\id EXO Exodus in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Bↄa
\toc1 Bↄa Mↄizi lá plaade
\toc2 Bↄa
\toc3 Bↄa
\mt1 BƆA
\mt2 Mↄizi lá plaade
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Mámɛmaa Dii á Lua, ma á bↄ́ zↄbleu Egipi (20.2). Dↄ̀ↄ bee mɛ́ lápi tↄbↄkĩi ũ, àlɛ yã́ pↄ́ kú a guu owɛ̃ɛ. Lua mɛ́ a gbɛ̃́ↄ bona ũ. Dↄ̀ↄ doũpi mɛ́ dɛ Lua ikoyã mɛ̀n kwiↄ mide ũ. Lua Isailiↄ bò kɛ́ a yeńzi, ↄ̃ a dìlɛnɛ́ aaↄ yeazi sↄ̃, aaiↄ misiilɛɛ, aaiↄ a ikoyãↄ kũa.
\ip Imina mɛ́ mↄ̀ ń Isailiↄ taa Egipio. Kɛ́ a wɛ̃ gɛ̃̀gɛ̃, aa dasi kũ̀, ↄ̃ Egipi kía Falaↄ̃ↄ ń dá zↄzĩu (Daa 45.17-20, 47.11). An taasi pↄ́ aalɛ kɛ yã́ i sã Luaguo, ↄ̃ à gbɛ̃́ sɛ̀ ń guu, wì mɛ Mↄizi, aàↄ dɛ ń dↄaana ũ. Lua azĩa ↄ̀lↄ Mↄiziɛ à mɛ̀ a tↄ́n Dii. À dabudabuↄ kɛ̀ à a gbãa ↄ̀lↄ Egipiↄnɛ, ↄ̃ aa Isailiↄ gbàɛ (1.1-15.21). À dↄ̀aanɛ́ à ↄlìańzi Sinai gbáau (15.22-18.17). Lua Isailiↄ sɛ̀ a gbɛ̃́ↄ ũ, ↄ̃ à a bàakuańnↄ yãdànɛ́ Sinai gbɛpↄlɛu, à a ikoyãↄ dìlɛnɛ́ (19.1-24).
\ip Gↄↄ pↄ́ Lua lɛ́ kpaaũkpɛdↄa ↄlↄ Mↄiziɛ (25-31), Isailiↄ zugaaena pì ń vuao aa dìlɛ ń dii pↄ́ ń bↄ́lɛ Egipi ũ. Yã́ bee Lua pↄ fɛ̃̀ ↄ̃ à yãyìamá (32-34). Bↄa lápi láakĩi wà Dii kpaaũkpɛpi dↄa yã'ò, we Lua ìↄ kpaaũuńnↄ (35-40).
\ip Gbɛ̃́, ńlɛ zↄble kpelewan lò, lápi lɛ́ ↄlↄwɛ̃ɛ lá Lua ì gbɛ̃́ↄ bo sĩana aa gↄ̃ wɛ̃́ɛↄ ũ, kɛ́ aaↄ naanↄ, aaiↄ na ń kↄ̃o.
\c 1
\s1 Ĩadaa Isailiↄwa Egipi
\p
\v 1 Isaili pↄ́ aa tà Egipi ń ń mae Yakↄbuoↄ,\f + \fr 1.1 \fr*\ft Daa 46.3-7\ft*\f* baade ń a bɛ gbɛ̃́ↄ tↄ́n kɛ: 
\v 2 Lubɛni, Simɛↄ, Levii, Yuda, 
\v 3 Isakaa, Zabulↄni, Bɛ̃yãmɛɛ, 
\v 4 Dã, Nɛfatali, Gada, Asɛɛ. 
\v 5 Yakↄbu buipiↄ píi gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiɛ. Yosɛfu gbɛ̃́ bee sↄ̃ a ku Egipi yãa kↄ̀ɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Yosɛfu gà ń a vĩ̀iↄ ń a gↄↄ gbɛ̃́ↄ píi. 
\v 7 Isailiↄ nɛ'ì aa kↄ̃̀ aa kã̀fĩ aa dasikũ̀ maamaa, aa lì bùsupia.
\p
\v 8 Kí dafu pↄ́ Yosɛfu dↄ̃o kpalablè Egipi,\f + \fr 1.8 \fr*\ft Zĩn 7.17-18\ft*\f* 
\v 9 ↄ̃ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ: À Isailiↄ gwa, aa dasikũ̀ aa lìwála. 
\v 10 Wà gɛ́ ↄ̃nↄkɛinɛ́ kɛ́ aasu kã́fĩo yã́i. Tó zĩ sù fɛ̀lɛ, aa na wá ibɛɛↄwa, aa zĩkawanↄɛ, aai bↄlɛ wá bùsuu.
\p
\v 11 Ɔ̃ wà gbɛ̃́ↄ dìlɛnɛ́ ń diiↄ ũ, aa ń wɛtã ń zĩ gbãao. Beewa ↄ̃ aa Pitoũ ń Lamɛsɛo kàlɛ Falaↄ̃ↄɛ aà blɛwɛkakĩiↄ ũ. 
\v 12 Kási lá wàlɛ ĩadamá lɛ́u, màa aaìↄ kã́fĩ, aaìↄ ligua, ↄ̃ gili gɛ̃̀ Egipiↄgu ń yã́i. 
\v 13 Ɔ̃ wà ń dá zↄzĩ pãsĩu, 
\v 14 wà ń pↄ yà, wà gĩbozĩ gbãa dànɛ́ ń bilikibↄao ń buazĩ píio. Wà zĩpiↄ dànɛ́ píi pãsĩpãsĩɛ.
\p
\v 15 Ɔ̃ Egipiↄ kía Ɛbɛlu nↄɛ nɛ'inaↄ sìsi, ado tↄ́n Sifila, ado Pua. 
\v 16 A ònɛ́: Tó a nɛ'ì Ɛbɛlu nↄɛↄnɛ sa, tó gↄ̃ɛɛ, à aà dɛ. Tó nↄɛɛ sↄ̃, à aà tó. 
\v 17 Ãma nↄɛpiↄ Lua vĩa vĩ, ↄ̃ aai yã́ pↄ́ a ònɛ́ kɛo, aalɛ nɛgↄ̃ɛↄ tó. 
\v 18 Ɔ̃ kíapi ń sisi à ń lá à mɛ̀: Àkɛa á kɛ̀ màa a nɛgↄ̃ɛↄ tòi? 
\v 19 Aa wèwà aa mɛ̀: Ɛbɛlu nↄɛↄ dɛ lán Egipi nↄɛↄwao, aa wãa, aaì nɛ'i e wàↄ gɛ́ mↄ́iɛ. 
\v 20 Màa Isailiↄ lɛ́ kã́fĩ, aalɛ dasikũ. Ɔ̃ Lua maakɛ̀ nↄɛ nɛ'inapiↄnɛ, 
\v 21 à ń gbá nɛ́ↄ, kɛ́ aa a vĩa vĩ yã́i. 
\v 22 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ yãdìlɛ a gbɛ̃́ↄnɛ píi à mɛ̀: À Ɛbɛlu nɛ́tɛ̃na pↄ́ dɛ nɛgↄ̃ɛ ũↄ ka Niili íu píi, ãma à nɛnↄɛↄ tó.\f + \fr 1.22 \fr*\ft Zĩn 7.19\ft*\f*
\c 2
\s1 Mↄizi ia
\p
\v 1 Levii bui gↄ̃ɛ Levii bui nↄɛ sɛ̀. 
\v 2 Nↄpi nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ. Kɛ́ a è nɛ́pi maa, à aà ùlɛ mↄ àaↄ̃.\f + \fr 2.2 \fr*\ft Zĩn 7.20, Ɛbɛ 11.23\ft*\f* 
\v 3 Kɛ́ i fↄ̃ à aà ùlɛ lↄo, à kɛfu gbí sɛ̀ à kↄtaa lɛ̀wà, kɛ́ í su gɛ̃uo yã́i. Ɔ̃ à nɛ́pi dàu à gɛ̀ a dìlɛ Niili dã̀nau vↄ̃́ guu. 
\v 4 Nɛ́pi dãe zɛ kãaa, àlɛ gwa yã́ pↄ́ a su à aà le.
\p
\v 5 Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛ gɛ̀ zu'oi swai, ↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ lɛ́ bɛbɛ swa gↄ̃sↄ̃lɛ. À gbí è dilɛa vↄ̃́u, ↄ̃ à a zĩkɛna zĩ̀, à gɛ̀ a sɛ̀. 
\v 6 Kɛ́ a wɛ̃̀, a è nɛ́ mɛ́ dau, àlɛ ↄ́ↄlↄ. À kɛ̀ɛ̀ wɛ̃naũ à mɛ̀: Ɛbɛlu nɛgↄ̃ɛnaɛ. 
\v 7 Ɔ̃ nɛ́pi dãe mↄ̀ a ò Falaↄ̃ↄ nɛ́piɛ: Ń ye mà gɛ Ɛbɛlu nↄɛ sísinɛ aàↄ yↄ̃́kpanɛ nɛ́piwa yã̀? 
\v 8 A wèwà à mɛ̀: Ao, gɛ́! Ɔ̃ nɛnↄɛnapi gɛ̀ nɛ́pi da sìsi. 
\v 9 Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛpi òɛ̀: Nɛ́pi sɛ taò, ní aà gwamɛɛ, mí a fĩabonɛ. Ɔ̃ à nɛ́pi sɛ̀ tàò, àlɛ aà gwa. 
\v 10 Kɛ́ nɛ́pi zↄ̃ↄkũ̀, à aà sɛ̀ gɛ̀ò Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛpiɛ, ↄ̃ à aà sì a nɛ́ ũ.\f + \fr 2.10 \fr*\ft Zĩn 7.21\ft*\f* À tↄkpàɛ̀ Mↄizi,\f + \fr 2.10 \fr*\ft Bee mɛ̀ bↄa.\ft*\f* asa à mɛ̀ a aà bↄ̀ íuɛ.
\s1 Mↄizi bàalɛ taa Madiã
\p
\v 11 Gↄↄewa kɛ́ Mↄizi zↄ̃ↄkũ̀, à gɛ̀ a bui Ɛbɛluↄ gwai, ↄ̃ à zĩ gbãa pↄ́ aalɛ kɛ è.\f + \fr 2.11 \fr*\ft Ɛbɛ 11.24-26\ft*\f* A è Egipi gbɛ̃́ lɛ́ a bui gbɛ̃. 
\v 12 Kɛ́ à a saɛ gwàgwa, i gbɛ̃e eo, ↄ̃ à Egipi gbɛ̃́pi dɛ̀ a vĩ̀lɛ bùsu'ũfãau.
\p
\v 13 Gu sìa dↄa, kɛ́ à bↄ̀, à Ɛbɛluↄ è gbɛ̃ↄn pla, aalɛ sòlekɛ. Ɔ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ a yã́ nao là à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ n gbɛ̃do gbɛ̃i? 
\v 14 A wèwà à mɛ̀: Démɛ n dilɛ wá kía ũ kɛ́ n gbasa ńlɛ yã́kpalɛkɛwanↄi? Ń ye ǹ ma dɛ lá n Egipi gbɛ̃́pi dɛ̀wa yã̀? Ɔ̃ vĩa Mↄizi kũ̀ à mɛ̀: Wà yã́ɛ dↄ̃̀ɛ fá!
\p
\v 15 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ yã́pi mà, àlɛ wɛɛlɛ Mↄizi dɛ, ↄ̃ à bàalɛ̀ɛ̀ à tà Madiã bùsuu,\f + \fr 2.15 \fr*\ft Zĩn 7.23-29, Ɛbɛ 11.27\ft*\f* à zↄ̃̀lɛ lↄ̀ↄ saɛ we. 
\v 16 Madiã sa'onae ku, a nɛnↄɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn sopla, ↄ̃ aa mↄ̀ itↄ̀ aa kà pↄtuoↄ imibↄu ń mae pↄ́ↄnɛ. 
\v 17 Kɛ́ sãdãnaeↄ mↄ̀ lɛ́ ń yá, ↄ̃ Mↄizi fɛ̀lɛ yãsì ń nↄɛpiↄ, ↄ̃ à í kpànɛ́ ń pↄ́ↄwa. 
\v 18 Kɛ́ aa tà ń mae Leuɛliwa, à ń lá à mɛ̀: Àkɛa a su káau gbãi? 
\v 19 Aa wèwà wà mɛ̀: Egipi gↄ̃ɛe mɛ́ wá sí sãdãnaↄwa. Baa se ↄ̃mɛ itↄ̀ a kpàwɛ̃ɛ wá pↄ́ↄwa. 
\v 20 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: A ku má ni? Bↄ́yãi a gↄ̃ɛpi tò wei? À aà sísi aà mↄ pↄblewanↄ. 
\v 21 Mↄizi mↄ̀, ↄ̃ à wè zↄ̃̀lɛ ń gↄ̃ɛpio, ↄ̃ gↄ̃ɛpi a nɛnↄɛ Sefola kpàwà. 
\v 22 À nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ Mↄizi tↄkpàɛ̀ Geesoũ,\f + \fr 2.22 \fr*\ft Bee mɛ̀ bↄ̀mↄ.\ft*\f* à mɛ̀ bↄ̀mↄn a ũ dãↄ bùsuu la.
\p
\v 23 Kɛ́ à gɛ̃̀gɛ̃, ↄ̃ Egipiↄ kía gà. Isailiↄ lɛ́ aaukɛ zↄzĩ pↄ́ aalɛ kɛ yã́i, aalɛ wiilɛ, ↄ̃ an wiipi Lua lè. 
\v 24 À ń aaukɛa mà, mɛ́ aà bàa pↄ́ kú ń Ablahaũo ń Izaakio ń Yakↄbuo i sãaàguo.\f + \fr 2.24 \fr*\ft Daa 15.13-14, 18\ft*\f* 
\v 25 Lua Isailiↄ gwà, ↄ̃ à wɛ̃nadↄ̃̀nɛ́.
\c 3
\s1 Lua Mↄizi sísia
\p
\v 1 Mↄizi lɛ́ a ã̀nsue Madiã bùsu sa'ona pↄ́ↄ dã́, à guwaiwai baa vĩ̀ e à kà gbɛ pↄ́ wì mɛ Olebu kĩ́i. 
\v 2 Ɔ̃ Dii Malaika bↄ̀ mↄ̀wà tɛ́vua guu kàelɛu. Mↄizi lɛpi gwà, a è tɛ́ dↄwà, kási sↄ̃ àlɛ tɛ́kũo. 
\v 3 Ɔ̃ à mɛ̀: Má gɛ́ dabudabupi gwaiɛ, mí pↄ́ pↄ́ tò kàelɛpi lɛ́ tɛ́kũo dↄ̃. 
\v 4 Kɛ́ Dii è à mↄ̀ gwai, ↄ̃ à lɛzùaàzi za kàelɛpi guu à mɛ̀: Mↄizi! Mↄizi! Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 5 Lua òɛ̀: Ńsu sↄ̃io. Ǹ n kyale bↄbↄ, asa gu pↄ́ ń zɛu adoaɛ ma kua la yã́i. 
\v 6 Ɔ̃ à mɛ̀: Mámɛ má n deziↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo Lua ũ. Ɔ̃ Mↄizi ↄkù a wɛ́wa, kɛ́ a wɛsia Lualɛ vĩa vĩ yã́i. 
\v 7 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Ma taasi pↄ́ ma gbɛ̃́ↄ lɛ́ kɛ Egipi è, mɛ́ ma wii pↄ́ an wɛtãnaↄ tò aalɛ lɛ́ mà. Má ń wãwãkɛa dↄ̃. 
\v 8 Ayãmɛto ma pila mà ń sí Egipiↄwa, mí ń bↄlɛ bùsupiu, mí gɛ́ńnↄ bùsu táaede yàasau, gu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu, bùsu pↄ́ Kanaaↄ kuu ń Itiↄ ń Amↄleↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ. 
\v 9 Isailiↄ wiilɛa ma le sa, mɛ́ ma ĩa pↄ́ Egipiↄ lɛ́ damá è. 
\v 10 Gɛ́ sa, ma n zĩ Falaↄ̃ↄwa, kɛ́ ǹ ma gbɛ̃́ Isailiↄ bↄlɛ Egipi.\f + \fr 3.10 \fr*\ft Zĩn 7.30-34\ft*\f* 
\v 11 Ɔ̃ Mↄizi ò Luaɛ: Dén ma ũ kɛ́ mà gɛ́ Falaↄ̃ↄwa mà Isailiↄ bↄlɛ Egipii? 
\v 12 Lua òɛ̀: Máↄ kunnↄɛ. Zĩa pↄ́ ma n zĩ seelan kɛ: Tó n ń bↄ́lɛ Egipi, á ma sísi gbɛɛ bee pↄlɛu.
\p
\v 13 Ɔ̃ Mↄizi ò Luaɛ: Tó ma gɛ má ò Isailiↄnɛ ma mɛ̀ an deziↄ Lua mɛ́ ma zĩmá, tó aa ma la n tↄ́i, kpelewa má onɛ́i? 
\v 14 Lua wèwà à mɛ̀: Mámɛmaa gbɛ̃́ pↄ́ má dɛ a ũ.\f + \fr 3.14 \fr*\ft Zãa 8.24, Zia 1.4, 8\ft*\f* Onɛ́ mámɛ ma n zĩmá. 
\v 15 Lua òɛ̀ lↄ: O Isailiↄnɛ ǹ mɛ ma Dii an deziↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo Lua mɛ́ n zĩmá. Ma tↄ́n we gↄↄpii. Àↄ ma sisi màa e á buiwa. 
\v 16 Gɛ ǹ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kãaa, ní onɛ́ ma Dii an deziↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo Lua mɛ́ bↄ̀ mↄ̀ma. Onɛ́ málɛ ń e, ma yã́ pↄ́ wàlɛ kɛnɛ́ Egipi è. 
\v 17 Má ń bↄlɛ Egipi, gu pↄ́ aalɛ taasikɛupi, mí gɛ́ńnↄ bùsu pↄ́ Kanaaↄ kuu ń Itiↄ ń Amↄleↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ, gu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu. 
\v 18 Aa n yãmaɛ. Mpi ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ à gɛ Egipiↄ kía le, í oɛ̀ ma Dii Ɛbɛluↄ Lua mámɛ ma bↄ mↄwá, ma mɛ̀ aà á gba zɛ́ à gɛ́ gↄↄ àaↄ̃ kɛi guwaiwaiu, kɛ́ à e sa'o mapi ma Dii á Luawa. 
\v 19 Má dↄ̃ kɛ́ Egipiↄ kía a we à gɛo, mɛ́ i kɛ ma gãnàwà bàasio. 
\v 20 Má ↄtↄ̃ Egipiↄwa, mí dabudabuↄ kɛ mà kpaońzi, i gbasa á gbaɛ. 
\v 21 Má tó Egipiↄ á wɛgwa, kɛ́ tó álɛ tá, á tá ↄgiio. 
\v 22 Á nↄɛ píi ã́nusu ge vua nↄamblebↄↄ ń pↄkasaↄ gbɛa a Egipi nↄɛ deewa ń ń nↄɛ pↄ́ kú aà bɛↄ, í da á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄnɛ. Màa á Egipiↄ pↄ́ↄ símá dúuduu.
\c 4
\s1 Lua Mↄizi gbaa dabudabukɛa zɛ́
\p
\v 1 Mↄizi wèwà à mɛ̀: Tó aai ma náaikɛo, mɛ́ aai ma yãmao, tó aa mɛ̀ ḿmɛ ni bↄ n mↄao sↄ̃ bɛ? 
\v 2 Ɔ̃ Dii aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń kũa wei? A wèwà à mɛ̀: Goɛ. 
\v 3 Dii òɛ̀: Pã́lɛ zĩ́lɛ. Kɛ́ a pã̀lɛ, ↄ̃ à lì mlɛ̃ ũ, ↄ̃ Mↄizi bↄ̀zã. 
\v 4 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ɔbↄ ǹ kũ a vlã́wa. Kɛ́ a kũ̀, ↄ̃ à ɛ̀a gↄ̃̀ go ũ aà ↄzĩ. 
\v 5 Dii òɛ̀: Màa ńyↄ̃ kɛ, aa e si kɛ́ ma Dii an deziↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo Lua mɛ́ bↄ̀ mↄ̀ma.
\p
\v 6 Dii ɛ̀a òɛ̀ lↄ: Ɔsↄlↄ n ulau. Ɔ̃ a sↄ̀lↄu. Kɛ́ a bↄ̀, a è kusu lìa, à kɛ̀ púuu lán buawa. 
\v 7 Dii òɛ̀: Ɛa ǹ ↄsↄlↄ n ulau. À ɛ̀a sↄ̀lↄu. Kɛ́ a bↄ̀, a è à sù a gbɛu. 
\v 8 Dii òɛ̀: Tó aai n náaikɛ aa seela sɛ̃́ia sìo, aa seela gbɛzã sí. 
\v 9 Tó aai seela plaapiↄ si aa n yãmà sↄ̃o, Niili í tↄ́ ǹ kↄ́lɛ tↄↄlɛ, a li au ũɛ.
\p
\v 10 Ɔ̃ Mↄizi òɛ̀: Ó'o Dii! Za zi yã'o àamanↄo. Baa za gↄↄ pↄ́ n yã'òmɛɛ, ma lɛ́ gbiaɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Démɛ lɛdↄ̀ gbɛ̃nazĩnaɛi? Démɛ ì aà lɛ́na naalɛ ge ì aà swãdokũi? Démɛ ì to aà gu'e ge ì aà vĩ̀akũi? Ma Dii, mámɛo lò? 
\v 12 Gɛ́ sa! Má dↄnlɛ ń yã'oao, má yã́ pↄ́ ńyↄ̃ o danɛ. 
\v 13 Ɔ̃ à mɛ̀: Ó'o Dii! N yã́ na! Gbɛ̃pãle zĩ. 
\v 14 Ɔ̃ Dii pↄ pà Mↄizizi à mɛ̀: N vĩ̀i Aalona Levii bui kuo lé? Má dↄ̃ kɛ́ yã'o zĩ'ũaànↄo. Àlɛ mↄ́ dainlɛ. Tó à wɛsìnlɛ, aà pↄ́ a kɛ na. 
\v 15 Yã'oaànↄ, ní yã́ pↄ́ a su o daɛ̀. Mapi, máↄ dↄálɛ ń yã'oao, míↄ yã́ pↄ́ ásu kɛ daɛ́. 
\v 16 A yã'o gbɛ̃́ↄnɛ n gɛ̃ɛ ũ, aↄ dɛ n lɛdↄɛkɛna ũ, mɛ́ ńyↄ̃ↄ dɛɛ̀ Lua ũ. 
\v 17 Goɛ sɛ́ ǹyↄ̃ kũa, ní seelaↄ kɛò.
\s1 Mↄizi ɛaa Egipi
\p
\v 18 Mↄizi tà a ã̀nsue Yetolowa, a òɛ̀: Ma gba zɛ́ mà ta ma gbɛ̃́ↄ kĩ́i Egipi, mà e tó aa ku wɛ̃ni guu e tia. Yetolo òɛ̀: Ka aafia. 
\v 19 À mↄ lè Dii ò Mↄiziɛ Madiã bùsuu à mɛ̀: Fɛlɛ ǹ ta Egipi, asa gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ n wɛ yãaↄ gàga píi. 
\v 20 Ɔ̃ Mↄizi a na sɛ̀ ń a nɛgↄ̃ɛnapiↄ, à ń dí zàa'ĩnaↄ kpɛ, à ɛ̀a lɛ́ tá Egipi, a Lua gopi kũa. 
\v 21 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Tó n ka Egipi, dabudabu pↄ́ ma a iko kpàmaↄ kɛ Falaↄ̃ↄ aɛ píi. Kási má aà swãfɛ̃ɛ̀, i gí gbɛ̃́ↄ gbaɛi. 
\v 22 Ní oɛ̀ ma Dii ma mɛ̀ Isaili mɛ́ ma nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia ũ, 
\v 23 ↄ̃ má òɛ̀ aà ma nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iapi gbaɛ aà gɛ ma sísi. Lá à gì aà gbaɛi, má aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia dɛ sa sↄ̃ɛ.
\p
\v 24 Zɛ́ guu Mↄizi lɛ́ i guei, ↄ̃ Dii aà lè we, a ye à aà dɛ. 
\v 25 Ɔ̃ Sefola gbɛ̀ fɛ̃na sɛ̀ à a nɛ́ tↄ̃zↄ̃̀ò,\f + \fr 4.25 \fr*\ft Daa 17.10\ft*\f* à a gyafↄↄ nà Mↄizi gbáwa à mɛ̀: Sĩanaɛ, ḿmɛ ń ma au gↄ̃ ũ. 
\v 26 Tↄ̃zↄ̃a bee yã́i à mɛ̀, au gↄ̃. Ɔ̃ Dii Mↄizi tò.
\p
\v 27 Dii ò Aalonaɛ: Gɛ́ dai Mↄizilɛ guwaiwaiu. Ɔ̃ à gɛ̀ aà lè Lua gbɛ kĩ́i, à lɛpɛ̀wà. 
\v 28 Mↄizi yã́ pↄ́ Dii a zĩ oi dàu a sìu Aalonaɛ ń seela pↄ́ a òɛ à kɛↄ. 
\v 29 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao tà Egipi aa Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kã̀aa. 
\v 30 Aalona yã́ pↄ́ Dii ò Mↄiziɛ dàu a sìunɛ́ píi, ↄ̃ Mↄizi dabudabupiↄ kɛ̀ Isailiↄ wáa. 
\v 31 Aa yã́pi sì. Kɛ́ aa mà Dii mɛ́ mↄ̀ ń gwai à ń taasikɛa è, ↄ̃ aa kùlɛɛ̀ aa mipɛ̀lɛ.
\c 5
\s1 Mↄizi ń Aalonao gɛa Falaↄ̃ↄ gwai
\p
\v 1 Bee gbɛa Mↄizi ń Aalonao gɛ̀ Falaↄ̃ↄ lè aa òɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii Isailiↄ Lua òn kɛ: À mɛ̀ ǹ a gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ dikpɛkɛɛ guwaiwaiu. 
\v 2 Falaↄ̃ↄ wèmá à mɛ̀: Dén Dii ũ kɛ́ mà misiilɛɛ̀, mí Isailiↄ gbaɛi? Má Dii dↄ̃o. Má Isailiↄ gbaɛo. 
\v 3 Ɔ̃ aa òɛ̀: Ɛbɛluↄ Lua mɛ́ bↄ̀ mↄ̀wá. Wá gba zɛ́ wà gɛ́ gↄↄ àaↄ̃ kɛi guwaiwaiu, wí sa'o Dii wá Luapiwa, kɛ́ asu gagyãkawáguo ge zĩ. 
\v 4 Ɔ̃ Egipiↄ kíapi ò Mↄiziɛ ń Aalonao: Àkɛa á tò gbɛ̃́ↄ laai lɛ́ go ń zĩwai? À ɛa á zĩwa. 
\v 5 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Kɛ́ gbɛ̃́ↄ dasikũ̀ sa, ↄ̃ á ye aa kã́mabo ń ń zĩoa?
\p
\v 6 Zĩbeezĩ Falaↄ̃ↄ yãdìlɛ Isaili wɛtãnaↄnɛ ń ń dↄaanaↄ à mɛ̀: 
\v 7 Ásuli musã kpámá aa bilikibↄò lá i kɛ yãawa lↄo. Aali gɛ́ ń pↄ́ kɛ̃́i ńzĩaɛ. 
\v 8 Kási aali bilikibↄ a lɛ́ gbɛu lá aaì bↄ ziwaɛ. Ásu laonɛ́o, asa màadeↄnɛ. A yã́i tò an wii dↄ, aalɛ mɛ wa ye gɛ́ sa'oi ń Luawaɛ. 
\v 9 À zĩ kã́fĩnɛ́, kɛ́ aasu ĩ́ampakĩi e aa laaidↄ ɛgɛ yã́ↄwa lↄo.
\p
\v 10 Ɔ̃ an wɛtãnapiↄ ń ń dↄaanaↄ mↄ̀ wa ònɛ́: Falaↄ̃ↄ mɛ̀ á musã kpáwá lↄo. 
\v 11 À gɛ sɛ́lɛ ázĩa gu pↄ́ á eu. Kási wá zĩ laoɛ́o, baa yↄↄ. 
\v 12 Ɔ̃ aa fã̀aa aa gɛ̀ Egipi gupiiu sɛ̃ kɛ̃́i musã ũ. 
\v 13 An wɛtãnapiↄ ìↄ naɛmá lá gu lɛ́ dↄ, kɛ́ aali ń zĩ nɛ́, lá aaì nɛ gↄↄ pↄ́ wì musã kpámáwaɛ. 
\v 14 Wà gbɛ̃a kɛ̀ Isaili dↄaana pↄ́ an wɛtãnaↄ ń dílɛↄnɛ, wa ònɛ́: Àkɛa i bilikibↄ gbã ge gĩa, à kà lá wà a lɛ́ dàɛ́ yãawao ni? 
\v 15 Ɔ̃ Isaili dↄaanaↄ gɛ̀ wiilɛ̀ Falaↄ̃ↄwa aa mɛ̀: Àkɛa ńlɛ kɛ wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛ màai? 
\v 16 Wàlɛ musã kpáwá lↄo, mɛ́ wàlɛ mɛ wà bilikibↄ. Wàlɛ wá gbɛ̃, kási n gbɛ̃́ↄ mɛ́ tàae vĩ. 
\v 17 Ɔ̃ à mɛ̀: Màadeↄn á ũ. Màa á bɛò! A yã́i iↄ mɛ á gɛ́ sa'oi Diiwaɛ. 
\v 18 À gɛ́ zĩkɛi. Wa musã kpáwá lↄo, kási áli bilikibↄ lá wa dàɛ́ lɛ́uɛ.
\p
\v 19 Kɛ́ wa ò Isaili dↄaanaↄnɛ aasu gↄↄ do bilikibↄa laoo, aa dↄ̃̀ kɛ́ wà yã́ èɛ sa. 
\v 20 Kɛ́ aa bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, aa kpàaũ ń Mↄizio ń Aalonao, aalɛ ń dã́, 
\v 21 ↄ̃ aa ònɛ́: Dii á yã́ gwa, i yã́kpalɛkɛánↄ, asa á tò Falaↄ̃ↄ ń a gbɛ̃́ↄ ye wá gĩyãio. A wá dɛa zɛ́ kpàmáɛ. 
\v 22 Ɔ̃ Mↄizi ɛ̀a gɛ ò Diiɛ: Dii, bↄ́yãi n ĩadà gbɛ̃́piↄwai? Bee yã́i n ma zĩia? 
\v 23 Za gↄↄ pↄ́ ma gɛ yã'ò Falaↄ̃ↄɛ ń n tↄ́o, ↄ̃ àlɛ ĩada n gbɛ̃́ↄwa, mɛ́ ni ń bↄo!
\c 6
\s1 Dii Isailiↄ suabaa lɛgbɛ̃a Mↄiziɛ
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ńyↄ̃ yã́ pↄ́ má kɛ Falaↄ̃ↄɛ e tia. A ń gbaɛ ma gbãa zↄ̃ↄ yã́i. A ń yá a bùsuu ma gbãa zↄ̃ↄ yã́i. 
\v 2 Ɔ̃ Lua ɛ̀a yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: Mámɛmaa Dii, 
\v 3 ma bↄ mↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuowa Lua Gbãapiide ũ,\f + \fr 6.3 \fr*\ft Daa 17.1, 28.3, 35.11\ft*\f* kási aai ma dↄ̃ kɛ́ ma tↄ́n Diio. 
\v 4 Ma bàa kúńnↄ ma mɛ̀ má Kanaa bùsu pↄ́ aa ku a guu nibↄↄ ũ kpámá. 
\v 5 Ma Isailiↄ aaukɛa mà an zↄblea Egipiↄnɛ yã́i, mɛ́ ma bàa pↄ́ kúńnↄpi i sãmaguo. 
\v 6 Ayãmɛto o Isailiↄnɛ ǹ mɛ: Mámɛmaa Dii, má á bↄ zĩ gbãa pↄ́ Egipiↄ dàɛ́ guu, mí á bo. Má yã́kpalɛkɛńnↄ, mí á bo ń ma gã̀sa gbãao. 
\v 7 Má á sɛ́ ma gbɛ̃́ↄ ũ, míↄ dɛ á Lua ũ, íↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii á Lua pↄ́ á bↄ́ Egipi zĩ gbãau. 
\v 8 Má gɛ́ánↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuoↄnɛ guu. Má á gba àↄ vĩ. Mámɛmaa Dii.
\p
\v 9 Mↄizi yã́pi ò Isailiↄnɛ, kási aai aà yãmao, kɛ́ zↄzĩ pãsĩ ń kãdɛ̀ yã́i. 
\v 10 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 11 Gɛ ǹ o Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄɛ aà Isailiↄ gbaɛ aa bↄlɛ a bùsuu. 
\v 12 Ɔ̃ Mↄizi wè Diiwa à mɛ̀: Lá Isailiↄ lí ma yãmao, ma gbɛ̃́ pↄ́ ma lɛ́ gbia, kpelewa Falaↄ̃ↄ a ma yãmai?
\s1 Mↄizi ń Aalonao buibↄkĩi
\p
\v 13 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao Isailiↄ ń Egipiↄ kíao yã́ musu, a ònɛ́ aa bↄlɛ ń Isailiↄ Egipi. 
\v 14 An bui uabeleↄ tↄ́n kɛ: Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Lubɛni nɛgↄ̃ɛↄn kɛ: Anↄki, Palu, Ɛzↄ̃nↄ, Kaami. Lubɛni buiↄn we. 
