\id 1SA 1 Samuel in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h 1 Samuɛli
\toc1 Samuɛli lá sɛ̃́ia
\toc2 1 Samuɛli
\toc3 1Sam
\mt1 SAMUƐLI LÁ SƐ̃IA
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Ãnabi Samuɛli pↄ́ wà aà tↄ́ kpà láɛ beeɛ ń a lá pↄ́ tɛ́io mɛ́ dↄaana gbɛzãna ũ. Dↄaanapiↄ mɛ́ gbɛ̃́ↄ mìsina pↄ́ Lua ń dílɛ Isailiↄnɛ, tó yã́ ń léↄ ũ. Aa zĩkɛ̀ lɛɛ plaplaɛ: Aa dɛ bùsu gbãadeↄ ũ, mɛ́ aa ɛa dɛ lousisikpɛ gbɛ̃ zↄ̃ↄↄ ũ lↄ e wàↄ gɛ́ kía kpái Isailiↄnɛ. (1-7). Isailiↄ ye dↄaana bee taaↄi lↄo, aa ye wàↄ kía vĩɛ sa. Samuɛli dↄ̃ kɛ́ Lua mɛ́ Isailiↄ kía ũ, ãma Isailiↄ gã́ nàwà, ↄ̃ à kía kpànɛ́, aà tↄ́n Saulu (8-10). I gɛ̃gɛ̃o, Saulu pãkpà Luazi, ↄ̃ Lua gì aà kíakɛi. (11-15). Bee gbɛa Lua ɛ̀waasona Davidi sɛ̀ aà zↄ̃lɛ Saulupi gbɛu. Davidi nà zĩkɛa kí Sauluɛwa, ↄ̃ à dↄ́ɛkɛ̀ ń kíakɛyãↄ, e à gɛ̀ bàalɛ̀ Saulupiɛ, asa Saulu ye à aà dɛɛ. (16-30) lɛ́ Lua Saulu gbãalaoa ń Luapi gbãakãfĩa Davidiɛo yã́ bↄↄlɛkɛwɛ̃ɛ. Lápi láakĩi Saulu ń a nɛ́ↄ gàga sĩ̀sĩpↄlɛu gↄↄ pↄ́ aalɛ zĩka ń Filitɛ̃ↄɛ (31).
\ip Lápi lɛ́ dadawɛ̃ɛ kɛ́ Lua mɛ́ a gbɛ̃́ↄ kía ũ ado. Lua mɛ́ iko vĩmá, mɛ́ ì yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́. Sema Lua gbɛ̃́piↄ ń ń kíao lí misiilɛɛ̀, aaliↄ zĩkɛ aà yã́wa.
\c 1
\s1 Ɛlikana ń a gbɛ̃́ↄ
\p
\v 1 Gↄ̃ɛe ku Lama, Ɛflaiũ bùsu gusĩsĩdeu. Zufi buiɛ, aà tↄ́n Ɛlikana, Yeloaũ nɛ́ɛ. Ɛflaiũ bui pↄ́ wì mɛ Zufipi mɛ́ Tou ì, ↄ̃ Tou Ɛlihu ì, ↄ̃ Ɛlihu Yeloaũpi ì. 
\v 2 Ɛlikana nↄ vĩ mɛ̀n plaɛ, a sɛ̃́ia tↄ́n Ãna, a plaade Penina. Penina mɛ́ nɛade ũ, Ãna sↄ̃ fĩiɛ. 
\v 3 Wɛ̃ ń wɛ̃o gↄ̃ɛpi ì bↄ a wɛ̃́lɛu à gɛ́ Silo Dii Zĩgↄ̃de sísii, ↄ̃ ì sa'owà. Ɛli nɛgↄ̃ɛ mɛ̀n plaↄ Ɔfini ń Finɛasio ku we Dii gbàgbanaↄ ũ. 
\v 4 Gↄↄ pↄ́ Ɛlikana sa'ò, ì a nↄ̀ↄ kpa a na Peninawa ń a nɛgↄ̃ɛↄ ń a nɛnↄɛↄ píi, 
\v 5 ↄ̃ ì a lɛɛ pla kpa Ãnawa, asa a yeaàziɛ, baa kɛ́ Dii aà kɛ̀ fĩi ũ. 
\v 6 Aà gↄ̃api sↄ̃ ìↄ aà kɛ pↄ́ↄpↄↄ aà fĩikɛ yã́i, kɛ́ aà nↄ̀sɛ e fɛlɛ. 
\v 7 Màa ìↄ kɛɛ̀ wɛ̃ ń wɛ̃o. Tó Ãna gɛ̀ Dii kpɛ́u, aà gↄ̃api ì aà kɛ pↄ́ↄpↄↄ, ↄ̃ ì ↄ́ↄlↄ à fua pↄble. 
\v 8 Ɔ̃ aà zã́ ì aà lá: Bↄ́mɛ n le, ńlɛ ↄ́ↄlↄ, ni pↄbleo ni? Àkɛa n nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpài? Má dɛnɛ nɛgↄ̃ɛ mɛ̀n kwiao lé?
\p
\v 9 Zĩewa kɛ́ aa ku Silo, aa pↄblè aa làa, sa'ona Ɛli zↄ̃lɛa kìlau Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ, ↄ̃ Ãna fɛ̀lɛ 
\v 10 ń nↄ̀sɛyaa zↄ̃ↄo, à wabikɛ̀ Diiwa ń ↄↄlↄo maamaa. 
\v 11 Ɔ̃ à lɛkɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Dii Zĩgↄ̃de, to mapi n zↄ̀blena yã́ dↄngu! Ma wɛ̃nagwa! Tó ma yã́ i sãnguo, mɛ́ n ma gba nɛgↄ̃ɛ, má aà kpama n pↄ́ ũɛ e aà wɛ̃ni lɛ́u, gɛ̃ a táa'o aà miwa bauo.\f + \fr 1.11 \fr*\ft Nao 6.5\ft*\f* 
\v 12 Kɛ́ aà wabikɛa Diiwapi lɛ́ láao, ↄ̃ Ɛli lɛ́ aà gwa soee. 
\v 13 Ãna lɛ́ yã́pi o a sↄ̃uɛ, aà lɛ́ mɛ́ lɛ́ kɛ úi'ui, i yã'o à bↄ̀ a lɛ́wa gbɛ̃e mào. Ɛli lɛ́ e vɛ̃ɛ lɛ́ aà dɛɛ, 
\v 14 ↄ̃ a òɛ̀: Ńyↄ̃ↄ vɛ̃ɛdɛ kɛ e bↄɛ ni? Mikɛ̃ vɛ̃ɛwa. 
\v 15 Ɔ̃ Ãna wèwà à mɛ̀: I kɛ màa no Baa! Nↄɛ pↄsiaden ma ũ, mi vɛ̃ɛ ge í gbãae mio. Málɛ a yã'ↄ̃maↄ siu Diiɛɛ. 
\v 16 Ńsu mapi n zↄ̀blena dilɛ nↄɛ pã ũo. Ma nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpaa ń ma kua bíli guuo mɛ́ tò málɛ wabikɛ la e tia. 
\v 17 Ɔ̃ Ɛli òɛ̀: Ta niɛ musu. Isailiↄ Lua n gba pↄ́ pↄ́ n a wabikɛ̀wa. 
\v 18 Ɔ̃ Ãna mɛ̀: To mapi n zↄ̀blena yã́ kángu. Ɔ̃ à tà à pↄblè, aà oosisi làa.
\s1 Samuɛli ia
\p
\v 19 Kɛ́ gu dↄ̀, aa fɛ̀lɛ káaukaau aa gɛ̀ kùlɛ Diiɛ. Ɔ̃ aa ɛ̀a tà ń bɛ wɛ̃́lɛu Lama. Kɛ́ Ɛlikana wùlɛ ń a na Ãnapio, aà yã́ dↄ̀ Diigu. 
\v 20 Wɛ̃ bee ↄ̃ à nↄsì à nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Samuɛli,\f + \fr 1.20 \fr*\ft Bee mɛ̀ Dii mà.\ft*\f* asa à mɛ̀: Ma aà wabikɛ̀ Diiwaɛ.
\p
\v 21 Ɔ̃ Ɛlikana fɛ̀lɛ ń a bɛdeↄ píi, aa ɛ̀a gɛ̀ sa pↄ́ wì o wɛ̃ ń wɛ̃o oi Diiwa, aai lɛ́ pↄ́ wa kɛ̀wà fĩabo. 
\v 22 Ãma Ãna i gɛo. A ò a zã́ɛ: Tó nɛ́pi kɛ̃̀, ↄ̃ má gɛ́ aà ↄlↄi Diiɛ, i gↄ̃ àↄ ku we gↄↄpii. 
\v 23 Ɔ̃ aà zã́ òɛ̀: Lá à kɛ̀nɛ maa kɛ. Kã́ma bo e aà kɛ̃́. Dii to yã́pi kɛnɛ. Ɔ̃ nↄɛpi a nɛ gwà e à gɛ̀ kɛ̃̀.
\p
\v 24 Kɛ́ à kɛ̃̀, ↄ̃ à aà sɛ̀ gɛ̀ò Lua kpɛ́u Silo ń zugaae wɛ̃̀ àaↄ̃o ń pɛ̃ɛtio koko do ń vɛ̃ɛo tùu do. Nɛ́pi kɛ̀ gↄ̃gbãana ũ. 
\v 25 Aa gáaepi kòlokpa, ↄ̃ aa gɛ̀ ń nɛ́pio Ɛli kĩ́i. 
\v 26 Ɔ̃ Ãna òɛ̀: Baa, gáafaakɛmɛɛ! Ń n kuao, mámɛ má nↄɛ pↄ́ zɛ lɛ́ wabikɛ Diiwa ń wáa la ũ. 
\v 27 Nɛ́ɛ bee wabi má kɛ̀ Diiwa, ↄ̃ à ma gba pↄ́ pↄ́ má gbɛ̀awapi. 
\v 28 A yã́i ma mↄ aà kpái Diiwa, aàↄ ku aà pↄ́ ũ e a wɛ̃ni lɛ́u. Ɔ̃ aa kùlɛ Diiɛ we.
\c 2
\s1 Ãna Dii sáaukpaa
\r (Luk 1.46-55)
\p
\v 1 Ɔ̃ Ãna Dii sìsi à mɛ̀:
\q1 Ma nↄ̀sɛ lɛ́ yáalↄ Diiwa,
\q1 ma mi daa ía Dii yã́i.
\q1 Málɛ pↄnakɛ ma ibɛɛↄwa,
\q1 ma pↄ kɛ̀na kɛ́ à ma suabà.
\q1
\v 2 Gbɛ̃e kua adoa lán Diiwao,
\q1 gbɛ̃e ku laaàwao,
\q1 gbɛsie ku lán wá Luawao.
\q1
\v 3 Ásu yãbↄlɛ ń yↄ̃̀ↄoo,
\q1 ásu to walayã bↄ á lɛ́uo,
\q1 asa Dii Lua mɛ́ yã́piidↄ̃na ũ,
\q1 ↄ̃mɛ ì wá yãkɛaↄ yↄ̃.
\q1
\v 4 Nɛgↄ̃naↄ sá ɛ̀'ɛ,
\q1 funaↄ gbãa dↄ ń pi.
\q1
\v 5 Gbɛ̃́ pↄ́ kã̀ yãaↄ lɛ́ gbɛwi blɛ yã́i,
\q1 nↄa lɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ àlɛ ń dɛ yãaↄ dɛ lↄo.
\q1 Fĩiↄ nɛ'ì soplapla,
\q1 mɛ́ nɛgↄ̃ɛdasi'inaↄ lɛ́ ibaba.
\q1
\v 6 Dii mɛ́ ì to gbɛ̃́ ga,
\q1 mɛ́ ì to gbɛ̃́ àↄ ku.
\q1 Ɔ̃mɛ ì to gbɛ̃́ gɛ̃ tíu,
\q1 mɛ́ ì gɛ vu.
\q1
\v 7 Dii mɛ́ ì mↄ́ ń taasio ń namao,
\q1 ì ↄtↄ̃ↄlɛ gbɛ̃eↄwa, ì gbɛ̃eↄ kã́fĩ.
\q1
\v 8 Ì wɛ̃nadeↄ bↄ luutɛ̃u,
\q1 ì taasideↄ bↄ tùu'ɛu.
\q1 Ì ń zↄ̃lɛ gudoũ ń kíabuiↄ,
\q1 ì to aa kpalable ń gawio.
\q1 Asa tↄↄlɛ zĩ́mpɛlɛá Dii pↄ́ɛ,
\q1 ↄ̃ à dṹnia kàlɛwà.
\q1
\v 9 Ì a yãmanaↄ dɛdɛkĩi dↄ̃́anɛ́,
\q1 ì vãikɛnaↄ dɛ̃ↄnzↄ̃ gusiau.
\q1 Gbɛ̃e a fↄ̃ dɛ̃ɛnɛ ń azĩa gbãaoo,
\q1
\v 10 Dii a a ibɛɛↄ úlↄ.
\q1 A pala a ibɛɛↄwa za musu,
\q1 a yã́kpalɛkɛńnↄ dṹnia lɛ́ lɛ́u.
\q1 A gbãa pisi kía pↄ́ á kpàɛ,
\q1 a gbɛ̃́ pↄ́ á sɛ̀pi mi daɛ̀ ía.
\m
\v 11 Ɔ̃ Ɛlikana tà a bɛ wɛ̃́lɛu Lama, ↄ̃ nɛgↄ̃ɛpi gↄ̃̀, àlɛ zĩkɛ Diiɛ ń sa'ona Ɛlio.
\s1 Ɛli nɛgↄ̃ɛↄ
\p
\v 12 Ɛli nɛgↄ̃ɛↄá nɛ́ pãↄnɛ, aa Dii dↄ̃o. 
\v 13 Yã́ pↄ́ sa'onapiↄ ì kɛnɛ́n kɛ: Tó gbɛ̃́ sa'ò, gↄↄ pↄ́ àlɛ nↄ̀ↄ fùukɛ, sa'ona ìwae ì mↄ́ ń saa gɛ̃n àaↄ̃o kũa. 
\v 14 Ɔ̃ ì si ta ge oo ge mↄ̀ oo guu, ↄ̃ sa'ona ì pↄ́ pↄ́ saapi bↄ̀o sɛ a pↄ́ ũ píi. Màa aaì kɛ Isaili pↄ́ mↄ̀ Siloↄnɛ píi. 
\v 15 Baa e wàↄ gɛ́ nↄ̀ↄ kpasai a nísi láa, sa'ona ìwae ì mↄ o gbɛ̃́ pↄ́ sa'òpiɛ: Nↄ̀ↄ kpa sa'onawa aà kpasa, asa a we nↄ̀ↄ fùukɛa simao, sema a bùsu. 
\v 16 Tó gbɛ̃́pi òɛ̀: Má nↄ̀ↄ kpasa gĩa a nísi láaɛ, pↄ́ pↄ́ ń yei ní sɛ́ sa, ↄ̃ ìwapi ì mɛ: Aawo! Kpaa gↄ̃̀ↄ! Tó n gi, má sí ń gbãaoɛ. 
\v 17 Ɛ̀waasopiↄ duuna zↄ̃ↄ Diiɛ maamaaɛ, asa aalɛ saka aà sa'onↄↄuɛ.
\p
\v 18 Nɛgↄ̃ɛna Samuɛli sↄ̃ ìↄ zĩkɛ Diiɛ ń sa'o'ulao daa. 
\v 19 Aà da ì gomusu nɛ́na zↄ̃ɛ̀. Lá àlɛ mↄ́ sa'oi ń a zã́o wɛ̃ ń wɛ̃o, ↄ̃ ì mↄoɛ̀. 
\v 20 Ɛli ì samaa'o Ɛlikanaɛ ń a napio ì mɛ: Dii n gba nɛ́ lↄ ń n nↄpio, nɛ́ pↄ́ à aà wabikɛ̀ a kpà Diiwapi gɛ̃ɛ ũ. Ɔ̃ aaì tá ń bɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Dii ɛ̀fãaikɛ̀ Ãnaɛ, à ɛ̀a nɛ'ì mɛ̀n sↄo, gↄ̃ɛ àaↄ̃, nↄɛ pla. Nɛgↄ̃ɛna Samuɛli sↄ̃ àlɛ zↄ̃ↄkũ Dii ↄzĩ.
\p
\v 22 Ɛli zikũ̀ maamaa, à yã́ pↄ́ a nɛ́ↄ lɛ́ kɛ Isailiↄnɛ mà píi ń lá aaì wúlɛ ń nↄɛ pↄ́ aaìↄ zĩkɛ kpaaũkpɛ kpɛɛlɛↄ. 
\v 23 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Bↄ́mɛ tò álɛ yãkɛ màai? Má mà gbɛ̃́pii lɛ́ á yãvãipi o. 
\v 24 Ásu kɛ màao ma nɛ́ↄ! Bao pↄ́ má mà, àlɛ fãaa Dii gbɛ̃́ↄ guupi maao. 
\v 25 Tó gbɛ̃́ duunakɛ̀ a gbɛ̃́deeɛ, Lua a aà misi, ãma tó gbɛ̃́ duunakɛ̀ Diiɛ, démɛ a aà misii? Ɔ̃ aa gì ń mae yãmai, asa Dii zɛ̀ ń ń dɛdɛa yã́oɛ. 
\v 26 Nɛgↄ̃ɛ Samuɛli sↄ̃ àlɛ zↄ̃ↄkũ, àlɛ kã́fĩ. Ìↄ na ń Diio ń gbɛ̃́piio.\f + \fr 2.26 \fr*\ft Luk 2.52\ft*\f*
\s1 Àsi bɛ̃̀ɛ oa Ɛli nɛ́ↄ yã́ musu
\p
\v 27 Ɔ̃ Lua gbɛ̃e mↄ ò Ɛliɛ: Dii mɛ̀, gↄↄ pↄ́ ń dezi Aalona bɛdeↄ lɛ́ zↄble Falaↄ̃ↄɛ Egipi, a bↄ mↄmá wásawasa, 
\v 28 Isaili buiↄ guu píi ↄ̃ a n dezi Aalonapi sɛ̀ a gbàgbana ũ. Ɔ̃ à a gbagba à tulaletikàɛ tɛ́a ń sa'o'ulao daa. À mɛ̀ a sa pↄ́ Isailiↄ ì a pↄ́ nísi kátɛu à tɛ́kũ kpà aà buiↄwa píiɛ.\f + \fr 2.28 \fr*\ft Nao 18.1-10\ft*\f* 
\v 29 À mɛ̀ bↄ́mɛ tò i a sa'onↄↄ zↄ̃ ń gbáo ń gba pↄ́ á dìlɛ wàli mↄoɛ a kpɛ́uoi? À mɛ̀ bↄ́yãi ni n nɛ́ↄ dilɛ dɛala, ↄ̃ álɛ mɛkpa ń a gbɛ̃́ Isailiↄ sa'onↄↄ maaoi? 
\v 30 Bee yã́i Dii Isailiↄ Lua mɛ̀, á dìlɛ yãa n buiↄ ń n dezi buiↄ mɛ́ aaliↄ a gbagba gↄↄpii, ãma tia i we beei lↄo. À mɛ̀ gbɛ̃́ pↄ́ a kpɛlà ↄ̃ á aà kpɛla, mɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ sakàagu a kɛ pↄ́ ũo. 
\v 31 Ma! À mɛ̀ gↄↄe a mↄ́, á kɛ n bɛ gↄ̃gbãaↄnɛ sàabu ń n de bɛdeↄ. Mae zie aↄ ku n ua lↄo. 
\v 32 Ńyↄ̃ taasi e n bɛ. Baa tó a ɛ̀fãai pìsi Isailiↄnɛ píi, maezie aↄ ku n uao e gↄↄpii. 
\v 33 N uadeↄ ɛɛ gaga píiɛ. N gbɛ̃́ pↄ́ i aà bↄ a gbagbazĩuo, a to n wɛ́ wo ń ↄↄlↄo, n pↄ i siakũ. 
\v 34 N nɛ́ gbɛ̃ↄn pla Ɔfini ń Finɛasio aa gaga gↄↄ doũ zĩ́ an pla ḿpiiɛ. Bee aↄ dɛnɛ seela ũ kɛ́ yã́ pↄ́ má ò a kɛ píiɛ. 
\v 35 Dii mɛ̀ á gbɛ̃́ sɛ́ sa'on náaide ũ, i a pↄeã kɛ lá á yeiwa. Á aà buiↄ zɛdↄ gíũgiũ, aↄ zĩkɛ gbɛ̃́ pↄ́ á kpá kía ũɛ gↄↄpii. 
\v 36 N bui pↄ́ gↄ̃̀ↄ mↄ kulɛkɛɛ̀ ↄ̃a ge pɛ̃ɛ yã́i, aai mɛ: Sa'onzĩe dawɛ̃ɛ wà kɛ, wí e wàↄ blɛ yↄↄna ble.
\c 3
\s1 Dii lɛzua Samuɛlizi
\p
\v 1 Nɛgↄ̃ɛ Samuɛli lɛ́ zĩkɛ Diiɛ ń Ɛlio. Gↄↄ bee Dii yã́ lí dɛdɛ gbɛ̃́wa mↄ̀ↄmↄↄo, mɛ́ wɛ́pungu'ea i liguao. 
\v 2 Gↄↄewa Ɛli wúlɛa a kpɛa. Aà wɛ́ bùsa, àlɛ gu'e maamaa lↄo. 
\v 3 Samuɛli wúlɛa Dii kpɛ́u, gu pↄ́ Lua kpagolo kúu. Lua kpɛ́ filia i gao. 
\v 4 Ɔ̃ Dii lɛzù Samuɛlizi. A wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 5 Ɔ̃ à bàalɛ̀ gɛ̀ Ɛli kĩ́i à mɛ̀: N lɛzùmazi nolo? Ma mↄ. Ɔ̃ a òɛ̀: Mi lɛzunzio. Gɛ ǹ wúlɛ. Ɔ̃ à ɛ̀a gɛ̀ wùlɛ. 
\v 6 Dii ɛ̀a lɛzùaàzi lↄ, ↄ̃ à ɛ̀a gɛ̀ Ɛli kĩ́i à mɛ̀: N lɛzùmazi nolo? Ma mↄ. Ɔ̃ à mɛ̀: Ma nɛ́, mi lɛzunzio. Gɛ ǹ wúlɛ. 
\v 7 Samuɛli Dii dↄ̃ gĩao, Dii yã́ i dɛdɛwà yãao. 
\v 8 Dii ɛ̀a lɛzùaàzi a gɛ̃n àaↄ̃de, ↄ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ Ɛli kĩ́i lↄ à mɛ̀: N lɛzùmazi nolo? Ma mↄ. Ɔ̃ Ɛli dↄ̃̀ sa kɛ́ Dii mɛ́ lɛ́ lɛzu ɛ̀waasonapizi. 
\v 9 Ɔ̃ a òɛ̀: Gɛ ǹ wúlɛ. Tó à lɛzùnzi sa, ní mɛ: Yã'o Dii, n zↄ̀blena swã́ dↄ. Ɔ̃ Samuɛli gɛ̀ wùlɛ a wúlɛkĩi.
\p
\v 10 Dii mↄ̀ zɛ̀ we, à lɛzùaàzi lá a kɛ̀ yãawa à mɛ̀: Samuɛli! Samuɛli! Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Yã'o Dii, mapi n zↄ̀blena ma swã́ dↄ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ma! Má yãkɛ Isailiↄ guu, gbɛ̃́ pↄ́ a baomà a kɛkɛ swãwɛ̃ɛ. 
\v 12 Gↄↄ bee má àsi pↄ́ má ò Ɛli bɛdeↄ yã́ musu kɛ píi za a daalɛawa e a midɛawa. 
\v 13 Má òɛ̀ má tó yã́ líↄ wi aà bɛdeↄ musuɛ e gↄↄpii vãi pↄ́ a a yã́ dↄ̃ yã́i, kɛ́ aà nɛ́ↄ ńzĩa kpɛbↄ̀, mɛ́ i ń zùukɛo yã́i. 
\v 14 Bee yã́i ma lɛgbɛ̃̀ Ɛli bɛdeↄ yã́ musu ma mɛ̀: Sa'oa ge gbadaa a Ɛli bɛdeↄ tàae kɛ̃́má bauo.
\p
\v 15 Samuɛli wùlɛ e gu dↄ̀, ↄ̃ à Dii kpɛ́ gbaↄ wɛ̃̀wɛ̃. A wɛ́pungu pↄ́ á è oa Ɛliɛ vĩa vĩ. 
\v 16 Ɔ̃ Ɛli aà sìsi à mɛ̀: Samuɛli ma nɛ́! A wèwà à mɛ̀: Má kɛ́! 
\v 17 Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: A ònɛ kpelewa ni? Ńsu yã́pi ulɛmɛɛo. Tó ń yã́ pↄ́ a ònɛ kee ùlɛmɛɛ, Lua yãpãsĩkɛnɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ! 
\v 18 Ɔ̃ Samuɛli yã́pi sìuɛ̀ píi, i a kee ulɛɛ̀o. Ɔ̃ Ɛli mɛ̀: Diin aà ũ. Lá à kɛ̀ɛ̀ maa, aà kɛ.
\p
\v 19 Samuɛli lɛ́ zↄ̃ↄkũ mɛ́ Dii kuaànↄ, i to yã́ pↄ́ a ò lɛ̀lɛ pão. 
\v 20 Ɔ̃ Isaili pↄ́ kú za Dã e Bɛɛsɛbaↄ dↄ̃̀ píi sa kɛ́ Samuɛliá Dii ãnabiɛ sĩana. 
\v 21 Dii ìↄ bↄ àↄ mↄ Samuɛliwa Silo, gu pↄ́ à azĩa ↄ̀lↄuɛ̀ káau. Ì yã'oɛ̀, ↄ̃ Isailiↄ lɛ́ aà yãma píi.
\c 4
\s1 Filitɛ̃ↄ Dii kpagolo sia
\p
\v 1 Isailiↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ Filitɛ̃ↄwa zĩu. Aa bòokpà Ɛbɛnɛzɛɛ, Filitɛ̃ↄ sↄ̃ Afɛki. 
\v 2 Filitɛ̃ↄ zĩ'ↄpòo aa gɛ̀ò Isailiↄwa. Kɛ́ zĩ gbãakũ̀, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ Isailiↄ blè, aa ń dɛdɛ zĩlau we gbɛ̃ↄn ↄ̀aa bao (4.000) taawa. 
\v 3 Kɛ́ Isailiↄ sù ń bòou, an gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mɛ̀: Bↄ́yãi Dii tò Filitɛ̃ↄ wá blé gbãi? Wà gɛ Dii bàakuawanↄ kpagolo sɛ́ Silo wà suò àↄ kúwanↄ, kɛ́ aàli wá bↄ wá ibɛɛↄ ↄzĩ. 
\v 4 Ɔ̃ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Silo aa gɛ̀ Dii bàakuańnↄ kpagolo sɛ̀ sùò. Ɔ̃mɛ Dii Zĩgↄ̃de kiblekĩi ũ malaika gã̀sĩadeↄ zãnguo.\f + \fr 4.4 \fr*\ft Bↄa 25.22\ft*\f* Ɛli nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ Ɔfini ń Finɛasio kú ń kpagolopio we. 
\v 5 Kɛ́ wà kàò Isailiↄ bòou, aa kã̀a wiiwa ḿpii e tↄↄlɛ dèe. 
