\id COL 52COLDENU.SFM Denya New Testament June 2009
\h Kolosiya
\toc2 Kolosiya
\toc3 Kol
\toc1 Ŋwɛ ayi Pɔl ásamé mbaá ɛchomele bɔɔ́ Kras né Kolosiya
\mt2 Ŋwɛ ayi Pɔl ásamé mbaá ɛchomele bɔɔ́ Kras né
\mt1 Kolosiya
\c 1
\s1 Matame
\p
\v 1 Me Pɔl muú Ɛsɔwɔ apyɛ nnó mbɛ ŋgbá Kras Jisɔs ne nsáme ŋwɛ yina. Nlú fa choncho ne meŋmɛ se Timɔti.
\p
\v 2 Ɛsé détɔme ŋwɛ yina ɛta nyú bɔɔ́ Ɛsɔwɔ né melɔ Kolosiya. Ɛnyú abi delu aŋmɛ se abi déchome mmyɛ ne Jisɔs Kras ne dékwɔlege ji ne metɔɔ́ ɛma. Dénɛnemmyɛ nnó Ntɛ se Ɛsɔwɔ ɛbwɔ́ ne Ata se Jisɔs Kras alɛre ɛnyú galɔ́gálɔ́, ápyɛ ɛnyú debɛ ne nesɔ.
\s1 Pɔl anɛnemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ gétúgé bɔɔ́ Kolosiya
\p
\v 3 Ɛsé deke dénɛnemmyɛ yɛ́ndégébé gétúgé nyú, détamege Ɛsɔwɔ Ntɛ Ata sé Jisɔs Kras. 
\v 4 Ɛsé détamege Ɛsɔwɔ gétúgé dewuú nnó ɛnyú défyɛɛ́ metɔɔ́ ne Kras Jisɔs, ne debɔɔ́ nto gejeé ne atɛ bɔɔ́ Ɛsɔwɔ ako. 
\v 5 Ɛnyú dépyɛɛ́ mbɔ gétúgé dénɛré metɔɔ́ né unó bi Ɛsɔwɔ ákwyɛ mɛ ábelé ɛta nyú né mfaánebuú. Genó ɛyi gepyɛ ɛnyú dénɛré metɔɔ́ né unó bimbɔ ɛlé wáwálé ayi atanege né abya melɔ́mélɔ́ ayi ɛnyú debɔɔ́ mbɛ dewuú. 
\v 6 Abya melɔ́mélɔ́ yimbɔ ásanege ajyɛ yɛ́ndé mbaá fa né mme, apyɛ bɔɔ́ ákwɔrege gepɔge bwɔ́. Ne gejamégé bɔɔ́ áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne ji, wyɛ ndɛre abɔ apyɛ nya ne nyú tɛ gébé ɛyigé ɛnyú dewuú ji. Ne dékaá wáwálé ndɛre Ɛsɔwɔ alɛrege ulɔɔ́ melu bií mbaá bɔɔ́ ako. 
\v 7 Ɛlé Ɛpafras ne apyɛ ɛnyú dékaá abya melɔ́mélɔ́ yina. Ɛsé débɔɔ́ gejeé ne ji dɔɔ́. Ji alu ntɛ muú utɔɔ́ ayi apyɛ utɔɔ́ dɔɔ́ ne ɛsé chocho. Ji alu maá utɔɔ́ ayi apyɛ utɔɔ́ Kras gétúgé ɛse ne metɔɔ́ wuú ɛma. 
\v 8 Ji ntó ne agare ɛse gefɔɔ́ ɛyigé ɛnyú debɔɔ́ gejeé ne atɛ bɔɔ́ Ɛsɔwɔ. Ɛlé Mendoó Ukpea ne ɛpyɛ ɛnyú debɔɔ́ gejeé ɛyigémbɔ.
\p
\v 9 Getú ɛyigémbɔ, ne tɛ bií bi ɛse dewuú abya nyú, dela depwyaá fɔ manɛnemmyɛ gétúgé nyú. Ɛse dénɛnemmyɛ degígé Ɛsɔwɔ nnó apyɛ ɛnyú dékaá chaŋéné genó ɛyigé ji ashuú mampyɛ mbaá bɔɔ́ bií. Ne nnó achyɛ ɛnyú defɔɔ́ deko ɛtire Mendoó wuú ɛchyɛge. 
\v 10 Ɛnyú débɛgé ne defɔɔ́ ɛtire mbɔ, débɛɛ́ nyɛ ne geŋwá ɛyige Ata akɛlege ne dépyɛ nyɛ yɛ́ndégenó ɛyi gegɔɔ́ ji metɔɔ́. Ne délɛrege nyɛ ulɔɔ́ melú matimati ne dékágé nyɛ depɔre Ɛsɔwɔ déjyɛ mbɛmbɛ. 
