\id 2KI 2 Kings in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h 2 Kíaↄ
\toc1 Kíaↄ lá plaade
\toc2 2 Kíaↄ
\toc3 2Kia
\mt1 KÍAƆ LÁ PLAADE
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Láɛ bee Isailiↄ ń Yudaↄ kpala yã́ gbɛzãↄ bↄↄlɛkɛ̀wɛ̃ɛ.
\ip Lɛɛ 1 e 17 lɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa kpalablè e Isailiↄ kpala àↄ gɛ́ midɛi owɛ̃ɛ. Isaili kíapiↄ swã́ gbãa, aa pãkpà Luazi, ↄ̃ Lua tò Asiliↄ kí Samanasaa Isailiↄ mɛɛwia Samali sì, à tà ń Isaili gbɛ̃eↄ a bùsuu. Yã́pi kɛ̀ e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 720 taawa. Gↄↄ bee ãnabi Ɛlia gɛ̃ɛ Elizi mɛ́ lɛ́ zĩkɛ (2-13).
\ip Lɛɛ 18 e 25 Yudaↄ kpala pↄ́ gↄ̃̀ ado e wɛ̃̀ basoplakwi yã'ò, e Babiloni kí Nɛbukanɛza gɛ̀ Yelusalɛũ sìò e wàↄ gɛ́ Yesu Kilisi ii wɛ̃̀ 587. Kí Nɛbukanɛza Lua kpɛ́ wìwi, ↄ̃ à tà ń Yuda bui gbɛ̃maaↄ a bùsuu ḿpii (25).
\c 1
\s1 Ɛlia ń kí Aaziao
\p
\v 1 Ahabu gaa gbɛa Mↄabuↄ ńzĩa sì Isailiↄwa. 
\v 2 Gↄↄ pↄ́ Aazia bã̀ɛ za a kpɛdiakↄ̃a fɛnɛntiu Samali, àlɛ gyãkɛ. Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ à mɛ̀: À gɛ́ Ɛkɛloni dii Baalizɛbu laimɛɛ, tó má gbã́gbã ń gyãɛ beeo. 
\v 3 Ɔ̃ Dii Malaika ò Tisɛbɛ gbɛ̃́ Ɛliaɛ: Fɛlɛ gɛ́ dai Samali kía zĩnaↄlɛ, ní ń la, Lua ku Isaili bùsuuoɛ, ↄ̃ aalɛ gɛ́ yãgbɛai Ɛkɛloni dii Baalizɛbuwaa? 
\v 4 A yã́i ma mɛ̀ Aazia a fɛlɛ lii pↄ́ a wúlɛwàwao, a gaɛ. Ɔ̃ Ɛlia gɛ ò màa.
\p
\v 5 Kɛ́ zĩnapiↄ ɛ̀a tà kí kĩ́i, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Àkɛa a ɛa sui? 
\v 6 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Gↄ̃ɛe mɛ́ mↄ̀ dàwálɛ, a òwɛ̃ɛ wà ɛa su, wí onɛ, Dii mɛ̀ á kú Isaili bùsuuoɛ, ↄ̃ n gbɛ̃́ↄ zĩ̀ yãlai Ɛkɛloni dii Baalizɛbuwaa? A yã́i ńyↄ̃ fɛlɛ lii pↄ́ ń wúlɛwàwao, ńyↄ̃ gaɛ. 
\v 7 Ɔ̃ kí ń lá à mɛ̀: Gↄ̃ɛ pↄ́ mↄ̀ dàálɛ à yã'òɛ́pi dɛ kpelewa ni? 
\v 8 Aa wèwà aa mɛ̀: Pↄ́kã ula gↄ̃ɛpi daa, mɛ́ a báa asana dↄa.\f + \fr 1.8 \fr*\ft Mat 3.4, Maa 1.6\ft*\f* Ɔ̃ kí mɛ̀: Tisɛbɛ gbɛ̃́ Ɛlian we.
\p
\v 9 Kí a zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn blakwi ń ń dↄaanao zĩ̀ Ɛlia kṹi, ↄ̃ aa gɛ̀ aà lè zↄ̃lɛa sĩ̀sĩ musu. Dↄaanapi òɛ̀: Lua gbɛ̃́, kí mɛ̀ pila! 
\v 10 Ɛlia wèwà à mɛ̀: Tó Lua gbɛ̃́n ma ũ, tɛ́ bↄ luabɛ, i kũma\f + \fr 1.10 \fr*\ft Luk 9.54\ft*\f* ń n zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn blakwiↄ. Ɔ̃ tɛ́ bↄ̀ luabɛ, à kũ̀má ḿpii. 
\v 11 Ɔ̃ kí ɛ̀a zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn blakwi pãleↄ ń ń dↄaanao zĩ̀ lↄ. Dↄaanapi mɛ̀: Lua gbɛ̃́, kí mɛ̀ pila kpakpa! 
\v 12 Ɛlia òɛ̀: Tó Lua gbɛ̃́n ma ũ, tɛ́ bↄ luabɛ, i kũma ń n zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn blakwiↄ. Ɔ̃ Lua tɛ́ gbàɛ, à kũ̀má ḿpii. 
\v 13 Ɔ̃ kí ɛ̀a zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn blakwi pãleↄ ń ń dↄaanao zĩ̀ a gɛ̃n àaↄ̃dei. Dↄaanapi gɛ̀ kùlɛ Ɛliaɛ à awakpàɛ̀ à mɛ̀: Lua gbɛ̃́, mapi ń n zↄ̀blena gbɛ̃ↄn blakwiɛ beeↄ, wá wɛ̃ni da gbia. 
\v 14 Tɛ́ bↄ̀ luabɛ à kũ̀ dↄaana gbɛ̃ↄn pla káauↄwa ń ń zĩgↄ̃ↄ píi. Tiasa sↄ̃ ma wɛ̃ni da gbia. 
\v 15 Ɔ̃ Dii Malaika ò Ɛliaɛ: Pila gɛaànↄ, ńsu vĩakɛɛ̀o. Ɔ̃ à pìla, aa gɛ̀ kípi kĩ́i sãnu. 
\v 16 Ɔ̃ Ɛlia ò kípiɛ: Dii mɛ̀ á kú Isaili bùsuuoɛ, ↄ̃ n gbɛ̃́ↄ zĩ̀ yãlai Ɛkɛloni dii Baalizɛbuwaa? A yã́i tò ńyↄ̃ fɛlɛ lii pↄ́ ń wúlɛwàwao, ńyↄ̃ gaɛ. 
\v 17 Ɔ̃ kí Aaziapi gà lá Dii dà Ɛliaɛ a òwa.
\p Yudaↄ kí Yeholaũ, Yosafa nɛ́ kpalablea wɛ̃̀ plaade guu ↄ̃ Yolaũ zↄ̃̀lɛ Aazia gbɛu, kɛ́ Aaziapi nɛgↄ̃ɛ vĩo yã́i. 
\v 18 Aazia yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau.
\c 2
\s1 Dii Ɛlia sɛ suaò a kĩ́i
\p
\v 1 Lá Dii Ɛlia sɛ̀ ń zàao à sùò a kĩ́in kɛ: Kɛ́ Ɛlia ń Ɛlizio bↄ̀ Giligali, aa bɛ zɛ́u. 
\v 2 Ɔ̃ Ɛlia ò Ɛliziɛ: Zɛ laaↄ! Dii ma zĩ Bɛtɛliɛ. Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Ń Dii kuao ń n kuao má kɛ̃mao. Kɛ́ aalɛ gɛ́ Bɛtɛli, 
\v 3 ↄ̃ ãnabiↄ gãlide pↄ́ kú Bɛtɛliↄ bↄ̀ mↄ̀ Ɛlizi là aa mɛ̀: Asa ń dↄ̃ kɛ́ Dii lɛ́ n dii sima gbão lò? A wèmá à mɛ̀: Má dↄ̃. À nílɛ! 
\v 4 Ɔ̃ Ɛlia ò Ɛliziɛ: Zɛ laaↄ! Dii ma zĩ Yelikoɛ. A wèwà à mɛ̀: Ń Dii kuao ń n kuao má kɛ̃mao. Ɔ̃ aa gɛ̀ Yeliko. 
\v 5 Ãnabiↄ gãlide pↄ́ kú Yelikoↄ bↄ̀ mↄ̀ Ɛlizi là aa mɛ̀: Asa ń dↄ̃ kɛ́ Dii lɛ́ n dii sima gbão lò? A wèmá à mɛ̀: Má dↄ̃ɛ bɛ! À nílɛ! 
\v 6 Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Zɛ laaↄ! Dii ma zĩ Yuudɛ̃iɛ. A wèwà à mɛ̀: Ń Dii kuao ń n kuao má kɛ̃mao.
\p Ɔ̃ aa tɛkↄ̃i, 
\v 7 ãnabi gbɛ̃ↄn blakwiↄ tɛ́ńzi. Kɛ́ gbɛ̃ↄn plapiↄ zɛ̀ Yuudɛ̃ baa, ↄ̃ ãnabipiↄ zɛ̀ kãaa. 
\v 8 Ɔ̃ Ɛlia a ulada bↄ kpàaũ à í lɛ̀ò, ↄ̃ ípi zↄ̃̀ɛ za baala e baale, à gↄ̃̀ gugii ũ, ↄ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ bùawà. 
\v 9 Kɛ́ aa bùa, Ɛlia Ɛlizi là à mɛ̀: Bↄ́ ń ye mà kɛnɛ e Lua àↄ gɛ́ ma síimai? Ɛlizi wèwà à mɛ̀: To n ãnabikɛgbãa pↄ́ ń vĩ gↄ̃mɛɛ e lɛɛ pla.\f + \fr 2.9 \fr*\ft Iko 21.17\ft*\f* 
\v 10 Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Yã́ pↄ́ ń gbɛ̀api zĩ'ũ. Gↄↄ pↄ́ Lua lɛ́ ma sima, tó n ma e, a gↄ̃nɛɛ. Tó ni ma e sↄ̃o, ńyↄ̃ eo. 
\v 11 Kɛ́ aalɛ yã́pi o, aalɛ gɛ́ màa, ↄ̃ sↄ̃́go tɛde ń sↄ̃́ tɛdeↄ ń kɛ̃́kↄ̃wa, ↄ̃ Ɛlia tà musu ń zàao. 
\v 12 Kɛ́ Ɛlizi è, à wiilɛ̀ à mɛ̀: Baa! Baa! N ka Isailiↄ zĩkasↄ̃goↄ ń a sↄ̃deↄwa.\f + \fr 2.12 \fr*\ft 2Kia 13.14\ft*\f* I aà e lↄo, ↄ̃ à a pↄkasaↄ ga pàa. 
\v 13 À Ɛlia ulada pↄ́ wòlowà à kwɛ̀ sɛ̀lɛ, ↄ̃ à ɛ̀a gɛ̀ zɛ̀ Yuudɛ̃ baa. 
\v 14 À í lɛ̀ ń Ɛlia ulada pↄ́ á kũapio à mɛ̀: Dii Ɛlia Lua ku máɛ? Kɛ́ à í lɛ̀ò màa, ↄ̃ à zↄ̃̀ɛ za baala e baale, ↄ̃ à bùa.
\p
\v 15 Ãnabiↄ gãlide pↄ́ bↄ̀ Yelikoↄ lɛ́ gwa, ↄ̃ aa mɛ̀: Ɛlia ãnabikɛgbãa gↄ̃̀ Ɛliziɛ. Ɔ̃ aa mↄ̀ dàaàlɛ aa kùlɛɛ̀ 
\v 16 aa mɛ̀: Wápiↄ n zↄ̀blenaↄ, wá gↄ̃sa gbãa gbɛ̃ↄn blakwiↄ vĩ. Aa gɛ́ n dii wɛɛlɛi. Wìliↄ dↄ̃o tó Dii Nisĩna aà sɛ zù gbɛ̀sĩsĩe musu ge guzulɛeuɛ. Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Ásu ń zĩo. 
\v 17 Aa nàɛwà e à kɛ̀ɛ̀ gɛɛkpanwɛia yã́ ũ, ↄ̃ à mɛ̀: À ń zĩ. Ɔ̃ aa gbɛ̃ↄn blakwipiↄ gbàɛ, aa kpálɛkɛ̀ Ɛliazi gↄↄ àaↄ̃, aai bↄwào. 
\v 18 Kɛ́ aa ɛ̀a sù, aa Ɛlizi lè Yeliko, ↄ̃ a ònɛ́: Mi oɛ́ ásu gɛoo lé?
\s1 Ɛlizi dabudabu sɛ̃́iaↄ
\p
\v 19 Wɛ̃́lɛpideↄ ò Ɛliziɛ: Gwa dii! Wá wɛ̃́lɛ kálɛa maa lá ń èwa. A í mɛ́ nao, a tↄↄlɛ lí pↄe kɛo. 
\v 20 Ɔ̃ à mɛ̀: À wisika ta dafuu à mↄomɛɛ. Ɔ̃ wà mↄ̀oɛ̀. 
\v 21 À gɛ̀ nibↄnai, ↄ̃ à wisipi kàu à mɛ̀: Dii mɛ̀ a ípi yↄ̀ↄkɛ̀. Ípi a mↄ́ ń gaga ge tↄↄlɛ pↄekɛsaio lↄo.\f + \fr 2.21 \fr*\ft Bↄa 15.22-26\ft*\f* 
\v 22 Ɔ̃ ípi maakũ̀ e ń a gbão lá Ɛlizi òwa.
\p
\v 23 Kɛ́ Ɛlizi bↄ̀ we, àlɛ gɛ́ Bɛtɛli. Gↄↄ pↄ́ a bɛ zɛ́u, ↄ̃ ɛ̀waasonaeↄ bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛ guu, aa aà kɛ̀ pↄ́ↄpↄↄ aa òɛ̀: Migbaa, ǹyↄ̃ gɛ́! Migbaa, ǹyↄ̃ gɛ́! 
\v 24 À lìli wɛbìimá, à ń ká ń Dii tↄ́o. Ɔ̃ wàiↄ bↄ̀lɛ líkpɛu mɛ̀n pla, aa nɛ́ gbɛ̃ↄn bla ń plaopiↄ zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ. 
\v 25 Kɛ́ Ɛlizi bↄ̀ we, à gɛ̀ Kaamɛli, ↄ̃ à ɛ̀a tà Samali.
\c 3
\s1 Mↄabuↄ ńzĩa sia Isailiↄwa
\p
\v 1 Yudaↄ kí Yosafa kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ Ahabu nɛ́ Yolaũ gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ kuɛplaɛ. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, ãma i ka a de ń a dao pↄ́wao. À Baali gbɛ pↄ́ a mae pɛ̀lɛ bìlɛ, 
\v 3 ãma à zɛ̀ ń duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛauo, i pãalɛɛ̀o.
\p
\v 4 Mↄabuↄ kí Mɛsa sã kpàsaↄ vĩ, ìↄ sãnɛbↄlↄnaↄ falubↄ Isailiↄ kíaɛ mɛ̀n ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄo (100.000) ń sãsa mɛ̀n ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄo (100.000) kã́o. 
\v 5 Kɛ́ Ahabu gà, ↄ̃ Mↄabuↄ kía azĩa sì Isailiↄ kíawa. 
\v 6 Wegↄ̃ↄ kí Yolaũ bↄ̀ Samali à Isailiↄ kã̀aa píi. 
\v 7 À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yudaↄ kí Yosafawa à mɛ̀: Mↄabuↄ kía azĩa sìa. Ńyↄ̃ gɛmanↄ zĩkai ń Mↄabuↄo lé? A wèwà à mɛ̀: Má gɛ́, asa wá doũɛ. Ma zĩgↄ̃ↄá n zĩgↄ̃ↄnɛ, ma sↄ̃́ↄá n sↄ̃́ↄnɛ.
\p
\v 8 Kɛ́ Yosafa mↄ̀, ↄ̃ à Yolaũ là à mɛ̀: Má oi wà sɛ́lɛu wà gɛ lɛ́lɛmái? Yolaũ wèwà à mɛ̀: Wá sɛ́lɛ Ɛdↄũ guwaiwaiuɛ. 
\v 9 Ɔ̃ Isailiↄ kía dàzɛu ń Yudaↄ kíao ń Ɛdↄũↄ kíao. Kɛ́ aa pã̀ gui gↄↄ sopla, ↄ̃ í làa zĩgↄ̃ↄwa ń ń pↄtuoↄ. 
\v 10 Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: Yã́ gì! Dii wá kía gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ kã̀aa, ↄ̃ à wá ná Mↄabuↄnɛ ń ↄzĩa? 
\v 11 Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Dii ãnabie ku la aà Dii lawɛ̃ɛo lé? Ɔ̃ Isailiↄ kía ìwae mɛ̀: Safata nɛ́ Ɛlizi ku la. Ɔ̃mɛ ì íka Ɛliaɛ a ↄwa yãa. 
\v 12 Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Dii yã́ kuwà. Ɔ̃ Isailiↄ kía ń Yosafao ń Ɛdↄũↄ kíao gɛ̀ Ɛlizi kĩ́i. 
\v 13 Ɔ̃ Ɛlizi ò Isailiↄ kíaɛ: Wá yã́ kↄ̃'è má ni? Gɛ́ n de ń n dao tã́adeↄ kĩ́i. Ɔ̃ Isailiↄ kía wèwà à mɛ̀: Aawo! Wá kía gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ, Dii mɛ́ wá kãaa, àlɛ wá na Mↄabuↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 14 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Ń Dii Zĩgↄ̃de pↄ́ mi zĩkɛɛ̀ kuao, mɛ́ i kɛ Yudaↄ kí Yosafa wɛ́ yã́i no, má wɛsɛ mà n gwa seo. 
\v 15 À mↄmɛɛ ń mↄↄnlɛnao. Kɛ́ mↄↄnlɛnapi nà a lɛawa, ↄ̃ Dii gbãamↄ̀ Ɛliziwa 
\v 16 à mɛ̀: Dii mɛ̀ à ɛyↄ̃yↄ̃ swa'ɛɛ beeu. 
\v 17 Dii mɛ̀ á zàa'ĩana ń louo eo, kási í a swa'ɛɛ bee paɛ, í mi ń á zuↄ ń á zàa'ĩnaↄ. 
\v 18 Dii kĩ́i yã́piá faaiɛ. A Mↄabuↄ naɛ́ á ↄzĩ lↄɛ. 
\v 19 Á lɛ́lɛ an wɛ̃́lɛ maa bĩ́ideↄwa píi, í lí pↄ́ wì a bɛ bleↄ zↄ̃zↄ̃ píi, í nibↄnaↄ wɛna píi, í bugbɛ kɛfɛnaↄ ↄ̃̀ↄkpa ń gbɛo píi. 
\v 20 Kɛ́ gu dↄ̀ sa kↄↄ ogↄↄ, ↄ̃ í bↄ̀ Ɛdↄũ bùsu oi à dà tↄↄlɛa píi.
\p
\v 21 Kɛ́ Mↄabuↄ mà kípiↄ mↄ̀ zĩkaińnↄ, aa gbɛ̃́ pↄ́ kà pↄ́ naańziↄ sìsi píi nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ, ↄ̃ aa ń kãaa ń bùsu zↄ̃lɛu. 
\v 22 Kɛ́ aa fɛ̀lɛ kↄↄ, ĩatɛ̃ dↄa ípiwa ń aɛ, a dɛnɛ́ tɛ̃́ɛɛ lán auwa. 
\v 23 Ɔ̃ aa mɛ̀: Aun we! Kípiↄ lìaa ń kↄ̃o aa kↄ̃ dɛ̀dɛɛ fá! Mↄabuↄ, wà gɛ́ ń pↄ́ↄ sɛ́lɛi! 
\v 24 Kɛ́ aa kà Isailiↄ bòou, ↄ̃ Isailiↄ fɛ̀lɛ lɛ̀lɛmá, ↄ̃ Mↄabupiↄ lɛ̀kↄ̃wa. Ɔ̃ Isailiↄ sì ń bùsuu aa ń dɛdɛ. 
\v 25 Aa ń wɛ̃́lɛↄ wìwi, baade gbɛ sɛ̀lɛ zùzu bugbɛ kɛfɛnaↄu aa dà bugbɛpiↄla píi. Aa nibↄnaↄ wɛnà píi, aa lí pↄ́ wì a bɛ bleↄ zↄ̃̀zↄ̃ píi. An mɛɛwia Kilalɛsɛ mɛ́ gↄ̃̀ ado lɛ́solɛso, ↄ̃ gbɛ̀zunaↄ lìai, aalɛ wɛ̃́lɛpi bĩ́i papa ń gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛo. 
\v 26 Kɛ́ Mↄabuↄ kía è wa ye zĩblewa, ↄ̃ à fɛ̃ndadeↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo (700), aa gbɛ̃́piↄ kɛ̃aaɛ Ɛdↄũↄ kía tufawa, ↄ̃ aa fùa. 
\v 27 Ɔ̃ à a nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia pↄ́ a kpalable a gbɛu sɛ̀ sa'òò bĩ́iwa. Ɔ̃ gili gɛ̃̀ Isailiↄgu, aa gò Mↄabuↄla aa tà ń bùsuu.
\c 4
\s1 Gyaa nísi tùu yã́
\p
\v 1 Ãnabiↄ gãli gbɛ̃e na wiilɛ̀ Ɛliziwa à mɛ̀: Ma zã́ pↄ́ dɛ n gbɛ̃́ ũ gà. Ń dↄ̃ kɛ́ n gbɛ̃́pi Dii vĩa vĩ. Aà fĩade lɛ́ mↄ́ ma nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn plaↄ sɛ́lɛi a zↄↄ ũɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Bↄ́ ń ye mà kɛnɛi? Bↄ́ ń vĩ n kpɛ́ui? À mɛ̀: Mapi n zↄ̀blena, nísi pↄ́ kú tùu guu we bàasio má pↄe vĩo. 
\v 3 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Bↄ gãaɛ, ní ta giiↄ gbɛagbɛa n gbɛ̃́deeↄwa píi, i kɛ yↄↄnnↄ no, 
\v 4 ní gɛ̃ kpɛ́u ǹ zɛtaálɛ ń n nɛ́ↄ, níↄ nísika tapiↄ guu, ta pↄ́ pà niↄ dilɛ saalo.
\p
\v 5 Ɔ̃ nↄɛpi fɛ̀lɛ bↄ̀ aà kĩ́i, à gɛ̀ lɛ́ kɛ màa. À gɛ̃̀ kpɛ́u ń a nɛ́ↄ à zɛtà, aalɛ ta dↄɛ̀, ↄ̃ àlɛ nísikakau. 
\v 6 Kɛ́ tapiↄ pà píi, a ò a nɛ́ doɛ aà ta dↄ, ↄ̃ a òɛ̀ ta ku lↄo, ↄ̃ nísipi zɛ̀ kyó. 
\v 7 À gɛ̀ a ò Lua gbɛ̃́piɛ, ↄ̃ Lua gbɛ̃́pi mɛ̀: Gɛ ǹ nísipi yía, ní fĩaboò, mpi ń n nɛ́ↄ íↄ pↄble ń a kĩni pↄ́ gↄ̃̀o.
\s1 Ɛlizi Sunɛũ nↄɛ nɛ́ vua
\p
\v 8 Gↄↄewa Ɛlizi gɛ̀ Sunɛũ. Nↄɛ tↄdee ku we, à nàɛwà aà pↄble a bɛ, ↄ̃ a blè. Za gↄↄ bee tó àlɛ gɛ̃ we, ì bↄlɛ pↄble weɛ. 
\v 9 Ɔ̃ nↄɛ tↄdepi ò a zã́ɛ: Má dↄ̃ kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ ìↄ gɛ̃ la mↄ̀ↄmↄↄpiá Lua gbɛ̃́ zálalaɛ. 
\v 10 Wà kpɛ́ nɛ́na di wá kpɛ́ musu, wí lii dilɛɛ̀ we ń táabũnuo ń kìlao ń filiao. Tó à mↄ̀ wá gwai, ìli pila we.
\p
\v 11 Gↄↄewa kɛ Ɛlizi mↄ̀ we, à pìla a kpɛ́piu, a wúlɛau. 
\v 12 Ɔ̃ a ò a zĩkɛna Geaziɛ. Sunɛũ nↄɛpi sísi. Kɛ́ à aà sìsi, ↄ̃ à mↄ̀ zɛ̀ Ɛlizi aɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Ɛlizi ò Geaziɛ: Oɛ̀ à dɛ̃ɛkà à pↄ́ɛ beeↄ kɛ̀wɛ̃ɛ píi. Bↄ́ a ye wà kɛɛ sↄ̃i? A ye wà a yã'o kí ge zĩgↄ̃ↄ dↄaanaɛa? Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Kua ma ua pↄe lɛ́ kɛ̃́sãao. 
