\id DEU Deuteronomy in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h Ikoyã
\toc1 Ikoyã Mↄizi lá sↄode
\toc2 Ikoyã
\toc3 Iko
\mt1 IKOYÃ
\mt2 Mↄizi lá sↄode
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Naokɛa lá láakĩi Isailiↄ kaa bùsu pↄ́ Lua à a lɛgbɛ̃̀nɛ́ zↄ̃lɛu yã'òwɛ̃ɛ. Ikoyã lá tɛ́ Naokɛa lápizi, ↄ̃ Mↄizi yã́ mɛ̀n àaↄ̃ pↄ́ a ò Isailiↄnɛ kuu (1.1-4.43, 4.44-28.68, 28.69-30.20). Mↄizi yã́ pↄ́ Lua kɛ̀ Isailiↄnɛ ń lá a yeńzio dↄ̀ńgu, lá aà bàa kúńnↄ, à dↄ̀aanɛ́ guwaiwaiu wɛ̃̀ bla, à ↄlìańzi, à ń bↄ́ ń ibɛɛↄ ↄzĩ, ↄ̃ à a ikoyãↄ dìlɛnɛ́, à yã́ↄ lɛgbɛ̃̀nɛ́. I kɛ yãzi pↄ́ kɛ̀ lá káauↄ guu ↄ̃ à ɛ̀a lɛ́ dↄńgu lↄo, àlɛ waasokɛnɛ́ ń nↄ̀sɛmɛndoo, àlɛ o a gbɛ̃́ↄnɛ aa dↄ̃ kɛ́ Luaá náaideɛ, aai gbɛ̃́kpaaaànↄ zɛ́ sɛ́, asa Lua sĩandeɛ. À mɛ̀: Isailiↄ, à swã́kpa. Dii wá Lua mɛ́ Dii mɛ̀ndona ũ. Àↄ ye Dii á Luazi ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai á gbãa pua lɛ́u. (6.4-5) Mat 22.37 gwa lↄ. Dↄ̀ↄpiↄ yã́ ↄ̃ Isailiↄ ì lousisia daalɛò lá gu lɛ́ dↄ.
\ip Lɛ pↄ́ Mↄizi Lua táasilɛ̀ò ku lápi láakĩi (32). Bee gbɛa Mↄizi sa'olɛkɛ̀ Isaili buiↄnɛ (33). Lɛɛ 31 guu wà Yozuee dìlɛ Mↄizi gɛ̃ɛ ũ kɛ́ aà dↄaa Isailiↄnɛ bùsu pↄ́ Lua a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guu. Lɛɛ 34 ãnabi Mↄizi gaa yã'ò.
\ip Gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ lápi kyokɛ gbãↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa kɛ̀ yãaↄ, ikoyã lápi lɛ́ dↄńgu kɛ́ Luapi mɛ́ ń Suabana ũ, an bona ũ. Tó gbɛ̃́ↄ Lua yã́ kũa mɛ́ aa aà náai vĩ gↄↄpii gupiiu yã́pii guu, bee a bↄa maa pↄ́ gbɛ̃nazĩna ìↄ wɛɛlɛ inɛ́.
\c 1
\s1 Mↄizi yã'oa Isailiↄnɛ Mↄabu bùsuu
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Mↄizi ò Isailiↄnɛ guwaiwaiu Yuudɛ̃ baalen kɛ. A ku Alaba sɛ̃u bↄaa ń Sufaoɛ, Palana zãnguo ń Tofɛlio ń Libenao ń Azeloo ń Dizaabuo. 
\v 2 Bↄa Olebu gɛa Kadɛsi Baanɛa ń Sei gbɛ zɛ́o á tá gↄↄ kuɛdoɛ. 
\v 3 Bↄa Egipi wɛ̃̀ blade guu, a mↄ kuɛdode gↄↄ sɛ̃́ia zĩ́ Mↄizi yã́ pↄ́ Dii dàɛ Isailiↄ yã́ musu ònɛ́ píi. 
\v 4 Bee kɛ̀ aà zĩblea Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ kpalablè Ɛsɛbↄ̃ gbɛa ń Basana kí Ogu pↄ́ kpalablè Asalo ń Ɛdɛlɛioɛ.\f + \fr 1.4 \fr*\ft Nao 21.21-35\ft*\f* 
\v 5 Mↄizi fɛ̀lɛ ikoyãɛ bee pílokɛ̃̀ Mↄabu bùsuu Yuudɛ̃ baale à mɛ̀: 
\v 6 Dii wá Lua yã'òwɛ̃ɛ Olebu à mɛ̀, wa gɛ̃gɛ̃ gbɛpi saɛ. 
\v 7 Wà fɛlɛ dazɛu wà mipɛ Amↄle bùsu sĩ̀sĩdewa ń gbɛ̃́ pↄ́ kú Alaba sɛ̃uↄ ń gusĩsĩdeuↄ ń gusalaladeↄ ń Nɛgɛvɛdeↄ ń ísialɛdeↄ. À mɛ̀ wà gɛ́ Kanaa bùsuu ń Libã bùsuo e swa zↄ̃ↄ Uflatai. 
\v 8 À mɛ̀ a bùsupi kàlɛ wá aɛ, wà gɛ sí, bùsu pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀ wá deziↄnɛ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo a mɛ̀ á kpámá, i gↄ̃ ń buiↄnɛ ń kpɛ.
\s1 Mↄizi yãgↄ̃gↄ̃naↄ dilɛa
\r (Bↄa 18.13-27)
\p
\v 9 Gↄↄ bee má òɛ́ má fↄ̃ màↄ á sɛa lán asowa mado lↄo. 
\v 10 Dii á Lua tò a dasikũ̀, á dasi kà saanaↄwa sa. 
\v 11 Dii á deziↄ Lua ɛa to à dasikũ lɛɛ ↄ̀aa sↄo, i báaadaágu lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́wa. 
\v 12 Mámɛ máↄ á sɛa lán asowa, màↄ á yã́gↄ̃gↄ̃ɛ́ madoa? 
\v 13 À ↄ̃nↄnaↄ sɛ́ á guu bui ń buio, gbɛ̃́ pↄ́ wa ń dↄ̃ laaide ũↄ, mí ń dilɛ á dↄaanaↄ ũ.
\p
\v 14 Ɔ̃ á wèa a mɛ̀, yã́ pↄ́ má ò wà kɛpi maaɛ. 
\v 15 Ɔ̃ ma á bui dↄaanaↄ sɛ̀, ↄ̃nↄna pↄ́ wa ń dↄ̃ laaideↄ ũ, ma ń dílɛɛ́ á buiↄ yãgↄ̃gↄ̃naↄ ũ. Gbɛ̃eↄ ìↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄoↄ dↄaanaↄ ũ, gbɛ̃eↄ sↄ̃ gbɛ̃ↄn basↄobasↄo, gbɛ̃eↄ gbɛ̃ↄn blakwikwi, gbɛ̃eↄ gbɛ̃ↄn kwikwi. 
\v 16 Gↄↄbeezĩ ma yãdìlɛ yãgↄ̃gↄ̃napiↄnɛ ma mɛ̀: Àli yã́ pↄ́ á gbɛ̃́ↄ mↄ̀owá ma, íli yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ a zɛ́wa, gbɛ̃́ ń a gbɛ̃́deeo ge ń bↄ̀mↄon nò. 
\v 17 Ásuli gbɛ̃e wɛgwa yã́kpalɛuo. Àli yãma gbɛ̃́ yãfũna ń gbɛ̃́ gbiaowa sáasaa. Ásuli vĩakɛ gbɛ̃e wɛ́ɛo, asa yã́kpalɛkɛaá Lua yã́ɛ. Tó yãe kɛ̀ɛ́ zĩ'ũ, àli mↄoa, mí wɛ́tɛi. 
\v 18 Gↄↄ bee ma yã́ pↄ́ á kɛↄ dìlɛɛ́ píi.
\s1 Asiigwanaↄ zĩa
\r (Nao 13.1-33)
\p
\v 19 Bↄa Olebu wa dazɛu, wa guwaiwai zↄ̃ↄ pãsĩ pↄ́ á dↄ̃pi baa vĩ̀. Wa mipɛ̀ Amↄle bùsu sĩ̀sĩdewa, lá Dii wá Lua òwɛ̃ɛwa, ↄ̃ wa ka Kadɛsi Baanɛa. 
\v 20 Ɔ̃ má òɛ́ ma mɛ̀: A ka Amↄle bùsu sĩ̀sĩde pↄ́ Dii wá Lua lɛ́ kpáwáu. 
\v 21 À bùsu pↄ́ Dii á Lua kpàwápi gwa á aɛ. À gɛ si lá Dii á deziↄ Luapi dìlɛɛ́wa. Ásu to vĩa á kũo. Ásu bílikɛo. 
\v 22 Ɔ̃ ápii a mↄ ma le, a mɛ̀ wà gbɛ̃́ↄ zĩ, aai gɛ́ bùsupi gwagwaiwɛ̃ɛ. Tó aa sù, aai zɛ́ pↄ́ wá sɛ́ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ wá káuↄ owɛ̃ɛ. 
\v 23 Yã́pi kɛ̀mɛɛ maa, ↄ̃ ma gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sɛ̀ á guu bui ń buio mɛ̀ndodo. 
\v 24 Kɛ́ aa gɛ̀, aa dɛ̀dɛ gusĩsĩdewa, ↄ̃ aa kà Ɛsikↄli guzulɛu aa gwàgwa. 
\v 25 Ɔ̃ aa sùwɛ̃ɛ ń bùsupi libɛↄ, aa bùsupi yã́ sɛ̀lɛ aa sìuwɛ̃ɛ aa mɛ̀ bùsu pↄ́ Dii wá Lua lɛ́ kpáwápiá bùsu maaɛ.
\p
\v 26 Kási á ye gɛa weio, ↄ̃ a gi Dii á Lua yãmai. 
\v 27 A yã́kũtɛ̃kàka á kpɛ́ↄ guu, a mɛ̀ Dii zawáguɛ, ↄ̃ à wá bↄ́lɛ Egipi kɛ́ à e wá na Amↄleↄnɛ ń ↄzĩ aa wá dɛdɛ. 
\v 28 A mɛ̀ má á táu sai? Á gbɛ̃́ↄ tò á kúsu kwɛ̀, aa mɛ̀ bùsupi gbɛ̃́ↄ gbãa dɛála, mɛ́ an gbã̀a ɛa dɛála lↄ. An wɛ̃́lɛↄ zↄ̃ↄ, a bĩ́iↄ zↄ̃̀ Luawaɛ. Aa mɛ̀ wà Anaki buiↄ è we lↄ. 
\v 29 Ɔ̃ má òɛ́, ásu to sↄ̃ kɛ̃́águo, ásu vĩakɛnɛ́o. 
\v 30 Dii á Lua dↄaaaɛ́, ↄ̃mɛ a zĩkaɛ́ lá a kàɛ́ Egipi ń guwaiwaiuo á wɛ́ èwa. 
\v 31 Á è we lá Dii á Lua á zↄ̃a a gã̀u, lá mae ìↄ a nɛ́ zↄ̃a a gã̀uwa. À zɛkɛ̀ɛlɛánↄ píi e a gɛ kaò guɛ beeu. 
\v 32 Gia ń beeo i Dii á Lua náaikɛo.\f + \fr 1.32 \fr*\ft Ɛbɛ 3.19\ft*\f* 
\v 33 À dↄ̀aaɛ́ zɛ́ guu, à bòokpakĩi kɛ̀kɛɛ́. À dↄ̀aaɛ́ tɛ́ guu gwã́, kɛ́ à zɛ́ pↄ́ áli sɛ́ ↄlↄɛ́. Fãanɛ sↄ̃ à dↄ̀aaɛ́ tɛlu guu.
\s1 Dii Isailiↄ swã́gagaa
\r (Nao 14.20-45)
\p
\v 34 Kɛ́ Dii yã́ pↄ́ á ò mà, aà pↄ fɛ̃̀, ↄ̃ à lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀: 
\v 35 Bílaɛ bee gbɛ̃e a wɛsi bùsu maa pↄ́ má ò má kpá an deziↄwalɛo, 
\v 36 mɛ́ i kɛ Yefũnɛ nɛ́ Kalɛbu bàasio. Ɔ̃mɛ a wɛsiɛ. Má tↄↄlɛ pↄ́ aà gbá pɛ̀lɛu kpawàɛ, aàpi ń a nɛ́ↄ, kɛ́ a tɛmazi ń nↄ̀sɛmɛndoo yã́i. 
\v 37 Dii pↄ pàmazi á yã́i lↄ, ↄ̃ à mɛ̀ mapi sↄ̃ má gɛ̃ bùsupiuo. 
\v 38 Ma dↄnlɛde Nuni nɛ́ Yozuee mɛ́ a gɛ̃u. Dii mɛ̀ mà aà gba sↄ̃, asa ↄ̃mɛ a bùsupi na Isailiↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 39 Ɔ̃ Dii ɛ̀a òɛ́ à mɛ̀ á nɛ́fɛ̃nɛna pↄ́ a mɛ̀ wà ń kṹkũ zĩ̀zↄ ũↄ, á nɛ́ pↄ́ aa vãi dↄ̃kↄ̃ɛ ń maao gĩaopiↄ, aamɛ aa gɛ̃u, í kpámá, aai gↄ̃ vĩ. 
\v 40 Ápiↄ sↄ̃, Dii òɛ́ à ɛa Ísia Tɛ̃a zɛ́ sɛ́ guwaiwaiu.
\p
\v 41 Ɔ̃ á wèa a mɛ̀ a duunakɛ̀ Diiɛ, á gɛ́ zĩkai saɛ lá Dii á Lua òɛ́wa. Ɔ̃ á baade a gↄ̃kɛbↄↄ dↄ̀ a pi, álɛ e bùsu sĩ̀sĩde kũaáfaaiɛ. 
\v 42 Ɔ̃ Dii òmɛɛ mà oɛ́ ásu gɛ́ zĩpi káio, kɛ́ á wɛ̀lɛↄ su zĩblewáo yã́i, asa à mɛ̀ áↄ kúánↄo. 
\v 43 Ɔ̃ má òɛ́, a gi mai, a pã Dii yã́a. Á wala guu ↄ̃ a gɛ dɛdɛ bùsu sĩ̀sĩdepiwa. 
\v 44 Ɔ̃ Amↄle pↄ́ kú weↄ bↄ̀ dàálɛ aa á yá lán zↄ́ↄ gbɛ̃yaawa. Aa zĩblèwá za Sei e Ɔↄma. 
\v 45 Kɛ́ a su, a ↄ́ↄlↄ̀ Diiɛ, ↄ̃ à gì swã́sɛiázi. 
\v 46 Ɔ̃ a gↄↄplakɛ̀ Kadɛsi, wekĩi a gↄↄ gàgau.
\c 2
\s1 Isailiↄ liaaliaaa guwaiwaiu
\p
\v 1 Wa ɛa wa Ísia Tɛ̃a zɛ́ sɛ̀ guwaiwaiu,\f + \fr 2.1 \fr*\ft Nao 21.4\ft*\f* lá Dii òwɛ̃ɛwa, ↄ̃ wa liaaliaa Sei bùsu sĩ̀sĩdeu gↄↄpla. 
\v 2 Ɔ̃ Dii òmɛɛ à mɛ̀, 
\v 3 wá liaaliaaa gusĩsĩdepiu mↄ̀. Wà ɛa gɛ́ gugbãntoo oi sa. 
\v 4 À mɛ̀ mà oɛ́ álɛ bↄlɛ ń á daɛ Esau buiↄ Sei bùsuoɛ.\f + \fr 2.4 \fr*\ft Daa 36.8\ft*\f* Aa vĩakɛɛ́, ń beeo à laaika maamaa, 
\v 5 ásu ń lɛ́wɛo, asa Dii a ń bùsu saaloe kpáwáo, baa kɛ̀sɛ do, asa à Sei bùsu sĩ̀sĩde kpà Esau buiↄwaɛ, ↄ̃ aa gↄ̃̀ vĩ. 
\v 6 Dii mɛ̀ à blɛ lúmá, í ble. Baa íɛ, à lú, í mi. 
\v 7 Dii á Lua báaadà zĩ pↄ́ á kɛ̀u píiɛ, mɛ́ à wɛtɛ̀ázi guwaiwai zↄ̃ↄɛ bee baa vĩa guu. Dii á Lua kúánↄ a wɛ̃̀ blan kɛ, pↄe i kɛ̃́sãwáo. 
\v 8 Ɔ̃ wa dↄ wá daɛ Esau buiↄ Sei bùsuzi. Bↄa Elata ń Ɛziↄ̃gɛbɛɛo wa lilɛ, wa Alaba sɛ̃ zɛ́ sɛ̀, ↄ̃ wa Mↄabu guwaiwai zɛ́ sɛ̀.
\p
\v 9 Dii òmɛɛ wásu íbɛlɛsɛ ń Mↄabuↄ wà ń lɛwɛ wà zĩkańnↄo, asa a ń bùsu saaloe kpáwá wá pↄ́ ũo. À bùsupi kpà Lↄtu buipiↄwa, à gↄ̃̀ ń pↄ́ ũɛ.\f + \fr 2.9 \fr*\ft Daa 19.37\ft*\f* 
\v 10 Bùsupi guu ↄ̃ Ɛmi buiↄ ku yãa. Aa gbãa mɛ́ aa dasi. An gbã̀a kà Anaki buiↄwa. 
\v 11 Wì ń dilɛ Lefai buiↄ ũ lán Anaki buiↄwaɛ, ãma Mↄabuↄ ì onɛ́ Ɛmiↄɛ. 
\v 12 Oliↄ ku Sei yãaɛ, ↄ̃ Esau buiↄ mↄ̀ wa sìmá aa ń dɛdɛ, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ ń gbɛu, lá Isailiↄ kɛ̀ bùsu pↄ́ Dii kpàmá aa gↄ̃̀ vĩɛwa.
\p
\v 13 Dii òwɛ̃ɛ wà bua Zelediwa, ↄ̃ wa buawà. 
\v 14 Za gↄↄ pↄ́ wa bↄ Kadɛsi Baanɛa e wa gɛ bua Zelediwa, wɛ̃̀ bla plasai gɛ̃̀. Gbɛ̃́ pↄ́ aa kà zĩkaa yãaↄ gàga píi, lá Dii ònɛ́wa.\f + \fr 2.14 \fr*\ft Nao 14.29\ft*\f* 
\v 15 Dii mɛ́ ↄtↄ̃̀ↄlɛmá e à gɛ̀ ń kaalɛ míↄmiↄ.
\p
\v 16 Kɛ́ á gbɛ̃́ pↄ́ aa kà zĩkaa yãapiↄ gàga píi, 
\v 17 ↄ̃ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀, 
\v 18 wà bua Mↄabu bùsu pↄ́ wì mɛ Aa bùsu lɛ́wa sa. 
\v 19 Tó wa mↄ Amↄniↄ lè, wásu íbɛlɛsɛńnↄ wà ń lɛ́wɛo, asa á ń bùsu saaloe kpáwáo. A kpà Lↄtu buipiↄwa à gↄ̃̀ ń pↄ́ ũɛ.\f + \fr 2.19 \fr*\ft Daa 19.38\ft*\f*
\p
\v 20 Wà bùsupi dìlɛ Lefaiↄ pↄ́ ũ lↄɛ, asa aa ku we yãaɛ. Amↄniↄ ì onɛ́ Zaũzumiↄ. 
\v 21 Buipiↄ gbãa mɛ́ aa dasi, an gbã̀a kà Anaki buiↄwa. Dii mɛ́ ń kaalɛ Amↄniↄnɛ, ↄ̃ aa ń bùsu sì, aa zↄ̃̀lɛ ń gbɛu. 
\v 22 Màa Dii kɛ̀ Esau buiↄnɛ Sei lↄ. À Oliↄ kàalɛnɛ́, ↄ̃ aa ń bùsu sì aa zↄ̃̀lɛ ń gbɛu e ń a gbão. 
\v 23 Avii pↄ́ aa wɛ̃́lɛ kàlɛkalɛ e za Gazaↄ sↄ̃, Kɛlɛtiↄ bↄ̀ Kɛlɛti aa mↄ̀ ń kaalɛ, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ ń gbɛu.
\p
\v 24 Dii mɛ̀ wà dazɛu wà bua Aanↄwa. À mɛ̀ a Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃, Amↄle bui nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩɛ ń aà bùsuo. À mɛ̀ wà fɛlɛ zɛ ń aà bùsu siao, i fɛlɛwá ń zĩo. 
\v 25 Sɛa za gbã á tó vĩa dṹnia buiↄ kũ píi, sↄ̃ i kɛ̃́ńgu á yã́i. Tó aa á bao mà, aa sↄ̃̀deedeekɛ, gili i gɛ̃ńgu á yã́i.
\s1 Zĩblea Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃wa
\r (Nao 21.21-30)
\p
\v 26 Kua Kedemↄ guwaiwaiu ma gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃wa ń aafia yã́o, ma mɛ̀ 
\v 27 aà wá gba zɛ́ wà pã a bùsua. Zɛ́kpaa wáↄ bɛu, wá lilɛ ↄplaai ge ↄzɛɛio. 
\v 28 Ma mɛ̀ aà blɛ yíawá wà ble, aà í yíawá wà mi, wí fĩaboɛ̀ ń ã́nusuo. Aà to wà pã a bùsua kɛ̀sɛ lé. 
\v 29 Má òɛ̀ Esau buiↄ wá gbá zɛ́ Sei, mɛ́ Mↄabuↄ wá gbá zɛ́ Aa, ↄ̃ wálɛ gɛ́ buai Yuudɛ̃wa e bùsu pↄ́ Dii wá Lua lɛ́ kpáwáu. 
\v 30 Ɔ̃ Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ i wá gba zɛ́ wà pã a bùsuao, asa Dii á Lua aà swãfɛ̃̀ɛ̀, ↄ̃ à fèe, kɛ́ à e à aà naɛ́ á ↄzĩ, lá a dɛ gbãɛwa. 
\v 31 Ɔ̃ Dii òmɛɛ mà gwa lá álɛ Siↄ̃ ń a bùsuo nawɛ̃ɛ wá ↄzĩ. À mɛ̀ wà fɛlɛ wà aà bùsupi sí, i gↄ̃ wá pↄ́ ũ. 
\v 32 Siↄ̃ ń a gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ dàwálɛ ń zĩo Yaaza. 
\v 33 Dii wá Lua aà kpàwá, ↄ̃ wà aà dɛ̀ ń a nɛ́ↄ ń a gbɛ̃́ↄ píi. 
\v 34 Gↄↄ bee ↄ̃ wa aà wɛ̃́lɛↄ sì píi, wa wɛ̃́lɛpiↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ↄ dɛ̀dɛ píi. Wi gbɛ̃e to bɛ̃́ɛo. 
\v 35 Ɔ̃ wa ń pↄtuoↄ nàaa, wa wɛ̃́lɛ pↄ́ wá sìpiↄ pↄ́ↄ sɛ̀lɛ wá pↄ́ ũ. 
\v 36 Sɛa za Aloee wɛ̃́lɛu Aanↄ baa ń mɛɛwia pↄ́ kú guzulɛpiuo e Galada, wɛ̃́lɛe ku a gbãa dɛwálao. Dii wá Lua ń náwɛ̃ɛ wá ↄzĩ píiɛ. 
\v 37 Wi sↄ̃ Amↄni bùsuio, Yaboko baan nò, gusĩsĩde wɛ̃́lɛↄn nò, lá Dii wá Lua òwɛ̃ɛwa.
\c 3
\s1 Zĩblea Basana kí Oguwa
\r (Nao 21.31-35)
\p
\v 1 Bee gbɛa wa ɛa da Basana bùsu zɛ́u. Ɔ̃ Basana bùsu kí Ogu bↄ̀ dàwálɛ ń zĩo ń a gbɛ̃́ↄ píi Ɛdɛlɛi. 
\v 2 Dii òmɛɛ másu vĩakɛɛ̀o, asa a aà nàmɛɛ ma ↄzĩ ń a gbɛ̃́ↄ píi ń a bùsuoɛ. À mɛ̀ mà kɛɛ̀ lá má kɛ̀ Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ kpalablè Ɛsɛbↄ̃ɛwa. 
\v 3 Ɔ̃ Dii wá Lua Basana bùsu kí Ogu nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩ ń a gbɛ̃́ↄ píi. Wa ń dɛdɛ, wi ń gbɛ̃e to bɛ̃́ɛo. 
\v 4 Gↄↄ bee ↄ̃ wa aà wɛ̃́lɛↄ sì píi. A kee ku wa gí síimáo. Wa zĩblè Aagobu bùsuwa píi ń a wɛ̃́lɛ mɛ̀n bàaↄ̃o, bùsu pↄ́ Basana bùsu kí Ogu vĩpi. 
\v 5 Wɛ̃́lɛpiↄá wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄnɛ píi. Wɛ̃́lɛpiↄ bĩ́i lɛsĩ, wì a bↄlɛↄ tata wà gbã́a dauɛ. Wa zↄ̃ɛwiaↄ sì dasidasi lↄ. 
\v 6 Wa ń mìdɛ píi, lá wá kɛ̀ Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ gbɛ̃́ↄnɛwa. Wa wɛ̃́lɛpiↄ gↄ̃ɛↄ dɛ̀dɛ ń nↄɛↄ ń nɛ́ↄ píi. 
\v 7 Ɔ̃ wa pↄtuoↄ ń àizɛɛ pↄ́ wá è wɛ̃́lɛpiↄ guu nàaa wá pↄ́ ũ píi.
\p
\v 8 Gↄↄ bee wa Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn plapiↄ bùsu sìmá, bùsu pↄ́ kú Yuudɛ̃ baala za Aanↄi e Ɛɛmↄ gbɛi. 
\v 9 Sidↄ̃deↄ ì o gbɛpiɛ Siliↄ̃, Amↄleↄ sↄ̃ Senii. 
\v 10 Wa Basana kí Ogu bùsu sì píi, gusalala wɛ̃́lɛↄ ń Galada bùsuo píi ń Basana bùsuo píi e Saleka ń Ɛdɛlɛio. 
\v 11 Lefai kↄ̃naↄ guu Ogu mɛ́ gↄ̃̀ yãa ado. Wà aà wúlɛbↄ kɛ̀ ń mↄoɛ. A gbã̀a gã̀sĩsuu kɛ̃okwiɛ, a yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃. A ku Amↄni mɛɛwia Labaɛ.
\s1 Yuudɛ̃ baa gukpɛ oi bùsu kpaalɛa
\r (Nao 32.1-42)
\p
\v 12 Kɛ́ wa bùsupi sì, ma Galada bùsu sĩ̀sĩde guo kpà Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄwa, sɛa za Aloee, Aanↄ baa. 
\v 13 Galada bùsu pↄ́ gↄ̃̀ ń Ogu bùsu Basanao ↄ̃ má kpà Manase bui kĩniↄwa. Aagobu bùsu pↄ́ kú Basana bùsuu yãa píi, ↄ̃ wì mɛ Lefaiↄ bùsu. 
\v 14 Manase bui Yaii mɛ́ Aagobu bùsupi sɛ̀ píi e Gesuu buiↄ ń Maaka buiↄ bùsu lɛ́u. Ɔ̃ à azĩa tↄ́ kpàɛ̀. A yã́i wì mɛ Basanaɛ Yaii zↄ̃ɛwiaↄ e ń a gbão.
\p
\v 15 Ma Galada bùsu kpà Manase nɛ́ Makii buiↄwa. 
\v 16 Bùsu pↄ́ kú Galada bùsu zãnguo ń Aanↄ dↄ̀ↄo ↄ̃ má kpà Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄwa. Aanↄ dↄ̀ↄpi mɛ́ ń bùsu lɛ́ ũ, mɛ́ Yaboko dↄ̀ↄ mɛ́ ń bùsu lɛ́ ũ Amↄni bùsu oi. 
\v 17 Yuudɛ̃ dↄ̀ↄ mɛ́ ń bùsu lɛ́ ũ bɛ'aɛ oi za Gɛnɛzalɛti e Alaba Ísida pↄ́ wì mɛ lↄ Ísida Wiside, Pisiga gbɛpↄlɛu.
\p
\v 18 Ma yã'ònɛ́ gↄↄ bee ma mɛ̀, Dii ń Lua bùsupi kpàmá à gↄ̃̀ ń pↄ́ ũɛ. An gbɛ̃́ pↄ́ kà zĩkaaↄ sↄ̃ aa ń gↄ̃kɛbↄↄ sɛ aa bua Yuudɛ̃wa aa dↄaa Isaili kĩniↄnɛ. 
\v 19 Ma mɛ̀ má dↄ̃ an nↄɛↄ ń ń nɛ́ↄ ń ń pↄtuoↄ dasi, aamɛ aa gↄ̃ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ má kpàmáↄ guu. 
\v 20 Ma mɛ̀ tó Dii tò an gbɛ̃́ↄ ĩ́ampakĩi è láńwa, mɛ́ aa bùsu pↄ́ Dii ń Lua lɛ́ kpámá sì ń pↄ́ ũ Yuudɛ̃ baa bɛ'aɛ oi, an baade i gbasa su bùsu pↄ́ má kpàmáɛ bee guu sa.
\p
\v 21 Gↄↄ bee má ò Yozueeɛ aà wɛ́ è lá Dii á Lua kɛ̀ kía gbɛ̃ↄn plapiↄnɛ. Màa Dii a kɛ kía pↄ́ álɛ gɛ́ ń lei weↄnɛ píi. 