\v 11 Dénɛnemmyɛ ntó nnó Ɛsɔwɔ asɛ utó bií uko ɛbi upwɔɔ́ amu, apyɛ ɛnyú détɛne ne ɛshyɛ nnó yɛ́ndégenó ɛyi gepyɛ, ɛnyú dékóge wyɛ metɔɔ́ kógé déjyɛge mbɛ ne nechɔ́chɔ́, 
\v 12 déchyɛge matame mbaá ntɛ se muú apyɛ ɛnyú dekwane mambɔ unó ɛbi nyú, ɛbi Ɛsɔwɔ akarége mbaá bɔɔ́ bií, ɛbi ji akwyɛ abelé né melu ɛwe geŋgbɔ jií gégɛnege. 
\v 13 Ji ne afere ɛsé né uto muú ayi ágbárégé gefwa jií né melu gemua, asɛ ɛsé défɛ né melu gefwagé maá wuu ayi ji abɔɔ́ gejeé ne ji dɔɔ́. 
\v 14 Ɛ́lé gétúgé maá wuú yina ne ji áwené gemɛ́ge ɛsé, ɛwéna ɛleré nnó ji ajinte gabo se.
\s1 Gefɔgé muú ayi Kras alú ne utɔɔ́ ɛbi ji apyɛɛ́
\p
\v 15 Maá wuú yina ne alu muú ayi ɛsé dégɛ́né, ne ji ne alu mekpɛɛ́ Ɛsɔwɔ muú ɛsé dela dégɛ́né fɔ́. Ne wyɛ nkane maá mbɛ awyaá uto né ulaá gepú, mbɔntó ne Kras awyaá uto bi upwɔɔ́ unó uko ɛbi Ɛsɔwɔ ákwyɛɛ́ 
\v 16 néndé unó uko ɛbi Ɛsɔwɔ akwyɛɛ́ né mfaánebuú ne fa mme ukɛ ne ji. Yɛ́ ɛbɛ lé ɛbi dégɛ́né ne ɛbi délá dégɛne, chóncho ne aló yɛ́ ɛbelé ákpakpa ne afwa ne yɛ́ndé gefɔgé uto bi úlú. Yɛ́ndé genó ɛyigé Ɛsɔwɔ akwyɛɛ́ gekɛ ne ji ne úlú ɛlé nnó uchyɛge ji ŋgɔ. 
\v 17 Gemɛge nnó yɛ́ndégenó gebɛ, ji alu mɛ. Ne ji ne apyɛ unó uko úlú né malu bwɔ́. 
\v 18 Ji ne alu muú kpaá ɛchomele bɔɔ́ bií ɛwé ɛlú menyammyɛ wuú. Ne ji ne alɔɔ́ ula ɛchomele ɛwéna. Ji ne alú muú mbɛ mankwilé né negbo, álá máge agboó se. Ɛwéna ɛpyɛɛ́mbɔ nnó ji ne abɛ menɔ mbɛ né mbaá unó uko, 
\v 19 nénde Ɛsɔwɔ jimbɔɔ́ ne ɛgɔɔ́ ji nnó Kras abɛ ne gepɔ jií geko, 
\v 20 nnó bɔɔ́ akɛ ne Kras akeré ɛta wuú. Gétúgé manoó maá wuú ami machyɛ mme gébégé ji agboó né mfaá gekwa, Ɛsɔwɔ apyɛ nnó yéndé genó ɛyi gelu fa mme ne ɛbi mfaánebuú ubɛ né nesɔ ne ji. 
\v 21 Ne ɛnyú dékaá nnó, mbɛmbɛ ɛnyú ambɔɔ́ debɔ defa mbwa ne Ɛsɔwɔ, dela bɔɔ́ mawame bií gétúgé ubobo unó bi ɛnyú défɛrege ne dépyɛ. 
\v 22 Yɛ́mbɔ nana ji aja ɛnyú déchwɔ́ ji mmyɛ gétúgé negbo ɛníné maá wuú agboó ndɛre mekwaá nnó ji apyɛ ɛnyú détɛne né mbɛ ushu wuú ndɛre bɔɔ́ ukpea, bɔɔ́ abi álá pɔ́ ne deba né mmyɛ, abi Ɛsɔwɔ álá garege fɔ́ nnó ákwe mpa. 
\v 23 Ɛnyú debɔ mamfyɛge wyɛ metɔɔ́ ne Kras detɛne ne ɛshyɛ. Délyage fɔ manɛré metɔɔ́ né unó bi ɛnyú déwuú né abya melɔ́mélɔ́. Abya melɔ́mélɔ́ yina ne bɔɔ́ ágárégé né yɛ́ndé mbaá fa mme, ne Ɛsɔwɔ ajya me Pɔl nnó mbɛ méngáré abya melɔ́mélɔ́ yina ntó.
