\id MRK 2011-04-02 SIL-BFB Buamu-Ouarkoye 
\h Maaki 
\toc1 Le Dónbeenì bín-tente vũahṹ na ó o Maaki túara 
\toc2 Maaki 
\toc3 MRK 
\mt2 Le Dónbeenì bín-tente vũahṹ na ó o 
\mt1 Maaki 
\mt2 túara 
\is1 Vũahṹ túaró ɲúhṹ 
\ip O Maaki hĩ́a wee bè là a Piɛre là a Poole, á wee séení ɓa le Dónbeenì tonló yi (Bè-wénia 13.5; Koloosisa 4.10; Piɛre nín-yání 5.13). O Maaki vũahṹ wee zéení le o Yeesu lé le Dónbeenì Za na yú ho pànká mu bìo ɓúenɓúen wán (Maaki 1.1; 15.39). 
\ip Bìo ó o Zãn na hĩ́a wee bátízé ɓa nùpua á ɓuara ɓueé wíokaaráa ho wɔ̃hṹ ká là a Yeesu, lé bṹn ó o Maaki nín-yání túara mí vũahṹ yi. O mún zéenía bìo ó o Yeesu ɓuara ɓueé bátízéraráa o Zãn cɔ̃́n làa bìo ó o Satãni khàráa wo lońna bìo (Maaki 1.1-13). 
\ip Bìo ó o Yeesu von lè mí nì-kenínia, làa bìo ó o wó, bṹn ɓúenɓúen ó o Maaki túara mí vũahṹ yi (Maaki 1.14–10.52). 
\ip O Yeesu fèra bía bìo va á wé o yi ho Zeruzalɛɛmu yi á nɔn mí nì-kenínia yi. Ká ɓa màhã́ yí zũńna a bíonì mu kúará (Maaki 8.31; 9.30-32; 10.32-34). 
\ip Pã̀ahṹ na ó o Yeesu wee zo ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓa zã̀amáa dó ho cùkú beenì wo yi. Ká ɓa *zúifùwa ya-díwá bán pã́ a bìo (Maaki 11–13). O Maaki vũahṹ véeníi, ó o zéenía o Yeesu húmú là a vèeró bìo (Maaki 14–16). 
\c 1  
\s1 Le Dónbeenì tonkaa o Zãn Batiisi 
\r (Matiye 3.1-12; Luki 3.1-9, 15-17; Zãn 1.19-28) 
\p  
\v 1 Dìo kà lé le bín-tente, dìo wee zéení le Dónbeenì Za Yeesu *Krista bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi  
\v 2 làa bìo le Dónbeenì bía mí ɲi-cúa fɛɛro *Ezayii vũahṹ yi: 
\q1 «Ĩ ì tonka ĩ tonkaro 
\q2 o ò dí ũ yahó á ɓueé wíoka ũ wɔ̃hṹ.\f + \fr 1:2 \ft Mi loń Malasii vũahṹ 3.1\f* 
\q1  
\v 3 Nìi ɓúi wee bío pɔ̃́npɔ̃́n le dùure yi kà síi: 
\q2 ‹Mi wíoka ho wɔ̃hṹ ká a Ɲúhṹso ò ɓuen. 
\q2 Mi muin ho wɔ̃hṹ na o ò bè.\f + \fr 1:3 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 40.3\f*›» 
\p  
\v 4 Á lé bṹn mu ɓɛ̀n wóráa. O nìi ɓúi na ɓa le Zãn hĩ́a wi le dùure yi, á bìo kà lé bìo ó o wee bue: «Mi ɓuen à ĩ bátízé mia, lé bṹn á à zéení le mi khú mu bè-kora wéró yi, á bò le Dónbeenì yi, á le è sɛ́n mi bè-kora á à día.»  
\v 5 Ho Zudee kɔ̃hṹ nùpua lè ho Zeruzalɛɛmu lóhósa ɓúenɓúen wee lé ɓuen o cɔ̃́n. Ɓa wee zéení mí bè-kora ɓa nùpua yahó, ò o Zãn bátízé ɓa ho Zurudɛ̃n muhṹ yi.  
\v 6 O Zãn dà-zĩ́nii tã́ là a cón-ɲúmúkũ̀ varà, á ku-cɛɛ̀níi wó lè ho sãahṹ. O bè-dínii lé ɓa hawà lè hã sò-kĩa sòró.  
\v 7 Bìo kà lé bìo ó o hĩ́a wee bue na ɓa zã̀amáa yi: «Nùpue ɓúi wi ĩ mɔ́n wà a ɓuen, wón po mi. Ĩ yàá yí ko là a nakãa tɛnló hùúu.  
\v 8 Ĩnɛ́n bátízéra mia lè mu ɲumu yi, ká arɛ́n wón khíi bátízé mia lè le Dónbeenì Hácírí.» 
\s1 O Yeesu bátɛ́ɛ̀mù là a kúará lénló bìo 
\r (Matiye 3.13-17; 4.1-11; Luki 3.21-22; 4.1-13) 
\p  
\v 9 O Yeesu wã́a ló ho Kalilee kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Nazarɛɛte yi á van o Zãn cɔ̃́n, á wón bátízéra a ho Zurudɛ̃n muhṹ yi.  
\v 10 O Yeesu zoo léeníi mu ɲumu yi, ó o mɔn ho wáayi à ho ɲii hɛ́ra lè mí pànká, á le Dónbeenì Hácírí lion lòn háponi o wán.  
\v 11 Á mu tãmu ɓúi sã ɲá ho wáayi, á bía: «Fo lé ĩ Za na á ĩ bò ĩ tàká wán, ũ bìo sĩ miì.» 
\p  
\v 12 Bṹn mɔ́n á le Dónbeenì Hácírí dɛ̀ɛnía ɲàana a vannáa le dùure yi.  
\v 13 O wó hã wizooní ɓúará-ɲun bĩ́n. Lé hón pã̀ahṹ so ɓúenɓúen ó o Satãni khà a yi lońna. O kɛra ɓa naɲuwà tĩ́ahṹ bĩ́n á bìo ó o màkóo wi yi, á ho wáayi tonkarowà wee wé na a yi. 
\s1 O Yeesu von ɓa ce-pawà nùwã náa 
\r (Matiye 4.12-22; Luki 4.14-15; 5.1-11) 
\p  
\v 14 O Zãn déró ho kàsó yi mɔ́n, ó o Yeesu wà van ho Kalilee kɔ̃hṹ á vaá wee bue le Dónbeenì bín-tente na ɓa nùpua yi.  
\v 15 O wee bío na ɓa yi: «Ho pã̀ahṹ ɲii tun, le *Dónbeenì bɛ́ɛnì ɓueé ɓó. Mi khí mu bè-kora wéró yi à bè le Dónbeenì yi, à mi tà le bín-tente bìo.» 
\p  
\v 16 Bìo ó o Yeesu hĩ́a bã́ ho Kalilee vũ-beenì ɲii wà, ó o vaá mɔn ɓa ce-pawà nùwã ɲun. Ɓa lé o Simɔn lè mín za Ãndere. Ɓa wee yénní mí zùán dé mu ɲumu yi.  
\v 17 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi ɓuee bè miì, á ĩ wé á ɓa nùpua lé bìa mi wé è yí á à ɓua à ɓuennáa ĩ cɔ̃́n làa bìo mi wee paráa ɓa cewà bìo síi.»  
\v 18 Á ɓa dɛ̀ɛnía kúaará mi zùánwà à ɓa bò là a Yeesu wà. 
\p  
\v 19 O Yeesu dá vá van mí yahó, ó o mɔn o nìi ɓúi na ɓa le Zebedee zàwa, o Zaaki lè mín za Zãn à ɓa wi mí woohṹ yi wee wíoka mí zùánwà.  
\v 20 Ó o Yeesu dɛ̀ɛnía von ɓa, á ɓa ló día mín maá Zebedee lè ɓa ton-sáwá ho woohṹ yi, à ɓa bò là a Yeesu wà. 
\s1 O nìi na ó o cĩ́ná wee beé lò 
\r (Luki 4.31-37) 
\p  
\v 21 O Yeesu lè mí nì-kenínia wà van ho *Kapɛɛnayuumu lóhó yi. Ɓa *zúifùwa vũńló wizonle na ɓa le *Sabaa zoǹ ó o zon ɓa kàránló zĩi yi, á zoó wee kàrán ɓa.  
\v 22 Á bìa ɲá a bíoní wó coon làa sòobɛ́ɛ. Lé bìo ó o yí kàránna ɓa nùpua lè ho *làndá bìo zéenílowa bìo síi. Orɛ́n wó mu lè ho pànká na le Dónbeenì nɔn wo yi. 
\p  
\v 23 Mu pã̀ahṹ mí bɛɛre yi, à bṹn ò o nìi ɓúi na ó o cĩ́ná wi yi ɓueé zon ɓa zúifùwa kàránló zĩi yi, á bía pɔ̃́npɔ̃́n:  
\v 24 «Nazarɛɛte nìi Yeesu! Lée webio á ũ wà ɓueé cà wa cɔ̃́n hen? Fo ɓuara wa yáaró bìo yi lée? Ɓa le ĩ yí zũ fo le? Ũnɛ́n lé yìa lé le Dónbeenì nùpue na le tonkaa.»  
\v 25 Ó o Yeesu nàmakaa wo yi: «Wé tɛ́tɛ́. Lé o nìi mu yi lònbìo.»  
\v 26 Ó o cĩ́ná zɛ̀kɛ́ra a nìi lè ho pànká, ò o ló a yi ká a wãamaa pɔ̃́npɔ̃́n.  
\v 27 Á ɓa nùpua wó coon dàkhĩína, fúaa ɓa wee bío mín yi: «Éee! Bìo kà lée webio? Ho lée kàránló fĩnle na pànká wi. Hàrí ɓa cĩ́náwa ó o nùpue mu wee na le ɲii yi, à ɓa wé bìo ó o wi à ɓa wé.»  
\v 28 Ó o Yeesu yèni dɛ̀ɛnía ló fùafùa ho Kalilee kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi. 
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra ɓa vánvárowà cɛ̀rɛ̀ɛ 
\r (Matiye 8.14-17; Luki 4.38-41) 
\p  
\v 29 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu ló ɓa *zúifùwa kàránló zĩi á bò mín là a Zaaki là a Zãn á térénna van o Simɔn là a Ãndere ɓàn zĩi.  
\v 30 Mu wó ò o Simɔn ɓàn hio hã́a wi le dãmu dɛ̀ɛ yi, lé bìo le tɛ̀ɛnì wee zɛ̀ɛ́ wo. O Yeesu ɓuee dɛ̃ɛníi á ɓa bía a bìo làa wo.  
\v 31 Ó o Yeesu vá vaá dĩ̀n o ɲúhṹ yi, ò o lií fù a níi yi hóonía làa wo, á le tɛ̀ɛnì khĩína ó o dɛ̀ɛnía hĩ́nɔn nɔn ho dĩ́nló ɓa yi.  
\v 32 Le wii zoró mɔ́n, ho tá yuuní,\f + \fr 1:32 \ft Ho Sabaa ɲúhṹ wee wé ɓúa ho yèzṹmá zoǹ zĩihṹ à vaa vé ho tíbírí zoǹ le wii zoró pã̀ahṹ. Lé bṹn nɔn á ɓa bíaráa hen le ɓa nùpua pan le wii lii zoró á wee ɓuaráa mí vánvárowà ɓuennáa o Yeesu cɔ̃́n, lé bìo ɓa lá yí dà máa wé mu le wisoni yi ho Sabaa bìo yi.\f* á ɓa nùpua ɓuan mi vánvárowà làa bìa ɓa cĩ́náwa wi yi ɓúenɓúen ɓuararáa o Yeesu cɔ̃́n.  
\v 33 Ho lóhó nìpomu ɓúenɓúen ló ɓueé kúaa mín wán le zĩi zũaɲii.  
\v 34 O Yeesu wɛɛ́ra ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ na mu vã́mú lè mi sìíwà lá wee beé lò, á mún ɲɔn ɓa cĩ́náwa cɛ̀rɛ̀ɛ léra bìa ɓa wi yi. O yí máa día à ɓa cĩ́náwa mu bío, lé bìo ɓa zũ a sìí. 
\r (Luki 4.42-44) 
\p  
\v 35 Mu tá na lée tɔ̃n yìnbíi bùirìi, ká ho tá ka yùiíi, ó o Yeesu hĩ́nɔn le zĩi yi, á wà ló ho lóhó mɔ́n le lùe ɓúi na á nùpue mía yi, á lée wee fìo le Dónbeenì yi bĩ́n.  
\v 36 Ó o Simɔn lè mi ninzàwa ló lée wee cà a.  
\v 37 Bìo ɓa vaá yú a, á ɓa bía nɔn wo yi: «Loń, ɓa nùpua ɓúenɓúen wee cà fo.»  
\v 38 Ká a Yeesu màhã́ bía nɔn ɓa yi: «Mi wa lɛ́n va hã lórá na bã́makaa yi. Ĩ mún ko à ĩ vaa bue le bín-tente bĩ́n, lé bìo á bṹn lé ĩ ɓuenló ɲúhṹ.»  
\v 39 Ò o wã́a hĩ́nɔn tò ho Kalilee kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi wà, á wee bue le Dónbeenì bíonì na ɓa nùpua yi ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi, á mún wee ɲa ɓa cĩ́náwa lén bìa ɓa wi yi. 
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a ɓùeré ɓúi 
\r (Matiye 8.1-4; Luki 5.12-16) 
\p  
\v 40 *Ɓùeré ɓúi wà ɓuara a Yeesu cɔ̃́n, á ɓueé lií fárá mí nɔnkóɲúná wán ò o wee yanka a kà síi: «Fo dà à wɛɛ́ mi ká fo tà.»  
\v 41 Ó o nìi màkárí ɓuan o Yeesu yi dàkhĩína. Ó o lií bò mi níi o wán ò o bía nɔn wo yi: «Ĩ tà mu, wã́a wa.»  
\v 42 Ó o ɓùeré sãahṹ dɛ̀ɛnía bĩnía se dĩ̀n.  
\v 43 Ó o Yeesu le o lɛ́n, ò o henía bìo kà nɔn wo yi:  
\v 44 «Háyà. Bìo wó foǹ á ũ yí bío le nùpue ɲí. Ká ũ màhã́ vaa zéení ũten lè le *Dónbeenì yankaro. À ũ mún wé mu hãmu bìo na ó o *Mɔyiize bò le ɓa wé wé mu dã́ní yi, à ɓa ɓúenɓúen zũń ká ũ wan bìo bon.»  
\v 45 Ká bìo ó o nìi mu wà ó o wee yényéní bìo wó a yi hã lùa ɓúenɓúen yi. Lé bṹn nɔn ó o Yeesu yí máa tà zo lóhó à nùpue mi, ò o wee khɛ̀n kɛɛní ho donkĩ́ahṹ lùe ɓúi na á nùpue mía yi. Á ɓa nùpua wee lé lùa ɓúenɓúen yi à ɓuen o cɔ̃́n. 
\c 2  
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a mùamúa á mún sɛ́ra a bè-kora día 
\r (Matiye 9.1-8; Luki 5.17-26) 
\p  
\v 1 Wizooní bìo yɛn bṹn mɔ́n, ó o Yeesu bĩnía ɓuara ho *Kapɛɛnayuumu. Á ɓa ɲá a sã le o wi le zĩi yi.  
\v 2 Á ɓa zã̀amáa ɓueé fò mín ɓùiríɓùirí á lùe yí ká, hàrí ho zũaɲii. Ó o Yeesu wee zéení le Dónbeenì bíonì na ɓa yi.  
\v 3 Á ɓa nùpua nùwã yɛn ɓúi vaá ló wee ɓuen. Ɓa nùwã náa ɓa tĩ́ahṹ ɓuan o mùamúa.  
\v 4 Ká ɓa màhã́ yí dà máa zoó bàrá a o Yeesu yahó ɓa nùpua booró bìo yi. Á ɓa yòó kara ho lòho sánsáa hen na ó o Yeesu wi yi. Lé hón kɔ̃hṹ so á ɓa dó a mùamúa yi lè hã hũni á liinía ká a dũma mí dãmu dɛ̀ɛ wán.  
\v 5 Bìo ó o Yeesu mɔn bìo ɓa dóráa mí sĩa wo yi, ó o bía nɔn o mùamúa mu yi: «Wàn bɔ̃́nlo, ũ bè-kora sɛ́ra día.»  
\v 6 Á ho *làndá bìo zéenílowa na wi bĩ́n wee bío mí yiwa.  
\v 7 «O nùpue mu wee bío kà síi le we? O wee màní míten lè le Dónbeenì. Lée wée dà à sɛ́n mu bè-kora á à día ká mu yínɔń lè Dónbeenì mí dòn.»  
\v 8 Ó o Yeesu dɛ̀ɛnía zũna ɓa yilera ó o bía nɔn ɓa yi: «Lée webio nɔn á hã yilera na kà síi wiráa mia?  
\v 9 Lé mu yɛ́n bíoró wayi? Lé à bío na a mùamúa yi le o bè-kora sɛ́ra día lée, tàá lé à bío na a yi le o hĩ́ní lá mí dãmu dɛ̀ɛ ò o varáka?  
\v 10 Ká ĩ màhã́ wi á mi zũń na lé o *Nùpue Za yú ho pànká ho tá wán à sɛ́nnáa mu bè-kora día.» Ò o wã́a bía bìo kà nɔn o mùamúa yi:  
\v 11 «Le ĩ bío mu na foǹ, lii hĩ́ní, lá ũ dãmu dɛ̀ɛ á ũ khíɓo.»  
\v 12 Mí lahó yi ó o nìi mu dɛ̀ɛnía hĩ́nɔn yòó dĩ̀n, á lií lá mí dãmu dɛ̀ɛ ò o lée wà ká ɓa ɓúenɓúen dĩ̀n wee loń. Á ɓa ɓúenɓúen wó coon mu bìo yi. Á ɓa wee khòoní le Dónbeenì kà síi: «Bìo kà ɓàn síi wa dĩǹ yí mɔn hùúu.» 
\s1 O Yeesu ɓuara ɓa bè-kora wérowà bìo yi 
\r (Matiye 9.9-13; Luki 5.27-32) 
\p  
\v 13 O Yeesu yèrèmáa van lè ho Kalilee vũ-beenì ɲii. Á ɓa zã̀amáa wee ɓuen ò o kàrán ɓa.  
\v 14 O wee khĩí, ó o mɔn o nìi ɓúi na ɓa le Alifee za Levii ká a kará mí tonló lùe yi, á wee fé ho lànpó. Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Hĩ́ní bè miì.» Ó o Levii lií hĩ́nɔn bò a yi. 
\p  
\v 15 O Levii von o Yeesu lè ho dĩ́nló mí zĩi. Ho *lànpó féwá lè ɓa nì-kora cɛ̀rɛ̀ɛ wi ho dĩ́nló mu díiníi là a Yeesu lè mí nì-kenínia. Mu bon. Ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ na hĩ́a wee bè làa wo lé bán nùpua so síi.  
\v 16 Ho *làndá bìo zéenílowa na lé ɓa *Farizĩɛwa kuure nùpua ɓúi á mɔn ò o Yeesu wee dí lè ɓa nì-kora lè ho lànpó féwá, á ɓa bía nɔn o nì-kenínia yi: «Lée webio nɔn ó o wee díráa làa bán nùpua so síi?»  
\v 17 Ó o Yeesu ɲá bìo ɓa bía, ó o bía nɔn ɓa yi: «Héyìi! Minɛ́n! Nùpua na lò hereka so wee wé cà tĩni ɓànso dã́ní le? Ɓùeé. Ɓa vánvárowà lé bìa wee wé cà a dã́ní. Ĩnɛ́n yí ɓuara bìa wee leéka le mí térénna bìo yi dɛ́. Bìa zũ le mí lé ɓa bè-kora wérowà lé bìa á ĩ ɓuara bìo yi.» 
\s1 Mu bè-kĩ́a lè mu bè-fĩa wi mín ɲúná yi 
\r (Matiye 9.14-17; Luki 5.33-39) 
\p  
\v 18 Wizonle ɓúi ó o Zãn Batiisi nì-kenínia lè ɓa *Farizĩɛwa nì-kenínia lù mí ɲiní. Á ɓa nùpua ɓúi wà ɓueé tùara a Yeesu yi: «Lée webio nɔn ó o Zãn Batiisi nì-kenínia lè ɓa Farizĩɛwa nì-kenínia wee lì mí ɲiní à ũnɛ́n nì-kenínia ɓɛ̀n yí máa wé mu?»  
\v 19 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi wee leéka le bìa ɓa von mu yaamu sã́nú díró yi á ɓa so dà a bío le ɓa lì mí ɲiní ká a hã́-fĩa ɓàn báa làa ba wi mín wán le? Bṹn yí dà máa wé.  
\v 20 Ɛ̀ɛ ká pã̀ahṹ ɓúi khíi dã, ó o hã́-fĩa ɓàn báa ɓa à lén ɓa tĩ́ahṹ, bṹn ká ɓa màhã́ wé è lì mí ɲiní. 
\p  
\v 21 «Nùpue máa lá nín-ké-fĩnle bìo ɓúi máa la làa báká kĩ́nle. Lé bìo ká a wó mu, á le nín-ké-fĩnle á à wíoka à lɛ̀ɛ ho.  
\v 22 Làa bṹn síi, á nùpue máa kúee *dìvɛ̃́n fĩa sṹmàni-kĩ́a yi. Lé bìo ká a kúaa ho bĩ́n, ká ho hĩ́a wee za, á hã à nàma. Á ho dìvɛ̃́n lè hã sṹmàniwa á à páaní ì yáa. Ho dìvɛ̃́n fĩa ko ho kúee hã sṹmàni-fĩa yi.» 
\s1 O Yeesu wee zéení ho Sabaa bìo ya-binbirì 
\r (Matiye 12.1-8; Luki 6.1-5) 
\p  
\v 23 Ho *Sabaa ɓúi zoǹ ká a Yeesu wee kã́a hã mana ɓúi yi, ó o nì-kenínia wee khé ho dĩ́nló ho wɔ̃hṹ nìsã́ní à là.  
\v 24 Á ɓa *Farizĩɛwa wee bío là a Yeesu. «Loń, lée webio nɔn á ũ nì-kenínia wee sáráa ho Sabaa zoǹ ká wa làndá ɲɔǹ hò mu?»  
\v 25-26 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Bìo ó o *Daviide yánkaa wó á mi dĩǹ yí kàránna yí mɔn le? Mu wó le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì Abiataare pã̀ahṹ. O Daviide lè mí ninzàwa á le hĩni hĩ́a dà á ɓa yí yú bìo ɓa à dí. Ó orɛ́n mí bɛɛre zon le Dónbeenì zĩi yi á zoó lá le Dónbeenì hãmu búurú là, ò o mún ɓuan ho ɓúi lée nɔn mí ninzàwa yi, ká le Dónbeenì yankarowà mí dòn lé bìa ɲɔǹ lá ko ɓa wé là ho làa bìo ho làndá bòráa mu.»\f + \fr 2:25-26 \ft Mi loń Samuwɛɛle nín-yání vũahṹ 21.1-7\f* 
\v 27 Ó o Yeesu pá bĩnía bía nɔn ɓa yi: «Ho Sabaa bàrá ò o nùpue bìo wé se, ká nùpue yí léra Sabaa bìo yi.  
\v 28 Lé bṹn nɔn ó o Nùpue Za á ho Sabaa bìo mún wi níi yi.» 
\c 3  
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a nìi na bàhó húrun 
\r (Matiye 12.9-14; Luki 6.6-11) 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu bĩnía van ɓa *zúifùwa kàránló zĩi yi. Mu zoǹ à nìi ɓúi wi bĩ́n á bàhó húrun.  
\v 2 Á ɓa *Farizĩɛwa na wi bĩ́n bò mí yìo o Yeesu wán le mí ì loń ká a wɛɛ́ o nìi mu ho *Sabaa zoǹ, lé bìo ɓa wi ɓa zéení a Yeesu mu wékheró bìo.  