\v 14 Kɛ́ nↄɛpi bↄ̀, ↄ̃ Ɛlizi mɛ̀: Bↄ́ wà kɛɛ̀i? Ɔ̃ Geazi wèwà à mɛ̀: A nɛgↄ̃ɛe vĩo, mɛ́ aà zã́ zikũ̀. 
\v 15 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Ǹ aà sísi. Kɛ́ à aà sìsi, ↄ̃ à mↄ̀ zɛ̀ kpɛɛlɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Zii maa'i ńyↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ kpaa n kùɛ.\f + \fr 4.16 \fr*\ft Daa 18.14\ft*\f* Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Aawo Lua gbɛ̃́ ma dii, ńsu ɛɛto mapi n zↄ̀blenaɛo.
\p
\v 17 Ɔ̃ nↄɛpi nↄsì. Kɛ́ wɛ̃ sù, à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ lá Ɛlizi òɛwa. 
\v 18 Nɛ́pi gbãakũ̀. Gↄↄewa à gɛ̀ a mae lè bua pↄkɛkɛnaↄ kĩ́i. 
\v 19 Ɔ̃ a ò a maepiɛ: Ma miɛ! Ma miɛ! Ɔ̃ aà maepi ò a zĩkɛnaɛ: Nɛ́pi sɛ taò a daɛ. 
\v 20 Kɛ́ à aà sɛ̀ tàò a daɛ, ↄ̃ aà dapi aà sɛ kpà a gbáa. Kɛ́ ĩatɛ̃ kà minanguo, ↄ̃ à gà. 
\v 21 À dɛ̀dɛaànↄ Lua gbɛ̃́pi kpɛ́u, à aà wùlɛ aà liiwa, ↄ̃ à bↄ̀ à zɛtàaàlɛ. 
\v 22 À a zã́ sìsi, ↄ̃ a òɛ̀: Zĩkɛnaↄ do gbaɛmɛɛ ń zàa'ĩnao. Má ye gɛ́ Lua gbɛ̃́pi kĩ́i kpakpaɛ. Má su tia. 
\v 23 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ gɛ́ aà kĩ́i gbãi? Mↄ dafu ge kã́mabogↄↄzĩn gbão. Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Yãe kuo. 
\v 24 À káoyè zàa'ĩnaɛ à dìkpɛ, ↄ̃ a ò a zĩkɛnaɛ: Ǹ a lɛ́ kṹ wà gɛ́. Ńsu zɛo, sema má ònɛ bàasio. 
\v 25 Aa dàzɛu aa gɛ̀ Lua gbɛ̃́pi kĩ́i Kaamɛli gbɛ̀sĩsĩ musu. Kɛ́ Lua gbɛ̃́pi aà è kãaa, a ò a zĩkɛna Geaziɛ: Sunɛũ nↄɛ gwa, àlɛ mↄ́ kee! 
\v 26 Bàalɛ gɛ́ daiaàlɛ, ní aà la, tó a aafia ń a zã́o ń a nɛ́o. Ɔ̃ nↄɛpi wèwà à mɛ̀: Aafiaɛ! 
\v 27 Kɛ́ à kà Lua gbɛ̃́pi kĩ́i gbɛ̀sĩsĩpi musu, ↄ̃ à aà kũ̀ a gbáwa. Kɛ́ Geazi mↄ̀ ↄzↄ̃iaàzi, ↄ̃ Lua gbɛ̃́pi mɛ̀: Ǹ aà to we. Aà nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpàɛ, ↄ̃ Dii ùlɛmɛɛ, i a yã'omɛɛo. 
\v 28 Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Ma dii, ma nɛgↄ̃ɛ gbɛ̀ama yã̀? Mi mɛ ńsu ma wɛtotonkɛoo lé?
\p
\v 29 Ɔ̃ Ɛlizi ò Geaziɛ: Ǹ n ula kãaa ǹ kṹ. Ma lípana sɛ bàalɛ. Tó n kpaaũ ń gbɛ̃eo, ńsu fↄkpawào. Tó gbɛ̃e fↄkpàma sↄ̃, ńsu weo. Gɛ ǹ ma lípanapi di nɛ́pi oaa. 
\v 30 Ɔ̃ nɛ́pi da mɛ̀: Ń Dii kuao ń n kuao má tá n saio. Ɔ̃ à bↄ̀ tɛaàzi. 
\v 31 Geazi dↄ̀aanɛ́ à gɛ̀ lípanapi dì nɛ́pi oaa, ãma i kĩ́ikɛo, i yãe kɛo. Ɔ̃ Geazi ɛ̀a gɛ̀ dà Ɛlizilɛ, a òɛ̀: Nɛ́pi i vuo. 
\v 32 Kɛ́ Ɛlizi kà kpɛ́pi kĩ́i, à nɛ́pi è wúlɛa a liiwa gɛ̀. 
\v 33 Ɔ̃ à gɛ̃̀ à zɛtà, à wabikɛ̀ Diiwa. 
\v 34 Ɔ̃ à wùlɛ nɛ́piwa. À lɛpɛ̀ aà lɛ́wa, à wɛpɛ̀ aà wɛ́u, à ↄdàda aà ↄↄu, à kùa kã́ màmawà e aà mɛ gɛ̀ wãa kũ̀. 
\v 35 Ɛlizi fɛ̀lɛwà, àlɛ táa'o kpɛ́piu, à gɛ́ le à su la, ↄ̃ à ɛ̀a gbɛsɛdì nɛ́piwa lↄ.\f + \fr 4.35 \fr*\ft 1Kia 17.21\ft*\f* Ɔ̃ nɛ́pi nisã̀ gɛ̃n sopla à a wɛ́ wɛ̃̀. 
\v 36 Ɔ̃ Ɛlizi Geazi sìsi a òɛ̀: Sunɛũ nↄɛpi sísi. Kɛ́ à mↄ̀, ↄ̃ Ɛlizi òɛ̀: Ǹ n nɛ́ sɛ́. 
\v 37 À gɛ̃̀ kùlɛ aà gbázĩ à wùlɛɛ̀, ↄ̃ à a nɛ́pi sɛ̀ bↄ̀ò.
\s1 Ãnabiↄ gãli blɛ yã́
\p
\v 38 Ɛlizi tà Giligali. Gↄↄ bee imina kà bùsupiu. Ãnabiↄ kãaaa aà aɛ, ↄ̃ a ò a zĩkɛnapiɛ: Dàa ditɛ. Do kuu ãnabipiↄnɛ. 
\v 39 Kɛ́ an gbɛ̃e gɛ̀ dopↄↄ wɛɛlɛi bua, ↄ̃ à bↄ̀ bòbo sɛ̃̀ pↄ́wa. À a bɛ bòbo kà a ula pai. Kɛ́ à sùò, ↄ̃ wa pàapaa wa kà dou, gbɛ̃e dↄ̃ lá a dɛo. 
\v 40 Kɛ́ wà dopi dã̀ gbɛ̃́piↄnɛ aa pↄbleò, kɛ́ aa ìɛ, aa wiilɛ̀ aa mɛ̀: Lua gbɛ̃́, ga ku dàapiuɛ. Ɔ̃ aai fↄ̃ blèo. 
\v 41 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: À pɛ̃ɛti sɛ́ mↄò. Ɔ̃ a dã kà dàapiu à mɛ̀: Dãnɛ́ aa ble. Ɔ̃ pↄvãipi làa dàapiu.
\p
\v 42 Gbɛ̃e bↄ̀ Baali Salisa à mↄ̀ Lua gbɛ̃́piɛ ń pɛ̃ɛ pↄ́ wa kɛ̀ ń pↄ́wɛn sɛ̃́iao mɛ̀n bao ń mase dafuo. Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Kpa gbɛ̃́piↄwa aa só. 
\v 43 Ɔ̃ aà zĩkɛna aà là à mɛ̀: Gbɛ̃́piↄ gbɛ̃ↄn basↄoɛ, kpelewa má bee dilɛnɛ́i? A wèwà à mɛ̀: Kpámá aa só, asa Dii mɛ̀ aa soɛ, a kĩni i ɛa gↄ̃. 
\v 44 Ɔ̃ a dìlɛnɛ́ aa sò a kĩni gↄ̃̀ lá Dii òwa.
\c 5
\s1 Naama gbã́gbãa ń a kusuo
\p
\v 1 Naama mɛ́ Siliↄ kía zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. A bɛɛɛ vĩ a diiɛ mɛ́ tↄdeɛ, asa aà sabai Dii tò Siliↄ zĩblè. Nɛgↄ̃naɛ zĩ guu, ↄ̃ kusu aà lè. 
\v 2 Gↄↄ pↄ́ Sili zĩgↄ̃ gbãamↄnɛdeↄ gɛ̀ Isaili bùsuu yãa, aa nɛnↄɛnae kũ̀, ↄ̃ à gↄ̃̀ Naama na zĩkɛna ũ. 
\v 3 Ɔ̃ nɛnↄɛnapi ò a diipiɛ: Tó n zã́ gɛ̀ ãnabi pↄ́ kú Samali kĩ́i lé, ãnabipi a aà gbã́gbã ń a kusuoɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Naama gɛ̀ kí kĩ́i à mɛ̀: Wɛ̃́ndia pↄ́ bↄ̀ Isaili bùsuu ò kɛ́wa kɛ́wa. 
\v 5 Ɔ̃ Siliↄ kía mɛ̀: Fɛlɛ gɛ́. Má lákɛ̃ Isailiↄ kíaɛ. Ɔ̃ Naama ã́nusu nàaa kiloo ↄ̀aa do ń basoplao ń vuao kiloo bàaↄ̃kwi ń uladaↄ mɛ̀n kwi. 
\v 6 À gɛ̀ ń taala pↄ́ kí kɛ̃̀ Isailiↄ kíaɛpio lↄ. Lápi guu kí mɛ̀: Ma láɛ bee kpã̀sãnɛ ń ma ìwa Naamao, kɛ́ ǹ e ǹ aà gbã́gbãmɛɛ ń a kusuoɛ. 
\v 7 Kɛ́ Isailiↄ kía lápi kyokɛ̀, à a ulada ga kɛ̃̀ à mɛ̀: Luan ma ũ kɛ́ mà to gbɛ̃́ ga ge mà to gbɛ̃́ àↄ aafiaa? Bↄ́yãi à gbɛ̃́pi gbàɛa mà aà gbã́gbã ń a kusuoi? À gwa à gwae, àlɛ ma lɛ́wɛɛ fá!
\p
\v 8 Kɛ́ Lua gbɛ̃́ Ɛlizi mà Isailiↄ kía a ulada ga kɛ̃̀, à lɛ́kpãsãkɛ̀ɛ̀ à mɛ̀: Bↄ́yãi n n ulada gà ń kɛ̃̀i? To gbɛ̃́pi mↄ ma kĩ́i, iↄ dↄ̃ kɛ́ ãnabi ku Isaili bùsuu. 
\v 9 Ɔ̃ Naama gɛ̃̀ a sↄ̃́gou, à gɛ̀ zɛ̀ Ɛlizi kpɛ́ kpɛɛlɛ. 
\v 10 Ɔ̃ Ɛlizi gbɛ̃́ zĩ̀wà à mɛ̀: Gɛ ǹ nzĩa kpálɛ Yuudɛ̃ íu gɛ̃n sopla, n mɛ i ɛa su a gbɛu wásawasa. 
\v 11 Ɔ̃ Naama pↄ pà, àlɛ tá à mɛ̀: Málɛ e a bↄ a kpɛ́u à mↄ zɛ ma aɛ, i Dii a Lua sísi, i ↄdↄdↄmala, ma kusupi i láaɛa? 
\v 12 Damasi swaↄ Abana ń Faapaao í maa dɛ Isaili swaↄ íao lé? Má fↄ̃ mà azĩa kpálɛkpalɛu we mà gↄ̃ wásawasao lé? Ɔ̃ à ɛ̀a ń pↄfɛ̃o, àlɛ tá.
\p
\v 13 Ɔ̃ aà ìwaↄ sↄ̃̀aàzi aa mɛ̀: Baa, tó ãnabipi yã́ zĩ'ũ dànɛ yãa, ńyↄ̃ kɛo lé? Lá a ònɛ ǹ nzĩa kpálɛ íu, ní gↄ̃ wásawasa, bee mɛ́ a n fua? 
\v 14 Ɔ̃ à gɛ̀ azĩa kpàlɛkpalɛ Yuudɛ̃ íu e gɛ̃n sopla lá Lua gbɛ̃́pi òɛ̀wa. Ɔ̃ aà mɛ ɛ̀a sù a gbɛu wásawasa lán ɛ̀waasonawa.\f + \fr 5.14 \fr*\ft Luk 4.27\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ Naama ń a ìwaↄ ɛ̀a gɛ̀ Lua gbɛ̃́pi kĩ́i ḿpii, à zɛ̀ aà aɛ à mɛ̀: Má dↄ̃ sa kɛ́ diie ku guei dṹnia guuo, sema Isaili bùsuu bàasio. Gba pↄ́ mapi n zↄ̀blena ma mↄòɛ bee sí. 
\v 16 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Ń Dii pↄ́ mi zĩkɛɛ̀ kuao má sio. Naama nàɛwà aà sí, ń beeo à gì síi. 
\v 17 Ɔ̃ Naama mɛ̀: Tó ni sio, mapi n zↄ̀blena ma gba zɛ́ mà bùsu sɛ sↄ̃baon aso pla, asa má sa'o dii pãlewa lↄo, sema Dii. 
\v 18 Dii sùuukɛmanↄ ń yã́ɛ beeo. Tó ma kía gɛ̃̀ kúlɛi Limↄɛ a kpɛ́u mɛ́ ma gɛ aà kpái, tó ma kulɛaànↄ Limↄ kpɛ́piu, Dii lí sùuukɛmanↄ ń yã́pio. 
\v 19 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Ka bɛ aafia!
\p Kɛ́ à dàzɛu, à táa'ò yↄↄ, 
\v 20 ↄ̃ Lua gbɛ̃́ Ɛlizipi zĩkɛna Geazi làasookɛ̀ à mɛ̀: Ma dii tò Sili gbɛ̃́ Naamapi lɛ́ tá pã, i pↄ́ pↄ́ à mↄ̀oɛ sio. Ń Dii kuao má pɛ́lɛaàzi mà pↄe siwàɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Geazi pɛ̀lɛ Naamazi. Kɛ́ Naama è a tɛ́ ń kpɛ ń bao, ↄ̃ à bↄ̀ a sↄ̃́gou, àlɛ aà dã́. Kɛ́ à kà, ↄ̃ Naama aà là à mɛ̀: Aafiaa? 
\v 22 A wèwà à mɛ̀: Aafiaɛ. Ma dii mɛ́ ma zĩma, à mɛ̀ ãnabiↄ gãli ɛ̀waaso gbɛ̃ↄn plaeↄ mɛ́ bↄ̀ Ɛflaiũↄ buiↄ bùsu gusĩsĩdeu aa mↄ̀ a kĩ́i tia. Ǹ ń gba ã́nusu kiloo bla ń uladao mɛ̀n pla. 
\v 23 Ɔ̃ Naama mɛ̀: Ãnusu kiloo basiiↄ̃ sí. À nàɛwà a kàɛ̀ bãniu mɛ̀n pla ń uladao mɛ̀n pla. A kpà a ìwa gbɛ̃ↄn plaↄwa, ↄ̃ aa sɛ̀ aa dↄaaa Geaziɛ. 
\v 24 Kɛ́ aa kà Ɛlizi bɛ sĩ̀sĩ musu, ↄ̃ Geazi pↄ́piↄ sìmá a kàlɛ a kpɛ́u, ↄ̃ à gbɛ̃́piↄ gbàɛ aa tà. 
\v 25 Kɛ́ à gɛ̀ zɛ̀ a dii Ɛlizi kĩ́i, ↄ̃ Ɛlizipi aà là à mɛ̀: Geazi, má n gɛui? A wèwà à mɛ̀: Mapi n zↄ̀blena, mi gɛ́ gueio. 
\v 26 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Kɛ́ gↄ̃ɛpi bↄ̀ a sↄ̃́gou, àlɛ n dã́, ń dↄ̃ ma nisĩna kunnↄ weo lé? Ãnusu ge uladaↄ siama gↄↄn lao, ge kù kpɛ́ↄ ge vɛ̃ɛbuↄ ge sãↄ ge zuↄ ge gↄ̃ɛ ń nↄɛ zĩkɛnaↄ. 
\v 27 Naama kusu a gↄ̃nɛɛ ń n buiↄ e gↄↄpii. Kɛ́ à bↄ̀ Ɛlizi kĩ́i, ↄ̃ kusupi lìaàla púuu lán buawa.
\c 6
\s1 Mↄo fua ía
\p
\v 1 Ãnabiↄ gãli gbɛ̃e ò Ɛliziɛ: Gu pↄ́ wì kↄ̃kãaakɛunnↄ gwa, à kɛ̀wɛ̃ɛ fɛ̃́nɛũ. 
\v 2 Wà gɛ́ Yuudɛ̃i, wá baade i za paa, wí wá kↄ̃kãaakɛkpɛ dↄ we. Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: À gɛ́. 
\v 3 Ɔ̃ an gbɛ̃e mɛ̀: Ńyↄ̃ gɛ́wanↄo lé? A wèwà à mɛ̀: Má gɛ́. 
\v 4 Ɔ̃ aa gɛ̀ sãnu. Kɛ́ aa kà Yuudɛ̃i, aalɛ lizↄ̃zↄ̃. 
\v 5 Kɛ́ an gbɛ̃e lɛ́ za zↄ̃, ↄ̃ aà mↄo wò zù íu potoũ, ↄ̃ à wiilɛ̀ Ɛlizizi à mɛ̀: Ó'o dii, ma mↄopi sɛ̀máɛ fá! 
\v 6 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi mɛ̀: Mákĩi à zùu súsui? Kɛ́ a ↄ̀lↄɛ̀, ↄ̃ Ɛlizi lizↄ̃̀ a zù íu we, ↄ̃ mↄopi fù. 
\v 7 Ɛlizi mɛ̀: Sɛ́! Ɔ̃ gbɛ̃́pi ↄbↄ̀ a kũ̀.
\s1 Sili zĩgↄ̃ gbãamↄnɛdeↄ vĩ̀akũa
\p
\v 8 Siliↄ kía fɛ̀lɛ Isailiↄwa ń zĩo. À lɛkpàaĩ ń a ìwaↄ, ↄ̃ a ònɛ́ gu pↄ́ á bòokpau. 
\v 9 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi lɛ́kpãsãkɛ̀ Isailiↄ kíaɛ à mɛ̀ aàↄ gupi dↄ̃́a, asu gɛ̃ao, asa Siliↄ lɛ́ mↄ́ weɛ. 
\v 10 Ɔ̃ Isailiↄ kía gbɛ̃́ↄ zĩ̀ gu pↄ́ Lua gbɛ̃́pi a yã'òɛpiu. Màa Ɛlizi ìↄ lɛdawà mↄ̀ↄmↄↄ, ↄ̃ ì to wàↄ gupiↄ dↄ̃́a. 
\v 11 Ɔ̃ Siliↄ kía pↄ pà yã́pi musu. À a ìwaↄ kã̀aa, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Wá gbɛ̃́ kpele mɛ́ dɛ Isailiↄ kía gbɛ̃́ ũi? À omɛɛ. 
\v 12 Aà ìwapiↄ do wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, i kɛ wá gbɛ̃eá aà gbɛ̃́ no. Isaili bùsu ãnabi Ɛlizi mɛ́ ì yã́ pↄ́ ni o za n kpɛa dau siu Isailiↄ kíaɛ. 
\v 13 Ɔ̃ kíapi mɛ̀: À gɛ aà wɛɛlɛ gu pↄ́ a kuu, mí gbɛ̃́ↄ zĩ aà kṹi. Ɔ̃ wa òɛ̀: A ku Dotaniɛ. 
\v 14 Ɔ̃ kía zĩgↄ̃ↄ gbàɛ we dasidasi ń sↄ̃deↄ ń zĩkasↄ̃goↄ. Aa gɛ̀ we gwãasĩna, aa lìa wɛ̃́lɛpizi.
\p
\v 15 Kɛ́ Lua gbɛ̃́pi zĩkɛna fɛ̀lɛ káaukaau, à gɛ̀ bĩ́i kpɛ, ↄ̃ à zĩgↄ̃piↄ è liaa wɛ̃́lɛi ń sↄ̃deↄ ń zĩkasↄ̃goↄ. Ɔ̃ a ò Ɛlizipiɛ: Ó'o dii, wá kɛ kpelewa ni? 
\v 16 A wèwà à mɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo. Gbɛ̃́ pↄ́ kúwanↄↄ dasi dɛ gbɛ̃́ pↄ́ kúńnↄↄla. 
\v 17 Ɔ̃ Ɛlizi wabikɛ̀ à mɛ̀: Dii, ǹ aà wɛ́ kɛ̃ɛ̀. Ɔ̃ Dii zĩkɛnapi wɛ́ kɛ̃̀ɛ̀. Kɛ́ à gugwà lↄ, ↄ̃ à sↄ̃deↄ ń sↄ̃́go tɛdeↄ è liaa Ɛlizizi, aa lì sĩ̀sĩpia. 
\v 18 Kɛ́ Siliↄ lɛ́ mↄ́ Ɛlizi kṹi, ↄ̃ à wabikɛ̀ Diiwa à mɛ̀: To gbɛ̃́piↄ vĩ̀akũ. Ɔ̃ Dii tò aa vĩ̀akũ̀ lá Ɛlizi a wabikɛ̀wawa. 
\v 19 Ɔ̃ Ɛlizi ò Sili zĩgↄ̃piↄnɛ: Zɛ́ɛ bee no! Wɛ̃́lɛɛ bee no! À tɛmazi, mí gɛ́ánↄ gbɛ̃́ pↄ́ álɛ wɛɛlɛ kĩ́i. Ɔ̃ à gɛ̀ńnↄ Samali. 
\v 20 Kɛ́ aa gɛ̃̀ wɛ̃́lɛpiu, ↄ̃ Ɛlizi mɛ̀: Dii, ǹ ń wɛ́ wɛ̃nɛ́ sa. Kɛ́ Dii ń wɛ́ wɛ̃̀nɛ́, aa gugwà aa è Samali wa kuu. 
\v 21 Kɛ́ Isailiↄ kía ń é, à Ɛlizi là à mɛ̀: Mà ń dɛdɛ yã̀? Baa, mà ń dɛdɛa? 
\v 22 Ɔ̃ Ɛlizi wèwà à mɛ̀: Ńsu ǹ ń dɛdɛo. Ni gbɛ̃́ pↄ́ n ń kũkũ zĩlauↄ dɛdɛ yã̀? Pɛ̃ɛ kpámá aa só, í kpámá aa mi, aai gbasa tá ń diiwa. 
\v 23 Ɔ̃ kí blɛsakɛ̀nɛ́, aa pↄgbɛ̃̀ aa imì, ↄ̃ aa ń gbáɛ, aa tà ń diiwa. A gbɛa Sili zĩgↄ̃ gbãamↄnɛdeↄ i ɛa mↄ síi Isaili bùsuu lↄo.
\s1 Siliↄ koezↄ̃a Samalizi
\p
\v 24 Gↄↄpla gbɛa Siliↄ kí Bɛnadada a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi, ↄ̃ aa mↄ̀ koezↄ̃̀ Samalizi. 
\v 25 Ɔ̃ nↄana gbãakũ̀ Samali wɛ̃́lɛu. Wà koezↄ̃̀ńzi e wàlɛ zàa'ĩn mi yia ã́nusu kiloo do, felenguulu gbↄ̃̀ zaa nɛ́na lɛ do sↄ̃ ã́nusu ↄwatɛ̃ sↄo. 
\v 26 Kɛ́ Isailiↄ kía bɛ bĩ́i musu, ↄ̃ nↄɛe wiilɛ̀wà à mɛ̀: Ma dii kí, ma suaba. 
\v 27 Ɔ̃ kípi òɛ̀: Tó Dii i n suabao, má e mà n suaba má ni? Pↄ́wɛngbɛ̃kĩi ge vɛ̃ɛfɛ̃kĩi pↄe vĩe? 
\v 28 Ɔ̃ à ɛ̀a aà là à mɛ̀: Bↄ́mɛ n lei? Ɔ̃ nↄɛpi wèwà à mɛ̀: Nↄɛe mɛ́ òmɛɛ mà mↄ́ ń ma nɛgↄ̃ɛo wà so gbã, zia sↄ̃ wí a pↄ́ só. 
