\id 2SA 2 Samuel in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h 2 Samuɛli
\toc1 Samuɛli lá plaade
\toc2 2 Samuɛli
\toc3 2Sam
\mt1 SAMUƐLI LÁ PLAADE
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Láɛ bee Isailiↄ kíaↄ mide Davidi kpalablea yã́ bↄↄlɛkɛ̀.
\ip A daalɛkĩi kí Davidi kí Saulu ń a nɛ́ Yonatãao gaa wɛ̃nakɛ̀, bee gbɛa Davidi gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ (1-4). Saulu nɛ́ↄ do Isibosɛ kigↄↄsoplana blè Yuda bùsu gugbãntoo oi, ãma kɛ́ à gà, aà gbɛ̃́ↄ lɛdoũkɛ̀ ń Davidio, à gↄ̃̀ ń kía ũ ↄ̃ aa misìilɛɛ̀. Davidi gↄ̃̀ Isaili bui kuɛplaↄ píi kía ũ (5-20).
\ip Wà Kí Davidi yã'ò bakũaanakɛsai. À zĩkà ń a ibɛɛↄ, buipãleↄ ń azĩa buiↄ píi. Wà aà gbãakɛ ń aà busaao ↄ̀lↄwɛ̃ɛ. A Lua náai vĩ mɛ́ a ye Luapizi maamaa, mɛ́ aà gbɛ̃́ↄ yeaàzi. Ń beeo wi aà busaa ń duuna pↄ́ a kɛ̀o ń aà uadeↄ pãpãakↄ̃wao ulɛo. Kɛ́ ãnabi Natãa Davidi duuna bↄ̀ɛ̀ gupuau, Davidipi awakpà Luaɛɛ, i gi Lua a swã́gagaaio.
\ip Gbɛzã tó yã́ lɛ́ ĩada Isailiↄwa, aaì Davidi bɛɛkɛɛ. Suabana pↄ́ Lua a lɛgbɛ̃̀nɛ́ bee taa ↄ̃ an wɛ́ dↄi. Ìↄ dↄńgu kɛ́ Dii lɛgbɛ̃̀nɛ ãnabi Natãa sabai à mɛ̀: Aà buiↄ do aↄ kpalable gↄↄpiiɛ. Aà kpalapi aↄ láaa vĩo (7.16). Bee yã́ mɛ́ tò wì o Lua zĩna Yesu Kilisiɛ Davidi bui. (Mat 20.29-34, 21.9).
\c 1
\s1 Davidi Saulu gaa baomaa
\p
\v 1 Saulu gaa gbɛa Davidi sù ń Amalɛkiↄ kaalɛao, ↄ̃ à gↄ̃̀ Zikilaga gↄↄ pla. 
\v 2 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ gↄ̃ɛe bↄ̀ Saulu bòou à mↄ̀. Aà pↄkasaↄ kɛ̃́kɛ̃a, mɛ́ bùsu ka aà miu. Kɛ́ à kà Davidi kĩ́i, à kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu. 
\v 3 Davidi aà là à mɛ̀: N bↄ má ni? A wèwà à mɛ̀: Ma bↄ Isailiↄ bòouɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Davidi aà là lↄ: À kɛ̀ kpelewa wei? Omɛɛ. Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Isailiↄ bↄ̀ zĩlau aa bàalɛ̀. An daside kwɛ̀ aa gàga. Saulu ń a nɛ́ Yonatãao gà lↄ.\f + \fr 1.4 \fr*\ft 1Sam 31.1-6\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ Davidi ɛ̀waaso pↄ́ lɛ́ baopi kpaɛ là à mɛ̀: Kpelewa ↄ̃ ń dↄ̃ Saulu ń a nɛ́ Yonatãao gài? 
\v 6 A wèwà à mɛ̀: À mↄ lè má kú Giliboa gbɛpↄlɛu weɛ, ↄ̃ ma Saulu è, àlɛ gbãa'e a sↄ̃nawa. Sↄ̃́godeↄ ń sↄ̃deↄ lɛ́ kãikũaànↄ. 
\v 7 À lìlɛ ma kĩ́i oi, à ma e, ↄ̃ à ma sisi. Ma mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 8 Ɔ̃ à ma la, mámɛmaa déi? Ɔ̃ má wèwà Amalɛki buin ma ũ. 
\v 9 Ɔ̃ a òmɛɛ mà sↄ̃azi, mí a dɛ, asa gu lɛ́ liwaɛ, baa kɛ́ a wɛ́ gi kɛ̃a yↄↄ. 
\v 10 Ɔ̃ ma sↄ̃aàzi ma aà dɛ̀, asa má dↄ̃ a fↄ̃ ble a zↄ̃api gbɛa lↄo. Ɔ̃ ma aà kíafua pↄ́ a kpaa sɛ̀ ń zã pↄ́ a daao, ↄ̃ ma mↄonɛ kɛ ma dii. 
\v 11 Ɔ̃ Davidi a pↄkasaↄ gà a kɛ̃̀, ↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ ń pↄ́ kɛ̃̀kɛ̃ sↄ̃. 
\v 12 Aa Saulu ń a nɛ́ Yonatãao gaa ↄ́ↄlↄ̀ ń Dii gbɛ̃́ Isailiↄ, asa zĩ ń bléɛ. Wɛ́'i bↄ̀má, ↄ̃ aa lɛyè e oosi.
\p
\v 13 Davidi ɛ̀waaso pↄ́ baopi kpàɛ là à mɛ̀: N bɛ ku má ni? Ɔ̃ a òɛ̀: Bↄ̀mↄ nɛ́n ma ũ, Amalɛki bui. 
\v 14 Ɔ̃ Davidi aà là à mɛ̀: Àkɛa kía pↄ́ Dii kpà dɛa vĩa i n kũo ni? 
\v 15 Ɔ̃ Davidi ɛ̀waasoe sìsi à mɛ̀: Ǹ aà lɛ ǹ aà dɛ sↄ̃. Ɔ̃ à aà lɛ̀ a dɛ̀. 
\v 16 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: N nzĩa dɛ̀ɛ, asa nzĩa lɛ́ mɛ́ n dayãu, n mɛ̀ n kía pↄ́ Dii kpà dɛ̀.
\s1 Wɛ̃nalɛ pↄ́ Davidi sì Saulu ń Yonatãao gaa yã́ musu
\p
\v 17 Davidi wɛ̃nalɛɛ bee sì Saulu ń a nɛ́ Yonatãao gaa yã́ musu. 
\v 18 À mɛ̀ wà lɛpi dada Yudaↄnɛ. A ku Gbɛ̃ Maaↄ taalau.\f + \fr 1.18 \fr*\ft Yoz 10.13\ft*\f*
\q1
\v 19 Isaili gawideↄ gàga sĩ̀sĩpↄlɛu,
\q1 nɛgↄ̃naↄ i'òɛ fá!
\q1
\v 20 Ásu a baokpa Gata zɛauo,
\q1 kɛ́ Filitɛ̃ nↄɛↄ su a pↄnakɛo yã́i.
\q1 Ásu a kpàwakɛ Asekelonio,
\q1 kɛ́ gyafↄↄde nɛnↄɛↄ su kúkuakɛo.
\q1
\v 21 Fíi su kpa Giliboa gbɛwa lↄo,
\q1 lou su ma bua pↄ́ kú weↄ lↄo.
\q1 We wà ↄzↄ̃̀u nɛgↄ̃naↄ sɛ̀ngbaoↄi,
\q1 nísidↄↄa Saulu sɛ̀ngbaowa lɛ́ kà!
\q1
\v 22 Tó wàlɛ nɛgↄ̃naↄ au fã́ gua,
\q1 wàlɛ ń gbɛɛ pui,
\q1 kàzun pãsĩ Yonatãa lí kpɛkpao,
\q1 fɛ̃ndade pãsĩ Saulu lí su giio.
\q1
\v 23 Saulu ń Yonatãao,
\q1 gbɛ̃́pii yeńziɛ, wìↄ kɛnɛ́ kɛ̀kɛ.
\q1 Aai kɛ̃kↄ̃wa wɛ̃ni ge gaa guuo.
\q1 An wãa dɛ kúula,
\q1 an gbãa dɛ nↄ̀ↄmusuↄla.
\q1
\v 24 Isaili nↄɛↄ,
\q1 à wɛ́'ikau Saulu gaa yã́ musu.
\q1 À á ká zwã̀a tɛ̃a yeawa ń namablebↄↄ,
\q1 aà sabai a pↄkasa maaↄ dà ń vua nↄamblebↄↄ.
\q1
\v 25 Nɛgↄ̃naↄ i'ò zĩlauɛ fá!
\q1 Wà Yonatãa dɛ̀ ń fɛ̃ndao sĩ̀sĩpↄlɛu.
\q1
\v 26 Ma gbɛ̃́ Yonatãa,
\q1 ma gↄ̃ yeelɛa n yã́i,
\q1 ń maamɛɛ wásawasaɛ.
\q1 N yeamazi sáa vĩo,
\q1 a dɛ nↄɛ yea gↄ̃ɛzia.
\q1
\v 27 Nɛgↄ̃naↄ i'òɛ fá!
\q1 An gↄ̃kɛbↄↄ kàalɛ.
\c 2
\s1 Davidi kpaa Yudaↄ kpalau
\p
\v 1 Bee gbɛa Davidi Dii gbɛ̀a à mɛ̀: Mà gɛ́ Yuda wɛ̃́lɛe guua? Dii òɛ̀ aà gɛ́, ↄ̃ Davidi ɛ̀a aà là à mɛ̀: Mákĩi mà gɛ́ui? Dii wèwà à mɛ̀: Hɛblↄ̃ɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ we ń a na gbɛ̃ↄn plaↄ, Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Ainↄaũ ń Nabali gyaa Abigaili, Kaamɛli gbɛ̃́o.\f + \fr 2.2 \fr*\ft 1Sam 25.43\ft*\f* 
\v 3 Davidi gɛ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ lↄ, baade ń a bɛdeↄ, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ Hɛblↄ̃ ń a zↄ̃ɛwiaↄ. 
\v 4 Ɔ̃ Yudaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mↄ̀ nísikà Davidi miwa we, aa aà kpà Yudaↄ kía ũ.
\p Kɛ́ Davidi mà Yabɛsi Galadadeↄ mɛ́ Saulu vĩ̀,\f + \fr 2.4 \fr*\ft 1Sam 31.11-13\ft*\f* 
\v 5 à gbɛ̃́ↄ zĩ̀má, aa ònɛ́: Dii báaadaágu! A gbɛ̃kɛkɛ̀ Saulu á diiɛ, a aà vĩ̀. 
\v 6 Dii gbɛ̃kɛ ń náaiyão kɛɛ́, kɛ́ a yã́pi kɛ̀ yã́i. 
\v 7 À sↄ̃dilɛ à zɛ gbãa. Á dii Saulu gà, ↄ̃ Yudaↄ ma kpa ń kía ũ.
\p
\v 8 Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ, Saulu zĩgↄ̃ↄ dↄaana gɛ̀ ń Saulu nɛ́ Isibosɛo Maanaiũ. 
\v 9 Ɔ̃ à aà kpà kía ũ Galada bùsuu ń Asɛɛ buiↄ bùsuo ń Yezɛlɛɛo ń Ɛflaiũ buiↄ bùsuo ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuo ń Isaili bùsu kĩniↄ píi. 
\v 10 Saulu nɛ́ Isibosɛ wɛ̃̀ blade guu à gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ. À kpalablè wɛ̃̀ plaɛ. Yudaↄ sↄ̃, Davidi ↄ̃ aa zɛ̀ò. 
\v 11 Davidi mɛ́ Yudaↄ kía ũ Hɛblↄ̃ e wɛ̃̀ sopla ń mↄ sooloo.
\s1 Isailiↄ zĩkaa ń Yudaↄ
\p
\v 12 Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ ń Saulu nɛ́ Isibosɛ zĩgↄ̃ↄ bↄ̀ Maanaiũ aa gɛ̀ Gabaↄ̃ↄ. 
\v 13 Zeluia nɛ́ Yoabu ń Davidi zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ daińlɛ Gabaↄ̃ↄ íkalɛkĩi saɛ. An gãli do ku í baala, an gãli do ku í baale. 
\v 14 Ɔ̃ Abinɛɛ ò Yoabuɛ: To ɛ̀waasoↄ fɛlɛ aa kↄ̃̀ↄ'owɛ̃ɛ. Ɔ̃ Yoabu mɛ̀: Aa gɛ́. 
\v 15 Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla Isibosɛ pↄ́ ũ, ↄ̃ Davidi zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla sↄ̃. 
\v 16 Baade ↄkà a dɛ̃ɛkan dee mikpɛi, ↄ̃ aa kↄ̃ zↄ̃̀zↄ̃ kↄ̃ saalowa ń fɛ̃nao, aa kwɛ̀ sãnusãnu. Ɔ̃ wà tↄkpà Gabaↄ̃ↄ gupiɛ Fɛ̃nlɛnaↄbua. 
\v 17 Zĩ pↄ́ wa kà gↄↄ bee pãsĩ maamaaɛ, ↄ̃ Davidi zĩgↄ̃ↄ zĩblè Abinɛɛ ń Isailiↄwa.
\p
\v 18 Zeluia nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ ku we, Yoabu ń Abisaio ń Asaɛlio. Asaɛli sↄ̃, aà ba na lán tuewaɛ. 
\v 19 Ɔ̃ à pɛ̀lɛ Abinɛɛzi, i lilɛ ↄplaai ge zɛɛio. 
\v 20 Kɛ́ Abinɛɛ a kpɛ gwà, à aà è, ↄ̃ à mɛ̀: Asaɛli, ḿmɛnn wee? A wèwà à mɛ̀: Mámɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Abinɛɛ òɛ̀: Lilɛ ↄplaai ge zɛɛi, ní ɛ̀waasoe kũ ǹ aà pↄ́ↄ siwà. Ãma Asaɛli i zɛɛ̀o. 
\v 22 Abinɛɛ ɛ̀a òɛ̀ lↄ à mɛ̀: Ńsu sↄ̃mazio. Ń ye mà n dɛ yã̀? Tó ma n dɛ, má we wá wɛ́ kɛ síiↄ̃ ń n vĩ̀i Yoabuo lↄe? 
\v 23 Ãma Asaɛli gì, i zɛɛ̀o, ↄ̃ Abinɛɛ aà zↄ̃̀ a gbɛɛu ń a sↄ̃mpao e à bↄ̀ kpɛ. We à lɛ̀lɛ à gàu, i go a tíao. Kɛ́ gbɛ̃́pii kà gu pↄ́ à lɛ̀lɛ à gàupiu, aa zɛ̀ wàlɛ gwa.
\p
\v 24 Ɔ̃ Yoabu ń Abisaio pɛ̀ Abinɛɛwa e ĩatɛ̃ gɛ̀ gɛ̃̀ kpɛ́u. Aa kà Ama sĩ̀sĩ pↄ́ bↄaa ń Giao musu Gabaↄ̃ↄ gbáa zɛ́ saɛ. 
\v 25 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kã̀aa Abinɛɛzi gãli do, ↄ̃ aa gɛ̀ lɛ́ gí ń ńzĩao sĩ̀sĩ misonaa. 
\v 26 Ɔ̃ Abinɛɛ lɛzù Yoabuzi à mɛ̀: Wá zɛ kↄ̃ dɛdɛaɛo lé? Ń dↄ̃ kɛ́ yã́pi a midɛ ń pↄsiaoo lé? Ńyↄ̃ o n gbɛ̃́ↄnɛ aa zɛwɛ̃ɛ aa ɛa taoa? 
\v 27 Ɔ̃ Yoabu wèwà à mɛ̀: Lua ku! Tó ni lɛ́si yãao, ma gbɛ̃́ↄ zɛɛ́o e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 
\v 28 Kɛ́ Yoabu kuupɛ̀, ↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ kã́mabò, aai gɛ́ Isailiↄwa ń zĩo lↄo.
\p
\v 29 Gwãasĩna bee Abinɛɛ ń a gbɛ̃́ↄ bɛ sɛ̃u, aa bùa Yuudɛ̃wa, ↄ̃ aa pã̀ swadↄↄi e aa gɛ̀ kà Maanaiũ. 
\v 30 Kɛ́ Yoabu sù ń pɛa Abinɛɛwao, ↄ̃ à a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi. Davidi gbɛ̃́ↄ guu gbɛ̃ↄn bao mɛ̀ndosai mɛ́ kuo, Asaɛli bàasi. 
\v 31 Aa Bɛ̃yãmɛɛ pↄ́ kú ń Abinɛɛoↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń baswaaↄ̃oɛ (360). 
\v 32 Aa Asaɛli gɛ sɛ̀ aa vĩ̀ aà mae miau Bɛtɛlɛũ. Ɔ̃ Yoabu ń a gbɛ̃́ↄ táa'ò gwãasĩna, gudↄlɛia ↄ̃ aa kà Hɛblↄ̃.
\c 3
\p
\v 1 Zĩ pↄ́ Saulu bɛdeↄ kà ń Davidi bɛdeↄ gɛ̃̀gɛ̃. Davidi gbãa lɛ́ dɛdɛɛ, Saulu bɛdeↄ sↄ̃, an gbãa lɛ́ busaɛ.
\s1 Davidi nɛgↄ̃ɛↄ
\r (1Lad 3.1-4)
\p
\v 2 Nɛgↄ̃ɛ pↄ́ Davidi ì Hɛblↄ̃ↄ tↄ́n kɛ: A sɛ̃́ia tↄ́n Aminↄ, aà da tↄ́n Ainↄaũ, Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ɛ. 
\v 3 A plaade tↄ́n Kilabu, aà da tↄ́n Abigaili, Nabali gyaa, Kaamɛli gbɛ̃́ɛ. A àaↄ̃de tↄ́n Abisaloũ, aà da tↄ́n Maaka, Gesuu kía Talemai nɛ́ɛ. 
\v 4 A síiↄ̃de tↄ́n Adonia, aà da tↄ́n Agita. A sↄode tↄ́n Sefatia, aà da tↄ́n Abitali. 
\v 5 A soolode tↄ́n Iteaũ, aà da tↄ́n Egela. Davidi naↄ nɛ́piↄ ì Hɛblↄ̃ɛ.
\s1 Abinɛɛ naa Davidiwa
\p
\v 6 Gↄↄ pↄ́ Saulu bɛdeↄ lɛ́ zĩka ń Davidi bɛdeↄ, Abinɛɛ lɛ́ gbãakũ Saulu bɛdeↄ guu. 
\v 7 Saulu nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀o vĩ yãa, aà tↄ́n Lizipa, Aya nɛ́ɛ. Isibosɛ ò Abinɛɛɛ: Bↄ́yãi n wulɛ ń ma mae nↄoi? 
\v 8 Abinɛɛ pↄ pà maamaa Isibosɛ yã́pi yã́i à mɛ̀: Yudaↄ gbɛ̃ min ma ũa? Málɛ gbɛ̃kɛkɛ n mae Saulu bɛdeↄnɛ ń aà dãunaↄ ń aà gbɛ̃naↄ e ń a gbão. Mi n na Davidiɛ a ↄzĩo, ↄ̃ ńlɛ ma tàae e nↄɛpi yã́ musu saa? 
\v 9 Tó mi lɛ́ pↄ́ Dii gbɛ̃̀ Davidiɛ\f + \fr 3.9 \fr*\ft 1Sam 15.28\ft*\f* kɛɛ̀o, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 
\v 10 Á Saulu bɛdeↄ, má kpala síwáɛ, mí tó Davidi gↄ̃ Isailiↄ ń Yudaↄ kía ũ za Dã e à gɛ pɛò Bɛɛsɛbawa. 
\v 11 Isibosɛ i we yã́zãsì Abinɛɛwa lↄo, kɛ́ àlɛ vĩakɛɛ̀ yã́i.
\p
\v 12 Abinɛɛ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidiwa ń a tↄ́o a òɛ̀: Démɛ bùsu vĩi? Wà lɛdoũkɛ, mí dↄnlɛ, kɛ́ Isailiↄ e nama ḿpii. 
\v 13 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: A maa, má lɛdoũkɛnnↄ, ãma yã́ mɛ̀ndo málɛ gbɛama. Tó ńlɛ mↄ́ ma gwai, tó ni mↄmɛɛ ń Saulu nɛnↄɛ Mikalioo, ńsu tó wá wɛ́ kɛ síiↄ̃o. 
\v 14 Davidi lɛ́kpãsãkɛ̀ Saulu nɛ́ Isibosɛɛ à mɛ̀: Ma na Mikali sↄaamɛɛ. Ma ã̀nsueblè ń Filitɛ̃ↄ gyafↄↄo mɛ̀n basↄoɛ.\f + \fr 3.14 \fr*\ft 1Sam 18.25, 27\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ Isibosɛ gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa nↄɛpi sì a zã Palɛtiɛ, Laisi nɛ́wa. 
\v 16 Ɔ̃ aà zã́pi lɛ́ gɛaànↄ, a tɛaàzi e Bauliũ, àlɛ ↄ́ↄlↄ. Ɔ̃ Abinɛɛ òɛ̀ aà ɛa tá, ↄ̃ à tà.
\p
\v 17 Abinɛɛ yã'ò ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ à mɛ̀: Za zi álɛ wɛɛlɛ Davidi àↄ dɛ á kía ũɛ. 
\v 18 À aà kpa sa, asa Dii lɛgbɛ̃̀ɛ̀ à mɛ̀ á a gbɛ̃́ Isailiↄ bↄ Filitɛ̃ↄ ń ń ibɛɛↄ píi ↄzĩ a zↄ̀blena Davidipi sabaiɛ. 
\v 19 Abinɛɛ yã́pi kã̀ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄnɛ ń swã́wa lↄ. Ɔ̃ à gɛ̀ Hɛblↄ̃ yã́ pↄ́ kà Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ ń Isailiↄgupi oi Davidiɛ. 
\v 20 Kɛ́ à kà Davidi kĩ́i Hɛblↄ̃ ń gbɛ̃ↄn bao pↄ́ kuanↄↄ, ↄ̃ Davidi blɛsakɛ̀nɛ́. 
\v 21 Ɔ̃ Abinɛɛ ò Davidiɛ: Ma dii kí, to mà fɛlɛ mà gɛ Isailiↄ kãaanɛ píi, aa lɛdoũkɛnnↄ, níↄ dɛ bùsu pↄ́ n pↄ gbàpi píi kía ũ. Ɔ̃ Davidi Abinɛɛ gbàɛ, àlɛ tá aafia.
\s1 Yoabu Abinɛɛ dɛa
\p
\v 22 Gↄↄbeezĩ Yoabu ń Davidi gbɛ̃́ↄ sù ń lɛ́lɛamáo. Aa pↄ́ↄ sì gbɛ̃́ↄwa maamaa aa sùò. Abinɛɛ kú ń Davidio we lↄo, asa à aà gbàɛ, àlɛ tá aafiaɛ. 
\v 23 Kɛ́ Yoabu ń zĩgↄ̃ pↄ́ kuaànↄↄ kà, wa òɛ̀ Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ mↄ̀ kía gwai, ↄ̃ à aà gbàɛ à tà aafia. 
\v 24 Ɔ̃ Yoabu gɛ̀ kía lè à mɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀ màai? Kɛ́ Abinɛɛ mↄ̀ n kĩ́i, bↄ́yãi ń tò à tài? 