\v 3 Ó o Yeesu bía nɔn o nìi na bàhó húrun yi: «Lii hĩ́ní ɓuee lée dĩ̀n ɓa nùpua ɓúenɓúen yahó le ɓa mi fo.»  
\v 4 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu tùara bìa wi bĩ́n yi: «Wa làndá yi á lé mu yɛ́n ó o nùpue ko ò o wé ho Sabaa zoǹ? Lée bè-tente lée, tàá lée bè-kohó? Lé ho kã̀ní a nùpue lée, tàá lé ho día ò o hí?» Á bìa wi bĩ́n yí bía dɛ̀ɛ.  
\v 5 Ó o Yeesu lońna ɓa ɓúenɓúen yi khíi fò lè le sĩ-cĩ̀ílè. O mún yi wee vá lè mi sòobɛ́ɛ bìo ɓa yiwa tunka bìo yi. Ó o wã́a bía nɔn o nìi yi: «Hóoní ũ bàhó.» Ó o nìi hóonía ho á ho dɛ̀ɛnía wan.  
\v 6 Á ɓa Farizĩɛwa fó mín à ɓa ló á dɛ̀ɛnía lée kúaa mín wán là a *Heroode kuure nùpua, à ɓa wee loń bìo ɓa à wé á à ɓúeráa o Yeesu. 
\s1 Ɓa zã̀amáa wee lé ɓuen o Yeesu cɔ̃́n 
\p  
\v 7-8 O Yeesu lè mí nì-kenínia wà van ho Kalilee vũ-beenì ɲii á ɓa minka zã̀amáa bò a yi. Ɓa nùpua mu ɓúi ló ho Kalilee kɔ̃hṹ yi. Ɓa ɓúi ló ho Zudee kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Zeruzalɛɛmu yi, lè ho kɔ̃hṹ mu lórá ɓúi yi mún. Ɓa ɓúi ló ho Idumɛɛ kɔ̃hṹ yi, lè ho Zurudɛ̃n muhṹ mɔ́n. Ɓa ɓúi ló hã ló-zàwa na bã́makaa ho Tiire lè ho Sidɔ̃n lórá yi. Bán zã̀amá-kúii so hĩ́a wee ɓuen o Yeesu cɔ̃́n, lé bìo ɓa ɲá bìo ó o wee wé ɓúenɓúen.  
\v 9 Ó o Yeesu wã́a le mí nì-kenínia ɓua ho woohṹ ɓúi ɓuennáa bèra a na ká ɓa zã̀amáa hĩ́a wee hénka a, ò o zo hon.  
\v 10 Mu bon. Bìo ó o wee wɛɛ́ ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ kà síi, á bìa mu vã́mú wee beé lò wee ɲàa mín o wán, bèra à na ò o yí ɓa tṹii yi.  
\v 11 Ɓa nùpua na ɓa cĩ́náwa wi yi ká ɓa sansan mɔn o Yeesu, à ɓa lé lùiorá a tá, à wé wãamaka ká ɓa à bío: «Fo lé le Dónbeenì Za.»  
\v 12 Ká a Yeesu màhã́ wee hení mu na ɓa yi le ɓa yí bá mí bìo na nùpua yi. 
\s1 O Yeesu hueekaa mí tonkarowà pírú ɲun 
\r (Matiye 10.1-4; Luki 6.12-16) 
\p  
\v 13 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu yòora le ɓúee ɓúi wán, ò o von ɓa nùpua ɓúi á ɓa ɓueé yòora a cɔ̃́n.  
\v 14 Ó o hueekaa ɓa pírú ɲun ɓa tĩ́ahṹ á có yèni làa tonkarowà. O hueekaa ɓa à ɓa kɛń mín wán làa wo ò o wé tonka à ɓa bue le Dónbeenì bìo.  
\v 15 O mún nɔn ho pànká ɓa yi à ɓa wé ɲa lè ɓa cĩ́náwa lén bìa ɓa wi yi.  
\v 16 Bìa ó o hueekaa yènnáa lé hĩ̀a kà: 
\li1 O Simɔn, yìa ó o có yèni làa Piɛre. 
\li1  
\v 17 O Zaaki lè mín za Zãn na lé o Zebedee zàwa. O Yeesu có ɓa yèni làa Buanɛzɛɛsi, bṹn kúará le «nùpua na ka lòn viohó na wee nàmaka.\f + \fr 3:17 \ft Ɓa zúifùwa cɔ̃́n, ó o nùpue na ka lòn viohó na wee nàmaka lé o nùpue na sĩi khùaa.\f*» 
\li1  
\v 18 O Ãndere, o Filiipu là a Baatelemii, 
\li1 o Matiye là a Toma, 
\li1 o Zaaki na lé o Alifee za, 
\li1 o Tade, o Simɔn na lé ɓa Zelootewa\f + \fr 3:18 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.4\f* kuure nùpua nì-kéní. 
\li1  
\v 19 O Zudaa Isikariote na khíi dé o Yeesu mí zúkúsa níi yi. 
\s1 O Yeesu dàńló yí ló Satãni cɔ̃́n 
\r (Matiye 12.22-32; Luki 11.14-23; 12.10) 
\p  
\v 20 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu bĩnía ɓueé lion le zĩi yi. Á ɓa minka zã̀amáa tĩ́n ɓueé fò mín fúaa o Yeesu lè mí nì-kenínia yàá yí yú pã̀ahṹ máa díráa.  
\v 21 Bìo á ɓàn nùwã ɲá mu, á ɓa ló wà ɓueé fé o, à ɓa wee bío le o ɲúhṹ mía bĩ́n. 
\p  
\v 22 Ho *làndá bìo zéenílowa na ló ho Zeruzalɛɛmu yi ɓuara bĩ́n bán ɓɛ̀n wee bío: «Mu lé ɓa cĩ́náwa ɲúhṹso na ɓa le *Bɛlezebuule\f + \fr 3:22 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.25\f* lé yìa wi o yi. Lé wón nɔn ho pànká wo yi ó o dà wee ɲanáa ɓa cĩ́náwa lén bìa ɓa wi yi.»  
\v 23 Ó o Yeesu wã́a von ɓa wee bíoráa lè hã wàhio: «O *Satãni yí dà máa ɲa mí ninzàwa cĩ́náwa.  
\v 24 Ká kɔ̃hṹ dà-kéní nùpua hĩ́a wee fi mín yi, se hón kɔ̃hṹ so máa va yahó.  
\v 25 Ká zĩ-ɲúhṹ dà-kéní nùpua hĩ́a wee fi mín yi, á hón zĩ-ɲúhṹ so máa va yahó.  
\v 26 Ká a Satãni hĩ́a wee fi lè mí ninzàwa cĩ́náwa, ká a bɛ́ɛnì sankaa, ó o pànká máa va yahó ká ho ò yáa.  
\v 27 Nìi woon yí dà máa zo pànká ɓànso zĩi á máa zoó khuii o níi bìo ká a yí can o pànká ɓànso mu yí vó. Ká a màhã́ can wo vó, ó o zoó khuii o zĩi bìo ɓúenɓúen á à lɛ́nnáa.  
\v 28 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Ɓa nùpua bè-kora lè ɓa bín-kora na ɓa à bío le Dónbeenì dã́ní yi ɓúenɓúen á le Dónbeenì dà khíi sɛ́n ǹ día á à na ɓa yi.  
\v 29 Ká yìa màhã́ khíi bía le bín-kohó á lɛɛ́ra le Dónbeenì Hácírí yi, wón bìo á le Dónbeenì máa sɛ́n máa día máa mi hùúu. Mu ù ɲì a ɲúhṹ yi fɛ́ɛɛ.»  
\v 30 O Yeesu bía kà síi nɔn ɓa yi, lé bìo ɓa wee bío le o cĩ́ná wi o yi. 
\s1 O Yeesu ɓàn nùwã binbirí 
\r (Matiye 12.46-50; Luki 8.19-21) 
\p  
\v 31 Bìo ó o Yeesu ɓàn nu lè ɓàn zàwa wã́a ɓueé dɔ̃n, á ɓa lée dĩ̀n ho khũuhũ, à ɓa tonkaa o ɓúi le wón zoo ve o.  
\v 32 Ɓa nùpua na kará kĩ́nía o Yeesu yi boo, à bṹn à yìa ɓa tonkaa ɓueé wee bío làa wo: «Loń, mìn nu lè mìn zàwa [lè mìn hĩ́nni] wee cà fo, ɓa lée wi ho khũuhũ.»  
\v 33 Ó o Yeesu bía: «Lé o yɛ́n lé wàn nu? Á wàn zàwa lé ɓa yɛ́n?»  
\v 34 Ò o lońna bìa kará kĩ́nía wo yi khíi fò, ò o bía: «Mi loń! Wàn nu lè wàn zàwa wi hen.  
\v 35 Lé bìo á yìa wee wé le Dónbeenì sĩi bìo se wón lé wàn za, tàá wàn hĩ́nló, tàá wàn nu.» 
\c 4  
\s1 O dìro wàhiire 
\r (Matiye 13.1-9; Luki 8.4-8) 
\p  
\v 1 O Yeesu tĩ́n wíokaa wee kàrán ɓa nùpua ho Kalilee vũ-beenì ɲii. Ɓa minka zã̀amáa kĩ́nía wo yi, ó o wó san zon ho woohṹ á zoó kará. Ho woohṹ mu wi mu ɲumu yi, ká ɓa zã̀amáa bán lée wi le ɓónɓóore yi mu ɲumu ɲii.  
\v 2 O hĩ́a wee wà hã wàhio à kàránnáa ɓa nùpua làa bìo cɛ̀rɛ̀ɛ. Bìo kà lé bìo ó o kàránna làa ba:  
\v 3 «Mi tántá mi ɲikɔ̃nna. Nìi ɓúi ló van mí mɔhṹ yi, á wà vaá dé mí bè-dà.  
\v 4 Bìo ó o wee dé mu, á mu ɓúi lion ho wɔ̃hṹ nìsã́ní, á ɓa ɲínzàwa sèekaa bṹn vã̀.  
\v 5 Mu ɓúi lion ho ɓúaahó na le tĩ́ní wi wán ká le yí lì, á mu dɛ̀ɛnía ló, lé bìo le tĩ́ní yí boo bĩ́n.  
\v 6 Bìo le wii ɲá mu lè mí sòobɛ́ɛ, á mu hon, lé bìo mu naní yí zon ho tá yi sese.  
\v 7 Mu ɓúi lion hen na hã kíkara bia hɛ́ra yi, á mu ló, á hɔ̃́n kíkara so hĩ́nɔn yòó pà mu, á mu yí yú bia hùúu.  
\v 8 Mu ɓúi bṹn lion ho tá na se yi, á mu ló, á yòó dɔ̃n, á yú hã bia ɓóní làa pírú pírú, ɓúará-tĩn tĩn, khĩmàni khĩmàni.»  
\v 9 Bṹn mɔ́n ó o bía nɔn ɓa yi: «Yìa wee ɲí bìo, à wón ɲí bìo bía sese.» 
\s1 O Yeesu wàhio wàró ɲúhṹ 
\r (Matiye 13.10-17; Luki 8.9-10) 
\p  
\v 10 Bìo ó o Yeesu páanía wi làa bìa yí máa tà lé o mɔ́n là a nì-kenínia pírú ɲun, á ɓa fìora a le o zéení hã wàhio mu kúará làa mí.  
\v 11 Ó o bía nɔn ɓa yi: «*Le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo na kúará lá dĩǹ yí zũ á minɛ́n yú zũna. Ká ɓa nì-vio wee ɲí mu bìo ɓúenɓúen lòn wàhio.  
\v 12 Lé bṹn nɔn 
\q1 ‹á ɓa lé ɓa nùpua na yìo wi 
\q2 ká ɓa yí máa mi sese. 
\q1 Ɓa mún wee ɲí mu bìo, 
\q2 ká ɓa yí máa zũń mu ɓàn kúará binbirì. 
\q1 Ká bṹn mía se ɓa lá á à yèrèmá à ɓuen le Dónbeenì cɔ̃́n, 
\q2 á dén lá à sɛ́n ǹ día á à na ɓa yi.›\f + \fr 4:12 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 6.9-10\f*» 
\s1 O Yeesu zéenía o dìro wàhiire kúará 
\r (Matiye 13.18-23; Luki 8.11-15) 
\p  
\v 13 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Ká le wàhiire na kà ɓàn kúará á mi yí zũ, á mi ì wé kaka á à zũńnáa hã wàhio ɓúenɓúen na ká ɓàn kúaráwa?  
\v 14 Le Dónbeenì bíonì ka lè mu bè-dà na ó o dìro wee dé.  
\v 15 Ɓa nùpua ɓúi ka lè ho wɔ̃hṹ nìsã́ní na le bíonì lion yi. Hen ká ɓa ɲá le Dónbeenì bíonì, ò o Satãni dɛ̀ɛní lén le ɓa yiwa.  
\v 16 Ɓa ɓúi ka lè ho ɓúaahó na le tĩ́ní wi wán ká le yí lì. Hen ká ɓa ɲá le Dónbeenì bíonì, à ɓa tà le yi, à zã̀maka le bìo yi.  
\v 17 Ká ɓa màhã́ yí máa tà à le bíonì mu wìi ɓa sese à va yahó. Ká le lònbee, tàá ho kúará lénló yú ɓa le Dónbeenì bíonì bìo yi, à ɓa dɛ̀ɛní pĩ́ le Dónbeenì bìo.  
\v 18 Ɓa ɓúi ka lè ho tá na á hã kíkara bia hɛ́ra yi á mu bè-dà lion yi. Ɓa ɲá le Dónbeenì bíonì,  
\v 19 ɛ̀ɛ ká ho yìró bìo yilera, lè ho nàfòró sĩmu na wee vĩ́iní ɓa nùpua, lè mu bìowa sìíwà cɛ̀rɛ̀ɛ na ɓa nùpua sĩa wee vá yi, bṹn wee wìi ɓa, à hè le bíonì mu à le máa dàń dɛ̀ɛ ɓúi wé.  
\v 20 Ɓa ɓúi ɓɛ̀n ka lè ho tá na se bìo. Ɓa wee ɲí le Dónbeenì bíonì à tà le yi. Bán ka lòn dĩ́nló na yòó ton, á ho ɓúi yú hã bia ɓóní làa pírú pírú, ɓúará-tĩn tĩn, khĩmàni khĩmàni.» 
\s1 Le fĩ̀ntã́ní wàhiire 
\r (Luki 8.16-18) 
\p  
\v 21 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu bĩnía bía nɔn ɓa yi: «O ɓúi so wee wé dé fĩ̀ntã́ní à bĩní lá láahó ɓún yi le? Tàá ɓànso so wee wé dé le zoo bàrá kàtà tá le? Ɓùeé. Ɓa wé dé le bàrá hen na le ko le bàrá yi.  
\v 22 Mu bìo na sànkaa ɓúenɓúen khíi mi. Á bìo sà yi ɓúenɓúen bìo khíi zũń.  
\v 23 Yìa wee ɲí bìo, à ɓànso ɲí bìo bía sese.» 
\p  
\v 24 O Yeesu pá bĩnía bía bìo kà nɔn ɓa yi: «Mi wé ɲí bìo wee bío na mia sese. Le wĩ̀ló dɛ̀ɛ na mi wee mɔ̀nzã́ lè mu bìo, lé dén ɓàn síi á le Dónbeenì á à mɔ̀nzã́ lè mí bìo á à wíoka à bè mu ɓúi wán á à na mia.  
\v 25 Lé bìo á yìa bìo wi á le è bĩní ì na mu ɓúi wo yi á à bè mu wán. Ká yìa dɛ̀ɛ ɓúi mía, á hàrí mu bè-za na ó o wee leéka le mu wi mí cɔ̃́n, á le pá à fé.» 
\s1 Bìo mu bè-dínii wee wé wé dãnáa ɓàn wàhiire 
\p  
\v 26 O Yeesu tĩ́n bĩnía bía: «*Le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo ɓonmín làa bìo kà: Nìi ɓúi dó mí bè-dà mí mɔhṹ yi.  
\v 27 O wee da à lée sĩ̀n làa wizooní. Hón pã̀ahṹ so ká hã bia wee hàa à yòo lé ká a yí zũ bìo mu wee wéráa.  
\v 28 Ho tá míten wee wé à mu bìo na dó à lé, à wé mí mùuní, à te, à kúee mí yìo.  
\v 29 Ká ho dĩ́nló hĩ́a bon, á láró dɔ̃n, ò o mɔhṹ ɓànso dɛ̀ɛní lá mí khɔ̃́nle ká a khè ho.» 
\s1 Ho mútáàdè vĩ̀ndɛ̀ɛ bɛɛre wàhiire 
\r (Matiye 13.31-32; Luki 13.18-19) 
\p  
\v 30 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu tĩ́n pá bĩnía bía: «Lé mu yɛ́n á wa dà à tèé lè le Dónbeenì bɛ́ɛnì? Lé le wàhiire yɛ́n á wa à dĩ̀n wán á à zéenínáa le bɛ́ɛnì mu bìo?  
\v 31 Mu bìo dà à tèé lè le vĩ̀ndɛ̀ɛ na ɓa le mútáàdè ɓàn bɛɛre. Le ka cĩ́inú á po hã bia ɓúenɓúen na ho dĩ́míɲá yi.  
\v 32 Ká ɓa dù le à le lé, à dã poń ho zen-ɓuahó bè-vànii ɓúenɓúen, à lakara kɛń á tàró wé, à ɓa ɲínzàwa wé dàń tá mí lɛnna yi.» 
\r (Matiye 13.34-35) 
\p  
\v 33 Lé kà síi ó o Yeesu hĩ́a wee wàráa hã wàhio cɛ̀rɛ̀ɛ làa hĩ̀a kà ɓàn síi bìo, à zéenínáa le Dónbeenì bíonì na ɓa nùpua yi. O hĩ́a wee kàrán ɓa à héha làa bìo á bìa wee ɲí a cɔ̃́n dà à zũńnáa hã kúará.  
\v 34 O hĩ́a máa wé bío lè ɓa zã̀amáa ká a yí máa wà wàhio. Ká pã̀ahṹ na ó orɛ́n lè mí nì-kenínia wi mí dòn, ò o zéení hã kúará na bán yi. 
\s1 O Yeesu dĩ̀nía ho pinpiró 
\r (Matiye 8.23-27; Luki 8.22-25) 
\p  
\v 35 Mu nɔ̀nzoǹ mí bɛɛre zĩihṹ, ó o Yeesu bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Mi wa khí lè ho vũ-beenì mɔ́n.»  
\v 36 Á ɓa wã́a wà día ɓa zã̀amáa. Ho woohṹ na ó o Yeesu lá wi yi lé hìa ó o nì-kenínia zon làa wo á ɓa wà. Hã wonna ɓúi mún sùaráa yi làa ba.  
\v 37 Cúa-yɛn à ho pinpi-beenì hĩ́nɔn wee và, á mu ɲumu wee yànbónka zo ho woohṹ. Lònbìo à ho yòó wee sí lè mu ɲumu.  
\v 38 Mu wee wé ò o Yeesu lií dũma ho woohṹ fĩ̀kɔ̃hṹ sã́ mí ɲúhṹ á mu dãmu ɓó. Ó o nì-kenínia sĩ̀nía wo á bía nɔn wo yi: «Ɲúhṹso, wa à hí. Mu so lée bìo na yí ciran fo lée?»\fig O Yeesu dĩ̀nía ho pinpiró|src="lb00213b.tif" size="span" copy="Louise Bass" ref="Maaki 4:38" \fig* 
\v 39 Ó o Yeesu sĩ̀na nàmakaa ho pinpiró yi, ò o bía nɔn ho vũ-beenì ɲumu yi: «Wé tɛ́tɛ́.» Á ho pinpiró dɛ̀ɛnía dĩ̀n. Á mu ɓúenɓúen wó tɛ́tɛ́tɛ́.  
\v 40 Ó o Yeesu bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Lée webio nɔn á mi zã́nanáa? Á lé minɛ́n pá dĩǹ yí dó mí sĩa miì lon?»  
\v 41 Ká bìo ɓa zã́na dàkhĩína, á ɓa wee bío mín yi: «Páa! O nùpue mu lé o yɛ́n síi kà? Hàrí ho pinpiró lè mu ɲumu ó o bíaráa, á mu pá bò a bíonì yi.» 
\c 5  
\s1 O Yeesu ɲɔn ɓa cĩ́náwa léra o nìi ɓúi yi 
\r (Matiye 8.28-34; Luki 8.26-39) 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n á ɓa wà khíi dɔ̃n ho Kalilee vũ-beenì mɔ́n ho Zerasaa\f + \fr 5:1 \ft Ho Zerasaa lé hã Lórá Bìo Pírú kɔ̃hṹ ló-beenì. Le Dónbeenì bíonì vɔ̃nna ɓúi yi á ho Kadaraa lè ho Zɛɛkesa lórá lé hĩ̀a bìo bía.\f* kɔ̃hṹ yi.  
\v 2 Bìo ó o zoó ló ho woohṹ yi lée wee dĩ̀n, à bṹn ò o nìi ɓúi ló ɓa nì-hía nùuníi\f + \fr 5:2 \ft Ɓa zúifùwa búráa lè warɛ́n búráa yínɔń dà-kéní. Ɓa fù wee wé cé mí búráa hã ɓó-lɛɛra yi kúia. Lé hɔ̃́n búráa so síi ó o khéero ló yi ɓuararáa o Yeesu cɔ̃́n.\f* á wee sĩ́ a yahó. O cĩ́ná ɓúi wi o nìi mu yi á wee beé o lò.  
\v 3 O wee cãa ɓa nì-hía nùuníi. Nùpue yí dà máa bĩní máa ca a làa dɛ̀ɛ woon, hàrí lè hã zúakùaríwà.  
\v 4 Pɔ̃̀nna cɛ̀rɛ̀ɛ ɓa can wo lè hã zúakùaríwà. Ká a màhã́ wee wé khòo hã zúakùaríwà, à háaka hã cĩ́aní na wi o zení yi. Pànká ɓànso na dà a bìo wón mía.  
\v 5 Fúuu lè hã wizooní, ká lé ɓa nì-hía nùuníi lè hã ɓúaa ó o wi yi, á wee wãamaka ká a hṹaa míten ɓóoníka yi lè hã huaa. 
\p  
\v 6 O nìi mu khɛ̀ra mɔn o Yeesu ó o lùwa ɓuara á ɓueé lií ɓúrá a tá  
\v 7 ò o wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Dónbeenì na wi mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ wán Za Yeesu! Lée webio fo lon làa mi? Sábéré, ĩ wee yanka fo le Dónbeenì yèni yi, yí yáa ĩ bìo.»  
\v 8 O bía bṹn, lé bìo ó o Yeesu wee kĩ̀kã́ a cĩ́ná na wi o yi le o lé.  
\v 9 Ó o Yeesu tùara a yi: «Ũ yèni ɓa le we?» Ó o bía: «Ĩ yèni ɓa le Zã̀amáa, lé bìo wa boo.»  
\v 10 Ò o wee yanka a le o yí ɲa mí lén ho kɔ̃hṹ mu yi. 
\p  
\v 11 Mu wee wé à nɔ̀nbùɛ-ɓoohṹ ɓúi wee dí le ɓúee nìsã́ní.  
\v 12 Á ɓa cĩ́náwa mu yankaa o Yeesu kà: «Na ho wɔ̃hṹ wɛn le wa vaa zo ɓa nɔ̀nbùɛɛní na kà yi.»  
\v 13 Ó o Yeesu nɔn mu wɔ̃hṹ ɓa yi. Á ɓa cĩ́náwa mu ló a nìi yi á vaá zon ɓa nɔ̀nbùɛɛní yi. Á ɓa ɓúenɓúen yòó lùwa le ɓúe wán á kùenkaa lií zon ho vũ-beenì yi á húrun. Ɓa à yí lòn muaaseé ɲun síi. 
\p  
\v 14 Á bìa lá wee pa ɓa lùwa vaá bía mu nɔn bìa wi mí manawà yi, á bía mu nɔn bìa wi ho lóhó yi. Á ɓa nùpua ló wà ɓueé loń bìo wó.  
