\id JAS 2011-04-02 SIL-BFB Buamu-Ouarkoye 
\h Zaaki 
\toc1 Ho vũahṹ na ó o Zaaki túara 
\toc2 Zaaki 
\toc3 JAS 
\mt2 Ho vũahṹ na ó o 
\mt1 Zaaki 
\mt2 túara 
\is1 Vũahṹ túaró ɲúhṹ 
\ip O Zaaki na lé o Yeesu ɓàn za, lé yìa túara ho vũahṹ na kà. O Yeesu húmú là a vèeró mɔ́n lé bìo ó o tàráa o bìo, á wó a nì-kenínii. Ó o bìo zéenía le o wó ho Zeruzalɛɛmu kèrètĩ́ɛwa kuure ya-dí (Bè-wénia 15). O bíonì yahó sã́ ɓa *zúifùwa na lé ɓa kèrètĩ́ɛwa, na saawaa wi hã kã-vio yi (1.1). 
\ip Bìo ɓa kèrètĩ́ɛwa ko ɓa ɓua lè míten lé bṹn ó o Zaaki bía bìo mí vũahṹ yi. O bía le mu bè-zũńminì wee lé le Dónbeenì cɔ̃́n. O mún bía ho nàfòró, lè mu khemu, lè ho kúará khɛ́nló bìo (1.2–2.13). 
\ip O Zaaki bía le le sĩidéró le Dónbeenì yi lè hã wárá á lɛɛ́ra (2.14-26). O bía le wa ɲiní paa ko hã kɛń (3.1-13). O mún bía mu bè-zũńminì binbirì bìo (3.13-18). Bìa wee kúee ɓa nùpua mín yi, làa bìa wee ɲùu mín, lè ho nàfòró ɓànsowà bán ɓúenɓúen ó o ɲà zeǹ wán (4.1–5.6). O Zaaki vũahṹ lii véeníi, ó o ɲà ɓa kèrètĩ́ɛwa zeǹ wán le ɓa wé hĩ̀ mí sĩa, à wé fìo le Dónbeenì yi na mín yi. 
\c 1  
\s1 Le tɛ̀ɛníi 
\p  
\v 1 Mu lé ĩnɛ́n Zaaki na lé le Dónbeenì là a Yeesu *Krista ton-sá á túara ho vũahṹ na kà. Ĩ wee tɛ̀ɛní a *Isirayɛɛle zĩ-ɲúná pírú ɲun nìpomu yi, bìa tà a Krista bìo, na saawaa wi ho dĩ́míɲá yi. 
\s1 Mi hĩ̀ mi sĩa le lònbee pã̀ahṹ 
\p  
\v 2 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni kèrètĩ́ɛwa, ká le lònbee lè mí sìíwà wé yú mia, à mi zũń le mi ɲúná sĩ làa sòobɛ́ɛ.  
\v 3 Hen ká mi sĩadéró le Dónbeenì yi fárá tĩna le lònbee pã̀ahṹ, lé bṹn ǹ na ká mi ì wíoka à dàń le lònbee mu.  
\v 4 Mi ko mi wíoka ca mi kuio à sánsá le lònbee fúaa mu vaa véeníi. Lé bṹn ǹ na ká mi ì wé ɓa nùpua na bìo ɓúenɓúen se, á bè-kohó bìo yí máa mì lɛɛ́ yi, á dɛ̀ɛ ɓúi yí fòora yi. 
\s1 Mi wé dé mi sĩa le Dónbeenì yi à fìoráa 
\p  
\v 5 Ká a ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á mu bè-zũńminì fòora yi, à ɓànso fìo mu le Dónbeenì cɔ̃́n, á le è na mu wo yi. Le Dónbeenì hii wi, le wee hã ɓa nùpua ɓúenɓúen, le yí máa wé héhèéka bìo ɓúi yi.  
\v 6 Ɛ̀ɛ ká ɓànso màhã́ ko ò o dé mí sĩi binbirì le Dónbeenì yi à fìoráa, à yí titika. Yìa wee fìo ká a titika bìo ɓonmín lòn dɛ̀ɛ ɓúi na ho pinpiró wee yèrèmáka làa bìo ho sĩi vá yi.  
\v 7 Ɓànso yí ko ò o leéka le mí ì yí bìo le Dónbeenì cɔ̃́n.  
\v 8 O yí zũ bìo ó o ò dé mí sĩi yi. O yí dà máa bè bìo dà-kéní mɔ́n. 
