\id ACT 2011-04-02 SIL-BFB Buamu-Ouarkoye 
\h Bè-wénia 
\toc1 O Yeesu tonkarowà Bè-wénia vũahṹ 
\toc2 Bè-wénia 
\toc3 ACT 
\mt2 O Yeesu tonkarowà 
\mt1 Bè-wénia 
\mt2 vũahṹ 
\is1 Vũahṹ túaró ɲúhṹ 
\ip Ho vũahṹ na kà lé o Luki vɔ̃nna bìo ɲun níi na o túara. 
\ip Bìo zéenía wéréwéré ho vũahṹ mu yi, lé bìo ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure wee déráa wán ká le wà: 
\io1 1. O Yeesu yòoró ho wáayi lè le Dónbeenì Hácírí liiró o nì-kenínia wán bìo (1.1–2.36). 
\io1 2. Ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure ɲúhṹ ɓúaró ho Zeruzalɛɛmu yi o Yeesu yòoró ho wáayi mɔ́n (2.37–7). 
\io1 3. Le bín-tente bueró ho kɔ̃hṹ lùa na ká yi bìo (8–12). 
\io1 4. Bìo le wó wó dɔ̃nnáa ho dĩ́míɲá kãna ɓúenɓúen yi (13–28). 
\ip Ho vũahṹ mu yi á wa mún ǹ mi le lònbee lè mí sìíwà na ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure kã́a yi. 
\ip Mu bìowa na bìo bía ho vũahṹ mu yi, lé bṹn hɛ́ra ho tonló na ɓa kèrètĩ́ɛwa ko a ɓa sá lɛ́n fɛ́ɛɛ ɲii: O Yeesu *Krista bín-tente bueró ho dĩ́míɲá lè mí kùaráa ɓúenɓúen yi. 
\c 1  
\s1 O Yeesu dó mí ɲii nɔn le le Dónbeenì Hácírí á à lii 
\p  
\v 1-2 Tiofiile,\f + \fr 1:1-2 \ft Tiofiile: Le yèni mu kúará lé bìo kà «Yìa le Dónbeenì wa.» Yìa ó o Luki von lè le yèni mu á bìo yí tà yí zũ sese.\f* bìo ó o Yeesu hĩ́a wee wé làa bìo ɓúenɓúen na ó o hĩ́a wee kení lè ɓa nùpua mí tonló ɲúhṹ ɓúaró pã̀ahṹ à vaa ɓúe bìo le Dónbeenì ɓuan wo yòoraráa ho wáayi á ĩ bía bìo ĩ nín-yání vũahṹ yi. Sã́ni ò o yòo ho wáayi, ó o bía mí sòobá-bíoní lè le Dónbeenì Hácírí pànká á nɔn ɓa nùpua na ó o hĩ́a hueekaa wó lè mí tonkarowà yi.  
\v 3 Bìo ó o húrun bĩnía vèera ó o zéeníkaa míten làa ba hã wizooní ɓúará-ɲun yi á wó bìo cɛ̀rɛ̀ɛ à ɓa zũń ká a yìo wi lua bìo bon. Hɔ̃́n wizooní so yi ká ɓa páanía wi mín wán, ó o wee bío le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo na ɓa yi. 
\p  
\v 4 Wizonle ɓúi ká a làa ba wee dí, ó o henía bìo kà nɔn ɓa yi: «Mi yí lé ho Zeruzalɛɛmu yi. Mi kɛɛní bĩ́n à pa bìo á ĩ fèra bía bìo làa mia, mu hãmu na á ĩ Maá dó mí ɲii le mí ì na.  
\v 5 O Zãn hĩ́a wee bátízé lè mu ɲumu ká minɛ́n bán á à bátízé lè le Dónbeenì Hácírí hen làa wizooní bìo yɛn.» 
\s1 O Yeesu ɓuan yòora ho wáayi 
\p  
\v 6 Á bìa làa wo páanía kará tùara a yi: «Ɲúhṹso, lé hón pã̀ahṹ so á fo ò wíoka a *Isirayɛɛle nìpomu bìo á ɓa à kɛń míten le?»  
\v 7 Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Ho pã̀ahṹ lè le wizonle á mi yí ko mi tùa zũń. O Maá mí dòn lé yìa bàrá mu míten.  
\v 8 Ɛ̀ɛ ká pã̀ahṹ na le Dónbeenì Hácírí á à lii mi wán yi, á mi ì yí ho pànká. Mi ì wé ĩ sɛɛ́ràsa á à bío ĩ bìo ho Zeruzalɛɛmu yi, lè ho *Zudee lè ho *Samarii kãna ɓúenɓúen yi, lè ho dĩ́míɲá kùaráa ɓúenɓúen yi mún.» 
\p  
\v 9 Bìo ó o bía hɔ̃́n bíoní so vó, ó o ɓuan yòó wà ho wáayi ká ɓa dĩ̀n wee loń. Á le dùndúure ɓúi ló ɓueé tun wo yi, á ɓa yí máa mi a.  
\v 10 Bìo ɓa dĩ̀n fá mí yìo ho wáayi, hen na ó o Yeesu yòó wà yi, yìo ɓueé tĩ à báawa nùwã ɲun na zã́ hã sĩ̀-poa á dĩ̀n ɓa nìsã́ní,  
\v 11 á wee bío làa ba: «Kalileesa, mi dĩ̀n hen wee loń ho wáayi lée webio? O Yeesu mu na le Dónbeenì léra mi tĩ́ahṹ á ɓuan yòoraráa ho wáayi á khíi bĩní ì ɓuen làa bìo mi mɔnnáa wo ká a yòó wà bìo síi.» 
\s1 O Yeesu tonkarowà kuure 
\p  
\v 12 Bṹn mɔ́n á ɓa tonkarowà ló le ɓúee na ɓa wee ve làa Oliivewa vĩ̀nsĩ̀a ɓúee wán á bĩnía lion ho Zeruzalɛɛmu. Le ɓúee mu lè ho lóhó á à yí kilomɛɛtere dà-kéní síi.  
\v 13 Bìo ɓa lií zon ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓa vaá yòora ho nɔ́nwíohṹ na ɓa lá wee wé kúee mín wán yi. Bìa kɛra bĩ́n lé o Piɛre, o Zãn, o Zaaki là a Ãndere, o Filiipu là a Toma, o Baatelemii là a Matiye, o Alifee za Zaaki, o Simɔn na ɓa le Zeloote\f + \fr 1:13 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.4\f*, là a Zaaki za Zudaa.  
\v 14 Ɓa ɓúenɓúen fù wó mí yilera làa dà-kéní, á wee kúee mín wán túntún à páaní fìo le Dónbeenì yi lè ɓa hã́awa ɓúi, là a Yeesu ɓàn zàwa lè ɓàn nu Mari. 
\s1 Yìa zon o Zudaa lahó 
\p  
\v 15 Wizonle ɓúi, ká bìa tà a *Krista bìo na kúaa mín wán á à yí lòn nùpua ɓúará-hèzĩ̀n síi, ó o Piɛre hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ɓa tĩ́ahṹ ò o bía:  
\v 16 «Wàn zàwa, bìo le Dónbeenì Hácírí bía là a *Daviide ɲii le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi á lá ko à mu wé. Le fèra bía mu ho vũahṹ mu yi o Zudaa dã́ní yi, wón na dú bìa wìira a Yeesu yahó.  
\v 17 O Zudaa lá lé wa kuure nùpua nì-kéní, á níi lá wi ho tonló dà-kéní yi làa wɛn.»  
\v 18-19 Ho Zeruzalɛɛmusa ɓúenɓúen zũ mu le o wékheró wárí na ɓa sàánía làa wo, lé dìo ó o yà lè ho mɔhṹ. Hón mɔhṹ so lé hìa ó o lion yi lè mí yahó, á píohó nà, á fĩn-sãníwà ló kúaará ho tá yi. Lé bṹn te bìo ɓa wee veráa ho mɔhṹ mu làa «Hakɛlidama.» Ɓàn bíonì yi á mu kúará le «cãni mɔhṹ.» 
\p  
\v 20 Ó o Piɛre bĩnía bía: «Bìo túara hã lení vũahṹ yi lé bìo kà: ‹O zĩi ko le dĩ̀n coon à nùpue yí zo›\f + \fr 1:20 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 69.26\f* Mu mún pá bĩnía túara: ‹O ɓúi ko ò o zo a lahó›.\f + \fr 1:20 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 109.8\f* 
\v 21-22 Lé bṹn nɔn ó o nùpue ɓúi ko ó o dé wa wán à wé o Ɲúhṹso Yeesu vèeró sɛɛ́ràso. Bìa ó o nùpue mu ko ò o lé tĩ́ahṹ, lé bìa làa wɛn páanía bò mín ho pã̀ahṹ ɓúenɓúen na ó o Ɲúhṹso Yeesu làa wɛn vará yi, à lá pã̀ahṹ na ó o Zãn Batiisi bátízéra wo ɲii wán, à vaa ɓúe pã̀ahṹ na ó o ɓuan yòora ho wáayi.»  
\v 23 Á ɓa wã́a zéenía ɓa nùpua nùwã ɲun, o Matiasi là a Zozɛɛfu na ɓa wee ve làa Baasabaasi tàá Zusituusi.  
\v 24 Bṹn mɔ́n á ɓa ɓúenɓúen páanía fìora kà síi: «Ɲúhṹso, ũnɛ́n lé yìa zũ ɓa nùpua ɓúenɓúen sĩa. Zéení yìa á ũ léra ɓa nùwã ɲun na kà tĩ́ahṹ làa wɛn,  
\v 25 yìa á à zo a Zudaa lahó ũ tonkarowà tonló yi, hón na á wón ló día ò o van hen na ó o ko ò o va yi.»  
\v 26 Á ɓa wó le ɲún-sĩni bìo à zũńnáa yìa le Dónbeenì léra, ó o Matiasi lé yìa á mu tò wán. Lé wón dó ɓa tonkarowà pírú dòn na ká wán. 
\c 2  
\s1 Le Dónbeenì Hácírí lion 
\p  
\v 1 Ho Pãntekoote zoǹ, á bìa tà a *Krista bìo ɓúenɓúen kúaa mín wán lahó dà-kéní yi.  
\v 2 Yìo ɓueé tĩ à mu bìo ɓúi sã wee ɲí ho wáayi lòn pinpi-beenì na wee và lè mí pànká bìo síi, á ɓueé lií sú le zĩi na ɓa kará yi.  
\v 3 Á ɓa le mí ì loń à bìo ɓúi lòn dɔ̃hṹ dɛnní á sankaa lè mí dà-kéní kéní, á wi ɓa ɓúenɓúen wán.\fig Le Dónbeenì Hácírí lion ɓa nì-kenínia wán|src="CN01890B.TIF" size="span" copy="David C. Cook" ref="Bè-wénia 2:3" \fig* 
\v 4 Á ɓa ɓúenɓúen sú lè le Dónbeenì Hácírí, á ɓa wee bío hã sìí-viò bíoní, làa bìo le Dónbeenì Hácírí mu le ɓa bíoráa. 
\p  
\v 5 Mu pã̀ahṹ ká ɓa *zúifùwa ɓúi na wee bè le Dónbeenì yi sese á ló ho dĩ́míɲá kãna ɓúenɓúen yi, á ɓueé kará ho Zeruzalɛɛmu yi.  
\v 6 Bìo ɓa ɲá mu bìo mu sã, á ɓa dɛ̀ɛnía ɓueé fò mín ɓùiríɓùirí. Bìa tà a Krista bìo bìo na á ɓa wee bío á bìa wi bĩ́n lè mí nì-kéní kéní wee ɲí lè mín kùrú bíoní, á mu sòobáa vĩ̀níkaa ɓa dà.  
\v 7 Mu wó ɓa coon dàkhĩína á ɓa wee bío: «Ɓa nùpua mu na wee bío kà ɓúenɓúen so yínɔń Kalileesa le?  
\v 8 Á mu ɓɛ̀n wó kaka á wa lè wa nì-kéní kéní wee ɲínáa bìo ɓa wee bío lè wàn kùrú bíoní?  
\v 9 Warɛ́n na wi hen, á ɓa ɓúi lé ɓa Paatewa. Ɓa ɓúi ló ho Mɛdii lè ho Elaamu lè ho Mɛzopotamii kãna yi. Ɓa ɓúi ló ho *Zudee, lè ho Kapadoosi, lè ho Pɔ̃n, lè ho Azii kãna yi.  
\v 10 Ɓa ɓúi ló ho Firizii, lè ho Pãnfilii, lè ho *Ezipite kãna, lè ho Libii kɔ̃hṹ sɔ̃́n-kéní na sùaráa lè ho Sirɛɛna yi. Bìa ló ho *Oroomu yi mún wi wa tĩ́ahṹ.  
\v 11 Ɓa zúifùwa binbirí làa bìa yèrèmáa bò ɓa zúifùwa mu ɓàn Dónbeenì yi á mún wi hen. Ho Kɛrɛɛtesa lè ɓa araabuwà mún wi hen. Wa ɓúenɓúen á yìa yí máa ɲí le Dónbeenì bè-beera na le wó na ɓa wee bío lè wàn kùrú bíoní wón mía.» 
\p  
\v 12 Ɓa ɓúenɓúen wó coon, ɓa yí zũ mu sìí. Á ɓa wee bío làa mín: «Bìo kà màhã́ lée webio coon?»  
\v 13 Ká ɓa ɓúi bán ɓɛ̀n wee yáa mí ɲiní yi ká ɓa à bío: «Áyì, ɓa bùaa ɲun sù wee khée.» 
\s1 O Piɛre ɲi-cúa na ó o fɛɛra 
\p  
\v 14 Ó o Piɛre wã́a hĩ́nɔn yòó dĩ̀n lè mí ninzàwa tonkarowà pírú dòn, ò o bía pɔ̃́npɔ̃́n nɔn ɓa zã̀amáa yi: «Minɛ́n *zúifùwa lè minɛ́n na kará ho Zeruzalɛɛmu yi ɓúenɓúen, mi ɲí bìo á ĩ ì bío á a na mia sese: Mi ko à mi zũń bìo kà ɲúhṹ.  
\v 15 Ɓa ɓúi wee leéka le ɓa nùpua mu ɲun sú wee khée, ɛ̀ɛ ká ɓùeé. Lé bìo á mu lé le yìnbíi lɛ́ɛ̀rèwa bìo dènú níi á wa wi yi! \f + \fr 2:15 \ft Ɓa zúifùwa fù yí máa hĩ́ní dí bìo yìnbíi hùúu, ká mu yínɔń ɓa fìoró na ɓa wee wé hã lɛ́ɛ̀rèwa bìo dènú pã̀ahṹ wó vó.\f* 
\v 16 Bìo ó o ɲi-cúa fɛɛro Zowɛɛle hĩ́a bía lé bṹn lan wee wé hã laà na kà wán.  
\v 17 Bìo kà lé bìo le Dónbeenì bía: 
\q1 ‹Hã pɔ̃̀nna vaa véeníi á ĩ ì bɛn ĩ Hácírí 
\q2 à le è fè ɓa nùpua ɓúenɓúen. 
\q1 Mi zà-báawa lè mi zà-hĩ́nni 
\q2 á wé è fɛɛ ĩ ɲi-cúa. 
\q1 Mi yàrón-fĩ̀a á wé è mi mu bìowa ɓúi na ɓa lá yí dà máa mi. 
\q1 Mi nì-kĩ́a á hã kònkórá wé è ɲì yi. 
\q1  
\v 18 Mu bon. Hɔ̃́n pɔ̃̀nna so yi á ĩ ì bɛn ĩ Hácírí 
\q2 á le è fè ɓa báawa lè ɓa hã́awa na lé ĩ ton-sáwá, 
\q2 á ɓa wé è fɛɛ ĩ ɲi-cúa. 
\q1  
\v 19 Mu bìowa ɓúi na sìí yí zũ 
\q2 á ĩ ì lén yòó ho wáayi, 
\q2 á à wé mu yéréké bìowa ho tá wán. 
\q1 Le cãni, lè ho dɔ̃hṹ, 
\q2 lè le minka yiìní á à kɛń. 
\q1  
\v 20 Le wii á à dé mí yuumu 
\q2 á ho pĩihṹ á à wé cṹɛncṹɛn lòn cãni. 
\q2 Bṹn bìowa so ɓúenɓúen á à wé è vé 
\q2 ó o Ɲúhṹso wizon-beenì na cùkú wi á à dãnáa. 
\q1  
\v 21 Hón pã̀ahṹ so yi ká nùpue lée nùpue na tà von o Ɲúhṹso yèni 
\q2 à wón á à fen.›\f + \fr 2:21 \ft Mi loń Zowɛɛle vũahṹ 3.1-5\f* 
\p  
\v 22 «*Isirayɛɛlesa, mi ɲí bìo á ĩ ì bío á à na mia: O Nazarɛɛte nìi Yeesu fù lée nùpue na le Dónbeenì zéenía bìo làa mia le mí wiráa. Mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká na le wó là a níi mi tĩ́ahṹ, lé bṹn wee zéení mu. Minɛ́n miten yàá zũ mu.  
\v 23 O nìi mu á le Dónbeenì dó mí níní yi làa bìo á le wi à mu wéráa. Le fèra zũ bìo mi ì wé làa wo. Minɛ́n lé bìa dó a bìa yí zũ le Dónbeenì níi yi, á ɓa ɓúaa wo ho *kùrùwá wán, ó o húrun.  
\v 24 Ká le Dónbeenì màhã́ fáa wo mu húmú níi yi, le vèenía wo. Mu húmú lá yí dà máa yí pànká o wán hùúu.  
\v 25 O *Daviide hĩ́a bía bìo kà o dã́ní yi: 
\q1 Ĩ hĩ́a wee wé mi a Ɲúhṹso ĩ yahó fɛ́ɛɛ. 
\q2 Orɛ́n lé yìa wee ɓua miì bèra a na á ĩ yí dɛ̀dɛ́ɛka. 
\q1  
\v 26 Lé bṹn nɔn á ĩ sĩi wan, 
\q2 á bíoní ɓúenɓúen lée sĩ-wɛɛ bíoní. 
\q1 Hàrí à ĩ zũń ĩ húmú bìo, 
\q2 á ĩ sĩi pá à hĩ̀. 
\q1  
\v 27 Lé bìo á fo máa día mi 
\q2 á ĩ máa va hen na ɓa nì-hía wee va yi. 
\q2 Fo máa tà ũ ton-sá na á ũ wa á máa soo. 
\q1  
\v 28 Fo zéenía mi lè ho wɔ̃hṹ na wee va le mukãnì lahó yi. 
\q2 Hen ká ĩ wi ũ nìsã́ní à ĩ sĩi wa wa dà khĩí.\f + \fr 2:28 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 16.8-11\f* 
\p  
\v 29 «Wàn zàwa, mi le ĩ bío wàn ɓùaa Daviide bìo wéréwéré na mia: O Daviide hĩ́a húrun á ɓa nùuna, á búure pá dà wee zéení ho zuia.  
\v 30 Bìo ó o hĩ́a lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro, á zũ le le Dónbeenì hĩ́a báa á dóráa mí ɲii nɔn le mí ì na a bɛ́ɛnì o mɔ̀nmànía nì-kéní ɓúi yi,  
\v 31 ó o fèra zũna bìo wa ɓueé wé, ó o wã́a bía a *Krista vèeró bìo kà síi: Le Dónbeenì máa día ó o máa va hen na ɓa nì-hía wee va yi, le máa día ó o máa soo.\f + \fr 2:31 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 132.11\f* 
\p  
\v 32 «O Yeesu mu le Dónbeenì vèenía, á warɛ́n ɓúenɓúen lé mu sɛɛ́ràsa.  
\v 33 O ɓuan yòora le Dónbeenì nín-tĩánì. Lé bĩ́n ó o yú le Hácírí yi, dìo ó o Maá dó mí ɲii le mí ì na. O bɛra le fò wa nì-kéní kéní. Á bṹn lé bìo mi wee mi á wee ɲí lònbìo.  
\v 34 O Daviide wón yí yòora ho wáayi ká a màhã́ bía bìo kà: 
\q1 ‹O Ɲúhṹso bía nɔn ĩ Ɲúhṹso yi: 
\q2 Ɓuee kɛɛní ĩ nín-tĩánì, 
\q2  
\v 35 fúaa ká ĩ ɓúrá ũ zúkúsa ũ tá, 
\q2 á ũ bò ũ zení wán.›\f + \fr 2:35 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 110.1\f* 
\m  
\v 36 «Minɛ́n Isirayɛɛle nìpomu ɓúenɓúen ko à mi zũń mu kɛ̃́nkɛ̃́n le o Yeesu mu na mi ɓúaa ho kùrùwá wán lé wón le Dónbeenì wó là a Ɲúhṹso là a Krista.» 
\s1 Bìa tà a Krista bìo nín-yání kuure 
\p  
\v 37 Bìo ɓa ɲá hã bíoní mu, á hã zon ɓa dàkhĩína, á ɓa tùara a Piɛre lè mí ninzàwa tonkarowà yi: «Wàn zàwa, á lé mu yɛ́n á wa ko à wa wé.» 
\p  
\v 38 Ó o Piɛre bía nɔn ɓa yi: «Mi yèrèmá mi yilera lè mi wárá, à mi nì-kéní kéní bátízé o Yeesu *Krista yèni yi, á mi bè-kora á à sɛ́n ǹ día. Bṹn ká le Dónbeenì á à na mí Hácírí mia.  
\v 39 Le Dónbeenì dó mí ɲii nɔn minɛ́n lè mi mɔ̀nmànía yi, làa bìa na dã́ní nàyi, bìa ɓúenɓúen na ó o Ɲúhṹso á à ve.»  
\v 40 O Piɛre pá bĩnía bía hã bíoní cɛ̀rɛ̀ɛ á ɓó lè ɓa ɲúhṹ, á henía ɓa sĩa. O bía: «Ho lònbìo nùpua yí se, mi lé ɓa mɔ́n, à tà ho kã̀níló bìo.»  
\v 41 Ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ tà a Piɛre bíoní yi á ɓa bátízéra ɓa. Mu zoǹ á bìa zon sã̀ bìa tà a *Krista bìo yi ɲii, á à yí nùpua muaaseé tĩn síi.  
\v 42 Ɓa wee tà ɲí ɓa tonkarowà kàránló na á bán wee na ɓa yi sese, á hácírí wó dà-kéní, á wee páaní sanka ho búurú\f + \fr 2:42 \ft Ɓa zúifùwa fù wee wé cɛ̀ɛka ho búurú là vé, à bè yi díráa. Ká a Yeesu dĩ́nló na ó o dú lè mí nì-kenínia mɔ́n, á bìa tà a bìo wã́a wee wé mu à leékaráa o Yeesu mu bìo.\f*, à páaní fìo. 
\p  
\v 43 Ɓarɛ́n lè mí nì-kéní kéní á mu zon dà. Ɓa tonkarowà wee wé ho yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká.  
\v 44 Bìa tà a Krista bìo ɓúenɓúen fù ɓunɓuaa, á wee páaní kúee mí níi bìo mín wán.  
\v 45 Ɓa fù wee yɛ̀ɛ́ mí manawà, lè mí zĩní, lè mí bìowa, à sanka wárí na mín yi làa bìo ɓa nì-kéní kéní koráa.  
\v 46 Làa wizooní ɓúenɓúen ká ɓa wee páaní kúee mín wán le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi à máa khí. Ɓa wee páaní sanka ho búurú mí zĩní yi, à dí mí dĩ́nló lè le sĩ-wɛɛ ká bíoní mía mu yi.  
\v 47 Ɓa wee khòoní le Dónbeenì, á mu nìpomu ɓúenɓúen wee wíoka ɓa yèni. Làa wizooní ɓúenɓúen ká a Ɲúhṹso wee vá bìa ó o kã̀nía à kúee ɓa kuure nùpua wán. 
\c 3  
\s1 O Piɛre là a Zãn wɛɛ́ra a mùamúa 
\p  
\v 1 Wizonle ɓúi, ó o Piɛre là a Zãn hĩ́nɔn wee yòo le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi le wi-háarè fìoró pã̀ahṹ.  
\v 2 Ɓa yòó wee dã ò o nìi ɓúi na ton ká a le o mùamúa a kará le *Dónbeenì zĩ-beenì zũaɲii na ɓa wee ve làa Zũaɲi-senì\f + \fr 3:2 \ft Zũaɲi-senì: Ɓa wee leéka le ho lé le Dónbeenì zĩ-beenì zũaɲii ɓúi na lée wi bìa yínɔń ɓa zúifùwa lahó na ɓa wee kɛń yi le hã lara na bìo sã̀ ɓa zúifùwa binbirí yi pã̀ahṹ.\f* ɲii. Làa wizooní ɓúenɓúen ká ɓa wee lá a ɓuee día bĩ́n ò o wé fìoka le wárí bìa wee ɓuee zo le zĩ-beenì lún mu yi cɔ̃́n.  
\v 3 Bìo ó o Piɛre là a Zãn wà ɓueé zo ó o mɔn, ó o le ɓa hã mí.  
\v 4 Á bán fá mí yìo wo yi, ò o Piɛre bía: «Loń wɛn sese.»  
\v 5 Ó o nìi ɓɛ̀n wã́a wíokaa fá mí yìo ɓa yi. O wee leéka le ɓa hĩ́a a na bìo ɓúi mí yi.  
\v 6 Ó o Piɛre wã́a bía nɔn wo yi: «Wárí ɓɛ̀ntĩ́n mía ĩ cɔ̃́n máa na foǹ. Bìo ĩ cɔ̃́n lé bìo á ĩ ì na foǹ. O Nazarɛɛte nìi Yeesu *Krista pànká yi, à ũ lii hĩ́ní yòo varáka.»  
\v 7 Ò o ɓuan o nín-tĩánì bàhó yi á wee hóoní làa wo. Mí lahó yi à bṹn ò o mùamúa mu zení là a nɔnkíkàá-yìo dɛ̀ɛnía fá,  
\v 8 ó o tá yòó dĩ̀n mí zení wán á wee varáka. O varákaa bò làa ba a zon le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, á wee yénka ká a khòoní le Dónbeenì.  
\v 9 Ɓa zã̀amáa ɓúenɓúen mɔn wo ò o wee varáka ká a khòoní le Dónbeenì.  
\v 10 Bìo ɓa zũna le lé o nìi na wee ɓuee kɛɛní fìoka le Dónbeenì zĩ-beenì Zũaɲi-senì ɲii, á ɓa ɓúenɓúen zã́na á wó coon bìo wó a yi bìo yi. 
\s1 O Piɛre wee zéení bìo nɔn ó o nìi wannáa 
\p  
\v 11 Bìo ó o nìi yí máa lé o Piɛre là a Zãn mɔ́n á ɓa nùpua ɓúenɓúen wee ɓùuni ɓuee zo ɓa cɔ̃́n o *Salomɔn Sànsá \f + \fr 3:11 \ft O Salomɔn Sànsá: Ho lé le Dónbeenì zĩ-beenì sànsá na wi lè le wii hɛ̀ɛníi. Ho son á pon le zĩ-beenì mu lún sɔ̃́n-kéní na á bìa yínɔń ɓa zúifùwa dà wee zo yi. Lé bĩ́n á ho làndá bìo zéenílowa hĩ́a wee kàrán ɓa nùpua yi.\f* yi. Ɓa ɓúenɓúen wó coon bìo wó bìo yi.  
\v 12 Bìo ó o Piɛre mɔn mu, ó o bía bìo kà nɔn ɓa zã̀amáa yi: «*Isirayɛɛlesa, lée webio nɔn ó o nìi mu waró bìo wóráa mia coon? Lée webio nɔn mi wee lońnáa wɛn kà síi, ka lè mu lé warɛ́n waten lè wa pànká á nɔn ó o wee varákaráa, tàá lé bìo wa bò le Dónbeenì yi bìo yi.  
\v 13 O *Abarahaamu là a *Izaaki là a *Zakoobu\f + \fr 3:13 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 3.6, 15\f* lè wàn ɓùaawa na ká ɓàn Dónbeenì lé yìa dó ho cùkú mí ton-sá Yeesu yi. Minɛ́n miten lé bìa dó a ho pànká ɓànsowà níi yi, á pã́ a bìo o *Pilaate yahó, ká wón ɲɔǹ wã́a lá tà le mí ì día a.  
\v 14 O nì-térénnii na bìo sĩ le Dónbeenì yi á mi pã́ bìo, ò o nì-ɓúe na ho kàsó yi lén díaró á mi sĩa màhã́ vá yi á fìora a Pilaate cɔ̃́n.  
\v 15 Lé bṹn mi wó ɓóráa yìa le mukãnì bìo wi níi yi. Ká le Dónbeenì màhã́ vèenía wo. Warɛ́n lé mu ɓàn sɛɛ́ràsa.  
\v 16 O Yeesu yèni pànká, làa bìo wa dó wa sĩa o yi lé bṹn wɛɛ́ra a nìi mu na mi ɓúenɓúen zũ á yìo wi wán kà. Bìo wa dó wa sĩa o Yeesu yi lé bṹn nɔn ó o nìi mu wan cunnáa làa bìo mi ɓúenɓúen mɔn làa wo. 
\p  
\v 17 «Wàn zàwa, ĩ zũ le bìo minɛ́n lè mi ɲúnása wó là a Yeesu á mi yí zũ ɲúhṹ.  
\v 18 Ɛ̀ɛ ká lé kà síi á le Dónbeenì wóráa, à bìo le hĩ́a bía mí ɲi-cúa fɛɛrowà ɓúenɓúen ɲiní yi á yìo lé. Le bía le o *Krista ko ò o lò be.  
\v 19 Á mi cén yèrèmá mi yilera lè mi wárá, à na miten le Dónbeenì yi, á dén á à sɛ́n mi bè-kora á à día.  
\v 20 Bṹn ká le è na hã pɔ̃̀nna na mi ì yí ho hɛ́ɛrà yi mia, á mi ì yí á à vũń yi, á mún ǹ na a *Krista na le fèra léra mia, o Yeesu.  
\v 21 O Yeesu ko ò o kɛɛní ho wáayi màní fúaa pã̀ahṹ na mu bìo ɓúenɓúen khíi yèrèmáa wó mu bè-fĩa yi làa bìo le Dónbeenì bíaráa mu hàánì mí ɲi-cúa fɛɛrowà ɲiní yi.  
\v 22 O *Mɔyiize bía bìo kà: ‹Mi Ɲúhṹso Dónbeenì á à lén o ɲi-cúa fɛɛro ɓúi mìn zàwa tĩ́ahṹ na ka lè ĩ bìo. Bìo ɓúenɓúen na ó o wé è bío á à na mia à mi wé ɲí sese.  
\v 23 Nùpue lée nùpue na khíi yí máa ɲí a ɲi-cúa fɛɛro mu bíonì, wón á à lén le Dónbeenì nìpomu tĩ́ahṹ á à ɓúe.›\f + \fr 3:23 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 18.15, 18, 19\f* 
\v 24 Á lá a Samuwɛɛle ɲii wán á ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà na khĩína lè mí nì-kéní kéní ɓúenɓúen á mún bía hã wizooní na kà bìo. 
\p  
\v 25 «Bìo le Dónbeenì dó mí ɲii nɔn mìn ɓùaawa yi lè mi ɲi-cúa fɛɛrowà ɲiní á bìo sã̀ mia. Mi níi mún wi le *páaníi yi, dìo le Dónbeenì bò lè mìn ɓùaawa pã̀ahṹ na le bía bìo kà nɔn o *Abarahaamu yi: ‹Ũ mɔ̀nmànía bìo yi, á hã zĩ-ɲúná ɓúenɓúen na ho tá wán á ĩ ì dúɓua yi›.\f + \fr 3:25 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 22.18, 26.4\f* 
\v 26 Ɛ̀ɛ ká mu nín-yání, á lé minɛ́n lé bìa le Dónbeenì tonkaa mí ton-sá Yeesu ó o ɓuara bìo yi. Le tonkaa wo ò o ɓuee dúɓua mia, à mi lè mi nì-kéní kéní khí mi wén-kora yi orɛ́n bìo yi.» 
\c 4  
\s1 O Piɛre là a Zãn dĩ̀n ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yahó 
\p  
\v 1 Bìo ó o Piɛre là a Zãn wee bío lè ɓa zã̀amáa, à bṹn le *Dónbeenì yankarowà, lè le *Dónbeenì zĩ-beenì parowà ɲúnása lè ɓa *Sadusĩɛwa ɓueé dɔ̃n.  
\v 2 Ɓa sĩa ɓɛ̀ntĩ́n yí wan ɓa tonkarowà nùwã ɲun mu bìo yi hùúu, lé bìo ɓa wee kàrán ɓa nùpua, á wee bío le o Yeesu vèera, á bṹn bìo yi á ɓa nì-hía mún dà à vèe.  
\v 3 Á ɓa wìira ɓa kúaa ho kàsó yi á pannáa ho tá tĩló, lé bìo le wii tò vó.  
\v 4 Bṹn pá yí hò bìo á bìa ɲá hã bíoní mu á cɛ̀rɛ̀ɛ tà hã yi, á bìa dó mi sĩa a *Krista yi á dó wán á yú báawa muaaseé hònú síi. 
\p  
\v 5 Mu tá lée tɔ̃n á ɓa *zúifùwa ɲúnása, lè ɓa *nì-kĩ́a, lè ho *làndá bìo zéenílowa kúaa mín wán ho Zeruzalɛɛmu yi.  
\v 6 Ɓa nùpua ɓúi na wi bìa kúaa mín wán bĩ́n tĩ́ahṹ lé o Aana na lé ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì, là a Kayiifu là a Zãn là a Alɛkisãndere, à séení ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì zĩi nùpua ɓúenɓúen.  
\v 7 Ɓa le ɓa ɓua ɓa tonkarowà ɓuee dĩ̀ní mí tĩ́ahṹ. Bìo ɓa ɓueé dɔ̃n á ɓa tùara ɓa yi: «Lé o yɛ́n pànká yi tàá lé o yɛ́n yèni yi á mi wɛɛ́raráa o nìi mu?» 
\p  
\v 8 À bṹn ò o Piɛre wã́a sú lè le Dónbeenì Hácírí, ó o wee bío làa ba: «Minɛ́n nìpomu ɲúnása lè mí nì-kĩ́a,  
\v 9 bìo mi wee tùa wɛn ho zuia lè mu bè-tente na wó nɔn o mùamúa yi bìo, làa bìo ó o wó wó wannáa.  
\v 10 Àwa, mi ɓúenɓúen ko à mi zũń mu, ò o Isirayɛɛle nìpomu mún zũń mu. Bìo nɔn ó o nìi na kà wannáa á dĩ̀n mi yahó lé o Nazarɛɛte nìi Yeesu yèni pànká yi, yìa mi ɓúaa ho *kùrùwá wán ó o húrun, na le Dónbeenì vèenía.  
\v 11 O Yeesu lé yìa le Dónbeenì bíonì vũahṹ bía bìo le o lé le huee na á ɓa sorowà pã́ bìo, minɛ́n sorowà. Dén huee so lé dìo bĩnía ɓuan ho soró dĩ̀nía.\f + \fr 4:11 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 118.22\f* 
\v 12 O Yeesu mí dòn lé yìa dà wee kã̀ní ɓa nùpua. Mu yínɔń orɛ́n yèni, á yèni ɓúi na kũn dà à kã̀ní wɛn á le Dónbeenì yí nɔn nìi woon yi ho dĩ́míɲá yi.» 
\p  
\v 13 Á ɓa zúifùwa làndá tũ̀iá fɛɛrowà mu á mu wó coon dàkhĩína, lé bìo ɓa mɔn ò o Piɛre là a Zãn wee bío ká ɓa ponì sɛ́ra. Ɓa mún zũna le ɓa lé ɓa nùpua na yí kàránna. Ɓa zũna mu le ɓarɛ́n là a Yeesu kɛra mín wán míana.  
\v 14 Ká bìo ɓa mún mɔn o nìi mu ò o wan á dĩ̀n o Piɛre là a Zãn nìsã́ní, á ɓa wã́a yí dà bìo máa bío.  
\v 15 Á ɓa wã́a le ɓa tonkarowà lée dĩ̀n ho khũuhũ vé, à ɓarɛ́n bán kará wee wã̀aní.  
\v 16 Ɓa wee bío mín yi: «Lée webio wa yàá à wé lè ɓa nùpua mu coon? Ho Zeruzalɛɛmusa ɓúenɓúen zũ mu kɛ̃́nkɛ̃́n le ho yéréké bìo na wó á ɓa mɔn lé ɓarɛ́n wó mu, á warɛ́n mún yí dà máa bío le mu yí bon.  
\v 17 Á mi cén wa là le hɛɛrè làa ba, à hè ɓa à ɓa yí bĩní yí bío o Yeesu bìo là a ɓúi hùúu. Lé bṹn á à na ká bìo wó kà máa bɛn máa fè ɓa zã̀amáa.» 
\p  
\v 18 Bṹn mɔ́n á ɓa bĩnía von o Piɛre là a Zãn á bía henía nɔn yi le ɓa khí à yí bío, tàá à yí kàrán ɓa nùpua o Yeesu yèni yi hùúu.  
\v 19 Ká a Piɛre là a Zãn màhã́ bía nɔn ɓa yi: «Minɛ́n mi bɛɛre wã́a loń le mu so térénna le Dónbeenì cɔ̃́n à wa bè mi bíonì yi ká wa pĩ́ lerɛ́n bíonì le?  
\v 20 Warɛ́n cén yí dà máa pe wa ɲiní ká bìo wa mɔn làa bìo wa ɲá á wa yí máa bío bìo.»  
\v 21 Á ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà wíokaa là le hɛɛrè làa ba, à ɓa kúaará ɓa. Bìo ɓa à dĩ̀n wán á à beéráa ɓa lò á ɓa yí zũ, lé bìo ɓa zã̀amáa ɓúenɓúen wee khòoní le Dónbeenì bìo wó bìo yi.  
\v 22 O nìi na waró bìo wó ho yéréké á teró lúlúio po ɓúará-ɲun. 
\s1 Bìa tà a Krista bìo wee fìo 
\p  
\v 23 Bìo ó o Piɛre là a Zãn ló ho kàsó yi, á ɓa wà van mí kuure nùpua cɔ̃́n, á vaá lá bìo ɓúenɓúen na ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa nì-kĩ́a bía nɔn ɓa yi á fɛɛra nɔn mí ninzàwa mu yi.  
\v 24 Bìo ɓa ɲá mu vó, á ɓa ɓúenɓúen wó mí yilera làa dà-kéní á wee fìo le Dónbeenì yi kà síi: «Ɲúhṹso, ũnɛ́n lé fo léra ho wáayi lè ho tá, lè ho muhṹ lè mu bìo ɓúenɓúen na wi ho yi.  