\v 25 Ń Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ dↄ̃o lé? À mↄ̀ ↄ̃nↄkɛinɛ, kɛ́ à e àↄ n gugɛgↄↄ ń n sugↄↄo dↄ̃ɛ ń n yãkɛaↄ píi. 
\v 26 Kɛ́ Yoabu bↄ̀ Davidi kĩ́i, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa pɛ̀lɛ Abinɛɛpizi. Aa aà lè Sila lↄ̀ↄ kĩ́i, ↄ̃ aalɛ suaànↄ, ãma Davidi a yã́ dↄ̃o. 
\v 27 Kɛ́ wà kà ń Abinɛɛo Hɛblↄ̃ wɛ̃́lɛ bↄlɛu, ↄ̃ Yoabu aà sìsi lándↄ̃ a ye bũnuboaànↄwa, ↄ̃ à aà zↄ̃̀ a gbɛɛu a dɛ̀. Aà dãuna dɛa tↄ ↄ̃ a sìwà.
\p
\v 28 Bee gbɛa kɛ́ Davidi mà, à mɛ̀: Mapi ń ma kíakɛo, máↄ tàae vĩ Diiɛ Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ dɛa yã́ musuo. 
\v 29 Yã́pi a wi Yoabu musuɛ ń aà de bɛdeↄ píi. Yoabu bɛdeↄ aaↄ ku kɛ̃nude ge kusude ge ɛɛ ge gbɛ̃́ pↄ́ zĩ aà blè ge nↄandɛna saio. 
\v 30 Yoabu ń Abisaio mɛ́ Abinɛɛ dɛ̀, kɛ́ aàpi mɛ́ ń dãuna Asaɛli dɛ̀ zĩlau Gabaↄ̃ↄ yã́i. 
\v 31 Ɔ̃ Davidi ò Yoabuɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ píi: À á pↄkasaↄ ga à kɛ̃́, í zwã̀nkasaↄ kákaála, íↄ tɛ Abinɛɛ gɛi ń ↄↄlↄo. Kí Davidi mɛ́ gɛpi kpán'aɛkɛ̀. 
\v 32 Ɔ̃ wà aà vĩ̀ Hɛblↄ̃. Kí ↄ́ↄlↄ̀, à búbuapɛ̀ Abinɛɛ miaa, ↄ̃ gbɛ̃́pii ↄ́ↄlↄ̀ sↄ̃. 
\v 33 Ɔ̃ kí wɛ̃nalɛɛ bee sì Abinɛɛ yã́ musu à mɛ̀:
\q1 Abinɛɛ gaa lán mìsaidewaɛ maan wea?
\q1
\v 34 Wi aà gã liɛ̀ a kpɛo, wi galakpaɛ̀o,
\q1 ↄ̃ à gà lán gbɛ̃́ pↄ́ zù vãikɛnaↄ ↄuwa.
\m Ɔ̃ gbɛ̃́pii ɛ̀a ↄ́ↄlↄ̀ lↄ. 
\v 35 Gbɛ̃́pii mↄ ò Davidiɛ aà pↄble e gu àↄ gɛ́ síi, ãma à lakpà azĩala à mɛ̀: Tó ma pɛ̃ɛ ge blɛe kã̀ ma lɛ́wa ĩatɛ̃gɛ̃kpɛu sai, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 
\v 36 Gbɛ̃́pii wɛtɛ̀ yã́pii, ↄ̃ à kɛ̀nɛ́ maa. Yã́ pↄ́ kípi lɛ́ kɛ píi ì kɛ gbɛ̃́ↄnɛ maaɛ. 
\v 37 Gↄↄ bee ↄ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ ń Isailiↄ píi dↄ̃̀ sa kɛ́ kí lɛ́ kú Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ dɛa yã́uo. 
\v 38 Ɔ̃ a ò a gbɛ̃́piↄnɛ: Á dↄ̃ kɛ́ Isaili dↄaana zↄ̃ↄ gà gbão lé? 
\v 39 Mapi sↄ̃, baa kɛ́ Lua ma kpa kía ũ, ma busa gbã. Zeluia nɛ́piↄ yãkɛa pãsĩ dɛ ma pↄ́a. Dii mɛ́ a fĩabo vãikɛnaɛ.
\c 4
\s1 Isibosɛ gaa
\p
\v 1 Kɛ́ Saulu nɛ́ Isibosɛ mà Abinɛɛ gà Hɛblↄ̃, aà kã́ gà, mɛ́ Isailiↄ gↄ̃̀ bíli guu ḿpii. 
\v 2 Saulu nɛ́pi zĩgↄ̃ dↄaanaↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla, ado tↄ́n Baana, ado sↄ̃ Lekabu. Beelo gbɛ̃́ Limↄ, Bɛ̃yãmɛɛ bui nɛ́ↄnɛ. Wà Beelo dìlɛ Bɛ̃yãmɛɛ pↄ́ ũ yãaɛ, 
\v 3 asa Beelodeↄ bàalɛ̀ tà Gitaiũɛ, aa ku we e ń a gbão. 
\v 4 Saulu nɛ́ Yonatãa sↄ̃ a nɛ́ vĩ ɛɛ ũ. Gↄↄ pↄ́ nɛ́pi kà wɛ̃̀ sↄo, ↄ̃ Saulu ń Yonatãao gaa Yezɛlɛɛ bao sù. Kɛ́ aà gwana aà sɛ̀, àlɛ bàalɛaànↄ, aà wãa guu ↄ̃ nɛ́pi pìliwà à lɛ̀lɛ. Bee mɛ́ tò à ɛɛ kũ̀. Aà tↄ́n Mɛfibosɛ.
\p
\v 5 Beelo gbɛ̃́ Limↄ nɛ́piↄ Lekabu ń Baanao fɛ̀lɛ, ĩatɛ̃ gbãa zã́ ↄ̃ aa kà Isibosɛ bɛ, gↄↄ pↄ́ àlɛ i fãanɛ o. 
\v 6 Ɔ̃ Lekabu ń a dãuna Baanao gɛ̃̀ kpɛ́u, aa kɛ̀ lándↄ̃ wàlɛ gɛ́ pↄ́wɛna dã́iwa. 
\v 7 Kɛ́ aa gɛ̃̀ kpɛ́u, Isibosɛ wúlɛa a liiwa, ↄ̃ aa gɛ̃̀aàzi kpɛa, aa aà zↄ̃̀ wa dɛ̀. Ɔ̃ aa aà mi zↄ̃̀ aa sɛ̀ wà tàò. Aa tↄ̃̀u Yuudɛ̃ sɛ̃u, ↄ̃ aa bɛu e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 
\v 8 Aa mↄ̀ Davidi kĩ́i Hɛblↄ̃ ń Isibosɛ mio aa òɛ̀: Gwa, n ibɛɛ Saulu pↄ́ wɛ̀ɛlɛ à n dɛ nɛ́ Isibosɛ min kɛ. Wá dii kí, Dii tↄsìnɛ Saulu ń a buiↄwa gbã. 
\v 9 Davidi wèmá à mɛ̀: Dii ku! À ma bↄ ma taasikɛa guu píi. 
\v 10 Kɛ́ gbɛ̃e mↄ̀ ma kĩ́i Zikilaga yãa à mɛ̀ Saulu gà, àlɛ e baona álɛ kpá, ↄ̃ ma aà kũ̀ má dɛ̀. Aà bao àin we.\f + \fr 4.10 \fr*\ft 2Sam 1.1-16\ft*\f* 
\v 11 Azaiasa lá á gbɛ̃vãiↄ a tàaesaide dɛ̀ a liiwa a kpɛ́u, má aà dɛa tↄsiwá mà á wɛ̃ni bↄɛ. 
\v 12 Ɔ̃ Davidi yã'ò a ɛ̀waaso zĩ̀kanaↄnɛ, ↄ̃ aa ń dɛdɛ. Aa ń ↄla ń ń gbálao zↄ̃̀zↄ̃, ↄ̃ aa ń gɛↄ lòo Hɛblↄ̃ ítↄkĩi saɛ. Ɔ̃ wà Isibosɛ mi sɛ̀ wa vĩ̀ Abinɛɛ miau Hɛblↄ̃.
\c 5
\s1 Davidi kpaa Isailiↄ kpalau
\r (1Lad 11.1-9, 3.5-9, 14.1-17)
\p
\v 1 Isailiↄ mↄ̀ ń buiwa píi Davidi kĩ́i Hɛblↄ̃ aa mɛ̀: Wá au doũɛ. 
\v 2 Za zi gↄↄ pↄ́ Saulu dɛ wá kía ũ, ḿmɛ ni dↄaawɛ̃ɛ zĩlau, gɛa ń suao. Ɔ̃ Dii ònɛ ḿmɛ ńyↄ̃ↄ dɛ a gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ, an kía ũ. 
\v 3 Kɛ́ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mↄ̀ kí Davidi kĩ́i Hɛblↄ̃ ḿpii, we à lɛdoũkɛ̀uńnↄ Dii aɛ, ↄ̃ aa nísikà aà miwa, aa aà kpà Isailiↄ kpalau. 
\v 4 Davidi wɛ̃̀ baakwide guu ↄ̃ à kpalablè, à kɛ̀ kpalapiu wɛ̃̀ blaɛ. 
\v 5 A dɛ Yudaↄ kía ũ Hɛblↄ̃ wɛ̃̀ sopla ń mↄ soolooɛ, ↄ̃ a dɛ Yudaↄ ń Isailiↄ píi kía ũ Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi ń àaↄ̃o.
\p
\v 6 Kí ń a gbɛ̃́ↄ tↄ̃̀u Yelusalɛũ zĩkai ń Yebusi pↄ́ kú weↄ.\f + \fr 5.6 \fr*\ft Dↄa 1.21\ft*\f* Ɔ̃ aa ò Davidiɛ: Ńyↄ̃ gɛ̃ lao, baa vĩ̀aↄ ń ɛɛↄ aa n yaɛ. Aalɛ e Davidi a e gɛ̃ weo. 
\v 7 Ń beeo Davidi wɛ̃́lɛ bĩ́ide pↄ́ wì mɛ lↄ Siↄnapi sì, ↄ̃ à gↄ̃̀ aà wɛ̃́lɛ ũ. 
\v 8 Gↄↄ bee Davidi mɛ̀: Tó gbɛ̃́ ye Yebusiↄ dɛdɛ, sema aà gɛ̃ ízɛ pↄ́ wa sↄ̀ gbɛu guu, i ɛɛↄ ń vĩ̀apiↄ le. Davidi ibɛɛↄnɛ. A yã́i wì mɛ vĩ̀aↄ ń ɛɛↄ gɛ̃ kibɛo. 
\v 9 Ɔ̃ Davidi bɛkpà wɛ̃́lɛ bĩ́idepiu, à azĩa tↄ́ kpàɛ̀ Davidi Wɛ̃́lɛ. À kpɛ́ↄ dↄ̀dↄ a lìai za gu pↄ́ wà ɛ kàkau wì mɛ Milo e a ɛdau. 
\v 10 Davidi gbãa lɛ́ dɛdɛɛ, asa Dii Lua Zĩgↄ̃de kuaànↄɛ.
\p
\v 11 Tii kí Hilaũ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidiwa ń sɛdɛ líↄ ń li'ãnaↄ ń gbɛ̀'ãnaↄ, ↄ̃ aa kpɛdↄ̀ɛ̀. 
\v 12 Ɔ̃ Davidi dↄ̃̀ sa kɛ́ Dii a kpa Isailiↄ kía ũɛ, mɛ́ à a kpala kã̀fĩɛ, kɛ́ Isailiↄ dɛ Diipi gbɛ̃́ↄ ũ yã́i.
\p
\v 13 Davidi bↄa Hɛblↄ̃ gbɛa à ɛ̀a nↄeↄ sɛ̀ Yelusalɛũ lↄ ń nↄɛ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ, ↄ̃ à nɛgↄ̃ɛↄ ń nɛnↄɛↄ ìńnↄ. 
\v 14 Nɛgↄ̃ɛ pↄ́ à ń í Yelusalɛũpiↄ tↄ́n kɛ: Samua, Sobabu, Natã, Salomↄↄ, 
\v 15 Ibaa, Ɛlisua, Nɛfɛgi, Yafia, 
\v 16 Ɛlisama, Ɛliada, Ɛlifele.
\p
\v 17 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ mà wà Davidi kpà Isailiↄ kía ũ, ↄ̃ aa gɛ̀ lɛ́ aà wɛ ḿpii. Kɛ́ à ń bao mà, ↄ̃ à gɛ̀ sɛ̃gbãu. 
\v 18 Filitɛ̃ↄ zĩ'ↄpòo Lefai guzulɛu, 
\v 19 ↄ̃ Davidi gbɛ̀a Diiwa à mɛ̀: Mà gɛ́ lɛ́lɛi Filitɛ̃ↄwa, ńyↄ̃ ń namɛɛ ma ↄzĩa? Ɔ̃ Dii wèwà à mɛ̀: Gɛ́, má ń nanɛ ń ↄzĩ. 
\v 20 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ Baali Pelaziũ, à zĩblèmá we. Ɔ̃ à mɛ̀: Dii dↄ̀aamɛɛ, à bↄ̀ mↄ̀ ma ibɛɛↄwa ń gbãao, lá í ì gufↄ̃ bùiwa. Ɔ̃ à tↄkpà gupiɛ Baali Pelaziũ.\f + \fr 5.20 \fr*\ft Bee mɛ̀ Dii bↄ̀ bùi.\ft*\f* 
\v 21 Filitɛ̃ↄ ń tã́aↄ tò we, ↄ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ sɛ̀lɛ aa tàò.
\p
\v 22 Filitɛ̃ↄ ɛ̀a mↄ̀ lↄ aa zĩ'ↄpòo Lefai guzulɛu. 
\v 23 Ɔ̃ Davidi ɛ̀a gbɛ̀a Diiwa lↄ. Ɔ̃ Dii wèwà à mɛ̀: Ńsu gɛ́má súsuo. Sɛ́lɛ ń kpɛ oi, ní lɛ́lɛmá bↄaa ń kpɛ̃̀ kpɛ́o. 
\v 24 Tó a táa'okĩi mà lípiↄ mia, à kɛ kpakpa, asa mámɛ ma bↄ ma dↄaaɛ́ we, kɛ́ mà zĩbleɛ́ Filitɛ̃ zĩgↄ̃ↄwa yã́i. 
\v 25 Davidi kɛ̀ màa lá Dii òɛwa, ↄ̃ à zĩblè Filitɛ̃ↄwa za Gabaↄ̃ↄ e à gɛ̀ pɛ̀ Gɛzɛɛwa.
\c 6
\s1 Sua ń Dii kpagoloo Yelusalɛũ
\r (1Lad 13.1-14, 15.25-16.3)
\p
\v 1 Davidi ɛ̀a Isaili pↄ́ à ń sɛ́ↄ kã̀aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi (30.000). 
\v 2 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ dàńnↄ zɛ́u, aa gɛ̀ Baala pↄ́ kú Yuda bùsuu, kɛ́ aa Lua kpagolo sɛ́ wà suò. Dii Zĩgↄ̃de ìↄ zↄ̃lɛa kible kpagolopi musu malaika gã̀sĩadeↄ zãnguo,\f + \fr 6.2 \fr*\ft 1Sam 4.4, Soũ 99.1\ft*\f* ↄ̃ wì mɛ aà tↄ́ kuwà. 
\v 3 Aa kpagolopi dà zugo dafu guu\f + \fr 6.3 \fr*\ft 1Sam 7.1-2\ft*\f* Abinadabu bɛ sĩ̀sĩ musu, ↄ̃ aa dàò zɛ́u. Abinadabu nɛ́ↄ Uza ń Ahioo mɛ́ lɛ́ gɛ́ ń zugopio, 
\v 4 Lua kpagolo kú a guu. Ahio mɛ́ dↄaaa, 
\v 5 ↄ̃ Davidi ń Isailiↄ lɛ́ ↄ̃wã ḿpii Dii aɛ ń gbãa pua lɛ́u ń lɛsiao. Wàlɛ mↄↄnalɛ, wàlɛ kúulɛ, wàlɛ gã̀alɛ, wàlɛ faapa, wàlɛ sɛ̃́sɛ̃napa.
\p
\v 6 Kɛ́ aa kà Nakↄ̃ ésegbɛ̃kĩi, zuↄ gɛ̃nalɛ̀, ↄ̃ Uza ↄbↄ pɛ̀ Lua kpagolopiwa. 
\v 7 Ɔ̃ Dii pↄ pàaàzi, à aà lɛ̀ a dɛ̀ kpagolo saɛ we dàa pↄ́ a kɛ̀pi yã́i.\f + \fr 6.7 \fr*\ft Nao 4.15\ft*\f* 
\v 8 Davidi pↄ pà kɛ́ Dii pↄ fɛ̃̀ Uzazi yã́i, ↄ̃ wì mɛ gupiɛ Pↄfɛ̃a'uzazi e ń a gbão. 
\v 9 Gↄↄ bee ↄ̃ vĩa Davidi kũ̀ Dii yã́ musu à mɛ̀: Kpelewa má kɛ mà Dii kpagolo sɛ mà taòi? 
\v 10 Ɔ̃ i we sùò a wɛ̃́lɛu lↄo, à lìlɛ tàò Gata gbɛ̃́ Ɔbɛdɛdↄũ bɛɛ.
\p
\v 11 Dii kpagolo kú aà bɛ e mↄ àaↄ̃, ↄ̃ Dii ɛ̀fãaikɛ̀ɛ̀ ń aà bɛdeↄ píi. 
\v 12 Wa ò kí Davidiɛ wà mɛ̀: Dii ɛ̀fãaikɛ̀ Ɔbɛdɛdↄũ bɛdeↄnɛ ń pↄ́ pↄ́ a vĩↄ píi a kpagolo yã́i. Ɔ̃ Davidi gɛ̀ we, à Lua kpagolo sɛ̀ lɛ́ suò a wɛ̃́lɛ guu ń pↄnao. 
\v 13 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ Dii kpagolo sɛaↄ gbasɛ̀ gɛ̃n soolo, ↄ̃ Davidi sa'ò ń gáaeo ń zunɛbↄlↄ mɛkpaao. 
\v 14 Davidi bàabaa sa'o'ula daa, àlɛ ↄ̃wã Dii aɛ a gbãa pua lɛ́u. 
\v 15 Aàpi ń Isailiↄ píi aalɛ su ń Dii kpagoloo, aalɛ kúkuakɛ, aalɛ kuupɛ. 
\v 16 Kɛ́ Dii kpagolo lɛ́ gɛ̃ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ Saulu nɛ́ Mikali lɛ́ zĩ́lɛ gwa fɛnɛntiu. Kɛ́ a è kí Davidi lɛ́ vĩvĩ, àlɛ ↄ̃wã Dii aɛ, à sakàaàgu a sↄ̃ guu. 
\v 17 Kɛ́ wà sù ń Dii kpagoloo, wa dìlɛ a gbɛu zwã̀akpɛ pↄ́ Davidi dↄ̀ɛ̀ guu. Ɔ̃ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò Dii aɛ ń sáaukpasao. 
\v 18 Kɛ́ à sa'ò a làa, à samaa'ò gbɛ̃́ↄnɛ ń Dii Zĩgↄ̃de tↄ́o. 
\v 19 Ɔ̃ à pɛ̃ɛ bìilɛ Isaili pↄ́ kãaaa weↄnɛ mɛ̀ndodo gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ píi ń damina kàao mɛ̀ndodo ń vɛ̃ɛbɛ kàao mɛ̀ndodo.
\p
\v 20 Kɛ́ Davidi lɛ́ tá samaa'oi a bɛdeↄnɛ, ↄ̃ Saulu nɛ́ Mikali bↄ̀ gɛ̀ daiaàlɛ à mɛ̀: N Isailiↄ kía, n kɛ gbian we gbãa? N nzĩa mɛ mↄ̀ n ìwaↄ nↄɛ zĩkɛnaↄnɛ, lá wisaide ì azĩa mɛ mↄnɛ́wa. 
\v 21 Ɔ̃ Davidi ò Mikaliɛ: Dii ma ↄ̃wã̀ɛ̀. Dii mɛ́ ma sɛ n mae ń a bɛdeↄ gbɛu, à ma kpa a gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ. 
\v 22 Má yãfũkũ dɛ beea, mí azĩa sↄaanɛ n ea guu, ãma nↄɛ zĩkɛna pↄ́ n ń yã'òpiↄ mɛ́ aa ma kpɛla.\f + \fr 6.22 \fr*\ft Mat 23.12\ft*\f* 
\v 23 Ɔ̃ Saulu nɛ́ Mikali i nɛ'io e à gɛ̀ gàò.
\c 7
\s1 Lua lɛgbɛ̃a Davidiɛ
\r (1Lad 17.1-15)
\p
\v 1 Kɛ́ kí zↄ̃̀lɛ a bɛ, Dii aà bↄ̀ ibɛɛ pↄ́ liaaaàziↄ ↄzĩ, à aà gbà ĩ́ampakĩi, 
\v 2 ↄ̃ kí ò ãnabi Natãɛ: Ée! Kpɛ́ pↄ́ wa dↄ̀ ń sɛdɛ lío ↄ̃ máↄ zↄ̃lɛu, Lua kpagolo iↄ dilɛa zwã̀akpɛua? 
\v 3 Natã wèwà à mɛ̀: Lá à n pↄ gbà ǹ kɛ, asa Dii kunnↄɛ. 
\v 4 Gwãasĩna bee Dii yã'ò Natãɛ à mɛ̀: 
\v 5 Gɛ ǹ o ma zↄ̀blena Davidiɛ ma mɛ̀, ↄ̃mɛ a kpɛ́ pↄ́ máↄ kuu dↄmɛɛo. 
\v 6 Za gↄↄ pↄ́ ma Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipi e gbã mi bɛkpao. Miↄ sↄ̃kĩikpakpaɛ, zwã̀akpɛ mɛ́ ma kúkĩi ũ. 
\v 7 Gu pↄ́ ma sↄ̃kĩikpàu ń ma gbɛ̃́ Isailiↄ píi mi dↄaanaↄ dilɛ aa dↄaanɛ́ɛ, kási mi o ń gbɛ̃eɛ, bↄ́yãi i kpɛdↄmɛɛ ń sɛdɛ líoo nio. 
\v 8 Gɛ ǹ o ma zↄ̀blena Davidipiɛ, ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀, ma aà sɛ̀ sãdãdãkĩi, kɛ́ aàↄ dɛ ma gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũɛ. 
\v 9 Má kuaànↄ gu pↄ́ à gɛ̀u píi, ↄ̃ ma aà ibɛɛↄ dɛ̀dɛɛ̀. Má tó aà tↄbↄ maamaa saɛ, iↄ dɛ dṹnia tↄdeↄ do ũ. 
\v 10 Má bùsu kpa ma gbɛ̃́ Isailiↄwa, mí ń kálɛu, aai zↄ̃lɛu ń pↄ́ ũ. Aa sↄ̃̀deedeekɛ lↄo. Gbɛ̃vãiↄ e ń wɛtã lá aa ń wɛtã̀ káau 
\v 11 gↄↄ pↄ́ ma dↄaanaↄ dìlɛnɛ́wa lↄo. Má aà bↄ a ibɛɛpiↄ ↄzĩ píiɛ.
