\id ACT 45ACTDENU.SFM Denya New Testament June 2009
\h Utɔɔ́ Áŋgbá Jisɔs
\toc2 Utɔɔ́ Aŋgbá Jisɔs
\toc3 Aŋg
\toc1 Ŋwɛ UTƆƆ́ AŊGBÁ JISƆS ndɛre Lukase asamé
\mt2 Ŋwɛ
\mt1 UTƆƆ́ AŊGBÁ JISƆS
\mt3 ndɛre Lukase asamé
\c 1
\s1 Ulaulɔ
\p
\v 1 Ata Tyɔfilɔs, né ŋwɛ mbɛ yimbɔ ntɔme wɔ, nsá uno uko ɛbí Jisɔs abɔ apyɛ́ ne alɛ́ré bɔɔ́, lɔ né gébé ɛyige ji alɔɔ́ utɔɔ́ bií, 
\v 2 kpaá tɛ gébé ɛyige ji ajyɛ́ mfaánebuú. Gemɛge nnó ji ajyɛ́ né mfaánebuú, achyɛ bɔɔ́ bií ji ajyá nnó ábɛ́ áŋgbá bií majyɛ né uto Mendoó Ukpea. 
\v 3 Gébégé Jisɔs akwilé né negbo, abɛlé fa mme usaá ndɔ upéa. Né ndɔ yimbɔ, alɛrege aŋgbá bií mmyɛ né gejamégé mati ayi ɛbwɔ́ álá kagé bɛ sé ne dembyɔ nnó ji alu mebɛ. Ne agare ɛbwɔ́ mechɔ ɛwé Ɛsɔwɔ ágbárege nyɛ gefwa jií. 
\v 4 Ne nkane ji alu chóncho ne ɛbwɔ́, afyɛ́ ɛbwɔ́ ɛbɛ ake, “Jwɔlege fa né Jɛrosalɛ, degilé ɛchyɛ ɛwé Ntɛ wa abɔ anyɛ́meno nnó atɔme nyɛ nkane me mbɔ ngare ɛnyú. 
\v 5 Geno ɛyige njɔgémbɔ gelu nnó, ndɔ ɛja sé dɔɔ́ wɔ́ ɛyi Ɛsɔwɔ afyɛ́ nyɛ ɛnyú né amu Mendoó Ukpea wyɛ nkane Jɔn abɔ afyɛ nya bɔɔ́ né mmu nnyi.”
\s1 Ɛsɔwɔ asɛ Jisɔs afɛ́ Mfaánebuú
\r (Mat 28:16-20; Mak 16:14-18; Luk 24:36-49; Jɔn 20:19-23)
\p
\v 6 Gébégé baá utɔɔ́ Jisɔs áma jwɔle chóncho ne Jisɔs ágií ji áke, “Átá gébé gekwané ɛyigé ɔmage pyɛ nnó ɛsé bɔɔ́ Isrɛli dégbáré gefwage sé”?
\p
\v 7 Ne Jisɔs ashuú ɛbwɔ́ meko aké, “Ntɛ wa akwyɛ mɛ abɛlé né uto bií gébé ɛyigé unó bina upyɛ nyɛ, ne ɛpɔ́fɔ́ ɛwé ɛnyú dekaáge gébé ɛyigémbɔ. 
\v 8 Ne genó ɛyigé debɔ́ mankaá gelu nnó, Mendoó Ukpea ɛchwɔgé ɛnyú mmyɛ, ɛchyɛge nyɛ ɛnyú uto ne ɛnyú degarege bɔɔ́ né Jɛrosalɛ gefɔge muú yi me nluú, ne demage garege nyɛ né malɔ bɔɔ́ Jus ako, ne degarege wyɛ dejyɛ né melɔ́ Samariya kpaá tɛ dekwɔ́nege mbaá yi mme akwya.” 
\v 9 Ndɛre Jisɔs ajɔ́gé depɔ tire na, Ɛsɔwɔ alɔ mansɛ́ ji ajyɛ né mfaánebuú, ne baá utɔɔ́ bií ála ápɛlé amɛ mfaa. Akwɔ́ afɛ kpaá gekó gekweré ji.
\p
\v 10 Ndɛre ɛbwɔ́ álu áfyɛ́ amɛ mangɛ ji, ɛké ɛwyage ágɛ ande fɔ apéa ne mandeé pópó mmyɛ, átɛné kwɔ́kwɔ́lé ne ɛbwɔ́. 
\v 11 Ɛ́wyagé ande bimbɔ áké ne ɛbwɔ́, “Bɔɔ́ Galilií, ɛnyú detɛné fa depɛle amɛ mfaá nde? Jisɔs yina ayi alya ɛnyú akwɔme mbɔ mfaánebuú fi, amage kéré nyɛ meso wyɛ nkane degɛ́né mbɔ ji ajyɛɛ́.”
\s1 Matyas asɛ melú Judas
\p
\v 12 Ne aŋgbá Jisɔs ályágé mekwɛ Olif, ákéré né Jɛrosalɛ, nekɛ nélu genógé ɛbwɔ ne meno. 
\v 13 Ákwɔ́négé né melɔ́ Jɛrosalɛ, ákwɔ mfaá ɛnyɔŋ ákpɛ mmu maá gepú ayi ɛbwɔ́ ábɛ́lege. Ɛbwɔ́ alu Pita ne Jɔn, Jɛmsi ne Andru, Filip ne Tɔmasi, Batolomyo ne Matyo, Jɛmsi maa Alfɔs, Simun ayi ákuú ji muú ukógé ne Judas ayi maá Jɛmsi. 
\v 14 Ɛbwɔ́ ako áchómege yɛndégébé ánɛnemmyɛ metɔɔ́ ɛma chóncho ne andeé fɔ abi ábɔ́ ákwɔlege Jisɔs, ne aŋmɛ́ Jisɔs ne mma wuú Mɛri.
\p
\v 15 Né bífɔ́ bɔɔ́ abi akame ne Jisɔs áchomé ɛbwɔ́ ako, alu genógé usaá ukene. Ne Pita akwile ka aké ne ɛbwɔ́, 
\v 16 “Áŋmɛ ba, geno ɛyige ŋwɛ Ɛsɔwɔ ajɔɔ́ nya gebɔ nyɛ mambɛ wáwálé, Mendoó Ukpea ɛbɔ́ ɛpyɛ́ɛ Mfwa Dɛvid nnó abɔ mbɛ agare geno gefɔ getuge Judas ayi abɔ́ ajamé bɔɔ́ meti nnó apyɛ́ Jisɔs. 
\v 17 Judas abɔ́ alu muú ama né geluagé ɛsé, Jisɔs abɔ́ ajya ji nnó apyɛge gefɔge utɔɔ́ uma ne ɛsé.”
\p
\v 18 Ndɛre Pita abɔ ajɔge mbɔ, ɛlu nnó Judas apyɛge geboboge mechɔ ɛwé, ásɛ ŋka ji, ájyɛ na melu mme, ɛfɛɛ́ ne akwené ushú mme, unɛ ugbɔgé, mbwé unɛ ɛwɔ. 
\v 19 Bɔɔ́ ako bi alú né Jɛrosalɛ, áwúge mechɔ́ ɛwé, ákuú melu mme ɛwémbɔ né mejɔɔ́ bwɔ́ nnó Akɛldama. Ula utɛné nnó, “Mewaá gewu.”
\p
\v 20 Pita ama jɔɔ́ aké, “Mfwa Dɛvid abɔ́ asá né ŋwɛ makwa jií nnó,
\q1 ‘Achyɛ gepú jií gelá gewa,’
\q1 Achyɛ muú amage ajwɔle sé mmu. Ne ama sá nnó,
\q1 ‘ɛchyɛ muú ayicha asɛ melu utɔɔ́ wuú.’
\p
\v 21-22 “Ndɛre ɛlúmbɔ, muú ayicha abɔ́ mambané ɛsé nnó décho, dégárégé nkane Átá Jisɔs akwilé né negbo. Yɛ́mbɔ́ muú yimbɔ abɔ mambɛ ayi abɔ akɛ́né ne ɛsé ne Jisɔs, lɔ né gébé ɛyige Jɔn abɔ́ awyáge bɔɔ́ manaá Ɛsɔwɔ kpaá ɛkwɔne né gébé ɛyigé Ɛsɔwɔ asɛlé Jisɔs né ɛta sé ajyɛ mfaánebuú.”
\p
\v 23 Ɛfɛɛ́ ne ɛbwɔ́ ajya bɔɔ́ apéa, muú yi ama akamege Josɛf ayi ákuú ntó ji Basabas ne ama ákuú ji ntó Justɔs. Ne ayifɔ akamege Matyas. 
\v 24 Ne ɛbwɔ́ anɛmmyɛ áké, “Átá wɔ ne ɔkaáge matɔɔ́ bɔɔ́ ako. Lɛré ɛsé muú yi ɔjya, 
\v 25 nnó ábɛ́ ŋgbá Jisɔs ne asɛ melu utɔɔ́ Judas maá utɔɔ́ wyɛ ayi ji alya ajyɛ mbaá yi akwane ne ji.” 
\v 26 Ánɛ́gemmyɛ mbɔ, áŋme megya nnó ájya muú ama. Ne alɛré nnó Matyas ne ábɛɛ́. Ne ásɛ ji ágbɛɛ́ ne áŋgbá Jisɔs abi afyaneama.
\c 2
\s1 Mendoó Ukpea Ɛchwɔ
\p
\v 1 Bií ɛpaá ɛwé ákuú Pɛntikos ukwɔ́négé, bɔɔ́ bi áfyɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs ako abɔ áchomé melu ɛma ne meko ɛbwɔ́ ama. 
\v 2 Áke áwuú gewyage genó gefɔ́ getané mfaá ɛké mbyo gechwɔ́ gekpɛ mmu gegbeé gepú ɛyige ɛbwɔ́ abɔ́ alu. 
\v 3 Áké ápɛ́le ágɛ́ genó ɛyi gelu nkane manɔ́mé mewɛ. Átya, ájyɛ́ tɛne, yɛ́ndémuú mmyɛ. 
\v 4 Ne Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ Mendoó Ukpea ɛchwɔ kpɛ ɛgbeé bwɔ́ matɔɔ́ ne ɛpyɛ bwɔ́ alɔ manjɔɔ́ ufɔɔ́ mejɔɔ́ ufɔɔ́ ufɔɔ́.
\p
\v 5 Né gébé ɛyigémbɔ, bɔɔ́ Jus ne bɔɔ́ bi ánoge Ɛsɔwɔ ábɔ́ átané né malɔ mako áchwɔ́ né Jɛrosalɛ. 
\v 6 Áwuúge gewya ɛyigembɔ, gejamégé bɔɔ́ áchwɔ́ nɔ bɔɔ́ bi áfyɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs mme. Áwuúge nkane bɔɔ́ Jisɔs ájɔge unó ne yɛ́ndémuú awúgé né mejɔɔ́ wuú, ɛpwɔ ji uto. 
\v 7 Ála amɛ mekpo fuú ájɔge ne atɛ áke, “Bɔɔ́ bi ájɔge na ako, átané gebagé Galilií. 
\v 8 Ne ɛpyɛ nnó ne ɛbwɔ́ ájɔge mejɔɔ́ ɛsé? 
\v 9 Ɛsé bifɔ detane Patiyans, Mɛdis ne Ɛlam, abifɔ átané Mesopotemya Judiya ne Kapadosia ne abifɔ átané nto Pɔntɔs ne Ɛsya. 
\v 10 Abifɔ átané Frigiya ne Pamfilya, abifɔ átané Ijip ne gebage mewaá Libya kwɔ́kwɔ́lé ne Sɛren. Abifɔ átané Rom, abi álu bɔɔ́ Jus, ne abifɔ álaá bɔɔ́ Jus. 
\v 11 Abifɔ átané Kret ne Arabyan. Yɛ́mbɔ ɛsé ako dewuú bɔɔ́ bimbɔ nkane ájɔge ufɔɔ́ mejɔɔ́ ɛsé, ágarege ukpɛkpɛ unó bi Ɛsɔwɔ apyɛ́ɛ.” 
\v 12 Álá mano mekpo fuú ne ɛlú wyɛ ɛbwɔ́ matɔɔ́ tametame, ágige wyɛ atɛ áké, “Ɛwéna ɛtɛné mbɔ nnó”? 
\v 13 Yɛ́mbɔ abifɔ álɔ manjwya le jwyage áké, “Bɔɔ́ Galilií bina, mmɔɔ́ mapyɛ ɛbwɔ́.”
\s1 Mekomejɔɔ́ Pita
\p
\v 14 Ne Pita akwile ka ne aŋgbá abifɔ afyaneama, ajɔgé ne njune bɔɔ́ bimbɔ áké, “Ɛnyú bɔɔ́ Jus ne bɔɔ́ ako abi alu né Jɛrosalɛ, wuúge, nkɛlege mangaré ɛnyú ula mechɔ ɛwé. 
\v 15 Gébé gelú mbɔ le káláŋká ɛneneama dondo, bɔɔ́ bina alu danyú mmɔɔ́ fɔ́ nkane ɛnyú defɛrege. 
\v 16 Geno ɛyi gepyɛɛ́ mbɔ nana, ɛlé ɛyigé Joel muú ɛkpave Ɛsɔwɔ abɔ́ ajɔɔ́ tɛ gachi nnó, 
\v 17 Ɛsɔwɔ aké,
\q1 ‘Meso gébé nchyɛge nyɛ Mendoó wa mbaá bɔɔ́ ako.
\q1 Ne baá nyú abi andeé ne ande áwuú nyɛ depɔ ne me, ágárege.
\q1 Njɛ usa nyú agɛ́ne nyɛ depɔ ta ne ágárege,
\q1 ne akoó ande nyú agɛne nyɛ ujya. 
\v 18 Né gébé ɛyigémbɔ nchyɛge nyɛ nto Mendoó wa mbaá baá utɔɔ́ ba ako,
\q1 yɛ mendée yɛ mende ne ɛbwɔ́ áwuú nyɛ depɔ ne me, ágárege. 
\v 19 Mpyɛ nyɛ bɔɔ́ ágɛ ufelekpa né mfaánebuú,
\q1 ne ukpɛkpɛ uno né mme.
\q1 Ágɛ́ne nyɛ manoó, mewɛ ne gelógé amuawɛ
\q1 ne mfaá álá nyɛ chuchu ɛke manoó,
\q1
\v 20 ŋmɛɛ́ ɛ́nómege nyɛ gemua gekwé
\q1 ne mfaá álá nyɛ chuchu ɛke manoó,
\q1 gemɛge nnó bií Átá Ɛsɔwɔ ɛbi upwɔ́ amu ukwɔne. 
\v 21 Ne ɛlé bɔɔ́ bi ánɛge Átá mmyɛ, ne áférege ɛbwɔ́ né ɛfwyale gabo.’”
\p
\v 22 Pita amajɔɔ́ aké, “Bɔɔ́ Isrɛli wuúge, Jisɔs ayi Nasarɛt alu muú yi Ɛsɔwɔ alɛre ɛnyú cháŋéné nnó, ji ne atɔme ji getuge ɛnyú degɛ ndɛrɛ abɔ́ apyɛ́ɛ ukpɛkpɛ uno bi ulɛre nnó Ɛsɔwɔ ne achyɛge ji uto. Ɛnyú dekaá nénde uno bina ubɔ́ upyɛ metɔɔ́ metɔɔ́ ɛnyú. 
\v 23 Jisɔs yina, ɛle ayi ɛnyú dechyɛ ɛta bɔɔ́ nchyɛ nnó áwɔ́ né gekwa. Yɛ́mbɔ ɛle Ɛsɔwɔ ne abɔ́ ámɛɛ́ mɛ ábelé ne akaá nnó mbɔ ne ɛpyɛ nyɛ. 
\v 24 Ne apyɛ Jisɔs akwilé né negbo, atane ne manome nénde negbo nebɔ nepɔ́ ne ɛshyɛ mangbaré ji, álá nkane muú denɔ. 
\v 25 Ne Mfwa Dɛvid abɔ́ ajɔɔ́ depɔ ti getúgé Jisɔs aké,
\q1 ‘Ngɛne Átá Ɛsɔwɔ né mbɛ ushu wa né gébé geko.
\q1 Alu me ɛ́gbɛ́ ɛbwɔnyɛ nnó mbɛgé ne ɛfɔɔ́.
\q1
\v 26 Né getú ɛyigémbɔ nlu ne nechɔ́chɔ́ né metɔɔ́ nkwane, mbene.
\q1 Me nlu mekwaá ne ngboó nyɛ, yɛ́mbɔ nwya umɛɛ́,
\q1
\v 27 gétúgé nkaá nnó wɔ yi ɔlu Ɛsɔwɔ, ɔlyage nyɛ fɔ́ mendoó wa ɛlá né melɔ áwuú bɔɔ́,
\q1 ɔlyágé nyɛ fɔ́ Maá utɔɔ́ wyɛ yi apyɛɛ́ utɔɔ́ cháŋéné apwané mmu menome.
\q1
\v 28 Wɔ ɔlɛré me meti ɛwé mbɔɔ́ mankoó ne mbɔ́ geŋwá.
\q1 Mbɛ nyɛ́ né mbɛ ushu wyɛ, ne metɔɔ́ megɔmegɔ.’”
\p
\v 29 Ne Pita ama jɔɔ́ aké, “Aŋmɛ́ ba, mbɔ́ mangaré ɛnyú gbɔgɔnɔ nnó gekwenege ntɛ ɛsé, Mfwa Dɛvid yɛlé abɔ ajɔɔ́ mbɔ agbó, ánií ji, ne menome wuú ɛlu fa tɛ fina. 
\v 30 Abɔ́ alu muú ɛkpávé Ɛsɔwɔ ne abɔ́ akaá menomenyɛɛ́ ɛwé Ɛsɔwɔ abɔ́ anyɛɛ́ ne ji. Ne Ɛsɔwɔ jimbɔɔ́ ashu meko aké, ‘Ji apyɛ nyɛ mpyáne Dɛvid ama nnó ábɛ́ Mfwa nkane Dɛvid jimbɔɔ́ abɔ́ alu.’ 
\v 31 Ɛbyɛnnó Dɛvid abɔ́ abɔ mbɛ agɛ genó ɛyige Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ nyɛ meso gébé; ne alɛre nnó Ɛsɔwɔ apyɛ nyɛ Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa nnó akwile né negbo. Gɛ́ wyɛ genó geji ne ji abɔ́ jɔɔ́ nnó ji alá fɔ́ né melɔ áwuú bɔɔ́, ne geŋkwɔ ji gepwánege fɔ́ mmu menome. 
\v 32 Muú ayi Dɛvid abɔ́ ajɔɔ́ bɔ ɛlé Jisɔs. Ɛsɔwɔ apyɛ ji akwile né negbo ne ɛsé ako abi delu aŋkwɔle bií dékpá amɛ dégɛ́ ji wáwále. 
\v 33 Ntɛ wuú Ɛsɔwɔ apyɛgé ji akwile né negbo, apyɛ ji ajwɔle ne geluɔge ɛnogé ɛyi gelu né ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ wuú, ne achyɛ ji Mendoó Ukpea nkane ji abɔ́ anyɛ́meno nnó apyɛ. Genó ɛyigé ɛnyú dewuú né degɛne mbɔ, ɛle Ɛsɔwɔ Mendoó Ukpea ɛwu ne Jisɔs atɔ́mé mbaá bɔɔ́ bií. 
