\id REV 2011-04-02 SIL-BFB BUAMU-OUARKOYE 
\h Bè-sànkanii 
\toc1 Le Dónbeenì Bè-sànkanii na le zéenía là a Zãn 
\toc2 Bè-sànkanii 
\toc3 REV 
\mt2 Le Dónbeenì 
\mt1 Bè-sànkanii 
\mt2 na le zéenía là a Zãn 
\is1 Vũahṹ túaró ɲúhṹ 
\ip Yìa túara mu bè-sànkanii vũahṹ lé o Zãn na lé o *Krista tonkaro. Pã̀ahṹ na ó o wee túa ho yi ká bìa tà a Krista bìo á ho Oroomu bɛ́ɛ wee beé lò làa sòobɛ́ɛ. O túara ho pã̀ahṹ na ɓa hĩ́a wìira a ɓuan zoó día ho kɔ̃hṹ na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ, hìa ɓa le Patimɔɔsi yi. O túara ho á heníanáa bìa tà a Krista bìo sĩa. O le ɓa wíoka dé mí sĩa o Yeesu yi lé bìo ó o dàńna mu bìo ɓúenɓúen. O vũahṹ mu yi á le Dónbeenì páaníi kĩ́nle vũahṹ bìo cɛ̀rɛ̀ɛ wee mi yi. 
\ip O Zãn bía mí vũahṹ yi le o Yeesu zéenía míten làa mí. Á lé o Yeesu mu mún bía le o túa bìo ó o mɔn ɓúenɓúen (1). Ó o Zãn ɓɛ̀n túara hã vɔ̃nna bìo hèɲun á nɔnka ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun na wi ho Azii kɔ̃hṹ yi (2–3). O zéenía bìo ó o mɔn ho wáayi, lè ho sò-mánu fìró, lè hã bũaaní bìo hèɲun, lè mu bìowa bìo hèɲun, lè hã lánpórá bìo hèɲun bìo (4–16). Ho ló-beenì *Babiloona cĩ̀ló là a Satãni lè mí ton-sáwá yáaró bìo (17–20). Bṹn mɔ́n ó o mɔn ho dĩ́míɲá fĩnle na le Dónbeenì léra. O bía le hen làa cĩ́inú ká a Yeesu á à bĩní ì ɓuen (21–22). 
\c 1  
\s1 Bìo ho vũahṹ wee zéení 
\p  
\v 1 Bìo wi ho vũahṹ na kà yi lé le Dónbeenì bè-sànkanii na le zéenía là a Yeesu *Krista à wón zéení na mí ton-sáwá yi, à ɓa zũń bìo ò wé hen làa cĩ́inú. Ó o Yeesu tonkaa mí tonkaro na ló ho wáayi nì-kéní, ò o ɓuee lii zéení mu lè mí ton-sá na ɓa le Zãn.  
\v 2 Bìo ó o Zãn mu mɔn ɓúenɓúen ó o mà tũ̀iá. O zũ le mu lé le Dónbeenì ɲi-cúa, á zũ le lé o Yeesu Krista zéenía mu.  
\v 3 Bìa wee kàrán le Dónbeenì ɲi-cúa na túara ho vũahṹ na kà yi, làa bìa wee ɲí hã à pa hã bìo bán ɲúná ɓɛ̀ntĩ́n sĩ, lé bìo mu bìowa mu wéró á sùaráa. 
\s1 O Zãn tɛ̀ɛnía ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun yi 
\p  
\v 4 Ho vũahṹ mu lé ĩnɛ́n Zãn wee túa ho á à na ho Azii kɔ̃hṹ lórá bìo hèɲun kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun yi. Le le Dónbeenì, dìo wi fɛ́ɛɛ, na wi ká bìo ɓúi dĩǹ yí léra na bò ò ɓuen, à wé mu sãamu làa mia, à na ho hɛ́ɛrà mia. Le hã hácíira mí bìo hèɲun,\f + \fr 1:4 \ft Hã hácíira mí bìo hèɲun: Mu bìo hèɲun wee zéení mu bìo na ɲii sú bìo. Hen kà á hã hácíira bìo hèɲun lé le Dónbeenì Hácírí á mu wee zéení bìo.\f* hĩ̀a dĩ̀n le Dónbeenì bá-zàmu kanmúiní yahó à mún wé mu sãamu làa mia, à na ho hɛ́ɛrà mia.  
\v 5 Le o Yeesu Krista, yìa wee mì ho tũ̀iá le Dónbeenì ɲii, yìa láayi wi, yìa nín-yání vèera ló ɓa nì-hía tĩ́ahṹ, yìa wi ɓa bá-zàwa ɓúenɓúen ɲúhṹ wán à mún wé mu sãamu làa mia, à na ho hɛ́ɛrà mia. 
\p Lé orɛ́n wa wɛn, á húrun cãni kúaará kã̀níanáa wɛn wa bè-kora yi,  
\v 6 á wó á wa lé le *Dónbeenì yankarowà nìpomu na wee sá ɓàn Maá Dónbeenì tonló. Le ho cùkú lè ho pànká à bìo sĩ̀ a yi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi. *Amiina! 
\p  
\v 7 Mi loń! Nín-yìa hã dùndúio yi bò ò ɓuen. Ɓa nùpua ɓúenɓúen á à mi a, hàrí bìa cú a. Ho dĩ́míɲá kãna sìíwà ɓúenɓúen á à tà le wɛ́ɛ o bìo yi. Lé bṹn mu ù wéráa. *Amiina!  
\v 8 O Ɲúhṹso Dónbeenì, dìo wi fɛ́ɛɛ, na wi ká bìo ɓúi dĩǹ yí léra, na bò ò ɓuen, dìo dà mu bìo ɓúenɓúen á wee bío: «Lé ĩnɛ́n á ɓúa mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ, á lé ĩnɛ́n mún ǹ véení mu bìo ɓúenɓúen.» 
\s1 O Zãn mɔn o Krista lè mí cùkú beenì 
\p  
\v 9 Ĩnɛ́n lé o Zãn na lé mìn za wa páaníló là a Yeesu bìo yi. Ĩ làa mia páanía le Dónbeenì bá-zàmu yi, á lɛɛ́ra mi lò beéró làa bìo mi wee hĩ̀náa mi sĩa yi làa mia. Lé ĩnɛ́n ɓa hĩ́a wìira á ɓuan zoó día ho kɔ̃hṹ na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ, hìa ɓa le Patimɔɔsi yi. Ɓa zoó día mi bĩ́n lé bìo á ĩ buera le Dónbeenì bíonì á zéenía ho tũ̀iá na ó o Yeesu mà.  
\v 10 O Ɲúhṹso wizonle zoǹ,\f + \fr 1:10 \ft O Ɲúhṹso wizonle: Le wizonle mu lé o Yeesu vèeró wizonle. Le lé ho dimaasi.\f* á le Dónbeenì Hácírí pànká kɛra ĩ wán, á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã pɔ̃́npɔ̃́n lòn bũaanì tãmu ĩ mɔ́n.  
\v 11 Á mu tãmu mu bía làa mi: «Bìo fo wee mi à ũ túa ho vũahṹ yi na hã lórá bìo hèɲun na kà kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun yi: Ho Efɛɛze, ho Simiina, ho Pɛɛkaamu, ho Tiatiire, ho Saade, ho Filadɛlifii, lè ho Lawodisee.»  
\v 12 Bìo á ĩ ɲá mu tãmu mu sã, á ĩ yèrèmáa le ĩ khíi loń yìa bía làa mi, á ĩ khíi mɔn fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun na wó lè ho sã́nú.\fig Fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun|src="WA04002b.tif" size="span" copy="Wade" ref="Bè-sànkanii 1:12" \fig* 
\v 13 Ò o ɓúi lòn nùpue\f + \fr 1:13 \ft Mu kɛrɛɛkimu yi á mu bía: ‹Lòn nùpue za›. Mu bìo wee zéení yìa ó o Daniyɛɛle mɔn (Daniyɛɛle vũahṹ 7.13-14; 10.5-6). Ɓa zúifùwa cɔ̃́n ó o nùpue za mu lé Yìa le Dónbeenì mɔn léra.\f* á zoó wi hã tĩ́ahṹ. Ɓànso zã́ ho báká tóní, á can míten lè le nín-kéní na tã́ lè ho sã́nú.  
\v 14 O ɲún-vãní ka pṹiapṹia lòn yènsé. O yìo ka lòn dɔ̃hṹ dɛnle,  
\v 15 á zení wee ɲuiíka kũ̀iákũ̀iá lòn tɔ̃̀ɲɔ̀n na ɓa pà á wíokaa. O tãmu sã wee ɲí lòn ɲun-beenì vã̀náló.  
\v 16 Hã mànàayio bìo hèɲun ó o ɓuan lè mí nín-tĩánì. Ho khà-tóní yara ɲunso na ɲia wi á wee lé o ɲii yi. O yahó ka cɛ̃́ncɛ̃́n lòn wiso-hádɔ̃hṹ. 
\p  
\v 17 Bìo á ĩ mɔn wo kà, á ĩ lùwá a tá día, á yí máa kànkán lòn nùpue na húrun. Ó o lií bò mí nín-tĩánì ĩ wán ò o bía: «Yí zɔ̃́n wà. Lé ĩnɛ́n á ɓúa mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ, á lé ĩnɛ́n mún khíi véení mu bìo ɓúenɓúen.  
\v 18 Ĩnɛ́n lé yìa le mukãnì binbirì wi cɔ̃́n. Ĩ lá húrun, á lé mi na wã́a wi le mukãnì yi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mia yi. Mu húmú á ĩ pànká wi wán, á ho nì-hɔ̃́nbó-lóhó á ĩ pànká mún wi wán.  
\v 19 Àwa, á bìo fo wee mi, bìo wi làa bìo ɓueé wé mu mɔ́n, bṹn ɓúenɓúen à ũ túa.  
\v 20 Ká mu lé hã mànàayio bìo hèɲun na á ĩ ɓuan lè ĩ nín-tĩánì, lè hã fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun na wó lè ho sã́nú, bṹn ɓàn kúará á ĩ ì zéení làa fo: Hã mànàayio bìo hèɲun hɔ̃́n bìo wee zéení le Dónbeenì tonkarowà na wee pa ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun yi bìo. Ká hã fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun, hɔ̃́n bìo ɓɛ̀n wee zéení ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio bìo hèɲun bìo.» 
\c 2  
\s1 Bío mà nɔn ho Efɛɛze kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 1 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro yi, yìa wee pa ho Efɛɛze lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa ɓuan hã mànàayio bìo hèɲun lè mí nín-tĩánì, na wee varáka hã fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun na wó lè ho sã́nú tĩ́ahṹ, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 2 Ĩ zũ bìo mi wee wé, mi tà le lònbee yi mu bìo yi, á mún wee hĩ̀ mi sĩa mu yi. Ĩ zũ le bìa lé ɓa nì-sũmáa á mi pã́ bìo. Ɓa ɓúi na le mí lé o *Krista tonkarowà à mu yí bon, á mi khɛ́ra kúará, á zũ le ɓa lé ɓa sabín-fũ̀aalowa.  
\v 3 Mi wee tà hĩ̀ mi sĩa, à tà le lònbee yi ĩ bìo yi, mi yí máa tèé mi bàra.  
\v 4 Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ à zá làa mia bìo ɓúi na á ĩ mɔn mia à mu yí se bìo yi. Bìo mi wa làa mi pã̀ahṹ na mi ɓúakáa dó mi sĩa miì á mi día.  
\v 5 Àwa! Á mi cén và mi yiwa bìo mi fù karáa wán, à zũń le mi ló lè ho mɔ́n. Mi cén yèrèmá mi yilera lè mi wárá à wé làa bìo mi fù karáa bìo. Ká mi yí yèrèmáa, á ĩ ɓueé lá mi fĩ̀ntã́-cúaa á à lén bĩ́n.  
\v 6 Ká ĩ màhã́ mún wee ɓúa mia. Lé bìo á bìo ɓa Nikolayiitewa wee wé á mi ɲina, làa bìo á ĩnɛ́n mún ɲinanáa mu. 
\pi1  
\v 7 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi. Yìa dàńna ho fũuhṹ fá, á le Dónbeenì vĩ̀nsĩ̀a ɓuahó vĩ̀ndɛ̀ɛ na wee na le mukãnì ɓa nùpua yi, á ɓànso á ĩ na dén ɓàn bɛɛre díró níi yi.» 
\s1 Bío mà nɔn ho Simiina kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 8 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro yi, yìa wee pa ho Simiina lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa ɓúa mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ, á mún khíi véení mu bìo ɓúenɓúen, yìa lá húrun á vèera, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 9 Ĩ zũ mi lò beéró bìo, á zũ mi khemu bìo, à ho nàfòró binbirì ɲɔǹ wi mi cɔ̃́n. Á bìa le mí lé ɓa *zúifùwa à ɓa yínɔń ɓa zúifùwa binbirí bìo ɓa wee yáa lè mi yèni á ĩ mún zũ. Ɓa nùpua mu kuure bìo sã̀ a *Satãni yi.  
\v 10 Le lònbee na à yí mia á mi yí zɔ̃́n. Mi loń, o Satãni á à wé á mi ɓúi ɓa à kúee ho kàsó yi á à khɛ́nnáa mi kúará. Le lònbee á à yí mia hã wizooní bìo pírú yi.\f + \fr 2:10 \ft Hã wizooní bìo pírú: Bṹn wee zéení le le lònbee mu máa mía.\f* Mi fárá dĩ̀n mi sĩadéró miì wán, hàrí ɓa ɓúe mia, á ĩ ì na le mukãnì binbirì mia. 
\pi1  
\v 11 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi. Yìa dàńna ho fũuhṹ fá, wón ɓànso á mu húmú cúa-ɲun níi máa yí.» 
\s1 Bíonì mà nɔn ho Pɛɛkaamu kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 12 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro yi, yìa wee pa ho Pɛɛkaamu kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa ho khà-tóní yara ɲunso na ɲia wi á wee lé ɲii yi, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 13 Ĩ zũ le ho lóhó na fo wi yi lé o *Satãni bɛ́ɛnì díiníi. Mi yí bĩnía ĩ mɔ́n à mi fárá dĩ̀n mi sĩadéró miì wán. Hàrí pã̀ahṹ na ɓa ɓó a nìi na ɓa le Ãntipaasi yi mi cɔ̃́n hen na ó o Satãni mu wi yi, á mi pá wíokaa dó mi sĩa miì. O Ãntipaasi mu lé wón mà ho tũ̀iá ĩ ɲii binbirì.  
\v 14 Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ à zá làa mia cĩ́inú bìo á ĩ mɔn mia à mu yí se bìo yi. Ɓa ɓúi wi làa mia na bò a nìi na ɓa le *Balaamu kàránló yi. Wón na zéenía o *Isirayɛɛle nìpomu khà vĩ́iníló là a nìi na lé o bɛ́ɛ, yìa ɓa le Balaaki\f + \fr 2:14 \ft Balaamu làa Balaaki: Mi Loń Mìló vũahṹ (Nombres) 22–24; 25.1-3; 31.16\f* á bán là hã wɔ̃̀nna taa, á wó ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà.  
\v 15 Lé kà síi ɓa ɓúi mún wi làa mia á bòráa ɓa Nikolayiitewa kàránló yi.  
\v 16 Á mi cén yèrèmá mi yilera lè mi wárá. Ká mi yí yèrèmáa, á hen làa cĩ́inú ká ĩ ɓuen, á ɓueé fi làa bán nùpua so lè ho khà-tóní na wee lé ĩ ɲii yi. 
\pi1  
\v 17 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi. Yìa dàńna ho fũuhṹ fá, á ho *maanɛ na ɓa sànkaa á ĩ ì na a yi ó o ò là. Ĩ mún ǹ na le hue-poni ɓànso yi. Le huee mu á ĩ wɔ̃́ncí le yèn-fĩnle wán á à na ɓànso yi. Nì-veere yí dà máa zũń le yèni mu ká yínɔń yìa le hue-poni mu nɔn yi.» 
\s1 Bío mà nɔn ho Tiatiire kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 18 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro yi, yìa wee pa ho Tiatiire lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa lé le Dónbeenì Za, na yìo ka lòn dɔ̃hṹ dɛnle, á zení wee ɲuiíka lòn tɔ̃̀ɲɔ̀n, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 19 Bìo mi wee wé á ĩ zũ. Á le waminì na wee mi mia, làa bìo mi yí máa bĩní ĩ mɔ́n, làa bìo mi wee wé na ɓa nùpua yi, làa bìo mi wee hĩ̀náa mi sĩa, mu ɓúenɓúen á ĩ zũ. Ĩ mún zũ le hã laà na kà wán, á bìo mi wee wé á po bìo mi wó pã̀ahṹ na mi ɓúakáa dó mi sĩa o Yeesu yi.  
\v 20 Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ à zá làa mia bìo ɓúi na ĩ mɔn mia à mu yí se bìo yi. O hã́a Zezabɛɛle\f + \fr 2:20 \ft Zezabɛɛle: Mi loń Bá-zàwa nín-yání vũahṹ (1 Rois) 16.31; 19.1-2\f*, yìa le mí lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro à mu yí bon á mi wee día ò o khà ĩ ton-sáwá vĩ́iní. O wee ɲàa ɓa dé ho bá-fénló lè ho hã́-fénló lè mí sìíwà wéró yi, lè hã wɔ̃̀nna taa làró yi.  
\v 21 Á ĩ nɔn ho pã̀ahṹ wo yi, ò o yèrèmá mí yilera lè mí wárá, ká a màhã́ yí tà le mí ì día mí koomu wárá.  
\v 22 Àwa! Ĩ ì wé ó o ò tè mu vã́mú á bìa làa wo wee páaní ɓúenɓúen á ĩ beé lò làa sòobɛ́ɛ, se ɓa ɓɛ̀n yèrèmáa, á día a koomu wárá.  
\v 23 Bìa bò a yi ɓúenɓúen á ĩ ì ɓúe. Ká mu wó kà, á ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio ɓúenɓúen á à zũń le ĩnɛ́n lé yìa á zũ a nùpue yilera, làa bìo ó o sĩi vá yi. Ĩ ì sàání mi nì-kéní kéní yi á à héha làa bìo mi wee wé. 