\v 25 Ũnɛ́n lé fo bía lè ũ Hácírí ũ ton-sá *Daviide na lé wàn ɓùaa ɲii yi kà: 
\q1 ‹Lée webio nɔn á hã sìí-viò nùpua wee kánkáráa? 
\q1 Lée webio nɔn á ho dĩ́míɲása wee lè ká mu ɲúhṹ mía? 
\q1  
\v 26 Ho dĩ́míɲá bá-zàwa wíokaa míten dĩ̀n hã fio bìo yi. 
\q1 Ɓa ɲúnása mún hĩ́nɔn von mín kúaa mín wán à ɓa lò. 
\q1 Ɓa ɓúenɓúen wó mí ɲii làa dà-kéní là a Ɲúhṹso làa yìa o mɔn léra wán.›\f + \fr 4:26 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 2.1-2\f* 
\m  
\v 27 À mu ɓɛ̀n bon ò o *Heroode là a *Pɔ̃nsi Pilaate wó le ɲii dà-kéní ho lóhó yi hen, ɓarɛ́n là a *Isirayɛɛle nìpomu, lè hã sìí-viò nùpua à ɓa hĩ́nɔn ũ ton-sá Yeesu na bìo sĩ foǹ wán, yìa fo mɔn léra.  
\v 28 Bìo fo hĩ́a fèra bía le fo ò wé á à kã́ɲa lè ũ pànká lè ũ sĩi bìo yi, bṹn ɓúenɓúen lé bìo ɓa wó kà à tiíra ɲii.  
\v 29 Ɲúhṹso, wã́a loń ɓa hɛɛrè na ɓa wee là. Na le sĩ-heɓúee warɛ́n na lé ũ ton-sáwá yi à wa wé bue lè ũ bíonì.  
\v 30 Dé ũ níi, à ɓa vánvárowà waró lè mu yéréké bìowa na wa wee wé ũ ton-sá Yeesu na bìo sĩ foǹ yèni pànká yi, à zéení ká ũ bìo bon.»  
\v 31 Bìo ɓa fìora vó, á ho lahó na ɓa wi yi á zà kìkìkì, á ɓa ɓúenɓúen sú lè le Dónbeenì Hácírí, á ɓa hĩ́nɔn wee bue le Dónbeenì bíonì lè le sĩ-heɓúee. 
\s1 Bìa tà a Krista bìo wee páaní sanka mí níi bìo 
\p  
\v 32 Bìa tà a *Krista bìo ɓúenɓúen á fù ɓunɓuaa, á sĩa lè ɓa hácírí wó dà-kéní. O ɓúi fù yí máa bío mí níi bìo á mí te mí dòn. Ɓa bìo ɓúenɓúen na fù wi ɓa cɔ̃́n á ɓa ɓunɓuaa yi.  
\v 33 Ɓa tonkarowà fù wee zéení a Ɲúhṹso Yeesu vèeró bìo lè ho pànká beenì, á le Dónbeenì wee na hã dúɓuaa cɛ̀rɛ̀ɛ ɓa ɓúenɓúen yi.  
\v 34 Nì-khenii fù mía ɓa tĩ́ahṹ, lé bìo á bìa manawà lè ɓa zĩní wi á fù wee yɛ̀ɛ́ hã,  
\v 35 à ɓua wárí ɓuee dé ɓa tonkarowà níi yi, à ɓa bĩní wé sĩ̀ sanka na mín yi làa bìo ɓa nì-kéní kéní koráa.  
\v 36 Mu ɓàn síi ó o Zozɛɛfu hĩ́a wó. O lé o *Levii nùwã nì-kéní na wee lé ho Siipere\f + \fr 4:36 \ft Siipere: Lé ho kɔ̃hṹ ɓúi na ho Mɛditeranɛɛ yámú ɲumu kĩ́nía yi. Ho wi lè mu yámú ɲumu mu ɓàn wii hɛ̀ɛníi. Ɓa tonkarowà pã̀ahṹ ká ɓa zúifùwa na wi bĩ́n á boo.\f* yi. Ɓa tonkarowà wee ve o làa Baanabaasi, mu kúará le yìa wee hení hã sĩa.  
\v 37 O hĩ́a yɛ̀ɛ́ra mí mɔhṹ á ɓuan wárí ɓueé nɔn ɓa tonkarowà yi. 
\c 5  
\s1 O Ananiasi lè mín hã́a Safiraa bìo 
\p  
\v 1 Nìi ɓúi hĩ́a wi bĩ́n ɓa le Ananiasi, ká ɓàn hã́a ɓa le Safiraa. O hĩ́a yɛ̀ɛ́ra mí mɔhṹ,  
\v 2 á fá wárí sɔ̃́n-kéní bàrá, á ɓàn hã́a mún zũ mu, à dìo ká ó o ɓuan vaá nɔn ɓa tonkarowà yi.  
\v 3 Ó o Piɛre bía nɔn wo yi: «Ananiasi, lée webio nɔn ó o *Satãni dóráa hã yile-kora foǹ, ũ fã̀ le sabéré le Dónbeenì Hácírí ɲii, á fá ho mɔhṹ wárí sɔ̃́n-kéní bàrá?  
\v 4 Bìo ho mɔhṹ mu lá dĩǹ yí yɛ̀ɛ́ra ká yínɔń fo te ho le? Á bìo ho yɛ̀ɛ́ra, á ho ɓàn wárí bìo sã̀ a yɛ́n yi? Yínɔń fo le? Á lée webio nɔn á fo wóráa bìo kà? Fo yí fã̀ sabéré nùpua ɲii, le Dónbeenì lé dìo á fo fã̀ le sabéré ɲii.»  
\v 5 Bìo ó o Ananiasi ɲá hã bíoní mu, ó o ló lùwá, á lií húrun. Á bìa ɲá mu ɓúenɓúen zã́na dàkhĩína.  
\v 6 Á ɓa yàrówá hĩ́nɔn cà le dɛ̀ɛ pon o yi, á ɓuan vaá nùuna. 
\p  
\v 7 Lɛ́ɛ̀rèwa bìo tĩn síi bṹn mɔ́n á ɓàn hã́a wà ɓueé zon ká a yí zũ bìo wó.  
\v 8 Ó o Piɛre tùara a yi: «Mi ho tũ̀iá na miì: Mìn mɔhṹ na mi yɛ̀ɛ́ra ɓàn wárí ɓúenɓúen lé dìo kà le?» Ó o le ũuu, le dén lé lerɛ́n.  
\v 9 Ó o Piɛre wã́a bía nɔn wo yi: «Ũnɛ́n lè mìn báa wó kaka wã̀anía tòráa á wee khɛ́nnáa le Dónbeenì Hácírí kúará? Loń, bìa lée wi ho zũaɲii kà lé bìa vaá nùuna mìn báa. Ũnɛ́n ɓa mún ǹ lá á à lɛ́nnáa.»  
\v 10 Mí lahó yi ó o hã́a mu ɓɛ̀n dɛ̀ɛnía ló lùwá o Piɛre tá, á lií húrun. Bìo ɓa yàrówá ɓueé zoó dɔ̃n ò o húrun, á ɓa lá a ɓuan vaá nùuna ɓàn báa nìsã́ní.  
\v 11 Bìa tà a *Krista bìo kuure làa bìa ɲá mu ɓúenɓúen zã́na dàkhĩína. 
\s1 Ɓa tonkarowà wee wé mu yéréké bìowa 
\p  
\v 12 Mu yéréké bìowa cɛ̀rɛ̀ɛ na wee zéení le Dónbeenì pànká á ɓa tonkarowà hĩ́a wee wé mu nìpomu tĩ́ahṹ. Bìa tà a Krista bìo ɓúenɓúen hĩ́a wee wé mí yilera làa dà-kéní à wé kúee mín wán le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi o *Salomɔn Sànsá\f + \fr 5:12 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 3.11\f* yi.  
\v 13 Nì-vio yí máa hení mí sĩa zo ɓa tĩ́ahṹ, ɛ̀ɛ ká ɓa zã̀amáa màhã́ pá wee wíoka ɓa yèni.  
\v 14 Ɓa báawa lè ɓa hã́awa na wee dé mí sĩa o Ɲúhṹso yi á wee wé boo ká ɓa wà.  
\v 15 Á ɓa wã́a wee ɓua ɓa vánvárowà à ɓuee lée bàráka hã wãna nìsã́a hã dãmu sĩ̀a wán, bèra a na ká a Piɛre hĩ́a ɓueé wee khĩí, ò o bóní pá wã́a yí kúia ɓa ɓúi wán.  
\v 16 Hàrí hã lórá na sùaráa lè ho Zeruzalɛɛmu à nùpua mún wee ɓùuni ɓuen lè mí vánvárowà lè ɓa nùpua na ɓa cĩ́náwa wee beé lò. Á ɓa ɓúenɓúen wee wa. 
\s1 Ɓa wee beé o Krista tonkarowà lò 
\p  
\v 17 Á ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì làa bìa làa wo páanía wi na lé ɓa *Sadusĩɛwa kuure nùpua á le yandee sú ɓa tonkarowà bìo yi.  
\v 18 Á ɓa wìikaa ɓa tonkarowà á kúaa ɓa zã̀amáa kàsó yi.  
\v 19 Ká a Ɲúhṹso wáayi tonkaro ɓúi màhã́ lion ho tĩ́nàahṹ à lii hɛ́ra ho kàsó zĩi wonna, ò o léra ɓa á bía nɔn yi:  
\v 20 «Mi lɛ́n va le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á vaa bue le mukãnì binbirì na máa vé bìo ɓúenɓúen à na ɓa zã̀amáa yi.»  
\v 21 Á ɓa tonkarowà bò bìo ó o bía yi. Le yìnbíi bùirìi á ɓa wà van le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á vaá zoó wee kàrán ɓa nùpua. 
\p Ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì làa bìa làa wo páanía wi á von o *Isirayɛɛle nìpomu *nì-kĩ́a. Á ɓarɛ́n na lé ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà ɓúenɓúen kúaa mín wán, à ɓa tonkaa ɓa ɓúi le ɓa lɛ́n vaa lén ɓa tonkarowà ho kàsó yi ɓua ɓuennáa.  
\v 22 Ká ɓa parowà màhã́ yí vaá yú ɓa bĩ́n, á ɓa wà ɓueé bía bìo kà nɔn ɓa yi:  
\v 23 «Wa vaá yú ho kàsó zĩi wonna ká hã pon dĩ̀n sese, á ɓa parowà na bĩ́n ɓúenɓúen mún dĩ̀nka mí lara yi. Ɛ̀ɛ ká bìo wa hɛ́ra à wa zon, á wa yí zoó yú nùpue.» 
\p  
\v 24 Bìo le Dónbeenì zĩ-beenì parowà ɲúhṹso lè ɓa yankarowà ɲúnása ɲá hã bíoní mu, á ɓa wã́a yí zũ hen na ɓa à dé míten yi ɓa tonkarowà mu vĩ́ló bìo yi, á ɓa wee tùa míten yi le mu yàá wó kaka wóráa coon.  
\v 25 Hón pã̀ahṹ so yi ò o ɓúi ɓueé dɔ̃n, á bía nɔn ɓa yi: «Mi loń, ɓa nùpua mu na mi pon ɲii ho kàsó yi, lé ɓarɛ́n vaá wi le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á wee kàrán ɓa nùpua.»  
\v 26 Á le Dónbeenì zĩ-beenì parowà ɲúhṹso dɛ̀ɛnía hĩ́nɔn fó mí nùpua à ɓa vaá ɓuan ɓa tonkarowà ɓuararáa ká ɓa màhã́ yí wó mu làa hɛɛrè, lé bìo ɓa zã́na le ká mí wó mu, á ɓa nùpua á à lèeka mí lè hã huaa. 
\p  
\v 27 Bìo ɓa ɓueé dɔ̃n ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yahó làa ba, á ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì tùara ɓa yi:  
\v 28 «Wa so nɔ̀nzoǹ yí hò mia lè le sòobɛ́ɛ le mi yí bĩní yí kàrán ɓa nùpua o nìi mu yèni yi le? Á mi wã́a loń bìo mi wó. Ho Zeruzalɛɛmu lóhó ɓúenɓúen á mi vó lè mi kàránló, á mún wi à mi bàká warɛ́n yi là a nìi mu húmú bìo.» 
\p  
\v 29 Ó o Piɛre lè ɓa tonkarowà bía nɔn ɓa yi: «Wa ko à wa bè le Dónbeenì bíoní yi á sṹaaní bìo wa à bè ɓa nùpua bíoní yi.  
\v 30 O Yeesu mu na mi ɓúaa ho *kùrùwá wán ó o húrun, á wàn ɓùaawa ɓàn Dónbeenì vèenía,  
\v 31 á ɓuan yòó bàrá mí nín-tĩánì. Le wó a là a ɲúhṹso na lé o kã̀nílo, ò o *Isirayɛɛle nìpomu bè yi á yèrèmá mí yilera lè mí wárá, à yí mu bè-kora sɛ́ndíaró.  
\v 32 Warɛ́n, lè le Dónbeenì Hácírí na le nɔn bìa wee tà le bìo yi, á lé mu bè-wénia mu ɓàn sɛɛ́ràsa.» 
\p  
\v 33 Bìo ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà ɲá hã bíoní mu, á ɓa yiwa cã̀ cã̀, á wi ɓa ɓúe ɓa tonkarowà.  
\v 34 Ɛ̀ɛ ká *Farizĩɛ ɓúi màhã́ kɛra ɓa tĩ́ahṹ á yèni ɓa le Kamaliyɛli. O lé ho *làndá bìo zéenílowa nì-kéní na ɓa zã̀amáa ɓúenɓúen wee kɔ̃̀nbi. Wón lé yìa lií hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ɓa tũ̀iá fɛɛrowà tĩ́ahṹ ò o le ɓa bío le ɓa tonkarowà mu lée dĩ̀n ho khũuhũ màní.  
\v 35 Bṹn mɔ́n ó o bía nɔn bìa kúaa mín wán yi: «Isirayɛɛlesa, mi cà hácírí bìo mi ì wé lè ɓa nùpua na kà bìo yi.  
\v 36 Nìi ɓúi ɓueé còonía hĩ́nɔn á yèni ɓa le Tedaasi. O hĩ́a wee wé míten lòn nùpue na bìo ɲúhṹ wi. Nùpua na ɓueé tà bò a yi á à yí báawa khĩá-náa síi. Bìo ó o húrun, á bìa ɓúenɓúen na tà bò a yi mu pã̀ahṹ á saawaa, ó o bìo ɲúhṹ ɓó.  
\v 37 Bṹn mɔ́n á ho mìló pã̀ahṹ, ó o Kalilee nìi Zudaa ɓɛ̀n hĩ́nɔn á yú ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ á ɓa bò a yi. Á wón ɓa mún ɓó, á bìa bò a yi ɓúenɓúen saawaa.  
\v 38 Àwa, á mi le ĩ bío mu na mi: Ɓa nùpua mu á mi día bìo. Mi día ɓa le ɓa lɛ́n. Lé bìo ká ɓa tonló mu á bìo ló nùpue níi yi, á ho ɲúhṹ á à ɓúe.  
\v 39 Ká ho bìo ɓɛ̀n ló le Dónbeenì níi yi, á mi yí dà dɛ̀ɛ ɓúi máa wé làa ho. Mi yí wó sese á mi ì kɛń lòn nùpua na wee fi lè le Dónbeenì.» 
\p Bìo ó o fɛɛra mí ɲi-cúa vó, á ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà tà a bìo.  
\v 40 Á ɓa von ɓa tonkarowà, á ɓueé han lè hã làbàaní, á ɓa le ɓa yí bĩní yí bío bìo o Yeesu yèni yi, á ɓa wã́a día ɓa à ɓa wà. 
\p  
\v 41 Ɓa tonkarowà ló le zĩi yi ká ɓa sĩa wan, lé bìo le Dónbeenì le ɓa ko lè le lònbee o Yeesu yèni bìo yi.  
\v 42 Làa wizooní ɓúenɓúen ká ɓa wee kàrán ɓa nùpua, á wee bue le bín-tente le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi lè hã zĩní na ká yi le o Yeesu lé *Yìa le Dónbeenì mɔn léra á wó là a kã̀nílo. 
\c 6  
\s1 Ɓa nùpua na wé è séení ɓa tonkarowà 
\p  
\v 1 Mu pã̀ahṹ ká ɓa nì-kenínia wee dé wán ká ɓa wà. Á ɓa *zúifùwa na wi ɓa tĩ́ahṹ na wee bío mu kɛrɛɛkimu sĩa yí wan bìo á ɓàn zàwa na lé ɓa zúifùwa binbirí wee wé yi. Ɓa wee zá le làa wizooní ɓúenɓúen le mínɛ́n mahã́awa á ɓa yí máa loń yi sese ho dĩ́nló sankaró pã̀ahṹ.  
\v 2 Á ɓa tonkarowà pírú ɲun von ɓa nì-kenínia ɓúenɓúen kúaa mín wán bía nɔn yi: «Wàn zàwa, wa yí ko à wa día le Dónbeenì bíonì bueró ká wa yèrèmá wa yara sĩ́ ho dĩ́nló bìo.  
\v 3 Mi cén hueeka ɓa nùpua nùwã hèɲun mi tĩ́ahṹ na mi zũ le ɓa térénna, á sú lè le Dónbeenì Hácírí lè mu bè-zũńminì. Bán lé bìa á wa à dé mu níi yi.  
\v 4 Bṹn ká warɛ́n ɓɛ̀n dà à na waten ho fìoró lè le Dónbeenì bíonì bueró yi lè wa sòobɛ́ɛ.» 
\p  
\v 5 Bìo ɓa tonkarowà fɛɛra mí ɲi-cúa vó, á ɓa kuure nùpua tà ɓa bìo. Bìa ɓa hueekaa lé o Etiɛna na lé o nùpue na sĩidéró wi, na sú lè le Dónbeenì Hácírí. À séení a Filiipu, là a Porokoore, là a Nikonɔɔre, là a Timɔn, là a Paamɛnaasi, là a Ãntiosi nìi Nikolaa na hĩ́a yèrèmáa bò ɓa zúifùwa mu ɓàn Dónbeenì yi.  
\v 6 Ɓa ɓuan ɓa vannáa ɓa tonkarowà cɔ̃́n, á bán bò mí níní ɓa wán à ɓa fìora nɔn ɓa yi. 
\p  
\v 7 Le Dónbeenì bíonì wee bɛn fè hã lara ká le wà, á ɓa nì-kenínia wee dé wán ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓa yankarowà cɛ̀rɛ̀ɛ á wee tà dé mí sĩa o *Krista yi. 
\s1 O Etiɛna ɓa wìira 
\p  
\v 8 O Etiɛna le Dónbeenì dúɓuaa nɔn ho pànká yi, ó o wee wé mu yéréké bè-beera na wee zéení le Dónbeenì pànká ɓa nùpua tĩ́ahṹ.  
\v 9 Á ɓa zúifùwa nùwã yɛn ɓúi á hĩ́nɔn pã́ a bìo. Ɓa ɓúi lé ɓa zúifùwa kàránló zĩi nùpua na ɓa wee ve làa wobáaní na wi míten. Ɓa lé bìa ló ho Sirɛɛna lè ho Alɛkisãndiri lórá yi. Ká ɓa ɓúi lé bìa ló ho Silisii lè ho Azii kãna yi. Lé bán lé bìa ɓueé wee wã̀aní là a Etiɛna.  
\v 10 Ká ɓa màhã́ yí dàńna a bìo, lé bìo le Dónbeenì Hácírí bè-zũńminì na le wee na a yi lé bìo ó o wee bíoráa.  
\v 11 Á ɓa yà ɓa nùpua ɲiní à ɓa le ɓa bío bìo kà: «Wa ɲá ò o nìi mu bía khon o *Mɔyiize lè le Dónbeenì dã́ní yi.»  
\v 12 Lé bṹn ɓa bía á súkúra lè ɓa zã̀amáa, lè ɓa *nì-kĩ́a, lè ho *làndá bìo zéenílowa. Bṹn mɔ́n á ɓa ɓueé wìira a Etiɛna á ɓuan vannáa ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yahó.  
\v 13 Ɓa mún fó ɓa nùpua ɓúi bòráa na ɓueé fũ̀aa hã sabíoní o Etiɛna mu ɲii. Á bán ɓueé bía: «Fɛ́ɛɛ ká a nìi mu wee bío hã bín-kora à lɛɛ́ le *Dónbeenì zĩ-beenì là a Mɔyiize làndá yi.  
\v 14 Wa ɲá ò o bía le o Yeesu, wón Nazarɛɛte nìi so, á à fío le Dónbeenì zĩ-beenì, á mún ǹ yèrèmá hã làndáwá na ó o Mɔyiize nɔn wɛn.» 
\p  
\v 15 Ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà na wi le zĩi yi mu zoǹ ɓúenɓúen fá mí yìo o Etiɛna yi, á mɔn ò o yahó ɓonmín lè le Dónbeenì wáayi tonkaro yahó. 
\c 7  
\s1 O Etiɛna ɲi-cúa na ó o fɛɛra 
\p  
\v 1 Ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì tùara a Etiɛna yi: «Hãà! Bìo ɓa wee bío ũ ɲii so bon le?» 
\p  
\v 2 Ó o Etiɛna bía: «Minɛ́n wàn maáwà lè wàn zàwa, mi ɲí bìo á ĩ bío á à na mia. Le Dónbeenì cùkúso hĩ́a zéenía míten lè wàn ɓùaa *Abarahaamu ká a wi ho Mɛzopotamii yi á dĩǹ yí ló yí vaá kará ho Haran lóhó yi,  
\v 3 á bía nɔn wo yi: ‹Lé día mìn kɔ̃hṹ lè mìn zĩi á lɛ́n va ho kɔ̃hṹ ɓúi na á ĩ ì zéení làa fo yi.›  
\v 4 Ó o Abarahaamu wã́a hĩ́nɔn día ho Kalidee kɔ̃hṹ á vaá kará ho Haran yi. Bìo ó o Abarahaamu ɓàn maá húrun á le sã̀ léra a ho Haran yi á ɓuararáa ho kɔ̃hṹ mu na mi wi yi ho zuia.  
\v 5 Dónbeenì á yí nɔn tá wo yi bĩ́n. Hàrí hìa lè le nín-tàahṹ bìo ó o yí yú. Ká le Dónbeenì màhã́ nɔn le ɲii le mí ì na ho kɔ̃hṹ mu na ká wo yi, orɛ́n lè mí mɔ̀nmànía na à hĩ́ní o mɔ́n. Á ho pã̀ahṹ na le Dónbeenì wee bío mu yi làa wo ká za woon mía o cɔ̃́n.  
\v 6 Bìo kà lé bìo á le bía nɔn wo yi: ‹Ũ mɔ̀nmànía khíi kɛń kã-veere yi, á à wé ɓa wobáaní bĩ́n. Ɓa à beé ɓa lò hã lúlúio khĩá-náa yi.  
\v 7 Ɛ̀ɛ ká ho sìí na à wé ɓa lè mí wobáaní á ĩnɛ́n Dónbeenì màhã́ à cítí. Bṹn mɔ́n á ɓa à lé bĩ́n á à lɛ́n wé ɓueé ɓùaaní mi ho lahó na kà yi.›\f + \fr 7:7 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 15.13-14, Léró vũahṹ (Exode) 12.40\f* 
\v 8 Bṹn mɔ́n á le bò le *páaníi là a Abarahaamu. Bìo wee zéení le páaníi mu bìo lé ho *kúiiró. Lé bṹn nɔn ó o Abarahaamu za *Izaaki teró wizooní bìo hètĩn níi yi ó o *kúio wo. Lé bṹn ó o Izaaki mún kúio o *Zakoobu, á wón ɓɛ̀n kúiora mí zàwa pírú ɲun na lé wa zĩ-ɲúná ɓàn ɓùaawa. 
\p  
\v 9 «O zàwa mu dú le yandee lè mín fɛ̀ɛso Zozɛɛfu\f + \fr 7:9 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 37–50\f*, á yɛ̀ɛ́ra a ó o wó a wobá-nìi ho *Ezipite yi. Ká le Dónbeenì màhã́ kɛra làa wo.  
\v 10 Le léra a mí lònbee ɓúenɓúen yi. Le wó ó o dàńna dĩ̀n ho Ezipite bɛ́ɛ yahó á zéenía mí bè-zũńminì, ó o bìo wó sĩna a yi. Á wón bàrá a mí zĩi bìowa lè ho Ezipite kɔ̃hṹ bìowa ɓúenɓúen ɲúhṹ wán. 
\p  
\v 11 «Mu pã̀ahṹ á le hĩni ló ho Ezipite kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi lè ho Kanan kɔ̃hṹ yi mún. Mu wó lònbee làa sòobɛ́ɛ, á wàn ɓùaawa mu yí máa yí bìo ɓa à dí.  
\v 12 Bìo ó o Zakoobu ɲá à ɓa le ho dĩ́nló wi ho Ezipite yi, ó o nín-yání tonkaa wàn ɓùaawa le ɓa va bĩ́n.  
\v 13 Mu cúa-ɲun níi na ɓa bĩnía van bĩ́n, ó o Zozɛɛfu wã́a zéenía míten lè mín zàwa. Lé bṹn ó o bɛ́ɛ bò yi zũńnanáa hen na ó o Zozɛɛfu nɔnkãni can yi.  
\v 14 Ó o Zozɛɛfu wã́a tonkaa mín zàwa le ɓa vaa fé mín maá lè mín zĩi nùpua ɓúenɓúen. Ɓa à yí nùpua ɓúará-náa hònú mía.  
\v 15 Ó o Zakoobu wã́a ɓuara ho Ezipite. Lé bĩ́n ó o ɓueé húrun yi, á wàn ɓùaawa mún húrun bĩ́n.  
\v 16 Ɓa ɓuan ɓa nì-hínmu vannáa ho Sisɛɛmu yi, á vaá nùuna le búure na ó o Abarahaamu hĩ́a yà a Hamɔɔre zàwa cɔ̃́n. 
\p  
\v 17 «Bìo ho pã̀ahṹ na le Dónbeenì ko à le tií bìo le hĩ́a dó mí ɲii nɔn o Abarahaamu yi ɲii wà ɓueé sùará, á bṹn wa nìpomu boo, á wee dé wán ho Ezipite yi.  
\v 18 Bṹn mɔ́n ó o bɛ́ɛ ɓúi na yí zũna a Zozɛɛfu á kará ho Ezipite kɔ̃hṹ ɲúhṹ wán.  
\v 19 O khà wa nìpomu, á beéra wàn ɓùaawa lò, á kĩ̀kã́a ɓa yi le ɓa pĩ́ mí zàwa kúia à ɓa hí.  
\v 20 Lé bṹn pã̀ahṹ ó o *Mɔyiize ton yi. O hĩ́a lée kúnkúza na se, na bìo sĩ le Dónbeenì yi. Pĩina bìo tĩn ká a wi mín zĩi á ɓàn nu wee yɛ̀ɛní.  
\v 21 Ɓa día a yí máa loń yi, ó o bɛ́ɛ hĩ́nló lé yìa lá a ɓuan á hɔ̃n lè mí kùrú za bìo.  
\v 22 Lé o bɛ́ɛ zĩi á ɓa kenía o Mɔyiize yi lè ho Ezipitesa bìo na ɓa zũ ɓúenɓúen, ó o wó a nùpue na pànká wi mí bíoní lè mí wárá yi. 
\p  
\v 23 «Bìo ó o Mɔyiize lúlúio yú ho ɓúará-ɲun, ó o kará lon mí yi, ó o hĩ́nɔn le mí vaá loń mín zàwa na lé o *Isirayɛɛle nìpomu.  
\v 24 Ó o vaá mɔn o Ezipite nìi ɓúi ò o wee ha ɓàn za nì-kéní, ó o tà mín za na ɓa wee ha ɲii, ò o ɓó a Ezipite nìi.  
\v 25 O lá wee leéka le o Isirayɛɛle nìpomu na lé ɓàn zàwa á à zũń le le Dónbeenì le mí ì dĩ̀n orɛ́n wán à lénnáa ɓa ɲúná, yaa ɓa yí zũna mu.  
\v 26 Mu tá na lée tɔ̃n, ó o Mɔyiize fò mín lè mín sìí nùpua nùwã ɲun ká ɓa wee fi. Ó o le mí ì yanka ɓa, ó o bía bìo kà: ‹Wàn zàwa, minɛ́n na lé lè dà-kéní á bĩnía wee fi mín yi le?›  
\v 27 Á yìa dà mí ninza na so á lío o Mɔyiize ò o bía nɔn wo yi: ‹Lé o yɛ́n bàrá fo wa ɲúhṹ wán le ũ wé cítí wɛn?  
\v 28 Fo wi à ũ ɓúe mi làa bìo á fo hĩihṹ ɓóráa o Ezipite nìi bìo síi le?›\f + \fr 7:28 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 2.14\f* 
\v 29 Bìo ó o Mɔyiize ɲá hɔ̃́n bíoní so, ó o lùwa á vaá kará ho Madĩa kɔ̃hṹ yi. Lé bĩ́n ó o yú ɓa zàwa nùwã ɲun yi. 
\p  
\v 30 «Lúlúio ɓúará-ɲun bṹn mɔ́n, á le Dónbeenì wáayi tonkaro ɓúi zéenía míten làa wo le vĩ̀ndɛ̀-za dɔ̃hṹ na wee cĩ̀ yi, ho tá henì yi, ho Sinayii ɓúee nìsã́ní.\f + \fr 7:30 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 3.2\f* 
\v 31 Bṹn bè-minii so wó a Mɔyiize coon. Á bìo ó o wi ò o vaa sùará mu yi à wíoka loń sese, ó o ɲá a Ɲúhṹso tãmu na bía làa wo:  
\v 32 ‹O *Abarahaamu là a *Izaaki là a *Zakoobu na lé mìn ɓùaawa ɓàn Dónbeenì lé mi.›\f + \fr 7:32 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 3.6\f* Ó o Mɔyiize zã́na, á wee zà wàwàwà, á yí wi ò o loń mu yi.  
\v 33 Ó o Ɲúhṹso wã́a bía làa wo: ‹Tɛn ũ nakãa, lé bìo á ho lahó na á ũ wi yi lée tá na bìo sã̀ miì.  
\v 34 Le lònbee na á ĩ nìpomu wi yi ho Ezipite yi á ĩ mɔn. Ĩ ɲá ɓa wɛ́ɛ sã, á ĩ lion wà lií kã̀ní ɓa. Wã́a ɓuen. Ĩ ì tonka fo ho *Ezipite yi›.\f + \fr 7:34 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 3.7, 8, 10\f* 
\p  
\v 35 «O Mɔyiize nì-kéní mu na ó o *Isirayɛɛle nìpomu fù pã́ bìo le lé o yɛ́n dó a le o wé mí ɲúhṹso lè mí cítí fĩ̀,\f + \fr 7:35 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 2.14\f* wón lé yìa le Dónbeenì tonkaa ò o wé o ɲúhṹso làa yìa wee lén hã ɲúná. Le wó mu ho wáayi tonkaro pànká yi, yìa hĩ́a zéenía míten là a Mɔyiize le vĩ̀ndɛ̀-za na wee cĩ̀ yi.  
\v 36 O Mɔyiize lé yìa léra a Isirayɛɛle nìpomu ho *Ezipite yi. O wó mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká ho kɔ̃hṹ yi, lè ho muhṹ na ɓa wee ve làa muhṹ na mùia yi, lè ho tá henì yi hã lúlúio ɓúará-ɲun pã̀ahṹ.  
\v 37 Lé o Mɔyiize mu lé yìa pá bía bìo kà nɔn o Isirayɛɛle nìpomu yi: ‹Le Dónbeenì á à lén o ɲi-cúa fɛɛro ɓúi mìn zàwa tĩ́ahṹ na ka lè ĩ bìo síi á à tonka mi cɔ̃́n›.\f + \fr 7:37 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 18.15\f* 
\v 38 Bìo mu nìpomu hĩ́a kúaa mín wán ho tá henì yi, á lé orɛ́n pá hĩ́a wee vará wàn ɓùaawa lè le Dónbeenì wáayi tonkaro pã̀ahṹ, yìa hĩ́a wee bío làa wo ho Sinayii ɓúee wán. Lé orɛ́n á le Dónbeenì bíonì na wee na le mukãnì á nɔn yi, ò o ɓuee lii na wɛn.  
\v 39 Ká wàn ɓùaawa màhã́ yí tà ká ɓa à bè hã bíoní mu yi. Ɓa pã́ a bìo, á wi ɓa bĩní va ho Ezipite yi.  
\v 40 Ɓa bía nɔn o *Aaron yi: ‹Cà hã wɔ̃̀nna ɓúi na wɛn na à dí wa yahó, lé bìo á wa yí zũ bìo wó a Mɔyiize mu na léra wɛn ho Ezipite yi›.\f + \fr 7:40 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 32.1, 23\f* 
\v 41 Á ɓa wã́a pà a nɔ̀n-za kansi á wee wé mu hãmu na yi, á dú ho sɔ̃́n-beenì bìo ɓarɛ́n míten dàńna wó bìo yi.  
\v 42 Ká le Dónbeenì màhã́ bĩnía ɓa mɔ́n, á día ɓa á ɓa wee ɓùaaní ho wáayi bìowa, làa bìo mu túararáa ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà vũahṹ yi: 
\q1 ‹Isirayɛɛle nìpomu, 
\q1 hã lúlúio ɓúará-ɲun na mi wó ho tá henì yi, 
\q2 á ɓa bà-kùio na mi fũ̀aana lè mu hãmu na mi wó, 
\q2 lé ĩnɛ́n á mi so wó mu nɔn yi le? 
\q1  
\v 43 Ɓùeé. Mu lé mi Mɔlooki wã̀ahṹ bùkú za 
\q2 lè mi Erefãn\f + \fr 7:43 \ft Mɔlooki: Lé ho Kanan kɔ̃hṹ hàánì nùpua wã̀ahṹ na ɓa fù wee hã. Erefãn: Lé le mànàayiire ɓúi na ho Ezipitesa fù pà sìí, á wó lè mí wã̀ahṹ à wee hã.\f* wã̀ahṹ mànàayiire á mi ɓuan, 
\q1 hɔ̃́n na á mi wó miten á wee ɓùaaní, 
\q2 lé bṹn nɔn á ĩ ì sèráa mia á à dàráa ho *Babiloona wán.›\f + \fr 7:43 \ft Mi loń Amɔɔsi vũahṹ 5.25-27\f* 
\p  
\v 44 «Hã pɔ̃nsòni bùkú na hĩ́a wi wàn ɓùaawa cɔ̃́n ho tá henì yi lé hón á hã pɛnminí na le Dónbeenì làndá túara wán wi yi. Lé hɔ̃́n pɔ̃nsòni bùkú so hĩ́a wee zéení le le Dónbeenì wi ɓa tĩ́ahṹ. O *Mɔyiize hĩ́a wó ho làa bìo le Dónbeenì zéenía le o wé làa ho. Le hĩ́a le o wé ho làa hìa ó o mɔn bìo síi.\fig Hã pɔ̃nsòni bùkú |src="lb00259b.tif" size="span" copy="Louise Bass" ref="Bè-wénia 7:44" \fig* 
\v 45 Bṹn mɔ́n á hã pɔ̃nsòni bùkú mu á wàn ɓùaawa lè mí mɔ̀nmànía na sã̀ mín á mún ɓuan. Pã̀ahṹ na le Dónbeenì ɲɔn hã kãna nùpua á fó táwá nɔn ɓa yi ká a Zozue dú ɓa yahó ká lé horɛ́n ɓa ɓuan. Á ho ɓɛ̀n wi bĩ́n fúuu fúaa o *Daviide pã̀ahṹ.  
\v 46 O Daviide bìo hĩ́a wó sĩna le Dónbeenì yi, ó o fìora le níi le cɔ̃́n, à soráa ho lahó ɓúi à na a *Zakoobu ɓàn Dónbeenì yi.  
\v 47 Ká a *Salomɔn lé yìa màhã́ son le zĩi mu nɔn le Dónbeenì yi.  
\v 48 Ɛ̀ɛ ká le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen wán màhã́ yí máa zo zoo kɛɛní ɓa nùpua zĩ-sonia yi làa bìo ó o ɲi-cúa fɛɛro bíaráa mu. 
\q1  
\v 49 Ho wáayi lé ĩ bɛ́ɛnì kanmúiní, 
\q2 ká ho tá lé ĩ zení bèeníi. 
\q1 Lé le zĩi yɛ́n sìí á mi dà à so á à na miì. 
\q1 Lé ho lahó yɛ́n á ĩ dà a kɛɛní yi? 
\q1  
\v 50 Bṹn bìowa so ɓúenɓúen so yínɔń mi wó mu ĩten le?\f + \fr 7:50 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 66.1-2\f* 
\p  
\v 51 «Ɓúi! Isirayɛɛlesa, mi yiwa tunka dà, mi yí máa tà hɛ́n mi sĩa lè mi ɲikɔ̃nna le Dónbeenì veró yi. Minɛ́n lè mìn ɓùaawa lée dà-kéní.  
\v 52 Lé o ɲi-cúa fɛɛro yɛ́n á mìn ɓùaawa mu á yí beéra lò? Bìa buera yìa mí dòn na wee wé le Dónbeenì sĩi bìo ɓuenló bìo, bán à mìn ɓùaawa ɓó. Bìo kà wán, lé orɛ́n nì-kéní mu á minɛ́n ló mɔ́n á mún ɓó.  
\v 53 Minɛ́n na le Dónbeenì wáayi tonkarowà dó ho làndá níi yi, lé minɛ́n miten yí bò ho làndá mu bè-bíonii yi.» 
\s1 O Etiɛna ɓúeró bìo 
\p  
\v 54 Bìo ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà ɲá hã bíoní mu á ɓa sĩa ka le hã à fáa o Etiɛna bìo yi lè le sĩ-cĩ̀ílè.  
\v 55 Ká arɛ́n wón sú lè le Dónbeenì Hácírí, ó o hóonía mí yahó á lora ho wáayi, ó o mɔn le Dónbeenì cùkú là a Yeesu ò o wi le Dónbeenì nín-tĩánì,  
\v 56 ó o bía: «Mi tántá mi ɲikɔ̃nna, ho wáayi ɲii hɛ́ra, á ĩ mɔn o *Nùpue Za ká a dĩ̀n le Dónbeenì nín-tĩánì.»  