\v 29 Ɔ̃ wa ma nɛ́ fùukɛ̀ wá sò. Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ má òɛ̀ aà mↄ́ ń a pↄ́o sↄ̃ wà só,\f + \fr 6.29 \fr*\ft Iko 28.53-57\ft*\f* asi za gↄↄ bee à a pↄ́ ùlɛ kↄ̀ɛ. 
\v 30 Kɛ́ kí nↄɛpi yãmà, à a ulada ga kɛ̃̀. Lá a bɛ bĩ́i musu màa, kɛ́ wà wɛsɛ̀ wà aà gwà, wa è a ulakasaↄ daa a uladapi zíɛ. 
\v 31 Ɔ̃ kí mɛ̀: Tó mi Safata nɛ́ Ɛlizi mi zↄ̃ gbão, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ.
\p
\v 32 Ɛlizi zↄ̃lɛa a kpɛ́u ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ. Ɔ̃ kí gbɛ̃́ zĩ̀ aà dↄaa gɛ́ Ɛlizi kṹiɛ e àↄ ká. E zĩnapi àↄ gɛ́ kái we, ↄ̃ Ɛlizi ò gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄnɛ à mɛ̀: Gbɛ̃dɛnaↄ̀ gbɛ̃́ zĩ̀, àlɛ mↄ́ ma mi zↄ̃i. À laaika! Tó zĩnapi kà, à zɛtaɛ̀, ásu to aà gɛ̃o. I aà dii kɛ̀sɛ kↄ̃fĩ ma dↄ aà kpɛo lé? 
\v 33 Gↄↄ pↄ́ àlɛ yã'onɛ́, zĩnapi kà. Ɔ̃ kípi kà à mɛ̀: Dii mɛ́ yã́ɛ bee yìawá, bↄ́yãi ma wɛ́ dↄaàzi lↄi?
\c 7
\p
\v 1 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: À Dii yãma! À mɛ̀ zia maa'i wa pɛ̃ɛti yía Samali bĩ́ibↄlɛu zaa lɛ do ã́nusu ↄwatɛ̃ do, pↄ́wɛna zaa lɛ pla sↄ̃ ã́nusu ↄwatɛ̃ do. 
\v 2 Ɔ̃ kí kwàasi a zãsì Lua gbɛ̃́piwa à mɛ̀: Baa tó Dii loupↄↄ fↄ̃̀, yã́pi a kɛe? Ɔ̃ Ɛlizipi mɛ̀: Ńyↄ̃ wɛsiɛ, kási ńyↄ̃ e ǹ bleo.
\s1 Kusudeↄ baonakpaa
\p
\v 3 Kusude gbɛ̃ↄn síiↄ̃ↄ ku bĩ́ibↄlɛu. Aa òkↄ̃ɛ: Bↄ́yãi wáↄ zↄ̃lɛa la e wà gɛ gagai? 
\v 4 Tó wa mɛ̀ wá gɛ̃ wɛ̃́lɛ ɛu, nↄana ku we, wá gagaɛ. Tó wa gↄ̃ la sↄ̃, ga doũpiɛ. Wà fɛlɛ wà gɛ na Siliↄ bòowa. Tó aa wá tó bɛ̃́ɛ, wáↄ ku. Tó aa wá dɛdɛɛ sↄ̃, wa gagan we. 
\v 5 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ oosiɛlɛ, aalɛ gɛ́ Siliↄ bòou. Kɛ́ aa kà bòo lɛ́i, aa è gbɛ̃e ku weo. 
\v 6 Dii tò Sili bòodeↄ sↄ̃́goↄ ń sↄ̃́ↄ ń zĩgↄ̃ dasiↄ kĩ́a màɛ, ↄ̃ aa òkↄ̃ɛ, Isailiↄ kía fĩabò Iti kíaↄ ń Egipi kíaↄnɛ aa mↄ lɛ́lɛwáɛ. 
\v 7 Ɔ̃ aa tilɛ̀ oosiɛlɛpi gↄ̃̀ↄ, aa ń zwã̀akpɛↄ tò we ń ń sↄ̃́ↄ ń ń zàa'ĩnaↄ. Aa ń bòo tò we lá a dɛwa, aa lɛ̀kↄ̃wa aa ńzĩa mibↄkĩi wɛ̀ɛlɛ.
\p
\v 8 Kɛ́ kusudepiↄ kà bòopiu we, aa gɛ̃̀ zwã̀akpɛpiↄ do guu, aa pↄblè aa imì, ↄ̃ aa ã́nusu ń vuao ń pↄkasaↄ sɛ̀lɛ aa gɛ ùlɛ. Kɛ́ aa ɛ̀a sù, aa gɛ̃̀ zwã̀akpɛ pãleu lↄ, aa pↄ́ↄ nàaa aa gɛ ùlɛ. 
\v 9 Ɔ̃ aa òkↄ̃ɛ: Yã́ pↄ́ wálɛ kɛpi maao. Gbã mɛ́ dɛ wà baonakpa, ↄ̃ wá nílɛa? Tó wa nilɛ màa e gu gɛ̀ dↄ̀ò, a go a wá gbɛ̃ɛ. Wà fɛlɛ gↄ̃̀ↄ wà gɛ o kibɛdeↄnɛ. 
\v 10 Kɛ́ aa kà we, aa lɛzù wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛdↄ̃anaↄzi aa mɛ̀: Wa gɛ Siliↄ bòou, wi gbɛ̃e e weo, wi gbɛ̃e kĩ́a mao. An sↄ̃́ↄ ń ń zàa'ĩnaↄ mɛ́ dↄdↄa we, mɛ́ an zwã̀akpɛↄ kú ń gbɛu gboosai. 
\v 11 Kɛ́ bĩ́ibↄlɛdↄ̃anapiↄ lɛzù aa ònɛ́ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ wà a baokpà kibɛ ua. 
\v 12 Ɔ̃ kí fɛ̀lɛ gwãasĩna, a ò a ìwaↄnɛ. Má yã́ pↄ́ Siliↄ kɛ̀wɛ̃ɛ oɛ́. Kɛ́ aa dↄ̃ nↄana wá kṹ gbãa, a yã́i ↄ̃ aa bↄ̀lɛ ń bòou, aa gɛ̀ ùlɛ sɛ̃u. Aalɛ e wá bↄlɛ wɛ̃́lɛuɛ, wi wá kṹkũ bɛ̃́ɛ, wi si wɛ̃́lɛu. 
\v 13 Ɔ̃ aà ìwaↄ do òɛ̀: Lá wá Isaili pↄ́ wa gↄ̃ↄ wa gↄ̃ lɛɛ wà gagaɛ, to wà sↄ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ sɛ mɛ̀n sↄo, wí ń zĩ yã́ pↄ́ kɛ̀pi gwai. 
\v 14 Ɔ̃ aa sↄ̃́go sɛ̀ mɛ̀n pla ń sↄ̃́ↄ, ↄ̃ kí ń gbáɛ à mɛ̀: À gɛ Sili zĩgↄ̃ↄ gbɛsɛlɛ à gwa! 
\v 15 Ɔ̃ aa ń gbɛsɛ̀lɛ e Yuudɛ̃i. Aa è kɛ́ Siliↄ tilɛ̀ɛ, aa ń pↄkasaↄ ń ń gↄ̃kɛbↄↄ fã̀aa zɛ́ guu we. Ɔ̃ zĩnapiↄ ɛ̀a sù aa yã́pi sìu kíɛ.
\p
\v 16 Ɔ̃ wà bↄ̀lɛ gɛ̀ Siliↄ bòou wà pↄ́ↄ nàaa, ↄ̃ wàlɛ pɛ̃ɛti yia zaa lɛ do ã́nusu ↄwatɛ̃ do, pↄ́wɛna zaa lɛ pla ã́nusu ↄwatɛ̃ do, lá Dii òwa. 
\v 17 Kí a kwàasipi dìlɛ bĩ́ibↄlɛdↄ̃ana ũɛ, ↄ̃ wà ↄ̃zↄ̃̀wà bↄlɛpiu à gà, lá Lua gbɛ̃́pi dↄ̀aa ò gↄↄ pↄ́ kí mↄ̀ aà bɛwa. 
\v 18 À kɛ̀ lá Lua gbɛ̃́pi ò kíɛwa à mɛ̀: Wa pↄ́wɛna yía zia maa'i Samali bĩ́ibↄlɛu zaa lɛ pla ã́nusu ↄwatɛ̃ do, pɛ̃ɛti zaa lɛ do ã́nusu ↄwatɛ̃ do. 
\v 19 Kí kwàasipi mɛ́ a zãsì Lua gbɛ̃́piwa à mɛ̀: Baa tó Dii loupↄↄ fↄ̃̀, yã́pi a kɛe? Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi òɛ̀: Ńyↄ̃ wɛsiɛ, kási ńyↄ̃ e bleo. 
\v 20 Ɔ̃ à kɛ̀ màa, wà ↄ̃zↄ̃̀wà bĩ́ibↄlɛu, à gà.
\c 8
\s1 Kí Sunɛũ nↄɛ bua sↄaaaɛ̀
\p
\v 1 Ɛlizi ò nↄɛ pↄ́ à aà nɛ́ vùpiɛ aà fɛlɛ ta bùsu pãleu ń a bɛdeↄ, i gↄↄplakɛ we, asa Dii dìlɛ nↄana àↄ ku Isaili bùsuu e wɛ̃̀ soplaɛ. 
\v 2 Ɔ̃ nↄɛpi kɛ̀ lá Lua gbɛ̃́pi òɛwa. Aàpi ń a bɛdeↄ aa gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Filitɛ̃ↄ bùsuu e wɛ̃̀ sopla. 
\v 3 Wɛ̃̀ soplapi gbɛa ↄ̃ à bↄ̀ Filitɛ̃ↄ bùsupiu à sù, ↄ̃ à gɛ̀ wiilɛi kíwa a bɛ ń a buao yã́ musu. 
\v 4 Gↄↄ bee kí lɛ́ faaibo ń Lua gbɛ̃́pi zĩkɛna Geazio à mɛ̀: Yãzↄ̃ↄ pↄ́ Ɛlizi kɛ̀ↄ dau siumɛɛ. 
\v 5 Gↄↄ pↄ́ àlɛ aà gɛvua yã'o kíɛ, ↄ̃ nↄɛ pↄ́ à aà nɛgↄ̃ɛ vùɛpi mↄ̀ wiilɛi kípiwa a bɛ ń a buao yã́ musu. Ɔ̃ Geazi mɛ̀: Ma dii kí, nↄɛ pↄ́ Ɛlizi aà nɛ́ vùɛ̀pin kɛ. 
\v 6 Kɛ́ kí yã́pi làlawà, ↄ̃ nↄɛpi yã́pi sìuɛ̀. Ɔ̃ kí ò a zĩkɛnaↄ doɛ: Nↄɛpi pↄ́ↄ sↄaaɛ̀ ń blɛ pↄ́ kɛ̀ aà buapiu za gↄↄ pↄ́ à fɛ̀lɛ la e à gɛ̀ pɛ̀ò gbãwao.
\s1 Azaeli kí Bɛnadada dɛa
\p
\v 7 Ɛlizi gɛ̀ Damasi. Gↄↄ bee Siliↄ kí Bɛnadada lɛ́ gyãkɛɛ. Kɛ́ wa òɛ̀ Lua gbɛ̃́ mↄ̀ la, 
\v 8 ↄ̃ kípi ò Azaeliɛ: Pↄ́ sɛ gɛ́ daiò Lua gbɛ̃́lɛ ǹ aà gba, ní oɛ̀ aà Dii lamɛɛ, tó má fɛlɛ ń gyãɛ beeo. 
\v 9 Ɔ̃ Azaeli Damasi pↄmaaↄ nàaa yiongo aso bla, ↄ̃ à gɛ̀ daiò Ɛlizilɛ. Kɛ́ à kà aà kĩ́i à mɛ̀: N zↄ̀blena Siliↄ kí Bɛnadada mɛ́ ma zĩma mà n laɛ, tó a fɛlɛ ń a gyão. 
\v 10 Ɔ̃ Ɛlizi wèwà à mɛ̀: Gɛ ǹ oɛ̀ a fɛlɛ ń beeo, ãma Dii ↄ̀lↄmɛɛ a gaɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi wɛbìi Azaeliwa e wí gɛ̀ aà kũ̀, ↄ̃ Lua gbɛ̃́pi nà ↄↄlↄwa. 
\v 12 Ɔ̃ Azaeli aà là à mɛ̀: Ma dii, bↄ́yãi ńlɛ ↄ́ↄlↄi? A wèwà à mɛ̀: Kɛ́ má vãi pↄ́ ńyↄ̃ kɛ Isailiↄnɛ dↄ̃ yã́iɛ. Ńyↄ̃ tɛsↄ̃ ń zɛgikĩiↄwa, ńyↄ̃ ń ɛ̀waasoↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao, ńyↄ̃ ń nɛ́ↄ wíwi, ńyↄ̃ ń nↄsindeeↄ puipui. 
\v 13 Ɔ̃ Azaeli mɛ̀: Mapi n zↄ̀blena, bↄ́n ma ũ mà gbasa yãzↄ̃ↄ bee taa kɛi? Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Dii ↄ̀lↄmɛɛ, ńyↄ̃ gↄ̃ Siliↄ kía ũɛ.\f + \fr 8.13 \fr*\ft 1Kia 19.15\ft*\f*
\p
\v 14 Kɛ́ à bↄ̀ Ɛlizi kĩ́i, à ɛ̀a tà a diiwa. Kɛ́ kí yã́ pↄ́ Ɛlizi ò gbɛ̀awà, à mɛ̀: A òmɛɛ ńyↄ̃ fɛlɛ aafia. 
\v 15 Kɛ́ gu dↄ̀, Azaeli zwã̀a gèele sɛ kpàlɛ íu, a kù kí oaa, i wekĩi eo, à gà. Ɔ̃ Azaelipi zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Yeholaũ
\r (2Lad 21.2-20)
\p
\v 16 Isailiↄ kí Ahabu nɛ́ Yolaũ kpalablea wɛ̃̀ sↄode guu, Yudaↄ kí Yosafa nɛ́ Yeholaũ nà kpalableawa. 
\v 17 Aà wɛ̃̀ baakwi ń plaode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ swaaↄ̃ɛ. 
\v 18 À zɛ̀ ń Isaili kíaↄ yãkɛao lán Ahabu bɛdeↄwaɛ, asa à Ahabu nɛnↄɛ sɛ̀ nↄ ũɛ, ↄ̃ à yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀. 
\v 19 Ń beeo Dii i we Yudaↄ tↄ̀lↄzↄ̃̀o a zↄ̀blena Davidi yã́i, asa à lɛgbɛ̃̀ɛ̀ à mɛ̀ aà bui filia aↄ dↄ gↄↄpiiɛ.\f + \fr 8.19 \fr*\ft 1Kia 11.36\ft*\f*
\p
\v 20 Yeholaũpi kpalablegↄↄ ↄ̃ Ɛdↄũↄ ńzĩa sì Yudaↄwa\f + \fr 8.20 \fr*\ft Daa 27.40\ft*\f* aa ńzĩa kía kpà. 
\v 21 Kɛ́ Yeholaũ gɛ̀ Saii ń a zĩkasↄ̃goↄ píi, ↄ̃ Ɛdↄũↄ lìaaàzi ń a sↄ̃́godeↄ. À fɛ̀lɛ ń kɛ̃aa gwãasĩna à tà, ↄ̃ aà zĩgↄ̃ↄ bàalɛ̀ tà bɛ. 
\v 22 Ɛdↄũↄ ńzĩa sì Yudaↄwa e ń a gbão. Gↄↄ bee Libenadeↄ ńzĩa sì Yudaↄwa sↄ̃. 
\v 23 Yeholaũ yã́ kĩniↄ ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi kú Yuda kíaↄ ladau. 
\v 24 Yeholaũ gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Aazia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Aazia
\r (2Lad 22.1-6)
\p
\v 25 Isailiↄ kí Ahabu nɛ́ Yolaũ kpalablea wɛ̃̀ kuɛplade guu ↄ̃ Yudaↄ kí Yeholaũpi nɛ́ Aazia nà kpalableawa. 
\v 26 Aà wɛ̃̀ bao ń plaode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ doɛ. Aà da tↄ́n Atalia, Isailiↄ kí Ɔmɛli tↄũnaɛ. 
\v 27 Aazia zɛ̀ ń Ahabu bɛdeↄ yãkɛaoɛ, à yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lán Ahabu bɛdeↄwa, asa aà ã̀nsueↄnɛ. 
\v 28 À gɛ̀ nà Ahabu nɛ́ Yolaũwa, ↄ̃ aalɛ zĩka ń Siliↄ kí Azaelio sãnu Lamↄtu Galada. Kɛ́ Siliↄ Yolaũ kɛ̀'ĩa, 
\v 29 ↄ̃ à ɛ̀a tà Yezɛlɛɛ e a bↄpi àↄ laa. Ɔ̃ Aazia gɛ̀ wɛ́kpalɛiaàzi we.
\c 9
\s1 Yehu kpaa Isailiↄ kía ũ
\p
\v 1 Ãnabi Ɛlizi ãnabi gãli gbɛ̃e sìsi, ↄ̃ a òɛ̀: Ǹ n ula kãaa ǹ kṹ, nísi tùuɛ bee si gɛò Lamↄtu Galada. 
\v 2 Tó n ka we, kpálɛkɛ Yosafa nɛ́ Yehu, Nimisi tↄũnazi, ní aà bↄ a gbɛ̃́ↄ guu, ní gɛ̃aànↄ kpɛ́u e kpɛa. 
\v 3 Ní tùupi nísika aà miwa, ní oɛ̀ Dii mɛ̀ a aà kpà Isailiↄ kía ũɛ. Bee gbɛa ní zɛwɛ̃ ǹ bàalɛ ǹ su. Ńsu gɛ̃gɛ̃ weo. 
\v 4 Ɔ̃ ãnabi ɛ̀waasopi gɛ̀ Lamↄtu Galada. 
\v 5 Kɛ́ à kà we, à zĩgↄ̃ dↄaanaↄ è kálɛa, ↄ̃ à mɛ̀: Dↄaana, má yãvĩ mà onɛ. Ɔ̃ Yehu aà là à mɛ̀: Wá dé ńlɛ oi? A wèwà à mɛ̀: Ḿmɛ dↄaana. 
\v 6 Kɛ́ Yehu fɛ̀lɛ gɛ̃̀ kpɛ́u, ↄ̃ ɛ̀waasopi nísikà aà miwa à mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua mɛ̀ a n kpa a gbɛ̃́ Isailiↄ kía ũɛ.\f + \fr 9.6 \fr*\ft 1Kia 19.16\ft*\f* 
\v 7 Ní Ahabu bɛdeↄ dɛdɛ, Dii i a zↄ̀blena ãnabiↄ tↄsinɛ́ ń a zↄ̀blena pↄ́ Zezabɛli ń dɛ́ↄ píi. 
\v 8 Ní Ahabu bɛdepiↄ dɛdɛ zↄↄ ń wɛ̃́ɛↄ píi. An gↄ̃ɛe su gↄ̃ Isaili bùsuuo, 
\v 9 Ahabu ua i gↄ̃ lán Nɛba nɛ́ Yeloboaũ uawa, lán Ahia nɛ́ Baasa uawa. 
\v 10 Gbɛ̃ↄ Zezabɛli gɛ so Yezɛlɛɛ bĩ́i kpɛɛ,\f + \fr 9.10 \fr*\ft 1Kia 21.23\ft*\f* gbɛ̃e a aà vĩo. Ɔ̃ ãnabipi zɛwɛ̃̀, à tilɛ̀. 
\v 11 Kɛ́ Yehu bↄ̀ gɛ̀ a dↄaana deeↄ kĩ́i, ↄ̃ aa aà là aa mɛ̀: Bↄ́yãi ĩ́andepi mↄ̀i n kĩ́ii? A wèmá à mɛ̀: Á gbɛ̃́pi dↄ̃, yãbↄlɛnaɛ. 
\v 12 Ɔ̃ aa mɛ̀: Ɛgɛɛ! Owɛ̃ɛ. Ɔ̃ à mɛ̀: Yã́ pↄ́ a òmɛɛn kɛ: À mɛ̀ Dii mɛ̀ a ma kpa Isailiↄ kía ũɛ. 
\v 13 Ɔ̃ an baade kɛ̀ kpakpa à a ulada sɛ kàlɛ aà zíɛ dɛdɛkĩiwa, ↄ̃ aa kuupɛ̀ aa mɛ̀: Yehu mɛ́ kí ũ.
\p
\v 14 Ɔ̃ Yehu lɛkpàaĩ ń gbɛ̃́ↄ Yolaũzi. À mↄ lè kí Yolaũpi ń Isailiↄ píi lɛ́ gí ń Lamↄtu Galadaoɛ, ↄ̃ aalɛ zĩka ń Siliↄ kí Azaelio. 
\v 15 Kɛ́ Siliↄ aà kɛ̀'ĩa, ↄ̃ à ɛ̀a tà Yezɛlɛɛ e à gbã́gbã. Ɔ̃ Yehu ò a gbɛ̃́piↄnɛ: Tó a zɛmanↄɛ, ásu to gbɛ̃e bↄ wɛ̃́lɛu à gɛ yã́pi baokpa Yezɛlɛɛo. 
\v 16 Ɔ̃ Yehu gɛ̃̀ a sↄ̃́gou à gɛ̀ Yezɛlɛɛ. Yolaũ wúlɛa we, Yudaↄ kí Aazia ku we lↄ, à gɛ̀ wɛ́kpalɛiaàziɛ. 
\v 17 Kɛ́ gudↄ̃ana pↄ́ kú Yezɛlɛɛ kalanga musu Yehu è ń a gbɛ̃́ↄ, aalɛ mↄ́, ↄ̃ à wiilɛ̀ à mɛ̀: Ma gbɛ̃́ↄ è, aalɛ mↄ́. Ɔ̃ Yolaũ mɛ̀: Sↄ̃de gbaɛ aà gɛ dańlɛ, aà ń la tó aafia aalɛ mↄ́. 
\v 18 Ɔ̃ sↄ̃de bↄ̀ gɛ̀ Yehu lè à mɛ̀: Kí mɛ̀ aafia ńlɛ mↄ́a? Yehu wèwà à mɛ̀: N bàa ũma ń aafiaoi? Mↄ ǹyↄ̃ tɛmazi. Ɔ̃ gudↄ̃anapi mɛ̀: Zĩnapi ń lé, kási i ɛa sùo. 
\v 19 Ɔ̃ kí sↄ̃de plaade gbàɛ lↄ. Kɛ́ à ń lé, à mɛ̀: Kí mɛ̀ aafia ńlɛ mↄ́a? Ɔ̃ Yehu wèwà à mɛ̀: N bàa ũma ń aafiaoi? Mↄ ǹyↄ̃ tɛmazi. 
\v 20 Ɔ̃ gudↄ̃anapi mɛ̀: À ń lé, kási i ɛa sù sↄ̃o. Gbɛ̃́pi gofĩa dɛ lán Nimisi tↄũna Yehuwaɛ, ì gó baa lán ĩ́andewaɛ.
\p
\v 21 Ɔ̃ kí Yolaũpi mɛ̀: Gó dↄmɛɛ sↄ̃́ↄnɛ! Kɛ́ wa dↄ̀ɛ̀, ↄ̃ aa bↄ̀ wɛ̃́lɛu ń Yudaↄ kí Aaziao, baade ń a sↄ̃́goo, aalɛ gɛ́ dai Yehulɛ. Ɔ̃ aa kpàaũ Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Nabↄti pↄ́ wa dɛ̀ yãa bua. 
\v 22 Kɛ́ Yolaũ wɛsì Yehulɛ, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Yehu, aafia ńlɛ mↄ́a? A wèwà à mɛ̀: Lá n da Zezabɛli gbãsĩkɛa tã́aↄ yã́ musu ń aà pↄdaa gbɛ̃́ↄwao lìgua, aafia ku máɛ? 
\v 23 Kɛ́ Yolaũ lìaa àlɛ bàalɛ, ↄ̃ à lɛzù Aaziazi à mɛ̀: Bↄnkpɛyãɛ Aazia! 
\v 24 Ɔ̃ Yehu a sá kã̀ à Yolaũ pà a káafala zãnguo. Kapi gɛ̀ aà sↄ̃ kũ̀, ↄ̃ à kɛ̀ a sↄ̃́gou yↄ̀gɛɛ. 
