\id GEN Genesis in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Daalɛa
\toc1 Daalɛa Mↄizi lá sɛ̃́ia
\toc2 Daa
\mt1 DAALƐA
\mt2 Mↄizi lá sɛ̃́ia
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Bibeli lá sɛ̃́ia tↄ́n Daalɛa. À luabɛ ń dṹniao kɛa yã'òwɛ̃ɛ, ì to wà dↄ̃ lá Lua gbɛ̃nazĩnaↄ kɛ̀, lá duuna ń taasio gɛ̃̀ dṹnia guu, lá Lua ì yã́sɛ ń gbɛ̃nazĩnaↄ. Bee gbɛa lápi bui pↄ́ wì mɛ Isailiↄ bↄkĩi ↄ̀lↄwɛ̃ɛ.
\ip Lɛɛ 1-11. Kpelewa wá fↄ̃ dṹnia pↄ́ wá kú a guuɛ bee gbá dↄ̃i? Kpelewa gbɛ̃nazĩna dɛi? Dé a dɛ a ũ dṹnia guui? Bↄ́yãi gbɛ̃nazĩnaↄ ìↄ ĩ́i ń kↄ̃oi? Vãipi ɛsɛ kúa? Yãgbɛaa beeↄá wá gbãdeↄ yã́ɛ ↄ̃ Daalɛa lá lɛɛ 1-11 lɛ́ a bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ: Gↄ̃ɛ ń nↄɛo kɛa (1-2), an kɛ̃akↄ̃wa ń Luao (3), Abɛli ń Kãinio (4), Nↄee yã́ ń idaa dṹniala yã́o (6-9), Babɛli kpɛdidiakↄ̃a (11).
\ip Lɛɛ 12-50 lɛ́ lá Lua gbɛ̃nazĩna suabaayã zɛkàlɛ yã'owɛ̃ɛ, lá à Isaili dezi káauↄ sìsi à ń sɛ́ a zↄ̀blenaↄ ũ. Ablahaũ tↄbↄ̀ a luanaaikɛa ń a misiilɛa Luaɛo yã́iɛ, ↄ̃ aà yãkɛapi lɛ́ gbɛ̃́ↄ da zɛ́wa e ń a gbão (12.1-25.18). Bee gbɛa aà nɛ́ Izaaki ń aà tↄũna Yakↄbu pↄ́ wì mɛ lↄ Isailio ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla pↄ́ dɛ Isaili bui kuɛplaↄ dezi káauↄ ũo yã́ (25.19-35.29). Yosɛfuá Yakↄbu nɛ́ↄ doɛ. Yakↄbu ń a nɛ́ↄ ń a daɛↄ taa Egipi bùsuu yã́ musu, Yosɛfupi mɛ́ ń mide ũ (37.1-50.26).
\ip Daalɛa lá yã́ pↄ́ gbɛ̃́ káaueↄ kɛ̀ↄ bↄↄlɛkɛ̀wɛ̃ɛ, azaiasa yã́ pↄ́ Lua kɛ̀ↄ. Gĩa sɛ̃́ia lápi Lua dṹniakɛa bↄↄlɛkɛ̀wɛ̃ɛ. Bee lɛ́ Lua zↄ̃ↄkɛ ↄlↄwɛ̃ɛ. Aàpi mɛ́ kɛ̀. Lápi láakĩi Lua lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀ á gi àↄ laaidↄ a gbɛ̃́ↄwaɛ. Za lápi daalɛa e a midɛawa Lua mɛ́ mide ũ. Ì to wà a dↄ̃, ì yã́kpalɛkɛńnↄ à ń swã́gaga, ì a gbɛ̃́ↄ da zɛ́wa à dↄńlɛ, ì to an yã́ àↄ wɛbↄa lá á yeiwa.
\ip Wá kɛ kpelewa ni? Lua ye wà a náaikɛ, wí lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ↄ yã́si, wíↄ zĩkɛ a yãdilɛaↄ ń a ikoyãↄwa. Lápi Isailiↄ fɛlɛkaayã ziↄ dàu a sìuwɛ̃ɛ, kɛ́ wà e dↄ̃ lá an dezi káauↄ Lua náaikɛ̀, wí Lua náaikɛ màa gbã sↄ̃.
\c 1
\s1 Lua dṹnia kɛa
\p
\v 1 Asĩnizĩ Lua musu ń zĩ́lɛo kɛ̀. 
\v 2 Gu da pãɛ, a kɛkɛao, gusia mɛ́ da ísiaa, ↄ̃ Lua Nisĩna lɛ́ yàakpa ípia. 
\v 3 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Gu pu!\f + \fr 1.3 \fr*\ft 2Kln 4.6\ft*\f* Ɔ̃ gu pù. 
\v 4 A è gupuapi maa, ↄ̃ à gupua kɛ̃̀aa ń gusiao. 
\v 5 À tↄkpà gupuaɛ fãanɛ, gusia sↄ̃ gwãasĩna. Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ sɛ̃́ian we.
\p
\v 6 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Bàluma àↄ ku íↄ zãnguo, kɛ́ à ípiↄ kɛ̃kↄ̃wa. 
\v 7 Ɔ̃ à bàluma kɛ̀ màa, à í pↄ́ kú bàluma zíɛ kɛ̃̀kↄ̃wa ń í pↄ́ kú a musuo.\f + \fr 1.7 \fr*\ft 2Piɛ 3.5\ft*\f* 
\v 8 Ɔ̃ à tↄkpà bàlumapiɛ luabɛ. Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ plaaden we.
\p
\v 9 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Í pↄ́ kú zĩ́lɛ kãaa gudoũ, gugii bↄ. Ɔ̃ à kɛ̀ màa. 
\v 10 À tↄkpà gugiipiɛ tↄↄlɛ, ↄ̃ à tↄkpà í pↄ́ kã̀aaɛ ísia. Ɔ̃ a è à kɛ̀ maa. 
\v 11 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Láↄ bↄlɛ tↄↄlɛ ń sɛ̃̀ wɛdeↄ ń lí nɛdeↄ, baade ń a buio. Ɔ̃ à kɛ̀ màa, 
\v 12 láↄ bↄ̀lɛ tↄↄlɛ ń sɛ̃̀ wɛdeↄ ń lí nɛdeↄ, baade ń a buio. Ɔ̃ Lua è à kɛ̀ maa. 
\v 13 Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ àaↄ̃den we.
\p
\v 14 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Pↄgupunaↄ aaↄ ku musu, aaↄ fãanɛ kɛ̃́kↄ̃wa ń gwã́o, aaↄ dikpɛↄ ń gↄↄↄ ń wɛ̃ↄ ↄlↄnɛ́. 
\v 15 Aaↄ dɛ pↄgupunaↄ ũ musu, kɛ́ aaↄ dṹnia pu. Ɔ̃ à kɛ̀ màa. 
\v 16 À pↄgupuna zↄ̃ↄↄ kɛ̀ mɛ̀n pla, a pↄ́ pↄ́ gbãa ìↄ kible fãanɛ, a pↄ́ pↄ́ busɛ ìↄ kible gwã́. À saanaↄ kɛ̀ lↄ. 
\v 17 À ń pɛpɛ musu aaↄ dṹnia pu, 
\v 18 aaↄ kible fãanɛ ń gwãasĩnao, aaↄ gupua kɛ̃kↄ̃wa ń gusiao. Ɔ̃ a è à kɛ̀ maa. 
\v 19 Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ síiↄ̃den we.
\p
\v 20 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Pↄ́ wɛ̃nideↄ í pa yↄ̃̀ɛyↄ̃ɛ, bãↄ ligua musu, aaↄ vua bàlumau. 
\v 21 Ɔ̃ à pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kú íu yↄ̃̀ɛyↄ̃ɛↄ kɛ̀ ń kpↄ̀ gbɛ̃̀nɛↄ píi baade ń a buio. À bãↄ kɛ̀ píi lↄ baade ń a buio. Ɔ̃ a è à kɛ̀ maa. 
\v 22 À báaadàńgu à mɛ̀, aaↄ nɛ'i, aaiↄ kↄ̃́, kpↄↄ i ísia pa, bãↄ i kↄ̃ tↄↄlɛ. 
\v 23 Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ sↄoden we.
\p
\v 24 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Pↄ́ wɛ̃nideↄ aaↄ ku tↄↄlɛ, pↄtuoↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ baade ń a buio. Ɔ̃ à kɛ̀ màa. 
\v 25 Lua sɛ̃̀anↄbↄↄ kɛ̀ baade ń a buio. À pↄtuoↄ kɛ̀ baade ń a buio. À pↄ́taa'onkuawaↄ kɛ̀ baade ń a buio. Ɔ̃ a è à kɛ̀ maa.
\p
\v 26 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Wà gbɛ̃nazĩnaↄ kɛ wá taa ũ, aaiↄ dɛwáwa,\f + \fr 1.26 \fr*\ft 1Kln 11.7\ft*\f* aaiↄ iko vĩ kpↄↄwa ń bãↄ ń pↄtuoↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi. 
\v 27 Ɔ̃ Lua gbɛ̃nazĩnaↄ kɛ̀ azĩa taa ũ. Aà zĩa taa ↄ̃ à ń kɛ́ a ũ. À ń kɛ́ gↄ̃ɛ ń nↄɛoɛ.\f + \fr 1.27 \fr*\ft Mat 19.4\ft*\f* 
\v 28 À báaadàńgu a ònɛ́: Àↄ nɛ'i, íↄ kↄ̃́, í dṹnia pa, íↄ gbãablewà. Àↄ iko vĩ kpↄↄwa ń bãↄ ń pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ ì táa'o tↄↄlɛwaↄ píi. 
\v 29 Ɔ̃ Lua mɛ̀: Ma pↄ́ wɛ́nade pↄ́ kú tↄↄlɛwaↄ kpàwá á pↄblea ũ píiɛ ń lí nɛdeↄ píi. 
\v 30 Ma blɛ pↄ́ ì bↄlɛ tↄↄlɛwa kpà pↄ́ wɛ̃nideↄwa píi an blɛ ũɛ, nↄ̀bↄↄ ń bãↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi. Ɔ̃ à kɛ̀ màa. 
\v 31 Lua pↄ́ pↄ́ á kɛ̀ↄ è píi, à kɛ̀ maa wásawasa. Gu sì, gu dↄ̀, a gↄↄ sooloden we.
\c 2
\p
\v 1 Màa Lua musu ń zĩ́lɛo kɛ̀ ń ń pↄ́ↄ píi. 
\v 2 E a gↄↄ soplade zĩ́ àↄ ká, zĩ pↄ́ àlɛ kɛpi làa. A gↄↄ sopladepi zĩ́ ↄ̃ à kã́mabò ń zĩ pↄ́ á kɛ̀o.\f + \fr 2.2 \fr*\ft Ɛbɛ 4.4\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ à báaadà gↄↄ sopladepiu a dìlɛ a pↄ́ ũ, kɛ́ zĩbeezĩ à kã́mabò ń zĩ pↄ́ á kɛ̀o píi yã́i.\f + \fr 2.3 \fr*\ft Bↄa 20.11\ft*\f*
\s1 Edɛni lu
\p
\v 4 Musu ń zĩ́lɛo kɛa yã́n kɛ: Gↄↄ pↄ́ Dii Lua zĩ́lɛ ń musuo kɛ̀, 
\v 5 bua pↄe i bↄlɛ tↄↄlɛwa yãao, baa sɛ̃, asa Dii Lua i to lou mào, mɛ́ gbɛ̃e ku à tↄↄlɛ zĩkɛo. 
\v 6 Sua mɛ́ ì kpa dṹniau, ↄ̃ ì mↄ̀sɛpisi tↄↄlɛwa píi.
\p
\v 7 Dii Lua gↄ̃ɛ ikàsa ń bùsutio. Kɛ́ à ĩ́an wɛ̃nide pɛ̀ aà níu, ↄ̃ gↄ̃ɛpi gↄ̃̀ gbɛ̃́ bɛ̃́ɛ ũ.\f + \fr 2.7 \fr*\ft 1Kln 15.45\ft*\f* 
\v 8 Dii Lua lu kɛ̀kɛ gukpɛ oi gu pↄ́ wì mɛ Edɛni, ↄ̃ à gↄ̃ɛ pↄ́ á kɛ̀pi dàu we. 
\v 9 Dii Lua tò lí bui píi bↄ̀lɛ tↄↄlɛ. Lípiↄ kɛfɛũ, mɛ́ an bɛ blea na. Lí wɛ̃nide\f + \fr 2.9 \fr*\ft Zia 2.7, 22.2, 14\ft*\f* ku lupi guo, mɛ́ lí pↄ́ ì dↄ̃a maa ń a vãio inɛ́ kú we lↄ.
\p
\v 10 Swa ku Edɛni, ìↄ mↄ̀sɛpisi lupiwa. Bↄa we à gↄ̃nakɛ̃̀ síiↄ̃. 
\v 11 A sɛ̃́ia tↄ́n Pisↄ̃, ↄ̃mɛ liaa Avila bùsui píi. Vua ku bùsupiu, 
\v 12 mɛ́ vuapi kɛfɛũ. Zↄ̃go'ↄ kú we lↄ ń gbɛ̀ bɛɛɛde pↄ́ wì mɛ onisio. 
\v 13 Swapi gↄ̃na plaade tↄ́n Giↄ̃, a liaa Kusi bùsui píi. 
\v 14 A gↄ̃na àaↄ̃de tↄ́n Tigilisi, a dↄ̀ↄ tà Asili bùsu gukpɛ oi. Swapi gↄ̃na síiↄ̃de tↄ́n Uflata.
\p
\v 15 Dii Lua gↄ̃ɛpi dìlɛ Edɛni lupi guu, aàↄ a zĩkɛ, iↄ gwa. 
\v 16 Ɔ̃ à yãdìlɛɛ̀ à mɛ̀: Ńyↄ̃ fↄ̃ ǹ lupi lí píi bɛ ble, 
\v 17 ãma ńsu lí pↄ́ ì dↄ̃a maa ń a vãio inɛ́ bɛ bleo, asa tó ń blè, n gaɛ.
\p
\v 18 Dii Lua mɛ̀: Gↄ̃ɛ kua ado maao. Má dↄnlɛde kɛɛ̀ aà gbɛ̃do ũɛ. 
\v 19 Ɔ̃ à bùsu sɛ̀ à nↄ̀bↄↄ kɛ̀ò píi ń bãↄ píi, ↄ̃ à mↄ̀ńnↄ gↄ̃ɛ kĩ́i, kɛ́ à e lá a tↄ́kpanɛ́. Tↄ́ pↄ́ gↄ̃ɛpi kpà pↄ́ wɛ̃nidepiↄnɛ píi gↄ̃̀ ń tↄ́ ũ. 
\v 20 Gↄ̃ɛpi tↄkpà pↄtuoↄnɛ píi ń bãↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ píi, ãma i dↄnlɛde e ń guu a gbɛ̃do ũo. 
\v 21 Ɔ̃ Dii Lua tò gↄ̃ɛpi gɛ̃̀ ń io. Kɛ́ àlɛ i'o, ↄ̃ à aà gbã̀tɛ̃ɛwa mɛ̀ndo bↄ̀, ↄ̃ à aà mɛ tàta a gbɛu. 
\v 22 Ɔ̃ à gↄ̃ɛpi gbã̀tɛ̃ɛwa pↄ́ á bↄ̀pi lìlɛ nↄɛ ũ, ↄ̃ à gɛ̀aànↄ aà kĩ́i. 
\v 23 Ɔ̃ gↄ̃ɛpi mɛ̀:
\q1 Gbɛ̃́ɛ bee sa,
\q1 aà wá bↄ̀ ma wá guuɛ,
\q1 mɛ́ aà mɛ bↄ̀ ma mɛ guuɛ.
\q1 Wàli oɛ̀ nↄɛ,
\q1 kɛ́ wà aà bↄ̀ gↄ̃ɛ guu yã́i.
\p
\v 24 Ayãmɛto gↄ̃ɛ ì go a de ń a daowa, ì na a nawa, ↄ̃ aaì gↄ̃ lán sàwakula ń gbalaowa.\f + \fr 2.24 \fr*\ft Mat 19.5, 1Kln 6.16, Ɛfɛ 5.31\ft*\f* 
\v 25 Gↄ̃ɛ ń a nao ku puizi an pla ḿpii, kási wí lí ń kũo.
\c 3
\s1 Gbɛ̃nazĩna kɛ̃akↄ̃wa ń Luao
\p
\v 1 Mlɛ̃\f + \fr 3.1 \fr*\ft Zia 12.9, 20.2\ft*\f* mɛ́ kↄ̃ni vĩ dɛ sɛ̃̀anↄbↄ pↄ́ Dii Lua kɛ̀ↄla píi, ↄ̃ à nↄɛ là à mɛ̀: Lua mɛ̀ ásu lupi líe bɛ bleoɛa? 
\v 2 Ɔ̃ nↄɛ wè mlɛ̃piwa: Wá fↄ̃ wà lupi libɛ ble, 
\v 3 ãma lí pↄ́ kú lupi guo, Lua mɛ̀ wásu wà a bɛ bleo, wásu ↄkãwà seo, kɛ́ wásu gao yã́i. 
\v 4 Ɔ̃ mlɛ̃ òɛ̀: Á ga seo!\f + \fr 3.4 \fr*\ft Zãa 8.44\ft*\f* 
\v 5 Lua dↄ̃ tó á blè, á wɛ́ a kɛ̃́, í gↄ̃ láawa, íↄ maa ń vãio dↄ̃.
\p
\v 6 Kɛ́ nↄɛ è lípi bɛ kɛfɛũ mɛ́ a blea aↄ na, a to gbɛ̃́ wɛ́ kɛ̃́, ↄ̃ à a bɛ bò a blè.\f + \fr 3.6 \fr*\ft 2Kln 11.3\ft*\f* A kpà a zã́wa, ↄ̃ a blè sↄ̃.\f + \fr 3.6 \fr*\ft Lom 5.12-21\ft*\f* 
\v 7 An pla ḿpii an wɛ́ kɛ̃̀, ↄ̃ aa dↄ̃̀ sa kɛ́ wa ku puizi. Ɔ̃ aa goola lá nàmi aa nàńzi.
\p
\v 8 Kɛ́ gↄ̃ɛ ń a nao Dii Lua kĩ́i mà, àlɛ bɛbɛ luu oosiɛlɛ, ↄ̃ aa ùlɛɛ̀ lupi láu. 
\v 9 Ɔ̃ Dii Lua lɛzù gↄ̃ɛzi à mɛ̀: Ń kú má ni? 
\v 10 A wèwà à mɛ̀: Kɛ́ ma n kĩ́i mà, ↄ̃ vĩa ma kũ, kɛ́ má kú puizi yã́i, ↄ̃ ma ulɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii Lua aà là à mɛ̀: Démɛ ònɛ ń kú puiziɛi? Lí pↄ́ ma ginɛ ǹ a bɛ ble, ń blè yã̀? 
\v 12 A wèwà à mɛ̀: Nↄɛ pↄ́ ń kpàa àↄ kumanↄ mɛ́ lípi bɛ kpàa, ↄ̃ má blè. 
\v 13 Ɔ̃ Dii Lua nↄɛ là à mɛ̀: Bↄ́yãi ń kɛ̀i màai? A wèwà à mɛ̀: Mlɛ̃ mɛ́ ma sãsã, ↄ̃ má blè.\f + \fr 3.13 \fr*\ft 2Kln 11.3, 1Tim 2.14\ft*\f* 
\v 14 Ɔ̃ Dii Lua ò mlɛ̃ɛ:
\q1 Lá ń kɛ̀ màa, ńyↄ̃ↄ dɛ láaipↄ ũ
\q1 dɛ pↄtuoↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄla píi,
\q1 ńyↄ̃ↄ táa'o n gbɛɛwaɛ,
\q1 luutɛ̃ iↄ gɛ̃ n lɛ́u e n wɛ̃ni lɛ́u.
\q1
\v 15 Mpi ń nↄɛo, má ĩ́ida á zãnguo,
\q1 n bui ń aà buio zãnguo.
\q1 Aà bui a n mi wí,\f + \fr 3.15 \fr*\ft Lom 16.20, Zia 12.17\ft*\f*
\q1 mɛ́ ńyↄ̃ aà gbatoe kɛ'ĩa.
\q1
\v 16 Ɔ̃ a ò nↄɛɛ:
\q1 Má n nↄsia taasi kã́fĩnɛ,
\q1 níↄ nɛ'i ń wãwão.\f + \fr 3.16 \fr*\ft 1Tim 2.15\ft*\f*
\q1 N zã́ ni aliↄ kumaɛ,
\q1 mɛ́ aↄ iko vĩmaɛ.
\q1
\v 17 Ɔ̃ a ò gↄ̃ɛɛ:
\q1 Lá n n na yãmà,
\q1 n lí pↄ́ ma ginɛ ǹ a bɛ ble blè,
\q1 tↄↄlɛ a gↄ̃ láaipↄ ũ n yã́i,\f + \fr 3.17 \fr*\ft Lom 8.20\ft*\f*
\q1 taasi guu ↄ̃ ńyↄ̃li blɛ eu e n wɛ̃ni lɛ́u.
\q1
\v 18 Bua pↄ́ↄ ↄ̃ ńyↄ̃li ble,
\q1 ali lɛↄ ń lá ṹadeↄ bↄlɛnɛ.
\q1
\v 19 Isimagakpaa guu ↄ̃ ńyↄ̃li blɛbleu,\f + \fr 3.19 \fr*\ft 2Tɛs 3.12\ft*\f*
\q1 e ǹ ɛa ǹ gɛ̃ò tíu,
\q1 asa wekĩi ma n bↄu.
\q1 Bùsutin n ũ,
\q1 mɛ́ ńyↄ̃ ɛa gↄ̃ bùsutipi ũɛ.\f + \fr 3.19 \fr*\ft Soũ 90.3\ft*\f*
\m
\v 20 Adamu\f + \fr 3.20 \fr*\ft Bee mɛ̀ gbɛ̃nazĩna.\ft*\f* tↄkpà a naɛ Ɛva,\f + \fr 3.20 \fr*\ft Bee mɛ̀ wɛ̃ni.\ft*\f* asa gbɛ̃́pii daziɛ. 
\v 21 Dii Lua báa ula kɛ̀ Adamuɛ ń a nao a dànɛ́. 
\v 22 Ɔ̃ à mɛ̀: Gbɛ̃nazĩna maa ń vãio dↄ̃̀ sa, à gↄ̃̀ láwáwa. Wà giɛ̀ aà lí wɛ̃nide bɛ bo ble, kɛ́ asu àↄ ku gↄↄpiio yã́i.\f + \fr 3.22 \fr*\ft Zia 22.14\ft*\f* 
\v 23 Ɔ̃ Dii Lua aà yà à aà bↄ̀ Edɛni lupi guu. Ɔ̃ Adamu gɛ̀ tↄↄlɛ pↄ́ Lua aà kɛ̀ò zĩkɛ̀. 
\v 24 Kɛ́ Dii Lua aà yà, ↄ̃ à malaika gã̀sĩadeↄ kàlɛ Edɛni lupi gukpɛ oi, aaↄ lí wɛ̃nide zɛ́ dↄ̃́a ń fɛ̃nda pↄ́ lɛ́ liasãizↄ̃, a wɛ́tɛ̃ lɛ́ tɛkɛo.
\c 4
\s1 Kainu ń Abɛlio
\p
\v 1 Adamu a na Ɛva dↄ̃̀ nↄɛ ũ, ↄ̃ à nↄsì à Kainu\f + \fr 4.1 \fr*\ft Bee mɛ̀ ma nɛ'ì.\ft*\f* ì. Ɔ̃ à mɛ̀: Ma gↄ̃ɛ ì ń Dii gbãao. 
\v 2 Ɔ̃ à aà dãuna Abɛli ì lↄ. Abɛli kɛ̀ sãdãna ũ mɛ́ Kainu kɛ̀ sɛ̃̀wana ũ. 
\v 3 Gↄↄewa Kainu mↄ̀ ń a buapↄ́ↄ à Dii gbà. 
\v 4 Abɛli sↄ̃ à mↄ̀ ń a sãnɛ sɛ̃́ia mɛkpaao. Abɛli yã́ kà Diigu, ↄ̃ à aà gba sì.\f + \fr 4.4 \fr*\ft Ɛbɛ 11.4\ft*\f* 
\v 5 Kainu sↄ̃, aà yã́ i ka Diiguo, ↄ̃ i aà gba sio. Ɔ̃ Kainu pↄ pà maamaa, aà oa ↄ̃̀ↄkpà. 
\v 6 Ɔ̃ Dii ò Kainuɛ: Bↄ́yãi n pↄ fɛ̃̀ii? Àkɛa n oa ↄ̃̀ↄkpài? 
\v 7 Tó n zɛ ń yãmaao, n oa aↄ weeao lé? Tó ni zɛ ń yãmaao sↄ̃o, duuna naalɛnɛ n kpɛɛlɛ. N ni lɛ́ aà dɛ, sema ǹ zĩblewà.
\p
\v 8 Ɔ̃ Kainu ò a dãuna Abɛliɛ: Wà gɛ́ sɛ̃u. Kɛ́ aa kà we, ↄ̃ à fɛ̀lɛ ń a dãunao à aà dɛ̀.\f + \fr 4.8 \fr*\ft Mat 23.35, 1Zãa 3.12, Yud 11\ft*\f* 
\v 9 Dii Kainu là à mɛ̀: Má n dãuna Abɛli kuui? A wèwà à mɛ̀: Má dↄ̃o. Ma dãuna dↄ̃̀anan ma ũa? 
\v 10 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Bↄ́ ń kɛ̀i? N dãuna au lɛ́ lɛzumazi za tↄↄlɛ mà zɛanↄ.\f + \fr 4.10 \fr*\ft Ɛbɛ 12.24\ft*\f* 
\v 11 Tiasa ńyↄ̃ gↄ̃ láaipↄ ũɛ, ní zãkũ ń tↄↄlɛ pↄ́ n dãuna au mì n ↄzĩo. 
\v 12 Tó n sɛ̃wà, tↄↄlɛ a kã́fĩakɛnɛo. Ńyↄ̃ↄ sↄ̃kĩikpakpa ǹyↄ̃ liaaliaa dṹnia guuɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Kainu ò Diiɛ: Ĩadamaɛ bee gbãa dɛmala, má fↄ̃o. 
\v 14 Ńlɛ ma ya tↄↄlɛu la gbãɛ sa. Máↄ kɛ̃amaɛ sa. Máↄ sↄ̃kĩikpakpaɛ, míↄ liaaliaa dṹnia guu, gbɛ̃́ pↄ́ kpàaũmanↄ i ma dɛ. 
\v 15 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Màa no! Tó gbɛ̃́ n dɛ, wa n pↄ́ tↄsinɛ gɛ̃n soplaɛ. Ɔ̃ Dii wɛ̃̀sãe kɛ̃̀ Kainuwa, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kpàaũaànↄ su aà dɛo yã́i. 
\v 16 Ɔ̃ Kainu dàzɛu à kɛ̃̀ Diiwa. À gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Nↄdi bùsuu Edɛni gukpɛ oi.
\p
\v 17 Kainu wùlɛ ń a nↄo, ↄ̃ à nↄsì à Ɛnↄki ì. A gbɛa Kainu wɛ̃́lɛ kàlɛ, ↄ̃ à a nɛ́pi tↄ́ kpàɛ̀. 
\v 18 Ɛnↄki Iladi ì, Iladi Mɛuyaɛ ì, Mɛuyaɛ Mɛtusaɛ ì, Mɛtusaɛ Lemɛki ì. 
\v 19 Lemɛki nↄsɛ̀ mɛ̀n pla, ado tↄ́n Ada, ado Zila. 
\v 20 Ada Yabali ì. Ɔ̃mɛ pↄdãna pↄ́ aaìↄ ku zwã̀akpɛuↄ dezi káau ũ. 
\v 21 Aà dãuna tↄ́n Yubali. Ɔ̃mɛ mↄↄnlɛnaↄ ń kulɛpɛnaↄ dezi káau ũ. 
\v 22 Zila sↄ̃, ↄ̃mɛ Tubali Kainu ì. Sian aà ũ. Ì pↄ́pii pí ń mↄsio ń mↄgotɛ̃o. Aà dãe tↄ́n Naama. 
\v 23 Lemɛki ò a naↄnɛ:
\q1 Ada ń Zilao, à ma yãma,
\q1 ma naↄ, à swã́kpa ma yã́i.
\q1 Gbɛ̃e ma kɛ'ĩa, ↄ̃ ma aà dɛ̀,
\q1 ɛ̀waasopi ma lɛɛ, ↄ̃ ma aà kàalɛ.
\q1
\v 24 Wa Kainu pↄ́ tↄsiɛ̀ gɛ̃n soplaɛ,
\q1 ma Lemɛki ma pↄ́ sↄ̃,
\q1 gɛ̃n bàaↄ̃kwi ń soplao.\f + \fr 4.24 \fr*\ft Mat 18.22\ft*\f*
\m
\v 25 Adamu wùlɛ ń a nↄo lↄ, ↄ̃ à nɛgↄ̃ɛ ì. À tↄkpàɛ̀ Sɛti,\f + \fr 4.25 \fr*\ft Bee mɛ̀ gɛ̃ɛ.\ft*\f* asa à mɛ̀ Lua a gba nɛ́ pãle Abɛli pↄ́ Kainu aà dɛ̀ gɛ̃ɛ ũɛ. 
\v 26 Sɛti sↄ̃ à nɛgↄ̃ɛ ì, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Ɛnↄsi. Za zĩbeezĩ ↄ̃ wà nà Dii sísiawa.
\c 5
\s1 Adamu buiↄ
\r (1Lad 1.1-4)
\p
\v 1 Adamu buiↄ yã́n kɛ: Gↄↄ pↄ́ Lua gbɛ̃nazĩnaↄ kɛ̀, à ń kɛ́ láawaɛ. 
\v 2 À gↄ̃ɛ kɛ̀ ń nↄɛo, ↄ̃ à báaadàńgu. À tↄkpànɛ́ Gbɛ̃nazĩna.
\p
\v 3 Adamu wɛ̃̀ basoolokwide (130) guu ↄ̃ à nɛ'ì láawa a taa ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Sɛti. 
\v 4 Sɛti ia gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ (800), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 5 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basoolokwio (930), ↄ̃ à gà.
\p
\v 6 Sɛti wɛ̃̀ basↄosↄode (105) guu ↄ̃ à Ɛnↄsi ì. 
\v 7 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń soplao (807), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 8 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄokwi ń plao (912), ↄ̃ à gà.
\p
\v 9 Ɛnↄsi wɛ̃̀ basiiↄ̃kwide (90) guu ↄ̃ à Kena ì. 
\v 10 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń gɛ̃oo (815), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 11 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄosↄoo (905), ↄ̃ à gà.
\p
\v 12 Kena wɛ̃̀ bàaↄ̃kwide (70) guu ↄ̃ à Maalalee ì. 
\v 13 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń blao (840), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 14 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄokwio (910), ↄ̃ à gà.
\p
\v 15 Maalalee wɛ̃̀ bàaↄ̃sↄode (65) guu ↄ̃ à Yɛlɛdi ì. 
\v 16 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń baakwio (830), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 17 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basↄo sↄosaio (895), ↄ̃ à gà.
\p
\v 18 Yɛlɛdi wɛ̃̀ baswaaↄ̃ ń plaode (162) guu ↄ̃ à Ɛnↄki ì. 
\v 19 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ (800), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 20 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń baswaaↄ̃ ń plao (962), ↄ̃ à gà.
\p
\v 21 Ɛnↄki wɛ̃̀ bàaↄ̃sↄode (65) guu ↄ̃ à Mɛtusela ì. 
\v 22 A gbɛa à tɛ̀ Luazi e wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń basↄoo (300), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 23 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń baswaaↄ̃sↄoo (365), 
\v 24 à tɛ̀ Luazi, ↄ̃ wà kùawà, kɛ́ Lua aà sɛ̀\f + \fr 5.24 \fr*\ft Ɛbɛ 11.5, Yud 14\ft*\f* bↄ̀ò dṹniau yã́i.
\p
\v 25 Mɛtusela wɛ̃̀ ↄ̀aa do kuɛ'aaↄ̃saide (187) guu ↄ̃ à Lemɛki ì. 
\v 26 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃, bao plasai mɛ́ kuo (782), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 27 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń baswaaↄ̃kwi dosaio (969), ↄ̃ à gà.
\p
\v 28 Lemɛki kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa doɛ, bao plasai mɛ́ kuo (182), ↄ̃ à nɛgↄ̃ɛ ì. 
\v 29 À tↄkpàɛ̀ Nↄee\f + \fr 5.29 \fr*\ft Bee mɛ̀ nↄ̀sɛninia.\ft*\f* à mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ bee mɛ́ a wá nↄ̀sɛ níniwɛ̃ɛ zĩ gbãa pↄ́ wálɛ kɛ Dii lɛkɛa tↄↄlɛɛ yã́i yã́ musu. 
\v 30 Nↄee ia gbɛa Lemɛki kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa àaↄ̃ sↄosai (595), à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ. 
\v 31 Kɛ́ à kà wɛ̃̀ ↄ̀aa àaↄ̃ ń baswaaↄ̃kwi ń soplao (777), ↄ̃ à gà.
\p
\v 32 Nↄee wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń basↄoode (500) guu ↄ̃ à Sɛũ ń Haũo ń Yafɛtio ì.
\c 6
\s1 Gbɛ̃nazĩnaↄ ↄ̃̀ↄkpaa
\p
\v 1 Kɛ́ gbɛ̃nazĩnaↄ nà dasikũawa mɛ́ aalɛ ligua, aalɛ nɛnↄɛnaↄ i, 
\v 2 ↄ̃ Lua nɛ́ↄ\f + \fr 6.2 \fr*\ft Sɛti buiↄ (Daa 4.26).\ft*\f* è gbɛ̃nazĩn nɛnↄɛpiↄ kɛfɛũ, ↄ̃ aa ń sɛ́ ń pↄeãwa. 
\v 3 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Ma Nisĩna aↄ ku gbɛ̃nazĩnaↄ guu gↄↄpiio, asa aa sã̀sã ń dàa yã́iɛ. Wɛ̃̀ basoolo mɛ́ gↄ̃̀nɛ́. 
\v 4 Gbɛ̃́ gbã̀aↄ ku dṹnia guu gↄↄ bee ń gↄↄ bee gbɛao lↄ, gↄↄ pↄ́ Lua nɛ́piↄ gbɛ̃nazĩn nɛnↄɛↄ dↄ̃̀ nↄɛↄ ũ, mɛ́ aa nɛ́ↄ ìńnↄ. An nɛ́piↄ mɛ́ nɛgↄ̃na pↄ́ aa tↄbↄ̀ za káauↄ ũ.
\p
\v 5 Kɛ́ Dii è gbɛ̃nazĩnaↄ yãvãikɛ̀ zↄ̃ↄ dṹniau, gↄↄpii yãbɛ̃ɛ làasoo ↄ̃ aaìↄ kɛ ado,\f + \fr 6.5 \fr*\ft Mat 24.37-39, 1Piɛ 3.20\ft*\f* 
\v 6 ↄ̃ aà pↄ yà gbɛ̃nazĩna pↄ́ á kɛ̀ tↄↄlɛ yã́ musu. Aà nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà, 
\v 7 ↄ̃ à mɛ̀: Má gbɛ̃nazĩna pↄ́ má kɛ̀ waa tↄↄlɛwaɛ, gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń bãↄ, asa ma pↄ yà an kɛa yã́ musuɛ. 
\v 8 Ɔ̃ Dii Nↄee wɛgwà.
\s1 Nↄee yã́
\p
\v 9 Nↄee buiↄ yã́n kɛ: Nↄeeá gbɛ̃maaɛ. Aà gↄↄ aàpi mɛ́ tàae vĩo, à tɛ̀ Luazi. 
\v 10 Nↄee nɛgↄ̃ɛↄ ì gbɛ̃ↄn àaↄ̃, Sɛũ ń Haũo ń Yafɛtio. 
\v 11 Gbɛ̃́pii ↄ̃̀ↄkpaa Luaɛ, vãikɛa ń gbãao dṹnia pà. 
\v 12 Kɛ́ Lua dṹnia gwà, a è a ↄ̃̀ↄkpà, asa gbɛ̃́pii zɛ́ kolea sɛ̀ɛ.
\p
\v 13 Ɔ̃ Lua ò Nↄeeɛ: Má è gbɛ̃́pii kà kaalɛa, asa an yã́i vãikɛa ń gbãao lì dṹniaa. Má ń kaalɛ sãnu ń dṹniaoɛ. 
\v 14 Gó'ilɛna kɛ ń lipɛpɛɛo, ní kɛ ń a kpɛaↄ, ní kↄtaa lɛwà a guu ń a kpɛo. 
\v 15 Lá ńyↄ̃ gópi kɛn kɛ: A gbã̀a àↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aa do ń basↄooɛ, a yàasa gã̀sĩsuu blakwi, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu baakwi. 
\v 16 Pↄ́ku gópia, ní gupua to a lɛ́ zãnguo ń góo gã̀sĩsuu do. Ní a lɛ́ bↄ a gbã̀tɛ̃ɛu, ní gópi kpaalɛ lɛɛ àaↄ̃ didiakↄ̃a.
\p
\v 17 Mapi sↄ̃ má tó í da dṹniaa, kɛ́ mà pↄ́ pↄ́ ĩ́an wɛ̃nide kú ń guuↄ kaalɛ píi. Pↄ́ pↄ́ kú dṹnia guuↄ gaga píi. 
\v 18 Ń beeo ma bàa aↄ kunnↄ, ní gɛ̃ gópi guu ń n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nao ń n nɛ́ↄ naↄ. 
\v 19 Ní pↄ́ wɛ̃nide píi sɛ gɛ̃ńnↄ mɛ̀n plapla, kɛ́ aa e wàↄ ku. 
\v 20 Bã buiↄ ń nↄ̀bↄ buiↄ ń pↄ́taa'onkuawa buiↄ píi aa mↄ n kĩ́i mɛ̀n plapla, kɛ́ aa e wàↄ ku. 
\v 21 Blɛ pↄ́ wì ble píi sɛ́lɛ kãaa á kũ̀sũa ũ, ápiↄ ń pↄ́piↄ. 
\v 22 Ɔ̃ Nↄee kɛ̀ màa, à yã́ pↄ́ Lua òɛ kɛ̀ píi.\f + \fr 6.22 \fr*\ft Ɛbɛ 11.7\ft*\f*
\c 7
\s1 Í daa dṹniaa
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii ò Nↄeeɛ: Gɛ̃ gó guu ń n bɛdeↄ, asa má è ḿmɛ ń maamɛɛ tiadeↄ guu. 
\v 2 Nↄ̀ↄ pↄ́ wì sa'oòↄ sɛ gɛ̃ò da ń sao soplapla, ní nↄ̀ↄ pↄ́ wìli sa'oòòↄ sɛ mɛ̀n plapla da ń sao. 
\v 3 Bãↄ sɛ gɛ̃ò lↄ da ń sao soplapla, kɛ́ an bui e aaↄ ku dṹniau gupiiu. 
\v 4 Asa gↄↄ sopla gbɛa má tó lou ma tↄↄlɛ e gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao, kɛ́ mà pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ má kɛ̀ↄ waa tↄↄlɛwa píi.
\p
\v 5 Nↄee yã́ pↄ́ Dii òɛ kɛ̀ píi. 
\v 6 Gↄↄ pↄ́ í dà dṹniaa, Nↄee wɛ̃̀ ↄ̀aa àaↄ̃ɛ. 
\v 7 À gɛ̃̀ gó'ilɛna guu ń a nɛ́ↄ ń a nao ń a nɛ́ↄ naↄ, kɛ́ aa e bↄ ípi yã́u. 
\v 8 Ɔ̃ nↄ̀ↄ pↄ́ wì sa'oòↄ ń nↄ̀ↄ pↄ́ wìli sa'oòòↄ ń bãↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ 
\v 9 mↄ̀ Nↄee kĩ́i gó guu mɛ̀n plapla da ń sao lá Lua òɛ̀wa. 
\v 10 Gↄↄ sopla gbɛa í zↄ̃ↄpi dṹnia lè. 
\v 11 Nↄee wɛ̃̀ ↄ̀aa àaↄ̃de, a mↄ plaade gↄↄ gɛ̃o ń plaode zĩ́, ↄ̃ ísi pↄ́ kú tↄↄlɛ zíɛ nibↄnaↄ pũ̀na píi, mɛ́ loupↄↄ fↄ̃̀. 
\v 12 Lou mà e gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao.
\p
\v 13 Zĩbeezĩ Nↄee gɛ̃̀ gó guu ń a nɛ́ↄ Sɛũ ń Haũo ń Yafɛtio ń a nao ń a nɛ́ↄ naↄ gbɛ̃ↄn àaↄ̃,\f + \fr 7.13 \fr*\ft 2Piɛ 2.5\ft*\f* 
\v 14 ń sɛ̃̀anↄbↄↄ píi ń buiwa ń pↄtuoↄ píi ń buiwa ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi ń buiwa ń pↄ́ vuaaↄ píi ń buiwa, bãↄ ń pↄ́ gã̀sĩadeↄ píi. 
\v 15 Pↄ́ pↄ́ ì weↄ mↄ̀ Nↄee kĩ́i gó guu bui ń buio mɛ̀n plapla. 
\v 16 Pↄ́ wɛ̃nideↄ bui píi gɛ̃̀ da ń sao lá Lua dìlɛɛ̀wa. Ɔ̃ Dii gbatàńlɛ.
\p
\v 17 Lou mà e gↄↄ bla. Kɛ́ í lɛ́ kã́fĩ, ↄ̃ à gó sɛ̀ fɛ̀lɛò tↄↄlɛa. 
\v 18 Í fɛ̀lɛ à kã̀fĩ maamaa, à dà tↄↄlɛa, ↄ̃ gópi da ía. 
\v 19 Í kã̀fĩ à dà tↄↄlɛa nàai, à kù gbɛ̀sĩsĩ lɛsĩ pↄ́ kú dṹniauↄla míↄ. 
\v 20 Í fɛ̀lɛ kù gbɛ̀sĩsĩpiↄla e gã̀sĩsuu gɛ̃o. 
\v 21 Pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ ì táa'o tↄↄlɛwaↄ gàga píi, bãↄ ń pↄtuoↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ píi. 
\v 22 Pↄ́ pↄ́ ì we mɛ́ a ku sĩ̀sĩaↄ gàga píi. 
\v 23 Pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kú sĩ̀sĩaↄ mìdɛ píi. Gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń bãↄ mìdɛ dṹnia guu. Nↄee mɛ́ bↄ̀ ado ń pↄ́ pↄ́ kuaànↄ gó guuↄ.\f + \fr 7.23 \fr*\ft 2Piɛ 3.6\ft*\f* 
\v 24 Ɔ̃ í daa dṹniaa màa e gↄↄ basoplakwi.
\c 8
\s1 Í goa dṹniaa
\p
\v 1 Nↄee ń sɛ̃̀anↄbↄↄ ń pↄtuo pↄ́ kuaànↄ gó guuↄ píi yã́ dↄ̀ Luagu. Kɛ́ à ĩ́anapɛ̀ tↄↄlɛwa, ↄ̃ í nà baawa. 
\v 2 Ísi pↄ́ kú tↄↄlɛ zíɛ nibↄnaↄ ń loupↄↄfↄ̃ao tàta, ↄ̃ lou kɛ̃̀. 
\v 3 Ípi lɛ́ ba busɛbusɛ, àlɛ lao e gↄↄ basoplakwi. 