\v 22 Ásu vĩakɛnɛ́o, asa Dii á Lua mɛ́ a zĩkaɛ́ńnↄ.
\p
\v 23 Gↄↄ bee ma awakpà Diiɛ ma mɛ̀, 
\v 24 Dii Lua, n na n zↄ̃ↄkɛ ń n gã̀sa gbãao ↄlↄa mapi n zↄ̀blenaɛwa. Dii kpele mɛ́ kú musu ge tↄↄlɛ la, a fↄ̃ yãzↄ̃ↄkɛ lanwai? 
\v 25 Ma gba zɛ́ mà bua Yuudɛ̃wa mà e wɛsi bùsu maa sĩ̀sĩde pↄ́ kú wepilɛ ń Libão píi. 
\v 26 Ɔ̃ Dii pↄ pàmazi á yã́i, i swã́sɛ ma yã́io. A òmɛɛ à mɛ̀, bee mↄ̀ màa lɛ. Másu yãe oɛ yã́ bee musu lↄo. 
\v 27 À mɛ̀ mà dɛdɛ Pisiga gbɛwa e a misonaa, mí wɛzu mà gugwa bɛ'aɛ ń gugbãntoo ń gukpɛo ń gɛↄmidↄkĩi oio. À mɛ̀ mà gwa ń wɛ́oɛ, asa má e bua Yuudɛ̃wa mà gɛ́ weo. 
\v 28 À mɛ̀ mà yãdilɛ Yozueeɛ, mí aà gba sↄ̃, mí aà gba gbãa, asa aàpi mɛ́ a dↄaaɛ́ à bua Yuudɛ̃wa, i bùsu pↄ́ má wɛsiɛ naɛ́ á ↄzĩ. 
\v 29 Ɔ̃ wa gↄ̃ guzulɛɛ beeu Bɛpeoo saɛ la.
\c 4
\s1 Laaidↄa Dii ikoyãwa
\p
\v 1 Isailiↄ, à laaidↄ yãdilɛaↄ ń ikoyã pↄ́ málɛ daɛ́ↄwa. À zĩkɛwà, íↄ ku, í gɛ́ bùsu pↄ́ Dii á deziↄ Lua lɛ́ kpáwápi síi. 
\v 2 Ásu yãe kã́fĩ yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ guuo, mɛ́ ásu yãe bↄuo.\f + \fr 4.2 \fr*\ft Zia 22.18-19\ft*\f* Àↄ Dii á Lua yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ kũa. 
\v 3 Á wɛ́ yã́ pↄ́ Dii kɛ̀ Baali Peooɛ è. Dii á Lua á gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ tɛ Peoo tã́aziↄ kàalɛ píi,\f + \fr 4.3 \fr*\ft Nao 25.1-9\ft*\f* 
\v 4 á gbɛ̃́ pↄ́ a na Dii á Luapiziↄ sↄ̃ á kú e gbã. 
\v 5 À ma! Ma yãdilɛaↄ ń ikoyãↄ dàɛ́ lá Dii ma Lua òmɛɛwa. À zĩkɛwà bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síi guu. 
\v 6 Àↄ yã́piↄ kũa ń laaio, buipãleↄ i ma, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ á ↄ̃nↄ mɛ́ á wɛ́ kɛ̃a, aai mɛ gbɛ̃́piↄ ↄ̃nↄ fáe, bui zↄ̃ↄpi wɛ́ kɛ̃aɛ! 
\v 7 Lá Dii wá Lua ìↄ kúwanↄ kãi tó wálɛ wabikɛwà, bui zↄ̃ↄe ku kɛ́ an tã́aↄ kúńnↄ kãi màae? 
\v 8 Bui zↄ̃ↄe ku kɛ́ aa yãdilɛaↄ ń ikoyã zɛdeↄ vĩ lán ikoyã pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbãwae? 
\v 9 À laaika, íↄ ázĩa kũa dↄ̃ maamaa. Ásu to yã́ pↄ́ á wɛ́ èpi sã́águo, asu bↄ á nↄ̀sɛuo e á wɛ̃ni lɛ́u. À da á nɛ́ↄnɛ ń á tↄũnaↄ.
\p
\v 10 Ásu to gↄↄ pↄ́ a sĩ Dii á Lua aɛ Olebu sã́águo. A òmɛɛ mà á kãaaɛ, ↄ̃ à a yã́ dàɛ́ kɛ́ àↄ a vĩa vĩ tↄↄlɛ la e á wɛ̃ni lɛ́u, í dada á nɛ́ↄnɛ. 
\v 11 A sↄ̃ kãi, ↄ̃ a sĩ gbɛpi saɛ. Tɛ́ kú gbɛpi musu e à gɛ̀ zↄ̃̀ luawa. Gusia ń luabɛsiao ń guduuduuo lìai. 
\v 12 Ɔ̃ Dii yã'òɛ́ za tɛ́u. A yã'opi mà, ãma i wɛsi pↄelɛo, lↄↄ á mà.\f + \fr 4.12 \fr*\ft Bↄa 19.16-18, Ɛbɛ 12.18-19\ft*\f* 
\v 13 À a bàakuaánↄ yã'òɛ́, à mɛ̀ àↄ yã́ mɛ̀n kwipiↄ kũa, ↄ̃ a kɛ̃̀ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plaↄwa.\f + \fr 4.13 \fr*\ft Bↄa 31.18\ft*\f* 
\v 14 Zĩbeezĩ Dii òmɛɛ mà a yãdilɛaↄ ń a ikoyãↄ dadaɛ́,\f + \fr 4.14 \fr*\ft Bↄa 21.1\ft*\f* íↄ kũa bùsu pↄ́ álɛ bua Yuudɛ̃wa álɛ gɛ́ síipi guu.
\s1 Isailiↄ gbaa laai tã́a yã́ musu
\p
\v 15 Kɛ́ Dii yã'òɛ́ za tɛ́u Olebu, i wɛsi pↄelɛ weo. A yã́i tò àↄ ázĩa kũa dↄ̃. 
\v 16 Ásu ázĩa ↄ̃̀ↄkpa à pↄe kɛ à mɛ aàpin weo.\f + \fr 4.16 \fr*\ft Bↄa 20.4\ft*\f* Ásu pↄe ã́ lán gↄ̃ɛ ge nↄɛwao 
\v 17 ge nↄ̀bↄ ge bã 
\v 18 ge pↄ́taa'onkuawa ge kpↄ.\f + \fr 4.18 \fr*\ft Lom 1.23\ft*\f* 
\v 19 Ásu wɛ́sɛ musu à ĩatɛ̃ ń mↄvuao ń saanaↄ gwa, luabɛ pↄ́piↄ i á wɛ́ ble, í kúlɛ à zↄblenɛ́o. Buipãle pↄ́ kú dṹnia guuↄ píi ↄ̃ Dii á Lua ń tó aaↄ kɛ. 
\v 20 Ápiↄ sↄ̃, Dii á sɛ́ à á bↄ́ Egipiↄ tɛ́mↄaɛ́u, kɛ́ àↄ dɛ a kpaalɛ ũ, lá á dɛ tiaɛwa. 
\v 21 Dii á Lua pↄ pàmazi á yã́i, ↄ̃ à mɛ̀ má e bua Yuudɛ̃wa mà gɛ̃ bùsu maa pↄ́ álɛ kpáwá á pↄ́ ũ guuo.\f + \fr 4.21 \fr*\ft Nao 20.12\ft*\f* 
\v 22 Ma gbɛ̃́ bee má ga bùsuɛ beeuɛ, má e bua Yuudɛ̃wao. Á gbɛ̃́ beeↄ á buawà, í bùsu maapi sí. 
\v 23 À laaika! Ásu to Dii á Lua bàakuaánↄ yã́ↄ sã́águo. Ásu pↄe kɛ à mɛ aàpin weo. Asa Dii á Lua gìɛ́ yã́piziɛ. 
\v 24 Dii á Luaá tɛ́ pↄ́ ì kṹmáɛ,\f + \fr 4.24 \fr*\ft Ɛbɛ 12.29\ft*\f* ìli sí sàao.
\p
\v 25 Tó a nɛ́ↄ ì, a tↄũnaↄ bↄ̀ mɛ́ a zikũ̀ bùsupi guu, tó a pↄe kɛ̀ dii ũ a ázĩa ↄ̃̀ↄkpàò, mɛ́ a yã́ pↄ́ Dii á Lua yeio kɛ̀, a aà pↄ fɛ̀lɛɛ̀, 
\v 26 á midɛ bùsu pↄ́ álɛ bua Yuudɛ̃wa álɛ gɛ́ síipi guuɛ. Luabɛ ń tↄↄlɛo mɛ́ ma seeladeↄ ũ gbã. Á wɛ̃ni kɛ weo, wa á kaalɛɛ. 
\v 27 Dii a á yá, í fãaa ta buipãleↄ guuɛ. Á kↄ̃naↄ mɛ́ a gↄ̃ bùsu pↄ́ Dii a á yáupi guu. 
\v 28 Wekĩi á zↄble dii pↄ́ gbɛ̃nazĩna ã̀ ń lío ń gbɛoↄnɛ. Aali gu'eo, aali yãmao, aali pↄbleo, aali pↄ́ gĩmao. 
\v 29 Tó a Dii á Lua kĩ́i wɛ̀ɛlɛ, mɛ́ a aà aɛyà we ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai, á bↄwà. 
\v 30 Tó álɛ taasikɛ, mɛ́ yã́piↄ á lé píi, á ɛa zɛ ń Dii á Luao gↄↄgbɛzãzĩ, í aà yãma. 
\v 31 Asa Dii á Luaá Lua sósobideɛ, a pãkpaázio, a á kaalɛo. Aà bàa kua ń á deziↄ yã́ pↄ́ a ò ń lɛgbɛ̃ao a sãaàguo.
\s1 Dii yãzↄ̃ↄkɛa
\p
\v 32 À yã́ pↄ́ kɛ̀ zadↄ̃ wi á io, za gↄↄ pↄ́ Lua gbɛ̃nazĩna kɛ̀ tↄↄlɛ gbɛagbɛamá dṹnia gola síiↄ̃u píi, à ma tó wà yãkɛ̀ a zↄ̃ↄ kà yã́ɛ beewa. 
\v 33 Buie Lua lↄↄ mà tɛ́ guu lá á mà i gaowae? 
\v 34 Diie fↄ̃ yↄ̃̀ buie sia buiewa à gↄ̃ a pↄ́ ũ, lá Dii á Lua kɛ̀ɛ́ Egipi á wɛ́ èwae? Dii seelaↄ ń dabudabuↄ kɛ̀ à ń gbãa lɛgwàò. À zĩkà ń a gã̀sa gbãao, à a gã̀sĩ pòo à yãzↄ̃ↄ pↄ́ ì to vĩa ń kṹ kɛ̀. 
\v 35 Dii tò a yã́piↄ è, kɛ́ àↄ dↄ̃ ámɛ á Lua ũ, Lua plaade kuo, a bàasio.\f + \fr 4.35 \fr*\ft Maa 12.32\ft*\f* 
\v 36 A tò a a lↄↄ mà za musu á totoa yã́i. À a tɛ́ zↄ̃ↄ ↄ̀lↄɛ́ tↄↄlɛ, ↄ̃ a aà yã'o mà tɛ́piu. 
\v 37 Lá a ye á dezi káauↄzi à ń buiↄ sɛ̀, ↄ̃ à á bↄ́ Egipi ń a kuao ń a gbãa zↄ̃ↄo. 
\v 38 À bui pↄ́ an zↄ̃ↄ ń ń dasio dɛálaↄ yàɛ́, ↄ̃ à gɛ̃̀ánↄ ń bùsuu, à gↄ̃̀ á pↄ́ ũ lá a dɛ tiaɛwa. 
\v 39 Àↄ kũa á sↄ̃u gbã, íↄ dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ Lua ũ musu ń zĩ́lɛo, a pãlee kuo. 
\v 40 Àↄ aà ikoyãↄ ń aà yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, íↄ aafia ń á buiↄ, á buiↄ i wɛ̃ni kɛ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwáu gↄↄpii.
\s1 Misiwɛ̃lɛↄ
\p
\v 41 Ɔ̃ Mↄizi wɛ̃́lɛ mɛ̀n àaↄ̃ pↄ́ kú Yuudɛ̃ baa gukpɛ oiↄ dìlɛ, 
\v 42 kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kai mɛ́ mↄ̀ à a gbɛ̃́dee dɛ̀, i kɛ a ĩ́ikũaaànↄo, ade e bàalɛ ta we. 
\v 43 À Bɛzɛɛ pↄ́ kú gusalala wáiwaiu dìlɛ Lubɛni buiↄnɛ. Ɔ̃ à Lamↄtu pↄ́ kú Galada bùsuu dìlɛ Gada buiↄnɛ. Ɔ̃ à Golana pↄ́ kú Basana bùsuu dìlɛ Manase buiↄnɛ.
\p
\v 44 Ikoyã pↄ́ Mↄizi dà Isailiↄnɛn kɛ. 
\v 45 Ikoyãↄ ń yã́ pↄ́ Mↄizi dìlɛ Isailiↄnɛ an bↄa Egipi gbɛaↄn kɛ. 
\v 46 Aa ku guzulɛu Bɛpeoo saɛ Yuudɛ̃ baale Amↄleↄ kí Siↄ̃ pↄ́ kía blè Ɛsɛbↄ̃ bùsuu. Mↄizi ń Isailiↄ zĩblèwà an bↄa Egipi gbɛa. 
\v 47 Aa aà bùsu sì ń Basana kí Ogu bùsuo. Amↄleↄ kía gbɛ̃ↄn plapiↄ ku Yuudɛ̃ baa gukpɛ oi 
\v 48 sɛa za Aloee pↄ́ kú Aanↄ baa e Siliↄ̃ gbɛ pↄ́ wì mɛ lↄ Ɛɛmↄ 
\v 49 ń sɛ̃ pↄ́ kú Yuudɛ̃ gukpɛ baao e Ísida Wisidei, Pisiga gbɛpↄlɛu.
\c 5
\s1 Yãdilɛa mɛ̀n kwiↄ
\r (Bↄa 20.1-21)
\p
\v 1 Mↄizi Isailiↄ sìsi píi, ↄ̃ a ònɛ́: Isailiↄ, à laaidↄ Dii yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ↄwa ń ikoyã pↄ́ málɛ kã́ɛ́ á swã́wa gbãↄ. À yã́piↄ dada, íↄ kũa à zĩkɛwà. 
\v 2 Dii wá Lua a bàakuawanↄ yãdìlɛwɛ̃ɛ Olebu. 
\v 3 I kɛ wá dezi káauↄ ↄ̃ a dìlɛnɛ́o, wámɛ, wá gbɛ̃́ pↄ́ wá kú la gbãↄ píi. 
\v 4 Dii bↄ̀ mↄ̀wá, à yã'òɛ́ tɛ́ guu za gbɛ musu. 
\v 5 Zĩbeezĩ má kú kↄ́ↄ ũ Dii ń ápiↄ zãnguo, ma Dii yã'òɛ́, asa vĩa á kṹ tɛ́pi yã́iɛ, á fↄ̃ dɛdɛ gbɛpiwao. Dii mɛ̀:
\p
\v 6 Mámɛmaa Dii á Lua. Ma á bↄ́ zↄbleu Egipi. 
\v 7 Ásu àↄ diie vĩo, ma bàasio.
\p
\v 8-9 Ásuli pↄe taa kɛ à kúlɛ à zↄbleɛ̀o, pↄ́ pↄ́ kú musu ge tↄↄlɛ ge í guun nò, asa ma Dii á Lua, mili sí sàao. Mi mae pↄ́ yemazioↄ yãvãi wi an buiↄnɛ ń musu e à gɛ pɛ́ ń sĩ́wɛnaↄ ń ń sↄ̃kpaɛↄwa. 
\v 10 Gbɛ̃́ pↄ́ yemazi aa ma yãdilɛaↄ kũaↄ sↄ̃, miↄ gbɛ̃kɛ vĩńnↄɛ e ń bui lɛ́wa.\f + \fr 5.10 \fr*\ft Bↄa 34.6-7, Nao 14.18\ft*\f*
\p
\v 11 Ásuli ma Dii á Lua tↄ́ sí pão, asa gbɛ̃́ pↄ́ ma tↄ́ sì pã a bↄ pão.
\p
\v 12 Àli kã́mabogↄↄzĩ dↄ̃ ma pↄ́ ũ, lá ma Dii á Lua má dìlɛɛ́wa.\f + \fr 5.12 \fr*\ft Bↄa 16.23-30\ft*\f* 
\v 13 Àli á buazĩ ń á zĩ píio kɛ gↄↄ soolo, 
\v 14 a soplade iↄ dɛɛ́ kã́mabozĩ ũ, asa ma Dii á Lua ma pↄ́ɛ. Ásuli zĩe kɛ gↄↄpi zĩ́o, ápiↄ ge á nɛgↄ̃ɛ ge á nɛnↄɛ ge á zĩkɛna gↄ̃ɛ ge nↄɛ, ge á zu ge á zàa'ĩna ge á pↄtuo pãle, ge nibↄ pↄ́ kú á bɛ, kɛ́ á zĩkɛna gↄ̃ɛ ge nↄɛ lí kã́mabo lááwa.\f + \fr 5.14 \fr*\ft Bↄa 23.12, 34.21\ft*\f* 
\v 15 Àↄ dↄ̃ kɛ́ zↄↄn á ũ Egipi yãa, ↄ̃ ma Dii á Lua ma a gã̀sĩ pòo, ma á bↄ́ ń ma gã̀sa gbãao. A yã́i tò ma Dii á Lua ma mɛ̀, à kã́mabogↄↄzĩ dilɛ.
\p
\v 16 Àli á de ń á dao kpɛla,\f + \fr 5.16 \fr*\ft Mat 15.4, Ɛfɛ 6.2-3\ft*\f* lá ma Dii á Lua má dìlɛɛ́wa, kɛ́ à e wɛ̃ni kɛ bùsu pↄ́ málɛ kpáwáu, íↄ aafia.
\p
\v 17 Ásuli gbɛ̃dɛo.\f + \fr 5.17 \fr*\ft Daa 9.6, Mat 5.21\ft*\f*
\p
\v 18 Ásuli wúlɛ ń gbɛ̃pãle nↄoo.\f + \fr 5.18 \fr*\ft Mat 5.27, Zaa 2.11\ft*\f*
\p
\v 19 Ásuli kpã́i'oo.\f + \fr 5.19 \fr*\ft Maa 10.19, Luk 18.20\ft*\f*
\p
\v 20 Ásuli yãdↄ á gbɛ̃́deewao.\f + \fr 5.20 \fr*\ft Bↄa 23.1, Mat 19.18-19\ft*\f*
\p
\v 21 Ásuli lua á gbɛ̃́dee nↄzio. Ásu à aà ua bĩikɛo\f + \fr 5.21 \fr*\ft Lom 7.7, 13.9\ft*\f* ge aà bua ge aà zĩkɛna gↄ̃ɛ ge nↄɛ ge pↄ́ pↄ́ a vĩↄ píi.
\p
\v 22 Yã́ pↄ́ Dii ò bílaɛ ń lↄↄ gbãao tɛ́ ń luabɛsianao ń guduuduuo guu za gbɛ musun we. I yãe kã́fĩ a guuo. A kɛ̃̀ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄwa mɛ̀n pla, ↄ̃ a kpàa. 
\v 23 Kɛ́ a lↄↄpi mà dↄ gusiau gↄↄ pↄ́ tɛ́ kulu kù gbɛpi musu, á bui dↄaanaↄ ń á gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mↄ̀ ma kĩ́i 
\v 24 aa mɛ̀: Dii wá Lua a gawi ń a zↄ̃ↄkɛo ↄ̀lↄwɛ̃ɛ, wa aà lↄↄ mà dↄ tɛ́u. Wá mà Lua yã'ò ń wá gbɛ̃nazĩnaↄ gbã, ↄ̃ wi gao. 
\v 25 Ń beeo wá kú ga lɛ́zĩɛ, asa tó wa ɛa Dii wá Lua lↄↄ mà, tɛ́ zↄ̃ↄpi a kṹwáɛ, wí gaga. 
\v 26 Démɛ Lua bɛ̃́ɛ yã'o mà, aà lↄↄ dↄ tɛ́u, mɛ́ i gao láwáwai? 
\v 27 Gɛ ǹ yã́ pↄ́ Dii wá Lua lɛ́ o ma ndo, ní mↄ yã́ pↄ́ a ònɛ owɛ̃ɛ, wí ma wà zĩkɛwà.\f + \fr 5.27 \fr*\ft Ɛbɛ 12.18-19\ft*\f*
\p
\v 28 Dii yã́ pↄ́ á òmɛɛ mà, ↄ̃ a òmɛɛ a yã́ pↄ́ á òmɛɛpi mà, a maa. 
\v 29 Tó á dìlɛ á sↄ̃u màa mɛ́ á aà vĩa vĩ, á aà yãdilɛaↄ kũa gↄↄpii lé, áↄ ku aafiaɛ gↄↄpii ń á buiↄ. 
\v 30 A òmɛɛ mà gɛ oɛ́ à ɛa ta á zwã̀akpɛↄ guu, 
\v 31 mí ɛa mↄ màↄ kuanↄ we, i a yãdilɛaↄ ń a ikoyãↄ omɛɛ, mí daɛ́, íↄ zĩkɛwà bùsu pↄ́ álɛ kpáwá à gↄ̃ vĩ guu.
\p
\v 32 Tↄ̀ↄ, àↄ yã́ pↄ́ Dii á Lua dìlɛɛ́ↄ kũa, íↄ zĩkɛwà. Ásu pãalɛ ↄplaai ge zɛɛio. 
\v 33 À zɛ́ pↄ́ Dii á Lua dàɛ́ sɛ́, íↄ ku aafia, í gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi guu.
\c 6
\s1 Yea Dii á Luazi
\p
\v 1 Yã́ pↄ́ Dii á Lua dìlɛↄ ń aà ikoyã pↄ́ a òmɛɛ mà daɛ́ àↄ kũa bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi guuↄn kɛ. 
\v 2 Ápiↄ ń á nɛ́ↄ ń á tↄũnaↄ àↄ Dii á Lua vĩa vĩ, íↄ aà yãdilɛaↄ ń aà ikoyã pↄ́ málɛ daɛ́ↄ kũa gↄↄpii, kɛ́ à e gɛ̃gɛ̃ yã́i. 
\v 3 Isailiↄ, à yã́pi ma, íↄ zĩkɛwà, kɛ́ à e àↄ ku aafia, í dasikũ maamaa\f + \fr 6.3 \fr*\ft Daa 12.1\ft*\f* bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi guu, lá Dii á dezi káauↄ Lua a lɛgbɛ̃̀wa. 
\v 4 À ma Isailiↄ! Dii wá Lua mɛ́ Dii mɛ̀ndona ũ.\f + \fr 6.4 \fr*\ft Maa 12.29\ft*\f* 
\v 5 Àↄ ye Dii á Luazi ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai á gbãa pua lɛ́u.\f + \fr 6.5 \fr*\ft Mat 22.37\ft*\f* 
\v 6 Sema àↄ yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa á nↄ̀sɛu. 
\v 7 À gãnaò á nɛ́ↄwa, í onɛ́ gↄↄ pↄ́ á zↄ̃lɛa bɛ ge á bɛ zɛ́un nò, ge gↄↄ pↄ́ álɛ wúlɛ ge álɛ fɛlɛn nò. 
\v 8 À da á ↄwa seela ũ, í ye á mi'aɛwa a dↄaágu yã́i. 
\v 9 Í kɛ̃́ á kpɛ́ kpɛɛlɛ gĩↄwa ń á bↄlɛↄ.
\p
\v 10 Dii á Lua lɛ́ gɛ̃ánↄ bùsu pↄ́ á ò á dezi káauↄnɛ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo, à mɛ̀ á kpáwá guu.\f + \fr 6.10 \fr*\ft Daa 12.7, 26.3, 28.13\ft*\f* Wɛ̃́lɛ zↄ̃ↄ maaↄ ku we, i kɛ ámɛ á kàlɛo. 
\v 11 Kpɛ́ pↄ́ pↄmaaↄ ká ń paiↄ ku we, i kɛ ámɛ á kàuo. Lↄ̀ↄↄ ku we, i kɛ ámɛ á yↄ̃̀o. Vɛ̃ɛbuↄ ń kù kpɛ́ↄ ku we, i kɛ ámɛ á bào. Tó a pↄblè a kã, 
\v 12 à laaika Dii yã́ sãaágui. Ɔ̃mɛ á bↄ́ zↄbleu Egipi. 
\v 13 Àliↄ Dii á Lua vĩa vĩ, íli zↄbleɛ̀ ado,\f + \fr 6.13 \fr*\ft Mat 4.10\ft*\f* íli lɛgbɛ̃ ń aà tↄ́o. 
\v 14 Ásu tɛ dii pãleↄzio, bui pↄ́ liaaázipiↄ diiↄ, 
\v 15 asa Dii á Lua pↄ́ kú á guu lí sí sàao. Tó á tɛ́ńzi, Dii á Lua pↄ a paáziɛ, i á midɛ bùsupiu. 
\v 16 Ásuli Dii á Lua lɛ à gwa,\f + \fr 6.16 \fr*\ft Bↄa 17.1-7, Mat 4.7\ft*\f* lá á kɛ̀ Masawao. 
\v 17 Àliↄ Dii á Lua yãdilɛaↄ kũa ń aà ikoyã pↄ́ a dàɛ́ↄ, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa. 
\v 18 Àliↄ yã́zɛde pↄ́ Dii yei kɛ, í e àↄ aafia, í gɛ́ bùsu maa pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛpi síi, 
\v 19 í á wɛ̀lɛↄ ya à ń bↄlɛ bùsupiu, lá Dii òwa.
\p
\v 20 Tó á nɛ́ↄ á lá zia, bↄ́mɛ ikoyãↄ ń yãdilɛaↄ ń ↄtondↄkĩi pↄ́ Dii wá Lua dàwɛ̃ɛo ũi, 
\v 21 à onɛ́ Falaↄ̃ↄ zↄↄn á ũ Egipi yãa, ↄ̃ Dii á bↄ́ ń a gbãa zↄ̃ↄo. 
\v 22 À seela zↄ̃ↄↄ ń dabudabu pãsĩↄ kɛ̀ á wɛ́ è, a kpà Falaↄ̃ↄzi ń a bɛdeↄ ń Egipiↄ píi. 
\v 23 À wá bↄ́lɛ we, kɛ́ à e gɛ̃wanↄ bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ wá dezi káauↄnɛ guu, i kpáwá. 
\v 24 Ɔ̃ a òwɛ̃ɛ wàↄ ikoyãpiↄ kũa, wíↄ a vĩa vĩ, wí e wàↄ aafia lá wá kú tiaɛwa. 
\v 25 Wáↄ maa Dii wá Luaɛ, tó wá ikoyãpi kũa, mɛ́ wálɛ zĩkɛwà lá a òwɛ̃ɛwa.
\c 7
\s1 Dii gbɛ̃́ↄ
\r (Bↄa 34.11-16)
\p
\v 1 Tó Dii á Lua gɛ̃̀ánↄ bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi guu, a buiↄ yáɛ́ dasi, Itiↄ ń Giigasiↄ ń Amↄleↄ ń Kanaaↄ ń Pɛlɛziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ, baa kɛ́ bui mɛ̀n soplapiↄ\f + \fr 7.1 \fr*\ft Zĩn 13.19\ft*\f* dasi ń ń gbãao dɛála. 
\v 2 Tó Dii á Lua ń náɛ́ á ↄzĩ mɛ́ a zĩblèmá, à ń kaalɛ míↄmiↄ. Ásu lɛdoũkɛńnↄo, ásu ń wɛ̃nagwao. 
\v 3 Ásu ń nɛnↄɛↄ sɛ nↄ ũo. Ásu á nɛnↄɛ kpã́sã ń nɛgↄ̃ɛↄwao, mɛ́ ásu ń nɛnↄɛↄ sɛ́ á nɛgↄ̃ɛↄnɛo, 
\v 4 asa aa tó á nɛgↄ̃ɛↄ bↄ Dii kpɛ, aai zↄble dii pãleↄnɛ, Dii pↄ i paázi à á kaalɛ gↄ̃̀ↄɛ. 
\v 5 Yã́ pↄ́ á kɛnɛ́n kɛ: À ń sa'okĩiↄ gboo, à ń gbɛ̀pɛlɛↄ wíwi, à ń Asetaati lipɛlɛↄ zↄ̃zↄ̃, í ń tã́aↄ kátɛu aa tɛ́kũ. 
\v 6 Asa Dii á Lua gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoaↄn á ũ. Ámɛ à á sɛ́ dṹnia buiↄ guu a gbɛ̃́ yenzideↄ ũ.\f + \fr 7.6 \fr*\ft Bↄa 19.5, Tit 2.14, 1Piɛ 2.9\ft*\f* 
\v 7 Dii pↄ dↄwá à á sɛ́, i kɛ á dasi mɛ́ dɛ buipãleↄlao, asa yãa ámɛ á kɛ̃́sãańzi píi. 
\v 8 Ɔ̃ à á bↄ́ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ ↄzĩ, à á bↄ́ zↄbleu, kɛ́ a yeázi yã́iɛ, ń lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ yã́io. 
