\id EZK Ezekiel in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Ezekiɛli
\toc1 Ezekiɛli
\toc2 Ezekiɛli
\toc3 Eze
\mt1 EZEKIƐLI
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Yelusalɛũ Lua kpɛ́ sa'ona Ezekiɛli ku Isaili pↄ́ wà tàńnↄ̀ Babiloniↄ guuɛ e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 597, Nɛbukanɛza lɛ́lɛa Yelusalɛũwa sɛ̃́ia gbɛa. A wɛ̃̀ síiↄ̃ gbɛa Lua aà sìsi aà kɛ ãnabi ũ. Kua zↄbleu Ezekiɛli lɛ́ lɛda Yuda pↄ́ wà tàńnↄ Babiloniↄwa ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gↄ̃̀ Yelusalɛũↄ lↄ. Kɛ́ wà Yelusalɛũ ń Lua kpɛ́o kàalɛ wɛ̃̀ 587 guu, ↄ̃ à ń nↄ̀sɛ nìninɛ́, a ònɛ́ aa wɛdↄ Luazi.
\ip Ezekiɛli wɛ́pungu'è dasi, bee gbɛa à yã́ↄ kɛ̀kɛ seelaↄ ũ, aà yãkɛapiↄ aà yãdanɛ sĩanapìliwànɛ́. Dɛa sa'ona ũ guu à gbãakpà Lua kpɛ́ dↄa yã́wa maamaaɛ, ń beeo à mɛ̀ Lua kú ń a gbɛ̃́ↄ, baa Babiloni bùsuu, i kɛ kpɛ́pi ↄ̃ Lua kuu adoo (11.16). Baade yãkɛaↄ dɛ azĩa yã́ ũɛ (18), i kɛ gbɛ̃pãle yã́ no, ↄ̃ à baade gↄ̃a gbɛ̃́ dafu ũ yã'ò à kpàlɛ à sìwà. À mɛ̀ lↄ Lua a a Nisĩna da Isailiↄgu, aai vu (37) aai ɛa tá ń bùsuu (11.14-20, 36.1-38).
\c 1
\s1 Dii azĩa ↄlↄa Ezekiɛliɛ
\p
\v 1 Ma wɛ̃̀ baakwide guu, a mↄ síiↄ̃de gↄↄ sↄode zĩ́, má kú ń zĩ̀zↄↄ swa pↄ́ wì mɛ Kebaa saɛ, ↄ̃ luabɛ wɛ̃̀aa,\f + \fr 1.1 \fr*\ft Zia 19.11\ft*\f* ↄ̃ ma Lua è wɛ́pungu'ea guu. 
\v 2 Kí Yɛkↄnia gↄ̃a zĩ̀zↄ ũ\f + \fr 1.2 \fr*\ft 2Kia 24.10-16\ft*\f* wɛ̃̀ sↄode guu 
\v 3 ↄ̃ Dii yã'ò mapi sa'ona Ezekiɛli, Buzi nɛ́ɛ Babiloni bùsuu we. We Dii gbãa mↄ̀ua.
\p
\v 4 Kɛ́ ma wɛzù, ↄ̃ má è zàa'ĩana lɛ́ fɛlɛ gugbãntoo oi. Lou sa sìsi, àlɛ pílɛ, àlɛ tɛkɛ púuu. Tɛ́ pↄ́ kú a guoguo dɛ lán mↄ̀ tɛ̃a bóiboiwa. 
\v 5 Pↄ́ kú tɛ́pi guu, a dɛ lán pↄ́ bɛ̃́ɛ mɛ̀n síiↄ̃ↄwa,\f + \fr 1.5 \fr*\ft Zia 4.6\ft*\f* an taa bↄ̀ gbɛ̃nazĩnawa, 
\v 6 ãma an baade oa síiↄ̃siiↄ̃ mɛ́ aa gã̀sĩa vĩ síiↄ̃siiↄ̃. 
\v 7 An gbáↄ súsu, an gbálaↄ dɛ lán zù swɛwa, àlɛ tɛkɛ lán mↄgotɛ̃ yↄↄawa. 
\v 8 Aa gbɛ̃nazĩna ↄↄ vĩ ń gã̀sĩaↄ zíɛ. An oa síiↄ̃ ń ń gã̀sĩa síiↄ̃o dↄdↄ aɛ ń kpɛo, gbã̀tɛ̃ɛ ń gbã̀tɛ̃ɛo, 
\v 9 an gã̀sĩapiↄ lɛ́ kã́kↄ̃wa. Gu pↄ́ aalɛ gɛ́u, aali lɛ́ liaao, aaì gɛ́ ń aɛ màa gↄ̃̀ↄɛ.
\p
\v 10 Lá an oapiↄ dɛn kɛ: An baade gbɛ̃nazĩna oa vĩ, mɛ́ aa nↄ̀ↄmusu oa vĩ ↄplaa oi, zu oa ↄzɛɛ oi, mɛ́ aa kúu oa vĩ lↄ ń kpɛ oi.\f + \fr 1.10 \fr*\ft Zia 4.7\ft*\f* 
\v 11 Màa an oaↄ dɛ. An baade gã̀sĩa pooa musu plapla, aalɛ kã́kↄ̃wa, a pla pↄ́ gↄ̃̀ↄ naańzi. 
\v 12 An baade ì gɛ́ a aɛdↄawaɛ súsu. Gu pↄ́ an nisĩna tàu, we aaì gɛ́u, mɛ́ gu pↄ́ aalɛ gɛ́u píi, aali lɛ́ liaao. 
\v 13 Pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ kɛkɛá dɛ lán tɛyↄ̃ ge sɛ̃tɛwaɛ. Tɛ́pi gupua zↄ̃ↄ, ìↄ táa'o pↄ́ bɛ̃́ɛ mɛ̀n síiↄ̃piↄ zãnguo. Lou lɛ́ pílɛpilɛ tɛ́pi guu.\f + \fr 1.13 \fr*\ft Zia 4.5\ft*\f* 
\v 14 Pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ wãa lán loupilɛawa, aaìↄ gɛ́, aaìↄ su.
\p
\v 15 Kɛ́ málɛ pↄ́ bɛ̃́ɛ oa síiↄ̃depiↄ e màa, ma wuluu è an baade saɛ tↄↄlɛ. 
\v 16 Wuluupiↄ ń ń pↄ́ↄ lɛ́ tɛkɛ lán gbɛ̀ bɛɛɛdewa, mɛ́ an síiↄ̃ píi aa doũɛ. Wuluupiↄ kɛa taan kɛ: Ampii aa wuluu vĩ mɛ̀n plapla pãpãakↄ̃a. 
\v 17 Tó aalɛ táa'o, aaì gɛ́ aɛ ń kpɛo, gbã̀tɛ̃ɛ ń gbã̀tɛ̃ɛo liaasaiɛ. 
\v 18 An wuluupiↄ lɛsĩ, ì to vĩa ń kṹ, mɛ́ wɛ́ fĩfĩwà à lìai.\f + \fr 1.18 \fr*\ft Zia 4.8\ft*\f* 
\v 19 Tó pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ lɛ́ táa'o, wuluupiↄ ìↄ bɛ ń saɛɛ. Tó pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ fɛ̀lɛ tↄↄlɛ aalɛ gɛ́ musu, wuluupiↄ ì fɛlɛ musu sↄ̃ɛ. 
\v 20 Gu pↄ́ an nisĩna tàu, we aaì gɛ́u, an wuluuↄ i fɛlɛ gɛ́ńnↄ sãnuɛ, asa pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ nisĩna kú ń wuluuↄ guuɛ. 
\v 21 Tó pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ lɛ́ táa'o, an wuluuↄ ìↄ táa'oɛ. Tó aa zɛaɛ, aaìↄ zɛa sↄ̃ɛ. Tó aa fɛ̀lɛ tↄↄlɛwa, wuluupiↄ ì fɛlɛńnↄ sãnuɛ, asa pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ nisĩna kú ń wuluuↄ guuɛ.
\p
\v 22 Bàluma kpálɛa pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ mia e musu, àlɛ tɛkɛ wásawasa lán díiwa.\f + \fr 1.22 \fr*\ft Zia 4.6\ft*\f* 
\v 23 Bàlumapi zíɛ an gã̀sĩaↄ pooa, aalɛ kã́kↄ̃wa, an baade gã̀sĩa mɛ̀n plaplaↄ naańzi. 
\v 24 Kɛ́ aalɛ táa'o, ma ń gã̀sĩapiↄ kĩ́a mà lán izↄ̃ↄsuka kↄ̃fĩwa,\f + \fr 1.24 \fr*\ft Zia 1.15, 19.6\ft*\f* lán Gbãapiide lↄↄwa, lán zĩgↄ̃ↄ zↄawa. Kɛ́ aa zɛ̀, ↄ̃ aa ń gã̀sĩaↄ nàaa. 
\v 25 Kɛ́ aa zɛa an gã̀sĩaↄ naaaa màa, ma lↄↄ mà ń mia za bàluma musu. 
\v 26 Pↄe kú ń mia bàlumapi musu we lán kiblekila pↄ́ wa kɛ̀ ń safiiowa,\f + \fr 1.26 \fr*\ft Eze 10.1, Zia 4.2-3\ft*\f* mɛ́ ma gbɛ̃e è zↄ̃lɛa kìlapiu musu we lán gbɛ̃nazĩnawa. 
\v 27 Má è, zↄ̃a aàpi lɛ́u e musu a dɛ lán mↄ̀ tɛ̃a bóiboi\f + \fr 1.27 \fr*\ft Eze 8.2, Zia 1.15\ft*\f* pↄ́ lɛ́ pipi lán tɛ́wawa, mɛ́ zĩ́lɛ oi dɛ lán tɛ́wa. Gupua gbãa liaaaàzi. 
\v 28 Gupuapi bↄ̀ lán nàali pↄ́ bↄ̀ gↄↄ pↄ́ lou lɛ́ mawa. Dii gawi kɛkɛá pↄ́ má èn we. Kɛ́ má è, ma wulɛ ma gbɛɛu gↄ̃̀ↄ, ↄ̃ ma lↄↄ mà, àlɛ yã'omɛɛ.
\c 2
\s1 Dii Ezekiɛli sísia
\p
\v 1 À mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, fɛlɛ zɛ mà yã'onnↄ. 
\v 2 Kɛ́ àlɛ yã'omɛɛ, aà Nisĩna dìmɛɛ à ma sɛ ma zɛ, ↄ̃ má mà àlɛ yã'omɛɛ 
\v 3 à mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, málɛ n zĩ Isailiↄwaɛ, bui swã́gbãade pↄ́ bↄ̀ ma kpɛpiↄ. Ampiↄ ń ń deziↄ aa zã̀mɛɛ yã́waɛ e ń a gbão. 
\v 4 Gbɛ̃́ pↄ́ málɛ n zĩmápiↄ swã́ gbãa, mɛ́ aali ma yãmao. Onɛ́ Dii Lua mɛ́ lɛ́ yã́ɛ bee onɛ́. 
\v 5 Aa swã́sɛi ge aa gí sɛ́ii an swã́gbãa yã́in nò, aaↄ dↄ̃ kɛ́ ãnabi kú ń guu. 
\v 6 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, ńsu vĩakɛnɛ́ ge an yã'oaɛo. Baa ń kua lɛaa ń lɛsikaopiↄ guu, mɛ́ ń zↄ̃lɛa sóipiↄ kĩ́i, ńsu vĩakɛ ń yã'oaɛo. Ńsu to sↄ̃ kɛ̃ngu an yã́io, asa swã́gbãadeↄnɛ. 
\v 7 Tó aa swãsɛ̀ ma yã́i ge tó aa swã́sɛio, ńsu gí oinɛ́o, asa swã́gbãadeↄnɛ. 
\v 8 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, swã́sɛ yã́ pↄ́ málɛ onɛi. Ńsu swã́gbãakɛ lán swã́gbãadepiↄwao. Lɛ'ɛlɛ, ní pↄ́ pↄ́ má daunɛ só. 
\v 9 Kɛ́ ma wɛsɛ̀, ↄ̃ ma ↄ è, a taala kooa kũa, àlɛ dↄmɛɛ, 
\v 10 a pòo ma aɛ. Wà wɛ̃nalɛ ń búbuao ń waiyooo kɛ̃̀wà kpɛ pla píi.\f + \fr 2.10 \fr*\ft Zia 5.1\ft*\f*
\c 3
\p
\v 1 A òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, pↄ́ pↄ́ dↄanɛ só. Taalaɛ bee só, ní gɛ ǹ a yã'o Isailiↄnɛ. 
\v 2 Kɛ́ ma lɛ'ɛ̀lɛ, à taalapi dàumɛɛ mà só. 
\v 3 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, taala pↄ́ má dànɛ ń lɛ́upi só, i n nↄ̀sɛ kã́. Ɔ̃ má sò. À kɛ̀ ma lɛ́u na lán zↄ́wa.\f + \fr 3.3 \fr*\ft Zia 10.9-10\ft*\f* 
\v 4 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, fɛlɛ gɛ ǹ ma yã́pi o Isailiↄnɛ. 
\v 5 Málɛ n zĩ bui pↄ́ an buiyã maa ĩa mɛ́ an yã'oa zĩ'ũↄ kĩ́io, Isailiↄ málɛ n zĩmá. 
\v 6 I kɛ bui dasi pↄ́ an buiyã maa ĩa mɛ́ an yã'oa zĩ'ũ mɛ́ ńyↄ̃ ń yãmaoↄ kĩ́i no. Tó ampiↄ málɛ n zĩmá, aa swã́sɛ n yã́iɛ. 
\v 7 Isailiↄ we swã́sɛ n yã́io, asa aali swã́sɛ ma yã́io. Ampii an swã́ fèe, an kùa gbãaɛ. 
\v 8 Má tó n kua àↄ gbãa lá ń pↄ́waɛ. Má tó ǹ zɛ gí lá aa zɛ̀ lɛ́ gíwa. 
\v 9 Má tó n kua gbãa àↄ dɛ gbɛa. Ńsu vĩakɛnɛ́o. Ńsu to sↄ̃ kɛ̃ngu an yã́io, asa swã́gbãadeↄnɛ. 
\v 10 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, swã́sɛ yã́ pↄ́ málɛ onɛi píi, ǹyↄ̃ kũa n sↄ̃u. 
\v 11 Fɛlɛ gɛ yã'o n gbɛ̃ zĩ̀zↄↄnɛ, ní mɛ Dii Lua mɛ́ yã́ɛ bee ò, tó aa swã́sɛi, ge aa swã́sɛio.
\p
\v 12 Aà Nisĩna ma sɛ musu, ↄ̃ ma kↄ̃fĩ gbãa mà ma kpɛ wà mɛ̀: Wà Dii gawide sáaukpa aà kúkĩi. 
\v 13 Pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ gã̀sĩaↄ lɛakↄ̃wa kↄ̃fĩ mɛ́ dↄ ń wuluu pↄ́ bɛ ń saɛↄ kↄ̃fĩ gbãao. 
\v 14 Nisĩnapi ma sɛ gɛ̃̀manↄ zɛ́a, ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpaa mɛ́ ma pↄ paa, ãma Dii gbãa mɛ́ mↄ̀a. 
\v 15 Ma ka zĩ̀zↄ pↄ́ kú Tɛlabibiↄ kĩ́i Kebaa saɛ, ↄ̃ ma zↄ̃lɛ gu pↄ́ aa kuu we e gↄↄ sopla. Yã́ dìa.
\s1 Isailiↄ gbaa laai
\p
\v 16 Gↄↄ soplapi gbɛa Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 17 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma n kɛ gudↄ̃ana ũ Isailiↄnɛɛ.\f + \fr 3.17 \fr*\ft Eze 9.1-9\ft*\f* Swã́sɛ yã́ pↄ́ lɛ́ bↄ ma lɛ́uzi, ní ń gbaomɛɛ laai. 
\v 18 Tó má ò vãikɛnaɛ a gaɛ, mɛ́ ni aà gba laaio, ge ni lɛdawà aà mikɛ̃ vãiwa kɛ́ à e àↄ kuo, vãikɛnapi a ga a duuna yã́iɛ. Aà gaa yã́ sↄ̃ a wi n musuɛ. 
\v 19 Tó n aà gbà laai sↄ̃, mɛ́ i mikɛ̃ a vãikɛapiwao, a ga a duuna yã́i, mpi sↄ̃ n lɛ́ aↄ ku yã́pi guu lↄo. 
\v 20 Tó maakɛna a maakɛa tò mɛ́ àlɛ vãikɛ, má tó aà kpaguaɛ, i ga. A ga, kɛ́ ni aà gba laaio yã́iɛ. Má maa pↄ́ a kɛ̀ yãda lↄo. Aà gaa yã́ sↄ̃ a wi n musuɛ. 
\v 21 Tó n lɛdàwà n mɛ̀ asu duunakɛo sↄ̃, mɛ́ i duunakɛo, aↄ kuɛ, kɛ́ à n lɛdama mà yã́i. Mpi sↄ̃ n lɛ́ aↄ ku yã́pi guu lↄo.
\p
\v 22 Dii gbãa mↄ̀a we, ↄ̃ a òmɛɛ: Fɛlɛ gɛ́ gusalalau, we má yã'ounɛ. 
\v 23 Ɔ̃ ma fɛlɛ gɛ gupiu, ma Dii gawi è zɛ we lá má è Kebaa saɛwa, ↄ̃ ma wulɛ ma gbɛɛu gↄ̃̀ↄ. 
\v 24 Ɔ̃ aà Nisĩna dɛ̀dɛa à ma sɛ ma zɛ, ↄ̃ a òmɛɛ à mɛ̀: Gɛ ǹ gɛ̃ kpɛ́u. Zɛtanlɛ. 
\v 25 N gbɛ̃nazĩn nɛ́, wa mↄma ń bao, wi kãnɛ, kɛ́ ńsu bↄ ń kĩ́i bàasio yã́i. 
\v 26 Má tó n lɛ́na naalɛ n lɛ́ musu, kɛ́ ńsu yã'onɛ́, ní ń gba laaio yã́i, asa swã́gbãadeↄn ń ũ. 
\v 27 Ãma tó ma yã'ònɛ, má n lɛ́na golɛ, ní gbasa onɛ́ ma Dii Lua mámɛ ma yã́ɛ bee ò. Gbɛ̃́ pↄ́ a swã́sɛi, aà sɛ́i, gbɛ̃́ pↄ́ a gii, aà gii, asa swã́gbãadeↄn ń ũ.
\c 4
\s1 Koezↄ̃a Yelusalɛũi seela
\p
\v 1 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, biliki dilɛ n aɛ, ní Yelusalɛũ wɛ̃́lɛ taa kɛwà, 
\v 2 ní koezↄ̃i. Bòo kpákpai, ní gbà lɛsĩↄ da ǹ liai, ní bùsu kálɛkalɛ a bĩ́iↄ saɛ, ní bĩ́igboobↄↄ kálɛ ǹ liai. 
\v 3 Mↄ̀ pɛ̀pɛɛ sɛ ǹ pɛ́lɛ mↄ̀ bĩ́i ũ mpi ń wɛ̃́lɛpio zãnguo, ní aɛdↄwà. Wà koezↄ̃̀ wɛ̃́lɛpiziɛ, ḿmɛ ń koezↄ̃napi ũ sↄ̃. Bee iↄ dɛ seela ũ Isailiↄnɛ.
\p
\v 4 Wúlɛ n gbã̀tɛ̃ɛ ↄzɛɛwa, níↄ Isailiↄ duuna sɛa e n wúlɛa n gbã̀tɛ̃ɛpiwa gↄↄ lɛ́u. 
\v 5 Ma gↄↄ ↄ̀aa pla kwisai (390) dìlɛnɛ ǹyↄ̃ Isailiↄ duuna sɛaɛ e an duunakɛa wɛ̃̀ dasilɛu. 
\v 6 Tó n bee kɛ̀ ń làa, ɛa wúlɛ n gbã̀tɛ̃ɛ ↄplaawa, níↄ Yudaↄ duuna sɛa e gↄↄ bla. Ma ń duunakɛa wɛ̃ dìlɛnɛ, wɛ̃̀ dodo gↄↄ dodo. 
\v 7 Aɛdↄ Yelusalɛũ pↄ́ n koezↄ̃̀ipiwa, ní n ula gã̀sĩ sↄ̃sↄ̃, ní ãnabikɛkɛ a yã́ musu. 
\v 8 Má ba kãnɛ, kɛ́ ńsu lilɛkĩi eo yã́i, níↄ wúlɛa n gbã̀tɛ̃ɛ kpɛ dopiwa e koezↄ̃gↄↄpi gɛ paò.
\p
\v 9 Mase ń naao ń bláao ń nasio ń éseo ń weao sɛ ka ta doũ guu, ní a blɛkɛ ǹyↄ̃ ble gↄↄ ↄ̀aa do kwisai pↄ́ ńyↄ̃ wúlɛa n gbã̀tɛ̃ɛwapiu. 
\v 10 Níli blɛ pↄ́ ńyↄ̃ↄ ble lá gu lɛ́ dↄ yↄ̃ kiloowa galaũ ↄ̀aa dodo, níↄ ble yóbiyobi. 
\v 11 Níli í pↄ́ ńyↄ̃ↄ mi lá gu lɛ́ dↄ dã litili kↄ̃kpaalɛ lɛ́u, níↄ ga vólovolo. 
\v 12 Gbɛ̃nazĩn gbↄ̃ tɛ́ ↄ̃ ńyↄ̃ kàa kɛwà an wáa, ní só. 
\v 13 Dii ɛ̀a mɛ̀: Beewa Isailiↄ blɛ gbãlɛa ble bui pↄ́ ma ↄzↄ̃̀ńzi ń bùsuuↄ guu.
\p
\v 14 Ɔ̃ ma mɛ̀: Á'a Dii, mi gbãlɛ yãao. Za ma nɛ́zĩ e ń a gbão mi pↄ́ pↄ́ gà ń azĩao ge pↄ́ pↄ́ wài tàitai nↄ̀ↄ soo. Nↄ̀ↄ pↄ́ dɛ tɛ̃ ũ i gɛ̃ ma lɛ́u ziio. 
\v 15 Ɔ̃ a òmɛɛ: Tↄ̀ↄ, ma n gba zɛ́ ǹ kàa kɛ zùgbↄ̃ tɛ́wa gbɛ̃nazĩn gbↄ̃ gbɛu. 
\v 16 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, má Yelusalɛũdeↄ kũ̀sũa midɛ, aaiↄ pↄblea yↄ̃yↄ̃kↄ̃ɛ yãkãakɛa guu, aaiↄ imi gↄ̃̀ↄna lɛ dodo sↄ̃̀deedee guu, 
\v 17 asa pↄblea ń imiao a kɛ̃́sãmáɛ. Sↄ̃ a kɛ̃́ńgu ḿpii, aai ibaba ń tàae yã́i.
\c 5
\s1 Ĩadaa Yelusalɛũdeↄwa
\p
\v 1 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, fɛ̃nda lɛna sɛ sa, ní n mikã ń n lɛkãnao waò lá mìbona ì kɛwa. Ní kiloo sɛ ǹ n kã́pi yↄ̃, ní kpaalɛ lɛɛ àaↄ̃. 
\v 2 Tó n koezↄ̃a wɛ̃́lɛi gↄↄ lɛ́ pà, ní a lɛɛ do sɛ́lɛ ká pↄ́ pↄ́ ń kɛ̀ wɛ̃́lɛ taa ũpiwa, ní tɛsↄ̃wà. Ní a lɛɛ plaade do sɛ ǹ fɛ̃ndapi lɛ́lɛò ǹ lia wɛ̃́lɛpizi. Ní a lɛɛ àaↄ̃de do pↄ́ gↄ̃̀ fã́ɛ ĩ́anau, asa má a fɛ̃nda wo mà pɛ́lɛńziɛ. 
\v 3 Mi kã́piↄ pɛɛlɛ we yↄↄ, ní ye n ula lɛ́u, 
\v 4 ní dã ǹ kátɛu à tɛ́kũ. Tɛ́pi mɛ́ a kúlɛ Isailiↄwa píi.
\p
\v 5 Ma Dii Lua ma mɛ̀, yã́ pↄ́ a Yelusalɛũ len we. Má kàlɛ buiↄ guoguoɛ, an bùsuↄ liaai. 
\v 6 An vãikɛ guu aa bↄ̀ ma yãdilɛaↄ kpɛ dɛ buiↄla, aa gì ma ikoyã mai dɛ bùsu pↄ́ liaańziↄ deↄla. Aa gì ma yãdilɛaↄiɛ, aai tɛ ma ikoyãpiↄzio. 
\v 7 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, a zↄakà dɛ bui pↄ́ liaaáziↄla, i tɛ ma ikoyãio, i zĩkɛ ma yãdilɛaↄwao. Bui pↄ́ liaaáziↄ fɛlɛkaayãↄ ↄ̃ a zĩkɛ̀wà. 
\v 8 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, mapi sↄ̃ má fɛlɛánↄɛ. Yelusalɛũdeↄ, má yã́kpalɛkɛánↄ buipiↄ wáa. 
\v 9 Má yã́ pↄ́ mi kɛ yãao mɛ́ má kɛ lↄo kɛɛ́ á yãbɛ̃ɛkɛaↄ yã́i. 
\v 10 A yã́i maeↄ ń nɛ́ↄ só, mɛ́ nɛ́ↄ ń maeↄ só á mɛɛwiau.\f + \fr 5.10 \fr*\ft Wɛ̃n 4.10\ft*\f* Má á wɛtã, mí á gbɛ̃́ kↄ̃naↄ fãaa gupiiu. 
\v 11 Ma Dii Lua ma mɛ̀, lá a ma kpɛ́ gbãlɛ̀ ń á pↄbɛ̃ɛↄ ń á yãbɛ̃ɛkɛaↄ, ń ma kuao má kɛ̃́wáɛ. Má á wɛ̃nagwao, má á bↄo. 
\v 12 Á gbɛ̃́ↄ lɛɛ do a gaga ń gagyão ge nↄana á mɛɛwiau, á gbɛ̃́ↄ lɛɛ plaade a gaga zĩ guu bĩ́i kpɛ, mɛ́ má á gbɛ̃́ↄ lɛɛ àaↄ̃de fãaa gupiiu, mí a fɛ̃nda wo mà pɛ́lɛoázi.
\p
\v 13 Ma pↄkũma i gbasa kpálɛ, ma pↄ i wee, ma nↄ̀sɛ i níni sa. Tó ma pↄkũmabↄ̀bↄmá má làa, aaↄ dↄ̃ sa kɛ́ ma gbɛ̃́ pↄ́ mili sí sàao mámɛ má ò.
\p
\v 14 Má Yelusalɛũ kɛ bɛzia ũɛ, iↄ dɛ láanipↄ ũ bui pↄ́ liaaiↄnɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ dↄiↄ. 
\v 15 Tó ma yã́kpalɛkɛ̀ánↄ, mɛ́ ma á wɛtã̀ ń pↄfɛ̃o ń pↄkũmao, áↄ dɛ láanipↄ ũɛ, pↄ́ sↄ̃́sↄ̃aↄ ũ bui pↄ́ liaaáziↄnɛ. Á yã́ a to sↄ̃ kɛ̃́ńgu, i ń gba laai maamaa. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 16 Tó ma a kagba tↄ̃̀águ nↄana ũ, má á kɛ kɛ́lɛkɛlɛ. Má á kũ̀sũa midɛɛ, mí nↄana kã́fĩɛ́. 
\v 17 Má nↄana kááguɛ, mí wàiↄ sóikɛwá, í gↄ̃ nɛ́sai. Gagyã ń gbɛ̃dɛao a gɛ̃ázi, mí tó wà siágu ń zĩo.\f + \fr 5.17 \fr*\ft Zia 6.8\ft*\f* Ma Dii mámɛ má ò.
\c 6
\s1 Isaili bùsu gbɛ̀sĩsĩↄ
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Isaili bùsu gbɛ̀sĩsĩↄwa, ní ãnabikɛkɛ a yã́ musu 
\v 3 ǹ mɛ: Isaili bùsu gbɛ̀sĩsĩↄ, à Dii Lua yãma. Dii Lua ò gbɛ̀sĩsĩↄnɛ ń sĩ̀sĩↄ ń swadↄↄↄ ń guzulɛↄ, à mɛ̀ álɛ mↄ́wá ń zĩo, i á gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩ. 
\v 4 Wa á sa'okĩiↄ gboo, wi á tulaletikatɛakĩiↄ wíwi, mí á gbɛ̃́ↄ dɛdɛ á tã́aↄ aɛ. 
\v 5 Isailiↄ, má á gɛↄ kálɛ á tã́aↄ aɛ, mí á wáↄ fãaa mà lia á sa'okĩiↄzi. 
\v 6 Wɛ̃́lɛ pↄ́ á kúu a gↄ̃ bɛzia ũ píiɛ. Wa gulɛsĩ pↄ́ á bòↄ daaĩɛ, wi á sa'okĩiↄ gboo aaↄ da wáiwai. Wa á tã́aↄ wíwi aaↄ ku lↄo, wi á tulaletikatɛakĩiↄ gboo, wi pↄ́ pↄ́ á kɛ̀piↄ míↄnzↄ̃. 
\v 7 Gbɛ̃́ pↄ́ wà fɛ̃nda tↄ̃̀má á guuↄ i kwɛ́, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 8 Ń beeo má tó á gbɛ̃́ kↄ̃naↄ gↄ̃ɛ́ɛ. Tó ma á fãaa buiↄ guu, á gbɛ̃eↄ bↄ fɛ̃nda lɛ́zĩ bùsu pↄ́ á kúu, 
\v 9 ma yãyìamá an náaisai pↄ́ tò an sↄ̃ kua lↄo yã́ musu ń ń gbãsĩkɛwɛ pↄ́ aaì tã́aↄ gwaò yã́o. Aaↄ ye ńzĩa gĩyãio vãi pↄ́ aa kɛ̀ yã́i ń ń yãbɛ̃ɛkɛaↄ yã́o, 
\v 10 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. Mi lɛ́'ĩana gba no, má yã́pi yíamáɛ.
\p
\v 11 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ↄplaa da zɛɛu, ní gbápãlɛ ǹ mɛ: Agya! Zĩ ń nↄanao ń gagyão a Isailiↄ dɛdɛ an yãvãi pↄ́ má ye a gĩyãioↄ yã́i. 
\v 12 Gbɛ̃́ pↄ́ aa ku zã̀ↄ gaga ń gagyão, gbɛ̃́ pↄ́ aa ku kãiↄ i gaga zĩu, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa sù bↄ̀ↄ gaga ń nↄanaoɛ. Lá má pↄkũmabↄbↄmán we. 
\v 13 Wa ń gbɛ̃eↄ dɛdɛ, aaↄ kálɛa ń ń tã́aↄ an gbagbakĩiↄ saɛ sĩ̀sĩ lɛsĩↄ musu píi ń gbɛ̀sĩsĩ misonaↄ píi ń lí yɛ̀lɛlɛↄ ń gbɛ̃́nɛli lásisiↄ gbáuↄ píi, gu pↄ́ aa tulaleti gĩnana kpàsau ń tã́aↄnɛpiↄ, aaiↄ dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 14 Má ↄbↄ tↄ̃́má, mí tó an bùsupi gↄ̃ bɛzia ũ wáiwai za guwaiwaiu e Dibla, gu pↄ́ aa kuu píi, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 7
\s1 Isailiↄ midɛa kà kãi
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, yã́ pↄ́ ma Dii Lua má ò Isaili bùsudeↄnɛn kɛ: Á kua lɛ́ kà! Á bùsu gola síiↄ̃ píi mìdɛ. 
\v 3 Á kua lɛ́ kà! Má pↄkũmabↄbↄwáɛ, mí yã́kpalɛkɛánↄ á yãkɛaↄwa, mí yãbɛ̃ɛ pↄ́ á kɛ̀ fĩaboɛ́ píi. 
\v 4 Má á wɛ̃nagwao. Má á kɛ̃o. Á yãkɛaↄ fĩa má boɛ́ ń yãbɛ̃ɛ pↄ́ á kɛ̀ↄ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1
\v 5 Ma Dii Lua ma mɛ̀ yã́ a á le!
\q1 Yãzↄ̃ↄ a á le!
\q1
\v 6 Á kua lɛ́ kà! Á kua lɛ́ kà!
\q1 Yã́pi lɛ́ sↄ̃ázi, à pìlawá kↄ̀!
\q1
\v 7 Yã́ zↄ̃̀lɛwáɛ,
\q1 á gbɛ̃́ pↄ́ á kú bùsuɛ beeuↄ.
\q1 Á gↄↄ kà kãi, à kà se!
\q1 Gili gɛ̃̀ńgu gbɛ̀sĩsĩↄ musu,
\q1 i kɛ pↄna wii aalɛ lɛ́o.
\q1
\v 8 Tia kɛ́wa má pↄkũmabↄbↄwá,
\q1 mí palawá ń pↄfɛ̃o.
\q1 Má yã́kpalɛkɛánↄ á yãkɛaↄwa,
\q1 mí á yãbɛ̃ɛkɛaↄ fĩaboɛ́.
\q1
\v 9 Má á wɛ̃nagwao, má á kɛ̃o.
\q1 Má fĩaboɛ́ á yãbɛ̃ɛkɛaↄwaɛ,
\q1 íↄ dↄ̃ ma Dii mámɛ ma á wɛtã̀.
\b
\q1
\v 10 À gↄↄpi gwa, à kà! Yã́ pìla!
\q1 À nↄsì yã́ gbãa ũ, ↄ̃ à nɛ'ì wala ũ.
\q1
\v 11 Yãpãsĩ fɛ̀lɛ vãikɛnaↄ gbɛ̃go ũ.
\q1 An gbɛ̃e a bↄo! Bílapi gbɛ̃e a bↄo!
\q1 Ɔdee a bↄo! An bɛɛɛdee a bↄo!
\q1
\v 12 A gↄↄ kà! À ń lé!
\q1 Pↄluna su pↄnakɛo,
\q1 pↄyiana su ↄ́ↄlↄo,
\q1 asa ma pↄ fɛ̃̀ bílapiziɛ.
\q1
\v 13 Pↄyiana a pↄ́ pↄ́ á yìa si lↄo e a wɛ̃ni lɛ́u.
\q1 Ãnabikɛkɛa bílaɛpi a lɛ́lɛ pão,
\q1 gbɛ̃e a bↄo a tàae yã́i.
\q1
\v 14 Wà kuupɛ̀, zĩ̀ sↄu mà píi,
\q1 kási gbɛ̃e a gɛ́ zĩlauo,
\q1 asa ma pↄ fɛ̃̀ bílapiziɛ.
\b
\q1
\v 15 Zĩ ku bĩ́i kpɛ,
\q1 gagyã ń nↄanao ku wɛ̃́lɛ guu.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ aa ku sɛ̃uↄ gaga zĩ guuɛ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ aa ku wɛ̃́lɛ guuↄ gaga
\q1 ń nↄanao ń gagyãoɛ.
\q1
\v 16 An gbɛ̃́ pↄ́ aa bↄ̀ↄ
\q1 bàalɛ ta gbɛ̀sĩsĩↄ kĩ́i.
\q1 Aa ↄ́ↄlↄ lán swadↄↄ felenaↄwa
\q1 baade zĩa tàae yã́i.
\q1
\v 17 Ampii an ↄ a gↄ̃ dↄńziɛ,
\q1 an kosokũↄ i busa.
\q1
\v 18 Aai zwã̀nkasaↄ dↄ ń pi,
\q1 vĩa i ń kṹ.
\q1 An gɛɛ i gↄ̃ kpá ń wɛ́i,
\q1 aai migbaa lɛ́ ḿpii.
\q1
\v 19 Aa ń ã́nusuↄ kↄ́lɛ zɛaↄ guu,
\q1 an vuaↄ i gↄ̃nɛ́ pↄ́ gbãlɛaↄ ũ.
\q1 An ã́nusuↄ ń ń vuaↄ a fↄ̃ ń bↄ Dii pↄfɛ̃gↄↄzĩo.
\q1 Ɔ̃api a ń nↄana kpálɛo,
\q1 an gbɛɛ kão,
\q1 asa ↄ̃mɛ ń dá duunau.
\q1
\v 20 Aa ńzĩa sɛ̀ lɛsĩ
\q1 ń nↄamblebↄ kɛfɛnaↄ yã́i,
\q1 aa pↄbɛ̃ɛ pↄ́ má ye a gĩyãioↄ pìò.
\q1 A yã́i má tó à gↄ̃nɛ́ pↄ́ gbãlɛa ũ.
\q1
\v 21 Má pↄ́piↄ na bui zĩ̀loↄnɛ ń ↄzĩ
\q1 aa ń pↄ́ sɛ́lɛɛ.
\q1 Má kpá dṹnia vãikɛnaↄwa,
\q1 aa ń pↄ́ naaaɛ, aai a gbãlɛ.
\q1
\v 22 Má mikpɛlinɛ́ɛ,
\q1 aai ma gu bɛɛɛde gbãlɛ.
\q1 Kpã́i wɛliwɛpiↄ gɛ̃u, aai a gbãlɛ.
\b
\q1
\v 23 À mↄgalaↄ pí,
\q1 asa gbɛ̃dɛa di bùsuuɛ,
\q1 mɛ́ yã́ gbãa kↄ̃̀ wɛ̃́lɛu.
\q1
\v 24 Má tó bui vãiↄ mↄ́ ń uaↄ símá,
\q1 má tó gbãadeↄ zĩasɛa lɛsĩ midɛ,
\q1 wi ń sa'okĩiↄ gbãlɛ.
\q1
\v 25 Tó gili gɛ̃̀ńgu, aa aafia wɛɛlɛ,
\q1 kási aa eo.
\q1
\v 26 Músi a kɛ músi,
\q1 bao ĩ́i a kɛ bao ĩ́i,
\q1 aai gbasa kpálɛkɛ ãnabikɛkɛai.
\q1 Sa'ona a fua ikoyãwa,
\q1 gbɛ̃zↄ̃ↄ a kua lɛdamawa.
\q1
\v 27 Kí a búbuapɛ,
\q1 yã́ a di kíanɛwa,
\q1 táaaↄ ↄ a lualua.
\q1 Má kɛnɛ́ an yãkɛaↄwaɛ,
\q1 má yãdańla lá aa dà gbɛ̃́awaɛ,
\q1 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 8
\s1 Tã́akɛa Dii kpɛ́u
\p
\v 1 Zĩ̀zↄↄ kũa wɛ̃̀ soolode guu, a mↄ soolode gↄↄ sↄode zĩ́, má zↄ̃lɛa ma kpɛ́u, Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kálɛa ma aɛ, ↄ̃ Dii Lua gbãa mↄ̀a we. 
\v 2 Kɛ́ ma wɛsɛ̀, ↄ̃ ma pↄe è lán gbɛ̃nazĩnawa.\f + \fr 8.2 \fr*\ft Eze 1.26\ft*\f* Zↄ̃a aàpi lɛ́u zĩ́lɛ oiá tɛ́ɛ. Musu oi sↄ̃, àlɛ tɛkɛ lán mↄ̀ tɛ̃a bóiboiwa. 
\v 3 À pↄ́ bↄ̀ lán ↄwa, ↄ̃ à ma kũ ma mikãwa. Lua Nisĩna ma sɛ, má musu yã́io, má zĩ́lɛ yã́io, ↄ̃ à gɛ̀manↄ Yelusalɛũ wɛ́pungu pↄ́ Lua mↄ̀omɛɛpi guu e Lua ua plaade bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú gugbãntoo oi kpɛɛlɛu, gu pↄ́ tã́a pↄ́ a yã́ ì Dii nↄ̀sɛ fɛlɛ kúu. 
\v 4 Ma Isailiↄ Lua gawi è we, lá má è yãa gusalalaa wɛ́pungu'ea guuwa.\f + \fr 8.4 \fr*\ft Eze 1.28\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛ́sɛ gugbãntoo oi gwa. Kɛ́ ma wɛsɛ̀ má gwà, ↄ̃ ma tã́a pↄ́ a yã́ ì Dii nↄ̀sɛ fɛlɛpi è bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú sa'okĩi gugbãntoo oi kpɛɛlɛ. 
\v 6 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, n yãbɛ̃ɛ sa pↄ́ Isailiↄ lɛ́ kɛ la èó? Yã́pi a ma ya ma kúkĩi à ma kpa zã̀. Ńyↄ̃ ɛa yã́ pↄ́ a bɛ̃̀ɛ dɛ beea maamaa e lↄ.
\p
\v 7 Ɔ̃ à gɛ̀manↄ ua bĩ́ibↄlɛu. Kɛ́ ma wɛsɛ̀, ↄ̃ ma ɛ è bĩ́i guu. 