\v 25 Ɔ̃ Yehu ò a zĩgↄ̃ bade Bidekaaɛ: Ǹ aà gɛ sɛ zu Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Nabↄti bua we, asa yã́ dↄ̀magu. Kɛ́ wá kú sↄ̃́go guu sãnu yãa wá pla, wá tɛ́ aà mae Ahabuzi, ↄ̃ Dii àsi'ò aà yã́ musu à mɛ̀ 
\v 26 a Nabↄti ń a nɛ́ↄ dɛa è. Bua la ↄ̃ á Nabↄti pↄ́ tↄsiuɛ̀. A yã́i tò ǹ aà gɛ sɛ vũaa bua we lá Dii òwa.\f + \fr 9.26 \fr*\ft 1Kia 21.19\ft*\f*
\p
\v 27 Kɛ́ Yudaↄ kí Aazia è màa, ↄ̃ à pɛ̀lɛ Bɛtagã zɛ́u ń bao. Ɔ̃ Yehu pɛ̀lɛaàzi à mɛ̀: À aà dɛ sↄ̃ɛ. Ɔ̃ wà aà pà a sↄ̃́go guu gↄↄ pↄ́ àlɛ Guu sĩ̀sĩ kũ Ibleaũ saɛ. Ɔ̃ à ń kɛ̃́ à tà Mɛgido, we à gàu. 
\v 28 Aà ìwaↄ aà gɛ sɛ dà sↄ̃́go guu aa tàò Yelusalɛũ, ↄ̃ aa aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu. 
\v 29 Za Ahabu nɛ́ Yolaũ kpalablea wɛ̃̀ kuɛdode guu, ↄ̃ Aaziapi gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ.
\s1 Zezabɛli gaa
\p
\v 30 Kɛ́ Yehu mↄ̀ Yezɛlɛɛ, Zezabɛli a baomà, ↄ̃ à kio kà à a mikã kɛ̀kɛ. Za bĩ́i kpɛdiakↄ̃a fɛnɛntiu ↄ̃ àlɛ zĩ́lɛ gwa. 
\v 31 Kɛ́ Yehu gɛ̃̀ bĩ́ibↄlɛu, ↄ̃ Zezabɛli mɛ̀: N kɛ doũ ń Zimlio, n n dii dɛ̀. Aafia n mↄ laa? 
\v 32 Kɛ́ Yehu wɛsɛ̀ musu, à fɛnɛnti gwà, ↄ̃ à mɛ̀: Démɛ zɛ̀manↄi? Démɛ kú wei? Kɛ́ kibɛ zĩkɛna gbɛ̃ↄn pla ge àaↄ̃ↄ mↄ̀ zĩ́lɛ gwà fɛnɛntiu, 
\v 33 ↄ̃ Yehu ònɛ́: À ↄzↄ̃aàzi. Kɛ́ aa ↄzↄ̃̀aàzi, à lɛ̀lɛ, ↄ̃ Yehu lɛ́ aà tↄ̀ↄsↄmpa ń a sↄ̃́goo e aà au fã̀ gĩwa ń sↄ̃́ↄ. 
\v 34 Kɛ́ Yehu gɛ̃̀ kibɛ, à pↄblè à imì, ↄ̃ à mɛ̀: Baa kɛ́ nↄɛpiá láaipↄɛ, wà aà vĩ, asa kíabuiɛ. 
\v 35 Kɛ́ wà gɛ̀ aà sɛ́i wà vĩ, wi pↄe eo, sema aà miwa ń aà gbálaↄ ń aà ↄlaↄ bàasio. 
\v 36 Ɔ̃ wà ɛ̀a gɛ ò Yehuɛ, ↄ̃ à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii dà a zↄ̀blena Tisɛbɛ gbɛ̃́ Ɛliaɛ a òn we, à mɛ̀: Gbɛ̃ↄ Zezabɛli mɛ so Yezɛlɛɛ bĩ́i kpɛɛ.\f + \fr 9.36 \fr*\ft 1Kia 21.23\ft*\f* 
\v 37 Zezabɛli gɛ a gↄ̃ fãaaa tↄↄlɛ lán pↄtuo gbↄ̃wa Yezɛlɛɛ bĩ́i kpɛɛ. Gbɛ̃e a e mɛ Zezabɛlin kɛo.
\c 10
\s1 Yehu Ahabu buiↄ dɛdɛa
\p
\v 1 Ahabu buiↄ ku Samali gↄ̃ɛↄ ũ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwi. Ɔ̃ Yehu lakɛ̃ a kpã̀sã Samali kíaↄnɛ ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ yãda Ahabu nɛ́ↄnɛↄ à mɛ̀: 
\v 2 Tó láɛ bee á lé, lá á dii Ahabu buiↄ kúánↄ, mɛ́ á sↄ̃́goↄ vĩ ń sↄ̃́ↄ ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideo ń gↄ̃kɛbↄↄ, 
\v 3 à á dii nɛ́ pↄ́ kɛ̀ɛ́ maa wásawasa kpá aà mae kpalau, í zĩka á diipi bɛdeↄnɛ. 
\v 4 Ɔ̃ iwãa pãsĩ kà ń pↄa aa mɛ̀: Lá kía gbɛ̃ↄn plaↄ i fↄ̃ gìɛ̀o, wá fↄ̃ giɛ̀ kpelewa ni? 
\v 5 Ɔ̃ kibɛ ziia ń wɛ̃́lɛ dↄaanao ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń yãdanɛdepiↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yehuwa aa mɛ̀: N zↄ̀blenaↄn wá ũ. Yã́ pↄ́ ń òwɛ̃ɛ píi, wá kɛɛ. Wá gbɛ̃e kpa kpalauo. Kɛ lá à kɛ̀nɛ maawa. 
\v 6 Ɔ̃ Yehu lá pãle kɛ̃̀nɛ́ à mɛ̀: Tó a zɛmanↄ, álɛ ma yãmaɛ, à á dii Ahabu buipiↄ mi zↄ̃zↄ̃, í mↄomɛɛ Yezɛlɛɛ zia maa'i.
\p Kía nɛ́piↄ sↄ̃ aa gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiɛ, aa kú ń wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ lɛ́ ń tòlokɛↄ. 
\v 7 Kɛ́ lápi kà, ↄ̃ aa kíabui gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwipiↄ kũ̀kũ aa ń dɛdɛ píi, ↄ̃ aa ń miↄ kàka gbíu aa kpã̀sãɛ̀ Yezɛlɛɛ. 
\v 8 Kɛ́ zĩnapi kà, ↄ̃ a ò Yehuɛ: Wà mↄ̀ ń kíabuipiↄ miↄ kɛ. Ɔ̃ Yehu mɛ̀ wà kálɛ bĩ́ibↄlɛu lɛɛ pla e kↄↄ.
\p
\v 9 Kɛ́ gu dↄ̀, ↄ̃ Yehu bↄ̀ gɛ̀ zɛ̀ gbɛ̃́ↄ aɛ à mɛ̀: Ápiↄ á yãe vĩo, mámɛ ma bↄ ma dii kpɛ ma aà dɛ̀, ãma mi gbɛ̃́piↄ dɛdɛo. 
\v 10 Àↄ dↄ̃ sa kɛ́ àsi pↄ́ Dii ò Ahabu bɛdeↄ yã́ musu, a kee a lɛ́lɛ pão. Dii yã́ pↄ́ á dà a zↄ̀blena Ɛliaɛ a ò kɛ̀. 
\v 11 Ɔ̃ Yehu Ahabu bɛde pↄ́ gↄ̃̀ Yezɛlɛɛↄ dɛ̀dɛ píi ń aà ìwa gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń aà gbɛ̃naↄ ń aà sa'onaↄ. I aà gbɛ̃e too.\f + \fr 10.11 \fr*\ft Ozee 1.4\ft*\f*
\p
\v 12 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ dà Samali zɛ́u. Kɛ́ à kà sãdãnaↄ bòokpakĩi, 
\v 13 ↄ̃ à kpàaũ ń Yudaↄ kí Aazia daɛↄ à ń lá à mɛ̀: Deↄn á ũi? Aa wèwà aa mɛ̀: Aazia daɛↄn wá ũ, wa mↄ fↄkpai kí Yolaũ bɛdeↄwaɛ ń aà da Zezabɛli bɛdeↄ. 
\v 14 Ɔ̃ Yehu ò a gbɛ̃́ↄnɛ: À ń kṹkũ bɛ̃́ɛ! Ɔ̃ aa ń kũkũ aa ń dɛdɛ bòopiu lↄ̀ↄ saɛ. Aa gbɛ̃ↄn bla ń plaoɛ, an gbɛ̃e i bↄo.
\p
\v 15 Kɛ́ à bↄ̀ we, à kpàaũ ń Lekabu nɛ́ Yonadabuo, àlɛ mↄ́ daialɛ. Ɔ̃ Yehu aà là à mɛ̀: N sↄ̃ kua lá ma sↄ̃ kumawaa? Yonadabu wèwà à mɛ̀: Ao! Ɔ̃ Yehu mɛ̀: Lá màaɛ, ↄdↄmazi. Kɛ́ à ↄdↄ̀ Yehuzi, ↄ̃ Yehu aà kũ̀ gɛ̃̀aànↄ a sↄ̃́go guu. 
\v 16 Yehu mɛ̀: Wà gɛ́ sãnu, ní ãia pↄ́ má vĩ ń Dii yã́o e. 
\v 17 Kɛ́ Yehu kà Samali, à Ahabu bui pↄ́ gↄ̃̀ weↄ dɛ̀dɛ míↄ. À ń tↄ̀lↄzↄ̃̀ lá Dii dà Ɛliaɛ a òwa.
\s1 Yehu Baali zↄ̀blenaↄ dɛdɛa
\p
\v 18 Yehu gbɛ̃́ↄ kã̀aa píi, ↄ̃ a ònɛ́: Ahabu zↄblè Baaliɛ yↄↄnnↄɛ, ma Yehu má zↄbleɛ̀ maamaaɛ. 
\v 19 Baalideↄ sísimɛɛ píi ń aà zↄ̀blenaↄ ń aà gbàgbanaↄ píi. An gbɛ̃e su gí mↄ́io, má ye sa zↄ̃ↄ o Baaliwaɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gì mↄ́i à gàɛ. Yehu lɛ́ ↄ̃nↄkɛnɛ́, kɛ́ à e Baali zↄ̀blenapiↄ midɛɛ. 
\v 20 Ɔ̃ à mɛ̀: À dikpɛ dilɛ Baali pↄ́ ũ. Ɔ̃ wà a kpàwakɛ̀. 
\v 21 À lɛ́kpãsãkɛ̀ Isaili bùsuu píi, ↄ̃ Baali zↄ̀blenaↄ mↄ̀ píi, an gbɛ̃e i gↄ̃o. Kɛ́ aa gɛ̃̀ Baali kpɛ́u, aa kpɛ́pi pà pã́upãu, gbápɛlɛkĩi kuo. 
\v 22 Ɔ̃ Yehu ò kpɛ́pi ula'ulɛnaɛ: Bↄlɛ ń ulaↄ Baali zↄ̀blenaↄnɛ ḿpii. Ɔ̃ à bↄ̀lɛnɛ́ ń ulapiↄ. 
\v 23 Yehu ń Lekabu nɛ́ Yonadabuo gɛ̃̀ Baali kpɛ́u, ↄ̃ Yehupi ò Baali zↄ̀blenapiↄnɛ: À wɛpã gbɛ̃́ↄla à ń gwa maamaa, kɛ́ Dii zↄ̀blenaↄ su aaↄ kúánↄ lao, sema á Baali zↄ̀blenaↄ átɛ̃ɛ. 
\v 24 Ɔ̃ Yehu ń Yonadabuo gɛ̃̀ sa'oi. À mↄ lè Yehu gbɛ̃́ↄ kálɛa bàasi gbɛ̃ↄn basiiↄ̃. A ònɛ́ yãa, tó an gbɛ̃e tò gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ ń nanɛ́ ń ↄzĩↄ do pìliwa, aà wɛ̃ni gɛ̃̀ yã́uɛ. 
\v 25 Kɛ́ Yehu sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò a làa, ↄ̃ a ò dↄaiↄ ń zĩgↄ̃ badepiↄnɛ: À gɛ̃ à ń dɛdɛ! Ásu to an gbɛ̃e piliwáo. Kɛ́ aa ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao, aa ń gɛↄ kↄ̀lɛ bàasi, ↄ̃ aa gɛ̃̀ Baalizi kpɛa. 
\v 26 Aa Baali kpɛ́ lipɛlɛↄ sɛ̀lɛ bↄ̀ò aa tɛsↄ̃̀wà, 
\v 27 ↄ̃ aa Baali gbɛ bìlɛ, aa aà kpɛ́ gbòo, ↄ̃ wà gupi dìlɛ bĩ́ikpɛkɛkĩi ũ e ń a gbão.
\p
\v 28 Màa Yehu Baali gbagbaa mìdɛ Isaili bùsuu. 
\v 29 Ń beeo i ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo, a tɛ vua gáaena pↄ́ kú Bɛtɛli ń Dãoↄziɛ.\f + \fr 10.29 \fr*\ft 1Kia 12.28-30\ft*\f* 
\v 30 Dii òɛ̀: Lá n yãkɛ̀ maa, n yã́ pↄ́ má yei kɛ̀, ń kɛ̀ Ahabu bɛdeↄnɛ lá ma zɛòwa, n bui aↄ kpaa Isaili kpalau e ń sↄ̃kpaɛↄwaɛ. 
\v 31 Kásile Yehu i zɛ ń Dii Isailiↄ Lua ikoyãoo, i laaidↄwà ń nↄ̀sɛmɛndooo. I ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo.
\p
\v 32 Gↄↄ bee Dii tò Isaili bùsu nà laoawa. Azaeli gbãablè Isaili bùsu 
\v 33 pↄ́ kú Yuudɛ̃ gukpɛ oiwa píi za Aloee pↄ́ kú Aanↄ swadↄↄi e Galada ń Basana bùsuo. Gada buiↄ ń Lubɛni buiↄ ń Manase buiↄ ku we. 
\v 34 Yehu yã́ kĩni pↄ́ a kɛ̀ↄ ku Isaili kíaↄ ladau ń aà nɛgↄ̃nkɛyãↄ píi. 
\v 35 Yehu gà, wà aà vĩ̀ Samali, ↄ̃ aà nɛ́ Yoaaza zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 36 Yehu zↄ̃̀lɛ Samali Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ baakwi plasaiɛ.
\c 11
\s1 Yoasi ń a dazi Ataliao
\r (2Lad 22.10-23.21)
\p
\v 1 Kɛ́ Aazia da Atalia è a nɛ́ Aaziapi gà, ↄ̃ à fɛ̀lɛ lɛ́ kíabuiↄ dɛdɛ píi. 
\v 2 Ɔ̃ kí Yeholaũ nɛnↄɛ Yosɛba, Aazia dãe, Aazia nɛ́ Yoasi sɛ̀ ń saɛ kíanɛ pↄ́ wàlɛ ń dɛdɛↄ guu. À aà ùlɛ Ataliaɛ kpɛa pↄ́ liiↄ kálɛau ń nↄɛ pↄ́ lɛ́ yↄ̃́ kpawào sãnu, ↄ̃ wi e aà dɛ̀o. 
\v 3 Nɛ́pi gↄ̃̀ ulɛa Dii kpɛ́u ń a gwanapio e wɛ̃̀ soolo. Gↄↄ bee Atalia mɛ́ Yuda bùsu kía ũ.
\p
\v 4 A wɛ̃̀ soplade guu ↄ̃ sa'onkia Yoiada kibɛ dↄai badeↄ ń zĩgↄ̃ badeↄ sìsi, ↄ̃ wà mↄ̀ńnↄ aà kĩ́i Dii ua. Ɔ̃ à yãyèńnↄ a tò aa lɛgbɛ̃̀ Dii ua we, ↄ̃ à kía nɛgↄ̃ɛpi ↄ̀lↄnɛ́. 
\v 5 Ɔ̃ à yãdìlɛnɛ́ à mɛ̀: Yã́ pↄ́ áli kɛn kɛ: Tó a mↄ gudↄ̃ai kã́mabogↄↄzĩ, á gãli sɛ̃́ia aↄ kibɛ dↄ̃́a, 
\v 6 á gãli plaade sↄ̃ Suu Bↄlɛ, á gãli àaↄ̃de iↄ bↄlɛ pↄ́ kú dↄaiↄ kpɛ dↄ̃́a. 
\v 7 Á gãli pla pↄ́ lɛ́ kã́mabo kã́mabogↄↄzĩↄ iↄ nɛ́ kíapi dↄ̃́a Dii ua. 
\v 8 À liaaàzi á baade ń a gↄ̃kɛbↄo kũa. Gbɛ̃́ pↄ́ sù sↄ̃̀ázi, à aà dɛ. Àↄ tɛ kípizi gu pↄ́ àlɛ gɛ́u píi.
\p
\v 9 Zĩgↄ̃ badeↄ kɛ̀ lá sa'onkia Yoiada ònɛ́wa. An baade a gbɛ̃́ↄ sɛ̀ gɛ̀ńnↄ Yoiada kĩ́i, gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ kã́maboↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ mↄ́ ń lɛũkpakɛiↄ píi. 
\v 10 Ɔ̃ Yoiada kí Davidi sↄ̃naↄ ń aà sɛ̀ngbao pↄ́ kú Dii kpɛ́uↄ kpà zĩgↄ̃ badepiↄwa. 
\v 11 Ɔ̃ dↄaipiↄ mↄ̀ aa kàlɛ Dii kpɛ́ ń sa'okĩio kpɛɛlɛ, sɛa za Dii kpɛ́pi ↄplaa oi e a zɛɛ oi, baade ń a gↄ̃kɛbↄo kũa, kɛ́ aaↄ nɛ́ kíapi dↄ̃́aò. 
\v 12 Ɔ̃ Yoiada bↄ̀ ń kía nɛgↄ̃ɛpio à kíafua kpàɛ̀, à ikoyã lá kpàwà. Kɛ́ wà nísikà aà miwa wà aà kpà kía ũ, ↄ̃ wà ↄtaalɛ̀ wà wiilɛ̀ wà mɛ̀: Lua kí dↄ̃ ń aafiao! 
\v 13 Kɛ́ Atalia dↄaiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ kĩ́api mà, ↄ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ ń kĩ́i Dii ua. 
\v 14 Kɛ́ à wɛzù, à kípi è zɛa mↄ̀pɛlɛ saɛ lá wì kɛwa. Zĩgↄ̃ badeↄ ń kã̀aepɛnaↄ zɛa aà saɛ, mɛ́ gbɛ̃́pii lɛ́ pↄnakɛ, aalɛ kã̀aepɛ. Ɔ̃ Atalia a pↄkasaↄ ga kɛ̃̀ à wii pã̀lɛ à mɛ̀: Wà bↄ̀ ma kpɛɛ! Wà bↄ̀ ma kpɛɛ! 
\v 15 Ɔ̃ sa'onkia Yoiada ò zĩgↄ̃ badepiↄnɛ: À nↄɛpi sɛ bↄaànↄ bàasi, í gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ tɛaàziↄ dɛdɛ ń fɛ̃ndao. Asa à mɛ̀ wasu aà dɛ Dii uaoɛ. 
\v 16 Gↄↄ pↄ́ nↄɛpi kà kibɛ bↄlɛ pↄ́ sↄ̃́ↄ ì gɛ̃u zɛ́u, ↄ̃ wà ↄpɛ̀lɛwà, we wà aà dɛ̀u.
\p
\v 17 Yoiada tò kí ń gbɛ̃́ↄ lɛdoũkɛ̀ ń Diio ḿpii, kɛ́ aa e wàↄ dɛ Diipi gbɛ̃́ↄ ũ yã́i. A tò kí ń gbɛ̃́ↄ lɛdoũkɛ̀ ń kↄ̃o lↄ. 
\v 18 Ɔ̃ wà gɛ̀ Baali kpɛ́ gbòo, aa a gbagbakĩiↄ ń a tã́aↄ wìwi kɛ́lɛkɛlɛ, ↄ̃ aa Baali gbàgbana Matã dɛ̀ gbagbakĩipiↄ saɛ.
\p Yoiadapi Dii kpɛ́ nà gudↄ̃anaↄnɛ ń ↄzĩ, 
\v 19 ↄ̃ à zĩgↄ̃ badeↄ sɛ̀ ń dↄaiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ píi, aa bↄ̀ Dii kpɛ́u ń kíapio, aa kibɛ bↄlɛ pↄ́ dↄaiↄ ì gɛ̃u zɛ́ sɛ̀. Kɛ́ aa kà kibɛ, ↄ̃ kípi zↄ̃̀lɛ gĩ́naa, 
\v 20 ↄ̃ bùsupi gbɛ̃́pii pↄ kɛ̀na, mɛ́ wɛ̃́lɛ gↄ̃̀ yãkelesai. Lá wà Atalia dɛ̀ ń fɛ̃ndao kibɛn we.
\s1 Yoasi Dii kpɛ́ kɛkɛa
\r (2Lad 24.1-14, 23-27)
\p
\v 21 Yoasi kpalablè a wɛ̃̀ soplade guuɛ.
\c 12
\p  
\v 1 À gↄ̃̀ kía ũ Yehu kpalablea wɛ̃̀ soplade guu, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ bla. Aà da tↄ́n Zibia, Bɛɛsɛba nↄɛɛ. 
\v 2 Gↄↄ pↄ́ sa'onkia Yoiada lɛdà Yoasiwa, Yoasipi yã́ pↄ́ maa Diiɛ kɛ̀. 
\v 3 Kási i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo, wì gi wàↄ sa'o we, wàↄ tulaletikatɛa weɛ.
\p
\v 4 Yoasi ò sa'onaↄnɛ: À ↄ̃a pↄ́ wà mↄ̀ò Dii kpɛ́u kãaa, naokɛ'ↄ̃a ń tↄ̀ↄmabo'ↄ̃ao ń ↄ̃a pↄ́ wì mↄò Dii kpɛ́u ń pↄeãwaↄ píi. 
\v 5 Sa'onaↄ lí ↄ̃api si ↄsinaↄwa, wi Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛò. 
\v 6 Kási e Yoasi kpalablea wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃ode guu, sa'onaↄ i Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛo, 
\v 7 ↄ̃ kí Yoasi sa'onkia Yoiada sìsi ń sa'onaↄ píi, à ń lá à mɛ̀: Bↄ́yãi álɛ Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛo ni? Ásu ↄ̃a si ↄsinaↄwa lↄo. Àli tó wà Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛò. 
\v 8 Ɔ̃ sa'onaↄ wèi, aai ↄ̃asi gbɛ̃́ↄwa lↄo. Aamɛ wa Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛo. 
\v 9 Ɔ̃ sa'onkia Yoiada kpagolo sɛ̀ à a nɛ́ fↄ̃̀, ↄ̃ a dìlɛ sa'okĩi saɛ Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ ↄplaa oi. Ɔ̃ sa'ona pↄ́ lɛ́ kpɛ́ zɛ́ dↄ̃́aↄ ì ↄ̃a pↄ́ wà mↄ̀ò Dii ua kau we píi. 
\v 10 Tó aa è kpagolopi ↄ̃a zↄ̃ↄkũ̀, ↄ̃ kí lakɛ̃na ń sa'onkiao ì nao, aai káka bãniu. 
\v 11 Aaì ↄ̃a pↄ́ wa yↄ̃̀pi na gbɛ̃́ pↄ́ wà Dii kpɛ́ zĩ dànɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ aaì fĩaboò li'ãnaↄnɛ ń kpɛdↄnaↄ 
\v 12 ń gĩ̀bonaↄ ń gbɛ̀'ãnaↄ. Ɔ̃ aa lí ń gbɛ̀ ãaↄ lùluò lↄ, kɛ́ wà Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛò yã́i ń kpɛ́kɛkɛa zĩ pãleↄ píi. 
\v 13 Wi Dii kpɛ́ ã́nusu taↄ pí ń ↄ̃a pↄ́ wà mↄ̀ò Dii uapioo, ge filia tɛdɛbↄↄ ge au'ɛlɛbↄↄ ge kã̀aeↄ ge vua pↄ́ↄ ge ã́nusu pↄ́ↄ. 
\v 14 Dii kpɛ́kɛkɛnaↄ ↄ̃ wà fĩabòonɛ́. 
\v 15 Gbɛ̃́ pↄ́ aa ↄ̃api kpàmá aa fĩabo zĩkɛnaↄnɛↄ, aali ń lala ↄ̃api yã́ musuo, asa gbɛ̃́piↄá náaideↄnɛ. 
\v 16 Ɔ̃a pↄ́ wa kpà tàae fĩabobↄ ge duun awakpabↄ ũↄ, wìli gɛ̃ò Dii kpɛ́uo. Sa'onaↄ pↄ́ɛ.
\p
\v 17 Gↄↄ bee Siliↄ kí Azaeli gɛ̀ lɛ̀lɛ Gatawa, ↄ̃ à ɛ̀a lɛ́ mↄ́ lɛ́lɛi Yelusalɛũwa lↄ. 