\v 6 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ wiipi mà, aa mɛ̀: Bↄ́ wii gbãa mɛ́ dↄ Ɛbɛluↄ bòoui? Kɛ́ aa dↄ̃̀ Dii kpagolo mɛ́ pìla ń bòou, 
\v 7 vĩa ń kṹ aa mɛ̀: Diie pìla ń bòouɛ. Yã́ gìwáɛ sa! Yã́ bee taa i kɛ yãao. 
\v 8 Yã́ gìwáɛ! Démɛ a wá bↄ dii gbãapi ↄzĩi? Diipi mɛ́ yãmↄ̀ Egipiↄnɛ guwaiwaiu. 
\v 9 Wá Filitɛ̃ↄ wà sↄ̃dilɛ wà gↄ̃ɛkɛkɛ. Tó wi kɛ màao, wá zↄble Ɛbɛluↄnɛ lá aalɛ blewɛ̃ɛwaɛ. Wà gↄ̃ɛkɛkɛ, wí zĩkańnↄ.
\p
\v 10 Ɔ̃ Filitɛ̃ↄ fɛ̀lɛ Isailiↄwa ń zĩo aa ń fú, ↄ̃ an baade bàalɛ̀ tà a bɛ, an dɛdɛa kɛ̀ zài. Filitɛ̃ↄ ń kɛ̀sɛdeↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi (30.000). 
\v 11 Aa Lua kpagolo sì mɛ́ Ɛli nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ Ɔfini ń Finɛasio gàga.
\p
\v 12 Bɛ̃yãmɛɛ bui gbɛ̃e bↄ̀ zĩlau, à bàalɛ̀ gɛ̀ Silo zĩbeezĩ. À a pↄkasaↄ ga kɛ̃̀kɛ̃, à bùsukà a miu. 
\v 13 Kɛ́ à kà, à Ɛli lè zↄ̃lɛa kìlau zɛ́ saɛ, àlɛ gudã, asa aà sↄ̃ daa doũo Lua kpagolo yã́i. Kɛ́ gbɛ̃́pi gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu, à baokpà wɛ̃́lɛdeↄnɛ, ↄ̃ aalɛ ↄ́ↄlↄ ḿpii. 
\v 14 Kɛ́ Ɛli wiipi mà à mɛ̀: Búbua bee bↄ̀ máɛ? Ɔ̃ gbɛ̃́pi kɛ̀ kpakpa à gɛ oɛ̀. 
\v 15 Ɛli zi kà wɛ̃̀ basↄo plasai, aà wɛ́ gↄ̃̀ sùii, àlɛ gu'e lↄo. 
\v 16 Ɔ̃ gbɛ̃́pi òɛ̀: Tia ma bↄ zĩlau, ma bↄ za we ń bao gbãɛ. Ɔ̃ Ɛli aà là à mɛ̀: Bↄ́mɛ kɛ̀ wei ma gbɛ̃́? 
\v 17 Baokpanapi wèwà à mɛ̀: Isailiↄ bàalɛ̀ Filitɛ̃ↄnɛ, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ ń dɛdɛ dasidasi. N nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ Ɔfini ń Finɛasio gàga lↄ. Filitɛ̃piↄ Lua kpagolo sìmá lↄ. 
\v 18 Kɛ́ à Lua kpagolo yã'ò, Ɛli bↄ̀ a kìlau à lɛ̀lɛ kpaanla wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛ saɛ, ↄ̃ aà waa gbòo à gà, asa à zikũ̀ mɛ́ gbɛ̃́ kã́aɛ. À dↄ̀aa Isailiↄnɛ e wɛ̃̀ blaɛ.
\p
\v 19 Ɛli nɛ́ Finɛasi na nↄsia, à kà nɛ'ia. Kɛ́ à Lua kpagolo sia bao mà ń a zãde gaao ń a zã́ gaao, ↄ̃ à kùlɛ à nɛ'ì, asa nↄwãwã mↄ̀wàɛ. 
\v 20 Kɛ́ àlɛ kãsãnkɛ, gbɛ̃́ pↄ́ aa aà kṹkũaↄ òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo, n nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ. Ãma i wemáo, i ń yãdao. 
\v 21 Ɔ̃ à tↄkpà nɛ́piɛ Ikabodu\f + \fr 4.21 \fr*\ft Bee mɛ̀ gawi kↄ'ɛ̀.\ft*\f* à mɛ̀: Isailiↄ gawi kↄ'ɛ̀, asa wà Lua kpagolo sìmáɛ, mɛ́ aà zãde ń aà zã́o gàga lↄ. 
\v 22 À mɛ̀: Isailiↄ gawi kↄ'ɛ̀, asa wà Lua kpagolo sìmáɛ.
\c 5
\s1 Lua kpagolo kua Filitɛ̃ↄ kĩ́i
\p
\v 1 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ Lua kpagolo sì, aa bↄ̀ò Ɛbɛnɛzɛɛ aa tàò Asedoda. 
\v 2 Ɔ̃ aa gɛ̃̀ò ń dii Dagↄ̃ kpɛ́u, aa dìlɛ aà saɛ. 
\v 3 Kɛ́ gu dↄ̀, Asedodadeↄ fɛ̀lɛ káaukaau, ↄ̃ aa è Dagↄ̃ lɛ̀lɛ zĩ́lɛ a gbɛɛu Dii kpagolo aɛ. Ɔ̃ aa Dagↄ̃ sɛ pɛ̀lɛ a gbɛu. 
\v 4 Kɛ́ gu dↄ̀ lↄ, aa fɛ̀lɛ káaukaau, ↄ̃ aa è Dagↄ̃ lɛ̀lɛ zĩ́lɛ a gbɛɛu lↄ Dii kpagolo aɛ. Aà mi ń aà ↄↄ wòɛ kálɛa kpɛɛlɛ bèewa. Aà gbↄ̃u gↄ̃̀ dilɛ ado. 
\v 5 Bee yã́i Dagↄ̃ gbàgbanaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ aà kpɛ́u Asedodaↄ lí kɛ̀sɛpɛlɛ aà kpɛ́ kpɛɛlɛ bèewao e ń a gbão.
\p
\v 6 Dii ↄtↄ̃̀ Asedodadeↄwa, à ń ásookɛ̀ à gbɛna kàńgu, Asedodadeↄ ń a zↄ̃ɛwiadeↄ píi. 
\v 7 Kɛ́ Asedodadeↄ è màa, aa mɛ̀: Isailiↄ dii kpagolo a e àↄ kúwanↄ la lↄo, asa àlɛ ↄtↄ̃wá ń wá dii Dagↄ̃o pãsĩpãsĩɛ. 
\v 8 Ɔ̃ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa ń kíaↄ kã̀aa píi, ↄ̃ aa ń lá à mɛ̀: Kpelewa wá kɛ ń Isailiↄ dii kpagolooi? Ɔ̃ aa mɛ̀: Wà gɛò Gata. Ɔ̃ aa gɛ̀ò.
\p
\v 9 Kɛ́ aa kàò we, Dii ↄtↄ̃̀ wɛ̃́lɛwedeↄwa lↄ, ↄ̃ wɛ̃́lɛpi lòo. Dii gagyãkàńgu, gbɛna lìńla píi nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ. 
\v 10 Ɔ̃ aa gɛ̀ ń Lua kpagolopio Ɛkɛloni. Kɛ́ aalɛ gɛ̃ò, wɛ̃́lɛpideↄ wiilɛ̀ aa mɛ̀: Wà gɛ̃̀wázi ń Isailiↄ dii kpagoloo, kɛ́ aa wá dɛdɛ wá buiwaɛ. 
\v 11 Ɔ̃ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa ń kíaↄ kã̀aa píi, aa ònɛ́: À Isailiↄ dii kpagolo sɛ à taò a gbɛu, kɛ́ asu wá dɛdɛ wá buiwao yã́i. Asa gaga tò wɛ̃́lɛpi lòoɛ, Lua ↄtↄ̃̀má we maamaaɛ. 
\v 12 Gbɛna kà gbɛ̃́ pↄ́ aai gaoↄgu, ↄ̃ wɛ̃́lɛpideↄ wii nà luawa.
\c 6
\s1 Ɛa taa ń kpagoloo Isaili bùsuu
\p
\v 1 Dii kpagolo kú Filitɛ̃ↄ bùsuu e mↄ sopla, 
\v 2 ↄ̃ aa sa'onaↄ ń màsokɛnaↄ kã̀aa, aa ń lá aa mɛ̀: Kpelewa wá kɛ ń Dii kpagolooi? À owɛ̃ɛ lá wá kɛ wà taò a gbɛu. 
\v 3 Ɔ̃ aa wèmá aa mɛ̀: Tó álɛ tá ń Isailiↄ dii kpagoloo, ásu taò giio. À aà gba pↄ́ á tàae yã́i, í gbã́gbã, í yã́ pↄ́ tò i ↄ gowáo dↄ̃. 
\v 4 Ɔ̃ aa ń lá aa mɛ̀: Bↄ́ wá aà gba wà taò wá tàae yã́ii? Aa wèmá aa mɛ̀: À vua pi lán gbɛnawa mɛ̀n sↄo ń ɛ̃́nao lↄ mɛ̀n sↄo á kíaↄ dasilɛu, asa gyã doũpi á lé ń á kíaↄ píiɛ. 
\v 5 À á gbɛnaↄ taa pí ń ɛ̃́na pↄ́ lɛ́ á bùsu ↄ̃̀ↄkpaↄ, í Isailiↄ dii kpɛlaò. A gí ↄ goiwá ń wá diiↄ ń wá bùsuoa? 
\v 6 Bↄ́yãi á ye swã́gbãakɛ lá Egipiↄ ń Falaↄ̃ↄo kɛ̀wai? Lá à ń wɛtã̀ e aa Isailiↄ gbàɛ aa tà, i dↄáguo lé? 
\v 7 Tiasa à gɛ zugo dafu kɛ, í mↄ́ ń zù nɛade mɛ̀n pla pↄ́ wi zuudanɛ́ yãaoↄ. À gópi dↄnɛ́, í ń nɛ́ pↄ́ tɛ́ńziↄ kɛ̃́má, à táńnↄ ń kaau. 
\v 8 À Dii kpagolo sɛ́ da gópi guu, í vua pↄ́ pↄ́ álɛ kpã́sã á tàae yã́iↄ ka balↄu, í dilɛ kpagolopi saɛ, í zuↄ ka zɛ́u aa gɛò, 
\v 9 íↄ gwa. Tó kpagolo a bùsu zɛ́ sɛ̀, àlɛ gɛ́ Bɛsɛmɛsi oi, ↄ̃mɛ vãi zↄ̃ↄpi zĩ̀wá. Tó i sɛ́lɛ we sↄ̃o, wíↄ dↄ̃ kɛ́ ↄ̃mɛ ↄtↄ̃̀wáo, mi'ĩiɛ.
\p
\v 10 Ɔ̃ aa kɛ̀ màa, aa godↄ̀ zù nɛade mɛ̀n plaↄnɛ, aa ń nɛ́ↄ kà kaau, 
\v 11 ↄ̃ aa Dii kpagolo dà gópiu ń balↄ pↄ́ vua ɛ̃́naↄ ń gbɛna taaↄ ku a guuo. 
\v 12 Ɔ̃ zupiↄ zɛsɛ̀ tululu, aa Bɛsɛmɛsi zɛ́ sɛ̀, aalɛ gɛ́, aalɛ ↄ́ↄlↄ, aai lilɛ ↄplaai ge zɛɛio. Filitɛ̃ kíaↄ tɛ́ ń kpɛ e Bɛsɛmɛsi zↄ̃lɛu. 
\v 13 Bɛsɛmɛsideↄ lɛ́ pↄ́wɛna kɛkɛ guzulɛu. Kɛ́ aa wɛsɛ̀ musu, aa kpagolopi è, ↄ̃ an pↄ kɛ̀na a eawa. 
\v 14-15 Kɛ́ gópi kà Bɛsɛmɛsi gbɛ̃́ Yozuee bugbɛa, ↄ̃ à zɛ̀ gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ saɛ we. Ɔ̃ Levii buiↄ Dii kpagolopi bↄ̀ ń balↄ pↄ́ vua pↄ́ↄ ku a guuo, aa kàlɛ gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛpiwa. Ɔ̃ Bɛsɛmɛsideↄ gópi lí zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ yàa ũ, aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò Diiwa ń zupiↄ. Gↄↄbeezĩ aa sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò Diiwa ń sa pãleↄ. 
\v 16 Filitɛ̃ kía gbɛ̃ↄn sↄoↄ yã́pi è, ↄ̃ aa ɛ̀a tà Ɛkɛloni zĩbeezĩ. 
\v 17 Vua gbɛna pↄ́ Filitɛ̃ↄ kpã̀sã Diiɛ ń tàae yã́iↄn kɛ: Asedoda pↄ́ do, Gaza pↄ́ do, Asekeloni pↄ́ do, Gata pↄ́ do, Ɛkɛloni pↄ́ do. 
\v 18 Vua ɛ̃́naↄ ku lↄ Filitɛ̃ mɛɛwiapiↄ dasilɛu, an kía gbɛ̃ↄn sↄoↄ pↄ́ ũ. An mɛɛwia bĩ́idepiↄ baade ń a zↄ̃ɛwiaↄ. Gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ pↄ́ wà Dii kpagolo dìlɛwà Bɛsɛmɛsi gbɛ̃́ Yozuee bugbɛapi mɛ́ a seela ũ e ń a gbão. 
\v 19 Ɔ̃ Dii Bɛsɛmɛsideeↄ dɛ̀dɛ, kɛ́ aa a kpagolo guu gwà yã́i. À ń dɛdɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiɛ, ↄ̃ wà búbuapɛ̀, kɛ́ Dii kaalɛ zↄ̃ↄ kpàńzi yã́i. 
\v 20 Ɔ̃ Bɛsɛmɛsidepiↄ mɛ̀: Démɛ a fↄ̃ zɛ Dii Lua Kuaadoadepi aɛi? Wá kpagolopi kpã́sã deↄ kĩ́i sa ni? 
\v 21 Ɔ̃ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Kiliayaaliũdeↄwa aa mɛ̀: Filitɛ̃ↄ sù ń Dii kpagoloo. À mↄ gɛ sɛ à suò á kĩ́i.
\c 7
\p
\v 1 Ɔ̃ Kiliayaaliũdeↄ mↄ̀ Dii kpagolopi sɛ̀ aa tàò Abinadabu bɛ sĩ̀sĩ musu. Ɔ̃ aa aà nɛ́ Ɛleazaa dìlɛ a dↄ̃̀ana ũ.
\s1 Samuɛli dↄaaa Isailiↄnɛ
\p
\v 2 Kpagolopi ku Kiliayaaliũ à gɛ̃̀gɛ̃, à kɛ̀ we wɛ̃̀ baoɛ.\f + \fr 7.2 \fr*\ft 2Sam 6.2-4\ft*\f*
\p Isailiↄ lɛ́ wiilɛ Diiwa ḿpii, aalɛ aà kĩ́i wɛɛlɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Samuɛli ò Isailiↄnɛ píi à mɛ̀: Tó a zɛ ń Diio ń nↄ̀sɛmɛndoo, à dii zĩ̀loↄ ń Asetaatiↄ bↄlɛ á guu, í ázĩa kpa Diiwa, íↄ zↄbleɛ̀ ado, i á bↄ Filitɛ̃ↄ ↄzĩ. 
\v 4 Ɔ̃ Isailiↄ Baaliↄ ń Asetaatiↄ bↄ̀lɛ ń guu, aalɛ zↄble Diiɛ ado.
\p
\v 5 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Á Isailiↄ píi, à kãaa Mizipa, mí awakpaɛ́ Diiɛ. 
\v 6 Kɛ́ aa kã̀aa we, ↄ̃ aa itↄ̀ aa kↄ̀lɛ Dii aɛ. Gↄↄbeezĩ aa lɛyè aa mɛ̀: Wa duunakɛ̀ Diiɛ. Ɔ̃ Samuɛli yãgↄ̃̀gↄ̃ Isailiↄnɛ Mizipa we.
\p
\v 7 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ mà Isailiↄ kã̀aa Mizipa, ↄ̃ an kíaↄ gɛ̀ lɛ́lɛimá. Kɛ́ Isailiↄ mà, vĩa ń kṹ, 
\v 8 ↄ̃ aa ò Samuɛliɛ: Ńsu ǹyↄ̃ nílɛo! Wii lɛ Dii wá Luawa aà wá sí Filitɛ̃ↄwa. 
\v 9 Ɔ̃ Samuɛli sãnɛ yↄ̃mina sɛ̀, à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu bũu à tɛ́kũ oò Diiwa, ↄ̃ à wiilɛ̀wà Isailiↄnɛ. Ɔ̃ Dii sìaànↄ. 
\v 10 Kɛ́ Samuɛli lɛ́ sapi o, Filitɛ̃ↄ lɛ́ mↄ́ Isailiↄwa ń zĩo. Zĩbeezĩ Dii tò loupũnaa gbãa kɛ̀ Filitɛ̃ↄwa. Gili gɛ̃̀ńgu, ↄ̃ Isailiↄ ń ásookɛ̀. 
\v 11 Kɛ́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Mizipa, aa pɛ̀ Filitɛ̃ↄwa aa ń dɛdɛ, aa ń kpá e Bɛtɛkaa. 
\v 12 Ɔ̃ Samuɛli gbɛpɛ̀lɛ Mizipa ń Senio zãnguo, à tↄkpàɛ̀ Ɛbɛnɛzɛɛ,\f + \fr 7.12 \fr*\ft Bee mɛ̀ dↄnlɛ gbɛ.\ft*\f* asa à mɛ̀: Dii mɛ́ dↄ̀wálɛ e wa kaò la.
\p
\v 13 Beewa aa Filitɛ̃ↄ fù, ↄ̃ aai fↄ̃ ɛ̀a mↄ̀má zĩu ń bùsuu lↄo. Dii ↄnàalɛ Filitɛ̃ↄwa e Samuɛli wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 14 Wɛ̃́lɛ pↄ́ Filitɛ̃ↄ sì Isailiↄwa yãaↄ ɛ̀a gↄ̃̀ ń pↄ́ ũ za Ɛkɛloni e à gɛ̀ pɛ̀ò Gatawa. Isailiↄ wɛ̃́lɛpiↄ ń ń tↄↄlɛↄ sì Filitɛ̃ↄwa píi. Isailiↄ ń Amↄleↄ sↄ̃ aa kú ń kↄ̃o yãkelesai.
\p
\v 15 Samuɛliá Isailiↄ dↄaanaɛ e a wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 16 Wɛ̃ ń wɛ̃o ìↄ gɛ́ Bɛtɛli ń Giligalio ń Mizipao, ì yã́gↄ̃gↄ̃ Isailiↄnɛ wɛ̃́lɛpiↄ guu. 
\v 17 Ɔ̃ ì ɛa ta Lama, asa aà bɛn we. Ì yã́gↄ̃gↄ̃ Isailiↄnɛ we lↄɛ. We ↄ̃ à Dii gbagbakĩi bòu.
\c 8
\s1 Isailiↄ kía gbɛaa
\p
\v 1 Kɛ́ Samuɛli zikũ̀, à a nɛ́ↄ dìlɛ Isailiↄnɛ dↄaanaↄ ũ. 
\v 2 Aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia tↄ́n Yoɛli, a plaade Abia. Aamɛ aaì yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ Bɛɛsɛba. 
\v 3 Ãma aà nɛ́piↄ i tɛ aà tufaio. Ɔ̃a yã́ bakànɛ́ ń níu, aaì gbagusaɛsi, aali yã́gↄ̃gↄ̃ a zɛ́wao. 
\v 4 Ɔ̃ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kↄ̃ kã̀aa aa gɛ̀ Samuɛli lè Lama 
\v 5 aa mɛ̀: Gwa, n zikũ̀, mɛ́ ń nɛ́ↄ tɛ n tufaio. Kía dilɛwɛ̃ɛ sa aàↄ dɛ wá dↄaana ũ, lá bui píi a pↄ́ vĩwa. 
\v 6 Kɛ́ aa mɛ̀ aà kía kpánɛ́ aàↄ dɛ ń dↄaana ũ, yã́pi i ka Samuɛliguo, ↄ̃ à wabikɛ̀ Diiwa. 
\v 7 Ɔ̃ Dii ò Samuɛliɛ: Gbɛ̃́piↄ yãma, asa ḿmɛ aa gìnzio. Mámɛ aa gìmazi, kɛ́ másu kiblemáo yã́i. 
\v 8 Lá aalɛ kɛ za gↄↄ pↄ́ ma ń bↄ́lɛ Egipi e gbã, aa pãkpàmazi, aa zↄblè dii pãleↄnɛ píi, màa aalɛ kɛnɛ lↄ. 
\v 9 Ǹ ń yãma sa, ní lɛzamá maamaa. Onɛ́ lá gbɛ̃́ pↄ́ a kiblemá ikoyã aↄ dɛ.
\p
\v 10 Ɔ̃ Samuɛli Dii yã́pi sɛ̀lɛ sìu gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ kía gbɛawaↄnɛ kɛ́lɛkɛlɛ 
\v 11 à mɛ̀: Lá gbɛ̃́ pↄ́ a kiblewá ikoyã aↄ dɛn kɛ: A á nɛgↄ̃ɛↄ si à ń dilɛ a zĩkasↄ̃godeↄ ń a sↄ̃deↄ ũɛ. Aaↄ bɛ aà sↄ̃́go aɛ ń bao. 
\v 12 A ń dilɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo ge gbɛ̃ↄn blakwikwiↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ũ. Aaↄ aà sa paɛ̀, aaↄ aà pↄ́ kɛkɛɛ̀, aaↄ aà zĩkabↄↄpiɛ̀ ń aà sↄ̃́go pↄ́ↄ. 
\v 13 A á nɛnↄɛↄ si à ń dilɛ nísigĩnakɛnaↄ ń blɛkɛnaↄ ń pɛ̃ɛkɛnaↄ ũɛ. 
\v 14 A á buaↄ ń á vɛ̃ɛbuↄ ń á kù kpɛ́ maaↄ síwá à kpa a ìwaↄwaɛ. 
\v 15 A á pↄ́wɛna ń á vɛ̃ɛbɛↄ kwide síwá à kpa a ziiaↄ ń a ìwaↄwa. 
\v 16 A á zↄgↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ sí ń á zù maaↄ ń á zàa'ĩnaↄ aaↄ zĩkɛɛ. 
\v 17 A á pↄtuoↄ kwide síwá, ápiↄ í gↄ̃ aà zↄↄ ũ. 
\v 18 Gↄↄ bee sa á wiilɛ Diiwa gbɛ̃́ pↄ́ á sɛ̀ á kía ũpi yã́i, asi sↄ̃ a wewá gↄↄ bee lↄo.
\p
\v 19 Ɔ̃ aa gì Samuɛli yãmai aa mɛ̀: Aawo! Wá ye wàↄ kía vĩɛ, 
\v 20 wíↄ dɛ lán bui kĩniↄwa sↄ̃. Wá kía líↄ yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ, ili dↄaawɛ̃ɛ zĩ guu. 
\v 21 Kɛ́ Samuɛli ń yãmà píi, a kã̀ Diiɛ a swã́wa. 
\v 22 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ǹ ń yãma, kía dilɛnɛ́. Ɔ̃ Samuɛli ò Isailipiↄnɛ: Á baade tá a wɛ̃́lɛu.
\c 9
\s1 Samuɛli kↄ̃'ea ń Sauluo
\p
\v 1 Bɛ̃yãmɛɛ buie ku, aà tↄ́n Kisi. Nɛgↄ̃naɛ mɛ́ à tↄbↄ̀. Bɛ̃yãmɛɛ bui mɛ́ Afia ì, ↄ̃ Afia Bekola ì, ↄ̃ Bekola Zeloo ì, ↄ̃ Zeloo Abiɛli ì. Abiɛli mɛ́ Kisipi ì. 
\v 2 A nɛgↄ̃ɛ vĩ, aà tↄ́n Saulu. Ɛ̀waaso kɛfɛnaɛ. Aà sáa kú Isailiↄ guuo. An gbɛ̃e gbã̀a i vĩ aà gãuao.
\p
\v 3 Kɛ́ Kisipi zàa'ĩnaↄ vũ̀aa, ↄ̃ a ò a nɛ́piɛ: Fɛlɛ zĩkɛnaↄ do sɛ à gɛ́ zàa'ĩnaↄ wɛɛlɛi. 
\v 4 Ɔ̃ aa pã̀ Ɛflaiũ bùsu gusĩsĩdea ń Salisa bùsuo, ãma aa ku weo, ↄ̃ aa pã̀ Bɛ̃yãmɛɛ bùsua, aai ń eo. Ɔ̃ aa pã̀ Saalima bùsua, aai zàa'ĩnapiↄ eo. 
\v 5 Kɛ́ aa kà Zufi bùsuu, Saulu ò zĩkɛna pↄ́ aa sãnupiɛ: Mↄ wà ɛa. Tó wi tao, ma mae a bílikɛ wá yã́ musuɛ, a zàa'ĩnaↄ yãda lↄo. 
\v 6 Ɔ̃ zĩkɛnapi òɛ̀: Ma! Lua gbɛ̃́ kú wɛ̃́lɛɛ bee guu. A bɛɛɛ vĩ, yã́ pↄ́ à mɛ̀ a kɛ, ì kɛɛ. Wà gɛ́ we. A gí zɛ́ pↄ́ wá sɛ wà wá zàa'ĩnapiↄ e oiwɛ̃ɛa? 
\v 7 Ɔ̃ Saulu a zãsìwà: Tó wálɛ gɛ́, bↄ́ wá gɛoɛ̀i? Blɛ i gↄ̃ wá bↄ̀ↄu lↄo. Wá pↄe vĩ wà Lua gbɛ̃́pi gbao. Ge bↄ́ wá vĩi? 
\v 8 Ɔ̃ zĩkɛnapi ɛ̀a ò Sauluɛ: Gwa! Má ↄ yↄↄnae kũa la. Má aà gba, i wá da zɛ́ pↄ́ wá sɛ́wa. 
\v 9-11 Ɔ̃ Saulu ò a zĩkɛnaɛ: N yãmaa ò. Wà gɛ́. Ɔ̃ aalɛ gɛ́ wɛ̃́lɛ pↄ́ Lua gbɛ̃́pi kuu.
\p Kɛ́ aalɛ wɛ̃́lɛpi sĩ̀sĩ kṹ, aa kpàaũ ń wɛ̃́ndiaↄ, aalɛ gɛ́ ítↄi. Ɔ̃ aa ń lá aa mɛ̀: Gu'ena ku bɛa? (Isaili bùsuu yãa, tó gbɛ̃́ lɛ́ gɛ́ yãgbɛai Luawa ì mɛ: Mↄ wà gɛ́ gu'ena kĩ́i. Asa gbɛ̃́ pↄ́ wì o gbã ãnabi ↄ̃ wì o yãa gu'ena.) 
\v 12 Aa wèmá aa mɛ̀: Ao, a ku aɛ we. À kɛ kpakpa. Gbã à sù, asa wa ye sa'o gulɛsĩuɛ. 
\v 13 Tó a gɛ̃ wɛ̃́lɛu, á aà e e aàↄ gɛ́ gɛ́i pↄblei gulɛsĩpiu, asa wa pↄbleo e aà mↄ́. Aàpi mɛ́ a báaada sa'oblɛu gĩa, gbɛ̃́ pↄ́ wà ń sisiↄ i gbasa ble. Àↄ wãa, asa aà egↄↄ zaan la.
