lua, wa zↄblè Baaliɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii ònɛ́: Kɛ́ Egipiↄ ń Amↄleↄ ń Amↄniↄ ń Filitɛ̃ↄ 
\v 12 ń Sidↄ̃deↄ ń Amalɛki buiↄ ń Madiãↄ gbãamↄ̀ɛ́, a wiilɛ̀a, ↄ̃ ma á bↄ́ ń ↄzĩ. 
\v 13 Ɔ̃ a pãkpàmazi, a zↄblè tã́aↄnɛ. A yã́i tò má ɛa mà á suaba lↄo. 
\v 14 À gɛ wiilɛ tã́a pↄ́ a zɛńnↄↄwa aa á suaba ń á taasio mɛ! 
\v 15 Ɔ̃ aa ò Diiɛ: Wa duunakɛ̀. Kɛwɛ̃ɛ lá à kɛ̀nɛ maawa, ãma wá bↄ gbã. Wálɛ wabikɛmaɛ. 
\v 16 Ɔ̃ aa dii zĩ̀loↄ bↄ̀ ń guu aa zↄblè Diiɛ, ↄ̃ an taasipi tò Dii i fↄ̃ wɛvĩ̀ńla lↄo.
\p
\v 17 Amↄni zĩgↄ̃ↄ kↄ̃ kã̀aa aa bòokpà Galada, ↄ̃ Isailiↄ kã̀aa aa bòokpà Mizipa. 
\v 18 Ɔ̃ Isaili pↄ́ kú Galadaↄ dↄaanaↄ òkↄ̃ɛ aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aa gɛ̀ zĩkai ń Amↄniↄ ↄ̃mɛ a gↄ̃ wá Isaili pↄ́ kú Galadaↄ píi swana ũ.
\c 11
\s1 Zɛfɛte
\p
\v 1 Galada bùsu gbɛ̃́ Zɛfɛteá nɛgↄ̃naɛ. Aà da'iaá káaluaɛ, aà mae tↄ́n Galada. 
\v 2 Galadapi na nɛgↄ̃ɛↄ ì lↄ. Kɛ́ aa zↄ̃ↄkũ̀, aa Zɛfɛte yà aa mɛ̀: Ńyↄ̃ e wá mae túbibleo, asa n da adoɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Zɛfɛte bàalɛ̀ a gbɛ̃́piↄnɛ, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Tobu bùsuu. Gbɛ̃pãↄ kã̀aaaàzi, ↄ̃ aa nàwà.
\p
\v 4 Bee gbɛa Amↄniↄ fɛ̀lɛ Isailiↄwa ń zĩo. 
\v 5 Kɛ́ Amↄniↄ fɛ̀lɛmá ń zĩo màa, Galada bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ gɛ̀ Tobu bùsuu Zɛfɛte gbɛsii. 
\v 6 Aa òɛ̀: Mↄ kɛ wá dↄaana ũ, kɛ́ wà e zĩka ń Amↄniↄ. 
\v 7 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: A zamagu, a ma ya ma mae bɛ. Kɛ́ a wɛ́tɛ̃a è sa, bↄ́yãi a mↄi ma kĩ́ii? 
\v 8 Aa òɛ̀: Ń beeo lé, ḿmɛ ńyↄ̃ wá gwa sa. Mↄ zĩkawɛ̃ɛ ń Amↄniↄ, ní gↄ̃ wá Isaili pↄ́ wá kú Galada bùsuuↄ píi swana ũ. 
\v 9 A ònɛ́: Tó a ma gbɛ̀si a tamanↄ zĩkai ń Amↄniↄ, mɛ́ Dii ń námɛɛ ma ↄzĩ, mámɛ máↄ dɛ á swana ũa? 
\v 10 Aa òɛ̀: Dii mɛ́ wá seelade ũ. Lá ń òwa, màa wá kɛnɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Zɛfɛte gɛ̀ńnↄ. Gbɛ̃́ↄ aà dìlɛ ń swana ũ, ń dↄaana ũ, ↄ̃ à ɛ̀a yã́pi ò Dii aɛ Mizipa lↄ.
\p
\v 12 Zɛfɛte gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Amↄniↄ kíawa à mɛ̀: Bↄ́mɛ wá daaa, ↄ̃ n mↄ zĩkai wá bùsuui? 
\v 13 Ɔ̃ Amↄniↄ kía wèwà à mɛ̀: Kɛ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipi, aa ma bùsu sìa sɛa za Aanↄ dↄ̀ↄi e Yaboko dↄ̀ↄi ń Yuudɛ̃o. À bùsupi sↄaamɛɛ yãkelesai sa.
\p
\v 14 Ɔ̃ Zɛfɛte ɛ̀a gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Amↄniↄ kíawa, 
\v 15 a òɛ̀: Zɛfɛte mɛ̀ Isailiↄ i Mↄabuↄ ge Amↄniↄ bùsu símáo. 
\v 16 Kɛ́ aa bↄ̀ Egipi, aa bɛ guwaiwaiuɛ e Ísia Tɛ̃ai, ↄ̃ aa gɛ̀ Kadɛsi. 
\v 17 Ɔ̃ aa lɛ́kpãsãkɛ̀ Ɛdↄũↄ kíaɛ aa mɛ̀: Wá gba zɛ́ wà gɛ̃ ń n bùsuo, ↄ̃ i swã́sɛ ń yã́io.\f + \fr 11.17 \fr*\ft Nao 20.14-21\ft*\f* Aa lɛ́kpãsãkɛ̀ Mↄabuↄ kíaɛ, ↄ̃ i weinɛ́o, ↄ̃ aa gↄ̃̀ Kadɛsi. 
\v 18 Aa bɛ guwaiwaiu, aa dↄ̀ Ɛdↄũↄ bùsu ń Mↄabuↄ bùsuozi, ↄ̃ aa gɛ̃̀ Mↄabuↄ bùsu gukpɛ oi, aa bòokpà Aanↄ baale. Aai gɛ̃ Mↄabuↄ bùsu guuo, asa Aanↄ mɛ́ Mↄabu bùsu zↄ̃lɛ ũ. 
\v 19 Ɔ̃ aa lɛ́kpãsãkɛ̀ Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ zↄ̃lɛa Ɛsɛbↄ̃ɛ aa mɛ̀: Wá gba zɛ́ wà gɛ̃ ń n bùsuo e wá bùsuu. 
\v 20 Ɔ̃ Siↄ̃ i ń náaikɛ aa gɛ̃ ń a bùsuoo. À a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa, aa bòokpà Yaaza, ↄ̃ aa zĩkà ń Isailiↄ. 
\v 21 Dii Isailiↄ Lua Siↄ̃ ń a gbɛ̃́ↄ nà Isailiↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa zĩblèmá. Aa bùsu pↄ́ Amↄleↄ ku a guu sì píi, 
\v 22 sɛa za Aanↄ dↄ̀ↄi e Yaboko dↄ̀ↄi, sɛa za guwaiwaiu e Yuudɛ̃i.\f + \fr 11.22 \fr*\ft Nao 21.21-24\ft*\f*
\p
\v 23 Kɛ́ Dii wá Isailiↄ Lua mɛ́ Amↄleↄ yàwɛ̃ɛ, ḿmɛ ńyↄ̃ síwá saa? 
\v 24 Ni ↄdidi bùsu pↄ́ n dii Kɛmↄsi kpàmawao lé? Màa wá ↄdidi bùsu pↄ́ Dii wá Lua kpàwáwa sↄ̃. 
\v 25 Ń dɛ Zipoo nɛ́ Balaki, Mↄabuↄ kíalae? À wè lɛkpaakɛ̀wanↄa? À wè zĩkàwanↄa?\f + \fr 11.25 \fr*\ft Nao 22.1-6\ft*\f* 
\v 26 Wá Isailiↄ wá zↄ̃lɛa Ɛsɛbↄ̃ ń Aloeeo ń a zↄ̃ɛwiaↄ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Aanↄ saɛↄ wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń basↄoo (300). Bↄ́yãi i ɛa á sìwá gↄↄ beeo ni? 
\v 27 Mi tàaekɛnɛo, ↄ̃ ńlɛ yãvãikɛmɛɛ, ńlɛ fɛlɛmanↄ ń zĩo. Dii wá yãgↄ̃gↄ̃na mɛ́ a yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ gbã. 
\v 28 Ɔ̃ Amↄniↄ kía gì Zɛfɛte lɛ́kpãsã mai.
\p
\v 29 Dii Nisĩna dì Zɛfɛteɛ, ↄ̃ à pã̀ Galada buiↄ bùsua ń Manase buiↄ bùsuo e Mizipa Galada. Bↄa we à gɛ̀ Amↄniↄwa ń zĩo. 
\v 30 Ɔ̃ à lɛkɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Tó n Amↄniↄ nàmɛɛ ma ↄzĩ, 
\v 31 tó ma ta bɛ zĩblea Amↄniↄwa gbɛa, gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ ma kpɛ́u à mↄ̀ daimalɛ a gↄ̃ n pↄ́ ũɛ. Má sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oma ń adeoɛ.
\p
\v 32 À gɛ̀ zĩkai ń Amↄniↄ, ↄ̃ Dii ń náɛ̀ aà ↄzĩ. 
\v 33 À zĩblè ń wɛ̃́lɛ mɛ̀n baoↄwa, sɛa za Aloee e à gɛ̀ pɛ̀ Miniti ń Abɛli vɛ̃ɛbuowa. À zĩblèmá maamaaɛ, Isailiↄ ń busa. 
\v 34 Kɛ́ Zɛfɛte tà a bɛ Mizipa, aà nɛnↄɛ mɛ́ bↄ̀ daiaàlɛ, àlɛ ↄ̃wã, àlɛ sɛ̃́sɛ̃napa. À mↄ lè aà nɛ́n we mɛ̀ndo, i nɛgↄ̃ɛ ge nɛnↄɛ pãle io. 
\v 35 Kɛ́ à aà è, à a pↄkasaↄ ga kɛ̃̀ à mɛ̀: Á'a ma nɛ́, n ma pↄ yà, n ĩakpàmazi. Ma lɛkɛ̀ Diiwaɛ, mɛ́ a gbooa vĩo.\f + \fr 11.35 \fr*\ft Nao 30.3\ft*\f* 
\v 36 Ɔ̃ a òɛ̀: Baa, tó n lɛkɛ̀ Diiwaɛ, lá a tò n tↄsì ń ibɛɛ Amↄniↄwa, kɛmanↄ lá ń òɛ̀wa. 