\v 8 A òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, bĩ́ipi fↄ̃́. Má fↄ̃̀, ↄ̃ ma bↄlɛ è we. 
\v 9 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gɛ̃ ǹ yãbɛ̃ɛ pↄ́ má zau aalɛ kɛ la gwa. 
\v 10 Ɔ̃ ma gɛ̃ má gwà. Má è wà pↄ́taa'onkuawaↄ taa kɛ̀ wà lìa gĩpizi píi ń nↄ̀ↄ pↄ́ dɛ tɛ̃ ũↄ ń Isailiↄ tã́aↄ píi. 
\v 11 Ɔ̃ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ sĩa ń aɛ, Safana nɛ́ Yazania kú ń guu. Baade tɛ́sibↄ kṹkũa, tulaleti súɛlɛ gĩ na buumbo, àlɛ fɛlɛ musu. 
\v 12 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ń è lá Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ lɛ́ kɛ gusiau, baade ń a tã́ao gugolonaua? Aaì mɛ ma wɛ́ lɛ́ ń eo, ma pãkpà ń bùsuziɛ. 
\v 13 À ɛ̀a òmɛɛ lↄ: Ńyↄ̃ ɛa yã́ pↄ́ aalɛ kɛ a bɛ̃̀ɛ dɛ beea maamaa e lↄ.
\p
\v 14 Ɔ̃ à gɛ̀manↄ a ua bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú gugbãntoo oi guu. Ma nↄɛↄ è kálɛ we, aalɛ Tamuzu ↄ́ↄlↄ. 
\v 15 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, n bee èa? Ńyↄ̃ yã́ pↄ́ a bɛ̃̀ɛ dɛ beea maamaa e lↄ. 
\v 16 Ɔ̃ à gɛ̀manↄ a kpɛ́ ua plaadeu, ↄ̃ ma gbɛ̃́ↄ è baasↄo taawa, bilandaa ń sa'okĩio zãnguo. An kpɛ lia Dii kpɛ́ɛ, an aɛ dↄa gukpɛwa, ↄ̃ aalɛ kúlɛ ĩatɛ̃ɛ we. 
\v 17 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, n bee èa? Yãbɛ̃ɛ pↄ́ Yudaↄ lɛ́ kɛ lapi dɛnɛ́ yãe ũo, ↄ̃ aa tò yãpãsĩ kↄ̃̀ ń bùsuu kɛ́ ma pↄkũma e fɛlɛ lↄa? Ǹ ń gwa, lá aalɛ gozↄ̃zↄ̃ ma lɛ́wa. 
\v 18 Tↄ̀ↄ! Má pↄkũmabↄbↄmá. Má ń wɛgwao. Má ń bↄo. Baa tó an wii gbãa lɛ́ gɛ̃ ma swã́u, má swã́sɛio.
\c 9
\s1 Tã́agbagbanaↄ dɛdɛa Yelusalɛũ
\p
\v 1 Ɔ̃ à lɛzù gbã́ugbãu ma swã́u à mɛ̀: Mↄ́ ń wɛ̃́lɛ dↄ̃̀anaↄ, baade ń a gbɛ̃dɛbↄo. 
\v 2 Ɔ̃ ma gbɛ̃ↄn sooloↄ è, aa bↄ̀ Musu Bↄlɛ pↄ́ a lɛ́ ɛlɛa gugbãntoo oiwa, aalɛ mↄ́ baade ń a gbɛ̃́wiwibↄo. Gↄ̃ɛe kú ń guu bàabaa ula daa, lákɛ̃bↄↄ ń taalao dↄa aà pi. Aa gɛ̃̀ zɛ̀ mↄgotɛ̃ sa'okĩi saɛ. 
\v 3 Isailiↄ Dii gawi gò malaika gã̀sĩadeↄla à mↄ̀ aà kpɛ́ kpɛɛlɛ. Ɔ̃ Dii lɛzù gbɛ̃́ pↄ́ bàabaa ula daa, lákɛ̃bↄↄ ń taalao dↄa aà pipizi 
\v 4 à mɛ̀: Yelusalɛũ kɛɛlɛ, ní seelakɛ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ ↄ́ↄlↄ, aalɛ wɛ̃nakɛ yãbɛ̃ɛ pↄ́ wàlɛ kɛu píi musuↄ mi'aɛwa.\f + \fr 9.4 \fr*\ft Zia 7.3, 9.4, 14.1\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ má mà, a ò gbɛ̃́ kĩniↄnɛ à mɛ̀: Àↄ tɛ aà kpɛ, àↄ wɛ̃́lɛ kɛɛlɛ, íↄ gbɛ̃dɛdɛ ń wɛgwasai ń kɛ̃́sai. 
\v 6 À maezↄ̃ↄↄ ń ɛ̀waasoↄ ń wɛ̃́ndiaↄ ń nɛ́ↄ ń nↄɛↄ dɛdɛ à ń midɛ píi, ãma ásu sↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ wà seelakɛ̀máↄzio. À daalɛ ma kpɛ́u la. Ɔ̃ aa dàalɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ kú Dii kpɛ́ kpɛɛlɛↄwa.
\p
\v 7 Ɔ̃ a ònɛ́: À ń gɛↄ kálɛ ma ua, í ma kpɛ́ gbãlɛò. À gɛ́! Ɔ̃ aa sì wɛ̃́lɛu, aalɛ gbɛ̃dɛdɛ. 
\v 8 Gↄↄ pↄ́ aalɛ gbɛ̃dɛdɛ, mámɛ ma gↄ̃ mado, ↄ̃ ma wulɛ ma gbɛɛu gↄ̃̀ↄ, ma wiilɛ̀ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! N pↄkũmabↄbↄa Yelusalɛũwa guu ńyↄ̃ Isaili kↄ̃naↄ dɛdɛ píi yã̀? 
\v 9 Ɔ̃ a wèa: Isailiↄ ń Yudaↄ duuna zↄ̃ↄ maamaaɛ. Gbɛ̃dɛa di ń bùsuuɛ, mɛ́ yãdↄↄsai di wɛ̃́lɛ guuɛ. Aaì mɛ ma pãkpà ń bùsuziɛ, ma wɛ́ lɛ́ ń eo. 
\v 10 Tↄ̀ↄ! Má ń wɛgwao, má ń kɛ̃o. Má ń yãkɛaↄ wínɛ́ ń musuɛ. 
\v 11 Ɔ̃ ma gbɛ̃́ pↄ́ bàabaa ula daa, lákɛ̃bↄↄ dↄa aàpi pi è, à sù ń yã́o à mɛ̀: Má kɛ̀ lá ń òmɛɛwaɛ.
\c 10
\s1 Dii gawi goa a kpɛ́a
\p
\v 1 Kɛ́ ma wɛzù, ↄ̃ ma pↄe è lán kiblekila pↄ́ wa kɛ̀ ń safii gbɛowa\f + \fr 10.1 \fr*\ft Eze 1.26, Zia 4.2\ft*\f* bàluma pↄ́ kú malaika gã̀sĩadeↄ mia musu. 
\v 2 Ɔ̃ Dii ò gbɛ̃́ pↄ́ bàabaa ula daapiɛ à mɛ̀: Gɛ̃ wuluu pↄ́ kú malaika gã̀sĩadeↄ zíɛↄ guu, ní ↄkpa plapla tɛyↄ̃ pↄ́ kú malaikapiↄ zãnguo si n ↄ pai, ní fã́ wɛ̃́lɛu.\f + \fr 10.2 \fr*\ft Zia 8.5\ft*\f* Ɔ̃ à gɛ̃̀u ma wáa. 
\v 3 Kɛ́ à gɛ̃̀u, malaikapiↄ sĩa Lua kpɛ́ gɛↄmidↄkĩi oi, mɛ́ súɛlɛ buumboa kùlɛ Lua kpɛ́ ua plaadewa. 
\v 4 Ɔ̃ Dii gawi gò malaikapiↄ mia à gɛ̀ aà kpɛ́ kpɛɛlɛ. Súɛlɛpi kpɛ́pi pà mɛ́ Dii gawipi uapi pù. 
\v 5 Wà malaikapiↄ gã̀sĩa kĩ́a mà za ua sɛ̃́iau lán Lua Gbãapiide yã'oawa. 
\v 6 Kɛ́ a ò gbɛ̃́ pↄ́ bàabaa ula daapiɛ aà tɛ́si wuluu ń malaikapiↄ zãnguo, à gɛ̃̀ zɛ̀ wuluue saɛ. 
\v 7 Pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ do ↄbↄ gɛ̃̀ tɛ́ pↄ́ kú ń zãnguou, a si kà gbɛ̃́ pↄ́ bàabaa ula daapiɛ a ↄu, ↄ̃ à bↄ̀ò. 
\v 8 Ma pↄe è lán gbɛ̃nazĩna ↄwa malaikapiↄ gã̀sĩa zíɛ.
\p
\v 9 Kɛ́ má gwà, ma wuluu è mɛ̀n síiↄ̃ malaikapiↄ saɛ, an baade ń a wuluuo. Wuluupiↄ lɛ́ tɛkɛ, an kɛkɛá dɛ lán gbɛ̀ bɛɛɛdewa. 
\v 10 Wuluupiↄ doũ píiɛ, mɛ́ ampii wuluu vĩ mɛ̀n plapla pãpãakↄ̃a. 
\v 11 Tó aalɛ táa'o, aaì gɛ́ aɛ ń kpɛo, gbã̀tɛ̃ɛ ń gbã̀tɛ̃ɛo liaasaiɛ. Aaìↄ tɛ wuluu pↄ́ kú kpɛ pↄ́ wàlɛ gɛ́uzi. Gↄↄ pↄ́ aalɛ táa'o, aali lɛ́ liaao. 
\v 12 Wɛ́ fĩfĩ malaikapiↄ mɛwa píiɛ, an kpɛ ń ń ↄↄ ń ń gã̀sĩaↄ ń ń wuluu mɛ̀n síiↄ̃piↄ píi.\f + \fr 10.12 \fr*\ft Zia 4.8\ft*\f* 
\v 13 Má mà wuluupiↄ lɛ́ liasãizↄ̃. 
\v 14 Pↄ́ bɛ̃́ɛpiↄ oa síiↄ̃siiↄ̃ɛ, a sɛ̃́iaↄá zù pↄ́ɛ, a plaadeↄá gbɛ̃nazĩna pↄ́ɛ, a àaↄ̃deↄá nↄ̀ↄmusu pↄ́ɛ, a síiↄ̃deↄá kúu pↄ́ɛ.\f + \fr 10.14 \fr*\ft Eze 1.10, Zia 4.7\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ malaikapiↄ fɛ̀lɛ musu. Pↄ́ bɛ̃́ɛ pↄ́ má è Kebaa saɛↄnɛ. 
\v 16 Tó malaikapiↄ lɛ́ gɛ́, wuluu pↄ́ kú ń saɛpiↄ ì gɛ́ sↄ̃ɛ. Tó aa ń gã̀sĩa pòo, aalɛ fɛlɛ tↄↄlɛ, wuluupiↄ lí go ń saɛo. 
\v 17 Tó aa zɛaɛ sↄ̃, aaìↄ zɛaɛ. Tó aa fɛ̀lɛ, aaì fɛlɛńnↄɛ, asa malaikapiↄ nisĩna kú ń guuɛ.
\p
\v 18 Ɔ̃ Dii gawi gò a kpɛ́ kpɛɛlɛa à gɛ̀ zɛ̀ malaika gã̀sĩadepiↄ mia. 
\v 19 Kɛ́ málɛ gwa, aa ń gã̀sĩaↄ pòo, ↄ̃ aa fɛ̀lɛ tↄↄlɛwa. Kɛ́ aalɛ gɛ́, wuluuↄ lɛ́ gɛ́ńnↄ, ↄ̃ aa zɛ̀ Dii ua bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú gukpɛ oi musu. Isailiↄ Lua gawi kú ń mia musu. 
\v 20 Pↄ́ bɛ̃́ɛ pↄ́ má è Isailiↄ Lua zíɛ Kebaa saɛↄn kɛ, ↄ̃ má dↄ̃̀ sa kɛ́ malaika gã̀sĩadeↄnɛ. 
\v 21 An baade oa ń gã̀sĩaↄ vĩ síiↄ̃siiↄ̃, mɛ́ pↄ́ pↄ́ dɛ gbɛ̃nazĩna ↄwa kú ń gã̀sĩapiↄ zíɛ. 
\v 22 An oaↄ doũ ń pↄ́ pↄ́ má è Kebaa saɛↄ pↄ́oɛ. Ampii ì táa'o a aɛdↄawaɛ súsu.
\c 11
\s1 Yã́kpalɛkɛa ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ
\p
\v 1 Dii Nisĩna ma sɛ gɛ̀manↄ Dii ua bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú gukpɛ oi guu, ↄ̃ ma gbɛ̃ↄn baasↄoↄ è kálɛa we. Kíaeↄ kú ń guu, Azuu nɛ́ Yazania ń Benaia nɛ́ Pelatiao. 
\v 2 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gbɛ̃́ beeↄ lɛ́ vãi lɛkpaaĩ, aalɛ lɛ́ bɛ̃̀ɛ da má wɛ̃́lɛɛ beeu. 
\v 3 Aa mɛ̀ kpɛdↄgↄↄ i ka gĩao. Wɛ̃́lɛɛ beeá dàaɛ, ↄ̃ aa kau nↄ̀ↄ ũ. 
\v 4 Ayãmɛto ãnabikɛkɛnɛ́. Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Dii Nisĩna dɛ̀dɛa à mɛ̀ mà o mà mɛ: Ma Dii ma mɛ̀ á Isailiↄ ì o màa, kási má á làasoo dↄ̃. 
\v 6 A gbɛ̃dɛ̀dɛ dasidasi wɛ̃́lɛɛ beeu, a gɛↄ daadà a zɛaↄu. 
\v 7 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀, gbɛ̃́ pↄ́ a ń dɛdɛ kálɛapiↄ mɛ́ nↄ̀ↄpi ũ, mɛ́ wɛ̃́lɛɛ bee mɛ́ dàapi ũ. Ápiↄ sↄ̃, má á yá mà á bↄlɛuɛ. 
\v 8 Ma Dii Lua ma mɛ̀, fɛ̃nda álɛ vĩakɛɛ̀, fɛ̃ndapi ↄ̃ má mↄowá. 
\v 9 Má á yá mà á bↄlɛuɛ, mí á na bui zĩ̀loↄnɛ ń ↄzĩ, aai á wɛtã. 
\v 10 Má yã́kpalɛkɛánↄ á bùsu zↄ̃lɛu, wi á dɛdɛ ń fɛ̃ndao, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 11 Wɛ̃́lɛɛ bee aↄ dɛɛ́ dàa ũo, mɛ́ áↄ ka dàapi guu nↄ̀ↄ ũo. Má yã́kpalɛkɛánↄ á bùsu zↄ̃lɛuɛ, 
\v 12 íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii, asa i ma ↄtondↄkĩi gwao, á ma ikoyã kũao, a bui pↄ́ liaaáziↄ ↄlɛsɛ̀ɛ.
\p
\v 13 Ma ãnabikɛkɛapi guu Benaia nɛ́ Pelatia gà, ↄ̃ ma wulɛ ma gbɛɛu gↄ̃̀ↄ ma wii gbãa lɛ̀ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! Ńyↄ̃ Isailiↄ midɛ píi yã̀?
\s1 Dii a gbɛ̃́ pↄ́ fãaaaↄ kãaa
\p
\v 14 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 15 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, n gbɛ̃́ pↄ́ aa dɛ n au ũↄ ń Isailiↄ píi, Yelusalɛũdeↄ ì onɛ́: Àↄ ku zã̀ ń Diio màa, asa à bùsuɛ bee kpàwá wá pↄ́ ũɛ. 
\v 16 A yã́i tò, onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀ baa kɛ́ ma tańnↄ zã̀zã buipãleↄ guu, mɛ́ ma ń fãaa bùsu ń bùsuo, ń beeo má dɛnɛ́ ulɛkĩi ũ gↄↄpla bùsu pↄ́ aa tàuↄ guu. 
\v 17 A yã́i tò, onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀ má ń kãaa buiↄ guu, má ń naaa bùsu ń bùsuo gu pↄ́ aa fãaaauↄ, mí suńnↄ Isaili bùsuu. 
\v 18 Aa su we, aai pↄbɛ̃ɛ pↄ́ má zauↄ bↄlɛ a guu, 
\v 19 mí sↄ̃̀ doũ danɛ́, mí nisĩna dafu danɛ́ ń nↄ̀sɛu. Má ń sↄ̃ pↄ́ dɛ lán gbɛwa bↄ, mí sↄ̃ pↄ́ dɛ báasi ũ danɛ́, 
\v 20 aaiↄ ma ↄtondↄkĩi gwa, aaiↄ ma ikoyãↄ kũa, aaiↄ zĩkɛwà.\f + \fr 11.20 \fr*\ft Zel 31.33, Eze 36.26-28\ft*\f* Aaↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ. 
\v 21 Gbɛ̃́ pↄ́ an pↄ dↄ pↄbɛ̃ɛ pↄ́ má zauↄwa sↄ̃, ma Dii Lua ma mɛ̀ má ń yãkɛaↄ wínɛ́ ń musuɛ.
\p
\v 22 Ɔ̃ malaikapiↄ ń gã̀sĩaↄ pòo, wuluupiↄ kú ń saɛ, mɛ́ Isailiↄ Lua gawi kú ń mia. 
\v 23 Ɔ̃ Dii gawipi gò wɛ̃́lɛpia, à gɛ̀ zɛ̀ sĩ̀sĩ pↄ́ kú wɛ̃́lɛ gukpɛ oi musu. 
\v 24 Wɛ́pungu pↄ́ Lua Nisĩna mↄ̀opi ea guu, à ma sɛ tàmanↄ zĩ̀zↄↄ kĩ́i Babiloni bùsuu. Kɛ́ wɛ́pungu pↄ́ má èpi wèea, 
\v 25 ↄ̃ ma yã́ pↄ́ Dii ↄ̀lↄmɛɛ ò zĩ̀zↄↄnɛ píi.
\c 12
\s1 Taa ń Isailiↄ zĩ̀zↄↄ ũ seela
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ń kú swã́gbãadeↄ guuɛ. Aa wɛ́ vĩ, kási aali gu'eo, aa swã́ vĩ, kási aali yãmao, asa swã́gbãadeↄnɛ.\f + \fr 12.2 \fr*\ft Isa 6.9-10, Zel 5.21, Maa 8.18\ft*\f* 
\v 3 Ayãmɛto gbɛ̃nazĩn nɛ́, ǹ n pↄ́ↄ naaa fãanɛ, ǹ n taa bùsu pãleu sↄukɛ, ní dazɛu ń wáa. Go n tía, ta gupãleu ń wáa. Baa kɛ́ swã́gbãadeↄn ń ũ, an wɛ́ a gí kɛ̃́ia? 
\v 4 Bↄlɛ ń pↄ́ pↄ́ ń nàaapiↄ fãanɛ ń wáa. Tó aua pìla, ní bↄ wɛ̃́lɛu ń wáa lán gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃zɛawa. 
\v 5 Bĩ́i fↄ̃́ ń wáa, ní bↄlɛ ń n asoↄ we. 
\v 6 Asopi sɛ́ ń wáa oosiɛlɛ, ní bↄò. Ní pↄ́ku n wɛ́a, kɛ́ ńsu bùsupi eo yã́i. Ma n kɛ yã́ pↄ́ a Isailiↄ le seela ũɛ. 
\v 7 Ɔ̃ má kɛ̀ lá Dii òmɛɛwa. Ma bↄ ń ma pↄ́ↄ fãanɛ lá málɛ tá bùsu pãleuwa. Kɛ́ aua pìla, ↄ̃ ma bĩ́i fↄ̃̀ ń ↄo. Oosiɛlɛ ↄ̃ ma a aso sɛ̀ ma bↄò ń wáa.
\p
\v 8 Kɛ́ gu dↄ̀, Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 9 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Isaili swã́gbãadepiↄ i ń la bↄ́ ńlɛ kɛ màaio lé? 
\v 10 Onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, yã́ pↄ́ dↄaana pↄ́ kú Yelusalɛũ ń Isaili pↄ́ kú weↄ kɛn we. 
\v 11 Onɛ́ seelan n ũ, lá ń kɛ̀, a ń le sↄ̃ɛ, aai ta bùsu pãleu zĩ̀zↄↄ ũ. 
\v 12 An kía a a aso da a gã̀u oosiɛlɛ, i daò zɛ́u. Wa bĩ́i fↄ̃ɛ̀, i bↄò, i pↄ́ku a wɛ́a, kɛ́ asu bùsupi eo yã́i. 
\v 13 Má ba kpaɛ̀, i aà kṹ, mí taaànↄ Babɛli, Babiloni bùsuu, kási a wɛsi bùsupilɛ lↄo.\f + \fr 12.13 \fr*\ft 2Kia 25.7\ft*\f* We a gau. 
\v 14 Má gbɛ̃́ pↄ́ liaaaàziↄ fãaa gupiiuɛ, aà dↄnlɛdeↄ ń aà dↄaiↄ píi, mí a fɛ̃nda wo mà pɛ́lɛońzi.
\p
\v 15 Tó ma ń fãaa buiↄ guu, mɛ́ ma ń zuzu bùsu ń bùsuo, aaↄ dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 16 Zĩ, nↄana, gagyã, má tó an gbɛ̃eↄ bↄ apii guu, kɛ́ aa e ń yãbɛ̃ɛkɛaↄ dau siunɛ́ bùsu pↄ́ aa tàuↄ guu, gbɛ̃́piↄ iↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 17 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 18 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ǹ ń blɛpi ble ń sↄ̃̀deedeeo, ní ípi mi ń lualuaao yãkãakɛa guu, 
\v 19 ní o bùsudeↄnɛ, ma Dii Lua mámɛ ma yã́ɛ bee ò Yelusalɛũdeↄnɛ ń Isaili bùsudeↄ píi. Aa blɛble yãkãakɛa guu, mɛ́ aa imi yãdima guu, asa wa ń bùsu kɛ yáiyai gbãamↄanɛ́ pↄ́ kↄ̃̀ ń guu yã́iɛ. 
\v 20 An wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũɛ, an bùsu i gↄ̃ da wàuu, í dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 21 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 22 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, yáasi pↄ́ wì kɛ Isaili bùsu guuɛ bee dɛ kpelewa ni? Wì mɛ, àlɛ gↄↄ gá, ãnabikɛyã lɛ́ gbɛsuo. 
\v 23 Onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀ má yáasipi midɛ. Wa yáasipi kɛ Isaili bùsuu lↄo. Onɛ́ lↄ, gↄↄ kà kãi kɛ́ yã́ pↄ́ ãnabiↄ è a gbɛsu píi. 
\v 24 Asa wa wɛ́pungu ɛɛyã ge màsokɛ lɛnakasa Isailiↄnɛ lↄo. 
\v 25 Ma Dii má yã'o, mɛ́ yã́ pↄ́ má o a kɛ, a gↄↄ gága lↄo. Á swã́gbãadeↄ, yã́ pↄ́ má ò á gↄↄ, má kɛɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 26 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 27 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma! Isailiↄ lɛ́ mɛ wɛ́pungu pↄ́ ń è yã́á zia yã́ɛ, n ãnabikɛkɛa gbɛsuagↄↄ zã̀. 
\v 28 Ayãmɛto onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, ma yã́piↄ kee a gɛ̃gɛ̃ lↄo, yã́ pↄ́ má òpi gbɛ a su. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 13
\s1 Yã́ zↄ̃lɛa ãnabi ɛgɛnaↄwa
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ Isaili ãnabi pↄ́ aalɛ ãnabikɛkɛↄ yã́ musu. O ãnabi pↄ́ aaì ńzĩa làasoo yã'oↄnɛ, aa swãdↄ ma yã́i. 
\v 3 Ma Dii Lua ma mɛ̀, waiyoo ãnabi sↄũ pↄ́ aali yãe eo, anzĩa yã́ mɛ́ lɛ́ dↄaanɛ́ↄ. 
\v 4 Isailiↄ, á ãnabiↄ dɛ lán gbɛ̃gbona pↄ́ bɛ bɛziauↄwaɛ. 
\v 5 Aai gɛ́ zɛi gufooↄ guuo, aai bĩ́i pↄ́ lia Isailiↄzi kɛkɛ, kɛ́ Isailiↄ e zɛ gbãa zĩ guu Dii pↄkũmagↄↄo. 
\v 6 An wɛ́pungu'eaá pãɛ, an màsoá ɛɛɛ. Aaì mɛ Dii mɛ́ ò, kási mámɛ ma ń zĩo, ↄ̃ an wɛ́ ìↄ dↄ ń yã́i à gbɛsu. 
\v 7 Kɛ́ aa mɛ̀ Dii mɛ́ ò, mɛ́ mi o sↄ̃o, wɛ́pungu pã aa èo lò? Màso aa kɛ̀o lò?
\p
\v 8 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, lá aa yãpã ò, aa wɛ́pungu ɛɛ è, a yã́i má fɛlɛńnↄ. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 9 Má ↄtↄ̃ ãnabi ɛgɛna pↄ́ aaì wɛ́pungu'e mɛ́ aaì màsokɛↄwa. Aaↄ ku ma gbɛ̃́ lɛdamadeↄ guuo, an tↄ́ àↄ ku Isailiↄ buibↄkĩi taalauo, mɛ́ aa e ɛa ta Isaili bùsuuo, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii Lua. 
\v 10 Aa ma gbɛ̃́ↄ sã̀sã, aa mɛ̀ aafia ku, kási sↄ̃ aafia kuo.\f + \fr 13.10 \fr*\ft Zel 6.14, 8.11\ft*\f* Ma gbɛ̃́ↄ ì bĩ́ibo, ↄ̃ ãnabipiↄ ì soolɛwà. 
\v 11 O soolɛnapiↄnɛ, bĩ́ipi a kwɛɛ. Dii a to lou bílibili ma ń gbɛo ń zàa'ĩan gbãao. 
\v 12 Tó bĩ́ipi kwɛ̀ sↄ̃, wa ń la wà mɛ, soo pↄ́ aa lɛ̀wà ku máɛ?
\p
\v 13 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, má zàa'ĩan gbãa gbaɛ ń pↄkũmao, ma pↄfɛ̃ i to lou bílibili ma ń gbɛo pↄkaalɛa yã́i. 
\v 14 Má bĩ́i pↄ́ aa soolɛ̀wàpi gboo mà daaĩɛ, a ɛ̃gbɛkpalɛ i bↄ gupuau. Tó bĩ́ipi kwɛ̀ sↄ̃, gbɛ̃́ pↄ́ kú wɛ̃́lɛpi guuↄ kaalɛɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 15 Má pↄkũmabↄbↄ bĩ́ipiwa ń gbɛ̃́ pↄ́ soolɛ̀wàↄɛ, mí onɛ bĩ́ipi kuo, mɛ́ a soolɛnaↄ kuo, 
\v 16 Isaili ãnabi pↄ́ aa ãnabikɛkɛ̀ Yelusalɛũdeↄnɛ, aa wɛ́pungu'ènɛ́ aa mɛ̀ aafia ku, kási sↄ̃ aafia kuopiↄ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 17 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii n bui nↄɛ ãnabi pↄ́ aaì ńzĩa làasoo yã'oↄwa, ní ãnabikɛkɛ ń yã́ musu 
\v 18 ǹ mɛ: Ma Dii Lua ma mɛ̀, waiyoo á nↄɛ pↄ́ i ɛsɛba naminami à dada á ↄpɛsɛwaↄ. I sↄ̃̀ↄↄ zↄ̃ baadeɛ a gbã̀a lɛ́u an nisĩna kũbↄ ũ. Á ma gbɛ̃́ↄ nisĩnaↄ kṹkũ, ápiↄ í bↄ aafiaa? 
\v 19 A ma ↄ̃̀ↄkpà ma gbɛ̃́ↄnɛ pↄ́wɛna ↄkũ doↄ ge pɛ̃ɛ kasoↄ yã́i. I ɛɛto ma gbɛ̃́ pↄ́ aaì swã́sɛ ɛɛiↄnɛ. A gbɛ̃́ pↄ́ i kũ aa gaoↄ dɛ̀dɛ, mɛ́ a gbɛ̃́ pↄ́ i kũ aaↄ kuoↄ tò.
\p
\v 20 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, má za á ɛsɛba pↄ́ i gbɛ̃nazĩna kũò lán bãwaↄu. Má ɛsɛbapiↄ bↄ á ↄwa, mí nisĩna pↄ́ a kũ̀ lán bãwapiↄ gbaɛ. 
\v 21 Má á sↄ̃̀ↄpiↄ taitai, mí a gbɛ̃́ↄ bↄlɛ á ↄzĩ. Aaↄ dɛ pↄ́ pↄ́ naa a ↄzĩↄ ũ lↄo, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 22 A gbɛ̃maa pↄ́ má ye ń pↄ yaoↄ kãdɛ̀ á mↄafili guu. A gbɛ̃vãiↄ gbà sↄ̃, ↄ̃ aai bↄ ń zɛ́ vãiu aa ńzĩa mìsio. 
\v 23 Ayãmɛto á e wɛ́pungu ɛɛ enɛ́ lↄo, á e màsokɛnɛ́ lↄo. Má a gbɛ̃́ↄ bↄ á ↄzĩɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 14
\s1 Yãzↄ̃lɛa tã́agbagbanaↄwa
\p
\v 1 Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄeↄ mↄ̀ ma kĩ́i, aa zↄ̃̀lɛ ma aɛ, 
\v 2 ↄ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 3 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gbɛ̃́ɛ beeↄ tò tã́aↄ yã́ ń sↄ̃ blè, an duuna pↄ́ lɛ́ ń fupi mɛ́ lɛ́ ń gálɛ. Aa yãgbɛaaa zɛ́ vĩa? 
\v 4 Yã'onɛ́ ǹ mɛ ma Dii Lua ma mɛ̀, tó Isailie tò tã́aↄ a sↄ̃ blè, mɛ́ aà duuna pↄ́ lɛ́ aà fupi mɛ́ lɛ́ aà gálɛ, tó à mↄ̀ yãgbɛai ãnabiwa, ma Dii mámɛ má yã́zãsi adewa aà tã́aↄ dasilɛu. 
\v 5 Màa má Isaili pↄ́ aa gↄ̃̀mɛɛ zĩ̀loↄ ũ ń tã́aↄ yã́iↄ gbɛsi píi.
\p
\v 6 Ayãmɛto o Isailiↄnɛ ma Dii Lua ma mɛ̀, aa nↄ̀sɛlilɛ aa mikɛ̃ ń tã́aↄ ń ń yãbɛ̃ɛkɛaↄwa. 
\v 7 Tó Isailie ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú ń guue tò tã́aↄ a sↄ̃ blè, aà duuna pↄ́ lɛ́ aà fu àlɛ aà gálɛpi tò à kɛ̃̀a, tó à mↄ̀ ãnabi lè aà yãgbɛaaɛ, mámɛ má yã́zãsiwà mazĩa, 
\v 8 mí íbɛlɛsɛ ń gbɛ̃́pio, mí aà kɛ seela pↄ́ wa yãadaò ũ. Má aà bↄ ma gbɛ̃́ↄ guuɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 9 Tó ãnabipi tò wà kↄ̃nikɛ̀ɛ, ↄ̃ à azĩa yã'ò, mámɛ ma kↄ̃nikɛ̀ɛ̀. Má ↄtↄ̃wàɛ, mí aà bↄ ma gbɛ̃́ↄ guu mà dɛ. 
\v 10 Ãnabipi ń gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ yãgbɛaiwàpio duuna doũɛ. An duuna a wi ń musu ḿpiiɛ, 
\v 11 kɛ́ Isailiↄ su zãmɛɛ yã́wa, aai gbãlɛ ń duuna yã́ musu lↄo yã́i, aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ. Ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Gbɛ̃vãiↄ bↄ gbɛ̃maaↄ sabaio
\p
\v 12 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 13 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, tó bùsudeↄ náaisaiyãkɛ̀ aa duunakɛ̀mɛɛ, mɛ́ málɛ ↄtↄ̃má, málɛ ń kũ̀sũa míↄnzↄ̃, málɛ imina zĩmá, mɛ́ aalɛ gaga ń ń pↄtuoↄ píi, 
\v 14 baa tó gbɛ̃ↄn àaↄ̃ɛ beeↄ ku we, Nↄee ń Daniɛlio ń Yobuo, aa fↄ̃ gbɛ̃e misi ń gbɛ̃maakɛ yã́io, mɛ́ i kɛ anzĩa mi bàasio. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 15 Tó má tò wàiↄ pã̀ bùsupia aa bùsupi nɛ́ↄ sɛ̀lɛ píi, mɛ́ bùsupi gↄ̃̀ bɛzia ũ, gbɛ̃e lɛ́ pãa lↄo wàiↄ yã́i, 
\v 16 ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao tó gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ ku we, aa fↄ̃ ń nɛgↄ̃ɛↄ ge ń nɛnↄɛↄ misio, mɛ́ i kɛ anzĩa mi bàasio, bùsupi i gↄ̃ bɛzia ũ.
\p
\v 17 Tó má tò wà fɛ̀lɛ bùsupiwa ń zĩo, ma mɛ̀ wà pãa wà gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ dɛdɛ, 
\v 18 ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao tó gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ ku we, aa fↄ̃ ń nɛgↄ̃ɛↄ ge ń nɛnↄɛↄ misio, mɛ́ i kɛ anzĩa mi bàasio.
\p
\v 19 Tó ma gagyãkà bùsupiu, ma pↄkũmabↄ̀bↄwà, ma a gbɛ̃́ↄ ń a pↄtuoↄ dɛ̀dɛ, 
\v 20 ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao tó Nↄee ń Daniɛlio ń Yobuo ku we, aa fↄ̃ ń nɛgↄ̃ɛↄ ge ń nɛnↄɛↄ misi ń gbɛ̃maakɛ yã́io, mɛ́ i kɛ anzĩa mi bàasio.
\p
\v 21 Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó málɛ ĩada Yelusalɛũdeↄwa ń yã́ mɛ̀n síiↄ̃ɛ beeↄ, zĩ ń iminao ń wàio ń gagyão,\f + \fr 14.21 \fr*\ft Zia 6.8\ft*\f* málɛ ń dɛdɛ ń ń pↄtuoↄ, a kɛ zài. 
\v 22 Ń beeo an gbɛ̃́ kↄ̃naↄ gↄ̃, an nɛgↄ̃ɛeↄ ń ń nɛnↄɛeↄ bↄ. Tó aa bↄ̀ mↄ̀ á kĩ́i, mɛ́ a ń dàa ń ń yãkɛaↄ è, á nↄ̀sɛ a níni vãi pↄ́ má zĩ̀ Yelusalɛũwa yã́ musu ń ĩa pↄ́ má dàwàↄ píi. 
\v 23 Tó a ń dàa ń ń yãkɛaↄ è, á nↄ̀sɛ a níni, asa áↄ dↄ̃ kɛ́ yã́ pↄ́ má kɛ̀ Yelusalɛũɛ píi, mi kɛ pão. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 15
\s1 Yelusalɛũ lɛɛũa ń vɛ̃ɛ yàao
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, vɛ̃ɛli líkɛ dɛ líↄla yã̀? 
\v 3 Wì pↄe kɛ ń a lío yã̀? Wì kálo kɛ ń a lío wà pↄ́ loowàe? 
\v 4 Wì kátɛu yàa ũɛ. Tó a vlã́ ń a mio tɛkũ̀ mɛ́ a guo tɛ́ lɛ̀, wa fↄ̃ zĩkɛòe? 
\v 5 Gↄↄ pↄ́ a lɛ́so, wà zĩe kɛ̀òɛ, belenkɛ gↄↄ pↄ́ à tɛ́ lɛ̀ à gↄ̃̀ sín bèebeea?
\p
\v 6 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, lá líↄ guu vɛ̃ɛli má sɛ̀ yàa ũ má kàtɛu, màa má kɛ Yelusalɛũdeↄnɛ. 
\v 7 Tó ma fɛlɛńnↄ, baa kɛ́ aa bↄ̀ tɛ́u, tɛ́ mɛ́ a ɛa kṹmá. Tó ma íbɛlɛsɛ̀ńnↄ, áↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 8 Má tó an bùsu gↄ̃ bɛzia ũɛ, asa aa náaisaiyãkɛ̀mɛɛɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\c 16
\s1 Yelusalɛũ lɛɛũa ń nↄ náaisaio
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Yelusalɛũdeↄ yãbɛ̃ɛkɛaↄ kánɛ́ ń ↄzĩ 
\v 3 ǹ mɛ, ma Dii Lua mámɛ ma yã́ɛ bee ò Yelusalɛũ musu ma mɛ̀: Kanaa bùsu n bↄu, we wà n iu. N maeá Amↄle buiɛ, n daá Iti buiɛ.\f + \fr 16.3 \fr*\ft Daa 10.15-16\ft*\f* 
\v 4 Kɛ́ wà n i, wi n bi zↄ̃o, wi n zu'o wà gbãbↄ̀nɛo, wi n nana ń wisio wà zwãa fĩ̀mao. 
\v 5 Gbɛ̃e i n wɛ̃nagwa à yã́piↄ kɛ̀nɛo. Wa n sósobi vĩo, ↄ̃ wà n vũaa sɛ̃u, asa kɛ wà n i, wa ye n gĩyãio.
\p
\v 6 Kɛ́ málɛ gɛ̃, ↄ̃ má è ńlɛ buumpa au guu. Gↄↄ pↄ́ ń kú aupi guu, ma mɛ̀ ńyↄ̃ kɛ pↄ́ ũɛ! 
\v 7 Má tò n gbã lán líwa sɛ̃u, n zↄ̃ↄkũ̀ n kɛ nↄana ũ. N yↄ̃́ bↄ̀bↄ n kã́ pàɛ, kási niↄ bɛ puiziɛ.
\p
\v 8 Kɛ́ ma ɛa málɛ dↄnzi lↄ, ma n gwa, ↄ̃ má è n ka kɛ́ wà gɛ̃ n yã́u, ↄ̃ ma a dábi lɛ̀nla ma n puizi ùlɛò. Ma lɛgbɛ̃̀nɛ, ma mɛ̀ ma bàa aↄ kunnↄɛ, ↄ̃ n gↄ̃ ma pↄ́ ũ. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 9 Ma n zu'ò ma n au wòloma, ↄ̃ ma nísidↄ̀ↄma. 
\v 10 Ma zwã̀a wɛde yènɛ, ma ayo báa kyale kpànɛ, ma bàabaa tulu dìnɛ, ↄ̃ ma siliki pↄlↄgãu dànɛ. 
\v 11 Ma nↄamblebↄↄ fĩ̀ma. Ma zãↄ kàkanɛ, ma yàbaa dànɛ. 
\v 12 Ma tãanadànɛ n níu, ma swã́li booloↄ dànɛ, ma kíafua gawide kpànɛ. 
\v 13 Màa ma zãblèma ń vuao ń ã́nusuo. N pↄkasaↄ dɛ bàabaa ń silikio ń zwã̀a wɛdeo ũ, mɛ́ n pↄblea dɛ pɛ̃ɛti maa ń zↄ́o ń nísio ũ. N kɛfɛnkɛ gɛ̃agɛ̃̀, ↄ̃ n zↄ̃ↄkũ̀ n gↄ̃ nↄɛ kía ũ. 
\v 14 N tↄbↄ̀ buiↄ guu n kɛfɛnkɛpi yã́i, asa n kɛfɛnkɛ bↄ̀lɛi nↄamblebↄ pↄ́ má kɛ̀nɛↄ yã́i. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 15 Ɔ̃ n n kɛfɛnkɛ náaikɛ̀, n gↄ̃ káalua ũ tↄ́ pↄ́ ń bↄ̀ yã́i, n káaluakà ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ weↄ, n gↄ̃ ń pↄ́ ũ. 
\v 16 N n pↄkasaeↄ sɛ̀ n zãblèò gulɛsĩ pↄ́ ń bòↄwa, ↄ̃ n káaluakà we. Yã́ bee taa maao, a kɛa zɛvĩo. 
\v 17 Ɔ̃ n n vua ń ã́nusuo nↄamblebↄ pↄ́ má kɛ̀nɛpi keeↄ sɛ̀ n tã́agↄ̃ɛↄ pìò, ↄ̃ n káaluakàńnↄ. 
\v 18 N n pↄkasa wɛdeↄ sɛ̀ ń dànɛ́, ↄ̃ n ma nísi kàmá, n ma tulaletikànɛ́ tɛ́a. 