\p
\v 14 Kɛ́ aa gɛ̃̀ wɛ̃́lɛpiu, ↄ̃ aa kpàaũ ń Samuɛlio gↄ̃̀ↄ, à bↄ̀ lɛ́ gɛ́ gulɛsĩpiu. 
\v 15 E Saulu àↄ gɛ́ mↄ́i, Dii dↄ̀aa à yã́pi kã̀ Samuɛliɛ a swã́wa à mɛ̀: 
\v 16 Zia maa'i má Bɛ̃yãmɛɛ bùsu gbɛ̃́ zĩma. Ní nísikawà ǹ aà dilɛ ma gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ, i ma gbɛ̃́piↄ bↄ Filitɛ̃ↄ ↄzĩ. Ma a gbɛ̃́piↄ wii mà, ↄ̃ ma ń wɛgwà.
\p
\v 17 Kɛ́ Samuɛli Saulu è, Dii òɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ ma aà yã'ònɛpin we. Ɔ̃mɛ a kible ma gbɛ̃́ↄwa. 
\v 18 Ɔ̃ Saulu sↄ̃̀ Samuɛlizi wɛ̃́lɛ bↄlɛu, à aà là à mɛ̀: Gu'ena bɛ ku má ni? Ɔlↄmɛɛ. 
\v 19 Ɔ̃ Samuɛli wèwà à mɛ̀: Mámɛ má aà ũ. Dↄaa wà gɛ́ gulɛsĩu, ńyↄ̃ pↄblemanↄ gbãɛ. Zia kↄↄ má n nↄ̀sɛ yã'onɛ píi, mí n gbaɛ. 
\v 20 Ńsu bílikɛ n zàa'ĩna pↄ́ kↄ̀lɛ a gↄↄ àaↄ̃den gbãↄ yã́wao, asa wà ń é. Isaili bùsu pↄmaaↄ píi a gↄ̃ dé pↄ́ ũɛ, mɛ́ i kɛ mpi ń n de bɛdeↄ píi bàasio? 
\v 21 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Bɛ̃yãmɛɛ buin ma ũo lò? Ma bui mɛ́ fɛ̃́nɛũ dɛ Isaili buiↄla píi, mɛ́ ma daɛↄ mɛ́ kɛ̃́sãańzi Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ guu. Bↄ́yãi ńlɛ yã́ bee taa oimɛɛi?
\p
\v 22 Ɔ̃ Samuɛli Saulu ń a zĩkɛnao sɛ̀ à gɛ̃̀ńnↄ pↄblekpɛu, à zↄ̃lɛkĩi maa kpàmá gbɛ̃́ pↄ́ wà ń sisiↄ guu. Gbɛ̃́piↄ kà gbɛ̃ↄn baakwi taa. 
\v 23 Ɔ̃ Samuɛli ò blɛkɛnaɛ: Nↄ̀ↄ pↄ́ má kpàma ma mɛ̀ ǹ a dilɛkĩi kɛpi sɛ mↄò. 
\v 24 Ɔ̃ blɛkɛnapi mↄ̀ ń nↄ̀ↄ gbadↄmplɛwapio, a dìlɛ Saulu aɛ. Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Pↄ́ pↄ́ wa dìlɛnɛn kɛ. Só, asa wa dìlɛnɛ ǹ so maa'iɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ ma ń sisiↄ. Ɔ̃ Saulu pↄblè ń Samuɛlio zĩbeezĩ.
\p
\v 25 Kɛ́ aa pìla gulɛsĩpiwa aa gɛ̃̀ wɛ̃́lɛ ɛu, ↄ̃ Samuɛli gɛ̀ yã'ò ń Sauluo a kpɛ́ musu. 
\v 26 Ɔ̃ aa ì we. Kɛ́ gu ye dↄi, ↄ̃ Samuɛli lɛzù Sauluzi kpɛ́ musu we à mɛ̀: Fɛlɛ mà gɛ́ zɛinɛ. Kɛ́ Saulu fɛ̀lɛ, aàpi ń Samuɛlio aa bↄ̀ bàasi ḿpla. 
\v 27 Kɛ́ aa kà wɛ̃́nkpɛ, ↄ̃ Samuɛli ò Sauluɛ: O n zĩkɛnaɛ aàↄ gɛ́, mpi ǹ zɛ gĩa mà yã́ pↄ́ Dii ò onɛ.
\c 10
\s1 Samuɛli nísikaa Saulu miwa
\p
\v 1 Ɔ̃ Samuɛli nísi tùu sɛ̀ à nísikà Saulu miwa, ↄ̃ à lɛpɛ̀wà à mɛ̀: Dii mɛ́ n dilɛ dↄaana ũ a gbɛ̃́ Isailiↄnɛ. Ńyↄ̃ kible Dii gbɛ̃́ↄwa, ní ń bↄ ń ibɛɛ pↄ́ liaańziↄ ↄzĩ. Seela pↄ́ a to ǹ dↄ̃ kɛ́ Dii mɛ́ n dilɛ a gbɛ̃́ↄ dↄaana ũn kɛ. 
\v 2 Tó wa kɛ̃kↄ̃wa la tia, ńyↄ̃ da gbɛ̃ↄn plaↄlɛ Zɛlɛza, Lasɛli mia saɛ, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsu zↄ̃lɛu. Aa onɛ: Wà zàa'ĩna pↄ́ n gɛ wɛɛlɛiↄ è. An yã́ n mae kũa gbãa lↄo, n yã́ àlɛ a kã̀akɛ sa, àlɛ mɛ, kpelewa á kɛ a nɛ́ yã́ musui? 
\v 3 Bↄa we, tó n gɛ aɛ mɛ́ n ka gbɛ̃́nɛli kĩ́i Taboo, gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ danlɛ we lↄ, aalɛ gɛ́ Lua gbagbai Bɛtɛli. An gbɛ̃do blenɛↄ kũa mɛ̀n àaↄ̃, an gbɛ̃do pɛ̃ɛ kũa mɛ̀n àaↄ̃, mɛ́ an gbɛ̃do vɛ̃ɛ kũa tùu do. 
\v 4 Aa n aafia gbɛa, aai pɛ̃ɛ mɛ̀n pla kpama, ní sí. 
\v 5 Bee gbɛa tó n ka Lua sĩ̀sĩ pↄ́ kú Gibɛa, gu pↄ́ Filitɛ̃ↄ gudↄ̃akĩi kúu, tó n kãikũ̀ ń wɛ̃́lɛpio, ńyↄ̃ kpaaũ ń ãnabiↄ dↄdↄakↄ̃wa, aalɛ pila gulɛsĩpiwa. Wa dↄaaanɛ́ ń mↄↄnaↄ ń gã̀aↄ ń domaↄ ń kulɛↄ, aalɛ ãnabikɛkɛ. 
\v 6 Dii Nisĩna a dinɛ, ní ãnabikɛkɛńnↄ, ní li gbɛ̃́ dafu ũ. 
\v 7 Tó seela beeↄ kɛ̀ma, yã́ pↄ́ n a kɛa zɛ́ è kɛ, asa Lua kunnↄɛ. 
\v 8 Dↄaamɛɛ Giligali, má n le we, mí sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ o ń sáaukpasao. Ǹyↄ̃ ma dã we e gↄↄ sopla, mí mↄ mà n le we, mí yã́ pↄ́ ńyↄ̃ kɛ onɛ.
\p
\v 9 Kɛ́ Saulu kpɛlì Samuɛliɛ, àlɛ tá, Lua aà nↄ̀sɛ lìlɛɛ̀, mɛ́ seelapiↄ kɛ̀ zĩbeezĩ píi. 
\v 10 Kɛ́ aa kà Gibɛa, ãnabiↄ dàaàlɛ dↄdↄakↄ̃wa, ↄ̃ Lua Nisĩna dìɛ̀, àlɛ ãnabikɛkɛńnↄ. 
\v 11 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa aà dↄ̃ↄ aà è, àlɛ ãnabikɛkɛ ń ãnabiↄ, aa kↄ̃ làla aa mɛ̀: Bↄ́mɛ Kisi nɛ́ lèi? Saulu ku ãnabiↄ guu sↄ̃ nɛe? 
\v 12 Ɔ̃ Gibɛa gbɛ̃e yã́zãsìmá à mɛ̀: Gbɛ̃́ kĩniↄ maeↄn deↄ ũ sↄ̃i? Ɔ̃ à gↄ̃̀ yãa ũ wì mɛ: Saulu ku ãnabiↄ guu sↄ̃ nɛe? 
\v 13 Kɛ́ Saulu ãnabikɛkɛ̀ a làa, ↄ̃ à gɛ̀ gulɛsĩu.
\p
\v 14 Kɛ́ Saulu tà bɛ ń a zĩkɛnao, Saulupi desɛ̃ ń lá à mɛ̀: A gɛ má ni? Saulu wèwà à mɛ̀: Wa gɛ zàa'ĩnaↄ wɛɛlɛiɛ. Kɛ́ wi ń eo, ↄ̃ wa gɛ Samuɛli kĩ́i. 
\v 15 Ɔ̃ Saulu desɛ̃pi òɛ̀: Yã́ pↄ́ Samuɛli òɛ́ siumɛɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: A òwɛ̃ɛ wà zàa'ĩnapiↄ è. Ãma i kpala yã́ pↄ́ Samuɛli òɛ galikɛɛ̀o.
\s1 Samuɛli bↄa ń Saulu kpalablea yã́o gupuau
\p
\v 17 Ɔ̃ Samuɛli Isailiↄ kã̀aa Dii aɛ Mizipa. 
\v 18 A ònɛ́: Dii á Lua mɛ̀ a á bↄ́lɛ Egipi, a á símá ń bui pↄ́ ↄtↄ̃̀wáↄ píi. 
\v 19 Lua á bↄ́ á yã'ↄ̃maↄ ń á taasikɛaↄ guu píi, ↄ̃ a giaàzi gbã, á òɛ̀ aà kía kpáɛ́. Tↄ̀ↄ, à mↄ zɛ Dii aɛ sa bui ń buio, ualɛ ń ualɛo. 
\v 20 Kɛ́ Samuɛli mↄ̀ ń Isaili buiↄ píi, ↄ̃ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ tɛ́lɛblè. 
\v 21 Ɔ̃ à mↄ̀ ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ ualɛ ń ualɛo. Ɔ̃ Matili ua tɛ́lɛblè. Uadepiↄ guu Kisi nɛ́ Saulu mɛ́ blè. Kɛ́ wà aà wɛ̀ɛlɛ, wi aà eo. 
\v 22 Ɔ̃ wà ɛ̀a Dii là lↄ wà mɛ̀: Gↄ̃ɛpi mↄ̀ la kↄ̀a? Ɔ̃ Dii mɛ̀: A ulɛa asoↄ sↄ̀ↄu. 
\v 23 Ɔ̃ wà bàalɛ̀ gɛ̀ aà bↄ̀ wà sùò ń guu. Kɛ́ à zɛ̀ ń guu, ampii an gbã̀a zɛ̀ aà gã̀uɛ. 
\v 24 Ɔ̃ Samuɛli ònɛ́ píi: A gbɛ̃́ pↄ́ Dii sɛ̀ èa? Gbɛ̃e ku laaàwa á guuo. Ɔ̃ gbɛ̃́pii wiilɛ̀ aa mɛ̀: Lua wá kía dↄ̃ ń aafiao! 
\v 25 Ɔ̃ Samuɛli kpalablea zɛ́ bↄↄlɛkɛ̀nɛ́, ↄ̃ a kɛ̃̀ láu a dìlɛ Dii kpɛ́u. Ɔ̃ à ń gbáɛ, baade tà a bɛ. 
\v 26 Saulu sↄ̃ à tà a bɛ Gibɛa. Gↄ̃ gbãa pↄ́ Lua zĩkɛ̀ ń sↄ̃uↄ tàaànↄ. 
\v 27 Ɔ̃ gbɛ̃pãeↄ mɛ̀: Gbɛ̃́ bee taa mɛ́ a wá suabaa? Ɔ̃ aa sakàaàgu, aai mↄɛ̀ ń pↄeoo, ↄ̃ Saulu a nílɛakɛ.
\c 11
\s1 Saulu Amↄniↄ fua
\p
\v 1 Amↄni bui Naasa mↄ̀ ń a zĩgↄ̃ↄ, aa bòokpà Yabɛsi Galada saɛ, ↄ̃ Yabɛsideↄ ò Naasaɛ: Lɛdoũ kɛwanↄ, wí misiilɛnɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Naasa ònɛ́: Tó ma á ↄplaa wɛ́ bↄ̀bↄ ápii mɛ́ wí Isailiↄ kũ̀ ḿpii, ↄ̃ má gbasa mà lɛdoũkɛánↄ. 
\v 3 Ɔ̃ Yabɛsi gbɛ̃zↄ̃ↄↄ òɛ̀: Wá gba gↄↄ sopla wà gbɛ̃́ↄ zĩ Isaili bùsu guu píi. Tó gbɛ̃e ku à wá suabao, wá mikpama.
\p
\v 4 Kɛ́ zĩnapiↄ kà Saulu bɛ Gibɛa, aa yã́pi ònɛ́, ↄ̃ wà búbuapã̀lɛ. 
\v 5 Gↄↄ bee Saulu lɛ́ su ń buaoɛ, a tɛ a zuↄi, ↄ̃ à mɛ̀: Bↄ́ yã́ mɛ́ mↄ̀ ↄ̃ wàlɛ ↄ́ↄlↄi? Ɔ̃ wà Yabɛsidepiↄ yã́ dàu wa sìuɛ. 
\v 6 Kɛ́ Saulu yã́pi mà, Lua Nisĩna dɛ̀dɛwa, ↄ̃ aà pↄ pà maamaa. 
\v 7 À zu sɛ̀ mɛ̀n pla a dɛ̀ a zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ò Isaili bùsu guu píi aa mɛ̀: Màa wa kɛ gbɛ̃́ pↄ́ aai tɛ Saulu ń Samuɛliozioↄ zuↄnɛ. Ɔ̃ vĩa ń kṹ Dii yã́ musu, aa bↄ̀ tɛ́ńzi sãnu ḿpii. 
\v 8 Saulu ń nao Bɛzɛki. Isailiↄ kɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do ń basↄooɛ (300.000), mɛ́ Yudaↄ kú ń guu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi (30.000).
\p
\v 9 Ɔ̃ wa ò zĩna pↄ́ mↄ̀piↄnɛ: À gɛ o á gbɛ̃́ↄnɛ, zia e ĩatɛ̃ àↄ gɛ́ gbãakũi, wá ń suaba. Kɛ́ zĩnaↄ tà, aa yã́pi baokpà Yabɛsideↄnɛ, ↄ̃ an pↄ kɛ̀na. 
\v 10 Aa ò Amↄniↄnɛ: Wá wázĩa kpáwá zia, í á pↄeã kɛwá.
\p
\v 11 Saulu a gbɛ̃́ↄ kpaalɛ̀ gãli àaↄ̃. Gufɛ̃nɛ ↄ̃ aa sì Amↄniↄgu ń bòou, aa ń dɛdɛ e ĩatɛ̃ gɛ̀ gbãakũ̀ò. Ɔ̃ gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ fã̀aa gbándodo mindodo. 
\v 12 Ɔ̃ wa ò Samuɛliɛ: Deↄ mɛ́ mɛ̀ Saulu a kiblewáo ni? À bↄlɛńnↄ wà ń dɛdɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Wa gbɛ̃e dɛ gbão, asa Dii Isailiↄ suabà gbãɛ. 
\v 14 Ɔ̃ Samuɛli ò bílaɛ: À mↄ wà gɛ́ Giligali wà ɛa Saulu kpa kpalau we lↄ. 
\v 15 Ɔ̃ aa gɛ̀ Giligali ḿpii, aa ɛ̀a Saulu kpà kpalau Dii aɛ we, aa sáaukpa sa'ò Diiwa, ↄ̃ Saulu ń Isailiↄ pↄnakɛ̀ we ḿpii maamaa.
\c 12
\s1 Samuɛli migoa kpalai
\p
\v 1 Samuɛli ò Isailiↄnɛ píi: Ma yã́ pↄ́ á òmɛɛ mà píi, ma kía kpàɛ́. 
\v 2 Aàpi mɛ́ a dↄaaɛ́ sa. Mapi sↄ̃ ma zikũ̀, ma mikã puakũ̀ mɛ́ ma nɛ́ↄ kúánↄ. Ma dↄaaɛ́ za ma ɛ̀waasogↄↄ e ń a gbão. 
\v 3 Má kɛ́! À kɛ ma seeladeↄ ũ Dii ń kía pↄ́ a kpào aɛ. Ma zu ge zàa'ĩna sì á gbɛ̃ewae? Ma á gbɛ̃e blèe? Ma á gbɛ̃e wɛtã̀e? Gbagusaɛ ma wɛ́ blè ma bↄ á gbɛ̃e kpɛe? Tó má kɛ̀ màa, má a fĩaboɛ. 
\v 4 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Ni wá bleo, ni wá wɛtão, ni pↄe sí wá gbɛ̃ewao. 
\v 5 Samuɛli ònɛ́ lↄ: Dii ń kía pↄ́ a kpào mɛ́ á seeladeↄ ũ gbã, kɛ́ i tàae'eao. Aa mɛ̀: Dii mɛ́ wá seelade ũ. 
\v 6 Ɔ̃ Samuɛli ònɛ́: Dii mɛ́ Mↄizi ń Aalonao dìlɛ, ↄ̃ aa bↄ̀ ń á deziↄ Egipi.\f + \fr 12.6 \fr*\ft Bↄa 6.26\ft*\f* 
\v 7 À kɛ kílikili Dii aɛ, mí yãmaa pↄ́ a kɛ̀ɛ́ ń á deziↄ siuɛ́. 
\v 8 Yakↄbuↄ gɛa Egipi gbɛa á deziↄ wiilɛ̀ Diiwa,\f + \fr 12.8 \fr*\ft Bↄa 2.23\ft*\f* ↄ̃ à Mↄizi ń Aalonao dìlɛ, aa ń bↄ́lɛ Egipi, ↄ̃ aa ń kálɛ bùsuɛ beeu. 
\v 9 Kɛ́ Dii an Lua yã́ sã̀ńgu yã́i, ↄ̃ à ń kpá Azoo zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Siselawa\f + \fr 12.9 \fr*\ft Dↄa 4.2\ft*\f* ń Filitɛ̃ↄ\f + \fr 12.9 \fr*\ft Dↄa 13.1\ft*\f* ń Mↄabuↄ kíao,\f + \fr 12.9 \fr*\ft Dↄa 3.12\ft*\f* aalɛ zĩkańnↄ. 
\v 10 Ɔ̃ aa wiilɛ̀ Diiwa aa mɛ̀: Wa duunakɛ̀, wa pãkpànzi, wa zↄblè Baaliↄnɛ ń Asetaatiↄ.\f + \fr 12.10 \fr*\ft Dↄa 10.10\ft*\f* Wá bↄ wá ibɛɛↄ ↄzĩ sa, wíↄ zↄblenɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Dii Gedeↄ̃ↄ\f + \fr 12.11 \fr*\ft Dↄa 6-8\ft*\f* dìlɛ ń Balakuo\f + \fr 12.11 \fr*\ft Dↄa 4.6\ft*\f* ń Zɛfɛteo\f + \fr 12.11 \fr*\ft Dↄa 11.29\ft*\f* ń Sãusↄ̃ↄo\f + \fr 12.11 \fr*\ft Dↄa 15\ft*\f* aa á bↄ́ á ibɛɛpiↄ ↄzĩ gupiiu, ↄ̃ a gↄ̃ kálɛa dↄdↄa.
\p
\v 12 Kɛ́ á è Amↄniↄ kí Naasa lɛ́ mↄ́ lɛ́lɛiwá, baa kɛ́ Dii á Lua mɛ́ á kía ũ, á òmɛɛ: Aawo! Kía mɛ́ a ikokɛwá fá!\f + \fr 12.12 \fr*\ft 1Sam 8.19\ft*\f* 
\v 13 Tia kɛ́wa kía pↄ́ á gbɛ̀a á sɛ̀ ↄ̃ Dii dìlɛɛ́n kɛ. 
\v 14 Tó á Dii vĩa vĩ mɛ́ álɛ zↄbleɛ̀, tó álɛ aà yãma mɛ́ i bↄ aà yã́ kpɛo, tó ápiↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ kiblewáo tɛ Dii á Luazi, áↄ aafiaɛ. 
\v 15 Tó i Dii yãma sↄ̃o, mɛ́ a bↄ aà yã́ kpɛ, a ↄtↄ̃wáɛ lá a kɛ̀ á deziↄnɛwa. 
\v 16 À mɛnafↄ̃, í yãzↄ̃ↄ pↄ́ Dii a kɛɛ́ e. 
\v 17 Saɛ wá kuwà lao lò? Má Dii sísi, i to lou vĩ à ma, íↄ dↄ̃ kɛ́ á kíagbɛaa kɛ̀ Diiɛ ĩ́i maamaaɛ.
\p
\v 18 Ɔ̃ Samuɛli Dii sìsi, ↄ̃ Dii tò lou vĩ̀ à mà zĩbeezĩ. Ɔ̃ gbɛ̃́pii vĩakɛ̀ Diiɛ ń Samuɛlio maamaa. 
\v 19 Ɔ̃ aa òɛ̀: Wabikɛwɛ̃ɛ Dii n Luawa, kɛ́ wápiↄ n zↄ̀blenaↄ wásu gagao yã́i. Wa yãvãi kã̀fĩ wá duunaaɛ, asa wa kía gbɛ̀aɛ.
\p
\v 20 Samuɛli ònɛ́: Ásu to vĩa á kũo. A vãipi kɛ̀ píiɛ, ãma ásu kɛ̃ Diiwao. Àↄ zↄbleɛ̀ ń nↄ̀sɛmɛndoo. 
\v 21 Ásu kɛ̃wà à tɛ tã́aↄzio. Aa ài vĩo, aa fↄ̃ gbɛ̃́ bↄo, asa pↄpãↄnɛ. 
\v 22 Dii a a gbɛ̃́ↄ vũaao a tↄ́ zↄ̃ↄ yã́i, asa aà á kɛa a gbɛ̃́ↄ ũ kàaàguɛ. 
\v 23 Mapi sↄ̃, Dii su to mà duunakɛɛ mà wabikɛaɛ́ tóo. Aawo, má zɛ́ maa pↄ́ dɛ à sɛ ↄlↄɛ́. 
\v 24 À vĩakɛ Diiɛ, àↄ zↄbleɛ̀ ń náaio ń nↄ̀sɛmɛndoo. À làasookɛ yãzↄ̃ↄ pↄ́ a kɛ̀ɛ́ↄwa. 
\v 25 Tó a gi tɛ vãiwa, ápiↄ ń á kíao, wa á kaalɛ ápiiɛ.
\c 13
\s1 Samuɛli Saulu lelea
\p
\v 1 Saulu kɛ̀ Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ pla, 
\v 2 à ń zĩgↄ̃ↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ àaↄ̃ (3.000). Gbɛ̃ↄn ↄ̀aa kwi aaↄ kuaànↄ Mimasa ń Bɛtɛli gusĩsĩdeo. Gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo aaↄ kú ń aà nɛ́ Yonatãao Gibɛa, Bɛ̃yãmɛɛ bùsuu. Ɔ̃ à gbɛ̃́ kĩniↄ gbàɛ, baade tà a bɛ.
\p
\v 3 Yonatãa lɛ̀lɛ Filitɛ̃ gudↄ̃ana pↄ́ kú Gɛbaↄwa, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ a baomà. Ɔ̃ Saulu zĩ̀gãalɛ̀ Isaili bùsu gupiiu à mɛ̀: Ɛbɛluↄ, à yãe ma! 
\v 4 Ɔ̃ Isailiↄ mà píi wà mɛ̀, Saulu lɛ̀lɛ Filitɛ̃ gudↄ̃anaↄwa, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ ye Isailiↄ gĩyãio. Ɔ̃ wà Isailiↄ sìsi, aa mↄ̀ nà Sauluwa Giligali. 
\v 5 Ɔ̃ Filitɛ̃ↄ kã̀aa aa zĩka ń Isailiↄ. An sↄ̃́goↄ kà ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ àaↄ̃ (3.000), an sↄ̃́godeↄ kà ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sooloɛ (6.000), mɛ́ an kɛ̀sɛdeↄ dasi lán ísialɛ ũfãawa. Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ gɛ̀ bòokpà Mimasa, Bɛtavɛ̃ gukpɛ. 
\v 6 Kɛ́ Isailiↄ è wà gↄ̃̀ yeelɛa, wàlɛ naaańnↄ, ↄ̃ aa ùlɛ gbɛ̀'ɛↄ ń dàoↄ ń gbɛ̀sↄↄnaↄ ń gbã́oↄ ń ɛↄ guu. 
\v 7 An gbɛ̃eↄ gulɛ̀ aa bùa Yuudɛ̃wa e Gada buiↄ bùsuu ń Galada bùsuo. E tia Saulu ku Giligali, vĩa lɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ kũ maamaa.
\p
\v 8 À Samuɛli dã̀ gↄↄ sopla lá a dìlɛɛwa.\f + \fr 13.8 \fr*\ft 1Sam 10.8\ft*\f* Kɛ́ i mↄo, ↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ lɛ́ fãaa, aalɛ aà to we. 
\v 9 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: À mↄmɛɛ ń sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ obↄo ń sáaukpa sa'obↄↄ. Ɔ̃ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũpi ò. 
\v 10 Kɛ́ a làa, Samuɛli lɛ́ ká, ↄ̃ Saulupi gɛ̀ dàaàlɛ à gbãakpàaàzi. 
\v 11 Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: Bↄ́ yã́ ń kɛ̀ màai? Saulu wèwà à mɛ̀: Kɛ́ má è ma gbɛ̃́ↄ lɛ́ fãaa aalɛ ma to we, mɛ́ ni mↄ gↄↄ pↄ́ ń dìlɛwao yã́iɛ. Filitɛ̃ↄ lɛ́ kↄ̃ kãaa Mimasa, 
\v 12 ↄ̃ ma mɛ̀, aasu lɛ́lɛa Giligali la Dii sísisaio. Ɔ̃ ma sapi ò teasi. 
\v 13 Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: N faasaiyã kɛ̀! Ń yã́ pↄ́ Dii n Lua dìlɛnɛ kũao. Tó ń kũa yãaɛ, Dii a to n buiↄ aaↄ kpalable gↄↄpiiɛ. 
\v 14 Tia kɛ́wa ńyↄ̃ gɛ̃gɛ̃ kpalauo. Lá ń yã́ pↄ́ Dii dìlɛnɛ kũao, a gbɛ̃́ pↄ́ aà nↄ̀sɛ muaaanↄ wɛɛlɛ à aà dilɛ a gbɛ̃́ↄ dↄaana ũɛ.\f + \fr 13.14 \fr*\ft Zĩn 13.21-22\ft*\f* 
\v 15 Ɔ̃ Samuɛli fɛ̀lɛ Giligali à gɛ̀ Gibɛa, Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuu. Ɔ̃ Saulu a zĩgↄ̃ pↄ́ kuanↄↄ nào, aa kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ taa.
\p
\v 16 Saulu ń a nɛ́ Yonatãao ń a zĩgↄ̃ pↄ́ kúńnↄↄ ku Gibɛa, mɛ́ Filitɛ̃ↄ bòokpà Mimasa. 
\v 17 Zĩgↄ̃ gãli àaↄ̃ↄ bↄ̀lɛ Filitɛ̃ↄ bòou, aa gɛ̀ lɛ́lɛi Isailiↄwa. Gãli do gɛ̀ Ɔfɛla oi Suali bùsuu. 