\pi1  
\v 24 «Ká minɛ́n Tiatiire kèrètĩ́ɛwa kuure nùpua na ká, na yí tà yí bò ho kàránló mu yi, á mún yí wi mi zũń bìo ɓa wee ve là a *Satãni bìo na sà yi, bán á ĩ ì bío bìo kà á à na yi: Ĩ máa bĩní máa hení bìo ɓúi wéró máa na mia,  
\v 25 ká bìo mi dó mi sĩa miì lé bṹn mi fárá dĩ̀n wán làa bìo mi wee wéráa mu fúaa ĩ bĩní ɓuenló. 
\pi1  
\v 26-28 «Yìa dàńna fá ho fũuhṹ, á bò bìo á ĩ wee zéení yi fúaa mu véeníi, wón á ĩ ì na ho pànká yi ó o ò wé hã sìíwà ɓúenɓúen ɲúhṹ wán làa bìo á ĩnɛ́n mún yúráa ho pànká ĩ Maá cɔ̃́n bìo síi. Ò o ò sùwaní mí pànká ɓa wán làa sòobɛ́ɛ, á wé è fì ɓa lòn sĩ̀a na má làa córó. Ɓànso á ĩ ì na hã tá-tĩa mànàayiire yi.\f + \fr 2:26-28 \ft Tá-tĩa mànàayiire: Le mànàayiire mu wee zéení le sée yíró bìo. Le mún wee zéení a Krista bá-zàmu ɓúakáró bìo. Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 2.8-9; Mìló vũahṹ (Nombres) 24.17; Bè-sànkanii vũahṹ 22.16\f* 
\pi1  
\v 29 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi.» 
\c 3  
\s1 Bío mà nɔn ho Saade kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 1 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro, yìa wee pa ho Saade lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa hã hácíira bìo hèɲun na bìo sã̀ le Dónbeenì yi wiráa, na hã mànàayio bìo hèɲun wi níi yi, lé wón wee bío bìo kà: Bìo mi wee wé á ĩ zũ. Ɓa nùpua wee leéka le mi yú le mukãnì binbirì, à mi ɲɔǹ húrun le Dónbeenì yahó.  
\v 2 Àwa, á mi cén fání mi yìo, à dé pànká miten yi, à bìo ká mia ɲúhṹ hĩ́a yí ɓúe. Mu bon. Ĩ zũ le bìo mi wee wé á ɲii yí sú ĩ Maá Dónbeenì yahó.  
\v 3 Àwa, á mi bĩní leéka mi yiwa bìo mi ɲá lè le Dónbeenì bíonì á tà le yi bìo. Mi yèrèmá mi yilera lè mi wárá, à wé bè le bíonì mu yi. Ká mi yí fánía mi yìo, á ĩ ɓueé yòoka mi wán là a kɔ̃̀nlo bìo. Mi máa dàń máa zũń ĩ ɓuenló mi cɔ̃́n pã̀ahṹ.  
\v 4 Ɛ̀ɛ ká ɓa ɓúi màhã́ wi mi cɔ̃́n ho Saade mu lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure tĩ́ahṹ á ɓuan míten sese le Dónbeenì yahó lòn nùpua na sĩ̀-zĩ́nia wee ce wéréwéré. Bán á à bè làa mi ká ɓa zã́ hã sĩ̀-poa, lé bìo ɓa ko làa bũ. 
\pi1  
\v 5 «Làa bṹn síi á yìa dàńna ho fũuhṹ fá, á wón ǹ zĩ́iní lè hã sĩ̀-poa. O yèni á ĩ máa lén bìa yú le mukãnì binbirì yènnáa vũahṹ yi hùúu. Ĩ ì dĩ̀n ĩ Maá lè mí tonkarowà yahó á à bío le ɓànso bìo sã̀ miì. 
\pi1  
\v 6 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi sese.» 
\s1 Bío mà nɔn ho Filadɛlifii kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 7 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro na wee pa ho Filadɛlifii lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa na ɓàn síi mía, na lé ho tũ̀iá poni ɓànso, yìa ó o *Daviide bɛ́ɛnì díró níi naló pànká wi níi yi lòn woohṹ won-za, yìa hɛ́ra mu bìo ɲii à nùpue máa dàń pe mu ɲii, na mún pon mu bìo ɲii à nùpue máa dàń hɛ́n mu ɲii, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 8 Bìo mi wee wé á ĩ zũ. Ĩ zũ le ɓa nùpua yí máa kɔ̃̀nbi mia sese, ɛ̀ɛ ká mi màhã́ pá wee bè ĩ bíoní yi, mi yí pã́ ĩ bìo ɓa nùpua yahó. Àwa, ĩ hɛ́ra ho zũaɲii nɔn mia. Á nùpue na mún dà à bĩní ì pe ho á mía.  
\v 9 Mi loń, bìo kà lé bìo á ĩ ì wé làa bìa bìo sã̀ a Satãni yi, bán na wee fũ̀aa hã sabíoní le mí lé ɓa *zúifùwa à mu ɲɔǹ yí bon. Ĩ ì wé á ɓa ɓueé fárá mí nɔnkóɲúná wán mi yahó, á ɓa à zũń le ĩ wa mia.  
\v 10 Bìo á ĩ henía nɔn mia le mi hĩ̀ mi sĩa á mi tà bò yi. Lé bṹn nɔn á le lònbee na ɓueé khɛ́n ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen kúará á ĩnɛ́n ɓɛ̀n mún ǹ kã̀ní mia yi.  
\v 11 Hen làa cĩ́inú ká ĩ ɓuen. Bìo mi dó mi sĩa miì lé bṹn mi fárá dĩ̀n wán làa bìo mi wee wéráa mu, bèra a na ò o ɓúi hĩ́a yí fé mi bìo na wee zéení le mi fá ho fũuhṹ. 
\pi1  
\v 12 «Yìa dàńna ho fũuhṹ fá, wón ǹ kɛń lòn bòròbòrò ĩ Maá *Dónbeenì zĩ-beenì yi fɛ́ɛɛ. Ɓànso ò kɛń le zĩi mu yi fɛ́ɛɛ. Ĩ Maá Dónbeenì yèni, lè le lóhó yèni á ĩ ì túa ɓànso wán. Hón lóhó so lé ho Zeruzalɛɛmu fĩnle na à lé ho wáayi le Dónbeenì cɔ̃́n á à lii. Ĩnɛ́n yèn-fĩnle á ĩ mún ǹ túa ɓànso wán. 
\pi1  
\v 13 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi sese.» 
\s1 Bío mà nɔn ho Lawodisee kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\pi1  
\v 14 «Hã ɲi-cúa na kà á ũ túa à na le Dónbeenì tonkaro yi, yìa wee pa ho Lawodisee lóhó kèrètĩ́ɛwa kuure yi: 
\pi1 «Yìa yèni ɓa le *Amiina, yìa wee mì ho tũ̀iá poni le Dónbeenì ɲii, yìa láayi wi, yìa lé ho tũ̀iá poni ɓànso, na le Dónbeenì dĩ̀n wán léraráa mu bìo ɓúenɓúen, lé wón wee bío bìo kà:  
\v 15 Bìo mi wee wé á ĩ zũ. Le Dónbeenì bìo yi, á mi yí sùwa, á mi mún yí wan. Mi lá ka lè mi sùwa tàá mi lá wan, se bṹn pá wã́a sṹaaní.  
\v 16 Ká bìo mi yí sùwa á mi mún yí wan, à mi ka tɔ̃́ǹ, á ĩ ì kṹn mia á à kúia.  
\v 17 Mi wee bío le mi níi bìo wi, le mi bò miten mi nàfòró wán, bìo ɓúi yí fòora mia, tàá. À mi yí zũ ká mi lé ɓa yinyio ɓànsowà á bìo màkárí wi. Mi lé ɓa nì-khenia. Mi lé ɓa muiiwà á wee vará mi bío.  
\v 18 Àwa, á mi día le ĩ zéení mia: Ho sã́nú binbirì na ceéra ho dɔ̃hṹ yi á mi wã́a ɓuee yà ĩ cɔ̃́n. Lé bṹn ǹ na ká mi ì wé mu bìo ɓànsowà binbirí. Mi ɓuee yà hã sĩ̀-poa ĩ cɔ̃́n à zĩ́ sàráa mi nìyio. Mi mún ɓuee yà hã yìo tĩni ĩ cɔ̃́n à váaní lè mi yìo à mi wé mi.  
\v 19 Bìa á ĩnɛ́n wa ká ɓa wó khon, à ĩ zá làa ba, à bé ɓa. Mi cén bĩní dé sòobɛ́ɛ miten yi, à yèrèmá mi yilera lè mi wárá.  
\v 20 Mi loń, ĩ dĩ̀n ho zũaɲii á wee tɛ̀ɛní. Ká yìa ɲá ĩ sã á tà le ĩ ɓuee zo, á ĩ ì zo ɓànso cɔ̃́n á wa à páaní ì dí. 
\pi1  
\v 21 «Yìa dàńna ho fũuhṹ fá, á ĩ wé á ɓànso ò kɛɛní mu bá-zàmu kanmúiní wán ĩ nìsã́ní, làa bìo á ĩnɛ́n mún fá ho fũuhṹ á karáráa ĩ bá-zàmu kanmúiní wán ĩ Maá nìsã́ní. 
\pi1  
\v 22 «Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo le Dónbeenì Hácírí wee bío na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio yi sese.» 
\c 4  
\s1 Le khòoníi na le Dónbeenì wee yí ho wáayi 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n, á ĩ bĩnía mɔn à ho wáayi ɲii hɛ́ra. Á mu tãmu na lá bía làa mi lè ho yahó, na sã wee ɲí lòn bũaanì, lé bṹn tĩ́n wee bío làa mi: «Ɓuee yòo hen, á ĩ ì zéení bìo ɓueé wé làa fo.»  
\v 2 Mí lahó yi, á le Dónbeenì Hácírí pànká kɛra ĩ wán, á ĩ mɔn mu bá-zàmu kanmúiní ɓúi ho wáayi ò o ɓúi kará le wán.  
\v 3 Ɓànso semu ka lè hã *hue-sení ɓúi na ɓa le zasipu làa saaduana cĩacĩ́akaró bìo síi, á wee ɲuiíka kũ̀iákũ̀iá. Le bon-khɔ̃́nle mún ló kĩ́nía mu bá-zàmu kanmúiní mu yi á wee ɲuiíka lòn *hue-senì na ɓa le emɛroode.  
\v 4 Mu bá-zàmu kanmúiní mu ɓàn síi ɓóní làa bìo náa kĩ́nía le yi, á ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa kará wán. Ɓa ɓúenɓúen zã́ hã sĩ̀-poa, á ɓúra mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúaa na wó lè ho sã́nú.  
\v 5 Mu bá-zàmu kanmúiní mu á ho viohó ɲuiíkaró wee lé yi, á ho nàmakaró sã mún wee ɲí le yi. Hã fĩ̀ntã́-cúaawa bìo hèɲun zã̀nía yɛ̀ɛn bàrá le yahó. Hɔ̃́n lé hã hácíira bìo hèɲun na bìo sã̀ le Dónbeenì yi.  
\v 6 Bìo ɓúi lòn saahó na ɲumu wee ce wéréwéré lòn mákã́ dṹuhṹ á mún wi mu bá-zàmu kanmúiní mu yahó. 
\p Bùaa bùaa náa ɓúi mún dĩ̀n kĩ́nía le kanmúiní mu yi. Ɓa yara lè ɓa máa ɓúenɓúen lée yìo.  
\v 7 O nín-yání yìa ka lòn kúden. O ɲun níi yìa ka lòn dãa-za. O tĩn níi yìa yahó ka lòn nùpue yahó. O náa níi yìa wón ka lòn duio na dɛ́ɛra wà.  
\v 8 Ɓa mí bùaa náa ɓúenɓúen á mía bìo hèzĩ̀n hèzĩ̀n wi. Hã ɓúenɓúen vó lè hã yìo. Bìo kà lé bìo ɓa wee bío le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ fɛ́ɛɛ: 
\q1 «O Ɲúhṹso Dónbeenì ɓàn síi mía. 
\q1 O dà mu bìo ɓúenɓúen. 
\q1 O wi ká bìo ɓúi dĩǹ yí léra. 
\q1 O wi fɛ́ɛɛ, o bò ò ɓuen.» 
\m  
\v 9 Hen ká ɓa bùaa mu sansan wee bío yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán beemu bìo á wee khòoní a, á wee dé o bárákà, wón na wi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi,  
\v 10 à ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa lii ɓúrá yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán na wi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yahó à ɓùaaní a. Ɓa wee wé hɛ́n mí sã́nú khɔ̃̀nlúaa lii kúia mu bá-zàmu kanmúiní yahó ká ɓa à bío bìo kà: 
\q1  
\v 11 «Ɲúhṹso, wa Dónbeenì, 
\q1 fo ko lè ho cùkú. 
\q1 Fo ko lè le khòoníi. 
\q1 Ho pànká ɓúenɓúen bìo sã̀ foǹ. 
\q1 Lé bìo ũnɛ́n lé yìa léra mu bìo ɓúenɓúen. 
\q1 Ũnɛ́n lé yìa le mu kɛń, 
\q2 á mu ɓɛ̀n wi.» 
\c 5  
\s1 O Pioza mí dòn lé yìa ko lè ho vũahṹ bɛnló 
\p  
\v 1 Ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn à yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán ɓuan vũahṹ ɓúi lè mí nín-tĩánì. Ho vũahṹ mu yahó lè ho mání ɓúenɓúen á ho túaró wi wán, á bun. Ho ɲii lan lè ho sò-mánu hã zen cúa-hèɲun.  
\v 2 Ĩ mún mɔn wáayi tonkaro ɓúi na pànká wi, ò o wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Yìa ko lè ho sò-mánu na lan lè ho vũahṹ mu ɲii fìró à bɛn ho lé o yɛ́n?»  
\v 3 Ká yìa màhã́ ko lè ho bɛnló à kàrán ho á yí ló. Ɓànso mía ho wáayi, o mún mía ho tá wán, á ho tá fĩ̀kɔ̃hṹ ó o mún mía yi.  
\v 4 Á ĩ ɓɛ̀ntĩ́n wá mu bìo yi làa sòobɛ́ɛ, lé bìo á yìa ko lè ho bɛnló à kàrán ho á yí ló.  
\v 5 Á ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa nì-kéní ɓúi á wee bío làa mi: «Yí wá bìo. Loń, yìa ɓa wee ve làa Zudaa zĩ-ɲúhṹ nùpua kúden, o bɛ́ɛ *Daviide mɔ̀nmàníi, á fá ho fũuhṹ.\f + \fr 5:5 \ft Zudaa zĩ-ɲúhṹ nùpua kúden là a bɛ́ɛ Daviide mɔ̀nmàníi: Mi loń Bìo Ɲúhṹ Ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 49.9; Ezayii vũahṹ 11.1, 10\f* Wón lé yìa ko lè ho sò-mánu na lan lè ho vũahṹ mu ɲii fìró, à bɛn ho.»\fig Vũahṹ na ɲii lan lè ho sò-mánu|src="Scroll_bb.tif" size="span" copy="Birney Boyd" ref="Bè-sànkanii 5:5" \fig* 
\p  
\v 6 Ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn Pioza ɓúi na ka lòn yìa na ɓa fã̀ yan làa muinì, ká a dĩ̀n le bɛ́ɛnì kanmúiní sĩi yi, ɓa bùaa bùaa náa, lè ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa tĩ́ahṹ. O Pioza mu wã́a là a yìo lé mu bìo hèɲun hèɲun. Hɔ̃́n yìo so lé hã hácíira bìo hèɲun na le Dónbeenì tonkaa ho dĩ́míɲá kùaráa ɓúenɓúen yi.  
\v 7 O Pioza mu vá vaá ɓó yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán, ò o fó ho vũahṹ na á wón ɓuan lè mí nín-tĩánì.  
\v 8 Bìo ó o fó ho ɓuan, á ɓa bùaa bùaa náa lè ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa á ɓueé ɓúrá a Pioza mu yahó. Ɓa ɓúenɓúen ɓuan hã kòncówá, á mún ɓuan hã lánpórá na wó lè ho sã́nú, na mu bìo ɓúi na sãmu sĩ sú á wee cĩ̀ yi. Bṹn bìo so wee zéení bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi fìoró bìo.  
\v 9 Á ɓa bùaa bùaa náa lè ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa wee sío le len-fĩnle na kà: 
\q1 «Ũnɛ́n lé fo ko lè ho vũahṹ mu féró. 
\q1 Fo ko lè ho vũahṹ mu féró à fì ho sò-mánu na lan ho ɲii. 
\q1 Lé bìo ũnɛ́n lé fo ɓa yan lè le muinì. 
\q1 Ũ cãni lé dìo yà ɓa nùpua á ɓa bìo sã̀ le Dónbeenì yi. 
\q1 Ɓa ló ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà ɓúenɓúen yi, 
\q2 hàrí ɓa wé lùe lée lùe, 
\q2 hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì. 
\q1  
\v 10 Fo wó á ɓa lé wàn *Dónbeenì yankarowà nìpomu, 
\q2 à ɓa wé sá na le yi. 
\q1 Ɓa à dí le bɛ́ɛnì ho tá wán.» 
\p  
\v 11 Ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ ɲá ho wáayi tonkarowà sã. Ɓa ka cɛ̀rɛ́cɛ̀rɛ́cɛ̀rɛ́, á kĩ́nía mu bá-zàmu kanmúiní, lè ɓa bùaa bùaa náa, lè ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa yi.\f + \fr 5:11 \ft Mi loń Daniyɛɛle vũahṹ 7.10\f* 
\v 12 Bìo kà lé bìo ɓa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: 
\q1 «O Pioza na ɓa lá fã̀ 
\q1 á ho dàńló, lè ho nàfòró, lè mu bè-zũńminì, lè ho pànká á bìo sã̀ yi. 