\v 18 Ɔ̃ Yudaↄ kí Yoasi pↄ́ pↄ́ api ń a dezi Yuda kíaↄ Yosafa ń Yolaũo ń Aaziao kpà Diiwaↄ sɛ̀lɛ ń vua pↄ́ kú Dii kpɛ́ làasiuo ń a bɛ làasiuo píi, a kpã̀sã Azaeliɛ, ↄ̃ Azaeli gò Yelusalɛũla. 
\v 19 Yoasi yã́ kĩniↄ ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi kú Yuda kíaↄ ladau. 
\v 20 Aà ìwaↄ lɛkpàaĩaàzi, ↄ̃ aa aà dɛ̀ Bɛmilo Sila zɛ́u. 
\v 21 Aà dɛnapiↄ tↄ́n kɛ: Simɛata nɛ́ Yozaba ń Somɛɛ nɛ́ Yozabao. Kɛ́ Yoasi gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Amazia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 13
\s1 Isailiↄ kí Yoaaza
\p
\v 1 Yudaↄ kí Aazia nɛ́ Yoasi kpalablea wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃ode guu ↄ̃ Yehu nɛ́ Yoaaza gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali wɛ̃̀ gɛ̃o ń plaoɛ. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ à zɛ̀ ń duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛauo, i pãalɛɛ̀o. 
\v 3 Ɔ̃ Dii pↄ pà Isailiↄzi, à ń ná Siliↄ kí Azaeliɛ a ↄzĩ ń a nɛ́ Bɛnadadao e Yoaaza kpalablea lɛ́wa. 
\v 4 Yoaaza awakpà Diiɛ, ↄ̃ Dii sìaànↄ, asa a è lá Siliↄ kíapi lɛ́ Isailiↄ wɛtã. 
\v 5 Dii tò aa suabana è, ↄ̃ aa bↄ̀ Siliↄ ↄzĩ, ↄ̃ baade ku a ua lá a ziwa. 
\v 6 Kási aai ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ ń dá a kɛau guuo, aa zɛ̀òɛ. Asetaati lí gì pɛ́lɛa Samali. 
\v 7 Yoaaza zĩgↄ̃ↄ ye láai, mɛ́ i kɛ sↄ̃de gbɛ̃ↄn blakwiↄ ń zĩkasↄ̃go mɛ̀n kwiↄ ń zĩgↄ̃ kɛ̀sɛde gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwiↄ (10.000) bàasio, asa Siliↄ kía ń kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛɛ, ↄ̃ aa gↄ̃̀ lán bùsuti pↄ́ wà ↄ̃zↄ̃̀wàwa. 
\v 8 Yoaaza yã́ kĩniↄ, yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ ń a nɛgↄ̃nkɛyãↄ ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 9 Kɛ́ Yoaaza gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀ Samali, ↄ̃ aà nɛ́ Yehoasi zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Yehoasi
\p
\v 10 Yudaↄ kí Yoasi kpalablea wɛ̃̀ bla àaↄ̃saide guu ↄ̃ Yoaaza nɛ́ Yehoasi gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ. 
\v 11 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, i ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo, à zɛ̀òɛ. 
\v 12 Yehoasi yã́ kĩni pↄ́ a kɛ̀ↄ ń a nɛgↄ̃nkɛyãↄ ń zĩ pↄ́ a kà ń Yudaↄ kí Amaziao ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 13 Kɛ́ à gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń Isaili kíaↄ Samali, ↄ̃ Yeloboaũ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Ɛlizi gaa
\p
\v 14 Ɛlizi lɛ́ gyãkɛ, a bleo, ↄ̃ Isailiↄ kí Yehoasi gɛ̀ aà lè, àlɛ ↄ́ↄlↄɛ̀ à mɛ̀: Baa! Baa! Isaili zĩkasↄ̃goↄ ń a sↄ̃deↄn n ũ.\f + \fr 13.14 \fr*\ft 2Kia 2.12\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Sá sɛ́ ń kaↄ. Kɛ́ a sɛ̀, 
\v 16 ↄ̃ Ɛlizi òɛ̀: Ka kpa sáa. Kɛ́ a kpà sáa, ↄ̃ Ɛlizi ↄnàna kípi ↄↄwa 
\v 17 à mɛ̀: Gukpɛ fɛnɛnti wɛ̃. Kɛ́ a wɛ̃̀, ↄ̃ Ɛlizi mɛ̀: Kapi zu. Kɛ́ a zù, ↄ̃ Ɛlizi mɛ̀: Dii zĩblekan we. Zĩblea Siliↄwa kaɛ. Ńyↄ̃ Siliↄ fu Afɛki míↄmiↄɛ. 
\v 18 Ɔ̃ Ɛlizi mɛ̀: Kapiↄ sɛ́lɛ. Kɛ́ a sɛ̀lɛ, ↄ̃ Ɛlizi òɛ̀: Tↄↄlɛ lɛ́ò. A lɛ̀ò gɛ̃n àaↄ̃, ↄ̃ à zɛ̀. 
\v 19 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi pↄ pàaàzi à mɛ̀: A maa ǹ tↄↄlɛ lɛ́ò yãa gɛ̃n sↄo ge sooloɛ, ní zĩble Siliↄwa míↄmiↄ. Tiasa ńyↄ̃ zĩblemá gɛ̃n àaↄ̃ɛ.
\p
\v 20 Ɛlizi gà, ↄ̃ wà aà vĩ̀.
\p Kɛ́ a wɛ̃ sù, ↄ̃ Mↄabu gbãamↄnɛdeↄ sì Isaili bùsuu. 
\v 21 Gↄↄ bee gbɛ̃́ↄ lɛ́ gɛ vĩɛ. Kɛ́ aa gbãamↄnɛdepiↄ è, ↄ̃ aa gɛpi sɛ̀ ↄzↄ̃̀i Ɛlizi miau. Kɛ́ gɛpi lɛ̀lɛ Ɛlizi wáↄwa, ↄ̃ à vù à fɛ̀lɛ zɛ̀.
\p
\v 22 Siliↄ kí Azaeli Isailiↄ wɛtã̀ e Yoaaza kpalablea lɛ́waɛ. 
\v 23 Ɔ̃ Dii sùuukɛ̀ńnↄ à wɛ̃nadↄ̃̀nɛ́, à ń wɛgwà a bàa pↄ́ kú ń Ablahaũo ń Izaakio ń Yakↄbuo yã́i. I we ń tↄ̀lↄzↄ̃̀o, i ń vũaao e ń a gbão. 
\v 24 Kɛ́ Siliↄ kí Azaeli gà, ↄ̃ aà nɛ́ Bɛnadada zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 25 Kɛ́ Yoaaza nɛ́ Yehoasi zĩkà ń Azaeli nɛ́ Bɛnadadapio, à ɛ̀a wɛ̃́lɛ pↄ́ Azaeli sì a mae Yoaazawaↄ sìwà. Yehoasi zĩblèwà gɛ̃n àaↄ̃ɛ, ↄ̃ à Isaili wɛ̃́lɛpiↄ sìwà.
\c 14
\s1 Yudaↄ kí Amazia
\r (2Lad 25.1-28)
\p
\v 1 Isailiↄ kí Yoaaza nɛ́ Yehoasi kpalablea wɛ̃̀ plaade guu ↄ̃ Yoasi nɛ́ Amazia gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 2 Aà wɛ̃̀ baasↄode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi mɛ̀ndosaiɛ. Aà da tↄ́n Yoadã, Yelusalɛũ nↄɛɛ. 
\v 3 À yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀, ãma i ka a mae Davidi pↄ́wao. À a mae Yoasi ↄlɛsɛ̀ɛ wásawasa. 
\v 4 Ãma i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo, wìↄ sa'o wàↄ tulaletikatɛa we e tiaɛ. 
\v 5 Kɛ́ à zɛ̀dↄ kpalau, ↄ̃ à a ìwa pↄ́ aa a mae dɛ̀ↄ dɛ̀dɛ sↄ̃. 
\v 6 Lá a ku Mↄizi ikoyã láuwa, i gbɛ̃dɛnapiↄ nɛ́ↄ dɛdɛo. Lápi guu Dii mɛ̀ wasu maeↄ dɛdɛ ń nɛ́ↄ duuna yã́io, mɛ́ wasu nɛ́ↄ dɛdɛ ń maeↄ duuna yã́io. Baade a ga azĩa duuna yã́iɛ. 
\v 7 Amazia mɛ́ zĩblè Ɛdↄũↄwa Guzulɛ Wisideu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). Zĩpi guu à Sela sìu, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Yↄkeeli e ń a gbão.
\p
\v 8 Bee gbɛa Amazia gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Isailiↄ kí Yoaaza nɛ́ Yehoasi, Yehu tↄũnawa, a òɛ̀: Mↄ wà kↄ̃ le zĩlau. 
\v 9 Isailiↄ kí Yoasi wèwà à mɛ̀: Libã bùsu lɛaa lɛ́kpãsãkɛ̀ Libã bùsu sɛdɛ líɛ à mɛ̀, aà a nɛnↄɛ kpã́sã a nɛ́wa, ↄ̃ Libã bùsu wài mↄ̀ ↄ̃zↄ̃̀ lɛaapiwa. 
\v 10 N zĩblè Ɛdↄũↄwa, ↄ̃ n nzĩa sɛ̀ lɛsĩ. N tↄbↄ̀, ãma ǹ nzĩa to tɛɛɛ. Tó n sòle dà, ńyↄ̃ fua, mpi ń Yudaↄ píi. 
\v 11 Kási Amazia i swã́sɛio, ↄ̃ Yehoasi mↄ̀ lɛ́lɛiwà. Aa kↄ̃ lè Yuda bùsu wɛ̃́lɛu Bɛsɛmɛsi. 
\v 12 Kɛ́ Isailiↄ Yudaↄ fù, ↄ̃ Yudaↄ bàalɛ̀, baade tà a bɛ. 
\v 13 Bɛsɛmɛsi we ↄ̃ Yehoasi Amazia kũ̀u à tàò Yelusalɛũ. À a bĩ́i gbòo gã̀sĩsuu ↄ̀aa pla za Ɛflaiũ Bↄlɛ e Gola Bↄlɛ. 
\v 14 À vua ń ã́nusuo ń pↄ́ pↄ́ kú Dii kpɛ́uↄ ń pↄ́ pↄ́ kú kibɛ làasiuↄ sɛ̀lɛ píi, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ kũ̀kũ à tàńnↄ Samali zĩ̀zↄↄ ũ. 
\v 15 Yehoasi yã́ kĩni pↄ́ a kɛ̀ↄ ń a nɛgↄ̃nkɛyãↄ ku Isaili kíaↄ ladau ń lá à zĩkà ń Yudaↄ kí Amaziaoo. 
\v 16 Kɛ́ Yehoasi gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń Isaili kíaↄ Samali, ↄ̃ aà nɛ́ Yeloboaũ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\p
\v 17 Yudaↄ kí Amazia ku Yehoasi gaa gbɛa e wɛ̃̀ gɛ̃oɛ. 
\v 18 Amazia yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau. 
\v 19 Wà lɛkpàaĩaàzi Yelusalɛũɛ, ↄ̃ à bàalɛ̀ tà Lakisi. Ɔ̃ wà gbɛ̃́ↄ gbàɛ, aa pɛ̀lɛaàzi aa aà dɛ̀ we. 
\v 20 Ɔ̃ wà aà gɛ sɛ̀ ń sↄ̃́o wà sùò Yelusalɛũ, wà aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu. 
\v 21 Ɔ̃ Yudaↄ Uzia kpà kía ũ aà mae Amazia gbɛu. Uzia wɛ̃̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ. 
\v 22 Ɔ̃mɛ Elata kɛ̀kɛ kàlɛ Yudaↄnɛ a mae gaa gbɛa.
\s1 Isailiↄ kí Yeloboaũ
\p
\v 23 Yudaↄ kí Yoasi nɛ́ Amazia kpalablea wɛ̃̀ gɛ̃ode guu ↄ̃ Yoasi nɛ́ Yeloboaũ gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ bla ń mɛ̀ndooɛ. 
\v 24 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, i ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo. 
\v 25 Ɔ̃mɛ ɛ̀a Isaili bùsu sì za Amata bↄlɛi e Ísia Wisidei, lá Dii Isailiↄ Lua dà a zↄ̀blena Amitai nɛ́ Yonasi,\f + \fr 14.25 \fr*\ft Yon 1.1\ft*\f* Gatefɛɛ gbɛ̃́ɛ a òwa. 
\v 26 Asa Dii è Isailiↄ lɛ́ taasikɛ maamaaɛ, zↄↄ ń wɛ̃́ɛↄ píi, mɛ́ aa gbɛ̃e vĩ à dↄńlɛo. 
\v 27 Dii i mɛ á Isailiↄ tↄ́ dɛ dṹniauo, ↄ̃ à ń suabà Yehoasi nɛ́ Yeloboaũ sabai. 
\v 28 Yeloboaũ yã́ kĩni pↄ́ a kɛ̀ↄ ń zĩ pↄ́ a kàↄ ku Isailiↄ kíaↄ ladau ń lá à ɛ̀a Damasi ń Amatao sì Isailiↄnɛo. 
\v 29 Kɛ́ à gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń a dezi Isaili kíaↄ, ↄ̃ aà nɛ́ Zakali zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 15
\s1 Yudaↄ kí Uzia
\r (2Lad 26.1-4, 21-23)
\p
\v 1 Isailiↄ kí Yeloboaũ kpalablea wɛ̃̀ baasↄo ń plaode guu Amazia nɛ́ Uzia gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 2 Aà wɛ̃̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndoode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ blakwi ń plaoɛ. Aà da tↄ́n Yekolia, Yelusalɛũ nↄɛɛ. 
\v 3 À yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀ lá a mae Amazia kɛ̀waɛ. 
\v 4 Ãma i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo, gbɛ̃́ↄ ìↄ sa'o wàↄ tulaletikatɛa we e tiaɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Dii tò kusu aà lè, a vĩɛ e à gɛ̀ gàò. Aà kpɛ́ kú adoaɛ, aà nɛ́ Yotaũ mɛ́ kú kibɛ. Ɔ̃mɛ Yudaↄ dↄaana ũ. 
\v 6 Uzia yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 7 Kɛ́ à gà,\f + \fr 15.7 \fr*\ft Isa 6.1\ft*\f* wà aà vĩ̀ kãi ń kíapiↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Yotaũ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Zakali
\p
\v 8 Yudaↄ kí Uzia kpalablea wɛ̃̀ bla plasaide guu ↄ̃ Yeloboaũ nɛ́ Zakali gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ kpalau mↄ sooloɛ. 
\v 9 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá a deziↄ kɛ̀waɛ. I ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo. 
\v 10 Ɔ̃ Yabɛsi nɛ́ Saluũ lɛkpàaĩaàzi ń gbɛ̃́ↄ, à aà dɛ̀ Ibleaũ, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 11 Zakali yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 12 Màa yã́ pↄ́ Dii ò Yehuɛ kɛ̀, à mɛ̀ aà buiↄ mɛ́ aaↄ Isaili kpalable e à gɛ pɛ aà sↄ̃kpaɛↄwa.\f + \fr 15.12 \fr*\ft 2Kia 10.30\ft*\f*
\s1 Isailiↄ kí Saluũ
\p
\v 13 Yabɛsi nɛ́ Saluũ gↄ̃̀ kía ũ Yudaↄ kí Uzia kpalablea wɛ̃̀ bla mɛ̀ndosaide guuɛ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali mↄ doɛ. 
\v 14 Kɛ́ Gadi nɛ́ Mɛnaeũ bↄ̀ Tiiza à gɛ̀ Samali, ↄ̃ à Yabɛsi nɛ́ Saluũpi lɛ̀ we a dɛ̀, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 15 Saluũ yã́ kĩniↄ ń lɛ́ pↄ́ a kpàaĩ ń gbɛ̃́ↄ Zakalizio ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 16 Mɛnaeũpi bↄ̀ Tiiza à gɛ̀ lɛ̀lɛ Tifasawa ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ kú a bùsuuↄ píi, asa aa gì zɛwɛ̃iɛ̀ɛ. Kɛ́ à lɛ̀lɛmá, ↄ̃ à nↄsindeeↄ pùipui píi.
\s1 Isailiↄ kí Mɛnaeũ
\p
\v 17 Yudaↄ kí Uzia kpalablea wɛ̃̀ bla mɛ̀ndosaide guu ↄ̃ Gadi nɛ́ Mɛnaeũpi gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali wɛ̃̀ kwiɛ. 
\v 18 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ e a wɛ̃ni lɛ́uɛ. I ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo.
\p
\v 19 Kɛ́ Asiliↄ kí Pulu sì Isaili bùsuu, ↄ̃ Mɛnaeũ aà gbà ã́nusu tↄnu baakwi ń síiↄ̃o, kɛ́ Pulupi e ↄdawa, i zɛdↄ kpalau yã́i. 
\v 20 Mɛnaeũ tò Isailiↄ ã́nusupi fĩabò, ↄ̃ ↄdeↄ ã́nusu kpà ń miwa ↄwatɛ̃ blakwikwi Asiliↄ kía pↄ́ ũ. Ɔ̃ Asiliↄ kíapi ɛ̀a tà, i zɛ ń bùsu weo. 
\v 21 Mɛnaeũ yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 22 Kɛ́ à gà, ↄ̃ aà nɛ́ Pekaia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Pekaia
\p
\v 23 Yudaↄ kí Uzia kpalablea wɛ̃̀ blakwide guu ↄ̃ Mɛnaeũ nɛ́ Pekaia gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali wɛ̃̀ plaɛ. 
\v 24 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, i ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo. 
\v 25 Aà zĩgↄ̃ bade Lemalia nɛ́ Pɛka lɛkpàaĩaàzi ń gbɛ̃́ↄ. Ɔ̃ à Galada bùsudeↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn blakwi à sìńnↄ kípizi aà zɛgikĩi Samali, à aà dɛ̀ ń Aagobuo ń Alieo, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 26 Pekaia yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi.
\s1 Isailiↄ kí Pɛka
\p
\v 27 Yudaↄ kí Uzia kpalablea wɛ̃̀ blakwi ń plaode guu ↄ̃ Lemalia nɛ́ Pɛka gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali wɛ̃̀ baoɛ. 
\v 28 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, i ↄbↄlɛ duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛau guuo. 
\v 29 Pɛka gↄↄ ↄ̃ Asiliↄ kí Pulu mↄ̀ Iyoni sì ń Abɛli Bɛmaakao ń Yanↄao ń Kɛdɛsio ń Azooo. À Nɛfatali bùsu sì lↄ, Galada ń Galileo píi, ↄ̃ à bùsupideↄ kũ̀kũ tàńnↄ Asili. 
\v 30 Ela nɛ́ Ozee lɛkpàaĩ ń gbɛ̃́ↄ Pɛkazi, ↄ̃ à aà dɛ̀ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu Uzia nɛ́ Yotaũ kpalablea wɛ̃̀ baode guu. 
\v 31 Pɛka yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi.
\s1 Yudaↄ kí Yotaũ
\r (2Lad 27.1-9)
\p
\v 32 Isailiↄ kí Lemalia nɛ́ Pɛka kpalablea wɛ̃̀ plaade guu ↄ̃ Uzia nɛ́ Yotaũ gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 33 Aà wɛ̃̀ baasↄode guu ↄ̃ à nà kpalableawa, à zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ. Aà da tↄ́n Yelusa, Zadoki nɛ́ɛ. 
\v 34 À yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀ lá a mae Uzia kɛ̀waɛ. 
\v 35 Ãma i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo, wìↄ sa'o wàↄ tulaletikatɛa we e tiaɛ. Ɔ̃mɛ Dii ua bↄlɛ pↄ́ kú musu kɛ̀kɛ. 
\v 36 Yotaũ yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 37 Gↄↄ bee Dii tò Siliↄ kí Lezini ń Lemalia nɛ́ Pɛkao nà lɛ́lɛa Yudaↄwawa. 
\v 38 Kɛ́ Yotaũ gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Aaza zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 16
\s1 Yudaↄ kí Aaza
\r (2Lad 28.1-27)
\p
\v 1 Lemalia nɛ́ Pɛka kpalablea wɛ̃̀ gɛ̃o ń plaode guu ↄ̃ Yotaũ nɛ́ Aaza gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 2 Aà wɛ̃̀ baode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ gɛ̃o ń mɛ̀ndooɛ. I yã́ pↄ́ Dii a Lua yei kɛ lá a dezi Davidiwao. 
\v 3 À zɛ̀ ń Isaili kíaↄ yãkɛaoɛ. À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń a nɛgↄ̃ɛo se.\f + \fr 16.3 \fr*\ft Iko 12.31\ft*\f* À yãbɛ̃ɛkɛ̀, lá bui pↄ́ Dii ń yá Isailiↄnɛↄ ì kɛ yãawaɛ. 
\v 4 À sa'ò à tulaletikàtɛa gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄwa ń sĩ̀sĩↄ musuↄ ń lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáuↄ píi.
\p
\v 5 Bee gbɛa Siliↄ kí Lezini ń Isailiↄ kí Lemalia nɛ́ Pɛkao mↄ̀ zĩkai Yelusalɛũ.\f + \fr 16.5 \fr*\ft Isa 7.1\ft*\f* We aa koezↄ̃̀u Aazazi, kási aai fↄ̃ zĩblèwào. 
\v 6 Zĩbeezĩ Lezini Yudaↄ yà ń bↄ́lɛ Elata, à ɛ̀a sìmá, ↄ̃ Ɛdↄũↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ we e ń a gbão. 
\v 7 Ɔ̃ Aaza gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Asiliↄ kí Puluwa à mɛ̀: N zↄ̀blenan ma ũ, mɛ́ n nɛ́n ma ũ. Mↄ ǹ ma bↄ Siliↄ kía ń Isailiↄ kía pↄ fɛ̀lɛmanↄↄ ↄzĩ. 
\v 8 Aaza ã́nusu ń vua pↄ́ kú Dii kpɛ́uo ń a bɛ làasiuo sɛ̀lɛ à Asiliↄ kía gbà a kpã̀sãɛ̀. 
\v 9 Ɔ̃ Asiliↄ kíapi aà yãmà, à gɛ̀ lɛ̀lɛ Damasiwa a sì. À Lezini dɛ̀, ↄ̃ à tà ń Damasideↄ Kii. 
\v 10 Kí Aaza gɛ̀ dà Asiliↄ kí Pulupilɛ Damasi. À sa'okĩi è we, ↄ̃ à a taa kɛ̀ lá guu, a kpã̀sã sa'ona Uliaɛ ń a kɛa taao píi. 
\v 11 Sa'ona Ulia sa'okĩipi kɛ̀ lá kí Aaza kpã̀sãɛwa wásawasa, à a mìdɛ e kí Aazapi àↄ gɛ́ sui ń Damasio. 
\v 12 Kɛ́ à sù, à tã́agbagbakĩipi è, ↄ̃ à sↄ̃̀i à dɛ̀dɛwà. 
\v 13 À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ òwà, à pↄ́wɛnti kàwà, à itↄ̃̀lɛwà, à sáaukpasa au ɛ̀lɛwà. 
\v 14 Dii gbagbakĩi pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃o ku sa'okĩi dafupi ń Dii kpɛ́o zãnguo, ↄ̃ Aazapi sɛ dìlɛ sa'okĩi dafupi saɛ ↄplaa oi. 
\v 15 Ɔ̃ kí Aazapi yãdìlɛ sa'ona Uliaɛ à mɛ̀: Nìli sa kↄↄ pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o sa'okĩi zↄ̃ↄpiwa ń pↄ́wɛnti oosio ń kí sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũo ń aà pↄ́wɛnti gbao ń gbɛ̃́ↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũo ń ń pↄ́wɛnti gbao ń í pↄ́ aaì tↄ̃́lɛo. Nìli sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasao au ɛ́lɛwà. Sa'okĩi pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃o sↄ̃ aↄ dɛmɛɛ màsokɛkĩi ũɛ. 
\v 16 Ɔ̃ sa'ona Ulia kɛ̀ lá kí Aaza òɛwa.
\p
\v 17 Kí Aaza mↄ̀pɛpɛɛↄ gògo tadibↄↄwa à ń taↄ bùa. À íkakĩi gò mↄgotɛ̃ zuswana pↄ́ kú a zíɛↄwa,\f + \fr 16.17 \fr*\ft 1Kia 7.23-29\ft*\f* a dìlɛ gbɛↄwa. 
\v 18 À kí gĩ́na pↄ́ wa bò Dii ua ń aà bↄlɛ pↄ́ kú weo gbòo misiilɛa Asiliↄ kíaɛ yã́i. 
