\id 1CO 2011-04-02 SIL-BFB Buamu-Ouarkoye 
\h Korɛntesa nín-yání 
\toc1 Ho nín-yání vũahṹ na ó o Poole túara nɔn ho Korɛnte kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\toc2 Korɛntesa nín-yání 
\toc3 1CO 
\mt2 Ho nín-yání vũahṹ na ó o Poole túara nɔn ho 
\mt1 Korɛnte 
\mt2 kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\is1 Vũahṹ túaró ɲúhṹ 
\ip Le Dónbeenì tonló lé o Poole ɓúakáa ho ho Korɛnte lóhó yi. O kará bĩ́n á yú le lúlú-kùure lè mí pĩina bìo hèzĩ̀n (Bè-wénia 18.11). 
\ip Ho Korɛnte hĩ́a lée lóhó na á mu bè-kora lè mí sìíwà wee wé yi. Á mu lùnkaa o Poole yilera. Lé bṹn te bìo ó o túararáa hã vɔ̃nna nɔn ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure na wi bĩ́n yi, à ɓa zũń bìo ɓa à ɓua lè míten. 
\ip O ɓúa ho Korɛnte kèrètĩ́ɛwa kuure yi: Le ho sankamínló à ɓa khí yi à día mu koomu wárá (1–5). Ɓa tũ̀iáwà fɛɛró làa bìo ɓa wé è ɓua lè míten ó o zéenía yara làa ba (6). 
\ip Bìo ɓa tùakaa bìo làa wó ó o zéenía yara: Mu yaamu, le muinì taa, o Yeesu dĩ́nló, le Dónbeenì Hácírí bè-hãnii na le wee na, lè ɓa nì-hía vèeró bìo (7–15). 
\ip O Poole vũahṹ vaa véeníi, ó o bía ho Zeruzalɛɛmu kèrètĩ́ɛwa nì-khenia séeníló bìo, bṹn mɔ́n, ó o tɛ̀ɛnía ɓa yi (16). 
\c 1  
\s1 Le tɛ̀ɛníi 
\p  
\v 1-2 Ĩnɛ́n Poole na le Dónbeenì lè mí sĩi bìo á léra à ĩ wé o Yeesu *Krista tonkaro, á wee túa ho vũahṹ na kà. Ĩnɛ́n lè wàn za Sositɛɛna á wee tɛ̀ɛní minɛ́n kèrètĩ́ɛwa kuure na wi ho Korɛnte lóhó yi, minɛ́n na le Dónbeenì ceéra à mi bìo sĩ̀ le yi mi páaníló là a Yeesu Krista bìo yi. Le hueekaa minɛ́n làa bìa ɓúenɓúen na wee ve wa Ɲúhṹso Yeesu Krista mu yèni hã lùa ɓúenɓúen yi, à mi wé ɓua miten làa bìo le Dónbeenì sĩi vá yi. O Krista mu lé wa ɓúenɓúen Ɲúhṹso.  
\v 3 Le wàn Maá Dónbeenì, là a Ɲúhṹso Yeesu Krista à wé mu sãamu làa mia à na ho hɛ́ɛrà mia. 
\s1 O Poole wee dé le Dónbeenì bárákà 
\p  
\v 4 Ĩ wee dé le Dónbeenì bárákà fɛ́ɛɛ mi bìo yi, lé bìo le wó mu sãamu làa mia mi páaníló là a *Krista Yeesu bìo yi.  
\v 5 Mu bon. Mu lé mi páaníló là a Ɲúhṹso á nɔn mi yúráa le Dónbeenì bè-hãnia lè mí sìíwà ɓúenɓúen, sɔ̃̀nkú le Dónbeenì bíonì bueró lè le Dónbeenì bìo zũńló,  
\v 6 lé bìo ó o Krista bín-tente na zéenía nɔn mia á mi tà bìo làa sòobɛ́ɛ.  
\v 7 Lé bṹn te bìo le Dónbeenì bè-hãnii ɓúi á yí fòoraráa mia, minɛ́n na wee lòoní ho pã̀ahṹ na wa khíi mi wa Ɲúhṹso Yeesu Krista yi.  
\v 8 Le Dónbeenì lé dìo á à sĩ́ mia á à dĩ̀ní fúaa mu véeníi, à wékhe bìo yí mì lɛɛ́ mia wa Ɲúhṹso Yeesu Krista ɓuen nɔ̀nzoǹ.  
\v 9 Lerɛ́n mí bɛɛre von mia à mi wé le dà-kéní lè le za Yeesu Krista na lé wa Ɲúhṹso. Hen ká le Dónbeenì dó mí ɲii le mí ì wé bìo na, à le wé mu. 
\s1 Ɓa kèrètĩ́ɛwa ɲi-cúa yí máa fè mín 
\p  
\v 10 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ĩ wee yanka mia wa Ɲúhṹso Yeesu *Krista yèni yi, le mi wé le ɲii dà-kéní. Mi yí tà le ho sankaró à zo mi pã̀ahṹ. Mi wé mi yilera làa dà-kéní.  
\v 11 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ĩ wee bío kà síi lé bìo ɓa nùpua ɓúi na wi o Kulowee cɔ̃́n á ɓueé bía nɔn miì le hã fio wi mi pã̀ahṹ.  
\v 12 Bìo nɔn á ĩ bíaráa bṹn lé bìo mi ɓúenɓúen ɲi-cúa wi mìn ɲúná yi. O ɓúi le mínɛ́n bò a Poole yi, ká a ɓúi ɓɛ̀n le mínɛ́n bò a Apoloosi tàá o Piɛre yi. O ɓúi wón ɓɛ̀n le mínɛ́n bò a Krista yi.  
\v 13 Minɛ́n so wee leéka le o Krista á dà wee sankaa le? Lé o Poole lé yìa húrun ho *kùrùwá wán mi bìo yi le? Lé o Poole yèni á ɓa bátízéraráa mia le?  
\v 14 Ĩ yàá wee dé le Dónbeenì bárákà, lé bìo ká mu yínɔń o Kirisipuusi là a Kayuusi, á mi nì-kéní ɓúi á ĩnɛ́n yí bátízéra.  
\v 15 Ó o ɓúi tĩ́n wã́a à lé wen ká a bío le mí bátízéra lè ĩ yèni.  
\v 16 Mu bon, ĩ lá le ì nɔnsã. Ĩ mún bátízéra o Sitefanaasi lè mí zĩi nùpua. Bán níi ló, á ĩ wã́a ka le ĩ yí bĩnía yí bátízéra a ɓúi mi cɔ̃́n.  
\v 17 O Krista yàá yí tonkaa mi le ĩ bátízé nùpua. Ɓùeé. O tonkaa mi, bèra a na à ĩ bue le bín-tente à na ɓa yi. O le ĩ bue le ká ĩ yí wé mu lè mu bè-zũńminì bíoní. Ká ĩ wó mu làa bṹn, ó o Krista húmú ho kùrùwá wán á báhɛ́ɛ máa kɛń. 
\s1 Le Dónbeenì pànká lè le bè-zũńminì bìo 
\p  
\v 18 Mu bon. Bìa lá mu húmú wɔ̃hṹ cɔ̃́n, ó o *Krista húmú ho *kùrùwá wán bìo zéeníló lé mu bɔ̃́nbúmu. Ɛ̀ɛ ká warɛ́n na lá ho kã̀níló wɔ̃hṹ cɔ̃́n, á mu wee zéení le Dónbeenì pànká.  
\v 19 Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: 
\q1 «Mu bè-zũńminì ɓànsowà bè-zũńminì á ĩ khíi ɓúe ɲúhṹ. 
\q1 Bìa le mí zũ mu bìo bìo na ɓa zũ á ĩ khíi pĩ́ bìo.»\f + \fr 1:19 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 29.14\f* 
\m  
\v 20 Ká mu wó kà síi, á lée webio á mu bè-zũńminì ɓànsowà, làa bìa zũ hã làndáwá, lè ho dĩ́míɲá na kà bín-zũńlowà wã́a dà a bío? Le Dónbeenì zéenía mu le ho dĩ́míɲá bè-zũńminì lée bɔ̃́nbúmu.  
\v 21 Ho dĩ́míɲá nùpua lè mí bè-zũńminì hácírí á yí dàńna yí zũna le Dónbeenì le bè-zũńminì wárá na á le wee wé yi. Lé bṹn nɔn á warɛ́n bíoní na wa zéenía na ka lòn bɔ̃́nbúmu bìo, á le Dónbeenì dĩ̀n wán á kã̀níanáa bìa tà le yi.  
\v 22 Ɓa *zúifùwa wi à ɓa mi mu yéréké bìowa na wee zéení le Dónbeenì pànká. À bìa yínɔń ɓa zúifùwa bán ɓɛ̀n lé mu bè-zũńminì á ɓa wee cà.  
\v 23 Ɛ̀ɛ ká warɛ́n bán lé o Krista na ɓa ɓúaa ho kùrùwá wán bìo á wa wee bue. Bṹn lé bìo wee ɓóoní ɓa zúifùwa yi, á bìa ɓɛ̀n yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n, á mu lé mu bɔ̃́nbúmu.  
\v 24 Ɛ̀ɛ ká bán na le Dónbeenì hueekaa cɔ̃́n, à ɓa wé zúifùwa tàá ɓa yí wé zúifùwa, bán zũ le o Krista wee zéení le Dónbeenì pànká lè le bè-zũńminì.  
\v 25 Mu bon. Le Dónbeenì bìo na ɓa nùpua le mu lé mu bɔ̃́nbúmu, bṹn dà ɓarɛ́n bè-zũńminì wán. Á bìo ɓa nùpua le mu lé mu yídàmu le Dónbeenì cɔ̃́n, bṹn dà ɓa nùpua pànká wán. 
\p  
\v 26 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi loń mu sese. Minɛ́n na le Dónbeenì hueekaa á mi wó le kuure, ká wa lá mu lè ɓa nùpua dã́ní yi, á ɓa bè-zũńminì ɓànsowà, lè ho pànká ɓànsowà, lè hã zĩ-ɲúná nùpua na bìo se, á yí boo mi tĩ́ahṹ.  
\v 27 Ɛ̀ɛ ká le Dónbeenì màhã́ dĩ̀n bìo ho dĩ́míɲása le mu lé mu bɔ̃́nbúmu wán, á zéeníanáa le mu bè-zũńminì ɓànsowà bìo ɲúhṹ mía. Le dĩ̀n bìo ho dĩ́míɲása le mu lé mu yídàmu wán, á zéeníanáa le bìa pànkáwá wi bìo ɲúhṹ mía.  
\v 28 Le hueekaa bìa ho dĩ́míɲása wee loń dà wán, bìa lé ɓa nì-kã́amáawa na bìo ɲúhṹ mía, bèra a na à bìo ɓa le mu bìo ɲúhṹ wi, à bṹn wé mu bè-kã́amáa.  
\v 29 Lé bṹn nɔn á nùpue yí dà máa khòn le Dónbeenì yahó.  
\v 30 Le Dónbeenì wó á wa páanía là a Yeesu Krista. Lé bṹn nɔn á wa yúráa mu bè-zũńminì binbirì na ló le cɔ̃́n. Mu lé o Krista mu á wa dĩ̀n wán á wóráa ɓa nùpua na térénna le Dónbeenì yahó. Lé orɛ́n wó á wa bìo sã̀ le Dónbeenì yi. Lé orɛ́n kã̀nía wɛn.  
\v 31 Lé bṹn bìo yi á le Dónbeenì bíonì vũahṹ á mu túara yi kà síi: «Yìa le mí ì khòn, à wón khòn bìo ó o Ɲúhṹso wó bìo yi.»\f + \fr 1:31 \ft Mi loń Zeremii vũahṹ 9.23\f* 
\c 2  
\s1 Bìo ó o Poole buera ho Korɛnte yi 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo á ĩnɛ́n ĩ bɛɛre ɓuara mi cɔ̃́n á ɓueé zéenía le Dónbeenì bìo na sà yi làa mia, á ĩ yí bía làa mia làa bíoní na kokókaa. Mu mún yínɔń ho dĩ́míɲá bè-zũńminì bíoní á ĩ bíaráa làa mia.  
\v 2 Ho pã̀ahṹ na á ĩ wi làa mia, á bìo á ĩ lá wi à ĩ zéení làa mia yínɔń bè-veere ɓúi ká mu yínɔń o Yeesu *Krista bìo, o Yeesu na ɓa ɓúaa ho *kùrùwá wán.  
\v 3 Ho pã̀ahṹ na ĩ ɓuara mi cɔ̃́n ká ĩ pànká mía, á le zã́níi wi yi.  
\v 4 Ĩ bíoní làa bìo á ĩ kàránna lè ɓa nùpua á wi mí dòn lè ho dĩ́míɲása dɛn-sĩa bíoní na ɓa wee bío à ɓúeráa ɓa nùpua ɲúná. Ká mu lé le Dónbeenì Hácírí pànká á zéenía mu làa mia le bìo á ĩ bía á bon.  
\v 5 Lé bṹn nɔn á mi sĩidéró le Dónbeenì yi á yí fárá ɓa nùpua bè-zũńminì wán, ká ho fárá le Dónbeenì pànká wán. 
\s1 Le Dónbeenì bè-zũńminì 
\p  
\v 6 Wa wee zéení mu bè-zũńminì lè ɓa kèrètĩ́ɛwa ɓúenɓúen na sĩidéró fárá tĩna o Yeesu *Krista yi, bṹn bon. Ɛ̀ɛ ká mu bè-zũńminì mu màhã́ yínɔń ho dĩ́míɲá bè-zũńminì. Mu bè-zũńminì mu mún yínɔń ho dĩ́míɲá nì-beera bè-zũńminì. Bán khíi hí ì vé.  
\v 7 Bìo á warɛ́n wee zéení lè ɓa nùpua lé le Dónbeenì bè-zũńminì na bìo sà ho dĩ́míɲása yi. Mu bè-zũńminì mu bìo fèra wi le Dónbeenì sĩi yi hàrí ká ho dĩ́míɲá dĩǹ yí léra, bèra a na à wa páaní le cùkú yi làa de.  
\v 8 Mu bè-zũńminì mu á ho dĩ́míɲá nì-beera yí zũ. Ká ɓa lá zũna mu, se ɓa yí ɓúaa o Ɲúhṹso na lé o cùkúso ho *kùrùwá wán.  
\v 9 Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: 
\q1 «Mu bìo na ó o nùpue dĩǹ yí mɔn, á dĩǹ yí ɲá, 
\q1 bìo na ó o nùpue yàá dĩǹ yí leékaa hùúu, 
\q1 lé bṹn le Dónbeenì wíokaa á bàrá ká làa bìa wa le.»\f + \fr 2:9 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 64.3\f* 
\m  
\v 10 Bṹn bìo so á le Dónbeenì zéenía lè warɛ́n lè mí Hácírí. Mu bon. Le Dónbeenì Hácírí wee mi mu bìo ɓúenɓúen sese á zũń, hàrí le Dónbeenì mí bɛɛre bìo na khĩína zoo sà yi.  
\v 11 O nùpue hácírí mí dòn lé dìo zũ hã yilera na wi o yi. Lé làa bṹn síi á le Dónbeenì Hácírí mí dòn lé dìo ɓɛ̀n mún zũ le Dónbeenì yilera na wi le yi.  
\v 12 Le hácírí na warɛ́n yú á yínɔń ho dĩ́míɲá na kà hácírí, ká dìo wa yú lé le Dónbeenì Hácírí. Le Dónbeenì dó mí Hácírí mu wɛn, à wa dàń zũńnáa mu sãamu na le wó làa wɛn.  
\v 13 Warɛ́n yí máa bío mu sãamu mu bìo yi lè ho dĩ́míɲá bè-zũńminì kàránló na wa yú. Ɓùeé. Wa wee bío mu sãamu mu bìo yi lè le Dónbeenì Hácírí bíoní na le wee zéení làa wɛn. Lé kà síi á wa wee zéenínáa le Dónbeenì bìo yara lè le Dónbeenì Hácírí mu bíoní.  
\v 14 O nùpue na bò mí kùrú hácírí mɔ́n, wón nùpue so yí dà máa tà bìo wee lé le Dónbeenì Hácírí cɔ̃́n. Mu ka lòn bɔ̃́nbúmu ɓànso cɔ̃́n. O yí dà máa zũń mu kúará. Lé bìo le Dónbeenì Hácírí mí dòn lé dìo wee na ò o nùpue dàń cikon mu bìo.  
\v 15 Ká a nùpue na le Dónbeenì Hácírí wi yi, wón wee dàń cikon mu bìo ɓúenɓúen, ká nì-veere yí dà máa cikon bìo wi orɛ́n yi.  