\v 37 Ɔ̃ à ɛ̀a ò a maeɛ: Ma gba zɛ́ mↄ pla gĩa mà gɛ bɛbɛ gusĩsĩdeu, mí ↄ́ↄlↄ ń ma gbɛ̃naↄ ma lɛ́sokɛ yã́ musu. 
\v 38 À mɛ̀: Gɛ́! Ɔ̃ à aà gbàɛ mↄ pla. À gɛ̀ ń a gbɛ̃naↄ gusĩsĩdeu, à ↄ́ↄlↄ̀ a lɛ́sokɛ yã́ musu. 
\v 39 Kɛ́ mↄ plapi pà, ↄ̃ à ɛ̀a sù a maewa, ↄ̃ aà mae yã́ pↄ́ à a lɛkɛ̀ Diiwapi kɛ̀aànↄ. Nↄɛpi gↄ̃ɛ dↄ̃o, ↄ̃ yã́pi gↄ̃̀ fɛlɛkaa ũ Isailiↄ guu. 
\v 40 Wɛ̃ ń wɛ̃o Isaili nɛnↄɛnaↄ ì gɛ Galada bùsu gbɛ̃́ Zɛfɛte nɛnↄɛ gaa yã́ bↄↄlɛkɛkↄ̃ɛ e gↄↄ síiↄ̃ɛ.
\c 12
\s1 Zɛfɛte ń Ɛflaiũ buiↄ
\p
\v 1 Ɛflaiũ buiↄ kↄ̃ kã̀aa, aa bùa swawa aa gɛ̀ Zafↄ̃, ↄ̃ aa ò Zɛfɛteɛ: Bↄ́yãi n gɛ n zĩkà ń Amↄniↄ, mɛ́ ni wá sísi wà gɛnnↄo ni? Wá tɛsↄ̃ma ń n kpɛ́o sãnuɛ. 
\v 2 Zɛfɛte wèmá à mɛ̀: Mapi ń ma gbɛ̃́ↄ wá sòle vĩ ń Amↄniↄ maamaaɛ. Ma lɛzùázi, i ma bↄ ń ↄzĩo. 
\v 3 Kɛ́ má è i ma suabao, ↄ̃ ma gi ma wɛ̃nii, ma bua swawa ma zĩkà ń Amↄniↄ, ↄ̃ Dii ń námɛɛ ma ↄzĩ. Bↄ́yãi a mↄ zĩkaimanↄ gbãi?
\p
\v 4 Zɛfɛte Galada bùsudeↄ kã̀aa ḿpii, ↄ̃ aa zĩkà ń Ɛflaiũ buiↄ aa ń dɛdɛ, asa Ɛflaiũ buipiↄ ònɛ́: Á Galada bùsudeↄ, Ɛflaiũ bui pↄ́ bàalɛ̀ gɛ̀ Manase buiↄ bùsuuↄn á ũ. 
\v 5 Galada bùsudepiↄ Yuudɛ̃ buakĩiↄ sì kɛ́ Ɛflaiũ buiↄ su bua wà tá ń bùsuuo yã́i. Tó Ɛflaiũ bui bↄ̀ mↄ̀ à mɛ̀ á ye bua, Galada bùsudepiↄ ì aà la: Ɛflaiũ buin n ũa? Tó à mɛ̀, aawo, 
\v 6 aaì oɛ̀: Tò, o shibolɛ! Tó i fↄ̃ ò màao, mɛ́ à mɛ̀ sibolɛ, ↄ̃ aaì aà kũ aa dɛ Yuudɛ̃ buakĩi we. Zĩbeezĩ ↄ̃ Ɛflaiũ buiↄ gàga gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla ń plao (42.000).
\p
\v 7 Galada bùsu gbɛ̃́ Zɛfɛte dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ sooloɛ. Kɛ́ à gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Galada bùsu wɛ̃́lɛeu.
\s1 Ibezã ń Elonio ń Abedↄ̃o
\p
\v 8 Bee gbɛa Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́ Ibezã dↄ̀aa Isailiↄnɛ. 
\v 9 A nɛgↄ̃ɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn baakwi ń nɛnↄɛↄ baakwi. À a nɛnↄɛↄ kpã̀sã Isaili buieↄwa, ↄ̃ à nↄsɛ̀sɛ we a nɛgↄ̃ɛpiↄnɛ. À dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ soplaɛ. 
\v 10 Kɛ́ à gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Bɛtɛlɛũ.
\p
\v 11 Bee gbɛa Zabulↄni bui Eloni dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ kwiɛ. 
\v 12 Kɛ́ à gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Ayaloni, Zabulↄni buiↄ bùsuu.
\p
\v 13 Bee gbɛa Ileli nɛ́ Abedↄ̃, Pilatↄ̃ gbɛ̃́ dↄ̀aa Isailiↄnɛ. 
\v 14 A nɛgↄ̃ɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn bla ń tↄũnaↄ baakwi, an baade ń a zàa'ĩnao. À dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ swaaↄ̃ɛ. 
\v 15 Kɛ́ à gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Pilatↄ̃, Ɛflaiũ buiↄ bùsu pↄ́ kú Amalɛki buiↄ bùsu sĩ̀sĩde guu.
\c 13
\s1 Sãusↄ̃ↄ ia
\p
\v 1 Isailiↄ ɛ̀a yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lↄ, ↄ̃ Dii ń ná Filitɛ̃ↄnɛ ń ↄzĩ e wɛ̃̀ bla. 
\v 2 Gↄ̃ɛe ku Zↄla, Dã buiɛ, aà tↄ́n Manↄa. Aà naá fĩiɛ, a nɛ́ vĩo. 
\v 3 Dii Malaika bↄ̀ mↄ̀ nↄɛpiwa à mɛ̀: Ma! Fĩin n ũ, ń nɛ́ vĩo, kási ńyↄ̃ nↄsi, ní nɛ'i gↄ̃ɛ ũ. 
\v 4 Laaika! Ńsu vɛ̃ɛ ge í gbãae mio. Ńsu tɛ̃ pↄ́ Lua dìlɛe bleo. 
\v 5 Ńyↄ̃ nↄsi, ní nɛ'i gↄ̃ɛ ũ. Gɛ̃ suli táa'o nɛ́pi miwao, asa aↄ dɛ Lua gbɛ̃́ ũ za a igↄↄɛ.\f + \fr 13.5 \fr*\ft Nao 6.1-5\ft*\f* Ɔ̃mɛ a na Isailiↄ bↄa Filitɛ̃ↄ ↄzĩwa.
\p
\v 6 Ɔ̃ nↄɛpi gɛ ò a zã́ɛ à mɛ̀: Lua gbɛ̃e mↄ̀ ma kĩ́i. Aà oa dɛ lán Lua Malaika oawa, a tò ma mɛ séenatà. Mi aà la gu pↄ́ à bↄ̀uo, mɛ́ i a tↄ́ omɛɛ sↄ̃o. 
\v 7 A òmɛɛ má nↄsi, mí nɛ'i gↄ̃ɛ ũ. A òmɛɛ másu vɛ̃ɛ ge í gbãae mio, mɛ́ másu tɛ̃e bleo, asa nɛ́pi aↄ dɛ Lua gbɛ̃́ ũ za a igↄↄɛ e aà wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 8 Ɔ̃ Manↄa wabikɛ̀ Diiwa à mɛ̀: N yã́ na Dii! To gbɛ̃́ pↄ́ ń zĩ ɛa mↄ lↄ, i yã́ pↄ́ wá kɛ ń nɛ́pio aà ia gbɛa dawɛ̃ɛ. 
\v 9 Lua Manↄa yãmà, ↄ̃ malaikapi ɛ̀a bↄ̀ mↄ̀ nↄɛpiwa gↄↄ pↄ́ a ku bua. Aà zã́ Manↄa kuaànↄo, 
\v 10 ↄ̃ à kɛ̀ kpakpa, à bàalɛ̀ gɛ òɛ̀ à mɛ̀: Gↄ̃ɛ pↄ́ mↄ̀ ma kĩ́i zĩ́a ɛ̀a mↄ̀a gbã lↄ laↄ! 
\v 11 Manↄa fɛ̀lɛ tɛ̀ a nazi. Kɛ́ à kà gↄ̃ɛpi kĩ́i, à aà là à mɛ̀: Ḿmɛ n yã'ò ma naɛa? A wèwà à mɛ̀: Mámɛ! 
\v 12 Ɔ̃ Manↄa aà là à mɛ̀: Tó n yã́pi gbɛsù, nɛ́pi aↄ dɛ kpelewa ni? Bↄ́ zĩ a kɛi? 
\v 13 Dii Malaikapi wèwà à mɛ̀: Yã́ pↄ́ má ò n naɛ, aà kɛ píi. 
\v 14 Asu vɛ̃ɛbɛ bleo. Asu vɛ̃ɛ ge í gbãae mio. Asu tɛ̃e bleo. Yã́ pↄ́ má dìlɛɛ, aà kɛ píi. 
\v 15 Ɔ̃ Manↄa òɛ̀: Gↄ̃wanↄ la wà blenɛbↄlↄ kɛkɛnɛ. 
\v 16 Dii Malaika wèwà à mɛ̀: Baa tó ma gↄ̃ la, má n blɛ bleo. Tó n sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ sↄukɛ̀, o Diiwa. Manↄa i dↄ̃ kɛ́ Dii Malaikaɛo, 
\v 17 ↄ̃ à aà là à mɛ̀: N tↄ́n kpelewai? Tó yã́ pↄ́ ń òpi kɛ̀, wá n kpɛla. 
\v 18 Dii Malaika wèwà à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ ma tↄ́ gbɛai?\f + \fr 13.18 \fr*\ft Daa 32.30\ft*\f* Tↄ́ bↄnsaɛɛ. 
\v 19 Ɔ̃ Manↄa blenɛbↄlↄ sɛ̀ ń pↄ́wɛntio, à Dii gbàgbaò gbɛwa. Kɛ́ Manↄa ń a nao lɛ́ gwa màa, ↄ̃ Dii yãbↄnsaɛkɛ̀ɛ. 