\s1 Utɔɔ́ bi Pɔl apyɛɛ́ né ɛchomele bɔɔ́ Kras
\p
\v 24 Ne nana metɔɔ́ ɛgɔɔ́ me né ɛfwyale ɛwe ngɛne gétúgé nyú. Me ngɛne ɛfwyale ɛwéna né menyammyɛ nnó me nnere mangɛ ɛfwyale ɛwé bɔɔ́ ɛchomele Jisɔs álu mangɛ wyɛ ndɛre Kras abɔ agɛne gétúgé menyammyɛ wuú ayi alu ɛchomele bɔɔ́ bií. 
\v 25 Ɛsɔwɔ ajya me nnó mbɛ muú utɔɔ́ wuú né ɛchomele bɔɔ́ bií ɛwéna. Ne utɔɔ́ ɛbi ji afyɛɛ me né amu úlú nnó me nnere mampyɛ ɛnyú dekaá meko mejɔɔ́ wuú chaŋéné. 
\v 26 Abya melɔ́mélɔ́ yina ne Ɛsɔwɔ ábelé nya bíbí mbaá bɔɔ́ abi nya mbɛmbɛ ako. Nana apyɛ bɔɔ́ bií akaá ji gbɔgɔnɔ. 
\v 27 Bɔɔ́ bií bina ne ji ájyaá nnó ápyɛ ɛbwɔ́ ákaá nnó genó ɛyige ji ábelé nya bibií mbaá bɔɔ́ bií gelɔ kpaá gepwɔ amu. Ne genó ɛyigémbɔ ɛlé Kras muu ajwɔlege ne ɛnyú bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus. Ɛwémbɔ ɛtɛne nnó ɛnyú ntó dénɛré metɔɔ́ wáwálé nnó dényɛ nyɛ gekpɛ́kpɛ́gé gefwa jií ulua ne Kras. 
\v 28 Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛsé degarege bɔɔ́ abya Kras. Dekwelege ɛbwɔ́ mbeé ne délɛrege ɛbwɔ́ abya Kras ne deŋga deko. Depyɛmbɔ nnó gébégé yɛ́ndémuú ayi áchóme mmyɛ ne Kras atɛnege né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ, abɛ ndɛre muú ayi ábɛné né depɔré Ɛsɔwɔ. 
\v 29 Ɛlé gétúgé unó bina ne me mfyɛɛ́ ɛshyɛ wa meko nnó mpyɛ utɔɔ́ bina, ɛbi ulɛrege gekpɛkpɛge ɛshyɛ ɛwé Kras achyɛge me.
\c 2
\p
\v 1 Me nkɛlegé ɛnyú dekaá ndɛre me mmyɛ ne ɛshyɛ mampyɛge utɔɔ́ gétúgé nyú ne bɔɔ́ Ɛsɔwɔ abi alú né Laodisha chóncho ne gejamégé abi me nla nlú dantuú ntó amɛ ne ɛbwɔ́. 
\v 2 Me mpyɛ mbɔ nnó mfyɛɛ́ ɛnyú ako ɛshyɛ nnó gejeé ɛyigé ɛnyú debɔɔ́ ne atɛ genywere ɛnyú. Ne nkɛlege ɛnyú déneré mankaá genó ɛyigé Ɛsɔwɔ ábelé nya bíbí, nnó ɛnyú débɛ ne gefɔgé metɔɔ́ ɛwé ɛla ɛnyigé fɔ́. Ne genó ɛyigémbɔ ɛlé Kras Jimbɔɔ́. 
\v 3 Ɛlé Kras ne apyɛɛ́ nnó ɛsé debɛ ne defɔɔ́ ne deŋga dékágé unó. Unó bina ne uchwɔɔ́ ne gefwa ɛyi gepwɔɔ́ ámu, ɛyigé Ɛsɔwɔ ábɔ́ ábelé nya bíbí.
\p
\v 4 Me njɔ́gé mbɔ nnó ɛ́kágé ɛnyú delyaá muú fɔ akpa gélɔge mejɔɔ abwɔlé ɛnyú. 
\v 5 Kágé nnó yɛ ɛlé me nla mpɔ ne ɛnyú ɛwú mbɔ, metɔɔ́ wa ɛlú ne ɛnyú yɛ́ndégébé. Ne metɔɔ́ ɛgɔɔ́ me ndɛré nwuú nnó ɛnyú défyɛ́ metɔɔ́ ne Kras ne nnó decho mmyɛ ne atɛ dégbarege yɛ́ndégenó cháŋéné.