\v 9 Àↄ dↄ̃ kɛ́ Dii á Lua mɛ́ Lua ũ. Ɔ̃mɛ Lua náaide pↄ́ ìↄ zɛa ń a bàakuaánↄo ũ. Ìↄ gbɛ̃kɛ vĩ ń gbɛ̃́ pↄ́ yeazi aa a yãdilɛaↄ kũaↄ e ń buiwaɛ. 
\v 10 Ì fĩabo a zangudeↄnɛ ńzĩapiwa, ì ń kaalɛ. Aↄ kↄↄũ ń fĩaboanɛoo. 
\v 11 A yã́i tò àↄ aà yãdilɛaↄ ń aà ikoyã pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa.
\s1 Ɛ̀fãai yã́ↄ
\r (Iko 28.1-14)
\p
\v 12 Tó álɛ laaidↄ ikoyãpiↄwa, tó á kũa álɛ zĩkɛ̀wà, Dii á Lua bàa aↄ kúánↄ aà gbɛ̃kɛ guu, lá à a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛwaɛ. 
\v 13 Aↄ yeázi, i báaadaágu. A ɛ̀fãaikɛɛ́, i báaada á nɛ́ↄgu ń á buapↄ́ↄ: Pↄ́wɛna, vɛ̃ɛ, nísi, á zuↄ ń á pↄtuoↄ píi bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpáwáu. 
\v 14 Áↄ dɛ ɛ̀fãaideↄ ũ dɛ bui píia. Fĩiↄ kú á guuo, gↄ̃ɛ ge nↄɛ ge pↄtuon nò. 
\v 15 Dii a gyã píi kɛ̃́wáɛ. A gyãvãi pↄ́ á dↄ̃ Egipi kááguo, sema á zangudeↄ. 
\v 16 À bui pↄ́ Dii lɛ́ naɛ́ á ↄzĩↄ kaalɛ píi. Ásu ń wɛ̃nagwao. Ásu zↄble ń diiↄnɛo, asa bee aↄ dɛɛ́ bai ũɛ.
\p
\v 17 Á gí làasookɛi à mɛ, buipiↄ zↄ̃ↄ dɛála, kpelewa á fↄ̃ à ń yái, 
\v 18 kási ásu vĩakɛnɛ́o. À to yã́ pↄ́ Dii á Lua kɛ̀ Falaↄ̃ↄɛ ń Egipiↄ píi dↄágu. 
\v 19 Á wɛ́ è lá Dii á Lua a gã̀sĩ pòo à á bↄ́ bùsupiu ń a gbãa zↄ̃ↄo. À seelaↄ ń dabudabuↄ kɛ̀ à ń gbãa lɛgwàò. Dii á Lua a kɛ gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ vĩakɛnɛ́ↄnɛ màa sↄ̃. 
\v 20 A bɛↄↄ káńgu e an kↄ̃na pↄ́ aa ulɛɛ́ↄ gɛ midɛò. 
\v 21 Ásu to sↄ̃ kɛ̃́águ an yã́io, asa Dii á Lua kú á guu. A zↄ̃ↄ mɛ́ ì tó ń mɛ séenata. 
\v 22 Dii á Lua aↄ buipiↄ yáɛ́ busɛbusɛɛ. Á e ń midɛ gↄ̃̀ↄgↄ̃ↄo, kɛ́ wàiↄ su dasikũ aa liálao yã́i. 
\v 23 Dii á Lua a buipiↄ naɛ́ á ↄzĩɛ, i to gili gɛ̃ńgu e aa gɛ kaalɛò. 
\v 24 A ń kíaↄ naɛ́ á ↄzĩ lↄɛ, í ń tↄ́ dɛ dṹniau. Gbɛ̃e a fↄ̃ gíɛ́o e à gɛ ń kaalɛò. 
\v 25 À ń tã́aↄ kátɛu aa tɛ́kũ. Ásu ã́nusu ń vua pↄ́ wa kùlɛmáↄ nidɛ à sɛo, kɛ́ mↄpi su á kṹ lán baiwao yã́i, asa Dii á Lua ye a gĩyãio. 
\v 26 Ásu pↄ́ pↄ́ Dii ye a gĩyãio sɛ gɛ̃ò á uao, kɛ́ ásu gↄ̃ pↄ́ kaalɛaↄ ũ láńwao yã́i. Àↄ zau, ásu àↄ ye a gĩyãio, asa pↄ kaalɛaɛ.
\c 8
\s1 Ásu to Dii yã́ sã́águo
\p
\v 1 Àↄ yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbãↄ kũa píi, í zĩkɛwà kɛ́ àↄ ku, í dasikũ, í gɛ́ bùsu pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ síi. 
\v 2 Lá Dii á Lua dↄ̀aaɛ́ guwaiwaiu, à to a yã́ dↄágu. À zɛmikũ̀ɛ́ e wɛ̃̀ bla, kɛ́ à á wɛtã̀. À á yↄ̃́ à e yã́ pↄ́ kú á sↄ̃u dↄ̃, tó áↄ a yãdilɛaↄ kũa ge áↄ kũao. 
\v 3 À á wɛtã̀, a tò nↄana á dɛ́, ↄ̃ à mana pↄ́ ápiↄ ń á deziↄ dↄ̃ yãao kpàwá á blè, kɛ́ àↄ dↄ̃ pↄblea ↄ̃ gbɛ̃nazĩna kuò adoo, sema yã́ pↄ́ Dii lɛ́ o píi.\f + \fr 8.3 \fr*\ft Mat 4.4, Luk 4.4\ft*\f* 
\v 4 Wɛ̃̀ blapi guu á zwãaↄ i yaao, á gbá i sɛ́sɛo. 
\v 5 Àↄ dↄ̃ á sↄ̃u, kɛ́ Dii á Lua ì á toto, lá mae ì a nɛ́ totowaɛ. 
\v 6 Àↄ Dii á Lua yãdilɛaↄ kũa, àↄ tɛ aà yã́i, íↄ aà vĩa vĩ, 
\v 7 asa Dii á Lua lɛ́ gɛ́ánↄ bùsu maauɛ, bùsu pↄ́ swaↄ ń nibↄnaↄ diu, aaì bↄ tↄↄlɛ nↄnau guzulɛↄ ń sĩ̀sĩↄ guu. 
\v 8 Mase ń éseo ń vɛ̃ɛo ń kaadↄɛnao ń gbɛafuo ń kuo ń zↄ́'io di bùsupiuɛ. 
\v 9 Á pↄble ń taasio weo, pↄe a kɛ̃́sãwáo. Mↄ̀si ku bùsupi gbɛↄ guu, íↄ mↄgotɛ̃ yↄ̃́ a gusĩsĩdeu.
\p
\v 10 Tó a pↄblè a kã, à Dii á Lua sáaukpa bùsu maa pↄ́ a kpàwápi yã́ musu. 
\v 11 À laaika! Ásu to Dii á Lua yã́ sã́águo. Àↄ aà yãdilɛaↄ ń aà ikoyã pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, í aà ↄtondↄkĩi gwa. 
\v 12 Tó a kpɛ́ maa dↄ̀dↄ a zↄ̃lɛu, mɛ́ a pↄblè a kã, 
\v 13 tó á zuↄ ń á pↄtuo kĩniↄ dasikũ̀, mɛ́ á ã́nusu ń á vuao kↄ̃̀ ń á àizɛɛↄ píi, 
\v 14 ásu ázĩa sɛ lɛsĩo. Dii á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ zↄbleu Egipi yã́ su sã́águo.\f + \fr 8.14 \fr*\ft Ozee 13.5-6\ft*\f* 
\v 15 À dↄ̀aaɛ́ guwaiwai zↄ̃ↄ pãsĩ guu, gugii pↄ́ mlɛ̃̀ sɛwɛdeↄ ń sóiↄ kuu. Í kú weo, ↄ̃ à ibↄ̀ɛ́ gbɛ̀ gbãau. 
\v 16 À mana pↄ́ á deziↄ dↄ̃o kpàwá guwaiwaiu we á blè. À á wɛtã̀ò, à á yↄ̃ò, kɛ́ à e bↄ maa gbɛzã yã́i. 
\v 17 Ásu o á sↄ̃ guu à mɛ ázĩa gbãa ń zĩ pↄ́ á kɛ̀o mɛ́ tò a àizɛɛpi èo. 
\v 18 À to Dii á Lua yã́ dↄágu, asa ↄ̃mɛ ì á gba zɛ́ à àizɛɛ e, kɛ́ aà bàa gi kú ń á dezi káauↄ e tia yã́i. 
\v 19 Tó Dii á Lua yã́ sã̀águ, mɛ́ á tɛ́ dii pãleↄzi, a kulɛ a zↄblènɛ́, málɛ oɛ́ gbã, a kaalɛɛ. 
\v 20 Lá Dii lɛ́ buipãleↄ kaalɛɛ́, tó i Dii á Luapi yãmao, a á kaalɛ màa sↄ̃ɛ.
\c 9
\s1 Isailiↄ Dii yãmasai
\p
\v 1 Isailiↄ, à ma! Á bua Yuudɛ̃wa tia, í gɛ bui pↄ́ an zↄ̃ↄ ń ń gbãao dɛálaↄ bùsu símá. An wɛ̃́lɛↄ zↄ̃ↄ, a bĩ́iↄ zↄ̃̀ Luawa. 
\v 2 Gbɛ̃́piↄ gbãa mɛ́ aa gbã̀a. Anaki buiↄnɛ! Á ń dↄ̃, á mà wì mɛ, démɛ a fↄ̃ kpa Anaki buiↄnɛi? 
\v 3 Àↄ dↄ̃ gbã kɛ́ Dii á Lua mɛ́ dↄaaaɛ́ lán tɛ́ pↄ́ ì kṹmáwa. Ɔ̃mɛ a gbãamↄnɛ́, i ń dɛdɛ, í ń midɛ, í ń bùsu símá gↄ̃̀ↄ, lá a òɛ́wa. 
\v 4 Tó Dii á Lua ń yáɛ́, ásu làasookɛ à mɛ á maa yã́i Dii mↄ̀iánↄ a bùsupi sìo. Buipiↄ vãi yã́i ↄ̃ Dii lɛ́ ń yáiɛ́. 
\v 5 I kɛ á nↄ̀sɛmaa ge á maakɛa mɛ́ tò álɛ gɛ́ ń bùsupi síimáo. Buipiↄ vãi yã́i ↄ̃ Dii á Lua lɛ́ ń yáiɛ́ ń lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀ á dezi káau Ablahaũɛ ń Izaakio ń Yakↄbuo yã́io. 
\v 6 Àↄ dↄ̃ kɛ́ Dii á Lua lɛ́ bùsu maapi kpáwá à gↄ̃ vĩ á maa yã́i no, asa swã́gbãadeↄn á ũ.
\p
\v 7 Lá a Dii á Lua pↄ fɛ̀lɛɛ̀ guwaiwaiu, à to a yã́ dↄágu. Ásu to à sã́águo. Za gↄↄ pↄ́ a bↄ Egipi e a gɛ ka guɛ beeu, iↄ bↄ Dii yã́ kpɛɛ. 
\v 8 A Dii pↄ fɛ̀lɛɛ̀ Olebu, ↄ̃ à fɛ̃̀ánↄ, a ye á kaalɛ. 
\v 9 Kɛ́ ma dɛdɛ gbɛwa, ma gɛ Dii bàakuaánↄ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛↄ síi, má kú gbɛpi musu we gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao pↄblesai imisai.\f + \fr 9.9 \fr*\ft Bↄa 24.18\ft*\f* 
\v 10 Dii gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n pla pↄ́ à yãkɛ̃̀wà ń ↄtonaoↄ kpàa. Yã́ pↄ́ Dii òɛ́ tɛ́ guu za gbɛ musu gↄↄ pↄ́ a kãaaↄ ku gbɛ̀ pɛ̀pɛɛpiↄwa píi. 
\v 11 Gↄↄ blapi gbɛa Dii bàakuaánↄ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plapiↄ kpàa. 
\v 12 A òmɛɛ mà fɛlɛ pila gↄ̃̀ↄ, asa ma gbɛ̃́ pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipiↄ ↄ̃̀ↄkpàɛ, aa kɛ̃̀ zɛ́ pↄ́ á dànɛ́wa kↄ̀, aa tã́a pì ń dii ũ. 
\v 13 Ɔ̃ Dii òmɛɛ a gbɛ̃́piↄ è, swã́gbãadeↄnɛ fá! 
\v 14 À mɛ̀ mà to à gɛ gbɛ̃́piↄ kaalɛ, an tↄ́ i midɛ dṹniau, i ma buiↄ kɛ bui pↄ́ an gbãa ń ń dasioↄ dɛńla ũ.
\p
\v 15 Ɔ̃ ma ɛa pila gbɛ pↄ́ tɛ́ kuwàpiwa, má Dii bàakuaánↄ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plapiↄ kũa. 
\v 16 Má è a duunakɛ̀ Dii á Luaɛ, a kɛ̃ zɛ́ pↄ́ a dàɛ́wa gↄ̃̀ↄ, a mↄkàsa zugaae ũ. 
\v 17 Ɔ̃ ma gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n pla pↄ́ má kũapiↄ pã̀lɛ, má wìwi á wáa. 
\v 18 Ɔ̃ ma ɛa gɛ wulɛ Dii aɛ gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao lán káauwa.\f + \fr 9.18 \fr*\ft Bↄa 34.28\ft*\f* Mi pↄbleo, mi imio duuna pↄ́ á kɛ̀ yã́i. A yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, a aà pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 19 Má Dii pↄkũma ń aà zafɛ̃ao vĩa vĩ,\f + \fr 9.19 \fr*\ft Ɛbɛ 12.21\ft*\f* asa aà pↄ pàázi maamaaɛ, a ye á kaalɛɛ. Ɔ̃ Dii ɛ̀a ma yãmà gↄↄ bee lↄ. 
\v 20 Dii pↄ pà Aalonazi maamaa, a ye aà dɛ, ↄ̃ ma awakpàɛ́ Diiɛ gↄↄbeezĩ lↄ. 
\v 21 Ma zugaae pↄ́ á pì duunkɛbↄ ũpi sɛ̀, má kpàsa à tɛkũ̀, ↄ̃ má gbɛ̃̀gbɛ̃ kɛ́lɛkɛlɛ e a tí bↄ̀, ↄ̃ ma a típi zù í pↄ́ lɛ́ bàalɛ gbɛpi pↄlɛua.
\p
\v 22 A Dii pↄ fɛ̀lɛɛ̀ Tabela\f + \fr 9.22 \fr*\ft Nao 11.3\ft*\f* ń Masao\f + \fr 9.22 \fr*\ft Bↄa 17.7\ft*\f* ń Lɛ́'udeↄ Miao.\f + \fr 9.22 \fr*\ft Nao 11.34\ft*\f* 
\v 23 Kɛ́ Dii á gbáɛ Kadɛsi Baanɛa, a òɛ́ à gɛ́ bùsu pↄ́ á kpàwá síi, ↄ̃ a bↄ Dii á Luapi yã́ kpɛ, i aà náaikɛo, i aà yãmao.\f + \fr 9.23 \fr*\ft Nao 13.31-14.9\ft*\f* 
\v 24 Iↄ bↄ Dii yã́ kpɛɛ sɛa za gↄↄ pↄ́ má á dↄ̃ e gbã. 
\v 25 Ma wulɛ Dii aɛ gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao, kɛ́ Dii òmɛɛ á á kaalɛ yã́i. 
\v 26 Ma wabikɛ̀ Diiwa ma mɛ̀: Dii Lua, ńsu ǹ ń gbɛ̃́ↄ midɛo, n gbɛ̃́ pↄ́ n ń bó ń n iko zↄ̃ↄo, n ń bↄ́lɛ Egipi ń n gã̀sa gbãaopiↄ. 
\v 27 To n zↄ̀blenaↄ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuo yã́ dↄngu. Ńsu gbɛ̃́piↄ swã́gbãa ń ń vãikɛo ń ń duunao yãdao. 
\v 28 Tó ni kɛ màao, bùsu pↄ́ n ń bↄu gbɛ̃́ↄ mɛ n fua gɛ́ińnↄ bùsu pↄ́ ń a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guuɛ. Aa mɛ lↄ n gɛńnↄ guwaiwaiu, kɛ́ n zańgu yã́iɛ. 
\v 29 Kási n gbɛ̃́ↄnɛ sↄ̃, ḿmɛ ń ń vĩ. N n gã̀sĩ pòo, n ń bↄ́lɛ ń n iko zↄ̃ↄo.
\c 10
\s1 Gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ dafuↄ
\r (Bↄa 34.1-9)
\p
\v 1 Zĩbeezĩ Dii òmɛɛ mà gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n plaↄ ã́ lá a káauↄwa, mí dɛdɛ gbɛwa mà mↄò a kĩ́i. À mɛ̀ lↄ mà kpagolo kɛ ń lío. 
\v 2 À mɛ̀ á ɛa yã́ pↄ́ á kɛ̃̀ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ káau pↄ́ má wìwiↄwa kɛ̃ a dafupiↄwa lↄɛ, mí gɛ ka kpagolopi guu. 
\v 3 Ma kpagolopi kɛ̀ ń lɛpusialio, ↄ̃ ma gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ ã̀ mɛ̀n pla lá a káauↄwa. Ma dɛdɛ gbɛpiwa, má gbɛ̀ pɛ̀pɛɛpiↄ kũa, 
\v 4 ↄ̃ à yãdilɛa mɛ̀n kwi pↄ́ a òɛ́ tɛ́ guu za gbɛ musu gↄↄ pↄ́ a kãaa weↄ kɛ̃̀wà lↄ, a kpàa. 
\v 5 Ɔ̃ ma ɛa ma pila gbɛpiwa, ma gbɛ̀ pɛ̀pɛɛpiↄ kà kpagolo pↄ́ má kɛ̀pi guu lá Dii òmɛɛwa. Aa ku we e ń a gbão. 
\v 6 A bↄ Yaakãↄ lↄ̀ↄ'ɛa, a táa'ò gɛ̀ Mↄsela, we ↄ̃ Aalona gàu. Wà aà vĩ̀, ↄ̃ aà nɛ́ Ɛleazaa gↄ̃̀ sa'onkia ũ aà gbɛu.\f + \fr 10.6 \fr*\ft Nao 20.28\ft*\f* 
\v 7 Bↄa we a gɛ Gudegoda, ↄ̃ a gɛ Yↄbata bùsu swadeu. 
\v 8 Gↄↄ bee Dii Levii buiↄ dìlɛ aaↄ a bàakuaánↄ kpagolo sɛa, aaliↄ a gbagba, aaliↄ samaa'o gbɛ̃́ↄnɛ ń a tↄ́o lá aalɛ kɛ e gbãwa. 
\v 9 A yã́i tò Levii buiↄ bùsu kpaalɛsɛ ń ń gbɛ̃́ↄo, asa Dii mɛ́ ń baa ũ, lá Dii á Lua ònɛ́wa.
\p
\v 10 Má kú gbɛ musu gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao lán káauwa.\f + \fr 10.10 \fr*\ft Bↄa 34.28\ft*\f* Dii ma yãmà gↄↄ bee lↄ, ↄ̃ i á kaalɛ lↄo. 
\v 11 Dii òmɛɛ mà pila mà gɛ dↄaa gbɛ̃́ↄnɛ, kɛ́ aa e gɛ bùsu pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀ ń dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpámápi sí.
\s1 Àↄ Dii vĩa vĩ
\p
\v 12 Isailiↄ, yã́ kpele Dii á Lua lɛ́ gbɛawá sai? Sema àↄ Dii á Luapi vĩa vĩ, íↄ tɛ aà iai, íↄ yeaàzi, íↄ zↄbleɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai, 
\v 13 íↄ aà yãdilɛaↄ kũa ń aà ikoyã pↄ́ málɛ daɛ́ gbã á aafia yã́iↄ. 
\v 14 Luabɛá Dii á Lua pↄ́ɛ e musumusu. Dṹniaá aà pↄ́ɛ lↄ ń pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ píi. 
\v 15 Ń beeo Dii pↄ dↄ á dezi káauↄwa, a yeńzi, ↄ̃ à á sɛ́, á gbɛ̃́ pↄ́ á dɛ ń bui ũↄ, lá á dɛ gbãwa. 
\v 16 Ayãmɛto à á sↄ̃̀ gbãsĩ wolo, á kua su àↄ gbãa lↄo. 
\v 17 Asa Dii á Lua mɛ́ luaↄ Lua ũ. Ɔ̃mɛ diiↄ Dii ũ. Lua zↄ̃ↄ gbãapiide pↄ́ ì tó ń mɛ séenatan aà ũ. Ìli gbɛ̃́ zãboo,\f + \fr 10.17 \fr*\ft Zĩn 10.34, Lom 2.11\ft*\f* ìli gbagusaɛsio. 
\v 18 Ì yãnakpa tonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń gyaa gbɛ̃andoↄwaɛ. A ye bↄ̀mↄↄzi, ì pↄblea ń zwãao kpámá. 
\v 19 Ápiↄ sↄ̃ àↄ ye bↄ̀mↄↄzi, asa bↄ̀mↄↄn á ũ Egipi yãa sↄ̃. 
\v 20 Àliↄ Dii á Lua vĩa vĩ, íli zↄbleɛ̀. Àli naaàzi, íli lɛgbɛ̃ ń aà tↄ́o, 
\v 21 íliↄ aà táasilɛ. Ɔ̃mɛ á Lua ũ, à yãzↄ̃ↄ pↄ́ ì to vĩa ń kṹↄ kɛ̀ɛ́, a wɛsìɛ. 
\v 22 Á dezi pↄ́ tà Egipiↄ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiɛ,\f + \fr 10.22 \fr*\ft Daa 46.27\ft*\f* ↄ̃ Dii á Lua tò aa dasikũ̀ lán saanaↄwa.\f + \fr 10.22 \fr*\ft Daa 15.5, 22.17\ft*\f*
\c 11
\s1 Yea Diizi ń misiilɛaɛ̀o
\p
\v 1 Àↄ ye Dii á Luazi, íↄ aà yãdilɛnɛ kũa gↄↄpii ń aà ikoyãↄ ń aà yãdilɛaↄ, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa. 
\v 2 Àↄ dↄ̃ gbã, i kɛ á nɛ́ↄ ↄ̃ Dii á Lua ń wɛtã̀o, aamɛ aa wɛsìaàlɛo, ámɛ. A wɛsì aà zↄ̃ↄkɛlɛ ń aà gã̀sa gbãao ń aà gã̀sĩ pↄ́ a pòoo 
\v 3 ń seela pↄ́ a kɛ̀ↄ ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ ń a bùsuoɛ píi 
\v 4 ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ Egipi zĩgↄ̃ↄnɛ ń ń sↄ̃́ↄ ń ń sↄ̃́goↄ. À Ísia Tɛ̃a kũ̀aamá gↄↄ pↄ́ aalɛ pɛ́lɛázi, à ń mìdɛ míↄ.\f + \fr 11.4 \fr*\ft Bↄa 14.28\ft*\f* 
\v 5 Á yã́ pↄ́ a kɛ̀ɛ́ guwaiwaiu e a gɛ kaò guɛ beeu dↄ̃ 
\v 6 ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ Lubɛni bui Ɛliabu nɛ́ↄ Datani ń Abilaũoↄnɛ. Tↄↄlɛ wɛ̃̀aa á guu à ń mↄmↄ ń ń bɛdeↄ ń ń zwã̀akpɛↄ ń ń gbɛ̃́ↄ píi.\f + \fr 11.6 \fr*\ft Nao 16.31-32\ft*\f* 
\v 7 A wɛsì yãzↄ̃ↄ pↄ́ Dii kɛ̀piↄlɛ píi.
\p
\v 8 Àↄ yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, kɛ́ àↄ gbãa, í bua Yuudɛ̃wa à gɛ́ bùsu pↄ́ álɛ gɛ́upi síi, 
\v 9 í wɛ̃ni kɛ bùsu pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpámá ń ń buiↄpi guu, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi. 
\v 10 Bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi dɛ lán Egipi bùsu pↄ́ a bↄuwao. Egipipi a pↄtↄ̃̀, a itↄ̀ á kàwà lán kaa pↄ́waɛ. 
\v 11 Bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi sĩ̀sĩ vĩ ń guzulɛoɛ, lou mɛ́ ì ma we. 
\v 12 Dii á Lua mɛ́ ìↄ ↄlia bùsupizi gↄↄpii. Ìↄ wɛ́tɛi za wɛ̃̀ daalɛawa e a midɛawa. 
\v 13 Tó a yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ mà, tó á nisĩna ye Dii á Luazi mɛ́ álɛ zↄbleɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo, 
\v 14 a to lou ma á bùsuu a gↄↄwa. A daalɛ káabuana, i bↄlɛi, á pↄ́wɛna ń á vɛ̃ɛo ń á nísio i kɛɛ́ maamaa, 
\v 15 í pↄble à kã́. A to sɛ̃ bↄlɛ á zuↄnɛ lↄ. 
\v 16 À laaika! Ásu to wà á sã́sã, à zɛ ń dii pãleↄ à kúlɛ à zↄblenɛ́o. 
\v 17 Tó á kɛ̀ màa, Dii pↄ a paáziɛ, i musu zɛ́ taɛ́, kɛ́ lou su maɛ́o yã́i. Tↄↄlɛ a blɛkɛo, í kaalɛ kã́ndo bùsu maa pↄ́ Dii lɛ́ kpáwápiu. 
\v 18 Àↄ yã́piↄ kũa á sↄ̃u ń á nↄ̀sɛo, í da á ↄwa ń á mi'aɛo seela ũ. 
\v 19 Àliↄ dada á nɛ́ↄnɛ, íli onɛ́ gↄↄ pↄ́ á kú ua ge á bɛ zɛ́u, ge tó álɛ wúlɛ ge álɛ fɛlɛn nò. 
\v 20 À kɛ̃́ á kpɛ́ kpɛɛlɛ gĩↄwa ń á bↄlɛↄ, 
\v 21 kɛ ápiↄ ń á nɛ́ↄ e gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpámá e dṹnia gɛ́ láaopi guu.
\p
\v 22 Tó á yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ kũa, álɛ zĩkɛwà píi, tó á ye Dii á Luazi, mɛ́ á tɛ́ aà iai, a naaàzi, 
\v 23 a buipiↄ yáɛ́ píiɛ, í bui pↄ́ an zↄ̃ↄ dɛálapiↄ bùsu símá. 
\v 24 Gu pↄ́ á gbá a pɛ́lɛu a gↄ̃ á pↄ́ ũ píiɛ, sɛa za guwaiwaiu e Libã bùsuu, sɛa za Uflata dↄ̀ↄi e ísia pↄ́ kú bɛ'aɛ oiwa. Á bùsu zↄ̃lɛↄn we.\f + \fr 11.24 \fr*\ft Yoz 1.3-4\ft*\f* 
\v 25 Gbɛ̃e a fↄ̃ gíɛ́o. Gu pↄ́ a kɛ̀sɛ lɛ́ a zɛu píi, Dii á Lua a to gili ń vĩao gɛ̃ bùsupideↄguɛ, lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́wa.
\p
\v 26 À ma! Málɛ báaadangu yã́ ń láaizĩama yã́o dilɛɛ́ gbã. 
\v 27 Tó a Dii yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ mà, a báaadaáguɛ. 
\v 28 Tó i Dii á Lua yãdilɛapiↄ mao, mɛ́ á tɛ́ dii pↄ́ á ń dↄ̃oↄzi, a láaizĩwáɛ. 
\v 29 Tó Dii á Lua gɛ̃̀ánↄ bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi guu, à báaadangu yã́pi kpàwakɛ Galiziũ gbɛ musu, í láaizĩama yã́pi kpàwakɛ Ebali gbɛ musu.\f + \fr 11.29 \fr*\ft Yoz 8.33\ft*\f* 
\v 30 Gbɛpiↄ ku Yuudɛ̃ bɛ'aɛ baa, gu pↄ́ Kanaa pↄ́ kú Yuudɛ̃ sɛ̃uↄ kuu. A zã̀ ń Mↄle líↄo, bↄaa ń Giligalio. 
\v 31 Á bua Yuudɛ̃wa tia, í gɛ́ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwápi síi. Tó á sì a zↄ̃lɛu, 
\v 32 íↄ ikoyãↄ ń yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, àↄ zĩkɛwà.
\c 12
\s1 Lousisikĩi mɛ̀ndona
\p
\v 1 Ikoyãↄ ń yãdilɛa pↄ́ áↄ kũa bùsu pↄ́ Dii á dezi káauↄ Lua kpàwá guuↄn kɛ: Gↄↄ pↄ́ á kú we píi àↄ zĩkɛwà. 
\v 2 À bui pↄ́ álɛ ń bùsu símápiↄ gulɛsĩ pↄ́ aa bòↄ gboo píi, gu pↄ́ aaì zↄbleu ń tã́aↄnɛ gbɛ̀ lɛsĩↄ ń sĩ̀sĩↄ musu ń lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáuo píi. 
\v 3 À ń sa'okĩipiↄ gboo, í ń gbɛ̀pɛlɛↄ wíwi, í ń Asetaati lipɛlɛↄ kpasa à tɛ́kũ, í ń pↄ́ pↄ́ aa dìlɛ ń dii ũↄ dúuzↄ̃, í ń tↄ́ dɛ gupiↄu. 
\v 4 Ásuli kɛ Dii á Luaɛ, lá aaì kɛ ń diiↄnɛwao. 