\v 34 Dɛvid ajyɛ mfaánebuú wɔ́; yɛ́mbɔ aké,
\q1 ‘Ata Ɛsɔwɔ ajɔɔ́ ne ntɛ wa nnó,
\q1 jwɔle fa né geluɔ ɛyi gelu me ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ,
\q1
\v 35 kpaá tɛ gébé gekwɔnege nyɛ ɛyige mpwɔ́ bɔɔ́ mawame byɛ,
\q1 mpyɛ bwɔ́ ála ɛké mboó ɛweé nnó ɔnɛré uka mfaá.’
\p
\v 36 “Bɔɔ́ Isrɛli ako ábɔ́ mankaá cháŋéné nnó Jisɔs ayi ɛnyú dewɔ́mé mbɔ né gekwa, ɛle ji ne alú Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa ne alu ntó Átá ayi abɔ́ bɔɔ́ ako.”
\s1 Bɔɔ́ mbɛ abi ákamé mekomejɔɔ́ Pita
\p
\v 37 Bɔɔ́ bina áwuúgé mekomejɔɔ́ yimbɔ, anyií ɛbwɔ́ matɔɔ́ ne ágií Pita ne áŋgbá abifɔ aké, “Aŋmɛ ɛsé, nana ɛse depyɛ nnó”?
\p
\v 38 Pita ashuú bwɔ́ meko ake, “Yɛ́ndémuú nyú abɔ́ mankwɔre metɔɔ́ wuú ne áwyaá ji manaá Ɛsɔwɔ né mabɔ Jisɔs Kras. Depyɛ́gémbɔ, Ɛsɔwɔ ajíge nyɛ nte gabo nyú ne achyɛge nyɛ ɛnyú ɛchyɛ wuú ɛwé ɛlu Mendoó Ukpea. 
\v 39 Ɛsɔwɔ abɔ́ anyɛ́meno ɛwéna né ɛta nyú ne baá nyú ne mbaá bɔɔ́ ako abi alu malɔ ayicha. Menomenyɛɛ́ ɛwé ɛlu mbaá bɔɔ́ ako bi Ata se Ɛsɔwɔ akuú nnó abɛ abií.”
\p
\v 40 Ne Pita ama gare ɛbwɔ́ gejame depɔ, ne achyɛ ɛbwɔ́ majyɛ́ aké, “Poóge gemɛ nyú né ɛfwyalé ɛwe Ɛsɔwɔ atɔ́me nyɛ mbaá bɔɔ́ njyɛne ubeé ɛnine na.” 
\v 41 Bɔɔ́ awuúge mekomejɔɔ́ Pita, gejame ákamé ne áwyaá ɛbwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ. Bií bimbɔ, dɛlé bɔɔ́ alɛɛ́ (3.000) ácho né geluage bɔɔ́ abi akame ne Jisɔs. 
\v 42 Ne ɛbwɔ́ áfyɛ́ makpo bwɔ́ né uno bi áŋgbá Jisɔs álɛrege, ájwɔlege melu ɛma, ányɛɛ́ menyɛɛ́ ne ánɛnemmyɛ chóncho.
\s1 Geŋwágé Bɔɔ́ Jisɔs
\p
\v 43 Ne áŋgbá Jisɔs ápyɛ́ɛ ufélekpa ne ukpɛkpɛ unó bi ulɛre utó Ɛsɔwɔ, ne bɔɔ́ ágɛgé ubi áfɔ́, ne áchyɛge bwɔ́ ɛnoge. 
\v 44 Bɔɔ́ ako abi ákamé né Jisɔs alú chóncho metɔɔ́ ɛma, ne ákárege unó bwɔ́ ne atɛ. 
\v 45 Gébé ɛyige fɔ́, ákpóo uno bwɔ́, akarege ŋka yimbɔ ne atɛ nkane yɛ́ndémuú akɛlege. 
\v 46 Ɛbwɔ́ áchónege yɛndé bií né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, anɛ́nemmyɛ chóncho ne anyɛɛ́ ntó menyɛɛ́ né úpú atɛ, áchyɛge atɛ unó metɔɔ́ ɛma, 
\v 47 ne ákwáne makwa, áfɛ́ɛge Ɛsɔwɔ yɛndégébe. Bɔɔ́ ako ágɛ́ne nkane gepɔ gelɔ́gélɔ́ bwɔ́ gelu ne gejeége ɛbwɔ́ matɔɔ́. Ne yɛ́ndé bií Ɛsɔwɔ aférege bɔɔ́ né ɛfwyale gabo, ne agbɛge ɛbwɔ́ né ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs.
\c 3
\s1 Pita ne Jɔn ápyɛ mbwéré alɔ mankɛ
\p
\v 1 Bií bifɔ Pita ne Jɔn ákwɔ́me ájyɛ́ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, ne gébé gebɔ́ gelu káláŋká ɛlɛɛ́ ne nwɔmésé, ɛle gébé ɛyige mmyɛmenɛne. 
\v 2 Ne ndɛre ɛbwɔ́ áchwɔ kpɛ né menombí ɛwé ákuú menombí melɔ́mélɔ́, ágɛ́ mende fɔ ayi abɔ́ alu mbwéré tɛ ábyɛné ji ndɛre ajwɔlé ɛfɛɛ́. Bɔɔ́ ákpáne ji yɛ́ndé bií, ábélege né menombi ɛwémbɔ nnó akɔgé dekɔ mbaá bɔɔ́ abi ákóoge akpɛne mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 3 Mende yimbɔ agɛ́gé Pita ne Jɔn ndɛre ájyɛ kpɛ wyɛ, akɔ ɛbwɔ́ nnó áchyɛ́ ji genó gefɔ. 
\v 4 Ápɛ ji domeé, ne Pita aké ne ji, “Pɛ ɛsé.” 
\v 5 Ne apɛ ɛbwɔ́, afɛ́rege nnó áchyɛge nyɛ ji genó gefɔ. 
\v 6 Pita aké ne ji, “Mpɔ́ yɛ ne ŋka, yɛ́mbɔ nchyɛge nyɛ wɔ genó ɛyige nwya. Ngarege wɔ né mabɔ Jisɔs Kras ayi Nasarɛt, kwile ka, lɔ mankɛ.” 
\v 7 Ne Pita agbare ji ɛbwɔnyɛ abwɛ. Tɛnetɛne yimbɔ, uka mende yimbɔ utoó, 
\v 8 anyó atɛne, alɔ mankɛne agyage. Akwɔlé ɛbwɔ́, ákpɛ mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, akɛne, anyóge achɔge, afɛɛ́ge Ɛsɔwɔ. 
\v 9 Bɔɔ́ ako bi ábɔ́ álu ɛfɛɛ́, ágɛ́ge nkane mende yimbɔ akɛ́ne afɛɛ́ge Ɛsɔwɔ, 
\v 10 ákaá nnó ɛlé mende yi ajwɔ́lege yɛndégébé né menombi ɛwé akuú Menombi Melɔ́melɔ́ ɛcha upɛ, akɔ dekɔ, ála amɛ mekpo fuú ne ákwé tametame nkane ágɛ́né mende yimbɔ akɛ́né.
\s1 Pita agare depɔre Jisɔs né Ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ
\p
\v 11 Mende yimbɔ atome wyɛ ɛshyɛ, akwɔlege Pita ne Jɔn. Bɔɔ́ ako abi ágɛné ji, ála mano mekpo fuú, ábó, ájyɛ bane ɛbwɔ́ né ɛcha ɛwé ákuú ɛcha Solomun. 
\v 12 Pita agɛ́gé nkane bɔɔ́ áchwɔ́ nɔɔ́ ɛbwɔ́ mme, agií ɛbwɔ́ aké, “Bɔɔ́ Isrɛli, ndé ɛnyú détóme ɛsé amɛ mmyɛ, ne ndé déla mano mekpo fuú né mechɔ ɛwé? Ɛnyú defɛrége nnó ɛle uto sé ne upyɛ́ mende yina alɔ mankɛ́né? Wa gétúgé ɛse depyɛɛ́ unó bi ugɔɔ́ Ɛsɔwɔ metɔɔ́? 
\v 13 Ɛlé Ɛsɔwɔ ne apyɛ́ nnó ŋgɔ́ Jisɔs maá utɔɔ́ wuú akwɔ́. Ji Ɛsɔwɔ, alu Ɛsɔwɔ ayi ukwene antɛ sé. Alu Ɛsɔwɔ ayi Abraham alu nto ayi Asek, ne ayi Jakɔb. Ne Jisɔs yimbɔ ɛle ayi ɛnyú debɔ́ dekpane, dechoó né mbɛ ushu ampané mpa. Gébégé Palɛt akɛlege manlya ji ajyɛ, ɛnyú deshya wyɛ shya. 
\v 14 Jisɔs abɔ alu Muú Ukpea ne Muú ayi Cho. Yɛ́mbɔ ɛnyú bina deshya ji ne denɛ Palɛt mmyɛ nnó alya muú gewu ajyɛ. 
\v 15 Dépyɛge mbɔ, dewá muú yi achyɛge bɔɔ́ geŋwá. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ apyɛ ji akwile né negbo ne ɛsé delu bɔɔ́ bi dekpané amɛ degɛ́né, ne nana degarege bɔɔ́ mechɔ ɛwé. 
\v 16 Ɛlé uto Jisɔs yimbɔ ne upyɛ mbwéré mende yina atoó. Genó ɛyigé ɛnyú degɛ́ne ne dekaá nnó gepyɛ, ɛlé gétúgé ɛsé défyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs yimbɔ. Ɛlé matɔɔ́ ɛsé ayi défyɛɛ́ ne ji, ne ápyɛ mbwéré mende yina akɛ́ne mbɔ ɛnyú degɛ́ne.
\p
\v 17 “Nana aŋmɛ́ ba, nkaá nnó genó ɛyigé ɛnyú debɔ́ dechomé ne ákpakpa melɔ depyɛ́ɛ mbaá Jisɔs debɔ́ dekaá wɔ́. 
\v 18 Ɛsɔwɔ abɔ́ agare bɔɔ́ ɛkpávé bií tɛ gachí nkane Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa abɔ́ mangɛ ɛfwyale, ne apyɛ nnó mechɔ ɛwé ɛbɛ́ wáwálé nkane Ɛsɔwɔ abɔ ajɔɔ́ mɛ́. 
\v 19 Ne kwɔrege matɔɔ́ nyú, dekéré meso mbaá ntɛ nyú Ɛsɔwɔ nnó ji ajinte gabo ɛnyú. 
\v 20 Depyɛge mbɔ́, Átá Ɛsɔwɔ apyɛ nyɛ matɔɔ́ nyú akwené, ne atɔme nyɛ Jisɔs Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa, ayi ji abɔ́ ajya nnó áchwɔ pyɛ ɛnyú depó. 
\v 21 Ji abɔ manjwɔle né mfaánebuú kpaá tɛ gébé gekwɔnege nyɛ ɛyigé Ɛsɔwɔ apyɛ nyɛ unó uko, ukéré ukɛ nkane ji abɔ apyɛ ukwéné bɔɔ́ ɛkpave bií ágaré. 
\v 22 Ne Mosis abɔ́ ajɔɔ́ nya aké, ‘Átá Ɛsɔwɔ atɔme nyɛ muú ɛkpávé wuu, wyɛ nkane abɔ́ atɔme me. Atanege nyɛ né melɔ nyú, ne debɔ́ manwu yɛ́ndé genó ɛyige ji agarege ɛnyú. 
\v 23 Mbɔge muú ashyage maŋwu mekomejɔɔ́ wuú, ábɔ́ mamféré ji né geluage bɔɔ́ Ɛsɔwɔ, áwá ji.’ 
\v 24 Wyɛ meti ɛwu ɛma ne bɔɔ́ ɛkpave Ɛsɔwɔ ako abɔ́ ágaré mechɔ ɛwé ɛpyɛ́ɛ mbɔ fi. Lɔ né gébé ɛyi Samuele ɔkwɔne né abi akwɔle ji meso. 
\v 25 Unó uko ɛbi Ɛsɔwɔ abɔ apyɛ bɔɔ́ ɛkpave bií agaré, úlú ɛbi nyú. Ɛnyú ntó delu né menomenyɛ ɛwé Ɛsɔwɔ abɔ́ anyɛɛ́ ne ukwene antɛ nyú. Gétúgé Ɛsɔwɔ abɔ ajɔɔ́ nya ne Abraham aké, ‘Mpyɛ nyɛ upyáne byɛ uchwɔ́ ne galɔ́gálɔ́ mbaá bɔɔ́ ako fa mme.’ 
\v 26 Ne Ɛsɔwɔ ajyagé maá utɔɔ́ wuú, abɔ́ mbɛ atɔ́ ji ɛta nyú nnó apyɛ ɛnyú delya gabo ayi ɛnyú depyɛɛ́ nnó galɔ́gálɔ́ akwɔ́lé ɛnyú.”
\c 4
\s1 Áchwɔ́ ne Pita ne Jɔn né ɛchomele melɔ
\p
\v 1 Ndɛre Pita ne Jɔn alu jɔ́ge, ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ fɔ́ chóncho ne muú kpaá bɔɔ́ bi ábáme ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne bɔɔ́ Sadusi fɔ́ áchwɔ sɔ́ ɛbwɔ́ mejɔɔ́ meno. 
\v 2 Ne matɔɔ́ asɔ́ bɔɔ́ bina dɔɔ́ gétúge Pita ne Jɔn abɔ́ agarege nnó, tɛ mbaá Jisɔs akwíle né negbo, bɔɔ́ ako bi akame ne Jisɔs ákwilé nyɛ ntó. 
\v 3 Ne ágbaré Pita ne Jɔn áfɛ́. Ndɛre nkwale akwɔne, ɛbwɔ́ ájyɛ fɛ́ bwɔ́ né denɔ, nnó mechɔ ɛwémbɔ ɛla wyɛ geya. 
\v 4 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ bi áwuú mekomejɔɔ́ Pita ne Jɔn, gejamé ákáme, ne ácho né geluage bɔɔ́ bi áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs, ɛbwɔ́ álú nana genógé bɔ dɛle ata.
\p
\v 5 Bií ujyagé, afwa melɔ ne ákpakpa melɔ ne anlɛré mabɛ Ɛsɔwɔ ábɔ́ áchwɔ́ cho melu ɛma né Jɛrosalɛ. 
\v 6 Anas ayi abɔ alu ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ abɔ́ alu wyɛ, ne Kaifas, ne Jɔn ne Aleksanda ne bɔɔ́ abifɔ abi átané ntó ula gepu ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 7 Ne ɛbwɔ́ ája Pita ne Jɔn, áchwɔ tɛ́ne mbɛ ushu bwɔ́, ne agií bwɔ́ aké, “Ɛkɛ nnó ne ɛnyú depyɛ́ɛ mechɔ ɛwena njuú? Utó nyú utané ɛfɔ́? Ɛnyú depyɛ́ geno ɛyige na né mabɔ wá?”
\p
\v 8 Wyɛ né gébé ɛyigémbɔ, Mendoó Ukpea ɛgbeé Pita metɔɔ́ ne aké ne ɛbwɔ́, “Ɛnyú afwa ne ákpakpa melɔ, 
\v 9 nnó geno ɛyige ɛse depyɛ mbaá mbweré mende yina gelɔ wɔ́? Ɛnyú degige ɛse fina nnó dekaá fɔ́ genó ɛyi gepyɛ ne ji akɛne mbɔ wɔ́? 
\v 10 Gɔge degaré ɛnyú ne bɔɔ́ Isrɛli ako nnó, ɛle uto Jisɔs Kras ayi atane Nasarɛt ne upyɛ́ mende yi atɛ́né mbɔ mbɛ ushu ɛnyu, atoó cháncha. Ɛlé Jisɔs yina ne ɛnyú debɔ dewɔ́mé né gekwa, ne Ɛsɔwɔ apyɛ ji akwíle né negbo. 
\v 11 Ji ne alu ntaá ɛni ŋwɛ Ɛsɔwɔ aké,
\q1 ‘Ntaá ɛni ɛnyú antɛné upú debɔ́ déshya neni nela ɛnine negbaré nékúné gepú.’ 
\v 12 Jisɔs yina jimbí ne akage féré bɔɔ́ né ɛfwyale gabo. Nendé muú yicha ápɔ́ sé fa mme yina ayi Ɛsɔwɔ atɔmé nnó áchwɔ áféré ɛsé né ɛfwyale gabo.”
\p
\v 13 Ákpakpa bimbɔ áwuúge nkane Pita ne Jɔn ajɔ́ge ayi álá pɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́, ála mano mekpo fuú, gétúgé ákaá nnó ɛbwɔ́ ápɔ́ bɔɔ́ ne ájyɛ ŋwɛ wɔ́. Ne ɛbwɔ́ átɛ nnó Pita ne Jɔn ájɔ́ge mbɔ gétúgé ábɔ́ akɛné mɛ́ ne Jisɔs. 
\v 14 Ne ɛbwɔ́ abɔ ákagé shya fɔ́ geno ɛyige Pita ne Jɔn ábɔ́ ápyɛ́ getúgé ɛbwɔ́ ágɛné mende yi atoó mbɔ nkane atɛné nekúné aŋgbá Jisɔs bimbɔ. 
\v 15 Ɛfɛɛ́ ne afwa ne ákpakpa melɔ bimbɔ ágaré Pita ne Jɔn nnó átané kpɛ́ dafyɛ, ne ɛbwɔ́ álagé meso, alɔ mangií atɛ áké, 
\v 16 “Ɛsé depyɛ nyɛ nnó ne ande bina? Yɛ́ndémuú fa né Jɛrosalɛ ákaá nnó gekpɛkpɛge ufélekpá bi, ɛle ɛbwɔ́ ne apyɛɛ́ ne ɛse dékágé shya sé. 
\v 17 Yɛmbɔ mampyɛ nnó mechɔ ɛwé ɛmage ɛjyɛ se mbɛ, debɔ́ mamfyɛ́ bwɔ́ mema ne ɛbwɔ nnó ɛkage ákyaá manjɔɔ́ ne muú fɔ́ né mbaá mabɔ Jisɔs.”
\p
\v 18 Ájɔɔ́ge mbɔ, ákuú Pita ne Jɔn ákéré mmu ne ákwelé ɛbwɔ́ mbeé nnó, “Ɛkagé ama atyaá mabɔ Jisɔs yɛ manlɛré mekomejɔɔ́ wuú mbaá muú.” 
\v 19 Ne Pita ne Jɔn áshuú bwɔ́ meko aké, “Ɛnyú ambɔɔ́ fɛrege mechɔ ɛwé, ɛlu cho né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ, manwu ne Ɛsɔwɔ wa manwu ne ɛnyú? 
\v 20 Ɛse debɔ mangárégé genó ɛyi ɛsé dewuú ne dégɛné.” 
\v 21 Ne afwa ɛso ama áfélé ɛbwɔ́ amɛ ne ályá ɛbwɔ́ nnó ájyɛ. Ɛbwɔ́ ágɛ́ fɔ meti manchyɛ bɔɔ́ Jisɔs ɛfwyale wɔ́, nendé bɔɔ́ áko áfɛ́ɛge Ɛsɔwɔ né mechɔ ɛwé ɛbɔ́ ɛpyɛ́. 
\v 22 Ɛlé ufélekpá wáwálé, mende yi ápyɛ́mbɔ ji atoó apwɔ usaá aŋmɛ upéa.