\s1 O kèrètĩ́ɛ na khon làa yìa nàfòró wi bìo 
\p  
\v 9 O kèrètĩ́ɛ na khon á bìo ɲúhṹ mía ò o le mí sĩi wa, lé bìo le Dónbeenì cɔ̃́n ó o bìo ɲúhṹ wi.  
\v 10 Ó o kèrètĩ́ɛ na lé o nàfòró ɓànso sĩi mún dà á wa, lé bìo le Dónbeenì zéenía làa wo le ká mínɛ́n bìo níi mía, se o bìo ɲúhṹ mía. O bìo ɓúenɓúen á à vé lè le pũ̀iílè ɓúi sìí na máa wé mía ká le di bìo síi.  
\v 11 Ká le wii hà á yòó wee ɲí lè mí sòobɛ́ɛ, à le ɲíní he, à pũ̀iílè di, à semu ɓúenɓúen dɛ̀ɛní vĩ́. Lé kà síi ó o nàfòró ɓànso bìo khíi wéráa. O bìo ɓúenɓúen khíi dĩ̀n dĩ̀n á à vé làa cúekúee. 
\s1 Mu bè-kora wéró yilera wee lé o nùpue yi 
\p  
\v 12 Yìa kã́a le lònbee lè mí sìíwà yi, ò o sĩidéró le Dónbeenì yi pá fárá dĩ̀n wón ɓànso ɲúhṹ sĩ. Mu bon. Yìa hã̀ mí sĩi fúaa mu vaa véeníi, á le Dónbeenì ì na le mukãnì binbirì na máa vé ɓànso yi. Dén lé le sàáníi na le dó mí ɲii le mí ì na bìa wa le yi.  
\v 13 Yìa sĩi wé vá mu bè-kora wéró yi, à ɓànso yí bío le lé le Dónbeenì mu ló yi. Mu bon. Le Dónbeenì sĩi yí dà máa vá bè-kora wéró yi, á lerɛ́n mí bɛɛre mún yí máa dé mu wéró yilera o nùpue yi.  
\v 14 Ɛ̀ɛ ká mu lé wa sĩa váró mu bè-kora wéró yi, lé bṹn wee khà wɛn vĩ́iní.  
\v 15 Ká yìa màhã́ sĩi vá mu bìo na yí se yi á tà wó mu, à bṹn lé bìo wé mu bè-kohó. Ká mu bè-kohó hĩ́a fárá mí naní ɓànso yi á vivio tĩna, à mu wé mu húmú. 
\p  
\v 16 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, mi yí khà miten.  
\v 17 Mu bè-tentewà ɓúenɓúen wee lé le Dónbeenì cɔ̃́n, dén mí dòn na léra mu khoomu. Le Dónbeenì dĩ̀n mí dĩ̀nníi, le yí máa yèrèmáka lòn tàró.  
\v 18 Le Dónbeenì lè mí sĩi bìo á yàá nɔn mí mukãnì wɛn lè mí bíonì na lé ho tũ̀iá poni, á wa wã́a dú mu bè-lénnia ɓúenɓúen yahó lè mu bè-yáa bìo síi. 
\s1 Mi wé wé bìo le Dónbeenì bíonì bía 
\p  
\v 19 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, mi zũń bìo kà: Mi nì-kéní kéní ko à mi wé tá mi ɲikɔ̃nna sese. Mi wé yí cí bíonì wán. Mi mún wé yí le mi sĩa cĩ̀ fùafùa.  
\v 20 Mu bon, o nùpue na sĩi wee cĩ̀ á yí dà máa wé bìo térénna le Dónbeenì cɔ̃́n.  
\v 21 Lé bṹn nɔn á bìo wee tií o nùpue yi ɓúenɓúen, lè mu sũnsũmámu à mi día. Mi liiní miten à tà le Dónbeenì bíonì bìo, dìo le dù mi yiwa. Dén dà a kã̀ní mia. 
\p  
\v 22 Ká mi màhã́ wé yí ɲí le bíonì mu mí dòn. Mi wé wé bìo le bíonì mu le mi wé. Ká mi yí máa wé bṹn, se mi wee khà miten.  
\v 23 Mu bon. Yìa wee ɲí le bíonì mí dòn ò o yí máa wé bìo le bíonì mu le o wé, wón ɓànso ka lòn nùpue na lá ho zùɓàlén ò o lora mí yahó.  