\v 18 Gãli do gɛ̀ Bɛtoloni oi, mɛ́ a àaↄ̃de gɛ̀ Isaili bùsu zↄ̃lɛu, sĩ̀sĩ pↄ́ bↄaa ń Semaiↄ Guzulɛo ń gbáao.
\p
\v 19 Sia ku Isaili bùsuuo, asa Filitɛ̃ↄ mɛ̀ Ɛbɛluↄ su fɛ̃nda ge sↄ̃napioɛ. 
\v 20 Filitɛ̃ↄ kĩ́i ↄ̃ Isailiↄ ì gɛ́ soonaↄ ń zusoonaↄ ń mↄoↄ ń kↄmaↄ lɛdɛdɛui. 
\v 21 Soona ń zusoonlɛo kà ã́nusu ↄwatɛ̃ plapla, saaↄ ń mↄoↄ sↄ̃ ã́nusu ↄwatɛ̃ dodo. 
\v 22 Ayãmɛto zĩpi kagↄↄ Saulu ń Yonatãao zĩgↄ̃ↄ fɛ̃nda ge sↄ̃na kũao, sema Saulu ń Yonatãapio bàasio.
\p
\v 23 Filitɛ̃ gudↄ̃anaↄ gɛ̀ Mimasa gbɛbↄlɛu.
\c 14
\s1 Yonatãa zĩblea Filitɛ̃ↄwa
\p
\v 1 Gↄↄewa Saulu nɛ́ Yonatãa ò ɛ̀waaso pↄ́ a a zĩkabↄↄ kũaɛ: Mↄ wà gɛ Filitɛ̃ gudↄ̃anaↄ kĩ́i le. I o a maeɛ sↄ̃o. 
\v 2 Saulu ku gbɛafuli gbáu Migↄ̃nↄ, Gibɛa saɛ ń zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃. 
\v 3 Sa'ona Ahia kú ń guu, a a sa'o'ula daa. Ikabodu vĩ̀i Aitubu nɛ́ɛ. Aitubupiá Finɛasi nɛ́ɛ, Ɛli pↄ́ dɛ Lua gbàgbana ũ Silo tↄũnaɛ. An gbɛ̃e dↄ̃ Yonatãa gɛ̀ gueio.
\p
\v 4 Gbɛbↄlɛ pↄ́ Yonatãa ye gɛ̃u à Filitɛ̃ gudↄ̃anaↄ le, gbɛ pɛ́lɛpɛlɛu lán swaawa ↄplaai ń zɛɛio. Ado tↄ́n Bozezu, ado sↄ̃ Sɛnɛ. 
\v 5 Ado ku gugbãntoou Mimasa oi, ado sↄ̃ gɛↄmidↄkĩi Gɛba oi. 
\v 6 Ɔ̃ Yonatãa ò ɛ̀waasopiɛ: Mↄ wà gɛ́ gyafↄↄde gudↄ̃anapiↄ kĩ́i. Dii a gí dↄiwálɛa? Asa yãe a fↄ̃ kpa Diiɛ à to wà gí zĩbleio, wá dasi ge wá dasion lò. 
\v 7 Ɔ̃ aà zĩkabↄkũnapi òɛ̀: Lá à ń pↄ gbà píi lé, kɛ. Lá ń sɛ̀, má làaɛ. 
\v 8 Ɔ̃ Yonatãa mɛ̀: Tↄ̀ↄ, wà gɛ́má wà wázĩa mↄnɛ́. 
\v 9 Tó aa òwɛ̃ɛ wà zɛ́ wà ń dãɛ, wí zɛ wá gbɛu, wá gɛ́má lↄo. 
\v 10 Tó aa mɛ̀ wà mↄɛ sↄ̃, wí gɛ́má, asa bee mɛ́ aↄ dɛ Dii ń kpaawá seela ũ.
\p
\v 11 Ɔ̃ aa ńzĩa mↄ̀ Filitɛ̃ gudↄ̃anapiↄnɛ. Ɔ̃ Filitɛ̃piↄ mɛ̀: Gwa! Ɛbɛluↄ lɛ́ bↄ ɛ pↄ́ aa ulɛauↄ guu kee. 
\v 12 Ɔ̃ gudↄ̃anapiↄ lɛzù Yonatãa ń a zĩkabↄkũnaozi aa mɛ̀: À mↄ wà yãe oɛ́ kɛ. Ɔ̃ Yonatãa ò a zĩkabↄkũnaɛ: Ǹyↄ̃ tɛ ma kpɛ, asa Dii ń kpá Isailiↄwaɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Yonatãa lɛ́ dɛdɛ àlɛ lↄↄga, mɛ́ aà zĩkabↄkũna tɛ aà kpɛ. Kɛ́ Yonatãa ń kwɛ́, ↄ̃ aà zĩkabↄkũnapi ń dɛdɛ aà kpɛ. 
\v 14 Lɛ́lɛama sɛ̃́iapi guu Yonatãa ń a zĩkabↄkũnao ń dɛdɛ gbɛ̃ↄn bao taawaɛ. Gupi bàluma kà gu bà do taawa. 
\v 15 Ɔ̃ gili gɛ̃̀ Filitɛ̃ↄgu ń bòou ń sɛ̃uo píi. Vĩa ń zĩgↄ̃ↄ kũ̀, gudↄ̃anaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aaì gɛ́ lɛ́lɛi Isailiↄwaↄ píi. Ɔ̃ tↄↄlɛ lùalua. Lua mɛ́ gili gɛ̃̀ńgu màa.
\p
\v 16 Kɛ́ Saulu gudↄ̃ana pↄ́ kuaànↄ Gibɛaↄ è Filitɛ̃ zĩgↄ̃ↄ bàalɛ̀ lɛ́ fãaa gupiiu, 
\v 17 ↄ̃ Saulu ò gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄnɛ: À wɛ́tɛ wá gbɛ̃́ↄzi à gwa, wí dↄ̃ gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ wá guu. Kɛ́ aa gwà, aa è Yonatãa ń a zĩkabↄkũnao mɛ́ kú ń guuo. 
\v 18 Ɔ̃ Saulu ò Ahiaɛ: Mↄ́ ń n sa'o'ulao wà Dii laò. Asa zĩbeezĩ a sa'o'ulapi daa Isailiↄ guu weɛ. 
\v 19 Gↄↄ pↄ́ Saulu lɛ́ yã'o sa'onapiɛ, zↄa pↄ́ dↄ Filitɛ̃ↄ bòou lɛ́ kã́fĩ, àlɛ dɛdɛ, ↄ̃ Saulu òɛ̀ aà to we. 
\v 20 Saulu a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi aa gɛ̀ zĩu, ↄ̃ aa è gili gɛ̃̀ Filitɛ̃ↄgu maamaa, aalɛ fɛ̃na kakↄ̃ɛ. 
\v 21 Ɛbɛlu pↄ́ zↄ̃̀lɛ Filitɛ̃ↄ guu yãa aa mↄ̀ńnↄ zĩu ń bòouↄ ɛ̀a nà ń gbɛ̃́ pↄ́ kú ń Sauluo ń Yonatãaowa. 
\v 22 Kɛ́ Isaili pↄ́ ulɛa Ɛflaiũ bùsu gusĩsĩdeu weↄ mà Filitɛ̃ↄ lɛ́ bàalɛ, aa nà ń gbɛ̃́ↄwa zĩu lↄ, aa nàaańnↄ. 
\v 23 Màa Dii zɛ̀ ń Isailiↄ gↄↄ bee, ↄ̃ aa zĩblè e za Bɛtavɛ̃.
\s1 Yonatãa zↄ́blea
\p
\v 24 Isailiↄ taasikɛ̀ gↄↄ bee, asa Saulu yãdìlɛ ń Lua tↄ́o a zĩgↄ̃ↄnɛ à mɛ̀: E oosi gɛ kɛò, gbɛ̃́ pↄ́ pↄblè e màↄ gɛ́ tↄsii ma ibɛɛↄwa, ade gↄ̃̀ láaipↄ ũɛ. Ɔ̃ an gbɛ̃e i pↄbleo. 
\v 25 Zĩgↄ̃ↄ sì lákpɛu ḿpii, we zↄ́ lì lɛ́ lɛ́lɛ zĩ́lɛ. 
\v 26 Kɛ́ aa sì lákpɛu màa, aa è zↄ́'i lɛ́ bàalɛ, ãma an gbɛ̃e i ↄzↄ̃wà a dà a lɛ́uo, kɛ́ aalɛ vĩakɛ yãdilɛaɛ yã́i. 
\v 27 Yonatãa sↄ̃ i yã́ pↄ́ a mae dìlɛ a zĩgↄ̃ↄnɛ mao, ↄ̃ à a lípana pↄ́ á kũa zↄ̃̀ zↄsapiwa. À ↄmài a dà a lɛ́u, ↄ̃ aà wɛ́ kɛ̃̀. 
\v 28 Ɔ̃ zĩgↄ̃e òɛ̀: N mae yãdìlɛ a zĩgↄ̃ↄnɛ à mɛ̀ gbɛ̃́ pↄ́ pↄblè gbã, ade gↄ̃̀ láaipↄ ũɛ. A yã́i tò gbɛ̃́pii yɛ̃̀ɛɛ làa. 
\v 29 Ɔ̃ Yonatãa mɛ̀: Ma mae lɛ́ ĩadamáɛ. Gwa lá ma wɛ́ kɛ̃̀, kɛ́ ma zↄ́pi mↄ̀sↄ yↄↄ yã́i mɛ̀. 
\v 30 Tó gbɛ̃́ↄ pↄ́ pↄ́ aa sì ń ibɛɛↄwa blè gbã yãa lé, dↄ̃ aa Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ dɛ beea.
\p
\v 31 Zĩbeezĩ Isailiↄ Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ sɛa za Mimasa e Ayaloni. Aa kpàsa dúuduuɛ, 
\v 32 ↄ̃ aa sì ń pↄtuoↄ guu, aa sãↄ ń zuↄ ń zunɛbↄlↄↄ kũ̀kũ aa dɛ̀dɛ wegↄ̃ↄ, aalɛ só ń a auo. 
\v 33 Ɔ̃ wà a baokpà Sauluɛ wà mɛ̀: Gwa! Wàlɛ duunakɛ Diiɛ, wàlɛ nↄ̀ↄ só ń a auo.\f + \fr 14.33 \fr*\ft Daa 9.4, Lev 17.10-14\ft*\f* Ɔ̃ Saulu mɛ̀: A bↄ Dii yã́ kpɛ. À gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ gálɛ mↄò ma aɛ la kpakpa. 
\v 34 Ɔ̃ à mɛ̀: À fãaa ń guu, í onɛ́ an baade mↄ́ ma kĩ́i ń a zuo ge a sã, aai a kòlokpakpa la, aai só. Ásu duunakɛ Diiɛ à nↄ̀ↄ só ń a auoo. Ɔ̃ baade mↄ̀ ń a zuo gwã́ bee, à a kòlokpa we. 
\v 35 Saulu Dii gbagbakĩi bò we. Sa'okĩi pↄ́ a bò sɛ̃́ian we.
\p
\v 36 Ɔ̃ Saulupi mɛ̀: Wà pɛ́lɛ Filitɛ̃ↄzi gwã́a wàↄ ń dɛdɛ e gu gɛ dↄò. Wásu ń kee too. Ɔ̃ wa òɛ̀: Kɛ́ lá à kɛ̀nɛ maawa. Ɔ̃ sa'ona mɛ̀: Wà sↄ̃ Luazi la gĩa. 
\v 37 Ɔ̃ Saulu gbɛ̀a Luawa: Wà pɛ́lɛ Filitɛ̃ↄzi, ńyↄ̃ ń kpáwáa? Ɔ̃ i wewà zĩbeezĩo. 
\v 38 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Á zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi, à sↄ̃mazi la, kɛ́ wà e dↄ̃ duuna pↄ́ wa kɛ̀ gbã. 
\v 39 N Dii Isailiↄ Suabana tↄ́o, baa tó ma nɛ́ Yonatãa mɛ́ duunakɛ̀, sema aà ga. Ɔ̃ gbɛ̃e i lɛ́sio. 
\v 40 Ɔ̃ a ònɛ́: À zɛ saalo le, mapi ń ma nɛ́o wíↄ ku saalo la. Ɔ̃ wa òɛ̀: Kɛ́ lá à kɛ̀nɛ maawa. 
\v 41 Saulu ò Dii Isailiↄ Luaɛ: To wà sĩana dↄ̃. Ɔ̃ yã́ Yonatãa ń Sauluo blè, ↄ̃ bíla mi bↄ̀ bau. 
\v 42 Saulu mɛ̀: À gbɛla\f + \fr 14.42 \fr*\ft Nao 27.21\ft*\f* mapi ń ma nɛ́o musu. Kɛ́ yã́ Yonatãa blè, 
\v 43 ↄ̃ Saulu òɛ̀: Yã́ pↄ́ ń kɛ̀ omɛɛ. Ɔ̃ Yonatãa òɛ̀: Ma lípana lɛ́bana ↄ̃ má zↄ̃̀ zↄ́wa, yↄↄnnↄ má mↄ̀sↄ. Má kɛ́! Tó a ma dɛɛ, à ma dɛ. 
\v 44 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Yonatãa, tó ni gao, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 
\v 45 Ɔ̃ wa ò Sauluɛ: Yonatãa ga lo! Aà gbɛ̃́ pↄ́ ↄ̃mɛ tò wa zĩblèa? Aawo! Ń Luao wi wei kɛ́ baa aà mikã mɛ̀ndo lɛ́lɛ zĩ́lɛo, asa Lua dↄnlɛ ↄ̃ à bee kɛ̀ò gbã. Beewa ↄ̃ wà Yonatãa mìsi, i gao. 
\v 46 Ɔ̃ Saulu kã́mabò ń pɛ́lɛa Filitɛ̃ↄzio, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ tà ń bùsuu.
\p
\v 47 Kɛ́ Saulu zↄ̃̀lɛ Isaili kpalau a làa, à zĩkà ń a ibɛɛↄ gupiiuɛ: Mↄabuↄ ń Amↄniↄ ń Ɛdↄũↄ ń Zoba kíaↄ ń Filitɛ̃ↄ. Kpɛ pↄ́ à lìliu píi, ì zĩblemáɛ. 
\v 48 Aà wↄ́ↄkɛ tↄbↄ̀, à zĩblè Amalɛkiↄwa, à Isailiↄ sì ń wɛtãnaↄwa. 
\v 49 Yonatãa ń Isibosɛo ń Malakisuao mɛ́ Saulu nɛgↄ̃ɛↄ ũ. A nɛnↄɛↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla. A sɛ̃́ia tↄ́n Mɛlabu, a plaade Mikali. 
\v 50 Aà na tↄ́n Ainↄaũ, Aimaaza nɛ́ɛ. Aà zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ tↄ́n Abinɛɛ. Saulupi dãunaɛ, aà desɛ̃ Nɛɛ nɛ́ɛ. 
\v 51 Saulu mae Kisi ń Abinɛɛ mae Nɛɛo mɛ́ Abiɛli nɛ́ↄ ũ. 
\v 52 Saulu gↄↄ ìↄ pãsĩ ń Filitɛ̃ↄ gↄↄpiiɛ. Tó Saulu nɛgↄ̃na ge wↄ́ↄde è, ì aà si à nawa a zĩgↄ̃ ũɛ.
\c 15
\s1 Dii gia Sauluzi
\p
\v 1 Samuɛli ò Sauluɛ: Mámɛ Dii ma zĩ, ↄ̃ ma nísikàma ń kpalablea aà gbɛ̃́ Isailiↄwa seela ũ. Too! Swã́kpa Dii yã́i sa. 
\v 2 Dii Zĩgↄ̃de mɛ̀ á fĩabo Amalɛkiↄnɛ yã́ pↄ́ aa kɛ̀ Isailiↄnɛ aa zɛzↄ̃̀nɛ́ an bↄa Egipi gbɛa yã́i.\f + \fr 15.2 \fr*\ft Bↄa 17.8-14\ft*\f* 
\v 3 Gɛ́ lɛ́lɛimá sa, ní ń midɛ ḿpii. Ńsu ǹ ń gbɛ̃e too. Ǹ ń dɛdɛ píi, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ gbãaↄ ń nɛ́ yↄ̃minaↄ ń zuↄ ń sãↄ ń yiongoↄ ń zàa'ĩnaↄ.
\p
\v 4 Ɔ̃ Saulu a gbɛ̃́ↄ sìsi à ń kãaa Telaiũ. Aà zĩgↄ̃ kɛ̀sɛdeↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa doɛ (200.000). Yudaↄ ku lↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). 
\v 5 Ɔ̃ Saulu gɛ̀ Amalɛkiↄ wɛ̃́lɛu, àlɛ ń dãdã swa'ɛu. 
\v 6 Saulu lɛ́kpãsãkɛ̀ Keniↄnɛ à mɛ̀: À bↄlɛ Amalɛkiↄ guu, kɛ́ másu mà á dɛdɛńnↄo yã́i, asa ámɛ a yãmaakɛ̀ Isailiↄnɛ an bↄa Egipi gbɛa. Kɛ́ Keniↄ bↄ̀lɛ Amalɛkiↄ guu, 
\v 7 ↄ̃ Saulu gɛ̀ lɛ̀lɛ Amalɛkipiↄwa za Avila e à gɛ̀ pɛ̀ Suluwa Egipi gukpɛ. 
\v 8 À Amalɛkiↄ kí Agaga kũ̀ bɛ̃́ɛ, ↄ̃ à aà gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao ḿpii. 
\v 9 Saulu ń a zĩgↄ̃ↄ i Agaga dɛo, mɛ́ aa sã maaↄ sɛ̀lɛ ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãnɛbↄlↄↄ ń pↄmaaↄ píi, aai we ń dɛdɛo. Pↄ́ gianaↄ ń pↄ fɛ̃́fɛ̃aↄ ↄ̃ aa dɛ̀dɛ píi.
\p
\v 10 Ɔ̃ Dii yã'ò Samuɛliɛ à mɛ̀: 
\v 11 Ma Saulu kpaa kpalau tò ma pↄ yà, asa à bↄ̀ ma kpɛɛ. Lá má dàɛ̀, ìli kɛo. Yã́pi dì Samuɛliwa, ↄ̃ à wiilɛ̀ Diiwa e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 
\v 12 Kɛ́ Samuɛli fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à gɛ̀ dai Saululɛ, ↄ̃ wa òɛ̀: Saulu gɛ̀ Kaamɛli. À seelapɛ̀lɛ we a yãdↄangu yã́i, ↄ̃ à ɛ̀a gɛ̀ Giligali. 
\v 13 Kɛ́ Samuɛli Saulu lè, ↄ̃ Saulupi òɛ̀: Dii báaadangu! Má kɛ̀ lá Dii òmɛɛwa. 
\v 14 Ɔ̃ Samuɛli aà là à mɛ̀: Pↄ́ wii pↄ́ ma swã́lɛ̀wà lán sã wiiwa dɛ kpelewa ni? Zu pↄ́ málɛ ń ↄↄlↄ ma bↄ̀ má ni? 
\v 15 Ɔ̃ Saulu wèwà à mɛ̀: Amalɛkiↄ pↄ́ↄnɛ, asa wà ń sãↄ ń ń zù maaↄ sɛ̀lɛ wà sùò wà sa'oò Dii n Luawaɛ. Wa ń kĩniↄ dɛ̀dɛ. 
\v 16 Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: Nílɛ màa, mí yã́ pↄ́ Dii òmɛɛ gwãasĩnaa onɛ. Ɔ̃ Saulu mɛ̀: O. 
\v 17 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Kɛ́ n nzĩa fɛ̃́nɛmbo yãa, ni gↄ̃ Isaili buiↄ dↄaana ũo lé? Dii n kpa Isailiↄ kía ũ, 
\v 18 ↄ̃ à n zĩ ǹ a bↄↄlɛkɛɛ à mɛ̀: Gɛ ǹ Amalɛkiↄ dɛdɛ, asa duunkɛnaↄnɛ. Zĩkańnↄ e ǹ gɛ ǹ ń midɛ. 
\v 19 Àkɛa n gi Dii yãmai, n lɛlɛ ń pↄ́ↄwa, ń yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀i? 
\v 20 Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Ma Dii yãmà, ma bↄↄlɛ pↄ́ à ma zĩ kɛi kɛ̀. Ma Amalɛkiↄ dɛ̀dɛ píi, ↄ̃ ma su ń ń kí Agagao. 
\v 21 Ɔ̃ wà sã maaↄ ń zù maaↄ sɛ̀ pↄ́ pↄ́ wa dɛ̀dɛpiↄ guu wà sa'oò Dii n Luawa Giligali la. 
\v 22 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀:
\q1 Dii yã́ kũa maaɛ̀ dɛ sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ oaa.
\q1 Misiilɛaɛ̀ dɛ sa'oaa.
\q1 Aà yãmaa dɛ sa'oa ń sãsa mɛkpaaola.
\q1
\v 23 Gia aà yãmai duuna sáa ń màsokɛaoɛ.
\q1 Dↄ́ɛaaànↄ vãi sáa ń tã́agbagbaaoɛ.
\q1 Lá n gi Dii yãmai,
\q1 aàpi sↄ̃ à gì ń kíakɛiɛ.
\m
\v 24 Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Ma duunakɛ̀. Ma pã Dii yã́ pↄ́ ń òmɛɛa, asa ma vĩakɛ̀ gbɛ̃́ↄnɛɛ, ↄ̃ ma ń yãmà. 
\v 25 Sùuukɛmanↄ ń ma duunapio sa. Ɛa gɛmanↄ, kɛ́ mà e kúlɛ Diiɛ. 
\v 26 Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: Má gɛnnↄo, asa n gi Dii yã́iɛ, mɛ́ à gìnɛ ǹyↄ̃ dɛ Isailiↄ kía ũɛ.
\p
\v 27 Kɛ́ Samuɛli kpɛlì, àlɛ ta, ↄ̃ Saulu aà kũ̀ a ula lɛ́wa, à kɛ̃̀. 
\v 28 Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: Dii n bↄ Isaili kpalau gbãɛ, ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ a maa dɛnla kpàu.\f + \fr 15.28 \fr*\ft 1Sam 13.14, 28.17\ft*\f* 
\v 29 Isailiↄ Lua gawide lí ɛɛtoo, ìli a làasoo lilɛo, asa a dɛ gbɛ̃nazĩna ũ kɛ́ à a làasoo lilɛo. 
\v 30 Ɔ̃ Saulu ɛ̀a òɛ̀: Ma duunakɛ̀. Ń beeo n yã́ na, ma kpɛla Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń gbɛ̃́piio aɛ. Gɛ́ zɛimɛɛ kɛ́ mà e kúlɛ Dii n Luaɛ. 
\v 31 Ɔ̃ Samuɛli ɛ̀a gɛ̀ zɛ̀ɛ̀, ↄ̃ Saulupi kùlɛ Diiɛ.
\p
\v 32 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: À mↄ́ ń Amalɛkiↄ kí Agagao. Kɛ́ kíapi lɛ́ mↄ́, a dↄ̃ yãe kuo, asa àlɛ e a bↄ ga lɛ́zĩɛ. 
\v 33 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Lá n fɛ̃nda tò nↄɛ daside kùa a nɛ́wa, màa n da a kua a nɛ́wa sↄ̃. Ɔ̃ à Agaga zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ Dii aɛ Giligali we. 
\v 34 Ɔ̃ à tà Lama. Saulu tà sↄ̃ a bɛ Gibɛa. 
\v 35 Baa kɛ́ Saulu kɛ̀ Samuɛliɛ wɛ̃naũ, Samuɛlipi i gɛ́ aà gwai lↄo e à gɛ̀ gàò, asa Dii pↄ yà a Saulu kpaa Isailiↄ kpalau yã́ musuɛ.
\c 16
\s1 Samuɛli nísikaa Davidi miwa
\p
\v 1 Dii ò Samuɛliɛ: Ńyↄ̃ↄ ↄ́ↄlↄ Saulu yã́ musu e bↄɛ ni? Ma gi aà kible Isailiↄwaɛ. Nísika kↄ́ba pai, ní dazɛu. Ma n zĩ Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́ Yɛse kĩ́iɛ, asa aà nɛ́ do ↄ̃ má sɛ̀ aà gↄ̃ kía ũ. 
\v 2 Ɔ̃ Samuɛli mɛ̀: Kpelewa má kɛ mà gɛ́ wei? Tó Saulu mà, a ma dɛɛ. Ɔ̃ Dii òɛ̀: Zununu sɛ ǹ gɛò, ní mɛ n mↄ ma gbagbaiɛ. 
\v 3 Yɛse sísi sapi oa guu, mí yã́ pↄ́ ńyↄ̃ kɛ onɛ, ní nísikamɛɛ gbɛ̃́ pↄ́ má ↄlↄnɛ miwa.
\p
\v 4 Samuɛli yã́ pↄ́ Dii òɛ kɛ̀. Kɛ́ àlɛ ká Bɛtɛlɛũ, wɛ̃́lɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄↄ gɛ̀ daiaàlɛ. Vĩa ń kṹ, ↄ̃ aa aà là à mɛ̀: Aafia n mↄ laa? 
\v 5 À mɛ̀: Aafiaɛ. Ma mↄ Dii gbagbaiɛ. À gbãbↄ ázĩaɛ, í gɛmanↄ sa'oi. Ɔ̃ à gbãbↄ̀ Yɛse ń a nɛgↄ̃ɛↄnɛ, à ń sisi sa'o guu. 
\v 6 Kɛ́ aa kà, Samuɛli Ɛliabu è, ↄ̃ à làasookɛ̀ à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ Dii sɛ̀ mɛ́ zɛ aà aɛ we. 
\v 7 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ńsu ǹ aà zɛa ge aà gbã̀a gwao, ma giaàziɛ. Mili gbɛ̃́ gwa lá gbɛ̃nazĩna ì gwawao. Gbɛ̃nazĩna ì gbɛ̃́ gwa a mɛkaawaɛ, mapi sↄ̃, sↄ̃ ↄ̃ mi gwa. 
\v 8 Ɔ̃ Yɛse Abinadabu sìsi, à mↄ̀ Samuɛli aɛ, ↄ̃ à mɛ̀: Dii i gbɛ̃́ɛ bee sɛo. 
\v 9 Ɔ̃ Yɛse Sãma sìsi, à mↄ̀ Samuɛli aɛ lↄ, ↄ̃ à mɛ̀: Dii i gbɛ̃́ɛ bee sɛo. 
\v 10 Ɔ̃ Yɛse a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn soplaↄ sìsi, aa mↄ̀ Samuɛli aɛ, ↄ̃ à mɛ̀: Dii i ń gbɛ̃e sɛo. 
\v 11 Ɔ̃ à Yɛse là à mɛ̀: N ɛ̀waasoↄ lɛ́n laa? A wèwà à mɛ̀: An gↄ̃zãna mɛ́ kú lao, àlɛ sãdãɛ. Ɔ̃ Samuɛli òɛ̀: Gbɛ̃́ zĩ aà sísii. Wá sa'oo e aà ka la. 
\v 12 Ɔ̃ à gbɛ̃́ zĩ̀wà, à mↄ̀. Nɛ́piá gbɛ̃́ tɛ̃aɛ, aà wɛ́ maa mɛ́ aà oa kɛfɛũ. Ɔ̃ Dii mɛ̀: Fɛlɛ ǹ nísika aà miwa, asa aàpin we. 