\s1 Bɔɔ́ Jisɔs ánɛmmyɛ nnó Ɛsɔwɔ apyɛ ɛbwɔ́ ábɛgé fɔ́ ne ɛfɔ́ɔ
\p
\v 23 Ndɛre bɔɔ́ bimbɔ álya Pita ne Jɔn ákérége meso, ágaré ɛkwɔ bwɔ́ genó ɛyige anɔɔ́ baá bií apyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ákpakpa melɔ abɔ ajɔɔ́. 
\v 24 Bɔɔ́ Jisɔs awúge mbɔ, ácho melu ɛma anɛnemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ aké, “Átá yi apwɔ amu, wɔ yi ɔkwyɛ́ mfaa ne mme ne manyi ne unó uko bi úlú wyɛ. 
\v 25 Ɔpyɛ gekwenege ntɛ ɛsé Dɛvid, maa utɔɔ́ wyɛ, ajɔɔ́ né uto Mendoó Ukpea nnó,
\q1 ‘Ulannó bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus matɔɔ́ ásɔ́ bwɔ́ dɔɔ́?
\q1 Ulannó bɔɔ́ melɔ átɛnege ukɔlɔ ne Ɛsɔwɔ detuú?
\q1
\v 26 Afwa abi mme ákpómege mmyɛ mámyɛ bee,
\q1 ne ákpakpa melɔ átɛnege ukɔ́lɔ́ mamyɛ ne Ɛsɔwɔ
\q1 ne muú yi ji ajyá nnó abɛ Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa.’
\p
\v 27 Genó ɛyigé Dɛvid abɔ́ ajɔɔ́ mbɔ, gepyɛ wáwálé fa melɔ ɛwé. Mfwa Hɛrɔd ne Pontyɔs Palɛt, chóncho ne abifɔ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ne bɔɔ́ Isrɛli ásɔ mala manwá Jisɔs, Jisɔs muú utɔɔ́ melɔ́mélɔ́ wyɛ ayi ɔbɔ ɔjyaá nnó abɛ Muú yi wɔ ɔkwere ji ɛlá gefwa. 
\v 28 Ɛbwɔ áchomé mbɔ, ápyɛ le geno ɛyige wɔ Ɛsɔwɔ né uto byɛ, ɔbɔ́ ɔkwyɛ mɛ́ ɔbɛlé nnó ubɔ mampyɛ́. 
\v 29 Átá nana gɛ́ nkane ɛbwɔ́ áfelege ɛse amɛ. Pyɛ ɛsé, baá utɔɔ́ byɛ dégarégé mekomejɔɔ́ wyɛ débɛgé fɔ́ ne ɛfɔ́ɔ metɔɔ́. 
\v 30 Pyɛ ɛse, depyɛge bɔɔ́ mamée atoóge ne dema depyɛgé ufélekpá né utó bi Jisɔs, muú utɔɔ́ melɔ́mélɔ́ wyɛ, nnó bɔɔ́ ákpá amɛ ágɛ́ utó byɛ.”
\p
\v 31 Gébégé ánéré manɛmmyɛ, mme meko anyií né mbaá yi ɛbwɔ́ alú. Mendoó Ukpea ɛchwɔ gbeé ɛbwɔ́ metɔɔ́ ne ɛpyɛ ɛbwɔ́ alɔ mangare mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ayi álá pɔ́ ne ɛfɔ́.
\s1 Bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs ákarege unó bwɔ́ ne atɛ
\p
\v 32 Né ɛchomele bɔɔ́ abi áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs, álu meko ama ne metɔɔ́ ɛma. Muú ɛbwɔ́ fɔ ayi ájɔge nnó genó ɛyigé na ɛlé ɛya apɔ́. Ne genó ɛyigé muú ama awya, gelu ɛyigé bɔɔ́ akó. 
\v 33 Áŋgbá Jisɔs ágarege ájyɛ ne ɛshyɛ mampyɛ bɔɔ́ ákaá nnó, Ata Jisɔs akwilé né negbo. Ne Ɛsɔwɔ apoóge ɛbwɔ́ ako dɔɔ́. 
\v 34 Yɛ muú ayi genó gelií ji apɔ́. Ɛwyage bɔɔ́ ákpóo makɔɔ́ yɛ upú bwɔ, 
\v 35 ne áchwɔ́ ne manka yimbɔ mbaá áŋgbá Jisɔs. Ɛbwɔ́ ákaré manka mbaá bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs ako nkane yɛ́ndémuú ákɛlege.
\p
\v 36 Mende fɔ ntó abɔ́ alu ɛfɛɛ́ ayi ákuú ji Josɛf, atane ula gepú ámpyɛɛ́ upɛ Ɛsɔwɔ. Ábyɛ́ ji né melɔ Syaprɔs ne áŋgbá Jisɔs ntó akuú ji Banabas. (Ula utɛne nnó Memfyɛ́ bɔɔ́ ɛshyɛ.) 
\v 37 Ne akpó ntó mekɔɔ́ wuú ɛwé ɛma achwɔ ne ŋka yimbɔ mbaá áŋgbá Jisɔs.
\c 5
\s1 Gebyɔgé Ananiya ne Safira
\p
\v 1 Ne mende fɔ ayi ákuú ji, Ananiya ne mendée wuú Safira abɔ́ ákame maŋkpó melu mme bwɔ́ ɛma. 
\v 2 Yɛ́mbɔ ɛbwɔ́ ne mendée wuú ákame mambi ŋka ɛyifɔ, ne ákpá ɛyi ɛlaá áchwɔ chyɛ́ɛ áŋgbá Jisɔs. 
\v 3 Ne Pita agií Ananiya aké, “Ulannó ɔlyaá danchɔmeló akpɛne mmu metɔɔ́ wyɛ? Nde gepyɛ́ɛ ɔbií gebagé ŋka ɛyigé ɔsɛle ne ɔchwɔ́ byɔ gebyɔ mbaá Mendoó Ukpea? 
\v 4 Mekɔɔ́ ɛwé ɔkpoó ɛbɔ ɛlu ɛwyɛ, ne ŋka yi ɔsɛle ɛle ɛjyɛ. Nde gepyɛɛ́ ɔpyɛ gefɔge mechɔ ɛwéna? Ɔfɛré nnó ɔbwɔlege mbɔ le bɔɔ́ ayi ɔbyɔge mbɔ le gebyɔ mbaá Ɛsɔwɔ.” 
\v 5-6 Ananiya awúge mbɔ, akwé mme, agbó. Njyɛ usa akɛle ndeé, afyale geŋkwɔ́ jií, ákpá ájyɛ nií. Bɔɔ́ ako bi áwuú mechɔ ɛwé, ɛfɔ́ɔ ɛkwɔ́ ɛbwɔ́ matɔɔ́.
\p
\v 7 Nchwanekɛ ɛlɛɛ́ ɛke ɛkwɔnege mendée wuú achwɔ kpɛ mmu, ayi álá kaá mechɔ ɛwé ɛpyɛ menɔ wuú wɔ́. 
\v 8 Ne Pita agií ji aké, “Gare me wáwálé wyɛ, nnó ŋka ɛyi ɛnyú ne menɔ wyɛ desɛlé né mekɔɔ́ ɛwé dekpó ná”? Ne Safira akame aké ɛbyɛmbɔ.
\p
\v 9 Ne Pita ama gií ji aké, “Ndé gepyɛ ɛnyú ne menɔ wyɛ dekame manchwɔ mua Mendoó Ata Ɛsɔwɔ? Gɛ́ majyá bɔɔ́ né menombi, ɛlé bɔɔ́ bi ajyɛ nií menɔ wyɛ, ákpáne nyɛ wɔ ntó áfɛ́ anií.” 
\v 10 Pita ajɔge mbɔ, tɛ́netɛne Safira akwé mbɛ ushu wuú, agbó. Njɛ usa bimbɔ ákpɛgé mmu, ágɛ́ nnó ágbo ne ákpá, ji ajyɛ nii kwɔ́kwɔ́lé ne menomé menɔ wuú. 
\v 11 Bɔɔ́ Jisɔs ne bɔɔ́ bifɔ́ ako abi abɔ́ áwuú mechɔ ɛwé, ábɔ́ ɛfɔ́ɔ.
\s1 Áŋgbá Jisɔs ápyɛ́ ufélekpá ne ukpɛ́kpɛ́ unó
\p
\v 12 Áŋgbá Jisɔs ábɔ ápyɛ́ɛ gejamégé ufélekpa ne ukpɛ́kpɛ́ uno ɛbi ulɛré utó Ɛsɔwɔ né metɔɔ́ metɔɔ́ bɔɔ́. Ɛbwɔ́ ne bɔɔ́ bi akame ne Jisɔs ako achwɔ́ yɛndégébé né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, ajwɔlege né melu ɛwé ákuú ɛgbɛ ɛwé Solomun. 
\v 13 Yɛ muú yi akya manchó ne ɛbwɔ́ apɔ́. Yɛ́mbɔ bɔɔ́ ako áfɛ́ge bwɔ́ dɔɔ́. 
\v 14 Yɛ nkane ɛlúmbɔ gejamégé bɔɔ́ áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs ne gejamégé andée ne ande akpɛ́ne né ɛchomele bɔɔ́ bií. 
\v 15 Gétúgé ufélekpá ɛbi aŋgbá Jisɔs apyɛ́ɛ, bɔɔ́ ákpáne bɔɔ́ mameé bwɔ́ né ulɔ́ ne ábélege né anɔɔ́ mati nnó Pita ake akóge ɛfɛɛ́, mendoó wuú ɛkage kóo ɛbwɔ́ mmyɛ. 
\v 16 Ne gejamégé bɔɔ́ ntó ábɔ́ átané né malɔ ayi álu kwɔ́kwɔ́lé ne Jɛrosalɛ, áchwɔ́ ne bɔɔ́ mameé ne abi aló nchyɛ achyɛge bwɔ́ ɛfwyale mbaá áŋgba Jisɔs, ápyɛ ɛbwɔ́ ako átóoge.
\s1 Áchyɛ́ áŋgbá Jisɔs ɛfwyale
\p
\v 17 Ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ɛkwɔ wuú, abi alu né geluage bɔɔ́ Sadusi awya gembya né matɔɔ́ bwɔ́ ne aŋgbá Jisɔs, 
\v 18 ne átɔ́ bɔɔ́ ájyɛ pyɛ áŋgbá Jisɔs, áfyɛ́ denɔ. 
\v 19 Yɛ́mbɔ, né utuú bimbɔ, ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛchwɔ néné manombi gepúge denɔ ɛbwɔ́ átané ne ɛké ne ɛbwɔ́, 
\v 20 “Chóge mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, detɛne, degare bɔɔ́ bi alu ɛfɛɛ́ mekomejɔɔ́ yi áchwɔ ne geŋwá gekɛ.”
\p
\v 21 Ne ɛbwɔ́ áwúge mbɔ ujyage ájyɛ kpɛ mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, alɔ manlɛrege bɔɔ́.
\p Ɛke ɛwyage ɛtukpɛ ampyɛ́ɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ɛkwɔ wuú ne ákpakpa bɔɔ́ Isrɛli áchomé né ɛso. Átɔ́ bɔɔ́ bee né gepúge denɔ nnó ajyɛ gbaré aŋgbá Jisɔs bimbɔ áchwɔ ne ɛbwɔ́. 
\v 22 Ɛbwɔ́ ájyɛ́gé ɛwu ágɛ́ bwɔ wɔ́, ne ákeré meso áké, 
\v 23 “Ɛse defɛ́ né gepúge denɔ, degɛ́ nnó ágbɛ́ manombi chancha, ne bɔɔ́ bi ábáme átɛné wyɛ. Ne gébégé ɛbwɔ́ ánené manombi, degɛ yɛ muú né mmu wɔ́.” 
\v 24 Muu kpa bɔɔ́ bi ábáme ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne anɔ́ baá bi apyɛ upɛ Ɛsɔwɔ áwuge mbɔ makpo átya bwɔ́ mmu. Ne álɔ mangií gemɛ bwɔ́ áké, “Mechɔ ɛwé ɛbɛ nyɛ nnó?” 
\v 25 Wyɛ gébé ɛyigembɔ muú fɔ́ atané né dafyɛ, áchwɔ ajɔɔ́ aké, “Gɛge bɔɔ́ abi ɛnyú degbɛ́ mmu gepúge denɔ, álu nana mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, álɛrege bɔɔ́.” 
\v 26 Ájɔge mbɔ muu kpa bɔɔ́ abi ábáme ɛcha upɛ ne ɛkwɔ wuu áfɛ́ ásɛ́ ɛbwɔ́ alɔ manchwɔ. Yɛ́mbɔ ája bwɔ́ jame wɔ́, getúgé áfɔ́ɔ nnó bɔɔ́ bi álu mmu, átóme nyɛ ɛbwɔ́ né mataá.
\p
\v 27 Áchwɔgé ne ɛbwɔ́, ápyɛ aŋgbá Jisɔs átɛné mbɛ ushu ákpakpa melɔ. Ne ɛtukpɛ ampyɛ́ɛ upɛ Ɛsɔwɔ agií bwɔ́ ake, 
\v 28 “Pɔ ɛsé debɔ́ dekwelé ɛnyú mbeé nnó degarege sé bɔɔ́ depɔré Jisɔs. Ne nana depyɛ mekomejɔɔ́ ayi akɛ agyaá Jɛrosalɛ meko, ɛnyú dekɛlege nnó bɔɔ́ áshúle ɛsé ndo nnó ɛsé dékaá ula negboné Jisɔs.”
\p
\v 29 Pita ne áŋgbá Jisɔs abifɔ áshuú meko áke, “Ɛse debɔ́ mampyɛ le genó ɛyige Ɛsɔwɔ akɛlege, ɛpɔ́fɔ́ ɛyigé akwaá ákɛlege. 
\v 30 Ɛsɔwɔ yi ukwené antɛ sé, ne apyɛ Jisɔs akwíle né negbo, Jisɔs ayi ɛnyú dewáné né gekwa. 
\v 31 Ne Ɛsɔwɔ abwɛ mabɔ mií, apyɛ ji ajwɔle né geluɔ ɛyi gelu né ɛ́gbɛ́ ɛbwɔnyɛ́ wuú nnó ji abɛ Menɔmbɛ ne Menchyɛ́ geŋwá. Apyɛ mbɔ nnó bɔɔ́ Isrɛli ákwɔre matɔɔ́ bwɔ́, ne ji ajinte gabo bwɔ́. 
\v 32 Ɛse delu bɔɔ́ abi áfyɛ nnó degarege uno bi, ne ɛse degarege chóncho ne Mendoó Ukpea ɛwé Ɛsɔwɔ abɔ achyɛ mbaá bɔɔ́ abi awuú ne ji.”
\p
\v 33 Bɔɔ́ ɛso áwuge mbɔ, nchyɛ anwyɔné ɛbwɔ́ tɛ ábɔ́ ákɛlege manwá áŋgbá Jisɔs. 
\v 34 Gamalya, muú ama né geluage bwɔ akwile ka aké, ásɛ́ kpɛ́ bɔɔ́ bimbɔ átáné dafyɛ. Gamalya alu muú Farasi ne ménlɛré mabɛ́ Ɛsɔwɔ, bɔɔ́ ako ntó anogé ji, ajɔɔ́ aké, ásɛ bɔɔ́ bimbɔ átané kpɛ dafyɛ. 
\v 35 Ɛwyagé ajɔɔ́ ne bɔɔ́ ɛso aké, “Bɔɔ́ Isrɛli fɛrege mechɔ ɛwé dekɛlege mampyɛ ne bɔɔ́ bina cháŋéné. 
\v 36 Tɛge, gébé gefɔ́, mende fɔ ayi ákuú ji Tɛudas, alomé ne ɛwu nnó ji alu menɔ muú. Bɔɔ́ bi akwɔle ji, álu genóge melɛɛ́. Gébégé áwáné ji, bɔɔ́ bi átyaá uchome bií ukwé. 
\v 37 Ne mende fɔ nto abɔ́ ama lome ne ɛwu né gébé ɛyige ápáné bɔɔ, ákuú ji Judas abɔ atane melɔ Galilií. Apyɛ gejamégé bɔɔ́ ákwɔlé ji. Yɛ́mbɔ gébégé áwané ji, bɔɔ́ bi átyaá ne mabɔ mií mánó. 
\v 38 Ndɛre mechɔ ɛwé ɛlúmbɔ, nchyɛge ɛnyú majyɛ́ nnó delya bɔɔ́ bi ajyɛ, ɛ́kágé dépyɛ ɛbwɔ́ genó. Mbɔgé unó bi ɛbwɔ́ ágarege ne ápyɛ utané né amu ákwaá, unómé nyɛ. 
\v 39 Ne mbɔgé utané né amu Ɛsɔwɔ, dekágé tɛne fɔ ukɔ́lɔ́ ne ɛbwɔ́. Ɛnyú dekage gɛ́ nnó demyɛ mbɔ le ne Ɛsɔwɔ. Ne bɔɔ́ ɛso ako awúge mbɔ, ákamé ne ji.”
\p
\v 40 Ne ɛbwɔ́ áku áŋgbá Jisɔs nnó ákéré mmu, áchwɔge ásɛ́ bwɔ́ ne matúle, ne ákwelé bwɔ́ mbeé nnó ámage gare se bɔɔ́ mechɔ Jisɔs. Ɛfɛɛ́ ne álya bwɔ́ nno ájyɛ́. 
\v 41 Ndɛre ɛbwɔ́ átané né ɛso, ájyɛ́, álu ne metɔɔ́ megɔmegɔ, nnó Ɛsɔwɔ agɛ́ nnó ɛbwɔ́ ákwane mankpa mekpo genɔɔ́ né getuge Jisɔs. 
\v 42 Yɛndé bií álɛrege bɔɔ́ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne ákɛne ntó upú upú ágarege bɔɔ́ abya melɔ́mélɔ́ nnó Jisɔs alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa.
\c 6
\s1 Ájya ande makpo akeneama nnó ápoóge Aŋgbá Jisɔs
\p
\v 1 Né gébé ɛyigembɔ, ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ɛwɛ́ne ɛjyɛ́ mbɛmbɛ nkane gejamégé bɔɔ́ ábánege bwɔ́. Abi ajɔge mejɔɔ́ Grek abɔ ásɔɔ́ matɔɔ́ ne abi Hibru nnó áfwalege akwi andeé bwɔ́ né uno bi ákarege yɛndé bií. 
\v 2 Ne aŋgbá Jisɔs afyaneapéa ákuú bɔɔ́ Jisɔs ako ne ake ne ɛbwɔ́, “Ɛpɔ́fɔ́ chó nnó ɛsé delyaá mangaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, depane le depɔre menyɛɛ́ mankaré. 
\v 3 Ne aŋmɛ́ sé, ndɛre ɛlúmbɔ, ɛlɔ́ nnó ɛnyú déjyá bɔɔ́ akeneama nnó ápyɛgé utɔɔ́ ɛbi. Bɔɔ́ bina abɔ́ mambɛ abi bɔɔ́ ako ákamé nnó awya gepɔ gelɔ́gelɔ́ ne ákaáge geno cháŋéné ne Mendoó Ukpea ɛgbeé bwɔ́ matɔɔ́. 
\v 4 Ne ɛsé aŋgbá Jisɔs dechyɛge nyɛ gemɛ se geko né mmyɛ manɛne ne mangarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ.”