\v 20 A tò tɛ́ bↄ̀ sa'okĩipiu à fɛ̀lɛ musu, ↄ̃ Dii Malaika fɛ̀lɛ tà tɛ́vuapi guu, gↄↄ pↄ́ Manↄa ń a nao lɛ́ gwa. Ɔ̃ aa wùlɛ ń gbɛɛu.
\p
\v 21 Dii Malaika i ɛa mↄ̀ Manↄa ń a naowa lↄo, ↄ̃ Manↄa dↄ̃̀ sa kɛ́ Dii Malaikaɛ. 
\v 22 Manↄa ò a naɛ: Wá gaɛ, asa wa wɛsì Lualɛɛ. 
\v 23 Ɔ̃ aà na òɛ̀: Tó Dii ye wá dɛ yãaɛ, a sa pↄ́ wá òwa ń pↄ́wɛntio sio, mɛ́ a yã́pi owɛ̃ɛo, a to wà yã́pi e màao.
\p
\v 24 Nↄɛpi nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Sãusↄ̃ↄ. Nɛ́pi zↄ̃ↄkũ̀ mɛ́ Dii báaadàaàgu. 
\v 25 Dii Nisĩna nà tɛ́kpaaaàguwa gↄↄ pↄ́ a ku Dãbuiↄboou, Zↄla ń Ɛsɛtaoo zãnguo.
\c 14
\s1 Sãusↄ̃ↄ yea Filitɛ̃ nↄɛezi
\p
\v 1 Sãusↄ̃ↄ gɛ̀ Timɛna, ↄ̃ à Filitɛ̃ nↄɛe è we. 
\v 2 Kɛ́ à sù, a ò a maeɛ ń a dao à mɛ̀: Ma Filitɛ̃ nↄɛe è Timɛna. À wɛɛlɛmɛɛ mà sɛ́. 
\v 3 Ɔ̃ aà mae ń aà dao òɛ̀: Nↄ ku n daɛↄ ge n buiↄ guu noa, ↄ̃ ńyↄ̃ gɛ́ nↄsɛi Filitɛ̃ gyafↄↄdeↄ guua? Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ ò a maeɛ: Ǹ aà wɛɛlɛmɛɛ, asa nↄɛpi kàmaguɛ. 
\v 4 Aà mae ń aà dao i dↄ̃ kɛ́ yã́pi bↄ̀ Dii kĩ́iɛo, asa àlɛ Filitɛ̃ↄ lɛ́wɛɛ. Gↄↄ bee Filitɛ̃ↄ lɛ́ kible Isailiↄwaɛ.
\p
\v 5 Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ lɛ́ gɛ́ Timɛna ń a maeo ń a dao. Kɛ́ aa kà Timɛna vɛ̃ɛbua, nↄ̀ↄmusu nɛ́ bↄlↄ guzↄ̃̀ Sãusↄ̃ↄɛ, àlɛ pũna. 
\v 6 Dii Nisĩna dɛ̀dɛwà, ↄ̃ à nↄ̀ↄmusupi gyawì, lá wì blenɛbↄlↄ goaawa. Kási a pↄe kũa sↄ̃o. I yã́ pↄ́ á kɛ̀pi o a mae ge a daɛo. 
\v 7 Ɔ̃ à gɛ̀ faaibò ń nↄɛpio, nↄpi kàaàgu.
\p
\v 8 Kɛ́ à gↄↄplakɛ̀, à fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ nↄpi sɛ́i sa, ↄ̃ à lìlɛ gɛ̀ nↄ̀ↄmusu gɛpi gwai. A è zↄ́ↄ í dↄ̀ a gɛu. 
\v 9 Ɔ̃ à ↄsìu à a sa gà a bↄ̀, àlɛ ble, ↄ̃ àlɛ gɛò. Kɛ́ à a mae ń a dao lè, a lìnɛ́ aa blè, ãma i onɛ́ á bò nↄ̀ↄmusu gɛuɛo.
\s1 Sãusↄ̃ↄ yáasikɛa Filitɛ̃ↄnɛ
\p
\v 10 Aà mae gɛ̀ nↄpi bɛ, ↄ̃ Sãusↄ̃ↄ blɛsakɛ̀nɛ́ we, lá wì kɛ nↄsɛuwa. 
\v 11 Kɛ́ ã̀nsueↄ aà è, aa ɛ̀waasoↄ sìsi gbɛ̃ↄn baakwi aaↄ kuaànↄ. 
\v 12 Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ ònɛ́: Má yãe vĩ mà oɛ́. E blɛblea gↄↄ soplaɛ bee àↄ láa, tó a a yáasi pòlomɛɛ, má zwãa kwáwá pi baakwi ń ulao baakwi. 
\v 13 Tó i fↄ̃ á pòlomɛɛ sↄ̃o, ámɛ á zwãa pi baakwi ń ula mɛ̀n baakwiↄ kpaa. Ɔ̃ aa òɛ̀: Su ń yã́o wà ma. 
\v 14 A ònɛ́:
\q1 Pↄblea bↄ̀ pↄsona guu,
\q1 pↄ́ na bↄ̀ pↄ́ pãsĩ guu.
\m Ɔ̃ aai fↄ̃ yáasipi pòloo e gↄↄ àaↄ̃. 
\v 15 A gↄↄ síiↄ̃de zĩ́ aa ò Sãusↄ̃ↄ naɛ: Kↄ̃nikɛ n zã́ɛ aà yã́pi yáasi polowɛ̃ɛ. Tó ni kɛɛ̀o, wá n kpasa ń n de bɛdeↄɛ. Asi a wá sisi à wá pↄ́ↄ síwá yↄ̃oo? 
\v 16 Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ na lɛ́ ↄ́ↄlↄɛ̀ à mɛ̀: Ń zamaguɛ fá! Ń yemazio. N yãe ò ma gbɛ̃́ↄnɛ, mɛ́ ni a yáasi omɛɛ sↄ̃o bɛ. Ɔ̃ a òɛ̀: Mi o ma mae ge ma daɛo, ↄ̃ ḿmɛ má onɛa? 
\v 17 Àlɛ ↄ́ↄlↄɛ̀ e gↄↄ soplapi gɛ̀ lɛ́ paò. A gↄↄ sopladepi zĩ́ ↄ̃ Sãusↄ̃ↄ yã́pi òɛ̀, kɛ́ à giiyèwà yã́i, ↄ̃ à gɛ̀ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ. 
\v 18 A gↄↄ sopladepi zĩ́ e ĩatɛ̃ àↄ gɛ́ gɛ̃i kpɛ́u wɛ̃́lɛpi ɛ̀waasoↄ òɛ̀:
\q1 Bↄ́ na mɛ́ dɛ zↄ́ai?
\q1 Bↄ́ pãsĩ mɛ́ dɛ nↄ̀ↄmusuai?
\m Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ ònɛ́: Tó i sapa ń ma zununuo yãao, á fↄ̃ à ma yã́pi yáasi poloe? 
\v 19 Dii Nisĩna dɛ̀dɛwa, ↄ̃ à gɛ̀ Asekeloni à gↄ̃ɛↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn baakwi, à ń pↄkasaↄ wòlomá, ↄ̃ à gɛ kpà gbɛ̃́ pↄ́ aa a yã́pi yáasi pòloɛↄwa. Aà pↄ pà, ↄ̃ à tà a mae bɛ. 
\v 20 Ɔ̃ wà Sãusↄ̃ↄ nↄpi kũ̀ wa kpà aà gbɛ̃na pↄ́ zɛ̀ aà saɛ nↄpi sɛ́zĩwa aà pↄ́ ũ.
\c 15
\s1 Sãusↄ̃ↄ tɛsↄ̃a Filitɛ̃ↄ buawa
\p
\v 1 Kɛ́ à kɛ̀ gↄↄpla, pↄkɛkɛgↄↄ kà, ↄ̃ Sãusↄ̃ↄ blenɛbↄlↄ kũ̀, à gɛ̀ a nↄpi gwaiò à mɛ̀: Má ye gɛ́ ma na kĩ́i kpɛa. Ɔ̃ aà nↄpi mae i aà gba zɛ́o 
\v 2 à mɛ̀: Málɛ e ń zaaàguɛ, ↄ̃ ma aà kpà n gbɛ̃nawa. Aà dãuna kɛfɛũ dɛaàla. Ǹ aà sɛ aà gɛ̃ɛ ũ. 
\v 3 Sãusↄ̃ↄ ònɛ́: Tó ma yãvãikɛ̀ á Filitɛ̃ↄnɛ sa, máↄ tàae vĩ lↄo.
\p
\v 4 Sãusↄ̃ↄ gɛ̀ gbɛ̃gbonaↄ kũ̀kũ ↄ̀aa do ń basↄoo (300), ↄ̃ à sɛ̃yèye sↄlↄↄsↄlↄↄnnↄ. À gbɛ̃gbonapiↄ vlã́ yèyekↄ̃wa plapla, ↄ̃ à sɛ̃pi yèye ń vlã́piↄwa. 
\v 5 À tɛsↄ̃̀ sɛ̃piↄwa, ↄ̃ à gbɛ̃gbonapiↄ gbàɛ Filitɛ̃ↄ bua. An pↄ́wɛna tɛkũ̀ píi ń ń pↄgbaↄ ń ń vɛ̃ɛbuↄ ń ń kù kpɛ́ↄ píi. 
\v 6 Ɔ̃ Filitɛ̃ↄ mɛ̀: Démɛ yã́ɛ taa kɛ̀wɛ̃ɛi? Ɔ̃ wà mɛ̀: Timɛna gbɛ̃́ nɛ́ zã́ Sãusↄ̃ↄɛ. Aà ã̀nsue aà nↄ sìwàɛ, ↄ̃ a kpà aà gbɛ̃nawa. Ɔ̃ Filitɛ̃ↄ gɛ̀ nↄpi ń a maeo kpàsa. 
\v 7 Sãusↄ̃ↄ ònɛ́: Lá màa á kɛ̀mɛɛ, má kã́maboo e ma gɛ tↄsìowá. 
\v 8 À sìńgu à ń kɛ́ dúuduu, an dɛdɛapi gɛ̃agɛ̃̀, ↄ̃ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Etaũ gbɛ̀'ɛu.
\s1 Sãusↄ̃ↄ Filitɛ̃ↄ dɛdɛa ń zàa'ĩn gyaↄwao
\p
\v 9 Filitɛ̃ↄ gɛ̀ bòokpà Yuda bùsuu, aa lì gu pↄ́ wì mɛ Gyaↄwaa. 