\v 15 Simɛↄ nɛgↄ̃ɛↄn kɛ: Yemuɛ, Yamini, Oada, Yakɛ̃, Zohaa ń Kanaa nↄɛ nɛ́ Sauluo. Simɛↄ buiↄn we. 
\v 16 Levii nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ an buiwa: Geesↄ̃, Kɛata, Mɛlali. Levii kɛ̀ wɛ̃̀ basoolokwi ń soplaoɛ (137). 
\v 17 Geesↄ̃ nɛgↄ̃ɛↄn kɛ an buiwa: Libeni ń Simɛio. 
\v 18 Kɛata nɛgↄ̃ɛↄ tↄ́n kɛ: Amlaũ, Isaa, Hɛblↄ̃, Uziɛli. Kɛata kɛ̀ wɛ̃̀ basoolokwi ń àaↄ̃oɛ (133). 
\v 19 Mɛlali nɛgↄ̃ɛↄn Mali ń Musio ũ. Levii buiↄn we daɛdaɛ.
\p
\v 20 Amlaũ a dasɛ̃ Yokɛbɛdɛ sɛ̀ nↄ ũ, ↄ̃ à Aalona ń Mↄizio ìò. Amlaũ kɛ̀ wɛ̃̀ basoolokwi ń soplaoɛ (137). 
\v 21 Isaa nɛgↄ̃ɛↄn Kole ń Nɛfɛgio ń Zikelio ũ. 
\v 22 Uziɛli nɛgↄ̃ɛↄn Misaɛli ń Ɛlɛzafão ń Sitelio ũ. 
\v 23 Aalona Aminadabu nɛ́ Ɛlisɛba, Naasↄ̃ dãe sɛ̀ nↄ ũ, ↄ̃ à Nadabu ń Abiuo ń Ɛleazaao ń Itamaao ìò. 
\v 24 Kole nɛgↄ̃ɛↄn Asii ń Ɛlikanao ń Abiasafao ũ. Kole buiↄn we. 
\v 25 Aalona nɛ́ Ɛleazaa Putiɛli nɛnↄɛↄ do sɛ̀ nↄ ũ, ↄ̃ à Finɛasi ìò. Levii bui uabeleↄn we daɛdaɛ.
\p
\v 26 Aalona ń Mↄizi pↄ́ Dii ònɛ́ aa Isailiↄ bↄlɛ Egipi gãgãn we. 
\v 27 Ampiↄ mɛ́ yã'ò Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄɛ, kɛ́ aa e Isailiↄ bↄlɛ Egipi. 
\v 28 Kɛ́ Dii yã'ò Mↄiziɛ Egipi, 
\v 29 à mɛ̀ ámɛaa Dii, yã́ pↄ́ álɛ oɛ̀ aà o Falaↄ̃ↄɛ píi. 
\v 30 Ɔ̃ Mↄizi òɛ̀ a lɛ́ gbiaɛ, kpelewa Falaↄ̃ↄ a a yãmai?
\c 7
\s1 Yã́ mɛ̀n kwi yíaa Egipiwa
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Gwa! Ma n kɛ Falaↄ̃ↄɛ lamawa, ↄ̃ n vĩ̀i Aalona dɛ n yã'ona ũ. 
\v 2 Yã́ pↄ́ má ònɛ píi o n vĩ̀i Aalonaɛ, i o Falaↄ̃ↄɛ aà Isailiↄ gbaɛ aa bↄlɛ a bùsuu. 
\v 3 Ń beeo má aà swãfɛ̃ɛ̀. Má seelaↄ ń dabudabuↄ kɛ Egipi dasi,\f + \fr 7.3 \fr*\ft Zĩn 7.36\ft*\f* 
\v 4 kási Falaↄ̃ↄ a á yãmao. Má ↄtↄ̃ Egipiↄwa, mí yã́kpalɛkɛńnↄ, mí bↄ ń ma zĩgↄ̃ ma gbɛ̃́ Isailiↄ. 
\v 5 Tó ma bↄ ń ma gbãao Egipi, má Isailiↄ bↄlɛu, Egipiↄ i dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao kɛ̀ lá Dii ònɛ́wa. 
\v 7 Gↄↄ pↄ́ aa yã'ò Falaↄ̃ↄɛ, Mↄizi wɛ̃̀ basiiↄ̃ɛ, Aalona sↄ̃ wɛ̃̀ basiiↄ̃ ń àaↄ̃o.
\p
\v 8 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao: 
\v 9 Tó Falaↄ̃ↄ dabudabu gbɛ̀ama, o Aalonaɛ aà a go sɛ pã́lɛ aà aɛ, i li mlɛ̃ ũ. 
\v 10 Kɛ́ Mↄizi ń Aalonao gɛ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, aa kɛ̀ lá Dii ònɛ́wa. Aalona a go sɛ pã̀lɛ Falaↄ̃ↄ ń a ìwaↄ aɛ, ↄ̃ à lì mlɛ̃ ũ. 
\v 11 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Egipi wɛzɛ̃naↄ ń ɛsɛdeↄ sìsi, ↄ̃ aa dabudabupi kɛ̀ màa sↄ̃ ń ɛsɛdekɛ guu. 
\v 12 Kɛ́ an baade a go pã̀lɛ,\f + \fr 7.12 \fr*\ft 2Tim 3.8\ft*\f* ↄ̃ an gopiↄ lì mlɛ̃ↄ ũ sↄ̃, ↄ̃ Aalona go ń pↄ́ↄ mↄ̀mↄ. 
\v 13 Falaↄ̃ↄ swã́ yìaaɛ, i ń yãmao lá Dii òwa.
\s1 Íↄ lia au ũ
\p
\v 14 Dii ò Mↄiziɛ: Falaↄ̃ↄ swã́ gbãa, à gì gbɛ̃́ↄ gbaɛi. 
\v 15 Gɛ ǹ aà le zia kↄↄ, gↄↄ pↄ́ àlɛ gɛ́ swai, níↄ aà dã Niili saɛ we. Ǹyↄ̃ n go pↄ́ lì mlɛ̃ ũpi kũa, 
\v 16 ní oɛ̀ ǹ mɛ, ma Dii Ɛbɛluↄ Lua mámɛ ma n zĩwà ǹ oɛ̀ aà ma gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ ma sísii guwaiwaiu, kási e tia i mao. 
\v 17 Ma Dii ma mɛ̀, yã́ pↄ́ a to aà dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Diin kɛ: Tó n Niili í lɛ̀ ń go pↄ́ ń kũao, a li au ũɛ.\f + \fr 7.17 \fr*\ft Zia 11.6, 16.4\ft*\f* 
\v 18 Kpↄ pↄ́ kú ípi guuↄ i gaga, Niili í i gĩdↄ, Egipiↄ i fua mii.
\p
\v 19 Ɔ̃ Dii ɛ̀a ò Mↄiziɛ: O Aalonaɛ aà a go sɛ dↄ Egipiↄ ía, an swaↄ ń ń swa'ↄnaↄ ń ń biaↄ ń ń íkalɛkĩiↄ píi, i gↄ̃ au ũ. Au iↄ daa gua Egipi, baa ń pɛ̃naↄ ń olaↄ guu ío píi.
\p
\v 20 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao kɛ̀ lá Dii ònɛ́wa. Aalona a gopi sɛ̀ à Niili í lɛ̀ò Falaↄ̃ↄ ń a ìwaↄ wáa, ↄ̃ ípi gↄ̃̀ au ũ píi.\f + \fr 7.20 \fr*\ft Soũ 78.44, 105.29\ft*\f* 
\v 21 Kpↄ pↄ́ kú a guuↄ gàga, ↄ̃ Niili ípi gĩdↄ̀, Egipiↄ fùa mii. Au daa gua Egipi. 
\v 22 Egipi ɛsɛdeↄ kɛ̀ màa sↄ̃ ń ɛsɛdekɛ guu, ↄ̃ Falaↄ̃ↄ swã́ gbãakũ̀, i ń yãmao lá Dii òwa. 
\v 23 Falaↄ̃ↄ ɛ̀a tà a bɛ, i yã́pi da seo. 
\v 24 Egipiↄ bia yↄ̃̀yↄ̃ Niili gↄ̃sↄ̃wa, kɛ́ wà e imi, asa aai fↄ̃ swada í mìo. 
\v 25 A ku màa e gↄↄ sopla Dii Niili lɛa gbɛa.
\c 8
\s1 Blↄↄↄ kaa
\p
\v 1 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Gɛ ǹ o Falaↄ̃ↄɛ, ma Dii ma mɛ̀ aà ma gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ ma sísii. 
\v 2 Tó à gì ń gbaɛi sↄ̃, má tó blↄↄↄ ka aà bùsu gupiiuɛ. 
\v 3 Blↄↄↄ Niili pa e aa bua sĩ̀sĩa, aai gɛ̃ aà ua e aà kpɛ́u kpɛa, aai dɛdɛ aà wúlɛbↄwa. Aa gɛ̃ aà ìwaↄ uaↄ ń aà gbɛ̃́ↄ uaↄ. Aa ka aà kĩnaↄ guu ń aà blɛdabↄↄu. 
\v 4 Blↄↄↄ dɛdɛwà ń aà gbɛ̃́ↄ ń aà ìwaↄ píi.
\p
\v 5 Dii ɛ̀a ò Mↄiziɛ: O Aalonaɛ aà a go sɛ dↄ swaↄla ń swa'ↄnaↄ ń biaↄ, blↄↄↄ i ka Egipi bùsuu. 
\v 6 Kɛ́ Aalona a go dↄ̀ Egipi íↄla, ↄ̃ blↄↄↄ bↄ̀lɛ lì bùsupia. 
\v 7 Ɔ̃ ɛsɛdepiↄ kɛ̀ màa sↄ̃ ń ɛsɛdekɛ guu, aa tò blↄↄↄ lì Egipia.
\p
\v 8 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Mↄizi ń Aalonao sìsi à mɛ̀: À awakpa Diiɛ aà blↄↄↄ kɛ̃a ń ma gbɛ̃́ↄ, mí á gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ sa'oiwà. 
\v 9 Ɔ̃ Mↄizi ò Falaↄ̃ↄɛ: Gↄↄ dilɛmɛɛ mà awakpanɛ Diiɛ ń n ìwaↄ ń n gbɛ̃́ↄ, kɛ́ aà blↄↄↄ kɛ̃ma ń n uaↄ, aai gↄ̃ swai ado. 
\v 10 Falaↄ̃ↄ mɛ̀: Zia. Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀: A kɛ lá ń òwa kɛ́ ǹ e ǹ dↄ̃ gbɛ̃e muaa ń Dii wá Luaoo. 
\v 11 Blↄↄↄ kɛ̃ma ń n uaↄ ń n ìwaↄ ń n gbɛ̃́ↄ, aai gↄ̃ swai ado.
\p
\v 12 Kɛ́ Mↄizi ń Aalonao gò Falaↄ̃ↄ kĩ́i, Mↄizi wabikɛ̀ Diiwa blↄↄ pↄ́ a kà Falaↄ̃ↄguↄ yã́ musu. 
\v 13 Dii Mↄizi wabikɛa mà, ↄ̃ blↄↄpiↄ gàga kpɛ́ↄ guu ń uaↄ ń wɛ̃́nkpɛↄ. 
\v 14 Wa kã̀aakãaa, ↄ̃ bùsu gĩdↄ̀ píi. 
\v 15 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ è dáama kɛ̀, aà swã́ ɛ̀a gbãakũ̀, ↄ̃ i Mↄizi ń Aalonao yãmao lá Dii òwa.
\s1 Gã́i kaa
\p
\v 16 Dii ò Mↄiziɛ: O Aalonaɛ aà a go sɛ́, i tↄↄlɛ lɛ́ò, bùsuti i li gã́iↄ ũ Egipi gupiiu. 
\v 17 Ɔ̃ aa kɛ̀ màa. Aalona a go sɛ̀ à tↄↄlɛ lɛ̀ò, ↄ̃ bùsuti lì gã́iↄ ũ, aa kà gbɛ̃nazĩnaↄgu ń nↄ̀bↄↄ. Egipi bùsuti lì gã́iↄ ũ píi. 
\v 18 Ɛsɛdeↄ yↄ̃̀wà màa ń ɛsɛdekɛ guu sↄ̃, ↄ̃ aa fùa. Gã́iↄ kà gbɛ̃nazĩnaↄgu ń nↄ̀bↄↄ. 
\v 19 Ɔ̃ ɛsɛdeↄ ò Falaↄ̃ↄɛ: Lua ↄgbɛɛ. Kási Falaↄ̃ↄ swã́ gì yìaaɛ, i ń yãmao lá Dii òwa.
\s1 Ũsĩnaↄ kaa
\p
\v 20 Dii ò Mↄiziɛ: Fɛlɛ kↄↄkↄↄ gɛ Falaↄ̃ↄ le gↄↄ pↄ́ àlɛ gɛ́ swai, ní oɛ̀ ma Dii ma mɛ̀ aà ma gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ ma sísii. 
\v 21 Tó à gì ń gbaɛi, má ũsĩnaↄ kaaàgu ń aà ìwaↄ ń aà gbɛ̃́ↄ ń aà bɛ kpɛ́ↄɛ. Egipi kpɛ́ↄ i pa ń ũsĩnaↄ, aa da tↄↄlɛa se. 
\v 22 Gↄↄ bee Gosɛ̃ bùsu gu pↄ́ ma gbɛ̃́ↄ kuu ↄ̃ má bↄ ado. We ũsĩnaↄ kauo, kɛ́ aà e dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii aà bùsuu. 
\v 23 Má a gbɛ̃́ↄ dↄ̃kↄ̃ɛ ń aà gbɛ̃́ↄ. Zia ↄ̃ seelapi a kɛ.
\p
\v 24 Ɔ̃ Dii kɛ̀ màa. Ũsĩnaↄ kà Falaↄ̃ↄ ua ń aà ìwaↄ uaↄ. Egipi ↄ̃̀ↄkpà píi ũsĩnaↄ yã́i. 
\v 25 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Mↄizi ń Aalonao sìsi à mɛ̀: À gɛ sa'o á Luawa bùsuu la. 
\v 26 Ɔ̃ Mↄizi òɛ̀: A zɛvĩ wà kɛ màao, asa pↄ́ pↄ́ wá sa'oò Dii wá Luawa dɛ Egipiↄnɛ tɛ̃ ũɛ. Tó wa sa'ò ń pↄ́ pↄ́ dɛnɛ́ tɛ̃ ũo ń wáa, aa wá pápa ń gbɛo aa wá dɛdɛo lé? 
\v 27 Wá táa'o guwaiwaiu gↄↄ àaↄ̃ɛ, wí gbasa sa'o Dii wá Luawa lá a òwɛ̃ɛwa. 
\v 28 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ mɛ̀: Má á gbaɛ à gɛ sa'o Dii á Luawa guwaiwaiu, ãma ásu gɛ́ zã̀o. À awakpaɛ̀mɛɛ sa. 
\v 29 Mↄizi òɛ̀: Tó ma ta, má awakpaɛ̀, i ũsĩnaↄ kɛ̃ma zia ń n ìwaↄ ń n gbɛ̃́ↄ. Ãma ńsu mↄafilikɛ ǹ gí gbɛ̃́ↄnɛ aa gɛ́ sa'oi Diiwa lↄo. 
\v 30 Kɛ́ Mↄizi bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, à awakpàɛ̀ Diiɛ. 
\v 31 Dii aà wabikɛa mà, ↄ̃ ũsĩnaↄ kɛ̃̀ Falaↄ̃ↄwa ń a ìwaↄ ń a gbɛ̃́ↄ. I gↄ̃ gueio, baa mɛ̀ndo. 
\v 32 Kási Falaↄ̃ↄ swã́ gì gbãa e tiaɛ, i ń gbáɛo.
\c 9
\s1 Pↄtuoↄ gagaa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ: Gɛ ǹ Falaↄ̃ↄ le, ní oɛ̀ Dii á Ɛbɛluↄ Lua mɛ̀, aà ma gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ ma sísii. 
\v 2 Tó à gì ń gbaɛi mɛ́ a ń kũa e tia, 
\v 3 má ↄtↄ̃ aà pↄtuoↄwa bua. Má gagyã pãsĩ ká aà sↄ̃́ↄgu ń aà zàa'ĩnaↄ ń aà yiongoↄ ń aà zuↄ ń aà sãↄ ń aà bleↄ. 
\v 4 Má Isaili pↄ́ↄ dↄ̃kↄ̃ɛ ń Egipiↄ pↄ́ↄ. Isailiↄ pↄ́ↄ kee a gao. 
\v 5 Ma Dii ma a gↄↄdìlɛ. Zia má bee kɛ bùsuu la.
\p
\v 6 Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ Dii kɛ̀ màa. Egipiↄ pↄtuoↄ gàga píi, kási Isailiↄ pↄ́ↄ kee i gao. 
\v 7 Falaↄ̃ↄ yã́ pↄ́ kɛ̀pi gbɛ̀a a mà Isailiↄ pↄ́ↄ kee i gao, kási aà swã́ gì gbãaɛ, i gbɛ̃́piↄ gbaɛo.
\s1 Sã́nɛ kaa Egipiↄgu
\p
\v 8 Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao: À mua túfu ↄũkpa, Mↄizi i fã musu Falaↄ̃ↄ aɛ, 
\v 9 i da Egipi bùsua píi lán luutɛ̃wa, i ka gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄↄgu sã́nɛ ũ gupiiu. 
\v 10 Ɔ̃ aa mua túfu sɛ̀lɛ aa gɛ̀ò Falaↄ̃ↄ kĩ́i. Kɛ́ Mↄizi túfupi fã̀ musu, ↄ̃ à kà gbɛ̃nazĩnaↄ ń nↄ̀bↄↄgu sã́nɛ ũ.\f + \fr 9.10 \fr*\ft Zia 16.2\ft*\f* 
\v 11 Ɛsɛdeↄ i fↄ̃ gɛ̀ Mↄizi kĩ́io sã́nɛpiↄ yã́i, asa à ń lé ń Egipiↄ píiɛ. 
\v 12 Ɔ̃ Dii Falaↄ̃ↄ swãfɛ̃̀ lá a ò Mↄiziɛwa, ↄ̃ i ń yãmao.
\s1 Lougbɛ kwɛa
\p
\v 13 Dii ò Mↄiziɛ: Fɛlɛ kↄↄkↄↄ gɛ Falaↄ̃ↄ le, ní oɛ̀ ma Dii á Ɛbɛluↄ Lua ma mɛ̀, aà ma gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ ma sísii. 
\v 14 Kɛ́ bee sa má ĩa píi kpáaàzi ń aà ìwaↄ ń aà gbɛ̃́ↄ, kɛ́ aà e dↄ̃ dṹnia guu píi gbɛ̃e muaamanↄo. 
\v 15 Asa tó ma ↄtↄ̃̀má ma gagyãkàńgu yãa, dↄ̃ aàpi ń a gbɛ̃́ↄ aa làa dṹnia guu. 
\v 16 Má tò aà ku kɛ́ aà ma gbãa e, ma tↄ́ i li dṹniaa píiɛ.\f + \fr 9.16 \fr*\ft Lom 9.17\ft*\f* 
\v 17 Lá àlɛ azĩa sɛ lɛsĩ dɛ ma gbɛ̃́ↄla e tia, àlɛ ń gbaɛo, 
\v 18 zia maa'i má tó lougbɛ pãsĩ kwɛ́ maamaa, lougbɛ pↄ́ a taa i kɛ Egipi yãao zaa wa kàlɛ e ń a gbão. 
\v 19 Oɛ̀ aà gbɛ̃́ↄ zĩ aa aà pↄtuoↄ ń pↄ́ pↄ́ a vĩ buaↄ sɛ́lɛ káka kpɛ́u píi. Gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄ́ pↄ́ kú bàasiↄ, tó wi gɛ̃ńnↄ kpɛ́uo, lougbɛ a kwɛ́má aa gagaɛ.
\p
\v 20 Falaↄ̃ↄ ìwaeↄ vĩakɛ̀ Dii yã́ɛ, aa ń zĩkɛnaↄ ń ń pↄtuoↄ kàka kpɛ́u. 
\v 21 Ãma gbɛ̃́ pↄ́ aai Dii yãdaoↄ, aa ń zĩkɛnaↄ ń ń pↄtuoↄ tò bàasi. 
\v 22 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Ɔsɛ musu, lougbɛ i kwɛ gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ ń buapↄ́ↄwa Egipi bùsu gupiiu. 
\v 23 Kɛ́ Mↄizi a go dↄ̀ musu, Dii tò lou lɛ́ pũna, àlɛ ma ń gbɛo, àlɛ pílɛ, mɛ́ lua lɛ́ su tↄↄlɛwa. Dii lougbɛ kà Egipiↄgu.\f + \fr 9.23 \fr*\ft Zia 8.7, 16.21\ft*\f* 
\v 24 Lougbɛ lɛ́ kwɛ́, lou lɛ́ pílɛpilɛ. Lougbɛpi pãsĩ. Zaa Egipi bùsu ku, lou bee taa i mau yãao. 
\v 25 Lougbɛpi pↄ́ pↄ́ kú bàasi Egipi bùsuuↄ ásookɛ̀ píi, gbɛ̃nazĩnaↄ ń pↄtuoↄ ń buapↄ́ↄ píi. À sɛ̃̀a líↄ ɛ̀'ɛ píi. 
\v 26 Gosɛ̃ bùsu gu pↄ́ Isailiↄ kuu ↄ̃ lougbɛpi i kauo ado.
\p
\v 27 Falaↄ̃ↄ Mↄizi ń Aalonao sìsi a ònɛ́: Kɛ́ bee sa ma duunakɛ̀. Dii dee yã́ naɛ, mapi ń ma gbɛ̃́ↄ tàaedeↄn wá ũ. 
\v 28 À awakpaɛ̀. Loupũnaa ń lougbɛɛ beeo kà. Má á gbaɛ saɛ, wa gíɛ́ lↄo. 
\v 29 Mↄizi òɛ̀: Tó ma bↄ wɛ̃́nkpɛ, mɛ́ ma a ↄↄ dↄ̀ Dii kĩ́i oi, loupũnaa a zɛ, lougbɛ i láa, kɛ́ ǹ e ǹ dↄ̃ tↄↄlɛá Dii pↄ́ɛ. 
\v 30 Ãma má dↄ̃ kɛ́ mpi ń n ìwaↄ, álɛ vĩakɛ Dii Luaɛo e tia.
\p
\v 31 Naa ń maseo ↄ̃̀ↄkpà, kɛ́ naa pìa mɛ́ mase mↄe bↄ̀ yã́i. 
\v 32 Ése ń weao i ↄ̃̀ↄkpao, kɛ́ aaì ma gbɛzã yã́i. 
\v 33 Mↄizi bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i à gɛ̀ wɛ̃́nkpɛ, à a ↄↄ dↄ̀ Dii kĩ́i oi, ↄ̃ loupũnaa ń lougbɛo zɛ̀, lou i ma lↄo. 
\v 34 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ è lou ń lougbɛo ń loupũnaao zɛ̀, à gì lɛ́ duunakɛ, aà swã́ gbãakũ̀, aàpi ń a ìwaↄ. 
\v 35 Aà swã́ yìaa, à gì Isailiↄ gbaɛi lá Lua dà Mↄiziɛ a òɛ̀wa.
\c 10
\s1 Kwaↄ kaa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ: Gɛ́ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, asa ma aà swãfɛ̃̀ ń aà ìwaↄ, kɛ́ mà a dabudabuɛ beeↄ kɛ ń guu, 
\v 2 kɛ ǹ e ǹ o n nɛ́ↄnɛ ń n tↄũnaↄ lá ma Egipiↄ wɛtã̀ ń dabudabu pↄ́ má kɛ̀ ń guuo, í dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 3 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao gɛ ò Falaↄ̃ↄɛ aa mɛ̀: Dii Ɛbɛluↄ Lua mɛ̀, ńyↄ̃ↄ ku misiilɛaɛ sai e bↄɛ ni? Ǹ a gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa gɛ́ a sísii. 
\v 4 Tó n gi ń gbáɛi, zia a kwaↄ ka n bùsuu, 
\v 5 aa da tↄↄlɛa, wa gu'eo, aai lɛ́lɛ pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀nɛ lougbɛ gbɛaↄwa ń líↄ píi. 
\v 6 Aa ka n kpɛ́ↄ pai ń n ìwaↄ pↄ́ↄ ń Egipiↄ pↄ́ↄ píiɛ. N maeↄ ń n deziↄ aai a taa e yãao, za gↄↄ pↄ́ aa zↄ̃̀lɛ bùsuu la e ń a gbão. Ɔ̃ Mↄizi ɛ̀a bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i.
\p
\v 7 Falaↄ̃ↄ ìwaↄ òɛ̀: Gbɛ̃́piↄ aaↄ músikpawázi màa e bↄɛ ni? Gbɛ̃́piↄ gbaɛ aa gɛ́ Dii ń Lua sísii. Ń dↄ̃ kɛ́ Egipi ↄ̃̀ↄkpào lé? 
\v 8 Ɔ̃ wà ɛ̀a sù ń Mↄizio ń Aalonao Falaↄ̃ↄ kĩ́i, a ònɛ́: À gɛ́ Dii á Lua sísii. Á deↄ mɛ́ aa gɛ́i? 
\v 9 Mↄizi wèwà à mɛ̀: Nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ. Wá gɛ́ wápiiɛ ń wá nɛgↄ̃ɛↄ ń wá nɛnↄɛↄ ń wá sãↄ ń wá bleↄ ń wá zuↄ, asa Dii dikpɛ ↄ̃ wálɛ gɛ́ kɛi. 
\v 10 Ɔ̃ a ònɛ́: Tó ma á gbáɛ ń á nↄɛↄ ń á nɛ́ↄ ápii, Dii á bↄ! À laaika! Á ye fɛ̃manↄɛ. 
\v 11 Aawo! Á gↄ̃ɛↄ mɛ́ aa gɛ́ Dii sísii, asa bee á gbɛ̀a. Ɔ̃ wà ń yá Falaↄ̃ↄ kĩ́i.
\p
\v 12 Dii ò Mↄiziɛ: Ǹ ↄdↄ Egipi bùsua, kwaↄ i ká, aai sɛ̃ ń lá pↄ́ bↄ̀ lougbɛ gbɛaↄ ble píi. 
\v 13 Kɛ́ Mↄizi a go dↄ̀ Egipia, Dii bↄ̀ ń ĩ́anao gukpɛ oi, àlɛ pɛ́ bùsupiwa fãanɛ ń gwãasĩnao zɛsai. Kɛ́ gu dↄ̀, gukpɛ ĩ́anapi sù ń kwaↄ.\f + \fr 10.13 \fr*\ft Zia 9.3\ft*\f* 
\v 14 Ɔ̃ kwapiↄ mↄ̀ kù Egipi bùsua píi. An dasi dɛ a yãa pↄ́ↄla, mɛ́ a taa a kɛ bau lↄo. 
\v 15 Aa kpàlɛ tↄↄlɛa gupiiu, ↄ̃ tↄↄlɛ sìsi. Aa sɛ̃ ń láↄ ń libɛ pↄ́ bↄ̀ lougbɛ gbɛaↄ blè píi. Sɛ̃ ge láe ku Egipi bùsuu lↄo.
\p
\v 16 Wegↄ̃ↄ Falaↄ̃ↄ Mↄizi ń Aalonao sìsi à mɛ̀: Ma duunakɛ̀ Dii á Luaɛ ń ápiↄ. 
\v 17 À sùuu gɛ̃ndonaɛ bee kɛmanↄ ń ma duunao, í awakpamɛɛ Dii á Luaɛ aà kaalɛɛ bee kɛ̃a. 
\v 18 Kɛ́ à bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i, à awakpà Diiɛ. 
\v 19 Ɔ̃ Dii bↄ̀ ń ĩ́an gbãao bɛ'aɛ oi, à mↄ̀ kwaↄ sɛ̀lɛ kà Ísia Tɛ̃au. Baa kwa mɛ̀ndo i gↄ̃ Egipi lↄo. 
\v 20 Dii Falaↄ̃ↄ swãfɛ̃̀, ↄ̃ i Isailiↄ gbaɛo.
\s1 Gusia daa Egipia
\p
\v 21 Dii ò Mↄiziɛ: Ɔsɛ musu, gusia pↄ́ wa e ↄkãwà i da Egipia. 
\v 22 Kɛ́ Mↄizi ↄdↄ̀ musu, ↄ̃ gusia gèele dà Egipia gupiiu e gↄↄ àaↄ̃.\f + \fr 10.22 \fr*\ft Soũ 105.28, Zia 16.10\ft*\f* 
\v 23 Wìli kↄ̃'eo, mɛ́ gbɛ̃e i e gò a tíao e gↄↄ àaↄ̃pi. Kási gupua ku gu pↄ́ Isailiↄ kuu píiɛ.
\p
\v 24 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Mↄizi sìsi à mɛ̀: À gɛ́ Dii sísii ń á nↄɛↄ ń á nɛ́ↄ píi, í á sãↄ ń á bleↄ ń á zuↄ tó. 
\v 25 Mↄizi mɛ̀: To wàↄ wá sa'obↄↄ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄↄ kũa, kɛ́ wà e wà Dii wá Lua gbagbaò. 
\v 26 Sema wà gɛ́ ń wá pↄtuoↄ, baa mɛ̀ndo a gↄ̃o, asa an guu ↄ̃ wá sa'obↄↄ sɛu wà Dii wá Lua gbagbaò. E wàↄ gɛ́ kái we, wá dↄ̃ pↄ́ pↄ́ wá sɛ́ wà sa'oowà gĩao. 
\v 27 Dii Falaↄ̃ↄ swãfɛ̃̀, ↄ̃ i we ń gbáɛo. 
\v 28 Falaↄ̃ↄ ò Mↄiziɛ: Gomɛɛ we! Ńsu tó wá wɛ́ kɛ síiↄ̃ lↄo. Zĩ́ pↄ́ wa wɛsìkↄ̃lɛ, n gaɛ. 
\v 29 Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀: Lá ń ò, má wɛsinlɛ lↄo.
\c 11
\s1 Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gagaa
\p
\v 1 À mↄ lè Dii ò Mↄiziɛ yãa à mɛ̀: Má ĩada Falaↄ̃ↄwa ń Egipi bùsuo gɛ̃n do lↄ, i gbasa á gbaɛ. Tó àlɛ á gbaɛ, a á yáɛ fá! 
\v 2 O gbɛ̃́ↄnɛ an baade gↄ̃ɛ ń nↄɛo ã́nusu pↄ́ↄ ń vua pↄ́ↄ gbɛa gbɛ̃́ pↄ́ á vĩ Egipi gbɛ̃́ ũwa. 
\v 3 Má tó Egipiↄ Isailiↄ wɛgwa. Mↄizi sↄ̃ a bɛɛɛ vĩ Egipi Falaↄ̃ↄ ìwaↄ ń a gbɛ̃́ↄnɛ.
\p
\v 4 Ɔ̃ Mↄizi ò Falaↄ̃ↄɛ: Dii mɛ̀, gwãasĩn wɛɛdo á pã Egipi bùsua, 
\v 5 Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ i gaga píi sɛa za Falaↄ̃ↄ pↄ́ zↄ̃lɛa báawa nɛ́wa e à gɛ pɛ nↄɛ zĩkɛna pↄ́ aaì wísilↄↄ pↄ́wa ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ píi. 
\v 6 Búbua gbãa a da Egipia gupiiu, a taa i kɛ yãao, mɛ́ a kɛ bau lↄo. 
\v 7 Kási Isailiↄ guu baa gbɛ̃ a gbodↄ gbɛ̃nazĩna ge pↄtuowao, kɛ́ ǹ e ǹ dↄ̃ Dii Egipiↄ dↄ̃kↄ̃ɛ ń Isailiↄ yã́i. 
\v 8 N ìwaɛ beeↄ mↄ ma kĩ́i píi, aai kúlɛmɛɛ, aai mɛ mà gɛ́ ń ma gbɛ̃́ↄ píi. Bee gbɛa sa mí gɛ́. Ɔ̃ Mↄizi bↄ̀ Falaↄ̃ↄ kĩ́i ń pↄfɛ̃ zↄ̃ↄo.
\p
\v 9 Dii ò Mↄiziɛ yãa à mɛ̀: Falaↄ̃ↄ a n yãmao, kɛ́ ma dabudabukɛaↄ e dasikũ Egipi yã́i. 
\v 10 Mↄizi ń Aalonao dabudabupiↄ kɛ̀ Falaↄ̃ↄ aɛ píi, ↄ̃ Dii aà swãfɛ̃̀. À gì Isailiↄ gbaɛi aa bↄ a bùsuu.
\c 12
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛ
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ ń Aalonao Egipi à mɛ̀: 
\v 2 Mↄɛ bee líↄ dɛɛ́ mↄ sɛ̃́ia ũ wɛ̃ ń wɛ̃o. 
\v 3 À o Isailiↄnɛ píi, mↄɛ bee gↄↄ kwide zĩ́ ualɛ ń ualɛo píi aali sã sɛ mɛ̀ndodo. 
\v 4 Tó ua gbɛ̃́ↄ dasi i ka aa sã mɛ̀ndo nɛo, aa sɛ́ ń ua pↄ́ aa ku kↄ̃ saɛo a gbɛ̃́ↄ dasilɛu, kɛ́ a kĩni su gↄ̃o yã́i. 