\p
\v 5 Ne bɔɔ́ ako áwúge mbɔ, matɔɔ́ agɔ́ bwɔ́. Ne ajya Stɛfɛn ayi áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs dɔɔ́ ne Mendoó Ukpea ɛgbeé ji metɔɔ́. Abifɔ alú Filip ne Prokɔrɔs, Nikanɔ ne Timɔn, Pamɛnas ne Nikolyɔs ayi atané melɔ Antiɔk ayi alaá muú Jus. 
\v 6 Ɛbwɔ́ áchwɔ ne bɔɔ́ bimbɔ né mbɛ ushu áŋgbá Jisɔs, ne áŋgbá Jisɔs ánɛre bwɔ́ amu mmyɛ anɛmmyɛ ɛta bwɔ́.
\p
\v 7 Ne mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ akɛne agyage, ne ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ɛwé ɛlu né Jɛrosalɛ ɛwɛne ɛjyɛ mbɛ, ne gejamégé ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ákwɔ́lege ntó depɔré Jisɔs.
\s1 Ápyɛ Stɛfɛn
\p
\v 8 Stɛfɛn yina ayi ɛbwɔ́ ábɔ́ ajya, alu muú yi mejé Ɛsɔwɔ ɛbɔ́ ɛlu ne ji ne Ɛsɔwɔ achyɛge ji uto apyɛ ufélekpá ne ukpɛkpɛ uno né metɔɔ́ metɔɔ́ bɔɔ́. 
\v 9 Bɔɔ́ Jus fɔ́ áchwɔ́, álɔ manyɛɛ́ mbeé ne Stɛfɛn. Ɛbwɔ́ ne áwya ɛcha mmyɛmenɛne ɛwé akuú ɛcha bɔɔ́ bi átané defwɛ́. Ɛbwɔ́ abɔ átané melɔ Sɛren ne Aleksanda ne abifɔ nto atané gebagé mewaá Silisya ne Ɛsya. 
\v 10 Ɛbwɔ́ ápulé mankwɔre depɔ tire Stɛfɛn agare meti ɛpɔ́, getuge Mendoó Ukpea ɛbɔ ɛchyɛge ji deŋgare mejɔɔ́.
\p
\v 11 Ne ɛbwɔ́ achyɛ́ bɔɔ́ fɔ́ unyiɛlé nnó áchwɔ́ byɔ gebyɔ nnó ɛbwɔ́ abɔ́ áwuú nkane Stɛfɛn ájɔɔ́ge mejɔɔ́ mebomebo ne Ɛsɔwɔ ne Mosis. 
\v 12 Mechɔ ɛwé ɛsɔ́ bɔɔ́ matɔɔ́ chóncho ne ákpakpa melɔ ne anlɛre mabɛ́ Ɛsɔwɔ. Ne ájyɛ pyɛ́ Stɛfɛn áchwɔ né mbɛ ushu ɛchomele ákpakpa bɔɔ́ Jus. 
\v 13 Bɔɔ́ bina áchwɔ ne bɔɔ́ bifɔ abi ágaré gebyɔ ake, “Mende yina ajɔɔ́ge mejɔɔ́ mebomebo mbaá ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ se yɛndé bií ne mabɛ́ Mosis. 
\v 14 Ɛsé debɔ́ dewú ji ajɔɔ́ ake, Jisɔs, mende Nasarɛt ammuú nyɛ ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne akwɔrege nyɛ ntó gepɔge melɔ geko ɛyi Mosis abɔ́ alɛré ɛsé.” 
\v 15 Bɔɔ́ ako abi abɔ́ alu né ɛcha ɛso ɛwémbɔ, átó Stɛfɛn amɛ mmyɛ ne ágɛ́ nnó ushu bi ukwɔré úlú ɛke ɛbi ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ.
\c 7
\s1 Mekomejɔɔ́ Stɛfɛn
\p
\v 1 Ne ɛtukpɛ ampyɛ́ upɛ Ɛsɔwɔ ɛgií Stɛfɛn ɛke, “Unó bi bɔɔ́ bina ájɔge nnó úlú wáwálé?” 
\v 2 Stɛfɛn ashuú ɛbwɔ́ meko ake, “Antɛ ba ne aŋmɛ ba wuúge, gemɛ́gé nnó gekwenege ntɛ ɛsé Abraham awile gebu né melɔ Haran, Ɛsɔwɔ, Mfwa geŋbɔ́ alɛré nya mmyɛ gébégé Abraham abɔ́ alú né melɔ́ Mesopotemya. 
\v 3 Ne abɔ́ ajɔɔ́ nya ne ji ake, ‘Lyaá ula gepú byɛ ne melɔ wyɛ, cho né melɔ ɛwé nlɛrege nyɛ wɔ.’ 
\v 4 Tɛ́nétɛ́né yimbɔ, Abraham alyaá melɔ Chalda ajyɛ jwɔle né melɔ́ Haran. Ne ntɛ Abraham ágbógé nya, Ɛsɔwɔ apyɛ Abraham nnó alyaá melɔ ɛwémbɔ achwɔ́ né melɔ ɛwé ɛsé delu mbɔ wyɛ nana. 
\v 5 Ndɛre abɔ alu fɛɛ́, Ɛsɔwɔ achyɛ fɔ́ ji yɛ ɛkɛkɛ melu mme nnó ɛbɛ ɛwu wɔ́. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ anyɛ́meno nnó achyɛge ji melɔ ɛwena nnó ɛbɛ́ ɛwú ne upyáne bií. Ɛsɔwɔ abɔ́ ajɔɔ́ depɔ ti gébégé Abraham álá pɔ́ yɛ ne maá. 
\v 6 Ne Ɛsɔwɔ ama jɔɔ́ ne ji ake, ‘Upyáne byɛ ubɛɛ́ nyɛ aŋkɛɛ́ né melɔ ɛwéchá, ubɛɛ́ nyɛ nkane afwɛ ne bɔɔ́ áfwalege nyɛ bwɔ́ né usaá aŋmɛ ɛsaá. 
\v 7 Yɛ́mbɔ nchyɛge nyɛ bɔɔ́ melɔ ɛwémbɔ gekpɛ́kpɛ́gé ɛfwyale ne upyáne byɛ ulyagé melɔ ɛwémbɔ uchwɔ́ unóge me fa.’ 
\v 8 Ne Ɛsɔwɔ abɔ achyɛ Abraham gepɔgé menomenyɛɛ́ ɛwémbɔ ɛyi gelu mansɔ nsɔ. Ne Abraham ábyɛ́gé nya Asek, ndɔ ɛnée ɛ́kwɔ́négé, asɔ ji nsɔ. Isek ntó asɔ́ nya maá wuú Jakɔb nsɔ ne Jakɔb ntó asɔ́ nya baá bi afyaneapéa nsɔ abi álú nto ukwene antɛ se abi nana.
\p
\v 9 “Ɛwyágé, ukwéne antɛ sé bina, ákɛ́légé sé mangɛ́ meŋmɛ́ bwɔ́ Josɛf ne ákpó Jɔsɛp nkane mefwɛ né melɔ Ijip. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ abɔ abame wyɛ ji, 
\v 10 ne aféré ji né ɛfwyale meko ɛwé ji abɔ́ agɛ́ne. Achyɛ́ ntó deŋga ɛti depyɛ Fɛro mfwa bɔɔ́ Ijip agboó ne ji. Fɛro apyɛ́ ji ala muú kpaá melɔ Ijip ne apɛlé ntó ula gepú bií. 
\v 11 Ɛ́wyágé ɛmímí mesa akwé né melɔ Ijip chóncho ne melɔ Kanaan, bɔɔ́ ágɛ́ ɛfwyale dɔɔ́ ne ukwéne antɛ se upɔ́ nya ne menyɛɛ́. 
\v 12 Ne Jakɔb awuúgé nnó menyɛɛ́ alu né melɔ Ijip, atɔ́ baá bií abi alu ukwéne antɛ se ɛwu. Gɛ ndɔ mbɛ ayi ɛbwɔ́ ájyɛ ɛwu na. 
\v 13 Ne ndɔ ayifɔ yi ɛbwɔ́ ajyɛ, Josɛf apyɛ aŋmɛ́ bií akaá ji, ne Fɛro Mfwa bɔɔ́ Ijip ntó achwɔ́ kaá ula gepú Josɛf. 
\v 14 Ne Josɛf atɔ́ bɔɔ́ nnó ájyɛ́ sɛ ntɛ wuú Jakɔb ne ula gepú bií uko áchwɔ́ jwɔlé né Ijip. Bɔɔ́ ula gepú bií ako abɔ́ álú usaá ulɛɛ́ meso nekuú né gébé ɛyigembɔ. 
\v 15 Jakɔb awuúge mbɔ, akpá ulagepú bií uko, ashulé afɛ né Ijip. Ji ne baá bi abi alu ukwéne antɛ ɛsé ála nya ɛwu ágbó ɛbwɔ́ ako. 
\v 16 Ɛ́wyágé bɔɔ́ ákpá uŋkwɔ́ bwɔ́, áfɛ́ né melɔ Shechɛm, ánií né manome ayi alu muú mataravɛ́ ne melu ɛwé Abraham abɔ anamé ne ŋka mbaá matoó Hamɔ ntɛ Shɛkɛm.
\p
\v 17 “Gemɛge nnó gébé gekwɔné ɛyigé Ɛsɔwɔ áchwɔ pyɛ genó ɛyigé ji abɔ anyɛ́meno ne Abraham, bɔɔ́ ɛsé abi abɔ́ alu né melɔ Ijip, ája kpaá apwɔ amu. 
\v 18 Ne áfyɛ́ mfwa ayicha né Ijip ayi álá kaágé Josɛf. 
\v 19 Mfwa yina achwɔ́ ne defya mbaá bɔɔ́ sé. Afwalege ɛbwɔ́ ne apyɛ́ɛ bwɔ́ nnó abelégé baá bwɔ́ abi kɔkɔ né dafyɛ nnó agbó. 
\v 20 Wyɛ né gébé ɛyigembɔ ne ábyɛné ntó Mosis. Mosis abɔ alú maá yi alɔme ulɔɔ́ dɔɔ́ né amɛ Ɛsɔwɔ. Áwɛɛ́ ji né ámfaá álɛɛ́ né gepú bwɔ́. 
\v 21 Ne gébégé alyá ji dafyɛ, maá mfwa Fɛro ayi mendée achwɔ́ akware ji, awɛɛ́ ji ne asɛ́ nkane maá wuú. 
\v 22 Ne ɛbwɔ́ álɛre Mosis deŋgare bɔɔ́ Ijip deko ne awɛɛ́ abɔ alu gekpɛ́kpɛ́gé muú ne awya mekomejɔɔ́ meno melɔ́mélɔ́, ne mempyɛ unó.
\p
\v 23 “Mosis akwɔnege nya usaá aŋmɛ upéa, ɛkwɔ́ ji metɔɔ́ nnó ajyɛ gɛ́ aŋmɛ́ bií; bɔɔ́ Isrɛli. 
\v 24 Ndɛre ajyɛ́, agɛ́ nkane muú Ijip fɔ́ atulege muú Isrɛli, achwɔ́ geŋgá ne awá muú Ijip yimbɔ. 
\v 25 Mosis abɔ afɛré nnó aŋmɛ́ bií abɔ ákaáge nyɛ nnó Ɛsɔwɔ atɔ́me nyɛ ji nnó achwɔ́ féré ɛbwɔ́ né ɛfwyale. Yɛ́mbɔ ákaá wɔ́. 
\v 26 Bií ujyagé ama ajyɛ gɛ́ bɔɔ́ Isrɛli apéa nkane amyɛ ne atɛ. Amua mangbaré ɛbwɔ́ ne ajɔɔ́ ne ɛbwɔ́ aké, ‘Ɛnyú delu aŋmɛ́, demyɛ ndé?’ 
\v 27 Yɛ́mbɔ muú ayi abɔ akɛlé meŋmɛ́ wuú mpa, ammu Mosis ne agií ji ake, ‘Nde muú afyɛ́ wɔ nnó ɔbɛ́ Mfwa ɛsé ne ɔpane depɔré ɛsé?’ 
\v 28 ‘Ɔkɛlege ntó manwá me nkane ɔbɔ ɔwané muú Ijip yimbɔ njuú?’ 
\v 29 Mosis awuúge mbɔ, ɛfɔ́ ɛkwɔ ji metɔɔ́ ne alyaá Ijip, abó afɛ́ né melɔ́ Midiyan. Alá ɛwu, abá mendée, abyɛ baá ande apéa.
\p
\v 30 “Usaá aŋmɛ́ upéa ukoóge, Mosis agɛ́ ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ né mewɛ ɛwé ɛbɔ ɛlúle né genɔɔ́. Ɛwena ɛpyɛ né mashwɔne, kwɔ́kwɔ́lé ne mekwɛ Sinay. 
\v 31 Mosis agɛgé mewɛ ɛwémbɔ, ala meno mekpo fuú. Ne ndɛre ajyɛ kwɔ́kwɔ́lé mangɛ ɛwu cháŋéné, Átá Ɛsɔwɔ jɔɔ́ ɛfɛɛ ake, 
\v 32 ‘Ɛlé me Ɛsɔwɔ ayi ukwene antɛ byɛ, Ɛsɔwɔ ayi Abraham, ne ayi Asek ne Jakɔb.’ Mosis awuúge mbɔ, alɔ maŋweré ne ɛfɔɔ́ ne akɛlege sé mampɛ melu ɛwémbɔ. 
\v 33 Ne Ɛsɔwɔ ama jɔɔ́ ne ji ake, ‘Féré uno uka byɛ nende melu ɛwé ɔtɛné mbɔ ɛlé melu ukpea. 
\v 34 Me ngɛ́ gekpɛ́kpɛ́gé ɛfwyale ɛwé áchyɛge bɔɔ́ ba né Ijip, ne nwú magbo ayi ɛbwɔ́ alile ne mesómé. Nkawu ne nshulé mme nnó nchwɔ́ mféré ɛbwɔ́ né ɛfwyale ɛwémbɔ. Nana cho, ntɔme wɔ né Ijip.’
\p
\v 35 “Ne Ɛsɔwɔ atɔ́ Mosis yina nnó ájyɛ́ ábɛ́ memféré bɔɔ́ Isrɛli né ɛfwyale ne amá bɛ mfwa bwɔ́. Ji ne bɔɔ́ Isrɛli abɔ́ ashya agií ji aké, ‘Nde muú afyɛ wɔ mfwa ne mepane depɔré ɛsé?’ Ne nana Ɛsɔwɔ abɔ́ atɔ́ ɛkiɛ́nné wuú ɛwé Mosis agɛ́né nkane mewɛ né genɔɔ́ ɛyigémbɔ nnó ɛchyɛ Mosis ɛshyɛ mampyɛ utɔɔ́ bií. 
\v 36 Ne Mosis ajyɛ́ apyɛ gejamége ufélekpá ne ukpɛ́kpɛ́ unó né Ijip ne alé féré bɔɔ́ Isrɛli. Ama pyɛ gejamégé ufélekpá né ɛbɛɛ́ megɛlé, ne mashwɔné ayi ɛbwɔ́ ábɔ́ ábɛlé wyɛ usaá aŋmɛ upéa. 
\v 37 Wyɛ Mosis yina ne abɔ́ ajɔɔ́ ne bɔɔ́ Isrɛli nno, ‘Ɛsɔwɔ atɔme nyɛ ɛnyú Muú ɛkpávé wuú ayifɔ wyɛ nkane atɔme me ne atanege nyɛ né ntone ɛnyú.’ 
\v 38 Ɛma ɛlu wyɛ Mosis yina ne ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛbɔ́ ɛjɔɔ́ mejɔɔ́ ne ji né mfaá mekwɛ Sinay, gébégé ji ne ukwene antɛ ɛsé abɔ́ áchomé né mashwɔne. Ne ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛwémbɔ ɛchyɛ́ ji mabɛ Ɛsɔwɔ ayi alu tɛ kwyakwya nnó achyɛ ɛse.
\p
\v 39 “Né gébé géfɔ́ ukwene antɛ sé bina akɛlege sé manwu Mosis ne áke ji ábélé babá, ne ábɔ́ ákɛlege mankéré né Ijip. 
\v 40 Ne ɛbwɔ́ ájɔɔ́ ne Ɛrɔn áké, ‘Kwyɛ́ ɛsé áló uka nnó ájámé ɛsé meti, Mosis ayi aféré ɛsé né Ijip, dekaá fɔ́ genó ɛyi gepyɛ́ ji né mfaá mekwɛ wɔ́.’ 
\v 41 Ála mbɔ ákwyɛ́ meló uka ayi áfulé mpɔ, áwané menya, ápyɛɛ́ upɛ ájele meló uka yimbɔ nkane uka bwɔ́, ne matɔɔ́ agɔɔ́ bwɔ́ yɛndégébé né genó ɛyigé ákwyɛ́ ne amu. 
\v 42 Ne Ɛsɔwɔ agɛge mbɔ, ati meso ne ɛbwɔ́ ne alyaá ɛbwɔ́ nnó ápyɛ nkané ɛji ɛbwɔ́. Ne ɛbwɔ anoge mŋmɛɛ́, mfaá, ne ambe wyɛ nkane ábɔ́ ásámé né ŋwɛ bɔɔ́ ɛkpávé bií nnó,
\q1 ‘Bɔɔ́ Isrɛli, ɛnyú dekɛne né mashwɔne né usaá aŋmɛ upea,
\q1 dewane menya depyɛ́ upɛ,
\q1 yɛ́mbɔ depyɛ́ fɔ́ upɛ bimbɔ né ɛta wa. 
\v 43 Depyɛ le ɛta áló uka abi ɛnyu dekwyɛ ne amu.
\q1 Dekpane gétogé melo uka ayi ákuu Molɔk,
\q1 ne dekpane ntó membe melo uka ayi ákuu Refan. Né getú ɛyige na mbúu nyɛ ɛnyú défɛ́ tɛtɛ dekoó Babilɔn.’
\p
\v 44 “Ne nkane ukwene antɛ ɛse bina ábɔ́ ála né mashwɔne mbɔ ábɔ́ áwya gétogé upɛ ɛyi gelɛré nnó Ɛsɔwɔ abɔ álú ne ɛbwɔ́. Mosis ne abɔ́ akwyɛ́ geto ɛyina wyɛ nkane ɛyige Ɛsɔwɔ abɔ́ alɛré ji nnó apyɛ. 
\v 45 Ɛbɛ́légé baá bwɔ́ ásɛ gétógé upɛ ɛyigembɔ mbaá ukwene antɛ ɛsé bimbɔ, ákpa geji gébégé ábɔ́ ákɛ́né ájyɛ ne Joshua áfɔɔ́ge mme bɔɔ́ abi alu ɛfɛɛ́. Ndɛre ájyɛ, Ɛsɔwɔ alu bwɔ́ mbɛ abuú bɔɔ́ bimbɔ né malɔ. Ne geto yina gela fa kpaá tɛ gébé ɛyige Mfwa Dɛvid agbaré melɔ ɛwé. 
\v 46 Dɛvid abɔ alu muú yi Ɛsɔwɔ abɔ́ ájelé ji dɔɔ. Né gébé géfɔ́ ji anɛmmyɛ nnó Ɛsɔwɔ agɔ ji atɛ́né ji gepu, ji ayi alu Ɛsɔwɔ Jakɔb. 
\v 47 Yɛ́mbɔ ɛle Solomun, maá mfwa Dɛvid, ne abɔ atɛné gepúgé Ɛsɔwɔ.
