\id 1KI 1 Kings in Boko, Ross Jones 2/08
\ide UTF-8
\h 1 Kíaↄ
\toc1 Kíaↄ lá sɛ̃́ia
\toc2 1 Kíaↄ
\toc3 1Kia
\mt1 KÍAƆ LÁ SƐ̃IA
\imt1 Yã́ pↄ́ kú láɛ bee guuↄ
\ip Láɛ bee kí Salomↄↄ kpalablea yã́ bↄↄlɛkɛ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ aa kpalablè aà gbɛaↄ. Gↄↄ pↄ́ Davidi zikũ̀ táotao, a fↄ̃ lɛ́ kpala yã́ↄ gↄ̃gↄ̃ lↄo, ↄ̃ aà nɛ́ gbɛ̃ↄn plaↄ wɛ̀ɛlɛ wà e wà aà gɛ̃ɛ ble (1.1-2.12), ↄ̃ aà nɛ́ Salomↄↄ zↄ̃̀lɛ báawa. Aà kíakɛ guu à gbãakpà Lua kpɛ́ dↄawa ń azĩa bɛo. Ãma aà yã́ pↄ́ kɛ̀ vãi mɛ́ dɛ à a dṹniablea mìdɛ ń luanaaikɛsaioɛ ń zↄblea tã́aↄnɛo (2.13-11.43). Ɔ̃ Lua tò kpalapi kɛ̃̀aa pla. Isaili bui pↄ́ aa ku gugbãntoo oiↄ gì misiilɛi kí Salomↄↄ nɛ́ɛ, ↄ̃ aa ńzĩa kía kpà (12.1-14.20). Bee tò Isailiↄ kpalapi kɛ̃̀aa lɛɛ pla e wɛ̃̀ ↄ̀aa pla taawa, Isailiↄ kpala ń Yudaↄ kpalao. Aa kálɛa kↄ̃ saɛɛ, ãma aaliↄ na gbã wàↄ na ziao (14.21-22.53).
\ip Lápi lɛ́ dadawɛ̃ɛ à kũ̀ kíaↄ aaↄ dɛ náaideↄ ũ Luaɛɛ. An náai bee ì to bùsu kua àↄ na, ãma kúlɛa tã́aↄnɛ ń luayãmasaio ì mipɛńnↄ kaalɛwaɛ. Lua ãnabiↄ zĩ̀má dasi, aaìↄ Lua yãdilɛnɛↄ dↄńgu. Ãnabi Elia mɛ́ ń mide ũ (17-19, 21).
\c 1
\s1 Adonia azĩa dilɛa kía ũ
\p
\v 1 Kí Davidi zikũ̀ táotao. Baa tó wà zwãa kùaàla, ĩ́ana ì gi àↄ aà dɛɛ. 
\v 2 Ɔ̃ aà ìwaↄ òɛ̀: Wá dii kí, to wà wɛ̃́ndia wɛɛlɛnɛ, aàↄ zĩkɛnɛ, iↄ n gwa, iↄ wúlɛ n saɛ, kɛ́ ĩ́ana su n dɛ lↄo yã́i. 
\v 3 Ɔ̃ wà gɛ̀ kpálɛkɛ̀ wɛ̃́ndia kɛfɛnai Isaili bùsuu píi, ↄ̃ wà bↄ̀ Sunɛũ nↄɛ Abisagawa, wa sɛ̀ sùò kíɛ. 
\v 4 Wɛ̃́ndiapiá nↄanaɛ. Ìↄ kí gwa àↄ zĩkɛɛ̀, ãma kí i aà dↄ̃ nↄɛ ũo.
\p
\v 5 Agita nɛ́ Adonia\f + \fr 1.5 \fr*\ft 2Sam 3.4\ft*\f* azĩa dìlɛ a ka, à mɛ̀ ámɛ á kpalable tia. Ɔ̃ à sↄ̃́goↄ sɛ̀ ń sↄ̃deↄ ń gↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn blakwi pↄ́ aaↄ bàalɛ aaↄ dↄaaɛↄ. 
\v 6 Zaa a ku, aà mae i aà lele à mɛ bↄ́yãi ńlɛ kɛ màaio. Aàpi sↄ̃ gↄ̃ kɛfɛnaɛ. Abisaloũ mɛ́ yↄ̃́ mì a kpàwà. 
\v 7 Ɔ̃ à lɛkpàaĩ ń Zeluia nɛ́ Yoabuo ń sa'ona Abiataao, ↄ̃ aa zɛ̀aànↄ. 
\v 8 Kási sa'ona Zadoki ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń ãnabi Natão ń Simɛio ń Davidi gbɛ̃naↄ ń aà dↄai nɛgↄ̃naↄ aai zɛaànↄo. 
\v 9 Adonia sa'ò ń sãↄ ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ Gbɛ̀mlɛ̃ pↄ́ kú Logɛli nibↄna saɛwa. À a dãuna kíanɛↄ sìsi píi ń Yuda pↄ́ dɛ kía ìwa ũↄ píi. 
\v 10 I ãnabi Natã sísio ge Benaia ge Davidi dↄai nɛgↄ̃naↄ ge azĩa dãuna Salomↄↄ.
\p
\v 11 Ɔ̃ Natã gɛ̀ Salomↄↄ da Basɛba\f + \fr 1.11 \fr*\ft 2Sam 12.24\ft*\f* là à mɛ̀: Ni ma Agita nɛ́ Adonia kpalablè wá dii kí Davidi dↄ̃a saio lé? 
\v 12 To mà lɛdama, lá ńyↄ̃ kɛ, ǹ nzĩa misi ń n nɛ́ Salomↄↄ pↄ́o. 
\v 13 Fɛlɛ gɛ́ kí Davidi kĩ́i, ní oɛ̀, kɛ́ à lɛgbɛ̃̀nɛ yãa sↄ̃ à mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable a gbɛu a gɛ̃ɛ ũ sↄ̃ bɛ? Àkɛa Adonia mɛ́ kpalablèi? 
\v 14 Gↄↄ pↄ́ ńlɛ yã́pi oɛ̀ ↄ̃ má mↄ́ sↄ̃, mí yã́'idia. 
\v 15 Ɔ̃ Basɛba gɛ̀ kí lè aà kpɛa, asa kí zikũ̀ɛ. Sunɛũ nↄɛ Abisaga kuaànↄ we. 
\v 16 Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛɛ̀, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Bↄ́ ń yeii? 
\v 17 A wèwà à mɛ̀: Baa, ḿmɛ n lɛgbɛ̃̀ mapi n zↄ̀blenaɛ ń Dii n Lua tↄ́o n mɛ̀ ma nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũo lò? 
\v 18 Gwa ma dii kí, Adonia mɛ́ kpalablè tia, mɛ́ ń a yã́ dↄ̃o. 
\v 19 À sa'ò ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi, à n nɛ́ↄ sìsi píi ń sa'ona Abiataao ń zĩgↄ̃ↄ dↄaana Yoabuo, ↄ̃ i n zↄ̀blena Salomↄↄ sísio. 
\v 20 Ma dii kí, ḿmɛ Isailiↄ sↄ̃́anzi ḿpii, wà e ma gbɛ̃́ pↄ́ a gↄ̃ kía ũ n gbɛu. 
\v 21 Ma dii kí, tó n ta n deziↄ guu, mapi ń ma nɛ́ Salomↄↄo, waↄ wá gwa tàaedeↄ ũɛ.
\p
\v 22 Kɛ́ àlɛ yã'o ń kío màa, ↄ̃ ãnabi Natã kà. 
\v 23 Wa ò kíɛ wà mɛ̀, ãnabi Natã kɛ́. Ɔ̃ Natãpi mↄ̀ kùlɛ kíɛ, à wùlɛ a gbɛɛu 
\v 24 à mɛ̀: Ma dii kí, ḿmɛ n mɛ̀ Adonia kpalable, iↄ dɛ kía ũ n gɛ̃ɛ ũa? 
\v 25 Asa à gɛ̀ sa'ò gbã ń zuↄ ń zunɛ mɛkpaaↄ ń sãↄ dasidasi. À n nɛ́ↄ sìsi píi ń n zĩgↄ̃ↄ dↄaanao ń sa'ona Abiataao. Aalɛ pↄble, aalɛ imiaànↄ tia, aalɛ mɛ: Lua kí Adonia dↄ̃ ń aafiao! 
\v 26 Ãma i mapi n zↄ̀blena sísio ge sa'ona Zadoki ge Yoiada nɛ́ Benaia ge n zↄ̀blena Salomↄↄ. 
\v 27 Ma dii kí, asi ḿmɛ n yã́pi kɛ̀, ↄ̃ n gi gbɛ̃́ pↄ́ a zↄ̃lɛ kpalau n gɛ̃ɛ ũ oi wápiↄ n zↄ̀blenaↄnɛa?
\s1 Salomↄↄ kpaa kpalau
\p
\v 28 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À Basɛba sísimɛɛ. Kɛ́ Basɛba mↄ̀ gɛ̃̀, à mↄ̀ zɛ̀ kí aɛ. 
\v 29 Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀ à mɛ̀: Dii ku! À ma bↄ taasi píi guu. 
\v 30 Lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀nɛ ń Dii Isailiↄ Lua tↄ́o, ma mɛ̀ n nɛ́ Salomↄↄ mɛ́ a kpalable ma gbɛu, iↄ dɛ kía ũ ma gɛ̃ɛ ũ, má kɛ gbã kã́ukãu. 
\v 31 Ɔ̃ Basɛba kùlɛ mipɛ̀lɛ tↄↄlɛ kíɛ à mɛ̀: Ma dii kí Davidi, Lua n dↄ̃ ń aafiao gↄↄpii!
\p
\v 32 Ɔ̃ kí Davidi mɛ̀: À sa'ona Zadoki sísimɛɛ ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao. Kɛ́ aa kà kí kĩ́i, 
\v 33 a ònɛ́: À ma ìwaↄ naaa à gɛ́ ma nɛ́ Salomↄↄ dii ma sↄ̃baona kpɛ, í gɛaànↄ Giↄ̃. 
\v 34 Wekĩi sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão aa nísikauwà, aai aà dilɛ Isailiↄ kía ũ, í kuupɛ à wiilɛ à mɛ: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao! 
\v 35 Bee kpɛ í suaànↄ, i zↄ̃lɛ kpalau, iↄ dɛ kía ũ ma gbɛu. Aàpi má dìlɛ Isailiↄ ń Yudaↄ dↄaana ũ. 
\v 36 Ɔ̃ Yoiada nɛ́ Benaia ò kíɛ: A kɛ màa! Dii n Lua n lɛ́si, ma dii kí! 
\v 37 Lá Dii kunnↄ ma dii kí, aàↄ kú ń Salomↄↄo màa sↄ̃, i aà kíakɛ kã́fĩ dɛ n pↄ́a.
\p
\v 38 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń dↄaiↄ gɛ̀ Salomↄↄ dì kí Davidi sↄ̃baona kpɛ, aa gɛ̀aànↄ Giↄ̃. 
\v 39 Ɔ̃ sa'ona Zadoki nísi tùu sɛ̀ Dii zwã̀akpɛu, à nísipi kà Salomↄↄwa. Kɛ́ wà kuupɛ̀, ↄ̃ gbɛ̃́pii wiilɛ̀ aa mɛ̀: Lua kí Salomↄↄ dↄ̃ ń aafiao! 
\v 40 Ɔ̃ gbɛ̃́pii bↄ̀ tɛaàzi, aalɛ su, aalɛ kulɛpɛ, aalɛ pↄnakɛ maamaa, ↄ̃ tↄↄlɛ lùa kↄ̃fĩ pↄ́ aalɛ kɛpi yã́i.
\p
\v 41 Kɛ́ Adonia ń gbɛ̃́ pↄ́ à ń sisiↄ pↄblè aa làa, aalɛ fɛlɛ, aa kↄ̃fĩpi mà. Kɛ́ Yoabu kuu'ↄpi mà, ↄ̃ à mɛ̀: Bↄ́ zↄa mɛ́ dↄ wɛ̃́lɛ guu màai? 
\v 42 I yã́pi o a làao, ↄ̃ sa'ona Abiataa nɛ́ Yonatãa kàò gↄ̃̀ↄ. Ɔ̃ Adonia mɛ̀: Mↄ ǹ gɛ̃. Bɛɛɛden n ũ, baona n mↄò. 
\v 43 Ɔ̃ Yonatãa ò Adoniaɛ: Aawo! Wá dii kí Davidi mɛ́ Salomↄↄ kpà kpalau. 
\v 44 À sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão ń Yoiada nɛ́ Benaiao ń a dↄaiↄ gbàɛ aa gɛaànↄ, ↄ̃ aa gɛ̀ aà dì kí sↄ̃baona kpɛ. 
\v 45 Ɔ̃ sa'ona Zadoki ń ãnabi Natão nísikàwà, aa aà kpà kía ũ Giↄ̃. Bↄa we aa sù ń pↄnakɛao, ↄ̃ wɛ̃́lɛ lòo. Kↄ̃fĩ pↄ́ á màn we. 
\v 46 Salomↄↄ zↄ̃lɛa kpalau kↄ̀. 
\v 47 Ɔ̃ wá dii kí Davidi ìwaↄ mↄ̀ fↄkpàwà sↄ̃, aa mɛ̀ Lua Salomↄↄ tↄbↄ dɛ aà pↄ́a! Lua aà kíakɛ gba gbãa dɛ aà pↄ́a! Ɔ̃ Davidi misìilɛ Diiɛ a liiwa, 
\v 48 à mɛ̀: Wà gbãakpa Dii Isailiↄ Luazi! Asa a tò ma wɛsì ma gɛ̃ɛ kpaa ma kpalaulɛ gbã.
\p
\v 49 Kɛ́ vĩa gbɛ̃́ pↄ́ Adonia ń sisiↄ kũ̀, ↄ̃ aa tilɛ̀, baade a taa kɛ̀. 
\v 50 Kɛ́ Adonia lɛ́ vĩakɛ Salomↄↄɛ, à fɛ̀lɛ gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi, à a kↄ́ba kũ̀. 
\v 51 Ɔ̃ wa ò Salomↄↄɛ wà mɛ̀: Gwa, Adonia lɛ́ vĩakɛnɛɛ, à gɛ̀ nà Dii gbagbakĩizi a a kↄ́ba kũa, àlɛ mɛ ǹ lɛgbɛ̃ n zↄ̀blenaɛ gbã, kɛ́ ńyↄ̃ a dɛo. 
\v 52 Ɔ̃ Salomↄↄ mɛ̀: Tó a azĩa kũa dↄ̃ gbɛ̃́ bɛɛɛde ũ, baa aà mikãe a lɛ́lɛ zĩ́lɛo. Tó wà sù vãie èwà sↄ̃, à gàɛ. 
\v 53 Ɔ̃ kí Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Adonia gò Dii gbagbakĩiwa. Kɛ́ Adoniapi mↄ̀ kùlɛɛ̀, ↄ̃ Salomↄↄ òɛ̀: Ta n bɛ.
\c 2
\s1 Davidi lɛdilɛa Salomↄↄɛ
\p
\v 1 Kɛ́ Davidi gagↄↄ kãikũ̀, à lɛdìlɛ a nɛ́ Salomↄↄɛ à mɛ̀: 
\v 2 Málɛ gɛ́ gɛ́kĩi. Sↄ̃dilɛ, níↄ dɛ gbɛ̃́ kàsaa ũ! 
\v 3 Nìliↄ Dii ń Lua yãdilɛnɛↄ kũa, níↄ táa'o lá a yeiwa, níↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, níↄ aà yãdilɛaↄ kũa ń aà ikoyãↄ ń aà yã'onɛↄ, lá a ku Mↄizi ikoyã láuwa, yã́ pↄ́ ńlɛ kɛ píi iↄ bↄ maa, n tá píi iↄ na. 
\v 4 Màa Dii a yã́ pↄ́ a òmɛɛ papa à mɛ̀, tó ma nɛ́ↄ ńzĩa kũa dↄ̃, mɛ́ aalɛ táa'o lá á yeiwa sĩana, mɛ́ an sↄ̃ kuwa, ma buiↄ aaↄ kpaa Isailiↄ kpalau gↄↄpiiɛ.
\p
\v 5 Ń yã́ pↄ́ Zeluia nɛ́ Yoabu kɛ̀mɛɛ dↄ̃, lá à Isaili zĩgↄ̃ↄ dↄaana gbɛ̃ↄn plaↄ dɛ̀dɛ, Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ\f + \fr 2.5 \fr*\ft 2Sam 3.27\ft*\f* ń Yɛtɛɛ nɛ́ Amasao.\f + \fr 2.5 \fr*\ft 2Sam 20.10\ft*\f* À gbɛ̃́piↄ dɛ̀dɛ, an au fã̀ aà asana ń aà kyaleↄwa. I kɛ sↄ̃ zĩ guu no. 
\v 6 Yã́ kɛɛ̀ n ↄ̃nↄ lɛ́u. Ńsu to aà mikã dadau, i gbasa ta bɛdau niɛ guuo. 
\v 7 Gbɛ̃kɛkɛ Galada gbɛ̃́ Baazilai nɛgↄ̃ɛↄnɛ. Ǹ ń dilɛ gbɛ̃́ pↄ́ áↄ pↄble sãnuↄ guu, asa aamɛ aa zɛ̀manↄ gↄↄ pↄ́ málɛ bàalɛ n vĩ̀i Abisaloũɛ.\f + \fr 2.7 \fr*\ft 2Sam 17.27-29\ft*\f* 
\v 8 Bɛ̃yãmɛɛ bui Gela nɛ́ Simɛi, Bauliũ gbɛ̃́ kunnↄ lↄ. À ma ka pãsĩpãsĩ gↄↄ pↄ́ málɛ gɛ́ Maanaiũ.\f + \fr 2.8 \fr*\ft 2Sam 16.5-13\ft*\f* Kɛ́ à mↄ̀ dàmalɛ Yuudɛ̃i, ma lɛgbɛ̃̀ɛ̀ ma mɛ̀ ń Diio má aà dɛo.\f + \fr 2.8 \fr*\ft 2Sam 19.16-23\ft*\f* 
\v 9 Ń beeo ńsu ǹ aà to we swã́gagasaio. Ń ↄ̃nↄ, lá ńyↄ̃ kɛ ǹ tↄsiwà aà ta bɛdau, ń dↄ̃.
\p
\v 10 Ɔ̃ Davidi gà. Yelusalɛũ fã́ani pↄ́ wà aà vĩ̀u ↄ̃ wì mɛ Davidi wɛ̃́lɛ.\f + \fr 2.10 \fr*\ft Zĩn 2.29\ft*\f* 
\v 11 A dɛ Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ blaɛ, Hɛblↄ̃ wɛ̃̀ sopla,\f + \fr 2.11 \fr*\ft 2Sam 5.4-5\ft*\f* Yelusalɛũ wɛ̃̀ baakwi ń àaↄ̃o. 
\v 12 Salomↄↄ mɛ́ gↄ̃̀ kía ũ a mae gbɛu, a ku kpalau gíũgiũ.
\s1 Adonia gaa
\p
\v 13 Agita nɛ́ Adonia gɛ̀ Salomↄↄ da Basɛba lè, ↄ̃ Basɛba aà là à mɛ̀: Aafia n mↄa? A wèwà à mɛ̀: Aafiaɛ! 
\v 14 Adonia ɛ̀a mɛ̀: Má yãvĩ mà onɛ. Basɛba mɛ̀: O! 
\v 15 Ɔ̃ Adonia mɛ̀: Ń dↄ̃ kɛ́ kpala dɛ ma pↄ́ ũ yãaɛ. Isailiↄ wɛ́ dↄmazi ḿpii mà gↄ̃ kía ũ, ↄ̃ yã́ lìlɛ, ma dãuna mɛ́ kpalablè, asa Dii mɛ́ aà kpàu. 
\v 16 Tiasa yã́ mɛ̀ndo málɛ gbɛama, ńsu gí kɛimɛɛo. Basɛba mɛ̀: O! 
\v 17 Ɔ̃ à mɛ̀: Gbɛamɛɛ kí Salomↄↄwa aà Sunɛũ nↄɛ Abisaga\f + \fr 2.17 \fr*\ft 1Kia 1.3-4\ft*\f* kpaa nↄ ũ, asa a ginɛo. 
\v 18 Basɛba òɛ̀: Tↄ̀ↄ, má oɛ̀nɛ.
\p
\v 19 Kɛ́ Basɛba gɛ̀ kí Salomↄↄ lei Adonia yã́pi musu, ↄ̃ kípi fɛ̀lɛ gɛ̀ dàaàlɛ à kùlɛɛ̀, ↄ̃ à ɛ̀a mↄ̀ zↄ̃̀lɛ a gĩ́naa. Ɔ̃ wà mↄ̀ Basɛbaɛ ń kìlao, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ kí ↄplaai. 
\v 20 Basɛbapi mɛ̀: Yã́ yↄↄnae má vĩ mà gbɛama, ńsu gí kɛimɛɛo. Ɔ̃ kí mɛ̀: Gbɛa Naa, má gio. 
\v 21 Ɔ̃ Basɛba mɛ̀: To wà Sunɛũ nↄɛ Abisaga kpa n vĩ̀i Adoniawa nↄ ũ. 
\v 22 Ɔ̃ kí Salomↄↄ a da là à mɛ̀: Bↄ́yãi ńlɛ Sunɛũ nↄɛ Abisaga gbɛa Adoniaɛi? Kpala ńlɛ gbɛaɛ̀ we mɛ̀, asa ma vĩ̀iɛ. Ńlɛ kpala gbɛaɛ̀ ń sa'ona Abiataao ń Zeluia nɛ́ Yoabuoɛ. 
\v 23 Ɔ̃ kí Salomↄↄpi lɛgbɛ̃̀ à mɛ̀: Má sì ń Diio, tó Adonia i ga yã́ pↄ́ a gbɛ̀api yã́io, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 
\v 24 Lá Dii ma kpa kpalau, à ma dilɛ ma mae Davidi gɛ̃ɛ ũ, à ma bui zɛ̀dↄ lá à a lɛgbɛ̃̀wa, má sì ń Diipio Adonia gà gbãɛ. 
\v 25 Ɔ̃ kí Salomↄↄpi Yoiada nɛ́ Benaia zĩ̀, à gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Adoniawa, ↄ̃ à gà.
\s1 Salomↄↄ Abiataa yaa ń Yoabu gaao
\p
\v 26 Kí ò sa'ona Abiataaɛ: Ɛa ta n bualoũ Anato. À kũ̀ ǹ gaɛ, ãma má n dɛ gbão, asa ḿmɛ n Dii Lua kpagolo sɛ̀ n dↄaa ma mae Davidiɛ,\f + \fr 2.26 \fr*\ft 2Sam 15.24\ft*\f* mɛ́ n zɛaànↄ aà wɛtãa píi guu.\f + \fr 2.26 \fr*\ft 1Sam 22.20-23\ft*\f* 
\v 27 Màa Salomↄↄ Abiataa ya bↄ̀ Dii gbagbazĩu, kɛ́ yã́ pↄ́ Dii ò Ɛli bɛdeↄ musu\f + \fr 2.27 \fr*\ft 1Sam 2.27-36\ft*\f* Silo e pa yã́i.
\p
\v 28 Kɛ́ Yoabu a feena mà, ↄ̃ à bàalɛ̀ gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, à nà Dii gbagbakĩizi à a kↄ́ba kũ̀. Yoabupi zɛ̀ ń Adoniao yãaɛ, ãma i zɛ ń Abisaloũoo. 
\v 29 Kɛ́ wa ò kí Salomↄↄɛ, Yoabu bàalɛ̀ gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, a ku sa'okĩipi saɛ, ↄ̃ Salomↄↄ ò Yoiada nɛ́ Benaiaɛ aà gɛ ↄtↄ̃wà we. 
\v 30 Kɛ́ Benaia gɛ̃̀ Dii zwã̀akpɛ ua, a òɛ̀: Kí mɛ̀, mↄ ǹ bↄ! Ɔ̃ Yoabu mɛ̀: Aawo! Lakĩi má gau. Ɔ̃ Benaia gbɛ̃́ↄ zĩ̀ kíwa à mɛ̀: Lá Yoabu yã́zãsìan kɛ. 
\v 31 Ɔ̃ kí òɛ̀: Kɛɛ̀ lá a òwa. Ǹ aà dɛ, ní aà vĩ, kɛ́ aà gbɛ̃dɛa pã yã́ su wi mapi ń ma de bɛdeↄ musuo yã́i. 
\v 32 Dii a to aà gbɛ̃dɛa yã́ wí aà musuɛ, asa à ↄtↄ̃̀ yãesaide gbɛ̃ↄn pla pↄ́ an maa dɛalaↄwaɛ. À Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ, Isaili zĩgↄ̃ↄ dↄaana ń Yɛtɛɛ nɛ́ Amasa, Yuda zĩgↄ̃ↄ dↄaanao dɛ̀ ma mae lɛ́ saiɛ. 
\v 33 An dɛa yã́ aↄ wi Yoabu ń a buiↄ musu gↄↄpiiɛ, kási Dii aↄ Davidi ń a buiↄ ń a uao ń a kpalao gba aafia gↄↄpiiɛ. 
\v 34 Ɔ̃ Yoiada nɛ́ Benaia gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Yoabuwa, ↄ̃ wà aà vĩ̀ a bɛ gbáau. 
\v 35 Ɔ̃ kí Yoiada nɛ́ Benaia dìlɛ zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ aà gbɛu, sa'ona Zadoki sↄ̃ Abiataa gbɛu.
\s1 Simɛi gaa
\p
\v 36 Kí gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Simɛi sìsi, ↄ̃ a òɛ̀: Bɛkpa Yelusalɛũ la, níↄ ku a guu. Ńsu bↄ wɛ̃́lɛu la ǹ gɛ́ gueio. 
\v 37 Ǹyↄ̃ dↄ̃ sã́asã kɛ́ gↄↄ pↄ́ n bua Sedↄ̃wa, n gan we. Kási n nzĩa dɛ̀ɛ. 
\v 38 Ɔ̃ Simɛi ò kíɛ: Yãmaaɛ, ma dii kí. Mapi n zↄ̀blena má kɛ lá ń òwaɛ. Ɔ̃ à gↄ̃̀ Yelusalɛũ màa gĩa gↄↄpla.
\p
\v 39 Wɛ̃̀ àaↄ̃ gbɛa Simɛi zↄ̀ gbɛ̃ↄn plaↄ bàalɛ̀ aa tà Maaka nɛ́ Akisi, Gata kía kĩ́i, ↄ̃ wa ò Simɛiɛ: N zↄↄ ku Gata. 
\v 40 Ɔ̃ Simɛi fɛ̀lɛ káoyè a zàa'ĩnaɛ, à gɛ̀ Akisi kĩ́i Gata a zↄpiↄ wɛɛlɛi. Kɛ́ à ń é, ↄ̃ à ń sɛ́lɛ Gata à sùńnↄ. 
\v 41 Ɔ̃ wa ò Salomↄↄɛ, Simɛi bↄ̀ Yelusalɛũ, à gɛ̀ Gata à ɛ̀a sù. 
\v 42 Ɔ̃ kí gbɛ̃́ↄ zĩ̀ aa Simɛi sìsiɛ, ↄ̃ a òɛ̀: Má tò ń lɛgbɛ̃̀ n mɛ̀ ń sì ń Diio, ↄ̃ ma lɛzàma ma mɛ̀, zĩ́ pↄ́ n bↄ la n gɛ guei, ǹyↄ̃ dↄ̃ kɛ́ n gan we. Ɔ̃ ń òmɛɛ, yãmaaɛ, ń mà. 