\v 19 Blɛ pↄ́ má kpàma ǹ ble, pɛ̃ɛti ń zↄ́o ń nísiopi ↄ̃ ń kpàmá sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ìↄ na ũ. Yã́ pↄ́ kɛ̀n we. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 20 N n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛnↄɛ pↄ́ ń ìmanↄↄ sɛ̀ n sa'òomá blɛ ũ. N káaluakaa i mↄmaoa? 
\v 21 N ma nɛ́ↄ kòlokpa n sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òomá. 
\v 22 N yãbɛ̃ɛkɛaↄ ń n káaluakaapiↄ guu píi n nɛblegↄↄ yã́ i dↄnguo. Gↄↄ bee ń kú puizi, ńlɛ buumpa au guu.
\p
\v 23 Waiyoo! Waiyoo mpi! Ma Dii Lua ma mɛ̀ n yãvãikɛapiↄ gbɛa píi, 
\v 24 n tã́akpɛↄ dↄ̀ n sa'okĩi bòbo gãaɛ píiu. 
\v 25 N sa'okĩi bòbo zɛa miↄwa píi, ↄ̃ n n kɛfɛnkɛ ↄ̃̀ↄkpà, n n gbá wɛ̃̀aa gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ↄnɛ píi, n si káaluakaau. 
\v 26 N káaluakà ń n Egipi\f + \fr 16.26 \fr*\ft Isa 30.2\ft*\f* pↄ́ kú n saɛ gↄ̃ɛ blesanaↄ, n ma pↄ fɛ̀lɛ n sia káaluakaaupi yã́i. 
\v 27 Ɔ̃ ma ↄtↄ̃̀ma, ma n bùsu lào, ma n kpa n zangude Filitɛ̃\f + \fr 16.27 \fr*\ft 2Lad 28.18\ft*\f* pↄ́ n dàa vãi dìmáↄwa, aa ń pↄeã kɛ̀ma. 
\v 28 N ɛa n káaluakà ń Asiliↄ\f + \fr 16.28 \fr*\ft 2Kia 16.7-8\ft*\f* lↄ, asa nili kã́o. Baa n káaluakaańnↄ gbɛa ni kão, 
\v 29 ↄ̃ n si káaluakaau ń Babɛli bùsu laatanaↄ. Ń beeo ni kão.
\p
\v 30 Ma Dii Lua ma mɛ̀: N ↄ̃̀ↄkpaa gɛ̃agɛ̃̀. Lá n yã́piↄ kɛ̀, n gↄ̃ káalua wisaide ũ. 
\v 31 Ń beeo kɛ́ n tã́akpɛↄ dↄ̀dↄ zɛa miↄwa píi, mɛ́ n sa'okĩi bòbo gãaɛↄ píi, ń dɛ lán káaluawao, asa n sakà ↄ̃auɛ. 
\v 32 Nↄɛ gbãsĩkɛna, niↄ gↄ̃ pãleↄ si n zã́ gbɛuɛ. 
\v 33 Wì pↄ́ kpá káaluawaɛ, kási mpi ḿmɛ ni pↄ́ kpá n gↄ̃pↄsɛↄwa, ni gbagusaɛdanɛ́, kɛ́ aa bↄ gupiiu aa mↄ káaluakannↄ yã́i. 
\v 34 N káaluakaa adoa ń nↄɛ pãleↄɛ. Gbɛ̃e lí luanzio. Ḿmɛ ni fĩabonɛ́, wìli fĩabonɛo. N yã́ adoaɛ.
\p
\v 35 Ayãmɛto káalua, ma yãma! 
\v 36 Ma Dii Lua ma mɛ̀, n n ↄ̃a dɛ̀, n nzĩa kpà n gↄ̃pↄsɛↄwa ń káaluakaa guu, ń tã́a pↄ́ má ye ń gĩyãioↄ kũa, mɛ́ n n nɛ́ↄ au kpàmá. 
\v 37 Ayãmɛto málɛ n gↄ̃pↄsɛ pↄ́ ń yã́ kàngupiↄ kãaa, gↄ̃ pↄ́ ń yeńziↄ ń gↄ̃ pↄ́ ń yeńzioↄ píi. Má tó aa bↄ gupiiu, aai mↄ lɛ́lɛma, mí tó aa n puizi e ḿpii. 
\v 38 Má nↄɛ pↄ́ aaì gbãsĩkɛ mɛ́ aaì gbɛ̃dɛↄ tàae winɛ n musuɛ, mí gbɛ̃dɛ pↄfɛ̃ bↄbↄma, asa mili sí sàao. 
\v 39 Má n nanɛ́ ń ↄzĩɛ, aai n tã́akpɛↄ kwɛ́, aai n sa'okĩiↄ gboo, aai n pↄkasaↄ woloma, aai n nↄamblebↄↄ sima, aai n to puizi. 
\v 40 Aa dasi kãaanzi, aai n pápa ń gbɛo, aai n zↄ̃zↄ̃ ń fɛ̃ndao. 
\v 41 Aa tɛsↄ̃ n kpɛ́ↄwa, aai n wɛtã nↄɛ dasiↄ wáa. Má n káaluakaa midɛ. Ńyↄ̃ e fĩabo n gↄ̃pↄsɛↄnɛ lↄo. 
\v 42 Ma pↄfɛ̃ i kpálɛ, asa mili sí sàa yã́ bee taa musuo. Ma nↄ̀sɛ i gbasa níni, ma pↄ a panzi lↄo.
\p
\v 43 Lá n nɛgↄↄ yã́ i dↄnguo, ↄ̃ n ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ ń yã́piↄ píi, má n yãkɛa winɛ n musuɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò. Ni gbãsĩkɛa kã́fĩ n yãbɛ̃ɛkɛaↄ guu píio lé? 
\v 44 Yáasikɛnaↄ yáasikɛ n yã́ musu aa mɛ, pↄ́ pↄ́ bↄ̀ sãda wɛ́wa mɛ́ ì bↄ a nɛ́ wɛ́wa. 
\v 45 N n da pↄ́ ye a zã́ ń a nɛ́ↄ gĩyãio ↄlɛsɛ̀. Dàa doũ ↄ̃ ń vĩ ń n vĩ̀i ń n dãuna pↄ́ aa ye ń zã́ↄ ń ń nɛ́ↄ gĩyãioↄ. N daá Iti buiɛ mɛ́ n maeá Amↄle buiɛ. 
\v 46 N vĩ̀i Samali ku gugbãntoo oi ń a nɛ́ↄ, mɛ́ n dãuna Sↄdↄũ ku gɛↄmidↄkĩi oi ń a nɛ́ↄ. 
\v 47 I kɛ n ń ↄlɛsɛ̀ n ń yãbɛ̃ɛkɛaↄ kɛ̀ yↄↄ no, n ↄ̃̀ↄkpaa dɛńla n yãkɛaↄ guu píiɛ. 
\v 48 Ma Dii Lua ma mɛ̀ ń ma kuao n dãuna Sↄdↄũ ń aà nɛ́ↄ i yã́ pↄ́ mpi ń n nɛ́ↄ kɛ̀ kɛo.
\p
\v 49 Vãi pↄ́ n dãuna Sↄdↄũ kɛ̀n kɛ: Aàpi ń a nɛ́ↄ wala vĩ, asa aa kãa mɛ́ aa kálɛa dↄdↄa yãkelesai, kási aai dↄ taasideↄ ń wɛ̃nadeↄlɛo. 
\v 50 Ɔ̃ aa ńzĩa sɛ̀ lɛsĩ aa yã́ pↄ́ má ye a gĩyãio kɛ̀, ↄ̃ ma ń suumpà lá ń èwa. 
\v 51 Samali duuna i ka n duuna kↄ̃kpaalɛwao. N yãbɛ̃ɛkɛ̀ dasi dɛ n vĩ̀i ń n dãunaola, ↄ̃ an yã́ kɛ̀mɛɛ sã̀ↄ yãbɛ̃ɛ pↄ́ ń kɛ̀ píi yã́i. 
\v 52 Ńyↄ̃ↄ bɛ ń n tↄ́ ĩ́ioɛ, asa n duuna pↄ́ bɛ̃̀ɛ dɛ ń pↄ́a mɛ́ tò an pↄ́ sã̀ↄmɛɛ. Aa sã̀ↄma. Wí a n kũɛ, ńyↄ̃ↄ bɛ ń n tↄ́ ĩ́ioɛ, asa ń tò n vĩ̀i ń n dãunao yã́ kɛ̀ma sã̀ↄɛ.
\p
\v 53 Má su ń Sↄdↄũo a pá ziu ń a nɛ́ↄ ń Samalio lↄ ń a nɛ́ↄ ń mpio lↄ, 
\v 54 kɛ́ n gɛɛ e gↄ̃ kpa n wɛ́i, wí i n kṹ yã́ pↄ́ ń kɛ̀ↄ yã́i, an nↄ̀sɛ i níni sa. 
\v 55 N dãuna Sↄdↄũ a su a pá ziu ń a nɛ́ↄ, mɛ́ n vĩ̀i Samali a su a pá ziu ń a nɛ́ↄ, mɛ́ mpi ńyↄ̃ su n pá ziu ń n nɛ́ↄ. 
\v 56-57 E n vãikɛa àↄ gɛ́ bↄi gupuau n wala gↄↄ, ń ye wà n dãuna Sↄdↄũ tↄ́ ma ń lɛ́uo. Ɛdↄũ wɛ̃́lɛↄ ń ń saɛdeↄ lɛ́ n láanikɛ sa sↄ̃, mɛ́ Filitɛ̃ wɛ̃́lɛↄ ń ń saɛdeↄ lɛ́ sakangu lↄ. 
\v 58 N gbãsĩkɛa ń n yãbɛ̃ɛkɛao a wi n musuɛ. Ma Dii mámɛ má ò.
\p
\v 59 Ma Dii Lua ma mɛ̀ má kɛnɛ lá à kↄ̃sìnnↄwaɛ, asa n sakà lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀nɛuɛ, n ma bàakuannↄ yã́ gbòo. 
\v 60 Ń beeo ma bàakuannↄ n nɛgↄↄ yã́ a sãmaguo, ma bàa a ɛa àↄ kunnↄ saɛ e gↄↄpii. 
\v 61 Má n vĩ̀iↄ ń n dãunaↄ kpama n nɛ́ↄ ũ, baa kɛ́ mi a lɛgbɛ̃nɛo. Tó n ń sí, n yãkɛaↄ dↄngu, i kɛnɛ wí ũ. 
\v 62 Ma bàa aↄ kunnↄ, níↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 63 Tó ma duuna pↄ́ ń kɛ̀ yãa kɛ̃̀ma píi, duunapi yã́ a dↄngu, i kɛnɛ wí ũ, n lɛ́ iↄ kpaaũa n tↄ́ ĩ́i yã́i. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 17
\s1 Kúu mɛ̀n plaↄ ń vɛ̃ɛlio
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, yãlɛɛũ Isailiↄnɛ, ní yáasikɛnɛ́ 
\v 3 ǹ mɛ, ma Dii Lua ma mɛ̀, kúu zↄ̃ↄe ku, aà gã̀sĩa gbãa mɛ́ a kã́ gbã̀a, mɛ́ aà sula wɛ̃̀sã pàɛ. À mↄ̀ Libã bùsuu à sɛdɛ lí misona kũ̀, 
\v 4 ↄ̃ a zↄ̃̀ tàò laatanaↄ bùsuu, à gɛ̀ pɛ̀ tagɛnapiↄ wɛ̃́lɛu. 
\v 5 À bùsupi vɛ̃ɛ bui sɛ̀ lↄ, a pɛ̀ swada saɛ bua lán swagbala líwa. 
\v 6 Vɛ̃ɛpi lì kɛ̀ lí ũ, à ↄtà yɛɛɛnnↄ, ↄ̃ a gↄ̃naↄ yɛ̀ɛlɛ kúupi kĩ́i oi, mɛ́ a zĩ́naↄ tà aà zíɛ. Màa à gↄ̃naↄ kɛ̃̀kɛ̃, a lá sìsi à gↄ̃̀ vɛ̃ɛli ũ.
\p
\v 7 Kúu zↄ̃ↄ pãle ku we, aà gã̀sĩa gbãa mɛ́ aà sula tìisi. Ɔ̃ vɛ̃ɛlipi zĩ́naↄ tà aà kĩ́i oi za kaa pↄ́ a pɛ̀u, àlɛ aà í nidɛ, ↄ̃ a gↄ̃naↄ tà aà kĩ́i. 
\v 8 À mↄ lè a pɛa tↄↄlɛ maau swada saɛɛ, kɛ́ à ↄta, i nɛ'i vɛ̃ɛli gawide ũ.
\p
\v 9 Onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, a kɛ maan wee? Vɛ̃ɛlipi a gɛ́ aɛe? Kúupi a gí a nɛ́ woloio. A lípi bilɛ à gao lé? A la bↄlↄↄ giigaga píiɛ. I kɛ gↄ̃sagbãakɛ ge dasikɛ wà kɛɛ̀ wà bilɛo. 
\v 10 Tó wà ɛ̀a pɛ̀, a li lↄe? Tó gukpɛ ĩ́ana kàka sùwà, a giigagao lé? A giigaga kaa pↄ́ à bↄ̀lɛupiuɛ.
\p
\v 11 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 12 Bui swã́yãmansaidepiↄ la, aa yã́pi midↄ̃oa? Onɛ́ Babɛli kía mɛ́ gɛ̀ Yelusalɛũ, à a kía kũ̀ ń aà ìwaↄ à tàńnↄ Babɛli. 
\v 13 Ɔ̃ à kíabuie dìlɛ, à lɛdoũkɛ̀aànↄ, a tò à lɛgbɛ̃̀ɛ a yã́ musu. À bùsupi dↄaanaↄ sɛ̀lɛ tàńnↄ lↄ,\f + \fr 17.13 \fr*\ft 2Kia 24.15-20\ft*\f* 
\v 14 kɛ́ bùsupi e gↄ̃ kpɛɛ fɛlɛsai yã́i. Lɛdoũ pↄ́ kíabui kɛ̀aànↄpi mɛ́ tò a ku. 
\v 15 Ɔ̃ kíabuipi bↄ̀ aà kpɛ, à zĩnaↄ zĩ̀ Egipi sↄ̃́ↄ ń zĩgↄ̃ↄ wɛɛlɛi dasi. Kípi a gɛ́ aɛe? Yã́pikɛna a bↄe? A lɛdoũpi gboo, i bↄa?
\p
\v 16 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao a ga kía pↄ́ à aà kpà kpalaupi mɛɛwia Babɛliɛ, kɛ́ à sakà lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ɛ̀u à lɛdoũ pↄ́ a kɛ̀aànↄ gbòo yã́i. 
\v 17 Tó wà bùsu kàlɛkalɛ wɛ̃́lɛ bĩ́i saɛ, mɛ́ wà gbà lɛsĩↄ da lìai, kɛ́ wà e gbɛ̃́ↄ dɛdɛ dasi yã́i, Falaↄ̃ↄ ń a zĩgↄ̃ gbãaↄ ń a gbɛ̃́ bílaↄ fↄ̃ dↄaàlɛ zĩpi guuo. 
\v 18 Asa kíabuipi sakà lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀uɛ, à lɛdoũpi gbòo. Lá aa ↄdà kↄ̃ ↄu lɛdoũpi musu, ↄ̃ à yã́piↄ kɛ̀ píi, a bↄo.
\p
\v 19 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, lá lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ ń ma tↄ́o ↄ̃ à sakàu, mɛ́ lɛdoũ pↄ́ a kɛ̀ ń ma tↄ́o ↄ̃ a gbòo, ń ma kuao má tó a yã́ wí aà musuɛ. 
\v 20 Má ba kpaɛ̀, i aà kṹ, mí taaànↄ Babɛli. We má yã́kpalɛkɛuaànↄ náaisaiyã pↄ́ a kɛ̀mɛɛ yã́i. 
\v 21 Wi aà zĩgↄ̃ pↄ́ lɛ́ bàalɛaànↄↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, mɛ́ wa ń gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ↄ fãaa gupiiuɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 22 Ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 má sɛdɛ lí lɛsĩ misona zↄ̃ gɛ pɛ́.
\q1 Má a misona gↄ̃n bↄlↄ zↄ̃,
\q1 mí gɛ pɛ gbɛ̀sĩsĩ zↄ̃ↄ lɛsĩ musu.
\q1
\v 23 Má pɛ́ Isaili gbɛ̀sĩsĩ lɛsĩ musuɛ,
\q1 i gↄ̃napa, i nɛ'i sɛdɛ lí gawide ũ,
\q1 bã bui píi i mↄ ue e a láu,
\q1 aai pɛpɛ a gↄ̃naↄwa.\f + \fr 17.23 \fr*\ft Mat 13.32\ft*\f*
\q1
\v 24 Sɛ̃̀a lí píi i dↄ̃ kɛ́ ma Dii
\q1 mi to lí lɛsĩ ɛɛnkũ,
\q1 mɛ́ mi to lí ɛɛna lɛsĩ kṹ.
\q1 Mi to lí ísi giigaga,
\q1 mɛ́ mi to lí gii bↄlↄbↄ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò mɛ́ má kɛɛ.
\c 18
\s1 Gbɛ̃́ pↄ́ duunakɛ̀ mɛ́ a ga
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Bↄ́yãi á Isailiↄ ì yáasiɛ bee kɛ á bùsu yã́ musui? I mɛ:
\q1 Maeↄ vɛ̃ɛbɛ kũ̀ma blè,
\q1 ↄ̃ nɛ́ↄ swaa fɛ̃́nkpà.\f + \fr 18.2 \fr*\ft Zel 31.29\ft*\f*
\m
\v 3 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao á yáasi bee kɛ á bùsuu lↄo. 
\v 4 Gwa, gbɛ̃́piiá ma pↄ́ɛ. Maeↄ ń nɛ́ↄ píi, yã́ doũɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ duunakɛ̀ mɛ́ a ga. 
\v 5 Gbɛ̃maa pↄ́ lɛ́ yãmaakɛ a zɛ́wa yã́ gwa.
\q1
\v 6 Ìli gɛ́ pↄblei tã́aↄ kùɛo,
\q1 ìli wɛ́malɛ Isailiↄ diipiↄzio.
\q1 Ìli a gbɛ̃́dee nↄ wɛɛlɛo,
\q1 ìli wúlɛ ń nↄɛo gↄↄ pↄ́ a ↄkũao.
\q1
\v 7 Ìli gbãamↄ gbɛ̃eɛo,
\q1 ì gbɛ̃́ pↄ́ a fĩa sɛa tↄ̀ↄma sↄaaɛ̀ɛ.
\q1 Ìli pↄ́ símáo,
\q1 ì nↄandɛna gba blɛ,
\q1 ì pↄ́ na gbɛ̃́ pↄ́ kú bṹuzi.
\q1
\v 8 Ìli ↄ̃a sɛ̃anɛ́ à a igbao,
\q1 ìli ài zↄ̃ↄ wɛɛlɛo,
\q1 ì azĩa bↄ yãvãiuɛ,
\q1 ì yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ a zɛ́wa.
\q1
\v 9 Ìↄ ma ↄtondↄkĩi gwa,
\q1 ìↄ ma ikoyãↄ kũa,
\q1 ìↄ zĩkɛwà ń náaio.
\q1 Ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 gbɛ̃́ bee mɛ́ maa, aↄ kuɛ.\f + \fr 18.9 \fr*\ft Lev 18.5\ft*\f*
\p
\v 10 Tó gbɛ̃maapi nɛ́ vãi ì sↄ̃ bɛ? Ì gbɛ̃dɛ, ge ì yã́piↄ kɛ a gbɛ̃́deeɛ. 
\v 11 Baa kɛ́ aàpi i a kee kɛo,
\q1 nɛ́pi ì pↄble tã́a kùɛ,
\q1 ì a gbɛ̃́dee nↄ wɛɛlɛ,
\q1
\v 12 ì gbãamↄ taasideↄnɛ ń wɛ̃nadeↄ,
\q1 ì pↄ́ símá,
\q1 ìli tↄ̀ↄma pↄ́ á kũa sↄaanɛ́o,
\q1 ì wɛ́malɛ tã́aↄzi, ì yãbɛ̃ɛkɛ,
\q1
\v 13 ì ↄ̃a sɛ̃anɛ́ à a igba,
\q1 ì ài zↄ̃ↄ wɛɛlɛ.
\m Gbɛ̃́ bee taa aↄ kua? Aawo, aↄ kuo. A ga yãbɛ̃ɛ pↄ́ a kɛ̀ píi yã́iɛ. Aà tàae a wi aàzĩa musuɛ.
\p
\v 14 Tó nɛ́ vãipi nɛ'ì, ↄ̃ aà nɛ́ duuna pↄ́ a mae lɛ́ kɛↄ è, mɛ́ i a kee kɛo sↄ̃ bɛ?
\q1
\v 15 Ìli pↄble tã́a kùɛo,
\q1 ìli wɛ́malɛ Isailiↄ diipiↄzio,
\q1 ìli a gbɛ̃́dee nↄ wɛɛlɛo,
\q1
\v 16 ìli gbãamↄ gbɛ̃eɛo,
\q1 ìli tↄ̀ↄma gbɛao,
\q1 ìli pↄ́ símáo,
\q1 ì nↄandɛna gba blɛ,
\q1 ì pↄ́ na gbɛ̃́ pↄ́ kú bṹuzi,
\q1
\v 17 ì azĩa bↄ yãvãiu,
\q1 ìli ↄ̃a sɛ̃anɛ́ à a igbao,
\q1 ìli ài zↄ̃ↄ wɛɛlɛo,
\q1 ìↄ ma ikoyãↄ kũa,
\q1 ì ma ↄtondↄkĩi gwa.
\m A ga a mae duuna yã́io, aↄ kuɛ. 
\v 18 Aà mae a ga azĩa duuna yã́iɛ, asa à gbɛ̃́ↄ bↄ́ↄ'i mì, à a gbɛ̃do pↄ́ sìwà, à yã́ pↄ́ maao kɛ̀ a gbɛ̃́ↄ guuɛ.
\p
\v 19 Ɔ̃ i mɛ: Bↄ́yãi maepi tàae lí wí a nɛ́ musuo ni? Lá nɛ́pi yãmaakɛ̀ a zɛ́wa, à ma ↄtondↄkĩi gwà ń laaio, aↄ kuɛ. 
\v 20 Gbɛ̃́ pↄ́ duunakɛ̀ mɛ́ a ga. Mae tàae a wi a nɛ́ musuo, nɛ́ tàae a wi a mae musuo.\f + \fr 18.20 \fr*\ft Iko 24.16\ft*\f* Gbɛ̃maa maakɛaá aàzĩa yã́ɛ, mɛ́ gbɛ̃vãi vãikɛaá aàzĩa yã́ɛ.
\p
\v 21 Tó gbɛ̃vãi mikɛ̃̀ a duunaↄwa sↄ̃, mɛ́ à ma ↄtondↄkĩi gwà, àlɛ yãmaakɛ a zɛ́wa, a gao, aↄ kuɛ. 
\v 22 Wa aà tàae pↄ́ a kɛ̀piↄ kee dao, aↄ ku yãmaa pↄ́ á kɛ̀pi yã́iɛ. 
\v 23 Ma Dii Lua ma mɛ̀, vãikɛna gaa ì kamagu nɛe? Tó à mikɛ̃̀ a yãkɛaↄwa, aↄ kuɛ, bee mɛ́ ì kamagu.
\p
\v 24 Tó gbɛ̃maa mikɛ̃̀ a maakɛawa, àlɛ duunakɛ, àlɛ yãbɛ̃ɛ pↄ́ gbɛ̃vãi ìↄ kɛↄ kɛ, aↄ kue? Wa yãmaa pↄ́ a kɛ̀piↄ kee dao. A ga a náaisaikɛ ń duuna pↄ́ a kɛ̀o yã́iɛ.
\p
\v 25 Á Isailiↄ i mɛ ma yãkɛa dↄ̀ↄ vĩo. À swã́kpa sa. Ma yãkɛa dↄ̀ↄ vĩo ló? Ge á yãkɛa mɛ́ dↄ̀ↄ vĩo kai! 
\v 26 Tó gbɛ̃maa mikɛ̃̀ a maakɛawa, àlɛ duunakɛ, a yã́i a gai. A ga duuna pↄ́ a kɛ̀pi yã́iɛ. 
\v 27 Tó gbɛ̃vãi mikɛ̃̀ a vãikɛawa, àlɛ yãmaakɛ a zɛ́wa sↄ̃, a azĩa misiɛ. 
\v 28 Tó à tàae pↄ́ a kɛ̀ↄ è mɛ́ à mikɛ̃̀wà píi, a gao, aↄ kuɛ. 
\v 29 Á Isailiↄ sↄ̃ i mɛ ma yãkɛa dↄ̀ↄ vĩo. Á Isailiↄ, ma yãkɛa dↄ̀ↄ vĩo ló? Ge á yãkɛa mɛ́ dↄ̀ↄ vĩo kai!
\p
\v 30 A yã́i má yã́kpalɛkɛ ń á Isailiↄ, baade a yãkɛawa. Ma Dii Lua mámɛ má ò. À nↄ̀sɛlilɛ à mikɛ̃ á tàaeↄwa píi, kɛ́ á duuna su á ásookɛo yã́i. 
\v 31 Isailiↄ, à ↄzↄ̃ á tàaeↄzi píi, í á sↄ̃ ń á nisĩnao kɛkɛ dafu. Bↄ́yãi álɛ ázĩa kpa gaii? 
\v 32 Ma Dii Lua ma mɛ̀, gbɛ̃e gaa lí kamaguo. À nↄ̀sɛlilɛ, í e àↄ ku.
\c 19
\s1 Wɛ̃nalɛsia Isaili kíaↄnɛ
\p
\v 1 Wɛ̃nalɛ si Isaili kíaↄ yã́ musu 
\v 2 ǹ mɛ:
\q1 Á daá nↄ̀ↄmusu daɛ fá!
\q1 À wùlɛ nↄ̀ↄmusu saↄ zãnguo,
\q1 à a nɛ́ↄ gwà nↄ̀ↄmusu ɛ̀waasoↄ guu.
\q1
\v 3 À a nɛ́ do gwà,
\q1 ↄ̃ à kɛ̀ nↄ̀ↄmusu sà bↄlↄ ũ.
\q1 À pↄ́taitaia dàda,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃̀ gbɛ̃nazĩnsona ũ.
\q1
\v 4 Kɛ́ buiↄ aà bao mà,
\q1 aa ɛyↄ̃̀ɛ̀, ↄ̃ à zù ɛpiu.
\q1 Aa bakàɛ̀ a níu,
\q1 aa tàaànↄ Egipi bùsuu.\f + \fr 19.4 \fr*\ft 2Kia 23.33-34\ft*\f*
\q1
\v 5 Kɛ́ nↄ̀ↄmusu dapi è tãmaa a nɛ,
\q1 yã́ pↄ́ aà wɛ́ dↄi mɛ́ mìdɛ we,
\q1 ↄ̃ à ɛ̀a à a nɛ́ do dìlɛ lↄ,
\q1 à kɛ̀ nↄ̀ↄmusu sà bↄlↄ ũ.
\q1
\v 6 À bɛ̀bɛ ń nↄ̀ↄmusu saↄ
\q1 nↄ̀ↄmusu sà bↄlↄ ũ.
\q1 À pↄ́taitaia dàda,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃̀ gbɛ̃nazĩnsona ũ.
\q1
\v 7 À ń kibɛↄ wìwi, à ń wɛ̃́lɛↄ dàaĩ.
\q1 Sↄ̃ kɛ̃̀ bùsupideↄgu
\q1 nↄ̀ↄmusupi pũnaama yã́i.
\q1
\v 8 Ɔ̃ buiↄ bↄ̀ bùsu pↄ́ liaaiↄ guu,
\q1 aa mↄ̀ lɛ́lɛiwà.
\q1 Aa baikpàɛ̀,
\q1 ↄ̃ à zù ɛ pↄ́ aa yↄ̃̀ɛ guu.
\q1
\v 9 Wà bakàɛ̀ a níu,
\q1 wà wáa tã̀ wà aà dàu,
\q1 ↄ̃ wà tàaànↄ Babɛli kíaɛ.\f + \fr 19.9 \fr*\ft 2Kia 24.15\ft*\f*
\q1 We wà aà dàu kpɛ́u,
\q1 kɛ́ wasu aà pũnaa ma
\q1 Isaili bùsu gbɛ̀sĩsĩↄ sↄ̀ↄu lↄo yã́i.
\q1
\v 10 Á da dɛ lán vɛ̃ɛliwa á kaau.
\q1 Wa aà pɛ̀ swa saɛ,
\q1 ↄ̃ à gↄ̃naↄ kɛ̃̀kɛ̃,
\q1 ↄ̃ swa saɛpi tò à nɛ'ì.
\q1
\v 11 A gↄ̃napiↄ gbãa kà
\q1 wà kía gopana kɛò.
\q1 Lípi lɛsĩ, à gbã̀ zↄ̃̀ luawa,
\q1 a gbã̀a ń a gↄ̃n dasipiↄ tò wìli kuawào.
\q1
\v 12 Ɔ̃ wa bìlɛ ń pↄfɛ̃o wa nɛ̀.
\q1 Gukpɛ ĩ́ana tò à giigàga,
\q1 ↄ̃ a nɛ́ↄ wòlo.
\q1 A gↄ̃n gbãapiↄ giigàga,
\q1 ↄ̃ tɛ́ kũ̀wà.
\q1
\v 13 Tiasa a pɛa gbáauɛ
\q1 tↄↄlɛ gii isaideu.
\q1
\v 14 A gↄ̃n do tɛsɛ̀ à kũ̀ a nɛ́ↄwa.
\q1 A gↄ̃na pↄ́ a gbãa kà wà kí gopana kɛò kuwà lↄo.
\m Wɛ̃na yã́ɛ, wàli sí lɛ ũ.
\c 20
\s1 Isailiↄá swã́yãmansaideↄnɛ
\p
\v 1 Taa ń Isailiↄ zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ soplade guu, a mↄ sↄode gↄↄ kwide zĩ́, an gbɛ̃zↄ̃ↄeↄ mↄ̀ yãgbɛai Diiwa. Aa zↄ̃̀lɛ ma aɛ, 
\v 2 ↄ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 3 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, yã'o Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄnɛ ǹ mɛ, ma Dii Lua ma mɛ̀, aa mↄ̀ yãgbɛaia yã̀? Ń ma kuao má we aa yãe gbɛaao.
\p
\v 4 Ńyↄ̃ yã́kpalɛkɛńnↄo lé? Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ńyↄ̃ yã́kpalɛkɛńnↄo lé? Ǹ ń deziↄ yãbɛ̃ɛkɛaↄ onɛ́ 
\v 5 ǹ mɛ, ma Dii Lua ma mɛ̀, gↄↄ pↄ́ ma Isailiↄ sɛ̀, ma lɛgbɛ̃̀ Yakↄbu buipiↄnɛ, má tò aa ma dↄ̃ Egipi. Ma lɛgbɛ̃̀nɛ́ ma mɛ̀ Dii an Luan ma ũ. 
\v 6 Gↄↄ bee ma lɛgbɛ̃̀nɛ́ ma mɛ̀ má ń bↄlɛ Egipi, mí gɛ́ńnↄ bùsu pↄ́ má sɛ̀nɛ́,\f + \fr 20.6 \fr*\ft Bↄa 6.2-8\ft*\f* zↄ́ ń vĩo diu, a maa dɛ bùsuↄla píi guu. 
\v 7 Má ònɛ́ an baade ↄkpa pↄbɛ̃ɛ pↄ́ an wɛ́ blèↄzi, aasu ńzĩa gbãlɛ Egipi tã́aↄ yã́ musuo. Mámɛ máa Dii an Lua ũ.
\p
\v 8 Ɔ̃ aa bↄ̀ ma kpɛ, aai we swãsɛ̀ ma yã́io. Aai ↄkpa pↄbɛ̃ɛ pↄ́ ń wɛ́ blèↄzio, aai Egipi tã́aↄ to weo. Ɔ̃ ma zɛò mà pↄkũmabↄbↄmá, mí palamá ń pↄfɛ̃o Egipi we. 
\v 9 Kási mi kɛo ma tↄ́ yã́i. Má ye mà a tↄ́ ↄ̃̀ↄkpa bui pↄ́ aa kú ń guuↄnɛo, asa má tò Isailiↄ ma dↄ̃ ń wáa, kɛ́ mà ń bↄlɛ Egipiɛ. 
\v 10 Ɔ̃ ma ń bↄ́lɛ Egipi, ma gɛńnↄ guwaiwaiu. 
\v 11 Ma a ikoyãↄ kpàmá, ma a yãdilɛaↄ dànɛ́, asa gbɛ̃́ pↄ́ kũa a wɛ̃ni e a guuɛ.\f + \fr 20.11 \fr*\ft Lev 18.5\ft*\f* 
\v 12 Ma kã́mabogↄↄ yãdànɛ́ lↄ seela ũ wá zãnguo, kɛ́ aa e dↄ̃ kɛ́ ma Dii ma ń sɛ́ ma gbɛ̃́ↄ ũɛ.\f + \fr 20.12 \fr*\ft Bↄa 31.13-17\ft*\f*
\p
\v 13 Ɔ̃ Isailiↄ bↄ̀ ma kpɛ guwaiwaiu, aa ma ikoyãↄ kũao. Aa gì ma yãdilɛa pↄ́ tó gbɛ̃́ kũa, a wɛ̃ni e a guuↄzi. Aa tò kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛ gbãlɛ̀ míↄmiↄ, ↄ̃ ma zɛò mà a pↄkũmabↄbↄmá guwaiwaiu, mí ń tↄ̀lↄzↄ̃. 
\v 14 Ãma mi kɛo ma tↄ́ yã́i. Má ye mà a tↄ́ ↄ̃̀ↄkpa bui pↄ́ ma bↄ ń Isailiↄ ń wáaↄnɛo. 
\v 15 Ma ↄlɛ̀lɛnɛ́ guwaiwaiu lↄ ma mɛ̀ má gɛ́ńnↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́ ma mɛ̀ má kpámá guuo. Vĩ ń zↄ́o di bùsupiuɛ, a maa dɛ bùsu píia.\f + \fr 20.15 \fr*\ft Nao 14.26-30\ft*\f* 
\v 16 Aa gì ma yãdilɛaↄiɛ, aa ma ikoyãↄ kũao, mɛ́ aa tò kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛnɛ́ↄ gbãlɛ̀, kɛ́ an sↄ̃ kú ń tã́aↄwa yã́i. 
\v 17 Ń beeo ma ń wɛ̃nagwà, mi ń kaalɛ guwaiwaiu mà ń bui midɛo. 
\v 18 Má ò ń nɛ́ↄnɛ guwaiwaiu aasu ń maeↄ ↄlɛsɛo, aasu ń yãkɛa kɛo, aasu gbãlɛ ń tã́aↄ yã́ musuo. 
\v 19 Mámɛ má Dii ń Lua ũ, aaliↄ ma ikoyãↄ kũa, aali swã́sɛ ma yãdilɛaↄi aaↄ zĩkɛwà. 
\v 20 Aali kã́mabogↄↄↄ dilɛ ma pↄ́ ũ seela ũ wá zãnguo, aaↄ dↄ̃ kɛ́ Dii ń Luan ma ũ.
\p
\v 21 Ɔ̃ an nɛ́piↄ bↄ̀ ma kpɛ, aa ma ikoyãↄ kũao, aai swã́sɛ ma yãdilɛa pↄ́ tó gbɛ̃́ kũa i wɛ̃ni e a guuↄzi aa zĩkɛ̀wào, mɛ́ aa tò kã́mabogↄↄ gbãlɛ̀, ↄ̃ ma zɛò mà pↄkũmabↄbↄmá, mí palamá ń pↄfɛ̃o guwaiwaiu, 
\v 22 ↄ̃ ma ↄsↄ̀aa, mi kɛo ma tↄ́ yã́i. Má ye ma tↄ́ ↄ̃̀ↄkpa bui pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipi ń wáaↄnɛo. 
\v 23 Ma ɛa ↄlɛ̀lɛnɛ́ guwaiwaiu we lↄ, ma mɛ̀ má ń fãaa buiↄ guuɛ, mí ń fã́ndaiada bùsu ń bùsuo,\f + \fr 20.23 \fr*\ft Lev 26.33\ft*\f* 
\v 24 asa aai ma yãdilɛaↄ mao, aa gì ma ikoyãↄiɛ, aa tò kã́mabogↄↄ gbãlɛ̀, mɛ́ an maeↄ tã́aↄ ń wɛ́ blè. 
\v 25 Ɔ̃ ma ń kpá yãbɛ̃ɛkɛaↄla ń yãdilɛa pↄ́ wìli wɛ̃ni e a guuoↄ. 
\v 26 Má tò aa gↄ̃̀ gbãlɛa an sa'oa yã́ musu. Aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń ń nɛ́ sɛ̃́iaↄ, kɛ́ vĩa e ń kṹ, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 27 Ayãmɛto gbɛ̃nazĩn nɛ́, yã'o Isailiↄnɛ ǹ mɛ ma Dii Lua ma mɛ̀ an deziↄ dↄ́ɛmanↄ yã́ɛ bee musu lↄ, aa náaisaiyãkɛ̀mɛɛ. 
\v 28 Kɛ́ ma mↄńnↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guu, kɛ́ aa sĩ̀sĩ lɛsĩe ge lí yɛ̀lɛlɛe è, aa sa'ò we. Aa ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ ń gba pↄ́ aa dà weo ń pↄ́ tɛ́kũa gĩ na pↄ́ aa kɛ̀o ń vɛ̃ɛ pↄ́ aa ɛ̀lɛwào. 
\v 29 Ɔ̃ ma ń lá ma mɛ̀ gulɛsĩ pↄ́ aalɛ gɛ́u weↄ dɛa ni? Ɔ̃ wì mɛ gupiↄnɛ gulɛsĩↄ e ń a gbão.
\s1 Yã́kpalɛkɛa ń Isailiↄ
\p
\v 30 Ayãmɛto o Isailiↄnɛ ma Dii Lua ma mɛ̀: Á á deziↄ zɛ́ sɛ à gbãlɛ tã́aↄ yã́ musu à gↄ̃ gbãlɛa yã̀? 
\v 31 Tó a mↄ sa'oimá mɛ́ a sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń á nɛ́ↄ, áↄ gbãlɛa á tã́aↄ yã́ musu e ń a tiaoɛ. Lá màaɛ Isailiↄ, má we à yãgbɛaao. Ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao má we à yãgbɛaao.
\p
\v 32 Yã́ pↄ́ kú á nↄ̀sɛu a zɛkɛo. I mɛ áↄ zↄble líↄnɛ ń gbɛↄ lán buiↄwaɛ, lán dṹnia gbɛ̃́ↄwa. 
\v 33 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao má a gã̀sĩ poo, mí gbãamↄɛ́ ń pↄkũmabↄbↄawáo. 
\v 34 Má a gã̀sĩ poo mà á kãaa bui pↄ́ a fãaa ń guuↄ guuɛ, mí á bↄlɛ bùsu ń bùsuo ń ma gã̀sa gbãao ń pↄkũmabↄbↄawáo. 
\v 35 Má tó à gɛ́ buiↄ bùsuu gbáau, wá wɛ́ i kɛ síiↄ̃ we, mí yã́kpalɛkɛánↄ. 
\v 36 Lá ma yã́kpalɛkɛ̀ ń á deziↄ Egipi guwaiwaiu, màa má yã́kpalɛkɛánↄ. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 37 Mí tó à gɛ̃ ma kaau, mí tó à zɛ ń ma bàakuaánↄ yã́o. 
\v 38 Má gbɛ̃́ pↄ́ aa tàaekɛ̀mɛɛ aa bↄ̀ ma kpɛↄ bↄ á guuɛ. Baa kɛ́ ma ń bↄ́lɛ bùsu pↄ́ aa ku a guu, aa gɛ̃ Isaili bùsuuo, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 39 Á Isailiↄ, ma Dii Lua ma mɛ̀, lá á baade ye zↄble a tã́aↄnɛ, à gɛ́! Gbɛzã á ma yãma! Á ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpamɛɛ ń á tã́aↄ ń á sa'oamáo lↄo. 
\v 40 Asa ma Dii Lua ma mɛ̀, Isailiↄ píi aa zↄblemɛɛ ma gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ a kua adoa musuɛ, Isaili bùsu gbɛ̀sĩsĩ lɛsĩpi. We má ń síu. Wekĩi má sa'oa gbɛawá ń á buapↄ́ káauↄ ń gba pↄ́ á mↄomɛɛↄ. 
\v 41 Tó ma á kãaa buiↄ guu, mɛ́ ma á bↄ́lɛ bùsu ń bùsu pↄ́ a fãaauↄ guu, má á sí sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ na ũ, mí tↄbↄ á musu buiↄ wáa. 