\p
\v 48 “Yɛ́mbɔ ɛpɔfɔ nnó Anyátá Ɛsɔwɔ ajwɔlege né upú ɛbi bɔɔ́ atɛné, wyɛ nkane Muu Ɛkpávé Ɛsɔwɔ abɔ́ asamé nnó Ɛsɔwɔ ake,
\q1
\v 49 ‘Mfaánebuú alu geluɔ́ ya ne mme alu genɔɔ́ ɛyige nnɛ́rege uka ba. Nde gefɔɔ́ gepú ɛyigé muú akage atɛne nnó mbɛ́ wyɛ? Melu fɔ́ ɛlu ɛwé nkage jwɔle wyɛ? 
\v 50 Pɔ́ me mbɔɔ́ ne nkwyɛ unó bina ukó?’
\p
\v 51 “Stɛfɛn ájɔ́gé mbɔ, aké ne ɛbwɔ́, “Ɛnyu antoó makpo, ne bɔɔ́ bi áŋeáge matɔɔ́, ɛnyú degbɛ́ matu ɛke bɔɔ́ bi ála kage Ɛsɔwɔ. Ɛnyú deshya yɛndé gebé genó ɛyigé Mendoó Ukpea ɛjɔ́ge wyɛ nkane ukwéne antɛ ɛnyu ábɔ́ ápyɛ́. 
\v 52 Muú ɛkpávé Ɛsɔwɔ fɔ alu ayi ukwene antɛ nyú abɔ álá kɛlé manchɔ ji geŋwá wɔ́? Ábɔ́ áwá bɔɔ́ bi Ɛsɔwɔ atɔmé nnó ábɔ́ mbɛ ágaré nnó Maá utɔɔ́ Ɛsɔwɔ ayi wáwálé achwɔ. Ne achwɔ́gé ɛnyú dechyɛ́ ji maŋkwá ne dewá ji. 
\v 53 Wyɛ ɛnyú abi depyɛ mbɔ ne debɔ́ desɛlé mabɛ ayi makiɛ́nné Ɛsɔwɔ áchyɛ ɛnyú ne nána deshya mambélé aji.”
\s1 Áwá Stɛfɛn ne mataá
\p
\v 54 Bɔɔ́ kpakapa melɔ áwuge depɔ́ ɛtiré Stɛfɛn ajɔɔ́, nchyɛ anwyɔné ɛbwɔ́, amɛ ágɛlé ɛbwɔ́ mekpo. 
\v 55 Yɛ́mbɔ Stɛfɛn apɛ nfaánebuú domeé, Mendoó Ukpea ɛgbeé ji metɔɔ́ ne agɛ́ geŋgbɔge Ɛsɔwɔ ne ama gɛ Jisɔs nkane atɛné né ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 56 Ne Stɛfɛn aké, “Pɛge degɛ́, ngɛ́ mbɔ memombi mfaanebuú ɛnené, ne Maá Ntɛ Mekwaá atɛ́né né ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ́ Ɛsɔwɔ.”
\p
\v 57 Áwuúgé mbɔ, ágbɛ́ amu matu, ádo ɛlúlú, awɔ achwɔ́ ji mmyɛ ágbaré ji, 
\v 58 ája ji, áfɛ́ mekpo meti, álɔ mantome ji mataá nnó áwá ji. Ne bɔɔ́ abi ábɔ́ ámalé Stɛfɛn mechɔ mmyɛ, áferé mandeé bwɔ́ áchyɛ gesagé muú ayi ákuú ji Sɔl ne álɔ Stɛfɛn mántó. 
\v 59 Ne nkane átome ji, Stɛfɛn anɛmmyɛ áké, “Átá Jisɔs sɛ mendoó wa.” 
\v 60 Ɛwyágé ató mánó mme, akalé keŋké ake, “Atá Ɔfyɛgé fɔ́ bɔɔ́ bina mmu metɔɔ́ né gabo ayi ɛbwɔ́ ápyɛ́ɛ mbɔ.”
\p Ajɔgé mbɔ metɔɔ́ ɛkwé, ne Sɔl atɛné ɛfɛɛ́ akamege ne mekpo nnó áwá ji.
\c 8
\s1 Sɔl akɛlege manchɔ geŋwágé bɔɔ́ Jisɔs
\p
\v 1 Wyɛ né bii bimbɔ, bɔɔ́ álɔ mankɛlé mati manchɔ geŋwágé bɔɔ́ Jisɔs né Jɛrosalɛ. Ne ɛbwɔ́ ábó átyaá áfɛ́ né gebagé mewaá Judiya ne Samariya. Wyɛ áŋgbá Jisɔs ne áláa né Jɛrosalɛ. 
\v 2 Nkane Stɛfɛn abɔ agbó, bɔɔ́ fɔ́ abi ánoge Ɛsɔwɔ abi áláa né Jɛrosalɛ ákpá geŋkwɔ́ ji anií ne ali ji ne gekpɛ́kpɛ́gé mesóme. 
\v 3 Yɛ́mbɔ Sɔl amyɛ ɛle nnó ánii mbwɛ bɔɔ́ Jisɔs ako. Akpɛne upú upú apyɛne andeé ne ande áfyɛ́ né denɔ.
\s1 Filip Agaré Mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né Samariya
\p
\v 4 Ne bɔɔ́ áŋkwɔlé Jisɔs abi ábɔ́ átyaá, ákɛne malumalu ágarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 5 Filip abɔ ashulé áfɛ́ né melɔ Samariya ɛwé kpaá, agarege depɔré Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. 
\v 6 Bɔɔ́ áwuú depɔ ɛtire ji ajɔge, ne ágɛ́ gejamégé ufélekpá ɛbi ji abɔ apyɛ, ne áta matu ákɛlege nno agarege wyɛ ɛbwɔ́ garege. 
\v 7 Ne aló nchyɛ átanege gejamégé bɔɔ́ mmyɛ ákalege, ne bɔɔ́ átoógé. Bɔɔ́ uchanchi ne ubwéré bɔɔ́ átoó ntó 
\v 8 Ne bɔɔ́ melɔ ɛwémbɔ álú ne gejamégé nechɔ́chɔ́.
\p
\v 9 Mende fɔ abɔ́ alu ɛfɛɛ́ ayi ákuú ji Simun. Abɔ́ akpea megya tɛ gachi ne bɔɔ́ Samariya ako ála mano mekpo fuú. Ne asɛle gemɛ ji nnó alu menɔ muú. 
\v 10 Bɔɔ́ ako, ambané ne bɔɔ́ kpakpa átá matu awuú genó ɛyigé Simun ajɔge, ɛbwɔ́ áké: “Mende yina awya uto Ɛsɔwɔ ɛbi upwɔ amu.” 
\v 11 Ne ɛbwɔ́ afwɔrege wyɛmbɔ néndé abwɔlége mɛ ɛbwɔ́ tɛ gachi né megya ayi ji akpea. 
\v 12 Ne Filip achwɔ́gé, agarege bɔɔ́ abya melɔ́mélɔ́ nkane gefwage Ɛsɔwɔ gelu, ne depɔré Jisɔs Kras, bɔɔ́ ákamé ne ji andée ne ande ne áwyaá bwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ. 
\v 13 Simun jimbɔɔ́ ntó áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs ne áwyaá ji manaá Ɛsɔwɔ. Ne ji ajwɔlé fií ne Filip, agɛne ufélekpá ne ukpɛ́kpɛ́ unó bi ji apyɛ́ ne aláa meno mekpo fuú.
\p
\v 14 Ne áŋgbá Jisɔs abi abɔ áláa né Jɛrosalɛ, áwuúge nnó bɔɔ́ Samariya nto ákamé mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, átɔ́ Pita ne Jɔn ɛwu. 
\v 15 Ájyɛge, ágɛ́ bɔɔ́ bi ákame ne Jisɔs ɛwu ne álɔ manɛmmyɛ nnó Ɛsɔwɔ átɔ́ bwɔ́ Mendoó Ukpea, 
\v 16 nendé Mendoó Ukpea ɛ́lú dankpɛ́ ɛbwɔ́ mmyɛ. Ábɔ́ áwyaá ɛbwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ mamímamí nkane bɔɔ́ bi ákwɔlege Átá Jisɔs. 
\v 17 Pita ne Jɔn ánerege manɛmmyɛ, ánɛ́ré ɛbwɔ́ amu mmyɛ ne Mendoó Ukpea ɛchwɔ ɛbwɔ́ mmyɛ.
\p
\v 18 Simun agɛ́gé nkane áŋgbá Jisɔs ánéré bɔɔ́ amu mmyɛ ne Mendoó Ukpea ɛkpɛné ɛbwɔ́ mmyɛ, achyɛ́ ɛbwɔ́ ŋka, 
\v 19 ake, “Kpoge me uto bina nnó nnɛrégé muú ɛbwɔ́ mmyɛ Mendoó Ukpea ɛkpɛ ji mmyɛ.”
\p
\v 20 Ne Pita ajɔɔ́ ne ji aké, “Ɛchyɛ wɔ ɔnó ne ŋka jyɛ. Ɔféré nnó muú akage na ɛchyɛ Ɛsɔwɔ ne ŋká? 
\v 21 Ɔbɔ́ mechɔ né utɔɔ́ ɛbi wɔ́, nende metɔɔ́ wyɛ ɛpɔ́ pópó né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ. 
\v 22 Ne nana kwɔre metɔɔ́ wyɛ né ubobo unó bi ɔferege, ne ɔnɛmmyɛ nnó Ɛsɔwɔ ajinte gabo yina ayi ɔmɛɛ́ mampyɛ. 
\v 23 Ngɛ nnó ɔkií fɔ́ galɔ́gálɔ́, ne gabo awɛ́ wɔ nkane muú denɔ.”
\p
\v 24 Ne Simun akwɔ Pita ne Jɔn mata nnó, “Ɛbwɔ́ ánɛ́mmyɛ mbaá Átá Ɛsɔwɔ nnó ɛkage geno gemá ɛyige ɛbwɔ́ ajɔɔ́ gepyɛ́ ji.”
\p
\v 25 Pita ne Jɔn ánérégé mangaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, álɔ mankéré né Jɛrosalɛ. Ne ndɛre ájyɛ́, ágarege abya Ɛsɔwɔ melɔ́mélɔ́ né gejamgé malɔ bɔɔ́ Samariya.
\s1 Mende ayi atané Ɛtopya akamé ne Jisɔs
\p
\v 26 Filip alagé meso, ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛchwɔ́ ɛjɔɔ́ ne ji ɛké, “Kwili, shule ɔjyɛ́ né ntɛ melɔ. Ɔkwɔnégé ɛwu, kwɔlé meti ɛwé ɛtane Jɛrosalɛ ɛjyɛ Gasa. Meti ɛwé ji ajɔgembɔ bɔɔ́ ákɛ́né sé wyɛ dɔɔ́ dɔɔ́.” 
\v 27-28 Filip awugé mbɔ ashule afɛ́ ɛwu. Agɛ́ mende fɔ abɔ ajyɛ nóge Ɛsɔwɔ né Jɛrosalɛ, akerege né mekɔ wuú, ajwɔle né mboó gese uka upea ayi géjuŋá ne gejame. Abɔ́ alu muu kpaá né melɔ Ɛtopya ji agbarége ɛgbɔgɔlɔ mekwa ŋka ɛwe Kandise Mfwa mendée ayi abɔɔ́ melɔ ɛwémbɔ. Abɔ́ ajwɔle ajɔge ŋwɛ ayi Asaya muu ɛkpavé Ɛsɔwɔ asámé. 
\v 29 Ne Mendoó Ukpea ɛjɔɔ́ ne Filip ɛké, “Kɛ chó bané mboó gese yimbɔ.” 
\v 30 Ɛfɛɛ́ ne Filip abó ajyɛ bané ji ne awuú ndɛre mende yimbɔ ajɔge ŋwɛ Asaya. Filip agií ji aké, “Ɔkagembɔ genó ɛyige ɔjɔge?”
\p
\v 31 Mende yimbɔ aké, “Mpyɛ mbɔ nnó ne nkaá ayi muú álá pɔ́ mangaré me ula wɔ́.” Ne akuú Filip nnó akwɔ́ mfaá mboó gese, ajwɔle ne ji. 
\v 32 Melu ŋwɛ ɛwé ji ajɔge mbɔ ɛké, “Abɔ́ alu nkane ɛgɔŋme ɛwé ágbaré ájyɛ wá, yɛ mankale ɛkále wɔ́ wyɛ nkane maá ɛgɔŋme ayi ákpálege ji bya mmyɛ álá kálégé. 
\v 33 Áchyɛ́ ji mekpo genɔɔ́ ne yɛ muú yi apané mpa wú cho apɔ́. Wáa akuú nyɛ́ mabɔ baá bii nkane áchɔɔ́ mbɔ ji geŋwá”?
\p
\v 34 Muú kpaá yimbɔ agií Filip aké, “Garé me, Muú ɛkpávé Ɛsɔwɔ yina ajɔge mbɔ depɔ ti getuge wáa? Ajɔgémbɔ le ne gemɛ jii waá ne muú yichá?” 
\v 35 Ne Filip alɔ mangaré ji né ŋwɛ yina, abya melɔ́mélɔ́ ayi akɛné atúu ne Jisɔs.
\p
\v 36 Ndɛre ákɛne ájyɛ́, ákwɔné mbaá yi nnyi nélú, muú kpaá yimbɔ ake, “Gɛ́ nnyi na, ndé gemage gbɛ́ nnó ɔwyaágé me manaá Ɛsɔwɔ?” 
\v 37 [Filip ashuú ji meko aké, “Mbɔge ɔfyɛgé metɔɔ́ meko ne Jisɔs nkage wyaá wɔ manaá Ɛsɔwɔ”. Ne ake: “Nkame nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ”.]
\p
\v 38 Ne Muú kpaá yimbɔ aké ápyɛ mboó gese atɛné ɛbwɔ́ ne Filip áshulé áfɛ́ né nnyi, ne Filip awyaá ji manaá Ɛsɔwɔ. 
\v 39 Ɛbwɔ́ átánégé mmu nnyi, Mendoó Ata ɛkpa Filip ayi mende yimbɔ álá gɛ sé ji wɔ́. Yɛ́mbɔ akɛné wyɛ ajyɛ ne nechɔ́chɔ́. 
\v 40 Filip ake apɛle agɛ́ nnó ji alu né Asɔtus, ne akɛne ajyɛ, agarege abya melɔ́mélɔ́ né malɔ ayi álú né gebagé mewaá ɛyigembɔ kpaá tɛ akwɔné melɔ Kaisaria.
\c 9
\s1 Sɔl akwɔ́ré akame ne Jisɔs
\p
\v 1 Yɛ́mbɔ Sɔl alú tóme ɛshyɛ, afelege bɔɔ́ Jisɔs amɛ nnó awane ɛbwɔ́, nká wu ne ajyɛ agɛ́ ɛtukpɛ ampyɛ́ upɛ Ɛsɔwɔ, 
\v 2 nnó asá bɔ ŋwɛ atɔ́ né macha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus áyi álú né melɔ Damaskɔs nnó mbɔgé ajyɛgé agɛ́gé bɔɔ́ bi akwɔlege meti Jisɔs, apyɛ bwɔ́, awɛ́, achwɔ́ ne ɛbwɔ́ né Jɛrosalɛ.
\p
\v 3 Ndɛre alya ajyɛ́, gébégé alɛ kwɔ́kwɔ́lé ne Damaskɔs wyɛ mbélépó geŋgbɔ́ gétané mfaánebuú, geshwané gegyá ji mme. 
\v 4 Geŋgbɔ́ ɛyimbɔ gékpɛ́gé ji amɛ, akwé mme ne awú nkane muú fɔ akuú ji aké, “Sɔl, Sɔl, ndé ɔkɛlege manchɔ me geŋwá?”
\p
\v 5 Sɔl agií aké, “Wɔ waá Átá?” Meko yimbɔ aké, “Ɛ́lé me Jisɔs ayi ɔkɛlege manchɔ ji geŋwá. 
\v 6 Yɛ́mbɔ kwili ka, kwɔné né melɔ ɛwémbɔ, ɛfɛɛ́ ágárege nyɛ́ wɔ geno ɛyige ɔbɔɔ́ mampyɛ.”
\p
\v 7 Bɔɔ bi ábɔ́ ákɛ́ne ne Sɔl áwúgé meko yimbɔ, ágɛ́ muú fɔ wɔ́, matyɛ mawá bwɔ́ meno. 
\v 8 Sɔl akwilege tɛné, agɛ́né sé mbaá. Ágbaré ji ɛbwɔ áfɛ́ ne ji né Damaskɔs. 
\v 9 Abɛlé ndɔ ɛlɛɛ́ né melɔ ɛwémbɔ, yɛ mbaá agɛné, menyɛɛ́ anyɛɛ́, manaá anyú.
\p
\v 10 Muú Jisɔs fɔ abɔ́ alú né Damaskɔs yimbɔ ákuú ji Ananya. Ne bií fɔ́ agɛ́ Jisɔs né amɛ gejyá, ne Jisɔs akuú ji aké, “Ananya” ne Ananya ashuú ji meko aké, “Átá gɛ́ me na.”
\p
\v 11 Ne Jisɔs aké ne ji, “Kwile ka, ɔjyɛ́ né menɔ meti ayi ákuú nnó Cho. Ɔkwɔnégé né gepú Judas, gií mende fɔ ayi atané melɔ Tasɔs, ákuú ji Sɔl. Alu ɛfɛɛ́ anɛnemmyɛ, 
\v 12 ne abɔ́ agɛ́ amɛ gejyá ndɛre mende yi ákuú ji Ananya achwɔ nɛre ji amu mmyɛ nnó ama lɔ́ mangɛné.”
\p
\v 13 Yɛ́mbɔ Ananya aké, “Átá, gejamégé bɔɔ́ ágaré mɛ́ me nkane mende yina akɛlege manií mbwɛ bɔɔ́ byɛ né Jɛrosalɛ. 
\v 14 Ne anɔɔ́ baá áchyɛ́ ji uto nnó áchwɔ pyɛ bɔɔ́ ako bi anɛ́nemmyɛ ákuú mabɔ myɛ.”
\p
\v 15 Ne Átá Jisɔs aké ne ji, “Chó wyɛ ɛwu néndé njya mende yimbɔ nkane muú utɔɔ́ wa nnó agaré mekomejɔɔ́ wa mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ne afwa bwɔ́ ne bɔɔ́ Isrɛli ntó. 
\v 16 Me nlɛrege nyɛ ji nkane ábɔɔ́ mangɛ́ gejamégé ɛfwyale getú ya.”
\p
\v 17 Ne Ananya ajyɛ kpɛ́ mmu gepú ɛyigé Sɔl alu wyɛ, anɛ́ré ji amu mmyɛ ne ajɔɔ́ ne ji aké, “Meŋmɛ́ wa Sɔl, ɛle Ata Jisɔs ayi ɔbɔ́ ɔgɛné né meti gébégé ɔchwɔ fa, ne atɔmé me nnó nchwɔ́ mpyɛ wɔ ɔma ɔgɛ́né ne nnó Mendoó Ukpea ɛchwɔ kpɛ ɛgbeé wɔ metɔɔ́.” 
\v 18 Wyɛ tɛnétɛné yimbɔ, Sɔl awuú unó fɔ́ ɛké ufá meshuú utané ji amɛ ne alɔ mangɛ́né. Ne akwili ka, áwyá ji manaá Ɛsɔwɔ. 