\v 5 À sãsa ge blesan bↄlↄna pↄ́ sãa vĩo sɛ́.\f + \fr 12.5 \fr*\ft Zãa 1.29, Ɛbɛ 9.14, 1Piɛ 1.19\ft*\f* 
\v 6 Isailiↄ píi, baade a pↄ́ gwa e mↄɛ bee gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́. Oosi i dɛ, 
\v 7 í a au lɛ́ kpɛ́ pↄ́ wa a nↄ̀ↄ sou kpɛɛlɛ gĩↄwa, ↄplaai ń zɛɛio ń musuo. 
\v 8 Gwãasĩn doũpi à nↄ̀ↄpi kpátɛa, í só ń kàao ń lá kĩ̀são. 
\v 9 Ásu so búsu ge fùukɛao. À kpátɛa ń a mio ń a gbáↄ ń a guupↄↄ. 
\v 10 Ásu to gu dↄ a kĩniwao. Tó a kĩni gↄ̃̀, à kátɛu à tɛ́kũ. 
\v 11 Tó álɛ só, à asanadↄ, í kyalekpa, á gopana iↄ naa á ↄzĩ, í só kpakpa, asa Dii Gɛ̃amusu sa'obↄɛ.
\p
\v 12 Gwãasĩnapi má pã Egipia mà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dɛdɛ bùsupi gupiiu ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ píi, mí yãda Egipi tã́aↄla. Mámɛmaa Dii. 
\v 13 Aupi iↄ dɛ seela ũ kpɛ́ pↄ́ á kú a guuwa. Tó málɛ ↄtↄ̃ Egipiↄwa, mɛ́ ma aupi è, má gɛ̃álaɛ, gagapi a á leo. 
\v 14 Àli gↄↄpi dilɛ ma dikpɛ ũ a yã́ dↄngu yã́i, íↄ dikpɛpi kɛ fɛlɛkaa ũ e á buiwa.
\s1 Kàaso dikpɛ
\p
\v 15 Àli kàa so e gↄↄ sopla. A gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ àli pↄ́sɛ'ɛsɛ pↄ́ kú á kpɛ́uↄ kↄ́lɛ,\f + \fr 12.15 \fr*\ft Bↄa 23.15, Mat 26.17, 1Kln 5.7-8\ft*\f* asa gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́sɛa sò gↄↄ soplapi guu, wa aà bↄ Isailiↄ guu wà dɛɛ. 
\v 16 A gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ ń a gↄↄ sopladeo àli kↄ̃kãaa à ma sísi. Ásu zĩe kɛ gↄↄ beeↄ zĩ́o, sema blɛkɛa gbɛ̃́piiɛ bàasio, a lɛ́n we. 
\v 17 Àli Kàaso dikpɛkɛ, asa zĩbeezĩ ↄ̃ ma á bↄ́lɛ Egipi lán zĩgↄ̃ↄwa. Á buiↄ líↄ dikpɛpi kɛ kɛ̀tokↄ̃ɛ ũ. 
\v 18 Mↄ sɛ̃́ia gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosaide zĩ́ oosi, àↄ kàa so e a gↄↄ bao ń mɛ̀ndoode zĩ́ oosi. 
\v 19 Pↄ́sɛ'ɛsɛ su àↄ kú á bɛo e gↄↄ sopla, asa gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́sɛa sò, bↄ̀mↄn nò, belen nò, wa aà bↄ Isailiↄ guu wà dɛɛ. 
\v 20 Ásuli pↄ́sɛa so gↄↄ beeo. Gu pↄ́ á kúu píi, àliↄ kàa só.
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛ sɛ̃́ia
\p
\v 21 Mↄizi Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sìsi píi, a ònɛ́: À gɛ́ á ua sã sɛ́i, í dɛ Gɛ̃amusu dikpɛkɛbↄ ũ. 
\v 22 À ése sáo sɛ à zↄ̃ au pↄ́ kú ta guuwa, í lɛ́ kpɛɛlɛ gĩↄwa, ↄplaai ń zɛɛio ń musuo. Á gbɛ̃e su bↄ a kpɛ́uo e gu dↄ. 
\v 23 Tó Dii lɛ́ pã bùsua àlɛ Egipiↄ dɛdɛ, mɛ́ à au è kpɛɛlɛ gĩↄwa, a gɛ̃aɛ. A to gbɛ̃dɛdɛna gɛ̃ázi à á dɛdɛo.\f + \fr 12.23 \fr*\ft Ɛbɛ 11.28\ft*\f* 
\v 24 Ápiↄ ń á buiↄ àↄ yã́pi kũa kɛ̀tokↄ̃ɛ ũ e á buiwa. 
\v 25 Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á gbáu lá à a lɛgbɛ̃̀wa, àↄ lousisiyãpi kũa. 
\v 26 Tó á nɛ́ↄ lousisiyãpi mi gbɛ̀awá, 
\v 27 à onɛ́ a dɛ Gɛ̃amusu sa pↄ́ wì o Diiwa ũɛ, asa kɛ́ à Egipiↄ dɛ̀dɛ, à gɛ̃̀ wá Isailiↄ kpɛ́aɛ, i wá dɛdɛo. Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ kùlɛ Diiɛ aa mipɛ̀lɛ. 
\v 28 Kɛ́ aa tà, aa kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonaowa.
\s1 Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ gagaa
\p
\v 29 Gwãasĩn wɛɛdo Dii Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dɛ̀dɛ píi sɛa za Falaↄ̃ↄ pↄ́ zↄ̃lɛa báawa nɛ́wa, e à gɛ̀ pɛ̀ dakpɛunaↄ pↄ́wa ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ píi. 
\v 30 Falaↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gwã́ ń a ìwaↄ ń Egipiↄ píi, ↄ̃ búbua dà Egipia, asa uae ku gɛsaio. 
\v 31 Gwãasĩna ↄ̃ Falaↄ̃ↄ Mↄizi ń Aalonao sìsi a ònɛ́: À fɛlɛ bↄlɛ ń Isailiↄ ma gbɛ̃́ↄ guu. À gɛ́ Dii sísii lá á òwa. 
\v 32 À á bleↄ ń á sãↄ ń á zuↄ sɛ́lɛ lá á òwa. À gɛ́i, í samaa'omɛɛ.
\p
\v 33 Egipiↄ lɛ́ naɛ gbɛ̃́piↄwa aa bↄlɛnɛ́ ń bùsuu kpakpa, asa aa mɛ̀: Wá gaga píiɛ. 
\v 34 Isailiↄ ń kàatidɛaↄ kà taↄ guu a sɛ'ɛsɛsai, aa ń ulaↄ fĩ̀fĩwà aa dàda ń gã̀u. 
\v 35 Aa kɛ̀ lá Mↄizi ònɛ́wa, aa ã́nusu pↄ́ↄ ń vua pↄ́ↄ ń pↄkasaↄ gbɛ̀a Egipiↄwa. 
\v 36 Dii tò Egipiↄ ń wɛgwà, ↄ̃ aa kpàmá. Màa aa Egipiↄ pↄ́ↄ sìmá.
\s1 Isailiↄ daa zɛ́u
\p
\v 37 Isailiↄ dàzɛu kɛ̀sɛ, aa bↄ̀lɛ ń Lamɛsɛo aa tà Suko. Gↄ̃ɛↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ɛ (600.000), nɛ́ↄ ń nↄɛↄ bàasi. 
\v 38 Bui zĩ̀lo dodoaↄ tàńnↄ dasi lↄ. Bleↄ ń sãↄ ń zuↄ dasi kɛ̀ zài. 
\v 39 Aa kàa kɛ̀ ń kàatidɛa pↄ́ aa bↄ̀ò Egipio. A sɛ'ɛsɛ vĩo, asa wà ń yá Egipi zɛzɛsaiɛ. Aai blɛ mài e sɛ̀ kɛ́ wà ble zɛ́uo.
\p
\v 40 Isailiↄ kua Egipi kɛ̀ wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń baakwioɛ.\f + \fr 12.40 \fr*\ft Daa 15.13, Gal 3.17\ft*\f* 
\v 41 Wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń baakwiopi gbɛa, dikpɛpi zĩ́ ↄ̃ Dii zĩgↄ̃piↄ bↄ̀lɛ Egipi píi. 
\v 42 Gwãasĩnapiá Dii pↄ́ɛ. Isailiↄ líↄ itɛ̃kɛwà e an buiwa, asa gwã́pi ↄ̃ Dii Isailiↄ bↄlɛa Egipi itɛ̃kɛ̀.
\s1 Gɛ̃amusu dikpɛ
\p
\v 43 Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonao: Gɛ̃amusu yã́ pↄ́ má dìlɛn kɛ: Buipãlee su a nↄ̀ↄ soo, 
\v 44 ãma zↄ pↄ́ á lù mɛ́ à tↄ̃zↄ̃̀ a só. 
\v 45 Nibↄ ge gbɛ̀wina su soo. 
\v 46 À so kpɛ́u, ásu bↄ ń a nↄ̀ↄpio bàasio. Ásu sãpi wáe ɛo.\f + \fr 12.46 \fr*\ft Zãa 19.36\ft*\f* 
\v 47 Isaili píi lí dikpɛpi kɛ. 
\v 48 Tó bↄ̀mↄ kú á guu, mɛ́ a ye Gɛ̃amusu dikpɛkɛ Diiɛ, aà tↄ̃zↄ̃zↄ̃ a bɛ gↄ̃ɛↄnɛ píi, i gↄ̃ bele ũ, i gbasa kɛ. Gyafↄↄdee suli bleo. 
\v 49 Bele ń bↄ̀mↄ pↄ́ kúánↄↄ, ikoyã doũpiɛ. 
\v 50 Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̀ lá Dii ò Mↄiziɛ ń Aalonaowa píi. 
\v 51 Zĩbeezĩ Dii Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipi gãgã.
\c 13
\s1 Kàaso dikpɛ ń nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ kpaa Luawao
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Isaili nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ kpaa, asa ma pↄ́ↄnɛ píi.\f + \fr 13.2 \fr*\ft Luk 2.23\ft*\f*
\p
\v 3 Mↄizi ò gbɛ̃́ↄnɛ: Á bↄa Egipi zↄbleau gↄↄɛ bee yã́ àↄ dↄágu, asa Dii mɛ́ á bↄ́ Egipi ń a ↄ gbãao. Ásuli pↄ́sɛa so gↄↄpiwao. 
\v 4 Álɛ bↄ Egipi mↄ sɛ̃́ia pↄ́ wì mɛ Abibu guu gbãɛ. 
\v 5 Dii lɛgbɛ̃̀ á deziↄnɛ à mɛ̀ á bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu mɛ́ Kanaaↄ ń Itiↄ ń Amↄleↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ kuu kpáwá. Tó a tò a kau, àli dikpɛpi kɛ mↄɛ beeu. 
\v 6 Àliↄ kàa so e gↄↄ sopla. A gↄↄ sopladepi zĩ́ iↄ dɛɛ́ Dii dikpɛ ũ. 
\v 7 Àliↄ kàa so e gↄↄ soplapi gɛ paò. Pↄ́sɛa ge pɛ̃ɛsɛ'ɛsɛ suliↄ ku uae á bùsuu gↄↄ beewao. 
\v 8 Gↄↄ bee àli o á nɛgↄ̃ɛↄnɛ álɛ bee kɛ yã́ pↄ́ Dii kɛ̀ɛ́ kɛ́ à á bↄ́lɛ Egipi yã́iɛ. 
\v 9 Dikpɛpi iↄ dɛɛ́ seela ũ lán pↄ́ daa ↄwa ge dↄngubↄ yea mi'aɛwawa, kɛ́ Dii ikoyã su bↄ á lɛ́uo, asa ↄ̃mɛ á bↄ́lɛ Egipi ń a ↄ gbãao. 
\v 10 Àliↄ ikoyãpi kɛ a gↄↄwa wɛ̃ ń wɛ̃o.
\p
\v 11 Tó Dii tò a ka Kanaa bùsuu, mɛ́ a kpàwá lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́ ń á deziↄwa, 
\v 12 à á nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ kpawà píi. Á pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ iↄ dɛ aà pↄ́ ũ píi. 
\v 13 Íli á zàa'ĩn nɛsana sɛ̃́ia bo ń sãnɛo. Tó i boo, à a waa fĩ. À á nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ bo píi. 
\v 14 Tó á nɛgↄ̃ɛↄ á lá yã́pi mii zia aa mɛ̀, bↄ́ yã́n wei, à onɛ́, kɛ́ Dii wá bↄ́ zↄbleu Egipi ń a ↄ gbãao yã́ɛ. 
\v 15 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ gĩkɛ̀ à gì wá gbaɛi, ↄ̃ Dii Egipi nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ dɛ̀dɛ píi ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ píi. A yã́i ↄ̃ wi sa'oiwà ń pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ, mɛ́ wi wá nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ bo. 
\v 16 Bee aↄ dɛ seela ũ lán pↄdaa wá ↄwa ge pↄyea wá mi'aɛwawa, asa Dii mɛ́ wá bↄ́ Egipi ń a ↄ gbãao.
\s1 Isailiↄ bↄa Egipi
\p
\v 17 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ Isailiↄ gbàɛ, Lua i bↄńnↄ Filitɛ̃ bùsu zɛ́ guuo, baa ń a kãikɛo, asa à mɛ̀: Tó wà fɛ̀lɛmá ń zĩo, aa làasookɛ ɛa taa Egipiwaɛ. 
\v 18 Lua dↄ̀i, à guwaiwai zɛ́ sɛ̀ńnↄ Ísia Tɛ̃a oi. Isailiↄ bↄ̀ Egipi ń ń gↄ̃kɛbↄↄ kũa.
\p
\v 19 Mↄizi Yosɛfu gɛ sɛ̀, àlɛ taò, asa Yosɛfu tò Isailiↄ lɛgbɛ̃̀ yãa à mɛ̀, tó Lua mↄ̀ ń bↄi, aa a gɛwa sɛ́lɛ bↄò weɛ.\f + \fr 13.19 \fr*\ft Daa 50.25, Yoz 24.32\ft*\f*
\p
\v 20 Kɛ́ aa bↄ̀ Suko, aa gɛ̀ bòokpà guwaiwai lɛ́ Etaũ. 
\v 21 Dii ìↄ dↄaanɛ́ tɛlu guu fãanɛ, kɛ́ àↄ zɛ'ↄlↄnɛ́. Gwãasĩna sↄ̃, ìↄ dↄaanɛ́ tɛ́ guu kɛ́ àↄ gupunɛ́, aaiↄ táa'o fãanɛ ń gwãasĩnao. 
\v 22 Tɛlupi lí go ń aɛ fãanɛo, mɛ́ tɛ́pi lí go ń aɛ gwã́o.
\c 14
\s1 Egipiↄ pɛ́lɛa Isailiↄzi
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa lilɛ gɛ bòokpa Pi'ailo saɛ Midoli ń ísiao zãnguo, bↄaa ń Baalizɛfↄ̃o. À bòokpa ísia saɛ we. 
\v 3 Falaↄ̃ↄ aↄ e a sãsã, guwaiwai á kũkũɛ. 
\v 4 Má aà swãfɛ̃, i pɛ́lɛázi, mí tↄbↄ Falaↄ̃ↄ ń a zĩgↄ̃ↄ yã́ musu, Egipiↄ iↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii. Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̀ màa.
\p
\v 5 Kɛ́ wa ò Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄɛ gbɛ̃́piↄ bàalɛ̀, ↄ̃ aàpi ń a ìwaↄ nↄ̀sɛ pãle sɛ̀ an yã́ musu aa mɛ̀: Kpelewa wá kɛ̀ wá tò Isailiↄ bↄ̀ zↄbleawɛ̃ɛ guui? 
\v 6 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ godↄ̀ a sↄ̃́ɛ, à a zĩgↄ̃ↄ nàaa. 
\v 7 À sↄ̃́go maaↄ sɛ̀ mɛ̀n ↄ̀aa àaↄ̃ ń Egipi sↄ̃́goↄ píi, zĩgↄ̃ kíaↄ ká ń guu. 
\v 8 Dii Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ swãfɛ̃̀, ↄ̃ à pɛ̀lɛ Isailiↄzi, aalɛ bↄlɛ an mi daa ía. 
\v 9 Ɔ̃ Egipiↄ pɛ̀lɛńzi ń Falaↄ̃ↄ sↄ̃́ↄ ń aà sↄ̃́goↄ ń aà sↄ̃deↄ ń aà zĩgↄ̃ↄ píi, ↄ̃ aalɛ mↄ́ ń lei ń bòou ísia saɛ Pi'ailo saɛ bↄaa ń Baalizɛfↄ̃o.
\p
\v 10 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ kãikũ̀, Isailiↄ wɛzù, ↄ̃ aa Egipiↄ è tɛ́ ń kpɛ. Vĩa ń kṹ maamaa, ↄ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa. 
\v 11 Aa ò Mↄiziɛ: Miaↄ ku Egipi noa? Bↄ́yãi n mↄwanↄ guwaiwaiu la wà gagai? Àkɛa n wá bↄ́lɛ Egipii? 
\v 12 Wi onɛ Egipio lé? Wi mɛ wá tó tɛɛɛ wà zↄble Egipiↄnɛo lé? Zↄbleanɛ́ maawɛ̃ɛ dɛ gagaa guwaiwaiua. 
\v 13 Mↄizi ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo. À zɛ tɛɛɛ, í e lá Dii a á suaba gbã, asa Egipi pↄ́ álɛ ń e gbãɛↄ, á ń e bau lↄo. 
\v 14 Dii mɛ́ a zĩkaɛ́. Áↄ ku kílikiliɛ.
\s1 Pãa Ísia Tɛ̃aa
\p
\v 15 Dii Mↄizi là à mɛ̀: Bↄ́ wii ńlɛ lɛ́ai? O gbɛ̃́ↄnɛ aa bↄ ń táo. 
\v 16 Ǹ n gopana dↄ ísiaa, ní zↄ̃ɛò, Isailiↄ i gɛ̃ a zãnguo gugiiu. 
\v 17 Mapi, má Egipiↄ swãfɛ̃, aai gɛ̃ ń gbɛa, mí tↄbↄ Falaↄ̃ↄ ń a zĩgↄ̃ↄ ń a sↄ̃́goↄ ń a sↄ̃deↄ yã́ musu. 
\v 18 Tó ma tↄbↄ̀ Falaↄ̃ↄ ń a sↄ̃́goↄ ń a sↄ̃deↄ yã́ musu, Egipiↄ i dↄ̃ sa kɛ́ mámɛmaa Dii. 
\v 19 Lua Malaika pↄ́ dↄaaa Isailiↄnɛ ɛ̀a gɛ̀ kú ń kpɛ, mɛ́ tɛlu pↄ́ kú ń aɛ ɛ̀a gɛ̀ ń kpɛ lↄ 
\v 20 ampiↄ ń Egipiↄ zãnguo. Tɛlupi gupù Isailiↄnɛ mɛ́ à gusiakpà Egipiↄnɛ, ↄ̃ an gbɛ̃e i e sↄ̃̀ a deei gwãasĩna beeo.
\p
\v 21 Kɛ́ Mↄizi ↄdↄ̀ ísiaa, ↄ̃ Dii bↄ̀ ń ĩ́an gbãao gukpɛ oi. À kàka e gu gɛ̀ dↄ̀ò, à ísia sɛ̀lɛ kpà e gugii bↄ̀. Kɛ́ í zↄ̃̀ɛ, 
\v 22 ↄ̃ Isailiↄ táa'ò gugiiu aa bùa. Í bĩ́iboa an ↄplaai ń ń ↄzɛɛio.\f + \fr 14.22 \fr*\ft 1Kln 10.1-2, Ɛbɛ 11.29\ft*\f* 
\v 23 Ɔ̃ Egipiↄ pɛ̀lɛńzi. Falaↄ̃ↄ sↄ̃́ↄ ń a sↄ̃́goↄ ń a sↄ̃deↄ píi tɛ́ ń kpɛ ísia guu. 
\v 24 Gufɛ̃nɛ Dii Egipi zĩgↄ̃ↄ gwà za tɛlu tɛde guu, ↄ̃ a tò gili gɛ̃̀ńgu. 
\v 25 A tò an sↄ̃́goↄ vĩ̀lɛ, a tò an táa'oa zĩ'ũkũ̀, ↄ̃ aa mɛ̀: Wà bàalɛ Isailiↄnɛ, asa Dii lɛ́ zĩkanɛ́wanↄɛ.
\p
\v 26 Dii ò Mↄiziɛ: Ɔdↄ ísiaa, í i da Egipiↄla ń ń sↄ̃́goↄ ń ń sↄ̃deↄ. 
\v 27 Ɔ̃ Mↄizi ↄdↄ̀ ísiaa, ↄ̃ í lɛ́ pa a gbɛu gudↄlɛia. Lá í lɛ́ su màa, ↄ̃ Egipiↄ bàalɛ̀ aa kpàaũò. We Dii tò ísia kũ̀aaumá. 
\v 28 Í sù à dà sↄ̃́goↄla ń sↄ̃deↄ ń Falaↄ̃ↄ zĩgↄ̃ pↄ́ gɛ̃̀ ísia guu Isailiↄ gbɛaↄ píi. An kee i bↄo, baa mɛ̀ndo. 
\v 29 Isailiↄ sↄ̃ aa táa'ò í zãnguo gugiiuɛ. Í bĩ́iboa an ↄplaai ń ń ↄzɛɛio. 
\v 30 Zĩbeezĩ Dii Isailiↄ sì Egipiↄwa, ↄ̃ Isailiↄ Egipipiↄ gɛↄ è ísia gↄ̃sↄ̃lɛ. 
\v 31 Kɛ́ Isailiↄ Dii gbãa zↄ̃ↄ pↄ́ a mↄ̀ Egipiↄnɛ è, aa vĩakɛ̀ɛ̀, ↄ̃ aa aà náaikɛ̀ ń aà zↄ̀blena Mↄizio.
\c 15
\s1 Mↄizi lɛ
\p
\v 1 Ɔ̃ Mↄizi ń Isailiↄ píi lɛɛ bee sì Diiɛ\f + \fr 15.1 \fr*\ft Zia 15.3\ft*\f* aa mɛ̀:
\q1 Má lɛsi Diiɛ, asa à tↄbↄ̀,
\q1 à sↄ̃deↄ ń ń sↄ̃́ↄ kà ísiau.
\q1
\v 2 Dii mɛ́ ma gbãa ũ,
\q1 má lɛ́mawà, aàpi mɛ́ ma suabà.
\q1 Ɔ̃mɛ ma Lua ũ,
\q1 má aà táasilɛ.
\q1 Ɔ̃mɛ ma mae Lua ũ,
\q1 má aà tↄbↄ.
\q1
\v 3 Diiá zĩgↄ̃ɛ, aà tↄ́n Dii.
\q1
\v 4 À Falaↄ̃ↄ sↄ̃́goↄ ń aà zĩgↄ̃ↄ kà ísiau,
\q1 à zĩgↄ̃ kíaↄ sↄ̃̀ↄlɛ Ísia Tɛ̃au.
\q1
\v 5 Ípi dàńla,
\q1 aa kpàlɛ zĩ́lɛ lán gbɛwa.
\q1
\v 6 Dii, n ↄplaa n gbãa tↄbↄ̀,
\q1 Dii, n n ibɛɛↄ ulↄ̀ ń n ↄplaao.
\q1
\v 7 N n wɛ̀lɛↄ nɛ̀ n gawi zↄ̃ↄ guu,
\q1 n pↄ pà, n ń kwɛ́ lán sɛ̃wa.
\q1
\v 8 N pↄbↄ̀ n níu, ↄ̃ í fɛ̀lɛ,
\q1 a zɛa lán bĩ́iwa,
\q1 ísia í ì a guoguo.
\q1
\v 9 Wá ibɛɛpiↄ mɛ̀,
\q1 wa pɛ́lɛwázi wà wá leɛ,
\q1 wi wá pↄ́ↄ síwá lá wa yeiwa,
\q1 wi ń fɛ̃ndaↄ wo wà wá dɛdɛò.
\q1
\v 10 N n lɛ́'ĩana gbàɛ, ↄ̃ ísia dàńla,
\q1 aa kpàlɛ lán bɛↄmawa í zↄ̃ↄpiu.
\q1
\v 11 Dii, tã́a kpele mɛ́ muaannↄi?
\q1 Démɛ muaannↄi?
\q1 Yãbↄnsaɛkɛna, n zↄ̃ↄkɛ adoa,
\q1 n gawi ì to vĩa wá kṹ.
\q1
\v 12 N n ↄplaa dↄ̀, ↄ̃ tↄↄlɛ ń mↄmↄ.
\q1
\v 13 Ńyↄ̃ dↄaa wá gbɛ̃́ pↄ́ n wá bóↄnɛ n gbɛ̃kɛ guu,
\q1 ńyↄ̃ gɛ́wanↄ n bùsuu ń n gbãao.
\q1
\v 14 Tó buipãleↄ mà, aa lualua,
\q1 iwãa a ka Filitɛ̃ bùsudeↄ pↄa.
\q1
\v 15 Ɛdↄũↄ kíaↄ bílikɛ,
\q1 gili a gɛ̃ Mↄabu dↄaanaↄgu,
\q1 Kanaa bùsudeↄ kúsu a kwɛ ḿpii.
\q1
\v 16 Vĩa zↄ̃ↄ a ń kṹ, sↄ̃ i kɛ̃́ńgu,
\q1 aa gↄ̃ kílikili lán gbɛwa n gbãa zↄ̃ↄ yã́i Dii,
\q1 e wá gbɛ̃́ pↄ́ ń wá é n pↄ́ ũↄ gɛ̃.
\q1
\v 17 Dii, ńyↄ̃ gɛ́wanↄ gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ ń sɛ̀ n pↄ́ ũ kĩ́i,
\q1 ní wá zɛdↄ gu pↄ́ ń dìlɛ n zↄ̃lɛkĩi ũ,
\q1 n kúkĩi pↄ́ ń kɛ̀kɛ nzĩaɛ guu.
\q1
\v 18 Dii aↄ kible gↄↄpiiɛ.
\b
\p
\v 19 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ sↄ̃́ↄ ń a sↄ̃́goↄ ń a sↄ̃deↄ gɛ̃̀ ísia guu, ↄ̃ Dii sù ń ío à dàńla, kási Isailiↄ táa'ò gugiiu ísiapiuɛ. 
\v 20 Ɔ̃ ãnabi Miliaũ, Aalona dãe, sɛ̃́sɛ̃na sɛ̀, ↄ̃ nↄɛↄ bↄ̀ tɛaàzi píi, aalɛ sɛ̃́sɛ̃napa, aalɛ ↄ̃wã. 
\v 21 Miliaũ lɛsìnɛ́ à mɛ̀:
\q1 À lɛsi Diiɛ, asa à tↄbↄ̀,
\q1 à sↄ̃deↄ ń ń sↄ̃́ↄ kà ísiau.
\s1 Í fĩ̀ii
\p
\v 22 Mↄizi dàzɛu ń Isailiↄ, aa kɛ̃̀ Ísia Tɛ̃awa aa gɛ̃̀ Sulu guwaiwaiu. Aa táa'ò gↄↄ àaↄ̃ guwaiwaipiu, aai í eo. 
\v 23 Kɛ́ aa kà gu pↄ́ wì mɛ Mala, aai fↄ̃ a imìo, kɛ́ a fĩ̀ii yã́i. A yã́i tò wà tↄkpà gupiɛ Mala.\f + \fr 15.23 \fr*\ft Bee mɛ̀ fĩ̀ii.\ft*\f* 
\v 24 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ zↄadↄ̀ Mↄiziwa aa mɛ̀: Bↄ́ wá mii? 
\v 25 Mↄizi wiilɛ̀ Diiwa, ↄ̃ Dii lí ↄ̀lↄɛ̀. Kɛ́ a zù íu, ↄ̃ ípi nakũ̀. Wekĩi ↄ̃ Dii ikoyã dìlɛnɛ́ à ń yↄ̃́ 
\v 26 à mɛ̀: Tó a laaidↄ̀ ma Dii á Lua ma yã́wa mɛ́ álɛ yã́ pↄ́ má yei kɛ, tó a yã́ pↄ́ má dìlɛↄ mà mɛ́ á ma ikoyãↄ kũa píi, má gyã pↄ́ má kà Egipiↄgu kee kááguo, asa mámɛmaa Dii á gbã̀gbãna ũ. 
\v 27 Bee gbɛa aa kà Eliũ, gu pↄ́ nibↄna mɛ̀n kuɛplaↄ kuu ń daminali mɛ̀n bàaↄ̃kwiↄ. Ɔ̃ aa bòokpà í saɛ we.
\c 16
\s1 Mana ń bùuↄ
\p
\v 1 Isailiↄ fɛ̀lɛ Eliũ ḿpii, ↄ̃ aa kà Sini guwaiwai pↄ́ kú Eliũ ń Sinaio zãnguo an bↄa Egipi mↄ plaade gↄↄ gɛ̃ode zĩ́. 
\v 2 Ɔ̃ aa zↄadↄ̀ Mↄizi ń Aalonaowa guwaiwaiu we ḿpii, 
\v 3 aa ònɛ́: Bↄ́yãi Dii i wá dɛdɛ Egipio ni? Wekĩi wi zↄ̃lɛ wà pↄble ń nↄ̀ↄo e wà kãɛ, ↄ̃ a mↄ wá dɛdɛi guwaiwaiu la ń nↄanao.
\p
\v 4 Dii ò Mↄiziɛ: Kua za musu má blɛ fã́ɛɛ́,\f + \fr 16.4 \fr*\ft Zãa 6.31\ft*\f* gbɛ̃́ↄ lí bↄlɛ gↄↄ do pↄ́ sɛ́lɛi lá gu lɛ́ dↄ ń lɛ́ lɛ́u, kɛ́ mà ń lɛ́ mà gwa tó aa ma ikoyã kũa. 
\v 5 Gↄↄ soolode zĩ́ gↄↄ pla pↄ́ ↄ̃ aali sɛ́lɛ, aaliↄ a blɛkɛ. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao ònɛ́ píi: Oosia á dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ á bↄ́lɛ Egipi, 
\v 7 zia kↄↄ í Dii gawi e. À zↄa pↄ́ á kàazi mà, asa pↄen wá ũ kɛ́ a gbasa zↄakàwázio. 
\v 8 Mↄizi ɛ̀a mɛ̀: Dii a á gba nↄ̀ↄ à so oosia, zia kↄↄ i blɛ kpáwá á lɛ́ lɛ́u, kɛ́ à zↄa pↄ́ á kàazi mà yã́i. Pↄen wá ũo. I kɛ wámɛ a zↄakàwázio, Diiɛ.
\p
\v 9 Ɔ̃ Mↄizi ò Aalonaɛ: O Isailiↄnɛ píi aa sↄ̃ Diizi, asa à ń zↄakaa màɛ. 
\v 10 Kɛ́ Aalona lɛ́ yã'onɛ́, aa aɛdↄ̀ guwaiwai oi, ↄ̃ aa è Dii gawi bↄ̀má tɛlu guu. 
\v 11 Ɔ̃ Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 12 Ma Isailiↄ zↄakaa mà. Onɛ́ oosia aa nↄ̀ↄ só, zia kↄↄ aa blɛble aa kã́, aai dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii ń Lua.
\p
\v 13 Oosi bùuↄ mↄ̀ lì ń bòoa. Kɛ́ gu dↄ̀ fíi kpà à lìai. 
\v 14 Kɛ́ fíi kwɛ̀, ↄ̃ pↄ́ gↄ̃̀ kálɛ tↄↄlɛ puannↄ kelekele lán kpↄ̀tɛɛwa. 
\v 15 Kɛ́ Isailiↄ è, aa òkↄ̃ɛ: Bↄ́n wei? Asa aai dↄ̃ bↄ́ no. Mↄizi ònɛ́: Blɛ pↄ́ Dii kpàwá à blen we. 
\v 16 Yã́ pↄ́ Dii dìlɛɛ́n kɛ: Á baade lí sɛ́lɛ a lɛ́ lɛ́u. À sɛ́lɛ á baade miwa zaa lɛ dodo á uadeↄ lɛ́u. 
\v 17 Isailiↄ kɛ̀ màa. Aa sɛ̀lɛ, gbɛ̃eↄ pↄ́ zↄ̃ↄ, gbɛ̃eↄ pↄ́ bílao. 
\v 18 Wà zaadàu, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ sɛ̀lɛ zↄ̃ↄ pↄ́ su fɛ̃o, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ i sɛ́lɛ bílao pↄ́ su kɛ̃́sãwào.\f + \fr 16.18 \fr*\ft 2Kln 8.15\ft*\f* 
\v 19 Mↄizi ònɛ́: Gbɛ̃e su a kĩni tó e kↄↄo. 
\v 20 Gbɛ̃eↄ i Mↄizi yãmao, aa a kĩni tò e kↄↄ, ↄ̃ à kↄ̀ↄkà à yaikɛ̀, ↄ̃ Mↄizi pↄ pà gbɛ̃́ beeↄzi.
\p
\v 21 Lá gu lɛ́ dↄ baade ì sɛ́lɛ a lɛ́ lɛ́u. Tó ĩatɛ̃ gbãakũ̀, pↄ́ pↄ́ gↄ̃̀ tↄↄlɛ ì yↄɛ. 
\v 22 Gↄↄ soolode zĩ́ aa blɛ sɛ̀lɛ lɛɛ pla, baade miwa zaa lɛ plapla. Ɔ̃ an gbɛ̃zↄ̃ↄↄ gɛ ò Mↄiziɛ ḿpii. 
\v 23 A ònɛ́: Màa Dii dìlɛ. Ziaá kã́mabozĩɛ, Dii gↄↄɛ. À pↄ́ pↄ́ á ye kpasa kpasa. À pↄ́ pↄ́ á ye disa disa, í a kĩni pↄ́ gↄ̃̀ dilɛ e kↄↄ. 