\v 16 Làa bìo mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi kà: 
\q1 «Lée wée dà à zũń o Ɲúhṹso yilera? 
\q1 Lée wée dà le zéeníi á à na a yi?»\f + \fr 2:16 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 40.13\f* 
\m Ɛ̀ɛ ká warɛ́n na le Dónbeenì Hácírí wi yi, bán yilera là a *Krista yilera lée dà-kéní. 
\c 3  
\s1 Wa lé le Dónbeenì ton-sáwá 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mu bon. Mi ka lòn dĩ́míɲása na le Dónbeenì Hácírí mía yi. Lé bṹn nɔn á ĩ yí dàńna yí bía làa mia lè ɓa nùpua na sĩidéró fárá tĩna bìo síi, à ĩ bía làa mia lòn nùpua na lée kúnkúzàwa mi sĩidéró dã́ní yi.  
\v 2 Lé bṹn te bìo hã bíoní na á ĩ bía nɔn mia ka lòn yoomu. Hã yí ka lòn dĩ́nló na lì. Mu bon, ĩ lá bía làa mia lè hã bíoní na ka lòn dĩ́nló na lì á mi máa dàń máa zũń hã kúará. Hàrí hã laà na kà wán, á mi pá yí dà máa zũń hã kúará,  
\v 3 lé bìo á mi pá ɓuan miten lè ho dĩ́míɲása bìo síi. Le yandee na mi wee dí làa mìn lè hã fio na wi mi pã̀ahṹ á so yí máa zéení le mi ɓuan miten lè ɓa bìo síi, á wárá ɓúenɓúen so yínɔń ɓa wárá le?  
\v 4 Bìo ó o ɓúi le mínɛ́n bò a Poole yi, ò o ɓúi le o Apoloosi lé yìa á mínɛ́n bò yi. À bṹn ɓa dĩ́míɲása wárá lè mi wárá yínɔń dà-kéní le?  
\v 5 Le ĩ yàá tùa mia. O Apoloosi lée wée? Á ĩnɛ́n Poole lée wée? Wa so yínɔń le Dónbeenì ton-sáwá na mi bò níní yi á tàráa le bìo le? Warɛ́n lè wa nì-kéní kéní wee sá ho tonló na ó o Ɲúhṹso nɔn wɛn le wa sá.  
\v 6 Ĩnɛ́n lé yìa dù, ó o Apoloosi hɔ̃n. Ká le Dónbeenì lé dìo wee dɛ̃ɛ́ mu.  
\v 7 Bṹn wee zéení le yìa dù làa yìa hɔ̃n á yínɔń dɛ̀ɛ. Le Dónbeenì mí dòn lé dìo wee wé à mu dã.  
\v 8 Yìa dù làa yìa hɔ̃n ɓúenɓúen lée dà-kéní. Le Dónbeenì khíi sàání ɓa nì-kéní kéní yi á à héha lè ho tonló na ɓa sá.  
\v 9 Mu bon. Wa páanía wee sá na le Dónbeenì yi. Minɛ́n lé le Dónbeenì mɔhṹ na le wee và. Mi mún lé le Dónbeenì zĩi na le wee so. 
\p  
\v 10 Ĩnɛ́n le Dónbeenì nɔn mí pànká yi, á ĩ ka lòn zĩ-so tente na wã́ le zĩi á bàrá ɲúhṹ. Hã laà na kà wán á nì-vio lé bìa wee so le zĩi ɲúhṹ na á ĩ bàrá wán. Ɛ̀ɛ ká ɓa lè mí nì-kéní kéní màhã́ ko ɓa yí hácírí bìo ɓa à soráa wán.  
\v 11 Le zĩi ɲúhṹ dén wã́a bàrá vó, mu lé o Yeesu Krista. Á nùpue na kũn dà a bàrá zĩi ɲúhṹ veere wón mía.  
\v 12 Ɓa ɓúi wee so le zĩi ɲúhṹ mu wán lè ho sã́nú, tàá tɔ̃̀ɲɔ̀n. Ɓa ɓúi lé hã huaa na yàwá here á ɓa wee soráa. Ɓa ɓúi yàá ɓɛ̀n lée ɓùɛɛní, tàá ɲáakã́a, tàá kã́aní á ɓa wee soráa.  
\v 13 Ká bìo á ɓa lè mí nì-kéní kéní tonló sáráa, bṹn á à wé le cítíi fĩ̀ nɔ̀nzoǹ á mu ù zũń yi wéréwéré. Mu zoǹ ká ho dɔ̃hṹ lé hìa á à khɛ́n wa nì-kéní kéní tonni kúará.  
\v 14 Ká yìa son lè mu bìo na dà ho dɔ̃hṹ, á wón á à yí mu cũ̀nú.  
\v 15 Ká yìa bìo na ó o sonnáa ɓɛ̀n cã̀, á wón á à khe ɓúenɓúen. Ɓànso á à kã̀ní, ká a màhã́ à kɛń lòn nùpue na kã́a ho dɔ̃hṹ yi khíi ló á bò yi kã̀níanáa.  
\v 16 Mi so yí zũ ká minɛ́n lé le Dónbeenì zĩi, á le Dónbeenì Hácírí wi mia le?  
\v 17 Àwa, ká a ɓúi yáara minɛ́n na lé le Dónbeenì zĩi, á le Dónbeenì á à síiní wón ɓànso ɲúhṹ, lé bìo le Dónbeenì zĩi bìo sã̀ lerɛ́n mí dòn yi. 
\p  
\v 18 Héyìi! O ɓúi yí khà míten. Hen ká a ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á wee leéka le mí lée bè-zũńminì ɓànso làa bìo ho dĩ́míɲá nùpua wee leékaráa mu, à ɓànso wé lòn bɔ̃́nbú, lé bṹn ǹ na ká à wé mu bè-zũńminì ɓànso binbirì.  
\v 19 Lé bìo á ho dĩ́míɲá na kà bè-zũńminì á lé mu bɔ̃́nbúmu le Dónbeenì cɔ̃́n. Mu túara le Dónbeenì bíoní vũahṹ yi kà síi: «Le Dónbeenì wee vĩ mu bè-zũńminì ɓànsowà lè ɓa hénní na wi ɓa yi.»\f + \fr 3:19 \ft Mi loń Zoobu vũahṹ 5.13\f* 
\v 20 Mu mún pá bĩnía túara ho vũahṹ mu yi: «O Ɲúhṹso zũ le mu bè-zũńminì ɓànsowà yilera lée kã́amáa.»\f + \fr 3:20 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 94.11\f* 
\v 21 Bṹn bìo yi, ò o ɓúi wã́a yí yòoní míten ɓa nùpua bìo yi. Bṹn ɲúhṹ mía. Lé bìo á mu bìo ɓúenɓúen bìo sã̀ mia.  
\v 22 Ĩnɛ́n Poole là a Apoloosi là a Piɛre ɓúenɓúen bìo sã̀ mia. Hàrí ho dĩ́míɲá lè le mukãnì lè mu húmú á bìo pá sã̀ mia. Bìo wee wé ho zuia làa bìo yìró ò wé ɓúenɓúen bìo sã̀ mia.  
\v 23 Á minɛ́n bán bìo sã̀ a *Krista yi, ó o Krista bìo ɓɛ̀n sã̀ le Dónbeenì yi. 
\c 4  
\s1 O Krista tonkarowà tonló 
\p  
\v 1 Mi ko mi zũń le warɛ́n lé o *Krista tonkarowà á lé o ton-sáwá na le Dónbeenì kàràfáa mu bìo na sà yi le wa zéení lè ɓa nùpua.  
\v 2 Bìo ɓa wee cà a ton-sá cɔ̃́n lé ò o bè bìo ɓa le o wé yi lè mí dà-kéní kéní.  
\v 3 Hàrí mu wé minɛ́n, tàá ɓa nì-vio à cítí mi ĩ tonló na ɓa dó miì dã́ní yi, se bṹn ɓúenɓúen lée coon. Ĩnɛ́n ĩ bɛɛre yàá yí máa cítí ĩten.  
\v 4 Ĩ láa ĩten yi bṹn bon, ɛ̀ɛ ká bṹn màhã́ yí máa zéení le ĩ térénna. O Ɲúhṹso lé yìa á à cítí mi.  
\v 5 Lé bṹn bìo yi, à mi yí cítí nùpue ká mu pã̀ahṹ á yí dɔ̃n. Mi pa a Ɲúhṹso ɓuenló. Ká a khíi ɓueé dɔ̃n, á bìo ɓa nùpua wee sà míten le tíbírí yi wé ɓúenɓúen ó o ɓueé dé mu khoomu wán, á bìo ɓa wee leéka mí yiwa ó o ɓueé bɛnka. Hón pã̀ahṹ so yi, ká yìa ko làa foɓúa, á le Dónbeenì ì dé ɓànso foɓúa. 
\p  
\v 6 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo á ĩ bía khĩína wán bṹn á ĩ bía bò ĩnɛ́n là a Apoloosi wán, bèra a na à mu séení mia à mi zũńnáa le bíonì na kà kúará: «Mi yí dà bìo túara wán.» Minɛ́n tĩ́ahṹ ó o ɓúi yí yòoní míten bìo ó o bò a ɓúi yi á pã́náa o ɓúi bìo.  
\v 7 O ɓúi yí bío le mí po bìa ká. Bìo wi mi cɔ̃́n lé le Dónbeenì nɔn mu mia. Ká mu ka kà, á lée webio nɔn á mi wee yòonínáa miten ka lè mu lée bìo na á mi yú miten?  
\v 8 Minɛ́n bán wã́a yú bìo mi màkóo wi yi ɓúenɓúen lon? Bìo ɓúi yí fòora mia sá? Mi wã́a wee dí le bɛ́ɛnì ká warɛ́n níi ló lon? Ĩ yàá ɓɛ̀n wee fan le mu wé làa bṹn à warɛ́n mún páaní dí le bɛ́ɛnì mu làa mia.  
\v 9 Mu bon. Ĩ wee leéka le warɛ́n na lé o Yeesu Krista tonkarowà á le Dónbeenì wó á wa ka lè wa dú ɓa nùpua na ká mɔ́n. Wa ka lòn kàsósa na ɓa ko ɓa ɓúe ɓa nùpua yahó lè ho wáayi tonkarowà yahó.\f + \fr 4:9 \ft Mu pã̀ahṹ ká hã hĩa táró wi, ká kɔ̃hṹsa na ló le mí hĩn-táwá vaá dàńna bìa ɓa funnáa, à ɓa sè ɓa níi bìo ɓúenɓúen à bĩní varáa mín kɔ̃hṹ. Hàrí ɓa zúkúsa na ɓa wìikaa á ɓa mún wee wé ɓua varáa lè mí yèn-vèení. Ká ɓa vaá dɔ̃n à ɓa zã̀amáa lé lée dĩ̀n, à ɓa wé ɓuee khĩí yahó làa bìo ɓa sò. Ká mu ɓúenɓúen khĩína vó, à ɓa màhã́ ɓúe bìa ɓa wìikaa ɓuan ɓa zã̀amáa yahó.\f* 
\v 10 Warɛ́n ka lòn bɔ̃́nbúwá ho dĩ́míɲása cɔ̃́n wa páaníló là a Krista bìo yi. Ká minɛ́n bán wee leéka le mi lé mu bè-zũńminì ɓànsowà mi páaníló làa wo bìo yi lon? Warɛ́n ka lòn yídàwa, ká minɛ́n bán wee leéka le mi pànkáwá wi lon? Warɛ́n ɓa nùpua wee loń dà wán, ká minɛ́n bán ɓa wee dé ho cùkú yi lon? 
\p  
\v 11 Hàrí lòn zuia, ká warɛ́n le hĩni lè le ɲu-hãní wee ɓúe. Hã sĩ̀-zĩ́nia wee fòo wɛn. Ɓa wee hɛ́ɛ ha wɛn. Wa lòn-kéní mía.  
\v 12 Wa wee sá à lò be, à bè yi yíráa wa ɲii dĩ́nló. Hen ká yìa là wɛn, à wa dúɓua ɓànso yi. Hen ká ɓa wee beé wa lò, à wa hĩ̀ wa sĩa.  
\v 13 Hen ká ɓa wee yáa wa yèni, à wa bío mu sãamu bíoní làa ba. Ho dĩ́míɲása yèn-dã́ní yi, á hàrí lòn zuia á warɛ́n ka lòn zàn-bìo na ɓa wee cã lée kúia. Ɓa wee càtí wɛn lòn yìráa. 
\p  
\v 14 Bìo á ĩ túara kà á yínɔń bìo na á ĩ túara à déráa nìyio mia. Ɓùeé. Ĩ wi à ĩ zéení mia le ĩ zàwa na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ bìo síi.  
\v 15 Mu bon. Hàrí ká bìa wee pa mi bìo o Krista wɔ̃hṹ wán á ka cɛ̀rɛ̀ɛ, se mìn maá o Krista mu bìo dã́ní yi lé ĩnɛ́n ĩ dòn. Lé bìo á ĩnɛ́n lé yìa á buera a Yeesu Krista bín-tente nɔn mia, á mi tà le yi.  
\v 16 Àwa, á ĩ ɓɛ̀ntĩ́n wee yanka mia, mi sábéré à mi wé bè bìo á ĩnɛ́n wee wé yi.  
\v 17 Lé bṹn bìo yi á ĩ ì tonka a Timɔtee na lé ĩ za na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, wón na bò a Ɲúhṹso wɔ̃hṹ lè mí sòobɛ́ɛ. Ĩ ì tonka a ò o ɓuee wíoka leéka mia làa bìo á ĩnɛ́n ĩ bɛɛre ɓuannáa ĩten o Yeesu Krista wɔ̃hṹ wán. Lé bṹn á ĩ mún wee kàrán lè ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio hã lùa ɓúenɓúen na á ĩ wee va dã yi. 
\p  
\v 18 Ɓa ɓúi mi tĩ́ahṹ wã́a ɓúakáa wee bío le ĩ máa bĩní máa kã́a lè mi cɔ̃́n, á ɓa wee ɓùaaní míten.  
\v 19 Ɛ̀ɛ ká a Ɲúhṹso tà mu, á hen làa cĩ́inú ká ĩ bĩní ɓueé ɓúɛɛkí mia. Hón pã̀ahṹ so yi ká mu máa wé ɓa nùpua mu khòn-bíoní na ɓa bía á ĩ ɲá á mu ù kã́ɲa yi mí dòn, ká bìo ɓa dà wee wé á ĩ mún ǹ mi.  
\v 20 Mu bon. Le Dónbeenì bɛ́ɛnì bìo yí kã́ɲaa bíoní mí dòn yi, ɓùeé. Ɓa nùpua ko ɓa mi le Dónbeenì pànká wa wárá yi.  
\v 21 Mi wi à ĩ ɓua bũ̀ini ɓuennáa mi wán lée, tàá ĩ wayií ĩten à ɓuennáa, à mi zũń ká ĩ wa mia? 
\c 5  
\s1 Mu koomu na wó ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure yi 
\p  
\v 1 Ĩ ɲá à ɓa le mu koomu na á bìa yí zũ le Dónbeenì yàá yí máa wé, á ɓa ɓúi wee wé minɛ́n tĩ́ahṹ. Ɓa le o ɓúi á wee fé mín nu fɛ̀ɛ.  
\v 2 Á bṹn pá yí máa vá mia, à mi pá wee ɓùaaní míten lon? Yìa wee wé bṹn bìo so á ko ò o ɲa lén mi tĩ́ahṹ.  
\v 3 Ĩnɛ́n wón hàrí bìo á ĩ mía mi tĩ́ahṹ mi cúee, ká ĩ hácírí dén wi làa mia. Ĩ ka le ĩ wi mi tĩ́ahṹ á fã̀náa le cítíi ɓànso bìo yi  
\v 4 wa Ɲúhṹso Yeesu yèni yi. Mi kúaa mín wán, á mi zũń le ĩ wi làa mia lè ĩ hácírí, á wa Ɲúhṹso Yeesu pànká mún wi làa mia.  
\v 5 Mu zoǹ, à mi lén ɓànso mi tĩ́ahṹ ò o *Satãni yáa o sãnía. Ká mu wó kà, á le Dónbeenì á à kã̀ní a mànákã̀ wa Ɲúhṹso ɓuenló pã̀ahṹ.  
\v 6 Miten ɓùaaníló ɲúhṹ mía. Mi so yí zũ ká le ɲa-fĩni ɓa dó mu dũmu yi cĩ́inú khan à mu ɓúenɓúen lé le?  