\v 42 Tó ma suánↄ Isaili bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ á deziↄnɛ guu, á dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 43 Wekĩi á yãkɛaↄ ń á dàa pↄ́ tò a gↄ̃ gbãlɛa i dↄágu, ↄ̃ á gbasa àↄ ye ázĩa gĩyãio vãi pↄ́ á kɛ̀ↄ yã́i. 
\v 44 Tó ma yãkɛ̀ɛ́ ma tↄbↄa yã́i, i kɛ á yãvãikɛa ge á yã́ koleaↄ lɛ́u no, á Isailiↄ í dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\s1 Gɛↄmidↄkĩi oi tɛ́
\p
\v 45 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 46 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii gɛↄmidↄkĩiwa ǹ yã'o'oɛ̀. Ãnabikɛkɛ Nɛgɛvɛ bùsu líkpɛpi yã́ musu, 
\v 47 ní oɛ̀ aà ma yãma. Ma Dii Lua ma mɛ̀ má tɛsↄ̃wàɛ. Tɛ́pi a kũ a lí ísiↄ ń a lí giiↄwa píi. Wa e a tɛ́pi dɛo. Tɛ́pi a to gbɛ̃́pii oa siakũ za gɛↄmidↄkĩi oi e gugbãntoo oi. 
\v 48 Gbɛ̃́pii iↄ dↄ̃ ma Dii mámɛ ma tɛ́pi sↄ̃̀wà, wa fↄ̃ dɛo.
\p
\v 49 Ɔ̃ ma mɛ̀: Á'a Dii Lua! Wàlɛ o ma yã́ musu wà mɛ̀, yáasikɛna nolo?
\c 21
\s1 Dii fɛ̃nda
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Yelusalɛũ oi ǹ yã'o'o sa'okĩiↄnɛ. Ãnabikɛkɛ Isaili bùsu yã́ musu, 
\v 3 ní oɛ̀ ma Dii ma mɛ̀, má fɛlɛ ń bùsupideↄ. Má a fɛ̃nda wo a kpɛ́u, mí a gbɛ̃maaↄ ń a gbɛ̃vãiↄ dɛdɛò píi. 
\v 4 Lá málɛ a gbɛ̃maaↄ ń a gbɛ̃vãiↄ dɛdɛ píi, má a fɛ̃nda wo mà gbɛ̃́pii lɛ́ò za gɛↄmidↄkĩi oi e gugbãntoo oi. 
\v 5 Gbɛ̃́pii iↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii ma a fɛ̃nda wò a kpɛ́u, má sↄlↄu lↄo.
\p
\v 6 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, aaukɛ! Aaukɛ ń wáa ń ɛ̀lɛ'ɛlɛboao ń pↄsiao. 
\v 7 Tó wà n la, bↄ́yãi ńlɛ aaukɛii, ní onɛ́ bao pↄ́ wa ma tia yã́iɛ. Sↄ̃ a kɛ̃ gbɛ̃́piigu, an ↄↄ i gↄ̃ dↄ̀lↄlↄ, an kã́ i ga, an gbá iↄ lua. Yã́ lɛ́ pila, mɛ́ a kɛɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 8 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 9 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ ǹ mɛ ma Dii ma mɛ̀:
\q1 Fɛ̃ndaɛ! Fɛ̃ndaɛ!
\q1 A lɛna, mɛ́ àlɛ tɛkɛ gɛ̃̀nɛgɛ̃nɛ!
\q1
\v 10 Wà a lɛkɛ̀ gbɛ̃dɛdɛa yã́iɛ,
\q1 wa kɛ̀kɛ kɛ́ àↄ tɛkɛ lán loupilɛawaɛ.
\q1 Wa pↄnakɛ ń ma nɛ́ gopanao yã̀?
\q1 Fɛ̃nda bàa kú ń go bee taaeoo.
\q1
\v 11 Wì fɛ̃nda kɛkɛ wàↄ kũaɛ,
\q1 wì a lɛkɛ, wì kɛkɛ,
\q1 wà na gbɛ̃dɛnaɛ a ↄzĩɛ.
\q1
\v 12 Wii lɛ́ gbɛ̃nazĩn nɛ́,
\q1 ní waiyookɛnɛ́,
\q1 asa wa fɛlɛ ma gbɛ̃́ↄwa
\q1 ń fɛ̃ndapioɛ,
\q1 wa fɛlɛ ń Isaili kíaↄ píiɛ.
\q1 Wa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndaoɛ
\q1 ń ma gbɛ̃́ↄ lↄ.
\q1 A yã́i tò ǹ nzĩa gbɛ̃gbɛ̃.
\q1
\v 13 Wa ń gbãa lɛ gwa fá!
\q1 Tó gopana pↄ fɛ̃nda bàa kuo su ku lↄo sↄ̃ bɛ?
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 14 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ, ní ↄtaalɛ.
\q1 To mà lɛ́lɛmá ń fɛ̃ndao gɛ̃n pla ge àaↄ̃.
\q1 Fɛ̃nda pↄ́ a gbɛ̃dɛdɛ dasidasiɛ,
\q1 wa koezↄ̃ńzi ń zĩpio,
\q1
\v 15 sↄ̃ i kɛ̃́ńgu, gbɛ̃́ daside i fu.
\q1 Má tó gbɛ̃dɛdɛfɛ̃ndapi àↄ ku
\q1 an wɛ̃́lɛ bↄlɛↄ guu píiɛ.
\q1 Kúku, àlɛ tɛkɛ lán loupilɛawa,
\q1 gbɛ̃dɛdɛa yã́i wa kũai.
\q1
\v 16 Fɛ̃nda, lɛ ↄplaa oi, gɛ́ zɛɛi.
\q1 Gu pↄ́ n lɛ́ yɛ̀ɛlɛu píi lé!
\q1
\v 17 Mapi sↄ̃ má ↄtaalɛ, ma pↄ i wee.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Babɛli kía lɛ́lɛa Yelusalɛũwa seela
\p
\v 18 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 19 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, iada lán zɛ́wa mɛ̀n pla, Babɛli kía i sɛ́ ń a fɛ̃ndao. Zɛ́piↄ bↄ bùsu doũ ḿpii. Seela pɛ́lɛ zɛ́piↄ daalɛkĩi, i wɛ̃́lɛ pↄ́ zɛ́pi lɛ́ gɛ́u ↄlↄnɛ́. 
\v 20 Ado iada, fɛ̃nda i sɛ gɛ lɛ́lɛ Amↄniↄ mɛɛwia Labawa. Ado iada, i sɛ gɛ lɛ́lɛ Yudaↄwa ń ń wɛ̃́lɛ bĩ́ide Yelusalɛũo. 
\v 21 Babɛli kía a zɛ zɛ́kpaau, gu pↄ́ zɛ́ mɛ̀n plapiↄ kɛ̃̀ukↄ̃wa, i màsokɛ we. A yãla ń kaↄ, i yãgbɛa tã́aↄwa, i pↄ́ↄ pↄa gwagwa. 
\v 22 Lí a Yelusalɛũ sɛ́, i gɛ́ bĩ́igboobↄↄ pɛ́lɛ a bↄlɛↄu, i bùsu kãaai, i gbà lɛsĩↄ da, i gbɛ̃dɛdɛyã dilɛ, i zĩ̀gãalɛ. 
\v 23 Yelusalɛũdeↄ aaↄ e lí pↄ́ a sɛ̀piá ɛɛɛ lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀nɛ́ yã́i. Ãma a to aa ń tàae dↄ̃, i ń kṹkũ. 
\v 24 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, lá á tò wà á vãikɛa dↄ̃, á tàaeↄ bↄ̀ gupuau mɛ́ á duuna pìsi á yãkɛaↄwa, lá á tò wa dↄ̃̀ màa, wa ↄpɛlɛwáɛ sa.
\p
\v 25 Mpi sↄ̃ Isailiↄ kía vãi bɛɛɛsaide, n gↄↄ pà, ĩa pↄ́ wàlɛ dama kà a wáwa sa. 
\v 26 Ma Dii Lua ma mɛ̀ wa aà tulu go, wi aà kíafua go. Yã́ a lilɛ, wa gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa busa kã́fĩ, wi gbɛ̃́ pↄ́ ì azĩa kã́fĩ busa. 
\v 27 Bɛzia! Bɛzia! Má tó à gↄ̃ bɛzia ũɛ. A ɛa su a gbɛuo e gbɛ̃́ pↄ́ àↄ a vĩa zɛ́ vĩ mↄ́,\f + \fr 21.32 \fr*\ft Daa 49.10\ft*\f* mí kpawà.
\p
\v 28 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ ǹ mɛ, ma Dii Lua mámɛ ma yã́ɛ bee ò Amↄniↄ musu an yãzↄ̃zↄ̃a Isailiↄnɛ yã́i.
\q1 Fɛ̃ndaɛ! Fɛ̃ndaɛ!
\q1 Wa wò gbɛ̃dɛdɛa yã́iɛ,
\q1 àlɛ tɛkɛ à láa gbɛ̃́ↄnɛɛ,
\q1 àlɛ pipi lán loupilɛawa.
\m
\v 29 Wɛ́pungu gii wàlɛ e ń yã́ musu, wàlɛ màso pã kɛnɛ́. Fɛ̃ndapi sↄu mà à gbɛ̃vãipiↄ mi zↄ̃zↄ̃. An gↄↄ pà, ĩa pↄ́ wàlɛ damá kà a wáwa sa. 
\v 30 Aa ń fɛ̃nda sↄlↄ a kpɛ́u sa, mí yã́kpalɛkɛńnↄ gu pↄ́ wà ń íu, bùsu pↄ́ aa bↄ̀u. 
\v 31 Má pↄkũmabↄbↄmá ń tɛ́o, mí pↄbↄ ma níu, mí ń na gbɛ̃́ pãsĩↄnɛ ń ↄzĩ, gbɛ̃́piↄ pↄkaalɛa dↄ̃. 
\v 32 Aaↄ dɛ yàa ũ tɛ́ɛ, wa ń au fã́ndaiada ń bùsuu. An yã́ a dↄ gbɛ̃egu lↄo, asa ma Dii mámɛ má ò.
\c 22
\s1 Yelusalɛũdeↄ duuna
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ńyↄ̃ yã́kpalɛkɛaànↄo lé? Ńyↄ̃ yã́kpalɛkɛ ń gbɛ̃dɛn wɛ̃́lɛpioo lé? Ǹ a yãbɛ̃ɛkɛaↄ oɛ̀ 
\v 3 ǹ mɛ, ma Dii Lua ma mɛ̀: Wɛ̃́lɛ, n wɛtãgↄↄ kà gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛ n guuↄ yã́i. N gbãlɛ̀ tã́a pↄ́ n gbɛ̃́ↄpiↄ yã́i. 
\v 4 N gↄ̃ tàaede ũ n gbɛ̃dɛa yã́i, n gbãlɛ̀ tã́a pↄ́ wa pìↄ yã́i. Ń tò n wɛ̃ni kulun kṹ, n gↄↄ pà. A yã́i má tó buiↄ n láanikɛ, má tó bùsu píi gbɛ̃́ↄ n kɛ pↄ́ↄpↄↄ. 
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄ kãiↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄ zã̀ↄ n yáalↄ kɛ́ n tↄ́ ↄ̃̀ↄkpà, yã́ yà n guu yã́i. 
\v 6 Isaili kíaↄ gwa, an baade lɛ́ gbãamↄ a gbɛ̃́deeɛ n guu, aalɛ ń dɛdɛ. 
\v 7 Gbɛ̃eↄ ì saka ń de ń ń daogu n guu,\f + \fr 22.7 \fr*\ft Iko 5.16\ft*\f* wì gbãamↄ bↄ̀mↄↄnɛ n guu,\f + \fr 22.7 \fr*\ft Iko 24.17\ft*\f* wì tonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń gyaa gbɛ̃andoↄ taiinkɛ n guu. 
\v 8 N sakà ma pↄ́ↄu, n gↄↄ pↄ́ má dìlɛ kã́mabogↄↄ ũ gbãlɛ̀.\f + \fr 22.8 \fr*\ft Lev 19.30\ft*\f* 
\v 9 Kↄmalɛdeↄ ku n guu, aa zɛ̀ ń gbɛ̃dɛo. N gbɛ̃eↄ ì tã́a blɛↄ ble gbɛ̀sĩsĩↄ musu, ↄ̃ aaì ɛa gbãsĩkɛ n guu. 
\v 10 N gbɛ̃eↄ ì gbada ń mae nawa, n gbɛ̃eↄ ì kusi nↄɛ pↄ́ ↄkũaↄwa. 
\v 11 N gbɛ̃eↄ ì gbãsĩkɛ ń ń gbɛ̃́dee nao, n gbɛ̃eↄ ì wíyã kɛ aa gbada ń nɛ́ nawa, n gbɛ̃eↄ ì kusi ń dãe fɛ̃̀ɛɛwa.\f + \fr 22.11 \fr*\ft Lev 18.7-20\ft*\f* 
\v 12 Wì gbagusaɛsi n guu gbɛ̃dɛa yã́i,\f + \fr 22.12 \fr*\ft Bↄa 23.8\ft*\f* wì ↄ'i símá, wì ài zↄ̃ↄ wɛɛlɛ,\f + \fr 22.12 \fr*\ft Iko 23.20\ft*\f* wì kↄ̃ bↄ́ↄ'i mi. Ma yã́ sã̀ńguɛ, ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 13 Má ↄtaalɛ ↄvãi pↄ́ wa è yã́i ń gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛ n guuↄ yã́o. 
\v 14 Tó málɛ yã́ gↄ̃gↄ̃nnↄ, n gbãa a ka n sↄ̃ àↄ dilɛaa? Ma Dii ma yã'ò mɛ́ má kɛɛ. 
\v 15 Má n gbɛ̃́ↄ fãaa buiↄ guuɛ, má ń fã́ndaiada bùsu ń bùsuo, mí ń gbãsĩkɛa midɛ. 
\v 16 Tó n gↄ̃ sauluunnↄ buiↄnɛ, ńyↄ̃ↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 17 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 18 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Isailiↄ gↄ̃̀mɛɛ lán mↄ̀ gbãsĩwa, ampii aa gↄ̃̀ lán mↄgotɛ̃ ge mↄpu ge mↄsi ge bɛↄma gbãsĩ pↄ́ wa bↄ̀lɛ muauwaɛ. Aa dɛmɛɛ lán ã́nusu gbãsĩwaɛ. 
\v 19 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, lá á gbãsĩ ápii, má á naaa Yelusalɛũɛ. 
\v 20 Lá wì ã́nusu ń mↄgotɛ̃o ń mↄsio ń bɛↄmao ń mↄpuo ka muau wà tɛ́kau e mↄpi bↄlɛ, màa má á naaa mà á ká wɛ̃́lɛpiu ń pↄfɛ̃o, mí á yↄ́ ń pↄkũmao. 
\v 21 Má á naaaɛ, mí tɛsↄ̃wá ń pↄfɛ̃o, í yↄ́ wɛ̃́lɛpi guu. 
\v 22 Lá wì ã́nusu yↄ muau, màa á yↄ́ wɛ̃́lɛpi guu, íↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii mámɛ ma pↄkũmabↄ̀bↄwá.
\p
\v 23 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 24 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, o Yelusalɛũpiɛ, wi gbãbↄ a bùsuɛo, ↄ̃ ma pↄfɛ̃ tò lou i mauo. 
\v 25 Aà kíaↄ ku a guu lán nↄ̀ↄmusu pↄ́ aa nↄ̀ↄ le kũ̀ aalɛ taitai, aalɛ wiidↄwàↄwaɛ. Aaìↄ gbɛ̃nazĩnaↄ nisĩna só, aaìↄ ń àizɛɛↄ ń ń pↄ́ bɛɛɛdeↄ naaa, ↄ̃ aa tò gyaaↄ lìgua a guu. 
\v 26 Aà sa'onaↄ lɛ́ zĩkɛ ma ikoyãwao, aaìↄ ma pↄ́ↄ gbãlɛɛ. Aali pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũ dↄ̃kↄ̃ɛ ń pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũooo. Aali pↄ́ gbãlɛa ń pↄ́ gbãlɛsaio dodoa kↄ̃ɛ yãda gbɛ̃́ↄnɛo.\f + \fr 22.26 \fr*\ft Lev 10.10\ft*\f* Aaì wɛ́kpa vĩ kã́mabogↄↄzĩ tàaeaɛ, ↄ̃ ma tↄ́ iↄ ↄ̃̀ↄkpaa ń guu. 
\v 27 Aà kíaↄ ku a guu lán àwalɛwana pↄ́ aa pↄ́ kũ̀, aalɛ kɛ̃́kɛ̃kↄ̃ɛↄwa. Aaì gbɛ̃dɛdɛ ↄvãi'ea yã́i. 
\v 28 Aà ãnabiↄ ì wɛ́pungu giiↄ e, aaì màso pãↄ kɛ, aalɛ pↄ́ kúlɛ ń yãkɛapiↄwa, ↄ̃ aaì mɛ lá má òn we, kási mi yãe o sↄ̃o. 
\v 29 Bùsudeↄ ì gbãamↄkↄ̃ɛ, aaìↄ kↄ̃ kpã́i'o. Aaì taasideↄ ń wɛ̃nadeↄ taiinkɛ, aaì bↄ̀mↄↄ wɛtã ń ń yã́ nao.
\p
\v 30 Ma gbɛ̃e wɛ̀ɛlɛ ń guu aà bĩ́i kaso kɛkɛ, iↄ zɛ ma aɛ gufoou àↄ gi fĩnini bùsupi yã́ musu, kɛ́ másu bùsupi kaalɛo yã́i, ↄ̃ mi eo. 
\v 31 Ayãmɛto má pↄkũmabↄbↄmá, mí ń midɛ ń pↄfɛ̃tɛ̃o. Má ń yãkɛaↄ wínɛ́ ń musuɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 23
\s1 Yelusalɛũ ń Samalio dɛa lán nↄɛ gbãsĩkɛnawa
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, nↄɛↄ ku gbɛ̃ↄn pla dadoũdeↄ ũ, 
\v 3 ↄ̃ aa káaluakà Egipi, aa dɛ káaluaↄ ũ za ń wɛ̃́ndiagↄↄɛ. Wekĩi wà ↄ bìibiiu ń yↄ̃́ↄwa, wekĩi wà ↄmàma ń nɛnↄnkɛyↄ̃ↄwa. 
\v 4 Vĩ̀i tↄ́n Ɔↄla, dãuna tↄ́n Ɔↄliba. Aa gↄ̃̀ ma nↄↄ ũ, ↄ̃ aa nɛgↄ̃ɛↄ ń nɛnↄɛↄ ì'i. Ɔↄla mɛ́ Samali ũ, Ɔↄliba mɛ́ Yelusalɛũ ũ. 
\v 5 Kua ma pↄ́ ũ Ɔↄla sì káaluakaau, à lùa a gↄ̃pↄsɛ Asiliↄzi. 
\v 6 Ampii bùsu dↄaanaↄnɛ ń gbãadeↄ, ɛ̀waaso maa pↄ́ di sↄ̃́ kpɛ ń ula gàaluladeↄ daa. 
\v 7 À azĩa kpàmá káalua ũ, ampii Asili gbɛ̃́ bɛɛɛdeↄnɛ. Ɔ̃ à gbãsĩkɛ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ à lùańzipiↄ tã́aↄ. 
\v 8 I káaluakaa pↄ́ á dàda Egipi too. We wà wùlɛwulɛuaànↄ a wɛ̃́ndiagↄↄ, wà ↄ bìibii aà nɛnↄnkɛyↄ̃ↄwa, wà ń pↄeã kɛ̀aànↄ. 
\v 9 Ɔ̃ ma aà nà a gↄ̃pↄsɛpiↄnɛ ń ↄzĩ, Asili pↄ́ à lùańzipiↄ. 
\v 10 Aa tò wà aà puizi è, aa aà nɛgↄ̃ɛↄ ń aà nɛnↄɛↄ nàaa, ↄ̃ aa aà dɛ̀ ń fɛ̃ndao. Kɛ́ aa ĩadàwà màa, ↄ̃ à gↄ̃̀ yãa ũ nↄɛↄnɛ.
\p
\v 11 Kɛ́ aà dãuna Ɔↄliba è màa, ↄ̃ à lùańzi a ↄ̃̀ↄkpà dɛaàla, à káaluakà dɛ a vĩ̀ipila. 
\v 12 À lùa Asiliↄzi lↄ se, an bùsu dↄaanaↄ ń ń gbãadeↄ, ɛ̀waaso maa pↄ́ di sↄ̃́ↄ kpɛ ń ula wɛdeↄ daa ḿpii. 
\v 13 Má è à gbãsĩkɛ̀ sↄ̃, an pla ḿpii aa zɛ́ doũ sɛ̀ɛ. 
\v 14 Aà káaluakaa gɛ̀ aɛ lↄ. A è wà gↄ̃ɛↄ taa kɛ̀ gĩwa ń pↄ́ tɛ̃ao, Babiloni bùsudeↄnɛ, 
\v 15 pↄ́ↄ dↄdↄa ń pi, aa tulu gbã̀aↄ didia, aa bↄ̀ lán Babɛli zĩgↄ̃ kíaↄwa lán Babiloni bùsudeↄwa. 
\v 16 Kɛ́ à wɛsìɛ, ↄ̃ à lùańzi, ↄ̃ à gbɛ̃́ zĩ̀ ń sísii Babiloni bùsuu. 
\v 17 Babɛlideↄ mↄ̀ aà kĩ́i wúlɛiaànↄ, aa tò à gbãsĩkɛ̀ an luaaaàzi guu. Kɛ́ aa tò à gbãsĩkɛ̀ màa, ↄ̃ aà nisĩna ye ń yã́i lↄo. 
\v 18 Kɛ́ aà káaluakaa kpálɛa vĩ lↄo, mɛ́ aà puizi bↄ̀ gupuau, ↄ̃ ma nisĩna ye aà yã́i lↄo, lá ma nisĩna ye aà vĩ̀i yã́i lↄowa. 
\v 19 Aà káaluakaa Egipi a wɛ̃́ndiagↄↄ yã́ dↄ̀aàgu, ↄ̃ à a káaluakaa kã̀fĩ. 
\v 20 We à lùau a gↄ̃pↄsɛↄzi. An gↄ̃ɛkɛbↄ dɛ lán zàa'ĩn pↄ́wa, aaì í zu lán sↄ̃́wa. 
\v 21 À a wɛ̃́ndiagↄↄ dↄ́ɛ'ĩi bɛɛkɛ̀, gↄↄ pↄ́ wà ↄ bìibii aà yↄ̃́ↄwa Egipi, mɛ́ wà ↄmàma aà nɛnↄnkɛyↄ̃piↄwa.
\p
\v 22 Ayãmɛto Ɔↄliba, ma Dii Lua ma mɛ̀, má tɛ́kpa ń gↄ̃pↄsɛ pↄ́ ń nisĩna ye ń yã́i lↄopiↄgu, má tó aa bↄ gupiiu, aa mↄ lɛ́lɛma. 
\v 23 Babɛlideↄ ń Babiloni bùsudeↄ píi ń Pekodiↄ ń Soaↄ ń Koaↄ ń Asiliↄ lↄ. Ɛ̀waaso maaↄnɛ, bùsu dↄaanaↄnɛ ń gbãadeↄ ḿpii, zĩgↄ̃ kíaↄ ń tↄdeↄ dia sↄ̃́ↄ kpɛ. 
\v 24 Aa bↄ gugbãntoo oi aa mↄ lɛ́lɛma ń gↄ̃kɛbↄↄ ń zĩkasↄ̃goↄ ń zugoↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ dasidasi ń sɛ̀ngbaoↄ ń mↄ̀ fùaↄ, aai koezↄ̃nzi. Má n nanɛ́ ń ↄzĩɛ, aai yã́kpalɛkɛnnↄ lá aaì kɛwa. 
\v 25 Ma pↄ a fɛ̃nziɛ, mí tó wà yã́yiama ń pↄkũmao. Aa n ní ń n swã́ↄ golɛ, n gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ i gaga zĩ guu. Aa n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛnↄɛↄ naaa, n gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ i tɛ́kũ. 
\v 26 Aa n pↄkasaↄ woloma, aai n nↄamblebↄↄ sɛ́lɛ. 
\v 27 Má n dↄ́ɛ'ĩi midɛ ń n káaluakaa pↄ́ n nawà Egipio. Ńyↄ̃ wɛsi yã́piↄlɛ lↄo, ńyↄ̃ ɛa làasookɛ Egipi yã́wao. 
\v 28 Ma Dii Lua ma mɛ̀ má n na n zangudeↄnɛ ń ↄzĩɛ, gbɛ̃́ pↄ́ n nisĩna ye ń yã́i lↄopiↄ. 
\v 29 Aa zangu aa yãkɛnɛ, aa n àizɛɛↄ sɛ́lɛ píi, aai n to puizi wáiwai, n káaluakaa wisaiyã i bↄ gupuau. 
\v 30 N vãikɛa ń n káaluakaao mɛ́ mↄ̀onɛ, kɛ́ n lua buiↄzi n gbãsĩkɛ̀ ń ń tã́aↄ yã́i. 
\v 31 Kɛ́ n n vĩ̀i zɛ́ sɛ̀ yã́i, pↄkũma í pↄ́ má kàkaɛ̀ ↄ̃ má kákanɛ.
\q1
\v 32 Ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 ńyↄ̃ í pↄ́ má kàka n vĩ̀iɛ miɛ.
\q1 N imibↄ yàasa mɛ́ a ɛ zã̀,
\q1 gbɛ̃́ↄ n láanikɛ aa n yáalↄ
\q1 í zↄ̃ↄ pↄ́ imibↄpi ì si yã́i.
\q1
\v 33 Ípi a n dɛ, pↄsia i danla,
\q1 gↄ̃a bɛzia ũ wáiwai í pↄ́ n vĩ̀i Samali mipi yã́i.
\q1
\v 34 Ńyↄ̃ ípi mi píiɛ wululu,
\q1 ní n imibↄpi wíwi,
\q1 ní n yↄ̃́ↄ lili ń a kasoo.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 35 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 lá pↄ́ ma yã́ sã̀ngu, n ma kpa kpɛ,
\q1 ńyↄ̃ n dↄ́ɛ'ĩi ń n káaluakaao gbɛ'eɛ.
\b
\p
\v 36 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ńyↄ̃ yã́kpalɛkɛ ń Ɔↄlao ń Ɔↄlibaoo lé? Bↄbↄńnↄ ń ń yãbɛ̃ɛkɛaↄ. 
\v 37 Asa aa gbãsĩkɛ̀ mɛ́ aa gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ. Aa gbãsĩkɛ̀ tã́aↄ yã́ musu, ↄ̃ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òmá ń ń nɛ́ pↄ́ aa ìmanↄↄ tã́apiↄ pↄblea ũ. 
\v 38 Aa yã́ɛ bee kɛ̀mɛɛ lↄ, gↄↄ bee ↄ̃ aa ma kpɛ́ gbãlɛ̀, aa kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛnɛ́ ↄ̃̀ↄkpà. 
\v 39 Kɛ́ aa sa'ò ń tã́aↄwa ń ń nɛ́ↄ, zĩ́ bee aa gɛ̃̀ ma kpɛ́u aa a gbãlɛ̀. Yã́ pↄ́ aa kɛ̀ ma kpɛ́un we.
\p
\v 40 Baa se wì gbɛ̃́ↄ zĩ gↄ̃ɛↄ sísiinɛ zã̀zã aa mↄ́. N zu'ò, ńlɛ ń dã́, n kio kà, n n nↄamblebↄↄ dà. 
\v 41 N zↄ̃lɛ wúlɛkĩi kɛfɛnawa, pↄ́ↄ kálɛa táabũnuwa n aɛ ń ma tulaletio ń ma nísio.
\p
\v 42 Bíla pↄ́ kú aà kĩ́iↄ yã'o dↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ gbáau aa mↄ̀ↄ. Aa zã dàɛ̀ ń aà dãunao, aa fùa kɛfɛnaↄ kpàkpanɛ́. 
\v 43 Ɔ̃ ma làasookɛ̀ ma mɛ̀: Nↄɛ pↄ́ yàa gbãsĩkɛa yã́i dɛ a gbɛ̃doa mɛ́ lɛ́ si káaluakaau lↄa? 
\v 44 Ɔ̃ aa gɛ kɛ̀aànↄ lá wì gɛ kɛ ń káaluaowa. Màa aa gɛ kɛ̀ ń dↄ́ɛ'ĩideɛ beeↄ Ɔↄla ń Ɔↄlibao. 
\v 45 Gbɛ̃maaↄ yã́kpalɛkɛńnↄ, aai káaluakaa ń gbɛ̃dɛao yã́ wínɛ́ ń musu, asa aa káaluakà aa gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ.
\p
\v 46 Ma Dii Lua ma mɛ̀, to dasi mↄ lɛ́lɛimá, aai to gili gɛ̃ńgu, aai ń pↄ́ↄ naaa. 
\v 47 Aa ń pápa ń gbɛoɛ, aai ń zↄ̃ɛzↄ̃ɛ ń fɛ̃ndao. Aa ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ dɛdɛ, aai tɛsↄ̃ ń kpɛ́ↄwa. 
\v 48 Má dↄ́ɛ'ĩi midɛ ń bùsuu, kɛ́ nↄɛↄ e aaↄ laai vĩ, aasu dↄ́ɛ'ĩi kɛ láńwao. 
\v 49 Nↄɛpiↄ dↄ́ɛ'ĩi a wi ń musuɛ, aa ń duunakɛa tã́aↄ yã́ musu gbɛ'e, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii Lua.
\c 24
\s1 Yelusalɛũ lɛɛũa ń mↄ̀ oo tã́nkpakɛao
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kɛ̃okwide, a mↄ kwide gↄↄ kwide zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gↄↄɛ bee dalau, asa gbã Babɛli kía koezↄ̃̀ Yelusalɛũzi.\f + \fr 24.2 \fr*\ft 2Kia 25.1\ft*\f* 
\v 3 Yãlɛɛũ ń bui swã́yãmansaidepiↄ ǹ onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀:
\q1 À oo ditɛ, í íkau,
\q1
\v 4 í nↄ̀ↄ kau,
\q1 nↄ̀ↄ maaↄ, a gbá ń a ↄo,
\q1 í wá nísideↄ ka à pai.
\q1
\v 5 Iↄ dɛ kpàsa nↄ̀ↄ maa ũ,
\q1 í yàaka oopi zíɛ,
\q1 í disa à ma oopi guu ɛ́lɛ'ɛlɛ.
\q1
\v 6 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 waiyoo gbɛ̃dɛn wɛ̃́lɛ,
\q1 oo pↄ́ a gbãsĩ gì woloi pi!
\q1 À a nↄ̀ↄpiↄ bↄlɛu dodo píi,
\q1 kási ásu líkpa a yã́ musuo.
\q1
\v 7 Aa gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ wɛ̃́lɛpi guu,
\q1 aa ń au bↄ̀lɛ gbɛsɛɛnawa,
\q1 aai kↄ́lɛ tↄↄlɛwa aa bùsukàwào.
\q1
\v 8 Má tò aupi gↄ̃̀ gbɛsɛɛnapiwa,
\q1 kɛ́ wasu e pↄ́ káwào yã́i,
\q1 gbɛ̃́ↄ pↄ i pańzi, aai tↄsimá.
\q1
\v 9 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 Waiyoo gbɛ̃dɛn wɛ̃́lɛ!
\q1 Mapi, má yàakau zↄ̃ↄzↄ̃ↄ sↄ̃ɛ.
\q1
\v 10 À yàakau, í tɛ́ dau.
\q1 À nↄ̀ↄpi disa e a í ba,
\q1 a wápiↄ i tɛ́kũ.
\q1
\v 11 À oo giipi di tɛyↄ̃wa,
\q1 kɛ́ à mↄ̀ e wãa kũ tã́utãu,
\q1 a gbãsĩ i wolowà,
\q1 a kpɛ sia i láa.
\q1
\v 12 Oopi tò wà fùwa,
\q1 a gbãsĩ zↄ̃ↄ a gowà tɛ́ guuo.
\q1
\v 13 N gbãsĩ mɛ́ n dↄ́ɛ'ĩi ũ.
\q1 Ńyↄ̃ↄ zɛ̃ao e ma pↄ gɛ́ weeò,
\q1 asa má wɛ̀ɛlɛ mà n gbãsĩ woloma,
\q1 kási ń ye à wolomao.
\q1
\v 14 Ma Dii ma yã'ò, yã́pi lɛ́ mↄ́.
\q1 Má yã́pi kɛɛ, má gí kɛio,
\q1 má gbɛ̃e wɛgwao, má nↄ̀sɛlilɛo.
\q1 Má yã́kpalɛkɛánↄ á yãkɛawaɛ,
\q1 ma Dii Lua mámɛ má ò.
\s1 Ezekiɛli na gaa
\p
\v 15 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 16 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, má pↄ́ pↄ́ n wɛ́ blè sima kã́ndo. Ńsu búbuapɛo, ńsu ↄ́ↄlↄo, ńsu to wɛ́'i bↄmao. 
\v 17 Aaukɛ kílikili, ńsu ǹ aà gɛ ↄ́ↄlↄo. Ǹyↄ̃ n fùa ń n kyaleↄ kpaa. Ńsu pↄ́ kú n lɛ́wao. Ńsu gɛ'ↄↄlↄnaↄ blɛ bleo.
\p
\v 18 Ma yã'ò gbɛ̃́ↄnɛ kↄↄ, a oosi ↄ̃ ma na gà. Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ má yã́ pↄ́ Dii òmɛɛ kɛ̀. 
\v 19 Ɔ̃ aa ma la aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ ńlɛ kɛɛ beeↄ dɛ wá yã́ ũ yã̀? Ǹ a bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ. 
\v 20 Ɔ̃ má wèmá ma mɛ̀: Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀ 
\v 21 mà o á Isailiↄnɛ á Dii Lua mɛ̀, álɛ a kpɛ́ gbãlɛ, á zɛgikĩi pↄ́ i ĩ́anadãò, ì kɛɛ́ maa, i a bɛɛkɛpi, á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛ pↄ́ a ń tó weↄ gaga zĩ guuɛ. 
\v 22 Í kɛ lá má kɛ̀wa. Á pↄ́ kú á lɛ́wao, á gɛ'ↄↄlↄnaↄ blɛ bleo. 
\v 23 Áↄ á fùaↄ ń á kyaleↄ kpaa. Á búbuapɛo, á ↄ́ↄlↄo. Á ibaba á duuna yã́i, í aaukɛkↄ̃ɛ. 
\v 24 Máↄ dɛɛ́ seela ũ. Lá má kɛ̀ píi, ápiↄ sↄ̃ á kɛɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ Lua ũ.
\p
\v 25 Dii ɛ̀a mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gↄↄ pↄ́ ma ń zɛgikĩi sìmá, an ĩ́andãbↄ pↄ́ aaì pↄnakɛòpi, pↄ́ pↄ́ ń wɛ́ blè an pↄ́ dↄwàpi ń ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ, 
\v 26 gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ zĩ bee a mↄ n kĩ́i, i a bao kãnɛ n swã́wa. 
\v 27 Zĩ́ bee n lɛ́na a golɛ, ní yã'o ń gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀pio, n lɛ́na aↄ naalɛa lↄo. Ńyↄ̃ↄ dɛnɛ́ seela ũ, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 25
\s1 Ãnabikɛkɛa Amↄniↄ yã́ musu
\r (Zel 49.1-6, Eze 21.28-32, Amↄ 1.13-15, Sof 2.8-11)
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Amↄniↄ kĩ́i oi, ní ãnabikɛkɛ ń yã́ musu 
\v 3 ǹ mɛ: À Dii Lua yãma! Ma Dii Lua ma mɛ̀, kɛ́ wà ma kpɛ́ ↄ̃̀ↄkpà, wà Isaili bùsu kɛ̀ bɛzia ũ, mɛ́ wà Yudaↄ kũ̀kũ tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũ, lá a mɛ̀, ɛ̃hɛ̃ɛ, tàalɛ, tàalɛ, 
\v 4 a yã́i má á na gukpɛdeↄnɛ ń ↄzĩ. Aa bòokpakpa á guu, aai zwã̀akpɛↄ dↄdↄ á zãnguo, aai á libɛↄ ble, aai á vĩ mi. 
\v 5 Mí tó á mɛɛwia Laba gↄ̃ yiongoↄ kákĩi ũ, á bùsu i gↄ̃ sãdãdãkĩi ũ, íↄ dↄ̃ mámɛmaa Dii. 
\v 6 Asa ma Dii Lua ma mɛ̀, kɛ́ a ↄtaalɛ̀, a gbapã̀lɛ, a pↄnakɛ̀ Isaili bùsu yã́ musu, a yá kpã́i dↄ̀ á nↄ̀sɛ guu, 
\v 7 a yã́i má ↄtↄ̃wá, mí tó buiↄ á pↄ́ↄ sɛ́lɛ. Má á kɛ̃́ buiↄwa, mí á bùsu midɛ. Má á dɛ̃ↄnzↄ̃, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\s1 Ãnabikɛkɛa Mↄabuↄ yã́ musu
\r (Isa 15.1-16.14, 25.10-12, Zel 48.1-47, Amↄ 2.1-3, Sof 2.8-11)
\p
\v 8 Ma Dii Lua ma mɛ̀, kɛ́ Mↄabuↄ ń Seideↄ mɛ̀, gwa, Yudaↄ gↄ̃̀ lán bui píiwa, 
\v 9 a yã́i má ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú gbɛpↄlɛuↄ bĩ́ibↄlɛↄ wɛ̃wɛ̃, sɛa za ń bùsu lɛ́ wɛ̃́lɛ maaɛ beeↄwa: Bɛyɛsimↄ, Baali Mɛona ń Kiliataiũo. 
\v 10 Má ń kpá gukpɛdeↄwaɛ, aai gↄ̃ ń pↄ́ ũ ń Amↄniↄ, Amↄniↄ yã́ a dↄ gbɛ̃egu lↄo. 
\v 11 Màa má yã́kpalɛkɛ ń Mↄabuↄ, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\s1 Ãnabikɛkɛa Ɛdↄũↄ yã́ musu
\r (Isa 34.5-17, 63.1-6, Zel 49.7-22, Eze 35.1-15, Amↄ 1.11-12, Abd 1-14, Mal 1.2-5)
\p
\v 12 Ma Dii Lua ma mɛ̀, kɛ́ Ɛdↄũↄ tↄsì Yudaↄwa, tàae láasai aa kɛ̀ we. 
\v 13 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀, má ↄtↄ̃ Ɛdↄũↄwaɛ, mí gbɛ̃nazĩna ń pↄtuoↄ míↄnzↄ̃, mí tó an bùsu gↄ̃ wáiwai. Wa gaga zĩ guu sɛa za Temani e à gɛ̀ pɛ̀ Dedãwaɛ. 
\v 14 Ma gbɛ̃́ Isailiↄ tↄsimɛɛ Ɛdↄũↄwa. Aa yãkɛ Ɛdↄũↄnɛ ma pↄfɛ̃ ń ma pↄkũmao lɛ́u, Ɛdↄũↄ iↄ dↄ̃ sa kɛ́ mámɛ málɛ tↄsimá. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\s1 Ãnabikɛkɛa Filitɛ̃ↄ yã́ musu
\r (Isa 14.29-31, Zel 47.1-7, Yoɛ 3.4-5, Amↄ 1.6-8, Sof 2.4-7, Zkl 9.5-7)
\p
\v 15 Ma Dii Lua ma mɛ̀, kɛ́ Filitɛ̃ↄ sakà ń ibɛɛ ziↄgu, aa tↄsìmá maamaaɛ, 
\v 16 a yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀, má ↄtↄ̃ Filitɛ̃ↄwaɛ, mí Kɛlɛti buipiↄ míↄnzↄ̃, mí ń gbɛ̃́ kĩni pↄ́ kú ísialɛↄ midɛ. 
\v 17 Má tↄsimáɛ maamaa, mí ń wɛtã ń pↄfɛ̃o. Tó ma tↄsìmá, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 26
\s1 Ãnabikɛkɛa Tiideↄ yã́ musu
\r (Isa 23.1-18, Yoɛ 3.4-5, Amↄ 1.9-10, Zkl 9.1-4, Mat 11.21-22)
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kuɛdode mↄ gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Tiideↄ ò Yelusalɛũ yã́ musu aa mɛ̀: Ɛ̃hɛ̃ɛ, a da wíwiaɛ! Buiↄ zɛ́ wɛ̃̀wɛ̃ɛ. À gↄ̃̀ bɛzia ũ, wa kãɛ sa. 