\v 19 Ne ama lɔ menyɛɛ́ manyɛɛ́, anyɛge abɔ́ ɛshyɛ.
\s1 Sɔl agaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né Damaskɔs
\p Sɔl abɛlé mboó ndɔ́ né Damaskɔs ne bɔɔ́ Jisɔs, 
\v 20 afɛ́ tɛnétɛné né macha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus, agarege bɔɔ́ nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ.
\p
\v 21 Bɔɔ́ áwúgé mbɔ, ɛpwɔ́ ɛbwɔ uto ne ágigé atɛ áké, “Pɔ́ mende yi akɛ́ne, awáne bɔɔ́ bi akwɔlege Jisɔs né Jɛrosalɛ na? Pɔ́ achwɔ fa manwɛ́ bɔɔ́ ájyɛ ne ɛbwɔ́ né Jerúsalɛ”?
\p
\v 22 Yɛ́mbɔ Sɔl ajyɛ wyɛ mbɛ, agarege mekomejɔɔ́ Jisɔs ne ɛshyɛ ne apyɛ bɔɔ́ ákaá né gejamégé mati nnó Jisɔs alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. Ɛwémbɔ ɛpyɛ bɔɔ́ Jus abi álu ɛfɛɛ́ né Damaskɔs ápɔ́ sé ne meko manshuú ji.
\p
\v 23 Ɛbɛ́légé gejamégé ndɔ, bɔɔ́ Jus áchomé ásɔ́ mala manwá Sɔl. 
\v 24 Yɛ́mbɔ Sɔl áwuú geju nnó bɔɔ́ Jus ájwɔlé né mano geŋkagé melɔ, ábáme nnó ágɛ́gé ji awá. 
\v 25 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ bi akamé mekomejɔɔ́ Sɔl, ásɛ ji utuú uma, afyɛ né gésá, ápyɛ ji achyá mfaá geŋka, áshulé ji mme nnó ábó ajyɛ.
\s1 Sɔl afɛ́ né Jɛrosalɛ
\p
\v 26 Sɔl akérége né Jɛrosalɛ, afɛ́ mancho ne bɔɔ́ Jisɔs, ɛbwɔ́ ábó néndé ɛbwɔ́ ákamé fɔ́ nnó Sɔl áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs wɔ́. 
\v 27 Yɛ́mbɔ Banabas achwɔ́ sɛ ji, áfɛ́ mbaá áŋgbá Jisɔs. Ne agaré ɛbwɔ́ nkane Sɔl agɛné Átá Jisɔs né meti Damaskɔs, ne nkane Atá Jisɔs ajɔɔ́ mejɔɔ́ ne ji. Ama garé nkane Sɔl abɔ́ agaré depɔ ɛtire Jisɔs gbɔgɔnɔ né melɔ ɛwémbɔ. 
\v 28 Ɛfɛɛ́ alɔ mankɛné ne bɔɔ́ Jisɔs ako né Jɛrosalɛ, agarege depɔré Jisɔs ayi álá pɔ ne ɛfɔ. 
\v 29 Gébé ɛyi gefɔ, Sɔl agarege bɔɔ́ Jus abi ajɔge Grek ne anyɛ mbeé ne ɛbwɔ́ né depɔré Jisɔs. Ne ɛbwɔ́ ákɛ́lege meti manwá ji. 
\v 30 Bɔɔ́ Jisɔs áwúgé geju ɛyigembɔ, ásɛ ji áshulé áfɛ́ né melɔ Kaisaria ne até ji nnó ajyɛ melɔ́ Tasɔs.
\p
\v 31 Né gébé ɛyigembɔ machomele bɔɔ́ Jisɔs ayi álu né gebagé mewaá Judiya, né Galilií ne Samariya ápɔ́ sé ne ɛfɔ metɔɔ́. Ɛbwɔ́ ánóge Ɛsɔwɔ ne áwuú le mekomejɔɔ́ wú. Mendoó Ukpea ɛfyɛɛ́ bwɔ́ ɛshyɛ ne machomele bwɔ́ áwɛne ájyɛ mbɛ.
\s1 Pita afɛ́ né melɔ Lyda ne melɔ Jopa
\p
\v 32 Pita abɔ akɛne malɔmalɔ agɛne bɔɔ́ Ɛsɔwɔ. Ne bií uma afɛ́ né melɔ Lyda mangɛ́ bɔɔ́ Jisɔs abi alu ɛwu. 
\v 33 Ɛfɛɛ́ agɛ́ mende fɔ ayi ameé uchanchi, ákuú ji Ɛnias. Nemeé ɛni néba ji mme né aŋmɛ́ aneé. 
\v 34 Ne Pita ajɔɔ́ ne ji aké, “Ɛnias, Jisɔs Kras alɔ mampyɛ wɔ nnó ɔtoó, kwili ka, pwi gébɔ jyɛ.” Tɛnétɛné yimbɔ Ɛnias akwili ka. 
\v 35 Ne bɔɔ́ ako abi alú né Lyda ágɛgé nnó mende yimbɔ atoó, ɛbwɔ́ áfyɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs wyɛmbɔ ntó ne bɔɔ́ bi álú né gebage mewaá Sharɔn áwuúge mbɔ áfyɛ ntó matɔɔ́ ne Jisɔs.
\p
\v 36 Mendée fɔ abɔ alu né melɔ Jopa, ákuú ji Tabita, alu maá utɔɔ́ Jisɔs. (Ne ákuú ji né meko Grek nnó Dokas, ula utɛné nnó mekwɔbu.) Abɔ́ apyɛ galɔ́gálɔ́ yɛndegébé, apoóge ubyá bɔɔ́. 
\v 37 Né gébé ɛyigémbɔ, akwé nemée, ala mbɔ agbó. Ne áshwɔné geŋkwɔ ji ábɛlé mmu maá gepú né mfaá ɛyɔŋ. 
\v 38 Jopa yina alu kwɔ́kwɔ́lé ne Lyda. Bɔɔ́ Jisɔs áwuúgé nnó Pita alu né Lyda átɔ́ ande apea ɛwu, ájyɛgé áké ne ji, “Ntɛ ɛsé, chwɔ́ wáwá.” 
\v 39 Ne Pita akpomé mmyɛ, akwili, afɛ́ ne ɛbwɔ́. Ákwɔ́négé ásɛ ji akwɔ́ mfaá ɛyɔŋ. Ne akwi andée ako abi alu ɛfɛɛ́, áchomé ánɔ ji mme, álíli álɛrege Pita ufɔɔ́ mandeé ayi Dokas ájomé ɛbwɔ́ gébégé ji alu mebɛ. 
\v 40 Pita abú ɛbwɔ́ ako atané dafyɛ, ató manó mme anɛnemyɛ mbaá Ɛsɔwɔ. Ɛké ɛwyage apɛ geŋkwɔ́gé mendée yimbɔ ama akuú ji ake, “Tabita, kwili ka”. Tabita anene amɛ, agɛ́gé Pita, akwili, ajwɔlé ka. 
\v 41 Pita agbaré ji ɛbwɔ, apoó ji akwili tɛ́né. Akuú bɔɔ́ Jisɔs ne akwi andé bimbɔ, áchwɔ́gé achyɛ ji ɛta bwɔ́ 
\v 42 Bɔɔ́ ako né gebagé Jopa áwu abya yina ne gejámé áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Ata. 
\v 43 Ne Pita abɛlé gejamégé ndɔ né Jopa né gepúgé Simun, mende yi apame mekɔ́menya.
\c 10
\s1 Ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛgaré Kɔnɛlyos nnó álɔ Pita achwɔ́
\p
\v 1 Mende fɔ abɔ alu né melɔ Kaisaria. Ákuú ji Kɔnɛlyos. Abɔ́ alu muú kpáá bɔɔ́ bee né melɔ Rom. Ji ne anyáne uchome bɔɔ́ bee ɛbi ákuú nnó abi átané Itali. 
\v 2 Ji ne bɔɔ́ dachi wú ako, ánóge Ɛsɔwɔ. Anɛnemmyɛ yɛndégébé ne apyɛ galɔ́gálɔ́ dɔɔ́ mampoó bɔɔ́ Jus abi álú mbya. 
\v 3 Bií fɔ́ genógé káláŋká ɛlɛɛ́ ne nwɔmésé, agɛ́ amɛ gejya nkane ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛchwɔ kuú ji nnó, “Kɔnɛlyos.”
\p
\v 4 Ɛfɔ ɛkwɔ́ ji metɔɔ́ ne ató ɛwu amɛ mmyɛ agií aké, “Átá ndé”?
\p Ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛshuú ji meko ɛké, “Ɛsɔwɔ awú mmyɛmenɛné jyɛ ne agɛ́ ntó utɔɔ́ ulɔ́ulɔ́ ɛbi ɔpyɛ ne atée wɔ. 
\v 5 Nána tɔ́ bɔɔ́ ájyɛ né melɔ́ Jopa, ákuú mende fɔ ayi akamege Simun Pita. 
\v 6 Ji ajwɔlege ne Simun, mende yi apame mekɔmenya. Gepú jií gelú né mbale ɛbɛɛ́ mega.” 
\v 7 Ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛjɔ́gé mbɔ ɛkwili ɛfɛ́, ne Kɔnɛlyos akuú bɔɔ́ utɔɔ́ bií abifɔ apeá ne akuú ntó muú bee ama né geluage abi ábamé ji ayi anoge ntó Ɛsɔwɔ. 
\v 8 Ɛbwɔ́ achwɔ́gé agaré ɛbwɔ́ yɛndé genó ɛyi gebɔ́ gepyɛ́ ji ne átɔ́ ɛbwɔ́ né Jopa.
\p
\v 9 Bií ujyágé, bɔɔ́ bimbɔ átané áfɛ́, ne káláŋká ɛfyanepea ɛké ɛkwɔnege, ɛbwɔ́ alɛ kwɔ́kwɔ́lé ne Jopa. Gébé ɛyigémbɔ ntó Pita abɔ akwɔ́ mfaá ɛyɔŋ manɛmmyɛ. 
\v 10 Ne mesa alɔ mamyɛ ji, akɛlege menyɛɛ́ manyɛɛ́, yɛ́mbɔ menyɛɛ́ alú gambɛ́. Gébé ɛyigémbɔ ne abɔ agɛné amɛ gejyá. 
\v 11 Agɛ́ nkane menombi mfaánebuú ɛnené, geno gefɔ ɛké gekpɛkpɛge gebagé ndé getané mfaá, geshúlege ɛké ágbaré geji né maŋkú ani. 
\v 12 Né gebagé ndé yimbɔ ufɔɔ́ menya ufɔɔ́ ufɔɔ́, mmyɔ ne denywɔné delú wyɛ. 
\v 13 Ne awuú meko muú fɔ aké, “Pita, kwilé ka, wá nyɛɛ́.”
\p
\v 14 Pita ake, “Ŋgba Átá, tɛ ntané aló nlú ganyɛ genó ɛyigé ɛbɛɛ́ ɛsé ɛ́shyaá.”
\p
\v 15 Meko yimbɔ ama jɔɔ́ ne ji aké, “Pita, ɔshyagé fɔ́ geno ɛyige Ɛsɔwɔ ake gelɔme nnó gelɔ́mé fɔ́.” 
\v 16 Meko yimbɔ ajɔɔ́ ne ji né maŋáne alɛɛ́, ne geno yimbɔ gekwɔ́ gekéré mfaánebuú.
\p
\v 17 Ndɛre Pita alu fɛ́rege ula amɛ géjya ayi ji agɛné, bɔɔ́ bi Kɔnɛlyos ábɔ́ átɔmé, ákage gepúgé Simun, áchwɔ́ tɛ́né né menó gébámé. 
\v 18 Ɛbwɔ́ ágií áké, “Meŋkɛ́ fɔ alú fa ayi akuú ji Sinun Pita”?
\p
\v 19 Ndɛre Pita alu fɛ́rege ula amɛ gejya ayi ji agɛné, Mendoó Ukpea ɛké ne ji, “Gɛ, ande fɔ alɛɛ́ alu dafyɛ, ápɛ́le wɔ. 
\v 20 Kpóme mmyɛ, ɔshúlé ɔjyɛ ne ɛbwɔ́, ɔchɔge gébé nénde me ne ntómé ɛbwɔ́ ɛta wyɛ́.” 
\v 21 Ne Pita ashúlé, ajyɛ báne ande bimbɔ aké, “Me ne nlú muú ayi ɛnyú dekɛlege. Nde mechɔ ɛnyu dechwɔ́?” 
\v 22 Ɛbwɔ́ áshuú ji meko áké, “Ɛlé Kɔnɛlyos, muú kpaá bɔɔ́ bee ne atomé ɛsé nnó dechwɔ́ kuú wɔ. Ji alu muú metɔɔ́ melɔ́mélɔ́ ne anóge Ɛsɔwɔ ne bɔɔ́ Jus ako afɛɛ́ge ji. Ɛkiɛ́nné ukpea ɛchwɔ gare ji nnó akuú wɔ ɔchwɔ né gepú ji nnó ji awuú mekomejɔɔ́ wyɛ́.”
\p
\v 23 Ne Pita asɛ ɛbwɔ́, ájyɛ bɛ́le ne ji.
\s1 Pita gare mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né gepúge Kɔnɛlyos
\p      Ujyágé, Pita ne ande bimbɔ álɔ manjyɛ ne bɔɔ́ bifɔ bi ákamé ne Jisɔs abi álú melɔ Jopa áfɛ́ ntó ne ɛbwɔ́. 
\v 24 Ákɛ́ne wyɛ ájyɛ, ujyágé ákɛ ákwɔné melɔ Kaisaria. Ne Kɔnɛlyos abɔ akuú bɔɔ́ ula gepú bii ne ajeé bií ne ɛbwɔ́ ako ábɔ́ ájwɔlé ágili Pita. 
\v 25 Ndɛre Pita achwɔ́ kpɛ́ mmú, Kɔnɛlyos ajyɛ bane ji, ató manó mbɛ ushu wuú, alɔ manogé ji. 
\v 26 Yɛ́mbɔ Pita agaré ji aké, “Kwilé tɛ́né, me nlu wyɛ mekwaá nkane wɔ.” 
\v 27 Kɔnɛlyos akwili ka, Pita alɔ manjɔɔ́ ne ji ajyɛ mmu. Ndɛre akpɛné mmu, Pita agɛ́ gejamégé bɔɔ́ áchomé. 
\v 28 Ne ajɔɔ́ ne ɛbwɔ́ aké, “Ɛnyú dekaá cháŋéné ɛbɛ́ ɛsé bɔɔ́ Jus ɛké muú Jus achónégé fɔ menyammyɛ wuú ne muú ayi álá pɔ́ muú Jus yɛ manjyɛ né gepú jí. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ alɛré me nnó mbyágé fɔ́ muú yɛ manshyɛ ji nnó alɔ́me. 
\v 29 Ne nchwɔ́ nkane ɔkuú me yɛ gébé nchɔ́ wɔ́. Nnó ɔkage garé me ula bi ɔkuú me?”
\p
\v 30 Ne Kɔnɛlyos ashuú ji meko aké, “Ndɔ ɛlɛ ɛní né gefɔ gébé yina káláŋká ɛlɛɛ́ ne nwɔmésé, mbɔ nlú mmu nnɛnemmyɛ. Ɛké ɛwyage ngɛ́ mende fɔ ayi afyɛ mandeé yi áshwánege, achwɔ tɛne me mbɛ ushu. 
\v 31 Akuú me aké, ‘Kɔnɛlyos, Ɛsɔwɔ awuú mmyɛmenɛne jyɛ ne atée nkane ɔpoóge ubyá bɔɔ́ yɛndégébé. 
\v 32 Tɔ́ muú fɔ né melɔ́ Jopa ajyɛ kú mende fɔ ayi akamege Simun ákuú ji ntó Pita. Alu né gepúgé Simun ayi apame mekɔ́menya, gepú jií gelu né mbale ɛbɛɛ́ mega’. 
\v 33 Ne nwuúgé mbɔ ntɔ́ bɔɔ́ tɛ́netɛ́ne nnó áchwɔ́ ákuú wɔ́, ɛlɔ́ ndɛre ɔchwɔ́. Nana gɛ́, ɛse delu né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ degili nnó dewuú unó uko ɛbi Átá agaré wɔ nnó ɔgaré ɛsé.”
\p
\v 34 Ne Pita ajɔɔ́ aké, “Nána nkaá wáwálé nnó Ɛsɔwɔ apɔ́ fɔ́ ne aŋgyá ne bɔɔ́ bifɔ́. 
\v 35 Mbɔgé muú anóge Ɛsɔwɔ ne ake apyɛ unó bi úlú cho yɛ atané le ndé geba, Ɛsɔwɔ asɛle ji nnó alu muú wuú. 
\v 36 Ɛnyú debɔ́ dewuú ntó mekɔmejɔɔ́ ayi Ɛsɔwɔ atómé mbaá bɔɔ́ Isrɛli nnó Jisɔs Kras ne alu muú yi abɔ achwɔ́ pyɛ bɔɔ́ ábɛ́ nesɔ ne Ɛsɔwɔ. Kras yina ne alu Atá yi abɔɔ́ bɔɔ́ ako. 
\v 37 Mekomejɔɔ ayi abɔ́ akwɔlé ayi Jɔn abɔ agaré ne awyaáge bɔɔ́ manaá Ɛsɔwɔ. Mekomejɔɔ́ yina álɔ né Galilií akɛ akwɔné malɔ bɔɔ́ Jus ako. 
\v 38 Ɛnyú dekaá nkane Ɛsɔwɔ abɔ́ ajyá Jisɔs ayi Nasarɛt, apyɛ Mendoó Ukpea ɛchwɔ́ ji mmyɛ ne ama chyɛ ji uto. Akɛ mbaá meko apyɛ galɔ́gálɔ́, aféré bɔɔ́ bi alu né amu danchɔmeló apyɛ ɛbwɔ́ atóo. Ne Ɛsɔwɔ abɔ alu ne ji. 
\v 39 Ɛsé delú bɔɔ́ bi dekpané amɛ degɛné unó uko ɛbi ji apyɛ né Jɛrosalɛ ne malɔ bɔɔ́ Jus ako. Ne bɔɔ́ Jus áwɔ́ ji mfaá gekwa, ne áwá ji. 
\v 40 Yɛ́mbɔ ndɔ ɛlɛɛ́ ɛkwɔ́négé, Ɛsɔwɔ apyɛ ji akwile né negbo ne apyɛ Jisɔs alɛré mmyɛ mbaá bɔɔ́. 
\v 41 Ne bɔɔ́ ako fɔ́ ágɛné ji wɔ́, ɛlé ɛsé bi Ɛsɔwɔ abɔ́ ajyá nnó meso gébé degarége mekomejɔɔ́ wuú ne degɛné ji. Ɛsé debɔ́ denyɛ́ ne denyú ne ji gébégé Ɛsɔwɔ apyɛ ji akwile né negbo. 
\v 42 Agaré ɛsé nnó degarege mekomejɔɔ́ mbaá bɔɔ́, nnó Ɛsɔwɔ ajya ji nkane muú yi apane nyɛ mpa ayi bɔɔ́ bi alu abɛ ne abi agbó. 
\v 43 Wyɛ Jisɔs yina ne bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ako abɔ ágaré nkane ji alu, nnó muú afyɛgé metɔɔ́ ne ji, Ɛsɔwɔ ajige nyɛ nte gabo yi muú yimbɔ apyɛ getúgé Jisɔs.”