\v 7 Á mi cén ceé miten. Bṹn bè-kohó so síi na ka lòn ɲa-fĩni á mi ɓúe ɲúhṹ mi tĩ́ahṹ. Ká mi wó bṹn, á mi ì wé ɓa nùpua na wee ce, á à kɛń lòn dũn-khanii na á ɲa-fĩni mía yi. Mi yàá lé ɓa nùpua na wee ce vó, lé bìo á ho *Paaki muinì *Pioza á ɓa ɓó wa bìo yi, wón Pioza so lé o *Krista mí bɛɛre.  
\v 8 Lé bṹn nɔn á mi wã́a yí le wa dí ho Paaki sã́nú lè mu bìo na yí se lè mu sũnsũmámu na ka lòn ɲa-fĩni. Ká mi wa dí ho lè mu cemu lè ho tũ̀iá poni na ka lòn búurú na á ɲa-fĩni mía yi. 
\p  
\v 9 Ĩ mɔ́ndɛ́n vũahṹ na á ĩ túara nɔn mia á ĩ bía le mi wé yí va dã bìa wee wé ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà.  
\v 10 Ĩ yí bía le mi wé yí va dã bìa yí zũ le Dónbeenì na wee dé míten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi, á sĩa wee vá mí ninzàwa bìo yi, á wee ɲuaa, á wee hã hã wɔ̃̀nna. Mu lá lé làa bṹn, se mi lá à lé ho dĩ́míɲá yi.  
\v 11 Ɛ̀ɛ ká bìo á ĩ wi à ĩ bío, lé bìa màhã́ le mí lé ɓa kèrètĩ́ɛwa, à ɓa wee wé ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà, á sĩa wee vá mí ninzàwa bìo yi, á wee hã hã wɔ̃̀nna, á wee yáa mí ninzàwa yènnáa, ká ɓa a ɲu khée, á lé ɓa kɔ̃̀nlowà, bán síi lé bìa á ĩ le mi wé yí va dã. Mi yàá yí ko à mi wé páaní dí làa ba.  
\v 12-13 Ho dĩ́míɲása na yí zũ le Dónbeenì á bìo yí ciran mi. Le Dónbeenì lé dìo khíi cítí bán. Ɛ̀ɛ ká minɛ́n ɓɛ̀n ko mi wé fĩ̀ mi kuure nùpua cítíi. Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: «Mi ɲa a nì-sũmúi lén mi tĩ́ahṹ.»\f + \fr 5:12-13 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 17.7\f* 
\c 6  
\s1 Ɓa kèrètĩ́ɛwa na wee ve mín le cítíi yi 
\p  
\v 1 Bìo lon lon ká minɛ́n ó o ɓúi lè mín za kèrètĩ́ɛ á hã bíoní wi pã̀ahṹ ò o máa va le Dónbeenì nùpua cɔ̃́n à bán fáa hã, ká a va bìa yí zũ le Dónbeenì cɔ̃́n le bán wé mu lée webio?  
\v 2 Mi so yí zũ ká bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi lé bán khíi cítí ho dĩ́míɲása le? Ká lé minɛ́n khíi cítí ho dĩ́míɲása á se mi mún dà á cítí bìo ɲúhṹ mía.  
\v 3 Mi so yí zũ ká lé warɛ́n á khíi cítí ho wáayi tonkarowà le? Ká mu wó kà se ho dĩ́míɲá bìo á wa mún dà a cítí.  
\v 4 Lée webio nɔn ká hã bíoní wi mi pã̀ahṹ à mi lɛ́n va bìa ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure bìo ɲúhṹ mía cɔ̃́n na lé ho dĩ́míɲása à bán cítí mia?  
\v 5 Hã nìyio so yí máa dí mia le? Bè-zũńminì ɓànso so mía mi tĩ́ahṹ na dà à fɛɛ hã bíoní na wi bìa lé ɓa zàwa pã̀ahṹ le?  
\v 6 Àwa, bìo á mi wé lɛ́n va bìa yínɔń ɓa kèrètĩ́ɛwa cɔ̃́n à bán fáa mi tũ̀iáwà so lée bìo na ko làa wéró le? 
\p  
\v 7 Bìo mi wee ɓua mìn varáa le cítíi yi bṹn yàá wee zéení le mi bìo yáara ɓúenɓúen. Ho wékheró so lá yí ko à ho wé kúu mia le? Mi so lá yí ko mi wé tà à ɓa tè mi wán le?  
\v 8 Minɛ́n lé bìa yàá wee wé khe lè mìn zàwa lè mìn hĩ́nni, á wee tè ɓa wán.  
\v 9 Mi so yí zũ kɛ̃́nkɛ̃́n le bìa wee wé mu bè-kora á níní máa kɛń le Dónbeenì bɛ́ɛnì yi le? Á mi cén yí khà miten. Lé ɓa nùpua na wee dé míten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi, làa bìa wee hã hã wɔ̃̀nna, ɓa bá-féwá lè ɓa hã́-féwá, ɓa báawa mín yi na wee da làa mín,  
\v 10 ɓa kɔ̃̀nlowà, làa bìa sĩa wee vá mí ninzàwa bìo yi, làa bìa wee ɲu khée, làa bìa wee yáa mí ninzàwa yènnáa, lè ɓa nì-wànna, bán ɓúenɓúen níní máa kɛń le Dónbeenì bɛ́ɛnì yi.  
\v 11 Bìo á ĩ tò yi kà ɓúenɓúen lé bṹn ɓa ɓúi fù wee wé mí tĩ́ahṹ. Ɛ̀ɛ ká le Dónbeenì wã́a ceéra mia. Mi bìo sã̀ le yi. Mi wó ɓa nùpua na térénna le Dónbeenì yahó. Bṹn ɓúenɓúen wó wa Ɲúhṹso Yeesu *Krista pànká lè le Dónbeenì Hácírí pànká yi. 
\s1 Mi wé ɓua miten sese 
\p  
\v 12 Ɓa ɓúi wi mi tĩ́ahṹ wee bío le mu bìo ɓúenɓúen wéro níi nɔn mí yi, á bṹn wã́a bon. Ɛ̀ɛ ká mu bìo ɓúi wéró màhã́ yí máa na à mi va làa yahó. Ĩnɛ́n dà a bío le mu bìo ɓúenɓúen wéró níi nɔn miì. Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ máa día á mu bìo mu ɓúi máa yí pànká ĩ wán.  
\v 13 Mi mún wee bío le ho dĩ́nló wó ho píohó bìo yi, á ho píohó ɓɛ̀n wó ho dĩ́nló bìo yi. Ɛ̀ɛ ká ho píohó loo, ho dĩ́nló loo á le Dónbeenì khíi ɓúe ɲúhṹ. Mi cén yí hácírí, wa sãnía yí wó ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà bìo yi. Hã bìo sã̀ a Ɲúhṹso yi, ó o Ɲúhṹso wee pa hã bìo.  
\v 14 Bìo á le Dónbeenì vèeníanáa o Ɲúhṹso lé bṹn ɓàn síi ó o mún khíi vèenínáa wɛn lè mí pànká.  
\v 15 Mi so yí zũ ká mi sãnía lé o *Krista sãnía bìo ɓúi le? O Krista sãnía bìo ɓúi so ko à hã páaní là a hã́a na wee yɛ̀ɛ́ míten le? Ɓùeé dɛ́.  
\v 16 Tàá mi so yí zũ ká a báa na páanía là a hã́a na wee yɛ̀ɛ́ miten á lée dà-kéní làa wo le? Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: «Ɓa mí nùwã ɲun á à wé sãnía dà-kéní.»\f + \fr 6:16 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 2.24\f* 
\v 17 Ɛ̀ɛ lé bṹn ká yìa ɓɛ̀n páanía là a Ɲúhṹso á wón ɓànso á à wé dà-kéní làa wo mí hácírí yi. 
\p  
\v 18 Mi khí ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà wéró yi. Mu bè-kora na ó o nùpue dà a wé ɓúenɓúen á yí máa ɓóonía sãnía yi ká mu yínɔń ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà. Yìa wee dé míten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà wéró yi, á wee wé khe lè mí kùrú sãnía.  
\v 19-20 Mi so yí zũ ká mi sãnía lé le Dónbeenì Hácírí zĩi le? Le Dónbeenì nɔn mí Hácírí mia à le kɛń mia. Le Dónbeenì yà mia ho yà-nɔ̀n heɓúee yi. Mi wã́a yí te miten. Á mi cén wã́a dé ho cùkú le Dónbeenì yi lè mi sãnía. 
\c 7  
\s1 Mu yaamu bìo 
\p  
\v 1 Hã laà na kà wán, á bìo mi tùakaa làa mi, lé bṹn á ĩ wã́a à zéení yara làa mia. Mi wee bío le mu se ò o báa yí páaní là a hã́a.  
\v 2 Ɛ̀ɛ ká bìo ho hã́-fénló lè ho bá-fénló boo hã laà na kà wán, á ĩnɛ́n ɓɛ̀n le o báa ko ò o wé páaní lè mín hã́a, ò o hã́a mún wé páaní lè mín báa.  
\v 3 O báa yí ko ò o pĩ́ mín hã́a ká wón màkóo wi o yi, ó o hã́a mún yí ko ò o pĩ́ mín báa ká wón màkóo wi o yi.  
\v 4 O hã́a sãnía bìo yí sã̀ a yi, lé ɓàn báa á hã bìo sã̀ yi. Ó o báa sãnía bìo mún yí sã̀ a yi, lé ɓàn hã́a á hã bìo sã̀ yi.  
\v 5 O báa lè mín hã́a á yí ko ɓa pĩ́ mín. Ká ɓa hĩ́a yí máa páaní á mu ko mu wé bìo na ɓa bía tò wán le mí ì khí mín yi á à dã pã̀ahṹ ɓúi, ká mí ì dé mí sòobɛ́ɛ ho fìoró wéró yi. Ká ho pã̀ahṹ mu khĩína, à ɓa bĩní wé páaní làa mín. Ká bṹn yí wó á ɲún-sĩ ɓa hĩ́a máa dàń míten máa ɓua yi bìo ó o *Satãni wee khà lè ɓa nùpua vĩ́iní dã́ní yi.  
\v 6 Bìo á ĩ bía nɔn mia kà á yí máa zéení le ĩ le mi wé mu konloon. Ɛ̀ɛ ká mi màhã́ mún dà wé è wé làa bṹn.  
\v 7 Ĩnɛ́n wón lá wi à ɓa nùpua ɓúenɓúen yí yaka lè ĩ bìo síi. Ɛ̀ɛ ká le Dónbeenì wee na mu bìo wéró pànká wa nì-kéní kéní yi mín ɲúná yi. O ɓúi á à ya, ká a ɓúi dà á a kɛɛní máa ya. 
\p  
\v 8 Bìo kà lé bìo á ĩ ɓɛ̀n ǹ bío ò na ɓa mabáawa lè ɓa mahã́awa yi: Mi wã́a lá kará á yí yanka lè ĩnɛ́n bìo, se mu se.  
\v 9 Ɛ̀ɛ ká mi yí dà mu, à mi yaka. O nùpue yan, á sṹaaní bìo ó o ò kɛɛní á máa ya, ká a ɲɔǹ yí dà mí sĩi máa hĩ̀. 
\p  
\v 10 Bìa lé ɓa kèrètĩ́ɛwa na yan mín, bán á ĩ ì bío bìo kà á à na yi. Hɔ̃́n ɲi-cúa so yínɔń ĩnɛ́n te hã, lé o Ɲúhṹso te mí ɲi-cúa. O hã́a á yí ko ò o pĩ́ mín báa día ká a lɛ́n.  
\v 11 Ká a hĩ́a wà, ò o ɓɛ̀n mún yí bĩní vaa ya. Tàá ká a wi ò o bĩní ya, ò o véení hã bíoní lè mín báa, à ɓa ya mín. Lé mu ó o báa mún yí ko ò o ɲa mín hã́a. 
\p  
\v 12 Hã ɲi-cúa na á ĩ ɓɛ̀n ǹ fɛɛ bìo kà wán á à na bìa ká yi, hɔ̃́n yínɔń o Ɲúhṹso te hã, lé ĩnɛ́n te ĩ ɲi-cúa. Ká a báa là a hã́a yan mín, ó o báa hĩ́a wó a kèrètĩ́ɛ, à ɓàn hã́a na yínɔń kèrètĩ́ɛ á tà le mí ì kɛɛní làa wo, á ɓàn báa yí ko ò o ɲa a.  
\v 13 Lé làa bṹn síi, ká a hã́a là a báa yan mín, ó o hã́a hĩ́a wó a kèrètĩ́ɛ, à ɓàn báa na yínɔń kèrètĩ́ɛ á yí pã́ a, á ɓàn hã́a yí ko ò o lɛ́n día mín báa.  
\v 14 Ĩ wee bío kà síi lé bìo ó o báa na dĩǹ yínɔń o kèrètĩ́ɛ á bìo sã̀ le Dónbeenì yi ɓàn hã́a na lé o kèrètĩ́ɛ bìo yi. Mu mún lée dà-kéní là a hã́a na yínɔń o kèrètĩ́ɛ. Wón mún bìo sã̀ le Dónbeenì yi ɓàn báa na lé o kèrètĩ́ɛ bìo yi. Mu lá yí ka kà, á ɓa zàwa bìo máa sĩ̀ le Dónbeenì yi. Ɛ̀ɛ ká ɓa bìo sã̀ le yi.  
\v 15 Ɛ̀ɛ ká yìa màhã́ yínɔń o kèrètĩ́ɛ hĩ́a wi ò o fáa mu yaamu à yìa lé o kèrètĩ́ɛ día le o fáa. Ká mu wó kà, se yìa lé o kèrètĩ́ɛ wi míten. Le Dónbeenì von mia à mi kɛɛní mín wán làa hɛ́ɛrà.  
\v 16 Ɲún-sĩ, á minɛ́n hã́awa na lé ɓa kèrètĩ́ɛwa á le Dónbeenì dà à dĩ̀n wán á à kã̀nínáa mí bárání na yínɔń ɓa kèrètĩ́ɛwa. Tàá minɛ́n báawa na lé ɓa kèrètĩ́ɛwa á le Dónbeenì dà à dĩ̀n wán á à kã̀nínáa mí hã́nání na yínɔń ɓa kèrètĩ́ɛwa. 
\s1 Mi día miten làa bìo mi fù karáa 
\p  
\v 17 Ká bìo á ĩ bía nɔn mia kà níi ló, á bìo ó o Ɲúhṹso wó á mi nì-kéní kéní bìo karáa á le Dónbeenì vonnáa mia, lé bṹn à mi pá día lè miten. Bṹn lé bìo á ĩ wee kàrán lè ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio hã lùa ɓúenɓúen yi.  
\v 18 O ɓúi lá *kúio á le Dónbeenì vonnáa wo, à ɓànso yí sà mu. Tàá yìa le Dónbeenì von ò o dĩǹ yí kúio à wón mún yí kúii míten.  
\v 19 Ho *kúiiró lè ho yí kúiiró bìo ɲúhṹ mía. Bìo bìo ɲúhṹ wi lé à wé bè le Dónbeenì bìo na le bò henía yi.  
\v 20 Mi nì-kéní kéní día miten làa bìo mi fù karáa á le Dónbeenì vonnáa mia.  
\v 21 Yìa lá lée wobá-nìi á le Dónbeenì vonnáa wo, ò o yí yáa mí yilera bṹn bìo yi. Ɛ̀ɛ ká bìo á ɓànso á à kɛńnáa míten níi khíi nɔn wo yi, ò o wã́a bè bṹn bàhó yi.  
\v 22 O wobá-nìi na ó o Ɲúhṹso von ó o bìo sã̀ a yi, wón wã́a wi míten o páaníló là a Ɲúhṹso bìo yi. Lé làa bṹn síi ó o nùpue na ó o *Krista von ká a wi míten wón ɓɛ̀n lé o Krista wobá-nìi.  
\v 23 Le Dónbeenì yà mia ho yà-nɔ̀n heɓúee yi, á mi wã́a yí día le ɓa nùpua wé mia lè mí wobáaní.  
\v 24 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo mi fù karáa á le Dónbeenì vonnáa mia lé bṹn à mi día lè miten le Dónbeenì yahó. 
\s1 Bìa dĩǹ yí yan bìo 
\p  
\v 25 Ká bìa dĩǹ yí yan hùúu, bán bìo na à ĩ bío ɓa dã́ní yi na le o Ɲúhṹso bìo na ó o bò henía bṹn mía. Ɛ̀ɛ ká bìo á ĩ lé o nùpue na á ɓa dà a dé mí sĩa yi mu sãamu na le Dónbeenì wó làa mi bìo yi, á ĩ ì zéení ɓa.  