\v 4 Mↄ soplade gↄↄ gɛ̃o ń plaode zĩ́, gópi dì gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Alalatawa. 
\v 5 Ípi lɛ́ lao e mↄ kwideu. Mↄ kwidepi gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ gbɛ̀sĩsĩↄ misonaↄ bↄ̀.
\p
\v 6 Gↄↄ bla gbɛa Nↄee gó fɛnɛnti pↄ́ á bↄ̀ wɛ̃̀, 
\v 7 ↄ̃ à gbagbaa gbàɛ. Àlɛ vua, ìↄ gɛ́ le, ìↄ su la, e í gɛ̀ bà tↄↄlɛwa. 
\v 8 À felena gbàɛ lↄ, kɛ́ à e dↄ̃ tó í lào tↄↄlɛwa. 
\v 9 Kɛ́ felenapi i pɛ́kĩi eo, ↄ̃ à ɛ̀a sùwà gó guu, asa í daa dṹniaa píiɛ. Nↄee ↄbↄ̀ a kũ̀ à gɛ̃̀ò gó guu. 
\v 10 À kã́mabò e gↄↄ sopla, ↄ̃ à ɛ̀a felena gbàɛ lↄ. 
\v 11 Felenapi ɛ̀a sùwà oosi, à kùla kàso kpaa a lɛ́zĩ. Ɔ̃ Nↄee dↄ̃ kɛ́ í lào tↄↄlɛwa. 
\v 12 À kã́mabò gↄↄ sopla lↄ, ↄ̃ à ɛ̀a felenapi gbàɛ, i ɛa sùwà lↄo. 
\v 13 Nↄee wɛ̃̀ ↄ̀aa àaↄ̃ ń mɛ̀ndoode, a mↄ sɛ̃́ia gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́, í bà tↄↄlɛwa, ↄ̃ à gópi musu gò. Kɛ́ à gugwà, a è í làa tↄↄlɛwa. 
\v 14 A mↄ plaade gↄↄ baasↄo ń plaode zĩ́ tↄↄlɛ giigàga.
\p
\v 15 Ɔ̃ Lua yã'ò Nↄeeɛ à mɛ̀: 
\v 16 Bↄ gó guu ń n nao ń n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛ́ↄ naↄ. 
\v 17 Pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kunnↄↄ bↄlɛ píi, bãↄ ń nↄ̀bↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi, aa fãaa tↄↄlɛ, aaiↄ nɛ'i, aaiↄ kã́fĩ dṹnia guu. 
\v 18 Ɔ̃ Nↄee bↄ̀ ń a nɛ́ↄ ń a nao ń a nɛ́ↄ naↄ. 
\v 19 Nↄ̀bↄↄ píi ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi ń bãↄ píi ń pↄ́ pↄ́ ì táa'o tↄↄlɛwaↄ píi, aa bↄ̀lɛ gó guu bui ń buio.
\p
\v 20 Ɔ̃ Nↄee Dii gbagbakĩi bò. À nↄ̀bↄ ń bã pↄ́ wì sa'oòↄ kũ̀, ↄ̃ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òòwà. 
\v 21 Kɛ́ Dii a gĩmà, à kɛ̀ɛ̀ na, ↄ̃ à làasookɛ̀ à mɛ̀: Má ɛa láaizĩ tↄↄlɛwa gbɛ̃nazĩna yã́i lↄo, asa gbɛ̃nazĩna làasoo ìↄ vãi za aà ɛ̀waasogↄↄɛ. Má ɛa pↄ́ wɛ̃nideↄ kaalɛ lá má kɛ̀wa lↄo. 
\v 22 E dṹnia gɛ àↄ kuò pↄ́tↄ̃a ń pↄkɛkɛao, ĩ́ana ń guwãao, buziɛ ń saɛo, fãanɛ ń gwãasĩnao, a kee a midɛo.
\c 9
\s1 Lua bàa kua ń Nↄeeo
\p
\v 1 Ɔ̃ Lua báaadà Nↄeegu ń aà nɛ́ↄ, a ònɛ́: Àↄ nɛ'i àↄ kã́fĩ, í dṹnia pa.\f + \fr 9.1 \fr*\ft Daa 1.28\ft*\f* 
\v 2 Nↄ̀bↄↄ ń bãↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń kpↄↄ píi aaↄ á vĩa vĩ. Ma ń naɛ́ á ↄzĩɛ.\f + \fr 9.2 \fr*\ft Zaa 3.7\ft*\f* 
\v 3 Pↄ́ pↄ́ ì táa'oↄ píi aaↄ dɛ á pↄblea ũ.\f + \fr 9.3 \fr*\ft 1Tim 4.3-4\ft*\f* Ma ń kpáwá píiɛ, lá ma blɛ pↄ́ ì bↄlɛ tↄↄlɛwaↄ kpàwá yãawa.\f + \fr 9.3 \fr*\ft Daa 1.29\ft*\f* 
\v 4 Ãma ásuli nↄ̀ↄ pↄ́ wi a kòlokpao soo, asa a au mɛ́ a wɛ̃ni ũ.\f + \fr 9.4 \fr*\ft Zĩn 15.20\ft*\f* 
\v 5 Má á au pↄ́ dɛ á wɛ̃ni ũ tↄsiɛ́ɛ. Tó nↄ̀ↄ gbɛ̃dɛ̀, ge tó gbɛ̃́ a gbɛ̃́dee dɛ̀, má aà au tↄsiɛ̀. Má tↄsi gbɛ̃́ pↄ́ a gbɛ̃́dee dɛ̀wa.\f + \fr 9.5 \fr*\ft Bↄa 20.13\ft*\f* 
\v 6 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃dɛ̀, wàli ade dɛ, asa ma gbɛ̃nazĩna kɛ̀ ma taa ũɛ.\f + \fr 9.6 \fr*\ft Daa 1.26\ft*\f* 
\v 7 Àↄ nɛ'i àↄ kã́fĩ, í li dṹniaa, íↄ kↄ̃́.
\p
\v 8 Lua yã'ò Nↄeeɛ ń aà nɛ́ↄ lↄ à mɛ̀: 
\v 9 Ma bàa aↄ kúánↄ ń á buiↄɛ, 
\v 10 ń pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kúánↄ aa bↄ̀ gó guuↄ píi, bãↄ ń pↄtuoↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ ń pↄ́ pↄ́ kú tↄↄlɛwaↄ píi. 
\v 11 Ma bàa aↄ kúánↄɛ. Má pↄ́ wɛ̃nideↄ midɛ píi ń í daa dṹniaao lↄo. Í a da dṹniala à kaalɛ lↄo.\f + \fr 9.11 \fr*\ft Isa 54.9\ft*\f* 
\v 12 Ɔ̃ Lua ɛ̀a mɛ̀: Ma bàa aↄ kúánↄ ń pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kúánↄↄ e gↄↄpiiɛ. A seelan kɛ: 
\v 13 Má a nàali bↄ louwa ma bàa kua ń dṹniao seela ũ. 
\v 14 Tó má tò lou sìsi mɛ́ nàali bↄ̀wà, 
\v 15 lá ma bàa kúánↄ ń pↄ́ wɛ̃nide bui píio, a yã́ ali dↄmaguɛ. Má tó í zↄ̃ↄkũ à pↄ́ wɛ̃nide kaalɛ píi lↄo. 
\v 16 Tó ma nàali è louwa, ma bàa kua ń pↄ́ wɛ̃nide bui píio e gↄↄpii yã́ ali dↄmaguɛ. 
\v 17 Ɔ̃ Lua ò Nↄeeɛ: Ma bàa kua ń pↄ́ wɛ̃nide pↄ́ kú dṹnia guu píio seelan we.
\s1 Nↄee nɛ́ↄ
\p
\v 18 Nↄee nɛ́ pↄ́ aa bↄ̀lɛ gó guuↄ tↄ́n kɛ: Sɛũ, Haũ, Yafɛti. Haũ mɛ́ Kanaa de'ia ũ. 
\v 19 Nↄee nɛ́ↄn we gbɛ̃ↄn àaↄ̃. An buiↄ mɛ́ kpálɛ dṹnia guu píi.
\p
\v 20 Nↄeeá sɛ̃̀wanaɛ, ↄ̃ à vɛ̃ɛbu kɛ̀. 
\v 21 Kɛ́ à vɛ̃ɛmì à kã̀, ↄ̃ aà pↄ́ↄ pìliwà a kpɛ́u. 
\v 22 Kɛ́ Kanaa de'ia Haũ ń mae puizi è, à bↄ̀ gɛ ò Sɛũɛ ń Yafɛtio. 
\v 23 Ɔ̃ Sɛũ ń Yafɛtio ulada sɛ̀ wa kà ń gã̀u ń pla, aa táa'ò ń kpɛo, an aɛ dↄa gupãle oi kɛ́ aasu ń mae puizi eo yã́i, aa gɛ̀ ń mae puizi ùlɛò. 
\v 24 Kɛ́ Nↄee vɛ̃ɛ wèewà à vù, a mà lá a nɛ́ gbɛzã kɛ̀ɛ, 
\v 25 ↄ̃ à mɛ̀:
\q1 Kanaa\f + \fr 9.25 \fr*\ft Bee mɛ̀ mìsiilɛna.\ft*\f* a gↄ̃ láaipↄ ũɛ,
\q1 ↄ̃mɛ aↄ a gbɛ̃́ↄ zↄnkɛ̃sãna ũ.
\m
\v 26 Ɔ̃ à mɛ̀:
\q1 Wà Dii Sɛũ\f + \fr 9.26 \fr*\ft Bee mɛ̀ tↄ́.\ft*\f* Lua sáaukpa,
\q1 Kanaa buiↄ aaↄ dɛ Sɛũ buiↄ zↄↄ ũɛ.
\q1
\v 27 Lua kã́fĩakɛ Yafɛtiɛ,\f + \fr 9.27 \fr*\ft Bee mɛ̀ kã́fĩa.\ft*\f*
\q1 Yafɛti buiↄ bɛkpa ń Sɛũ buiↄ,
\q1 Kanaa buiↄ aaↄ dɛ Yafɛti buiↄ zↄↄ ũɛ.
\m
\v 28 Í daa dṹniaa gbɛa Nↄee kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń basoplakwio (350). 
\v 29 À kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa síiↄ̃ ń basoplakwioɛ (950), ↄ̃ à gà.
\c 10
\s1 Nↄee buiↄ
\r (1Lad 1.5-23)
\p
\v 1 Nↄee nɛgↄ̃ɛↄ Sɛũ ń Haũo ń Yafɛtio ń ń nɛgↄ̃ɛ pↄ́ aa ì í daa dṹniaa gbɛaↄ yã́n kɛ: 
\v 2 Yafɛti nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Gomɛɛ, Magↄgu, Mɛdɛ, Gɛlɛsi, Tubali, Mɛsɛki ń Tilasio. 
\v 3 Gomɛɛ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Asɛnazi, Lifa, Tↄgaama. 
\v 4 Gɛlɛsi nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Ɛlisa, Taasisi, Sipi, Lodani. 
\v 5 Buipiↄ mɛ́ lìgua ísiagɛɛwa, aa kↄ̃kpaalɛ̀ bùsu ń bùsuo, bui ń buio daɛdaɛ, baade ń a buiyão.
\p
\v 6 Haũ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Etiopi, Egipi, Libii, Kanaa. 
\v 7 Etiopi nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Saba, Avila, Sabata, Laama ń Sabatɛkao. Laama nɛgↄ̃ɛↄn Seba ń Dedão ũ. 
\v 8 Niũlodiá Etiopi buiɛ lↄ. Ɔ̃mɛ dṹnia nɛgↄ̃n tↄde sɛ̃́ia ũ. 
\v 9 A dɛ Diiɛ toensa ũ. A yã́i tò wì mɛ: Lán Niũlodi dɛ toensa ũ Diiɛwa. 
\v 10 Babiloni bùsu pↄ́ à kiblèwà káau mɛɛwiaↄn Babɛli ń Ɛlɛkio ń Akadio ń Kalenↄo. 
\v 11 Bↄa we à gɛ̀ Asili bùsuu, ↄ̃ à Niniva kàlɛ ń Leobotiio ń Kalao 
\v 12 ń Lɛsɛ̃ pↄ́ kú Niniva zãnguo ń Kala pↄ́ dɛ mɛɛwia zↄ̃ↄ ũo.
\p
\v 13 Egipi buiↄn kɛ: Ludi buiↄ, Anaũ buiↄ, Lɛaba buiↄ, Nafɛtu buiↄ, 
\v 14 Patusi buiↄ, Kasulu buiↄ, Kɛlɛti bui pↄ́ Filitɛ̃ↄ bↄ̀ ń guuↄ.
\p
\v 15 Kanaa nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Sidↄ̃ buiↄn kɛ: Iti buiↄ, 
\v 16 Yebusi buiↄ, Amↄle buiↄ, Giigasi buiↄ, 
\v 17 Ivi buiↄ, Aaka buiↄ, Sini buiↄ, 
\v 18 Aavadi buiↄ, Zɛmali buiↄ, Amata buiↄ. Kanaa buipiↄ lìgua gbɛzãɛ, 
\v 19 an bùsu zɛlɛn kɛ: Bↄa za Sidↄ̃ gɛa Gelaa pↄ́ kú Gaza saɛ e Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo ń Ademao ń Zeboiũ pↄ́ kú Lasa saɛo. 
\v 20 Haũ nɛgↄ̃ɛↄn we bui ń buio, bùsu ń bùsuo daɛdaɛ, baade ń a buiyão.
\p
\v 21 Yafɛti dãuna Sɛũ buikɛ̀ lↄ. Ɔ̃mɛ Ɛbɛlu buiↄ dezi káau ũ. 
\v 22 Sɛũ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Elaũ, Asili, Aapasa, Ludi, Alaũ. 
\v 23 Alaũ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Uzu, Hulu, Getɛɛ, Mɛsɛki. 
\v 24 Aapasa mɛ́ Sela ì, ↄ̃ Sela Ɛbɛlu ì. 
\v 25 Ɛbɛlu nɛgↄ̃ɛↄ ì pla. Ado tↄ́n Pɛlɛgi,\f + \fr 10.25 \fr*\ft Bee mɛ̀ kɛ̃aa.\ft*\f* asa aà gↄↄ ↄ̃ wà kɛ̃̀kↄ̃wa dṹnia guu. Aà dãuna tↄ́n Yotã. 
\v 26 Yotã nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Alɛmↄda, Sɛlɛfi, Azemavɛ, Yela, 
\v 27 Adolaũ, Uzali, Dikala, 
\v 28 Obali, Abimaɛ, Seba, 
\v 29 Ofii, Avila, Yobaba. Yotã nɛgↄ̃ɛↄn we píi. 
\v 30 Bↄa Mɛsa gɛa Sefaa ń gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ kú gukpɛ oiↄ mɛ́ ń bùsu ũ. 
\v 31 Sɛũ nɛgↄ̃ɛↄn we píi bui ń buio, bùsu ń bùsuo daɛdaɛ, baade ń a buiyão.
\p
\v 32 Nↄee nɛgↄ̃ɛↄ buiↄn we daɛdaɛ bùsu ń bùsuo. An kĩ́i dṹnia bui píi bↄ̀u, aa lìgua í daa dṹniaa gbɛa.
\c 11
\s1 Babɛli kpɛdidiakↄ̃a
\p
\v 1 Dṹnia guu yãa píi bui mɛ̀ndoɛ, yã́ doũ wì o. 
\v 2 Lá gbɛ̃́ↄ lɛ́ sↄ̃kĩikpakpa gukpɛ oi, kɛ́ aa kà Babiloni bùsu gusalalau, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ we. 
\v 3 Aa òkↄ̃ɛ: Wà gɛ wà bilikibↄ, wí kpasa maamaa. Biliki mɛ́ ń gbɛ ũ, kↄtaa mɛ́ ń sĩmaa ũ. 
\v 4 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wà mɛɛwia kálɛ wà kpɛdidiakↄ̃a bo, a misona zↄ̃ luabɛwa. Wà wázĩa tↄbↄ, kɛ́ wásu gↄ̃ gbándodo dṹnia guuo yã́i.
\p
\v 5 Ɔ̃ Dii pìla à mɛɛwiapi gwà ń kpɛ́ lɛsĩ pↄ́ gbɛ̃nazĩnaↄ bòo. 
\v 6 Ɔ̃ à mɛ̀: Ampii an bui doũɛ, yã́ doũ aaì o, ↄ̃ yã́ pↄ́ aa bↄ̀òn laa? Yã́ pↄ́ aa a làasookɛ̀, tiasa aa kɛɛ, pↄe a kpánɛ́ a guu lↄo. 
\v 7 Wà pila gɛ́ we wà ń yã́ yãalɛnɛ́, kɛ́ aasu kↄ̃ yãma lↄo. 
\v 8 Ɔ̃ Dii ń fãaa we gbándodo dṹnia guu píi, ↄ̃ aa ń mɛɛwia kálɛa tò. 
\v 9 Ayãmɛto wà tↄkpà wɛ̃́lɛpiɛ Babɛli,\f + \fr 11.9 \fr*\ft Bee mɛ̀ yãalɛ. Zia 16.19, 17.5, 18.2\ft*\f* asa wekĩi ↄ̃ Dii tò dṹnia bui píi yã́ bↄ̀u. Za wekĩi à ń fãaa dṹnia guu píi.
\s1 Sɛũ ń Telao buiↄ
\r (1Lad 1.24-27)
\p
\v 10 Sɛũ buiↄ yã́n kɛ: Sɛũ wɛ̃̀ basↄode guu ↄ̃ à Aapasa ì í daa dṹniaa gbɛa wɛ̃̀ pla. 
\v 11 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń basↄoo, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 12 Aapasa wɛ̃̀ bla sↄosaide guu ↄ̃ à Sela ì. 
\v 13 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń àaↄ̃o, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 14 Sela wɛ̃̀ baakwide guu ↄ̃ à Ɛbɛlu ì. 
\v 15 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń àaↄ̃o, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 16 Ɛbɛlu wɛ̃̀ baakwi ń síiↄ̃ode guu ↄ̃ à Pɛlɛgi ì. 
\v 17 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń baakwio, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 18 Pɛlɛgi wɛ̃̀ baakwide guu ↄ̃ à Leu ì. 
\v 19 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń kɛ̃okwio, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 20 Leu wɛ̃̀ baakwi ń plaode guu ↄ̃ à Selugi ì. 
\v 21 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń soplao, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 22 Selugi wɛ̃̀ baakwide guu ↄ̃ à Nakↄↄ ì. 
\v 23 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa do, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 24 Nakↄↄ wɛ̃̀ baakwi dosaide guu ↄ̃ à Tela ì. 
\v 25 A gbɛa à kɛ̀ wɛ̃̀ basoolo mɛ̀ndosai, à nɛ́ pãleↄ ì lↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ.
\p
\v 26 Tela wɛ̃̀ bàaↄ̃kwide guu ↄ̃ à Ablaũ ń Nakↄↄo ń Halanao ì.
\p
\v 27 Tela buiↄ yã́n kɛ: Tela Ablaũ ń Nakↄↄo ń Halanao ì, ↄ̃ Halana Lↄtu ì. 
\v 28 Halana gà a mae Tela wáa Uluɛ, Babiloni bùsuu, gu pↄ́ wà aà ìu. 
\v 29 Ablaũ ń Nakↄↄo nↄsɛ̀. Ablaũ na tↄ́n Salai, Nakↄↄ na sↄ̃ ↄ̃n Halana nɛ́ Milika ũ. Halanapi mɛ́ Isika ì lↄ. 
\v 30 Salaiá fĩiɛ, i nɛ'io.
\p
\v 31 Ɔ̃ Tela a nɛ́ Ablaũ ń a tↄũna Lↄtuo ń Ablaũ na Salaio sɛ̀ bↄ̀lɛńnↄ Ulu, Babiloni bùsuu, aalɛ gɛ́ Kanaa bùsuu. Kɛ́ aa kà Halana, aa zↄ̃̀lɛ we. 
\v 32 Tela wɛ̃̀ ↄ̀aa do ń sↄoode guu ↄ̃ à gà Halana.
\c 12
\s1 Dii oa Ablaũɛ aà bↄ a bùsuu
\p
\v 1 Dii ò Ablaũɛ: Bↄ n bùsuu n buiↄ guu n mae bɛ, ní gɛ́ bùsu pↄ́ má ↄlↄnɛu.\f + \fr 12.1 \fr*\ft Zĩn 7.2-3, Ɛbɛ 11.8\ft*\f*
\q1
\v 2 Má tó n bui dasikũ.
\q1 Má báaadangu, mí n tↄbↄ,
\q1 n kĩ́i ↄ̃ wàli ɛ̀fãai eu.
\q1
\v 3 Má báaada gbɛ̃́ pↄ́ aa samaa'onɛↄgu,
\q1 mí gbɛ̃́ pↄ́ aa savãi'onɛↄ ká.
\q1 Dṹnia bui píi a ɛ̀fãai e n sabai.\f + \fr 12.3 \fr*\ft Zĩn 3.25, Gal 3.8\ft*\f*
\m
\v 4 Ɔ̃ Ablaũ dàzɛu lá Dii òɛwa. Lↄtu gɛ̀aànↄ. Aà wɛ̃̀ basiiↄ̃ sↄosaideu ↄ̃ à bↄ̀ Halana 
\v 5 ń a na Salaio ń a vĩ̀i nɛ́ Lↄtuo ń ń àizɛɛ pↄ́ aa vĩↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa è Halanaↄ. Màa aa bↄ̀ Halana aa dà Kanaa zɛ́u.
\p Kɛ́ aa kà we, 
\v 6 aa pã̀ bùsupia e aa kà Mↄle gbɛ̃́nɛli kĩ́i Sikɛũ. Kanaaↄ ku bùsupiu gↄↄ bee. 
\v 7 Ɔ̃ Dii bↄ̀ mↄ̀ Ablaũwa à mɛ̀: Má bùsuɛ bee kpa n buiↄwaɛ.\f + \fr 12.7 \fr*\ft Daa 13.15, 15.18, 17.8, Zĩn 7.5, Gal 3.16\ft*\f* Ɔ̃ à Diipi gbagbakĩi kɛ̀ we. 
\v 8 Kɛ́ à fɛ̀lɛ we, à mipɛ̀ gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ kú Bɛtɛli gukpɛↄwa, ↄ̃ à bòokpà we, Bɛtɛli ku bɛ'aɛ oi, Ai ku gukpɛ oi. À Dii gbagbakĩi bò we lↄ, ↄ̃ à aà sìsi. 
\v 9 Ɔ̃ à dàzɛu lↄ, à mipɛ̀ Nɛgɛvɛwa.
\p
\v 10 Kɛ́ imina kà bùsupiu, ↄ̃ Ablaũ gɛ̀ gↄↄplakɛi Egipi, asa iminapi kɛ̀ zàiɛ. 
\v 11 Kɛ́ à kà kãi ń Egipio, a ò a naɛ: Má dↄ̃ nↄanan n ũ. 
\v 12 Tó Egipiↄ n e, aa mɛ ma nan n ũ, aa ma dɛɛ, aai n tó. 
\v 13 Onɛ́ ma dãen\f + \fr 12.13 \fr*\ft Daa 20.2, 26.7\ft*\f* n ũ, kɛ́ wà e ma kũ ↄplapla n yã́i. Lá ńyↄ̃ ma misin we. 
\v 14 Kɛ́ aa kà Egipi, Egipiↄ è nↄɛpi maa kɛ̀ zài. 
\v 15 Kɛ́ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ ìwaↄ aà è, aa aà maabòɛ̀, ↄ̃ wà aà sɛ̀ gɛ̃̀ò Falaↄ̃ↄɛ a bɛ. 
\v 16 Ɔ̃ à Ablaũ yàaekɛ̀ maamaa aà yã́i, à sãↄ kpàwà ń zuↄ ń zàa'ĩnaↄ ń zↄgↄ̃ɛↄ ń zↄnↄɛↄ ń yiongoↄ. 
\v 17 Ɔ̃ Dii gyã pãsĩↄ kà Falaↄ̃ↄgu ń a bɛdeↄ Ablaũ napi yã́i. 
\v 18 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Ablaũ sìsi a òɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀mɛɛ màai? Bↄ́yãi ni oimɛɛ n naɛo ni? 
\v 19 Àkɛa n mɛ̀ n dãeɛ, ↄ̃ ma aà sɛ̀ nↄ ũi? N nↄ kɛ! Ǹ n pↄ́ sɛ taò. 
\v 20 Falaↄ̃ↄ yã'ò a gbɛ̃́ↄnɛ Ablaũ yã́ musu, ↄ̃ aa gɛ̀ zɛ̀ɛ̀ ń a nao ń a àizɛɛↄ píi.
\c 13
\s1 Ablaũ kɛ̃akↄ̃wa ń Lↄtuo
\p
\v 1 Ɔ̃ Ablaũ bↄ̀ Egipi à sù Nɛgɛvɛ ń a nao ń a àizɛɛↄ píi ń Lↄtuo. 
\v 2 Ablaũá ↄdeɛ, a pↄtuoↄ vĩ dasi ń ã́nusuo ń vuao. 
\v 3 Bↄa Nɛgɛvɛ à sↄ̃kĩikpàkpa e à gɛ̀ kàò Bɛtɛli, gu pↄ́ à bòokpàu káau Bɛtɛli zãnguo ń Aio, 
\v 4 gu pↄ́ à sa'okĩi bòu yãa. Ɔ̃ à Dii sìsi we.
\p
\v 5 Lↄtu ìↄ bɛ ń Ablaũo sãnu. A sãↄ ń zuↄ ń zwã̀akpɛↄ vĩ sↄ̃. 
\v 6 An pↄtuoↄ dasi, gupi sɛ̃ i mↄ́má ḿpiio. A yã́i aa fↄ̃ wàↄ ku sãnu lↄo. 
\v 7 Ɔ̃ lɛkpaa gɛ̃̀ Ablaũ pↄdãnaↄ ń Lↄtu pↄdãnaↄ guu. Zĩbeezĩ sↄ̃ Kanaaↄ ń Pɛliziↄ ku bùsupiu. 
\v 8 Ɔ̃ Ablaũ ò Lↄtuɛ: A maa lɛkpaa àↄ kú wá zãnguoo, ge ma pↄdãnaↄ ń n pↄdãnaↄ zãnguoo, asa wá daɛ doũɛ. 
\v 9 Bùsu gwa da n aɛ píi. Wà kɛ̃aa. Tó n gɛ ↄzɛɛi, mí gɛ́ ↄplaai. Tó n gɛ ↄplaaiɛ sↄ̃, mí gɛ́ ↄzɛɛi. 
\v 10 Kɛ́ Lↄtu gugwà, a è Yuudɛ̃ guzulɛ píi mↄ̀sɛ vĩ maamaaɛ. E Dii àↄ gɛ́ Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo kaalɛi, guzulɛpi dɛ lán Dii luwa,\f + \fr 13.10 \fr*\ft Daa 2.10\ft*\f* lán Egipi bùsuwa, e à gɛ̀ pɛ̀ Zoaawa. 
\v 11 Ɔ̃ Lↄtu Yuudɛ̃ guzulɛ sɛ̀ píi. Aa kɛ̃̀kↄ̃wa, ↄ̃ Lↄtu dàzɛu gukpɛ oi. 
\v 12 Ablaũ gↄ̃̀ Kanaa bùsuu, mɛ́ Lↄtu ku Yuudɛ̃ guzulɛ wɛ̃́lɛↄ zãnguo. À bòokpà Sↄdↄũ saɛ. 
\v 13 Sↄdↄũdeↄ sↄ̃ aa vãiɛ, duunkɛn saↄn ń ũ Diiɛ.
\p
\v 14 Lↄtu taa gbɛa Dii ò Ablaũɛ: Gu pↄ́ ń zɛu, wɛsɛ ǹ gugbãntoo ń gɛↄmidↄkĩio ń gukpɛo ń bɛ'aɛo gwa. 
\v 15 Tↄↄlɛ pↄ́ ń èɛ píi, má n gbaɛ, iↄ dɛ mpi ń n buiↄ pↄ́ ũ e gↄↄpii. 
\v 16 Má tó n buiↄ dasikũ lán bùsu'ũfãawa. Tó gbɛ̃e a fↄ̃ bùsu'ũfãa nao, a fↄ̃ n buiↄ nao sↄ̃ɛ. 
\v 17 Fɛlɛ bɛbɛbɛbɛ bùsupi guu, ní a gbã̀a ń a yàasao gwa, asa má n gbaɛ. 
\v 18 Ablaũ fɛ̀lɛ gɛ̀ bòokpà Mamale gbɛ̃́nɛli pↄ́ kú Hɛblↄ̃ↄ kĩ́i, ↄ̃ à Dii gbagbakĩi bò we.
\c 14
\s1 Ablaũ Lↄtu suabaa
\p
\v 1 Zĩewa Babiloni bùsu kí Amafɛli ń Ɛlasaa bùsu kí Aliokio ń Elaũ bùsu kí Kɛdↄlaomɛɛo ń Goiũ bùsu kí Tidalio 
\v 2 aalɛ zĩka ń Sↄdↄũ kí Belao ń Gↄmↄↄ kí Biisao ń Adema kí Sinabio ń Zeboiũ kí Semɛbɛɛo ń Bela pↄ́ wì mɛ tia Zoaa kíao. 
\v 3 Kía gbɛ̃ↄn sↄopiↄ kↄ̃ kã̀aa píi Sidiũ guzulɛu. Ɔ̃mɛ Ísida Wiside ũ tia. 
\v 4 Aaìↄ falubↄ Kɛdↄlaomɛɛɛ à kà wɛ̃̀ kuɛpla. A wɛ̃̀ kuɛ'aaↄ̃de ↄ̃ aa gì bↄiɛ̀. 
\v 5 A wɛ̃̀ gɛ̃o mɛ̀ndosaide ↄ̃ Kɛdↄlaomɛɛ ń kía pↄ́ kuaànↄↄ mↄ̀. Ɔ̃ aa zĩblè Lefaiↄwa Asalo Kaanaiũ. Aa zĩblè Zuziↄwa Haũ. Aa zĩblè Ɛmiↄwa Save Kiliataiũ. 
\v 6 Aa zĩblè Oliↄwa an gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ wì mɛ Seiwa e à gɛ̀ pɛ̀ Ɛlipalana guwaiwaiwa. 
\v 7 Ɔ̃ aa ɛ̀a sù Misipa nibↄnai, ↄ̃ wì mɛ tia Kadɛsi. Aa zĩblè Amalɛki bùsuwa píi ń Amↄle bui pↄ́ kú Asasↄ̃ Tamaaↄwa lↄ.
\p
\v 8 Ɔ̃ Sↄdↄũ kía ń Gↄmↄↄ kíao ń Adema kíao ń Zeboiũ kíao ń Bela pↄ́ wì mɛ tia Zoaa kíao fɛ̀lɛ gɛ̀ zĩkaińnↄ Sidiũ guzulɛu. 
\v 9 Aalɛ zĩka ń Elaũ bùsu kíao ń Goiũ bùsu kíao ń Babiloni bùsu kíao ń Ɛlasaa bùsu kíao. Kía gbɛ̃ↄn síiↄ̃piↄ lɛ́ zĩka ń kía gbɛ̃ↄn sↄoↄ. 
\v 10 Sidiũ guzulɛ kↄtaa ɛ vĩ dasi. Kɛ́ Sↄdↄũ kía ń Gↄmↄↄ kíao lɛ́ bàalɛ, ↄ̃ aa kwɛ̀ a guu, ↄ̃ an gbɛ̃́ kĩniↄ bàalɛ̀ gɛ̀ gusĩsĩdeu. 
\v 11 Zĩ̀blenaↄ Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo àizɛɛↄ ń ń pↄbleaↄ sɛ̀lɛ píi aa tàò. 
\v 12 À mↄ lè Ablaũ vĩ̀i nɛ́ Lↄtu ku Sↄdↄũ, ↄ̃ aa aà kũ̀ wà tàò ń aà àizɛɛↄ lↄ.
\p
\v 13 Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ pìlimá gɛ ò Ɛbɛlu bui Ablaũɛ Mamale gbɛ̃́nɛliↄ kĩ́i. Mamale ń a dãunaↄ Ɛsikↄli ń Anɛɛoá Amↄle buiↄnɛ, an lɛ́ doũ ń Ablaũo. 
\v 14 Kɛ́ Ablaũ mà wà a daɛ kũ̀ wà tàò, ↄ̃ à a bɛ zĩgↄ̃ↄ sɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basoolo plasaio (318), à pɛ̀lɛ kíapiↄzi, ↄ̃ à ń lé Dã. 
\v 15 Ɔ̃ à a gbɛ̃́ↄ kpaalɛ̀, ↄ̃ aa sìńgu gwãasĩna. Aa zĩblèmá aa pɛ̀má e Hoba, Damasi gugbãntoo oi. 
\v 16 À ɛ̀a sù ń àizɛɛpiↄ píi ń a vĩ̀i nɛ́ Lↄtuo ń aà àizɛɛↄ. À sù ń nↄɛↄ ń gbɛ̃pãleↄ lↄ.
\p
\v 17 Kɛ́ Ablaũ zĩblè Kɛdↄlaomɛɛwa ń kía pↄ́ kuaànↄↄ, àlɛ su, ↄ̃ Sↄdↄũ kí bↄ̀ dàaàlɛ Save guzulɛ pↄ́ wì mɛ tia Kía Guzulɛu. 
\v 18 Ɔ̃ Salɛma kí Mɛkizɛdɛ\f + \fr 14.18 \fr*\ft Soũ 110.4, Ɛbɛ 7.1-10\ft*\f* mↄ̀ ń pɛ̃ɛo ń vɛ̃ɛo. Aàpiá Lua Musude gbàgbanaɛ. 
\v 19 Ɔ̃ à samaa'ò Ablaũɛ à mɛ̀:
\q1 Lua Musude musu ń zĩ́lɛo Kɛna báaada Ablaũgu.
\q1
\v 20 Wà Lua Musude sáaukpa!
\q1 À n ibɛɛↄ nànɛ n ↄzĩ.
\m Ɔ̃ Ablaũ pↄ́ pↄ́ a èↄ kwide kpàwà píi. 
\v 21 Sↄdↄũ kía ò Ablaũɛ: Ma gbɛ̃́ↄ kpaa, níↄ àizɛɛ kũa n pↄ́ ũ. 
\v 22 Ɔ̃ Ablaũ òɛ̀: Má sì ń Dii Lua Musude musu ń zĩ́lɛo Kɛnao, 
\v 23 má n pↄe sɛo, baa kyale niba, kɛ́ ńsu o ḿmɛ ń tò ma kɛ ↄde ũo yã́i. 
\v 24 Má pↄe sɛo, sema pↄ́ pↄ́ ma gbɛ̃́ↄ blè bàasio. Ãma Anɛɛ ń Ɛsikↄlio ń Mamale pↄ́ aa gɛ̀manↄↄ, to aa ń baa sɛ́.
\c 15
\s1 Lua bàa kua ń Ablaũo
\p
\v 1 Bee gbɛa Dii yã'ò Ablaũɛ wɛ́pungu'ea guu à mɛ̀:
\q1 Ablaũ! Ńsu to vĩa n kũo.
\q1 Mámɛ má n sɛ̀ngbao ũ,
\q1 n asea aↄ zↄ̃ↄ maamaaɛ.
\m
\v 2 Ɔ̃ Ablaũ mɛ̀: Dii Lua, bↄ́ ńyↄ̃ ma gbai? Má nɛ́ vĩo. Damasi gbɛ̃́ Ɛliɛzɛɛ mɛ́ aↄ dɛ ma bɛ túbiblena ũ. 
\v 3 Lá ni ma gba nɛ́o, ma bɛ zĩkɛnapi mɛ́ aↄ dɛ ma túbiblena ũ. 
\v 4 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Aàpi mɛ́ aↄ dɛ n túbiblena ũo. Nɛ́ pↄ́ a bↄ n plɛu mɛ́ aↄ dɛ n túbiblena ũ. 
\v 5 Ɔ̃ à bↄ̀aànↄ bàasi à mɛ̀: Musu gwa ǹ saanaↄ nao, tó ńyↄ̃ fↄ̃́. Beewa ↄ̃ n buiↄ aaↄ dasi.\f + \fr 15.5 \fr*\ft Lom 4.18, Ɛbɛ 11.12\ft*\f* 
\v 6 À Dii náaikɛ̀, ↄ̃ Dii tò yã́ bↄ̀aànↄ na a náai pↄ́ a kɛ̀ yã́i.\f + \fr 15.6 \fr*\ft Lom 4.3, Gal 3.6, Zaa 2.23\ft*\f* 
\v 7 A òɛ̀ lↄ: Mámɛmaa Dii, mámɛ ma n bↄ Ulu, Babiloni bùsuu, kɛ́ mà bùsuɛ bee kpama yã́i. 
\v 8 Ɔ̃ Ablaũ mɛ̀: Dii Lua, kpelewa máↄ dↄ̃ kɛ́ aↄ dɛ ma pↄ́ ũi? 
\v 9 A wèwà à mɛ̀: Zununu wɛ̃̀ àaↄ̃ sɛ́ ń bleda wɛ̃̀ àaↄ̃o ń sãsa wɛ̃̀ àaↄ̃o ń felentɛ̃nao ń felenguuluo. 
\v 10 Ɔ̃ à pↄ́piↄ sɛ̀ píi à ń paapaa à ń goaa, ↄ̃ à ń kálɛ à ń aɛdↄ̀dↄkↄ̃wa, ãma i bãↄ paapaao. 
\v 11 Kɛ́ yãamusuↄ mↄ̀ pɛ̀pɛ nↄ̀ↄpiↄwa, ↄ̃ Ablaũ ń yá.
\p
\v 12 Kɛ́ ĩatɛ̃ lɛ́ gɛ̃ kpɛ́u, izↄ̃ↄ dà Ablaũla, ↄ̃ gusia zↄ̃ↄ pↄ́ tò vĩa aà kũ̀ kùaàla. 
\v 13 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ n buiↄ aaↄ dɛ nibↄↄ ũ bùsu pↄ́ dɛ ń pↄ́ ũo guu, aaiↄ zↄble we, wiↄ ĩadamá e wɛ̃̀ ↄ̀aa pla.\f + \fr 15.13 \fr*\ft Bↄa 1.1-14, Zĩn 7.6\ft*\f* 
\v 14 Ãma má yã́kpalɛkɛ ń bui pↄ́ aalɛ zↄblenɛ́ↄ, n buiↄ aai bↄlɛ ń àizɛɛ zↄ̃ↄo.\f + \fr 15.14 \fr*\ft Bↄa 12.40-41, Zĩn 7.7\ft*\f* 
\v 15 Mpi sↄ̃ ńyↄ̃ↄ aafiaɛ e ǹ gɛ ǹ zikũò, ní gbasa ta n deziↄ kĩ́i, wi n vĩ. 
\v 16 N sↄ̃kpaɛↄ mɛ́ aa ɛa su la, asa Amↄleↄ duuna i pa yãao.
\p
\v 17 Kɛ́ ĩatɛ̃ gɛ̃̀ kpɛ́u, gu sì, ↄ̃ Ablaũ è kĩna pↄ́ lɛ́ súɛlɛbↄ ń tɛ́vuao\f + \fr 15.17 \fr*\ft Bↄa 3.2, 13.21, 19.18\ft*\f* lɛ́ gɛ̃ nↄ̀ↄ pↄ́ á pàapaapiↄ zãnguo. 
\v 18 Zĩbeezĩ Dii mɛ̀ a bàa aↄ kú ń Ablaũo à mɛ̀: Má bùsuɛ bee kpa n buiↄwaɛ za Egipi zɛ́ swai e swa zↄ̃ↄ pↄ́ wì mɛ Uflatai, 
\v 19 bùsu pↄ́ Keniↄ kuu ń Kenaziↄ ń Kamↄniↄ 
\v 20 ń Itiↄ ń Pɛliziↄ ń Lefaiↄ 
\v 21 ń Amↄleↄ ń Kanaaↄ ń Giigasiↄ ń Yebusiↄ.
\c 16
\s1 Hagaa ń a nɛ́ Isimaɛlao
\p
\v 1 Ablaũ na Salai i nɛ'io. A zↄnↄɛ vĩ Egipi gbɛ̃́ ũ, wì mɛ Hagaa. 
\v 2 Ɔ̃ Salai ò Ablaũɛ: Lá Dii ma kɛ fĩi ũɛ, wúlɛ ń ma zↄnↄɛo. Má gí nɛ́ↄ ei aà sabaia? Ɔ̃ Ablaũ Salai yãmà. 
\v 3 Ablaũ wɛ̃̀ kwi kɛa Kanaa bùsuu gbɛa ↄ̃ Salai a zↄ Hagaa kpàwà nↄ ũ. 
\v 4 Ablaũ wùlɛaànↄ, ↄ̃ à nↄsì. Kɛ́ a è á nↄsia, à dↄ̀ɛ a diiwa. 
\v 5 Ɔ̃ Salai ò Ablaũɛ: Tàae pↄ́ wa kɛ̀mɛɛ gↄ̃̀ n yã́ ũɛ. Ma a zↄ kpàma. Kɛ́ a è á nↄsia, ↄ̃ ìↄ dↄ́ɛa. Mpi ń mapio, Dii mɛ́ a yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Ablaũ wèwà à mɛ̀: N zↄ ku n pↄ́ ũɛ. Kɛɛ̀ lá ń yeiwa. Kɛ́ Salai ĩadàwà, ↄ̃ à bàalɛ̀ɛ̀.
\p
\v 7 Dii Malaika aà è nibↄna kĩ́i gbáau, nibↄnapi ku Sulu zɛ́ saɛɛ. 
\v 8 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: Salai zↄnↄɛ Hagaa, n bↄ má ni? Ńlɛ gɛ́ má ni? Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Málɛ bàalɛ ma dii Salaiɛɛ. 
\v 9 Ɔ̃ Dii Malaika òɛ̀: Ɛa ta n diipiwa, níↄ misiilɛɛ̀.
\q1
\v 10 Má n bui kã́fĩ
\q1 aaↄ dasi, wa fↄ̃ ń lɛ́ dↄ̃o.
\q1
\v 11 Ń nↄsia, ńyↄ̃ nɛ'i gↄ̃ɛ ũ,
\q1 ní tↄ́kpaɛ̀ Isimaɛla,\f + \fr 16.11 \fr*\ft Bee mɛ̀ Lua ì yãma.\ft*\f*
\q1 asa Dii n yãmà n taasikɛa guu.
\q1
\v 12 Aↄ dɛ lán sɛ̃̀a zàa'ĩnawa,
\q1 a íbɛlɛsɛ ń gbɛ̃́piio,
\q1 gbɛ̃́pii i íbɛlɛsɛaànↄ sↄ̃.
\q1 Aↄ ku kↄ̃ yã́i ń a gbɛ̃́piↄ gbɛ̃eoo.
\m
\v 13 Ɔ̃ Hagaa mɛ̀: Lakĩi ma wɛsì Lua pↄ́ ì ma elɛ. Ɔ̃ à tↄkpà Dii pↄ́ yã'òɛɛ Luapↄima'e. 
\v 14 Ayãmɛto wà tↄkpà lↄ̀ↄpiɛ Luabɛ̃ɛpↄima'elↄↄ. A ku Kadɛsi ń Bɛlɛdio zãnguoɛ.
\p
\v 15 Hagaa nɛgↄ̃ɛ ì ń Ablaũo, ↄ̃ Ablaũ tↄkpàɛ̀ Isimaɛla.\f + \fr 16.15 \fr*\ft Gal 4.22\ft*\f* 
\v 16 Gↄↄ pↄ́ Hagaa Isimaɛla ì, Ablaũ wɛ̃̀ basiiↄ̃sↄo ń mɛ̀ndooɛ.