\s1 Mendoó Ukpea ɛchwɔ́ mbaá bɔɔ́ bi álá pɔ bɔɔ́ Jus
\p
\v 44 Ndɛre Pita alu ájɔge ne bɔɔ́ ako bi alu ɛfɛɛ́ áwuú, Mendoó Ukpea ɛkpɛ ɛbwɔ́ mmyɛ. 
\v 45-46 Bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs abi ábɔ́ áchwɔ ne Pita, álu bɔɔ́ Jus. Áwuúgé nkane bɔɔ́ bimbɔ ájɔge ufɔɔ́ mejɔɔ́, áfɛ́ɛge Ɛsɔwɔ nnó aŋeá dɔɔ́. Ála mano mekpo fuú nnó Ɛsɔwɔ achyɛ́ ɛchyɛ wuú ɛwé Mendoó Ukpea mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ bɔɔ́ Jus. Ne Pita ajɔɔ́ aké, 
\v 47 “Tɛ́ ndɛre Mendoó Ukpea ɛchwɔ́ bɔɔ́ bina mmyɛ wyɛ nkane ɛbɔ́ ɛchwɔ ɛta ɛsé, nnó muú fɔ akage gbɛ́ nnó áwyáge ɛbwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ?” 
\v 48 Ne Pita ake ájyɛ áwyaá ɛbwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ né mabɔ Jisɔs Kras. Ɛwyagé bɔɔ́ bina ákwɔ Pita mata nnó abɛlé ne ɛbwɔ́ né mboó ndɔ.
\c 11
\s1 Pita Agare geno ɛyi gepyɛ́ né gepúge Kɔnɛlyos
\p
\v 1 Ɛbɛ́légé áŋgbá Jisɔs ne bɔɔ́ Jisɔs ako, abi álú né gebagé mewaá Judiya áwuú nnó bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ákamé ntó mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 2 Ne gepɔgé bɔɔ́ Jus gelu nnó ábɔ́ mansɔ́ muú nsɔ́ ne ákwáné mambɛ́ muú Ɛsɔwɔ. Ɛbɛ́légé Pita akérégé né Jɛrosalɛ, bɔɔ́ Jisɔs abi ágbaré gepɔ ɛyigémbɔ álɔ manwamé ne ji, 
\v 3 aké, “Ulannó ɔjyɛ mbaá bɔɔ́ bi álá sɔ ɛbwɔ́ nsɔ wɔ́ tɛ ɔnyɛ́ menyɛɛ́ ne ɛbwɔ́”?
\p
\v 4 Ne Pita alɔ mangaré ɛbwɔ́ unó uko bi ubɔ́ upyɛ́ɛ, gema, gema aké,
\p
\v 5 “Ndɛre mbɔ nlu né melɔ Jopa, nnɛ́nemmyɛ, ɛké ɛwyage ngɛ́ amɛ gejya nkane genó fɔ́ getané mfaánebuú geshulege mme. Gelu ɛké gekpɛ́kpɛ́gé gebagé ndé ɛyi ágbaré manóo ani, gechwɔ́ tɛ́ne kwɔ́kwɔ́lé ne me. 
\v 6 Né gebagé ndé yimbɔ, ngɛ́ ufɔɔ́ menya ufɔɔ́ ufɔɔ́, ɛbi bɔɔ́ asée, ɛyi mewaá, ɛyi melɔ, ne ɛyi nnyi ne denywɔné. 
\v 7 Ne nwuú meko muú fɔ akuú me aké: ‘Pita, kwile ka, wá nyɛ.’ 
\v 8 Nké, ‘Ŋgba Átá, tɛ ntané aló nlu danyɛ genó ɛyigé ɛbɛ́ ɛsé ɛshyá’. 
\v 9 Ne meko yimbɔ ama jɔɔ́ ne me aké, ‘Pita ɔshyagé fɔ́ geno ɛyige Ɛsɔwɔ ake gelɔme nnó gelɔ́mé fɔ’. 
\v 10 Meko yimbɔ ajɔɔ́ né maŋáne alɛɛ́ ne geno ɛyigémbɔ gekwɔ́ gekéré mfaánebuú.
\p
\v 11 “Wyɛ né gébé ɛyigémbɔ, ande fɔ álɛɛ́ áchwɔ́ ne gepú ɛyigé mbɔ́ njwɔlege. Muú fɔ né Kaisaria ne abɔ atɔ́mé ɛbwɔ́ nnó áchwɔ́ ákuú me. 
\v 12 Ne Mendoó Ukpea ɛké njyɛ ne ɛbwɔ́, mbɛge fɔ́ né aŋgyá. Ne áŋmɛ́ bina akéné abi átané melɔ Jopa, akwɔle me defɛ́ né gepúge Kɔnɛlyos. 
\v 13 Ne dékpɛ́gé mmu, Kɔnɛlyos alɔ mangaré ɛsé nkane ji abɔ́ agɛné ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ né gepú jií. Ɛgaré ji nnó atɔ́ muú fɔ ajyɛ né Jopa, ákuú mende fɔ yi mabɔ mií amibɔ makamege Simun, 
\v 14 ne achwɔge, agarege nyɛ ji ne ɛkwɔ wuú mekomejɔɔ́ ayi aférege nyɛ ɛbwɔ́ né ɛfwyale gabo. 
\v 15 Ne nlɔ mangaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, ndɛre njɔge, Mendoó Ukpea ɛchwɔ́ ɛbwɔ́ mmyɛ wyɛ nkane ɛbɔ nya mbɛ ɛchwɔ́ ɛta ɛsé. 
\v 16 Ngɛ́gé mbɔ, ntée genó ɛyi Átá Jisɔs abɔ ajɔɔ́ ne ɛsé nnó, ‘Jɔn abɔ́ fyɛ́ bɔɔ́ né nnyi yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ afyɛɛ́ nyɛ ɛnyú né amu Mendoó Ukpea.’ 
\v 17 Ne mbɔge Ɛsɔwɔ achyɛ́ bɔɔ́ bimbɔ gefɔge ɛchyɛ ɛwé ji abɔ achyɛ́ ɛsé gébégé défyɛɛ́ matɔɔ́ ne Ata Jisɔs Kras, me nlu waá mangbɛ́ ji nnó apyɛ́ge geno yi gejeé ji metɔɔ́.”
\p
\v 18 Bɔɔ́ bina áwúgé mechɔ ɛwé, matɔɔ́ akwené bwɔ́ ne álɔ mamfɛɛ́ Ɛsɔwɔ áke, “Mbɔ ɛwé ɛtɛne nno Ɛsɔwɔ achyɛ́ bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus gébé nnó ákwɔré matɔɔ́ ne ábɔ́ geŋwá.”
\s1 Mekomejɔɔ́ Jisɔs akɛ akwɔné né Antiɔk
\p
\v 19 Ndɛre ábɔ́ achyɛ́ge bɔɔ́ abi ákamé ne Jisɔs ɛfwyale gébégé áwáné Stɛfɛn, ɛpyɛ ɛbwɔ́ átyaá malɔmalɔ. Abifɔ áfɛ́ melɔ Fonisiya, abifɔ áfɛ́ melɔ Syaprɔs ne abifɔ áfɛ́ Antiɔk. Ájyɛgé mbɔ, ágarege abya Jisɔs wyɛ mbaa bɔɔ́ Jus. 
\v 20 Bɔɔ́ Jisɔs bifɔ átané né melɔ Syaprɔs ne Sɛren, áfɛ́ ntó né Antiɔk. Ákwɔ́négé ɛwu, ágaré abya Jisɔs mbaá bɔɔ́ Grek. 
\v 21 Ɛsɔwɔ apoó bwɔ́ dɔɔ́ ne apyɛ gejamégé bɔɔ́ áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs.
\p
\v 22 Ne ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs abi alu né Jɛrosalɛ, áwuúgé abya yina, átɔ́ Banabas né melɔ Antiɔk. 
\v 23 Banabas ajyɛgé ɛwu, agɛ́ nnó Ɛsɔwɔ alɛ́ré ɛbwɔ́ ulɔɔ́ melu dɔɔ́, metɔɔ́ ɛgɔ ji, afyɛ́ bwɔ́ ako ɛshyɛ nnó, “Ágbarégé depɔré Jisɔs metɔɔ́ ɛma. 
\v 24 Banabas yina alu muú yi awya gepɔ gelɔ́gelɔ́, uto Mendoó Ukpea ujá ji mmyɛ ne áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Ɛsɔwɔ.” Gejamégé bɔɔ́ áma ákamé abya Jisɔs né melɔ Antiɔk ne ɛchomele bwɔ́ ɛwɛ́ne ɛjyɛ mbɛ.
\p
\v 25 Ɛ́bɛ́légé Banabas ajyɛ kɛ́le Sɔl né melɔ Tasɔs. 
\v 26 Agɛ́gé Sɔl, asɛ ji, ɛbwɔ́ áfɛ́ né Antiɔk. Ábɛlé ɛfɛɛ́ ŋmɛ kpogele ne ɛchomele bɔɔ́ Kras, álɛ́rege gejamégé bɔɔ́ depɔré Ɛsɔwɔ. Ɛ́lé né Antiɔk ne álɔ mankuú bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs nnó *áŋkwɔlé Kras.
\p
\v 27 Né gébé ɛyigembɔ bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ fɔ átané Jɛrosalɛ áshulé áfɛ́ né Antiɔk. 
\v 28 Ne Mendoó Ukpea ɛpyɛ muú bwɔ́ ama ayi akamege Agabos akwile ka, agaré nkane mesa akwéne nyɛ mme meko. Ne ɛbɛ́légé mesa yimbɔ akwé gébégé Klodyos alu mfwa né Rom. 
\v 29 Ndɛre bɔɔ́ Jisɔs abi álú né Antiɔk ábɔ́ áwuú mekomejɔɔ́ yina, áke, “Yɛ́ndémuú áchwɔ ŋká nkane ji awya, ɛbwɔ́ apoó aŋmɛ́ bi alu né mme Judiya.” 
\v 30 Ɛbwɔ́ ánywérégé ŋka yimbɔ, átɔ́ Banabas ne Sɔl nnó ájyɛ́ áchyɛ́ ákpákpá ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs né Jɛrosalɛ.
\c 12
\s1 Mfwa Hɛrɔd apyɛ bɔɔ́ Jisɔs ágɛ́ ɛfwyalé dɔɔ́
\p
\v 1 Né gébé ɛyigémbɔ, mfwa Hɛrɔd alɔ mankɛlé mati manchɔ geŋwágé bɔɔ́ bifɔ́ abi álú né ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs. 
\v 2 Agaré nnó áwá Jɛmsi meŋmɛ́ Jɔn ne aparaja. 
\v 3 Mfwa Hɛrɔd, agɛ́gé nnó ɛgɔ bɔɔ́ Jus matɔɔ́, agaré ntó nnó ápyɛ Pita. Ne ápyɛ ji né bii bi ányɛ ɛpaá brɛd ayi álá mualé. 
\v 4 Ápyɛge Pita, áfyɛ́ denɔ, ne ábélé bɔɔ́ bee matoó aneé nnó ábámé ji, yɛndé ntoó neluú bɔɔ́ ani. Hɛrɔd abɔ ashu abelé nnó ɛpaá kwyakwya defwɛ ɛkogé, asɛle Pita afɛ́ mbɛ ushu bɔɔ́ nnó ápa mechɔ wuú. 
\v 5 Ndɛre Pita alu né denɔ, ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ánɛnemmyɛ dɔɔ́ mbaá Ɛsɔwɔ ne ɛshyɛ yɛndégébé né getú ji.
\s1 Ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛféré Pita né denɔ
\p
\v 6 Né utuú bi Hɛrɔd abɔ́ ashuú nnó ujyage aférége Pita né denɔ, ápa mpa wuú, Pita abɔ abɛlege metɔɔ́ metɔɔ́ bɔɔ́ bee apea. Ɛbwɔ́ ábɔ́ awɛ́ ji amu ne bɔ mkpɔkɔvɛ́ apea. Bɔɔ́ bee bifɔ́ álú dafyɛ ábáme gepúgé denɔ. 
\v 7 Wyɛ né utuú bimbɔ ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛkwɔ́ mmu gepúgé denɔ mbélépó, ne mbaá meko agɛné. Ɛnyigé Pita né neŋkɔɔ́, Pita apée gejyá, ɛké ne ji, “kwile ka wáwá”. Tɛ́nétɛ́né yimbɔ bɔ mkpɔkɔvɛ́ átané Pita amu ákwé mme. 
\v 8 Ɛma jɔɔ́ ne ji ɛké: “Fyɛ mandeé jyɛ ne unó uká byɛ, ɔwɛ́ ɛkanda ɔkwɔ́lé me.” 
\v 9 Pita akwɔlé ji ne ndɛre ɛbwɔ́ átanege dafyɛ, ji akaá fɔ nnó geno ɛyige ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛpyɛ ɛta wú gelú wáwálé wɔ́, afɛré nnó agɛ́né mbɔ le gejya. 
\v 10 Pita ne ɛkiɛ́nné ɛwémbɔ ákoó ntoné bɔɔ́ bee ɛniné mbɛ, ama koó ɛniné nekwɔlege, ne áchwɔ́ kwɔne nana né menombi geŋká ɛwé ɛlu gesegese, ɔnenégé ɛwu ne ɔfɛ́ mbɛ melɔ. Menombi ɛwémbɔ ɛnené ɛwu ambɔɔ́, ne ɛbwɔ́ átané dafyɛ. Ákɛ́gé gachyɛ, ɛkiɛ́nné ɛwémbɔ ɛlyaá Pita ɛ́fɛ́.
\p
\v 11 Ne Pita akérégé né defɔɔ́ ti aké: “Nkaá wáwálé nnó Ata Ɛsɔwɔ átɔ́ ɛkiɛ́nné wuú nnó ɛchwɔ féré me né amu Hɛrɔd ne uno bi bɔɔ́ Jus abɔ́ ashuú mampyɛ me.”
\p
\v 12 Ndɛre Pita akaá geno ɛyi gebɔ gepyɛ́ ji, afɛ́ né gepúgé Mɛri ayi alu mma Jɔn Makɔs ne gejamégé bɔɔ́ ábɔ́ áchomé ɛfɛɛ́ ánɛ́nemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ. 
\v 13 Ádogé menombi, geŋka, mesɔ mendée yi apyɛ utɔɔ́ né gepú yimbɔ achwɔ́ gii ne ákamege Ruda. 
\v 14 Ákaágé nnó gɛ́ meko Pita mbɔ, metɔɔ́ ɛgɔ ji dɔɔ́ tɛ ajinte manene menombi, abó ajyɛ garé bɔɔ́ bimbɔ nnó Pita alu mbɔ dafyɛ. 
\v 15 Ɛbwɔ́ aké ne ji, “Ɔmée gebwɔ.” Yɛ́mbɔ atome wyɛ ɛshyɛ ajɔge nnó ɛ́lé Pita. Ne ɛbwɔ́ ake: “Ndɔfɔ ɛlé mekpɛ́ɛ wuú.” \f + \fr 12:15 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ Pita.\f*
\p
\v 16 Ne Pita alu dó wyɛ doó, ánené menombí ágɛ́gé nnó ɛ́lé Pita wáwálé mátyɛ mawa ɛbwɔ́ meno. 
\v 17 Pita akpɛgé mmu, afu ɛbwɔ́ ɛbwɔ nnó akwéné mejɔɔ́. Ne alɔ mangaré ɛbwɔ́ nkane Ɛsɔwɔ aféré ji né denɔ. Anérégé ake: “Ágaré Jɛmsi ne bɔɔ́ Jisɔs bifɔ́ ntó.” Ne atané afɛ́ geba ɛyigé chá.
\p
\v 18 Bií ujyagé bɔɔ́ bee álɔ maŋkɛlé Pita ne ágɛ́ ji wɔ́, matɔɔ́ atyá bwɔ́ mmu ála yayaya ne ágige gemɛ gebwɔ́ aké: “Nde gepyɛ ne Pita?” 
\v 19 Mfwa Hɛrɔd awúgé mbɔ, atɔ́ bɔɔ́ nnó ákɛ́lé ji ne ágɛ́ wɔ́. Akuú bɔɔ́ bee bimbɔ, agií bwɔ́ bɔ ŋkwɛ. Anérégé ake ajyɛ wá ɛbwɔ́. Ɛpyɛgé mbɔ Hɛrɔd alyá gebagé Judiya afɛ́ kpɛ́ né melɔ Kaisaria.
\s1 Negboné Mfwa Hɛrɔd
\p
\v 20 Né gébé ɛyigémbɔ, mfwa Hɛrɔd abɔ awamege ne bɔɔ́ Tiya ne Sidɔn. Bɔɔ bimbɔ ácho, áchwɔ́ mangɛ́ ji. Áchwɔ́gé ábɔ́ mbɛ ágbaré Blastus dejeé. Blastus alu muú yi ágbárege dachi mfwa. Ne ɛbwɔ́ áké ji anɛ mfwa mmyɛ, nnó ɛbwɔ́ abɛ né nesɔ, nendé menyɛɛ́ atanege le né melɔ mfwa.
\p
\v 21 Bii ɛbi Mfwa Hɛrɔd abɔ akwyɛ ukwɔnege, afyɛ mandeé gefwa jií, ajwɔlé né geluɔ, agare bɔɔ́ bimbɔ mekomejɔɔ́. 
\v 22 Ne ɛbwɔ́ álɔ maŋkalé áké: “Ɛ́lé Ɛsɔwɔ ne ajɔge ɛpɔ́fɔ́ mekwaá.” 
\v 23 Tɛnétɛné yimbɔ ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛchwɔ ŋmé mfwa Hɛrɔd nemée mmyɛ gétúgé álá shuú ɛnogé ɛwémbɔ mbaá Ɛsɔwɔ wɔ́. Bɔ dámmwɔ́lé ányɛ ji mbwi unɛ, agbó.
\p
\v 24 Yɛ nkane depɔ tire na depyɛ, mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ awɛne ajyɛ mbɛmbɛ, ne gejamégé bɔɔ́ áfyɛ́ɛ matɔɔ́ ne Jisɔs.
\p
\v 25 Ndɛre ábɔ́ átɔ́mé Sɔl ne Banabas né Jɛrosalɛ, ɛbwɔ́ anéré utɔɔ́ bwɔ́ gébégé akerege né Antiɔk, ásɛ Jɔn Makɔs áfɛ́ ne ji.
\c 13
\s1 Átɔ́ Banabas ne Sɔl
\p
\v 1 Bɔɔ́ fɔ́ ábɔ́ álú né ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs né Antiɔk, abi fɔ́ álú bɔɔ́ ɛkpavé Ɛsɔwɔ ne abi fɔ́ álú anlɛré ɛbwɔ́ álú: Banabas, Simyɔn ayi ákuú ji Niger ne Lukiɔs ayi atané melɔ Sɛren ne Manɛn ayi ɛbwɔ́ ne mfwa Hɛrɔd áwɛ́né mbaa ama ne Sɔl. 
\v 2 Né gébé gefɔ́ bɔɔ́ Jisɔs bimbɔ ako álya menyɛɛ́ kpékpé, áfɛ́ɛge Ɛsɔwɔ. Ɛwyágé Mendoó Ukpea ɛké ne ɛbwɔ́: “Férege Sɔl ne Banabas né geluage nyú ájyɛ́ pyɛ utɔɔ́ bi njyá ɛbwɔ́ nnó ápyɛ́.”