\v 24 Aa dìlɛ e kↄↄ lá Mↄizi òwa. Bee i yaikɛo, i kↄ̀ↄkao. 
\v 25 Ɔ̃ Mↄizi ònɛ́: À ble gbã, asa kã́mabozĩɛ, á e guei gbão. 
\v 26 Àliↄ sɛ́lɛ e gↄↄ soolo. A gↄↄ sopladeá kã́mabozĩɛ, aↄ ku gↄↄ beeo.
\p
\v 27 Gↄↄ soplade zĩ́ gbɛ̃eↄ bↄ̀ sɛ́lɛi, ↄ̃ aai eo. 
\v 28 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Áↄ kú ń ikoyã pↄ́ má dìlɛↄ masaio e bↄɛ ni? 
\v 29 Àↄ dↄ̃ kɛ́ ma Dii mámɛ ma kã́mabogↄↄ dìlɛɛ́. A yã́i tò gↄↄ soolode zĩ́ mi gↄↄ pla blɛ kpáwá. Baade líↄ ku a gbɛu, gbɛ̃e suli bↄ gu pↄ́ á kúu gↄↄ sopladepi zĩ́o. 
\v 30 Ɔ̃ aa kã́mabò gↄↄ soplade zĩ́.\f + \fr 16.30 \fr*\ft Bↄa 20.8-11\ft*\f* 
\v 31 Isailiↄ tↄkpà blɛpiɛ Mana.\f + \fr 16.31 \fr*\ft Bee mɛ̀ bↄ́n wei.\ft*\f* A dɛ lán pↄ́wɛn pua kelenaↄwaɛ. A í na lán kàa zↄdewa.\f + \fr 16.31 \fr*\ft Nao 11.7-8\ft*\f*
\p
\v 32 Mↄizi mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii dìlɛn kɛ: Wà mana zaa lɛ do dilɛ wá buiↄnɛ, kɛ́ aa blɛ pↄ́ a kpàwá wá blè guwaiwaiu wá bↄa Egipi gbɛa e sↄ̃. 
\v 33 Ɔ̃ Mↄizi ò Aalonaɛ: Lo sɛ mana zaa lɛ do kau, ní dilɛ Dii aɛ, kɛ́ àↄ dilɛa wá buiↄnɛ.\f + \fr 16.33 \fr*\ft Ɛbɛ 9.4\ft*\f* 
\v 34 Ɔ̃ Aalona dìlɛ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄ saɛ, kɛ́ àↄ dilɛa lá Dii ò Mↄiziɛwa. 
\v 35 Isailiↄ mana blè wɛ̃̀ blaɛ\f + \fr 16.35 \fr*\ft Yoz 5.12, 1Kln 10.3\ft*\f* e aa gɛ̀ kàò bùsu pↄ́ gbɛ̃́ↄ kuu. Aa manapi blè e aa gɛ̀ kàò Kanaa bùsu zↄ̃lɛuɛ. 
\v 36 Zaa lɛ do litili plaɛ.
\c 17
\s1 Í bↄa gbɛu
\r (Nao 20.2-13)
\p
\v 1 Isailiↄ fɛ̀lɛ Sini guwaiwaiu ḿpii, aalɛ bòokpakpa lá Dii ònɛ́wa, ↄ̃ aa gɛ̀ bòokpà Lefidiũ. Aai í e we wa mìo, 
\v 2 ↄ̃ aa zↄadↄ̀ Mↄiziwa aa mɛ̀: Wá gba í wà mi. A ònɛ́: Bↄ́yãi álɛ zↄadↄai? Àkɛa álɛ Dii lɛ́wɛi? 
\v 3 Kɛ́ imi lɛ́ ń dɛ, ↄ̃ aa zↄadↄ̀ Mↄiziwa aa mɛ̀: Bↄ́yãi n wá bↄ́lɛ Egipii? Ń ye ǹ wá dɛdɛ ń imio ń wá nɛ́ↄ ń wá pↄtuoↄ yã̀? 
\v 4 Ɔ̃ Mↄizi wiilɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Kpelewa má kɛ ń gbɛ̃́piↄi? À gↄ̃̀ yↄↄ aa ma pápa ń gbɛo wà ma dɛɛ. 
\v 5 Dii òɛ̀: Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sɛ́lɛ, í dↄaa gbɛ̃́piↄnɛ. Ǹ n go pↄ́ n Niili lɛ̀ò sɛ lↄ. 
\v 6 Máↄ zɛa n aɛ Olebu gbɛwa we. Gbɛpi lɛ́, í i bↄ, aai mi. Ɔ̃ Mↄizĩkɛ̀ màa Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ wáa. 
\v 7 Ɔ̃ wà tↄkpà gupiɛ Masa,\f + \fr 17.7 \fr*\ft Bee mɛ̀ lɛwɛa.\ft*\f* asa we aa Dii lɛ́wɛ̀u aa mɛ̀: Dii kúwanↄɛ wee? Wà tↄkpàɛ̀ Mɛliba\f + \fr 17.7 \fr*\ft Bee mɛ̀ zↄakaa.\ft*\f* lↄ, kɛ́ Isailiↄ zↄakà we yã́i.
\s1 Zĩkaa ń Amalɛkiↄ
\p
\v 8 Amalɛkiↄ mↄ̀ zĩkai ń Isailiↄ Lefidiũ. 
\v 9 Ɔ̃ Mↄizi ò Yozueeɛ: Gbɛ̃́ↄ plɛwɛ̃ɛ, í gɛ zĩka ń Amalɛkiↄ. Zia máↄ zɛa sĩ̀sĩɛ bee misonawa ń Lua goo kũa. 
\v 10 Yozuee kɛ̀ lá Mↄizi òɛwa, à gɛ̀ zĩkai ń Amalɛkiↄ. Ɔ̃ Mↄizi ń Aalonao ń Huluo dɛ̀dɛ sĩ̀sĩpi misonawa. 
\v 11 Tó Mↄizi a ↄↄ sɛ̀, Isailiↄ ìↄ Amalɛkiↄ fuɛ, ãma tó à a ↄↄ sìilɛ sↄ̃, Amalɛkiↄ ìↄ Isailiↄ fuɛ. 
\v 12 Kɛ́ Mↄizi ↄↄ wã̀, ↄ̃ wà gbɛ sɛ dìlɛ aà zíɛ, à zↄ̃̀lɛwà, ↄ̃ Aalona ń Huluo aa aà ↄↄ kṹkũa, gbɛ̃do ↄplaai, gbɛ̃do ↄzɛɛi, ↄ̃ aà ↄↄ gↄ̃̀ zɛa e ĩatɛ̃ gɛ̀ gɛ̃̀ kpɛ́u. 
\v 13 Ɔ̃ Yozuee zĩblè Amalɛkiↄwa, à ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao.
\p
\v 14 Dii ò Mↄiziɛ: Bee kɛ̃ lá guu àↄ dɛ dↄngubↄ ũ, ní o Yozueeɛ, asa má Amalɛkiↄ midɛ dṹnia guu píiɛ.\f + \fr 17.14 \fr*\ft 1Sam 15.2-9\ft*\f* 
\v 15 Mↄizi gbagbakĩi bò, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Diimadalapoo 
\v 16 à mɛ̀: À Dii dàlapoo dↄ musu, Dii iↄ zĩka ń Amalɛkiↄ gↄↄpiiɛ.
\c 18
\s1 Yetolo gɛa Mↄizi gwai
\p
\v 1 Mↄizi ã̀nsue Yetolo, Madiã sa'ona, yã́ pↄ́ Lua kɛ̀ Mↄiziɛ ń a gbɛ̃́ Isailiↄ mà, lá Dii ń bↄ́lɛ Egipi. 
\v 2 À mↄ lè Mↄizi a na Sefola gbàɛ bɛ yãa 
\v 3 ń a nɛgↄ̃ɛ mɛ̀n plaↄ.\f + \fr 18.3 \fr*\ft Zĩn 7.29\ft*\f* Ado tↄ́n Geesoũ,\f + \fr 18.3 \fr*\ft Bee mɛ̀ bↄ̀mↄ.\ft*\f* asa Mↄizi mɛ̀ bùsu pãleu la bↄ̀mↄn a ũ. 
\v 4 Ado tↄ́n Ɛliɛzɛɛ,\f + \fr 18.4 \fr*\ft Bee mɛ̀ Lua ma dↄnlɛde.\ft*\f* asa Mↄizi mɛ̀ a mae Lua dↄ̀alɛɛ, à a bↄ Falaↄ̃ↄ fɛ̃nda lɛ́zĩ. 
\v 5 Ɔ̃ Yetolo fɛ̀lɛ lɛ́ mↄ́ Mↄizi kĩ́i ń aà nɛ́ↄ ń aà nao gu pↄ́ à bòokpàu Lua gbɛ saɛ guwaiwaiu. 
\v 6 À lɛ́kpãsãkɛ̀ Mↄiziɛ à mɛ̀: Málɛ mↄ́ n kĩ́i ń n nao ń n nɛ́ mɛ̀n plaↄ. 
\v 7 Mↄizi bↄ̀ dà a ã̀nsuelɛ, à kùlɛ à lɛpɛ̀wà. Aa kↄ̃ aafia gbɛ̀a, ↄ̃ aa gɛ̃̀ kpɛ́u. 
\v 8 Mↄizi yã́ pↄ́ Dii kɛ̀ Falaↄ̃ↄɛ ń Egipiↄ Isailiↄ yã́i dàu a sìuɛ̀ píi ń taasi pↄ́ ń lé zɛ́uↄ píi ń lá Dii ń bↄ́uo. 
\v 9 Yetolo pↄ kɛ̀na yãmaa pↄ́ Dii kɛ̀ Isailiↄnɛwa píi ń lá à ń bↄ́ Egipiↄ ↄzĩo. 
\v 10 Ɔ̃ à mɛ̀: Wà Dii sáaukpa, lá à á bↄ́ Falaↄ̃ↄ ń Egipiↄ ↄzĩ. 
\v 11 Má dↄ̃̀ sa kɛ́ Dii zↄ̃ↄ dɛ dii kĩniↄla píi. Kɛ́ Egipiↄ bã̀nkũ̀wá, a ↄ̀lↄnɛ́. 
\v 12 Ɔ̃ Yetolo sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò Luawa ń sa pãleↄ lↄ. Ɔ̃ Aalona ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi aa mↄ̀ pↄblèaànↄ Lua aɛ.
\s1 Yãgↄ̃gↄ̃naↄ dilɛa
\r (Iko 1.9-18)
\p
\v 13 Kɛ́ gu dↄ̀ Mↄizi zↄ̃̀lɛ lɛ́ yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́, aa kálɛaaàzi za kↄↄ e oosi. 
\v 14 Kɛ́ Mↄizi ã̀nsue yã́ pↄ́ àlɛ kɛnɛ́ è píi, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Bↄ́ ńlɛ kɛ ń gbɛ̃́ɛ beeↄ màai? Bↄ́yãi ńlɛ yã́kpalɛkɛnɛ́ ndo, gbɛ̃́pii kálɛanzi za kↄↄ e oosii? 
\v 15 Mↄizi wèwà à mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ ì mↄ ma kĩ́i Lua lɛdama maiɛ. 
\v 16 Tó aa yãkele vĩ, aaì mↄ ma kĩ́i mà yã́pi gↄ̃́gↄ̃nɛ́, mí Lua ikoyã pↄ́ a dìlɛↄ onɛ́.
\p
\v 17 Mↄizi ã̀nsue òɛ̀: Yã́ pↄ́ ńlɛ kɛ maao. 
\v 18 Ńyↄ̃ kpasa, gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄↄ i kpasa lↄ, asa zĩpi dɛnlaɛ, ńyↄ̃ fↄ̃ kɛ ndoo. 
\v 19 Ma yãma sa, má lɛdama, Lua iↄ kunnↄ. Ǹyↄ̃ dɛnɛ́ kↄ́ↄ ũ, níↄ gɛ́ ń ń yã́ↄ Lua kĩ́i, 
\v 20 níↄ ikoyã pↄ́ Lua dìlɛↄ danɛ́, níↄ zɛ́ pↄ́ dɛ aa sɛ ↄlↄnɛ́ ń yã́ pↄ́ aali kɛↄ. 
\v 21 Gbɛ̃́ laaide náaide pↄ́ Lua vĩa vĩ mɛ́ aali gbagusaɛsioↄ plɛ ń guu, ní ń dilɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ dↄaanaↄ ũ ń gbɛ̃ↄn basↄoↄ pↄ́o ń gbɛ̃ↄn blakwiↄ pↄ́o ń gbɛ̃ↄn kwiↄ pↄ́o 
\v 22 aaↄ yã́gↄ̃gↄ̃ gbɛ̃́piↄnɛ gↄↄpii. Aali mↄma ń yã́ zĩ'ũↄ píi, ãma aali yã́ yↄↄnaↄ gↄ̃́gↄ̃ ńzĩa. Beewa ↄ̃ aa n aso laonɛ. 
\v 23 Tó Dii wèinɛ mɛ́ ń kɛ̀ màa, ńyↄ̃ fuo, gbɛ̃́piↄ i ta bɛ aafia.
\p
\v 24 Mↄizi a ã̀nsue yãmà, a kɛ̀ lá a òɛwa píi. 
\v 25 À gbɛ̃́ laaideↄ plɛ̀ Isaili buiↄ guu píi, à ń dílɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ dↄaanaↄ ũ ń gbɛ̃ↄn basↄoↄ pↄ́o ń gbɛ̃ↄn blakwiↄ pↄ́o ń gbɛ̃ↄn kwiↄ pↄ́o. 
\v 26 Ɔ̃ aaìↄ yã́ gↄ̃gↄ̃nɛ́ gↄↄpii. Yã́ zĩ'ũ ↄ̃ aaì mↄò Mↄiziwa, ↄ̃ aaì yã́ yↄↄnaↄ gↄ̃́gↄ̃ ńzĩa. 
\v 27 Mↄizi gɛ̀ zɛ̀ a ã̀nsueɛ, ↄ̃ à tà a bùsuu.
\c 19
\s1 Sinai gbɛ saɛ
\p
\v 1 Isailiↄ bↄa Egipi mↄ àaↄ̃de gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ 
\v 2 aa fɛ̀lɛ Lefidiũ. Kɛ́ aa kà Sinai guwaiwaiu, ↄ̃ aa bòokpà we Sinai gbɛ saɛ. 
\v 3 Mↄizi dɛ̀dɛ gɛ̀ Lua kĩ́i gbɛpi musu, ↄ̃ Dii lɛzùaàzi à mɛ̀: Yã́ɛ bee o Yakↄbu bui Isailiↄnɛ: 
\v 4 Á è lá má kɛ̀ Egipiↄnɛ, lá ma á sɛ́ ma suánↄ ma kĩ́i, lán kúu a nɛ́ sɛa a gã̀sĩawawa. 
\v 5 Tó a ma yãmà mɛ́ á ma bàakuaánↄ yã́ kũa sa, áↄ dɛ ma gbɛ̃́ yenzideↄ ũ\f + \fr 19.5 \fr*\ft Tit 2.14\ft*\f* bui píi guuɛ. Baa kɛ́ dṹnia dɛ ma pↄ́ ũ píi, 
\v 6 áↄ dɛmɛɛ kíaↄ ń sa'onaↄ ũɛ, ma gbɛ̃́ pↄ́ an kua adoaↄ ũ.\f + \fr 19.6 \fr*\ft 1Piɛ 2.9, Zia 1.6, 5.10\ft*\f* Yã́ pↄ́ ńyↄ̃ o Isailiↄnɛn we.
\p
\v 7 Mↄizi pìla à gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sìsi, ↄ̃ à yã́ pↄ́ Dii òɛ dàu a sìunɛ́ píi. 
\v 8 Aa wèwà píi aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii òwɛ̃ɛ píi, wá kɛɛ. Ɔ̃ Mↄizi yã́ pↄ́ wa ò sɛ̀lɛ à gɛ̀ sìu Diiɛ. 
\v 9 Dii òɛ̀: Má mↄ́ n kĩ́i súɛlɛ gèele guu, kɛ́ gↄↄ pↄ́ málɛ yã'onɛ, aa e wà ma, aaiↄ n náai vĩ gↄↄpii. Ɔ̃ Mↄizi yã́ pↄ́ gbɛ̃́ↄ ò sɛ̀lɛ sìu Diiɛ. 
\v 10 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Gɛ́ ń kĩ́i, ní onɛ́ aa gbãbↄ ńzĩaɛ gbã ń ziao, aai ń pↄkasaↄ pí, 
\v 11 aaiↄ ku sↄu guu zia bàasi, asa a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ má pila mà zɛ Sinai gbɛ musu gbɛ̃́pii wáaɛ. 
\v 12 Kↄↄ danɛ́ gbɛpi pↄlɛu e à lìai píi, ní onɛ́ aa laaika, aasu dɛdɛ gbɛpiwao, an gbɛ̃e su ↄkãwà seo. Gbɛ̃́ pↄ́ ↄkã̀wà, wà ade dɛ. 
\v 13 Wasu ↄkã adewao, wà aà pápa ń gbɛo ge wà aà zↄ̃zↄ̃ ń kao wà dɛ. Pↄtuon nò, gbɛ̃nazĩnan nò, à gàɛ. Tó aa mà wà kuupɛ̀ wà a ba gà, aa sↄ̃ gbɛpizi.\f + \fr 19.13 \fr*\ft Ɛbɛ 12.18-20\ft*\f*
\p
\v 14 Mↄizi pìla gbɛpiwa à mↄ̀ gbɛ̃́piↄ lè, a ònɛ́ aa gbãbↄ ńzĩaɛ aa ń pↄkasaↄ pí. 
\v 15 À ɛ̀a ònɛ́: Àↄ ku sↄu guu gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ yã́ musu. Ásu wúlɛ ń nↄɛoo. 
\v 16 Kɛ́ gu dↄ̀ a gↄↄ àaↄ̃depi zĩ́, ↄ̃ lou lɛ́ pũna àlɛ pílɛpilɛ, mɛ́ lou sìsi gbɛ musu. Kɛ́ aa kuu ↄ́ gbãa mà, ↄ̃ vĩa gbɛ̃́ pↄ́ kú bòouↄ kũ̀ píi, aalɛ kpakpanaga.\f + \fr 19.16 \fr*\ft Zia 4.5\ft*\f* 
\v 17 Mↄizi bↄ̀lɛńnↄ bòou, à gɛ̀ńnↄ Lua kĩ́i, ↄ̃ aa zɛ̀ zĩ́lɛ gbɛpi saɛ. 
\v 18 Súɛlɛ kùlɛ Sinai gbɛwa kɛ́ Dii pìlawà ń tɛ́o yã́i. Súɛlɛpi fɛ̀lɛ lán mua súɛlɛwa, mɛ́ gbɛpi lɛ́ lualua píi. 
\v 19 Kuu ↄ́ gbãa lɛ́ kã́fĩ. Kɛ́ Mↄizi yã'ò, ↄ̃ Lua wèwà loupũnaa guu.
\p
\v 20 Dii pìla à zɛ̀ Sinai gbɛ misonawa, à Mↄizi sìsi, ↄ̃ à dɛ̀dɛ gɛ̀ we. 
\v 21 Dii òɛ̀: Pila ǹ gbɛ̃́piↄ gba laai, aasu gu baa vĩ aa mↄ ma gwaio, kɛ́ an daside su gagao yã́i. 
\v 22 Baa sa'ona pↄ́ aaì sↄ̃maziↄ, aa gbãbↄ ńzĩaɛ, kɛ́ másu ń dɛdɛo yã́i. 
\v 23 Mↄizi ò Diiɛ: Aa dɛdɛo, asa n wá gbá laai n mɛ̀ wà kↄↄ da gbɛpi pↄlɛu, i gↄ̃ n pↄ́ ũɛ. 
\v 24 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Pila ǹ Aalona sɛ mↄò, ãma sa'onaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ su gu baa vĩ wà mↄ ma kĩ́io, kɛ́ másu ń dɛdɛo yã́i. 
\v 25 Ɔ̃ Mↄizi pìla gbɛ̃́piↄwa, à yã́pi ònɛ́.
\c 20
\s1 Dii yãdilɛa mɛ̀n kwiↄ
\r (Iko 5.1-33)
\p
\v 1 Lua yã́ɛ bee ò píi à mɛ̀: 
\v 2 Mámɛmaa Dii á Lua, ma á bↄ́lɛ zↄbleu Egipi.
\p
\v 3 Ásu àↄ diie vĩo, ma bàasio.
\p
\v 4-5 Ásuli pↄe taa kɛ à kúlɛ à zↄbleɛ̀o, pↄ́ pↄ́ kú musu ge tↄↄlɛ ge í guun nò, asa ma Dii á Lua, mili sí sàao. Mi mae pↄ́ yemazioↄ yãvãi wi an buiↄnɛ ń musu e à gɛ pɛ́ ń sĩ́wɛnaↄ ń ń sↄ̃kpaɛↄwaɛ. 
\v 6 Gbɛ̃́ pↄ́ yemazi aa ma yãdilɛaↄ kũaↄ sↄ̃, miↄ gbɛ̃kɛ vĩńnↄɛ e ń bui lɛ́wa.\f + \fr 20.6 \fr*\ft Nao 14.18\ft*\f*
\p
\v 7 Ma Dii á Lua ásuli ma tↄ́ sí pão, asa gbɛ̃́ pↄ́ ma tↄ́ sì pã, má tó aà bↄ pão.
\p
\v 8 Àli kã́mabogↄↄzĩ dↄ̃ ma pↄ́ ũ. 
\v 9 Àli á buazĩ ń á zĩ píio kɛ gↄↄ soolo, 
\v 10 a soplade iↄ dɛɛ́ kã́mabozĩ ũ, asa ma Dii á Lua ma pↄ́ɛ. Ásuli zĩe kɛ gↄↄpi zĩ́o, ápiↄ ge á nɛgↄ̃ɛ ge á nɛnↄɛ ge á zĩkɛna gↄ̃ɛ ge nↄɛ ge á pↄtuo ge nibↄ pↄ́ kú á bɛ. 
\v 11 Asa gↄↄ soolo ↄ̃ ma musu ń dṹniao kɛ̀ ń ísiao ń pↄ́ pↄ́ kú ń guuↄ píi, ↄ̃ ma kã́mabò a gↄↄ sopladepi zĩ́. Ayãmɛto ma báaadà kã́mabogↄↄpiu, má dìlɛ ma pↄ́ ũ.\f + \fr 20.11 \fr*\ft Daa 2.1-3\ft*\f*
\p
\v 12 Àli á de ń á dao kpɛla, kɛ́ à e gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ ma Dii á Lua málɛ kpáwáu.\f + \fr 20.12 \fr*\ft Mat 15.4, Ɛfɛ 6.2-3\ft*\f*
\p
\v 13 Ásuli gbɛ̃dɛo.\f + \fr 20.13 \fr*\ft Daa 9.6\ft*\f*
\p
\v 14 Ásuli wúlɛ ń gbɛ̃pãle nↄoo.\f + \fr 20.14 \fr*\ft Mat 5.27\ft*\f*
\p
\v 15 Ásuli kpã́i'oo.\f + \fr 20.15 \fr*\ft Lom 13.9\ft*\f*
\p
\v 16 Ásuli yãdↄ á gbɛ̃́deewao.\f + \fr 20.16 \fr*\ft Mat 19.18-19\ft*\f*
\p
\v 17 Ásuli á gbɛ̃́dee ua bĩikɛo. Ásuli aà nↄ bĩikɛo ge aà zĩkɛna gↄ̃ɛ ge nↄɛ ge aà zu ge aà zàa'ĩna ge pↄ́ pↄ́ a vĩↄ píi.\f + \fr 20.17 \fr*\ft Lom 7.7, 13.9\ft*\f*
\p
\v 18 Gbɛ̃́pii loupũnaa mà ń kuu'ↄo, aa loupilɛa è ń súɛlɛo dↄ gbɛ musu, ↄ̃ vĩa ń kṹ, aalɛ lualua, aa zɛ kãaa. 
\v 19 Aa ò Mↄiziɛ: Yã'owɛ̃ɛ nzĩa, wí ma. Ńsu to Lua yã'owɛ̃ɛo, kɛ́ wásu gagao yã́i.\f + \fr 20.19 \fr*\ft Ɛbɛ 12.18-19\ft*\f* 
\v 20 Mↄizi ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo, asa á laai gwaa yã́i ↄ̃ Lua mↄ̀i, kɛ́ à e àↄ a vĩa vĩ, mɛ́ kɛ́ ásu duunakɛo yã́i. 
\v 21 Aa zɛ kãaa, ↄ̃ Mↄizi sↄ̃̀ tɛlui, gu pↄ́ Lua kupiu.
\s1 Dii gbagbakĩi yã́
\p
\v 22 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Yã́ɛ bee o Isailiↄnɛ: Ázĩawa á mà lá ma yã'òɛ́ za musu. 
\v 23 Ásu tã́a kɛ à naao. Ásu ã́nusu ge vua pi tã́aↄ ũo. 
\v 24 À ma gbagbakĩi bo ń bɛ̀lɛo, íli sa'owà ń sãↄ ń zuↄ, sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasao. Gu pↄ́ má dìlɛɛ́ àↄ ma sisiu, má mↄ́ á kĩ́i, mí báaadaágu. 
\v 25 Tó álɛ ma gbagbakĩipi bo ń gbɛo, ásu kɛ ń gbɛ̀ ãaoo, asa tó a gãpɛ̀lɛwà, à sãakɛ̀n we.\f + \fr 20.25 \fr*\ft Yoz 8.31\ft*\f* 
\v 26 Ásu ma gbagbakĩi bo à a dɛdɛkĩi kɛo, kɛ́ á puizi su bↄwào yã́i.
\c 21
\s1 Zↄↄ gwaa yã́
\r (Iko 15.12-18)
\p
\v 1 Ikoyã pↄ́ ńyↄ̃ danɛ́ↄn kɛ: 
\v 2 Tó gbɛ̃́ Ɛbɛlu lù zↄ ũ, ali zĩkɛɛ̀ wɛ̃̀ sooloɛ, a wɛ̃̀ soplade i bↄ wɛ̃́ɛ ũ fĩabosai. 
\v 3 Tó à mↄ̀ adoɛ, a bↄ adoɛ. Tó a nↄ vĩɛ, aà bↄ ń a nↄo. 
\v 4 Tó aà dii mɛ́ nↄ kpàwà mɛ́ à nɛ́ↄ ìaànↄ, nↄɛpi ń a nɛ́ↄ gↄ̃ aà diiɛ, i bↄ ado. 
\v 5 Tó zↄpi mɛ̀, á ye a diizi ń a nao ń a nɛ́ↄɛ, á ye bↄ wɛ̃́ɛ ũo, 
\v 6 aà dii i gɛaànↄ yãgↄ̃gↄ̃naↄ kĩ́i, i sↄ̃aànↄ kpɛɛlɛi, i aà swã́ fↄ̃́ ń kao gãmↄ ge gãmↄ líwa, iↄ ku aà zↄ ũ e gↄↄpii.
\p
\v 7 Tó gbɛ̃́ a nɛnↄɛ yìa zↄ ũ, a e bↄ lá zↄgↄ̃ɛ ì bↄwao. 
\v 8 Tó aà dii dìlɛ á aà sɛ nↄ ũɛ, mɛ́ nↄpi i su kɛ̀ɛ̀o, aà to wà aà bo. A zɛvĩ à aà yía buipãlewao, kɛ́ à bↄ̀ aà yã́u yã́i. 
\v 9 Tó a kpà a nɛ́waɛ sↄ̃, aà aà dilɛ a nɛnↄɛ ũ. 
\v 10 Tó à nↄ pãle sɛ̀, asu a káau baa bↄ blɛ ge pↄkasaↄ ge kpɛ́ yã́uo. 
\v 11 Tó i yã́ mɛ̀n àaↄ̃piↄ kɛɛ̀o, zↄpi zɛvĩ à ta pã fĩabosaiɛ.
\s1 Gbɛ̃́ kɛa'ĩa yã́
\p
\v 12 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ lɛ̀ a dɛ̀, wà ade dɛ sↄ̃. 
\v 13 Tó àlɛ wɛɛlɛ à aà dɛoɛ sↄ̃, tó kai mɛ́ mↄ̀, má ulɛkĩi dilɛɛ́, íli bàalɛ ta we. 
\v 14 Tó gbɛ̃́ nↄ̀sɛpãsĩ kɛ̀ à a gbɛ̃́dee dɛ̀, baa tó à bàalɛ̀ gɛ̀ nà ma gbagbakĩizi, wà gi wà aà dɛ.
\p
\v 15 Tó gbɛ̃́ a de ge a da gbɛ̃̀, wà ade dɛ. 
\v 16 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ sɛ̀ kpã́i, a yìa ge a kũan nò, wà ade dɛ. 
\v 17 Tó gbɛ̃́ a de ge a da kpɛbↄ̀, wà ade dɛ.\f + \fr 21.17 \fr*\ft Mat 15.4\ft*\f*
\p
\v 18 Tó wàlɛ sòlekɛ, mɛ́ gbɛ̃́ a gbɛ̃do lɛ̀ ń gbɛo ge ↄkũ, mɛ́ i gao, tó a ku dɛ̃̀adɛ̃a, 
\v 19 à fↄ̃̀ fɛ̀lɛ lɛ́ bↄ bàasi ń lío, gbɛ̃́ pↄ́ à aà lɛ̀ a bↄ gosaiɛ, i aà zĩ pↄ́ i e kɛ̀o fĩaboɛ̀ ń ɛsɛ pↄ́ wa kɛ̀ɛ̀o. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ a zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀ ń goo, mɛ́ à gà gↄ̃̀ↄ, wa ade wɛtã. 
\v 21 Tó zↄpi gↄↄ do ge gↄↄ pla lè sↄ̃, wasu aà diipi wɛtão, asa aà ↄ̃aɛ. 
\v 22 Tó gↄ̃ɛↄ lɛ́ dɛ̃ɛka mɛ́ aa kpà nↄsindeea, tó à nↄbↄ̀lɛ mɛ́ aà gue i kɛ'ĩao, lá nↄɛpi zã́ dànɛ́, aa a fĩabo màaɛ, tó yãgↄ̃gↄ̃naↄ wèi. 
\v 23 Tó ĩa pãle su ku a guuɛ sↄ̃, wa ga fĩabo ń gao, 
\v 24 wɛ́ ń wɛ́o, swaa ń swaao,\f + \fr 21.24 \fr*\ft Mat 5.38\ft*\f* ↄ ń ↄo, gbá ń gbáo, 
\v 25 tɛbↄ ń tɛbↄo, ĩa ń ĩao, bↄ ń bↄo. 
\v 26 Tó gbɛ̃́ a zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀, aà wɛ́ wì, aà aà gbaɛ aà wɛ́ fĩaboa ũ. 
\v 27 Tó aà swaaɛ sↄ̃, aà aà gbaɛ aà swaa fĩaboa ũ.
\s1 Pↄtuoↄ yã́
\p
\v 28 Tó zu gↄ̃ɛ ge nↄɛ zↄ̃̀ a dɛ̀, wà zupi pápa ń gbɛo wà dɛ, aà dii i bↄyãu. Wasu zupi nↄ̀ↄ soo. 
\v 29 Tó zupi pãsĩ za káauɛ sↄ̃, mɛ́ wa ò a diiɛ, tó i dↄo, ↄ̃ à gbɛ̃́ zↄ̃̀ a dɛ̀, wà zupi pápa ń gbɛo wà dɛ, wi a dii dɛ lↄ. 
\v 30 Tó wà ↄ̃a dà a diiɛ aà wɛ̃ni fĩaboa yã́i, lá wa òɛ̀ píi a boɛ. 
\v 31 Tó zupi nɛ́ dɛ̀, yã́ doũɛ. 
\v 32 Tó zupi zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ dɛ̀, zu dii a ã́nusu ↄwatɛ̃ baakwi kpa zↄ diiwaɛ, wi zupi pápa ń gbɛo wà dɛ.
\p
\v 33 Tó gbɛ̃́ pↄ́ wɛ̃̀ a lↄ̀ↄlɛ, ge tó à lↄ̀ↄ yↄ̃̀, i pↄ́ taɛo, ↄ̃ zu ge zàa'ĩna zù a guu, 
\v 34 lↄ̀ↄde fĩabo pↄ́ diiɛ ń ↄ̃ao, pↄgɛpi i gↄ̃ɛ̀.
\p
\v 35 Tó gbɛ̃́ zu gbɛ̃pãle pↄ́ zↄ̃̀ a dɛ̀, aà a bɛ̃́ɛ yía, aai a ↄ̃a kpaalɛ, aai a gɛ kpaalɛ màa lↄ. 
\v 36 Tó zù dii dↄ̃ za káau kɛ́ a pãsĩ mɛ́ i dↄo, a zu fĩabo ń zuoɛ, a gɛ i gↄ̃ɛ̀.
\c 22
\s1 Àizɛɛ yã́
\p
\v 1 Tó gbɛ̃́ zu ge sã kpã́i'ò, mɛ́ a dɛ̀ ge a yìa, a zu fĩabo ń zuo mɛ̀n sↄoɛ, i sã fĩabo ń são mɛ̀n síiↄ̃.
\p
\v 2 Tó kpã́i kpɛ́ gbòo, mɛ́ gbɛ̃e aà kũ̀ à aà lɛ̀ a dɛ̀, tó gwã́ɛ ade tàae vĩo, 
\v 3 tó ń ĩatɛ̃wɛoɛ sↄ̃, bee mɛ́ tàae vĩ.
\p Kpã́i a fĩaboɛ. Tó a pↄe vĩ sↄ̃o, wà aà yía zↄ ũ pↄ́ pↄ́ à a kpã́i'ò yã́i. 