\v 5 Dii á Lua a gu dilɛ á buie tↄↄlɛu, aà tↄ́ iↄ kuwà, íↄ aà sisiu. We áli gɛ́u 
\v 6 ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń sáaukpasaↄ ń á pↄ́ kwideↄ ń á gbaↄ ń pↄ́ pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀ Diiɛↄ ń á pↄeã gbaↄ ń á pↄtuo nɛ́ sɛ̃́iaↄ, 
\v 7 íli pↄble Dii á Lua aɛ we ń á bɛdeↄ, í pↄnakɛ zĩ pↄ́ á kɛ̀ↄ yã́ musu píi, kɛ́ Dii á Lua báaadàágu yã́i.
\p
\v 8 Ásu kɛ lá wálɛ kɛ la gbãɛwao, asa lá à wá baade pↄ gbà ↄ̃ àlɛ kɛ, 
\v 9 kɛ́ i ka bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá à kã́maboupi guu yãao yã́i. 
\v 10 Tó a bua Yuudɛ̃wa, mɛ́ a zↄ̃lɛ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá á pↄ́ ũpi guu, a to à ĩ́ampakĩi e á wɛ̀lɛ pↄ́ liaaáziↄ yã́ musu, íↄ ku dↄdↄa. 
\v 11 Dii á Lua a gu pↄ́ a tↄ́ aↄ kuwà dilɛɛ́, íli gɛ́ we ń pↄ́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ↄ píi, sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũↄ ń sáaukpasaↄ ń á pↄ́ kwideↄ ń á gbaↄ ń pↄmaa pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀ɛ̀ↄ. 
\v 12 Wekĩi á pↄ aↄ na Dii á Luawa, ápiↄ ń á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ ń á zĩkɛnaↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń Levii bui pↄ́ kú á bɛ wɛ̃́lɛu aai bùsu kpaalɛsɛánↄoↄ. 
\v 13 À laaika! Ásu sa'o gu pↄ́ kɛ̀ɛ́uo, 
\v 14 sema gu pↄ́ Dii a dilɛ á buie tↄↄlɛ guu bàasio. Wekĩi áli sa'ou, í yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ↄ kɛu píi. 
\v 15 Ń beeo àli pↄ́ pↄ́ álɛ só kòlokpa gu pↄ́ kɛ̀ɛ́u, lá Dii á Lua báaadàágu lɛ́u. Gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaoↄ píi aali só ń bɛ wɛ̃́lɛu, lá i tue ge bana sowa. 
\v 16 Àli pↄ́ kòlokpa a au bↄlɛ kↄ́lɛ tↄↄlɛ lán íwa. Ásu aupi bleo. 
\v 17 Ásu á pↄ́wɛna kwide pↄ́ á kpàa ble á wɛ̃́lɛuo ge vɛ̃ɛ ge nísi ge á pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ ge pↄ́ pↄ́ a a lɛgbɛ̃̀mɛɛↄ ge á pↄeã gbaↄ ge pↄ́ pↄ́ má dìlɛ àli ma gbaↄ. 
\v 18 Àli ble Dii á Lua aɛ gu pↄ́ a sɛu, ápiↄ ń á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ ń á zĩkɛnaↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń Levii bui pↄ́ kú á wɛ̃́lɛuↄ. À tó á pↄ líↄ na Dii á Luawa zĩ pↄ́ á kɛ̀ↄ yã́ musu píi. 
\v 19 À laaika! Ásu niazĩkpa Levii buiↄzi gↄↄ pↄ́ á kú bùsupi guuo.
\p
\v 20 Tó Dii á Lua á bùsu kã̀fĩɛ́ lá a òɛ́wa, tó nↄ̀ↄ ni lɛ́ á dɛ, mɛ́ á ye só, àli só á pↄeãwa. 
\v 21 Tó gu pↄ́ Dii á Lua a sɛ a tↄ́ aↄ kuwà zã̀ánↄ, àli pↄ́ pↄ́ Dii kpàwá kòlokpa lá má dìlɛɛ́wa, í só á bɛ wɛ̃́lɛu á pↄeãwa. 
\v 22 Lá i tue ge bana só, àli so màa, gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaoↄ píi. 
\v 23 Ásuli pↄ́ kòlokpasai sóo fá! Asa a au mɛ́ a wɛ̃ni ũ. Ásuli nↄ̀ↄ só ń a wɛ̃nioo.\f + \fr 12.23 \fr*\ft Daa 9.4, Lev 17.10-14, Zĩn 15.20\ft*\f* 
\v 24 Àli pↄ́ kòlokpa a au bↄlɛ kↄ́lɛ tↄↄlɛ lán íwa. Ásuli aupi bleo. 
\v 25 Ásuli bleo, kɛ́ à e àↄ yã́ pↄ́ Dii yei kɛ yã́i, íↄ aafia, ápiↄ ń á buiↄ á kpɛ.
\p
\v 26 Àli pↄ́ pↄ́ á dìlɛ Dii pↄ́ ũ a a lɛgbɛ̃̀ɛ̀ↄ sɛ́ gɛò gu pↄ́ a sɛu. 
\v 27 Àli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o Dii á Luawa aà gbagbakĩi, a nↄ̀ↄ ń a auo píi. Àli sáaukpasa nↄ̀ↄ só, íli a au ɛ́lɛ Dii á Lua gbagbakĩipiwa. 
\v 28 Àↄ yã́ pↄ́ málɛ daɛ́piↄ kũa, íↄ zĩkɛwà. Àↄ yã́ pↄ́ maa mɛ́ a zɛvĩ Diiɛ kɛ, kɛ́ à e àↄ aafia, ápiↄ ń á buiↄ e gↄↄpii.
\p
\v 29 Dii á Lua a bui pↄ́ álɛ gɛ́ ń bùsu síimápiↄ midɛɛ́, í ń bùsu si à zↄ̃lɛu. 
\v 30 À laaika! An kaalɛa gbɛa ásu zu bai guuo. Ásu ń diiↄ yãgbɛa à mɛ, kpelewa buipiↄ ì zↄble ń diiↄnɛ, wà kɛ màa sↄ̃o bá! 
\v 31 Ásu kɛ Dii á Luaɛ màao, asa yãbɛ̃ɛ pↄ́ Dii zau píi ↄ̃ aaì kɛ ń diiↄnɛ, aaì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ lↄ se.
\s1 Zↄblea dii pãleↄnɛ
\p
\v 32 Àↄ yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ↄ kũa píi, íↄ zĩkɛwà. Ásu yãe kã́fĩ a guuo, mɛ́ ásu yãe bↄuo.\f + \fr 13.1 \fr*\ft Zia 22.18-19\ft*\f*
\c 13
\p  
\v 1 Tó ãnabi ge nana'ona fɛ̀lɛ á guu à mɛ̀, á seela ge dabudabu kɛɛ́, 
\v 2 tó seela ge dabudabu pↄ́ a òɛ́ kɛ̀, mɛ́ a òɛ́ à tɛ dii pↄ́ á dↄ̃ yãaoↄzi, íↄ zↄblenɛ́, 
\v 3 ásu ãnabipi ge nana'onapi yãmao. Dii á Lua mɛ́ á lɛ́, àlɛ á gwa, tó á nisĩna yeazi ń nↄ̀sɛmɛndoo. 
\v 4 Àↄ tɛ Dii á Luazi, íↄ aà vĩa vĩ. Àↄ aà yãdilɛaↄ kũa, íↄ aà yãma. Àↄ zↄbleɛ̀, íↄ naaaàzi. 
\v 5 Sema wà ãnabipi ge nana'onapi dɛ, asa àlɛ oɛ́ à bↄ Dii á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ zↄbleu Egipi à á bó kpɛɛ. Àlɛ á kɛ̃́ zɛ́ pↄ́ Dii á Lua ↄ̀lↄɛ́ à bɛuwaɛ. Sema à vãipi midɛ á guu. 
\v 6 Tó n vĩ̀i ge n dãuna dadoũde ge n nɛgↄ̃ɛ ge n nɛnↄɛ ge n nↄ yenzide ge n kpàasia n swãfɛ̃̀ asii guu à mɛ̀, wà gɛ́ zↄblei dii pↄ́ ápiↄ ge á deziↄ dↄ̃oↄnɛ, 
\v 7 bui pↄ́ kúánↄ kãi ge zã̀ↄ diin nò, dṹnia lɛ́la e a lɛ́le diiↄn nò, 
\v 8 ńsu weiɛ̀ ǹ aà yãmao. Ńsu ǹ aà wɛ̃nagwa ǹ sùuukɛaànↄo. Ńsu kàedaaàzio. 
\v 9 Ǹ aà dɛ. Dↄaa ǹ aà pa ń gbɛo, gbɛ̃́ kĩniↄ i gbasa aà pápa. 
\v 10 À aà pápa ń gbɛo à dɛ, asa a wɛ̀ɛlɛ à á kɛ̃́ Dii á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ zↄbleu Egipiwaɛ. 
\v 11 Tó Isailiↄ mà, vĩa a ń kṹ ḿpiiɛ, aa we yãvãi bee taa kɛ á guu lↄo.
\p
\v 12 Tó á mà wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá àↄ ku a guuↄ dou wà mɛ̀, 
\v 13 gbɛ̃pãↄ fɛ̀lɛ wɛ̃́lɛdeↄ swãfɛ̃̀, aa mɛ̀ wà gɛ́ zↄblei dii pↄ́ á dↄ̃oↄnɛ, 
\v 14 à yã́pi gbɛagbɛa, í gbɛ̃́ↄ lala maamaa à ma. Tó wà yãbɛ̃ɛpi kɛ̀ á guu sĩanaɛ, 
\v 15 à wɛ̃́lɛpideↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao míↄmiↄ, í wɛ̃́lɛpideↄ ń ń pↄtuoↄ kaalɛ píi. 
\v 16 À ń pↄ́ↄ naaa kálɛ gãaɛ, í tɛsↄ̃ wɛ̃́lɛpiwa ń pↄ́piↄ píi sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ Dii á Luaɛ ũ. Wɛ̃́lɛpi i gↄ̃ bɛzia ũ e gↄↄpii, wasu ɛa kálɛ bauo. 
\v 17 Ásuli pↄ́ pↄ́ Dii á Lua dìlɛ kaalɛpↄ ũ kee sɛo, kɛ́ aà pↄkũma pãsĩ e weewà yã́i. Tó a Dii á Lua yãmà, mɛ́ á aà yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, mɛ́ a yã́ pↄ́ a yei kɛ̀, a wɛ̃nadↄ̃ɛ́, i sùuukɛánↄ, i to à dasikũ, lá à a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛwa.
\c 14
\s1 Pↄ́ pↄ́ Dii dìlɛ tɛ̃ ũↄ
\r (Lev 11.1-47)
\p
\v 1 Dii á Lua nɛ́ↄn á ũ. Ásu à á mɛ líli ge à á mi bo gɛ yã́ musuo, 
\v 2 asa Dii á Lua gbɛ̃́ pↄ́ an kua adoaↄn á ũ. À á sɛ́ dṹnia buiↄ guu a gbɛ̃́ yenzideↄ ũɛ. 
\v 3 Ásu tɛ̃e bleo. 
\v 4 Nↄ̀ↄ pↄ́ áli sóↄn kɛ: Zu, sã, ble, 
\v 5 bana, tue, bua, sae, yaa, gbↄ, kpasaa. 
\v 6 Nↄ̀ↄ pↄ́ a swɛ paaa pla mɛ́ ì pↄbↄ a kòlou à ɛa àↄ só, àli beeↄ só. 
\v 7 Tó a swɛ paaa plao, ge ìli pↄbↄ a kòlou à ɛ̀a sòo, ásuli sóo. Ásu yiongo ge kífɛ̃nɛna ge ɛ̃́n'ui'uina soo. Aaì pↄbↄ ń kòlou aa ɛa só, ãma an swɛ paaao. À nↄ̀ↄ beeↄ tɛ̃́. 
\v 8 Sàwa swɛ paaa, kási ásu soo, asa ìli pↄbↄ a kòlou à ɛ̀a sòo. À nↄ̀ↄ beeↄ tɛ̃́. Ásu ↄkã a gɛwa seo.
\p
\v 9 Pↄ́ pↄ́ kú í guu, tó a ka ń tɛɛo vĩ, àli só. 
\v 10 Pↄ́ pↄ́ ka ń tɛɛo vĩ sↄ̃o, à tɛ̃́, ásuli sóo. 
\v 11 Àli bã pↄ́ wi dilɛ tɛ̃ ũoↄ só píi. 
\v 12 Bã pↄ́ áli sóoↄ tↄ́n kɛ: Yãamusu, kúu, bãso, 
\v 13 baɛ, zabã, bleaa bui píi, 
\v 14 gbagbaa bui píi, 
\v 15 koohũhũna, taataa, yaabɛɛ bui píi, 
\v 16 koo bui píi, bãyakpa, fana, 
\v 17 gáu, tɛɛpili, kpↄbↄ'ilɛna, 
\v 18 wàaliana, yaapuna bui píi, wɛlɛmbã, sasi. 
\v 19 À kↄ̀ↄ gã̀sĩadeↄ tɛ̃ píi, ásu soo, 
\v 20 a gã̀sĩade pↄ́ dɛ tɛ̃ ũoↄ bàasi. 
\v 21 Ásu pↄ́ pↄ́ gà ń azĩao soo.\f + \fr 14.21 \fr*\ft Lev 17.12-15, Zĩn 15.20\ft*\f* À kpa bↄ̀mↄ pↄ́ kú á uawa aà so ge à yía buipãlewa. Ápiↄ, Dii á Lua gbɛ̃́ pↄ́ an kua adoaↄn á ũ. Ásuli blenɛ nↄ̀ↄ kuu ń a da yↄ̃́'ioo.\f + \fr 14.21 \fr*\ft Bↄa 23.19, 34.26\ft*\f*
\s1 Pↄ́ kwide yãdilɛa
\p
\v 22 Àliↄ á bua pↄ́wɛna kwide kpa wɛ̃ ń wɛ̃o.\f + \fr 14.22 \fr*\ft Nao 18.21\ft*\f* 
\v 23 Àli ble Dii á Lua aɛ gu pↄ́ a sɛ àli a sísiu, á pↄ́wɛna ń á vɛ̃ɛo ń á nísio ń á pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ, kɛ́ à e àↄ Dii á Lua vĩa vĩ gↄↄpii yã́i. 
\v 24 Tó gu pↄ́ Dii a sɛpi asu àↄ zã̀ɛ, mɛ́ á fↄ̃ sɛ à gɛò we píio báaa pↄ́ a dàágupi yã́i, 
\v 25 à yía, í gɛ́ ń a ↄ̃ao we. 
\v 26 Àli pↄ́ pↄ́ á yei lú ń ↄ̃apio, zu ge sã ge vɛ̃ɛ ge wɛ̃ ge pↄ́ pↄ́ á pↄ gbà píi, í ble Dii á Lua aɛ we à pↄnakɛò, ápiↄ ń á bɛdeↄ píi.
\p
\v 27 Ásu niazĩkpa Levii bui pↄ́ kú á wɛ̃́lɛuↄzio, asa aa bùsu kpaalɛsɛánↄo. 
\v 28 Àli wɛ̃̀ àaↄ̃de pↄ́ kwide kálɛ á wɛ̃́lɛↄu, 
\v 29 á wɛ̃́lɛ Levii bui pↄ́ aa bùsu kpaalɛsɛánↄoↄ ń bↄ̀mↄↄ ń nɛtonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń gyaa taasideↄ aai mↄ ble aa kã́, Dii á Lua i báaadaágu zĩ pↄ́ álɛ kɛ yã́ musu píi.
\c 15
\s1 Fĩatoanɛ
\r (Lev 25.1-7)
\p
\v 1 Wɛ̃̀ sopla ń wɛ̃̀ soplao àliↄ fĩadeↄ kɛ̃́. 
\v 2 Lá áli kɛ a yã́ musun kɛ: Gbɛ̃́ pↄ́ pↄ́ sɛ̃̀a a gbɛ̃́deeɛ, aà ade kɛ̃́. Asu fĩala a gbɛ̃́deepi ge a gbɛ̃́wao, asa wà fĩatoanɛ kpàwakɛ̀ Dii yã́iɛ. 
\v 3 Nibↄ ↄ̃ àli fĩalawà, íli fĩa pↄ́ kú a gbɛ̃́deewa toɛ̀. 
\v 4-5 Tó a Dii á Lua yãmà, mɛ́ álɛ zĩkɛ yãdilɛa pↄ́ málɛ oɛ́ gbãↄwa ń laaio lé, taaside aliↄ kú á guuo, asa Dii á Lua a báaadaágu bùsu pↄ́ àlɛ kpáwá à gↄ̃ vĩpi guuɛ. 
\v 6 Dii á Lua a báaadaágu lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́waɛ. Ámɛ á fĩadↄ buiↄwa, áↄ fĩasɛamá ni vĩo. Ámɛ á kiblemá, i kɛ aamɛ aa kiblewáo.
\p
\v 7 Tó á gbɛ̃e su gↄ̃̀ taaside ũ á guu bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá wɛ̃́lɛe guu, ásu á nↄ̀sɛ kṹkpaɛ̀ à gí pↄ́ sɛ̃aiɛ̀o. 
\v 8 Àli ↄ pooɛ̀, à pↄ́ pↄ́ kɛ̃̀sãwà sɛ̃aɛ̀. 
\v 9 À laaika! Ásu làasoo vãi kɛ à mɛ wɛ̃̀ soplade pↄ́ wì fĩadeↄ kɛ̃́u kà kãiɛo. Tó a bĩikɛ̀ ń á gbɛ̃́ pↄ́ dɛ taaside ũo, mɛ́ i pↄe kpawào, tó à wiilɛ̀ Diiwa á yã́ musu, a gↄ̃ɛ́ duuna ũɛ. 
\v 10 À kpawà sↄũsↄũ, i kɛ ń nↄ̀sɛmɛmplao no. Tó á kɛ̀ màa, Dii á Lua a báaada zĩ pↄ́ á kɛↄu ń yã́ pↄ́ á kɛↄ píi. 
\v 11 Taasideↄ láa á bùsuuo.\f + \fr 15.11 \fr*\ft Zãa 12.8\ft*\f* A yã́i tò málɛ oɛ́, àli ↄ poo á bùsu gbɛ̃́ pↄ́ aa dɛ wɛ̃nadeↄ ge taasideↄ ũↄnɛ.
\s1 Zↄgbaɛa yã́
\r (Bↄa 21.1-11)
\p
\v 12 Tó wà á Ɛbɛlu dee gↄ̃ɛ ge nↄɛ yìawá, àli zↄbleɛ́ wɛ̃̀ sooloɛ, a wɛ̃̀ soplade guu à aà bↄ zↄkɛu, i gↄ̃ azĩaɛ. 
\v 13 Tó álɛ aà gbaɛ sↄ̃, ásu à aà gbaɛ ↄgiio. 
\v 14 À aà gba á kpàsa pↄ́ↄ ń á dↄ̃ pↄ́ↄ ń á vɛ̃ɛ pↄ́ á fɛ̃̀o. Lá Dii á Lua báaadàágu, à kpawà màa sↄ̃. 
\v 15 Lá a zↄblè Egipi, ↄ̃ Dii á Lua á bó, à to a yã́ dↄágu. Bee yã́i ma yã́ɛ bee dìlɛiɛ́ gbã.
\p
\v 16 Tó á zↄe òɛ́ á kɛ̃́wáo, kɛ́ a yeázi ń á bɛdeↄ, àlɛ namama á kĩ́i yã́i, 
\v 17 à ka sɛ́, í aà swã́ fↄ̃ò kpɛɛlɛ gbawa, i gↄ̃ á zↄ ũ gↄↄpii. À yã́ doũpi kɛ ń zↄnↄɛo lↄ. 
\v 18 Ásu to zↄgbaɛa yã́pi kɛɛ́ zĩ'ũo, asa zĩ pↄ́ a kɛ̀ɛ́ e wɛ̃̀ soolo ài dɛ gbɛ̀wina pↄ́a lɛɛ pla. À aà gbaɛ, i gↄ̃ azĩaɛ, Dii á Lua i báaada zĩ pↄ́ á kɛↄu píi.
\s1 Pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ
\p
\v 19 À á pↄtuo nɛsana sɛ̃́iaↄ dilɛ Dii á Lua pↄ́ ũ. Ásuli zĩkɛ ń a zù nɛsana sɛ̃́iaoo. Ásuli á sã nɛsana sɛ̃́ia kãkɛ̃ɛlɛo. 
\v 20 Wɛ̃ ń wɛ̃o àli só ń á bɛdeↄ Dii á Lua aɛ gu pↄ́ a sɛu. 
\v 21 Tó pↄtuo nɛ́piↄ kee sãa vĩ, ɛɛ ge vĩ̀a ge sãa vãi pãle a vĩn lò, ásu sa'oò Dii á Luawao. 
\v 22 Àli só bɛ, gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa gbãlɛaoↄ píi, lá i tue ge bana sowa. 
\v 23 Ásu só ń a auoo. Àli a kòlokpa a au bↄlɛ kↄ́lɛ tↄↄlɛ lán íwa.
\c 16
\s1 Dikpɛↄ yã́
\r (Bↄa 12.1-20, Lev 23.15-21)
\p
\v 1 Tó mↄ pↄ́ wì mɛ Abibu bↄ̀, àli Gɛ̃amusu dikpɛkɛ Dii á Luaɛ, asa mↄpi guu ↄ̃ à bↄ̀ánↄ Egipi gwãasĩna. 
\v 2 À sa'o Dii á Luawa ń zuo ge sã Gɛ̃amusu sa'obↄ ũ gu pↄ́ Dii a sɛu a tↄ́ iↄ kuwàu. 
\v 3 Ásu pɛ̃ɛ soòo. Àliↄ kàa so e gↄↄ sopla wɛ̃na blɛ ũ, asa a bↄlɛ Egipi ń wãaoɛ, á bↄa Egipi yã́ iↄ dↄágu gↄↄpii. 
\v 4 Pɛ̃ɛsɛ'ɛsɛ su àↄ ku guei á bùsuuo e gↄↄ soplapi gɛ paò. Sa pↄ́ á o dikpɛgↄↄ sɛ̃́ia oosi, ásu a nↄ̀ↄ kĩni to gu dↄwào. 
\v 5 Á Gɛ̃amusu sa'oa zɛ́ vĩ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá wɛ̃́lɛe guuo, 
\v 6 sema gu pↄ́ a sɛ a tↄ́ iↄ kuwà bàasio. Wekĩi áli Gɛ̃amusu sa'ou oosiɛlɛ á bↄlɛa Egipi dikpɛgↄↄ. 
\v 7 Àli sa'onↄↄ fùukɛ, í só gu pↄ́ Dii á Lua a sɛu. Tó gu dↄ̀, í tá bɛ. 
\v 8 Àliↄ kàa so e gↄↄ soolo, a gↄↄ soplade zĩ́ í kãaa Dii á Luaɛ. Ásuli zĩe kɛ zĩbeezĩo.
\p
\v 9 Za gↄↄ pↄ́ a na pↄkɛkɛawa, àliↄ ãsↄ̃a nao, a soplade 
\v 10 í gbasa Pãteko dikpɛkɛ Dii á Luaɛ. Lá à báaadàágu lɛ́u, àli gbadaɛ̀ màa. 
\v 11 Àli pↄnakɛ Dii á Luaɛ gu pↄ́ a sɛ a tↄ́ iↄ kuwàu, ápiↄ ń á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ ń á zↄgↄ̃ɛnaↄ ń á zↄnↄɛnaↄ ń Levii bui pↄ́ kú á wɛ̃́lɛuↄ ń bↄ̀mↄↄ ń tonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń gyaa taaside pↄ́ kú á guuↄ. 
\v 12 À tó á zↄblea Egipi yã́ àↄ dↄágu, í zĩkɛ ikoyãpiↄwa ń laaio.
\p
\v 13 Pↄgbɛ̃a ń vɛ̃ɛbɛ'ifɛ̃ao gbɛa àli Lákpɛdↄa dikpɛkɛ e gↄↄ sopla. 
\v 14 Àli pↄnakɛ dikpɛpi guu, ápiↄ ń á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ ń á zↄgↄ̃ɛnaↄ ń á zↄnↄɛnaↄ ń Levii buiↄ ń bↄ̀mↄↄ ń nɛtonɛↄ ń gyaa pↄ́ kú á wɛ̃́lɛuↄ. 
\v 15 Àliↄ dikpɛpi kɛ Dii á Luaɛ e gↄↄ sopla, gu pↄ́ a sɛu, asa Dii á Lua a báaadaágu ń á buapↄ́ↄ ń zĩ pↄ́ á kɛↄ píi, á pↄna i kɛ zài.
\p
\v 16 Wɛ̃ ń wɛ̃o gɛ̃n àaↄ̃ á gↄ̃ɛↄ lí gɛ́ ńzĩa ↄlↄi Dii á Luaɛ gu pↄ́ a sɛu, Kàaso dikpɛ zĩ́ ń Pãteko dikpɛ zĩ́o ń Lákpɛdↄa dikpɛ zĩ́o. Gbɛ̃e su azĩa ↄlↄ Diiɛ ↄgiio. 
\v 17 Baade lí gɛ́ ń gbao báaa pↄ́ Dii á Lua dàaàgu lɛ́u.
\s1 Yã́gↄ̃gↄ̃a
\p
\v 18 À yã́kpalɛkɛnaↄ ń gbãadeↄ dilɛdilɛ á bui ń buio guu wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwáↄ guu píi. Aali yã́kpalɛkɛ ń gbɛ̃́ↄ a zɛ́wa. 
\v 19 Ásuli yã́gↄ̃gↄ̃ koleao. Ásuli gbagusaɛsio, asa gbagusaɛ ì ↄ̃nↄnaↄ vĩ̀akũɛ, mɛ́ ì gbɛ̃maaↄ yã́ fuangba. 
\v 20 Àliↄ tɛ yã́zɛdei, í e àↄ ku, í gↄ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwápi vĩ. 
\v 21 Ásuli Asetaati lí pɛ́lɛ sa'okĩi pↄ́ á bo Dii á Lua pↄ́ ũ saɛo. 
\v 22 Ásuli gbɛpɛlɛ we tã́a ũo, asa Dii á Lua zauɛ.
\c 17
\p
\v 1 Ásuli sa'o Dii á Luawa ń zu ge sã vãi ge a sãadeoo, asa Dii á Lua ye yã́ bee taa gĩyãio. 
\v 2 Tó gbɛ̃e ku wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwáↄ guu, gↄ̃ɛ ge nↄɛ, mɛ́ àlɛ yã́ pↄ́ Dii á Lua yeio kɛ, àlɛ Dii bàakuaánↄ yã́ gboo, 
\v 3 àlɛ zↄble dii pãleↄnɛ, àlɛ kúlɛnɛ́ ge ĩatɛ̃ ge mↄvua ge saanaɛn nò, lá má òɛ́ ásu kɛowa, 
\v 4 tó á mà màa, à yã́pi gbɛagbɛa maamaa. Tó wà yãbɛ̃ɛpi kɛ̀ á guu sĩanaɛ, mɛ́ a sea vĩo, 
\v 5 à gↄ̃ɛ ge nↄɛ pↄ́ yãvãipi kɛ̀ sɛ bↄaànↄ bĩ́ibↄlɛu, í aà pápa ń gbɛo à dɛ.\f + \fr 17.5 \fr*\ft Bↄa 22.19\ft*\f* 
\v 6 Tó seeladeↄ ku gbɛ̃ↄn pla ge àaↄ̃,\f + \fr 17.6 \fr*\ft Mat 18.16, 2Kln 13.1, 1Tim 5.19, Ɛbɛ 10.28\ft*\f* à gbɛ̃́pi dɛ. Ásuli gbɛ̃dɛ gbɛ̃́ mɛ̀ndo seeladekɛ yã́ musuo. 
\v 7 Seeladeↄ mɛ́ aa dↄaa aà pá, gbɛ̃́pii i gbasa aà pápa, kɛ́ vãi e láa á guu yã́i.\f + \fr 17.7 \fr*\ft 1Kln 5.13\ft*\f*
\p
\v 8 Tó wà mↄ̀ ń gbɛ̃́ káalao á bɛ wɛ̃́lɛu, mɛ́ yã́pi kɛ̀ɛ́ zĩ'ũ, i fↄ̃ á kɛ̀kɛo, gbɛ̃dɛa ge yã́gↄ̃gↄ̃a ge gbɛ̃kɛ a ĩan nò, à gɛ́ńnↄ gu pↄ́ Dii á Lua a sɛu. 
\v 9 Í gɛ́ńnↄ sa'ona Levii buiↄ kĩ́i ń gbɛ̃́ pↄ́ dɛ yã́kpalɛkɛna ũ gↄↄ beeo. À yã́pi gbɛagbɛamá, aai oɛ́ lá wa yã́pi gↄ̃́gↄ̃. 
\v 10 À kɛ lá aa oɛ́ gu pↄ́ Dii a sɛuwa. À laaika! À kɛ lá aa daɛ́wa píi. 
\v 11 À zĩkɛ ikoyã pↄ́ aa dàɛ́wa ń lá aa yã́kpalɛ mìdɛo. Ásuli pãalɛ ↄplaai ge zɛɛio. 
\v 12 Tó gbɛ̃́ kàamai vĩ, mɛ́ i yã́kpalɛkɛna ge sa'ona pↄ́ lɛ́ zĩkɛ Dii á Luaɛ yãmao, à gbɛ̃́pi dɛ à vãi bↄ á guu. 