\q1 O ko lè le kɔ̃̀nbii. 
\q1 O ko lè ho cùkú. 
\q1 O ko lè le khòoníi.» 
\m  
\v 13 Á mu bè-lénnia ɓúenɓúen, bìo wi ho wáayi làa bìo wi ho tá yi, bìo wi ho tá fĩ̀kɔ̃hṹ, làa bìo wi mu ɲumu yi, mu ɓúenɓúen na wi hã kùaráa ɓúenɓúen yi, á ĩ ɲá sã à mu wee bío bìo kà: 
\q1 «Le khòoníi, lè le kɔ̃̀nbii, lè ho cùkú, lè ho pànká 
\q1 á bìo sã̀ yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán, 
\q1 là a Pioza yi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi.» 
\m  
\v 14 Á ɓa bùaa bùaa náa le: Amiina! À ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa ɓɛ̀n lií ɓúrá à ɓa ɓùaanía ɓa. 
\c 6  
\s1 O Pioza fù ho sò-mánu bìo hèzĩ̀n 
\p  
\v 1 Ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn ò o Pioza fù ho nín-yání sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii. Á ĩ ɲá ɓa bùaa bùaa náa yà-kéní sã ò o béra lòn viohó na nà: «Ɓuee khĩí lɛ́n!»  
\v 2 Á ĩ le ĩ loń, à lée cón-poni na. Yìa yòora a á ɓuan le tɛ́ɛ. O ɓúi nɔn mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúee wo yi ó o ɓúra á wàráa lòn san-bɛ́ɛ á tĩ́n wà vaá fá ho fũuhṹ. 
\p  
\v 3 Ó o Pioza fù ho ɲun níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii. Á ĩ ɲá ɓa bùaa bùaa náa ɲun níiso sã ò o béra: «Ɓuee khĩí lɛ́n!»  
\v 4 Ó o cúa ɓúi zoó ló hùɛɛn lòn dɔ̃hṹ. Yìa kará a wán ó o ɓúi nɔn ho pànká yi, ò o wé à ho hɛ́ɛrà yí kɛń ho tá wán, à ɓa nùpua wé ɓúe mín. O ɓúi nɔn ho khà-tó-tóní wo yi ó o ɓuan. 
\p  
\v 5 Ó o Pioza fù ho tĩn níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii. Á ĩ ɲá ɓa bùaa bùaa náa tĩn níiso sã ó o béra: «Ɓuee khĩí lɛ́n!» Á ĩ le ĩ loń, à lée cón-bírí na lua. Yìa kará a wán á ɓuan le dɛ̀ɛ na ɓa wee mɔ̀nzã́ lè mu bìo lìnlìmu.  
\v 6 Á ĩ ɲá bìo ɓúi sã lòn nùpue tãmu ɓa bùaa bùaa náa sĩi yi à mu wee bío: «O nùpue wizon-kùure sámú sàáníi lé hã daa lànpámúarè dà-kéní yàwá. Ká mu lé hã sìo, se lée lànpámúarè bìo tĩn ho yàwá dà-kéní mu yi. Ká ho ɲiló lè ho *dìvɛ̃́n bṹn à ũ día mí yàwá yi.» 
\p  
\v 7 Ó o Pioza fù ho náa níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii. Á ĩ ɲá ɓa bùaa bùaa náa níiso sã ó o béra: «Ɓuee khĩí lɛ́n!»  
\v 8 Á ĩ le ĩ loń à lée cón-khũunì na lua. Yìa kará a wán yèni ɓa le Húmú. Ho nì-hɔ̃́nbó-lóhó bò a mɔ́n. Ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen sankanɔ̀n cúa-náa níi bìo dó ɓa níi yi, à ɓa ɓúe ɓa lè ho khà-tóní, lè le hĩni, lè mu vã́mú, lè ɓa zĩ́n-bùaa. 
\p  
\v 9 Ó o Pioza fù ho hònú níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii, á ĩ mɔn hã mànákã̀wa ɓúi le muinì yɛɛníi tá. Bìa bò le Dónbeenì bíonì yi, á mà ho tũ̀iá le ɲii á ɓa ɓó, lé bán te mí mànákã̀wa.  
\v 10 Bìo kà lé bìo hã mànákã̀wa mu wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Ɲúhṹso Dónbeenì na ɓàn síi mía, yìa lé ho tũ̀iá poni ɓànso, lé ho pã̀ahṹ yɛ́n fo ò pa á à síinínáa ho dĩ́míɲá nùpua ɲúná á à dìráa hã yúaa wa ɓúeró bìo yi coon?»  
\v 11 Á le Dónbeenì nɔn hã sĩ̀-poa ɓa nì-kéní kéní yi, à le bía nɔn ɓa yi le ɓa hĩ̀ mí sĩa cĩ́inú à paráa ɓa ninzàwa ton-sáwá, ɓàn zàwa lè ɓàn hĩ́nni na ɓa à ɓúe lè ɓarɛ́n bìo síi ɲii síró. 
\p  
\v 12 Ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn ò o Pioza fù ho hèzĩ̀n níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii, á ho tá dèkío lè mí pànká. Á le wii yèrèmáa ka kúiríkúiríkúirí, à ho pĩihṹ hón mùia hobobo lòn cãni.  
\v 13 Hã mànàayio wee tè lii lòn hánbìó na ho pinpi-beenì wee dií.  
\v 14 Ho wáayi bun zon mín yi lòn pãhṹ á vṹnun, á hã ɓúaa lè hã táwá na mu ɲumu kĩ́nía yi, bṹn ɓúenɓúen lóka mí lara yi á vṹnun.  
\v 15 Ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen bá-zàwa lè ɓa ɲúnása, ɓa dásíwá ɲúnása, ho nàfòró ɓànsowà, bìa pànkáwá wi, ɓa wobáaní làa bìa wi míten, ɓa ɓúenɓúen hɛ́ɛra sà míten hã kãní yi lè hã ɓúaa hue-beera pɔ̃̀nna.  
\v 16 À ɓa wee bío lè hã ɓúaa lè mí hue-beera: «Mi ɲì wɛn, à yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán à yí mi wɛn, ò o Pioza síiní wa ɲúná.  
\v 17 Lé bìo á yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán là a Pioza wizon-beenì na ɓa à fĩ̀ le cítíi yi wã́a dɔ̃n. Á yìa dà à kã̀ní míten le wizonle mu yi wón mía.» 
\c 7  
\s1 Le Dónbeenì bò le fĩ̀iminì mí ton-sáwá ɓuráa wán 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n, á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkarowà nùwã náa à ɓa dĩ̀n ho dĩ́míɲá sã́a mí bìo náa yi á hò ho pinpiró hen na ɓa dĩ̀nka yi, à ho yí và ho tá, lè mu ɲun-beera, lè hã vĩ̀nsĩ̀a wán.  
\v 2 Á ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkaro veere ò o ló lè le wii hɛ̀ɛníi. Le dɛ̀ɛ na le Dónbeenì, dìo lé le mukãnì ɓànso, á wee bè lè mí fĩ̀iminì ó o ɓuan. Ò o bía bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n lè le Dónbeenì tonkarowà nùwã náa mu, bìa le nɔn ho pànká yi à ɓa yáaráa ho tá lè mu ɲun-beera:  
\v 3 «Ho tá lè mu ɲun-beera lè hã vĩ̀nsĩ̀a á mi dĩǹ yí yáa ká wa yí bò le fĩ̀iminì wàn Dónbeenì ton-sáwá ɓuráa wán yí vó.»  
\v 4 Á bìa le fĩ̀iminì mu bò wán á ɓa zéenía ɲii làa mi. Ɓa ɓúenɓúen wó nùpua muaaseé ɓúará-hèɲun làa muaaseé náa. Ɓa ló a *Isirayɛɛle nìpomu zĩ-ɲúná ɓúenɓúen yi.  
\v 5-8 O *Zudaa zĩ-ɲúhṹ nùpua na le fĩ̀iminì mu bò wán lée muaaseé pírú ɲun. Ó o Urubɛ̃n, là a Kaade, là a Azɛɛre, là a Nɛfutalii, là a Manasee, là a Simiɔn, là a Levii, là a Izakaare, là a Zabulon, là a Zozɛɛfu, là a Bɛ̃nzamɛɛ, bán ɓúenɓúen zĩ-ɲúná nùpua muaaseé pírú ɲun ɲun á le fĩ̀iminì mu bò wán. 
\s1 Ɓa zã̀amá-kúii dĩ̀n o Pioza yahó 
\p  
\v 9 Bṹn mɔ́n, á ĩ le ĩ loń, à lée minka zã̀amá-kúii na. Ɓa ɲii yí dà máa zũń. Ɓa ló ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà ɓúenɓúen yi, hàrí ɓa wé lùe lée lùe, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì. Ĩ mɔn ɓa à ɓa dĩ̀n mu bá-zàmu kanmúiní yahó, là a Pioza yahó. Ɓa zã́ hã sĩ̀-poa, á ɓuanka hã yùkúio vɔ̃nna à zéení le mí sĩa wan.  
\v 10 Bìo kà lé bìo ɓa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: 
\q1 «Wàn Dónbeenì na kará mu bá-zàmu kanmúiní wán là a Pioza, 
\q1 lé bán kã̀nía wɛn.» 
\p  
\v 11 Á ho wáayi tonkarowà ɓúenɓúen dĩ̀n kĩ́nía ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa, lè ɓa bùaa bùaa náa na dĩ̀n kĩ́nía mu bá-zàmu kanmúiní yi á lií ɓúrá le yahó, á wee ɓùaaní le Dónbeenì  
\v 12 ká ɓa a bío: 
\q1 «*Amiina! 
\q1 Mu bè-zũńminì lè ho dàńló lè ho pànká á bìo sã̀ wàn Dónbeenì yi. 
\q1 Le ko lè le kɔ̃̀nbii lè ho cùkú. 
\q1 Wa ko wa khòoní le à dé le bárákà fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi. 
\q1 *Amiina!» 
\m  
\v 13 Á ɓa nì-kĩ́a nì-kéní wã́a tùara miì: «Ɓa sĩ̀-poa ɓànsowà mu á fo zũ le? Ɓa wee lé wen?»  
\v 14 Á ĩ bía nɔn wo yi: «Wàn maá, ũnɛ́n lé fo zũ ɓa.» Ó o nì-kĩ́nle mu bĩnía bía: «Bìa kà lé bìa kã́a le lònbe-be-beenì\f + \fr 7:14 \ft Le lònbe-be-beenì: Mi Loń Matiye vũahṹ 24.21; Maaki vũahṹ 13.19\f* yi. Ɓa sɛɛra mí sĩ̀-zĩ́nia o Pioza cãni yi á hã wee ce pṹiapṹia.  
\v 15 Lé bṹn te bìo ɓa dĩ̀nnáa le Dónbeenì bá-zàmu kanmúiní yahó. Ɓa wee sá na le Dónbeenì yi le wisoni lè mí tĩ́nàahṹ fɛ́ɛɛ le zĩ-beenì na bìo sã̀ le yi yi. Á le Dónbeenì, dìo kará mu bá-zàmu kanmúiní wán á à kɛń làa ba, á à pa ɓa bìo. 
\q1  
\v 16 Hĩni làa ɲu-hãní máa bĩní máa dàń ɓa. 
\q1 Wii máa bĩní máa ɲí ɓa, 
\q1 á wunwuró mún máa bĩní máa beé ɓa lò. 
\m  
\v 17 Lé bìo ó o Pioza na wi mu bá-zàmu kanmúiní sĩi yi á à pa ɓa bìo làa bìo ó o pi-pa wee wé paráa mí pia bìo. O wé è dí ɓa yahó á à varáa le ɲun-dã́ní yi, dìo wee na le mukãnì binbirì, á le Dónbeenì á à sùuka ɓa yèn-caa ɓúenɓúen.» 
\c 8  
\s1 O Pioza fù ho hèɲun níi sò-mánu 
\p  
\v 1 Bìo ó o Pioza màhã́ fù ho hèɲun níi sò-mánu na lá lan ho vũahṹ ɲii, á bìo ho wáayi ɓúenɓúen wó tɛ́tɛ́tɛ́ á dó mí yi.  
\v 2 Á ĩ le ĩ loń, á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkarowà nùwã hèɲun na dĩ̀n le Dónbeenì yahó. Á ɓa nɔn hã bũaaní dà-kéní kéní ɓa yi.\fig Bũaanì|src="hk00190B.tif" size="col" copy="Horace Knowles" ref="Bè-sànkanii 8:2" \fig* 
\v 3 Á le Dónbeenì tonkaro veere ɓúi ló á ɓueé dĩ̀n le *ã́nsã́n cĩ̀íníi dɛ̀ɛ nìsã́ní. O ɓuan ho lánpóhó na ɓa wee wé cĩ̀í mu bìo na sãmu sĩ yi. Ho wó lè ho sã́nú. Á ɓa nɔn mu bìo na sãmu sĩ cɛ̀rɛ̀ɛ wo yi ò o cĩ̀í mu ho yi ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi dɛ̀ɛ na wó lè ho sã́nú wán, dìo wi mu bá-zàmu kanmúiní yahó. À mu bìo mu làa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi fìoró ò o páaní na le Dónbeenì yi.  
\v 4 Á mu bìo na sãmu sĩ na wee cĩ̀ ho lánpóhó na ó o ɓuan yi yiìní làa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi fìoró á páanía yòó dɔ̃n le Dónbeenì.  
\v 5 Bṹn mɔ́n ó o wáayi tonkaro mu khá hã donfũaa ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi á kúaa ho lánpóhó mu yi á kónkúaa kúaa ho tá wán lè mí pànká. Bìo ó o kónkúaa hã kúaa kà síi, á ho viohó ɲuiíkaa á nàmakaa, á ho tá dèkío lè mí pànká. 
\s1 Hã bũaaní bìo náa na nín-yání wã́ 
\p  
\v 6 Á ho wáayi tonkarowà nùwã hèɲun na ɓuan hã bũaaní wã́a wíokaa míten hã wĩ́ló bìo yi. 
\p  
\v 7 Ó o nín-yání tonkaro wã́a wã́ mí bũaanì. Bìo ó o wã́ le, á ho viohó mànàayio, lè ho dɔ̃hṹ, lè le cãni lùnkaa mín yi á dĩ̀ndĩ̀n tò ho tá yi. Á ho tá lè mí vĩ̀nsĩ̀a lè mí ɲíní bìo na cã̀ka ɓúenɓúen á à yí mu ɓàn sankanɔ̀n cúa-tĩn. 
\p  
\v 8 Ó o ɲun níi tonkaro á wã́ mí bũaanì. Á bìo ɓúi lòn ɓúe-beenì na zà, á ɓa lèera dó mu yámú ɲumu yi, á bìo yèrèmáa wó le cãni á à yí mu ɓàn sankanɔ̀n cúa-tĩn.  
\v 9 Á ɓa bùaa na wi le cãni mu yi á húrun. Á hã wonna na wi le yi mún fù. 
\p  
\v 10 Ó o cúa-tĩn níi tonkaro wã́ mí bũaanì. Á le mànàayi-be-beenì ɓúi zà wó ho dɔ̃hṹ kùera lion hã vũna lè hã ɲun-dã́a ɓàn sankanɔ̀n cúa-tĩn tĩn wán.  
\v 11 Le mànàayiire mu yèni ɓa le Hɛnhɛró. Á hã vũna lè hã ɲun-dã́a ɲumu, á bìo yèrèmáa wó mu ɲun-hia á à yí mu sankanɔ̀n cúa-tĩn. Á ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ húrun lé bìo ɓa ɲun mu ɲun-hia mu. 
\p  
\v 12 Ó o cúa-náa níi tonkaro wã́ mí bũaanì. Á le wii, lè ho pĩihṹ, lè hã mànàayio sankanɔ̀n cúa-tĩn tĩn níi á ɓóonía yi, á mu ɓàn khoomu sankanɔ̀n cúa-tĩn tĩn níi á vó. Á le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ sankanɔ̀n cúa-tĩn tĩn níi wó le tíbírí cíkoon. 
\p  
\v 13 Á ĩ le ĩ loń, á ĩ mɔn duio ɓúi ò o yòó wee dɛ́ɛ ho wáayi fírìcírìi á wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Yéréké loo! Yéréké! Ho yéréké á à sá ho dĩ́míɲá nùpua yi lé bìo le Dónbeenì tonkarowà nùwã tĩn na ká á à wĩ́ mí bũaaní.» 
\c 9  
\s1 Bìo wó hã bũaaní bìo hònú níi wĩ́ló mɔ́n 
\p  
\v 1 Ó o cúa-hònú níi tonkaro wã́ mí bũaanì. Á ĩ mɔn mànàayiire ɓúi na kùera lion ho tá yi. Ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía ɲii won-za á ɓa nɔn le yi.  
\v 2 Á le ɓueé hɛ́ra ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía ɲii, á le minka yiìní ló ho yi kúntùun, á pon ho tá ɓúenɓúen yi á mu wó le tíbírí á le wii yí máa mi.  
\v 3 Á ɓa kòoyówá ló le yiìní mu yi á bɛra fò ho tá. Ɓa nɔn ho pànká ɓa yi à ɓa wé táa ɓa nùpua lè ɓa naawà bìo síi.  
\v 4 Á ɓa bía nɔn ɓa yi le le ɲíní, lè hã vĩ̀nsĩ̀a, làa bìo lée bìo na wee sà hã vɔ̃nna à ɓa yí tṹii yi. Ká ɓa nùpua na le Dónbeenì fĩ̀iminì mía wán lé bán mí dòn à ɓa wé táa.  
\v 5 Ɓa yí nɔn le níi ɓa yi le ɓa ɓúe ɓa nùpua mu, ká ɓa màhã́ à beé ɓa lò làa sòobɛ́ɛ á à dã hã pĩina bìo hònú. Bìo ɓa wee beé là a nùpue lò á ka lòn naa táró vía bìo síi.  