\v 43 Bↄ́yãi n bↄ lɛ́ pↄ́ ń gbɛ̃̀ n mɛ̀ ń sì ń Diio n yã́ pↄ́ má dìlɛnɛo kpɛi? 
\v 44 Ɔ̃ kí ɛ̀a òɛ̀ lↄ: Vãi pↄ́ ń kɛ̀ ma mae Davidiɛ dↄngu píi. Dii mɛ́ a to vãipi wi n musu sa, 
\v 45 kási a báaadamaguɛ, i Davidi kpala zĩ́napɛlɛ gíũgiũ, aↄ láaa vĩo. 
\v 46 Kí yã'ò Yoiada nɛ́ Benaiaɛ, ↄ̃ à gɛ̀ ↄtↄ̃̀ Simɛiwa. Màa Salomↄↄ kpala zĩ́napɛ̀lɛ.
\c 3
\s1 Salomↄↄ ↄ̃nↄ gbɛaa
\r (2Lad 1.1-13)
\p
\v 1 Salomↄↄ lɛdoũkɛ̀ ń Egipiↄ kí Falaↄ̃ↄo, à aà nɛnↄɛ sɛ̀ nↄ ũ, à sùò Davidi wɛ̃́lɛu e àↄ gɛ́ a kpɛ́ ń Dii kpɛ́o ń Yelusalɛũ bĩ́io midɛi. 
\v 2 Gↄↄ bee wi kpɛdↄ Diiɛ gĩao, ↄ̃ wìↄ sa'o gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄwa. 
\v 3 Salomↄↄ ye Diizi, a a mae Davidi yãdilɛnɛↄ kũa, kási sↄ̃ ì sa'o gulɛsĩpiↄwaɛ, ↄ̃ ìↄ tulaletikatɛa we.
\p
\v 4 Ɔ̃ à gɛ̀ Gabaↄ̃ↄ sa'oi, asa gulɛsĩ bee mɛ́ dɛńla. À sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò we ń sa'obↄↄ mɛ̀n ↄ̀aa sↄo. 
\v 5 Ɔ̃ Dii bↄ̀ mↄ̀wà nana guu we gwãasĩna à mɛ̀: Pↄ́ pↄ́ ń yei gbɛaa. 
\v 6 Ɔ̃ Salomↄↄ mɛ̀: N gbɛ̃kɛkɛ̀ n zↄ̀blena ma mae Davidiɛ maamaaɛ, kɛ́ a dɛnɛ gbɛ̃maa náaide nↄ̀sɛpuade ũ yã́i. N gbɛ̃kɛ zↄ̃ↄ kɛ̀ɛ̀, ń tò mapi aà nɛ́ lɛ́ kible aà gɛ̃ɛ ũ e ń a gbão. 
\v 7 Tia kɛ́wa Dii ma Lua, n mapi n zↄ̀blena kpà kía ũ ma mae Davidi gbɛu. Ɛ̀waasonan ma ũ, má dↄaanakɛ dↄ̃o. 
\v 8 Mapi n zↄ̀blena, má kú ń n gbɛ̃́ pↄ́ ń sɛ̀ↄ, gbɛ̃́ dasi pↄ́ wa fↄ̃ ń nao wà ń lɛ́ dↄ̃oↄ. 
\v 9 To mapi n zↄ̀blena màↄ laai vĩ, to màli yã́gↄ̃gↄ̃ n gbɛ̃́ↄnɛ mà maa dↄ̃kↄ̃ɛ ń vãio. Tó màa no, kpelewa má kɛ mà yã́gↄ̃gↄ̃ n gbɛ̃́ dasipiↄnɛi? 
\v 10 Yã́ pↄ́ Salomↄↄ gbɛ̀api kà Diigu, 
\v 11 ↄ̃ a òɛ̀: Lá yã́ pↄ́ ń gbɛ̀aan we, ni wɛ̃ni gbã̀a gbɛao ge àizɛɛ ge n ibɛɛↄ gaa, sema yã́gↄ̃gↄ̃a a zɛ́wa dↄ̃a ↄ̃ ń gbɛ̀a, 
\v 12 má kɛ lá ń gbɛ̀awa, má n gba ↄ̃nↄ ń laaio. Gbɛ̃́ pↄ́ kú n ãae ge gbɛ̃́ pↄ́ aↄ ku n gbɛae ↄ̃nↄ a kanwao. 
\v 13 Má pↄ́ pↄ́ ni gbɛao kpama lↄ, má n gba àizɛɛ ń gawio píi, kíae a kanwao e ǹ gɛ ǹ gaò. 
\v 14 Tó ńlɛ táa'o lá má yeiwa, mɛ́ ń ma yã'onɛↄ ń ma yãdilɛaↄ kũa, lá n mae Davidi kũa yãawa, má n wɛ̃ni dↄnɛ ń mↄgalao. 
\v 15 Ɔ̃ Salomↄↄ vù, asa nana àlɛ o. Ɔ̃ à tà Yelusalɛũ à gɛ̀ zɛ̀ Dii bàa kua ń Isailiↄ kpagolo aɛ, à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasao ò we, ↄ̃ à blɛsakɛ̀ a ìwaↄnɛ.
\s1 Salomↄↄ yã́gↄ̃gↄ̃a káaluaↄnɛ
\p
\v 16 Zĩewa káalua gbɛ̃ↄn plaↄ mↄ̀ Salomↄↄ kĩ́i, aa sĩ̀ aà aɛ. 
\v 17 An gbɛ̃do mɛ̀: Gáafaakɛmɛɛ Baa. Mapi ń nↄɛɛ beeo wá kú kpɛ́ doũɛ. Ɔ̃ ma nɛ'ì, wámɛwawa pla kpɛ́piu. 
\v 18 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ ↄ̃ nↄɛpi nɛ'ì sↄ̃. Wámɛwawa pla kpɛ́pi guu, gbɛ̃e kúwanↄ weo. 
\v 19 Kɛ́ nↄɛpi wùlɛ a nɛgↄ̃ɛpiwa gwãasĩna, à gà. 
\v 20 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ gwãasĩn wɛɛdo, à ma nɛgↄ̃ɛ sɛ̀ ma saɛ gↄↄ pↄ́ mapi n zↄ̀blena málɛ i'o, a wùlɛ a kùɛ, ↄ̃ à nɛ́ pↄ́ gàpi sɛ̀, a wùlɛmɛɛ ma kùɛ. 
\v 21 Kɛ́ ma vu kↄↄ mà yↄ̃́ kpá ma nɛ́wa, ↄ̃ má è gɛ̀. Kɛ́ má gwàgwa, mi e ma nɛ'ia ũo. 
\v 22 Ɔ̃ nↄɛpi gbɛ̃do mɛ̀: Ɛgɛɛ! Ma nɛ́ mɛ́ bɛ̃́ɛ, n nɛ́ mɛ́ gà. Ɔ̃ nↄɛ sɛ̃́ia mɛ̀: Ɛgɛɛ! N nɛ́ mɛ́ gà, ma nɛ́ mɛ́ bɛ̃́ɛ. Ɔ̃ aalɛ lɛkpaakɛ kí aɛ.
\p
\v 23 Ɔ̃ kí mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ bee mɛ̀ a nɛ́ mɛ́ bɛ̃́ɛ, n nɛ́ mɛ́ gà, mɛ́ gbɛ̃́ kee mɛ̀, ɛgɛɛ, n nɛ́ mɛ́ gà, a nɛ́ mɛ́ bɛ̃́ɛ. 
\v 24 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: À mↄmɛɛ ń fɛ̃ndao. Ɔ̃ wà mↄ̀oɛ̀. 
\v 25 Kí mɛ̀: À nɛ́ pↄ́ bɛ̃́ɛ zↄ̃ɛ pla, í a kpɛdo kpa gbɛ̃dowa, í a kpɛdo kpa gbɛ̃dowa. 
\v 26 Ɔ̃ nↄɛ pↄ́ a nɛ́ mɛ́ bɛ̃́ɛ, nɛ́pi kɛ̀ɛ̀ wɛ̃naũ, a ò kíɛ: Baa, nɛ́ pↄ́ bɛ̃́ɛpi kpawà, ńsu ǹ aà dɛo. Ɔ̃ aà gbɛ̃do mɛ̀: Aↄ dɛ ma pↄ́ ũo, aↄ dɛ n pↄ́ ũ sↄ̃o, wà aà zↄ̃ɛ pla. 
\v 27 Ɔ̃ kí yãgↄ̃̀gↄ̃ à mɛ̀: Wà nɛ́ pↄ́ bɛ̃́ɛpi kpa nↄɛ sɛ̃́iawa. Ásu à aà dɛo, aà dan we. 
\v 28 Kɛ́ Isailiↄ yã́kpalɛ pↄ́ kí kɛ̀pi mà, aa aà yãdà gbia, asa aa è Lua aà gbà ↄ̃nↄ aà yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ a zɛ́wa.
\c 4
\s1 Salomↄↄ ìwaↄ
\p
\v 1 Kí Salomↄↄ mɛ́ Isaili bui píi kía ũ. 
\v 2 Aà bùsu dↄaanaↄ tↄ́n kɛ: Zadoki nɛ́ Azalia mɛ́ sa'ona ũ. 
\v 3 Sisa nɛ́ↄ Ɛliolɛfu ń Ahiao mɛ́ aà lakɛ̃naↄ ũ. Ailudi nɛ́ Yosafa mɛ́ aà kpàwakɛna ũ. 
\v 4 Yoiada nɛ́ Benaia mɛ́ aà zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ. Zadoki ń Abiataao mɛ́ sa'onaↄ ũ. 
\v 5 Natã nɛ́ Azalia mɛ́ aà bùsu dↄaanaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. Sa'ona Zabudu, Natã nɛ́ mɛ́ aà kwàasi ũ. 
\v 6 Ahisaa mɛ́ aà bɛ ziia ũ. Abeda nɛ́ Adonilaũ mɛ́ zↄzĩ gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ.
\p
\v 7 Kí Salomↄↄ Isaili bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ dìlɛdilɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla. Wɛ̃ ń wɛ̃o an baade ì kípi ń a uadeↄ gwa ń blɛo mↄ dodo. 
\v 8 An tↄ́n kɛ: Hulu nɛ́ mɛ́ Ɛflaiũ buiↄ bùsu sĩ̀sĩde vĩ. 
\v 9 Dɛkɛɛ nɛ́ mɛ́ Makaza ń Saalebiũo ń Bɛsɛmɛsio ń Elonio ń Bɛkanao vĩ. 
\v 10 Hɛsɛ nɛ́ mɛ́ Alubo vĩ. Soko ń Efɛɛ bùsu bṹuoá aà pↄ́ɛ lↄ. 
\v 11 Abinadabu nɛ́ mɛ́ Doo gusĩsĩde vĩ. Salomↄↄ nɛnↄɛ Tafa mɛ́ aà nↄ ũ. 
\v 12 Ailudi nɛ́ Baana mɛ́ Taanaki ń Mɛgidoo ń Bɛtɛsã bùsu pↄ́ kú Zalɛtã saɛ ń Yezɛlɛɛ zĩ́lɛo vĩ píi sɛa za Bɛtɛsã e Abɛli Mɛↄla e Yↄkemaũ kpɛle. 
\v 13 Gɛbɛɛ nɛ́ mɛ́ Lamↄtu Galada vĩ. Manase nɛ́ Yaii mɛ́ zↄ̃ɛwia pↄ́ kú Galada bùsuuↄ vĩ ń Aagobu bùsu pↄ́ kú Basanao ń a mɛɛwia bĩ́ideↄ mɛ̀n bàaↄ̃. Wà ń bↄlɛ gbã́aↄ kɛ̀ ń mↄgotɛ̃oɛ. 
\v 14 Ido nɛ́ Ainadabu mɛ́ Maanaiũ vĩ. 
\v 15 Aimaaza mɛ́ Nɛfatali bùsu vĩ. Ɔ̃mɛ Salomↄↄ nɛnↄɛ Basɛma sɛ̀ nↄ ũ. 
\v 16 Usai nɛ́ Baana mɛ́ Asɛɛ buiↄ bùsu vĩ ń Alotio. 
\v 17 Palua nɛ́ Yosafa mɛ́ Isakaa buiↄ bùsu vĩ. 
\v 18 Ɛla nɛ́ Simɛi mɛ́ Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsu vĩ. 
\v 19 Uli nɛ́ Gɛbɛɛ mɛ́ Galada bùsu vĩ. Amↄleↄ kí Siↄ̃ ń Basana kí Oguo mɛ́ kú we yãa. Gɛbɛɛpi mɛ́ bùsupi dↄaana ũ ado. 
\v 20 Yudaↄ ń Isailiↄ dasi lán ísialɛ ũfãawaɛ. Aaìↄ pↄble, aaìↄ imi, aaìↄ pↄnakɛ.
\s1 Salomↄↄ namablea ń aà ↄ̃nↄo
\p
\v 21 Sɛa za Uflatai e Filitɛ̃ bùsuu ń Egipi bùsu lɛ́o,\f + \fr 5.1 \fr*\ft Daa 15.18\ft*\f* Salomↄↄ mɛ́ bùsupiↄ kía ũ píiɛ. Bùsupiↄ gbɛ̃́ↄ ìↄ falubↄɛ̀ e aà wɛ̃ni lɛ́uɛ. 
\v 22 Salomↄↄ ua gↄↄ do blɛn kɛ: Pɛ̃ɛti koko ↄ̀aa do ń basↄoo, pↄ́wɛnti koko ↄ̀aa àaↄ̃. 
\v 23 Zu pↄ́ wa gwà bɛ à mɛ̀kpa mɛ̀n kwi, kpàsa zu bao, sã basↄo ń banaↄ ń tueↄ ń buaↄ ń ko maaↄ lↄ. 
\v 24 Asa ↄ̃mɛ bùsu pↄ́ kú Uflata bɛ'aɛↄ píi kía ũ za Tifasa e Gaza, mɛ́ yãkele ku gueio. 
\v 25 Salomↄↄ gↄↄ Yudaↄ ń Isaili pↄ́ kú za Dã e Bɛɛsɛbaↄ kálɛa ń bùsuu dↄdↄaɛ, baade ń a vɛ̃ɛliↄ ń a kaadↄɛnliↄ.
\p
\v 26 Salomↄↄ sↄ̃́ pↄ́ aaì gó gálɛↄ kɛ̃́ɛ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ síiↄ̃ɛ (4.000), a pↄ́ pↄ́ wì dikpɛↄ sↄ̃ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000). 
\v 27 Bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ à ń dílɛdilɛpiↄ sↄ̃, an baade ìↄ mↄɛ̀ ń blɛo mↄ pↄ́ wa dìlɛɛwa, kí Salomↄↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ aaì mↄ́ pↄbleiaànↄↄ pↄ́ ũ. Pↄe lí kɛ̃́sãmáo. 
\v 28 Aaìↄ mↄ sↄ̃́piↄnɛ ń éseo ń tàaao lↄ gu pↄ́ aa kuu, lá wa dìlɛ ń baadeɛwa.
\p
\v 29 Lua Salomↄↄ gbà ↄ̃nↄ ń wɛzɛ̃o maamaa à kɛ̀ zài. Wa fↄ̃ aà dↄ̃a lɛ́ dↄ̃o, lá wa fↄ̃ ísialɛ ũfãa lɛ́ dↄ̃owa. 
\v 30 Salomↄↄ ↄ̃nↄ dɛ gukpɛdeↄ ń Egipiↄ pↄ́a píi. 
\v 31 Aà ↄ̃nↄ dɛ gbɛ̃́piia. A dɛ Ɛzala bui Etanila\f + \fr 5.11 \fr*\ft Soũ 89\ft*\f* ń Maↄli nɛ́ↄ Emani ń Kalolio ń Daadao. À tↄbↄ̀ bùsu pↄ́ liaaaàziↄ guu píi. 
\v 32 À yáasikɛ̀ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ àaↄ̃ɛ (3.000),\f + \fr 5.12 \fr*\ft Yaa 1.1, 10.1, 25.1\ft*\f* mɛ́ lɛ pↄ́ a dàↄ kà ↄ̀aa sↄo ń sↄoo (1.005). 
\v 33 À líↄ ń láↄ yã́ bↄↄlɛkɛ̀, sɛa za sɛdɛ lí pↄ́ kú Libã bùsuu e à gɛ̀ pɛ̀ lá pↄ́ ì bↄlɛ bĩ́iwaↄwa. À nↄ̀bↄↄ yãdànɛ́ lↄ ń bãↄ ń pↄ́taa'onkuawaↄ ń kpↄↄ. 
\v 34 Kía pↄ́ kú dṹnia guuↄ aà ↄ̃nↄ bao mà ḿpii. Bùsu ń bùsuo píi aa ń gbɛ̃́ↄ zĩ̀, aa gɛ̀ aà ↄ̃nↄ mà.
\c 5
\s1 Salomↄↄ Dii kpɛ́ sↄukɛa
\r (2Lad 2.1-17)
\p
\v 1 Kɛ́ Tii kí Hilaũ mà wà Salomↄↄ kpà kía ũ a mae gbɛu, à a ìwaeↄ zĩ̀wà, asa Davidi gbɛ̃naɛ yãa. 
\v 2 Ɔ̃ Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Hilaũpiwa à mɛ̀: 
\v 3 Ń dↄ̃ kɛ́ ma mae Davidi i e kpɛdↄ̀ Dii a Luaɛo, kɛ́ bui pↄ́ liaaaàziↄ lɛ́ zĩkaaànↄ yã́i, e Dii gɛ̀ ń kɛɛ̀ gbadibↄ ũ. 
\v 4 Tia kɛ́wa sↄ̃ Dii ma Lua tò ma ĩ́ampakĩi è. Íbɛlɛ kú gueio, músi kuo. 
\v 5 A yã́i tò má ye kpɛdↄ Dii ma Luaɛ, lá Dii ò ma mae Davidiɛwa à mɛ̀, aà nɛ́ pↄ́ á kpá kpalau aà gɛ̃ɛ ũ mɛ́ a kpɛdↄɛ.\f + \fr 5.19 \fr*\ft 2Sam 7.12-13\ft*\f* 
\v 6 Yãdilɛ gbɛ̃́ↄnɛ aa Libã sɛdɛ líↄ zↄ̃zↄ̃mɛɛ. Ma zĩkɛnaↄ zĩpi kɛ ń n zĩkɛnaↄ sãnuɛ, mí n zĩkɛnapiↄ fĩabonɛ lá ń òwa píi. Ń dↄ̃ kɛ́ wá gbɛ̃e vĩ à lizↄ̃ dↄ̃ lá á Sidↄ̃deↄwao.
\p
\v 7 Kɛ́ Hilaũ Salomↄↄ yã́pi mà, aà pↄ kɛ̀na maamaa à mɛ̀: Wà gbãakpa Diizi gbã, asa à Davidi gbà nɛ́ ↄ̃nↄna, àlɛ dↄaa a gbɛ̃́ dasipiↄnɛ. 
\v 8 Ɔ̃ Hilaũ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Salomↄↄwa à mɛ̀: Ma lɛ́kpãsã pↄ́ ń kɛ̀mɛɛ mà. Má kɛ lá ń yeiwa sɛdɛ líↄ ń pɛ̃liↄ yã́ musu. 
\v 9 Ma zĩkɛnaↄ lípiↄ sɛ za Libã sĩ̀sĩↄ musu, aa pilaò ísialɛ, mí yeye mà gbɛ̃́ↄ zĩonɛ ísiaa. Gu pↄ́ ń òmɛɛ, we má tó wà kálɛunɛ, ní taò. Mpi sↄ̃, yã́ pↄ́ má ye ǹ kɛmɛɛ mɛ́ blɛkpaa ma uadeↄwa ũ. 
\v 10 Màa Hilaũ ìↄ sɛdɛ líↄ ń pɛ̃liↄ kpa Salomↄↄwa lá a yeiwa. 
\v 11 Salomↄↄ sↄ̃ ìↄ pↄ́wɛna kpawà wɛ̃ ń wɛ̃o koko ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do (200.000) ń nísio koko ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao (20.000). 
\v 12 Dii Salomↄↄ gbà ↄ̃nↄ lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ̀wa. Hilaũ ń Salomↄↄo na ń kↄ̃o, ↄ̃ aa lɛdoũkɛ̀.
\p
\v 13 Kí Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ sɛ̀sɛ Isaili buiↄ guu píi, à ń dá zĩpiu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baakwi (30.000). 
\v 14 Ìↄ ń zĩ Libã mↄ ń mↄo gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kwi (10.000). Gbɛ̃́piↄ ì kɛ Libã mↄ do, ↄ̃ aaì su aa kɛ bɛ mↄ plapla. Adonilaũ mɛ́ zↄzĩpi gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 15 Salomↄↄ gbɛ̀'ãnaↄ vĩ gusĩsĩdeu gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basiiↄ̃ (80.000), a sɛ̀sɛnaↄ sↄ̃ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bàaↄ̃kwi (70.000). 
\v 16 Gbɛ̃́piↄ bàasi, Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ dìlɛdilɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ àaↄ̃ ń ↄ̀aa àaↄ̃o (3.600), aaↄ wɛ́tɛ zĩpizi. 
\v 17 Kí yãdìlɛ, ↄ̃ wà gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ maaↄ pàapaa, wa ã̀ wa sɛ̀lɛ sùò kpɛ́pi ɛ̃daalɛbↄↄ ũ. 
\v 18 Màa Salomↄↄ zĩkɛnaↄ ń Hilaũ zĩkɛnaↄ ń Gebalideↄ lizↄ̃̀zↄ̃ aa kɛ̀kɛ, aa gbɛ kɛ̀kɛ kpɛ́pi dↄbↄ ũ.
\c 6
\s1 Salomↄↄ Dii kpɛ́ dↄa
\r (2Lad 3.1-14)
\p
\v 1 Isailiↄ bↄa Egipi wɛ̃̀ ↄ̀aa pla ń basiiↄ̃o (480) gbɛa, Salomↄↄ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de, a mↄ plaade pↄ́ wì mɛ Zivi guu, ↄ̃ à nà Dii kpɛ́ boawa. 
\v 2 Kpɛ́ pↄ́ a bò Diiɛpi gbã̀a gã̀sĩsuu bàaↄ̃ɛ, a yàasa bao, a lɛsĩ baakwi. 
\v 3 Kpɛ́pi bilandaa vĩ, a yàasa sáaò gã̀sĩsuu bao, a gbã̀a kwi. 
\v 4 À a fɛnɛntiↄ bↄ̀bↄ, a lɛ́ↄ dɛ yaasannↄ, a guu oi tuuuũ. 
\v 5 À kpɛ́nɛↄ bòbo a lìa kpɛ́pi ń a luakukĩiozi gbã̀tɛ̃ɛ ń gbã̀tɛ̃ɛo ń a kpɛo. 
\v 6 A dìdikↄ̃a àaↄ̃, kpɛ́nɛ pↄ́ kú zĩ́lɛↄ yàasa gã̀sĩsuu sↄ́sↄo, pↄ́ pↄ́ kú guoↄ soolosoolo, pↄ́ pↄ́ kú musuↄ soplapla. Dii kpɛ́ gbɛ pↄ́ kú musuↄ yàasa kɛ̃̀sã zĩ́lɛpↄi, kɛ́ wà e kpɛapi zaↄ didiwà kpɛ́pi gĩfↄ̃sai yã́i.
\p
\v 7 Kɛ́ wàlɛ kpɛ́pi bo, wa bò ń gbɛ pↄ́ wa ã̀ za a paakĩioɛ. Wi masana ge gã́ ge zĩkɛbↄe kↄ̃fĩ ma kpɛ́pi bokĩio. 
\v 8 Kpɛ́nɛ pↄ́ kú zĩ́lɛↄ píi lɛ́ ɛlɛa mɛ̀ndoɛ gɛↄmidↄkĩi oi. Dɛdɛkĩi gɛ̀ kpɛ́nɛ pↄ́ kú guoↄ ń kpɛ́nɛ pↄ́ di a musuↄ kĩ́i. 
\v 9 Kɛ́ à kpɛ́pi bò a làa, a dↄ̀ ń zaↄ ń sɛdɛ lipɛpɛɛↄɛ. 
\v 10 À kpɛ́nɛpiↄ dↄ̀ kpɛ́pi gbã̀a lɛ́uɛ. Apii lɛsĩ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ, mɛ́ wa pɛ̀kↄ̃wa ń sɛdɛ lío Lua kpɛ́piwaɛ.
\p
\v 11 Ɔ̃ Dii yã'ò Salomↄↄpiɛ à mɛ̀: 
\v 12 Kpɛ́ pↄ́ ńlɛ boɛ bee yã́ musu, tó ńlɛ ma ↄtondↄkĩi gwa, mɛ́ ń ma ikoyãↄ kũa, mɛ́ n ma yãdilɛnɛↄ kɛ̀, ńlɛ zĩkɛwà, má lɛ́ pↄ́ má gbɛ̃̀ n mae Davidiɛ kɛnɛ. 
\v 13 Máↄ kú ń ma gbɛ̃́ Isailiↄ, má ń tó weo.
\p
\v 14 Kɛ́ Salomↄↄ kpɛ́pi dↄ̀ à a mìdɛ, 
\v 15 à sɛdɛ lipɛpɛɛↄ kpà a gĩwa a guu kpɛ́kpɛ za zĩ́lɛ e a balazaↄwa, ↄ̃ à pɛ̃́ lipɛpɛɛↄ kpàlɛ a zĩ́lɛ píi. 
\v 16 À kpɛa kɛ̀ kpɛ́pi guu luakukĩi ũ, a gbã̀a gã̀sĩsuu bao, ↄ̃ à sɛdɛ lipɛpɛɛↄ kpà a gĩwa kpɛ́kpɛ za zĩ́lɛ e a zaↄwa. 
\v 17 Kpɛ́pi kpɛɛlɛ pↄ́ gↄ̃̀ gbã̀a gã̀sĩsuu blaɛ. 
\v 18 Sɛdɛ lí pↄ́ wa kpà kpɛ́pi guu, wà gↄ̃inakɛ̀wà lán tùu ń lávu piaaↄwa. Apii sɛdɛ líɛ, a gbɛe i gↄ̃ guei wa èo. 
\v 19 À kpɛ́pi kpɛa kɛ̀kɛ Dii bàa kua ń Isailiↄ kpagolo dilɛkĩi ũ. 
\v 20 Kpɛapi gbã̀a gã̀sĩsuu baoɛ, a yàasa lↄ bao, a lɛsĩ bao. À vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kpà kpɛapi gĩwa píi. À tulaletikatɛakĩi pↄ́ wa kɛ̀ ń sɛdɛ lío kpà ń vuao lↄ. 
\v 21 À vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kpà kpɛɛlɛ gĩwa lↄ, ↄ̃ à mↄdaona pↄ́ wa pì ń vuaoↄ pã̀pã kpɛa gĩ pↄ́ à vua kpàwàpiwa kpɛɛlɛ oi. 
\v 22 À vua kpà kpɛ́pi guu kpɛ́kpɛ ń tulaletikatɛakĩi pↄ́ kú kpɛapi suuna saɛo.
\p
\v 23 À kùli ã̀ malaika gã̀sĩadeↄ ũ mɛ̀n pla, a dìlɛ kpɛa. Malaikapiↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu kwiɛ. 
\v 24 An gã̀sĩa gbã̀a gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. Za gã̀sĩa do lɛ́wa la e ado lɛ́wa le a gbã̀a gã̀sĩsuu kwiɛ. 