\v 24 Bìo ó o lora míten vó ò o wà, ó o yi dɛ̀ɛnía sà bìo ó o karáa yi.  
\v 25 Ká yìa ɓɛ̀n wee cũii le Dónbeenì làndá, ho làndá tente na wee wé ò o nùpue wé míten, á wee tà bè ho yi, wón ɓànso ɲúhṹ á à wé sĩ mu bìo yi. Ɓànso yí máa ɲí ho làndá mu à bĩní nɔnsã yi. O wee bè ho yi. 
\p  
\v 26 Hen ká a ɓúi wee leéka le bìo mí wee wé lé bìo sĩ le Dónbeenì yi, à ɓànso màhã́ ɲii pɛɛ̀ mía, se o wee khà míten, se bìo ó o le mí wee wé bìo sĩ le Dónbeenì yi ɲúhṹ mía.  
\v 27 Wàn Maá Dónbeenì yahó á bìo sĩ le yi binbirì lé à wa séení ɓa híiminí lè ɓa mahã́awa na lò wee be, à mún yí día le ho dĩ́míɲá bìo vá wɛn dé mu bè-kohó yi. 
\c 2  
\s1 Mi wé yí hueeka ɓa nùpua mín yi 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo mi dó mi sĩa wa Ɲúhṹso Yeesu *Krista na lé o cùkúso yi, á mi wã́a wé yí hueeka ɓa nùpua mín yi.  
\v 2 Hen ká a ɓúi lá ɓuara mi kúeemínwánló lùe yi síi, á zã́ mí nín-kíza fĩ́bɛɛre na wó lè ho sã́nú lè mí sĩ̀-sení. Mu pã̀ahṹ à nì-khenii ɓúi mún vaá ló ɓuara ho kúeemínwánló dà-kéní kéní mu yi lè mí sĩ̀-lɛ̀nna.  
\v 3 Á mi kɔ̃̀nbio hã sĩ̀-sení ɓànso á bía nɔn wo yi: «Ũnɛ́n, ɓuee kɛɛní le kanmúiní wán.» À mi ɓɛ̀n bía nɔn o sĩ̀-lɛ̀nna ɓànso yi: «Ũnɛ́n dĩ̀n ho wáayi», bṹn mía à «ũ ɓuee kɛɛní ho tá yi ĩ nìsã́ní.»  
\v 4 Ká mi wee wé bṹn, se mi so yí máa hueeka mín le? Ká mi wee wé kà, se lé hã yile-kora lé hĩ̀a mi ɓuan á wee cítíráa mín. 
\p  
\v 5 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, mi ɲí bìo kà: Mu so yínɔń le Dónbeenì hueekaa bìa lé ɓa nì-khenia ho dĩ́míɲása cɔ̃́n, à ɓa dé mí sĩa le yi le? Dén sĩidéró so lé dìo lé ɓa nàfòró binbirì. Ɓa níní ì kɛń le Dónbeenì bɛ́ɛnì na le dó mí ɲii le mí na bìa wa le yi.  
\v 6 Ɛ̀ɛ ká minɛ́n bán màhã́ wee zùań ɓa nì-khenia yi. Á bìa wee beé mi lò, á wee ɓua mia varáa le cítíi fĩ̀iníi lara yi so yínɔń ho nàfòró ɓànsowà le?  
\v 7 Ho nàfòró ɓànsowà mu mí bɛɛre lé bán mún wee yáa o Yeesu na mi bìo sã̀ yi yèni.  
\v 8 Le Dónbeenì bá-zàmu làndá na túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi lé hìa kà: «Wań mi ninza làa bìo ũnɛ́n ũ bɛɛre waráa ũten bìo síi.»\f + \fr 2:8 \ft Mi loń Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 19.18\f* Ká mi wee bè ho làndá mu yi binbirì, se mu se.  
\v 9 Ɛ̀ɛ ká mi wee hueeka ɓa nùpua mín yi, se mi wee wé mu bè-kora. Mi ɲúná á à sí, lé bìo mi yí bò ho làndá mu yi.  
\v 10 Mu bon, ká a ɓúi vṹnun bìo le Dónbeenì bò henía dà-kéní ɓúi wán, hàrí ká a bò bìo ká ɓúenɓúen yi, se lé mu ɓúenɓúen ó o pá vṹnun wán.  