\p Ma Dii málɛ oɛ̀, mámɛ má bɛkpaɛ̀ aà buiↄ gbãa'ekĩi ũ. 
\v 12 Tó aà gↄↄ pà, à gà, má aà bui pↄ́ bↄ̀ aà plɛue sɛ lɛsĩ, mí aà kpa kpalau.\f + \fr 7.12 \fr*\ft Soũ 89.3-4, 132.11, Zãa 7.42, Zĩn 2.30\ft*\f* 
\v 13 Aàpi mɛ́ a kpɛdↄ, ma tↄ́ iↄ kuwà, mí tó aàↄ zↄ̃lɛa kpalau e gↄↄpii. 
\v 14 Mámɛ máↄ dɛ aà mae ũ, aàpi iↄ dɛ ma nɛ́ ũ.\f + \fr 7.14 \fr*\ft Soũ 2.7, 89.26-27, 2Kln 6.18, Ɛbɛ 1.5\ft*\f* Tó à tàaekɛ̀, má ĩadawà ń gooɛ, lá gbɛ̃nazĩna ì gbɛ̃́ gbɛ̃wa.\f + \fr 7.14 \fr*\ft Soũ 89.30-33\ft*\f* 
\v 15 Kasi má gbɛ̃kɛ bↄaaaànↄ lá má bↄ̀aa ń Saulu pↄ́ má wò kpalau Davidi aɛwao. 
\v 16 Aà buiↄ aaↄ kpalable gↄↄpii. Aà kpalapi aↄ láaa vĩo.\f + \fr 7.16 \fr*\ft Soũ 89.36-37\ft*\f*
\p
\v 17 Ɔ̃ Natã yã́pi dàu a sìu Davidiɛ lá Dii òɛwa píi.
\s1 Davidi wabikɛa Diiwa
\r (1Lad 17.16-27)
\p
\v 18 Ɔ̃ kí Davidi gɛ̃̀ zↄ̃̀lɛ Dii aɛ à mɛ̀: Dii Lua, bↄ́n ma ũi? Deↄn ma bɛdeↄ ũ ↄ̃ n ma ka gweaɛ taawai? 
\v 19 Dii Lua, bee kɛ̀nɛ fɛ̃́nɛũ e tia, ↄ̃ n mapi n zↄ̀blena bui pↄ́ aaↄ ku ziaↄ yã'ò lↄa? Màa ńlɛ kɛmɛɛa, Dii Lua? 
\v 20 Dii Lua, má mɛnɛ kpelewa lↄɛ? Mapi n zↄ̀blena ń ma dↄ̃. 
\v 21 N yãzↄ̃ↄpi kɛ̀ lá ń yeiwa lɛ́ pↄ́ ń gbɛ̃̀ yã́i, ↄ̃ ń tò mapi n zↄ̀blena má dↄ̃. 
\v 22 Dii Lua, ń zↄ̃ↄ fá! Gbɛ̃e muaannↄo. N bàasio diie kuo, lá wá mà ń swã́owa. 
\v 23 Démɛ muaa ń n gbɛ̃́ Isailiↄi? Dṹnia buiↄ guu bui mɛ̀ndopi ↄ̃ ń bò n gbɛ̃́ↄ ũ. N nzĩa tↄbↄ̀, n yãzↄ̃ↄ bↄnsaɛↄ kɛ̀ n gbɛ̃́piↄnɛ, n buieↄ ń ń tã́aↄ yà n gbɛ̃́ pↄ́ n ń bó Egipiↄnɛ. 
\v 24 N Isailiↄ dìlɛ aaↄ dɛ n gbɛ̃́ↄ ũ e gↄↄpii. Dii, n gↄ̃ ń Lua ũ. 
\v 25 Dii Lua, lɛ́ pↄ́ ń gbɛ̃̀ mapi n zↄ̀blenaɛ ń ma buiↄ yã́ musu, ǹyↄ̃ zĩkɛwà gↄↄpii. Kɛ lá ń òwa, 
\v 26 ní tↄbↄ maamaa e gↄↄpii. Gbɛ̃́ↄ i mɛ Dii Zĩgↄ̃de mɛ́ Isailiↄ Lua ũ, mɛ́ mapi n zↄ̀blena Davidi, ńyↄ̃ ma buiↄ zĩ́napɛlɛ, 
\v 27 asa Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua, ń òmɛɛ n mɛ̀ ńyↄ̃ ma bɛ kpamɛɛ ma buiↄ gbãa'ekĩi ũ. A yã́i tò mapi n zↄ̀blena ma sↄ̃dìlɛ, ma wabiɛ bee kɛ̀ma. 
\v 28 Dii Lua, ḿmɛnn Lua, n yã́ náai vĩ, ↄ̃ n yãmaapi ò mapi n zↄ̀blenaɛ. 
\v 29 Báaada mapi n zↄ̀blena buiↄgu sa, níↄ wɛ́tɛńzi gↄↄpii. Dii Lua, n yã'ò, n báaadà mapi n zↄ̀blena buiↄgu, aaↄ báaa vĩ e gↄↄpii.
\c 8
\s1 Davidi zĩblea buipãleↄwa
\r (1Lad 18.1-17)
\p
\v 1 Bee gbɛa Davidi zĩblè Filitɛ̃ↄwa à ń busa à ń mɛɛwia Gata sìmá. 
\v 2 À zĩblè Mↄabuↄwa, ↄ̃ a tò aa wùlɛ kↄ̃ saɛ tↄↄlɛ, à ba yↄ̃̀má. Tó à bà pla zãnguo dɛ̀dɛ, ì bà do zãnguo to bɛ̃́ɛ. Ɔ̃ Mↄabuↄ gↄ̃̀ Davidi zↄ̀blenaↄ ũ, ↄ̃ aaìↄ falubↄɛ̀. 
\v 3 Davidi zĩblè Leobɛ nɛ́ Adadɛzɛɛ, Zoba kíawa, gↄↄ pↄ́ kípi ɛ̀a lɛ́ gɛ́ ↄtↄ̃ↄlɛi Uflata swasaɛdeↄwa. 
\v 4 Ɔ̃ à aà sↄ̃́goↄ kũ̀kũ mɛ̀n ↄ̀aa sↄo (1.000) ń sↄ̃́godeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi (70.000) ń kɛ̀sɛdeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao (20.000). Ɔ̃ à ń sↄ̃́ↄ kĩzã zↄ̃̀zↄ̃ píi, mɛ̀n basↄo mɛ́ è bↄ̀. 
\v 5 Sili pↄ́ kú Damasiↄ mↄ̀ dↄi Adadɛzɛɛlɛ, ↄ̃ Davidi ń gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plao (22.000). 
\v 6 À gudↄ̃anaↄ dìlɛdilɛ Sili bùsuu, ↄ̃ aa gↄ̃̀ aà zↄ̀blenaↄ ũ, aaìↄ falubↄɛ̀. Dii tò Davidi zĩblè gu pↄ́ à gɛ̀u píi. 
\v 7 Davidi Adadɛzɛɛ ìwaↄ vua sɛ̀ngbao sɛ̀lɛ à tàò Yelusalɛũ. 
\v 8 À mↄgotɛ̃ sɛ̀lɛ zↄ̃ↄzↄ̃ↄ Adadɛzɛɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Teba ń Belotaio guu.
\p
\v 9 Kɛ́ Amata kí Tou mà Davidi zĩblè Adadɛzɛɛ zĩgↄ̃ↄwa píi, 
\v 10 ↄ̃ à a nɛ́ Adolaũ zĩ̀ fↄkpaiwà. À aà sáaukpà zĩ pↄ́ a blè Adadɛzɛɛwa yã́i, asa Tou zĩkàaànↄ yãaɛ. Adolaũ mↄ̀ ń vua pↄ́ↄ ń ã́nusu pↄ́ↄ ń mↄgotɛ̃ pↄ́ↄ, 
\v 11 ↄ̃ kí Davidi kàlɛ Dii pↄ́ ũ, lá a kɛ̀ ń bui pↄ́ à gbãablèmáↄ ã́nusuↄ ń vuaↄwa píi, 
\v 12 Ɛdↄũↄ ń Mↄabuↄ ń Amↄniↄ ń Filitɛ̃ↄ ń Amalɛkiↄ. Màa a kɛ̀ ń pↄ́ pↄ́ a sì Zoba kí Adadɛzɛɛ, Leobɛ nɛ́wao. 
\v 13 Beewa ↄ̃ Davidi tↄbↄ̀. Kɛ́ à zĩblè Siliↄwa à sù, à Ɛdↄũↄ dɛ̀dɛ Guzulɛ Wisideu\f + \fr 8.13 \fr*\ft Soũ 60\ft*\f* gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao plasai (18.000). 
\v 14 Ɔ̃ à gudↄ̃anaↄ dìlɛdilɛ Ɛdↄũ bùsuu lↄ, ↄ̃ Ɛdↄũpiↄ gↄ̃̀ aà zↄ̀blenaↄ ũ. Gu pↄ́ Davidi gɛ̀u píi Dii tò à zĩblèɛ.
\p
\v 15 Davidi mɛ́ Isaili bui píi kía ũ, à yãmaakɛ̀ a gbɛ̃́ↄnɛ a zɛ́wa. 
\v 16 Zeluia nɛ́ Yoabu mɛ́ aà zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. Ailudi nɛ́ Yosafa mɛ́ aà kpàwakɛna ũ. 
\v 17 Aitubu nɛ́ Zadoki ń Abiataa nɛ́ Aimɛlɛkio mɛ́ sa'onkiaↄ ũ. Selaia mɛ́ aà lakɛ̃na ũ. 
\v 18 Yoiada nɛ́ Benaia mɛ́ aà dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Davidipi zĩa nɛgↄ̃ɛↄ mɛ́ aà kwàasiↄ ũ.
\c 9
\s1 Davidi gbɛ̃kɛkɛa Mɛfibosɛɛ
\p
\v 1 Davidi gbɛ̃́ↄ là à mɛ̀: Saulu buie i gↄ̃o lé? Má ye gbɛ̃kɛkɛɛ̀ Yonatãa yã́i.\f + \fr 9.1 \fr*\ft 1Sam 20.14-16\ft*\f* 
\v 2 Saulu bɛ zĩkɛnae ku, aà tↄ́n Ziba, ↄ̃ wà aà sìsi kí Davidiɛ. À aà là à mɛ̀: Ḿmɛnn Zibaa? A wèwà à mɛ̀: Ao, n zↄ̀blenan ma ũ. 
\v 3 Ɔ̃ kípi aà là à mɛ̀: Saulu buie ku e tiaa? Má ye gbɛ̃kɛ pↄ́ Lua vĩ kɛɛ̀ɛ. Ɔ̃ Ziba wèwà à mɛ̀: Yonatãa nɛ́e ku e tia. Ɛɛɛ. 
\v 4 Ɔ̃ kí aà là à mɛ̀: A ku má ni? Ziba wèwà à mɛ̀: A ku Amiɛli nɛ́ Makii bɛ Lodebaa. 
\v 5 Kí Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀, ↄ̃ wà mↄ̀aànↄ. 
\v 6 Kɛ́ Yonatãa nɛ́ Mɛfibosɛ, Saulu tↄũna kà Davidi kĩ́i, à kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu. Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Mɛfibosɛ! A wèwà à mɛ̀: N zↄ̀blenan ma ũ. 
\v 7 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo, asa má gbɛ̃kɛkɛnɛ n mae Yonatãa yã́iɛ. Má n dezi Saulu buaↄ sↄaanɛ píi, níliↄ mↄ pↄbleimanↄ gↄↄpii. 
\v 8 Mɛfibosɛ kùlɛɛ̀ à mɛ̀: Bↄ́n mapi n zↄ̀blena ũ kɛ́ n ma wɛgwài? Má dɛ lán gbɛ̃ gɛwaɛ.
\p
\v 9 Ɔ̃ kí Saulu zĩkɛna Ziba sìsi, a òɛ̀: Pↄ́ pↄ́ dɛ Saulu pↄ́ ũ ń a bɛdeↄ pↄ́o píi, má kpà n dii tↄũnawaɛ. 
\v 10 Mpi ń n nɛ́ↄ ń n zĩkɛnaↄ, àli aà tↄↄlɛ zĩ kɛɛ̀, í a pↄ́ↄ kɛkɛ, kɛ́ aà e àↄ kũ̀sũa vĩ. N dii tↄũna Mɛfibosɛpi aliↄ pↄblemanↄ gↄↄpiiɛ. Ziba sↄ̃ a nɛgↄ̃ɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn gɛ̃o ń zĩkɛnaↄ gbɛ̃ↄn bao. 
\v 11 Ɔ̃ Ziba ò kípiɛ: Yã́ pↄ́ ma dii kí ò mapi n zↄ̀blenaɛ, má kɛ píiɛ. Ɔ̃ Mɛfibosɛ ìↄ pↄble ń kípio, à gↄ̃̀ lán kíanɛↄ dowa. 
\v 12 Mɛfibosɛ nɛgↄ̃ɛna vĩ, aà tↄ́n Mika, mɛ́ Ziba bɛdeↄ mɛ́ aà zĩkɛnaↄ ũ ḿpii. 
\v 13 A ku Yelusalɛũ, asa ìↄ pↄble ń kío gↄↄpiiɛ. Aàpiá ɛɛɛ.
\c 10
\s1 Davidi zĩblea Amↄniↄwa
\r (1Lad 19.1-19)
\p
\v 1 Bee gbɛa Amↄniↄ kía gà, ↄ̃ aà nɛ́ Anuni zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 2 Davidi mɛ̀: Má gbɛ̃kɛkɛ Naasa nɛ́ Anuniɛ lá aà mae gbɛ̃kɛkɛ̀mɛɛ yãawaɛ. Ɔ̃ Davidi a ìwaeↄ zĩ̀wà, aa gɛ Amↄni bùsuu aa aà nↄ̀sɛ níniɛ̀ aà mae gaa yã́ musu. Kɛ́ Davidi ìwapiↄ kà we, 
\v 3 Amↄniↄ kíaↄ ò ń dii Anuniɛ: Ńlɛ e Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ n mae gɛ̀ kpɛlaa yã́i aà ń nↄ̀sɛ níninɛ nɛe? À ń zĩ́ aa mↄ wá wɛ̃́lɛ asiigwaiɛ, aai ɛa mↄ a músikɛi. 
\v 4 Ɔ̃ Anuni Davidi ìwapiↄ kũ̀kũ à ń lɛkãna saaloↄ wàwa, à ń pↄkasaↄ zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ a guo ń pↄ̀ↄwa súsu, ↄ̃ à ń gbáɛ. 
\v 5 Kɛ́ wa ò Davidiɛ, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa gɛ́ daińlɛ, asa wí ń kṹ maamaaɛ. Aa ònɛ́: Kí mɛ̀, à zↄ̃lɛ Yeliko e á lɛkãna kã́ bↄlɛ, í gbasa su.
\p
\v 6 Kɛ́ Amↄniↄ è Davidi ye ń gĩyãi lↄo, ↄ̃ aa fĩabò gbɛ̃́ↄnɛ aa zĩkanɛ́: Sili pↄ́ kú Leobɛ ń Zobaoↄ kɛ̀sɛdeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao (20.000) ń kí Maaka zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo (1.000) ń Tobudeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000). 
\v 7 Kɛ́ Davidi a baomà, ↄ̃ à Yoabu gbàɛmá ń zĩgↄ̃ↄ píi. 
\v 8 Amↄniↄ bↄ̀ zĩ'ↄpòo ń wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu, ↄ̃ Zoba ń Leobɛ Siliↄ ń Tobudeↄ ń Maaka gbɛ̃́ↄ ku sɛ̃u ńtɛ̃ɛ. 
\v 9 Kɛ́ Yoabu è wà zĩ'ↄpòo a aɛ ń a kpɛo, ↄ̃ à Isaili zĩgↄ̃ maaↄ plɛ̀ à ń gbáɛ aa gɛ́ lɛ́lɛi Siliↄwa. 
\v 10 Ɔ̃ à zĩgↄ̃ kĩniↄ nà a dãuna Abisaiɛ a ↄzĩ, ↄ̃ à ń gbáɛ aa gɛ́ lɛ́lɛi Amↄniↄwa. 
\v 11 À mɛ̀: Tó Siliↄ gbãa su lɛ́ ma fu, mↄ dↄmalɛ. Tó Amↄniↄ gbãa su lɛ́ n fuɛ sↄ̃, má mↄ́ dↄinlɛ. 
\v 12 Sↄ̃dilɛ, wà gↄ̃ɛkɛ kɛ wá gbɛ̃́ↄ ń wá Dii wɛ̃́lɛↄ yã́ musu. Dii a yã́ pↄ́ kɛ̀ɛ maa kɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Yoabu ń zĩgↄ̃ pↄ́ kuanↄↄ gɛ̀ Siliↄwa ń zĩo, ↄ̃ Silipiↄ bàalɛ̀nɛ́. 
\v 14 Kɛ́ Amↄniↄ è Siliↄ bàalɛ̀, ↄ̃ aa bàalɛ̀ Abisaiɛ sↄ̃, aa sì wɛ̃́lɛ guu, ↄ̃ Yoabu ń tó we, à tà Yelusalɛũ.
\p
\v 15 Kɛ́ Siliↄ è Isailiↄ zĩblèmá, ↄ̃ aa ɛ̀a kↄ̃ kã̀aa. 
\v 16 Ɔ̃ Adadɛzɛɛ gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa sù ń Sili pↄ́ kú Uflata baaleↄ, ↄ̃ aa gɛ̀ Helaũ. Sobaki mɛ́ Adadɛzɛɛ zĩgↄ̃piↄ dↄaana ũ. 
\v 17 Kɛ́ Davidi a baomà, ↄ̃ à Isailiↄ kã̀aa píi, à bùańnↄ Yuudɛ̃wa à gɛ̀ Helaũ. Ɔ̃ Siliↄ zĩ'ↄpòoaàzi, ↄ̃ aa sìkↄ̃u. 
\v 18 Kɛ́ aalɛ bàalɛ Isailiↄnɛ, ↄ̃ Davidi ń dɛdɛ sↄ̃́godeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo (700) ń kɛ̀sɛdeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bla (40.000). We wà ń zĩgↄ̃ↄ dↄaana Sobaki dɛ̀u. 
\v 19 Kɛ́ kía pↄ́ aa dɛ Adadɛzɛɛ zↄ̀blenaↄ ũↄ è Isailiↄ zĩblèmá màa, ↄ̃ aa lɛdoũkɛ̀ ń Isailiↄ, aa gↄ̃̀ n zↄ̀blenaↄ ũ. Vĩa Siliↄ kũ̀, aai gɛ́ dↄi Amↄniↄlɛ lↄo.
\c 11
\s1 Davidi yea Basɛbazi
\p
\v 1 Kɛ́ í bↄ̀ ɛu, gↄↄ pↄ́ kíaↄ ì gɛ́ zĩkai, ↄ̃ Davidi Yoabu zĩ̀ ń a ìwaↄ ń Isailiↄ píi. Aa Amↄniↄ ásookɛ̀, ↄ̃ aa koezↄ̃̀ Labazi. Davidi sↄ̃ a ku Yelusalɛũ. 
\v 2 Kɛ́ oosi kɛ̀, ↄ̃ Davidi fɛ̀lɛ a liiwa, àlɛ bɛbɛ a kpɛ́ musu. Za kpɛ́ musu we ↄ̃ à nↄɛe è, àlɛ zu'o. Nↄɛpiá nↄ kɛfɛnaɛ maamaa, 
\v 3 ↄ̃ à gbɛ̃́ zĩ̀ nↄɛpi yãgbɛai. Ɔ̃ wa òɛ̀: Ɛliaũ nɛ́ Basɛban we, Iti bui Uli naɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aà sísii. Kɛ́ à mↄ̀, ↄ̃ Davidi wùlɛaànↄ, ↄ̃ nↄɛpi tà bɛ. Aàpi sↄ̃ à ↄkũ gbãbↄ̀ dafuɛ. 
\v 5 Kɛ́ à nↄsì, ↄ̃ à lɛ́kpãsãkɛ̀ Davidiɛ à mɛ̀ a nↄsì.
\p
\v 6 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ zĩ̀ Yoabuwa à mɛ̀: Iti bui Uli gbaɛmɛɛ. Ɔ̃ Yoabu aà gbàɛɛ̀. 
\v 7 Kɛ́ Ulipi mↄ̀, ↄ̃ Davidi Yoabu aafia gbɛ̀a ń zĩgↄ̃ↄ ń zĩ pↄ́ aalɛ kao. 
\v 8 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Ta bɛ zu'oi. Kɛ́ Uli bↄ̀ kibɛ, ↄ̃ kí gbɛ̃́ zĩ̀ɛ̀ ń blɛo. 
\v 9 Ãma Uli i ta a bɛo, kibɛ gↄ̃u ↄ̃ à ìu ń a zĩkɛnkĩniↄ. 
\v 10 Ɔ̃ wa ò Davidipiɛ wà mɛ̀: Uli i ta a bɛo. Ɔ̃ à Uli là à mɛ̀: Madↄ̃ n su ń wɛ̃́lɛo dafu ni? Àkɛa ni ta bɛo ni? 
\v 11 Uli wèwà à mɛ̀: Kpagolo ń Isailiↄ ń Yudaↄ ku zwã̀akpɛↄ guu. Ma dii Yoabu ń a gbɛ̃́ↄ ku sɛ̃u. Má fↄ̃ ta bɛ mà pↄble mà imi, mà wúlɛ ń ma naoo. Ń n kuao má yã́pi kɛo. 
\v 12 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Gↄ̃ la gbã lↄ, zia mí n gbaɛ. Ɔ̃ Uli gↄ̃̀ Yelusalɛũ zĩbeezĩ ń a gↄↄ sìao lↄ. 
\v 13 Davidi aà sìsi, à pↄblè à imìaànↄ, ↄ̃ Davidi ikàkaɛ̀. Kási kɛ́ à bↄ̀ oosi, à gɛ̀ ì ń a dii kía zĩkɛnaↄɛ, i ta a bɛo. 
\v 14 Kɛ́ gu dↄ̀, Davidi lakɛ̃ Yoabuɛ, ↄ̃ à Uli gbàɛò. 
\v 15 Lápi guu à mɛ̀: À Uli dↄaa gu pↄ́ zĩ pãsĩu, í pↄ̀ↄbↄzãkɛ aà kpɛ, kɛ́ wà e wà aà dɛ.
\p
\v 16 Gↄↄ pↄ́ Yoabu lɛ́ koezↄ̃ wɛ̃́lɛpizi, ↄ̃ à Uli dà gu pↄ́ a dↄ̃ nɛgↄ̃naↄ kuu. 
\v 17 Kɛ́ wɛ̃́lɛdeↄ bↄ̀lɛ lɛ́ zĩka ń Yoabuo, aa Davidi zĩgↄ̃eↄ dɛ̀dɛ. Iti bui Uli kú ń guu.
\p
\v 18 Ɔ̃ Yoabu gbɛ̃́ zĩ̀ Davidiwa aà zĩ̀ yã́ dau siuɛ̀ píi. 