\v 3 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀, má fɛlɛnnↄɛ Tii, má tó buiↄ mↄ lɛ́lɛlɛlɛma lán ísia ikooaↄwa. 
\v 4 Aa Tii bĩ́i dúuzↄ̃, aai a gugwakĩi lɛsĩↄ gboo, mí a bùsuti waaɛ, i gↄ̃ gbɛsɛɛna ũ. 
\v 5 I gↄ̃ táalufãlɛkĩi ũ ísia guu, asa ma Dii Lua mámɛ má ò. Buiↄ wɛ̃́lɛpi pↄ́ↄ sɛ́lɛ, 
\v 6 wi a zↄ̃ɛwiadeↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 7 Asa ma Dii Lua ma mɛ̀, má tó Babɛli kí Nɛbukanɛza bↄ gugbãntoo oi, kíaↄ kíapi i mↄ lɛ́lɛ Tiiwa ń sↄ̃́ↄ ń zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃deↄ ń zĩgↄ̃ↄ dasidasi. 
\v 8 A n zↄ̃ɛwiadeↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, i gbà lɛsĩↄ da lianzi, i bùsu kálɛ bĩ́i saɛ, i a sɛ̀ngbaoↄ aɛ kpálɛma. 
\v 9 A n bĩ́i gbɛ̃gbɛ̃ ń a bĩ́igboobↄo, i n gugwakĩi lɛsĩↄ gboo ń a mↄoↄ. 
\v 10 Aà sↄ̃́ↄ dasi gɛ̃agɛ̃̀, an luutɛ̃ i kunla. N bĩ́iↄ deedee sↄ̃deↄ ń zugoↄ ń sↄ̃́goↄ kↄ̃fĩ yã́i, i gɛ̃ n bĩ́ibↄlɛu lá wì gɛ̃ wɛ̃́lɛ pↄ́ wà a bĩ́i gbòouwa. 
\v 11 Aà sↄ̃́ↄ ↄ̃zↄ̃ n zɛaↄu, i n gbɛ̃́ↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, n gbɛ̀pɛlɛ gbãaↄ i kwɛ́. 
\v 12 Aa n àizɛɛↄ naaa, aa n pↄ́ↄ sɛ́lɛ. Aai n bĩ́iↄ gboo, aai n pↄeã kpɛ́ↄ dúuzↄ̃, aai n gbɛↄ ń n líↄ ń n bùsutio zu ísiau. 
\v 13 Má lɛsia midɛ n guu, wa mↄↄna'ↄ ma n guu lↄo.\f + \fr 26.13 \fr*\ft Zia 18.22\ft*\f* 
\v 14 Má n kɛ gbɛsɛɛna ũɛ, ní gↄ̃ táalufãlɛkĩi ũ. Wa ɛa n kálɛ bau lↄo, asa ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 15 Ma Dii Lua má ò Tii yã́ musu, tó ísialɛdeↄ n kwɛa kↄ̃fĩ mà, mɛ́ aa gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩaↄ aaukɛa mà, wàlɛ gbɛ̃́ↄ dɛdɛ n guu, aa kpakpanaga. 
\v 16 Ísialɛ bùsu kíaↄ pila ń gĩ́nawa, aai ń gomusuↄ wolo, aai ń ula wɛ̃̀sãdeↄ bↄ. Zↄ̃lɛa tↄↄlɛ vĩa a ń kṹ, n yã́ i dimá, aaiↄ lualua láasai. 
\v 17 Aa wɛ̃nalɛ si n yã́ musu aa mɛnɛ:
\q1 Wɛ̃́lɛ tↄde pↄ́ ígbɛ̃ↄ kuu,
\q1 n kaalɛɛ fá!
\q1 Mpi ń n gbɛ̃́ↄ gbãa vĩ yãa ísiaa,
\q1 ń tò vĩa ísialɛdeↄ kũ̀ ḿpii.
\q1
\v 18 N gbooa tò aa lùalua ń vĩao,
\q1 gili gɛ̃̀ ísia gũgũnadeↄgu n kwɛgↄↄ.
\m
\v 19 Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó má tò n gↄ̃ bɛzia ũ, wɛ̃́lɛ pↄ́ wa kuu lↄo ũ, tó má tò ísia dànla mɛ́ í zↄ̃ↄpi kũ̀aama, 
\v 20 má n kpa gbɛ̃́ káauↄ kĩ́i ń gbɛ̃́ pↄ́ aa sì bɛdauↄ. Má tó ǹyↄ̃ ku tↄↄlɛ nↄnau we ń gbɛ̃́ pↄ́ sì bɛdauↄ bɛzia pↄ́ a vuo ũ. Ńyↄ̃ su n kúkĩi dṹniau la lↄo. 
\v 21 Má tó ǹ midɛ vãiɛ, ńyↄ̃ↄ ku lↄo. Wa n wɛɛlɛ, kási wa n e lↄo. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 27
\s1 Wɛ̃nakɛa Tiiɛ
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛ̃nalɛ da ń Tii pↄ́ kú ísiabuakĩi 
\v 3 ì laata ń bui dasi pↄ́ an bùsu ku ísialɛↄ ǹ mɛ:
\q1 Ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 Tii, ni mɛ n kɛfɛnkɛ bↄ̀lɛi.
\q1
\v 4 Ń dɛ lán gówa ísia guo,
\q1 n kalɛnaↄ tò n kɛfɛnkɛ bↄ̀lɛi.
\q1
\v 5 N líↄá Senii gbɛ̀ pɛ̃liↄnɛ,
\q1 mɛ́ n lipɛlɛá Libã sɛdɛ líɛ.
\q1
\v 6 Wà n gólibↄↄ ã̀ ń Basana gbɛ̃́nɛliↄɛ,
\q1 wà n lipɛpɛɛↄ kɛ̀ ń Sipi bùsu sɛ̃́ lí pↄ́ wà wesa swaa dàdauↄɛ.
\q1
\v 7 N zwãaá Egipi pↄ́lɛ wɛ̃̀sãdeɛ,
\q1 a dɛ n dàlapoo ũ.
\q1 N zwã̀akpɛ zwãaá zwã̀a búuna
\q1 ń zwã̀a gàalulade pↄ́ bↄ̀ Ɛlisa bùsuuↄnɛ.
\q1
\v 8 Sidↄ̃deↄ ń Aavadideↄ mɛ́ n gobↄnaↄ ũ,
\q1 nzĩa gbɛ̃́ gↄ̃ideↄ mɛ́ n ígbɛ̃ↄ ũ.
\q1
\v 9 Gebali gↄ̃ide zↄ̃ↄↄ ku n guu
\q1 n gufootatanaↄ ũ.
\q1 Ísia góↄ ń ń ígbɛ̃ↄ ku n saɛ,
\q1 álɛ laata sãnu.
\q1
\v 10 Pɛɛsiↄ ń Ludiↄ ń Libiiↄ
\q1 ku n zĩgↄ̃ↄ guu nɛgↄ̃naↄ ũ.
\q1 Aa ń sɛ̀ngbaoↄ ń ń mↄ̀ fùaↄ lòolooma,
\q1 aa tò n kɛfɛũ kũ̀.
\q1
\v 11 Aavadi zĩgↄ̃ↄ kálɛa n bĩ́iↄwa aa lìai,
\q1 Gamadadeↄ ku n gugwakĩi lɛsĩↄ guu.
\q1 Aa ń sɛ̀ngbaoↄ lòoloo n bĩ́iↄwa
\q1 aa tò n kɛfɛnkɛ bↄ̀lɛi.
\b
\p
\v 12 Taasisideↄ laatànnↄ sãnu n àizɛɛ dasiↄ yã́i. Aa fĩabònɛ ń ã́nusuo ń mↄsio ń mↄpuo ń bɛↄmao. 
\v 13 Gɛlɛkiↄ ń Tubaliↄ ń Mɛsɛkiↄ laatànnↄ sãnu, aa fĩabònɛ ń zↄↄ ń mↄgotɛ̃ pↄ́ↄ. 
\v 14 Tↄgaamaↄ fĩabònɛ ń sↄ̃́ zĩkɛnaↄ ń sↄ̃́ zĩ̀kanaↄ ń sↄ̃baonaↄ. 
\v 15 Lodedeↄ laatànnↄ sãnu, bùsu dasideↄ mɛ́ n laalunaↄ ũ, aa wesa swaa ń mↄa lío kpàma. 
\v 16 Siliↄ laatànnↄ sãnu n pↄ́ dasiↄ yã́i, aa fĩabònɛ ń tiikↄazio ń zwã̀a gàaluladeo ń zwã̀a wɛ̃̀sãdeo ń bàabaao ń òsoo ń lubiio. 
\v 17 Yudaↄ ń Isailiↄ laatànnↄ sãnu, aa fĩabònɛ ń pↄ́wɛnao ń zↄ́o ń nísio ń lí'ↄo. 
\v 18 Damasideↄ laatànnↄ sãnu ń Ɛlɛbↄ̃ vɛ̃ɛo ń Zahaa sãkão n pↄ́ dasiↄ ń n àizɛɛↄ yã́i. 
\v 19 Dã buiↄ ń Gɛlɛki pↄ́ kú Uzaliↄ n laa lù ń mↄ̀ pↄ́ wa kàsoo ń kasia gĩnanao ń kanɛ lí feeo. 
\v 20 Dedãↄ laatànnↄ sãnu ń gaaĩ zwãaↄ. 
\v 21 Laalubuↄ ń Kedaa kíaↄ laatànnↄ sãnu ń sãnɛbↄlↄↄ ń sãsakaoↄ ń bleↄ. 
\v 22 Seba ń Laama laatanaↄ fĩabònɛ ń pↄ́ gĩnana maaↄ píi ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ píi ń vuao. 
\v 23 Halanadeↄ ń Kanɛdeↄ ń Edɛnideↄ ń Seba laatanaↄ laatànnↄ sãnu ń Asiliↄ ń Kilimadadeↄ. 
\v 24 Aa pↄkasa maaↄ ń ulada búunaↄ ń zwãa pↄ́ wà bà kɛ̃̀wàↄ ń pↄ́ wɛ̃̀sãde pↄ́ wì kpálɛ kpɛ́uↄ ń bà gbãaↄ yíama n ɛlɛu.
\q1
\v 25 Taasisi gó'ilɛnaↄ n laaↄ sɛa,
\q1 ń kãa, n tↄbↄ̀ ísia guo maamaa.
\q1
\v 26 Gobↄnaↄ gɛnnↄ ikooa lɛsĩↄ kĩ́i,
\q1 gukpɛ ĩ́ana i n wíwi ísia guoguo.
\q1
\v 27 N àizɛɛↄ ń n laaↄ ń n pↄ́ↄ píi
\q1 kpálɛ ísia guoguo n ↄ̃̀ↄkpagↄↄ
\q1 ń n bↄnaↄ ń n ígbɛ̃ↄ
\q1 ń n gufootatanaↄ ń n laatanaↄ
\q1 ń n zĩgↄ̃ↄ ń dasi pↄ́ kú n guuↄ.
\q1
\v 28 Gↄ̃sↄ̃ a lualua ígbɛ̃piↄ wii yã́i.
\q1
\v 29 Gobↄnaↄ bↄlɛ ń góↄ guu ḿpii,
\q1 gofĩnaↄ ń ígbɛ̃ↄ píi aaↄ zɛa gↄ̃sↄ̃lɛ.
\q1
\v 30 Aa wiilɛ n yã́ musu,
\q1 aai búbuapɛ wɛ̃nannↄ.
\q1 Aa bùsu zu ń mia,
\q1 aai gbeembo túfu guu.
\q1
\v 31 Aa ń migbaa lɛ́ n yã́i,
\q1 aai zwã̀nkasaↄ da.
\q1 Aa n ↄ́ↄlↄ ń pↄsiao
\q1 ń búbua pãsĩo.
\q1
\v 32 Aa wɛ̃nalɛ sinɛ ń ↄↄlↄo,
\q1 aa wɛ̃nakɛnɛ aa mɛ:
\q1 Tii, wɛ̃́lɛe muaannↄo,
\q1 ↄ̃ n kɛ kyↄ̃́ ísia guoguoa?
\q1
\v 33 Kɛ́ n laa yíaaↄ dàzɛu ísiaa,
\q1 bui daside kã̀ n àizɛɛ zↄ̃ↄ yã́i.
\q1 N pↄ́ↄ tò dṹnia kíaↄ kɛ̀ ↄdeↄ ũ.\f + \fr 27.33 \fr*\ft Zia 18.19\ft*\f*
\q1
\v 34 Ísia n wiwi sa, n sↄ̃ↄlɛ ísiu,
\q1 n pↄ́ↄ ń n gbɛ̃́ↄ kpàlɛnnↄ ḿpii.
\q1
\v 35 N yã́ dì ísialɛdeↄwa,
\q1 ↄ̃ an kã́ sĩ̀, an oa ↄ̃̀ↄkpà.
\q1
\v 36 Buiↄ laatanaↄ lɛ́ lɛsuikɛkɛma,
\q1 n kaalɛa vãi, ńyↄ̃ↄ ku bau lↄo.
\c 28
\s1 Ãnabikɛkɛa Tii kía yã́ musu
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, o Tii kíaɛ
\q1 ma Dii Lua ma mɛ̀:
\q1 Kɛ́ n nzĩa sɛ̀ lɛsĩ yã́i,
\q1 ni mɛ n kamawa,\f + \fr 28.2 \fr*\ft Isa 14.13, 2Tɛs 2.4\ft*\f*
\q1 ń zↄ̃lɛa ma kpalabaawa ísia guo.
\q1 Gbɛ̃nazĩnan n ũ, Lua no,
\q1 baa tó ńlɛ e n ↄ̃nↄ kàmawa.
\q1
\v 3 N ↄ̃nↄ kà Daniɛliwaa?
\q1 Asiiyãe ulɛanɛoa?
\q1
\v 4 N àizɛɛ kã̀aanzi n ↄ̃nↄ ń n wɛzɛ̃o yã́i,
\q1 n vua ń ã́nusuo nↄ̀nↄaa n làasiu.
\q1
\v 5 N tágɛa ↄ̃nↄ zↄ̃ↄ yã́i n àizɛɛ kã̀fĩi
\q1 ↄ̃ n nzĩa sɛ̀ lɛsĩ àizɛɛpi yã́i.
\q1
\v 6 A yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 lá ńlɛ e n ↄ̃nↄ kàmawaɛ,
\q1
\v 7 a yã́i má tó bui zĩ̀loↄ lɛ́lɛma,
\q1 bui pↄ́ aali gbɛ̃́ wɛ̃nagwaoↄ.
\q1 Aa fɛ̃nda wo n kɛfɛnkɛ ń n ↄ̃nↄozi,
\q1 aa n gawi pípia ↄ̃̀ↄkpanɛ.
\q1
\v 8 Aa n kpa bɛdau,
\q1 n gaa aↄ pãsĩ ísia guo.
\q1
\v 9 Ńyↄ̃ e o gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ n dɛↄ wáa n kamawae?
\q1 Gbɛ̃nazĩnan n ũ gbɛ̃́piↄnɛ, Lua no.
\q1
\v 10 Gyafↄↄde gaa ńyↄ̃ ga a ũ bui zĩ̀loↄ ↄzĩ,
\q1 asa ma yã'ò.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\b
\m
\v 11 Dii yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛa à mɛ̀: 
\v 12 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛ̃nalɛɛ bee da ń Tii kíao, ní mɛɛ̀ ma Dii Lua ma mɛ̀:
\q1 Gbɛ̃́ wásawasa sãasain n ũ,
\q1 n ↄ̃nↄ pɛ̀ɛma, n kɛfɛnkɛ lɛ́so.
\q1
\v 13 Ń kú ma swalu guu Edɛni,\f + \fr 28.13 \fr*\ft Daa 2.8\ft*\f*
\q1 gbɛ̀ bɛɛɛde píi dɛ n pↄnanzi ũ:
\q1 Lubii, topaza, ɛmɛlodi,
\q1 kisoliti, onisi, diamaa,
\q1 safii, tiikↄazi ń yasepeo.
\q1 Vua wà gbɛ̀ bɛɛɛdepiↄ kũ̀kũò zãblebↄↄ ũ.
\q1 Gↄↄ doũ zĩ wà n kɛ ń pↄ́piↄ.
\q1
\v 14 Ń dɛ malaika gã̀sĩade pↄ́ má dìlɛ àↄ ku ma kúkĩi ũ.
\q1 Ń kú ma gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ a kua adoa musu,
\q1 n táa'ò gbɛ̀ bɛɛɛde tɛkɛaↄ guu.\f + \fr 28.14 \fr*\ft Zia 21.19-21\ft*\f*
\q1
\v 15 Zaa wà n kɛ ń tàae vĩ n yãkɛauo,
\q1 e gↄↄ pↄ́ wà dↄ̀ↄsaikɛ èma.
\q1
\v 16 N tágɛa zã̀zã guu pãsĩ pɛ̀ɛma,
\q1 n duunakɛ̀, ↄ̃ ma a gbɛ̀sĩsĩ zↄ̃̀nɛ.
\q1 Malaika gã̀sĩade pↄ́ kú ma kúkĩia,\f + \fr 28.16 \fr*\ft Daa 3.24\ft*\f*
\q1 ma n ya n bↄ gbɛ̀ bɛɛɛde tɛkɛaↄu.
\q1
\v 17 N nzĩa sɛ̀ lɛsĩ n kɛfɛnkɛ yã́i,
\q1 n ↄ̃nↄ kɛ̀ búi, ↄ̃ ma n zu dṹniau,\f + \fr 28.17 \fr*\ft Isa 14.12, Zia 12.9\ft*\f*
\q1 ma n kɛ pↄgwagwaa ũ kíaↄ aɛ.
\q1
\v 18 N duun dasiↄ ń n tágɛa dↄ̀ↄsaiↄ yã́i
\q1 n gbãsĩsaikɛ ↄ̃̀ↄkpà,
\q1 ↄ̃ má tò tɛ́ bↄ̀ n guu, à kũ̀ma,
\q1 ↄ̃ n gↄ̃ túfu ũ tↄↄlɛ
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ n gwaↄ aɛ.
\q1
\v 19 Yã́pi dì bui pↄ́ n dↄ̃ↄwa píi,
\q1 n kaalɛa vãi, ńyↄ̃ↄ ku bau lↄo.
\s1 Ãnabikɛkɛa Sidↄ̃ yã́ musu
\r (Yoɛ 4.4-8, Zkl 9.1-2, Mat 11.21-22)
\p
\v 20 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 21 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Sidↄ̃ oi, ní ãnabikɛkɛ a yã́ musu 
\v 22 ǹ mɛ ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 má fɛlɛ ń Sidↄ̃o saɛ,
\q1 wi ma kpɛla aà yã́i.
\q1 Tó ma yã́kpalɛkɛ̀aànↄ,
\q1 mɛ́ ma tↄbↄ̀ aà yã́ musu,
\q1 wi dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1
\v 23 Má gagyã zĩwàɛ,
\q1 au i bàalɛ aà zɛaↄu.
\q1 Wa liaaàzi, wi zĩkaaànↄ,
\q1 gbɛ̃́ↄ i kwɛ aà guu gɛↄ ũ,
\q1 aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\b
\m
\v 24 Bui pↄ́ liaa Isailiↄzi, aaì sakańgupiↄ aaↄ dɛnɛ́ lɛ pↄ́ ì ń zↄ̃ à ń wãwã ũ lↄo, wiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii Lua.
\p
\v 25 Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó ma Isailiↄ bↄ̀lɛ bùsu pↄ́ aa fãaaaↄ guu ma ń kãaa, mɛ́ ma tↄbↄ̀ ń yã́ musu buiↄ wáa, aaↄ ku bùsu pↄ́ má kpà ma zↄ̀blena Yakↄbuwau. 
\v 26 Tó ma yã́kpalɛkɛ̀ ń bui pↄ́ liaańzi aa sakàńgupiↄ, Isailiↄ iↄ ku bùsupi guu dↄdↄa, aai kpɛdↄdↄu, aai vɛ̃ɛbuↄ kɛu, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii ń Lua.
\c 29
\s1 Ãnabikɛkɛa Egipiↄ yã́ musu
\r (Isa 19.1-25, Zel 46.2-26)
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kwide, a mↄ kwide gↄↄ kuɛplade zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄwa, ní ãnabikɛkɛ aà yã́ musu ń Egipi bùsuo. 
\v 3 Oɛ̀ ǹ mɛ ma Dii Lua ma mɛ̀:
\q1 Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ, má fɛlɛnnↄ,
\q1 n kwãsa pↄ́ ń wúlɛa Niili ↄnaↄ guu,
\q1 ni mɛ Niiliá n pↄ́ɛ,
\q1 ḿmɛ n n pↄ́ kɛ̀ nzĩawa.
\q1
\v 4 Má kokoaↄ kanɛ n gbàou,
\q1 mí tó n swa kpↄↄ mↄ kpa n tɛɛↄwa.
\q1 Má n gálɛ mà n bↄ n swa'ↄnapiↄu
\q1 ń n swa kpↄ pↄ́ kpà n tɛɛↄwaↄ sãnu,
\q1
\v 5 mí n to gbáau,
\q1 mpi ń n swa kpↄpiↄ píi.
\q1 N gɛ̀ a gↄ̃ wúlɛ sĩ̀sĩa,
\q1 gbɛ̃e a n wáↄ kãaa à sɛ́lɛo.
\q1 Má n kpa wàiↄ ń bãↄwa ń pↄblea ũɛ,
\q1
\v 6 Egipiↄ i dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1 N gↄ̃ Isailiↄnɛ fee lípana ũ yãa.\f + \fr 29.6 \fr*\ft Isa 36.6\ft*\f*
\q1
\v 7 Kɛ́ aa gbãa'èma aa n kũ,
\q1 n wiwi ń ↄu, ↄ̃ an gãu gbòo.
\q1 Kɛ́ aa sↄ̃kpàlɛnzi, n ɛ'ɛ,
\q1 ↄ̃ an wó bↄ̀ↄũ.
\q1
\v 8 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 má tó wà mↄ́ zĩkainnↄ,
\q1 mí n gbɛ̃́ↄ ń n pↄtuoↄ míↄnzↄ̃.
\q1
\v 9 Egipi a gↄ̃ bɛzia gii ũɛ,
\q1 a gbɛ̃́ↄ iↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1 Kɛ́ n mɛ̀ Niiliá n pↄ́ɛ, ḿmɛ ń kɛ̀,
\q1
\v 10 a yã́i tò má fɛlɛnnↄ ń n swaↄ.
\q1 Má tó Egipi bùsu gↄ̃ da wàuu
\q1 bɛzia gii ũ za Midoli ń Asuão
\q1 e à gɛ pɛ Etiopi bùsu zↄ̃lɛwa.
\q1
\v 11 Gbɛ̃nazĩna ge pↄtuo gbɛ a pɛ́lɛ weo,
\q1 pↄe a pãao,
\q1 gbɛ̃e aↄ ku weo e wɛ̃̀ bla.
\q1
\v 12 Má tó Egipi bùsu gↄ̃ bɛzia ũ
\q1 dɛ bùsu pↄ́ ↄ̃̀ↄkpà yãaↄla,
\q1 a wɛ̃́lɛↄ i gↄ̃ bɛziaↄ ũ
\q1 dɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ wà ń dúuzↄ̃̀ yãaↄla.
\q1 Má Egipiↄ fãaa buiↄ guuɛ,
\q1 má ń fã́ndaiada bùsu ń bùsuoɛ,
\q1 an wɛ̃́lɛↄ i gↄ̃ bɛziaↄ ũ e wɛ̃̀ bla.
\m
\v 13 Ń beeo ma Dii Lua ma mɛ̀, wɛ̃̀ blapi gbɛa má Egipiↄ bↄlɛ bui pↄ́ aa fãaauↄ guuɛ, mí ń kãaa, 
\v 14 mí suńnↄ ń buibↄkĩi Egipi bùsu gɛↄmidↄkĩi oi. Wekĩi an kpala a gↄ̃u kpɛɛ, 
\v 15 a gↄ̃ kpɛɛ dɛ kpala píia, aa e ńzĩa sɛ lɛsĩ dɛ buiↄla lↄo. Má ń laoɛ, aa e kible buiↄwa lↄo. 
\v 16 Aaↄ dɛ Isailiↄ gbãa'ekĩi ũ lↄo, Isailiↄ i dↄ̃ sa ń zɛa ń Egipiↄá duunaɛ, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii Lua.
\b
\p
\v 17 Wá zↄblea wɛ̃̀ baasↄo ń plaode guu, a mↄ sɛ̃́ia gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 18 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Babɛli kí Nɛbukanɛza ń a zĩgↄ̃ↄ zĩ̀ gbãa kà ń Tiideↄ. Ɔ̃ aso ń baade mikã ń ń gãuo wòlo, aàpi ń a zĩgↄ̃piↄ aai ài'e zĩ pↄ́ aa kà ń Tiideↄ yã́ musuo. 
\v 19 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, má Egipi na Babɛli kí Nɛbukanɛzaɛ a ↄzĩɛ, i Egipipi àizɛɛↄ naaa, i a pↄ́ↄ sɛ́lɛ a zĩgↄ̃piↄnɛ ń asea ũ. 
\v 20 Ma Egipi kpàwà kↄai pↄ́ a kɛ̀ asea ũɛ, asa mámɛ aa zĩpi kàmɛɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 21 Gↄↄ bee má Isailiↄ gba gbãa, mí n gba lɛ́ ǹ yã'o ń guu, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 30
\s1 Wɛ̃nakɛa Egipiↄnɛ
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ ǹ mɛ
\q1 ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 wiipɛ ǹ mɛ, agya! A gↄↄ kà!
\q1
\v 3 Asa gↄↄpi kà kãi,
\q1 Dii gↄↄpi kãikũ̀.
\q1 Guduuduu gↄↄɛ!
\q1 Buiↄ yã'egↄↄɛ!
\q1
\v 4 Wa mↄ lɛ́lɛ Egipiↄwa ń fɛ̃ndao,
\q1 sↄ̃ i kɛ̃ Etiopiↄgu.
\q1 Tó wà gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ Egipi,
\q1 wa aà àizɛɛↄ sɛ́lɛ,
\q1 wi aà gbãa'ekĩi gboo.
\q1
\v 5 Etiopiↄ ń Putiↄ gagańnↄ sãnu zĩu
\q1 ń Ludiↄ ń Laalubuↄ píi ń Libiiↄ
\q1 ń bùsude pↄ́ aa lɛdoũkɛ̀ńnↄↄ.
\q1
\v 6 Ma Dii ma mɛ̀
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ ì Egipi gba gbãaↄ lɛ́lɛ,
\q1 gbãa pↄ́ Egipiↄ ì ĩ́anadãò kↄ a ɛ́.
\q1 Wa gaga zĩ guu za Midoli e Asuã,
\q1 ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 7 An bùsuↄ gↄ̃ bɛzia ũ dɛ bùsu píia,
\q1 an wɛ̃́lɛ ↄ̃̀ↄkpaa aↄ dɛ wɛ̃́lɛ píia.
\q1
\v 8 Tó ma tɛsↄ̃̀ Egipiwa,
\q1 an dↄnlɛdeↄ kɛ kɛ́lɛkɛlɛ ḿpiiɛ,
\q1 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1
\v 9 Gↄↄ bee má zĩnaↄ gbaɛ ń gó'ilɛnaↄ,
\q1 aai gili gɛ̃ Etiopi pↄ́ kálɛa dↄdↄaↄgu.
\q1 Sↄ̃ a kɛ̃́ńgu Egipi yã'egↄↄ.
\q1 Gↄↄpi lɛ́ mↄɛ fá!
\q1
\v 10 Ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 má tó Babɛli kí Nɛbukanɛza
\q1 Egipi zĩgↄ̃ dasiↄ míↄnzↄ̃.
\q1
\v 11 Má mↄaànↄ ń aà zĩgↄ̃ↄ,
\q1 bui pãsĩpiↄ i Egipi dúuzↄ̃.
\q1 Aa ń fɛ̃ndaↄ wo Egipiↄzi,
\q1 aai to bùsu pa ń gɛↄ.
\q1
\v 12 Má tó a swaↄ í ba,
\q1 mí bùsupi na gbɛ̃vãipiↄnɛ ń ↄzĩ.
\q1 Má tó bui zĩ̀loↄ bùsupi ↄ̃̀ↄkpa
\q1 ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\b
\q1
\v 13 Ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 má tã́aↄ midɛ,
\q1 mí Mɛfisi dii pãpiↄ míↄnzↄ̃.
\q1 Kíae aↄ ku Egipi lↄo,
\q1 má tó vĩa Egipiↄ kũ ḿpiiɛ.
\q1
\v 14 Má tó Egipi gɛↄmidↄkĩi oi gↄ̃ bɛzia ũɛ,
\q1 mí tɛsↄ̃ Zoãwa,
\q1 mí yã́kpalɛkɛ ń Tɛbɛsio.
\q1
\v 15 Má pↄkũmabↄbↄ
\q1 Egipi wɛ̃́lɛ bĩ́ide Pelusiwa,
\q1 mí Tɛbɛsi gbɛ̃́ dasipiↄ tↄ̀lↄzↄ̃.
\q1
\v 16 Má tɛsↄ̃ Egipiwa,
\q1 Pelusi i luukpa,
\q1 wi Tɛbɛsi bĩ́i gboo,
\q1 Mɛfisi i loo fãanɛ.
\q1
\v 17 Ɛliↄpↄli ń Bubasio ɛ̀waasoↄ gaga zĩ guuɛ,
\q1 wi tá ń wɛ̃́lɛpideↄ zĩ̀zↄↄ ũ.
\q1
\v 18 Tó ma Egipiↄ zuu bↄlɛ gbɛ̃́ↄnɛ,
\q1 má ń gbãa pↄ́ aaì ĩ́anadãò kↄ'ɛ.
\q1 Gu a si Tapanɛsi fãanɛ,
\q1 lou guduuduu i daa,
\q1 wi a zↄ̃ɛwiadeↄ kṹkũ zĩ̀zↄↄ ũ,
\q1 wi táńnↄ.
\q1
\v 19 Màa má yã́kpalɛkɛ ń Egipiↄ,
\q1 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\b
\m
\v 20 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kuɛdode, a mↄ sɛ̃́ia gↄↄ soplade zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀:
\q1
\v 21 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ gã̀sĩ ɛ̀,
\q1 ↄ̃ wi dↄ à gbã̀gbão,
\q1 wi zwãa yewà à gbãakũ̀,
\q1 kɛ́ à e fɛ̃nda kũo.
\q1
\v 22 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 má ɛa fɛlɛ ń Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄoɛ,
\q1 mí aà gã̀sĩ ɛ́'ɛ pla píi,
\q1 a gbãa ń a gyãeo,
\q1 fɛ̃nda i piliwà à lɛ́lɛ.
\q1
\v 23 Má Egipiↄ fãaa buiↄ guu,
\q1 mí ń fã́ndaiada bùsu ń bùsuo.
\q1
\v 24 Má Babɛli kía gba gbãa,
\q1 mí a fɛ̃nda naɛ̀ a ↄzĩ,
\q1 mí Falaↄ̃ↄ gã̀sĩ ɛ́'ɛ,
\q1 i oi'oikɛ Babɛli kíapi aɛ
\q1 lán gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gawa.
\q1
\v 25 Ma Babɛli kía gba gbãa,
\q1 Falaↄ̃ↄ ↄ i gↄ̃ dↄ̀lↄlↄ.
\q1 Tó ma a fɛ̃nda nà Babɛli kíaɛ a ↄzĩ,
\q1 mɛ́ a sɛ dↄ Egipiↄ bùsua,
\q1 aaↄ dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1
\v 26 Má Egipiↄ fãaa buiↄ guu,
\q1 mí ń fã́ndaiada bùsu ń bùsuo,
\q1 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 31
\s1 Egipi lɛɛũa ń sɛdɛ lío
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kuɛdode, a mↄ àaↄ̃de gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, o Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄɛ ń a zĩgↄ̃ dasiↄ ǹ mɛ:
\q1 Démɛ muaannↄ zↄ̃ↄkɛ yã́ musui?
\q1
\v 3 Wà n lɛɛũ ń Libã bùsu sɛdɛ lío.
\q1 A gↄ̃na kɛfɛũ, ì ue kɛ líkpɛu.
\q1 À gbã̀ lɛsĩlɛsĩ,
\q1 a misona zↄ̃̀ luawa.
\q1
\v 4 Mↄ̀sɛ mɛ́ tò à gbã̀akũ̀,
\q1 í pↄ́ kú tↄↄlɛu mɛ́ tò à gbã̀.
\q1 Ípi liaa a zĩ́naↄi,
\q1 ípi kĩni iↄ ta sɛ̃̀a lí pãleↄ kĩ́iɛ.
\q1
\v 5 A yã́i a gbã̀a dɛi lí kĩniↄla,
\q1 a gↄ̃ndaↄ dasikũ̀,
\q1 mɛ́ a ↄnɛↄ gbã̀akũ̀,
\q1 à kɛ̀ yɛ̀lɛlɛ í zↄ̃ↄpi yã́i.
\q1
\v 6 Bã bui píi mↄ̀ sakpɛdà a láu,
\q1 sɛ̃̀anↄbↄ bui píi mↄ̀ nɛ́ dà a gbáu,
\q1 mɛ́ bui pↄ́ aa dasiↄ ku a uei ḿpii.
\q1
\v 7 A zↄ̃ↄkɛ kɛfɛũ a gↄ̃n gbã̀aↄ yã́i,
\q1 asa a zĩ́naↄ í zↄ̃ↄ lèɛ.
\q1
\v 8 Ma lu Edɛni sɛdɛ líe i kawào,
\q1 pɛ̃ligↄ̃nae i ka a gↄ̃nawao,
\q1 kpakpaa lí gↄ̃nda gèele sáa no.
\q1 Ma lu líe kɛfɛũ laaàwao.
\q1
\v 9 Má tò a kɛfɛũ ń gↄ̃na dasiↄ,
\q1 ma lu Edɛni lí píi aà gwea nidɛ̀.
\b
\p
\v 10 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀, lá à gbã̀akũ̀ lɛsĩlɛsĩ, mɛ́ a misona zↄ̃̀ luawa, ↄ̃ à azĩa sɛ̀ lɛsĩ a gbã̀a yã́i. 
\v 11 Bee yã́i ma aà nà buiↄ swanaɛ a ↄzĩ, ↄ̃ a kɛ̀ɛ̀ aà vãikɛawa. Ma giaàzi, 
\v 12 ↄ̃ bui zĩ̀lo pãsĩpiↄ aà zↄ̃̀, aa aà tò gbɛ̀sĩsĩↄ musu we. A gↄ̃naↄ lɛ̀lɛ guzulɛↄu píi, a ↄnɛↄ wìwi bùsu swadↄↄu píi. Ɔ̃ dṹnia bui píi bↄ̀lɛ aà uei, aa aà tò we. 
\v 13 Bã bui píi mↄ̀ pɛ̀pɛ a gɛwa, sɛ̃̀anↄbↄ bui píi mↄ̀ kìlimpa a gↄ̃naↄwa. 
\v 14 Ayãmɛto lí pↄ́ kú í saɛe a gbã̀akũ lɛsĩlɛsĩ màa lↄo, a misona a zↄ̃ luawa lↄo. Lí i'enae gbã̀a a ka màa lↄo, asa ampii a ga lán gbɛ̃nazĩnawaɛ, aai ta ɛ̀ zòolou tↄↄlɛ nↄnau.
\p
\v 15 Ma Dii Lua ma mɛ̀, gↄↄ pↄ́ à tà bɛdau, má tò í pↄ́ kú tↄↄlɛu wɛ̃nakɛ̀ɛ̀, má tò a íↄ zↄ̃̀ɛ, í zↄ̃ↄpi gↄ̃̀ kálɛa gudoũ. Má tò gusia kùlɛ Libã bùsuwa, ↄ̃ sɛ̃̀a líↄ lá wòlo píi. 
\v 16 Kɛ́ ma aà zù bɛdau ń gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ tá ɛ̀ zòolou weↄ, aà lɛ́lɛa kↄ̃fĩ buiↄ lùalua, ↄ̃ Edɛni líↄ nↄ̀sɛ nìni tↄↄlɛ nↄnau we, Libã lí maa kɛfɛna í'enapiↄ. 
\v 17 Bui pↄ́ lɛdoũkɛ̀aànↄ aa ku aà ueipiↄ sↄ̃, buipiↄ sìaànↄ bɛdau, aa tà gbɛ̃́ pↄ́ gàga zĩ guuↄ kĩ́i.
\p
\v 18 N bɛɛɛ ń n zↄ̃ↄkɛo yã́ musu Edɛni lí kpele mɛ́ kànwai? Ń beeo wa n zu tↄↄlɛ nↄnau Edɛni lípiↄ kĩ́iɛ. Ńyↄ̃ↄ ku we ń gyafↄↄdeↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ gàga zĩ guuↄ. Falaↄ̃ↄ ń a gbɛ̃́ↄ yã́n we ḿpii. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 32
\s1 Wɛ̃nakɛa Falaↄ̃ↄɛ
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kuɛplade, a mↄ kuɛplade gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛ̃nalɛ si Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ yã́ musu ǹ oɛ̀:
\q1 Ni kɛ lán nↄ̀ↄmusuwa buiↄ guu,
\q1 ń dɛ lán kwãsawa íↄ guuɛ.
\q1 Ni kↄ̃dɛ n swaↄ guu,
\q1 ni a í ya ń n gbáↄ, ní ↄ̃zↄ̃wà.
\q1
\v 3 Ma Dii Lua ma mɛ̀
\q1 zĩgↄ̃ dasiↄ kãaa, mí a bai kpanɛ,
\q1 aai n ga n bↄ ma táalu guu.
\q1
\v 4 Mí n zu sɛ̃u mà n to tↄↄlɛ we,
\q1 bãↄ i mↄ pɛpɛma ḿpii,
\q1 sɛ̃̀anↄbↄↄ i n ble aa kã ḿpii.
\q1
\v 5 Má n báasi kálɛ gbɛ̀sĩsĩↄ musu,
\q1 mí n guupↄↄ kↄ́lɛ guzulɛↄ pai.
\q1
\v 6 Má tó tↄↄlɛ ga ń n au pↄ́ bↄ̀lɛo,
\q1 a gbɛ̀sĩsĩↄ le, i swaↄ pa.
\q1
\v 7 Tó ma n dɛ, má ↄku luabɛa,
\q1 má tó saanaↄ siakũ.
\q1 Má tó lou kúlɛ ĩatɛ̃wa,
\q1 mɛ́ mↄvua a gupu lↄo.
\q1
\v 8 Luabɛ gupuakũnaↄ siakũ píiɛ,
\q1 má tó gu kɛ síii n bùsuu.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 9 Tó ma n kaalɛa baokpà buiↄnɛ,
\q1 má tó gili gɛ̃ gbɛ̃́ dasipiↄgu,
\q1 bùsu pↄ́ ń dↄ̃oↄ gbɛ̃́ↄ.
\q1
\v 10 Má tó n yã́ di dasiwa,
\q1 an kíaↄ kã́ i sĩ n yã́i,
\q1 tó ma a fɛ̃nda màlɛ n wɛ́ oi.
\q1 N lɛ́lɛa gↄↄ an baade a lualua láasai a wɛ̃ni yã́i.
\q1
\v 11 Asa ma Dii Lua ma mɛ̀,
\q1 Babɛli kía a mↄ lɛ́lɛma zĩ guuɛ.
\q1
\v 12 Má tó bui pãsĩ nɛgↄ̃naↄ
\q1 n zĩgↄ̃ dasiↄ kwɛ́ ń ń fɛ̃ndaↄ.
\q1 Aa Egipi zĩasɛa lɛsĩ midɛ,
\q1 aai a zĩgↄ̃ dasiↄ tↄ̀lↄzↄ̃.
\q1
\v 13 Má a zu pↄ́ kú í saɛↄ míↄnzↄ̃ píiɛ,
\q1 gbɛ̃nazĩna ge zu a ípi ya lↄo.
\q1
\v 14 A gbɛa má tó a í dↄdↄ,
\q1 a swaↄ i táa'o lán nísiwa.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\q1
\v 15 Tó ma Egipi kɛ̀ bɛzia ũ,
\q1 mɛ́ ma a pↄ́ↄ pìliwà píi,
\q1 tó ma gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄ dɛ̀dɛ píi,
\q1 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\q1
\v 16 Wɛ̃nalɛ pↄ́ wa siɛ̀n we.
\q1 Buiↄ nɛnↄɛnaↄ mɛ́ aa si
\q1 Egipi ń a zĩgↄ̃ dasiↄ yã́ musu.