\v 11 Mu bon. Le Dónbeenì na bía le ũ yí fé báa tàá hã́a,\f + \fr 2:11 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 20.13\f* lé dén mún bía le ũ yí ɓúe nùpue.\f + \fr 2:11 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 20.14\f* Àwa! Á ka lè fo yí fó hã́a tàá fo yí fó báa, à fo màhã́ ɓó a nùpue, se fo pá vṹnun le Dónbeenì làndá wán.  
\v 12 Mi zũń le le Dónbeenì á à cítí mia lè ho làndá tente na wee wé ò o nùpue wé míten. Lé bṹn nɔn á mi ko mi bè ho làndá mu yi mi bíoní lè mi wárá yi.  
\v 13 Mu bon, pã̀ahṹ na le Dónbeenì khíi cítí ɓa nùpua yi, á bìa yí zũna mí ninzàwa màkárí á yí wó le hii làa ba, á le Dónbeenì mún khíi máa zũń ɓa màkárí á máa wé le hii làa ba. Ká yìa wee zũń mí ninzàwa màkárí à wé le hii làa ba, wón ponì á à sɛ́n le cítíi fĩ̀ nɔ̀nzoǹ. 
\s1 Le sĩidéró le Dónbeenì yi ko mu wé mi hã wárá yi 
\p  
\v 14 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ká a ɓúi bía le mí tà a *Krista bìo ò o wárá á mu màhã́ yí máa mi yi, se mu ɲúhṹ so wi le? Bṹn so dà a kã̀ní a le?  
\v 15 Ka lè mìn za tàá mìn hĩ́nló na lé o kèrètĩ́ɛ á sĩ̀-zĩ́nia tà mía, á bè-dínii wee fòo wo yi síi,  
\v 16 ó o ɓúi ló mi tĩ́ahṹ bía nɔn wo yi: «Lɛ́n làa hɛ́ɛrà, vaa lá ũ tɛ̀ɛnì dɛ̀ɛ zĩ́, à vaa yí ho dĩ́nló dí sì.» À ɓànso màhã́ yí hɔ̃n wo làa bìo ó o màkóo wi yi, se mu ɲúhṹ so wi le?  
\v 17 Lé bṹn á yìa le mí tà a Krista bìo à mu yí máa mi a wárá yi, se mu ɲúhṹ mía. 
\p  
\v 18 Mu dà a wé le o ɓúi bía bìo kà: «Ɓa ɓúi tà a Krista bìo mí dòn, à ɓa ɓúi ɓɛ̀n wee wé hã wárá na se mí dòn.» Àwa! Á ũ wã́a zéení ũ Krista bìo tàró binbirì na hã wárá mía yi làa mi, á ĩnɛ́n ɓɛ̀n ǹ zéení làa foǹ lè ĩ wárá na se le ĩ tà a Krista bìo binbirì.  
\v 19 Fo tà le le Dónbeenì lée dà-kéní mí dòn le? Á bṹn se lon. Á ɓa cĩ́náwa mún tà mu yi á wee zà le yahó lè le zã́níi.  
\v 20 Fo lée bɔ̃́nbú le? Fo wi à ĩ zéení làa fo le o Krista bìo tàró na yí máa mi hã wárá yi ɲúhṹ mía le? 
\p  
\v 21 Mi loń wàn ɓùaa *Abarahaamu. Lée webio nɔn á le Dónbeenì le o lé o nùpue na térénna? Mu so yínɔń bìo ó o wó bìo yi le? O tà hɔ̃n mí za *Izaaki lè le Dónbeenì le muinì yɛɛníi dɛ̀ɛ wán.  
\v 22 Fo yí mɔn le? O sĩidéró le Dónbeenì yi á lɛɛ́ra là a wárá. Lé bṹn ó o sĩidéró mu ɲii súráa hã wárá na ó o wó bìo yi.  
\v 23 Bṹn lé bìo nɔn á bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi o dã́ní yi á ɲii súráa: «O *Abarahaamu dó mí sĩi le Dónbeenì yi, lé bṹn nɔn le càtío wo là a nùpue na térénna le yahó,»\f + \fr 2:23 \ft Mi loń Bìo Ɲúhṹ Ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 15.6\f* á le dú mu bɔ̃́nmu làa wo.\f + \fr 2:23 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 41.8\f* 
\v 24 Mi yí mɔn le? O nùpue wárá lé hĩ̀a wee wé ò o wé o nùpue na térénna, ká mu yínɔń o Krista bìo tàró mí dòn.  