\v 4 Tó wà zu ge zàa'ĩna ge sã pↄ́ à a kpã́i'ò è aà ↄzĩ bɛ̃́ɛ, a a fĩabo mɛ̀n plaɛ.
\p
\v 5 Tó gbɛ̃́ lɛ́ pↄ́ↄ dã bua ge vɛ̃ɛbu guu, mɛ́ a tò a pↄ́ↄ gbɛ̃pãle bua pↄblè, ade a fĩabo ń a bua ge a vɛ̃ɛbu pↄmaaↄɛ. 
\v 6 Tó wà tɛsↄ̃̀ sɛ̃wa, mɛ́ à gɛ̀ dà gbɛ̃pãle bugbɛu ge pↄgba, mɛ́ aà pↄ́ↄ tɛkũ̀, tɛkpana a fĩaboɛ. 
\v 7 Tó gbɛ̃́ ↄ̃a ge àizɛɛ kpà a gbɛ̃́deewa ulɛi, mɛ́ wa sɛ̀ aà kpɛ́u kpã́i, tó wà kpã́ipi kũ̀, a pↄ́ pↄ́ à a kpã́i'ò fĩabo lɛɛ plaɛ. 
\v 8 Tó wi e aà kũ̀o, kpɛde gɛ yã́kpalɛkɛnaↄ le, aai gwa tó ↄ̃mɛ pↄ́ pↄ́ wa kpàwa ulɛipi sɛ̀. 
\v 9 Tó lɛkpaa gɛ̃̀ gbɛ̃́ↄ zãnguo zu ge zàa'ĩna ge sã ge pↄkasa yã́ musu ge pↄe mɛ́ vũ̀aa ↄ̃ gbɛ̃e è à mɛ̀ a pↄ́ɛ, gbɛ̃ↄn plapiↄ gɛ́ yã́kpalɛkɛnaↄ kĩ́i. Gbɛ̃́ pↄ́ yã́kpalɛkɛnaↄ mɛ̀ aà yã́ nao a fĩabo a gbɛ̃́deeɛ lɛɛ plaɛ.
\p
\v 10 Tó gbɛ̃́ zàa'ĩna ge zu ge sã ge pↄpãle kpà a gbɛ̃́deewa gwai, tó à gà ge a gue kɛ̀'ĩa ge wa kũ̀ gbɛ̃e i eo, 
\v 11 an gbɛ̃ↄn pla ḿpii aa ka Diiwa, gbɛ̃́ pↄ́ wà pↄ́ kpàwàpi i mɛ i ↄkãwào. Pↄ́ dii zɛ ń a kaao, gbɛ̃́ pↄ́ à pↄ́ kpàwàpi sↄ̃ a fĩaboo. 
\v 12 Tó wa kũ̀wà kpã́iɛ sↄ̃, a fĩabo pↄ́ diiɛɛ. 
\v 13 Tó wài mɛ́ dɛ̀, a a seela ↄlↄɛ̀, a pↄ́ pↄ́ wài kũ̀pi fĩaboo. 
\v 14 Tó gbɛ̃́ pↄtuo sɛ̀ a gbɛ̃́deewa mɛ́ a gue kɛ̀'ĩa a dii kpɛ ge pↄ́pi gàn nò, a a fĩaboɛ. 
\v 15 Tó pↄ́ dii wáaɛ sↄ̃, a a fĩaboo. Tó wa sɛ̀wà wà fĩabòɛ̀ɛ sↄ̃, ↄ̃a pↄ́ wa sɛ̀owà bee a mↄ́.
\s1 Kua ń kↄ̃o yã́
\p
\v 16 Tó gbɛ̃́ pↄyè wɛ̃́ndia pↄ́ wi kpã́sã yãaoɛ, a nↄpi wɛɛlɛ'ↄ̃a kpaɛ, i aà sɛ nↄ ũ. 
\v 17 Tó nɛ́ mae gì fĩ́afĩa aà zãkɛaànↄ, gↄ̃pi a gi nↄwɛɛlɛ'ↄ̃a kpá lá wì kpawaɛ.
\p
\v 18 Ásu to nↄɛ pↄdamade àↄ kuo. 
\v 19 Tó gbɛ̃́ pↄtuo dã̀akpà, wà ade dɛ. 
\v 20 Sa'oa Diiwa ado bàasio, gbɛ̃́ pↄ́ sa'ò dii pãlewa, wà ade tↄ̀lↄzↄ̃.
\p
\v 21 Ásu bↄ̀mↄ wɛtão, ásu gbãamↄɛ̀o, asa bↄ̀mↄↄn á ũ yãa Egipi. 
\v 22 Ásu gyaa ge tonɛ wɛtão. 
\v 23 Tó a aà wɛtã̀ mɛ́ à wiilɛ̀a, má yã́siaànↄɛ. 
\v 24 Ma pↄ i fɛlɛ, mí á dɛdɛ zĩ guu, á naↄ i gↄ̃ gyaaↄ ũ, á nɛ́ↄ i gↄ̃ desai sↄ̃.
\p
\v 25 Tó a ↄ̃a sɛ̃̀a ma gbɛ̃́ taaside pↄ́ kúánↄɛ, ásu ↄ'idiaɛ̀ lán ↄ'idianɛdewao. 
\v 26 Tó n n gbɛ̃́dee zwãa tↄ̀ↄmasì, kpawà e ĩatɛ̃ àↄ gɛ̃ kpɛ́u, 
\v 27 asa aà wúlɛbↄ mɛ̀ndona pↄ́ ì fĩfĩwan we. Bↄ́ a wúlɛòi? Tó à wiilɛ̀a, má yã́siaànↄɛ, asa sósobiden ma ũ.
\p
\v 28 Ásu Lua tↄbɛ̃ɛsio. Ásu á bùsu gbãade kao.\f + \fr 22.27 \fr*\ft Zĩn 23.5\ft*\f* 
\v 29 Ásu à á bua ge á lu pↄ́ káau pↄ́ i ma gba gↄↄ gágao. Àli á nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ kpaa. 
\v 30 Àli á zu ge á sã nɛsana sɛ̃́iaↄ kpaa. Ali kɛ a dawa gↄↄ soplaɛ, a swaaↄ̃de íli kpáa. 
\v 31 Àↄ dɛ ma gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoaↄ ũ. Ásuli nↄ̀ↄ pↄ́ wài dɛ̀ soo. Àli kpá gbɛ̃ↄwa.
\c 23
\s1 Yãkɛa a zɛ́wa
\p
\v 1 Ásuli wàpe baokpao. Ásuli zɛ ń gbɛ̃vãio ɛgɛ seelade ũo. 
\v 2 Ásuli tɛ́ bílazi yãvãikɛa musuo. Ásuli zɛ ń bílao yã́kpalɛ guu à bↄ yã́zɛde kpɛo. 
\v 3 Tó taaside yã́ nao, ásuli zɛaànↄo. 
\v 4 Tó n ibɛɛ zu ge aà zàa'ĩna sã̀sã, mɛ́ n kpaaũò, kũ ǹ suoɛ̀ bɛ. 
\v 5 Tó n n zangude zàa'ĩna è, àlɛ fu asowa, dↄaàlɛ, ńsu to weo.
\p
\v 6 Tó taaside yã́ na, ásuli bↄ aà kpɛo. 
\v 7 À kɛ̃ mↄafiliwa zã̀. Ásuli tàaesaide ge gbɛ̃maa dɛo, asa má tó tàaede bↄ pão. 
\v 8 Ásuli gbagusaɛsio, asa gbagusaɛ ì to wɛdeↄ vĩ̀akũɛ, mɛ́ ì gbɛ̃maaↄ yã́ fuangba. 
\v 9 Ásuli bↄ̀mↄ wɛtão. Á bↄ̀mↄkɛ dↄ̃, asa bↄ̀mↄↄn á ũ yãa Egipi. 
\v 10 Àliↄ pↄ́tↄ̃ á bua, íliↄ kɛkɛ e wɛ̃̀ soolo, 
\v 11 a wɛ̃̀ soplade í tó tↄↄlɛ kã́mabo à ĩ́ampa, á taasideↄ i a zã pↄ́ bↄ̀lɛ weↄ kↄ̃nwɛ, sɛ̃̀anↄbↄↄ i a kĩni só. À yã́ doũpi kɛ ń á vɛ̃ɛbuo ń á kù kpɛ́o. 
\v 12 Àliↄ zĩkɛ e gↄↄ soolo, a soplade zĩ́ íli kã́mabo, kɛ́ á zuↄ ń á zàa'ĩnaↄ e kã́mabo, mɛ́ á zↄↄ ń bↄ̀mↄↄ e ĩ́ampa. 
\v 13 Àↄ yã́ pↄ́ má òɛ́ↄ kũa píi. Ásuli dii pãleↄ sísio. Wasuli ń tↄ́ ma á lɛ́u seo.
\s1 Lousisidikpɛ mɛ̀n àaↄ̃ↄ
\r (Bↄa 34.18-26, Iko 16.1-7)
\p
\v 14 Wɛ̃ ń wɛ̃o àli mↄ́ lousisidikpɛ lɛɛ àaↄ̃ↄ kɛimɛɛ. 
\v 15 Àliↄ Kàaso dikpɛkɛ lá má dàɛ́wa, íliↄ kàa so e gↄↄ sopla mↄ pↄ́ wì mɛ Abibu guu a gↄↄwa, asa mↄpi guu ↄ̃ a bↄlɛ Egipi. Gbɛ̃e suli mↄ́ ma kĩ́i ↄgiio. 
\v 16 Àliↄ Pↄkɛkɛ dikpɛkɛ gↄↄ pↄ́ a na pↄkɛkɛawa, íliↄ á buapↄ́ káauↄ kpaa. Àliↄ Pↄkãaa dikpɛkɛ wɛ̃̀ láaawa gↄↄ pↄ́ a á buapↄ́ↄ kã̀aa píi. 
\v 17 Wɛ̃ ń wɛ̃o gɛ̃n àaↄ̃ á gↄ̃ɛ píi lí mↄ́ dikpɛkɛi mapi ma Dii á Luaɛ. 
\v 18 Ásuli pↄ́sɛa kpaa sãnu ń á sa'obↄ auoo. Ásuli dikpɛ sa'obↄ nísi dilɛ gu dↄwào. 
\v 19 Àli gɛ́ Dii á Lua kpɛ́u ń á buapↄ́ káauↄ. Ásuli blenɛ nↄ̀ↄ kuu ń a da yↄ̃́'ioo.
\s1 Dii lɛgbɛ̃a Kanaa bùsu yã́ musu
\p
\v 20 Má Malaika zĩ aà dↄaaɛ́, iↄ á dↄ̃́a zɛ́u, i gɛ́ánↄ gu pↄ́ má kɛ̀kɛu. 
\v 21 À laaidↄ aà yã́wa, íↄ aà yãma. Ásu bↄ aà kpɛo, asa a sùuukɛánↄ á tàae yã́ musuo, kɛ́ ma tↄ́ kuwà yã́i. 
\v 22 Tó a aà yãmà mɛ́ a yã́ pↄ́ má òɛ́ kɛ̀ píi, máↄ dɛ á ibɛɛↄ ibɛɛ ũɛ, á wɛ̀lɛↄ wɛ̀lɛ ũ. 
\v 23 Ma malaikapi a dↄaaɛ́, i gɛ zɛɛ́ bùsu pↄ́ Amↄleↄ kuu ń Itiↄ ń Pɛliziↄ ń Kanaaↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ, mí ń midɛɛ́. 
\v 24 Ásu kúlɛ ń diiↄnɛo, ásu zↄblenɛ́o, ásu ń kɛa kɛo. À ń gboo, í ń gbɛ̀pɛlɛↄ wíwi. 
\v 25 À zↄble Dii á Luaɛ, i báaadaɛ́ á blɛu ń á imiao, i gyãↄ kɛ̃́wá. 
\v 26 Nↄɛↄ nↄbↄlɛ á bùsuuo, mɛ́ fĩi aↄ kuuo. Má á wɛ̃ni dↄɛ́ ń mↄgalaoɛ. 
\v 27 Má vĩadada gbɛ̃́ pↄ́ kú á aɛↄzi, mí tó gili gɛ̃ bui pↄ́ a ka ń kĩ́iↄgu, mí tó á ibɛɛↄ kpɛkpaɛ́. 
\v 28 Má bɛↄↄ gbaɛ á aɛ, aa ka Iviↄ ń Kanaaↄ ń Itiↄgu, aai ń yáɛ́. 
\v 29 I kɛ má ń yáɛ́ wɛ̃̀ do guu gↄ̃̀ↄ no, kɛ́ bùsupi su gↄ̃ lákpɛ ũ, sɛ̃̀anↄbↄↄ liálao yã́i. 
\v 30 Máↄ ń yáɛ́ busɛbusɛɛ e à gɛ dasikũ à ka bùsu kũa. 
\v 31 Má á bùsu lɛ́ daɛ́ za Ísia Tɛ̃a lɛ́u e Filitɛ̃ↄ Ísia lɛ́u, za guwaiwai lɛ́u e Uflata lɛ́u. Má bùsupideↄ naɛ́ á ↄzĩɛ, í ń yá. 
\v 32 Á lɛ́ su àↄ kú ń yã́u ge ń diiↄ yã́uo. 
\v 33 Ásu to aaↄ kú á bùsuuo, kɛ́ aasu to à duunakɛmɛɛo yã́i, asa tó a zↄblè ń diiↄnɛ, a mↄkpà ázĩaɛɛ.
\c 24
\s1 Lua bàa kua ń Isailiↄ sa'oa
\p
\v 1 Dii ò Mↄiziɛ: Mpi ń Aalonao ń Nadabuo ń Abiuo ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ, à dɛdɛ gbɛwa à mↄ ma kĩ́i, í kúlɛmɛɛ za kãakãa. 
\v 2 Ní sↄ̃mazi ndo, aasu sↄ̃mazio, mɛ́ bíla su dɛdɛnnↄ gbɛpiwao.
\p
\v 3 Mↄizi gɛ̀ yã́ pↄ́ Dii ò dàu a sìunɛ́ píi ń ikoyãↄ píi. Aa wè sãnusãnu ḿpii aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii ò píi, wá kɛɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Mↄizi yã́ pↄ́ Dii òpiↄ kɛ̃̀ lá guu píi.
\p À fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à aà gbagbakĩi bò gbɛpↄlɛu, ↄ̃ à gbɛpɛ̀lɛpɛlɛ mɛ̀n kuɛpla Isaili bui kuɛplaↄ pↄ́ ũ. 
\v 5 À Isaili ɛ̀waasoↄ zĩ̀ ń zuswanaↄ, ↄ̃ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òò Diiwa ń sáaukpasaↄ. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi zupiↄ au sì a kpaalɛ̀ lɛɛ pla. À a lɛɛ do dìlɛ ń tao, à a lɛɛ do ɛ̀lɛ sa'okĩiwa. 
\v 7 Ɔ̃ à Dii bàakuańnↄ lá sɛ̀ à a kyokɛ̀nɛ́. Aa mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii ò píi, wá kɛɛ, wá misiilɛɛ̀ɛ. 
\v 8 Ɔ̃ à aupi sɛ̀ a fã̀má à mɛ̀: Dii bàakuaánↄ aun we yãdilɛaɛ́ɛ beeↄ musu píi.\f + \fr 24.8 \fr*\ft Mat 26.28, 1Kln 11.25, Ɛbɛ 9.19-20, 10.29\ft*\f*
\p
\v 9 Mↄizi ń Aalonao ń Nadabuo ń Abiuo ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛ̀dɛ gɛ̀ Lua kĩ́i. 
\v 10 Aa ń Isailiↄ Lua è. Safii gbɛ̀ gusalala kálɛ aà gbá zíɛ, a í dɛ búunnↄ wásawasa lán luabɛbuunawa.\f + \fr 24.10 \fr*\ft Eze 1.26, Zia 4.2-3\ft*\f* 
\v 11 Lua i yãe kɛ Isaili gbãadepiↄnɛo. Aa wɛsìaàlɛ, ↄ̃ aa pↄblè aa imì.
\s1 Mↄizi kua Sinai gbɛ musu
\p
\v 12 Dii ò Mↄiziɛ: Dɛdɛ gbɛwa ǹ mↄ ma kĩ́i, níↄ ku we. Má gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ pↄ́ ma ikoyã pↄ́ má dìlɛ kɛ̃̀máↄ kpama, kɛ́ ǹ e danɛ́. 
\v 13 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ ń a zↄbãna Yozueeo, aalɛ gɛ́ dɛdɛi Lua gbɛwa. 
\v 14 Ɔ̃ Mↄizi ò gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ: Àↄ wá dã́ la, wá ɛa suwá. Aalona ń Huluo aaↄ kúánↄɛ. Tó gbɛ̃e yãe vĩ, aà gɛò ń kĩ́i. 
\v 15 Ɔ̃ Mↄizi dɛ̀dɛ gbɛpiwa. Súɛlɛ daa a misonaa, 
\v 16 ↄ̃ Dii gawi pìla Sinai gbɛpiwa. Súɛlɛpi daa màa e gↄↄ soolo, a gↄↄ soplade ↄ̃ Dii lɛzù Mↄizizi za súɛlɛpi guu. 
\v 17 Isailiↄ Dii gawi è lán tɛ́ pãsĩwa gbɛpi misonaa. 
\v 18 Ɔ̃ Mↄizi gɛ̃̀ súɛlɛpi guu, à ɛ̀a dɛ̀dɛ gbɛpiwa. A ku we e gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao.
\c 25
\s1 Gbadaa zwã̀akpɛdↄa yã́ musu
\r (Bↄa 35.4-9)
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 O Isailiↄnɛ aa gbadamɛɛ, ní sí gbɛ̃́ pↄ́ wèi à damɛɛ ń nↄ̀sɛmɛndooↄwa. 
\v 3 Pↄ́ pↄ́ ńyↄ̃ símá gba ũↄn kɛ: Vua, ã́nusu, mↄgotɛ̃, 
\v 4 babuuna, bà gàalulade, wↄ̃ↄtɛ̃na, zwãa, blekã, 
\v 5 sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛↄ, ayo báaↄ, lɛpusiali, 
\v 6 filia nísi, pↄ́ gĩnana pↄ́ wì nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũ ń tulaletio kɛòↄ, 
\v 7 onisi ń gbɛ̀ bɛɛɛde pãle pↄ́ wa zĩkɛò sa'o'ula ń aà bↄ̀ↄloonnↄɛowaↄ. 
\v 8 Aa kpɛdↄmɛɛ, míↄ kúńnↄ. 
\v 9 À zwã̀akpɛpi ń a pↄkeleↄ kɛ píi, lá má a taa ↄlↄnɛwa.
\s1 Kpagolo yã́
\r (Bↄa 37.1-9)
\p
\v 10 Kpagolo kɛ ń lɛpusialio. A gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu pla ń kĩnio, a yàasa iↄ gã̀sĩsuu do ń kĩnio, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 11 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kúlɛwà a guu ń a kpɛo píi, ní zãble a lɛ́wa ń vuao ǹ liai. 
\v 12 Vua zã pi mɛ̀n síiↄ̃ kpagolo pↄ́ ũ, ní pɛ́pɛ a gbá mɛ̀n síiↄ̃ↄwa, kpɛla ń kpɛleo. 
\v 13 Ǹ a sɛ́liↄ kɛ ń lɛpusialio, ní vua kúlɛ lípiↄwa. 
\v 14 Ní lipↄ̃ↄↄpiↄ sↄlↄsↄlↄ zã pↄ́ pɛ́pɛ kpagolo saaloↄwau, aaiↄ dɛ kpagolopi sɛ́liↄ ũ. 
\v 15 Lipↄ̃ↄↄpiↄ iↄ sↄlↄsↄlↄa kpagolopi zãↄu, wasuli lípiↄ bↄlɛ zãpiↄuo. 
\v 16 Ikoyã gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ pↄ́ má kpamaↄ ka kpagolopi guu.
\p
\v 17 Ǹ a nɛtaɛ kɛ ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo duunkɛ̃makĩi\f + \fr 25.17 \fr*\ft Ɛbɛ 9.5\ft*\f* ũ, a gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu pla ń kĩnio, a yàasa iↄ gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 18 Malaika gã̀sĩadeↄ pi mɛ̀n pla ń vua pↄ́ wa gbɛ̃̀gbɛ̃ maannↄo a nɛtaɛpi pↄ́ ũ 
\v 19 ado lɛ́la, ado lɛ́le. Ǹ a nɛtaɛpi pí ń malaikapiↄ aaↄ zɛawà gↄ̃̀ↄ kpɛla ń kpɛleo. 
\v 20 An gã̀sĩaↄ iↄ pooa musu a nɛtaɛpia. Malaikapiↄ aɛ iↄ dↄakↄ̃wa, an wɛ́ iↄ pɛa nɛtaɛpiwa. 
\v 21 Ikoyã gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ pↄ́ má kpamaↄ ka kpagolopiu, ní a nɛ́pi taɛ. 
\v 22 A nɛtaɛpi musu ↄ̃ máli kpaaũnnↄ malaika mɛ̀n pla pↄ́ aa zɛa ikoyã kpagolopiwaↄ zãnguo. We ↄ̃ máli yã́ pↄ́ má dilɛ Isailiↄnɛ kpauma.
\s1 Táabũnu yã́
\r (Bↄa 37.10-16)
\p
\v 23 Táabũnu kɛ ń lɛpusialio, a gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu pla, a yàasa iↄ gã̀sĩsuu do, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 24 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kúlɛwà, ní zãble a lɛ́wa ń vuao ǹ liai. 
\v 25 Lipɛpɛɛ dai ǹ liai, a lɛsĩ iↄ ↄtã do, ní zãble a lɛ́wa ń vuao ǹ liai. 
\v 26 Vua zã pi mɛ̀n síiↄ̃ táabũnupi pↄ́ ũ, ní pɛ́pɛ a gola mɛ̀n síiↄ̃ↄwa a gbápɛkĩi. 
\v 27 Zãpiↄ iↄ pɛpɛ lipɛpɛɛpi zĩ́lɛ lipↄ̃ↄↄ pↄ́ wàli táabũnupi sɛòↄ ũ. 
\v 28 Lɛpusiali ↄ̃ ńyↄ̃ ã lipↄ̃ↄↄpiↄ ũ, ní vua kúlɛ lípiↄwa búlubulu, iↄ dɛ táabũnupi sɛ́liↄ ũ.
\p
\v 29 Tapɛlɛntiↄ ń toonaↄ pí ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo táabũnupi pↄ́ↄ ũ ń loↄ ń imibↄ pↄ́ wàli vɛ̃ɛ kauↄ. 
\v 30 Níli pɛ̃ɛ\f + \fr 25.30 \fr*\ft Lev 24.5-8\ft*\f* pↄ́ wàli kpáaↄ kálɛ táabũnupiwa, iↄ kálɛa ma aɛ we gↄↄpii.
\s1 Dau yã́
\r (Bↄa 37.17-24)
\p
\v 31 Dau pí ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo, ní a gbá ń a lidao ń a vú piaaↄ ń a bɛↄ gbɛ̃gbɛ̃ maannↄ vua doũpi ũ. 
\v 32 Ní daupi gↄ̃na kɛ soolo, kpɛla àaↄ̃, kpɛle àaↄ̃. 
\v 33 A gↄ̃napi iↄ vúↄ vĩ mɛ̀n àaↄ̃'aaↄ̃ zoolozoolonnↄ lán kã́navuwa ń a bɛↄ. Màa dau gↄ̃na mɛ̀n soolopiↄ aaↄ dɛ píi. 
\v 34 Daupi lida iↄ vúpiↄ vĩ lↄ mɛ̀n síiↄ̃ baade ń a bɛↄ. 
\v 35 Kↄpɛkĩi mɛ̀ndo iↄ ku dau lidawa gↄ̃na mɛ̀n plaↄ pɛ́kĩi. A plaade iↄ ku gↄ̃na mɛ̀n pla pãleↄ pɛ́kĩi, a àaↄ̃de iↄ ku gↄ̃na mɛ̀n pla pãleↄ pɛ́kĩi lↄ. Màa daupi lida gↄ̃na mɛ̀n soolopiↄ aaↄ dɛ. 
\v 36 Wa daupi lida pí ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛoɛ ń a kↄpɛpɛkĩiↄ ń a gↄ̃napiↄ gↄ̃̀ↄ. 
\v 37 Ǹ a filiaↄ kɛ mɛ̀n sopla ǹ didi a musu, kɛ́ aaↄ gupu aɛ. 
\v 38 Filiadɛbↄↄ ń a tɛ́sibↄↄ iↄ dɛ vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ ũ. 
\v 39 Ní daupi ń a pↄkelepiↄ kɛ píi ń vua kiloo baakwi ń síiↄ̃oo. 
\v 40 Kɛ ń laaio lá málɛ a taa kɛnɛ gbɛ musu lawa.\f + \fr 25.40 \fr*\ft Zĩn 7.44, Ɛbɛ 8.5\ft*\f*
\c 26
\s1 Zwã̀akpɛdↄa yã́
\r (Bↄa 36.8-38)
\p
\v 1 Zwã̀akpɛ zwãa kɛ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao, wà gↄ̃inakɛ̀wà ń malaika gã̀sĩadeↄ ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao lɛ kwi. 
\v 2 Pↄ́lɛpiↄ gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu baakwi plasai, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃. Pↄ́lɛpiↄ zↄ̃ↄ aↄ sáa màa píiɛ, 
\v 3 wi pↄ́lɛpiↄ nami lɛ sↄ́sↄo. 
\v 4 Babuuna lɛtãnkɛ ǹ dↄdↄ zwãapiↄ lɛ́ gbɛzãↄwa 
\v 5 mɛ̀n blakwikwi, bapiↄ iↄ bↄaa ń kↄ̃o píi. 
\v 6 Mↄkoolonaↄ pí ń vuao mɛ̀n blakwi, ní bapi kákau lá a bↄaabↄaa ń kↄ̃owa, ní zwã̀akpɛ zwãapi daokↄ̃i.
\p
\v 7 Blekã pↄ́lɛ tã́ lɛ kuɛdo, wìli kú zwã̀akpɛpia. 
\v 8 Pↄ́lɛ mɛ̀ndo gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu baakwi, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃. Pↄ́lɛ lɛ kuɛdopiↄ zↄ̃ↄ aaↄ sáa màa píi. 
\v 9 Ǹ a lɛ sↄoↄ nami adoa, ní a lɛ soolo pↄ́ gↄ̃̀ nami adoa lↄ. Pↄ́lɛ lɛ soolode kpaaũ pↄ́lɛ lɛ pla lɛ́u kpɛ́pi lɛ́ pↄ́ ũ. 
\v 10 Bà lɛtãnkɛ ǹ dↄdↄ zwãapiↄ lɛ́ gbɛzãↄwa blakwikwi. 
\v 11 Mↄkoolonaↄ pí ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n blakwi, ní bapi kákau, zwã̀akpɛ zwãapi i dakↄ̃i. 
\v 12 Zwãapi gbã̀a pↄ́ a dɛ kpɛ́pia i ka zwãapi mɛ̀ndo guo, iↄ bãɛa kpɛ́ kpɛ. 
\v 13 Zwãapi yàasa pↄ́ a dɛ kpɛ́pi zwãa káaua kpɛla ń kpɛleo gã̀sĩsuu dodo, iↄ bãɛa màa. 
\v 14 Sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛↄ dadakↄ̃i, wìli kú zwã̀akpɛpia, ní ayo báaↄ dadakↄ̃i, wìli kua lↄ.
\p
\v 15 Lɛpusiali ã́ pɛ̀pɛɛpɛpɛɛ zwã̀akpɛ lipɛlɛↄ ũ. 
\v 16 Lípiↄ gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu kwikwi, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu dodo ń kĩnio. 
\v 17 Lipɛpɛɛpiↄ swã́ bↄ ǹ kpaaĩ mɛ̀n plapla. Zwã̀akpɛ lípiↄ kɛ màa píi. 
\v 18 Lipɛpɛɛↄ kɛ màa mɛ̀n bao zwã̀akpɛ gɛↄmidↄkĩi oi pↄ́ ũ, 
\v 19 ní a zɛbↄↄ pí ń ã́nusuo mɛ̀n bla, wìli lí mɛ̀n baopiↄ pɛ́pɛu, lí mɛ̀ndo iↄ zɛbↄ vĩ pla a swã́ↄ gɛ̃kĩi ũ. 
\v 20 Lipɛpɛɛↄ kɛ màa lↄ mɛ̀n bao zwã̀akpɛ gugbãntoo oi pↄ́ ũ, 
\v 21 ní a zɛbↄↄ pí ń ã́nusuo mɛ̀n bla, wìli dilɛ mɛ̀n plapla wà lí mɛ̀ndo swã́ pɛ́pɛu. 
\v 22 Lí pɛ̀pɛɛ kɛ màa mɛ̀n soolo zwã̀akpɛ bɛ'aɛ oi pↄ́ ũ. 
\v 23 Lí pɛ̀pɛɛ kɛ màa lↄ mɛ̀n pla zwã̀akpɛ bɛ'aɛ oipi golaↄ pↄ́ ũ. 
\v 24 Gola lí mɛ̀n plapiↄ paa ǹ nakↄ̃wa za zĩ́lɛ e musu, zã mɛ̀ndo aↄ vĩ. 
\v 25 Zwã̀akpɛpi aↄ lipɛpɛɛↄ vĩ màa mɛ̀n swaaↄ̃ɛ ń ã́nusu zɛbↄↄ mɛ̀n gɛ̃o ń mɛ̀ndoo, lí píi ń a zɛbↄↄ mɛ̀n plapla.
\p
\v 26 Lɛpusiali ã́ pↄ̃̀ↄpↄ̃ↄ mɛ̀n sↄo zwã̀akpɛ kpɛ do lipɛpɛɛↄ yebↄ ũ, 
\v 27 ní ã́ lↄ mɛ̀n sↄo kpɛ do lipɛpɛɛↄ pↄ́ ũ. Lipↄ̃ↄↄ pãle ã lↄ mɛ̀n sↄo zwã̀akpɛ bɛ'aɛ oi lipɛpɛɛↄ yebↄ ũ. 
\v 28 Lipↄ̃ↄↄ pↄ́ aↄ ku guo a pã lipɛpɛɛↄla guoguoɛ, bↄa a lɛ́la e a lɛ́le. 
\v 29 Vua kúlɛ lipɛpɛɛpiↄwa, ní ń zãↄ pí ń vuao a lipↄ̃ↄↄpiↄ sↄlↄkĩi ũ. Vua kúlɛ lipↄ̃ↄↄpiↄwa lↄ. 
\v 30 Zwã̀akpɛpi dↄ lá ma a taa ↄ̀lↄnɛ gbɛ musuwa.
\p
\v 31 Zwãatã ǹ pɛ́lɛ suuna ũ, ní gↄ̃inakɛwà lán malaika gã̀sĩadeↄwa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń bataɛao. 
\v 32 Lɛpusiali ã́ a lipɛlɛↄ ũ, ní vua kúlɛwà píi, ní lípiↄ pɛ́pɛ a zɛbↄ pↄ́ wa pì ń ã́nusuo mɛ̀n síiↄ̃ guu. Zwãapi dↄ lipɛlɛ mɛ̀n síiↄ̃piↄ kũbↄ pↄ́ wa pì ń vuaoↄwa. 
\v 33 Zwãapi mↄkoolonaↄ ka lipɛlɛ kálopiↄu. Ikoyã kpagolo dilɛ suunapi kpɛ. Suunapi i zwã̀akpɛpi biilɛ lɛɛ pla, kpɛɛlɛ ń luakukĩio.\f + \fr 26.33 \fr*\ft Ɛbɛ 6.19, 9.3-5\ft*\f* 
\v 34 Ikoyã kpagolo pↄ́ kú luakukĩi nɛ́ taɛ, 
\v 35 ní táabũnu dilɛ suunapi saɛ kpɛɛlɛ oi zwã̀akpɛ gugbãntoo oi, ní dau dilɛ ǹ a aɛ dↄ táabũnupiwa zwã̀akpɛ gɛↄmidↄkĩi oi.
\p
\v 36 Zwãatã kpɛ́pi lɛ́ pↄ́ ũ, ní gↄ̃inakɛwà ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń bataɛao. 
\v 37 Lɛpusiali ã́ zwãapi lipɛlɛↄ ũ mɛ̀n sↄo, ní vua lɛwà píi, ní a káloↄ pí ń vuao, ní a zɛbↄↄ pí ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n sↄo.
\c 27
\s1 Sa'okĩi yã́
\r (Bↄa 38.1-7)
\p
\v 1 Sa'okĩi kɛ ń lɛpusialio, a gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu sↄo, a yàasa iↄ gã̀sĩsuu sↄo lↄ. A gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu àaↄ̃. 
\v 2 Sa'okĩipi kɛ ń a kↄ́baↄ gↄ̃̀ↄ mɛ̀n síiↄ̃ gola ń golao, ní mↄgotɛ̃ kúlɛ sa'okĩipiwa. 
\v 3 Sa'okĩipi pↄkeleↄ kɛ ń mↄgotɛ̃o, a oo túfukabↄↄ ń a pɛ́ɛluↄ ń a au'ɛlɛbↄↄ ń a saaↄ ń a tɛ́sibↄↄ píi. 
\v 4 Mↄyãayãana pí sa'okĩipi pↄ́ ũ ń mↄgotɛ̃o. Mↄgotɛ̃ zã pi mɛ̀n síiↄ̃, ní dↄdↄ mↄyãayãanapi golaↄwa. 