\v 10 Ɔ̃ Yuda buiↄ ń lá aa mɛ̀: Bↄ́yãi a mↄwá ń zĩoi? Ɔ̃ aa mɛ̀: Wa mↄ Sãusↄ̃ↄ kṹi wà kɛɛ̀ lá a kɛ̀wɛ̃ɛwaɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Yuda buiↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃oↄ (3.000) gɛ̀ Etaũ gbɛ̀'ɛ kĩ́i, aa ò Sãusↄ̃ↄɛ: Ń dↄ̃ kɛ́ Filitɛ̃ↄ mɛ́ lɛ́ kiblewáo lé? Bↄ́ yã́ ń kɛ̀wɛ̃ɛ wei? A wèmá à mɛ̀: Lá aa kɛ̀mɛɛ ↄ̃ má kɛ̀nɛ́. 
\v 12 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wa mↄ n yei wà n kpámáɛ. Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ mɛ̀: À lɛgbɛ̃mɛɛ à mɛ á ma dɛo. 
\v 13 Ɔ̃ aa òɛ̀: Wá n dɛo. Wá n ye ń baoɛ, wí n nanɛ́ ń ↄzĩ. Ɔ̃ aa aà yè ń bà dafuo mɛ̀n pla, aa bↄ̀aànↄ gbɛ̀'ɛpiu. 
\v 14 Kɛ́ aalɛ ká Gyaↄwa, Filitɛ̃ↄ mↄ̀ daiaàlɛ, aalɛ kúkuakɛ. Dii Nisĩna dɛ̀dɛ Sãusↄ̃ↄwa, ↄ̃ ba pↄ́ wa yè aà gã̀sĩↄwa gↄ̃̀ lán bà mùaawa, ↄ̃ bapiↄ wòlo aà ↄwa. 
\v 15 À zàa'ĩn gaa dafu gyaↄwa è, ↄ̃ à nàalɛ a sɛ̀ à gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ (1.000) dɛ̀dɛò. 
\v 16 Sãusↄ̃ↄ mɛ̀:
\q1 Zàa'ĩn gyaↄwa ↄ̃ ma gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ dɛ̀dɛò,
\q1 zàa'ĩn gyaↄwa ↄ̃ ma ń kaokↄ̃a.
\m
\v 17 Kɛ́ à yã́pi ò a làa, ↄ̃ à gyaↄwapi vũ̀aa. Ɔ̃ wà tↄkpà gupiɛ Gyaↄwasĩsĩ.
\p
\v 18 Imi aà kũ̀ gbãa, ↄ̃ à lɛzù Diizi à mɛ̀: Ń tò mapi n zↄ̀blena ma zĩblè maamaa, ↄ̃ máↄ ga ń imio mà lɛ́lɛ da Filitɛ̃ gyafↄↄdeↄ ↄu saa? 
\v 19 Lua Gyaↄwa tↄↄlɛ pàa, ↄ̃ í bↄ̀u. Sãusↄ̃ↄ mì, ↄ̃ aà mɛ sù à gbãa è. A yã́i tò e gbã wì mɛ Gyaↄwa nibↄnapiɛ Lɛzuna Nibↄna. 
\v 20 Sãusↄ̃ↄ dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ baoɛ Filitɛ̃ↄ kibleamagↄↄ.
\c 16
\s1 Sãusↄ̃ↄ Gaza bↄlɛ gba gbooa
\p
\v 1 Sãusↄ̃ↄ gɛ̀ Gaza, à káaluae è we, ↄ̃ à gɛ̃̀ wúlɛiaànↄ. 
\v 2 Wa ò Gazadeↄnɛ wà mɛ̀: Sãusↄ̃ↄ mↄ̀ la. Ɔ̃ aa lìa gupizi, wàlɛ aà dãdã wɛ̃́lɛ bↄlɛu gwãasĩna aa mɛ̀: Tó gu dↄ̀, wá aà dɛɛ. 
\v 3 Sãusↄ̃ↄ wùlɛ we e wɛɛdo, ↄ̃ à fɛ̀lɛ. À gɛ̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛ gba kũ̀ ń a lipɛlɛ mɛ̀n plaↄ, a bìlɛ ń a kákabↄo sãnu. A dà a gã̀u, à gɛ vũ̀aa sĩ̀sĩ pↄ́ bↄaa ń Hɛblↄ̃o musu.
\s1 Sãusↄ̃ↄ ń Dalilao
\p
\v 4 Bee gbɛa Sãusↄ̃ↄ yè nↄɛezi Vɛ̃ɛbu guzulɛu. Aà tↄ́n Dalila. 
\v 5 Ɔ̃ Filitɛ̃ kíaↄ gɛ̀ nↄpi lè, aa òɛ̀: Kↄ̃nikɛɛ̀, kɛ́ ǹ e ǹ aà gbãa zↄ̃ↄpi asii dↄ̃ ń lá wá kɛ wà aà nɛo. Tó wa ba dↄ̀wà wa aà fù, wá baade a n gba ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa sↄo ń basↄoo (1.100). 
\v 6 Ɔ̃ Dalila ò Sãusↄ̃ↄɛ: Pↄ́ pↄ́ tò ń gbãa kɛ́wa omɛɛ. Ba kpele wa dↄma, ńyↄ̃ fↄ̃ kɛ̃o ni? 
\v 7 A wèwà à mɛ̀: Tó wà ma ye ń saba niɛo mɛ̀n sopla, bee mɛ́ a ma busa, mí gↄ̃ lán gbɛ̃́piiwa. 
\v 8 Filitɛ̃ kíaↄ mↄ̀ Dalilaɛ ń saba niɛ pↄ́ i giigaga yãaoↄ mɛ̀n sopla, ↄ̃ à aà yèò. 
\v 9 Aà kpàkpanaↄ ulɛa kpɛa, ↄ̃ Dalila ò Sãusↄ̃ↄɛ: Sãusↄ̃ↄ! Filitɛ̃ↄ lɛ́ mↄma fá! Ɔ̃ à sabapiↄ kɛ̃̀ lán bà mùaawa, wi aà gbãa bↄkĩi dↄ̃o.
\p
\v 10 Ɔ̃ Dalila òɛ̀: Ńlɛ ma kpánguakɛɛ, n ɛɛtòmɛɛɛ. Omɛɛ sa. Ba kpele wa n yeòi? 
\v 11 A òɛ̀: Tó wà ma ye ń balɛɛna dafu gèele pↄ́ wi zĩkɛò yãaoↄ, a ma busa, mí gↄ̃ lán gbɛ̃́piiwa. 
\v 12 Ɔ̃ Dalila bapiↄ sɛ̀ à aà yèò. Aà kpàkpanaↄ ulɛa kpɛa, ↄ̃ à mɛ̀: Sãusↄ̃ↄ! Filitɛ̃ↄ lɛ́ mↄma fá! Ɔ̃ Sãusↄ̃ↄ ba pↄ́ dↄdↄ a gã̀sĩwapiↄ kɛ̃̀kɛ̃ lán bapunawa. 
\v 13 Dalila òɛ̀: Ńlɛ ma kpánguakɛ e tiaɛ. N ɛɛtòmɛɛ. Omɛɛ sa. Ba kpele wa n yeòi? Ɔ̃ a òɛ̀: Tó n ma mikã tãa lán balɛɛnawa mɛ̀n soplaↄ kà dã́au ń tã̀, 
\v 14 mɛ́ n kálo pàwà, má busaɛ, má gↄ̃ lán gbɛ̃́piiwaɛ. Dalila tò i dàaàla, ↄ̃ à aà mikã tãa mɛ̀n soplapiↄ kà dã́au a tã̀, ↄ̃ a fĩ̀ àsaliwa. Ɔ̃ à mɛ̀: Sãusↄ̃ↄ! Filitɛ̃ↄ lɛ́ mↄma fá! Ɔ̃ à vù, à a mikã gà a wòlo dã́api ń àsalio guu.
\p
\v 15 Dalila ɛ̀a òɛ̀ lↄ: Niↄ omɛɛ ń yemazi, mɛ́ ń ma náai vĩo sↄ̃ bɛ? N ma kpánguakɛ̀ à kà gɛ̃n àaↄ̃. Ni n gbãa zↄ̃ↄ bↄkĩi omɛɛo. 
\v 16 Màa ìↄ naɛwà ń yã́ bee taao láasai. À aà nↄ̀sɛ yàɛ̀ e à gɛ̀ fù mɛnawa, a ye ga. 
\v 17 Ɔ̃ à yã́ pↄ́ kú a sↄ̃u òɛ̀ píi sa à mɛ̀: Gɛ̃ i táa'o ma miwao, asa wà ma kpa Luawaɛ. Tó wà ma mi bò lé, ma gbãa làon we. Má busa mà gↄ̃ lán gbɛ̃́piiwaɛ. 
\v 18 Kɛ́ Dalila è à yã́ pↄ́ kú a sↄ̃u òɛ píi, ↄ̃ à lɛ́kpãsãkɛ̀ Filitɛ̃ kíaↄnɛ à mɛ̀: À ɛa mↄ gɛ̃n do lↄ, asa à apii òmɛɛ sa. Ɔ̃ aa ɛ̀a mↄ̀ aà kĩ́i, aa ã́nusupi kũa. 
\v 19 Dalila tò i Sãusↄ̃ↄ lɛ̀ a gbáa, ↄ̃ à gↄ̃ɛe sìsi. À aà mikã gbã̀a tãa mɛ̀n soplapiↄ bò, ↄ̃ à nà busaawa, aà gbãapi gɛ̃̀zɛa. 
\v 20 Dalila mɛ̀: Sãusↄ̃ↄ! Filitɛ̃ↄ lɛ́ mↄma fá! Ɔ̃ à vù, à làasookɛ̀ à mɛ̀: Má kɛ lán yãawa mà azĩa bↄɛ. A dↄ̃ kɛ́ Dii gòwao. 
\v 21 Ɔ̃ Filitɛ̃ↄ aà kũ̀ aa aà wɛ́ bↄ̀bↄ, ↄ̃ aa gɛ̀aànↄ Gaza. Aa mↄgotɛ̃ gala kpàɛ̀, ↄ̃ àlɛ wísilↄ kpɛ́ pↄ́ wà aà dàu we. 