\q1 Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\b
\m
\v 17 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ kuɛplade, a mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃ode zĩ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 18 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, waiyookɛ Egipi zĩgↄ̃ dasiↄnɛ, ní ń kpá tↄↄlɛ nↄnau ń bui zↄ̃ↄↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ tá ɛ̀ zòolouↄ. 
\v 19 Onɛ́, an maa dɛńla yã̀? Aa gɛ wúlɛ sãnu ń gyafↄↄdeↄ. 
\v 20 Aa kwɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa gà zĩ guuↄ guu. Fɛ̃nda woa. Wà Egipi ń a zĩgↄ̃ dasiↄ gálɛ taò. 
\v 21 Nɛgↄ̃n swana pↄ́ kú bɛdauↄ i o Egipi ń bui pↄ́ lɛdoũkɛ̀aànↄↄ yã́ musu aa mɛ̀: Aa mↄ̀ wùlɛ ń wá gyafↄↄde pↄ́ wa gaga zĩ guuↄ.
\p
\v 22 Asili ku we ń a zĩgↄ̃ↄ píi, aà gbɛ̃́ pↄ́ gàga zĩ guupiↄ miaↄ liaaàzi píi. 
\v 23 An miapiↄ ku ɛ̀ zòolo pↄ́ↄu, mɛ́ aà zĩgↄ̃piↄ lia aà miai. Gbɛ̃́ pↄ́ aa tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgupiↄ gàga zĩ guu ḿpii.
\p
\v 24 Elaũ ku we. Aà zĩgↄ̃ dasi pↄ́ gàga zĩ guuↄ lia aà miai. Gbɛ̃́ pↄ́ aa tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgupiↄ tà gyafↄↄdeↄ kĩ́i tↄↄlɛ nↄnau. An gɛɛ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i ń gbɛ̃́ pↄ́ tà ɛ̀ zòolo guuↄ. 
\v 25 Wà wúlɛkĩi kɛ̀ɛ̀ gɛↄ guu, aà zĩgↄ̃ dasiↄ lia aà miai. Ampii gyafↄↄdeↄnɛ, aa gà zĩ guu. Lá pↄ́ aa tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgu, an gɛɛ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i ń gbɛ̃́ pↄ́ aa tà ɛ̀ zòolo guuↄ. Elaũ wúlɛa gɛↄ guu.
\p
\v 26 Mɛsɛki ń Tubalio ku we. An zĩgↄ̃ dasiↄ lia ń miaↄi. Ampii gyafↄↄdeↄnɛ. Aa gà zĩ guu, kɛ́ aa tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgu yã́i. 
\v 27 Aa wúlɛa ń nɛgↄ̃n gyafↄↄde pↄ́ aa tà bɛdau ń ń zĩkabↄↄ. Wà ń fɛ̃ndaↄ kàlɛ ń mi zíɛ, wà ń sɛ̀ngbaoↄ kùlɛ ń gɛↄwa. Nɛgↄ̃napiↄ tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgu.
\p
\v 28 Mpi sↄ̃ Falaↄ̃ↄ, ńyↄ̃ↄ ku wíwia gyafↄↄdepiↄ guuɛ. Ńyↄ̃ wúlɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gà zĩ guupiↄɛ.
\p
\v 29 Ɛdↄũ ku we, aà kíaↄ ń aà kíabuiↄ. Baa ń ń nɛgↄ̃nkɛo aa kpagua ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gà zĩ guuↄɛ, aa wúlɛ ń gyafↄↄdeↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ tá ɛ̀ zòolo guuↄɛ.
\p
\v 30 Gugbãntoo gukpɛ oi kíaↄ ku we ḿpii ń Sidↄ̃deↄ píi. Baa kɛ́ sↄ̃ kɛ̃̀ gbɛ̃́ↄgu ń nɛgↄ̃nkɛ yã́i, aa tà gɛↄ guu ń wíoɛ, aa wúlɛa gyafↄↄdeↄ ũ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gà zĩ guuↄɛ. An gɛɛ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i gbɛ̃́ pↄ́ aa tà ɛ̀ zòolo guuↄ ũ.
\p
\v 31 Falaↄ̃ↄ a wɛsińlɛ, aà nↄ̀sɛ i níni aàpi ń a zĩgↄ̃ dasi pↄ́ aa gà zĩ guuↄ yã́ musu. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 32 Má tò sↄ̃ kɛ̃̀ dṹnia gbɛ̃́ↄgu Falaↄ̃ↄ ń a zĩgↄ̃ dasiↄ yã́i, kási aa wúlɛ gyafↄↄdeↄ guu ń gbɛ̃́ pↄ́ gà zĩ guuↄɛ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 33
\s1 Dii Ezekiɛli dilɛa gugwana ũ
\r (Eze 3.16-21)
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, o n gbɛ̃́ↄnɛ ǹ mɛ, tó má tò zĩ fɛ̀lɛ bùsuu mɛ́ bùsupideↄ gbɛ̃́ sɛ dìlɛ gugwana ũ, 
\v 3 tó a è wàlɛ mↄ́ ń zĩo a bùsuu, mɛ́ à kuupɛ̀ gbɛ̃́ↄ gbaa laai yã́i, 
\v 4 tó wà kuu'ↄ mà, tó wi laaidↄwào, mɛ́ zĩ ń blé, anzĩa mi musuɛ. 
\v 5 Lá aa kuu'ↄ mà, ↄ̃ aai laaidↄwào, aa ńzĩa dɛ̀ɛ. Tó aa laaidↄ̀wà yãa, dↄ̃ aa ńzĩa mìsi. 
\v 6 Tó gugwana è wàlɛ mↄ́má ń zĩo, mɛ́ i kuupɛ à gbɛ̃́ↄ gbaò laaio, mɛ́ zĩ gbɛ̃́ blè, ade gà a duuna yã́iɛ, kási aà ga a wi gugwanapi musuɛ.
\p
\v 7 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, ḿmɛ ma n dilɛ gugwana ũ Isailiↄnɛ. Tↄ̀ↄ, swã́sɛ yã́ pↄ́ lɛ́ bↄ ma lɛ́uzi, ní ń gbaomɛɛ laai. 
\v 8 Tó má ò vãikɛnaɛ à gàɛ, mɛ́ ni lɛdawà aà a yãkɛa too, vãikɛnapi a ga a duuna yã́i, kási aà ga a wi n musuɛ. 
\v 9 Tó n lɛdàwà aà mikɛ̃ a vãikɛawa sↄ̃, mɛ́ i mikɛ̃wào, ade a ga a duuna yã́iɛ, mpi sↄ̃ n nzĩa mìsiɛ.
\p
\v 10 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, yã́ pↄ́ Isailiↄ lɛ́ o onɛ́ ǹ mɛ, wá duuna ń wá tàaeↄ tↄ̃̀wá, ↄ̃ àlɛ wá ibaba. Kpelewa wá kɛ wàↄ kui? 
\v 11 Onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao vãikɛna gaa lí kamaguo. Má ye vãikɛna mikɛ̃ a vãikɛawaɛ, kɛ́ à e àↄ ku. Á Isailiↄ, à nↄ̀sɛlilɛ à mikɛ̃ á vãikɛawa. Bↄ́yãi á ázĩa dɛii?
\p
\v 12 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, o n gbɛ̃́ↄnɛ ǹ mɛ, tó gbɛ̃maa vãikɛ̀, aà maakɛa a aà bↄo. Tó gbɛ̃vãi mikɛ̃̀ a vãikɛawa sↄ̃, a aà kpaguao. Tó gbɛ̃maa duunakɛ̀, a e àↄ ku a gbɛ̃maakɛ yã́io. 
\v 13 Tó má ò gbɛ̃maaɛ aↄ kuɛ, mɛ́ àlɛ a gbɛ̃maakɛ náaikɛ, à gɛ̀ lɛ́ duunakɛ, aà maakɛa kee aↄ dↄmagu lↄo. A ga duuna pↄ́ a kɛ̀ yã́iɛ. 
\v 14 Tó má ò vãikɛnaɛ à gàɛ, mɛ́ à mikɛ̃̀ a duunawa, àlɛ yãmaakɛ a zɛ́wa, 
\v 15 tó à tↄ̀ↄma pↄ́ a sì sↄ̀aanɛ́ ń pↄ́ pↄ́ a sìmáo, álɛ ma ↄtondↄkĩi pↄ́ ì wɛ̃ni inɛ́ gwa, mɛ́ ìli vãikɛo, a gao, aↄ kuɛ. 
\v 16 Duuna pↄ́ a kɛ̀ kee aↄ dↄmaguo. Kɛ́ à yãmaakɛ̀ a zɛ́wa yã́i, aↄ kuɛ. 
\v 17 Kási n gbɛ̃́ↄ ì mɛ, ma yãkɛa maao. Ge an yãkɛa mɛ́ maao kai! 
\v 18 Tó gbɛ̃maa a yãmaakɛa tò mɛ́ àlɛ duunakɛ, a ga a yã́iɛ. 
\v 19 Tó gbɛ̃vãi a vãikɛa tò, ↄ̃ àlɛ yãmaakɛ a zɛ́wa, aↄ ku a yã́iɛ. 
\v 20 I mɛ ma yãkɛa maao, kási má yã́kpalɛkɛ ń a baadeo a yãkɛawaɛ.
\s1 Zĩblea Yelusalɛũwa
\p
\v 21 Wá zↄblea wɛ̃̀ kuɛplade guu, a mↄ kwide gↄↄ sↄode zĩ́, gbɛ̃e pìlimá Yelusalɛũ à mↄ̀ a òmɛɛ à mɛ̀: Wà wá mɛɛwia dɛ̀.\f + \fr 33.21 \fr*\ft 2Kia 25.3-10, Zel 39.2-8\ft*\f* 
\v 22 E gbɛ̃́pi àↄ gɛ́ mↄ́i a oosi, Dii gbãa dɛ̀dɛa, ↄ̃ à ma lɛ́na gòlɛ. Kɛ́ a gu dↄ̀ gↄ̃ɛpi mↄ̀, ma lɛ́na golɛa, ma lɛ́ kpaaũa lↄo. 
\v 23 Ɔ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 24 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ kú Isaili bùsu wɛ̃́lɛpi ziauↄ yã'oa ma aa mɛ̀, Ablahaũ mɛ́ ado yãa, kási ↄ̃mɛ bùsuɛ bee vĩ. Azaiasa an gbɛ̃́ pↄ́ aa dasi, aa gↄ̃ bùsupi vĩↄ. 
\v 25 A yã́i tò, onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, lá aaì nↄ̀ↄ kòlokpasai só, aaì wɛ́malɛ tã́aↄzi, mɛ́ aaì gbɛ̃dɛ, a maa aaↄ bùsupi vĩa? 
\v 26 Lá aa zɛ̀ ń fɛ̃ndao, aaì yãbɛ̃ɛkɛ, mɛ́ an baade ì gbãsĩkɛ ń a gbɛ̃́dee nao, a maa aaↄ bùsupi vĩa?
\p
\v 27 Onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao wa bɛziadepiↄ kwɛ́ ń fɛ̃ndaoɛ, mí zↄ̃ɛwiadeↄ kpa wàiↄwa aa ń só, sɛ̃gbãdeↄ ń gbɛ̀'ɛdeↄ i gaga ń gagyão. 
\v 28 Má tó bùsupi gↄ̃ da yàaa fↄ̃̀ↄↄ, an ĩ́andãa ń gbãa yã́ musu a midɛ, i gↄ̃ fↄ̃̀ↄↄ. Gbɛ̃e a Isaili bùsupi baa vĩ lↄo. 
\v 29 Tó ma ń bùsu tò da yàaa fↄ̃̀ↄↄ, aaↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 30 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, n gbɛ̃́ↄ lɛ́ n yã'o kpɛ́ gĩↄ saɛ ń kpɛɛlɛↄ, aalɛ okↄ̃ɛ aalɛ mɛ wà mↄ yã́ pↄ́ lɛ́ bↄ ma lɛ́u ma. 
\v 31 Ma gbɛ̃́ↄ ì mↄ n kĩ́i, aaì zↄ̃lɛ n aɛ, aaì swã́kpa n yã́i, kási ìli kɛnɛ́o. Aa yemazi ń lɛ́o, ↄ̃ an sↄ̃ ì ta ↄvãiwa. 
\v 32 Ń dɛnɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ì yenzi lɛ sí ń lↄↄ nao ń pↄ́lɛadↄ̃o ũ. Aaì swã́sɛ n yã́i, kási ìli kɛnɛ́o. 
\v 33 Tó yã́pi mↄ̀, kási yã́pi a mↄɛ sↄ̃, aaiↄ dↄ̃ sa kɛ́ ãnabi kú ń guu.
\c 34
\s1 Dii Isailiↄ dãnaↄ lelea ń a sãↄ suabaao
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ Isailiↄ dãnaↄ yã́ musu. Ãnabikɛkɛ, ní onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, waiyoo á Isailiↄ dãna pↄ́ álɛ laaidↄ ázĩawaↄ! Sãↄ ↄ̃ wì laaidↄmáo lò? 
\v 3 I wàagase só, i sãkã pↄkasaↄ da, i sã mɛkpaaↄ dɛ à só, kási ili laaidↄmáo. 
\v 4 I ń yɛ̃̀ɛɛsaideↄ gba gbãao, i ɛsɛkɛ a gyãeↄnɛo. A pↄ́ pↄ́ an gbá ɛaↄ i ń gbá dↄnɛ́o, i ɛa su ń pↄ́ pↄ́ aalɛ sãsãↄo, i gɛ́ pↄ́ pↄ́ vũ̀aaↄ wɛɛlɛio. A gbãablèmá pãsĩpãsĩɛ. 
\v 5 Aa fã̀aa, kɛ́ aa dãna vĩo yã́i, ↄ̃ aa gↄ̃̀ wài píiɛ pↄblea ũ.\f + \fr 34.5 \fr*\ft Nao 27.17, 1Kia 22.17, Mat 9.36\ft*\f* 
\v 6 Ma sãↄ zã̀ zɛ́wa, aa lìaaliaa gbɛ̀sĩsĩ píi ń sĩ̀sĩ lɛsĩ píio musu. Aa fã̀aa dṹniau píi, gbɛ̃e i ń wɛɛlɛo, gbɛ̃e i kpálɛkɛńzio.
\p
\v 7 A yã́i tò á sãdãnaↄ, à swã́sɛ ma yã́i. 
\v 8 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao lá ma sãↄ gↄ̃̀ pↄ́ pↄ́ wì ń síↄ ũ, aa gↄ̃̀ wàiↄ pↄblea ũ, mɛ́ an dãna pↄ́ má dìlɛpiↄ i ń wɛɛlɛo, aai laaidↄmáo, sema ńzĩa yã́, 
\v 9 a yã́i tò á sãdãnaↄ, à swã́sɛ ma yã́i. 
\v 10 Ma Dii Lua ma mɛ̀ má fɛlɛánↄ, má a sãↄ bↄlɛ á ↄzĩ, mí á bↄlɛ sãdãu, kɛ́ ásu e laaidↄ ázĩawa lↄo yã́i. Má a sãↄ bↄ á lɛ́zĩɛ, aaↄ dɛ á pↄblea ũ lↄo.
\p
\v 11 Asa ma Dii Lua ma mɛ̀, mámɛ má kpálɛkɛ ma sãↄzi màↄ ↄliańzi sa. 
\v 12 Lá sãdãna ì ↄlia a kpàsai gↄↄ pↄ́ a ku a sã pↄ́ kpálɛaↄ guu, màa má ↄlia ma sãↄzi, má ń bↄlɛ gu pↄ́ aa fã̀aau guduuduu gↄↄ. 
\v 13 Má ń kãaa bùsu ń bùsuo, mí ń bↄlɛ buiↄ guu, mí suńnↄ ń bùsuu. Má ń dã́dãkɛ Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ pↄlɛu ń a swadↄↄↄ ń gu pↄ́ wa ku bùsupiuo píi. 
\v 14 Má ń dã́dãkɛ dã́dãkɛkĩi maau, Isaili gbɛ̀sĩsĩ lɛsĩↄ aaↄ dɛ ń kúkĩi ũ. We aa ↄli ńzĩau, aa pↄble dã́dãkɛkĩi sɛ̃̀bↄlↄdeu Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ pↄlɛu. 
\v 15 Ma Dii Lua ma mɛ̀, má a sãpiↄ dã́, mí tó aa ↄli ńzĩau. 
\v 16 Má a pↄ́ pↄ́ vũaaaↄ ń pↄ́ pↄ́ kpálɛaↄ wɛɛlɛ suò, mí ɛsɛkɛ a pↄ́ pↄ́ kɛ̀'ĩaↄnɛ, mí ń yɛ̃̀ɛɛsaideↄ gba gbãa, mí ń dã́dãkɛ a zɛ́wa. Kási má a mɛkpaa sà gbãaↄ dɛdɛɛ.
\p
\v 17 Ápiↄ ma sãↄ, ma Dii Lua ma mɛ̀, mámɛ má yã́gↄ̃gↄ̃ɛ́, mí gↄ̃́gↄ̃ sãsakaoↄ ń blesanaↄnɛ. 
\v 18 Isailiↄ dãnaↄ, pↄblea dã́dãkɛkĩi maau i mↄ́wáo, ↄ̃ a ↄ̃zↄ̃̀nɛ́ a kĩniwaa? Í dↄdↄa mia i mↄ́wáo, ↄ̃ a gɛ̃u á yànɛ́a? 
\v 19 Pↄ́ pↄ́ a ↄ̃zↄ̃̀wà ↄ̃ ma sãↄ blea? Í pↄ́ a gɛ̃u á yà ↄ̃ ma sãↄ mia? 
\v 20 A yã́i ma Dii Lua málɛ oɛ́, má yã́gↄ̃gↄ̃ á gbɛ̃́ pↄ́ á mɛkpaaↄ ń á gbɛ̃́ pↄ́ á fɛ̃́fɛ̃aↄnɛ. 
\v 21 I gã̀sazↄ̃ yɛ̃̀ɛɛsaideↄnɛ, i kↄ́bamalɛńzi e a ń yá ń kpá zã kpɛ. 
\v 22 Má a sãↄ suaba, aaↄ dɛ pↄ́ pↄ́ wì ń síↄ ũ lↄo, mí yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́.
\p
\v 23 Má sãdãna dilɛnɛ́ mɛ̀ndo ma zↄ̀blena Davidi bui ũ. Aↄ dɛ ń dãna ũ, a laaidↄmá, i ń gwa.\f + \fr 34.23 \fr*\ft Zia 7.17\ft*\f* 
\v 24 Mámɛ ma Dii máↄ dɛ ń Lua ũ, mɛ́ ma zↄ̀blena Davidi bui aↄ dɛ ń Kía ũ.\f + \fr 34.24 \fr*\ft Eze 37.24\ft*\f* Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 25 Ma bàa aↄ kúńnↄ, mí wàiↄ midɛ ń bùsuu. Aaↄ ku gbáau, aaↄ i lákpɛu dↄdↄa. 
\v 26 Má tó ápiↄ ń bùsu pↄ́ lia ma gbɛ̀sĩsĩio gↄ̃ ɛ̀fãai pↄ́ ũ. Má tó lou lí manɛ́ a gↄↄwa. Má ɛ̀fãai gbaɛnɛ́ lán louwa. 
\v 27 Sɛ̃sao líↄ nɛ'i, tↄↄlɛ a blɛkɛ, aaiↄ kú ń bùsuu dↄdↄa. Tó ma ń mↄgala pòlonɛ́ ń nↄɛ, mɛ́ ma ń bↄ́ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ zↄblenɛ́ↄ ↄzĩ, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 28 Aaↄ dɛ buiↄ pↄblea ũ lↄo, wàiↄ ń só lↄo. Aaↄ ku dↄdↄaɛ, gbɛ̃e a to sↄ̃ kɛ̃́ńgu lↄo. 
\v 29 Má tↄↄlɛ maa táaede kpámáɛ. Nↄana a kɛnɛ́ sàabu we lↄo. Aaↄ dɛ pↄ́ sↄ̃́sↄ̃a ũ buiↄnɛ lↄo. 
\v 30 Isailiↄ i dↄ̃ kɛ́ ma Dii ń Lua má kúńnↄ, mɛ́ ma gbɛ̃́ↄn ń ũ. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 31 Ma gbɛ̃́ↄn á ũ, ma kpàsa sãↄn á ũ, mɛ́ má dɛ á Lua ũ. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 35
\s1 Àsi'oa Ɛdↄũↄ yã́ musu
\r (Isa 34.5-17, 63.1-6, Mal 1.2-5)
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Sei gbɛwa, ní ãnabikɛkɛ a yã́ musu, 
\v 3 ní o bùsupideↄnɛ ǹ mɛ: Ma Dii Lua ma mɛ̀ má fɛlɛánↄ, má ↄtↄ̃ↄlɛ á bùsuwa, i gↄ̃ da yàaa fↄ̃̀ↄↄ. 
\v 4 Má tó á wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũɛ, á bùsu i gↄ̃ da yàaa, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 5 Lá a íbɛlɛsɛ̀ ń Isailiↄ za zi, mɛ́ a ń kpámá wà ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao an taasikɛgↄↄ, an ĩa gbɛzã daama guu, 
\v 6 a yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao má á kpá gbɛ̃dɛnaↄwa aa pɛ́lɛázi. Lá á za gbɛ̃dɛauo, gbɛ̃dɛnaↄ pɛ́lɛáziɛ. 
\v 7 Má Sei gbɛ yaa à gↄ̃ fↄ̃̀ↄↄ, gbɛ̃e a a baa vĩ lↄo. 
\v 8 Má tó gɛↄ li á gbɛ̀sĩsĩↄa, gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛ zĩ guuↄ gɛ a gↄ̃ kálɛa á sĩ̀sĩↄ musu, á guzulɛↄ guu ń á swadↄↄↄ. 
\v 9 Má tó á bùsu gↄ̃ da yàaaɛ e gↄↄpii, á wɛ̃́lɛↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũɛ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 10 Lá a mɛ̀ bui mɛ̀n plapiↄ ń ń bùsuↄ gↄ̃ á pↄ́ ũɛ, baa ń ma kua weo, 
\v 11 a yã́i ma Dii Lua ma mɛ̀, ń ma kuao má kɛɛ́ á pↄfɛ̃ańzi ń á wɛdↄanɛo ń á zaańguo lɛ́uɛ. Tó málɛ yã́kpalɛkɛánↄ sↄ̃, má tó aa ma dↄ̃, 
\v 12 ápiↄ í dↄ̃ kɛ́ ma Dii ma dↄ́ɛnnↄyã pↄ́ á ò Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ musu mà, a mɛ̀ à gↄ̃̀ da yàaa, íↄ ble sa. 
\v 13 A lɛ'ɛ̀a, a yãpã òmɛɛ má mà. 
\v 14 Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó dṹnia lɛ́ pↄnakɛ píi, má tó á bùsu gↄ̃ da yàaaɛ. 
\v 15 Lá a pↄnakɛ̀ gↄↄ pↄ́ Isaili bùsu gↄ̃̀ da yàaa, màa má kɛɛ́ sↄ̃. Sei gbɛ ń Ɛdↄũ bùsu píio a gↄ̃ da yàaa, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 36
\s1 Isailiↄ ɛa gↄ̃a ń bùsu vĩ
\p
\v 1 Mpi sↄ̃ gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ yã́ musu, ní onɛ́ aa ma yãma. 
\v 2 Ma Dii Lua ma mɛ̀, lá á ibɛɛↄ mɛ̀, ɛ̃hɛ̃ɛ, gulɛsĩ zipiↄ gↄ̃̀ ń pↄ́ ũɛ, 
\v 3 ãnabikɛkɛ a yã́i ǹ mɛ, ma Dii Lua ma mɛ̀, lá buiↄ lìaázi, aa á yaa a gↄ̃ ń pↄ́ ũ, mɛ́ á tↄ́ ĩ́i gↄ̃̀ dↄ gbɛ̃́pii lɛ́u, 
\v 4 a yã́i tò Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ ń swadↄↄↄ ń guzulɛↄ ń gu pↄ́ wa kɛ̀ yáiyaiↄ ń bɛzia pↄ́ bui pↄ́ liaiↄ lɛ̀lɛwà aa á láanikɛ̀ↄ, 
\v 5 ma Dii Lua málɛ oɛ́, ma àsi bɛ̃̀ɛ ò buiↄ ń Ɛdↄũↄ píi yã́ musu ń pↄfɛ̃ pãsĩo, asa aa ma bùsu kɛ̀ ń pↄ́ ũ ń yaalↄo ń sakaamaguo, kɛ́ aa dã́dãkɛkĩiↄ eu.
\p
\v 6 A yã́i tò ãnabikɛkɛ Isaili bùsu yã́ musu, ní o gbɛ̀sĩsĩↄnɛ ń sĩ̀sĩↄ ń swadↄↄↄ ń guzulɛↄ, ma Dii Lua ma mɛ̀ málɛ yã'o ń pↄfɛ̃ pãsĩo, asa buiↄ á kɛ́ pↄ́ sↄ̃́sↄ̃aↄ ũɛ. 
\v 7 A yã́i tò ma Dii Lua ma mɛ̀, ma ↄlɛ̀lɛ bui pↄ́ liaáziↄnɛ, ma mɛ̀ aa gↄ̃ pↄ́ sↄ̃́sↄ̃aↄ ũ sↄ̃ɛ. 
\v 8 Á Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ sↄ̃ á gↄ̃napa, á nɛ'i ma gbɛ̃́ Isailiↄnɛ, asa an sua kà kãi. 
\v 9 Mámɛ má á wɛgwa, mi zɛánↄ, wi á sa pa wà pↄ́tↄ̃wá. 
\v 10 Má tó gbɛ̃́ pↄ́ kú á guuↄ kↄ̃́. Gbɛ̃́piↄ mɛ́ Isaili bui píi ũ. Aa zↄ̃lɛ á wɛ̃́lɛↄ guu, aai ɛa á bɛziaↄ vu. 
\v 11 Má tó á gbɛ̃nazĩnaↄ ń á pↄtuoↄ kↄ̃́, aai nɛ'i aa dasikũ. Ma gbɛ̃́ↄ kálɛ á guu lán yãawa, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 12 Má tó gbɛ̃́ↄ bɛbɛ á guu ma gbɛ̃́ Isailiↄ ũ, aai gↄ̃ á vĩ e gↄↄpii. Á tó an nɛ́ↄ kɛsai lↄo.
\p
\v 13 Ma Dii Lua ma mɛ̀, lá wì oɛ́ i gbɛ̃́ↄ mↄ́mↄ, i tó á gbɛ̃́ↄ nɛ́ↄ aaↄ kɛsai, 
\v 14 a yã́i tò á gbɛ̃́ↄ mↄ́mↄ lↄo, á tó á gbɛ̃́ↄ nɛ́ↄ kɛsai lↄo. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 15 Má we buie á sↄ̃́sↄ̃ à ma lↄo. Bùsu pãle deↄ á láanikɛ lↄo, buie a á fu lↄo. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\p
\v 16 Dii yã́ ɛ̀a dɛ̀dɛa à mɛ̀: 
\v 17 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, kɛ́ Isailiↄ kú ń bùsuu, aa a gbãlɛ̀ ń yãkɛa ń ń dàaↄ yã́i. An yãkɛa gbãsĩmɛɛ lán nↄɛ zawaɛ.\f + \fr 36.17 \fr*\ft Lev 15.19\ft*\f* 
\v 18 Ɔ̃ ma a pↄkũma bↄ̀bↄmá, kɛ́ aa gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń bùsuu, mɛ́ aa a gbãlɛ̀ ń ń tã́aↄ yã́i. 
\v 19 Ma ń fãaa buiↄ guu, ma ń fã́ndaiadà bùsu ń bùsuo. Ma ĩadàmá ń yãkɛa ń ń dàaↄ yã́i. 
\v 20 Gu pↄ́ aa tàu buiↄ guu píi, aa tò ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpà we, asa wa ò ń yã́ musu wà mɛ̀: Dii gbɛ̃ↄn kɛ, kási aa lɛ̀kↄ̃wa aà bùsuuɛ. 
\v 21 Ɔ̃ ma zɛ gi ma tↄ́ na yã́ musu, ma tↄ́ pↄ́ Isailiↄ tò a ↄ̃̀ↄkpà gu pↄ́ aa tàu buiↄ guupi.
\p
\v 22 A yã́i tò, o Isailiↄnɛ ma Dii Lua ma mɛ̀, i kɛ á Isailiↄ yã́i málɛ bee kɛio, ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa, á tò a ↄ̃̀ↄkpà gu pↄ́ a tau buiↄ guu yã́iɛ. 
\v 23 Má a tↄ́ gbia pↄ́ á tò a ↄ̃̀ↄkpà buiↄ guu kuaadoakɛ ↄlↄnɛ́. Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó ma tↄbↄ̀ á musu an waa, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 24 Má á kãaa buiↄ guu, má á bↄ bùsu ń bùsuo, mí suánↄ á bùsuu. 
\v 25 Má í wásawasa fã́fãwá, í gↄ̃ wásawasa. Má gbãbↄɛ́ tã́aↄ ń á gbãlɛa píio yã́ musu. 
\v 26 Má á gba sↄ̃̀ dafu, mí nisĩna dafu daágu. Má á sↄ̃ pↄ́ dɛ lán gbɛwa bↄɛ́, mí sↄ̃ pↄ́ dɛ báasi ũ daɛ́. 
\v 27 Má a Nisĩna daágu, mí tó à ma ↄtondↄkĩi gwa, íↄ ma ikoyãↄ kũa ń laaio. 
\v 28 Áↄ ku bùsu pↄ́ má kpà á deziↄwa guu. Áↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ á Lua ũ.\f + \fr 36.28 \fr*\ft Eze 11.19-20, Yoɛ 3.1-2, Zkl 12.10, Zĩn 2.16-21\ft*\f* 
\v 29 Má á dↄ̃́a, kɛ́ ásu gbãlɛo. Má pↄ́wɛna sísi à kↄ̃́ɛ́, má nↄana káágu lↄo. 
\v 30 Má tó á lí pↄ́ wì a bɛ bleↄ ń á buapↄ́ↄ kↄ̃́, kɛ́ wí su á kṹ buiↄ aɛ nↄana yã́ musu lↄo yã́i. 
\v 31 Tó á yãvãikɛa ń á dàaↄ dↄ̀águ, áↄ ye ázĩa gĩyãio á duuna ń á yãbɛ̃ɛkɛaↄ yã́i. 
\v 32 Ma Dii Lua ma mɛ̀, àↄ dↄ̃ i kɛ á Isailiↄ yã́i málɛ bee kɛio. À to wí á kṹ, á gɛɛ i gↄ̃ kpá á wɛ́i á yãkɛapi yã́i.
\p
\v 33 Ma Dii Lua ma mɛ̀, tó ma á duuna kɛ̃̀wá, má á kálɛ á wɛ̃́lɛↄ guu, í á bɛziapiↄ vu. 
\v 34 Bùsu pↄ́ da yàaa a gↄ̃ bugbɛ ũ. Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ á bùsu baa vĩↄ e fↄ̃̀ↄↄ lↄo. 
\v 35 Aa mɛ bùsuɛ bee da yàaa yãaɛ, ↄ̃ à gↄ̃̀ lán Edɛni swaluwa sa. Wɛ̃́lɛɛ beeↄ gↄ̃̀ bɛziaↄ ũ yãaɛ, wa kwɛ̀ wa kɛ̀ yáiyai, ↄ̃ aa gↄ̃̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ide gbɛ̃nazĩndeↄ ũ sa. 
\v 36 Bui pↄ́ gↄ̃̀ liaaáziↄ i dↄ̃ kɛ́ ma Dii ma ɛa wɛ̃́lɛ pↄ́ kwɛ̀ↄ kàlɛkalɛ, ma bùsu pↄ́ gↄ̃̀ da yàaa kɛ̀kɛ. Ma Dii mámɛ má ò mɛ́ má kɛɛ sↄ̃. 
\v 37 Ma Dii Lua ma mɛ̀ má tó Isailiↄ yã́ɛ bee gbɛaa lↄ, mí kɛnɛ́. Má tó aa kↄ̃́ lán sãↄwa, 
\v 38 lán sã wai pↄ́ wì mↄomɛɛ Yelusalɛũ dikpɛgↄↄwa. Má tó gbɛ̃nazĩna ń wɛ̃́lɛ ziaↄ pa dasidasi màa, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 37
\s1 Gɛwa giiↄ nↄnↄaa guzulɛu
\p
\v 1 Dii gbãa kua, ↄ̃ aà Nisĩna ma sɛ gɛ̀ ma dilɛ guzulɛu, gɛwaↄ nↄnↄaau. 
\v 2 À lìaaliaamanↄ ń guu, ↄ̃ ma wáↄ è dasidasi guzulɛu, aa giigàga maamaaɛ. 
\v 3 À ma la à mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gɛwapiↄ vue? Má wèwà: Dii Lua, ḿmɛ ń dↄ̃. 
\v 4 Ɔ̃ a òmɛɛ: Ãnabikɛkɛ gɛwa giipiↄnɛ, ní onɛ́ aa ma yãma. 
\v 5 Ma Dii Lua má ò gɛwapiↄnɛ: À ma! Má tó ĩ́an wɛ̃nide gɛ̃águ, í vu. 
\v 6 Ma kĩↄ nanawá, mí báasi fĩfĩwá, mí báa naázi. Má tó ĩ́an wɛ̃nide gɛ̃águ à vu, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\p
\v 7 Ɔ̃ ma ãnabikɛkɛ̀ lá a òmɛɛwa. Kɛ́ málɛ ãnabikɛpi kɛ, ma kↄ̃fĩ mà wↄ̀ↄwↄↄwↄↄwↄↄ, ↄ̃ wáↄ pɛ̀pɛkↄ̃wa. 
\v 8 Kɛ́ ma gugwà, ↄ̃ má è kĩↄ ń báasio nànamá, ↄ̃ báa nàńzi, kási aa ĩ́an wɛ̃nide vĩo. 
\v 9 À ɛ̀a òmɛɛ: Ãnabikɛkɛ ĩ́anaɛ. Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ, ní o ĩ́anaɛ ma Dii Lua ma mɛ̀ aà bↄ dṹnia gola síiↄ̃u, aà gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛpiↄ pa. 
\v 10 Ɔ̃ ma ãnabikɛkɛ̀ lá a òmɛɛwa. Ĩana ń pá, aa vù, ↄ̃ aa fɛ̀lɛ sĩ̀ zĩgↄ̃ dasidasiↄ ũ.\f + \fr 37.10 \fr*\ft Zia 11.11\ft*\f*
\p
\v 11 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Isailiↄ píi mɛ́ gɛwapiↄ ũ. Aalɛ mɛ wá wáↄ puakũ̀, tãmaa wá nɛ́, wa gↄ̃ pↄ́ kaalɛaↄ ũɛ. 
\v 12 A yã́i tò ãnabikɛkɛ, ní onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, ma gbɛ̃́ↄ, má á miaↄ wɛ̃wɛ̃ mà á bↄlɛu, mí suánↄ á bùsuu. 
\v 13 Tó ma á miaↄ wɛ̃̀wɛ̃, mɛ́ ma á bↄ́lɛu, áↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 14 Má a Nisĩna daágu, í vu. Má á kálɛ á bùsuu, íↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii má ò ↄ̃ má kɛ̀. Ma Dii mámɛ má ò.
\s1 Isailiↄ kua gudoũ ń Kía mɛ̀ndoo
\p
\v 15 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 16 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, go sɛ ǹ lákɛ̃wà ǹ mɛ, Yudaↄ ń ń gbɛ̃́ Isailiↄ pↄ́ɛ. Gò pãle sɛ lↄ, ní lákɛ̃wà ǹ mɛ, Yosɛfu pↄ́ɛ, Ɛflaiũ buiↄ ń ń gbɛ̃́ Isailiↄ píi pↄ́ɛ. 
\v 17 Gopiↄ nakↄ̃wa aa gↄ̃ gò mɛ̀ndo ũ n ↄzĩ. 
\v 18 Tó n gbɛ̃́ↄ n la aa mɛ̀, ńyↄ̃ gopiↄ yã́ bↄↄlɛkɛnɛ́o lé, 
\v 19 ní onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, málɛ Yosɛfu go pↄ́ dɛ Ɛflaiũ buiↄ ń ń gbɛ̃́ Isailiↄ pↄ́ ũ sɛ na Yudaↄ gowaɛ, mí tó aa gↄ̃ gò mɛ̀ndo ũ ma ↄzĩ. 
\v 20 Go pↄ́ ń lakɛ̃̀wàↄ dↄnɛ́ aa e, 
\v 21 ní onɛ́ ma Dii Lua ma mɛ̀, má Isailiↄ bↄ gu pↄ́ aa tàu buiↄ guu, má ń kãaa za gupiiu, mí suńnↄ ń bùsuu. 
\v 22 Má tó aa gↄ̃ bui mɛ̀ndo ũ ń bùsu gbɛ̀sĩsĩdepiuɛ, mɛ́ aaↄ kía vĩ mɛ̀ndoɛ. Aaↄ dɛ bui lɛɛ plaↄ ũ lↄo, mɛ́ an kpala aↄ kpaalɛa lɛɛ pla lↄo. 
\v 23 Aa ńzĩa gbãlɛ ń tã́aↄ lↄo ge yã́ pↄ́ má zauↄ ge tàae pãleↄ. Má ń dↄ̃́a, kɛ́ aasu pↄ̀ↄbↄzãkɛ aa duunakɛ lↄo yã́i. Má gbãbↄnɛ́, aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ ń Lua ũ.
\p
\v 24 Ma zↄ̀blena Davidi bui a kiblemá.\f + \fr 37.24 \fr*\ft Eze 34.24\ft*\f* An dãna aↄ mɛ̀ndoɛ,\f + \fr 37.24 \fr*\ft Zãa 10.16\ft*\f* aaiↄ ma ikoyã kũa, aaiↄ ma ↄtondↄkĩi gwa ń laaio. 
\v 25 Aaↄ ku bùsu pↄ́ má kpà ma zↄ̀blena Yakↄbuwau, bùsu pↄ́ an deziↄ kuu yãa. Ampiↄ ń ń nɛ́ↄ ń ń tↄũnaↄ aaↄ ku a guu gↄↄpiiɛ, mɛ́ ma zↄ̀blena Davidi bui aↄ dɛ ń kía ũɛ gↄↄpii. 
\v 26 Ma bàa aↄ kúńnↄ gↄↄpiiɛ. Má ń zɛdↄ, mí ń kↄ̃́, mɛ́ ma kúkĩi aↄ kú ń guu gↄↄpiiɛ. 
\v 27 Ma zↄ̃lɛkĩi aↄ kú ń guuɛ, mɛ́ máↄ dɛ ń Lua ũɛ, aaiↄ dɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.\f + \fr 37.27 \fr*\ft 2Kln 6.16, Zia 21.3\ft*\f* 
\v 28 Tó ma kúkĩi kú ń guu gↄↄpii, buiↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii ma Isailiↄ dìlɛ ma gbɛ̃́ↄ ũ.
\c 38
\s1 Ãnabikɛkɛa Gↄgu yã́ musu
\p
\v 1 Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀: 
\v 2 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, wɛbiibii Gↄgu\f + \fr 38.2 \fr*\ft Zia 20.8\ft*\f* pↄ́ dɛ Mɛsɛki ń Tubali buiↄ kía ũ Magↄgu bùsuuwa, ní ãnabikɛkɛ aà yã́ musu. 
\v 3 Oɛ̀ ma Dii Lua ma mɛ̀: Má fɛlɛnnↄ Gↄgu, Mɛsɛki ń Tubali\f + \fr 38.3 \fr*\ft Daa 10.2\ft*\f* buiↄ kía. 
\v 4 Má n lɛ́ liaa, má kokoaↄ ka n gyaↄwai, mí bↄnnↄ ń n zĩgↄ̃ↄ píi ń n sↄ̃́ↄ ń n sↄ̃de pↄ́ an gↄ̃kɛbↄ paiↄ ń bíla pↄ́ sɛ̀ngbao nɛ́na ń a zↄ̃ↄo kũa, ampii aalɛ ń fɛ̃nda málɛↄ. 
\v 5 Pɛɛsiↄ ń Etiopiↄ ń Libiiↄ kunnↄ, baade ń a sɛ̀ngbaoo ń a mↄ̀ fùao. 
\v 6 Gomɛɛ zĩgↄ̃ↄ píi kú we lↄ ń Tↄgaama\f + \fr 38.6 \fr*\ft Daa 10.2-3\ft*\f* pↄ́ kú gugbãntoo títiu zĩgↄ̃ↄ. Bui dasipiↄ kunnↄ. 