\v 6 Pã̀ahṹ na á bṹn ǹ wé yi ká ɓa nùpua wé è bío le mí lá húrun se mu sṹaaní. Ɛ̀ɛ ká ɓa màhã́ máa hí. Ɓa sĩa wé è vá mu húmú yi. Ɛ̀ɛ ká ɓa máa yí mu. 
\p  
\v 7 Ɓa kòoyówá mu ka lòn cúawa na ɓa wíokaa hã hĩa táró bìo yi. Ɓa ɓúenɓúen ɲúná á mu bìo ɓúi ponka yi lòn bá-zàmu khɔ̃̀nlúaa na wó lè ho sã́nú. Ɓa yara ka lòn nùpua yara,  
\v 8 á ɲún-vãní túeeka lòn hã́awa ɲún-vãní. Ɓa ɲia ka lòn kúdenwà ɲia.  
\v 9 Ɓa kosĩa ka lè hã ponka yi làa hɔ̃nló bìowa ɓúi. Ɓa mía sã wee ɲí wùrùwárí wùrùwárí lòn wòtórówa lè mí cúawa na lùwa bò ò va hã hĩa.  
\v 10 Ɓa zṹaa wi á ka lòn naawà zṹaa. Lé hɔ̃́n zṹaa so á ɓa à beé lè ɓa nùpua lò hã pĩina bìo hònú yi.  
\v 11 Ɓa kòoyówá mu bɛ́ɛ lé o tonkaro na pan ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía yi. O yèni lè mu heberemu ɓa le Abadon, ká mu kɛrɛɛkimu á ɓa wee ve o làa Apoliyon, mu kúará le «Bè-yáaro.»  
\v 12 Bṹn lé ho nín-yání yéréké na wó khĩína. Yérékéwá bìo ɲun á pá à bĩní ì wé á à sĩ̀ bṹn yi. 
\s1 Bìo wó hã bũaaní bìo hèzĩ̀n níi wĩ́ló mɔ́n 
\p  
\v 13 Bṹn mɔ́n ó o cúa-hèzĩ̀n níi tonkaro á wã́ mí bũaanì. Á ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi dɛ̀ɛ na wó lè ho sã́nú, dìo wi le Dónbeenì yahó á tãmu ɓúi ló kónɓúaa mí bìo náa yi á ĩ ɲá sã.  
\v 14 Mu tãmu mu bía nɔn o tonkaro cúa-hèzĩ̀n níi na ɓuan mí bũaanì yi: «Ɓa tonkarowà na ló ho wáayi nùwã náa na ɓa can ho muhṹ na ɓa le Efaraate ɲii à ũ fee kúia.»  
\v 15 Ó o feera ɓa kúaará à ɓa ɓúe ho dĩ́míɲá nùpua sankanɔ̀n cúa-tĩn níi ɲúhṹ. Ɓa lá wíokaa ɓa día á pannáa dén lúlúure so, hón pĩihṹ so, dén wizonle so, hón pɔ̃̀n-kéní kéní so.  
\v 16 Ɓarɛ́n hĩn-táwá na yòora ɓa cúawa á ɓa zéenía ɲii làa mi. Ɓa le ɓa lé ho muaaseé khĩá-pírú pírú ɲúná khĩá-ɲun.  
\v 17 Bìo á ĩ mɔn lè ɓa sìí lé bìo kà: Ɓa ɓúenɓúen mu bìowa ponka kosĩa yi. Mu ɓúi ka hùɛɛn lòn dɔ̃hṹ. Mu ɓúi lé mu bè-búrán. Mu ɓúi lé mu bè-dondó. Ɓa cúawa ɲúná ka lòn kúdenwà ɲúná. Ho dɔ̃hṹ lè le yiìní lè ho kìríbì wee lé lè ɓa ɲiní.  
\v 18 Mu bè-sũmáa bìo tĩn mu, ho dɔ̃hṹ lè le yiìní lè ho kìríbì na wee lé lè ɓa ɲiní lé bìo ɓóka ho dĩ́míɲá nùpua. Bìa mu ɓó ɓúenɓúen á à yí ɓa sankanɔ̀n cúa-tĩn.  
\v 19 Ɓa cúawa mu pànkáwá wi ɓa ɲiní lè ɓa zṹaa yi. Mu bon, ɓa zṹaa ɲúná wi á ka lòn háwá, lé hɔ̃́n ɓa wee ɓóonínáa ɓa nùpua yi. 
\p  
\v 20 Ká ɓa nùpua na mu bè-sũmáa á yí yú yí ɓó, bán pá yí yèrèmáa yí día mí wɔ̃̀nna hãló. Ɓa pá wee ɓùaaní ɓa cĩ́náwa. Hã wɔ̃̀nna na wó lè ho sã́nú, làa hĩ̀a wó lè le wɛ́n-hɔ̃nló, làa hĩ̀a wó lè ho tɔ̃̀ɲɔ̀n, làa hĩ̀a wó lè hã huaa lè hã ɓùɛɛní, bṹn na yí máa mi mu bìo, á yí máa ɲí mu bìo, á yí dà máa wé dɛ̀ɛ, lé bṹn á bán pá wee ɓùaaní.  
\v 21 Ɓa nùpua ɓúeró, lè mu nín-símú wéró, lè ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà, lè ho kɔ̃̀nló, bṹn ɓúenɓúen á ɓa pá yí yèrèmáa á yí día wéró. 
\c 10  
\s1 Ho vɔ̃n-za na á ho wáayi tonkaro ɓuan 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkaro ɓúi na pànká wi, ò o ló ho wáayi wee lii. Le dùndúure pon wo yi lòn dà-zĩ́nii. Á le bon-khɔ̃́nle bánbáa o ɲúhṹ. O yahó wee ɲuiíka lòn wii, á zení ka lòn dɔ̃hṹ bòròbòròwa.  
\v 2 Vɔ̃n-za ɓúi na hɛ́ra ó o ɓuan. O nín-tĩánìn zeǹ ó o bò mu yámú ɲumu wán, ká a nín-káahón zeǹ ó o bò ho tá wán,  
\v 3 ò o béra pɔ̃́npɔ̃́n lòn kúden. Bìo ó o béra kà síi, á ho viohó nàmakaró bía hã zen cúa-hèɲun.  
\v 4 Bìo á hón viohó so nàmakaa khĩína, á ĩ wi à ĩ túa bìo ho nàmakaró mu bía, á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi à mu bía: «Ho viohó mu nàmakaró ɓàn ɲi-cúa á ũ ɓua ũ dòn. Yí túa hã.»  
\v 5 Ó o tonkaro na á ĩ mɔn ò o dĩ̀n mu yámú ɲumu lè ho tá wán, á hóonía mí nín-tĩánìn níi dá ho wáayi,  
\v 6 ò o báa lè le Dónbeenì yèni, dìo wi bĩ́n fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi, na léra ho wáayi làa bìo wi ho yi ɓúenɓúen, lè ho tá làa bìo wi ho yi ɓúenɓúen, lè mu yámú ɲumu, làa bìo wi mu yi ɓúenɓúen. O bía: «Mu wã́a máa bĩní máa mía.  
\v 7 Nɔ̀nzoǹ na ó o hèɲun níi tonkaro á à wĩ́ mí bũaanì yi, bṹn zoǹ ká le Dónbeenì bìo na le lá le mí ì wé na sà yi á à wé á ɲii ì sí, làa bìo le mànáa mu nɔn mí ton-sáwá na lé le ɲi-cúa fɛɛrowà yi.»  
\v 8 Á mu tãmu na á ĩ lá ɲá sã ho wáayi á tĩ́n bĩnía bía bìo kà nɔn miì: «Vaa fé ho vũahṹ na ó o tonkaro na dĩ̀n mu yámú ɲumu lè ho tá wán ɓuan.»  
\v 9 Á ĩ ɓɛ̀n vaá ɓó a yi, á fìora a le o na ho vɔ̃n-za mu miì. Ó o bía nɔn miì: «Nín-hìa, wã́a fé ho là. Ho lií wé hɛɛ ũ píohó yi hàrí ká ho lá ka lòn sòró ũ ɲii yi.»  
\v 10 Á ĩ fó ho vɔ̃n-za mu á là. Ho yoo ɓòɓò lòn sòró. Bìo á ĩ là ho vó, á ho wó mu bè-hia ĩ píohó yi.  
\v 11 Á ɓa bía bìo kà nɔn miì: «Fo ko à ũ pá bĩní bue bìo le Dónbeenì le mí ì wé lè ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà cɛ̀rɛ̀ɛ, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì, lè ɓa bá-zàwa cɛ̀rɛ̀ɛ.» 
\c 11  
\s1 Ɓa nùwã ɲun na wee mì ho tũ̀iá le Dónbeenì ɲii 
\p  
\v 1 Ó o ɓúi nɔn le kã́anì na ɓa wee mɔ̀nzã́ lè mu bìo miì, ò o bía làa mi: «Vaa mɔ̀nzã́ le *Dónbeenì zĩ-beenì, à mɔ̀nzã́ ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi dɛ̀ɛ. Ɓa nùpua na wi le Dónbeenì zĩ-beenì mu yi á wee ɓùaaní le, á ũ mì à zũń ɲii.  
\v 2 Ká le zĩ-beenì mu ɓàn lún á ũ yí mɔ̀nzã́. Hón día nɔn bìa yí zũ le Dónbeenì yi. Ɓa à yonka ho lóhó na bìo sã̀ le Dónbeenì yi hã pĩina ɓúará-ɲun làa bìo ɲun yi.  
\v 3 Ɓa nùwã ɲun na wee mì ho tũ̀iá ĩ ɲii á ĩ ì tonka à ɓa ɓueé fɛɛ ĩ ɲi-cúa. Ɓa à zĩ́ hã sĩ̀a na wee zéení le mu yúmú wó ɓa wán á à fɛɛráa ĩ ɲi-cúa mu hã wizooní khĩá-pírú ɲun làa ɓúará-tĩn yi.»  
\v 4 Bán nùwã ɲun so lé hã Oliivewa vĩ̀nsĩ̀a bìo ɲun lè hã fĩ̀ntã́-cúaawa bìo ɲun, hĩ̀a bìo bía hàánì.\f + \fr 11:4 \ft Mi loń Zakari vũahṹ 4.3, 11-14\f* Ɓa dĩ̀n o Ɲúhṹso na wi ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen ɲúhṹ wán yahó.  
\v 5 Ká a ɓúi le mí ì wé ɓa làa bè-kohó, á ho dɔ̃hṹ ù lé lè ɓa ɲiní lée cĩ̀í ɓa zúkúsa á à ɓúe. Lé kà síi á yìa le mí ì wé ɓa làa bè-kohó á à híráa.  
\v 6 Ɓa yú ho pànká á à hèráa ho viohó á ho máa tè, pã̀ahṹ na ɓa wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa yi. Ɓa dà à yèrèmá mu ɲumu á mu ù wé le cãni. Ɓa dà à wé á mu bè-sũmáa lè mí sìíwà wé è sá ho dĩ́míɲá yi túntún ho pã̀ahṹ na sĩ ɓa yi. 
\p  
\v 7 Ká hã ɲi-cúa na ɓa ko ɓa fɛɛ á fɛɛra vó, ó o yìa ɓúi á à lé ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía yi á lée fi làa ba. O ò dàń ɓa, á à ɓúe ɓa.  
\v 8 Á ɓa nì-hínmu ɓa à kúia ɓa nùpua fèmínló lahó yi, ho ló-beenì na ɓa ɓúaa ɓa Ɲúhṹso yi ho *kùrùwá wán á ɓó. Ho ló-beenì mu yèn-wàahṹ ɓa le *Sodɔɔmu tàá *Ezipite.  
\v 9 Ɓa nùpua na ló ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà ɓúenɓúen yi, hàrí ɓa wé lùe lée lùe, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì, tĩ́ahṹ á ɓueé dĩ̀n á à loń ɓa nùwã ɲun mu nì-hínmu hã wizooní bìo tĩn lè mí canko yi, á à pĩ́ le ɓa máa nùu.  
\v 10 Ɓa nùpua na ho dĩ́míɲá yi sĩa á à wa bìo ɓa húrun bìo yi. Ɓa à dí mu sã́nú á à hã mín lè mu bìo, lé bìo ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà nùwã ɲun mu á beéraráa ɓa lò làa sòobɛ́ɛ. 
\p  
\v 11 Ká hã wizooní bìo tĩn lè mí canko mu khĩína, á le Dónbeenì kúaa mí sɔ̃nsãmu na wee na le mukãnì ɓa yi á ɓa vèera hĩ́nɔn. Á bìa mu wó yìo yi ɓúenɓúen zã́na làa sòobɛ́ɛ.  
\v 12 Á ɓa nùwã ɲun mu ɲá tãmu ɓúi sã pɔ̃́npɔ̃́n ho wáayi à mu wee bío làa ba: «Mi ɓuee yòo hen.» Á ɓa hĩ́nɔn yòó wà hã dùndúio wán ká ɓa zúkúsa dĩ̀n wee loń.  
\v 13 Ho pɔ̃̀n-kéní mu yi à bṹn ho tá dèkío lè mí pànká, á fù ho lóhó sankanɔ̀n cúa-pírú níi. Nùpua na húrun mu yi lée muaaseé hèɲun. Bìa fera yí húrun bán zɔ̃́nkaa, á ɓa ɓùaanía le Dónbeenì na wi ho wáayi. 
\p  
\v 14 Ho cúa-ɲun níi yéréké khĩína, á hen làa cĩ́inú ká ho cúa-tĩn níi ì ɓuen. 
\s1 Bìo wó hã bũaaní bìo hèɲun níi wĩ́ló mɔ́n 
\p  
\v 15 Ó o hèɲun níi tonkaro wã́ mí bũaanì, á tãmu cɛ̀rɛ̀ɛ bía pɔ̃́npɔ̃́n ho wáayi: 
\q1 «Wa Ɲúhṹso Dónbeenì làa *Yìa ó o mɔn léra 
\q1 á ho dĩ́míɲá bɛ́ɛnì bìo màhã́ wã́a sã̀ yi binbirì, 
\q1 á le Dónbeenì á à dí le bɛ́ɛnì fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi.» 
\m  
\v 16 Á ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa na kará mí bá-zàmu kanmúiní wán le Dónbeenì yahó á lií ɓúrá à ɓa wee ɓùaaní le Dónbeenì  
\v 17 ká ɓa à bío: 
\q1 «Ɲúhṹso Dónbeenì, 
\q2 ũnɛ́n na dà mu bìo ɓúenɓúen, 
\q2 na wi fɛ́ɛɛ á wi ká bìo ɓúi dĩǹ yí léra, 
\q1 wa wee dé ũ bárákà, 
\q2 lé bìo á ũ pànká na ɲii mía lé hón fo lá lè ũ bɛ́ɛnì. 
\q1  
\v 18 Ho dĩ́míɲá kãna nùpua sĩa cã̀ foǹ, 
\q2 ɛ̀ɛ ká ũnɛ́n lé yìa sĩi wã́a wee cĩ̀ ɓa yi. 
\q1 Ho pã̀ahṹ dɔ̃n à ũ fĩ̀ le cítíi bìa húrun ɓúenɓúen wán. 
\q1 Ho pã̀ahṹ dɔ̃n à ũ sàání ũ ton-sáwá na lé ũ ɲi-cúa fɛɛrowà, 
\q2 làa bìa bìo sã̀ foǹ yi, bán na wee kɔ̃̀nbi fo, 
\q2 bìa bìo ɲúhṹ wi làa bìa bìo ɲúhṹ mía. 
\q1 Ho pã̀ahṹ dɔ̃n à ũ yáa bìa wee yáa ho dĩ́míɲá nùpua.» 
\m  
\v 19 Bìo ɓa bía vó, á le *Dónbeenì zĩ-beenì na wi ho wáayi ɲii hɛ́ra. Á le páaníi ɓonkonì día wee mi. Á ho viohó ɲuiíkaa á nàmakaa. Ho tá dèkío lè mí pànká á ho viohó mànàayio tò cɛ̀rɛ̀ɛ. 
\c 12  
\s1 Bìo ó o hã́a là a yìa wó làa mín 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n á yéréké bè-beenì ɓúi zéenía míten ho wáayi. O lée hã́a, á le wii pon yi lòn dà-zĩ́nii á bò mí zení ho pĩihṹ wán. O ɓúra mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúee na wó lè hã mànàayio pírú ɲun.  
\v 2 O sãní dɔ̃n á wee ɓúe, ó o wee wá pɔ̃́npɔ̃́n.  
\v 3 Á yéréké bè-veere ɓúi bĩnía zéenía míten ho wáayi. Mi loń, o lée ɲìa be-beenì ɓúi sìí á ka hùɛɛn lòn dɔ̃hṹ. O ɲúná lée bìo hèɲun, ká a wã́a lée bìo pírú. O ɲúná mí bìo hèɲun á mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúe-zàwa ɓúra yi.  
\v 4 O sàara hã mànàayio sankanɔ̀n cúa-tĩn níi lè mí zĩ́ní á kúaa ho tá yi. O ɲìa be-beenì mu dĩ̀n o hã́a na sãní wee ɓúe yahó. O wi ká a ton ò o lá a za vĩ̀.  
\v 5 Ó o hã́a mu ton mí za báa. O za mu khíi sùwaní mí pànká ho dĩ́míɲá kãna nùpua ɓúenɓúen wán. Bìo ó o ton, ó o za dɛ̀ɛnía fó bṹn wán á ɓuan yòora le Dónbeenì lè mí bá-zàmu kanmúiní cɔ̃́n.  
\v 6 Ká a hã́a wón lùwa van ho lahó na le Dónbeenì wíokaa ká làa wo yi le dùure yi. Lé bĩ́n ɓa à pa a bìo yi hã wizooní khĩá-pírú ɲun làa ɓúará-tĩn pã̀ahṹ. 
\p  
\v 7 Á hã fio wã́a cũ̀aana ho wáayi. Le Dónbeenì tonkarowà lè mí ɲúhṹso Misɛɛle á fun là a ɲìa be-beenì mu lè mí tonkarowà,  
\v 8 á dàńna ɓa á ɓa lahó wã́a mía ho wáayi.  