\v 19 A ò zĩnapiɛ: Tó n zĩ̀ yã́ dàu ń sìu kíɛ píi ń làa, 
\v 20 tó aà nↄ̀sɛ fɛ̀lɛ à ń lá à mɛ̀: Bↄ́mɛ tò a sↄ̃ wɛ̃́lɛzi kãikãi ń zĩoi? Á dↄ̃ kɛ́ bĩ́imusudeↄ lí ka gbaɛmá zĩ́lɛo lé? 
\v 21 Démɛ Gedeↄ̃ↄ nɛ́ Abimɛlɛki dɛ̀i? Nↄɛ mɛ́ ↄzↄ̃̀ wísilↄgbɛi za bĩ́i musu, ↄ̃ à aà dɛ̀ Tebezio lò?\f + \fr 11.21 \fr*\ft Dↄa 9.53\ft*\f* Àkɛa a sↄ̃ bĩ́izi kãikãi màai? Tó a ònɛ màa, ní oɛ̀ aà zↄ̀blena Uli, Iti bui gà lↄ. 
\v 22 Ɔ̃ zĩnapi dàzɛu. Kɛ́ à kà Davidi kĩ́i, à yã́ pↄ́ Yoabu dàɛ òɛ̀ píi. 
\v 23 À mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛu, aalɛ gbãamↄwɛ̃ɛ wɛ̃́nkpɛɛ, ↄ̃ wa ń yá e ń wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu. 
\v 24 An kàzunaↄ ku za bĩ́i musuɛ, ↄ̃ aa ka fã̀ n gbɛ̃́ↄgu zĩ́lɛ, aa ń gbɛ̃eↄ dɛ̀dɛ. N zↄ̀blena Uli, Iti bui gà lↄ. 
\v 25 Ɔ̃ Davidi ò zĩnapiɛ: O Yoabuɛ asu to yã́pi kɛɛ ĩ́io. Wìliↄ gbɛ̃́ pↄ́ zĩ a ń bleↄ dↄ̃o. Aà zĩka ń wɛ̃́lɛpideↄ ń gbãao, i kwɛ́. Ǹ aà gba sↄ̃ màa. 
\v 26 Kɛ́ Uli na mà a zã́ gà, à ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 27 Kɛ́ gɛ'ↄↄlↄgↄↄ làa, Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa sùaànↄ Davidipi bɛ, ↄ̃ à gↄ̃̀ aà na ũ. À nɛ'ìaànↄ gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ yã́ pↄ́ Davidi kɛ̀pi kɛ̀ Diiɛ ĩ́i.
\c 12
\s1 Ãnabi Natã Davidi gbaa laai
\p
\v 1 Dii Natã zĩ̀ Davidiwa.\f + \fr 12.1 \fr*\ft Soũ 51\ft*\f* Kɛ́ à kà, a òɛ̀: Gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn plaeↄ mɛ́ kú wɛ̃́lɛ doũ, gbɛ̃doá ↄdeɛ, gbɛ̃do sↄ̃ taasideɛ. 
\v 2 Ɔdepi sãↄ ń zuↄ vĩ dasidasi, 
\v 3 taasidepi sↄ̃ a pↄe vĩo, sãnununa mɛ̀ndoe a lù. Ɔ̃ à ↄlìai, à zↄ̃ↄkũ̀ ń aà nɛ́ↄ sãnu aà bɛ. Aaìↄ blɛ doũ ble, aaìↄ imi ta doũ, ì wúlɛ aà pↄlɛu, ↄ̃ àlɛ gwa lán azĩa nɛnↄɛnawa. 
\v 4 Kɛ́ nibↄ pìla ↄdepiwa, ↄ̃ i we sã ge zu kũ̀ a kpàsa guu à nibↄpi yàaekɛòo, taaside sãnununapi ↄ̃ a sìwà, à a nibↄpi yàaekɛ̀ò. 
\v 5 Ɔ̃ Davidi pↄ pà ↄdepi yã́ musu maamaa, a ò Natãɛ: Dii ku! À kũ̀ wà gbɛ̃́ pↄ́ yã́pi kɛ̀ dɛɛ. 
\v 6 Lá màa a kɛ̀, i aà wɛ̃nagwao, aà sãpi fĩabo lɛɛ síiↄ̃. 
\v 7 Ɔ̃ Natã ò Davidipiɛ: Ḿmɛ ń gbɛ̃́pi ũ. Dii Isailiↄ Lua mɛ́ yã́ɛ bee ò à mɛ̀: Ma n kpa Isailiↄ kía ũɛ, ma n bↄ Saulu ↄzĩ, 
\v 8 ↄ̃ ma n diipi bɛ kpàma, ma aà naↄ nànɛ n ↄzĩ. Ma Isailiↄ ń Yudaↄ kpàma n gbɛ̃́ↄ ũ. Tó bee kɛ̀nɛ fɛ̃́nɛũ, má a pãleↄ kã́fĩnɛ. 
\v 9 Bↄ́yãi n sakà ma yã́ui? N yã́ pↄ́ má yeio kɛ̀, n Iti bui Uli dɛ̀ ń fɛ̃ndao, n aà nↄsì ń sɛ̀. Ń tò Amↄniↄ aà dɛ̀ zĩ guu. 
\v 10 Za gbã yãpãsĩ a kɛ̃ n bɛwa bau lↄo, asa n sakàmaguɛ, n Iti bui Uli nↄ sì ń sɛ̀. 
\v 11 Ɔ̃ Dii ɛ̀a yã́ɛ bee ò à mɛ̀: Ma! Má tó nzĩa bɛdeↄ yã'inɛ. Má n naↄ sima, mí ń kpá n gbɛ̃́deewa n wáa, i wúlɛńnↄ gupuau. 
\v 12 N yãkɛ̀ asii guuɛ. Mapi sↄ̃ má yã́pi kɛnɛ gupuau Isaili píi wáaɛ.\f + \fr 12.12 \fr*\ft 2Sam 16.22\ft*\f*
\p
\v 13 Ɔ̃ Davidi ò Natãɛ: Ma duunakɛ̀ Diiɛ. Ɔ̃ Natã òɛ̀: Dii n duuna kɛ̃̀ma, ńyↄ̃ gao. 
\v 14 Ãma lá n dↄɛ Diiwa maamaa yã́pi kɛa musu, nɛgↄ̃ɛ pↄ́ nↄɛpi ìnnↄ a gaɛ. 
\v 15 Kɛ́ Natã tà bɛ, ↄ̃ Dii tò nɛ́ pↄ́ Uli na ì ń Davidiopi gyã kũ̀. 
\v 16 Ɔ̃ Davidi lɛ́ Lua sisi nɛ́pi yã́ musu ń lɛyeo, gwã́ ì wúlɛ bùsuuɛ. 
\v 17 Aà bɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ìↄ zɛaàla aà fɛlɛ bùsuu, ãma ìli weio, mɛ́ ìli pↄbleńnↄo. 
\v 18 A gↄↄ soplade zĩ́ ↄ̃ nɛ́pi gà. Vĩa Davidi ìwaↄ kũ̀, aai fↄ̃ òɛ̀ nɛ́pi gào. Aa mɛ̀: Gↄↄ pↄ́ nɛ́pi ku, wa yã'òɛ̀, i wá yãmao. Kpelewa wá oɛ̀ sa nɛ́pi gài? A yãvãikɛ. 
\v 19 Davidi è a ìwaↄ lɛ́ yã́kpãina'okↄ̃ɛ, ↄ̃ a dↄ̃̀ kɛ́ nɛ́pi gàɛ. À ń lá à mɛ̀: Nɛ́pi gà yã̀? Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Ao! À gàɛ. 
\v 20 Davidi fɛ̀lɛ bùsuu, à zu'ò à nísidↄ̀ↄ à a pↄkasaↄ lìlɛ, ↄ̃ à gɛ̀ kùlɛ Diiɛ a kpɛ́u. Kɛ́ à ɛ̀a tà bɛ, à pↄblea gbɛ̀a, ↄ̃ wa kpàwà, a blè. 
\v 21 Aà ìwaↄ aà là à mɛ̀: Àkɛa ńlɛ yãkɛ màai? Gↄↄ pↄ́ nɛ́pi ku, n lɛyè n ↄ́ↄlↄ̀. Kɛ́ à gà sa, n fɛlɛ n pↄblè. 
\v 22 A wèmá à mɛ̀: Gↄↄ pↄ́ nɛ́pi ku, ma lɛyè ma ↄ́ↄlↄ̀, asa ma mɛ̀, tó Dii a ma wɛgwa à to nɛ́pi àↄ kun no, démɛ dↄ̃i? 
\v 23 Lá à gà sa, bↄ́yãi máↄ lɛyea lↄi? Má fↄ̃ mà aà vu yã̀? Má gɛ́ aà kĩ́i, ãma aàpi a e ɛa mↄ ma kĩ́io.
\p
\v 24 Davidi a na Basɛba nↄ̀sɛ nìniɛ̀, ↄ̃ à gɛ̀ wùlɛaànↄ. À nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Salomↄↄ. Dii yeaàzi, 
\v 25 ↄ̃ à ãnabi Natã zĩ̀wà à tↄkpà nɛ́piɛ Yedidia\f + \fr 12.25 \fr*\ft Bee mɛ̀ Dii gbɛ̃́ yenzide.\ft*\f* Dii yeaaàzipi yã́i.
\s1 Laba sia Amↄniↄwa
\r (1Lad 20.1-3)
\p
\v 26 Yoabu zĩkà ń Amↄniↄ Laba, ↄ̃ à kibɛ sì. 
\v 27 Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidiwa à mɛ̀: Ma zĩkà ń Labadeↄ, ↄ̃ ma ń ítↄkĩi sì. 
\v 28 Zĩgↄ̃ kĩniↄ kãaa sa, ní mↄ koezↄ̃ wɛ̃́lɛpizi, ní sí. Tó màa no, má sí, wi ma tↄ́kpaɛ̀. 
\v 29 Ɔ̃ Davidi zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi, à gɛ̀ lɛ̀lɛ Labawa a sì. 
\v 30 Wà ń tã́a Mↄlↄku vua fùa gò aà miwa, wa kpà Davidiɛ. A gbia kà kiloo baakwi, mɛ́ gbɛ̀ bɛɛɛde kuwà. À wɛ̃́lɛpi pↄ́ↄ nàaa dúuduu, 
\v 31 ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ kú weↄ kũ̀kũ bↄ̀lɛńnↄ, à ń da síi zĩu ń dúuduusu zĩo ń mↄo zĩo, mɛ́ a tò aa bilikibↄ̀. Màa a kɛ̀ Amↄni wɛ̃́lɛↄnɛ píi, ↄ̃ à ɛ̀a tà Yelusalɛũ ń a zĩgↄ̃ↄ píi.
\c 13
\s1 Aminↄ yea Tamaazi
\p
\v 1 Bee gbɛa Davidi nɛ́ Abisaloũ dãe kɛfɛna vĩ, aà tↄ́n Tamaa, ↄ̃ Davidi nɛ́ Aminↄ yeaàzi. 
\v 2 Yã́pi lɛ́ ĩada Aminↄpiwa, à kà gyãkɛa a dãe Tamaapi yã́i, asa nↄɛ lɛ́soɛ, a fↄ̃ yãe kɛɛ̀o. 
\v 3 Aminↄpi gbɛ̃na vĩ, aà tↄ́n Yonadabu, Davidi vĩ̀i Simɛa nɛ́ɛ. Yonadabu ↄ̃nↄ gbãa, 
\v 4 ↄ̃ à Aminↄ là à mɛ̀: Àkɛa n kíanɛ'ia n kúsu ìↄ kwɛa lá gu lɛ́ dↄi? Ńyↄ̃ omɛɛo lé? Ɔ̃ Aminↄ wèwà à mɛ̀: Má ye ma dãuna Abisaloũ dãe Tamaaziɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Yonadabu òɛ̀: Gɛ ǹ wúlɛ n liiwa lán gyãewa. Tó n mae mↄ̀ n gwai, ní oɛ̀ ń ye n dãe Tamaa mↄ blɛ kpamaɛ. Aà mↄ kɛkɛ n wáa kɛ́ ǹyↄ̃ e, i gbasa nanɛ n ↄzĩ. 
\v 6 Ɔ̃ Aminↄ wùlɛ lán gyãewa. Kɛ́ kí mↄ̀ aà gwai, ↄ̃ a òɛ̀: To ma dãe Tamaa mↄ kàa kɛmɛɛ ma wáa, i namɛɛ ma ↄzĩ. 
\v 7 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ zĩ̀ Tamaawa a bɛ à mɛ̀: Gɛ́ n vĩ̀i Aminↄ kpɛ́u, ní blɛkɛɛ̀. 
\v 8 Kɛ́ Tamaa gɛ̃̀ aà kpɛ́u, à aà lè wúlɛa, ↄ̃ à pↄ́wɛnti dɛ̀ à kàa kɛ̀ò aà wáa, ↄ̃ a dìsa. 
\v 9 Ɔ̃ à ta sɛ̀ à kàapi kàuɛ̀. Aminↄ gì sói à mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ ya aa bↄlɛ ḿpii. Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ bↄ̀lɛ píi, 
\v 10 ↄ̃ a ò Tamaaɛ: Mↄ́ ń blɛpio kpɛa la, ní namɛɛ ma ↄzĩ. Ɔ̃ Tamaa kàa pↄ́ á kɛ̀ sɛ̀ à gɛ̃̀ò a vĩ̀i Aminↄpi kĩ́i kpɛa. 
\v 11 Kɛ́ à sↄ̃̀aàzi, àlɛ kpawà à só, ↄ̃ à a dãepi kũ̀ à mɛ̀: To mà wúlɛnnↄ.
\p
\v 12 Ɔ̃ a ò a vĩ̀ipiɛ: Aawo! Ńsu gbãamↄmɛɛo. Asa wá Isailiↄ wìli yã́ bee taa kɛo. Ńsu yãdↄↄsai bee taa kɛmɛɛo. 
\v 13 Mapi, má má gɛ́u ń wí beeoi? Mpi sↄ̃, Isailiↄ n dilɛ gbɛ̃pã ũ. Suɛ! Ǹ a yã'o kíɛ, a gí ma kpáimao. 
\v 14 I we aà yãmào. À gbãamↄ̀ɛ̀, ↄ̃ à kùsiwà à wùlɛaànↄ. 
\v 15 Ɔ̃ Aminↄpi zàaàgu pãsĩpãsĩ. Aà zaaaàgu dɛ aà yeaaàzi yãala. Ɔ̃ a òɛ̀: Fɛlɛ bↄ. 
\v 16 Ɔ̃ nↄɛpi ò a vĩ̀ipiɛ: Aawo! Tó n ma ya n ma bↄ, a tàae aↄ zↄ̃ↄ dɛ pↄ́ pↄ́ ń kɛ̀mɛɛa. Ń beeo i we à aà yãmào. 
\v 17 Ɔ̃ Aminↄpi a zĩkɛnɛ̀waasona sìsi à mɛ̀: Nↄɛɛ bee ya bↄomɛɛ, ní gbata ǹ kilidau. 
\v 18 Ɔ̃ aà zĩkɛnapi aà sɛ̀ bↄ̀ò bàasi, à gbatà à kilidàu. Nↄɛpi ula gbã̀a daa, asa ula bee taa kía nɛnↄɛ lɛ́soↄ ìↄ daa. 
\v 19 Ɔ̃ Tamaa túfu gbɛ̃̀ a miwa, à a ula gbã̀a pↄ́ á daapi gà a kɛ̃̀, ↄ̃ àlɛ ↄ́ↄlↄ àlɛ tá, à ↄdì a musu.
\p
\v 20 Aà dãↄ dadoũde Abisaloũ òɛ̀: N dãↄ Aminↄ làanɛ yã̀? Ńsu o gbɛ̃e mao, asa n dãↄɛ. Ńsu ǹyↄ̃ yã́pi kũa n sↄ̃ guuo. Ɔ̃ Tamaa zↄ̃̀lɛ a dãↄ Abisaloũ bɛ yãkpaa. 
\v 21 Kɛ́ kí Davidi yã́pi mà, aà pↄ pà maamaa. 
\v 22 Abisaloũ i yãe o Aminↄɛo, yãvãi ge a maa, asa aà za fɛ̃̀ɛ̀, kɛ́ à kùsi a dãe Tamaawa yã́i.
\s1 Abisaloũ Aminↄ dɛa
\p
\v 23 Wɛ̃̀ pla gbɛa Abisaloũ ku Baali Azoo, Ɛflaiũ bùsu zↄ̃lɛu ń a sãkãkɛ̃ɛlɛnaↄ, ↄ̃ à kíanɛↄ sìsi blɛsawa ḿpii. 
\v 24 Ɔ̃ à gɛ̀ kí lè à mɛ̀: Kí, wàlɛ mapi n zↄ̀blena sãↄ kãkɛ̃ɛlɛ. Mpi ń n ìwaↄ á gɛmanↄ weo lé? 
\v 25 Ɔ̃ kí wè a nɛ́piwa à mɛ̀: Aawo! Wá fↄ̃ gɛ́ wápiio. Wá kɛnɛ aso ũɛ. À nàɛwà, ãma i gɛo, ↄ̃ à samaa'òɛ̀. 
\v 26 Ɔ̃ Abisaloũ mɛ̀: Tó ńlɛ gɛo, to ma vĩ̀i Aminↄ gɛ́wanↄ. Kí aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi ń ye aà gɛnnↄi? 
\v 27 Abisaloũ nàɛwà, ↄ̃ kí tò Aminↄ gɛ̀aànↄ ń a nɛ́ kĩniↄ píi.
\p
\v 28 Abisaloũ yãdìlɛ a gbɛ̃́ↄnɛ à mɛ̀: À swã́kpa! Tó Aminↄ pↄ kɛ̀ vɛ̃ɛwa na, tó má òɛ́ à aà zↄ̃, à aà dɛ. Ásu to vĩa á kũo. Mámɛ ma á dáu! À sↄ̃dilɛ, í gↄ̃ɛkɛ kɛ. 
\v 29 Abisaloũ gbɛ̃́ↄ kɛ̀ lá a dìlɛnɛ́wa, ↄ̃ kíanɛ kĩniↄ fɛ̀lɛ dì ń sↄ̃baonaↄ kpɛ, aa bàalɛ̀. 
\v 30 Gↄↄ pↄ́ aa ku zɛ́u, Davidi a baomà wà mɛ̀: Abisaloũ kíanɛↄ dɛ̀dɛ píi, an kee i gↄ̃o. 
\v 31 Davidi fɛ̀lɛ à a pↄkasaↄ gà a kɛ̃̀, ↄ̃ à wùlɛ bùsuu. Aà ìwaↄ sĩaaàzi ń ń pↄkasaↄ kɛ̃́kɛ̃a. 
\v 32 Ɔ̃ Davidi vĩ̀i Simɛa nɛ́ Yonadabu mɛ̀: Baa, ńsu ǹyↄ̃ e wà n nɛ́ ɛ̀waasoↄ dɛ̀dɛ píi no, Aminↄ mɛ́ gà ado. Wà yã́pi dↄ̃̀ Abisaloũ wɛ́wa za gↄↄ pↄ́ Aminↄ kùsi a dãe Tamaawaɛ. 
\v 33 Ma dii kí, ńsu ǹyↄ̃ yã́pi kũa n sↄ̃uo. N nɛgↄ̃ɛↄ i gaga píio, sema Aminↄ ado. 
\v 34 Abisaloũ sↄ̃ à bàalɛ̀.
\p Kɛ́ ɛ̀waaso gudↄ̃ana wɛzù, a è wa bɛ Olonaiũ zɛ́u sĩ̀sĩpↄlɛu dasidasi. À gɛ̀ a ò kíɛ: Ma gbɛ̃́ↄ è bɛ sĩ̀sĩpↄlɛu Olonaiũ oi. 
\v 35 Ɔ̃ Yonadabu ò kíɛ: Ń èa? N nɛ́ↄ mɛ́ lɛ́ su we lá má ònɛwa. 
\v 36 Kɛ́ à yã́pi ò a làa, ↄ̃ kíanɛpiↄ kà gↄ̃̀ↄ, aalɛ búbuapɛ. Kí ń a ìwaↄ ↄ́ↄlↄ̀ ḿpii maamaaɛ lↄ.
\p
\v 37 Abisaloũ bàalɛ̀ à tà Amihudu nɛ́ Talemai, Gesuu kía kĩ́i,\f + \fr 13.37 \fr*\ft 2Sam 3.3\ft*\f* ↄ̃ kí Davidi sↄ̃ ìↄ a nɛ́ gaa ↄ́ↄlↄ gↄↄpii. 
\v 38 Kɛ́ Abisaloũ bàalɛ̀ à tà Gesuu, a ku we e wɛ̃̀ àaↄ̃. 
\v 39 Kɛ́ kí Davidi nↄ̀sɛ nìni Aminↄ gaa yã́ musu, ↄ̃ àlɛ Abisaloũ bɛɛkɛ sa.
\c 14
\s1 Abisaloũ sua Yelusalɛũ
\p
\v 1 Zeluia nɛ́ Yoabu dↄ̃ kɛ́ kí pↄ dↄ Abisaloũwa, 
\v 2 ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Tekoa, aa nↄɛ ↄ̃nↄna sɛ̀ aa sùò. Ɔ̃ a òɛ̀: Kɛ lá ńlɛ gɛwiipɛwa. Gyaa pↄkasaↄ da. Ńsu nísidↄↄo. Kɛ lán nↄɛ pↄ́ a gbɛ̃́ gà àlɛ a ↄ́ↄlↄ à gɛ̃̀gɛ̃wa. 
\v 3 Gɛ́ kí kĩ́i màa, ní yã́ɛ bee oɛ̀. Ɔ̃ Yoabu yã́ sòso kà nↄɛpiɛ a lɛ́u. 
\v 4 Kɛ́ Tekoa nↄɛpi gɛ̀ kí lè, à kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu à mɛ̀: Kí, ma suaba! 
\v 5 Ɔ̃ kípi aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii? A wèwà à mɛ̀: Gyaan ma ũ, ma zã́ gàɛ. 
\v 6 Mapi n zↄ̀blena, má nɛgↄ̃ɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla. Kɛ́ aalɛ sòlekɛ kↄ̃tɛ̃ɛ bua, gbɛ̃e ku à ń yoaao. Ɔ̃ an gbɛ̃do a gbɛ̃do lɛ dɛ̀. 
\v 7 Ɔ̃ ma bɛdeↄ fɛ̀lɛ ḿpii, aa ò mapi n zↄ̀blenaɛ aa mɛ̀ mà a nɛ́ pↄ́ a gbɛ̃do dɛ̀pi kpámá wà dɛ, kɛ́ à a gbɛ̃do dɛ̀ yã́i. Aa ye yàa miↄn tɛde pↄ́ gↄ̃̀mɛɛ túbiblena ũpi tɛdɛɛ, kɛ́ ma zã́ su àↄ tↄ́ ge bui vĩ dṹnia guu lↄo. 
\v 8 Ɔ̃ kí ò nↄɛpiɛ: Ta bɛ, má yãdilɛ n yã́pi musu. 
\v 9 Ɔ̃ Tekoa nↄɛpi mɛ̀: Ma dii kí, tàaepi wi ma musu ń ma de bɛdeↄ, mpi níↄ ku tàaesai ń n kíakɛo. 