\v 57 Á ɓa wee wãama pɔ̃́npɔ̃́n à ɓa tun mí ɲikɔ̃nna.  
\v 58 Bṹn mɔ́n á ɓa ɓúenɓúen dɛ̀ɛnía kúaaka a wán á wìira lóráa ho donkĩ́ahṹ á lée wee lèeka lè hã huaa á à ɓúe. Bìa wee wé mu á tɛnkaa mí sĩ̀a bàrá a yàrónza ɓúi na ɓa le Soole tá le o pa yi.  
\v 59 Bìo ɓa wee lèeka a Etiɛna lè hã huaa, ó o wee fìo kà síi: «Ɲúhṹso Yeesu, tà fé ĩ mànákã̀.»  
\v 60 Bṹn mɔ́n ó o ló lion mí nɔnkóɲúná wán, ò o wãamaa pɔ̃́npɔ̃́n: «Ɲúhṹso, yí bè mu bè-kohó na kà ɓa wán.» Bìo ó o bía hɔ̃́n bíoní so vó, ó o húrun.\fig O Etiɛna ɓa lèekaa lè hã huaa ɓó|src="cn01923B.tif" size="span" copy="David C. Cook" ref="Bè-wénia 7:60" \fig* 
\c 8  
\nb  
\v 1 O Etiɛna ɓúeró ó o Soole tà. 
\s1 O Soole wee beé bìa tà a Krista bìo lò 
\p Mu nɔ̀nzoǹ mí bɛɛre, á bìa tà a *Krista bìo na ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓa ɓúakáa wee beé lò làa sòobɛ́ɛ. Ɓa tonkarowà níi ló, ká bìa ká ɓúenɓúen saawaa zon ho *Zudee lè ho *Samarii kãna yi.  
\v 2 Ɓa nùpua ɓúi na wee bè le Dónbeenì yi sese lé bìa lá a Etiɛna vaá nùuna, à ɓa wá wá a bìo yi.  
\v 3 O Soole wón ɓɛ̀n lé bìa tà a Krista bìo ɲúhṹ ɓúeró ó o hĩ́nɔn can mí kuio bìo yi. O wee hɛ́ɛ wìika ɓa báawa lè ɓa hã́awa hã zĩní yi, à ɓua vaa kúee ho kàsó yi. 
\s1 O Filiipu wee bue le bín-tente ho Samarii yi 
\p  
\v 4 Bìa saawaa wà bán tò hã kãna yi, á wee bue le bín-tente.  
\v 5 O Filiipu wà van ho Samarii kɔ̃hṹ ló-beenì yi, á vaá wee bue o Krista bìo à na ho nùpua yi.  
\v 6 Bìo ɓa zã̀amáa ɲá bìo ó o Filiipu wee bío, á mún mɔn mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká na ó o wee wé, á ɓa wíokaa wee tántá mí ɲikɔ̃nna sese bìo ó o wee bío yi.  
\v 7 Ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ na ɓa cĩ́náwa wi yi, á ɓa wee fáara lé yi ká ɓa à wãamaka pɔ̃́npɔ̃́n. Á ɓa mùamúawà lè ɓa lóní cɛ̀rɛ̀ɛ mún wee wa.  
\v 8 Á mu wó sĩ-wɛ-beenì ho lóhó mu yi. 
\p  
\v 9 Nìi ɓúi na ɓa le Simɔn à hĩ́a wi ho lóhó mu yi, á wó mí níi símú bĩ́n míana. Ho Samarii nùpua ɓúenɓúen wee wé coon bìo ó o wee wé bìo yi. O lá wee wé míten lòn nùpue na bìo ɲúhṹ wi.  
\v 10 Ɓa nùpua ɓúenɓúen hĩ́a wee ɲí a cɔ̃́n sese, à lá ɓa háyúwá yi à yòo ɓúe ɓa nì-kĩ́a yi. Ɓa wee bío: «O nìi na kà á le Dónbeenì pànká na ɓa wee ve làa pànká beenì á wi cɔ̃́n.»  
\v 11 Bìo nɔn ɓa wee dĩ̀n ɲínáa o cɔ̃́n sese kà síi, lé bìo ó o wee wé ɓa coon lè mí níi símú bìowa mu míana.  
\v 12 Ká bìo ɓa yèrèmáa dó mí sĩa le bín-tente na ó o Filiipu buera nɔn ɓa yi le *Dónbeenì bɛ́ɛnì là a Yeesu *Krista bìo yi, á ɓa báawa lè ɓa hã́awa á ɓa bátízéra.  
\v 13 O Simɔn mí bɛɛre mún dó mí sĩi le yi, á ɓa bátízéra a. Bṹn ɲii wán, ó o wã́a yí máa tà lé o Filiipu mɔ́n. Mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká na ó o wee mi, ó o wee wé coon bìo yi. 
\p  
\v 14 Bìo ɓa tonkarowà na ho Zeruzalɛɛmu yi ɲá le ho Samariisa ɓúi tà le Dónbeenì bíonì bìo, á ɓa tonkaa o Piɛre là a Zãn ɓa cɔ̃́n.  
\v 15 Bìo ɓa vaá dɔ̃n á ɓa fìora nɔn ɓa nì-kenínia nì-fĩa yi bèra a na à ɓa yí le Dónbeenì Hácírí.  
\v 16 Le Dónbeenì Hácírí mu lá dĩǹ yí lion ɓarɛ́n ɓúi wán: Ɓa bátízéra ɓa o Ɲúhṹso Yeesu yèni yi mí dòn.  
\v 17 Ó o Piɛre là a Zãn wã́a bò mí níní ɓa wán á ɓa yú le Dónbeenì Hácírí.  
\v 18 Bìo ó o Simɔn mɔn à bìa dó mí sĩa o Krista yi yú le Dónbeenì Hácírí pã̀ahṹ na á ɓa tonkarowà bò mí níní ɓa wán yi,  
\v 19 ó o bía nɔn o Piɛre là a Zãn yi: «Mi fé le wárí à mi na ho dàńló mu ɓàn síi miì, bèra a na ká ĩ wé bò ĩ níi nùpue wán à wón yí le Dónbeenì Hácírí.»  
\v 20 Ó o Piɛre bía nɔn wo yi: «Le ũnɛ́n lè ũ wárí ɓúenɓúen páaní cĩ̀, lé bìo fo wee leéka le le Dónbeenì bè-hãnii á dà a yà.  
\v 21 Mu bìo mu á ũ níi yí túee yi, á fo mún yí ko làa bṹn, lé bìo á le Dónbeenì cɔ̃́n á fo yínɔń húaarà.  
\v 22 Bìo wi ũ sĩi yi yínɔń bìo na se. Cén día mu à ũ fìo o Ɲúhṹso yi ká mu dà a wé, ò o sɛ́n día na foǹ hã yile-kora na wi foǹ bìo yi.  
\v 23 Ĩ mɔn à mu koomu zon fo dàkhĩína ũ yí dà máa fé ũten mu bè-kora níi yi.»  
\v 24 Ó o Simɔn wã́a bía nɔn o Piɛre là a Zãn yi: «Minɛ́n miten fìo o Ɲúhṹso yi à na miì, bèra a na à bìo mi bía kà ɓúi yí yí mi.»  
\v 25 O Piɛre là a Zãn wee zéení bìo ɓa zũ a Ɲúhṹso dã́ní yi lè ɓa nùpua, á wee bue o bíonì. Bṹn mɔ́n á ɓa bĩnía ɲɔn ho Zeruzalɛɛmu, á wee bue le bín-tente ho Samarii lórá cɛ̀rɛ̀ɛ yi ká ɓa wà. 
\s1 O Filiipu buera le bín-tente nɔn o Etiopii nìi yi 
\p  
\v 26 Mu pã̀ahṹ ó o Ɲúhṹso wáayi tonkaro ɓúi bía nɔn o Filiipu yi: «Hĩ́ní dé ũ yahó lè le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-káahó. Lá ho wɔ̃hṹ na ló ho Zeruzalɛɛmu yi á lion ho Kazaa, ho bèrowà yí boo lònbìo.»  
\v 27 Ó o Filiipu dɛ̀ɛnía hĩ́nɔn wà. Ho wɔ̃hṹ na ó o lá, á Etiopii nìi ɓúi bò. O lé ho Etiopii kɔ̃hṹ bɛ́ɛ hã́a Kandaasi ton-sá beenì na wi o nàfòró ɲúhṹ wán. O ɓuara ho Zeruzalɛɛmu ɓueé ɓùaanía le Dónbeenì  
\v 28 á bĩnía wee ɓo. Le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro *Ezayii vũahṹ lé hìa ó o kará mí wòtóró yi wee kàrán.  
\v 29 Á le Dónbeenì Hácírí bía nɔn o Filiipu yi: «Bánbá vaa ɓúe ho wòtóró na kà yi à bĩ́ ho lɛ́n.»\fig O Filiipu là a Etiopii nìi|src="lb00331b.tif" size="col" copy="Louise Bass" ref="Bè-wénia 8:29" \fig* 
\v 30 Ó o Filiipu lùwa vaá ɓó ho yi, á ɲá ò o Etiopii nìi wee kàrán o ɲi-cúa fɛɛro Ezayii vũahṹ, ó o tùara a yi: «Bìo fo wee kàrán kà á fo zũ kúará le?»  
\v 31 Ó o nìi bía: «Ĩ ì wé kaka á à zũńnáa mu ká a ɓúi yí zéenía mu làa mi.» Ò o wã́a le o Filiipu ɓuee yòo kɛɛní mí nìsã́ní.  
\v 32 Ho vũahṹ bìo na ó o nìi wee kàrán lé bìo kà: 
\q1 O bìo ɓonmín là a pio 
\q2 na ɓa ɓuan wà vaá ɓúe, 
\q1 O bìo ɓonmín là a pioza 
\q2 na ɓa wee khè vará, 
\q2 ká a dĩ̀n cɛ̀kɛ̀ yí máa wá. 
\q1  
\v 33 Ɓa zìíra a ɲúhṹ, 
\q2 yìa dà a fɛɛ ho tũ̀iá o ɲii á yí ló. 
\q1 Ɓa vĩ́inía o mukãnì ho tá wán, 
\q2 á lé o yɛ́n á à dàń ǹ bío 
\q2 ɓa zàwa bìo á a lɛɛ́ wo yi?\f + \fr 8:33 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 53.7-8\f* 
\p  
\v 34 Ó o Etiopii nìi tùara a Filiipu yi: «Lée wée ó o ɲi-cúa fɛɛro mu wee bío bìo kà? Lé orɛ́n míten bìo ó o wee bío lée tàá lée nì-veere?»  
\v 35 Ó o Filiipu wã́a dĩ̀n ho vũahṹ bìo na ó o nìi kàránna wán á láráa le bíonì, ò o buera a Yeesu *Krista bín-tente nɔn wo yi. 
\p  
\v 36 Bìo ɓa wi ho wɔ̃hṹ wán wà, cúa-yɛn à ɓa vaá dɔ̃n ho saahó ɓúi na mu ɲumu wi yi. Ó o Etiopii nìi bía: «Lé mu ɲumu na. Bìo á à hè mi á ĩ máa bátízé lé mu yɛ́n.»  
\v 37 [Ó o Filiipu bía nɔn wo yi: «Ká fo tà a Krista bìo lè ũ sĩi ɓúenɓúen á fo dà à bátízé.» Ó o nìi bía nɔn wo yi: «Ũuu, ĩ tà le o Yeesu Krista lé le Dónbeenì Za.»]  
\v 38 Ò o dɛ̀ɛnía le ɓa dĩ̀ní ho wòtóró. Ó orɛ́n là a Filiipu lion lií zon mu ɲumu yi, á wón bátízéra a.  
\v 39 Bìo ɓa ló mu ɲumu yi, á le Dónbeenì Hácírí lá a Filiipu wàráa, ó o Etiopii nìi yí bĩnía yí mɔn wo. Ó o wã́a lá mí wɔ̃hṹ wà ká a sĩi wan làa sòobɛ́ɛ.  
\v 40 O Filiipu le mí ì loń ò o wi ho Azoote lóhó yi. Lé bĩ́n ó o dĩ̀n yi á wee hɛ́ɛ bue le bín-tente hã lórá ɓúenɓúen na ó o wee kã́a yi, fúaa bìo ó o vaá dɔ̃n ho *Sezaaree. 
\c 9  
\s1 Bìo wó a Soole yi ho Damaasi wɔ̃hṹ wán 
\p  
\v 1 Hón pã̀ahṹ so yi à bìo ó o Soole pá can mí kuio bìo yi, lé bìa tà a *Krista bìo lò beéró lè ɓa ɓúeró. Ó o wà van ɓa yankarowà ɲúhṹso cɔ̃́n,  
\v 2 à wón na ho vũahṹ wo yi, ò o ɓua varáa ho Damaasi lóhó yi, à vaa zéení lè ɓa *zúifùwa kàránló zĩní ɲúnása. Hón vũahṹ so lé hìa á à zéení le ká a yú ɓa báawa lè ɓa hã́awa na bò a Krista wɔ̃hṹ, ò o wìika ɓa ɓua varáa ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 3 Bìo ó o lá ho Damaasi wɔ̃hṹ á wà vaá sùará ho yi, yìo ɓueé tĩ à khoomu ɓúi ló ho wáayi lií kúaará a wán.  
\v 4 Ó o ló lùwá ho tá yi, á mu tãmu ɓúi wee bío làa wo: «Soole, Soole. Fo wee beé ĩ lò kà síi lé we?»  
\v 5 Ó o tùara: «Ɲúhṹso, fo lée wée?» Á mu tãmu bía nɔn wo yi: «Ĩ lé o Yeesu na á fo wee beé lò.  
\v 6 Wã́a lii hĩ́ní vaa zo ho lóhó yi. Ká fo zoó dɔ̃n, á ɓa à zéení bìo fo ko à ũ wé.»  
\v 7 Á ɓa nùpua na bò là a Soole á dĩ̀n coon yí dà máa bío. Ɓa wee ɲí mu tãmu sã ká ɓa yí mɔn nùpue.  
\v 8 Ó o Soole lií hĩ́nɔn á hɛ́ra mí yìo, ká a màhã́ yí máa mi bìo. Á ɓa fù a níi yi á zonnáa ho Damaasi lóhó yi.  
\v 9 Wizooní bìo tĩn ká a yí máa mi. O yí máa dí, á yí máa ɲu. 
\p  
\v 10 Nì-kenínii ɓúi hĩ́a wi ho Damaasi lóhó yi á yèni ɓa le Ananiasi. O Ɲúhṹso zéenía míten làa wo á von wo: «Ananiasi.» Ó o tà: «Ɲúhṹso, lé mi na.»  
\v 11 Ó o Ɲúhṹso bía nɔn wo yi: «Dɛ̀ɛní lɛ́n vaa lá ho wɔ̃hṹ na ɓa le ‹Wɔ̃hṹ na muina›, à va a Zudaa zĩi, à vaa tùa o Taasi nìi na ɓa le Soole bìo. Bìo kà wán ó o lan wee fìo.  
\v 12 Á bìo ɓúi zéenía míten làa wo. O mɔn nìi ɓúi na ɓa le Ananiasi na ɓueé wee bè mí níní o wán, ò o yìo dàń bĩní mi.»  
\v 13 Ó o Ananiasi bía: «Ɲúhṹso, nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ bía a nìi mu bìo nɔn miì, á mún zéenía mu bè-kora ɓúenɓúen na ó o wó lè ũ nùpua na ho Zeruzalɛɛmu yi nɔn miì.  
\v 14 Ɓa yankarowà ɲúnása á nɔn ho pànká wo yi ò o ɓuee wìikaráa bìa ɓúenɓúen na wee ve ũ yèni hen.»  
\v 15 Ká a Ɲúhṹso màhã́ bía nɔn wo yi: «Lɛ́n va, lé bìo ó o nìi mu á ĩ léra le o sá ĩ tonló. Orɛ́n lé yìa á à zéení ĩ bìo á a na hã sìí-viò lè mí bá-zàwa là a *Isirayɛɛle nìpomu yi.  
\v 16 Le lònbee ɓúenɓúen na a yí o ĩnɛ́n bìo yi á ĩ ì zéení làa wo.» 
\p  
\v 17 Ó o Ananiasi wã́a hĩ́nɔn wà, á vaá zon le zĩi yi, á zoó bò mí níní o Soole wán ò o bía nɔn wo yi: «Wàn za Soole, o Ɲúhṹso Yeesu na zéenía míten làa fo ho wɔ̃hṹ na fo lá wee ɓuennáa wán lé wón tonkaa mi ũ cɔ̃́n, à ũ bĩní wé mi, à ũ mún sí lè le Dónbeenì Hácírí.»  
\v 18 Mí lahó yi, á bìo ɓúi lòn donkuaa á ló a yìo yi, á kùenkaa lií kúaará ó o wã́a wee mi. Ó o hĩ́nɔn á ɓa bátízéra a.  
\v 19 Bṹn mɔ́n ó o dú ó o bĩnía yú ho pànká. 
\s1 O Soole wó a Yeesu Krista sɛɛ́ràso 
\p O Soole wó hã wizooní bìo yɛn lè ɓa nì-kenínia na wi ho Damaasi yi.  
\v 20 Mí lahó yi ó o dɛ̀ɛnía wee zéení le Dónbeenì bìo ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi, á wee bue le o Yeesu lé le Dónbeenì Za.  
\v 21 Bìa ɓúenɓúen na ɲá a bíoní á mu vã̀, á ɓa wee bío: «Bìa wee ve o Yeesu yèni ho Zeruzalɛɛmu yi ó o nìi na kà so hĩ́a yí máa beé lò lè mí sòobɛ́ɛ le? Á yínɔń ɓarɛ́n ó o so ló bìo yí ɓuara á wà ɓueé wìika hen á vaá na ɓa yankarowà ɲúnása yi le?»  
\v 22 Ká a Soole yàá wíokaa wee zéení le Dónbeenì bìo lè mí pànká fɛ́ɛɛ. Bìo ó o wã́a wee zéení mu wéréwéré le o Yeesu lé o *Krista, á ɓa zúifùwa na ho Damaasi yi wã́a yí zũ bìo ɓa à bío á à na a yi. 
\p  
\v 23 Wizooní bìo yɛn bṹn mɔ́n, á ɓa zúifùwa wã̀anía tò à ɓa le mí ì ɓúe o Soole.  
\v 24 Ká a ɓúi màhã́ ɲà a zeǹ wán. Ho lóhó zũaɲiní á ɓa wee pa yi le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ à dàń yíráa wo ɓúe.  
\v 25 Hón pã̀ahṹ so yi ó o Soole nì-kenínia fó a ho tĩ́nàahṹ á dó ho lío-beenì yi, á lée liinía lè ho dándá na ɓa son kòonia ho lóhó yi mɔ́n.\fig O Soole ɓa dó ho lío-beenì yi á liinía lè ho dándá|src="hk00332b.tif" size="span" copy="Horace Knowles" ref="Bè-wénia 9:25" \fig* 
\p  
\v 26 O Soole wà vaá dɔ̃n ho Zeruzalɛɛmu, ó o wi ò o zo ɓa nì-kenínia tĩ́ahṹ, ká ɓa ɓúenɓúen màhã́ zã́na a lé bìo ɓa yí láa mu yi le o lée nì-kenínii binbirì.  
\v 27 Ó o Baanabaasi lé yìa wã́a fó a á dú yahó á vannáa ɓa tonkarowà cɔ̃́n, á vaá lá bìo ó o Soole mɔnnáa o Ɲúhṹso ho wɔ̃hṹ wán làa bìo á wón bíaráa làa wo á fɛɛra nɔn ɓa yi. O mún fɛɛra bìo ó o Soole ponì sɛ́raráa á zéenía lè le Dónbeenì bìo o Yeesu yèni yi ho Damaasi yi á nɔn ɓa yi.  
\v 28 À lá hón pã̀ahṹ so yi ó o Soole wã́a wi làa ba, á wee bue le Dónbeenì bíonì à tè ho Zeruzalɛɛmu yi yòo lé ká a ponì sɛ́ra.  
\v 29 O mún wee bío lè ɓa zúifùwa na wee bío mu kɛrɛɛkimu, á wee wã̀aní làa ba. Ká bán màhã́ wee cà bìo ɓa à yíráa wo ò ɓúe.  
\v 30 Bìo á bìa tà a Krista bìo zũna mu, á ɓa lɛ̀ɛnía o Soole vannáa ho *Sezaaree, á día a bĩ́n ó o ɲɔn ho Taasi. 
\p  
\v 31 Mu pã̀ahṹ á bìa tà a Krista bìo wi ho hɛ́ɛrà yi ho *Zudee, lè ho Kalilee, lè ho *Samarii kãna yi. Ɓa pànká wee dé wán, á wee ɓua míten là a Ɲúhṹso kɔ̃̀nbii, á le Dónbeenì Hácírí wee dé mí níi ɓa yi á ɓa wee ɲin. 
\s1 O Piɛre wɛɛ́ra a Enɛɛ 
\p  
\v 32 O Piɛre hĩ́nɔn tò ho kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi. Wizonle ɓúi ó o wà van bìa tà a *Krista bìo yi cɔ̃́n ho Lidaa lóhó yi.  
\v 33 O vaá yú nìi ɓúi bĩ́n na yèni ɓa le Enɛɛ. O lé o mùamúa, á wi le dãmu dɛ̀ɛ yi yú hã lúlúio bìo hètĩn.  
\v 34 Ó o Piɛre bía nɔn wo yi: «Enɛɛ, o Yeesu Krista wee wɛɛ́ fo. Hĩ́ní hóoní ũ dãmu dɛ̀ɛ.» Ó o Enɛɛ dɛ̀ɛnía lií hĩ́nɔn.  
\v 35 Ho Lidaa lóhó lè hã lórá na wi ho Saarɔn kɔ̃hṹ tá pɛ̀ɛrú yi nùpua ɓúenɓúen mɔn wo, á ɓa tà nɔn míten o Ɲúhṹso yi. 
\s1 O Piɛre vèenía o Tabita 
\p  
\v 36 Hã́a ɓúi na tà a Krista bìo na yèni ɓa le Tabita á hĩ́a wi ho Zopee lóhó yi. Le yèni mu lè mu kɛrɛɛkimu á ɓa le Dookaasi. Mu kúará le «hã́-wonì.» O hĩ́a wee wé mu bè-tentewà fɛ́ɛɛ, á wee séení ɓa nì-khenia.  
\v 37 Mu pã̀ahṹ ò o tò mu vã́mú á húrun. Bìo ɓa súeenía wo vó, á ɓa yòó bàrá a ho nɔ́nwíohṹ yi.  
\v 38 Ho Lidaa lè ho Zopee sùaráa mín yi. Bìo ɓa nì-kenínia ɲá ò o Piɛre wi ho Lidaa yi, á ɓa léra ɓa nùpua nùwã ɲun tonkaa á bía bìo kà nɔn yi: «Wa wee fìo fo, bánbá à ũ ɓuen wa cɔ̃́n fùafùa.»  
\v 39 Á ɓa vaá bía mu nɔn wo yi, ó o dɛ̀ɛnía hĩ́nɔn bò làa ba. Bìo ó o ɓueé dɔ̃n, á ɓa fó a yòoraráa ho nɔ́nwíohṹ na ó o nì-hío wi yi. Á ɓa mahã́awa ɓúenɓúen wee vá ɓuee ɓúe o yi ká ɓa à wá. Hã sĩ̀-zĩ́nia na ó o Dookaasi mu bã̀ ká a dĩǹ yí húrun á ɓa wee lá zéení làa wo.  
\v 40 Ó o Piɛre le ɓa ɓúenɓúen lé, ò o lií fárá mí nɔnkóɲúná wán, ò o fìora. Bṹn mɔ́n ó o yèrèmáa sánsáa o nì-hío ò o bía: «Tabita, lii hĩ́ní.» Ó o hɛ́ra mí yìo. Bìo ó o mɔn o Piɛre, ó o lii hĩ́nɔn yòó kará.  
\v 41 Ó o Piɛre ɓuan o níi yi, á séenía wo ó o lií hĩ́nɔn yòó dĩ̀n. Bṹn mɔ́n ó o von bìa tà a Krista bìo, lè ɓa mahã́awa, á ɓueé zéenía wo làa ba ká a yìo wi lua. 
\p  
\v 42 Ho Zopee nùpua ɓúenɓúen ɲá mu, á ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ tà a Ɲúhṹso bìo.  
\v 43 Bṹn mɔ́n ó o Piɛre dá cãakaa ho Zopee yi o sɔ̃n-fì ɓúi na yèni ɓa le Simɔn cɔ̃́n. 
\c 10  
\s1 O Piɛre veró bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n 
\p  
\v 1 Nìi ɓúi hĩ́a wi ho *Sezaaree lóhó yi á yèni ɓa le Koronɛɛye. O hĩ́a lé ho Oroomu dásíwá ku-beenì ɓúi kuure ɲúhṹso, dìo ɓa wee ve làa Italii dásíwá kuure.  
\v 2 O nùpue mu hĩ́a wee bè le Dónbeenì làndá yi sese, orɛ́n lè mí zĩi nùpua ɓúenɓúen wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì. Ɓa *zúifùwa nì-khenia ó o hĩ́a wee séení lè mí sòobɛ́ɛ, á wee fìo le Dónbeenì yí máa khí.  
\v 3 Wizonle ɓúi wi-háarè yi, á bìo ɓúi zéenía míten làa wo. O mɔn le Dónbeenì wáayi tonkaro wéréwéré ò o ɓueé zoó wee bío làa wo: «Koronɛɛye.»  
\v 4 Ó o yòó lora wo yi lè le zã́níi ò o bía: «Ɲúhṹso, mu wan le?» Á ho wáayi tonkaro bía: «Le Dónbeenì tà ɲá ũ fìoró, á mún mɔn le séeníi na fo wee wé na ɓa nì-khenia yi, á le leékaa ũ bìo.  
\v 5 Àwa, wã́a tonka ɓa nùpua bìo kà wán le ɓa va ho Zopee lóhó à vaa fé o nìi ɓúi na ɓa le Simɔn ɓuennáa, yìa ɓa mún wee ve le Piɛre.  
\v 6 O làara a nìi ɓúi na wee fì hã sɔ̃nna wán. O yèni ɓa le Simɔn, á zĩi wi mu yámú ɲumu ɲii.» 
\p  
\v 7 Bìo ho wáayi tonkaro na bía làa wo wà, ó o Koronɛɛye von mí ton-sáwá nùwã ɲun lè mí dásíwá nì-kéní na sá a cɔ̃́n míana á wa le Dónbeenì,  
\v 8 á bía bìo wó ɓúenɓúen nɔn ɓa yi, ò o tonkaa ɓa le ɓa va ho Zopee. 
\p  
\v 9 Á ɓa wà. Ho tá tɔ̃n yú ɓa ká ɓa pá wi ho wɔ̃hṹ wán. Le wii á a bío le mí yòó fárá à dĩ̀n, à ɓa sùaráa ho Zopee. Lé hón pã̀ahṹ so yi ó o Piɛre yòora le zĩi lòho á wà yòó wé mí fìoró.  
\v 10 Bìo ó o yòó wi bĩ́n, á le hĩni dà a, ó o le mí ì dí. Bìo ɓa lan wee sĩ̀ ho dĩ́nló, á bìo ɓúi ɓueé zéenía míten làa wo.  
\v 11 O mɔn ho wáayi à ho hɛ́ra. Á dɛ̀ɛ ɓúi lòn pɔ̃nsò-beenì á ɓa ɓuan ɲi-kã́a bìo náa yi, á yòó ló wee lii, á wà lií ɓúe ho tá yi.  
\v 12 Le dɛ̀ɛ mu yi á naɲuwà laà náa náa sowa, làa bìa wee várá mí píorà wán, lè ɓa ɲínzàwa lè mí sìíwà ɓúenɓúen wi yi.\fig Mu bìo na zéenía míten là a Piɛre|src="cn01945B.tif" size="span" copy="David C. Cook" ref="Bè-wénia 10:12" \fig* 
\v 13 Á tãmu ɓúi bía nɔn wo yi: «Piɛre, lii hĩ́ní ɓúe ɓa à là.»  
\v 14 Ó o Piɛre bía: «Ébé, Ɲúhṹso, ĩ máa wé mu. Dĩ́nló na ũ hò yi, làa hìa tun á ĩ dĩǹ yí dú yí mɔn hùúu.»  
\v 15 Á mu tãmu bĩnía sã ɲá á bía nɔn wo yi: «Bìo na le Dónbeenì le mu wee ce vó à ũnɛ́n yí wé làa bìo na tun.»  
\v 16 Mu wó làa bṹn á dɔ̃n hã zen cúa-tĩn. Bṹn mɔ́n á le dɛ̀ɛ mu dɛ̀ɛnía ɓuan yòora ho wáayi. 
\p  
\v 17 Ó o Piɛre wã́a wee tùa míten yi lè mu bìo na ó o mɔn ɓàn kúará. Hón pã̀ahṹ so yi, ò o Koronɛɛye nùpua na ó o tonkaa le ɓa ɓuen o Simɔn zĩi á tùakaa ɓueé dɔ̃n le ɓàn zũaɲii.  
\v 18 Á ɓa von à ɓa tùara: «Lé hen kà ó o Simɔn na ɓa le Piɛre á làara yi le?»  
\v 19 Bìo ó o Piɛre pá lan wee le mí yi mí bè-minii ɓàn kúará wán, à bṹn le Dónbeenì Hácírí wee bío làa wo: «Loń, ɓa nùpua nùwã tĩn wi hen á wee cà fo.  
\v 20 Yí titika bìo, hĩ́ní lii bè làa ba, ĩnɛ́n lé yìa tonkaa ɓa.»  
\v 21 Ó o Piɛre wã́a hĩ́nɔn lion ɓa nùpua mu cɔ̃́n, á lií bía nɔn ɓa yi: «Yìa mi wee cà lé ĩnɛ́n ĩ bɛɛre, lée webio nɔn mi ɓuararáa hen?»  
\v 22 Á ɓa bía: «Ɓa dásíwá ɲúhṹso ɓúi na ɓa le Koronɛɛye lé yìa tonkaa wɛn ũ cɔ̃́n. O lée nì-tente á wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì, á ɓa *zúifùwa ɓúenɓúen wee wíoka a yèni. Le Dónbeenì wáayi tonkaro ɓúi bía nɔn wo yi le o bío le ɓa ɓuee ve fo ɓuennáa mí cɔ̃́n, ò o ɲí bìo fo ò bío á à na a yi.»  
\v 23 Ó o Piɛre fó ɓa, á ɓa zoó cãana làa wo. 
\s1 Bìo wó a Koronɛɛye zĩi 
\p Mu tá na lée tɔ̃n, ó o Piɛre làa ba páanía lá ho wɔ̃hṹ, á bìa tà a *Krista yi nùwã yɛn ɓúi ló ho Zopee yi á lɛ̀ɛnía ɓa.  
\v 24 Ɓa vará cãana á tá lée tɔ̃n vaá dɔ̃nnáa ho Sezaaree. Bṹn ǹ wé ò o Koronɛɛye, lè mín zĩi nùpua, lè mín bɔ̃́nlowà binbirí na ó o von á kará pan wo bĩ́n.  
\v 25 Pã̀ahṹ na ó o Piɛre wà ɓueé zo yi, ó o Koronɛɛye hĩ́nɔn sã́ a yahó, á vaá lií ɓúrá a tá, ò o tɛ̀ɛnía wo yi lè le kɔ̃̀nbii.  
\v 26 Ká a Piɛre màhã́ fù a yi á hóonía ò o bía nɔn wo yi: «Lii hĩ́ní, ĩnɛ́n mún lé o nùpue lè ũ bìo síi.»  
\v 27 Bṹn mɔ́n ó o pá lan wee bío làa wo á vaá zonnáa le zĩi yi, á zoó yú ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ ká ɓa kúaa mín wán,  
\v 28 ó o bía nɔn ɓa yi: «Mi zũ le ɓa zúifùwa cɔ̃́n, á ho va ho sìí veere nùpue cɔ̃́n, tàá à páaní kɛɛní làa wo lée bìo na yí ko à mu wé, ká le Dónbeenì màhã́ zéenía mu nɔn miì le ĩ yí ko à ĩ lá nùpue woon lòn nì-tinii na á nùpue yí ko ò o wé va cɔ̃́n.  
\v 29 Lé bṹn nɔn á ĩ yí pã́ mi veró à ĩ dɛ̀ɛnía ɓuara. Àwa, á mi wã́a zéení ĩ veró ɲúhṹ.» 
\p  
\v 30 Ó o Koronɛɛye bía: «Mu wizooní tĩ́n lée zuia, ho pã̀ahṹ dà-kéní kéní na kà yi, le wi-háarè, á ĩ wee fìo ĩ zĩi. Yìo ɓueé tĩ à nùpue ɓúi na dà-zĩ́nii wee ɲuiíka á dĩ̀n ĩ yahó,  
\v 31 ò o bía: ‹Le Dónbeenì tà ɲá ũ fìoró, á mún mɔn le séeníi na fo wee wé à na ɓa nì-khenia yi, á le leékaa ũ bìo.  
\v 32 Wã́a tonka ɓa nùpua ho Zopee yi le ɓa vaa bío le o Simɔn na ɓa le Piɛre à ɓuen. O làara a Simɔn wán, yìa wee fì hã sɔ̃nna, na zĩi wi mu yámú ɲumu ɲii.›  
\v 33 Á ĩ dɛ̀ɛnía tonkaa ɓa nùpua le ɓa vaa ve fo, á fo tà ɓuara bṹn se. Hã laà na kà wán, á wa ɓúenɓúen wi le Dónbeenì yahó hen à ɲínáa bìo ɓúenɓúen na ó o Ɲúhṹso dó ũ ɲii yi le ũ bío.» 
\p  
\v 34 Ó o Piɛre wã́a lá le bíonì á bía: «Bìo kà wán á ĩ wã́a zũ kɛ̃́nkɛ̃́n le le Dónbeenì yí máa hueeka ɓa nùpua mín yi.  
\v 35 Nùpue lée nùpue, ò o lé kɔ̃hṹ lée kɔ̃hṹ yi, ká a wee kɔ̃̀nbi le, á wee wé le sĩi bìo, se wón bìo sĩ le yi.  
\v 36 Mi zũ bìo le Dónbeenì bía nɔn o *Isirayɛɛle nìpomu yi ká le nɔn ho hɛ́ɛrà bín-tente ɓa yi, dìo ó o Yeesu *Krista ɓuararáa, wón na lé ɓa nùpua ɓúenɓúen Ɲúhṹso.  
\v 37 Bìo ó o Zãn bía le Dónbeenì bìo lè ɓa nùpua á bátízéra ɓa, á bìo ɓúakáa wó ho Kalilee yi, à lá bìo wó ho Zudee yi ɓúenɓúen á mi mún zũ.  
\v 38 Mi mɔn bìo le Dónbeenì liiníanáa mí Hácírí pànká o Nazarɛɛte nìi Yeesu wán. Mi mún zũ bìo ó o Yeesu mu varáráa ho kɔ̃hṹ yi, á wee wé mu bè-tente ká a wɛɛ́ bìa ó o *Satãni pànká wi wán ɓúenɓúen, lé bìo le Dónbeenì hĩ́a wi làa wo.  
\v 39 Bìo ɓúenɓúen na ó o wó ɓa zúifùwa kɔ̃hṹ lè ho Zeruzalɛɛmu yi á wa mɔn, á lé mu sɛɛ́ràsa. Ɓa ɓúaa wo ho *kùrùwá wán ó o húrun.  
\v 40 Ká le Dónbeenì màhã́ vèenía wo mu wizooní tĩn níi zoǹ á ɓa nùpua mɔn.  
\v 41 Mu yínɔń ɓa nùpua ɓúenɓúen mɔn wo. Warɛ́n na lé fèra hueekaa wó lè ɓa sɛɛ́ràsa lé warɛ́n mɔn wo. Bìo le Dónbeenì vèenía wo mɔ́ndɛ́n, á warɛ́n làa wo páanía dú á ɲun.  
\v 42 O henía mu nɔn wɛn le wa zéení le Dónbeenì bìo, á mún bue na ɓa nùpua yi le orɛ́n lé yìa le Dónbeenì bàrá ò o cítí ɓa yèn-vèeniasa lè ɓa nì-hía.  
\v 43 Le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà ɓúenɓúen bía a bìo, le nùpue lée nùpue na dó mí sĩi o yi, ó o ò yí mu bè-kora sɛ́ndíaró o yèni pànká yi.» 
\p  
\v 44 Pã̀ahṹ na ó o Piɛre lan wee bío yi, á le Dónbeenì Hácírí lion bìa wee ɲí a bíoní wán.  
\v 45 Bìa tà a *Krista bìo na lé ɓa *zúifùwa binbirí na bò là a Piɛre ɓuararáa á wó coon dàkhĩína le Dónbeenì Hácírí na le nɔn á le bɛra fò bìa yínɔń ɓa zúifùwa bìo yi.  
\v 46 Lé bìo ɓa wee ɲí à ɓa wee bío hã sìí-viò bíoní na ɓa yí zũ, á wee khòoní le Dónbeenì le bè-beera na le wó bìo yi. Ó o Piɛre bía:  
\v 47 «Ɓa nùpua na kà á ɓa dà à hè le ɓa yí bátízé ɓa lè mu ɲumu, ká ɓa ɲɔǹ yú le Dónbeenì Hácírí lè wa bìo síi le?»  
\v 48 Ò o nɔn le ɲii le ɓa bátízé ɓa o Yeesu Krista yèni yi. Bṹn mɔ́n á ɓa fìora a Piɛre le o wé hã wizooní bìo yɛn làa mí. 
\c 11  
\s1 O Piɛre fɛɛra bìo wó a Koronɛɛye zĩi 
\p  
\v 1 Ɓa tonkarowà làa bìa tà a *Krista bìo na wi ho *Zudee yi á ɲá le bìa yínɔń ɓa *zúifùwa á mún tà le Dónbeenì bìo.  
\v 2 Bìo ó o Piɛre bĩnía van ho Zeruzalɛɛmu, á bìa tà a Krista bìo na lé ɓa zúifùwa binbirí á wee zá làa wo:  
\v 3 «Lée webio nɔn á fo vannáa bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n á páanía dú làa ba?»  
\v 4 Ó o Piɛre wã́a lií lá bìo mu wóráa lè mí dà-kéní kéní ɓúenɓúen á fɛɛra nɔn ɓa yi kà síi:  
\v 5 «Mu wee wé ká ĩ wi ho Zopee lóhó yi á wee wé ĩ fìoró. Yìo ɓueé tĩ à bìo ɓúi zéenía míten làa mi. Mu lée dɛ̀ɛ ɓúi lòn pɔ̃nsò-beenì á ɓa ɓuan ɲi-kã́a bìo náa yi, na yòó ló ho wáayi á ɓueé lií ɓó miì.  