\v 13 Ɔ̃ Samuɛli kↄ́bapi sɛ̀ à nísikà aà miwa aà vĩ̀iↄ wáa. Za zĩbeezĩ ↄ̃ Dii Nisĩna dì Davidiɛ. Bee gbɛa Samuɛli ɛ̀a tà Lama.
\s1 Davidi zĩkɛa Sauluɛ
\p
\v 14 Dii Nisĩna gò Sauluwa, ↄ̃ Dii tò tã́a pãsĩ dìɛ̀. 
\v 15 Aà ìwaↄ òɛ̀: Lua tò tã́a pãsĩ dìnɛ. 
\v 16 Lá màaɛ Baa, tó wápiↄ n ìwaↄ gbɛ̃́ pↄ́ mↄↄna dↄ̃ wɛɛlɛ. Tó Lua tò tã́a pãsĩpi dɛ̀dɛma, ili mↄↄnalɛnɛ, níli e ǹ kɛ sã̀ↄ. 
\v 17 Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ. À gbɛ̃́ pↄ́ mↄↄna dↄ̃ maamaa wɛɛlɛ mↄomɛɛ. 
\v 18 Ɔ̃ aà ìwae òɛ̀: Ma Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́ Yɛse nɛ́e è, a mↄↄna dↄ̃. Nɛgↄ̃n zĩ̀kanaɛ, mɛ́ a yã'o dↄ̃. Gↄ̃ kɛfɛnaɛ, mɛ́ Dii kuaànↄ. 
\v 19 Ɔ̃ Saulu gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yɛsewa, aa òɛ̀: Saulu mɛ̀ ǹ n nɛ́ Davidi pↄ́ ì sãↄ dã gbaɛwa.
\p
\v 20 Ɔ̃ Yɛse pɛ̃ɛ dì zàa'ĩnaɛ ń vɛ̃ɛo tùu do ń blesan bↄlↄo, à a nɛ́ Davidi gbàɛò Sauluwa. 
\v 21 Kɛ́ à kà Saulu kĩ́i, à gↄ̃̀ aà zĩkɛna ũ. Saulu yeaàzi maamaaɛ, ↄ̃ à aà dìlɛ a zĩkabↄkũna ũ. 
\v 22 Ɔ̃ Saulu gbɛ̃́ zĩ̀ Yɛsewa à mɛ̀: To Davidi gↄ̃ ma zĩkɛna ũ, asa aà yã́ ì kamaguɛ. 
\v 23 Tó Lua tò tã́api dɛ̀dɛ Sauluwa, ↄ̃ Davidi ì a mↄↄna sɛ àↄ lɛɛ̀. Tó tã́api tà, ↄ̃ ì kɛ sã̀ↄ, ì su a laaiwa.
\c 17
\s1 Davidi ń Goliatio
\p
\v 1 Filitɛ̃ↄ ń zĩgↄ̃ↄ kã̀aa, aalɛ zĩ̀ sↄukɛ Soko, Yuda bùsuu, ↄ̃ aa bòokpà Ɛfɛdamiũ, Soko ń Azekao zãnguo. 
\v 2 Saulu ń Isailiↄ sↄ̃ aa kↄ̃ kã̀aa aa bòokpà Ela gusalalau, aalɛ sↄukɛ aa gɛ́ Filitɛ̃ↄwa zĩu. 
\v 3 Filitɛ̃ↄ ku sĩ̀sĩwa le, Isailiↄ ku sĩ̀sĩwa la, guzulɛ kú ń zãnguo. 
\v 4 Ɔ̃ Gata nɛgↄ̃na pↄ́ wì mɛ Goliati bↄ̀ Filitɛ̃ↄ bòou. Aà gbã̀a kà gã̀sĩsuu soolo. 
\v 5 A mↄgotɛ̃ fùa kpaa, mɛ́ a mↄgotɛ̃ ula pↄ́ dɛ lán kpↄ̀tɛɛwa daa, a gbia kiloo bàaↄ̃ɛ. 
\v 6 A mↄgotɛ̃ sòolo yea lↄ, mɛ́ a mↄgotɛ̃ sↄ̃mpɛpɛɛ looa a kpɛ. 
\v 7 A sↄ̃n sↄ̃́nɛ kũa, a pá dɛ lán zwã̀atãna àsaliwa. A wɛ́tɛ̃ gbia kiloo soplaɛ. Aà sɛ̀ngbaokũna bɛ aà aɛ.
\p
\v 8 Goliati zɛa, ↄ̃ à lɛzù Isaili zĩgↄ̃ↄzi à mɛ̀: Bↄ́yãi a bↄlɛ ń zĩoi? Á dↄ̃ Filitɛ̃n ma ũoa? Ápiↄ sↄ̃, Saulu zↄↄ. À gbɛ̃e wɛɛlɛ á guu aà pila mↄ ma kĩ́i. 
\v 9 Tó a fↄ̃ zĩkamanↄ, tó à ma dɛ, ma gbɛ̃́ↄ gↄ̃ á zↄↄ ũɛ. Tó mámɛ ma aà dɛ̀ sↄ̃, á gↄ̃ wá zↄↄ ũɛ, íↄ zↄblewɛ̃ɛ. 
\v 10 Ɔ̃ Filitɛ̃pi ɛ̀a mɛ̀: Málɛ kuabii Isaili zĩgↄ̃ↄwa gbã. À gbɛ̃́ wɛɛlɛmɛɛ wà zĩka ń kↄ̃o. 
\v 11 Kɛ́ Saulu ń Isailiↄ píi aa aà yã́pi mà, aa bílikɛ̀, sↄ̃ kɛ̃̀ńgu.
\p
\v 12 Davidiá Ɛflata gbɛ̃́ Yɛse nɛ́ɛ. Yɛsepiá Bɛtɛlɛũ pↄ́ kú Yuda bùsuu gbɛ̃́ɛ. À nɛgↄ̃ɛↄ ì gbɛ̃ↄn swaaↄ̃ɛ, mɛ́ Saulu gↄↄ à maezↄ̃ↄkũ̀, à zikũ̀ táotao. 
\v 13 Aà nɛ́ gbãa gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ ku zĩlau ń Sauluo. Aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia tↄ́n Ɛliabu, a plaade tↄ́n Abinadabu, a àaↄ̃de tↄ́n Sãma. 
\v 14 Davidi mɛ́ Yɛse nɛ́ gↄ̃zãna ũ. Aà vĩ̀ipiↄ tɛ Sauluzi, 
\v 15 ↄ̃ aàpi ì gɛ Saulu kĩ́i, ì ɛa su Bɛtɛlɛũ a mae sãↄ dã́i. 
\v 16 Filitɛ̃pi ì bↄ à azĩa ↄlↄnɛ́ kↄↄ ń oosio e gↄↄ bla.
\p
\v 17 Zĩewa Yɛse ò a nɛ́ Davidiɛ: Ése kpasaa pɛ̃n doɛ́ ń pɛ̃ɛ mɛ̀n kwiɛ́ↄ sɛ ǹ gɛò kpakpa n vĩ̀iↄnɛ ń bòou. 
\v 18 Gàse mɛ̀n kwiɛ́ↄ sɛ ǹ kpá ń gãli gbɛ̃zↄ̃ↄwa. Gɛ ǹ ń gwa tó aa aafia, ní su ń ń aafia seelao. 
\v 19 Aa kú ń Sauluo ń Isailiↄ píi Ela gusalalau, aalɛ zĩka ń Filitɛ̃ↄ.
\p
\v 20 Davidi fɛ̀lɛ kↄↄ káaukaau, à a sãↄ tò ń sãdãn pãleo. À a aso sɛ̀, ↄ̃ à dàzɛu lá Yɛse dìlɛɛwa. Kɛ́ à kà zĩgↄ̃ↄ bòou, à mↄ lè aalɛ gɛ́ zĩlau, aalɛ wii gbãa lɛ́. 
\v 21 Isailiↄ ń Filitɛ̃ↄ lɛ́ sↄukɛ, aa aɛdↄkↄ̃wa. 
\v 22 Ɔ̃ Davidi a aso nà pↄ́ↄ dↄ̃̀anaɛ aà ↄzĩ, ↄ̃ à bàalɛ̀ gɛ̀ zĩlau. À a vĩ̀iↄ lè we, ↄ̃ à fↄkpàmá. 
\v 23 Kɛ́ àlɛ yã'ońnↄ, Filitɛ̃ↄ nɛgↄ̃na Goliati, Gata gbɛ̃́ bↄ̀ Filitɛ̃ zĩgↄ̃ↄ guu, à ɛ̀a fɛ̀lɛ ń a yã́pio. Davidi yã́pi mà. 
\v 24 Kɛ́ Isailiↄ aà è, sↄ̃ kɛ̃̀ńgu lↄ, aa lɛ̀kↄ̃wa ḿpii. 
\v 25 Aalɛ okↄ̃ɛ aa mɛ̀: I gↄ̃ɛpi e à bↄ̀o lé? Tó à bↄ̀, ì kuabiiwáɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ aà dɛ̀, kía a ade gba àizɛɛ zↄ̃ↄ, i aà gba a nɛnↄɛ lↄ nↄ ũ, mɛ́ aà bɛdeↄ wɛ̃̀'ↄ̃a kpá lↄo.
\p
\v 26 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ pↄ́ zɛa a saɛↄ là à mɛ̀: Bↄ́ wa kɛ gbɛ̃́ pↄ́ Filitɛ̃pi dɛ̀ à Isailiↄ bↄ̀ wíuɛi? Dén Filitɛ̃ gyafↄↄdepi ũ, à gbàsa lɛ́ kuabiibii Lua bɛ̃́ɛ zĩgↄ̃ↄwai? 
\v 27 Ɔ̃ wa òɛ̀ lá gbɛ̃́ↄ lɛ́ okↄ̃ɛwa wà mɛ̀: Màa wa kɛ gbɛ̃́ pↄ́ aà dɛ̀ɛ. 
\v 28 Kɛ́ aà vĩ̀i zↄ̃ↄde Ɛliabu mà Davidi lɛ́ yã'o ń gbɛ̃́ↄ, aà pↄ pàaàzi à mɛ̀: Àkɛa n mↄ lai? Dé n sã yↄↄnaↄ gↄ̃̀ɛ̀ zĩ gbáaui? Má ń kàamai ń n nↄ̀sɛvãio dↄ̃. N mↄ zĩ gwaiɛ. 
\v 29 Davidi mɛ̀: Bↄ́ má kɛ̀i? Baa yã́ má ooa? 
\v 30 Ɔ̃ à kpɛlìɛ̀ à gɛ̀ yã́ doũpi là gbɛ̃pãlewa. Lá gbɛ̃́ káau òɛ̀, màa wa òɛ̀ lↄ. 
\v 31 Wà yã́ pↄ́ Davidi òpi sɛ̀lɛ sìu Sauluɛ, ↄ̃ à aà sìsi.
\p
\v 32 Kɛ́ Davidi mↄ̀, a ò Sauluɛ: Gbɛ̃e su to sↄ̃ kɛ̃agu Filitɛ̃pi yã́ musuo. Mapi n zↄ̀blena, má gɛ́ zĩkaiaànↄɛ. 
\v 33 Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Ńyↄ̃ fↄ̃ gɛ́ zĩkai ń Filitɛ̃pioo. Nɛbↄlↄnan n ũ. Gↄ̃ɛpi sↄ̃, zĩgↄ̃ɛ za a ɛ̀waasogↄↄ. 
\v 34 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Mapi n zↄ̀blena, mámɛ miↄ ma mae sãↄ dã́. Tó nↄ̀ↄmusu ge mai mↄ̀ sã kũ̀ kpàsau, 
\v 35 mi a gbɛsɛlɛ mà gbɛ̃ mà sãpi bↄ a lɛ́zĩɛ. Tó à lìaamanↄ, ↄ̃ mi kũ a lɛtãwa mà gbɛ̃ mà dɛ. 
\v 36 Mapi n zↄ̀blena, ma nↄ̀ↄmusu ń maio dɛ̀ píi, mɛ́ Filitɛ̃ gyafↄↄdepi a gↄ̃ lán pↄ́piↄwaɛ, asa àlɛ kuabiibii Lua bɛ̃́ɛ zĩgↄ̃ↄwaɛ. 
\v 37 Davidi ɛ̀a mɛ̀: Lá Dii ma bↄ nↄ̀ↄmusu ń maio lɛ́zĩ, màa a ma bↄ Filitɛ̃pi ↄzĩ. Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Gɛ́! Dii kunnↄ.
\p
\v 38 Saulu a zĩka'ula dàɛ̀, à a mↄgotɛ̃ fùa kpàɛ̀, ↄ̃ à a mↄ̀ ula dàɛ̀. 
\v 39 Davidi Saulu fɛ̃nda lòo zĩka'ulapiwa. Kɛ́ à yↄ̃̀ táwa, ↄ̃ à fùa, asa a a dↄ́ɛ dↄ̃o. Ɔ̃ a ò Sauluɛ: Má fↄ̃ gɛ́ ń pↄ́piↄo, asa má a dↄ́ɛ dↄ̃o. Ɔ̃ à pↄ́piↄ bↄ̀lɛ píi a kàlɛ. 
\v 40 À a gopana sɛ̀, ↄ̃ à gɛ̀ gbɛ̀ boolona sɛ̀lɛ swa'ɛu mɛ̀n sↄo, a kà a dã́dãkɛbↄↄu. Ɔ̃ àlɛ sↄ̃ Filitɛ̃pizi, a a gbɛma kũa.
\p
\v 41 Ɔ̃ Filitɛ̃pi lɛ́ sↄ̃ Davidizi, aà sɛ̀ngbaokũna bɛ aà aɛ. 
\v 42 Kɛ́ à Davidi gwà, a è nɛ́ bↄlↄ tɛ̃a kɛfɛnaɛ, ↄ̃ à dↄ̀ɛwà. 
\v 43 A òɛ̀: Gbɛ̃n ma ũ, ↄ̃ n gbasa ńlɛ mↄa ń gooa? Ɔ̃ à aà kà ń a tã́a tↄ́o. 
\v 44 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Sↄ̃mazi, bãↄ n ble, wàiↄ i n só. 
\v 45 Davidi òɛ̀: Fɛ̃nda ń sↄ̃mpɛpɛɛo ń sↄ̃n sↄ̃́nɛo ↄ̃ ńlɛ mↄoa. Mapi sↄ̃, Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua pↄ́ ńlɛ kuabiibiiwà tↄ́ ↄ̃ málɛ mↄoma. 
\v 46 Dii a n namɛɛ ma ↄzĩ gbãɛ. Má n nɛɛ, mí n mi zↄ̃, mí Filitɛ̃ zĩgↄ̃ↄ gɛↄ kpa bãↄ ń wàiↄwa gbã aa só, dṹnia i dↄ̃ kɛ́ Lua kú ń Isailiↄ. 
\v 47 Gbɛ̃́ pↄ́ kãaaa laↄ i dↄ̃ kɛ́ Dii lí zĩble ń fɛ̃nda ge ń sↄ̃naoo. Dii mɛ́ zĩ̀ gbãa vĩ, a á nawɛ̃ɛ wá ↄzĩɛ.
\p
\v 48 Gↄↄ pↄ́ Filitɛ̃pi lɛ́ sↄ̃ Davidizi, àlɛ mↄ́ aà wíwii, ↄ̃ Davidi bàalɛ̀ lɛ́ suwà gu pↄ́ wa zĩkau. 
\v 49 Ɔ̃ à ↄgɛ̃̀ a bↄ̀ↄu, à gbɛ bↄ dà a gbɛmau. Kɛ́ à Filitɛ̃pi gbã̀ò, ↄ̃ à aà pà a mi'aɛwa. Gbɛpi vĩ̀lɛ aà mi'aɛpiu, ↄ̃ à lɛ̀lɛ a gbɛɛu. 
\v 50 Gbɛma ↄ̃ Davidi zĩblèò Filitɛ̃piwa. À aà pà a nɛ̀, baa fɛ̃nda a kũao. 
\v 51 Ɔ̃ à bàalɛ̀ gɛ̀ lòoaàla, à aà fɛ̃nda wò aà kpɛ, à aà dɛ̀ à aà mi zↄ̃̀ò. Kɛ́ Filitɛ̃ↄ è ń nɛgↄ̃napi gà, aa lɛ̀kↄ̃wa. 
\v 52 Ɔ̃ Isailiↄ ń Yudaↄ pɛ̀má ń wiio, aa ń yá e Gata bↄlɛu ń Ɛkɛloni bĩ́ibↄlɛo. Gbɛ̃́ pↄ́ aa ń dɛdɛↄ gɛↄ gↄ̃̀ kálɛa sɛa za Saalaiũ zɛ́u e Gata ń Ɛkɛlonio. 
\v 53 Kɛ́ aa sù ń Filitɛ̃ↄ yaao, ↄ̃ aa ń bòo pↄ́ↄ nàaa. 
\v 54 Davidi Filitɛ̃pi mi sɛ̀ à gɛ̀ò Yelusalɛũ, à aà gↄ̃kɛbↄↄ kàlɛ a kpɛ́u.
\p
\v 55 Gↄↄ pↄ́ Davidi lɛ́ sↄ̃ Filitɛ̃pizi, Saulu lɛ́ aà gwa, ↄ̃ à a zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Abinɛɛ là à mɛ̀: Dé nɛ́n nɛgↄ̃ɛnapi ũi? A wèwà à mɛ̀: Kí, ń n kuao, má dↄ̃o. 
\v 56 Ɔ̃ kía mɛ̀: Gbɛa ǹ ma gbɛ̃́ pↄ́ a nɛ́n ɛ̀waasopi ũ. 
\v 57 Kɛ́ Davidi sù ń Filitɛ̃pi dɛao, Abinɛɛ aà sɛ̀ gɛ̀ò Saulu kĩ́i, a Filitɛ̃pi mi kũa. 
\v 58 Ɔ̃ Saulu aà là à mɛ̀: Nɛ́, dé nɛ́n n ũi? A wèwà à mɛ̀: N zↄ̀blena Yɛse, Bɛtɛlɛũ gbɛ̃́ nɛ́n ma ũ.
\c 18
\s1 Saulu íbɛlɛsɛa ń Davidio
\p
\v 1 Kɛ́ Davidi yã'ò ń Sauluo a làa, ↄ̃ Yonatãa gbɛ̃kpàaànↄ, a yeaàzi lá azĩa wɛ̃niwa. 
\v 2 Za zĩbeezĩ ↄ̃ Saulu aà dìlɛ a bɛ, i wei aà ta a mae bɛ lↄo. 
\v 3 Yonatãa yãyèaànↄ, kɛ́ a yeaàzi lá azĩa wɛ̃niwa yã́i. 
\v 4 Ɔ̃ à a ulada pↄ́ á daa bↄ̀ à aà gbà ń a zĩka'ulao ń a fɛ̃ndao ń a sáo ń a asanao. 
\v 5 Gua pↄ́ Saulu Davidi gbàɛu zĩkai píi, ì saasɛɛ, ↄ̃ à aà dìlɛ zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Aà yã́ ì kɛ gbɛ̃́piiɛ naɛ ń Saulu ìwaↄ píi.
\p
\v 6 Kɛ́ zĩgↄ̃ↄ lɛ́ su Davidi Filitɛ̃pi dɛa gbɛa, nↄɛↄ bↄ̀ Isaili wɛ̃́lɛↄ guu píi, aa gɛ̀ dai ń kí Saululɛ, aalɛ lɛsi, aalɛ ↄ̃wã, aalɛ gã̀alɛ, aalɛ pↄnakɛ, aalɛ sɛ̃́sɛ̃napa. 
\v 7 Aalɛ lɛsi, aalɛ dↄkↄ̃ɛ, aalɛ ↄ̃wã, aalɛ mɛ:
\q1 Saulu gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ↄ̀aa sↄoɛ (1.000),
\q1 Davidi sↄ̃ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000).
\m
\v 8 Yã́pi kɛ̀ Sauluɛ ĩ́i maamaaɛ, ↄ̃ aà pↄ pà à mɛ̀: Wà ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi kpà Davidiwa, mapi sↄ̃ ↄ̀aa sↄonaɛ. Kpala mɛ́ gↄ̃̀ aà si sa. 
\v 9 Za zĩbeezĩ ↄ̃ à wɛdↄ̀ɛ̀.
\p
\v 10 Kɛ́ a gu dↄ̀, ↄ̃ Lua tò Saulu tã́a pãsĩpi dɛ̀dɛ, àlɛ yãyaaa'o a kpɛ́u, ↄ̃ Davidi a mↄↄna sɛ̀, àlɛ lɛ́ lá ìↄ kɛ gↄↄpiiwa. Saulu a sↄ̃na kũa, 
\v 11 ↄ̃ à aà gbã̀ò à mɛ̀: Má Davidi paò mà naaa ń gĩoɛ. Ɔ̃ Davidi azĩa ɛ̃̀ɛ̀ gɛ̃n pla. 
\v 12 Saulu ì vĩakɛ Davidiɛ, kɛ́ Dii kuaànↄ mɛ́ à pãkpàazi yã́i. 
\v 13 Ɔ̃ à Davidi yà à aà dìlɛ zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄoↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Ɔ̃mɛ ìↄ dↄaaanɛ́ zĩlau. 
\v 14 Gu pↄ́ à gɛ̀u píi ì saasɛɛ, kɛ́ Dii kuaànↄ yã́i. 
\v 15 Kɛ́ Saulu è ìↄ saasɛ, ↄ̃ à vĩakɛ̀ɛ̀ dɛ yãala. 
\v 16 Isailiↄ ń Yudaↄ sↄ̃ aa ye Davidizi ḿpiiɛ, kɛ́ ìↄ dↄaanɛ́ zĩlau yã́i.
\p
\v 17 Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Má a nɛnↄɛ sɛ̃́ia Mɛlabu kpama nↄ ũ. Nɛgↄ̃nkɛa kɛ, ní zĩkamɛɛ Diiɛ. Asa Saulu làasookɛ̀ à mɛ̀: Má ↄkãwào, Filitɛ̃ↄ mɛ́ aa aà dɛ. 
\v 18 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Dén ma ũi? Deↄn ma bɛdeↄ ń ma mae buiↄ ũ kɛ́ mà gbasa mà gↄ̃ n nɛ́ zã́ ũi? 
\v 19 Kɛ́ Mɛlabu kà wà kpa Davidiwa, ↄ̃ Saulu aà kpà Mɛↄla gbɛ̃́ Adiɛliwa.
\p
\v 20 Saulu nɛnↄɛ Mikali ye Davidizi. Kɛ́ wà yã́pi ò Sauluɛ, à kɛ̀ɛ̀ na 
\v 21 à mɛ̀: Má aà kpawàɛ, i gↄ̃ɛ̀ bai ũ, Filitɛ̃ↄ i aà dɛ. Ɔ̃ a ò Davidiɛ: Ńyↄ̃ ma nɛ́ pãle e ǹ sɛ sa. 
\v 22 Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: À yã'o Davidiɛ asii guu, à oɛ̀ aà yã́ kàmagu, mɛ́ ma ìwaↄ yeaàzi píi. Aà ma nɛnↄɛ sɛ́. 
\v 23 Aà ìwaↄ yã́pi kã̀ Davidiɛ a swã́wa, ↄ̃ a ònɛ́: Gↄ̃a kíanɛ zã́ ũ á yã́ àa nɛe? Táaa taasiden ma ũ. 
\v 24 Kɛ́ Saulu ìwaↄ sù, aa Davidi yã́pi sɛ̀lɛ sìuɛ̀. 
\v 25 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: À oɛ̀ má ye ã̀nsue pↄeio, sema aà tↄsimɛɛ ma ibɛɛ Filitɛ̃ↄwa, i sumɛɛ ń ń gyafↄↄo mɛ̀n basↄo. Àlɛ e Filitɛ̃ↄ aà dɛɛ.
\p
\v 26 Kɛ́ ìwapiↄ yã́pi dàu a sìu Davidiɛ, gↄ̃a kíanɛ zã́ ũ kɛ̀ɛ̀ na sa. E nↄpi sɛgↄↄ àↄ gɛ́ kái, 
\v 27 Davidi ń a zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do, ↄ̃ à sù ń ń gyafↄↄo, a kpà kíawa píi, kɛ́ à e gↄ̃ aà nɛ́ zã́ ũ yã́i. Ɔ̃ Saulu a nɛ́ Mikali kpàwà nↄ ũ. 
\v 28 Kɛ́ Saulu è màa, a dↄ̃̀ kɛ́ Dii kú ń Davidioɛ, mɛ́ a nɛ́ Mikali yeaàzi, 
\v 29 ↄ̃ aà vĩakɛaɛ̀ kã̀fĩ, à gↄ̃̀ aà ibɛɛ ũ e à gɛ̀ gàò. 
\v 30 Gↄↄ pↄ́ Filitɛ̃ kíaↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ zĩkai, Davidi ì saasɛ dɛ Saulu ìwa kĩniↄlaɛ, ↄ̃ à tↄbↄ̀ maamaa.
\c 19
\s1 Saulu Davidi wɛa
\p
\v 1 Saulu ò a nɛ́ Yonatãaɛ ń a ìwaↄ píi aa Davidi dɛ. Ãma Yonatãa yeaàzi à kɛ̀ zài, 
\v 2 ↄ̃ à aà gbà laai à mɛ̀: Ma mae lɛ́ n wɛɛ. Ǹyↄ̃ nzĩa kũa dↄ̃ zia kↄↄ. Ulɛkĩi wɛɛlɛ ǹyↄ̃ kuu. 
\v 3 Má bↄ wɛ̃́nkpɛ ń ma maeo, wí zɛ gu pↄ́ n ulɛu. Má n yã'oɛ̀. Lá a òmɛɛ, mí onɛ.
\p
\v 4 Ɔ̃ Yonatãa gɛ̀ Davidi maabò a maeɛ à mɛ̀: Baa, ńsu vãikɛ n zↄ̀blena Davidiɛo, asa i vãie kɛnɛo. Aà yãkɛaↄ ài vĩnɛ maamaaɛ. 
\v 5 Kɛ́ à Filitɛ̃pi dɛ̀, à gì a wɛ̃niiɛ, ↄ̃ Dii tò wa zĩ̀ zↄ̃ↄ blè wápii. Ń è, ↄ̃ n pↄ kɛ̀na. Bↄ́yãi ń ye vãikɛ yãesaidepiɛ ǹ aà dɛ pãi? 
\v 6 Saulu aà yãmà, ↄ̃ à lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀: Ń Diio wa aà dɛo. 
\v 7 A gbɛa Yonatãa Davidi sìsi à yã́pi sìuɛ̀ píi, ↄ̃ à gɛ̀ ń Davidio Saulu kĩ́i, ↄ̃ àlɛ zĩkɛɛ̀ lán yãawa.
\p
\v 8 Zĩ ɛ̀a fɛ̀lɛ, ↄ̃ Davidi gɛ̀ zĩkai ń Filitɛ̃ↄ. À sìńgu à zĩblèmá dúuduu, ↄ̃ aa bàalɛ̀ɛ̀.
\p
\v 9 Dii tò Saulu tã́a pãsĩpi ɛ̀a dɛ̀dɛ gↄↄ pↄ́ a zↄ̃lɛa a kpɛ́u. A a sↄ̃na kũa, ↄ̃ Davidi lɛ́ a mↄↄnalɛɛ̀. 
\v 10 Saulu wɛ̀ɛlɛ à Davidi paò à naaa ń gĩo. Kɛ́ à ɛ̃̀ɛ̀, ↄ̃ sↄ̃napi gɛ̀ gĩ pà.
\p Gwãasĩna bee ↄ̃ Davidi bàalɛ̀ tà. 