\c 17
\s1 Lua tↄ̃zↄ̃yã dilɛa Ablaũɛ
\p
\v 1 Kɛ́ Ablaũ kà wɛ̃̀ basↄo mɛ̀ndosai, Dii bↄ̀ mↄ̀wà à mɛ̀: Mámɛmaa Lua Gbãapiide. Tɛmazi, níↄ ku tàaesai. 
\v 2 Ma bàakuannↄ aↄ gɛɛ, mí n bui kã́fĩnɛ maamaa. 
\v 3 Ablaũ wùlɛ a gbɛɛu Lua aɛ, ↄ̃ Lua òɛ̀: 
\v 4 Lá ma bàa kunnↄ, ńyↄ̃ gↄ̃ bui dasiↄ dezi ũ. 
\v 5 Wàli onɛ Ablaũ lↄo, sema Ablahaũ,\f + \fr 17.5 \fr*\ft Bee mɛ̀ buidaside.\ft*\f* asa má n kɛ buiↄ dezi ũɛ.\f + \fr 17.5 \fr*\ft Lom 4.17\ft*\f* 
\v 6 Má tó n bui dasikũ, buiↄ ń kíaↄ bↄ n kĩ́iɛ. 
\v 7 Ma bàa aↄ kunnↄ ń n buiↄ e gↄↄpiiɛ.\f + \fr 17.7 \fr*\ft Luk 1.55\ft*\f* Máↄ dɛ n Lua ũ ń n buiↄ n kpɛ. 
\v 8 Má Kanaa bùsu pↄ́ ń kú a guu nibↄ ũ kpama píi ń n buiↄ n kpɛ, kɛ́ aaↄ vĩ gↄↄpii, míↄ dɛ ń Lua ũ.
\p
\v 9 Lua ɛ̀a ò Ablahaũɛ: Mpi ń n buiↄ, àↄ ma bàakuaánↄ yã́ kũa e á buiwa. 
\v 10 Mpi ń n buiↄ, yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ àↄ kũan kɛ: Sema á gↄ̃ɛ píi lí tↄ̃zↄ̃. 
\v 11 À tↄ̃zↄ̃ ma bàakuaánↄ seela ũ.\f + \fr 17.11 \fr*\ft Zĩn 7.8, Lom 4.11\ft*\f* 
\v 12 Sema n bui nɛgↄ̃ɛↄ lí tↄ̃zↄ̃ an gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ e an buiwa, nɛ́ pↄ́ wà ń í n bɛↄ ń zↄ pↄ́ wa lù buipãleↄwaↄ píi. 
\v 13 Wà aà ì n bɛn nò, wa lù zↄ ũn nò, sema aà tↄ̃zↄ̃. Bee iↄ dɛ ma bàakuaánↄ gↄↄpii seela ũ á mɛwa. 
\v 14 Sema àli gyafↄↄde bↄ á guu, asa gbɛ̃́ pↄ́ i tↄ̃zↄ̃o i ma bàakuaánↄ yãdaoɛ.
\p
\v 15 Ɔ̃ Lua ɛ̀a ò Ablahaũɛ: Ńsuli o n naɛ Salai lↄo, nìli oɛ̀ sa Sala.\f + \fr 17.15 \fr*\ft Bee mɛ̀ kía nɛnↄɛ.\ft*\f* 
\v 16 Má báaadaaàgu, mí tó aà nɛ'i gↄ̃ɛ ũ, i gↄ̃ buiↄ dazi ũ. Bùsu kíaↄ bↄ aà kĩ́iɛ. 
\v 17 Ɔ̃ Ablahaũ wùlɛ a gbɛɛu Lua aɛ, à yáalↄ̀ a ò a nↄ̀sɛ guu: Gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ basↄo a nɛ'ie? Lá Sala kà wɛ̃̀ basiiↄ̃kwi, a nɛ'ie? 
\v 18 Ɔ̃ à ɛ̀a ò Luaɛ: Suɛ! Ǹyↄ̃ Isimaɛla gwa. 
\v 19 Lua mɛ̀: Sĩana guu n na Sala a nɛ'i gↄ̃ɛ ũ, ní tↄ́kpaɛ̀ Izaaki.\f + \fr 17.19 \fr*\ft Bee mɛ̀ yaalↄ.\ft*\f* Ma bàa aↄ kuaànↄ ń aà buiↄ e gↄↄpiiɛ. 
\v 20 Isimaɛla yã́ musu, ma n yãmà. Má báaadaaàgu, a nɛ'i, i kã́fĩ maamaa. A nɛgↄ̃ɛↄ i gbɛ̃ↄn kuɛpla, mɛ́ aa gↄ̃ kíaↄ ũ, aà bui i dasikũ. 
\v 21 Ń beeo ma bàakuannↄ a gↄ̃ Izaakiɛɛ. Zii maa'i ↄ̃ Sala a aà i. 
\v 22 Kɛ́ Lua yã'ò Ablahaũɛ a làa, ↄ̃ à gòaàla à tà musu.
\p
\v 23 Ɔ̃ Ablahaũ a nɛ́ Isimaɛla sɛ̀ ń a bɛ gↄ̃ɛ pↄ́ wà ń í a bɛↄ ń zↄ pↄ́ wà ń lúↄ píi, ↄ̃ à tↄ̃zↄ̃̀nɛ́ zĩbeezĩ gↄ̃̀ↄ lá Lua òɛwa. 
\v 24 Ablahaũ kà wɛ̃̀ basↄo mɛ̀ndosai, ↄ̃ à gbàsa tↄ̃zↄ̃̀, 
\v 25 aà nɛ́ Isimaɛla sↄ̃ wɛ̃̀ kuɛ'aaↄ̃. 
\v 26 Zĩ́ doũ zĩ ↄ̃ Ablahaũ tↄ̃zↄ̃̀ ń a nɛ́ Isimaɛlao 
\v 27 ń a bɛ gↄ̃ɛ pↄ́ wà ń í aà bɛↄ ń zↄ pↄ́ wà ń lú buipãleↄwaↄ píi. Aa tↄ̃zↄ̃̀ gↄↄ doũ zĩ́ɛ.
\c 18
\s1 Malaikaↄ bↄ mↄa Ablahaũwa
\p
\v 1 Dii bↄ̀ mↄ̀ Ablahaũwa Mamale gbɛ̃́nɛliↄ kĩ́i. Ablahaũ zↄ̃lɛa a zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ fãanɛ. 
\v 2 Kɛ́ à wɛzù, à gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ è zɛa.\f + \fr 18.2 \fr*\ft Ɛbɛ 13.2\ft*\f* Kɛ́ à ń é màa, ↄ̃ à fɛ̀lɛ a kpɛɛlɛ ń bao, à gɛ̀ dàńlɛ à wùlɛ a gbɛɛu 
\v 3 à mɛ̀: Dii, ma wɛgwa, ńsu gɛ̃ mapi n zↄ̀blenaao. 
\v 4 Má mↄ́ɛ́ ń ío à gbá pípi, í kã́mabo lí gbáu la. 
\v 5 Lá a bↄlɛ ń ma bɛo, má gɛ mↄ́ɛ́ ń blɛo yↄↄ à gbãa e, í gbasa dazɛu. Ɔ̃ aa mɛ̀: Too, kɛ lá ń òwa. 
\v 6 Ɔ̃ à gɛ̀ Sala kĩ́i kpɛ́u à mɛ̀: Pɛ̃ɛti dã zaa lɛ àaↄ̃, pɛ̃ɛkɛ kpakpa. 
\v 7 Ɔ̃ à bàalɛ̀ gɛ̀ a zuↄ guu, à zunɛbↄlↄ maa kũ̀ a kpà a zĩkɛnawa, ↄ̃ zĩkɛnapi gɛ kɛ̀kɛ kpakpa. 
\v 8 Ɔ̃ Ablahaũ vĩfãai ń vĩ'ipuo ń zu pↄ́ wa kɛ̀kɛpio sɛ̀ gɛ̀ò, a dìlɛnɛ́. Gↄↄ pↄ́ aalɛ pↄble, a kú ń saɛ azĩa lí gbáu we.
\p
\v 9 Ɔ̃ aa aà là aa mɛ̀: N na Sala kú má ni? À mɛ̀: A ku kpɛ́u we. 
\v 10 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Má ɛa mↄ n kĩ́i zii maa'i, n na Sala i nɛ'i gↄ̃ɛ ũ.\f + \fr 18.10 \fr*\ft Lom 9.9\ft*\f* Sala kú kpɛɛlɛ aà kpɛ, àlɛ ma. 
\v 11 Ablahaũ ń Salao aa zikũ̀, Sala lɛ́ nↄɛↄ pↄ́ kɛ lↄo. Ɔ̃ Sala yáalↄ̀ a ò a sↄ̃ guu: 
\v 12 Ma zikũ̀, mɛ́ Baa\f + \fr 18.12 \fr*\ft 1Piɛ 3.6\ft*\f* zikũ̀ lↄ. Má pↄna yã́pi dↄ̃ lↄe? 
\v 13 Ɔ̃ Dii Ablahaũ là à mɛ̀: Àkɛa Sala yáalↄ̀i? À mɛ̀ a gbɛ̃́ pↄ́ a zikũ̀ á fↄ̃ nɛ'i lↄe? 
\v 14 Yãe líↄ zĩ'ũmɛɛo.\f + \fr 18.14 \fr*\ft Luk 1.37\ft*\f* Zii maa'i tó a gↄↄ kà, má mↄ́ n kĩ́i, Sala i gbasa nɛ'i gↄ̃ɛ ũ. 
\v 15 Ɔ̃ Sala lelekpà à mɛ̀ i yáalↄo, asa vĩa aà kũ̀ɛ. Ɔ̃ Dii mɛ̀: É'e, n yáalↄ̀ se.
\s1 Ablahaũ awakpaa Diiɛ Sↄdↄũ yã́ musu
\p
\v 16 Kɛ́ gbɛ̃́piↄ fɛ̀lɛ, Ablahaũ gɛ̀ zɛinɛ́, ↄ̃ aa Sↄdↄũ kĩ́i oi gwà. 
\v 17 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Má yã́ pↄ́ má ye kɛ ulɛ Ablahaũɛo. 
\v 18 Aà buiↄ aaↄ zↄ̃ↄ mɛ́ aaↄ gbãa vĩ. Bui pↄ́ kú tↄↄlɛↄ píi aa ɛ̀fãai e aà sabaiɛ. 
\v 19 Asa ma aà sɛ̀, kɛ́ aà o a nɛ́ↄnɛ ń a buiↄ a kpɛ aaↄ ma yã́ kũa, aai yãmaa zɛde kɛ, mí yã́ pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ɛ̀ kɛɛ̀. 
\v 20 Ɔ̃ Dii ɛ̀a mɛ̀: Yã́ pↄ́ wàlɛ o Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo musu dasikũ̀, an duuna zↄ̃ↄkũ̀ maamaaɛ. 
\v 21 Má gɛ́ we sa mà gwa, tó yã́ pↄ́ aalɛ kɛ vãi kà lá málɛ mawa. Tó aa dɛ màa sↄ̃o, míↄ dↄ̃. 
\v 22 Kɛ́ an gbɛ̃ↄn plaↄ dàzɛu, aalɛ gɛ́ Sↄdↄũpi, ↄ̃ Dii gↄ̃̀ ń Ablahaũo we.
\p
\v 23 Ɔ̃ Ablahaũ sↄ̃̀aàzi à mɛ̀: Ńyↄ̃ gbɛ̃maaↄ waa sãnu ń gbɛ̃vãiↄ yã̀? 
\v 24 Tó gbɛ̃maaↄ ku wɛ̃́lɛpi guu gbɛ̃ↄn blakwi, ńyↄ̃ ń waa yã̀? Ńyↄ̃ sùuukɛ ń wɛ̃́lɛpio gbɛ̃maa gbɛ̃ↄn blakwipiↄ yã́io lé? 
\v 25 Sùuukɛ! Ńsu kɛ màao, ńsu gbɛ̃maaↄ dɛdɛ sãnu ń gbɛ̃vãiↄ lá aa doũwaɛo. Sùuukɛ! Ńsu kɛ màao. N gbɛ̃́ pↄ́ ń dɛ dṹnia bṹu yã́kpalɛkɛna ũ, ńyↄ̃ yãkɛ a zɛ́wao lé? 
\v 26 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Tó ma gbɛ̃maaↄ è Sↄdↄũ gbɛ̃ↄn blakwi, má sùuukɛ ń wɛ̃́lɛpio an yã́i.
\p
\v 27 Ɔ̃ Ablahaũ ɛ̀a ò lↄ: Ma gbɛ̃́ pↄ́ má dɛ bùsuti ń túfuo ũ, gáafaakɛmɛɛ mà ɛa yã'onɛ, Dii. 
\v 28 Tó gbɛ̃ↄn sↄo kɛ̃̀sã gbɛ̃ↄn blakwipi guu, gbɛ̃ↄn sↄopiↄ yã́i ↄ̃ ńyↄ̃ wɛ̃́lɛpi kaalɛia? Ɔ̃ Dii mɛ̀: Tó ma gbɛ̃maaↄ è gbɛ̃ↄn blasↄo, má wɛ̃́lɛpi kaalɛo. 
\v 29 Ɔ̃ Ablahaũ gì lɛ́ yã'oɛ̀ à mɛ̀: Tó gbɛ̃maaↄ kà bla sↄ̃ bɛ? Ɔ̃ Dii mɛ̀: Má yãe kɛo gbɛ̃ↄn blapiↄ yã́i. 
\v 30 Ɔ̃ à mɛ̀: Dii, n yã́ na! Ńsu to n pↄ pao, má ye yã'o lↄ. Tó gbɛ̃maaↄ kà baakwi sↄ̃ bɛ? A wèwà à mɛ̀: Tó ma gbɛ̃maaↄ è gbɛ̃ↄn baakwi, má yãe kɛo. 
\v 31 Ɔ̃ à mɛ̀: Gáafaakɛmɛɛ lↄ Dii, mà yã'onɛ. Tó gbɛ̃maaↄ kà gbɛ̃ↄn bao sↄ̃ bɛ? A wèwà à mɛ̀: Má wɛ̃́lɛpi kaalɛo gbɛ̃ↄn baopiↄ yã́i. 
\v 32 Ɔ̃ à mɛ̀: Dii, ńsu to n pↄ pao, yã́ɛ bee bàasio má yã'o lↄo. Tó gbɛ̃maaↄ kà kwi sↄ̃ bɛ? A wèwà à mɛ̀: Má wɛ̃́lɛpi kaalɛo gbɛ̃ↄn kwipiↄ yã́i. 
\v 33 Kɛ́ Dii yã'ò Ablahaũɛ a làa, à gɛ̃̀zɛa, ↄ̃ Ablahaũ ɛ̀a tà bɛ.
\c 19
\s1 Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo kaalɛa
\p
\v 1 Kɛ́ malaika gbɛ̃ↄn plapiↄ kà Sↄdↄũ oosi, Lↄtu zↄ̃lɛa Sↄdↄũ bĩ́i bↄlɛu. Kɛ́ à ń é, à fɛ̀lɛ gɛ̀ dàńlɛ à kùlɛnɛ́, à wùlɛ a gbɛɛu 
\v 2 à mɛ̀: Ma diiↄ, á yã́ na! À mↄ gɛ pilai mapi á zↄ̀blena bɛ, í zu'o, í i la, zia kↄↄ káaukaau í dazɛu. Aa mɛ̀: Aawo, wá i gãaɛɛ. 
\v 3 Lↄtu nàɛmá maamaaɛ, ↄ̃ aa gbàsa gɛ̃̀ aà bɛ ua aa pìla. À ń yàaekɛ̀ maamaa, à kàa kɛ̀nɛ́, ↄ̃ aa sò.
\p
\v 4 E aaↄ wúlɛ, Sↄdↄũdeↄ lìa Lↄtu kpɛ́i. Wɛ̃́lɛpi gↄ̃ɛↄ kã̀aa we míↄmiↄɛ, ɛ̀waasoↄ ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi. 
\v 5 Aa lɛzù Lↄtuzi aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ pìla n bɛ oosiaↄ ku má ni? Bↄlɛwɛ̃ɛńnↄ wà ń dã̀akpa.\f + \fr 19.5 \fr*\ft Yud 7\ft*\f* 
\v 6 Lↄtu bↄ̀ ń kĩ́i kpɛɛlɛ, à gbatà ń kpɛo 
\v 7 à mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ, ásu yãvãikɛo. 
\v 8 Má nɛnↄɛnaↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla aa gↄ̃ɛ dↄ̃o, má bↄlɛɛ́ńnↄ. Lá á yei à kɛńnↄ,\f + \fr 19.8 \fr*\ft Dↄa 19.22-24\ft*\f* ãma ásu yãe kɛ gbɛ̃́ɛ beeↄnɛo, asa aa pìla ma bɛɛ. 
\v 9 Aa òɛ̀: Gowɛ̃ɛ we! Ɔ̃ aa mɛ̀ lↄ: Gbɛ̃́piá bↄ̀mↄɛ, ↄ̃ a ye kɛ wá yã́kpalɛkɛna ũa? Wá yãvãikɛnɛ dɛńla. Ɔ̃ aalɛ nↄnↄaaaàzi ń gbãao, aalɛ mↄ́ gba gbooi. 
\v 10 Ɔ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ ↄbↄ̀ Lↄtu kũ̀ aa gɛ̃̀ò kpɛ́u, ↄ̃ aa zɛtà. 
\v 11 Aa tò gbɛ̃́ pↄ́ kú kpɛɛlɛↄ vĩ̀akũ̀ nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi,\f + \fr 19.11 \fr*\ft 2Kia 6.18\ft*\f* ↄ̃ aalɛ zɛwɛɛlɛ e aa kpàsa. 
\v 12 Gbɛ̃ↄn plapiↄ ò Lↄtuɛ: Dé ń ń vĩ la lↄi? Nɛgↄ̃ɛↄ, nɛnↄɛↄ, an gↄ̃kpamaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ dɛ n gbɛ̃́ ũ wɛ̃́lɛ guuↄ píi. Bↄlɛńnↄ, 
\v 13 asa wa mↄ guɛ bee kaalɛiɛ. Yã́ sa pↄ́ wàlɛ o wɛ̃́lɛpideↄ musu yã́ gɛ̃̀ Dii swã́u, ↄ̃ à wá zĩ́ wɛ̃́lɛpi kaalɛi. 
\v 14 Lↄtu bↄ̀ gɛ ò a nɛ́ↄ gↄ̃kpamaↄnɛ à mɛ̀: À fɛlɛ wà bↄlɛ, asa Dii a wɛ̃́lɛɛ beepi kaalɛ tiaɛ. Ɔ̃ aalɛ e àlɛ faaiboɛ.
\p
\v 15 Kɛ́ gu dↄ̀ malaikapiↄ nàɛ Lↄtuwa aa mɛ̀: Fɛlɛ ǹ n na ń n nɛnↄɛna gbɛ̃ↄn plaɛↄ sɛ́lɛ bↄlɛńnↄ la, kɛ́ ńsu ga wɛ̃́lɛpi kaalɛa guuo yã́i. 
\v 16 Kɛ́ Lↄtu lɛ́ bésebesenakɛ, Dii aà wɛ̃nagwà,\f + \fr 19.16 \fr*\ft 2Piɛ 2.7\ft*\f* ↄ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ aà kũ̀ a ↄwa ń aà nao ń aà nɛnↄɛ plaaↄ, aa bↄ̀lɛńnↄ wɛ̃́nkpɛ. 
\v 17 Kɛ́ aa bↄ̀lɛńnↄ màa, ↄ̃ malaikapiↄ do ò Lↄtuɛ: Bàalɛ ǹ nzĩa misi. Ńsu ǹ n kpɛ gwao, ńsu zɛ guzulɛpiuo. Bàalɛ mipɛ gbɛ̀sĩsĩↄwa, kɛ́ ńsu gao yã́i. 
\v 18 Ɔ̃ a ònɛ́: Aawo ma dii! N yã́ na! 
\v 19 N mapi n zↄ̀blena wɛgwà, n gbɛ̃kɛkɛ̀mɛɛ maamaa, n ma mìsi. Ãma má fↄ̃ bàalɛ mà gbɛ̀sĩsĩpiↄ kĩ́i leo. E màↄ gɛ́ kái we, kaalɛpi a ma le mà gaɛ. 
\v 20 Wɛ̃́lɛe gwa kee. Lá a kãi, má fↄ̃ bàalɛ mà le, mɛ́ wɛ̃́lɛ nɛ́naɛ. To mà bàasi mà ta we, míↄ aafia. A nɛ́naũ nolo? 
\v 21 Ɔ̃ a òɛ̀: Ma n gba zɛ́ lↄ, má wɛ̃́lɛ pↄ́ ńlɛ opi kaalɛo. 
\v 22 Bàalɛ ta we kpakpa, asa má yãe kɛ gĩao, e ǹ gɛ ǹ kaò we. Ayãmɛto wà tↄkpà wɛ̃́lɛpiɛ Zoaa.\f + \fr 19.22 \fr*\ft Bee mɛ̀ nɛ́naũ.\ft*\f*
\p
\v 23 Kɛ́ Lↄtu Zoaa lè, ĩatɛ̃ lɛ́ fɛlɛ, 
\v 24 ↄ̃ Dii tò tɛ́ ń ĩatɛ̃gbↄ̃o bↄ̀ musu à kà Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄogu. 
\v 25 À wɛ̃́lɛpiↄ kàalɛ ń ń gbɛ̃́ↄ ń guzulɛpio ń líↄ ń sɛ̃ↄ píi.\f + \fr 19.25 \fr*\ft Mat 10.15, Luk 17.28-29, 2Piɛ 2.6\ft*\f* 
\v 26 Kɛ́ Lↄtu na a kpɛ gwà, ↄ̃ à gↄ̃̀ zɛa wisi gbɛ ũ.\f + \fr 19.26 \fr*\ft Luk 17.32\ft*\f*
\p
\v 27 Kɛ́ gu dↄ̀, Ablahaũ fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à gɛ̀ gu pↄ́ á kúu yãa ń Diiopiu. 
\v 28 Kɛ́ à Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo kĩ́i oi gwà ń guzulɛpio píi, a è tɛlu lɛ́ fɛlɛ tↄↄlɛ lán mua tɛluwa. 
\v 29 Beewa kɛ́ Lua guzulɛ pↄ́ Lↄtu kuu wɛ̃́lɛↄ kàalɛ, Ablahaũ yã́ dↄ̀aàgu, ↄ̃ à Lↄtu bↄ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ á kàalɛpiↄ guu.
\s1 Lↄtu buiↄ
\p
\v 30 Kɛ́ Lↄtu bↄ̀ Zoaa, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ gusĩsĩdeu ń a nɛnↄɛna plaaↄ, kɛ́ a kua Zoaa vĩa vĩ yã́i. Ɔ̃ à gɛ̀ ku gbɛ̀'ɛu ń a nɛnↄɛnapiↄ. 
\v 31 Ɔ̃ Yↄ̃ ò Bãaɛ: Wá mae zikũ̀, mɛ́ gↄ̃ɛe ku bùsuu la à wúlɛwanↄ lá wì kɛwao. 
\v 32 Mↄ wà vɛ̃ɛ kákaɛ̀, wí wúlɛaànↄ kɛ́ wà e wàↄ wá bui kũa aà sabai. 
\v 33 Gwãasĩna bee aa vɛ̃ɛ kàkaɛ̀, ↄ̃ Yↄ̃ gɛ̀ wùlɛaànↄ. Lↄtu i dↄ̃ gↄↄ pↄ́ à wùlɛanↄ ge gↄↄ pↄ́ à fɛ̀lɛo.
\p
\v 34 Kɛ́ gu dↄ̀ Yↄ̃ ò Bãaɛ: Ma wulɛ ń ma maeo gĩa. Wà vɛ̃ɛ kákaɛ̀ oosia lↄ, ní gɛ́ wúlɛiaànↄ sↄ̃, kɛ́ wà e wàↄ wá bui kũa aà sabai. 
\v 35 Gwãasĩna bee lↄ aa vɛ̃ɛ kàkaɛ̀, ↄ̃ Bãa gɛ̀ wùlɛaànↄ. Lↄtu i dↄ̃ gↄↄ pↄ́ à wùlɛanↄ ge gↄↄ pↄ́ à fɛ̀lɛo. 
\v 36 Màa Lↄtu nɛnↄɛ plaapiↄ kɛ̀ aa nↄsìaànↄ. 
\v 37 Yↄ̃ nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Mↄabu.\f + \fr 19.37 \fr*\ft Bee mɛ̀ ma mae nɛ́.\ft*\f* Aàpi mɛ́ Mↄabu bui pↄ́ kú e gbãↄ dezi sɛ̃́ia ũ. 
\v 38 Bãa nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ sↄ̃, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Bɛ̃nami.\f + \fr 19.38 \fr*\ft Bee mɛ̀ ma daɛ nɛ́.\ft*\f* Aàpi mɛ́ Amↄni bui pↄ́ kú e gbãↄ dezi sɛ̃́ia ũ.
\c 20
\s1 Ablahaũ ń Abimɛlɛkio
\p
\v 1 Ɔ̃ Ablahaũ fɛ̀lɛ we, à gɛ̀ Nɛgɛvɛ bùsuu Kadɛsi ń Suluo zãnguo. Kɛ́ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Gelaa, 
\v 2 à mɛ̀ a na Salaá a dãeɛ, ↄ̃ Gelaa kí Abimɛlɛki gbɛ̃́ zĩ̀ à aà sɛ̀ sùò. 
\v 3 Ɔ̃ Lua bↄ̀ mↄ̀ Abimɛlɛkiwa nana guu gwãasĩna a òɛ̀: Ńyↄ̃ ga nↄ pↄ́ ń sɛ̀pi yã́i, asa nↄzãeɛ. 
\v 4 À mↄ lè Abimɛlɛki i wúlɛaànↄ yãao, ↄ̃ à mɛ̀: Dii, ńyↄ̃ bui pↄ́ aai yãe kɛoↄ dɛdɛ yã̀? 
\v 5 Aàpi mɛ́ òmɛɛ a dãeɛo lé? Nↄɛpi sↄ̃ à mɛ̀ a dãↄɛ. Ma yãkɛ̀ a zɛ́waɛ, má tàae vĩo. 
\v 6 Ɔ̃ Lua òɛ̀ nanapi guu: Ao, má dↄ̃ kɛ́ n yãkɛ̀ a zɛ́waɛ. Ayãmɛto ma kpanɛ ǹ duunakɛmɛɛ, mi we n ↄkã̀ nↄɛpiwao. 
\v 7 Tiasa, gↄ̃ɛpi dee nↄ kpawà, asa ãnabiɛ, i wabikɛnɛ, kɛ́ ǹ e ǹ gↄ̃ ń aafiao. Tó ni aà nↄpi kpawà sↄ̃o, ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ n gaɛ, mpi ń n gbɛ̃́ↄ ápii.
\p
\v 8 Ɔ̃ Abimɛlɛki fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à a gbɛ̃́ↄ sìsi à yã́pi dàu a sìunɛ́ píi, ↄ̃ vĩa ń kṹ maamaa. 
\v 9 Ɔ̃ Abimɛlɛki Ablahaũ sìsi a òɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀wɛ̃ɛ màai? Bↄ́ yã́ ma zãwànɛ, ↄ̃ n gbasa ń tò ma gↄ̃ duunde ũ ń ma bùsuoi? N yã́ pↄ́ dɛ wà kɛo kɛ̀mɛɛ. 
\v 10 Bↄ́ làasoo ń kɛ̀ n gbasa n yã́pi kɛ̀i? 
\v 11 Ablahaũ wèwà à mɛ̀: Málɛ e yãa gbɛ̃e Lua vĩa vĩ bùsuɛ bee guuo, mɛ́ wasu ma dɛ ma nↄ yã́i. 
\v 12 Bee gbɛa nↄɛpiá ma dãeɛ sĩana. Wá de doũɛ, baade ń a dao, ↄ̃ à gↄ̃̀ ma nↄ ũ. 
\v 13 Kɛ́ Lua ma bↄ ma mae bɛ yãa, málɛ bɛbɛbɛbɛ, ↄ̃ má ò ma nↄpiɛ gu pↄ́ wa su gɛu píi, aà gbɛ̃kɛkɛmɛɛ, aàli o a dãↄn ma ũ. 
\v 14 Ɔ̃ Abimɛlɛki mↄ̀ ń sãↄ ń zuↄ ń zↄgↄ̃ɛↄ ń zↄnↄɛↄ, a kpà Ablahaũwa, ↄ̃ à aà na sↄ̀aaɛ̀. 
\v 15 Ɔ̃ Abimɛlɛki mɛ̀: Ma bùsun kɛ, zↄ̃lɛ gu pↄ́ ń yei. 
\v 16 Ɔ̃ a ò Salaɛ: Ma ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa sↄo kpà n dãↄwa awakpabↄ ũ, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄↄ píi, aai dↄ̃ kɛ́ ni tàaekɛo. 
\v 17 Ɔ̃ Ablahaũ wabikɛ̀ Luawa, ↄ̃ Lua Abimɛlɛki gbã̀gbã ń aà nao ń aà nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ, kɛ́ aa e nɛ'i, 
\v 18 asa Dii tò Abimɛlɛki bɛ nↄɛↄ fĩikũ̀ɛ Ablahaũ napi yã́ musu.
\c 21
\s1 Izaaki ia
\p
\v 1 Dii ɛ̀fãaikɛ̀ Salaɛ lá a òwa, a kɛ̀ɛ̀ lá à a lɛgbɛ̃̀wa. 
\v 2 Ɔ̃ à nↄsì à nɛ'ì ń Ablahaũo gↄ̃ɛ ũ a zikũ guu gↄↄ pↄ́ Lua dìlɛɛwa.\f + \fr 21.2 \fr*\ft Ɛbɛ 11.11\ft*\f* 
\v 3 Ablahaũ tↄkpà nɛ́piɛ Izaaki. 
\v 4 À tↄ̃zↄ̃̀ɛ̀ a gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ lá Lua dìlɛɛ̀wa.\f + \fr 21.4 \fr*\ft Daa 17.12, Zĩn 7.8\ft*\f* 
\v 5 À kà wɛ̃̀ basↄo a nɛ́pi igↄↄ. 
\v 6 Ɔ̃ Sala mɛ̀: Lua yaalↄyã kɛ̀mɛɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ mà píi a yáalↄmanↄ. 
\v 7 A ò lↄ: Wa we o Ablahaũɛ yãa má gↄ̃ nɛade ũe? Kási ma nɛgↄ̃ɛ ìaànↄ aà zikũ guu.
\p
\v 8 Nɛ́pi gbãakũ̀ à kɛ̃̀ yↄ̃́wa, ↄ̃ Ablahaũ aà kɛ̃a yↄ̃́wa dikpɛkɛ̀. 
\v 9 Sala è nɛ́ pↄ́ Egipi nↄɛ Hagaa ì ń Ablahaũo ìↄ Izaaki yáalↄɛ, 
\v 10 ↄ̃ a ò Ablahaũɛ: Zↄpi ya ń a nɛ́o, asa zↄ nɛ́ a e túbible ń ma nɛ́ Izaakioo.\f + \fr 21.10 \fr*\ft Gal 4.29-30\ft*\f* 
\v 11 Yã́pi Ablahaũ pↄ yà maamaa, asa aà nɛ́ɛ, 
\v 12 ↄ̃ Lua òɛ̀: Ńsu to n pↄ ya n nɛ́ ń n zↄnↄɛpio yã́ musuo. Yã́ pↄ́ Sala lɛ́ onɛ píi ma, asa Izaaki buiↄ ↄ̃ wali onɛ́ n buiↄ.\f + \fr 21.12 \fr*\ft Lom 9.7, Ɛbɛ 11.18\ft*\f* 
\v 13 Má tó zↄ nɛ́pi buikɛ sↄ̃, asa n nɛ́ɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Ablahaũ fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à blɛ sɛ̀ ń ituuo, a kpà Hagaawa. A dìɛ̀, ↄ̃ à aà nɛ́ kpàwà lↄ. À aà gbàɛ, ↄ̃ à gɛ̀ lɛ́ liaaliaa Bɛɛsɛba guwaiwaiu. 
\v 15 Kɛ́ í làamá, à ɛ̀waasonapi tò lí gbáu, 
\v 16 ↄ̃ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ aɛ kazu lɛ́lɛa zã lɛ́u, asa à mɛ̀ á ye à a nɛ́ gaa eo. Kɛ́ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ kãaa màa, ↄ̃ à nà ↄↄlↄwa.
\p
\v 17 Lua ɛ̀waasonapi ↄↄlↄ mà, ↄ̃ Lua Malaika lɛzù Hagaazi za musu à mɛ̀: Bↄ́mɛ n lei Hagaa? Ńsu vĩakɛo, asa Lua nɛ́pi ↄↄlↄ mà gu pↄ́ a kuu. 
\v 18 Fɛlɛ ǹ n nɛ́pi sɛ ǹ aà kũ a ↄwa, asa má tó aà gↄ̃ bui zↄ̃ↄ ũɛ. 
\v 19 Lua nↄɛpi wɛ́ kɛ̃̀ɛ̀, ↄ̃ à lↄ̀ↄ è. À gɛ̀ itↄ̀ tùu pai, ↄ̃ à mↄ kpà a nɛ́piwa, a mì.
\p
\v 20 Lua kú ń nɛ́pio e à gɛ̀ zↄ̃ↄkũ̀. Ìↄ ku guwaiwaiu, ↄ̃ à gↄ̃̀ toena ũ. 
\v 21 Gↄↄ pↄ́ a ku Palana guwaiwaiu ↄ̃ aà da Egipi bùsu nↄ sɛ̀ɛ̀.
\s1 Ablahaũ ń Abimɛlɛkio lɛdoũkɛa
\p
\v 22 Gↄↄ bee Abimɛlɛki ń a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Pikↄlio gɛ̀ Ablahaũ kĩ́i aa òɛ̀: Lua kunnↄ yã́ pↄ́ ńlɛ kɛ guu píi. 
\v 23 Lɛgbɛ̃mɛɛ la gↄ̃̀ↄ ǹ mɛ ń sì ń Luao, kɛ́ ńyↄ̃ bↄ ma kpɛo ge ma nɛ́ↄ ge ma buiↄ. Lá ma gbɛ̃kɛkɛ̀nɛ, kɛmɛɛ màa ń bùsu pↄ́ ń kú a guu gbɛ̃́ↄ. 
\v 24 Ɔ̃ Ablahaũ òɛ̀: Má lɛgbɛ̃nɛ. 
\v 25 Ɔ̃ Ablahaũ lↄ̀ↄ pↄ́ Abimɛlɛki zĩkɛnaↄ sìwa yã́ sɛ̀lɛ sìuɛ̀. 
\v 26 Abimɛlɛki mɛ̀: Má gbɛ̃́ pↄ́ aa yã́ bee kɛ̀ↄ dↄ̃o, ni omɛɛ yãao, ma maàn gbã. 
\v 27 Ɔ̃ Ablahaũ sãↄ ń zuↄ kũ̀ a kpà Abimɛlɛkiwa, ↄ̃ aa lɛdoũkɛ̀ ń kↄ̃o. 
\v 28 Ɔ̃ Ablahaũ sãnunu mɛ̀n soplaↄ bↄ kàlɛ ńdoa. 
\v 29 Abimɛlɛki aà là à mɛ̀: Sã mɛ̀n sopla pↄ́ n ń kálɛ ńdoapiↄ yã́ dɛ kpelewa ni? 
\v 30 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Sã mɛ̀n soplapiↄ si seela ũ kɛ́ mámɛ ma lↄ̀ↄpi yↄ̃̀. 
\v 31 Ayãmɛto wà tↄkpà gupiɛ Bɛɛsɛba,\f + \fr 21.31 \fr*\ft Bee mɛ̀ lɛgbɛ̃lↄↄ.\ft*\f* asa wekĩi ↄ̃ aa lɛgbɛ̃̀ukↄ̃ɛ. 
\v 32 Màa ↄ̃ aa lɛdoũkɛ̀ Bɛɛsɛba, ↄ̃ Abimɛlɛki ń a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Pikↄlio ɛ̀a tà Filitɛ̃ↄ bùsuu. 
\v 33 Ablahaũ baali bà Bɛɛsɛba, ↄ̃ à Dii Lua Gↄↄpiide sìsi we. 
\v 34 Ɔ̃ à gↄↄplakɛ̀ Filitɛ̃ bùsupiu.
\c 22
\s1 Ablahaũ Izaaki kpaa sa'obↄ ũ
\p
\v 1 Bee gbɛa Lua Ablahaũ lɛ̀ a gwà. A òɛ̀: Ablahaũ! Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 2 Ɔ̃ Lua òɛ̀: Ǹ n nɛ́ mɛ̀ndona yenzide\f + \fr 22.2 \fr*\ft Mat 3.17\ft*\f* Izaaki sɛ ǹ gɛò Mↄlia\f + \fr 22.2 \fr*\ft 2Lad 3.1\ft*\f* bùsuu, ní sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oò gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ má onɛwa. 
\v 3 Kɛ́ à fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à káoyè a zàa'ĩnaɛ, ↄ̃ à a zĩkɛna gbɛ̃ↄn plaↄ sɛ̀ ń a nɛ́ Izaakipio. À sa'oyaa pàa, ↄ̃ à dàzɛu, àlɛ gɛ́ gu pↄ́ Lua òɛu. 
\v 4 A gↄↄ àaↄ̃de zĩkɛ́ à wɛzù, à gupi è kãaa. 
\v 5 Ɔ̃ a ò a zĩkɛnapiↄnɛ: À gↄ̃ ń zàa'ĩnao la. Mapi ń ɛ̀waasonaɛ beeo wá gɛ́ aɛ kúlɛi Luaɛ, wí ɛa su wà á le la.
\p
\v 6 Ablahaũ sa'oyaa sɛ dì a nɛ́piɛ,\f + \fr 22.6 \fr*\ft Zãa 19.17\ft*\f* ↄ̃ a tɛ́kũa ń fɛ̃nao, aalɛ gɛ́ sãnu. 
\v 7 Ɔ̃ Izaaki ò a maeɛ à mɛ̀: Baa! Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Bↄ́ ni nɛ́? Ɔ̃ nɛ́pi òɛ̀: Wá tɛ́ kũa ń yàao, sã pↄ́ wá sa'oò ku má ni? 
\v 8 Ɔ̃ Ablahaũ mɛ̀: Ma nɛ́, Lua mɛ́ a sa'osã kpá.\f + \fr 22.8 \fr*\ft Zãa 1.29\ft*\f* Ɔ̃ aa tɛkↄ̃i, aalɛ gɛ́. 
\v 9 Kɛ́ aa kà gu pↄ́ Lua òɛ̀u, à sa'okĩi bò we, à yàakàa. Ɔ̃ à a nɛ́pi yè a dà yàapila sa'okĩi musu.\f + \fr 22.9 \fr*\ft Ɛbɛ 11.17-19, Zaa 2.21\ft*\f* 
\v 10 Kɛ́ à fɛ̃ɛ sɛ̀, à ↄbↄ̀ à a nɛ́pi kòlokpa, 
\v 11 ↄ̃ Dii Malaika lɛzùaàzi za musu à mɛ̀: Ablahaũ! Ablahaũ! A wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 12 Ɔ̃ à mɛ̀: Ńsu ↄkã nɛ́piwao, ńsu yãe kɛɛ̀o. Má dↄ̃̀ sa kɛ́ ń ma vĩa vĩ, ni gimɛɛ ń n nɛ́ mɛ̀ndonaoo.\f + \fr 22.12 \fr*\ft Lom 8.32\ft*\f* 
\v 13 Ablahaũ wɛzù, ↄ̃ à sãsakao è dↄa a kↄ́bawa kã́na guu. Ɔ̃ à gɛ kũ̀, à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òò a nɛ́ gbɛu. 
\v 14 Ɔ̃ à tↄkpà gupiɛ Diiakpa, ↄ̃ wìↄ o e ń a gbão wì mɛ: Dii a kpa a gbɛ̀sĩsĩ musu.\f + \fr 22.14 \fr*\ft Zãa 3.16\ft*\f*
\p
\v 15 Dii Malaika ɛ̀a lɛzù Ablahaũzi za musu lↄ 
\v 16 à mɛ̀: Ma Dii ma lɛgbɛ̃̀ ń ma kuao\f + \fr 22.16 \fr*\ft Ɛbɛ 6.13-14\ft*\f* ma mɛ̀, lá n yã́pi kɛ̀, ni gí ń n nɛ́ mɛ̀ndonaoo, 
\v 17 má báaadangu, mí n bui kã́fĩnɛ lán saanaↄwa, aaↄ dasi lán ísialɛ ũfãawa.\f + \fr 22.17 \fr*\ft Ɛbɛ 11.12\ft*\f* N buiↄ aaↄ iko vĩ ń ibɛɛↄwa. 
\v 18 Má báaada dṹnia bui píigu n bui sabai,\f + \fr 22.18 \fr*\ft Zĩn 3.25\ft*\f* kɛ́ n ma yãmà yã́i.
\p
\v 19 Kɛ́ Ablahaũ ɛ̀a sù a zĩkɛnaↄwa, aa fɛ̀lɛ tà Bɛɛsɛba, ↄ̃ à gↄↄplakɛ̀ we.
\p
\v 20 Bee gbɛa wa ò Ablahaũɛ wà mɛ̀: N vĩ̀i Nakↄↄ na Milika nɛgↄ̃ɛↄ ì. 
\v 21 Aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia tↄ́n Uzu. Aà dãunaↄ tↄ́n kɛ: Buzu, Alaũ de'ia Kɛmuɛ, 
\v 22 Kɛsɛdi, Azo, Pidasi, Yidafi, Bɛtuɛ. 
\v 23 Bɛtuɛpi mɛ́ Lɛbɛka ì. Nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn swaaↄ̃ pↄ́ Milika ì ń Ablahaũ vĩ̀i Nakↄↄoↄn we. 
\v 24 Aà nↄ Lɛuma pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀o nɛ́ↄ tↄ́n kɛ: Teba, Gaaũ, Taasu ń Maakao.
\c 23
\s1 Sala gaa
\p
\v 1 Sala kɛ̀ wɛ̃̀ basoolosↄo ń plaoɛ, 
\v 2 ↄ̃ à gbàsa gà Kiliataaba pↄ́ wì mɛ tia Hɛblↄ̃, Kanaa bùsuu. Ɔ̃ Ablahaũ aà bɛɛkɛ̀, à ↄ́ↄlↄ̀ aà gaa yã́ musu. 
\v 3 Kɛ́ à gò aà gɛa, à gɛ̀ a ò Iti buiↄnɛ: 
\v 4 Nibↄ bↄ̀mↄn ma ũ á guu.\f + \fr 23.4 \fr*\ft Ɛbɛ 11.13\ft*\f* À tↄↄlɛ yíaa gɛvĩkĩi ũ, mà gɛvĩu. 
\v 5 Aa òɛ̀: 
\v 6 Mae, wá yãma. Lua gbɛ̃́ báaaden n ũ wá guu. Ǹ n gɛ vĩ gɛ̀'ɛ pↄ́ kɛ̀nɛ maa guu. Wá gbɛ̃e a ginɛ ń gɛ̀'ɛo kɛ́ ǹ gɛ vĩuo. 
\v 7 Ɔ̃ Ablahaũ fɛ̀lɛ kùlɛ bùsupideↄnɛ, 
\v 8 a ònɛ́: À ma yãma, tó a we mà gɛ vĩ la. À wabikɛmɛɛ Zohaa nɛ́ Ɛfↄ̃nↄwa, 
\v 9 aà Mapela gbɛ̀'ɛ pↄ́ kú aà bú lɛ́ yíaa a ↄ̃awa, i gↄ̃ ma gɛvĩkĩi ũ á bùsuu la.