\v 13 Tó Isailiↄ mà píi, vĩa a ń kṹ, aa dↄ́ɛńnↄ lↄo.
\s1 Kía yã́
\p
\v 14 Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá guu, á sì a zↄ̃lɛu, á mɛ wà gbɛ̃́ dilɛ wá kía ũ, lá bui pↄ́ liaawáziↄ kɛ̀wa.\f + \fr 17.14 \fr*\ft 1Sam 8.5\ft*\f* 
\v 15 À gbɛ̃́ pↄ́ Dii á Lua a sɛ á guu dilɛ á kía ũ. Ásuli buipãle dilɛ a ũo. 
\v 16 Kíapi suli sↄ̃́ kãaaazi dasio. Asu to gbɛ̃́ↄ gɛ́ sↄ̃́ dasi wɛɛlɛi Egipio,\f + \fr 17.16 \fr*\ft 1Kia 10.28\ft*\f* asa Dii òɛ́ à mɛ̀, ásu ɛa gɛ́ we lↄoɛ. 
\v 17 Asu nↄsɛ dasio,\f + \fr 17.17 \fr*\ft 1Kia 11.1-8\ft*\f* kɛ́ an yã́ su aà sↄ̃ bleo yã́i. Asu ã́nusu ń vuao kãaaazi zↄ̃ↄzↄ̃ↄo.\f + \fr 17.17 \fr*\ft 1Kia 10.14-22\ft*\f* 
\v 18 Tó à kpalablè, aà ikoyã pↄ́ na sa'ona Levii buiↄ ↄzĩɛ bee kɛ̃ láu azĩa pↄ́ ũ, 
\v 19 iↄ kũa, iↄ a kyokɛ e a wɛ̃ni lɛ́u, kɛ́ à e vĩakɛa Dii á Luaɛ dada, iↄ aà ikoyãɛ beeↄ kũa píi, i aà ↄtondↄkĩi gwa. 
\v 20 Asu azĩa sɛ lɛsĩ dɛ a gbɛ̃́ↄla à pãalɛ ikoyãɛ ↄplaai ge zɛɛio, kɛ́ aàpi ń a buiↄ e gɛ̃gɛ̃ Isaili kpalau yã́i.
\c 18
\s1 Sa'onaↄ ń Levii buiↄ baa
\p
\v 1 Sa'onaↄ ń Levii buiↄ píi su bùsu kpaalɛsɛ lán Isaili kĩniↄwao. Sa pↄ́ wì o Diiwa wà a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ pↄ́ kĩniↄ ń pↄ́ pↄ́ wì aà gbao iↄ dɛ ń pↄblea ũ. 
\v 2 Aa bùsu kpaalɛsɛ ń ń gbɛ̃́ↄo. Dii mɛ́ ń baa ũ lá a ònɛ́wa.\f + \fr 18.2 \fr*\ft Nao 18.20\ft*\f* 
\v 3 Tó gbɛ̃́ lɛ́ sáaukpa sa'o ń zuo ge sã ge ble, aàli a ↄ do ń a gɛɛ'uↄ ń a basaao kpa sa'onaↄwa ń pↄ́ ũ. 
\v 4 À á pↄ́wɛn káau ń á vɛ̃ɛ káauo ń á nísi káauo ń sãkã pↄ́ á kɛ̃̀ɛlɛ sɛ̃́iaↄ kpámá, 
\v 5 asa ampiↄ Dii á Lua ń sɛ́ á buiↄ guu, aaↄ sa'ozĩ kɛ ń a tↄ́o gↄↄpii, ampiↄ ń ń buiↄ.
\p
\v 6 Tó Levii bui bↄ̀ Isaili wɛ̃́lɛ pↄ́ a kuu, kɛ́ àlɛ gu pↄ́ Dii a sɛu nidɛ yã́i, mɛ́ à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ we, 
\v 7 ali sa'ozĩ kɛ ń Dii a Lua tↄ́o, lá a gbɛ̃́ Levii bui pↄ́ lɛ́ zĩkɛ Diiɛ weↄwaɛ. 
\v 8 Ali a baa ble láńwaɛ, pↄ́ pↄ́ aà mae bɛdeↄ lí kpã́sãɛ̀ bàasi.
\s1 Luayãdↄ̃nsaiↄ yãbɛ̃ɛkɛa
\p
\v 9 Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá guu, ásu bui pↄ́ kú weↄ yãbɛ̃ɛkɛa dadao. 
\v 10 Á gbɛ̃e su sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń a nɛgↄ̃ɛ ge nↄɛoo. Màsokɛna ge gbɛ̃kↄↄlɛkɛna ge wɛɛlɛkɛna ge pↄdamade\f + \fr 18.10 \fr*\ft Bↄa 22.17\ft*\f* su àↄ kú á guuo 
\v 11 ge ɛsɛbɛ̃ɛde ge wɛlɛnde ge tã́ade ge gɛ̀sisina. 
\v 12 Asa yãbeetaakɛnaↄ bɛ̃̀ɛ Diiɛɛ. Yãbɛ̃ɛ beeↄ kɛa yã́i ↄ̃ Dii á Lua lɛ́ buipiↄ yáiɛ́. 
\v 13 Àↄ ku tàaesai Dii á Luaɛ.\f + \fr 18.13 \fr*\ft Mat 5.48\ft*\f*
\s1 Ãnabi zↄ̃ↄe a mↄ́
\p
\v 14 Bui pↄ́ álɛ ń bùsu símápiↄ, aaì tã́adeↄ ń màsokɛnaↄ yãma, ãma ápiↄ, Dii á Lua i weiɛ́o. 
\v 15 Dii á Lua a á bui gbɛ̃e sɛ ãnabi ũ lamawa. Aà yã́ ↄ̃ áli ma.\f + \fr 18.15 \fr*\ft Zĩn 7.37\ft*\f* 
\v 16 Yã́ pↄ́ á gbɛ̀a Dii á Luawa gↄↄ pↄ́ a kↄ̃ kã̀aa Olebun we. A mɛ̀ Dii á Lua su yã'oɛ́ lↄo, á ye tɛ́ zↄ̃ↄpi gwaaio, kɛ́ ásu gao yã́i.\f + \fr 18.16 \fr*\ft Bↄa 20.19\ft*\f* 
\v 17 Dii òmɛɛ à mɛ̀ á yã́ pↄ́ á òpi maa. 
\v 18 À mɛ̀ á tó á gbɛ̃e gↄ̃ ãnabi ũ lamawa, i a yã́ sóso kaɛ̀ aà lɛ́u, ãnabipi i yã́ pↄ́ Dii dàɛpi oɛ́ píi. 
\v 19 Tó gbɛ̃́ i swã́sɛ Dii yã́ pↄ́ ãnabipi a o ń aà tↄ́oio, Dii a yã́pi la adewaɛ.\f + \fr 18.19 \fr*\ft Zĩn 3.22-23\ft*\f* 
\v 20 Tó gbɛ̃́ kàamai vĩ, mɛ́ à yã́ pↄ́ Dii i daɛo ò ń aà tↄ́o, ge à yã'ò ń dii pãle tↄ́o, wàli ãnabi bee taa dɛ. 
\v 21 Á gí làasookɛi à mɛ: Kpelewa wá e yã́ pↄ́ i bↄ Dii kĩ́io dↄ̃i? 
\v 22 Tó gbɛ̃́ yã'ò ń Dii tↄ́o, mɛ́ yã́pi i kɛo ge i gbɛsuo, yã́ pↄ́ Dii i oon we. Gbɛ̃́pi kàamai mɛ́ tò à yã́pi ò. Ásu vĩakɛɛ̀o.
\c 19
\s1 Misiwɛ̃lɛↄ
\r (Nao 35.9-28, Yoz 20.1-9)
\p
\v 1 Tó Dii á Lua bui pↄ́ álɛ ń bùsu kpáwáↄ mìdɛɛ́, mɛ́ a ń bùsupi sì, a zↄ̃lɛ ń wɛ̃́lɛↄ ń ń kpɛ́ↄ guu, 
\v 2-3 à bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwápi kpaalɛ̀ lɛɛ àaↄ̃, í wɛ̃́lɛ mɛ̀n àaↄ̃ dilɛ dodo bùsupiↄ guo, í zɛbↄ pɛ́pɛ wɛ̃́lɛpiↄwa, kɛ́ gbɛ̃dɛna lí e bàalɛ ta we. 
\v 4 Tó kai mɛ́ mↄ̀, ↄ̃ gbɛ̃́ a gbɛ̃́dee dɛ̀, mɛ́ ĩ́ie ku aàpi ń gbɛ̃́ pↄ́ a dɛ̀o zãnguo za zio, lá ali kɛn kɛ. Aàli bàalɛ ta wɛ̃́lɛpiↄ dou azĩa misia yã́i.
\p
\v 5 Tó gbɛ̃́ su gɛ̀ lizↄ̃i líkpɛu ń a gbɛ̃́deeo, mɛ́ à mↄo sɛ̀, àlɛ mↄ́ lí lɛ́i, tó a wɛ́tɛ̃ wò gɛ̀ aà gbɛ̃dopi pà à gà, gbɛ̃́ pↄ́ yã́ bee taa aà lè, aàli bàalɛ ta wɛ̃́lɛpiↄ dou azĩa misia yã́i. 
\v 6 Tó i wɛ̃́lɛ dilɛ màao, daɛ pↄ́ a tↄsiwà a pɛ́lɛ gbɛ̃dɛnapizi ń pↄfɛ̃oɛ, i aà dɛ, kɛ́ wɛ̃́lɛ pↄ́ wa dìlɛ kɛ̀ zã̀ yã́i. I ka wà aà dɛ sↄ̃o, asa a ĩ́ikũa ń gbɛ̃́ pↄ́ á dɛ̀o no. 
\v 7 Bee yã́i má òɛ́ à wɛ̃́lɛ mɛ̀n àaↄ̃ dilɛ. 
\v 8-9 Tó álɛ zĩkɛ yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbãɛ beeↄwa, mɛ́ á kũa píi, tó á ye Dii á Luazi, mɛ́ á bɛ aà zɛ́u gↄↄpii, a tó á bùsu zↄ̃ↄkũ, lá à a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛwaɛ. Tó à bùsupi kpàwá píi, à ɛa wɛ̃́lɛ dilɛ mɛ̀n àaↄ̃ lↄ, à kã́fĩ àaↄ̃ pↄ́ á dìlɛ káau guu, 
\v 10 kɛ́ wasu tàaesaide dɛ, aà gaa yã́ i wí á musu bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá àↄ vĩpi guuo yã́i. 
\v 11 Tó gbɛ̃́ ĩ́isɛ̀ ń a gbɛ̃́deeo, mɛ́ àlɛ aà kpakpa e à gɛ̀ kùsiwà à aà dɛ̀, ↄ̃ à gbàsa bàalɛ̀ tà wɛ̃́lɛpiↄ dou, 
\v 12 aà wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ aa aà kũ suonɛ́, wi aà kpa daɛ pↄ́ a tↄsiwàwa, i aà dɛ. 
\v 13 Ásu à aà wɛ̃nagwao, í gbɛ̃dɛa tàae bↄ á bùsuu, á kua iↄ na.
\s1 Seeladeↄ
\p
\v 14 Bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá à sipi guu, tó a tↄↄlɛ kpaalɛsɛ̀, á gbɛ̃e su a gbɛ̃́dee kↄↄ pↄ́ gbɛ̃́ káauↄ dà sɛ sↄ̃òo.\f + \fr 19.14 \fr*\ft Iko 27.17\ft*\f*
\p
\v 15 Ásuli yãda gbɛ̃́ pↄ́ tàae ge duunakɛ̀la gbɛ̃́ mɛ̀ndo seeladekɛ yã́ musuo. Tó seelade kà pla ge àaↄ̃, àli yã́pi sí.\f + \fr 19.15 \fr*\ft Nao 35.30, Iko 17.6\ft*\f* 
\v 16 Tó seelade pãsĩ lɛ́ bↄbↄ ń gbɛ̃́o, 
\v 17 sema gbɛ̃ↄn pla pↄ́ aa yãvĩ ń kↄ̃opiↄ gɛ́ sa'onaↄ ń yã́kpalɛkɛna pↄ́ kú gↄↄ beeↄ le Dii kĩ́i, 
\v 18 yã́kpalɛkɛnapiↄ i wɛ́tɛ yã́pizi maamaa. Tó aa è ɛɛ ↄ̃ seeladepi lɛ́ to, à yãdↄ̀ a gbɛ̃́deewaɛ, 
\v 19 wa yã́ pↄ́ àlɛ wɛɛlɛ wà kɛ a gbɛ̃́deeɛpi kɛɛ̀. Màa áliↄ kɛ, vãi i láa á guu. 
\v 20 Tó gbɛ̃́ kĩniↄ yã́pi mà, vĩa a ń kṹ, aa we yãvãi bee taa kɛ á guu bau lↄo. 
\v 21 Ásuli gbɛ̃e wɛ̃nagwao. Àli ga fĩabo ń gao, wɛ́ ń wɛ́o, swaa ń swaao, ↄ ń ↄo, gbá ń gbáo.\f + \fr 19.21 \fr*\ft Bↄa 21.23-25, Lev 24.19-20, Mat 5.38\ft*\f*
\c 20
\s1 Zĩkaa yã́
\p
\v 1 Tó a gɛ á wɛ̀lɛↄwa zĩu, mɛ́ a ń sↄ̃́ↄ ń ń sↄ̃́goↄ ń ń zĩgↄ̃ pↄ́ an dasi dɛálaↄ è kpá, ásu vĩakɛnɛ́o, asa Dii á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ Egipi kúánↄ. 
\v 2 Tó álɛ zĩ̀ sↄukɛ, sa'ona lí mↄ́ yã'oi zĩgↄ̃ↄnɛ 
\v 3 à mɛ: Isaili zĩgↄ̃ↄ, à swã́kpa à ma! Álɛ gɛ́ á wɛ̀lɛↄwa zĩu gbã. Ásu to sↄ̃ kɛ̃́águo. Ásu to vĩa á kũo. Ásu to gili gɛ̃águo. Ásu to iwãa ká á pↄao. 
\v 4 Dii á Lua mɛ́ lɛ́ gɛ́ánↄ lɛ́lɛi á wɛ̀lɛↄwaɛ, a to à zĩble.
\p
\v 5 Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ i o gbɛ̃́ↄnɛ aa mɛ: Á démɛ kpɛ́ dafu dↄ̀, mɛ́ i iu yãao ni? Ade ɛa ta a bɛ, kɛ́ asu ga zĩlau, gbɛ̃pãle iↄ iuo yã́i. 
\v 6 Á démɛ vɛ̃ɛbu vĩ, i a mↄaokɛ yãao ni? Ade ɛa ta a bɛ, kɛ́ asu ga zĩlau, gbɛ̃pãle iↄ a mↄaokɛo yã́i. 
\v 7 Á démɛ nↄkpama vĩ, i sɛ yãao ni? Ade ɛa ta a bɛ, kɛ́ asu ga zĩlau, gbɛ̃pãle sɛo yã́i. 
\v 8 Gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ i ɛa yã́kãfĩ gbɛ̃́ↄnɛ aa mɛ: Á démɛ vĩa vĩ sↄ̃ kɛ̃̀aàgui? Ade ɛa ta a bɛ, kɛ́ aà gbɛ̃́ↄ kúsu su kwɛ laaàwao yã́i. 
\v 9 Tó gbɛ̃zↄ̃ↄↄ yã'ònɛ́ aa làa, aali zĩgↄ̃ dↄaanaↄ dilɛ aa dↄaa gbɛ̃́ↄnɛ.
\p
\v 10 Tó a gɛ lɛ́lɛi wɛ̃́lɛewa, àli o wɛ̃́lɛpideↄnɛ gĩa aa ńzĩa kpáwá zĩkasai. 
\v 11 Tó aa wèi, mɛ́ aa ń wɛ̃́lɛ gba wɛ̃̀ɛ́, wɛ̃́lɛpideↄ i gↄ̃ á zĩgbãakɛnaↄ ũ, aaiↄ zↄbleɛ́. 
\v 12 Tó aai á yãma sↄ̃o, mɛ́ aa fɛ̀lɛwá ń zĩoɛ, à ń káka ń wɛ̃́lɛpiu. 
\v 13 Tó Dii á Lua wɛ̃́lɛpi nàɛ́ á ↄzĩ, à a gↄ̃ɛↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao píi. 
\v 14 Nↄɛↄ ń nɛ́ↄ ń pↄtuoↄ ń wɛ̃́lɛpi pↄ́ↄ sↄ̃, à sɛ́lɛ ázĩa pↄ́ ũ píi. Àli á wɛ̀lɛↄ pↄ́ pↄ́ Dii á Lua kpàwáↄ mↄaokɛ. 
\v 15 Màa á kɛ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ zã̀ánↄ maamaaↄ, i kɛ bui pↄ́ kú kãiɛ beeↄ wɛ̃́lɛↄ no. 
\v 16 Bui pↄ́ Dii á Lua lɛ́ ń bùsu kpáwápiↄ wɛ̃́lɛↄ sↄ̃, ásu pↄe to a guu bɛ̃́ɛo, baa gbɛ̃nazĩna. 
\v 17 À Itiↄ ń Amↄleↄ ń Kanaaↄ ń Pɛliziↄ ń Iviↄ ń Yebusiↄ midɛ míↄmiↄ, lá Dii á Lua dìlɛɛ́wa, 
\v 18 kɛ́ aasu yãbɛ̃ɛ pↄ́ aaì zↄbleò ń diiↄnɛ daɛ́, í duunakɛ Dii á Luaɛo yã́i.
\p
\v 19 Tó a koezↄ̃̀ wɛ̃́lɛei gↄↄpla, álɛ zĩkańnↄ kɛ́ à wɛ̃́lɛpi si yã́i, ásu mↄo tↄ̃ lí pↄ́ wì a bɛ bleↄwao. Àliↄ lípiↄ bɛ ble, ásu zↄ̃o. Líↄnɛ, i kɛ gbɛ̃nazĩna pↄ́ a mↄmá zĩuↄ no. 
\v 20 Ń beeo á fↄ̃ lí pↄ́ á dↄ̃ wìli a bɛ bleoↄ zↄ̃zↄ̃, kɛ́ à e gbà lɛsĩ daò e wɛ̃́lɛde pↄ́ aalɛ zĩkaánↄↄ gɛ fuò.
\c 21
\s1 Gbɛ̃dɛa gusaɛ yã́
\p
\v 1 Tó wà bↄ̀ gɛwa bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwápiu, mɛ́ wa aà dɛ̀na dↄ̃o, 
\v 2 á gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń á yã́kpalɛkɛnaↄ gɛ́ wɛ̃́lɛ pↄ́ kú weↄ gwagwa, lá a zã̀ dɛ ń gɛpio. 
\v 3 Wɛ̃́lɛ pↄ́ aa è a kãi ń gɛpio, wɛ̃́lɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄↄ zununu pↄ́ wi zuudaɛ̀ à zĩkɛ̀ yãao sɛ 
\v 4 gɛò swa pↄ́ a í lí bao mɛ́ wi gupi kàsakɛ̃ wà pↄtↄ̃̀ we yãao saɛ. Wekĩi aa zupi waa fĩu aa dɛ. 
\v 5 Sa'ona Levii buiↄ i sↄ̃ kãi sa, asa Dii á Lua ń sɛ́ a gbàgbanaↄ ũɛ, aa samaa'oɛ́ ń a tↄ́oɛ. Tó yãkele fɛ̀lɛ ge tó wà gbɛ̃e kɛ̀'ĩa, aamɛ aaliↄ yã́ bee kɛkɛa zɛ́ vĩ. 
\v 6 Wɛ̃́lɛ pↄ́ kãi ń gɛo gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ ń ↄ pípi zu pↄ́ wà a waa fĩ̀ swa saɛpi musu, 
\v 7 aai mɛ: Wámɛ wa gbɛ̃́pi dɛ̀o, wi wɛsiɛo. 
\v 8 Dii, sùuukɛ ń n gbɛ̃́ Isaili pↄ́ n ń bóↄ. Ńsu to tàaesaide dɛa yã́ wí n gbɛ̃́ Isailiↄ musuo. Màa aa láka gbɛ̃́pi dɛaa, 
\v 9 í bↄ tàaesaide dɛa yã́u, asa a yã́ pↄ́ maa Diiɛ kɛ̀.
\s1 Zĩ̀zↄ nↄɛ sɛa nↄ ũ
\p
\v 10 Tó a gɛ á wɛ̀lɛↄwa zĩu, mɛ́ Dii á Lua ń náɛ́ á ↄzĩ, a ń kũkũ zĩ̀zↄↄ ũ, 
\v 11 tó á gbɛ̃e nↄ è ń guu, aà kákaa kɛ̀ɛ̀ maa, mɛ́ a yeaàzi, ali aà sɛ nↄ ũ, 
\v 12 i aà dilɛ a bɛ, nↄɛpi i a mi bo, i a ↄkↄↄ zↄ̃zↄ̃, 
\v 13 i a zↄkɛzwãa polo kↄ́lɛ. Nↄɛpi iↄ ku gↄ̃pi bɛ, i a de ń a dao gaa ↄ́ↄlↄ mↄ do. A gbɛa gↄ̃pi i ↄnawà à aà sɛ nↄ ũ sa. 
\v 14 Tó nↄɛpi i kaaàguo, aà aà gbaɛ i gↄ̃ azĩaɛ. Asu à aà yíao. Asu à aà dilɛ zↄ ũo, asa à aà dↄ̃ nↄɛ ũ kↄ̀.
\s1 Yoakɛzɛ
\p
\v 15 Tó gↄ̃ɛe nↄ vĩ pla, mɛ́ a ye adozi dɛ adoa, tó aa nɛgↄ̃ɛↄ ìaànↄ ḿpla ḿpii, tó nↄ pↄ́ a yeio mɛ́ nɛ'ìaànↄ káau, 
\v 16 gↄ̃pi su yoakɛ di nↄ pↄ́ a yei nɛ́ɛ nↄ pↄ́ a yeio yoa gbɛu túbi kpaalɛa yã́io. 
\v 17 Sema aà yoakɛ dↄ̃ a nↄ pↄ́ a yeio nɛ́ɛ, i aà baa kpawà lɛɛ pla a pↄ́ↄ kpaalɛa guu, asa nɛ́pi mɛ́ aà gↄ̃sakɛnɛ sɛ̃́ia ũ, ↄ̃mɛ yoakɛzɛ vĩ.
\s1 Nɛgↄ̃ɛ swã́gbãade
\p
\v 18 Tó gↄ̃ɛe nɛgↄ̃ɛ swã́gbãa sòlede vĩ, mɛ́ ìli a de ń a dao yãmao, baa kɛ́ aaì aà swã́gagaɛ, 
\v 19 aà de ń aà dao aai aà kũ wà gɛaànↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kĩ́i wɛ̃́lɛ bↄlɛu, 
\v 20 aai onɛ́: Wá nɛ́ɛ beeá swã́gbãadeɛ, mɛ́ a sòle vĩ. Ìli swã́sɛ wá yã́io. Lɛ́'udeɛ mɛ́ wɛ̃min saɛ. 
\v 21 Wɛ̃́lɛ gↄ̃ɛↄ i aà pápa ń gbɛo ḿpii wà aà dɛ, kɛ́ vãi e láa á guu yã́i. Isailiↄ i yã́pi ma ḿpii, vĩa i ń kṹ.
\p
\v 22 Tó gbɛ̃e duunakɛ̀, à kà wà aà dɛ, mɛ́ a aà dɛ̀, a aà gɛ lòo líwa, 
\v 23 ásu to gusi à aà gɛ le líwao. À aà vĩ zĩbeezĩ, asa gbɛ̃́ pↄ́ wa lòo líwa á gbɛ̃́ pↄ́ Lua láaikɛ̀wàɛ.\f + \fr 21.23 \fr*\ft Gal 3.13\ft*\f* Ásu to bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá gbãlɛ màao.
\c 22
\s1 Gbɛ̃pãle pↄ́ↄ yã́
\p
\v 1 Tó n bↄ n gbɛ̃́dee zu ge aà sãwa à vũ̀aa, ńsu pↄ́pi to weo. Kũ suoɛ̀. 
\v 2 Tó n gbɛ̃́deepi bɛ ku kãio, ge tó ń aà dↄ̃oɛ, pↄ́pi dilɛ n bɛ e aà mↄ̀ wɛɛlɛi, ní gbasa ǹ kpawà. 
\v 3 Màa ńyↄ̃ kɛ ń aà zàa'ĩnao ge aà zwãa ge pↄ́ pↄ́ sù vũ̀aa ń gbɛ̃́deewan nò, mɛ́ n bↄwà. Ńsuli tó weo.
\p
\v 4 Tó n n gbɛ̃́dee zàa'ĩna ge aà zu è, à lɛ̀lɛwà zɛ́u, ńsu dↄaàzio, ǹ aà fɛlɛaànↄ.\f + \fr 22.4 \fr*\ft Bↄa 23.4-5\ft*\f*
\s1 Ikoyã pãleↄ
\p
\v 5 Nↄɛe suli gↄ̃ɛ pↄkasa dao, mɛ́ gↄ̃ɛe suli nↄɛ pↄkasa dao, asa Dii á Lua ye yã́pikɛna gĩyãio. 
\v 6 Tó ń bɛ zɛ́u, mɛ́ n bã sakpɛ è lí musu ge zĩ́lɛ, a nɛ́ vĩ kau ge gbe, mɛ́ an da kúńla, ńsu bãpi kṹ ń a nɛ́ↄ píi sãnuo. 
\v 7 To bãpi gɛ̃zɛa, ní aà nɛ́ↄ sɛ́lɛ, kɛ́ n kua e àↄ na, ní wɛ̃ni kɛ.
\p
\v 8 Tó n kpɛ́ dafu dↄ̀, gĩbo a musu yↄↄnnↄ ǹ liai, kɛ́ gbɛ̃e su bãɛ a musu, aà gaa yã́ i wí n musuo yã́i.
\s1 Pↄbui yãalɛa
\p
\v 9 Ásuli pↄpãle bui ba á vɛ̃ɛbuuo. Tó a gi, á vɛ̃ɛbɛↄ ń pↄ́wɛnapio a gↄ̃ɛ́ tɛ̃ ũɛ. 
\v 10 Ásuli zu nakↄ̃wa ń zàa'ĩnao à sapańnↄo. 
\v 11 Ásuli pↄkasa pↄ́ wa tã̀ ń sãkão ń buao yãalɛa dao.\f + \fr 22.11 \fr*\ft Lev 19.19\ft*\f* 
\v 12 Àli tufada á pↄkasaↄ lɛ́i.\f + \fr 22.12 \fr*\ft Nao 15.37-41\ft*\f*
\s1 Widaa nↄɛwa yã́
\p
\v 13 Tó gↄ̃ɛ nↄsɛ̀ mɛ́ à wùlɛò, ↄ̃ à gbàsa yeio, 
\v 14 tó à yã́ dasi dↄ̀wà, à aà tↄ́ ↄ̃̀ↄkpà à mɛ̀: Ma nↄɛɛ bee sɛ̀, kɛ́ ma wulɛaànↄ, mi aà ↄ eo, 
\v 15 nↄɛpi de ń aà dao aa gɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ le wɛ̃́lɛ bↄlɛu ń ń nɛ́ ↄ'ea seelao. 
\v 16 Nↄ mae i o gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ a mɛ: Ma a nɛ́ kpà gↄ̃ɛɛ beewaɛ. Kɛ́ a sɛ̀, ↄ̃ a yei lↄo. 
\v 17 Ɔ̃ à yã́ dasi dↄ̀ ma nɛ́piwa à mɛ̀, i aà ↄ eo. Ma nɛ́ ↄ'ea seelan kɛ. Nↄ de ń aà dao i aà daa zwãau zwã̀a audepi poo wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ aɛ. 
\v 18 Wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ i gↄ̃pi kṹ, aai aà wɛtã, 
\v 19 aai ã́nusu ↄwatɛ̃ basↄo siwà, aai kpa nↄpi maewa, kɛ́ à Isaili nɛnↄɛ lɛ́so tↄ́ ↄ̃̀ↄkpà yã́i. Gↄ̃pi iↄ nↄpi kũa a bɛ. A nↄpi yaa zɛ́ vĩo e à gɛ gaò.
\p
\v 20 Tó yã́piá sĩanaɛ, mɛ́ wi nↄpi ↄ'ea seela eo, 
\v 21 wà nↄpi sɛ gɛò aà mae kpɛ́ kpɛɛlɛ, wɛ̃́lɛ gↄ̃ɛↄ i aà pápa ń gbɛo wà aà dɛ, asa à wíyã kɛ̀ Isaili bùsuu, à káaluakà a mae uaɛ, vãi i láa á guu.
\p
\v 22 Tó wà gↄ̃ɛ kũ̀ ń nↄzãeo, wàli ń dɛ ḿpla ḿpii, nↄɛpi ń gↄ̃ɛ pↄ́ wùlɛaànↄpio, vãi i láa á Isailiↄ guu.