\s1 Belege geŋwáge nyú ndɛre bɔɔ́ abi áchome mmyɛ ne Kras
\p
\v 6 Ne tɛ mbaá ɛnyú dekame nnó Kras Jisɔs abɛ Ata nyu, belege geŋwáge nyú ndɛre bɔɔ́ abi áchome mmyɛ ne ji. 
\v 7 Pɛ́régé wyɛ uka nyú mme cháŋéné ndɛré déchomé mmyɛ ne Kras, débɛ́ ɛke genɔɔ́ ɛyi gefyɛɛ́ maka ajyɛ tɛ mme. Gbarege uno ɛbi álɛre ɛnyu dékame ne ubi cháŋéné. Ne tamege wyɛ Ɛsɔwɔ gétúgé unó uko ɛbi ji apyɛɛ́.
\p
\v 8 Sɛge gebé nnó ɛkágé muú fɔ́ abɔ́ gelɔge mejɔɔ́ ne deŋgáré akwaá abwɔlé ɛnyú dekwe ɛké afwɛ mbaá unó ɛbí ɛbwɔ́ alɛ́régé. Unó bi ɛbwɔ́ álɛ́régé utanege fɔ mbaá Kras utanege ɛlé mbaá gépɔ́gé akwaá ne aló nchyɛ abi ágbarege gefwa fa mme. 
\v 9 Dékámégé fɔ ábwɔ́lé ɛnyú néndé ɛlé Kras ne áchwɔɔ́ ndɛre mekwaa ne áwyaá gépɔ́gé Ɛsɔwɔ geko. 
\v 10 Ne ndɛ́ré ɛnyú ntó dechome mmyɛ ne Kras, yɛ geno fɔ ɛyi gelii ɛnyu né depɔre Ɛsɔwɔ gepɔ, nendé Kras ne apwɔɔ́ unó uko bi ugbarege gefwa ne ɛbi uwyaá utó né mfaá ne mme.
\p
\v 11 Ndɛ́ré ɛnyú dechome mmyɛ né Kras, ɛlu ɛké nsɔ ne asɔɔ́ ɛnyú. Ɛ́pɔ́ fɔ́ nsɔ ayi akwaá asɔɔ́ ne amu. Ne nsɔ yimbɔ alú nnó Kras afere né menyammyɛ nyu gepɔge mekwaa ɛyi gétene ji apyɛ gabo. 
\v 12 Gébégé áwyaá ɛnyú manaá Ɛsɔwɔ, genó ɛyi gepyɛɛ́ gelu nnó, anií ntó ɛnyú ne Kras. Né gébé ɛyigé mbɔntó, Ɛsɔwɔ apyɛ ɛnyú dekwilé né negbo ne Kras gétúgé dekame ne uto Ɛsɔwɔ ɛbimbɔ, nnó apyɛɛ́ Kras akwilé né negbo. 
\v 13 Mbɛ mbɛ ɛnyu debɔ depyɛɛ́ gabo gétúgé álá lu dansɔ ɛnyú nsɔ áyi átome ne Kras. Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛnyú debɔ degbo né depɔré Ɛsɔwɔ. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ ajinte gabo se meko ne apyɛ ɛse debɔ geŋwá choncho ne Kras. 
\v 14 Ati amma mpa né mmú ŋwɛ ayi alɛrege nnó ɛsé dekwe mpa, choncho ne mabɛ ayi atome ne ama mpa yimbɔ. Achɔ ji kaŋka ndɛre áwɔmé ji né mfaá gekwa. 
\v 15 Né mfaá gekwa ɛyigémbɔ, Kras áwá gelúgé aló nchyɛ ako abi ágbárégé gefwa ne abi áwyaá uto. Ne achyɛɛ́ ɛbwɔ́ mekpo unɔɔ́ né mbɛ ushu bɔɔ́ ako ndɛre ji apwɔɔ́ ɛbwɔ́ gébégé ji agboó mfaá gekwa.
\p
\v 16 Ndɛre ɛlúmbɔ, déwúgé fɔ́ mejɔɔ́ ɛwé bɔɔ́ ajɔ́gé nnó ɛnyú delu gyɛ gétúgé unó abi ɛnyú denyɛ ne ɛbi denyuú. Ne gétúgé delá denyɛɛ́ fɔ ufɔɔ́ mapaá ayifɔ ndɛré ɛpaá ŋmɛ nekɛ, mfaá mekɛ ne ɛpaá bií uwyua. 
\v 17 Unó nkane bina úlú lé dendoré unó bi uchwɔɔ́ nyɛ. Ne toŋ́gése genó ɛyigé unó bina ulɛ́régé ɛlé Kras. 