\p
\v 10 Ɛfↄ̃nↄ zↄ̃lɛa ń guu a wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu we, ↄ̃ a ò Ablahaũɛ Itiↄ wáa píi à mɛ̀: 
\v 11 Aawo mae, ma yãma. Ma n gba buapi ń gbɛ̀'ɛ pↄ́ kú weoɛ. Ma n gba ma gbɛ̃́ↄ wáaɛ. Ma n gbaɛ ǹ gɛ vĩu. 
\v 12 Ablahaũ kùlɛ bùsupideↄnɛ, 
\v 13 ↄ̃ a ò Ɛfↄ̃nↄɛ an wáa ḿpii: Swã́kpa ǹ ma yãma. Má buapi fĩaboɛ. Ma ↄ̃a sí, mí gɛ vĩu. 
\v 14 Ɔ̃ Ɛfↄ̃nↄ òɛ̀: 
\v 15 Mae, ma yãma. Tↄↄlɛ pↄ́ a ↄ̃a ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa plaɛ, bↄ́n bee ũ wá zãnguoi? Ǹ n gɛ vĩ. 
\v 16 Ablahaũ aà yãmà, ↄ̃ à ã́nusu pↄ́ a ò yↄ̃̀ɛ̀ gbɛ̃́ↄ wáa laatanaↄ zaau.\f + \fr 23.16 \fr*\ft Zĩn 7.16\ft*\f* 
\v 17 Beewa ↄ̃ Ɛfↄ̃nↄ bú pↄ́ kú Mapela, Mamale saɛ, gↄ̃̀ Ablahaũ pↄ́ ũ ń gbɛ̀'ɛ pↄ́ kúuo ń lí pↄ́ kú we e búpi lɛ́waↄ píi. 
\v 18 À gↄ̃̀ Ablahaũ pↄ́ ũ Iti pↄ́ mↄ̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu weↄ wáa píi.
\p
\v 19 Bee gbɛa Ablahaũ a na vĩ̀ Mapela bua gbɛ̀'ɛpi guu Mamale pↄ́ wì mɛ tia Hɛblↄ̃ saɛ, Kanaa bùsuu. 
\v 20 Màa bú ń gbɛ̀'ɛ pↄ́ dɛ yãa Itiↄ pↄ́ ũo gↄ̃̀ Ablahaũɛ gɛvĩkĩi ũ.
\c 24
\s1 Nↄwɛɛlɛa Izaakiɛ
\p
\v 1 Ablahaũ zikũ̀ à kà zã̀, mɛ́ Dii ɛ̀fãaikɛ̀ɛ̀ yã́pii guu. 
\v 2 Ɔ̃ a ò a zↄ̀blenaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ dɛ a pↄ́pii yãgↄ̃gↄ̃na ũɛ: Ɔsↄlↄ ma gbala taau, 
\v 3 mí tó ǹ lɛgbɛ̃ ń Dii musu ń zĩ́lɛo Lua tↄ́o, kɛ́ ńyↄ̃ Kanaa bùsu pↄ́ má kúu nↄ sɛ ma nɛ́ɛo. 
\v 4 Gɛ́ ma bɛ bùsuu ma daɛↄ guu, ní nↄsɛ ma nɛ́ɛ we. 
\v 5 Ɔ̃ aà zↄ̀blenapi aà là à mɛ̀: Tó nↄɛpi i we bↄ̀ tɛmazi à sùmanↄ bùsuɛ beeu sↄ̃o bɛ? Má gɛ́ ń n nɛ́o bùsu pↄ́ n bↄu yã̀? 
\v 6 Ablahaũ òɛ̀: Laaika! Ńsu gɛ́ ń ma nɛ́o weo. 
\v 7 Dii Lua Musude ma bↄ ma mae bɛ ma daɛↄ bùsuu, ↄ̃ à yã'òmɛɛ, à lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀ á bùsuɛ bee kpa ma buiↄwaɛ. Aàpi mɛ́ a a Malaika zĩ aà dↄaanɛ. Wekĩi ↄ̃ ńyↄ̃ nↄsɛu ma nɛ́ɛ. 
\v 8 Tó nↄɛpi i we bↄ̀ tɛnzio, ńyↄ̃ bↄ lɛ́ pↄ́ má tò ń gbɛ̃̀ guuɛ. Ńsu gɛ́ we ń ma nɛ́oo fá! 
\v 9 Ɔ̃ aà zↄ̀blenapi a ↄ sↄ̀lↄ a dii gbala taau, à lɛgbɛ̃̀ɛ̀ yã́pi musu.
\p
\v 10 Zↄ̀blenapi a dii yiongoↄ sɛ̀ mɛ̀n kwi ń a dii àizɛɛ bui píio, ↄ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ Nakↄↄ bɛ wɛ̃́lɛu Sili Mɛsↄpↄtami bùsuu. 
\v 11 Kɛ́ à kà we, a tò yiongoↄ kã́mabò lↄ̀ↄ saɛ wɛ̃́nkpɛ. Kɛ́ oosi kɛ̀, gↄↄ pↄ́ nↄɛↄ ì bↄlɛ ítↄi, 
\v 12 ↄ̃ à wabikɛ̀ Luawa à mɛ̀: Dii, ma dii Ablahaũ Lua, gbɛ̃kɛkɛ ma diiɛ. To ma tá kɛ na oosia. 
\v 13 Gwa, má zɛa lↄ̀ↄ saɛ kɛ. Tó wɛ̃́lɛ wɛ̃́ndiaↄ bↄ̀lɛ ítↄi, 
\v 14 wɛ̃́ndia pↄ́ má òɛ̀ aà a lo pila à idãmɛɛ mà mi, tó a òmɛɛ mà mi, í kpá ma yiongoↄwa lↄ, má dↄ̃ kɛ́ n gbɛ̃kɛkɛ̀ ma diiɛ, nↄɛ pↄ́ ń dìlɛ n zↄ̀blena Izaaki pↄ́ ũn we.
\p
\v 15 I yã́pi o a làao, ↄ̃ Bɛtuɛ nɛ́ Lɛbɛka bↄ̀ ń loo dia a gã̀u. Bɛtuɛá Ablahaũ vĩ̀i Nakↄↄ nɛ́ pↄ́ a ì ń a na Milikaoɛ. 
\v 16 Nↄ kɛfɛnaɛ, mɛ́ a lɛ́so, gↄ̃ɛe i wúlɛaànↄ yãao. À mↄ̀ lↄ̀ↄi, à itↄ̀ lo pai, ↄ̃ à ɛ̀a lɛ́ tá. 
\v 17 Ɔ̃ zↄ̀blenapi bàalɛ̀ gɛ̀ guzↄ̃̀ɛ̀ à mɛ̀: Ma gba í mà mi, baa yↄↄ. 
\v 18 Nↄɛpi mɛ̀: Mi Baa! Ɔ̃ à a lo pìla gↄ̃̀ↄ, à í kpàwà, a mì. 
\v 19 Kɛ́ à í kpàwà a mì a làa, à mɛ̀: Má tↄ́ ń yiongoↄnɛ lↄ, aa mi e aa kã́. 
\v 20 Ɔ̃ à a lo í kà pↄ́ↄ imibↄu gↄ̃̀ↄ, à ɛ̀a bàalɛ̀ gɛ̀ ítↄi lↄ̀ↄi, ↄ̃ à itↄ̀ yiongoↄnɛ píi. 
\v 21 Ɔ̃ gↄ̃ɛpi zɛ̀, àlɛ aà gwa soee, kɛ́ à e dↄ̃ tó Dii a to a tá kɛ na, ge a kɛ nao. 
\v 22 Kɛ́ yiongoↄ imì aa làa, ↄ̃ gↄ̃ɛpi vua tãana maa dà nↄpiɛ a níu, à vua zã'ↄana dàɛ̀ mɛ̀n pla. Tãanapi gbia kà galaũ sↄo, zã'ↄanapiↄ sↄ̃ galaũ basↄobasↄo. 
\v 23 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: Omɛɛ, dé nɛ́n n ũi? Wá ikĩi e n mae bɛa? 
\v 24 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Bɛtuɛ nɛ́n ma ũ, Milika ń Nakↄↄo tↄũna. 
\v 25 Sɛ̃ ń tàaao di wá bɛɛ, mɛ́ ikĩi kú lↄ. 
\v 26 Ɔ̃ gↄ̃ɛpi mipɛ̀lɛ à kùlɛ Diiɛ à mɛ̀: 
\v 27 Wà Dii ma dii Ablahaũ Lua sáaukpa, kɛ́ i gí gbɛ̃kɛ ń náaio yãkɛiɛ̀o yã́i. Mapi sↄ̃, Dii dↄ̀aamɛɛ ma dii daɛↄ bɛ.
\p
\v 28 Ɔ̃ wɛ̃́ndiapi bàalɛ̀ gɛ̀ yã́pi dàu a sìu a bɛdeↄnɛ. 
\v 29 Lɛbɛkapi dãↄ vĩ, wì mɛɛ̀ Labã. À bↄ̀ wɛ̃́nkpɛ ń bao, à gɛ̀ gↄ̃ɛpi lè lↄ̀ↄ'ɛa, 
\v 30 asa a è a dãe tãana ń zão daa, mɛ́ à yã́ pↄ́ gↄ̃ɛpi òɛ̀ mà. Kɛ́ à gɛ̀ aà lè ń yiongoↄ lↄ̀ↄ'ɛa, 
\v 31 à mɛ̀: Mↄ́, n gbɛ̃́ pↄ́ Dii báaadàngu! Àkɛa ń zɛa wɛ̃́nkpɛi? Ma kpɛkɛ̀kɛnɛ ń yiongoↄ dↄdↄkĩio. 
\v 32 Gↄ̃ɛpi gɛ̃̀ ua, ↄ̃ Labã yiongoↄ aso pòlo à sɛ̃la niɛ ń tàaao kpàmá, à í kpà gↄ̃ɛpiwa, ↄ̃ à gbá pìpiò ń a gbɛ̃́ↄ ḿpii.
\p
\v 33 Wà blɛ dìlɛɛ̀, ↄ̃ à mɛ̀: Má pↄble gĩao e mà yã́ pↄ́ ma mↄò o. Ɔ̃ Labã mɛ̀: O. 
\v 34 Ɔ̃ à mɛ̀: Ablahaũ zↄ̀blenan ma ũ. 
\v 35 Dii ɛ̀fãaikɛ̀ ma diiɛ maamaa, ↄ̃ à gↄ̃̀ ↄde ũ. À aà gbà sãↄ ń zuↄ ń ã́nusuo ń vuao ń zↄgↄ̃ɛↄ ń zↄnↄɛↄ ń yiongoↄ ń zàa'ĩnaↄ. 
\v 36 Ma diipi na Sala nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ a zikũ guu, ↄ̃ ma dii pↄ́ pↄ́ á vĩ kpà nɛ́piwa píi. 
\v 37 Ma dii tò ma lɛgbɛ̃̀, asa à mɛ̀ másu Kanaa bùsu pↄ́ á kúu nↄ sɛ a nɛ́ɛo. 
\v 38 À mɛ̀ mà gɛ́ a de bɛ a bui guu, mí nↄsɛ a nɛ́ɛ we. 
\v 39 Ɔ̃ ma a dii là ma mɛ̀, tó nↄɛpi i we bↄ̀ tɛmazio sↄ̃ bɛ? 
\v 40 A wèa à mɛ̀, Dii pↄ́ á tɛaàzi, ↄ̃mɛ a a Malaika zĩ aà gɛ́ zɛimɛɛ, kɛ́ ma tá e kɛ na, mí nↄsɛ a nɛ́ɛ a de bɛ daɛↄ guu. 
\v 41 À mɛ̀ tó ma gɛ a buiↄ kĩ́i, tó wi weio, ma bↄ lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀ɛ̀ guun we.
\p
\v 42 Kɛ́ ma ka lↄ̀ↄi gbã ma mɛ̀: Dii, ma dii Ablahaũ Lua, tó n wei, to ma tá kɛ na. 
\v 43 Má kú lↄ̀ↄ'ɛa. Wɛ̃́ndia pↄ́ mↄ̀ ítↄi, mɛ́ má òɛ̀ aà ma gba í yↄↄ mà mi, 
\v 44 tó a ò mà mi, ítↄ ma yiongoↄnɛ lↄ, má dↄ̃ kɛ́ wɛ̃́ndia pↄ́ ń dìlɛ à kɛ ma dii nɛ́ pↄ́ ũn we. 
\v 45 E màↄ yã́pi o ma nↄ̀sɛ guu màↄ láa, ↄ̃ Lɛbɛka bↄ̀ ń loo dia a gã̀u, à mↄ̀ lↄ̀ↄ'ɛa à itↄ̀. Ɔ̃ má òɛ̀ aà ma gba í mà mi. 
\v 46 À a lo pìla gↄ̃̀ↄ, à mɛ̀ mà mi, í kpá ma yiongoↄwa lↄ. Má mì ↄ̃ a kpà ma yiongoↄwa. 
\v 47 Ɔ̃ ma aà là, dé nɛ́n aà ũi? À mɛ̀ Bɛtuɛ nɛ́n a ũ, Milika ń Nakↄↄo tↄũna. Ɔ̃ ma tãanadàɛ̀ a níu, ma zã dàɛ̀ a ↄↄwa. 
\v 48 Ɔ̃ ma mipɛ̀lɛ ma kulɛ Dii ma dii Ablahaũ Luaɛ, ma aà sáaukpà, asa à dↄ̀aamɛɛ zɛ́ súsu guu, kɛ́ mà a dii vĩ̀i tↄũna sɛ́ aà nɛ́ɛ. 
\v 49 Tiasa tó á we gbɛ̃kɛ ń náaio yãkɛ ma diiɛ, à omɛɛ. Tó i wei sↄ̃o, à omɛɛ, mí gɛ́ gupãlei. 
\v 50 Labã ń Bɛtuɛo wèwà aa mɛ̀: Yã́pi bↄ̀ Dii kĩ́iɛ, wá yãe oa vĩo, a maa ge a vãi. 
\v 51 Lɛbɛka kɛ, ǹ aà sɛ taò, i gↄ̃ n dii nɛ́ na ũ lá Dii òwa. 
\v 52 Kɛ́ Ablahaũ zↄ̀blenapi ń yãmà, à wùlɛ tↄↄlɛ Diiɛ. 
\v 53 Ɔ̃ à nↄamblebↄ pↄ́ wa kɛ̀ ń ã́nusuo ń vuaoↄ ń pↄkasaↄ bↄ̀lɛ kpà Lɛbɛkawa. À aà dãↄ ń aà dao gbà pↄ́ ↄdeↄ lↄ. 
\v 54 Ɔ̃ aàpi ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ pↄblè aa imì, ↄ̃ aa ì we.
\p Kɛ́ aa fɛ̀lɛ kↄↄ à mɛ̀: À ma gbaɛ mà ta ma diiwa. 
\v 55 Nↄ dãↄ ń aà dao mɛ̀: To nɛ́pi gↄ̃wanↄ baa gↄↄ kwi, í gbasa tá. 
\v 56 Ɔ̃ gↄ̃ɛpi ònɛ́: Lá Dii ma tá kɛ̀na kɛ́wa, ásu ma dↄdↄo. À ma gbaɛ mà ta ma diiwa. 
\v 57 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wà nɛ́pi sísi wà aà la. 
\v 58 Ɔ̃ aa Lɛbɛka sìsi aa aà là aa mɛ̀: Ńyↄ̃ tá ń gbɛ̃́pioa? Ɔ̃ Lɛbɛka mɛ̀: Má tá. 
\v 59 Ɔ̃ aa Lɛbɛka gbàɛ ń zↄ pↄ́ à aà gwà za aà nɛ́zĩo, aalɛ tá ń Ablahaũ zↄ̀blenao ń aà gbɛ̃́ↄ. 
\v 60 Aa samaa'ò Lɛbɛkaɛ aa òɛ̀:
\q1 Nɛ́, ńyↄ̃ gↄ̃ gbɛ̃́ dasidasiↄ dazi ũ,
\q1 n buiↄ iↄ iko vĩ ń zangudeↄwa.
\m
\v 61 Ɔ̃ Lɛbɛka fɛ̀lɛ ń a zↄnↄɛↄ, aa kà yiongoↄ kpɛ, aa bↄ̀ tɛ gↄ̃ɛpizi, ↄ̃ à tàńnↄ.
\p
\v 62 À mↄ lè Izaaki sù ń lↄ̀ↄ pↄ́ wì mɛ Luabɛ̃ɛpↄima'eo, à zↄ̃̀lɛ Nɛgɛvɛ bùsuu. 
\v 63 À bↄ̀ gɛ̀ làasookɛi sɛ̃u oosi, ↄ̃ kɛ́ à wɛzù, a è yiongoↄ lɛ́ mↄ́. 
\v 64 Lɛbɛka wɛzù à Izaaki è sↄ̃, ↄ̃ à pìla a yiongo kpɛ kpakpa, 
\v 65 à zↄ̀blenapi là à mɛ̀: Dén gↄ̃ɛ pↄ́ bɛ sɛ̃u àlɛ mↄ́ daiwálɛ kee ũi? Ɔ̃ zↄ̀blenapi wèwà à mɛ̀: Ma diiɛ. Ɔ̃ Lɛbɛka a pↄlↄgãu sɛ kù a wɛ́a. 
\v 66 Kɛ́ aa kà Izaaki kĩ́i, zↄ̀blenapi yã́ pↄ́ á kɛ̀ sɛ̀lɛ sìuɛ̀ píi. 
\v 67 Izaaki gɛ̃̀ ń Lɛbɛkao a da Sala zwã̀akpɛu, ↄ̃ à aà sɛ̀, à gↄ̃̀ aà nↄ ũ. A yeaàzi, ↄ̃ aà nↄ̀sɛ nìni a da gaa gbɛa.
\c 25
\s1 Ablahaũ nɛ́ pãleↄ
\p
\v 1 Ablahaũ nↄ pãle sɛ̀ lↄ, aà tↄ́n Kɛtula. 
\v 2 Nɛ́ pↄ́ a ìaànↄↄ tↄ́n kɛ: Zimana, Yosã, Mɛdã, Madiã, Isebaki, Sua. 
\v 3 Yosã mɛ́ Seba ń Dedão ì. Dedã buiↄn Asuliↄ ń Lɛtusiↄ ń Lɛumiↄ ũ. 
\v 4 Madiã nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Efa, Efɛɛ, Anↄki, Abida, Ɛlɛdaa. Ampii Kɛtula buiↄnɛ.
\p
\v 5 Ablahaũ a àizɛɛ kpà Izaakiwa píi, 
\v 6 ↄ̃ à gbadà a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́o nɛ́ↄnɛ, à ń gbáɛ gukpɛ oi e àↄ gɛ́ gai, kɛ́ aasu wàↄ kú ń Izaakioo.
\s1 Ablahaũ gaa
\p
\v 7 Ablahaũ kɛ̀ wɛ̃̀ baswaaↄ̃kwi ń sↄoo, 
\v 8 ↄ̃ à gà. À zikũ̀ táotao, ↄ̃ à gbàsa zù a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 9 Aà nɛ́ↄ Izaaki ń Isimaɛlao aà vĩ̀ Mapela gbɛ̀'ɛ guu, Mamale gukpɛ, bua pↄ́ dɛ Iti bui Zohaa nɛ́ Ɛfↄ̃nↄ pↄ́ ũ yãa, 
\v 10 ↄ̃ Ablahaũpi lù Itiↄwa.\f + \fr 25.10 \fr*\ft Daa 23.17\ft*\f* Wekĩi ↄ̃ wà aà vĩ̀u ń a na Salao. 
\v 11 Ablahaũ gaa gbɛa Lua báaadà aà nɛ́ Izaakigu. A zↄ̃lɛa Luabɛ̃ɛpↄima'e lↄ̀ↄ saɛ.
\s1 Isimaɛla buiↄ
\p
\v 12 Ablahaũ nɛ́ Isimaɛla buiↄ yã́n kɛ: Sala zↄnↄɛ Hagaa, Egipi nↄɛ ↄ̃ à nɛ́pi ìaànↄ. 
\v 13 Aà nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ an iawa. Aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia tↄ́n Nɛbaio. Aà dãunaↄ tↄ́n kɛ: Kedaa, Adibɛɛli, Mibisã, 
\v 14 Misima, Duma, Masa, 
\v 15 Adada, Tema, Yetuu, Nafisi, Kedema. 
\v 16 Isimaɛla nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n we. An baade a tↄkpà a wɛ̃́lɛɛ ge a bòoɛ. Aamɛ bui kuɛplaↄ dezi káauↄ ũ.
\p
\v 17 Isimaɛla kɛ̀ wɛ̃̀ basopla àaↄ̃sai, ↄ̃ à gà à zù a gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 18 Aà buiↄ zↄ̃̀lɛ za Avila e à gɛ̀ pɛ̀ò Suluwa Egipi bùsu lɛ́i taa Asili bùsu oi. Aali kↄ̃tɛsi ń Ablahaũ bui kĩniↄo.
\s1 Esau ń Yakↄbuo ia
\p
\v 19 Ablahaũ nɛ́ Izaaki buiↄ yã́n kɛ: Ablahaũ Izaaki ì. 
\v 20 Kɛ́ Izaaki kà wɛ̃̀ bla ↄ̃ à Labã dãe Lɛbɛka sɛ̀. Ɔ̃mɛ Sili bùsu gbɛ̃́ Bɛtuɛ pↄ́ bↄ̀ Mɛsↄpↄtami bùsuu nɛ́ ũ. 
\v 21 Izaaki wabikɛ̀ Diiwa a naɛ, asa fĩiɛ, ↄ̃ Dii sìaànↄ, aà napi nↄsì. 
\v 22 Sìaↄ lɛ́ dɛ̃ɛka aà gbɛɛu, ↄ̃ à mɛ̀: Bↄ́yãi yã́ bee taa ma lei? Ɔ̃ à gɛ̀ Dii lai. 
\v 23 Dii òɛ̀:
\q1 Bui mɛ̀n pla ku n nɛasakpɛu,
\q1 gbɛ̃ↄn pla pↄ́ kú n gbɛɛupiↄ aa kɛ̃kↄ̃wa.
\q1 Bui mɛ̀ndo gbãa aↄ dɛ adola,
\q1 a pↄ́ bↄ̀ káau a gↄ̃ nɛ́ ũ gbɛ̃́ zã́ɛ.\f + \fr 25.23 \fr*\ft Lom 9.12 Buipiↄ kĩ́i sìa ia guu, nɛ́ pↄ́ bↄ̀ káau ↄ̃mɛ ìↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ.\ft*\f*
\p
\v 24 Kɛ́ aà nɛ'igↄↄ kà, à sìaↄ ì gↄ̃ɛↄ ũ. 
\v 25 Kɛ́ gbɛ̃́ káau lɛ́ bↄ, à bↄ̀ tɛ̃́ndↄ̃ↄ̃dↄ̃ↄ̃. Aà mɛkã kà ula ũ, ↄ̃ wà tↄkpàɛ̀ Esau.\f + \fr 25.25 \fr*\ft Bee mɛ̀ kãde.\ft*\f* 
\v 26 Bee gbɛa kɛ́ nɛ́ plaade lɛ́ bↄ, à dↄ̀ Esau gbatoewa, ↄ̃ wà tↄkpàɛ̀ Yakↄbu.\f + \fr 25.26 \fr*\ft Bee mɛ̀ gbatoekũna ge kↄ̃nikɛnɛde.\ft*\f* Izaaki wɛ̃̀ bàaↄ̃deu ↄ̃ à nɛ́piↄ ì.
\p
\v 27 Nɛ́piↄ zↄ̃ↄkũ̀. Esau kɛ̀ toensa pↄ́ lí kɛ̃́ sɛ̃̀awao ũ. Yakↄbu sↄ̃ bɛgwanaɛ. 
\v 28 Izaaki ye Esauzi, kɛ́ a lɛ́'u vĩ yã́i. Lɛbɛka sↄ̃ a ye Yakↄbuzi.
\p
\v 29 Zĩewa Yakↄbu lɛ́ dokuu, ↄ̃ Esau sù ń sɛ̃̀ao, nↄana lɛ́ aà dɛ. 
\v 30 Ɔ̃ a ò Yakↄbuɛ: N yã́ na! To mà blɛ tɛ̃a bee e ble, asa nↄana lɛ́ ma dɛɛ. Ayãmɛto wà tↄkpà Esauɛ Ɛdↄũ.\f + \fr 25.30 \fr*\ft Bee mɛ̀ tɛ̃a.\ft*\f* 
\v 31 Yakↄbu mɛ̀: Ǹ n yoakɛzɛ\f + \fr 25.31 \fr*\ft Nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia mɛ́ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, ↄ̃mɛ ì túbi sɛ́ dɛńla.\ft*\f* kpaa gĩa. 
\v 32 Ɔ̃ Esau mɛ̀: Ma ka gaaɛ, bↄ́ ma yoakɛzɛ a kɛmɛɛi? 
\v 33 Ɔ̃ Yakↄbu òɛ̀: Mɛ ń sì ń Luao gĩa. Ɔ̃ à mɛ̀ á sì ń Luao, a a yoakɛzɛ kpàwàɛ.\f + \fr 25.33 \fr*\ft Ɛbɛ 12.16\ft*\f* 
\v 34 Ɔ̃ Yakↄbu pɛ̃ɛ ń bláa dopio kpàwà. A blè à imì, ↄ̃ à fɛ̀lɛ bↄ̀. Beewa Esau a yoakɛzɛ dìlɛ pã.
\c 26
\s1 Izaaki ń Abimɛlɛkio
\p
\v 1 Imina kà bùsupiu, a sɛ̃́ia pↄ́ kà Ablahaũ gↄↄ bàasi, ↄ̃ Izaaki fɛ̀lɛ gɛ̀ Filitɛ̃ↄ kí Abimɛlɛki kĩ́i Gelaa. 
\v 2 Ɔ̃ Dii bↄ̀ mↄ̀wà à mɛ̀:
\q1 Ńsu ta Egipio.
\q1 Zↄ̃lɛ gu pↄ́ má onɛu.
\q1
\v 3 Ǹyↄ̃ ku bùsuɛ beeu gĩa.
\q1 Máↄ kunnↄ, mí ɛ̀fãaikɛnɛ.
\q1 Má bùsuɛ bee kpamaɛ píi ń n buiↄ,
\q1 mí lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀ n maeɛ kɛnɛ.
\q1
\v 4 Má n bui kã́fĩ lán saanaↄwa,
\q1 mí bùsuɛ bee kpámá píi.
\q1 Bui pↄ́ kú tↄↄlɛↄ píi
\q1 aa ɛ̀fãai e n bui sabai,
\q1
\v 5 kɛ́ Ablahaũ ma yãmà yã́i.
\q1 À ma ↄtondↄkĩi gwà,
\q1 mɛ́ a yã́ pↄ́ má dìlɛↄ kũa
\q1 ń ma yãdilɛnɛↄ ń ma ikoyãↄ.
\p
\v 6 Ɔ̃ Izaaki gↄ̃̀ Gelaa. 
\v 7 Kɛ́ beleↄ lɛ́ aà la aà na yã́i, à mɛ̀ a dãeɛ. Asa àlɛ vĩakɛ, àlɛ e tó à mɛ̀ a naɛ, wa a dɛ nↄpi yã́iɛ, asa nↄpiá nↄanaɛ. 
\v 8 Kɛ́ àlɛ gↄↄplakɛ we, Filitɛ̃ↄ kí Abimɛlɛki lɛ́ zĩ́lɛ gwa fɛnɛntiu, ↄ̃ à su è Izaaki lɛ́ bↄ̃̀nↄble ń a nao. 
\v 9 Ɔ̃ à Izaaki sìsi à mɛ̀: Asi n naɛ fá! Àkɛa n mɛ̀ n dãeɛi? A wèwà à mɛ̀: Málɛ e wa ma dɛ aà yã́iɛ. 
\v 10 Abimɛlɛki mɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀wɛ̃ɛ màai? Yↄↄnnↄ mɛ́ gↄ̃̀ kɛ́ wá gbɛ̃e wúlɛ ń n napio, dↄ̃ yãa n wá dá tàaeu. 
\v 11 Ɔ̃ Abimɛlɛki lɛzà gbɛ̃́piiwa à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀ gↄ̃ɛpiwa ń aà nao, wa ade dɛ.
\p
\v 12 Izaaki pↄtↄ̃̀ bùsupiu, ↄ̃ à pↄ́ è wɛ̃ bee lɛɛ basↄo, kɛ́ Dii ɛ̀fãaidàuɛ̀ yã́i. 
\v 13 À zↄ̃ↄkũ̀, mɛ́ aà àizɛɛ ìↄ kã́fĩ e à kɛ̀ ↄde sà bílibili ũ. 
\v 14 A sãↄ ń zuↄ vĩ dasi ń zↄↄ, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ zàaàgu. 
\v 15 Ɔ̃ aa lↄ̀ↄ pↄ́ aà mae Ablahaũ zĩkɛnaↄ yↄ̃̀ a gↄↄↄ kàka ń bùsuo píi. 
\v 16 Ɔ̃ Abimɛlɛki ò Izaakiɛ: Gowála, asa n gbãa dɛwála maamaaɛ.
\p
\v 17 Ɔ̃ Izaaki bↄ̀ we, à bòokpà Gelaa guzulɛu, ↄ̃ à gↄↄplakɛ̀ we. 
\v 18 Lↄ̀ↄ pↄ́ wa yↄ̃̀ aà mae Ablahaũ gↄↄ mɛ́ Filitɛ̃ↄ kàka aà gaa gbɛaↄ ↄ̃ à ɛ̀a bↄ̀bↄ, à tↄ́ doũ pↄ́ a mae kpànɛ́ yãaↄ kpànɛ́ lↄ. 
\v 19 Izaaki zĩkɛnaↄ lↄ̀ↄ pãle yↄ̃̀ guzulɛpiu, ↄ̃ aa bↄ̀ í maawa. 
\v 20 Ɔ̃ Gelaa pↄdãnaↄ lɛkpaakɛ̀ ń Izaaki pↄ́ↄ aa mɛ̀: Wá íɛ. Ɔ̃ à tↄkpà lↄ̀ↄpiɛ Sòle, kɛ́ aa sòlekɛ̀aànↄ yã́i. 
\v 21 Aa lↄ̀ↄ pãle yↄ̃̀, ↄ̃ wà lɛkpaakɛ̀ lↄ̀ↄpi yã́ musu lↄ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Íbɛlɛ. 
\v 22 À gò we, ↄ̃ à lↄ̀ↄ pãle yↄ̃̀ lↄ, aai lɛkpaakɛ a yã́ musu lↄo. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Dɛ̀ɛpoo, asa à mɛ̀: Dii wá gbá dɛ̀ɛpookĩi, wá ↄta sa.
\p
\v 23 Bee gbɛa à gɛ̀ Bɛɛsɛba. 
\v 24 Dii bↄ̀ mↄ̀wà gwãasĩna bee à mɛ̀:
\q1 Mámɛ má n mae Ablahaũ Lua ũ,
\q1 ńsu vĩakɛo, asa má kunnↄ.
\q1 Má ɛ̀fãaikɛnɛ, mí n bui kã́fĩ
\q1 ma zↄ̀blena Ablahaũ yã́i.
\p
\v 25 We à sa'okĩi bòu à Dii sìsiu. Ɔ̃ à bòokpà we, aà zĩkɛnaↄ lɛ́ lↄ̀ↄ yↄ̃́. 
\v 26 Ɔ̃ Abimɛlɛki bↄ̀ Gelaa à mↄ̀ Izaaki kĩ́i ń a kwàasi Ahuzao ń a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Pikↄlio.\f + \fr 26.26 \fr*\ft Daa 21.22\ft*\f* 
\v 27 Izaaki ń lá à mɛ̀: Lá a zamagu a ma ya á bɛ, àkɛa a mↄ ma kĩ́ii? 
\v 28 Aa wèwà aa mɛ̀: Wá è Dii kunnↄɛ, ↄ̃ wa mɛ̀ a maa wà lɛdoũkɛ, wí lɛgbɛ̃kↄ̃ɛ a yã́ musu, 
\v 29 kɛ́ ńsu yãvãie kɛwɛ̃ɛo, asa wi ĩadamao. Yãmaa ↄ̃ wá kɛ̀nɛ, wa n gbaɛ aafiaɛ, ↄ̃ Dii ɛ̀fãaikɛ̀nɛ. 
\v 30 Ɔ̃ Izaaki ń yàaekɛ̀, aa pↄblè aa imì. 
\v 31 Kɛ́ aa fɛ̀lɛ kↄↄ, aa lɛgbɛ̃̀kↄ̃ɛ, ↄ̃ Izaaki zɛ̀nɛ́, aa bↄ̀ aà kĩ́i aafia. 
\v 32 Zĩbeezĩ Izaaki zĩkɛnaↄ mↄ̀ lↄ̀ↄ pↄ́ aa yↄ̃̀ yã'òɛ̀ aa mɛ̀: Wa í è. 
\v 33 Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Sɛba. Ayãmɛto wì mɛ wɛ̃́lɛpiɛ Bɛɛsɛba\f + \fr 26.33 \fr*\ft Bee mɛ̀ lɛgbɛ̃lↄↄ.\ft*\f* e ń a gbão.
\p
\v 34 Kɛ́ Esau kà wɛ̃̀ bla, à Iti nↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn pla, Beeli nɛ́ Yudi ń Eloni nɛ́ Basɛmao. 
\v 35 Izaaki ń Lɛbɛkao nↄ̀sɛ ìↄ ↄ̃̀ↄkpaa an yã́iɛ.
\c 27
\s1 Izaaki sa'olɛkɛa Yakↄbuɛ
\p
\v 1 Izaaki zikũ̀, aà wɛ́ gbãa lↄo, àlɛ gu'e maao. Ɔ̃ à a yoa sìsi à mɛ̀: Nɛ́! Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Ma mↄ. 
\v 2 Izaaki mɛ̀: Ma zikũ̀, má a gagↄↄ dↄ̃o. 
\v 3 Ǹ n sá sɛ́ ń n gbàlao, gɛ sɛ̃̀anↄbↄ wɛɛlɛmɛɛ. 
\v 4 Ma pↄeã do kuu ǹ mↄomɛɛ mà ble, mí sa'olɛkɛnɛ e màↄ ga.
\p
\v 5 Lɛbɛka yã́ pↄ́ Izaaki lɛ́ o Esauɛpi mà. Kɛ́ Esau fɛ̀lɛ gɛ̀ toekai, 
\v 6 ↄ̃ à gɛ̀ a ò Yakↄbuɛ à mɛ̀: Má mà n mae lɛ́ yã'o n vĩ̀iɛ à mɛ̀, 
\v 7 aà gɛ nↄ̀ↄ dɛɛ, i a pↄeã do kuuoɛ à ble, í sa'olɛkɛɛ̀ ń Dii tↄ́o e àↄ gɛ́ gai. 
\v 8 Ɔ̃ Lɛbɛka ɛ̀a òɛ̀: Ma yãma, ní yã́ pↄ́ má dànɛ kɛ. 
\v 9 Gɛ́ bleↄ guu, blenɛ maa kũ mɛ̀n pla ǹ dɛ, ní kɛkɛ ǹ mↄò, mí n mae pↄeã do kuuɛ̀, 
\v 10 ní gɛoɛ̀ aà ble, i sa'olɛkɛnɛ e àↄ ga. 
\v 11 Ɔ̃ Yakↄbu ò a daɛ: Ma vĩ̀i kã́ vĩ mɛ́ má yↄlↄ. 
\v 12 Tó ma mae ↄkã̀a mɛ́ à ma dↄ̃, a dilɛ málɛ a kɛ pↄ́ↄpↄↄɛ, i lɛkɛmɛɛ sa'olɛ gbɛu. 
\v 13 Ɔ̃ aà da òɛ̀: Lua to lɛkɛanɛ bee gↄ̃mɛɛ. Ma yãma lé! Gɛ ǹ dɛ ǹ mↄomɛɛ.
\p
\v 14 Ɔ̃ Yakↄbu gɛ̀ blepiↄ dɛ̀ à mↄ̀ò a daɛ, ↄ̃ à aà mae pↄeã do kùuoɛ̀. 
\v 15 Ɔ̃ à a yoa pↄkasa maa pↄ́ kú a kpɛ́u sɛ dà a nɛ́ Sedeɛ. 
\v 16 À blenɛ báa fĩ̀ aà ↄↄ ń aà waa pↄ́ kã́ vĩowa. 
\v 17 Ɔ̃ à do ń pɛ̃ɛ pↄ́ á kɛ̀o kpàwà.
\p
\v 18 Yakↄbu gɛ̀ a mae kĩ́i à mɛ̀: Baa! À mɛ̀: Má kɛ́! Ma nɛ́ kpele ni? 
\v 19 Yakↄbu wèwà à mɛ̀: Mámɛmaa Esau n yoa. Lá ń òmɛɛ, má kɛ̀. Fɛlɛ zↄ̃lɛ ǹ ma ↄ'i ble, ní sa'olɛkɛmɛɛ. 
\v 20 Ɔ̃ Izaaki ò a nɛ́ɛ: Ó'o! Ń è kↄ̀a? A wèwà à mɛ̀: Dii n Lua mɛ́ saakpàa. 
\v 21 Ɔ̃ Izaaki òɛ̀: Sↄ̃mazi mà ↄkãma, kɛ́ mà e dↄ̃ tó ma nɛ́ Esauɛ sĩana. 
\v 22 Yakↄbu sↄ̃̀ a maezi, ↄ̃ à ↄkã̀wà à mɛ̀: Lↄↄɛ beeá Yakↄbu lↄↄɛ, kási ↄɛ beeá Esau ↄɛ. 
\v 23 Ɔ̃ i aà dↄ̃o, kɛ́ aà ↄↄ kã́ vĩ lán Esau pↄ́wa yã́i. A ye sa'olɛkɛɛ̀, 
\v 24 ↄ̃ à aà là gĩa: Ma nɛ́ Esaun n ũ sĩanaa? À mɛ̀: Ao, mámɛ! 
\v 25 Ɔ̃ à mɛ̀: Pↄ́ kpaa mà n ↄ'i ble, mí sa'olɛkɛnɛ. Kɛ́ a dìlɛɛ̀, ↄ̃ a blè. À mↄ̀ɛ̀ ń vɛ̃ɛo, a mì lↄ. 
\v 26 Ɔ̃ aà maepi òɛ̀: Sↄ̃mazi, ní lɛ́pɛa. 
\v 27 Ɔ̃ à sↄ̃̀aàzi à lɛpɛ̀wà. Kɛ́ Izaaki aà pↄkasaↄ gĩmà, ↄ̃ à sa'olɛkɛ̀ɛ̀ à mɛ̀:
\q1 Ma nɛ́ gĩ dɛ lán bua pↄ́ Dii ɛ̀fãaidàuwa.
\q1
\v 28 Lua n gba mↄ̀sɛ bↄa za musu,
\q1 i n gba tↄↄlɛ táaede,
\q1 pↄ́wɛna ń vɛ̃ɛo iↄ dinzi.
\q1
\v 29 Gbɛ̃́ↄ zↄblenɛ,
\q1 buiↄ kúlɛnɛ,
\q1 níↄ dɛ n gbɛ̃́ↄ dii ũ,
\q1 n da nɛ́ↄ i kúlɛnɛ.
\q1 Lua lɛkɛ gbɛ̃́ pↄ́ lɛkɛ̀nɛↄnɛ,
\q1 aà báaada gbɛ̃́ pↄ́ samaa'ònɛↄgu.\f + \fr 27.29 \fr*\ft Ɛbɛ 11.20\ft*\f*
\p
\v 30 Kɛ́ Izaaki sa'olɛkɛ̀ Yakↄbuɛ a làa, ↄ̃ Yakↄbu gò aà kĩ́i. Kɛ́ aà vĩ̀i sù ń toekao gↄ̃̀ↄ, 
\v 31 ↄ̃ à blɛkɛ̀ a maeɛ sↄ̃, à gɛ̀oɛ̀, ↄ̃ a òɛ̀: Baa! Fɛlɛ ǹ ma ↄ'i ble, ní sa'olɛkɛmɛɛ. 
\v 32 Ɔ̃ aà mae aà là à mɛ̀: Ḿmɛnn déi? A wèwà à mɛ̀: Mámɛmaa n yoa Esau. 
\v 33 Yã́pi dì Izaakiwa, àlɛ lualua à mɛ̀: Démɛ nↄ̀ↄ dɛ̀ à mↄ̀omɛɛ yãa e ǹyↄ̃ gɛ́ mↄ́i, má sòi? Ma sa'olɛkɛ̀ adeɛ kↄ̀, mɛ́ a ɛ̀fãaipi eɛ. 
\v 34 Kɛ́ Esau a mae yã́pi mà, à búbuapã̀lɛ à ↄ́ↄlↄ̀ à kɛ̀ wɛ̃na, ↄ̃ à mɛ̀: Baa! Sa'olɛkɛmɛɛ sↄ̃.\f + \fr 27.34 \fr*\ft Ɛbɛ 12.17\ft*\f* 
\v 35 Ɔ̃ à mɛ̀: N dãuna mↄ̀ ń kↄ̃nio à n sa'olɛ sì kↄ̀. 
\v 36 Ɔ̃ Esau mɛ̀: Aà tↄ́n Yakↄbuo\f + \fr 27.36 \fr*\ft Bee mɛ̀ kↄ̃nikɛnɛde.\ft*\f* lò? À ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ à kɛ̀ gɛ̃n plan we sa. À ma yoakɛzɛ sìa yãa,\f + \fr 27.36 \fr*\ft Daa 25.31\ft*\f* ↄ̃ à ma sa'olɛ sìa kɛ lↄ. Má sa'olɛ e lↄo lé? 
\v 37 Izaaki wèwà à mɛ̀: Ma aà dìlɛ n dii ũ, ma aà daɛↄ kɛ̀ aà zĩkɛnaↄ ũ, ma pↄ́wɛna ń vɛ̃ɛo kpàwà. Bↄ́ má fↄ̃ kɛnɛ lↄi? 
\v 38 Esau ò a maeɛ: Baa, sa'olɛ bee ↄ̃ ń vĩ adoa? Sa'olɛ pãle kɛmɛɛ sↄ̃ Baa. Ɔ̃ Esau nà ↄↄlↄwa. 
\v 39 Ɔ̃ aà mae wèwà à mɛ̀:
\q1 Tↄↄlɛ pↄ́ ńyↄ̃ↄ kuu aↄ táae vĩo,
\q1 mↄ̀sɛ a bↄnɛ za musuo.
\q1
\v 40 Ńyↄ̃ↄ fɛ̃nda kũa gↄↄpiiɛ,
\q1 ńyↄ̃ zↄble n dãunaɛ.
\q1 Lá n sↄ̃ a dadoũo,
\q1 ńyↄ̃ aà zuu bↄnla.
\p
\v 41 Esau íbɛlɛsɛ̀ ń Yakↄbuo sa'olɛ pↄ́ a mae kɛ̀ɛ̀ yã́i, ↄ̃ a ò a sↄ̃u: Ma mae gaa zã̀o, mí gbasa mà a dãuna dɛ. 
\v 42 Wà yã́ pↄ́ Esau ò kↄmalɛkɛ̀ Lɛbɛkaɛ, ↄ̃ à Yakↄbu sìsi à mɛ̀: Esau ye a pↄ́ tↄsima à n dɛɛ. 