\v 5 Mↄyãayãanapi sↄlↄ sa'okĩi zíɛ, ní fɛlɛò musu e à ka sa'okĩipi guo. 
\v 6 Lɛpusiali ã́ pↄ̃̀ↄpↄ̃ↄ sa'okĩipi pↄ́ ũ, ní kpá ń mↄgotɛ̃o. 
\v 7 Lipↄ̃ↄↄpiↄ sↄlↄsↄlↄ zãpiↄu sa'okĩi kpɛla ń kpɛleo a sɛbↄ ũ. 
\v 8 Sa'okĩipi kɛ ń lipɛpɛɛↄ, iↄ ɛ vĩ, lá má ↄ̀lↄnɛ gbɛ musuwa.
\s1 Zwã̀akpɛ kaa yã́
\r (Bↄa 38.9-20)
\p
\v 9 Kaa da zwã̀akpɛi, a gɛↄmidↄkĩi oi iↄ gã̀sĩsuu basↄo, iↄ zwãa pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao vĩ 
\v 10 ń lipɛlɛo mɛ̀n bao. Ní a zɛbↄↄ pí ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n bao, ní lipɛlɛ káloↄ ń mↄ̀pↄ̃ↄↄ pí ń ã́nusuo. 
\v 11 A gugbãntoo oi zwã̀a gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu basↄo màa lↄ ń lipɛlɛo mɛ̀n bao ń a zɛbↄ pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃oo mɛ̀n bao, ní lipɛlɛ káloↄ ń mↄ̀pↄ̃ↄↄ pí ń ã́nusuo. 
\v 12 Naa bɛ'aɛ oi kaa yàasa iↄ gã̀sĩsuu blakwi ń zwãao ń a lipɛlɛo mɛ̀n kwi ń a zɛbↄo mɛ̀n kwi. 
\v 13 Naa gukpɛ oi kaa yàasa iↄ gã̀sĩsuu blakwi. 
\v 14 Zwã̀a gã̀sĩsuu gɛ̃o iↄ ku kaa lɛ́ ↄplaai ń a lipɛlɛo mɛ̀n àaↄ̃ ń a zɛbↄo mɛ̀n àaↄ̃. 
\v 15 Zwã̀a gã̀sĩsuu gɛ̃o iↄ ku ↄzɛɛi lↄ ń a lipɛlɛo mɛ̀n àaↄ̃ ń a zɛbↄo mɛ̀n àaↄ̃. 
\v 16 Kaapi lɛ́ zwãa iↄ gã̀sĩsuu bao ń a lipɛlɛo mɛ̀n síiↄ̃ ń a zɛbↄo mɛ̀n síiↄ̃. A zwãapi iↄ dɛ pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao wà gↄ̃inakɛ̀wà ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ũ. 
\v 17 Kaa lipɛlɛ pↄ́ lìaiↄ iↄ mↄ̀pↄ̃ↄↄ ń kálo pↄ́ wa pì ń ã́nusuoↄ vĩ ń a zɛbↄ pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃oↄ. 
\v 18 Kaapi gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu basↄo, a yàasa gã̀sĩsuu blakwi, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu sↄo. A zwãaↄ iↄ dɛ pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao ũ, iↄ zɛbↄ pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃o vĩ. 
\v 19 Zwã̀akpɛ pↄkele pↄ́ wàli a zĩkɛoↄ píi, baa a kũbↄↄ ń a kaa kũbↄↄ, wa pí ń mↄgotɛ̃o píiɛ.
\s1 Filianaa yã́
\r (Lev 24.1-4)
\p
\v 20 O Isailiↄnɛ aali mↄnɛ ń nísi íwao dau pↄ́ ũ, kɛ́ a filiaↄ lí e aaↄ gupu. 
\v 21 Aalona ń a nɛgↄ̃ɛↄ líↄ filiapiↄ kɛkɛ kpaaũkpɛpiu zwãa pↄ́ kpaa ikoyã kpagoloi kpɛɛlɛ oi, ìliↄ naa ma aɛ we za oosi e gu gɛ lí dↄò. Yã́pi iↄ dɛ Isailiↄnɛ yãdilɛa láasai ũ e an buiwa.
\c 28
\s1 Sa'on pↄkasaↄ
\r (Bↄa 39.1-31)
\p
\v 1 Isailiↄ guu ǹ n vĩ̀i Aalona ń a nɛgↄ̃ɛↄ Nadabu ń Abiuo ń Ɛleazaao ń Itamaao sísi, aaliↄ ma gbagba. 
\v 2 Pↄkasa pↄ́ n vĩ̀i Aalona ali sↄ̃omazĩkɛɛ̀, iↄ gawi vĩ ń bɛɛɛo. 
\v 3 O gↄ̃ide pↄ́ ma ń gbá ↄ̃nↄↄnɛ píi, aa pↄkasapiↄ kɛ Aalonaɛ, wi aà dilɛ adoa aàↄ ma gbagba. 
\v 4 Pↄkasa pↄ́ aa kɛɛ̀piↄn kɛ: Bↄ̀ↄloonnↄɛ, sa'o'ula, ulatao, ulatao pↄ́ wà ba kɛ̃̀wà, tulu, asana. Aa pↄkasapiↄ kɛ n vĩ̀i Aalonaɛ ń a nɛgↄ̃ɛↄ, kɛ́ aali e sↄ̃omazi ma gbagbai. 
\v 5 Aa pↄkasapiↄ kɛ ń vuao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń bàabaao.
\p
\v 6 Aa sa'o'ulapi zↄ̃ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao, wà gↄ̃inakɛ̀wà ń vuao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 7 Danziipi iↄ dɛ bakangãu ũ. 
\v 8 Aai asana tã ń sa'o'ula pↄ́lɛ doũpio, kɛ́ aàli dↄ sa'o'ulapia. 
\v 9 Onisi gbɛ sɛ mɛ̀n pla, ní Isaili buiↄ tↄ́ kɛ̃́ gbɛpiↄwa 
\v 10 lá an ia tɛ́tɛ kↄ̃ kpɛwa. Tↄ́ mɛ̀n soolo iↄ ku gbɛ̀ mɛ̀ndowa, a soolo pↄ́ gↄ̃̀ iↄ ku a plaadewa. 
\v 11 Isaili buiↄ tↄ́ kɛ̃́ gbɛpiↄwa, lá pɛ̃nkɛ̃na ì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa. Gbɛpiↄ kũbↄↄ kɛ ń vuao, ní gbɛpiↄ dadau. 
\v 12 Gbɛ̀ mɛ̀n plapiↄ pɛ́pɛ sa'o'ula bakangãuwa, aaiↄ dɛ Isaili buiↄ yãdↄngugbɛↄ ũ. An tↄ́ iↄ ku Aalona gã̀u kpɛ pla píi yãdↄngugbɛↄ ũ ma aɛ. 
\v 13 Gbɛkũbↄpiↄ kɛ ń vuao. 
\v 14 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ tã́ mɛ̀n pla, a tãa iↄ dɛ lán balɛɛnawa, ní dↄdↄ gbɛkũbↄpiↄwa.
\p
\v 15 Bↄ̀ↄloonnↄɛ kɛ yã́gↄ̃gↄ̃bↄ ũ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao lán sa'o'ula pↄ́wa, wi gↄ̃inakɛwà ń vuao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 16 Bↄ̀ↄloonnↄɛpi gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa ↄtã dodo. 
\v 17 Zãblewà ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ dↄ̀ↄ síiↄ̃. A dↄ̀ↄ sɛ̃́ia saadↄani ń topazao ń ɛmɛlodio. 
\v 18 A dↄ̀ↄ plaade tiikↄazi ń safiio ń diamaao. 
\v 19 A dↄ̀ↄ àaↄ̃de belili ń agatao ń amɛtisio. 
\v 20 A dↄ̀ↄ síiↄ̃de kisoliti ń onisio ń yasepeo. Gbɛpiↄ kũbↄↄ kɛ ń vuao, ní dadau. 
\v 21 Gbɛpiↄ iↄ mɛ̀n kuɛpla Isaili buiↄ tↄ́ lɛ́u. Wa ń tↄ́piↄ kɛ̃ gbɛpiↄwa dodo, lá wì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa. 
\v 22 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ tã́ mɛ̀n pla, a tãa iↄ dɛ lán balɛɛnawa. 
\v 23 Vua tãana pí bↄ̀ↄloonnↄɛ pↄ́ ũ mɛ̀n pla, ní tãanapiↄ dↄdↄ bↄ̀ↄpi swã́ↄwa musu. 
\v 24 Balɛɛna mɛ̀n plapiↄ dↄdↄ bↄ̀ↄpi tãana mɛ̀n plapiↄwa, 
\v 25 ní balɛɛnapiↄ lɛ doↄ dↄdↄ gbɛkũbↄ pↄ́ kú bakangãuwaↄwa. 
\v 26 Vua tãana mɛ̀n pla pãleↄ pí, ní ń dↄdↄ bↄ̀ↄpi swã́ↄwa zĩ́lɛ, a gu pↄ́ ali na sa'o'ulawa. 
\v 27 Vua tãana pãleↄ pi mɛ̀n pla lↄ, ní dↄdↄ sa'o'ulapi aɛ a pɛ́kĩi saɛ zĩ́lɛ oi asana musu. 
\v 28 Wi bↄ̀ↄloonnↄɛ tãanaↄ ń sa'o'ula tãanapiↄ dↄkↄ̃wa ń babuuna tãao, bↄ̀ↄpi iↄ dↄa sa'o'ula asanawa, kɛ́ asu go sa'o'ulapiwao yã́i.
\p
\v 29 Gↄↄ pↄ́ Aalona lɛ́ gɛ̃ zwã̀akpɛu, aↄ Isaili buiↄ tↄ́ pↄ́ wa kɛ̃̀ yã́gↄ̃gↄ̃ bↄ̀ↄloonnↄɛwa naa a sↄ̃waɛ, iↄ dɛmɛɛ á yãdↄngubↄ ũ gↄↄpii. 
\v 30 Ní Uliũ ń Tumiũo\f + \fr 28.30 \fr*\ft Nao 27.21, Iko 33.8, Ɛza 2.63, Nɛɛ 7.65\ft*\f* ka bↄ̀ↄpiu, aaiↄ naa Aalona sↄ̃wa gↄↄ pↄ́ àlɛ mↄ́ ma kĩ́i. Màa Aalona aliↄ Isaili buiↄ yã́gↄ̃gↄ̃bↄ naa a sↄ̃wa gↄↄ pↄ́ àlɛ mↄ́ ma kĩ́i píi.
\p
\v 31 Ulatao pↄ́ Aalona ali da ń sa'o'ulao kɛ ń zwã̀a búunao. 
\v 32 Danziipi fↄ̃ guoguo a migɛ̃kĩi ũ, ní a nↄ̀ɛpi miba, lá pↄnamina ì kɛwa, kɛ́ asu kɛ̃o yã́i. 
\v 33 Gↄ̃inakɛ sa'o'ulapi lɛ́wa lán gbɛafu bɛwa ǹ liai ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao, ní vua ã́nanaↄ looloo gbɛafu bɛpiↄ zãnguo. 
\v 34 Vua ã́nanan kɛ, gbɛafu bɛn kɛ, vua ã́nanan kɛ, gbɛafu bɛn kɛ. Wa kɛ ulataopi lɛ́wa màa e à liai à gɛ pɛɛ. 
\v 35 Aalona lí ulataopi da à zĩkɛò, tó àlɛ mↄ́ ma kĩ́i zwã̀akpɛu ge àlɛ bↄ, wìliↄ aà kↄ̃fĩ ma, kɛ́ asu gao yã́i.
\p
\v 36 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kɛ pɛpɛɛnnↄ, ní kɛ̃́wà Dii pↄ́ɛ, lá wì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa. 
\v 37 Vua pɛpɛɛnapi dↄ tulu aɛ ń balɛɛna búunao. 
\v 38 Iↄ naa Aalona mi'aɛwa, iↄ dɛ Isailiↄ tàae pↄ́ aalɛ ma gba pↄ́ a yã́i seela ũ a miwa, pↄ́ pↄ́ aalɛ ma gba píin nò. Vua pɛpɛɛnapi aↄ naa aà mi'aɛwa gↄↄpiiɛ, kɛ́ aa e wàↄ namanↄ.
\p
\v 39 Ulatao kɛ ń bàabaao, ní tulu kɛ ń bàabaao lↄ. Gↄ̃ideↄ i asana kɛ. 
\v 40 Ulataoↄ kɛ Aalona nɛgↄ̃ɛↄnɛ ń asanaↄ ń fùa gbã̀aↄ, aaiↄ bɛɛɛ vĩ ń gawio. 
\v 41 Pↄkasapiↄ da n vĩ̀i Aalonaɛ ń aà nɛgↄ̃ɛↄ, ní nísikamá ǹ ń dazĩu. Ǹ ń dilɛ ńdoa, aaliↄ ma gbagba. 
\v 42 Bàabaa sòolo gese zↄ̃nɛ́, aali ye ń kã́nawɛ kpɛ e à ń gbala ulɛ. 
\v 43 Tó Aalona ń a nɛgↄ̃ɛↄ lɛ́ gɛ̃ kpaaũkpɛu, ge tó aalɛ gɛ́ sa'okĩi ma gbagbai, an baade lí a sòolopi ye, kɛ́ aasu tàaekɛ aa gagao yã́i. Bee iↄ dɛ ikoyã ũ Aalonaɛ ń aà buiↄ aà kpɛ.
\c 29
\s1 Sa'onaↄ dilɛa yã́
\r (Lev 8.1-36)
\p
\v 1 Lá ńyↄ̃ kɛ tó ńlɛ ń dilɛ aa ma gbagban kɛ: Zugaaena sɛ mɛ̀ndo ń sãsakao sãasaiↄ mɛ̀n pla. 
\v 2 Pɛ̃ɛti sɛ́, ní kàa kɛò ń kàa pↄ́ wa tòto ń nísio ń kàawana pↄ́ wà nísikàwàↄ. 
\v 3 Ká gbíu, ní sɛ mↄò ń zugaaenapio ń sãsakao mɛ̀n plapiↄ. 
\v 4 Aalona ń a nɛ́ↄ sɛ mↄ́ńnↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ní ń zu'o we. 
\v 5 Aalona pↄkasaↄ daɛ̀, ulatao ń ulatao pↄ́ wà ba kɛ̃̀wào ń sa'o'ulao ń bↄ̀ↄloonnↄɛo. Ní bↄ̀ↄpi ba dↄ sa'o'ula asanawa. 
\v 6 Tulu diɛ̀, ní vua pɛpɛɛna pↄ́ aliↄ aà dilɛ ma pↄ́ ũ na tulupiwa. 
\v 7 Nísi pↄ́ wì ma pↄ́ dilɛò sɛ ka aà miwa ǹ aà dazĩu. 
\v 8 Mↄ́ ń aà nɛ́ↄ, ní ulatao danɛ́, 
\v 9 ní asanadↄdↄnɛ́ ń pi, ní ń fùa gbã̀aↄ kpákpanɛ́. Má dìlɛ aamɛ aaↄ ma gbagba gↄↄpii. Lá ńyↄ̃ Aalona ń a nɛ́ↄ dazĩun we.
\p
\v 10 Mↄ́ ń zugaaenao kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, Aalona ń a nɛ́ↄ aai ↄnana a miwa, 
\v 11 ní zugaaenapi kòlokpa ma aɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ we. 
\v 12 Zupi au sí, ní máma ma gbagbakĩi kↄ́baↄwa ń n ↄtonao, ní au pↄ́ gↄ̃̀ ɛ́lɛ ma gbagbakĩipi gbázĩ. 
\v 13 Zupi sálana ń a guu nísio sɛ́ píi ń a gòleↄ ń gòlepi nísio, ní kpasa sa'okĩiwa, 
\v 14 ní zupi nↄ̀ↄ ń a báao ń a guupↄↄ kátɛu à tɛ́kũ bòo kpɛ. Bee ìↄ dɛ sa pↄ́ wa o an duuna yã́ musu ũ.
\p
\v 15 Sãsakao sɛ mɛ̀ndo, Aalona ń a nɛ́ↄ i ↄnana a miwa, 
\v 16 ní sãpi kòlokpa, ní a au sí ǹ lɛ sa'okĩiwa ǹ liai. 
\v 17 Sãpi paa, ní goaagoaa, ní a guupↄↄ ń a koeↄ pípi, ní kálɛ ń a mio ń a gukĩniↄ. 
\v 18 Sã bṹupi kpasa sa'okĩiwa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ũ a gĩ ì kɛmɛɛ na ũ.\f + \fr 29.18 \fr*\ft Ɛfɛ 5.2, Flp 4.18\ft*\f*
\p
\v 19 Sãsakao plaade sɛ́, Aalona ń a nɛ́ↄ i ↄnana a miwa, 
\v 20 ní a kòlokpa, ní a au sí, ní máma Aalona ń a nɛ́ↄ ↄplaa swã́lɛbawa ń ń ↄplaa ↄnɛmio ń ń ↄplaa gbánɛmio, ní aupi kĩni lɛ́ sa'okĩiwa ǹ liai. 
\v 21 Ní au pↄ́ gↄ̃̀ ka sa'okĩi musu dã yↄↄ ń nísi pↄ́ wì ma pↄ́ dilɛòo, ní fã́fã Aalonawa ń a pↄkasaↄ, ní fã́fã aà nɛ́ↄwa lↄ ń ń pↄkasaↄ, Aalona i gↄ̃ ma pↄ́ ũ ń a pↄkasaↄ ń a nɛ́ↄ ń ń pↄkasaↄ lↄ. 
\v 22 Sãsakao plaadepi nísi sɛ́, a vlã́ nísi ń a sálanao ń a guu nísio ń a gòleↄ ń gòlepi nísio ń a ↄplaa gbáo. Sãsakaopi ìↄ dɛ ń daazĩu sa'obↄ ũ. 
\v 23 Kàa boolo sɛ mɛ̀ndo kàa gbí pↄ́ aↄ ku ma aɛ guu ń kàa nísideo mɛ̀ndo ń kàawanao mɛ̀ndo. 
\v 24 Ní apii na Aalona ń a nɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ, aai mↄmɛɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ mↄmɛɛ ũ, 
\v 25 ní pↄ́piↄ sí ń ↄzĩ, ní kpasa sa'okĩiwa ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ a gĩ ì kɛmɛɛ na ũo. 
\v 26 Aalona daazĩu sãsakao kùla sɛ́, ní mↄmɛɛ, iↄ dɛ ń baa ũ. 
\v 27 Sa'ona daazĩu sãsakao kùla pↄ́ wà mↄ̀mɛɛ ń a gbá pↄ́ wa bↄ̀ adoao dilɛ Aalona ń aà nɛgↄ̃ɛↄ pↄ́ ũ. 
\v 28 Bee iↄ dɛ Aalona ń a nɛ́ↄ blekĩi ũ gↄↄpii. Gba pↄ́ Isailiↄ líↄ danɛ́ an sáaukpa Diiwa sa'oa guun we.
\p
\v 29 Aalona pↄkasa pↄ́ ali sↄ̃omaziↄ gↄ̃ aà buiↄnɛ. Aali da, wìli nísikaomá wà ń dazĩu. 
\v 30 Aà nɛ́ pↄ́ a gↄ̃ sa'onkia ũ aà gɛ̃ɛ ũ lí pↄkasapiↄ da gĩa gↄↄ sopla, i gbasa mↄ zĩkɛi kpaaũkpɛu.
\p
\v 31 Sa'ona daazĩu sãsakao nↄ̀ↄ sɛ ǹ a fùukɛ kpaaũkpɛ ua, 
\v 32 Aalona ń a nɛ́ↄ aai só ń kàa pↄ́ kú gbíu kpaaũkpɛ kpɛɛlɛo. 
\v 33 Sã pↄ́ wà sa'òò ń duunkɛ̃ama yã́i i to aa gↄ̃ ńdoa an daazĩu yã́ipi, aamɛ aa só ńtɛ̃ɛ. Gbɛ̃e su sóńnↄo, asa ma pↄ́ɛ. 
\v 34 Tó gu dↄ̀ nↄ̀ↄ ge kàapi kĩniwa, kpasa. Gbɛ̃e su soo, asa ma pↄ́ɛ.
\p
\v 35 Yã́ pↄ́ má dìlɛnɛ Aalona ń a nɛ́ↄ musupi kɛ píi, ní ń daazĩu yãkɛkɛ e gↄↄ sopla. 
\v 36 Lá gu lɛ́ dↄ níli sa'o ń zugaaenao duunkɛ̃ama yã́i, ní gbãbↄò sa'okĩiɛ, ní nísikawà, i gↄ̃ ma pↄ́ ũ. 
\v 37 Gbãbↄ sa'okĩiɛ màa e gↄↄ sopla, ní dilɛ ma pↄ́ ũ, sa'okĩipi iↄ dɛ ma pↄ́ ũ ń a mìbao. Pↄ́ pↄ́ kã̀wà píi a gↄ̃ ma pↄ́ ũɛ.
\s1 Sa'oa lá gu lɛ́ dↄ yã́
\r (Nao 28.1-8)
\p
\v 38 Pↄ́ pↄ́ ńyↄ̃liↄ sa'oò sa'okĩipiwa lá gu lɛ́ dↄn kɛ: Sã bↄlↄ wɛ̃donaↄ mɛ̀n plapla. 
\v 39 Níli sa'o ń a mɛ̀ndoo kↄↄ, mɛ̀ndo oosiɛlɛ. 
\v 40 Níli sa kↄↄ o ń pɛ̃ɛtio kiloo do yãalɛa ń nísi íwao litili do, níli vɛ̃ɛ kawà litili do. 
\v 41 Níli sa oosiɛlɛ o ń pɛ̃ɛtio ń vɛ̃ɛo màa lↄ, iↄ dɛ sa pↄ́ a pↄ́ tɛ́kũa gĩ ì kɛmɛɛ na ũ. 
\v 42 Á buiↄ líↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũpi oa kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ gↄↄpii. Wekĩi máli kpaaũuánↄ, míli yã'oɛ́. 
\v 43 We ↄ̃ máli kpaaũu ń Isailiↄ, ma gawi i pisi gupiwa. 
\v 44 Mí tó kpaaũkpɛ ń sa'okĩipio àↄ dɛ ma pↄ́ ũ, mí Aalona ń a nɛ́ↄ dilɛ aaↄ ma gbagba. 
\v 45 Máↄ ku Isailiↄ guu, míↄ dɛ ń Lua ũ, 
\v 46 aaiↄ dↄ̃ kɛ́ mámɛmaa Dii ń Lua pↄ́ ń bↄ́lɛ Egipi kɛ́ màↄ kú ń guu. Mámɛmaa Dii ń Lua.
\c 30
\s1 Tulaletikatɛakĩi yã́
\r (Bↄa 37.25-28)
\p
\v 1 Lɛpusiali ã́ ǹ tulaletikatɛakĩi kɛò. 
\v 2 A gbã̀a iↄ gã̀sĩsuu do, a yàasa gã̀sĩsuu do lↄ, a gbã̀a ń a yàasao iↄ sáa, a lɛsĩ iↄ gã̀sĩsuu pla. Ní kɛ ń kↄ́baↄ. 
\v 3 Vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kúlɛ a kpɛↄwa ǹ liai ń a musuo ń a kↄ́baↄ, ní zãble a bèewa ń vuao ǹ liai. 
\v 4 Vua zã pi kpɛla ń kpɛleo mɛ̀n plapla, ní pɛ́pɛ zã pↄ́ wa blèwà zĩ́lɛ oi, kɛ́ wà e lipↄ̃ↄↄ sↄlↄsↄlↄu tulaletikatɛakĩipi sɛbↄ ũ. 
\v 5 Lɛpusiali ã́ lipↄ̃ↄↄpiↄ ũ, ní kpá ń vuao. 
\v 6 Tulaletikatɛakĩipi dilɛ suuna pↄ́ kpaa ikoyã kpagoloi aɛ, bↄaa ń duunkɛ̃makĩi pↄ́ wì ta kpagolopilɛo, gu pↄ́ máli kpaaũnnↄ. 
\v 7 Aalona líↄ tulaleti gĩnana ka a tɛ́u lá gu lɛ́ dↄ, gↄↄ pↄ́ àlɛ filiaↄ kɛkɛ. 
\v 8 Ali tulaletikaɛ̀ tɛ́u lↄ oosiɛlɛ filianagↄↄ. Màa tulaleti súɛlɛ aliↄ dↄ ma aɛ gↄↄpii e á buiwa. 
\v 9 Wasuli tulaleti pãle ka a tɛ́uo, ge sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ge pↄ́wɛnti, mɛ́ wasuli imia kawào. 
\v 10 Wɛ̃ ń wɛ̃o gɛ̃n dodo Aalona líↄ sa pↄ́ wì o duuna yã́ musu au máma a kↄ́baↄwa duunkɛ̃ama yã́i. Á buiↄ líↄ kɛ màa lↄ wɛ̃ ń wɛ̃o gɛ̃n dodo duunkɛ̃ama yã́i. Tulaletikatɛakĩipiá ma pↄ́ɛ ń a mìbao.
\s1 Duunkɛ̃ama ↄ̃a
\p
\v 11 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 12 Tó n Isailiↄ nào, an baade líↄ fĩabomɛɛ azĩa boa yã́i, kɛ́ gagyãe su ń le naopi kɛgↄↄo yã́i. 
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ wà ń naoↄ kĩ́i, aàli ã́nusu kpá galaũ soolo, lá wà a gbia dìlɛ luakukĩiwa, gela bao. Ãnusu galaũ soolopi mɛ́ aↄ asea pↄ́ wàli símɛɛ ũ.\f + \fr 30.13 \fr*\ft Bↄa 38.25-26, Mat 17.24\ft*\f* 
\v 14 Gbɛ̃́ pↄ́ wàlɛ da gbɛ̃́ pↄ́ wà ń naoↄ guu, tó à kà wɛ̃̀ bao ge a dɛa, a aseapi kpaɛ. 
\v 15 Tó álɛ aseapi kpaa ázĩa boa yã́i, ↄde su kpa dɛ a lɛ́ao, mɛ́ taaside su kpa à kɛ̃́sãio. 
\v 16 Duunakɛ̃a Isailiↄwa ↄ̃api símá, ní kpá wà kpaaũkpɛ zĩkɛò. Ɔ̃api a tó á Isailiↄ duuna kɛ̃́wá, a yã́ líↄ dↄmagu.
\s1 Dàa íkabↄ
\p
\v 17 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 18 Dàa pí ń mↄgotɛ̃o\f + \fr 30.18 \fr*\ft Bↄa 38.8\ft*\f* gbãbↄ'ikabↄ ũ, ní a dibↄ pí ń mↄgotɛ̃o lↄ, ní dilɛ kpaaũkpɛ zãnguo ń sa'okĩio, ní íkau. 
\v 19 Aalona ń a nɛ́ↄ líↄ ń ↄↄ ń ń gbáↄ pípiò. 
\v 20 Gↄↄ pↄ́ aalɛ gɛ̃ kpaaũkpɛu, aali kɛ màa kɛ́ aasu gao yã́i. Tó aalɛ mↄ́ pↄ́ káimɛɛ tɛ́u à tɛ́kũ sa'okĩiwa lↄ, 
\v 21 aaliↄ ń ↄↄ ń ń gbáↄ pipi, kɛ́ aasu gagao yã́i. Bee iↄ dɛ ikoyã ũ Aalonaɛ ń a buiↄ e gↄↄpii.
\s1 Nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Lua pↄ́ ũ
\p
\v 22 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 23 Pↄ́ gĩnana maaɛ beeↄ sɛ́: Lí'ↄ íwa kiloo soolo ń sinamↄ litɛɛ gĩnanao kiloo àaↄ̃ ń kanɛli fee bui gĩnanao kiloo àaↄ̃ 
\v 24 ń kasiao kiloo soolo, lá wà a gbia dìlɛ luakukĩiwa. Nísi sɛ́ litili soolo, 
\v 25 ní nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũ kɛò lá tulaletizↄ̃na ì kɛwa, nísipi iↄ dɛ ma pↄ́ ũ. 
\v 26 Nísipi máma kpaaũkpɛwa ń ikoyã kpagoloo 
\v 27 ń táabũnuo ń a pↄkeleↄ ń dauo ń a pↄkeleↄ ń tulaletikatɛakĩio 
\v 28 ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩio ń a pↄkeleↄ píi ń dàao ń a dibↄo, 
\v 29 ní pↄ́piↄ dilɛ ma pↄ́ ũ, aai gↄ̃ ma pↄ́ ũ ń a mìbao. Pↄ́ pↄ́ kã̀ pↄ́piↄ keewa píi, à gↄ̃̀ ma pↄ́ ũɛ.
\p
\v 30 Nísipi ka Aalona ń a nɛ́ↄwa, ní ń dilɛ ma pↄ́ ũ, kɛ́ aa e ma gbagba. 
\v 31 O Isailiↄnɛ aaↄ dↄ̃ gↄↄpii kɛ́ nísipiá ma pↄ́ɛ. 
\v 32 Wasuli ká gbɛ̃nazĩna mɛwao. Á gbɛ̃e su nísipi taa kɛo, kɛ́ ma pↄ́ɛ yã́i, íↄ dↄ̃ kɛ́ ma pↄ́ɛ. 
\v 33 Gbɛ̃́ pↄ́ nísipi taa kɛ̀, ge a kà gbɛ̃́ pↄ́ dɛ sa'ona ũowa, wà ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu wà dɛ.
\s1 Tulaleti pↄ́ wì kátɛa
\p
\v 34 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: Pↄ́ gĩnanaɛ beeↄ sɛ́: Sitakili'ↄ ń onikalitɛɛo ń galibanuli'ↄo ń zↄ̃go lí'ↄo sáasaa. 
\v 35 Pↄ́piↄ yãalɛ ǹ zↄ̃ tulaleti pↄ́ wì kátɛa ũ lá tulaletizↄ̃na ì kɛwa, ní wisikau, iↄ dɛ ma pↄ́ ũ a zɛ́i. 
\v 36 Ǹ a kĩni lↄ́ ǹ a tibo, ní dilɛ ikoyã kpagolo aɛ kpaaũkpɛu, gu pↄ́ máli kpaaũnnↄ. 
\v 37 Ásu tulaletipi taa kɛ ázĩaɛo. Àli dilɛ ma pↄ́ ũ. 
\v 38 Gbɛ̃́ pↄ́ a taa kɛ̀, àlɛ a gĩkpa, wà ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu wà dɛ.
\c 31
\s1 Zwã̀akpɛdↄnaↄ
\r (Bↄa 35.30-36.1)
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma! Ma Uli nɛ́ Bezalɛli, Hulu tↄũna, Yuda bui sɛ̀. 
\v 3 Má tò ma Nisĩna dìɛ̀, ↄ̃ à ↄ̃nↄ ń gↄ̃io ń dↄ̃ao è ↄzĩ píi yã́ musu. 
\v 4 A vua zĩ dↄ̃ ń ã́nusu zĩo ń mↄgotɛ̃ zĩo ń gↄ̃inakɛa pↄ́wao. 
\v 5 A gbɛ̀ bɛɛɛde ãa ń a daa pↄ́uo dↄ̃ ń lí'ãao ń ↄzĩ píio. 
\v 6 Bee gbɛa ma Aisama nɛ́ Ɔↄliabu, Dã bui dìlɛ aà dↄnlɛde ũ. Ma ↄzĩkɛnaↄ gbà ↄ̃nↄ píi, kɛ́ aa e zĩ pↄ́ má dànɛ́ↄ kɛ: 
\v 7 Kpaaũkpɛ, ikoyã kpagolo ń a nɛtaɛo ń kpɛ́pi pↄkeleↄ píi, 
\v 8 táabũnu ń a pↄkeleↄ, vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ dau ń a pↄkeleↄ píi, tulaletikatɛakĩi, 
\v 9 sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi ń a pↄkeleↄ píi, dàa ń a dibↄo, 
\v 10 pↄkasa pↄ́ wa tã̀ↄ, sa'ona Aalona pↄkasa pↄ́ ali sↄ̃omaziↄ ń aà nɛ́ↄ sa'on pↄkasaↄ píi, 
\v 11 nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũ, zwã̀akpɛ tulaleti gĩnana. Aa pↄ́piↄ kɛ, lá má dìlɛnɛwa píi.
\s1 Kã́mabogↄↄ yã́
\p
\v 12 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 13 O Isailiↄnɛ aa kã́mabogↄↄ pↄ́ má dìlɛ yãda, asa a dɛ seela ũ mapi ń ápiↄ zãnguo e á buiwa, kɛ́ à e dↄ̃ ma Dii ma á sɛ́ ma gbɛ̃́ↄ ũɛ. 
\v 14 Àli kã́mabogↄↄpi yãda, asa gↄↄpi adoaɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ i gↄↄpi yãdao, à gàɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ zĩkɛ̀ gↄↄpi zĩ́, wà ade bↄ a gbɛ̃́ↄ guu wà dɛ. 
\v 15 Àli zĩkɛ gↄↄ soolo, a gↄↄ soplade íli kã́mabo, asa ma Dii ma pↄ́ɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ zĩkɛ̀ kã́mabogↄↄzĩ, à gàɛ. 
\v 16 Isailiↄ lí kã́mabogↄↄpi yãda, aa dilɛ gbia e ń buiwa ma bàakuańnↄ yã́ ũ. 
\v 17 Ìↄ dɛ seela ũ mapi ń Isailiↄ zãnguo gↄↄpii, asa ma Dii ma musu ń dṹniao kɛ̀ gↄↄ sooloɛ, ↄ̃ má làa, ↄ̃ ma kã́mabò a gↄↄ soplade zĩ́. 