\v 18 Ndɛre ɛlúmbɔ, dekámégé fɔ́ ne bɔɔ́ abi áshyií wyɛ nnó muú nyú abɔ mánshule gemɛ jií mme ne nnó debɔ manoge wyɛ makiɛ́nné Ɛsɔwɔ ndɛré ɛbwɔ́ ápyɛ. Ɛbwɔ́ ábwɔ́lege ɛnyú nnó dépyɛ́ge unó bina. Ágáré nnó Ɛsɔwɔ alɛre ɛbwɔ́ unó né amɛ gejya. Yɛ́mbɔ unó bina utanégé ɛbwɔ́ né metɔɔ́ ne upyɛɛ́ ɛbwɔ́ ábwɛge mmyɛ. Ne wáwálé alu nnó unó bi ɛbwɔ́ álɛ́régé úlú lé ubyaŋkwɔ unó. 
\v 19 Ne ɛbwɔ́ áfa mbwa ne Kras muú alu ndɛre mekpo né mbaá menyammyɛ. Ɛlé Kras ne apyɛ nnó menyammyɛ akɛne chaŋéné ne ji ne apyɛɛ́ nnó upɔ menyammyɛ uko ucho mbaá ama. Anɔɔ́ mali ne ufɛre ne ápyɛɛ́ nnó upɔ menyammyɛ uko uchome mbaá ama nnó menyammyɛ awɛne ndɛre Ɛsɔwɔ aké ɛ́bɛ́.
\s1 Ula nnó ɛnyú délú nóge ubyańkwɔ mabɛ
\p
\v 20 Tɛ mbaá ɛnyú degboó ne Kras, ɛwena ɛlɛré nnó Ɛsɔwɔ afere ɛnyú né uto aló nchyɛ. Aló nchyɛ apɔ sé ne utó bi ápyɛɛ́ ɛnyú dewuú ne ɛbwɔ́. Ndɛre ɛlúmbɔ, ula nnó ɛnyú delu depyɛɛ́ depɔ ɛke bɔɔ́ abi alú bɔɔ́ mme? Ula nnó ɛnyú delu nóge mabɛ ayi bɔɔ́ áfyɛɛ́ nnó: 
\v 21 “Dégbárégé gefɔgé geno ɛyigé na. Dényɛ́gé ɛyi ne détagé ɛyigé na”? 
\v 22 Ufɔɔ́ mabɛ yina alú le mabɛ akwaá ne unó bi ɛbwɔ́ alɛ́régé. Áji átome le ne unó mme ɛbi muú apyɛge mɛ ubi ula ubyaŋkwɔ unó. 
\v 23 Mabɛ yina ápyɛ ɛke áfyɛɛ́ muú defɔɔ́, néndé álɛrégé bɔɔ́ nnó ábɔ́ gejeé mampyɛ́gé unó bi ulɛré nnó ɛbwɔ́ álu bɔɔ́ Ɛsɔwɔ, álɛregé bɔɔ́ nnó abwɛge fɔ́ mmyɛ. Ápyɛ bɔɔ́ atulege mmyɛ detu, yɛ́mbɔ mabɛ yina apɔ́ ne uto mangbɛ muú nnó abɔgé fɔ́ gejeé mampyɛge gabo.
\c 3
\p
\v 1 Geŋwá gekɛ ɛyigé Ɛsɔwɔ achyɛ ɛnyú gelu wyɛ ɛké ji apyɛ ɛnyú dekeré né geŋwá ne Kras. Ndɛre ɛlúmbɔ, nɛrege matɔɔ́ nyú né mbaá unó bi úlú né mfaánebuú né mbaá ayi Kras ajwɔle né ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 2 Belegé wyɛ ufɛre nyú né depɔré mfaánebuú, debélégé fɔ́ mbaá depɔré mme. 
\v 3 Kage nno ɛnyu debɔ degbo mɛ ne geŋwáge nyu gélú né amu Kras muú alu chóncho ne Ɛsɔwɔ. 
\v 4 Ne gébégé Kras muú achyɛge ɛnyu geŋwá ɛyigé na amage kere meso fa mme, ɛnyú ntó debɛɛ́ nyɛ wyɛɛ ne gekpɛkpɛge ŋgɔ wuú.
\s1 Geŋwá gekwene ne ɛyi gekɛ
\p
\v 5 Ndɛré ɛlúmbɔ, ferege amu kaŋka né yɛ́ndégenó ɛyi gebɔ́ getome ne gekwenege geŋwá ɛyigé ɛnyú debɔ dewyaá fa mme. Dekwɔlege se depɔré manane tametame ne yɛ́ndé gepɔ ɛyi gegboó mmyɛ. Défɛrégé fɔ gabo mampyɛ, ne débɛ́gé fɔ ne mmwɔlé né gefwa. Deke depyɛ mbɔ dechyɛge geji ɛnógé ɛwé debɔɔ manchyɛɛ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 6 Ɛlé gétúgé unó bina ne Ɛsɔwɔ achyɛge nyɛ ɛfwyale mbaá bɔɔ́ abi álá nogé ji. 