\v 10 Ɔ̃ kí mɛ̀: Tó gbɛ̃e lɛkã̀ yã́piwa, mↄaànↄ ma kĩ́i la, a e ĩadama lↄo. 
\v 11 Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Kí, lɛgbɛ̃ ń Dii n Lua tↄ́o, kɛ́ tↄ̀sina su ma nɛ́ dɛ kɛmapla ma leo yã́i. Ɔ̃ kípi mɛ̀: Ń Diio n nɛ́pi mikãe a lɛ́lɛ zĩ́lɛo.
\p
\v 12 Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Ma dii kí, mapi n zↄ̀blena ma gba zɛ́ mà ɛa yã'onɛ. A wèwà à mɛ̀: O! 
\v 13 Ɔ̃ a òɛ̀: Bↄ́yãi n yã́ bee taa kpàaĩ ń Lua gbɛ̃́ↄi? Yã́ pↄ́ ń òmɛɛ mɛ́ n dayãu, asa ni gbɛ̃́ pↄ́ ń yà gbɛsi n suòo. 
\v 14 Wápii wá ga, wíↄ dɛ lán í pↄ́ kↄ̀lɛ tↄↄlɛ gbɛ̃e i e sɛ̀lɛ lↄowa. Lua lí gbɛ̃́ pↄ́ wa yà wɛ̃ni bↄo, ì zɛwɛɛlɛ ade ɛa suwaɛ. 
\v 15 Ma mↄ yã́pi oi ma dii kíɛɛ, asa gbɛ̃́ↄ tò vĩa ma kũɛ. Ɔ̃ mapi n zↄ̀blena ma mɛ̀ má yã'onɛ. Wìliↄ dↄ̃o tó ńyↄ̃ ma wabikɛama sí, 
\v 16 ní ma bↄ gbɛ̃́ pↄ́ ye mapi ń ma nɛ́o tↄↄlɛ pↄ́ Lua tòwɛ̃ɛ síwá ↄzĩ. 
\v 17 Ma dii kí, mapi n zↄ̀blena ma mɛ̀ n yã́ a to ma sↄ̃ dadoũ, asa ń dɛ lán Lua malaikaewaɛ, ni swã́sɛ yãmaa ń a vãiozi píiɛ. Dii n Lua aↄ kunnↄ.
\p
\v 18 Ɔ̃ kí òɛ̀: Ńsu gí yã́ pↄ́ málɛ n lai zã́ síiao. Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: O ma dii kí! 
\v 19 Ɔ̃ kí aà là à mɛ̀: Yoabu lɛ́ kú yã́pi guu yã̀? Nↄɛpi wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, ń n kuao yã́ pↄ́ ń òpi gɛa aɛ ń kpɛo vĩo. Ao, n zↄ̀blena Yoabu mɛ́ yã́pi sòso kàmɛɛ ma lɛ́u píi. 
\v 20 N zↄ̀blena Yoabu kɛ̀ màa, kɛ́ à e yã́ pↄ́ daa líwa tiaɛ bee kɛkɛ yã́iɛ. Ma dii, ń ↄ̃nↄ lán Lua malaikaewaɛ, ń yã́ pↄ́ kɛ̀ dṹniau dↄ̃ píi. 
\v 21 Ɔ̃ kí gɛ ò Yoabuɛ: Too, má yã́pi kɛ sa. Gɛ ǹ ɛ̀waaso Abisaloũ gbɛsi ǹ suò. 
\v 22 Ɔ̃ Yoabu kùlɛ kípiɛ, à wùlɛ a gbɛɛu à aà sáaukpà à mɛ̀: Ma dii kí, mapi n zↄ̀blena, má dↄ̃̀ gbã sa kɛ́ ma yã́ kàngu, asa n ma yãmà.
\p
\v 23 Ɔ̃ Yoabu fɛ̀lɛ gɛ̀ Abisaloũ gbɛ̀si Gesuu, à sùò Yelusalɛũ. 
\v 24 Ɔ̃ kí mɛ̀: Oɛ̀ aà gɛ zↄ̃lɛ azĩa bɛ, wá wɛ́ a kɛ síiↄ̃o. Ɔ̃ Abisaloũ gɛ̀ zↄ̃̀lɛ a bɛ, aai wɛsikↄ̃lɛ ń kíoo. 
\v 25 Gↄ̃ kɛfɛnae ku Isailiↄ guu lán Abisaloũwao. Wìↄ aà maabo maamaaɛ. Sɛa za aà gbá zĩ́lɛ e à gɛ̀ pɛ̀ aà minanguo sãae kuo. 
\v 26 Ìↄ a mi bo wɛ̃ ń wɛ̃oɛ. Ì a gbia ma. Tó a bò, ì yↄ̃ kiloowa, ìↄ dɛ kiloo plaa. 
\v 27 À nɛgↄ̃ɛↄ ì gbɛ̃ↄn àaↄ̃ ń nɛnↄɛo do. Nɛnↄɛpi tↄ́n Tamaa. Nↄ kɛfɛnaɛ. 
\v 28 Abisaloũ ku Yelusalɛũ e wɛ̃̀ pla wɛsia kílɛ sai.
\p
\v 29 Ɔ̃ à Yoabu sìsi aà gɛɛ kí kĩ́i, ãma Yoabu i we mↄ̀ aà kĩ́io. Ɔ̃ à ɛ̀a à aà sìsi lↄ, i we mↄ̀o. 
\v 30 Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: À Yoabu bua pↄ́ kú ma pↄ́ saɛ gwa, aà naa mà. À gɛ tɛsↄ̃wà. Ɔ̃ Abisaloũ ìwaↄ gɛ̀ tɛsↄ̃̀ Yoabu buapiwa. 
\v 31 Ɔ̃ Yoabu fɛ̀lɛ gɛ̀ Abisaloũ bɛ, à aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi n ìwaↄ tɛsↄ̃̀i ma buawai? 
\v 32 Ɔ̃ Abisaloũ wèwà à mɛ̀: Gwa, ma gbɛ̃́ zĩ̀ma, ma mɛ̀ mↄ mà n zĩ kíwaɛ, kɛ́ ǹ aà la bↄ́mɛ tò à ma gbɛ̀si Gesuu à sùmanↄi? Kua we sã̀ↄmɛɛ dɛ laa! Má ye mà kↄ̃'e ń kío tia. Tó má tàae vĩɛ, aà ma dɛ. 
\v 33 Ɔ̃ Yoabu gɛ̀ yã́pi ò kíɛ. Ɔ̃ kípi Abisaloũ sìsi. Kɛ́ à mↄ̀, à kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu. Ɔ̃ kí lɛpɛ̀wà.
\c 15
\s1 Abisaloũ bↄa Davidi kpɛ
\p
\v 1 Bee gbɛa Abisaloũ sↄ̃́go è ń sↄ̃́ↄ ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn blakwi pↄ́ aaↄ bàalɛ a aɛↄ. 
\v 2 Ì fɛlɛ kↄↄkↄↄ àↄ zɛa bĩ́ibↄlɛzɛ saɛ. Tó gbɛ̃́ yãvĩ ń a gbɛ̃́deeo, àlɛ gɛò kí kĩ́i aà kɛkɛɛ, Abisaloũ ì ade sísi ì oɛ̀: Wɛ̃́lɛ kpele n bↄui? Tó a wèwà à mɛ̀: Mapi n zↄ̀blena ma bↄ Isaili buiɛ beeuɛ, 
\v 3 ↄ̃ Abisaloũ ì oɛ̀: N yã́ naɛ, a zɛvĩ, ãma kí gbɛ̃e ku à swã́sɛ n yã́io. 
\v 4 Abisaloũ ì ɛa mɛ: Tó wà ma kɛ yã́kpalɛkɛna ũ wá bùsuu, gbɛ̃́ pↄ́ yãvĩ ge gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gbɛ̃́ gbɛa yã́kpalɛu píi ali mↄ́ ma kĩ́i, máli aà yãkɛkɛɛ̀ a zɛ́waɛ. 
\v 5 Tó gbɛ̃́ mↄ̀ kùlɛ aà aɛ, ì ↄbↄ ade kũ à lɛ́pɛwà. 
\v 6 Màa ìↄ kɛ Isaili pↄ́ lɛ́ mↄ́ yã́kpalɛkɛi kí kĩ́iↄnɛ píi, ↄ̃ an sↄ̃ tàwà.
\p
\v 7 Wɛ̃̀ síiↄ̃ gbɛa a ò kíɛ: Ma gba zɛ́ mà gɛ́ lɛ́ pↄ́ má kɛ̀ Diiwa sa'oi Hɛblↄ̃. 
\v 8 Mapi n zↄ̀blena ma lɛ́gbã dↄ̀wà gↄↄ pↄ́ má kú Gesuu, Sili bùsuu ma mɛ̀: Tó Dii tò ma su Yelusalɛũ, má sa'owà Hɛblↄ̃ɛ. 
\v 9 Kí òɛ̀: Gɛ ǹ su aafia! Ɔ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ Hɛblↄ̃. 
\v 10 À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Isaili buiↄwa píi à mɛ̀: Tó a kuu'ↄ mà dↄ, à o Abisaloũ mɛ́ kpalablè Hɛblↄ̃. 
\v 11 Gↄↄ pↄ́ àlɛ fɛlɛ Yelusalɛũ, à gbɛ̃́ↄ sìsi gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do aa gɛ́ánↄ, ↄ̃ aa gɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo, aa yã́ asii dↄ̃o. 
\v 12 Gↄↄ pↄ́ àlɛ sa'o, à Gilo gbɛ̃́ Aitofɛli, Davidi lɛdamade sìsi za aà bɛ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ lɛkpaaĩa Davidizi lɛ́ dɛdɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa kú ń Abisaloũoↄ dasi lɛ́ kã́fĩɛ.
\s1 Davidi bàalɛa
\p
\v 13 Baokpana mↄ ò Davidiɛ à mɛ̀: Isailiↄ ń sↄ̃ kpà Abisaloũwa. 
\v 14 Ɔ̃ Davidi ò a ìwa pↄ́ kuanↄ Yelusalɛũↄnɛ: À fɛlɛ wà bàasi. Tó wi kɛ màao, wá pili Abisaloũwao. Wà kɛ kpakpa. Tó wi kɛ kpakpao, a wá le la à wá ásookɛ, i wɛ̃́lɛdeↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao. 
\v 15 Kí ìwaↄ òɛ̀: Wá dii kí, yã́ pↄ́ n zɛò píi, wápiↄ n zↄ̀blenaↄ wá làaɛ. 
\v 16 Ɔ̃ kí dàzɛu. Aà bɛdeↄ bↄ̀ tɛaàzi ḿpii, ãma aà nↄ mɛ̀n kwi pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ ↄ̃ à ń tó we aaↄ bɛgwa. 
\v 17 Kí dàzɛu ń a gbɛ̃́ↄ màa. Kɛ́ aa kà wɛ̃́nkpɛ, à lìlɛ zɛ̀ 
\v 18 a ìwaↄnɛ píi ń aà dↄaiↄ ń Gatade gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ pↄ́ tɛaàzi za Gataↄ, aa gɛ̃̀ píi.
\p
\v 19 Ɔ̃ kí ò Gata gbɛ̃́ Itaiɛ: Bↄ́yãi ńlɛ gɛ́wanↄi? Ɛa tá, níↄ kú ń kí dafuo, asa bↄ̀mↄn n ũ, n bↄ n bùsuuɛ. 
\v 20 N kaa i gↄↄplakɛo, ↄ̃ ń ye ǹyↄ̃ liaaliaawanↄa? Má dↄ̃ gu pↄ́ málɛ gɛ́uo. Ǹ n gbɛ̃́ↄ kãaa ǹ táńnↄ. Dii gbɛ̃kɛ ń náaiyão kɛnɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Itai wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, ń Dii kuao ń n kuao, gu pↄ́ ń kúu píi, mapi n zↄ̀blena máↄ ku weɛ, má gan nò máↄ kun nò. 
\v 22 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Dↄaa wà gɛ́! Ɔ̃ Gata gbɛ̃́ Itai ɛ̀a dàzɛu ń a gbɛ̃́ↄ ń a daɛ pↄ́ kuanↄↄ píi. 
\v 23 Kɛ́ aalɛ gɛ̃zɛa ḿpii, ↄ̃ bùsudeↄ wii pã̀lɛ. Kɛ́ kí bùa Sedↄ̃wa, ↄ̃ ampii aa gbáa zɛ́ sɛ̀.
\p
\v 24 Zadoki ku we lↄ ń Levii buiↄ píi. Aa Luabaakuańnↄ kpagolo sɛa. Aa kpagolopi dìlɛ Abiataa saɛ e gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛu aa làa píi. 
\v 25 Ɔ̃ kí ò Zadokiɛ: Lua kpagolo sɛ́ ǹ gɛ̃ò wɛ̃́lɛu. Tó Dii ma wɛgwà, a to mà su, mí wɛsiɛ ń a kúkĩio. 
\v 26 Tó asu mɛ ma yã́ i kaaguoɛ sↄ̃, má làa. Aà kɛmɛɛ lá à kɛ̀ɛ̀ maawa. 
\v 27 Ɔ̃ kí ɛ̀a ò sa'ona Zadokiɛ: Gu'enan n ũo lò? Ɛa ta wɛ̃́lɛ guu aafia ń n nɛ́ Aimaazao ń Abiataa nɛ́ Yonatãao. À tá ń á nɛ́ gbɛ̃ↄn plapiↄ. 
\v 28 Máↄ zɛa swabↄlɛu sɛ̃u e mà baomawáɛ. 
\v 29 Ɔ̃ Zadoki ń Abiataao Lua kpagolo sɛ̀ aa tàò Yelusalɛũ, ↄ̃ aa gↄ̃̀ we. 
\v 30 Davidi lɛ́ Kùkpɛ sĩ̀sĩ kṹ, àlɛ ↄ́ↄlↄ. À pↄkù a mia, a kyalekpaao. Gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ pↄkù ń mia píi, aalɛ ↄ́ↄlↄ aalɛ gɛò. 
\v 31 Kɛ́ wa ò Davidiɛ Aitofɛli ku gbɛ̃́ pↄ́ zɛ̀ ń Abisaloũoↄ guuɛ, ↄ̃ Davidi wabikɛ̀ Diiwa à mɛ̀: To aà lɛdama àↄ dɛ yãfaasai ũ.
\p
\v 32 Kɛ́ Davidi kà sĩ̀sĩ misonaa, gu pↄ́ lousisikĩi kúu, Aaki gbɛ̃́ Usai mↄ̀ dàaàlɛ, aà ula kɛ̃a, mɛ́ bùsu kaa aà miu. 
\v 33 Davidi òɛ̀: Tó n gɛmanↄ, ńyↄ̃ↄ dɛmɛɛ aso ũɛ. 
\v 34 Tó n ɛa n ta wɛ̃́lɛu, mɛ́ ń ò Abisaloũɛ aà zↄ̀blenan n ũ sↄ̃, ńyↄ̃ Aitofɛli lɛdama bãdɛmɛɛɛ. Oɛ̀ aà mae zↄ̀blenan n ũ yãa, ãma tia n gↄ̃ aà zↄ̀blena ũɛ sa. 
\v 35 Sa'onaↄ Zadoki ń Abiataao aaↄ kunnↄ we. Yã́ pↄ́ ń mà kibɛ sɛ́lɛ siunɛ́ píi. 
\v 36 An nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ kunnↄ we, Zadoki nɛ́ Aimaaza ń Abiataa nɛ́ Yonatãao. Tó n yãe mà, nɛ́piↄ zĩ aa mↄ omɛɛ. 
\v 37 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃na Usaipi tà, à kà Yelusalɛũ gↄↄ pↄ́ Abisaloũ lɛ́ gɛ̃u.
\c 16
\s1 Davidi ń Zibao ń Simɛio
\p
\v 1 Kɛ́ Davidi vĩ̀ sĩ̀sĩ misonaa yↄↄ, a è Mɛfibosɛ ziia Ziba káoyè zàa'ĩnaↄnɛ mɛ̀n pla, àlɛ mↄ́ daialɛ. Aa pɛ̃ɛ sɛa mɛ̀n ↄ̀aa do ń vɛ̃ɛbɛ kàao mɛ̀n basↄo ń kaadↄɛn kàao mɛ̀n basↄo ń vɛ̃ɛo tùu do. 
\v 2 Ɔ̃ Davidi Ziba là à mɛ̀: Bↄ́mɛ tò n mↄ ń beeoi? Ziba wèwà à mɛ̀: Kí, zàa'ĩnaↄá n bɛdeↄ pↄ́ɛ aa dikpɛ. Pɛ̃ɛ ń kàaↄá n gbɛ̃́ↄ pↄbleaɛ. Vɛ̃ɛ sↄ̃, gbɛ̃́ pↄ́ kpàsa guwaiwaiuↄ imiaɛ. 
\v 3 Kí aà là à mɛ̀: N dii pↄ́ ì kɛsai tↄũna ku má ni? Ziba wèwà à mɛ̀: À gↄ̃̀ Yelusalɛũ, asa àlɛ e Isailiↄ a kpa a dezi kpalau gbãɛ. 
\v 4 Ɔ̃ kí òɛ̀: Pↄ́ pↄ́ Mɛfibosɛ vĩ píi gↄ̃̀ n pↄ́ ũɛ. Ɔ̃ Ziba mɛ̀: Ma kulɛ kɛ! Ma dii kí, ǹyↄ̃ ma wɛgwa màa.
\p
\v 5 Kɛ́ kí Davidi sↄ̃̀ Bauliũzi, a è gↄ̃ɛe bↄ̀u. Aà tↄ́n Simɛi, Gela nɛ́ɛ. Aamɛ aa bui doũ ń Saulu bɛdeↄ. À bↄ̀ wɛ̃́lɛu, àlɛ Davidi ká. 
\v 6 Àlɛ kí Davidi ń aà gbɛ̃́ↄ kɛ̃kɛ̃ ń gbɛo, baa kɛ́ aà zĩgↄ̃ↄ ń aà dↄaiↄ ku aà ↄplaai ń ↄzɛɛio ḿpii. 
\v 7 Àlɛ aà sↄ̃sↄ̃ àlɛ mɛ: Gɛ́i! Gɛ́i! Gbɛ̃dɛna! Pↄ́ pãɛ! 
\v 8 Dii fĩabònɛ Saulu pↄ́ n kpalablè aà gbɛu bɛdeↄ dɛdɛa yã́ musu. Dii n bↄ kpalau, à n nɛ́ Abisaloũ kpàu. Ásoo kɛ̀maɛ sa, asa gbɛ̃dɛnan n ũ. 
\v 9 Ɔ̃ Zeluia nɛ́ Abisai ò kíɛ: Ma dii kí, a maa gbɛ̃ gɛɛ bee àↄ n sↄ̃sↄ̃o. To mà gɛ́ aà mi zↄ̃i. 
\v 10 Ɔ̃ kí mɛ̀: Zeluia nɛ́ↄ, bↄ́mɛ wá daaai? Tó Dii mɛ́ òɛ̀ aà ma sↄ̃́sↄ̃, ↄ̃ àlɛ ma sↄ̃sↄ̃, démɛ a fↄ̃ aà la, bↄ́yãi àlɛ kɛi màaii? 
\v 11 Ɔ̃ Davidi ò Abisaiɛ ń a ìwaↄ píi à mɛ̀: À gwa, mazĩa nɛ'ia mɛ́ lɛ́ wɛɛlɛ ma dɛ. Wa Bɛ̃yãmɛɛ buiɛ bee pↄ́ o lↄe? À aà to we. Tó Dii mɛ́ òɛ̀ aà ma sↄ̃́sↄ̃, a maaɛ. 
\v 12 Wìliↄ dↄ̃o tó Dii asu ma taasi e, i fĩabomɛɛ ń maao sↄ̃́sↄ̃a pↄ́ wàlɛ kɛmɛɛ gbã yã́i. 
\v 13 Kɛ́ Davidi bɛ zɛ́u ń a gbɛ̃́ↄ, Simɛi bɛ sĩ̀sĩpↄlɛu aà saɛ. Àlɛ aà sↄ̃sↄ̃, àlɛ aà kɛ̃kɛ̃ ń gbɛo, àlɛ bùsu fãaàgu. 
\v 14 Kɛ́ kí ń a gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ kà swai, aa kpàsa, ↄ̃ aa kã́mabò we.
\s1 Abisaloũ kaa Yelusalɛũ
\p
\v 15 Abisaloũ kà Yelusalɛũ ń Isailiↄ píi. Aitofɛli kuaànↄ. 
\v 16 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃na Usai, Aaki gbɛ̃́ gɛ̀ Abisaloũ lè a òɛ̀: Lua n dↄ̃ ń aafiao Záai! Lua n dↄ̃ ń aafiao Záai! 
\v 17 Abisaloũ aà là à mɛ̀: Gbɛ̃kɛ pↄ́ ń vĩ ń n gbɛ̃naon wea? Bↄ́yãi ni gɛ́ ń n gbɛ̃naoo ni? 
\v 18 Usai wèwà à mɛ̀: Màa no! Má dɛ gbɛ̃́ pↄ́ Dii ń gbɛ̃́ɛ beeↄ sɛ̀ pↄ́ ũɛ. Ma zɛ ń kía pↄ́ Isailiↄ kpàpioɛ. 
\v 19 Bee gbɛa lↄ, démɛ maa mà zↄbleɛ̀i, n bàasio? Lá ma zↄblè n maeɛ yãa, a maa mà blenɛ sↄ̃ɛ.
\p
\v 20 Abisaloũ ò Aitofɛliↄnɛ: À lɛdaa. Bↄ́ wá kɛi? 
\v 21 Ɔ̃ Aitofɛli wèwà à mɛ̀: Gɛ́ wúlɛi ń n mae nↄ pↄ́ à ń tó la aalɛ bɛgwaↄ. Isaili píi a ma ń tò n mae ye n gĩyãio, gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄↄ gbãa i kã́fĩ. 
\v 22 Ɔ̃ wà zwã̀akpɛ dↄ̀ Abisaloũɛ kpɛ́ musu, ↄ̃ à gɛ̀ wùlɛ ń a mae nↄpiↄ we Isailiↄ píi wáa.\f + \fr 16.22 \fr*\ft 2Sam 12.11-12\ft*\f* 
\v 23 Gↄↄ beeↄ lɛ́ pↄ́ Aitofɛli ì damá dɛ lán gbɛ̃́ pↄ́ yãgbɛ̀a Luawawaɛ. Màa Aitofɛli lɛdama dɛ Davidiɛ ń Abisaloũo píi.
\c 17
\s1 Usai ↄ̃nↄkɛa Abisaloũɛ
\p
\v 1 Aitofɛli ò Abisaloũɛ: To mà zĩgↄ̃ↄ sɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000), mí gɛ́ pɛ́lɛińnↄ Davidizi gwã́a. 
\v 2 Má lɛ́lɛwà gↄↄ pↄ́ à kpàsa, aà ↄ bùsaɛ, mí aà fu, aà gbɛ̃́ↄ i bàalɛ píi, mí aà dɛ ado, 
\v 3 mí sunɛ ń gbɛ̃́ↄ píi. Ampii sua yã́ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ ńlɛ wɛ yã́ ũɛ. Tó à gà, ↄ̃ gbɛ̃́ↄ gↄ̃ yãkelesai ḿpii. 