\v 43 Ma yãma sa. Fɛlɛ bàalɛ gɛ́ ma dãↄ Labã bɛ Halana, 
\v 44 níↄ kuaànↄ we gĩa e n vĩ̀ipi pↄkũma kpálɛ. 
\v 45 Tó aà pↄ wèe, mɛ́ yã́ pↄ́ ń kɛ̀ɛ̀ sã̀aàgu, má gbɛ̃́ zĩ n gbɛsii. Má ye mà kua ma nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄwa píi zĩdoũzĩo.
\p
\v 46 Ɔ̃ Lɛbɛka ò Izaakiɛ: Iti nↄɛↄ ni bↄ̀mala. Tó Yakↄbu Iti nↄ sɛ̀ bùsuu la lán Esau nↄɛ beeↄwa, ma kua aↄ namɛɛ lↄo.
\c 28
\s1 Yakↄbu bàasi taa Labã kĩ́i
\p
\v 1 Ɔ̃ Izaaki Yakↄbu sìsi, à samaa'òɛ̀ à yãdìlɛɛ̀ à mɛ̀: Ńsu nↄsɛ Kanaa nↄɛↄ guuo. 
\v 2 Fɛlɛ gɛ́ Mɛsↄpↄtami bùsuu n da mae Bɛtuɛ bɛ, ní nↄsɛ we n desɛ̃ Labã nɛ́ↄ guu.
\q1
\v 3 Lua Gbãapiide báaadangu,
\q1 aà to ǹ nɛ'i maamaa, aaiↄ kã́fĩ,
\q1 ní gↄ̃ buiↄ dezi ũ.
\q1
\v 4 Lua báaa pↄ́ a dà Ablahaũgu dangu ń n buiↄ píi,
\q1 kɛ́ bùsu pↄ́ ńlɛ nibↄbleu gↄ̃nɛ,
\q1 bùsu pↄ́ a kpà Ablahaũwaɛ bee.
\m
\v 5 Ɔ̃ Izaaki Yakↄbu gbàɛ aà gɛ́ Labã kĩ́i Mɛsↄpↄtami bùsuu. Labãá Sili bùsu gbɛ̃́ Bɛtuɛ nɛ́ɛ, Yakↄbu ń Esauo desɛ̃ɛ.
\p
\v 6 Esau mà Izaaki samaa'ò Yakↄbuɛ, à aà gbàɛ Mɛsↄpↄtami, kɛ́ aà nↄsɛ we. Kɛ́ à sa maapi òɛ̀ à mɛ̀, asu nↄsɛ Kanaa nↄɛↄ guuo. 
\v 7 A è Yakↄbu a mae ń a dao yãmà, à dà Mɛsↄpↄtami zɛ́u. 
\v 8 Ɔ̃ a dↄ̃̀ sa kɛ́ Kanaa bùsu nↄɛↄ lí ká a maeguo. 
\v 9 Ɔ̃ à gɛ̀ Ablahaũ nɛ́ Isimaɛla kĩ́i, à aà nɛ́ Maalata sɛ dà a nↄ sɛ̃́iaↄ guu. Maalataá Nɛbaio dãeɛ.
\s1 Yakↄbu nana'oa Bɛtɛli
\p
\v 10 Yakↄbu bↄ̀ Bɛɛsɛba, à dà Halana zɛ́u. 
\v 11 Kɛ́ à kà guei, àlɛ i we kɛ́ ĩatɛ̃ gɛ̃̀ kpɛ́u yã́i. Ɔ̃ à gbɛ sɛ̀ gupiu midibↄ ũ, à wùlɛ we. 
\v 12 Ɔ̃ à nana'ò, a è dↄ̃gɛ̃gaa pɛ́lɛa tↄↄlɛ e à gɛ̀ zↄ̃̀ luawa, Lua malaikaↄ lɛ́ dɛdɛwà, aalɛ pila.\f + \fr 28.12 \fr*\ft Zãa 1.51\ft*\f* 
\v 13 A è Dii zɛaala à mɛ̀:
\q1 Mámɛmaa Dii n dezi Ablahaũ
\q1 ń n mae Izaakio Lua.
\q1 Má tↄↄlɛ pↄ́ ń wúlɛwàɛ bee kpamaɛ,
\q1 mpi ń n buiↄ.
\q1
\v 14 N buiↄ aaↄ dasi lán bùsu'ũfãawa,
\q1 aa ligua gukpɛ ń bɛ'aɛo
\q1 ń gugbãntooo ń gɛↄmidↄkĩio.
\q1 Dṹnia bui píi a ɛ̀fãai e
\q1 mpi ń n buio sabai.
\q1
\v 15 Máↄ kunnↄɛ,
\q1 máↄ n dↄ̃́a gu pↄ́ ńlɛ gɛ́u píi,
\q1 mí ɛa sunnↄ bùsuɛ beeu,
\q1 asa má n to weo,
\q1 má yã́ pↄ́ má ònɛ kɛɛ.
\m
\v 16 Kɛ́ Yakↄbu vù ń io à mɛ̀: Dii ku guɛuɛ, ↄ̃ mi dↄ̃o fá! 
\v 17 Vĩa aà kũ̀ à mɛ̀: Guɛ beeá vĩaguɛ. Luakukĩiɛ, luabɛ zɛ́ɛ.
\p
\v 18 Yakↄbu fɛ̀lɛ kↄↄ, à gbɛ pↄ́ a kɛ̀ midibↄ ũpi sɛ̀ a pɛ̀lɛ dↄngubↄ ũ, ↄ̃ à nísikàwà. 
\v 19 Ɔ̃ à tↄkpà gupiɛ Bɛtɛli,\f + \fr 28.19 \fr*\ft Bee mɛ̀ Lua ua.\ft*\f* ãma wɛ̃́lɛ pↄ́ wa kàlɛ we tↄ́ sɛ̃́ian Luzu. 
\v 20 Yakↄbu lɛkɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Tó ń kumanↄ, mɛ́ ńlɛ ma dↄ̃́a ma wɛ̃́lɛɛ bee gɛa guu, mɛ́ ńlɛ ma gba pↄblea ń pↄkasaↄ, 
\v 21 e ma gɛ suò ma mae bɛ aafia, ńyↄ̃ↄ dɛ ma Lua ũɛ. 
\v 22 Gbɛ pↄ́ má pɛ̀lɛ dↄngubↄ ũpi a gↄ̃ n gbagbakĩi ũɛ, mɛ́ pↄ́ pↄ́ n ma gba píi, má a kwide kpamaɛ.
\c 29
\s1 Yakↄbu kaa Labã bɛ
\p
\v 1 Yakↄbu ɛ̀a dàzɛu, à gɛ̀ gukpɛdeↄ bùsuu. 
\v 2 Kɛ́ à kà we, à lↄ̀ↄ è sɛ̃u, sã kpàsa lɛɛ àaↄ̃ kálɛa a saɛ, asa lↄ̀ↄpi í ↄ̃ wì kpámá. Gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ ta lↄ̀ↄpilɛ. 
\v 3 Tó kpàsa pↄ́ↄ kã̀aa we píi, ↄ̃ wì gbɛpi go lↄ̀ↄpilɛ wà í kpámá, ↄ̃ wì ɛa gbɛpi taɛ a gbɛu. 
\v 4 Ɔ̃ Yakↄbu sãdãnaↄ là à mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ, a bↄ má ni? Aa wèwà aa mɛ̀: Wa bↄ Halanaɛ. 
\v 5 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Á Nakↄↄ tↄũna Labã dↄ̃a? Aa wèwà aa mɛ̀: Wá aà dↄ̃. 
\v 6 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: A aafiaó? Aa mɛ̀: A aafia. Aà nɛ́ Lasɛli gwa, àlɛ mↄ́ ń sãↄ kee. 
\v 7 Ɔ̃ Yakↄbu mɛ̀: Fãanɛ lɛ́ kɛ, sãↄ tagↄↄ i ka yãao. À í kpámá, í gɛ́ ń dã́dãi. 
\v 8 Ɔ̃ aa mɛ̀: Wá fↄ̃o. Mɛ́ i kɛ sã kpàsaↄ kã̀aa píi bàasio, wìli gbɛ go lↄ̀ↄlɛ wà í kpá pↄ́ↄwao.
\p
\v 9 Lá àlɛ yã'onɛ́ màa, Lasɛli mↄ̀ ń a mae sãↄ, asa sãdãnan aà ũ. 
\v 10 Kɛ́ Yakↄbu a desɛ̃ Labã nɛnↄɛ Lasɛli è ń aà mae sãↄ, à sↄ̃̀ lↄ̀ↄi à gbɛ gò lↄ̀ↄlɛ, ↄ̃ à í kpà a desɛ̃ sãↄwa. 
\v 11 Ɔ̃ à lɛpɛ̀ Lasɛliwa, à pↄna ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 12 Ɔ̃ a òɛ̀ aà mae daɛn a ũ, Lɛbɛka nɛ́ɛ. Ɔ̃ Lasɛli bàalɛ̀ gɛ ò a maeɛ. 
\v 13 Kɛ́ Labã a dãe nɛ́ Yakↄbu bao mà, à bàalɛ̀ gɛ̀ daiaàlɛ. Kɛ́ à kà, ↄ̃ à kùsiwà à lɛpɛ̀wà à tàaànↄ a bɛ. Ɔ̃ Yakↄbu yã́ pↄ́ kɛ̀ↄ òɛ̀ píi. 
\v 14 Ɔ̃ Labã òɛ̀: Ma aun n ũ sĩana.
\s1 Yakↄbu Lea ń Lasɛlio sɛa
\p Yakↄbu kɛ̀ Labã bɛ mↄ do, 
\v 15 ↄ̃ Labã òɛ̀: Kɛ́ ń dɛ ma daɛ ũ yã́i ↄ̃ ńyↄ̃ zĩkɛmɛɛ pãa? Lá má fĩabonɛ omɛɛ. 
\v 16 Labã sↄ̃ a nɛnↄɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla. Yↄ̃ tↄ́n Lea, Bãa sↄ̃ Lasɛli. 
\v 17 Lea wɛ́ gbãao, Lasɛli sↄ̃ nↄanaɛ, mɛ́ aà kákaa maa. 
\v 18 Yakↄbu ye Lasɛlizi, ↄ̃ a ò Labãɛ: Má zĩkɛnɛ wɛ̃̀ sopla n nɛ́ bãade Lasɛli yã́i. 
\v 19 Labã mɛ̀: Ma aà kpaama sì dɛ mà kpa gbɛ̃pãlewala. Ǹyↄ̃ ku ma bɛ.
\p
\v 20 Ɔ̃ Yakↄbu zĩkɛ̀ɛ̀ wɛ̃̀ sopla Lasɛli yã́i, kási à kɛ̀ɛ̀ lán gↄↄplawaɛ, kɛ́ a yeaàzi yã́i. 
\v 21 Ɔ̃ a ò Labãɛ: Lá ma zĩgↄↄ pà, ma nↄ kpaa mà sɛ́. 
\v 22 Ɔ̃ Labã wekĩideↄ kã̀aa píi, à nↄsɛblɛ kɛ̀nɛ́. 
\v 23 Kɛ́ oosi kɛ̀, ↄ̃ à a nɛ́ Lea sɛ kpàwà, ↄ̃ Yakↄbu wùlɛaànↄ. 
\v 24 Labã a zↄnↄɛ Zilipa kpà Leawa aàↄ zĩkɛɛ̀. 
\v 25 Kɛ́ gu dↄ̀ Yakↄbu su è Leaɛ, ↄ̃ a ò Labãɛ: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀mɛɛ màai? Lasɛli yã́i ↄ̃ ma zĩkɛ̀nɛo lò? Bↄ́yãi n ma kpánguakɛ̀i? 
\v 26 Labã mɛ̀: Lakĩi wìli Bãa kpa gↄ̃wa Yↄ̃ ãao. 
\v 27 Ãsↄ̃a do kɛ ń gbɛ̃́ beeo gĩa, mí aà gbɛ̃do kpama, ní zĩkɛmɛɛ wɛ̃̀ sopla lↄ. 
\v 28 Yakↄbu wèi, à ãsↄ̃a dopi kɛ̀ ń Leao, ↄ̃ Labã a nɛ́ Lasɛli kpàwà nↄ ũ. 
\v 29 Labã a zↄnↄɛ Bila kpà Lasɛliwa aàↄ zĩkɛɛ̀. 
\v 30 Yakↄbu wùlɛ ń Lasɛlio sↄ̃, mɛ́ a yeaàzi dɛ Leala. Ɔ̃ à ɛ̀a zĩkɛ̀ Labãɛ e wɛ̃̀ sopla lↄ.
\s1 Yakↄbu nɛ́ↄ
\p
\v 31 Dii è Yakↄbu ye Leazio, ↄ̃ à aà kɛ̀ nɛade ũ, Lasɛli sↄ̃ fĩi ũ. 
\v 32 Lea nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Lubɛni,\f + \fr 29.32 \fr*\ft Bee mɛ̀ nɛgↄ̃ɛ gwa.\ft*\f* asa à mɛ̀: Dii ma taasikɛa gwàɛ. Ma zã́ aↄ yemazi sa. 
\v 33 Kɛ́ à nↄsì lↄ, à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à mɛ̀: Dii mà ma zã́ yemazio, ↄ̃ à ɛ̀a nɛ́ɛ bee kpàa lↄ. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Simɛↄ.\f + \fr 29.33 \fr*\ft Bee mɛ̀ a mà.\ft*\f* 
\v 34 Kɛ́ à ɛ̀a nↄsì lↄ, à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ à mɛ̀: Kɛ́ bee sa ma zã́ a ma dilɛkĩi eo, asa ma nɛgↄ̃ɛ ìaànↄ àaↄ̃. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Levii.\f + \fr 29.34 \fr*\ft Bee mɛ̀ nakↄ̃wa.\ft*\f* 
\v 35 À ɛ̀a nↄsì lↄ à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ à mɛ̀: Kɛ́ bee sa ma Dii sáaukɛ̀, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Yuda.\f + \fr 29.35 \fr*\ft Bee mɛ̀ sáau.\ft*\f* Ɔ̃ aà nɛ'i zɛ̀.
\c 30
\p
\v 1 Kɛ́ Lasɛli è álɛ nɛ'i ń Yakↄbuoo, à gↄ̃a kpà ń a vĩ̀io. Ɔ̃ a ò Yakↄbuɛ: Nↄdↄmagu. Tó mi e sↄ̃o, má gaɛ. 
\v 2 Yakↄbu pↄ pàaàzi à mɛ̀: Mámɛ má Lua ũa? Aàpi mɛ́ gìnɛ ǹ nɛ'i. 
\v 3 Ɔ̃ Lasɛli mɛ̀: Ma zↄnↄɛ Bila kɛ, gɛ iaànↄ, i nɛ́ↄ imɛɛ, mí bui e sↄ̃ aà sabai. 
\v 4 Ɔ̃ à a zↄnↄɛ Bila kpàwà nↄ ũ. Yakↄbu wùlɛaànↄ, 
\v 5 ↄ̃ à nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ. 
\v 6 Ɔ̃ Lasɛli mɛ̀: Lua tò yã́ bↄ̀manↄ na, à ma yãmà à ma gba nɛgↄ̃ɛ. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Dã.\f + \fr 30.6 \fr*\ft Bee mɛ̀ yã́ bↄ̀ńnↄ na.\ft*\f* 
\v 7 Lasɛli zↄnↄɛpi ɛ̀a nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ lↄ, 
\v 8 ↄ̃ Lasɛli mɛ̀: Ma dɛ̃ɛ zↄ̃ↄ kà ń ma vĩ̀io, ma dɛ̃ɛnɛ̀, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Nɛfatali.\f + \fr 30.8 \fr*\ft Bee mɛ̀ ma dɛ̃ɛ.\ft*\f*
\p
\v 9 Kɛ́ Lea è a nɛ'i zɛ̀, ↄ̃ à a zↄnↄɛ Zilipa kpà Yakↄbuwa nↄ ũ sↄ̃. 
\v 10 Ɔ̃ Lea zↄnↄɛpi nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ ń Yakↄbuo. 
\v 11 Ɔ̃ Lea mɛ̀: Minaɛ. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Gada.\f + \fr 30.11 \fr*\ft Bee mɛ̀ mina.\ft*\f* 
\v 12 Ɔ̃ Lea zↄnↄɛpi nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ lↄ ń Yakↄbuo. 
\v 13 Ɔ̃ Lea mɛ̀: Ma pↄ kɛ̀na, asa nↄɛↄ o pↄnaden ma ũ. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Asɛɛ.\f + \fr 30.13 \fr*\ft Bee mɛ̀ pↄna.\ft*\f*
\p
\v 14 Lubɛni bↄ̀ ésekɛkɛgↄↄ, à yenzi ɛsɛ è sɛ̃u, ↄ̃ a bòbo sùò a da Leaɛ. Ɔ̃ Lasɛli òɛ̀: Ǹ n nɛ́ yenzi ɛsɛpi dãmɛɛ. 
\v 15 Lea òɛ̀: Kɛ́ n ma gↄ̃ sìa, bee i mↄmao, ↄ̃ ń ye ǹ ma nɛ́ yenzi ɛsɛ e lↄa? Lasɛli mɛ̀: Tó ń kpàa, ḿmɛ ńyↄ̃ iaànↄ gbã. 
\v 16 Kɛ́ Yakↄbu lɛ́ su ń buao oosi, Lea bↄ̀ gɛ̀ dàaàlɛ à mɛ̀: Mámɛ má innↄ gbã, asa ma nɛ́ yenzi ɛsɛ asean n ũ. Ɔ̃ à ìaànↄ gwãasĩna bee. 
\v 17 Lua Lea wabikɛa sì, ↄ̃ à nↄsì à Sãi ì ń Yakↄbuo. 
\v 18 Ɔ̃ Lea mɛ̀: Lua asea kpàa, kɛ́ ma a zↄnↄɛ kpà ma zã́wa yã́i. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Isakaa.\f + \fr 30.18 \fr*\ft Bee mɛ̀ asea.\ft*\f* 
\v 19 Lea ɛ̀a nↄsì lↄ, à Wotui ì, 
\v 20 ↄ̃ à mɛ̀: Lua gba maa dàmɛɛ. Kɛ́ bee sa ma zã́ a ma kpɛla, asa ma nɛgↄ̃ɛ ìaànↄ soolo. Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Zabulↄni.\f + \fr 30.20 \fr*\ft Bee mɛ̀ kpɛlaa.\ft*\f* 
\v 21 Gbɛzã ↄ̃ à nɛnↄɛ ì, à tↄkpàɛ̀ Dina.
\p
\v 22 Ɔ̃ Lasɛli yã́ dↄ̀ Luagu, à aà wabikɛa sì, ↄ̃ à kɛ̀ nɛade ũ. 
\v 23 À nↄsì à nɛgↄ̃ɛ ì, ↄ̃ à mɛ̀: Lua wibↄ̀mɛɛ. 
\v 24 Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Yosɛfu\f + \fr 30.24 \fr*\ft Bee mɛ̀ aà kã́fĩ.\ft*\f* à mɛ̀: Dii ɛa nɛgↄ̃ɛ pãle kã́fĩmɛɛ lↄ.
\s1 Yakↄbu Labã pↄ́ↄ dãa
\p
\v 25 Kɛ́ Lasɛli Yosɛfu ì, Yakↄbu ò Labãɛ: Ma gbaɛ mà ta ma bɛ bùsuu. 
\v 26 Ma zĩkɛ̀nɛ ma naↄ ń ma nɛ́ↄ yã́i. Ǹ ń kpaa mà tá, asa ń dↄ̃ lá ma zĩkɛ̀nɛ. 
\v 27 Ɔ̃ Labã òɛ̀: Tó ma yã́ kànguɛ, gↄ̃ la. Ma màsokɛ̀ má è Dii ɛ̀fãaikɛ̀mɛɛ n yã́i. 
\v 28 Ǹ n asea omɛɛ, mí kpama. 
\v 29 Yakↄbu òɛ̀: Ń dↄ̃ lá ma zĩkɛ̀nɛ, mɛ́ ń dↄ̃ lá n pↄtuoↄ kɛ̀ ma ↄzĩ, 
\v 30 asa a yↄↄna pↄ́ ń vĩ zadↄ̃ mi mↄo kã̀fĩ maamaa. Dii ɛ̀fãaidàunɛ za zĩ́ pↄ́ ma kɛ̀sɛpɛ̀lɛ n bɛ la. Bↄɛ má azĩa bɛ zĩkɛ sↄ̃i? 
\v 31 Labã aà là à mɛ̀: Bↄ́ má fĩaboonɛi? Yakↄbu wèwà à mɛ̀: Ńsu pↄe kpaao, sema ǹ yã́ɛ bee kɛmɛɛ, míↄ n pↄ́ↄ dãnɛ. 
\v 32 Gɛ̃ n pↄ́ↄ guu gbã, ní sã bàebaeↄ ń a biliↄ plɛ ma asea ũ ń sãnɛ siaↄ ń ble bàebaeↄ ń a biliↄ. 
\v 33 Tó ńlɛ ma asea gwa zia bàasi, ńyↄ̃ↄ dↄ̃ kɛ́ ma yãkɛ̀ a zɛ́waɛ. Ble pↄ́ bàebaeo mɛ́ bili no, ge sãnɛ pↄ́ siao ma kpã́i'òɛ. 
\v 34 Labã mɛ̀: Tↄ̀ↄ! Àↄ dɛ lá ń òwa. 
\v 35 Zĩbeezĩ Labã a blesan bàebaeↄ ń a kãyãalɛↄ ń bleda biliↄ ń a bàebaeↄ sɛ̀, an pↄ́ pↄ́ pua vĩↄ píi ń sãnɛ siaↄ píi, à ń ná a nɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 36 Ɔ̃ à gudà ń zãnguo ń Yakↄbuo lán tagↄↄ àaↄ̃ oa taawa, ↄ̃ Yakↄbu lɛ́ Labã pↄ́ kĩniↄ dã́.
\p
\v 37 Yakↄbu lí bui àaↄ̃ gↄ̃n búsuↄ zↄ̃̀zↄ̃, à ń tↄ̃ bↄ̀bↄ à ń wɛ̃̀sã kɛ̃̀ púuu. 
\v 38 Ɔ̃ à lí pↄ́ à ń tↄ̃ bↄ̀bↄpiↄ pɛ̀lɛpɛlɛ pↄ́ↄ imikĩi, pↄ́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ imiiↄ wɛ́u, asa we ↄ̃ aaì kpáwa'ou. 
\v 39 Lá aaìↄ kpáwa'o lípiↄ saɛ, ↄ̃ aaìↄ nɛ́ kãyãalɛↄ i ń a biliↄ ń a bàebaeↄ. 
\v 40 Yakↄbu ì pↄ́ nɛ́piↄ plɛ adoa azĩa pↄ́ ũ, ì a kãyãalɛↄ ń a siaↄ ka Labã pↄ́ↄ guu. Beewa à azĩa kpàsa bↄ̀, i ka Labã pↄ́ↄ guuo. 
\v 41 Tó pↄbui maaↄ fɛ̀lɛ ń kpáwa'oao, Yakↄbu ì lípiↄ pɛ́lɛpɛlɛ pↄ́ↄ imikĩi an wɛ́u, kɛ́ aa kpáwa'o ń saɛ. 
\v 42 Tó pↄ́ gianaↄnɛ sↄ̃, ìli lípɛlɛpɛlɛnɛ́o. Beewa pↄ́ gianaↄ gↄ̃̀ Labã pↄ́ ũ, mɛ́ pↄbui maaↄ gↄ̃̀ Yakↄbu pↄ́ ũ. 
\v 43 Ɔ̃ Yakↄbu àizɛɛ ìↄ kã́fĩ maamaa, aà pↄ́ↄ dasikũ̀ ń zↄnↄɛↄ ń zↄgↄ̃ɛↄ ń yiongoↄ ń zàa'ĩnaↄ.
\c 31
\p
\v 1 Yakↄbu yã́ pↄ́ Labã nɛ́ↄ lɛ́ o mà aa mɛ̀: Yakↄbu wá mae pↄ́ↄ sìwà píi. Wá mae àizɛɛ mɛ́ aà kà ↄdawa. 
\v 2 Yakↄbu dↄ̃̀ Labã wɛ́wa, kɛ́ a yã́ kuwà lán yãawa lↄo. 
\v 3 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ɛa ta n dezi bùsuu n daɛↄ bɛ, míↄ kunnↄ. 
\v 4 Ɔ̃ Yakↄbu Lasɛli ń Leao sìsi aa mↄ a pↄ́ↄ kĩ́i sɛ̃u. 
\v 5 A ònɛ́: Má dↄ̃̀ á mae wɛ́wa kɛ́ ma yã́ kuwà lán yãawa lↄo. Ń beeo ma mae Lua kumanↄ. 
\v 6 Á dↄ̃ ázĩawa kɛ́ ma zĩkɛ̀ á maeɛ ma gbãa pua lɛ́uɛ. 
\v 7 Á mae ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ à ma asea lìlɛ gɛ̃n kwi, ↄ̃ Lua i to à yãe kɛ̀mɛɛo. 
\v 8 Tó à mɛ̀ sã bàebaeↄ mɛ́ ma baa ũ, ↄ̃ sãpiↄ ìↄ nɛ́ bàebaeↄ i. Tó à mɛ̀ a kãyãalɛↄ mɛ́ ma baa ũ, sãpiↄ ìↄ nɛ́ kãyãalɛↄ i. 
\v 9 Lua á mae sãↄ sìwà a kpàa.
\p
\v 10 Gↄↄ pↄ́ bleↄ lɛ́ kpáwa'o, ma nana'ò, ↄ̃ nana guu má è blesana pↄ́ lɛ́ kpáwa'oↄá ble kãyãalɛↄnɛ ń a bàebaeↄ ń a biliↄ. 
\v 11 Ɔ̃ Lua Malaika òmɛɛ nanapi guu: Yakↄbu! Ɔ̃ ma mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 12 À mɛ̀: Wɛzu ǹ gwa. Blesana pↄ́ aalɛ kpáwa'oↄ píi blè kãyãalɛↄnɛ ń a bàebaeↄ ń a biliↄ. Ma yã́ pↄ́ Labã kɛ̀nɛ è píi. 
\v 13 Mámɛmaa Lua. Ma bↄ mↄma Bɛtɛli, gu pↄ́ n gbɛpɛ̀lɛu n nísikàwà n lɛkɛ̀a.\f + \fr 31.13 \fr*\ft Daa 28.18-22\ft*\f* Tiasa fɛlɛ bↄ bùsuɛ beeu, ní tá n bɛ bùsuu. 
\v 14 Ɔ̃ Lasɛli ń Leao òɛ̀: Wá túbi vĩ wá mae bɛ lↄe? 
\v 15 I wá dílɛ nibↄↄ ũ nolo? À wá yiama, ↄ̃ à a ↄ̃a blè píi. 
\v 16 Àizɛɛ pↄ́ Lua sì wá maewa gↄ̃̀ wá pↄ́ ũ píiɛ ń wá nɛ́ↄ. Yã́ pↄ́ Lua ònɛ kɛ píi sa.
\p
\v 17 Ɔ̃ Yakↄbu fɛ̀lɛ, à a nɛ́ↄ ń a naↄ dì yiongoↄ kpɛ. 
\v 18 À a pↄtuoↄ ń àizɛɛ pↄ́ á è Mɛsↄpↄtamiↄ sɛ̀lɛ píi, ↄ̃ à dàò zɛ́u, àlɛ tá a mae bɛ Kanaa bùsuu. 
\v 19 Kɛ́ Labã gɛ̀ a sãↄ kãkɛ̃ɛlɛi, ↄ̃ Lasɛli aà tã́aↄ\f + \fr 31.19 \fr*\ft Tã́apiↄá lí pↄ́ wa ã̀ lán gbɛ̃nazĩnawaↄnɛ.\ft*\f* sɛ̀ kpã́i aà kpɛ. 
\v 20 Yakↄbu sↄ̃ à ↄ̃nↄkɛ̀ Sili bui Labãɛ, i lɛzawào. 
\v 21 À fɛ̀lɛ bàalɛ̀ ń a pↄ́ↄ píi, à bùa Uflatawa, ↄ̃ à mipɛ̀ Galada gbɛ̀sĩsĩↄwa.
\s1 Labã pɛ́lɛa Yakↄbuzi
\p
\v 22 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ wa ò Labãɛ Yakↄbu bàalɛ̀. 
\v 23 À a gbɛ̃́ↄ nàaa, ↄ̃ à pɛ̀lɛaàzi. À táa'ò gↄↄ sopla, ↄ̃ à aà lè Galada bùsu gusĩsĩdeu. 
\v 24 Ɔ̃ Lua bↄ̀ mↄ̀wà gwã́ nana guu a òɛ̀: Laaika yã́ pↄ́ ńyↄ̃ o Yakↄbuɛzi.
\p
\v 25 Labã Yakↄbu bòo lè kpaa Galada bùsu gusĩsĩdeu, ↄ̃ à bòokpà we ń a gbɛ̃́ↄ sↄ̃. 
\v 26 Ɔ̃ Labã gɛ ò Yakↄbuɛ: Bↄ́yãi n ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ, n ma nɛ́ↄ sɛ̀lɛ n taò lán zĩ̀zↄↄwai? 
\v 27 Bↄ́yãi n ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ n wolɛ kpã́i, ni lɛzaao ni? Dↄ̃ ma zɛnɛ ń pↄnakɛao ń lɛsiao ń gã̀ao ń mↄↄnao. 
\v 28 Ni to ma lɛzà ma nɛ́ↄ ń ma tↄũnaↄwao. N mìsaiyã kɛ̀. 
\v 29 Ma gbãa kà mà yãkɛɛ́, ↄ̃ n mae Lua yã'òmɛɛ gwã́ à mɛ̀ mà laaika yã́ pↄ́ má onɛi. 
\v 30 Ńlɛ tá sa, kɛ́ ńlɛ n mae bɛ bɛɛkɛ yã́i. Àkɛa n ma tã́aↄ sɛ̀ kpã́ii? 
\v 31 Yakↄbu wèwà à mɛ̀: Málɛ vĩakɛ, málɛ e ńyↄ̃ ń nɛ́ↄ siaɛ. 
\v 32 Gbɛ̃́ pↄ́ n n tã́aↄ è aà kĩ́i, wà ade dɛ. Ma pↄ́ↄ gwagwa wá gbɛ̃́ↄ wáa. Tó n n pↄ́ è, sɛ́. Yakↄbu sↄ̃ a dↄ̃ kɛ́ Lasɛli Labã pↄ́ sɛ̀ kpã́io.
\p
\v 33 Labã gɛ̃̀ Yakↄbu zwã̀akpɛu, à gɛ̃̀ Lea kpɛ́u, à gɛ̃̀ zↄnↄɛ gbɛ̃ↄn plapiↄ kpɛ́u, i pↄe eo. Kɛ́ à bↄ̀ Lea kpɛ́u, à gɛ̃̀ Lasɛli kpɛ́u. 
\v 34 Lasɛli tã́apiↄ sɛ ùlɛ yiongo gaaĩbↄↄuɛ, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛwà. Labã aà kpɛ́ yↄ̀ɛ píi, i pↄe eo. 
\v 35 Lasɛli ò a maeɛ: Baa, ńsu to n pↄ pamazio, asa mi e fɛ̀lɛo, kɛ́ má ↄkũa yã́iɛ. Beewa Labã a tã́aↄ wɛ̀ɛlɛ, i eo.
\p
\v 36 Ɔ̃ Yakↄbu pↄ pà à zↄadↄ̀ Labãwa à mɛ̀: Bↄ́ dàa má kɛ̀i? Bↄ́ duuna má kɛ̀ ↄ̃ n pɛlɛmazi wãawãa kɛ́wai? 
\v 37 N ma pↄ́ↄ yↄ̀ɛ píi, n n bɛpↄↄ è wea? Bↄò gupuau ma gbɛ̃́ↄ ń n gbɛ̃́ↄ wáa, aai yãnakpa gbɛ̃́ pↄ́ a yã́ nawa. 
\v 38 Gwa, ma kɛ n bɛ wɛ̃̀ baoɛ. N sãↄ ń n bleↄ aai nↄbↄlɛo, mɛ́ mi n sãe soo. 
\v 39 Mili suma ń pↄ́ pↄ́ wài kũ̀oo, mi a fĩabonɛ mazĩawaɛ. Ni pↄ́ pↄ́ wà a kpã́i'ò gwã́ ge fãanɛ fĩa laaɛ. 
\v 40 Ĩatɛ̃ ì ma lɛ fãanɛ, ĩ́ana ì ma dɛ gwã́, mi itɛ̃kɛ. 
\v 41 Màa ma kɛ n bɛ e wɛ̃̀ bao. Wɛ̃̀ gɛ̃o mɛ̀ndosai ma zĩkɛ̀nɛ n nɛnↄɛ gbɛ̃ↄn plaↄ yã́i. Ma wɛ̃̀ soolo kɛ̀ n kpàsa yã́ musu. N ma asea lìlɛ gɛ̃n kwi. 
\v 42 Mɛ́ i kɛ ma dezi Ablahaũ Lua pↄ́ ma mae Izaaki aà vĩa vĩ zɛ̀manↄ bàasio, dↄ̃ n ma gbaɛ ↄgii. Lua zĩ pↄ́ má kɛ̀ ń taasio è, ↄ̃ à zɛ̀manↄ gĩa gwã́.
\p
\v 43 Ɔ̃ Labã wè Yakↄbuwa à mɛ̀: Nↄɛɛ beeↄá ma nɛ́ↄnɛ. Nɛ́ɛ beeↄá ma tↄũnaↄnɛ. Pↄtuoɛ beeↄá ma pↄtuoↄnɛ. Pↄ́ pↄ́ ń è la píi ma pↄ́ɛ. Bↄ́ má kɛ ma nɛnↄɛↄ ń nɛ́ pↄ́ aa ìↄnɛ gbãi? 
\v 44 To wà lɛdoũkɛ, iↄ dɛ seela ũ wá zãnguo. 
\v 45 Ɔ̃ Yakↄbu gbɛ sɛ pɛ̀lɛ yã́pi dↄngubↄ ũ. 
\v 46 A ò a gbɛ̃́ↄnɛ aa gbɛↄ sɛ́lɛ, ↄ̃ aa sɛ̀lɛ aa a zɛ̀dↄ, ↄ̃ aa pↄblè a saɛ. 
\v 47 Ɔ̃ Labã tↄkpà gbɛ̀zɛpiɛ Yegaa Saaduta.\f + \fr 31.47 \fr*\ft Bee mɛ̀ gbɛ̀ seelade ń Sili yã́o.\ft*\f* Yakↄbu tↄkpàɛ̀ Galɛdi.\f + \fr 31.47 \fr*\ft Bee mɛ̀ gbɛ̀ seelade ń Ɛbɛlu yã́o.\ft*\f* 
\v 48 Labã mɛ̀: Gbɛ̀zɛɛ bee mɛ́ seela ũ wá zãnguo gbã. Bee yã́i wà tↄkpàɛ̀ Galɛdi. 
\v 49 Wì mɛ lↄ Mizipa,\f + \fr 31.49 \fr*\ft Bee mɛ̀ gudↄ̃akĩi.\ft*\f* asa Labã mɛ̀: Dii wá dↄ̃́a wá kɛ̃akↄ̃wa gbɛa, kɛ́ wásu zakↄ̃uo. 
\v 50 Tó n ĩadà ma nɛnↄɛↄwa ge tó n nↄ pãleↄ sɛ̀ lↄ, baa tó wá kú kↄ̃ kĩ́io, ǹyↄ̃ dↄ̃ sã́asã kɛ́ Lua mɛ́ wá yã́pi seelade ũ. 
\v 51 Ɔ̃ Labã òɛ̀ lↄ: Zɛɛ bee gwa ń gbɛ pↄ́ má pɛ̀lɛ wá zãnguoo. 
\v 52 Aↄ dɛ seela ũ kɛ́ másu a baa vĩ mà mↄma ń nↄ̀sɛ pãleoo, mɛ́ mpi ńsu ǹ a baa vĩ ǹ mↄa ń nↄ̀sɛ pãleoo. 
\v 53 Ablahaũ ń Nakↄↄo ń n maeo Lua mɛ́ a yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ. Ɔ̃ Yakↄbu lɛgbɛ̃̀ ń Lua pↄ́ a mae Izaaki aà vĩa vĩ tↄ́o. 
\v 54 À sa'ò gusĩsĩdeu we, ↄ̃ à a gbɛ̃́ↄ sìsi aa pↄble. Kɛ́ aa pↄblè, ↄ̃ aa ì we.
\s1 Yakↄbu gbɛ̃́ↄ zĩa Esauwa
\p
\v 55 Labã fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à lɛzà a tↄũnaↄwa ń a nɛ́ↄ, à samaa'ònɛ́, ↄ̃ à ɛ̀a tà a bɛ.
\c 32
\p  
\v 1 Yakↄbu dàzɛu, ↄ̃ Lua malaikaↄ dàaàlɛ. 
\v 2 Kɛ́ à ń é, à mɛ̀: Lua bòon kɛ. Ɔ̃ à tↄkpà gupiɛ Maanaiũ.\f + \fr 32.3 \fr*\ft Bee mɛ̀ bòo mɛ̀n pla.\ft*\f* 
\v 3 À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aɛ a vĩ̀i Esauwa Sei bùsu pↄ́ wì mɛ lↄ Ɛdↄũ bùsuu. 
\v 4 A ò a zĩnaↄnɛ: À gɛ o ma dii Esauɛ aà zↄ̀blena Yakↄbu gↄↄplakɛ̀ Labã bɛ, àlɛ su sa. 
\v 5 À oɛ̀ má zuↄ vĩ ń zàa'ĩnaↄ ń sãↄ ń bleↄ ń zↄgↄ̃ɛↄ ń zↄnↄɛↄ. Mámɛ ma á zĩ́ oiɛ̀, kɛ́ ma yã́ e kaaàgu.
\p
\v 6 Kɛ́ zĩnapiↄ ɛ̀a sù Yakↄbuwa, aa mɛ̀: Wa gɛ n vĩ̀i kĩ́i, àlɛ mↄ daińlɛ ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aa plaↄ. 
\v 7 Vĩa Yakↄbu kũ̀, àlɛ bílikɛ maamaa, ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ kpaalɛ̀ lɛɛ pla ń sãↄ ń bleↄ ń zuↄ ń yiongoↄ à mɛ̀: 
\v 8 Tó Esau mↄ̀ lɛ̀lɛ a lɛɛ dowa, a lɛɛ do pↄ́ gↄ̃̀ a bↄ. 
\v 9 Ɔ̃ à wabikɛ̀ Luawa à mɛ̀: Dii, ma dezi Ablahaũ ń ma mae Izaakio Lua, ń òmɛɛ mà su ma bɛ bùsuu ma daɛↄ kĩ́i, ní ɛ̀fãaikɛmɛɛ. 
\v 10 N gbɛ̃kɛ ń náaiyão kɛ̀mɛɛ maamaaɛ, ma bɛɛɛ i kao. Gↄↄ pↄ́ ma bua Yuudɛ̃wa yãa, lípana mɛ́ na ma ↄzĩ ado. Tiasa ma su ń àizɛɛ lɛɛ plaɛ beeↄ. 
\v 11 Ma wabikɛ̀ma, ma si ma vĩ̀iwa, asa málɛ vĩakɛ kɛ́ à lɛ́lɛwá à nↄɛↄ ń nɛ́ↄ dɛdɛ yã́i. 
\v 12 Mpi sↄ̃ n mɛ̀ ńyↄ̃ ɛ̀fãaikɛmɛɛ, ńyↄ̃ ma bui kã́fĩ lán ísialɛ ũfãawa, wa fↄ̃ naoo an dasi yã́i.\f + \fr 32.13 \fr*\ft Daa 28.14-15\ft*\f*
\p
\v 13 Wekĩi ↄ̃ Yakↄbu ìu. Pↄ́ pↄ́ a plɛ̀ à a vĩ̀i gbaↄn kɛ: 
\v 14 Bleda ↄ̀aa do, a sa bao, sãda ↄ̀aa do, a sa bao, 
\v 15 yiongoda baakwi ń ń nɛ́ yↄ̃minaↄ, zuda bla, a swana kwi, zàa'ĩn da bao, a sa kwi. 
\v 16 À ń ná a zĩkɛnaↄnɛ ń ↄzĩ bui ń buio, ↄ̃ a ònɛ́: Àↄ bɛ ma aɛ, í gupua da á zãnguo gã ń gão. 
\v 17 A ò gbɛ̃́ sɛ̃́iaɛ: Tó ma vĩ̀i dànlɛ mɛ́ à n la à mɛ̀: Démɛ dɛ n dii ũi? Ńlɛ gɛ́ má ni? Démɛ pↄ́ pↄ́ ńlɛ dã́ɛ beeↄ vĩi? 
\v 18 Ní oɛ̀ aà zↄ̀blena Yakↄbu pↄ́ɛ, pↄ́ pↄ́ à a dii gbà a kpã̀sãɛ̀ↄn we, aàpi lɛ́ mↄ́ a kpɛ́ zɛ́u. 
\v 19 À yã́ doũpi ò gbɛ̃ↄn plaadeɛ ń gbɛ̃ↄn àaↄ̃deo ń pↄdãnaↄ píi à mɛ̀: Tó a da Esaulɛ, à oɛ̀ màa. 
\v 20 À oɛ̀ aà zↄ̀blena Yakↄbu lɛ́ mↄ́ a kpɛ́ zɛ́u. Asa aà làasoo guu à mɛ̀: Sema mà awakpaɛ̀ ń pↄ́ pↄ́ dↄ̀aamɛɛↄ, wí gbasa wɛsikↄ̃lɛ. A gí gbãakpaimazi saa? 
\v 21 Gba dↄ̀aaɛ̀, ↄ̃ à gↄ̃̀ bòou gwã́ bee, à ì we.
\s1 Yakↄbu dɛ̃ɛkaa ń Luao
\p
\v 22 À fɛ̀lɛ gwãasĩna, à a nↄ gbɛ̃ↄn plaↄ sɛ̀lɛ ń a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́o gbɛ̃ↄn plaↄ ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn kuɛdoↄ, ↄ̃ à bùańnↄ Yaboko isaaa. 
\v 23 Kɛ́ à bùańnↄ, ↄ̃ à pↄ́ pↄ́ a vĩↄ sɛ̀lɛ bùaò píi. 
\v 24 Yakↄbu gↄ̃̀ ado, ↄ̃ gↄ̃ɛe mↄ̀ lɛ́ dɛ̃ɛkaaànↄ e gu ye dↄi. 
\v 25 Kɛ́ gↄ̃ɛpi è á fↄ̃ aà nɛo, à aà lɛ̀ a gelewa, ↄ̃ aà gele bↄ̀ↄũ dɛ̃ɛkaapi guu. 
\v 26 Gↄ̃ɛpi mɛ̀: Ma gbaɛ, asa gu lɛ́ dↄɛ. Ɔ̃ Yakↄbu òɛ̀: Sema ǹ báaadamagu bàasio, má n gbaɛo. 
\v 27 Gↄ̃ɛpi aà là à mɛ̀: N tↄ́n kpelewai? A wèwà à mɛ̀ a tↄ́n Yakↄbu. 
\v 28 Ɔ̃ à mɛ̀: Wàli mɛnɛ Yakↄbu lↄo, sema Isaili,\f + \fr 32.29 \fr*\ft Bee mɛ̀ dɛ̃ɛkaa ń Luao.\ft*\f* asa n dɛ̃ɛkà ń Luao ń gbɛ̃nazĩnaↄ, ↄ̃ n dɛ̃ɛnɛ̀. 