\v 7 Mbɔ ne geŋwáge nyu gebɔ gelu nya gébégé ɛnyu depyɛɛ́ ufɔɔ́ uno bina.
\p
\v 8 Yɛ́mbɔ, nana depyɛge se ufɔɔ́ unó bina. Desɔge se metɔɔ́ ne atɛ, debálégé se metɔɔ́, depyɛge fɔ́ nchyɛ. Déchɔge bɔɔ́ mabɔ. Ne dékámégé fɔ́ mejɔɔ́ mebomebo ɛtanege ɛnyú né meno. 
\v 9 Ɛ́kágé debyɔge gebyɔ mbaá atɛ, nendé defere mɛ gekwenege geŋwá nyu ne gekwenege gepɔ ɛyi debɔ déwyaá défómé ndɛre muu áfomege gekwenege nkú. 
\v 10 Ne nana ɛnyú defyɛ gepɔ gekɛ ndɛre muu áfyɛɛ́ nkú mekɛ. Ɛle gepɔ ɛyigé na ne Ɛsɔwɔ muú ákwyɛɛ́gé geji áchyɛge ɛnyu nnó ɛnyu débɛ ɛke ji, nnó ápyɛɛ́ ɛnyú dekaá ji cháŋéné. 
\v 11 Né geŋwá gekɛ ɛyigé na, aŋgya apɔ se né géluágé bɔɔ́ Ɛsɔwɔ. Yɛ́ wɔ ɔlú lé muú jus yɛ muú ayi ála pɔ muú jus, yɛ́ asɔ wɔ nsɔ yɛ asɔ wɔ́, yɛ ɔlú lé chogéchogé, yɛ́ ɔlú mefwɛ, yɛ́ ɔlú mmyɛmmyɛ jyɛ, ɛwémbɔ ɛpyɛ yɛ genó wɔ́. Genó ɛyi geŋeá gemɛ gepwɔɔ́ ɛlé Kras, ne ji alu né mmu matɔɔ́ ufɔɔ́ bɔɔ́ bina ako.
\p
\v 12 Tɛ mbaá Ɛsɔwɔ ajyaá ɛnyú nnó debɛ bɔɔ́ bií, ɛnyú delu bɔɔ́ ukpea ne ji agboó ne ɛnyú dɔɔ́. Ndɛ́ré ɛlúmbɔ, bɛge ne gepɔ ɛyi gelɛ́régé nnó ɛnyú dégɛne atɛ meshwɛ, delɔme melu, débwɛge fɔ mmyɛ, désɛle depɔré nyu peré, ne dekoge metɔɔ́ né uno bi bɔɔ́ ápyɛɛ́. 
\v 13 Debɔ́ mambyage ntó depɔ ɛtire atɛ aŋmɛ apyɛ. Ntɛ meŋmɛ apyɛge genó ɛyi gesɔɔ́ ɛnyú metɔɔ́, jige ji nte. Ɛnyú debɔ manjigé nte gabo ayi atɛ aŋmɛ apyɛ ne ɛnyú, wyɛ ndɛre Ata Jisɔs ajinte gabo awe nyu. 
\v 14 Menɔ genó ayi ɛnyú debɔɔ́ mampyɛ, ayi apwɔɔ́ unó bina uko alu nnó ɛnyú debɔ gejeé ne atɛ, néndé gejeé ne gepyɛ bɔɔ́ áchóme mmyɛ ne atɛ cháŋéné. 
\v 15 Pyɛge wyɛ unó gefɔɔ́ ɛyige nesɔ ɛniné Kras áchyɛge nebɛɛ́ né muú matɔɔ́ nyu néndé ɛlé gétúgé Ɛsɔwɔ akɛlégé nnó ɛnyú debɛ́ né nesɔ, ne ji akuú ɛnyú. Choge mmyɛ ne atɛ, debɛ ndɛre upɔ menyammyɛ uchome né menyammyɛ ama, nnó detámégé ji né unó bi ji apyɛɛ. 
\v 16 Gɔge abya Kras abɛ ɛnyú né matɔɔ́ gbɛne. Lɛ́régé ji mbaá atɛ ne chyɛge atɛ majyɛ né deŋga deko. Kwage makwa ayi atanege né bɔ ŋwɛ Ɛsɔwɔ ne ayi atomé ne Kras ne ayi Mendoó Ukpea ɛlɛrege. Kwage áji ne metɔɔ́ megɔmegɔ né mbaa Ɛsɔwɔ. 