\v 7 Sↄukɛ maamaa, mpi ń bíla pↄ́ kã̀aanzipiↄ, ní dↄaanɛ́. 
\v 8 Wɛ̃̀ dasi gbɛa má yã́kpalɛkɛnnↄ. Gↄↄgbɛzãzĩ ńyↄ̃ si Isaili bùsuu. Bùsupideↄ bↄ̀ zĩ̀ yã́u, aa bↄ̀ buiↄ guu dasi, aa kã̀aa ń bùsu gbɛ̀sĩsĩde pↄ́ gↄ̃̀ za zi wáiwai guu. Ma ń bↄ́lɛ buiↄ guu, ↄ̃ aa ku dↄdↄa ḿpii. 
\v 9 Ńyↄ̃ si ń bùsuu lán zàa'ĩanawa, lán lou fɛlɛa pↄ́ dàguawa, mpi ń n zĩgↄ̃ↄ ń bui dasi pↄ́ kunnↄↄ.
\p
\v 10 Ma Dii Lua ma mɛ̀, gↄↄ bee yã́ a gɛ̃ n sↄ̃u, ní làasoo vãi kɛ, 
\v 11 ní mɛ ńyↄ̃ gɛ si bùsu pↄ́ kálɛa bĩ́isai guu, ní lɛ́lɛ a gbɛ̃́ pↄ́ kú dↄdↄa kílikiliↄwa. Aa bĩ́i ge bↄlɛ ge zɛ́kakabↄ gbãae vĩo. 
\v 12 Ńyↄ̃ mɛ ńyↄ̃ ń pↄ́ↄ naaa ǹ ń ble, ní ɛa ↄtↄ̃ bɛzia pↄ́ wa vù depiↄwa, gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ buiↄ guu, aa kã̀aa dṹnia guoguo ń ń pↄtuoↄ ń ń àizɛɛ pↄ́ diↄ. 
\v 13 Seba ń Dedã bùsudeↄ ń Taasisi tagɛnaↄ ń ń kíaↄ onɛ: N mↄ pↄ́ↄ síimá yã̀? N bílapi kã̀aa, kɛ́ aa ã́nusu ń vuao ń pↄtuoↄ ń àizɛɛↄ ń pↄzↄ̃ↄↄ naaa taò dasidasi yã̀? 
\v 14 A yã́i tò gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ, ní o Gↄguɛ ma Dii Lua ma mɛ̀, gↄↄ bee, tó ma gbɛ̃́ Isailiↄ kálɛa dↄdↄa, ↄ̃ ńyↄ̃ dazɛuo lò? 
\v 15 Ńyↄ̃ bↄ n bùsu gugbãntoo títipiu, mpi ń bui pↄ́ kunnↄ dasidasiↄ, íↄ dia sↄ̃́ kpɛ ápii. Á dasi a kɛ zài zĩgↄ̃ waiwaiↄ ũ. 
\v 16 Á mↄ́ lɛ́lɛi ma gbɛ̃́ Isailiↄwa lán lou fɛlɛa pↄ́ ì daguawa. Gↄgu, gↄↄgbɛzãzĩ má mↄ́nnↄ, ní lɛ́lɛ ma bùsuwa, kɛ́ bui píi e ma kuaadoakɛ dↄ̃ gↄↄ pↄ́ má tↄbↄ n musu ń wáa.
\p
\v 17 Ma Dii Lua ma mɛ̀, ḿmɛ n gbɛ̃́ pↄ́ ma aà yãdà yãa ma zↄ̀blena Isaili ãnabiↄnɛ aa ò ũo lò? Gↄↄ bee aa ãnabikɛkɛ̀ a wɛ̃ dasikũ̀, aa mɛ̀ ńyↄ̃ lɛ́lɛmá. 
\v 18 Ma Dii Lua ma mɛ̀, gↄↄ bee, tó Gↄgu lɛ̀lɛ Isaili bùsuwa, má fɛlɛ ń pↄbↄa ma níuo. 
\v 19 Pↄfɛ̃ pãsĩ ń kyã̀wãao guu ma mɛ̀, tↄↄlɛ lualuaa zↄ̃ↄ aↄ ku Isaili bùsuu gↄↄ bee. 
\v 20 Kpↄↄ ń bãↄ ń sɛ̃̀anↄbↄↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ píi ń gbɛ̃́ pↄ́ kú dṹnia guuↄ píi aa lualua ma aɛ. Gbɛ̀sĩsĩↄ gboo, yãtɛ̃ↄ kwɛ́, bĩ́iↄ lɛ́lɛ píi. 
\v 21 Ma Dii Lua ma mɛ̀ má yã́ pↄ́ ì to vĩa ń kṹ píi gbaɛ Gↄgu ń a gbɛ̃́ↄwa. An baade a fɛ̃nda ka a gbɛ̃́ɛ. 
\v 22 Má ĩadamá ń gagyão. Má lou bílibili ń lougbɛo ń ĩatɛ̃gbↄ̃ tɛdeo kaaàgu ń aà zĩgↄ̃ↄ ń bui dasi pↄ́ kuaànↄↄ. 
\v 23 Màa má a zↄ̃ↄkɛ ń ma kuaadoakɛo ↄlↄ buiↄnɛ dasi, mí bↄmá, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii.
\c 39
\s1 Zĩblea Gↄguwa
\p
\v 1 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ãnabikɛkɛ Gↄgu yã́ musu ǹ mɛ ma Dii Lua ma mɛ̀: Má fɛlɛnnↄ Gↄgu, Mɛsɛki ń Tubalio kía. 
\v 2 Má n lɛ́ liaa, má n ga za gugbãntoo títiu mà mↄnnↄ, mí n gbaɛ Isaili gbɛ̀sĩsĩↄwa, 
\v 3 mí n sá lɛ́ mà bↄ n ↄzɛɛu, mí n kaↄ bↄlɛ n ↄplaau aa kwɛ́. 
\v 4 Ńyↄ̃ kpagua Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ musu, mpi ń n zĩgↄ̃ↄ ń bui pↄ́ mↄ̀nnↄↄ píi. Má á kpá bã nↄ̀ↄblena bui píiwa ń wàiↄ pↄblea ũɛ. 
\v 5 Ma Dii Lua ma mɛ̀ á kwɛ́ sɛ̃uɛ, asa mámɛ má ò. 
\v 6 Má tɛ́ gbaɛ Magↄgu bùsuwa ń gbɛ̃́ pↄ́ kálɛ dↄdↄa ísia baaleↄ, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 7 Má tó ma gbɛ̃́ Isailiↄ ma tↄ́ kuaadoakɛ dↄ̃. Má tó wà ma tↄ́ pↄ́ a kua adoapi ↄ̃̀ↄkpa lↄo, buiↄ i dↄ̃ kɛ́ mámɛ má Dii Isailiↄ Lua pↄ́ a kua adoa ũ. 
\v 8 Ma Dii Lua ma mɛ̀, yã́pi a mↄ́ mɛ́ a kɛ. Gↄↄ pↄ́ má òpin we.
\p
\v 9 Isaili wɛ̃́lɛdeↄ bↄlɛ zĩkabↄↄ sɛ́lɛ yàa ũ, aai tɛ́kaò, sɛ̀ngbao nɛ́na ń a zↄ̃ↄo píi ń sáↄ ń kaↄ ń goↄ ń sↄ̃naↄ. Aaↄ tɛ́kaò e wɛ̃̀ sopla. 
\v 10 Aa gɛ́ yàawɛi sɛ̃u lↄo. Aa lizↄ̃ lákpɛu lↄo, asa aa gↄ̃kɛbↄpiↄ sɛ́lɛ yàa ũɛ. Aa gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ ń pↄ́ↄ síimáↄ pↄ́ↄ sɛ́lɛ, aa gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ ń pↄ́ↄ naaaipiↄ pↄ́ↄ naaa. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 11 Gↄↄ bee má gu pↄ́ wa Gↄgu ń a gbɛ̃́ↄ vĩu ↄlↄnɛ́ Isaili bùsu tagɛnaↄ guzulɛu Ísida Wiside oi. Gↄgu ń a gbɛ̃́ bílaↄ vĩa we a zɛzↄ̃ tagɛnaↄnɛ, wi tↄ́kpa guzulɛpiɛ Gↄgu Zĩgↄ̃ↄ. 
\v 12 Isailiↄ ń vĩ e mↄ sopla gbãbↄa ń bùsuɛ yã́i. 
\v 13 Ma Dii Lua ma mɛ̀, bùsudeↄ ń vĩ ḿpii, aaiↄ kpɛlaa ma tↄbↄgↄↄ. 
\v 14 Wa gbɛ̃́ↄ dilɛ aaↄ bùsu kɛɛlɛ gbãbↄaɛ̀ yã́i. Mↄ soplapi gbɛa aa gɛ́ kpálɛkɛi gɛ pↄ́ kú vĩsaiↄzi. Gbɛ̃eↄ líↄ kpálɛkɛi, gbɛ̃eↄ lí gↄ̃ waↄ vĩ. 
\v 15 Tó aalɛ gɛ́ kpálɛkɛi màa, tó gbɛ̃́ bↄ̀ gɛwawa, aàli lípɛlɛ we seela ũ, gɛ̀vĩnaↄ i mↄ sɛ́lɛ gɛ vĩ Gↄgu Wai guzulɛu. 
\v 16 Wɛ̃́lɛeↄ ku we, wì mɛ Bíla. Màa aa gbãbↄ bùsupiɛ.
\p
\v 17 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma Dii Lua ma mɛ̀, o bã bui píiɛ ń wàiↄ píi aa kãaa gupiiu, aai mↄ sãnu sa zↄ̃ↄ pↄ́ málɛ onɛ́ guu Isaili gbɛ̀sĩsĩↄ musu, aa nↄ̀ↄ ble aa au mi. 
\v 18 Aa nɛgↄ̃naↄ ble, aa dṹnia kíaↄ au mi, lá aa dɛnɛ́ sãsakaoↄ ń sãnɛbↄlↄↄ ń blesanaↄ ń gáaeↄ ũwaɛ. Ampii aaↄ dɛnɛ́ lán Basana bùsu pↄ́ mɛkpaaↄwaɛ. 
\v 19 Sa pↄ́ málɛ onɛ́ guu, aa a nísi gbɛ̃ aa kɛ'ĩa'ĩa, aai a au mi, iↄ ń dɛ. 
\v 20 Ma Dii Lua ma mɛ̀, blɛsa pↄ́ málɛ kɛnɛ́ guu aa sↄ̃́ↄ ble aa kã́ ń ń dikpɛnaↄ ń nɛgↄ̃naↄ ń zĩ̀kan bui píiↄ.\f + \fr 39.20 \fr*\ft Zia 19.17-18\ft*\f*
\p
\v 21 Má tↄbↄ buiↄ guu, aai ↄ pↄ́ má tↄ̃́má e ń ĩa pↄ́ má damáo. 
\v 22 Sɛa za gↄↄ bee Isailiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii ń Lua, 
\v 23 buiↄ i dↄ̃ kɛ́ Isailiↄ gↄ̃̀ zĩ̀zↄↄ ũ yãa ń duuna ń ń bↄa ma kpɛo yã́iɛ. A yã́i ma bↄ ń kpɛ, ma ń ná ń ibɛɛↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ wà ń kwɛ́ zĩ guu. 
\v 24 Ma yãkɛ̀nɛ́ an gbãlɛa ń ń tàaeↄwa, ma a wɛ́ gà má zùnɛ́. 
\v 25 Ayãmɛto ma Dii Lua ma mɛ̀, ma pↄfɛ̃ pãsĩ a fɛlɛ ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa yã́ musu, mí Yakↄbu buiↄ bↄ zĩ̀zↄkɛu mà suńnↄ, mí Isailipiↄ wɛ̃nagwa píi. 
\v 26 Tó aa kálɛa ń bùsuu dↄdↄa, mɛ́ gbɛ̃e yã́ lɛ́ ń vĩakũ lↄo, an gɛɛ pↄ́ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i ń ń bↄa ma kpɛ yã́o a dↄńgu lↄo. 
\v 27 Tó ma ń kãaa buiↄ guu, mɛ́ ma ń bↄ́lɛ ń ibɛɛↄ bùsu ń bùsuo, má suńnↄ, mí tↄbↄ ń musu bui dasideↄ wáa, 
\v 28 aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii ń Lua. Baa kɛ́ ma ↄzↄ̃̀ńzi buiↄ guu zĩ̀zↄↄ ũ, má ń bↄlɛ we mà ń kãaa ń bùsuuɛ. An gbɛ̃e a gↄ̃ weo. 
\v 29 Má a wɛ́ gá zu Isailipiↄnɛ lↄo, asa má a Nisĩna pisimáɛ.\f + \fr 39.29 \fr*\ft Eze 11.19, 36.26-27, 37.14\ft*\f* Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 40
\s1 Lua ua dafu yã́
\r (1Kia 6.1-38, 2Lad 3.1-9)
\p
\v 1 Wá kua zĩ̀zↄↄ ũ wɛ̃̀ baasↄode daalɛa gↄↄ kwide zĩ́, wá mɛɛwia wia wɛ̃̀ gɛ̃o mɛ̀ndosaide guu, gↄↄ bee ↄ̃ Dii gbãa mↄ̀a, à gɛ̀manↄ we. 
\v 2 Wɛ́pungu'ea guu Lua gɛ̀manↄ Isaili bùsuu, à ma da gbɛ̀sĩsĩ zↄ̃ↄ lɛsĩ musu.\f + \fr 40.2 \fr*\ft Zia 21.10\ft*\f* Kpɛ́ↄ ku gbɛpi gɛↄmidↄkĩi pↄlɛu lán wɛ̃́lɛwa. 
\v 3 À gɛ̀manↄ we, ↄ̃ ma gↄ̃ɛe è, aà mɛ dɛ lán mↄgotɛ̃wa. A zɛa bĩ́ibↄlɛu, mɛ́ a bapuna ń fee pↄyↄ̃bↄo kũa.\f + \fr 40.3 \fr*\ft Zia 11.1, 21.15\ft*\f* 
\v 4 Ɔ̃ gↄ̃ɛpi òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, gwa ń wɛ́o, ma ń swã́o, ní laaidↄ pↄ́ pↄ́ málɛ ↄlↄnɛwa píi, asa a yã́i wà mↄ̀innↄ la. Yã́ pↄ́ ńlɛ e píi dau ǹ siu Isailiↄnɛ.
\s1 Gukpɛ oi bĩ́ibↄlɛ
\p
\v 5 Má è bĩ́i liaa Lua uai. Gↄ̃ɛpi fee pↄyↄ̃bↄ kũa, a gbã̀a gã̀sĩsuu sooloɛ. Gã̀sĩsuu pↄ́ wàlɛ a yã'opi dɛ gã̀sĩsuu doa ↄla doɛ. À bĩ́i yↄ̃̀ ń feepio, a gèele lɛ do, a lɛsĩ lɛ do. 
\v 6 À gɛ̀ bĩ́ibↄlɛ pↄ́ a lɛ́ bↄa gukpɛ oi kĩ́i, à dɛ̀dɛ a dɛdɛkĩiwa, ↄ̃ à bↄlɛpi bèe yↄ̃̀ ń feepio, a yàasa lɛ do. 
\v 7 Bĩ́ibↄlɛdↄ̃anaↄ kpɛa gbã̀a lɛ do, a yàasa lɛ do, mɛ́ gĩ pↄ́ kú kpɛaↄ zãnguo yàasa gã̀sĩsuu sↄo. Bↄlɛpi bilandaa pↄ́ bↄaa ń Lua kpɛ́o bèe lɛ do. 
\v 8 Ɔ̃ à bↄlɛpi bilandaa pↄ́ bↄaa ń Lua kpɛ́o yↄ̃̀ ń feepio, 
\v 9 à kɛ̀ gã̀sĩsuu swaaↄ̃, a lɛ́ gĩↄ sↄ̃ gã̀sĩsuu plapla. Bↄlɛpi bilandaa bↄaa ń Lua kpɛ́o. 
\v 10 Gukpɛ Bↄlɛpi kpɛaↄ vĩ kpɛla ń kpɛleo àaↄ̃'aaↄ̃. Kpɛapiↄ gbã̀a ń a yàasao sáaɛ, a suunaↄ doũɛ kpɛla ń kpɛleo. 
\v 11 À bↄlɛpi lɛ́ yↄ̃̀ ń feepio, a yàasa gã̀sĩsuu kwi, a gbã̀a sↄ̃ kuɛ'aaↄ̃. 
\v 12 Bĩ́ibↄlɛdↄ̃ana kpɛapiↄ ku kpɛla ń kpɛleo, a yàasa ń a gbã̀ao gã̀sĩsuu soolosoolo, mɛ́ gĩ ku kpɛapiↄ kpɛɛlɛ, a lɛsĩ gã̀sĩsuu do. 
\v 13 Ɔ̃ à bↄlɛpi yàasa yↄ̃̀ za kpɛa musu kpɛla e kpɛa musu kpɛle, à kɛ̀ gã̀sĩsuu baasↄo. 
\v 14 À ba yↄ̃̀ bilandaapiwa à lìai, à kɛ̀ gã̀sĩsuu bàaↄ̃. 
\v 15 Za bↄlɛpi lɛ́wa e a bilandaa lɛ́wa gã̀sĩsuu blakwiɛ. 
\v 16 Kpɛaↄ ń suunaↄ ń bilandaao fɛnɛnti vĩ à lìai, a bàasi oi lɛ́ yaasaũ, a guu oi tuuuũ. A suunaↄ daminali gↄ̃inaↄ vĩ.
\s1 Lua ua sɛ̃́ia
\p
\v 17 À ma sɛ gɛ̀manↄ ua sɛ̃́ia guu. Má è kpɛ́nɛ mɛ̀n baakwiↄ dↄdↄkↄ̃wa gbɛ pↄ́ kpálɛawa à lìai. 
\v 18 Gbɛkpalɛapi pɛ bↄlɛpiↄ saalowa, mɛ́ à kpàaĩ ń bↄlɛpiↄ gbã̀a lɛ́o. Gbɛ pↄ́ kpálɛa, a gu ɛɛna pↄ́n we. 
\v 19 Ɔ̃ à ua sɛ̃́ia yàasa yↄ̃̀ bↄa za bↄlɛ sɛ̃́ia lɛ́wa a guu oi e à gɛ̀ò ua plaade bↄlɛ lɛ́wa bàasi oi. Gukpɛ oi pↄ́ kɛ̀ gã̀sĩsuu basↄo ń gugbãntoo oi pↄ́o lↄ.
\s1 Gugbãntoo oi bĩ́ibↄlɛ
\p
\v 20 Ɔ̃ à ua plaade bĩ́ibↄlɛ pↄ́ kú gugbãntoo oi gbã̀a ń a yàasao yↄ̃̀. 
\v 21 A kpɛaↄ àaↄ̃'aaↄ̃ kpɛla ń kpɛleo ń a suunaↄ ń a bilandaao kɛ̀ doũ ń bↄlɛ sɛ̃́ia pↄ́oɛ. A gbã̀a gã̀sĩsuu blakwi, a yàasa sↄ̃ baasↄo. 
\v 22 A fɛnɛntiↄ ń a bilandaao ń a daminali gↄ̃inaↄ doũ ń gukpɛ oi bↄlɛ pↄ́ↄɛ. A dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩi soplaɛ, mɛ́ a bilandaapi ku a lɛ́ kpɛle. 
\v 23 Ua plaade bↄlɛ lɛ́ bↄaa ń gugbãntoo oi bↄlɛ lɛ́oɛ lán gukpɛ pↄ́wa. Sɛa bↄlɛpi lɛ́wa e ua plaade bↄlɛ lɛ́wa gã̀sĩsuu basↄoɛ.
\s1 Gɛↄmidↄkĩi oi bĩ́ibↄlɛ
\p
\v 24 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ gɛↄmidↄkĩi oi, ↄ̃ ma gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛ è. À a lɛ́ gĩↄ ń a bilandaao yↄ̃̀, à kɛ̀ doũ ń a kĩni pↄ́oɛ. 
\v 25 Bↄlɛpi ń a bilandaao fɛnɛntiↄ lìai lá a kĩniↄwaɛ. A gbã̀a gã̀sĩsuu blakwiɛ, a yàasa sↄ̃ baasↄo. 
\v 26 A dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩi soplaɛ, mɛ́ a bilandaa ku a lɛ́ kpɛle. Daminali gↄ̃inaↄ ku a lɛ́ gĩↄwa kpɛla ń kpɛleo. 
\v 27 Ua plaade gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛ vĩ. Sɛa bↄlɛpi lɛ́wa e gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛ lɛ́wa gã̀sĩsuu basↄoɛ.
\s1 Ua plaade bĩ́ibↄlɛↄ
\p
\v 28 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ ua plaade bↄlɛ pↄ́ kú gɛↄmidↄkĩi oi guu e ua plaadepiu. Ɔ̃ à bↄlɛpi yↄ̃̀, à kɛ̀ doũ ń a kĩniↄɛ. 
\v 29 A kpɛaↄ ń a suunaↄ ń a bilandaao doũɛ. Bↄlɛpi ń a bilandaao fɛnɛntiↄ vĩ liaai. A gbã̀a gã̀sĩsuu blakwi, a yàasa baasↄo. 
\v 30 Ua plaade bilandaaↄ sáasaaɛ, an gbã̀a gã̀sĩsuu baasↄsↄo, a yàasa sↄ̃ sↄ́sↄo. 
\v 31 An bilandaapiↄ ku ua sɛ̃́ia oi. Daminali gↄ̃ina ku an lɛ́ gĩↄwa, an dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩiↄ swaaↄ̃swaaↄ̃ɛ.
\p
\v 32 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ ua plaadeu gukpɛ oi. Kɛ́ a yↄ̃̀, à kɛ̀ doũɛ. 
\v 33 A kpɛaↄ ń a suunaↄ ń a bilandaao doũɛ, mɛ́ bↄlɛpi ń a bilandaao fɛnɛntiↄ vĩ liaai. A gbã̀a gã̀sĩsuu blakwiɛ, a yàasa sↄ̃ baasↄo. 
\v 34 A bilandaa ku ua sɛ̃́ia oi. Daminali gↄ̃inaↄ ku a lɛ́ gĩↄwa kpɛla ń kpɛleo. A dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩiↄ vĩ swaaↄ̃.
\p
\v 35 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ ua sɛ̃́iapi gugbãntoo oi bↄlɛu. Doũɛ ń a kĩniↄ. 
\v 36 Màa ń a kpɛaↄ ń a suunaↄ ń a bilandaao. A fɛnɛntiↄ vĩ liaai. A gbã̀a gã̀sĩsuu blakwiɛ, a yàasa sↄ̃ baasↄo. 
\v 37 A bilandaa ku ua sɛ̃́ia oi. Daminali gↄ̃inaↄ ku a lɛ́ gĩↄwa kpɛla ń kpɛleo, a dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩi swaaↄ̃ɛ.
\s1 Sa'obↄ kpɛ́ↄ ń a táabũnuↄ
\p
\v 38 Kpɛ́nɛ kú bↄlɛ bilandaa saɛ. Wekĩi wì idau sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄwa. 
\v 39 Táabũnuↄ ku bilandaaↄ guu kpɛla ń kpɛleo mɛ̀n plapla. Wekĩi wì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ń duun awakpabↄↄ ń tàae fĩabobↄↄ kòlokpakpau. 
\v 40 Gugbãntoo oi bↄlɛ bilandaa bàasi oi, táabũnuↄ ku a dɛdɛkĩi ↄplaai ń zɛɛio mɛ̀n plapla. 
\v 41 Màa táabũnu kálɛ bↄlɛpi ↄplaai ń zɛɛio mɛ̀n síiↄ̃siiↄ̃, apii kɛ̀ swaaↄ̃. Wekĩi wì sa'opↄↄ kòlokpakpau. 
\v 42 Gbɛ̀ táabũnu mɛ̀n síiↄ̃ ku we lↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ pↄ́ ũ. A gbã̀a gã̀sĩsuu do ń kĩnioɛ, a yàasa lↄ màaɛ, a lɛsĩ gã̀sĩsuu do. Táabũnupi musu wì sa'onↄↄ kɛkɛbↄↄ kálɛu. 
\v 43 Mↄ̀ kòolo lɛ́ mɛ̀n pla pↄ́ an gbã̀a kà ↄtã dodoↄ loolooa kpɛ́piu à lìaai. Táabũnupiↄ ↄ̃ wì sa'onↄↄ báasi kálɛwà.
\s1 Sa'onaↄ kpɛ́ↄ
\p
\v 44 Kpɛ́ mɛ̀n pla ku ua plaadeu. Ado ku gugbãntoo oi bↄlɛ saɛ, a lɛ́ ɛlɛa gɛↄmidↄkĩiwa. Ado ku gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛ saɛ, a lɛ́ ɛlɛa gugbãntoowa. 
\v 45 Ɔ̃ gbɛ̃́pi òmɛɛ: Kpɛ́ pↄ́ a lɛ́ ɛlɛa gɛↄmidↄkĩiwapiá sa'ona pↄ́ Lua kpɛ́ zĩ dɛ ń yã́ ũↄ pↄ́ɛ. 
\v 46 Kpɛ́ pↄ́ a lɛ́ ɛlɛa gugbãntoowapiá sa'ona pↄ́ sa'okĩi dɛ ń yã́ ũↄ pↄ́ɛ. Sa'onapiↄá Levii bui Zadoki buiↄnɛ. Ampiↄ mɛ́ aaì sↄ̃ Diizi wà aà gbagba. 
\v 47 À uapi yↄ̃̀, a gbã̀a ń a yàasao sáasaaɛ gã̀sĩsuu basↄobasↄo. Lua kpɛ́ kpɛɛlɛ ↄ̃ sa'okĩipi kuu.
\s1 Lua kpɛ́
\p
\v 48 À ma sɛ gɛ̀manↄ Lua kpɛ́ bilandaau, ↄ̃ à a gbapɛlɛↄ yↄ̃̀, a gèele kɛ̀ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. A lɛ́ yàasa gã̀sĩsuu gɛ̃o mɛ̀ndosai, mɛ́ a lɛ́ gĩↄ gèele kɛ̀ gã̀sĩsuu àaↄ̃'aaↄ̃ kpɛla ń kpɛleo. 
\v 49 Bilandaapi gbã̀a kɛ̀ gã̀sĩsuu baoɛ, a yàasa sↄ̃ kuɛdo. A dɛdɛkĩi gbápɛpɛkĩi kwiɛ, gbapɛlɛpiↄ ku a lɛ́ gĩpiↄ saɛ kpɛla ń kpɛleo.
\c 41
\p
\v 1 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̃̀manↄ Lua kpɛ́u a kpɛɛlɛ, ↄ̃ à a lɛ́ gĩↄ yↄ̃̀, a yàasa gã̀sĩsuu soolosooloɛ ↄplaai ń zɛɛio. 
\v 2 A lɛ́ yàasa gã̀sĩsuu kwiɛ, a lɛ́ gĩↄ yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. Kpɛɛlɛpi gbã̀a gã̀sĩsuu blaɛ, a yàasa sↄ̃ bao.
\p
\v 3 À gɛ̃̀ kpɛa, ↄ̃ à a lɛ́ lipɛlɛↄ yↄ̃̀, a yàasa gã̀sĩsuu plapla. A lɛ́pi yàasa gã̀sĩsuu sooloɛ, a lɛ́ gĩↄ yàasa soplapla. 
\v 4 Kpɛapi gbã̀a ń a yàasao gã̀sĩsuu baobaoɛ. Ɔ̃ a òmɛɛ: Luakukĩi zálalan kɛ.
\p
\v 5 Ɔ̃ à Lua kpɛ́ gĩ yↄ̃̀, a yàasa gã̀sĩsuu sooloɛ, mɛ́ kpɛ́nɛ pↄ́ liaa Lua kpɛ́i ↄplaai ń ↄzɛɛio ń a kpɛo yàasa gã̀sĩsuu síiↄ̃ɛ. 
\v 6 Kpɛ́nɛpiↄ didikↄ̃a lɛɛ àaↄ̃, a zĩ́lɛ baakwi, a guo baakwi, a musu baakwi. Lua kpɛ́ gbɛ pↄ́ kú musuↄ yàasa kɛ̃́sãa zĩ́lɛpↄↄi, kpɛ́nɛpiↄ zadaa yã́i, kɛ́ wasu Lua kpɛ́pi gĩ fↄ̃o yã́i. 
\v 7 Màa kpɛ́nɛ pↄ́ liaa Lua kpɛ́i didiakↄ̃api musu yàasa dɛ a zĩ́lɛa. A dɛdɛkĩi vĩ e a musupↄuɛ.
\p
\v 8 Má è wà gbɛ kpàlɛ, a lɛsĩ gã̀sĩsuu sooloɛ, ↄ̃ wà gbàsa Lua kpɛ́pi dↄ̀wà. 
\v 9 Lua kpɛ́ kpɛ́nɛↄ bàasi oi gĩ gèele gã̀sĩsuu sↄoɛ. Gu pↄ́ da Lua kpɛ́ 
\v 10 ń sa'onaↄ kpɛ́ↄ zãnguo yàasa gã̀sĩsuu baoɛ. 
\v 11 Kpɛ́nɛpiↄ lɛ́ mɛ̀n pla mɛ́ bↄ̀ uawa, mɛ̀ndo gugbãntoo oi, mɛ̀ndo gɛↄmidↄkĩi oi. Gbɛkpalɛa pↄ́ lìaai yàasa gã̀sĩsuu sↄoɛ.
\p
\v 12 Bɛ'aɛ oi kpɛ́ pↄ́ a lɛ́ ɛlɛa Lua kpɛ́piwa yàasa gã̀sĩsuu bàaↄ̃kwiɛ, a gbã̀a sↄ̃ basiiↄ̃kwi. A gĩ gèele píi gã̀sĩsuu sↄoɛ. 
\v 13 Ɔ̃ à Lua kpɛ́ yↄ̃̀. A gbã̀a gã̀sĩsuu basↄoɛ, mɛ́ kpɛ́ pↄ́ kú a bɛ'aɛ oi ń ua pↄ́ kú zãnguoo gã̀sĩsuu basↄoɛ lↄ. 
\v 14 Ua pↄ́ kú Lua kpɛ́ kpɛɛlɛ gukpɛ oi gã̀sĩsuu basↄoɛ lↄ. 
\v 15 Ɔ̃ à kpɛ́ pↄ́ kú Lua kpɛ́ kpɛ oi, a lɛ́ ɛlɛa Lua kpɛ́ uawa yↄ̃̀ ń a gɛ̃kĩi pↄ́ kú kpɛla ń kpɛleoo sãnu, a gbã̀a gã̀sĩsuu basↄoɛ lↄ.
\p Lua kpɛ́ kpɛɛlɛ ń luakukĩio ń a bilandaao 
\v 16 ń a bèeↄ ń a fɛnɛnti tuuunaↄ, wà lí kpàwà a guu píi kpɛ́kpɛ za zĩ́lɛ e fɛnɛntiↄ kĩ́i. 
\v 17-18 Wà malaika gã̀sĩadeↄ ń daminaliↄ gↄ̃inakɛ̀ Lua kpɛ́pi lɛ́ musu, mɛ́ wa kɛ̀ wà lìa kpɛ́pi guu gĩↄi, luakukĩi ń a kpɛɛlɛo píi. Daminali kú malaikapiↄ zãnguo mɛ̀ndodo. Malaikapiↄ oa plapla, 
\v 19 a oa pↄ́ dɛ gbɛ̃nazĩna pↄ́wa aɛ dↄa daminaliwa kpɛla, a pↄ́ dɛ nↄ̀ↄmusu pↄ́wa aɛ dↄa daminaliwa kpɛle. Wa kɛ̀ kpɛ́ guu gĩwa wà lìai píi 
\v 20 za zĩ́lɛ e musu ń kpɛ́pi lɛ́ musuo. 
\v 21 Lua kpɛ́pi lɛ́ yàasa ń a lɛsĩↄ sáaɛ.
\p Pↄ́ kú luakukĩi kpɛɛlɛ oi 
\v 22 lán sa'okĩi pↄ́ wa kɛ̀ ń líowa. A lɛsĩ gã̀sĩsuu àaↄ̃, a gbã̀a ń a yàasao gã̀sĩsuu plapla. A golaↄ ń a zɛbↄↄ ń a saaloↄá líɛ. Ɔ̃ gbɛ̃́pi òmɛɛ: Táabũnu pↄ́ kú Dii aɛn kɛ. 
\v 23 Lua kpɛ́ kpɛɛlɛ ń luakukĩi kpɛɛlɛo gba pↄ́ ì koo kpaaũ vĩ. 
\v 24 Kpɛɛlɛpiↄ gbaↄ plaplaɛ, mɛ́ ì liasãizↄ̃. 
\v 25 Wà malaika gã̀sĩadeↄ ń daminaliↄ gↄ̃inakɛ̀ kpɛɛlɛ gbapiↄwa lá wa kɛ̀ gĩwawa, mɛ́ wà bilandaa saa kɛ̀ ń lío. 
\v 26 Lua kpɛ́ bilandaa gĩ fɛnɛnti tuuunaↄ vĩ, mɛ́ wà daminali gↄ̃inaↄ kɛ̀ fɛnɛntipiↄ lɛ́ↄwa ↄplaai ń zɛɛio. Lua kpɛ́pi kpɛ́nɛↄ saa vĩ lↄ.
\c 42
\s1 Sa'onaↄ kpɛ́ↄ
\p
\v 1 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ gugbãntoo oi e ua sɛ̃́iau e kpɛ́ pↄ́ kpaaĩa ń ua plaadeo bↄaa ń kpɛ́ pↄ́ kú gugbãntoo oio. 
\v 2 Kpɛ́pi gbã̀a gã̀sĩsuu basↄoɛ, a yàasa blakwi, a lɛ́ ɛlɛa gugbãntoowa. 
\v 3 Ua plaade ku kpɛ́pi ń Lua kpɛ́o zãnguo, a yàasa gã̀sĩsuu baoɛ. Kpɛ́pi kpaaĩa ń ua sɛ̃́ia gbɛ pↄ́ kpálɛaoɛ. Kpɛ́ didikↄ̃a lɛɛ àaↄ̃ kpaaĩa ń Lua kpɛ́ kpɛ́nɛↄ. 
\v 4 Gɛ̃kĩi ku kpɛ́nɛpiↄ zãnguo, a yàasa gã̀sĩsuu kwi, a gbã̀a basↄo. Kpɛ́pi lɛ́ ɛlɛa gugbãntoowa. 
\v 5 Kpɛ́nɛ pↄ́ kú musu yàasa i ka kpɛ́nɛ pↄ́ kú zĩ́lɛ ń guoowao, gɛ̃kĩi pↄ́ kú we yã́i. 
\v 6 Musu kpɛ́nɛpiↄ gbapɛlɛↄ vĩ lán ua pↄ́wao. A yã́i kpɛ́nɛpiↄ gu kɛ̃́sãa kpɛ́nɛ pↄ́ kú zĩ́lɛ ń guooↄzi. 
\v 7 Bĩ́i kú kpɛ́pi kpɛɛlɛ ua sɛ̃́ia oi, à pã̀i e gã̀sĩsuu blakwi. 
\v 8 Asa ua sɛ̃́ia oi kpɛ́pi gbã̀a gã̀sĩsuu blakwiɛ. Lua kpɛ́ oi sↄ̃ gã̀sĩsuu basↄo. 
\v 9 Kpɛ́nɛpiↄ gɛ̃kĩi kú zĩ́lɛ gukpɛ oi. A lɛ́pi ɛlɛa ua sɛ̃́iawa.
\p
\v 10 Kpɛ́nɛↄ nana bĩ́iwa Lua kpɛ́ gɛↄmidↄkĩi oi lↄ, bↄaa ń kpɛ́ pↄ́ kú gɛↄmidↄkĩi oio. 
\v 11 Gɛ̃kĩi ku kpɛ́nɛpiↄ zãnguo lán kpɛ́nɛ pↄ́ aa ku gugbãntoo oiↄ pↄ́wa. A gbã̀a ń a yàasao sáaɛ. Gugbãntoo oi kpɛ́nɛpiↄ gɛ̃kĩi ń ń zↄ̃ↄo ń ń lɛ́ↄ sáa 
\v 12 ń gɛↄmidↄkĩi pↄ́ↄɛ. Zɛ́ pↄ́ wì gɛ̃u ku gɛ̃kĩi miwa bĩ́i saɛ gukpɛ oi lán gugbãntoo oi pↄ́wa.
\p
\v 13 Ɔ̃ gbɛ̃́pi òmɛɛ: Gugbãntoo oi kpɛ́nɛↄ ń gɛↄmidↄkĩi oi kpɛ́nɛ pↄ́ kpaaĩa ń ua plaadeↄ kua adoaɛ. Wekĩi sa'ona pↄ́ aaì sↄ̃ Diiziↄ lí Dii pↄ́ↄ bleu. Wekĩi aali Dii pↄ́ↄ kálɛu, pↄ́wɛnti ń duun awakpabↄↄ ń tàae fĩabobↄↄ, kɛ́ gupi kua adoa yã́i. 
\v 14 Tó sa'onaↄ gɛ̃̀u, aasuli bↄ gu pↄ́ a kua adoapiu aa gɛ̃ ua sɛ̃́iauo, sema aa ń pↄkasa pↄ́ aaì zĩkɛòↄ tò we gĩa, asa pↄ́piↄ kua adoaɛ. E aaↄ gɛ́ bↄi gbɛ̃́ↄwa, aali pↄkasa lilɛ.
\p
\v 15 Kɛ́ à Lua kpɛ́ ua plaade yↄ̃̀ a làa, à ma sɛ bↄ̀manↄ ń bↄlɛ pↄ́ kú gukpɛ oi lɛ́o, ↄ̃ a yↄ̃̀ à lìai. 
\v 16 Gukpɛ bĩ́i gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄooɛ. 
\v 17 Gugbãntoo bĩ́i gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄooɛ lↄ. 
\v 18 Gɛↄmidↄkĩi bĩ́i gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄooɛ lↄ. 
\v 19 Ɔ̃ à gɛ̀ bɛ'aɛ bĩ́i yↄ̃̀, à kɛ̀ gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄoo lↄ. 
\v 20 Màa à a bĩ́i yↄ̃̀ à lìai kpɛ síiↄ̃ píi. A yàasa ń a gbã̀ao gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄooɛ píi. Bĩ́ipi pↄ́ pↄ́ dɛ Lua pↄ́ ũ kɛ̃̀kↄ̃wa ń pↄ́ pↄ́ dɛ Lua pↄ́ ũoo.
\c 43
\s1 Dii gawi sua a kpɛ́u
\p
\v 1 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ gukpɛ oi bↄlɛu. 
\v 2 Má è Isailiↄ Lua gawi bↄ̀ gukpɛ oi, aà lↄↄ dɛ lán izↄ̃ↄsuka kↄ̃fĩwa,\f + \fr 43.2 \fr*\ft Zia 1.15\ft*\f* mɛ́ aà gawipi tↄↄlɛ pù. 
\v 3 Wɛ́pungu pↄ́ má èpi bↄ̀ lán wɛ́pungu pↄ́ má è gↄↄ pↄ́ Lua mↄ̀ wá mɛɛwia kaalɛiwaɛ, lán wɛ́pungu pↄ́ má è Kebaa saɛ, ↄ̃ ma wulɛ ma gbɛɛuwaɛ. 
\v 4 Dii gawi gɛ̃̀ gukpɛ oi bↄlɛpiu e aà kpɛ́u. 
\v 5 Lua Nisĩna ma sɛ gɛ̀manↄ ua plaadeu, ↄ̃ má è Dii gawi aà kpɛ́ pà.
\p
\v 6 Gↄ̃pi zɛa ma saɛ, ↄ̃ má mà wàlɛ yã'omɛɛ za kpɛ́piu 
\v 7 wà mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma kpalabaa kpálɛkĩin kɛ, ma gbadibↄn kɛ. Máↄ ku Isailiↄ guu laɛ e gↄↄpii. Isailiↄ ń ń kíaↄ ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpa ń ń gbãlɛao ń ń kíaↄ gɛↄ bau lↄo. 
\v 8 Kíapiↄ uakpà wa nàna ma uawaɛ, aa kpɛdↄ̀ wa nàna ma kpɛ́wa, bĩ́i mɛ́ gↄ̃̀ daa wá zãnguo. Aa ma tↄ́ pↄ́ a kua adoa ↄ̃̀ↄkpà ń yãbɛ̃ɛ pↄ́ aa kɛ̀ↄ, ↄ̃ ma ń míↄnzↄ̃ ń pↄfɛ̃o. 