\v 9 Ɓa ɲɔn wo lè mí tonkarowà léra bĩ́n. O ɲìa be-beenì mu lé o háa na wi bĩ́n hàánì.\f + \fr 12:9 \ft Mi Loń Bìo Ɲúhṹ Ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 3.1-15\f* Ɓa wee ve o làa Nì-bàkálo tàá Satãni. Lé orɛ́n wee khà ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen vĩ́iní. Ɓa ɲɔn orɛ́n lè mí tonkarowà ɓúenɓúen kúaa ho tá yi. 
\p  
\v 10 Á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi à mu wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: 
\q1 «Le Dónbeenì wã́a kã̀nía wɛn hã laà na kà wán. 
\q1 Le zéenía le mí dà mu bìo ɓúenɓúen, 
\q2 le mí lé o bɛ́ɛ. 
\q1 Le zéenía le yìa le mɔn léra á ho pànká ɓúenɓúen nɔn yi. 
\q1 Lé bìo á yìa lá wee dĩ̀n wàn Dónbeenì yahó à bàká wàn zàwa lè wàn hĩ́nni yi 
\q2 le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ le ɓa wó khon á ɓa ɲɔn léra ho wáayi. 
\q1  
\v 11 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni á dàńna a o Pioza cãni pànká yi, 
\q1 làa bìo ɓa mà le le Dónbeenì bíonì lé ho tũ̀iá poni pànká yi. 
\q1 Ɓa mukãní bìo yí here ɓa yi, á ɓa yí zã́na mu húmú. 
\q1  
\v 12 Lé bṹn nɔn á minɛ́n na wi ho wáayi ɓúenɓúen wã́a zã̀maka. 
\q1 Ɛ̀ɛ ká minɛ́n na wi ho tá wán làa bìa wi mu ɲumu yi á ho yéréké ɓɛ̀n ǹ sá yi. 
\q1 Lé bìo ó o Satãni lion mi cɔ̃́n. O sĩi cã̀ lè mí sòobɛ́ɛ lé bìo ó o zũ le ho pã̀ahṹ na ká a yi ka cĩ́inú.» 
\p  
\v 13 Bìo ó o ɲìa be-beenì zũna le ɓa ɲɔn wo dó ho tá yi vó, ó o bò a hã́a na ton o za báa yi wee ɲa.  
\v 14 Á ɓa nɔn hã mía ɓúi o hã́a mu yi lòn duio be-beenì mía, ó o dɛ́ɛra vannáa le dùure yi, ho lahó na le Dónbeenì wíokaa ká làa wo yi. Lé bĩ́n ɓa à pa a bìo yi hã lúlúio bìo tĩn lè mí sanka pã̀ahṹ. Ó o ɲìa be-beenì na mún lé o háa mu na wi bĩ́n hàánì máa yí o máa wé làa dɛ̀ɛ.  
\v 15 Ó o háa mu kṹna mu ɲumu á mu vã̀ná lòn muhṹ ɲumu á bò a hã́a mɔ́n wà vaá lá a.  
\v 16 Ká ho tá màhã́ séenía o hã́a á hɛ́ra mí ɲii à ho dɛ̀ɛnía vã̀ mu ɲumu mu ɓúenɓúen véenía.  
\v 17 Bìo mu wó kà, ó o ɲìa be-beenì mu sĩi cã̀ a hã́a yi, ó o bĩnía wà vaá wee fi là a zàwa na ká. Bán zàwa so lé ɓa nùpua na wee bè bìo le Dónbeenì bò henía yi, á bò ho tũ̀iá poni na ó o Yeesu zéenía làa ba yi.  
\v 18 O ɲìa be-beenì mu wà vaá dĩ̀n mu yámú ɲumu ɲii. 
\c 13  
\s1 O yìa na ló mu yámú ɲumu yi bìo 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn yìa ɓúi ò o ló mu yámú ɲumu yi. O ɲúná lée bìo hèɲun, á wã́a lée bìo pírú. Hã wã́a mu mí bìo pírú zĩ́inía lè mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúe-zàwa. Hã ɲúná mu á ɓa túara hã yènnáa wán á là lè le Dónbeenì.  
\v 2 O yìa mu ka lòn manɔ̀n mùindaa. O nín-khonna ka lòn ɓúe-khá nín-khonna, á ɲii ka lòn kúden ɲii. Ó o ɲìa be-beenì á nɔn mí pànká ɓàn síi wo yi, á nɔn mí bá-zàmu ɓàn síi wo yi.  
\v 3 O yìa mu ɲúhṹ dà-kéní ka lè ɓa hà ho ó o lá à hí. Ɛ̀ɛ ká ho màhã́ bĩnía wan. Bìo mu wó kà á ho dĩ́míɲá nìpomu ɓúenɓúen wó coon mu bìo yi, á ɓa tà a yìa mu bìo.  
\v 4 Á ɓa wee ɓùaaní a ɲìa be-beenì lé bìo ó o nɔn mí pànká ɓàn síi wo yi. Ɓa mún wee ɓùaaní a yìa mu ká ɓa à bío: «Yìa á à tèé là a yìa mu wón mía. Yìa dà a mía.» 
\p  
\v 5 O yú le níi ò o wé yáa mí ɲii yi ká a là le Dónbeenì. Bṹn ɓàn wéró níi nɔn wo yi hã pĩina ɓúará-ɲun làa bìo ɲun yi.  
\v 6 Ó o wee bío hã bín-kora lɛɛ́ le Dónbeenì yi ká a là le yèni, làa hen na le wi yi, làa bìa wi ho wáayi.  
\v 7 O yú le níi o ò fi làa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi à dàń ɓa. O yú ho pànká ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà ɓúenɓúen wán, hàrí ɓa kɛń lùe lée lùe, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì.  
\v 8 Ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen á à ɓùaaní a. Bán na yènnáa yí túara hàrí ho dĩ́míɲá ɲúhṹ ɓúɛɛníi bìa yú le mukãnì binbirì yènnáa vũahṹ yi, hìa ó o Pioza na ɓa ɓó te, lé bán á à ɓùaaní a. 
\p  
\v 9 Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo á à bío:  
\v 10 Yìa ho kàsó zoró sã̀ yi, wón ǹ zo ho. Á yìa ho khà-tóní húmú sã̀ yi, wón ɓa à ɓúe làa ho. Lé bṹn á bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi ko ɓa hĩ̀ mí sĩa yi, à wíoka dé mí sĩa le Dónbeenì yi. 
\s1 O yìa na ló ho tá yi bìo 
\p  
\v 11 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ tĩ́n mɔn yìa ɓúi ò o lií ló ho tá yi. O wã́a lé mu bìo ɲun á ka lòn Pioza wã́a. Ká a màhã́ wee bío là a ɲìa be-beenì bìo síi.  
\v 12 O nín-yání yìa pànká ɓàn síi ó o yú bèra a na ò o wé sá a yahó. O wee kĩ̀kã́ ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen yi à ɓa ɓùaaní a nín-yání yìa na ɓa hà ó o lá à hí ká a màhã́ bĩnía wan.  
\v 13 O wee wé mu yéréké bè-beera. O yàá wee wé à ho dɔ̃hṹ lé ho wáayi lii à ɓa nùpua ɓúenɓúen mi.  
\v 14 O wee vĩ́iní ho dĩ́míɲá nùpua lé bìo ó o yú le níi à wéráa bṹn yéréké bìowa so o yìa na ló mu yámú ɲumu yi yahó. O wee bío le o yìa na ɓa hà lè ho khà-tóní ó o yí húrun, à ɓa mí ɓàn kansi à déráa ho cùkú wo yi.  
\v 15 O yú ho pànká ò o dé le mukãnì o kansi mu yi ò o wé dàń bío, ò o mún dàń ɓúe bìa ɓúenɓúen na le mí máa ɓùaaní a kansi mu.  
\v 16 Bìa bìo ɲúhṹ wi làa bìa bìo ɲúhṹ mía, ho nàfòró ɓànsowà lè ɓa nì-khenia, ɓa nùpua na wi míten lè ɓa wobáaní, bán ɓúenɓúen ó o yìa mu wee kĩ̀kã́ yi à ɓa bè le fĩ̀iminì mí nín-tĩánì níní wán tàá mí ɓuráa wán.  
\v 17 Ká le fĩ̀iminì mu mía nùpue wán, á ɓànso yí dà bìo máa yà, ó o mún yí dà bìo máa yɛ̀ɛ́. Le fĩ̀iminì mu lé o nín-yání yìa yèni, tàá ho mìló ɲii na màa lè le yèni mu. 
\p  
\v 18 Ɓa nùpua ko ɓa le mí yiwa hen sese: Yìa zũ mu bìo, á ɓànso dà à zũń o yìa mu yèni mìló ɲii ɓàn kúará. Mu wee zéení a nùpue bìo. Hã ɲii lée 666. 
\c 14  
\s1 O Pioza làa bìa le Dónbeenì yà bìo 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń à lée Pioza na le ɓúee na ɓa le Sion ɓúee wán. Ɓa nùpua muaaseé ɓúará-hèɲun, làa muaaseé náa páanía wi le wán làa wo. Ɓa nùpua mu ó o Pioza lè mín maá yènnáa túara ɓuráa wán.  
\v 2 Á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi lòn ɲun-beenì vã̀náló. Mu sã mún wee ɲí lòn viohó na wee nàmaka lè mí pànká. Mu sã wee ɲí lòn kòncówá na ɓa wee ɓúa.  
\v 3 Ɓa nùpua mu ɓúenɓúen dĩ̀n mu bá-zàmu kanmúiní, lè ɓa bùaa bùaa náa, lè ɓa nì-kĩ́a yahó à ɓa wee sío le len-fĩnle. Nùpue na dà le leni mu á à sío mía ká mu yínɔń ɓa nùpua muaaseé ɓúará-hèɲun làa muaaseé náa mu na le Dónbeenì yà ho dĩ́míɲá nùpua tĩ́ahṹ.  
\v 4 Bán á yí páanía làa hã́awa yí mɔn hùúu á ɓa wee ce le Dónbeenì yahó. Ɓa wee bè o Pioza yi à varáa hã lùa ɓúenɓúen na á wón wee va yi. Ho dĩ́míɲá nùpua tĩ́ahṹ á ɓarɛ́n lé bìa le Dónbeenì yà á ɓa bìo sã̀ lerɛ́n là a Pioza yi lòn bè-yáa bìo síi.  
\v 5 Ɓa yí fã̀ sabéré yí mɔn hàrí lòn wizoǹ-kéní. Wékheró bìo yí dà máa mì máa lɛɛ́ ɓa yi. 
\s1 Ho wáayi tonkaro ɓúi wee bío le Dónbeenì cítíi bìo 
\p  
\v 6 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn wáayi tonkaro ɓúi ò o yòó wee dɛ́ɛ ho wáayi fírìcírìi. O wà ɓueé bue le bín-tente na wi bĩ́n fɛ́ɛɛ á ɲii mía á à na ho dĩ́míɲá kãna nùpua lè mí sìíwà ɓúenɓúen yi, hàrí ɓa kɛń lùe lée lùe, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì. 
\p  
\v 7 O wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Mi wé kɔ̃̀nbi le Dónbeenì à lén le yèni. Lé bìo le Dónbeenì cítíi fĩ̀ló pã̀ahṹ dɔ̃n. Mi wé ɓùaaní le Dónbeenì na léra ho wáayi, lè ho tá, lè mu ɲumu ɓúenɓúen.» 
\p  
\v 8 Ó o ɲun níi wáayi tonkaro na bò a nín-yání tonkaro mɔ́n, á wee bío bìo kà: «Ho *Babiloona beenì bìo yáara loo! Ho bìo yáara! Ho dɛ̀ɛ́ra ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen lè ho bá-fénló lè ho hã́-fénló lè mí sìíwà làa sòobɛ́ɛ lòn *dìvɛ̃́n na ho ɲuiína làa ba.»  
\v 9 Bṹn mɔ́n ó o tĩn níi wáayi tonkaro na bò a ɲun níi mɔ́n, á bía bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Yìa wé è ɓùaaní a yìa na ló mu yámú ɲumu yi lè mí kansi, ká ɓànso ó o yìa mu fĩ̀iminì wi ɓuure tàá o níi wán,  
\v 10 á wón le Dónbeenì sĩi á à cĩ̀ yi làa sòobɛ́ɛ. Mu ù wé lòn dìvɛ̃́n na here á le Dónbeenì ɲuiína lè ɓànso. O lò á à be làa sòobɛ́ɛ ho kìríbì na wee cĩ̀ yi ɓa tonkarowà na bìo sã̀ le Dónbeenì yi là a Pioza yahó.  
\v 11 Á ho dɔ̃hṹ na wee beé o lò á máa hí máa mi. Ho yiìní wé è lé fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi. Mu bon, bán na wé è ɓùaaní a yìa lè mí kansi, na ɓa à bè o yìa mu fĩ̀iminì wán, bán lò khíi wé è be le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ fɛ́ɛɛ.» 
\p  
\v 12 Lé bṹn á bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi, bìa wee bè bìo le bò henía yi á yí bĩnía o Yeesu mɔ́n, á ko ɓa hĩ̀ mí sĩa yi.  
\v 13 Ĩ ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi, à mu bía: «Túa bìo kà: Bìa wee hí ká ɓa páanía là a Ɲúhṹso bán ɲúná sĩ bìo kà wán.» Á le Dónbeenì Hácírí le ũuu le bán ɲúná sĩ. Le ɓa à vũń le lònbee na ɓa lá bìo yi. Ɓa bè-wénia wee zéení le ɓa tonló sá se. 
\s1 Lé mu bìo khèró pã̀ahṹ wã́a dɔ̃n 
\p  
\v 14 Á ĩ bĩnía le ĩ loń à lée dùndúure dà-poni na, ò o ɓúi lòn nùpue kará le wán. O ɓúra mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúee na wó lè ho sã́nú, á ɓuan le khɔ̃́nle na ɲia wi.  
\v 15 Ó o tonkaro ɓúi zoó ló le *Dónbeenì zĩ-beenì na ho wáayi yi á wee bío pɔ̃́npɔ̃́n làa yìa kará le dùndúure wán: «Lá ũ khɔ̃́nle à ũ khè mu bìo ho tá wán, mu khèró pã̀ahṹ dɔ̃n.»  
\v 16 Á yìa kará le dùndúure wán wã́a khò mu bìo ho tá wán ɓúenɓúen véenía.  
\v 17 Ó o tonkaro ɓúi bĩnía zoó ló le Dónbeenì zĩ-beenì yi ho wáayi, á mún ɓuan le khɔ̃́nle na ɲia wi.  
\v 18 Ó o tonkaro ɓúi na wee loń le muinì yɛɛníi dɔ̃hṹ bìo á zoó ló ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi lùe yi. O wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n làa yìa ɓuan le khɔ̃́nle na ɲia wi: «Lá ũ khɔ̃́nle à ũ lii khé ho èrézɛ̃́n na ho tá wán ɓúenɓúen, ho wã́a bon.»  
\v 19-20 Ó o wáayi tonkaro mu lií khó ho èrézɛ̃́n ɓúenɓúen á lée kúaa le dà-beenì na ɓa wee ɲaa ho yi ho donkĩ́ahṹ. Le dà-beenì na ho èrézɛ̃́n wee ɲaa yi á wee zéení le Dónbeenì sĩ-cĩ̀ílè bìo. Ɓa lée ɲaana ho èrézɛ̃́n mu, á mu wó le cãni vã̀náa yú hã kilomɛɛterewa khĩá-tĩn síi, ká le booró wee dé o cúa à ká a ɲúhṹ. 
\c 15  
\s1 Le Dónbeenì tonkarowà lè mu bè-sũmáa bìo 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn yéréké bè-beenì ɓúi ho wáayi na wó mi coon. Ĩ mɔn Dónbeenì tonkarowà nùwã hèɲun, á ɓuanka mu bè-sũmáa bìo hèɲun. Bṹn bè-sũmáa so lé bìo á à tií le Dónbeenì sĩ-cĩ̀ílè ɲii.  
\v 2 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn bìo ɓúi lòn saahó na ɲumu wee ce wéréwéré lòn mákã́ dṹuhṹ á ho dɔ̃hṹ mún wi yi. Bìa dàńna a yìa lè mí kansi lè ho mìló ɲii na màa là a yèni, lé bán dĩ̀n ho saahó mu wán. Ɓa ɓuan hã kòncówá na le Dónbeenì nɔn ɓa yi,  
\v 3 á wee sío le Dónbeenì ton-sá *Mɔyiize là a Pioza leni: 
\q1 «Ɲúhṹso Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen, 
\q2 bìo fo wee wé ɓúenɓúen lé mu bè-beera, mu wee wé ɓa nùpua coon. 
\q1 Dĩ́míɲá kãna ɓúenɓúen bɛ́ɛ, 
\q2 bìo fo wee wé ɓúenɓúen á térénna, mu dĩ̀n ho tũ̀iá poni wán. 
\q1  
\v 4 Yìa máa kɔ̃̀nbi fo 
\q2 wón mía. 
\q1 Yìa á à pĩ́ máa ɓùaaní fo 
\q2 wón mía. 
\q1 Fo lé le Dónbeenì ũ dòn, ũ síi mía. 
\q1 Ho dĩ́míɲá kãna nùpua ɓúenɓúen á ɓueé ɓùaaní fo 
\q2 lé bìo á ũ wee wé bìo térénna à ɓa mi.» 
\p  
\v 5 Bṹn mɔ́n á ĩ mɔn à le zĩ-beenì na ho wáayi ɲii hɛ́ra. Á hã pɔ̃nsòni bùkú na wee zéení le le Dónbeenì wi lè mí nìpomu á zoó día wee mi.  
\v 6 Á le Dónbeenì tonkarowà nùwã hèɲun mu na ɓuan mu bè-sũmáa bìo hèɲun á zoó ló le zĩ-beenì mu yi. Ɓa zã́ hã báká túa bè-poa pṹiapṹia, á canka míten lè hã nín-kéníwà na tã́ lè ho sã́nú.  