\v 26 Le lònbee na ho zuia kà bìo yi á bìo kà lé bìo á ĩ wee leéka: Mu se à ɓa día míten làa bìo ɓa bìo karáa.  
\v 27 Yìa bò mu fũaamu à wón wã́a yí cà bìo o ò ɓúe làa bũ. Ká yìa ɓɛ̀n dĩǹ yí bò mu, à wón wã́a día.  
\v 28 Ká yìa màhã́ pá yan, se mu yínɔń bè-kohó. O hĩ́nzoró na ɓàn fũaalè wi ká a yan, se mu yínɔń bè-kohó. Ká bìa yanka bán wi le lònbee yi ho dĩ́míɲá yi. Á le dén lònbee so á ĩ yí wi à le yí ɓarɛ́n. 
\p  
\v 29 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo kà lé bìo á ĩ wi à ĩ bío na mia. Ho pã̀ahṹ na ká á yí túee. À wã́a lá bìo kà ɲii wán, le bìa yan à wé le ɓa yí yan.  
\v 30 Le bìa wee wá à wé le ɓa yí máa wá. Le bìa wee zã̀maka à wé le ɓa yí máa zã̀maka. Le bìa wee yà mu bìo à yí dé mí sĩa bìo ɓa yà yi.  
\v 31 À bìa ho dĩ́míɲá bìo sĩmu zon, à ho dĩ́míɲá bìo wé lòn bè-kã́amáa cɔ̃́n. Lé bìo á ho dĩ́míɲá làa bìo mí mɔn làa ho á máa mía ká ho ò vé. 
\p  
\v 32 Mi lá wi miten, á yilera yí máa yáa, se ĩ wa mu. O báa na yí yan wón wee dé mí sòobɛ́ɛ o Ɲúhṹso tonló yi. O wee cà ò o wé bìo sĩ a Ɲúhṹso yi.  
\v 33 Ká a báa na yan, wón ɓɛ̀n yahó sã́ ho dĩ́míɲá bìo. O wee cà ò o wé bìo sĩ mín hã́a yi.  
\v 34 O wã́a wi lè hã sã́a ɲun. Lé bṹn mún lé o hã́a na yí yan tàá o hĩ́nzoró na ɓàn fũaalè wi. Ɓa wee dé mí sòobɛ́ɛ o Ɲúhṹso tonló yi. Ɓa wee cà à ɓa bìo ɓúenɓúen sĩ̀ a Ɲúhṹso yi. Ká yìa yan wón yahó sã́ ho dĩ́míɲá bìo. O wee cà ò o wé bìo sĩ mín báa yi.  
\v 35 Ĩ wee bío kà síi lé mi séeníi bìo yi, ká ĩ yí máa kĩ̀kã́ mia. Ká ĩ màhã́ wi à bìo ko lè ho wéró bṹn lé bìo à mi wé, à na miten ɓúenɓúen o Ɲúhṹso tonló yi á yí titika. 
\p  
\v 36 Ká a yàrónza ɓúi wee leéka le ká mí yí yan mín fũaalè se mi wó khon làa wo, ká a zũ le mí yí dà mí sĩi máa hĩ̀ hùúu, ò o wee leéka le mí ko à mí ya mín, se bṹn yínɔń bè-kohó. À ɓa ya mín.  
\v 37 Ɛ̀ɛ ká a yàrónza ɓúi màhã́ lon mu míten le mí máa ya mín fũaalè, á zũ le mí dà à hĩ̀ mí sĩi, ká mu ló arɛ́n míten yi binbirì, ò o ɓúi yí kĩ̀kã́a wo yi, se o wó se.  
\v 38 Bìo wi bĩ́n lé bìo kà: O yàrónza na fó mín fũaalè á yan á wó se. Ɛ̀ɛ ká yìa le mí máa ya, wón ɓɛ̀n bìo sã̀ sṹaaní. 
\p  
\v 39 O hã́a là a báa na mu yaamu cɛɛ́ra á yí dà máa fáa mín yi ká yínɔń o báa húrun. Ká ɓàn báa húrun, se o wi míten, á dà a ya a báa na ó o sĩi vá yi. Ká a báa mu màhã́ ko ò o wé o kèrètĩ́ɛ.  
\v 40 Ɛ̀ɛ ká a màhã́ kará yí yan, se o bìo á à wíoka à wé se. Bṹn lé bìo á ĩnɛ́n wee leéka. Á ĩ mún zũ le le Dónbeenì Hácírí wi làa mi. 
\c 8  
\s1 Le muinì taa bìo 
\p  
\v 1 Hã laà na kà wán, á wa ɓɛ̀n ǹ loń ho tùaró na sã́ ɓa bùaa na yan lè le muinì taa bìo. Mi wee bío le wa ɓúenɓúen lé ɓa bè-zũńlowà, bṹn bon. Bṹn bìo zũńló so lé bìo wee na ò o nùpue ɓùaanínáa míten. Ɛ̀ɛ ká le waminì dén wee wé à wa sĩadéró va lè ho yahó.  
\v 2 Yìa wee leéka le mí lé o bè-zũńlo wón ɓànso dĩǹ yí zũ mu làa bìo ó o ko ó o zũńnáa mu.  
\v 3 Ɛ̀ɛ ká yìa wa le Dónbeenì wón le Dónbeenì zũ le o bìo sã̀ mí yi. 
\p  
\v 4 Àwa! Ɓa bùaa na ɓa yan lè le muinì hã wɔ̃̀nna wán taa làró dã́ní yi, á bìo kà lé bìo á ĩ bío: Wa ɓúenɓúen zũ le mu bìowa na ɓa nùpua wee lá lòn dofĩ́ina ho dĩ́míɲá yi á bìo ɲúhṹ mía. Warɛ́n zũ le le Dónbeenì lée dà-kéní mí dòn.  
\v 5 Hã pànká-beera na yí máa mi, á ɓa nùpua ɓúi wee ve làa dofĩ́ina tàá ɲúnása, á boo. Hàrí ká hɔ̃́n pànká-beera so wi ho wáayi lè ho tá wán,  
\v 6 se warɛ́n bán zũ le le Dónbeenì lée dà-kéní mí dòn. Dén lé dìo lé wa Maá na léra mu bìo ɓúenɓúen. Lé lerɛ́n mún léra wɛn à wa bìo sĩ̀ le yi. Wa mún zũ le o Ɲúhṹso lée nì-kéní mí dòn. Wón lé o Yeesu *Krista, yìa nɔn á mu bìo ɓúenɓúen wiráa. Lé orɛ́n mún nɔn á wa à yíráa le mukãnì binbirì. 
\p  
\v 7 Warɛ́n zũ le mu bìowa na ɓa nùpua wee lá lòn dofĩ́ina bìo ɲúhṹ mía. Ɛ̀ɛ ká ɓa kèrètĩ́ɛwa ɓúenɓúen màhã́ dĩǹ yí yú bṹn bìo zũńló so. Ɓa ɓúi na sòobáa dó mí sĩa hã wɔ̃̀nna hãló yi á hàrí lòn zuia ká ɓa wee là le muinì taa, à kɛń le ɓa níní pá wi hã wɔ̃̀nna hãló yi. À bìo ɓa lé ɓa nùpua na pànkáwá mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi, ká ɓa wee là hã taa mu, à ɓa leéka le mí wó khon.  
\v 8 Mu yínɔń dĩ́nló lé hìa wee wé à wa bìo wé sĩ le Dónbeenì yi. Wa dú ho loo, á bìo ɓúi máa bè wa bìo wán. Wa mún yí dú ho loo, á bìo ɓúi máa fá wa bìo ɲii.  
\v 9 Minɛ́n bán zũ le mi dà ho dĩ́nló ɓúenɓúen wé è dí. Ɛ̀ɛ ká mi màhã́ le mi yiwa. Ɲún-sĩ, á yìa pànká tà mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi á dà a va a vĩ́ bìo minɛ́n wee wé bìo yi.  
\v 10 Ká yìa pànká mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi á mɔn ũnɛ́n na zũ mu bìo à ũ kará hã wɔ̃̀nna zĩi á wee là le muinì taa, ó o so mún máa yí hã làró sĩ-heɓúee le?  
\v 11 Bṹn ká yìa pànká mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi, wón na ó o Krista húrun bìo yi, á hĩ́a vĩ́ ũnɛ́n bìo zũńló bìo yi.  
\v 12 Hen ká mi wee wé khe lè mìn zàwa lè mìn hĩ́nni na pànkáwá mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi kà síi, se lé o Krista mí bɛɛre á mi wee wé kheráa.  
\v 13 Lé bṹn nɔn, ká ĩ bè-dínii ɓúi dà à vĩ́iní wàn za tàá wàn hĩ́nló, á ĩ máa bĩní máa là taa hùúu, bèra a na à ɓa hĩ́a yí vĩ́ ĩnɛ́n bìo yi. 
\c 9  
\s1 Bìo ó o Poole bía mí tonkaa tonló dã́ní yi 
\p  
\v 1 Ĩnɛ́n so yínɔń nùpue na wi ĩten le? Ĩ so yínɔń o Yeesu tonkaro ɓúi le? Ĩnɛ́n ĩ bɛɛre á mɔn wa Ɲúhṹso Yeesu. Minɛ́n so yínɔń ho cũ̀nú na ló ĩ tonló na á ĩ sá a Ɲúhṹso bìo yi le?  
\v 2 Ɓa ɓúi dà a pĩ́ á máa zũń le ĩnɛ́n mún lé o Yeesu tonkaro. Ká minɛ́n bán zũ le ĩ lé orɛ́n. Lé bìo mi páaníló là a Ɲúhṹso á wee zéení le ĩ lé orɛ́n tonkaro bìo bon. 
\p  
\v 3 Bìo kà lé bìo á ĩ wee bío na bìa wee yáa ĩ yèni yi à ɓúeráa ɓa ɲúhṹ.  
\v 4 Wa so lá yí ko làa bè-dínii tàá bè-ɲunii bìo wa wee sá a *Krista tonló bìo yi le?  
\v 5 Warɛ́n lé wa nì-kéní kéní so lá yí ko à wa ya a hã́a na lé o kèrètĩ́ɛ ò o wé bè làa wɛn wa tonló mu sáró yi, làa bìo ó o Ɲúhṹso ɓàn zàwa, là a Piɛre là a Yeesu tonkarowà na ká wee wéráa mu le?  
\v 6 Tàá ĩnɛ́n là a Baanabaasi wa dòn lé wɛn so ko wa wé sá à bè yi yíráa wa ɲii dĩ́nló le?  
\v 7 Dásí nìi na á à lén mí níi yi á à wéráa mu dásímu wón mía. Á nùpue na á à fá le vĩ̀ndɛ̀ɛ ká a máa wé è dí le bia wón mía. Ó o nɔ̀n-pa na yí máa ɲu ɓa nàwa na ó o wee pa yoomu wón mún mía. 
\p  
\v 8 Bìo á ĩ wee bío kà yínɔń ɓa nùpua bìo na ɓa wee wé mí dòn á ĩ mɔn mu yi. Le Dónbeenì làndá na ó o *Mɔyiize túara yi á mu pá ka kà.  
\v 9 Bìo kà lé bìo túara ho làndá mu yi: «O nàa na ɓa wee sáráa ho dĩ́nló láró pã̀ahṹ á ɓa yí ko ɓa hè lè ho dĩ́nló làró.»\f + \fr 9:9 \ft Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 25.4\f* Bìo le Dónbeenì bía kà síi so wee zéení le lé ɓa nàwa bìo here le yi le?  
\v 10 Mu so yínɔń warɛ́n bìo yi á le bíaráa kà síi le? Ká wɛrɛɛ. Mu lé warɛ́n bìo yi á le bíonì mu túararáa. Yìa ɓa lá ó o wee và ko ò o dé mí sĩi bìo ó o khíi yí bìo yi. Yìa ɓa lá ó o wee vṹaa ho dĩ́nló ko ò o dé mí sĩi bìo o ò yí bìo yi.  
\v 11 Le Dónbeenì bín-tente na wa zéenía làa mia á ka lòn bìo na wa dù. Ká mi lá wee na mi níi bìo wɛn, se mu lée bìo na so po wɛn le?  
\v 12 Ká mi wee na mu ɓa ɓúi yi, á warɛ́n so yí ko làa bũ yí po bán le? Ɛ̀ɛ ká warɛ́n bán yí wi à wa bío le mi ko à mi wé na mi níi bìo wɛn. Wa yí wi à bìo ɓúi cĩ́inú à bũmaka a *Krista bín-tente bueró. Lé bṹn bìo yi á wa díaráa á mu bìo ɓúenɓúen wee kúu wɛn.  
\v 13 Mi so yí zũ le bìa wee sá ho tonló le *Dónbeenì zĩ-beenì yi á bè-dínii wee lé bìo ɓa nùpua wee wé lè mu hãmu yi bĩ́n le? Á bìa wee fũ̀aa ɓa bùaa le muinì yɛɛníi bán mún wee yí bìo sã̀ ɓa yi.  
\v 14 Lé làa bṹn síi ó o Ɲúhṹso mún bòráa mu henía le yìa wee bue le Dónbeenì bín-tente á ɲii dĩ́nló wé è lé ho tonló mu yi. 
\p  
\v 15 Bìo á ĩ lá wi làa mia, á bìo ko làa mi, á ĩ yí le mi na hàrí dɛ̀ɛ miì. Á bìo á ĩ wee túa kà síi, mún yí máa zéení le ĩ le mi wé mu na miì. Bṹn yi ká ĩ yàá lá húrun se mu sṹaaní. Dén sĩ-wɛɛ so na wi miì á nùpue yí dà máa hè yi.  
\v 16 Ĩ yí ko à ĩ khòoní ĩten le Dónbeenì bín-tente bueró bìo yi. Mu yàá lée bìo na á ĩ ko à ĩ wé konloon. Ká ĩ le ĩ máa bue le bín-tente mu, à wàn dɛ̀ɛ suaa mi.  
\v 17 Mu lá lé ĩnɛ́n ĩten dó ĩten ho tonló mu yi, se ĩ lá le ɓa wé sàání miì. Ɛ̀ɛ ká ho lé dɛ̀ɛ na á ĩ ko à ĩ sá konloon, á ĩ máa pĩ́ ho sáró.  
\v 18 Ká ĩ sàáníi lé le sĩ-wɛɛ na ĩ wee yí le bín-tente na á ĩ wee bue làa kã́amáa bìo yi ká ĩ yí máa fé bìo ko làa mi. 
\p  
\v 19 Mu bon, ĩnɛ́n lée nùpue na wi ĩten, á yínɔń wobá-nìi. Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ wó ĩten lè ɓa nùpua ɓúenɓúen wobá-nìi, bèra a na à ĩ yíráa ɓa boomuso à ɓa tà a Krista bìo.  
\v 20 Hen ká ĩ wi làa bìa lé ɓa *zúifùwa, à ĩ wé ĩten làa zúifù, bèra a na à ĩ yí bán à ɓa tà a Krista bìo. O Mɔyiize làndá á ĩnɛ́n mía yi. Ɛ̀ɛ ká ĩ wi làa bìa wi ho yi, à ĩ ɓua ĩten lè ɓa bìo síi, ká ĩ ɲɔǹ mía ho làndá mu yi, bèra a na à ĩ yí bán à ɓa tà a Krista bìo.  
\v 21 Ká ĩ mún wi làa bìa yí zũ dɛ̀ɛ o Mɔyiize làndá bìo dã́ní yi, à ĩ ɓua ĩten lè ɓa bìo síi bèra a na à ĩ yí bán à ɓa tà a Krista bìo. Bṹn yí máa zéení le le Dónbeenì làndá bìo yí ciran mi. Ĩ wee bè o Krista làndá yi.  
\v 22 Hen ká ĩ wi làa bìa pànkáwá mía le Dónbeenì bìo dã́ní yi, à ĩ mún wé lòn nùpue na pànká mía, bèra a na à ĩ yí bán á ɓa tà a Krista bìo. Lé làa bṹn á ĩ wee wé à zoráa ɓa nùpua le mí sìíwà tĩ́ahṹ à yíráa ɓa nì-dòndáa ɓúi à kã̀ní konloon.  
\v 23 Bṹn ɓúenɓúen á ĩ wee wé bèra a na à le Dónbeenì bín-tente à bɛ̀nbɛ́n, à ĩnɛ́n níi mún kɛń mu bè-tentewà na le bín-tente mu wee zéení yi. 