\v 15 Bìo ɓa ɓueé dɔ̃n hen na ó o Yeesu wi yi, á ɓa mɔn o nìi na ɓa minka cĩ́náwa lá wi yi, ò o wó mí nì-tente á zã́ mí sĩ̀a kará, á ɓa zã́na.  
\v 16 Á bìa mu wó yìo yi lá bìo wó a nìi na ɓa cĩ́náwa lá wi yi làa bìo wó ɓa nɔ̀nbùɛɛní yi á fɛɛra nɔn bìa ló ɓuaraka yi.  
\v 17 Á ɓa wee yanka a Yeesu le o sábéré ò o lɛ́n día mí. 
\p  
\v 18 Pã̀ahṹ na ó o Yeesu bĩnía wà yòó zo ho woohṹ yi, ó o nìi na yú míten ɓa cĩ́náwa níi yi yankaa wo le o día le mí bè làa wo.  
\v 19 Ó o Yeesu pã́ ò o bía nɔn wo yi: «Bĩní va mìn zĩi à vaa bío ũ màkárí na ó o Ɲúhṹso zũńna, làa bìo ó o wó nɔn foǹ ɓúenɓúen à na ɓa nùpua yi.»  
\v 20 Ó o nìi mu ɓɛ̀n wã́a wà á tò hã Lórá Bìo Pírú kɔ̃hṹ yi ká a wee yényéní bìo ɓúenɓúen na ó o Yeesu wó nɔn wo yi. Á bìa ɓúenɓúen na ɲá mu á mu wó coon dàkhĩína. 
\s1 O Zayiruusi hĩ́nló là a hã́a ɓúi wɛɛ́ró bìo 
\r (Matiye 9.18-26; Luki 8.40-56) 
\p  
\v 21 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu zon ho woohṹ, á yèrèmáa khú ho vũ-beenì mɔ́n, hen na ó o ló yi ɓuararáa. Á ɓa minka zã̀amáa ɓueé kĩ́nía wo yi ká a wi mu ɲumu ɲii.  
\v 22 Hón pã̀ahṹ so yi à bṹn ɓa *zúifùwa kàránló zĩi ya-dí ɓúi na yèni ɓa le Zayiruusi ɓueé dɔ̃n. Bìo ó o ɓueé ɓó a Yeesu yi ó o lií ɓúrá a tá,  
\v 23 á wee ɓónɓóní a kà síi: «Ĩ hĩ́nló máa fen, ĩ wee fìo fo, sábéré à ũ ɓuee bè ũ níi o wán ò o lò fá.»  
\v 24 Ó o Yeesu wã́a bò làa wo á ɓa wà. Á ɓa minka nùpua ɓura bò a yi.  
\v 25 Hã́a ɓúi wi ɓa tĩ́ahṹ á wee mi mí sɛɛró fɛ́ɛɛ á dɔ̃n hã lúlúio pírú ɲun à ho máa fĩ̀.\f + \fr 5:25 \ft Mi loń Levii nùwã vũahṹ 15.25-33\f* 
\v 26 O lò bon làa sòobɛ́ɛ le tĩni ɓànsowà níní yi, á níi bìo ɓúenɓúen vó. Ká a màhã́ pá yí yú míten. O vã́mú yàá wíokaa wee dé wán.  
\v 27 O hã́a mu hĩ́a ɲá a Yeesu bìo, lé bṹn nɔn ó o ɓueé zon ɓa zã̀amáa yi, á ɲàana zoó ɓo a Yeesu yi, á tṹaa o dà-zĩ́nii yi là a mɔ́n.  
\v 28 O lá wee bío bìo kà mí yi: «Hen ká ĩ dàńna tṹaa o dà-zĩ́nii yi, á ĩ ì wa.»  
\v 29 Bìo ó o ɓɛ̀n yú zoó tṹaa o dà-zĩ́nii yi, ó o sɛɛró dɛ̀ɛnía dĩ̀n, ó o zũna mu mí sãnía yi le mí wan.  
\v 30 Mí lahó yi, ó o Yeesu zũna le pànká ɓúi ló mí yi, ó o yèrèmáa dĩ̀n ɓa zã̀amáa yi ò o tùara: «Lée wée tṹaa ĩ dà-zĩ́nii yi?»  
\v 31 Ó o nì-kenínia bía nɔn wo yi: «Fo yí mɔn bìo ɓa nùpua ɓuraráa foǹ á wee ɲàa mín le? À ũ pá wee tùa le lée wée tṹaa foǹ.»  
\v 32 Ká a Yeesu wi ò o zũń yìa wó mu, ó o wee loń mí nìsã́a yi.  
\v 33 Ó o hã́a zã́na, ó o wee zà, lé bìo ó o zũ bìo wó a yi. Ó o wà ɓueé lií ɓúrá a Yeesu tá, ò o fɛɛra bìo mu wóráa ɓúenɓúen nɔn wo yi.  
\v 34 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Wàn hĩ́nló, bìo fo dó ũ sĩi miì, lé bṹn wɛɛ́ra fo. Wã́a lɛ́n, vaa yí hɛ́ɛrà. Fo wan mu vóráa.» 
\p  
\v 35 Bìo ó o Yeesu wee bío kà síi à bṹn ɓa tonkarowà ɓúi ló a Zayiruusi zĩi ɲɔn o mɔ́n á ɓueé wee bío làa wo: «Ũ hĩ́nló wã́a húrun. Fo tĩ́n pa à sɛɛ́ o nì-kàránlo le?»  
\v 36 Ká a Yeesu màhã́ yí lońna lè ɓa cɔ̃́n ò o bía nɔn o Zayiruusi yi: «Yí titika, dé ũ sĩi miì.»  
\v 37 O Yeesu yí tà le nùpue lɛ̀ɛní mí ká mu yínɔń o Piɛre là a Zaaki lè mín za Zãn.  
\v 38 Bìo ó o vaá dɔ̃n o Zayiruusi mu zĩi, ó o Yeesu mɔn bìo le lùe kánkáa dĩ̀nnáa. Ɓa nùpua wee wá pɔ̃́npɔ̃́npɔ̃́n.  
\v 39 Ó o Yeesu yòó zon le zĩi yi ò o bía nɔn ɓa yi: «Lée webio te hɔ̃́n minka kánkáa so. Lée webio nɔn mi wee wáráa kà síi? O hĩ́nzo-za mu yí húrun, o lée yìa na dũma.»  
\v 40 Á ɓa wee zùańka a yi. Ó o wã́a le ɓa ɓúenɓúen lé, ò o fó a hĩ́nzo-za ɓàn maá lè ɓàn nu lè mí nì-kenínia nùwã tĩn á zonnáa hen na ó o hĩ́nzo-za wi yi.  
\v 41 Ò o lií fù a níi yi ò o bía: «Talita kumi.» (Bṹn kúará le «hĩ́nzo-za, le ĩ bío mu na foǹ, lii hĩ́ní»).  
\v 42 Ó o hĩ́nzo-za dɛ̀ɛnía lií hĩ́nɔn wee varáka. O teró lúlúio yú pírú ɲun. Bìo ɓa mɔn mu kà síi á ɓa wó coon dàkhĩína.  
\v 43 Ká a Yeesu màhã́ henía mu nɔn ɓa yi le ɓa yí bío mu le nùpue ɲí. Ò o bĩnía bía le ɓa na mu bìo wo yi le o dí. 
\c 6  
\s1 Ho Nazarɛɛte lóhósa yí tà a Yeesu bìo 
\r (Matiye 13.53-58; Luki 4.16-30) 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu ló hón lahó so yi á wà van ho lóhó na ó o dɔ̃n yi. Ó o nì-kenínia bò làa wó.  
\v 2 Bìo ho Sabaa dɔ̃n ó o zoó kàránna ɓa nùpua ɓa *zúifùwa kàránló zĩi yi. Ɓa minka nùpua na ɲá a bíoní á wó coon dàkhĩína. Á ɓa wee bío: «Bìo kà ɓúenɓúen ó o yú wen? O bè-zũńminì lè mu yéréké bìowa na ó o wee wé ó o yú wen?  
\v 3 Yínɔń orɛ́n lé o ɓùɛn-khɛ̀ɛro le? Á ɓàn nu yínɔń o Mari le? O Zaaki là a Zozee là a Zude là a Simɔn, bán so yínɔń ɓàn zàwa le? Á ɓàn hĩ́nni làa wɛn yí wi mín wán hen le?» Lé bṹn nɔn á ɓa yí tàráa o Yeesu bìo.  
\v 4 Ká a Yeesu màhã́ bía nɔn ɓa yi: «Le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro wé yí le kɔ̃̀nbii lùa ɓúenɓúen yi. Ká ɓàn kùrú lóhó mí bɛɛre nùpua, lè ɓàn temínlowà lè ɓàn zĩ-ɲúhṹ nùpua bán máa wé kɔ̃̀nbi o.»  
\v 5 O Yeesu yí wó yéréké bìo bĩ́n, ká mu yínɔń ɓa vánvárowà nùwã yɛn na ó o bò mí níní wán á wɛɛ́ra.  
\v 6 Bìo ɓa yí dó mí sĩa wo yi á wó a coon. 
\s1 O Yeesu tonkaa mí nì-kenínia lè ɓa nùwã ɲun ɲun 
\r (Matiye 10.5-15; Luki 9.1-6) 
\p Bṹn mɔ́n ó o Yeesu tò hã lórá na bã́makaa bĩ́n yi, á wee kàrán ɓa nùpua.  
\v 7 O von mí nì-kenínia pírú ɲun á wee tonka lè ɓa nùwã ɲun ɲun. O nɔn ho dàńló ɓa yi, à ɓa wé kĩ̀kã́náa ɓa cĩ́náwa yi,  
\v 8 á bía bìo kà nɔn ɓa yi: «Mi yí ɓua dɛ̀ɛ à láráa ho wɔ̃hṹ ká mu yínɔń le bũ̀in-za mí dòn. Mi yí ɓua bè-dínii, tàá puure. Mi yàá pá yí ɓua wárí.  
\v 9 Mi zĩ́ hã nakãa ká a ɓúi yí ɓua báká ɓúi à séení hìa ó o zã́.»  
\v 10 Ò o bĩnía bía: «Mi wé vaá zon lóhó lée lóhó yi, à le zĩi na mí làara yi lé bĩ́n à mi kɛɛní yi fúaa mi léró ho lóhó mu yi.  
\v 11 Ká lóhó na sa wé pã́ le mi máa làa mí wán, tàá ká ɓa pã́ le mí máa ɲí mí cɔ̃́n, ká mi wee lé ho yi, à mi púaa mi zení khṹnkhũnì kúia bĩ́n.\f + \fr 6:11 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.14\f* Á bṹn ǹ zéení làa bán le ɓa wó khon.»  
\v 12 Á ɓa ɓɛ̀n wà dén ɲii so wán, á vaá wee hɛ́ɛ bue mu na ɓa nùpua yi le ɓa yèrèmá mí yilera lè mí wárá.  
\v 13 Ɓa cĩ́náwa cɛ̀rɛ̀ɛ ɓa wee ɲa lén bìa ɓa wi yi, á mún wee khìi ho ɲiló lè ɓa vánvárowà cɛ̀rɛ̀ɛ, à wɛɛ́ ɓa. 
\s1 O Zãn Batiisi ɓúeró bìo 
\r (Matiye 14.1-12; Luki 9.7-9) 
\p  
\v 14 Bṹn ǹ wé ò o bɛ́ɛ *Heroode\f + \fr 6:14 \ft O Heroode na ɓa bía bìo hen lé o Heroode Ãntipaasi.\f* ɲá a Yeesu bìo, lé bìo ó o yèni ló hã lùa ɓúenɓúen yi. Ɓa nùpua ɓúi wee bío le lé o Zãn Batiisi á vèera, le lé bṹn nɔn ó o dà mu yéréké bìo wee wéráa.  
\v 15 Ká ɓa ɓúi bán ɓɛ̀n wee bío le mu lé o *Elii. Ɓa ɓúi yàá ɓɛ̀n wee bío le mu lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà na yáanía nì-kéní.  
\v 16 Bìo ó o Heroode ɲá mu kà, ó o le éee! Le o Zãn Batiisi na mínɛ́n nɔn le ɲii ɓa kúio ɲúhṹ lé wón bĩnía vèera le. 
\p  
\v 17-20 Bìo kà lé bìo mu wóráa: O Heroode hĩ́a fó mín za Filiipu\f + \fr 6:17-20 \ft O Filiipu na ɓa bía bìo hen lé yìa hĩ́a wi ho Oroomu lóhó yi. Wón wi mí dòn là a Filiipu na fárá ho Sezaaree lóhó. O Heroode hĩ́a fó ɓàn hã́a yan ká a yìo wi lua.\f* ɓàn hã́a Herodiade yan. Ó o Zãn bía nɔn wo yi: «Mìn za ɓàn hã́a á fo yí ko à ũ fé ya.»\f + \fr 6:17-20 \ft Mi loń Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 18.16\f* Bìo ó o Herodiade ɲá mu ó o sĩi cã̀ a Zãn yi, á wi ò o cà a ɓúeró yahó ká a màhã́ yí dàńna mu yí wó, lé bìo ó o Heroode mu fù wee hézɔ̃́n o Zãn. O zũ le o lée nì-tente na bìo sã̀ le Dónbeenì yi, ó o ɓɛ̀ntĩ́n fù pan o bìo. Hen ká a wee ɲí a bíoní, ò o máa zũń bìo o ò wé sese, ò o ɲɔǹ pá wa a bíoní ɲíló. Ká bṹn pá yí hò bìo ó o nɔn le ɲii á ɓa wìira a Zãn mu can dó ho kàsó yi, á wɛɛ́raráa o Herodiade sĩi. 
\p  
\v 21 Á nɔ̀nzoǹ na ó o Heroode mu teró wizonle bánbáa ɓueé dɔ̃n yi, ó o Herodiade wã́a bò bṹn yi á wóráa bìo ó o lá wee leéka. Mu zoǹ ó o Heroode wó ho sɔ̃́n-beenì ò o von mí bɛ́ɛnì nì-beera, á von ɓa dásíwá ɲúnása lè ho Kalilee kɔ̃hṹ bá-zàwa.  
\v 22 Mu zoǹ ó o Herodiade hĩ́nló á wà zon hen na ɓa wee dí ho sã́nú yi, á zoó yon. Ó o bìo wɛɛ́ra a Heroode làa bìa ó o von sĩa. Ó o Heroode wã́a bía nɔn o hĩ́nzoró yi: «Bìo fo le fo ò cà à ũ zéení, á ĩ na mu foǹ.»  
\v 23 Fúaa o hĩ́a báa á bía bìo kà: «Bìo ɓúenɓúen na á fo le fo o cà á ĩ ì na foǹ, hàrí mu wé ĩ bɛ́ɛnì ɓàn sanka màní, á ĩ pá à na mu foǹ.»  
\v 24 Ó o hĩ́nzoró wã́a wà lée tùara mín nu yi: «Lé mu yɛ́n á ĩ ko à ĩ bío le o *Heroode na miì coon?» Á wón bía nɔn mí hĩ́nló yi: «Lɛ́n zo o bío le o Zãn Batiisi ɲúhṹ lé hìa ò o na foǹ.»  
\v 25 Ó o hĩ́nzoró dɛ̀ɛnía yèrèmáa bánbáa zon o bɛ́ɛ cɔ̃́n á zoó bía bìo kà nɔn wo yi: «O Zãn Batiisi ɲúhṹ lé hìa à ũ wã́a dé ho lɛnɓuɛn yi na miì.»  
\v 26 Ó o bɛ́ɛ sãnía ɓúenɓúen yòó tò. Ká a màhã́ yí wi ò o pĩ́ bìa ó o von yahó bìo ó o báa bìo yi.  
\v 27 Mí lahó yi ó o dɛ̀ɛnía tonkaa mí dásí nì-kéní, á nɔn le ɲii yi le o vaa kúii o Zãn Batiisi ɲúhṹ ɓua ɓuennáa. Ó o dásí nìi wà van ho kàsó zĩi yi, á vaá kúio o Zãn Batiisi ɲúhṹ,  
\v 28 á dó ho lɛnɓuɛn yi á ɓueé nɔn o hĩ́nzoró yi, á wón ɓuan vaá nɔn mín nu yi.  
\v 29 Bìo ó o Zãn Batiisi nì-kenínia ɲá mu, á ɓa ɓueé lá a vaá nùuna. 
\s1 O Yeesu díinía ɓa minka zã̀amáa 
\r (Matiye 14.13-21; Luki 9.10-17; Zãn 6.1-14) 
\p  
\v 30 Ɓa tonkarowà vaá bĩnía ɓuara a Yeesu cɔ̃́n, á ɓueé fɛɛra bìo ɓa wó làa bìo ɓa kàránna ɓúenɓúen lè ɓa nùpua á nɔn wo yi.  
\v 31 Ɓa nùpua na wee ɓuen ká ɓa bĩní lɛ́n á boo dà, fúaa o Yeesu lè mi tonkarowà yí yú ho pã̀ahṹ máa díráa. Lé bṹn nɔn ó o bíaráa bìo kà nɔn ɓa yi: «Mi ɓuen le wa khɛ̀n lé à mi lée yí vũń cĩ́inú.»  
\v 32 Á ɓarɛ́n mí dòn wã́a zon ho woohṹ á khɛ̀ra ló van hen na á nùpue mía yi.  
\v 33 Ká nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ màhã́ mɔn ɓa lɛ́nló, á zũna ɓa. Á ɓa lóka hã lórá ɓúenɓúen yi á ɓùunia dú a Yeesu lè mí tonkarowà yahó van ho lahó mu yi.  
\v 34 Bìo ó o Yeesu zoó ló ho woohṹ yi, ó o mɔn ɓa minka zã̀amáa. Á ɓa màkárí ɓuan wo yi, lé bìo ɓa ɓonmín lòn pia na paro mía. Ó o wã́a kàránna ɓa làa bìo cɛ̀rɛ̀ɛ.  
\v 35 Bìo le wii wee tè, ó o Yeesu nì-kenínia vá ɓueé ɓó a yi á bía nɔn wo yi: «Le wii tò, à hen na wa wi yi, á nùpue mía yi.  
\v 36 Bío le ɓa nùpua mu lɛ́n va hã manawà lè hã lórá na sùarákaa hen, à vaa yà mu bìo dí.»  
\v 37 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Minɛ́n miten na mu bè-dínii ɓa yi.» Á ɓa bía nɔn wo yi: «Hàrí wa vaa yà wɛ́n-hãani\f + \fr 6:37 \ft Le wɛ́n-hɔ̃nló dà-kéní wee yí o nùpue nì-kéní wizon-kùure sámú sàáníi.\f* khĩá-ɲun búurú ɓuee na ɓa yi, á hon pá máa yí ɓa.»  
\v 38 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi vaa loń le lée búurú bìo yɛn ká mi cɔ̃́n.» Bìo ɓa van ɓuara, á ɓa bía nɔn wo yi: «Lée búurú bi-zàwa bìo hònú làa cezàwa bùaa ɲun.»\fig Búurú bi-zàwa bìo hònú làa cezàwa bùaa ɲun|src="hk00155b.tif" size="col" copy="Horace Knowles" ref="Maaki 6:38" \fig* 
\v 39 Ó o Yeesu wã́a nɔn le ɲii mí nì-kenínia yi le ɓa sanka ɓa nùpua le ɓa kɛɛní lè mi kuio le ɲí-sio wán.  
\v 40 Á ɓa kará lè mí kuio. Ɓa ɓúi lé ho khĩmàni khĩmàni, ɓa ɓúi lé ho ɓúará-ɲun làa pírú pírú.  
\v 41 Ó o Yeesu wã́a fó ho búurú bi-zàwa bìo hònú lè ɓa cezàwa bùaa ɲun ɓuan, ò o hóonía mí yahó ho wáayi á wee fìo, ò o dó le Dónbeenì bárákà, ò o cɛ̀ɛkaa ho nɔn mí nì-kenínia yi le ɓa sanka na ɓa nùpua yi. O mún sankaa ɓa cezàwa bùaa ɲun nɔn ɓa ɓúenɓúen yi.  
\v 42 Ɓa lè mi nì-kéní kéní yú dú á sù.  
\v 43 Ho búurú lè ɓa cezàwa na là ká á ɓa nì-kenínia khuiira, á mu sú hã sàkíwá pírú ɲun.  
\v 44 Bìa dú mu, á ɓa báawa mí dòn á yú ho muaaseé hònú. 
\s1 O Yeesu wee varáka ho vũ-beenì ɲumu wán 
\r (Matiye 14.22-33; Zãn 6.15-21) 
\p  
\v 45 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu dɛ̀ɛnía kĩ̀kã́a mí nì-kenínia yi le ɓa zo ho woohṹ à dí mí yahó khí ho vũ-beenì mɔ́n lè ho Bɛtesayidaa lóhó cɔ̃́n, ká minɛ́n ǹ na ho wɔ̃hṹ ɓa zã̀amáa yi á ɓa à ɓoka.  
\v 46 Bìo ɓa saawaa mín yi vó, ó o vaá yòora le ɓúee ɓúi wán á wà yòó fìo le Dónbeenì yi.  
\v 47 Ho tá á à bío le mí ì hĩ, à bṹn ho woohṹ na ó o nì-kenínia zon á zoó wi ho vũ-beenì sĩi yi. Ò o Yeesu mí dòn lée dĩ̀n le ɓónɓóore yi.  
\v 48 Ó o mɔn ò o nì-kenínia lò wee be lè ho woohṹ pàró, lé bìo ho pinpiró wee sĩ́ ɓa yahó. Hã tá-tĩa yi, ó o Yeesu wee varáka mu ɲumu wán á mà ɓa, á wà vaá nikhĩí ɓa.  
\v 49 Bìo ɓa mɔn wo ò o wee varáka mu ɲumu wán, á ɓa wee leéka le o lée nì-hɔ̃́nbóní. Á ɓa wee wãamaka.  
\v 50 Ɓa ɓúenɓúen á yìa yí mɔn wo mía. Á ɓa zɔ̃́nkaa dàkhĩína. Ká a Yeesu dɛ̀ɛnía bía làa ba: «Mi hení mi sĩa, mu lé ĩnɛ́n, mi yí zɔ̃́n bìo.»  
\v 51 Ò o yòó zon ho woohṹ yi làa ba, á ho pinpiró dĩ̀n. Ó o nì-kenínia wó coon dàkhĩína.  
\v 52 Ɓa yí zũna mu yéréké bìo na ó o wó lè ho búurú ɓàn kúará, lé bìo ɓa tun mí yiwa. 
\p  
\v 53 Ɓa kã́a ho vũ-beenì khíi dɔ̃n ho lahó na ɓa le Zenɛzarɛɛte kɔ̃hṹ, á ɓa can mí woohṹ mu ɲumu ɲii.  
\v 54 Bìo ɓa zoó ló ho woohṹ yi á ɓa nùpua na mɔn o Yeesu dɛ̀ɛnía zũna a,  
\v 55 á ɓa hɛ́ɛra bía a bìo. Á ɓa nùpua wee lé lùa ɓúenɓúen yi à ɓua mí vánvárowà ká ɓa wi mí dãmu sĩ̀a wán, à varáa o cɔ̃́n hen na ɓa wee ɲí le o wi yi.  
\v 56 Lùa ɓúenɓúen na ó o Yeesu wee va yi, hã ló-zàwa lè hã ló-beera lè hã manawà, á ɓa nùpua wee ɓua mí vánvárowà à varáa ho fèmínló lara yi ká ɓa yanka a le o día le ɓa tṹiika a dà-zĩ́nii ɲi-kã́a yi. Á bìa wee yí le tṹii yi, bán ɓúenɓúen wee wa. 
\c 7  
\s1 O Yeesu lè ɓa Farizĩɛwa wee wã̀aní 
\r (Matiye 15.1-9) 
\p  
\v 1 Ɓa *Farizĩɛwa lè ho *làndá bìo zéenílowa nùwã yɛn ɓúi na ló ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓueé kúaa mín wán kĩ́nía o Yeesu yi.  