\v 22 Aà mipi nà kã́kpalɛawa sa.
\s1 Sãusↄ̃ↄ gaa
\p
\v 23 Filitɛ̃ kíaↄ kↄ̃ kã̀aa aa gɛ̀ ń dii Dagↄ̃ gbagbai, aalɛ pↄnakɛ, aalɛ mɛ: Wá dii wá ibɛɛ Sãusↄ̃ↄ nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩɛ. 
\v 24 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ aà è, aa ń dii sáaukpà aa mɛ̀:
\q1 Wá ibɛɛ wá bùsu dɛ̀,
\q1 à wá gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ dúuduu,
\q1 ↄ̃ wá dii aà nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩ.
\m
\v 25 Lá an pↄ kɛ̀na màa aa mɛ̀: À Sãusↄ̃ↄ sísi aà kↄ̃̀ↄ'owɛ̃ɛ. Ɔ̃ wà aà bↄ̀ kpɛ́ pↄ́ wà aà dàupiu, à yaalↄ kpàńzi. Ɔ̃ wà aà zɛ̀ kpɛ́ gbapɛlɛↄ zãnguo.
\p
\v 26 Sãusↄ̃ↄ ò ɛ̀waasona pↄ́ a ↄ kũaɛ: Gɛmanↄ kpɛ́ gbapɛlɛ pↄ́ kpɛ́ sɛaↄ saɛ mà ↄnanawà, mí gbãa'ewà. 
\v 27 Tã́akpɛpi pà. Gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ku we ń Filitɛ̃ kíaↄ píi. Gbɛ̃́ pↄ́ kú kpɛ́pi musuↄ kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o (3.000), aa mↄ̀ Sãusↄ̃ↄ kↄ̃̀ↄ gwai.
\p
\v 28 Sãusↄ̃ↄ wiilɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Dii Lua, to ma yã́ dↄngu. Lua, ma gba gbãa gɛ̃n doɛ bee mà tↄsiò Filitɛ̃ↄwa ma wɛ́ mɛ̀n pla yã́ musu. 
\v 29 À ↄnàna kpɛ́ gbapɛlɛ mɛ̀n pla pↄ́ kpɛ́pi sɛa guoguoↄwa, aà ↄplaa ku adowa, zɛɛ ku adowa. 
\v 30 À mɛ̀: To mà ga ń Filitɛ̃ↄ! À kulu kù, ↄ̃ à ↄpɛ̀wà ń gbãao, ↄ̃ kpɛ́pi kwɛ̀ kà Filitɛ̃ kíaↄla ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ. Gbɛ̃́ pↄ́ Sãusↄ̃ↄ ń dɛdɛ a gagↄↄↄ dasi dɛ gbɛ̃́ pↄ́ à ń dɛdɛ a bɛ̃́ɛzĩↄla. 
\v 31 Aà dãunaↄ ń aà de bɛdeↄ píi mↄ̀ aà gɛ sɛ̀ wà tàò, ↄ̃ aa aà mia kpàkↄ̃i ń a mae Manↄao, Zↄla ń Ɛsɛtaoo zãnguo. À dↄ̀aa Isailiↄnɛ wɛ̃̀ baoɛ.
\c 17
\s1 Mika tã́aↄ
\p
\v 1 Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde gↄ̃ɛe ku, aà tↄ́n Mika. 
\v 2 A ò a daɛ: Ãnusu ↄ̀aa sↄo ń basↄoo (1.100) pↄ́ wa sɛ̀ma kpã́i, kɛ́ n ade kà, má mà. Ãnusupi ku ma kĩ́iɛ. Mámɛ má sɛ̀. Ɔ̃ aà da òɛ̀: Dii báaadangu, nɛ́.
\p
\v 3 Kɛ́ à ã́nusupi sↄ̀aa a daɛ, ↄ̃ aà dapi mɛ̀: Ma ã́nusuɛ bee dìlɛ Dii pↄ́ ũɛ, wi tã́a píò, wi ado kásaonɛ. Má ɛa kpamaɛ. 
\v 4 Kɛ́ Mika ã́nusupi sↄ̀aa a daɛ màa, aà da ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa do sɛ kpà siawa, ↄ̃ à tã́a pìoɛ̀, à ado kàsaoɛ̀. Ɔ̃ wà gɛ kàlɛ Mika kpɛ́u. 
\v 5 Mikapi sↄ̃ a tã́akpɛ vĩ. À sa'o'ula ń tã́aↄ kɛ̀ yãa, ↄ̃ à a nɛgↄ̃ɛe dìlɛ a sa'ona ũ. 
\v 6 Gↄↄ bee Isailiↄ kía vĩo, yã́ pↄ́ kɛ̀ gbɛ̃́ɛ, ↄ̃ ì a pↄ́ kɛ.
\p
\v 7 À mↄ lè Levii bui ɛ̀waasoe ku Yuda buiↄ guu Bɛtɛlɛũ, Yuda buiↄ bùsuu. 
\v 8 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ we, àlɛ gu pↄ́ á zↄ̃lɛu wɛɛlɛ. Gↄↄ pↄ́ a bɛ zɛ́u, à kà Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu e Mika bɛ. 
\v 9 Ɔ̃ Mika aà là à mɛ̀: N bↄ má ni? A wèwà à mɛ̀: Levii buin ma ũ, ma bↄ Bɛtɛlɛũ, Yuda buiↄ bùsuuɛ. Gu pↄ́ má zↄ̃lɛu ↄ̃ málɛ wɛɛlɛ. 
\v 10 Mika òɛ̀: Zↄ̃lɛmanↄ, ní gↄ̃ ma mae ũ, ma sa'ona ũ. Máliↄ fĩabonɛ wɛ̃ ń wɛ̃o ã́nusu ↄwatɛ̃ kwikwi ń pↄkasaↄ ń pↄbleao. Ɔ̃ Levii buipi wèi. 
\v 11 Levii bui ɛ̀waasopi zↄ̃̀lɛ ń gↄ̃ɛpio, a gↄ̃̀ɛ̀ lá a nɛgↄ̃ɛwa. 
\v 12 Mika aà dìlɛ sa'ona ũ, ↄ̃ a ku Mika bɛ màa. 
\v 13 Mika mɛ̀: Má dↄ̃ kɛ́ Dii a ɛ̀fãaikɛmɛɛ sa, asa má sa'ona vĩ Levii bui ũ.
\c 18
\s1 Dã buiↄ Mika tã́aↄ naaa
\p
\v 1 Gↄↄ bee Isailiↄ kía vĩo, mɛ́ Dã buiↄ lɛ́ bùsu wɛɛlɛ wà zↄ̃lɛu, asa e tia kpaalɛ pↄ́ aa sɛ̀ Isaili bui kĩniↄ guu i gↄ̃ ń pↄ́ ũo. 
\v 2 Ɔ̃ aa ń nɛgↄ̃naↄ zĩ̀ gbɛ̃ↄn sↄo, aa ònɛ́: À gɛ bùsu kɛɛlɛ. Ɔ̃ aa bↄ̀ Zↄla ń Ɛsɛtaoo, aa gɛ̀ bùsu kɛɛlɛi, aalɛ a asiigwa. Ɔ̃ aa mↄ̀ Ɛflaiũ bùsu sĩ̀sĩdeu e Mika bɛ wɛ̃́lɛu, aa ì we. 
\v 3 Gↄↄ pↄ́ aa ku kãi ń aà bɛo, aa Levii bui ɛ̀waasopi lↄↄ dↄ̃̀, ↄ̃ aa lìlɛ we, aa aà là aa mɛ̀: Démɛ mↄ̀nnↄ lai? Bↄ́ ńlɛ kɛ guɛ beeui? Àkɛa ń kú lai? 
\v 4 Ɔ̃ à yã́ pↄ́ Mika kɛ̀ɛ ònɛ́ à mɛ̀: Àlɛ fĩabomɛɛ. Aà sa'onan ma ũ. 
\v 5 Ɔ̃ aa òɛ̀: Gbɛawɛ̃ɛ Luawa wà dↄ̃ tó wá tá a kɛ na. 
\v 6 Ɔ̃ sa'onapi wèmá à mɛ̀: À gɛ́ aafia. Dii dↄaaaɛ́ á tápi guu.
\p
\v 7 Gbɛ̃ↄn sↄopiↄ dàzɛu, ↄ̃ aa kà Laisi. Aa è gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ dↄdↄa lá Sidↄ̃deↄ ìↄ kuwa. Aa ku dↄdↄa we yãkelesai. Pↄe lɛ́ kɛ̃́sãmáo, an bùsu pↄ́pii vĩɛ. Aa kãi ń Sidↄ̃deↄo, mɛ́ an baa kú ń gbɛ̃eoo. 
\v 8 Kɛ́ aa ɛ̀a sù ń gbɛ̃́ↄ kĩ́i Zↄla ń Ɛsɛtaoo, an gbɛ̃́ↄ ń lá aa mɛ̀: Bↄ́ á è wei? 
\v 9 Aa wèmá aa mɛ̀: À fɛlɛ wà gɛ lɛ́lɛmá. Asa wa bùsupi è, a maa kɛ̀ zài, mɛ́ álɛ pↄe wo lao. Ásu zígbiakɛo. Wà gɛ bùsupi símá! 
\v 10 Tó wa ka we, wá gbɛ̃́ↄ le dↄdↄaɛ. Bùsu pↄ́ Lua kpàwápi zↄ̃ↄ, mɛ́ pↄe lɛ́ kɛ̃́sãwào.
\p
\v 11 Ɔ̃ Dã bui pↄ́ kú Zↄla ń Ɛsɛtaooↄ dàzɛu gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃, aa ń gↄ̃kɛbↄↄ kṹkũa. 
\v 12 Kɛ́ aalɛ gɛ́, aa bòokpà Kiliayaaliũ saɛ Yuda buiↄ bùsuu. Ayãmɛto wì mɛ gupiɛ Dãbuiↄboo e ń a gbão. A ku Kiliayaaliũ bɛ'aɛ oiɛ. 
\v 13 Bↄa we aa gɛ̀ Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩdeu e Mika bɛ wɛ̃́lɛu. 
\v 14 Ɔ̃ gbɛ̃ↄn sↄo pↄ́ aa gɛ̀ Laisi bùsu asiigwàↄ ò ń gbɛ̃́ↄnɛ: Á dↄ̃ kɛ́ sa'o'ula ń ua tã́aↄ ń tã́a pↄ́ wa pìo ń tã́a pↄ́ wa kàsao ku kpɛ́ɛ beeↄ do guua? Áↄ dↄ̃ sa lá á kɛ. 