\v 25 Malaika mɛ̀n plapiↄ bↄ̀kↄ̃waɛ, aa doũɛ zálala. 
\v 26 An pla ḿpii lɛsĩ gã̀sĩsuu kwikwiɛ. 
\v 27 Ɔ̃ à ń kálɛ kpɛ́pi kpɛau. An gã̀sĩaↄ poopooa, ado gã̀sĩa gɛ̀ pɛ̀ gĩwa le, ado pↄ́ pɛ̀ gĩwa la, ↄ̃ an gã̀sĩa pↄ́ gↄ̃̀ↄ pɛ̀kↄ̃wa kpɛapi guoguo. 
\v 28 À malaikapiↄ kpà ń vuaoɛ lↄ. 
\v 29 À gↄ̃inakɛ̀ kpɛ́pi gĩↄwa kpɛa ń kpɛɛlɛo píi lán malaika gã̀sĩadeↄ ń daminaliↄ ń lávu piaaↄwa. 
\v 30 À vua kpàlɛ kpɛ́pi zĩ́lɛwa lↄ, kpɛa ń kpɛɛlɛo píi. 
\v 31 À kpɛapi lɛ́ gbaↄ ń a lipɛlɛↄ kɛ̀ ń kulioɛ. 
\v 32 À gↄ̃inakɛ̀ kùli gbà mɛ̀n plapiↄwa lán malaika gã̀sĩadeↄ ń daminaliↄ ń lávu piaaↄwa, ↄ̃ a kpà ń vuao, gↄ̃inapiↄ bↄ̀ɛ̀ wásawasa. 
\v 33 Màa à kpɛɛlɛ lipɛlɛↄ kɛ̀ ń kulio lↄ. 
\v 34 Ɔ̃ à a gba kɛ̀ mɛ̀n pla ń pɛ̃lio. Gbapiↄ ì kpaaũ a guo plapla. 
\v 35 Ɔ̃ à gↄ̃inakɛ̀ gbapiↄwa lán malaika gã̀sĩadeↄ ń daminalio ń lávu piaaowa, ↄ̃ a kpà ń vuao, gↄ̃inapiↄ bↄ̀ wásawasa.
\p
\v 36 À kaa da lìai. Kaapi gbɛ pↄ́ wa ã̀ↄ vĩ didiakↄ̃a dↄ̀ↄ àaↄ̃, ↄ̃ sɛdɛ lí pↄ́ wa zↄ̃̀ↄ kálɛa a musu. 
\v 37 Wà Dii kpɛ́pi ɛ̃ kpàlɛ Salomↄↄ kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de mↄ pↄ́ wì mɛ Zivi guuɛ, 
\v 38 ↄ̃ wà a mìdɛ a wɛ̃̀ kuɛdode mↄ swaaↄ̃de pↄ́ wì mɛ Bulu guu lá à kpɛ́pi zĩ dìlɛwa. A boa ń a kɛkɛao kà wɛ̃̀ sopla.
\c 7
\s1 Salomↄↄ uakpaa
\p
\v 1 Salomↄↄ uakpaa zĩ kɛ̀ píi wɛ̃̀ kuɛ'aaↄ̃ɛ. 
\v 2 À Libã líkpɛ kpɛ́ bò, a gbã̀a gã̀sĩsuu basↄo, a yàasa blakwi, a lɛsĩ baakwi. À sɛdɛ líↄ pɛ̀lɛpɛlɛ dↄ̀ↄ síiↄ̃, ↄ̃ à sɛdɛ lí pↄ́ wa ã̀ↄ dàdaa 
\v 3 mɛ̀n blasↄo, dↄ̀ↄ ń dↄ̀ↄo mɛ̀n gɛ̃ogɛ̃o, ↄ̃ à sɛdɛ líↄ kpàkpa sɛdɛ lí pↄ́ wa dàdapiↄla. 
\v 4 À a fɛnɛntiↄ bↄ̀bↄ dↄ̀ↄ àaↄ̃ didiakↄ̃a bↄaabↄaa ń kↄ̃o. 
\v 5 Kpɛ́pi lɛ́ↄ lɛsĩ ń a yàasao píi sáasaaɛ. A lɛ́ↄ àaↄ̃'aaↄ̃ kpɛle ń kpɛlao bↄaabↄaa ń kↄ̃o.
\p
\v 6 À lí pɛ̀lɛpɛlɛ kpɛ́pi kpɛɛlɛ, kpɛɛlɛpi gbã̀a gã̀sĩsuu blakwiɛ, a yàasa baakwi. À gↄ̃u bò lipɛlɛpiↄ aɛ, ↄ̃ à líↄ pɛ̀lɛpɛlɛ à bilandaa kɛ̀ gↄ̃upi kpɛɛlɛ.
\p
\v 7 À gĩ́na bò gↄ̃upiu. Wekĩi ì yã́gↄ̃gↄ̃u, ↄ̃ wì mɛ Yã́kpalɛkɛgↄ̃u. À sɛdɛ lipɛpɛɛↄ kpà a gĩwa za zĩ́lɛ e a balawa. 
\v 8 Aà kpɛ́ pↄ́ ì iu ku aɛ. À bↄ̀kↄ̃wa ń gↄ̃upioɛ. Màa kpɛ́ pↄ́ a dↄ̀ Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛ pↄ́ a sɛ̀ nↄ ũɛ dɛ lↄ. 
\v 9 Kpɛ́piↄ boa, gbɛ̀ maaↄ ↄ̃ wa dàalɛò e à gɛ̀ pɛ̀ò a saawa. Wà gbɛpiↄ pàapaaɛ, ↄ̃ wà gbàsa zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ ń siio kpɛ plapla píi. Màaɛ ua ń bàasio píi. 
\v 10 Wà kpɛ́piↄ ɛ̃ kpàlɛ ń gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛ maaↄ, a keeↄ gbã̀a gã̀sĩsuu kwi, a keeↄ swaaↄ̃. 
\v 11 Ɔ̃ wà gbàsa bò ń gbɛ̀ maa pↄ́ wa pàapaa wa ã̀ↄ ń sɛdɛ lío. 
\v 12 À kaa da lìa ua zↄ̃ↄpizi, a gbɛ pↄ́ wa ã̀ↄ vĩ didiakↄ̃a dↄ̀ↄ àaↄ̃, ↄ̃ sɛdɛ lí pↄ́ wa ã̀ↄ kálɛa a musu, lán Dii kpɛ́ ń a kpɛɛlɛo ua kaawa.
\s1 Dii kpɛ́ pↄ́ↄ
\r (2Lad 2.12-13, 3.15-17, 4.1-5.1)
\p
\v 13 Kí Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Hulaũ sísii Tii, ↄ̃ wà sùaànↄ. 
\v 14 Hulaũpi daá Nɛfatali buiɛ, mɛ́ gyaaɛ. Aà maeá Tii gbɛ̃́ɛ, mɛ́ mↄgotɛ̃ ↄzĩkɛnaɛ. Hulaũpi ↄ̃nↄ ń wɛzɛ̃o ń dↄ̃ao vĩ mↄgotɛ̃ zĩ píi guu. Kɛ́ à mↄ̀ kí Salomↄↄ kĩ́i, ↄ̃ à zĩ pↄ́ kípi dàɛ kɛ̀ píi. 
\v 15 À mↄ̀pɛlɛ pì mɛ̀n pla ń mↄgotɛ̃o. Apii lɛsĩ gã̀sĩsuu bao plasaiɛ, a zↄ̃ↄ kuɛpla. 
\v 16 À fùa pì ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n pla, a kùlɛ mↄ̀pɛlɛpiↄ musu. Fùapiↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu sↄ́sↄoɛ. 
\v 17 À mↄdaonaↄ pì, ↄ̃ a fĩ̀ fùapiↄwa yàbaa ũ, aa loolooa mɛ̀n sopla. 
\v 18 À gↄ̃inakɛ̀ a lìa fùapiↄzi lán gbɛafu bɛↄwa dↄ̀ↄ pla, mↄdaonapiↄ zĩ́lɛ ń musuo. Fùapiↄ doũ píiɛ. 
\v 19 À fùapiↄ pì ń gↄ̃io lán kↄ̀lↄwɛɛvuwa, lán Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ pↄ́wa. Kↄ̀lↄwɛɛ gↄ̃inapi lɛsĩ gã̀sĩsuu síiↄ̃ɛ. 
\v 20 À gↄ̃inakɛ̀ lán gbɛafu bɛwa mↄ̀pɛlɛ fùapiↄ kũdↄkĩi musu mɛ̀n ↄ̀aa dodo liaa mↄdaonapiↄi dↄ̀ↄdↄↄ. 
\v 21 Ɔ̃ à mↄpiↄ pɛ̀lɛpɛlɛ Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ ↄplaai ń zɛɛio. À tↄkpà ↄplaa pↄ́ɛ Yakɛ̃,\f + \fr 7.21 \fr*\ft Bee mɛ̀ ì ń zɛdↄ.\ft*\f* ↄzɛɛ pↄ́ sↄ̃ Bↄazu.\f + \fr 7.21 \fr*\ft Bee mɛ̀ gbãa kuwà.\ft*\f* 
\v 22 Mↄ̀pɛlɛpi fùa bↄ̀ lán kↄ̀lↄwɛɛvuwaɛ. Màa à mↄ̀pɛlɛpiↄ pì píi.
\p
\v 23 À mↄkàsa íkakĩi ũ bòoloo. A lɛ́la e a lɛ́le gã̀sĩsuu kwiɛ, a lɛsĩ sↄo, a zↄ̃ↄ sↄ̃ baakwi. 
\v 24 À gↄ̃inakɛ̀ íkakĩipiwa lán tùuↄwa, a lìa a lɛ́i zĩ́lɛ dↄ̀ↄ pla, gã̀sĩsuu dodo tùu mɛ̀n kwikwi. À íkakĩipi pì sãnu ń tùu gↄ̃inapiↄɛ. 
\v 25 Íkakĩipi di zuswana mɛ̀n kuɛplaↄwa. Zù mɛ̀n àaↄ̃ↄ mi dↄ gugbãntoo oi, mɛ̀n àaↄ̃ↄ bɛ'aɛ oi, mɛ̀n àaↄ̃ↄ gɛↄmidↄkĩi oi, mɛ̀n àaↄ̃ↄ lↄ gukpɛ oi. Íkakĩipi di ń musuɛ, mɛ́ an pↄ̀ↄↄ dↄdↄ guo. 
\v 26 Íkakĩipi gèele ↄtã doɛ. A swã́ dɛ lán ta swã́wa, lán tↄ̃́ↄngbelezĩwa. Galuba zↄ̃ↄ lɛ ↄ̀aa do í ↄ̃ tapi ì sí.
\p
\v 27 À tadibↄↄ pì ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n kwi, apii gbã̀a gã̀sĩsuu síiↄ̃siiↄ̃ɛ, a yàasa síiↄ̃siiↄ̃, a lɛsĩ àaↄ̃'aaↄ̃. 
\v 28 Kɛ́ wà tadibↄpiↄ pì, wà a gbapɛlɛ zãnguoↄ tàta ń mↄ̀pɛpɛɛↄɛ. 
\v 29 Ɔ̃ wà gↄ̃inakɛ̀ mↄ̀pɛpɛɛpiↄwa lán nↄ̀ↄmusu ń zuswanao ń malaika gã̀sĩadeowa píiɛ. Wà gↄ̃inakɛ̀ nↄ̀ↄmusupiↄ ń zuswanapiↄ musu ń a zĩ́lɛo lán lávutãawa. 
\v 30 Tadibↄpiↄ mↄgotɛ̃ wuluu ń goo vĩ mɛ̀n síiↄ̃siiↄ̃. Aa gbá vĩ síiↄ̃siiↄ̃ lↄ. Gbápiↄ musu ↄ̃ wì ta diu. Wà tapiↄ kàsa wà gↄ̃inakɛ̀wà lán lávutãawa gbã̀tɛ̃ɛ ń gbã̀tɛ̃ɛo. 
\v 31 Tadibↄpiↄ pↄ́ bòoloo vĩ, à bↄ̀ musu gã̀sĩsuu do mɛ́ à gɛ̃̀u zĩ́lɛ ↄtã do. Wà gↄ̃inakɛ̀ a pↄ́ pↄ́ bↄ̀ musuwa lↄ. Tadibↄpiↄ mↄ̀pɛpɛɛↄ gola vĩ, aa dɛ bòolooo. 
\v 32 Wuluupiↄ ku mↄ̀pɛpɛɛpiↄ zíɛ. A goↄ pɛ́pɛa tadibↄpiↄ gbáↄwa. Wuluupiↄ lɛsĩ gã̀sĩsuu do ń kĩnioɛ. 
\v 33 Wà wuluupiↄ pì lán sↄ̃́go pↄ́waɛ. Wà a goↄ ń a gukũbↄↄ ń a àliyↄ̃ↄↄ ń a ooↄ kàsa píiɛ. 
\v 34 Tadibↄpiↄ kṹkĩi vĩ mɛ̀n síiↄ̃siiↄ̃ a golaↄwa. 
\v 35 Tadibↄpiↄ musu dɛ bòolooo, a lɛsĩ ↄtã doɛ. A gbapɛlɛↄ ń a mↄ̀pɛpɛɛↄ nana tadibↄpiↄ musu. 
\v 36 À gↄ̃inakɛ̀ a gbapɛlɛpiↄ ń a mↄ̀pɛpɛɛpiↄwa lán malaika gã̀sĩadeↄ ń nↄ̀ↄmusuↄ ń daminaliↄwa, gu pↄ́ à zɛ'èu píi. Ɔ̃ à gↄ̃inakɛ̀ a lìai lán lávutãawa lↄ. 
\v 37 Màa à tadibↄpiↄ pì. A kàsa pↄ doũ guuɛ, an zↄ̃ↄ ń ń bↄao doũɛ wásawasa.
\p
\v 38 Ɔ̃ à dàa pì ń mↄgotɛ̃o mɛ̀n kwi. Apii ì í sí galuba lɛ síiↄ̃siiↄ̃ɛ. Tapiↄ yàasa sↄ̃ gã̀sĩsuu síiↄ̃siiↄ̃ɛ. Kɛ́ à tapiↄ dìdi tadibↄ mɛ̀n kwipiↄwa, 
\v 39 ↄ̃ a kàlɛ Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ, mɛ̀n sↄo ↄplaai, mɛ̀n sↄo ↄzɛɛi. À íkakĩipi dìlɛ ↄzɛɛ oi lↄ Dii kpɛ́ gola pↄ́ kú gukpɛ ń gɛↄmidↄkĩio zãnguo saɛ. 
\v 40 Hulaũpi oo túfukabↄↄ ń pɛ́ɛluↄ ń ta au'ɛlɛbↄↄ pì lↄ. Màa à Dii kpɛ́ zĩ pↄ́ kí Salomↄↄ dàɛ kɛ̀, à a lɛkpàaĩ píi. 
\v 41 Zĩ pↄ́ a kɛ̀piↄn kɛ: Mↄ̀pɛlɛↄ pla, fùa pↄ́ bↄ̀ lán lowa a ku mↄ̀pɛlɛpiↄ musuↄ pla, mↄdaona pↄ́ à zãblèò fùapiↄwaↄ pla, 
\v 42 gↄ̃ina pↄ́ a dↄ̀dↄ mↄdaonapiↄwa lán gbɛafu bɛwaↄ ↄ̀aa pla. A kɛ̀ dↄ̀ↄ plaplaɛ à zãblèò fùapiↄwa. 
\v 43 Tadibↄↄ kwi ń a taↄ kwi. 
\v 44 Íkakĩi do ń zuswana pↄ́ kú a zíɛↄ kuɛpla. 
\v 45 Túfukabↄↄ ń pɛ́ɛluↄ ń ta au'ɛlɛbↄↄ. Pↄ́ pↄ́ Hulaũ pì kí Salomↄↄɛ Dii kpɛ́ pↄ́ ũↄ píi, a pì ń mↄgotɛo, ↄ̃ wa yↄ̀ↄ. 
\v 46 Kí mɛ̀ wà kása ń Yuudɛ̃ dã̀na gĩ pↄ́ kú Suko ń Zalɛtão zãnguooɛ. 
\v 47 Salomↄↄ i pↄ́ pↄ́ wa pì ń mↄgotɛ̃opiↄ yↄ̃ kiloowa à a gbia dↄ̃̀o, kɛ́ a dasi kɛ̀ zài yã́i.
\p
\v 48 Salomↄↄ pↄ́ pↄ́ kú Dii kpɛ́ guuↄ pì lↄ, tulaletikatɛakĩi pↄ́ wa kɛ̀ ń vuao ń vua táabũnu pↄ́ wì Dii pɛ̃ɛ kálɛwào, 
\v 49 ń dau pↄ́ wa kàlɛ kpɛɛlɛ kpɛa lɛ́u ↄplaai ń zɛɛio sↄ́sↄoↄ. Wa pì ń vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛoɛ ń a filiaↄ ń a kpàoↄ píi, wà gↄ̃inakɛ̀wà lán lávu piaaↄwa. 
\v 50 Vua imibↄↄ ń filiadɛbↄↄ ń taↄ ń gↄ̃̀ↄnaↄ ń tàasoↄ ń kpɛa pↄ́ wì mɛ luakukĩi gbà lipɛlɛ sↄↄ ń kpɛɛlɛ pↄ́ↄ. 
\v 51 Kɛ́ kí Salomↄↄ Dii kpɛ́ zĩpi kɛ̀ a làa píi, ↄ̃ à mↄ̀ ń vuao ń ã́nusuo ń pↄ́ pↄ́ a mae Davidi dìlɛ Dii pↄ́ ũↄ,\f + \fr 7.51 \fr*\ft 2Sam 8.11\ft*\f* ↄ̃ a kà Dii kpɛ́ làasiu.
\c 8
\s1 Taa ń Dii kpagoloo a kpɛ́u
\r (2Lad 5.2-6.11)
\p
\v 1 Ɔ̃ kí Salomↄↄ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sìsi Yelusalɛũ, an bui dↄaanaↄ ń ń uabeleↄ píi, aa mↄ Dii bàakuańnↄ kpagolo\f + \fr 8.1 \fr*\ft 2Sam 6.12-16\ft*\f* sɛ́ Davidi wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Siↄna wa suò. 
\v 2 Ɔ̃ Isailiↄ kã̀aaaàzi ḿpii mↄ soplade Etaniũ dikpɛgↄↄzĩ. 
\v 3 Kɛ́ Isaili gbɛ̃zↄ̃ↄↄ kà píi, ↄ̃ sa'onaↄ Dii kpagolopi sɛ̀ 
\v 4 ń kpaaũkpɛo ń Dii pↄ́ pↄ́ kú a guuↄ. Sa'onaↄ ń Levii buiↄ mɛ́ pↄ́piↄ sɛ̀, 
\v 5 ↄ̃ kí Salomↄↄ ń Isaili pↄ́ kã̀aaaàziↄ sa'ò ń sãↄ ń zuↄ kpagolopi aɛ. Pↄ́ pↄ́ aa sa'òopiↄ dasi kɛ̀ zài, wi fↄ̃ nàoo. 
\v 6 Ɔ̃ sa'onaↄ gɛ̃̀ ń Dii bàakuańnↄ kpagoloo a kpɛ́u e kpɛa pↄ́ wì mɛ luakukĩiu. Aa dìlɛ a dilɛkĩi we malaika gã̀sĩadeↄ zíɛ. 
\v 7 Malaikapiↄ gã̀sĩaↄ poopooa kpagolopi ń a sɛ́liↄla. 
\v 8 A sɛ́lipiↄ gbã̀a, wì ń lɛ́ e Dii kpɛ́pi kpɛɛlɛ, ãma wìli e uao. Lípiↄ ku we e ń a gbão. 
\v 9 Pↄe ku kpagolopi guuo, mɛ́ i kɛ gbɛ̀ pɛ̀pɛɛ mɛ̀n pla pↄ́ Mↄizi dàu Olebu, gu pↄ́ Dii mɛ̀ a bàa aↄ kú ń Isailiↄ an bↄa Egipi gbɛa bàasio.
\p
\v 10 Kɛ́ sa'onaↄ bↄ̀lɛ Dii kpɛ́u, tɛlu kpɛ́pi pà, 
\v 11 aai fↄ̃ gɛ̃̀ zĩkɛi weo tɛlupi yã́i, asa Dii gawi a kpɛ́pi pàɛ.\f + \fr 8.11 \fr*\ft Bↄa 40.34-35\ft*\f* 
\v 12 Ɔ̃ Salomↄↄ mɛ̀: Dii mɛ̀ áↄ ku tɛlu sia guuɛ.\f + \fr 8.12 \fr*\ft Soũ 18.11, 97.2\ft*\f* 
\v 13 Ɔ̃ a ò Diiɛ: Ma kpɛ́ lɛsĩɛ bee dↄ̀nɛɛ. Ǹyↄ̃ ku a guu gↄↄpii. 
\v 14 Ɔ̃ à lìli aɛdↄ̀ bílawa à samaa'ònɛ́. 
\v 15 Ɔ̃ à mɛ̀: Wà gbãakpa Dii Isailiↄ Luazi! À lɛgbɛ̃̀ ma mae Davidiɛ, ↄ̃ à kɛ̀ɛ̀. Asa à mɛ̀, 
\v 16 za gↄↄ pↄ́ a a gbɛ̃́ Isailiↄ bↄ̀lɛ Egipi, i Isaili wɛ̃́lɛe dilɛ wà kpɛdↄuɛo. Davidi ↄ̃ a sɛ̀ a gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ.\f + \fr 8.16 \fr*\ft 2Sam 7.4-11\ft*\f* 
\v 17 Kɛ́ ma mae Davidi ye kpɛdↄ Dii Isailiↄ Luaɛ, 
\v 18 ↄ̃ Dii òɛ̀, kpɛdↄaɛ kɛ́ a tↄ́ àↄ kuwà làasoo pↄ́ a kɛ̀pi maaɛ, 
\v 19 ãma i kɛ aàpi mɛ́ a dↄɛo, aàzĩa nɛ́e mɛ́ a dↄɛ.\f + \fr 8.19 \fr*\ft 2Sam 7.12-13\ft*\f* 
\v 20 Ɔ̃ Dii kɛ̀ lá à a lɛgbɛ̃̀ɛ̀wa. Ma gↄ̃ ma mae Davidi gɛ̃ɛ ũ, ma zↄ̃lɛ kpalau Isailiↄ guu, lá Dii Isailiↄ Lua a lɛgbɛ̃̀wa, ↄ̃ ma kpɛ́pi dↄ̀ɛ̀, kɛ́ aà tↄ́ àↄ kuwà yã́i. 
\v 21 We ma Dii kpagolo dilɛkĩi kɛ̀kɛu. Dii bàa kua ń wá deziↄ an bↄa Egipi gbɛa yã́ kú a guu.
\s1 Salomↄↄ wabikɛa a gbɛ̃́ↄnɛ
\r (2Lad 6.12-40)
\p
\v 22 Salomↄↄ gɛ̀ zɛ̀ Dii gbagbakĩi aɛ Isaili pↄ́ kãaaa weↄ wáa píi, ↄ̃ à ↄsɛ̀ musu plapla 
\v 23 à mɛ̀: Dii Isailiↄ Lua, gbɛ̃e muaannↄ musu ge zĩ́lɛo. N gbɛ̃kɛ guu n bàa kú ń n zↄ̀blena pↄ́ aaì táa'o lá ń yeiwa ń nↄ̀sɛmɛndooↄ. 
\v 24 N yã́ pↄ́ n a lɛgbɛ̃̀ n zↄ̀blena ma mae Davidiɛ kɛ̀. Ń ò ń lɛ́o yãaɛ, gbã sa ↄ̃ ń kɛ̀. 
\v 25 Tia kɛ́wa Dii Isailiↄ Lua, n lɛgbɛ̃̀ n zↄ̀blena ma mae Davidiɛ n mɛ̀, tó aà buiↄ ńzĩa kũa dↄ̃ mɛ́ aalɛ táa'o lá ń yeiwa, aaↄ zↄ̃lɛa kpalau Isaili bùsuu gↄↄpiiɛ. 
\v 26 Isailiↄ Lua, to yã́ pↄ́ ń ò n zↄ̀blena ma mae Davidiɛ kɛ sĩana ũ sa. 
\v 27 Lua, ńyↄ̃ↄ ku zĩ́lɛ la yãma yã̀? Musu ń a lɛsĩkɛo a fↄ̃ n sio, belenkɛ kpɛ́ pↄ́ má dↄ̀nɛɛ bee sa.\f + \fr 8.27 \fr*\ft Zĩn 7.48-50\ft*\f* 
\v 28 Dii ma Lua, mapi n zↄ̀blena wɛgwa, ní ma wabikɛa ń ma sùuugbɛaamao sí. Swã́sɛ wii pↄ́ mapi n zↄ̀blena málɛ lɛ́ma ń wabi pↄ́ málɛ kɛmaozi gbã. 
\v 29 To n wɛ́ àↄ pɛa kpɛ́ɛ beewa gwãasĩna ń fãanɛo, gu pↄ́ n mɛ̀ n tↄ́ aↄ kuwàɛ beepi. Wabi pↄ́ mapi n zↄ̀blena málɛ kɛ ń aɛo dↄa gupiwa ma. 
\v 30 Tó mapi n zↄ̀blena ge n gbɛ̃́ Isailiↄ aɛdↄ̀ guɛ beewa mɛ́ wa wabikɛ̀ma, níli wá wabikɛa si za n kúkĩi musu, ní sùuukɛwanↄ.
\p
\v 31 Tó gbɛ̃́ tàaekɛ̀ a gbɛ̃́deeɛ, mɛ́ wa òɛ̀ aà sí ń n tↄ́o, tó à mↄ sì ń n tↄ́o n gbagbakĩi aɛ kpɛ́ɛ bee ua, 
\v 32 níli síńnↄ kua za musu, ní ↄlↄnɛ́. Níli yã́gↄ̃gↄ̃ n zↄ̀blenaↄnɛ, ní yãda tàaedela, aà yãkɛa i wi aà musu, ní yãnakpa yãesaidewa, wí e dↄ̃ i yãe kɛo. 
\v 33 Tó n gbɛ̃́ Isailiↄ ibɛɛↄ zĩblèmá mɛ́ wà tàńnↄ duuna pↄ́ aa kɛ̀nɛ yã́i, tó aa ɛ̀a aɛdↄ̀ma aa ń sisi, tó aa wabikɛ̀ma aa sùuugbɛ̀ama kpɛ́ɛ bee ua, 
\v 34 kua za musu níli síńnↄ, ní sùuukɛńnↄ ń duuna yã́ musu, ní suńnↄ bùsu pↄ́ ń kpà ń deziↄwaɛ beepiu.
\p
\v 35 Tó luabɛ gↄ̃̀ da wáiwai, lou lɛ́ mao, kɛ́ aa duunakɛ̀nɛ yã́i, tó aa aɛdↄ̀ guɛ beewa aa wabikɛ̀ma aa n sisi, mɛ́ aa mikɛ̃̀ ń duunaↄnɛ kɛ́ n ń wɛtã̀ yã́i, 
\v 36 kua za musu níli síńnↄ, ní sùuukɛńnↄ ń duuna yã́ musu. Níli ń da zɛ́ maawa, ní tó lou ma ń bùsu pↄ́ ń kpà n gbɛ̃́ↄwa an pↄ́ ũɛ beepiu. 