\p
\v 23 Tó wà gↄ̃ kɛ̀ wɛ̃́ndia lɛ́soɛ, mɛ́ gↄ̃ɛe kpàaũaànↄ wɛ̃́lɛ guu, à wùlɛaànↄ, 
\v 24 àli gɛ́ńnↄ wɛ̃́lɛ bↄlɛu an pla ḿpii, í ń pápa ń gbɛo à ń dɛ. Wa wɛ̃́ndiapi dɛ, kɛ́ wɛ̃́lɛ guuɛ, mɛ́ à gì wiidↄiwà yã́i. Gↄ̃pi sↄ̃, kɛ́ à kùsi a gbɛ̃́dee nↄwa yã́i. Màa áli kɛ, vãi i láa á guu. 
\v 25 Tó sɛ̃u ↄ̃ gↄ̃ɛ kpàaũ ń wɛ̃́ndia lɛ́so pↄ́ wà gↄ̃ kɛ̀ɛ̀o, à kùsiwà à wùlɛaànↄ, gↄ̃ɛpi a ga adoɛ. 
\v 26 Ásu yãe kɛ wɛ̃́ndiapiɛo, asa i yã́ pↄ́ kà wà aà dɛ kɛo. Yã doũpiɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ gbɛ̃dɛ̀o, 
\v 27 asa à bↄ̀ wɛ̃́ndia gↄ̃depiwa sɛ̃uɛ. Baa kɛ́ nↄɛpi wiidↄ̀wà, gbɛ̃e ku we à aà suabao.
\p
\v 28 Tó gↄ̃ɛ kpàaũ ń wɛ̃́ndia lɛ́so gↄ̃saideo, mɛ́ à kùsiwà à wùlɛaànↄ, tó wà bↄ̀má, 
\v 29 gↄ̃ɛpi a ã́nusu ↄwatɛ̃ blakwi kpa aà maewaɛ, i aà sɛ nↄ ũ, kɛ́ à kùsiwà yã́i.\f + \fr 22.29 \fr*\ft Bↄa 22.15-16\ft*\f* A nↄɛpi yaa zɛ́ vĩo e à gɛ gaò.
\p
\v 30 Gbɛ̃e su a mae nↄ sɛ à gɛ̃ a mae gɛ̃kĩio.\f + \fr 23.1 \fr*\ft Lev 18.8, 20.11\ft*\f*
\c 23
\s1 Gbɛ̃́ pↄ́ zɛvĩ aà gɛ̃ Isailiↄ kↄ̃kãaa guuo
\p
\v 1 Gbɛ̃́ pↄ́ a lɛ wia ge a gↄ̃ɛkɛbↄ zↄ̃ɛa zɛvĩ à gɛ̃ Dii gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaa guuo. 
\v 2 Naaenɛ zɛvĩ aà gɛ̃ Dii gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaa guuo, baa bui pↄ́ nɛ́pi a kɛ e an buiwa. 
\v 3 Amↄniↄ ń Mↄabuↄ zɛvĩ aa gɛ̃ Dii gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaa guuo, baa an buiↄ e an buiwa.\f + \fr 23.4 \fr*\ft Nɛɛ 13.1-2\ft*\f* 
\v 4 Asa gↄↄ pↄ́ á bɛ zɛ́u á bↄa Egipi gbɛa, aai mↄ á yàaekɛi ń pɛ̃ɛoo, aai í kpáwá á mìo. Aa fĩabò Bɛↄↄ nɛ́ Balaaũ, Petoo pↄ́ kú Mɛsↄpↄtami bùsu gbɛ̃́ɛ aà láaizĩwáɛ,\f + \fr 23.5 \fr*\ft Nao 22.1-6\ft*\f* 
\v 5 kási Dii á Lua i we Balaaũ yãmào, ↄ̃ à savãipi lìlɛ samaa ũ, kɛ́ a yeázi yã́i.\f + \fr 23.6 \fr*\ft Nao 23.7-24.9\ft*\f* 
\v 6 E à gɛ àↄ kuo, ásu buipiↄ aafia ge an bↄa maa wɛɛlɛo. 
\v 7 Ásu Ɛdↄũↄ bↄlↄboo, asa á daɛↄnɛ. Ásu Egipiↄ bↄlↄboo, asa á kú an bùsuu bↄ̀mↄↄ ũ yãaɛ. 
\v 8 Sɛa za ń sĩ́wɛnaↄwa aamɛ aali e gɛ̃ Dii gbɛ̃́ↄ kↄ̃kãaa guu.
\s1 Kua zĩlau gbãlɛsai
\p
\v 9 Tó a gɛ á wɛ̀lɛↄwa zĩu, mɛ́ á kú bòou, à laaika gbãlɛai. 
\v 10 Tó á gbɛ̃e azĩa è gwãasĩna, à gbãlɛ̀n we. Ade bↄ bòou, iↄ ku we. Asu gɛ̃ bòouo. 
\v 11 Tó oosi kɛ̀, aà zu'o, i su bòou ĩatɛ̃ gɛ̃a kpɛ́u gbɛa. 
\v 12 À gu pↄ́ áli gɛ́ bĩ́ikpɛkɛui dilɛ bòo kpɛ. 
\v 13 Àliↄ ɛyↄ̃bↄ kũa á gↄ̃kɛbↄↄ guu. Tó a gɛ bĩ́ikpɛkɛi, àli ɛyↄ̃, tó a bĩ́ikpɛkɛ̀ á làa, íli bùsukaa. 
\v 14 Asa Dii á Lua ìↄ bɛ á bòou, àↄ á dↄ̃́aɛ, i á wɛ̀lɛↄ naɛ́ á ↄzĩ. Sema á bòoↄ ku gbãlɛsai, kɛ́ Dii su gbãsĩ eu, i bↄ á kpɛo yã́i.
\s1 Ikoyãeↄ
\p
\v 15 Tó zↄe bàalɛ̀ a diiɛ, à mↄ̀ azĩa kpàwá, ásu à aà kpa a diiwao. 
\v 16 À to aàↄ kúánↄ gu pↄ́ a yeiu, á wɛ̃́lɛ pↄ́ kɛ̀ɛ̀ maau. Ásu à aà wɛtão.
\p
\v 17 Isaili nↄɛe ge gↄ̃ɛe su gↄ̃ tã́akpɛ káalua ũo.\f + \fr 23.18 \fr*\ft Lev 19.29\ft*\f* 
\v 18 Ásu mↄ Dii á Lua kpɛ́u ń káaluaka'ↄ̃ao à lɛ́gbã dↄowào, asa Dii á Lua ye káaluaↄ gĩyãio.
\p
\v 19 Tó a pↄe sɛ̃̀a á gbɛ̃́deeɛ, ↄ̃a ge blɛ ge pↄpãlen nò, ásu a idiaɛ̀o. 
\v 20 À a idia bui zĩ̀loɛ, ãma ásu dia á gbɛ̃́deeɛo, Dii á Lua i báaadaɛ́ á zĩ píiu bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síipi guu.\f + \fr 23.21 \fr*\ft Bↄa 22.24, Lev 25.36-37, Iko 15.7-11\ft*\f*
\p
\v 21 Tó a lɛkɛ̀ Dii á Luawa, ásu to a fĩaboa gↄↄ gágao, asa Dii a á lá a yã́i, í gↄ̃ duundeↄ ũɛ.\f + \fr 23.22 \fr*\ft Nao 30.1-16, Mat 5.33\ft*\f* 
\v 22 Tó i lɛkɛwào, á gↄ̃ duundeↄ ũo. 
\v 23 Yã́ pↄ́ bↄ̀ á lɛ́u, àli zĩkɛwà ń laaio, asa a lɛkɛ̀ Dii á Luawa ń pↄeãoɛ.
\p
\v 24 Tó a gɛ̃ á gbɛ̃́dee vɛ̃ɛbuu, à vɛ̃ɛbɛ ble we lá á yeiwa à kã́, ãma ásu bobo ka gbíu à suòo. 
\v 25 Tó a gɛ̃ á gbɛ̃́dee pↄ́wɛmbuu, à a sáoↄ wɛ ń ↄo, ãma ásu kↄma ká á gbɛ̃́dee pↄ́wɛnai à kɛ̃o.
\c 24
\s1 Gia nↄzi yã́
\p
\v 1 Tó gↄ̃ɛe nↄsɛ̀, mɛ́ nↄpi yã́ i kaaàguo, kɛ́ a è a dↄ́ɛ'ĩi vĩ yã́i, mɛ́ à gínzila\f + \fr 24.1 \fr*\ft Mat 5.31, Maa 10.4\ft*\f* kɛ̃̀ kpàwà à aà yàò, 
\v 2 tó nↄɛpi bↄ̀ aà bɛ, à gɛ̀ zã pãle kɛ̀, 
\v 3 mɛ́ gↄ̃ plaadepi yeaàzio, tó à gínzila kɛ̃̀ a kpàwà à aà yàò sↄ̃, ge gↄ̃ plaade pↄ́ aà sɛ̀pi gàn lò, 
\v 4 gↄ̃ pↄ́ aà yà sɛ̃́ia zɛ́ vĩ à aà sɛ nↄ ũ lↄo, asa à dↄ̀aa à aà ↄ̃̀ↄkpàɛ. Dii ye yã́ bee gĩyãio. Ásu bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá á pↄ́ ũ ↄ̃̀ↄkpao.
\s1 Ikoyãeↄ
\p
\v 5 Tó gbɛ̃́ nↄsɛ̀ dafu, asu gɛ́ zĩlauo, mɛ́ wasu zĩdaɛ̀ zã̀o. Wa aà kɛ̃́, iↄ ku bɛ wɛ̃̀ do, kɛ́ aà nↄ pↄ́ a sɛ̀pi pↄ e àↄ na.
\p
\v 6 Wasu gbɛ̃e wísilↄgbɛ tↄ̀ↄmasio, baa a nɛ́, asa aà wɛ̃ni tↄ̀ↄmasian we.
\p
\v 7 Tó gbɛ̃́ a Isaili dee sɛ̀ kpã́i, à aà kɛ̀ zↄ ũ ge à aà yìan nò, sema à kpã́ipi dɛ, vãi i láa á guu.\f + \fr 24.7 \fr*\ft Bↄa 21.16\ft*\f*
\p
\v 8 À láai ka kusui, í laaidↄ a yã́ pↄ́ sa'ona Levii buiↄ òɛ́wa maamaa. Lá má dìlɛnɛ́wa, àↄ kũa màa.\f + \fr 24.8 \fr*\ft Lev 13.1-14.54\ft*\f* 
\v 9 À to yã́ pↄ́ Dii á Lua kɛ̀ Miliaũɛ zɛ́u á bↄa Egipi gbɛa dↄágu.\f + \fr 24.9 \fr*\ft Nao 12.10\ft*\f*
\p
\v 10 Tó n pↄ́ sɛ̃̀a n gbɛ̃́deeɛ, ńsu gɛ̃ aà kpɛ́u ǹ aà zwãa sí tↄ̀ↄma ũo. 
\v 11 Zɛ ǹ aà dã bàasi, i bↄnɛ ń n zwãapio bàasi we. 
\v 12 Tó taasideɛ, ńsu ǹyↄ̃ kũa e n gɛ taò kpɛ́uo. 
\v 13 Gɛ ǹ kpawà e ĩatɛ̃ àↄ gɛ́ gɛ̃i kpɛ́u, i e i ń a zwãapio. A fↄkpama, yã́ pↄ́ ń kɛ̀pi i kɛ Dii á Luaɛ na.\f + \fr 24.13 \fr*\ft Bↄa 22.26-27\ft*\f*
\p
\v 14 Ásu á gbɛ̀wina pↄ́ dɛ taaside wɛ̃nade ũ wɛtão, á gbɛ̃́ Isaili ge bↄ̀mↄ pↄ́ kú á bùsu wɛ̃́lɛun nò. 
\v 15 Àliↄ aà fĩaboɛ̀ lá gu lɛ́ dↄ e ĩatɛ̃ àↄ gɛ́ gɛ̃i kpɛ́u, asa taasideɛ, mɛ́ aà wɛ́ dↄ a ↄ̃ai. Tó màa no, a wiilɛ Diiwaɛ, í gↄ̃ tàaedeↄ ũ.\f + \fr 24.15 \fr*\ft Lev 19.13\ft*\f*
\p
\v 16 Maeↄ ga ń nɛ́ↄ duuna yã́io, mɛ́ nɛ́ↄ ga ń maeↄ duuna yã́io. Baade a ga azĩa duuna yã́iɛ.\f + \fr 24.16 \fr*\ft 2Kia 14.6, 2Lad 25.4, Eze 18.20\ft*\f*
\p
\v 17 Ásuli yã́gↄ̃gↄ̃ bↄ̀mↄ ge tonɛ pↄ́ gwana vĩoɛ ↄkpɛaio. Ásuli gyaa gbɛ̃ando pↄkasa tↄ̀ↄmasio. 
\v 18 Kɛ́ a zↄblè Egipi, ↄ̃ Dii á Lua á bↄ́u, à to a yã́ↄ dↄágu. Bee yã́i málɛ yã́ɛ bee dilɛiɛ́ àↄ kũa.\f + \fr 24.18 \fr*\ft Bↄa 23.9, Lev 19.33-34, Iko 27.19\ft*\f*
\p
\v 19 Tó álɛ pↄkɛkɛ bua, mɛ́ á pↄ́ bàaae yã́ sã̀águ, ásu ɛa gɛ́ sɛ́io. À bee to bↄ̀mↄↄnɛ ń nɛtonɛ pↄ́ gwana vĩoↄ ń gyaa taasideↄ, Dii á Lua i báaadaágu ń zĩ pↄ́ álɛ kɛo píi. 
\v 20 Tó álɛ kukɛ, ásu a bɛ kↄ̃nwɛo. À bee to bↄ̀mↄↄnɛ ń nɛtonɛↄ ń gyaaↄ. 
\v 21 Tó álɛ vɛ̃ɛ bobo, ásu a bɛ kↄ̃nwɛo. À bee to bↄ̀mↄↄnɛ ń nɛtonɛↄ ń gyaaↄ.\f + \fr 24.21 \fr*\ft Lev 19.9-10\ft*\f* 
\v 22 À tó á zↄblea Egipi yã́ↄ dↄágu. Bee yã́i málɛ yã́ɛ bee dilɛiɛ́ àↄ kũa.
\c 25
\p
\v 1 Tó lɛkpaa gɛ̃̀ gↄ̃ɛↄ zãnguo, aa gɛ́ yã́kpalɛkɛkĩi wà yã́pi gↄ̃́gↄ̃ńnↄ, wàli yãnakpa gbɛ̃́ pↄ́ a yã́ nawa, wi tàaede yã́'ĩikpawà. 
\v 2 Tó à kũ̀ wà tàaedepi gbɛ̃ɛ sↄ̃, yã́kpalɛkɛna lí tó aà wúlɛ, i aà gbɛ̃ tàae pↄ́ a kɛ̀ lɛ́u. 
\v 3 Wasuli aà gbɛ̃ dɛ flã̀ lɛ blalao.\f + \fr 25.3 \fr*\ft 2Kln 11.24\ft*\f* Tó wà sù wà aà gbɛ̃̀ dɛ beea, a widà a gbɛ̃́deewaɛ.
\p
\v 4 Ásuli lɛsↄkpa zu pↄ́ lɛ́ pↄgbɛ̃ɛo.\f + \fr 25.4 \fr*\ft 1Kln 9.9, 1Tim 5.18\ft*\f*
\p
\v 5 Tó vĩ̀i ń dãunao ku gudoũ, mɛ́ an gbɛ̃́ mɛ̀ndo gà nɛ́sai, aà gyaa su gɛ́ zãkɛi gupãleio. Aà zã́ vĩ̀i ge dãuna mɛ́ a aà sɛ nↄ ũ, i aà da'uakɛ. 
\v 6 Wa nɛgↄ̃ɛ pↄ́ a i sɛ̃́ia dilɛ aà gↄ̃ pↄ́ gà gɛ̃ɛ ũ, kɛ́ aà tↄ́ e àↄ ku Isailiↄ guu.\f + \fr 25.6 \fr*\ft Mat 22.24\ft*\f*
\p
\v 7 Tó gↄ̃ɛpi ye a vĩ̀i ge a dãuna nↄpi sɛaio, nↄpi i gɛ́ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ le yã́kpalɛkɛkĩi, i onɛ́ a zã́ gbɛ̃do gì a da'uakɛiɛ, kɛ́ a zã́ tↄ́ su àↄ ku Isailiↄ guuo. 
\v 8 Wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ i aà sísi, aai aà la. Tó gia nↄpi sɛai ↄ̃ à zɛ̀ò, 
\v 9 nↄɛpi i sↄ̃aàzi gbɛ̃zↄ̃ↄↄ aɛ, i aà kyale gbá do bↄ, i lɛ́'ika aà oawa, i mɛ: Màa wàli kɛ gbɛ̃́ pↄ́ gì a gbɛ̃do ua vuiɛ.\f + \fr 25.9 \fr*\ft Lut 4.7-8\ft*\f* 
\v 10 Za zĩbeezĩ waliↄ o aà uaɛ kyalesai'ua.
\p
\v 11 Tó gbɛ̃ↄn plaↄ lɛ́ sòlekɛ, mɛ́ an gbɛ̃́ mɛ̀ndo na mↄ̀ a zã́ suabai, mɛ́ à gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ sòlekɛ ń a zã́opi kũ̀ aà gↄ̃ɛkɛbↄwa, 
\v 12 à nↄɛpi ↄzↄ̃, ásu à aà wɛ̃nagwao.
\p
\v 13 Pↄ́gbiayↄ̃bↄ zↄ̃ↄ ń a nɛ́nao su àↄ kaa á bↄ̀ↄ guu pla píio. 
\v 14 Zaa zↄ̃ↄ ń a nɛ́nao su àↄ kú á bɛ pla píio. 
\v 15 À to pↄ́gbiayↄ̃bↄↄ ń á zaaↄ líↄ maa wásawasa, kɛ́ à e gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwápiu. 
\v 16 Asa Dii á Lua ye gbɛ̃́ pↄ́ aaì yãfaasai bee taa kɛↄ gĩyãio.\f + \fr 25.16 \fr*\ft Lev 19.35-36\ft*\f*
\p
\v 17 À to yã́ pↄ́ Amalɛki buiↄ kɛ̀ɛ́ zɛ́u á bↄa Egipi gbɛaↄ dↄágu.\f + \fr 25.17 \fr*\ft Bↄa 17.8-14\ft*\f* 
\v 18 Gↄↄ pↄ́ a kpasa, á yɛ̃̀ɛɛ làa, aai vĩakɛ Luaɛo, aa lɛ̀lɛ á gbɛ̃́ busɛ pↄ́ tɛ́ gbɛzãↄwa zɛ́uɛ. 
\v 19 Tó Dii á Lua á ibɛɛ pↄ́ liaaáziↄ nàɛ́ á ↄzĩ, à á gba ĩ́ampakĩi bùsu pↄ́ àlɛ kpáwá à sipi guu, à Amalɛki buipiↄ tↄ́ dɛ dṹniau. A yã́ su sã́águo.\f + \fr 25.19 \fr*\ft 1Sam 15.2-9\ft*\f*
\c 26
\s1 Pↄ́ káauↄ ń pↄ́ kwideↄ kpaa Luawa
\p
\v 1 Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá á pↄ́ ũpi guu, mɛ́ á sì a zↄ̃lɛu, 
\v 2 àli a buapↄ́ káauↄ dã ká gbíu, í gɛò gu pↄ́ Dii á Lua a sɛ a tↄ́ àↄ kuwàu.\f + \fr 26.2 \fr*\ft Bↄa 23.19\ft*\f* 
\v 3 À gɛ sa'ona pↄ́ kú zĩbeezĩ le, í oɛ̀ à mɛ: Málɛ o gbã Dii n Luaɛ, ma ka bùsu pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ wá deziↄnɛ à mɛ̀ á kpáwápiu. 
\v 4 Sa'ona i gbí sí á ↄzĩ, i dilɛ Dii á Lua gbagbakĩi aɛ, 
\v 5 í o Dii á Lua aɛ à mɛ: Sili gbɛ̃́ bɛbɛnan ma dezi ũ. À tà Egipi à zↄ̃̀lɛu ń a gbɛ̃́ pↄ́ aa dasioↄ, ↄ̃ aa gↄ̃̀ bui zↄ̃ↄ pↄ́ aa dasi mɛ́ aa gbãaↄ ũ. 
\v 6 Egipiↄ ĩadàwá aa wɛ́tɛ̃amↄ̀wɛ̃ɛ, aa wá dá zↄbleu pãsĩpãsĩ, 
\v 7 ↄ̃ wa wiilɛ̀ Dii wá deziↄ Luawa. Ɔ̃ à wá wiilɛawapi mà, à wɛ́tɛ̃a ń taasio ń gbãa pↄ́ wa mↄ̀wɛ̃ɛo è, 
\v 8 ↄ̃ à wá bↄ́lɛ Egipi ń a gã̀sa gbãao. À a gã̀sĩ pòo à yã́ pↄ́ ì to vĩa ń kṹ kɛ̀ maamaa ń seelaↄ ń dabudabuↄ. 
\v 9 Ɔ̃ à mↄ̀wanↄ guɛ beeu, à bùsuɛ bee kpàwá, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu. 
\v 10 Tia kɛ́wa Dii, málɛ mↄ́ ń tↄↄlɛ pↄ́ ń kpàa pↄ́ káauↄ. Àli dilɛ Dii á Lua aɛ, í kúlɛɛ̀. 
\v 11 Ápiↄ ń Levii buiↄ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guuↄ, á pↄ lí kɛ na pↄmaa pↄ́ Dii á Lua kpàwáↄ ń á bɛdeↄwa píi.
\p
\v 12 Tó a á buapↄ́ↄ kwide bↄ̀ a wɛ̃̀ àaↄ̃de guu, á làa píi, àli kpá Levii buiↄwa ń bↄ̀mↄↄ ń nɛtonɛↄ ń gyaaↄ, aai ble á wɛ̃́lɛↄ guu aa kã́.\f + \fr 26.12 \fr*\ft Iko 14.28-29\ft*\f* 
\v 13 Í o Dii á Luaɛ à mɛ: Ma n asea bↄ̀nɛ ma bɛ, má kpà Levii buiↄwa ń bↄ̀mↄↄ ń nɛtonɛↄ ń gyaaↄ, lá ń òwa píi. Mi pã n yãdilɛaao, a kee i sãmagu sↄ̃o. 
\v 14 Mi n asea ble ma taasikɛa guuo. Mi n asea bↄnɛ ń gbãsĩoo. Mi a kee kpa gɛvĩ yã́ musuo. Dii ma Lua ma n yãmà, má kɛ̀ lá ń dìlɛmɛɛwa. 
\v 15 Wɛ́kpalɛ za n kúkĩiu musu, ní báaada n gbɛ̃́ Isailiↄgu ń bùsu pↄ́ ń kpàwáo, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diu, lá n a lɛgbɛ̃̀ wá deziↄnɛwa.
\p
\v 16 Dii á Lua lɛ́ yãdilɛɛ́ gbã, àliↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, íↄ aà ikoyãpiↄ kũa ń laaio ń nↄ̀sɛmɛndoo ń pↄeão. 
\v 17 Á ò gbã Dii mɛ́ á Lua ũ, a mɛ̀ áliↄ táa'o aà zɛ́uɛ, íↄ aà ikoyãↄ kũa ń aà yãdilɛaↄ, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, íↄ aà yãma. 
\v 18 Dii òɛ́ gbã áↄ dɛ a gbɛ̃́ yenzideↄ ũ\f + \fr 26.18 \fr*\ft Bↄa 19.5, Iko 4.20, 7.6, Tit 2.14, 1Piɛ 2.9\ft*\f* lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ́waɛ. À mɛ̀ àↄ a yãdilɛaↄ kũa, 
\v 19 i á sɛ́ lɛsĩ dɛ bui pↄ́ a kɛ̀ↄla píi, wi á táasilɛ, wi á tↄbↄ, wi á maabo, íↄ dɛ Dii á Lua gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoaↄ ũ, lá à a lɛgbɛ̃̀wa.
\c 27
\s1 Yãdilɛa Ebali sĩ̀sĩpↄlɛu
\p
\v 1 Mↄizi ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ yãdìlɛ ń gbɛ̃́ↄnɛ. Mↄizi mɛ̀: Àↄ yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbãↄ kũa. 
\v 2 Tó a bua Yuudɛ̃wa, a gɛ̃ bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwáu, à gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛↄ pɛ́lɛpɛlɛ à soolɛwà, 
\v 3 í ikoyãɛ beeↄ kɛ̃wà píi. Tó a gɛ̃ bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupiu, lá Dii á Lua a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛwa, 
\v 4 à gbɛpiↄ pɛ́lɛpɛlɛ Ebali gbɛ̀sĩsĩwa Yuudɛ̃ baale, lá málɛ daɛ́ gbãwa, í soolɛwà. 
\v 5 À Dii á Lua gbagbakĩi bo we ń gbɛo. Ásu gã́pɛlɛ gbɛpiↄwao, 
\v 6 à bo ń gbɛ̀ ãsaiↄ,\f + \fr 27.6 \fr*\ft Bↄa 20.25\ft*\f* í sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o Dii á Luawa we. 
\v 7 À sáaukpa sa'o we lↄ, í pↄnakɛ Dii á Lua aɛ. 
\v 8 À ikoyãɛ beeↄ kɛ̃ gbɛpiↄwa píi wásawasa.\f + \fr 27.8 \fr*\ft Yoz 8.30-32\ft*\f*
\p
\v 9 Ɔ̃ Mↄizi ń sa'ona Levii buiↄ ò Isaili buiↄnɛ píi aa mɛ̀: Isailiↄ, à kɛ kílikili! À swã́kpa yãma! A gↄ̃ Dii á Lua gbɛ̃́ↄ ũɛ sa. 
\v 10 À Dii á Lua yãma, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, íↄ zĩkɛ aà yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄwa.
\s1 Láai yã́ↄ
\p
\v 11 Gↄↄ doũpi zĩ́ ↄ̃ Mↄizi yãdìlɛnɛ́ à mɛ̀: 
\v 12 Tó a bua Yuudɛ̃wa, buiɛ beeↄ mɛ́ aa zɛ Galiziũ sĩ̀sĩpↄlɛu, aai báaadaágu: Simɛↄ, Levii, Yuda, Isakaa, Yosɛfu, Bɛ̃yãmɛɛ. 
\v 13 Buiɛ beeↄ mɛ́ aa zɛ Ebali sĩ̀sĩpↄlɛu, aai láai yã'o: Lubɛni, Gada, Asɛɛ, Zabulↄni, Dã, Nɛfatali. 
\v 14 Levii buiↄ aai yã́ɛ beeↄ o Isaili buiↄnɛ píi ń lↄↄ gbãao,\f + \fr 27.14 \fr*\ft Yoz 8.33-35\ft*\f* aa mɛ:
\p
\v 15 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ tã́a ã̀ ge a kàsa,\f + \fr 27.15 \fr*\ft Bↄa 20.4, 34.17\ft*\f* a pɛ̀lɛ asii guu ũ. Dii ye ↄzĩ bee taa gĩyãio. Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 16 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ a de ge a da kpɛbↄ̀ ũ.\f + \fr 27.16 \fr*\ft Bↄa 20.12\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 17 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ a gbɛ̃́dee kↄↄ sɛ sↄ̃̀ò ũ. Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 18 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ tò vĩ̀a zã̀ zɛ́wa ũ. Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 19 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ yãkɛ̀kɛ bↄ̀mↄ ge nɛtonɛ ge gyaaɛ ↄkpɛai ũ.\f + \fr 27.19 \fr*\ft Bↄa 22.21, 23.9\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 20 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̃̀ a mae gɛ̃kĩi à wùlɛ ń aà nao ũ.\f + \fr 27.20 \fr*\ft Lev 18.8\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 21 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ pↄtuo dã̀akpà ũ.\f + \fr 27.21 \fr*\ft Bↄa 22.18, Lev 18.23\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 22 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ wùlɛ ń a dãeo ũ.\f + \fr 27.22 \fr*\ft Lev 18.9\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 23 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ wùlɛ ń a ã̀nsueo ũ.\f + \fr 27.23 \fr*\ft Lev 18.17\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 24 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ a gbɛ̃́dee dɛ̀ asii guu ũ. Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 25 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ tàaesaide dɛ̀ gbagusaɛ yã́i ũ. Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\p
\v 26 Láaipↄn gbɛ̃́ pↄ́ i zɛ ń ikoyãɛ beeↄ àlɛ zĩkɛwào ũ.\f + \fr 27.26 \fr*\ft Gal 3.10\ft*\f* Gbɛ̃́pii i mɛ, ãmi!
\c 28
\s1 Ɛ̀fãai yã́ↄ
\r (Lev 26.3-13, Iko 7.12-24, 11.13-17)
\p
\v 1 Tó a Dii á Lua yãmà, tó á aà yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa, álɛ zĩkɛwà, Dii á Lua a á kã́fĩ dɛ dṹnia bui píia. 
\v 2 Tó a Dii á Lua yãmà, a báaaɛ beeↄ daágu píiɛ. 
\v 3 A báaadaágu wɛ̃́lɛ guu, a báaadaágu bua. 
\v 4 A báaada á nɛ́ↄ ń á buapↄ́ↄ ń á pↄtuoↄgu, á zuↄ ń á sãↄ ń á bleↄ píi. 
\v 5 A báaada á taↄ ń á góↄgu. 
\v 6 A báaadaágu á gɛa guu ń á suao. 
\v 7 Dii a to à zĩble á ibɛɛ pↄ́ aa fɛlɛánↄↄwa. Aa dↄkↄ̃wa aa mↄ lɛ́lɛiwá, aai fãaa ń bao aa tá. 