\v 9 Aa ń gbãlɛapi tó, aai ń kía gɛpiↄ kɛ̃a, míↄ kú ń guu sa gↄↄpii.
\p
\v 10 Gbɛ̃nazĩn nɛ́, ma ua yã́ bↄↄlɛkɛ Isailiↄnɛ, aai làasookɛ a kpaawa, an gɛɛ i gↄ̃ kpá ń wɛ́i ń duuna yã́i. 
\v 11 Tó an gɛɛ gↄ̃̀ kpá ń wɛ́i yã́ pↄ́ aa kɛ̀ↄ yã́i, ma ua taa bↄↄlɛkɛnɛ́, a kpaa ń a bↄkĩiↄ ń a gɛ̃kĩiↄ ń a iadaaↄ ń a ikoyãↄ ń a yãdilɛaↄ. Ǹ a bↄↄlɛkɛnɛ́, ní kɛ̃́ láu ń wáa, kɛ́ aaↄ a iadaaↄ kũa, aai zĩkɛ a yãdilɛaↄwa. 
\v 12 Ma kpɛ ikoyãn we. Tↄↄlɛ pↄ́ liaai gbɛ̀sĩsĩ musuá ma pↄ́ɛ, a kua adoa píiɛ. Ma kpɛ́ ikoyãn we.
\s1 Sa'okĩi yã́
\r (Bↄa 27.1-2, 2Lad 4.1)
\p
\v 13 Lá wà sa'okĩi yↄ̃̀n kɛ: Gã̀sĩsuu pↄ́ wàlɛ a yã'opi dɛ gã̀sĩsuu doa ↄla doɛ. Wà ɛyↄ̃̀ wa lìa sa'okĩipizi, a yàasa ń a zão gã̀sĩsuu dodo, mɛ́ pↄ́ pↄ́ wa bò wa lìai ↄtã doɛ. Sa'okĩipi lɛsĩn kɛ: 
\v 14 Daalɛa ɛ pↄ́ kú tↄↄlɛu e a swã́ nɛ́nawa gã̀sĩsuu plaɛ, a swã́pi yàasa gã̀sĩsuu doɛ. Za a swã́ nɛ́napiwa e a zↄ̃ↄwa gã̀sĩsuu síiↄ̃ɛ, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu do. 
\v 15 A kĩna pↄ́ kú musu lɛsĩ gã̀sĩsuu síiↄ̃ɛ, mɛ́ a kↄ́ba mɛ̀n síiↄ̃ↄ kpa musu. 
\v 16 Kĩnapi gbã̀a ń a yàasao sáaɛ, gã̀sĩsuu kuɛplapla. 
\v 17 Swã́ zↄ̃ↄpi kĩ́i sa'okĩi gbã̀a ń a yàasao sáaɛ, gã̀sĩsuu gɛ̃o mɛ̀ndosaisaiɛ. Swã́ pↄ́ lìai zĩ́lɛ yàasa ↄtã doɛ, mɛ́ ɛ pↄ́ lìai yàasa gã̀sĩsuu do.
\p
\v 18 Ɔ̃ a òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, Dii Lua mɛ̀: Tó wa sa'okĩipi bò, kɛ́ wà e sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ owà, wi au ɛ́lɛwà, a yãdilɛaↄn kɛ: 
\v 19 Levii bui sa'ona pↄ́ aa dɛ Zadoki bui ũↄ mɛ́ aa sↄ̃mazi ma gbagbai. Gáaena kpámá duun awakpabↄ ũ, 
\v 20 ní a au dã máma sa'okĩi kↄ́ba mɛ̀n síiↄ̃ↄwa ń a swã́ zↄ̃ↄ gola mɛ̀n síiↄ̃ↄ ń pↄ́ pↄ́ wa bò wa lìaipiↄ, ní gbãbↄɛ̀, i gↄ̃ ma pↄ́ ũ. 
\v 21 Gáaena duun awakpabↄpi sɛ gɛò gu pↄ́ wa dìlɛu ma ua, ní tɛsↄ̃wà à tɛ́kũ, 
\v 22 a gↄↄ plaade ní sa'o ń blesan sãasaio duun awakpabↄ ũ, wi gbãbↄò sa'okĩiɛ, lá wa kɛ̀ ń gáaenaowa. 
\v 23 Tó n gbãbↄ̀ɛ̀ ń làa, gáaena sãasai ń sãsakao sãasaio 
\v 24 sɛ mↄomɛɛ, sa'onaↄ i wisi fã́fãwà, aai ma gbagbaò sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ũ.
\p
\v 25 E gↄↄ sopla nìliↄ blesana kpa duun awakpabↄ ũ lá gu lɛ́ dↄ ń gáaena sãasaio ń sãsakao sãasaio. 
\v 26 Gↄↄ soplapi guu aali gbãbↄ sa'okĩiɛ, i gↄ̃ ma pↄ́ ũ, aai na zĩwa. 
\v 27 Gↄↄpiↄ gbɛa, gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ sa'onaↄ lí sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ o sa'okĩipiwa gbɛ̃́ↄnɛ ń sáaukpasaↄ, ma pↄ i kɛmá na.
\c 44
\s1 Gukpɛ oi bↄlɛá kí pↄ́ɛ
\p
\v 1 Ɔ̃ à ma sɛ à ɛ̀a gɛ̀manↄ ua sɛ̃́ia bↄlɛ pↄ́ kú gukpɛ oi kpɛɛlɛ, a zɛ́ taa. 
\v 2 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Wa bↄlɛɛ bee zɛ́ tó taaɛ, wasu wɛ̃o. Gbɛ̃e su gɛ̃uo, àↄ taaɛ, asa ma Dii Isailiↄ Lua ma gɛ̃uɛ. 
\v 3 Kí mɛ́ a zↄ̃lɛ bↄlɛpiu, i pↄbleu ma wáa. Aàli gɛ̃, ili bↄ ń bↄlɛpi bilandaa zɛ́o.
\s1 Bui zĩ̀loe suli gɛ̃ Lua uao
\p
\v 4 Ɔ̃ à ma sɛ gɛ̀manↄ gugbãntoo oi bↄlɛu e Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ. Kɛ́ ma gugwà, ↄ̃ má è Dii gawi aà kpɛ́ pà, ↄ̃ ma wulɛ ma gbɛɛu. 
\v 5 Ɔ̃ Dii òmɛɛ: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, swã́kpa yã́ pↄ́ málɛ onɛ ma kpɛ́ yãdilɛaↄ ń a ikoyãↄ musu ma. Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ bↄↄ tàasika. 
\v 6 O Isaili swã́yãmansaideↄnɛ ma Dii Lua ma mɛ̀ an yãbɛ̃ɛkɛaↄ mↄ̀ lɛ. 
\v 7 Aa gɛ̃̀ ma ua ń bui zĩ̀lo gyafↄↄde pↄ́ an sↄ̃ pípiaoↄ, ↄ̃ aa ma kpɛ́ gbãlɛ̀ò gↄↄ pↄ́ wàlɛ nísi ń auo kpaa ma blɛ ũ. An yãbɛ̃ɛkɛa pãleↄ bàasi, lá aa ma bàakuańnↄ yã́ gbòon we. 
\v 8 Aai laaidↄ ma kpɛ́ zĩwao, aa zĩpi tò dãↄnɛɛ. 
\v 9 Ma Dii Lua ma mɛ̀, bui zĩ̀lo gyafↄↄde pↄ́ an sↄ̃ pípiaoↄ suli gɛ̃ ma uao, baa bui zĩ̀lo pↄ́ kú Isailiↄ guuↄ.
\s1 Levii buiↄ suli sa'oo
\p
\v 10 Levii bui pↄ́ aa pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀mɛɛ gↄↄ pↄ́ Isailiↄ sã́sãa, aa zã̀ ma yã́wa, aa tɛ́ ń tã́aↄziↄ ń duuna gbɛ'e. 
\v 11 Aali zĩkɛ ma ua, aaliↄ wɛ́tɛ a bↄlɛↄ yã́i. Aali ma ua zĩ kɛ, aai sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ kòlokpakpa ń sa'obↄ pↄ́ gbɛ̃́ↄ ì mↄòↄ, aai zĩkɛnɛ́. 
\v 12 Ń beeo lá aa sa'ò Isailiↄnɛ ń tã́aↄwa, aa tò aa zã̀ yã́wa aa duunakɛ̀, a yã́i ma Dii Lua ma ↄlɛ̀lɛnɛ́ ma mɛ̀ aa ń duuna gbɛ'e. 
\v 13 Aasuli sↄ̃mazi ma gbagbaio. Aasuli ↄkã ma pↄ́ↄ ge ma blɛwao, an gɛɛ i gↄ̃ kpá ń wɛ́i an yãbɛ̃ɛkɛaↄ yã́i. 
\v 14 Ń beeo má a ua yã́ ń zĩ pↄ́ wì kɛ weↄ píi nanɛ́ ń ↄzĩɛ.
\s1 Yãdilɛa sa'onaↄnɛ
\p
\v 15 Kɛ́ Isailiↄ pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀mɛɛ, Levii bui sa'ona pↄ́ aa dɛ Zadoki bui ũↄ laaidↄ̀ ma ua zĩwa. Ampiↄ mɛ́ aa sↄ̃mazi aaↄ zĩkɛmɛɛ. Aaↄ zɛ ma aɛ, aai ma gbagba ń nísio ń auo. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 16 Ampiↄ mɛ́ aali gɛ̃ ma kúkĩi, aai sↄ̃ ma táabũnui, aai ma gbagba, aai zĩkɛmɛɛ.
\p
\v 17 Tó aa gɛ̃̀ ua plaade bↄlɛↄ dou, aali bàabaa pↄkasa da. Aasuli zĩkɛ ua plaade bↄlɛↄ guu ge Lua kpɛ́ kpɛɛlɛ ń pↄ́kã pↄkasao daao. 
\v 18 Aaliↄ bàabaa fùa kpaa, aaiↄ bàabaa sòolo gese yeyea. Aasuli pↄ́ pↄ́ a to í simá yeo. 
\v 19 Tó aa bↄ̀ lɛ́ gɛ́ gbɛ̃́ↄ kĩ́i ua sɛ̃́iau, aali ń pↄkasa pↄ́ aaì zĩkɛoↄ bↄ gĩa, aai kálɛ ma ua kpɛ́nɛↄ dou, aai a pãle da, kɛ́ an pↄkasapiↄ su na gbɛ̃́ↄwa à ĩadamáo yã́i.
\p
\v 20 Aasuli migbaa lɛ́o.\f + \fr 44.20 \fr*\ft Lev 21.5\ft*\f* Aasuli tó ń mikã dadańla sↄ̃o, aali lao. 
\v 21 Sa'onaↄ suli vɛ̃ɛmi wà gɛ̃ ua plaadeuo.\f + \fr 44.21 \fr*\ft Lev 10.9\ft*\f* 
\v 22 Aasuli gyaa ge nↄ pↄ́ wà gìi sɛo, sema Isaili nↄ lɛ́so ge an sa'on dee gyaa.\f + \fr 44.22 \fr*\ft Lev 21.7, 13-14\ft*\f* 
\v 23 Aali pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũ dↄ̃akↄ̃ɛ ń pↄ́ pↄ́ dɛ ma pↄ́ ũoo dada ma gbɛ̃́ↄnɛ. Màa lↄ ń pↄ́ gbãlɛa ń a gbãlɛsaio dↄ̃akↄ̃ɛo.\f + \fr 44.23 \fr*\ft Lev 10.10\ft*\f* 
\v 24 Tó sòle sù fɛ̀lɛ, sa'onaↄ mɛ́ aali a yã́gↄ̃gↄ̃, aai yã́kpalɛkɛ lá má dìlɛwa. Aaliↄ dikpɛ pↄ́ má dìlɛↄ ikoyãↄ ń a yãdilɛaↄ kũa, aai kã́mabogↄↄ dilɛ adoa.
\p
\v 25 Sa'ona suli sↄ̃ gɛi à gbãlɛo, ãma tó aà mae ge aà da ge aà nɛ́ ge aà vĩ̀i ge aà dãuna ge aà dãe pↄ́ i zãkɛoɛ, ↄ̃ a zɛvĩ à gbãlɛ aà yã́i.\f + \fr 44.25 \fr*\ft Lev 21.1-4\ft*\f* 
\v 26 Aà gbãbↄa azĩaɛ gbɛa aàli kã́mabo e gↄↄ sopla. 
\v 27 Gↄↄ pↄ́ à gɛ̃̀ sa'oi ma kpɛ́ ua plaadeu, aàli sa'o ń duun awakpabↄo. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 28 Mámɛ má ń túbi ũ. Wasuli ń baa da tↄↄlɛ kpaalɛuo, mámɛ má ń baa ũ.\f + \fr 44.28 \fr*\ft Nao 18.20\ft*\f* 
\v 29 Aali pↄ́wɛnti ń duun awakpabↄↄ ń tàae fĩabobↄↄ ble. Pↄ́ pↄ́ wa kpàa ń a mìbao Isaili bùsuuↄ mɛ́ aↄ dɛ ń pↄ́ ũ. 
\v 30 Isailiↄ buapↄ́ káauↄ ń ń gba sɛ̃́iaↄ píi aaↄ dɛ sa'onaↄ pↄ́ ũɛ. Aali ń pↄ́wɛna káau tí kpá sa'onaↄwa, mí báaada ń uau.\f + \fr 44.30 \fr*\ft Nao 18.8-19\ft*\f* 
\v 31 Sa'onaↄ suli pↄ́ kòlokpasai ge pↄ́ pↄ́ wài dɛ̀ nↄ̀ↄ soo, bã ge nↄ̀bↄ kpele buin nò.\f + \fr 44.31 \fr*\ft Lev 22.8\ft*\f*
\c 45
\s1 Bùsu kpaalɛa
\p
\v 1 Tó a gbɛlà bùsu kpaalɛa yã́ musu, à Dii baa kpawà. A gbã̀a gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa lɛɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao (20.000). Tↄↄlɛpiá Dii pↄ́ɛ. 
\v 2 Tↄↄlɛ iↄ ku a guu Dii ua pↄ́ ũ. A gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla ń basↄoo (500), wi gu to dai, a yàasa iↄ gã̀sĩsuu blakwi. 
\v 3 Dii tↄↄlɛpi kpɛ do iↄ dɛ aà ua ń aà kúkĩio pↄ́ ũ. A gbã̀a gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). 
\v 4 Tↄↄlɛpiá Dii pↄ́ɛ. Sa'ona pↄ́ aaì zĩkɛ Dii ua, aaì sↄ̃aàzi aà gbagbaiↄ mɛ́ aaↄ vĩ, aai bɛkpau, Dii ua iↄ ku we lↄ. 
\v 5 Tↄↄlɛpi kpɛdo gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). Levii bui pↄ́ aaì zĩkɛ Dii uaↄ mɛ́ aaↄ vĩ. An wɛ̃́lɛↄ iↄ ku we.
\p
\v 6 À tↄↄlɛ pↄ́ dà Dii pↄ́i dilɛ mɛɛwia kálɛkĩi ũ, a gbã̀a gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo (5.000). Isailiↄ pↄ́n we ḿpii. 
\v 7 Kí tↄↄlɛ ìↄ da Dii tↄↄlɛi ń mɛɛwia tↄↄlɛo kpɛla ń kpɛleo za bɛ'aɛ e gukpɛ. A lɛ́ↄ iↄ pɛakↄ̃wa ń pↄ́ pↄ́ Isaili buiↄ aa a kpaalɛsɛo za bɛ'aɛ e gukpɛ. 
\v 8 Tↄↄlɛpi iↄ dɛ aà pↄ́ ũ Isaili bùsuu. Kía pↄ́ má kpá a gbãamↄ ma gbɛ̃́ↄnɛ lↄo, aa to Isailiↄ tↄↄlɛ kpaalɛ e ń buiwa.
\p
\v 9 Dii Lua mɛ̀: Isaili kíaↄ, bee mↄ̀wá. À á pãsĩkɛa ń á gbãamↄa gbɛ̃́ↄnɛo tó, íↄ yãmaakɛ a zɛ́wa. Ásu tↄↄlɛ si ma gbɛ̃́ↄwa lↄo. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 10 À tó á kiloo ń á zaaↄ ń á nísiyↄ̃bↄↄ aaↄ ku a zɛ́wa.\f + \fr 45.10 \fr*\ft Lev 19.36\ft*\f* 
\v 11 Pↄ́wɛna pↄyↄ̃bↄↄ ń nísi pↄyↄ̃bↄↄ líↄ sáa. Apii iↄ litili baobao. 
\v 12 Ãnusu do iↄ gela bao. Mina do iↄ ã́nusu ↄwatɛ̃ bàaↄ̃.
\p
\v 13 Gba pↄ́ àli damɛɛn kɛ: Pↄ́wɛna litili ↄ̀aa do guu àli ma gba litili àaↄ̃. 
\v 14 Nísi litili ↄ̀aa do guu àli ma gba litili pla. 
\v 15 Isaili bùsu sã mɛ̀n ↄ̀aa do guu àli ma gba mɛ̀ndo. Gbapi iↄ dɛ pↄ́wɛnti gba ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń sáaukpasaↄ ũ gbɛ̃́ↄ duunakɛ̃ama yã́i. Ma Dii Lua mámɛ má ò. 
\v 16 Isaili bùsudeↄ píi lí gbapiↄ kãaakãaa ń kíaɛ. 
\v 17 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń pↄ́wɛnti gbaↄ ń vɛ̃ɛ pↄ́ wì ɛ́lɛ dikpɛgↄↄↄ iↄ dɛ kí yã́ ũ, mↄ dafu dikpɛgↄↄↄ ń kã́mabogↄↄↄ ń dikpɛ pↄ́ má dìlɛ Isailiↄnɛↄ píi. Ɔ̃mɛ ali duun awakpabↄↄ kpá ń pↄ́wɛntio ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń sáaukpasaↄ Isailiↄ duunakɛ̃ama yã́i.
\s1 Dikpɛↄ
\r (Bↄa 12.1-20, Lev 23.33-43)
\p
\v 18 Ma Dii Lua ma mɛ̀: Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli gáaena sãasai sɛ́, í gbãbↄò ma kúkĩiɛ. 
\v 19 Sa'ona lí duun awakpabↄpi au dã, i máma ma kpɛ́ kpɛɛlɛ gbapɛlɛↄwa ń sa'okĩi lɛ́ gola síiↄ̃ↄ ń ua plaade bↄlɛ gbapɛlɛↄ. 
\v 20 Àli yã́ doũpi kɛ mↄ gↄↄ soplade zĩ́ gbɛ̃́ pↄ́ zãma ń lé aa duunakɛ̀ↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa kɛ̀ dↄ̃saiↄnɛ, í gbãbↄò ma kpɛɛ.
\p
\v 21 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ àli Gɛ̃amusu dikpɛkɛ e gↄↄ sopla. Gↄↄ bee àli kàa só. 
\v 22 Gↄↄ bee kí mɛ́ ali gáae kpa duun awakpabↄ ũ api ń a bùsudeↄ pↄ́ ũ. 
\v 23 Dikpɛpi guu aliↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oa lá gu lɛ́ dↄ e gↄↄ sopla ń gáaeↄ mɛ̀n soplapla ń sãsakao sãasaiↄ mɛ̀n soplapla ń blesanao mɛ̀ndodo duun awakpabↄ ũ. 
\v 24 Aàli pↄ́wɛnti kpá gáae ń sãsakaoo miwa koko dodo ń nísio litili àaↄ̃'aaↄ̃.
\p
\v 25 Mↄ soplade gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide dikpɛ zĩ́ aàliↄ kpa màa lá gu lɛ́ dↄ e gↄↄ sopla duun awakpabↄↄ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ũ ń a pↄ́wɛntio ń a nísio.
\c 46
\s1 Yã́ pↄ́ kí ali kɛ dikpɛgↄↄzĩↄ
\p
\v 1 Dii Lua mɛ̀: Wàli ua plaade bↄlɛ pↄ́ a lɛ́ ɛlɛa gukpɛwa gba to taaɛ e gↄↄ soolo pↄ́ wì zĩkɛuↄ gɛ pao, wili wɛ̃ kã́mabogↄↄzĩ ń mↄ dafu dikpɛgↄↄzĩo. 
\v 2 Kí ali bↄ ua sɛ̃́iauɛ, i gɛ̃ ń bↄlɛpi bilandaao, i zɛ bↄlɛpi gbapɛlɛↄ saɛ. Sa'onaↄ lí sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oɛ̀ ń sáaukpasaↄ, ili kúlɛ bↄlɛpi bèewa, i gbasa bↄ. Wàli bↄlɛpi gbatao e oosi. 
\v 3 Bùsudeↄ lí kúlɛ Diiɛ bↄlɛpi kpɛɛlɛ kã́mabogↄↄↄ ń mↄ dafu dikpɛgↄↄↄ. 
\v 4 Kã́mabogↄↄzĩ kí lí mↄ́ ń sãnɛbↄlↄ sãasaiↄ mɛ̀n soolo ń sãsakao sãasaio mɛ̀ndo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ ũ. 
\v 5 Aàli pↄ́wɛnti kpá ń sãsakaoo koko do, sãnɛbↄlↄↄ sↄ̃ lá a yeiwaɛ. Pↄ́wɛnti koko do nísi aliↄ litili àaↄ̃ɛ. 
\v 6 Mↄ dafu dikpɛgↄↄ aàli mↄ́ ń gáaenao ń sãnɛbↄlↄↄ mɛ̀n soolo ń sãsakaoo. A kee su àↄ sãa vĩo. 
\v 7 Aàli pↄ́wɛnti kpá ń zupio koko do ń sãsakaoo koko do, sãnɛbↄlↄↄ sↄ̃ lá a yeiwaɛ. Pↄ́wɛnti koko do nísi aliↄ litili àaↄ̃ɛ. 
\v 8 Kí lí gɛ̃, ili bↄ ń bↄlɛ bilandaa zɛ́ doũpio.
\p
\v 9 Tó bùsudeↄ mↄ̀ kùlɛ Diiɛ dikpɛgↄↄzĩ, gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̃̀ ń gugbãntoo oi bↄlɛo lí bↄ ń gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛo, gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̃̀ ń gɛↄmidↄkĩi oi bↄlɛo lí bↄ ń gugbãntoo oi bↄlɛo. Asu ɛa bↄ ń bↄlɛ pↄ́ à gɛ̃̀uoo, sema aà bↄ ń a aɛ oi bↄlɛo. 
\v 10 Kí líↄ kúńnↄ we. Tó gbɛ̃́ↄ lɛ́ gɛ̃, aàli gɛ̃. Tó aalɛ bↄlɛ, ili bↄ.
\p
\v 11 Dikpɛgↄↄↄ ń kã́mabogↄↄↄ zĩ́ zu ge sãsakao miwa pↄ́wɛnti gba líↄ koko dodo, sãnɛbↄlↄↄ sↄ̃ lá wa yeiwaɛ. Pↄ́wɛn koko do nísi aliↄ litili àaↄ̃ɛ. 
\v 12 Tó kí mↄ̀ ń gbao Diiɛ, sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ge sáaukpasaↄn nò, wàli gukpɛ oi bↄlɛ gba wɛ̃ɛ̀, ili kpá lá ì kɛ kã́mabogↄↄzĩwa. Tó à bↄ̀, wi gbata aà kpɛ.
\p
\v 13 Wàliↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o Diiwa ń sã wɛ̃dona sãasaio lá gu lɛ́ dↄ kↄↄ ń kↄↄo 
\v 14 ń pↄ́wɛntio litili àaↄ̃ ń nísio litili do pↄ́wɛnti mↄ̀sɛkɛa yã́i. Wàliↄ pↄ́wɛntipi kpa Diiwa lá gu lɛ́ dↄ gↄↄpiiɛ. 
\v 15 Wàliↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń sãnɛbↄlↄo kↄↄ ń kↄↄo lá gu lɛ́ dↄ ń pↄ́wɛntio ń nísio màa.
\p
\v 16 Dii Lua mɛ̀: Tó kí a nɛ́ↄ do gbà a tↄↄlɛ saalo, aà nɛ́pi buiↄ mɛ́ aali a túbi sɛ́. 
\v 17 Kási tó à a zↄ̀blenaↄ do gbà a tↄↄlɛ saalo, aliↄ dɛ zↄ̀blenapi pↄ́ ũɛ e gↄ̃a wɛ̃́ɛ ũ wɛ̃,\f + \fr 46.17 \fr*\ft Lev 25.10\ft*\f* i ɛa gↄ̃ kípi pↄ́ ũ. Aà nɛ́ↄ mɛ́ aali a túbi sɛ́ ńtɛ̃ɛ. 
\v 18 Kí suli gbɛ̃e tↄↄlɛ síwào, mɛ́ asuli ń yáwào. Aà zĩa tↄↄlɛ ↄ̃ ali kpá a nɛ́ↄwa túbi ũ, kɛ́ ma gbɛ̃e su go a tↄↄlɛwao yã́i.
\p
\v 19 Ɔ̃ gↄ̃pi ma sɛ gɛ̀manↄ sa'ona kpɛ́nɛ pↄ́ kú bↄlɛ saɛ lɛ́u, a lɛ́ ɛlɛa gugbãntoowa. À gu ↄ̀lↄmɛɛ kpɛ́pi bɛ'aɛ oi, 
\v 20 ↄ̃ a òmɛɛ: Gupiu ↄ̃ sa'onaↄ lí tàae fĩabobↄↄ ń duun awakpabↄↄ fùukɛu, aali pↄ́wɛnti kàa kɛu, kɛ́ aasu gɛò ua sɛ̃́iau aa kã gbɛ̃́ↄwa aa ĩadamáo yã́i.
\p
\v 21 Ɔ̃ à ɛ̀a ma sɛ sùmanↄ ua sɛ̃́iau, à bɛ̀bɛmanↄ uapi gola síiↄ̃ↄu. Má uanaeↄ è a golapiↄu. 
\v 22 A gola ń golao uanapiↄ gbã̀a gã̀sĩsuu blablaɛ, a yàasa baakwikwi. Uana mɛ̀n síiↄ̃piↄ doũɛ. 
\v 23 Wà gĩbò lìa uanapiↄzi mɛ́ wà kĩnaↄ pɛ̀lɛpɛlɛ lìai zĩ́lɛ. 
\v 24 Ɔ̃ gↄ̃pi òmɛɛ: Blɛkɛkĩiↄn kɛ. La Dii ua zĩkɛnaↄ lí sa'onↄↄ fùukɛu gbɛ̃́ↄnɛ.
\c 47
\s1 Swa pↄ́ ì bↄ Dii kpɛ́u
\p
\v 1 À ɛ̀a ma sɛ gɛ̀manↄ Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ, ↄ̃ má è í lɛ́ bↄ kpɛ́pi bèe zíɛ\f + \fr 47.1 \fr*\ft Zkl 14.8, Zãa 7.38, Zia 22.1\ft*\f* gɛↄmidↄkĩi oi, àlɛ gɛ̃ sa'okĩi gɛↄmidↄkĩi oi, àlɛ tá gukpɛ oi, asa Dii kpɛ́ lɛ́ ɛlɛa gukpɛwaɛ. 
\v 2 À ma sɛ bↄ̀lɛmanↄ ń gugbãntoo oi bↄlɛo, ↄ̃ à dↄ̀manↄ bĩ́izi e gukpɛ oi bↄlɛu, ↄ̃ má è ípi lɛ́ bàalɛ bↄlɛpi saɛ gɛↄmidↄkĩi oi. 
\v 3 Gↄ̃pi gɛ̀ gukpɛ oi, a bà pↄyↄ̃bↄ kũa. À ba yↄ̃̀ gã̀sĩsuu ↄ̀aa sↄo lɛ́u, ↄ̃ à ma sɛ bùamanↄ íwa, ípi wá kṹ wá kɛ̀sɛwoũ lɛ́u. 
\v 4 À ba yↄ̃̀ gã̀sĩsuu ↄ̀aa sↄo lɛ́u lↄ, ↄ̃ à ma sɛ bùamanↄ, í wá kṹ wá koso lɛ́u. À ba yↄ̃̀ gã̀sĩsuu ↄ̀aa sↄo lɛ́u lↄ, ↄ̃ à ma sɛ bùamanↄ, í wá kṹ wápi lɛ́u. 
\v 5 À ba yↄ̃̀ gã̀sĩsuu ↄ̀aa sↄo lɛ́u lↄ, ↄ̃ í gↄ̃̀ da swa pↄ́ má fↄ̃ buawào ũ, asa ípi dàgua wa fↄ̃ gɛ̃u lↄo, sema wà kpáa'owà bàasio. 
\v 6 Ɔ̃ à ma la à mɛ̀: Gbɛ̃nazĩn nɛ́, n bee èó? Ɔ̃ à ɛ̀a lɛ́ buamanↄ sĩ̀sĩa. 
\v 7 Kɛ́ ma bua, ma lí è kpa swa baala ń baaleo, an dasi kɛ̀ zài. 
\v 8 Ɔ̃ a òmɛɛ: Ípi lɛ́ tá gukpɛ oi e Yuudɛ̃ guzulɛuɛ, i ká Ísida Wisidewa. Tó à kàwà, ísidapi í i maakũ. 
\v 9 Gu pↄ́ ípi bàalɛ̀ tàu píi, pↄ́ bɛ̃̀ɛↄ iↄ kɛ píi yↄ̃̀ɛyↄ̃ɛ. Kpↄↄ iↄ ku we dasidasi, asa gu pↄ́ ípi gɛ̀ kàu píi, a maakũɛ. Gu pↄ́ swapi tàu píi, pↄ́ pↄ́ kú weↄ píi aaↄ bɛ̃́ɛɛ. 
\v 10 Kpↄ̀wɛnaↄ zɛzɛ ísidapi gɛɛwa. Táalufãlɛkĩiↄ ku za Ɛ̃ngɛdi e Ɛnɛgɛlaiũ. Kpↄ̀ buiↄ lɛ́ vĩ weo lán ísia kpↄↄwa. 
\v 11 Ń beeo dã̀naↄ ń biaↄ í a maakũo, aa gↄ̃ màaɛ wisi'ekĩi ũ. 
\v 12 Lí pↄ́ wì a bɛ ble bui píi a bↄlɛ swapi baale ń a baalao. An kee láe a giigagao, mɛ́ an bɛ aↄ láaa vĩo. Lípiↄ aaↄ nɛ'i mↄ ń mↄoɛ, asa í pↄ́ lípiↄ lɛ́ e lɛ́ bↄ luakukĩiɛ. Lípiↄ bɛↄá pↄbleaɛ, mɛ́ a láↄá gbɛ̃́ↄ gbã́gbãbↄɛ.\f + \fr 47.12 \fr*\ft Zia 22.2\ft*\f*
\s1 Bùsu zↄ̃lɛↄ
\p
\v 13 Dii Lua mɛ̀: Á Isaili bui kuɛplaↄ, lá á bùsu kpaalɛn kɛ. Yosɛfu buiↄ kpaalɛsɛ mɛ̀n pla, 
\v 14 í kpaalɛnɛ́ sáasaa. Bùsuɛ bee a gↄ̃ á pↄ́ ũɛ, asa ma lɛgbɛ̃̀ ma mɛ̀ má kpá á deziↄwaɛ. 
\v 15 Á bùsu zↄ̃lɛn kɛ: Bↄa za ísia zↄ̃ↄi gugbãntoo oi a dↄ Ɛteloni zɛ́i e Amata bↄlɛi, i gɛ́ Zedada 
\v 16 ń Belotao ń Siblaiũ pↄ́ kú Damasi bùsu ń Amata bùsuo lɛ́u, i gɛ́ e à gɛ pɛ Azaatikↄ̃, Haulani bùsu lɛ́wa. 
\v 17 Bùsu lɛ́pi a daalɛ ísiawaɛ, i gɛ́ Azaa'enana, Damasi bùsu lɛ́u. Amata bùsu lɛ́ iↄ ku gugbãntoo oi. Á bùsu lɛ́ gugbãntoo oin we. 
\v 18 Gukpɛ oi á bùsu lɛ́ a gɛ́ Haulani ń Damasio zãnguoɛ, i pã Yuudɛ̃i Galada bùsu ń Isaili bùsuo zãnguo, i gɛ pɛ Ísida Wisidewa e Tamaa. Á bùsu lɛ́ gukpɛ oin we. 
\v 19 Gɛↄmidↄkĩi oi bↄa Tamaa a gɛ́ e Mɛliba Kadɛsi íkĩi, i pã Egipi zɛ́ swai e ísia zↄ̃ↄi. Á bùsu lɛ́ gɛↄmidↄkĩi oin we. 
\v 20 Bɛ'aɛ oi ísia zↄ̃ↄ mɛ́ aↄ dɛ á bùsu zↄ̃lɛ ũ e gu pↄ́ bↄaa ń Amata bↄlɛo. Á bùsu lɛ́ bɛ'aɛ oin we.
\p
\v 21 À bùsupi kpaalɛkↄ̃ɛ á Isailiↄ á buiwa. 
\v 22 À bùsupi kpaalɛ ń gbɛlaao ń bↄ̀mↄ pↄ́ nɛ'ì á guuↄ sãnu. À ń dilɛ á Isaili bùsudeↄ ũ, í ń da á Isaili buiↄ kpaalɛ guu. 
\v 23 Á Isaili bui pↄ́ bↄ̀mↄ ku a guu, we á aà dau kpaalɛu. Ma Dii Lua mámɛ má ò.
\c 48
\s1 Isaili bùsu kpaalɛa
\p
\v 1 Buipiↄn kɛ baade ń a tↄ́o. Sɛa gugbãntoo oi Dã buiↄ a lɛɛ do sɛ́. An bùsu a pã Ɛteloni zɛ́i e Amata bↄlɛi. Azaa'enana ń Damasi bùsu lɛ́ pↄ́ kú gugbãntoo oi Amata bùsu saɛo mɛ́ ń bùsu lɛ́ ũ gukpɛ oi.
\p
\v 2 Asɛɛ buiↄ i a lɛɛ do sɛ́. An bùsu iↄ naa Dã buiↄ bùsuwa za gukpɛ e bɛ'aɛ.
\p
\v 3 Nɛfatali buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Asɛɛ buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 4 Manase buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Nɛfatali buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 5 Ɛflaiũ buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Manase buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 6 Lubɛni buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Ɛflaiũ buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 7 Yuda buiↄ i lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Lubɛni buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 8 Bùsu pↄ́ á kpá Diiwa aↄ naa Yudaↄ bùsuwaɛ za gukpɛ e bɛ'aɛ. Bùsupi yàasa iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a gbã̀a iↄ sáa ń buiↄ pↄ́o za gukpɛ e bɛ'aɛ. Dii kúkĩi iↄ ku guoguo. 
\v 9 Bùsu pↄ́ á kpá Diiwapi gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa lɛɛ kwi (10.000). 
\v 10 Dii tↄↄlɛpi aↄ dɛ sa'onaↄ pↄ́ ũɛ. Gugbãntoo oi gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), bɛ'aɛ oi lɛɛ kwi (10.000), gukpɛ oi lɛɛ kwi (10.000), gɛↄmidↄkĩi oi lɛɛ baasↄo (25.000). Dii kúkĩi aↄ ku guoguoɛ. 
\v 11 Zadoki bui sa'ona pↄ́ wà ń dílɛ Dii gbàgbana ũↄ pↄ́n we. Kɛ́ Isailiↄ zã̀ yã́wa, Zadoki buiↄ zĩ pↄ́ Dii dànɛ́ kɛ̀, aai zã aà yã́wa lá Levii buiↄ kɛ̀wao. 
\v 12 Wa Dii tↄↄlɛ kĩnipi kpámá, a kua iↄ adoa, sa'onaↄ tↄↄlɛpi iↄ naa Levii buiↄ bùsuwa.
\p
\v 13 Levii buiↄ bùsu iↄ naa sa'onaↄ bùsuwa. A gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000), a yàasa lɛɛ kwi (10.000). 
\v 14 Aasuli yíao, aasuli a lɛũkpakɛo, aasuli kpá gbɛ̃pãleↄwao. An bùsupi dɛńla, kɛ́ Dii pↄ́ɛ yã́i.
\p
\v 15 Tↄↄlɛ pↄ́ a gↄ̃ yàasa iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo (5.000), a gbã̀a lɛɛ baasↄo (25.000). Mɛɛwiadeↄ pↄ́n we, aa bɛkpau, aai pↄ́ↄ dã́dãu. Mɛɛwiapi iↄ ku guoguo, 
\v 16 a gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa. A gola ń golao iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (4.500). 
\v 17 Dã́dãkɛkĩiↄ iↄ liaai, a yàasa gã̀sĩsuu ↄ̀aa do ń blakwio (250). 
\v 18 Bùsu pↄ́ gↄ̃̀ iↄ naa Dii tↄↄlɛwa gukpɛ oi gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000), bɛ'aɛ oi lɛɛ kwi (10.000) e a gbã̀a lɛ́u. Tↄↄlɛpi blɛ iↄ dɛ wɛ̃́lɛpi zĩkɛnaↄ pↄblea ũ. 
\v 19 Isaili bui píi guu ↄ̃ mɛɛwia buakɛnapiↄ bↄu. 
\v 20 Á Dii tↄↄlɛ li gudoũ ń mɛɛwia pↄ́o, a gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000).
\p
\v 21 Sɛa tↄↄlɛ pↄ́ dɛ Dii pↄ́ ũ ń mɛɛwia pↄ́owa e à gɛ̀ pɛ̀ á bùsu zↄ̃lɛwa kpɛla ń kpɛleo iↄ dɛ kí pↄ́ ũ. Tↄↄlɛ pↄ́ kú gukpɛ oi ń bɛ'aɛ oio gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo (25.000). Kí tↄↄlɛpi iↄ naa tↄↄlɛ pↄ́ á buiↄ a kpaalɛkɛwa. Dii tↄↄlɛ pↄ́ aà kpɛ́ aↄ ku a guuↄ iↄ ku kí tↄↄlɛↄ zãnguo. 
\v 22 Levii buiↄ tↄↄlɛ ń mɛɛwia tↄↄlɛo iↄ ku kí tↄↄlɛↄ zãnguo. Kí tↄↄlɛↄ iↄ ku Yudaↄ tↄↄlɛ ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ tↄↄlɛo zãnguo.
\p
\v 23 Bui kĩniↄ pↄ́n kɛ: Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ i a lɛɛ do sɛ za gukpɛ e bɛ'aɛ.
\p
\v 24 Simɛↄ buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 25 Isakaa buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Simɛↄ buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 26 Zabulↄni buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Isakaa buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 27 Gada buiↄ i a lɛɛ do sɛ́, iↄ naa Zabulↄni buiↄ pↄ́wa.
\p
\v 28 Bↄa Tamaa Gada buiↄ tↄↄlɛ lɛ́ pↄ́ kú gɛↄmidↄkĩi oi a gɛ́ Mɛliba Kadɛsi íkĩiɛ, i pã Egipi zɛ́ swai e ísia zↄ̃ↄi. 
\v 29 Bùsu pↄ́ á a kpaalɛkɛ Isaili buiↄnɛ ń gbɛlaaon we. An baan we. Dii Lua mɛ́ ò.
\s1 Mɛɛwia bↄlɛↄ
\p
\v 30-31 Mɛɛwiapi bↄlɛↄn kɛ: Wa Isaili buiↄ tↄ́kpa bↄlɛpiↄnɛ.\f + \fr 48.30-31 \fr*\ft Zia 21.12-13\ft*\f* Gugbãntoo oi bĩ́i gbã̀a gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo (4.500). A bↄlɛↄ àaↄ̃ɛ, Lubɛni bↄlɛ, Yuda bↄlɛ ń Levii bↄlɛo. 
\v 32 Gukpɛ oi bĩ́i gbã̀a gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo ń ↄ̀aa pla ń basↄoo. A bↄlɛↄ àaↄ̃ɛ, Yosɛfu bↄlɛ, Bɛ̃yãmɛɛ bↄlɛ ń Dã bↄlɛo. 
\v 33 Gɛↄmidↄkĩi oi bĩ́i gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo. A bↄlɛ àaↄ̃ɛ, Simɛↄ bↄlɛ, Isakaa bↄlɛ ń Zabulↄni bↄlɛo. 
\v 34 Bɛ'aɛ oi bĩ́i gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ ń ↄ̀aa pla ń basↄoo. A bↄlɛ àaↄ̃ɛ lↄ, Gada bↄlɛ, Asɛɛ bↄlɛ ń Nɛfatali bↄlɛo. 
\v 35 Bĩ́i pↄ́ liaipi gã̀sĩsuu ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao plasaiɛ (18.000). Za gↄↄ bee wa mɛ mɛɛwiapiɛ, Diikuwe.