\v 6 Á ĩ lora le yi sese, á mɔn ɓa naɲuwà laà náa náa sowa, bìa ho lóhó yi làa bìa hã mana yi, làa bìa wee várá mí píorà wán, lè ɓa ɲínzàwa.  
\v 7 Á ĩ ɲá tãmu ɓúi sã na wee bío làa mi: ‹Piɛre, lii hĩ́ní ɓúe ɓa à là.›  
\v 8 Ká ĩ màhã́ bía: ‹Ébé, Ɲúhṹso, ĩ máa wé mu. Dĩ́nló na ũ hò yi, làa hìa tun á ĩ dĩǹ yí dú yí mɔn hùúu.›  
\v 9 Á mu tãmu tĩ́n pá bĩnía sã ɲá á bía nɔn miì: ‹Bìo na le Dónbeenì le mu wee ce vó ũnɛ́n yí wé làa bìo na tun.›  
\v 10 Mu wó làa bṹn á dɔ̃n hã zen cúa-tĩn. Bṹn mɔ́n á le dɛ̀ɛ mu dɛ̀ɛnía bĩnía ɓuan yòora ho wáayi.  
\v 11 Hón pã̀ahṹ dà-kéní so yi, à bṹn ɓa nùpua nùwã tĩn ɓúi na ɓa tonkaa á ló ho *Sezaaree yi á ɓueé dɔ̃n le zĩi na á ĩ wi yi.  
\v 12 Á le Dónbeenì Hácírí bía le ĩ yí titika, le ĩ hĩ́ní bè làa ba. Wàn zàwa nùwã hèzĩ̀n na bò làa mi ɓuara hen, lé bán lɛ̀ɛnía mi vannáa ho Sezaaree, á wa vaá páanía zon o Koronɛɛye zĩi.  
\v 13 Á wón lá bìo ó o wó wó mɔnnáa ho wáayi tonkaro mí zĩi ká a dĩ̀n wee bío làa wo kà síi: ‹Tonka ɓa nùpua le ɓa va ho Zopee à vaa ve o Simɔn na ɓa le Piɛre le o ɓuen.  
\v 14 Hã bíoní na á à kã̀ní ũnɛ́n lè ũ zĩi nùpua ɓúenɓúen lé hɔ̃́n ò o bío á a na foǹ.› 
\p  
\v 15 «Bìo á ĩ ɓúakáa wee bío à bṹn le Dónbeenì Hácírí lion ɓa wán, làa bìo le hĩ́a lionnáa warɛ́n wán mu ɲúhṹ ɓúɛɛníi bìo síi.  
\v 16 Á ĩ hácírí màhã́ ɓuara bìo ó o Ɲúhṹso hĩ́a bía wán: ‹O Zãn hĩ́a wee bátízé lè mu ɲumu, ɛ̀ɛ ká minɛ́n bán á à bátízé lè le Dónbeenì Hácírí.›  
\v 17 Bìo le Dónbeenì hĩ́a hɔ̃n làa wɛn, pã̀ahṹ na wa tà a Ɲúhṹso Yeesu Krista yi, lé bṹn á le mún hɔ̃n lè ɓarɛ́n. Á ĩnɛ́n lée wée á à pĩ́ bìo le Dónbeenì le mí ì wé.»  
\v 18 Bìo ɓa ɲá hɔ̃́n bíoní so, á ɓa yòó wan tɛ̀ɛn, á wee khòoní le Dónbeenì kà síi: «Mu ɓɛ̀ntĩ́n bon. Le Dónbeenì mún tà nɔn ho wɔ̃hṹ bìa yínɔń ɓa zúifùwa yi à ɓa dàń yèrèmá mí yilera lè mí wárá, à yí le mukãnì binbirì na máa vé.» 
\s1 Bìo ho Ãntiosi kèrètĩ́ɛwa kuure ɲúhṹ ɓúakáaráa 
\p  
\v 19 Bìa tà a *Krista bìo lò beéró na ɓúakáa o Etiɛna ɓúeró pã̀ahṹ lé bṹn nɔn á ɓa saawaaráa. Ɓa ɓúi wà fúaa ho Fenisii lè ho Siipere kãna, lè ho Ãntiosi lóhó yi. Ká ɓa màhã́ vaá yí máa bue le Dónbeenì bíonì à na nì-vio yi, ká mu yínɔń ɓa *zúifùwa.  
\v 20 Ɛ̀ɛ ká bìa tà a Krista bìo nùwã yɛn ɓúi na wee lé ho Siipere lè ho Sirɛɛna yi, á ló van ho Ãntiosi, á mún vaá wee bue le Dónbeenì bín-tente na bìo ciran o Ɲúhṹso Yeesu à na bìa yínɔń ɓa zúifùwa yi.  
\v 21 O Ɲúhṹso dàńló fù wi làa ba, á nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ á tà yèrèmáa bò a Ɲúhṹso yi. 
\p  
\v 22 Ho Zeruzalɛɛmu kèrètĩ́ɛwa kuure ɲá mu bìo mu, á ɓa wã́a tonkaa o Baanabaasi le o va ho Ãntiosi.  
\v 23 Bìo ó o vaá dɔ̃n bĩ́n ó o mɔn bìo le Dónbeenì dúɓuaaráa bìa tà a Krista bìo yi, ó o zã̀makaa mu bìo yi, ò o henía ɓa ɓúenɓúen sĩa, à ɓa yí lé o Ɲúhṹso mɔ́n, ká ɓa tà a bìo mí sĩa yi.  
\v 24 Mu bon, o Baanabaasi ɓɛ̀ntĩ́n fù lée nùpue na se, á sú lè le Dónbeenì Hácírí, á dó mí sĩi o Ɲúhṹso yi. Nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ tà nɔn míten o Ɲúhṹso yi. 
\p  
\v 25 Bṹn mɔ́n ó o Baanabaasi wà van ho Taasi lóhó, á wà vaá cà a Soole.  
\v 26 Bìo ó o vaá yú a, ó o bò mín làa wo ɓuara ho Ãntiosi yi. Ɓa mí nùwã ɲun á wó le lúlú-kùure ká ɓa wee páaní kúee mín wán lè ho Ãntiosi kèrètĩ́ɛwa, á kàránna nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ. Lé ho Ãntiosi yi á ɓa ɓúakáa wee veráa bìa tà a Krista bìo làa kèrètĩ́ɛwa. 
\p  
\v 27 Mu pã̀ahṹ á le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà ɓúi ló ho Zeruzalɛɛmu yi á van ho Ãntiosi.  
\v 28 Ɓa nì-kéní na ɓa le Akabuusi á le Dónbeenì Hácírí bía nɔn yi, ó o hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ò o bía le hen làa cĩ́inú ká le hĩn-sũmúi á à lé ho tá ɓúenɓúen wán. Á le ɓɛ̀n ló pã̀ahṹ na ó o Koloode wó ho *Oroomu bá-zàwa bɛ́ɛ yi.  
\v 29 Á ɓa nì-kenínia wã̀anía tò, le mí nì-kéní kéní á a na bìo na mí dà a na á à wé lè le séeníi á à toní ì na bìa tà a Krista bìo ho *Zudee yi.  
\v 30 Á bṹn lé bìo ɓa wó, à ɓa tonkaa o Baanabaasi là a Soole le ɓa ɓua mu vaa na ho Zudee kɔ̃hṹ kèrètĩ́ɛwa kuio ya-díwá yi. 
\c 12  
\s1 O Piɛre léró ho kàsó yi bìo 
\p  
\v 1 Mu pã̀ahṹ ká a bɛ́ɛ *Heroode\f + \fr 12:1 \ft O Heroode na ɓa wee bío bìo hen lé o Heroode Akiripaa nín-yáníso.\f* wee beé ɓa kèrètĩ́ɛwa nùwã yɛn ɓúi sãnía lò.  
\v 2 O ɓó a Zãn ɓàn kĩ́nle Zaaki lè ho khà-tóní.  
\v 3 Bṹn mɔ́n, á bìo ó o mɔn à mu sĩ ɓa *zúifùwa yi, ó o mún wìira a Piɛre. Bṹn wó ho *búurú na á ɲa-fĩni yí dó yi sã́nú díró pã̀ahṹ.  
\v 4 Bìo ó o Piɛre ɓa wìira, ó o Heroode nɔn le ɲii le ɓa dé o ho kàsó yi, ò o bàrá ɓa dásíwá nùwã náa náa kuio bìo náa le ɓa pa a yi. O lá wee leéka le ká ho *Paaki sã́nú dú khĩína, o ò cítí o ɓa nùpua yìo yi.  
\v 5 O Piɛre wón ɓa wã́a pan yi ho kàsó yi, ká ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure ɓɛ̀n wee fìo le Dónbeenì yi na a yi lè mí sòobɛ́ɛ. 
\p  
\v 6 Ho tĩ́nàahṹ na tá lée tĩ ó o Heroode á à cítí o ɓa nùpua yìo yi, ká a Piɛre ɓa can lè hã zúakùaríwà bìo ɲun ó o dũma ɓa dásíwá nùwã ɲun pã̀ahṹ. Á ɓa parowà mún dĩ̀n mí lara yi ho kàsó zĩi zũaɲii.  
\v 7 Yìo ɓueé tĩ à wáayi tonkaro ɓúi dĩ̀n, á mu khoomu ɓúi ɲuiína zoó ho kàsó zĩi. Ó o Ɲúhṹso wáayi tonkaro lií ɓúanɓúaa o Piɛre dòkóní, á sĩ̀nía wo, ò o bía nɔn wo yi: «Lii hĩ́ní fùafùa.» Hón pã̀ahṹ so yi á hã zúakùaríwà feera a níní yi lií kúaará.  
\v 8 Á ho wáayi tonkaro bía nɔn wo yi: «Ca ũ kìrí à ũ zĩ́ ũ nakãa.» Ó o Piɛre wó bṹn. Ó o bía nɔn wo yi: «Lá ũ kánɓun zĩ́ à ũ bè miì.» 
\p  
\v 9 Ó o Piɛre wó bṹn ò o ló lée bò a yi. O yí máa leéka le bìo ho wáayi tonkaro wee wé á bon. O wee leéka le hã lée kònkórá.  
\v 10 Ɓa lée khĩína ɓa nín-yání parowà, á bĩnía vaá khĩína bìa sã̀, á wà vaá ɓó ho hɔ̃nló woohṹ na sánsáa ho lóhó yi, á hón hɛ́ra míten á ɓa yòó ló. Bìo ɓa lá ho wɔ̃hṹ wà, yìo ɓueé tĩ à ho wáayi tonkaro wà ò o día a Piɛre. 
\p  
\v 11 Ó o Piɛre wã́a zũna le bìo wó kà bon, ó o bía: «Hã laà na kà wán á ĩ wã́a zũ mu kɛ̃́nkɛ̃́n le o Ɲúhṹso lé yìa tonkaa mí tonkaro na ló ho wáayi ó o ɓueé lií kã̀nía mi o Heroode níi yi, á mún kã̀nía mi le lònbee ɓúenɓúen na ɓa zúifùwa lá wee fan le le yí mi yi.»  
\v 12 Bìo ó o lon mí yi vó, ó o wà van o Zãn na ɓa le Maaki ɓàn nu Mari zĩi. Ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ kúaa mín wán bĩ́n á wee fìo.  
\v 13 O vaá ɓúanɓúaa ho zũaɲii woohṹ, ó o ton-sá hã́a ɓúi na ɓa le Oroode á hĩ́nɔn wà ɓueé hɛ́n ho.  
\v 14 Bìo ó o ɓueé zũna a Piɛre tãmu, ó o sĩi wan wan á yí hɛ́ra ho woohṹ ò o bĩnía lùwa zoó bía le o Piɛre lée wi ho zũaɲii.  
\v 15 Á ɓa bía nɔn wo yi: «Fo yàá wee khée.» Ká a màhã́ wee bío le mu bon kɛ̃́nkɛ̃́n. Á ɓa wã́a bía: «Áyì! Mu lé o nì-hɔ̃́nbómu.»  
\v 16 Ó o Piɛre pá dĩ̀n wee ɓúanɓúa ho woohṹ. Bìo ɓa wó san hɛ́ra ho, á ɓa mɔn wo á mu wó ɓa coon.  
\v 17 Ó o lá mí níi dá ɓa yi le ɓa wé tɛ́tɛ́, ò o zéenía bìo ó o Ɲúhṹso wó wó léraráa wo ho kàsó yi làa ba, ò o pá bĩnía bía: «Mi bío mu na a Zaaki lè wàn zàwa na so yi.» Bṹn mɔ́n ó o ló á wà van lòn-veere. 
\p  
\v 18 Bìo ho tá tɔ̃n á ɓa dásíwá ɓúenɓúen kánkáa, á wee cà à ɓa zũń bìo ó o Piɛre bìo wóráa.  
\v 19 Ó o Heroode le ɓa cà a, á ɓa cà a san ɓa yí yú a, ó o tùakaa bìa lá pan wo yi, ò o nɔn le ɲii le ɓa ɓúe ɓa. Bṹn mɔ́n ó o Piɛre ló ho *Zudee yi á vaá kará dóka mí yi ho *Sezaaree yi. 
\s1 O bɛ́ɛ Heroode húmú bìo 
\p  
\v 20 O Heroode sĩi hĩ́a wee cĩ̀ ho Tiire lè ho Sidɔ̃n lórása yi dàkhĩína. Á bìo ɓa bè-dínii wee lé o Heroode mu ɓàn kɔ̃hṹ yi, á ɓa wó le ɲii dà-kéní à ɓa le mí ì va a cɔ̃́n. À ɓa ɓueé dĩ̀n o Bilasutuusi wán, yìa wi o Heroode mu zĩi tonni ɲúhṹ wán. Ɓa wà zoó yanka a ò o le mí véení hã bíoní.  
\v 21 Bìo le wizonle na ɓa bàrá dɔ̃n, ó o Heroode lá mí bá-zàmu sĩ̀a zã́, ò o kará mí bɛ́ɛnì kanmúiní wán, ò o lá le bíonì ɓa zã̀amáa yahó.  
\v 22 Á mu nìpomu ɓúenɓúen bía pɔ̃́npɔ̃́n: «Mu yí nɔn nùpue wee bío, mu lée dofĩ́ní ɓúi.»  
\v 23 Pã̀ahṹ na ɓa wee bío mu yi, à bṹn le Dónbeenì wáayi tonkaro ɓúi vĩ́na a Heroode, lé bìo ho cùkú na bìo sã̀ le Dónbeenì yi ó o fó bò míten wán. Á ɓa sũnɓowa zon wo ó o húrun. 
\p  
\v 24 Le Dónbeenì bíonì wee bɛn fè hã lùa ká le wà.  
\v 25 Bìo ó o Baanabaasi là a Soole tonló vó ho Zeruzalɛɛmu yi, á ɓa fó a Zãn na ɓa le Maaki á wàráa. 
\c 13  
\s1 Ɓa hueekaa o Baanabaasi là a Soole á tonkaa 
\p  
\v 1 Ho Ãntiosi kèrètĩ́ɛwa kuure yi á ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà lè ɓa nì-kàránlowà hĩ́a wi yi. Ɓa lé o Baanabaasi là a Soole, là a Simiɔn na ɓa wee ve làa Nì-bírí, là a Sirɛɛna nìi Lisiyuusi, là a Manaɲɛɛ na páanía dɔ̃n là a bɛ́ɛ *Heroode.\f + \fr 13:1 \ft O Heroode na ɓa wee bío bìo hen lé o Heroode Ãntipaasi na wi ho Kalilee ɲúhṹ yi.\f* 
\v 2 Wizonle ɓúi, ká ɓa wee ɓùaaní a Ɲúhṹso, á lù mí ɲiní, á le Dónbeenì Hácírí bía nɔn ɓa yi: «Mi lén o Baanabaasi là a Soole mí dòn à ɓa sá ho tonló na á ĩ von ɓa bìo yi.»  
\v 3 Á bìo ɓa lù mí ɲiní à ɓa fìora vó, á ɓa bò mí níní ɓa wán à ɓa nɔn ho wɔ̃hṹ ɓa yi á ɓa wà. 
\p  
\v 4 Bìo ó o Baanabaasi là a Soole á le Dónbeenì Hácírí wã́a von kà síi, á ɓa wà van ho Selesii lóhó. Lé bĩ́n á ɓa zon ho won-beenì yi vannáa ho Siipere kɔ̃hṹ na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ.  
\v 5 Bìo ɓa vaá dɔ̃n ho Siipere kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Salamiina á ɓa wã́a wee bue le Dónbeenì bíonì ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi. Yìa kɛra bĩ́n làa ba á wee séení ɓa lé o Zãn Maaki.  
\v 6 Ho kɔ̃hṹ ɓúenɓúen ɓa tò yi yòó ló, á vaá ɓó ho Pafoosi lóhó yi. Lé bĩ́n á ɓa fò mín là a zúifù nìi ɓúi na wee wé mu nín-símú na ɓa le Bara-Yeesu yi. O lá wee lá míten lòn ɲi-cúa fɛɛro.  
\v 7 O hĩ́a wi ho kɔ̃hṹ mu ɲúhṹso na ɓa le Sɛɛziyuusi Poluusi cɔ̃́n. O nìi mu fù lée nùpue na hácírí wi. O wi ò o ɲí le Dónbeenì bíonì. Ó o von o Baanabaasi là a Soole le ɓa ɓuen mí cɔ̃́n.  
\v 8 Ká a nín-símú ɓànso Elimaasi á yí wi à ho kɔ̃hṹ mu ɲúhṹso à tà a *Krista bìo ó o wi ò o hè ɓa. (Ɓa *Kɛrɛɛsisa wee ve o Bara-Yeesu mu làa Elimaasi.)  
\v 9 Hón pã̀ahṹ so yi, ó o Soole na ɓa mún wee ve làa Poole\f + \fr 13:9 \ft Bìo nɔn ó o Soole ɓa yèrèmáa wee ve là a Poole: Ɓa zúifùwa na bìo sã̀ ho Oroomu yi á yènnáa fù lé mu bìo ɲun ɲun. Ɓa zúifùmu yèni wee kɛń. Ká yìa bìo sã̀ ho Oroomu yi, à wón ɓa bĩní cé le ɓúi na yi. Ho Soole lé ɓa zúifùwa yèni. Ká ho Poole lé bìo ó o bìo sã̀ ho Oroomu yi.\f* á le Dónbeenì Hácírí wã́a sú ó o fá mí yìo wo yi,  
\v 10 ò o bía: «Ũnɛ́n *Satãni za sabín-fũ̀aalo yɛ́n. Fo wee vĩ́iní ɓa nùpua. Mu bìo na se ɓúenɓúen fo wee firáa. O Ɲúhṹso sĩi bìo bṹn térénna, à ũnɛ́n wón wee báaráka làa bũ. Cén khí mu yi.  
\v 11 Àwa, wã́a loń mu. O Ɲúhṹso á à ɓóoní foǹ. Fo ò wé o muii, á à cãaka ká ũ máa mi le wii khoomu.» Mí lahó yi ó o Elimaasi yìo dɛ̀ɛnía coora, á wó mí tíbírí. Ó o wee hɛ́ɛ vĩ́ná, á wee cà yìa á à tè o níi yi ì lɛ́nnáa.  
\v 12 Bìo ho kɔ̃hṹ ɲúhṹso mɔn bìo wó, ó o tà dó mí sĩi o Krista yi. O Ɲúhṹso bìo na ó o wee ɲí á zon wo dà. 
\s1 O Baanabaasi là a Poole van ho Ãntiosi 
\p  
\v 13 O Poole lè mí ninzàwa á zon ho won-beenì ho Pafoosi yi á van ho Pãnfilii kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Pɛɛze. Bìo ɓa vaá dɔ̃n bĩ́n, ó o Zãn Maaki día ɓa, ò o bĩnía van ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 14 Ɓarɛ́n bán dĩ̀n ho Pɛɛze yi à ɓa lá ho won-beenì, á vaa dɔ̃n ho Pizidii kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Ãntiosi. Ho *Sabaa zoǹ, á ɓa zon ho kàránló zĩi yi á zoó kará.  
\v 15 Bìo ɓa kàránna ho làndá vũahṹ lè le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà vũahṹ vó, á ho kàránló zĩi ɲúhṹso le ɓa bío bìo kà na ɓa yi: «Wàn zàwa, hen ká bíonì wi mi cɔ̃́n á mi le mi ì hĩ̀í lè ɓa nùpua sĩa se mi wã́a dà à bío.» 
\p  
\v 16 Ó o Poole lií hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ò o dá mí níi le ɓa wé tɛ́tɛ́, ò o bía: «Minɛ́n *Isirayɛɛlesa, lè minɛ́n na wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì ɓúenɓúen, mi ɲí bìo á ĩ ì bío:  
\v 17 O Isirayɛɛle nìpomu na kà ɓàn Dónbeenì lé dén hueekaa wàn ɓùaawa. Le wó á mu nìpomu na kà ɲina ho *Ezipite yi pã̀ahṹ na ɓa wi mu nì-hãmu yi bĩ́n. Bṹn mɔ́n á le léra ɓa bĩ́n lè mí pànká.  
\v 18 Le ɓuan ɓa hã mana tá henì yi á yú lòn lúlúio ɓúará-ɲun síi.  
\v 19 Ho Kanan kɔ̃hṹ yi á hã sìíwà bìo hèɲun nùpua á le ɓó ɲúhṹ, á fó táwá nɔn mí nìpomu yi, à hã bìo sĩ̀ ɓa yi.  
\v 20 Mu ɓúenɓúen wó á míana yú hã lúlúio khĩá-náa làa ɓúará-ɲun làa pírú síi. 
\p «Bṹn mɔ́n á le Dónbeenì hueekaa ɓa ɓúi wàn ɓùaawa tĩ́ahṹ á wó lè ɓa ɲúnása, à bán wé fáa ɓa tũ̀iáwà. Á mu wó làa bṹn fɛ́ɛɛ á ɓueé ɓó a ɲi-cúa fɛɛro Samuwɛɛle pã̀ahṹ yi.  
\v 21 Bṹn mɔ́n á ɓa fìora a bɛ́ɛ le Dónbeenì cɔ̃́n á le nɔn o Kiisi za Sayuule ɓa yi. Wón na wee lé o Bɛ̃nzamɛɛ zĩ-ɲúhṹ yi. Á wón kɛra ɓa ɲúhṹ wán á dɔ̃n hã lúlúio ɓúará-ɲun.  
\v 22 Bìo le hĩ́a pã́ a Sayuule día á le nɔn o *Daviide ɓa yi á wó lè ɓa bɛ́ɛ. Wón Daviide so á le bía bìo kà dã́ní yi: ‹Ĩ sĩi nùpue á ĩ wã́a yú, o lé o Zesee za Daviide\f + \fr 13:22 \ft Mi loń Samuwɛɛle nín-yání vũahṹ 13.14\f* wón lé yìa á à wé bìo ɓúenɓúen na á ĩ ì bío le o wé á à tií ɲii.›  
\v 23 O Daviide mɔ̀nmàníi nì-kéní ɓúi lé o Yeesu. Lé wón le Dónbeenì wó là a Isirayɛɛle nìpomu kã̀nílo, làa bìo á le hĩ́a dóráa mí ɲii le mí ì wé làa bũ.  
\v 24 Sã́ni ò o Yeesu ɓuen, à bṹn ó o Zãn buera nɔn o Isirayɛɛle nìpomu ɓúenɓúen yi le ɓa yèrèmá mi yilera lè mi wárá à ɓa bátízé ɓa.  
\v 25 Pã̀ahṹ na ó o Zãn mukãnì véró wà ɓueé dã, ó o wee bío: ‹Mi wee leéka le ĩ lée wée? Yìa mi wee lòoní wi mí dòn le ĩnɛ́n. Ɛ̀ɛ ká mi màhã́ loń, ɓànso wi ĩ mɔ́n lùa. Hàrí o nakãa tɛnló á ĩ pá yí koráa.› 
\p  
\v 26 «Wàn zàwa, minɛ́n na lé o *Abarahaamu mɔ̀nmànía làa bìa mi tĩ́ahṹ na wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì, lé warɛ́n á ho fenló bíonì na kà á buera nɔn yi.  
\v 27 Ho Zeruzalɛɛmusa lè mí ɲúnása á yí zũna a Yeesu bìo ɓàn ɲúhṹ á mún yí zũna ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà bíoní na wee kàrán ho *Sabaa wizooní lè mí dà-kéní kéní yi kúará. O Yeesu mu á ɓa síinía ɲúhṹ á tiíraráa ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà bíoní ɲii.  
\v 28 Bìo ɓa à dĩ̀n wán á à ɓúeráa wo á ɓa yí yú, á ɓa le o *Pilaate bío le ɓa ɓúe o.  
\v 29 Bìo á bìo ɓúenɓúen na le Dónbeenì bíonì vũahṹ bía a Yeesu dã́ní yi á ɓa wó á mu ɲii tun á ɓa liinía wo ho *kùrùwá wán á lií nùuna.  
\v 30 Ká le Dónbeenì màhã́ vèenía wo.  
\v 31 Hã wizooní cɛ̀rɛ̀ɛ yi ó o Yeesu zéenía míten làa bìa na hĩ́a lɛ̀ɛnía wo ho Kalilee yi fúaa ho Zeruzalɛɛmu. Lé bán wã́a wó a sɛɛ́ràsa á wee bío o bìo à na a Isirayɛɛle nìpomu yi. 
\p  
\v 32 «Warɛ́n lé bìa wee bue le Dónbeenì bín-tente à na mia: Le Dónbeenì ɲii na le dó nɔn wàn ɓùaawa yi  
\v 33 á bìo ɲii sú. Le vèenía o Yeesu á tiíraráa mu ɲii bìo kà wán á nɔn warɛ́n na lé ɓa mɔ̀nmànía yi, làa bìo mu túararáa hã Lení vũahṹ lení bìo ɲun níi yi: ‹Fo lé ĩ Za. Ho zuia ɲii wán á ĩ lé mìn Maá›.\f + \fr 13:33 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 2.7\f* 
\v 34 Le Dónbeenì hĩ́a bía mu le mí ì vèení a ó o máa bĩní máa hí. Bìo kà lé bìo le hĩ́a bía: ‹Ĩ ì dúɓua mia lè hã dúɓuaa na láayi wi. Hĩ̀a á ĩ dó ĩ ɲii nɔn o Daviide yi le ĩ na›.\f + \fr 13:34 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 55.3\f* 
\v 35 Lé bṹn nɔn ó o pá wíokaa bía mu le Dónbeenì bíonì vũahṹ lahó ɓúi yi: ‹Fo máa día á yìa bìo sã̀ foǹ máa soo le búure yi›.\f + \fr 13:35 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 16.10\f* 
\v 36 O Daviide pã̀ahṹ, ó o hĩ́a tà sá ho tonló na le Dónbeenì le o sá. Bṹn mɔ́n ó o húrun á ɓa nùuna a ɓàn ɓùaawa nìsã́ní ó o soora.  
\v 37 Ká yìa le Dónbeenì vèenía wón yí soora. 
\p  
\v 38-39 «Wàn zàwa, mi ko mi zũń mu le lé o Yeesu bìo yi á mu bè-kora sɛ́ndíaró bìo á bueraráa nɔn mia. Orɛ́n lé yìa á nùpue lée nùpue dó mí sĩi yi, ó o ò fen mí bè-kora ɓúenɓúen yi, bìo ó o *Mɔyiize làndá lá yí dà máa fení mia yi.  
\v 40 Á mi cén pa miten bìo, à bìo ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà bía à yí yí mia, mu bía kà síi:  
\v 41 ‹Minɛ́n khònlowà, mi loń. Mi bìo á à vĩ̀níka mia. Mi ì hí á à lé bĩ́n. Bìo mi yìo wi lua, á ĩ ì wé yéréké bìo ɓúi na ɓa bía bìo nɔn mia, á mi máa dé mi sĩa mu yi.›\f + \fr 13:41 \ft Mi loń Habakuuki vũahṹ 1.5\f*» 
\m  
\v 42 Bìo ó o bía bṹn vó, ó orɛ́n là a Baanabaasi ló ɓa *zúifùwa kàránló zĩi yi. Á bìa wi bĩ́n fìora ɓa le ɓa bĩní ɓuen ho *Sabaa wizonle na sã̀ yi, à wíoka ɓuee bío mu bìo dà-kéní mu dã́ní yi.  
\v 43 Ho kúeemínwánló mɔ́ndɛ́n á ɓa zúifùwa cɛ̀rɛ̀ɛ, lè ɓa nì-vio na yèrèmáa zon ɓa yi, á tà bò a Poole là a Baanabaasi yi. Á bán wee bío làa ba ká ɓa à hení ɓa sĩa à ɓa ca tĩn le Dónbeenì sãamu yi. 
\p  
\v 44 Ho Sabaa na sã̀ zoǹ, lée cĩ́inú ká, ká ho lóhó nùpua ɓúenɓúen á lá à lé è vé, á ɓueé ɲí a Ɲúhṹso bíonì.  
\v 45 Bìo ɓa zúifùwa mɔn ɓa zã̀amáa, á le yandee sú ɓa, á ɓa wee kán o Poole ká ɓa à là a.  
\v 46 Ó o Poole là a Baanabaasi wã́a wee bío bìo kà làa ba ká ɓa poní sɛ́ra: «Le Dónbeenì bíonì á lá ko à le bue na minɛ́n yi vé. Ká bìo mi pã́ le, á wee leéka le mi yí ko lè le mukãnì binbirì na máa vé, à wa wã́a a yèrèmá à va bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n.  
\v 47 Bìo kà lé bìo le Dónbeenì bía nɔn wɛn: ‹Ĩ bàrá fo á wó lè hã kãna ɓúenɓúen nìpomu khoomu, bèra a na à ũ bue ho fenló bìo ho dĩ́míɲá kùaráa ɓúenɓúen yi.›»  
\v 48 Bìo á bìa yínɔń ɓa zúifùwa ɲá hɔ̃́n bíoní so, á ɓa wee zã̀maka ká ɓa à khòoní a Ɲúhṹso bíonì. Bìa ɓúenɓúen na bìo sã̀ le mukãnì binbirì na máa vé yi, á tà nɔn míten. 
\p  
\v 49 O Ɲúhṹso bíonì wee bɛn fè ho kɔ̃hṹ ɓúenɓúen nìpomu.  
\v 50 Ká ɓa zúifùwa màhã́ hĩ́nɔn sũ̀na ɓa hã́awa na níní se na wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì, lè ho lóhó ya-díwá, á wó le ɲii dà-kéní làa ba, à ɓa wee beé o Poole là a Baanabaasi lò, á ɲɔn ɓa léra mín kɔ̃hṹ yi.  
\v 51 Á ɓa báawa nùwã ɲun mu púaara mí zení khṹnkhũnì á kúaa ɓa wán,\f + \fr 13:51 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.14\f* à ɓa wà van ho Ikoniyuumu lóhó.  
\v 52 Ɓa nì-kenínia á sĩa wan làa sòobɛ́ɛ, á sú lè le Dónbeenì Hácírí. \fig |src="Paul1-BW.tif" size="span" ref="Bè-wénia 13:52" \fig* 
\c 14  
\s1 O Poole là a Baanabaasi van ho Ikoniyuumu 
\p  
\v 1 Bìo ó o Poole là a Baanabaasi vaá dɔ̃n ho Ikoniyuumu lóhó yi, á ɓa vaá zon ɓa *zúifùwa kàránló zĩi. Á bìo ɓa zoó bía á wó, á ɓa zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɛ̀rɛ̀ɛ á tà a *Krista bìo.  
\v 2 Ká ɓa zúifùwa na pã́ a Krista bìo á súkúra bìa yínɔń ɓa zúifùwa, fúaa ɓa wee leéka mu bè-kora làa bìa tà a Krista bìo.  
\v 3 Bṹn lé bìo nɔn ó o Poole là a Baanabaasi á kará míana ho Ikoniyuumu yi. Ɓa wee bío ká ɓa ponì sɛ́ra, á dó mí sĩa o Ɲúhṹso yi. O Ɲúhṹso wee na mí pànká ɓa yi à ɓa wéráa mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká, à zéení le bìo ɓa wee bío o sãamu dã́ní yi lée tũ̀iá.  
\v 4 Á ho lóhó nùpua sankaa lè hã kuio bìo ɲun. Ɓa sɔ̃́n-kéní tà ɓa zúifùwa ɲii, ká bìa so ɓɛ̀n tà ɓa tonkarowà ɲii.  
\v 5 Ɓa zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa lè mí ɲúnása wee wíoka míten ká ɓa à beé o Poole là a Baanabaasi lò, á à lèeka ɓa lè hã huaa á à ɓúe.  
\v 6 Bìo ɓa mí nùwã ɲun zũna mu, á ɓa lùwa, á dó mí yara lè ho Lisitere lè ho Dɛɛbe na lé ho Likawonii kɔ̃hṹ lórá cɔ̃́n, lè hã lórá na bã́makaa hã.  
\v 7 Bìo ɓa vaá dɔ̃n á ɓa lan wee bue le bín-tente bĩ́n. 
\s1 O Poole là a Baanabaasi wi ho Lisitere lè ho Dɛɛbe yi 
\p  
\v 8 Nìi ɓúi wi ho Lisitere yi á zení húrun kará. O ton ká a lé o mùamúa, á dĩǹ yí varákaa yí mɔn hùúu.  
\v 9 O kará wee ɲí bìo ó o Poole wee bío. Ó o Poole fá mí yìo wo yi, á mɔn à bìo ó o dó mí sĩi o *Krista yi á dà à wee wɛɛ́,  
\v 10 ó o wã́a bía nɔn wo yi pɔ̃́npɔ̃́n: «Lii hĩ́ní yòo muin dĩ̀n ũ zení wán.» Ó o nìi yéran fárá mí zení wán á varákaa wà.  
\v 11 Bìo ɓa zã̀amáa mɔn bìo ó o Poole wó, á ɓa bía pɔ̃́npɔ̃́n lè ho Likawonii kɔ̃hṹsa bíonì: «Éee! Hã dofĩ́ina ɓúi lá a nùpue sìí á ɓueé lií ɓó wɛn.»  
\v 12 O Baanabaasi ɓa wee ve làa Zeesi, ká a Poole ɓa wee ve làa Hɛɛmɛɛsi, lé bìo ká mu lée bìo na ò o Poole lé yìa bío.\f + \fr 14:12 \ft Ho Kɛrɛɛsisa lè ho Oroomusa dofĩ́ina boo. Dìo ɓa le Zeesi lé dén wi hã ɓúenɓúen ɲúhṹ wán. Ká dìo ɓa le Hɛɛmɛɛsi dén lé hã tonkaro.\f* 
\v 13 Ho Zeesi na lé ɓa dofĩ́ní ɓúi á zĩi hĩ́a wi ho lóhó ɲii. Dén dofĩ́ní so yankaro lé yìa ɓuan ɓa dãaní na ɓa donkhueéra lè le pũ̀iílè á ɓueé dĩ̀nnáa ho lóhó dándá na son kòonia ho zũaɲiní ɲii. O wi ò orɛ́n lè ɓa zã̀amáa à wé mu hãmu à na a Poole là a Baanabaasi yi. 
\p  
\v 14 Bìo ɓa tonkarowà mí nùwã ɲun zũna mu, á ɓa lɛ̀ɛkaa mí sĩ̀-zĩ́nia à zéení ká ɓa yí wa bìo ɓa le mí ì wé, à ɓa fáara yòó zon ɓa zã̀amáa tĩ́ahṹ,  
\v 15 ká ɓa à bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Éee! Minɛ́n nùpua mu, lée webio nɔn á mi wee wéráa bìo kà? Warɛ́n mún lé ɓa nùpua lè mí bìo síi, á wee bue le bín-tente na mia le mi ko à mi día hɔ̃́n wɔ̃̀n-kã́amáawa so, ká mi yèrèmá sánsá le Dónbeenì na wi fɛ́ɛɛ, dìo léra ho wáayi, lè ho tá, lè mu yámú ɲumu làa bìo wi mu yi ɓúenɓúen.  
\v 16 Hã pɔ̃̀nna na khĩína yi, á le Dónbeenì día hã sìíwà nùpua ɓúenɓúen á ɓa bò mí sĩi wãna.  
\v 17 Ká le ɲɔǹ wee zéení míten lè mu bè-tentewà na le wee wé: Làa lúlúio ká le wee na ho viohó mia, à ho dĩ́nló be wé se, à mi wé dí sì à sĩa wa.»  
\v 18 Hàrí hã bíoní na ó o Poole là a Baanabaasi bía kà à hèráa ɓa zã̀amáa mu hãmu na ɓa le mí ì wé á à na ɓa yi bìo yi, á pá wó le lònbee.  
\v 19 Mu pã̀ahṹ, à ɓa zúifùwa ɓúi ló ho Ãntiosi lè ho Ikoniyuumu lórá yi á ɓuara ho Lisitere yi. Lé bán lè ɓa zã̀amáa wó le ɲii à ɓa lèekaa o Poole lè hã huaa, á várá wo lóráa ho donkĩ́ahṹ, lé bìo ɓa wee leéka le o húrun.  
\v 20 Bìo ɓa nì-kenínia ló lée dĩ̀n kĩ́nía wo yi, ó o lií hĩ́nɔn, á zon ho lóhó yi. Mu tá na lée tɔ̃n, ó orɛ́n là a Baanabaasi bò mín van ho Dɛɛbe. 
\s1 O Poole là a Baanabaasi bĩnía ɓuara ho Ãntiosi 
\p  
\v 21 O Poole là a Baanabaasi buera le bín-tente ho Dɛɛbe yi, á ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ tà wó ɓa nì-kenínia. Bṹn mɔ́n, á ɓa yèrèmáa van ho Lisitere lè ho Ikoniyuumu yi, lè ho Ãntiosi na wi ho Pizidii kɔ̃hṹ yi.  
\v 22 Ɓa wee hení bìa tà a *Krista bìo sĩa, á wee hení mu na ɓa yi le ɓa fárá dĩ̀n, à dé mí sĩa o Krista yi. Ɓa wee bío bìo kà na ɓa yi: «Wa ko wa kã́a lònbee cɛ̀rɛ̀ɛ yi à bè yi zoráa le *Dónbeenì bɛ́ɛnì yi.»  