\v 25 Lé bṹn ó o hã́a ɓúi na hĩ́a wee yɛ̀ɛ́ míten bìo hĩ́a wóráa. O yèni ɓa le Arahaabu.\f + \fr 2:25 \ft Arahaabu: Mi loń Zozue vũahṹ 2.1-21; 6.22-25\f* O hĩ́a térénna le Dónbeenì yahó bìo ó o wó bìo yi. O hĩ́a tà ó o *Isirayɛɛle nìpomu tonkarowà làara a wán, á séenía ɓa á ɓa ló ho lóhó yi à nùpue yí mɔn ɓa. 
\p  
\v 26 Mu bon, nùpue mànákã̀ hĩ́a ló a yi ò o hí. Lé bṹn ó o Krista bìo tàró na yí máa mi hã wárá yi á mún ka lòn bìo na húrun. 
\c 3  
\s1 O nùpue ko ò o ɲii pɛɛ̀ wé 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi ɓúenɓúen yí cà à mi wé nì-kàránlowà. Mi zũ le warɛ́n nì-kàránlowà á le cítíi khíi wé here wán á à poń ɓa nùpua na ká.  
\v 2 Mu bon, wa ɓúenɓúen wee wé khe bìo cɛ̀rɛ̀ɛ yi. Nùpue ɓúi lá yí máa bío khe síi, se wón ɓànso lée nùpue na ɲii tun á dà mí sãnía wee ɓua yi. 
\p  
\v 3 Hen ká wa wi ò o cúa wé bè bìo wa le o wé yi, à wa dé ho kàràfí o ɲii yi. Lé bṹn wa wee wé à dàńnáa o bìo.  
\v 4 Mi mún loń ho won-beenì na ɓa wee ca ho pɔ̃nsò-beenì yi à ho pinpi-beenì wé ɲàa. Lée dà-za dɛ̀ɛ ɓúi pɛ́npɛ́rékɛ́ na cɛɛ́ra ho mɔ́n yi, lé dén á yìa wee pà ho won-beenì mu wee wé ki làa ho, à ho va làa hen na ó o le ho va yi.\fig Ho won-beenì|src="hk00215b.tif" size="col" copy="Horace Knowles" ref="Zaaki 3:4" \fig* 
\v 5 O nùpue ɲii mún ka kà síi. Le ka cĩ́inú, ká le màhã́ wee khòoní míten mu bè-beera na le dà wee wé bìo yi. Mi loń, yínɔń ho dã-za wee cĩ̀í le dùu-beenì le?  
\v 6 O nùpue ɲii mún ka lòn dɔ̃hṹ. Wa sãnía bìowa ɓúenɓúen tĩ́ahṹ á le ɲii le dìo sú lè mu bè-kora á wee dɛ̀ɛ́ wa sãnía ɓúenɓúen. Lé lerɛ́n wee yáa wa bìo ɓúenɓúen lè ho dɔ̃hṹ bìo síi. Bṹn bè-yáanii so ɓúenɓúen wee lé o *Satãni yi. 
\p  
\v 7 O nùpue dà wee mání ɓa naɲuwà lè mí sìíwà, lè mu ɲumu bùaa, lè ɓa ɲínzàwa, ó o mún mánía ɓa.  
\v 8 Ká le ɲii dén á nùpue yí dà máa hè yi. Le yí se. Le yí dà máa wé tɛ́tɛ́. Le ka lòn súró na wi le yi, á wee ɓúe ɓa nùpua.  
\v 9 Lé le ɲii mu á wa wee khòonínáa o Ɲúhṹso Dónbeenì na lé wa Maá. Á lé lerɛ́n ɲii dà-kéní kéní mu á wa mún wee dánkání lè ɓa nùpua, bán na le Dónbeenì léra à ɓa ɓonmín làa de.  
\v 10 Le khòoníi lè hã dánkáa wee lé le ɲii dà-kéní mu yi. Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mu lá yí ko mu wé wé kà síi.  
\v 11 Mi so dĩǹ mɔn à ɲumu na sĩ làa bìo yí sĩ á páanía wee lé buii dà-kéní yi le?  
\v 12 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mɔ́nkòró vĩ̀ndɛ̀ɛ so dà a ha ɲia le? Á ɲinna so dà a ha mɔ́nkòró le? Làa bṹn síi, á mu ɲumu na sĩ yí dà máa lé le buii na ɲumu yí sĩ yi. 