\v 2 Ɓa lońna mɔn ò o nì-kenínia ɓúi wee dí à ɓa yí sɛɛra mí níní á yí ceéraráa míten làa bìo ho làndá bòráa mu.  
\v 3 Mu bon, ɓa Farizĩɛwa lè ɓa *zúifùwa ɓúenɓúen á wee bè ho làndá na á ɓàn maáwà zéenía nɔn ɓa yi. Ɓa máa wé dí ká ɓa yí sɛɛra mí níní sese.  
\v 4 Ká ɓa vaá ló ho yàwá yi à ɓa máa dí ká ɓa yí sɛɛra míten. *Làndáwá cɛ̀rɛ̀ɛ na ɓa yú mín maáwà cɔ̃́n á ɓa wee bè yi: Hã ɲuuníi sĩ̀a, lè hã dṹunà lè hã bã́námáwá, bìo na á hã ko à hã wé sɛɛráa.  
\v 5 Á ɓa Farizĩɛwa lè ho làndá bìo zéenílowa wã́a tùara a Yeesu yi: «Lée webio nɔn á ũ nì-kenínia yí máa bèráa ho kàránló na á wàn maáwà nɔn wɛn yi, á wee dí ká ɓa níní yí sɛɛra làa bìo ho làndá bòráa mu?»  
\v 6 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «Nì-khàwa yɛ́n! O *Ezayii tũ̀iá sĩ mí wán pã̀ahṹ na ó o fɛɛra le *Dónbeenì ɲi-cúa na kà mi dã́ní yi. Bìo kà lé bìo ó o hĩ́a túara: 
\q1 ‹Ɓa nùpua na kà wee ɓùaaní mi lè mí ɲiní, 
\q2 ká ɓa yiwa yi, á ɓa khɛ̀ra làa mi. 
\q1  
\v 7 Le ɓùaaníi na ɓa wee na miì ɲúhṹ mía. 
\q1 Lé bìo ɓa nùpua làndáwá 
\q2 lé hĩ̀a ɓa wee kàrán làa mín.›\f + \fr 7:7 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 9.13\f*» 
\p  
\v 8 Ò o Yeesu bĩnía bía: «Le Dónbeenì làndáwá á mi wee pĩ́ día, ká mi bè ɓa nùpua kàránló yi.»  
\v 9 Ò o pá bĩnía bía: «Bìo mi pã́ le Dónbeenì làndáwá à mi bò mín kùrú làndáwá yi lée bìo na se mi cɔ̃́n sá!  
\v 10 Mu bon. O *Mɔyiize bía: ‹Kɔ̃̀nbi mìn maá lè mìn nu.›\f + \fr 7:10 \ft Mi loń Léró (Exode) vũahṹ 20.12; Làndá zéeníló (Deutéronome) vũahṹ 5.16\f* Mu mún bía: ‹Yìa bía khon mín maá tàá mín nu dã́ní yi, wón ko làa ɓúeró.›\f + \fr 7:10 \ft Mi loń Léró (Exode) vũahṹ 21.17; Levii nùwã (Lévitique) vũahṹ 20.9\f* 
\v 11 Ká minɛ́n bán wee kàrán ɓa nùpua le ká nùpue bía nɔn mín maá yi tàá mín nu yi le mí níi bìo na mí lá ko à mí séení làa wo lée Koroban. (Bṹn kúará le hãmu na bìo sã̀ le Dónbeenì yi.)  
\v 12 Se mi nɔn le níi wo yi ò o yí séení mín maá tàá mín nu.  
\v 13 Ká mi wee wé kà síi se lé le Dónbeenì bíonì ɓàn báhɛ́ɛ á mi wee lén le wán lè mi kùrú làndáwá na mi wee zéení làa mín. Bṹn ɓàn sìíwà cɛ̀rɛ̀ɛ á mi wee wé.» 
\s1 Mu bìo na wee tií o nùpue 
\r (Matiye 15.10-20) 
\p  
\v 14 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu von ɓa zã̀amáa á bía nɔn yi: «Mi ɓúenɓúen ɲí bìo kà à zũń kúará:  
\v 15 Bìo ó o nùpue wee dí, bṹn dɛ̀ɛ woon yí máa tií wo. Bìo wee lé o sĩi yi, bṹn lé bìo wee wé tií wo.  
\v 16 [Yìa wee ɲí bìo à wón ɲí bìo bía sese.]»  
\v 17 Bìo ó o Yeesu wà día ɓa zã̀amáa ó o vaá zon le zĩi yi, ó o nì-kenínia zoó wee tùa wo yi lè le wàhiire mu ɓàn kúará.  
\v 18 Ó o bía nɔn ɓa yi: «Minɛ́n mún yí zũ mu bìowa mu yara le? Mi yí zũ le bìo ó o nùpue wee dí dɛ̀ɛ woon yí máa tií wo le?  
\v 19 Mu yí máa zo a sĩi yi, ká mu wee zo a píohó yi ò o bĩní lée ní kúia.» O Yeesu wee zéení làa hɔ̃́n bíoní so le ho dĩ́nló ɓúenɓúen dà wee dí.\f + \fr 7:19 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 10.9-16\f* 
\v 20 O pá bĩnía bía: «Bìo wee lé o nùpue sĩi yi lé bìo wee tií wo.  
\v 21 Lé bìo ó o nùpue sĩi lé bĩ́n á hã yile-kora wee lé yi à dé o ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi, lè ho kɔ̃̀nló lè le nì-ɓúee yi.  
\v 22 Hã wee na ò o wé o bá-fé tàá o hã́-fé, à sĩi wé vá ɓa nùpua bìowa yi, à wé o nì-sũmúi, à wé khà ɓa nùpua vĩ́iní. O yú bìo na ò o wé. Le yandee wee kɛń wo yi. O wé yáa ɓa nùpua yèni, à wé ɓùaaní míten, à wé o bɔ̃́nbú.  
\v 23 Bṹn bìowa so ɓúenɓúen wee lé o nùpue sĩi yi. Bṹn lé bìo wee tií wo.» 
\s1 O sìí veere hã́a na tà a Yeesu yi bìo 
\r (Matiye 15.21-28) 
\p  
\v 24 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu ló dén lùe so yi á wà van ho kɔ̃hṹ na sùaráa yi lè ho Tiire lóhó. O vaá zon le zĩi ɓúi yi, á yí wi à ɓa zũń o bìo. Ká a màhã́ yí sà míten yí yú.  
\v 25 Hã́a ɓúi na hĩ́nló ó o cĩ́ná wi yi á ɲá a sã. Ó o dɛ̀ɛnía wà ɓuara a cɔ̃́n á ɓueé lií ɓúrá a tá,  
\v 26 ò o fìora a Yeesu le o ɲa a cĩ́ná lén mí hĩ́nló yi. O hã́a mu yínɔń zúifù, o ló ho Siiro-Fenisii kɔ̃hṹ yi.  
\v 27 Ó o Yeesu bía làa wo: «Día le ɓa háyúwá dí vé. Mu yí se à ɓa lá ɓa háyónzàwa dĩ́nló yénní kúia na ɓa booní yi.»  
\v 28 Ó o hã́a bía nɔn wo yi: «Ɲúhṹso, mu bon. Ɛ̀ɛ ká ɓa booní ɲɔǹ mún pá wee wé sèeka ho dĩ́nló na ɓa háyónzàwa wee dí ká ho ò kùenka.»  
\v 29 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn wo yi: «Ũ bíonì na á ũ bía kà bìo yi, á ĩ ɲɔn o cĩ́ná léra ũ hĩ́nló yi vó. Wã́a hĩ́ní lɛ́n va ũ zĩi.»  
\v 30 Ó o hã́a ɓɛ̀n bĩnía wà van mí zĩi, á vaá yú mí hĩ́nló ò o dũma le dãmu dɛ̀ɛ wán, ò o cĩ́ná ló a yi. 
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a beke ɓúi 
\p  
\v 31 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu ló ho kɔ̃hṹ na á ho Tiire lóhó wi yi, á ló ho Sidɔ̃n lóhó yi, á kã́a hã Lórá Bìo Pírú kɔ̃hṹ yi bĩnía ɓuararáa lè ho Kalilee vũ-beenì cɔ̃́n.  
\v 32 Á ɓa bò là a nìi ɓúi ɓuararáa o cɔ̃́n ò o lé o beke, á bíonì mún yí máa ɲí. Ɓa fìora a Yeesu le o bè mí níní o wán.  
\v 33 Ó o Yeesu wã́a fó arɛ́n mí dòn wàráa á khɛ̀ra lè ɓa zã̀amáa, ò o kúaa mí nín-kízàwa o ɲikɔ̃nna yi. Bṹn mɔ́n ó o bò mí ɲinsãní o nìi dɛnle wán,  
\v 34 ò o hóonía mí yahó ho wáayi á wee fìo, ò o vũuna sùɛɛ ò o bía nɔn o nìi yi: «Efata.» (Mu kúará le «hɛ́n»).  
\v 35 Mí lahó yi ó o nìi ɲikɔ̃nna dɛ̀ɛnía wee ɲí mu bìo, á dɛnle fá, á wee bío sese.  
\v 36 Ó o Yeesu henía mu nɔn bìa wi bĩ́n ɓúenɓúen yi le ɓa yí bío bìo wó kà à na nùpue yi. Ká bìo ó o hò ɓa kà síi, á ɓa wã́a wíokaa wee yényéní mu.  
\v 37 Ɓa nùpua wó coon mu bìo yi dàkhĩína. Ɓa wee bío: «Bìo ó o wee wé ɓúenɓúen ɓɛ̀ntĩ́n se. Hàrí ɓa bekewà ɲikɔ̃nna wee ɲí mu bìo. Á bìa bíoní lá yí máa ɲí wee bío sese.» 
\c 8  
\s1 O Yeesu bĩnía díinía ɓa minka zã̀amáa 
\r (Matiye 15.32-39) 
\p  
\v 1 Hón pã̀ahṹ so yi á ɓa minka zã̀amáa tĩ́n wà ɓueé kúaa mín wán. Bìo á bìo ɓa à dí mía, ó o Yeesu von mí nì-kenínia á bía bìo kà nɔn yi:  
\v 2 «Ɓa nùpua na kà màkárí ɓuan miì. Bìo kà lé ɓa wizooní tĩn ká ɓa wi làa mi, á ɓa bè-dínii wã́a vó.  
\v 3 Ká ĩ día ɓa kà síi ɓa wà, á ɓa wé è lé è lùiorá ho wɔ̃hṹ wán lé le hĩni. Lé bìo ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ léenía nà yi.»  
\v 4 Ó o nì-kenínia bía nɔn wo yi: «Wa à yí mu bè-dínii wen le dùure na kà yi á à na bán minka zã̀amáa so yi?»  
\v 5 Ó o Yeesu tùara ɓa yi: «Lée búurú bìo yɛn wi mi cɔ̃́n?» Á ɓa bía nɔn wo yi: «Lée búurú bìo hèɲun.»  
\v 6 Ó o bía nɔn ɓa zã̀amáa yi le ɓa lii kɛɛní. Ò o fó ho búurú bìo hèɲun, ò o dó le Dónbeenì bárákà, ò o cɛ̀ɛkaa ho nɔn mí nì-kenínia yi le ɓa sanka na ɓa zã̀amáa yi, á ɓa sankaa ho nɔn ɓa yi.  
\v 7 Cezàwa bùaa yɛn ɓúi mún lá ká ɓa cɔ̃́n. Ó o Yeesu dó le Dónbeenì bárákà ɓa cezàwa mu bìo yi, ò o le ɓa nì-kenínia mún sanka bán na ɓa yi.  
\v 8 Ɓa ɓúenɓúen dú sù, ó o nì-kenínia khuiira bìo ká, á mu sú hã sàkíwá bìo hèɲun.  
\v 9 Ɓa báawa na kɛra bĩ́n á à yí muaaseé náa síi. Bṹn mɔ́n ó o Yeesu nɔn ho wɔ̃hṹ ɓa yi le ɓa ɓoka.  
\v 10 Ò o yòó zon ho woohṹ bṹn wán lè mí nì-kenínia á ɲɔn ho Dalamanuta kɔ̃hṹ. 
\s1 Ɓa Farizĩɛwa le o Yeesu wé yéréké bìo ɓúi à mí mi 
\r (Matiye 16.1-4) 
\p  
\v 11 Á ɓa *Farizĩɛwa ɓuara ɓueé wee wã̀aní là a Yeesu. Ɓa wi ɓa khũaa o ɲii yi, á ɓa le o wé mu yéréké bìo ɓúi na wee zéení le o dàńló ló le Dónbeenì cɔ̃́n.  
\v 12 Ó o Yeesu yòó vũuna sùɛɛ ò o bía: «Lée webio nɔn á ho zuia nùpua wee càráa mu yéréké bìo? Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Yéréké bìo dɛ̀ɛ woon máa zéení làa mia.» 
\p  
\v 13 Ò Yeesu wà día ɓa, á bĩnía yòó zon ho woohṹ lè mí nì-kenínia á ɲɔn lè ho vũ-beenì mɔ́n. 
\s1 Ɓa Farizĩɛwa là a Heroode bìo 
\r (Matiye 16.5-12) 
\p  
\v 14 O Yeesu nì-kenínia nɔnsãa á yí ɓuan mu bè-dínii. Búurú bi-za dà-kéní mí dòn lé hìa wi ɓa cɔ̃́n ho woohṹ yi.  
\v 15 Ó o Yeesu wã́a bía bìo kà henía nɔn ɓa yi: «Mi fání mí yìo, à pa miten bìo ɓa *Farizĩɛwa là a *Heroode bìo yi. Ɓa bìo ɓonmín lè le ɲa-fĩni.»  
\v 16 Ó o nì-kenínia wee bío mín yi: «O wee bío kà síi lé bìo wa yí ɓuan ho búurú.»  
\v 17 Ó o Yeesu zũna bìo ɓa wee bío, ó o tùara ɓa yi: «Lée webio nɔn mi wee bíoráa le lé bìo mi yí ɓuan ho búurú? Mi pá dĩǹ yí máa ɲí mu bìo à zũń mu kúará le? Mi tun mi yiwa le?  
\v 18 Mi lée muiiwà lée, tàá mi yí máa ɲí bìo. Mi so yí máa leéka mi yiwa bìo kà wán le:  
\v 19 Bìo á ĩ cɛ̀ɛkaa ho búurú bìo hònú nɔn ɓa báawa muaaseé hònú yi, á bìo dú ká na mi khuiira wàráa sú sàkíwá bìo yɛn?» Á ɓa bía: «Lée sàkíwá pírú ɲun.»  
\v 20 Ó o bĩnía tùara ɓa yi: «Á bìo á ĩ cɛ̀ɛkaa ho búurú bìo hèɲun á nɔn ɓa báawa muaaseé náa yi, á bìo dú ká na mi khuiira wàráa á sú sàkíwá bìo yɛn?» Á ɓa bía: «Lée sàkíwá bìo hèɲun.»  
\v 21 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «Ó, o! À hàrí lòn zuia à mi pá yí zũ mu bìo yara le?» 
\s1 O Yeesu wó ó o muii ɓúi wee mi 
\p  
\v 22 Bṹn mɔ́n á ɓa wà vaá dɔ̃n ho Bɛtesayidaa lóhó. Á ɓa ɓúi ɓuan o muii ɓuararáa o Yeesu cɔ̃́n à ɓa fìora a le o tṹii wo yi.  
\v 23 Ó o Yeesu tò a muii mu níi yi á lóráa ho donkĩ́ahṹ, á lée bò mí ɲinsãní o yìo wán, ò o bò mí níní o wán ò o tùara a yi: «Fo wee mi bìo ɓúi le?»  
\v 24 Ó o muii yòó lońna ò o bía: «Ĩ wee mi ɓa nùpua. Ɓa wee varáka, ká ɓa màhã́ ka lòn vĩ̀nsĩ̀a.»  
\v 25 Ó o Yeesu pá bĩnía bò mí níní o yìo wán, ó o lońna sese á mɔn mu bìo wéréwéré. O wan á wee mi mu bìo ɓúenɓúen wɛ̃̀ɛn.  
\v 26 Ó o Yeesu wã́a le o lɛ́n va mí zĩi, ká a yí lii zo lóhó yi. 
\s1 O Piɛre bía le o Yeesu lé yìa le Dónbeenì mɔn léra 
\r (Matiye 16.13-20; Luki 9.18-21) 
\p  
\v 27 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu lè mí nì-kenínia wà ɲɔn lè hã lórá na sùaráa yi là a Filiipu ló-fáránii cɔ̃́n, hìa ɓa le Sezaaree. Bìo ɓa lá ho wɔ̃hṹ wà, ó o Yeesu tùara ɓa yi: «Lée webio ɓa nùpua wee bío ĩ dã́ní yi?»  
\v 28 Á ɓa bía: «Ɓa ɓúi le fo lé o Zãn Batiisi. Ɓa ɓúi le fo lé o *Elii. Ɓa ɓúi bán ɓɛ̀n le fo lé *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà ɓúi na yáanía nì-kéní.»  
\v 29 Ó o bĩnía tùara: «Ká minɛ́n bán ɓɛ̀n le ĩ lée wée?» Ó o Piɛre bía nɔn wo yi: «Ũnɛ́n lé yìa le Dónbeenì mɔn léra.»  
\v 30 Ó o Yeesu wã́a henía mu nɔn ɓa yi le ɓa yí bío mu na nùpue yi. 
\s1 O Yeesu wee bío mí húmú lè mí vèeró bìo 
\r (Matiye 16.21-28; Luki 9.22-27) 
\p  
\v 31 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu wee kàrán mí nì-kenínia ká a bío: «O *Nùpue Za ko ò o lò be làa sòobɛ́ɛ. Ɓa *nì-kĩ́a, lè le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása, lè ho *làndá bìo zéenílowa á à pĩ́ a bìo. Ɓa nùpua à ɓúe o ká hã wizooní tĩn zoǹ o ò vèe.»  
\v 32 O hĩ́a wee bío mu na ɓa yi wéréwéré. Ó o Piɛre wã́a fó a á ɓa vá ló, á lée wee bío làa wo.  
\v 33 Ká a Yeesu màhã́ yèrèmáa khíi lońna mí nì-kenínia yi ò o nàmakaa o Piɛre yi kà síi: «Va lé ĩ nìsã́ní lè ũ *Satãni bíoní. Ũ yilera yínɔń Dónbeenì yilera. Hã lé ɓa nùpua yilera.» 
\p  
\v 34 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu von ɓa zã̀amáa lè mí nì-kenínia á bía nɔn yi: «Yìa wi ò o bè miì, à ɓànso khí mí kùrú sĩi bìo wéro yi, ká a wé lá mí *kùrùwá pĩ̀\f + \fr 8:34 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.38\f* à bèráa miì.  
\v 35 O nùpue na wi ò o kã̀ní mí mukãnì wón á à vĩ́iní le. Ká yìa màhã́ tà le mí ì vĩ́iní le ĩnɛ́n lè le Dónbeenì bín-tente bìo yi, wón á à kã̀ní le.  
\v 36 O nùpue lá yú ho dĩ́míɲá bìo ɓúenɓúen ò o khon le mukãnì binbirì yi, se lé ho cũ̀nú yɛ́n á ɓànso yú?  
\v 37 Lée webio ó o nùpue dà à kã̀ní lè mí mànákã̀?  
\v 38 Yìa wee nìyi ĩnɛ́n lè ĩ bíoní bìo yi ho zuia nùpua tĩ́ahṹ, bìa wee bĩní le Dónbeenì mɔ́n à wé mu bè-kora, ó o Nùpue Za ɓɛ̀n mún khíi nìyi ɓànso bìo yi ká a khíi bĩnía ɓuara mín Maá Dónbeenì cùkú beenì yi lè le Dónbeenì wáayi tonkarowà.» 
\c 9  
\p  
\v 1 O Yeesu pá bĩnía bía nɔn ɓa yi: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Ɓa nùwã yɛn ɓúi wi hen á máa hí ká ɓa yí mɔn le *Dónbeenì bɛ́ɛnì láró lè ho pànká.» 
\s1 O Yeesu miníkaa le ɓúee wán 
\r (Matiye 17.1-13; Luki 9.28-36) 
\p  
\v 2 Wizooní bìo hèzĩ̀n bṹn mɔ́n, ó o Yeesu fó a Piɛre là a Zaaki là a Zãn á yòoraráa le ɓúee ɓúi na dɔ̃n wán á ɓa yòó wi bĩ́n mí dòn. Ó o Yeesu dĩ̀ndĩ̀n miníkaa ɓa yahó,  
\v 3 á sĩ̀-zĩ́nia wee ɲuiíka kũ̀iákũ̀iá, á ka pṹiapṹia. Hã cemu ɓàn síi a nùpue na dà à ceé làa sĩ̀a ho dĩ́míɲá yi wón mía.  
\v 4 Yìo ɓueé tĩ, ò o *Elii là a *Mɔyiize\f + \fr 9:4 \ft Mi loń Luki vũahṹ 9.31\f* dĩ̀ndĩ̀n ló ɓueé wee bío là a Yeesu.\f + \fr 9:4 \ft O Elii là a Mɔyiize lé le Dónbeenì nùpua na yánkaa wee fɛɛ le ɲi-cúa na le nìpomu yi. Ɓa húrun míana.\f* 
\v 5 Ó o Piɛre wã́a bía nɔn o Yeesu yi: «Nì-kàránlo, mu wó se á wa wi hen. Wa à tá hã bùkú zàwa bìo tĩn: Ũnɛ́n dà-kéní, o Mɔyiize dà-kéní, o Elii dà-kéní.»  
\v 6 O yí zũ bìo o ò bío lé bìo ɓa ninzàwa là arɛ́n mí bɛɛre á zã́na dàkhĩína.  
\v 7 Á le dùndúure ɓúi yòó ló lií pon ɓa yi á mu tãmu ɓúi sã wee ɲí le dùndúure mu yi: «Yìa kà lé ĩ Za na á ĩ bò ĩ tàká wán, mi wé ɲí a cɔ̃́n.»  
\v 8 Mí lahó yi á ɓa nì-kenínia lońkaa mí nìsã́a yi, à ɓa màhã́ yí mɔn nì-veere ká yínɔń o Yeesu mí dòn. 
\p  
\v 9 Bìo ɓa ló le ɓúee wán wee lii, ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Bìo mi mɔn kà á mi yí bío le nùpua ɲí, ká mu yínɔń o *Nùpue Za húmú là a vèeró mɔ́ndɛ́n.»  
\v 10 Á ɓa tà bìo ó o bía yi ká ɓa màhã́ wee tùaka mín yi: «Ho vèeró mu húmú mɔ́ndɛ́n ɓàn kúará lé mu yɛ́n?»  
\v 11 Á ɓa tùara a Yeesu yi: «Lée webio nɔn á ho *làndá bìo zéenílowa le o Elii ko ò o ɓuen ho yahó?»\f + \fr 9:11 \ft Mi loń Malasii vũahṹ 3.23\f* 
\v 12 Ó o bía nɔn ɓa yi: «Mu bon. O Elii ko ò o ɓuen ho yahó à ɓuee kúee mu bìowa mí lara yi. Ɛ̀ɛ ká lée webio ɓɛ̀n mún nɔn á mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi le o Nùpue Za lò ò be làa sòobɛ́ɛ, á ɓa mún máa mì a máa dé dɛ̀ɛ yi.  
\v 13 Àwa, á le ĩ bío mu na mia: O *Elii mu ɓuara ho yahó, á ɓa nùpua wó a làa bìo ɓa sĩa vá yi làa bìo mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi o dã́ní yi.\f + \fr 9:13 \ft O Elii na ó o Yeesu le o ɓuara ho yahó lé o Zãn Batiisi ó o bía bìo.\f*» 
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a háyónza ɓúi 
\r (Matiye 17.14-20; Luki 9.37-43a) 
\p  
\v 14 Bìo ɓa ɓueé dɔ̃n ɓa nì-kenínia na ká, á ɓa ɓueé yú à ɓa zã̀amáa kĩ́nía ɓa yi, á ho *làndá bìo zéenílowa ɓúi dĩ̀n wee wã̀aní làa ba.  