\v 37 Tó nↄana ge gagyã kà bùsuɛ beepiu, ge pↄ́wɛn gbↄ̃si ge pↄ́ fukpaa ge kwasutɛ̃ↄ ge sɛ̃sɛwɛkwaↄ ge tó ibɛɛↄ koezↄ̃̀ ń wɛ̃́lɛezi ge tó músi ge gyã gɛ̃̀ńgu, 
\v 38 tó an gbɛ̃e yã́ pↄ́ a le dↄ̃̀ mɛ́ à ↄdↄ̀ kpɛ́ɛ bee kĩ́i oi, mɛ́ à wabikɛ̀ma à sùuugbɛ̀ama, 
\v 39 kua za musu níli siaànↄ. Níli sùuukɛaànↄ, ní aà yã́ kɛkɛ. Níli fĩaboɛ̀ a yãkɛawa, asa ń aà nↄ̀sɛ dↄ̃. Ḿmɛ ń gbɛ̃́pii nↄ̀sɛ dↄ̃. 
\v 40 Màa aaliↄ vĩakɛnɛ e ń wɛ̃ni lɛ́u bùsu pↄ́ ń kpà ń deziↄwaɛ beeu.
\p
\v 41-42 Tó wà sù wà n tↄ́ zↄ̃ↄ ń n gã̀sa gbãao ń n ↄ pↄ́ pooao bao mà, tó bↄ̀mↄ pↄ́ dɛ n gbɛ̃́ Isaili bui ũo bↄ̀ bùsu zã̀zãu à mↄ̀ n tↄ́ yã́i, tó à aɛdↄ̀ kpɛ́ɛ beewa à wabikɛ̀ma, 
\v 43 kua za musu níli siaànↄ, ní yã́ pↄ́ a gbɛ̀ama kɛɛ̀, kɛ́ dṹnia bui píi e n tↄ́ dↄ̃, aai vĩakɛnɛ, lá n gbɛ̃́ Isailiↄ ì kɛnɛwa, aaiↄ dↄ̃ kɛ́ n tↄ́ kú kpɛ́ pↄ́ má dↄ̀ɛ beewa.
\p
\v 44 Tó n gbɛ̃́ↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ zĩkai ń ń wɛ̀lɛↄ gu pↄ́ ń ń zĩ́u píi, tó aa aɛdↄ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ ń dìlɛɛ bee ń kpɛ́ pↄ́ má dↄ̀nɛɛ beeowa, mɛ́ aa wabikɛ̀ma, 
\v 45 kua za musu níli síńnↄ sùuu pↄ́ aa gbɛ̀ama yã́ musu, ní yãnakpámá. 
\v 46 Lá gbɛ̃e ku à gí duunakɛio, tó aa duunakɛ̀nɛ mɛ́ n pↄ pàńzi, n ń ná ń wɛ̀lɛↄnɛ ń ↄzĩ mɛ́ aa tàńnↄ ń bùsuu zĩ̀zↄↄ ũ bùsu zã̀zã ge a kãina guun nò, 
\v 47 tó aa nↄ̀sɛlìlɛ bùsu pↄ́ aalɛ zↄbleupi guu, mɛ́ aa ɛ̀a sùuugbɛ̀ama we aa mɛ̀, wa duunakɛ̀, wa tàaekɛ̀, wa yãvãikɛ̀, 
\v 48 tó aa ɛ̀a sùma ń nↄ̀sɛmɛndoo ń pↄeão píi za bùsu pↄ́ aalɛ zↄbleu ń wɛ̀lɛↄnɛpi guu, tó aa aɛdↄ̀ bùsu pↄ́ ń kpà ń deziↄwa ń wɛ̃́lɛ pↄ́ ń dìlɛo ń kpɛ́ pↄ́ má dↄ̀nɛɛ beeowa, mɛ́ aa wabikɛ̀ma, 
\v 49 kua za musu níli síńnↄ sùuu pↄ́ aa gbɛ̀ama yã́i, ní yãnakpámá. 
\v 50 Níli sùuukɛ ń n gbɛ̃́ pↄ́ aa duunakɛ̀nɛↄ ń tàae pↄ́ aa kɛ̀o, ní tó gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ zↄblenɛ́ↄ ń wɛgwa, 
\v 51 asa gbɛ̃́piↄá n gbɛ̃́ pↄ́ n ń bↄ́lɛ Egipiↄ mua tɛ́uↄnɛ, n àizɛɛↄnɛ.
\p
\v 52 To n wɛ́ àↄ pɛa mapi n zↄ̀blenawa, ní swã́sɛ sùuu pↄ́ má gbɛ̀amai ń sùuu pↄ́ n gbɛ̃́ Isailiↄ gbɛ̀amao, ní swã́sɛńzi gↄↄ pↄ́ aa lɛzùnzi píi. 
\v 53 Dii Lua, asa dṹnia bui píi guu ampiↄ ↄ̃ n ń sɛ́ n gbɛ̃́ↄ ũ, lá ń dà n zↄ̀blena Mↄiziɛ a ò gↄↄ pↄ́ n wá deziↄ bↄ̀lɛ Egipiwa.
\p
\v 54 Gↄↄ pↄ́ Salomↄↄ lɛ́ wabikɛ Diiwa màa, a kúlɛa a kosowaɛ, ↄ̃ aà ↄ pooa musu. Kɛ́ à sùuugbɛ̀awà màa a làa, ↄ̃ à fɛ̀lɛ zɛ̀ Dii gbagbakĩi we, 
\v 55 ↄ̃ à samaa'ò Isaili pↄ́ kãaaa weↄnɛ a ò gbã́ugbãu à mɛ̀: 
\v 56 Wà gbãakpa Diizi, asa wápiↄ aà gbɛ̃́ Isailiↄ, à wá gbá ĩ́ampakĩi lá á òwa. Yãmaa pↄ́ a dà a zↄ̀blena Mↄiziɛ a òↄ kɛ̀ píi, a kee i lɛ́lɛ pão.\f + \fr 8.56 \fr*\ft Iko 12.10, Yoz 21.45\ft*\f* 
\v 57 Dii wá Lua aↄ kúwanↄɛ, lá a kú ń wá deziↄwa. A wá tó weo, a pãkpawázio. 
\v 58 A to wà wá sↄ̃ kpawa, wíↄ táa'o lá á yeiwa, wíↄ aà yãdilɛaↄ kũa ń yã́ pↄ́ a dà wá deziↄnɛↄ, wíↄ aà ↄtondↄkĩi gwa. 
\v 59 Sùuu pↄ́ má gbɛ̀a Dii wá Luawa, aↄ dↄaàgu fãanɛ ń gwãasĩnaoɛ, iↄ yãnakpa mapi a zↄ̀blenawa ń a gbɛ̃́ Isailiↄ lá gu lɛ́ dↄ, 
\v 60 dṹnia bui píi i dↄ̃ kɛ́ Dii á Luaɛ, a pãle kuo. 
\v 61 Sema à á sↄ̃ kpa Dii wá Luawa míↄmiↄ, íↄ aà ↄtondↄkĩi gwa, íↄ aà yãdilɛaↄ kũa lá wá kũa gbãɛwa.
\s1 Dii kpɛ́ sakɛ̃a
\r (2Lad 7.4-10)
\p
\v 62 Ɔ̃ kí ń Isailiↄ píi sa'ò Diiwa. 
\v 63 Salomↄↄ sáaukpa sa'ò Diiwa ń zuↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ bao ń plao (22.000) ń sãↄ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa soolo (120.000). Màa kí ń Isailiↄ píi aa Dii kpɛ́ sakɛ̃̀. 
\v 64 Zĩbeezĩ kí gbãbↄ̀ ua pↄ́ kú Dii kpɛ́ kpɛɛlɛɛ, ↄ̃ à sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ò we ń pↄ́wɛn gbao ń sáaukpasa nísio, asa sa'okĩi pↄ́ a kɛ̀ ń mↄgotɛ̃o a ku Dii kpɛ́ kpɛɛlɛ bílao, i fↄ̃ sì píio. 
\v 65 Zĩbeezĩ Salomↄↄ ń Isailiↄ píi aa dikpɛkɛ̀ Dii ń Luaɛ e gↄↄ sopla, ↄ̃ aa Lákpɛdↄa dikpɛkɛ̀ gↄↄ sopla lↄ. Apii kɛ̀ gↄↄ gɛ̃o mɛ̀ndosai. Wa dasi maamaaɛ, wà bↄ̀ za Amata bↄlɛi e à gɛ̀ pɛ̀ Egipi zɛ́ swawa. 
\v 66 A gↄↄ swaaↄ̃de zĩ́ ↄ̃ à ń kɛ̃́, ↄ̃ aa lɛzàwà, aa tà ń bɛ ń pↄnao. An pↄ kɛ̀na yãmaa pↄ́ Dii kɛ̀ a zↄ̀blena Davidi ń a gbɛ̃́ Isailiↄnɛ píi yã́ musu.
\c 9
\s1 Dii bↄ mↄa Salomↄↄwa
\r (2Lad 7.11-22)
\p
\v 1 Kɛ́ Salomↄↄ Dii kpɛ́ dↄ̀ ń a bɛo ń zĩ pↄ́ a pↄ dↄwàↄ a làa píi, 
\v 2 ↄ̃ Dii ɛ̀a bↄ̀ mↄ̀wà Gabaↄ̃ↄ a gɛ̃n plaade, 
\v 3 a òɛ̀: Ma wabi pↄ́ ń kɛ̀ ń sùuu pↄ́ ń gbɛ̀aao mà. Ma kpɛ́ pↄ́ ń dↄ̀pi dìlɛ ma pↄ́ ũ, ma tↄ́ aↄ kuwà láasaiɛ. Ma wɛ́ aↄ pɛwàɛ, ma pↄ iↄ dↄwà gↄↄpii. 
\v 4 Mpi sↄ̃, tó ń kúmɛɛ súsu ń nↄ̀sɛpuao lá n mae Davidiwa, mɛ́ ń ma yãdilɛnɛↄ kũa ń ma yã'onɛↄ, mɛ́ ńlɛ ma ↄtondↄkĩi gwa, 
\v 5 má n zↄ̃lɛa kpalau Isailiↄ guu zɛdↄ, aↄ láaa vĩo, lá ma lɛgbɛ̃̀ n mae Davidiɛwa ma mɛ̀, aà buiↄ aaↄ zↄ̃lɛa kpalau Isailiↄ guu gↄↄpiiɛ. 
\v 6 Tó mpi ge n nɛ́ↄ bↄ̀ ma kpɛ sↄ̃, tó á ma ikoyãↄ ń yã́ pↄ́ má dìlɛɛ́ↄ kũao, mɛ́ a gɛ lɛ́ zↄble dii pãleↄnɛ, álɛ ń sisi, 
\v 7 má Isailipiↄ bↄlɛ bùsu pↄ́ má kpàmáuɛ, mí gí kpɛ́ pↄ́ má dìlɛ ma pↄ́ ũpizi, aai gↄ̃ láanipↄ ũ, bui píi i yãadańnↄ. 
\v 8 Baa ń kpɛ́pi lɛsĩkɛo, a yã́ a di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ weↄwaɛ. Aa fionada aa mɛ: Bↄ́yãi Dii kɛ̀ bùsuɛ beeɛ ń kpɛ́ɛ beeoɛ màai?\f + \fr 9.8 \fr*\ft 2Kia 25.9\ft*\f* 
\v 9 Wi onɛ́: Kɛ́ aa pãkpà Dii ń Lua pↄ́ ń deziↄ bↄ̀lɛ Egipizi yã́iɛ. Aa zɛ̀ ń dii pãleↄ, aa ń sisi, aa zↄblènɛ́. A yã́i Dii músi bee zĩ̀imá píi.
\s1 Salomↄↄ yã́ kĩniↄ
\r (2Lad 8.1-18)
\p
\v 10 Salomↄↄ kpɛ́ mɛ̀n plapiↄ dↄ̀ wɛ̃̀ baoɛ, Dii kpɛ́ ń azĩa kpɛ́o. A gbɛa 
\v 11 à Galile bùsu wɛ̃́lɛ kpà Tii kí Hilaũwa mɛ̀n bao, asa Hilaũ sɛdɛ lí ń pɛ̃lio ń vuao kpàwà lá a yeiwaɛ. 
\v 12 Kɛ́ Hilaũ bↄ̀ Tii à gɛ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ Salomↄↄ kpàwaↄ gwà, i kɛɛ̀o, 
\v 13 ↄ̃ à mɛ̀: Ma gbɛ̃́, wɛ̃́lɛ kpeletaaↄ ń kpàa wei? Ɔ̃ wà tↄkpà bùsupiɛ Kabulu\f + \fr 9.13 \fr*\ft Bee mɛ̀ pↄpã.\ft*\f* e ń a gbão. 
\v 14 Hilaũ vua kpã̀sã Salomↄↄɛ yãa tↄnu síiↄ̃ɛ.
\p
\v 15 Gbɛ̃́ pↄ́ Salomↄↄ ń dá zↄzĩuↄ yã́n kɛ. Gbɛ̃́piↄ Dii kpɛ́ ń Salomↄↄ kpɛ́o zĩ kɛ̀. Aa Milo ɛ kàka ń bùsuo aa Yelusalɛũ bĩ́i bò, aa ɛ̀a Azoo ń Mɛgidoo ń Gɛzɛɛo kɛ̀kɛ kàlɛ. 
\v 16 Egipi kí Falaↄ̃ↄ mɛ́ lɛ̀lɛ Gɛzɛɛwa yãa, ↄ̃ a sì à tɛsↄ̃̀wà, à Kanaa pↄ́ kú a guuↄ dɛ̀dɛ, ↄ̃ a kpà a nɛnↄɛwa zãkɛgba ũ, gↄↄ pↄ́ à aà kpã̀sã Salomↄↄwa. 
\v 17 Ɔ̃ Salomↄↄ ɛ̀a Gɛzɛɛpi kɛ̀kɛ a kàlɛ ń Bɛtoloni Zĩ́lɛo 
\v 18 ń Baalatao ń Tamↄↄ pↄ́ kú a bùsu gbáauo, 
\v 19 ń wɛ̃́lɛ pↄ́ a kũ̀sũa kàlɛuↄ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ a sↄ̃́goↄ kuuↄ ń wɛ̃́lɛ pↄ́ a sↄ̃́ↄ kuuↄ ń kpɛ́ pↄ́ a ye dↄ Yelusalɛũↄ ń Libão ń bùsu pↄ́ àlɛ kiblewàↄ píi. 
\v 20 Bui pↄ́ dɛ Isaili ũoↄ: Amↄleↄ, Itiↄ, Pɛliziↄ, Iviↄ ń Yebusi kↄ̃naↄ píi, 
\v 21 gbɛ̃́ pↄ́ Isailiↄ i fↄ̃ ń dɛdɛoↄ, an bui pↄ́ gↄ̃̀ ń bùsupiuↄ ↄ̃ Salomↄↄ ń dá zↄzĩu, ↄ̃ aaìↄ zĩpi kɛ màa e ń a gbão. 
\v 22 I Isailiↄ da zↄzĩpiuo. Ampiↄ ↄ̃ à ń dílɛ a zĩgↄ̃ↄ ũ ń a ìwaↄ ń a kía deeↄ ń a gbɛ̃́ↄ dↄaanaↄ ń a zĩkasↄ̃godeↄ ń a sↄ̃deↄ. 
\v 23 Aamɛ zĩ pↄ́ wàlɛ kɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ũ lↄ, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla ń basoplakwioɛ (550).
\p
\v 24 Kɛ́ Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛ bↄ̀ Davidi wɛ̃́lɛu à tà a kpɛ́ pↄ́ Salomↄↄ dↄ̀ɛu, ↄ̃ Salomↄↄ Milo ɛ kàka. 
\v 25 Wɛ̃ ń wɛ̃o Salomↄↄ ìↄ sa'o Diiwa gɛ̃n àaↄ̃'aaↄ̃ɛ.\f + \fr 9.25 \fr*\ft Bↄa 23.17\ft*\f* Ì sa pↄ́ wì a pↄ́ kátɛu à tɛ́kũ ń sáaukpasao o sa'okĩi pↄ́ a bò Diiɛwa, ì tulaletikatɛa Dii aɛ we lↄ. Màa à Dii kpɛ́ zĩↄ kɛ̀ lá a maawa.
\p
\v 26 Kí Salomↄↄ gó'ilɛnaↄ kɛ̀ Ɛziↄ̃gɛbɛɛ, Elata saɛ Ɛdↄũ bùsuu Ísia Tɛ̃a lɛ́i. 
\v 27 Hilaũ a gode pↄ́ ísia dↄ̃ↄ zĩ̀ we, ↄ̃ aa dà ísiaa sãnu ń Salomↄↄ gbɛ̃́ↄ. 
\v 28 Aa gɛ̀ Ofii aa vua nàaa we tↄnu gɛ̃o, aa sùò kí Salomↄↄɛ.
\c 10
\s1 Seba bùsu nↄɛ kía mↄa Salomↄↄ gwai
\r (2Lad 9.1-12)
\p
\v 1 Kɛ́ Seba bùsu nↄɛ kía\f + \fr 10.1 \fr*\ft Mat 12.42\ft*\f* Salomↄↄ bao mà Dii tↄbↄa yã́ musu, ↄ̃ à mↄ̀ aà lɛ́i à gwa ń yã́ zĩ'ũ laawào. 
\v 2 Kɛ́ à kà Yelusalɛũ ń a ìwaↄ dasidasi ń pↄ́ gĩnanaↄ ń vua sà zↄ̃ↄo ń gbɛ̀ bɛɛɛde pↄ́ yiongoↄ sɛaↄ, ↄ̃ à gɛ̀ Salomↄↄ kĩ́i, à yã́ pↄ́ kú a nↄ̀sɛ guu faai bòaànↄ píi. 
\v 3 Ɔ̃ Salomↄↄ yã́ pↄ́ a làwaↄ bↄↄlɛkɛ̀ɛ̀ píi. A kee bↄↄlɛ i aà fuo. 
\v 4 Kɛ́ nↄɛpi Salomↄↄ ↄ̃nↄyã mà píi, mɛ́ à kpɛ́ pↄ́ a dↄ̀ è 
\v 5 ń blɛ pↄ́ ì bleo ń aà ìwaↄ gweao ń aà bɛ zĩkɛnaↄ kuao ń ń pↄkasaↄ ń aà vɛ̃ɛbↄlɛnaↄ ń sa pↄ́ a ò Dii kpɛ́uↄ, yã́pi dìwà, ↄ̃ aà lɛ́ gↄ̃̀ ɛlɛa. 
\v 6 Ɔ̃ a ò kíɛ: N yãkɛaↄ ń n ↄ̃nↄ bao pↄ́ má mà za ma bùsuuoá sĩanaɛ. 
\v 7 Mi yã́piↄ sio e ma gɛ kaò la, ↄ̃ ma wɛsìɛ sa. Wi omɛɛ píio fá! N ↄ̃nↄ ń n àizɛɛↄ dɛ lá ma a baomàa. 
\v 8 Minadeↄn n gbɛ̃́ↄ ũ ń n ìwa pↄ́ aaìↄ kunnↄ gↄↄpii, aaì swãdↄ n ↄ̃nↄyãiↄ! 
\v 9 Wà Dii n Lua sáaukpa, asa n yã́ kàaàguɛ, ↄ̃ à n kpa Isailiↄ kpalau. Dii yea Isailiↄzi gↄↄpii yã́ mɛ́ tò à n kpa kía ũ, kɛ́ ǹyↄ̃ yã́gↄ̃gↄ̃nɛ́ a zɛ́wa yã́i. 
\v 10 Ɔ̃ nↄɛpi kí gbà vua tↄnu síiↄ̃ ń pↄ́ gĩnanaↄ dasidasi maamaa ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ. Pↄ́ gĩnana pↄ́ à kí Salomↄↄ gbàpiↄ zↄ̃ↄ, gbɛ̃e i mↄoɛ̀ à kà màa lↄo.
\p
\v 11 Hilaũ gó'ilɛna pↄ́ sù ń Ofiio ń vuaoↄ sù ń lí bɛɛɛdeↄ maamaaɛ ń gbɛ̀ bɛɛɛdeↄ lↄ. 
\v 12 Ɔ̃ kí Dii kpɛ́ ń azĩa kpɛ́o pↄ́ↄ kɛ̀ò, à mↄↄnaↄ ń kúuↄ kɛ̀ò lɛ̀sinaↄnɛ lↄ. Wi mↄ́ ń lípi buio à kà màa lↄo, wi wɛsiɛ màa lↄo e ń a gbão.
\p
\v 13 Pↄ́ pↄ́ Seba bùsu nↄɛ kía yei píi, a gbɛ̀a kí Salomↄↄwaɛ, ↄ̃ à aà gbà, gba pↄ́ a dàɛ̀ sↄũsↄũↄ bàasi. Ɔ̃ à ɛ̀a tà a bùsuu ń a ìwaↄ.
\s1 Salomↄↄ àizɛɛↄ
\r (2Lad 1.13-17, 9.13-28)
\p
\v 14 Vua pↄ́ Salomↄↄ ì e wɛ̃ ń wɛ̃o ì ka tↄnu bao ń àaↄ̃o, 
\v 15 falu pↄ́ tagɛnaↄ ń laatanaↄ ń Laalubu kíaↄ ń bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ì bↄɛ̀ bàasi. 
\v 16 À sɛ̀ngbao zↄ̃ↄↄ kɛ̀ ń vua pↄ́ wa gbɛ̃̀gbɛ̃o mɛ̀n ↄ̀aa do, an baade gbia kà kiloo àaↄ̃'aaↄ̃ ń kĩnio. 
\v 17 À sɛ̀ngbao nɛ́naↄ kɛ̀ò lↄ, an baade gbia ye kai kiloo plapla. À sɛ̀ngbaopiↄ kàlɛ kpɛ́ pↄ́ wì mɛ Libã Líkpɛuɛ. 
\v 18 Kí kiblekila zↄ̃ↄ kɛ̀ ń wesa swaao, ↄ̃ à vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛ kùlɛwà. 
\v 19 Kìlapi dɛdɛkĩi vĩ, a gbápɛpɛkĩi soolo. A kpɛnakĩi musu dɛ mↄ̀ↄↄ golasai. A gã̀sĩdikĩiↄ vĩ, nↄ̀ↄmusu pↄ́ wa kɛ̀ↄ zɛzɛ gã̀sĩdikĩipiↄ saɛ. 
\v 20 Nↄ̀ↄmusu kɛapiↄ zɛzɛ gbápɛpɛkĩipiↄwa plapla ↄplaai ń zɛɛio, apii kɛ̀ kuɛpla. Wi kìlapi taa kɛ bùsueu yãao. 
\v 21 Kí Salomↄↄ imibↄↄá vuaɛ píi. Kpɛ́ pↄ́ wì mɛ Libã Líkpɛ pↄ́ↄ píiá vua tɛ̃ɛtɛ̃ɛɛ. Ãnusu pↄe ku weo, asa wìli ã́nusu dilɛ pↄe ũ Salomↄↄ gↄↄo.
\p
\v 22 Kí ísia gó'ilɛnaↄ ìↄ daa ísiaa ń Hilaũ góↄ. Wɛ̃̀ àaↄ̃ ń wɛ̃̀ àaↄ̃o ↄ̃ aaìↄ su ń vuao ń ã́nusuo ń wesa swaao ń gbaũↄ ń bã bui maaↄ. 
\v 23 Kí Salomↄↄ àizɛɛ ń aà ↄ̃nↄo zↄ̃ↄ dɛ dṹnia kíaↄ pↄ́la píi. 
\v 24 Gbɛ̃́pii lɛ́ zɛwɛɛlɛ à wɛsi Salomↄↄlɛ, aai swã́sɛ aà ↄ̃nↄyã pↄ́ Lua dàɛ̀ aà sↄ̃uzi. 
\v 25 Wɛ̃ ń wɛ̃o wìↄ mↄɛ̀, baade ń a gbao: Ãnusu pↄ́ↄ, vua pↄ́ↄ, ulaↄ, gↄ̃kɛbↄↄ, pↄ́ gĩnanaↄ, sↄ̃́ↄ ń a baonaↄ. 
\v 26 Salomↄↄ zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃́ↄ kã̀aa, aà sↄ̃́gopiↄ ↄ̀aa soplaɛ (1.400), aà sↄ̃́ↄ sↄ̃ ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ kuɛpla (12.000). Wì aà sↄ̃́piↄ gwa aà sↄ̃́go wɛ̃́lɛↄ guuɛ ń aà bɛ Yelusalɛũo. 
\v 27 Kí tò ã́nusu di Yelusalɛũ lán gbɛwa, mɛ́ sɛdɛ lí pↄ́ wà kpɛdↄ̀ò dasi lán bɛ̀lɛ líwa sɛ̃u. 
\v 28 Salomↄↄ sↄ̃́piↄ bↄ̀ Egipi\f + \fr 10.28 \fr*\ft Iko 17.16\ft*\f* ń Silisi bùsuoɛ. Kí laatanaↄ mɛ́ ì gɛ́ lúlui we. 
\v 29 Aaì sↄ̃́goↄ lúlu Egipi ã́nusu kiloo soplaplaɛ, sↄ̃́ↄ sↄ̃ kiloo plapla taa, ↄ̃ ì ɛa sↄ̃́piↄ yía Iti kíaↄ ń Siliↄ kíaↄwa lↄ.
\c 11
\s1 Salomↄↄ naↄ
\p
\v 1 Kí Salomↄↄ yè buipãle nↄɛↄzi dasi.\f + \fr 11.1 \fr*\ft Iko 17.17\ft*\f* Falaↄ̃ↄ nɛnↄɛ bàasi, ↄ̃ à Mↄabuↄ ń Amↄniↄ ń Ɛdↄũↄ ń Sidↄ̃deↄ ń Itiↄ nàaa nↄ ũ. 
\v 2 Dii ò Isailiↄnɛ aasu buipiↄ sɛo, asa aa ń sã́sãɛ, aaiↄ sa'o ń tã́aↄwa.\f + \fr 11.2 \fr*\ft Bↄa 34.16\ft*\f* Ń beeo Salomↄↄ nàmá kɛ́ a yeńzi yã́i. 
\v 3 À kíabuiↄ sɛ̀ nↄ ũ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo, mɛ́ a nↄ pↄ́ i mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ vĩ lↄ ↄ̀aa do ń basↄoo. Ɔ̃ aà nↄpiↄ aà sã̀sã. 
\v 4 Kɛ́ à zikũ̀, aà naↄ tò à tɛ̀ tã́aↄzi, i a sↄ̃ kpa Dii a Luawa míↄmiↄ lá a mae Davidiwao. 
\v 5 À tɛ̀ Sidↄ̃deↄ dii Asetaatizi ń Amↄniↄ dii Mↄlↄku pↄ́ Lua ye a gĩyãioo. 
\v 6 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, i tɛaàzi ń nↄ̀sɛmɛndoo lá a mae Davidiwao. 
\v 7 Ɔ̃ à gɛ̀ gulɛsĩ bò sĩ̀sĩ pↄ́ kú Yelusalɛũ gukpɛ oi musu Mↄabuↄ dii vãi Kɛmↄsi pↄ́ Lua ye a gĩyãioɛ ń Amↄniↄ dii vãi Mↄlↄkuo. 
\v 8 Màa a kɛ̀ a buipãle nↄↄnɛ píi, ↄ̃ aa tulaletikàtɛa ń diiↄnɛ aa sa'òmá.