\v 17 Ne yɛ́ndégenó ɛyigé ɛnyú dépyɛɛ́, yɛ déjɔ́gé lé mejɔɔ́, yɛ́ depyɛ́ lé unó, pyɛgé ubí ukó gefɔɔ́ ɛyi gelɛ́rege nnó ɛnyú delu bɔɔ́ Ata Jisɔs. Dekɛ ne ji detamégé ntɛ se Ɛsɔwɔ yɛ́ndégébé.
\s1 Pɔl achyɛge majyɛ mbaá mala upú bɔɔ́ Ɛsɔwɔ
\p
\v 18 Ɛnyú andeé anɔ wúgé ne anɔ nyú yɛndégébé, mbɔ ne andeé abi áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Ata ápyɛɛ́.
\p
\v 19 Ɛnyú anɔ, yɛ́ndémuú nyu abɔgé gejeé ne mendée wuú. Ɛ́kágé achyɛge ji genyane.
\p
\v 20 Ɛnyú baá, wúgé ne ama ne antɛ nyú yɛ́ndégébé néndé gɛ genó ɛyigé gepyɛɛ́ metɔɔ́ ɛgɔɔ́ Ata mbɔ.
\p
\v 21 Ɛnyú antɛ, ɛkágé depyɛge matɔɔ́ asɔge baá nyú, deke depyɛ mbɔ defyɛɛ́ ɛbwɔ́ gebwa mmyɛ ne apyɛ se genó gelɔ́gelɔ́.
\p
\v 22 Ɛnyú afwɛ yɛ́ndegébé wugé né bɔɔ́ abi abɔɔ́ ɛnyú fa mme. Deke depyɛɛ́ utɔɔ́ nyú, ɛkágé dépyɛge lé nnó ɛbwɔ́ agɛ́né utɔɔ́ bi ɛnyú depyɛ́ ne áfɛɛ́ge ɛnyú. Pyɛ́ge utɔɔ́ nyú metɔɔ́ ɛma gétúgé denógé Ata. 
\v 23 Yɛ́ndé utɔɔ́ bi achyɛge ɛnyú nnó depyɛ, pyɛge ubi cháŋéné ne metɔɔ́ ɛma, ndɛre bɔɔ́ abi apyɛ lé utɔɔ́ Ata, ɛ́pɔ́ fɔ́ lé mbaá akwaá. 
\v 24 Ne kágé nnó Ata achyɛge nyɛ ɛnyú nsa. Ne nsa yimbɔ ɛlé unó bi ji ákwyɛɛ́ ábelé mbaá bɔɔ́ bií. Ne yɛnde utɔɔ́ ɛbi ɛnyu depyɛɛ́, depyɛɛ́ mbɔ ɛlé mbaa Kras muú abɔɔ́ ɛnyú. 
\v 25 Yɛ́ndémuú ayi apyɛ gabo agɛne nyɛ ɛfwyale ndɛré ji apyɛɛ gabo néndé Ɛsɔwɔ asɔɔ́ mpa yɛ́ndémuú alɛrégé fɔ aŋgya.
\c 4
\s1 Majyɛ ami Pɔl ama chyɛɛ́
\p
\v 1 Ɛnyú bɔɔ́ abi dewyaá afwɛ, pyɛge galɔ́gálɔ́ ne ɛbwɔ́ ne unó bi úlú cho. Tégé ntó nnó ɛnyú dewyaá muú ayi abɔɔ́ ɛnyú né mfaánebuú.
\p
\v 2 Débɛ́gé fɔ́ ne gepwa manɛnemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ. Ne fyɛge amɛ nyú né mbaá unó bi ɛnyú denɛnemmyɛ, chyɛge ntó matáme mbaá Ɛsɔwɔ. 
\v 3 Deke denɛ́némmyɛ fyɛge ɛse ntó né mmyɛmenɛne nyú, dégigé Ɛsɔwɔ nnó apyɛɛ́ ɛsɛ́ degɛ meti délɛ́régé bɔɔ́ mekomejɔɔ́ Kras ayi ji ábelé nya bibií. Ne ɛlé gétúgé abya melɔ́mélɔ́ yina ne me nkpɛne né denɔ. 
\v 4 Nɛgemmyɛ nnó me ngáré mekomejɔɔ́ yina gefɔɔ́ ɛyigé bɔɔ́ akage ji chaŋéné ndɛ́ré mbɔɔ́ mangare.
\p
\v 5 Bɛge ne deŋga né gefɔɔ́ ɛyigé ɛnyú dekɛne né gelúagé bɔɔ́ abi álá fyɛ metɔɔ́ ne Jisɔs wɔ. Yɛ́ndé meti ɛwé ɛnyú dégɛge, déchɔge fɔ́ gébé mangáré ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́. 