\v 18 Kɛ́ Dii yã'ò Mↄiziɛ Sinai gbɛ musu a làa, ↄ̃ à ikoyã kɛ̃̀ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄwa mɛ̀n pla ń azĩa ↄtonao, a kpàwà.
\c 32
\s1 Vua gáaena
\r (Iko 9.6-29)
\p
\v 1 Kɛ́ gbɛ̃́ↄ è Mↄizi lɛ́ pila gbɛwa kpaao, aa kã̀aa Aalonazi aa òɛ̀: Wà gɛ wà diie kɛ aà dↄaawɛ̃ɛ, asa Mↄizi pↄ́ wá bↄ́lɛ Egipipi, wá dↄ̃ bↄ́ à bↄ̀lɛ a ũo. 
\v 2 Ɔ̃ Aalona ònɛ́: À á nↄɛↄ swã́li pↄ́ wa pì ń vuaoↄ bↄlɛ ń á nɛgↄ̃ɛnaↄ ń á nɛnↄɛnaↄ, í mↄomɛɛ. 
\v 3 Ɔ̃ gbɛ̃́pii a swã́li pↄ́ wa pì ń vuaoↄ bↄ̀lɛ aa kpà Aalonawa. 
\v 4 A sì a kàsa lán gáaenawa, ↄ̃ a yↄ̀ↄ. Ɔ̃ wà mɛ̀: Isailiↄ, á diin kɛ! Ɔ̃mɛ á bↄ́lɛ Egipi.\f + \fr 32.4 \fr*\ft 1Kia 12.28, Zĩn 7.40-41\ft*\f* 
\v 5 Kɛ́ Aalona è màa, à sa'okĩi bò zupi aɛ, ↄ̃ à kpàwakɛ̀ à mɛ̀: Dii dikpɛ ku zia. 
\v 6 Kɛ́ gu dↄ̀, gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà ń sáaukpasao. Gbɛ̃́ↄ zↄ̃̀lɛ, aalɛ pↄble aalɛ imi, ↄ̃ aa fɛ̀lɛ lɛ́ kↄ̃̀ↄ vãi o.\f + \fr 32.6 \fr*\ft 1Kln 10.7\ft*\f*
\p
\v 7 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Pila ǹ gɛ́i! N gbɛ̃́ pↄ́ n bↄńnↄ Egipiↄ ↄ̃̀ↄkpà. 
\v 8 Aa kɛ̃̀ zɛ́ pↄ́ má ↄ̀lↄnɛ́wa àannↄ, aa vua kàsa tã́a ũ lán gáaenawa, aa kùlɛɛ̀ aa sa'òwà aa mɛ̀, Isailiↄ dii pↄ́ ń bↄ́lɛ Egipin we. 
\v 9 Má è gbɛ̃́piↄ swã́ gbãaɛ. 
\v 10 Gomala mà a kpɛ̃nɛmuu bↄbↄmá mà ń kaalɛ, mpi sↄ̃, mí n kɛ bui zↄ̃ↄ ũ. 
\v 11 Ɔ̃ Mↄizi awakpà Dii a Luaɛ à mɛ̀: Dii, bↄ́yãi ńyↄ̃ n kpɛ̃nɛmuu bↄbↄ n gbɛ̃́ pↄ́ n ń bↄ́lɛ Egipi ń n iko zↄ̃ↄo ń n gã̀sa gbãaoↄwai? 
\v 12 Egipiↄ mɛ an míↄnzↄ̃a yã́i ↄ̃ n ń bↄ́lɛi, kɛ́ ǹ e ǹ ń dɛdɛ gbɛ̀sĩsĩↄwa ǹ ń midɛ dṹniau. Ǹ n pↄkũma kpálɛ, ní yã́ pↄ́ ń ye yía n gbɛ̃́piↄwapi bↄ n nↄ̀sɛu. 
\v 13 To n zↄ̀blenaↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Isailio yã́ dↄngu, asa n lɛgbɛ̃̀nɛ́ ń nzĩao n mɛ̀ ńyↄ̃ ń bui kã́fĩ lán saanaↄwa, ní bùsu pↄ́ n a yã'ònɛ́ kpá ń buiↄwa aaↄ vĩ gↄↄpii.\f + \fr 32.13 \fr*\ft Daa 17.8, 22.16-17\ft*\f* 
\v 14 Ɔ̃ Dii yã́ pↄ́ à mɛ̀ á yía a gbɛ̃́ↄwapi bↄ̀ a nↄ̀sɛu.\f + \fr 32.14 \fr*\ft Nao 14.13-19\ft*\f*
\p
\v 15 Mↄizi ɛ̀a pìla gbɛwa, a ikoyã gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plapiↄ kũa. Yã́ kɛ̃a gbɛpiↄwa kpɛ plapla píi. 
\v 16 Lua mɛ́ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛpiↄ ã̀, ↄ̃mɛ yãkɛ̃̀má. 
\v 17 Yozuee gbɛ̃́ↄ wii mà, ↄ̃ a ò Mↄiziɛ: Zĩkawii ma dↄ bòou. 
\v 18 Mↄizi mɛ̀: Kúkua mɛ́ dↄ weo, kási búbuapɛan we sↄ̃o, gbɛ̃́ↄ lɛsia ↄ̃ málɛ ma. 
\v 19 Kɛ́ à kà kãi ń bòoo, a è wàlɛ ↄ̃wã zugaaenaɛ, ↄ̃ aà pↄ pà. À gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ pↄ́ á kũapiↄ pã̀lɛ gbɛpↄlɛu we, aa wìwi. 
\v 20 Ɔ̃ à zugaaena pↄ́ wa pìpi sɛ̀ a dà tɛ́u. À a tibò, ↄ̃ a zù ía a kpà Isailiↄwa aa mì. 
\v 21 Ɔ̃ Mↄizi Aalona là à mɛ̀: Bↄ́ gbɛ̃́piↄ kɛ̀nɛ, n gbasa ń tò aa duun zↄ̃ↄɛ taa kɛ̀i? 
\v 22 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Ńsu to n pↄ pao, Baa. Ń gbɛ̃́piↄ dↄ̃, kɛ́ aa vãi. 
\v 23 Aamɛ aa òmɛɛ mà diie kɛ aà dↄaanɛ́. Aa mɛ̀ Mↄizi pↄ́ bↄ̀ńnↄ Egipipi, wa dↄ̃ bↄ́ à bↄ̀lɛ a ũo. 
\v 24 Ɔ̃ má ònɛ́ an gbɛ̃́ pↄ́ vua vĩↄ aa bↄlɛ mↄò. Kɛ́ aa mↄ̀ò, ↄ̃ má kàtɛu, ↄ̃ à bↄ̀ gáaenapi ũ.
\p
\v 25 Mↄizi è Aalona tò gbɛ̃́ↄ lɛ́ ńzĩa pↄeã kɛɛ, ↄ̃ aa gↄ̃̀ láanipↄ ũ ń ibɛɛↄnɛ. 
\v 26 Ɔ̃ à zɛ̀ bòo bↄlɛu à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ zɛ̀ ń Diioↄ, aa mↄ ma kĩ́i. Ɔ̃ Levii buiↄ kã̀aaaàzi. 
\v 27 A ònɛ́: Dii Isailiↄ Lua mɛ̀, á baade a fɛ̃nda loo à pãpã bòoa bↄlɛ ń bↄlɛo, á baade i a gbɛ̃́ↄ ń a gbɛ̃naↄ ń a gbɛ̃́deeↄ dɛdɛ. 
\v 28 Levii buiↄ kɛ̀ lá Mↄizi dànɛ́wa. Gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dɛdɛ zĩbeezĩↄ kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o taawa. 
\v 29 Ɔ̃ Mↄizi ò Levii buipiↄnɛ: Lá a bↄ á nɛ́ↄ ń á gbɛ̃́ↄ kpɛ,\f + \fr 32.29 \fr*\ft Mat 10.37\ft*\f* a gↄ̃ Dii gbɛ̃́ↄ ũ gbã. Dii báaadàágu gbãn we.
\s1 Mↄizi awakpaa Diiɛ Isailiↄnɛ
\p
\v 30 Kɛ́ gu dↄ̀ Mↄizi ò gbɛ̃́ↄnɛ: A duun zↄ̃ↄ kɛ̀, ń beeo má ɛa mà dɛdɛ gbɛwa mà gɛ́ Dii kĩ́i lↄ, wìliↄ dↄ̃o tó má e awakpaɛ́ á duuna yã́ musu. 
\v 31 Ɔ̃ à ɛ̀a gɛ̀ Dii kĩ́i à mɛ̀: N yã́ na! Gbɛ̃́piↄ duun zↄ̃ↄ kɛ̀, aa diie kɛ̀ ńzĩaɛ ń vuao. 
\v 32 Sùuukɛ! Ǹ ń duuna kɛ̃́má. Tó màa no, ma tↄ́ waa lá pↄ́ ń kɛ̃̀ guu.\f + \fr 32.32 \fr*\ft Soũ 69.29, Zia 3.5\ft*\f* 
\v 33 Dii òɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ duunakɛ̀mɛɛ tↄ́ ↄ̃ má waa ma lá guu. 
\v 34 Gɛ́ ń gbɛ̃́ↄ gu pↄ́ má ònɛu sa. Ma Malaika a dↄaanɛ. Ń beeo ma ĩadamagↄↄ, má ĩadamá ń duuna yã́iɛ. 
\v 35 Ɔ̃ Dii gagyãkà gbɛ̃́ↄgu gáaena pↄ́ aa tò Aalona pìpi yã́i.
\c 33
\p
\v 1 Dii mɛ̀: Fɛlɛ go la, mpi ń gbɛ̃́ pↄ́ n ń bↄ́lɛ Egipiↄ, ní gɛ́ńnↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuoↄnɛ ma mɛ̀ má kpá ń buiↄwau. 
\v 2 Má a Malaika zĩ aà dↄaaɛ́, mí Kanaaↄ ń Amↄleↄ ń Itiↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ yáɛ́. 
\v 3 À gɛ́ bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupiu. Ãma má gɛ́ánↄo, kɛ́ másu á kaalɛ zɛ́uo yã́i, asa swã́gbãadeↄn á ũ. 
\v 4 Kɛ́ gbɛ̃́ↄ yãpãsĩpi mà, aa ↄ́ↄlↄ̀, ↄ̃ gbɛ̃e i a nↄamblebↄↄ da lↄo. 
\v 5 Asa Dii yã'ò Mↄiziɛɛ, ↄ̃ a ò Isailiↄnɛ à mɛ̀: Swã́gbãadeↄn á ũ, baa tó Dii gbasɛ̀ánↄ kɛ̀sɛ do, a á kaalɛɛ. À á nↄamblebↄↄ wolo, míↄ dↄ̃ lá má kɛɛ́. 
\v 6 Ɔ̃ Isailiↄ ń nↄamblebↄↄ wòlo Olebu gbɛ saɛ, aai da lↄo.
\p
\v 7 Mↄizi ì zwã̀akpɛ sɛ à gɛ dↄ bòo kpɛ kɛ̃a bòopiwa yↄↄ. À tↄkpàɛ̀ kpaaũkpɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ ye Dii yã́i ↄ̃ ade ì bↄ gɛ́ kpaaũkpɛpi kĩ́i bòo kpɛ we. 
\v 8 Tó Mↄizi bↄ̀ lɛ́ gɛ́ kpɛ́pi kĩ́i, baade ì bↄ zɛ a kpɛɛlɛ àↄ aà gwa e à gɛ gɛ̃u. 
\v 9 Tó Mↄizi gɛ̃̀ kpɛ́piu, tɛlu ì pila ku kpɛɛlɛa, ↄ̃ Dii ì yã'oaànↄ. 
\v 10 Tó gbɛ̃́ↄ è tɛlupi ku kpɛɛlɛa, baade ì kúlɛ a kpɛɛlɛ. 
\v 11 Dii ì yãbↄ kↄ̃ lɛ́u ń Mↄizio, lá gbɛ̃́ ì yã'o ń a gbɛ̃naowa. Mↄizi ì ɛa su bòou, ãma Nuni nɛ́ Yozuee aà zↄbãna lí bↄ kpɛ́piuo.
\s1 Dii bↄ mↄa Mↄiziwa
\p
\v 12 Mↄizi ò Diiɛ: Ń òmɛɛ mà gɛ́ ń gbɛ̃́piↄ, ãma ni gbɛ̃́ pↄ́ ńlɛ damɛɛ omɛɛo. Kási a kɛ sↄ̃, n mɛ̀ ń ma dↄ̃ n gbɛ̃na ũ, mɛ́ n ma wɛgwà. 
\v 13 Lá n ma wɛgwà, to mà n làasooↄ dↄ̃ sa, kɛ́ mà e màↄ n dↄ̃, míↄ nannↄ sĩana. Ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ buiɛ beeá n gbɛ̃́ↄnɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Dii wèwà à mɛ̀: Má gɛ́ánↄ mazĩa, mí tó à kã́mabo.\f + \fr 33.14 \fr*\ft Ɛbɛ 4.1\ft*\f* 
\v 15 Mↄizi mɛ̀: Tó ńyↄ̃ gɛ́wanↄo, ńsu gowanↄ lao. 
\v 16 Tó ni gɛ́wanↄo, kpelewa wa e dↄ̃ kɛ́ mapi ń n gbɛ̃́piↄ wá nannↄi? Wa wá dↄ̃kↄ̃ɛ ń buipãleↄ dṹniau kpelewa ni? 
\v 17 Dii òɛ̀: Yã́ pↄ́ ń gbɛ̀aapi má kɛ, asa ma n wɛgwàɛ, má n dↄ̃ ma gbɛ̃na ũ.
\p
\v 18 Mↄizi mɛ̀: Ǹ n gawi ↄlↄmɛɛ. 
\v 19 Ɔ̃ Dii wèwà à mɛ̀: Má n aɛ baa vĩ ń ma gawipio píi, mí a tↄ́ onɛ. Ma Dii, gbɛ̃́ pↄ́ má ye sùuukɛaànↄ ↄ̃ má kɛ, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ má ye wɛ̃nadↄ̃ɛ̀ ↄ̃ má dↄ̃ɛ̀.\f + \fr 33.19 \fr*\ft Lom 9.15\ft*\f* 
\v 20 Ɔ̃ à mɛ̀: Ńyↄ̃ fↄ̃ ma oa gwao, asa gbɛ̃nazĩna a fↄ̃ wɛsimalɛ àↄ kuo.\f + \fr 33.20 \fr*\ft Zãa 1.14, 18\ft*\f* 
\v 21 Dii ɛ̀a mɛ̀: Gugwa da ma saɛ kɛ. Zɛ gbɛ musu we. 
\v 22 Tó ma gawipi lɛ́ gɛ̃, má n sↄlↄ gbɛ̀sↄↄu, mí ↄkunla e mà gɛ̃. 
\v 23 Tó ma ↄgònla, ní ma kpɛ oi e sa, ãma ńyↄ̃ ma oa eo.
\c 34
\s1 Gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ dafuↄ
\r (Iko 10.1-5)
\p
\v 1 Dii òɛ̀: Gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ kɛ mɛ̀n pla lá a káauↄwa, mí yã́ pↄ́ kú a káau pↄ́ ń wìwiwaↄ kɛ̃́má. 
\v 2 Ǹyↄ̃ ku sↄu guu kↄↄkↄↄ. Dɛdɛ Sinai gbɛwa, ní zɛ ma aɛ a misonawa. 
\v 3 Gbɛ̃e su mↄnnↄo. Wasu gbɛ̃e e guei gbɛpiwa seo. Baa sã ge zu su mↄ pↄblei a pↄlɛuo. 
\v 4 Mↄizi gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ ã̀ mɛ̀n pla lá a káauↄwa. À fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, ↄ̃ à dɛ̀dɛ Sinai gbɛwa, a gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plapiↄ kũa lá Dii òɛwa. 
\v 5 Dii pìla tɛlu guu, à zɛ̀ aà saɛ, àlɛ azĩa tↄ́ o. 
\v 6 Kɛ́ Diipi lɛ́ gɛ̃ aà aɛ, à a tↄ́ ò à mɛ̀: Dii, Dii Lua Sósobide Sùuuden ma ũ. Ma pↄ lí pa kpaao, má gbɛ̃kɛ ń náaio vĩ zↄ̃ↄ. 
\v 7 Máↄ gbɛ̃kɛ vĩ ń gbɛ̃́ↄ e an bui lɛ́waɛ, mí ń yãvãiↄ kɛ̃́má ń ń tàaeↄ ń ń duunao. Ãma mili tó tàaede bↄ pão. Mi maeↄ yãvãi wi ń nɛ́ↄ musu ń ń tↄũnaↄ ń ń sĩ́wɛnaↄ ń ń sↄ̃kpaɛↄ.\f + \fr 34.7 \fr*\ft Bↄa 20.5-6, Nao 14.18\ft*\f* 
\v 8 Mↄizi kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu gↄ̃̀ↄ 
\v 9 à mɛ̀: Dii, lá n ma wɛgwà, gɛ́wanↄ. Baa kɛ́ gbɛ̃́piↄ swã́ gbãa, sùuukɛwanↄ wá yãvãiↄ ń wá duunaↄ yã́ musu, ní wá sɛ́ ń gbɛ̃́ↄ ũ.
\s1 Lua bàa kua ń Isailiↄ
\r (Bↄa 23.14-19, Iko 7.1-5, 16.1-17)
\p
\v 10 Dii mɛ̀: Ma bàa aↄ kúánↄɛ. Má yãbↄnsaɛ pↄ́ gbɛ̃e i kɛ buie guu dṹniau yãao kɛ á baade píi wáa. Bui pↄ́ liaaáziↄ i ma yãkɛa e, asa má yã́ pↄ́ a to vĩa ń kṹ kɛ á yã́ musu. 
\v 11 Àↄ yã́ pↄ́ má òɛ́ gbã kũa, mí Amↄleↄ yáɛ́ ń Kanaaↄ ń Itiↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ. 
\v 12 À laaika! Á lɛ́ su àↄ ku bùsu pↄ́ álɛ gɛ gɛ̃ui deↄ yã́uo, kɛ́ ásu mↄkpa ázĩaɛo yã́i. 
\v 13 À ń sa'okĩiↄ gboo, í ń gbɛ pↄ́ aa pɛ̀lɛↄ wíwi, í Asetaati lí pↄ́ aa pɛ̀lɛↄ zↄ̃zↄ̃. 
\v 14 Ásu kúlɛ dii pãleɛo, asa ma Dii ma tↄ́n Sisaao, mili sí sàao. 
\v 15 À laaika! Á lɛ́ su àↄ ku bùsupideↄ yã́uo, asa tó aalɛ gbãsĩkɛ ń tã́aↄ yã́ musu, aalɛ sa'omá, aa á sísi à ń sa'onↄↄ sóńnↄɛ. 
\v 16 Ásu nↄsɛ á nɛ́ↄnɛ ń guuo, asa tó an nɛnↄɛↄ lɛ́ gbãsĩkɛ ń tã́aↄ yã́ musu, aa tó á nɛ́ↄ gbãsĩkɛńnↄ sↄ̃ɛ. 
\v 17 Ásuli mↄkasa tã́a ũo.
\p
\v 18 Àli Kàaso dikpɛkɛ. Àli kàa so e gↄↄ sopla mↄ pↄ́ wì mɛ Abibu guu, lá má dìlɛɛ́wa, asa mↄpi guu ↄ̃ a bↄlɛ Egipi. 
\v 19 Á nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄá ma pↄ́ↄnɛ píi ń á pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ píi, zu ge pↄkelenaↄ. 
\v 20 Àli zàa'ĩn nɛ́ sɛ̃́ia bo ń são. Tó i boo, à a waa fĩ à dɛ. Àli á nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́iaↄ bo. Gbɛ̃e su mↄ ma kĩ́i ↄgiio. 
\v 21 Àli zĩkɛ gↄↄ soolo, íli kã́mabo a gↄↄ soplade zĩ́, baa kpasekɛ̃gↄↄ ge pↄkɛkɛgↄↄn nò.
\p
\v 22 Àli Pãteko dikpɛkɛ gↄↄ pↄ́ a na buapↄ́ káauↄ kɛkɛawa. Àli Pↄkãaa dikpɛkɛ wɛ̃̀ láaawa. 
\v 23 Gↄ̃ɛ píi lí mↄ́ ma Dii Isailiↄ Lua kĩ́i wɛ̃̀ do guu gɛ̃n àaↄ̃'aaↄ̃. 
\v 24 Má buipãleↄ yáɛ́, mí á bùsu lɛ́ kã́fĩɛ́. Gbɛ̃e a wɛɛlɛ à á bùsu síwáo gↄↄ pↄ́ álɛ mↄ́ ma Dii á Lua kĩ́i wɛ̃̀ do guu gɛ̃n àaↄ̃'aaↄ̃o. 
\v 25 Ásu pↄ́sɛa kpaa sãnu ń sa'obↄ auoo. Ásu Gɛ̃amusu sa'onↄↄ dilɛ gu dↄwào. 
\v 26 Àli mↄ́ ma Dii á Lua kpɛ́u ń á bua pↄ́ káauↄ. Ásu blenɛ nↄ̀ↄ kuu ń a da yↄ̃́'ioo.
\p
\v 27 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Yã́piↄ kɛ̃ láu, asa ma bàakuannↄ ń Isailiↄ yã́ↄn we. 
\v 28 Mↄizi kú ń Diio we e gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao pↄblesai imisai. Ɔ̃ Dii a bàakuańnↄ yã́ mɛ̀n kwiↄ kɛ̃̀ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄwa.
\s1 Mↄizi oa tɛkɛa
\p
\v 29 Mↄizi pìla Sinai gbɛwa, a gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n pla pↄ́ ikoyã kɛ̃̀wàↄ kũa. A dↄ̃ kɛ́ a oa lɛ́ tɛkɛ a yã'oa ń Diio yã́io. 
\v 30 Kɛ́ Aalona ń Isailiↄ aà è ḿpii aà oa lɛ́ tɛkɛ, aalɛ vĩakɛ sↄ̃aaàziɛ. 
\v 31 Ɔ̃ Mↄizi ń sisi. Aalona ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ɛ̀a mↄ̀ aà kĩ́i, ↄ̃ à yã'ònɛ́. 
\v 32 Bee gbɛa Isailiↄ sↄ̃̀aàzi ḿpii, ↄ̃ à yã́ pↄ́ Dii dìlɛɛ Sinai gbɛ musu ònɛ́ píi. 
\v 33 Kɛ́ à yã'ònɛ́ a làa, à sálana kù a oawa. 
\v 34 Tó à gɛ̃̀ yã'oi Diiɛ, ì sálana go e àↄ bↄ. Tó à bↄ̀, ì yã́ pↄ́ Dii dìlɛɛ o Isailiↄnɛ píi, 
\v 35 ↄ̃ aaì e aà oa lɛ́ tɛkɛ. Mↄizi ì ɛa sálana kú a oawa e à ɛa àↄ gɛ̃ yã'oi Diiɛ.\f + \fr 34.35 \fr*\ft 2Kln 3.7-17\ft*\f*
\c 35
\s1 Gbadaa zwã̀akpɛdↄa yã́ musu
\r (Bↄa 25.1-9, 39.32-43)
\p
\v 1 Mↄizi Isailiↄ kã̀aa píi, a ònɛ́: Yã́ pↄ́ Dii dìlɛ àↄ kɛn kɛ: 
\v 2 Àli zĩkɛ gↄↄ soolo, a gↄↄ soplade zĩ́ iↄ dɛɛ́ Dii pↄ́ ũ a zɛ́i. Kã́mabogↄↄ zĩ́ɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ zĩkɛ̀ zĩbeezĩ à gàɛ. 
\v 3 Baa tɛ́ ásu ká á bɛ kã́mabogↄↄzĩo.
\p
\v 4 Mↄizi ò Isailiↄnɛ píi à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii dìlɛn kɛ: 
\v 5 À gbada Diiɛ ń pↄ́ pↄ́ á vĩo. Lá à gbɛ̃́ pↄ gbà, aà da Diiɛ màa, vua ge ã́nusu ge mↄgotɛ̃ 
\v 6 ge babuuna ge bà gàalulade ge wↄ̃ↄtɛ̃na ge zwãa ge blekã 
\v 7 ge sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛ ge ayo báa totoa ge lɛpusiali 
\v 8 ge filia nísi ge pↄ́ gĩnana pↄ́ wì nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ ń tulaletio kɛòↄ 
\v 9 ge onisi ge gbɛ̀ bɛɛɛde pↄ́ wa zĩkɛò sa'o'ula ń aà bↄ̀ↄloonnↄɛowaↄ.
\p
\v 10 Á gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃i vĩ píi aà mↄ zĩ pↄ́ Dii dìlɛ kɛ. 
\v 11 Zwã̀akpɛ ń a báao ń a zwãa pↄ́ wa kuao, a mↄkoolonaↄ, a lipɛpɛɛↄ, a lipↄ̃ↄↄ, a lipɛlɛↄ, lipɛlɛpi zɛbↄↄ, 
\v 12 kpagolo ń a lipↄ̃ↄↄ ń a nɛtaɛo ń a zwãa pↄ́ wa kpaio, 
\v 13 táabũnu ń a lipↄ̃ↄↄ ń a taↄ ń a pɛ̃ɛ pↄ́ wa kpa Diiwaↄ, 
\v 14 dau ń a pↄkeleↄ ń a filiaↄ ń a nísio, 
\v 15 tulaletikatɛakĩi ń a lipↄ̃ↄↄ, nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ, tulaleti, zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ zwãa, 
\v 16 sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi ń a mↄyãayãana pↄ́ wa pí ń mↄgotɛ̃o ń a lipↄ̃ↄↄ ń a pↄkeleↄ, mↄgotɛ̃ dàa ń a dibↄo, 
\v 17 kaa zwãaↄ ń a lipɛlɛↄ ń lipɛlɛpi zɛbↄↄ, kaa lɛ́ zwãa, 
\v 18 zwã̀akpɛ kũbↄↄ, kaa kũbↄↄ ń a baↄ, 
\v 19 pↄkasa pↄ́ wa tã̀ wàli da wà zwã̀akpɛpi zĩkɛòↄ, pↄkasa pↄ́ sa'ona Aalona ali sↄ̃ò Diiziↄ ń pↄ́ pↄ́ aà nɛ́ↄ lí da wàↄ Dii gbagbaòↄ.
\p
\v 20 Isailiↄ gò Mↄizi kĩ́i ḿpii, 
\v 21 ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ an pↄ gbà aa yã́pi sɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndooↄ gbadà Diiɛ ń kpaaũkpɛ pↄ́ↄ ń a zĩkɛbↄↄ ń sa'onaↄ pↄkasaↄ. 
\v 22 Gbɛ̃́ pↄ́ aa yeiↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ píi, aa mↄ̀ ń yàbaaↄ ń swã́liↄ ń tãanaↄ ń zãↄ ń nↄamblebↄ pↄ́ wa pì ń vuaoↄ píi. An píi aa ń vua kpà Diiwaɛ. 
\v 23 Gbɛ̃́ pↄ́ aa babuuna ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao vĩ ge bàabaa ge blekã ge sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛↄ ge ayo báaↄ píi, aa mↄ̀ò. 
\v 24 Gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ gbada Diiɛ ń ã́nusuo ń mↄgotɛ̃oↄ mↄ̀ò lↄ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa lɛpusiali vĩ wà zĩkɛbↄↄ kɛoↄ mↄ̀ò lↄ. 
\v 25 Nↄɛ pↄ́ aa pↄ́tãa gↄ̃i vĩↄ mↄ̀ ń babuunaↄ ń bà gàaluladeↄ ń wↄ̃ↄtɛ̃naↄ ń bàabaao. 
\v 26 Nↄɛ pↄ́ an pↄ gbà mɛ́ aa gↄ̃i vĩↄ blekã tã̀. 
\v 27 Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mↄ̀ ń òsoↄ ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ, kɛ́ wà zĩkɛò sa'o'ula ń aà bↄ̀ↄloonnↄɛowa. 
\v 28 Aa mↄ̀ lↄ ń filia nísio ń nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ pↄ́ gĩnanaↄ ń tulaleti pↄ́ↄ. 
\v 29 Isaili pↄ́ aa yã́pi sɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndooↄ mↄ̀ ń zĩ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛpi pↄ́ↄ wà Dii gbà.
\s1 Bezalɛli ń Ɔↄliabuo
\r (Bↄa 31.1-11)
\p
\v 30 Ɔ̃ Mↄizi ò Isailiↄnɛ: Dii Uli nɛ́ Bezalɛli, Hulu tↄũna Yuda bui sɛ̀, 
\v 31 a tò a Nisĩna dìɛ̀, ↄ̃ à ↄ̃nↄ ń gↄ̃io ń dↄ̃ao è ↄzĩ píi yã́ musu. 
\v 32 A vua zĩ dↄ̃ ń ã́nusu zĩo ń mↄgotɛ̃ zĩo ń gↄ̃inakɛa pↄ́wao 
\v 33 ń gbɛ̀ bɛɛɛde ãao ń a daa pↄ́uo ń lí'ãao ń ↄzĩ píio. 
\v 34 Dii aà gbà zɛ́ lↄ aà ↄzĩpiↄ danɛ́. À Aisama nɛ́ Ɔↄliabu, Dã bui gbà zɛ́ màa lↄ. 
\v 35 A tò ↄ̃nↄ pànɛ́ aa ↄzĩ píi kɛ ń gↄ̃inakɛawao ń zwã̀atãao ń kↄ̀ↄkɛ̃a zwãawao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. Aa ↄzĩ bee taaↄ kɛa dↄ̃ píiɛ ń a gↄ̃inakɛaↄ.
\c 36
\p
\v 1 Bezalɛli ń Ɔↄliabuo ń gↄ̃ide pↄ́ Dii ń gbá gↄ̃i ń ↄ̃nↄo aaↄ zĩpi kɛa dↄ̃ↄ píi, aai luakukĩi dↄ ń a pↄ́ↄ píi lá Dii dìlɛwa.
\p
\v 2 Ɔ̃ Mↄizi Bezalɛli ń Ɔↄliabuo sìsi ń gↄ̃ide pↄ́ Dii gↄ̃ikɛ dↄ̃a kpàmá mɛ́ an nↄ̀sɛ ye zĩpi kɛaiↄ, kɛ́ aa mↄ ↄkpa zĩpiwa. 
\v 3 Aa gba pↄ́ Isailiↄ mↄ̀ò Mↄiziɛ wà luakukĩi kɛò sɛ̀lɛ. Lá gu lɛ́ dↄ Isailiↄ ìↄ mↄɛ̀ ń gbaapiↄɛ. 
\v 4 Ɔ̃ gↄ̃ide pↄ́ aalɛ luakukĩi zĩkɛpiↄ, an baade gò a zĩa, aa gɛ ò Mↄiziɛ: 
\v 5 Pↄ́ pↄ́ gbɛ̃́ↄ lɛ́ mↄò zↄ̃ↄ dɛ lá Dii dìlɛ wà zĩkɛòa. 
\v 6 Ɔ̃ Mↄizi mɛ̀ wà kpàwakɛ bòou wà mɛ: Gↄ̃ɛ, nↄɛ, gbɛ̃e su mↄ́ ń luakukĩi gbapio lↄo. Ɔ̃ wà zɛ̀ màa, 
\v 7 asa pↄ́ pↄ́ wà mↄ̀ò kpɛ́pi zĩkɛi fɛ̃̀ɛ.
\s1 Zwã̀akpɛdↄa
\r (Bↄa 26.1-37)
\p
\v 8 Gↄ̃ide pↄ́ kú zĩkɛnaↄ guuↄ mɛ́ zwã̀akpɛpi kɛ̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ aa tã̀ ń bataɛao, aa gↄ̃inakɛ̀wà lán malaika gã̀sĩadeↄwa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao lɛ kwi. 
\v 9 Pↄ́lɛpiↄ gbã̀a gã̀sĩsuu baakwi plaplasaiɛ, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃siiↄ̃. Pↄ́lɛpiↄ zↄ̃ↄ sáa màa píiɛ. 
\v 10 Aa pↄ́lɛpiↄ nàminami lɛ sↄ́sↄoɛ, 
\v 11 ↄ̃ aa babuuna lɛtãnkɛ̀ wa dↄ̀dↄ zwãapiↄ lɛ́ↄwa 
\v 12 mɛ̀n blakwikwi, bapiↄ bↄaa ń kↄ̃o píiɛ. 
\v 13 Aa mↄkoolonaↄ pì ń vuao mɛ̀n blakwi, ↄ̃ aa bapiↄ kàkau aa zwã̀akpɛ zwãapi dàokↄ̃i.
\p
\v 14 Aa blekã pↄ́lɛ tã̀ lɛ kuɛdo, kɛ́ wàli kú zwã̀akpɛpia. 
\v 15 Pↄ́lɛpiↄ lɛ do gbã̀a gã̀sĩsuu baakwiɛ, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃. Pↄ́lɛ lɛ kuɛdopiↄ zↄ̃ↄ sáa màa píiɛ. 
\v 16 Aa a lɛ sↄoↄ nàmi adoa, ↄ̃ aa a lɛ sooloↄ nàmi adoa lↄ. 
\v 17 Aa bà lɛtãnkɛ̀ aa dↄ̀dↄ zwãapiↄ lɛ́ↄwa mɛ̀n blakwikwi, 
\v 18 ↄ̃ aa mↄkoolonaↄ pì ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n blakwi, kɛ́ wà e bapi kákau, kpɛ́ zwãapi i dakↄ̃i. 
\v 19 Aa sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛↄ dàdakↄ̃i, kɛ́ wàli kú zwã̀akpɛpia, ↄ̃ aa ayo báaↄ dàdakↄ̃i, kɛ́ wàli kua lↄ.