\v 15 Ɓa nùpua miiníi là a Yeesu á mu vĩ̀níkaa ɓa. Á ɓa ɓùunia wà ɓueé tɛ̀ɛní a yi.  
\v 16 Ó o Yeesu tùara mí nì-kenínia yi: «Lée webio mi wee wã̀aní wán làa ba?»  
\v 17 Ó o ɓúi ló ɓa zã̀amáa yi á bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo, ĩ lá ɓuan ĩ za ɓuararáa ũ cɔ̃́n, cĩ́ná ɓúi wi o yi á wee beé o lò. O wee hè o ò o máa bío yí.  
\v 18 Lùe lée lùe ká a bìo mu hĩ́nɔn o wán, ò o cĩ́ná mu fé o dé ho tá yi, ò o ɲinsã-khùankhúa wé lé, à wé là mí ɲia, à pà día. Á ĩ fìora ũ nì-kenínia le ɓa ɲa a cĩ́ná mu lén wo yi, ká ɓa màhã́ yí dàńna mu.»  
\v 19 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi zuia nùpua ɓɛ̀ntĩ́n yí dó mí sĩa le Dónbeenì yi bìo bon. Ĩ màhã́ wã́a à ɲì ĩ yi mi bìo yi, á wé è kàrán mia vaá dã ho pã̀ahṹ yɛ́n coon? Mi ɓua a háyónza mu ɓuennáa.»  
\v 20 Á ɓa ɓuan wo ɓuararáa. O cĩ́ná miiníi là a Yeesu ó o zɛ̀kɛ́ra a háyónza lè mí pànká. Á wón lií lùwá ho tá yi, á wee birónka, á ɲinsã-khùankhúa wee lé.  
\v 21 Ó o Yeesu tùara a háyónza ɓàn maá yi: «Mu wee wé o yi míana lée tàá lé lònbìo?» Á ɓàn maá bía: «Lé o kúnkúzàmu pã̀ahṹ á mu ɓúakáa yi.  
\v 22 Pɔ̃̀nna cɛ̀rɛ̀ɛ yi ó o cĩ́ná mu wé lá a à dé ho dɔ̃hṹ yi tàá mu ɲumu yi le mí ì ɓúe. Ká fo dà à wé bìo ɓúi, à ũ màkárí wɛn à ũ séení wɛn.»  
\v 23 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Fo bía le ká ĩ dà mu. Yìa dó mí sĩi miì á bìo ɓúenɓúen dà wee wé cɔ̃́n.»  
\v 24 Mí lahó yi ó o háyónza ɓàn maá dɛ̀ɛnía zoó wãamaa: «Ĩ dó ĩ sĩi foǹ ká ũ màhã́ séení mi à ĩ yí titika.»  
\v 25 Ó o Yeesu mɔn à ɓa zã̀amáa ɓùunia wà ɓueé ɓúe ɓa yi, ó o wee zá là a cĩ́ná kà síi: «Ũnɛ́n cĩ́ná na wee wé ò o nùpue máa bío yí, à mún máa ɲí mu bìo, le ĩ bío mu na foǹ, lé o háyónza mu yi, à yí bĩní yí zo a yi hùúu.»  
\v 26 Ó o cĩ́ná wee wãama, ò o zɛ̀kɛ́ra a háyónza lè mí pànká ò o ló. Ó o háyónza día lòn nùpue na húrun. Fúaa bìa wi bĩ́n cɛ̀rɛ̀ɛ wee bío le o húrun.  
\v 27 Ká a Yeesu màhã́ lií fù a níi yi á hóonía làa wo ó o yòó dĩ̀n.  
\v 28 Bìo ó o Yeesu wà van le zĩi yi á lè mí nì-kenínia mí dòn páanía wi, á ɓa tùara a yi: «Lée webio nɔn á warɛ́n yí dàńna yí ɲɔnnáa o cĩ́ná mu?»  
\v 29 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Ho fìoró mí dòn lé hìa dà à ɲa a cĩ́ná na kà ɓàn síi á à lén.» 
\s1 O Yeesu wíokaa wee bío mí húmú lè mí vèeró bìo 
\r (Matiye 17.22-23; Luki 9.43-45) 
\p  
\v 30 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu lè mí nì-kenínia ló dén lùe so yi á kã́a ho Kalilee kɔ̃hṹ wà. O Yeesu yí wi à ɓa nùpua zũń o dã́ní,  
\v 31 lé bìo ó o wee kàrán mí nì-kenínia. O wee bío na ɓa yi: «O *Nùpue Za á ɓa à dé ɓa nùpua níní yi á ɓa à ɓúe. Ó o húmú mɔ́n wizooní tĩn ká a vèe.»  
\v 32 Ká a nì-kenínia màhã́ yí zũna a bíonì mu kúará. Á ɓa mún zã́na, á yí wi ɓa tùa wo yi lè mu ɲúhṹ. 
\s1 Lée wée po bìa ká? 
\r (Matiye 18.1-5; Luki 9.46-48) 
\p  
\v 33 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu lè mí nì-kenínia wà vaá dɔ̃n ho *Kapɛɛnayuumu lóhó. Bìo á ɓa wà van le zĩi yi ó o tùara ɓa yi: «Lée webio mi lá wee wã̀aní wán ho wɔ̃hṹ wán?»  
\v 34 Á ɓa wó tɛ́tɛ́, lé bìo ɓa lá wee wã̀aní, á wi ɓa zũń yìa po ɓarɛ́n na ká.  
\v 35 Ó o Yeesu wã́a lií kará ò o von ɓa mí pírú ɲun á bía nɔn yi: «Hen ká yìa wi ò o kɛń bìa ká ɲúhṹ wán, à ɓànso liiní míten ɓa ɓúenɓúen yahó, à wé ɓa ɓúenɓúen ton-sá.»  
\v 36 Ò o fó a háyónza ɓúi ɓueé dĩ̀nía ɓa yahó, á lií lá a yòó ɓuan ò o bía:  
\v 37 «Nùpue lée nùpue na ɓuan o háyónza na kà ɓàn síi sese ĩnɛ́n bìo yi, se le ĩnɛ́n ĩ bɛɛre á ɓànso ɓuan sese. Á yìa ɓuan mi sese, se mu yínɔń ĩnɛ́n á ɓànso ɓuan sese, mu lé yìa tonkaa mi ó o ɓuan sese.» 
\s1 Yìa yí máa fi làa wɛn se wón làa wɛn lée dà-kéní 
\r (Luki 9.49-50) 
\p  
\v 38 Ó o Zãn bía nɔn o Yeesu yi: «Nì-kàránlo, wa mɔn o nìi ɓúi ò o wee ɲa ɓa cĩ́náwa lè ũ yèni, á wa lá wi à wa hè o, lé bìo ó o mía wa kuure yi.»  
\v 39 Ká a Yeesu màhã́ bía nɔn ɓa yi: «Mi yí hè o, lé bìo á Nùpue na wó yéréké bìo lè ĩ yèni á yí dà máa bío bín-kohó ĩ dã́ní yi mí lahó yi.  
\v 40 Yìa yí máa fi làa wɛn se wón làa wɛn lée dà-kéní.  
\v 41 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Yìa nɔn mu ɲumu kóo-cúe mia lé bìo mi bìo sã̀ yìa le Dónbeenì mɔn léra yi, wón ɓànso á à yí mu cũ̀nú máa khí. 
\s1 Mi pa miten bìo mu bè-kohó wéró yi 
\r (Matiye 18.6-9; Luki 17.1-2) 
\p  
\v 42 «Ɓa háyúwá na dó mí sĩa miì á yìa khà dó mu bè-kohó wéró yi, wón ɓànso á ɓa lá can le hue-beenì fonle yi á lèera dó ho muhṹ yi, bṹn pá à wé sṹaaní le lònbee na à yí o.  
\v 43 Ká mu lé ũ níi wee dé fo mu bè-kora wéró yi, à ũ kúii le día. Fo yú le mukãnì binbirì na máa vé lè ũ níi dà-kéní bṹn sṹaaní bìo ɓa à dé fo le Dofĩ́ní dɔ̃hṹ na máa hí lùe yi lè ũ níní bìo ɲun.  
\v 44 [‹Ɓa sũnɓowa na wee là hã sãnía wi bĩ́n, ɓa yí máa hí. Á ho dɔ̃hṹ mún yí máa hí bĩ́n hùúu.›]  
\v 45 Ká mu lé ũ zeǹ wee dé fo mu bè-kora wéró yi, à ũ kúii le día. Fo yú le mukãnì binbirì na máa vé lè ũ zeǹ kéní bṹn sṹaaní bìo ɓa à dé fo le Dofĩ́ní dɔ̃hṹ na máa hí lùe yi lè ũ zení mí bìo ɲun.  
\v 46 [‹Ɓa sũnɓowa na wee là hã sãnía wi bĩ́n, ɓa yí máa hí, á ho dɔ̃hṹ mún yí máa hí bĩ́n hùúu.›]  
\v 47 Ká mu mún lé ũ yère wee dé fo mu bè-kora wéró yi, à ũ còkon le lén día. Fo yú le *Dónbeenì bɛ́ɛnì lè ũ yèn-kéní bṹn sṹaaní bìo ɓa à dé fo le Dofĩ́ní dɔ̃hṹ na máa hí lùe yi lè ũ yìo mí bìo ɲun.  
\v 48 ‹Ɓa sũnɓowa na wee là hã sãnía wi bĩ́n, ɓa yí máa hí. Á ho dɔ̃hṹ mún yí máa hí bĩ́n hùúu.›\f + \fr 9:48 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 6.24\f* 
\p  
\v 49 «Nùpue lée nùpue á le Dónbeenì khíi khɛ́n kúará lè le lònbee na ka lòn dɔ̃hṹ bìo, á à ceéráa wo, làa bìo ɓa hĩ́a wee wé kúeeráa mu yámú mu hãmu wán à ceéráa mu bìo síi.\f + \fr 9:49 \ft Mi loń Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 2.13\f* 
\v 50 Mu yámú yoo. Ɛ̀ɛ ká mu yámú yonyoró hĩ́a ló mu yi, á ɓa à wé kaka á mu ù bĩní ì zoráa? Minɛ́n mi bɛɛre kɛń lòn yámú na yonyoró wi. Mi kɛń mín wán làa hɛ́ɛrà.» 
\c 10  
\s1 Bìo ó o Yeesu bía mu yaamu fáaró dã́ní yi 
\r (Matiye 19.1-12; Luki 16.18) 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu ló bĩ́n á wà van ho *Zudee kɔ̃hṹ, á khú ho Zurudɛ̃n muhṹ mɔ́n. Á ɓa zã̀amáa tĩ́n kúaaka mín wán hen na ó o wi yi. Ó o wee kàrán ɓa làa bìo ó o lá wee wé wéráa mu.  
\v 2 Á ɓa *Farizĩɛwa nùwã yɛn ɓúi vá ɓueé ɓó a yi. Ɓa wi à ɓa yí o níi ɓua yi, á ɓa tùara a yi: «Wa làndá wee na níi báa yi ò o ɲa mín hã́a le?»  
\v 3 Ó o Yeesu mún tùara ɓa yi: «Lé mu yɛ́n ó o *Mɔyiize làndá henía nɔn mia mu dã́ní yi?»  
\v 4 Á ɓa bía: «O Mɔyiize nɔn le níi le ká báa wi ò o día mín hã́a ò o lɛ́n, ò o wé mu yaamu fáaró vũahṹ vé à bè yi díaráa wo.»\f + \fr 10:4 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 24.1, 3\f* 
\v 5 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «O Mɔyiize mà bṹn lé bìo mi yí máa ɲí dɛ̀ɛ.  
\v 6 Bṹn mía á mu ɲúhṹ ɓúɛɛníi ká mu lá yí ka kà. Mu bìo ɓúenɓúen lénló pã̀ahṹ, á le Dónbeenì ‹léra a báa, á léra a hã́a.›\f + \fr 10:6 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 1.27; 5.2\f* 
\v 7 ‹Bṹn bìo yi ó o báa á à día mín maá lè mín nu ká à lɛɛ́ lè mín hã́a,  
\v 8 á ɓa mí nùwã ɲun á à wé sãnía dà-kéní.›\f + \fr 10:8 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 2.24\f* Ɓa wã́a yínɔń nùwã ɲun, ɓa lée nì-kéní.  
\v 9 Bìo le Dónbeenì cɛɛ́ra mín yi à nùpue yí fáa.» 
\p  
\v 10 Á bìo ó o Yeesu lè mí nì-kenínia hĩ́a zon le zĩi yi, á ɓa wíokaa tùara a yi mu bìo mu dã́ní yi.  
\v 11 Ó o bía nɔn ɓa yi: «Báa na día mín hã́a ò o kũn fó hã́-veere yan, se wón lée hã́-fé ɓàn nín-yání hã́a cɔ̃́n.  
\v 12 Mu lée dà-kéní là a hã́a na día mín báa ò o wà vaá yan bá-veere. Wón mún lée bá-fé.» 
\s1 O Yeesu wee fan ɓa háyúwá bìo yi 
\r (Matiye 19.13-15; Luki 18.15-17) 
\p  
\v 13 Ɓa nùpua ɓúi ɓuan mí háyúwá ɓuararáa o Yeesu cɔ̃́n le o bè mí níní ɓa wán. Ó o nì-kenínia wee zá làa ba.  
\v 14 Ká bìo ó o Yeesu mɔn mu, ó o sĩi cã̀ ó o bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Mi wé día le ɓa háyúwá ɓuen ĩ cɔ̃́n. Mi yí hè ɓa. Mu bon, bìa ka lè ɓa háyúwá na kà bìo síi, lé bán á à kɛń le Dónbeenì bá-zàmu yi.  
\v 15 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Yìa yí tà le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo là a háyónza bìo síi á ɓànso yí dà máa zo le yi hùúu.»  
\v 16 Bṹn mɔ́n ó o wee láka ɓa ɓua ò o bò mí níní ɓa nì-kéní kéní wán ò o fara le le Dónbeenì wé mu bè-tentewà làa ba. 
\s1 Ho nàfòró ɓànso lè le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo 
\r (Matiye 19.16-30; Luki 18.18-30) 
\p  
\v 17 Bìo ó o Yeesu wee lá ho wɔ̃hṹ á à lɛ́n, à bṹn ò o nìi ɓúi lùwá mà a, á ɓueé lií fárá mí nɔnkóɲúná wán o yahó ò o tùara a yi: «Nì-kàránlo tente, lée webio á ĩ ko á ĩ wé à yíráa le mukãnì binbirì na máa vé?»  
\v 18 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Lée webio nɔn fo wee veráa mi làa nì-tente? Nì-tente mía ká mu yínɔń le Dónbeenì mí dòn.  
\v 19 Fo zũ le Dónbeenì làndáwá na kà: Yí ɓúe nùpue, yí wé hã́-fénló tàá bá-fénló, yí ɲuaa bìo, yí fĩ̀ sabéré nùpue ɲii, yí khà nùpue à fé bìo, kɔ̃̀nbi mìn maá lè mìn nu.»\f + \fr 10:19 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 20.12-16; Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 5.16-20\f* 
\v 20 Ó o nìi bía: «Nì-kàránlo, bṹn ɓúenɓúen á ĩ bò yi hàrí ĩ yàrónzàmu pã̀ahṹ.»  
\v 21 Ó o Yeesu lońna a yi, á wara a. Ó o bía nɔn wo yi: «Bìo dà-kéní ká á fo yí wó. Lɛ́n vaa yɛ̀ɛ́ bìo wi ũ cɔ̃́n ɓúenɓúen à sanka ɓàn wárí na ɓa nì-khenia yi, bṹn ká le Dónbeenì kĩ́a na ho wáayi á fo ò yí. Bṹn mɔ́n à ũ bĩní ɓuee bè miì.»  
\v 22 Ká a nìi ɲá hɔ̃́n bíoní so, ó o sãnía tò, á yèrèmáa wà ká a yilera yáara, lé bìo ó o níi bìo boo.  
\v 23 Ó o Yeesu lońna mí nì-kenínia na kĩ́nía wo yi ò o bía: «Ho nàfòró ɓànsowà zoró le *Dónbeenì bɛ́ɛnì yi ɓɛ̀ntĩ́n lònbee wi.»  
\v 24 Hã bíoní mu yáara ɓa hácírí làa sòobɛ́ɛ. Ó o Yeesu pá bĩnía bía nɔn ɓa yi: «Wàn bɔ̃́nlowà, ho zoró le Dónbeenì bɛ́ɛnì yi ɓɛ̀ntĩ́n lònbee wi.  
\v 25 O cón-ɲúmúkũ̀ zoró lè ho mísĩ̀mí kɔ̃hṹ á à wé wayi á à poń o nàfòró ɓànso zoró le Dónbeenì bɛ́ɛnì yi.»  
\v 26 Ɓa nì-kenínia wó coon dàkhĩína hã bíoní mu bìo yi. Á ɓa wee tùaka mín yi: «Éee! Á yìa wã́a dà à fen lée wée?»  
\v 27 Ó o Yeesu lońna ɓa yi ò o bía: «Bìo yí dà máa wé ɓa nùpua cɔ̃́n á dà wee wé le Dónbeenì cɔ̃́n. Lé bìo le Dónbeenì dà bìo ɓúenɓúen wee wé.»  
\v 28 Ó o Piɛre bía nɔn wo yi: «Loń, warɛ́n ló día bìo lá wi wa cɔ̃́n ɓúenɓúen à wa bò foǹ.»  
\v 29 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Yìa ló día mí zĩi, lè mín zàwa, lè mín hĩ́nni, lè mín nu, lè mín maá, lè mí zàwa, lè mí manawà ĩnɛ́n lè ĩ bín-tente bìo yi,  
\v 30 á ɓànso ò yí hã zĩní, lè mín zàwa, lè mín hĩ́nni, lè ɓa nuwà, á à yí ɓa zàwa, lè hã manawà. Á le lònbee mún ǹ yí o. Mu ɓàn khĩmàni khĩmàni á ɓànso ò yí ho pã̀ahṹ na wa wi yi. Á mún ǹ yí le mukãnì binbirì na máa vé ho pã̀ahṹ na wà à ɓuen yi.  
\v 31 Ɛ̀ɛ ká bìa dú ho yahó bìo kà wán á cɛ̀rɛ̀ɛ khíi wé ɓa mɔ́n-díwá. Á bìa dú ho mɔ́n bìo kà wán á khíi wé ɓa ya-díwá.» 
\s1 O Yeesu wíoka wee bío mí húmú lè mí vèeró bìo 
\r (Matiye 20.17-19; Luki 18.31-34) 
\p  
\v 32 O Yeesu làa bìa làa wo bò mín wã́a lá ho wɔ̃hṹ wee yòo ho Zeruzalɛɛmu. Ó o varákaa dú mí nì-kenínia yahó. Ó o nì-kenínia hácírí yáara, á bìa làa ba bò mín zã́na. Ó o Yeesu tĩn bĩnía fó mí nì-kenínia pírú ɲun, ò o wee bío bìo ko mu wé o yi hen làa cĩ́inú à na ɓa yi:  
\v 33 «Mi loń, wa wee yòo ho Zeruzalɛɛmu, hen na ó o *Nùpue Za ɓa à dé le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa níi yi. Ɓa à síiní a ɲúhṹ, á à na bìa yínɔń ɓa *zúifùwa yi á ɓa à ɓúe.  
\v 34 Bán á à zùańka a yi, á à pũ̀iní mí ɲinsãní ì kúee o wán, á à ha a lè hã làbàaní, á à ɓúe o. Ká hã wizooní tĩn zoǹ o ò vèe.» 
\s1 Bìo ó o Zaaki là a Zãn wee fìo o Yeesu cɔ̃́n 
\r (Matiye 20.20-28) 
\p  
\v 35 Bṹn mɔ́n ó o Zebedee zàwa Zaaki là a Zãn á ɓueé ɓó a Yeesu yi á bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo, wa wi à ũ wé bìo wa à fìo ũ cɔ̃́n à na wɛn.»  
\v 36 Ó o Yeesu tùara ɓa yi: «Lé mu yɛ́n á mi le ĩ wé na mia?»  
\v 37 Á ɓa bía nɔn wo yi: «Hen ká ũ khíi wi ũ bɛ́ɛnì cùkú yi, à ũ tà día le wa kɛɛní ũ nìsã́a. O nì-kéní kɛń lè ũ nín-tĩánì, à yìa so kɛń lè ũ nín-káahó.»\f + \fr 10:37 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 20.21\f* 
\v 38 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Bìo mi wee fìo á mi yí zũ ɲúhṹ. Mi so dà a lá le lònbee na à dé mi mu húmú yi làa mi le?»  
\v 39 Á ɓa le ũuu le mí dà mu. Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mu bon. Le lònbee na à yí mi ɓàn síi á à yí mia. Mi ì zo le lònbee mu yi.  
\v 40 Ká mu màhã́ yínɔń ĩnɛ́n á à bío le yìa kà ɓànso à kɛɛní ĩ nín-tĩánì tàá ĩ nín-káahó. Hɔ̃́n lùa so bìo sã̀ bìa le Dónbeenì wíokaa hã karáa yi.» 
\p  
\v 41 Ká bìo ɓa nì-kenínia nùwã pírú na ká ɲá mu, á ɓa sĩa cã̀ a Zaaki là a Zãn yi.  
\v 42 Ó o Yeesu von ɓa ɓúenɓúen á bía nɔn yi: «Mi zũ mu le bìa ɓa nùpua yìo wi wán le ɓa lé hã kãna ɲúnása, bán ɲúnása so á wee wé zéení mí pànká ɓa nùpua wán. Á ɓa nì-beera wee wé zéení làa bìa ká le mí po ɓa.  
\v 43 Ɛ̀ɛ ká minɛ́n bìo lá yí ko mu wé kà síi. Hen ká mi nì-kéní ɓúi wi ò o bìo ɲúhṹ wé poń bìa ká, à ɓànso wé minɛ́n na ká ton-sá.  
\v 44 Hen ká mi nì-kéní ɓúi wi ò o dí bìa ká yahó, á ɓànso ko o ò wé mi ɓúenɓúen wobá-nìi.  
\v 45 O Nùpue Za mí bɛɛre yàá yí ɓuara à ɓa sá na a yi. O ɓuara wà ɓueé sá à na ɓa nùpua yi, á mún ǹ na mí mukãnì á à lénnáa ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ ɲúná.» 
\s1 O Yeesu wɛɛ́ra a muii ɓúi na ɓa le Baatimɛɛ yìo 
\r (Matiye 20.29-34; Luki 18.35-43) 
\p  
\v 46 O Yeesu lè mí nì-kenínia lè ɓa zã̀amáa vaá dɔ̃n ho Zerikoo lóhó. Bìo ɓa wee lé ho yi, à bṹn ò o muii ɓúi na ɓa le Baatimɛɛ á kará ho wɔ̃hṹ nìsã́ní wee fìoka. Ɓàn maá ɓa le Timɛɛ.  
\v 47 Bìo ó o ɲá le mu lé o Nazarɛɛte nìi Yeesu, ó o bía pɔ̃́npɔ̃́n: «*Daviide Za, Yeesu, màkárí miì.»  
\v 48 Á ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ wee zá làa wo le o wé tɛ́tɛ́. Ó o yàá wã́a wíokaa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Daviide za, màkárí miì.»  
\v 49 Ó o Yeesu dĩ̀n ò o bía: «Mi ve o le o ɓuen.» Á ɓa bía nɔn o muii mu yi: «Hení ũ sĩi, lii hĩ́ní, lé o wee ve fo.»  
\v 50 Ó o wã́a lèera mí kánɓun día, ò o lií tá hĩ́nɔn á mà a Yeesu wee ɓuen.  
\v 51 Ó o Yeesu tùara a yi: «Lée webio á fo le ĩ wé na foǹ?» Ó o muii bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo wé le ĩ yìo à wé mi.»  
\v 52 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Lɛ́n, bìo fo dó ũ sĩi miì lé bṹn á ĩ wɛɛ́raráa fo.» Mí lahó yi ó o dɛ̀ɛnía wee mi á bò là a Yeesu wà. 