\v 11 Ɔ̃ Saulu gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidi bɛ aa aà dã́dã, aai aà dɛ kↄↄ,\f + \fr 19.11 \fr*\ft Soũ 59\ft*\f* ↄ̃ aà na Mikali aà gbà laai à mɛ̀: Tó ni bàasi gwã́ao, wa ń dɛ ziaɛ. 
\v 12 Ɔ̃ Davidi bↄ̀ fɛnɛntiu, Mikali aà gbàɛ ń bao zĩ́lɛ, ↄ̃ à bàalɛ̀ gɛ̃̀zɛa. 
\v 13 Ɔ̃ Mikali tã́a\f + \fr 19.13 \fr*\ft Tã́apiá lí pↄ́ wa ã̀ lán gbɛ̃nazĩnawaɛ.\ft*\f* sɛ wùlɛ liiwa, à blè báa sɛ kà tã́api mia, ↄ̃ à zwãa kùa. 
\v 14 Kɛ́ Saulu gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidi kṹi, Mikali mɛ̀ àlɛ gyãkɛɛ. 
\v 15 Ɔ̃ Saulu ɛ̀a gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Davidi gwai, a ònɛ́: À aà sɛ́ ń a liio sãnu, à suomɛɛ mà dɛ. 
\v 16 Kɛ́ aa gɛ̃̀ kpɛ́u, tã́api ↄ̃ aa è liiwa, blè báa kuwà a mia. 
\v 17 Ɔ̃ Saulu Mikali là à mɛ̀: Bↄ́yãi n bↄ ma kpɛ n ma ibɛɛ gbàɛ à pìlia màai? Mikali wèwà à mɛ̀: A òmɛɛ mà to à gɛ̃zɛaɛ. Tó ma gi, á ma dɛɛ.
\p
\v 18 Kɛ́ Davidi bàalɛ̀ gɛ̃̀zɛa, à gɛ̀ Samuɛli gwai Lama. À yã́ pↄ́ Saulu kɛ̀ɛ dàu a sìuɛ̀ píi, ↄ̃ aa gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Naio sãnu. 
\v 19 Kɛ́ wa ò Sauluɛ, Davidi ku Naio Lama, 
\v 20 ↄ̃ Saulu gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aà kṹi. Kɛ́ aa kà we, aa lè ãnabi gãli lɛ́ ãnabikɛkɛ, Samuɛli kú ń guu an dↄaana ũ. Ɔ̃ Lua Nisĩna dì zĩnapiↄnɛ, aalɛ ãnabikɛkɛ sↄ̃. 
\v 21 Kɛ́ wa ò Sauluɛ, ↄ̃ à gbɛ̃pãleↄ zĩ̀, ↄ̃ aa ãnabikɛkɛ̀ màa lↄ. Saulu ɛ̀a gbɛ̃́ↄ zĩ̀ a gɛ̃n àaↄ̃dei, ↄ̃ aa ãnabikɛkɛ̀ màa lↄ. 
\v 22 Ɔ̃ Saulupi fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ Lama azĩa sa. Kɛ́ à kà lↄ̀ↄ zↄ̃ↄ pↄ́ kú Sɛku saɛ, à gbɛ̃́ↄ là à mɛ̀: Samuɛli ń Davidio ku má ni? Ɔ̃ wa òɛ̀: Aa ku Naio Lama. 
\v 23 Kɛ́ àlɛ gɛ́ we, ↄ̃ Lua Nisĩna dì aàpiɛ sↄ̃, àlɛ gɛ́, àlɛ ãnabikɛkɛ e à gɛ̀ kàò Naio Lama. 
\v 24 À a pↄkasaↄ bↄ̀ala, à ãnabikɛkɛ̀ Samuɛli wáa. Gↄↄ bee fãanɛ ń gwãasĩnao píi ìↄ wúlɛa puiziɛ. A yã́i tò wì mɛ: Saulu ku ãnabiↄ guu sↄ̃ nɛe?\f + \fr 19.24 \fr*\ft 1Sam 10.10-12\ft*\f*
\c 20
\s1 Davidi ń Yonatãao
\p
\v 1 Davidi bↄ̀ Naio Lama à bàalɛ̀ gɛ̀ Yonatãa lè, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Bↄ́ má kɛ̀i? Dàa kpele má kɛ̀i? Vãi kpele má kɛ̀ ń maeɛ ↄ̃ àlɛ ma wɛi? 
\v 2 A wèwà à mɛ̀: Gyaũ! Ńyↄ̃ gao. Gwa, ma mae líↄ yãe kɛ à gì kã́imɛɛ ma swã́wao, yãzↄ̃ↄ ge a yↄↄnan nò. Ma mae aↄ yã́ bee taa kɛ à gí oimɛɛe? Màa no bá! 
\v 3 Ɔ̃ Davidi ò lↄ: N mae dↄ̃ sã́asã kɛ́ n ma wɛgwàɛ. A yã́i i to n yã́pi mào, kɛ́ n pↄ su yao yã́i. Ń Dii kuao ń n kuao má kú ga lɛ́zĩɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Yonatãa òɛ̀: Yã́ pↄ́ ń gbɛ̀aa píi má kɛnɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Gwa, mↄ dafu dikpɛ ku zia. À kũ̀ mà zↄ̃lɛ mà pↄble ń kíaoɛ. To mà gɛ ulɛ sɛ̃u e zia bàasi oosi. 
\v 6 Tó n mae ma gbɛa, oɛ̀ ma zɛ́ gbɛ̀ama ma gɛ ma bɛ wɛ̃́lɛu Bɛtɛlɛũ zɛazɛaɛ, kɛ́ ma bɛdeↄ píi lɛ́ sa pↄ́ wì o wɛ̃ ń wɛ̃o o we yã́i. 
\v 7 Tó à mɛ̀ a maaɛ, máↄ aafia, ãma tó aà pↄ pà maamaaɛ, ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ yãvãi à zɛ̀ò à kɛmɛɛ we. 
\v 8 Gbɛ̃kɛkɛ mapi n zↄ̀blenaɛ, asa n yãyèmanↄ ń Dii dↄ̃aoɛ. Tó má tàae vĩ, ma dɛ nzĩa. Ńsu ma kpa n maewao. 
\v 9 Ɔ̃ Yonatãa mɛ̀: Gyaũ! Tó má dↄ̃ kɛ́ ma mae zɛ̀ò à vãikɛnɛɛ, má onɛo lé? 
\v 10 Ɔ̃ Davidi aà là à mɛ̀: Tó n mae sù yãpãsĩ ònɛ, démɛ a omɛɛi? 
\v 11 Ɔ̃ Yonatãa òɛ̀: Mↄ wà gɛ́ sɛ̃u. Ɔ̃ aa bↄ̀lɛ gɛ̀ sɛ̃u ḿpla.
\p
\v 12 Ɔ̃ Yonatãa mɛ̀: Ń Dii Isailiↄ Luao, e zia bàasi maa'i má a mae lɛ́ mà gwa. Tó n yã́ kàaàgu, má lɛ́kpãsãkɛnɛ. 
\v 13 Tó ma mae ye vãikɛnɛɛ, mɛ́ mi lɛ́kpãsãkɛnɛ ma n gbaɛ n ta aafiao, Dii yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. Dii kunnↄ lá a kú ń ma maeo yãawa. 
\v 14 Tó ma su má kuɛ, gbɛ̃kɛkɛmɛɛ lá Dii ì kɛwa. Tó ma su ma gaɛ sↄ̃, 
\v 15 n gbɛ̃kɛ su láa ń ma bɛdeↄ bauo, baa tó Dii tò n ibɛɛↄ làa dṹniau.\f + \fr 20.15 \fr*\ft 2Sam 9.1\ft*\f* 
\v 16 Màa Yonatãa yãyè ń Davidio, ↄ̃ à mɛ̀: Dii fĩabo n ibɛɛↄnɛ. 
\v 17 Ɔ̃ Yonatãa tò Davidi ɛ̀a a lɛgbɛ̃̀ɛ lↄ kɛ́ a yeaàzi yã́i, asa a yeaàzi lá azĩa wɛ̃niwaɛ.
\p
\v 18 Ɔ̃ Yonatãa òɛ̀: Mↄ dafu dikpɛ ku zia. Tó wi gbɛ̃e e n kìlauo, wa n gbɛaɛ. 
\v 19 Zia bàasi gɛ́ ulɛi gu pↄ́ n ulɛu yã́pi daalɛgↄↄ, níↄ ku gbɛ pↄ́ dɛ kↄↄ ũ saɛ we. 
\v 20 Má kazu gbɛpi saɛ wɛ́n àaↄ̃, lándↄ̃ málɛ pↄ́ gbã́wa, 
\v 21 mí nɛgↄ̃ɛnae zĩ aà gɛ kapiↄ wɛɛlɛ. Tó má òɛ̀, kaↄ ku aà kpɛ, aà sɛ́lɛ mↄò, ní mↄ́, asa ń Diio ńyↄ̃ↄ aafiaɛ, kai kuo. 
\v 22 Tó má òɛ̀ kaↄ ku aà aɛ sↄ̃, gɛ́i, asa Dii mɛ́ n gbaɛ. 
\v 23 Yã́ pↄ́ wá yè ń kↄ̃o sↄ̃, Dii mɛ́ aↄ dɛ yã́pi seelade ũ gↄↄpii.
\p
\v 24 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ ùlɛ sɛ̃u. Kɛ́ mↄ dafu bↄ̀, kía zↄ̃̀lɛ pↄbleai. 
\v 25 À zↄ̃̀lɛ a zↄ̃lɛkĩi gĩ saɛ. Yonatãa zↄ̃̀lɛ aà aɛ, mɛ́ Abinɛɛ ku aà saɛ. Davidi zↄ̃lɛkĩi sↄ̃, gbɛ̃e ku weo. 
\v 26 Saulu i yãe o zĩbeezĩo, asa àlɛ e yãe mɛ́ aà lè, à gbãlɛ̀, bee mɛ́ gìɛ̀. 
\v 27 Kɛ́ a gu dↄ̀ mↄ gↄↄ plaade zĩ́, Davidi zↄ̃lɛkĩi gi da giiɛ, ↄ̃ Saulu a nɛ́ là à mɛ̀: Bↄ́yãi Yɛse nɛ'i mↄ pↄbleio za gĩai? 
\v 28 Ɔ̃ a òɛ̀: À zɛ́ gbɛ̀aa, à gɛ̀ Bɛtɛlɛũɛ. 
\v 29 À mɛ̀ mà to à gɛ́, asa a bɛdeↄ lɛ́ sa'o wɛ̃́lɛpiuɛ, ↄ̃ a vĩ̀i òɛ à mↄ́. À mɛ̀ tó à kɛ̀mɛɛ, mà a gbaɛ à gɛ́ a vĩ̀iↄ gwai. A yã́i tò i mↄ pↄbleinnↄo. 
\v 30 Ɔ̃ Saulu pↄ pà Yonatãazi à mɛ̀: Nɛ́ faasai swã́gbãade! Má dↄ̃ kɛ́ n zɛ ń Yɛse nɛ́oɛ. N widà nzĩa ń n daowa. 
\v 31 Tó Yɛse nɛ́pi ku wɛ̃ni guu, ńyↄ̃ e ǹ kpalableo. Gbɛ̃́ↄ zĩ aa aà kũ suomɛɛ tia. À gàɛ we. 
\v 32 Ɔ̃ Yonatãa aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi a gaii? Bↄ́ a kɛ̀i? 
\v 33 Ɔ̃ Saulu Yonatãa gbã̀ ń sↄ̃nao à e dɛ, ↄ̃ Yonatãa dↄ̃̀ sa kɛ́ a mae zɛ̀ ń Davidi dɛaoɛ.
\p
\v 34 Yonatãa fɛ̀lɛ gò pↄbleaa ń pↄfɛ̃o, i pↄble mↄ gↄↄ plaade zĩ́pio, asa aà nↄ̀sɛ yà Davidi yã́ musuɛ, kɛ́ aà mae aà dìlɛ yãfũu yã́i.
\p
\v 35 Kɛ́ a gu dↄ̀, Yonatãa bↄ̀ gɛ̀ Davidi lei gupiu. Nɛgↄ̃ɛnae tɛaàzi. 
\v 36 Ɔ̃ a ò nɛ́piɛ. Bàalɛ ǹ gɛ́ le. Má kazu, ní wɛɛlɛ. Kɛ́ nɛ́pi bàalɛ̀ lɛ́ gɛ́, ↄ̃ Yonatãa ka mà aà mia. 
\v 37 Kɛ́ nɛ́pi kà gu pↄ́ Yonatãa ka gbàɛpiu, ↄ̃ à lɛzù nɛ́pizi à mɛ̀: Kapiↄ ku n aɛ le. 
\v 38 Ɔ̃ Yonatãa ɛ̀a lɛzùaàzi lↄ à mɛ̀: Gɛ́ kpakpa, ńsu zɛo. Ɔ̃ nɛ́pi kapiↄ sɛ̀lɛ à sùò a diiɛ. 
\v 39 Nɛ́pi yã́pi dↄ̃o, sema Yonatãa ń Davidio. 
\v 40 Ɔ̃ Yonatãa a gↄ̃kɛbↄↄ kpà nɛ́piwa à mɛ̀: Si ǹ taò bɛ.
\p
\v 41 Kɛ́ nɛ́pi tà, Davidi fɛ̀lɛ gɛↄmidↄkĩi oi, à mↄ̀ kùlɛ Yonatãaɛ gɛ̃n àaↄ̃, à wùlɛ a gbɛɛu. Ɔ̃ aa lɛpɛ̀kↄ̃wa, aa ↄ́ↄlↄ̀ ḿpla ḿpii, Davidi pↄ́ mɛ́ kɛ̀ zài. 
\v 42 Ɔ̃ Yonatãa òɛ̀: Gɛ́ aafia, asa wa lɛgbɛ̃̀ ń Dii tↄ́o wa mɛ̀, Dii mɛ́ wá seelade ũ ma buiↄ ń n buiↄ zãnguo e gↄↄpii.
\s1 Davidi kua Nↄbu
\p Davidi bↄ̀ we, ↄ̃ Yonatãa ɛ̀a tà bɛ.
\c 21
\p  
\v 1 Kɛ́ Davidi lɛ́ gɛ́ sa'onkia Aimɛlɛki kĩ́i Nↄbu, Aimɛlɛkipi bↄ̀ gɛ̀ daiaàlɛ. Vĩa aà kũ̀, ↄ̃ à aà là à mɛ̀: Bↄ́mɛ tò ń bɛ ndo gbɛ̃e kunnↄo ni? 
\v 2 Davidi wèwà à mɛ̀: Kí mɛ́ zĩdàmɛɛ, à mɛ̀ másu to gbɛ̃e yã́ pↄ́ a dìlɛmɛɛ à ma zĩ kɛi dↄ̃o. Ɔ̃ wa gudↄ̀kↄ̃ɛ ń ma ìwaↄ aa dↄaamɛɛ. 
\v 3 Blɛ kpele ń vĩ la tiai? Ma gba pɛ̃ɛ mɛ̀n sↄo ge pↄ́ pↄ́ ń vĩ píi lé. 
\v 4 Ɔ̃ sa'onkiapi mɛ̀: Pɛ̃ɛ pã kuo, sema pↄ́ pↄ́ wa kàlɛ Luaɛ bàasio. Tó n gbɛ̃́ↄ gbãlɛa nↄɛ yã́ musuo,\f + \fr 21.5 \fr*\ft Lev 15.18\ft*\f* má kpama. 
\v 5 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Màaɛ, wá wázĩa kũa nↄɛↄ yã́ musu, lá wi kɛ wà gbasa da zĩkazɛuwa. Ma gbɛ̃́ↄ pↄ́ↄ gbãlɛao. Baa gↄↄ pↄ́ wálɛ pↄeã táa'o, aaliↄ gbãlɛao, belenkɛ tá pↄ́ wálɛ o gbã. 
\v 6 Ɔ̃ sa'onkiapi Lua pɛ̃ɛ sɛ̀ a kpàwà, asa pɛ̃ɛe ku weo, sema pↄ́ pↄ́ wa kàlɛ Luaɛpi.\f + \fr 21.7 \fr*\ft Mat 12.3-4\ft*\f* Wì pɛ̃ɛpi sɛ Dii aɛɛ, ↄ̃ wì a lɛũkpakɛ ń pɛ̃ɛ dafuo.\f + \fr 21.7 \fr*\ft Bↄa 40.22-23\ft*\f*
\p
\v 7 Saulu ìwae ku we gↄↄpi, aà tↄ́n Doegu. Ɛdↄũ buiɛ, aàpi mɛ́ Saulu sãdãnki ũ. 
\v 8 Ɔ̃ Davidi Aimɛlɛki là à mɛ̀: Ń sↄ̃na ge fɛ̃nda vĩ laa? Mi e ma a fɛ̃nda ge gↄ̃kɛbↄe sɛ̀o, asa kí zĩpi dàmɛɛ zɛazɛaɛ. 
\v 9 Sa'onkiapi wèwà à mɛ̀: Filitɛ̃ pↄ́ ń dɛ̀ Ela guzulɛu Goliati fɛ̃nda gwa kɛ. A ku sa'o'ula kpɛ, zwãa fĩfĩwa. Tó ń yei, sɛ́, asa a pãle ku la lↄo, sema bee. Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Kpaa, a sáa kuo.
\s1 Davidi ĩ́andekɛkɛa
\p
\v 10 Davidi bàalɛ̀ Sauluɛ zĩbeezĩ, à tà Gata kí Akisi kĩ́i. 
\v 11 Ɔ̃ Akisipi ìwaↄ òɛ̀: Isaili bùsu kí Davidin weo lò? Aàpi ↄ̃ wì ↄ̃wã wì lɛsi aà yã́ musuo lò? Wì mɛ:
\q1 Saulu gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ↄ̀aa sↄoɛ (1.000),
\q1 Davidi sↄ̃ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000).
\m
\v 12 Yã́pi Davidi kũ̀ gbãa, àlɛ vĩakɛ Akisiɛ maamaa.\f + \fr 21.13 \fr*\ft Soũ 56\ft*\f* 
\v 13 Ɔ̃ à azĩa lìlɛ, àlɛ ĩ́andekɛ kɛ ń wáa. À ↄgbɛ gàlɛgalɛ bĩ́ibↄlɛ gbaↄwa, a tò lɛ́'i dà a lɛkpɛa. 
\v 14 Ɔ̃ Akisi ò a ìwaↄnɛ: À gwa! Gbɛ̃́piá ĩ́andeɛ. Bↄ́yãi a aà sɛ̀ a mↄoai? 
\v 15 Ĩandeↄ kɛ̃̀sãaɛ, ↄ̃ a gbɛ̃́pi sɛ̀ a mↄoa aà ĩ́andekɛ kɛmɛɛa? A e gɛ̃ ma uao.\f + \fr 21.16 \fr*\ft Soũ 34\ft*\f*
\c 22
\s1 Saulu Nↄbu sa'onaↄ dɛdɛa
\p
\v 1 Davidi bↄ̀ we, à bàalɛ̀ à gɛ̀ gɛ̃̀ Adulaũ gbɛ̀'ɛu.\f + \fr 22.1 \fr*\ft Soũ 57, 142\ft*\f* Kɛ́ aà vĩ̀iↄ ń aà de bɛdeↄ aà bao mà, aa gɛ̀ aà lè we. 
\v 2 Yã'ↄ̃madeↄ ń fĩadeↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ yã́ lɛ́ káńguoↄ kã̀aaaàzi píi, ↄ̃ à gↄ̃̀ ń dↄaana ũ. Aa kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla taa. 
\v 3 Bↄa za we Davidi gɛ̀ Mizipa, Mↄabu bùsuu, a ò Mↄabuↄ kíaɛ: Ma mae ń ma dao gba zɛ́ aaↄ kunnↄ e mà dↄ̃ lá Lua a kɛmɛɛ. 
\v 4 Ɔ̃ à ń tó ń Mↄabuↄ kíao we. Aa kuaànↄ gↄↄ pↄ́ Davidi ku sɛ̃gbãu. 
\v 5 Bee gbɛa ãnabi Gada mↄ̀ yã'ò Davidiɛ à mɛ̀: Ńsu ǹyↄ̃ ku sɛ̃gbãu lↄo. Ɛa ta Yuda bùsuu. Ɔ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ Ɛlɛtu líkpɛu.
\p
\v 6 Zĩewa Saulu zↄ̃lɛa baali gbáu Gibɛa sĩ̀sĩ musu. A a sↄ̃na kũa, aà ìwaↄ liaaaàzi píi. Ɔ̃ a mà wà Davidi ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ kúkĩi dↄ̃̀. 
\v 7 Ɔ̃ a ò a ìwapiↄnɛ: Á Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ, à ma yãma ápii. Yɛse nɛ́ a buaↄ ń vɛ̃ɛbuↄ kpáwáe? A á dilɛ zĩgↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo ge gbɛ̃ↄn basↄobasↄoↄ dↄaanaↄ ũe? 
\v 8 Ápii a lɛkpàaĩmaziɛ. Kɛ́ ma nɛ́ yãyè ń Yɛse nɛ́o, á gbɛ̃e i omɛɛo. Á gbɛ̃e i wɛ̃nadↄ̃mɛɛo. I kãmɛɛ ma swã́wa kɛ́ ma nɛ́ ma ìwapi nↄ̀sɛ fɛ̀lɛ aàↄ ma wɛ, lá àlɛ kɛ tiaɛwao. 
\v 9 Ɛdↄũ bui Doegu kú ń Saulu ìwaↄ we, ↄ̃ à mɛ̀: Ma Yɛse nɛ́ è, à mↄ̀ Aitubu nɛ́ Aimɛlɛki kĩ́i Nↄbu. 
\v 10 À yãe wɛɛlɛ kɛ̀ɛ̀ Diiwa, ↄ̃ à kũ̀sũa kpàwà ń Filitɛ̃ bui Goliati fɛ̃ndao.\f + \fr 22.10 \fr*\ft Soũ 52\ft*\f*
\p
\v 11 Ɔ̃ kía gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa sa'onkia Aimɛlɛki sísi ń a de bɛde pↄ́ dɛ sa'onaↄ ũ Nↄbuↄ píi. Ɔ̃ aa mↄ̀ kía kĩ́i ḿpii. 
\v 12 Ɔ̃ Saulupi òɛ̀: Swã́kpa ǹ ma, Aitubu nɛ́. A wèwà à mɛ̀: Ma swã́ wɛ̃̀, Baa. 
\v 13 Ɔ̃ Saulu aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi mpi ń Yɛse nɛ́o a lɛkpàaĩmazii? Bↄ́yãi n blɛ kpàwà ń fɛ̃ndao, n yãe wɛɛlɛ kɛ̀ɛ̀ Luawa, kɛ́ aà fɛlɛmanↄ aàↄ ma wɛ, lá àlɛ kɛ tiaɛwai? 
\v 14 Aimɛlɛki wèwà à mɛ̀: N ìwaↄ guu píi, dé náai mɛ́ kà Davidiwai? N nɛ́ zã́ɛ, nzĩa dↄ̃̀anaↄ kíaɛ. À tↄbↄ̀ n bɛ. 
\v 15 Mi wɛɛlɛ kɛɛ̀ Luawa yãao lé? Kai! Baa, ńsu yãdↄ mapi n zↄ̀blenawao ge ma de bɛdeↄ, asa má yãe dↄ̃ yã́pi musuo, baa yↄↄ. 
\v 16 Ɔ̃ kípi òɛ̀: N gaɛ, mpi ń n de bɛdeↄ píi. 
\v 17 Ɔ̃ a ò dↄai pↄ́ kú weↄnɛ à mɛ̀: À fɛlɛ à Dii gbàgbanaↄ dɛdɛ, asa an ↄ ku Davidi yã́uɛ. Aa aà bàalɛa yã́ dↄ̃, ↄ̃ aai omɛɛo. Ãma aà ìwapiↄ i we ↄsɛ̀ aa Dii gbàgbanapiↄ dɛ̀dɛo. 
\v 18 Ɔ̃ kípi ò Doeguɛ: Fɛlɛ ǹ sa'onapiↄ dɛdɛ. Ɔ̃ à fɛ̀lɛ à ń dɛdɛ gↄ̃̀ↄ. À bàabaa sa'o'uladanapiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn basiiↄ̃sↄo. 
\v 19 Ɔ̃ Saulu ɛ̀a sa'onapiↄ wɛ̃́lɛ Nↄbudeↄ dɛ̀dɛ lↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ń nɛ́ gbãaↄ ń nɛ́tɛ̃naↄ ń zuↄ ń zàa'ĩnaↄ ń sãↄ. Wà ń dɛdɛ ń fɛ̃ndao ḿpii.
\p
\v 20 Ɔ̃ Aimɛlɛki nɛ́ do pìlimá, aà tↄ́n Abiataa. À bàalɛ̀ à gɛ̀ tɛ̀ Davidizi. 
\v 21 A ò Davidiɛ, Saulu Dii gbàgbanaↄ dɛ̀dɛ píiɛ. 
\v 22 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Kɛ́ ma Ɛdↄũ bui Doegu è we gↄↄ bee, má dↄ̃ sã́asã kɛ́ a o Sauluɛ. Tàaeden ma ũ n de bɛdeↄ gagaa píi yã́ musu. 
\v 23 Ǹyↄ̃ kumanↄ. Ńsu to vĩa n kũo. Gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ n wɛ lɛ́ ma wɛ sↄ̃ɛ. Yãe a n le ma ↄzĩo.
\c 23
\s1 Davidi Kɛiladeↄ misia
\p
\v 1 Wa ò Davidiɛ wà mɛ̀: Gwa, Filitɛ̃ↄ lɛ́ zĩka ń Kɛiladeↄ, aalɛ ń pↄ́wɛnaↄ naaa. 
\v 2 Ɔ̃ Davidi gbɛ̀a Diiwa à mɛ̀: Mà gɛ́ lɛ́lɛi Filitɛ̃piↄwa yã̀? Ɔ̃ Dii òɛ̀: Gɛ́ lɛ́lɛimá, ní Kɛiladeↄ misi. 
\v 3 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ òɛ̀: Lá vĩa lɛ́ wá kṹ Yuda bùsuu la, wá fↄ̃ gɛ́ zĩkai ń Filitɛ̃ↄ Kɛilae? 
\v 4 Davidi ɛ̀a gbɛ̀a Diiwa lↄ, ↄ̃ Dii òɛ̀: Fɛlɛ gɛ́ Kɛila, asa má Filitɛ̃ↄ nanɛ n ↄzĩɛ. 
\v 5 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ Kɛila ń a gbɛ̃́ↄ, à zĩkà ń Filitɛ̃ↄ, ↄ̃ à ń pↄtuoↄ sìmá. À Filitɛ̃ↄ dɛ̀dɛ dasidasi, à Kɛiladeↄ mìsi.
\s1 Saulu pɛ́lɛa Davidizi
\p
\v 6 Kɛ́ Aimɛlɛki nɛ́ Abiataa bàalɛ̀, àlɛ gɛ́ Davidi kĩ́i yãa, a a sa'o'ula kũaɛ, ↄ̃ à gɛ̀ò Kɛila. 
\v 7 Kɛ́ Saulu mà Davidi gɛ̀ Kɛila, à mɛ̀: Lua gìaàziɛ, ↄ̃ à aà nàmɛɛ ma ↄzĩ, asa à azĩa kàka wɛ̃́lɛ bĩ́ideuɛ. 
\v 8 Saulu a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi aa gɛ koezↄ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄzi Kɛila. 