\v 7 Á ɓa bùaa bùaa náa na kĩ́nía mu bá-zàmu kanmúiní yi yà-kéní á nɔn hã lánpórá bìo hèɲun na wó lè ho sã́nú ho wáayi tonkarowà nùwã hèɲun mu yi. Hã lánpórá mu sú lè le Dónbeenì na wi fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi sĩ-cĩ̀ílè.  
\v 8 Á le *Dónbeenì zĩ-beenì wã́a sú lè le yiìní. Le yiìní mu wee zéení le Dónbeenì cùkú lè le dàńló bìo. Á nùpue yí dà máa bĩní máa zo le, ká mu bè-sũmáa bìo hèɲun na ɓa tonkarowà mu ɓuan á yí khĩína. 
\c 16  
\s1 Mu bè-sũmáa bìo hèɲun bìo 
\p  
\v 1 Á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã pɔ̃́npɔ̃́n zoó le *Dónbeenì zĩ-beenì yi à mu bía bìo kà nɔn ɓa tonkarowà nùwã hèɲun mu yi: «Le Dónbeenì sĩ-cĩ̀ílè na wi hã lánpórá mu yi á mi kónkó kúia ho tá wán.» 
\p  
\v 2 Ó o nín-yání tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaará. Á mu hĩ́nɔn wó hã càká-sũmáa bìa ɓúenɓúen na ó o yìa fĩ̀iminì wi wán, bìa wee ɓùaaní a yìa mu kansi. 
\p  
\v 3 Ó o ɲun níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaa mu yámú ɲumu yi, á mu yèrèmáa ka lòn nì-hío cãni. Á ɓa bùaa na wi mu yi ɓúenɓúen húrun. 
\p  
\v 4 Ó o tĩn níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaa hã vũna lè hã ɲun-dã́a yi, á hã ɲumu yèrèmáa wó le cãni.  
\v 5 Á ĩ ɲá ò o tonkaro na mu ɲumu bìo wi níi yi á bía: 
\q1 «Ũnɛ́n na wi fɛ́ɛɛ á wi ká bìo ɓúi dĩǹ yí léra, ũ síi mía. 
\q1 Bìo fo fã̀ lè ũ cítíi á térénna. 
\q1  
\v 6 Ɓa nùpua kúaará ũ ɲi-cúa fɛɛrowà cãni làa bìa bìo sã̀ foǹ na ká cãni, 
\q1 á fo ɓɛ̀n nɔn le cãni ɓa yi le ɓa ɲu. Mu yú ɓa.» 
\p  
\v 7 Á tãmu ɓúi ló ho *ã́nsã́n cĩ̀íníi, á ĩ ɲá. Mu bía: «Mu bon, Ɲúhṹso Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen, bìo fo wee fĩ̀ lè ũ cítíi á térénna, mu dĩ̀n ho tũ̀iá poni wán.» 
\p  
\v 8 Ó o náa níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaará le wii wán. Á le wii yú le níi wee cĩ̀íkaráa ɓa nùpua lè mí dɔ̃hṹ,  
\v 9 á le cĩ̀íkaa ɓa làa sòobɛ́ɛ. Á ɓa wee là le Dónbeenì, dén na pànká wi mu bè-sũmáa mu wán. Ɓa yí tà à yèrèmá mí yilera lè mí wárá à déráa ho cùkú le Dónbeenì yi. 
\p  
\v 10 Ó o hònú níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaará a yìa bá-zàmu kanmúiní wán. Á hã kãna na ó o wi ɲúhṹ wán á le tíbí-cũaá dó wán. Á ɓa nùpua wee cũ̀aaka mí dɛnní lé bìo ɓa lò wee beráa.  
\v 11 Á ɓa wee là le Dónbeenì lé bìo hã càkáwá wee beéráa ɓa lò à ɓa pá yí tà yí yèrèmáa yí día mí wén-kora wéró. 
\p  
\v 12 Ó o hèzĩ̀n níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaa ho muhṹ na ɓa le Efaraate yi, á ho ɲumu vã̀ bèra a na à ɓa bá-zàwa na ló lè le wii hɛ̀ɛníi ɓuee dàń khĩí.  
\v 13 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn cĩ́náwa bùaa tĩn ɓúi à ɓa wee lé ɓa bùaa bùaa tĩn ɲiní yi. Ɓa ka lòn béèwa. O yà-kéní wee lé o ɲìa be-beenì ɲii yi, ká a ɓúi wee lé o yìa na ló mu ɲumu yi ɲii yi, ká a yà-kéní wee lé yìa na wee fɛɛ hã ɲi-cúa na yí bon ɲii yi.  
\v 14 Ɓa lé o *Satãni tonkarowà na wee wé mu yéréké bìowa. Ɓa à hĩ́ní ì tè ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen bá-zàwa yi á à ve, à ɓa ɓuee tá hã hĩa lè le Dónbeenì, dén na dà mu bìo ɓúenɓúen, le Dónbeenì mu wizon-beenì zoǹ. 
\p  
\v 15 Ó o Ɲúhṹso bía: «Mi loń! Ĩ ɓueé yòoka mi wán là a kɔ̃̀nlo bìo. Yìa fánía mí yìo, á wee zĩ́ mí sĩ̀a fɛ́ɛɛ bèra a na ò o yí vará mí bírí ĩ ɓuenló pã̀ahṹ à hã nìyio dí, wón ɓànso ɲúhṹ sĩ.» 
\p  
\v 16 Ɓa cĩ́náwa mu von ho dĩ́míɲá bá-zàwa ɓúenɓúen kúaa mín wán ho lahó na ɓa le Haamakedon lè mu heberemu yi. 
\p  
\v 17 Ó o hèɲun níi tonkaro kónkúaa mí lánpóhó yi bìo kúaa ho pinpiró yi. Á tãmu ɓúi ló mu bá-zàmu kanmúiní yi zoó le *Dónbeenì zĩ-beenì yi, á bía pɔ̃́npɔ̃́n: «Mu wã́a vó.»  
\v 18 Ho viohó ɲuiíkaa á nàmakaa, á ho tá dèkío lè mí pànká. À lá ɓa nùpua lénló ɲii wán ɓuee ɓúe ho pã̀ahṹ mu yi á ho tá dèkéró mu ɓàn síi dĩǹ yí wó yí mɔn.  
\v 19 Á ho ló-beenì bénkaa lè hã cúa-tĩn, á ho dĩ́míɲá kãna lórá ɓúenɓúen fù. Le Dónbeenì yí céra ho ló-beenì *Babiloona yí día. Á ho dìvɛ̃́n na wee zéení le le Dónbeenì sĩi cã̀ lè mí sòobɛ́ɛ bìo á le kĩ̀kã́a ho yi á ho ɲun.  
\v 20 Hã kãna na mu ɲumu kĩ́nía yi lè hã ɓúaa ɓúenɓúen vṹnun, á nùpue yí máa mi.  
\v 21 Ho viohó mànàayi-beera tò lion ɓa nùpua wán. Le mànàayiire dà-kéní lìró dà à yí kiloowa ɓúará-ɲun làa pírú síi. Á ɓa nùpua là le Dónbeenì le minka lònbee na yú ɓa hã mànàayio mu bìo yi. Le lònbee mu ɓàn síi mía. 
\c 17  
\s1 O hã́a na sòobáa wee yɛ̀ɛ́ míten bìo 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n á ɓa tonkarowà nùwã hèɲun na ɓuan hã lánpórá nì-kéní vá ɓueé ɓó miì ò o bía: «Ɓuen le ĩ zéení bìo á ĩ ì síinínáa o hã́a na sòobáa wee yɛ̀ɛ́ míten dàkhĩína ɲúhṹ làa fo, yìa kará mu ɲun-beera ɲii.  
\v 2 Ho dĩ́míɲá kãna bá-zàwa wee fé o. Ho dĩ́míɲá nùpua mún wee fé o làa sòobɛ́ɛ, ó o bìo wee khéení ɓa lòn *dìvɛ̃́n na ɓa ɲun.»  
\v 3 Á le Dónbeenì Hácírí pànká kɛra ĩ wán, ó o tonkaro mu ɓuan mi vannáa le dùure yi. Á ĩ mɔn hã́a ɓúi le dùure mu yi ká a kará a yìa yà-muhṹ ɓúi wán. O yìa mu ɲúná lé hã bìo hèɲun á wã́a lé hã bìo pírú. O sãnía ɓúenɓúen vó lè hã yènnáa na wee là le Dónbeenì.  
\v 4 O hã́a mu na kará a wán zã́ le dà-muhṹ cṹɛncṹɛn. O bè-zĩ́nia á wó lè ho sã́nú, lè hã *hue-sení lè mí sìíwà na yàwá here. O ɓuan le ɲuuníi dɛ̀ɛ na wó lè ho sã́nú. Le sú lè mu bìo na wee zéení a yìrá-wárá là a bá-fénló na ó o wee wé.  
\v 5 Le yèni ɓúi na kúará sà yi á túara a ɓuure wán, le 
\pc \sc «Babiloona beenì,\sc* 
\pc \sc hã́awa na wee yɛ̀ɛ́ miten lè ho dĩ́míɲá yìrá-wárá ɓàn nu.»\sc* 
\p  
\v 6 Ĩ mɔn o hã́a mu ò o ɲun le cãni á sù wee khée. Bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi, bìa mà ho tũ̀iá o Yeesu ɲii lé bán te mí cãni. 
\p Bìo á ĩ mɔn wo kà, ó o bìo wó mi coon làa sòobɛ́ɛ.  
\v 7 Ó o tonkaro mu bía le lée webio nɔn ó o hã́a mu bìo wóráa mi coon. O bía: «Bìo ó o hã́a mu, là a yìa na ó o kará wán bìo karáa á ĩ ì bɛnka à na foǹ. O yìa mu lé o yìa na ɲúná lé hã bìo hèɲun, á wã́a lé hã bìo pírú.  
\v 8 O yìa mu na fo mɔn á yìo lá wi lua, ká bìo kà wán ó o húrun. O ko ò o vèe lé ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía yi, à bìo lée yáa ɓúenɓúenɓúen. Ɓa nùpua na yènnáa yí túara hàrí ho dĩ́míɲá ɲúhṹ ɓúɛɛníi bìa na yú le mukãnì binbirì yènnáa vũahṹ yi á à mi a ká ɓa à wé coon. Ɓa à wé coon lé bìo ó o yìo lá wi lua, á húrun, á bĩnía mɔn wán. 
\p  
\v 9 «Ɓa nùpua ko ɓa le mí yiwa hen sese à zũńnáa mu bìowa mu ɓàn kúará. Hã ɲúná bìo hèɲun wee zéení hã ɓúaa bìo hèɲun na ó o hã́a na bìo bía á kará wán. Hã mún lé ɓa bá-zàwa nùwã hèɲun.  
\v 10 Ɓa bá-zàwa mu tĩ́ahṹ á ɓa nùwã hònú bɛ́ɛnì vó. Ká a nì-kéní wee dí mí bɛ́ɛnì, ká yìa so bɛ́ɛnì díró wi làa mɔ́n. O khíi lá le, ó o máa dí le máa mía.  
\v 11 Ká a yìa na yìo lá wi lua ká bìo kà wán ó o húrun, wón mí bɛɛre lé ɓa bá-zàwa nùwã hètĩn níi. O mún ló ɓa nùwã hèɲun tĩ́ahṹ. Wón bìo á à yáa ɓúenɓúenɓúen. 
\p  
\v 12 «Hã wã́a bìo pírú na fo mɔn hɔ̃́n ɓɛ̀n lé ɓa bá-zàwa nùwã pírú na dĩǹ yí lá mí bɛ́ɛnì. Ɓa à yí ho pànká á à dí le bɛ́ɛnì là a yìa ho pɔ̃̀n-za dɛ̀ɛ cĩ́inú mí dòn yi.  
\v 13 Ɓa à wé le ɲii dà-kéní á à sá à nanáa o yìa mu yi lè mí pànká ɓúenɓúen.  
\v 14 Ɓa à fi là a Pioza, ká wón màhã́ à dàń ɓa, lé bìo ó o wi ɓa ɲúnása ɓúenɓúen ɲúhṹ wán, á wi ɓa bá-zàwa ɓúenɓúen ɲúhṹ wán. Bìa ó o von á hueekaa, bìa sĩadéró wo yi fárá dĩ̀n, lé bán là a Pioza mu á à páaní ì fá ho fũuhṹ.» 
\p  
\v 15 O tonkaro mu pá bĩnía bía bìo kà làa mi: «Mu ɲun-beera mu na fo mɔn, bìo ó o hã́a na wee yɛ̀ɛ́ míten kará ɲii, bṹn lé ho dĩ́míɲá kãna minka nùpua, hàrí ɓa wé lùe lée lùe, hàrí ɓa bío bíonì lée bíonì.  
\v 16 Ká hã wã́a bìo pírú na fo mɔn là a yìa mí bɛɛre bán á à ɲin o hã́a mu. Bìo wi o cɔ̃́n ɓúenɓúen ɓa à ɓúe ɲúhṹ ká ɓa à día wo mí kã́amáa. Ɓa à là a taa ká bìo ká ɓa à cĩ̀í.  
\v 17 Mu bon. Le Dónbeenì dó bìo le le mí ì wé wéró ɓa sĩa yi á ɓa à wé le ɲii dà-kéní á à sá à nanáa o yìa mu yi lè mí pànká ɓúenɓúen fúaa bìo le bía à ɲii sí.  
\v 18 Ká a hã́a na fo mɔn, wón lé ho ló-beenì, hìa yú ho pànká ho dĩ́míɲá kãna bá-zàwa ɓúenɓúen wán.» 
\c 18  
\s1 Ho Babiloona lóhó cĩ̀ló bìo 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n á ĩ bĩnía mɔn le Dónbeenì tonkaro ɓúi ò o yòó ló wee lii. O yú ho pànká beenì á cùkú khon-beenì lií kúaará ho dĩ́míɲá kùaráa ɓúenɓúen yi.  
\v 2 O tonkaro mu bía bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Ho *Babiloona beenì bìo yáara loo! Ho bìo yáara! Ho wã́a lé ɓa cĩ́náwa lóhó. Ɓa cĩ́náwa lè mí sìíwà kará ho yi. Ɓa ɲínzàwa na yí máa là\f + \fr 18:2 \ft Ɓa ɲínzàwa na yí máa là: Mi loń ho Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 14.12-18\f* na ɓa nùpua ɲina, bán ɓúenɓúen wi ho yi.  
\v 3 Ho dɛ̀ɛ́ra ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen lè ho bá-fénló lè ho hã́-fénló lè mí sìíwà làa sòobɛ́ɛ lòn dìvɛ̃́n na ho ɲuiína làa ba. Ho ka lòn hã́a na wee yɛ̀ɛ́ míten á ho dĩ́míɲá bá-zàwa wee fé. Ɓa duanlowà wó ho nàfòró ɓànsowà mu minka bìo na á ho lóhó mu sa sĩa wee vá yi bìo yi.» 
\p  
\v 4 Á ĩ bĩnía ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi à mu bía: «Minɛ́n na lé ĩ nìpomu, mi lé ho lóhó mu yi, bèra a na à mi níní yí kɛń mu bè-kora na ho wee wé yi, à mu bè-sũmáa na à yí ho à yí yí mia.  
\v 5 Mu bè-sũmáa á à yí ho lé bìo mu minka bè-kora na ho wee wé á ɲà mín wán yòó ɓó le Dónbeenì yi, á le yí céra ho yí día.  
\v 6 Hã wén-kora na ho wó lè ɓa nùpua lé hɔ̃́n ɓàn síi à mi mún wé làa ho. Bìo á ho wó lé bṹn ɓàn síi cúa-ɲun à mi wé làa ho. Ho wén-kora na ka lòn *dìvɛ̃́n á ho ɲuiína lè ɓa nùpua lé hón hereló ɓàn síi cúa-ɲun à mi mún ɲuií làa ho.  
\v 7 Hen na ho ɓùaanía míten vaá ɓó yi, lè mu minka bè-sení na ho wɛɛ́ra lè mí sĩi, lé kà síi à mí mún beé lè ho lò à vɛ́ɛní ho yi. Ho wee bío mí yi le mí lé o bɛ́ɛ, le mí yínɔń mahã́a á mí yi máa vá máa mi hùúu.  
\v 8 Lé bṹn nɔn á wizoǹ-kéní ɓúi ká mu bè-sũmáa á à yí ho. Bṹn lé mu húmú, lè le yi vɛ́ɛ, lè le hĩn-sũmúi. Horɛ́n mí bɛɛre á à cĩ̀ ho dɔ̃hṹ yi dúkúdúkúdúkú. Lé bìo ó o Ɲúhṹso Dónbeenì na síinía ho ɲúhṹ á pànká wi.» 
\p  
\v 9 Mu nɔ̀nzoǹ á ho dĩ́míɲá kãna bá-zàwa na lè ho lóhó mu lɛɛ́ra ho bá-fénló lè ho hã́-fénló lè mí sìíwà lè ho minka bè-sení na wɛɛ́ra ho sĩi yi á à mi ho cĩ̀ló yiìní. Ká ɓa mɔn le á ɓa à wá à kùaará ho bìo yi.  
\v 10 Mu zoǹ ká ɓa à khɛ̀n á à dĩ̀n lé le zã́níi bìo wee wé ho yi bìo yi, ká ɓa à bío bìo kà: 
\q1 «Yéréké loo, yéréké! 
\q1 Ho *Babiloona beenì na lá yí máa sĩ́ yí, 
\q1 nín-hìa ɲúhṹ dɛ̀ɛnía sú ho pɔ̃̀n-za dɛ̀ɛ yi.» 