\c 11  
\s1 O Yeesu zoró ho Zeruzalɛɛmu yi 
\r (Matiye 21.1-11; Luki 19.28-40; Zãn 12.12-19) 
\p  
\v 1 Bìo ó o Yeesu lè mí nì-kenínia vaá sùaráa ho Zeruzalɛɛmu yi, ho Bɛtefazee lè ho Betanii lórá nìsã́ní, lè hã Oliivewa vĩ̀nsĩ̀a ɓúee cɔ̃́n, ó o Yeesu tonkaa mí nì-kenínia nùwã ɲun le ɓa dí mí yahó,  
\v 2 á bía nɔn ɓa yi: «Mi lɛ́n va ho lóhó na vaá mi yahó yi. Mi vaa dɛ̃ɛníi á mi ì dɛ̀ɛní ì mi sũ̀npɛ̀-bòohṹ ɓúi na á nùpue dĩ̀n yí yòora yí mɔn hùúu ká a can dĩ̀n. Mi fee wo à ɓua ɓuee na miì.  
\v 3 Ká a ɓúi tùara mia le lée webio nɔn mi wee feeráa wo, à mi bío na ɓànso yi le o Ɲúhṹso màkóo wi o yi, ó o mún ǹ bĩní ì ɓuen làa wo lònbìo.» 
\p  
\v 4 Á ɓa wà van á vaá zoó yú a sũ̀npɛ̀-bòohṹ ɓúi le ɓonfónii ho wɔ̃hṹ nìsã́ní ká a can dĩ̀n le zĩi ɓúi zũaɲii. Á ɓa feera a.  
\v 5 Á ɓa nùpua nùwã yɛn ɓúi na wi bĩ́n á tùara ɓa yi: «Lée webio mi wó kà? Mi feera o sũ̀npɛ̀ɛnì mu le we?»  
\v 6 Á bìo ó o Yeesu lá bía nɔn ɓa yi lé bṹn á ɓa bía nɔn ɓa nùpua mu yi. Á ɓa día ɓa á ɓa wà.  
\v 7 Ɓa ɓuan o sũ̀npɛ̀ɛnì mu ɓueé nɔn o Yeesu yi, à ɓa bò mí kánɓunwà o mání wán, ó o Yeesu yòó kará wán.  
\v 8 Ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ wee bá mí kánɓunwà ho wɔ̃hṹ wán o yahó. Ɓa ɓúi lé hã vĩ̀nsĩ̀a vɔ̃nna na ɓa khó hã mana yi á ɓa wee bá.\fig O Yeesu yòora a sũ̀npɛ̀ɛnì|src="DN00487b.tif" size="span" copy="Darwin Dunham" ref="Maaki 11:8" \fig* 
\v 9 Bìa dú a yahó làa bìa dú a mɔ́n á wee bío bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: 
\q1 «Le ho cùkú à bìo sĩ̀ le Dónbeenì yi. 
\q1 Le le Dónbeenì wé mu bè-tentewà 
\q1 làa yìa bò o ɓuen o Ɲúhṹso Dónbeenì yèni yi.\f + \fr 11:9 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 118.25-26\f* 
\q1  
\v 10 Le le Dónbeenì wé mu bè-tentewà 
\q1 làa yìa wà ɓueé fárá wàn ɓùaa *Daviide bɛ́ɛnì á à dĩ̀ní. 
\q1 Le ho cùkú à bìo sĩ̀ le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen wán yi.» 
\p  
\v 11 Bìo ó o Yeesu vaá dɔ̃n ho Zeruzalɛɛmu, ó o wà van le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, á zoó lońkaa le khíi fò. Bṹn mɔ́n ó o fó mí nì-kenínia pírú ɲun à ɓa bĩnía ɲɔn ho Betanii. À bṹn à le wii wã́a tò. 
\s1 O Yeesu dánkánía le vĩ̀ndɛ̀ɛ na ɓa le fíkíyée 
\r (Matiye 21.18-19) 
\p  
\v 12 Mu tá na lée tɔ̃n, pã̀ahṹ na ɓa wee lé ho Betanii yi á à lɛ́n, à bṹn ò o Yeesu á le hĩni dà.  
\v 13 O khɛ̀ra mɔn le vĩ̀ndɛ̀ɛ na ɓa le fíkíyée à le sà dĩ̀n. Ó o wà le mí vaá loń le mí ì yí bia le wán lé. Ó o vaá yú à lée vɔ̃nna mí ɲii yi, lé bìo mu yí wó hã vĩ̀nsĩ̀a mu haró pã̀ahṹ.  
\v 14 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn le vĩ̀ndɛ̀ɛ mu yi: «Fo máa bĩní máa ha bia hùúu á nùpue máa dí.» Ó o nì-kenínia ɲá bìo ó o bía. 
\s1 O Yeesu ɲɔn ɓa bè-yɛ̀ɛ́rowà 
\r (Matiye 21.12-17; Luki 19.45-48; Zãn 2.13-22) 
\p  
\v 15 Ɓa vaá dɔ̃n ho Zeruzalɛɛmu ó o Yeesu wà vaá zon le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á zoó wee ɲa ɓa bè-yɛ̀ɛ́rowà lè ɓa bè-yàwa. Ɓa wɛ́n-pùarílowà tàbáríwa, làa bìa wee yɛ̀ɛ́ ɓa ɓùaaɓúuní kanmúiní ó o dónkaa kúaa.  
\v 16 O wee hè ɓa le nùpue yí ɓua dɛ̀ɛ à kã́anáa ho lún mu yi.  
\v 17 Ò o màhã́ wã́a wee kàrán ɓa nùpua làa bìo kà: «Le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi á mu bía: ‹Ĩ zĩi ɓa wé è ve le kãna nùpua ɓúenɓúen fìoró zĩi.›\f + \fr 11:17 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 56.7\f*» Ò o Yeesu bĩnía bía: «Á minɛ́n wó le lè ɓa kɔ̃̀nlowà lùe hã́?»  
\v 18 Á le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa ɲá mu á ɓa wee cà bìo ɓa à wé wé è ɓúeráa o Yeesu. Ɓa zã́na a lé bìo ó o kàránló á ɓa zã̀amáa ɓúenɓúen sĩa wee wa bìo yi.  
\v 19 Bìo le wii tò ó o Yeesu lè mí nì-kenínia á ló ho lóhó yi lée wà. 
\s1 Mi dé mi sĩa le Dónbeenì yi 
\r (Matiye 21.20-22) 
\p  
\v 20 Mu tá na lée tɔ̃n yìnbíi bùirìi ká ɓa lá ho wɔ̃hṹ wà, á ɓa vaá mɔn ho fíkíyée mu à ho hon lè mí naní ɓúenɓúen.  
\v 21 Ó o Piɛre leékaa bìo wó khĩína bìo, ó o bía nɔn o Yeesu yi: «Nì-kàránlo, loń. Ho fíkíyée na fo dánkánía á hon.»  
\v 22 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Mi dé mi sĩa le Dónbeenì yi.  
\v 23 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Ká a ɓúi lá bía lè le ɓúee na kà: ‹Hĩ́ní hen na fo wi yi à vaa zo ho mu-beenì yi.› Ká ɓànso yí titikaa ò o dó mí sĩi le Dónbeenì yi le bìo mí bía á à wé, á mún ǹ wé á à na a yi.  
\v 24 Lé bṹn nɔn á ĩ wee bíoráa mu á à na mia: Hen ká mi wé wee fìo bìo ɓúi le Dónbeenì cɔ̃́n à mi láa mu yi le mu yú vó. Le è wé mu á à na mia.  
\v 25 Mi wé sansan wee fìo, ká a ɓúi wó khon làa mia á mi sĩa wee cĩ̀ bìo yi, à mi sɛ́n mu día. Bṹn ká mìn Maá Dónbeenì á mún ǹ sɛ́n mi bè-kora á à día.»  
\v 26 [Ká mi yí máa tà sɛ́n día na ɓa yi, á mìn Maá na wi ho wáayi mún máa wé è sɛ́n mi bè-kora máa día.] 
\s1 O Yeesu pànká ló wen? 
\r (Matiye 21.23-27; Luki 20.1-8) 
\p  
\v 27 Bṹn mɔ́n á ɓa wã́a ɲɔn ho Zeruzalɛɛmu. Bìo ó o Yeesu zoó wee varáka le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, á ɓa yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa lè ɓa nì-kĩ́a á wà ɓueé ɓó a yi  
\v 28 à ɓa tùara a yi: «Fo yú le níi wen wee wéráa bìo kà? Lée wée nɔn mu wéró níi foǹ?»  
\v 29 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Ĩnɛ́n mún ǹ tùa mia làa bìo dà-kéní. Ká mi tà á zéenía mu, á ĩ ɓɛ̀n mún ǹ zéení yìa nɔn mu bìowa mu ɓàn wéró níi miì làa mia.  
\v 30 Yìa nɔn le níi o Zãn yi le o wé bátízé ɓa nùpua lée wée? Lé le Dónbeenì lée, tàá lé ɓa nùpua? Mi bío lon!»  
\v 31 Á ɓa yèrèmáa wee wã̀aní mín yi: «Ká wa le lé le Dónbeenì tonkaa wo, o ò bío le lée webio nɔn á wa yí tàráa o bìo.  
\v 32 Tàá ká wa ɓɛ̀n le lé ɓa nùpua tonkaa wo, á mu ù wé kaka?» Ɓa zã́na ɓa zã̀amáa lé bìo á bán ɓúenɓúen wee leéka le o Zãn hĩ́a lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro binbirì.  
\v 33 Á ɓa wã́a bía nɔn o Yeesu yi: «Wa yí zũ yìa tonkaa wo.» Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Àwa, á ĩnɛ́n mún máa zéení yìa nɔn le níi miì á ĩ wee wéráa bìo kà.» 
\c 12  
\s1 Ho èrézɛ̃́n vĩ̀nsĩ̀a ɓuahó vàrowà wàhiire 
\r (Matiye 21.33-46; Luki 20.9-19) 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu wã́a wee bío làa ba lè hã wàhio: «Nìi ɓúi hĩ́a léra ho èrézɛ̃́n vĩ̀nsĩ̀a ɓuahó á son ho dándá kĩ́nía yi, á có ho kɔ̃hṹ na ó o wé è ɲaa ho èrézɛ̃́n yi. O mún son o paro lùe. Bṹn mɔ́n ó o wã̀anía tò lè ɓa nùpua ɓúi na à và ho, ò orɛ́n wà van le khúii.  
\v 2 Pã̀ahṹ na ho èrézɛ̃́n wee be yi, ó o tonkaa mí ton-sá nì-kéní le o va ɓa nùpua mu cɔ̃́n le ɓa khé bìo bìo sã̀ mí yi à na.  
\v 3 Á ɓa nùpua mu vaá han wo á día ó o wà lè mí níi kã́amáa.  
\v 4 Ó o mɔhṹ ɓànso bĩnía tonkaa mí ton-sá veere. Á wón ɓa vaá vṹaana vṹaana ɲúhṹ, à ɓa là là a.  
\v 5 Ó o mɔhṹ ɓànso tĩ́n pá bĩnía tonkaa nì-veere. Á ɓa vaá ɓó wón. Lé kà síi ɓa wó lè ɓa ton-sáwá cɛ̀rɛ̀ɛ na ó o mɔhṹ ɓànso tonkaa. Ɓa ɓúi ɓa han, à ɓa ɓúi ɓa ɓó.  
\v 6 O mɔhṹ ɓànso za na ó o bò mí tàká wán lé yìa wã́a ká a cɔ̃́n. Á wón lé yìa ó o tonkaa, ò o wee leéka: Ĩ za wón ɓa à kɔ̃̀nbi.  
\v 7 Bìo ɓa nùpua mu yère dá a wán, á ɓa wee bío mín yi: ‹Yìa lua kà lé yìa á ho mɔhṹ bìo khíi sĩ̀ yi. Mi wa ɓúe o á ho mɔhṹ bìo wã́a à sĩ̀ wɛn.›  
\v 8 À ɓa hĩ́nɔn wìira a za mu ɓó, á lá lée lèera día lè ho soró mɔ́n.»  
\v 9 Ó o Yeesu wã́a tùara ɓa yi: «Lé mu yɛ́n á ho mɔhṹ ɓànso wã́a à wé? Ò o ò ɓuen ɓueé ɓúe ɓa nùpua mu, ká a cà nì-vio á à kúee mí mɔhṹ mu yi.  
\v 10 Le bíonì na kà á mi so dĩǹ yí kàránna le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi yí mɔn le? 
\q1 ‹Le huee na ɓa so-sowa fù pã́ día lé dìo hĩ́a ɓueé ɓuan ho soró dĩ̀nía. 
\q1  
\v 11 Bìo kà lé bìo ó o Ɲúhṹso Dónbeenì wó, mu lée bè-tente wa yèn-dã́ní yi.\f + \fr 12:11 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 118.22-23\f*›» 
\p  
\v 12 Ɓa *zúifùwa ɲúnása wee cà bìo ɓa a dĩ̀n wán á à wìiráa o Yeesu, lé bìo ɓa zũ le lé ɓarɛ́n á le wàhiire mu wà bò wán. Ɛ̀ɛ ká bìo ɓa zã́na ɓa zã̀amáa, á ɓa día wo à ɓa wà. 
\s1 Ho lànpó cãló à na ho Oroomu bɛ́ɛ yi bìo 
\r (Matiye 22.15-22; Luki 20.20-26) 
\p  
\v 13 Bṹn mɔ́n á ɓa tonkaa ɓa *Farizĩɛwa nùwã yɛn ɓúi là a *Heroode kuure nùpua nùwã yɛn ɓúi o Yeesu cɔ̃́n le ɓa ɓuee tùa wo yi, à yíráa o níi ɓua yi.  
\v 14 Á ɓa ɓueé bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo, wa zũ le fo wee mì ho tũ̀iá. Fo yí máa zɔ̃́n nùpue. Fo mún yí máa kà nùpue yìo. Bìo le Dónbeenì le ɓa nùpua wé ɓua lè míten lé bṹn ɓàn kàránló binbirì á fo wee na. Àwa, á ũ bío na wɛn. Wa làndá yi á ho lànpó ko ho wé cã na ho Oroomu kɔ̃hṹ bɛ́ɛ yi lée, tàá mu yí ko làa wéró? Wa ko wa wé cã ho lée, tàá wa wé yí cã ho?»  
\v 15 Ó o Yeesu zũna le bìo ɓa lon binbirì á ɓa yí bía. Ó o wã́a bía nɔn ɓa yi: «Mi wi mi khũaa ĩ ɲii yi à yíráa ĩ níi ɓua yi le we? Mi cà le wɛ́n-hɔ̃nló ɓúi na miì le ĩ loń.»  
\v 16 Á ɓa cà le ɓueé nɔn wo yi. Ó o Yeesu tùara ɓa yi: «Ho yahó lè le yèni na wi le wɛ́n-hɔ̃nló mu wán á wée te?» Á ɓa bía: «Lé ho Oroomu bɛ́ɛ.»  
\v 17 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «Àwa. Bìo sã̀ ho Oroomu bɛ́ɛ yi à mi na mu wo yi. Ká bìo ɓɛ̀n sã̀ le Dónbeenì yi à mi na mu le yi.» Á ɓa wó coon bìo ó o bía bìo yi. 
\s1 Ɓa nì-hía vèeró bìo 
\r (Matiye 22.23-33; Luki 20.27-40) 
\p  
\v 18 Ɓa *Sadusĩɛwa lé bìa le ɓa nì-hía máa vèe. Wizonle ɓúi, á ɓa ɓúi á ɓueé ɓó a Yeesu yi á tùara a yi kà:  
\v 19 «Nì-kàránlo, bìo ó o *Mɔyiize túara henía nɔn wɛn lé bìo kà: ‹Hen ká a ɓúi yan mín hã́a á húrun ò o yí yú za làa wo, á ɓàn za ko ò o fé ɓàn hã́a ya à te ɓa zàwa yi mín za mu yèni yi.›\f + \fr 12:19 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 25.5-6\f* 
\v 20 Àwa. Ka lòn nùpua nùwã hèɲun ɓúi yánkaa lée zàwa síi. Ó o yahón so yan mín hã́a á húrun ò o yí yú za làa wo.  
\v 21 Ó o ɲun níi so fó a mahã́a mu yan á húrun ò o yí yú za làa wo. Lé bṹn ó o tĩn níi so bìo mún wóráa.  
\v 22 Ɓa mí nùwã hèɲun yan wo bèenia á húrunka ò o ɓúi yí yú za làa wo. Mu ɓàn véeníi ó o hã́a mu mún húrun.  
\v 23 Àwa. Nɔ̀nzoǹ na ɓa nì-hía á à vèe yi ó o hã́a mu bìo á à sĩ̀ a yɛ́n yi? Bìo ɓa mí nùwã hèɲun màhã́ yan wo bèenia.»  
\v 24 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi wee vĩ́iní miten. Ĩ bía bṹn lé bìo mi yí zũ le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní kúará. Mi mún yí zũ le le Dónbeenì dà bìo ɓúenɓúen wee wé.  
\v 25 Mu bon. Ɓa nì-hía khíi vèera á ɓa báawa lè ɓa hã́awa máa bĩní máa ya mín. Ɓa à ɓonmín lè le Dónbeenì wáayi tonkarowà ho wáayi.  
\v 26 Ɓa nì-hía vèeró dã́ní yi á mi so dĩǹ yí kàránna ho lahó na wee bío le vĩ̀ndɛ̀-za na ho dɔ̃hṹ wi yi bìo o Mɔyiize vũahṹ yi yí mɔn le? Mu túara bĩ́n le le Dónbeenì bía nɔn o Mɔyiize yi: ‹Ĩnɛ́n lé o *Abarahaamu là a *Izaaki là a *Zakoobu ɓàn Dónbeenì.›\f + \fr 12:26 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 2.6\f*»  
\v 27 Ó o Yeesu wã́a bía: «Le Dónbeenì lé bìa yìo wi lua ɓàn Dónbeenì ká le yínɔń nì-hía ɓàn Dónbeenì. Mi sòobáa wee vĩ́iní miten dà.» 
\s1 Le Dónbeenì làndá na bìo here po hĩ̀a ká 
\r (Matiye 22.34-40; Luki 10.25-28) 
\p  
\v 28 Ho *làndá bìo zéenílo ɓúi ɲá ɓa wã̀aníi. Ó o mɔn ò o Yeesu bía se nɔn ɓa Sadusĩɛwa yi ó o vá ɓueé ɓó a yi ò o tùara a yi: «Le Dónbeenì làndáwá ɓúenɓúen tĩ́ahṹ á lé ho yɛ́n bìo here po hĩ̀a ká?»  
\v 29 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Le Dónbeenì làndáwá yi á hìa kà lé hìa bìo here po hĩ̀a ká: ‹*Isirayɛɛle nìpomu, ɲí bìo kà: Wa Ɲúhṹso Dónbeenì lé o Ɲúhṹso mí dòn.  
\v 30 Fo ko à ũ wań ũ Ɲúhṹso Dónbeenì lè ũ sĩi ɓúenɓúen, lè ũ mànákã̀ ɓúenɓúen, lè ũ yilera ɓúenɓúen, lè ũ pànká ɓúenɓúen.›\f + \fr 12:30 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 4–5\f* 
\v 31 Hìa sã̀ ho yi lé hìa kà: ‹Fo ko à ũ wań mí ninza làa bìo fo waráa ũten bìo síi.›\f + \fr 12:31 \ft Mi loń Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 19.18\f* *Làndáwá na kũn bìo here á po hã bìo ɲun na kà hɔ̃́n mía.»  
\v 32 Á ho làndá bìo zéenílo wã́a bía nɔn o Yeesu yi: «Nì-kàránlo mu se, bìo fo bía lé ho tũ̀iá. O Ɲúhṹso lé le Dónbeenì mí dòn. Dónbeenì ɓúi kũn mía ká mu yínɔń lerɛ́n.  
\v 33 À wań le Dónbeenì lè ũ sĩi ɓúenɓúen, lè ũ yilera ɓúenɓúen lè ũ pànká ɓúenɓúen, à mún wań mi ninza lè ũten bìo síi, bṹn sṹaaní mu hãmu na ɓa wee wé na le Dónbeenì yi lè ɓa bà-kùio na ɓa wee ya lè le muinì na le Dónbeenì yi.»  
\v 34 Ó o Yeesu mɔn ò o nìi mu bía ɓa bè-zũńlowà bíoní ó o bía nɔn wo yi: «Hen làa cĩ́inú ká fo ò kɛń le Dónbeenì bá-zàmu yi.» Bṹn mɔ́n ó o ɓúi wã́a yí bĩnía yí khà míten yí tùara a yi làa bìo ɓúi. 
\s1 Yìa le Dónbeenì mɔn léra bìo 
\r (Matiye 22.41-46; Luki 20.41-44) 
\p  
\v 35 Mu wó ká a Yeesu wee kàrán ɓa nùpua le *Dónbeenì zĩ-beenì yi, ó o tùara bìo kà: «Ho *làndá bìo zéenílowa dà a wé kaka a bíoráa le yìa le Dónbeenì mɔn léra lé o *Daviide mɔ̀nmàníi?  
\v 36 Lé bìo ó o *Daviide mí bɛɛre á le Dónbeenì Hácírí wó ó o bía bìo kà: 
\q1 ‹O Ɲúhṹso Dónbeenì bía nɔn ĩ Ɲúhṹso yi: 
\q1 Ɓuee kɛɛní ĩ nín-tĩánì fúaa ká ĩ ɓúrá ũ zúkúsa ũ tá á ũ bò ũ zení wán.\f + \fr 12:36 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 110.1\f*› 
\p  
\v 37 «Bìo ó o *Daviide wee ve yìa le Dónbeenì mɔn léra le mí Ɲúhṹso. Ó o wé o Ɲúhṹso ká a mún pá à wé o mɔ̀nmàníi kaka?» Ɓa zã̀amáa wee ɲí a Yeesu cɔ̃́n lè le sĩ-wɛɛ. 
\s1 Mi yí wé lè ho làndá bìo zéenílowa bìo 
\r (Matiye 23.1-36; Luki 20.45-47) 
\p  
\v 38 Bìo ó o Yeesu wee kàrán ɓa zã̀amáa ó o wee bío na ɓa yi: «Mi yí wé lè ho *làndá bìo zéenílowa bìo. Bán na wa hã báká-beera zĩ́ló à wé hɛ́ɛkaráa. Ɓa wi ɓa nùpua wé tɛ̀ɛní ɓa yi lè le kɔ̃̀nbii ɓa zã̀amáa fèmínló lara yi.  
\v 39 Ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yahón kanmúiní lè ho dĩ́nló díiníi kɛɛnínía na seka á ɓa wé hueeka kɛɛní yi.  
\v 40 Ɓa wee khà ɓa mahã́awa à fé níi bìo ɓúenɓúen. Ɓa mún wa ho fìoró na túee wéró à wé lè ɓa térénna. Ɓarɛ́n cítíi khíi wee here le Dónbeenì cɔ̃́n.» 
\s1 O mahã́-khenii hãmu bìo 
\r (Luki 21.1-4) 
\p  
\v 41 O Yeesu kará le *Dónbeenì zĩ-beenì hãmu ɓonkonì nìsã́ní á wee loń bìo ɓa zã̀amáa wee kúeeráa le wárí le yi. Ho nàfòró ɓànsowà cɛ̀rɛ̀ɛ wee ɓuee kúee le wárí na boo.  
\v 42 Mahã́-khenii ɓúi mún ɓueé kúaa mí tɔ̃mɔ́nwà bìo ɲun.  
\v 43 Ó o Yeesu wã́a von mí nì-kenínia á bía nɔn yi: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: O mahã́-khenii na kà bìo na ó o kúaa á boo po bìa ká ɓúenɓúen bìo.  
\v 44 Lé bìo le wárí na ɓa ɓúenɓúen wó lè mu hãmu lé dìo ɓa yú puunía. Ò orɛ́n lè mí khemu, ò o pá kúaa bìo wi o cɔ̃́n ɓúenɓúen na ó o lá wé è dí.» 