\p
\v 9 Ɔ̃ Dii Isailiↄ Lua pↄ pà Salomↄↄzi, kɛ́ à bↄ̀ a kpɛ, aà sↄ̃ kuwa lↄo yã́i, asa Dii bↄ̀ mↄ̀wà yãa gɛ̃n plaɛ. 
\v 10 Baa kɛ́ Dii òɛ̀ asu tɛ dii pãleↄzio, i yã́ pↄ́ Dii dìlɛɛpi mao. 
\v 11 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Lá màa ń sɛ̀, ni zɛ ń ma bàakuannↄ yã́ pↄ́ má dìlɛnɛoo, má n bↄ kíakɛuɛ, mí n zↄ̀blenae dilɛ n gbɛu. 
\v 12 Ãma n mae Davidi yã́i má kɛ n gↄↄo, n nɛ́ ↄ̃ má kɛɛ̀. 
\v 13 Ń beeo má aà bↄ kíakɛu míↄmiↄo. Bui lɛɛ do ↄ̃ má tó n nɛ́piɛ ma zↄ̀blena Davidi ń Yelusalɛũ pↄ́ má sɛ̀ ma pↄ́ ũo yã́i.
\s1 Salomↄↄ ibɛɛↄ
\p
\v 14 Ɔ̃ Dii tò Ɛdↄũ gbɛ̃́ Adada pↄ́ dɛ kíabui ũ íbɛlɛsɛ̀ ń Salomↄↄo. 
\v 15 Gↄↄ pↄ́ Davidi lɛ́ zĩka ń Ɛdↄũↄ yãa, aà zĩgↄ̃ↄ dↄaana Yoabu mɛ́ gɛ̀ Isailiↄ gɛↄ vĩ̀, ↄ̃ àlɛ Ɛdↄũ bùsu gↄ̃ɛↄ dɛdɛ we píi. 
\v 16 Aàpi ń a gbɛ̃́ↄ ku we e mↄ soolo e aa gɛ̀ Ɛdↄũↄ bùsu gↄ̃ɛpiↄ dɛ̀dɛò píi. 
\v 17 Ɔ̃ Adada bàalɛ̀ lɛ́ tá Egipi ń a mae ìwaeↄ. Gↄↄ bee sↄ̃ Adadaá ɛ̀waasonaɛ. 
\v 18 Aa bↄ̀ Madiã aa gɛ̀ Palana, ↄ̃ aa Palana gbɛ̃eↄ sɛ̀ gɛ̀ńnↄ Egipi kí Falaↄ̃ↄ kĩ́i. Falaↄ̃ↄ kpɛ́ kpàwà ń blɛo ń tↄↄlɛo. 
\v 19 Adada yã́ kà Falaↄ̃ↄgu maamaaɛ, ↄ̃ à a na Tapɛnɛsi dãuna kpàwà nↄ ũ. 
\v 20 Ɔ̃ Tapɛnɛsi dãunapi nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, wì mɛ Genuba, ↄ̃ Tapɛnɛsi nɛ́pi gwà Falaↄ̃ↄ ua ń Falaↄ̃ↄ nɛ́ↄ sãnu. 
\v 21 Gↄↄ pↄ́ Adada ku Egipi, a mà Davidi gà mɛ́ aà zĩgↄ̃ↄ dↄaana Yoabu gà lↄ. Ɔ̃ a ò Falaↄ̃ↄɛ à mɛ̀: Ma gba zɛ́ mà ta ma bùsuu. 
\v 22 Ɔ̃ Falaↄ̃ↄ aà là à mɛ̀: Bↄ́mɛ lɛ́ kɛ̃́sãma ma kĩ́i, ↄ̃ n gbasa ń ye ta n bùsuui? A wèwà à mɛ̀: Pↄe lɛ́ kɛ̃́sãao, ma gba zɛ́ lé!
\p
\v 23 Lua tò Ɛliada nɛ́ Lɛzↄ̃ fɛ̀lɛ ń Salomↄↄo lↄ. À bàalɛ̀ a dii Zoba kí Adadɛzɛɛɛ yãaɛ. 
\v 24 Kɛ́ Davidi Adadɛzɛɛↄ dɛ̀dɛ, Lɛzↄ̃ gbɛ̃́ↄ kã̀aaazi gbãamↄnɛdeↄ gãli ũ, à gↄ̃̀ ń dↄaana ũ. Aa gɛ̀ zↄ̃̀lɛ Damasi, ↄ̃ à gↄ̃̀ a kía ũ. 
\v 25 Aàpi sↄ̃ Isailiↄ ibɛɛɛ e Salomↄↄ wɛ̃ni lɛ́u, yãkele pↄ́ Adada fɛ̀lɛò bàasi. À kpalablè Sili bùsuu, a ye Isailiↄ gĩyãio.
\s1 Yeloboaũ bↄa Salomↄↄ kpɛ
\p
\v 26 Nɛba nɛ́ Yeloboaũ, Ɛflaiũ bui pↄ́ bↄ̀ Zeledaá Salomↄↄ ìwaↄ doɛ, ↄ̃ à bↄ̀ Salomↄↄpi kpɛ. Aà daá gyaaɛ, aà tↄ́n Zelua. 
\v 27 Lá à bↄ̀ kí kpɛ taan kɛ: Salomↄↄ bùsu kàka ɛ pↄ́ wì mɛ Milou, ↄ̃ à a mae Davidi wɛ̃́lɛ bĩ́i bò a pɛ̀ɛ. 
\v 28 Yeloboaũá gↄ̃sa laaideɛ. Kɛ́ Salomↄↄ è ɛ̀waasopi ãiavĩ, ↄ̃ à aà dìlɛ zĩ gbãa pↄ́ Yosɛfu buiↄ lɛ́ kɛpi gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ. 
\v 29 Zĩbeezĩ Yeloboaũpi bↄ̀ Yelusalɛũ, ↄ̃ à kpàaũ ń ãnabi Ahia, Silo gbɛ̃́o zɛ́u, a ula dafu daa. Aa ku sɛ̃u we ńtɛ̃ɛ. 
\v 30 Ɔ̃ Ahia a ula dafupi ga kɛ̃̀, a pàapaa kuɛpla. 
\v 31 Ɔ̃ a ò Yeloboaũɛ aà a paaapi sɛ́lɛ mɛ̀n kwi. Ɔ̃ Dii yã'òɛ̀ à mɛ̀: Ma Dii Isailiↄ Lua má Salomↄↄ bↄ kíakɛuɛ, mí Isaili bui lɛɛ kwiↄ kpama. 
\v 32 Mí bui lɛɛ do toɛ̀ ma zↄ̀blena Davidi ń Yelusalɛũo yã́i, asa wɛ̃́lɛpi má sɛ̀ Isaili buiↄ wɛ̃́lɛↄ guu. 
\v 33 Má kɛɛ̀ màa, kɛ́ à ma vũaa à gɛ̀ lɛ́ Sidↄ̃deↄ dii Asetaati ń Mↄabuↄ dii Kɛmↄsio ń Amↄniↄ dii Mↄlↄkuo sisi yã́iɛ. I tɛmazio, i yã́ pↄ́ maamɛɛ kɛo, i ma ↄtondↄkĩi gwao, a ma ikoyãↄ kũa lá a mae Davidiwao. 
\v 34 Ń beeo má aà bↄ kpalau fĩ́afĩao, asa má tò à gↄ̃̀ kía ũ e a wɛ̃ni lɛ́u ma zↄ̀blena Davidi yã́iɛ, asa kɛ́ ma Davidi sɛ̀, a yã́ pↄ́ má dìlɛↄ kũaɛ, mɛ́ à ma ↄtondↄkĩi gwà. 
\v 35 Má Salomↄↄ nɛ́ bↄ kpalau saɛ, mí Isaili bui lɛɛ kwiↄ kpama. 
\v 36 Isaili bui lɛɛ do ↄ̃ má tó aà nɛ́piɛ, kɛ́ ma zↄ̀blena Davidi filia àↄ dↄ ma aɛ gↄↄpii Yelusalɛũ, wɛ̃́lɛ pↄ́ má dìlɛ ma tↄ́ àↄ kuwàu. 
\v 37 Mpi sↄ̃, ma n sɛ Isailiↄ kía ũɛ. Ǹyↄ̃ kible lá à n pↄ gbàwa. 
\v 38 Tó ńlɛ yã́ pↄ́ má dìlɛnɛ kɛ píi, tó ń tɛmazi, ńlɛ yã́ pↄ́ maamɛɛ kɛ, tó ńlɛ ma ↄtondↄkĩi gwa mɛ́ ń ma yãdilɛaↄ kũa lán ma zↄ̀blena Davidiwa, máↄ kunnↄɛ, míↄ n buiↄ kpa Isailiↄ kpalau gↄↄpii, lá ma Davidi buiↄ kpàuwa. 
\v 39 Má ↄtↄ̃ↄlɛ Davidi buiↄwa yã́ pↄ́ kɛ̀pi yã́iɛ, ãma i kɛ gↄↄpii no.
\p
\v 40 Salomↄↄ zɛwɛ̀ɛlɛ à Yeloboaũ dɛ, ↄ̃ à fɛ̀lɛ tilɛ̀ à tà Egipi kí Sisaki kĩ́i, ↄ̃ a ku we e Salomↄↄ gɛ̀ gàò. 
\v 41 Salomↄↄ yã́ kĩniↄ ń ↄ̃nↄ pↄ́ a vĩↄ píi ku aàzĩapi yãkɛaↄ láu. 
\v 42 Salomↄↄpi dɛ Isaili bui píi kía ũ Yelusalɛũ wɛ̃̀ blaɛ. 
\v 43 Kɛ́ à gà, wà aà vĩ̀ aà mae Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Lↄbↄaũ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 12
\s1 Isailiↄ bↄa Lↄbↄaũ kpɛ
\r (2Lad 10.1-11.4)
\p
\v 1 Lↄbↄaũ gɛ̀ Sikɛũ, asa wekĩi Isaili bui píi gɛ̀u aà kpái kpalau. 
\v 2 Kɛ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ a baomà, ↄ̃ à bↄ̀ Egipi à sù, asa wekĩi a kuu za gↄↄ pↄ́ à tilɛ̀ Salomↄↄɛ. 
\v 3 Ɔ̃ Isaili pↄ́ kãaaapiↄ aà sìsi, ↄ̃ aa gɛ̀ yã'ò Lↄbↄaũɛ sãnu aa mɛ̀: 
\v 4 N mae zĩ gbãa dàwɛ̃ɛ pãsĩpãsĩɛ. Mpi sↄ̃, zĩ gbãa ń aso gbia pↄ́ a dìwɛ̃ɛpio lao, wí misiilɛnɛ. 
\v 5 Ɔ̃ a wèmá à mɛ̀: À tá gĩa e gↄↄ àaↄ̃, í ɛa mↄ́. Ɔ̃ aa tà.
\p
\v 6 Kí Lↄbↄaũ yã́pi kpàlɛ gbɛ̃zↄ̃ↄ pↄ́ aa dɛ a mae Salomↄↄ ìwa ũↄ gɛ̃zĩ à mɛ̀: Yã́ kpele á è a maa mà a zã́ sí gbɛ̃́piↄwai? 
\v 7 Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Tó n misìilɛnɛ́ gbã, mɛ́ n yãmaa zãsìmá, aaↄ dɛ n zↄ̀blenaↄ ũ gↄↄpiiɛ. 
\v 8 Ɔ̃ Lↄbↄaũ gì gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ lɛdama mai, à gɛ̀ yã́pi kpàlɛ a ìwa ɛ̀waaso pↄ́ aa nɛblè sãnuↄ gɛ̃zĩ. 
\v 9 À ń lá à mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ aa òmɛɛ mà zĩ gbãa pↄ́ ma mae dànɛ́ laonɛ́piↄ, yã́ kpele á è a maa wà a zã́ símái? 
\v 10 Ɔ̃ ɛ̀waasopiↄ wèwà aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ aa ònɛ n mae aso gbia dìnɛ́, laonɛ́piↄ, onɛ́ n ↄnɛnzãna gèele dɛ n mae gbↄ̃ua. 
\v 11 N mae aso gbia dìnɛ́, mpi sↄ̃ ńyↄ̃ asopi kã́fĩnɛ́ɛ. N mae ń wɛtã̀ ń flãoɛ, kási flàala lɛde ńyↄ̃ ń wɛtãò.
\p
\v 12 A gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ Yeloboaũ ń Isailiↄ ɛ̀a mↄ̀ Lↄbↄaũ lè ḿpii, lá a ònɛ́ à mɛ̀ aa ɛa mↄ gↄↄ àaↄ̃ gbɛapiwa. 
\v 13 Ɔ̃ kí gì gbɛ̃zↄ̃ↄↄ lɛdama mai, à yãpãsĩ ònɛ́. 
\v 14 A ònɛ́ lá ɛ̀waasoↄ lɛdàwawa à mɛ̀: Aso gbia ma mae dìɛ́, mapi sↄ̃ má asopi kã́fĩɛ́ɛ. Flã ↄ̃ ma mae á wɛtã̀ò, mapi sↄ̃, flàala lɛde ↄ̃ má á wɛtãò. 
\v 15 Beewa kí i Isailiↄ yãmao, asa yã́pi bↄ̀ Dii kĩ́iɛ, kɛ́ yã́ pↄ́ a dà ãnabi Ahia, Silo gbɛ̃́ɛ a ò Nɛba nɛ́ Yeloboaũɛ e kɛ yã́i.
\p
\v 16 Kɛ́ Isailiↄ è kí gì ń yãmai, aa òɛ̀:
\q1 Wá bàa kú ń Davidioo,
\q1 wá lɛ́ kú Yɛse nɛ́ yã́uo.
\q1 Isailiↄ, á baade tá a bɛ!\f + \fr 12.16 \fr*\ft 2Sam 20.1\ft*\f*
\q1 Davidi bui, laaidↄ nzĩa bɛwa!
\m Ɔ̃ Isailipiↄ tà ń bɛ. 
\v 17 Isaili pↄ́ kú Yuda wɛ̃́lɛ guuↄ ↄ̃ Lↄbↄaũ gↄ̃̀ ń kía ũ ńtɛ̃ɛ. 
\v 18 Kí Lↄbↄaũ a zↄↄ gbɛ̃zↄ̃ↄ Adonilaũ zĩ̀ Isailiↄwa, ↄ̃ aa aà pàpa ń gbɛo wà aà dɛ̀. Ɔ̃ kí Lↄbↄaũ fɛ̀lɛ ń wãao, à sì a sↄ̃́go guu, à bàalɛ̀ Yelusalɛũ. 
\v 19 Beewa Isailiↄ gì Davidi buiↄzi e ń a gbão. 
\v 20 Kɛ́ Isailiↄ mà píi Yeloboaũ sù, ↄ̃ aa aà sìsi kↄ̃kãaa guu, ↄ̃ aa aà kpà Isailiↄ kía ũ. Isaili buie i zɛ ń Davidi buiↄo, sema Yuda buiↄ bàasio.
\p
\v 21 Kɛ́ Lↄbↄaũ kà Yelusalɛũ, à Yudaↄ kã̀aa píi ń Bɛ̃yãmɛɛ buieↄ. Zĩgↄ̃piↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ ↄ̀aa do baosaiɛ (180.000). Ɔ̃ aalɛ gɛ́ zĩkai ń Isailiↄ, kɛ́ aa e Salomↄↄ nɛ́ Lↄbↄaũ kpa kpalapiu lↄ. 
\v 22 Ɔ̃ Lua yã'ò Lua gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Semaiaɛ à mɛ̀: 
\v 23 O Yudaↄ kí Salomↄↄ nɛ́ Lↄbↄaũɛ ń Yudaↄ píi ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ, 
\v 24 ma Dii ma mɛ̀, ásu gɛ́ zĩkai ń á gbɛ̃́ Isailiↄo. Á baade tá a bɛ, asa yã́ pↄ́ kɛ̀pi bↄ̀ ma kĩ́iɛ. Ɔ̃ aa yã́ pↄ́ Dii ònɛ́ mà aa tà.
\p
\v 25 Yeloboaũ Sikɛũ pↄ́ kú Ɛflaiũ bùsu sĩ̀sĩdeu bĩ́i bò, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛu. Za we ↄ̃ à gɛ̀ Pɛnuɛli kɛ̀kɛ a kàlɛ. 
\v 26 Ɔ̃ à làasookɛ̀ à mɛ̀: Wa ɛa Davidi bɛ gbɛ̃́ kpá kpalauɛ. 
\v 27 Tó Isailiↄ lɛ́ gɛ́ sa'oi Dii kpɛ́u Yelusalɛũ, aa ɛa zɛ ń ń dii Yudaↄ kí Lↄbↄaũoɛ, aai ma dɛ, aai zɛaànↄ. 
\v 28 Kɛ́ kí yã́pi gwà, ↄ̃ à vua gáaena pì mɛ̀n pla, ↄ̃ a ò gbɛ̃́ↄnɛ: Isailiↄ, á gɛa Yelusalɛũ kɛ̀ zài. Á Lua pↄ́ á bↄ́lɛ Egipin kɛ!\f + \fr 12.28 \fr*\ft Bↄa 32.4\ft*\f* 
\v 29 Ɔ̃ à ado dìlɛ Bɛtɛli, ado sↄ̃ Dã. 
\v 30 Ɔ̃ yã́pi duuna ìnɛ́, aaì gɛ́ kúlɛi adoɛ Bɛtɛli, ado sↄ̃ za Dã. 
\v 31 Yeloboaũ kpɛdↄ̀ zupiↄnɛ gulɛsĩↄwa, ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ aa dɛ Levii bui ũoↄ dìlɛ sa'onaↄ ũ. 
\v 32 Ɔ̃ à mↄ swaaↄ̃de gↄↄ gɛ̃ode dìlɛ dikpɛ ũ lán Yudaↄ pↄ́wa sↄ̃, ↄ̃ à sa'ò sa'okĩi pↄ́ kú Bɛtɛlipiwa. À sa'ò gáae pↄ́ a pìpiↄwa, ↄ̃ à sa'onaↄ dìlɛ we aaↄ gulɛsĩpiↄ gbagba. 
\v 33 Ɔ̃ à sa'ò sa'okĩi pↄ́ á kɛ̀ Bɛtɛlipiwa mↄ swaaↄ̃de gↄↄ gɛ̃odezĩ. À gↄↄpi dìlɛ azĩa pↄeãwa dikpɛ ũ Isailiↄnɛ.
\c 13
\s1 Ãnabi pↄ́ i Dii yãmao
\p
\v 1 Lua gbɛ̃e bↄ̀ Yuda bùsuu à mↄ̀ Bɛtɛli lá Dii dàɛwa, gↄↄ pↄ́ Yeloboaũ zɛa sa'okĩipi saɛ, a súɛlɛ lɛ́ fɛlɛ. 
\v 2 Ɔ̃ à àsi'ò sa'okĩipi musu à mɛ̀: Sa'okĩi, sa'okĩi, Dii mɛ̀ wa nɛ'i Davidi bɛ, wi tↄ́kpaɛ̀ Yosia. Aàpi mɛ́ a sa'oma ń gulɛsĩ sa'ona pↄ́ lɛ́ zĩkɛ laↄ, i sa'onapiↄ wáↄ kpasama.\f + \fr 13.2 \fr*\ft 2Kia 23.15-16\ft*\f* 
\v 3 Wegↄ̃ↄ Lua gbɛ̃́pi yã́pi kɛa seela ònɛ́ à mɛ̀: Seela pↄ́ Dii òn kɛ: Sa'okĩipi a paaɛ, a túfu i kↄ́lɛ.
\p
\v 4 Kɛ́ kí Yeloboaũ àsi pↄ́ Lua gbɛ̃́pi ò Bɛtɛli sa'okĩipi musu mà, ↄ̃ à ↄdↄ̀wà za sa'okĩi we à mɛ̀: À aà kṹ! Ɔ̃ ↄ pↄ́ a dↄ̀wàpi imì, i fↄ̃ kòo lↄo. 
\v 5 Ɔ̃ sa'okĩipi pàa a túfu kↄ̀lɛ lá Dii dà Lua gbɛ̃́piɛ a òwa. 
\v 6 Ɔ̃ kí ò Lua gbɛ̃́piɛ: Awakpamɛɛ Dii n Luaɛ. Wabikɛwàmɛɛ ma ↄ e su a gbɛu. Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi awakpàɛ̀ Diiɛ, ↄ̃ aà ↄ sù a gbɛu lán yãawa. 
\v 7 Ɔ̃ kí ò Lua gbɛ̃́piɛ: Mↄ wà gɛ́ ma bɛ wà pↄble, mí gbadanɛ. 
\v 8 Ɔ̃ a ò kípiɛ: Baa tó n n àizɛɛ guo kpàa, má gɛnnↄo. Má pↄble mà imi guɛ beeuo, 
\v 9 asa Dii òmɛɛ à mɛ̀ másu pↄble lao, másu imi lao, mɛ́ másu tá ń zɛ́ pↄ́ ma mↄooo. 
\v 10 Ɔ̃ à zɛ́ pãle sɛ̀, i zɛ́ pↄ́ à mↄ̀ò Bɛtɛli sɛ lↄo.
\p
\v 11 Ãnabi zie ku Bɛtɛli we. Kɛ́ aà nɛ́ↄ sù, aa yã́ pↄ́ Lua gbɛ̃́pi kɛ̀ we zĩbeezĩ dàu aa sìu ń maeɛ ń yã́ pↄ́ a ò kíɛo píi. 
\v 12 Ɔ̃ an mae ń lá à mɛ̀: Zɛ́ kpele a sɛ̀i? Ɔ̃ aà nɛ́ↄ zɛ́ pↄ́ Lua gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Yuda bùsuupi sɛ̀ òɛ̀. 
\v 13 Ɔ̃ a ònɛ́: À káoyemɛɛ zàa'ĩnaɛ. Ɔ̃ aa yèɛ̀ aa aà dìkpɛ. 
\v 14 Kɛ́ à pɛ̀lɛ Lua gbɛ̃́pizi, ↄ̃ à aà lè zↄ̃lɛa gbɛ̃́nɛli gbáu. Ɔ̃ à aà là à mɛ̀: Lua gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Yuda bùsuun n ũa? A wèwà à mɛ̀: Mámɛ! 
\v 15 Ɔ̃ ãnabi zipi òɛ̀: Mↄ wà gɛ́ ma bɛ, ní pↄble. 
\v 16 A wèwà à mɛ̀: Má fↄ̃ ɛa tannↄo. Má fↄ̃ pↄble mà iminnↄ guɛ beeuo, 
\v 17 asa Dii òmɛɛ à mɛ̀, másu pↄble ge mà imi lao, mɛ́ másu tá ń zɛ́ pↄ́ ma mↄooo. 
\v 18 Ɔ̃ ãnabi zipi òɛ̀: Ãnabin ma ũ lanwa. Malaikae mɛ́ Dii yã'òmɛɛ à mɛ̀ mà pɛ́lɛnzi mà sunnↄ ma bɛ, kɛ́ ǹ pↄble, ní imi. À mↄ lè ɛɛ ãnabipi lɛ́ tó.
\p
\v 19 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi ɛ̀a gɛ̀aànↄ, à pↄblè aà bɛ, à imì. 
\v 20 Gↄↄ pↄ́ aa zↄ̃lɛ pↄbleai, Dii yã'ò ãnabi zi pↄ́ sùaànↄpiɛ, 
\v 21 ↄ̃ à wiidↄ̀ Lua gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Yuda bùsuupiwa à mɛ̀: Dii n Lua mɛ̀, lá n gi a yãmai, ni yã́ pↄ́ á ònɛ mao, 
\v 22 n ɛa n mↄ n pↄblè, n imì gu pↄ́ á ònɛ ńsu bleuo, ńsu miuopi, wa n vĩ n deziↄ mia'ɛuo. 
\v 23 Aà pↄblea ń aà imiao gbɛa, ãnabi pↄ́ sùaànↄpi káoyèɛ̀ zàa'ĩanaɛ. 
\v 24 Kɛ́ à dàzɛu, ↄ̃ à kpàaũ ń nↄ̀ↄmusuo, nↄ̀ↄmusupi aà dɛ̀. Aà gɛ gↄ̃̀ dilɛa zɛ́u, ↄ̃ zàa'ĩna ń nↄ̀ↄmusuo gↄ̃̀ sĩ aà gɛpizi. 
\v 25 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ gɛ̃ↄ aà gɛ è wúlɛa zɛ́u we ń nↄ̀ↄmusu pↄ́ zɛio, ↄ̃ aa gɛ̀ a baokpà wɛ̃́lɛ pↄ́ ãnabi zipi kuu.
\p
\v 26 Kɛ́ ãnabi pↄ́ sùaànↄpi a baomà, à mɛ̀: Lua gbɛ̃́ pↄ́ gì Dii yãmain we. Ɔ̃ Dii aà kpà nↄ̀ↄmusuwa, à aà ɛ̀'ɛ a dɛ̀ lá Dii òɛ̀wa. 
\v 27 Ɔ̃ a ò a nɛ́ↄnɛ: À káoyemɛɛ zàa'ĩnaɛ. Ɔ̃ aa yèɛ̀. 
\v 28 À dàzɛu, ↄ̃ à gɛ̀ à aà gɛ lè wúlɛa zɛ́u. Zàa'ĩna ń nↄ̀ↄmusuo aa sĩaàzi. Nↄ̀ↄmusupi i gɛpi soo, mɛ́ i zàa'ĩnapi ɛ́'ɛ sↄ̃o. 
\v 29 Ɔ̃ ãnabipi Lua gbɛ̃́pi gɛ sɛ dì zàa'ĩnaɛ à sùò a bɛ wɛ̃́lɛu, kɛ́ à aà gaa ↄ́ↄlↄ, i aà vĩ. 
\v 30 Ɔ̃ à aà vĩ̀ azĩa mia'ɛu, à ↄ́ↄlↄ̀ à mɛ̀: Waiyoo ma gbɛ̃́! 
\v 31 Kɛ́ à aà vĩ̀ màa, a ò a nɛ́ↄnɛ: Tó ma ga, à ma vĩ mia'ɛ pↄ́ ma Lua gbɛ̃́pi vĩ̀upiu, í wá gɛ kpakↄ̃i. 
\v 32 Asa àsi pↄ́ Dii dàɛ̀ a ò Bɛtɛli sa'okĩi musu ń tã́akpɛ pↄ́ kú Samali bùsu wɛ̃́lɛ gulɛsĩuↄ a kɛ sĩanaɛ.
\p
\v 33 Yã́pi gbɛa Yeloboaũ i a yãvãikɛa too, baa se à ɛ̀a Isaili bui píi dìlɛ gulɛsĩ sa'onaↄ ũ lↄ. Gbɛ̃́ pↄ́ aa ye gↄ̃ gulɛsĩ sa'onaↄ ũ ↄ̃ à ń kpá a ũ. 
\v 34 Duuna pↄ́ tò wà Yeloboaũ buiↄ tↄ̀lↄzↄ̃̀ aa mìdɛ dṹniaun we.
\c 14
\s1 Ãnabi Ahia yã́ pↄ́ a Yeloboaũ le oa
\p
\v 1 Gↄↄ bee gyã Yeloboaũ nɛgↄ̃ɛ Abia lè. 
\v 2 Ɔ̃ Yeloboaũpi ò a naɛ: Fɛlɛ ǹ nzĩa lilɛ, kɛ́ wasu n dↄ̃ ma nↄ ũo, ní gɛ́ Silo. Ãnabi Ahia ku we. Ɔ̃mɛ òmɛɛ máↄ dɛ Isailiↄ kía ũ. 