\v 15 Aa lìlɛ we, aa gɛ̀ Levii bui ɛ̀waasopi lè Mika bɛ, ↄ̃ aa aà aafia gbɛ̀a. 
\v 16 Dã bui gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ pↄ́ aa ń gↄ̃kɛbↄↄ kṹkũapiↄ zɛa ua lɛ́u, 
\v 17 ↄ̃ gbɛ̃ↄn sↄopiↄ gɛ̃̀ kpɛ́u, aa sa'o'ulapi ń ua tã́apiↄ ń tã́a pↄ́ wa pìpio ń tã́a pↄ́ wa kàsapio sɛ̀lɛ. Sa'onapi zɛa ua lɛ́u ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ pↄ́ aa ń gↄ̃kɛbↄↄ kṹkũapiↄ. 
\v 18 Kɛ́ gbɛ̃́piↄ gɛ̃̀ Mika bɛ aa pↄ́piↄ sɛ̀lɛ, ↄ̃ sa'onapi ń lá à mɛ̀: Bↄ́ álɛ kɛ wei? 
\v 19 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Nílɛ! Ǹ n lɛ́ kpaaũ! Mↄ gɛ́wanↄ, ní gↄ̃ wá mae ũ, wá sa'ona ũ. Dɛa gbɛ̃́ mɛ̀ndo bɛ sa'ona ũ ge Isaili bui lɛɛ do sa'ona ũ, a kpele mɛ́ maanɛi? 
\v 20 Sa'onapi pↄ kɛ̀na. À sa'o'ulapi sɛ̀ ń tã́apiↄ, à nà gbɛ̃́piↄwa. 
\v 21 Aa dàzɛu, an nɛ́ↄ mɛ́ dↄaaa ń ń pↄtuoↄ ń ń àizɛɛↄ píi.
\p
\v 22 Kɛ́ aa kà zã̀ ń Mika bɛo, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ an bɛ kãi ń Mika bɛoↄ kↄ̃ kã̀aa, aa pɛ̀lɛ Dã buipiↄzi. 
\v 23 Aalɛ zↄadↄmá, ↄ̃ Dã buiↄ lìaa aɛdↄ̀má, aa ò Mikaɛ: Kpelewa ń kɛ̀ n gbɛ̃́ↄ kã̀aai? 
\v 24 A wèmá à mɛ̀: A tã́a pↄ́ má pìↄ sɛ̀lɛ, ↄ̃ a ta ń ma sa'onao. Bↄ́mɛ gↄ̃̀mɛɛ lↄi? Bↄ́yãi álɛ ma la yã́ pↄ́ ma leii? 
\v 25 Ɔ̃ Dã buiↄ wèwà aa mɛ̀: Ńsu lɛkpaakɛwanↄo, kɛ́ pↄkũmadeↄ su kusima ń n bɛdeↄ aa á dɛdɛo yã́i. 
\v 26 Ɔ̃ Dã buipiↄ dàzɛu. Kɛ́ Mika è gbɛ̃́piↄ gbãa dɛalaɛ, ↄ̃ à ɛ̀a tà bɛ.
\s1 Dã buiↄ zↄ̃lɛa Laisi
\p
\v 27 Dã buipiↄ sↄ̃ aa gɛ̀ Laisi ń tã́a pↄ́ Mika pìpiↄ ń aà sa'onao. Aa gɛ̀ lɛ̀lɛ gbɛ̃́ pↄ́ kú dↄdↄa yãkelesaipiↄwa. Aa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao, ↄ̃ aa tɛsↄ̃̀ ń wɛ̃́lɛwa. 
\v 28 Gbɛ̃e i e ń suabào, asa aa kãi ń Sidↄ̃oo, mɛ́ an baa kú ń gbɛ̃eoo. Wɛ̃́lɛpi ku gusalalau kãi ń Bɛleobɛoɛ. Ɔ̃ aa wɛ̃́lɛpi kɛ̀kɛ kàlɛ aa zↄ̃̀lɛu. 
\v 29 Aa ń dezi Dã, Isaili nɛ́ tↄkpàɛ̀, ãma wɛ̃́lɛpi tↄ́n Laisi káau. 
\v 30 Dã buipiↄ tã́apiↄ pɛ̀lɛ we, ↄ̃ aa Mↄizi nɛ́ Geesoũ bui Yonatãapi ń aà nɛ́ↄ dìlɛ ń sa'onaↄ ũ e gↄↄ pↄ́ wà bùsupi sìmá. 
\v 31 Gↄↄ pↄ́ Lua kpɛ́ kú Silo, gↄↄ bee ↄ̃ tã́a pↄ́ Mika pìpiↄ pɛ́lɛa Laisi.
\c 19
\s1 Levii bui ń a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀oo
\p
\v 1 Gↄↄ bee Isailiↄ kía vĩo. Levii buie mɛ́ kú Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde lɛ́wa, ↄ̃ à nↄsɛ̀ Bɛtɛlɛũ, Yuda buiↄ bùsuu, i mɛ́sɛdilɛɛ̀o. 
\v 2 Ɔ̃ nↄɛpi dↄ́ɛ'ĩi kɛ̀, ↄ̃ à bↄ̀ a zã́ bɛ à tà a mae bɛ Bɛtɛlɛũ, Yuda buiↄ bùsuu, a ku we e mↄ síiↄ̃. 
\v 3 Ɔ̃ aà zã́ fɛ̀lɛ gɛ̀ aà gbɛsii. À gɛ̀ we ń a zĩkɛnao ń zàa'ĩn mɛ̀n plao. Kɛ́ à kà nↄpi kĩ́i, nↄpi gɛ̃̀aànↄ a mae kpɛ́u. Kɛ́ nↄpi mae aà è, à gbãakpàaàzi ń pↄnao. 
\v 4 Aà ã̀nsuepi aà dìlɛ, ↄ̃ à ì we gↄↄ àaↄ̃, aalɛ pↄble, aalɛ igbɛ̃. 
\v 5 A gↄↄ síiↄ̃de zĩ́ ↄ̃ aa fɛ̀lɛ káaukaau, gↄ̃pi lɛ́ taa sↄukɛ à dazɛu, ↄ̃ aà ã̀nsuepi òɛ̀: Zɛ ǹ pↄble, ní gbasa dazɛu. 
\v 6 Ɔ̃ à zↄ̃̀lɛ pↄblè ń a ã̀nsuepio, aa igbɛ̃̀ sãnu. Ɔ̃ nↄpi mae òɛ̀: N yã́ na! I la gbã, ní pↄnakɛ. 
\v 7 Kɛ́ gu dↄ̀, à fɛ̀lɛ lɛ́ dazɛu lↄ, ↄ̃ aà ã̀nsuepi gìɛ lↄ, ↄ̃ à gↄ̃̀. 
\v 8 Kɛ́ gu dↄ̀ a gↄↄ sↄode, à fɛ̀lɛ lɛ́ dazɛu, ↄ̃ aà ã̀nsuepi mɛ̀: N yã́ na! Zɛ ǹ pↄble, ní gↄ̃ e ĩatɛ̃ busa. Ɔ̃ aa pↄblè ḿpla sãnu.
\p
\v 9 Kɛ́ gↄ̃ɛpi fɛ̀lɛ lɛ́ dazɛu ń a nↄpio ń a zĩkɛnao, aà ã̀nsue òɛ̀: Gwa, oosi kɛ̀, mɛ́ ĩatɛ̃ i gↄ̃ bílao. I la gbã lↄ! Gwa, gu lɛ́ gɛ̃kↄ̃u. I la, ní pↄnakɛ, zia kↄↄ káaukaau ní da n bɛ zɛ́u. 
\v 10 Gↄ̃ɛpi ye ia we yã́i lↄo, ↄ̃ à fɛ̀lɛ dàzɛu, à mipɛ̀ Yebusi pↄ́ wì mɛ lↄ Yelusalɛũwa ń a nↄpio ń a zàa'ĩn mɛ̀n plaↄ.
\p
\v 11 Kɛ́ aa kà kãi ń Yebusio, ĩatɛ̃ gɛ̃a kpɛ́u, ↄ̃ zĩkɛnapi ò a diiɛ: Wà lilɛ gɛ̃ Yebusi buiↄ wɛ̃́lɛɛ beeu wà i we laↄ! 
\v 12 Ɔ̃ aà dii òɛ̀: Wá gɛ̃ bui zĩ̀loↄ wɛ̃́lɛuo. Isaili buiↄ ku weo. Wà gɛ́ e Gibɛa. 
\v 13 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Wà gɛ́ ii Gibɛa ge Lama, wá gupiↄ do le. 
\v 14 Ɔ̃ aalɛ gɛ́. Kɛ́ aa kà Gibɛa, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu, ĩatɛ̃ gɛ̃̀ kpɛ́u. 
\v 15 Aa lìlɛ gɛ̀ ii we, ↄ̃ aa kàlɛ gãaɛ, gbɛ̃e i ń dilɛo.
\p
\v 16 Mae zie sù ń buao oosi. Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde gbɛ̃́ɛ, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ Gibɛa. Wɛ̃́lɛpideↄá Bɛ̃yãmɛɛ buiↄnɛ. 
\v 17 Kɛ́ à wɛzù, à nibↄↄ è kálɛ gãaɛ, ↄ̃ à nↄpi zã́ là à mɛ̀: Ńlɛ gɛ́ má ni? N bↄ má ni? 
\v 18 A wèwà à mɛ̀: Wa bↄ Bɛtɛlɛũ, Yuda buiↄ bùsuuɛ, ↄ̃ wálɛ tá Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde lɛ́wa. Ma bɛn we. Ma gɛ Bɛtɛlɛũɛ, ↄ̃ málɛ tá bɛ sa, ↄ̃ gbɛ̃e i ma dilɛo. 
\v 19 Wá zàa'ĩnaↄ sɛ̃ ń tàaao vĩ, mɛ́ mapi ń ma nↄɛo ń ma zĩkɛnao wá pɛ̃ɛ ń vɛ̃ɛo vĩ. Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, pↄe kɛ̃́sãawáo. 