\v 23 Ɓa hueekaa ɓa nùpua ɓúi ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio lè mí dà-kéní kéní yi á wó lè ɓa ya-díwá. Bṹn mɔ́n á ɓa lù mí ɲiní à ɓa fìora, á dó ɓa bìo o Ɲúhṹso na ɓa tà nɔn míten yi níi yi. 
\p  
\v 24 Bṹn mɔ́n á ɓa kã́a ho Pizidii kɔ̃hṹ yi á vaá dɔ̃n ho Pãnfilii kɔ̃hṹ.  
\v 25 Ɓa buera le Dónbeenì bíonì ho Pɛɛze lóhó yi à ɓa wà ɲɔn ho Atalii lóhó.  
\v 26 Lé bĩ́n á ɓa dĩ̀n yi láráa ho won-beenì á van ho Ãntiosi. Lé hón lóhó so yi á ɓa hĩ́a dó ɓa bìo le Dónbeenì sãamu ɓànso níi yi, à le séení ɓa ho tonló na ɓa vaá sá á ho ɲii sú bìo yi.  
\v 27 Bìo ɓa vaá dɔ̃n ho Ãntiosi, á ɓa von ɓa kèrètĩ́ɛwa kúaa mín wán, á lá bìo ɓúenɓúen na le Dónbeenì làa ba páanía wó á fɛɛra nɔn ɓa yi, làa bìo á le mún hɛ́raráa ho wɔ̃hṹ á nɔn bìa yínɔń ɓa zúifùwa yi, à bán mún dàń tà a Krista bìo.  
\v 28 Á ɓa kará dá míana bĩ́n làa bìa tà a Yeesu bìo lè ɓa nì-kenínia. 
\c 15  
\s1 Ɓa kèrètĩ́ɛwa ya-díwá kúaa mín wán 
\p  
\v 1 Nùpua nùwã yɛn ɓúi ló ho *Zudee yi á ɓuara ho Ãntiosi yi, á ɓueé wee kàrán bìa tà a *Krista bìo làa bìo kà: «Mi yí dà máa fen ká mi yí kúiora làa bìo mu bòráa o *Mɔyiize làndá yi.»  
\v 2 Ó o Poole là a Baanabaasi pã́ ɓa bìo, á wã̀anía làa ba lè mí sòobɛ́ɛ mu bìo yi. Mu véeníi, á ɓa le o Poole là a Baanabaasi, lè ho Ãntiosi nùpua nùwã yɛn ɓúi ko ɓa va ho Zeruzalɛɛmu, à vaa fɛɛ ho tũ̀iá mu na a Krista tonkarowà lè ɓa kèrètĩ́ɛwa ya-díwá yi.  
\v 3 Á ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure nɔn bìo ɓa màkóo wi yi le vɛɛnì mu bìo yi ɓa yi. Ɓa kã́a ho Fenisii lè ho *Samarii kãna yi ká ɓa à bío bìo á bìa yínɔń ɓa *zúifùwa wó wó yèrèmáa tàráa le Dónbeenì bìo lè mí dà-kéní kéní. Á mu wó sĩ-wɛ-beenì bìa ɓúenɓúen na tà a Krista bìo cɔ̃́n.  
\v 4 Ɓa vaá dɛ̃ɛníi ho Zeruzalɛɛmu yi á ɓa wà van ɓa kèrètĩ́ɛwa cɔ̃́n á bán lè ɓa tonkarowà, lè ɓa ya-díwá, á bɛ̀ɛ́nía ɓa yi. Á ɓarɛ́n ɓɛ̀n lá bìo ɓúenɓúen na ɓa wó lè le Dónbeenì pànká á fɛɛra nɔn ɓa yi.  
\v 5 Ká ɓa *Farizĩɛwa kuure nùpua nùwã yɛn ɓúi na tà a *Krista bìo á hĩ́nɔn bía: «Bìa yínɔń ɓa zúifùwa na tà a Krista bìo ko ɓa *kúio. Ò o Mɔyiize làndá bèró bìo mún hení na ɓa yi.» 
\p  
\v 6 Á ɓa tonkarowà lè ɓa ya-díwá kúaa mín wán, à lońnáa le bíonì mu yahó yi.  
\v 7 Ɓa kára mín míana. Bṹn mɔ́n ó o Piɛre lií hĩ́nɔn lá le bíonì ò o bía nɔn ɓa yi: «Wàn zàwa, mi zũ le le Dónbeenì mɔn mi léra mi tĩ́ahṹ mu míana à ĩ bue le bín-tente à na bìa yínɔń ɓa zúifùwa yi, bèra a na à ɓa ɲí le, à tà le bìo.  
\v 8 Le Dónbeenì zũ bìo wi ɓa nùpua sĩa yi. Le nɔn mí Hácírí ɓa yi làa bìo warɛ́n yúráa le bìo síi, à zéení le le tà ɓa bìo.  
\v 9 Le yí wó bìo woon na wee zéení le warɛ́n làa ba wi mín ɲúná yi. Le ceéra ɓa sĩa, lé bìo ɓa tà le bìo.  
\v 10 Á lée webio nɔn á mi wã́a wi à mi sèení ɓa lè ho sèró na á wàn ɓùaawa lè warɛ́n wa bɛɛre á yí dàńna yí sò, á à khũaanáa le Dónbeenì ɲii yi?  
\v 11 Ɓùeé dɛ́. Bìo warɛ́n kã̀nía o Ɲúhṹso Yeesu sãamu bìo yi, lé bṹn ɓarɛ́n bìo mún wóráa.»  
\v 12 Á bìa wi bĩ́n ɓúenɓúen wó tɛ́tɛ́. Bṹn mɔ́n á ɓa wee ɲí á Baanabaasi là a Poole cɔ̃́n. Ɓa wee bío mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká na le wó lè ɓa níní bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n.  
\v 13 Bìo á ɓa bía vó, ó o Zaaki hĩ́nɔn lá le bíonì ò o bía: «Wàn zàwa, mi ɲí bìo á ĩ ì bío.  
\v 14 Bìo le Dónbeenì tà lora bìa yínɔń ɓa zúifùwa bìo hàrí mu ɲúhṹ ɓúɛɛníi, á léraráa mu nìpomu na bìo sã̀ le yi ɓa tĩ́ahṹ, ó o Simɔn\f + \fr 15:14 \ft Simɔn: Le lé o Piɛre zúifùmu yèni na có nɔn wo yi. Ká dìo ɓa le Piɛre dén lé o Yeesu có le.\f* zéenía. 
\p  
\v 15 «Mu fò mín lè le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà bíoní, lé bìo mu túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi kà síi: 
\q1  
\v 16 O Ɲúhṹso bía: «Bṹn mɔ́ndɛ́n á ĩ ì bĩní ì ɓuen 
\q1 á ɓueé so a *Daviide zĩi na lá tò. 
\q1 Le soni na fù á ĩ ì bĩní ì hóoní, 
\q1 á le è fárá á à dĩ̀n. 
\q1  
\v 17 Hón pã̀ahṹ so yi á ɓa nùpua na ká ɓúenɓúen, 
\q1 lè hã kãna ɓúenɓúen na á ĩ von à hã bìo sĩ̀ miì á à cà a Ɲúhṹso.\f + \fr 15:17 \ft Mi loń Amɔɔsi vũahṹ 9.11-12\f* 
\q1 «Hĩ̀a kà lé o Ɲúhṹso ɲi-cúa, 
\q2 yìa nɔn á mu bìowa mu  
\v 18 bìo zũńnanáa hàánì.» 
\m  
\v 19 O Zaaki pá bĩnía bía: «Lé bṹn nɔn á ĩ le mu sṹaaní à bìa yínɔń ɓa zúifùwa na yèrèmáa bò le Dónbeenì yi à ɓa yí sɛɛ́.  
\v 20 Ká mi màhã́ wa túa ɓa yi, à bío na ɓa yi le ɓa wé yí là le muinì taa, lé bìo hã tun. À pa míten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi. À yí là bùaa na yí fũ̀aana taa. À yí dí cãni.\f + \fr 15:20 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 34.15-16; Levii nùwã vũahṹ (Lévitique) 18.6-23; 17.10-16\f* 
\m  
\v 21 Hàánì bĩ́n ká ɓa nùpua wee kàrán o Mɔyiize làndá làa mín hã lórá lè mí dà-kéní kéní yi, à kàrán ho ɓa zúifùwa kàránló zĩní yi hã *Sabaawa ɓúenɓúen zoǹ.» 
\s1 Ɓa kèrètĩ́ɛwa na yínɔń ɓa zúifùwa vũahṹ bìo 
\p  
\v 22 Á ɓa tonkarowà, lè ɓa ya-díwá, lè ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure wã̀anía tò le mí ì hueeka ɓa ɓúi mí tĩ́ahṹ á à dé o Poole là a Baanabaasi wán, á à tonka ho Ãntiosi yi. Á ɓa hueekaa o Silaasi là a Zude na ɓa wee ve làa Baasabaasi. Ɓa mí nùwã ɲun á bìa tà a *Krista bìo wee kɔ̃̀nbi. 
\p  
\v 23 Bìo kà lé bìo túara ho vũahṹ na ɓa a ɓua á à varáa yi: 
\pmo «Warɛ́n tonkarowà lè ɓa kèrètĩ́ɛwa ya-díwá wee tɛ̀ɛní minɛ́n na lé wàn zàwa na yínɔń ɓa *zúifùwa yi, bìa ho Ãntiosi lóhó yi lè ho Siirii lè ho Silisii kãna yi. 
\pm  
\v 24 Wa ɲá à ɓa nùpua ɓúi ló wa cɔ̃́n, ká warɛ́n ɲɔǹ yí tonkaa ɓa, á ɓueé lùnkaa mi yilera lè mí bíoní, á mi yí zũ bìo mi ì wé.  
\v 25 Lé bṹn nɔn á wa wã̀anía tò à wa le wa à hueeka ɓa ɓúi á à tonka mi cɔ̃́n. Ɓa à bè là a Baanabaasi là a Poole na lé wàn bɔ̃́nlowà na wa wa làa sòobɛ́ɛ,  
\v 26 bán na zàanía mí mukãní wa Ɲúhṹso Yeesu *Krista tonló bìo yi.  
\v 27 Ó o Zude là a Silaasi lé bìa wa wã́a tonkaa mi cɔ̃́n, à bán míten ɓuee wíoka fɛɛ bìo túara ho vũahṹ yi à na mia.  
\v 28 Warɛ́n á tò mu wán á le Dónbeenì Hácírí mún tà mu le wa máa ɲì sèró mi wán máa dà máa khĩí. Hã làndáwá na bìo henía nɔn mia na mi ko mi bè yi lé hĩ̀a kà:  
\v 29 Mi wé yí là le muinì taa. Mi yí dí cãni. Mi yí là bùaa na yí fũ̀aana taa. Mi pa miten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi. Ká mi wee dàń pa miten bìo bṹn ɓúenɓúen yi, se mu se. 
\pmc Ká mi foó.» 
\p  
\v 30 Bṹn mɔ́n á ɓa nɔn ho wɔ̃hṹ bìa ɓa le mí ì tonka yi á ɓa wà van ho Ãntiosi. Bìo ɓa vaá dɔ̃n bĩ́n, á ɓa von bìa ɓúenɓúen na tà a Krista bìo á kúaa mín wán, à ɓa nɔn ho vũahṹ mu ɓa yi.  
\v 31 Bìo ɓa kàránna ho, á ɓa ɓúenɓúen zã̀makaa ho ɓàn bíoní na henía ɓa sĩa bìo yi.  
\v 32 Bìo ó o Zude là a Silaasi hĩ́a lé ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà ɓúi, á ɓa kará bĩ́n míana lè mín zàwa kèrètĩ́ɛwa, á henía ɓa sĩa, à ɓa wíoka yí ho pànká.  
\v 33 Ɓa dá dóka mí yi ho Ãntiosi yi. Bṹn mɔ́n á ɓa dó ɓa cãawése, á bán le ɓa bè wã-tente, à ɓa día ɓa á ɓa yèrèmáa van bìa tonkaa ɓa cɔ̃́n,  
\v 34 [\f + \fr 15:34 \ft Le Dónbeenì bíonì vɔ̃nna ɓúi yi á bìo kà lé bìo túara sã̀ lè bíoní mu ɲii: «Ká a Silaasi wón le mí ì kɛɛní bĩ́n.»\f*]  
\v 35 ò o Poole là a Baanabaasi kará ho Ãntiosi yi. Á ɓarɛ́n làa bìa tà a Krista bìo cɛ̀rɛ̀ɛ ɓúi wee kàrán ɓa nùpua, á wee bue o Ɲúhṹso bíonì. 
\s1 O Poole là a Baanabaasi saawaa mín yi 
\p  
\v 36 Wizooní bìo yɛn bṹn mɔ́n, ó o Poole bía nɔn o Baanabaasi yi: «Wa bĩní tè hã lórá ɓúenɓúen na wa buera le Dónbeenì bíonì yi, à ɓúɛɛkí wàn zàwa kèrètĩ́ɛwa à loń le ɓa bìo wó kaka.»  
\v 37 O Baanabaasi lá wi ò o fé o Zãn na ɓa le Maaki à bèráa.  
\v 38 Ká a Poole màhã́ yí tà a féró, lé bìo ó o bĩnía ɓa mɔ́n ho Pãnfilii kɔ̃hṹ yi, á yí bĩnía yí sá tonló làa ba.\f + \fr 15:38 \ft Mi loń Bè-wénia 13.13\f* 
\v 39 Wã̀aníi na here kɛra ɓa pã̀ahṹ mu bìo yi, fúaa ɓa saawaa. Ó o Baanabaasi fó a Maaki á ɓa lá ho won-beenì à ɓa ɲɔn ho Siipere kɔ̃hṹ.  
\v 40 Ò o Poole wón ɓɛ̀n léra a Silaasi. Sã́ni ò o lɛ́n, á ɓàn zàwa kèrètĩ́ɛwa kàràfáa wo o Ɲúhṹso yi.  
\v 41 O kã́a ho Siirii lè ho Silisii kãna yi, á wee séení ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio à ɓa sĩadéró o Krista wíoka fárá tĩn. 
\c 16  
\s1 O Poole fó a Timɔtee á ɓa bò mín 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Poole wà van ho Dɛɛbe lóhó, á dĩ̀n bĩ́n vannáa ho Lisitere lóhó. Nìi ɓúi na ɓa le Timɔtee na tà a *Krista bìo á wi ho lóhó mu yi. O lé o zúifù hĩ́nzoró na lé o kèrètĩ́ɛ hã́a á te mí za. Ká ɓàn maá lé o *Kɛrɛɛki nìi.  
\v 2 Ɓa kèrètĩ́ɛwa na wi ho Lisitere lè ho Ikoniyuumu lórá yi á wee wíoka a yèni.  
\v 3 O Poole lá wi ò o fé o à ɓa wé páaní bè mín. Ó o le ɓa kúii wo ɓa *zúifùwa na wi bĩ́n bìo yi, lé bìo ɓa ɓúenɓúen zũ mu le ɓàn maá lé o Kɛrɛɛki nìi.  
\v 4 Hã lórá ɓúenɓúen na ɓa wee kã́a yi, á ɓa wee bío bìo ɓa tonkarowà lè ɓa kèrètĩ́ɛwa ya-díwá wã̀anía tò wán ho Zeruzalɛɛmu yi à na bìa tà a Krista bìo yi, ká ɓa à bío na ɓa yi le ɓa wé bè mu yi.  
\v 5 Ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio wíokaa fárá dĩ̀n, á sĩadéró o Krista yi wi, á bìa tà a Krista mu bìo wee dé wán làa wizooní. 
\s1 Le Dónbeenì le o Poole lɛ́n va ho Maseduana 
\p  
\v 6 Le Dónbeenì Hácírí hò ɓa le ɓa yí vaá bue le Dónbeenì bíonì ho Azii kɔ̃hṹ yi. Á ɓa kã́a ho Firizii lè ho Kalasii kãna yi á wà.  
\v 7 Bìo ɓa vaá dɔ̃n ho Mizii kɔ̃hṹ ɲii á ɓa le mí ì va ho Bitinii kɔ̃hṹ yi á à loń. Ká a Yeesu Hácírí màhã́ yí nɔn mu wɔ̃hṹ ɓa yi.  
\v 8 Á ɓa wã́a kã́a ho Mizii kɔ̃hṹ yi á lion ho Torowaasi lóhó wonna dĩ̀nníi.  
\v 9 Ho tĩ́nàahṹ á bìo ɓúi zéenía míten là a Poole. O mɔn ho Maseduana kɔ̃hṹ nùpue ɓúi ò o muina dĩ̀n á wee fìo wo kà síi: «Ɓuen ho Maseduana yi à ɓuee séení wɛn.»  
\v 10 Mí lahó yi á wa dɛ̀ɛnía wee cà bìo wa à wé wé á à varáa ho Maseduana, lé bìo wa wã́a zũ le lé bĩ́n á le Dónbeenì von wɛn le wa vaa bue mí bín-tente à na ho kɔ̃hṹ mu nùpua yi. 
\s1 Ho Filiipu yi, ó o hã́a na ɓa le Lidi tà a Ɲúhṹso bìo 
\p  
\v 11 Wa zon ho won-beenì ho Torowaasi yi á térénna van ho Samɔtaraasi kɔ̃hṹ na mu ɲumu kĩ́nía yi. Mu ɓàn tá na lée tɔ̃n, á wa van ho Niapoliisi lóhó.  
\v 12 Lé bĩ́n á wa dĩ̀n yi vannáa ho Maseduana kɔ̃hṹ sɔ̃́n-kéní na bìo sã̀ ho Oroomu yi ɓàn ló-beenì na ɓa le Filiipu. Ho Oroomusa cɛ̀rɛ̀ɛ hĩ́a kará ho lóhó mu yi. Hón lóhó so á wa wó wizooní bìo yɛn yi.  
\v 13 Ho *Sabaa zoǹ, á wa hĩ́nɔn ló ho donkĩ́ahṹ á wà lion ho vũhṹ ɲii, le ɲún-sĩ á wa lií yí ɓa *zúifùwa fìoró lahó bĩ́n. Wa lií yú ɓa hã́awa ɓúi à ɓa kúaa mín wán, á wa kará tà hã láakáwá làa ba.  
\v 14 Ɓa hã́awa mu nì-kéní ɓa le Lidi. O wee lé ho Tiatiire lóhó yi, á wee duan lè hã pɔ̃nsò-muna na yàwá here. O wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì. O kará wee tántá mí ɲikɔ̃nna wa bíoní yi, ó o Ɲúhṹso wó ó o wíokaa wee ɲí bìo ó o Poole wee bío sese.  
\v 15 Orɛ́n lè mí zĩi nùpua á ɓa bátízéra. Bṹn mɔ́n ó o bía bìo kà á vonnáa wɛn: «Ká mi wee leéka le ĩ tà a Ɲúhṹso yi bìo bon, à mi ɓuee làa ĩ zĩi.» Ò o dĩ̀n lan wɛn fúuu á wa tà van. 
\s1 Bìo wó ho Filiipu kàsó zĩi yi 
\p  
\v 16 Wizonle ɓúi, ká wà wee va ho fìoró lahó yi, á ton-sá hã́a ɓúi na lé o tĩahã́nìi ɓueé sã́ wa yahó. O wee yí wárí cɛ̀rɛ̀ɛ ho tĩnló mu bìo yi à na mí ɲúnása yi.  
\v 17 O bò warɛ́n là a Poole mɔ́n, á wee bío pɔ̃́npɔ̃́n kà síi: «Ɓa nùpua na kà lé le Dónbeenì na dà mu bìo ɓúenɓúen wán ton-sáwá. Ho wɔ̃hṹ na wee kã̀ní ɓa nùpua lé hón bìo ɓa wee bue à na mia.»  
\v 18 Wizooní cɛ̀rɛ̀ɛ yi ká lé bṹn ó o hã́a mu wee wé. Fúaa o Poole sĩi cã̀ cã̀, á yèrèmáa bía nɔn o cĩ́ná na ó o wee sáráa yi: «Le ĩ bío mu na foǹ: O Yeesu yèni pànká yi, à ũ lɛ́n día a hã́a mu lònbìo.» Mí lahó yi ó o cĩ́ná dɛ̀ɛnía wà día a hã́a.  
\v 19 Bìo ó o hã́a mu ɲúnása mɔn à bìo ó o lá wee yí na ɓa yi á ɲúhṹ wã́a ɓó, á ɓa wìira a Poole là a Silaasi vannáa ho pànká ɓànsowà cɔ̃́n ɓa zã̀amáa fèmínló lahó yi.  
\v 20 Ɓa ɓuan ɓa vannáa bán na lé ho *Oroomusa tũ̀iá fɛɛrowà cɔ̃́n, à ɓa bía: «Ɓa nùpua na kà dĩ̀n wee kánká wa lóhó. Ɓarɛ́n lé ɓa *zúifùwa,  
\v 21 à warɛ́n na lé ho Oroomusa á ɓa màhã́ wee kàrán lè mu bè-wénia ɓúi na wa làndá le wa yí wé.»  
\v 22 Á ɓa zã̀amáa mún sĩa cã̀ a Poole là a Silaasi yi. Á ɓa tũ̀iá fɛɛrowà le ɓa tɛn ɓa sĩ̀a, à ɓa le ɓa ha ɓa lè hã fĩ́nfoóní.  
\v 23 Bìo ɓa han ɓa vó, á ɓa kúaa ɓa ho kàsó yi, à ɓa henía mu nɔn o paro yi le o pa ɓa yi sese.  
\v 24 Bìo ó o paro ɲá bṹn kà síi, ó o ɓuan ɓa zoó kúaa ho kàsó zĩi fĩ̀kɔ̃hṹ, á kúaa hã súrúkùwa ɓa zení yi.\fig O Poole là a Silaasi wi ho kàsó yi|src="lb00337b.tif" size="col" copy="Louise Bass" ref="Bè-wénia 16:24" \fig* 
\p  
\v 25 Bìo ho tá wà vaá sanka à màní, ó o Poole là a Silaasi wee fìo ká ɓa à khòoní le Dónbeenì. Á ɓa kàsósa na ká wee ɲí ɓa cɔ̃́n.  
\v 26 Yìo ɓueé tĩ à ho tá zà lè mí sòobɛ́ɛ, á dèkío ho kàsó zĩi. Hã wonna ɓúenɓúen dɛ̀ɛnía hɛ́nkaa, á ɓa kàsósa ɓúenɓúen zúakùaríwà feera.  
\v 27 Ó o paro sĩ̀na. Bìo ó o mɔn à ho kàsó zĩi zũaɲiní hɛ́nkaa, ó o wee leéka le ɓa kàsósa ɓúenɓúen lùwa, ó o dò mí khà-tóní le mí ì ɓúe lè míten.  
\v 28 Ó o Poole wãamaa pɔ̃́npɔ̃́n o wán: «Yí yáa ũten. Wa ɓúenɓúen wi hen.»  
\v 29 Ó o paro le ɓa ɓuen lè mu khoomu. Á ɓa ɓuan mu ɓuararáa ó o fó ò o bánbáa vaá zon le zĩ-za yi ká a wee zà lé le zã́níi, á zoó ɓúrá a Poole là a Silaasi tá.  
\v 30 Bṹn mɔ́n ó o fó ɓa lóráa ò o tùara ɓa yi: «Minɛ́n nùpua mu, lé mu yɛ́n á ĩ ko à ĩ wé à fennáa?»  
\v 31 Á bán bía nɔn wo yi: «Tà a Ɲúhṹso Yeesu bìo, á ũnɛ́n lè ũ zĩi nùpua á à fen.»  
\v 32 À ɓa bía a Ɲúhṹso bìo nɔn orɛ́n là a zĩi nùpua ɓúenɓúen yi.  
\v 33 Ho tĩ́nàahṹ mu yi, ho pã̀ahṹ dà-kéní kéní mu yi, ó o nìi fó ɓa vaá sɛɛra dokuaa. Ó orɛ́n lè mí zĩi nùpua ɓúenɓúen á ɓa dɛ̀ɛnía bátízéra.  
\v 34 Bṹn mɔ́n ó o fó a Poole là a Silaasi yòoraráa mí zĩi, á yòó nɔn mu bè-dínii ɓa yi. O nìi mu lè mí zĩi nùpua ɓúenɓúen sĩa wan, lé bìo ɓa tà le Dónbeenì bìo. 
\p  
\v 35 Bìo ho tá tɔ̃n, á ho Oroomu tũ̀iá fɛɛrowà tonkaa ɓa nùpua le ɓa vaa bío le yìa wee pa ho kàsó zĩi yi à kúia ɓa nùpua mu le ɓa lɛ́n.  
\v 36 Ó o paro ɓueé bía mu nɔn o Poole yi kà síi: «Ɓa tũ̀iá fɛɛrowà á nɔn le ɲii le ɓa kúia mia. Mi wã́a dà a lé á à lɛ́n làa hɛ́ɛrà»  
\v 37 Ká a Poole màhã́ bía nɔn bìa ɓa tonkaa yi: «Warɛ́n na bìo sã̀ ho Oroomu yi á ɓa han ɓa zã̀amáa yìo yi à ɓa yí cítío wɛn làa bìo mu lá ko mu wéráa, á ɓuan wɛn vaá kúaa ho kàsó yi. À ɓa wã́a dĩ̀n dĩ̀n le mí ì kúia wɛn ká mu sã máa ɲí. Bṹn lée bìo na yí dà máa wé. Mi vaa bío le ɓarɛ́n míten ɓuen ɓuee kúia wɛn.»  
\v 38 Á bán bĩnía vaá bía mu nɔn ho Oroomu tũ̀iá fɛɛrowà yi. Bìo ɓa ɲá le o Poole là a Silaasi á bìo sã̀ ho Oroomu yi, á ɓa zɔ̃́nkaa.  
\v 39 Á ɓa wã́a ɓuara ɓueé bía nɔn ɓa yi le mí wó khon. Bṹn mɔ́n á ɓa kúaará ɓa, à ɓa yankaa ɓa le ɓa lé ho lóhó yi à lɛ́n.  
\v 40 Bìo ó o Poole là a Silaasi ló ho kàsó yi, á ɓa wà van o Lidi zĩi. Ɓa mɔnka mín zàwa kèrètĩ́ɛwa wán, á henía ɓa sĩa. Bṹn mɔ́n á ɓa wà. 
\c 17  
\s1 O Poole là a Silaasi wà van ho Tesaloniiki lóhó 
\p  
\v 1 O Poole là a Silaasi ló lè ho Ãnfipoliisi lè ho Apolonii lórá yi á vaá dɔ̃nnáa ho Tesaloniiki. Ho lóhó mu á ɓa *zúifùwa kàránló zĩi wi yi.  
\v 2 Ó o Poole wà van bĩ́n làa bìo ó o lá wee wé wéráa mu. Orɛ́n lè ɓa nùpua na bĩ́n wã̀anía le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní wán hã *Sabaawa bìo tĩn na sã̀ mín yi.  
\v 3 O wee zéení hã bíoní mu yara làa ba, le mu túara ho vũahṹ mu yi le yìa le Dónbeenì mɔn léra ko ò o lò be, à hí, à vèe. O wee bío na ɓa yi: «O Yeesu mu na á ĩ wee bío bìo làa mia, wón lé *Yìa le Dónbeenì mɔn léra.»  
\v 4 Ɓa nùwã yɛn ɓúi tà mu yi, á lɛɛ́ra là a Poole là a Silaasi. Ho *Kɛrɛɛsisa cɛ̀rɛ̀ɛ na wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì á mún tà ɓa bìo á wee bè làa ba, lè ɓa hã́awa cɛ̀rɛ̀ɛ ɓúi na níní se mún.  
\v 5 Ká ɓa zúifùwa á le yandee màhã́ sú mu bìo yi. Á ɓa hĩ́nɔn cɔ̃nkaa ɓa nì-kora nùwã yɛn ɓúi hã ɓonfúaa yi á kúaa mín wán, á súkúra ɓa zã̀amáa séenía, á kánkáa lè ho lóhó dĩ̀nía. Ɓa fiira van o Zasɔ̃n zĩi á wà vaá zoó cà a Poole là a Silaasi á à léráa ho lóhó nùpua na kúaa mín wán yahó.  
\v 6 Á bìo ɓa zoó khon ɓa yi, á ɓa fó a Zasɔ̃n làa bìa tà a *Krista bìo nùwã yɛn ɓúi á lóráa ho lóhó tũ̀iá fɛɛrowà cɔ̃́n, à ɓa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Ɓa nùpua na kà hɛ́ɛra kánkáa ɓa nùpua hã lùa ɓúenɓúen yi lè mí kàránló. Ɓa mún wã́a ɓueé dɔ̃n hen,  
\v 7 ó o Zasɔ̃n tà á ɓa làara a wán. Ɓa ɓúenɓúen yí máa tà bè ɓa bá-zàwa bɛ́ɛ Sezaare làndá yi. Ɓa le bɛ́ɛ ɓúi wi á yèni ɓa le Yeesu.»  
\v 8 Hã bíoní mu á cĩ̀ína ɓa zã̀amáa lè ho lóhó tũ̀iá fɛɛrowà sĩa.  
\v 9 O Zasɔ̃n làa bìa tà a Krista bìo á sàánía le wárí na ɓa ko ɓa sàání á ɓa día ɓa. 
\s1 O Poole là a Silaasi wà van ho Beeree 
\p  
\v 10 Ho tá hĩiníi, á ɓa kèrètĩ́ɛwa na bĩ́n dɛ̀ɛnía le o Poole là a Silaasi lé à lɛ́n va ho Beeree lóhó. Bìo ɓa vaá dɔ̃n bĩ́n á ɓa wà van ɓa zúifùwa kàránló zĩi yi.  
\v 11 Ɓa zúifùwa na ɓa vaá yú bĩ́n á wee tà hɛ́n mí yiwa á po bìa ho Tesaloniiki lóhó yi. Ɓa tà ɲá le Dónbeenì bíonì sese. Làa wizooní ká ɓa wee kàrán le Dónbeenì bíonì sese, à loń le bìo ó o Poole wee bío so bon le.  
\v 12 Bìa tà a Krista bìo ɓa tĩ́ahṹ á boo. Ho Kɛrɛɛsisa tĩ́ahṹ, á ɓa hã́awa na níní se cɛ̀rɛ̀ɛ lè ɓa báawa cɛ̀rɛ̀ɛ á mún tà a Ɲúhṹso bìo.  
\v 13 Ká bìo ho Tesaloniiki zúifùwa ɲá ò o Poole wee bue le Dónbeenì bíonì ho Beeree yi, á ɓa wà ɓuara bĩ́n á tĩ́n ɓueé kánkáa hón lóhó so nùpua, á lùnkaa ɓa yilera.  
\v 14 Á ɓa kèrètĩ́ɛwa dɛ̀ɛnía le o Poole hĩ́ní lɛ́n à dé mí yahó lè mu yámú ɲumu cɔ̃́n. Ò o Silaasi là a Timɔtee bán kará ho Beeree yi.  
\v 15 Bìa bò là a Poole á lɛ̀ɛnía wo fúuu fúaa ho Atɛɛna lóhó. Bìo ɓa le mí ì bĩní á à va ho Beeree, ó o Poole háanía ɓa le ɓa vaa bío le o Silaasi là a Timɔtee bánbá ɲa mí mɔ́n ɓuen fùafùa. \fig |src="Paul2-BW.tif" size="span" ref="Bè-wénia 17:15" \fig* 
\s1 O Poole ɲi-cúa na ó o fɛɛra ho Atɛɛna yi 
\p  
\v 16 Pã̀ahṹ na ó o Poole wi ho Atɛɛna yi á pan o Silaasi là a Timɔtee, ó o mɔn à ho lóhó mu sú lè hã dofĩ́-kansiwà, á mu wee vá a yi.  
\v 17 O wee wã̀aní lè ɓa *zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa *zúifùwa na wee ɓùaaní le Dónbeenì na ó o wee yí ɓa kàránló zĩi yi. Làa wizooní ká a wee wã̀aní lè ɓa nùpua na ó o wee yí ɓa fèmínló lahó yi.  
\v 18 Ɓa Epikurĩɛwa\f + \fr 17:18 \ft Epikurĩɛwa: Ɓa lé ho Kɛrɛɛsi kɔ̃hṹ bè-zũńlo ɓúi na lé o Epikuure nì-kenínia. Ɓa wee cà bìo ɓa a wé ká le lònbee máa yí ɓa. Ɓa wee leéka le ho dĩ́míɲá bìo ɓúenɓúen lé ho wé fèráa mín.\f* lè ɓa Sitoyisĩɛwa\f + \fr 17:18 \ft Sitoyisĩɛwa: Ɓa lé ho Kɛrɛɛsi kɔ̃hṹ bè-zũńlo ɓúi na ɓa le Zenɔn nì-kenínia. Ɓa wi ɓa zũń bìo ho dĩ́míɲá bìowa wee wéráa, á wi ɓa yí le sĩ-heɓúee à sánsá le lònbee lè mí sìíwà ɓúenɓúen.\f* nùwã yɛn mún wee ɓuee wã̀aní làa wo. Ɓa ɓúi wee tùaka mín yi kà síi: «O dàn bíoro mu, lée webio ó o yàá dĩ̀n wee bío kà.» Ɓa ɓúi bán ɓɛ̀n le: «Mu ka lòn dofĩ́-vio bìo ó o wee bue.» Ɓa wee bío bṹn lé bìo ó o Poole wee bío o Yeesu bìo, lè ho vèeró bìo. 
\m  
\v 19 Á ɓa ɓuan wo vannáa ho lóhó tũ̀iá fɛɛrowà cɔ̃́n, à ɓa bía nɔn wo yi: «Mu bè-fĩnle na á ũ wee kàrán lè ɓa nùpua á fo dà a zéení yahó làa wɛn le?  
\v 20 Bìo wa wee ɲí kà lée bè-fĩa wa cɔ̃́n, á wa wi à wa zũń mu kúará.»  
\v 21 À bìo ho Atɛɛnasa ɓúenɓúen lè mí kàyáwá ɓɛ̀n wa lè mí sòobɛ́ɛ lé mu bè-fĩa na wee wé ɓàn ɲíló lè mu láakáwá tàró. 
\p  
\v 22 Ó o Poole wã́a lií hĩ́nɔn yòó dĩ̀n ho lóhó tũ̀iá fɛɛrowà yahó ò o bía: «Atɛɛnasa, ĩ mɔn mu le hã dofĩ́ina ɓùaaníló bìo ɓɛ̀ntĩ́n wi mia làa sòobɛ́ɛ.  
\v 23 Lé bìo á ĩ hɛ́ɛkaa mi lóhó yi á mɔn mu bìowa na mi sonka mi dofĩ́ina ɓùaaníló bìo yi. Ĩ yàá pá mɔn le muinì yɛɛníi lahó ɓúi à bìo kà lé bìo túara le wán: ‹Dofĩ́ní na á nùpue yí zũ.› Àwa! Á bìo mi wee ɓùaaní ká mi yí zũ mu, lé bṹn á ĩnɛ́n ɓuara wà ɓueé zéení làa mia.  
\v 24 Le Dónbeenì na léra ho dĩ́míɲá lè mu bìowa na wi ho yi ɓúenɓúen, na lé ho wáayi lè ho tá Ɲúhṹso, á yí máa zoo kɛɛní hã zĩní na ɓa nùpua wee so míten na le yi.  
\v 25 Le màkóo mía à nùpue wé bìo ɓúi na le yi. Lerɛ́n lé dìo wee na le mukãnì ɓa nùpua yi, lè mu bìo ɓúenɓúen.  
\v 26 Le dĩ̀n o nùpue nì-kéní wán á léraráa hã sìíwà nùpua ɓúenɓúen hɛ́ɛra bàráka ho tá wán, á wã́ana ɓa kãna sṹaa, á fũ̀aana hã pɔ̃̀nna ɲiní dĩ̀nía.  
\v 27 Le Dónbeenì wó kà síi bèra a na à ɓa nùpua cànka le. Hàrí ká ɓa wee hɛ́ɛ vĩ́ná càráa le, ɲún-sĩ ɓa à yí le. Tũ̀iá poni, le Dónbeenì yí khɛ̀ra lè wa nì-kéní kéní.  
\v 28 ‹Lé bìo wa mukãnì ló lerɛ́n lé dìo níi yi. Lé lerɛ́n nɔn wa wee dàń varákaráa.› Mi len-béwá ɓúi yàá mún bía mu wéréwéré kà síi: ‹Wa lé le zàwa.›  
\v 29 Á bìo wa lé le zàwa, á wa yí ko à wa tèé le Dónbeenì làa sã́nú tàá wárí tàá huaa kansiwà hùúu, bṹn na ɓa nùpua kará lon mí yiwa á wó míten.  
\v 30 Hã pɔ̃̀nna na ɓa nùpua fù yí zũ mu bìo yi, bṹn le Dónbeenì wã́a yí máa loń yi ho zuia. Bìo kà wán á ɓa nùpua ɓúenɓúen lé bìa le wee ve hã lùa ɓúenɓúen yi, le ɓa yèrèmá mí yilera lè mí wárá.  
\v 31 Wizonle dà-kéní ɓúi lé dìo le Dónbeenì bàrá, ò o nùpue na le léra à cítí ho dĩ́míɲá ɓúenɓúen lè ho térénló. Le vèenía o nùpue mu, à zéení lè ɓa nùpua le orɛ́n lé yìa le léra ò o fĩ̀ le cítíi mu.»  
\v 32 Bìo ɓa ɲá ò o Poole wee bío ho vèeró bìo, á ɓa ɓúi wee yáa mí ɲiní yi na a yi. Ɓa ɓúi ɓɛ̀n wee bío: «À ũ bíoní mu ɲíló á wa à pa làa pɔ̃̀n-veere.»  
\v 33 Lé bṹn wán ó o Poole ɓɛ̀n wà ò o día ɓa.  
\v 34 Ká ɓa nùwã yɛn ɓúi bán pá bò a Poole yi, á tà a *Krista bìo. O ɓúi lé ɓa tũ̀iá fɛɛrowà nì-kéní na ɓa le Denii, là a hã́a ɓúi na ɓa le Damariisi, à pá bĩní séení ɓa ɓúi. 
\c 18  
\s1 O Poole van ho Korɛnte 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n ó o Poole ló ho Atɛɛna yi á van ho Korɛnte\f + \fr 18:1 \ft Korɛnte: Ho lé ho Akayii kɔ̃hṹ ló-beenì. O Poole pã̀ahṹ ká ho nìpomu boo làa sòobɛ́ɛ. Ho yèni hĩ́a wee lé ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà na wee wé ho yi bìo yi.\f* lóhó yi.  