\p  
\v 24 Mi zũ le bìa wee lùwí khĩíka mín ɓúenɓúen ó o nì-kéní na khĩína bìa ká lé yìa ɓa wee wé na mu bìo yi. Minɛ́n mún hení mi lò làa bìa wee lùwí khĩíka mín bìo síi bèra a na à mi yí mu bìo.  
\v 25 Bìa wee wé hã penkaa ɲínkaa ɓúenɓúen á wee wé mání mí sãnía lè le lònbee à càráa mu bìo. Ká mu bìo mu màhã́ dà wee yáa. Ká warɛ́n bán wee mání wa sãnía lè le lònbee à càráa mu bìo na yí dà máa yáa.  
\v 26 Lé bṹn nɔn á ĩnɛ́n yí máa wé lòn nùpue na wee lùwí concon. Ĩ mún yí máa wé lòn nùpue na wee núaa concon.  
\v 27 Ĩ wee kĩ̀kã́ ĩten yi làa sòobɛ́ɛ á wee mání ĩ sãnía lè le lònbee bèra a na ká ĩ khíi buera le Dónbeenì bín-tente vó à le Dónbeenì yí pĩ́ mi día. 
\c 10  
\s1 Mi día hã wɔ̃̀nna hãló 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ĩ wi à mi bĩní leéka mi yiwa bìo yánkaa wó wán pã̀ahṹ na á wàn ɓùaawa bò a *Mɔyiize yi. Le dùndúure yánkaa pon ɓa ɓúenɓúen yi. Á ɓa ɓúenɓúen mún kã́a ho muhṹ yi.\f + \fr 10:1 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 13.21-22; 14.22-29\f* 
\v 2 Ɓa ɓúenɓúen ka lè ɓa yú ho *bátɛ́ɛ̀mù lè dùndúure lè ho muhṹ yi, à ɓa là a Mɔyiize wé dà-kéní.  
\v 3 Ɓa ɓúenɓúen dú ho dĩ́nló dà-kéní na ló le Dónbeenì cɔ̃́n.  
\v 4 Á ɓa ɓúenɓúen mún ɲun mu ɲumu dà-kéní na ló le Dónbeenì cɔ̃́n. Bṹn ɲumu so ló ho lɛɛhó na le Dónbeenì nɔn ɓa yi. Ho lɛɛhó mu lé o *Krista na bò làa ba.\f + \fr 10:4 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 16.4-35; Mìló vũahṹ (Nombres) 20.8-11\f* 
\v 5 Ɛ̀ɛ ká ɓa boomuso màhã́ pá bìo yí wó sĩna le Dónbeenì yi, á ɓa húrun ho tá henì yi. 
\p  
\v 6 Bṹn bìowa so ɓúenɓúen lée bìo na wee zéení wɛn, à wa sĩa yí vá mu bìo na yí se yi, làa bìo á ɓarɛ́n wóráa mu.  
\v 7 Mi yí dé mi sĩa hã wɔ̃̀nna yi làa bìo á ɓarɛ́n ɓúi wóráa bìo síi. Mu túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi kà síi: «Mu nìpomu lée kará à ɓa dú á ɲun, à ɓa hĩ́nɔn wee wé hã kàakó-wárá.»\f + \fr 10:7 \ft Mi loń Léró vũahṹ (Exode) 32.6\f* 
\v 8 Mi yí wa dé waten ho hã́-fénló lè ho bá-fénló lè mí sìíwà yi làa bìo ɓarɛ́n ɓúi wóráa mu bìo síi, á ɓa nùpua muaaseé ɓóní làa muaaseé tĩn á húrunnáa le wizoǹ-kéní.\f + \fr 10:8 \ft Mi loń Miló vũahṹ (Nombres) 25.1-9\f* 
\v 9 Mi yí wa khũaa o Krista ɲii yi làa bìo á ɓarɛ́n ɓúi wóráa mu á ɓa háwá hàararáa ɓa ɓó.  
\v 10 Mi yí bío le le Dónbeenì yí wó yí se làa mia, làa bìo á ɓarɛ́n ɓúi wóráa mu, á le Dónbeenì wáayi tonkaro ɓueé ɓóráa ɓa. 
\p  
\v 11 Bṹn bìowa so ɓúenɓúen wó, à zéenínáa wɛn. Mu túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi à fèn ɲìnáa warɛ́n na wi ho dĩ́míɲá véró pɔ̃̀nna yi zen wán.  
\v 12 Lé bṹn nɔn ká yìa wee leéka le mí pànká wi le Dónbeenì bìo yi, à ɓànso pa míten bìo, ò o hĩ́a yí lé lùwá.  
\v 13 Ho sũ̀nló na wee yí mia á mún wee yí ɓa nùpua na ká. Le Dónbeenì na bía mu bìo à le máa yèrèmá mí ɲii, á máa día á ho sũ̀nló máa yí mia máa dà mi pànká wán. Ho sũ̀nló pã̀ahṹ á le Dónbeenì á à wé á mi ì zũń le ho ò khĩí. Lé bṹn ǹ na ká mi ì dàń mi yiwa á à ɲì ho bìo yi. 
\p  
\v 14 Wàn bɔ̃́nlowà na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, bṹn bìowa so ɓúenɓúen bìo yi á mi pa miten hã wɔ̃̀nna hãló yi.  
\v 15 Ĩ wee bío kà síi làa mia lé bìo á ĩnɛ́n cɔ̃́n á mi ka lòn nùpua na yìo tɔ̃n. Minɛ́n mi bɛɛre wã́a loń bìo á ĩ bía ká mu bon, tàá mu yí bon.  
\v 16 Hen ká wa lá ho bárákà déró ɲuuníi dɛ̀ɛ ɓuan à wa dó le Dónbeenì bárákà à wa ɲun làa de, à mu so máa páaní wɛn là a Krista cãni le? Á ho búurú na wa wee cɛ̀ɛka ká wa wee là ho, à ho so máa páaní wɛn là a Krista sãnía le?  
\v 17 Á bìo ho búurú lé ho dà-kéní, á wa lè wa booró mí cúee, ká wa lé hã sãnía dà-kéní ho búurú mu na wa wee sanka bìo yi. 
\p  
\v 18 Mi loń o *Isirayɛɛle nìpomu lon, bìa wee là ɓa bùaa na ɓa fũ̀aana le muinì yɛɛníi na bìo sã̀ le Dónbeenì yi wán bán ɓúenɓúen páanía lè le Dónbeenì.  
\v 19 Bṹn so wee zéení le o yìa na ɓa fã̀ ho wã̀ahṹ wán, lè ho wã̀ahṹ mí bɛɛre á bìo ɲúhṹ wi le? Ɓùeé.  
\v 20 Ĩ wi à ĩ bío le ɓa bùaa na ɓa yan lè le muinì hã wɔ̃̀nna wán lé hã pànká sũmáa ɓànsowà na á nùpue yí dà máa mi á mu wó nɔn yi, ká mu yí nɔn Dónbeenì yi. Á bìo á ĩnɛ́n màhã́ yí wi à minɛ́n lè hã pànká-sũmáa ɓànsowà mu à páaní bìo ɓúi yi.  
\v 21 O Ɲúhṹso ɲuuníi dɛ̀ɛ á mi yí dà máa ɲunáa á máa bĩní máa khíi ɲu lè hã pànká-sũmáa ɓànsowà ɲuuníi dɛ̀ɛ. Mi mún yí dà máa dí o Ɲúhṹso dĩ́nló á máa bĩní máa vaá dí hã pànká sũmáa ɓànsowà dĩ́nló.  
\v 22 Tàá wa wi à wa wé ò o Ɲúhṹso sĩi cĩ̀ wɛn wa wárá bìo yi le? Wa so wee leéka le wa pànká wi po a Ɲúhṹso mu le? 
\s1 Mi le mi bè-wénia à dé ho cùkú le Dónbeenì yi 
\p  
\v 23 Ɓa ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á wee bío le mu bìo ɓúenɓúen dà wee wé. Mu bon. Ɛ̀ɛ ká bìo ɓúenɓúen yínɔń bìo na se. Bìo ɓúenɓúen dà wee wé, ɛ̀ɛ ká mu ɓúenɓúen yí máa wé à ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure va lè mí yahó.  
\v 24 Mi nì-kéní kéní yí ko à mi leéka mi kùrú bìo mí dòn. Mi mún ko à mi leéka bìo mi ì wé ká mu ù séení mìn zàwa na ká.  
\v 25 Mu bìo ɓúenɓúen na wee yɛ̀ɛ́ ho yàwá yi á mi dà à yà á à dí, ká mi yí lùnkaa mi yilera á dĩ̀n tùa miten yi le mu ló wen,  
\v 26 lé bìo á bìo kà lé bìo túara: «Ho tá làa bìo wi ho yi ɓúenɓúen á bìo sã̀ a Ɲúhṹso yi.»\f + \fr 10:26 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 24.1\f* 
\v 27 Hen ká yìa yínɔń o kèrètĩ́ɛ á von mia lè ho dĩ́nló mí zĩi, ká mi tà van, à bìo ɓa à na mia ɓúenɓúen à mi dí, ká mi yí lùnkaa mi yilera à tùa miten yi làa hen na mu ló yi.  
\v 28-29 Ká a ɓúi màhã́ bía le hã taa na kà lé ɓa bùaa na ɓa yan lè le muinì taa, à mi yí là hã. Hàrí ká minɛ́n yilera yí lùnkaa mu bìo yi, à mi pá yí là hã yìa bía mu nɔn mia bìo yi, à lùnkaráa wón yilera. 
\p Bìo á ĩnɛ́n wee wé ká ĩ ponì sɛ́ra, á so lá ko à mu lùnka a ɓúi yilera le?  
\v 30 Ho dĩ́nló na á ĩ dó le Dónbeenì bárákà à ĩ dú, á ɓa à yáa ĩ yèni bìo yi lée webio? Ĩ so yí dó le Dónbeenì bárákà yí dúráa ho le? 
\p  
\v 31 Lé bṹn nɔn ká mi wé wee dí, ká mi wee ɲu, tàá ká mi wé wee wé bìo lée bìo, à mi wé mu, à déráa ho cùkú le Dónbeenì yi.  
\v 32 Bìa wee vĩ́iní ɓa *zúifùwa, tàá bìa yínɔń zúifùwa, tàá mìn zàwa lè mìn hĩ́nni kèrètĩ́ɛwa na ká, á minɛ́n yí dé miten yi.  
\v 33 Lé kà síi á ĩ wi à ĩ wéráa. Ĩ wi à ĩ bìo ɓúenɓúen wé sĩ bìa ká yi. Ĩ yí máa cà ĩ kùrú bìo. Bìo á ĩ ì wé á ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ á à kã̀nínáa lé bṹn á ĩ wee bánbá yi. 
\c 11  
\nb  
\v 1 Bìo á ĩ wee wé á mi wé bè yi, làa bìo á ĩnɛ́n wee bèráa bìo ó o Krista wó yi. 
\s1 Bìo mi ko mi ɓua lè miten ho kúeemínwánló yi 
\p  
\v 2 Ĩ yàá ɓɛ̀ntĩ́n wee tɛ̀ɛní mia, mi foɓúa, lé bìo á bìo á ĩ wó nɔn mia á mi wee leéka bìo fɛ́ɛɛ, á wa kèrètĩ́ɛwa kàránló na á ĩ yú á kàránna làa mia á mi mún wee bè yi.  
\v 3 Ɛ̀ɛ ká ĩ màhã́ pá wi à mi zũń bìo kà yara: O báa ɲúhṹso lé o *Krista, ó o hã́a ɲúhṹso lé o báa, ó o Krista ɲúhṹso lé le Dónbeenì.  
\v 4 Àwa. Ká a báa ɓúi wee fìo, tàá o wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa ò o pon mí ɲúhṹ yi, se o wee zùań o Krista na lé o ɲúhṹ yi.  
\v 5 Ká a hã́a ɓúi ɓɛ̀n wee fìo tàá o wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa lè ɓa nùpua ò o yí pon mí ɲúhṹ yi se o wee zùań o báa na lé o ɲúhṹ yi, se o ka lòn hã́a na ɲúhṹ lɛɛra.\f + \fr 11:5 \ft Mu pã̀ahṹ, ká a hã́a lɛɛra mí ɲúhṹ se o dó hã nìyio míten yi.\f* 
\v 6 Ká a hã́a ɓúi yí máa pe mí ɲúhṹ yi se o wã́a dà a khè ho. Mu ɓúenɓúen lé dà-kéní. Ká ho ɲúhṹ khèró tàá ho lɛɛró á lé hã nìyio o hã́a cɔ̃́n, ò o wã́a wé pe ho yi.  
\v 7 O báa yí ko ò o pe mí ɲúhṹ yi, lé bìo ó o ɓonmín lè le Dónbeenì, le Dónbeenì cùkú wee mi a yi. Ɛ̀ɛ ká a hã́a ko ò o pe mí ɲúhṹ yi, lé bìo ó o báa cùkú wee mi a yi.  
\v 8 Ho lée tũ̀iá, le Dónbeenì yí léra a hã́a bìo ɓúi á yí wó là a báa. O báa bìo ɓúi lé bìo le léra á wó là a hã́a.  
\v 9 O báa yí léra a hã́a bìo yi. O hã́a lé yìa léra a báa bìo yi.  
\v 10 Lé bṹn nɔn le Dónbeenì wáayi tonkarowà bìo yi, ó o hã́a na wee fìo tàá o wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa á ko ò o pe mí ɲúhṹ yi à zéenínáa ho pànká na o yú bìo.  
\v 11 Ɛ̀ɛ ká wa páaníló là a Ɲúhṹso bìo yi, ó o hã́a yí dà máa kɛń ká a báa níi ló, ó o báa mún yí dà máa kɛń ká a hã́a níi ló.  
\v 12 Mu bon, o hã́a ló a báa yi, ó o báa ɓɛ̀n wee te o hã́a yi, ká ɓa mí nùwã ɲun màhã́ lé le Dónbeenì léra ɓa. 
\p  
\v 13 Minɛ́n mi bɛɛre wã́a loń mu sese. Mu so lée bìo na se ò o hã́a hɛ́n mí ɲúhṹ yi día ká a wee fìo le?  
\v 14 Ɓa nùpua zũ le ká a báa ɲún-vãní á túeeka, se mu lé hã nìyio o wán.  
\v 15 Ɛ̀ɛ ká a hã́a cɔ̃́n á le ɲún-vãní na túeeka so yínɔń cùkú bìo le? O hã́a ɲún-vãní le Dónbeenì nɔn wo yi, à le wé le nín-kéní na pon o ɲúhṹ yi.  
\v 16 Ká a ɓúi wi ò o pá bĩní wã̀aní bìo á ĩ bía, à ɓànso zũń le lé bṹn á warɛ́n lè ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio ɓúenɓúen wee wé. 
\s1 O Ɲúhṹso dĩ́nló dã́ní yi 
\p  
\v 17 Bìo á mu lé le zéeníi tũ̀iáwà á wa wi yi, á bìo ɓúi wi bĩ́n á ĩ yí dà máa khòoní mia bìo yi. Mu lé bìo á mi kúeemínwánló yí máa wé à mi va lè ho yahó. Ho yàá wee lén mia lè mi mɔ́n.  
\v 18 Bìo á ĩ ì cí wán lé bìo kà: Ĩ ɲá à ɓa le ká mi san san kúaa mín wán, à mi wé cũii mín. Mu ka lè mu bon.  
\v 19 Mu bon, ho sankamínló ko ho wé mí tĩ́ahṹ, à bìa lé ɓa kèrètĩ́ɛwa binbirì bìo dàń zũńnáa.  
\v 20 Lé bṹn te bìo ká mi kúaa mín wán, á ɓa yí dà máa bío le lé o Ɲúhṹso dĩ́nló á mi wee dí.  
\v 21 Mu bon, mi nì-kéní kéní dĩ́nló na mi wee ɓua ɓuennáa lé hìa mi wee wé bánbá dí. Bṹn lé bìo wee na à ɓa ɓúi le hĩni ɓúe, ká ɓa ɓúi ɲun sù wee khée.  
\v 22 Mi zĩní so mía á mi máa wé è dí ká mi ì ɲu yi le? Tàá lé ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure á mi wi mi zùań yi, à dé hã nìyio bìa khon yi le? Lée webio á mi yàá wã́a le ĩ bío na mia? Mi wi à ĩ pá dé mí foɓúa le? Ɛ̀ɛ ká ɓùeé. Ĩ ɓɛ̀ntĩ́n yí dà máa dé mi foɓúa mu bìo yi. 