\p  
\v 11 Ɓa duanlowà ɓúenɓúen mún ǹ tà le wɛ́ɛ lòn yúmú wó ɓa wán lé bìo á yìa wé è yà ɓa bìo á wã́a mía.\fig Donkue-sĩa lè mí sìíwà|src="hk00144b.tif" size="span" copy="Horace Knowles" ref="Bè-sànkanii 18:11" \fig* 
\v 12 Bṹn bìowa so lé ho sã́nú, lè ho tɔ̃̀ɲɔ̀n, lè hã *hue-sení lè mí sìíwà na yàwá here, lè hã pɔ̃nsò-sení bè-poa, lè hã pɔ̃nsò-muna na yàwá here lè hã sṹiina, lè hã ɓùɛɛní ɓúi sìíwà na yàwá here. Ɓa mún wee yɛ̀ɛ́ hã donkhue-sĩ̀a lè mí sìíwà. Hã ɓúi wó lè ɓa sã̀máwà ɲia, hã ɓúi lé hã ɓùɛɛní ɓúi sìíwà na yàwá here, hã ɓúi lé ho hɔ̃nló, hã ɓúi lé ho tɔ̃̀ɲɔ̀n, hã ɓúi lé hã *hue-sení ɓúi sìí.  
\v 13 Ɓa mún wee yɛ̀ɛ́ mu bìowa na sãmu sĩ á yàwá here. Bṹn lé le vĩ̀ndɛ̀ɛ ɓúi donkuaa, lè hã vɔ̃n-zàwa ɓúi, lè ho ɲiló na sãmu sĩ, lè ho míìrè. Ɓa mún wee yɛ̀ɛ́ ho dìvɛ̃́n lè ho ɲiló, lè mu dũmu lè ho dĩ́nló lè mí sìíwà. Ɓa mún wee yɛ̀ɛ́ ɓa nàwa, ɓa pia, ɓa cúawa lè mí wòtórówa. Ɓa mún wee yɛ̀ɛ́ ɓa nùpua.  
\v 14 Ɓa wé è wá ká ɓa à bío bìo kà: «Mu minka bè-sení na ũ yìo lá wee lé á yáara vó ɓúenɓúen. Ũ nàfòró lè ũ semu ɓúenɓúen vó. Fo máa bĩní máa yí mu hùúu.» 
\p  
\v 15 Ɓa duanlowà na duara ho yi wóráa ho nàfòró ɓànsowà á à khɛ̀n á à dĩ̀n lé le zã́níi bìo wee wé ho yi bìo yi. Ɓa à tà le wɛ́ɛ lòn yúmú wó ɓa wán  
\v 16 ká ɓa à bío bìo kà: 
\q1 «Yéréké loo, yéréké! 
\q1 Ho ló-beenì yáara vó! 
\q1 Ho lá ka lòn hã́a na wee nì hã pɔ̃nsò-sení bè-poa, 
\q2 lè hã pɔ̃nsò-muna na yàwá here, 
\q2 á wee zĩ́ mu bìowa na wó lè ho sã́nú, 
\q2 lè hã *hue-sení lè mí sìíwà na yàwá here. 
\q1  
\v 17-18 Ho ló-beenì mu nàfòró ɓúenɓúen dɛ̀ɛnía yáara vó ho pɔ̃̀n-za dɛ̀ɛ yi.» 
\p Hã won-beera ɲúnása, làa bìa wee pà hã, làa bìa wee zo hã, làa bìa wee yí mí ɲii dĩ́nló mu yámú ɲumu wán, bán ɓúenɓúen ká ɓa mɔn ho ló-beenì mu cĩ̀ló yiìní á ɓa à khɛ̀n á à dĩ̀n, á à bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Ho ló-beenì mu ɓàn síi lá mía.»  
\v 19 Ɓa à tà le wɛ́ɛ á wé è khuii le tĩ́ní á à kúee mí wán lòn yúmú wó ɓa wán, ká ɓa à bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: 
\q1 «Yéréké loo, yéréké! 
\q1 Lé ho ló-beenì mu minka nàfòró bìo yi á hã won-beera ɓànsowà á nàfòró wiráa. 
\q2 Lé bṹn ɓúenɓúen dɛ̀ɛnía yáara vó ho pɔ̃̀n-za dɛ̀ɛ yi.» 
\q1  
\v 20 Minɛ́n na wi ho wáayi, mi zã̀maka ho yáaró bìo yi. 
\q1 Minɛ́n na bìo sã̀ le Dónbeenì yi, 
\q2 là a Yeesu tonkarowà lè le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà, minɛ́n mún zã̀maka. 
\q1 Lé bìo le Dónbeenì síinía ho ɲúhṹ bìo ho wó làa mia bìo yi. 
\p  
\v 21 Á ho wáayi tonkaro ɓúi na pànká wi wã́a lá le hue-be-beenì ɓúi á lèeráa dó mu yámú ɲumu yi ò o bía: «Lé kà síi á ɓa khíi lèeráa ho ló-beenì *Babiloona lè mí pànká cúekúee wán, á nùpue yère máa bĩní máa dá ho wán.  
\v 22 Ũ kòncó ɓúawá, lè ũ len-béwá, lè ũ pòròpĩ́-wĩ́wa, lè ũ bũaa-wĩ́wa á sã máa bĩní máa ɲí hùúu. Ũ níi ton-sáwá á nùpue yère máa bĩní máa dá wán. Ũ bìo niló sã máa bĩní máa ɲí.  
\v 23 Khoomu máa bĩní máa dé foǹ. Yaamu máa bĩní máa ca foǹ. Bṹn ɓúenɓúen á à wé foǹ, lé bìo á ũ duanlowà bìo wi po ho dĩ́míɲá duanlowà ɓúenɓúen. Fo mún khà ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen vĩ́inía lè ũ nín-símú wárá.  
\v 24 Le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà, làa bìa ká na bìo sã̀ le yi na ɓa ɓó, lè ɓa nùpua na ɓa ɓó ɓúenɓúen, bṹn ɓúenɓúen ɲà ho ló-beenì mu ɲúhṹ yi. Lé bṹn te bìo le Dónbeenì á à síinínáa ho ɲúhṹ.» 
\c 19  
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n, á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi lòn zã̀amá-kúii na wee bío: 
\q1 «Mi khòoní le Dónbeenì. 
\q1 Lerɛ́n lé dìo wee fení ɓa nùpua. 
\q1 Ho cùkú lè ho pànká á bìo sã̀ wàn Dónbeenì yi. 
\q1  
\v 2 Bìo le wee fĩ̀ lè le cítíi á térénna, mu dĩ̀n ho tũ̀iá poni wán. 
\q1 Mu bon, lerɛ́n lé dìo síinía a hã́a mu na sòobáa wee yɛ̀ɛ́ míten ɲúhṹ, 
\q2 yìa wó á ho dĩ́míɲá nùpua páanía làa wo á yáararáa ɓa. 
\q2 Le Dónbeenì ton-sáwá na húmú bìo ló a níi yi á le dù yúaa.» 
\m  
\v 3 Mu tãmu pá bĩnía bía: 
\q1 «Mi khòoní le Dónbeenì! 
\q1 Ho ló-beenì mu cĩ̀ló dɔ̃hṹ máa hí máa mi. 
\q1 Ho yiìní á à lé fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía yi!» 
\m  
\v 4 Á ɓa nì-kĩ́a ɓóní làa nùwã náa, lè ɓa bùaa bùaa náa á lií ɓúrá le Dónbeenì na kará mí bá-zàmu kanmúiní wán yahó, à ɓa wee bío: 
\q1 «*Amiina! Mi khòoní le Dónbeenì!» 
\s1 O Pioza yaamu sã́nú díró bìo 
\p  
\v 5 Á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã lè mu bá-zàmu kanmúiní cɔ̃́n à mu bía: 
\q1 «Minɛ́n na lé le Dónbeenì ton-sáwá na wee kɔ̃̀nbi le, 
\q2 bìa bìo ɲúhṹ wi làa bìa bìo ɲúhṹ mía, mi khòoní wàn Dónbeenì.» 
\m  
\v 6 Á ĩ bĩnía ɲá tãmu ɓúi sã ho wáayi lòn zã̀amá-kúii tãmu. Mu sã ɲá lòn ɲun-beenì vã̀náló, mu sã ɲá lòn viohó na nà lè mí pànká bìo síi, á bía bìo kà: 
\q1 «Mi khòoní le Dónbeenì 
\q2 lé bìo á wa Ɲúhṹso Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen á wi mí bɛ́ɛnì yi. 
\q1  
\v 7 Mi le wa sĩa wa, mi wa zã̀maka, mi wa dé ho cùkú le yi, 
\q2 lé bìo ó o Pioza yaamu sã́nú díró á dɔ̃n. 
\q1 Ɓàn fũaalè wón wíokaa míten vó. 
\q1  
\v 8 Le Dónbeenì nɔn hã sĩ̀-zĩ́nia bè-sení bè-poa pṹiapṹia wo yi.» 
\m Hɔ̃́n sĩ̀-poa so bìo wee zéení bìo térénna na á bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi wó. 
\p  
\v 9 Á le Dónbeenì tonkaro wã́a bía nɔn miì: «Túa bìo kà: Bìa ɓa von o Pioza yaamu sã́nú díiníi ɓɛ̀ntĩ́n ɲúná sĩ.» Ò o bĩnía bía: «Bìo bía lé le Dónbeenì tũ̀iá na á le mà.»  
\v 10 Á ĩ wã́a lií ɓúrá a tá le ĩ ɓùaaní a, ká a màhã́ bía nɔn miì: «Ébé! Yí wé bṹn. Ĩnɛ́n wee sá le Dónbeenì tonló lè ũnɛ́n lè mìn zàwa lè mìn hĩ́nni bìo síi, minɛ́n na bò ho tũ̀iá poni na ó o Yeesu zéenía yi. Le Dónbeenì lé dìo à ũ ɓùaaní. Mu bon, ho tũ̀iá poni na ó o Yeesu zéenía, lé hón á le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà ɲi-cúa fárá wán.» 
\s1 Bìo á yìa yòora a cón-poni á à wé 
\p  
\v 11 Á ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn à ho wáayi ɲii hɛ́ra. Á ĩ le ĩ loń à lée cón-poni na. Yìa yòora a yèni ɓa le «Yìa láayi wi á lé ho tũ̀iá poni ɓànso.» O wee síiní ɓa nùpua ɲúná, à tá hã hĩa làa bìo térénna.  
\v 12 O yìo ka lòn dɔ̃hṹ dɛnle. Mu bá-zàmu khɔ̃̀nlúe-zàwa cɛ̀rɛ̀ɛ á ɓúra a ɲúhṹ yi. Yèni ɓúi á túara a wán. Nùpue yí zũ le ká mu yínɔń orɛ́n mí dòn.  
\v 13 O kánɓun na ó o zã́ á zìíra le cãni yi. O yèni ɓúi ɓa le «Dónbeenì bíonì.» 
\p  
\v 14 Ɓa hĩn-táwá na ló ho wáayi á yòora ɓa cón-poa bò a yi. Ɓa zã́ hã sĩ̀-poa bè-sení pṹiapṹia.  
\v 15 Khà-tóní yara ɲunso na ɲia wi á wee lé o ɲii yi. Hón khà-tóní so lé hìa ó o ò firáa lè ho dĩ́míɲá kãna nùpua, á à dàń ɓa. Ò o ò sùwaní mí pànká ɓa wán làa sòobɛ́ɛ. O ò fì ɓa làa bìo ɓa wee fìráa ho Èrézɛ̃́n bia à ɲaa bìo síi, à zéenínáa le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen sĩ-cĩ̀ílè.  
\v 16 Bìo kà lé bìo túara a kánɓun là a buzòohṹ wán: 
\pc \sc «Bá-zàwa ɓúenɓúen bɛ́ɛ, Ɲúnása ɓúenɓúen Ɲúhṹso.»\sc* 
\p  
\v 17 Á ĩ bĩnía le ĩ loń, á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkaro ɓúi ò o zoó dĩ̀n le wii yi, á wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n lè ɓa ɲínzàwa na wee khĩí yòo dɛ́ɛ fírìcírìi ho wáayi: «Mi ɓuee kúee mín wán à mi dí ho sã́nú, hìa le Dónbeenì wíokaa bìo.  
\v 18 Bìa ɓúenɓúen na húrun á mi ɓuee dí sãnía: Ɓa bá-zàwa, ɓa dásíwá ɲúnása, ɓa cúawa làa bìa wee yòo ɓa, ɓa nùpua na wi míten lè ɓa wobáaní, bìa bìo ɲúhṹ mía làa bìa bìo ɲúhṹ wi.» 
\p  
\v 19 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn o yìa, lè ho dĩ́míɲá bá-zàwa lè mí hĩn-táwá, à ɓa kúaa mín wán à firáa làa yìa yòora a cón-poni lè mí hĩn-táwá.  
\v 20 Á ɓa wìira a yìa mu, á wìira yìa fɛɛra hã ɲi-cúa na yí bon na wó mu yéréké bìowa o yìa mu yahó. O wó kà síi á khàráa ɓa nùpua vĩ́inía, bán na ó o yìa mu fĩ̀iminì bò wán, bán na ɓùaanía o kansi. O yìa mu là a ɲi-cúa fɛɛro mu á ɓa kúaa ho kìríbì dã-be-beenì yi lè mí yèn-vèení.  
\v 21 Ó o yìa mu hĩn-táwá na ká bán á yìa yòora a cón-poni ɓó lè ho khà-tóní na wee lé o ɲii yi, á ɓa ɲínzàwa ɓúenɓúen ɓueé dú ɓa sãnía, á sù. 
\c 20  
\s1 Bìo wó hã lúlúio khĩá-pírú pã̀ahṹ 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn le Dónbeenì tonkaro ò o ló ho wáayi wee lii. O ɓuan ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía ɓàn zũaɲii won-za, á ɓuan ho zúakùarí na ɓùaa.  
\v 2 O tonkaro mu wìira a ɲìa be-beenì. O ɲìa mu lé o háa na wi bĩ́n hàánì. Ɓa wee ve o làa Nì-bàkálo tàá Satãni. O wìira a can lè ho zúakùarí ò o mía dã hã lúlúio khĩá-pírú.  
\v 3 O can wo lío dó ho kɔ̃hṹ na nàyiló ɲii mía yi, á dó ɲii, á bò le Dónbeenì fĩ̀iminì wán. O wó bṹn bèra a na, ò o wã́a yí bĩní yí dàń khà ɓa nùpua vĩ́iní ká hã lúlúio khĩá-pírú mu yí khĩína. Ká hɔ̃́n khíi khĩína, ó o ko ò o lén lée fee día o ò wé ho pɔ̃̀n-za dɛ̀ɛ. 
\p  
\v 4 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn bá-zàmu kanmúiní. Bìa kará hã wán á le bɛ́ɛnì díró pànká nɔn yi. Ĩ mún mɔn bìa ɓa kúiora ɲúná mànákã̀wa. Ɓa kúiora ɓa ɲúná lé bìo ɓa zéenía ho tũ̀iá na ó o Yeesu mà, á buera le Dónbeenì bíonì. Bán yí ɓùaanía o yìa, á yí ɓùaanía o kansi. O fĩ̀iminì mún mía ɓa ɓuráa lè ɓa níní wán. Ɓa vèera á à páaní ì dí le bɛ́ɛnì làa yìa le Dónbeenì mɔn léra á à dã hã lúlúio khĩá-pírú.  
\v 5 Bṹn lé ho nín-yání vèeró. Ɓa nì-hía na ká bán máa vèe ká hã lúlúio khĩá-pírú ɲii á yí sú.  
\v 6 Bìa nín-yání vèera bán ɲúná sĩ, ɓa bìo sã̀ le Dónbeenì yi. Mu cúa-ɲun níi húmú máa yí pànká bán wán. Ɓa à wé le Dónbeenì làa yìa le mɔn léra yankarowà. Ɓa à dí le bɛ́ɛnì làa wo á à dã hã lúlúio khĩá-pírú. 
\s1 O Satãni bìo yáara 
\p  
\v 7 Ká hã lúlúio khĩá-pírú mu khĩína, á ɓa à lén o Satãni á lée fee á à día  
\v 8 ó o tĩ́n ì hĩ́ní wé è khà ho dĩ́míɲá kãna ɓúenɓúen nùpua á à vĩ́iní. Hɔ̃́n kãna so ɓa wee ve làa Kooki làa Makooki\f + \fr 20:8 \ft Kooki làa Makooki: Hã bìo wee zéení bìa lé le Dónbeenì zúkúsa bìo ho pã̀ahṹ vaa véení. Loń Ezekiyɛɛle vũahṹ 38–39\f* Ò o ò ve ɓa à kúee mín wán hã hĩa táró bìo yi. Ɓa à wé boo lòn yámú ɲumu ɲii hɔ̃̀nlè bia bìo síi.  
\v 9 Ĩ mɔn ɓa à ɓa ló ho dĩ́míɲá kùaráa ɓúenɓúen yi ɲàana lua á ɓueé dó kĩ́nía ho lóhó na le Dónbeenì wa làa sòobɛ́ɛ yi, hìa le nìpomu wi yi. Ká dɔ̃hṹ ɓúi màhã́ ló ho wáayi á lií ɓó ɓa ɲúhṹ.  
\v 10 O Satãni na lá wee khà ɓa vĩ́iní wón ɓa wìira dó ho kìríbì dã-be-beenì yi, hen na á ɓa kúaa o yìa làa yìa fɛɛra hã ɲi-cúa na yí bon yi. Ɓa lò á à be bĩ́n fɛ́ɛɛ le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ hã lúlúio na ɲii mía yi. 
\s1 Le Dónbeenì cítío ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen 
\p  
\v 11 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn bá-zàmu kanmúi-beenì dà-poni làa yìa kará le wán. Ho tá lè ho wáayi ɲuuna vṹnun o yahó, á máa bĩní máa mi.  
\v 12 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn ɓa nì-hía, bìa bìo ɲúhṹ wi làa bìa bìo ɲúhṹ mía, à ɓa dĩ̀n mu bá-zàmu kanmúiní mu yahó. Ó o ɓúi hɛ́nkaa hã vɔ̃nna na ɓa nùpua bè-wénia túara yi. Ó o ɓúi mún lá ho vũahṹ ɓúi hɛ́ra. Hón á bìa yú le mukãnì binbirì yènnáa túara yi. Á le Dónbeenì fã̀ le cítíi ɓa nì-hía wán á héhaa lè ɓa bè-wénia na túara hã vɔ̃nna mu yi.  