\v 2 O vaá fò mín làa zúifù nìi ɓúi na ɓa le Akilaasi bĩ́n. O nìi mu ton ho kɔ̃hṹ na ɓa le Pɔ̃n yi. Orɛ́n lè mín hã́a Pirisiiye ló ho Italii kɔ̃hṹ yi á ɓuara ho Korɛnte yi yí míana, lé bìo ho *Oroomu bá-zàwa bɛ́ɛ Koloode nɔn le ɲii le ɓa *zúifùwa ɓúenɓúen lé ho Oroomu lóhó yi. Ó o Poole wà van ɓa cɔ̃́n.  
\v 3 À bìo ó orɛ́n làa ba tonló lée dà-kéní, á ɓa wã́a páanía kará wee bĩ̀ hã sɔ̃nna na wee tá lè hã bùkúwá.  
\v 4 Hã *Sabaawa lè mí dà-kéní kéní yi ó o Poole wee wé lá le bíonì ɓa zúifùwa kàránló zĩi yi, á wee cà ò o bío ɓúe ɓa zúifùwa lè ho *Kɛrɛɛsisa ɲúná. 
\p  
\v 5 Bìo ó o Silaasi là a Timɔtee ló ho Maseduana yi ɓueé dɔ̃n, ó o Poole yahó wã́a sã́ le Dónbeenì bìo zéeníló mí dòn, á wee bío mu wéréwéré na ɓa zúifùwa yi le o Yeesu lé *Yìa le Dónbeenì mɔn léra.  
\v 6 Ká ɓa zúifùwa mu màhã́ pã́ a bìo à ɓa wee là a, ó o Poole pùrúnna mí sĩ̀-zĩ́nia khṹnkhũnì kúaa ɓa wán\f + \fr 18:6 \ft Mi loń Matiye vũahṹ 10.14\f* ò o bía nɔn ɓa yi: «Hen ká mi vṹnun, se mu lé minɛ́n mi bɛɛre á mu ló yi. Nùpue máa tùa mi bìo làa mi. Bìo kà wán á ĩ wã́a à va bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n.» 
\p  
\v 7 Ò o ló bĩ́n á wà van nìi ɓúi na ɓa le Titiyuusi Zusituusi cɔ̃́n. O nìi mu wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì, á zĩi wi ɓa zúifùwa kàránló zĩi nìsã́ní.  
\v 8 Ɓa zúifùwa kàránló zĩi ɲúhṹso na ɓa le Kirisipuusi lè mí zĩi nùpua ɓúenɓúen á tà a Ɲúhṹso bìo. Á ho Korɛntesa cɛ̀rɛ̀ɛ na ɲá a Poole bíoní á mún tà a Ɲúhṹso bìo á ɓa bátízéra. 
\p  
\v 9 Ho tĩ́nàahṹ ɓúi yi, ó o Ɲúhṹso zéenía míten là a Poole, á bía nɔn wo yi: «Yí zɔ̃́n bìo ɓúi. Yí wé tɛ́tɛ́, wé bío ká ũ wà.  
\v 10 Ĩnɛ́n wi làa fo á nùpue na dà a sánsá fo á à ɓóoní yi wón mía, lé bìo ɓa nùpua na bìo sã̀ miì á boo ho lóhó na kà yi.»  
\v 11 O Poole wó le lúlú-kùure lè mí sanka ho Korɛnte yi, á kàránna ɓa nùpua bĩ́n lè le Dónbeenì bìo. 
\p  
\v 12 Bṹn mɔ́n á ho Oroomu nìi Kaliyon á ɓa bàrá ho Akayii kɔ̃hṹ ɲúhṹ wán. Lé bṹn pã̀ahṹ á ɓa zúifùwa lò a Poole wán. Ɓa wìira a ɓuan vannáa le cítíi fĩ̀iníi,  
\v 13 à ɓa wee bío: «Bìo ó o nìi na kà le ɓa nùpua wé ɓùaanínáa le Dónbeenì á wi mí dòn làa bìo á wa làndá le mu wéráa.»  
\v 14 Bìo ó o Poole le mí zoó bío, ó o Kaliyon kúio o ɲii ò o wee bío lè ɓa zúifùwa: «Minɛ́n zúifùwa, mu lá lée wékhe ɓúi na ɓùaa tàá bè-vio ɓúi na wa làndá hò á ĩ lá à tà á à ɲí mí cɔ̃́n làa bìo mu lá ko mu wéráa.  
\v 15 Ká bìo mu lé hã bíoní, lè hã yènnáa, lè mí kùrú làndá bìo, á lé minɛ́n miten ko à mi loń mu yahó yi. Ĩnɛ́n máa fĩ̀ hɔ̃́n tũ̀iáwà so síi ɓàn cítíi.»  
\v 16 Ò o le ɓa lɛ́n.  
\v 17 Á ɓa ɓúenɓúen wã́a wìira a Sositɛɛna na lé ɓa kàránló zĩi ɲúhṹso á wee ha le cítíi fĩ̀iníi. Ó o Kaliyon cɛ̀kɛ̀ ò o yí dó mí ɲii ɓa yi. 
\s1 O Poole bĩnía van ho Ãntiosi 
\p  
\v 18 O Poole pá kará dá dóka mí yi ho Korɛnte yi. Bṹn mɔ́n ó o día mín zàwa kèrètĩ́ɛwa ò o wà van ho Sãnkeree lóhó wonna dĩ̀nníi. Sã́ni ò o zo ho won-beenì ó o nɔn mí ɲúhṹ á ɓa lɛɛra, lé bìo ó o lá dó mí ɲii nɔn le Dónbeenì yi bìo ɓúi dã́ní yi.\f + \fr 18:18 \ft Mi loń Mìló vũahṹ (Nombres) 6.1-21. Ɓa zúifùwa cɔ̃́n ká yìa fù wé dó mí ɲii le mí ì wé bìo ɓúi á à na le Dónbeenì yi, à ɓànso ɲúhṹ à foohṹ máa bĩní bè wán. Ká ho pã̀ahṹ na ó o wee leéka bìo á ɲii sú, ò o màhã́ lɛɛ mí ɲúhṹ.\f* Ò orɛ́n là a Pirisiiye lè mín báa Akilaasi á zon ho won-beenì á vannáa ho Siirii kɔ̃hṹ.  
\v 19-21 Bìo ɓa vaá dɔ̃n ho Efɛɛze yi, ó o Poole wà van ɓa *zúifùwa kàránló zĩi yi, á vaá zoó wee wã̀aní làa ba. Ɓa fìora a le o cãaka cúa-yɛn, ó o yí tà. Ò o bía bìo kà nɔn ɓa yi á wà díaráa ɓa: «Ká le Dónbeenì tà á ĩ ì va ká ĩ ì bĩní ì ɓuen mi cɔ̃́n.» Ò o Poole zon ho won-beenì ho Efɛɛze yi á wà ò o día a Pirisiiye là a Akilaasi.  
\v 22 Bìo ɓa vaá dɔ̃n ho *Sezaaree lóhó, ó o ló van ho Zeruzalɛɛmu, á vaá tɛ̀ɛnía ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure yi. Bṹn mɔ́n ó o wà van ho Ãntiosi.  
\v 23 O cãakaa yú bĩ́n á bò yi wàráa. O kã́a ho Kalasii lè ho Firizii kãna yi, á wee hení ɓa kèrètĩ́ɛwa ɓúenɓúen sĩa le Dónbeenì bìo yi. 
\s1 O Apoloosi van ho Efɛɛze lè ho Korɛnte 
\p  
\v 24 Zúifù ɓúi na ɓa le Apoloosi á ɓuara ho Efɛɛze yi. O wee lé ho Alɛkisãndiri lóhó yi. O lé o nùpue na zũ hã bíoní. O mún zũ le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní làa sòobɛ́ɛ.  
\v 25 Ɓa kàránna a là a Ɲúhṹso wɔ̃hṹ bìo. O nɔn míten á wee bue ká a zéení bìo ó o Yeesu bìo wóráa binbirì à na ɓa nùpua yi. Ho *bátɛ́ɛ̀mù bìo dã́ní yi, ó o Zãn bátɛ́ɛ̀mù bìo na ɓa kàránna làa wo lé bṹn mí dòn ó o zũ.  
\v 26 O wee bío ɓa *zúifùwa kàránló zĩi yi ká a ponì sɛ́ra. Bìo ó o Pirisiiye là a Akilaasi ɲá a bíoní, á ɓa fó a, á wíokaa zéenía le Dónbeenì wɔ̃hṹ bìo binbirì á nɔn wo yi.  
\v 27 Bṹn mɔ́n ó o Apoloosi wi ò o va ho Akayii kɔ̃hṹ, á ɓàn zàwa kèrètĩ́ɛwa henía o sĩi mu bìo yi. Ɓa yàá túara ho vũahṹ tonía nɔn bìa tà a *Krista bìo na wi ho kɔ̃hṹ mu yi, le ká a Apoloosi mu vaá dɔ̃n ɓa, à ɓa ɓua a sese. Bìo ó o vaá dɔ̃n bĩ́n á le Dónbeenì sãamu wó ó o séenía bìa tà a Krista bìo làa sòobɛ́ɛ.  
\v 28 O ɲi-cúa na ó o wee lá ɓúenɓúen á ɓa zúifùwa yí máa dàń bío bìo ɓúi dã́ní yi. O wee dĩ̀n le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní wán à zéenínáa mu wéréwéré na ɓa yi le o Yeesu lé *Yìa le Dónbeenì mɔn léra. 
\c 19  
\s1 O Poole van ho Efɛɛze 
\p  
\v 1 Pã̀ahṹ na ó o Apoloosi wi ho Korɛnte yi, ó o Poole lá ho wɔ̃hṹ na ló hã ɓúaa yi á van ho Efɛɛze. Kèrètĩ́ɛwa nùwã yɛn ɓúi ó o vaá yú bĩ́n,  
\v 2 ó o tùara ɓa yi: «Pã̀ahṹ na mi tà a *Krista bìo á mi so yú le Dónbeenì Hácírí le?» Á ɓa bía nɔn wo yi: «Wa yàá dĩǹ yí ɲá Dónbeenì Hácírí bìo yí mɔn.»  
\v 3 Ó o Poole bĩnía tùara ɓa yi: «Ó, o, á lé ho *bátɛ́ɛ̀mù yɛ́n á mi yú?» Á ɓa bía: «Lé o Zãn bátɛ́ɛ̀mù.»  
\v 4 Ó o Poole wã́a bía: «O Zãn hĩ́a wee bátízé bìa wee tà yèrèmá mí yilera lè mí wárá, á wee bío là a *Isirayɛɛle nìpomu le ɓa tà yìa wà a ɓuen orɛ́n mɔ́n bìo, o Yeesu.» 
\p  
\v 5 Bìo ɓa ɲá hɔ̃́n bíoní so vó, á ɓa tà ó o bátízéra ɓa o Ɲúhṹso Yeesu yèni yi.  
\v 6 Ó o Poole bò mí níní ɓa wán, á le Dónbeenì Hácírí lion ɓa wán. Á ɓa wee bío hã sìí-viò bíoní, á wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa.  
\v 7 Ɓa nùpua mu ɓúenɓúen á à yí pírú ɲun síi. 
\p  
\v 8 O Poole yí máa khí ɓa zúifùwa kàránló zĩi yi. Pĩina bìo tĩn ká lé bĩ́n ó o wee ɓuee bío yi ká a ponì sɛ́ra. O wee bue le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo, á wee cà à bìa wee ɲí a cɔ̃́n à tà mu yi.  
\v 9 Ká ɓa ɓúi màhã́ tun mí yiwa, á pã́ le mí máa tà a Yeesu bìo, á wee zùańka a Ɲúhṹso wɔ̃hṹ yi ɓa zã̀amáa yìo yi. Ó o Poole fó bìa tà a Krista bìo á wàráa ò o día ɓa. Làa wizooní ɓúenɓúen ká a wee ɓuee wã̀aní lè ɓa nùpua o Tiranuusi kàránló zĩi yi.  
\v 10 O wó mu á dɔ̃n hã lúlúio bìo ɲun. Lé bṹn nɔn á ɓa zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa na wi ho Azii kɔ̃hṹ yi ɓúenɓúen á ɲánáa o Ɲúhṹso bìo. 
\s1 O Sevaa zàwa nùwã hèɲun bìo 
\p  
\v 11 Le Dónbeenì wee wé mu yéréké bè-beera là a Poole níi.  
\v 12 Hàrí hã sĩ̀-zĩ́nia lè hã nín-kéníwà na dɔ̃n o Poole sãnía á ɓa wee bè ɓa vánvárowà wán à ɓa wa, à ɓa cĩ́náwa lé bìa ɓa wi yi.  
\v 13 *Zúifùwa nùwã yɛn ɓúi na wee hɛ́ɛ léka hã lùa yi à ɲa ɓa cĩ́náwa lén bìa ɓa wi yi, á mún le mí ì wé è loń ká mí dà a ɲa ɓa là a Yeesu yèni pànká. Ɓa wee bío lè ɓa cĩ́náwa kà síi: «Mi lé là a Yeesu yèni pànká, yìa ó o Poole wee bue bìo.»  
\v 14 Bìa wee wé mu lé o zúifù nìi na ɓa le Sevaa na lé ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì zàwa nùwã hèɲun.  
\v 15 Ká a cĩ́ná màhã́ bía nɔn ɓa yi: «O Yeesu á ĩ zũ, á mún zũ a Poole. Ká minɛ́n ɓɛ̀n lé ɓa yɛ́n?»  
\v 16 Ò o nìi na ó o cĩ́ná wi yi á zon ɓa wán, á dàńna ɓa, á han lè mí sòobɛ́ɛ ɓóoníkaa yi á ɓa lùwa ló le zĩi yi mí kã́amáa.  
\v 17 Ho Efɛɛze zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa ɓúenɓúen ɲá bìo wó, á ɓa ɓúenɓúen zã́na, á wíokaa wee kɔ̃̀nbi o Ɲúhṹso Yeesu yèni.  
\v 18 Bìa tà a *Krista bìo cɛ̀rɛ̀ɛ ɓúi wee ɓuee bío à zéení bìo ɓa wó ká mu yí se wéréwéré ɓa zã̀amáa yìo yi.  
\v 19 Mu nín-símú wérowà cɛ̀rɛ̀ɛ á ɓuan mí vɔ̃nna á ɓueé cĩ̀ína ɓa nùpua ɓúenɓúen yahó. Ɓa càtío hã vɔ̃nna mu yàamu, á mu yú wɛ́n-hãani\f + \fr 19:19 \ft Wɛ́n-hɔ̃nló: Hón pã̀ahṹ so yi, ká le wɛ́n-hɔ̃nló dà-kéní lé o nùpue nì-kéní wizon-kùure sámú sàáníi.\f* muaaseé ɓúará-ɲun làa pírú.  
\v 20 Lé kà síi ó o Ɲúhṹso bíonì wee bɛn fèráa hã lùa ká le wà. Le ɓàn pànká á ɓa nùpua wee mi. 
\s1 O Demɛtiriyuusi bíoní na ó o kánkáa ho Efɛɛze yi 
\p  
\v 21 Ká bṹn bìowa so ɓúenɓúen wó khĩína, ó o Poole le mí ì kã́a ho Maseduana lè ho Akayii kãna yi á à va ho Zeruzalɛɛmu. O wee bío bìo kà mí yi: «Hen ká ĩ vaá dɔ̃n bĩ́n, á ĩ mún ko à ĩ dã ho *Oroomu.»  
\v 22 Ó o tonkaa o Timɔtee là a Erasiite na làa wo wee séení mín le ɓa va ho Maseduana, ò orɛ́n mí bɛɛre wón kará dóka mí yi ho Azii kɔ̃hṹ yi. 
\p  
\v 23 Mu pã̀ahṹ ò o Ɲúhṹso wɔ̃hṹ bìo á kánkáa ɓa nùpua dàkhĩína ho Efɛɛze yi.  
\v 24 O donkhue-sĩ̀-pà ɓúi na ɓa le Demɛtiriyuusi á hĩ́a wi ho Efɛɛze yi. Orɛ́n lé yìa wee pà a dofĩ́ní hã́-nìi Aatemiisi\f + \fr 19:24 \ft Aatemiisi: O lé le dofĩ́ní hã́-nìi ɓúi. Ho Efɛɛze yi, á ɓa wee bío le orɛ́n lé yìa á ho tá lè mí bìo ɓúenɓúen sã̀ yi. Orɛ́n lé yìa ɓa wee wé fìo yi à ɓúeráa ho dĩ́nló, à sáníi mún ɲinnáa. Ɓa zĩ-beenì na ɓa hĩ́a son o dofĩ́ní hã́-nìi mu bìo yi ɓàn sìíwà hĩ́a yí boo mu pã̀ahṹ.\f* zĩ-beenì ɓàn bè-zàwa lè le wɛ́n-hãani. Bìa wee sá a cɔ̃́n á wee yí le wárí na boo mu bìo yi.  
\v 25 Wizonle ɓúi ó o nìi mu von mí ton-sáwá làa bìa làa ba tonló le mí ì wé dà-kéní á kúaa mín wán, ò o bía nɔn ɓa yi: «Minɛ́n nùpua mu, mi zũ mu kɛ̃́nkɛ̃́n le lé ho tonló na kà bìo yi á wa níi bìo wee déráa wán.  
\v 26 Háyà! Ò o nìi mu na ɓa le Poole bìo na ó o wee wé á mi wee mi, á wee ɲí. O wee bío le hã dofĩ́-kansiwà na ɓa nùpua wó míten á yínɔń dofĩ́ina. Á ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ tà a bìo ho Efɛɛze yi. Hàrí ho Azii kɔ̃hṹ nùpua ó o vó ká cĩ́inú.  
\v 27 Mu wà làa bṹn, á wa tonló yèni á à yáa. Mu yínɔń bṹn mí dòn. Wa dofĩ́ní hã́-nìi Aatemiisi zĩ-beenì na ɓa son nɔn wo yi á bìo ɲúhṹ mún máa kɛń. Orɛ́n mí bɛɛre á bìo mún máa bĩní máa wé here ɓa nùpua yi. Wón na á ho Azii kɔ̃hṹsa lè ho dĩ́míɲá nùpua ɓúenɓúen wee ɓùaaní.»  
\v 28 Bìo ɓa ɲá hã bíoní mu, á ɓa sĩa cã̀, á wee wãamaka ká ɓa a bío: «Ho Efɛɛzesa Aatemiisi lée dofĩ́ní hã́-beenì!» 
\p  
\v 29 Ho lóhó nùpua ɓúenɓúen kánkáa. Ho Maseduana kɔ̃hṹ nùpua nùwã ɲun ɓúi na là a Poole lá wee bè mín va hã khúio, á ɓa wìikaa á ɓùunia bò yi ɓuararáa le wã̀aníi la-beenì yi. Ɓa lé o Kayuusi là a Arisitaaki.  
\v 30 O Poole lá wi ò o va a zoo dĩ̀n ɓa nùpua yahó, ká ɓa kèrètĩ́ɛwa hò a.  
\v 31 Ho pànká ton-sáwá ɓúi na wi ho Azii kɔ̃hṹ yi na lé o Poole mu ɓàn bɔ̃́nlowà le ɓa bío na a yi le o wé mí sábéré ò o yí va bĩ́n.  
\v 32 Hón pã̀ahṹ so yi, à ɓa zã̀amáa yí máa ɲí mín yi. Ɓa wee hɛ́ɛ bío mín ɲúná yi fúaa ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ ɓúi yàá wã́a yí zũ mí kúeemínwánló ɲúhṹ.  
\v 33 Ɓa zúifùwa ɲàana a nùpue ɓúi na ɓa le Alɛkisãndere á lée dĩ̀nía ɓa nùpua yahó. Á ɓa ɓúi ló ɓa tĩ́ahṹ á zéenía bìo ó o ko ò o bío na ɓa zã̀amáa yi. Ó o Alɛkisãndere wã́a hóonía mí níi dá ɓa zã̀amáa yi le ɓa wé tɛ́tɛ́, ò o wi ò o lá le bíonì ɓa zã̀amáa yahó ká a zéení le orɛ́n lè mín zàwa á níní mía mu yi.  
\v 34 Ká bìo ɓa nùpua zũna mu le o lé o zúifù, á mu bìo dà-kéní na kà lé bìo á ɓa ɓúenɓúen páanía wee wãama á yú hã lɛ́ɛ̀rèwa bìo ɲun síi: «Ho Efɛɛzesa Aatemiisi lée dofĩ́ní hã́-beenì!»  
\v 35 Mu véeníi, á ho lóhó pànká ton-sá vɔ̃n-túaro beenì lé yìa dàńna bía lè ɓa zã̀amáa á ɓa wó tɛ́tɛ́, ò o bía nɔn ɓa yi: «Efɛɛzesa, ɓa nùpua ɓúenɓúen zũ le ho Efɛɛze lóhó lé hìa pan wa dofĩ́ní hã́-nìi Aatemiisi zĩ-beenì yi, á pan o ɓàn kansi na ló ho wáayi lion yi.  
\v 36 Nùpue yí dà máa kán mu. Ɛ̀ɛ ká mi màhã́ ko à mi wé wayi, ò o ɓúi hĩ́a yí wé bìo ká ɓànso á yí lon mí yi.  
\v 37 Ɓa nùpua na kà á mi ɓuan ɓuararáa hen à ɓa ɲɔn yí yáara bìo ɓúi wa dofĩ́ní hã́-nìi zĩi, á mún yí bía yí khon yí nɔn wo yi.  
\v 38 Hen ká a Demɛtiriyuusi lè mí ton-sáwá le o ɓúi wó khon làa mí, á le cítíi fĩ̀ló wizonle wi, á bìa wee fĩ̀ le mún wi. Le ɓa va bán cɔ̃́n.  
\v 39 Ká bíonì pá bĩnía wi mi cɔ̃́n bìo ɓúi dã́ní yi, á bìa wee kúee mín wán à loń ho làndá bìo, á dà à loń mu yahó yi.  
\v 40 Wa yí wó sese, á ɓa hĩ́a bío le lé warɛ́n wee kã́aní ɓa nùpua bìo wó ho zuia kà bìo yi. Lé bìo ho kúeemínwánló na kà á ɲúhṹ mía máa zéení.» Bìo ó o bía hɔ̃́n bíoní so vó, ó o le ɓa zã̀amáa saawaa. \fig |src="Paul3-BW.tif" size="span" ref="Bè-wénia 19:40" \fig* 
\c 20  
\s1 O Poole van ho Maseduana lè ho Kɛrɛɛsi 
\p  
\v 1 Bìo mu bìo na lá wee kánká ho lóhó yòó khĩína, ó o Poole von bìa tà a *Krista bìo kúaa mín wán, á henía ɓa sĩa. Bṹn mɔ́n ó o dó ɓa cãawése ò o wà ɲɔn ho Maseduana.  
\v 2 O kã́a hón kɔ̃hṹ so yi á bía bìo cɛ̀rɛ̀ɛ á heníanáa bìa tà a Krista bìo sĩa, ò o ló bĩ́n wà van ho *Kɛrɛɛsi kɔ̃hṹ.  
\v 3 O kará bĩ́n á dɔ̃n hã pĩina bìo tĩn. Bṹn mɔ́n ó o wi ò o lá ho won-beenì à va ho Siirii kɔ̃hṹ yi. Lé hón pã̀ahṹ so yi á ɓa bía nɔn wo yi le ɓa *zúifùwa lò a wán. Ó o día ò o yèrèmáa kã́a ho Maseduana.  
\v 4 Bìa lɛ̀ɛnía wo lé o Beeree nìi Sopatɛɛre na lé o Piruusi za, là a Arisitaaki, là a Sekũnduusi na páanía wee lé ho Tesaloniiki yi, là a Dɛɛbe nìi Kayuusi, là a Timɔtee. À séení ho Azii kɔ̃hṹsa Tisiiki, là a Torofiimu.  
\v 5 Ɓa dú wa yahó á vaá pan wɛn ho Torowaasi yi.  
\v 6 Warɛ́n bán lá ho won-beenì ho Filiipu yi ho *búurú na á ɲa-fĩni yí dó yi sã́nú díró mɔ́n á wó hã wizooní bìo hònú á bò yi vaá dɔ̃nnáa. Bṹn mɔ́n á wa vaá yú ɓa ho Torowaasi yi. Lée yàwá ɲúhṹ dà-kéní á wa wó bĩ́n. 
\s1 Bìo wó ho Torowaasi yi 
\p  
\v 7 Ho tíbírí zoǹ ká le wii wà lií zo, á wa kúaa mín wán le wa à sanka ho búurú\f + \fr 20:7 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 2.42\f* á à là. À bìo ó o Poole lée sĩ̀n á à lɛ́n, ó o tà hã láakáwá lè ɓa nùpua fúuu fúaa ho tá sanka màní.  
\v 8 Lé hã nɔ́nwíora bìo ɲun níi yi á wa yòó kúaa mín wán yi. Hã fĩ̀ntɛ̃́ɛna cɛ̀rɛ̀ɛ á ɓa zã̀nía bĩ́n.  
\v 9 Yàrónza fɛ̀ɛ ɓúi na ɓa le Etiisi á kará le bonkɛɛ ɲii. Bìo ó o Poole wee bío ká a wà fɛ́ɛɛ, á mu dãmu ɓó a yàrónza fɛ̀ɛ mu. Ó o yòó kùera hã nɔ́nwíora bìo ɲun níi yi, á lií lùwá. Á ɓa le mí ɓueé hóonía a ò o húrun.  
\v 10 Ó o Poole yòó lion, á lií bánbáa vaá lá a ɓuan mí bàra yi ò o bía: «Mi yí dèé mi yiwa, lé o yìo wi lua.»  
\v 11 Ò o bĩnía wà yòora, á yòó cɛ̀ɛkaa ho búurú là. Bṹn mɔ́n ó o pá bĩnía bía fúuu fúaa ho tá tɔ̃n á wii hà, ó o màhã́ wà.  
\v 12 O yàrónza fɛ̀ɛ ɓa ɓuan wàráa ká a yìo wi lua. Á ɓa ɓúenɓúen á mu wó sĩ-hĩ̀ílè cɔ̃́n làa sòobɛ́ɛ. 
\s1 O Poole dĩ̀n ho Torowaasi yi á vannáa ho Milee 
\p  
\v 13 Bìo ó o Poole lon, lé ho bè ho wɔ̃hṹ à varáa ho Asoosi lóhó, hen na á wa ko wa vaa yí o yi à wa páaní zo ho won-beenì. Á warɛ́n zon ho won-beenì dú a yahó ɲɔnnáa bĩ́n.  
\v 14 Bìo ó o ɓueé yú wɛn ho Asoosi yi, ó o páanía zon làa wɛn á wa wà van ho Mitilɛɛna lóhó.  
\v 15 Wa dĩ̀n bĩ́n vaá ló ho Siyoo kɔ̃hṹ na mu ɲumu kĩ́nía yi mu tá na lée tɔ̃n. Bṹn ɓàn tá na kũn bĩnía lée tɔ̃n, á wa vaá dɔ̃n ho Samɔɔsi kɔ̃hṹ na mu ɲumu kĩ́nía yi. Mu ɓàn tá na ɓɛ̀n bĩnía lée tɔ̃n lé bìo wa vaá dɔ̃nnáa ho Milee lóhó.  
\v 16 O Poole yí wi ò o dĩ̀n bũmaka míten ho Azii kɔ̃hṹ yi. Lé bìo ó o wi ò o bánbá vaa dã ho Zeruzalɛɛmu à ho Pãntekoote dí yí bĩ́n ká mu dà a wé. Lé bṹn nɔn ó o yí ló lè ho Efɛɛze cɔ̃́n. 
\s1 O Poole bía lè ho Efɛɛze kèrètĩ́ɛwa kuure ya-díwá 
\p  
\v 17 O Poole tonkaa ɓa nùpua ho Milee yi le ɓa va ho Efɛɛze, à vaa ve ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure ya-díwá na bĩ́n le ɓa ɓuen.  
\v 18 Bìo ɓa ɓueé dɔ̃n, ó o bía nɔn ɓa yi: «À lá ĩ ɓuen-nɔ̀nzoǹ ho Azii kɔ̃hṹ yi ɲii, á bìo á ĩ ɓuan lè ĩten ho pã̀ahṹ ɓúenɓúen na á ĩ làa mia kará mín wán á mi zũ.  
\v 19 Ĩ liinía ĩten á sá a Ɲúhṹso tonló lè le wɛ́ɛ lè le lònbee na yú mi, bìo ɓa *zúifùwa lò ĩ wán bìo yi.  
\v 20 Mi zũ mu le bìo dà a séení mia ɓàn dɛ̀ɛ woon á ĩ yí sànkaa mia. Mu ɓúenɓúen á ĩ buera, á kàránna làa mia ɓa zã̀amáa yahó lè mi zĩní yi.  
\v 21 Ɓa zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa á ĩ henía mu nɔn yi le ɓa yèrèmá mí yilera lè mí wárá, à tà wa ɲúhṹso Yeesu bìo.  
\v 22 Bìo kà wán lé mi tĩ́n wee ɲa ho Zeruzalɛɛmu làa bìo le Dónbeenì Hácírí le ĩ wéráa mu konloon, ká ĩ mún yí zũ bìo wà vaá yí mi bĩ́n.  
\v 23 Hã lórá lè mí dà-kéní kéní yi á le Dónbeenì Hácírí wee fèn ɲì ĩ zeǹ wán le ho kàsó zoró, lè le lònbee lè mí sìíwà á pan mi bĩ́n. Bṹn mí dòn lé bìo á ĩ zũ.  
\v 24 Ĩnɛ́n cɔ̃́n á ĩ mukãnì bìo ɲúhṹ mía, díkà à bìo le Dónbeenì tonkaa mi bìo yi à yìo lé, à le Dónbeenì sãamu bín-tente bìo zéeníló tonló na ó o ɲúhṹso Yeesu kàràfáa miì à ĩ sá à tií ɲii.  
\v 25 Ĩ hɛ́ɛra buera le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo mi ɓúenɓúen tĩ́ahṹ, ká bìo kà wán á ĩ wã́a zũ le minɛ́n ó o ɓúi máa bĩní máa mi mi.  
\v 26 Lé bṹn nɔn á ĩ wee bíoráa bìo kà á à na mia ho zuia: Mi nì-kéní ɓúi vĩ́inía míten á ɓànso bìo máa tùa làa mi.  
\v 27 Lé bìo le Dónbeenì bìo na á lé le mí ì wé ɓúenɓúen á ĩ zéenía làa mia á yí ká dɛ̀ɛ.  
\v 28 Minɛ́n miten pa miten bìo, à mún pa ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure bìo làa bìo ó o pi-pa wee wé paráa mí pia yi bìo síi bìa le Dónbeenì Hácírí kàràfáa mia le mi pa yi. Ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure á mi wé loń bìo sese. Lé le Dónbeenì kùrú Za cãni kúaará ɓa bìo yi á ɓa bìo sã̀ le yi.  
\v 29 Ĩ zũ mu le ĩ lɛ́nló mɔ́n ká ɓa nùpua ɓúi na ɓonmín lòn dakhĩ́nkhĩ́nwa na zã́níi wi á à zo mi tĩ́ahṹ. Ɓa à dé le ɓóoníi ho pi-ɓoohṹ yi.  
\v 30 Hàrí minɛ́n tĩ́ahṹ á ɓa nùpua ɓúi ì lé yi, á à hĩ́ní wé è fũ̀aa hã sabíoní á à khàráa bìa tà a *Krista bìo à bán bè ɓa yi.  
\v 31 Mi cén tĩní mi yìo, à zũń mu le ĩ ɲà mi zeǹ wán hã lúlúio bìo tĩn yi, hã wisonáa lè mí tĩ́nɔ̀nna yi ká ĩ wee wá. 
\p  
\v 32 «Hã laà na kà wán, á ĩ wã́a à dé mí bìo le Dónbeenì lè mí sãamu bíonì níi yi. Dén bíonì so lé dìo pànká á à na ká mi sĩadéró á à fárá à tĩn. Lè è na ho nàfòró mia, hìa le bàrá ká làa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi.  
\v 33 Ĩ sĩi yí vá nùpue ɓúi wárí là a sã́nú, là a sĩ̀-zĩ́nia yi yí mɔn.  
\v 34 Minɛ́n mi bɛɛre zũ le ĩ níní na kà lé hĩ̀a á ĩ sáráa, á ɲìánanáa ĩnɛ́n làa bìa làa mi lá páanía wi màkóo.  
\v 35 Lé bṹn á ĩ wó á zéenía làa mia à mi wé sá làa bṹn à séenínáa ɓa nì-khenia. Mi wa bĩní leéka le o ɲúhṹso mí bɛɛre á bía bìo kà: Yìa wee hã mu bìo wón cũ̀nú na ó o yú á ɓùaa po yìa ɓa wee na mu yi.» 
\p  
\v 36 Bìo ó o bía làa ba vó, ó orɛ́n làa ba ɓúenɓúen lií fárá mí nɔnkóɲúná wán, ò o fìora.  
\v 37 Ɓa ɓúenɓúen wee wá, á wee wìi o Poole ɓua yi à yɛ̀ɛ kío à déráa o cãawése.  
\v 38 Ɓa yara sò dàkhĩína, lé bìo ó o Poole bía le ɓa máa bĩní máa mi mí. Bṹn mɔ́n á ɓa lɛ̀ɛnía wo vannáa ho won-beenì lahó yi. 
\c 21  
\s1 O Poole wà van ho Zeruzalɛɛmu 
\p  
\v 1 Bṹn mɔ́n á wa saawaa mín yi. Wa zon ho won-beenì térénna van ho Koosi lóhó. Mu tá na lée tɔ̃n lé bìo wa vaá dɔ̃nnáa ho Oroode lóhó, á dĩ̀n bĩ́n vannáa ho Pataraa lóhó.  
\v 2 Wa yú ho won-beenì ɓúi bĩ́n na wà a va ho Fenisii kɔ̃hṹ, á wa zon hón wàráa.  
\v 3 Bìo wa vaá sùaráa ho Siipere kɔ̃hṹ, á wee mi ho, á wa hà ho dó lè wa nín-káara. Wa dó wa yara lè ho Siirii kɔ̃hṹ cɔ̃́n á vannáa ho Tiire lóhó. Lé bĩ́n á ho won-beenì sèró ko ho ɓùɛn yi.  
\v 4 Wa yú ɓa kèrètĩ́ɛwa ɓúi bĩ́n á wa wó ho yàwá ɲúhṹ dà-kéní làa ba. Le Dónbeenì Hácírí ɲà ɓa zeǹ wán, á ɓa bía là a Poole le o yí va ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 5 Ká bìo ho pã̀ahṹ na wa ko à wa wé bĩ́n vó, á wa lá wa wɔ̃hṹ wà. Á ɓa kèrètĩ́ɛwa lè mí hã́awa lè mí háyúwá ɓúenɓúen ló á lɛ̀ɛnía wɛn lée cúa ló ho lóhó yi. Bìo wa lií dɔ̃n mu yámú ɲumu ɲii á wa lií fárá wa nɔnkóɲúná wán à wa fìora.  
\v 6 Bṹn mɔ́n á wa dó mín cãawése, á tɛ̀ɛníkaa mín yi, à wa yòó zon ho won-beenì, à ɓarɛ́n ɓɛ̀n bĩnía khíɓon. 
\p  
\v 7 Wa dĩ̀n ho Tiire yi á vannáa ho Pitolemayiisi lóhó, á tɛ̀ɛnía wàn zàwa kèrètĩ́ɛwa na bĩ́n yi, à wa kará làa ba le wizon-kùure. Lé bĩ́n á wa vɛɛnì mu yámú ɲumu wán vó yi.  
\v 8 Mu tá na lée tɔ̃n á wa ló wà á van ho *Sezaaree. Le Dónbeenì bín-buero ɓúi wi bĩ́n á yèni ɓa le Filiipu. Lé wón á wa làara zĩi. O lé ɓa nùpua nùwã hèɲun na ɓa hueekaa ho Zeruzalɛɛmu yi nì-kéní.\f + \fr 21:8 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 6.1-6\f* 
\v 9 O hĩ́nni nùwã náa wi á yí yan, á wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa na ɓa nùpua yi.  
\v 10 Wa wó hã wizooní cɛ̀rɛ̀ɛ bĩ́n, á le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro ɓúi na ɓa le Akabuusi ló ho *Zudee yi á ɓueé yú wɛn bĩ́n.  
\v 11 Ó o wà ɓuara wà cɔ̃́n, á ɓueé fó a Poole ku-cɛɛ̀níi, ò o can mí zení lè mí níní ò o bía: «Bìo kà lé bìo le Dónbeenì Hácírí bía: ‹Lé kà síi á ɓa *zúifùwa á à ca làa yìa te le ku-cɛɛ̀níi na kà ho Zeruzalɛɛmu yi, á à dé bìa yí zũ le Dónbeenì níi yi.›»  
\v 12 Bìo wa ɲá hã bíoní mu, á warɛ́n lè wàn zàwa na ho Sezaaree yi á yankaa o Poole le o yí va ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 13 Ká a màhã́ bía nɔn wɛn: «Mi wee wá á wi à mi yáa ĩ yilera le we? Ĩ wíokaa ĩten vó ĩ caró bìo yi ho Zeruzalɛɛmu yi. Hàrí ĩ ɓúeró bĩ́n o ɲúhṹso Yeesu bìo yi á ĩ pá wíokaa ĩten vó bìo yi.»  
\v 14 Bìo wa hò a san làa bìo ó o le mí ì wé, á wa khú a yankaró yi à wa bía: «O Ɲúhṹso lé yìa sĩi bìo wé.»  
\v 15 Wa wó hã wizooní bìo yɛn bĩ́n. Bṹn mɔ́n á wa wíokaa waten à wa ɲɔn ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 16 Ho Sezaaree kèrètĩ́ɛwa ɓúi lɛ̀ɛnía wɛn. Ɓa dú wa yahó vannáa Siipere nìi ɓúi na ɓa le Munasɔ̃n cɔ̃́n. O lé o kèrètĩ́ɛ míana. Lé wón zĩi á wa làara yi. 
\s1 O Poole van o Zaaki cɔ̃́n 
\p  
\v 17 Bìo wa vaá dɔ̃n ho Zeruzalɛɛmu, á wàn zàwa kèrètĩ́ɛwa na bĩ́n á sã́ wa yahó lè hã zã̀makaa.  
\v 18 Mu tá na lée tɔ̃n, ó o Poole làa wɛn bò mín van o Zaaki cɔ̃́n. Lé bĩ́n á ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure ya-díwá ɓúenɓúen kúaa mín wán yi.  