\v 3 Pɛ̃ɛ sɛ mɛ̀n kwi ń kàaↄ ń zↄ́ tùuo, ní gɛoɛ̀. A yã́ pↄ́ a nɛ́pi le onɛɛ. 
\v 4 Ɔ̃ Yeloboaũ nↄ kɛ̀ màa, à fɛ̀lɛ gɛ̀ Silo à gɛ̃̀ Ahia bɛ. Ahia wɛ́ lɛ́ gu'e lↄo, asa à zikũ̀ɛ, aà wɛ́ gↄ̃̀ sùii. 
\v 5 À mↄ lè Dii ò Ahiaɛ: Yeloboaũ nↄ nɛ́ lɛ́ gyãkɛ, ↄ̃ àlɛ mↄ́ a yãgbɛaima. Lá ńyↄ̃ wewàn kɛ, asa tó à mↄ̀, a azĩa lilɛnɛ gbɛ̃pãle ũɛ.
\p
\v 6 Kɛ́ Ahia aà kɛ̀sɛ kↄ̃fĩ mà, àlɛ gɛ̃ kpɛ́u, à mɛ̀: Gɛ̃ Yeloboaũ na! Bↄ́yãi n nzĩa lìlɛ màai? Yãpãsĩ Lua mɛ̀ mà onɛ. 
\v 7 Gɛ ǹ o Yeloboaũɛ, Dii Isailiↄ Lua mɛ̀ ámɛ a n sɛ n gbɛ̃́ↄ guu, a n dilɛ a gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ. 
\v 8 A Davidi buiↄ bↄ̀ kpalau, ↄ̃ a n kpau, kási ń dɛ lá a zↄ̀blena Davidiwao. Aàpi a yãdilɛaↄ kũa, a tɛazi ń nↄ̀sɛmɛndoo, à yã́ pↄ́ á yei kɛ̀. 
\v 9 N vãikɛ̀ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aanɛↄla, n gɛ n dii pãleↄ kɛ̀ nzĩaɛ, mↄ pↄ́ ń kàsa tã́a ũↄ, ↄ̃ n bↄ aà kpɛ, n a pↄ fɛ̀lɛɛ. 
\v 10 Ayãmɛto á yã́yia n buiↄwa, á n gↄ̃ɛↄ kaalɛ Isailiↄ guu zↄↄ ń wɛ̃́ɛↄ píi, í tɛsↄ̃ n bɛwa, lá wì tɛsↄ̃ zùgbↄ̃wa e à tɛ́kũ láa píiwa. 
\v 11 Gbɛ̃ↄ n bui pↄ́ aa gaga wɛ̃́lɛuↄ só, bãↄ i n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga sɛ̃uↄ ble. Dii mɛ́ ò. 
\v 12 Mpi sa sↄ̃ nↄɛ, fɛlɛ ta bɛ. Tó n kɛ̀sɛpɛ̀lɛ wɛ̃́lɛ guu gↄ̃̀ↄ, nɛ́pi a gaɛ. 
\v 13 Isailiↄ i aà gɛ ↄ́ↄlↄ, aai aà vĩ. Yeloboaũ buiↄ guu píi, aàpi wa vĩ ado, asa aàpi ado ↄ̃ Dii Isailiↄ Lua yãmaa èwà Yeloboaũ ua. 
\v 14 Dii a kía pãle dilɛ a gbɛ̃́ Isailiↄnɛ. Ɔ̃mɛ a Yeloboaũ buiↄ dɛdɛ. Gbãɛ! Bↄ kɛ ló? Ée, tiatiaɛ! 
\v 15 Dii a gotↄ̃ Isailiↄwa, aai gↄ̃ lán fee pↄ́ lɛ́ deedee í guuwa. A Isailiↄ bↄlɛ bùsu maa pↄ́ a kpà ń deziↄwaɛ beeu, i ń fãaa Uflata baale, kɛ́ aa Asetaati lí pɛ̀lɛpɛlɛ, aa Dii pↄ fɛ̀lɛoɛ̀ yã́i. 
\v 16 A Isailiↄ kpámá duuna pↄ́ Yeloboaũ kɛ̀ à Isailiↄ dà a kɛau yã́i.
\p
\v 17 Ɔ̃ Yeloboaũ na fɛ̀lɛ lɛ́ tá. Kɛ́ à kà Tiiza, àlɛ gɛ̃ kpɛ́u, ↄ̃ nɛgↄ̃ɛnapi gà. 
\v 18 Wà aà vĩ̀, ↄ̃ Isailiↄ ↄ́ↄlↄ̀ ḿpii, lá Dii dà a zↄ̀blena ãnabi Ahiaɛ a òwa. 
\v 19 Yeloboaũ yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau, zĩ pↄ́ a kàↄ ń aà kíakɛyão píi. 
\v 20 Yeloboaũ zↄ̃lɛa kpalau píi wɛ̃̀ bao ń plaoɛ. Kɛ́ à gà, ↄ̃ aà nɛ́ Nadabu zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Lↄbↄaũ
\r (2Lad 12.1-16)
\p
\v 21 Salomↄↄ nɛ́ Lↄbↄaũ mɛ́ Yudaↄ kía ũ. À kpalablè a wɛ̃̀ bla ń mɛ̀ndoode guuɛ, ↄ̃ à kɛ̀ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ gɛ̃o ń plao, wɛ̃́lɛ pↄ́ Dii dìlɛ Isaili bui píi wɛ̃́lɛↄ ũ guu, kɛ́ a tↄ́ àↄ kuwà. Aà da tↄ́n Naama, Amↄni buiɛ. 
\v 22 Yudaↄ yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, aa aà zafɛ̃̀ɛ̀ dɛ ń deziↄla píi ń duuna pↄ́ aa kɛ̀o. 
\v 23 Aa gulɛsĩↄ bò sa'okĩiↄ ũ sĩ̀sĩ lɛsĩↄ musu píi ń lí yɛ̀lɛlɛↄ gbáuo píi, aa gbɛↄ ń líↄ pɛ̀lɛpɛlɛu. 
\v 24 Baa se tã́akpɛ káaluaↄ\f + \fr 14.24 \fr*\ft Iko 23.18\ft*\f* ku Isaili bùsuu gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ ũ. Isailiↄ bui pↄ́ Dii ń yánɛ́ↄ yãbɛ̃ɛkɛaↄ sɛ̀ píiɛ.
\p
\v 25 Kí Lↄbↄaũ kpalablea wɛ̃̀ sↄode guu ↄ̃ Egipi kí Sisaki mↄ̀ lɛ̀lɛ Yelusalɛũwa. 
\v 26 À Dii kpɛ́ àizɛɛↄ ń kibɛ pↄ́ↄ nàaa, à vua sɛ̀ngbao pↄ́ Salomↄↄpiↄ sɛ̀lɛ píi. 
\v 27 Ɔ̃ kí Lↄbↄaũ sɛ̀ngbaopiↄ gɛ̃ɛ pì ń mↄgotɛ̃o, a nà dↄai pↄ́ aaìↄ a bɛ zɛ́ dↄ̃́aↄ dↄaanaↄnɛ ń ↄzĩ. 
\v 28 Tó kí lɛ́ gɛ́ Dii kpɛ́u, dↄaipiↄ ìↄ sɛ̀ngbaopiↄ kũa. Tó dↄaipiↄ sù, ↄ̃ aaì ɛa kálɛ ń kpɛ́u.
\p
\v 29 Lↄbↄaũ yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau. 
\v 30 Lↄbↄaũ ń Yeloboaũo aaìↄ zĩka ń kↄ̃o gↄↄpiiɛ. 
\v 31 Kɛ́ Lↄbↄaũ gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń aà deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu. Aà da tↄ́n Naama, Amↄni buiɛ. Ɔ̃ aà nɛ́ Abia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\c 15
\s1 Yudaↄ kí Abia
\r (2Lad 13.1-3, 22-23)
\p
\v 1 Nɛba nɛ́ Yeloboaũ kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ Abia gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ, 
\v 2 à zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ àaↄ̃ɛ. Aà da tↄ́n Maaka, Abisaloũ buiɛ. 
\v 3 À duuna pↄ́ a mae kɛ̀ↄ kɛ̀ píiɛ, i azĩa kpa Dii a Luawa lá a dezi Davidiwao. 
\v 4 Ãma Davidi yã́i ↄ̃ Dii aà Lua tò aà bui zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ, à aà buipi dìlɛ aà gɛ̃ɛ ũ, a tò Yelusalɛũ zɛdↄa. 
\v 5 Asa Davidi yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀, i gí yã́ pↄ́ Dii dìlɛɛ maio e a wɛ̃ni lɛ́u, mɛ́ i kɛ Iti bui Uli yã́\f + \fr 15.5 \fr*\ft 2Sam 11.1-27\ft*\f* bàasio.
\p
\v 6 Abia ń Yeloboaũo aaìↄ zĩka ń kↄ̃oɛ e Abia wɛ̃ni lɛ́u. 
\v 7 Abia yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau. 
\v 8 Kɛ́ à gà, wà aà vĩ̀ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Asa zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Asa
\r (2Lad 14.1-2, 15.16-19, 16.1-6, 11-14)
\p
\v 9 Isailiↄ kí Yeloboaũ kpalablea wɛ̃̀ baode guu ↄ̃ Asa gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ, 
\v 10 ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ kpalau Yelusalɛũ wɛ̃̀ bla ń mɛ̀ndoo. Aà dazi tↄ́n Maaka, Abisaloũ buiɛ. 
\v 11 Kí Asa yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀ lá a dezi Davidiwa. 
\v 12 À tã́akpɛ káaluaↄ yà a bùsuu, ↄ̃ à dii pↄ́ a deziↄpiↄ kↄ̀lɛ píi. 
\v 13 Baa se à a dazi Maaka bↄ̀ kíakɛu, kɛ́ à Asetaati lí pↄ́ Lua ye a gĩyãio pɛ̀lɛ yã́i. Kí Asa lípi zↄ̃̀ à tɛsↄ̃̀wà Sedↄ̃ guzulɛu. 
\v 14 À azĩa kpà Diiwa e a wɛ̃ni lɛ́uɛ, ãma i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo. 
\v 15 À vua ń ã́nusuo ń pↄpãle pↄ́ api ń a maeo dìlɛ Dii pↄ́ ũↄ sɛ̀lɛ kàlɛ Dii kpɛ́u.
\p
\v 16 Asapi ń Isailiↄ kí Baasao aaìↄ zĩka ń kↄ̃oɛ e ń kpalablea lɛ́wa. 
\v 17 Baasapi mɛ́ gɛ̀ lɛ̀lɛ Yuda bùsuwa, ↄ̃ àlɛ bĩ́ibo Lamai, kɛ́ gbɛ̃e suli bↄ ge àli gɛ̃ Yudaↄ kí Asa bùsuuo yã́i. 
\v 18 Ɔ̃ Asa ã́nusu ń vua pↄ́ gↄ̃̀ Dii kpɛ́ làasiuↄ sɛ̀lɛ ń pↄ́ pↄ́ kú a bɛ làasiuↄ, a nà a ìwaↄnɛ ń ↄzĩ, ↄ̃ à ń zĩ́ Damasi, Sili bùsu kí Bɛnadada, Tablemↄ nɛ́, Eziↄ̃ tↄũna kĩ́i à mɛ̀: 
\v 19 Wà lɛdoũkɛ, lá ma mae ń n maeo kɛ̀ yãawa. A ã́nusu ń vuaon kɛ. Lɛdoũ pↄ́ ń vĩ ń Isailiↄ kí Baasao gboo, i gomala ń a zĩgↄ̃ↄ. 
\v 20 Ɔ̃ Bɛnadada lɛdoũkɛ̀ ń Asao, à a zĩgↄ̃ↄ gbàɛ aa gɛ́ lɛ́lɛi Isaili wɛ̃́lɛↄwa. Aa Iyoni sì ń Dão ń Abɛli Bɛmaakao ń Gɛnɛzalɛti bùsuo ń Nɛfatali buiↄ bùsuo píi. 
\v 21 Kɛ́ Baasa a baomà, ↄ̃ à bĩ́iboa Lamai tò à tà Tiiza. 
\v 22 Ɔ̃ kí Asa kpàwakɛ̀ Yudaↄnɛ píi, i gbɛ̃e tɛ̃boo à mɛ̀, aa Lama gbɛↄ ń lí pↄ́ Baasa lɛ́ bĩ́iboòↄ sɛ́lɛ. Ɔ̃ à bĩ́ibòò Gɛba pↄ́ kú Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsui ń Mizipao. 
\v 23 Kí Asa yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau, aà nɛgↄ̃nkɛyãↄ ń yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi ń wɛ̃́lɛ bĩ́i pↄ́ a bòↄ. Kɛ́ à zikũ̀, gyã aà kũ̀ a gbálaↄwa. 
\v 24 Kɛ́ à gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń aà deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Yosafa zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Nadabu
\p
\v 25 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ plaade guu ↄ̃ Yeloboaũ nɛ́ Nadabu gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ plaɛ. 
\v 26 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, à zɛ̀ ń yã́ pↄ́ a mae kɛ̀ à Isailiↄ dà duunauo. 
\v 27 Ahia nɛ́ Baasa, Isakaa bui lɛkpàaĩaàzi gↄↄ pↄ́ aàpi ń Isailiↄ lɛ́ koezↄ̃ Filitɛ̃ wɛ̃́lɛ Gibetↄ̃i, ↄ̃ Baasapi aà dɛ̀ we. 
\v 28 À aà dɛ̀ Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ àaↄ̃de guuɛ, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 29 Kɛ́ à nà kpalableawa, ↄ̃ à Yeloboaũ buipiↄ dɛ̀dɛ píi, i ń gbɛ̃e too, à ń mìdɛ lá Dii dà a zↄ̀blena Ahia, Silo gbɛ̃́ɛ a òwaɛ. 
\v 30 Yã́pi kɛ̀ màa duuna pↄ́ Yeloboaũ kɛ̀ à Isailiↄ dà a kɛau, à Dii Isailiↄ Lua pↄ fɛ̀lɛoɛ̀ yã́iɛ. 
\v 31 Nadabu yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 32 Kí Asa ń Isailiↄ kí Baasao aaìↄ zĩka ń kↄ̃o e an kpalablea lɛ́waɛ.
\s1 Isailiↄ kí Baasa
\p
\v 33 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ àaↄ̃de guu ↄ̃ Ahia nɛ́ Baasa gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ. À zↄ̃̀lɛ kpalau Tiiza wɛ̃̀ baasↄo mɛ̀ndosaiɛ. 
\v 34 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, à zɛ̀ ń Yeloboaũ yãkɛao ń duuna pↄ́ à Isailiↄ dà a kɛauo.
\c 16
\p
\v 1 Dii yã'ò Anani nɛ́ Yehuɛ, ↄ̃ à àsi'ò Baasaɛ à mɛ̀: 
\v 2 Ma n sɛ luutɛ̃u, ma n dilɛ ma gbɛ̃́ Isailiↄ dↄaana ũ, ↄ̃ n zɛ ń Yeloboaũ yãkɛao, n ma gbɛ̃́ Isailiↄ dà duunau, ↄ̃ an duunapiↄ ma pↄ fɛ̀lɛ. 
\v 3 Mpi ń n buiↄ, má á dɛ̃ↄnzↄ̃ saɛ. Má kɛ n uaɛ lá má kɛ̀ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ uaɛwaɛ. 
\v 4 Gbɛ̃ↄ n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga wɛ̃́lɛuↄ só, bãↄ i n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga sɛ̃uↄ ble. 
\v 5 Baasa yã́ kĩniↄ ń aà nɛgↄ̃nkɛyãↄ ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 6 Kɛ́ Baasa gà, wà aà vĩ̀ Tiiza, ↄ̃ aà nɛ́ Ela zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\p
\v 7 Dii yã́pi dà ãnabi Yehu, Anani nɛ́ɛ, ↄ̃ a ò Baasaɛ ń a buiↄ vãi pↄ́ a kɛ̀ à Dii pↄ fɛ̀lɛoɛ̀ lá Yeloboaũ buiↄ kɛ̀wa yã́i ń Yeloboaũ bui pↄ́ à ń mìdɛↄ yã́o lↄ.
\s1 Isailiↄ kí Ela
\p
\v 8 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ baasↄo ń mɛ̀ndoode guu ↄ̃ Baasa nɛ́ Ela gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ Tiiza wɛ̃̀ plaɛ. 
\v 9 Aà ìwaↄ do Zimli mɛ́ aà zĩkasↄ̃goↄ lɛɛ do gbɛ̃zↄ̃ↄ ũ, ↄ̃ à gbɛ̃́ↄ lè aa lɛkpàaĩaàzi. Kɛ́ vɛ̃ɛ lɛ́ Ela dɛ a bɛ ziia Aaza kpɛ́u Tiiza, 
\v 10 ↄ̃ Zimli gɛ̃̀ à aà dɛ̀ Asa kpalablea wɛ̃̀ baasↄo ń plaode guu, ↄ̃ à zↄ̃̀lɛ aà gbɛu. 
\v 11 Kɛ́ à zↄ̃̀lɛ kpalau a làa, ↄ̃ à Baasa buiↄ dɛ̀dɛ píi, i gↄ̃ɛe to aà daɛↄ ge aà gbɛ̃naↄ guuo. 
\v 12 À Baasa buipiↄ mìdɛ píiɛ, lá Dii dà ãnabi Yehuɛ a òwa. 
\v 13 Baasa ń a nɛ́ Elao Dii Isailiↄ Lua pↄ fɛ̀lɛɛ̀ duuna pↄ́ aa kɛ̀ tã́aↄ yã́ musu, mɛ́ kɛ́ aa ɛ̀a Isailiↄ dà a kɛau yã́i. 
\v 14 Ela yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau.
\s1 Isailiↄ kí Zimli
\p
\v 15 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ baasↄo ń plaode guu ↄ̃ Zimli zↄ̃̀lɛ kpalau Tiiza gↄↄ sopla. Gↄↄ bee Isaili zĩgↄ̃ↄ bòo ku Filitɛ̃ wɛ̃́lɛ Gibetↄ̃ saɛ. 
\v 16 Kɛ́ zĩgↄ̃piↄ mà Zimli lɛkpàaĩ ń gbɛ̃́ↄ kízi à aà dɛ̀, ↄ̃ aa ń dↄaana Ɔmɛli dìlɛ Isailiↄ kía ũ ń bòou wegↄ̃ↄ. 
\v 17 Ɔ̃ Ɔmɛli ń Isaili zĩgↄ̃ↄ kɛ̃̀ Gibetↄ̃wa, aa gɛ̀ koezↄ̃̀ Tiizai. 
\v 18 Kɛ́ Zimli è aa a wɛ̃́lɛ sìwa, ↄ̃ à dɛ̀dɛ sì a bɛ kpɛdiakↄ̃au musu, à tɛsↄ̃̀wà, ↄ̃ tɛ́pi kũ̀wà. À gà 
\v 19 duuna pↄ́ a kɛ̀ yã́iɛ. À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, à zɛ̀ ń Yeloboaũ yãkɛaoɛ. À duunakɛ̀ mɛ́ à ɛ̀a Isailiↄ dà a kɛau. 
\v 20 Zimli yã́ kĩniↄ ń lɛ́ pↄ́ a kpàaĩńnↄ Elazio ku Isaili kíaↄ ladau.
\s1 Isailiↄ kí Ɔmɛli
\p
\v 21 Isailiↄ kↄ̃kpaalɛ̀ lɛɛ pla. An gbɛ̃́ kĩniↄ ye Gina nɛ́ Tibeni kpá kía ũ, gbɛ̃́ kĩniↄ sↄ̃ Ɔmɛli. 
\v 22 Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ aa zɛ̀ ń Ɔmɛlioↄ gbãa dɛ gbɛ̃́ pↄ́ aa zɛ̀ ń Gina nɛ́ Tibenioↄla, ↄ̃ wà Tibenipi dɛ̀, Ɔmɛli mɛ́ kpalablè. 
\v 23 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ baakwi ń mɛ̀ndoode guu ↄ̃ Ɔmɛli gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ kuɛplaɛ. À ku Tiiza wɛ̃̀ sooloɛ, 
\v 24 ↄ̃ à Samali sĩ̀sĩ lù Sɛmɛɛwa ń ã́nusuo kiloo bàaↄ̃kwi, ↄ̃ à wɛ̃́lɛ kàlɛwa, à tↄkpàɛ̀ Samali, kɛ́ Sɛmɛɛ mɛ́ sĩ̀sĩpi vĩ yãa yã́i. 
\v 25 Ɔmɛli yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, à duunakɛ̀ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aaɛↄla píi. 
\v 26 À zɛ̀ ń Nɛba nɛ́ Yeloboaũ yãkɛao píiɛ. À Dii Isailiↄ Lua pↄ fɛ̀lɛɛ̀ ń duuna pↄ́ a kɛ̀ tã́aↄ yã́ musu, à ɛ̀a Isailiↄ dà a kɛauo. 
\v 27 Ɔmɛli yã́ kĩniↄ ń a nɛgↄ̃nkɛyãↄ ku Isaili kíaↄ ladau. 
\v 28 Kɛ́ à gà, wà aà vĩ̀ Samali, ↄ̃ aà nɛ́ Ahabu zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Ahabu
\p
\v 29 Yudaↄ kí Asa kpalablea wɛ̃̀ bla plasaide guu ↄ̃ Ɔmɛli nɛ́ Ahabu gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ, à zↄ̃̀lɛ kpalau Samali wɛ̃̀ bao ń plaoɛ. 
\v 30 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ dɛ gbɛ̃́ pↄ́ dↄ̀aaɛↄla píi. 
\v 31 Zɛa ń Nɛba nɛ́ Yeloboaũ duunakɛao i kɛɛ̀ yãe ũo, ↄ̃ à Sidↄ̃deↄ kí Ɛbaali nɛnↄɛ Zezabɛli sɛ̀ nↄ ũ, ↄ̃ à nà zↄblea Baaliɛwa, ìↄ aà sisi. 
\v 32 À kpɛdↄ̀ Baalipiɛ Samali, ↄ̃ à aà gbagbakĩi pɛ̀lɛ kpɛ́piu. 
\v 33 À Asetaatili pɛ̀lɛu lↄ, à ɛ̀a Dii Isailiↄ Lua pↄ fɛ̀lɛɛ̀ dɛ Isaili kía pↄ́ dↄ̀aaɛↄla píi.
\p
\v 34 Ahabupi gↄↄ ↄ̃ Bɛtɛli gbɛ̃́ Hiɛli Yeliko kɛ̀kɛ kàlɛ. Kɛ́ à a bĩ́i ɛ̃ kpàlɛ, ↄ̃ aà nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia Abilaũ gà. Kɛ́ à a bↄlɛ gbaↄ pɛ̀lɛ, ↄ̃ aà nɛ́ gbɛzãna Segubu gà, lá Dii dà Nuni nɛ́ Yozueeɛ a òwa.\f + \fr 16.34 \fr*\ft Yoz 6.26\ft*\f*
\c 17
\s1 Gbagbaaↄ ãnabi Ɛlia gwaa
\p
\v 1 Tisɛbɛ gbɛ̃́ Ɛlia bↄ̀ a bɛ Galada bùsuu, à gɛ̀ Ahabu lè à mɛ̀: Ń Dii Isailiↄ Lua pↄ́ málɛ zↄbleɛ̀ kuao, sɛa za wɛ̃a fíi a kpao, lou a mao. Sema gↄↄ pↄ́ má ò bàasio.\f + \fr 17.1 \fr*\ft Zaa 5.17\ft*\f*
\p
\v 2 Ɔ̃ Dii yã'ò Ɛliapiɛ à mɛ̀: 
\v 3 Fɛlɛ gɛ́ gukpɛ oi, ní ulɛ Kɛliti swa'ɛu Yuudɛ̃ baale, 
\v 4 níↄ swapi í mi. Má dìlɛ gbagbaaↄnɛ aaↄ n gwa we. 
\v 5 Ɔ̃ à gɛ kɛ̀ lá Dii òɛwa, a ku Kɛliti swa'ɛu Yuudɛ̃ baale. 
\v 6 Gbagbaaↄ ìↄ mↄɛ̀ ń pɛ̃ɛo ń nↄ̀ↄo kↄↄ ń oosio, ↄ̃ ìↄ swapi í mi.
\s1 Salɛpa gyaa Ɛlia gwaa
\p
\v 7 Gↄↄpla gbɛa swapi í bà, kɛ́ lou lɛ́ ma bùsupiuo yã́i. 
\v 8 Ɔ̃ Dii yã'òɛ̀ à mɛ̀: 
\v 9 Fɛlɛ gɛ́ Salɛpa, Sidↄ̃ saɛ, níↄ ku we. Má dìlɛ gyaa taasideeɛ aàↄ n gwa we.\f + \fr 17.9 \fr*\ft Luk 4.25-26\ft*\f* 
\v 10 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ Salɛpa. Kɛ́ à kà wɛ̃́lɛpi lɛ́i, à gyaae lè, àlɛ yàawɛ we. Ɔ̃ Ɛlia lɛzù gyaapizi à mɛ̀: Gɛ ǹ mↄmɛɛ ń ío, baa yↄↄ, mà mi. 
\v 11 Kɛ́ àlɛ gɛ́ dã́i, Ɛlia ɛ̀a lɛzùaàzi à mɛ̀: Ní mↄmɛɛ ń pɛ̃ɛ miↄnao lↄ. 
\v 12 Ɔ̃ nↄɛpi òɛ̀: Ń Dii n Lua kuao, baa kàa má vĩo, sema pↄ́wɛnti ↄkũ do pɛ̃na guu ń nísi yↄↄnao tùu guu bàasio. A yàa málɛ wɛ kɛ, mí tá bɛ mà blɛkɛò wà ble ń ma nɛ́o, wíↄ ga dã́. 
\v 13 Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Ńsu to vĩa n kũo. Gɛ ǹ kɛ lá ń òwa, ãma kàa kɛò yↄↄnnↄ ǹ mↄomɛɛ gĩa, ní gbasa ǹ n pↄ́ kɛ, á ń n nɛ́o. 
\v 14 Asa Dii Isailiↄ Lua mɛ̀ pↄ́wɛnti a láa pɛ̃na guuo, mɛ́ nísi a láa tùupiuo e gↄↄ pↄ́ a to lou ma bùsu la gɛ kaò. 
\v 15 Gyaapi gɛ kɛ̀ lá Ɛlia òɛwa, ↄ̃ aalɛ pↄble màa e gↄↄ ũma, aàpi ń a bɛdeↄ ń Ɛliao. 
\v 16 Pↄ́wɛnti i láa pɛ̃napiuo, mɛ́ nísi i láa tùupiuo, lá Dii dà Ɛliaɛ a òwa.
\p
\v 17 Bee gbɛa nↄɛ uabelepi nɛ́pi lɛ́ gyãkɛ. Kɛ́ gyãpi gbãakũ̀ maamaa, ↄ̃ nɛ́pi gà. 
\v 18 Ɔ̃ nↄɛpi ò Ɛliaɛ: Lua gbɛ̃́, bↄ́mɛ wá daaa, ↄ̃ n mↄ ma bɛi? N mↄ ma duuna dↄi Luagu, kɛ́ aà ma nɛ́ dɛ yã́i yã̀? 
\v 19 Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Ǹ n nɛ́pi kpaa. Ɔ̃ à nɛ́pi sì nↄɛpi ↄzĩ, à dɛ̀dɛò kpɛdiakↄ̃a kpɛa pↄ́ à pìlau. À aà wùlɛ a liiwa we, 
\v 20 ↄ̃ à wiilɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Dii ma Lua, ḿmɛ ń tò gyaa pↄ́ ma pila aà bɛ nɛ́ gà, n pↄsia kpàaàzia? 