\v 9 Kɛ́ Davidi mà Saulu lɛ́ vãikpaaĩanↄ, ↄ̃ a ò sa'ona Abiataaɛ aà mↄ́ ń sa'o'ulao. 
\v 10 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua, mapi n zↄ̀blena, má mà Saulu lɛ́ zɛwɛɛlɛ à mↄ Kɛila à wɛ̃́lɛɛ beepi dúuzↄ̃ ma yã́i. 
\v 11 Kɛiladeↄ ma kpawà yã̀? Saulu a mↄ la lá má màwa yã̀? Dii Isailiↄ Lua, o mapi n zↄ̀blenaɛ. Ɔ̃ Dii òɛ̀: A mↄ́. 
\v 12 Ɔ̃ Davidi aà là lↄ: Kɛiladeↄ ma kpawà ń ma gbɛ̃́ↄ yã̀? Ɔ̃ Dii mɛ̀: Aa á kpawàɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ, aa kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ taawa. Kɛ́ aa bↄ̀ Kɛila, ↄ̃ aa gɛ̀ gu pↄ́ aa yei. Kɛ́ Saulu mà Davidi bↄ̀ Kɛila, i gɛ́ we lↄo.
\p
\v 14 Davidi ku zɛgikĩiↄu gbáau Zifi bùsu gbɛ̀sĩsĩdeu. Lá gu lɛ́ dↄ Saulu ìↄ aà wɛɛ, ãma Lua i Davidi naɛ̀ aà ↄzĩo. 
\v 15 Gↄↄ pↄ́ Davidi ku Zifi bùsu líkpɛu, a mà Saulu ń aà gbɛ̃́ↄ lɛ́ mↄ́ a dɛi. 
\v 16 Ɔ̃ Saulu nɛ́ Yonatãa fɛ̀lɛ gɛ̀ Davidi lè za líkpɛpiu, à aà gbà sↄ̃ ń Lua tↄ́o. 
\v 17 A òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo, asa ma mae a e ↄkãmao. Ḿmɛ ńyↄ̃ kible Isailiↄwa, mapi sↄ̃ míↄ dɛ n plaade ũ. Ma maepi bee dↄ̃ se. 
\v 18 Ɔ̃ aa yãyè ń kↄ̃o ḿpla Dii aɛ. Davidi ku líkpɛu we, ↄ̃ Yonatãa tà bɛ.
\p
\v 19 Bee gbɛa Zifideↄ gɛ̀ Saulu lè Gibɛa aa mɛ̀: Davidi ulɛa wá bùsu sɛ̃gbãu. A ku líkpɛu Hakila sĩ̀sĩpↄlɛu Yɛsimↄ gɛↄmidↄkĩi oi.\f + \fr 23.19 \fr*\ft Soũ 54\ft*\f* 
\v 20 Kí, gↄↄ pↄ́ ń yei píi, mↄ we, wí aà kpama. 
\v 21 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Dii báaadaágu, kɛ́ a ma wɛ̃nagwà yã́i. 
\v 22 À tá, í ɛa sↄukɛ. À gu pↄ́ ì gɛ́u gbɛagbɛa ń gbɛ̃́ pↄ́ aa aà èↄ, asa má mà wà mɛ̀ aà ↄ̃nↄá ↄ̃nↄ no. 
\v 23 À gbɛagbɛa kɛ́ à e à aà ulɛkĩiↄ dↄ̃ píi, í ɛa mↄ ma le mà a sã́asã ma, mí gɛ́ánↄ. Tó a kú á bùsuu weɛ, má kpálɛkɛaàzi Yuda buiↄ guu píiɛ. 
\v 24 Ɔ̃ aa dàzɛu aa dↄ̀aa Sauluɛ Zifi. Gↄↄ bee sↄ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ ku Maↄni gbáau sɛ̃ pↄ́ kú Yɛsimↄ gɛↄmidↄkĩi oiu.
\p
\v 25 Kɛ́ Saulu ń a gbɛ̃́ↄ lɛ́ mↄ́ kpálɛkɛiaàzi, à a baomà, ↄ̃ à pìla gbɛpiwa, a ku Maↄni gbáau. Kɛ́ Saulu mà, ↄ̃ à pɛ̀lɛaàzi Maↄni gbáau we. 
\v 26 Sauluↄ bɛ gbɛ̀sĩsĩ kpɛle, Davidiↄ bɛ a kpɛla, aalɛ olo'olobo aalɛ bàalɛ Sauluɛ. Gↄↄ pↄ́ Saulu ń a gbɛ̃́ↄ lɛ́ lia Davidiↄzi aa ń kṹ, 
\v 27 ↄ̃ gbɛ̃e mↄ̀ baokpà Sauluɛ à mɛ̀: Kɛ kpakpa, Filitɛ̃ↄ mↄ̀ lɛ́lɛi wá bùsuwa. 
\v 28 Ɔ̃ Saulu zɛ̀ pɛ́lɛa Davidiziɛ, à gɛ̀ Filitɛ̃ↄ lei. A yã́i tò wì mɛ gupiɛ Kↄ̃kpaalɛgbɛ.
\s1 Davidi gia Saulu dɛai gbɛ̀'ɛu
\p
\v 29 Bee gbɛa Davidi bↄ̀ we à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ sɛ̃gbãu, gu pↄ́ wì mɛ Ɛ̃ngɛdi.
\c 24
\p  
\v 1 Kɛ́ Saulu sù ń Filitɛ̃ↄ yaao, wa òɛ̀ Davidi ku Ɛ̃ngɛdi gbáau. 
\v 2 Ɔ̃ à Isaili zĩgↄ̃ↄ sɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o, à dàńnↄ zɛ́u kpálɛkɛi Davidiↄzi gu pↄ́ wì mɛ Tueↄ gbɛ̀sĩsĩ. 
\v 3 Kɛ́ à kà sãↄ kaa pↄ́ kú zɛ́ saɛ kĩ́i, à gbɛ̀'ɛ è we, ↄ̃ à gɛ̃̀u bĩ́ikpɛkɛi. Davidi ń a gbɛ̃́ↄ sↄ̃ aa ku gbɛ̀'ɛpiu za a lɛ́wa.\f + \fr 24.4 \fr*\ft Soũ 142\ft*\f* 
\v 4 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ òɛ̀: Gwa, gↄↄ pↄ́ Dii mɛ̀ á n ibɛɛ nanɛ n ↄzĩ ǹ yãkɛɛ̀ lá ń yeiwan gbã. Ɔ̃ Davidi fɛ̀lɛ tɛɛɛ, à Saulu ulada lɛ́ zↄ̃̀ aà saɛ. 
\v 5 A gbɛa Davidi làasoo lɛ́ ĩadawà Saulu ula lɛ́ pↄ́ a zↄ̃̀pi yã́i, 
\v 6 a ò a gbɛ̃́ↄnɛ: Kai! Dii su to mà yã́ bee taa kɛ ma dii pↄ́ á kpàɛo. Má ↄkãwào, asa Dii mɛ́ aà kpà kía ũ.
\p
\v 7 Davidi a gbɛ̃́ↄ lèle ń yã́pi yã́i, i to aa Saulu dɛ̀o. Kɛ́ Saulu bↄ̀ gbɛ̀'ɛu, àlɛ gɛ̃zɛa, 
\v 8 ↄ̃ Davidi bↄ̀ gbɛ̀'ɛpiu à lɛzùaàzi à mɛ̀: Ma dii kí! Kɛ́ Saulu lìli à a kpɛ gwà, ↄ̃ Davidi kùlɛ à a mipɛ̀lɛɛ̀. 
\v 9 Ɔ̃ a ò Sauluɛ: Tó wà mɛ̀ ma vãi ò ń musu, bↄ́yãi ni síi? 
\v 10 Gwa! N wɛ́ è gbã lá Dii n namɛɛ ma ↄzĩ gbɛ̀'ɛu. Wa òmɛɛ mà n dɛ, ↄ̃ ma n wɛ̃nagwà, ma mɛ̀ má ↄkã ma diiwao, asa Dii mɛ́ aà kpà kía ũ. 
\v 11 Gwae Baa! Gwa, má n ulada lɛ́ kũa kɛ! Ma n ula lɛ́ zↄ̃̀, ãma mi n dɛo. Ń dↄ̃̀ sa kɛ́ má vãi ge ĩ́i kũannↄo. Mi tàaekɛnɛo, ↄ̃ ńlɛ ma wɛ. 
\v 12 Dii mɛ́ a yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ, i tↄsimamɛɛ, ãma mapi, má ↄkãmao. 
\v 13 Lá wà yáasikɛ̀ za ziwa wà mɛ̀: Yãvãi ì bↄ vãikɛnaↄ kĩ́iɛ. Má ↄkãmao. 
\v 14 N Isailiↄ kía, dé yã́i n bↄii? Dé ńlɛ pɛ́lɛaàzii? Gbɛ̃ gɛ yã̀? Kↄ̀ↄtɛ̃ yã̀? 
\v 15 Dii mɛ́ a ma yã́ gwa, i yã́gↄ̃gↄ̃wɛ̃ɛ, i yãnakpaa, i zɛmanↄ, i ma bↄ n ↄzĩ.
\p
\v 16 Kɛ́ Davidi yã́ bee ò Sauluɛ a làa, Saulu mɛ̀: Ma nɛ́ Davidi, n lↄↄn wee? Ɔ̃ Saulu wii pã̀lɛ à ↄ́ↄlↄ̀. 
\v 17 A ò Davidiɛ: N yã́ na dɛmala, asa vãi má kɛ̀nɛ, ↄ̃ n fĩabòmɛɛ ń maao. 
\v 18 N maa pↄ́ ń kɛ̀mɛɛ ò tia. Kɛ́ Dii ma nanɛ n ↄzĩ, ni ma dɛo. 
\v 19 Tó gbɛ̃́ bↄ̀ a ibɛɛwa, ì to aà ta aafiae? Dii maa pↄ́ ń kɛ̀mɛɛ gbã fĩabonɛ. 
\v 20 Má dↄ̃ sa kɛ́ ńyↄ̃ gↄ̃ kía ũ, níↄ kible Isailiↄwa. 
\v 21 Lɛgbɛ̃mɛɛ ń Dii tↄ́o, kɛ́ ńyↄ̃ ma bui kaalɛo, ńyↄ̃ ma de bɛdeↄ tↄ́ midɛo. 
\v 22 Ɔ̃ Davidi lɛgbɛ̃̀ Sauluɛ. Kɛ́ Saulu tà bɛ, ↄ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ ɛ̀a aa tà sɛ̃gbãu.
\c 25
\s1 Nabali gia dↄnlɛkɛi Davidiɛ
\p
\v 1 Samuɛli gà, ↄ̃ Isailiↄ kã̀aa píi, aalɛ ↄ́ↄlↄ aà gaa yã́ musu, ↄ̃ wà aà vĩ̀ a bɛ Lama. Bee gbɛa Davidi gɛ̀ Palana sɛ̃u. 
\v 2 Maↄni gbɛ̃e ku, a bↄↄlɛ vĩ Kaamɛli we. Ɔde saɛ, a sãↄ vĩ mɛ̀n ↄ̀aa gɛ̃o ń bleↄ mɛ̀n ↄ̀aa sↄo. Ɔ̃ à mↄ̀ Kaamɛli a sãↄ kãkɛ̃ɛlɛi. 
\v 3 Aà tↄ́n Nabali,\f + \fr 25.3 \fr*\ft Bee mɛ̀ mìsaide.\ft*\f* aà na tↄ́n Abigaili. Nↄɛpi laai vĩ mɛ́ aà kákaa maa, ãma aà gↄ̃pi pãsĩ mɛ́ aà yãkɛaↄ dↄ̀ↄ vĩo. Kalɛbu buiɛ.
\p
\v 4 Gↄↄ pↄ́ Davidi ku sɛ̃u, a mà Nabali mↄ̀ a sãↄ kãkɛ̃ɛlɛi. 
\v 5 Ɔ̃ à a ìwaↄ zĩ̀ gbɛ̃ↄn kwi, a ònɛ́: À fɛlɛ gɛ́ Nabali kĩ́i Kaamɛli, í fↄkpawàmɛɛ, 
\v 6 í oɛ̀ à mɛ: Lua n dↄ̃ ń aafiao ń n uao ń n gbɛ̃́ↄ píi. 
\v 7 Má mà n mↄ ń sãkãkɛ̃ɛlɛnaↄ. Kɛ́ n sãdãnaↄ kúwanↄ, wi ĩadamáo, mɛ́ an kua Kaamɛli guu, pↄe i kɛ̃́sãmáo. 
\v 8 Ǹ n zĩkɛnapiↄ la, aa onɛ. Ma ìwaↄ wɛgwa, asa dikpɛ zĩ́ɛ. N zↄ̀blenapiↄ ń mapi n nɛ́o wá gba pↄ́ pↄ́ ń è.
\p
\v 9 Kɛ́ Davidi ìwapiↄ kà, aa yã́pi sɛ̀lɛ sìu Nabaliɛ ń Davidi tↄ́o, ↄ̃ aa sↄ̃̀aaàzi. 
\v 10 Ɔ̃ Nabali ònɛ́: Dén Davidi ũi? Bↄ́n Yɛse nɛ́pi ũi? Zↄ pↄ́ aa kɛ̃̀ ń diiↄwa gbãↄ dasi. 
\v 11 Á ye mà a pɛ̃ɛ ń ma ío ń nↄ̀ↄ pↄ́ má dɛ̀ ma sãkãkɛ̃ɛlɛnaↄnɛo sɛ́lɛ mà kpa gbɛ̃́ pↄ́ má ń bↄkĩi dↄ̃oↄwa yã̀? 
\v 12 Ɔ̃ Davidi gbɛ̃́ↄ ɛ̀a dàzɛu aa tà. Kɛ́ aa kà, aa yã́piↄ sɛ̀lɛ sìuɛ̀ píi. 
\v 13 Ɔ̃ Davidi ò a gbɛ̃́piↄnɛ: Á baade a fɛ̃nda loo. Ɔ̃ an baade a fɛ̃nda lòo ń Davidipio sↄ̃. Gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ ń Davidioↄ kà ↄ̀aa pla taa, ↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do gↄ̃̀ ń asoↄ.
\s1 Abigaili awakpaa Davidiɛ a zã́ Nabali yã́ musu
\p
\v 14 À mↄ lè zĩkɛnapiↄ do gɛ ò Nabali na Abigailiɛ à mɛ̀: Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa bↄ̀ sɛ̃u, aa mↄ̀ fↄkpà wá diiwa, ↄ̃ à pàlamá. 
\v 15 Gbɛ̃́piↄ sↄ̃ aa maakɛ̀wɛ̃ɛ maamaaɛ, aai ĩadawáo. Wá kuańnↄ sɛ̃u guu, pↄe lí kɛ̃́sãwáo. 
\v 16 Gↄↄ pↄ́ wálɛ sãdã ń saɛ fãanɛ ń gwãasĩnao píi aaìↄ liaawázi lán bĩ́iwaɛ. 
\v 17 Làasookɛ yã́ pↄ́ ńyↄ̃ kɛwa, asa aa zɛ̀ò wà vãikɛ wá diiɛ ń aà uadeↄ píiɛ. Aàpi maao, ìli gbɛ̃́ yã'onɛ mao.
\p
\v 18 Ɔ̃ Abigaili pɛ̃ɛ nàaa kpakpa mɛ̀n ↄ̀aa do ń vɛ̃ɛo tùu pla ń sã pↄ́ wa kɛ̀kɛↄ mɛ̀n sↄo ń pↄ́wɛna kpasaao pɛ̃n sↄo ń vɛ̃ɛbɛ kàaↄ mɛ̀n basↄo ń kaadↄɛmbɛ gii kàaↄ mɛ̀n ↄ̀aa do, aa yè zàa'ĩnaↄnɛ. 
\v 19 Ɔ̃ a ò a zĩkɛnaↄnɛ: Àↄ dↄaa, máↄ tɛ́ á kpɛɛ. I yãe o a zã Nabaliɛo. 
\v 20 Ɔ̃ a di a zàa'ĩna kpɛ, àlɛ pila sĩ̀sĩwa. Kɛ́ à bↄ̀ sĩ̀sĩ kpɛ, à kpàaũ ń Davidio, àlɛ pila sĩ̀sĩwa sↄ̃ ń a gbɛ̃́ↄ, aalɛ mↄ́. 
\v 21 Davidi lɛ́ o a gbɛ̃́ↄnɛ: Ma gbɛ̃́pi pↄ́ↄ dↄ̃̀aɛ̀ sɛ̃u pãɛ. Wi aà pↄe sɛo, ↄ̃ à maa fĩabòmɛɛ ń vãio. 
\v 22 Tó ma aà gↄ̃ɛe tò bɛ̃́ɛ e gu àↄ gɛ́ dↄi, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ.
\p
\v 23 Kɛ́ Abigaili aà è, ↄ̃ à pìla a zàa'ĩnawa kpakpa, à kùlɛ Davidiɛ à wùlɛ a gbɛɛu. 
\v 24 Ɔ̃ à kùlɛ aà gbázĩ à mɛ̀: Baa, mámɛ má tàae vĩ mado. Mapi n zↄ̀blena gba zɛ́ mà yã'onɛ. Swãdↄ mapi n zↄ̀blena yã́i. 
\v 25 Baa, Nabali maao. Ńsu ǹ aà yãdao. A dɛ lá a tↄ́waɛ. Aà tↄ́n Mìsaide, mɛ́ mìsaiyã ↄ̃ ìↄ kɛ. Mapi n zↄ̀blena sↄ̃ mi gbɛ̃́ pↄ́ n ń zĩ́ↄ eo. 
\v 26 Baa, lá Dii ku mɛ́ ń ku, Dii gìnɛ ǹ gbɛ̃dɛ ǹ tↄsi nzĩaɛɛ. Dii to n ibɛɛↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ n vãi wɛɛlɛↄ gↄ̃ lán Nabaliwa. 
\v 27 Tiasa Baa, gba pↄ́ mapi n zↄ̀blena ma mↄonɛɛ bee si ǹ kpa n ìwaↄwa. 
\v 28 Sùuukɛ ń mapi n zↄ̀blenao ń ma tàaeo. Dii a to n buiↄ aaↄ kible gↄↄpiiɛ, asa ni zĩka Diiɛɛ, mɛ́ wa vãie ema bauo. 
\v 29 Baa tó gbɛ̃e fɛ̀lɛ lɛ́ pɛ́lɛnzi n dɛi, Dii n Lua a n wɛ̃ni dↄnɛ ń mↄgalaoɛ, i n ibɛɛↄ wɛ̃ni da a gbɛmau, i zu. 
\v 30 Baa, tó Dii yãmaakɛ̀nɛ lá à a lɛgbɛ̃̀wà píi, mɛ́ à n dilɛ Isailiↄ dↄaana ũ, 
\v 31 n làasoo su ĩadama, i n dayãu gbɛ̃dɛa pã ge tↄsia nzĩaɛ yã́ musuo. Baa, tó Dii maakɛ̀nɛ, to mapi n zↄ̀blena ma yã́ àↄ dↄngu.
\p
\v 32 Ɔ̃ Davidi ò Abigailiɛ: Wà Dii Isailiↄ Lua sáaukpa. Ɔ̃mɛ n zĩ daimalɛ gbã. 
\v 33 Ma n sáaukɛ̀ sↄ̃ ń laai pↄ́ n ma gbao, asa ḿmɛ n ma zùukɛ̀ gbã, ↄ̃ mi gbɛ̃dɛ ma tↄsì mazĩaɛo. 
\v 34 Tó bee no, ń Dii Isailiↄ Lua pↄ́ gìmɛɛ mà vãikɛnɛo, tó ni wã n mↄ daimalɛ yãao, dↄ̃ yãa gu a dↄ Nabali gↄ̃ɛewao. 
\v 35 Ɔ̃ Davidi pↄ́ pↄ́ Abigaili mↄ̀oɛ sì à mɛ̀: Ka bɛ aafia. Ma n yãmà, ma yↄlaakɛ̀nɛ.
\s1 Nabali gaa ń Davidi Abigalio sɛao
\p
\v 36 Kɛ́ Abigaili kà Nabali kĩ́i, a è àlɛ pↄnablɛble lán kíawa. Aà pↄ kɛ̀na, à vɛ̃ɛ gbɛ̃̀ à kã̀. Ɔ̃ aà napi i lɛbↄ à yãe òɛ̀ baa yↄↄo e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 
\v 37 Kɛ́ gu dↄ̀, vɛ̃ɛ wèe Nabaliwa, ↄ̃ aà na yã́ pↄ́ kɛ̀pi sɛ̀lɛ sìuɛ̀. Ɔ̃ sↄ̃ kɛ̃̀aàgu, à gↄ̃̀ lán gbɛwa. 
\v 38 Gↄↄ kwi taa gbɛa Dii gotↄ̃̀wà, ↄ̃ à gà.
\p
\v 39 Kɛ́ Davidi Nabali gaa bao mà à mɛ̀: Wà Dii pↄ́ zɛ̀manↄ sáaukpa, à wí pↄ́ Nabali dàa bↄ̀mɛɛ. À gìmɛɛ mà vãikɛ, ↄ̃ a tò Nabali vãikɛa wì aàzĩa musu. Bee gbɛa Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Abigailiwa aa oɛ̀ á ye aà sɛ nↄ ũ. 
\v 40 Kɛ́ Davidi ìwapiↄ kà Abigaili kĩ́i Kaamɛli, aa òɛ̀: Davidi mɛ́ wá zĩ́ma, a ye n da'uakɛ. 
\v 41 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ kùlɛ à a mipɛ̀lɛ à mɛ̀: Aà zↄ̀blenan ma ũ, ma sↄu mà mà a dii ìwaↄ gbá pípinɛ́. 
\v 42 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ dì zàa'ĩna kpɛ gↄ̃̀ↄ. Aà nↄɛ zĩkɛnaↄ gɛ̀aànↄ gbɛ̃ↄn sↄo. Aa dàzɛu ń Davidi zĩnaↄ, ↄ̃ à gↄ̃̀ aà nↄ ũ. 
\v 43 Davidi Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Ainↄaũ kũa nↄ ũ lↄ. An pla ḿpii aà naↄnɛ. 
\v 44 Ɔ̃ Saulu a nɛ́ Mikali pↄ́ dɛ Davidi nↄ ũ yãa kpà Laisi nɛ́ Palɛtiɛ, Galiũ gbɛ̃́wa.
\c 26
\s1 Davidi gia Saulu dɛai gɛ̃n plaade
\p
\v 1 Zifideↄ gɛ̀ Saulu lè Gibɛa, aa òɛ̀: Davidi ulɛa Hakila sĩ̀sĩpↄlɛu bↄaa ń Yɛsimↄo.\f + \fr 26.1 \fr*\ft Soũ 54\ft*\f* 
\v 2 Ɔ̃ Saulu gɛ̀ Zifi sɛ̃u ń Isaili zĩgↄ̃ↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa gɛ̃o, aalɛ Davidi wɛ sɛ̃piu. 
\v 3 Saulu bòokpà zɛ saɛ Hakila sĩ̀sĩpↄlɛ pↄ́ bↄaa ń Yɛsimↄo, mɛ́ Davidi ku sɛ̃u. Kɛ́ a mà Saulu lɛ́ pɛ́lɛazi, 
\v 4 ↄ̃ à asiigwanaↄ zĩ̀, ↄ̃ a dↄ̃̀ sa kɛ́ Saulu kà. 
\v 5 Ɔ̃ Davidi fɛ̀lɛ gɛ̀ gu pↄ́ Saulu bòokpàu. À Saulu ń a zĩgↄ̃ↄ dↄaana Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛo wúlɛkĩi è. Saulu wúlɛa bòo guoguo, aà gbɛ̃́ↄ kálɛa liaaaàzi. 
\v 6 Ɔ̃ Davidi Iti bui Aimɛlɛki ń Zeluia nɛ́ Abisaio là à mɛ̀: Démɛ a gɛmanↄ bòopiu Saulu kĩ́ii? Ɔ̃ Abisai òɛ̀: Mámɛ má gɛnnↄ. 
\v 7 Kɛ́ Davidi ń Abisaio lↄ̀ↄlɛ zĩgↄ̃piↄzi gwã́, ↄ̃ aa Saulu è wúlɛa, àlɛ i'o bòo guoguo, aà sↄ̃na pɛ́lɛa aà mizĩ. Abinɛɛ ń a gbɛ̃́ↄ wúlɛa liaaaàzi ḿpii.
\p
\v 8 Ɔ̃ Abisai ò Davidiɛ: Lua n ibɛɛ nànɛ n ↄzĩ gbãɛ. To mà aà zↄ̃ ń sↄ̃nao mà naaa ń tↄↄlɛo. Má aà zↄ̃ gɛ̃n doɛ, i kɛ gɛ̃n pla no. 
\v 9 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Ńsu ǹ aà dɛo. Démɛ a ↄkã kía pↄ́ Dii kpàwa ade bↄ pãi? 
\v 10 Ɔ̃ Davidi ɛ̀a mɛ̀: Dii ku! Dii mɛ́ a gotↄ̃wà, aà gↄↄ pà à gàn nò, à gà zĩlaun nò. 
\v 11 Kai! Dii su to mà ↄkã kía pↄ́ á kpàwao. Wà gɛ wà sↄ̃na pↄ́ kú aà mizĩ sɛ́ ń aà ituuo, wí gɛ̃ò zɛ́a. 
\v 12 Davidi sↄ̃na ń ituu pↄ́ kú Saulu mizĩo sɛ̀, ↄ̃ aa gɛ̃̀ò zɛ́a. An gbɛ̃e i ń eo, aa ń yã́ dↄ̃o, aalɛ i'o ḿpiiɛ. An gbɛ̃e i vuo, asa Dii mɛ́ tò í zↄ̃ↄ dàńla.
\p
\v 13 Kɛ́ Davidi bùa swa baale, ↄ̃ à zɛ̀ sĩ̀sĩ musu za zã̀zã, gu yàasa daa ń zãnguo. 
\v 14 Ɔ̃ à lɛzù Abinɛɛ ń a gbɛ̃́ↄzi à mɛ̀: Abinɛɛ yòoo! Ń nílɛ yã̀? Abinɛɛ wèwà à mɛ̀: Démɛ lɛ́ lɛzu kíazii? 
\v 15 Davidi òɛ̀: Nɛgↄ̃nan n ũo lò? Gbɛ̃e kànwa Isaili bùsuue? Gbɛ̃e mↄ̀ n dii kí dɛi. Bↄ́yãi ńlɛ aà dↄ̃́ao ni? 
\v 16 Ni yã́ dↄ̃ ń kɛ̀o. Ń Diio a ka gaaɛ, asa i á dii kí pↄ́ Dii kpàɛ́ dↄ̃́ao. Gwae! Kí sↄ̃na ń aà ituu pↄ́ kú aà mizĩo ku máɛ? 
\v 17 Saulu Davidi lↄↄ dↄ̃̀, ↄ̃ à mɛ̀: Davidi ma nɛ́, n lↄↄn wee? A wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, ma lↄↄɛ. 
\v 18 Davidi ɛ̀a mɛ̀: Bↄ́yãi ma dii lɛ́ pɛ́lɛ mapi a zↄ̀blenazii? Bↄ́ má kɛ̀i? Bↄ́ má wìwii? 
\v 19 Ma dii kí, swã́kpa mapi n zↄ̀blena yã́i sa. Tó Dii mɛ́ n sóikɛ̀a, aà ma sa'oa gĩma. Tó gbɛ̃nazĩnaↄnɛ sↄ̃, Dii láaikɛmá, asa aa ma ya ma bↄ Dii gbɛ̃́ↄ guu, aa mɛ̀ mà gɛ́ zↄblei dii zĩ̀loↄnɛɛ. 