\p  
\v 23 Àwa, ho kàránló na ló a Ɲúhṹso cɔ̃́n na á ĩnɛ́n yú á ɓɛ̀n yèrèmáa nɔn mia lé hìa kà: Ho tĩ́nàahṹ na ɓa à dé o Ɲúhṹso Yeesu á à na, ó o lá ho búurú,  
\v 24 á dó le Dónbeenì bárákà ò o cɛ̀ɛkaa ho ò o bía: «Hìa lé ĩ sãnía na á ĩ nɔn mi bìo yi. Mi wé wé mu, à leékaráa ĩ bìo.»  
\v 25 Lé làa bṹn bìo síi, ká ɓa dú vó, ó o ɓɛ̀n lá le ɲuuníi dɛ̀ɛ na ho *dìvɛ̃́n wi yi ò o bía: «Bìo kà lé le páaníi fĩnle na le Dónbeenì bò lè ĩ cãni. Pã̀ahṹ lée pã̀ahṹ ká mi wé wee ɲu mu, à mi wé mu à leékaráa ĩ bìo.»  
\v 26 Àwa, á pã̀ahṹ lée pã̀ahṹ na mi wé là ho búurú mu, á ɲun mu bìo mu, se lé o Ɲúhṹso húmú á mi wee zéení bìo. Mi wé wé mu, fúaa ká a khíi bĩnía ɓuara. 
\p  
\v 27 Lé bṹn nɔn ká nùpue lée nùpue wé là a Ɲúhṹso búurú mu, á ɲun o bìo mu làa bìo mu yí koráa, se ɓànso wó khon, lé bìo ó o zùańna a Ɲúhṹso sãnía là a cãni yi.  
\v 28 Nùpue na wé le mí ì là ho búurú mu, á à ɲu mu bìo mu, à ɓànso cén loń míten sese à bè yi wéráa mu.  
\v 29 Mu bon. Yìa wee là ho búurú mu, á wee ɲu mu bìo mu ò o yí máa kɔ̃̀nbi o Ɲúhṹso sãnía, se ɓànso wee síiní mí ɲúhṹ.  
\v 30 Lé bṹn te mu á mi tĩ́ahṹ á ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ lé ɓa vánvárowà, ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ pànkáwá mía, á ɓa ɓúi húrun.  
\v 31 Ká wa lá wee fèn loń waten sese, se le Dónbeenì lá máa wé è cítí wɛn.  
\v 32 Ɛ̀ɛ ká a Ɲúhṹso màhã́ wee cítí wɛn, à bé wɛn, bèra a na à wa ɲúná khíi yí páaní yí sí lè ho dĩ́míɲása. 
\p  
\v 33 Àwa, wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi wé kúaa mín wán o Ɲúhṹso dĩ́nló bìo yi, à mi yí dí mín ɲúná yi, mi wé pa mín.  
\v 34 Ká yìa le hĩni wé dà, à ɓànso dí mí zĩi à bè yi ɓuennáa, bèra a na ká mi wé kúaa mín wán, à le Dónbeenì sĩi yí cĩ̀ mia. Bìo ká na mi tùakaa bìo, bṹn á ĩ ì día ká ĩ khíi ɓuara mi cɔ̃́n, á ĩ ɓueé zéení bṹn yara làa mia. 
\c 12  
\s1 Le Dónbeenì Hácírí bè-hãnia 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, hã laà na kà wán, á le Dónbeenì Hácírí bè-wénii na wa wee mi lé bìo á ĩ bío dã́ní yi. Ĩ wi à mi zũń mu yara.  
\v 2 Mi zũ le pã̀ahṹ na mi dĩǹ yí zũ le Dónbeenì, ká mi día miten á hã wɔ̃̀nna na yí dà máa bío á yú ho pànká mi wán.  
\v 3 Lé bṹn te mu, á ĩ wi à ĩ zéení mu làa mia à mi zũń le o nùpue na wee bío lè le Dónbeenì Hácírí pànká, wón yí dà máa dánkání Yeesu. Á nùpue mún yí dà máa bío le Yeesu lé o Ɲúhṹso ká le Dónbeenì Hácírí yí dó mu ɓànso ɲii yi. 
\p  
\v 4 Mu bìowa wéró pànká na le Dónbeenì Hácírí wee na á sìíwà boo, ká lé le Hácírí dà-kéní màhã́ wee na mu.  
\v 5 O Ɲúhṹso tonló á ɲúná boo, ká lé o Ɲúhṹso nì-kéní á wa wee sá na yi.  
\v 6 Mu bè-wénia á ɲúná boo, ká lé le Dónbeenì dà-kéní lé dìo wee na mu ɓúenɓúen wéró pànká ɓa nùpua ɓúenɓúen yi. 
\p  
\v 7 Le Dónbeenì Hácírí wee zéení míten wa nì-kéní kéní yi lè mí bè-wénia à séenínáa wa ɓúenɓúen.  
\v 8 Le Dónbeenì Hácírí wee wé ò o ɓúi wé bío mu bè-zũńminì bíoní. O ɓúi wón le Hácírí mu wee wé ò o wé bío mu bìo zũńló bíoní.  
\v 9 O ɓúi wón le Hácírí mu wee wé à le sĩidéró na ɓàn síi mía à kɛń wo yi, ká a ɓúi wón lé ɓa vánvárowà wɛɛ́ró pànká á le Hácírí dà-kéní mu wee na a yi.  
\v 10 Le Dónbeenì Hácírí wee na mu yéréké bìowa wéró pànká o ɓúi yi. O ɓúi lé le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛró pànká ó o wee yí. Ká a ɓúi wón ɓɛ̀n lé le Dónbeenì Hácírí lè hã hácín-kora hueeka lénló mín yi ɓàn pànká á nɔn wo yi. O ɓúi le Dónbeenì Hácírí mu wee wé ò o wé bío hã bíoní na a nùpue yí zũ, ká a ɓúi le Hácírí mu ɓɛ̀n wee wé ò o wé ɲí hã bíoní mu à tã́ní na ɓa nùpua yi.  
\v 11 Lé le Dónbeenì Hácírí dà-kéní mu á wee wé bṹn ɓúenɓúen. Lé lerɛ́n wee na mu bìo wéró pànká wa nì-kéní kéní yi mín ɲúná yi làa bìo á le sĩi vá yi. 
\s1 O Krista sãnía 
\p  
\v 12 Wa zũ le hã sãnía lée dà-kéní, ká bìo cɛɛ́kaa mín yi wó hã lé bìo á boo. Ɛ̀ɛ ká bṹn màhã́ yí hò bìo mu páanía lé hã sãnía dà-kéní. Wa páaníló là a *Krista bìo mún ka kà síi.  
\v 13 Wa ɓúenɓúen zìíra le Hácírí dà-kéní yi á wóráa hã sãnía dà-kéní. Wa wé *zúifùwa loo, à wa yí wé zúifùwa loo, à wa wé wobá-nìi, tàá nùpua na wi míten, se lé le Hácírí dà-kéní mu á wa ɓúenɓúen yú. 
\p  
\v 14 O nùpue sãnía yínɔń bìo dà-kéní mí dòn á wó làa hã, mu boo.  
\v 15 Ká le zeǹ lá bía le bìo mínɛ́n yínɔń le níi, á mí wã́a yínɔń hã sãnía bìo ɓúi, se bṹn pá máa hè bìo le can hã sãnía mu yi.  
\v 16 Ká ho ɲikãahṹ lá le bìo mínɛ́n yínɔń le yère, á mí wã́a yínɔń hã sãnía bìo ɓúi, se bṹn pá máa hè bìo ho can hã sãnía mu yi.  
\v 17 O nùpue sãnía lá lé le yère mí dòn, á hã lá wé è ɲí mu bìo kaka? Ká hã lá lé ho ɲikãahṹ mí dòn, á hã lá wé è tá mu bìo sũii kaka?  
\v 18 Mu bon, mu bìowa dà-kéní kéní na lé o nùpue sãnía á le Dónbeenì cɛɛ́kaa mín yi làa bìo le sĩi vá yi.  
\v 19 Mu lá lée bìo dà-kéní mí dòn, se hã yínɔń sãnía.  
\v 20 Bìo wee cɛɛ́ka mín yi wé hã sãnía bṹn lé bìo boo, ká hã sãnía hɔ̃́n lée dà-kéní.  
\v 21 Lé bṹn nɔn á le yère yí dà máa bío máa na le níi yi le mí màkóo mía le yi, á ho ɲúhṹ yí dà máa bío le hã zení le mí màkóo mía hã yi.  
\v 22 Hàrí hã sãnía bìowa na ka lè hã ɲúhṹ mía sese wa cɔ̃́n á wa màkóo yàá pá wi yi.  
\v 23 Hĩ̀a bìo cùkú mía wa cɔ̃́n lé hĩ̀a wa wee pa bìo. Á hĩ̀a bìo bíoró nìyio wi, hɔ̃́n lé hĩ̀a á wa yàá wíokaa wee pa bìo.  
\v 24 Hĩ̀a cùkú wi màkóo mía bṹn yi. Ká le Dónbeenì wíokaa o nùpue sãnía bìowa à hĩ̀a cùkú mía ò o wé dé ho cùkú yi.  
\v 25 Le Dónbeenì wó mu kà síi bèra a na à mu bìowa na cɛɛ́kaa mín yi wó hã sãnía à cũiinà yí kɛń yi, ká hã lè mí dà-kéní kéní wé leéka mín bìo.  
\v 26 Ká hã sãnía bìo ɓúi yú le lònbee, à bìo ká lɛɛ́ le yi làa bũ. Ká hã sãnía bìo ɓúi yú ho cùkú, à bìo ká lɛɛ́ le sĩ-wɛɛ yi làa bũ. 
\p  
\v 27 Minɛ́n mún ka lòn sãnía dà-kéní na bìo sã̀ a *Krista yi, á mi le mi nì-kéní kéní lé hã sãnía mu bìo ɓúi.  
\v 28 Lé làa bṹn síi á ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure yi, á le Dónbeenì nín-yání wó ɓa ɓúi là a Yeesu tonkarowà. Bìa sã̀ lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà, mu tĩn níi lé bìa wee kàrán le Dónbeenì bìo lè ɓa nùpua. Bìa ká lé bìa yú ho pànká à wéráa mu yéréké bìowa, làa bìa wee wɛɛ́ ɓa vánvárowà, làa bìa wee séení ɓa nùpua, làa bìa dà wee dí ɓa kèrètĩ́ɛwa yahó, làa bìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ.  
\v 29 Ɓa ɓúenɓúen so lé o Yeesu tonkarowà le? Ɓa ɓúenɓúen so wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa le? Ɓa ɓúenɓúen so wee kàrán le Dónbeenì bìo lè ɓa nùpua le? Mu so lé ɓa ɓúenɓúen á dà mu yéréké bìowa wee wé le?  
\v 30 Tàá lé ɓa ɓúenɓúen so wee wɛɛ́ ɓa vánvárowà le? Á lé ɓa ɓúenɓúen so wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ le? Á lé ɓa ɓúenɓúen so wee tã́ní hã le? Ɓùeé.  
\v 31 Bìo le Dónbeenì nɔn wéró pànká wɛn, á bìo ɲúhṹ wi po bìo ká lé bṹn á mi wé cà lè mi sĩa ɓúenɓúen. Bṹn bìo yi, á ĩ ì zéení wɔ̃hṹ ɓúi na se po bìo ká làa mia. 
\c 13  
\s1 Le waminì bìo 
\p  
\v 1 Ká ĩ lá dà wee bío hã sìí-viò bíoní, lè le Dónbeenì wáayi tonkarowà bíoní, ká ĩ yí wa ɓa nùpua, se ĩ ka lòn ɓírínɓoónì na ɓa wee ɓúa, tàá hɔ̃n-dɛ̀ɛ ɓúi na ɓa wee vṹaa.  
\v 2 Ká ĩ lá dà wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa à na ɓa nùpua yi, á zũ le Dónbeenì bìo na sà yi, lè mu bìo na ká ɓúenɓúen, hàrí ká ĩ lá dó ĩ sĩi le Dónbeenì yi á dà wee hóoní hã ɓúaa mí lara yi, ká ĩ yí wa ɓa nùpua, se ĩ bìo ɲúhṹ mía.  
\v 3 Hàrí ká ĩ lá wee lá ĩ níi bìo à sanka na ɓa nì-khenia yi, á dà wee khòn bìo á ĩ tà le lònbee yi bìa ká bìo yi\f + \fr 13:3 \fq «á ĩ tà le lònbee yi bìa ká bìo yi» \ft Le Dónbeenì bíonì vɔ̃n-kĩ́a ɓúi yi, á bìo kà lé bìo bía: \fqa «á nɔn ĩten ɓa cĩ̀ína.»\f* ká ĩ yí wa ɓa nùpua, á ĩ pá máa yí dɛ̀ɛ ɓúi mu yi. 
\p  
\v 4 Yìa wa ɓa nùpua wón wee wé dàń mí sĩi hĩ̀. O wee wé mu tentemu lè ɓa nùpua. O yí máa dí yandee. O yí máa khòn. O yí máa dé míten.  
\v 5 O yí máa wé nìyi-wárá. O yí máa bàrá mí bìo bìa ká bìo yahó. O sĩi yí máa cĩ̀ fùafùa. Ɓa wó khon làa wo ó o máa ɓua mu mí yi.  
\v 6 Yìa wa ɓa nùpua á sĩi máa wé wa mu bìo na yí térénna bìo yi, o sĩi wee wé wa ho tũ̀iá poni bìo yi.  
\v 7 Yìa wa ɓa nùpua á mu bìo ɓúenɓúen wee wé kúu yi. Mu bìo ɓúenɓúen yi, o wee tà le Dónbeenì bìo, á dé mí sĩi le yi. O wee hĩ̀ mí sĩi mu bìo ɓúenɓúen yi. 
\p  
\v 8 Le waminì lée dɛ̀ɛ na máa vé máa mi. Le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛrowà bìo á khíi vé. Hã bíoní na a nùpue yí zũ á bíoró ɲii khíi bàrá. Mu bìo zũńló á khíi vé.  
\v 9 Mu bon. Wa bìo zũńló á ɲii yí sú, á le Dónbeenì ɲi-cúa na wa wee fɛɛ á ɲii mún yí máa sí.  
\v 10 Ɛ̀ɛ ká mu bìo na ɲii sú pã̀ahṹ khíi dɔ̃n, bṹn ká bìo ɲii yí sú á à vé.  
\v 11 Mi loń, bìo á ĩ fù lé o háyónza, á ĩ bíoní, lè ĩ yilera, làa bìo á ĩ zũ lé mu bìo yara, bṹn ɓúenɓúen á mu háyónmu wi yi. Ká bìo á ĩ yìo yòó tɔ̃n, á ĩ ló mu háyónmu yi.  
\v 12 Hã laà na kà wán, á bìo wa wee mi ka sùiyóon. Ɛ̀ɛ ká ho pã̀ahṹ mu khíi dɔ̃n wa wé è mi mu bìo ɓúenɓúen wéréwéré. Hã laà na kà wán á ĩ Dónbeenì zũńló ɲii dĩǹ yí sú. Ɛ̀ɛ ká ho pã̀ahṹ mu khíi dɔ̃n, á ĩ zũńló làa de ɲii ì sí, làa bìo lerɛ́n mí bɛɛre zũnáa mi.  
\v 13 Bìowa bìo tĩn wi bĩ́n á máa vé hùúu máa mi. Bṹn lé le waminì, lè le sĩidéró le Dónbeenì yi làa bìo wa pan bìo le Dónbeenì dó mí ɲii le mí ì wé. Ká mu mí bìo tĩn tĩ́ahṹ á le waminì lé dìo po bìo ká. 
\c 14  
\s1 Le Dónbeenì Hácírí bè-hãnii ɓúi bìo 
\p  
\v 1 Àwa, á mi wã́a bè le waminì wɔ̃hṹ na á ĩ zéenía làa mia, à mu bìowa wéro pànká na le Dónbeenì Hácírí wee na à mi wé cà lè mi sĩa ɓúenɓúen, sɔ̃̀nkú le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛró.  
\v 2 Yìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, wón yí máa bío lè ɓa nùpua, o wee bío lè le Dónbeenì. Nùpue yí máa ɲí bìo ó o wee bío. Le Dónbeenì Hácírí pànká wee wé ò o bío hã bíoní na á nùpue yí dà máa zũń.  
\v 3 Ká yìa wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa, wón wee bío lè ɓa nùpua. O wee wé à ɓa kèrètĩ́ɛwa sĩidéró le Dónbeenì yi va lè mí yahó, o wee hení ɓa sĩa, á hĩ̀í hã.  