\p
\v 20 Aa lɛpusiali ã̀ pɛ̀pɛɛpɛpɛɛ zwã̀akpɛpi lipɛlɛↄ ũ. 
\v 21 Lípiↄ gbã̀a gã̀sĩsuu kwikwiɛ, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu dodo ń kĩnio. 
\v 22 Aa lipɛpɛɛpiↄ swã́ bↄ̀bↄ aa kpàaĩ mɛ̀n plapla. Màa aa zwã̀akpɛ lípiↄ kɛ̀ píi. 
\v 23 Aa lipɛpɛɛↄ kɛ̀ màa mɛ̀n bao zwã̀akpɛpi gɛↄmidↄkĩi oi pↄ́ ũ, 
\v 24 ↄ̃ aa a zɛbↄↄ pì ń ã́nusuo mɛ̀n bla, kɛ́ wàli lí mɛ̀n baopiↄ pɛ́pɛu, lí mɛ̀ndo iↄ zɛbↄ vĩ pla a swã́ↄ gɛ̃kĩi ũ. 
\v 25 Aa lipɛpɛɛↄ kɛ̀ màa zwã̀akpɛ gugbãntoo oi pↄ́ ũ, 
\v 26 ↄ̃ aa ń zɛbↄↄ pì ń ã́nusuo mɛ̀n bla, kɛ́ wàli dilɛ mɛ̀n pla wà lí mɛ̀ndo swã́ pɛ́pɛu. 
\v 27 Aa lipɛpɛɛ kɛ̀ màa mɛ̀n soolo zwã̀akpɛ bɛ'aɛ oi pↄ́ ũ, 
\v 28 ↄ̃ aa lipɛpɛɛ kɛ̀ mɛ̀n pla zwã̀akpɛ bɛ'aɛ oi golaↄ pↄ́ ũ. 
\v 29 Aa a gola lí mɛ̀n plapiↄ pàa aa nàkↄ̃wa za zĩ́lɛ e musu. Zã mɛ̀ndodo ↄ̃ aa vĩ. 
\v 30 Zwã̀akpɛpi kpɛ́ lipɛpɛɛↄ mɛ̀n swaaↄ̃ɛ ń ã́nusu zɛbↄↄ mɛ̀n gɛ̃o ń mɛ̀ndoo, lípiↄ píi ń a zɛbↄↄ màa mɛ̀n plapla.
\p
\v 31 Aa lɛpusiali ã̀ pↄ̃̀ↄpↄ̃ↄ mɛ̀n sↄo zwã̀akpɛ kpɛ do lipɛpɛɛↄ yebↄ ũ, 
\v 32 ↄ̃ aa ã̀ lↄ mɛ̀n sↄo a kpɛ do lipɛpɛɛↄ yebↄ ũ. Aa lipↄ̃ↄↄ pãleↄ ã̀ lↄ mɛ̀n sↄo zwã̀akpɛpi bɛ'aɛ oi lipɛpɛɛↄ yebↄ ũ. 
\v 33 Aa lipↄ̃ↄↄ pↄ́ aↄ ku guo, à pã lipɛpɛɛↄla guoguo bↄa a lɛ́la e a lɛ́le kɛ̀. 
\v 34 Aa vua kùlɛ lipɛpɛɛpiↄwa, ↄ̃ aa zã pì ń vuao lipↄ̃ↄↄpiↄ sↄlↄkĩi ũ. Aa vua kùlɛ lipↄ̃ↄↄpiↄwa lↄ.
\p
\v 35 Aa zwãa kɛ̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao, aa gↄ̃inakɛ̀wà lán malaika gã̀sĩadeↄwa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 36 Aa lɛpusiali ã̀ mɛ̀n síiↄ̃ zwãapi lipɛlɛↄ ũ, ↄ̃ aa vua kùlɛwà píi. Aa lipɛlɛpiↄ kálo pì ń vuao, ↄ̃ aa a zɛbↄↄ pì ń ã́nusuo mɛ̀n síiↄ̃. 
\v 37 Aa zwãa kɛ̀ kpɛ́pi lɛ́ pↄ́ ũ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao, aa gↄ̃inakɛ̀wà ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 38 Aa lɛpusiali ã̀ mɛ̀n sↄo a lipɛlɛↄ ũ, ↄ̃ aa a kũbↄↄ pì. Aa fùa kù lípiↄwa ń vuao, aa a mↄ̀pↄ̃ↄↄ kpà ń vuao, ↄ̃ aa a zɛbↄↄ pì ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n sↄo.
\c 37
\s1 Kpagolo kɛa
\r (Bↄa 25.10-22)
\p
\v 1 Bezalɛli kpagolo kɛ̀ ń lɛpusialio. A gbã̀a gã̀sĩsuu pla ń kĩnio, a yàasa gã̀sĩsuu do ń kĩnio, a lɛsĩ lↄ gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 2 À vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ lɛ̀wà a guu ń a kpɛo píi, ↄ̃ à zãblè a lɛ́wa ń vuao à lìai. 
\v 3 À vua zã pì mɛ̀n síiↄ̃ kpagolopi pↄ́ ũ, ↄ̃ a pɛ̀pɛ a gbá mɛ̀n síiↄ̃ↄwa kpɛla ń kpɛleo. 
\v 4 À lɛpusiali ã̀ pↄ̃̀ↄpↄ̃ↄ, à vua kùlɛ lípiↄwa. 
\v 5 À lipↄ̃ↄↄpiↄ sↄ̀lↄ zã pↄ́ pɛ́pɛ kpagolo saaloↄwau kpagolopi sɛ́liↄ ũ.
\p
\v 6 À a nɛtaɛ pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo duunkɛ̃makĩi ũ, a gbã̀a gã̀sĩsuu pla ń kĩnio, a yàasa gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 7 À malaika gã̀sĩadeↄ pì mɛ̀n pla ń vua pↄ́ á gbɛ̃̀gbɛ̃ maannↄo nɛtaɛpi pↄ́ ũ, 
\v 8 ado lɛ́la, ado lɛ́le. À malaikapiↄ pì zɛawà gↄ̃̀ↄɛ kpɛla ń kpɛleo. 
\v 9 An gã̀sĩaↄ pooa musu a nɛtaɛpia. An aɛ dↄakↄ̃wa, an wɛ́ pɛa a nɛtaɛpiwa.
\s1 Táabũnu kɛa
\r (Bↄa 25.23-30)
\p
\v 10 Aa táabũnu kɛ̀ ń lɛpusialio, a gbã̀a gã̀sĩsuu pla, a yàasa gã̀sĩsuu do, a lɛsĩ lↄ gã̀sĩsuu do ń kĩnio. 
\v 11 Aa vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kùlɛwa, ↄ̃ aa zãblè a lɛ́wa ń vuao aa lìai. 
\v 12 Aa lipɛpɛɛ dà aa lìai, a lɛsĩ kà ↄtã do, ↄ̃ aa zãblè a lɛ́wa ń vuao. 
\v 13 Aa vua zã pì mɛ̀n síiↄ̃ táabũnupi pↄ́ ũ, aa pɛ̀pɛ a gola mɛ̀n síiↄ̃ↄwa a gbápɛkĩi. 
\v 14 Aa zãpiↄ pɛ̀pɛ lipɛpɛɛpi zĩ́lɛ táabũnupi sɛ́liↄ pↄ́ ũ. 
\v 15 Lɛpusiali ↄ̃ aa ã̀ lipↄ̃ↄↄpiↄ ũ, aa vua kùlɛ lípiↄwa, kɛ́ wàli táabũnupi sɛò. 
\v 16 Aa tapɛlɛntiↄ ń toonaↄ pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo táabũnupi pↄ́ↄ ũ ń imibↄↄ ń lo pↄ́ wa vɛ̃ɛ kauↄ.
\s1 Dau pia
\r (Bↄa 25.31-40)
\p
\v 17 Aa dau pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo, aa a gbá ń a lidao ń a vú piaaↄ ń a bɛↄ gbɛ̃̀gbɛ̃ maannↄ ń vua doũo. 
\v 18 Aa daupi gↄ̃na kɛ̃̀ mɛ̀n soolo, kpɛla àaↄ̃, kpɛle àaↄ̃. 
\v 19 Gↄ̃napiↄ píi vú vĩ mɛ̀n àaↄ̃'aaↄ̃ zoolozoolonnↄ lán kã́navuwa ń a bɛↄ. Màa dau gↄ̃na mɛ̀n soolopiↄ dɛ píi. 
\v 20 Daupi lida vúpiↄ vĩ lↄ mɛ̀n síiↄ̃, apii ń a bɛo. 
\v 21 A bɛpi mɛ̀ndo ku dau lidawa, gↄ̃na mɛ̀n plaↄ pɛ́kĩi. A plaade ku gↄ̃na mɛ̀n pla pãleↄ pɛ́kĩi, a àaↄ̃de ku gↄ̃na mɛ̀n pla pãleↄ pɛ́kĩi lↄ. Màa daupi lida gↄ̃na mɛ̀n sooloↄ dɛ. 
\v 22 Aa daupi lida pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛoɛ ń a kↄpɛpɛkĩiↄ ń a gↄ̃napiↄ gↄ̃̀ↄ. 
\v 23 Aa a filiaↄ pì mɛ̀n sopla ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo ń a kɛkɛbↄↄ ń a tɛ́sibↄↄ. 
\v 24 Vua pↄ́ aa daupi pìò ń a pↄkeleↄ píi kiloo baakwi ń síiↄ̃oɛ.
\s1 Tulaletikatɛakĩi kɛa
\r (Bↄa 30.1-5)
\p
\v 25 Aa tulaletikatɛakĩi kɛ̀ ń lɛpusialio. A gbã̀a gã̀sĩsuu do, a yàasa gã̀sĩsuu do lↄ. A gbã̀a ń a yàasao sáaɛ, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu pla. Aa pì ń a kↄ́baↄ gↄ̃̀ↄɛ. 
\v 26 Aa vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kùlɛ a kpɛↄwa aa lìai ń a musuo ń a kↄ́baↄ, ↄ̃ aa zãblèwà ń vuao aa lìai. 
\v 27 Aa vua zã pì kpɛla ń kpɛleo mɛ̀n plapla, aa pɛ̀pɛ zã pↄ́ aa blewà zĩ́lɛ oi, kɛ́ wà e lipↄ̃ↄↄ sↄlↄu tulaletikatɛakĩipi sɛ́liↄ ũ. 
\v 28 Lɛpusiali ↄ̃ aa ã̀ lipↄ̃ↄↄpiↄ ũ, aa kpà ń vuao.
\p
\v 29 Aa nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ kɛ̀ lↄ ń tulaleti gĩnana gbãsĩsaio, lá tulaletizↄ̃na ì kɛwa.
\c 38
\s1 Sa'okĩi kɛa
\r (Bↄa 27.1-8)
\p
\v 1 Aa lɛpusiali ã̀ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi kɛbↄ ũ. A gbã̀a gã̀sĩsuu sↄo, a yàasa lↄ gã̀sĩsuu sↄo. A gbã̀a ń a yàasao sáaɛ, a lɛsĩ sↄ̃ gã̀sĩsuu àaↄ̃. 
\v 2 Aa pì ń kↄ́ba mɛ̀n síiↄ̃ↄ gↄ̃̀ↄɛ gola ń golao, ↄ̃ aa mↄgotɛ̃ kùlɛ sa'okĩipiwa. 
\v 3 Aa a pↄkeleↄ pì ń mↄgotɛ̃oɛ, a ooↄ ń a pɛ́ɛluↄ ń a au'ɛlɛbↄↄ ń a saaↄ ń a tɛ́sibↄↄ píi. 
\v 4 Aa mↄyãayãana pì ń mↄgotɛ̃o aa sↄ̀lↄ sa'okĩipi zíɛ, aa fɛ̀lɛò musu e sa'okĩipi guo. 
\v 5 Aa mↄgotɛ̃ zã pì mɛ̀n síiↄ̃, aa dↄ̀dↄ mↄyãayãanapi golaↄwa a sɛ́liↄ pↄ́ ũ. 
\v 6 Lɛpusiali ↄ̃ aa ã̀ a sɛ́lipiↄ ũ, aa kpà ń mↄgotɛ̃o. 
\v 7 Aa a sɛ́lipiↄ sↄ̀lↄsↄlↄ zãpiↄu sa'okĩipi kpɛla ń a kpɛleo a sɛbↄ ũ. Aa sa'okĩipi kɛ̀ ń lipɛpɛɛↄ, mɛ́ a ɛ vĩ zòoloo.
\p
\v 8 Aa dàa ń a dibↄo pì ń mↄgotɛ̃o. Aa pì ń nↄɛ pↄ́ aaì zĩkɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛↄ díiↄɛ.
\s1 Zwã̀akpɛ kaa daa
\r (Bↄa 27.9-19)
\p
\v 9 Ɔ̃ aa kaa dà. Gɛↄmidↄkĩi oi a gbã̀a gã̀sĩsuu basↄo. A zwãa pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao vĩ 
\v 10 ń lipɛlɛↄ mɛ̀n bao ń mↄgotɛ̃ zɛbↄↄ mɛ̀n bao. Aa lipɛlɛ káloↄ ń a mↄ̀pↄ̃ↄↄ pì ń ã́nusuoɛ. 
\v 11 Gugbãntoo oi a gbã̀a gã̀sĩsuu basↄo màa lↄ. A lipɛlɛↄ vĩ mɛ̀n bao ń mↄgotɛ̃ zɛbↄↄ mɛ̀n bao. Aa lipɛlɛ káloↄ ń a mↄ̀pↄ̃ↄↄ pì ń ã́nusuoɛ. 
\v 12 Naa bɛ'aɛ oi a yàasa gã̀sĩsuu blakwi, mɛ́ a lipɛlɛↄ vĩ mɛ̀n kwi ń zɛbↄↄ mɛ̀n kwi. Aa lipɛlɛ káloↄ ń a mↄ̀pↄ̃ↄↄ pì ń ã́nusuoɛ. 
\v 13 Naa gukpɛ oi a yàasa gã̀sĩsuu blakwiɛ. 
\v 14 Zwã̀a gã̀sĩsuu gɛ̃o ku kaa lɛ́ ↄplaai ń a lipɛlɛↄ mɛ̀n àaↄ̃ ń a zɛbↄↄ mɛ̀n àaↄ̃. 
\v 15 Zwã̀a gã̀sĩsuu gɛ̃o ku kaa lɛ́ ↄzɛɛi lↄ ń a lipɛlɛↄ mɛ̀n àaↄ̃ ń a zɛbↄↄ mɛ̀n àaↄ̃. 
\v 16 Kaapi zwãaá pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛaoɛ. 
\v 17 Lipɛlɛ zɛbↄↄá mↄgotɛ̃ɛ, mɛ́ lipɛlɛ káloↄ ń a mↄ̀pↄ̃ↄↄá ã́nusuɛ. Aa fùa kù lípiↄwa ń ã́nusuo píiɛ. Kaapi lipɛlɛↄ mↄ̀pↄ̃ↄↄá ã́nusuɛ píi. 
\v 18 Kaapi lɛ́ zwã̀a gbã̀a gã̀sĩsuu baoɛ, a lɛsĩ gã̀sĩsuu sↄo lán kaa zwãawa. Aa kɛ̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛaoɛ, aa gↄ̃inakɛ̀wà ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 19 Kaa lɛ́pi lipɛlɛↄ vĩ mɛ̀n síiↄ̃ ń mↄgotɛ̃ zɛbↄↄ mɛ̀n síiↄ̃. Lipɛlɛpi káloↄ ń a mↄ̀pↄ̃ↄↄá ã́nusuɛ, mɛ́ wà fùa kù lípiↄwa ń ã́nusuo. 
\v 20 Zwã̀akpɛ kũbↄↄ ń kaa pↄ́ lìai kũbↄↄá mↄgotɛ̃ɛ píi.
\s1 Mↄ pↄ́ wà zwã̀akpɛ zĩkɛò
\p
\v 21 Mↄ pↄ́ wà ikoyã zwã̀akpɛ kɛ̀ò gbia lɛ́n kɛ: Mↄizi ò sa'onkia Aalona nɛ́ Itamaaɛ aà o Levii buiↄnɛ, ↄ̃ aa mↄpiↄ yↄ̃̀ kiloowa. 
\v 22 Yuda bui Uli nɛ́ Bezalɛli, Hulu tↄũna yã́ pↄ́ Dii dìlɛ Mↄiziɛ kɛ̀ píi. 
\v 23 Dã bui Aisama nɛ́ Ɔↄliabu kuaànↄ. Aàpi sↄ̃ ↄzĩkɛnaɛ, mɛ́ ì ɛa gↄ̃inakɛ pↄ́ↄwa, mɛ́ ì kↄ̀ↄkɛ̃ bàabaawa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 24 Vua pↄ́ wà mↄ̀ò Diiɛ wà luakukĩi zĩkɛ̀ò gbia kà tↄnu do, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. 
\v 25 Ãnusu pↄ́ wa kpà gbɛ̃́ↄ naogↄↄ gbia kà tↄnu àaↄ̃ ń kĩnio, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. 
\v 26 Wà ã́nusu sì baade miwa bɛka dodo. Bɛka do mɛ́ galaũ soolo ũ, lá wà a gbia lɛ́ dìlɛ luakukĩiwa. Wà ↄ̃api sì gbɛ̃́ pↄ́ kà wɛ̃̀ bao ge aa dɛaↄwa, gↄↄ pↄ́ wàlɛ ń da gbɛ̃́ pↄ́ wà ń naoↄ guu. Aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa àaↄ̃ ń ↄ̀aa gɛ̃o ń plao ń basoplakwioɛ (603.550). 
\v 27 Ãnusu pↄ́ wà luakukĩi ń a suunao zɛbↄↄ pìò gbia kà tↄnu àaↄ̃. Zɛbↄpi mɛ̀n basↄoↄ gbia tↄnu àaↄ̃ɛ. A mɛ̀ndo gbia kà kiloo baakwi. 
\v 28 Ãnusu tↄnu kĩni pↄ́ gↄ̃̀ ↄ̃ wà lipɛlɛ kũbↄↄ kɛ̀ò ń mↄ̀pↄ̃ↄↄ, ↄ̃ wà fùa kùò lípiↄwa lↄ.
\p
\v 29 Mↄgotɛ̃ pↄ́ wà mↄ̀ò Diiɛ gbia kà tↄnu pla ń kĩnio. 
\v 30 Mↄgotɛ̃pi ↄ̃ wà kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ zɛbↄↄ pìò ń sa'okĩio ń a mↄyãayãanao ń sa'okĩipi pↄkeleↄ píi 
\v 31 ń kaa pↄ́ liai lipɛlɛ zɛbↄↄ ń kaa lɛ́ lipɛlɛ zɛbↄↄ ń zwã̀akpɛ kũbↄↄ píi ń kaa pↄ́ liai kũbↄↄ píi.
\c 39
\s1 Sa'on pↄkasaↄ
\r (Bↄa 28.1-43)
\p
\v 1 Aa pↄkasa pↄ́ wì zĩkɛò zwã̀akpɛu tã̀ ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. Aa pↄkasa pↄ́ Aalona ali sↄ̃ò Diizĩkɛ̀ɛ̀ lↄ, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa.
\p
\v 2 Aa sa'o'ula kɛ̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao ń vuao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 3 Aa vua gbɛ̃̀gbɛ̃ à gↄ̃̀ fɛ́lɛfɛlɛnnↄ, ↄ̃ aa pàapaa ba ũ aa gↄ̃inakɛ̀ò bàabaawa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 4 Aa sa'o'ulapi kɛ̀ bakangãu ũɛ. 
\v 5 Aa asana tã̀, kɛ́ wàli dↄ sa'o'ulapia ń sa'o'ula pↄ́lɛ doũpio ń bataɛao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa. 
\v 6 Aa Isaili bui tↄ́ↄ kɛ̃̀ onisi gbɛↄwa lá pɛ̃nkɛ̃na ì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa, ↄ̃ aa dàda a kũbↄ pↄ́ wa kɛ̀ ń vuao guu. 
\v 7 Aa pɛ̀pɛ sa'o'ulapi ba pↄ́ wa kà a gã̀uↄwa Isaili buiↄ yãdↄngugbɛↄ ũ, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa.
\p
\v 8 Aa bↄ̀ↄloonnↄɛ kɛ̀ ń gↄ̃io. Aa tã̀ lá aa sa'o'ula tã̀wa ń pↄ́lɛ doũ pↄ́ wà sa'o'ulapi kɛ̀òpio ń bataɛao ń vuao ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao. 
\v 9 Bↄ̀ↄpi gbã̀a ń a yàasao sáaɛ ↄtã dodo. 
\v 10 Aa zãblèwà ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ dↄ̀ↄ síiↄ̃. A dↄ̀ↄ sɛ̃́ia saadↄani ń topazao ń ɛmɛlodio. 
\v 11 A dↄ̀ↄ plaade tiikↄazi ń safiio ń diamaao. 
\v 12 A dↄ̀ↄ àaↄ̃de belili ń agatao ń amɛtisio. 
\v 13 A dↄ̀ↄ síiↄ̃de kisoliti ń onisio ń yasepeo. Aa ń dada a kũbↄ pↄ́ aa kɛ̀ ń vuaopiↄ guu. 
\v 14 Gbɛpiↄ kuɛplaɛ Isaili buiↄ tↄ́ lɛ́u. Wà tↄ́piↄ kɛ̃̀ gbɛpiↄwa dodo, lá wì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa.
\p
\v 15 Aa vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ tã̀ bↄ̀ↄpi pↄ́ ũ, a tãa dɛ lán balɛɛnawa. 
\v 16 Aa gbɛkũbↄ tãanaↄ pì ń vuao bↄ̀ↄloonnↄɛpi pↄ́ↄ ũ lↄ mɛ̀n plapla, ↄ̃ aa tãanapiↄ dↄ̀dↄ bↄ̀ↄpi swã́ↄwa musu. 
\v 17 Aa balɛɛna mɛ̀n plapiↄ dↄ̀dↄ bↄ̀ↄ tãana mɛ̀n plapiↄwa, 
\v 18 ↄ̃ aa balɛɛnapiↄ lɛ doↄ dↄ̀dↄ gbɛkũbↄ pↄ́ kú bakangãuwaↄwa. 
\v 19 Aa vua tãana mɛ̀n pla pãleↄ pì aa ń dↄdↄ bↄ̀ↄpi swã́ↄwa zĩ́lɛ oi, aa nà sa'o'ulapiwa. 
\v 20 Aa vua tãana pãleↄ pì mɛ̀n pla lↄ, aa ń dↄdↄ sa'o'ulapi aɛ oi a pɛ́kĩi saɛ zĩ́lɛ oi asana musu. 
\v 21 Aa bↄ̀ↄ tãanaↄ ń sa'o'ula tãanapiↄ dↄ̀kↄ̃wa ń babuuna tã́ao, bↄ̀ↄpi líↄ dↄa sa'o'ulapi asanawa, kɛ́ asu go sa'o'ulawao yã́i, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa.
\p
\v 22 Aa ulatao pↄ́ wàli sa'o'ulapi daò zↄ̃̀ ń zwã̀a búunao. 
\v 23 Aa sa'o'ulapi fↄ̃̀ guoguo a migɛ̃kĩi ũ, aa a nↄɛpi lɛ́ mibà, kɛ́ asu kɛ̃o yã́i. 
\v 24 Aa gↄ̃inakɛ̀ ulataopi lɛ́wa aa lìai lán gbɛafu bɛwa ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃nao ń bataɛao. 
\v 25 Aa ã́nanaↄ pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo, aa lòoloo ulataopi lɛ́wa gbɛafu bɛpiↄ zãnguo, 
\v 26 ã́nanan kɛ, gbɛafu bɛn kɛ, ã́nanan kɛ, gbɛafu bɛn kɛ. Màa aa ulataopi lɛ́ kɛ̀kɛ e à gɛ̀ lìai à pɛ̀ɛ, wàli da wiliↄ sa'ozĩkɛò, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa.
\p
\v 27 Aa ulataoↄ kɛ̀ ń bàabaao Aalona ń a nɛ́ↄnɛ. 
\v 28 Aa tulu ń fùa gbã̀aↄ kɛ̀ ń bàabaao lↄ, ↄ̃ aa sòolo geseↄ zↄ̃̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao. 
\v 29 Aa asana kɛ̀ ń pↄ́lɛ pↄ́ wa tã̀ ń bataɛao, aa gↄ̃inakɛ̀wà ń babuunao ń bà gàaluladeo ń wↄ̃ↄtɛ̃naoɛ, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa. 
\v 30 Aa mↄ̀ pɛpɛɛna pↄ́ ì Aalona dilɛ Dii pↄ́ ũ kɛ̀ ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo, ↄ̃ aa lakɛ̃̀wà, lá wì wɛ̃̀sãkɛ̃ pɛ̃nawawa, wà mɛ̀: Dii pↄ́ɛ. 
\v 31 Aa vua pɛpɛɛnapi nà tulupiwa ń babuuna tã́ao, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa.
\s1 Zwã̀akpɛ zĩ midɛa
\r (Bↄa 35.10-19)
\p
\v 32 Màa wà zwã̀akpɛpi zĩkɛ̀ píi, wà a mìdɛ. Isailiↄ kpaaũkpɛpi kɛ̀, lá Dii dìlɛ Mↄiziɛwa. 
\v 33 Aa mↄ̀ Mↄiziɛ ń zwã̀akpɛpio ń a pↄkeleↄ píi, ↄ̃n kɛ: A kũbↄↄ, a lipɛpɛɛↄ, a lipↄ̃ↄↄ, a lipɛlɛↄ, a zɛbↄↄ, 
\v 34 sãsa báa pↄ́ wa kɛ̀kɛ tɛ̃́ɛɛↄ, ayo báa pↄ́ wa kuaↄ, zwãa pↄ́ dɛ suuna ũ, 
\v 35 ikoyã kpagolo ń a sɛ́liↄ ń a nɛtaɛo, 
\v 36 táabũnu ń a pↄkeleↄ píi ń pɛ̃ɛ pↄ́ wì kálɛ Luaɛo, 
\v 37 dau pↄ́ wa pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛo ń a filia pↄ́ pɛ́pɛwàↄ, filia nísi, 
\v 38 tulaletikatɛakĩi, nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ Dii pↄ́ ũ, tulaleti gĩnana, kpɛ́pi lɛ́ zwãa, 
\v 39 mↄgotɛ̃ sa'okĩi ń a mↄgotɛ̃ mↄyãayãanao ń a sɛ́liↄ ń a pↄkeleↄ píi, dàa ń a dibↄo, 
\v 40 kaa zwãaↄ ń a lipɛlɛↄ ń a zɛbↄↄ, kaa lɛ́ zwãa ń a baↄ ń a kũbↄↄ, zwã̀akpɛ pↄ́ dɛ kpaaũkpɛ ũ zĩkɛpↄkeleↄ píi, 
\v 41 zwã̀akpɛ zĩkɛpↄkasa pↄ́ wa tã̀ↄ, sa'ona Aalona pↄkasa pↄ́ àli sↄ̃ò Diiziↄ ń a nɛ́ↄ sa'on pↄkasaↄ.
\p
\v 42 Isailiↄ zĩ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛ kɛ̀ píi. 
\v 43 Ɔ̃ Mↄizi zĩpi gwàgwa, a è aa kɛ̀ lá Dii òɛwa, ↄ̃ à samaa'ònɛ́.
\c 40
\s1 Zwã̀akpɛ sakɛ̃a
\p
\v 1 Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 2 Zwã̀akpɛ pↄ́ dɛ kpaaũkpɛ ũ dↄ mↄ sɛ̃́ia gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́, 
\v 3 ní kpagolo pↄ́ ikoyã gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄ ku a guu dilɛu, ní zwãa kpái. 
\v 4 Gɛ̃ ń táabũnuo, ní a taↄ kálɛwà dↄ̀ↄdↄↄ. Gɛ̃ ń dauo, ní a filiaↄ kɛkɛ. 
\v 5 Tulaletikatɛakĩi dilɛ ikoyã kpagolo aɛ, ní zwã̀akpɛ kpɛɛlɛ zwãa taɛ. 
\v 6 Sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi dilɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, 
\v 7 ní dàa dilɛ kpaaũkpɛ zãnguo ń sa'okĩio, ní íkau. 
\v 8 Kaa da ǹ liai, ní zwãa ta kaapilɛ.
\p
\v 9 Nísi pↄ́ wì pↄ́ dilɛò à gↄ̃ ma pↄ́ ũ sɛ ka kpɛ́piwa ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ píi, ní dilɛ ma pↄ́ ũ ń a zĩkɛbↄↄ, aai gↄ̃ ma pↄ́ ũ. 
\v 10 Nísipi ka sa'okĩi ń a zĩkɛbↄↄwa píi. Sa'okĩipi dilɛ ma pↄ́ ũ, iↄ dɛ ma pↄ́ ũ ń a mìbao. 
\v 11 Nísika dàa ń a dibↄowa, aai gↄ̃ ma pↄ́ ũ. 
\v 12 Mↄ́ ń Aalonao ń aà nɛ́ↄ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ní ń zu'o we. 
\v 13 Sa'on pↄkasaↄ da Aalonaɛ, ní nísikawà ǹ aà dilɛ ma pↄ́ ũ, i gↄ̃ ma gbàgbana ũ. 
\v 14 Mↄ́ ń aà nɛ́ↄ lↄ, ní ulatao dadanɛ́, 
\v 15 ní nísikakamá lá ń kɛ̀ an maeɛwa, aali ma gbagba. Nísikaamapi mɛ́ a to aaↄ dɛ ma gbàgbanaↄ ũ e an buiwa.
\p
\v 16 Mↄizĩkɛ̀ lá Dii òɛwa píi. 
\v 17 An bↄa Egipi wɛ̃̀ plaade mↄ sɛ̃́ia gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ ↄ̃ wà zwã̀akpɛpi dↄ̀. 
\v 18 Kɛ́ Mↄizi lɛ́ kpɛ́pi dↄ, à a zɛbↄↄ dìlɛdilɛ gĩaɛ, ↄ̃ à a lipɛpɛɛↄ pɛ̀pɛu, à a lipↄ̃ↄↄ sↄ̀lↄsↄlↄu, ↄ̃ à lipɛlɛↄ pɛ̀lɛpɛlɛ. 
\v 19 À zwãa kùa, ↄ̃ à báa kpàa lá Dii òɛwa. 
\v 20 À ikoyã gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄ sɛ̀ a kà kpagolopi guu, à kpagolopi sɛ́liↄ dà a zãↄ guu, ↄ̃ à a nɛ́ tàɛ. 
\v 21 À gɛ̃̀ò zwã̀akpɛu, ↄ̃ à zwãa kpà ikoyã kpagolopizi suuna ũ lá Dii òɛwa. 
\v 22 À táabũnu dìlɛ kpaaũkpɛu suunapi ↄplaai kpɛɛlɛ oi. 
\v 23 À pɛ̃ɛ kàlɛwà Diiɛ dↄ̀ↄdↄↄ lá a òɛwa. 
\v 24 À dau dìlɛ kpaaũkpɛu bↄaa ń táabũnuo ↄzɛɛ oi, 
\v 25 à filiaↄ nàna Dii aɛ lá a òɛwa. 
\v 26 Ɔ̃ à tulaletikatɛakĩi dìlɛ kpaaũkpɛu suuna saɛ, 
\v 27 ↄ̃ à tulaleti gĩnana kpàsawà lá Dii òɛwa. 
\v 28 Ɔ̃ à zwãa tà zwã̀akpɛpilɛ.
\p
\v 29 À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ okĩi dìlɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛ, ↄ̃ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà ń pↄ́wɛntio lá Dii òɛwa. 
\v 30 À dàa dìlɛ kpaaũkpɛ zãnguo ń sa'okĩio, ↄ̃ à ikàu. 
\v 31 Mↄizi ń Aalonao ń aà nɛ́ↄ ń ↄↄ ń ń gbáↄ pìpiò. 
\v 32 Tó aalɛ gɛ̃ kpaaũkpɛu ge tó aalɛ sↄ̃ sa'okĩizi, aaì ń ↄↄ ń ń gbáↄ pípi lá Dii ò Mↄiziɛwaɛ. 
\v 33 Ɔ̃ à kaa dà a lìa zwã̀akpɛpizi ń sa'okĩio, ↄ̃ à zwãa tà kaapilɛ. Màa Mↄizi zĩpi kɛ̀ a làa.
\s1 Dii pilaa kpaaũkpɛwa
\r (Nao 9.15-23)
\p
\v 34 Ɔ̃ tɛlu kùlɛ kpaaũkpɛwa, Dii gawi zwã̀akpɛpi pà.\f + \fr 40.34 \fr*\ft 1Kia 8.10-11, Isa 6.4, Eze 43.4-5, Zia 15.8\ft*\f* 
\v 35 Mↄizi i fↄ̃ gɛ̃̀ kpaaũkpɛpiuo, kɛ́ tɛlu kùa mɛ́ kɛ́ Dii gawi kpɛ́pi pà yã́i.
\p
\v 36 Isailiↄ táa'oa guu, tó tɛlupi gò zwã̀akpɛpia, ↄ̃ aaì fɛlɛ bòou. 
\v 37 Tó tɛlupi i fɛlɛo, aali fɛlɛ bòouo, sema tó à fɛ̀lɛ. 
\v 38 Fãanɛ Dii tɛlu ìↄ ku zwã̀akpɛa, gwã́ sↄ̃ tɛ́ ìↄ ku tɛlupi guuɛ. Màa Isailiↄ ìↄ e gↄↄpii ń táa'oa guu.