\v 19 Aaza yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 20 Aaza gà,\f + \fr 16.20 \fr*\ft Isa 14.28\ft*\f* ↄ̃ wà aà mia kpàkↄ̃i ń a deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Ezekia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 17
\s1 Isailiↄ kí gbɛzãna Ozee
\p
\v 1 Yudaↄ kí Aaza kpalablea wɛ̃̀ kuɛplade guu ↄ̃ Ela nɛ́ Ozee gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ kɛ̃okwiɛ. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, ãma i kɛ lá Isailiↄ kía pↄ́ dↄ̀aaɛↄ kɛ̀wao. 
\v 3 Asiliↄ kí Samanasaa mↄ̀ lɛ̀lɛwà, ↄ̃ Ozee gↄ̃̀ aà zↄ̀blena ũ, àlɛ falubↄɛ̀. 
\v 4 Ozee gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Egipiↄ kí Sowa, ↄ̃ i falu pↄ́ ì bↄ Samanasaaɛ wɛ̃ ń wɛ̃o bↄɛ̀ lↄo. Kɛ́ Samanasaa è Ozee bↄ̀ a kpɛ, ↄ̃ à aà kũ̀ à mↄkàwà à aà dàkpɛu. 
\v 5 Ɔ̃ Samanasaa lɛ̀lɛ Isaili bùsuwa píi. Aà gbɛ̃́ↄ mↄ̀ koezↄ̃̀ Samalizi, aa ku we e wɛ̃̀ àaↄ̃. 
\v 6 Ozee kpalablea wɛ̃̀ kɛ̃okwide guu ↄ̃ Samanasaapi Samali sì à tà ń Isailiↄ a bùsuu, à ń kálɛkalɛ Ala ń Gozã pↄ́ kú Aboo baao ń Mɛdɛ bùsu wɛ̃́lɛↄ guuo.
\s1 Isailiↄ gↄ̃a zĩ̀zↄↄ ũ ń duuna yã́i
\p
\v 7 Yã́pi kɛ̀ màa kɛ́ Isailiↄ duunakɛ̀ Dii ń Lua pↄ́ ń bↄ́ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ ↄzĩɛ yã́iɛ. Aa misìilɛ dii pãleↄnɛ, 
\v 8 aa bui pↄ́ Dii ń yánɛ́ↄ ↄlɛsɛ̀, aa zɛ̀ ń yã́ pↄ́ Isailiↄ kíaↄ dànɛ́ↄɛ. 
\v 9 Aa yãdↄↄsai dìlɛ Dii ń Lua yã́ gbɛu, aa gulɛsĩↄ bò ńzĩaɛ ń wɛ̃́lɛↄ guu píi sɛa za bualoũↄ ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ. 
\v 10 Aa gbɛↄ ń líↄ pɛ̀lɛpɛlɛ sĩ̀sĩ lɛsĩↄwa píi ń lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáuↄ píi.\f + \fr 17.10 \fr*\ft 1Kia 14.23\ft*\f* 
\v 11 Aa tulaletikàtɛa gulɛsĩ pↄ́ aa bòpiↄwa píi, lá bui pↄ́ Dii ń yánɛ́ↄ kɛ̀wa. Yãvãi pↄ́ aa kɛ̀piↄ mɛ́ Dii pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 12 Aa zↄblè tã́aↄnɛ. Dii ònɛ́ yãa sↄ̃ aasu kɛo. 
\v 13 Dii dà ãnabiↄ ń gu'enaↄnɛ píi, ↄ̃ aa lɛnàwà Isailiↄ ń Yudaↄnɛ, aa mɛ̀ aa mikɛ̃ ń yãvãiↄwa, aaiↄ Dii yãdilɛaↄ ń aà yãdanɛo kũa, lá a ku ikoyã pↄ́ a dìlɛ ń deziↄnɛ guu, à ɛ̀a dà a zↄ̀blena ãnabiↄnɛ aa òwa.
\p
\v 14 Ń beeo Isailiↄ i swã́sɛio, an swã́ gbãa lá ń dezi pↄ́ aai Dii ń Lua náaikɛoↄ pↄ́waɛ. 
\v 15 Aa gì aà ↄtondↄkĩi gwai, aa aà bàakuańnↄ yã́ gbòo, aai lɛ́ pↄ́ a nàwànɛ́ yãdao. Aa tɛ̀ pↄpãↄzi, ↄ̃ aa gↄ̃̀ pã. Aa bui pↄ́ liaańziↄ ↄlɛsɛ̀, bui pↄ́ Dii mɛ̀ aasu ń kɛa kɛopiↄ. 
\v 16 Aa pãkpà Dii ń Lua yãdilɛaↄzi, aa mↄkàsa mɛ̀n pla lán gáaenaↄwa ń diiↄ ũ,\f + \fr 17.16 \fr*\ft 1Kia 12.28\ft*\f* aa Asetaati lí pɛ̀lɛ, aa kùlɛ luabɛ pↄ́ↄnɛ, aa zↄblè Baaliɛ. 
\v 17 Aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń ń nɛ́ↄ,\f + \fr 17.17 \fr*\ft Iko 18.10\ft*\f* gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ, aa màsokɛ̀, aa wɛlɛna gà, aa ńzĩa kpà yã́ pↄ́ Dii yeiowa, aa aà pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 18 Ɔ̃ Dii pↄ pàńzi maamaa à ń yá. Yuda bui mɛ́ gↄ̃̀ ado. 
\v 19 Baa se Yudaↄ i Dii ń Lua yãdilɛaↄ mao, aa Isailiↄ ↄlɛsɛ̀ɛ. 
\v 20 Ɔ̃ Dii gì Isaili buipiↄzi píi. À ń wɛtã̀ à ń ná gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ gbãamↄnɛ́ↄnɛ ń ↄzĩ e à gɛ̀ ń yáò.
\p
\v 21 Kɛ́ Dii Isailiↄ kɛ̃̀ Davidi buiↄwa, ↄ̃ aa Nɛba nɛ́ Yeloboaũ dìlɛ ń kía ũ. Yeloboaũpi mɛ́ Isailiↄ swãfɛ̃̀ Diiɛ, a tò aa duun sà zↄ̃ↄ kɛ̀. 
\v 22 Isailiↄ gì lɛ́ duuna pↄ́ Yeloboaũ kɛ̀ↄ kɛ, aai mikɛ̃wào, 
\v 23 ↄ̃ Dii ń yá, lá a dà a zↄ̀blena ãnabiↄnɛ aa òwa. Asiliↄ Isailiↄ nàaa ń bùsuu aa tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũ, ↄ̃ aa ku we e ń a gbão.
\s1 Samaliↄ yã́
\p
\v 24 Asiliↄ kía tò gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ Babɛli ń Kutao ń Avao ń Amatao ń Sefavaiũo, ↄ̃ à ń kálɛkalɛ Samali wɛ̃́lɛↄ guu Isailiↄ gbɛu. Màa aa Samali bùsu sì aa zↄ̃̀lɛ a wɛ̃́lɛↄ guu. 
\v 25 Kɛ́ aa kà we káau, aali Dii sísio, ↄ̃ à nↄ̀ↄmusuↄ gbàɛmá, aalɛ ń dɛdɛ. 
\v 26 Ɔ̃ wa ò Asiliↄ kíaɛ wà mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ n ń sɛ́ n ń kálɛkalɛ Samali wɛ̃́lɛↄ guuↄ, aa bùsupi tã́akɛkɛa dↄ̃o, ↄ̃ à nↄ̀ↄmusuↄ gbàɛmá, aalɛ ń dɛdɛ. 
\v 27 Ɔ̃ Asiliↄ kía mɛ̀: Wà Samali sa'ona pↄ́ wa suńnↄↄ do gbaɛ aà ta we, i bùsupi tã́a yãdadanɛ́. 
\v 28 Ɔ̃ Samali sa'onae ɛ̀a tà we à zↄ̃̀lɛ Bɛtɛli. A dàda gbɛ̃́ↄnɛ lá aa kɛ aali Dii sísi.
\p
\v 29 Gↄↄ bee gbɛ̃́ pↄ́ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ wɛ̃́lɛpiↄ guuↄ, bui píi ń a tã́aoɛ, ↄ̃ aa ń tã́apiↄ taa kɛ̀ aa pɛ̀lɛpɛlɛ gulɛsĩ pↄ́ Isailiↄ bòↄ kpɛ́ↄ guu. 
\v 30 Babɛlideↄ Sukobenↄ pì, Kutadeↄ Nɛɛgali pì, Amatadeↄ Asima pì, 
\v 31 Avadeↄ Nibaza ń Taatakio pì, Sefavaiũdeↄ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń ń nɛ́ↄ ń tã́a Adamɛlɛki ń Anamɛlɛkiowa. 
\v 32 Ɔ̃ aa ɛ̀a Dii sìsi lↄ. Aa ń gbɛ̃́ↄ dilɛa gulɛsĩpiↄ gbàgbanaↄ ũ tɛ̃ vĩo, ↄ̃ aaìↄ sa'onɛ́ gulɛsĩpiↄ kpɛ́ↄ guu. 
\v 33 Aa Dii sìsi, ↄ̃ aalɛ zↄble ń tã́aↄnɛ lá bùsu pↄ́ aa bↄ̀u fɛlɛkaayã dɛwa. 
\v 34 Màa aa ń fɛlɛkaayã kũa e ń a gbão. Aalɛ Dii sisio, asa aali aà ↄtondↄkĩi gwao, aaliↄ aà yãdanɛ kũao ge aà ikoyã ge yã́ pↄ́ a dìlɛ Yakↄbu pↄ́ à ɛ̀a tↄkpàɛ̀ Isaili buiↄnɛↄ.\f + \fr 17.34 \fr*\ft Daa 32.28, 35.10\ft*\f* 
\v 35 Kɛ́ Dii mɛ̀ a bàa aↄ kú ń Isailipiↄ yãa, à mɛ̀ aasu dii pãleↄ sísio, aasu kúlɛnɛ́o,\f + \fr 17.35 \fr*\ft Bↄa 20.5, Iko 5.9\ft*\f* aasu zↄblenɛ́o, aasu sa'omáo, 
\v 36 sema a gbɛ̃́ pↄ́ a ń bↄ́lɛ Egipi ń a iko zↄ̃ↄo ń a gã̀sa gbãao. Api ámɛ aaↄ a sisi, aaↄ kúlɛɛ,\f + \fr 17.36 \fr*\ft Iko 6.13\ft*\f* aai sa'owa. 
\v 37 À mɛ̀ aaↄ a ↄtondↄkĩi gwa, aaiↄ a yãdanɛↄ kũa ń a ikoyãↄ ń yãdilɛa pↄ́ a kɛ̃̀nɛ́ lá guuↄ e gↄↄpii. Aasu dii pãleↄ sísio. 
\v 38 Aasu to a bàakuańnↄ yã́ lí sã́ńguo. Aasu dii pãleↄ sísio. 
\v 39 Aali a Dii ń Lua sísi ado. Ámɛ á ń bↄ ń wɛ̀lɛↄ ↄzĩ ḿpii.
\p
\v 40 Ń beeo aai swã́sɛio, ↄ̃ aa zɛ̀ ń ń fɛlɛkaayão. 
\v 41 Buipiↄ Dii sìsi, kási aa gì lɛ́ zↄble ń tã́aↄnɛ lↄɛ, ↄ̃ an nɛ́ↄ ń ń tↄũnaↄ lɛ́ kɛ lá ń maepiↄ kɛ̀wa e ń a gbão.
\c 18
\s1 Yudaↄ kí Ezekia
\p
\v 1 Isailiↄ kí Ela nɛ́ Ozee kpalablea wɛ̃̀ àaↄ̃de guu ↄ̃ Aaza nɛ́ Ezekia gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 2 Aà wɛ̃̀ baasↄode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi mɛ̀ndosaiɛ. Aà da tↄ́n Abi, Zakali nɛ́ɛ. 
\v 3 À yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀ lá a dezi Davidi kɛ̀wa píiɛ. 
\v 4 À gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ gbòo, à tã́agbɛↄ wìwi, à Asetaati lipɛlɛↄ zↄ̃̀zↄ̃. À mↄgotɛ̃ mlɛ̃ pↄ́ Mↄizi pi\f + \fr 18.4 \fr*\ft Nao 21.9\ft*\f* gbɛ̃̀gbɛ̃, asa e gↄↄ bee Isailiↄ lɛ́ tulaletikatɛawàɛ, aa tↄkpàɛ̀ Nɛusetã. 
\v 5 Ezekia Dii Isailiↄ Lua náaikɛ̀, Yudaↄ kíae muaaaànↄo, an gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aaɛↄ ge an gbɛ̃́ pↄ́ tɛ́ aà gbɛaↄ. 
\v 6 À nà Diiwa, i bↄ aà kpɛo. A yã́ pↄ́ Dii dà Mↄiziɛↄ kũaɛ. 
\v 7 Dii kuaànↄ, ↄ̃ yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ bↄ̀ maa píi. À bↄ̀ Asiliↄ kía yã́ kpɛ, i zↄbleɛ̀ lↄo. 
\v 8 À zĩblè Filitɛ̃ↄwa e Gaza ń bùsu pↄ́ liaaiↄ sɛa za bualoũↄ ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ píi.
\p
\v 9 Kí Ezekia kpalablea wɛ̃̀ àaↄ̃de guu, Isailiↄ kí Ela nɛ́ Ozee kpalablea wɛ̃̀ soplade guu, ↄ̃ Asiliↄ kí Samanasaa mↄ̀ koezↄ̃̀ Samalizi. Aa kálɛa we 
\v 10 e wɛ̃̀ àaↄ̃, aa wɛ̃́lɛpi sì Ezekia kpalablea wɛ̃̀ soolode guuɛ. Isailiↄ kí Ozee kpalablea wɛ̃̀ kɛ̃okwiden we. 
\v 11 Asiliↄ kía tà ń Isailiↄ a bùsuu, à ń kálɛkalɛ Ala ń Gozã pↄ́ kú Aboo baa ń Mɛdɛ bùsu wɛ̃́lɛↄ guuo. 
\v 12 Yã́pi kɛ̀ màa, kɛ́ aai Dii ń Lua yãmao yã́iɛ. Aa aà bàakuańnↄ yã́ↄ kũao, aai yã́ pↄ́ Dii zↄ̀blena Mↄizi dìlɛ ma aa zĩkɛ̀wào.
\s1 Asiliↄ kía vĩadadaa Yelusalɛũdeↄzi
\r (2Lad 32.1-16, Isa 36.1-22)
\p
\v 13 Kí Ezekia kpalablea wɛ̃̀ gɛ̃o mɛ̀ndosaide guu ↄ̃ Asiliↄ kí Sɛnakelibu mↄ̀ lɛ̀lɛ Yuda wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄwa, a sì píi. 
\v 14 Ɔ̃ Yudaↄ kí Ezekia gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Asiliↄ kíawa Lakisi à mɛ̀: Ma tàaekɛ̀. Ńsu mↄao, míↄ falubↄnɛ lá ńyↄ̃ zↄ̃mɛɛwa. Ɔ̃ Asiliↄ kía ã́nusu zↄ̃̀ Ezekiaɛ tↄnu kwi ń vuao tↄnu do. 
\v 15 Ɔ̃ Ezekia ã́nusu pↄ́ a è Dii kpɛ́u ń a bɛ làasiuo kpàwà píi. 
\v 16 Gↄↄ bee à vua gò Dii kpɛ́ gbaↄwa ń pↄ́ pↄ́ a kùlɛ gbapiↄ lipɛlɛwao, a kpà Asiliↄ kíapiwa.
\p
\v 17 Ɔ̃ Asiliↄ kía a kwàasi ń a ìwaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄo ń a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄo zĩ̀, aa bↄ̀ Lakisi aa mↄ̀ Yelusalɛũ kí Ezekia kĩ́i ń zĩgↄ̃ↄ dasidasi. Kɛ́ aa kà Yelusalɛũ, aa mↄ̀ zɛ̀ íkalɛkĩi pↄ́ kú musu saɛ, pↄpinaↄ bua zɛ́u. 
\v 18 Aa lɛzù kípizi, ↄ̃ kibɛ ziia Ilikia nɛ́ Ɛliakiũ ń aà lakɛ̃na Sɛbenao ń aà kpàwakɛna Asafa nɛ́ Yoao bↄ̀ gɛ̀ ń kĩ́i. 
\v 19 Ɔ̃ zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi ònɛ́: À gɛ o Ezekiaɛ, Asiliↄ kía zↄ̃ↄ mɛ́ lɛ́ aà la, bↄ́ àlɛ a náaikɛ màai? 
\v 20 À mɛ̀ á zĩgbasɛlɛa dↄ̃ mɛ́ á gbãa, kási yãpã giiɛ. Dé àlɛ a náaikɛ, ↄ̃ àlɛ bↄ a yã́ kpɛi? 
\v 21 Egipiↄ kía pↄ́ àlɛ a náaikɛpi gwa. A dɛ lán fee lípan wíwiawaɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gbãa'èwà, ì aà zↄ̃ a ↄuɛ. 
\v 22 Ezekia Dii gulɛsĩↄ ń aà gbagbakĩiↄ gbòoo lò? A ò Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄnɛ píi aa mↄ kúlɛ gbagbakĩi aɛ Yelusalɛũ la, ↄ̃ àlɛ omɛɛ Dii a Luapi náai ↄ̃ álɛ kɛa? 
\v 23 Aà lɛdoũkɛ ń ma dii Asiliↄ kíao, mí aà gba sↄ̃́ ↄ̀aa kwi, tó a gbɛ̃́ vĩ aa diɛ̀ kpɛ. 
\v 24 Lá àlɛ Egipi zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃deↄ náaikɛ, kpelewa a fↄ̃ zɛzↄ̃ baa ma dii zĩgↄ̃ gãli pↄ́ kɛ̃̀sãńziↄ doɛi? 
\v 25 Àlɛ e ma dii mↄ̀ lɛ́lɛi guɛ beewa à wíwi Dii lɛ́ sai yã̀? Dii mɛ́ òɛ̀ aà lɛ́lɛ bùsuɛ beepiwa, i wíwi.
\p
\v 26 Ɔ̃ Ɛliakiũ ń Sɛbenao ń Yoao ò zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpiɛ: Yã'o wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛ ń Sili yã́o, asa wi maɛ. Ńsu yã'owɛ̃ɛ ń Ɛbɛlu yã́oo, kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kú bĩ́iwaↄ su mao yã́i. 
\v 27 Ɔ̃ gbɛ̃zↄ̃ↄpi wèmá à mɛ̀: Ma dii i ma zĩ mà yã́pi òɛ́ ń á diio átɛ̃ɛo, ń gbɛ̃́ pↄ́ zↄ̃lɛa bĩ́iwaↄɛ lↄ, asa aa ńzĩa bĩ́ikpɛ pↄ́ aa kɛ̀ bleɛ, aai ńzĩa osoo mi lááwa. 
\v 28 Ɔ̃ gbɛ̃zↄ̃ↄpi fɛ̀lɛ pũ̀na ń Ɛbɛlu yã́o à mɛ̀: À Asiliↄ kía zↄ̃ↄ yãma! 
\v 29 Kípi mɛ̀, ásu to Ezekia á sã́são, asa a fↄ̃ á bↄ a ↄzĩo. 
\v 30 Ezekia mɛ̀ Dii a á bↄ, a á wɛ̃́lɛɛ bee kpa Asiliↄ kíawao. Ásu Ezekiapi yãma à Dii náaikɛ yã́ bee musuo. 
\v 31 Ásu Ezekia yãmao. Asiliↄ kía mɛ̀ à lɛdoũkɛanↄ, à mikpawa, á baade i azĩa vɛ̃ɛbɛ ń azĩa kaadↄɛmbɛo ble, i azĩa bia'i mi, 
\v 32 e àↄ mↄ́ á sɛ́lɛi à táánↄ bùsu pↄ́ dɛ lá á pↄ́wau. Pↄ́wɛna ń vɛ̃ɛ nao pàlawà, pɛ̃ɛ ń vɛ̃ɛbuo ń kuliↄ ń zↄ́'io diuɛ. À zɛ ń wɛ̃nio. Ásu zɛ ń gaoo. Ezekia mɛ̀ Dii a á bↄɛ, kási ásu weio, ásu to aà á sã́são. 
\v 33 Buipãleↄ tã́ae fↄ̃̀ gì Asiliↄ kíaɛ aà ń bùsu símáe? 
\v 34 Amata ń Aapadao tã́aↄ gɛ̀ máɛ? Sefavaiũ ge Ena ge Iva tã́aↄ gɛ̀ má ni? Samali tã́aↄ è gìɛ̀ ń ń wɛ̃́lɛoe? 
\v 35 Bùsupiↄ kpele tã́a mɛ́ fↄ̃̀ gìɛ̀ ń a bùsuoi? Kpelewa Dii a fↄ̃ giɛ̀ ń Yelusalɛũoi?
\p
\v 36 Gbɛ̃́ↄ nílɛa kílikili, aai yãwewào, asa an kía ònɛ́ aasu yã́zãsiwàoɛ. 
\v 37 Ɔ̃ kibɛ ziia Ilikia nɛ́ Ɛliakiũ ń aà lakɛ̃na Sɛbenao ń Asafa nɛ́ Yoa aà kpàwakɛnao ń pↄkasaↄ kɛ̃̀kɛ̃, aa ɛ̀a sù Ezekiapiwa aa zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ yã́pi dàu a sìuɛ̀.
\c 19
\s1 Ezekia wabikɛa Diiwa
\r (Isa 37.1-20)
\p
\v 1 Kɛ́ kí Ezekia yã́pi mà, à a ula ga kɛ̃̀, ↄ̃ à zwã̀nkasa kàkaala, à gɛ̀ Dii kpɛ́u. 
\v 2 À a bɛ ziia Ɛliakiũ ń a lakɛ̃na Sɛbenao ń sa'onkiaↄ zĩ̀ ãnabi Isaia, Amↄzu nɛ́wa, zwã̀nkasaↄ kákaańla. 
\v 3 Aa òɛ̀: Ezekia mɛ̀ yã́ gì gbãɛ, wà wá da taasiu wà wá lele wà widàdawá. Wa gↄ̃ lán nↄɛ pↄ́ a nɛ́ kà bↄa, mɛ́ yɛ̃̀ɛɛ ku a fↄ̃ iowaɛ. 
\v 4 Asiliↄ kía a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ zĩ̀, à mↄ̀ Lua bɛ̃́ɛ láanikɛ̀. Dii n Lua yã́pi mà, a aà lele yã́pi oa yã́ia, wá dↄ̃o. Wabikɛwà wá gbɛ̃́ kↄ̃na pↄ́ wa gↄ̃ↄnɛ.
\p
\v 5 Kɛ́ kí Ezekia zĩnapiↄ gɛ̀ Isaia lè màa, 
\v 6 a ònɛ́: À gɛ o á diiɛ, Dii mɛ̀ asu to vĩa a kũ Asiliↄ kía ìwaↄ dↄ́ɛaanↄ yã́ pↄ́ a màpi yã́io. 
\v 7 À ma! Tó Asiliↄ kía baoe mà, Dii a to làasoo gɛ̃aàgu, i ta a bùsuu, Dii i to wà aà dɛ ń fɛ̃ndao we.
\p
\v 8 Kɛ́ zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ mà Asiliↄ kía fɛ̀lɛ Lakisi, ↄ̃ à ɛ̀a tà à aà lè, àlɛ zĩka ń Libenadeↄ. 
\v 9 Kɛ́ Asiliↄ kía mà Etiopiↄ kí Tilaka lɛ́ mↄ́ zĩkaianↄ, ↄ̃ à ɛ̀a zĩnaↄ gbàɛ Ezekiawa à mɛ̀: 
\v 10 À o Yudaↄ kí Ezekiaɛ, dii pↄ́ àlɛ a náaikɛ à gbàsa mɛ̀ á Yelusalɛũ namɛɛ ma ↄzĩo, asu to diipi a sã́são. 
\v 11 I ma lá Asiliↄ kíaↄ kɛ̀ bùsuↄnɛ à ń kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛ píio lé? Ɔ̃mɛ a bↄ ado saa? 
\v 12 Wɛ̃́lɛ pↄ́ ma deziↄ kàalɛↄ, Gozã ń Halanao ń Lɛzɛfio ń Edɛni pↄ́ kú Telasaaↄ, an tã́aↄ fↄ̃̀ ń bↄ́e? 
\v 13 Amata kía kú mái? Aapadaɛ kía kú máɛ? Sefavaiũ ge Ena ge Iva kíaↄ ku mái?