\s1 Mu bè-zũńminì wee lé le Dónbeenì cɔ̃́n 
\p  
\v 13 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, nùpue na bè-zũńminì binbirì wi á wi mi tĩ́ahṹ le? À ɓànso wã́a zéení mu làa bìo ó o wee ɓuaráa míten sese, lè hã wárá na ó o wee liiní míten wé. Lé bṹn á à zéení le o bè-zũńminì binbirì wi.  
\v 14 Ɛ̀ɛ ká lé le yande-sũmúi wi mia, á wee penka làa mín, à mi yí yòoní miten bìo mi le mi lé mu bè-zũńminì ɓànsowà bìo yi. Ká bṹn wi mia, se mi pã́ ho tũ̀iá poni.  
\v 15 Mu bè-zũńminì mu lé ho dĩ́míɲása bè-zũńminì. Mu yí ló le Dónbeenì Hácírí cɔ̃́n. Mu yàá ló a Satãni cɔ̃́n.  
\v 16 Hen ká le yandee lè hã penkaa wi lùe na yi, à dén lùe so bìo lùnka. Hã wén-kora lè mí sìíwà wee wé kɛń bĩ́n.  
\v 17 Ɛ̀ɛ ká yìa le Dónbeenì bè-zũńminì wi yi, wón yi wee ce. O mún wee wé à ho hɛ́ɛrà kɛń ɓa nùpua pã̀ahṹ, o wayi, o bíonì mía. Ɓànso zũ mí ninzàwa màkárí. O hii wi á wárá ɓúenɓúen se. O yí máa hueeka nùpua mín yi, o lé o húaarà.  
\v 18 Bán wee wé à ho hɛ́ɛrà kɛń ɓa nùpua pã̀ahṹ, ɓa wárá ka lòn bè-dìnii, bìo wee lé mu mɔ́n lée bìo na sĩ le Dónbeenì yi. 
\c 4  
\s1 Bìo á mi sĩa wee vá wéró yi na yí se á mi khí yi 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mu wó kaka á mi wee firáa làa mín? Mu so yínɔń mi sĩa bìo na yí se càró ɓàn poni na wee ɓúe mia fɛ́ɛɛ bìo yi á mu wee wéráa le?  
\v 2 Mi sĩa wee vá mu bìo ɓúi yi ká mi màhã́ yí dà máa yí mu à mi wã́a wé ɓúe mín. Le yandee wi mia á bìo mi yí máa yí bìo mi sĩa vá yi, à mi wã́a wé fi làa mín. Mi yí máa yí bìo mi sĩa vá yi, lé bìo mi yí máa fìo mu le Dónbeenì cɔ̃́n.  
\v 3 Tàá ká mi fìora le Dónbeenì cɔ̃́n á mi máa yí mu, lé bìo á bìo mi leékaa wee fìoráa yí se. Mi fìoró ɲúhṹ lé à mi yí mu bìo à wɛɛ́ráa mi sĩa cùeée.  
\v 4 Mi ka lòn hã́a na ɓàn báa wi ò o wee fé ɓa bá-vio. Mi so yí zũ le yìa wa ho dĩ́míɲá bìo se wón ɲina le Dónbeenì le? Yìa wi ò o wań ho dĩ́míɲá bìo, á ɓànso ɓɛ̀n ǹ wé le Dónbeenì zúkúso.  
\v 5 Mi so wee leéka le le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi á hã bíoní na kà bía kã́amáa le? «Le Dónbeenì Hácírí na le dó wɛn á le yí wi à le lɛɛ́ yi là a ɓúi hùúu.»  
\v 6 Ɛ̀ɛ ká le sãamu na le màhã́ wee wé làa wɛn á po bṹn. Bìo kà lé bìo bía le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: «Bìa wee yòoní míten á le Dónbeenì pã́ bìo, ká le màhã́ wee wé mí sãamu làa bìa wee liiní míten.»\f + \fr 4:6 \ft Mi loń Wàhio vũahṹ (Proverbes) 3.34\f* 
\v 7 Á mi cén wé liiní miten le Dónbeenì yahó. Mi dĩ̀n sánsá a Satãni, ó o ò lùwí ká à día mia.  
\v 8 Mi lɛ́n va lè le Dónbeenì cɔ̃́n á lerɛ́n ɓɛ̀n ǹ sĩ́ mí yahó. Minɛ́n bè-kora wérowà, mi khí mu bè-kora wéró yi. Minɛ́n na yí máa bè mu bìo dà-kéní mɔ́n, mi día miten ɓúenɓúen na le Dónbeenì yi.  