\v 4 Yã́pi kà Abisaloũgu ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi. 
\v 5 Ɔ̃ Abisaloũ mɛ̀: Aaki gbɛ̃́ Usai sísi lↄ, wà ma lá a o sↄ̃. 
\v 6 Kɛ́ Usai kà, Abisaloũ òɛ̀: Lá Aitofɛli òn kɛ. Wà kɛ lá a òwa yã̀, ge wásu kɛ màao? Ń è kpelewai? 
\v 7 Usai wèwà à mɛ̀: Lɛ́ pↄ́ Aitofɛli dàwá gbã maao. 
\v 8 Ń n mae dↄ̃ ń aà gbɛ̃́ↄ. Zĩ̀kan maaↄn ń ũ, aa pãsĩ lán wài nɛade pↄ́ wà a nɛ́ↄ sìwàwaɛ. N maeá zĩgↄ̃ɛ, a we i gudoũ ń a gbɛ̃́ↄo. 
\v 9 Kɛ́ a ku tia, àↄ ulɛa gbɛ̀'ɛ guu ge gupãleiɛ. Tó à sù dↄ̀aa a lɛ̀lɛ wá gbɛ̃́ↄwaɛ, gbɛ̃́ pↄ́ a baomà a mɛ, wà zĩblè Abisaloũ zĩgↄ̃ↄwaɛ. 
\v 10 Baa nɛgↄ̃na pↄ́ wↄ́ↄ vĩ lán nↄ̀ↄmusuwaↄ sↄ̃ a kɛ̃́ńguɛ, asa Isailiↄ dↄ̃ píi kɛ́ n maeá zĩ̀kan maaɛ, mɛ́ nɛgↄ̃naↄ kuaànↄ. 
\v 11 Ayãmɛto lɛdama pↄ́ má vĩn kɛ: Isailiↄ kãaanzi píi za Dã e za Bɛɛsɛba, aaiↄ dasi lán ísialɛ ũfãawa, ní dↄaanɛ́ zĩlau. 
\v 12 Wá aà le gu pↄ́ a kuu píi, wí lɛ́lɛwà lán fíi kwɛa tↄↄlɛwawa. Aàpi ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ píi, an gbɛ̃e a bↄo. 
\v 13 Tó à sù gɛ̃̀ wɛ̃́lɛeuɛ sↄ̃, Isaili baade píi ba sɛ gɛò we, aai pↄ́ pↄ́ wà wɛ̃́lɛpi kàlɛwàↄ gálɛ taò guzulɛu. Baa a gbɛ̀ kasonae, wasu e we lↄo. 
\v 14 Ɔ̃ Abisaloũ ń Isailiↄ píi mɛ̀: Usai lɛdama maa dɛ Aitofɛli pↄ́a. Dii mɛ́ zɛ̀ò à Aitofɛli lɛdama maapi bãdɛ, kɛ́ à e Abisaloũ ásookɛ yã́i.
\p
\v 15 Ɔ̃ Usai ò sa'ona Zadokiɛ ń sa'ona Abiataao à mɛ̀: Aitofɛli lɛdà Abisaloũwa ń Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ lá aa kɛ kɛ́wa, ↄ̃ mapi sↄ̃ ma lɛdàmá ma mɛ̀ lá á kɛn la. 
\v 16 À gbɛ̃́ↄ zĩ kpakpa aa gɛ o Davidiɛ asu i swabↄlɛuo, aà bua kpakpa, kɛ́ wasu aàpi ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ míↄnzↄ̃o yã́i. 
\v 17 Yonatãa ń Aimaazao ku Logɛli nibↄnai, asa aa fↄ̃ bↄ gupuau Yelusalɛũo. Ɔ̃ nↄɛ zĩkɛna gɛ ònɛ́ aa gɛ baopi kpa kí Davidiɛ. 
\v 18 À mↄ lè ɛ̀waasoe ń é, ↄ̃ à gɛ̀ a ò Abisaloũɛ. Gbɛ̃ↄn plapiↄ dàzɛu gↄ̃̀ↄ, aa gɛ̀ gbɛ̃e bɛ Bauliũ. Lↄ̀ↄ ku ua we, ↄ̃ aa gɛ̃̀u. 
\v 19 Ɔ̃ nↄɛe lↄ̀ↄpi nɛ́ tàɛ à pↄ́wɛna fã̀lɛwà, gbɛ̃e a yã́ dↄ̃o. 
\v 20 Kɛ́ Abisaloũ gbɛ̃́ↄ mↄ̀ nↄɛpi bɛ aa mɛ̀: Aimaaza ń Yonatãao ku má ni? A wèmá à mɛ̀: Aa bùa swa'ↄnawa. Aa ń wɛɛlɛ, aai ń eo, ↄ̃ aa ɛ̀a tà Yelusalɛũ. 
\v 21 Kɛ́ aa tà, ↄ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ bↄ̀lɛ lↄ̀ↄpiu, aa gɛ̀ wa ò kí Davidiɛ aa mɛ̀: Bua swawa kpakpa, asa Aitofɛli lɛkpàaĩnziɛ. 
\v 22 Davidi dàzɛu ń gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ píi, aa bùa Yuudɛ̃wa. Kɛ́ gu dↄ̀, an gbɛ̃e i gↄ̃o, aa bùa ḿpiiɛ. 
\v 23 Kɛ́ Aitofɛli è wi zĩkɛ a lɛdamawao, à fɛ̀lɛ káoyè a zàa'ĩnaɛ, à tà a bɛ wɛ̃́lɛu. À a bɛ yãgↄ̃̀gↄ̃, ↄ̃ à azĩa lòo à gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ a mae mia'ɛu.
\p
\v 24 Davidi gɛ̀ Maanaiũ, ↄ̃ Abisaloũ bùa Yuudɛ̃wa ń Isailiↄ píi. 
\v 25 Abisaloũ Amasa dìlɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ Yoabu gbɛu. Amasaá Isimaɛla bui Yɛtɛɛ nɛ́ɛ. Aà dan Yɛse nɛ́ Abigaili ũ, Yoabu da Zeluia dãunaɛ. 
\v 26 Isailiↄ ń Abisaloũo bòokpà Galada bùsuu.
\p
\v 27 Kɛ́ Davidi kà Maanaiũ, Naasa nɛ́ Sobi, Laba wɛ̃́lɛ pↄ́ kú Amↄni bùsuu gbɛ̃́ mↄ̀ ń Lodebaa gbɛ̃́ Amiɛli nɛ́ Makiio ń Logɛliũ pↄ́ kú Galada bùsuu gbɛ̃́ Baazilaio. 
\v 28 Aa mↄ̀ ń wúlɛbↄↄ ń taↄ ń ooↄ ń éseo ń naao ń pɛ̃ɛtio ń pↄ́wɛna kpasaao ń bláao ń dopↄↄ 
\v 29 ń zↄ́o ń vĩfãaio ń sã nↄ̀ↄo ń gàseo, aa kpà Davidiwa ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ aa ble, asa aa mɛ̀: Nↄana ń imio gbɛ̃́piↄ dɛ̀ gbáau, aa kpàsaɛ.
\c 18
\s1 Abisaloũ gaa
\p
\v 1 Davidi gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ kã̀aa, ↄ̃ à dↄaanaↄ dìlɛdilɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄoↄnɛ ń gbɛ̃ↄn basↄobasↄoↄ. 
\v 2 Ɔ̃ à a zĩgↄ̃piↄ kpaalɛ̀ gãli àaↄ̃. À gãli do nà Zeluia nɛ́ Yoabuɛ a ↄzĩ, ado sↄ̃ Yoabupi dãuna Abisaiɛ a ↄzĩ, ado sↄ̃ Gata gbɛ̃́ Itaiɛ a ↄzĩ. Ɔ̃ kí ò a zĩgↄ̃ↄnɛ à mɛ̀: Mámɛ má dↄaaɛ́. 
\v 3 Ɔ̃ gbɛ̃́ↄ mɛ̀: Ńsu gɛo. Tó wa su wa bàalɛ̀, aa wá yãdao. Baa tó wá gbɛ̃́ kĩniↄ gàga, aa wá yãdao. Mpi aalɛ n gwa dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwia (10.000). N dↄawálɛ wɛ̃́lɛ guu mɛ́ maa. 
\v 4 Ɔ̃ kí ònɛ́: Lá à kɛ̀ɛ́ maa ↄ̃ má kɛ. Kí gɛ̀ zɛ̀ bĩ́ibↄlɛ saɛ, ↄ̃ zĩgↄ̃ↄ bↄ̀lɛ gã ń gão gbɛ̃ↄn basↄobasↄoↄ ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄoↄ. 
\v 5 Ɔ̃ kí yãdìlɛ Yoabuɛ ń Abisaio ń Itaio à mɛ̀: Kɛ ɛ̀waaso Abisaloũɛ busɛbusɛ ma yã́i. Zĩgↄ̃ↄ yã́ pↄ́ kí dìlɛ dↄaanaↄnɛ Abisaloũ yã́ musu mà ḿpii. 
\v 6 Zĩgↄ̃ↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ sɛ̃u zĩkai ń Isailiↄ, ↄ̃ aa sìkↄ̃u Ɛflaiũ lákpɛu. 
\v 7 Davidi zĩgↄ̃ↄ zĩblè Isailiↄwa. Gbɛ̃́ pↄ́ gàga gↄↄ beeↄ dasi, gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baoɛ (20.000). 
\v 8 Zĩpi lì bùsupia píiɛ, ↄ̃ gↄↄ bee sɛ̃ gbɛ̃́ↄ blè dasi dɛ fɛ̃ndaa.
\p
\v 9 Kɛ́ Abisaloũ kpàaũ ń Davidi gbɛ̃́ↄ, a di sↄ̃baona kpɛ. Ɔ̃ sↄ̃baonapi gɛ̀ gbɛ̃́nɛli gbɛ̃̀nɛ gↄ̃n kelede gbáu, ↄ̃ aà waa pà ligↄ̃n taau gíũgiũ, ↄ̃ aà sↄ̃́pi gɛ̃̀zɛa, ↄ̃ à gↄ̃̀ looa gugbↄ̃u we. 
\v 10 Kɛ́ gbɛ̃e aà è, à gɛ̀ a ò Yoabuɛ à mɛ̀: Ma Abisaloũ è paa ligↄ̃n taau. 
\v 11 Ɔ̃ Yoabu ò gbɛ̃́ pↄ́ baopi kpàɛɛ̀: Bↄ́ↄↄ? N aà èa? Bↄ́yãi ni aà lɛ́ ń nɛ̀o ni? Dↄ̃ ma n gba yãa ã́nusu ↄwatɛ̃ kwi ń nɛgↄ̃n asanao. 
\v 12 Ɔ̃ gbɛ̃́pi wè Yoabuwa: Baa tó wà ã́nusu kà ma ↄu mɛ̀n ↄ̀aa sↄo, má fↄ̃ ↄkã kíanɛpiwao, asa kí yãdìlɛnɛ ń Abisaio ń Itaio wá swã́ mà, à mɛ̀ wà ↄlia ɛ̀waaso Abisaloũpizi. 
\v 13 Tó ma aà dɛ̀, ma ásookɛ̀ mazĩaɛɛ. A kee ulɛa kíɛo, mpi sↄ̃ ńyↄ̃ zɛmanↄo. 
\v 14 Yoabu mɛ̀: Má fↄ̃ màↄ n dã màao. Ɔ̃ à lí sↄ̃́nɛ sɛ̀ mɛ̀n àaↄ̃, à gɛ̀ Abisaloũ zↄ̃̀ò a sↄ̃u gↄↄ pↄ́ a paa ligↄ̃n taau bɛ̃́ɛ. 
\v 15 Ɔ̃ Yoabu zĩkabↄkũna gbɛ̃ↄn kwiↄ lìaaàzi aa aà dɛ̀.
\p
\v 16 Ɔ̃ Yoabu kuupɛ̀ à a zĩgↄ̃ↄ zùukɛ̀, ↄ̃ aa zɛ̀ pɛ́lɛa Isailiↄziɛ. 
\v 17 Aa Abisaloũ gɛ sɛ̀ wa zù ɛ̀ zↄ̃ↄ guu lákpɛu we, ↄ̃ aa gbɛ kã̀aawa, à gↄ̃̀ gbɛ̀zɛ zↄ̃ↄ ũ. Ɔ̃ Isailiↄ bàalɛ̀, baade tà a bɛ.
\p
\v 18 Gↄↄ pↄ́ Abisaloũ ku, à gbɛpɛ̀lɛ azĩaɛ Kía guzulɛu, asa à mɛ̀ á nɛgↄ̃ɛ vĩo, mɛ́ á ye a tↄ́ gao. À azĩa tↄ́ kpà gbɛ pↄ́ a pɛ̀lɛpiɛ, ↄ̃ wìↄ sísi Abisaloũ Dↄngubↄ e ń a gbão.
\s1 Davidi Abisaloũ gaa baomaa
\p
\v 19 Zadoki nɛ́ Aimaaza mɛ̀: To mà bàalɛ mà gɛ́ baokpai kíɛ, lá Dii yãnakpàwà à aà bↄ̀ a ibɛɛↄ ↄzĩ. 
\v 20 Ɔ̃ Yoabu òɛ̀: Ńyↄ̃ e ǹ baokpa gbão, sema gↄↄ pãle zĩ́ɛ. Gbã pↄ́ɛ bee ńyↄ̃ kpao, kɛ́ kíanɛ gà yã́i. 
\v 21 Ɔ̃ Yoabu ò Etiopi buiɛ: Gɛ ǹ yã́ pↄ́ ń è o kíɛ. Ɔ̃ Etiopi buipi kùlɛ Yoabuɛ, à fɛ̀lɛ ń bao. 
\v 22 Zadoki nɛ́ Aimaaza ɛ̀a ò Yoabuɛ: Baa tó à kɛ̀ kpelewaɛ, to mà bàalɛ màↄ tɛ Etiopi buipi kpɛ. Ɔ̃ Yoabu òɛ̀: Nɛ́, bↄ́yãi ń ye bàalɛi? Baopi aↄ ài vĩnɛo. 
\v 23 Ɔ̃ Aimaaza mɛ̀: Baa tó à kɛ̀ kpelewa, má ye mà bàalɛɛ. Ɔ̃ Yoabu òɛ̀: Bàalɛ! Ɔ̃ à bàalɛ̀, à bↄ̀ ń swa saɛ zɛ́o, à Etiopi buipi kɛ̃̀.
\p
\v 24 Davidi zↄ̃lɛa wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛ gbà mɛ̀n plaↄ zãnguo. Gudↄ̃ana dɛ̀dɛ bĩ́iwa e bↄlɛpi musu. Kɛ́ à wɛzù, à gbɛ̃e è bɛ ado ń bao. 
\v 25 À lɛzù kízi, a òɛ̀. Ɔ̃ kí mɛ̀: Lá a bɛ adoɛ, àlɛ mↄ́ ń baonaoɛ. Ɔ̃ àlɛ mↄ́, à kãikũ̀. 
\v 26 Ɔ̃ gudↄ̃anapi gbɛ̃pãle è lↄ, àlɛ bàalɛ. À lɛzù bĩ́ibↄlɛdↄ̃anazi à mɛ̀: Gbɛ̃pãle bɛ aà kpɛ ń bao, àlɛ mↄ́ kee lↄ. Ɔ̃ kí mɛ̀: Àlɛ mↄ́ ń baonao sↄ̃ɛ. 
\v 27 Ɔ̃ gudↄ̃anapi mɛ̀: Má è gbɛ̃́ sɛ̃́ia bàalɛa dɛ lán Zadoki nɛ́ Aimaaza bàalɛawaɛ. Ɔ̃ kí mɛ̀: Gbɛ̃maaɛ, baona ↄ̃ àlɛ suò. 
\v 28 Aimaaza lɛzù kízi à mɛ̀: Aafia ku! Ɔ̃ à kùlɛ kíɛ, à mipɛ̀lɛ tↄↄlɛ à mɛ̀: Wà Dii n Lua sáaukpa, à gbɛ̃́ pↄ́ kuabìimaↄ kpàma, ma dii kí. 
\v 29 Ɔ̃ kí aà là à mɛ̀: Ɛ̀waaso Abisaloũ ku aafiaa? Aimaaza wèwà à mɛ̀: Kɛ́ Yoabu lɛ́ n zↄ̀blena zĩ ń mapi n zↄ̀blenao, má mà zↄa fɛ̀lɛ maamaa, ãma má dↄ̃ bↄ́mɛ kɛ̀o. 
\v 30 Kí mɛ̀: Zɛ la gĩa. Ɔ̃ à zɛ̀ we.
\p
\v 31 Kɛ́ Etiopi buipi kà à mɛ̀: Ma dii kí, ma mↄnɛ ń baonaoɛ. Dii yãnakpàma gbã, à n bↄ gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ n kpɛↄ ↄzĩ. 
\v 32 Ɔ̃ kí aà là à mɛ̀: Ɛ̀waaso Abisaloũ ku aafiaa? Etiopi buipi wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, Lua to n ibɛɛↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa fɛ̀lɛ aalɛ ĩadamaↄ gↄ̃ lán ɛ̀waasopiwa.
\s1 Yoabu zↄakaa Davidizi
\p
\v 33 Sↄ̃ kɛ̃̀ kígu, à dɛ̀dɛ gɛ̃̀ kpɛ́ pↄ́ kú bↄlɛpi musuu, ↄ̃ à ↄ́ↄlↄ̀ we. Gↄↄ pↄ́ àlɛ dɛdɛ we à mɛ̀: Ma nɛ́ Abisaloũ! Ma nɛ́ Abisaloũ! Ma gaa n gɛ̃ɛ ũ sã̀ↄ yãa! Abisaloũ ma nɛ́! Ma nɛ́!
\c 19
\p  
\v 1 Wa ò Yoabuɛ: Kí lɛ́ ↄ́ↄlↄ àlɛ wɛ̃nakɛ Abisaloũ yã́ musu. 
\v 2 Gↄↄ bee zĩgↄ̃ↄ zĩblepↄnakɛa lì wɛ̃nakɛa ũ, asa aa mà wà mɛ̀, kí nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà a nɛ́ yã́ musuɛ. 
\v 3 Gↄↄ bee zĩgↄ̃ↄ gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu sↄↄsↄↄ lán gbɛ̃́ pↄ́ bàalɛ̀ zĩlau, wí ń kṹↄwaɛ. 
\v 4 Kí pↄkù a oaa, àlɛ búbuapɛ, àlɛ mɛ: Ma nɛ́ Abisaloũ! Abisaloũ ma nɛ́! Ma nɛ́!
\p
\v 5 Ɔ̃ Yoabu gɛ̀ kí lè kpɛ́u à mɛ̀: N widà n gbɛ̃́ↄwa gbã. Aa n bↄ gbã ń n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛnↄɛↄ ń n naↄ ń n nↄ pↄ́ ni mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ. 
\v 6 N zangudeↄ ↄ̃ ń yeńzi, ↄ̃ ń za n yenzideↄgu. Ń ↄ̀lↄwɛ̃ɛ gbã, wápiↄ n zĩgↄ̃ dↄaanaↄ ń wá gbɛ̃́ↄ wá dɛnɛ pↄe ũo. Má è sa, tó Abisaloũ ku gbã, mɛ́ wápiↄ wa gaga píi, bee mɛ́ a kɛnɛ na. 
\v 7 Fɛlɛ bↄ sa. Gɛ ǹ n gbɛ̃́ↄ gba sↄ̃. Má sìnɛ ń Diio, tó ni gɛo, an gbɛ̃e a innↄ la gwã́ao. Bee a kɛnɛ vãi, aↄ dɛ vãi pↄ́ n le za n ɛ̀waasogↄↄ e gbãa. 
\v 8 Ɔ̃ kí fɛ̀lɛ gɛ̀ zↄ̃̀lɛ bĩ́ibↄlɛu. Kɛ́ wa ò gbɛ̃́ↄnɛ kí zↄ̃lɛa bↄlɛu, ↄ̃ aa mↄ̀ sĩ̀ aà aɛ ḿpii.
\s1 Davidi gbɛsia
\p Isailiↄ bàalɛ̀, baade tà a bɛ. 
\v 9 Isaili buiↄ guu píi gbɛ̃́ↄ lɛ́ lɛkpaakɛ kↄ̃tɛ̃ɛ aa mɛ̀: Kí wá sí wá ibɛɛↄwa, à wá bↄ́ Filitɛ̃ↄ ↄzĩ, ↄ̃ à bàalɛ̀ bↄ̀ wá bùsuu Abisaloũ yã́i. 
\v 10 Wa Abisaloũ kpà kpalau, ↄ̃ à gà zĩlau. Bↄ́ álɛ dã́ ń kía gbɛsiaoi?
\p
\v 11 Kí Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ sa'ona Zadoki ń sa'ona Abiataaowa à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Isailiↄ lɛ́ o píi gɛ̃̀ ma swã́u za ma kúkĩi la. Yã́ɛ bee gbɛa Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄwa ǹ mɛ: Bↄ́yãi a gbɛzãkpà ń ma gbɛsia yã́oi? 
\v 12 Ma gbɛ̃́ↄ, ma daɛↄn á ũ, wá au doũɛ. Bↄ́yãi a gbɛzãkpà ń ma gbɛsiaoi? 
\v 13 O Amasaɛ ma daɛn aà ũ, wá au doũɛ. Tó mi to à gↄ̃̀ ma zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ Yoabu gbɛu za gbão, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 
\v 14 Aà yã́ Yudaↄ sↄ̃ blè, an lɛ́ kɛ̀ doũ, ↄ̃ aa lɛ́kpãsãkɛ̀ɛ̀ aa mɛ̀: Su ń n gbɛ̃́ↄ píi.
\p
\v 15 Kí lɛ́ su, à kà Yuudɛ̃i, ↄ̃ Yudaↄ gɛ̀ daiaàlɛ Giligali aa buaaànↄ swapiwa. 
\v 16 Gela nɛ́ Simɛi,\f + \fr 19.17 \fr*\ft 2Sam 16.5-13\ft*\f* Bɛ̃yãmɛɛ bui pↄ́ kú Bauliũ wã̀ à gɛ̀ dai kí Davidilɛ ń Yudaↄ. 
\v 17 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kuaànↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo. Saulu bɛ ziia Ziba gɛ̀ lↄ ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn gɛ̃oↄ ń a zĩkɛna gbɛ̃ↄn baoↄ. Aa sì Yuudɛ̃u kí ãa, 
\v 18 kɛ́ wa e wà bua ń kípi bɛdeↄ, wi e yã́ pↄ́ a ka kígu kɛ yã́i. Ɔ̃ Gela nɛ́ Simɛi wùlɛ kí aɛ e àↄ gɛ́ buai Yuudɛ̃wa. 
\v 19 A òɛ̀: Ma dii, ńsu ǹ ma tàae yãdao. Ńsu to yãvãi pↄ́ mapi n zↄ̀blena má kɛ̀nɛ gↄↄ pↄ́ n bↄ Yelusalɛũ dↄnguo. Ma dii kía, ńsu ǹyↄ̃ yã́pi kũa n sↄ̃ guuo. 
\v 20 Mapi n zↄ̀blena, má dↄ̃ kɛ́ ma duunakɛ̀. Yosɛfu buiↄ guu píi, mámɛ ma dↄaa ma mↄ dainlɛ gbã ma dii kí. 