\v 29 Yakↄbu òɛ̀: Ǹ n tↄ́ omɛɛ sↄ̃. A wèwà à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ ma tↄ́ lai?\f + \fr 32.30 \fr*\ft Dↄa 13.17-18\ft*\f* Ɔ̃ à báaadàaàgu we. 
\v 30 Yakↄbu tↄkpà gupiɛ Pɛnuɛli,\f + \fr 32.31 \fr*\ft Bee mɛ̀ Lua wɛ́.\ft*\f* asa à mɛ̀: Wa wɛsikↄ̃lɛ ń Luao, mɛ́ ma gi má kú. 
\v 31 À bↄ̀ Pɛnuɛli ĩatɛ̃ bilɛa, àlɛ tↄ̃ↄlɛ a gele ĩa yã́i. 
\v 32 Ayãmɛto e gbã Isailiↄ lí nↄ̀ↄ tikusiwa sóo, kɛ́ Lua Yakↄbu lɛ̀ a tikusiwa yã́i.
\c 33
\s1 Yakↄbu wɛsia Esaulɛ
\p
\v 1 Kɛ́ Yakↄbu wɛzù, a è Esau lɛ́ mↄ́ ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aa plaↄ. À a nɛ́ↄ kpaalɛ̀ a naↄnɛ ń a nↄ mɛ̀n pla pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ. 
\v 2 Ɔ̃ à a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́opiↄ gbàɛ aa dↄaa ń ń nɛ́ↄ. Bee gbɛa Lea ń a nɛ́ↄ, ↄ̃ Lasɛli ń Yosɛfuo tɛ́ ń kpɛ. 
\v 3 À dↄ̀aanɛ́, à kùlɛ tↄↄlɛ gɛ̃n sopla e à gɛ̀ kàò a vĩ̀ipi kĩ́i. 
\v 4 Ɔ̃ Esau bàalɛ̀ mↄ̀ dàaàlɛ, à kùsiwa à ↄdà aà gã̀u à lɛpɛ̀wà, ↄ̃ aa ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 5 Kɛ́ Esau wɛzù, à nↄɛↄ ń nɛ́ↄ è, ↄ̃ à mɛ̀: Deↄ mɛ́ kunnↄ wei? Yakↄbu wèwà à mɛ̀: Nɛ́ pↄ́ Lua ma gbaↄnɛ. 
\v 6 Ɔ̃ nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́opiↄ sↄ̃̀ńzi ń ń nɛ́ↄ, aa kùlɛ. 
\v 7 Ɔ̃ Lea ń a nɛ́ↄ sↄ̃̀ńzi sↄ̃, aa kùlɛ. Bee gbɛa Yosɛfu ń Lasɛlio sↄ̃̀ńzi aa kùlɛ. 
\v 8 Esau mɛ̀: Bↄ́ ńlɛ kɛ ń pↄ́ pↄ́ ma dańlɛↄi? Yakↄbu wèwà à mɛ̀: Kɛ́ ma yã́ e kangu yã́iɛ. 
\v 9 Esau mɛ̀: Ma gbɛ̃́, ma pↄ́ↄ mↄ̀a, ǹyↄ̃ n pↄ́ↄ kũa. 
\v 10 Ɔ̃ Yakↄbu mɛ̀: Aawo! N yã́ na! Tó ma yã́ kànguɛ, ma gba sí, asa wá wɛsiakↄ̃lɛ kɛ̀mɛɛ lán wɛsiakↄ̃lɛ ń Luaowaɛ, ↄ̃ n gbãakpàmazi. 
\v 11 Gba pↄ́ má dànɛ si sa, asa Lua ɛ̀fãaikɛ̀mɛɛ, pↄe i kɛ̃́sãao. Lá à nàɛwà màa, ↄ̃ a sì.
\p
\v 12 Ɔ̃ Esau mɛ̀: Wà dazɛu wà tá. Má dↄaanɛ. 
\v 13 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Baa, ń dↄ̃ kɛ́ nɛ́ↄ yã́ zĩ'ũ, mɛ́ má sã ń zù yↄ̃minaↄ vĩ. Tó wa tá gbãa ò gↄↄ do, pↄ́ↄ gaga píiɛ. 
\v 14 Dↄaamɛɛ Baa, mapi n zↄ̀blena, míↄ tɛ pↄ́ↄ kpɛ ń nɛ́ↄ busɛbusɛ e mà mↄ n le Sei. 
\v 15 Esau mɛ̀: Má a gbɛ̃́ kĩniↄ tonnↄ. Yakↄbu mɛ̀: Bↄ́yãi ni? N yã́ na Baa. 
\v 16 Zĩbeezĩ Esau dà Sei zɛ́u. 
\v 17 Ɔ̃ Yakↄbu gɛ̀ Suko. À bɛkpà we mɛ́ à lákpɛↄ dↄ̀ pↄ́ↄnɛ. Ayãmɛto wà tↄkpà gupiɛ Suko.\f + \fr 33.17 \fr*\ft Bee mɛ̀ lákpɛↄ.\ft*\f*
\p
\v 18 Kɛ́ Yakↄbu sù ń Mɛsↄpↄtamio, à kà wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Sikɛũ, Kanaa bùsuu aafia, ↄ̃ à bòokpà wɛ̃́lɛpi saɛ. 
\v 19 À a bòokpakĩi lù Sikɛũ mae Amↄↄ nɛ́ↄwa ã́nusu ↄwatɛ̃ basↄo.\f + \fr 33.19 \fr*\ft Yoz 24.32, Zãa 4.5\ft*\f* 
\v 20 Wekĩi à sa'okĩi bòu, à tↄkpàɛ̀ Lua Isaili Lua.
\c 34
\s1 Sikɛũ kusia Dinawa
\p
\v 1 Lea nɛnↄɛ Dina pↄ́ a ì ń Yakↄbuo bↄ̀ bùsupi nↄɛↄ gwai. 
\v 2 Kɛ́ bùsupi kí Amↄↄ nɛ́ Sikɛũ, Ivi bui aà è, à kùsiwà, ↄ̃ à wùlɛaànↄ. 
\v 3 Aà pↄ dↄ wɛ̃́ndiapiwa, a yeaàzi, ↄ̃ à yã́ nana òɛ̀. 
\v 4 Ɔ̃ Sikɛũ ò a maeɛ: Nɛnↄɛna bee wɛɛlɛmɛɛ mà sɛ́. 
\v 5 Kɛ́ Yakↄbu mà wà a nɛnↄɛ kpɛbↄ̀, aà nɛ́ↄ ku sɛ̃u ń aà pↄ́ↄ, ↄ̃ à nìlɛ e aa sù. 
\v 6 Ɔ̃ Sikɛũ mae Amↄↄ gɛ̀ Yakↄbu lè à yã́pi oɛ̀. 
\v 7 Kɛ́ Yakↄbu nɛ́ↄ sù ń sɛ̃o gↄ̃̀ↄ, aa yã́pi mà, ↄ̃ an nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà, an pↄ pà maamaa, kɛ́ Sikɛũ yãdↄↄsai kɛ̀ Isailiↄnɛ yã́i, à wùlɛ ń Yakↄbu nɛnↄɛo, à yã́ pↄ́ dɛ wà kɛo kɛ̀. 
\v 8 Ɔ̃ Amↄↄ ònɛ́ à mɛ̀: Ma nɛ́ Sikɛũ pↄ dↄ á nɛnↄɛwa. Á yã́ na. À aà kpawà nↄ ũ. 
\v 9 Wà lɛdoũkɛ, wíliↄ wá nɛnↄɛↄ kpã́sãkↄ̃wa. 
\v 10 Àↄ kúwanↄ, wá bùsu kú á pↄ́ ũɛ. À zↄ̃lɛu, íↄ laatau, íↄ tↄↄlɛ vĩ. 
\v 11 Ɔ̃ Sikɛũ ò Dina mae ń aà dãↄↄnɛ: Á yã́ na. Pↄ́ pↄ́ á ò mà kpáwá, má kpaɛ. 
\v 12 À ã̀nsueblebↄ lɛ́ damɛɛ zↄ̃ↄ ń gbaↄ dasidasi. Lá pↄ́ á ò, má kpaɛ. À nɛnↄɛpi kpaa.
\p
\v 13 Ɔ̃ Yakↄbu nɛ́ↄ wè Sikɛũ ń aà mae Amↄↄowa ń mↄafilio, kɛ́ Sikɛũ ń dãe kpɛbↄ̀ yã́i. 
\v 14 Aa ònɛ́: Wá fↄ̃ bee kɛo, wá fↄ̃ wá dãe kpa gyafↄↄdewao, asa beeá wíyãɛ wá kĩ́i. 
\v 15 Wá we á yã́io, mɛ́ i kɛ a gↄ̃ lán wápiↄwa, á gↄ̃ɛↄ tↄ̃zↄ̃̀ píi bàasio. 
\v 16 Tó a tↄ̃zↄ̃̀, wá wá nɛ́ↄ kpã́sãwá, wí á pↄ́ↄ sɛ nↄ ũ, wíↄ kúánↄ, wí gↄ̃ bui doũↄ ũ. 
\v 17 Ãma tó i we wá yã́io, mɛ́ i tↄ̃zↄ̃o, wá wá dãe sɛ taòɛ. 
\v 18 Yã́pi kɛ̀ Amↄↄ ń a nɛ́ Sikɛũoɛ na. 
\v 19 Ɛ̀waasopi yã́pi gↄ̃̀gↄ̃ kpakpa, kɛ́ Yakↄbu nɛnↄɛ yã́ kàaàgu yã́i, mɛ́ a bɛɛɛ vĩ dɛńla a mae bɛdeↄ guu.
\p
\v 20 Amↄↄ ń a nɛ́ Sikɛũo gɛ̀ ń wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu, ↄ̃ aa yã'ò ń wɛ̃́lɛdeↄ aa mɛ̀: 
\v 21 Gbɛ̃́piↄ yãe vĩwanↄo. Wà to aaↄ kú wá bùsuu, aaↄ laatau, asa bùsupi zↄ̃ↄ, a mↄ́wá. Wá ń nɛnↄɛↄ sɛ́, wí wá pↄ́ↄ kpámá. 
\v 22 Gbɛ̃́piↄ sↄ̃ aa we wàↄ kúwanↄ kɛ́ wà gↄ̃ bui doũo, mɛ́ i kɛ wá gↄ̃ɛↄ wa tↄ̃zↄ̃̀ lá ampiↄwa wápii bàasio. 
\v 23 An pↄtuoↄ ń ń àizɛɛↄ ń ń zuↄ píi a gↄ̃ wá pↄ́ ũo lé? Wà weinɛ́, kɛ́ aaↄ kúwanↄ. 
\v 24 Wɛ̃́lɛpideↄ Amↄↄ ń a nɛ́ Sikɛũo yãmà, ↄ̃ gↄ̃ɛↄ tↄ̃zↄ̃̀ ḿpii.
\p
\v 25 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́, kɛ́ aa kú ń wãwão mɛ́ aa kú ń yãe làasoooo, Yakↄbu nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ Simɛↄ ń Leviio, Dina vĩ̀iↄ, an baade a fɛ̃nda sɛ̀ aa sì wɛ̃́lɛu, aa gↄ̃ɛↄ dɛ̀dɛ píi. 
\v 26 Aa Amↄↄ ń a nɛ́ Sikɛũo dɛ̀dɛ, ↄ̃ aa Dina sɛ bↄ̀ò Sikɛũ kpɛ́u aa tàò. 
\v 27 Wɛ̃́lɛdeↄ dɛdɛa gbɛa Yakↄbu nɛ́ↄ mↄ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ↄ nàaa, kɛ́ wà widà ń dãewa yã́i. 
\v 28 Aa ń sãↄ ń ń bleↄ sɛ̀lɛ ń ń zuↄ ń ń zàa'ĩnaↄ, pↄ́ pↄ́ kú wɛ̃́lɛ guuↄ ń pↄ́ pↄ́ kú ń buaↄ píi. 
\v 29 Aa ń àizɛɛↄ sɛ̀lɛ píi ń ń nɛ́ↄ ń ń nↄɛↄ ń pↄ́ pↄ́ kú ń bɛↄ píi.
\p
\v 30 Ɔ̃ Yakↄbu ò Simɛↄɛ ń Leviio: A gu ↄ̃̀ↄkpàmɛɛ. Kanaaↄ ń Pɛliziↄ ń bùsu la buipãleↄ aaↄ ye ma gĩyãio. Lá wá dasio, tó aa lìawázi mɛ́ aa sìwágu, aa ma dɛ ń ma buiↄ píiɛ. 
\v 31 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Kɛ́ à wá dãe dìlɛ káalua ũ, bee maa yã̀?
\c 35
\s1 Lua báaadaa Yakↄbugu Bɛtɛli
\p
\v 1 Lua yã'ò Yakↄbuɛ à mɛ̀: Fɛlɛ ta Bɛtɛli, ní zↄ̃lɛ we. Ma gbagbakĩi kɛ we, asa we ma bↄu ma mↄma gↄↄ pↄ́ ńlɛ bàalɛ n vĩ̀iɛ.\f + \fr 35.1 \fr*\ft Daa 28.10-22\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ Yakↄbu ò a bɛdeↄnɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ píi à mɛ̀: À dii zĩ̀lo pↄ́ á vĩↄ kↄ́lɛ, í zu'o, í á pↄkasaↄ lilɛ, 
\v 3 wí fɛlɛ ta Bɛtɛli. Má Lua gbagbakĩi bo we, asa à dↄ̀malɛ ma taasikɛgↄↄ, ìↄ kumanↄ gu pↄ́ ma gɛu píi. 
\v 4 Ɔ̃ aa dii zĩ̀lo pↄ́ aa vĩↄ kpàwà ń swã́li pↄ́ aa daaↄ, ↄ̃ a vĩ̀lɛ gbɛ̃́nɛli pↄ́ kú Sikɛũ saɛ gbáu. 
\v 5 Kɛ́ Yakↄbu ń a nɛ́ↄ dàzɛu, Lua tò vĩa wɛ̃́lɛ kãinadeↄ kũ̀ maamaa, ↄ̃ gbɛ̃e i pɛ́lɛńzio. 
\v 6 Ɔ̃ Yakↄbu ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ píi kà Luzu pↄ́ wì mɛ tia Bɛtɛli, Kanaa bùsuu. 
\v 7 À sa'okĩi bò we, ↄ̃ à tↄkpà gupiɛ Bɛtɛli Lua, asa wekĩi Lua bↄ̀ à mↄ̀uwà gↄↄ pↄ́ àlɛ bàalɛ a vĩ̀iɛ. 
\v 8 Debolaa pↄ́ dɛ Lɛbɛka gwana ũ yãa gà weɛ, ↄ̃ wà aà vĩ̀ gbɛ̃́nɛli gbáu Bɛtɛli saɛ. Ɔ̃ wà tↄkpàɛ̀ Ɔↄlↄlizĩ.
\p
\v 9 Lua bↄ̀ mↄ̀ Yakↄbuwa lↄ aà sua ń Mɛsↄpↄtamio gbɛa, à báaadàaàgu 
\v 10 à mɛ̀: N tↄ́n Yakↄbu, ãma wàli onɛ Yakↄbu lↄo, wàli onɛ sa Isailiɛ. Màa à tↄkpàɛ̀ Isaili. 
\v 11 Lua òɛ̀ lↄ: Lua Gbãapiiden ma ũ. Àↄ nɛ'i àↄ kã́fĩ. Bui zↄ̃ↄ a bↄ n kĩ́i, baa bui dasiↄ, mɛ́ n buieↄ aaↄ dɛ kíaↄ ũ. 
\v 12 Má bùsu pↄ́ má kpà Ablahaũ ń Izaakiowa kpama ń n buiↄ n kpɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Lua fɛ̀lɛ bↄ̀ gu pↄ́ à yã'òɛ̀u. 
\v 14 Yakↄbu gbɛpɛ̀lɛ gu pↄ́ Lua yã'òɛu dↄngubↄ ũ. À itↄ̃̀lɛwà à nísikàwà. 
\v 15 Ɔ̃ Yakↄbu tↄkpà gu pↄ́ Lua yã'òuɛpiɛ Bɛtɛli.
\s1 Lasɛli ń Izaakio gaa
\p
\v 16 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ Bɛtɛli aa dàzɛu. Kɛ́ aa kà kãi ń Ɛflatao, Lasɛli nɛ'igↄↄ kà, ↄ̃ nɛ'i zĩ'ũkũ̀. 
\v 17 Nɛ'iwãwã zↄ̃ↄkũ̀, ↄ̃ nↄɛ nɛ'ina òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo, n nɛgↄ̃ɛ ì lↄ. 
\v 18 Lasɛli yɛ̃̀ɛɛ vĩ lↄo, àlɛ ga, ↄ̃ à tↄkpà a nɛ́piɛ Bɛ̃nↄni,\f + \fr 35.18 \fr*\ft Bee mɛ̀ ma taasi nɛ́.\ft*\f* ↄ̃ aà mae tↄkpàɛ̀ Bɛ̃yãmɛɛ.\f + \fr 35.18 \fr*\ft Bee mɛ̀ ↄplaa nɛ́.\ft*\f* 
\v 19 Kɛ́ Lasɛli gà, wà aà vĩ̀ Ɛflata pↄ́ wì mɛ tia Bɛtɛlɛũ zɛ́u. 
\v 20 Yakↄbu yãdↄngugbɛ pɛ̀lɛ aà miawa. Lasɛli miagbɛpi ku we e ń a gbão.
\p
\v 21 Isaili ɛ̀a dàzɛu, ↄ̃ à bòokpà sãdãnaↄ gugwakĩi kpɛle. 
\v 22 Gↄↄ pↄ́ a ku bùsupiu ↄ̃ Lubɛni gɛ̀ ì ń Bila, Yakↄbu nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀oo. Yakↄbu yã́pi mà.
\p Yakↄbu nɛgↄ̃ɛↄ kuɛplaɛ. 
\v 23 Lea nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Yakↄbu yoa Lubɛni, Simɛↄ, Levii, Yuda, Isakaa, Zabulↄni. 
\v 24 Lasɛli nɛ́ↄn Yosɛfu ń Bɛ̃yãmɛɛo ũ. 
\v 25 Lasɛli zↄnↄɛ Bila nɛ́ↄn Dã ń Nɛfatalio ũ. 
\v 26 Lea zↄnↄɛ Zilipa nɛ́ↄn Gada ń Asɛɛo ũ. Nɛgↄ̃ɛ pↄ́ wà ń í ń Yakↄbuo Mɛsↄpↄtamiↄn we.
\p
\v 27 Ɔ̃ Yakↄbu kà a mae Izaaki kĩ́i Mamale. A ku Kiliataaba pↄ́ wì mɛ tia Hɛblↄ̃ saɛ, gu pↄ́ Ablahaũ ń Izaakio zↄ̃̀lɛu. 
\v 28 Izaaki kà wɛ̃̀ ↄ̀aa do baosai, 
\v 29 à zikũ̀ táotao, ↄ̃ à gà à zù a gbɛ̃́ↄ guu, ↄ̃ aà nɛ́ↄ Esau ń Yakↄbuo aà vĩ̀.
\c 36
\s1 Esau buiↄ
\r (1Lad 1.34-37)
\p
\v 1 Esau pↄ́ wì mɛ lↄ Ɛdↄũ buiↄ yã́n kɛ: 
\v 2 Esau Kanaa nↄɛↄ sɛ̀, Iti bui Eloni nɛ́ Ada ń Ivi bui Ana nɛ́ Ɔhↄlibama, Zibɛↄ̃ tↄũnao. 
\v 3 À Isimaɛla nɛ́ Basɛma, Nɛbaio dãe sɛ̀ lↄ. 
\v 4 Ada Ɛlifaza ìaànↄ, mɛ́ Basɛma Leuɛli ì. 
\v 5 Ɔhↄlibama Yeusi ń Yalaũo ń Kolao ì. Esau nɛgↄ̃ɛ pↄ́ wà ń í Kanaa bùsuuↄn we.
\p
\v 6 Esau a naↄ sɛ̀lɛ ń a nɛgↄ̃ɛↄ ń a nɛnↄɛↄ ń a bɛdeↄ píi ń a pↄtuoↄ ń a àizɛɛ pↄ́ a è Kanaa bùsuuↄ píi, ↄ̃ à gɛ̀ Sei bùsuu, à zã̀kũ ń a dãuna Yakↄbuo, 
\v 7 asa an àizɛɛ zↄ̃ↄ yã́ mɛ́ tò aa fↄ̃ wàↄ kú ń kↄ̃oo. Bùsu pↄ́ aa kuu i mↄ́máo, kɛ́ an pↄ́ↄ dasi yã́i. 
\v 8 Esau zↄ̃̀lɛ Sei bùsu gbɛ̀sĩsĩde pↄ́ wì mɛ tia Ɛdↄũ guu.
\p
\v 9 Esau pↄ́ dɛ Ɛdↄũↄ dezi sɛ̃́ia ũ buiↄn kɛ: 
\v 10 Esau nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Ada nɛ́ Ɛlifaza ń Basɛma nɛ́ Leuɛlio. 
\v 11 Ɛlifaza nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Temani, Omaa, Zefo, Gataũ, Kenazi. 
\v 12 Ɛlifaza nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀o tↄ́n Timina. Ɔ̃mɛ Amalɛki ìaànↄ. Esau na Ada tↄũnaↄn we. 
\v 13 Leuɛli nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Naata, Zela, Sãma, Miza. Esau na Basɛma tↄũnaↄn we. 
\v 14 Esau na Ɔhↄlibama nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Yeusi, Yalaũ, Kola.
\p
\v 15 Esau bui dezi káauↄ tↄ́n kɛ: Esau nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Ɛlifaza bui dezi káauↄ tↄ́n kɛ: Temani, Omaa, Zefo, Kenazi, 
\v 16 Kola, Gataũ, Amalɛki. Ɛlifaza bui dezi káauↄ, Ada tↄũnaↄn we. Aa ku Ɛdↄũ bùsuuɛ. 
\v 17 Esau nɛ́ Leuɛli bui dezi káauↄ Naata, Zela, Sãma ń Mizao. Leuɛli bui dezi káauↄ, Basɛma tↄũnaↄn we. Aa ku Ɛdↄũ bùsuuɛ. 
\v 18 Esau na Ɔhↄlibama bui dezi káauↄ tↄ́n kɛ: Yeusi, Yalaũ, Kola. Ana nɛ́ Ɔhↄlibama tↄũnaↄn we. 
\v 19 Esau pↄ́ wì mɛ lↄ Ɛdↄũ nɛgↄ̃ɛↄn we, aà bui dezi káauↄnɛ.
\s1 Sei buiↄ
\r (1Lad 1.38-42)
\p
\v 20 Sei, Oli bui pↄ́ kú Ɛdↄũ bùsuu za káau nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Lotani, Sobala, Zibɛↄ̃, Ana, 
\v 21 Disↄ̃, Ezɛɛ, Disã. 
\v 22 Lotani nɛgↄ̃ɛↄn Oli ń Emaũo ũ. Lotani dãe tↄ́n Timina. 
\v 23 Sobala nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Alavã, Manaata, Ebali, Sefo, Onaũ. 
\v 24 Zibɛↄ̃ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n Aya ń Anao. Anapi mɛ́ bↄ̀ nibↄna wãawa gbáau gↄↄ pↄ́ àlɛ a mae zàa'ĩnaↄ dã́. 
\v 25 Ana nɛgↄ̃ɛ tↄ́n Disↄ̃, aà nɛnↄɛ tↄ́n Ɔhↄlibama. 
\v 26 Disↄ̃ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Ɛmadã, Ɛsebã, Ilana, Kelana. 
\v 27 Ezɛɛ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Bilana, Zaavã, Akana. 
\v 28 Disã nɛgↄ̃ɛↄn Uzu ń Alanao ũ. 
\v 29 Oli bui dezi káauↄ tↄ́n kɛ: Lotani, Sobala, Zibɛↄ̃, Ana, 
\v 30 Disↄ̃, Ezɛɛ, Disã. Oli bui dezi káauↄ ń ń bui pↄ́ kú Sei bùsuuↄn we.
\p
\v 31 Kía pↄ́ kpalablè Ɛdↄũ bùsuu Isaili kíaↄ ãaↄ tↄ́n kɛ: 
\v 32 Bɛↄↄ nɛ́ Bɛla, Dinaba gbɛ̃́ mɛ́ kpalablè Ɛdↄũ káau. 
\v 33 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Zela nɛ́ Yobaba, Bↄzɛla gbɛ̃́ kpalablè aà gbɛu. 
\v 34 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Temani bùsu gbɛ̃́ Usaũ kpalablè aà gbɛu. 
\v 35 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Bedada nɛ́ Adada, Aviti gbɛ̃́ kpalablè aà gbɛu. Ɔ̃mɛ zĩblè Madiãↄwa Mↄabu bùsuu. 
\v 36 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Maseleka gbɛ̃́ Samala kpalablè aà gbɛu. 
\v 37 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Leobo pↄ́ kú Uflata saɛ gbɛ̃́ Saulu kpalablè aà gbɛu. 
\v 38 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Akaboo nɛ́ Baalanana kpalablè aà gbɛu. 
\v 39 Kɛ́ à gà, ↄ̃ Pau gbɛ̃́ Adada kpalablè aà gbɛu. Aà na tↄ́n Mɛtabɛli, Malɛdi nɛ́ɛ, Mɛzaaba tↄũnaɛ.
\p
\v 40 Esau bui dezi káauↄ tↄ́n kɛ an buiwa an bùsu wa: Timina, Alava, Yɛtɛti, 
\v 41 Ɔhↄlibama, Ela, Pinↄ, 
\v 42 Kenazi, Temani, Mibizaa, 
\v 43 Magadiɛ, Ilaũ. Ɛdↄũↄ dezi káauↄ tↄ́n we wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo bùsu pↄ́ aa zↄ̃̀lɛu. Esau pↄ́ Ɛdↄũↄ dezi sɛ̃́ia ũ buiↄn we.
\c 37
\s1 Yosɛfu nana'oa
\p
\v 1 Yakↄbu ku Kanaa bùsuu, gu pↄ́ a mae zↄ̃̀lɛu. 
\v 2 Yakↄbu buiↄ yã́n kɛ: Yosɛfuá ɛ̀waasonaɛ. Aà wɛ̃̀ gɛ̃o ń plaode guu kɛ́ àlɛ sãↄ dã́ ń a vĩ̀iↄ, aà mae naↄ Bila ń Zilipao nɛ́ↄ, ↄ̃ à yãvãi pↄ́ aa kɛ̀ kↄmalɛkɛ̀ a maeɛ. 
\v 3 Isaili ye Yosɛfuzi dɛ a nɛ́ kĩniↄla, kɛ́ à aà ì a zikũ guu yã́i, ↄ̃ à ulatao zↄ̃̀ɛ̀. 
\v 4 Kɛ́ aà vĩ̀iↄ è ń mae yeaàzi dɛńla, ↄ̃ aa zàaàgu, aali we yãna òaànↄo.
\p
\v 5 Yosɛfu nana'ò, ↄ̃ a sɛ̀lɛ sìu a vĩ̀iↄnɛ, ↄ̃ aa ɛ̀a zàaàgu dɛ a zia. 
\v 6 A ònɛ́: À nana pↄ́ má ò ma. 
\v 7 Má è wálɛ sɛ̃yeye bua, ↄ̃ ma sɛ̃̀ bàaa fɛ̀lɛ zɛ̀. Á pↄ́ↄ lìai, ↄ̃ aa kùlɛɛ̀. 
\v 8 Ɔ̃ aà vĩ̀iↄ òɛ̀: Ńlɛ e ńyↄ̃ gↄ̃ wá kía ũ nɛe? Ńyↄ̃ ikokɛwá nɛe? Ɔ̃ aa ɛ̀a zàaàgu dɛ a zia nana pↄ́ a òpi yã́i.
\p
\v 9 Yosɛfu ɛ̀a nana'ò lↄ, ↄ̃ a sɛ̀lɛ sìu a vĩ̀iↄnɛ à mɛ̀: Ma ɛa nana'ò lↄ. Má è ĩatɛ̃ ń mↄvuao ń saana mɛ̀n kuɛdoↄ lɛ́ kúlɛkulɛmɛɛ. 
\v 10 À nanapi sɛ̀lɛ sìu a maeɛ lↄ, ↄ̃ aà mae pàlawà à mɛ̀: Bↄtaa nana ń ò màai? Mapi ń n dao ń n vĩ̀iↄ, ńlɛ e wá mↄ wúlɛ n aɛ nɛe? 
\v 11 Aà vĩ̀iↄ ĩ́isɛ̀aànↄ. Aà mae sↄ̃ a nanapi yã́ kũa a sↄ̃u.
\p
\v 12 Aà vĩ̀iↄ gɛ̀ ń mae sãↄ dã́i Sikɛũ. 
\v 13 Ɔ̃ Isailipi ò Yosɛfuɛ: N vĩ̀iↄ lɛ́ sãdã Sikɛũ nolo? Mↄ mà n zĩ ń kĩ́ie! A wèwà à mɛ̀: Má làa. 
\v 14 Ɔ̃ a òɛ̀: Gɛ́ n vĩ̀iↄ gwai ń ń sãↄ, tó aa aafia, ní ɛa sumɛɛ ń a baoo. Ɔ̃ à aà gbàɛ, à bↄ̀ Hɛblↄ̃ guzulɛu à gɛ̀ Sikɛũ. 
\v 15 Àlɛ liaaliaa sɛ̃u, ↄ̃ gↄ̃ɛe kpàaũaànↄ à aà là à mɛ̀: Bↄ́ ńlɛ wɛɛlɛi? 
\v 16 A wèwà à mɛ̀: Málɛ a vĩ̀iↄ wɛɛlɛɛ. Tó n ń sãdãdãkĩi dↄ̃, omɛɛ. 
\v 17 Gbɛ̃́pi mɛ̀: Kɛ́ aa bↄ̀ lakĩi, má mà aa mɛ̀ wàlɛ gɛ́ Dotaniɛ. Ɔ̃ Yosɛfu pɛ̀lɛńzi à ń lé Dotani.
\p
\v 18 Kɛ́ aa aà è kãaa, e àↄ gɛ́ kái ń kĩ́i, aa lɛkpàaĩaàzi aa mɛ̀ wà aà dɛ. 
\v 19 Aa òkↄ̃ɛ: À gwa, nana'onki lɛ́ mↄ́ kee. 
\v 20 À to wà aà dɛ sa, wí aà zu ɛɛ beeↄ do guu, wí o wài mɛ́ aà sò. Wá e lá aà nanaↄ midɛ. 
\v 21 Kɛ́ Lubɛni yã́pi mà, a ye à aà misi, ↄ̃ à mɛ̀: Wásu aà dɛo. 
\v 22 Ásu to au bↄwào. À aà zu ɛɛ beeu guwaiwaiu la, ásu à aà dɛo. Lubɛni ònɛ́ màa, kɛ́ a ye à aà misi, í ɛa à aà kpa a maewa yã́iɛ. 
\v 23 Kɛ́ Yosɛfu kà a vĩ̀iↄ kĩ́i, aa aà ula bↄ̀aàla, aà ulataopi. 
\v 24 Ɔ̃ aa aà sɛ̀ wa zù ɛpiu. Ɛpi da giiɛ, a í vĩo. 
\v 25 Ɔ̃ aa zↄ̃̀lɛ lɛ́ pↄble. Kɛ́ aa wɛzù, aa Isimaɛla bui kyaamaↄ è, aa bↄ̀ Galada bùsuu, aalɛ gɛ́ Egipi. An yiongoↄ lí'ↄ ń gãmalɛo ń tulaletio sɛa. 
\v 26 Ɔ̃ Yuda ò a gbɛ̃́ↄnɛ: Tó wa wá dãuna dɛ̀, mɛ́ wa aà dɛa ùlɛ, bↄ́ ài wá ei? 
\v 27 À to wà aà yía Isimaɛla buipiↄwa. Wásu aà dɛo, wá dãuna nolo? Wá au doũɛ. Ɔ̃ aà gbɛ̃́ↄ aà yãmà. 
\v 28 Kɛ́ Madiã laatanapiↄ lɛ́ gɛ̃, aa Yosɛfu gà wà bↄ̀ ɛu, wà aà yìa Isimaɛla buipiↄwa ã́nusu ↄwatɛ̃ bao, ↄ̃ aa gɛ̀aànↄ Egipi.\f + \fr 37.28 \fr*\ft Zĩn 7.9\ft*\f*
\p
\v 29 Kɛ́ Lubɛni sù ɛpi kĩ́i, i Yosɛfu e we lↄo, ↄ̃ à a pↄkasaↄ ga kɛ̃̀kɛ̃. 
\v 30 Ɔ̃ à gɛ̀ a dãunaↄ kĩ́i à mɛ̀: Nɛ́pi ku we lↄo. Má gɛ́ má ń beeo ni? 
\v 31 Aa blesana kũ̀ wa dɛ̀, ↄ̃ aa Yosɛfu ulapi sɛ màlɛ a au guu. 
\v 32 Ɔ̃ aa aà ulataopi sɛ̀ tàò ń maeɛ aa mɛ̀: Pↄ́ pↄ́ wá èn kɛ. N nɛ́ ula yã̀, ge aà pↄ́ no? 
\v 33 A dↄ̃̀, ↄ̃ à mɛ̀: Ma nɛ́ ulataoɛ, wài mɛ́ aà sò. Waiyoo, à ma nɛ́ Yosɛfu tàitaiɛ. 
\v 34 Ɔ̃ à a ulada ga kɛ̃̀, à zwã̀nkasa sɛ dↄ̀ a pi, ↄ̃ à a nɛ́pi ↄ́ↄlↄ̀ e'e'e. 
\v 35 Aà nɛgↄ̃ɛↄ ń aà nɛnↄɛↄ mↄ̀ aà nↄ̀sɛ níniiɛ̀ ḿpii, ãma à gì wà a nↄ̀sɛ níniɛ à mɛ̀: Máↄ a nɛ́pi gaa ↄ́ↄlↄɛ e mà gɛ taò aà kĩ́i bɛdau. Ɔ̃ àlɛ búbuapɛ a nɛ́pi yã́ musu.
\p
\v 36 Madiãpiↄ sↄ̃ aa Yosɛfu yìa Pↄtifaawa Egipi. Falaↄ̃ↄ ìwaↄ doɛ, ↄ̃mɛ aà dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ.
\c 38
\s1 Yuda ń Tamaao
\p
\v 1 Zĩbeezĩ Yuda bↄ̀ a gbɛ̃́ↄ kĩ́i, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Adulaũ gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Hila bɛ. 
\v 2 Wekĩi ↄ̃ à kpàaũu ń Kanaa bùsu gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Sua nɛnↄɛo, ↄ̃ à aà sɛ̀ nↄ ũ. 
\v 3 À nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Ɛɛ. 
\v 4 À ɛ̀a nↄsì lↄ, à nɛgↄ̃ɛ ì, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Onani. 
\v 5 À ɛ̀a nɛgↄ̃ɛ ì lↄ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Sela. Gↄↄ pↄ́ à nɛ́pi ì, a ku Kezibuɛ.
\p
\v 6 Ɔ̃ Yuda nↄɛ pↄ́ wì mɛ Tamaa sɛ̀ a nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Ɛɛɛ. 
\v 7 Ɛɛ kɛ̀ Diiɛ gbɛ̃vãi ũ, ↄ̃ à aà dɛ̀. 
\v 8 Ɔ̃ Yuda ò Onaniɛ: Ǹ n vĩ̀i gyaa sɛ́, ní buikɛ n vĩ̀iɛ lá wì kɛwa. 
\v 9 Kɛ́ Onani dↄ̃ nɛ́ pↄ́ á i ń a vĩ̀i gyaao aↄ dɛ a bui ũo, tó à wùlɛaànↄ, ì azĩa e bàasiɛ, kɛ́ asu buikɛ a vĩ̀iɛo yã́i. 
\v 10 Yã́ pↄ́ àlɛ kɛpi kɛ̀ Diiɛ ĩ́i, ↄ̃ à aà dɛ̀ lↄ. 
\v 11 Ɔ̃ Yuda ò a nɛ́ gyaa Tamaaɛ: Gɛ ǹyↄ̃ gyaable n mae bɛ e ma nɛ́ Sela zↄ̃ↄkũ. Asa àlɛ e Sela a ga lá a vĩ̀iↄwaɛ. Ɔ̃ Tamaa gɛ̀ zↄ̃̀lɛ a mae bɛ.
\p
\v 12 Kɛ́ a gↄↄ gɛ̃̀gɛ̃, ↄ̃ Yuda na gà. Kɛ́ aà sↄ̃ nìni, à dàzɛu, àlɛ gɛ́ a sãkãkɛ̃ɛlɛnaↄ kĩ́i Timɛna ń a gbɛ̃na Adulaũ gbɛ̃́ Hilao. 
\v 13 Ɔ̃ wà a baokpà Tamaaɛ wà mɛ̀: N zãde lɛ́ gɛ́ Timɛna a sãↄ kãkɛ̃ɛlɛi. 
\v 14 Ɔ̃ à a gyaablepↄↄ wòlo, à pↄlↄgãu sɛ kù a wɛ́a, ↄ̃ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Ɛnaiũ bↄlɛu Timɛna zɛ́u. Asa a è Sela gbãakũ̀ mɛ́ wi a kpawà nↄ ũo. 
\v 15 Kɛ́ Yuda aà è, ↄ̃ à aà dìlɛ káalua ũ, kɛ́ à pↄkù a wɛ́a yã́i. 
\v 16 Ɔ̃ à sↄ̃̀aàzi zɛ́ saɛ à mɛ̀: To mà wúlɛnnↄ. I aà dↄ̃ a nɛ́ gyaa ũo. Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Tó n wulɛmanↄ, bↄ́ ńyↄ̃ kpaai? 
\v 17 A wèwà à mɛ̀: Má a blenɛↄ do kpã́sãnɛ. Ɔ̃ à mɛ̀: Tↄ̀ↄmadilɛmɛɛ e ǹyↄ̃ gɛ́ kpã́sãi. 
\v 18 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: Bↄ́ tↄ̀ↄma mà dilɛnɛi? À mɛ̀: Ǹ n seelakɛbↄ ń a bao ń gopana pↄ́ ń kũao kpaa. Ɔ̃ a kpàwà à wùlɛaànↄ, ↄ̃ à kɛ̀ nↄ ũ. 
\v 19 Ɔ̃ nↄɛpi fɛ̀lɛ tà bɛ, à a pↄlↄgãu gò à a gyaablepↄↄ dà. 
\v 20 Yuda a gbɛ̃na Adulaũ gbɛ̃́ zĩ̀ ń blenɛo a tↄ̀ↄmaboi nↄɛpi kĩ́i. Kɛ́ à kà, i aà eo. 
\v 21 Ɔ̃ à wekĩideↄ làla à mɛ̀: Káalua pↄ́ kú Ɛnaiũ zɛ́ saɛ la yãa ku má ni? Aa wèwà aa mɛ̀: Káalua ku lao fá! 
\v 22 Ɔ̃ à ɛ̀a tà, a ò Yudaɛ: Mi aà eo. Wekĩideↄ mɛ̀ wa káalua dↄ̃ we yãa seo. 
\v 23 Ɔ̃ Yuda mɛ̀: Aàↄ pↄ́piↄ kũa. Wásu to gbɛ̃́ↄ wá yáalↄo. Ma n zĩ ń blepio, ni aà eo.
\p
\v 24 Mↄ àaↄ̃ gbɛa wà mↄ̀ wa ò Yudaɛ wà mɛ̀: N nɛ́ na Tamaa káaluakà, ↄ̃ à nↄsì a káaluakaa guu. Yuda mɛ̀: À bↄaànↄ, wi tɛsↄ̃wà. 
\v 25 Kɛ́ wàlɛ bↄaànↄ bàasi, à lɛ́kpãsãkɛ̀ a zãdeɛ à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́ɛ beeↄ vĩ mɛ́ nↄdↄ̀magu. Seelakɛbↄ ń a bao ń gopanaɛ beeo gwa, tó ń a de dↄ̃. 
\v 26 Yuda pↄ́piↄ dↄ̃̀, ↄ̃ à mɛ̀: Nↄɛpi yã́ na dɛmala, asa mi aà kpa ma nɛ́ Selawao. Yuda i wúlɛaànↄ lↄo. 
\v 27 Kɛ́ à kà nɛ'ia, à mↄ lè sìaↄ mɛ́ kú aà gbɛɛ guu. 
\v 28 Gↄↄ pↄ́ àlɛ nɛ'i, a gbɛ̃do ↄbↄ̀, ↄ̃ nↄɛ nɛ'ina wↄ̃ↄtɛ̃na dↄ̀wà à mɛ̀: Nɛ́ɛ bee mɛ́ bↄ̀ káau. 
\v 29 Kɛ́ nɛ́pi a ↄ sↄ̀aa, ↄ̃ nɛ́ plaade bↄ̀, ↄ̃ nↄɛpi mɛ̀: N bↄ bùiɛ fá! Ɔ̃ wà tↄkpàɛ̀ Pɛlɛzi.\f + \fr 38.29 \fr*\ft Bee mɛ̀ à bↄ̀ bùi.\ft*\f* 
\v 30 Bee gbɛa kɛ́ aà gbɛ̃do pↄ́ wà wↄ̃ↄtɛ̃na dↄ̀ aà ↄwapi bↄ̀, ↄ̃ wà tↄkpàɛ̀ Zela.\f + \fr 38.30 \fr*\ft Bee mɛ̀ tɛ̃́nzoizoi.\ft*\f*
\c 39
\s1 Yosɛfu ń Pↄtifaa nao
\p
\v 1 Kɛ́ Isimaɛla buiↄ kà ń Yosɛfuo Egipi, ↄ̃ Egipi gbɛ̃́ Pↄtifaa aà lùmá. Falaↄ̃ↄ ìwaↄ doɛ, ↄ̃mɛ aà dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 2 Dii kú ń Yosɛfuo, ìↄ aà daɛ ń gòmio. A ku a dii Egipi gbɛ̃́pi bɛ. 
\v 3 Aà diipi è Dii kuaànↄ, ìↄ aà daɛ ń gòmio yã́ pↄ́ àlɛ kɛ píi guu, 
\v 4 ↄ̃ à aà wɛgwà, à aà dìlɛ a bɛ ziia ũ, à pↄ́ pↄ́ a vĩ píi nàɛ̀ a ↄzĩ. 
\v 5 Za gↄↄ pↄ́ à aà dìlɛ a bɛ ziia ũ, Dii ɛ̀fãaidà aà bɛu Yosɛfu yã́i. Dii ɛ̀fãaidà pↄ́ pↄ́ dɛ aà pↄ́ ũↄgu píi, bɛpↄↄn nò, buapↄ́ↄn nò. 
\v 6 Ɔ̃ Pↄtifaa a pↄ́pii nà Yosɛfuɛ a ↄzĩ. A yãe kã̀a vĩo, mɛ́ i kɛ blɛblea bàasio. Yosɛfu sↄ̃ gↄ̃ kɛfɛnaɛ, mɛ́ aà zɛa maa.
\p
\v 7 Zĩewa ↄ̃ Yosɛfu bĩi gɛ̃̀ a dii nagu, ↄ̃ a òɛ̀: Wúlɛmanↄ. 
\v 8 Ɔ̃ à gì à mɛ̀: Gwa, ma dii yãe kã̀a vĩ bɛ la lↄo, à pↄ́ pↄ́ á vĩↄ nàmɛɛ ma ↄzĩ píiɛ. 
\v 9 Aà iko dɛmala ua lao, tó n baa gɛ̃̀, i gimɛɛ ń pↄeoo, kɛ́ ń dɛ aà nↄ ũ yã́i. Má fↄ̃ yãvãi bee taa kɛ mà duunakɛ Luaɛe? 