\c 13  
\s1 Ho dĩ́míɲá véró là a Nùpue Za ɓuenló bìo 
\r (Matiye 24.1-44; Luki 21.5-33) 
\p  
\v 1 Bìo ó o Yeesu zoó ló le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, ó o nì-kenínia nì-kéní bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo, hã huaa na kà ɓɛ̀ntĩ́n seka, á hã mún ɓùaaka. Hã soni dãamu yàá!»  
\v 2 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Fo mɔn hã dãamu lon? Ɛ̀ɛ ká huee khíi máa kɛń mí ninza huee wán. Mu ɓúenɓúen khíi fì.» 
\p  
\v 3 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu yòó kará hã Oliivewa vĩ̀nsĩ̀a ɓúee wán á sánsáa le Dónbeenì zĩ-beenì. Ó o Piɛre là a Zaaki là a Zãn là a Ãndere na wi làa wo mí dòn á tùara a yi:  
\v 4 «Lé ho pã̀ahṹ yɛ́n á mu bìo mu ù wé yi? Á lé mu bìo yɛ́n khíi zéení le mu wéró pã̀ahṹ dɔ̃n?»  
\v 5 Ó o Yeesu wã́a bía nɔn ɓa yi: «Mi pa miten bìo. Mi yí día le nùpue khà mia.  
\v 6 Nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ khíi ɓuen ĩ yèni yi á à bío: ‹Ĩ lé o Krista.› Ɓa à khà nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ á à vĩ́iní.  
\v 7 Ká mi khíi wee ɲí hã hĩa táró sã, hĩ̀a lúio yi làa hĩ̀a khɛ̀ra làa mia à mi yí le mi yiwa dé, lé bìo á bṹn bìowa so ko mu wé ho yahó. Ká bṹn dɛ̀ɛnía máa wé ho dĩ́míɲá véró.  
\v 8 Ho sìí ɓúi khíi wé è lé vaá fi lè ho sìí veere. Á ho kɔ̃hṹ ɓúi khíi wé è lé vaá fi lè ho kã-veere. Ho tá dèkéró khíi wé hã lùa ɓúi yi. Á le hĩni khíi lé. Mu ù wé làa bìo o hã́-sãníso sãní vía wee wé ɓúakáráa bìo síi. 
\p  
\v 9 «Ɛ̀ɛ ká minɛ́n pa miten bìo. Ɓa nùpua khíi wé è ɓua mia á à varáa ho pànká ɓànsowà cɔ̃́n á bán vaá cítí mia. Ɓa wé è ha mia ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi. Ɓa wé è ɓua mia á vaá dĩ̀ní hã kãna ɲúnása lè ɓa bá-zàwa yahó bìo mi tà miì bìo yi. Lé bṹn mi ì bè yi á à zéenínáa ĩ bìo làa ba.  
\v 10 Mu bon, sã́ni ho dĩ́míɲá vé, á le Dónbeenì bín-tente ko le bue à na hã sìíwà ɓúenɓúen yi.  
\v 11 Hen ká ɓa khíi wé wìikaa mia á ɓuan vannáa le cítíi yi à mi yí le mi yiwa fèn dè bìo mi vaá bío bìo yi. Hón pã̀ahṹ so yi á hã bíoní na à bío ò na mia lé hĩ̀a à mi bío. Lé bìo á hã máa lé minɛ́n mi bɛɛre yi. Mu lé le Dónbeenì Hácírí á à dé hã mi ɲiní yi.  
\v 12 Ɓa nùpua ɓúi wé è dé mín kùrú zàwa á à na ɓa à ɓúe. Hàrí ɓa maáwà ɓúi á à wé mu ɓàn síi lè mí zàwa. Ɓa zàwa ɓúi mún ǹ hĩ́ní mín maáwà wán, á à na ɓa ɓa à ɓúe.  
\v 13 Ɓa nùpua ɓúenɓúen á à ɲin mia bìo mi tà miì bìo yi. Ká yìa màhã́ hã̀ mí sĩi fúaa mu véeníi, wón á à fen. 
\p  
\v 14 «Mi khíi mi mu bè-sũmúi\f + \fr 13:14 \ft Mi loń Daniyɛɛle vũahṹ 9.27; 11.31; 12.11\f* na wee yáa mu bìo ká mu wi hen na mu yí ko mu kɛń yi. (Yìa wee kàrán bìo kà à zũń mu kúará sese.) Hón pã̀ahṹ so yi ká bìa wi ho Zudee yi à bán lùwí yòo hã ɓúaa.  
\v 15 Yìa á à kɛń mí zĩi lòho yí ko ò o lii zoo lá bìo ɓúi.  
\v 16 Yìa á à kɛń hã mana yi mu pã̀ahṹ yí ko ò o bĩní ɓo à lii lá mí kánɓun mí zĩi.  
\v 17 Ho yéréké khíi sá ɓa hã́-sɛ̃ɛnasa lè ɓa hã́-ɲàawa yi mu zoǹ.  
\v 18 Mi fìo le Dónbeenì yi à mu bìowa mu wéró yí lì hã yio yi.  
\v 19 Lé bìo ho pã̀ahṹ mu ɓàn lònbee á à wé ɓùaa á à poń dìo khĩína. Hàrí ho dĩ́míɲá ɲúhṹ ɓúaró pã̀ahṹ na le Dónbeenì léra mu bìo ɓúenɓúen yi à ɓuee ɓúe ho zuia yi, á le lònbee mu síi yí kɛra yí mɔn. Á le ɓàn síi mún máa bĩní máa kɛń hùúu.  
\v 20 O Ɲúhṹso lá yí khò le lònbee mu wizooní yi, á nìi woon lá máa kã̀ní. Ká a màhã́ khò hã yi ɓa nùpua na ó o hueekaa à ɓa wé làa wo bìo yi.  
\v 21 Ká a ɓúi bía nɔn mia kà síi: ‹Mi loń. Lé o *Krista na hen, tàá nín-yìa vaá hen›, à mi yí tà mu.  
\v 22 Mu bon, ɓa Kristawa lè le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà na bìo yí bon khíi kɛń. Ɓa à wé mu yéréké bìowa lè mí sìíwà na ka lè mu wee zéení le Dónbeenì pànká á à vĩ́inínáa ɓa nùpua. Hàrí bìa le Dónbeenì hueekaa ká mu lá dà à wé, á ɓa mún ǹ vĩ́iní bán.  
\v 23 Àwa. Á minɛ́n cén pa miten bìo. Ĩ fèra bía mu ɓúenɓúen nɔn mia vó. 
\p  
\v 24 «Le lònbee khĩíló mɔ́ndɛ́n á 
\q1 ‹le wii á à dé mí yuumu. 
\q1 Ho pĩihṹ khoomu máa bĩní máa kɛń. 
\q1  
\v 25 Hã mànàayio á à kùenka à lii. 
\q1 Bìo ɓuan ho wáayi bìowa dĩ̀nía ɓúenɓúen á à dèké.›\f + \fr 13:25 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 13.10; 34.4\f* 
\m  
\v 26 Hón pã̀ahṹ so yi á ɓa à mi a Nùpue Za ɓuenló hã dùndúio wán lè mí dàńló lè mí cùkú beenì.  
\v 27 O khíi tonka le Dónbeenì wáayi tonkarowà ho tá kónɓúaa bìo náa yi lè ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen yi á ɓa a ve bìa le Dónbeenì hueekaa á à kúee mín wán. 
\p  
\v 28 «Mi loń ho *fíkíyée vĩ̀ndɛ̀ɛ bìo le wee wéráa. Hen ká le ɓàn lakara hĩ́a wee nàma á wee sà mí vɔ̃n-yórówà, se mi zũ le ho viohó tèró dɔ̃n.  
\v 29 Lé làa bṹn síi ká mi khíi wee mi mu bìowa mu wéró, à mi mún zũń le o *Nùpue Za ɓuenló sùaráa. O ò ɓuen máa khí.  
\v 30 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Ho pã̀ahṹ na kà nùpua máa hí máa vé ká bṹn bìowa so ɓúenɓúen yí wó.  
\v 31 Ho wáayi lè ho tá khíi vé, ká ĩ bíoní hɔ̃́n ǹ kɛń bĩ́n fɛ́ɛɛ.  
\v 32 Nìi woon yí zũ ho dĩ́míɲá véró wizonle lè ho pã̀ahṹ máa zéení. Le Dónbeenì wáayi tonkarowà yí zũ mu, hàrí le Dónbeenì Za mí bɛɛre yàá pá yí zũ mu. O Maá mí dòn lé yìa zũ mu. 
\p  
\v 33 «Mi pa miten bìo. Mi yí wé lòn nùpua na dũma. Lé bìo mi yí zũ ho pã̀ahṹ na mu ù wé yi.  
\v 34 Mu bìo ɓonmín làa bìo kà: Nìi ɓúi le mí ì va le khúii. Ó o kàràfáa mí zĩi mí ton-sáwá yi, á sankaa hã tonni nɔn ɓa lè mí nì-kéní kéní yi. Bṹn mɔ́n ó o bía nɔn o paro yi le o tĩní mí yìo.  
\v 35 Minɛ́n mún tĩní mí yìo, lé bìo mi yí zũ a zĩi ɓànso bĩní ɓuenló pã̀ahṹ. O dà à ɓuen zĩihṹ tàá tá tĩ́ahṹ, tàá kò-bá-wɛ́ɛ yi, tàá yìnbíi.  
\v 36 Ká a khíi dĩ̀ndĩ̀n ɓuara ò o yí ɓuee yí mia ká mi ka lòn nùpua na dũma.  
\v 37 Bìo á ĩ wee bío na mia kà, á yahó sã́ ɓa nùpua ɓúenɓúen. Mi yí wé lòn nùpua na dũma.» 
\c 14  
\s1 Ɓa zúifùwa ɲúnása wee lè o Yeesu wán 
\r (Matiye 26.1-5; Luki 22.1-2; Zãn 11.45-53) 
\p  
\v 1 Wizooní bìo ɲun wã́a ká ho Paaki sã́nú díró lè ho *búurú na á ɲa-fĩni yí dó yi sã́nú díró yi. Á le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa wee cà bìo ɓa à wé wé è wìiráa o Yeesu ká mu yí zũ, á à na ɓa à ɓúe.  
\v 2 Ɓa wee bío: «Wa yí dà máa wìi wo ho sã́nú díró yi. Ká wa wó mu á ɓa zã̀amáa á à kánká mu bìo yi.» 
\s1 O hã́a ɓúi kúaa ho ɲiló o Yeesu ɲúhṹ wán 
\r (Matiye 26.6-13; Zãn 12.1-8) 
\p  
\v 3 O Yeesu kɛra ho Betanii lóhó yi o Simɔn na hĩ́a lé o *ɓùeré nìi zĩi. Pã̀ahṹ na ó o kará wee dí à bṹn à hã́a ɓúi ɓueé wee zo, á ɓuan mí dṹukó-za ɓúi na wó lè le huee na ɓa le alibaatere à ho sú làa ɲiló ɓúi na sãmu sĩ. Ho ɲiló mu ɓa le náàrè á yàwá here làa sòobɛ́ɛ. Bìo ó o ɓueé ɓó a Yeesu yi ó o pũ̀ina ho dṹukó-za mu ɲii, ò o kúaa ho ɲiló mu o Yeesu ɲúhṹ wán.  
\v 4 Á bìa wi bĩ́n ɓúi sĩa cã̀. Á ɓa wee bío mín yi: «Ho ɲiló na kà yáaró ɲúhṹ lé mu yɛ́n?  
\v 5 Ho ɲɔǹ lá dà à yɛ̀ɛ́ á à yí hã wɛ́n-hãani khĩá-tĩn\f + \fr 14:5 \ft Mu pã̀ahṹ á hã wɛ́n-hãani khĩá-tĩn lé o nùpue lúlú-kùure sámú sàáníi.\f* á à sanka a na ɓa nì-khenia yi.» À ɓa lan wee zá làa wo.  
\v 6 Ó o Yeesu wã́a bía: «O hã́a mu mi día bìo. Mi wee zá làa wó le we? Bìo ó o wó làa mi á se.  
\v 7 Ɓa nì-khenia bán làa mia á à kɛń mín wán fɛ́ɛɛ. Á pã̀ahṹ lée pã̀ahṹ á mi dà wé è wé mu sãamu làa ba ká mi tà. Ɛ̀ɛ ká ĩnɛ́n wón máa kɛń làa mia fɛ́ɛɛ.  
\v 8 Bìo ó o dà à wé lé bìo ó o wó. O kúaa ho ɲiló na sãmu sĩ ĩ sãnía wán à fèn wíokaráa hã paráa hã nùuló.  
\v 9 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Le Dónbeenì bín-tente wé buera lùe lée lùe yi ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen yi, á ɓa à bío bìo ó o hã́a na kà wó, á ɓa à leéka a bìo.» 
\s1 O Zudaa wi ò o dé o Yeesu na 
\r (Matiye 26.14-16; Luki 22.3-6) 
\p  
\v 10 O Yeesu nì-kenínia pírú ɲun nì-kéní na ɓa le Zudaa Isikariote á wà vaá bía nɔn ɓa yankarowà ɲúnása yi le mí wi à mí dé o Yeesu na ɓa yi.  
\v 11 Á bán sĩa wan wan á dó mí ɲiní nɔn le mí ì na le wárí wo yi. Ó o wã́a wee cà ho pã̀ahṹ na o ò dàń ǹ wé mu yi, á à déráa wo ɓa níní yi. 
\s1 O Yeesu wee dí ho Paaki dĩ́nló lè mí nì-kenínia 
\r (Matiye 26.17-25; Luki 22.7-14, 21-23; Zãn 13.21-30) 
\p  
\v 12 Ho *búurú na á ɲa-fĩni yí dó yi sã́nú díró ɓàn nín-yání wizonle zoǹ, dìo ɓa wee wé fũ̀aa ho Paaki piozàwa yi,\f + \fr 14:12 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 12.6, 14-20\f* ó o Yeesu nì-kenínia tùara a yi: «Lé wen á fo wi à wa vaa wíoka ho Paaki dĩ́nló yi?»  
\v 13 Ó o tonkaa mí nì-kenínia nùwã ɲun á bía nɔn yi: «Mi lɛ́n zo ho lóhó yi, á mi zoó sĩ́ a nìi ɓúi yahó ká a sò mu ɲumu lè ho dṹuhṹ. Mi bè o yi,  
\v 14 ká a vaá zon zĩi na yi à mi bío na le zĩi mu ɓànso yi: O nì-kàránlo le wa tùa foǹ: Ho lahó na á ĩnɛ́n lè ĩ nì-kenínia á à dí ho Paaki dĩ́nló yi lé ho yɛ́n?  
\v 15 O ò zéení la-beenì ɓúi làa mia ho nɔ́nwíohṹ yi na sĩ̀a bàráka vó. Lé bĩ́n à mi wíoka wa Paaki dĩ́nló bìo yi.»\fig Nɔ́nwíohṹ |src="lb00235b.tif" size="span" copy="Louise Bass" ref="Maaki 14:15" \fig* 
\v 16 Á ɓa wà vaá zon ho lóhó yi, á zoó yú mu ɓúenɓúen làa bìo ó o Yeesu bíaráa mu. Á ɓa wíokaa ho Paaki dĩ́nló bìo. 
\p  
\v 17 Bìo le wii tò, ó o Yeesu lè mí nì-kenínia pírú ɲun ɓuara.  
\v 18 Bìo ɓa kará wee dí ó o Yeesu bía: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Minɛ́n na làa mi páanía kará ho dĩ́nló ɲúhṹ yi nì-kéní á à dé mi ì na.»  
\v 19 Ó o nì-kenínia yilera lùnkaa, á ɓa wee tùaka a yi lè mí nì-kéní kéní. À yìa le: «Mu lé ĩnɛ́n le?» À yìa le: «Mu lé ĩnɛ́n lé?»  
\v 20 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mu lé minɛ́n pírú ɲun nì-kéní, yìa làa mi páanía wà zoó cĩ̀.  
\v 21 Mu bon. O *Nùpue Za á à hí làa bìo le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíaráa mu. Ká yìa màhã́ níi ì bè mu á ho yéréké è zo ɲúhṹ. Ɓànso yàá lá yí ton se mu sṹaaní.» 
\r (Matiye 26.26-30; Luki 22.15-20; 1 Korɛnte 11.23-25) 
\p  
\v 22 Bìo ɓa wee dí, ó o Yeesu lá ho búurú á dó le Dónbeenì bárákà. Ò o wee cɛ̀ɛka ho na mí nì-kenínia yi ká à bío: «Mi fé là, hón lé ĩ sãnía.»  
\v 23 Ò o bĩnía lá le ɲuuníi dɛ̀ɛ na ho *dìvɛ̃́n wi yi ò o dó le Dónbeenì bárákà. Ò o nɔn ho ɓa yi á ɓa ɓúenɓúen ɲun.  
\v 24 Ò o bía nɔn ɓa yi: «Dén lé ĩ cãni na wíokaa wee zéení le Dónbeenì páaníi na le bò bìo, dén lé ĩ cãni na kúaará ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ bìo yi.  
\v 25 Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Ĩ máa bĩní máa ɲu dìvɛ̃́n hùúu fúaa ho pã̀ahṹ na á ĩ khíi ɲu ho ɓàn bè-fĩa yi le Dónbeenì bɛ́ɛnì yi.»  
\v 26 Bṹn mɔ́n á ɓa sía ho sã́nú lení, à ɓa wà yòora hã Oliivewa vĩ̀nsĩ̀a ɓúee wán. 
\s1 O Yeesu bía le o Piɛre á à pĩ́ mí bìo 
\r (Matiye 26.31-35; Luki 22.31-34; Zãn 13.36-38) 
\p  
\v 27 O Yeesu bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Mi ɓúenɓúen á à lùwí ì día mi. Làa bìo le Dónbeenì bíoráa mu mí bíonì vũahṹ yi kà síi: ‹Ĩ ì ɓúe o pi-pa á ɓa pia á à kɛ́nná à lɛ́n ǹ va hã lùa ɓúenɓúen.›\f + \fr 14:27 \ft Mi loń Zakari vũahṹ 13.7\f* 
\v 28 Ɛ̀ɛ ká ĩ vèeró mɔ́n, á ĩ ì dí mí yahó vaá pa mia ho Kalilee kɔ̃hṹ yi.»  
\v 29 Ó o Piɛre bía: «Hàrí à bìa ká ɓúenɓúen pĩ́ ũ bìo, á ĩnɛ́n wón máa pĩ́ mu hùúu.»  
\v 30 Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na foǹ. Ho tĩ́nɔ̀n-kéní na kà yi, sã́ni ò o kò-bɛ́ɛ wá hã cúa-ɲun, bṹn ká ũnɛ́n bía le fo yí zũ mi á dɔ̃n hã cúa-tĩn.»  
\v 31 Ó o Piɛre pá bĩnía wíokaa tĩ̀ína mí bíonì yi: «Ĩ máa bío le ĩ yí zũ fo máa mi hùúu, hàrí ká ĩ ko à ĩ hí làa fo.» Á ɓa nì-kenínia na ká ɓúenɓúen bía mu bìo dà-kéní mu. 
\s1 O Yeesu fìora ho Zɛtesemanii yi 
\r (Matiye 26.36-46; Luki 22.39-46) 
\p  
\v 32 Bṹn mɔ́n á ɓa wà vaá dɔ̃n le lùe ɓúi na ɓa le Zɛtesemanii. Ó o Yeesu bía nɔn mí nì-kenínia yi: «Mi kɛɛní hen le ĩ lɛ́n vaa fìo.»  
\v 33 Ò o fó a Piɛre là a Zaaki là a Zãn á bòráa. O ɓúakáa zã́na á yi wee dè  
\v 34 ó o bía nɔn ɓa yi: «Ĩ hácírí yáara dàkhĩína. Ĩ ka le ĩ máa fen. Mi kɛɛní hen, á tĩní mi yìo.»  
\v 35 Bṹn mɔ́n ó o wã́a vá van cĩ́inú, á vaá lií ɓúrá ò o fìora le ká mu dà à wé, à le lònbee na kà à yí yí mí.  
\v 36 O bía bìo kà: «Ĩ Maá, fo dà bìo ɓúenɓúen wee wé. Yí le le lònbee na kà à yí mi. Ɛ̀ɛ ká mu yí wé ĩnɛ́n sĩi bìo. Le ũnɛ́n lé yìa sĩi bìo à wé.»  
\v 37 Ò o bĩnía ɓuara mí nì-kenínia cɔ̃́n á ɓueé yú ɓa à mu dãmu ɓó ɓa. Ó o bía nɔn o Piɛre yi: «Simɔn, dãmu ɓó fo le? Fo yí dà máa tĩní ũ yìo hàrí le lɛ́ɛ̀rè dà-kéní yi le?  
\v 38 Mi fání mi yìo à wé fìo bèra a na à mi yí zo mu bè-kora wéró yi. O nùpue sĩi wee wé vá mu bè-tente wéró yi, ɛ̀ɛ ká ho pànká na ó o ò wé làa bṹn lé hìa mía.»  
\v 39 Ò o tĩ́n wíokaa khɛ̀ra vaá fìora ò o bía hã bíoní dà-kéní mu.  
\v 40 Bṹn mɔ́n ó o bĩnía ɓuara mí nì-kenínia cɔ̃́n á ɓueé yú ɓa à mu dãmu ɓó ɓa. Ɓa yí dàńna yí fánía mí yìo. Á bìo ɓa wã́a à bío á à na a Yeesu yi á ɓa yí zũ.  
\v 41 Bìo ó o Yeesu wà á bĩnía ɓuara mún cúa-tĩn níi yi, ó o ɓueé bía nɔn ɓa yi: «Mi pá dũma wee vũńka lon? Mu wã́a vó. Ho pã̀ahṹ dɔ̃n. O *Nùpue Za á ɓa à dé ɓa bè-kora wérowà níi yi.  
\v 42 Mi hĩ́ní wa lɛ́n. Yìa á à dé mi ì na ɓueé dɔ̃n.» 
\s1 Ɓa wìira a Yeesu 
\r (Matiye 26.47-56; Luki 22.47-53; Zãn 18.3-12) 
\p  
\v 43 Pã̀ahṹ na ó o Yeesu wee bío yi, à bṹn ò o Zudaa ɓueé dɔ̃n. O lé ɓa nì-kenínia pírú ɲun nì-kéní. Ɓa zã̀amáa na bò làa wo á ɓuan hã khà-túa lè hã bũ̀aa. Bìa tonkaa ɓa lé le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa lè ɓa nì-kĩ́a.  
\v 44 O Zudaa, yìa á à dé o Yeesu mu á à na, á zéenía bìo ɓa zã̀amáa á à zũńnáa wo. O bía: «Ĩ hĩ́a vaá tɛ̀ɛnía nùpue na yi lè le kɔ̃̀nbii, se wón lé yìa mi wee cà. À mi wã́a wìi wo à ɓua sese lɛ́nnáa.»  
\v 45 O Zudaa ɓuee dɛ̃ɛníi ó o wà vaá ɓó a Yeesu yi ò o bía nɔn wo yi: «Nì-kàránlo.» Ò o tɛ̀ɛnía wo yi lè le kɔ̃̀nbii.  
\v 46 Á bìa làa wo bò mín wã́a wìira a Yeesu.  
\v 47 Á ɓa nì-kéní ɓúi dò mí khà-tóní á hà lè le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì ton-sá nì-kéní ɲikãahṹ kúio.  
\v 48 Ó o Yeesu bía nɔn bìa wà ɓueé wìi wo yi: «Mi so lá ko à mi ɓua khà-túa làa bũ̀aa à ɓuee wìiráa mi le? Ĩ lée nì-kã́anii le?  
\v 49 Ĩ làa mia lá wee kɛń mín wán túntún, á wee kàrán ɓa nùpua le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á mi yí wìira mi. Ɛ̀ɛ ká mu wó kà, à le Dónbeenì bíonì vũahṹ bìo ɲii síráa.»  
\v 50 Ó o nì-kenínia ɓúenɓúen wã́a lùwa wà à ɓa día a.  