\v 21 Ɔ̃ Zeluia nɛ́ Abisai mɛ̀: Simɛi kía pↄ́ Dii kpà kàɛ. I ka wà aà dɛo lé? 
\v 22 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Zeluia nɛ́ↄ, bↄ́mɛ wá daaai? Á ye zɛzↄ̃mɛɛ gbã yã̀? Wá gbɛ̃e dɛ Isaili bùsuu gbão, asa má dↄ̃ gbã kɛ́ má dɛ Isailiↄ kía ũ. 
\v 23 Ɔ̃ kí ò Simɛiɛ: Ńyↄ̃ gao. Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀.
\p
\v 24 Saulu tↄũna Mɛfibosɛ\f + \fr 19.25 \fr*\ft 2Sam 9.1-13\ft*\f* gɛ̀ dai kílɛ. Za gↄↄ pↄ́ kí bↄ̀ wɛ̃́lɛu e gↄↄ pↄ́ à sù aafia, Mɛfibosɛ i a gbá pípio, i a lɛkãna kɛkɛo, i a pↄ́ↄpio. 
\v 25 Kɛ́ à bↄ̀ Yelusalɛũ à mↄ̀ dà kílɛ màa, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Mɛfibosɛ, bↄ́yãi ni gɛmanↄo ni? 
\v 26 A wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, ma zĩkɛna mɛ́ ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ. Má òɛ̀ aà káoyemɛɛ ma zàa'ĩnaɛ mà dikpɛ mà gɛnnↄ, asa ɛɛn ma ũ. 
\v 27 Ma dii kí, ↄ̃ à gɛ̀ mapi n zↄ̀blena ↄ̃̀ↄkpà n kĩ́i.\f + \fr 19.28 \fr*\ft 2Sam 16.1-4\ft*\f* Ma dii kí dɛ lán Lua malaikaewaɛ. Kɛ lá à kɛ̀nɛ maawa. 
\v 28 Ma dii kí, a dɛ yãa ǹ ma de bɛdeↄ dɛdɛ ḿpiiɛ, ↄ̃ n mapi n zↄ̀blena baa dàa ń n blɛblenaↄ. Má zɛvĩ mà wiilɛnzi lↄo. 
\v 29 Ɔ̃ kí òɛ̀: Yã́ kpele ńyↄ̃ o lↄi? Má dìlɛ mpi ń Zibao, à tↄↄlɛ kpaalɛkↄ̃ɛɛ. 
\v 30 Ɔ̃ Mɛfibosɛ ò kíɛ: Ma dii kí, lá n su bɛ aafia, aà sɛ píi.
\p
\v 31 Galada bùsu gbɛ̃́ Baazilai\f + \fr 19.32 \fr*\ft 2Sam 17.27-29\ft*\f* bↄ̀ Logɛliũ à gɛ̀ zɛi kíɛ e Yuudɛ̃ baale. 
\v 32 Baazilai zikũ̀ maamaaɛ, à kà wɛ̃̀ basiiↄ̃. À kí yàaekɛ̀ gↄↄ pↄ́ a ku Maanaiũ, asa ↄde sà gbãngbooɛ. 
\v 33 Ɔ̃ kí òɛ̀: Buamanↄ, mí n gwa ma bɛ Yelusalɛũ. 
\v 34 Baazilai wèwà à mɛ̀: Ma wɛ̃ni i gↄ̃ bíla kɛ́ mà tannↄ Yelusalɛũo. 
\v 35 Ma ka wɛ̃̀ basiiↄ̃ kↄ̀. Má pↄmaa ń pↄvãio dↄ̃kↄ̃ɛ lↄe? Mapi n zↄ̀blena mi blɛ pↄ́ má ble ge í pↄ́ má mi na mae? Má gↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀sinaↄ lↄↄ ma lↄe? Ma dii kí, má aso kã́fĩnɛɛ. 
\v 36 Mapi n zↄ̀blena má buannↄ Yuudɛ̃wa, mí zɛnɛ kãinnↄ we. Àkɛa ń ye ǹ fĩabomɛɛ màai? 
\v 37 Mapi n zↄ̀blena, to mà ɛa ta ma bɛ wɛ̃́lɛu, kɛ́ másu ga ma de ń ma da miao zã̀o yã́i. Ma nɛ n zↄ̀blena Kimaũ gwa kɛ. Ma dii kí, to aà buannↄ. Kɛɛ̀ lá à kɛ̀nɛ maawa. 
\v 38 Ɔ̃ kí mɛ̀: Kimaũ a buamanↄɛ. Má yã́ pↄ́ kɛ̀nɛ maa kɛɛ̀, mɛ́ yã́ pↄ́ ń gbɛ̀aa píi má kɛnɛ.
\p
\v 39 Gbɛ̃́pii bùa Yuudɛ̃wa, ↄ̃ kí bùa. Kí lɛpɛ̀ Baazilaiwa à samaa'òɛ̀, ↄ̃ Baazilai ɛ̀a tà bɛ. 
\v 40 Kɛ́ kí bùa à gɛ̀ Giligali, Kimaũ bùaaànↄ.
\p Yuda zĩgↄ̃ↄ píi ń Isaili zĩgↄ̃ kĩniↄ bùa ń kípio. 
\v 41 Ɔ̃ Isaili bui píi mↄ̀ kí lè, aa òɛ̀: Àkɛa wá gbɛ̃́ Yudaↄ bùaánↄ kpã́i, mpi ń n bɛdeↄ ń n gbɛ̃́ↄ píii? 
\v 42 Ɔ̃ Yudaↄ a zãsìmá aa mɛ̀: Kɛ́ kí dɛ wá daɛ ũ yã́iɛ. Bↄ́yãi yã́ bee kɛ̀ɛ́ ĩ́ii? Wi kí kũ̀sũa bleo, wi aà pↄe si wá pↄ́ ũo. 
\v 43 Ɔ̃ Isailiↄ ò Yudaↄnɛ: Lá wá bui lɛɛ kwiɛ, wá ↄ kú ń kí Davidio dɛ á pↄ́a. Bↄ́yãi a wá dílɛ yãfũnnↄi? Wámɛ wa kí gbɛsia yã'ò káauo lò? Ãma Yudaↄ yã́zãsia Isailiↄwa dɛ ń pↄ́a.
\c 20
\s1 Sɛba bↄa Davidi kpɛ
\p
\v 1 À mↄ lè gbɛ̃pãe ku we, aà tↄ́n Sɛba, Bikili nɛ́ɛ, Bɛ̃yãmɛɛ buiɛ. Ɔ̃ à kuupɛ̀ à mɛ̀:
\q1 Wá baa daaa ń Davidioo,
\q1 wá bàa kú ń Yɛse nɛ́oo,
\q1 á Isailiↄ, á baade tá a bɛ.\f + \fr 20.1 \fr*\ft 1Kia 12.16\ft*\f*
\m
\v 2 Ɔ̃ Isailiↄ kɛ̃̀ Davidiwa píi, aa gɛ̀ nà Bikili nɛ́ Sɛbawa, ãma Yudaↄ zɛ̀ ń ń kío bↄa za Yuudɛ̃i e Yelusalɛũ. 
\v 3 Kɛ́ Davidi sù a bɛ Yelusalɛũ, à a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ gbɛ̃ↄn kwi pↄ́ á tò aalɛ bɛgwaↄ sɛ̀ à ń kálɛ gudↄ̃ana bɛ. Davidi ń gwá, ãma i wúlɛńnↄ lↄo. Wà ń kaka kpɛ́u gyaaↄ ũɛ e aa gɛ̀ gàgaò.
\p
\v 4 Ɔ̃ kí ò Amasaɛ: Yuda zĩgↄ̃ↄ sísi ǹ ń kãaamɛɛ e gↄↄ àaↄ̃ àↄ pa, níↄ ku la. 
\v 5 Amasa gɛ̀ Yudaↄ sìsi, ãma à gɛ̃̀gɛ̃ dɛ gↄↄ pↄ́ kí dìlɛɛla. 
\v 6 Ɔ̃ Davidi ò Abisaiɛ: Bikili nɛ́ Sɛba a ĩadawá tia dɛ yã́ pↄ́ Abisaloũ kɛ̀la. Ma gbɛ̃́ↄ sɛ́lɛ à pɛ́lɛaàzi, kɛ́ asu si wɛ̃́lɛ bĩ́ideu à bèebeetɛ̃ kɛwɛ̃ɛo yã́i. 
\v 7 Ɔ̃ Yoabu gbɛ̃́ↄ ń kí dↄaiↄ ń zĩgↄ̃ↄ píi bↄ̀lɛ Yelusalɛũ, aa pɛ̀lɛ Bikili nɛ́ Sɛbazi.
\p
\v 8 Gↄↄ pↄ́ aa ku gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ pↄ́ kú Gabaↄ̃ↄ saɛ, ↄ̃ Amasa mↄ̀ daińlɛ. Yoabu zĩka'ula daa, mɛ́ aà fɛ̃na dↄa aà pi. Kɛ́ à sↄ̃̀ Amasazi, à fɛ̃napi wò, 
\v 9 a òɛ̀: Ma gbɛ̃́, ń aafiaa? Ɔ̃ à Amasa kũ̀ a lɛkãnawa ń a ↄplaao, lá a ye lɛ́pɛwàwa. 
\v 10 Amasa fɛ̃na pↄ́ kú Yoabu ↄu fãn vĩo, ↄ̃ Yoabu aà zↄ̃̀ò a gbɛɛu, aà nↄnaↄ bↄ̀lɛ kàlɛ zĩ́lɛ. Yoabu i a gɛ̃n plaade kɛ lↄo, asa à gà kↄ̀ɛ. Ɔ̃ Yoabu ń a dãuna Abisaio pɛ̀lɛ Bikili nɛ́ Sɛbazi.
\p
\v 11 Yoabu ìwaↄ do gↄ̃̀ zɛa Amasala à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ zɛ̀ ń Yoabuo ń Davidio, aà tɛ Yoabuzi. 
\v 12 Au daa Amasa gɛa zɛdau, ↄ̃ zĩgↄ̃ pↄ́ lɛ́ mↄ́ↄ zɛ̀ lɛ́ gwa píi. Kɛ́ Yoabu ìwapi è gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ weↄ píi zɛ̀ lɛ́ gwa, ↄ̃ à Amasa gɛ gàlɛ gòò zɛ́u a dìlɛ sɛ̃u, ↄ̃ à ula kùaàla. 
\v 13 Kɛ́ a gàlɛ gòò zɛ́u, gbɛ̃́pii bↄ̀ tɛ Yoabuzi, ↄ̃ aa pɛ̀lɛ Bikili nɛ́ Sɛbazi.
\p
\v 14 Sɛba Isaili bùsu baa vĩ̀ e Abɛli Bɛmaaka, ↄ̃ Beli buiↄ mↄ̀ kã̀aaaàzi we. 
\v 15 Yoabuↄ mↄ̀ koezↄ̃̀aàzi Abɛli Bɛmaaka. Wà bùsu kàlɛkalɛ wɛ̃́lɛ bĩ́i saɛ, ↄ̃ aalɛ wɛɛlɛ wà bĩ́ipi gboo. 
\v 16 Ɔ̃ nↄɛ ↄ̃nↄdee lɛzù za wɛ̃́lɛ guu à mɛ̀: À swã́kpa! À swã́kpa! O Yoabuɛ aà mↄ la mà yã'oɛ̀. 
\v 17 Kɛ́ Yoabu sↄ̃̀ nↄɛpizi, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Ḿmɛ ń Yoabua? A wèwà à mɛ̀: Mámɛ! Ɔ̃ a òɛ̀: Swã́kpa mapi n zↄ̀blena yã́i. À mɛ̀: Ma swã́ wɛ̃̀. 
\v 18 Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Wì mɛ yãa, yãgbɛa Abɛlideↄwa, yã́ i midɛ. 
\v 19 Wá kú yãkelesai Isaili gbɛ̃́ náaideↄ ũ, ↄ̃ ńlɛ wɛɛlɛ ǹ Isaili wɛ̃́lɛdadeɛ beeↄ dɛdɛa? Bↄ́yãi ń ye ǹ Dii wɛ̃́lɛ dɛi? 
\v 20 Yoabu wèwà à mɛ̀: Gyaũ! Aawo! Má ye mà á dɛdɛo. Má ye mà á wɛ̃́lɛ dɛo. 
\v 21 Màa no! Gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Bikili nɛ́ Sɛba, Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde gbɛ̃́ mɛ́ fɛ̀lɛ ń kí Davidio. À gbɛ̃́ mɛ̀ndopi kpaa, mí go á wɛ̃́lɛa. Ɔ̃ nↄɛpi òɛ̀: Ma! Wa aà mi zunɛ bĩ́ia. 
\v 22 Nↄɛpi gɛ̀ a gbɛ̃́ↄ lè ń a ↄ̃nↄo, ↄ̃ wà Bikili nɛ́ Sɛba mi zↄ̃̀ wa zù Yoabuɛ bĩ́ia. Yoabu kuupɛ̀, ↄ̃ wà fã̀aa wà wɛ̃́lɛpi tò we. Baade tà a bɛ, ↄ̃ Yoabupi tà kí kĩ́i Yelusalɛũ.
\s1 Davidi ìwaↄ
\p
\v 23 Yoabu mɛ́ Isaili zĩgↄ̃ↄ píi dↄaana ũ. Yoiada nɛ́ Benaia mɛ́ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 24 Adonilaũ mɛ́ zↄↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Ailudi nɛ́ Yosafa mɛ́ kpàwakɛna ũ. 
\v 25 Seva mɛ́ lakɛ̃na ũ. Zadoki ń Abiataao mɛ́ sa'onkiaↄ ũ. 
\v 26 Yaii gbɛ̃́ Ila mɛ́ Davidi kwàasi ũ.
\c 21
\s1 Tↄsia Gabaↄ̃ↄdeↄnɛ
\p
\v 1 Imina ku Davidi gↄↄ, à gɛ̃̀gɛ̃ e wɛ̃̀ àaↄ̃. Davidi Dii aɛyà, ↄ̃ Dii mɛ̀: Saulu yã́iɛ. Gbɛ̃dɛyã wì aà bɛdeↄ musu kɛ́ à Gabaↄ̃ↄdeↄ dɛ̀dɛ yã́i. 
\v 2 Ɔ̃ kí Gabaↄ̃ↄdeↄ sìsi à yã'ònɛ́. Gabaↄ̃ↄdeↄ dɛ Isailiↄ ũo, Amↄle bui kↄ̃naↄnɛ. Isailiↄ lɛgbɛ̃̀nɛ́ yãa aa mɛ̀ wa ń dɛdɛo,\f + \fr 21.2 \fr*\ft Yoz 9.3-15\ft*\f* ↄ̃ Saulu wɛ̀ɛlɛ à ń bãdɛ a ãiakɛa Isailiↄnɛ ń Yudaↄ guu. 
\v 3 Ɔ̃ Davidi Gabaↄ̃ↄdeↄ là à mɛ̀: Bↄ́ á ye mà kɛɛ́i? Kpelewa má awakpaɛ́, kɛ́ à e Dii gbɛ̃́ↄ sáaukpai? 
\v 4 Aa wèwà aa mɛ̀: Wá zɛvĩ wà ã́nusu ge vua gbɛa Saulu ge a bɛdeↄwao, mɛ́ wá zɛvĩ wà Isaili gbɛ̃e dɛo. Ɔ̃ Davidi ń lá à mɛ̀: Álɛ o kpelewa ni? Bↄ́ má kɛɛ́i? 
\v 5 Aa wèwà aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ wá dɛdɛ, à lɛkpàaĩwázi à wá midɛɛ, kɛ́ à e wá buibↄ Isailiↄ guu yã́i, 
\v 6 to wà aà bui gↄ̃ɛ soplaↄ kpáwá, wí ń loo líwa Dii aɛ Gibɛa, kí Saulu pↄ́ Dii kpàpi bɛ wɛ̃́lɛu. Ɔ̃ kí mɛ̀: Má ń kpáwáɛ. 
\v 7 Kí i Yonatãa nɛ́ Mɛfibosɛ, Saulu tↄũna kpámáo, lɛ́ pↄ́ aa kɛ̀ Diiwa sãnu ń Yonatãao yã́i.\f + \fr 21.7 \fr*\ft 1Sam 20.14-17, 2Sam 9.1-7\ft*\f* 
\v 8 À nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn pla pↄ́ Aya nɛnↄɛ Lizipa ì ń Sauluo sɛ̀. An tↄ́n kɛ: Aamↄni ń Mɛfibosɛo. À nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn sↄo pↄ́ Saulu nɛnↄɛ Mɛlabu ì ń Mɛↄla gbɛ̃́ Baazilai nɛ́ Adiɛlioↄ\f + \fr 21.8 \fr*\ft 1Sam 18.19\ft*\f* sɛ̀ lↄ. 
\v 9 À ń ná Gabaↄ̃ↄdeↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ aa ń loo líwa sĩ̀sĩ musu Dii aɛ. Gbɛ̃ↄn soplapiↄ gà sãnuɛ, wà ń dɛdɛ pↄkɛkɛ daalɛgↄↄɛ.
\p
\v 10 Aya nɛ́ Lizipa zwã̀nkasaↄ sɛ kpàlɛ azĩaɛ gbɛwa we. Za pↄkɛkɛ daalɛgↄↄ e lou gɛ̀ gɛpiↄ gbɛ̃̀, ìↄ gi bãↄnɛ aa pɛ́má fãanɛ, ìↄ gi sɛ̃̀anↄbↄↄnɛ aa sↄ̃ńzi gwã́. 
\v 11 Wà yã́ pↄ́ Saulu nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛɛ̀opi kɛ̀ ò Davidiɛ, 
\v 12 ↄ̃ à gɛ̀ Saulu ń aà nɛ́ Yonatãao wáↄ bìlɛ Yabɛsi Galadadeↄ kĩ́i. À mↄ lè wà ń gɛ sɛ̀ yãa kpã́i Bɛtɛsã gãaɛ, gu pↄ́ Filitɛ̃ↄ ń loo bĩ́iwa Saulu dɛa Giliboa gbɛaɛ.\f + \fr 21.12 \fr*\ft 1Sam 31.8-13\ft*\f* 
\v 13 Davidi tò wà ń gɛwapiↄ sɛ̀lɛ wà tàò, wa kã̀aa ń gbɛ̃́ pↄ́ wà ń loopiↄ gɛwaↄ, 
\v 14 ↄ̃ wa vĩ̀ Saulu mae Kisi miau Zɛla, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu. Wà yã́ pↄ́ kía dìlɛ kɛ̀ píi, ↄ̃ Lua wabi pↄ́ wa kɛ̀ bùsupi yã́ musu sìńnↄ.
\s1 Gbɛ̃́ gbã̀agbãaↄ dɛdɛa
\r (1Lad 20.4-8)
\p
\v 15 Filitɛ̃ↄ ɛ̀a zĩkà ń Isailiↄ lↄ. Davidi ń a gbɛ̃́ↄ gɛ̀ zĩkàńnↄ. Kɛ́ Davidi yɛ̃̀ɛɛ làa, 
\v 16 ↄ̃ gbɛ̃́ gbã̀aↄ bui Isibenↄbi mɛ̀ á Davidi dɛɛ. Aà mↄgotɛ̃ sↄ̃na gbia dɛ kiloo àaↄ̃a, mɛ́ a fɛ̃nda dafu looa. 
\v 17 Ɔ̃ Zeluia nɛ́ Abisai dↄ̀aàlɛ, à Filitɛ̃pi dɛ̀. Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ lɛgbɛ̃̀ɛ̀ aa mɛ̀: Ńyↄ̃ gɛ́wanↄ zĩlau lↄo, kɛ́ wá Isailiↄ filia su gao yã́i.
\p
\v 18 Bee gbɛa aalɛ zĩka ń Filitɛ̃ↄ Gobu, ↄ̃ Usa gbɛ̃́ Sibekai gbɛ̃́ gbã̀a bui pↄ́ wì mɛ Safa dɛ̀. 
\v 19 Zĩ ɛ̀a fɛ̀lɛ ń Filitɛ̃ↄ Gobu lↄ, ↄ̃ Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́ Yaii nɛ́ Ɛlana Gata gbɛ̃́ Goliati dãuna Lami dɛ̀. Lami sↄ̃mpa dɛ lán zwã̀atãna àsaliwaɛ. 
\v 20 Kɛ́ aalɛ zĩkańnↄ Gata lↄ, gbɛ̃́ tìisie ku we, aà ↄnɛↄ ń aà gbánɛↄ soolosooloɛ, à kɛ̀ píi baasↄo mɛ̀ndosai. Gbɛ̃́ gbã̀aↄ buiɛ lↄ. 
\v 21 À kuabìi Isailiↄwa, ↄ̃ Davidi vĩ̀i Simɛa nɛ́ Yonatãa aà dɛ̀. 
\v 22 Gbɛ̃ↄn síiↄ̃piↄá Gata gbɛ̃́ gbã̀aↄ buiↄnɛ. Davidi ń a gbɛ̃́ↄ mɛ́ ń dɛdɛ.
\c 22
\s1 Davidi Dii sáaukpaa a zĩblea yã́ musu
\r (Soũ 18)
\p
\v 1 Kɛ́ Dii kí Davidi bↄ̀ Saulu ń a ibɛɛ kĩniↄ ↄzĩ, à lɛdà ń Diio 
\v 2 à mɛ̀:
\q1 Dii mɛ́ ma gbɛsi ũ ń ma zɛgikĩio,
\q1 ì ma misi.
\q1
\v 3 Ma Lua mɛ́ ma gbɛsi ũ,
\q1 mi naaàzi.
\q1 Ɔ̃mɛ ma sɛ̀ngbao ũ
\q1 ma Suaban gbãa ń ma gulɛsĩo ũ,
\q1 ma ulɛkĩi ń ma bↄkĩio ũ,
\q1 ì ma si gbɛ̃́ pãsĩↄwa.
\q1
\v 4 Dii kà wà aà sáaukpa.
\q1 Mi lɛzuaàzi,
\q1 ì ma bↄ ma ibɛɛↄ ↄzĩ.
\q1
\v 5 Gó kpàlɛmanↄ,
\q1 kaalɛ swa lɛ́ ma ble.
\q1
\v 6 Mia baↄ galakpàmɛɛ,
\q1 ga baikpà ma aɛ.
\q1
\v 7 Ma yeelɛa guu ma Dii sìsi,
\q1 ma lɛzù ma Luazi,
\q1 ↄ̃ à ma yãmà za a bɛ,
\q1 ma wii kàwà, à gɛ̃̀ aà swã́u.
\q1
\v 8 Tↄↄlɛ lùalua à zĩ̀azĩa,
\q1 gbɛ̀sĩsĩↄ dèedee ń zĩ́nau.
\q1 Aa lùalua kɛ́ aà pↄ pà yã́i.
\q1
\v 9 Súɛlɛ bↄ̀ aà níu,
\q1 tɛ́ pↄkaalɛna bↄ̀ aà lɛ́u,
\q1 a yↄ̃ↄ lɛ́ pipi aà aɛ.
\q1
\v 10 À gu kɛ̃̀aa musu à pìla,
\q1 lou sìsi aà gbá zíɛ.