\v 10 Baa kɛ́ nↄɛpi ìↄ oɛ̀ gↄↄpii, i we wùlɛaànↄo, a ye àↄ kuaànↄ seo.
\p
\v 11 Zĩewa kɛ́ Yosɛfu gɛ̃̀ kpɛ́u zĩkɛi, à mↄ lè uazĩkɛnae ku bɛo. 
\v 12 Ɔ̃ nↄɛpi aà kũ̀ a ulawa à mɛ̀: Wúlɛmanↄ. Ɔ̃ Yosɛfu a ula tòɛ̀ we, à bàalɛ̀ bↄ̀ bàasi. 
\v 13 Kɛ́ nↄɛpi è à a ula tòɛ à bàalɛ̀ bↄ̀ bàasi, 
\v 14 ↄ̃ à uazĩkɛnaↄ sìsi a ònɛ́: À gwa, wà mↄ̀wɛ̃ɛ ń Ɛbɛluo, ↄ̃ àlɛ dↄ́ɛwanↄ. À gɛ̃̀mazi wúlɛimanↄɛ, ↄ̃ ma wiidↄ̀wà. 
\v 15 Kɛ́ a è ma wiidↄ̀wa, ↄ̃ à a ula tò kálɛa ma saɛ, à bàalɛ̀ bↄ̀ bàasi. 
\v 16 Ɔ̃ nↄɛpi ulapi kàlɛ a saɛ. Kɛ́ Yosɛfu dii sù, 
\v 17 ↄ̃ aà nↄpi òɛ̀ à mɛ̀: Ɛbɛlu zↄ pↄ́ n suowɛ̃ɛ dↄ̀ɛmanↄ, à gɛ̃̀mazi. 
\v 18 Kɛ́ ma wiidↄ̀wà, ↄ̃ à a ula tò kálɛa ma saɛ, à bàalɛ̀ bↄ̀ bàasi. 
\v 19 Kɛ́ nↄɛpi yã́pi sìu a zã́ɛ à mɛ̀ lá n zↄ kɛ̀mɛɛn we, aà pↄ pà maamaa. 
\v 20 Ɔ̃ à mɛ̀ wà Yosɛfu kũ wà dakpɛu, gu pↄ́ kía dakpɛunaↄ kálɛu, ↄ̃ à gↄↄplakɛ̀ we.
\p
\v 21 Ń beeo Dii kuaànↄ à gbɛ̃kɛkɛ̀ɛ̀, a tò aà yã́ kà dakpɛunaↄ dↄ̃̀anagu. 
\v 22 Ɔ̃ gudↄ̃anapi dakpɛunaↄ nà Yosɛfuɛ a ↄzĩ píi, wìli yãe kɛ aà saio. 
\v 23 Dakpɛunaↄ dↄ̃̀anapi líↄ yãe kã̀a vĩ Yosɛfu musuo, kɛ́ Dii kuaànↄ, mɛ́ ìↄ aà daɛ ń gòmio yã́ pↄ́ àlɛ kɛ píi guu.
\c 40
\s1 Yosɛfu dakpɛunaↄ nana bↄↄlɛkɛa
\p
\v 1 Bee gbɛa Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ vɛ̃ɛbↄlɛna ń a pɛ̃ɛkɛnao kɛ̀aànↄ ĩ́i. 
\v 2 Aà pↄ pà a ìwa gbɛ̃ↄn plapiↄzi, aà vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kía ń aà pɛ̃ɛkɛnaↄ kíao. 
\v 3 Ɔ̃ à ń kákpɛu a dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ bɛ, kpɛ́ pↄ́ wà Yosɛfu dàu. 
\v 4 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi Yosɛfu dìlɛ aàↄ laaidↄmá.
\p Aa gↄↄplakɛ̀ kpɛ́u we. 
\v 5 Gwãasĩn doũ Egipiↄ kía vɛ̃ɛbↄlɛna ń pɛ̃ɛkɛnapio nana'ò ḿpla ḿpii, baade ń a pↄ́o ń a àsio. 
\v 6 Kɛ́ Yosɛfu mↄ̀ ń gwai kↄↄ, a è an kã́ gà. 
\v 7 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Bↄ́ yã́ mɛ́ tò á oosisia gbãi? 
\v 8 Aa wèwà aa mɛ̀: Nana ↄ̃ wá ò, gbɛ̃e ku la kɛ́ à a àsi'owɛ̃ɛo. Ɔ̃ a ònɛ́: Lua mɛ́ nana àsi bↄↄlɛ dↄ̃o lò? À á nanapiↄ dau à siumɛɛ. 
\v 9 Ɔ̃ vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kía a pↄ́ òɛ̀ à mɛ̀: Ma nana guu ma vɛ̃ɛli è ma saɛ. 
\v 10 Vɛ̃ɛlipi gↄ̃n àaↄ̃ɛ. À labↄ̀ à vukɛ̀, à nɛ'ì à mà. 
\v 11 Má Falaↄ̃ↄ imibↄ kũa, ↄ̃ ma vɛ̃ɛbɛpiↄ sɛ̀ má fɛ̃̀ aà imibↄpiu, má kpàwà. 
\v 12 Yosɛfu òɛ̀: Nanapi àsin kɛ: Ligↄ̃n àaↄ̃piↄá gↄↄ àaↄ̃ɛ. 
\v 13 Gↄↄ àaↄ̃ gbɛa Falaↄ̃ↄ a n misi. A ɛa n da n zĩ guu, ní ɛa ǹyↄ̃ vɛ̃ɛbↄlɛɛ̀, lá niↄ kɛ yãawa. 
\v 14 Tó yã́ bↄ̀nnↄ na, to ma yã́ àↄ dↄngu. Gbɛ̃kɛkɛmɛɛ, ní ma yã'o Falaↄ̃ↄɛ, kɛ́ ǹ e ǹ ma bↄ kpɛ́ɛ bee guu. 
\v 15 Asa wà ma kũ kpã́i za Ɛbɛluↄ bùsuuɛ, mɛ́ baa Egipi la mi yãe kɛ à kà wà ma da ɛɛ bee guuo.
\p
\v 16 Kɛ́ pɛ̃ɛkɛnaↄ kía è Yosɛfu nanapi àsi'oa bↄ̀ ń vɛ̃ɛbↄlɛnao na, ↄ̃ a òɛ̀: Ma nana guu sↄ̃ má è má pɛ̃ɛ sɛa gbí àaↄ̃ diakↄ̃a. 
\v 17 Gbí pↄ́ kú musu, kàa bui dasi pↄ́ má kɛ̀ Falaↄ̃ↄɛ ka a guu, ↄ̃ bãↄ lɛ́ ble ma musu. 
\v 18 Yosɛfu òɛ̀: A àsin kɛ: Gbí àaↄ̃piↄá gↄↄ àaↄ̃ɛ. 
\v 19 Gↄↄ àaↄ̃ gbɛa Falaↄ̃ↄ a n mi zↄ̃ a n loo líwa, bãↄ i n ble.
\p
\v 20 A gↄↄ àaↄ̃deá Falaↄ̃ↄ izĩ dikpɛɛ, ↄ̃ à blɛkɛ̀ a ìwaↄnɛ. À vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kía ń pɛ̃ɛkɛnaↄ kíao bↄ̀lɛ kpɛ́u a ìwaↄ wáa. 
\v 21 Ɔ̃ à ɛ̀a vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kía dà a zĩu, aà ɛa aàↄ vɛ̃ɛbↄlɛɛ. 
\v 22 Ɔ̃ à pɛ̃ɛkɛnaↄ kía lòo líwa, lá Yosɛfu ń nanaↄ àsi'ònɛ́wa. 
\v 23 Kásile Yosɛfu yã́ i dↄ vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kíagu lↄo, aà yã́ sã̀aàguɛ.
\c 41
\s1 Yosɛfu Falaↄ̃ↄ nana bↄↄlɛkɛa
\p
\v 1 Wɛ̃̀ bṹu pla gbɛa Falaↄ̃ↄ nana'ò a è á zɛa Niililɛ. 
\v 2 A è zuda maa mɛkpaaↄ bↄ̀lɛ swapi ɛu mɛ̀n sopla, aalɛ sɛ̃ ble dã̀na guu. 
\v 3 Ɔ̃ à zuda fɛ̃́fɛ̃a wòũwoũↄ è sopla lↄ. Aa bↄ̀ swa'ɛu, aa bɛ a sɛ̃́iaↄ kpɛ, aa zɛ̀ ń saɛ swalɛ. 
\v 4 Ɔ̃ zù fɛ̃́fɛ̃a wòũwoũpiↄ zù maa mɛkpaapiↄ mↄ̀mↄ, ↄ̃ Falaↄ̃ↄ vù.
\p
\v 5 À ɛ̀a gɛ̃̀ ń io, ↄ̃ à nana'ò lↄ. A è ése sáo maa wɛde pìa éseli doũwa sáo sopla. 
\v 6 Ɔ̃ à ése sáo wɛ́n ála'alana pↄ́ lou'i kɛ̃̀sãmáↄ è, à pìa ń gbɛa lↄ sáo sopla. 
\v 7 Ɔ̃ ése sáo wɛ́n ála'alanapiↄ ése sáo maa wɛdepiↄ mↄ̀mↄ. Kɛ́ Falaↄ̃ↄ vù, a è nana á ò.
\p
\v 8 Kɛ́ gu dↄ̀, làasoo gɛ̃̀aàgu, ↄ̃ à Egipi màsokɛnaↄ ń wɛzɛ̃naↄ sìsi píi. À a nanaↄ sɛ̀lɛ sìunɛ́, kási an gbɛ̃e i fↄ̃ à a àsi'òɛ̀o. 
\v 9 Ɔ̃ vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ kía fɛ̀lɛ yã'ò Falaↄ̃ↄɛ à mɛ̀: Tàae pↄ́ má kɛ̀ yãa dↄ̀magu gbã. 
\v 10 Kí, n pↄ pà n zↄ̀blenaↄzi yãa, ↄ̃ n ma dakpɛu n dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ bɛ sãnu ń pɛ̃ɛkɛnaↄ kíao. 
\v 11 Gwãasĩn doũ wa nana'ò, wá baade ń a pↄ́o ń a àsio. 
\v 12 Ɛbɛlu ɛ̀waasoe kúwanↄ we, n dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ zↄɛ. Kɛ́ wa wá nanaↄ sɛ̀lɛ wá sìuɛ̀, ↄ̃ à wá baade pↄ́ àsi'òɛ̀. 
\v 13 Yã́piↄ kɛ̀ lá a òwɛ̃ɛwa. N ɛa n ma da ma zĩu, ↄ̃ n pɛ̃ɛkɛnaↄ kíapi lòo líwa.
\p
\v 14 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ gbɛ̃́ zĩ̀ Yosɛfu sísii, ↄ̃ wà gɛ̀ aà bↄ̀ kpɛ́u kpakpa. À mibò à a pↄkasaↄ lìlɛ, ↄ̃ à gɛ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i. 
\v 15 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ òɛ̀: Ma nana'ò, kási gbɛ̃e i fↄ̃ a àsi'òmɛɛo. Má mà wà mɛ̀, tó wa ònɛ, ni fↄ̃ ǹ a àsi'onɛ́ɛ. 
\v 16 Yosɛfu òɛ̀: I kɛ mámɛo, Lua mɛ́ a a àsi'onɛ kí. 
\v 17 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ òɛ̀: Ma nana guu má è má zɛa Niililɛ. 
\v 18 Má è zuda maa mɛkpaa mɛ̀n soplaↄ bↄ̀lɛ swa'ɛu, aalɛ sɛ̃ ble dã̀na guu. 
\v 19 Ɔ̃ ma zuda pãleↄ è lↄ mɛ̀n sopla, aa fɛ̃́fɛ̃a wòũwoũ, mi zù fɛ̃́fɛ̃a bee taaↄ e Egipi la yãao. 
\v 20 Ɔ̃ zuda fɛ̃́fɛ̃a wòũwoũpiↄ zù mɛkpaa sɛ̃́ia mɛ̀n soplapiↄ mↄ̀mↄ. 
\v 21 Baa kɛ́ aa ń mↄmↄ, aa gì fɛ̃́fɛ̃a lá aa dɛwaɛ, gbɛ̃e a dↄ̃ kɛ́ aa ń mↄmↄ seo. Ɔ̃ ma vu. 
\v 22 Nana guu lↄ má è, ése sáo maa wɛde sáo sopla bↄ̀ éseli doũwa. 
\v 23 Ɔ̃ má è, ése sáo teeena wɛ́n ála'alana pↄ́ lou'i kɛ̃̀sãmáↄ bↄ̀ an gbɛa lↄ sáo sopla. 
\v 24 Ɔ̃ ése sáo wɛ́n ála'alanapiↄ ése sáo wɛdepiↄ mↄ̀mↄ. Kɛ́ má ò màsokɛnaↄnɛ, an gbɛ̃e i fↄ̃ à a àsi'òmɛɛo.
\p
\v 25 Ɔ̃ Yosɛfu òɛ̀: Kí, nana pↄ́ ń òpiↄ àsi doũɛ. Lua yã́ pↄ́ á ye kɛ ↄ̀lↄnɛɛ, kí. 
\v 26 Zù maa mɛ̀n soplapiↄá wɛ̃̀ soplaɛ, mɛ́ ése sáo wɛde sáo soplapiↄá wɛ̃̀ soplaɛ. Nanapiↄ àsi doũɛ. 
\v 27 Zù fɛ̃́fɛ̃a wòũwoũ mɛ̀n sopla pↄ́ bↄ̀lɛ aa bɛ a sɛ̃́iaↄ kpɛpiↄá wɛ̃̀ soplaɛ. Màa ése sáo wɛ́n ála'alana pↄ́ lou'i kɛ̃̀sãmá sáo soplapiↄ dɛ lↄ. Beeↄ mɛ́ wɛ̃̀ sopla pↄ́ imina a kauↄ ũ. 
\v 28 Lá má ònɛ tiawa kí, ma mɛ̀ Lua lɛ́ yã́ pↄ́ á ye kɛ ↄlↄnɛɛ. 
\v 29 Blɛwɛna aↄ di Egipi gupiiu maamaaɛ e wɛ̃̀ sopla. 
\v 30 Bee gbɛa imina i ka e wɛ̃̀ sopla, kãa gbãapi yã́ i sã Egipiↄgu. Iminapi a to bùsu blɛ midɛ. 
\v 31 Imina pↄ́ a mↄpi aↄ pãsĩ maamaaɛ, kãa gbãapi yã́ a dↄ gbɛ̃egu lↄo. 
\v 32 Kí, lá gɛ̃n pla n nanapi ò, bee mɛ̀ Lua mɛ́ dìlɛ màa. A kɛ tiaɛ, a sea vĩo. 
\v 33 Tiasa kí, ↄ̃nↄde wɛzɛ̃na wɛɛlɛ ǹ dilɛ aàↄ dɛ gbãade ũ Egipi. 
\v 34 Kí, gbɛ̃́ↄ dilɛ ziiaↄ ũ Egipi, aaↄ pↄ́wɛna sↄode kãaa wɛ̃̀ sopla pↄ́ pↄ́wɛnaↄ diupi guu. 
\v 35 Aa blɛ kãaa wɛ̃̀ maa pↄ́ lɛ́ mↄ́ↄ guu, aai pↄ́wɛna ká dↄ̃ↄ guu wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo ń n tↄ́o, aaiↄ dↄ̃́a. 
\v 36 Tó imina pↄ́ a kɛ wɛ̃̀ soplapi kà Egipi, blɛpi iↄ dɛ kũ̀sũa ũ, kɛ́ iminapi su Egipiↄ dɛdɛo yã́i.
\s1 Yosɛfu kpalablea Egipi
\p
\v 37 Yã́pi kà Falaↄ̃ↄgu ń a ìwaↄ píi, 
\v 38 ↄ̃ a ònɛ́: Gbɛ̃́ɛ beeá Lua Nisĩnadeɛ. Wá gbɛ̃e e laaàwa lↄe? 
\v 39 Ɔ̃ a ò Yosɛfuɛ: Lá Lua tò n yã́ beeↄ dↄ̃̀ píi, ↄ̃nↄde wɛzɛ̃nae ku lanwao. 
\v 40 Ḿmɛ ńyↄ̃ↄ dɛ ma ua gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, ma gbɛ̃́ↄ iↄ misiilɛnɛ ḿpii. Báa mɛ́ a to màↄ dɛnla ado. 
\v 41 Ɔ̃ à ɛ̀a òɛ̀: Ńyↄ̃ↄ iko vĩ Egipi bùsu gupiiwaɛ. 
\v 42 Ɔ̃ à tãana seelakɛbↄ bↄ̀ a ↄwa, a dà Yosɛfuɛ a ↄwa, à bàabaa ula dàɛ̀, à vua yàbaa dàɛ̀ a nↄɛ.\f + \fr 41.42 \fr*\ft Dan 5.29\ft*\f* 
\v 43 À a sↄ̃́go plaade kpàwà bɛbɛbↄ ũ, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ dↄaaaɛↄ ìↄ pala: À kúlɛ! À kúlɛ! Beewa Falaↄ̃ↄ tò Yosɛfu iko vĩ Egipi bùsuwa. 
\v 44 A òɛ̀ lↄ: Mámɛmaa Falaↄ̃ↄ, gbɛ̃e a fↄ̃ yãe kɛ Egipi la n lɛ́ saio. 
\v 45 Ɔ̃ à tↄkpàɛ̀ Zafɛna Panɛa, ↄ̃ à Ɛliↄpↄli wɛ̃́lɛ sa'ona Potifɛla nɛnↄɛna Asɛna kpàwà nↄ ũ.
\p
\v 46 Gↄↄ pↄ́ Yosɛfu zĩ sɛ̀ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ bɛ, a wɛ̃̀ baakwi vĩ. Ɔ̃ à bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, à gɛ̀ bɛbɛi Egipi gupiiu. 
\v 47 Kãa gbãa ku e wɛ̃̀ sopla, blɛwɛna di maamaaɛ. 
\v 48 Ɔ̃ Yosɛfu blɛ pↄ́ di Egipi wɛ̃̀ soplapiↄ kã̀aakãaa wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo kũ̀sũa ũ, wɛ̃́lɛ píi ń azĩa pↄ́o. 
\v 49 À pↄ́wɛna kã̀aa zↄ̃ↄzↄ̃ↄ lán ísialɛ ũfãawa, ↄ̃ wà zɛ̀ a yↄ̃yↄ̃aɛ, asa wa fↄ̃ a lɛ́ dↄ̃o.
\p
\v 50 E imina àↄ gɛ́ kái Yosɛfu na Potifɛla nɛ́ Asɛna nɛgↄ̃ɛ ì pla. 
\v 51 Yosɛfu tↄkpà a yoaɛ Manase\f + \fr 41.51 \fr*\ft Bee mɛ̀ sã́ngu.\ft*\f* à mɛ̀: Lua tò ma mae bɛdeↄ ń ma taasikɛao yã́ sã̀magu píi. 
\v 52 Ɔ̃ à tↄkpà a plaadeɛ Ɛflaiũ\f + \fr 41.52 \fr*\ft Bee mɛ̀ nɛde.\ft*\f* à mɛ̀: Lua tò ma gↄ̃ nɛde ũ bùsu pↄ́ wà ma wɛtã̀u.
\p
\v 53 Kɛ́ kãa gbãa pↄ́ kú Egipi wɛ̃̀ soplapi lɛ́ kà, 
\v 54 ↄ̃ wɛ̃̀ sopla pↄ́ imina kàu dàalɛ lá Yosɛfu òwa. Imina kà bùsu ń bùsuo píi, ãma blɛ di Egipi gupiiuɛ.\f + \fr 41.54 \fr*\ft Zĩn 7.11\ft*\f* 
\v 55 Kɛ́ nↄana gɛ̃̀ Egipiↄgu píi, aa wiilɛ̀ Falaↄ̃ↄwa aà blɛ kpámá. Ɔ̃ a ònɛ́ píi: À gɛ́ Yosɛfu kĩ́i, lá a oɛ́ í kɛ. 
\v 56 Imina lì bùsupila píi, ↄ̃ Yosɛfu dↄ̃ↄ wɛ̃̀wɛ̃, à pↄ́wɛna yìa Egipiↄwa, kɛ́ imina gbãakũ̀ ń bùsuu yã́i. 
\v 57 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ bↄ̀ dṹnia guu píi aa mↄ̀ Egipi pↄ́wɛna lúi Yosɛfuwa, asa imina gbãakũ̀ dṹnia guu píiɛ.
\c 42
\s1 Yosɛfu vĩ̀iↄ mↄa blɛ lúi Egipi
\p
\v 1 Kɛ́ Yakↄbu mà pↄ́wɛna kú Egipi, a ò a nɛ́ↄnɛ: Áↄ kálɛ la pã yã̀? 
\v 2 Má mà pↄ́wɛna kú Egipi. À gɛ lúwɛ̃ɛ we, kɛ́ wásu gagao, wíↄ ku aafia.\f + \fr 42.2 \fr*\ft Zĩn 7.12\ft*\f* 
\v 3 Ɔ̃ Yosɛfu vĩ̀i gbɛ̃ↄn kwiↄ gɛ̀ Egipi pↄ́wɛna lúi. 
\v 4 Yakↄbu i Yosɛfu dãuna Bɛ̃yãmɛɛ zĩńnↄo, asa à mɛ̀: Wìliↄ dↄ̃o tó yãvãi sù aà lè sↄ̃ bɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Isaili nɛ́piↄ gɛ̀ pↄ́wɛna lúi ń gbɛ̃pãleↄ, asa iminapi kà Kanaa bùsuu sↄ̃ɛ.
\p
\v 6 Yosɛfu mɛ́ bùsupi gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Ɔ̃mɛ ì pↄ́wɛna yía gbɛ̃́piiwa. Ɔ̃ aà vĩ̀iↄ mↄ̀ kùlɛɛ̀, aa ń mi pɛ̀lɛ. 
\v 7 Kɛ́ à a vĩ̀iↄ è, à ń dↄ̃́, ↄ̃ à azĩa kɛ̀nɛ́ nibↄ ũ. Ɔ̃ à yã'ònɛ́ pãsĩpãsĩ à ń lá à mɛ̀: A bↄ má ni? Aa wèwà aa mɛ̀: Wa bↄ Kanaa bùsuu, wa mↄ blɛ lúiɛ. 
\v 8 Yosɛfu a vĩ̀iↄ dↄ̃̀, kási aai aà dↄ̃o. 
\v 9 Nana pↄ́ a ò yãa an yã́ musu\f + \fr 42.9 \fr*\ft Daa 37.5-10\ft*\f* dↄ̀aàgu, ↄ̃ a ònɛ́: Zãmadeↄn á ũ, a mↄ wá bùsu asiigwaiɛ. 
\v 10 Aa wèwà aa mɛ̀: Aawo Baa! N zↄ̀blenaↄn wá ũ, wa mↄ blɛ lúiɛ. 
\v 11 Dedoũdeↄn wá ũ wápii. Náaideↄn wá ũ. Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, zãmadeↄn wá ũo. 
\v 12 Ɔ̃ a ònɛ́: Ɛgɛɛ! A mↄ wá bùsu asiigwaiɛ. 
\v 13 Aa mɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, dedoũdeↄn wá ũ, wá gbɛ̃ↄn kuɛplaɛ. Kanaa bùsu gbɛ̃́ↄn wá ũ. Wá dãuna gↄ̃̀ bɛ ń wá maeo, wá gbɛ̃do kuo. 
\v 14 Ɔ̃ Yosɛfu ònɛ́: Lá má òɛ́wa, zãmadeↄn á ũ. 
\v 15 Pↄ́ pↄ́ a to mà á yã́ sĩana dↄ̃n kɛ: Ń Falaↄ̃ↄ báaao á bↄlɛ lao, sema á dãunapi mↄ̀ la bàasio. 
\v 16 À á gbɛ̃do zĩ á dãunapi sɛ́i, á gbɛ̃́ kĩniↄ gↄ̃ dakpɛunaↄ ũ laɛ, mí dↄ̃ tó á yã́á sĩanaɛ. Tó màa no, ń Falaↄ̃ↄ báaao zãmadeↄn á ũ. 
\v 17 Ɔ̃ à ń ká kpɛ́u e gↄↄ àaↄ̃. 
\v 18 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ a ònɛ́: Má Lua vĩa vĩ. À yã́ pↄ́ má òɛ́ kɛ, í bↄ aafia. 
\v 19 Tó náaideↄn á ũ, à á gbɛ̃do to da kpɛ́u la, á gbɛ̃́ kĩniↄ í tá ń pↄ́wɛnao á bɛde nↄandɛnaↄnɛ, 
\v 20 í ɛa mↄmɛɛ ń á dãunapio, mí dↄ̃ kɛ́ á yã́á sĩanaɛ, mɛ́ wa á dɛdɛ lↄo. Ɔ̃ aa wèi màa.
\p
\v 21 Aa òkↄ̃ɛ: Sĩanaɛ tàaedeↄn wá ũ yã́ pↄ́ wá kɛ̀ wá dãunaɛ yãa yã́i. Wá è gↄↄ pↄ́ àlɛ awakpawɛ̃ɛ, à kɛ̀ wɛ̃naũ, ↄ̃ wi aà yãmao. Bee yã́i yã́ɛ bee wá léi. 
\v 22 Ɔ̃ Lubɛni ònɛ́: Kɛ́ má òɛ́ ásu yãe kɛ nɛ́piɛo, i ma yãmao, aà au tↄ ↄ̃ Lua lɛ́ síwá kɛ. 
\v 23 Aa dↄ̃ Yosɛfu lɛ́ mao, asa kɛ́ à yã'ònɛ́, wa sɛ̀lɛ sìunɛ́ɛ. 
\v 24 Ɔ̃ à gò ń kĩ́i, à gɛ ↄ́ↄlↄ̀. Kɛ́ à sù, à yã'ònɛ́, ↄ̃ à Simɛↄ bↄ̀ ń guu, à mↄkàwà ń wáa. 
\v 25 Yosɛfupi mɛ̀ wà pↄ́wɛna kánɛ́ ń sakiliↄ pai, wi ń baade ↄ̃a dauɛ̀, wi zɛ́ kũ̀sũa kɛnɛ́. Kɛ́ wa kɛ̀nɛ́ màa, 
\v 26 aa ń pↄ́wɛnaↄ dì ń zàa'ĩnaↄnɛ, ↄ̃ aa dàzɛu.
\p
\v 27 Kɛ́ aa kà gu pↄ́ aalɛ iu, kɛ́ an gbɛ̃do a sakili pòlo à pↄ́ kpá a zàa'ĩnawa, ↄ̃ à a ↄ̃a è a sakiliu. 
\v 28 Ɔ̃ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ: À ma sakili guu gwa, wà ma ↄ̃a sↄ̀aamɛɛe! Ɔ̃ sↄ̃ kɛ̃̀ńgu, aa òkↄ̃ɛ ń lualuao: Bↄ́ yã́ Lua kɛ̀wɛ̃ɛ màai? 
\v 29 Kɛ́ aa kà ń mae kĩ́i Kanaa bùsuu, aa yã́ pↄ́ ń lé sɛ̀lɛ sìuɛ̀ píi aa mɛ̀: 
\v 30 Bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄpi yã'òwɛ̃ɛ pãsĩpãsĩ, à wá dílɛ zãmadeↄ ũɛ. 
\v 31 Wá òɛ̀ náaideↄn wá ũ, zãmadeↄn wá ũo. 
\v 32 Dedoũdeↄn wá ũ, wá gbɛ̃ↄn kuɛplaɛ, wá gbɛ̃do kuo, wá dãuna gↄ̃̀ Kanaa bùsuu ń wá maeo. 
\v 33 Ɔ̃ bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄpi òwɛ̃ɛ à mɛ̀, pↄ́ pↄ́ a to à wá dↄ̃ náaideↄ ũn kɛ: À mɛ̀ wà wá gbɛ̃do toanↄ, wí blɛwɛna sɛ taò wá bɛde nↄandɛnaↄnɛ, 
\v 34 wí ɛa mↄɛ ń wá dãunao, í dↄ̃ sa kɛ́ zãmadeↄn wá ũo, náaideↄn wá ũ, í wá gbɛ̃do kpáwá, wíↄ laata bùsupiu.
\p
\v 35 Kɛ́ aalɛ pↄ́wɛna bↄlɛ ń sakiliↄ guu, an baade a ↄsↄ̃ↄ è a pↄ́ guu. Kɛ́ aa ń ↄ̃aↄ è màa, vĩa ń kṹ ḿpii ń ń maeo. 
\v 36 Ɔ̃ an mae ònɛ́: Á ye mà gↄ̃ nɛ́sai yã̀? Yosɛfu kuo, Simɛↄ kuo, ↄ̃ á ye Bɛ̃yãmɛɛ sia lↄa? Yã́pii lɛ́ bↄmɛɛ vãiɛ. 
\v 37 Ɔ̃ Lubɛni ò a maeɛ: Tó mi sunɛaànↄo, ma nɛgↄ̃ɛ plaaↄ dɛdɛ. Ǹ aà kpaa, má sunɛaànↄ. 
\v 38 Ɔ̃ Yakↄbu mɛ̀: Ma nɛ́ a gɛ́ánↄo, asa aà vĩ̀i dadoũde gà, ↄ̃mɛ gↄ̃̀ ado. Ma zikũ̀. Tó yãe sù aà lè tá pↄ́ álɛ o guu, a to mà ta miau ń pↄsiaoɛ.
\c 43
\s1 Yosɛfu vĩ̀iↄ ɛa gɛa Egipi ń Bɛ̃yãmɛɛo
\p
\v 1 Imina pãsĩ kũ̀ Kanaa bùsuu. 
\v 2 Kɛ́ aa pↄ́wɛna pↄ́ aa bↄ̀ò Egipi blè à làa, an mae ònɛ́: À ɛa gɛ́ pↄ́wɛna lúi yↄↄ lↄ. 
\v 3 Ɔ̃ Yuda òɛ̀: Gbɛ̃́pi òwɛ̃ɛ sã́asãɛ à mɛ̀, tó wá dãuna kúwanↄo, wásu to wà wɛsikↄ̃lɛo. 
\v 4 Tó ńyↄ̃ wei wá dãuna gɛ́wanↄ lé, wá gɛ́ blɛ lúinɛ. 
\v 5 Tó ni wei sↄ̃o, wá gɛo, asa gbɛ̃́pi òwɛ̃ɛ, tó wá dãuna kúwanↄo, wásu tó wá wɛsikↄ̃lɛoɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Isaili mɛ̀: Bↄ́yãi a ĩadàa á ò gbɛ̃́piɛ á dãuna vĩi? 
\v 7 Aa wèwà aa mɛ̀: Aàpi mɛ́ yãlàlawá ń wá bɛdeↄ yã́o. À mɛ̀: Á mae ku e tiaa? Á dãuna vĩa? Yã́ beeↄ musu ↄ̃ wá wèwà. Wá dↄ̃ yãa a mɛ wà mↄ́ ń wá dãunao yã̀? 
\v 8 Ɔ̃ Yuda ò a maeɛ: To nɛ́pi gɛmanↄ. Wá fɛlɛ gɛ́ gↄ̃̀ↄɛ kɛ́ wápiↄ ń mpio ń wá nɛ́ↄ wásu gagao yã́i, wíↄ ku aafia. 
\v 9 À gↄ̃̀ ma yã́ ũɛ. Ma azĩa wɛ̃ni dìlɛ aà pↄ́ gbɛu. Tó mi sunɛaànↄ aafiao, má gↄ̃ n tàaede ũɛ. 
\v 10 Tó wi seakɛ yãao, dↄ̃ wa gɛ a gɛ̃n plaadei, wa ɛa su. 
\v 11 Ɔ̃ an mae ònɛ́: Lá màaɛ, à yã́ɛ bee kɛ. À wá bùsu pↄmaaↄ sɛ ká á sakiliↄ guu, í gɛ gbɛ̃́pi gba. À gãmalɛ sɛ́ yↄↄ ń zↄ́'io yↄↄ ń lí'ↄo ń tulaletio ń gↄↄↄo ń sĩ́o. 
\v 12 À gɛ́ ń ↄ̃ao lɛɛ pla, í ↄ̃a pↄ́ wa dàɛ́ á sakiliↄ guu sↄaanɛ́. Tó wà zã̀wàn nò, á dↄ̃o. 
\v 13 À á dãuna sɛ́, í ɛa gɛ́ gbɛ̃́pi kĩ́i. 
\v 14 Lua Gbãapiide to gbɛ̃́pi wɛ̃nadↄ̃ɛ́, i á gbɛ̃do ń Bɛ̃yãmɛɛo gbaɛ aa suánↄ. Mapi sↄ̃, tó Lua ma nɛ́ↄ sìaɛ, a sìan we.
\p
\v 15 Aa pↄ́ pↄ́ wa gɛ wà aà gbapi sɛ̀lɛ ń ↄ̃ao lɛɛ pla ń Bɛ̃yãmɛɛo, aa fɛ̀lɛ gɛ̀ Egipi, ↄ̃ aa gɛ̀ Yosɛfu kĩ́i. 
\v 16 Kɛ́ Yosɛfu Bɛ̃yãmɛɛ è ń guu, a ò a bɛ ziiaɛ: Gɛ́ ń gbɛ̃́ɛ beeↄ ma bɛ. Nↄ̀ↄ dɛ ǹ kɛkɛ, asa gbɛ̃́piↄ pↄblemanↄ fãanɛaɛ. 
\v 17 Ziiapi yã́ pↄ́ Yosɛfu dàɛ kɛ̀, àlɛ gɛ́ńnↄ aà bɛ. 
\v 18 Kɛ́ wàlɛ gɛ́ńnↄ Yosɛfu bɛ màa, vĩa ń kṹ aa mɛ̀: Ɔ̃a pↄ́ wa dà wá sakiliↄ guu yãa yã́mɛ́ tò wà mↄ̀wanↄ la. Aa ye kusiwá aa wá nɛ́, aai wá kṹkũ zↄↄ ũ, aa wá zàa'ĩnaↄ sɛ́lɛɛ. 
\v 19 Kɛ́ aa kà Yosɛfu bɛ kpɛɛlɛ, aa sↄ̃̀ aà ziiapizi aa mɛ̀: 
\v 20 Mae, n yã́ na! Wa mↄ la káau blɛ lúiɛ. 
\v 21 Kɛ́ wa ka gu pↄ́ wálɛ iu, wa wá sakiliↄ pòlo, ↄ̃ wá baade a ↄ̃a è a sakiliu kyáukyau. Ɔ̃ wa suò kɛ. 
\v 22 Wa mↄ ń ↄ pãleo kɛ́ wà blɛ luò. Wá dↄ̃ démɛ ↄ̃api dà wá sakiliↄ guuo. 
\v 23 Ziiapi mɛ̀: Ásu bílikɛo, ásu to vĩa á kũo. Á Lua, á mae Lua mɛ́ ↄ̃api dàɛ́ á sakiliↄ guu. Á ↄ̃a ma kĩ́i lè. Ɔ̃ à Simɛↄ bↄ̀nɛ́. 
\v 24 Ziiapi gɛ̃̀ńnↄ Yosɛfu ua, à í kpàmá aa zu'oò, ↄ̃ à sɛ̃ kpà ń zàa'ĩnaↄwa. 
\v 25 Ɔ̃ aa pↄ́ pↄ́ wa Yosɛfu gbapi yãkɛ̀kɛ e aàↄ gɛ́ sui fãanɛ, asa aa mà wà mɛ̀ wa pↄble weɛ.
\p
\v 26 Kɛ́ Yosɛfu sù bɛ, aa aà gbà pↄ́ pↄ́ wà mↄ̀opi, aa wùlɛ tↄↄlɛ aà aɛ. 
\v 27 À ń aafia gbɛ̀a, ↄ̃ à mɛ̀: Á maezi pↄ́ a aà yã'òpi gbãaó? A ku e gbãa? 
\v 28 Aa wèwà aa mɛ̀: Wá mae n zↄ̀blena gbãa, a ku e tia. Ɔ̃ aa kùlɛɛ̀ aa wùlɛ ń gbɛɛu. 
\v 29 Yosɛfu wɛsɛ̀ à a dãuna dadoũde Bɛ̃yãmɛɛ gwà à mɛ̀: Á dãuna pↄ́ a aà yã'òmɛɛpin laa? Ɔ̃ a ò Bɛ̃yãmɛɛɛ à mɛ̀: Lua báaadangu. 
\v 30 Kɛ́ à a dãuna gwà, aà pↄ kɛ̀na zↄ̃ↄ, a ye ↄ́ↄlↄ, ↄ̃ à gɛ̃̀ kpɛa ń wãao, à ↄ́ↄlↄ̀ we. 
\v 31 Kɛ́ à oopì, ↄ̃ à bↄ̀ à azĩa kṹkũa, à mɛ̀ wà mↄ́ ń blɛo.
\p
\v 32 Wà blɛ dìlɛɛ̀ ado, ampiↄ ńtɛ̃ɛ, Egipi pↄ́ aa kuaànↄↄ ńtɛ̃ɛ lↄ, asa Egipiↄ lí pↄble ń Ɛbɛluↄo, aali yãalɛńnↄo. 
\v 33 Wà ń zↄ̃́lɛzↄ̃lɛ aà aɛ lá wà ń í aa tɛ̀tɛkↄ̃iwa, za nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iawa e an gↄ̃zãnawa, ↄ̃ aa lɛ'ɛ̀lɛ, aa kↄ̃ gwàgwa. 
\v 34 Ɔ̃ wà blɛ pↄ́ kú Yosɛfu aɛ kpaalɛ̀nɛ́. Bɛ̃yãmɛɛ pↄ́ zↄ̃ↄ dɛ gbɛ̃́ kĩniↄ pↄ́la lɛɛ sↄo. Ɔ̃ aa pↄblè wà imìaànↄ e wà kã̀.
\c 44
\s1 Ãnusu imibↄ daa sakiliu
\p
\v 1 Yosɛfu ò a bɛ ziiaɛ: Pↄ́wɛna káka gbɛ̃́piↄnɛ ń sakiliↄ pai, lá aa fↄ̃ sɛ́ lɛ́u. Baade ↄ̃a daɛ̀ a pↄ́wɛnaa sakiliu, 
\v 2 ní ma ã́nusu imibↄ sɛ ǹ da an dãuna sakiliu ń aà pↄ́wɛna ↄ̃ao. Ɔ̃ a kɛ̀ lá Yosɛfu òɛwa. 
\v 3 Kɛ́ gu dↄ̀ gↄ̃̀ↄ, wà ń gbáɛ ń ń zàa'ĩnaↄ. 
\v 4 E aaↄ gɛ́ kái zã̀, ↄ̃ Yosɛfu ò a ziiaɛ: Fɛlɛ pɛ́lɛńzi. Tó ń ń lé, ǹ ń la bↄ́yãi aa maa fĩabò ń vãioi? 
\v 5 Bↄ́yãi aa ma ta pↄ́ mi imiò, mi màsokɛò sɛ̀ kpã́ii? Onɛ́ aa tàaekɛ̀.
\p
\v 6 Kɛ́ à ń lé, à yã́pi ònɛ́, 
\v 7 ↄ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Mae, àkɛa ń ò màai? Kúku! Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wá fↄ̃ yã́ bee taa kɛe? 
\v 8 Ɔ̃a pↄ́ wá è yãa wá sakiliↄ guu, wi ɛa suonɛ bↄa za Kanaao lé? Wá fↄ̃ ã́nusu ge vua sɛ kpã́i n dii bɛa? 
\v 9 Mae, wá gbɛ̃́ pↄ́ ń è aà kĩ́i, ade gàɛ, wápii wí gↄ̃ n zↄↄ ũ. 
\v 10 À mɛ̀: Tↄ̀ↄ, aà kɛ lá á òwa. Gbɛ̃́ pↄ́ wa è aà kĩ́i, a gↄ̃ ma zↄ ũɛ, á gbɛ̃́ kĩniↄ í gↄ̃ tàaesai. 
\v 11 Ɔ̃ an baade a sakili pìla a pòlo gↄ̃̀ↄ. 
\v 12 Ɔ̃ ziiapi ń sakiliↄ yↄ̀ɛ. A dàalɛ an vĩ̀i pↄ́wa e à gɛ̀ kàò an dãuna pↄ́wa, ↄ̃ à imibↄpi è Bɛ̃yãmɛɛ pↄ́ guu. 
\v 13 Aa ń ulaↄ ga kɛ̃̀kɛ̃, ↄ̃ an baade a aso yè a zàa'ĩnaɛ, aa ɛ̀a gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu. 
\v 14 Kɛ́ Yuda ń a gbɛ̃́ↄ kà Yosɛfu bɛ, aa aà lè we, ↄ̃ aa wùlɛ tↄↄlɛ aà aɛ. 
\v 15 A ònɛ́: Bↄ́yãi á kɛ̀ màai? Á dↄ̃ kɛ́ ma taa lí màsokɛo lé? 
\v 16 Yuda wèwà à mɛ̀: Baa, wá onɛ kpelewa ni? Wá yãe oa vĩo. Kpelewa wá fↄ̃ wázĩa bↄyãui? Lua wá dↄ̃ tàaedeↄ ũɛ. Baa, wa gↄ̃ ń zↄↄ ũ sa wápiiɛ, i kɛ gbɛ̃́ pↄ́ wà imibↄpi è aà kĩ́i ado no. 
\v 17 Ɔ̃ Yosɛfu mɛ̀: Kai! Má fↄ̃ bee kɛo. Gbɛ̃́ pↄ́ wà imibↄpi èwà mɛ́ a gↄ̃ ma zↄ ũ, á gbɛ̃́ kĩniↄ í ɛa ta á maewa aafia.
\s1 Yuda wabikɛa Yosɛfuwa Bɛ̃yãmɛɛɛ
\p
\v 18 Ɔ̃ Yuda sↄ̃̀aàzi à mɛ̀: N yã́ na Baa! To mapi n zↄ̀blena mà yã'onɛ. Ńsu to n pↄ pamazio Baa, asa ń sáa ń Falaↄ̃ↄoɛ. 
\v 19 Baa, n wá lá yãa tó wá mae ge dãuna vĩ. 
\v 20 Ɔ̃ wa mɛ̀ wá mae zikũ̀, mɛ́ wá dãuna kú lↄ, wá mae aà ì a zikũ guuɛ. Nɛ́pi vĩ̀i dadoũde gà, ↄ̃mɛ gↄ̃̀ ado, mɛ́ wá maepi yeaàzi maamaaɛ. 
\v 21 Ń ò wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛ wà aà sɛ mↄonɛ, kɛ́ ǹ e ǹ wɛsiaàlɛ. 
\v 22 Baa, wá ònɛ nɛ́pi a e go a maewao. Tó à gòwà, maepi a gaɛ. 
\v 23 Ɔ̃ ń òwɛ̃ɛ, tó wá dãunapi i mↄ́wanↄo, wásu tó wá wɛ́ kɛ síiↄ̃o. 
\v 24 Kɛ́ wa ta wá maewa, wa n yã'òɛ̀. 
\v 25 Ɔ̃ wá maepi mɛ̀ wà ɛa gɛ́ blɛ lúi yↄↄ lↄ. 
\v 26 Wa mɛ̀, mɛ́ i kɛ wá dãuna kúwanↄ bàasio, wá fↄ̃ gɛo, asa tó a kúwanↄo, wá wɛ́ a kɛ síiↄ̃o. 
\v 27 Ɔ̃ wá maepi òwɛ̃ɛ, wá dↄ̃ kɛ́ a napi nɛ'ì mɛ̀n plaɛ. 