\p
\v 14 Zĩnapiↄ Asiliↄ lá kpà Ezekiawa. Kɛ́ à a kyokɛ̀, ↄ̃ à gɛ̀ Dii kpɛ́u a pòo aà aɛ, 
\v 15 à wabikɛ̀wà à mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua, ń kú malaika gã̀sĩadeↄ zãnguo,\f + \fr 19.15 \fr*\ft 1Sam 4.4\ft*\f* ḿmɛ ń Lua ũ bùsu pↄ́ kú dṹnia guu píiɛ. Ḿmɛ ń musu kɛ̀ ń tↄↄlɛo. 
\v 16 Swã́kpa ǹ yãma, Dii. Wɛ́sɛ ǹ gugwa, Dii. Dↄ́ɛa ń Lua bɛ̃́ɛo lɛ́kpãsã pↄ́ Sɛnakelibu kɛ̀ ma fá! 
\v 17 Sĩanaɛ Dii, Asili kíaↄ buipiↄ kàalɛ píiɛ, an bùsuↄ gↄ̃̀ bɛzia ũ. 
\v 18 Aa ń diiↄ kàtɛu aa ń kpasa, asa pↄ́piↄá Lua no, pↄ́ pↄ́ gbɛ̃nazĩna kɛ̀ ń lío ń gbɛoↄnɛ. 
\v 19 Dii wá Lua, wá bↄ aà ↄzĩ, bùsu pↄ́ kú dṹnia guu píi iↄ dↄ̃ kɛ́ n Dii, ḿmɛ ń Lua ũ ndo.
\s1 Sɛnakelibu gaa
\r (Isa 37.21-38)
\p
\v 20 Ɔ̃ Amↄzu nɛ́ Isaia lɛ́kpãsãkɛ̀ Ezekiaɛ à mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua mɛ̀ a wabi pↄ́ ń kɛ̀ Asiliↄ kí Sɛnakelibu yã́ musu mà, 
\v 21 ↄ̃ à àsiɛ bee ò aà musu:
\q1 Siↄna nɛnↄɛ lɛ́so lɛ́ sakangu,
\q1 àlɛ n láanikɛ n kpɛ.
\q1 Gbɛ̃e i zĩble Yelusalɛũwa yãao
\q1 ↄ̃ àlɛ a mi dada a gã̀u.
\q1
\v 22 Dé n dↄɛwà ń sↄ̃̀sↄ̃i?
\q1 Dé n kãaɛ, n n mi dàɛ̀ íai?
\q1 Isailiↄ Lua pↄ́ a kua adoa n bee kɛ̀ɛ.
\q1
\v 23 Ń dà n zĩnaↄnɛ aa Dii sↄ̃̀sↄ̃,
\q1 n mɛ̀ n dɛdɛ sĩ̀sĩↄ musu
\q1 ń n zĩkasↄ̃goↄ dasidasi
\q1 e Libã bùsu gbɛ̀sĩsĩ misonau.
\q1 N sɛdɛ lí gbã̀aↄ zↄ̃̀zↄ̃,
\q1 n pɛ̃li zↄ̃ↄↄ kwɛ̀,
\q1 n ka a lɛ́wa musu e a líkpɛ sisiu.
\q1
\v 24 N lↄ̀ↄ yↄ̃̀ buipãleↄ bùsuu,
\q1 n a imì,
\q1 n kɛ̀sɛ Egipi swaↄ í bà.
\q1
\v 25 Kɛ́ ma Dii má dìlɛ màa za zi,
\q1 ni mao lé?
\q1 Ma zɛò à gɛ̃̀gɛ̃, ↄ̃ má tò à kɛ̀.
\q1 Má tò n ń wɛ̃́lɛ bĩ́ideↄ kwɛ̀ wìliũ,
\q1 aa gↄ̃̀ daaĩa.
\q1
\v 26 Wɛ̃́lɛpideↄ gbãa kɛ̃̀sã,
\q1 aa gↄ̃̀ suuu, wí ń kṹ,
\q1 aa dɛ lán sɛ̃saowa,
\q1 lán sɛ̃la bↄlↄwa,
\q1 lán sɛ̃ pↄ́ bↄ̀lɛ kpɛ́wa à gàga gↄ̃̀ↄwa.
\q1
\v 27 Má n kúkĩi dↄ̃,
\q1 má n gɛa ń n suao dↄ̃,
\q1 má n kãaamazi dↄ̃.
\q1
\v 28 N kãamazi,
\q1 n kàamai pↄ́ ń vĩ yã́ gɛ̃̀ ma swã́u.
\q1 Má bakanɛ n níuɛ,
\q1 má ã̀asĩna kanɛ n lɛ́uɛ,
\q1 mí tó ǹ ɛa tá ń zɛ́ pↄ́ n mↄòo.
\q1
\v 29 Ezekia, yã́ɛ bee aↄ dɛnɛ seela ũ:
\q1 Á pↄzã blɛ ble wɛ̃a, zii lↄ í ble we.
\q1 Zii kee sa à pↄ́tↄ̃ í pↄkɛkɛ,
\q1 à vɛ̃ɛli pɛ́pɛ í a bɛ ble.
\q1
\v 30 Yuda kↄ̃na pↄ́ bↄ̀ↄ zĩ́na a ɛa gɛ̃ tíu,
\q1 an nɛ́ iↄ kpa musu.
\q1
\v 31 Asa gbɛ̃́ kↄ̃naↄ bↄ Yelusalɛũ,
\q1 Siↄna gbɛ̀sĩsĩdepiↄ gↄ̃.
\q1 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma ãia mɛ́ a bee kɛ.
\m
\v 32 Ayãmɛto ma yã́ɛ bee ò Asiliↄ kía musu:
\q1 A gɛ̃ wɛ̃́lɛɛ beeuo,
\q1 a kazuuo,
\q1 a a sɛ̀ngbao dↄɛ̀o,
\q1 a koezↄ̃i à gbà lɛsĩ daio.
\q1
\v 33 A ɛa tá ń zɛ́ pↄ́ à mↄ̀òo,
\q1 a gɛ̃ wɛ̃́lɛɛ beeuo.
\q1 Ma Dii mámɛ má ò.
\q1
\v 34 Má gí ń wɛ̃́lɛpioɛ,
\q1 mí a suaba mazĩa yã́i
\q1 ń ma zↄ̀blena Davidi yã́io.
\m
\v 35 Gwã́ bee Dii Malaika bↄ̀ gɛ̀ Asiliↄ bòou, à gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do gɛ̃osai (185.000). Kɛ́ aa fɛ̀lɛ kↄↄ, aa gɛↄ è kálɛa gupiiu. 
\v 36 Ɔ̃ Asiliↄ kí Sɛnakelibu fɛ̀lɛ a bòopiu à ɛ̀a tà Niniva, a ku we. 
\v 37 Gↄↄ pↄ́ a kúlɛa a tã́a Nisoki kpɛ́u, ↄ̃ aà nɛ́ↄ Adamɛlɛki ń Salɛzɛɛo aà dɛ̀ ń fɛ̃ndao. Aa bàasi tà Alalata bùsuu, ↄ̃ aà nɛ́ Esaadↄ̃ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 20
\s1 Ezekia gyãkɛa
\r (Isa 38.1-8)
\p
\v 1 A gbɛa Ezekia gyãkɛ̀ à kà gaa, ↄ̃ ãnabi Isaia, Amↄzu nɛ́ gɛ̀ aà lè a òɛ̀: Dii mɛ̀, lɛdilɛ n gbɛ̃́ↄnɛ, asa ńlɛ mↄ́ gaiɛ, ńyↄ̃ fɛlɛ lↄo. 
\v 2 Ɔ̃ Ezekia aɛdↄ̀ gĩwa à wabikɛ̀ Diiwa 
\v 3 à mɛ̀: Dii, n yã́ na! Lá ma táa'ònnↄ ń náaio, mɛ́ ma yã́ pↄ́ ń yei kɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo, to à dↄngu. Ɔ̃ à wɛ̃na ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 4 E Isaia àↄ gɛ́ bↄi ua, ↄ̃ Dii yã'òɛ̀ à mɛ̀: 
\v 5 Gɛ ǹ o ma gbɛ̃́ↄ dↄaana Ezekiaɛ, ma Dii aà dezi Davidi Lua ma mɛ̀, ma aà wabikɛa mà, ma aà wɛ́'i è. Má aà gbã́gbã, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i gɛ́ ma kpɛ́u. 
\v 6 Ma aà gↄↄ kã̀fĩɛ̀ wɛ̃̀ gɛ̃o. Má aà si Asiliↄ kíawa ń wɛ̃́lɛɛ beeo. Má gí ń wɛ̃́lɛpio mazĩa yã́iɛ ń ma zↄ̀blena Davidi yã́io.
\p
\v 7 Isaia mɛ̀ wà kaadↄɛmbɛ lↄ. Kɛ́ wa lↄ̀, wa dↄ̀ↄ aà sã́nɛpiwa, ↄ̃ à gbã̀gbã. 
\v 8 Ɔ̃ Ezekia Isaia là à mɛ̀: Lá Dii mɛ̀ á ma gbã́gbã, mí gɛ́ a kpɛ́u a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́, bↄ́mɛ aↄ dɛ a seela ũi? 
\v 9 Ɔ̃ Isaia wèwà à mɛ̀: Seela pↄ́ Dii a kɛnɛ lɛ́ pↄ́ a gbɛ̃̀nɛ yã́ musun kɛ: Uena pↄ́ ĩatɛ̃ lɛ́ suò Aaza dɛdɛkĩiↄwa, ń ye à gɛ́ e a gbápɛkĩi mɛ̀n kwiↄwa yã̀, ge à ɛa kpɛ oi mɛ̀n kwiↄwaɛ? 
\v 10 Ɔ̃ Ezekia wèwà à mɛ̀: Uena pilaa gbápɛkĩi mɛ̀n kwiↄwa zĩ'ũo. Aà to à ɛa dɛdɛ kpɛ oi mɛ̀n kwi. 
\v 11 Kɛ́ ãnabi Isaia lɛzù Diizi, ↄ̃ uena pↄ́ ĩatɛ̃ lɛ́ suò ɛ̀a dɛ̀dɛ gbápɛkĩi mɛ̀n kwi pↄ́ à pìlawà yãaↄwa.
\s1 Babɛli bùsu zĩnaↄ mↄa Yelusalɛũ
\r (Isa 39.1-8)
\p
\v 12 Gↄↄ bee Baladã nɛ́ Mɛlodaki Baladã, Babɛli kía lá kpã̀sã Ezekiaɛ ń gbao, kɛ́ à aà gyãkɛa bao mà yã́i. 
\v 13 Ezekia gbãakpà zĩnapiↄzi, à gɛ̀ńnↄ a làasiu, à a ã́nusuↄ ↄ̀lↄnɛ́ ń vuaↄ ń pↄ́ gĩnanaↄ ń nísi maao. À gɛ̀ńnↄ a gↄ̃kɛbↄkalɛkpɛu lↄ, à a àizɛɛↄ ↄ̀lↄnɛ́ míↄmiↄ. Pↄe ku aà bɛ ge aà bùsuu kɛ à gì ↄlↄinɛ́o. 
\v 14 Ɔ̃ ãnabi Isaia gɛ̀ aà lè à aà là à mɛ̀: Kpelewa gbɛ̃́piↄ ònɛi? Za má aa bↄ̀u aa mↄ̀ n kĩ́ii? Ɔ̃ Ezekia wèwà à mɛ̀: An bↄkĩi zã̀, Babɛli aa bↄ̀u. 
\v 15 Ɔ̃ Isaia aà là à mɛ̀: Bↄ́ aa è n bɛi? A wèwà à mɛ̀: Aa ma bɛpↄ́ píi èɛ. Ma àizɛɛe ku kɛ́ ma gi ↄ̀lↄinɛ́o. 
\v 16 Ɔ̃ Isaia òɛ̀: Yã́ pↄ́ Dii ò ma: 
\v 17 Gↄↄ lɛ́ mↄ́ wa ń bɛpↄ píi ń àizɛɛ pↄ́ n deziↄ tònɛ ń kũa e gbãↄ sɛ́lɛ taò Babɛliɛ. Dii mɛ̀ a kee a gↄ̃o. 
\v 18 Wa nɛ́ pↄ́ ńyↄ̃ ń ieↄ sɛ́lɛ táńnↄ, aai gↄ̃ Babɛli kibɛ zĩkɛnaↄ ũ.\f + \fr 20.18 \fr*\ft 2Kia 24.13-15, Dan 1.1-7\ft*\f* 
\v 19 Ɔ̃ Ezekia ò Isaiaɛ: Dii yã́ pↄ́ ń òmɛɛpi maaɛ. Asa àlɛ e áↄ ku aafia niɛ guu e a wɛ̃ni lɛ́uɛ. 
\v 20 Ezekia yã́ kĩniↄ ń a nɛgↄ̃nkɛyãↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń lá à íkalɛkĩi ń ízɛ pↄ́ a sↄ̀ gbɛu ì mↄ́ ń ío wɛ̃́lɛ guuo kɛ̀o. 
\v 21 Kɛ́ à gà, ↄ̃ aà nɛ́ Manase zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 21
\s1 Yudaↄ kí Manase
\r (2Lad 33.1-10, 18-20)
\p
\v 1 Manase wɛ̃̀ kuɛplade guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ bàaↄ̃ sↄosaiɛ. Aà da tↄ́n Ɛfɛziba. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, à zɛ̀ ń bui pↄ́ Dii ń yá Isailiↄnɛↄ yãbɛ̃ɛↄ.\f + \fr 21.2 \fr*\ft Zel 15.4\ft*\f* 
\v 3 À ɛ̀a gulɛsĩ pↄ́ a mae Ezekia dàaĩↄ bò ń Baali gbagbakĩiↄ. À Asetaati lí pɛ̀lɛ lá Isailiↄ kí Ahabu kɛ̀ yãawa. À kùlɛ luabɛ pↄ́ↄnɛ à zↄblènɛ́. 
\v 4 À sa'okĩiↄ bò Dii kpɛ́u Yelusalɛũ, gu pↄ́ Dii mɛ̀ a tↄ́ aↄ kuwàpi.\f + \fr 21.4 \fr*\ft 2Sam 7.13\ft*\f* 
\v 5 À luabɛ pↄ́ↄ gbagbakĩiↄ bò Dii ua ń a kaa guuo píi. 
\v 6 À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò ń a nɛgↄ̃ɛo, à pↄdà gbɛ̃́ↄwa, à màsoↄ kɛ̀, à yãgbɛ̀a gɛ̀sisinaↄwa ń wɛlɛndeↄ, à yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ maamaaɛ, ↄ̃ à aà pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 7 À Asetaati tã́a pↄ́ á kɛ̀pi dìlɛ Dii ua, gu pↄ́ Dii ò Davidiɛ ń aà nɛ́ Salomↄↄo a tↄ́ aↄ kuwà gↄↄpiipi, asa Isaili wɛ̃́lɛↄ guu píi Yelusalɛũ ↄ̃ a sɛ̀. 
\v 8 À mɛ̀ tó Isailiↄ yã́ pↄ́ á dìlɛnɛ́ↄ kũa píi, mɛ́ aa zɛ̀ ń ikoyã pↄ́ a zↄ̀blena Mↄizi kpàmáo píi, á ɛa ń bↄlɛ bùsu pↄ́ á kpà ń deziↄwauo, á tó aa liaaliaa lↄo.\f + \fr 21.8 \fr*\ft 1Kia 9.3-5\ft*\f* 
\v 9 Ń beeo aai swã́sɛio. Manase ń sãsã, ↄ̃ aa vãikɛ̀ dɛ bui pↄ́ Dii ń mìdɛ ń deziↄnɛↄla.
\p
\v 10 Ɔ̃ Dii yãdà a zↄ̀blena ãnabiↄnɛ aa mɛ̀: 
\v 11 Lá Yudaↄ kí Manase yã́ pↄ́ má ye a gĩyãioↄ kɛ̀, à vãikɛ̀ dɛ Amↄle pↄ́ kú a ãaↄla, à Yudaↄ dà duunkɛau tã́a pↄ́ a kɛ̀ↄ yã́ musu, 
\v 12 a yã́i tò ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, má yã́yia Yelusalɛũwa ń Yuda bùsuo píi. Gbɛ̃́ pↄ́ a baomà a kɛkɛ swãwɛ̃ɛ. 
\v 13 Má guyↄ̃bↄ poo Yelusalɛũwa mà wíwi, lá má pòo Samaliwawa. Má kɛɛ̀ lá má kɛ̀ Ahabu bɛɛwaɛ. Má plɛ málɛ Yelusalɛũu lá wì málɛ tau wà kúlɛwa. 
\v 14 Má pãkpa ma gbɛ̃́ kↄ̃napiↄzi mà ń na ń wɛ̀lɛↄnɛ ń ↄzĩɛ. Aa ń naaa, aai ń pↄ́ↄ sɛ́lɛ, 
\v 15 asa aa yã́ pↄ́ má yeio kɛ̀ɛ, aaìↄ ma pↄ fɛlɛmɛɛ za gↄↄ pↄ́ an deziↄ bↄ̀ Egipiɛ e ń a gbão.
\p
\v 16 Manase yãesaideↄ dɛ̀dɛ dasidasi e an gɛↄ Yelusalɛũ pà za a lɛ́la e a lɛ́le, duuna pↄ́ a kɛ̀ à Yudaↄ dà yã́ pↄ́ Dii yeio kɛau bàasi. 
\v 17 Manasepi yã́ kĩniↄ ń duuna pↄ́ a kɛ̀o píi kú Yuda kíaↄ ladau. 
\v 18 Kɛ́ à gà, wà aà vĩ̀ a bɛ, Uza kaa pↄ́ à li'bàbau, ↄ̃ aà nɛ́ Amↄ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Amↄ
\r (2Lad 33.21-25)
\p
\v 19 Amↄ wɛ̃̀ bao ń plaode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ plaɛ. Aà da tↄ́n Mɛsulɛmɛ, Aluzu nɛ́, Yↄteba gbɛ̃́ɛ. 
\v 20 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá a mae Manase kɛ̀waɛ. 
\v 21 À a maepi ↄlɛsɛ̀ píiɛ. À zↄblè tã́a pↄ́ a mae zↄblènɛ́ↄnɛ à kùlɛnɛ́. 
\v 22 À Dii a deziↄ Lua tò we, i aà zɛ́ sɛo. 
\v 23 Ɔ̃ aà ìwaↄ lɛkpàaĩaàzi aa aà dɛ̀ a bɛ. 
\v 24 Kɛ́ Yudaↄ gbɛ̃́ pↄ́ lɛkpàaĩaàzipiↄ dɛ̀dɛ píi, ↄ̃ aa aà nɛ́ Yosia kpà kía ũ aà gbɛu. 
\v 25 Amↄ yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 26 Kɛ́ wà aà vĩ̀ Uza kaau, ↄ̃ aà nɛ́ Yosia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 22
\s1 Yudaↄ kí Yosia
\r (2Lad 34.1-2, 8-28)
\p
\v 1 Yosia wɛ̃̀ swaaↄ̃de guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa\f + \fr 22.1 \fr*\ft Zel 3.6\ft*\f* Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi ń mɛ̀ndooɛ. Aà da tↄ́n Yedida, Adaia nɛ́, Bↄzeka gbɛ̃́ɛ. 
\v 2 À yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀, à a dezi Davidi ↄlɛsɛ̀ píiɛ, i pãalɛ ↄplaai ge zɛɛio. 
\v 3 Aà kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ à a lakɛ̃na Safana, Asalia nɛ́, Mɛsulaũ tↄũna zĩ̀ Dii kpɛ́u à mɛ̀: 
\v 4 Gɛ́ sa'onkia Ilikia le, ní oɛ̀ aà ↄ̃a pↄ́ wa kpà Dii kpɛ́ bĩ́ibↄlɛdↄ̃anaↄwa nao, 
\v 5 wi na gbɛ̃́ pↄ́ wà ń dílɛ Dii kpɛ́ zĩ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũↄnɛ ń ↄzĩ, aai fĩabo gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ Dii kpɛ́ guyaaaↄ kɛkɛↄnɛ, 
\v 6 li'ãnaↄ ń kpɛbonaↄ ń kpɛdↄnaↄ. Aa lí lúò lↄ ń gbɛ̀ ãaↄ, aai kpɛ́pi kɛkɛò. 
\v 7 Asu ↄ̃a pↄ́ wa nànɛ́ ń ↄzĩ kã̀akɛo, asa gbɛ̃́piↄá náaideↄnɛ.
\p
\v 8 Sa'onkia Ilikia ò lakɛ̃na Safanaɛ a bↄ Mↄizi ikoyã láwa Dii kpɛ́u, ↄ̃ a kpàwà. Kɛ́ à a kyokɛ̀, 
\v 9 ↄ̃ à gɛ̀ò kí kĩ́i, à a yã́ dàu a sìuɛ̀ à mɛ̀: N ìwaↄ ↄ̃a pↄ́ kú Dii kpɛ́u bↄ̀lɛ aa nà Dii kpɛ́ gbɛ̃zↄ̃ↄↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 10 À ɛ̀a òɛ̀ sa'ona Ilikia lá kpàwa, ↄ̃ à a kyokɛ̀ kíɛ. 
\v 11 Kɛ́ kí Mↄizi ikoyã lápi yãmà, à a ulada ga kɛ̃̀. 
\v 12 Ɔ̃ a ò sa'ona Ilikiaɛ ń Safana nɛ́ Aikaũo ń Mise nɛ́ Akabooo ń lakɛ̃na Safanao ń a ìwa Asaiao à mɛ̀: 
\v 13 À gɛ Dii lamɛɛ ń Yudaↄ píi lá pↄ́ wa bↄwàɛ bee yã́ musu. Dii pↄpaawázi à kɛ̀ zài, asa wá deziↄ i wá yã́ pↄ́ kú láɛ bee guu ma aa zĩkɛ̀wào. 
\v 14 Ɔ̃ sa'ona Ilikia ń Aikaũo ń Akabooo ń Safanao ń Asaiao gɛ̀ yã́pi ò nↄɛ ãnabi Uledaɛ. Nↄɛpi ku Yelusalɛũ fã́ani plaade guuɛ, aà zã́ tↄ́n Saluũ, Tikeva nɛ́, Halasa tↄũnaɛ. Halasapi mɛ́ Dii kpɛ́ ula'ulɛna ũ. 
\v 15 Dii Isailiↄ Lua yã'ò nↄɛpiɛ à mɛ̀: À gɛ o gbɛ̃́ pↄ́ á zĩ́aɛ, 
\v 16 ma Dii ma mɛ̀ má yã́yia guɛ beewa ń gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ, lá a ku lá pↄ́ Yudaↄ kía a kyokɛ̀pi guuwa. 
\v 17 Má pↄkũmabↄbↄ guɛ beewaɛ, ma pↄkũmapi a kpálɛo, asa aa ma to we, aa tulaletikàtɛa dii pãleↄnɛɛ, aa ma pↄ fɛ̀lɛmɛɛ tã́a pↄ́ aa kɛ̀piↄ yã́i. 
\v 18 À o Yudaↄ kía pↄ́ á zĩ́ ma laiɛ, yã́ pↄ́ a màpi musu, ma Dii Isailiↄ Lua ma mɛ̀, 
\v 19 yã́ pↄ́ má ò guɛ bee musu ń gbɛ̃́ pↄ́ kúuↄ, ma mɛ̀ a gↄ̃ yàaa láaipↄ ũɛ, lá à swãsɛ̀i à azĩa bùsamɛɛ, à a ulada ga kɛ̃̀ à ↄ́ↄlↄ̀, ma aà yãmà má sìaànↄ. Ma Dii mámɛ má ò. 
\v 20 A yã́i tò má tó aà ga, wi aà vĩ niɛ guu. Aà wɛ́ a si yã́ pↄ́ má yía guɛ beewapilɛo. Ɔ̃ zĩnapiↄ ɛ̀a tà kí kĩ́i ń yã́pio.
\c 23
\s1 Yosia ɛa zɛa ń Dii bàa kua ń Isailiↄ yã́ↄ
\r (2Lad 34.3-7, 29-32, 35.1-27)
\p
\v 1 Kí Yelusalɛũ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń Yudaↄ sìsi, ↄ̃ aa kã̀aaaàzi ḿpii. 
\v 2 À gɛ̀ńnↄ Dii ua ń sa'onaↄ ń ãnabiↄ ń Yelusalɛũdeↄ ń Yudaↄ píi, nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ, ↄ̃ a tò wà Dii bàakuańnↄ lá pↄ́ wa è aà kpɛ́upi kyokɛ̀ ń wáa píi. 
\v 3 Kí zɛa mↄ̀pɛlɛ saɛ, ↄ̃ à ɛ̀a zɛ̀ ń Dii bàakuańnↄ yã́ↄ. À mɛ̀ á tɛ́ Diizi, íↄ aà yãdilɛaↄ ń aà yãdanɛↄ kũa, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa ń nↄ̀sɛmɛndoo teasisai, lá a ku lápi guuwa. Ɔ̃ gbɛ̃́pii zɛ̀ ń Dii bàakuańnↄ yã́o lↄ.