\v 20 Ɔ̃ maezipi mɛ̀: Má á dilɛ, mí pↄ́ pↄ́ á yei kpáwá. Ásu i gãaɛo fá! 
\v 21 Ɔ̃ à tàńnↄ a bɛ, à sɛ̃ kpà ń zàa'ĩnaↄwa. Aa gbá pìpi, ↄ̃ aa pↄblè aa imì.
\p
\v 22 Aalɛ pↄnakɛ, ↄ̃ wɛ̃́lɛ gbɛ̃vãiↄ mↄ̀ lìa kpɛ́pii, aalɛ a gba gbɛ̃gbɛ̃, aalɛ wiidↄ maezi pↄ́ kpɛ́pi vĩwa, aalɛ mɛ: Bↄwɛ̃ɛ ń gↄ̃ɛ pↄ́ pìla n bɛo wà wúlɛaànↄ!\f + \fr 19.22 \fr*\ft Daa 19.5\ft*\f* 
\v 23 Ɔ̃ uabelepi bↄ̀má à mɛ̀: Ma gbɛ̃́ↄ, ásu yãvãikɛo. Lá gↄ̃ɛpi pìlaaɛ, ásu wíyãpi kɛo. 
\v 24 Gↄ̃ɛpi na ku la ń ma nɛnↄɛ lɛ́soo. Má bↄɛ́ńnↄ, í kɛńnↄ lá á yeiwa. Ãma ásu yãkpaanlapi kɛ gↄ̃ɛpiɛo.\f + \fr 19.24 \fr*\ft Daa 19.7-8\ft*\f* 
\v 25 Gbɛ̃́piↄ i we aà yã́io, ↄ̃ Levii buipi bↄ̀nɛ́ ń a nↄo. Ɔ̃ aalɛ aà dã̀akpakpa ń gbãao e ko gɛ̀ lɛ́ sɛ̃́ia zùò, ↄ̃ aa gbàsa wà aà gbàɛ. 
\v 26 Kɛ́ ko lɛ́ plaade zù, nↄɛpi fɛ̀lɛ gɛ̀ lɛ̀lɛ kpɛ́ pↄ́ a zã́ kúu kpɛɛlɛ, ↄ̃ a wúlɛa we e gu dↄ̀.
\p
\v 27 Kɛ́ aà zã́pi fɛ̀lɛ zɛwɛ̃̀ kↄↄ à dazɛu, ↄ̃ à su è a nↄpi wúlɛa kpɛɛlɛ, aà ↄ mɛ́ didia kpɛɛlɛ bèewa. 
\v 28 Ɔ̃ a òɛ̀: Fɛlɛ wà tá! Kɛ́ i aà wea mao, ↄ̃ à aà sɛ dà zàa'ĩna kpɛ, à dàzɛu. 
\v 29 Kɛ́ à kà bɛ, ↄ̃ à fɛ̃na sɛ̀, à a nↄ gɛpi zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ kↄ̃̀ↄ kuɛpla, à kpã̀sãkpãsã Isaili bùsuↄ guu píi.\f + \fr 19.29 \fr*\ft 1Sam 11.7\ft*\f* 
\v 30 Gbɛ̃́ pↄ́ èↄ píi mɛ̀: Za gↄↄ pↄ́ wá Isailiↄ wa bↄlɛ Egipi e gbã, wi yã́ɛ bee taa eo. À làasookɛ yã́piwa, à gwa lá wá sɛ́.
\c 20
\s1 Isailiↄ zĩkaa ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ
\p
\v 1 Ɔ̃ Isaili pↄ́ aa ku za Dã e Bɛɛsɛba ń Galada bùsuoↄ mↄ̀ kã̀aa Dii aɛ Mizipa ń lɛdoũo ḿpii. 
\v 2 Isaili bui píi dↄaanaↄ zɛ̀zɛ balu guu we ń zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa pla (400.000), baade a fɛ̃nda kũa. 
\v 3 À mↄ lè Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ mà Isaili bui kĩniↄ gɛ̀ Mizipa. Ɔ̃ Isailiↄ Levii buipi là à mɛ̀: Yã́pi dau siuwɛ̃ɛ lá a dɛ. 
\v 4 Ɔ̃ nↄ pↄ́ wa dɛ̀pi zã́ mɛ̀: Mapi ń ma nↄo wa gɛ ii Gibɛa, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuuɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Gibɛadeↄ fɛ̀lɛmanↄ, aa mↄ̀ lìa kpɛ́ pↄ́ má kúu gwã́ beezi, aa ye ma dɛ. Ɔ̃ aa wùlɛwulɛ ń ma nao, à gà. 
\v 6 Ɔ̃ ma a nↄ gɛpi sɛ̀ má zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ, má kpã̀sãkpãsã Isaili bùsuↄ guu píi, asa aa wíyã vãi kɛ̀ wá Isaili bùsuuɛ. 
\v 7 Á Isailiↄ, lá á sɛ́ à sɛ́. 
\v 8 Ɔ̃ gbɛ̃́pii fɛ̀lɛ ń lɛdoũo aa mɛ̀: Wá gbɛ̃e a ta bɛo. Wá gbɛ̃e a ta a bɛ wɛ̃́lɛuo. 
\v 9 Lá wá kɛ Gibɛadeↄnɛn kɛ: Wà gbɛla wá lɛ́lɛama yã́ musu. 
\v 10 Wà gbɛ̃́ↄ plɛplɛ Isaili buiↄ guu píi, gbɛ̃ↄn basↄo guu gbɛ̃ↄn kwikwi, gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo guu gbɛ̃ↄn basↄobasↄo, gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi guu, gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo. Gbɛ̃́piↄ i gɛ kũ̀sũa wɛɛlɛ zĩgↄ̃ↄnɛ, kɛ́ aa e gɛ́ Gibɛa, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu, aai wíyã pↄ́ aa kɛ̀ wá bùsuu fĩabonɛ́. 
\v 11 Màa Isailiↄ kã̀aa píi ń lɛdoũo, kɛ́ wa gɛ́ lɛ́lɛi wɛ̃́lɛpiwa.
\p
\v 12 Isailiↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀zĩ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ wɛ̃́lɛↄ guu píi aa mɛ̀: Dàa vãi pↄ́ wa kɛ̀ á bùsuu sↄ̃ bɛ? 
\v 13 À Gibɛa gbɛ̃vãipiↄ kpáwá wà ń dɛdɛ, wí tàaepi bↄ wá guu. Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ buipiↄ i we ń gbɛ̃́ Isailiↄ yãmào. 
\v 14 Aa bↄ̀lɛ ń wɛ̃́lɛↄ guu aa kã̀aa Gibɛa, kɛ́ aa zĩka ń Isaili bui kĩniↄ. 
\v 15 Gↄↄ bee Bɛ̃yãmɛɛ bui fɛ̃ndadeↄ kã̀aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo ń mɛ̀ndooɛ (26.000) ń Gibɛadeↄ zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo (700). 
\v 16 Gbɛ̃́piↄ guu zĩgↄ̃ ↄzɛɛdeↄ ku gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo. Baa mikã mɛ̀ndo an gbɛ̃e lí gbã́ ń gbɛmao à zã̀wào. 
\v 17 Isaili bui kĩniↄ sↄ̃ aa zĩgↄ̃ fɛ̃ndadeↄ kã̀aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa pla (400.000).
\p
\v 18 Isailipiↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ Bɛtɛli, ↄ̃ aa gbɛ̀a Luawa aa mɛ̀: Wá bui kpele mɛ́ a gɛ́ zĩkai ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ káaui? Dii mɛ̀: Yuda buiↄ mɛ́ aa gɛ́ sɛ̃́ia. 
\v 19 Kɛ́ a gu dↄ̀, Isailiↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ bòokpà Gibɛa saɛ. 
\v 20 Ɔ̃ aa bↄ̀lɛ gɛ̀ zĩkai ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ, aa zĩ'ↄpòońzi Gibɛa we. 
\v 21 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bↄ̀lɛ Gibɛa, ↄ̃ aa Isailipiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plao (22.000). 
\v 22 Isailiↄ kↄ̃ gbà sↄ̃, ↄ̃ aa ɛ̀a zĩ'ↄpòo gu pↄ́ aa pòou yãa lↄ. 
\v 23 Isailieↄ gɛ̀ lɛ́ ↄ́ↄlↄ Dii aɛ e oosi, ↄ̃ aa gbɛ̀awà aa mɛ̀: Wà ɛa gɛ́ zĩkai ń wá gbɛ̃́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ yã̀? Ɔ̃ Dii mɛ̀: À gɛ́!
\p
\v 24 Ɔ̃ Isailiↄ sↄ̃̀ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄzi zĩgↄↄ plaadepizĩ. 
\v 25 Kɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bↄ̀lɛ Gibɛa aa mↄ̀ dàńlɛ, aa Isailiↄ dɛ̀dɛ lↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao plasai (18.000), ampii fɛ̃ndadeↄnɛ sↄ̃. 
\v 26 Ɔ̃ Isailiↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ Bɛtɛli ḿpii, aa zↄ̃̀lɛ lɛ́ ↄ́ↄlↄ Dii aɛ. Aa lɛyè we e oosi, ↄ̃ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasaↄ ò'o Diiwa. 
\v 27-28 Gↄↄ bee Luabaakuańnↄ kpagolo kú we. Ɛleazaa nɛ́ Finɛasi, Aalona tↄũna mɛ́ sa'ona ũ. Ɔ̃ aa yãgbɛ̀a Diiwa aa mɛ̀: Wà ɛa gɛ́ zĩkai ń wá gbɛ̃́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ yã̀ ge wà kã́maboɛ? Ɔ̃ Dii mɛ̀: À gɛ́! Má ń naɛ́ á ↄzĩ zia.
\p
\v 29 Ɔ̃ Isailiↄ gɛ̀ gbɛ̃́ↄ ùlɛ'ulɛ aa lìa Gibɛai. 
\v 30 Zĩgↄↄ àaↄ̃de zĩ́ aa gɛ̀ zĩ'ↄpòo Bɛ̃yãmɛɛ buiↄzi lá aa kɛ̀ yãawa. 
\v 31 Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ daińlɛ e aa gɛ̀ kɛ̃̀ ń wɛ̃́lɛwa. Aa nà Isailiↄ dɛdɛawa lán yãa wà lↄ, ↄ̃ aa gbɛ̃ↄn baakwi taa dɛ̀dɛ Bɛtɛli zɛ́u ń Gibɛa zɛ́uo sɛ̃u we. 