\v 4 Yìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, wón wee wé ò orɛ́n mí dòn sĩidéró le Dónbeenì yi va lè mí yahó. Ká yìa wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa wee wé á ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure sĩidéró va lè mí yahó.  
\v 5 Ĩ wee fan à mi ɓúenɓúen wé bío hã bíoní na á nùpue yí zũ. Ɛ̀ɛ ká mi màhã́ wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa á mu ù wé sĩ miì á à poń bṹn. Yìa wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa wón bìo cũ̀nú wi po yìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, se o ɓúi ɓɛ̀n wee dàń bĩní tã́ní hã bíoní mu à ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure sĩidéró le Dónbeenì yi va làa yahó. 
\p  
\v 6 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ká ĩ wã́a lá ɓueé bía hã bíoní na á nùpue yí zũ á nɔn mia mí dòn, á ĩ kɛńló mi cɔ̃́n cũ̀nú lá à wé ho yɛ́n? Ĩ yí dà máa séení mia ká mu yínɔń bìo ɓúi na le Dónbeenì zéenía làa mi, tàá mu bìo zũńló á ĩ zéenía làa mia, tàá le Dónbeenì ɲi-cúa á ĩ fɛɛra nɔn mia, tàá kàránló ɓúi á ĩ nɔn mia.  
\v 7 Mi loń hã sĩ̀-ɓúania, ho cã́ahṹ tàá ho coohṹ, ká hã ɓúaró yí bò bìo wán á ɓa à zũń bìo hã wee bío kaka?  
\v 8 Lé o yɛ́n á à dĩ̀n dĩ̀n á à lá hã hĩa sĩ̀a ká a yí ɲá bìo le tĩ̀nɓúaní bía wéréwéré?  
\v 9 Minɛ́n mún bìo ka kà síi. Hen ká mi wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, à nùpue na dà à tã́ní hã á mía, á ɓa à wé kaka à ɲínáa bìo mi wee bío? Hã à kɛń lòn bín-conconwà.  
\v 10 Ho dĩ́míɲá yi á hã sìíwà boo, ká hã ɓúenɓúen wi lè mín bíonì á sìí na ɓàn bíonì kúará mía hón mía.  
\v 11 Ká yìa wee bío làa mi á ĩ hĩ́a yí máa ɲí bíoní, bṹn ká ĩ ka lòn nì-hãni o cɔ̃́n, ó orɛ́n mún ǹ kɛń lòn nì-hãni ĩnɛ́n cɔ̃́n.  
\v 12 Minɛ́n mún bìo ka kà síi. Bìo mi wee cà mu bìowa na le Dónbeenì Hácírí wee na wéró pànká lè mi sĩa ɓúenɓúen, á mi cén bánbá à mi cà bìo wee wé à ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure sĩidéró le Dónbeenì yi va lè mí yahó. 
\p  
\v 13 Àwa, yìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ ko ò o fìo le Dónbeenì yi ò o wé dàń hã tã́ní à ɓa nùpua ɲí.  
\v 14 Hen ká ĩ wee fìo lè hã bíoní na á nùpue yí zũ, á ĩ hácírí dén á à kɛń ho fìoró wán, ká ĩ yí máa le ĩ yi à wéráa ho.  
\v 15 Àwa, á lé mu yɛ́n á ĩ ì wé? Ĩ ì fìo lè hã bíoní na á nùpue yí zũ lè ĩ hácírí, ká ĩ mún pá à le ĩ yi á à fìo lè le bíonì na ɓa nùpua zũ à ɓa ɲí. Ĩ ì sío hã lení lè hã bíoní na á nùpue yí zũ lè ĩ hácírí, ká ĩ mún pá à le ĩ yi á à sío lè le bíonì na ɓa nùpua zũ à ɓa nùpua ɲí.  
\v 16 Ká wa yí máa wé làa bṹn, ká yìa wee wé ho bárákà déró fìoró lè hã bíoní na á nùpue yí zũ lè mí hácírí á bìa ká á à wé kaka à tàráa ho «*Amiina» ho fìoró mu vaa véeníi.  
\v 17 Hàrí à ũ bárákà déró fìoró mu wé se kaka, á bìa yí ɲá ho máa yí cũ̀nú ho yi. 
\p  
\v 18 Ĩ wee dé le Dónbeenì bárákà, lé bìo hã bíoní na á nùpue yí zũ, á ĩnɛ́n wee bío po mi ɓúenɓúen.  
\v 19 Ɛ̀ɛ ká ɓa kèrètĩ́ɛwa kúaa mín wán, á hã bíoní bìo hònú na á ĩ ì bío làa ba lè le bíonì na ɓa zũ á ĩ ì bío á à kàrán làa ba, á ĩ wa á po hã bíoní muaaseé pírú na á ĩ ì bío làa ba na á nùpue yí zũ. 
\p  
\v 20 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, mi yí wé lòn háyúwá mi yilera yi. Mu bè-kora dã́ní yi bṹn mi wé lòn háyúwá. Ká mi màhã́ wé leéka mi yiwa lòn yèn-tĩnia sa.  
\v 21 Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: 
\q1 «Ĩ ì dĩ̀n hã sìí-viò nùpua wán 
\q2 á à bíoráa lè ĩ nìpomu lè hã bíoní na ɓa yí máa ɲí. 
\q1 Hàrí ká ĩ wó bṹn, 
\q2 á ĩ nìpomu pá máa ɲí ĩ cɔ̃́n.»\f + \fr 14:21 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 28.11\f* 
\m  
\v 22 Lé bṹn á hã bíoní na á nùpue yí zũ hɔ̃́n bíoró wee zéení làa bìa yínɔń ɓa kèrètĩ́ɛwa le ɓa níi mía ɓa kèrètĩ́ɛwa bìo yi. Bṹn bè-zéenínii so yahó yí sã́ ɓa kèrètĩ́ɛwa. Ká le Dónbeenì ɲi-cúa hɔ̃́n fɛɛró ɓɛ̀n wee zéení lè ɓa kèrètĩ́ɛwa le le Dónbeenì wi làa ba. Bṹn yahó yí sã́ bìa yínɔń ɓa kèrètĩ́ɛwa.  
\v 23 Mi loń. Ká ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure nùpua ɓúenɓúen lá kúaa mín wán síi, á ɓa ɓúenɓúen wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, ó o ɓúi na dĩǹ yí zũ ɓa kèrètĩ́ɛwa bìo yara, tàá o ɓúi na yínɔń o kèrètĩ́ɛ ɓueé dɔ̃n, á ɓa so máa bío le mi wee khée le?  
\v 24 Ɛ̀ɛ ká ɓa ɓúenɓúen wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa, ó o ɓúi na yínɔń o kèrètĩ́ɛ, tàá o ɓúi na dĩǹ yí zũ ɓa kèrètĩ́ɛwa bìo yara ɓueé dɔ̃n, á ɓa so máa le mí yiwa, á máa zũń le mí wó khon bìo ɓa wee ɲí bìo yi le?  
\v 25 Bìo wi ɓa yiwa na á nùpue yí zũ, á bìo ò zũń. Hón pã̀ahṹ so yi, ká ɓa màhã́ lií ɓúrá á à ɓùaaní le Dónbeenì ká ɓa à bío: «Tũ̀iá poni, le Dónbeenì ɓɛ̀ntĩ́n wi làa mia.» 
\s1 Ɓa kèrètĩ́ɛwa kúeemínwánló bìo 
\p  
\v 26 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, á bìo wã́a ko mu wé le mu yɛ́n? Hen ká mi wé kúaa mín wán, ká yìa yú lení ò o sío le, ká yìa yú bìo o ò kàrán làa bìa ká, ò o kàrán ɓa. Ká yìa le Dónbeenì zéenía làa bìo ɓúi ò o zéení mu, ká yìa yú hã bíoní na á nùpue yí zũ bíoró pànká, ò o bío hã, ká yìa ɓɛ̀n yú hã tã́níló pànká, ò o tã́ní hã. Bṹn ɓúenɓúen á à dàń ǹ séení ɓa kèrètĩ́ɛwa kuure à ɓa sĩidéró le Dónbeenì yi wíoka fárá dĩ̀n.  
\v 27 Ká ɓa ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ, á bṹn ko làa nùpua nùwã ɲun, tàá nùwã tĩn à wé mu. Ká yìa wé bía mí bìo, à yìa so ɓɛ̀n bío mí bìo, ò o ɓúi mún wé tã́ní bìo ɓa nì-kéní kéní wee bío.  
\v 28 Ká yìa á à tã́ní mu mía, á ɓànso ko ó o wé tɛ́tɛ́, ò o bío le le Dónbeenì mí yi. 
\p  
\v 29 Ká mu lé ɓa ɓúi wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa, á bán nùwã ɲun tàá nùwã tĩn á ko ɓa wé bío ká bìa ká wee và mí yiwa bìo hã ɲi-cúa mu wi à ɓa ɓua lè míten wán.  
\v 30 Ká le Dónbeenì zéenía bìo ɓúi là a ɓúi mi tĩ́ahṹ, á yìa lá wee bío ko ò o wé tɛ́tɛ́ ká a día le bíonì na wón ɓànso yi.  
\v 31 Ká mu wee wé kà, á mi ɓúenɓúen dà wé è fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa, yìa wé bía mí bìo, á yìa á à bío mí bìo, bèra a na à mi ɓúenɓúen yí ho kàránló, à mún yí le sĩ-heɓúee.  
\v 32 Yìa wee fɛɛ le Dónbeenì ɲi-cúa ko ò o zũń míten ò o yí wé mu concon.  
\v 33 Le Dónbeenì yí wa bìo na lùnkaa. Bìo wee wé ho hɛ́ɛrà bṹn lé bìo le Dónbeenì wa. Bṹn lé bìo mu wee wéráa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi kuio ɓúenɓúen yi. 
\p  
\v 34 Ká ɓa kèrètĩ́ɛwa wé kúaa mín wán, á ɓa hã́awa ko ɓa wé tɛ́tɛ́. Níi yí nɔn ɓa yi à ɓa bío. Ɓa ko ɓa wé liiní míten làa bìo ɓa *zúifùwa làndá bíaráa mu.  
\v 35 Ká ɓa wi à ɓa zũń bìo ɓúi yara, à ɓa tùa bṹn lè mí bárání mí zĩní yi. Mu yí se ò o hã́a bío ɓa kèrètĩ́ɛwa kúeemínwánló yi. 
\p  
\v 36 Mi wee leéka le le Dónbeenì bín-tente so ló mínɛ́n cɔ̃́n le? Tàá mu so lé minɛ́n mí dòn á le bìo sã̀ yi le?  
\v 37 Hen ká a ɓúi wee leéka le mí lé le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro, tàá ɓànso wee leéka le mí yú le Dónbeenì bìo wéró pànká, à ɓànso zũń mu le bìo á ĩ túara nɔn mia kà lé o Ɲúhṹso bìo na ó o bò henía.  
\v 38 Ká yìa yí tà mu, á le Dónbeenì máa tà wón bìo. 
\p  
\v 39 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, á bìo mi wã́a ko mi cà lè mi sĩa ɓúenɓúen lé le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛró, à bìa wee bío hã bíoní na á nùpue yí zũ à mi mún yí hè.  
\v 40 Bìo here, lé à mu ɓúenɓúen wé làa bìo mu koráa, à mu yí lùnka. 
\c 15  
\s1 O Krista vèeró bìo 
\p  
\v 1 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, le Dónbeenì bín-tente na á ĩ buera nɔn mia, lé dén á ĩ bĩnía wee leéka bìo làa mia. Lé lerɛ́n á mi tà bìo á bò yi lè mi sòobɛ́ɛ.  
\v 2 Lerɛ́n lé dìo á à kã̀ní mia ká mi wee ɓua le sese làa bìo á ĩ bueraráa le nɔn mia. Ká bṹn mía se mi tà le bìo coon. 
\p  
\v 3 Ho kàránló na bìo ɲúhṹ wi po hìa ká, hìa ĩnɛ́n ĩ bɛɛre yú á nɔn mia le hìa kà: O *Krista húrun wa bè-kora bìo yi làa bìo mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi.  
\v 4 Ɓa nùuna a, á mu wizooní tĩn zoǹ, ó o vèera làa bìo mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi.  
\v 5 O zéenía míten là a Piɛre, bṹn mɔ́n ó o màhã́ zéenía míten lè mí tonkarowà pírú ɲun.  
\v 6 Bṹn mɔ́n á wàn zàwa lè wàn hĩ́nni na po khĩá-hònú ó o zéenía lè míten làa cúekúee. Ɓa cɛ̀rɛ̀ɛ pá yìo wi lua hàrí lòn zuia. Ɓa nùwã yɛn ɓúi lé bìa húrun ɓa tĩ́ahṹ.  
\v 7 Bṹn mɔ́n ó o zéenía míten là a Zaaki, á màhã́ zéeníanáa míten lè mí tonkarowà ɓúenɓúen.  
\v 8 Bìo ó o zéenía míten lè ɓa ɓúenɓúen vó, ó o mún zéenía míten lè ĩnɛ́n na ka lòn za na teró cú wán.  
\v 9 Mu bon, ĩ lé ɓa tonkarowà ɓúenɓúen mɔ́n dí. Ɓa yàá yí ko ɓa ve mi làa tonkaro, lé bìo á bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi á ĩ beéra lò.  
\v 10 Bìo á ĩ karáa ho zuia, lé le Dónbeenì sãamu pànká yi. Á le sãamu na le wó làa mi á yí tò, ɓùeé. Ĩ sá ho tonló á lò bon po ɓa tonkarowà na ká ɓúenɓúen. Ɛ̀ɛ ká mu yínɔń ĩnɛ́n lè ĩ pànká á wó mu. Lé le Dónbeenì sãamu lé bìo nɔn á ĩ dàńna wóráa mu.  
\v 11 Lé bṹn bìo yi, à mu wé ĩnɛ́n loo, tàá ɓarɛ́n loo, se dìo kà lé le bíonì na wa wee bue, á lé lerɛ́n mi tà bìo. 
\s1 Ɓa nì-hía vèeró bìo 
\p  
\v 12 Ká mu lé o *Krista vèeró bìo á wa wee bue, á lée webio nɔn á mi tĩ́ahṹ á ɓa ɓúi wee bíoráa le ɓa nì-hía máa vèe?  
\v 13 Ká ɓa nì-hía máa vèe bìo bon, se o Krista mún yí vèera.  
\v 14 Ká a Krista yí vèera, se bìo wa wee bue ɲúhṹ mía, á bìo mi tà yi mún mía.  
\v 15 À bè bṹn wán, á se wa lé ɓa sabín-fũ̀aalowa, lé bìo wa bía kɛ̃́nkɛ̃́n le le Dónbeenì vèenía o Krista léra ɓa nì-hía tĩ́ahṹ. Ká mu bon ká ɓa nì-hía máa vèe, se bìo á wa le le Dónbeenì vèenía o Krista mún yí bon.  
\v 16 Ká ɓa nì-hía yí dà máa vèe, se o Krista mún yí vèera.  
\v 17 Ɛ̀ɛ ká a Krista yí vèera, se bìo mi tà yi ɲúhṹ mía, á mi bè-kora pá ɲà mi ɲúná yi.  
\v 18 Mu yàá po bṹn, mu wee zéení le bìa tà a Krista bìo á húrunnáa á bìo yáara ɓúenɓúen.  
\v 19 Ká mu lé le mukãnì na wa wi yi hã laà na kà wán mí dòn bìo yi á wa dóráa wa sĩa o Krista yi, se wa miinà po ɓa nùpua na ká ɓúenɓúen miinà. 
\p  
\v 20 Ɛ̀ɛ ká a Krista ɓɛ̀ntĩ́n vèera bìo bon. Bìo á mu bè-yáa wee zéení le ho dĩ́nló á à be è wé se, lé bṹn bán síi ó o Krista vèeró bìo mún wee zéení le ɓa nì-hía à vèe.  
\v 21 O nùpue nì-kéní lé yìa nɔn á ɓa nùpua wee híráa, lé bṹn ɓàn síi ó o nùpue nì-kéní lé yìa mún nɔn á ɓa nì-hía wee vèeráa.  
\v 22 Bìo ɓa nùpua ɓúenɓúen wee hí lé bìo ɓa lée sìí dà-kéní là a Adãma, lé bṹn á ɓa ɓúenɓúen mún ǹ vèe, ɓa páaníló là a Krista bìo yi.  
\v 23 Ká ho vèeró mu màhã́ à wé làa bìo mu sã̀náa mín. O Krista lé yìa dú ɓa ɓúenɓúen yahó lòn bè-yáa. Bṹn mɔ́n ó o ɓuenló pã̀ahṹ á bìa bìo sã̀ a yi màhã́ à vèe.  