\v 51 Yàrónza ɓúi lé yìa bò a Yeesu yi. Lée ɓunló mí dòn wi o wán. Ɓa le mí ì wìi wo, á ɓa ɓuan o ɓunló yi,  
\v 52 ó o kueera ho día, ò o lùwa wà mí kã́amáa. 
\s1 O Yeesu ɓa ɓuan vannáa ɓa tũ̀iá fɛɛrowà yahó 
\r (Matiye 26.57-68; Luki 22.54-55, 63-71; Zãn 18.13-14, 19-24) 
\p  
\v 53 Bṹn mɔ́n á ɓa ɓuan o Yeesu vannáa le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso zĩi, hen na ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa nì-kĩ́a lè ho *làndá bìo zéenílowa ɓúenɓúen kúaa mín wán yi.  
\v 54 O Piɛre khɛ̀ra bò a Yeesu mɔ́n. O ɓueé zon ɓa yankarowà ɲúhṹso lún yi, á zoó páanía kará lè ɓa parowà á wee huee ho dɔ̃hṹ.  
\v 55 Ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa *zúifùwa tũ̀iá fɛɛrowà ɓúenɓúen wee cà bìo ɓa à koonínáa o Yeesu yi á à bè yi ì síinínáa o ɲúhṹ á à na ɓa à ɓúe. Ká ɓa màhã́ yí yú bìo ɓúi.  
\v 56 Nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ wee ɓuee fũ̀aa hã sabíoní o ɲii, ká ɓa màhã́ wee bĩní kán mín.  
\v 57 Á ɓa nùwã yɛ́n ɓúi wã́a hĩ́nɔn koonía o yi lè le sabéré na kà:  
\v 58 «Wa ɲá ò o bía le mí ì fío le Dónbeenì zĩi na ɓa nùpua son, á à bĩní ì so le ɓúi hã wizooní tĩn yi ká dén á nùpua máa so.»  
\v 59 Hàrí bṹn á ɓa yàá pá wee kán mín wán.  
\v 60 Á ɓa yankarowà ɲúhṹso wã́a lii hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ɓa ɓúenɓúen yahó ò o tùara a Yeesu yi: «Bìo ɓa nùpua wee bío ũ dã́ní yi á fo le fo máa bío dɛ̀ɛ ɓúi yi le?»  
\v 61 Ó o Yeesu cɛ̀kɛ̀ ò o dĩ̀n. Á ɓa yankarowà ɲúhṹso wíokaa tùara a yi: «Le ũnɛ́n lé o Krista, le Dónbeenì na wa wee khòoní za le?»  
\v 62 Ó o Yeesu bía: «Ũuu, ĩ lé orɛ́n. Mi ɓúenɓúen á à mi a *Nùpue Za ká a kará le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen nín-tĩánì. Mi mún khíi mi a ká a kará hã dùndúio wán bò ò ɓuen.\f + \fr 14:62 \ft Mi loń Daniyɛɛle vũahṹ 7.13\f*»  
\v 63 Á ɓa yankarowà ɲúhṹso wã́a lɛ̀ɛkaa mí dà-zĩ́nii lé bìo mu vá a yi dàkhĩína, ò o bía: «Wa màkóo wã́a mía sɛɛ́ràsa yi.  
\v 64 Hã bín-kora na ò o mà lɛɛ́ra le Dónbeenì yi á mi ɲá. Àwa, á lé mu yɛ́n á mi wee leéka?» Á ɓa ɓúenɓúen le o wó khon ó o ko ò o ɓúe.  
\v 65 Ɓa nùwã yɛn zàwa ɓúi ɓa tĩ́ahṹ á ɓúakáa wee khàani kúee o Yeesu wán. Ɓa pon o yahó yi à ɓa wee vṹaa wo lè mí nín-kuio ká ɓa à tùa wo yi le o zéení yìa wó mu làa wo. Le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso lún parowà fó a, á wee dé sáarà yi. 
\s1 O Piɛre pã́ a Yeesu bìo 
\r (Matiye 26.69-75; Luki 22.56-62; Zãn 18.15-18, 25-27) 
\p  
\v 66 Pã̀ahṹ na ó o Piɛre pá lií wi ho lún yi, à bṹn le Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì ton-sá hã́awa nì-kéní ɓúi ɓueé dɔ̃n.  
\v 67 Bìo ó o mɔn o Piɛre ò o wee huee ho dɔ̃hṹ, ó o wíokaa lońna a yi sese ò o bía: «Ũnɛ́n mún lá wi là a Nazarɛɛte nìi Yeesu mu.»  
\v 68 Ó o Piɛre pã́ mu ò o bía: «Bìo á fo wee bío kà á ĩ yí zũ.» Bṹn mɔ́n ó o wà vaá bã́nía dĩ̀n ho lún zũaɲii. [Ó o kò-bɛ́ɛ wá.]  
\v 69 Bìo ó o ton-sá hã́a mu mɔn o vaa bã́níló, ó o wee bío làa bìa wi bĩ́n: «O nùpue na kà lé ɓarɛ́n nì-kéní ɓúi.»  
\v 70 Ó o Piɛre tĩ́n pã́. Mu yàá yí míana, à bṹn à bía wi bĩ́n tĩ́n bía nɔn o Piɛre mu yi: «Ho tũ̀iá poni. Fo lé ɓarɛ́n ɓúi. Ũnɛ́n mún lé o Kalilee nìi.»  
\v 71 Ó o Piɛre wã́a bía: «Ká ĩ fã̀ sabéré à le Dónbeenì le ĩ mi mu. Ĩ ì báa mu ɲii wán, o nùpue na mi wee bío bìo á ĩ yí zũ.»  
\v 72 Hón pã̀ahṹ so yi ó o kò-bɛ́ɛ wá hã cúa-ɲun níi. Ó o Piɛre hácírí màhã́ bĩnía ɓuara bìo ó o Yeesu fù bía làa wo yi wán: «Sã́ni ò o kò-bɛ́ɛ wá hã cúa-ɲun bṹn ká ũnɛ́n pã́ le fo yí zũ mi á dɔ̃n hã cúa-tĩn.» Ó o Piɛre wã́a wee wá. 
\c 15  
\s1 Ɓa ɓuan o Yeesu ɓuararáa o Pilaate cɔ̃́n 
\r (Matiye 27.1-2, 11-14; Luki 23.1-5; Zãn 18.28-38) 
\p  
\v 1 Le yìnbíi bùirìi á ɓa *yankarowà ɲúnása, lè ɓa nì-kĩ́a, lè ho *làndá bìo zéenílowa, bán ɓúenɓúen na lè ɓa *zúifùwa tũ̀iá fɛɛrowà á kúaa mín wán, bèra a na à ɓa bío tè bìo dà-kéní wán. Ɓa can o Yeesu, á ɓuan ɓueé nɔn o *Pilaate yi.  
\v 2 Ó o Pilaate tùara a yi: «Lé ũnɛ́n lé ɓa zúifùwa bɛ́ɛ le?» Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Fo bía mu.»  
\v 3 Ɓa yankarowà ɲúnása wee kooní a Yeesu yi làa bìo cɛ̀rɛ̀ɛ.  
\v 4 Ó o Pilaate wíokaa tùara a yi: «Fo le fo máa bío dɛ̀ɛ le? Bìo ɓa wee bío ũ ɲii á fo yí máa ɲí le?»  
\v 5 Ká a Yeesu màhã́ yí bĩnía yí bía dɛ̀ɛ. Bṹn wó a Pilaate coon. 
\s1 Ɓa le o Yeesu ko ò o ɓúe 
\r (Matiye 27.15-26; Luki 23.13-25; Zãn 18.39–19.16) 
\p  
\v 6 Hen ká ho *Paaki sã́nú sansan dɔ̃n, ò o Pilaate lén o kàsó nìi ɓúi día, yìa ɓa zã̀amáa le o día.  
\v 7 Mu ù wé à nìi ɓúi na ɓa le Barabaasi páanía wi ho kàsó yi lè ɓa ɓúi na làa wo kã́a á ɓó a nìi ɓúi.  
\v 8 Á ɓa zã̀amáa wã́a wà van o Pilaate cɔ̃́n á vaá wee fìo wo ò o wé bìo ó o lá wee wé na ɓa yi.  
\v 9 Ó o Pilaate bía nɔn ɓa yi: «Mi wi à ɓa zúifùwa bɛ́ɛ lé yìa à ĩ día le?»  
\v 10 O Pilaate zũ kɛ̃́nkɛ̃́n le ɓa yankarowà ɲúnása dó a Yeesu nɔn mí yi lé bìo le yandee wi ɓa yi o bìo yi.  
\v 11 Ká ɓa yankarowà ɲúnása màhã́ súkúra ɓa zã̀amáa le ɓa fìo o Pilaate cɔ̃́n le o Barabaasi lé yìa ò o día.  
\v 12 Ó o Pilaate wíokaa tùara ɓa zã̀amáa yi: «Lé mu yɛ́n mi le ĩ wé làa yìa mi wee ve làa zúifùwa bɛ́ɛ?»  
\v 13 Á ɓa wee bío na a yi ká ɓa a wãamaka: «Ɓúɛɛ wo ho *kùrùwá wán ò o hí.»  
\v 14 Ó o Pilaate tùara ɓa yi: «O wékhe lé ho yɛ́n?» Á ɓa yàá wíokaa wee wãamaka pɔ̃́npɔ̃́n: «Ɓúɛɛ wo ho kùrùwá wán ò o hí.»  
\v 15 O Pilaate wi ò o wɛɛ́ ɓa zã̀amáa sĩi, ó o léra o Barabaasi día, ò o le ɓa ha a Yeesu lè hã làbàaní, ò o nɔn wo le ɓa ɓúɛɛ ho kùrùwá wán. 
\s1 Ɓa dásíwá wee zùańka a Yeesu yi 
\r (Matiye 27.27-31; Zãn 19.2-3) 
\p  
\v 16 Á ɓa dásíwá ɓuan wo zonnáa ho *Zudee kɔ̃hṹ bɛ́ɛ lún yi, à ɓa von mí ninzàwa na ká ɓúenɓúen.  
\v 17 Ɓa zĩ́inía o Yeesu lè le dà-muhṹ, á tã́ ho kìrí lè hã kíkara á dó a ɲúhṹ yi.\f + \fr 15:17 \ft Ɓa bá-zàwa lè ɓa nì-beera lé bìa yánkaa dà hã sĩ̀-muna wee zĩ́. Hã yàwá fù here. Hã kìríwà ɓa wee wé, à kúee ɓa bá-zàwa ɲúná yi à zéenínáa ɓa bá-zàmu pànká bìo. Ká bìo ɓa wi ɓa zùańka a Yeesu yi, á ɓa zĩ́inía wo lè ho kánɓun muhṹ á dó hã kíkara kìrí o ɲúhṹ yi.\f* 
\v 18 Bṹn mɔ́n á ɓa wee tɛ̀ɛní a yi kà: «*Zúifùwa bɛ́ɛ, foó!»  
\v 19 Ɓa wee vṹaa o ɲúhṹ lè le kã́anì, á wee khàani kúee o wán ká ɓa à fárá mí nɔnkóɲúná wán à lii ɓúrá a yahó.  
\v 20 Bìo ɓa zùańkaa wo yi vó, á ɓa tɛra le dà-muhṹ o wán, à ɓa zĩ́inía wo là a kùrú sĩ̀a. Bṹn mɔ́n á ɓa ɓuan wo lóráa ho donkĩ́ahṹ á wà lée ɓúɛɛ ho *kùrùwá wán. 
\s1 Ɓa ɓúaa o Yeesu ho kùrùwá wán 
\r (Matiye 27.32-44; Luki 23.26-43; Zãn 19.17-27) 
\p  
\v 21 O Sirɛɛna nìi Simɔn na lé o Alɛkisãndere là a Urufuusi ɓàn maá, á ló hã mana yi bò ho wɔ̃hṹ ɓueé wee khĩí, á ɓa dásíwá ɓueé kĩ̀kã́a yi le o fé o Yeesu kùrùwá pĩ̀.  
\v 22 Ɓa ɓuan o Yeesu vannáa lahó ɓúi na ɓa le Kolokota yi, bṹn kúará le «ɲún-ɓòkuee lahó.»  
\v 23 Ɓa lùnkaa ho *dìvɛ̃́n lè mu bìo ɓúi na ɓa le míìrè á wi ɓa na a Yeesu yi ò o ɲu, ká a màhã́ yí ɲun mu.  
\v 24 Bṹn mɔ́n á ɓa ɓúaa wo ho kùrùwá wán. Ɓa le mí ì sanka a sĩ̀-zĩ́nia á ɓa wó le ɲún-sĩni bìo à zũńnáa dìo á à sĩ̀ yìa làa yìa yi.  
\v 25 Le wi-bee pã̀ahṹ lé bìo ɓa ɓúaa wo yi ho *kùrùwá wán.  
\v 26 Bìo ɓa túara le dɛ̀ɛ wán, bìo wee zéení bìo nɔn ɓa ɓúaaráa wo lé bìo kà: \sc «Zúifùwa bɛ́ɛ.»\sc* 
\v 27 Ɓa mún ɓúaa ɓa nì-wànna nùwã ɲun ɓúi là a Yeesu. O nì-kéní wi là a nín-tĩánì ká a nì-kéní wi là a nín-káahó.  
\v 28 [Bṹn wó à le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní na kà a ɲii sí: «Ɓa mà a dó ɓa nì-kora tĩ́ahṹ.»]\f + \fr 15:28 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 53.12\f* 
\v 29 Ɓa nùpua na wee khĩí làa bĩ́n wee kìɓón mí ɲúná ká ɓa a là a. Ɓa wee bío: «Fo yí mɔn mu le. Ũnɛ́n na lá le fo ò fío le *Dónbeenì zĩ-beenì á à bĩní ì so le ɓàn dà-veere hã wizooní bìo tĩn yi,  
\v 30 wã́a fení ũten. Lii ho *kùrùwá wán le wa loń.»  
\v 31 Le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ho *làndá bìo zéenílowa mún wee yáa mí ɲiní yi na a yi ká ɓa a bío làa mín: «O fenía ɓa ɓúi ò orɛ́n màhã́ yí dà máa fení míten.  
\v 32 Le o Krista, o *Isirayɛɛle bɛ́ɛ, à lé ho kùrùwá wán lii. Ká wa mɔn mu á wa à dé wa sĩa wo yi.» Bìa páanía ɓúaa hã kùrùwáwá wán là a Yeesu bán mún wee là a. 
\s1 O Yeesu húmú 
\r (Matiye 27.45-56; Luki 23.44-49; Zãn 19.28-30) 
\p  
\v 33 Le wii yòo fáráló pã̀ahṹ á ho kɔ̃hṹ ɓúenɓúen dĩ̀ndĩ̀n wó le tíbírí. Mu míana fúuu fúaa le wi-háarè.  
\v 34 Le wi-háarè mu pã̀ahṹ, ó o Yeesu bía bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: «Eloyii, Eloyii, lama sabatanii?» Bṹn kúará le «Wàn Dónbeenì, wàn Dónbeenì, fo pã́ mi día le we?»  
\v 35 Á bìa wi bĩ́n nùwã yɛn ɓúi ɲá mu á ɓa bía: «Mi loń, o wee ve o *Elii.»  
\v 36 Á ɓa nì-kéní ɓúi lùwa vaá lá le dɛ̀ɛ ɓúi na wee kũ̀iní mu ɲumu á zìíra mu bè-ɲia yi á can le ɓùaahiire ɲii yi á yòó dá a Yeesu yi le o yɛ̀ɛ, ò o bía: «Mi dĩ̀n, wa à loń ká a Elii ɓueé liiní a ho *kùrùwá wán.»  
\v 37 Lé bṹn pã̀ahṹ ó o Yeesu wãamaa yi pɔ̃́npɔ̃́n, ò o húrun.  
\v 38 Á ho pɔ̃nsò-beenì na zoó céra le *Dónbeenì zĩ-beenì á yòó lɛ̀ɛra mí tĩ́ahṹ lií ló.\fig Dónbeenì zĩ-beenì pɔ̃nsò-beenì lɛ̀ɛró|src="lb00265b.tif" size="col" copy="Louise Bass" ref="Maaki 15:38" \fig* 
\v 39 Ho Oroomu dásíwá ɲúhṹso na dĩ̀n o Yeesu yahó á mɔn bìo ó o húrunnáa ó o bía: «O nùpue na kà ɓɛ̀ntĩ́n lá lé le Dónbeenì Za binbirì.» 
\p  
\v 40 Hã́awa nùwã yɛn ɓúi mún hĩ́a wi bĩ́n á khɛ̀ra dĩ̀n wee loń. Ɓa hã́awa mu tĩ́ahṹ ó o Mari wi yi, yìa wee lé ho Makadala lóhó yi. À séení a Mari na lé o Zaaki háyónza là a Zozee ɓàn nu, là a Salomɛɛ.  
\v 41 Ɓa hĩ́a wee bè o Yeesu yi ká a wi ho Kalilee yi á wee séení a. Hã́awa cɛ̀rɛ̀ɛ ɓúi mún hĩ́a wi ɓa hã́awa mu tĩ́ahṹ á bò là a Yeesu ɓuara ho Zeruzalɛɛmu yi. 
\s1 Ɓa nùuna a Yeesu 
\r (Matiye 27.56-61; Luki 23.50-56; Zãn 19.38-42) 
\p  
\v 42 O Yeesu hí-nɔ̀nzoǹ ho zĩihṹ ɲii, à bìo á lé bṹn zoǹ á ɓa wee wíoka míten ho *Sabaa bìo yi,  
\v 43 ó o Zozɛɛfu na wee lé ho Arimatee lóhó yi á ɓuara. O fù lé ɓa *zúifùwa tũ̀iá fɛɛrowà nì-kéní na ɓa ninzàwa wee kɔ̃̀nbi. Wón mún lá wee lòoní le Dónbeenì bɛ́ɛnì láró pã̀ahṹ. O henía mí sĩi ò o van o *Pilaate cɔ̃́n á vaá fìora a Yeesu nì-hínmu.  
\v 44 Ká a Pilaate ɲá bìo ó o Yeesu dɛ̀ɛnía húrun ó o wó coon mu bìo yi. Ó o von ɓa dásíwá ɲúhṹso á ɓueé tùara yi le o Yeesu mu húrun míana le.  
\v 45 Á bìo ó o ɲá mu ɓa dásíwá ɲúhṹso cɔ̃́n vó, ó o nɔn le ɲii o Zozɛɛfu yi le o lá a sãnía.  
\v 46 Ó o Zozɛɛfu yà ho ɓun-senì dà-poni ò o liinía o Yeesu ho *kùrùwá wán á lií bá lè ho ɓunló ɓuan vaá dó le búure yi, dìo ɓa lá có ho ɓúaahó yi día. Bṹn mɔ́n ó o bĩ̀inía le hue-beenì pon le búure mu ɲii.  
\v 47 O Makadala Mari là a Zozee ɓàn nu Mari á dĩ̀n mɔn hen na ó o dó a yi. 
\c 16  
\s1 O Yeesu vèeró 
\r (Matiye 28.1-8; Luki 24.1-12; Zãn 20.1-10) 
\p  
\v 1 Bìo ho *Sabaa khĩína, ó o Makadala Mari là a Zaaki ɓàn nu Mari là a Salomɛɛ á yà ho ɲiló na sãmu sĩ le mí vaá khìi làa Yeesu sãnía.  
\v 2 Ho dimaasi zoǹ yìnbíi bùirìi, le wii hàró pã̀ahṹ, á ɓa hĩ́nɔn wà ɲɔn le búure.  
\v 3 Ɓa wee bío mín yi: «Lé wée yàá vaá bĩ̀iní le hue-beenì na pon le búure ɲii á à na wɛn coon?»  
\v 4 Ká bìo ɓa vaá dɔ̃n, á ɓa le mí ì loń, à le hue-be-beenì bĩ̀inía ló le búure ɲii á khíi día le nìsã́ní.\fig Búure|src="cn01850B.tif" size="span" copy="David C. Cook" ref="Maaki 16:4" \fig* 
\v 5 Á ɓa wà vaá zon le yi, á zoó mɔn yàrónza ɓúi ò o kará lè le nín-tĩánì, á zã́ ho báká poni na túee. Á ɓa zã́na.  
\v 6 Ká a yàrónza mu màhã́ bía nɔn ɓa yi: «Mi yí zɔ̃́n. Ĩ zũ le lé o Nazarɛɛte nìi Yeesu na ɓa ɓúaa ho *kùrùwá wán á mi wee cà. O mía hen, o vèera. Mi loń. Lé ho lahó na kà á ɓa lá bàrá a yi.  
\v 7 Mi lɛ́n vaa bío mu na a Piɛre là a Yeesu mu nì-kenínia na ká yi le o dú ɓa yahó van ho Kalilee kɔ̃hṹ. Lé bĩ́n ɓa vaá mi a yi làa bìo ó o bíaráa mu.»  
\v 8 Á ɓa yilera lùnkaa, á ɓa wee zà. Á ɓa ló á lée lùwa wà. Ɓa yí bía dɛ̀ɛ yí nɔn nùpue yi lé bìo ɓa zã́na. 
\s1 O Yeesu zéenía míten lè mí nì-kenínia 
\r (Matiye 28.9-10; Zãn 20.11-18) 
\p  
\v 9 [O Yeesu vèeró mɔ́n ho dimaasi zoǹ yìnbíi á mu nín-yání, ó o zéenía míten là a Makadala Mari, wón na ó o hĩ́a ɲɔn ɓa cĩ́náwa bùaa hèɲun léra yi.  
\v 10 Ó o Mari wà van bìa là a Yeesu lá páanía wi cɔ̃́n, á vaá yú ɓa à ɓa yara sò á wee wá, ó o bía làa ba le mí mɔn o Yeesu.  
\v 11 Ká bìo ɓa ɲá bìo ó o Mari bía le o Yeesu vèera, ó o mún mɔn wo, á ɓa yí tà mu. 
\p  
\v 12 Bṹn mɔ́n ó o Yeesu zéenía míten làa sìí veere lè mí nì-kenínia nùwã ɲun ká ɓa ɲɔn hã mana.  
\v 13 Á ɓa bĩnía ɓueé bía mu lè ɓa nì-kenínia na ká á bán mún yí tà mu yi. 
\p  
\v 14 Mu ɓàn mɔ́n, ó o Yeesu zéenía míten lè ɓa nì-kenínia pírú dòn ká ɓa wee dí. O zá làa ba bìo ɓa yí dó mí sĩa wo yi, làa bìo ɓa tun mí yiwa á yí tà bìa bía le mí mɔn wo ò o vèera bìo.  
\v 15 Ó o wã́a bía nɔn ɓa yi: «Mi lɛ́n va ho dĩ́míɲá lùa ɓúenɓúen yi à vaa bue le Dónbeenì bín-tente na ɓa nùpua ɓúenɓúen yi.  
\v 16 Yìa á à dé mí sĩi le yi, á ɓa à bátízé, wón á à fen. Ká yìa yí dó mí sĩi le yi, wón ɲúhṹ á à sí.  
\v 17 Bìa dó mí sĩa le yi wé è wé mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká: Ɓa à ɲa ɓa cĩ́náwa á à lén bìa ɓa wi yi lè ĩ yèni; ɓa a bío hã sìí-viò bíoní;  
\v 18 yìa wé ɓuan háa yi, tàá ká a ɲun bè-ɲunii ɓúi na dà a ɓúe nùpue, á dɛ̀ɛ woon máa wé ɓànso; ɓa à bè mí níní ɓa vánvárowà wán á bán á à wa.» 
\p  
\v 19 Bìo ó o bía bṹn vó, ó o Ɲúhṹso Yeesu ɓuan yòora ho wáayi á yòó kará le Dónbeenì nín-tĩánì.  
\v 20 Á ɓa nì-kenínia wà vaá wee bue le bín-tente hã lùa ɓúenɓúen yi. O Ɲúhṹso wee séení ɓa, á ɓa wee wé mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká à zéení le bìo ɓa wee bío á lée tũ̀iá poni.]