\v 19 Ó o Poole tɛ̀ɛnía ɓa yi, ò o lá bìo le Dónbeenì dóráa mí níi wo yi ho tonló na ó o sá bìa yínɔń ɓa *zúifùwa tĩ́ahṹ á fɛɛra lè mi dà-kéní kéní nɔn ɓa yi.  
\v 20 Bìo ɓa ɲá à cɔ̃́n vó, á ɓa wee khòoní le Dónbeenì, à ɓa bía nɔn wo yi: «Wàn za Poole, wã́a loń bìo ɓa kèrètĩ́ɛwa na lé ɓa zúifùwa booráa. Ɓa ɓúenɓúen sòobáa o *Mɔyiize làndá bìo dàkhĩína.  
\v 21 Ɓa bía nɔn ɓa yi le ɓa zúifùwa ɓúenɓúen na wi hã sìí-viò nùpua tĩ́ahṹ á fo wee kàrán le ɓa pĩ́ ho làndá mu. Le fo wee bío le ɓa wé yí *kúio mí zàwa, le o ɓúi yàá yí bĩní yí bè ɓa zúifùwa làndá yi hùúu.  
\v 22 Háyà! Á mu wã́a à wé kaka? Bìo ɓa màhã́ à ɲí mu kɛ̃́nkɛ̃́n le fo wi hen.  
\v 23 Àwa! Á bìo wa à bío á à na foǹ lé bìo à ũ wé. Nùpua nùwã náa ɓúi wi hen á dó mí ɲiní le mí ì wé bìo ɓúi á à na le Dónbeenì yi.  
\v 24 Wã́a fé bán bèráa à ɓa ceéró làndá à ũ páaní wé làa ba, à bìo ɓa ko ɓa lén mu bìo yi à ũ sàání, à ɓa bè yi à dàń lɛɛráa mí ɲúná.\f + \fr 21:24 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 18.18\f* Ká mu wó kà síi á ɓa nùpua ɓúenɓúen á à zũń le bìo ɓa wee bío ũ ɲii yí bon.  
\v 25 Ká mu lé bìa yínɔń ɓa zúifùwa na tà a *Krista bìo, bán wa túara ho vũahṹ nɔn yi á zéenía bìo wa wi à ɓa ɓua lè míten: Ɓa yí ko ɓa là le muinì taa, à yí dí cãni, à yí là bùaa na yí fũ̀aana taa, á mún pa míten ho bá-fénló lè ho hã́-fénló lè mí sìíwà yi.»  
\v 26 Ó o Poole wã́a fó ɓa nùpua nùwã náa mu, á mu tá na lée tɔ̃n ó o làa ba páanía wó ɓa ceéró làndá. Bṹn mɔ́n ó o wà zon le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, ò o bía le mí ceéró làndá á à vé hã wizooní bìo hèɲun yi. Bṹn wee zéení le lé ho pã̀ahṹ na á ɓa à wé mu hãmu yi ɓa nì-kéní kéní bìo yi. 
\s1 O Poole ɓa wìira le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi 
\p  
\v 27 Hã wizooní bìo hèɲun mu wã́a lá ká véró, à bṹn à ho Azii kɔ̃hṹ *zúifùwa ɓúi mɔn o Poole le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi. Á ɓa hĩ́nɔn súkúra ɓa zã̀amáa ɓúenɓúen, à ɓa wìira a Poole.  
\v 28 À ɓa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: «*Isirayɛɛlesa, mi ɓuen wɛn, yìa kà lé o nìi na wee hɛ́ɛ kàrán ɓa nùpua le ɓa yí kɔ̃̀nbi o Isirayɛɛle nìpomu ɓúenɓúen là a Mɔyiize làndá, lè le Dónbeenì zĩ-beenì na kà. Hã laà na kà wán ó o yàá bò mín làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa á zonnáa le Dónbeenì zĩ-beenì lún na bìo sã̀ ɓa zúifùwa yi á zoó tiíra dén sòobá-lùe so.»  
\v 29 Ɓa wee bío bṹn, lé bìo ó o Efɛɛze nìi Torofiimu á ɓa lá mɔn ò orɛ́n là a Poole páanía bò mín ho lóhó yi. Á ɓa wee leéka le lé o Poole ɓuan wo zonnáa le Dónbeenì zĩ-beenì lún na bìo sã̀ ɓa zúifùwa yi.  
\v 30 Ho lóhó ɓúenɓúen kánkáa yòó ló, á ɓa nùpua wee lé lùa ɓúenɓúen à lùwí ɓuen. Ɓa ɓueé wìira a Poole le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á ɓuan lóráa ho khũuhũ, à ɓa dɛ̀ɛnía pon hã wonna.  
\v 31 Ɓa wi ɓa ɓúe ó Poole à bṹn ɓa ɓueé bía á nɔn ho *Oroomu dásíwá kuure ɲúhṹso yi le ho Zeruzalɛɛmu ɓúenɓúen kánkáa.  
\v 32 Mí lahó yi ó o dɛ̀ɛnía fó ɓa dásíwá ɓúi lè mí ɲúnása, à ɓa lùwa mà ɓa zã̀amáa. Bìo á bán mɔn ɓa dásíwá kuure lè mí ɲúhṹso á ɓa día a Poole haró.  
\v 33 Á ɓa dásíwá ɲúhṹso vá vaá ɓó a Poole yi ò o nɔn lè ɲii le ɓa wìi wo à ca lè hã zúakùaríwà bìo ɲun. Bṹn mɔ́n ó o tùara a léeníi làa bìo ó o wó.  
\v 34 Ká ɓa zã̀amáa màhã́ wee hɛ́ɛ wãamaka ká ɓa a bío mín ɲúná yi, á ɓa dásíwá ɲúhṹso yàá wã́a yí máa ɲí bìo ɓa wee bío sese. Ó o nɔn le ɲii le ɓa ɓua a Poole vaa dé ɓa dásíwá lún yi.  
\v 35 Bìo ó o Poole á ɓa dásíwá ɓuan vaá dɔ̃nnáa ho lún zũaɲii, á bán sã́ san lá à ɓuan lé bìo ɓa zã̀amáa wee ɲàa ɓuennáa o wán lè le hɛɛrè.  
\v 36 Ɓa ɓúenɓúen ɓura bò a yi ká ɓa a bío pɔ̃́npɔ̃́n: «O ò ɓúe.» 
\s1 O Poole wee fɛɛ ho tũ̀iá mí ɲii 
\p  
\v 37 Pã̀ahṹ na ó o Poole vaá wee zo ɓa dásíwá lún yi ó o bía lè ɓa dásíwá ɲúhṹso lè mu kɛrɛɛkimu: «Fo dà a na le níi miì á ĩ ì bío bìo ɓúi làa fo le?» Á wón bía nɔn wo yi: «Éee! Yaa fo wee ɲí kɛrɛɛkimu.  
\v 38 Ĩ lá mɔn le lé fo lé o *Ezipite nìi na còonía kã́a á fó ɓa nì-ɓúewá muaaseé náa zonnáa le dùure yi.»  
\v 39 Ó o Poole bía nɔn wo yi: «Ĩnɛ́n lée zúifù nìi. Ĩ wee lé ho Silisii kɔ̃hṹ ló-beenì ɓúi na ɓa le Taasi na yèni ló yi. Sábéré à ũ na le níi miì le ĩ bío lè ɓa zã̀amáa.»  
\v 40 Á ɓa dásíwá ɲúhṹso nɔn mu níi wo yi. Ó o Poole wã́a dĩ̀n ho lún zũaɲii ò o dá mí níi ɓa zã̀amáa yi á ɓa ɓúenɓúen wó tɛ́tɛ́tɛ́, ò o lá le bíonì ò o wee bío làa ba lè mu zúifùmu. 
\c 22  
\p  
\v 1 «Wàn maáwà lè wàn zàwa, mi ɲí bìo á ĩ bío hã laà na kà wán, á a lénnáa ĩ ɲúhṹ.»  
\v 2 Bìo ɓa ɲá ò o wee bío mu zúifùmu, á ɓa wíokaa wan tɛ́tɛ́tɛ́. Ó o Poole wíokaa lá le bíonì ò o bía:  
\v 3 «Ĩnɛ́n lée zúifù nìi. Ĩ ton ho Silisii kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Taasi yi, ká ĩ màhã́ dɔ̃n ho Zeruzalɛɛmu yi hen. O Kamaliyɛli lé yìa kenía mi lè wàn ɓùaawa làndá sesese. Ĩnɛ́n mún lá can ĩ kuio le Dónbeenì bìo yi làa bìo minɛ́n wee wéráa mu ho zuia bìo síi.  
\v 4 Bìa wee bè o Ɲúhṹso wɔ̃hṹ ɓúi á ĩ beéra lò á ɓó, á wìikaa ɓa báawa lè ɓa hã́awa ɓúi kúaa ho kàsó yi.  
\v 5 Le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì lè ɓa *nì-kĩ́a ɓúenɓúen á zũ le bìo á ĩ wee bío bon. Bán lé bìa á ĩ fó hã vɔ̃nna cɔ̃́n, na á ĩ ì ɓua á à varáa wàn zàwa *zúifùwa na ho Damaasi yi cɔ̃́n, hĩ̀a wee zéení le ĩ dà vaá wìika bìa tà a *Krista bìo bĩ́n á à ɓua à ɓuennáa ho Zeruzalɛɛmu yi á ɓueé beé lò. 
\p  
\v 6 «Bìo á ĩ wi ho wɔ̃hṹ wán á wà vaá sùará ho Damaasi yi, ká le wii yòó fárá, yìo ɓueé tĩ à khon-beenì ɓúi ló ho wáayi lií kúaará ĩ wán á kĩ́nía miì.  
\v 7 Á ĩ ló lùwá ho tá yi, á tãmu ɓúi wee bío làa mi: ‹Soole! Soole! Lée webio nɔn á fo wee beéráa ĩ lò.›  
\v 8 Á ĩ tùara: ‹Ɲúhṹso, fo lée wée?› Á mu tãmu bía: ‹Ĩnɛ́n lé o Nazarɛɛte nìi Yeesu na á fo wee beé lò.›  
\v 9 Bìa làa mi bò mín á mɔn mu khoomu ká ɓa màhã́ yí ɲá bìo bía.  
\v 10 Á ĩ tùara: ‹Ɲúhṹso, lée webio á ĩ ko á ĩ wé?› Ó o Ɲúhṹso bía nɔn miì: ‹Lii hĩ́ní vaa zo ho Damaasi yi. Bìo le Dónbeenì wi à ũ wé ɓúenɓúen á ɓa zoó bío á à na foǹ.›  
\v 11 Ká bìo mu khoomu cueéra ĩ yìo á ĩ yí máa mi, á bìa làa mi bò mín tò ĩ níi yi á zonnáa ho Damaasi yi. 
\p  
\v 12 «Nìi ɓúi na yèni ɓa le Ananiasi wi bĩ́n. O wee kɔ̃̀nbi le Dónbeenì á wee bè wa làndá yi sese. Ɓa zúifùwa ɓúenɓúen na ho Damaasi yi wa a bìo.  
\v 13 Wón lé yìa ɓuara ɓueé yú mi á bía nɔn yi: ‹Wàn za Soole, bĩní wé mi.› Mí lahó yi á ĩ yìo hɛ́ra á mɔn wo.  
\v 14 O pá bĩnía bía: ‹Wàn ɓùaawa ɓàn Dónbeenì fèra léra fo bèra a na à ũ zũń le sĩi bìo, à dàń mi a Yeesu, o nì-térénnii, à ɲí a bíoní.  
\v 15 Á ũnɛ́n lé fo á à wé o sɛɛ́ràso á à zéení bìo fo mɔn làa bìo fo ɲá á à na ɓa nùpua ɓúenɓúen yi.  
\v 16 Fo tĩ́n pan mu yɛ́n? Hĩ́ní ve o Ɲúhṹso le ɓa bátízé fo, à ũ bè-kora à sɛ́n día.› 
\p  
\v 17 «Bìo á ĩ bĩnía van ho Zeruzalɛɛmu, á wizonle ɓúi ká ĩ wee wé ĩ fìoró le *Dónbeenì zĩ-beenì lún yi,  
\v 18 ó o Ɲúhṹso zéenía míten làa mi á bía nɔn miì: ‹Hĩ́ní fùafùa lé ho Zeruzalɛɛmu yi, lé bìo á ɓa nùpua máa tà ho tũ̀iá na á fo wee mì ĩ dã́ní yi bìo.›  
\v 19 Á ĩ bía nɔn wo yi: ‹Ɲúhṹso, ɓa zũ mu kɛ̃́nkɛ̃́n le ĩnɛ́n ĩten lá wé va ɓa kàránló zĩní yi, à ha bìa tà ũ bìo, à fé ɓa vaa kúee ho kàsó yi.  
\v 20 Á pã̀ahṹ na á ũ sɛɛ́ràso Etiɛna ɓa ɓó yi ká a ĩnɛ́n ĩ bɛɛre wi bĩ́n, á tà mu wéró á pan ɓa sĩ̀-zĩ́nia yi.›  
\v 21 Ó o Ɲúhṹso wã́a bía nɔn miì: ‹Día à ũ lɛ́n va, ĩ ì tonka fo á fo ò khɛ̀n ǹ va làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n.›» 
\s1 O Poole bìo sã̀ ho Oroomu yi 
\p  
\v 22 Ɓa zã̀amáa ɲà mí yiwa á ɲá a Poole cɔ̃́n fúuu á vaá ɓó dén bíonì so yi, á ɓa wee bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Wón nùpue so síi á ko ò o ɓúe. O mukãnì ko le vĩ́.»  
\v 23 Ɓa wee wãamaka á wee tɛn mí sĩ̀-zĩ́nia yòo dáká ká ɓa a wé le tĩ́ní yòo mìi ho wáayi.  
\v 24 Á ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso nɔn le ɲii le ɓa ɓua a Poole zoo dé ɓa dásíwá lún yi, à ɓa ha a lè hã làbàaní ò o zéení bìo ó o wó á nɔn ɓa zã̀amáa wee wãamakaráa o wán kà síi.  
\v 25 Bìo ɓa wee ca a Poole lè hã hũni á à ha, ó o bía nɔn o dásí nìi na wi bĩ́n yi: «Níi so nɔn mia à mi ha nùpue na bìo sã̀ ho *Oroomu yi ká mi yí cítío wo le?»  
\v 26 Bìo ɓa dásíwá ɲúhṹso ɲá mu ó o wà vaá bía mu lè mí kuure ɲúhṹso: «Páa! Loń bìo fo lá à wé. O nìi mu bìo sã̀ ho Oroomu yi.»  
\v 27 Á ɓa kuure ɲúhṹso wà van o Poole cɔ̃́n, á vaá tùara a yi: «À ũ bìo sã̀ ho Oroomu yi kɛ̃́nkɛ̃́n à ũ bío mu làa mi.» Ó o Poole le «Ũuu.»  
\v 28 Á ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso bía: «Ĩnɛ́n léra le wɛ́n-kúii á bò yi yúráa mu.» Ó o Poole ɓɛ̀n bía: «Ĩnɛ́n wón ton làa bũ.»  
\v 29 Á bìa lá ko ɓa ha a dɛ̀ɛnía día a. Ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso mí bɛɛre á zã́na bìo ó o le ɓa ca yìa bìo sã̀ ho Oroomu yi bìo yi. 
\s1 O Poole dĩ̀n ɓa zúifùwa tũ̀iá fɛɛrowà yahó 
\p  
\v 30 Lé bṹn nɔn á mu ɓàn tá na lée tɔ̃n á bìo ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso wi ò o zũń bìo nɔn á ɓa zúifùwa le o Poole wó khonnáa, ó o feera a, ò o bía le ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa tũ̀iá fɛɛrowà ɓúenɓúen kúee mín wán. Bṹn mɔ́n ó o ɓuan o Poole vannáa ɓa yahó. 
\c 23  
\p  
\v 1 Ó o Poole wã́a fá mí yìo ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yi ò o bía: «Wàn zàwa, ĩ yi yí máa dè. Ĩnɛ́n ĩ bɛɛre zũ le ĩ bò le Dónbeenì yi sese á ɓueé ɓó ho zuia yi.»  
\v 2 Á le *Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì Ananiasi nɔn le ɲii bìa dĩ̀n ɓó à Poole yi le ɓa vṹaa o ɲii.  
\v 3 Ká a Poole màhã́ bía nɔn wo yi: «Fo la lòn soró na ɓa khũunía.\f + \fr 23:3 \ft Ho pã̀ahṹ mu yi ká hã soni ɓa wee wé khũuní à hã fĩ́aní wé yí mi.\f* Le Dónbeenì á à vṹaa fo. Fo dĩ̀n ho làndá wán á kará wee cítíráa mi, à ũ màhã́ le ɓa vṹaa mi ká ho làndá ɲɔǹ ho mu.»  
\v 4 Á bìa ɓó a Poole yi bía nɔn wo yi: «Cáa, yaa fo yàá wã́a wee là le Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì.»  
\v 5 Ó o Poole bía: «Wàn zàwa, ĩ lá yí zũ ká a lée Dónbeenì yankarowà ɲúhṹso beenì. Bìo á ĩ màhã́ zũ le le Dónbeenì bíonì bía bìo kà: ‹Yí mì bín-kohó à lɛɛ́ mi nìpomu ɲúhṹso yi.›\f + \fr 23:5 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 22.27\f*»  
\v 6 O Poole zũ mu le ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà sɔ̃́n-kéní lé ɓa *Sadusĩɛwa, ká ɓa sɔ̃́n-kéní lé ɓa *Farizĩɛwa, lé bṹn nɔn ó o bíaráa bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n ɓa yahó: «Wàn zàwa, wàn maáwà lé ɓa Farizĩɛwa, á ĩnɛ́n mún lé o Farizĩɛ. Bìo á ĩ dó ĩ sĩi ɓa nì-hía vèeró bìo yi, lé bṹn nɔn ɓa wee cítíráa mi.»  
\v 7 Bìo ó o bía hɔ̃́n bíoní so vó á ɓa Farizĩɛwa lè ɓa *Sadusĩɛwa wee kán mín, á ɓa khan, á sankaa mín lè hã kuio bìo ɲun.  
\v 8 Ɓa Sadusĩɛwa bán wee bío le nì-hía máa vèe. Le wáayi tonkarowà mía, á bè-vio ɓúi na yí dà máa mi mún mía. À ɓa Farizĩɛwa ɓɛ̀n tà bṹn ɓúenɓúen bìo.  
\v 9 Hã wãamakaa wee dé wán ká hã wà, á ho *làndá bìo zéenílowa na lè ɓa Farizĩɛwa lé le kuure á hĩ́nɔn pã́, á wee là mí hɛɛrè ká ɓa a bío: «Wa yí mɔn bè-kohó o nìi na kà yi. Mu ù wé bìo ɓúi zéenía míten là wo, tàá wáayi tonkaro ɓúi bía làa wo.» 
\p  
\v 10 Le wã̀aníi wó herera dà fúaa ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso zã́na le ɓa hĩ́a lɛ̀ɛka a Poole. Ó o le mí dásíwá ɓúi lii fé o Poole ɓa zã̀amáa tĩ́ahṹ à zoráa ɓa dásíwá lún yi.  
\v 11 Mu zoǹ tĩ́nàahṹ, ó o Ɲúhṹso zéenía míten là a Poole á bía nɔn wo yi: «Hení ũ sĩi. Fo zéenía ĩ bìo ho Zeruzalɛɛmu yi hen, fo mún ko à ũ zéení ĩ bìo ho Oroomu yi.» 
\s1 Ɓa lò a Poole wán le mí ì ɓúe 
\p  
\v 12 Mu tá na lée tɔ̃n yìnbíi, á ɓa *zúifùwa lò. Ɓa dó mí ɲiní nɔn le Dónbeenì yi á le mí máa dí, á máa ɲu ká mí yí yú a Poole yí ɓó.  
\v 13 Bìa lò hã lìo mu á po nùpua ɓúará-ɲun.  
\v 14 Ɓa wà vaá yú ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa ya-díwá á bía nɔn yi: «Wa dó wa ɲiní nɔn le Dónbeenì yi lè le sòobɛ́ɛ le wa máa dí, á máa ɲu ká wà yí yú a Poole yí ɓó.  
\v 15 Minɛ́n lè ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà ɓúenɓúen, mi wã́a fìo mu ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso cɔ̃́n le o bío le ɓa ɓua a Poole ɓuennáa mí cɔ̃́n, à wé le mí wi à mi wíoka loń o bìo yahó yi sese. Warɛ́n bán wã́a wíokaa waten vó dĩ̀n pan, á à ɓúe o ká a dĩǹ yí ɓueé dɔ̃n hen.»  
\v 16 Ká a Poole ɓàn hĩ́n-za màhã́ dĩ̀n ɲá hã lìo mu. Ó o wà zon ɓa dásíwá lún yi, á zoó bía mu nɔn o Poole yi.  
\v 17 Ó o Poole von ɓa dásíwá ɲúhṹso nì-kéní, á ɓueé bía nɔn yi: «Bè là a yàrónza na kà varáa mí kuure ɲúhṹso cɔ̃́n. O bíonì wi làa wo.»  
\v 18 Á wón fó a vannáa mí ɲúhṹso cɔ̃́n, ò o bía: «O kàsó nìi Poole le ĩ ɓua a yàrónza na kà ɓuennáa ũ cɔ̃́n, le o bíonì wi làa fo.»  
\v 19 Á ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso fù a yàrónza níi yi, á ɓa khɛ̀ra vaá dĩ̀n ò o tùara a yi: «Lée webio á fo le fo ò bío á à na miì.»  
\v 20 Á wón bía: «Ɓa zúifùwa wó lè ɲii dà-kéní à ɓa le mí ì fìo fo, à ho yíró, à ũ bío le ɓa ɓua a Poole à varáa ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yahó, le lé bìo á ɓa wi ɓa wíoka loń o bìo yahó yi sese.  
\v 21 Ɛ̀ɛ yí ɲí mu. Ɓa ɓúi wíokaa míten vó, á wi ɓa párá wìi wo. Ɓa po nùpua ɓúará-ɲun. Ɓa dó mí ɲiní nɔn le Dónbeenì yi, á le mí máa dí, á máa ɲu ká mu yínɔń o Poole á ɓa yú ɓó. Ɓa wíokaa míten vó, á pan à ũnɛ́n lé yìa ɲii.»  
\v 22 Á ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso henía mu nɔn o yàrónza mu yi le bìo ó o bía nɔn mí yi ò o yí bío le nùpue ɲí. Ò o día a ó o wà. 
\s1 Ɓa ɓuan o Poole vannáa o kuvɛɛnɛɛre Felikisi cɔ̃́n 
\p  
\v 23 Bṹn mɔ́n á ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso von mí dásíwá ɲúnása nùwã ɲun á bía nɔn yi: «Mi ve ɓa dásíwá khĩá-ɲun à kúee mín wán, à bè ɓa cón-yòorowà ɓúará-tĩn làa pírú wán, à séení ɓa nùpua khĩá-ɲun na ɓuan hã cànɓúawá, à mi wíoka miten ho *Sezaaree varó bìo yi ho tĩ́nàahṹ lɛ́ɛ̀rèwa bìo dènú pã̀ahṹ.  
\v 24 Mi mún cà ɓa cúawa na mi ì lá là a Poole, à ɓua vaa dé o kuvɛɛnɛɛre Felikisi níi yi ká mi yí le dɛ̀ɛ ɓúi wé o.»  
\v 25 Ò o túara hã bíoní na kà ho vũahṹ yi á nɔn ɓa yi: 
\pmo  
\v 26 «Ĩnɛ́n Koloode Liziasi á wee tɛ̀ɛní ũnɛ́n Felikisi na lé o kuvɛɛnɛɛre yi. 
\pm  
\v 27 Ɓa *zúifùwa lá wìira a nìi na kà, á lá wi ɓa ɓúe o. Ká ĩ zũna mu le o bìo sã̀ ho *Oroomu yi, á ĩnɛ́n dásíwá á kã̀nía wo.  
\v 28 Ĩ wi à ĩ zũń bìo nɔn ɓa zúifùwa wee koonínáa wo yi, lé bṹn á ĩ ɓuan wo vannáa ɓarɛ́n làndá tũ̀iá fɛɛrowà cɔ̃́n.  
\v 29 Á ĩ zũna le lé ɓarɛ́n kùrú làndá bìo á nɔn ɓa wee koonínáa wo yi, ká nùpue màhã́ yí dà máa bío le o wó khon ó o ko ò o ɓúe, tàá ò o dé ho kàsó yi.  
\v 30 Bṹn mɔ́n, á ɓa ɲà ĩ zeǹ wán le ɓa zúifùwa wee lè o wán, lé bṹn nɔn á ĩ dɛ̀ɛnía le ɓa ɓua a varáa ũ cɔ̃́n, à ĩ mún le bìa wee kooní a yi à ve o ũ cɔ̃́n.» 
\p  
\v 31 Á ɓa dásíwá wó bìo ɓa ɲúhṹso bía nɔn ɓa yi. Ɓa fó a Poole ho tĩ́nàahṹ mu yi á ɓuan wàráa fúaa ho Ãntipatiriisi lóhó.  
\v 32 Mu tá na lée tɔ̃n, á ɓa dásíwá na wee varáka bĩnía ɓuara mí lún yi, à ɓa día bìa yòora ɓa cúawa á bán bò là a Poole.  
\v 33 Ɓa vaa dɛ̃ɛníi ho Sezaaree yi, á ɓa dó ho vũahṹ o kuvɛɛnɛɛre níi yi, à ɓa nɔn o Poole wo yi.  
\v 34 Ó o kuvɛɛnɛɛre kàránna ho ò o tùara a Poole yi le o wee lé ho kɔ̃hṹ yɛ́n yi? Ó o Poole bía: «Ĩ wee lé ho Silisii yi.» Bìo ó o zũna le o ló ho Silisii yi,  
\v 35 ó o Felikisi bía nɔn wo yi: «Bìa wee kooní foǹ hĩ́a ɓueé dɔ̃n, á ĩ màhã́ à tùa foǹ.» Ò o nɔn le ɲii le ɓa dé o o *Heroode bɛ́ɛnì zĩ-beenì\f + \fr 23:35 \ft Heroode bɛ́ɛnì zĩ-beenì: Le lée zĩ-beenì ɓúi ó o Heroode hĩ́a son ho Sezaaree lóhó yi. Le zĩ-beenì mu lé dìo á ho Oroomu kuvɛɛnɛɛrewà hĩ́a wee wé kɛń yi.\f* yi à pa yi. 
\c 24  
\s1 O Poole á ɓa zúifùwa le o wó khon 
\p  
\v 1 Wizooní bìo hònú bṹn mɔ́n, á ɓa yankarowà ɲúhṹso beenì Ananiasi, lè ɓa ya-díwá nùwã yɛn ɓúi, à séení nùpue ɓúi na zũ ho *Oroomu làndáwá na ɓueé bío ɓa ɲii á bò mín ɓuara ho *Sezaaree. O yèni ɓa le Tɛɛtuluusi. Ɓa wà vaá von o Poole o Felikisi na le o kuvɛɛnɛɛre cɔ̃́n.  
\v 2 Á ɓa ɓuan o Poole ɓuararáa. Ó o Tɛɛtuluusi wã́a wee zéení bìo ó o wó khonnáa kà síi: «Wa ɲúhṹso, ũnɛ́n lé yìa nɔn wa yúráa ho hɛ́ɛrà. Mu bè-yèrèmákania na wíokaa wa kɔ̃hṹ lé ũ bè-zũńminì nɔn á bṹn ɓúenɓúen wóráa.  
\v 3 Mu bìowa na wa wee yí ɓúenɓúen fɛ́ɛɛ hã lùa ɓúenɓúen yi á wa zũ bìo, á wa yiwa yí dà máa nɔnsã foǹ hùúu.  
\v 4 Ĩ yàá máa dĩ̀n máa yáa ũ pã̀ahṹ. Ĩ wee fìo fo, sábéré à ũ ɲí ĩ cɔ̃́n cĩ́inú.  
\v 5 Wa mɔn mu le o nìi na kà dà à yáa bìo ká mu ɓùaa. Ɓa *zúifùwa na ho dĩ́míɲá yi ɓúenɓúen ó o wee kánká. Lé orɛ́n lé ho Nazarɛɛtesa kuure ɓúi ɲúhṹso.  
\v 6 Le *Dónbeenì zĩ-beenì na bìo sã̀ le yi ó o lá wi o ò tií, lé bṹn te o wìiró. Wa lá le wa à dĩ̀n [wa làndá wán á à cítíráa wo,  
\v 7 ká ɓa dásíwá ɲúhṹso Liziasi lé yìa fáa wo wa níi yi lè le sĩ-suee,  
\v 8 ò o nɔn le ɲii bìa wee kooní a yi le ɓa ɓuen ũ cɔ̃́n.] Fo tùara a nìi mu yi, á ũnɛ́n à ũten á à mi bìo ɓa le o wó khonnáa.»  
\v 9 Á ɓa zúifùwa bía sã́ a nìi mu ɲii le bìo ó o bía lé ho tũ̀iá. 
\s1 O Poole wee fɛɛ mí tũ̀iá o Felikisi yahó 
\p  
\v 10 Ó o kuvɛɛnɛɛre wã́a dá mí níi o Poole yi le o bío. Ó o Poole lá le bíonì ò o bía bìo kà: «Ĩ zũ le fo fã̀ le cítíi ho kɔ̃hṹ na kà yi mu míana. Lè bṹn te bìo á ĩ láaráa foǹ á à fɛɛráa ĩ tũ̀iá á à lénnáa ĩ ɲúhṹ ũ yahó.  
\v 11 Fo dà à tùaka à loń. Ĩ ɓuara ho Zeruzalɛɛmu yi á wà ɓueé ɓùaaní le Dónbeenì mu wizooní á dĩǹ máa dà pírú ɲun wán.  
\v 12 Ɓa yí yú mi ká ĩ wee wã̀aní là a ɓúi le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi. Ɓa mún dĩǹ yí yú mi ká ĩ wee khà nùpua kúee mín yi ɓa zúifùwa kàránló zĩní yi, tàá ho lóhó yi.  
\v 13 Ɓa yí dà máa zéení le bìo ɓa wee bío ĩ ɲii á bon.  
\v 14 Bìo á ĩ zũ à ĩ wee wé lé bìo kà: Ho wɔ̃hṹ na á ɓarɛ́n le ho bìo yí bon, hón lé hìa á ĩnɛ́n bò á wee sá na wàn ɓùaawa ɓàn Dónbeenì yi. Bìo ɓúenɓúen na wi ho làndá lè le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà vɔ̃nna yi á ĩ tà bìo.  
\v 15 Bìo á ĩ dó ĩ sĩi yi, lé bṹn á ɓarɛ́n mún sĩa dó yi le ɓa nì-tentewà lè ɓa nì-kora á khíi vèe.  
\v 16 Lé bṹn nɔn á ĩ wee hení ĩ lò à ɓua ĩten sese le Dónbeenì lè ɓa nùpua yahó. 
\p  
\v 17 «Mu ù yí lúlúio bìo yɛn ká ĩ máa va ho Zeruzalɛɛmu. Ká ĩ bĩní ɓuenló bĩ́n ɲúhṹ lé le séeníi wárí á ĩ ɓuan ɓueé nɔn wàn nìpomu yi, lè mu hãmu na á ĩ ɓueé nɔn le Dónbeenì yi.  
\v 18 Bṹn lé bìo ɓàn tonló á ĩ kɛra yi le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi á ɓa ɓueé zoó yú, à bṹn ho ceéró làndá wó vó. Nùpua na boo yí kɛra bĩ́n làa mi, á wòrónlè mún yí wó.  
\v 19 Ho Azii kɔ̃hṹ zúifùwa nùwã yɛn ɓúi lé bìa nɔ̀nzoǹ wi bĩ́n. Bán lé bìa lá ko à ɓa ɓuee dĩ̀n ũ yahó, à kooní miì ká ɓa mɔn ĩ wékheró.  
\v 20 Tàá le ĩ tùa ɓarɛ́n na kà yi: Nɔ̀nzoǹ na á ĩ dĩ̀n ho làndá tũ̀iá fɛɛrowà yahó à fɛɛra ho tũ̀iá léraráa ĩ ɲúhṹ vaá vó, ká bìo ɓa le ĩ wó khonnáa ɓúi ɓa mɔn à ɓa zéení mu.  
\v 21 Ká yínɔń bìo á ĩ bía pɔ̃́npɔ̃́n ɓa yahó le ĩ tà ɓa nì-hía vèeró bìo, á nɔn ɓa wee cítíráa mi ho zuia.»\f + \fr 24:21 \ft Mi loń Bè-wénia vũahṹ 23.6\f* 
\v 22 O Felikisi zũ bìo o Ɲúhṹso wɔ̃hṹ bìo karáa sese, ó o bàrá le cítíi fĩ̀ló pɔ̃̀n-veere yi, ò o bía: «Hen ká ɓa dásíwá kuure ɲúhṹso Liziasi ɓuara, á ĩ màhã́ à fĩ̀ mi cítí.»  
\v 23 Ò o nɔn le ɲii ɓa dásíwá ɲúhṹso na pan o Poole yi le o dé o ho kàsó yi, ká a màhã́ día le o dá wé míten, ò o mún na ho wɔ̃hṹ ɓàn bɔ̃́nlowà yi à ɓa wé dàń ɓuee ɓúɛɛkí o à yí o séení. 
\s1 O Poole dĩ̀n o Felikisi là a Durusiiye yahó 
\p  
\v 24 Wizooní bìo yɛn bṹn mɔ́n, ó o Felikisi lè mín hã́a zúifù hĩ́nzoró Durusiiye á bò mín ɓuara. O le ɓa vaa ve o Poole le o ɓuen, ó o ɓueé ɲá bìo á wón bía le sĩidéró o *Krista yi bìo yi.  
\v 25 Ká bìo ó o Poole hĩ́a wee bío ho térén míten lè ho ɓua míten sese, lè le cítíi na wà a ɓuen bìo, ó o Felikisi zã́na, ó o bía: «Fo wã́a dà a lɛ́n. Ká ĩ yú níi pã̀ahṹ na yi, á ĩ ì bĩní ì ve fo.»  
\v 26 O mún lá wee cà ò o Poole na le wárí wo yi, lé bṹn nɔn ó o wee veráa wó túntún à ɓuee tà lè hã láakáwá.  
\v 27 Lúlúio bìo ɲun bṹn mɔ́n, ó o Poosiyuusi Fɛsituusi á zon o Felikisi lahó, á wó a kuvɛɛnɛɛre. O Felikisi wi ò o wɛɛ́ ɓa zúifùwa sĩa, ó o día a Poole ho kàsó yi. 
\c 25  
\s1 O Poole le ɓa bá-zàwa bɛ́ɛ lé yìa á à cítí mí 
\p  
\v 1 O Fɛsituusi ɓuenló ho kɔ̃hṹ mu yi wizooní tĩn bṹn mɔ́n, ó o dĩ̀n ho *Sezaaree yi á vannáa ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 2 Bìo ó o vaá dɔ̃n bĩ́n, á le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása lè ɓa *zúifùwa ya-díwá á ɓueé bía a Poole wékheró bìo nɔn wo yi. Ɓa fìora a Fɛsituusi  
\v 3 le o ɲìá mí yi ò o na ho wɔ̃hṹ mí yi à mí ɓua a Poole varáa ho Zeruzalɛɛmu. Yaa ɓa lò a wán, á wi ɓa ɓúe o ho wɔ̃hṹ wán.  
\v 4 Ká a Fɛsituusi màhã́ bía nɔn ɓa yi: «O Poole wi ho kàsó yi ho Sezaaree yi, á hen làa cĩ́inú ká ĩnɛ́n ĩ bɛɛre á a bĩní ì va bĩ́n.»  
\v 5 Ò o bĩnía bía: «Hen ká ɓa ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á dà vaá zéenía a wékheró, à bán wã́a le wa bè mín va.» 
\p  
\v 6 O Fɛsituusi wó hã wizooní bìo hètĩn, tàá bìo pírú mí dòn làa ba, bṹn mɔ́n ó o bĩnía van ho Sezaaree. Mu tá na lée tɔ̃n, ó o Fɛsituusi lée kará mí cítíi fĩ̀iníi lahó yi, ò o le ɓa ɓua a Poole ɓuennáa.  
\v 7 Ká a Poole ɓueé dɔ̃n, á ɓa zúifùwa na ló ho Zeruzalɛɛmu yi kĩ́nía wo yi á wee kooní a yi làa bìowa sìíwà cɛ̀rɛ̀ɛ na á ɓarɛ́n mí bɛɛre yàá yí dà máa zéení yara.  
\v 8 Ká a Poole màhã́ pã́ ò o fɛɛra ho tũ̀iá léraráa mi ɲúhṹ kà síi: «Ĩ yí wó bè-kohó ɓúi ɓa zúifùwa làndá lè le *Dónbeenì zĩ-beenì dã́ní yi. Ĩ mún yí wó yí khon lè ho *Oroomu bɛ́ɛ.»  
\v 9 Bìo ó o Fɛsituusi wi ò o wɛɛ́ ɓa zúifùwa sĩa, ó o wã́a tùara a Poole yi: «Fo o tà á à va ho Zeruzalɛɛmu á ɓa vaá cítí fo ĩ yìo yi bĩ́n le bíonì mu dã́ní yi le?»  
\v 10 Ó o Poole bía: «Ĩ wi o bɛ́ɛ cítíi fĩ̀iníi, á le bĩ́n á ĩ ko à ĩ cítí yi. Ĩ yí wó yí khon lè ɓa zúifùwa. À ũnɛ́n ũ bɛɛre yàá zũ mu.  
\v 11 Ká ĩ ɓuan khon, á wó mu ɓúi na bìo yi á ɓa ko ɓa ɓúe mi, á ĩ máa pĩ́ ĩ húmú. Ká bìo ɓa ɓɛ̀n le ĩ wó khonnáa á yí bon, á nùpue ɓúi ɓɛ̀n mún yí ko ò o dé mi ɓa níi yi. O bɛ́ɛ lé yìa á à fɛɛ ĩ tũ̀iá.»  
\v 12 Ó o Fɛsituusi lè ɓa nùpua na wee na hã yile-tentewà wo yi mɔn mín. Bṹn mɔ́n ó o bía: «O bɛ́ɛ lé yìa á à fɛɛ ũ tũ̀iá làa bìo fo le mu wéráa.» 
\s1 O Poole dĩ̀n o Akiripaa là a Bereniisi yahó 
\p  
\v 13 Wizooní bìo yɛn bṹn mɔ́n, ó o bɛ́ɛ *Akiripaa lè mín hĩ́nló Bereniisi á van ho *Sezaaree á wà vaá tɛ̀ɛnía a Fɛsituusi yi.  