\v 8 Dii a báaada á dↄ̃ↄgu ń zĩ pↄ́ á kɛ̀o píi. Dii á Lua a báaadaágu bùsu pↄ́ àlɛ kpáwá guu.
\p
\v 9 Tó á Dii á Lua yãdilɛaↄ kũa, mɛ́ á tɛ́ aà iai, a á dɛa a gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoaↄ ũ zɛdↄ, lá a òɛ́wa, 
\v 10 dṹnia bui píi i dↄ̃ kɛ́ Dii tↄ́ kúwá, aai vĩakɛɛ́. 
\v 11 Dii a to pↄ́ kɛɛ́, á nɛ́ↄ ń á pↄtuo nɛ́ↄ ń á buanɛↄ liála bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ á dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpáwá guu. 
\v 12 Dii a a àizɛɛ làasi wɛ̃ɛ́ za musu, i to lou maɛ́ á bùsuu à bↄlɛi, i báaada zĩ pↄ́ álɛ kɛu, í pↄ́ sɛ̃a bui dasideↄnɛ. Áↄ pↄe sɛ̃aamá ni vĩo. 
\v 13 Dii a to àↄ dɛ mideↄ ũɛ, i kɛ áↄ kpɛɛ no. Tó a Dii á Lua yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ mà á kũa, álɛ zĩkɛwà, áↄ ku musuɛ, i kɛ zĩ́lɛ no. 
\v 14 Àↄ yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũa. Ásu pãalɛ ↄplaai ge zɛɛio. Ásu tɛ dii pãleↄzi à zↄblenɛ́o.
\s1 Láai yã́ↄ
\r (Lev 26.14-46)
\p
\v 15 Tó i Dii á Lua yãmao, tó i aà ↄtondↄkĩi gwao, tó á aà yãdilɛa pↄ́ málɛ daɛ́ gbãↄ kũao, yã́ɛ beeↄ mɛ́ a á le. 
\v 16 Á wɛ̃́lɛↄ ń á buaↄ i gↄ̃ láaipↄ ũ. 
\v 17 Á taↄ ń á góↄ i gↄ̃ láaipↄ ũ. 
\v 18 Á nɛ́ↄ ń á bua pↄ́ↄ ń á zuↄ ń á sãↄ ń a bleↄ i gↄ̃ láaipↄ ũ. 
\v 19 Í gↄ̃ láaipↄ ũ á gɛa ń á suao. 
\v 20 Dii a láaizĩwáɛ, a ↄtↄ̃wá, i wɛbiiwá zĩ pↄ́ álɛ kɛ píi guu e a gɛ kaalɛ à midɛ kã́ndo yãvãi pↄ́ á kɛ̀ a pãkpàaàzi yã́i. 
\v 21 Dii a gagyãkaágu e à gɛ láa bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síi guuɛ. 
\v 22 Dii a to tↄↄn vãi á le ń sionao ń kákagyão ń mɛ̀wãao ń nↄanao. Pↄ́ piaa gbↄ̃si ń pↄ́ fukpaao i á buapↄ́ↄ le. Gyãpiↄ pɛ́lɛáziɛ e à gɛ midɛò. 
\v 23 Luabɛ aↄ kú á musu gii lán mↄgotɛ̃waɛ. Tↄↄlɛ iↄ kú á zíɛ gbã́ugbãu lán mↄsiwa. 
\v 24 Luutɛ̃ ń bùsutio ↄ̃ Dii a to à e lou gɛ̃ɛ ũ. Aↄ bↄ za musuɛ e à gɛ á dɛdɛò.
\p
\v 25 Dii a tó á wɛ̀lɛↄ zĩblewáɛ. Á dↄdↄkↄ̃wa à gɛ́ lɛ́lɛimá, í fãaa ń bao à tá. Sↄ̃ i kɛ̃ dṹnia bui píigu yã́ pↄ́ á lé yã́i. 
\v 26 Á gɛↄ i gↄ̃ bãↄ ń wàiↄ pↄblea ũ, gbɛ̃e a ń yáo. 
\v 27 Dii a to Egipi sã́nɛↄ á le ń gbɛnao ń yiao ń kásanao. Áↄ gbã́gbãa vĩo. 
\v 28 I to ĩ́ana káwá, i to à vĩ̀akũ, i tó á mi liaa, 
\v 29 íↄ ↄmalɛmalɛ fãanɛ lán vĩ̀a pↄ́ kú gusiauwa. Á yãe ali bↄ maao. Wa gbãamↄɛ́, wi á pↄ́ↄ síwá, kási gbɛ̃e a á suabao. 
\v 30 Áↄ nↄkpama vĩ, gbɛ̃pãle i kusiwà. Á kpɛdↄ, á e iuo. Á vɛ̃ɛbu kɛ, á e à a bɛ mↄaokɛo. 
\v 31 Wa á zuↄ kòlokpa á wáa, á e à a nↄ̀ↄ soo. Wa á zàa'ĩnaↄ síwá, mɛ́ á e lↄo. Wa á sãↄ kpá á wɛ̀lɛↄwa, kási gbɛ̃e a á suabao. 
\v 32 Wa á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛↄ kpa buipãleↄwa, á wɛ́ iↄ dↄńzi e á wɛ́ wo. Á gbãa a pↄe kɛo. 
\v 33 Bui pↄ́ á dↄ̃oↄ á buazĩ pↄ́ á kɛ̀ pↄble. Waↄ gbãamↄɛ́, wiↄ á wɛtã gↄↄpii. 
\v 34 Ĩana a káwá yã́ pↄ́ á wɛ́ a e yã́i. 
\v 35 Dii a to bↄ̀kↄↄ á le á koso ń á gbásaonaↄwa. Aa liála sɛa za á gbakpɛa e á minanguo.
\p
\v 36 Dii a táánↄ ń á kía pↄ́ á aà dilɛo bui pↄ́ ápiↄ ń á deziↄ dↄ̃oↄ kĩ́i. Wekĩi á zↄbleu líↄnɛ ń gbɛↄ á diiↄ ũ. 
\v 37 Á gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ, láanipↄ ũ bui pↄ́ Dii a á yá ń kĩ́iↄnɛ píi, aai yãadaánↄ. 
\v 38 Áli pↄ́tↄ̃ maamaaɛ, kási ali kɛkɛ yↄↄnnↄɛ. Kwaↄ mɛ́ aa so píi. 
\v 39 Á vɛ̃ɛbu ba, í a sɛ̃wa, kási á e à a kↄ́ zↄ̃zↄ̃ à a imio. Kↄ̀ↄↄ mɛ́ aa á vɛ̃ɛlipiↄ zↄ̃zↄ̃. 
\v 40 Kuliↄ di á bùsuuɛ, kási á e a nísi mↄaokɛo, asa aa nↄbↄlɛkɛ píiɛ. 
\v 41 Á nɛgↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ i'i, kási aaↄ kúánↄo. Wa táńnↄ zĩ̀zↄↄ ũɛ. 
\v 42 Kwasutɛ̃ↄ i á bùsu líↄ ń á buapↄ́ↄ síwá. 
\v 43 Bↄ̀mↄ pↄ́ kú á guuↄ kúkuála musumusuɛ, á vlã́ iↄ naua. 
\v 44 Aa pↄ́ sɛ̃aɛ́, kási á e pↄ́ sɛ̃anɛ́o. Aaↄ dɛ mideↄ ũ, íↄ kú ń guu kpɛɛ.
\p
\v 45 Yã́ beeↄ á le píiɛ, aaiↄ tɛ́ázi. Aa kɛ̃́wáo e à gɛ midɛò, kɛ́ i Dii á Lua yãmao, i aà ↄtondↄkĩi gwao, mɛ́ á aà yãdilɛa pↄ́ a dàɛ́ↄ kũao yã́i. 
\v 46 Yã́ pↄ́ aa á lepiↄ aaↄ dɛ seela pↄ́ ì dimá ũɛ e á buiwa. 
\v 47 Tó i zↄble Dii á Luaɛ ń pↄnao ń nↄ̀sɛnao á namablegↄↄo, 
\v 48 á wɛ̀lɛ pↄ́ Dii a ń zĩwáↄ ↄ̃ á zↄblenɛ́ bṹu ń nↄanao ń imio pↄ́kɛ̃sãma guu. Dii i mↄ̀ zuu daɛ́ á nↄɛ e à gɛ á kaalɛò. 
\v 49 Bui pↄ́ kú za tↄↄlɛ lɛ́wa zã̀zã ili ń yãmaoↄ ↄ̃ Dii a to aa kúu'o aa mↄ́wá. 
\v 50 Buipiↄ aaↄ pãsĩ, aa gbɛ̃zↄ̃ↄↄ wɛgwao, aa wɛ̃nadↄ̃ nɛ́ↄnɛo. 
\v 51 Aa á pↄtuoↄ sóso ń á buapↄ́ↄ e à gɛ kaalɛòɛ. Aa á pↄ́wɛna ge á vɛ̃ɛ ge á nísi ge á zu ge á sã tóɛ́o e à gɛ midɛò. 
\v 52 Aa koezↄ̃ á bùsu pↄ́ Dii á Lua lɛ́ kpáwá wɛ̃́lɛↄzi píi e á bĩ́i gbãa lɛsĩ pↄ́ álɛ a náaikɛↄ gɛ kwɛòɛ.
\p
\v 53 Á á nɛgↄ̃ɛↄ ń á nɛnↄɛ pↄ́ Dii á Lua a kpáwáↄ so taasi pↄ́ á wɛ̀lɛↄ á dau koezↄ̃aázi guu yã́i. 
\v 54 Baa á gↄ̃ɛ busɛ wɛ̃nadↄ̃nɛde a bĩikɛ ń a gbɛ̃́deeo ń a nↄ yenzideo ń a nɛ́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ 
\v 55 ń a nɛ́ pↄ́ àlɛ sópio. A li an gbɛ̃eɛo, kɛ́ pↄe i gↄ̃ɛ̀o taasi pↄ́ á wɛ̀lɛↄ á dau koezↄ̃aázi guu yã́i. 
\v 56 Baa á nↄɛ busɛ wɛ̃nadↄ̃nɛde, nↄɛ pↄ́ lí we kɛ̀sɛ tↄ̃̀ bùsuwao kɛ́ a busɛ mɛ́ wɛ̃nadↄ̃nɛdeɛ yã́i, a bĩikɛ ń a gↄ̃ yenzideo ń a nɛgↄ̃ɛo ń a nɛnↄɛo 
\v 57 a nɛ́ pↄ́ a ì ń a bio yã́ musu. A so asii guuɛ\f + \fr 28.57 \fr*\ft 2Kia 6.28-29, Wɛ̃n 4.10\ft*\f* pↄ́kɛ̃sãma ń taasi pↄ́ á wɛ̀lɛↄ á dau koezↄ̃aázi guuo yã́i.
\p
\v 58 Tó á ikoyã pↄ́ kú láɛ bee guuↄ kũa, álɛ zĩkɛwào, tó á Dii á Lua tↄ́ gbia pↄ́ ì ń mɛ séenata bɛɛɛ dↄ̃o, 
\v 59 Dii a gaga pↄ́ á a fãn vĩoↄ káágu ń á buiↄɛ, gaga pãsĩ pↄ́ ì gↄↄplakɛↄ ń gyãvãi pↄ́ lí láaoↄ. 
\v 60 A to Egipi gyã pↄ́ á a vĩa vĩↄ á le, a kɛ̃́wáo. 
\v 61 Baa gaga ń gyã pↄ́ a yã́ kú ikoyã láɛ bee guuoↄ, Dii a káágu píi e à gɛ kaalɛòɛ. 
\v 62 Tó i Dii á Lua yãmao, baa ń á dasi lán saanaↄwa kɛo, á gↄ̃ bílao. 
\v 63 Lá à kà Diigu à yãmaakɛ̀ɛ́, a tò a dasikũ̀, màa a kaaàgu à á dɛdɛ, i á kaalɛ. A á wo bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síi guu, 
\v 64 i á fãaa buiↄ guu za dṹnia lɛ́la e a lɛ́le. We á zↄbleu líↄnɛ ń gbɛↄ, dii pↄ́ ápiↄ ń á deziↄ á dↄ̃oↄ. 
\v 65 Á ĩ́ampakĩi e buipiↄ guuo, á pↄ̀ↄpɛkĩi e gueio. Wekĩi Dii a to àↄ sↄ̃̀deedeekɛu, á wɛ́ iↄ wo, á yɛ̃̀ɛɛ i láa. 
\v 66 Á nisĩna iↄ naa líwa, vĩa iↄ á kṹ gwãasĩna ń fãanɛo, áↄ á kua náai vĩo. 
\v 67 Vĩa pↄ́ a á kṹ yã́ pↄ́ a wɛsìɛ yã́i áli mɛ kↄↄɛ à to oosi kɛ, íli mɛ oosiɛ à to gu dↄ. 
\v 68 Dii a á ká gó'ilɛnaↄ guu à táánↄ Egipiɛ, tá pↄ́ má òɛ́ ásu o lↄopi. We á wɛɛlɛ à ázĩa yíau á wɛ̀lɛↄwa zↄↄ ũ, kási gbɛ̃e a á lúo.
\c 29
\p
\v 1 Dii bàa kua ń Isailiↄ yã́ pↄ́ a dìlɛ Mↄiziɛ Mↄabu bùsuun we, yã́ pↄ́ a dìlɛɛ̀ Olebu bàasi.
\s1 Dii bàa kua ń Isailiↄ zɛdↄa Mↄabu bùsuu
\p
\v 2 Mↄizi Isailiↄ sìsi píi à mɛ̀: A yã́ pↄ́ Dii kɛ̀ Egipi Falaↄ̃ↄɛ ń aà ìwaↄ ń aà bùsuo è píi. 
\v 3 A wɛsìɛ lá à seelaↄ ń dabudabu zↄ̃ↄↄ kɛ̀, à aà gbãa lɛgwàò. 
\v 4 Kási e gbã Dii i á nↄ̀sɛ wɛ̃ɛ́ a ↄ̃nↄkũ̀o. I á wɛ́ kɛ̃́ɛ́ a gu'èo. I á swã́ wɛ̃ɛ́ a yãmào. 
\v 5 Kɛ́ ma dↄaaɛ́ guwaiwaiu wɛ̃̀ bla, á pↄkasaↄ ń á kyaleↄ i yaao. 
\v 6 I pɛ̃ɛ soo, i vɛ̃ɛ ge í gbãa mio. Dii á gwá, kɛ́ à e dↄ̃ ↄ̃mɛ Dii á Lua ũ. 
\v 7 Kɛ́ wa ka guɛ beeu, Ɛsɛbↄ̃ kí Siↄ̃ ń Basana kí Oguo bↄ̀lɛwá ń zĩo, ↄ̃ wa zĩblèmá.\f + \fr 29.6 \fr*\ft Nao 21.21-35\ft*\f* 
\v 8 Wa ń bùsu sì wá kpà Lubɛni buiↄ ń Gada buiↄ ń Manase bui kĩniↄwa ń pↄ́ ũ.
\p
\v 9 Ayãmɛto àↄ Dii bàakuaánↄ yãdilɛaɛ beeↄ kũa, íↄ zĩkɛwà, yã́ pↄ́ álɛ kɛ píi i bↄ maa. 
\v 10 Ápii á sĩa Dii á Lua aɛ gbã, á dↄaanaↄ ń á kíaↄ ń á gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń á zĩgↄ̃ badeↄ ń á gↄ̃ɛↄ píi 
\v 11 ń á nɛ́ↄ ń á nↄɛↄ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kú á bòou yàawɛnaↄ ń itↄnaↄ ũↄ. 
\v 12 Á sĩa la kɛ́ à zɛ ń Dii á Lua bàakuaánↄ yã́o. Dii á Lua lɛ́ a bàakuaánↄ lɛgbɛ̃ ń a kuao gbã, 
\v 13 kɛ́ à á dɛa a gbɛ̃́ↄ ũ zɛdↄ gbã. Aↄ dɛ á Lua ũ lá a òɛ́wa, lá à a lɛgbɛ̃̀ á deziↄnɛ Ablahaũ ń Izaakio ń Yakↄbuowa. 
\v 14 I kɛ átɛ̃ɛ ↄ̃ málɛ yã́pi lɛgbɛ̃ɛ́o. 
\v 15 I kɛ á gbɛ̃́ pↄ́ á kúwanↄ gbã Dii wá Lua aɛↄ átɛ̃ɛ no, ń wá bui pↄ́ wi ń i yãaoↄɛ.
\p
\v 16 Á dↄ̃ ázĩawa lá á kú yãa Egipi, mɛ́ lá a bↄlɛ ń buipãleↄ bùsuↄ. 
\v 17 A ń pↄ́ pↄ́ aa kɛ̀ ń lío ń gbɛo ń ã́nusuo ń vuao tã́aↄ ũ è, pↄ́ pↄ́ Dii ye a gĩyãio. 
\v 18 Á gbɛ̃e su bↄ Dii wá Lua kpɛ à gɛ́ zↄblei buipãle diipiↄnɛo, á gↄ̃ɛe ge á nↄɛen nò, á buie ge á ualɛen nò. Yãvãi zĩ́na su àↄ kú á guu kona ge gↄ̃i ũo.\f + \fr 29.17 \fr*\ft Ɛbɛ 12.15\ft*\f* 
\v 19 Tó gbɛ̃e láai yã́ɛ beeↄ mà, asu azĩa sáaukpa à mɛ, baa tó a swã́ gbãa, áↄ ku aafiaɛo. Bee a to wà iwãa tↄ́tↄ káɛ́ á í niɛuɛ. 
\v 20 Dii a we sùuukɛaànↄo. Aↄ pↄkũma ń pↄfɛ̃o bↄbↄwà gↄↄpiiɛ. Láai yã́ pↄ́ kú láɛ bee guu a aà le píiɛ, Dii i aà tↄ́ dɛ dṹniau. 
\v 21 Dii a aà bↄ Isaili buiↄ guuɛ, i láaipↄ wà a yãkɛ̃̀ ikoyã láɛ bee guuↄ zĩwà píi ĩadaawà yã́i.
\p
\v 22 Á bui pↄ́ aa mↄ á kpɛↄ ń buipãle gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ bùsu zã̀zãuↄ aa gaga pↄ́ kà bùsuɛ beeuↄ e ń gyã pↄ́ Dii kàáguↄ. 
\v 23 Ĩatɛ̃gbↄ̃ ń wisio a bùsuɛ bee tɛ́kũ píiɛ. Wa pↄ́tↄ̃ weo, pↄe a bↄlɛo, baa sɛ̃. Aↄ dɛ lán Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo ń Adamao ń Zeboiũ pↄ́ Dii ń suumpà ń pↄkũma pãsĩoↄwaɛ.\f + \fr 29.22 \fr*\ft Daa 19.24-25\ft*\f* 
\v 24 Bui píi a mɛ: Bↄ́yãi Dii yã́ bee taa kɛ̀ bùsuɛ beeɛi? Aà pↄfɛ̃ zↄ̃ↄ bee taa dɛa ni? 
\v 25 Wi wemá wà mɛ: Kɛ́ aa pãkpà Dii ń deziↄ Luapi bàakuańnↄ yã́zi an bↄa Egipi gbɛa yã́iɛ. 
\v 26 Aa gɛ̀ zↄblè dii pãleↄnɛ, aa kùlɛ dii pↄ́ aa dↄ̃ yãaoↄnɛ, i kɛ Dii mɛ́ dìlɛnɛ́o. 
\v 27 Ɔ̃ Dii pↄkũmabↄ̀bↄ bùsupiwa, à láaipↄ kú láɛ bee guuↄ zĩ̀wà píi. 
\v 28 À ń wó ń bùsuu à ↄzↄ̃̀ńzi e bùsu pãleu, lá aa ku tiaɛwa.
\p
\v 29 Yã́ pↄ́ ulɛaↄ dɛ Dii wá Lua yã́ ũɛ. A pↄ́ pↄ́ à bↄ̀ò gupuau sↄ̃, wápiↄ ń wá nɛ́ↄ yã́ɛ gↄↄpii, kɛ́ wà e wàↄ zĩkɛwà.
\c 30
\s1 Dii sua ń Isailiↄ ń pá ziu
\p
\v 1 Tó ɛ̀fãai ń láai yã́ pↄ́ málɛ daɛ́ɛ beeↄ kɛ̀ɛ́ píi, tó á wɛ́ kɛ̃̀ bui pↄ́ Dii á Lua a á yá à á fãaa ń guuↄ guu, 
\v 2 tó ápiↄ ń á nɛ́ↄ a ɛa zɛ̀ ń Dii á Luao, tó a aà yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbã mà píi ń nↄ̀sɛmɛndoo ń pↄeão, 
\v 3 Dii á Lua a á wɛ̃nagwa, i ɛa á kãaa za bui pↄ́ a á fãaa ń guuↄ guu, i suánↄ á pá ziu. 
\v 4 Baa tó à á yá à á fãaa bùsuↄ guu e dṹnia lɛ́wa, a á buiↄ kãaa we, i suńnↄ. 
\v 5 A suńnↄ bùsu pↄ́ an deziↄ vĩ za yãau. Tó aa ɛ̀a bùsupi sì, a ɛ̀fãaikɛnɛ́, i to aa dasikũ dɛ ń dezipiↄla. 
\v 6 Dii á Lua a á sↄ̃̀ gbãsĩ woloɛ́ ń á buiↄ, á nisĩna iↄ yeaàzi ń nↄ̀sɛmɛndoo, íↄ ku aafia. 
\v 7 Dii á Lua i láaiɛ beeↄ zĩ á wɛ̀lɛↄwa ń á zangude pↄ́ aa ĩadàwáↄ, 
\v 8 í ɛa Dii yãma, íↄ zĩkɛ aà yãdilɛa pↄ́ málɛ oɛ́ gbãↄwa. 
\v 9 Dii á Lua a ɛ̀fãaidaɛ́ á zĩ píi guu, i tó á nɛ́ↄ kↄ̃́ ń á pↄtuoↄ ń á buanɛↄ, aà pↄ i ɛa kɛwá na, i maakɛɛ́, lá aà pↄ kɛ̀na á deziↄwawa. 
\v 10 Tó a Dii á Lua yãmà, a aà ↄtondↄkĩi gwà, mɛ́ á aà yãdilɛa pↄ́ kú ikoyã láɛ bee guuↄ kũa, tó a zɛ ń Dii á Luao ń nↄ̀sɛmɛndoo ń pↄeão, a bee kɛɛ́ píiɛ.
\s1 Wɛ̃ni ge ga
\p
\v 11 Yã́ pↄ́ málɛ dilɛɛ́ gbãpi zĩ'ũ dɛ á gbãa lɛ́ao. A zã̀ánↄo. 
\v 12 A ku luabɛo. Ásu mɛ, démɛ a gɛ́ luabɛ à pila ń yã́pio, i oɛ́ à zĩkɛwàio. 
\v 13 A ku ísia baaleo. Ásu mɛ, démɛ a bua ísia baale i suò à oɛ́ à maio. 
\v 14 Yã́pi kúánↄ kãinnↄ, a dↄ á lɛ́u, a kú á nↄ̀sɛu,\f + \fr 30.14 \fr*\ft Lom 10.6-8\ft*\f* kɛ́ à e zĩkɛwà. 
\v 15 À ma! Málɛ wɛ̃ni ń yãmaao kálɛɛ́ gbã ń gao ń yãvãio. 
\v 16 Málɛ dilɛɛ́ gbã, àↄ ye Dii á Luazi, àↄ tɛ aà iai, à aà ↄtondↄkĩi gwa, àↄ aà yãdilɛaↄ ń aà ikoyãↄ kũa, íↄ ku, í dasikũ, Dii á Lua i báaadaágu bùsu pↄ́ álɛ gɛ́ síi guu. 
\v 17 Ãma tó a bↄ aà kpɛ, mɛ́ i aà yãmao, tó a kɛ̃wà, mɛ́ a zↄblè dii pãleↄnɛ a kulɛnɛ́, 
\v 18 málɛ oɛ́ gbã, a kaalɛn we! Á gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ álɛ bua Yuudɛ̃wa álɛ gɛ́ síi guuo. 
\v 19 Luabɛ ń tↄↄlɛo mɛ́ ma seeladeↄ ũ gbã á yã́ musu. Ma wɛ̃ni ń gao dↄ̀ɛ́ á aɛ, báaa yã́ ń láai yã́o. À wɛ̃ni sɛ́, kɛ́ ápiↄ ń á nɛ́ↄ à e àↄ aafia. 
\v 20 Àↄ ye Dii á Luazi, íↄ aà yãma, í nawà, asa ↄ̃mɛ á wɛ̃ni ũ, i to à gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ à a lɛgbɛ̃̀ á deziↄnɛ Ablahaũ\f + \fr 30.20 \fr*\ft Daa 12.7\ft*\f* ń Izaakio\f + \fr 30.20 \fr*\ft Daa 26.3\ft*\f* ń Yakↄbuo\f + \fr 30.20 \fr*\ft Daa 28.13\ft*\f* à mɛ̀ á kpámá guu.
\c 31
\s1 Yozuee dilɛa Mↄizi gɛ̃ɛ ũ
\p
\v 1 Mↄizi gɛ̀ yã́ɛ beeↄ ò Isailiↄnɛ 
\v 2 à mɛ̀: Tia kɛ́wa ma ka wɛ̃̀ basoolo, má fↄ̃ dↄaaɛ́ lↄo. Dii òmɛɛ à mɛ̀ má bua Yuudɛ̃wao.\f + \fr 31.2 \fr*\ft Nao 20.12\ft*\f* 
\v 3 Dii á Lua mɛ́ a dↄaaɛ́ à buawà, i bui pↄ́ kú weↄ kaalɛɛ́, í ń bùsu sí. Yozuee mɛ́ aↄ dↄaaɛ́ sa lá Dii òwa. 
\v 4 Dii a kɛnɛ́ lá a kɛ̀ Amↄleↄ kí Siↄ̃ɛ ń kí Oguo ń ń bùsuowa, à ń kaalɛ. 
\v 5 Dii a ń naɛ́ á ↄzĩɛ, í kɛnɛ́ lá má dìlɛɛ́wa píi. 
\v 6 À sↄ̃dilɛ, íↄ wↄ́ↄ vĩ! Ásu to vĩa á kũo, ásu to sↄ̃ kɛ̃́águ ń yã́io, asa Dii á Lua mɛ́ lɛ́ gɛ́ánↄ. A á tó weo, a pãkpaázio.
\p
\v 7 Ɔ̃ Mↄizi Yozuee sìsi, a òɛ̀ Isailiↄ píi wáa à mɛ̀: Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ, asa ḿmɛ ńyↄ̃ gɛ́ ń gbɛ̃́ɛ beeↄ bùsu pↄ́ Dii a lɛgbɛ̃̀ ń dezi káauↄnɛ à mɛ̀ á kpámá guu. Ḿmɛ ńyↄ̃ bùsupi kpaalɛnɛ́. 
\v 8 Dii mɛ́ a dↄaanɛ. Ɔ̃mɛ aↄ kunnↄ, a n to weo, a pãkpanzi bauo.\f + \fr 31.8 \fr*\ft Yoz 1.5, Ɛbɛ 13.5\ft*\f* Ńsu to vĩa n kũo, ńsu bílikɛo.
\p
\v 9 Mↄizi ikoyãpi kɛ̃̀ lá guu, a kpà sa'ona Levii bui pↄ́ aaìↄ Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛaↄwa ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi. 
\v 10 Mↄizi yãdìlɛnɛ́ à mɛ̀: Wɛ̃̀ sopla gbɛa, wɛ̃ pↄ́ wì fĩadeↄ kɛ̃́, Lákpɛdↄa dikpɛgↄↄ, 
\v 11 tó Isailiↄ mↄ̀ ńzĩa ↄ̀lↄ Dii ń Luaɛ ḿpii gu pↄ́ a sɛu, àli ikoyã láɛ bee kyokɛnɛ́ aa ma. 
\v 12 Àli ń kãaa, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́fɛ̃nɛnaↄ ń bↄ̀mↄ pↄ́ kú á wɛ̃́lɛuↄ, aa ma, aai dada, kɛ́ aa e wàↄ Dii á Lua vĩa vĩ, aaiↄ ikoyãpiↄ kũa píi, aaiↄ zĩkɛwà. 
\v 13 An nɛ́ pↄ́ yã́pi dↄ̃oↄ i ma, aaiↄ vĩakɛa Dii á Luaɛ dada gↄↄ pↄ́ á kú bùsu pↄ́ álɛ bua Yuudɛ̃wa álɛ gɛ́ síipi guu.
\s1 Dii dↄaaa Isailiↄ pↄ̀ↄbↄzãkɛa oa
\p
\v 14 Dii ò Mↄiziɛ: N gagↄↄ kãikũ̀. Yozuee sísi, í gɛ zɛ kpaaũkpɛu, mí aà dilɛ. Ɔ̃ Mↄizi ń Yozueeo gɛ̀ zɛ̀ kpaaũkpɛu. 
\v 15 Dii bↄ̀ mↄ̀má we tɛlu pↄ́ zɛa kpɛ́pi kpɛɛlɛa guu. 
\v 16 Ɔ̃ Dii ò Mↄiziɛ: Tó n zu n deziↄ guu, gbɛ̃́piↄ fɛlɛ gbãsĩkɛ ń bùsu pↄ́ aalɛ gɛ̃u dii zĩ̀loↄɛ. Aa pãkpamazi, aai ma bàakuańnↄ yã́ↄ gbooɛ. 