\v 28 Kɛ́ ado bↄ̀ a bɛ, i aà e lↄo e gbã. À mɛ̀ wài mɛ́ aà sò. 
\v 29 À mɛ̀ tó wà nɛ́ mɛ̀ndoɛ bee sìwa, mɛ́ yãvãi gɛ̀ aà lè sa, lá a zikũ̀, wá tó à ta miau ń pↄsiaoɛ. 
\v 30 Tiasa, tó ma ta ma maewa, mɛ́ aà nɛ́pi kúwanↄo, maepi a gaɛ, asa aà pↄ dↄ̀ nɛ́piwaɛ. 
\v 31 Tó i nɛ́pi e wá guuo, wá maepi a ta miau a zikũ guu ń pↄsiaoɛ. 
\v 32 Ma azĩa kpà ma maewa nɛ́pi gɛ̃ɛ ũɛ, ma mɛ̀ tó mi suɛ̀aànↄo, má gↄ̃ aà tàaede ũɛ. 
\v 33 Baa, n yã́ na! To mà gↄ̃ ń zↄ ũ nɛ́pi gɛ̃ɛ ũ, i tá ń a vĩ̀iↄ, 
\v 34 asa tó nɛ́pi kumanↄo, má fↄ̃ ta ma maewao. Má fↄ̃ wɛ̃na pↄ́ a kɛ aà yã́ musu gwao.
\c 45
\s1 Yosɛfu azĩa ↄlↄa a vĩ̀iↄnɛ
\p
\v 1 Yosɛfu i fↄ̃ a nↄ̀sɛ suumpà gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄnɛ lↄo, ↄ̃ à pũ̀na à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ kú laↄ, à bↄlɛ píi! Kɛ́ gbɛ̃e ku we lↄo, ↄ̃ à azĩa ↄ̀lↄ a vĩ̀ipiↄnɛ sa.\f + \fr 45.1 \fr*\ft Zĩn 7.13\ft*\f* 
\v 2 Àlɛ ↄ́ↄlↄ gbã́ugbãu e Egipiↄ mà, mɛ́ Falaↄ̃ↄ bɛdeↄ a baomà. 
\v 3 Ɔ̃ a ò a gbɛ̃́piↄnɛ: Mámɛmaa Yosɛfu. Ma mae ku e tiaa? Ɔ̃ gili gɛ̃̀ńgu, aai fↄ̃ wèwào. 
\v 4 Ɔ̃ Yosɛfu ònɛ́: À sↄ̃mazi. Kɛ́ aa sↄ̃̀aàzi, ↄ̃ à mɛ̀: Mámɛ má á dãuna Yosɛfu pↄ́ á yìa, wà sùaànↄ Egipi la ũ. 
\v 5 Tiasa ásu tó á pↄ yao. Ásu tó á nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpa ma yíaa yã́ musuo, asa gbɛ̃́ↄ misia yã́i ↄ̃ Lua ma dↄaaiɛ́ la. 
\v 6 Imina kaa bùsuu la wɛ̃̀ plaaden kɛ. Wa e sapao, wa e pↄkɛkɛo e wɛ̃̀ sↄo. 
\v 7 Lua tò ma dↄaaɛ́ kɛ́ wá bui e bↄ aafia bùsuu laɛ, mí á misi maamaa mà á suaba. 
\v 8 I kɛ ámɛ a ma zĩ lao, Luaɛ. À ma dilɛ Falaↄ̃ↄ lɛdamade ũ, aà bɛ ziia ũ, Egipi gupii gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 9 À kɛ kpakpa à gɛ́ wá mae kĩ́i, í oɛ̀ aà nɛ́ Yosɛfu mɛ̀ Lua a dilɛ Egipi bùsu gbãade ũ. Aà su ma kĩ́i la gↄ̃̀ↄ, 
\v 10 iↄ kumanↄ kãi, i zↄ̃lɛ Gosɛ̃ bùsuu ń a nɛ́ↄ ń a tↄũnaↄ ń a sãↄ ń a bleↄ ń a zuↄ ń pↄ́ pↄ́ a vĩↄ píi. 
\v 11 Máↄ aà gwa la, asa imina aↄ ku e wɛ̃̀ sↄo lↄɛ. Tó màa no, aàpi ń a bɛdeↄ ń pↄ́ pↄ́ a vĩↄ midɛ píiɛ. 
\v 12 Ápiↄ ń Bɛ̃yãmɛɛo, a wɛsìɛ kɛ́ mapi ma Yosɛfu mámɛ málɛ yã'oɛ́. 
\v 13 À gawi pↄ́ má vĩ Egipi la yã'o ma maeɛ ń yã́ pↄ́ á èo píi, í gɛ à aà sɛ suòmɛɛ la kpakpa. 
\v 14 À vĩ̀ lòo a dãuna Bɛ̃yãmɛɛ nↄɛ, à ↄ́ↄlↄ̀, ↄ̃ Bɛ̃yãmɛɛ ↄ́ↄlↄ̀ aà kùɛ sↄ̃. 
\v 15 Ɔ̃ à lɛpɛ̀pɛ a vĩ̀iↄwa píi ń ↄↄlↄo. Bee gbɛa aà vĩ̀iↄ lɛ́ faaiboaànↄ.
\p
\v 16 Kɛ́ Yosɛfu vĩ̀iↄ mↄa bao lì Falaↄ̃ↄ bɛa, à kɛ̀ɛ̀ na ń a ìwaↄ. 
\v 17 Ɔ̃ a ò Yosɛfuɛ: O n vĩ̀iↄnɛ aa ń aso ye ń zàa'ĩnaↄnɛ, aa fɛlɛ gɛ́ Kanaa, 
\v 18 aa ń mae sɛ́ ń ń bɛdeↄ, aa suńnↄ ma kĩ́i la. Má Egipi bùsu gumaa kpámá, aaiↄ namableu. 
\v 19 Onɛ́ lↄ aa Egipi zugoↄ sɛ an nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń ń nↄɛↄ yã́i, aai ń mae sɛ suaànↄ. 
\v 20 Aasu làasookɛ pↄ́ pↄ́ aa to weↄwao, asa Egipi gumaa a gↄ̃ ń pↄ́ ũɛ.
\p
\v 21 Ɔ̃ Isaili nɛ́piↄ kɛ̀ màa. Yosɛfu zugoↄ kpàmá lá Falaↄ̃ↄ òwa. À zɛ́ kũ̀sũa kɛ̀nɛ́ lↄ. 
\v 22 À ń gbá uladaↄ ḿpii, mɛ́ à Bɛ̃yãmɛɛ gbà ã́nusu ↄwatɛ̃ ↄ̀aa do ń basↄoo ń uladao mɛ̀n sↄo. 
\v 23 À Egipi pↄmaaↄ kpã̀sã a maeɛ zàa'ĩn aso kwi ń pↄ́wɛnao ń blɛo zàa'ĩn aso kwi a mae zɛ́ kũ̀sũa ũ. 
\v 24 Kɛ́ à ń gbáɛ à mɛ̀: Ásu lɛkpaakɛ zɛ́uo! Ɔ̃ aa tà.
\p
\v 25 Aa bↄ̀ Egipi, ↄ̃ aa kà Kanaa bùsuu ń mae Yakↄbu kĩ́i. 
\v 26 Aa òɛ̀: Yosɛfu bɛ̃́ɛ e tia, ↄ̃mɛ Egipi bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Ɔ̃ maepi kɛ̀ sã́ii, i sio. 
\v 27 Ɔ̃ aa yã́ pↄ́ Yosɛfu ònɛ́ òɛ̀ píi. Kɛ́ Isaili zugo pↄ́ Yosɛfu gbàɛ a sɛ́iↄ è, ↄ̃ aà làasoo dàdoũ sa, 
\v 28 ↄ̃ à mɛ̀: Kɛ́ bee mↄ̀! Ma nɛ́ Yosɛfu bɛ̃́ɛ e tia. Má gɛ́ mà wɛsiaàlɛ e màↄ gaɛ.
\c 46
\s1 Yakↄbu taa Egipi ń a nɛ́ↄ
\p
\v 1 Isaili dàzɛu ń pↄ́ pↄ́ a vĩↄ píi. Kɛ́ à kà Bɛɛsɛba, à sa'ò a mae Izaaki Luawa. 
\v 2 Ɔ̃ Lua bↄ̀ mↄ̀wà wɛ́pungu'ea guu gwã́ à mɛ̀: Yakↄbu! Yakↄbu! A wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 3 Ɔ̃ à mɛ̀: Mámɛmaa Lua n mae Lua. Ńsu bílikɛ Egipi gɛa yã́ musuo, asa we má n bui kã́fĩu maamaa. 
\v 4 Má gɛnnↄ Egipi, mí su ń n buiↄ. Asa Yosɛfu gbá ńyↄ̃ gaa.
\p
\v 5 Ɔ̃ Yakↄbu fɛ̀lɛ Bɛɛsɛba. Aà nɛ́ↄ aà dà zugo pↄ́ Falaↄ̃ↄ gbàɛ aà sɛ́i guu ń ń nɛ́ↄ ń ń nↄɛↄ. 
\v 6 Aa ń pↄtuoↄ ń àizɛɛ pↄ́ aa è Kanaa bùsuuↄ sɛ̀lɛ tàò Egipi. 
\v 7 Yakↄbu tà we ń a nɛgↄ̃ɛↄ ń a nɛnↄɛↄ ń a tↄũnaↄ ḿpii.\f + \fr 46.7 \fr*\ft Zĩn 7.15\ft*\f* 
\v 8 Isaili pↄ́ tà Egipiↄ tↄ́n kɛ: Yakↄbu ń a nɛgↄ̃ɛↄ.
\p Yakↄbu nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Lubɛni. 
\v 9 Lubɛni nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Anↄki, Palu, Ɛzↄ̃nↄ, Kaami. 
\v 10 Simɛↄ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Yemuɛ, Yamini, Oada, Yakɛ̃, Zohaa ń Saulu pↄ́ a ì ń Kanaa nↄɛoo. 
\v 11 Levii nɛgↄ̃ɛↄ Geesↄ̃, Kɛata ń Mɛlalio. 
\v 12 Yuda nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Ɛɛ, Onani, Sela, Pɛlɛzi ń Zelao, ãma Ɛɛ ń Onanio gà Kanaaɛ. Pɛlɛzi nɛ́ↄn Ɛzↄ̃nↄ ń Amuluo ũ. 
\v 13 Isakaa nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Tola, Puva, Yasubu, Simɛlↄni. 
\v 14 Zabulↄni nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Sɛlɛdi, Eloni, Yalee. 
\v 15 Nɛgↄ̃ɛ pↄ́ Lea ń í ń Yakↄbuo Mɛsↄpↄtamiↄn we. Ɔ̃mɛ nɛnↄɛ pↄ́ wì mɛ Dina ì lↄ. An buipiↄ píi gbɛ̃ↄn baakwi ń àaↄ̃oɛ.
\p
\v 16 Gada nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Zɛfↄ̃, Agi, Suni, Ɛzɛbↄ̃, Eli, Alodi, Aleli. 
\v 17 Asɛɛ nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Imɛna, Iseva, Isevi, Bɛlia ń ń dãe Sɛlao. Bɛlia nɛgↄ̃ɛↄn Ɛbɛɛ ń Malakiɛo ũ. 
\v 18 Labã mɛ́ Zilipa kpà Leawa. Bui pↄ́ a kɛ̀ ń Yakↄbuon we. Aa gbɛ̃ↄn gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ.
\p
\v 19 Yakↄbu na Lasɛli nɛ́ↄn Yosɛfu ń Bɛ̃yãmɛɛo ũ. 
\v 20 Yosɛfu Manase ń Ɛflaiũo ì Egipi ń a na Asɛna, Ɛliↄpↄli wɛ̃́lɛ sa'ona Potifɛla nɛ́oɛ. 
\v 21 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ tↄ́n kɛ: Bɛla, Bɛkɛɛ, Asebe, Gela, Naamani, Ɛhi, Losi, Mupiũ, Hupiũ, Aada. 
\v 22 Bui pↄ́ Lasɛli kɛ̀ ń Yakↄbuon we. Aa gbɛ̃ↄn gɛ̃o mɛ̀ndosaiɛ.
\p
\v 23 Dã nɛgↄ̃ɛn Husiũ ũ. 
\v 24 Nɛfatali nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Yaziɛli, Guni, Yezɛɛ, Sileũ. 
\v 25 Labã mɛ́ Bila kpà Lasɛliwa. Bui pↄ́ a kɛ̀ ń Yakↄbuon we. Aa gbɛ̃ↄn soplaɛ.
\p
\v 26 Yakↄbu bui pↄ́ à tàńnↄ Egipiↄn we. Aa gbɛ̃ↄn bàaↄ̃sↄo ń mɛ̀ndooɛ, aà nɛ́ naↄ bàasi. 
\v 27 Kɛ́ Yosɛfu nɛ'ì Egipi gbɛ̃ↄn pla, ↄ̃ Yakↄbu bui pↄ́ tà weↄ kɛ̀ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi.\f + \fr 46.27 \fr*\ft Zĩn 7.14\ft*\f*
\p
\v 28 Yakↄbu Yuda zĩ̀ aà dↄaaɛ Yosɛfu kĩ́i, aà Gosɛ̃ bùsu zɛ́ ↄlↄɛ̀. Kɛ́ aa kà we, 
\v 29 ↄ̃ Yosɛfu gɛ̃̀ a sↄ̃́gou, à gɛ̀ dai a maelɛ we. Kɛ́ à aà lè, à vĩ̀ kùsiwà, à ↄ́ↄlↄ̀ aà gã̀u e'e'e. 
\v 30 Ɔ̃ Isaili ò Yosɛfuɛ: Lá ma wɛsìnlɛ má è ń kú e tia, tó má fↄ̃̀ mà ga sa.
\p
\v 31 Yosɛfu ò a vĩ̀iↄnɛ ń a de bɛdeↄ: Má gɛ o Falaↄ̃ↄɛ ma vĩ̀iↄ ń ma de bɛde pↄ́ kú Kanaa bùsuuↄ sù ma kĩ́i. 
\v 32 Má oɛ̀ sãdãnaↄn á ũ, pↄdeↄn á ũ, mɛ́ a mↄ ń á sãↄ ń á bleↄ ń á zuↄ ń pↄ́ pↄ́ á vĩↄ píiɛ. 
\v 33 Tó Falaↄ̃ↄ á sisi, mɛ́ à á lá bↄ́ zĩ i kɛi, 
\v 34 à oɛ̀ pↄdeↄn á ũ za á ɛ̀waasogↄↄ e ń a gbão lá á deziↄwa. Tó á òɛ̀ màa, ↄ̃ á e zↄ̃lɛ Gosɛ̃ bùsuu, asa Egipiↄ lí kↄ̃tɛsi ń sãdãnaↄo.
\c 47
\s1 Isailiↄ zↄ̃lɛa Egipi
\p
\v 1 Yosɛfu gɛ̀ yã'ò Falaↄ̃ↄɛ à mɛ̀: Ma vĩ̀iↄ bↄ̀ Kanaa bùsuu ń ń sãↄ ń ń bleↄ ń ń zuↄ ń pↄ́ pↄ́ aa vĩↄ píi, aa mↄ̀ Gosɛ̃ bùsuu. 
\v 2 Ɔ̃ à a vĩ̀iↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn sↄo, à ń ↄlↄ Falaↄ̃ↄɛ. 
\v 3 Falaↄ̃ↄ ń lá à mɛ̀: Bↄ́ zĩ i kɛi? Aa wèwà aa mɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, sãdãnaↄn wá ũ lán wá deziↄwa. 
\v 4 Ɔ̃ aa òɛ̀: Wa mↄ zↄ̃lɛi bùsu la gↄↄplaɛ, asa imina tↄ̃̀ Kanaa bùsuwaɛ, sɛ̃ ku kɛ́ wá sãↄ bleo. Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wá gba zɛ́ wà zↄ̃lɛ Gosɛ̃ bùsuu. 
\v 5 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ ò Yosɛfuɛ: Lá n mae ń n vĩ̀iↄ sù n kĩ́iɛ, 
\v 6 ǹ ń kálɛ Egipi gumaau. Aa zↄ̃lɛ Gosɛ̃ bùsuu. Tó laaideↄ kú ń guu, ní ma pↄ́ↄ nanɛ́ ń ↄzĩ.
\p
\v 7 Ɔ̃ Yosɛfu a mae Yakↄbu sɛ̀ gɛ ↄ̀lↄ Falaↄ̃ↄɛ. Ɔ̃ Yakↄbu samaa'òɛ̀. 
\v 8 Falaↄ̃ↄ aà là à mɛ̀: N ka wɛ̃ ũmai? 
\v 9 A wèwà à mɛ̀: Ma kua dṹniau lán nibↄwa wɛ̃̀ basoolokwin la. Ma wɛ̃ i ka ma deziↄ pↄ́wao, mɛ́ a taasi vĩ. 
\v 10 À samaa'ò Falaↄ̃ↄɛ lↄ, ↄ̃ à gò aà kĩ́i.
\p
\v 11 Yosɛfu a mae ń a vĩ̀iↄ kàlɛ Egipi bùsu gumaau, à ń gbá bùsu pↄ́ Lamɛsɛ dɛ a mɛɛwia ũ, lá Falaↄ̃ↄ òwa. 
\v 12 Yosɛfu blɛ kpà a maewa ń a vĩ̀iↄ ń a mae bɛdeↄ píi ua ń uao an dasilɛu.
\s1 Imina pãsĩkũa
\p
\v 13 Imina pãsĩ kũ̀, blɛ ku gueio. Egipiↄ ń Kanaaↄ yɛ̃̀ɛɛ làa. 
\v 14 Lá wàlɛ pↄ́wɛna lú, Yosɛfu ↄ̃a pↄ́ kú Egipi ń Kanaao sì píi, à tàò Falaↄ̃ↄ bɛ. 
\v 15 Kɛ́ Egipiↄ ń Kanaaↄ ↄ̃a làa, Egipiↄ mↄ̀ Yosɛfu kĩ́i ḿpii aa mɛ̀: Ɔ̃a kú lↄo, wá gba pↄblea. Ńsu to wà gaga n wáao. 
\v 16 Yosɛfu mɛ̀: Lá á ↄ̃a vĩo, à mↄ́ ń á pↄtuoↄ, mí blɛ kpáwá a musu. 
\v 17 Ɔ̃ aa mↄ̀ Yosɛfuɛ ń pↄtuoↄ, ↄ̃ à pↄ́wɛna kpàmá sↄ̃́ↄ ń sãↄ ń bleↄ ń zuↄ ń zàa'ĩnaↄ musu. Wɛ̃ bee à pↄ́wɛna kpàmá ń pↄtuoↄ musuɛ.
\p
\v 18 Kɛ́ wɛ̃ bee gɛ̃̀, ↄ̃ aa mↄ̀ aà kĩ́i a wɛ̃̀ sìa aa òɛ̀: Baa, wá fↄ̃ yãe ulɛnɛo. Ɔ̃a làa mɛ́ wá pↄtuoↄ gↄ̃̀ n pↄ́ ũ. Pↄe i gↄ̃ wà kpamao, wápiↄ ń wá buaↄ bàasio. 
\v 19 Ńsu to wà gaga n wáa ń wá buaↄo. Wá lú ń wá buaↄ, ní fĩabo ń blɛo, wí gↄ̃ Falaↄ̃ↄ zↄↄ ũ, wápiↄ ń wá buaↄ. Wá gba pↄbui kɛ́ wásu gagao, wíↄ ku, mɛ́ wá buaↄ su gↄ̃ tàaa ũo. 
\v 20 Ɔ̃ Yosɛfu Egipi buaↄ lù Falaↄ̃ↄɛ píi, asa Egipiↄ baade a bua yìa, kɛ́ nↄana ń kṹ gbãa yã́iɛ, ↄ̃ bùsu gↄ̃̀ Falaↄ̃ↄ pↄ́ ũ. 
\v 21 Yosɛfu Egipiↄ sì zↄↄ ũ píi za ń bùsu lɛ́la ń a lɛ́leo. 
\v 22 Ãma i sa'onaↄ buaↄ luo, asa Falaↄ̃ↄ dìlɛ aàↄ blɛ kpámá gↄↄpiiɛ. Lá aa kú ń blɛ pↄ́ Falaↄ̃ↄ ì kpámáo, aai ń buaↄ yíao.
\p
\v 23 Ɔ̃ Yosɛfu ò gbɛ̃́ↄnɛ: Ma á lú ń á buaↄ sa, a gↄ̃ Falaↄ̃ↄ pↄ́ ũɛ. Pↄbui kɛ, à gɛ tↄ̃́. 
\v 24 Pↄkɛkɛgↄↄ àliↄ a lɛɛ sↄode kpa Falaↄ̃ↄwa, a lɛɛ síiↄ̃ kĩni i gↄ̃ɛ́ pↄbui ń blɛo ũ. Àliↄ bee ble ń á nɛ́ↄ ń á bɛdeↄ píi. 
\v 25 Ɔ̃ aa mɛ̀: N wá mìsiɛ. To wàↄ nannↄ Baa, wí gↄ̃ Falaↄ̃ↄ zↄↄ ũ. 
\v 26 Ɔ̃ Yosɛfu yãdìlɛ Egipi à mɛ̀, buapↄ́ lɛɛ sↄode aliↄ dɛ Falaↄ̃ↄ pↄ́ ũɛ. Yã́pi ku e ń a gbão. Sa'onaↄ ńtɛ̃ɛ, an buaↄ mɛ́ i gↄ̃ Falaↄ̃ↄ pↄ́ ũo.
\s1 Yakↄbu lɛdilɛa a nɛ́ↄnɛ
\p
\v 27 Isailiↄ ku Gosɛ̃ bùsuu Egipi. Aa ńzĩa tↄↄlɛ vĩ we, ↄ̃ aa nɛ'ì aa kã̀fĩ maamaa. 
\v 28 Yakↄbu kɛ̀ wɛ̃̀ gɛ̃o ń plao Egipi, aà wɛ̃̀ píi basoplasↄo ń plaoɛ. 
\v 29 Kɛ́ à kà gaa, ↄ̃ à a nɛ́ Yosɛfu sìsi a òɛ̀: N yã́ na! Ma wɛ̃nagwa! Ǹ n ↄda ma gbala taau, ní gbɛ̃kɛ ń náaio yã́ kɛmɛɛ. Ńsu ma vĩ Egipio. 
\v 30 Tó ma zu ma deziↄ guu, ma gɛ sɛ bↄò Egipi la, ní ma vĩ ma dezipiↄ mia'ɛu. Ɔ̃ a òɛ̀: Má yã́ pↄ́ ń ò kɛnɛ. 
\v 31 Ɔ̃ Yakↄbu mɛ̀: Lɛgbɛ̃mɛɛ. Kɛ́ à lɛgbɛ̃̀ɛ̀, ↄ̃ Yakↄbupi kùlɛ Luaɛ a lii mizĩ.
\c 48
\s1 Yakↄbu báaadaa Ɛflaiũ ń Manaseogu
\p
\v 1 Gↄↄpla gbɛa wa ò Yosɛfuɛ aà mae lɛ́ gyãkɛ, ↄ̃ à a nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ Manase ń Ɛflaiũo sɛ̀lɛ gɛ̀ńnↄ. 
\v 2 Kɛ́ wa ò Yakↄbuɛ aà nɛ́ Yosɛfu mↄ̀ aà gwai, à kↄaikɛ̀ à fɛ̀lɛ zↄ̃̀lɛ a lii musu. 
\v 3 A ò Yosɛfuɛ: Lua Gbãapiide bↄ̀a Luzu,\f + \fr 48.3 \fr*\ft Daa 28.13-14\ft*\f* Kanaa bùsuu, à báaadàmagu, 
\v 4 a òmɛɛ á tó mà nɛ'i maamaa, í ma kã́fĩ mà gↄ̃ buiↄ dezi ũ, í bùsupi kpa ma buiↄwa ma kpɛ an pↄ́ ũ e gↄↄpii. 
\v 5 Tiasa nɛ́ gbɛ̃ↄn pla pↄ́ n ń í Egipi zadↄ̃ mi mↄ n kĩ́ioↄá ma pↄ́ↄnɛ. Ɛflaiũ ń Manaseo gↄ̃̀ ma nɛ́ↄ ũ lán Lubɛni ń Simɛↄowaɛ. 
\v 6 Nɛ́ pↄ́ ńyↄ̃ ń i an gbɛaↄ mɛ́ aaↄ dɛ n pↄ́ ũ, aai ń túbi e ń vĩ̀iↄ kĩ́i. 
\v 7 Asa kɛ́ málɛ su ń Mɛsↄpↄtamio, n da Lasɛli gà zɛ́u Ɛflata pↄ́ wì mɛ tia Bɛtɛlɛũ lɛ́i Kanaa bùsuuɛ, ↄ̃ ma aà vĩ̀ zɛ́u we.\f + \fr 48.7 \fr*\ft Daa 35.16-19\ft*\f*
\p
\v 8 Ɔ̃ Isaili Yosɛfu nɛ́ↄ gwà à mɛ̀: Deↄn wei? 
\v 9 A ò a maeɛ: Nɛ́ pↄ́ Lua ma gba laↄn we. Ɔ̃ Isaili mɛ̀: Mↄ́ńnↄ ma kĩ́i mà sa'olɛkɛnɛ́. 
\v 10 Zikũ Isaili wɛ́ lìaa, àlɛ gu'e maao, ↄ̃ Yosɛfu sↄ̃̀aàzińnↄ. Isaili lɛpɛ̀pɛmá à ń kpá a kùɛ, 
\v 11 ↄ̃ a ò Yosɛfuɛ: Málɛ e yãa má wɛsinlɛ lↄo, ↄ̃ Lua tò ma n e ń n nɛ́ↄ lↄ. 
\v 12 Yosɛfu ń gó a mae gbáa, ↄ̃ à kùlɛɛ̀ à a mipɛ̀lɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Yosɛfu a nɛ́ↄ kũ̀ ḿpla ḿpii. À Ɛflaiũ kũ̀ ń ↄplaao Yakↄbu ↄzɛɛ oi, ↄ̃ à Manase kũ̀ ń ↄzɛɛo Yakↄbu ↄplaa oi, ↄ̃ à sↄ̃̀aàzińnↄ. 
\v 14 Ɔ̃ Yakↄbu a ↄ pã̀kↄ̃a à ↄplaa nà Ɛflaiũ pↄ́ dɛ dãuna ũ miwa, à ↄzɛɛ nà Manase pↄ́ dɛ yoa ũ miwa. 
\v 15 Ɔ̃ à sa'olɛkɛ̀ Yosɛfuɛ à mɛ̀:
\q1 Lua pↄ́ ma deziↄ Ablahaũ ń Izaakio tɛ̀aàzi,
\q1 Lua pↄ́ dↄ̀aamɛɛ ma kua guu e ń a gbão,
\q1
\v 16 aà Malaika pↄ́ ma bↄ vãi píi guu,
\q1 aà báaada nɛ́ɛ beeↄgu,
\q1 aà to wàↄ ń sisi ma tↄ́wa,
\q1 ń ma deziↄ Ablahaũ ń Izaakio tↄ́o,
\q1 aà to aaↄ kↄ̃ maamaa dṹnia guu.
\m
\v 17 Kɛ́ Yosɛfu è a mae a ↄplaa nà Ɛflaiũ miwa, i kɛɛ̀ nao. À a mae ↄ kũ̀ kɛ́ à go Ɛflaiũ miwa à na Manase pↄ́wa, 
\v 18 à mɛ̀: Màa no Baa, gbɛ̃́ɛ bee mɛ́ yoa ũ. Ǹ n ↄplaa na aà miwa. 
\v 19 Ɔ̃ aà mae gì à mɛ̀: Má dↄ̃, má dↄ̃. Aàpi sↄ̃ a gↄ̃ bui ũ, aↄ zↄ̃ↄ, ãma aà dãuna zↄ̃ↄ aↄ dɛaàlaɛ, aà bui aↄ dasi. 
\v 20 Zĩbeezĩ ↄ̃ à sa'olɛkɛ̀nɛ́\f + \fr 48.20 \fr*\ft Ɛbɛ 11.21\ft*\f* à mɛ̀:
\q1 Isailiↄ samaa'okↄ̃ɛ ń á tↄ́o
\q1 aa mɛ Lua to ǹ gↄ̃ lán Ɛflaiũ ń Manaseowa.
\m Màa à Ɛflaiũ dↄ̀aa Manaseɛ.
\p
\v 21 Ɔ̃ Isaili ò Yosɛfuɛ: Ma ka gaa, ãma Lua aↄ kúánↄ, i ɛa táánↄ á deziↄ bùsuu. 
\v 22 Sikɛũ pↄ́ má sì Amↄleↄwa ń ma fɛ̃ndao ń ma sáo, ma n gba n vĩ̀iↄ gbɛuɛ.\f + \fr 48.22 \fr*\ft Zãa 4.5\ft*\f*
\c 49
\s1 Yakↄbu sa'olɛkɛa a nɛ́ↄnɛ
\p
\v 1 Yakↄbu a nɛ́ↄ sìsi, ↄ̃ à mɛ̀: À kãaamazi, mí yã́ pↄ́ a á le gbɛzã oɛ́.
\q1
\v 2 À kↄ̃ kãaa ma nɛ́ↄ, à swã́kpa,
\q1 í á mae Isaili yãma.
\q1
\v 3 Lubɛni ma yoa, ma gbãa,
\q1 ma gↄ̃sakɛ nɛ́ sɛ̃́ia,
\q1 n gawi ń n ikoo dɛ ń gbɛ̃́ↄla.
\q1
\v 4 Ń pãsĩ lán ísↄ̃wa,
\q1 kási ńyↄ̃ↄ dɛńlao,
\q1 asa n dɛdɛ n da n mae wúlɛkĩia,
\q1 n gbadà ma nↄↄ dowaɛ.\f + \fr 49.4 \fr*\ft Daa 35.22\ft*\f*
\q1
\v 5 Simɛↄ ń Leviio mɛ́ kↄ̃gbɛ̃ↄ ũ,
\q1 aa pãsĩ ń fɛ̃ndao.
\q1
\v 6 Ma lɛ́ kú an lɛkpaaĩ guuo,
\q1 ma bàa kúńnↄo.
\q1 Asa aa gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń pↄkũmao,\f + \fr 49.6 \fr*\ft Daa 34.25\ft*\f*
\q1 aa zuↄ kĩzã zↄ̃̀zↄ̃ lán kↄ̃̀ↄ yã́wa.
\q1
\v 7 Lua láaikɛmá ń pↄkũma zↄ̃ↄ yã́i,
\q1 aà lɛkɛnɛ́ ń pↄfɛ̃ pãsĩ yã́i.
\q1 Má ń kɛ̃kↄ̃wa Yakↄbu buiↄ guuɛ,
\q1 mí ń buiↄ fãaa Isailiↄ guu.
\q1
\v 8 Yuda, n gbɛ̃́ↄ n sáaukpa.
\q1 Ńyↄ̃ n ibɛɛↄ kṹ ń nↄ̀ɛ,
\q1 n mae nɛ́ↄ kúlɛnɛ.
\q1
\v 9 Yuda dɛ lán nↄ̀ↄmusuwa.\f + \fr 49.9 \fr*\ft Zia 5.5\ft*\f*
\q1 Ma nɛ́pi ì su ń toekao,
\q1 ì gaɛ ì wúlɛ a tòou.
\q1 Démɛ a fↄ̃ aà vui?\f + \fr 49.9 \fr*\ft Nao 24.9\ft*\f*
\q1
\v 10 Kpala a go Yudalao,
\q1 aà buiↄ mɛ́ aaↄ lípana kũa
\q1 e kpalade àↄ mↄ́,
\q1 bui píi i misiilɛɛ̀.
\q1
\v 11 A a zàa'ĩna dↄ vɛ̃ɛliwa,
\q1 a a zàa'ĩn nɛ́ ye vɛ̃ɛli maawa.
\q1 Vɛ̃ɛ aↄ diaàziɛ, iↄ pↄ́ píò,
\q1 iↄ a ula pí ń vɛ̃ɛbɛ'io.
\q1
\v 12 Vɛ̃ɛ a aà wɛ́ tɛ̃akũ,
\q1 vĩ i aà swaa puakũ.
\q1
\v 13 Zabulↄni aↄ ku ísia saɛ,
\q1 aà bùsu aↄ dɛ gó'ilɛnadↄdↄkĩi ũ.
\q1 Aà buiↄ bùsu lɛ́n Sidↄ̃ lɛ́u.
\q1
\v 14 Isakaa dɛ lán zàa'ĩn gbãawa,
\q1 ìↄ wúlɛa asoↄ zãnguo.
\q1
\v 15 Tó aà buiↄ è an kã́mabokĩi maa,
\q1 mɛ́ an bùsu na,
\q1 aa koo ń aso zíɛɛ, aai zↄzĩkɛnɛ́.
\q1
\v 16 Dã a a gbɛ̃́ↄ yã́gↄ̃gↄ̃ a zɛ́wa,
\q1 aↄ dɛ Isaili buiↄ do ũ.
\q1
\v 17 Dã buiↄ aaↄ dɛ lán mlɛ̃ pↄ́ kú zɛ́ lɛ́wa,
\q1 lán sↄ̀gbalawa zɛ́wɛwɛna saɛ.
\q1 Aa sↄ̃́ só a koewa,
\q1 sↄ̃de i bↄlɛlɛ kpaanla.
\q1
\v 18 Dii, ma wɛ́ dↄnzi ǹ ma suaba.
\q1
\v 19 Gada buiↄ sↄ̃, zĩgↄ̃ↄ ãnamá,
\q1 kási aali pɛ́lɛńziɛ.
\q1
\v 20 Asɛɛ buiↄ blɛá blɛ nísideɛ,
\q1 blɛ pↄ́ dɛ kía blɛ maa ũ ↄ̃ aali kɛ ń bùsuu.
\q1
\v 21 Nɛfatali buiↄ dɛ lán banawa sɛ̃u,
\q1 aa nɛ́ kɛfɛnaↄ i.
\q1
\v 22 Yosɛfu buiↄ dɛ lán lí nɛ'ina pↄ́ kú nibↄna saɛwa,
\q1 aà gↄ̃naↄ fɛlɛ da gĩa fↄ̀ↄↄ.
\q1
\v 23 Kàzunaↄ íbɛlɛsɛńnↄ,
\q1 aa ń yá ń kao.
\q1
\v 24 Aaↄ ń sá kũa deesai
\q1 Yakↄbu Lua Gbãade sabai,
\q1 an ↄ gbãa mɛ́ a gↄ̃i vĩ
\q1 Isailiↄ Gbɛ pↄ́ ì dↄaanɛ́ yã́i.
\q1
\v 25 N mae Luapi mɛ́ a dↄnlɛ,
\q1 Gbãapiidepi mɛ́ a báaadangu
\q1 ń lou'i pↄ́ ì bↄ musuo,
\q1 ń ɛ̀fãai pↄ́ kálɛa tↄↄlɛ zíɛo.
\q1 N nↄↄ ń n pↄ́ↄ aaↄ dɛ nɛadeↄ ũɛ.
\q1
\v 26 Sa'olɛ pↄ́ n mae n gba
\q1 zↄ̃ↄ dɛ ma deziↄ pↄ́a,
\q1 a zↄ̃ↄ dɛ gbɛ̀sĩsĩ ziↄla.
\q1 Lua to pↄmaaↄ su Yosɛfu miwa,
\q1 asa ↄ̃mɛ bɛɛɛ vĩ a gbɛ̃́ↄ guu.
\q1
\v 27 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ aaↄ dɛ
\q1 lán àwalɛwan pãsĩwa,
\q1 aa lɛ́lɛ gbɛ̃́ↄwa kↄↄ,
\q1 aai ń pↄ́ↄ naaa oosi.
\m
\v 28 Isaili bui mɛ̀n kuɛplaↄn we píi. Sa'olɛ pↄ́ an mae ń gbán we, baade ń a pↄ́o.
\s1 Yakↄbu gaa ń aà vĩao
\p
\v 29 Ɔ̃ a ònɛ́: Tó ma ã́nuatò, à ma vĩ ma deziↄ gbɛ̀'ɛ pↄ́ kú Iti bui Ɛfↄ̃nↄ bua guu. 
\v 30 Gbɛ̀'ɛpi ku Mapelaɛ, Mamale gukpɛ oi Kanaa bùsuu, bua pↄ́ Ablahaũ lù Iti bui Ɛfↄ̃nↄwa gɛvĩkĩi ũ.\f + \fr 49.30 \fr*\ft Daa 23.16-17\ft*\f* 
\v 31 We wà Ablahaũ vĩ̀u ń a na Salao.\f + \fr 49.31 \fr*\ft Daa 25.10\ft*\f* We wà Izaaki vĩ̀u ń a na Lɛbɛkao.\f + \fr 49.31 \fr*\ft Daa 35.29\ft*\f* We ma Lea vĩ̀u. 
\v 32 Wà búpi ń a gbɛ̀'ɛo lù Itiↄwaɛ. 
\v 33 Kɛ́ Yakↄbu lɛ́pi dìlɛ a nɛ́ↄnɛ a làa, à ɛ̀a wùlɛ, ↄ̃ à gà.
\c 50
\p
\v 1 Yosɛfu kùsi a maewa, àlɛ aà gaa ↄ́ↄlↄ, àlɛ lɛ́pɛpɛwà. 
\v 2 Ɔ̃ a ò a zĩkɛna ɛsɛdeↄnɛ aa ɛsɛ ń nísio dↄↄ a mae gɛwa. Ɔ̃ aa kɛ̀ Isaili gɛɛ màa 
\v 3 e gↄↄ bla, kɛ́ asu yaikɛo yã́i, asa màa Egipiↄ ì kɛ, ↄ̃ aa aà gɛ'ĩanabↄ̀ gↄↄ bàaↄ̃kwi. 
\v 4 Kɛ́ gɛ'ↄↄlↄ làa, Yosɛfu ò Falaↄ̃ↄ bɛdeↄnɛ: À gáafaakɛmɛɛ! À yã́ɛ bee omɛɛ Falaↄ̃ↄɛ: 
\v 5 Kɛ́ ma mae è álɛ ga, a tò ma lɛgbɛ̃̀ɛ à mɛ̀ mà a vĩ mia'ɛ pↄ́ á lù azĩa pↄ́ ũ Kanaa bùsuuɛ.\f + \fr 50.5 \fr*\ft Daa 47.30-31\ft*\f* Má ye mà gɛ́ mà a mae vĩ we sa, mí ɛa su. 
\v 6 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ òɛ̀: Gɛ ǹ n mae vĩ lá n a lɛgbɛ̃̀ɛ̀wa.
\p
\v 7 Kɛ́ Yosɛfu lɛ́ gɛ́ a mae vĩi, Falaↄ̃ↄ ìwaↄ ń a bɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń Egipi bùsu gbãadeↄ gɛ̀aànↄ píi. 
\v 8 Yosɛfu bɛdeↄ ń a vĩ̀iↄ ń a de bɛdeↄ gɛ̀ píi lↄɛ. An nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń ń sãↄ ń ń bleↄ ń ń zuↄ mɛ́ gↄ̃̀ Gosɛ̃ bùsuu ńtɛ̃ɛ. 
\v 9 Sↄ̃́goↄ ń sↄ̃deↄ ku lↄ. Wa dasi maamaaɛ. 
\v 10 Kɛ́ aa kà Atada pↄ́wɛngbɛ̃zɛa Yuudɛ̃ baale, ↄ̃ aa nà gɛwiiwa e'e'e, ↄ̃ Yosɛfu a mae gɛ'ĩanabↄ̀ we gↄↄ sopla. 
\v 11 Kɛ́ Kanaa bùsudeↄ è lá wà gɛ'ĩanabↄ̀ Atada pↄ́wɛngbɛ̃zɛa, ↄ̃ aa mɛ̀: Egipiↄ ì gɛ'ĩanabↄ zↄ̃ↄ, ↄ̃ wà tↄkpà Yuudɛ̃ baale gupiɛ Abɛli Egipi.\f + \fr 50.11 \fr*\ft Bee mɛ̀ Egipiↄ gɛ'ĩanabↄa.\ft*\f*
\p
\v 12 Beewa Yakↄbu nɛ́ↄ kɛ̀, lá a ònɛ́wa. 
\v 13 Aa aà gɛ sɛ̀ wà tàò Kanaa bùsuu, ↄ̃ aa aà vĩ̀ Mapela bua gbɛ̀'ɛ pↄ́ Ablahaũ lù Iti bui Ɛfↄ̃nↄwa mia'ɛ ũ guu Mamale gukpɛ oi.\f + \fr 50.13 \fr*\ft Zĩn 7.16\ft*\f* 
\v 14 Kɛ́ Yosɛfu a mae vĩ̀ a làa, à ɛ̀a tà Egipi ń a vĩ̀iↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀aànↄ aà mae vĩiↄ píi.
\s1 Yosɛfu a vĩ̀iↄ gbaa sↄ̃̀
\p
\v 15 Kɛ́ Yosɛfu vĩ̀iↄ è ń mae gà, aa òkↄ̃ɛ: Tó Yosɛfu fɛ̀lɛwanↄ, mɛ́ a ye vãi pↄ́ wá kɛ̀ɛ píi fĩabowɛ̃ɛ sↄ̃ bɛ? 
\v 16 Ɔ̃ aa lɛ́kpãsãkɛ̀ɛ̀ aa mɛ̀: E n mae àↄ gɛ́ gai, à mɛ̀ 
\v 17 wà onɛ ǹ sùuukɛwanↄ ń wá tàaeo ń wá duunao, asa wa vãikɛ̀nɛɛ. N yã́ na! Sùuukɛwanↄ ń wá tàaeↄ. N mae Lua zↄ̀blenaↄn wá ũ. Kɛ́ Yosɛfu yã́pi mà, à ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 18 Ɔ̃ aà vĩ̀iↄ mↄ̀ aà kĩ́i, aa kùlɛɛ̀ aa mɛ̀: N zↄↄn wá ũ. 
\v 19 Ɔ̃ Yosɛfu ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo. Luan ma ũa? 
\v 20 Á ye yãvãikɛmɛɛ yãaɛ, ↄ̃ Lua tò à lìlɛ yãmaa ũ, kɛ́ à e gbɛ̃́ↄ misi dasi, lá àlɛ kɛ tiaɛwa. 
\v 21 Ásu to vĩa á kũo. Má á gwa ń á nɛ́ↄ. Màa à yãna ònɛ́ à ń gbáò sↄ̃̀.
\s1 Yosɛfu gaa
\p
\v 22 Yosɛfu ku Egipi ń a de bɛdeↄ e à kà wɛ̃̀ basↄokwi. 
\v 23 À wɛsì Ɛflaiũ sĩ́wɛnaↄlɛ, mɛ́ à wɛsì Manase nɛ́ Makii nɛ́ↄlɛ lↄ. 
\v 24 Ɔ̃ Yosɛfu ò a gbɛ̃́ↄnɛ: Ma gaa zã̀o. Lua mɛ́ a mↄ dↄálɛ, i bↄánↄ bùsuu la, i gɛ́ánↄ bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuoↄnɛ guu. 
\v 25 Ɔ̃ à lɛdìlɛ Isailiↄnɛ à mɛ̀: Tó Lua mↄ̀ á gwai, à tá ń ma gɛwao we.\f + \fr 50.25 \fr*\ft Bↄa 13.19, Yoz 24.32, Ɛbɛ 11.22\ft*\f* 
\v 26 Yosɛfu wɛ̃̀ basↄokwideu ↄ̃ à gà. Ɔ̃ wà ɛsɛ ń nísio dↄ̀ↄ aà gɛwa, wa dà kpagolo guu Egipi.