\p
\v 4 Kí ò sa'onkia Ilikiaɛ ń aà kwàasio ń Dii kpɛ́ bĩ́ibↄlɛdↄ̃anaↄ, aa pↄ́ pↄ́ wa kɛ̀ Baaliɛ ń Asetaatio ń luabɛ pↄ́ↄ sɛ́lɛ bↄò Dii kpɛ́u. Ɔ̃ à gɛ̀ tɛsↄ̃̀wà Yelusalɛũ bĩ́i kpɛ Sedↄ̃ guzulɛ bugbɛu, ↄ̃ wà a túfu sɛ̀lɛ tàò Bɛtɛli. 
\v 5 Ɔ̃ kí tã́agbagbana pↄ́ Yuda kíaↄ dìlɛ aa sa'ò Yuda wɛ̃́lɛ gulɛsĩↄwaↄ ń pↄ́ pↄ́ lìa Yelusalɛũziↄ yà ḿpii ń tã́agbagbana pↄ́ aa sa'ò Baali ń ĩatɛ̃o ń mↄvuao ń saan tↄdeↄ ń luabɛ pↄ́ↄwaↄ píi. 
\v 6 À Asetaati lipɛlɛ sɛ̀ Dii ua à bↄ̀ò à gɛ̀ tɛsↄ̃̀wà Yelusalɛũ bĩ́i kpɛ Sedↄ̃ guzulɛu, ↄ̃ à a tibò a fã̀ɛ táaaↄ miaↄwa. 
\v 7 À gↄ̃ɛ káaluaↄ kpɛ́ pↄ́ kú Dii uaↄ gbòo lↄ. Kpɛ́piↄ guu nↄɛↄ Asetaati zwã̀akpɛↄ tã̀u. 
\v 8 A tò sa'ona pↄ́ kú Yuda wɛ̃́lɛuↄ sù Yelusalɛũ, ↄ̃ à gulɛsĩ pↄ́ wa bò sa'onapiↄ tulaletikàtɛawàↄ gbãlɛ̀ za Gɛba e Bɛɛsɛba. À tã́agbagbakĩi pↄ́ kú wɛ̃́lɛ dↄaana Yozuee bↄlɛu wɛ̃́lɛ bↄlɛ ↄzɛɛ oiↄ gbòo. 
\v 9 I we gulɛsĩ gbàgbanapiↄ sa'ò Diiwa Yelusalɛũo, ãma aa kàa só ń ń gbɛ̃́ↄ. 
\v 10 A tò sa'okĩi pↄ́ kú Tofɛti, Bɛninↄũ guzulɛu gbãlɛ̀, kɛ́ gbɛ̃e su sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o Mↄlↄkuwa ń a nɛgↄ̃ɛ ge ń a nɛnↄɛo lↄo.\f + \fr 23.10 \fr*\ft Lev 18.21, Zel 7.31, 19.1-6\ft*\f* 
\v 11 À gò ń sↄ̃́ pↄ́ Yuda kíaↄ dìlɛ ĩatɛ̃ pↄ́ ũↄ Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ, ↄ̃ à sↄ̃́piↄ góↄ kpàsa. Sↄ̃́piↄ ku yãa Dii ua Natãmɛlɛki kpɛ́ saɛɛ. 
\v 12 À sa'okĩi pↄ́ Yuda kíaↄ bò Aaza kpɛdiakↄ̃a musuↄ gbòo ń pↄ́ pↄ́ Manase bò Dii ua sɛ̃́ia ń a plaadeoↄ. Ɔ̃ a wìwi kɛ́lɛkɛlɛ, à a buuna sɛ̀lɛ kↄ̀lɛ Sedↄ̃ guzulɛu. 
\v 13 Ɔ̃ à gulɛsĩ pↄ́ wa bò Yelusalɛũ gukpɛ oi Kùkpɛ sĩ̀sĩpↄlɛu gɛↄmidↄkĩi oiↄ gbãlɛ̀. Isailiↄ kí Salomↄↄ mɛ́ sa'okĩipiↄ bò Sidↄ̃deↄ dii Asetaatiɛ ń Mↄabuↄ dii Kɛmↄsio ń Amↄniↄ dii Mↄlↄkuo.\f + \fr 23.13 \fr*\ft 1Kia 11.7\ft*\f* 
\v 14 À a gbɛ̀pɛlɛↄ wìwi, à a lipɛlɛↄ zↄ̃̀zↄ̃, ↄ̃ à gbɛ̃nazĩn gɛwaↄ kàlɛkalɛ gupiↄu à pà.
\p
\v 15 Baa gulɛsĩ pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ bò sa'okĩi ũ Bɛtɛli à Isailiↄ dàò duunkɛaupi,\f + \fr 23.15 \fr*\ft 1Kia 12.33\ft*\f* Yosia gulɛsĩpi ń a sa'okĩio gbòo. À gulɛsĩpi gbɛↄ wìwi à a tibò, à tɛsↄ̃̀ Asetaati lipɛlɛwa lↄ. 
\v 16 Kɛ́ à wɛzù, à miaↄ è sĩ̀sĩwa we, ↄ̃ à gɛwaↄ bↄ̀lɛu a kpàsa sa'okĩipiwa à a gbãlɛ̀, lá Dii dà Lua gbɛ̃́ɛ à dↄ̀aa òwa.\f + \fr 23.16 \fr*\ft 1Kia 13.2\ft*\f* 
\v 17 Ɔ̃ kí mɛ̀: Dé mia wà seelakɛ̀wà keei? Ɔ̃ wɛ̃́lɛpideↄ mɛ̀: Lua gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Yuda bùsuuɛ. Ɔ̃mɛ dↄ̀aa yã́ pↄ́ ń kɛ̀ Bɛtɛli sa'okĩiɛ beeɛ ò.\f + \fr 23.17 \fr*\ft 1Kia 13.30-32\ft*\f* 
\v 18 Ɔ̃ kí mɛ̀: À to we. Gbɛ̃e su aà wá sɛ́ sↄ̃òo. Ɔ̃ wà aà wáↄ tò we ń ãnabi pↄ́ bↄ̀ Samali wáo. 
\v 19 Gulɛsĩ kpɛ́ pↄ́ Isaili kíaↄ dↄ̀ Samali bùsu wɛ̃́lɛↄ guu aa Dii pↄ fɛ̀lɛoɛ̀ↄ ↄ̃ Yosia wìwi píi, a kɛ̀ sa'okĩipiↄnɛ lá a kɛ̀ Bɛtɛli pↄ́ɛwaɛ. 
\v 20 Ɔ̃ à gulɛsĩpiↄ gbàgbanaↄ kòlokpakpa sa'okĩi pↄ́ aaì sa'owàↄwa píi, à gbɛ̃nazĩn gɛwaↄ kpàsawà, ↄ̃ à ɛ̀a tà Yelusalɛũ.
\p
\v 21 Kí ò gbɛ̃́piiɛ à mɛ̀: À Gɛ̃amusu dikpɛkɛ Dii á Luaɛ, lá a ku Dii bàakuawanↄ taalaɛ bee guuwa. 
\v 22 Za gↄↄ pↄ́ dↄaanaↄ dↄ̀aa Isailiↄnɛ ń gↄↄ pↄ́ Isaili kíaↄ ń Yuda kíaↄ lɛ́ kpalableo píi, wi Gɛ̃amusu dikpɛpi kɛ à kà màao. 
\v 23 Kí Yosia kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ wà Gɛ̃amusu dikpɛpi kɛ̀ Yelusalɛũ. 
\v 24 Bee gbɛa à gɛ̀sisinaↄ ń wɛlɛndeↄ mìdɛ, à kpɛ́ guu tã́aↄ ń ua tã́aↄ ń tã́a pↄ́ pↄ́ wa è Yelusalɛũ ń Yuda bùsuoↄ dúuzↄ̃̀ píi míↄmiↄ, kɛ́ à zĩkɛ ikoyã pↄ́ kú taala pↄ́ sa'onkia Ilikia bↄ̀wà Dii kpɛ́upiↄwa. 
\v 25 Kí pↄ́ dↄ̀aaɛↄ ń kí pↄ́ kú aà gbɛaↄ guu, an gbɛ̃e i zɛ ń Diio ń nↄ̀sɛmɛndoo ń a pↄeão píi laaàwao. A Mↄizi ikoyã kũa píi a gbãa lɛ́uɛ. 
\v 26 Gia ń beeo Dii pↄfɛ̃a Yudaↄzi ń pↄkũma pãsĩo vãi pↄ́ Manase kɛ̀ yã́i i kpálɛo. 
\v 27 Dii mɛ̀: Má Yudaↄ yá mà ń gomala, lá ma Isailiↄ yà ma ń gomalawaɛ. Má gí Yelusalɛũ pↄ́ má sɛ̀i ń kpɛ́ pↄ́ ma mɛ̀ ma tↄ́ aↄ kuwàoɛ. 
\v 28 Yosia yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi.
\p
\v 29 Kí Yosia gↄↄ kɛ́ Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄ Nɛko lɛ́ gɛ́ Asiliↄ kía lei Uflatai, ↄ̃ Yosia gɛ̀ zĩkaiaànↄ Mɛgido. Kɛ́ aa kↄ̃ lè, ↄ̃ Nɛko aà dɛ̀. 
\v 30 Aà ìwaↄ aà gɛ sɛ dà sↄ̃́go guu, aa sùò Yelusalɛũ wa vĩ̀. Ɔ̃ Yudaↄ aà nɛ́ Yoaaza kpà kía ũ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Yoaaza
\r (2Lad 36.1-4)
\p
\v 31 Yoaaza wɛ̃̀ bao ń àaↄ̃ode guu à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ mↄ àaↄ̃ɛ. Aà da tↄ́n Amutali, Zelemii nɛ́, Libena gbɛ̃́ɛ. 
\v 32 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá a deziↄ kɛ̀waɛ. 
\v 33 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ Nɛko mↄkàwà Libla, Amata bùsuu, kɛ́ asu àↄ dɛ kía ũ Yelusalɛũo yã́i, ↄ̃ à mɛ̀ Yuda bùsudeↄ falubↄɛ ã́nusu tↄnu àaↄ̃ ń kĩnio ń vuao kiloo bla sↄosai. 
\v 34 Ɔ̃ à Yosia nɛ́ Ɛliakiũ dìlɛ kía ũ a mae Yosia gɛ̃ɛ ũ, ↄ̃ à aà tↄ́ lìlɛɛ̀ Yoakiũ. Ɔ̃ à Yoaaza sɛ̀ tàò Egipi, we à gàu. 
\v 35 Yoakiũ ã́nusu ń vua pↄ́ Falaↄ̃ↄ Nɛko gbɛ̀awa sì a bùsudeↄwa baade gbãa lɛ́u, ↄ̃ a kpàwà.
\s1 Yudaↄ kí Yoakiũ
\r (2Lad 36.5-8)
\p
\v 36 Yoakiũ wɛ̃̀ baasↄode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa\f + \fr 23.36 \fr*\ft Zel 26.1-6\ft*\f* Yelusalɛũ wɛ̃̀ kuɛdoɛ. Aà da tↄ́n Zebuda, Pedaia nɛ́, Luma gbɛ̃́ɛ. 
\v 37 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá a deziↄ kɛ̀waɛ.
\c 24
\p
\v 1 Yoakiũ kiblegↄↄ ↄ̃ Babɛli kí Nɛbukanɛza mↄ̀ lɛ̀lɛ Yuda bùsuwa, ↄ̃ Yoakiũ gↄ̃̀ aà zↄ̀blena ũ e wɛ̃̀ àaↄ̃.\f + \fr 24.1 \fr*\ft Zel 25.1-38, Dan 1.1-2\ft*\f* A gbɛa à nↄ̀sɛ pãle sɛ̀, ↄ̃ à bↄ̀ aà yã́u. 
\v 2 Dii Babiloni gbãamↄnɛdeↄ gbàɛwà ń Siliↄ ń Mↄabuↄ ń Amↄniↄ. À ń gbáɛ Yudaↄ bùsuu aa kaalɛ, lá a dà a zↄ̀blena ãnabiↄnɛ aa òwa. 
\v 3 Yã́pi Yudaↄ lè, kɛ́ Dii mɛ́ ò yã́i, kɛ́ à ń yá ń goala duuna pↄ́ Manase kɛ̀ yã́i 
\v 4 ń yãesaide pↄ́ à ń dɛdɛↄ yã́io. Manasepi tò Yelusalɛũ pà ń yãesaide pↄ́ à ń dɛdɛↄ auo. Bee yã́i Dii i we sùuukɛ̀o. 
\v 5 Yoakiũ yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi. 
\v 6 Kɛ́ à gà, ↄ̃ aà nɛ́ Yɛkↄnia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 7 Egipiↄ kía i ɛa bↄ̀ a bùsuu lↄo, asa Babɛli kía bùsu pↄ́ dɛ Egipi pↄ́ ũ yãa sìwà píiɛ za Egipi zɛ́ swai e Uflatai.
\s1 Yudaↄ kí Yɛkↄnia
\r (2Lad 36.9-10)
\p
\v 8 Yɛkↄnia wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ mↄ àaↄ̃ɛ. Aà da tↄ́n Nɛuseta, Ɛlenatã nɛ́, Yelusalɛũ gbɛ̃́ɛ. 
\v 9 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá a mae kɛ̀waɛ. 
\v 10 Zĩbeezĩ Babɛli kí Nɛbukanɛza zĩgↄ̃ↄ mↄ̀ Yelusalɛũ aa koezↄ̃̀i, aa ku we. 
\v 11 Ɔ̃ Nɛbukanɛza mↄ̀ we gↄↄ pↄ́ aà ìwapiↄ liaai. 
\v 12 Ɔ̃ Yudaↄ kí Yɛkↄnia bↄ̀ gɛ̀ azĩa kpàwà, aàpi ń a dao ń a ìwaↄ ń a kía deeↄ ń a kwàasiↄ. Babɛli kíapi Yɛkↄnia kũ̀ a kpalablea wɛ̃̀ swaaↄ̃de guuɛ.\f + \fr 24.12 \fr*\ft Zel 24.1-10\ft*\f* 
\v 13 Ɔ̃ à Dii kpɛ́ àizɛɛↄ nàaa à bↄ̀ò we ń kibɛ àizɛɛↄ. À vua pↄ́ pↄ́ Isailiↄ kí Salomↄↄ kɛ̀ Dii kpɛ́ pↄ́ ũↄ zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ lá Dii dↄ̀aa òwa. 
\v 14 À Yelusalɛũ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń zĩgↄ̃ↄ kũ̀kũ tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũ píi, aa kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). À tà ń li'ãnaↄ ń siaↄ lↄ. Gbɛ̃e i gↄ̃o, sema taasideↄ bàasio. 
\v 15 Màa à Yɛkↄnia kũ̀ Yelusalɛũ ń aà dao ń aà naↄ ń aà kwàasiↄ ń bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ, à tàńnↄ Babɛli zĩ̀zↄↄ ũ. 
\v 16 À tà Babɛli ń gↄ̃gbãaↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sopla (7.000) ń li'ãnaↄ ń siaↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo. Ampii gↄ̃sa giiↄnɛ. 
\v 17 À Yɛkↄnia desɛ̃ Matania dìlɛ kía ũ aà gbɛu, ↄ̃ à aà tↄ́ lìlɛɛ̀ Zedekia.\f + \fr 24.17 \fr*\ft Zel 37.1\ft*\f*
\s1 Yudaↄ kí Zedekia
\r (2Lad 36.11-12, Zel 52.1-3)
\p
\v 18 Zedekia wɛ̃̀ bao ń mɛ̀ndoode guu ↄ̃ à kpalablè, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ kuɛdoɛ. Aà da tↄ́n Amutali, Zelemii nɛ́, Libena gbɛ̃́ɛ. 
\v 19 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ lá Yoakiũ kɛ̀waɛ. 
\v 20 Dii pↄkũma mɛ́ tò yã́pi Yelusalɛũ ń Yuda bùsuo lè píi e à gɛ̀ ń yá ń goala. Ɔ̃ Zedekia bↄ̀ Babɛli kía yã́u.
\c 25
\s1 Yelusalɛũ dúuzↄ̃a
\r (2Lad 36.15-21, Zel 39.1-10, 52.1-30)
\p
\v 1 Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kɛ̃okwide guu, a mↄ kwide gↄↄ kwide zĩ́ ↄ̃ Babɛli kí Nɛbukanɛza mↄ̀ lɛ́lɛi Yelusalɛũwa, aàpi ń a zĩgↄ̃ↄ píi.\f + \fr 25.1 \fr*\ft Zel 34.1-5\ft*\f* Aa bòokpà a bĩ́i saɛ, ↄ̃ aa gbà lɛsĩↄ dà aa lìai. 
\v 2 Aa liaa wɛ̃́lɛpizi màa e kí Zedekia kpalablea wɛ̃̀ kuɛdode guu. 
\v 3 A mↄ síiↄ̃de gↄↄ kɛ̃okwide zĩ́ nↄana gbãakũ̀ wɛ̃́lɛu, gbɛ̃e pↄblea vĩ lↄo. 
\v 4 Kɛ́ wà bĩ́i fↄ̃̀, ↄ̃ Yuda zĩgↄ̃ↄ lɛ̀kↄ̃wa píi, aa bↄ̀lɛ ń kibɛ kaao, aa bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛ bↄlɛu gwã́, ↄ̃ aa pɛ̀lɛ Yuudɛ̃ sɛ̃u. 
\v 5 Ɔ̃ Babiloni zĩgↄ̃ↄ pɛ̀lɛ kí gbɛwa, aa aà lè sɛ̃piu Yeliko oi. Kɛ́ Zedekia zĩgↄ̃ↄ fã̀aa, aa aà tò we, 
\v 6 ↄ̃ wà aà kũ̀ tàò Babɛli kíaɛ Libla. We wà yãdàuaàla, 
\v 7 wà aà nɛ́ↄ dɛ̀dɛ aà wáa, ↄ̃ wà aà wɛ́ wìwi, wà mↄgotɛ̃ gala kpàɛ̀, wà tàaànↄ Babɛli.
\p
\v 8 Babɛli kía kpalablea wɛ̃̀ bao mɛ̀ndosaide guu, a mↄ sↄode gↄↄ soplade zĩ́ ↄ̃ aà ìwa Nɛbuzaladã mↄ̀ Yelusalɛũ. Aàpi mɛ́ Nɛbukanɛza dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 9 À tɛsↄ̃̀ Dii kpɛ́wa ń kibɛo ń Yelusalɛũ kpɛ́ↄ píi. Kpɛ́ pↄ́ dɛ kpɛ́ zↄ̃ↄ ũ píi lé, à tɛsↄ̃̀wàɛ. 
\v 10 Ɔ̃ a tò Babiloni zĩgↄ̃ↄ Yelusalɛũ bĩ́i gbòo ḿpii.\f + \fr 25.10 \fr*\ft Eze 33.21\ft*\f* 
\v 11 À gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ wɛ̃́lɛpiuↄ nàaa tàńnↄ Babɛli ń gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ nà Babɛli kíawaↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ. 
\v 12 Taasideↄ ↄ̃ à ń tó we aaↄ vɛ̃ɛbuↄ ń bugbɛↄ sɛ̃wa.
\p
\v 13 Babiloniↄ Dii kpɛ́ mↄgotɛ̃ pɛ́lɛↄ ń tadibↄↄ ń íkakĩi zↄ̃ↄo wìwi\f + \fr 25.13 \fr*\ft 1Kia 7.15-26\ft*\f* aa tàò Babɛli. 
\v 14 Aa túfukabↄↄ ń pɛ́ɛluↄ ń filiadɛbↄↄ ń gↄ̃̀ↄnaↄ ń mↄgotɛ̃ pↄpãle pↄ́ wì Dii kpɛ́ zĩ kɛòↄ nàaa tàò lↄ.\f + \fr 25.14 \fr*\ft 1Kia 7.45\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi tàasoↄ ń au'ɛlɛbↄↄ ń pↄ́ pↄ́ wa pì ń vuao ge ń ã́nusuoↄ sɛ̀lɛ píiɛ. 
\v 16 Mↄ̀pɛlɛ mɛ̀n pla ń íkakĩipio ń tadibↄ pↄ́ Salomↄↄ pì Dii kpɛ́ pↄ́ ũↄ, wi fↄ̃ wà a mↄgotɛ̃ yↄ̃̀ kiloowao, a gbia kɛ̀ zài. 
\v 17 Mↄ̀pɛlɛpiↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu bao plaplasaiɛ, mɛ́ a fùa pↄ́ kú musuↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. Mↄdaona tãa ń gↄ̃ina pↄ́ wa kɛ̀ lán gbɛafu bɛwaↄ liaa fùapiↄzi píiɛ. Mↄ̀pɛlɛ mɛ̀n plapiↄ doũɛ.
\p
\v 18 Dↄaiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄpi sa'onkia Selaia kũ̀ ń aà plaade Zefaniao ń bĩ́ibↄlɛdↄ̃ana gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ. 
\v 19 À zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ kũ̀ wɛ̃́lɛ guu ń kí ìwa gbɛ̃ↄn sↄo pↄ́ à bↄ̀má wɛ̃́lɛ guuↄ lↄ ń zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ lakɛ̃na pↄ́ ì gbɛ̃́ↄ tↄ́ dalauo ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃ pↄ́ wà bↄ̀má wɛ̃́lɛ guuↄ. 
\v 20 Nɛbuzaladãpi ń naaa tàńnↄ Babɛli kíaɛ Libla, 
\v 21 ↄ̃ Babɛli kíapi ń dɛdɛ Libla we Amata bùsuu. Màa wà Yudaↄ nàaa ń bùsuu wà tàńnↄ.
\s1 Gedalia dilɛa Yuda bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ
\r (Zel 40.7-41.18)
\p
\v 22 Babɛli kí Nɛbukanɛza Aikaũ nɛ́ Gedalia, Safana tↄũna dìlɛ gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ Yuda bùsuuↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 23 Kɛ́ zĩgↄ̃ↄ dↄaanaↄ ń ń gbɛ̃́ↄ mà Babɛli kía Gedalia dìlɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, ↄ̃ aa mↄ̀ aà kĩ́i Mizipa. Nɛtania nɛ́ Isimaɛla kú ń guu ń Kalea nɛ́ Yohananio ń Tanumɛ nɛ́ Selaia, Nɛtofa gbɛ̃́o ń Maaka gbɛ̃́ nɛ́ Yazaniao ń ń gbɛ̃́ↄ. 
\v 24 Ɔ̃ Gedalia lɛgbɛ̃̀nɛ́ ń ń gbɛ̃́piↄ à mɛ̀: Ásu vĩakɛ Babiloni gbãadeↄnɛo. À zↄ̃lɛ wá bùsuu la à zↄble Babɛli kíaɛ, íↄ aafia. 
\v 25 Ãma a mↄ soplade guu ↄ̃ Nɛtania nɛ́ Isimaɛla, Ɛlisama tↄũna pↄ́ dɛ kíabui ũ mↄ̀ ń gbɛ̃ↄn kwiↄ, à Gedalia dɛ̀ ń Yuda pↄ́ kuaànↄ Mizipaↄ ń Babiloni pↄ́ kuaànↄ weↄ. 
\v 26 Ɔ̃ Yudaↄ fɛ̀lɛ, nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi ń zĩgↄ̃ↄ dↄaanapiↄ, aa bàalɛ̀ tà Egipi, kɛ́ aalɛ vĩakɛ Babiloniↄnɛ yã́i.
\s1 Yɛkↄnia gbaɛa
\r (Zel 52.31-34)
\p
\v 27 Yudaↄ kí Yɛkↄnia taa Babɛli wɛ̃̀ bla àaↄ̃saide, a mↄ kuɛplade gↄↄ baasↄo ń plaode zĩ́ ↄ̃ Babɛli kí Ɛvili Mɛlodaki aà bↄ̀ kpɛ́u a kpalablea wɛ̃̀ sɛ̃́ia guu, à aà sɛ̀ lɛsĩ. 
\v 28 À yãmaa òɛ̀, ↄ̃ à zↄ̃lɛkĩi pↄ́ dɛ a kía dee pↄ́ kuanↄ Babɛliↄ pↄ́a kpàwà. 
\v 29 Ɔ̃ Yɛkↄnia ↄzↄ̃̀ a dakpɛunakɛ'ulai, ìↄ pↄble ń kío sãnu e a wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 30 Lá gu lɛ́ dↄ kí ìↄ pↄ́ pↄ́ a yei kpawàɛ e à gɛ̀ gàò.