\v 20 Ńsu to wà ma dɛ zã̀ ń Diioo. Isailiↄ kía bↄ̀ kↄ̀ↄtɛ̃ wɛi lá wìↄ dↄ̃na ya gbɛ̀sĩsĩↄ musuwa. 
\v 21 Ɔ̃ Saulu mɛ̀: Ma duunakɛ̀. Ma nɛ́ Davidi, ɛa su. Má ĩadama lↄo, asa n ma wɛ̃ni dà gbia gbã. Sĩanaɛ, ma mìsaiyã kɛ̀, ma zã yã́wa maamaaɛ. 
\v 22 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: N sↄ̃nan kɛ. To n ìwae bua mↄ síi. 
\v 23 Dii ì fĩabo baadeɛ a maakɛ ń a náaio musu. Dii n namɛɛ ma ↄzĩ gbãɛ, ãma mi we ↄkã̀mao, kɛ́ Diipi mɛ́ n kpa kía ũ yã́i. 
\v 24 Lá ma n wɛ̃ni bɛɛɛ dↄ̃̀ gbã, Dii ma wɛ̃ni bɛɛɛ dↄ̃ màa, i ma si vãi píiwa. 
\v 25 Ɔ̃ Saulu òɛ̀: Lua báaadangu ma nɛ́ Davidi. Ńyↄ̃ yãzↄ̃ↄkɛ, n mi aↄ daa íaɛ fá. Kɛ́ Davidi gɛ̃̀zɛa, ↄ̃ Saulu tà bɛ.
\c 27
\s1 Davidi kua Filitɛ̃ↄ bùsuu
\p
\v 1 Davidi làasookɛ̀ à mɛ̀: Saulu a ma dɛ gↄↄewa. Tó mi bàalɛ ma ta Filitɛ̃ↄ bùsuuo, a bↄmanↄ nao. Tó ma bàalɛ̀, Saulu a ma wɛa tó, mí bↄ aà ↄzĩ. 
\v 2 Ɔ̃ Davidi fɛ̀lɛ gɛ̀ Gata kí Akisi, Maↄki nɛ́ kĩ́i. Gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ↄ gɛ̀aànↄ. 
\v 3 Ɔ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ zↄ̃̀lɛ Gata ń Akisio, baade ń a bɛdeↄ. Davidi ku we ń a na gbɛ̃ↄn plaↄ, Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Ainↄaũ ń Kaamɛli gbɛ̃́ Abigaili pↄ́ dɛ Nabali nↄ ũ yãao. 
\v 4 Kɛ́ wa ò Sauluɛ Davidi bàalɛ̀ tà Gata, i pɛ́lɛaàzi lↄo.
\p
\v 5 Davidi ò Akisiɛ: Tó n ma wɛgwàɛ, ma gba zɛ́ mà zↄ̃lɛ guei n zↄ̃ɛwiaↄ do guu. Mapi n zↄ̀blena má ye màↄ kunnↄ n mɛɛwiauo. 
\v 6 Zĩbeezĩ ↄ̃ Akisi Zikilaga kpàwà, ↄ̃ à gↄ̃̀ Yuda kíaↄ pↄ́ ũ e ń a gbão. 
\v 7 Davidi kua Filitɛ̃ↄ bùsuu kà wɛ̃̀ do ń mↄ síiↄ̃o.
\p
\v 8 Ɔ̃ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ gɛ̀ lɛ̀lɛ Gesuuↄwa ń Giiziↄ ń Amalɛkiↄ. Gbɛ̃́piↄ ku bùsupiu za ziɛ bↄa za Sulu e à gɛ̀ pɛ̀ Egipiwa. 
\v 9 Tó Davidi zĩblè bùsupi wɛ̃́lɛↄwa, ìli gↄ̃ɛe ge nↄɛe to bɛ̃́ɛo, sãↄ ń zuↄ ń zàa'ĩnaↄ ń yiongoↄ ń pↄkasaↄ ↄ̃ ì naaa. Tó à tà, ì gɛ́ Akisi kĩ́i, 
\v 10 ↄ̃ Akisi ì aà la gu pↄ́ à lɛ̀lɛu gbɛ̃́ↄwa zĩbeezĩ. Davidi ì oɛ̀ a gɛ Nɛgɛvɛ bùsuu, Yudaↄ ge Yelamɛli buiↄ ge Keniↄ kĩ́iɛ. 
\v 11 Davidi lí gↄ̃ɛe ge nↄɛe to bɛ̃́ɛ wà suò Gatao, asa à mɛ̀: Gbɛ̃e asu wá kↄmalɛkɛ à mɛ má kɛ̀ kɛ́wa ge kɛ́wao. Màa ìↄ kɛ gↄↄ pↄ́ a ku Filitɛ̃ↄ bùsuu. 
\v 12 Akisi Davidi náaikɛ̀ à mɛ̀: Isailiↄ ye aà gĩyãio. Aↄ dɛ ma zↄ̀blena ũɛ gↄↄpii.
\c 28
\s1 Saulu ń nↄɛ wɛlɛnde gɛ̀sisinao
\p
\v 1 Zĩbeezĩ Filitɛ̃ↄ ń zĩgↄ̃ↄ kã̀aa, aa ye gɛ́ zĩkai ń Isailiↄ. Ɔ̃ Akisi ò Davidiɛ: Asa ń dↄ̃ kɛ́ mpi ń n gbɛ̃́ↄ á gɛmanↄ zĩkaió? 
\v 2 Ɔ̃ Davidi òɛ̀: Too, ńyↄ̃ e sa lá mapi n zↄ̀blena má kɛ. Ɔ̃ Akisi òɛ̀: Tó màaɛ, má n kɛ ma dↄ̃̀ana ũɛ e gↄↄpii.
\p
\v 3 À mↄ lè Samuɛli gà kↄ̀, Isailiↄ kã̀aa píi, aa ↄ́ↄlↄ̀ aà gaa yã́ musu, ↄ̃ aa aà vĩ̀ a bɛ wɛ̃́lɛu Lama. Saulu wɛlɛndeↄ ń gɛ̀sisinaↄ yà Isaili bùsuu.\f + \fr 28.3 \fr*\ft Lev 20.27, Iko 18.10-11\ft*\f* 
\v 4 Kɛ́ Filitɛ̃ↄ kã̀aa, aa mↄ̀ bòokpà Sunɛũ. Ɔ̃ Saulu Isailiↄ kã̀aa píi, aa bòokpà Giliboa. 
\v 5 Kɛ́ Saulu Filitɛ̃ zĩgↄ̃ↄ è, vĩa aà kũ̀, sↄ̃ kɛ̃̀aàgu maamaa. 
\v 6 A gbɛ̀a Diiwa, ↄ̃ Dii i wewà nana guu ge ń gbɛlaao\f + \fr 28.6 \fr*\ft Nao 27.21\ft*\f* ge ń ãnabioo. 
\v 7 Ɔ̃ Saulu ò a ìwaↄnɛ: À nↄɛ wɛlɛnde gɛ̀sisina wɛɛlɛmɛɛ mà gɛ́ yãgbɛaiwà. Ɔ̃ aa òɛ̀: Nↄɛ wɛlɛnde gɛ̀sisinae ku Ɛndoo.
\p
\v 8 Ɔ̃ Saulu azĩa lìlɛ à pↄkasa pãleↄ dà, ↄ̃ à gɛ̀ nↄɛpi lè gwãasĩna ń a gbɛ̃ↄn plaↄ sãnu. A òɛ̀: To n tã́a mↄ́, ní gɛ pↄ́ ma aà tↄ́ ònɛ sísimɛɛ. 
\v 9 Ɔ̃ nↄɛpi òɛ̀: Ń dↄ̃ sã́asã yã́ pↄ́ Saulu kɛ̀. À a bùsu zↄ̃̀ wɛlɛndeↄ ń gɛ̀sisinaↄnɛ. Bↄ́yãi ńlɛ baikpamɛɛ wà ma dɛi? 
\v 10 Ɔ̃ Saulu lɛgbɛ̃̀ɛ̀ ń Dii tↄ́o à mɛ̀: Má sì ń Diio wa ĩadama yã́ɛ bee musuo. 
\v 11 Ɔ̃ nↄɛpi mɛ̀: Gɛ kpele mà sísinɛi? À mɛ̀: Samuɛliɛ. 
\v 12 Kɛ́ nↄɛpi Samuɛli è, à wii pã̀lɛ a ò Sauluɛ: Ḿmɛnn Saulu. Bↄ́yãi n ↄ̃nↄkɛ̀imɛɛi? 
\v 13 Ɔ̃ kípi òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo. Bↄ́ ń èi? A òɛ̀: Gyaade má è, àlɛ bↄ tↄↄlɛu. 
\v 14 Saulu aà là à mɛ̀: Kpelewa a dɛi? A òɛ̀: Mae zie mɛ́ lɛ́ mↄ́, a ulada daa.
\p Ɔ̃ Saulu dↄ̃̀ kɛ́ Samuɛliɛ, ↄ̃ à kùlɛ à wùlɛ a gbɛɛu. 
\v 15 Ɔ̃ Samuɛli aà là à mɛ̀: Bↄ́yãi n ĩadàa, ńlɛ ma sísii? A wèwà à mɛ̀: Ma wɛ́tɛ̃a zↄ̃ↄ èɛ. Filitɛ̃ↄ mɛ́ mↄ̀ zĩkaimanↄ, mɛ́ Lua bↄ̀ ma kpɛɛ. Ìli wea ń ãnabio ge nana guu lↄo. A yã́i ma n sisi. Omɛɛ lá má kɛ. 
\v 16 Samuɛli òɛ̀: Dii bↄ̀ n kpɛ à gↄ̃̀ n ibɛɛ ũɛ, mɛ́ ńlɛ yãgbɛaa sↄ̃ bɛ? 
\v 17 Dii kɛ̀nɛ lá a dàmɛɛ má òwaɛ. À n bↄ kpalau à n gbɛ̃́dee Davidi kpàu.\f + \fr 28.17 \fr*\ft 1Sam 15.28\ft*\f* 
\v 18 Dii bee kɛ̀nɛ gbã, kɛ́ ni aà yãmao yã́iɛ. Ni pↄkũma pãsĩ bↄbↄɛ̀ Amalɛkiↄwao.\f + \fr 28.18 \fr*\ft 1Sam 15.3-9\ft*\f* 
\v 19 Dii a Isailiↄ ń mpio kpa Filitɛ̃ↄwaɛ. Mpi ń n nɛgↄ̃ɛↄ áↄ kumanↄ la zia. Dii a Isaili zĩgↄ̃ↄ kpa Filitɛ̃ↄwa. 
\v 20 Samuɛli yã́pi tò vĩa Saulu kũ̀ maamaa, ↄ̃ à lɛ̀lɛ a gbɛɛu sↄlↄlↄ gↄ̃̀ↄ. Aà yɛ̃̀ɛɛ làa, asa i pↄe ble gↄↄ bee ge gwã́ beeo.
\p
\v 21 Kɛ́ nↄɛpi mↄ̀ Saulu kĩ́i, a è gili gɛ̃̀aàgu maamaa, ↄ̃ a òɛ̀: Mapi n zↄ̀blena ma n yãmà, ma azĩa kaikɛ̀, ma yã́ pↄ́ ń òmɛɛ kɛ̀. 
\v 22 Ǹ n zↄ̀blena yãma sa. To mà blɛ dilɛnɛ, ní ble, kɛ́ ǹ gbãakũ, ní gɛ̃zɛa. 
\v 23 Ɔ̃ Saulu gì à mɛ̀: Má pↄbleo. Kɛ́ aà ìwaↄ nàɛwà sãnu ń nↄɛpio, ↄ̃ à ń yãmà. Ɔ̃ à fɛ̀lɛ bùsuu à zↄ̃̀lɛ liiwa. 
\v 24 Nↄɛpi zunɛbↄlↄ mɛkpaa vĩ dↄa a bɛ. À gɛ̀ a dɛ̀ gↄ̃̀ↄ, ↄ̃ à pɛ̃ɛti sɛ̀ a dɛ̀ à kàa kɛ̀ò. 
\v 25 A dìlɛ Saulu ń a ìwaↄnɛ. Aa blè, ↄ̃ aa fɛ̀lɛ tà gwã́ bee gↄ̃̀ↄ.
\c 29
\s1 Filitɛ̃ kíaↄ Davidi gbaɛa Zikilaga
\p
\v 1 Filitɛ̃ↄ ń zĩgↄ̃ↄ kã̀aa Afɛki, mɛ́ Isailiↄ bòo ku Yezɛlɛɛ nibↄnai. 
\v 2 Filitɛ̃ kíaↄ lɛ́ gɛ̃ ń ń zĩgↄ̃ gãliↄ, an keeↄ gbɛ̃ↄn basↄobasↄo, an keeↄ ↄ̀aasↄsↄo. Davidi ń a gbɛ̃́ↄ tɛ́ ń kpɛ ń Akisio. 
\v 3 Ɔ̃ Filitɛ̃ kíapiↄ Akisi là à mɛ̀: Ɛbɛluɛ beeↄ sↄ̃ bɛ? A wèmá à mɛ̀: Davidin kɛ. Isailiↄ kí Saulu ìwaeɛ yãa. À gↄↄplakɛ̀manↄ. À wɛ̃ kɛ̀manↄ se. Sɛa za gↄↄ pↄ́ à mↄ̀ ma kĩ́i e gbã, mi yãe ewào. 
\v 4 Ɔ̃ kípiↄ kpɛ̃nɛkɛ̀aànↄ aa mɛ̀: Gↄ̃ɛpi gbaɛ aà ta gu pↄ́ ń kpàwàu. A e gɛ́wanↄ zĩlauo, kɛ́ asu liaawanↄ weo yã́i. Kpelewa a e kɛ na ń a diioi, mɛ́ i kɛ aà tá ń wá gbɛ̃eↄ mio bàasioa? 
\v 5 Davidi pↄ́ wà lɛsì wà ↄ̃wã̀ aà yã́ musun weo lò? Wà mɛ̀:
\q1 Saulu gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ ↄ̀aa sↄo (1.000),
\q1 Davidi sↄ̃ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000).
\m
\v 6 Ɔ̃ Akisi Davidi sìsi a òɛ̀: Má sì ń Diio n kɛmɛɛ gbɛ̃maa ũɛ, mɛ́ n gɛamanↄ zĩlau kɛ̀mɛɛ na, asa sɛa za gↄↄ pↄ́ n mↄ ma kĩ́i e gbã, mi yãe emao. Ãma ń maa kíaↄnɛo. 
\v 7 Ɛa tá ń n aafianao, kɛ́ ńsu yãe kɛ à kɛ ĩ́io. 
\v 8 Ɔ̃ Davidi Akisi là à mɛ̀: Bↄ́ má kɛ̀i? Sɛa za gↄↄ pↄ́ ma mↄ n kĩ́i e gbã, bↄ́ ń èai? Bↄ́yãi má e gɛ́ zĩkai ń ma dii kí ibɛɛↄo ni? 
\v 9 Ɔ̃ Akisi òɛ̀: Má dↄ̃ kɛ́ ń maamɛɛ lán Lua malaikaewa, ãma wá kíaↄ mɛ̀ ńsu gɛ́wanↄ zĩlauoɛ. 
\v 10 Tó gu dↄ̀, fɛlɛ kↄↄkↄↄ ń n dii Saulu zↄ̀blena pↄ́ mↄ̀nnↄↄ, í tá. 
\v 11 Ɔ̃ Davidi fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ ń a gbɛ̃́ↄ, aalɛ tá Filitɛ̃ↄ bùsuu. Filitɛ̃ↄ sↄ̃ aa gɛ̀ Yezɛlɛɛ.
\c 30
\s1 Davidi Amalɛkiↄ midɛa
\p
\v 1 Davidi ń a gbɛ̃́ↄ kà Zikilaga a gↄↄ àaↄ̃dezĩ. À mↄ lè Amalɛkiↄ mↄ̀ lɛ́lɛi Nɛgɛvɛ bùsuwa ń Zikilagao ń kpɛ. Aa lɛ̀lɛ Zikilagawa, aa tɛsↄ̃̀wà. 
\v 2 Aa nↄɛ pↄ́ kú weↄ kũ̀kũ, nɛnↄɛnaↄ ń nↄɛzↄ̃ↄↄ píi. Aai ń gbɛ̃e dɛo, aa ń sɛ́lɛ aa zɛsɛ̀ńnↄɛ. 
\v 3 Kɛ́ Davidi ń a gbɛ̃́ↄ kà ń bɛ wɛ̃́lɛu, aa è wà tɛsↄ̃̀wà, wà ń nↄɛↄ ń ń nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ kũ̀kũ. 
\v 4 Ɔ̃ Davidi ń gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ wiilɛ̀ aa ↄ́ↄlↄ̀ e an yɛ̃̀ɛɛ làa, e aa fↄ̃̀ lɛ́ ↄ́ↄlↄ lↄo. 
\v 5 Wà Davidi nↄ mɛ̀n plaↄ Ainↄaũ ń Abigailio kũ̀ wà tàńnↄ. 
\v 6 Davidi wɛ́tɛ̃a è maamaaɛ, asa wàlɛ mɛ wà aà pápa ń gbɛo wà dɛɛ. Gbɛ̃́pii nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà an nɛgↄ̃ɛↄ ń ń nɛnↄɛↄ yã́ musu. Davidi gbãa'è Dii a Luawa, 
\v 7 ↄ̃ a ò sa'ona Abiataaɛ: Mↄ́ ń n sa'o'ulao. Kɛ́ à mↄ̀oɛ̀, 
\v 8 ↄ̃ Davidi yãgbɛ̀aò Diiwa à aà là à mɛ̀: Mà pɛ́lɛ gbãamↄnɛdepiↄzi má ń lea? A òɛ̀: Pɛ́lɛńzi, ńyↄ̃ ń leɛ, ní n gbɛ̃́ↄ suaba. 
\v 9 Ɔ̃ Davidi dàzɛu ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ↄ. Kɛ́ aa kà Besoo swai, gbɛ̃eↄ gↄ̃̀ we. 
\v 10 Gbɛ̃ↄn ↄ̀aa doↄ yɛ̃̀ɛɛ làa, aai fↄ̃ bùa swapiwao, ↄ̃ Davidi bùa à pɛ̀lɛ ń gbɛwa ń gbɛ̃ↄn ↄ̀aa plaↄ.
\p
\v 11 Aa Egipi gbɛ̃e è sɛ̃u, ↄ̃ aa gɛ̀aànↄ Davidi kĩ́i. Aa blɛ kpàwà a blè. Aa í kpàwà a mì. 
\v 12 Ɔ̃ aa kaadↄɛmbɛ gii kpàwà ń vɛ̃ɛbɛ kàao mɛ̀n pla a sò. Ɔ̃ aà mɛ sù, asa à kɛ̀ fãanɛ àaↄ̃ gwãasĩn àaↄ̃ pↄblesai imisaiɛ. 
\v 13 Ɔ̃ Davidi aà là à mɛ̀: Dé gbɛ̃́n n ũi? N bↄ máɛ? Ɔ̃ Egipi gbɛ̃́pi mɛ̀: Amalɛki zↄn ma ũ. A gↄↄ àaↄ̃n kɛ, ma dii pãkpàmaziɛ, kɛ́ málɛ gyãkɛ yã́i. 
\v 14 Wa lɛlɛ Nɛgɛvɛ bùsuwaɛ, gu pↄ́ Kɛlɛtiↄ kuu ń Yudaↄ ń Kalɛbu buiↄ, ↄ̃ wà tɛsↄ̃̀ Zikilagawa. 
\v 15 Ɔ̃ Davidi aà là à mɛ̀: Ńyↄ̃ fↄ̃ gɛmanↄ gbɛ̃́piↄ kĩ́ia? A wèwà à mɛ̀: Tó n lɛgbɛ̃̀mɛɛ ń Lua tↄ́o kɛ́ ńyↄ̃ ma dɛo, mɛ́ ńyↄ̃ ma kpa ma diiwao, má gɛnnↄ ń kĩ́i.
\p
\v 16 Ɔ̃ à gɛ̀aànↄ. Kɛ́ aa kà, aa ń lé aa fãaaa gupiiu, aalɛ pↄble aalɛ imi, aalɛ pↄnakɛ ń pↄzↄ̃ↄ pↄ́ aa sɛ̀lɛ Filitɛ̃ↄ bùsuu ń Yuda bùsuoↄ yã́i. 
\v 17 Ɔ̃ Davidi sìńgu à ń dɛdɛ sɛa za oosiɛlɛ e gu sìa dↄa oosi. An gbɛ̃e i bↄkĩi eo, sema ɛ̀waaso gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla pↄ́ di yiongo kpɛ aa bàalɛ̀ↄ bàasio. 
\v 18 Davidi gbɛ̃́ pↄ́ Amalɛkiↄ ń kũkũↄ suabà píi ń a nↄ mɛ̀n plaↄ. 
\v 19 An gbɛ̃e i kɛ̃́são, nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ, nɛgↄ̃ɛↄ ń nɛnↄɛↄ píi. Baa pↄ́ pↄ́ aa sɛ̀lɛↄ, Davidi ɛ̀a pↄ́piↄ sì píiɛ. 
\v 20 À sãↄ ń zuↄ nàaa, ↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ pↄtuopiↄ kpán'aɛkɛ̀ aa mɛ̀: Davidi pↄ́ↄn kɛ.
\p
\v 21 Kɛ́ Davidi kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do pↄ́ an yɛ̃̀ɛɛ làa, aai fↄ̃ gɛ̀anↄo, aa gↄ̃̀ Besoo swaiↄ kĩ́i, aa bↄ̀lɛ dàaàlɛ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ. Kɛ́ Davidi sↄ̃̀ńzi, à fↄkpàmá, 
\v 22 ↄ̃ gbɛ̃pã nↄ̀sɛvãide pↄ́ tɛ́ Davidiziↄ mɛ̀: Lá aai gɛ́wanↄo, wá pↄ́ pↄ́ wá sìↄ kee kpámáo, mɛ́ i kɛ an baade na ń a nɛ́ↄ bàasio. Aa ń sɛ táńnↄ. 
\v 23 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Ma gbɛ̃́ↄ, ásu kɛ màa ń pↄ́ pↄ́ Dii kpàwáↄo, asa à wá dↄ̃́a, à gbãamↄnɛde pↄ́ lɛ̀lɛwáↄ nàwɛ̃ɛ wá ↄzĩɛ. 
\v 24 Gbɛ̃e a yã́ pↄ́ á òɛ bee sio fá. Gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ aalɛ pↄ́ↄ dↄ̃́aↄ asea aↄ doũ ń gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ zĩlauↄ pↄ́ↄɛ. Wá kpaalɛkↄ̃ɛ sáasaa. 
\v 25 Kɛ́ Davidi yã́pi dìlɛ, ↄ̃ à gↄ̃̀ ikoyã ũ Isailiↄnɛ za gↄↄ bee e ń a gbão.
\p
\v 26 Kɛ́ Davidi kà Zikilaga, à pↄ́ pↄ́ a sì keeↄ kpã̀sã Yudaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ dɛ a gbɛ̃na ũↄnɛ à mɛ̀: Gba pↄ́ á è pↄ́ pↄ́ wá sì Dii ibɛɛↄwa guuↄn we. 
\v 27 A kpã̀sãnɛ́ Bɛtɛli ń Lamↄtu Nɛgɛvɛo ń Yatiio 
\v 28 ń Aloeeo ń Sifɛmↄo ń Ɛsɛmↄao 
\v 29 ń Lakalao ń Yelamɛli bui wɛ̃́lɛↄ ń Keni wɛ̃́lɛↄ 
\v 30 ń Ɔↄmao ń Boo'asão ń Atakao 
\v 31 ń Hɛblↄ̃o ń gu pↄ́ Davidi bɛu ń a gbɛ̃́ↄ píi.
\c 31
\s1 Saulu ń a nɛgↄ̃ɛↄ gagaa
\r (1Lad 10.1-12)
\p
\v 1 Filitɛ̃ↄ zĩkà ń Isailiↄ, ↄ̃ Isailiↄ bàalɛ̀nɛ́, an daside gàga Giliboa gbɛpↄlɛu. 
\v 2 Filitɛ̃ↄ pɛ̀lɛ Saulu ń a nɛgↄ̃ɛↄzi, ↄ̃ aa aà nɛ́piↄ Yonatãa ń Abinadabuo ń Malakisuao dɛ̀dɛ. 
\v 3 Zĩ pↄ́ wàlɛ ká Saulu saɛ pãsĩkũ̀, ↄ̃ kàzunaↄ aà pà, à kɛ̀'ĩa maamaaɛ. 
\v 4 A ò a zĩkabↄkũnaɛ: Ǹ n fɛ̃nda wo, ní ma zↄ̃ ǹ ma dɛò. Tó màa no, gyafↄↄdeɛ beeↄ ma zↄ̃, aai kↄ̃̀ↄ'omanↄ. Ɔ̃ vĩa aà zĩkabↄkũna kũ̀, i weio, ↄ̃ Saulu a fɛ̃nda sɛ̀ à azĩa ò'oa. 
\v 5 Kɛ́ aà zĩkabↄkũna è à gà, ↄ̃ à azĩa ò'o a fɛ̃ndaa sↄ̃, à gàaànↄ. 
\v 6 Màa Saulu ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ ń a zĩkabↄkũnao ń a gbɛ̃́ↄ gàga sãnu gↄↄ doũpi zĩ́ píi.
\p
\v 7 Kɛ́ Isaili pↄ́ kú guzulɛu weↄ ń ń gbɛ̃́ pↄ́ kú Yuudɛ̃ baaleↄ è ń zĩgↄ̃ↄ bàalɛ̀, mɛ́ Saulu ń a nɛ́ↄ gàga, aa bàalɛ̀ aa ń wɛ̃́lɛↄ tò we, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛu. 
\v 8 Kɛ́ a gu dↄ̀, ↄ̃ Filitɛ̃ↄ mↄ̀, aalɛ pↄ́ↄ wolo gbɛ̃́ pↄ́ gàgaↄwa, ↄ̃ aa Saulu ń a nɛ́ mɛ̀n àaↄ̃piↄ gɛ è kálɛa Giliboa gbɛpↄlɛu. 
\v 9 Ɔ̃ aa Saulu mi zↄ̃̀ aa aà gↄ̃kɛbↄↄ wòlowà, ↄ̃ aa gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa a baokpàkpa Filitɛ̃ↄ bùsu gupiiu ń ń tã́akpɛↄ. 
\v 10 Wà aà gↄ̃kɛbↄↄ kàlɛ tã́a pↄ́ wì mɛ Asetaati kpɛ́u, ↄ̃ wà aà gɛ lòo Bɛtɛsã bĩ́iwa.
\p
\v 11 Kɛ́ Yabɛsi Galadadeↄ yã́ pↄ́ Filitɛ̃ↄ kɛ̀ Sauluɛpi mà, 
\v 12 ↄ̃ an nɛgↄ̃naↄ fɛ̀lɛ píi, aa táa'ò gwãasĩn bṹu bee, aa Saulu ń a nɛ́ↄ gɛↄ bùa Bɛtɛsã bĩ́iwa, ↄ̃ aa tàò Yabɛsi, aa kàtɛu we. 
\v 13 Aa ń wáↄ sɛ̀lɛ aa vĩ̀ baali gbáu Yabɛsi, ↄ̃ aa lɛyè gↄↄ sopla.