\v 14 Ɓa wó hã wizooní bìo yɛn bĩ́n, ó o Fɛsituusi yú zéenía a Poole bìo là a bɛ́ɛ Akiripaa kà síi: «Nùpue ɓúi wi hen ó o Felikisi á dó ho kàsó yi día.  
\v 15 Pã̀ahṹ na á ĩ van ho Zeruzalɛɛmu, á ɓa yankarowà ɲúnása lè ɓa *zúifùwa ya-díwá ɓueé bía a nìi mu wékheró bìo nɔn miì, à ɓa le ĩ bío le o ko ò o ɓúe.  
\v 16 Á ĩ bía nɔn ɓa yi le ho Oroomusa yí máa tà síiní nùpue ɲúhṹ kà síi, ká ɓànso làa bìa le o wó khon yí dĩ̀n mín yara ó o yí mà ho tũ̀iá yí léraráa mi ɲúhṹ bìo ɓa le o wó khon dã́ní yi.  
\v 17 Ɓa bò mín làa mi á ɓuara hen, á ĩ wã́a yí día á mu yí míana, à mu ɓàn tá na lée tɔ̃n, à ĩ van le cítíi fĩ̀iníi, à ĩ le ɓa ɓua a nùpue mu ɓuennáa.  
\v 18 Á bìa le o wó khon á ɓuara. Ká hã wékhewa na á ĩnɛ́n lá wee leéka bìo ɓàn dɛ̀ɛ woon á ɓa yí mà a ɲii.  
\v 19 Mu lé ɓarɛ́n kùrú làndá bìo á ɓa làa wo wã̀anía wán, là a nìi ɓúi na ɓa le Yeesu na húrun ó o Poole wee bío le o yìo wi lua bìo yi.  
\v 20 Bìo á ĩ ì wé wé è fáaráa hã tũ̀iáwà mu á ĩ yí zũ. Lé bṹn nɔn á ĩ tùara a Poole yi le o tà á à va ho Zeruzalɛɛmu á ɓa vaá cítí o ho tũ̀iá mu dã́ní yi le?  
\v 21 Ká a Poole màhã́ cà mu le o bɛ́ɛ lé yìa à cítí mí. Á ĩ wã́a nɔn le ɲii le ɓa día le o wé ho kàsó yi fúaa ká ĩ yú a nɔn o Sezaare yi.»  
\v 22 Ó o Akiripaa wã́a bía nɔn o Fɛsituusi yi: «Mu mún ǹ wé sĩ ĩnɛ́n yi à ĩ ɲí a nìi mu bíoní.» Ó o Fɛsituusi bía nɔn wo yi: «Ho yíró ká ũ ɲí hã.» 
\p  
\v 23 Mu tá na lée tɔ̃n, ó o Akiripaa là a Bereniisi lè ɓa dásíwá ɲúnása lè ho lóhó nì-beera á bò mín, á bán dó ho cùkú ɓa yi lɛ̀ɛnía ɓueé zonnáa le cítíi fĩ̀iníi. Ó o Fɛsituusi nɔn le ɲii le ɓa ɓua a Poole ɓuennáa.  
\v 24 Bìo ó o ɓueé dɔ̃n, ó o Fɛsituusi bía: «À ũnɛ́n bɛ́ɛ Akiripaa, lè minɛ́n na làa wɛn páanía wi hen kà ɓúenɓúen, o nìi na dĩ̀n mi yahó kà lé yìa bìo yi nɔn á ɓa zúifùwa ɓúenɓúen vonnáa mín ĩ cɔ̃́n hen, lè ho Zeruzalɛɛmu yi, á wee wãamaka le o ko ò o ɓúe.  
\v 25 Ĩnɛ́n cɔ̃́n á ĩ yí mɔn bìo ɓúi na nɔn ó o koráa lè mu húmú. Ɛ̀ɛ ká bìo ó orɛ́n míten le ɓa bá-zàwa bɛ́ɛ lé yìa ko ò o cítí mí, á ĩ le bṹn lé bìo á mu wã́a à wéráa.  
\v 26 Bìo á ĩ ì túa sese o nìi mu dã́ní yi á à na ɓa bá-zàwa bɛ́ɛ mu yi á mía. Lé bṹn nɔn á ĩ ɓuan wo á ɓueé dĩ̀nía mi yahó, sɔ̃̀nkú à ũnɛ́n Akiripaa ũ bɛɛre yahó. Ká fo tùara a yi, á ĩ ì yí bìo ɓúi á à túa.  
\v 27 Lé bìo mu ɲúhṹ mía ĩ cɔ̃́n à ĩ bío le ɓa ɓua kàsó nìi varáa ho Oroomu ká ĩ yí zéenía o wékheró.» 
\c 26  
\s1 O Poole lá le bíonì o bɛ́ɛ Akiripaa yahó 
\p  
\v 1 Ó o *Akiripaa bía nɔn o Poole yi: «Ho wɔ̃hṹ nɔn foǹ, wã́a fɛɛ ũ tũ̀iá à lénnáa ũ ɲúhṹ.» Ó o Poole wã́a dó a Akiripaa kàféré ò o wee fɛɛ ho tũ̀iá à lénnáa mí ɲúhṹ kà síi:  
\v 2 «Bɛ́ɛ Akiripaa, ĩ sĩi ɓɛ̀ntĩ́n wan ho wɔ̃hṹ na á ĩ yú ho zuia bìo yi à fɛɛ ĩ tũ̀iá à lénnáa ĩ ɲúhṹ ũnɛ́n yahó, làa bìo ɓúenɓúen na ɓa zúifùwa le ĩ wó khon bìo yi.  
\v 3 À ũnɛ́n ũten yàá zũ ɓa zúifùwa làndáwá ɓúenɓúen làa bìo ɓa wee wé kán mín wán. Á ĩ bĩná wee fìo fo à ũ ɲì ũ yi à ɲínáa ĩ cɔ̃́n.  
\v 4 Ɓa zúifùwa ɓúenɓúen zũ bìo á ĩ karáa hàrí ĩ yàrónmu pã̀ahṹ. Ɓa zũ bìo á ĩ ɓuan lè ĩten hàánì wàn sìí nùpua tĩ́ahṹ lè ho Zeruzalɛɛmu yi.  
\v 5 Ɓa zũ mi míana, á lá tà mu á ɓa à bío mu wéréwéré le ĩnɛ́n mún lé wa kuure nùpua na wee hení ho làndá bìo nì-kéní, bìa ɓa le Farizĩɛwa.  
\v 6 Ho zuia á ɓa wee cítí mi lé bìo á ĩ dó ĩ sĩi bìo le Dónbeenì dó mí ɲii le mí ì na wàn ɓùaawa yi.  
\v 7 Wàn sìí nùpua zĩ-ɲúná pírú ɲun á mún dó mí sĩa le mi wé è sá máa khí á wé è ɓùaaní le Dónbeenì fúuu le wisoni lè ho tĩ́nàahṹ. Bɛ́ɛ Akiripaa, bṹn lé bìo nɔn ɓa zúifùwa wee koonínáa miì.  
\v 8 Minɛ́n zúifùwa, lée webio nɔn á mi wee leéka le le Dónbeenì yí dà máa vèení ɓa nì-hía? 
\p  
\v 9 «Ĩnɛ́n ĩ bɛɛre lá wee leéka le ĩ ko à ĩ wé bìo ɓúenɓúen à hèráa o Nazarɛɛte nìi Yeesu bìo.  
\v 10 Bṹn lé bìo á ĩ wó ho Zeruzalɛɛmu yi. Mu ɓàn wéró wɔ̃hṹ á ĩ yú ɓa yankarowà ɲúnása cɔ̃́n á wìikaa le Dónbeenì nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ kúaa ho kàsó yi. Ká ɓa le mí ì ɓúe ɓa à ĩ mún tà bṹn.  
\v 11 Pɔ̃̀nna cɛ̀rɛ̀ɛ yi ká ĩ wee hɛ́ɛ léka ɓa zúifùwa kàránló zĩní ɓúenɓúen yi à beé ɓa lò, á wi à ĩ kĩ̀kã́ ɓa yi à ɓa yèrèmá mí ɲiní à pĩ́ a Yeesu bìo. Ĩ lá ɲii ɓa wán dà, fúaa ĩ wee màɲá lé vaa beé ɓa lò hã kã-vio ɓúi lórá yi. 
\p  
\v 12 «Wizonle ɓúi á ĩ ló ɲɔn ho Damaasi mu bìo yi lè le *Dónbeenì yankarowà ɲúnása ɲii na ɓa nɔn miì.  
\v 13 Bɛ́ɛ Akiripaa, mu wó le wisoni yi ká ĩ lá ho wɔ̃hṹ wà, á ĩ mɔn mu khoomu na pànká wi po le wii khoomu à mu yòó ló ho wáayi á lií kĩ́nía ĩnɛ́n làa bìa làa mi bò mín yi.  
\v 14 Á wa ɓúenɓúen ló lùiorá, á ĩ wee ɲí à mu tãmu ɓúi wee bío bìo kà làa mi lè wàn bíonì: ‹Soole, Soole, fo wee beé ĩ lò kà síi le we? Fo ka lòn vàró nàa na wee yén tá mín so ká wón vĩ́na a. Ɛ̀ɛ ká ũ màhã́ à wé á à sa.›  
\v 15 Á ĩ tùara: ‹Ɲúhṹso, fo lée wée?› Ó o bía: ‹Ĩnɛ́n lé o Yeesu na fo wee beé lò.  
\v 16 Ɛ̀ɛ ká ũ lii hĩ́ní yòo dĩ̀n. Ĩ wi à ũ wé ĩ ton-sá. Lé bṹn nɔn á ĩ zéeníanáa ĩten làa fo. Fo ò wé ĩ sɛɛ́ràso á à zéení ì na ɓa nùpua yi le fo mɔn mi, á mún ǹ bío bìo á ĩ bĩní ì zéení làa fo á à na ɓa yi.  
\v 17 Ĩnɛ́n á à kã̀ní fo ɓa zúifùwa làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa níi yi. Ĩ wee tonka fo ɓa cɔ̃́n,  
\v 18 bèra a na à ũ hɛ́n ɓa yìo, à vá bìa wi le tíbírí yi léráa mu khoomu yi, á mún fé ɓa o *Satãni pànká níi yi à na le Dónbeenì yi. Ká ɓa tà ĩnɛ́n bìo yi, á ɓa bè-kora á à sɛ́n ǹ día á à na ɓa yi, á ɓa à yí ho lahó bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi tĩ́ahṹ.› 
\p  
\v 19 «Bɛ́ɛ Akiripaa, lé kà síi mu wóráa. Ĩ yí pã́ mu bìo na zéenía míten làa mi bìo.  
\v 20 Ĩ nín-yání bía le Dónbeenì bìo ho Damaasi yi. Bṹn mɔ́n á ĩ zéenía mu ho Zeruzalɛɛmu yi, à lá ho *Zudee kɔ̃hṹ ɓúenɓúen, á zéenía mu làa bìa yínɔń ɓa zúifùwa. Ĩ wee bío na ɓa yi le ɓa yèrèmá mí yilera lè mí wárá, à sĩ́ mí yara lè le Dónbeenì, à wé wé hã wárá na wee zéení le ɓa yèrèmáa bìo bon.  
\v 21 Lé bṹn bìo yi ɓa zúifùwa wìiraráa mi ká ĩ wi le Dónbeenì zĩ-beenì lún yi, á le mí ì ɓúe.  
\v 22 Ká le Dónbeenì màhã́ pan miì fúuu á ɓueé ɓó ho zuia. Á ĩ tĩ́n dĩ̀n mí yahó á wee zéení bìo á ĩ mɔn làa bìo á ĩ ɲá à na ɓa nì-beera làa bìa ká ɓúenɓúen yi. Bìo á ĩ wee bío yí wi mí dòn làa bìo ɓa ɲi-cúa fɛɛrowà là a *Mɔyiize bía le mu ù wé.  
\v 23 Ɓa bía le yìa le Dónbeenì mɔn léra á lò ò be, le orɛ́n lé yìa á à wé o nín-yání nùpue na à vèe. Le lé orɛ́n lé yìa á à zéení ho kã̀níló bìo na lé mu khoomu á à na wàn nìpomu lè hã sìí-viò yi.» 
\p  
\v 24 Bìo ó o Poole wee fɛɛ ho tũ̀iá á à lénnáa mí ɲúhṹ kà síi, ó o Fɛsituusi wãamaa o wán: «Éee Poole. Fo wee khée le? À ũ minka bè-zũńminì lé bìo wã́a nɔn á ũ ɲúhṹ míanáa bĩ́n.»  
\v 25 Ó o Poole bía nɔn wo yi: «Fɛsituusi cùkúso, ĩ yí máa khée. Hã bíoní na á ĩ wee bío kà á ɲúhṹ wi, á hã mún bon.  
\v 26 O bɛ́ɛ Akiripaa ɲá mu ɓàn tũ̀iáwà. Ĩ dà a bío o yahó ká ĩ ponì sɛ́ra. Ĩ zũ mu kɛ̃́nkɛ̃́n le mu lè mí dà-kéní kéní ó o zũ. Lé bìo mu yínɔń bìo na sànkaa wó kùɛɛ́rè yi.  
\v 27 Bɛ́ɛ Akiripaa, fo dó ũ sĩi bìo le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà bía yi le? Ĩ zũ mu le fo dó ũ sĩi mu yi.»  
\v 28 Ó o Akiripaa bía nɔn o Poole yi: «Fo wã́a wi à hen làa cĩ́inú à ĩ yèrèmá wé o kèrètĩ́ɛ.»  
\v 29 Ó o Poole bía nɔn wo yi: «À mu wé lònbìo, tàá à mu mía poń bṹn, á ĩ pá wee fìo le Dónbeenì yi le mu yí kã́ɲa ũnɛ́n ũ dòn yi, ká bìa ɓúenɓúen na wee ɲí ĩ bíoní ho zuia à wé le ĩ bìo, ká hã zúakùaríwà na can làa mi níi ló.» 
\p  
\v 30 Ó o bɛ́ɛ, là a Bereniisi, là a kuvɛɛnɛɛre, làa bìa ɓúenɓúen na làa ba wi mín wán á hĩ́nɔn yòó dĩ̀n,  
\v 31 à ɓa fó mín ɓa ló á lée wee bío làa mín: «Wékheró ɓúi na nɔn ó o nìi na kà ko ò o ɓúe, tàá ò o dé ho kàsó yi hón mía.»  
\v 32 Ó o Akiripaa bía nɔn o Fɛsituusi yi: «Mu yínɔń bìo ó o nìi mu le o bɛ́ɛ fĩ̀ mí cítíi, ó o lá dà à día.» 
\c 27  
\s1 Ɓa ɓuan o Poole ɲɔnnáa ho Oroomu 
\p  
\v 1 Bìo mu bía le wa ko wa lá ho won-beenì à varáa ho Italii kɔ̃hṹ yi, á ɓa nɔn o Poole lè ɓa kàsósa nùwã yɛn ɓúi ɓa dásíwá ɲúhṹso na ɓa le Zuliyuusi yi. O dásí nìi mu á ló ho *Oroomu dásíwá kuure ɓúi yi, dìo ɓa wee ve làa bá-zàwa bɛ́ɛ dásíwá kuure.  
\v 2 Wa zon ho Adaramiite lóhó won-beenì dà-kéní na ko ho dé mí yahó lè ho Azii kɔ̃hṹ wonna dĩ̀nníi cɔ̃́n á hĩ́nɔn wà. Nìi ɓúi na ɓa le Arisitaaki á zon làa wɛn. O ló ho Maseduana kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Tesaloniiki yi.  
\v 3 Mu tá na lée tɔ̃n, á wa vaá dɔ̃n ho Sidɔ̃n lóhó. O Zuliyuusi ɓuan o Poole se, ó o nɔn le níi wo yi ò o léka mín bɔ̃́nlowà wán à ɓa yí o séení.  
\v 4 Bṹn mɔ́n á wa hĩ́nɔn bĩ́n wà. Ká ho pinpiró wee sĩ́ wa yahó, á wa kun á khíi tun waten yi lè ho Siipere kɔ̃hṹ na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ, á bã́ hón wà.  
\v 5 Wa tò mu yámú ɲumu yi á ló ho Silisii lè ho Pãnfilii kãna nìsã́ní yi á vaá dɔ̃n ho Lisii kɔ̃hṹ lóhó na ɓa le Miraa.  
\v 6 Lé bĩ́n á ɓa dásíwá ɲúhṹso yú ho Alɛkisãndiri lóhó won-beenì ɓúi na wà a va ho Italii kɔ̃hṹ. Á hón lé hìa ó o kúaa wɛn yi.  
\v 7 Wa wó wizooní ká hã boo ho wɔ̃hṹ wán. Wa wà yɛ̀rɛ̀dɛ̀dɛ̀, á lò bon làa sòobɛ́ɛ á bò yi vaá dɔ̃nnáa ho Kĩniide lóhó ɲii. À bìo ho pinpiró hò wɛn á wa yí dà máa lá dén dã́ní so, á wa kun vaá ló lè ho Salamɔnɛɛ cɔ̃́n, á bã́ ho Kɛrɛɛte kɔ̃hṹ na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ wà.  
\v 8 Wa bã́ ho kɔ̃hṹ mu, ká mu màhã́ wó lònbee làa sòobɛ́ɛ. Wa vaá dɔ̃n ho lahó ɓúi na ɓa wee ve làa «Wonna Dĩ̀nníi La-senì.» Ho wi ho Lasee lóhó nìsã́ní.  
\v 9 Wa míana le vɛɛnì mu yi dà, á ɓa *zúifùwa ɲiní lìró pã̀ahṹ\f + \fr 27:9 \ft Ɓa zúifùwa ɲiní lìró: Ɓa zúifùwa wee wé lì mí ɲiní hã wiso-poa pĩihṹ vaa véeníi lè ho tá khóorè pĩihṹ ɓúakáró pã̀ahṹ. Ɓa ɲiní mu lìró mɔ́n lé bìo á hã pinpi-beera wee wé và yi. Hã wonna pàró yidèérè wé kɛń hón pã̀ahṹ so yi.\f* khĩína yú, á ho won-beenì pàró lònbee wíokaa wee wé. Lé bṹn ó o Poole ɲànáa ɓa zeǹ wán kà síi:  
\v 10 «Wàn zàwa, ĩ mɔn mu le le vɛɛnì na wa wi yi á à wé lònbe-beenì. Ho won-beenì lè mí sèró á ho yáaró na ɓùaa á à yí. À bè bṹn wán, á warɛ́n wa bɛɛre yí bánbáa á wa mukãní á à vĩ́ mu yi.»  
\v 11 Ɛ̀ɛ ká ɓa dásíwá ɲúhṹso màhã́ dó mí sĩi bìo ho won-beenì ɲúhṹso làa yìa te ho leékaa le mí ì wé yi, á po bìo ó o Poole bía.  
\v 12 Ho kɛɛní hã wonna dĩ̀nníi na kà yi yínɔń bìo na se le tɛ̀ɛnì pã̀ahṹ. Lé bṹn te bìo á bìa wi ho won-beenì yi boomuso á wó le ɲii dà-kéní à ɓa le mí ì hĩ́ní ho lóhó mu yi á à lɛ́n. Ɓa lá wi à ɓa vaa dã ho Kɛrɛɛte kɔ̃hṹ wonna dĩ̀nníi la-veere ɓúi na ɓa le Fenikisi. Hã yèrèmáa wi lè lé wii tèeníi. Lé bĩ́n ɓa wi à ɓa vaa cãaka yi, à le tɛ̀ɛnì pã̀ahṹ khĩí ká mu lá dà à wé. \fig |src="Paul4-BW.tif" size="span" ref="Bè-wénia 27:12" \fig* 
\p  
\v 13 Ho pinpi-zàwa ɓúi hĩ́nɔn lè le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-káahó á wee pɛ̀ɛka, á ɓa wee leéka le mí dà à wé bìo ɓa lá le mí ì wé. Ɓa hĩ́nɔn á vá lée bã́ lè ho Kɛrɛɛte kɔ̃hṹ ɓàn ɲi-kã́ní á wà.  
\v 14 Cúa-yɛn á pinpi-beenì ɓúi na ɓa le Erakiyon á ló ho kɔ̃hṹ mu wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-tĩánì.  
\v 15 Á ho yèrèmá sĩ́ ho pinpiró lée bìo na yí dà máa wé. Á wa sã́ san día waten, á ho ɓuan wàráa.  
\v 16 Ho kɔ̃hṹ dà-za ɓúi na wi mu ɲumu tĩ́ahṹ á yèni ɓa le Koda, ká ho wi le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-káahó, lé hón á wa khĩína nìsã́ní, á ho dá tun wɛn cĩ́inú, á wa màhã́ wã́a yú ho won-za na ɓa wee wé zo fenínáa míten ká mu here na can wa mɔ́n á lá yòó dó. Ká wa lò màhã́ bon wóráa mu.  
\v 17 Bìo wa lá ho yòó dó vó, á ɓa won-pàwa canka hã hũni á bánbáa ho won-beenì à ho hĩ́a yí hɛkɛnka. Ɓa zã́na ho hĩ́a vaa fùuní le hɔ̃̀nlè yi ho Libii ɲii, á ɓa lá le dɛ̀ɛ na wee tĩ̀ ho won-beenì lùwíi yi á can ho won-beenì yi lè ho hũló á lií dó mu ɲumu yi, à ɓa wã́a día míten á ho pinpiró lá wàráa.  
\v 18 Bìo ho tá tɔ̃n à ho pinpiró pá lan wee vĩ́nvã ho won-beenì lè mí sòobɛ́ɛ, á ɓa ɓúakáa wee ɓùɛn ho sèró à kúee mu ɲumu yi.  
\v 19 Mu ɓàn tá na bĩnía lée tɔ̃n, á ho won-beenì bìowa ɓúi á ɓarɛ́n lè mí nín-bia wee khũaa yénní kúee mu ɲumu yi.  
\v 20 Mu yú wizooní bìo yɛn ká nùpue yère máa dá lé wii lè hã mànàayio wán, à ho pinpiró pá lan wee và lè mí pànká. Mu ù va à yí, à wa yàá wã́a yí máa leéka le o ɓúi ì fen. 
\p  
\v 21 Bìa wi ho won-beenì yi míana à ɓa máa dí bìo. Ó o Poole wã́a hĩ́nɔn dĩ̀n ɓa yahó ò o bía nɔn ɓa yi: «Mi nɔ̀nzoǹ lá zũ se bìo á ĩ le mi yí le wa lé ho Kɛrɛɛte yi á mi tà yi. Se mu minka bìowa na wee yáa kà á lá máa yí máa wé.  
\v 22 Ɛ̀ɛ ká hã laà na kà wán á mi hení mi sĩa. O ɓúi mukãnì máa vĩ́. Ho won-beenì mí dòn lé hìa á à yáa.  
\v 23 Ho hĩihṹ tĩ́nàahṹ, á le Dónbeenì na á ĩ bìo sã̀ yi á wee ɓùaaní, lé dén wáayi tonkaro á ɓuara ĩ cɔ̃́n,  
\v 24 á ɓueé bía nɔn miì: ‹Poole, yí zɔ̃́n. Fo ko à ũ vaa dĩ̀n ho Oroomu bɛ́ɛ yahó. Le Dónbeenì á à fení ũnɛ́n làa bìa làa fo páanía wi ɓúenɓúen.›  
\v 25 Wa nùwã, mi cén hení mí sĩa. Ĩ dó ĩ sĩi le Dónbeenì yi. Mu ù wé làa bìo mu bía nɔnnáa miì.  
\v 26 Ho pinpiró á à dón wɛn á à varáa ho kã-veere ɓúi yi.» 
\p  
\v 27 Mu tĩ́nɔ̀nna pírú náa yú ká ho pinpiró ɓuan wɛn wàráa ho *Mɛditeranɛɛ yámú ɲumu wán. Ho tá tĩ́ahṹ, á ho won-beenì ton-sáwá wee leéka le wa wà vaá sùará le ɓónɓóore yi.  
\v 28 Á ɓa lèera ho hũló na ho hɔ̃nló dɛ̀ɛ ɓúi na lì á can yi á dó mu ɲumu yi, á mu booró yú hã mɛɛterewa ɓóní làa pírú làa bìo hèɲun. Bìo ɓa vá van cĩ́inú, á ɓa tĩ́n lèera ho dó, á ɓa yú mɛɛterewa ɓóní làa bìo hètĩn.  
\v 29 Ɓa zã́na le wa won-beenì hĩ́a vaá hén hã hue-beera ɓúi. Lé bṹn nɔn á ɓa khũaana ho hɔ̃nló bìowa bìo náa na lìka na wee ɓua ho dĩ̀ní á can ho won-beenì yi á kúaa mu ɲumu yi lè ho mɔ́n, à ɓa wã́a kará wee lòoní ho tá tĩló.  
\v 30 Ho won-beenì ton-sáwá wi ɓa lùwí, á ɓa vá ho won-za na ɓa wee wé zo fenínáa míten ká mu here á dó mu ɲumu yi, à ɓa wee bío le lé mu bìowa na wee ɓua ho dĩ̀ní á mí wee kúee lè ho yahó.  
\v 31 Ó o Poole bía nɔn ɓa dásíwá ɲúhṹso lè ɓa dásíwá na ká yi: «Héyìi! Ɓa nùpua mu á yí kará ho won-beenì yi, á mí máa fen.»  
\v 32 Á ɓa dásíwá wã́a fáara ho won-za mu hũni á día á ho wà. 
\p  
\v 33 Bìo ɓa wee lòoní ho tá tĩló, ó o Poole henía ɓa sĩa le ɓa dí mu bìo. O bía làa ba kà: «Bìo kà lé mu wizooní pírú náa ká mi yí máa dí bìo hùúu.  
\v 34 Mi cén cà mu bìo dí, à mí pànkáwá à kɛń. Mi nì-kéní woon á dɛ̀ɛ ɓúi kà máa khuee yi.»  
\v 35 Hɔ̃́n bíoní so bío vaa véeníi, ó o Poole lá ho búurú, á dó le Dónbeenì bárákà, ò o cɛ̀ɛkaa ho wee là.  
\v 36 Á ɓa ɓúenɓúen màhã́ wã́a yú le sĩ-heɓúee á wee dí.  
\v 37 Warɛ́n na wi ho won-beenì mu yi lée nùpua khĩá-ɲun làa ɓúará-tĩn làa pírú làa nùwã hèzĩ̀n.  
\v 38 Bìo ɓa dúka sù á ɓa khũaana ho dĩ́nló á kúaa mu ɲumu yi bèra a na à ho won-beenì wé záyi. 
\p  
\v 39 Bìo ho tá tɔ̃n, á ho won-beenì ton-sáwá á yí zũ ho lahó na ɓa wi yi. Lahó ɓúi na sùaráa lè le ɓónɓóore na ho pinpiró yí tà yí here yi, lé bĩ́n á ɓa lá wi à ɓa vaa zoo dĩ̀ní ho won-beenì yi ká mu lá dà à wé.  
\v 40 Á ɓa feera mu bìowa na lìka na wee ɓua ho dĩ̀ní á kúaará. Ho won-beenì mu ɓàn pɛ̀ɛnía á ɓa mún feera kúaará, á ɓa can ho pɔ̃nsò-beenì ho won-beenì mu yahó, à ho pinpiró wã́a dón ho à ɲanáa hón lahó so yi.  
\v 41 Ká ɓa màhã́ vaá ɓó le hɔ̃̀nlè yi. Ho won-beenì mu ɓàn yahó á fùunía le hɔ̃̀nlè yi á ho yí dà máa va lùe. Ká ho ɓàn mɔ́n á mu ɲumu na wee hĩ́ní lè mí pànká á háakaa.  
\v 42 Á ɓa dásíwá wi à ɓa ɓúe ɓa kàsósa, ò o ɓúi hĩ́a yí wã́a lɛ́n à fen.  
\v 43 Ká ɓa dásíwá ɲúhṹso màhã́ wi ò o fení a Poole, ó o pã́ le ɓa yí wé mu. Ò o bía nɔn bìa zũ mu ɲumu yi le ɓa yénka lé ho yahó à bánbá ɲa le ɓónɓóore.  
\v 44 Ká bìa ká bán á à ɓuaka hã pɛnminí tàá ho won-beenì bìowa ɓúi yi á ɲanáa ɓa mɔ́n. Lé kà síi á wa ɓúenɓúen wóráa á dàńna lóráa mu ɲumu yi à dɛ̀ɛ woon á yí wó a ɓúi.\fig Ho won-beenì na ó∼o Poole zon wee lí mu ɲumu yi|src="cn02045B.tif" size="col" copy="David C. Cook" ref="Bè-wénia 27:44" \fig* 
\c 28  
\s1 Bìo wó ho Malite yi 
\p  
\v 1 Bìo wa mɔn à wa fera vó, á wa ɲá à ɓa le ho kɔ̃hṹ na wa wi yi yèni ɓa le Malite.  
\v 2 Ho nùpua ɓuan wɛn se. Mu wó à ho viohó wee tè á le tɛ̀ɛnì wi, á ɓa lò ho dɔ̃hṹ á wa kará kĩ́nía yi.  
\v 3 Ó o Poole khuiira hã ɓùɛɛní le mí ì yénní á à kúee ho dɔ̃hṹ yi. À bìo ho dɔ̃hṹ wunwuró wi, ó o díhioni ló hã ɓùɛɛní mu yi, á cũ̀aana a Poole níi ɓuan yi wee dándu.  
\v 4 Bìo ho Malitesa mɔn mu, á ɓa wee bío làa mín: «Wa nùwã, o nìi na kà lée nì-ɓúe. O fera yí húrun mu ɲumu yi ká le dofĩ́ní na térénna màhã́ pá yí tà le o mukãnì kɛń.»  
\v 5 Ká a Poole màhã́ pàránna a fá dó ho dɔ̃hṹ yi. O yàá yí mɔn o vía.  
\v 6 Ɓa ɓúenɓúen wã́a pan le cúa-yɛn ká a Poole wee le, tàá le o ò dĩ̀n dĩ̀n á à lé è lùwá lií hí. Á ɓa pan san à dɛ̀ɛ ɓúi máa wé, á ɓa yèrèmáa mí ɲiní á wee bío bìo kà: «Yìa kà lée dofĩ́ní ɓúi.» 
\p  
\v 7 Ho kɔ̃hṹ mu na wa wi yi ya-dí á lún beenì wi. Ho sùaráa yi làa hen na wa wi yi. O nìi mu yèni ɓa le Pubiliyuusi. O ɓuan wɛn sese hã wizooní bìo tĩn yi.  
\v 8 O nìi mu ɓàn maá lò yí here wi le dãmu dɛ̀ɛ yi. Lée tɛ̀ɛnì làa fĩn-lonloòró vã́mú tò a. Ó o Poole wà zon o cɔ̃́n, á fìora nɔn wo yi, ò o bò mí níní o wán ó o wan.  
\v 9 Bṹn mɔ́n á ho kɔ̃hṹ mu vánvárowà na ká wee ɓuen, à bán mún wa.  
\v 10 Le kɔ̃̀nbii ɓuaró lè mí sìíwà á ɓa ɓuan làa wɛn. Á bìo wa lɛ́nló dɔ̃n, á bìo wa màkóo wi yi le vɛɛnì bìo yi á ɓa nɔn wɛn. 
\s1 O Poole vaá dɔ̃n ho Oroomu 
\p  
\v 11 Hã pĩina tĩn lé hĩ̀a wa wó bĩ́n á bò yi wàráa. Won-beenì ɓúi mún kɛra bĩ́n làa wɛn á le tɛ̀ɛnì pã̀ahṹ khĩína yú. Ho ló ho Alɛkisãndiri yi. Ɓa wee ve ho làa Dofĩ́-hénbéní.\f + \fr 28:11 \ft Dofĩ́-hénbéní: Hã dofĩ́ina mu yènnáa ɓa le Kasitoore làa Polukusi. Hã yènnáa hĩ́a wee lé ho Kɛrɛɛsisa cɔ̃́n. Lé hãrɛ́n á ho won-beenì ton-sáwá na hón pã̀ahṹ so yi á hĩ́a wee kàràfá míten yi à hã pa ɓa yi.\f* Bìo á ho wee lɛ́n á hón lé hĩ̀a wa zon.  
\v 12 Wa dĩ̀n ho Sirakuusi yi, á wó hã wizooní tĩn bĩ́n.  
\v 13 Lé bĩ́n wa dĩ̀n yi á bã́ le ɓúee vannáa ho Erekio lóhó. Mu ɓàn tá na lée tɔ̃n á ho pinpiró và, á wee lé lè le wii hɛ̀ɛníi ɓàn nín-káahó ɓuen. Bṹn ɓàn wizooní ɲun níi lé bìo wa vaá dɔ̃nnáa ho Puzoole lóhó.  
\v 14 Wa fò mín lè wàn zàwa kèrètĩ́ɛwa ɓúi bĩ́n, á ɓa fìora wɛn le wa wé hã wizooní bìo hèɲun làa mí. Lé kà síi á wa wà ɲɔnnáa ho *Oroomu.  
\v 15 Wàn zàwa na tà a *Krista bìo ho lóhó mu yi na ɲá wa ɓuenló sã, á ló ɓueé sã́ wa yahó ho Apiyuusi yàwá, lè ho lahó na ɓa le «Làanía bìo tĩn» yi. Bìo ó o Poole mɔn ɓa ó o dó le Dónbeenì bárákà á yú le sĩ-heɓúee. 
\p  
\v 16 Bìo á wa vaá dɔ̃n ho Oroomu, ó o Poole ɓa nɔn le zĩi ɓúi yi ó o làara yi mí dòn, à ɓa le o dásí nìi ɓúi wé pa a yi. 
\s1 O Poole wee bue le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo 
\p  
\v 17 Mu wizooní tĩn níi zoǹ, ó o Poole von ɓa *zúifùwa ɲúnása le ɓa le mí kúee mín wán. Bìo ɓa ɓueé fò mín o zĩi ó o bía nɔn ɓa yi: «Wàn zàwa, ho Zeruzalɛɛmu zúifùwa wìira mi á dó ho Oroomusa níi yi. Á ĩ ɲɔǹ yí wó yí khon le wàn nìpomu. Ĩ mún yí yáara wàn ɓùaawa làndá.  
\v 18 Ɓa tùara miì á bìo ɓúi na ɓa à dĩ̀n wán á à ɓúeráa mi á ɓa yí yú, á ɓa le mí ì día mi.  
\v 19 Ká bìo ɓa zúifùwa pã́ mu, á ĩ wó san le ɓa ɓua mi ɓuennáa ho Oroomu bɛ́ɛ cɔ̃́n á wón fɛɛ ĩ tũ̀iá. Ká mu yínɔń wàn sìí nùpua á ĩ wà ɓueé kooní yi.  
\v 20 Lé bṹn nɔn á ĩ le mi ɓuen à ĩ ɓuee bío làa mia. Yìa ó o *Isirayɛɛle nìpomu dó mí sĩi yi lé wón bìo yi á ho zúakùarí na kà cannáa làa mi.»  
\v 21 Á ɓa zúifùwa bía nɔn wo yi: «Warɛ́n yí yú vũahṹ ɓúi na ló ho *Zudee kɔ̃hṹ yi na bía à ũ bìo làa wɛn. Á nùpue ɓúi mún yí ló bĩ́n yí ɓueé bía bìo ɓúi làa wɛn. Wa mún yí ɲá ũ yèn-kohó sã.  
\v 22 Ká wa màhã́ wi à ũ zéení bìo á ũ wee leéka à wa ɲí. Lé bìo le kuure na á fo wi yi, dén ɓa nùpua pã́ bìo hã lùa ɓúenɓúen yi.»  
\v 23 Á ɓa dó le wizonle nɔn o Poole yi. Ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ wee ɓuen o cɔ̃́n hen na ó o wi yi, ò o bue le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo na ɓa yi, ká a zéenía a *Mɔyiize làndá bìo lè le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà bíoní yara làa ba, á wee cà ò o bío ɓúe ɓa ɲúhṹ o Yeesu bìo dã́ní yi. Ɓa kúaa mín wán le yìnbíi fúaa ho zĩihṹ.  
\v 24 Ɓa ɓúi tà bìo ó o Poole wee bío yi, ɓa ɓúi ɓɛ̀n yí tà mu yi.  
\v 25 Bìo ɓa bíoní wã́a wi mín ɲúná yi wee saawaráa, ó o Poole bía hã bíoní na kà á véeníanáa: «Yaa hã bíoní na le Dónbeenì Hácírí bía á nɔn mìn ɓùaawa yi là a ɲi-cúa fɛɛro *Ezayii ɲii á bon. Bìo kà lé bìo le bía: 
\q1  
\v 26 Lɛ́n vaa bío na mu nìpomu na kà yi: 
\q1 Mi wé è ɲí mu bìo kɛ̃́nkɛ̃́n 
\q2 ká mi máa zũń mu kúará. 
\q1 Mi wé è loń lè mí yìo, 
\q2 ká mi máa mi dɛ̀ɛ. 
\q1  
\v 27 Ɓa nùpua na kà yí máa ɲí dɛ̀ɛ. 
\q1 Ɓa tun mí ɲikɔ̃nna 
\q2 le mí máa ɲí bìo. 
\q1 Ɓa muunía mí yìo 
\q2 á yí wi ɓa mi. 
\q1 Ɓa yí wi ɓa ɲí bìo lè mí ɲikɔ̃nna. 
\q1 Ɓa tun mí yiwa. 
\q1 Ɓa pã́ le mí máa yèrèmá máa ɓuen ĩ cɔ̃́n à ĩ wɛɛ́ ɓa. 
\m  
\v 28 Àwa, á mi wã́a zũń mu. Le Dónbeenì wó á ho fenló bíonì mu á à bue á à na bìa yínɔń zúifùwa yi. Ɓàn ǹ tà á à ɲí le.»  
\v 29 [Bìo ó o Poole bía hɔ̃́n bíoní so vó, á ɓa zúifùwa saawaa wà ká ɓa a kán mín.]  
\v 30 Zĩi ɓúi na ó o Poole wee da yi ká a sàání, lé dén ó o kará yi lúlúio bìo ɲun. Bìa wi ɓa mi a wán ɓúenɓúen wee ɓuee yí o bĩ́n.  
\v 31 O wee bue le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo, á wee kàrán o Yeesu Krista bìo lè ɓa nùpua ká a ponì sɛ́ra, á bìo ɓúi yí máa hè.