\q1
\v 11 Àlɛ vua dia malaika gã̀sĩade kpɛ,
\q1 àlɛ yàakpa ń ĩ́anao.
\q1
\v 12 À gusia kù azĩala,
\q1 à luabɛsiana kɛ̀ a kúkĩ́i ũ.
\q1
\v 13 Za aà gawi pílɛau
\q1 lou lɛ́ pílɛ pãsĩpãsĩ.
\q1
\v 14 Dii pàla za musu,
\q1 Lua Musude lↄↄ dↄ louvĩa ũ.
\q1
\v 15 À ka fã̀ ma ibɛɛↄgu à ń fãaa,
\q1 Lua sùmá à ń yá.
\q1
\v 16 Kɛ́ Dii pàlamá,
\q1 ísia tↄↄlɛ bↄ̀ gupuau,
\q1 kɛ́ à pↄbↄ̀ a níu,
\q1 dṹnia zĩ́na bↄ̀ puizi.
\q1
\v 17 À ↄbↄ̀ za musu à ma kũ,
\q1 à ma bↄ ísiu.
\q1
\v 18 À ma si ma ibɛɛ gbãawa
\q1 ń ma wɛ̀lɛ pↄ́ an gbãa dɛmalaↄ.
\q1
\v 19 Aa ã̀naa ma wɛ̃nakɛgↄↄ,
\q1 ↄ̃ Dii zɛ̀manↄ.
\q1
\v 20 À ma bↄ à ma gba dɛ̀ɛpookĩi,
\q1 à ma mìsi kɛ́ a yemazi yã́i.
\q1
\v 21 Dii yãkɛ̀mɛɛ ma nↄ̀sɛmaa lɛ́uɛ,
\q1 à fĩabòmɛɛ ma gbãsĩsai lɛ́u.
\q1
\v 22 Asa má Dii yã́ kũa,
\q1 mi vãikɛ ma a Lua tò weo.
\q1
\v 23 Aà ikoyã ìↄ dↄaaamɛɛ píi,
\q1 mi bↄ yã́ pↄ́ a dìlɛↄ kpɛo.
\q1
\v 24 Ma kua tàae vĩ Diiɛo,
\q1 má azĩa kũa duunasai.
\q1
\v 25 Dii fĩabòmɛɛ ma maakɛ lɛ́uɛ,
\q1 asa a è má kú gbãsĩsai.
\q1
\v 26 Ń náai vĩ náaideↄnɛ,
\q1 tàaesaiden n ũ tàaesaideↄnɛ.
\q1
\v 27 Ń wásawasa gbɛ̃́ wásawasaↄnɛ,
\q1 ãma ni kↄ̃nikɛ gbɛ̃́ dↄ̀ↄsaiↄnɛ.
\q1
\v 28 Ni zĩabusanaↄ suaba,
\q1 ni gbɛ̃́ pↄ́ aaì ńzĩa sɛ lɛsĩↄ busa.
\q1
\v 29 Mpi Dii, ḿmɛ ń ma filia ũ,
\q1 Dii, ni ma gusia lilɛ gupua ũ.
\q1
\v 30 Ń n gbãao má fↄ̃ kuadi kaawa,
\q1 ń ma Lua dↄnlɛo má fↄ̃ vĩ gĩa.
\q1
\v 31 Luapi sↄ̃, aà yãkɛaↄ bↄ̀lɛi,
\q1 Dii yã́ sãa vĩo.
\q1 A dɛ sɛ̀ngbao ũ gbɛ̃́ pↄ́ nàaziↄnɛ.
\q1
\v 32 Dii bàasio, démɛ Lua ũi?
\q1 Wá Lua bàasio, démɛ ulɛkĩi ũi?
\q1
\v 33 Lua mɛ́ ì ma gba gbãa,
\q1 ↄ̃mɛ ì zɛpoomɛɛ súsu.
\q1
\v 34 Ì to ma wá nakũ lán tuewa,
\q1 ì to màↄ bɛ bùsu gulɛsĩↄ musu.
\q1
\v 35 Ì zĩkaa dadamɛɛ,
\q1 e ma gã̀sĩ a fↄ̃ mↄgotɛ̃ sá gá.
\q1
\v 36 Ni n zĩblesɛ̀ngbao kpaa,
\q1 ni naalɛ ǹ ma tↄbↄ.
\q1
\v 37 Ni ma zɛ́ yàasa kũmɛɛ,
\q1 ↄ̃ ma gbá lí gbãlɛo.
\q1
\v 38 Ma pɛlɛ ma wɛ̀lɛↄzi ma ń bãdɛ̀,
\q1 mi kpɛkpao e ma gɛ ma ń dɛdɛò.
\q1
\v 39 Ma ń wiwi míↄmiↄɛ, aai e fɛ̀lɛo,
\q1 aa kwɛ̀ gↄ̃̀ kálɛa ma gbá zíɛ.
\q1
\v 40 N ma gba gbãa ma zĩkàò,
\q1 ń tò ma ibɛɛↄ mikpàa.
\q1
\v 41 Ń tò ma wɛ̀lɛↄ kpɛkpà,
\q1 ↄ̃ ma a zangudepiↄ kàalɛ.
\q1
\v 42 Aa wiilɛ̀, gbɛ̃e i ń suabao,
\q1 aa lɛzù Diizi, i yãmamáo.
\q1
\v 43 Ma ń kɛ́ búɛbuɛ lán bùsutiwa,
\q1 ma táa'òmá lán zɛ́ guu pɛ̀lɛawa.
\q1
\v 44 N ma bↄ ma gbɛ̃́ pↄ fɛ̀lɛmanↄↄ ↄzĩ,
\q1 n ma kɛ buiↄ mide ũ.
\q1 Gbɛ̃́ pↄ́ má ń dↄ̃oↄ ì zↄblemɛɛ,
\q1
\v 45 bui zĩ̀loↄ ì vlãnaumɛɛ.
\q1 Tó aa ma yã'o mà, aaì misiilɛmɛɛ.
\q1
\v 46 Buipãleↄ kúsu ì kwɛ́,
\q1 aaì bↄ ń zɛgikĩiↄu ń lualuao.
\q1
\v 47 Dii ku! Báaaden ma gbɛsi ũ!
\q1 Wà Lua ma gbɛsi ma Suabana tↄbↄ!
\q1
\v 48 Lua mɛ́ ì tↄsimɛɛ,
\q1 ì buiↄ totomɛɛ,
\q1
\v 49 ì to mà pili ma ibɛɛↄwa.
\q1 N ma gba gbãa dɛ ma wɛ̀lɛↄla,
\q1 n ma bↄ gbɛ̃́ pãsĩↄ ↄzĩ.
\q1
\v 50 A yã́i tò má ń sáaukpa buiↄnɛ,
\q1 má n táasilɛ Dii.\f + \fr 22.50 \fr*\ft Lom 15.9\ft*\f*
\q1
\v 51 Ì zĩ̀ zↄ̃ↄ ble kí pↄ́ á sɛ̀ɛ,
\q1 ì gbɛ̃kɛkɛ kía pↄ́ a kpàpiɛ,
\q1 ma Davidi ń ma buiↄ e gↄↄpii.
\c 23
\s1 Yã́ gbɛzã pↄ́ Davidi ò
\q1
\v 1 Yã́ gbɛzã pↄ́ Davidi òn kɛ:
\q1 Yɛse nɛ́ Davidi yã́n kɛ,
\q1 gbɛ̃́ pↄ́ Lua aà gbà gbãa yã'oaɛ.
\q1 Yakↄbu Lua aà kpà kía ũ,
\q1 ↄ̃mɛ Isailiↄ lɛ̀dan maa ũ.
\q1
\v 2 Dii Nisĩna yãdàmɛɛ,
\q1 aà yã́ dↄ ma lɛ́u.
\q1
\v 3 Isailiↄ Lua yã'ò,
\q1 Isailiↄ gbɛsi òmɛɛ:
\q1 Tó kí yãgↄ̃̀gↄ̃ gbɛ̃́ↄnɛ a zɛ́wa,
\q1 mɛ́ à kía blè vĩakɛa Luaɛ guu,
\q1
\v 4 ìↄ dɛ lán ĩatɛ̃ bilɛa gupuawaɛ,
\q1 lán gudↄa guduuduusaiwa,
\q1 lán lou pↄ́ ì to sɛ̃ bↄlɛwa.
\q1
\v 5 Ma bɛdeↄ na ń Luaoo lé?
\q1 Aà bàa aↄ kumanↄ e gↄↄpiiɛ.
\q1 À a yã́ dↄ̀dↄ píi, a sea vĩo.
\q1 A bↄ ń ma suabaaoo lé?
\q1 A pↄ́ pↄ́ má a ni vĩ kpaa píio lé?
\q1
\v 6 Gbɛ̃pãↄ dɛ lán lɛwaɛ,
\q1 wì ń vũaaɛ, wìli kṹ kyàuo.
\q1
\v 7 Gbɛ̃́ pↄ́ ye kã́má,
\q1 sema aàↄ gↄ̃kɛbↄ ge go kũa,
\q1 i tɛsↄ̃má ń kúkĩi.
\s1 Davidi nɛgↄ̃naↄ
\r (1Lad 11.10-41)
\p
\v 8 Davidi nɛgↄ̃naↄ tↄ́n kɛ: Akemↄ gbɛ̃́ Yasↄbaũá nɛgↄ̃n tↄde gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ dↄaanaɛ. Ɔ̃mɛ sↄ̃na sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa síiↄ̃ↄzi, à ń zↄ̃zↄ̃ò píi gↄↄdoũzĩ. 
\v 9 Gbɛ̃́ bee gbɛa Dodai nɛ́ Ɛleazaa, Ahoa gbɛ̃́ kú nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ guu lↄ. A kú ń Davidio gↄↄ pↄ́ Isailiↄ kã̀aa aa zĩkà ń Filitɛ̃ↄ Pasadamiũ. Isailiↄ pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀, 
\v 10 ↄ̃ aàpi fɛ̀lɛ à Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ e aà ↄ wã̀, à gↄ̃̀ fɛ̃nda pá kũa. Dii tò à zĩblè maamaa gↄↄ bee. Zĩgↄ̃ kĩniↄ ɛ̀a sù aa aà lè, ãma pↄ́ↄ woloa gɛↄwa yã́iɛ. 
\v 11 Gbɛ̃́ bee gbɛa Age nɛ́ Sãma gusĩsĩde gbɛ̃́ kú. Kɛ́ Filitɛ̃ↄ gãli kã̀aa gu pↄ́ bláa bú kúu, Isailiↄ bàalɛ̀nɛ́, 
\v 12 aàpi mɛ́ zɛ̀ gì búpi guoguo. À búpi sìmá, à Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ. Dii tò à zĩblè maamaa.
\p
\v 13 Pↄkɛkɛgↄↄ nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn baakwiↄ guu, gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ bↄ̀ gɛ̀ Davidi kĩ́i Adulaũ gbɛ̀'ɛu. Filitɛ̃ↄ gãli bòo kálɛ Lefai guzulɛu. 
\v 14 Gↄↄ bee Davidi ku sɛ̃gbãu, Filitɛ̃ gudↄ̃anaↄ ku Bɛtɛlɛũ. 
\v 15 Davidi lɛ́ a bɛ í nidɛ à mɛ̀: Démɛ a gɛ́ Bɛtɛlɛũ bↄlɛ lↄ̀ↄ'i tↄ́imɛɛi? 
\v 16 Nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ mɛ́ gɛ̀ gɛ̃̀ Filitɛ̃ↄ bòou, aa Bɛtɛlɛũ bↄlɛ lↄ̀ↄ'i tↄ̀ aa sùò Davidiɛ. Ɔ̃ i we mìo, a tↄ̃̀lɛ Diiɛ sa'o'i ũɛ. 
\v 17 À mɛ̀: Kai Dii, má fↄ̃ íɛ bee mio. Gbɛ̃́ pↄ́ aa gì ń wɛ̃niiↄ auɛ. I we mìo. Nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ yãkɛan we.
\p
\v 18 Zeluia nɛ́ Abisai, Yoabu dãuna mɛ́ nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn baakwiↄ dↄaana ũ. Ɔ̃mɛ sↄ̃na sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń basↄooↄzi à ń dɛdɛ, ↄ̃ à tↄbↄ̀ gbɛ̃ↄn baakwipiↄ guu. 
\v 19 À tↄbↄ̀ dɛ nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄla, ↄ̃ à gↄ̃̀ ń dↄaana ũ, kási a ku nɛgↄ̃n tↄde gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ guuo. 
\v 20 Yoiada nɛ́ Benaia, Kabazee gbɛ̃́á zĩ̀kan wↄ́ↄdeɛ. Aà yãkɛaↄ dasi. À Mↄabu nɛgↄ̃n tↄdeↄ dɛ̀ gbɛ̃ↄn pla. À gɛ̃̀ ɛ guu gↄↄ pↄ́ lougbɛ kwɛ̀, à nↄ̀ↄmusu dɛ̀u. 
\v 21 À Egipi gↄ̃sa tìisi pↄ́ sↄ̃na kũa dɛ̀. À sↄ̃̀aàzi ń goo, à aà sↄ̃na sìwà à aà dɛ̀ò. 
\v 22 Yoiada nɛ́ Benaia mɛ́ yã́piↄ kɛ̀, ↄ̃ à tↄbↄ̀ nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn baakwipiↄ guu. 
\v 23 À tↄbↄ̀ dɛ nɛgↄ̃n gbɛ̃ↄn baakwipiↄla, kási a ku nɛgↄ̃n tↄde gbɛ̃ↄn àaↄ̃piↄ guuo. Ɔ̃ Davidi aà dìlɛ a dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ.
\p
\v 24 Gbɛ̃́ↄ baakwipiↄ tↄ́n kɛ:
\q1 Yoabu dãuna Asaɛli,
\q1 Dodo nɛ́ Ɛlana Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́,
\q1
\v 25 Alodi gbɛ̃́ↄ Sãma ń Ɛlikao,
\q1
\v 26 Paleti gbɛ̃́ Ɛlɛzi,
\q1 Tekoa gbɛ̃́ Ikesi nɛ́ Ila,
\q1
\v 27 Anato gbɛ̃́ Abiɛzɛɛ,
\q1 Usa gbɛ̃́ Mɛbuni,
\q1
\v 28 Ahoa gbɛ̃́ Salamↄ,
\q1 Nɛtofa gbɛ̃́ Malai,
\q1
\v 29 Nɛtofa gbɛ̃́ Baana nɛ́ Ɛlɛbu,
\q1 Gibɛa pↄ́ kú Bɛ̃yãmɛɛ bùsuu gbɛ̃́ Libai nɛ́ Itai,
\q1
\v 30 Pilatↄ̃ gbɛ̃́ Benaia,
\q1 Gaasi guzulɛ gbɛ̃́ Idai,
\q1
\v 31 Alaba gbɛ̃́ Abialebↄ̃,
\q1 Bauliũ gbɛ̃́ Azemavɛ,
\q1
\v 32 Saaleboni gbɛ̃́ Ɛliaba,
\q1 Yasɛ̃ nɛ́ↄ,
\q1
\v 33 gusĩsĩde gbɛ̃́ Sãma nɛ́ Yonatãa,
\q1 gusĩsĩde gbɛ̃́ Salaa nɛ́ Ahiaũ,
\q1
\v 34 Maaka gbɛ̃́ Aasebai nɛ́ Ɛlifele,
\q1 Gilo gbɛ̃́ Aitofɛli nɛ́ Ɛliaũ,
\q1
\v 35 Kaamɛli gbɛ̃́ Ɛzɛlo,
\q1 Laalubu bui Paalai,
\q1
\v 36 Zoba gbɛ̃́ Natã nɛ́ Igali,
\q1 Gada bui Bani,
\q1
\v 37 Amↄni bui Zɛlɛki,
\q1 Beelo gbɛ̃́ Naalai, Zeluia nɛ́ Yoabu zĩkabↄkũna,
\q1
\v 38 Yɛtɛɛ buiↄ Ila ń Galebuo
\q1
\v 39 ń Iti bui Ulio.
\m Ampii aa gbɛ̃ↄn bla àaↄ̃saiɛ.
\c 24
\s1 Davidi a zĩgↄ̃ↄ naoa
\r (1Lad 21.1-26)
\p
\v 1 Dii pↄ ɛ̀a pà Isailiↄzi, ↄ̃ à Davidi swãfɛ̃̀nɛ́ à mɛ̀: Gɛ́ Isailiↄ ń Yudaↄ naoi. 
\v 2 Ɔ̃ kí ò Yoabuɛ ń zĩgↄ̃ dↄaana pↄ́ kuaànↄↄ à mɛ̀: À Isaili buiↄ bùsu kɛɛlɛ píi za Dã e à gɛ pɛò Bɛɛsɛbawa, í ń nao, kɛ́ mà e mà ń dasilɛ dↄ̃. 
\v 3 Ɔ̃ Yoabu ò kíɛ: Ma dii kí, Dii n Lua n gbɛ̃́ↄ kↄ̃nɛ lɛɛ basↄo, ní wɛsiɛ, ãma ma dii kí, àkɛa ń ye ǹ kɛ màai? 
\v 4 Ń beeo kí yã́ Yoabu ń zĩgↄ̃ dↄaanaↄ blè, ↄ̃ aa bↄ̀lɛ kí kĩ́i, aa gɛ̀ Isailiↄ naoi. 
\v 5 Aa bùa Yuudɛ̃wa, aa bòokpà Aloee saɛ. Wɛ̃́lɛpi ku guzulɛuɛ. Ɔ̃ aa Gada bùsu kɛ̀ɛlɛ e Yazɛɛ. 
\v 6 Aa Galada bùsu kɛ̀ɛlɛ aa gɛ̀ Kadɛsi, Iti bùsuu e Dãyaani, ↄ̃ aa gɛ̀ Sidↄ̃ oi. 
\v 7 Aa gɛ̀ Tii wɛ̃́lɛ bĩ́ideu ń Iviↄ ń Kanaaↄ wɛ̃́lɛↄ guu píi, ↄ̃ aa gɛ̀ Yuda bùsu gɛↄmidↄkĩi oi e Bɛɛsɛba. 
\v 8 Aa bùsupi kɛ̀ɛlɛ píi. Mↄ kɛ̃okwi ń gↄↄ baoo gbɛa aa ɛ̀a sù Yelusalɛũ. 
\v 9 Ɔ̃ Yoabu gbɛ̃́ pↄ́ à ń naoↄ lɛ́ ò kíɛ. Isaili gↄ̃ɛ pↄ́ aa fɛ̃nda dↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa síiↄ̃ɛ (800.000). Yudaↄ sↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa pla ń basↄoo (500.000).
\p
\v 10 Gbɛ̃́piↄ naoa gbɛa Davidi ku déndↄ̃mɛɛ guu, ↄ̃ a ò Diiɛ: Ma duunakɛ̀ yã́pi kɛa guu maamaaɛ. Dii, mapi n zↄ̀blena, ma tàae kɛ̃a sa, asa ma sↄũyã kɛ̀ɛ. 
\v 11 Kɛ́ Davidi fɛ̀lɛ kↄↄ, Dii yã'ò ãnabi Gada, Davidi gu'enaɛ à mɛ̀: 
\v 12 Gɛ ǹ o Davidiɛ ma mɛ̀, má yã́ mɛ̀n àaↄ̃ kpálɛ aà gɛ̃zĩ, aà yã́piↄ do gwa à sɛ́, mí kɛɛ̀. 
\v 13 Ɔ̃ Gada gɛ̀ Davidi lè, a òɛ̀ à mɛ̀: Imina kaa ń bùsuu wɛ̃̀ sopla ge n ibɛɛↄ pɛ́lɛanzi n bàalɛanɛ́ mↄ àaↄ̃ ge gagyãkaa n bùsuu gↄↄ àaↄ̃, a kpele ń sɛ̀i? Làasookɛwà ǹ gwa, mí gɛ o Lua pↄ́ ma zĩɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Davidi ò Gadaɛ: Má kú yeelɛa zↄ̃ↄ guuɛ. Má sì wà lɛ́lɛ wà da Dii ↄzĩ, asa a sósobi vĩ maamaaɛ. Asu to mà lɛ́lɛ da gbɛ̃nazĩna ↄzĩo. 
\v 15 Ɔ̃ Dii gagyãkà Isailiↄgu za kↄↄ bee e gↄↄ pↄ́ à zɛ̀ò. Sɛa za Dã e à gɛ̀ pɛ̀ò Bɛɛsɛbawa Isailiↄ gàga gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi (70.000). 
\v 16 Kɛ́ Dii Malaika ↄbↄ̀ àlɛ yã́yia Yelusalɛũdeↄwa, Dii a nↄ̀sɛ suumpà yã́pi musu, ↄ̃ a ò malaikapiɛ: Zɛ màa! Ǹ n ↄ sↄaa sa. Yebusi bui Alauna pↄ́wɛngbɛ̃zɛ ↄ̃ Dii malaikapi kuu. 
\v 17 Gↄↄ pↄ́ Davidi malaikapi è, àlɛ ń dɛdɛ, a ò Diiɛ: Mámɛ ma duunapi kɛ̀ ma tàaekɛ̀. Gbɛ̃́piↄá ma kpàsa sãↄnɛ, aai yãe kɛo. To n ↄ su mapi ń ma de bɛdeↄwa.
\p
\v 18 Gↄↄbeezĩ Gada gɛ̀ Davidi lè a òɛ̀: Gɛ́ Dii gbagbakĩi boi Yebusi bui Alauna pↄ́wɛngbɛ̃zɛu. 
\v 19 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ lá Dii a yã'ò Gadaɛwa. 
\v 20 Kɛ́ Alauna wɛzù, a è kí ń a gbɛ̃́ↄ lɛ́ mↄ́ a kĩ́i, ↄ̃ à gɛ̀ kùlɛɛ̀ à wùlɛ a gbɛɛu 
\v 21 à mɛ̀: Ma dii kí, àkɛa ńlɛ mↄ́ mapi n zↄ̀blena kĩ́ii? Davidi wèwà à mɛ̀: Ma mↄ n pↄ́wɛngbɛ̃zɛ lúima, mà Dii gbagbakĩi bouɛ, kɛ́ gagyãpi e go gbɛ̃́ↄwa yã́i. 
\v 22 Ɔ̃ Alauna ò Davidiɛ: Ma dii kí, pↄ́ pↄ́ kɛ̀nɛ maa sɛ ǹ sa'oò. Zuↄ gwa sa'obↄ ũ. Pↄ́wɛngbɛ̃goↄ ń zuuↄ sɛ́lɛ yàa ũ. 
\v 23 Kí, ma n gba píiɛ. Alauna ɛ̀a ò lↄ: Dii n Lua sinnↄ. 
\v 24 Ɔ̃ kí òɛ̀: Aawo! Má lúmaɛ, mí a fĩabonɛ. Má sa'o Dii ma Luawa pã fĩabosaio. Ɔ̃ à pↄ́wɛngbɛ̃zɛpi ń zuↄ lùwà ã́nusu ↄwatɛ̃ blakwi. 
\v 25 Ɔ̃ à Dii gbagbakĩi bò we, à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà ń sáaukpasaↄ. Dii sìaànↄ aà bùsu yã́ musu, ↄ̃ gagyãpi zɛ̀.