\v 21 Ɔ̃ à kùa kã́ màma nɛgↄ̃ɛnapiwa gɛ̃n àaↄ̃,\f + \fr 17.21 \fr*\ft 2Kia 4.34-35\ft*\f* à wiilɛ̀ Diiwa à mɛ̀: Dii ma Lua, to aà wɛ̃ni ɛa su aà mɛu. 
\v 22 Dii Ɛlia wiilɛa mà, ↄ̃ wɛ̃ni ɛ̀a sù nɛ́pi mɛu, à vù. 
\v 23 Kɛ́ Ɛlia nɛgↄ̃ɛnapi sɛ̀ à pìlaò, à gɛ̃̀ò kpɛ́u, ↄ̃ à aà kpà aà dawa à mɛ̀: Gwa, n nɛ́ bɛ̃́ɛ! 
\v 24 Ɔ̃ nↄɛpi ò Ɛliaɛ: Má dↄ̃ sa kɛ́ Lua gbɛ̃́n n ũ. Dii yã́ pↄ́ bↄ̀ n lɛ́uá sĩanaɛ.
\c 18
\s1 Ɛlia ń Obadiao
\p
\v 1 Ɛlia gↄↄplakɛ̀ we. A wɛ̃̀ àaↄ̃de guu ↄ̃ Dii yã'òɛ̀ à mɛ̀: Gɛ ǹ nzĩa ↄlↄ Ahabuɛ, mí tó lou ma aà bùsuu. 
\v 2 Ɔ̃ Ɛlia fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ azĩa ↄlↄi Ahabuɛ.
\p Nↄana sↄ̃ à pãsĩkũ̀ Samali, 
\v 3 ↄ̃ Ahabu a bɛ ziia Obadia sìsi. Obadiapi sↄ̃ ì misiilɛ Diiɛ maamaaɛ. 
\v 4 Gↄↄ pↄ́ Zezabɛli lɛ́ Dii ãnabiↄ dɛdɛ, Obadia ń sɛ́lɛ gbɛ̃ↄn basↄo, à ń úlɛ gbɛ̀'ɛↄ guu gbɛ̃ↄn blakwikwi, ↄ̃ à ń gwá ń blɛo ń ío. 
\v 5 Ɔ̃ Ahabu ò Obadiapiɛ: Wà bùsu kɛɛlɛ wà gɛ́ nibↄnaↄ ń swa'ɛↄu píi. Wìliↄ dↄ̃o tó wá sɛ̃ e wà wá sↄ̃́ↄ ń wá sↄ̃baonaↄ gwaò. 
\v 6 Ɔ̃ aa bùsu kpaalɛ̀kↄ̃ɛ, an baade a zɛ́ sɛ̀. 
\v 7 Kɛ́ Obadia kpàaũ ń Ɛliao zɛ́u, à aà dↄ̃̀, ↄ̃ à wùlɛ a gbɛɛu à mɛ̀: Ma dii Ɛlia, ḿmɛnn wea? 
\v 8 Ɛlia wèwà à mɛ̀: Mámɛ! Gɛ ǹ o n diiɛ ma su. 
\v 9 Ɔ̃ Obadia mɛ̀: Tàae kpele má kɛ̀, ↄ̃ ńlɛ mapi n zↄ̀blena na Ahabuɛ a ↄzĩ aà ma dɛi? 
\v 10 Ń Dii n Lua kuao buie ge bùsue ku kɛ́ ma dii gì gbɛ̃́ↄ zĩuimá n wɛɛlɛio. Tó wà mɛ̀ ń kú weo, ì to aa mɛ wa sì ń pↄeoɛ. 
\v 11 Ɔ̃ ńlɛ omɛɛ sa mà gɛ o ma dii Ahabuɛ n sua? 
\v 12 Tó ma gɛ̃zɛa, máↄ dↄ̃ gu pↄ́ Dii Nisĩna a n sɛ taunnↄo. Tó ma gɛ má ò Ahabuɛ, mɛ́ i n eo, a ma dɛɛ. Mapi n zↄ̀blena sↄ̃ ma misìilɛ Diiɛ za ma ɛ̀waasogↄↄɛ. 
\v 13 Ma dii Ɛlia, kɛ́ Zezabɛli lɛ́ Dii ãnabiↄ dɛdɛ, ni yã́ pↄ́ má kɛ̀ mao lé? Mámɛ ma ń gbɛ̃eↄ sɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn basↄo, ma ń úlɛ gbɛ̀'ɛↄ guu gbɛ̃ↄn blakwikwi, ma ń gwá ń blɛo ń ío. 
\v 14 Ɔ̃ ńlɛ omɛɛ sa mà gɛ o ma dii Ahabuɛ n sua? A ma dɛɛ. 
\v 15 Ɔ̃ Ɛlia mɛ̀: Ń Dii Zĩgↄ̃de pↄ́ málɛ zↄbleɛ̀ kuao má gɛ́ aà ma e gbãɛ.
\s1 Ɛlia ń tã́adeↄ kua Kaamɛli gbɛ musu
\p
\v 16 Ɔ̃ Obadia gɛ̀ dà Ahabulɛ, à yã́pi òɛ̀, ↄ̃ Ahabu gɛ̀ dai Ɛlialɛ. 
\v 17 Kɛ́ Ahabu Ɛlia è, a òɛ̀: Isaili bùsudɛna, ḿmɛnn wea? 
\v 18 Ɔ̃ Ɛlia mɛ̀: I kɛ mámɛ ma Isaili bùsu dɛ̀o, mpi ń n mae bɛdeↄ ámɛ á dɛ̀, asa a pãkpà Dii yãdilɛaↄi, á tɛ́ Baaliziɛ. 
\v 19 Isailiↄ sísi píi sa aa kãaamazi Kaamɛli gbɛ musu sãnu ń Baali tã́ade gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla ń blakwiↄ ń Asetaati tã́ade gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla pↄ́ aaì pↄble ń Zezabɛlioↄ.
\p
\v 20 Ahabu Isailiↄ sìsi píi, ↄ̃ à tã́adepiↄ kã̀aa Kaamɛli gbɛ musu. 
\v 21 Ɔ̃ Ɛlia sↄ̃̀ Isailiↄzi à ń lá à mɛ̀: Áↄ yã́ kũa ↄkpɛai e bↄɛ ni? Tó Dii mɛ́ Lua ũ, à tɛaàzi. Tó Baaliɛ sↄ̃, à tɛaàzi. Aai yãe zã́ síwào, 
\v 22 ↄ̃ Ɛlia ònɛ́: Dii ãnabiↄ guu mámɛ ma gↄ̃ mado. Baali tã́adeↄ sↄ̃ aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla ń blakwioɛ. 
\v 23 À zuswana kpáwá mɛ̀n pla, tã́adepiↄ i a mɛ̀ndo sɛ aa zↄ̃ɛzↄ̃ɛ aa ka yàaa, aasu tɛ́ dauo. Mapi sↄ̃ má ado kɛkɛ, mí ká yàaa, má tɛ́ dau sↄ̃o. 
\v 24 Ampiↄ aa Baali sísi, mapi sↄ̃ má Dii sísi. An gbɛ̃́ pↄ́ yãmà à tɛsↄ̃̀wà ↄ̃mɛ Lua ũ. Ɔ̃ gbɛ̃́pii mɛ̀: A maaɛ! 
\v 25 Ɔ̃ Ɛlia ò tã́adepiↄnɛ: À zuswana mɛ̀ndo sɛ kɛkɛ káau, asa ámɛ á dasi. À á dii sísi, kási ásu tɛ́ dauo. 
\v 26 Ɔ̃ aa zuswana pↄ́ wa kpàmá sì aa kɛ̀kɛ, ↄ̃ aalɛ Baali sisi za kↄↄ e ĩatɛ̃ gɛ̀ kàò minanguo. Aalɛ ↄ̃wã, aalɛ lia sa'okĩi pↄ́ aa bòi, aalɛ mɛ: Baali, yãmawáe! Ń beeo aai yãe mao, i yãmamáo. 
\v 27 Kɛ́ ĩatɛ̃ kà minanguo, ↄ̃ Ɛlia lɛ́ ń láanikɛ à mɛ̀: À wiilɛ gbãa, ↄ̃mɛ diie ũo lò? Aà làasoo tà saalon nò, á dↄ̃a? À gɛ̀ bĩ́ikpɛkɛi yã̀? À gɛ̀ wɛ̃́lɛu yã̀? Àlɛ i'oɛ, ↄ̃ álɛ aà vua? 
\v 28 Ɔ̃ aalɛ wiilɛ ń lↄↄ gbãtɛ̃o, aalɛ ńzĩa lili ń fɛ̃ndao ń sↄ̃nao lá aaì kɛwa, e au lɛ́ bàalɛ ń mɛwa. 
\v 29 Kɛ́ ĩatɛ̃ gɛ̀ aua pilai, ↄ̃ aalɛ yãyaaabↄlɛ e sa oosi ogↄↄ gɛ̀ kàò. Ń beeo i yãe zã́ símáo, i yãmamáo, i swã́sɛńzio.
\p
\v 30 Ɔ̃ Ɛlia ò bílaɛ: À sↄ̃mazi! Kɛ́ aa sↄ̃̀aàzi ḿpii, ↄ̃ à Dii gbagbakĩi pↄ́ wa gbòo kɛ̀kɛ lɛ́ bo. 
\v 31 À gbɛ sɛ̀sɛ mɛ̀n kuɛpla Yakↄbu buiↄ dasilɛu. Yakↄbupi Dii yã'òɛ̀ yãa à mɛ̀, wàli oɛ̀ sa Isaili.\f + \fr 18.31 \fr*\ft Daa 32.28\ft*\f* 
\v 32 Kɛ́ à Dii gbagbakĩipi bò, ↄ̃ à ɛyↄ̃ lìai. Ɛpi kà à í sí litili gɛ̃o. 
\v 33 À yàakà sa'okĩipia, à zupi zↄ̃̀ɛzↄ̃ɛ a kà yàapia 
\v 34 à mɛ̀: À ítↄ lo síiↄ̃, í ka sa'obↄpiwa ń yàapio. Kɛ́ aa tↄ̀, ↄ̃ à mɛ̀: À ɛa tↄ lↄ. Kɛ́ aa tↄ̀, ↄ̃ à mɛ̀: À ɛa tↄ à kɛ gɛ̃n àaↄ̃. Ɔ̃ aa tↄ̀ e gɛ̃n àaↄ̃. 
\v 35 Ípi bàalɛ̀ lìa sa'okĩipizi e ɛpi pà. 
\v 36 Sa oosi ogↄↄ ↄ̃ ãnabi Ɛlia sↄ̃̀i à mɛ̀: Dii, Ablahaũ ń Izaakio ń Isailio Lua, to wà dↄ̃ gbã kɛ́ ḿmɛnn Isailiↄ Lua, mɛ́ n zↄ̀blenan ma ũ, málɛ yã́ɛ bee kɛ, kɛ́ ḿmɛ ń òmɛɛ yã́i. 
\v 37 Yãmaa Dii! Yãmaa, kɛ́ gbɛ̃́ɛ beeↄ e dↄ̃ kɛ́ n Dii ḿmɛnn Lua, mɛ́ ńlɛ ń nↄ̀sɛ lilɛnɛ́, kɛ́ aa ɛa sumaɛ. 
\v 38 Ɔ̃ Dii tɛ́ sù sa'obↄ ń yàao ń gbɛↄ ń bùsuopiwa, aa tɛkũ̀, ↄ̃ í pↄ́ kú ɛupi bà. 
\v 39 Kɛ́ gbɛ̃́ↄ è, aa wùlɛ ń gbɛɛu aa mɛ̀: Dii mɛ́ Lua ũ! Dii mɛ́ Lua ũ! 
\v 40 Ɔ̃ Ɛlia ònɛ́: À Baali tã́adeↄ kṹkũ, an gbɛ̃e su piliwáo. Kɛ́ aa ń kũkũ, ↄ̃ Ɛlia gɛ̀ńnↄ Kisↄ̃ guzulɛu, à ń dɛdɛ we.
\p
\v 41 Ɛlia ò Ahabuɛ: Gɛ ǹ pↄble, ní imi, asa ma lou kↄ̃fĩ mà dↄ. 
\v 42 Ɔ̃ Ahabu gɛ̀ lɛ́ pↄble, àlɛ imi. Ɔ̃ Ɛlia dɛ̀dɛ gɛ̀ Kaamɛli misonaa, à sionkpa à wɛpɛ̀lɛ a gbáu. 
\v 43 A ò a zĩkɛnaɛ: Gɛ ǹ gugwa ísia oi. Ɔ̃ à gɛ gwà. Kɛ́ à sù, à mɛ̀: Pↄe ku weo. Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀ aà ɛa gɛ́ gwai lↄ, ↄ̃ à gɛ̀ màa e gɛ̃n soolo. 
\v 44 A gɛ̃n soplade guu ↄ̃ zĩkɛnapi mɛ̀: Ma lou è na sɛsɛɛnnↄ lán ↄlawa, àlɛ fɛlɛ ísiaa. Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Gɛ ǹ o Ahabuɛ aà a sↄ̃́go dↄ sↄ̃́ↄnɛ, i gɛ̃u à pila gbɛwa e lou àↄ gɛ́ gíiɛ̀. 
\v 45 Lou lɛ́ sisi busɛbusɛ, zàa'ĩana fɛ̀lɛ, ↄ̃ lou kwɛ̀.\f + \fr 18.45 \fr*\ft Zaa 5.18\ft*\f* Ahabu ku sↄ̃́gou, àlɛ tá Yezɛlɛɛ. 
\v 46 Dii gbãa dɛ̀dɛ Ɛliawa, ↄ̃ à a ulada kã̀aa a kũ̀, à bàalɛ̀ dↄ̀aa Ahabuɛ e à gɛ̀ kàò Yezɛlɛɛ.
\c 19
\s1 Dii bↄ mↄa Ɛliawa Olebu
\p
\v 1 Kɛ́ Ahabu yã́ pↄ́ Ɛlia kɛ̀ dàu a sìu Zezabɛliɛ píi, lá à tã́adepiↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao ḿpii, 
\v 2 ↄ̃ Zezabɛli lɛ́kpãsãkɛ̀ Ɛliaɛ à mɛ̀: E zia maa'i, tó mi kɛnɛ lá ń kɛ̀ tã́adeↄnɛwao, adeↄ yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ! 
\v 3 Ɔ̃ vĩa Ɛlia kũ̀, ↄ̃ à fɛ̀lɛ bàalɛ̀ à azĩa mibↄkĩi wɛ̀ɛlɛ. Kɛ́ à kà Bɛɛsɛba, Yuda bùsuu, we à a zĩkɛnapi tòu, 
\v 4 ↄ̃ à táa'ò gbáau gↄↄ do. À gɛ̀ zↄ̃̀lɛ sɛ̃́li gbáu, ↄ̃ à wabikɛ̀ à e ga à mɛ̀: Dii, kɛ́ bee mↄ̀a. Ma sɛ gↄ̃̀ↄ, asa má dɛ ma deziↄlao.\f + \fr 19.4 \fr*\ft Yon 4.3\ft*\f* 
\v 5 Ɔ̃ à wùlɛ lɛ́ i'o sɛ̃́lipi gbáu.
\p Malaika mↄ̀ we, à ↄnàwà à mɛ̀: Fɛlɛ pↄble. 
\v 6 Kɛ́ Ɛlia gugwà, ↄ̃ à kàa asaa ń ituuo è kálɛa a mizĩ. Ɔ̃ à pↄblè à imì à ɛ̀a wùlɛ. 
\v 7 Dii Malaika ɛ̀a mↄ̀ a gɛ̃n plaadei, à ↄnàwà à mɛ̀: Fɛlɛ pↄble, asa tá gbã̀a ńlɛ mↄ́ oi. 
\v 8 Ɔ̃ à fɛ̀lɛ pↄblè à imì. Blɛpi tò à gbãa'è, ↄ̃ à táa'ò gↄↄ bla fãanɛ ń gwãasĩnao e à gɛ̀ kà Lua gbɛ pↄ́ wì mɛ Olebui.\f + \fr 19.8 \fr*\ft Bↄa 3.1\ft*\f* 
\v 9 Kɛ́ à gɛ̃̀ lɛ́ i gbɛpi ɛu, we ↄ̃ Dii yã'òuɛ̀ à mɛ̀: Ɛlia, bↄ́ ńlɛ kɛ lai? 
\v 10 A wèwà à mɛ̀: Dii Lua Zĩgↄ̃de, ma zɛ ma gi fĩ́afĩa n yã́ musu, asa Isailiↄ pãkpà ń bàakuańnↄ yã́i, ↄ̃ aa ń gbagbakĩiↄ gbòo aa ń ãnabiↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao. Mámɛ ma gↄ̃ mado, ↄ̃ aalɛ ma wɛ sa.\f + \fr 19.10 \fr*\ft Lom 11.3\ft*\f* 
\v 11 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Bↄ gɛ zɛ ma aɛ gbɛ musu le, mí gɛ̃ n aɛ.
\p Zàa'ĩan gbãa fɛ̀lɛ, àlɛ gbɛ̀sĩsĩpiↄ paa, àlɛ gbɛsiↄ wíwi Dii aɛ, kási Dii ku ĩ́anapi guuo. Ĩanapi gbɛa tↄↄlɛ lùalua, kási Dii ku tↄↄlɛ lualuaapi guuo. 
\v 12 Tↄↄlɛ lualuaapi gbɛa sa tɛ́ɛ, kási Dii ku tɛ́pi guuo. Tɛ́pi gbɛa yã́kpãina mɛ́ dↄ busɛnnↄ. 
\v 13 Kɛ́ Ɛlia yã́pi mà, à a ulada kù a wɛ́a, ↄ̃ à bↄ̀ gɛ̀ zɛ̀ gbɛ̀'ɛpi lɛ́, a mà wa òɛ: Ɛlia, bↄ́ ńlɛ kɛ lai? 
\v 14 A wèwà à mɛ̀: Dii Lua Zĩgↄ̃de, ma zɛ ma gi fĩ́afĩa n yã́ musu, asa Isailiↄ pãkpà ń bàakuańnↄ yã́i, ↄ̃ aa n gbagbakĩiↄ gbòo aa n ãnabiↄ dɛ̀dɛ ń fɛ̃ndao. Mámɛ ma gↄ̃ mado, ↄ̃ aalɛ ma wɛ sa. 
\v 15 Ɔ̃ Dii òɛ̀: Ɛa ta Damasi guwaiwaiu. Tó n ka we, ní Azaeli dilɛ Siliↄ kía ũ,\f + \fr 19.15 \fr*\ft 2Kia 8.7-13\ft*\f* 
\v 16 ní Nimisi tↄũna Yehu dilɛ Isailiↄ kía ũ,\f + \fr 19.16 \fr*\ft 2Kia 9.1-6\ft*\f* ní Abɛli Mɛↄla gbɛ̃́ Safata nɛ́ Ɛlizi dilɛ n gbɛu ãnabi ũ. 
\v 17 Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀ Azaeli fɛ̃nda lɛ́zĩↄ, Yehu mɛ́ a ń dɛdɛ. Tó aa bↄ̀ Yehu fɛ̃nda lɛ́zĩ sↄ̃, Ɛlizi mɛ́ a ń dɛdɛ. 
\v 18 Ń beeo má Isailiↄ vĩ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sopla (7.000). An gbɛ̃e i kúlɛ Baaliɛ à lɛpɛ̀wào.\f + \fr 19.18 \fr*\ft Lom 11.4\ft*\f*
\s1 Ɛlizi sísia
\p
\v 19 Ɔ̃ Ɛlia fɛ̀lɛ bↄ̀ we, à gɛ̀ Safata nɛ́ Ɛlizi lè, àlɛ sapa ń zuↄ ń a gbɛ̃́ↄ soon kuɛpla. Aàpi mɛ́ tɛ́ zã́. Ɔ̃ Ɛlia sↄ̃̀aàzi, à a ulada kàaàla. 
\v 20 Ɔ̃ Ɛlizi a zuↄ tò we, à bàalɛ̀ bↄ̀ tɛ Ɛliazi, ↄ̃ a òɛ̀: To mà gɛ́ lɛzai ma de ń ma daowa gĩa, mí gbasa mↄ tɛnzi sa. Ɛlia mɛ̀: Gɛ́, ní ɛa su. Ń yã́ pↄ́ má kɛ̀nɛ dↄ̃. 
\v 21 Ɔ̃ Ɛlizi ɛ̀a à a zupiↄ kòlokpa, à tɛkà ń zù zĩkɛbↄↄ, ↄ̃ à zupiↄ nↄ̀ↄ fùukɛ̀ a kpà gbɛ̃́ↄwa aa sò. Ɔ̃ à bↄ̀ tɛ Ɛliazi, à gↄ̃̀ aà zↄbãna ũ.
\c 20
\s1 Bɛnadada ń a zĩgↄ̃ↄ koezↄ̃a Samalizi
\p
\v 1 Siliↄ kí Bɛnadada a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi. Kía gbɛ̃ↄn baakwi ń plaoↄ kuaànↄ ń ń sↄ̃́ↄ ń ń zĩkasↄ̃goↄ. Ɔ̃ aa gɛ̀ koezↄ̃̀ Samalizi aalɛ lɛ́lɛwà. 
\v 2 Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Ahabuwa wɛ̃́lɛ guu 
\v 3 à mɛ̀: Ma Bɛnadada ma mɛ̀, n ã́nusu ń n vuao gↄ̃̀ ma pↄ́ ũɛ. N nↄ maaↄ ń n nɛ́ maaↄ gↄ̃̀ ma pↄ́ ũɛ lↄ. 
\v 4 Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: Ma dii kí, mapi ń pↄ́ pↄ́ má vĩↄ gↄ̃̀ n pↄ́ ũɛ píi lá ń òwa. 
\v 5 Ɔ̃ Bɛnadada ɛ̀a gbɛ̃́ↄ zĩ̀wà lↄ à mɛ̀: Ma Bɛnadada ma mɛ̀, ma gbɛ̃́ↄ zĩ̀ n ã́nusu ń n vuao ń n nↄↄ ń n nɛ́ↄ gbɛaimaɛ. 
\v 6 Zia maa'i má a gbɛ̃́ↄ zĩma, aa n bɛ yↄɛ ń n gbɛ̃́ↄ bɛↄ, aai á pↄ́ bɛɛɛdeↄ sɛ́lɛ suomɛɛ píi. 
\v 7 Ɔ̃ Isailiↄ kía a bùsu gbɛ̃zↄ̃ↄↄ sìsi píi à mɛ̀: Á è lá àlɛ ma lɛ́wɛó? Kɛ́ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀a, à ma naↄ ń ma nɛ́ↄ ń ma ã́nusuo ń ma vuao gbɛ̀a, mi gioɛ̀o. 
\v 8 Ɔ̃ gbɛ̃zↄ̃ↄpiↄ ń gbɛ̃́ kĩniↄ òɛ̀: Ńsu ǹ aà yãmao, ńsu weiɛ̀o. 
\v 9 Ɔ̃ a ò Bɛnadada zĩnaↄnɛ: À gɛ o ma dii kíɛ, yã́ pↄ́ a gbɛ̀a mapi a zↄ̀blena wa káau ↄ̃ má kɛ. Yã́ pↄ́ a gbɛ̀a gbɛzãɛ bee má kɛo. Ɔ̃ zĩnapiↄ ɛ̀a tà Bɛnadadawa ń yã́pio. 
\v 10 Ɔ̃ à ɛ̀a gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Ahabuwa lↄ à mɛ̀: Tó Samali bùsuti gↄ̃̀ à kà kɛ́ ma zĩgↄ̃ↄ e sɛ́lɛ ń miwa ↄkũ dodo, adeↄ yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ! 
\v 11 Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: À gɛ oɛ̀, gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ a zĩka'ula da su ĩ́anadã lá à ulapi bↄ̀ lɛ́ kálɛwao. 
\v 12 Kɛ́ Bɛnadada yã́pi mà, àlɛ vɛ̃ɛmi ń a kía deeↄ lákpɛↄ guu, ↄ̃ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ aa sↄukɛ. Ɔ̃ aa gɛ̀ sↄukɛi.
\s1 Ahabu zĩblea Bɛnadadawa
\p
\v 13 Ãnabie mↄ̀ Isailiↄ kí Ahabu lè à mɛ̀: Dii mɛ̀, n zĩgↄ̃ dasiↄ è wea? A ń nanɛ n ↄzĩ gbãɛ, níↄ dↄ̃ kɛ́ ámɛ á a Dii. 
\v 14 Ɔ̃ Ahabu aà là à mɛ̀: Démɛ a bee kɛi? A wèwà à mɛ̀: Dii mɛ̀ n bùsu kíaↄ ìwaↄ mɛ́ aa kɛ. Ɔ̃ Ahabu aà là lↄ: Démɛ a lɛ́lɛmái? A wèwà à mɛ̀: Ḿmɛ! 
\v 15 Ɔ̃ Ahabu a bùsu kíaↄ ìwaↄ kã̀aa, aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń baakwi ń plaoɛ (232). Ɔ̃ à a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi, aa kɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sopla (7.000). 
\v 16 Aa bↄ̀ wɛ̃́lɛu ĩatɛ̃ minanguo, gↄↄ pↄ́ vɛ̃ɛ lɛ́ Bɛnadada ń a kía deepiↄ dɛ lákpɛpiↄ guu. 
\v 17 Ahabu bùsu kíaↄ ìwapiↄ mɛ́ bↄ̀lɛ káau. Ɔ̃ Bɛnadada zĩnaↄ gɛ òɛ̀, gbɛ̃́ↄ lɛ́ bↄlɛ Samali. 
\v 18 Ɔ̃ Bɛnadada mɛ̀: Tó aafia aalɛ mↄ́ ge ń zĩon nò, à ń kṹkũ bɛ̃́ɛ. 
\v 19 Kɛ́ bùsu kíaↄ ìwapiↄ bↄ̀lɛ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ zĩgↄ̃ↄ tɛ́ ń kpɛ, 
\v 20 an baade gbɛ̃dɛ̀. Kɛ́ Siliↄ lɛ̀kↄ̃wa, ↄ̃ Isailiↄ pɛ̀má, ↄ̃ Siliↄ kí Bɛnadada ń a sↄ̃deeↄ ń kɛ̃́ dia ń sↄ̃́ↄ kpɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Isailiↄ kía bↄ̀ gɛ̀ sↄ̃deↄ ń sↄ̃́godeↄ dɛ̀dɛ, à Siliↄ ásookɛ̀ maamaaɛ.
\p
\v 22 Ãnabipi ɛ̀a mↄ̀ Isailiↄ kía lè à mɛ̀: Sↄ̃dilɛ, ní làasookɛ yã́ pↄ́ ńyↄ̃ kɛwa, asa tó í bↄ̀ ɛu, Siliↄ kía a ɛa mↄ lɛ́lɛima lↄɛ.
\p
\v 23 Ɔ̃ Siliↄ kía ìwaↄ òɛ̀: Isaili tã́aↄá sĩ̀sĩ tã́aↄnɛ. A yã́i tò an gbãa dɛwála. Tó wálɛ zĩkańnↄ gusalalau, wá gbãa aↄ dɛńlaɛ. 
\v 24 Ǹ n kía deeↄ lɛũkpakɛ, ní dↄaana pãleↄ dilɛdilɛ ń gbɛu. 