\v 32 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ lɛ́ mɛ: Wálɛ ń fu lán yãawa. Isailiↄ sↄ̃ aalɛ mɛ: Wà bàalɛnɛ́, kɛ́ aa e kɛ̃́ ń wɛ̃́lɛwa e zɛ́kpaaↄu. 
\v 33 Isailiↄ gò ń tía ḿpii, aa gɛ̀ zĩ'ↄpòo Baali Tamaa, ↄ̃ Isaili pↄ́ ulɛaↄ bↄ̀lɛ ń ulɛkĩi Gibɛa bɛ'aɛ oi. 
\v 34 Ɔ̃ Isaili zĩgↄ̃ maa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwiↄ (10.000) gɛ̀ lɛ́lɛi Gibɛawa a bↄlɛu. Ɔ̃ zĩ pãsĩkũ̀, mɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ dↄ̃ yã́ a ń leo. 
\v 35 Dii tò Isailiↄ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ fù. Zĩbeezĩ Isailiↄ ń dɛdɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo ń basↄoo (25.100), fɛ̃ndadeↄnɛ ḿpii. 
\v 36 Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ è wà ń fú.
\p Isailiↄ gubↄ̀ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄnɛ yãa, kɛ́ aa daa gbɛ̃́ pↄ́ aa ń úlɛ'ulɛ Gibɛa saɛↄ gã̀u yã́i. 
\v 37 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ ulɛ'ulɛapiↄ bↄ̀lɛ ń wãao, aa gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu aa fã̀aau, ↄ̃ aa wɛ̃́lɛdeↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao míↄmiↄ. 
\v 38 À mↄ lè Isailiↄ lɛkpàaĩ ń gbɛ̃́ pↄ́ ulɛapiↄ yãaɛ aa mɛ̀: Tó a súɛlɛ dà wɛ̃́lɛa, 
\v 39 wápiↄ wá liaa ń wá yanaↄ zĩlauɛ.
\p Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ nà Isailiↄ dɛdɛawa, aa ń dɛdɛ gbɛ̃ↄn baakwi taawa, ↄ̃ aa mɛ̀: Wálɛ ń fu lán káauwaɛ. 
\v 40 Ɔ̃ tɛlu fɛ̀lɛ wɛ̃́lɛu. Kɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ sù ń kpɛ gwà, aa è tɛlu gbã́ dau. 
\v 41 Isailiↄ lìaamá, ↄ̃ gili gɛ̃̀ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄu, kɛ́ aa è yã́ ń lé yã́i. 
\v 42 Ɔ̃ aa ɛ̀a lɛ́ bàalɛ Isailiↄnɛ, aa sɛ̀lɛ gbáa oi, ↄ̃ wà pɛ̀má ń zĩo. Ɔ̃ Isailiↄ bↄ̀lɛ ń wɛ̃́lɛↄ guu, aa ń dɛdɛ we. 
\v 43 Aa koezↄ̃̀ńzi, ↄ̃ aa pɛ̀má, aai zɛnɛ́o e aa gɛ̀ ń lé Gibɛa gukpɛ oi. 
\v 44 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ gàga we gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao plasai (18.000), zĩgↄ̃ↄnɛ ḿpii. 
\v 45 An gbɛ̃eↄ ɛ̀a bàalɛ̀ sɛ̀lɛ gbáau e aa gɛ̀ tàò Limↄ gbɛ oi, ↄ̃ Isailiↄ ń kↄ̃naↄ dɛ̀dɛ zɛ́ↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo (5.000). Aa ń gbɛsɛ̀lɛ e Gidoũ, aa ń dɛdɛ we lↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ pla (2.000).
\p
\v 46 Zĩbeezĩ Bɛ̃yãmɛɛ bui fɛ̃ndade pↄ́ gàgaↄ píi kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), zĩgↄ̃ↄnɛ ḿpii. 
\v 47 An gbɛ̃́ pↄ́ aa ɛ̀a bàalɛ̀ sɛ̀lɛ gbáau aa tà Limↄ gbɛ kĩ́iↄ bↄ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃. Aa kɛ̀ we mↄ síiↄ̃ɛ. 
\v 48 Ɔ̃ Isailiↄ gɛ̀ Bɛ̃yãmɛɛ bui pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛoↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao. Aa pↄ́ pↄ́ aa è weↄ dɛ̀dɛ píiɛ, gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ, ↄ̃ aa tɛsↄ̃̀ ń wɛ̃́lɛpiↄwa píi.
\c 21
\s1 Nↄwɛɛlɛa Bɛ̃yãmɛɛ bui kↄ̃naↄnɛ
\p
\v 1 À mↄ lè Isailiↄ ladà Mizipa aa mɛ̀: Wá gbɛ̃e a a nɛ́ kpã́sã Bɛ̃yãmɛɛ buiewao. 
\v 2 Aa gɛ̀ Bɛtɛli aa zↄ̃̀lɛ Lua aɛ we e oosi, ↄ̃ aa wii gbãa lɛ̀, aalɛ ↄ́ↄlↄ maamaa 
\v 3 aa mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua, bↄ́yãi yã́pi wá lé, ↄ̃ wá bui lɛɛ do ku gbã lↄo ni?
\p
\v 4 Kɛ́ a gu dↄ̀, aa fɛ̀lɛ sa'okĩi bò, ↄ̃ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasaↄ ò'owà. 
\v 5 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wá Isaili bui kpele mɛ́ i mↄ kãaawanↄ Dii aɛo ni? Asa aa sì ń Luao yãa aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ gì mↄ́i Dii kĩ́i Mizipa, wa ade dɛɛ. 
\v 6 An gbɛ̃́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kɛ̀nɛ́ wɛ̃na, ↄ̃ aa mɛ̀: Wá Isailiↄ bui lɛɛ do mìdɛ fá. 
\v 7 Lá wá sì ń Diio wa mɛ̀, wá wá nɛ́ↄ kpã́sãmáo, kpelewa wá kɛ an gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ nↄ ei? 
\v 8 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wá Isaili bui kpele mɛ́ i mↄ Dii aɛ Mizipao ni? Gwa, gbɛ̃e i bↄ Yabɛsi Galada à mↄ̀ baluuo. 
\v 9 Aa gbɛ̃́ↄ dↄ̀dↄ, ↄ̃ aa è Yabɛsi Galada gbɛ̃e kú ń guuo.
\p
\v 10 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ kãaaa weↄ zĩgↄ̃ↄ gbàɛ we gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000), aa ònɛ́: À gɛ Yabɛsi Galadadeↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao ń ń nↄɛↄ ń ń nɛ́ↄ. 
\v 11 Tó a ka, à gↄ̃ɛↄ dɛdɛ píi ń nↄɛ pↄ́ gↄ̃ɛ dↄ̃̀ↄ. 
\v 12 Aa wɛ̃́ndia lɛ́soↄ è Yabɛsi Galadadeↄ guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla, ↄ̃ aa tàńnↄ ń bòou Silo, Kanaa bùsuu. 
\v 13 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ kãaaa weↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa gɛ̀ awakpà Bɛ̃yãmɛɛ bui pↄ́ kú Limↄ gbɛzĩↄnɛ. 
\v 14 Zĩbeezĩ Bɛ̃yãmɛɛ buipiↄ sù, ↄ̃ Isailiↄ Yabɛsi Galada nↄɛ pↄ́ aai ń dɛdɛoↄ kpàmá, kási nↄɛpiↄ i pɛɛmáo.
\p
\v 15 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kɛ̀nɛ́ wɛ̃na, asa Dii tò gupua bↄ̀ Isaili buiↄ guuɛ. 
\v 16 Ɔ̃ balu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mɛ̀: Lá Bɛ̃yãmɛɛ bui nↄɛe ku lↄo, kpelewa wá kɛ an gↄ̃ɛ pↄ́ gↄ̃̀ↄ nↄ ei? 
\v 17 Sema Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsu gↄ̃ an gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ↄ pↄ́ ũ, kɛ́ Isaili bui lɛɛ doe su bãdɛo yã́i. 
\v 18 Wá e wà wá nɛ́ↄ kpã́sãmáo, asa wá sì ń Luao wa mɛ̀ Lua láaizĩ gbɛ̃́ pↄ́ a nɛ́ kpã̀sã Bɛ̃yãmɛɛ buiewawaɛ. 
\v 19 À gwa! Dii dikpɛ pↄ́ wì kɛ Silo wɛ̃ ń wɛ̃o kà kãi. Silo ku Bɛtɛli gugbãntoo oiɛ, zɛ́ pↄ́ ì bↄ Bɛtɛli ì gɛ́ Sikɛũ gukpɛ oi, Lebona gɛↄmidↄkĩi oi.
\p
\v 20 Ɔ̃ aa lɛdà Bɛ̃yãmɛɛ buiↄwa aa mɛ̀: À gɛ ulɛ'ulɛ vɛ̃ɛbuↄ guu, 
\v 21 íↄ gugwagwa. Tó Silo nɛnↄɛↄ bↄ̀lɛ ↄ̃wãi, à bↄlɛ vɛ̃ɛbupiu kpakpa, á baade i a pↄ́ kṹ nↄ ũ à taò a bùsuu. 
\v 22 Tó an maeↄ ge an dãↄↄ mↄ̀wá ń zↄao, wí onɛ́ aa gbɛ̃kɛkɛɛ́, asa wi nↄ eɛ́ zĩ pↄ́ wá kà guuo. Lá aamɛ aa nɛ́piↄ kpã̀sãwáo, aa tàae vĩ lↄo. 
\v 23 Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ buipiↄ kɛ̀ màa. Kɛ́ nɛnↄɛↄ bↄ̀lɛ lɛ́ ↄ̃wã, ↄ̃ an baade a pↄ́ kũ̀, aa tàńnↄ ń bùsuu. Aa ń wɛ̃́lɛↄ kɛ̀kɛ kàlɛ, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛu. 
\v 24 Bee gbɛa kɛ́ Isailiↄ fã̀aa Silo, an baade tà a bùsuu a gbɛ̃́ↄ kĩ́iɛ. 
\v 25 Gↄↄ bee sↄ̃ Isailiↄ kía vĩo, yã́ pↄ́ kɛ̀ gbɛ̃́ɛ ↄ̃ ì a pↄ́ kɛ.