\v 17 Gↄↄ bee ma pↄ a pańzi, mí bↄńkpɛ, wi ń mↄ́mↄ. Yã'ĩa a ń le dasi, aai taasikɛ. Gↄↄ bee aa mɛ: Yã'ĩapiↄ wá le, kɛ́ wá Lua kúwanↄo yã́i yã̀? 
\v 18 Gↄↄ bee má bↄńkpɛ yãvãi pↄ́ aa kɛ̀ aa zɛ̀ ń dii pãleↄ yã́i.
\p
\v 19 Lɛɛ bee kɛ̃ láu sa, ní dada Isailiↄnɛ aa sí, kɛ́ àↄ dɛmɛɛ an bↄa ma kpɛ seela ũ. 
\v 20 Tó ma gɛńnↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ ń dezi káauↄnɛ guu, bùsu pↄ́ vĩ ń zↄ́'io diupi, tó aa kã̀ aa mɛ̀kpa, aa zɛ ń dii pãleↄɛ, aai zↄblenɛ́. Aa pãkpamazi, aai ma bàakuańnↄ yã́ gbooɛ. 
\v 21 Tó yã'ĩapiↄ ń lé dasi, mɛ́ aalɛ taasikɛ, lɛpi mɛ́ a ń yã́'ĩikpamá, asa a yã́ a sã́ ń buiↄguo. Má làasoo pↄ́ aalɛ kɛ gbã dↄ̃, e màↄ gɛ́ gɛ́ińnↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guu. 
\v 22 Mↄizi lɛpi kɛ̃̀ láu gↄↄ bee, ↄ̃ a dà Isailiↄnɛ.
\p
\v 23 Dii yãdìlɛ Nuni nɛ́ Yozueeɛ à mɛ̀: Sↄ̃dilɛ, níↄ wↄ́ↄ vĩ!\f + \fr 31.23 \fr*\ft Yoz 1.6\ft*\f* Ḿmɛ ńyↄ̃ gɛ́ ń Isailiↄ bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀nɛ́ guu, mɛ́ mapi máↄ kunnↄɛ.
\p
\v 24 Kɛ́ Mↄizi ikoyãpiↄ kɛ̃̀ láu píi míↄmiↄ, 
\v 25 à yãdìlɛ Levii bui pↄ́ aaìↄ Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛaↄnɛ à mɛ̀: 
\v 26 À ikoyã láɛ bee si dilɛ Dii á Lua bàakuańnↄ kpagolo saɛ, iↄ ku we á bↄa Dii kpɛ seela ũ. 
\v 27 Asa má á swã́gbãa dↄ̃, lá i gi yã́i. Za gↄↄ pↄ́ má kúánↄ iↄ bↄ Dii yã́ kpɛɛ e ń a tiao. Wa ma gaa gbɛa pↄ́ o lↄa? 
\v 28 À á bui gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń á dↄaanaↄ kãaamɛɛ, kɛ́ mà yã́ɛ beeↄ kã́nɛ́ ń swã́wa, luabɛ ń tↄↄlɛo iↄ dɛ ma seeladeↄ ũ á yã́ musu. 
\v 29 Asa má dↄ̃ kɛ́ á ázĩa ↄ̃̀ↄkpa ma gaa gbɛaɛ, í kɛ̃́ zɛ́ pↄ́ má ↄ̀lↄɛ́wa. A gbɛa yã'ĩa a á le, asa á yã́ pↄ́ vãi Diiɛ kɛ, aà pↄ i paázi tã́a pↄ́ á kɛ̀ↄ yã́iɛ.
\p
\v 30 Ɔ̃ Mↄizi lɛpi yã́ dàu a sìu Isaili pↄ́ kãaaaↄnɛ míↄmiↄ.
\c 32
\s1 Mↄizi lɛ
\q1
\v 1 Musudeↄ, à swã́kpa, mí yã'o,
\q1 á gbɛ̃́ pↄ́ á kú zĩ́lɛↄ, à ma yãma.
\q1
\v 2 À to ma yãdanɛ kã́fĩakɛɛ́ lán louwa,
\q1 à to ma yã'onɛ ɛ̀fãaikɛɛ́ lán fíiwa,
\q1 lá sɛ̃ ń láo ì mↄ̀sɛ ewa.
\q1
\v 3 Má Dii tↄbↄ.
\q1 À zↄ̃ↄkɛ dↄ̃ wá Luaɛ!
\q1
\v 4 Gbɛsin aà ũ,
\q1 aà yãkɛaↄ wásawasa,
\q1 ì yã́pii kɛ a zɛ́waɛ.
\q1 Lua náaiden aà ũ, vãie kuwào,
\q1 a súsu mɛ́ a maa.
\q1
\v 5 Aà gbɛ̃́ↄ yãdↄↄsai kɛ̀ɛ̀,
\q1 aa dɛ aà nɛ́ↄ ũ lↄo.
\q1 Bui vãi koleaↄnɛ, aa gↄ̃̀ wí sɛa.
\q1
\v 6 Màa á fĩabo Diiɛa?
\q1 Á sↄũɛ, á ↄ̃nↄ vĩo.
\q1 Á Mae pↄ́ á sɛ́n weo lò?
\q1 Aàpi mɛ́ á kɛ́, à á zɛ̀dↄ.
\q1
\v 7 À làasookɛ yã́ pↄ́ kú za káauↄwa,
\q1 à wɛ̃ pↄ́ gɛ̃̀ za ziↄ yãda.
\q1 À gbɛa á maeↄwa, aai dau wà siuɛ́,
\q1 maezↄ̃ↄↄ mɛ́ aa a galikɛɛ́.
\q1
\v 8 Kɛ́ Lua Musude gbɛ̃nazĩnaↄ kpaalɛ̀,
\q1 mɛ́ à bui píi bùsu kpàwà,
\q1 à ń baade bùsu zↄ̃lɛ iadànɛ́.\f + \fr 32.8 \fr*\ft Zĩn 17.26\ft*\f*
\q1 À bùsu kpà Isailiↄwa ń dasilɛu,
\q1
\v 9 asa Dii gbɛ̃́ↄ dɛ aà baa ũ,
\q1 Yakↄbu buiↄ mɛ́ aà kpaalɛ ũ.
\q1
\v 10 À ń lé bùsu giinau,
\q1 guwaiwai pↄ́ da pã, wàiↄ ì ↄ́ↄlↄu.
\q1 À ↄlìańzi à ń gwá,
\q1 à laaidↄ̀má lá a wɛbɛsianawa.
\q1
\v 11 Lá kúu ì a sakpɛ vu,
\q1 ì yàada a nɛ́ↄla,
\q1 màa Dii a gã̀sĩa pòo,
\q1 à ń kṹ ń a gã̀sĩa kã́o à ń sɛ́.
\q1
\v 12 Dii mɛ́ dↄ̀aanɛ́ ado,
\q1 dii zĩ̀loe ↄ ku a guuo.
\q1
\v 13 A tò aa bɛ bùsu gulɛsĩↄwa,
\q1 ↄ̃ aa buapↄ́ↄ blè.
\q1 À ń gwá ń gbɛsi zↄ́'io
\q1 ń ku pↄ́ bↄ̀ gu gbɛdeu nísio
\q1
\v 14 ń zùkpasa vĩfãaio ń sã kpàsa vĩ'ipuo
\q1 ń sãnɛbↄlↄ mɛkpaaↄ ń Basana bùsu sãsakaoↄ
\q1 ń pↄ́wɛn maaↄ ń vɛ̃ɛbɛ'i pↄ́ á mì vɛ̃ɛ ũo.
\q1
\v 15 Bui maapiↄ mɛ̀kpa, ↄ̃ aalɛ gbá dɛ.
\q1 Aa kã̀, aa gbɛ̃̀nɛkũ̀ aa nísi kpà,
\q1 ↄ̃ aa pãkpà Lua ń Kɛnazi,
\q1 aa sakà gbɛsi pↄ́ dɛ ń Suabana ũ pigu.
\q1
\v 16 Aa aà pↄ fɛ̃̀ɛ̀ dii zĩ̀loↄ yã́ musu,
\q1 aa tò aà pↄ pà ń tã́a pↄ́ à zàuↄ.
\q1
\v 17 Aa tã́aↄ gbàgbaɛ, i kɛ Lua no,\f + \fr 32.17 \fr*\ft 1Kln 10.20\ft*\f*
\q1 dii pↄ́ aa ń dↄ̃ yãaoↄ,
\q1 aa bↄ̀má dafuɛ,
\q1 dii pↄ́ an deziↄ lí vĩakɛnɛ́oↄ.
\q1
\v 18 Aa gbɛsi pↄ́ ń í tò we,
\q1 Lua dɛ̃ɛkànɛ́, ↄ̃ aà yã́ sã̀ńgu.
\q1
\v 19 Kɛ́ Diipi è màa, ↄ̃ à ń bↄlↄbò,
\q1 asa aà pↄ pà a nɛgↄ̃ɛↄ ń a nɛnↄɛpiↄziɛ à mɛ̀:
\q1
\v 20 Má bↄńkpɛ, mí ń midɛa e,
\q1 bui koleaↄn ń ũ, nɛ́ náaisaideↄnɛ.
\q1
\v 21 Aa ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ ń pↄ́ pↄ́ dɛ Lua ũoo,
\q1 aa tò ma pↄ pà ń tã́aↄ yã́ musu.\f + \fr 32.21 \fr*\ft 1Kln 10.22\ft*\f*
\q1 Má tó bui pↄ́ aa dɛ ma gbɛ̃́ ũoↄ ń pↄ fɛlɛnɛ́,
\q1 má tó an pↄ pa bui wɛ́siadeↄ yã́ musu.\f + \fr 32.21 \fr*\ft Lom 10.19\ft*\f*
\q1
\v 22 Asa ma pↄkũma tɛ́ kà,
\q1 mɛ́ tɛ́pi aↄ kũɛ e bɛdau zĩ́lɛ.
\q1 Má tɛmↄ dṹniaɛ ń a pↄ́ↄ,
\q1 a kũ gbɛ̀sĩsĩ zĩ́naↄwa.
\q1
\v 23 Má yã'ĩa kãaańziɛ,
\q1 mí a kaↄ zuńzi píi.
\q1
\v 24 Imina a káńgu,
\q1 Lua i sumá, gagyã i ń dɛdɛ.
\q1 Má wàiↄ zĩmá aa ń taitai,
\q1 mí mlɛ̃̀ pãsĩnaↄ gbaɛmá aa ń sóso.
\q1
\v 25 Wa ń nɛ́ↄ dɛdɛ gãaɛ ń fɛ̃ndaoɛ,
\q1 gili i gɛ̃ńgu ń kpɛaↄ guu.
\q1 Ɛ̀waasoↄ ń wɛ̃́ndiaↄ gaga ḿpii
\q1 ń nɛ́ yↄ̃minaↄ ń maezↄ̃ↄ mikãpuadeↄ.
\q1
\v 26 Ma mɛ̀ má ń fãaaɛ,
\q1 mí tó an tↄ́ ga dṹniau,
\q1
\v 27 ãma ma vĩakɛ̀ an ibɛɛↄ ĩ́andãaɛ.
\q1 Aaↄ e wa mɛ́ wà bee kɛ̀,
\q1 aa mɛ wa mɛ́ wà zĩblèmá,
\q1 i kɛ Dii mɛ́ bee kɛ̀ píio.
\q1
\v 28 Isailiↄ yãe dↄ̃o,
\q1 bui ↄ̃nↄkɛ̃sãmadeↄnɛ!
\q1
\v 29 Tó aa ↄ̃nↄ vĩɛ, aa bee dↄ̃,
\q1 aa dↄ̃ gu pↄ́ ń yãkɛaↄ mipɛ̀uńnↄ.
\q1
\v 30 Kpelewa gbɛ̃́ mɛ̀ndo tò gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo tilɛ̀i?
\q1 Kpelewa gbɛ̃ↄn pla gbɛ̃ↄn ↄ̀aa blakwi yài?
\q1 Mɛ́ i kɛ Dii pↄ́ dɛ ń gbɛsi ũ ń kpámá bàasio.
\q1
\v 31 Asa wá ibɛɛↄ gbɛsi dɛ lán wá gbɛsiwao,
\q1 baa ampiↄ aa dↄ̃ ńzĩawa.
\q1
\v 32 Aa muaa ń Sↄdↄũdeↄ ń Gↄmↄↄdeↄɛ.
\q1 Aa dɛ lán vɛ̃ɛli pↄ́ a nɛ́ dɛ kona ũ
\q1 mɛ́ a kↄ́ dɛ gↄ̃i ũwaɛ.
\q1
\v 33 An vɛ̃ɛá mlɛ̃̀ sɛwɛɛ
\q1 lán kyã́ lɛ́'i pãsĩwa.
\q1
\v 34 Dii mɛ̀: Má ń yã́pi kũa ma dↄ̃uo lé?
\q1 Má kũ̀kũ ń kã́n'ↄo ma làasiu.
\q1
\v 35 Mámɛ má tↄsimá,
\q1 mámɛ má fĩabonɛ́.\f + \fr 32.35 \fr*\ft Lom 12.19, Ɛbɛ 10.30\ft*\f*
\q1 Gↄↄewa aa tii guwa,
\q1 asa an kaalɛgↄↄ kãikũ̀ɛ,
\q1 pↄ́ pↄ́ lɛ́ ń dã́ wãa, àlɛ mↄ́.
\q1
\v 36 Asa Dii a yãkɛkɛ ń a gbɛ̃́ↄ,\f + \fr 32.36 \fr*\ft Soũ 135.14\ft*\f*
\q1 i wɛ̃nadↄ̃ a zↄ̀blenaↄnɛ.
\q1 Tó a è an gbãa làa,
\q1 gbɛ̃e kuo, zↄ ge wɛ̃́ɛ,
\q1
\v 37 a mɛ: An diiↄ ku máɛ?
\q1 An gbɛsi pↄ́ aa nàaàzi ku má ni?
\q1
\v 38 Diipiↄ ń sa'obↄ nísi sò,
\q1 aa vɛ̃ɛ pↄ́ aa tↄ̃̀lɛmá mì.
\q1 Aa fɛlɛ dↄálɛ sa, aa ↄkuála.
\q1
\v 39 Àↄ dↄ̃ tiasa kɛ́ mámɛ má a ũ,
\q1 diie kuo, ma bàasio.
\q1 Mámɛ mi to wà ga,
\q1 mámɛ mi to wàↄ ku,
\q1 mámɛ mi gbɛ̃́ kɛ'ĩa,
\q1 mámɛ mi ń gbã́gbã.
\q1 Gbɛ̃e a fↄ̃ ń bↄ ma ↄzĩo.
\q1
\v 40 Ma a ↄ sɛ̀ musu,
\q1 má ò ń ma kua gↄↄpiio,
\q1
\v 41 tó ma a fɛ̃nda pↄ́ ì tɛkɛ lɛkɛ̀,
\q1 mɛ́ má kũa mà yã́kpalɛkɛò,
\q1 má tↄsi ma ibɛɛↄwa,
\q1 mà fĩabo gbɛ̃́ pↄ́ zamaguↄnɛɛ.
\q1
\v 42 Ma kaↄ ga ń auo,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ gàↄ ń zĩ̀zↄↄ pↄ́o píi.
\q1 Ma fɛ̃nda a gɛ̃ mɛbaasiu
\q1 sɛa za ibɛɛ dↄaanaↄwa.
\q1
\v 43 Buiↄ, à gulakɛ Dii gbɛ̃́ↄ yã́ musu,\f + \fr 32.43 \fr*\ft Lom 15.10\ft*\f*
\q1 asa a a zↄ̀blenaↄ au tↄsi.\f + \fr 32.43 \fr*\ft Zia 19.2\ft*\f*
\q1 A tↄsi a ibɛɛↄwa,
\q1 i a bùsu ń a gbɛ̃́ↄ duuna kɛ̃́má.
\b
\p
\v 44 Mↄizi mↄ̀ ń Nuni nɛ́ Yozueeo, à lɛpi yã́ dàu a sìu Isailiↄnɛ. 
\v 45 Kɛ́ Mↄizi lɛpi yã́ sìunɛ́ ḿpii a làa, 
\v 46 a ònɛ́: À yã́ pↄ́ má dìlɛɛ́ gbã da á sↄ̃u píi, kɛ́ à e o á nɛ́ↄnɛ aa laaika, aaↄ ikoyãpiↄ kũa píi. 
\v 47 Asa a dɛɛ́ yãpã ũo, á wɛ̃niɛ. Tó á yã́piↄ kũa, á gɛ̃gɛ̃ bùsu pↄ́ álɛ bua Yuudɛ̃wa álɛ gɛ́ síi guuɛ.
\p
\v 48 Gↄↄ doũpi zĩ́ Dii yã'ò Mↄiziɛ à mɛ̀: 
\v 49 Dɛdɛ Abaliũ gbɛ̀sĩsĩɛ beewa Mↄabu bùsuu la e Nɛbo gbɛ̀sĩsĩ musu bↄaa ń Yelikoo, ní wɛsi Kanaa bùsu pↄ́ málɛ kpá Isailiↄwa aa sílɛ. 
\v 50 Ńyↄ̃ ga gbɛ̀sĩsĩ pↄ́ n dɛdɛwàpi musuɛ, ní zu ń deziↄ guu, lá n vĩ̀i Aalona gà Oo gbɛ̀sĩsĩ musu à zù a deziↄ guuwa. 
\v 51 Asa n bↄ ma kpɛ Isailiↄ wáa Mɛliba í pↄ́ kú Kadɛsi kĩ́i Zini guwaiwaiuɛ, ni ma kuaadoakɛ dↄ̃mɛɛ ń guuo.\f + \fr 32.51 \fr*\ft Nao 27.12-14\ft*\f* 
\v 52 Ayãmɛto ńyↄ̃ bùsupi e kãaaɛ, ńyↄ̃ gɛ̃uo.
\c 33
\s1 Mↄizi Isaili buiↄ gbaa sa'olɛ
\r (Daa 49.1-28)
\p
\v 1 Sa maa pↄ́ Lua gbɛ̃́ Mↄizi ò Isailiↄnɛ e àↄ gɛ́ gain kɛ, 
\v 2 à mɛ̀:
\q1 Dii bↄ̀ Sinai à mↄ̀wá,
\q1 aà gawi bìlɛwá za Sei,
\q1 à pìpiwɛ̃ɛ za Palana gbɛ musu,
\q1 à bↄ̀ a gbɛ̃́ dasidasiↄ kĩ́i,
\q1 lou lɛ́ pílɛpilɛ aà ↄplaai.
\q1
\v 3 Dii ye a gbɛ̃́ↄzi,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ an kua ńdoapiↄ ku aà ↄzĩ.
\q1 Aaì kãaaaàzi wà aà yãma.
\q1
\v 4 Mↄizi ikoyã dìlɛwɛ̃ɛ,
\q1 wá Yakↄbu buiↄ pↄ́ ũ.
\q1
\v 5 Dii mɛ́ gↄ̃̀ wá bui maa kía ũ,
\q1 kɛ́ wá Isaili bui dↄaanaↄ kↄ̃ kã̀aa.
\m
\v 6 Mↄizi mɛ̀:
\q1 Lubɛni buiↄ aaↄ kuɛ, aa gao,
\q1 kási aaↄ dasio.
\m
\v 7 À yã́ɛ bee ò Yuda buiↄ yã́ musu:
\q1 Dii, Yuda buiↄ wii ma,
\q1 ní suńnↄ ń gbɛ̃́ↄ guu.
\q1 Aalɛ gí ń ńzĩao,
\q1 dↄńlɛ an ibɛɛↄ yã́ musu.
\m
\v 8 Levii buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 N Tumiũ ń Uliũo kpà n gbɛ̃́ náaideↄwa.\f + \fr 33.8 \fr*\ft Bↄa 28.30\ft*\f*
\q1 N ń lɛ́ n ń gwá Masa,
\q1 n zↄakàńzi Mɛliba í kĩ́i.\f + \fr 33.8 \fr*\ft Bↄa 17.7, Nao 20.13\ft*\f*
\q1
\v 9 Aai ń de ń ń dao yãdao,
\q1 aai ń vĩ̀iↄ ń ń dãunaↄ dↄ̃o ge an nɛ́ↄ.
\q1 Aa n yã́ kũa,
\q1 aa zɛ̀ ń n bàakuańnↄ yã́o.\f + \fr 33.9 \fr*\ft Bↄa 32.26-29\ft*\f*
\q1
\v 10 Aaì n yã́ↄ da Yakↄbu buiↄnɛ,
\q1 aaì n ikoyã da Isailiↄnɛ.
\q1 Aaì tulaletikatɛa n aɛ,
\q1 aaì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń gbagbakĩiwa.
\q1
\v 11 Dii, báaadańgu, ní ń gba gbãa,
\q1 kɛ́ zĩ pↄ́ aalɛ kɛↄ e kangu.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ fɛlɛńnↄↄ lɛ́ ń wówa,
\q1 ǹ ń zangudeↄ gbɛ̃, aasu fɛlɛ lↄo.
\m
\v 12 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Dii gbɛ̃́ yenzideↄ zↄ̃lɛaaànↄ dↄdↄa.
\q1 Dii aↄ kàedańzi,
\q1 aↄ kú ń guu gↄↄpiiɛ.
\m
\v 13 Yosɛfu buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Dii báaada ń bùsuu
\q1 ń fíi maa pↄ́ ì bↄ musu à kpao
\q1 ń í pↄ́ kálɛa tↄↄlɛ zíɛo
\q1
\v 14 ń pↄmaa pↄ́ ĩatɛ̃ ì to aa bↄlɛↄ
\q1 ń pↄmaa pↄ́ ì bↄlɛ mↄ ń mↄoↄ
\q1
\v 15 ń gbɛ̀sĩsĩ zi musupↄↄ
\q1 ń sĩ̀sĩ pↄ́ kú za káauↄ pↄmaaↄ
\q1
\v 16 ń pↄmaa pↄ́ kú tↄↄlɛↄ píi.
\q1 Yosɛfu buiↄ na ń Lua pↄ́ kú yãa kàelɛuo,
\q1 ɛ̀fãaipiↄ i su ń miwa,
\q1 asa Yosɛfu á bɛɛɛdeɛ a gbɛ̃́ↄ guu.
\q1
\v 17 Aà buiↄ aaↄ zↄ̃ↄkɛ vĩ
\q1 lán zuswana nɛsana sɛ̃́iawa,
\q1 aaↄ gbãa vĩ lán zùsɛ̃lɛ kↄ́baↄwa,
\q1 aa málɛ buiↄzi e dṹnia lɛ́wa.
\q1 Màa Ɛflaiũ bui aↄ dasi,
\q1 màa Manase bui aↄ dasi.
\m
\v 18 Zabulↄni buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Zabulↄni buiↄ,
\q1 à pↄnakɛ laa pↄ́ álɛ taↄ guu.
\q1 Isakaa buiↄ, à pↄnakɛ bɛ.
\q1
\v 19 Aa gbɛ̃́ↄ sísi Dii gbɛ̀sĩsĩwa,
\q1 aai samaa'owà we,
\q1 asa aa àizɛɛ pↄ́ di ísiauↄ ble
\q1 ń pↄ́ pↄ́ ulɛa bùsu'ũfãa guuↄ.
\m
\v 20 Gada buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Wà Gada buiↄ bùsu Kãfĩna sáaukpa!
\q1 Aaↄ wúlɛa we lán nↄ̀ↄmusuwaɛ,
\q1 aa gbɛ̃́ↄ taitai ń gã̀sĩↄwa ń ń miↄ.
\q1
\v 21 Aa tↄↄlɛ sɛ̃́ia sɛ̀ ńzĩa pↄ́ ũ,\f + \fr 33.21 \fr*\ft Nao 32.1-5, 31-32\ft*\f*
\q1 wa gbɛ̃zↄ̃ↄↄ baapi kũanɛ́ we.
\q1 Kɛ́ Isailiↄ dↄaanaↄ kã̀aa,
\q1 Gada buiↄ zĩkɛ̀ Dii ikoyã zɛdewa
\q1 ń yã́ pↄ́ a dìlɛ Isaili bui píiɛo.
\m
\v 22 Dã buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Dã buiↄá nↄ̀ↄmusu nɛ́ bↄlↄↄnɛ,
\q1 aai bↄ Basana bùsuu aa kusimá.
\m
\v 23 Nɛfatali buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Nɛfatali buiↄ na ń Diio maamaa,
\q1 à báaadàńgu à kɛ̀ zài.
\q1 Ísida ń gɛↄmidↄkĩi oi bùsuo
\q1 a gↄ̃ ń pↄ́ ũɛ.
\m
\v 24 Asɛɛ buiↄ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Pↄnadeↄ Asɛɛ buiↄ dɛ bui kĩniↄla,
\q1 aaↄ naaànↄ dɛ ń gbɛ̃́ↄla,
\q1 aa ń gbá pípi ń nísio.
\q1
\v 25 Aa ń bↄlɛ gbã́aↄ pi
\q1 ń mↄsio ń mↄgotɛ̃o,
\q1 aaↄ ku dↄdↄaɛ e ń wɛ̃ni lɛ́u.
\q1
\v 26 Bui maaↄ, gbɛ̃e muaa ń á Luaoo,
\q1 ì di luabɛpuana kpɛ musu,
\q1 ì mↄ dↄiálɛ a zↄ̃ↄkɛ guu.
\q1
\v 27 Lua pↄ́ kú za zipi mɛ́ á ulɛkĩi ũ,
\q1 ìↄ ↄliaázi zĩ́lɛ la gↄↄpiiɛ.
\q1 Ì á ibɛɛↄ yáɛ́, ì oɛ́ à ń kaalɛ.
\q1
\v 28 Isailiↄ iↄ ku dↄdↄa ńtɛ̃ɛ,
\q1 Yakↄbu buipiↄ iↄ ku
\q1 bùsu pↄ́ pↄ́wɛna ń vɛ̃ɛo diu,
\q1 gu pↄ́ a mↄ̀sɛ ìↄ bↄ musu.
\q1
\v 29 Báaadeↄn á Isailiↄ ũ,
\q1 asa Dii á suabà.
\q1 Démɛ kú lááwai?
\q1 Ɔ̃mɛ á sɛ̀ngbao ń á dↄnlɛo
\q1 ń á fɛ̃nda gawideo ũ.
\q1 Á ibɛɛↄ vlãnauɛ́ á aɛɛ,
\q1 íↄ bɛ ń bùsu gulɛsĩↄwa.
\c 34
\s1 Mↄizi gaa
\p
\v 1 Mↄizi bↄ̀ Mↄabu bùsu sɛ̃u, à dɛ̀dɛ Nɛbo gbɛwa e Pisiga misonaa bↄaa ń Yelikoo, ↄ̃ Dii bùsupi ↄ̀lↄɛ̀ píi za Galada bùsu e Dã 
\v 2 ń Nɛfatali buiↄ bùsuo píi ń Ɛflaiũ buiↄ bùsuo ń Manase buiↄ bùsuo ń Yuda buiↄ bùsuo píi e ísia pↄ́ kú bɛ'aɛ 
\v 3 ń Nɛgɛvɛo ń wɛ̃́lɛ daminalikpɛde Yeliko guzulɛo e Zoaa. 
\v 4 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Bùsu pↄ́ ma a lɛgbɛ̃̀ Ablahaũɛ ń Izaakio ń Yakↄbuo, ma mɛ̀ má kpá ń buiↄwapin we. Má tò n wɛsìɛ, ãma ńyↄ̃ bua Yuudɛ̃wa ǹ gɛ̃uo.
\p
\v 5 Ɔ̃ Dii zↄ̀blena Mↄizi gà Mↄabu bùsuu we lá Dii òwa. 
\v 6 Ɔ̃ Dii aà vĩ̀ sĩ̀sĩpↄlɛu we bↄaa ń Bɛpeooo. Gbɛ̃e aà mia dↄ̃o e ń a gbão. 
\v 7 Mↄizi gà a wɛ̃̀ basoolode guuɛ. Aà wɛ́ na, mɛ́ aà gbãa i laoo. 
\v 8 Isailiↄ aà gɛ'ĩanabↄ̀ gↄↄ baakwi sɛ̃u Mↄabu bùsuu, ↄ̃ gɛ'ĩanabↄa ń ↄↄlↄo làa.
\p
\v 9 Ɔ̃nↄ pà Nuni nɛ́ Yozueeɛ, kɛ́ Mↄizi ↄnàwà yã́i. Isailiↄ misìilɛɛ̀, aa kɛ̀ lá Dii dà Mↄiziɛwa 
\v 10 Ãnabie i bↄ Isailiↄ guu lán Mↄiziwa lↄo. Aaì yãbↄ kↄ̃ lɛ́u ń Diioɛ,\f + \fr 34.10 \fr*\ft Bↄa 33.11\ft*\f* 
\v 11 mɛ́ à seelaↄ ń dabudabu pↄ́ Dii a zĩoↄ kɛ̀ Egipi, Falaↄ̃ↄ ń a ìwaↄ ń a gbɛ̃́ↄ aɛ píi. 
\v 12 Gbɛ̃e i yãbↄnsaɛ zↄ̃ↄ pↄ́ Mↄizi kɛ̀ ń iko gbãao Isailiↄ wɛsìɛ kɛ lↄo.