\v 13 Bìa húrun mu ɲumu yi céra á mu ɲumu día á ɓa ló. Hàrí mu húmú lè ho nì-hɔ̃́nbó-lóhó á día mí nì-hía á ɓa ló. Á le Dónbeenì cítío ɓa nì-hía ɓúenɓúen á héhaa làa bìo ɓa nì-kéní kéní wó.  
\v 14 Á mu húmú lè ho nì-hɔ̃́nbó-lóhó á ɓa dóra kúaa ho dã-be-beenì yi. Hón dã-be-beenì so lé mu húmú cúa-ɲun níi.  
\v 15 Nùpue lée nùpue na yèni mía ho vũahṹ na á bìa yú le mukãnì binbirì yènnáa túara yi, bán ɓúenɓúen ɓa mún dóra kúaa ho dã-be-beenì mu yi. 
\c 21  
\s1 Ho wáayi fĩnle lè ho tá fĩnle 
\p  
\v 1 Á ĩ bĩnía le ĩ loń á ĩ mɔn ho wáayi fĩnle lè ho tá fĩnle. Ho wáayi lè ho tá na lá wi lè ho yahó á ɲuuna vṹnun. Mu yámú ɲumu wã́a mía.  
\v 2 Á ĩ mɔn ho Zeruzalɛɛmu lóhó dà-fĩnle, hìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi. Ho ló ho wáayi le Dónbeenì cɔ̃́n wee lii. Ho se làa sòobɛ́ɛ lòn hã́-fĩa na wíokaa míten mí yaamu bìo yi.  
\v 3 Á mu tɔ̃n-beenì ɓúi sã ɲá lè mu bá-zàmu kanmúiní cɔ̃́n á bía: «Mi loń, bìo kà wán á le Dónbeenì páanía kará lè ɓa nùpua. Le páanía kará làa ba, á ɓa lé le nìpomu. Le Dónbeenì mí bɛɛre wi làa ba.  
\v 4 Le sùukaa ɓa yèn-caa ɓúenɓúen. Mu húmú lè le yi vɛ́ɛ lè le wɛ́ɛ, lè le lònbee á wã́a vó, lé bìo á mu bè-kĩ́a ɓúenɓúen vó.» 
\p  
\v 5 Á yìa kará mu bá-zàmu kanmúiní wán wã́a bía: «Mi loń, ĩ wó mu bìo ɓúenɓúen lè mu bè-fĩa.» O bía: «Túa bìo á ĩ bía, lé bìo hã bíoní mu lé ho tũ̀iá poni á láayi wi.» 
\p  
\v 6 Ò o bĩnía bía: «Mu ɲii wã́a sú. Lé ĩnɛ́n á ɓúa mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ, á lé ĩnɛ́n mún ǹ véení mu bìo ɓúenɓúen. Ĩ lé mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ ɓúɛɛníi, á mún lé mu véeníi. Yìa le ɲu-hãní dà, á mu ɲumu na wee lé le mukãnì binbirì ɲun-dã́ní yi á ĩnɛ́n ǹ na ɓànso yi làa kã́amáa ó o ò ɲu.  
\v 7 Bṹn ɓúenɓúen lé hã kĩ́a na bìo á à sĩ̀ yìa fá ho fũuhṹ yi. Á ĩ wã́a à wé ɓànso ɓàn Dónbeenì, á ɓànso wã́a à wé ĩ za.  
\v 8 Ká ɓa zɔ̃́nlowà, làa bìa pã́ le Dónbeenì bìo, lè hã yìrá-wárá wérowà, lè ɓa nì-ɓúewá, làa bìa wee wé ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà, lè ɓa nì-cĩ̀wa, lè ɓa wɔ̃̀n-hãwà, lè ɓa sabín-fũ̀aalowa, bán ɓúenɓúen á à kúee ho kìríbì dã-be-beenì yi á bṹn ɓɛ̀n ǹ wé bán bìo na sã̀ ɓa yi. Bṹn lé mu húmú cúa-ɲun níi.» 
\s1 Ho Zeruzalɛɛmu lóhó dà-fĩnle 
\p  
\v 9 Á le Dónbeenì tonkarowà nùwã hèɲun na ɓuan hã lánpórá bìo hèɲun na mu bè-sũmáa wi yi nì-kéní á ɓueé bía nɔn miì: «Ɓuen le ĩ zéení a Pioza ɓàn hã́-fĩa làa fo.» 
\p  
\v 10 Á le Dónbeenì Hácírí pànká kɛra ĩ wán ó o tonkaro mu lá mi yòoraráa le ɓúee ɓúi na ɓùaa á dɔ̃n làa sòobɛ́ɛ wán. O zéenía ho Zeruzalɛɛmu lóhó na bìo sã̀ le Dónbeenì yi làa mi ká ho ló ho wáayi le Dónbeenì cɔ̃́n wee lii.  
\v 11 Ho lóhó mu wee ɲuiíka kũ̀iákũ̀iá lè le hue-senì na yàwá here na ɓa le zasipu bìo síi. Ho wee ce wéréwéré lòn mákã́ dṹuhṹ. Bìo ho wee ɲuiíkaráa wee zéení le Dónbeenì cùkú.  
\v 12 Ho lóhó mu dándá na bánbáa ho á ɓùaa, á mún dɔ̃n. Hã zũaɲiní na wi ho dándá mu yi á lée pírú ɲun. Á hã lè mí dà-kéní kéní á le Dónbeenì tonkarowà nì-kéní kéní pan yi. Ó o *Isirayɛɛle zĩ-ɲúná pírú ɲun yènnáa túara hã zũaɲiní mu mí dà-kéní kéní wán.  
\v 13 Hã zũaɲiní bìo tĩn wi lè le wii hɛ̀ɛníi, bìo tĩn wi lè le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-tĩánì, bìo tĩn wi lè le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-káahó, ká hã bìo tĩn wi lè le wii tèeníi.  
\v 14 Ho dándá mu ɲúhṹ bàrá hã hue-be-beera pírú ɲun wán. O Pioza tonkarowà pírú ɲun yènnáa túara hã hue-be-beera mu dà-kéní kéní wán. 
\p  
\v 15 Ó o tonkaro mu na wee bío làa mi á ɓuan le dɛ̀ɛ ɓúi na wee mɔ̀nzã́ lè mu bìo. Le wó lè ho sã́nú. Dén lé dìo ó o ò mɔ̀nzã́ lè ho lóhó, lè ho zũaɲiní, lè ho dándá.  
\v 16 Ho lóhó mu sã́a lée bìo náa, á màa mín. Ó o tonkaro mu wã́a mɔ̀nzã́a ho lóhó mu á ho yú mu bìo mɔ̀nzã́níi cúa-muaaseé pírú ɲun na à yí hã kilomɛɛterewa muaaseé ɲun làa khĩá-náa síi. Ho dãamu á mún màa mín lè ho sãní dà-kéní tóntómú.  
\v 17 O mún mɔ̀nzã́a ho lóhó mu dándá làa bìo ɓa nùpua wee mɔ̀nzã́ lè mu bìo á ho yú nín-kókóní cúa-ɓúará-hèɲun làa bìo náa.  
\v 18 Ho dándá mu son lè hã *hue-sení ɓúi na ɓa le zasipu. Ho lóhó mí bɛɛre hón son lè ho sã́nú binbirì, á wee ce wéréwéré lòn mákã́ dṹuhṹ.  
\v 19 Hã hue-be-beera pírú ɲun na ho dándá ɲúhṹ bàrá wán á donkhueékaa lè hã hue-sení pírú ɲun. 
\li1 Le nín-yání hue-be-beenì á donkhueéra lè le hue-sení na ɓa le zasipu. 
\li1 Le ɲun níi donkhueéra lè le hue-senì na ɓa le safiire. 
\li1 Le tĩn níi donkhueéra làa dìo ɓa le kaliseduana. 
\li1 Le náa níi donkhueéra làa dìo ɓa le emɛroode. 
\li1  
\v 20 Le hònú níi donkhueéra làa dìo ɓa le saaduana. 
\li1 Le hèzĩ̀n níi donkhueéra làa dìo ɓa le koronaliina. 
\li1 Le hèɲun níi donkhueéra làa dìo ɓa le korisoliite. 
\li1 Le hètĩn níi donkhueéra làa dìo ɓa le beeriile. 
\li1 Le dènú níi donkhueéra làa dìo ɓa le topaaze. 
\li1 Le pírú níi donkhueéra làa dìo ɓa le korizoparaze. 
\li1 Le pírú dòn níi donkhueéra làa dìo ɓa le turikuaaze. 
\li1 Le pírú ɲun níi donkhueéra làa dìo ɓa le amitisiite. 
\m  
\v 21 Hã zũaɲiní pírú ɲun na lénkaa ho lóhó mu dándá yi wonna lè mí dà-kéní kéní á wó lè hã hue-poa ɓúi sìí bè-sení dà-kéní kéní na yàwá here. Ho lóhó mu wã-beenì hón wó lè ho sã́nú, á wee ce wéréwéré lòn mákã́ dṹuhṹ. 
\p  
\v 22 Ho lóhó mu á ĩ yí mɔn *Dónbeenì zĩ-beenì yi. Ho màkóo mía le yi, lé bìo ó o Ɲúhṹso Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen là a Pioza lé bán mí bɛɛre á wi bĩ́n.  
\v 23 Ho lóhó mu màkóo mía le wii lè ho pĩihṹ khoomu yi. Le Dónbeenì cùkú ka lòn khon-be-beenì á dó ho wán. Ó o Pioza mún dó mí khoomu ho wán.  
\v 24 Lé bṹn khoomu so á ho dĩ́míɲá kãna nùpua á à kɛń yi. Á ho dĩ́míɲá bá-zàwa á à ɓua mí níi bìo ò ɓuennáa ho yi.  
\v 25 Ho lóhó mu dándá zũaɲiní á máa bĩní máa pe le wisoni yi. Mu bon. Hã máa bĩní máa pe, lé bìo á tá máa bĩní máa hĩ.  
\v 26 Ho dĩ́míɲá cùkú lè ho bè-sení ɓúenɓúen á ɓa wé è ɓua à ɓuennáa ho lóhó mu yi.  
\v 27 Bìo na yí máa ce le Dónbeenì yahó máa zo ho lóhó mu hùúu. Hã yìrá-wárá wérowà lè ɓa sabín-fũ̀aalowa mún máa zo ho lóhó mu hùúu. Bìa yènnáa túara bìa yú le mukãnì binbirì yènnáa vũahṹ yi, hìa ó o Pioza te, lé bán mí dòn zoó kɛɛní ho lóhó mu yi. 
\c 22  
\p  
\v 1 Ó o tonkaro mu zéenía ho muhṹ ɓúi làa mi. Ho ɲumu wee na le mukãnì binbirì ɓa nùpua yi. Mu wee ɲuiíka lòn mákã́ dṹuhṹ. Mu wee lé le Dónbeenì là a Pioza bá-zàmu kanmúiní cɔ̃́n,  
\v 2 à vã̀ná ho lóhó mu wã-beenì sĩi yi. Á le vĩ̀ndɛ̀ɛ na wee na le mukãnì binbirì á wi ho muhṹ mu sã́a mí bìo ɲun yi. Le wee ha hã cúa-pírú ɲun le lúlúure yi. Pĩihṹ lée pĩihṹ à le ha. Le ɓàn vɔ̃nna lé le tĩni á ho dĩ́míɲá kãna nùpua wee váaní lè míten.  
\v 3 Bìo ɓúi na le Dónbeenì dánkánía á máa bĩní máa kɛń ho lóhó mu yi. Le Dónbeenì là a Pioza bá-zàmu kanmúiní wi ho yi, á le Dónbeenì ton-sáwá wé è ɓùaaní le Dónbeenì.  
\v 4 Ɓa à mi le Dónbeenì yahó, le yèni á à túa ɓa ɓuráa wán.  
\v 5 Ho tá máa bĩní máa hĩ. Nùpua màkóo máa bĩní máa kɛń fĩ̀ntã́ní làa wii khoomu yi, lé bìo ó o Ɲúhṹso Dónbeenì á à dé mí khoomu ɓa wán. Ɓa à dí le bɛ́ɛnì fɛ́ɛɛ hã lúlúio na ɲii mía. 
\s1 O Yeesu le hen làa cĩ́inú ká mí ì bĩní ì ɓuen 
\p  
\v 6 Bṹn mɔ́n, ó o tonkaro mu bĩnía bía nɔn miì: «Hã bíoní na fo ɲá lé ho tũ̀iá poni á láayi wi. O Ɲúhṹso Dónbeenì lé yìa wee dé mí Hácírí mí ɲi-cúa fɛɛrowà yi. Orɛ́n lé yìa tonkaa mí tonkaro ò o ɓuee zéení bìo á à wé hen làa cĩ́inú lè mí ton-sáwá.» 
\p  
\v 7 O Yeesu bía: «Loń, ĩ ì bĩní ì ɓuen hen làa cĩ́inú. Yìa wee tà bè le Dónbeenì ɲi-cúa na fɛɛra ho vũahṹ na kà yi ɓɛ̀ntĩ́n ɲúhṹ sĩ.» 
\p  
\v 8 Lé ĩnɛ́n Zãn á mɔn mu bìowa mu, á ɲá bìo bía ɓúenɓúen. Bìo á ĩ mɔn mu á ɲá mu vó, á ĩ lií ɓúrá o wáayi tonkaro mu tá le ĩ ɓùaaní a.  
\v 9 Ká a màhã́ bía nɔn miì: «Ébé! Yí wé bṹn. Ĩnɛ́n wee sá le Dónbeenì tonló lè ũnɛ́n lè mìn zàwa lè mìn hĩ́nni bìo síi, minɛ́n na lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà làa bìa wee tà bè ho vũahṹ na kà bíoní yi. Le Dónbeenì lé dìo à ũ ɓùaaní.»  
\v 10 Ò o pá bĩnía bía: «Hã ɲi-cúa na fɛɛra ho vũahṹ na kà yi á ũ yí ɓua ũ dòn. Mu bon, bìo hã zéenía wéró á sùaráa.  
\v 11 Yìa yí térénna, à wón wé wé bìo yí térénna. Yìa yí máa ce le Dónbeenì yahó, à wón wé wé bìo yí máa ce le Dónbeenì yahó. Yìa térénna, à wón wé wé bìo térénna. Yìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi, à wón wé wé bìo sĩ le Dónbeenì yi.» 
\p  
\v 12 O Yeesu bĩnía bía: «Loń, ĩ ì bĩní ì ɓuen hen làa cĩ́inú. Bìa wó se làa bìa yí wó yí se lè mí nì-kéní kéní á ĩ ɓuan bìo na ko làa ba wà ɓueé na yi.  
\v 13 Lé ĩnɛ́n á ɓúa mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ, á lé ĩnɛ́n mún ǹ véení mu bìo ɓúenɓúen. Ĩ lé mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ ɓúɛɛníi, á mún lé mu véeníi. 
\p  
\v 14 «Bìa sɛɛra mí sĩ̀-zĩ́nia á hã wee ce wéréwéré bán ɲúná sĩ. Ɓa à dàń ǹ zo ho lóhó mu yi á zoó dí le vĩ̀ndɛ̀ɛ na wee na le mukãnì binbirì bia.  
\v 15 Ká bìa lé ɓa booní\f + \fr 22:15 \ft Ɓa booní: Ɓa zúifùwa cɔ̃́n á ɓa booní bìo wee zéení ɓa nùpua na yí máa ce le Dónbeenì yahó.\f* lè ɓa nì-cĩ̀wa, làa bìa wee wé ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà, lè ɓa nì-ɓúewá, lè ɓa wɔ̃̀n-hãwà, làa bìa wa hã sabíoní, bán ɓúenɓúen á à kɛń ho khũuhũ. 
\p  
\v 16 «Ĩnɛ́n Yeesu lé mi tonkaa ĩ tonkaro na ló ho wáayi ò o ɓuee zéení mu bìowa mu bìo lè minɛ́n kèrètĩ́ɛwa mi kuio yi. Ĩ lé o bɛ́ɛ *Daviide mɔ̀nmàníi, ĩ ka lòn tá-tĩa mànàayiire\f + \fr 22:16 \ft Tá-tĩa mànàayiire: Mi loń 2.26-28\f* na wee ɲuiíka.» 
\p  
\v 17 Le Dónbeenì Hácírí là a hã́-fĩa páanía wee bío le: «Ɓuen.» Bìa ɓúenɓúen ɲá bìo bía à bán mún bío le: «Ɓuen.» Bìa le ɲu-hãní dà, à bán ɓuen. Bìa wi à ɓa ɲu mu ɲumu na wee na le mukãnì binbirì à ɓa ɓuee ɲu mu làa kã́amáa. 
\p  
\v 18 Minɛ́n ɓúenɓúen na wee ɲí le Dónbeenì ɲi-cúa na fɛɛra ho vũahṹ na kà yi á ĩnɛ́n Zãn wee mì bìo kà làa sòobɛ́ɛ á à na yi: Hen ká nùpue bò bìo ho vũahṹ mu ɲi-cúa na fɛɛra wán, á le Dónbeenì ì wé á mu bè-sũmáa na bìo bía ho vũahṹ mu yi á à yí ɓànso.  
\v 19 Ká yìa ɓɛ̀n mún léra bìo ɓúi ho vũahṹ mu ɲi-cúa na fɛɛra yi, á le Dónbeenì á à lén ɓànso níi le vĩ̀ndɛ̀ɛ na wee na le mukãnì binbirì bia díiníi, lè ho lóhó mu zoró yi, làa bìo mu zéeníanáa ho vũahṹ mu yi. 
\p  
\v 20 Á yìa na zéenía bìo bía ho vũahṹ na kà yi bìo wee bío bìo kà: «Hen làa cĩ́inú ká ĩ bĩní ì ɓuen lée kɛ̃́nkɛ̃́n.» 
\p «*Amiina! Ɲúhṹso Yeesu, ɓuen!» 
\p  
\v 21 Le o Ɲúhṹso Yeesu wé mí sãamu lè ɓa ɓúenɓúen.