\v 24 Hón pã̀ahṹ so yi ká mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ á à ɓúe. O Krista á à ɓúe hã pànká sũmáa ɓànsowà lè mí sìíwà ɓúenɓúen na yí máa mi ɲúná ká a bĩní ì na le bɛ́ɛnì o Maá Dónbeenì yi.  
\v 25 Mu bon, o Krista ɓueé lá le bɛ́ɛnì fúaa bìo ó o ɓúrá mí zúkúsa mí tá á bò mí zeǹ wán.\f + \fr 15:25 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 110.1\f* 
\v 26 O zúkúso na o ò yáa ho mɔ́n lé mu húmú.  
\v 27 Mu bon, mu túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi le le Dónbeenì dó mu bìo ɓúenɓúen o tá.\f + \fr 15:27 \ft Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 8.6\f* Ká lé le Dónbeenì dó mu bìo ɓúenɓúen o tá, se mu wee zéení le le Dónbeenì na dó mu dén níi ló.  
\v 28 Ká a Krista khíi wi mu bìo ɓúenɓúen ɲúhṹ wán, ó orɛ́n na lé o Za á ɓɛ̀n ǹ dé míten le Dónbeenì tá. Bṹn ká le Dónbeenì na lá dó mu bìo ɓúenɓúen o tá, á à wé mu bìo ɓúenɓúen bɛ́ɛ. 
\p  
\v 29 Ká ɓa nì-hía yí máa vèe, á lée webio á bìa wee bátízé míten ɓa bìo yi á wee cà? Lée webio nɔn ɓa wee wéráa mu?  
\v 30 Á warɛ́n ɓɛ̀n lée webio nɔn á wa wee zàanínáa wa mukãní làa wizooní.  
\v 31 Wizonle lée wizonle ká ĩ wee sánsá mu húmú. Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, ĩ wee bío bṹn lé bìo á bìo wa Ɲúhṹso Yeesu Krista wee wé mi tĩ́ahṹ á ĩ sĩi wan bìo yi.  
\v 32 Ho Efɛɛze yi, á ĩ lò bon ɓa nùpua níi yi lè ĩ san làa zĩ́n-bùaa. Ká mu lé ho dĩ́míɲá bìo mí dòn bìo yi á ĩ wóráa mu se lé ho cũ̀nú yɛ́n á ĩ yú? Ká ɓa nì-hía yí máa vèe, se le bíonì na kà bìo bon: «Mi wé wa dí ká wa a ɲu, lé bìo wa yìró húrun se mu vó.»\f + \fr 15:32 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 22.13\f* 
\v 33 Mi yí khà miten: «Lé o nùpue na térénna ò o wee bè là a bè-kora wéro á hĩ́a wé là a bìo síi.»  
\v 34 Á mi cén tĩní mi yìo, à mi khí mu bè-kora wéró yi. Ɓa ɓúi wi mi tĩ́ahṹ á yí zũ le Dónbeenì. Ĩ wee bío kà síi à hã nìyio dí mia. 
\s1 Wa sãnía yèrèmáló bìo 
\p  
\v 35 Ɛ̀ɛ ká ɓa ɓúi pá wee tùa le ɓa nì-hía vèeró á à wé kaka síi. Ɓa sãnía á à kɛń kaka ɓa vèeró pã̀ahṹ?  
\v 36 Mi ɓɛ̀ntĩ́n lé ɓa bɔ̃́nbúwá. Mi loń, hen ká a ɓúi dù dɛ̀ɛ ɓúi bɛɛre, ká le yí sũ̀na, á yí ló bìo le lá karáa wán, á le so ò dàń lé á yòó dã le?  
\v 37 Mu bìo na hà yòó ló yínɔń bṹn mi dù, mu ɓàn bɛɛre lé dìo á mi dù. Mu dà á wé wɛɛ́nì tàá bè-dínii ɓúi.  
\v 38 Bìo á le bìo hĩ́a wéráa, bṹn sã̀ le Dónbeenì yi. Mu bè-dínii ɓúenɓúen bìo na mu wee lé à sàráa sìí yínɔń dà-kéní.  
\v 39 Á bìa yìo wi lua ɓúenɓúen sãnía yínɔń dà-kéní. Ɓa nùpua, ɓa sároń bùaa, ɓa ɲínzàwa lè ɓa cezàwa ɓúenɓúen sãnía wi ká hã ɓúenɓúen màhã́ wi mín ɲúná yi.  
\v 40 Ho wáayi bìowa semu wi mí dòn làa bìa yìo wi lua na wi ho tá yi semu.  
\v 41 Le wii semu wi mí dòn, ho pĩihṹ semu wi mí dòn, á hã mànàayio semu wi mí dòn. Á hã mànàayio mu lè mí dà-kéní kéní semu pá wi mín ɲúná yi. 
\p  
\v 42 Lé bṹn lè ɓa nì-hía vèeró bìo lée dà-kéní. Hen ká ɓa sãnía hĩ́a lií dó ho tá yi làa bìo le bɛɛre wee dìráa bìo síi, à hã soo. Ká hã hĩ́a vèera, à hã sìí yèrèmá á máa bĩní hí.  
\v 43 Hã sãnía na ɓa nùuna, á cùkú mía, hã yí dà bìo ɓúi máa wé. Ká hã hĩ́a vèera à hã cùkú wé à pànká kɛń.  
\v 44 Hã sãnía na wee nùu, hɔ̃́n bìo sã̀ ho dĩ́míɲá na kà yi. Ká hã khíi vèera, á hã a yèrèmá á bìo ò sĩ̀ ho wáayi yi. Bìo hã sãnía na bìo sã̀ ho dĩ́míɲá yi wiráa, lé bṹn ɓàn síi á hã sãnía na bìo sã̀ ho wáayi yi mún wiráa. 
\p  
\v 45 Mu so yí túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi kà síi le? «O Adãma na lé o yahón nùpue, á le Dónbeenì wó ó o yìo wi lua.»\f + \fr 15:45 \ft Mi loń Bìo ɲúhṹ ɓúɛɛníi vũahṹ (Genèse) 2.7\f* Ká a *Krista na lé o mɔ́ndɛ́n Adãma wón lé ho wáayi nùpue na wee na le mukãnì.  
\v 46 Bìo dú ho yahó yínɔń hã sãnía na bìo sã̀ ho wáayi, hã sãnía na bìo sã̀ ho dĩ́míɲá yi lé hĩ̀a dú ho yahó. Ho wáayi sãnía hɔ̃́n wi làa mɔ́n.  
\v 47 O yahón nùpue na má lè le tĩ́ní wón bìo sã̀ ho tá yi. Ká a «ɲun níi nùpue» bìo sã̀ ho wáayi.  
\v 48 Bìa bìo sã̀ ho tá yi ka làa yìa má lè le tĩ́ní bìo síi. Ká bìa bìo sã̀ ho wáayi yi, bán ɓɛ̀n ka làa yìa bìo sã̀ ho wáayi bìo síi.  
\v 49 Bìo wa láráa ho tá yi nùpue sìí, lé bṹn wa mún khíi láráa ho wáayi nùpue sìí.\f + \fr 15:49 \ft Le Dónbeenì bíonì vɔ̃n-kĩ́a ɓúi yi á bìo kà lé bìo túara: Lé bṹn á mi mún wa láráa ho wáayi nùpue sìí.\f* 
\p  
\v 50 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo á ĩ wi à ĩ zéení làa mia, lé à mi zũń le wa yí dà máa kɛń hen na le Dónbeenì wee dí mí bɛ́ɛnì yi lè wa sãnía na bìo sã̀ ho dĩ́míɲá yi. Mu bìowa na dà wee yáa níi yí dà máa kɛń bìo yí dà máa yáa yi.  
\v 51 Mi ɲí bìo kà. Ĩ ì zéení bìo ɓúi na le Dónbeenì lá sà yi làa mia: Mu yínɔń wa ɓúenɓúen lé bìa à hí. Ká ɓa nì-hía làa bìa yìo wi lua lé warɛ́n ɓúenɓúen sìí á à yèrèmá.  
\v 52 Mu ù wé fùafùa, lè le yère kèɓúenló bìo síi, ho pã̀ahṹ na le bũaanì sã á à ɲí yi le mɔ́ndɛ́n wizonle zoǹ. Ká le bũaanì mu sã ɲá, á ɓa nì-hía á à vèe, á sãnía à yèrèmá, á wã́a máa bĩní máa hí hùúu. Ká warɛ́n na yìo wi lua, á sãnía à yèrèmá.  
\v 53 Mu bon, hã sãnía na wee hí à soo, á ko hã yèrèmá à wé hĩ̀a yí dà máa hí máa soo.  
\v 54 Ká hã sãnía na wee hí à soo á khíi yèrèmáa á wó hĩ̀a yí dà máa hí máa soo, bṹn ká bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi kà màhã́ wã́a ɲii ì sí: 
\q1 «Húmú, ũ fũuhṹ fá á mu vóráa.\f + \fr 15:54 \ft Mi loń Ezayii vũahṹ 24.8\f* 
\q1  
\v 55 Húmú, ũ pànká wi wen? 
\q1 Húmú, ũ hĩnì na ũ wee táaráa wi wen?»\f + \fr 15:55 \ft Mi loń Ozee vũahṹ 13.14\f* 
\m  
\v 56 Mu húmú hĩnì na mu wee táaráa lé mu bè-kohó. Á bìo ɓɛ̀n wee na à mu bè-kohó yíráa ho pànká wa wán lé o *Mɔyiize làndá.  
\v 57 Ɛ̀ɛ ká wa wee dé le Dónbeenì bárákà, lerɛ́n na wó á wa dàńnáa mu húmú wa Ɲúhṹso Yeesu Krista pànká yi. 
\p  
\v 58 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni na á ĩ wa làa sòobɛ́ɛ, bṹn lé bìo nɔn á mi fárá tĩn, à yí día le ɓa dèké mia. Mi ca mi kuio o Ɲúhṹso tonló sáró yi. Lé bìo mi wã́a zũ le le lònbee na mi wee lá a Ɲúhṹso bìo yi á yínɔń kã́amáa. 
\c 16  
\s1 Le wárí na cɔ̃n nɔn ho Zeruzalɛɛmu kèrètĩ́ɛwa yi 
\p  
\v 1 Mi wã́a le wa khíi zo le wárí na wee cã à séenínáa bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi na wi ho Zeruzalɛɛmu yi tũ̀iáwà yi. Ĩ bía bìo le wárí cãló mu bìo ko mu wéráa á nɔn ho Kalasii kèrètĩ́ɛwa kuure yi vó. Minɛ́n mún wé làa bṹn bìo síi.  
\v 2 Hã dimaasiwa ɓúenɓúen à mi nì-kéní kéní wárí na mi sá yú ɓúi á mi bàrá mí dòn làa bìo mi dàráa mu. Bèra a na à mi wã́a yí pa ĩ ɓuenló mi cɔ̃́n à bío le mi ì cãnáa wárí.  
\v 3 Ĩ khíi ɓueé dɔ̃n mi cɔ̃́n, á ɓa nùpua na á minɛ́n mi bɛɛre hueekaa lé bán á ĩ ì fé mi hãmu bìo á à túa hã vɔ̃nna à bè wán á à na yi, á ɓa à ɓua à varáa ho Zeruzalɛɛmu.  
\v 4 Ká ĩnɛ́n ĩ bɛɛre pá ko à ĩ ɓua mu varáa, á ɓa à bè làa mi. 
\s1 Bìo ó o Poole wi ò o wé 
\p  
\v 5 Ĩ wi à ĩ ɓuen mi cɔ̃́n, ká ĩ màhã́ à kã́a ho Maseduana kɔ̃hṹ yi á à ɓuennáa.  
\v 6 Ɲún-sĩ á ĩ ɓueé cãaka làa mia cúa-yɛn, ɲún-sĩ á le tɛ̀ɛnì pã̀ahṹ ɓúenɓúen á ĩ yàá à wé mi cɔ̃́n. Bṹn ká mi wã́a à yí mi á à séení á ĩ vaá dãnáa hen na á ĩ bò ò va yi.  
\v 7 Mu bon, ĩ yí wi à ĩ ɓuee mi mia làa miló kà síi ká ĩ khĩí. Ĩ wi à ĩ ɓuee cãaka làa mia ká a Ɲúhṹso tà mu.  
\v 8 Bìo kà wán, á ĩ ì kɛɛní ho Efɛɛze lóhó yi á ho *Pãntekoote á à yí mi bĩ́n.  
\v 9 Lé bìo á ton-beenì sáró ɲii hɛ́ra día nɔn miì bĩ́n, á bìa wi ɓa hè ho sáró mún boo. 
\p  
\v 10 Ká a Timɔtee ɓueé dɔ̃n mia, à mi sábéré à mi wíoka a ɓua, lé bìo ó o wee sá a Ɲúhṹso tonló lè ĩnɛ́n bìo.  
\v 11 O ɓúi yí zùań wo yi. Ká a khíi bĩnía wà à ɓuen ĩ cɔ̃́n, à mi séení a ò o ɓueé dã làa hɛ́ɛrà. Ĩ pan wo, orɛ́n lè wàn zàwa na bò làa wo. 
\p  
\v 12 Ká mu lé wàn za Apoloosi, wón á ĩ henía sĩi á à yí cúa-yɛn le o bè lè wàn zàwa na bĩnía wà à ɓuen mi cɔ̃́n à ɓuennáa, ká a sĩi ɓɛ̀ntĩ́n yí tà le vɛɛnì mu bìo bìo kà wán. Ĩ zũ mu le pã̀ahṹ na ò o yí le níi yi, o ò ɓuen. 
\s1 O Poole bíoní véení 
\p  
\v 13 Mi tĩní mi yìo, mi fárá dĩ̀n mi sĩidéró le Dónbeenì yi. Mi zéení le mi lé ɓa nùpua na sĩa hereka, á pànkáwá wi.  
\v 14 Mi bè-wénia ɓúenɓúen á mi wé wé lè le waminì. 
\p  
\v 15 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, le ĩ pá bĩní hení bìo dà-kéní bìo na mia. Mi zũ a Sitefanaasi lè mín zĩi nùpua. Mi zũ le ho Akayii kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi, á ɓarɛ́n lé bìa nín-yání tà a Ɲúhṹso bìo. Mi mún zũ le ɓa dɛ̀ɛnía bánbáa wee séení bìa bìo sã̀ le Dónbeenì yi.  
\v 16 Àwa, bán nùpua so síi, làa bìa làa ba lɛɛ́ra ho tonló yi, á mi wé tà día le ɓa dí mi yahó.  
\v 17 Bìo á wàn zàwa Sitefanaasi là a Akayikuusi, là a Fɔɔtunatuusi á ɓueé ɓúɛɛkío mi á ɓɛ̀ntĩ́n lée bìo na wan ĩ sĩi làa sòobɛ́ɛ. Lé bìo á bìo mi yí dà máa wé máa na miì bìo mi khɛ̀ra làa mi bìo yi, lé bṹn á ɓarɛ́n wó mi lahó yi.  
\v 18 Ɓa ɓɛ̀ntĩ́n hĩ̀ína ĩ sĩi làa bìo ɓa wee wéráa mu làa mia pɔ̃̀nna cɛ̀rɛ̀ɛ yi. Ɓa nùpua mu síi á mi wé kɔ̃̀nbi. 
\s1 Le tɛ̀ɛníi 
\p  
\v 19 Ɓa kèrètĩ́ɛwa kuio na wi ho Azii kɔ̃hṹ yi á wee tɛ̀ɛní mia. O Akilaasi là a Pirisiiye lè ɓa kèrètĩ́ɛwa na wee ɓuee kúee mín wán ɓa cɔ̃́n, á wee tɛ̀ɛní mia wa Ɲúhṹso yèni yi.  
\v 20 Wàn zàwa ɓúenɓúen wee tɛ̀ɛní mia. Minɛ́n mún tɛ̀ɛníka mín yi sese. 
\p  
\v 21 Lònbìo lé ĩnɛ́n Poole lè ĩ nín-bia á wee túa le tɛ̀ɛníi ì na mia. 
\p  
\v 22 Ká a ɓúi yí wa a Ɲúhṹso mi tĩ́ahṹ, à mi lén wo mi tĩ́ahṹ. «Maranataa», le wa Ɲúhṹso ɓuen. 
\p  
\v 23 Le wa Ɲúhṹso Yeesu *Krista sãamu à kɛń làa mia.  
\v 24 Ĩ ɓɛ̀ntĩ́n wa mia lè ĩ sĩi ɓúenɓúen wa páaníló là a Yeesu Krista bìo yi. *Amiina!