\v 25 Sema n zĩgↄ̃ↄ ń n sↄ̃́ↄ ń n sↄ̃́goↄ aaↄ dasi lán yãawa, wí zĩkańnↄ gusalalau, wá gbãa i dɛńla. Kí ń yãmà, ↄ̃ a kɛ̀ màa.
\p
\v 26 Kɛ́ í bↄ̀ ɛu, Bɛnadada Siliↄ kã̀aa, ↄ̃ à gɛ̀ zĩkai ń Isailiↄ Afɛki. 
\v 27 Wà Isailiↄ kã̀aa wà kũ̀sũakɛ̀nɛ́, ↄ̃ aa gɛ̀má. Siliↄ lìgua, ↄ̃ Isailiↄ bòokpà bↄaańnↄ lán blè kpàsa nɛ́na lɛɛ plaↄwa. 
\v 28 Ɔ̃ Lua gbɛ̃́pi mↄ ò Isailiↄ kíaɛ à mɛ̀: Dii mɛ̀ lá Siliↄ lɛ́ e sĩ̀sĩↄ diin a ũ, guzulɛ diin a ũo, á aà zĩgↄ̃ wiilaɛ beeↄ nanɛ ń ↄzĩɛ, níↄ dↄ̃ kɛ́ ámɛaa Dii. 
\v 29 An bòoↄ bↄaa ń kↄ̃o màa e gↄↄ sopla, a gↄↄ sopladepi zĩ́ ↄ̃ aa nà zĩwa. Ɔ̃ Isailiↄ Sili kɛ̀sɛdeↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄo (100.000) gↄↄ doũpizĩ. 
\v 30 Kɛ́ an gbɛ̃́ pↄ́ gↄ̃̀ↄ lɛ̀kↄ̃wa Afɛki wɛ̃́lɛu, ↄ̃ a bĩ́i kwɛ̀ńla. Gbɛ̃́piↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ baasↄo ń plao (27.000). Bɛnadada bàalɛ̀ sì wɛ̃́lɛu sↄ̃, à ùlɛ kpɛ́u kpɛa. 
\v 31 Aà ìwaↄ òɛ̀: Wá mà Isaili kíaↄ gbɛ̃kɛ vĩ. Wà zwã̀nkasaↄ dↄ wá pi, wà ba dↄ wá nↄɛ, wí bↄ gɛ aà le. Wìliↄ dↄ̃o tó a n tó. 
\v 32 Ɔ̃ aa zwã̀nkasaↄ dↄ̀ ń pi, aa ba dↄ̀ ń nↄɛ, aa gɛ̀ Isailiↄ kía lè aa mɛ̀: N zↄ̀blena Bɛnadada mɛ̀ ǹ a tó. Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: Asi a ku fá! Ma gbɛ̃́ɛ. 
\v 33 Yã́pi kɛ̀ gbɛ̃́piↄnɛ àsi na ũ, ↄ̃ aa yã́pi gbã̀ wà kũ̀ aa mɛ̀: Ao, Bɛnadadaá n gbɛ̃́ɛ. Ɔ̃ kí mɛ̀: À gɛ à aà sɛ mↄò. Kɛ́ Bɛnadada mↄ̀, ↄ̃ Ahabu òɛ̀ aà gɛ̃anↄ a sↄ̃́gou. 
\v 34 Ɔ̃ Bɛnadada òɛ̀: Wɛ̃́lɛ pↄ́ ma mae sì n maewaↄ, má ɛa sↄaanɛ, níↄ laata Damasi lá ma mae kɛ̀ Samaliwa. Ɔ̃ Ahabu mɛ̀: Wà lɛdoũkɛ bee musu, mí n gbaɛ. Ɔ̃ à lɛdoũkɛ̀aànↄ à aà gbàɛ.
\s1 Ãnabi kí Ahabu daa yã́u
\p
\v 35 Dii ò ãnabi gãli gbɛ̃eɛ à o a gbɛ̃́deeɛ aà a lɛ́. Kɛ́ ãnabipi òɛ̀, ↄ̃ à gì. 
\v 36 Ɔ̃ a òɛ̀: Lá ni Dii yãmao, tó n kɛ̃a, nↄ̀ↄmusu a n dɛɛ. Kɛ́ à gɛ̃̀zɛa, ↄ̃ nↄ̀ↄmusu aà è a dɛ̀.\f + \fr 20.36 \fr*\ft 1Kia 13.24\ft*\f* 
\v 37 Ãnabipi gbɛ̃e è lↄ, ↄ̃ a òɛ̀ aà a lɛ́. Ɔ̃ à aà lɛ̀, à kɛ̀'ĩa. 
\v 38 Ɔ̃ ãnabipi zwãa kù a wɛ́a à azĩa lìlɛ, ↄ̃ à gɛ̀ lɛ́ kí dã́ zɛ́ lɛ. 
\v 39 Kɛ́ kí lɛ́ gɛ̃, ↄ̃ ãnabipi lɛzùaàzi à mɛ̀: Mapi n zↄ̀blena, kɛ́ ma gɛ zĩlau, ↄ̃ gbɛ̃e mↄ̀ ma kĩ́i ń gↄ̃ɛeo, à mɛ̀ màↄ aà dↄ̃́aɛ. Tó má tò à pìlia, ma wɛ̃ni gɛ̃̀ yã́uɛ, ge má fĩabo ã́nusu kiloo bla sↄosaiɛ. 
\v 40 Kɛ́ ma laai tà gupãlei, ↄ̃ gↄ̃ɛpi gɛ̃̀zɛa. Ɔ̃ Isailiↄ kía òɛ̀: Lá wa ĩadama ↄ̃ ń ò we. 
\v 41 À zwãapi gò a wɛ́a kpakpa, ↄ̃ Isailiↄ kía aà dↄ̃̀ ãnabi ũ. 
\v 42 Ɔ̃ ãnabipi òɛ̀: Dii mɛ̀ lá n gↄ̃ɛ pↄ́ á dìlɛ aà ga gbàɛ, n wɛ̃ni gɛ̃̀ yã́uɛ, n zĩgↄ̃ↄ i gaga aà zĩgↄ̃ↄ gɛ̃ɛ ũ. 
\v 43 Ɔ̃ Isailiↄ kía dàzɛu, àlɛ tá a bɛ Samali. Aà nↄ̀sɛ yà, à oosìsi.
\c 21
\s1 Nabↄti vɛ̃ɛbu
\p
\v 1 Bee gbɛa Yezɛlɛɛ gbɛ̃e ku, aà tↄ́n Nabↄti. A vɛ̃ɛbu vĩ Yezɛlɛɛ, Samali kí Ahabu bɛ saɛ. 
\v 2 Ɔ̃ Ahabu òɛ̀: Ǹ n vɛ̃ɛbu kpaa mà kɛ dò kaa ũ, asa a ku ma bɛ saɛɛ, mí vɛ̃ɛbu pↄ́ a maa dɛ beea kpama a gɛ̃ɛ ũ. Tó ń yei, má fĩabonɛ ń ã́nusuo a bɛɛɛ lɛ́u. 
\v 3 Ɔ̃ Nabↄti ò Ahabuɛ: Kai, a kɛo! Má fↄ̃ túbi pↄ́ ma deziↄ tòmɛɛ kpamao. 
\v 4 Ɔ̃ Ahabu nↄ̀sɛ yà, à tà bɛ ń oosisio, kɛ́ Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Nabↄtipi òɛ̀ á túbi pↄ́ a deziↄ tòɛ kpawào yã́i. Ɔ̃ à wùlɛ a liiwa, à aɛdↄ̀ gĩwa, à gì pↄblei. 
\v 5 Aà na Zezabɛli mↄ̀ aà là à mɛ̀: Bↄ́mɛ n le n oosìsi, ńlɛ pↄbleo ni? 
\v 6 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Má ò Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Nabↄtiɛ ma mɛ̀ aà a vɛ̃ɛbu kpaa, mí fĩaboɛ̀ ń ã́nusuoɛ. Tó vɛ̃ɛbu pãle a yei sↄ̃, mí kpawà a gɛ̃ɛ ũ. Ɔ̃ à mɛ̀ á kpao. 
\v 7 Ɔ̃ Zezabɛli òɛ̀: N Isailiↄ kíakɛ yãkɛan wea? Fɛlɛ pↄble ń pↄnao, má Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Nabↄti vɛ̃ɛbu enɛ.
\p
\v 8 Ɔ̃ à láↄ kɛ̃̀kɛ̃ ń Ahabu tↄ́o, à aà tãana seela kɛ̀wà, a kpã̀sãkpãsã gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń kíabui pↄ́ kú Nabↄti wɛ̃́lɛ guuↄnɛ. 
\v 9 Lápiↄ guu à mɛ̀: À lɛyegↄↄ dilɛ, í a kpàwakɛ. À zↄ̃lɛkĩi maa kpa Nabↄtiwa gbɛ̃́ↄ guu, 
\v 10 í gbɛ̃́ giaↄ wɛɛlɛ gbɛ̃ↄn pla à ń kálɛ aà aɛ. Aai yãdↄwà aa mɛ à Lua ń kíao tↄbɛ̃ɛsìɛ, í aà kũ bↄaànↄ wɛ̃́nkpɛ à aà pápa ń gbɛo à dɛ. 
\v 11 Ɔ̃ Nabↄti wɛ̃́lɛ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń kíabuiↄ kɛ̀ lá Zezabɛli ò taala pↄ́ á kpã̀sãnɛ́ↄ guuwa. 
\v 12 Aa lɛyegↄↄ dìlɛ, ↄ̃ aa zↄ̃lɛkĩi maa kpà Nabↄtiwa gbɛ̃́ↄ guu. 
\v 13 Ɔ̃ gbɛ̃́ gia gbɛ̃ↄn plapiↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ aà aɛ, aa yãdↄ̀wà gbɛ̃́ↄ wáa aa mɛ̀ à Lua ń kíao tↄbɛ̃ɛsìɛ. Ɔ̃ wà aà kũ̀ wà bↄ̀aànↄ wɛ̃́nkpɛ, wà aà pàpa ń gbɛo wa dɛ̀. 
\v 14 Ɔ̃ wà lɛ́kpãsãkɛ̀ Zezabɛliɛ wà mɛ̀ wà Nabↄti pàpa ń gbɛo wa dɛ̀.
\p
\v 15 Kɛ́ Zezabɛli mà wà Nabↄti pàpa ń gbɛo wa dɛ̀, ↄ̃ à gɛ̀ a ò Ahabuɛ à mɛ̀: Fɛlɛ gɛ Nabↄti vɛ̃ɛbu pↄ́ à gìonɛ́pi sɛ n pↄ́ ũ, asa a ku lↄo, à gà. 
\v 16 Kɛ́ Ahabu mà Nabↄti gà, ↄ̃ à fɛ̀lɛ lɛ́ gɛ́ aà vɛ̃ɛbu sɛ́i a pↄ́ ũ.
\p
\v 17 Ɔ̃ Dii yã'ò Tisɛbɛ gbɛ̃́ Ɛliaɛ à mɛ̀: 
\v 18 Fɛlɛ gɛ́ Samali kí Ahabu lei. À gɛ̀ Nabↄti vɛ̃ɛbu sɛ́i, a ku we. 
\v 19 Oɛ̀ ma Dii ma mɛ̀, gbɛ̃́ ↄ̃ a dɛ̀ à mↄ̀ a túbi sɛ́io lò? Ní oɛ̀ lↄ, gu pↄ́ gbɛ̃ↄ Nabↄti au sã̀sãu, we aa aàpi pↄ́ sãsãu sↄ̃.
\p
\v 20 Kɛ́ Ahabu Ɛlia è à mɛ̀: Ma ibɛɛ, n bↄa fá! Ɔ̃ Ɛlia òɛ̀: Ée, ma bↄma kài! Asa n nzĩa kpà yã́ pↄ́ kɛ̀ Diiɛ vãiwaɛ. 
\v 21 Ɔ̃ Dii mɛ̀ á vãikɛnɛ, á kɛ n buiↄnɛ sàabu. N gↄ̃ɛe a gↄ̃ Isaili bùsuuo, wɛ̃́ɛn nò, zↄn nò. 
\v 22 Á kɛ n uaɛ lá á kɛ̀ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ uaɛwaɛ, lá á kɛ̀ Ahia nɛ́ Baasa uaɛwa, asa n Isailiↄ daa duunkɛau aà pↄ fɛ̀lɛɛ̀. 
\v 23 Zezabɛli sↄ̃, Dii mɛ̀ gbɛ̃ↄ aà so Yezɛlɛɛ bĩ́i saɛɛ.\f + \fr 21.23 \fr*\ft 2Kia 9.36\ft*\f* 
\v 24 Gbɛ̃ↄ n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga wɛ̃́lɛuↄ só, bãↄ i n gbɛ̃́ pↄ́ aa gaga sɛ̃uↄ ble.
\p
\v 25 Gbɛ̃e ku yãa lán Ahabuwao, à azĩa kpà yã́ pↄ́ Dii yeiowaɛ, mɛ́ aà na Zezabɛli ì tɛ́kpaaàgu. 
\v 26 À yã́ pↄ́ wa ye a gĩyãio kɛ̀ maamaaɛ, à tɛ̀ tã́aↄzi lán Amↄle pↄ́ Dii ń yá Isailiↄnɛↄwaɛ.
\p
\v 27 Kɛ́ Ahabu yã́pi mà, à a ula ga kɛ̃̀ à zwã̀nkasaↄ dà, ↄ̃ à lɛyè. À ì ń zwã̀nkasapiↄ daa, à táa'ò busɛbusɛ. 
\v 28 Ɔ̃ Dii ò Ɛliaɛ: 
\v 29 Ń è lá Ahabu azĩa bùsamɛɛa? Lá à azĩa bùsamɛɛ, má vãipi kɛ aà uaɛ aà gↄↄo. Aà nɛgↄ̃ɛ ↄ̃ má vãipi kɛ aà uaɛ.
\c 22
\s1 Ãnabi Mise yã́ pↄ́ a su oa Ahabuɛ
\r (2Lad 18.1-27)
\p
\v 1 À kà wɛ̃̀ àaↄ̃ kɛ́ Siliↄ ń Isailiↄ i zĩka ń kↄ̃oo. 
\v 2 A wɛ̃̀ àaↄ̃depi guu ↄ̃ Yudaↄ kí Yosafa gɛ̀ Isailiↄ kía lè. 
\v 3 À mↄ lè Isailiↄ kía ò a gbɛ̃́ↄnɛ yãa à mɛ̀: Á dↄ̃ kɛ́ Lamↄtu Galada á wá pↄ́ɛ yãao lò? Kási wi a sia Siliↄ kíawa yãkɛkɛo. 
\v 4 Ɔ̃ à Yosafa là à mɛ̀: Ńyↄ̃ gɛmanↄ zĩu Lamↄtu Galadao lé? Ɔ̃ Yosafa wèwà à mɛ̀: Wá doũɛ, ma gbɛ̃́ↄá n gbɛ̃́ↄnɛ. Ma sↄ̃́ↄá n sↄ̃́ↄnɛ. 
\v 5 Ɔ̃ à ɛ̀a mɛ̀: Dii la gĩa. 
\v 6 Isailiↄ kíapi ãnabi ɛgɛnaↄ kã̀aa gbɛ̃ↄn ↄ̀aa pla taawa, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Mà gɛ́ zĩu Lamↄtu Galadadeↄwa yã̀, ge mà kã́maboɛ? Ɔ̃ aa wèwà aa mɛ̀: Gɛ́! Dii a ń nanɛ n ↄzĩɛ. 
\v 7 Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Dii ãnabi ku la, wà e wà aà laoa? 
\v 8 Ɔ̃ Isailiↄ kía wèwà à mɛ̀: Gↄ̃ɛe ku lↄ, aà tↄ́n Mise, Imɛla nɛ́ɛ. A fↄ̃ yãgbɛawɛ̃ɛ Diiwa, ãma má yeaàzi no, asa ìli àsi maa omɛɛ ziio, sema a bɛ̃̀ɛ. Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Ńsu o màao kí! 
\v 9 Ɔ̃ Isailiↄ kía a ìwae sìsi, a òɛ̀: Gɛ ǹ Imɛla nɛ́ Mise sísi aà mↄ kpakpa. 
\v 10 Isailiↄ kía ń Yudaↄ kí Yosafao baade a kible'ula daa, aa zↄ̃lɛa ń báaↄwa pↄ́wɛngbɛ̃zɛ pↄ́ kú Samali bĩ́ibↄlɛ saɛ, ↄ̃ ãnabi ɛgɛnapiↄ lɛ́ yãyaaa'o ń aɛ. 
\v 11 Kenaana nɛ́ Zedekia mↄsi pì lán kↄ́baↄwa à mɛ̀: Dii mɛ̀ kↄ́baɛ beeↄ ↄ̃ ńyↄ̃ Siliↄ zↄ̃zↄ̃ò ǹ ń dɛdɛò píi. 
\v 12 Ɔ̃ ãnabipiↄ lɛ́ yã́ doũ o ḿpii aalɛ mɛ: Gɛ́ lɛ́lɛi Lamↄtu Galadawa, ńyↄ̃ fuao. Dii ń nánɛ n ↄzĩɛ. 
\v 13 Gbɛ̃́ pↄ́ gɛ̀ Mise sísii òɛ̀: Ãnabi dãↄ lɛ́ kɛ̀ doũɛ laↄ! Àsi maa aalɛ o kíɛ. Yã doũpi o sↄ̃, àsi maa oɛ̀. 
\v 14 Ɔ̃ Mise mɛ̀: Ń Dii kuao, yã́ pↄ́ Dii òmɛɛ, bee má o kípiɛ.
\p
\v 15 Kɛ́ à kà, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Mise, wà gɛ́ zĩu Lamↄtu Galadawa yã̀, ge wà kã́maboɛ? Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Gɛ́ lɛ́lɛiwà mɛ̀! Ńyↄ̃ fuao. Dii ń nánɛ n ↄzĩɛ. 
\v 16 Ɔ̃ kí òɛ̀: Gɛ̃n ũma ń ye mà onɛ ńsu ɛɛtomɛɛo ni? Sĩana o ń Diio. 
\v 17 Ɔ̃ Mise mɛ̀: Ma Isailiↄ è fãaaa sĩ̀sĩↄ pↄlɛu lán sã pↄ́ dãna vĩoↄwa.\f + \fr 22.17 \fr*\ft Nao 27.17\ft*\f* Ɔ̃ Dii òmɛɛ, gbɛ̃́piↄ dↄaana vĩo, an baade tá a bɛ ń a aafiao. 
\v 18 Ɔ̃ Isailiↄ kía ò Yosafaɛ: Ni ma we ya? Mi onɛ ìli àsi maa omɛɛo, sema a bɛ̃̀ɛo lò? 
\v 19 Ɔ̃ Mise ɛ̀a mɛ̀: Dii yãma! Ma Dii è zↄ̃lɛa a gĩ́naa,\f + \fr 22.19 \fr*\ft Isa 6.1\ft*\f* luabɛ gbɛ̃́ↄ zɛa aà saɛ píi ↄplaai ń zɛɛio.\f + \fr 22.19 \fr*\ft Yob 1.6\ft*\f* 
\v 20 Ɔ̃ Dii mɛ̀: Démɛ a e kↄ̃nikɛmɛɛ Ahabuɛ aà gɛ́ lɛ́lɛi Lamↄtu Galadawa, i ga wei? Ɔ̃ wã́anɛ ò kɛ́wa, lootɛ̃ ò kɛ́wa. 
\v 21 Ɔ̃ nisĩnae bↄ̀ mↄ̀ zɛ̀ Dii aɛ à mɛ̀: Mámɛ má gɛ́ kↄ̃nikɛɛ̀. Ɔ̃ Dii aà là à mɛ̀: Ńyↄ̃ kɛ kpelewa ni? 
\v 22 Ɔ̃ a wèwà à mɛ̀: Má gɛ sóso ká aà ãnabiↄnɛ ń lɛ́u nisĩn ɛɛde ũɛ.\f + \fr 22.22 \fr*\ft 2Tɛs 2.11-12\ft*\f* Ɔ̃ Dii mɛ̀: Ńyↄ̃ kↄ̃nikɛɛ̀, ńyↄ̃ fuao. Gɛ ǹ kɛ màa. 
\v 23 Màa nisĩn ɛɛdepi sòso kà n ãnabiɛ beeↄnɛ ń lɛ́u ḿpii, kási sↄ̃ àsi bɛ̃̀ɛ ↄ̃ Dii ò n yã́ musu. 
\v 24 Ɔ̃ Kenaana nɛ́ Zedekia gɛ̀ Mise sãnkɛ à mɛ̀: Zɛ́ kpele Dii Nisĩna sɛ̀ à gòa à gɛ̀ yã'ònɛi? 
\v 25 Ɔ̃ Mise wèwà à mɛ̀: Gↄↄ pↄ́ n gɛ ulɛi kpɛ́u kpɛa, gↄↄ bee ńyↄ̃ dↄ̃. 
\v 26 Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: À Mise kũ taò wɛ̃́lɛ kía Amↄ ń ma nɛ́ Yoasio kĩ́i. 
\v 27 Í onɛ́ ma mɛ̀ aa aà dakpɛu, aaiↄ pɛ̃ɛ ń ío kpawà yↄↄyↄↄ e mà gɛ suò aafia. 
\v 28 Ɔ̃ Mise mɛ̀: Tó n su aafia, Dii mɛ́ i damɛɛ má ònɛo. Ɔ̃ Mise ɛ̀a mɛ̀: Á baade píi ma yã́pi mào lò?
\s1 Ahabu gaa Lamↄtu Galada
\r (2Lad 18.28-34)
\p
\v 29 Isailiↄ kía ń Yudaↄ kí Yosafao gɛ̀ Lamↄtu Galada. 
\v 30 Ɔ̃ Isailiↄ kía ò Yosafaɛ: Má azĩa lilɛɛ, mí si zĩu. Mpi sↄ̃ ǹyↄ̃ ku la ń n kible'ulao daa. Ɔ̃ Isailiↄ kía azĩa lìlɛ à sì zĩu. 
\v 31 À mↄ lè Siliↄ kía ò a sↄ̃́go dↄaana gbɛ̃ↄn baakwi ń plaoↄnɛ à mɛ̀: Ásu gbɛ̃e wɛ zĩpiuo, nɛ́fɛ̃nɛnan nò, gbɛ̃zↄ̃ↄn nò, sema Isailiↄ kía ado. 
\v 32 Kɛ́ sↄ̃́go dↄaanapiↄ Yosafa è, aalɛ e Isailiↄ kíaɛ. Kɛ́ aa sùwà, ↄ̃ Yosafa wiilɛ̀. 
\v 33 Kɛ́ aa è Isailiↄ kía no, ↄ̃ aa aà tò we.
\p
\v 34 Kɛ́ gbɛ̃e ka tↄ̃̀ Isailiↄgu pã yã́i, ↄ̃ à gɛ̀ Isailiↄ kíapi pà à gɛ̃̀ aà mↄ̀ ula pɛɛkĩiↄ zãnguo. Ɔ̃ a ò a sↄ̃́godeɛ: Lɛliaa wà bↄ zĩu, wà ma wiwiɛ we. 
\v 35 Zĩpi gbãakũ̀ gↄↄ bee, mɛ́ wa kípi kṹkũa zɛa a sↄ̃́go guu, aà aɛ dↄa Siliↄwa. Gu pↄ́ wà aà wìwiupi lɛ́ aubↄ, àlɛ ká sↄ̃́go guu. Oosi ↄ̃ à gà. 
\v 36 Kɛ́ ĩatɛ̃ lɛ́ gɛ̃ kpɛ́u, zĩgↄ̃ↄ wiilɛ̀kↄ̃i aa mɛ̀ baade tá a bùsuu e a bɛ wɛ̃́lɛu. 
\v 37 Màa kípi gà, ↄ̃ wà aà gɛ sɛ̀ sùò Samali wa vĩ̀. 
\v 38 Wà aà sↄ̃́go pìpi Samali íkalɛkĩi, gu pↄ́ káaluaↄ ì zu'ou, ↄ̃ gbɛ̃ↄ mↄ̀ aà au sã̀sã lá Dii òwa.
\p
\v 39 Ahabu yã́ kĩniↄ ku Isaili kíaↄ ladau, yã́ pↄ́ a kɛ̀ↄ píi ń kpɛ́ pↄ́ a dↄ̀ ń wesa swaao ń wɛ̃́lɛ pↄ́ a kɛ̀kɛ kàlɛↄ. 
\v 40 Kɛ́ Ahabu gà, ↄ̃ aà nɛ́ Aazia zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Yudaↄ kí Yosafa
\r (2Lad 20.31-21.1)
\p
\v 41 Isailiↄ kí Ahabu kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu ↄ̃ Asa nɛ́ Yosafa gↄ̃̀ Yudaↄ kía ũ. 
\v 42 Aà wɛ̃̀ bla sↄosaide guu ↄ̃ à kpalablèu, à zↄ̃̀lɛ báawa Yelusalɛũ wɛ̃̀ baasↄoɛ. Aà da tↄ́n Azuba, Seli nɛ́ɛ. 
\v 43 À zɛ̀ ń a mae Asa yãkɛaↄ yã́pii musuɛ, i pãalɛo, à yã́ pↄ́ Dii yei kɛ̀. Ń beeo i gulɛsĩ pↄ́ wa bòↄ daaĩo. E tia wìↄ sa'owàɛ, wìↄ tulaletikatɛa we.
\p
\v 44 Yosafa na ń Isailiↄ kíao. 
\v 45 Aà yã́ kĩniↄ ku Yuda kíaↄ ladau, aà nɛgↄ̃nkɛyãↄ ń zĩ pↄ́ a kàↄ píi. 
\v 46 Tã́akpɛ káalua kĩni pↄ́ gↄ̃̀ aà bùsuu za a mae Asa gↄↄↄ, à ń mìdɛ píiɛ. 
\v 47 Ɛdↄũ bùsu kía vĩo, ↄ̃ Yosafa dↄaana dìlɛnɛ́.
\p
\v 48 À ísia gó'ilɛnaↄ kɛ̀ aa gɛ́ vua sɛ́i Ofii, kási aai e bↄ̀ ń táo ísiaao, ↄ̃ aa wìwi Ɛziↄ̃gɛbɛɛɛ. 
\v 49 Gↄↄ bee ↄ̃ Ahabu nɛ́ Aazia ò Yosafaɛ aà to a gbɛ̃́ↄ da ísiaa ń aà gbɛ̃́ↄ sãnu, ↄ̃ Yosafa i weio. 
\v 50 Kɛ́ Yosafa gà, wà aà mia kpàkↄ̃i ń aà deziↄ Davidi wɛ̃́lɛu, ↄ̃ aà nɛ́ Yolaũ zↄ̃̀lɛ aà gbɛu.
\s1 Isailiↄ kí Aazia
\p
\v 51 Yudaↄ kí Yosafa kpalablea wɛ̃̀ gɛ̃o ń plaode guu ↄ̃ Ahabu nɛ́ Aazia gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ báawa wɛ̃̀ plaɛ. 
\v 52 À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀ à zɛ̀ ń a de ń a dao yã́o ń Nɛba nɛ́ Yeloboaũ pↄ́ Isailiↄ dà duunau yãkɛaↄ. 
\v 53 À zↄblè Baaliɛ à aà sìsi, ↄ̃ à Dii Isailiↄ Lua pↄ fɛ̀lɛɛ̀ lá a mae kɛ̀wa.