\v 6 Bɛge ne deŋgare mejɔɔ́ melɔ́mélɔ́ né meno nnó ɛbwɔ́ áké awuú genó ɛyigé ɛnyú dejɔ́gé, matɔɔ́ ágɔ́gé ɛbwɔ́. Deke depyɛ mbɔ dekage nyɛ mashuú meko mbaá yɛ́ndégenó ɛyigé ɛbwɔ́ agige ɛnyú.
\s1 Kwyakwya matame ami Pɔl atamege ɛbwɔ́
\p
\v 7 Meŋmɛ se Tikikɔs achwɔ́ge, agárégé nyɛ ɛnyú genó ɛyi gepyɛɛ́ ne me. Ɛsé débɔ́ gejeé ne ji dɔɔ́, ne alú ntɛ meŋmɛ ayi apyɛɛ́ utɔɔ́ ne ɛsé chóncho ne apyɛɛ́ utɔɔ́ Ata ne metɔɔ́ wuú ɛma. 
\v 8 Ula bi me ntɔme ji ɛta nyú úlú nnó achwɔge, agáré ɛnyú ndɛré depɔ dekɛne wena ne ɛsé nnó afyɛ ɛnyú ɛshyɛ. 
\v 9 Ɛbwɔ́ ne meŋmɛ se Ɔnɛsimus muú melɔ́ nyú ne áchwɔɔ́. Ɛsé debɔ gejeé ne Ɔnɛsimus dɔɔ́. Ne ji ntó apyɛɛ́ utɔɔ́ Ata cháŋéné. Ɛbwɔ́ áchwɔge ágárégé nyɛ ɛnyú yɛ́ndégenó ɛyi gepyɛɛ́ ne ɛse wena.
\p
\v 10 Aristakɔs ntɛ meŋmɛ se ayi delu fa né denɔ ne me alɔɔ́ ɛnyú matame. Makɔs ayi alu mbɛɛ́ Banabas atamege ntó ɛnyu. Ji alu muú ayi me ngáré mɛ ɛnyú nnó mbɔge ji achwɔge sɛge ji amu apea. 
\v 11 Jisɔs ayi akuú ji ntó nnó Justɔs alɔɔ́ ɛnyú matame. Né géluágé bɔɔ́ ako abi ápyɛ utɔɔ́ ne me ɛlé bɔɔ́ bina alɛɛ́ ne álu bɔɔ́ Jus. Ɛbwɔ́ bina ne ábane me nnó dégárégé abya gefwage Ɛsɔwɔ. Ɛbwɔ́ ápoó me kpaá ápwɔ.
\p
\v 12 Ɛpafras muú melɔ nyú alɔɔ́ nto ɛnyú matame. Ji alu maá utɔɔ́ Kras Jisɔs. Ji anɛnemmyɛ yɛ́ndégébé gétúgé nyú apwyaá fɔ́. Anɛnemmyɛ nnó Ɛsɔwɔ apyɛ ɛnyú détɛ́né ne ɛshyɛ ndɛ́re bɔɔ́ abi ábɛné né dépɔ́ ɛtií, ne nnó debɛ ne gefɔge metɔɔ́ ɛwe ɛlá ɛnyige fɔ mankaá genó ɛyigé Ɛsɔwɔ akɛlégé nnó ɛnyú depyɛge. 
\v 13 Ne me ngárégé ɛnyú ndɛre ntɛsɛ́ wuú nnó ji apyɛɛ́ utɔɔ́ ne ɛshyɛ nnó apoó ɛnyú ne bɔɔ́ Ɛsɔwɔ abi álu né Laodisha ne abi Hirapolis. 
\v 14 Meŋmɛ se Lukase mempyɛ mamee ayi debɔɔ gejeé ne ji dɔɔ́, ɛbwɔ́ ne Damas átamege ɛnyú.
\p
\v 15 Tamege aŋmɛ se abi alú né melɔ Laodisha. Tamege ntó Nyfa meŋmɛ se ayi mendée choncho ne bɔɔ́ ɛchomele Jisɔs abi anywerege né gepu jií. 
\v 16 Dejɔ́gé ŋwɛ yina dewúgé, mmyɛge mmyɛ ájɔɔ́ ntó ji mbaá ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs abi álú né Laodisha. Ne ɛnyú ntó jɔ́gé ŋwɛ ayi me nsame abi Laodisha. 
\v 17 Gárege Akipus nnó ammyɛ mmyɛ anéré utɔɔ́ ɛbi Ata achyɛɛ́ ji nnó apyɛ.
\p
\v 18 Membɔɔ́ Pɔl ne nsame kwyakwya matame amina ne ɛbwɔ wa. Tege nnó me nlú né gépúgé denɔ. Nnɛnemmyɛ nnó Ɛsɔwɔ álɛ́régé ɛnyú galɔ́gálɔ́.