\v 9 Mi sè mi yara, à mi wá. Mi día hã konsĩní à mi wá. Mi día le sĩ-wɛɛ à mi sè mi yara.  
\v 10 Mi liiní miten o Ɲúhṹso yahó ó o ò yòoní mia. 
\s1 Mi wé yí cítí mín 
\p  
\v 11 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi wé yí ɲùu mín. Yìa ɲùuna mìn za tàá mìn hĩ́nló, tàá á cítío wo, se ɓànso bía khon le Dónbeenì làndá dã́ní yi, o wee cítí ho. Ká fo hĩ́a wee fĩ̀ le cítíi ho làndá wán, se fo wã́a yí máa bè ho yi. Fo wee wé ũten lè le Dónbeenì làndá cítí-fĩ̀.  
\v 12 Le Dónbeenì mí dòn lé dìo bàrá ho làndá á lé lerɛ́n mún lé o cítí-fĩ̀. Lé lerɛ́n dà à kã̀ní a nùpue, á mún dà à wé ó o bìo á à yáa. Á ũnɛ́n ɓɛ̀n lé o yɛ́n á wee cítíráa mín za? 
\s1 Minɛ́n nàfòró ɓànsowà, héyìi! 
\p  
\v 13 Àwa, mi le ĩ bío bìo dà-kéní na mia. Mi wee wé bío le ho zuia tàá ho yìró ká mi ì va ho lóhó na kà, á vaá duan le lúlú-kùure, á à yí ho cũ̀nú.  
\v 14 Mi wee wé bío bṹn ká mi ɲɔǹ yí zũ bìo pan mia ho yìró. Mi ka lòn ɓó-khũumu na wé fà à dɛ̀ɛní bĩní khĩí fùafùa.  
\v 15 Mi lá ko mi wé bío bìo kà: «Ká le Dónbeenì tà, á wa yìo wi lua ho yìró á séenía wɛn á wa à wé bìo kà làa bìo kà.»  
\v 16 Ɛ̀ɛ á bṹn mi yí máa wé à mi wee yòoní miten lè mi khòn-bíoní. Bṹn síi yí se.  
\v 17 Lé bṹn nɔn, ká yìa zũ bìo ó o ko ò o wé ká mu se ò o yí wó mu, se ɓànso wó khon. 
\c 5  
\p  
\v 1 Àwa, bìo ká wán lé minɛ́n nàfòró ɓànsowà á ĩ wiráa. Mi wá, à wãamaka mu bè-sũmáa na khíi yí mia bìo yi.  
\v 2 Mi nàfòró wee yáa. Mi sĩ̀-zĩ́nia á ho bɛ́nló wee là.  
\v 3 Mi sã́nú lè mi tɔ̃̀ɲɔ̀n semu wee yáa. Lé bṹn wee zéení le mi wó khon. Lé bṹn nɔn le Dónbeenì cítíi fĩ̀ nɔ̀nzoǹ, ká mi bìo á à yáa ɓúenɓúen làa bìo ho dɔ̃hṹ wé cĩ̀ínáa mu bìo bìo síi. Cĩ́inú ká, ká ho dĩ́míɲá á à vé, à minɛ́n pá pan mi nàfòró bìo á ɓóɓókaa ho yi lée webio?  
\v 4 Mi loń, ɓa nùpua na wee sá mi manawà yi á mi máa wé dɛ̀ɛní sàání yi. Lé bṹn lé mi wékheró, á nɔn ɓa wee záráa làa mia. Á ɓa zía mu á le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen ɲá.  
\v 5 Ho tá wán, á bìo ɓúi yí fòora mia. Mi wee wé bìo mi sĩa vá yi. Mi wee wɛɛ́ mi sĩa. Mi wee díiní miten lòn bùaa na ɓa wee hã ho ɓúeró bìo yi ká le cítíi fĩ̀ló wizonle dén ɓɛ̀n ɲàana lua.  
\v 6 Bìa yí wó yí khon, á mi síinía ɲúná á ɓó, à ɓa yàá yí tã̀máa hàrí cĩ́inú. 
\s1 Mi wé hĩ̀ mi sĩa à pa a Ɲúhṹso 
\p  
\v 7 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, lé bṹn nɔn, á mi hĩ̀ mi sĩa fúaa ká a Ɲúhṹso bĩnía ɓuara. Mi loń o vàro. O wee wé hĩ̀ mí sĩi pa hã vi-yáa na ó o ò dì mí bìo, à mún hĩ̀ mí sĩi pa hã viora na à dɛ̃ɛ́ o bè-dínii, à bè yi láráa mí dĩ́nló.  
\v 8 Minɛ́n mún wé hĩ̀ mi sĩa, mi hení mi sĩa, lé bìo ó o Ɲúhṹso ò ɓuen hen làa cĩ́inú. 
\p  
\v 9 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi wé yí le mi sĩa cĩ̀ mín yi à ɲùu mín, ó o Ɲúhṹso máa cítí mia. Hen làa cĩ́inú ká a Ɲúhṹso na lé o cítí-fĩ̀ á à ɓuen.  
\v 10 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà na bía a Ɲúhṹso Dónbeenì yèni yi, á lò bon ká ɓa pá hã̀ mí sĩa. Minɛ́n mún hĩ̀ mi sĩa le lònbee yi lè ɓa bìo síi.  
\v 11 Mi loń, wa wee bío le bán na tà le lònbee yi, á ɲúná sĩ. À mu ɓɛ̀n bon, mi ɲá a Zoobu bìo. O hĩ́a hã̀ mí sĩi á mu bìo ɓúenɓúen kúio wo yi, á mi ɓɛ̀n mɔn bìo ó o Ɲúhṹso wó nɔn wo yi mu va à véeníi. Tũ̀iá poni, o Ɲúhṹso zũ le màkárí làa sòobɛ́ɛ. 
\s1 Mi wé le ɲi-kéní ɓànsowà 
\p  
\v 12 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo yàá pá wi bĩ́n á ĩ hení ì na mia lé bìo kà: Mi yí vĩ́ vĩ́ yí dé dɛ̀ɛ. Mi yí dé ho tá, tàá ho wáayi, tàá bè-vio ɓúi. Mi wé le ũuu, à mi dĩ̀n bṹn wán. Ká mi le ɓùeé, à mi dĩ̀n bṹn wán. Bṹn lé bìo ò na ká le Dónbeenì máa síiní mí ɲúná. 
\s1 Mi wé séení mìn ho fìoró yi 
\p  
\v 13 Hen ká minɛ́n ó o ɓúi lò wee be ò o fìo le Dónbeenì yi. Ká a ɓúi sĩi wan, ò o sío à khòoní a Ɲúhṹso.  
\v 14 Hen ká minɛ́n ó o ɓúi lò yí here, ò o ve ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure ya-díwá à bán ɓuee khìi ho ɲiló làa wo o Ɲúhṹso yèni yi, ká ɓa fìo na a yi.  
\v 15 Ká ɓa dó mí sĩi binbirì á fìoraráa, á yìa lò yí here á à wa. O Ɲúhṹso á à wɛɛ́ wo. Ká ɓànso wó bè-kora ɓúi, ó o Ɲúhṹso ò sɛ́n mu ù día.  
\v 16 Àwa! Á mi wã́a wé bío mi wékheró làa mín. Mi wé fìo na mín yi, bèra a na à mi wa. O nùpue na térénna wón fìoró pànká wi.  
\v 17 Mi loń, le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro *Elii hĩ́a lé o nùpue lè warɛ́n bìo síi. Á bìo ó o fìora lè mí sòobɛ́ɛ bèra a na à ho viohó yí tè, á ho ɓɛ̀n yí tò á dɔ̃n hã lúlúio bìo tĩn lè mí sanka.\f + \fr 5:17 \ft Mi loń Bá-zàwa nín-yání vũahṹ (1 Rois) 17–18\f* 
\v 18 Bṹn mɔ́n ó o bĩnía fìora á ho viohó tò á ho tá bìo na dà wee ha á han mí bia. 
\s1 Yìa vṹnun bĩní ɓuenló 
\p  
\v 19 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, hen ká a ɓúi vṹnun día le Dónbeenì tũ̀iá poni mi tĩ́ahṹ, ó o ɓúi ɓuan ɓueé bàrá ho wã-tente wán,  
\v 20 à mi zũń le yìa fó a bè-kora wéro ho wã-kohó na ó o lá wi wán, wón kã̀nía wo mu húmú yi. Lé bṹn ǹ na ká le Dónbeenì máa bĩní máa leéka ɓànso bè-kora na ó o wó ɓúenɓúen bìo.