\p
\v 3 Ne áwuúge mbɔ, áma lyaá menyɛɛ́ kpékpé, ánɛ mmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ. Anérégé, ánɛré ɛbwɔ́ amu mmyɛ ne átɔ́ ɛbwɔ nnó ájyɛ́.
\s1 Banabas ne Sɔl áfɛ́ melɔ Syaprɔs
\p
\v 4 Ndɛre Mendoó Ukpea ɛbɔ́ ɛtɔmé ɛbwɔ́, átané áfɛ́ né melɔ Sɛlusha. Ákwɔ́négé, ákpɛ ɛ́kpe, áchyá áfɛ́ melɔ Syaprɔs. 
\v 5 Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé melɔ Salamis, ályá ɛ́kpe bwɔ́ ɛfɛɛ́, ákɛ́ne agarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né macha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus. Jɔn Mak akɛne ne ɛbwɔ́, apoge né utɔɔ́.
\p
\v 6 Ákɛ kpaá áchyá ákwɔné melɔ Pafɔs. Ɛfɛɛ́ ábané muú megya fɔ ayi ákuú ji Ba-Jisɔs. Alu muú Jus ne akɛne abyɔge gebyɔ nnó ji alu muú ɛkpávé Ɛsɔwɔ. 
\v 7 Ne Ba-Jisɔs yina alu mejeé Sɛgɔs Pɔlɔs ayi alu gɔmena né gebagé mewaá ɛyimbɔ. Gɔmena yina abɔ́ alu muú yi awya defɔɔ́ ne akuú Banabas ne Sɔl getúgé akɛ́lege manwú mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 8 Yɛ́mbɔ ɛbwɔ́ áchwɔgé muú megya yimbɔ, ayi ákuú ji Ɛlimas né meko Grek, alɔ manyɛ mbeé né mekomejɔɔ́ bwɔ́ ne amyɛ mangbɛ́ nnó gɔmena yimbɔ afyɛgé fɔ́ metɔɔ́ né depɔré Jisɔs ɛtiré ɛbwɔ́ ágárege ji. 
\v 9 Ne Mendoó Ukpea ɛgbeé Sɔl metɔɔ, ákuú ji ntó Pɔl, apɛ mende yimbɔ lu lu lu, 
\v 10 ne aké: “Wɔ maá danchɔmelo. Ɔkií fɔ́ genó gelɔ́gelɔ́ ne defya degbeé wɔ unɛ. Yɛndégébé ɔmuame mambwɔlé depɔré Ɛsɔwɔ ɛti delu cho nnó délá gebyɔ. 
\v 11 Gɔ́ ngaré wɔ nnó mfaánebuú akwene nyɛ wɔ mmyɛ. Nana ɔbɛ nyɛ amɛ nónómé ne ɔgɛné nyɛ se mbaá né mboó ndɔ.”
\p Tɛ́nétɛ́né yimbɔ, gemua gekwé Ɛlymas amɛ. Akɛne agyage, akɛlege muú yi ágbárege ji ɛbwɔ. 
\v 12 Gɔmena yimbɔ agɛgé mechɔ́ ɛwé ɛpyɛ, áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs, ne ɛkwɔné ji metɔɔ́ nkane agɛné uto bi úlú né mekomejɔɔ́ Jisɔs.
\s1 Pɔl ne Banabas áfɛ́ né Antiɔk ayi alu kwɔ́kwɔ́lé ne gebagé mewaá Pisidya
\p
\v 13 Pɔl ne bɔɔ́ bií ákpɛ ɛ́kpe né melɔ Pafɔs áfɛ́ né melɔ Pɛga ɛwé ɛlu né gebagé mewaá Pamfilya. Ɛfɛɛ́ ne Jɔn Mak álya ɛbwɔ́, akéré né Jɛrosalɛ. 
\v 14 Átánégé melɔ Pɛga, ákɛ ákwɔne melɔ Antiɔk ɛwé ɛlú kwɔ́kwɔ́lé ne gebagé mewaá Pisidiya. Bii uwyaá bɔɔ́ Jus ukwɔ́négé, ájyɛ kpɛ mmu ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus ajwɔlé. 
\v 15 Muú fɔ akuúgé malɔ ŋwɛ né ŋwɛ mabɛ́ Mosis ne abi bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ásamé, ákpakpa abi ɛcha mmyɛmenɛne átɔ́ muú nnó ájyɛ́ jɔɔ́ ne ɛbwɔ́ nnó, “Aŋmɛ́, mbɔge ɛnyu dewya majyɛ manchyɛ́ ɛsé chyɛ́ge.”
\p
\v 16 Ne Pɔl akwile tɛ́né, afu ɛbwɔ nnó ákwéné mejɔɔ́, ne alɔ manjɔɔ́ aké: “Bɔɔ́ Isrɛli ne abi álá pɔ bɔɔ́ Isrɛli abi ánoge ntó Ɛsɔwɔ; nenege matu dewu. 
\v 17 Ɛsɔwɔ yi bɔɔ́ Isrɛli abɔ́ ajya ukwene antɛ ɛsé ne apyɛ ɛbwɔ́ aŋeá gébégé ábɔ́ alu aŋkɛɛ́ né melɔ Ijip. Ne aféré ɛbwɔ́ né melɔ ɛwémbɔ ne gekpɛ́kpɛ́gé ɛshyɛ wuú, 
\v 18 ne abɔ́ achó wyɛ metɔɔ́ ne gepɔge bwɔ́ né usaá aŋmɛ upéá gébégé ɛbwɔ́ álú né mashwɔne. 
\v 19 Ɛbwɔ́ ábɔ́ ákwɔ́négé nyá né mme ayi akuú Kanaan, apyɛ áwá bɔɔ́ bi álú né malɔ ákéné ama né mme yimbɔ. Ne achyɛ́ mme yimbɔ mbaá bɔɔ́ Isrɛli. 
\v 20 Ɛlu nana (450) usaá aŋmɛ ɛsaá meso usaá upea meso ɛfya ayi Ɛsɔwɔ ajyá ɛbwɔ́. Afyɛ bɔɔ́ kpakpa gébé ne gébé nnó ápɛ́lé melɔ. Ápɛ melɔ kpaá ɛkwɔne gébé ɛyigé Samuele, muú ɛkpávé Ɛsɔwɔ alɔ ntó mampɛle melɔ. 
\v 21 Né gébé géfɔ́, ágii nnó áchyɛ́ ɛbwɔ́ mfwa. Ne Ɛsɔwɔ ajya Sɔl, maá Kish nnó abɛ mfwa bwɔ́. Atané ntoné Benjamɛn ne agbaré melɔ né usaá aŋmɛ upea. 
\v 22 Ne Ɛsɔwɔ aférégé ji né gefwa, áfyɛ́ Dɛvid nnó ábɛ́ mfwa bwɔ́. Gɛ́ genó ɛyigé Ɛsɔwɔ abɔ́ ajɔɔ́ getúgé Dɛvid na, ake:
\q1 Ngɛ Dɛvid maá Jɛsse, alu me metɔɔ́ chi chi chi. Apyɛ nyɛ unó uko ɛbi ngarege ji. 
\v 23 Ne nana Ɛsɔwɔ achyɛ́ ɛsé bɔɔ́ Isrɛli Mpyáné mfwa Dɛvid nnó ábɛɛ́ Menchyɛ́ geŋwá ndɛre ji abɔ́ anyɛ́meno. Ne muú yina ɛ́lé Jisɔs. 
\v 24 Gemɛ́gé nnó Jisɔs ɛyina alɔ utɔɔ́ bii, Jɔn abɔ́ agarege mɛ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ mbaá gejamégé bɔɔ́ Isrɛli nnó ákwɔré matɔɔ́ bwɔ́ ne ji awyaá ɛbwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ. 
\v 25 Ne ndɛre Jɔn áchwɔ néré utɔɔ́ bii, agií ɛbwɔ́ ake, Ɛnyú defɛré nnó me nlu waá? Mpɔ́fɔ́ muú yi ɛnyú degili nnó achwɔ́. Yɛ́mbɔ kaáge nnó muú yi achwɔ́ nyɛ me meso, nkwané fɔ́ muú yi nkaáge manyi unó uká bii wɔ́.”
\p
\v 26 Pɔl ama kuú ɛbwɔ́ ake: “Aŋmɛ́ ba, ɛnyú bi delú upyáne Abraham ne ɛnyú ako abi dénoge ntó Ɛsɔwɔ, Ɛsɔwɔ abɔ́ atɔ́ ɛlé ɛsé mekomejɔɔ́ yina ayi akage fére ɛsé né ɛfwyale gabo. 
\v 27 Bɔɔ́ Jɛrosalɛ ne ákpakpa bwɔ́ ábɔ́ ákaá fɔ́ nnó Jisɔs alu menchyɛ geŋwá wɔ́. Yɛ unó bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ɛbi ɛbwɔ́ ákuú yɛndé bií né uwyaá bwɔ́, ákage ula. Ɛbwɔ́ ápyɛgé mbɔ, ásɔ́ mpa Jisɔs nno áwá ji ne ápyɛ uno bi bɔɔ́ ɛkpavé Ɛsɔwɔ ásámé nnó ubɛ́ wáwálé. 
\v 28 Yɛ le ɛbwɔ́ ábɔ́ álá gɛ́ mechɔ ɛwé ji apyɛ ɛwé ábɔ́ mangbó wɔ́ ákwɔ Palɛt mata nnó awá ji. 
\v 29 Ɛbwɔ́ anérégé unó uko bi ŋwɛ Ɛsɔwɔ bɔ́ ajɔɔ́ getúgé Jisɔs, áféré ji né gekwa, ájyɛ bele ji né menome ɛwé áchomé né ɛtaravɛ́. 
\v 30 Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ ji akwilé né negbo. 
\v 31 Né gejamégé ndɔ, alɛré mmyɛ jií mbaá bɔɔ́ bi ábɔ́ átané ne ji né Galilií, ájyɛ́ né Jɛrosalɛ. Ɛbwɔ́ ne nana ágarege mekomejɔɔ́ wuú mbaá bɔɔ́ Isrɛli. 
\v 32 Ne ɛsé dechwɔ́ nana mangaré ɛnyu ntó abya melɔ́mélɔ́ yina. Abya yina ɛ́lé unó bi Ɛsɔwɔ abɔ anyɛ́meno nnó apyɛ mbaá ukwene antɛ sé. 
\v 33 Unó bina upyɛ wáwálé né gébé ɛyigé ɛsé bi delú upyáne bwɔ́, nkane ji apyɛɛ́ Jisɔs akwilé né negbo. Ábɔ́ ásá ntó unó bi né ŋwɛ makwa uba ŋwɛ upéá nnó Ɛsɔwɔ aké:
\q1 ‘Wɔ ɔlu maá wa, ne fina nla ntɛ wyɛ.’
\p
\v 34 Ndɛre Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ Jisɔs akwilé né negbo nnó amágé gbó se, Ɛsɔwɔ jimbɔɔ́ aké: ‘Mpyɛ nyɛ ɛnyú degɛ́ galɔ́gálɔ́ wyɛ ndɛre mbɔ́ nyɛɛ́meno ne Dɛvid.’ 
\v 35 Ábɔ́ ásá ntó né melu ŋwɛ makwa ayi fɔ nnó:
\q1 ‘Ɔlyágé nyɛ fɔ́ Maá utɔɔ́ wyɛ yi apyɛɛ́ utɔɔ́ cháŋéné apwané mmu menome.’
\p
\v 36 Né ɛgbɛ ɛwé mfwa Dɛvid, abɔ́ apyɛ utɔɔ́ ɛbi Ɛsɔwɔ achyɛ́ ji né gébé jií, agbó, ne anií ji kwɔ́kwɔ́lé ne menóme ukwéne antɛ bii, ala ɛfɛɛ́ apwane. 
\v 37 Yɛ́mbɔ muú yi Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ ji akwilé né negbo, apwáné fɔ́ né menome wɔ́. 
\v 38 Ne aŋmɛ́ ba, debɔ́ mankaá wáwálé nnó abya ayi ɛnyú dewuú nnó Ɛsɔwɔ ajigente gabo bɔɔ́, ɛ́lé getúgé Jisɔs yina. 
\v 39 Ne muú yi afyɛgé metɔɔ́ ne Jisɔs apome nyɛ né gabo wuú ayi mabɛ́ Mosis álá kage pyɛ ji apó. 
\v 40 Ne sɛ́ge gébé nnó unó bi ásamé mmu bɔ ŋwɛ bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ɛ́kágé upyɛ́ ɛta nyú. Ásá ɛfɛɛ́ nno:
\q1
\v 41 Ɛnyú bi déjwáge Ɛsɔwɔ, ‘Wuge.
\q1 Dela nyɛ amɛ mekpo fuú, degbó.
\q1 Mpyɛ nyɛ geno fɔ né gébé nyú, ɛnyú dewuúgé geji, dékámégé fɔ́.’”
\p
\v 42 Ndɛre Pɔl ne Banabas áchwɔ́ táne né ɛcha mmyɛmenɛne, bɔɔ́ bimbɔ ákwɔ bwɔ́ mata nnó ama chwɔ́ ágaré ɛbwɔ́ uno bifɔ́ né bii uwyaá bɔɔ́ Jus ɛbicha. 
\v 43 Ndɛre bɔɔ́ átyage né ɛcha mmyɛmenɛne, gejamégé bɔɔ́ Jus ne abifɔ bi asɛlé gepɔgé bɔɔ́ Jus ákwɔlege Pɔl ne Banabas. Ne Pɔl ne Banabas áfyɛ ɛbwɔ́ metɔɔ́ nnó ágbaré wyɛ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ndɛre Ɛsɔwɔ ápoógé ɛbwɔ́.
\s1 Pɔl ne Banabas ágaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ mbaá bɔɔ́ bi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus
\p
\v 44 Bií uwyaá bɔɔ́ Jus ɛbifɔ́ ukwɔ́négé, melɔ meko ɛjyɛ chóme manwú mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 45 Ne bɔɔ́ Jus abifɔ ágɛ́gé nkane gejamégé bɔɔ́ áchomé, matɔɔ́ ásɔ́ bwɔ́, álɔ manjɔɔ́ nnó mekomejɔɔ́ Pɔl alu gebyɔ́ ne áshyɛ ji. 
\v 46 Yɛ́mbɔ Pɔl ne Banabas ágaré ɛbwɔ́ gbɔŋéné áké: “Ɛse debɔ́ débɔ́ mbɛ degaré ɛnyú bɔɔ́ Jus mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. Ne tɛ ɛnyú délá fyɛ́ makpo wɔ́, desɛ gemɛ nyú nnó dekwané fɔ́ manyɛ geŋwá ɛyi gélágé byɛɛ́, ne ɛlu galɔ́gálɔ́ nnó ɛsé debwɔ́lé ushu degare mekomejɔɔ́ yina mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus. 
\v 47 Gɛ́ genó ɛyigé Átá Ɛsɔwɔ abɔ́ ajɔɔ́ ne ɛsé getúgé Jisɔs ake:
\q1 ‘Mpyɛ wɔ ɔbɛ́ geŋgbɔ́ mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus nnó ɔpyɛ bɔɔ́ mme ako átane né ɛfwyale gabo’.”
\p
\v 48 Bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus áwúge mbɔ, matɔɔ́ ágɔ ɛbwɔ́ ne afɛɛ́ Ɛsɔwɔ né mekomejɔɔ́ wuú. Ne bɔɔ́ bi Ɛsɔwɔ abɔ́ ájya nnó ányɛ geŋwá ɛyi gélágé byɛ́, ɛle abi ákamé ne Jisɔs.
\p
\v 49 Ne mekomejɔɔ́ Ata akɛ agyaá gebagé mewaá ɛyimbɔ geko. 
\v 50 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ Jus ájyɛ fyɛ́ ákpakpa melɔ ne afwa andée abi ánoge Ɛsɔwɔ mewɛ ula, ɛbwɔ́ ápyɛ bɔɔ́ álɔ mankɛle mati manchɔ geŋwagé Pɔl ne Banabas átané né gebagé mewaá bwɔ́. 
\v 51 Ndɛre ɛbwɔ́ áchwɔ́ ájyɛ́, ákwe uká nnó mpúpú ɛyi ɛbalé wyɛ ɛtané mambɛ́ nkane gepɔ ɛyi gelɛrege gabo ayi bɔɔ́ bimbɔ ápyɛɛ́. Ne áfɛ́ né melɔ Ikɔnyɔm. 
\v 52 Ne bɔɔ́ Jisɔs bimbɔ álagé meso, Mendoó Ukpea ɛgbeé ɛbwɔ́ matɔɔ́ ne álú ne nechɔ́chɔ́.
\c 14
\s1 Pɔl ne Banabas áfɛ́ melɔ Ikɔnyɔm
\p
\v 1 Ndɛre Pɔl ne Banabas ájyɛ́ né melɔ Ikɔnyɔm, ápyɛ wyɛ nkane ábɔ́ ápyɛ́ né Antiɔk. Ɛbwɔ ájyɛ́ kpɛ mmu ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus, álɔ mangaré depɔré Jisɔs né gefɔ́ ɛyi gepyɛ́ gejamégé bɔɔ́ Jus ne abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ákamé ne Jisɔs. 
\v 2 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ Jus abi áshyá mekomejɔɔ́ yimbɔ, áfyɛ abifɔ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus mewɛ ula nnó ásɔ́gé matɔɔ́ né bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs. 
\v 3 Pɔl ne Banabas ábɛlé gejamégé ndɔ ɛ́fɛɛ́, ágárege depɔré Jisɔs gbɔŋéné nkane ji álɛ́régé galɔ́gálɔ́ mbaá bɔɔ́. Jisɔs ne achyɛ bwɔ́ uto ne, ápyɛ́ ufélekpa ɛbi ulɛré nnó depɔ ɛti ɛbwɔ́ agarege delu wáwálé. 
\v 4 Ndɛre ɛbwɔ́ ágarege mbɔ, bɔɔ́ melɔ ɛwémbɔ ákaré malu apea. Abifɔ álú ne áŋgbá Jisɔs, abifɔ álú ne bɔɔ́ Jus abi áshyá mekomejɔɔ́ yimbɔ.
\p
\v 5 Ɛbɛ́légé bɔɔ́ Jus ne abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus chóncho ne ákpakpa bwɔ́ ajyɛ sɔ́ mala nnó áfwalé aŋgbá Jisɔs ne áwá bwɔ́ ne mataá. 
\v 6-7 Ne aŋgbá Jisɔs áwuúgé geju bwɔ́, ábó áfɛ́ né gebagé mewaá Lykania, ákɛne né malɔ Lystra ne Debe ne malɔ ayifɔ ayi álú né geba yimbɔ, ágarege abya Ɛsɔwɔ melɔ́mélɔ́ ɛwu.
\s1 Pɔl ne Banabas ágaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né Lystra ne Debe
\p
\v 8 Mende fɔ abɔ alu né melɔ Lystra, ayi tɛ ábyɛné ji, alu mbwɛ́ré. 
\v 9 Bií fɔ ajwɔlé awuú mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ayi Pɔl agarege. Pɔl agɛ́ge nnó mende yina áfyɛɛ́ metɔɔ́ nnó Ɛsɔwɔ akage apyɛ ji atoó, 
\v 10 akuú ji ne ɛshyɛ aké: “Kwile tɛ́né cho.” Tɛ́nétɛ́né yimbɔ mende yina anyó atɛné, alɔ mankɛne agyage. 
\v 11 Ne gejamégé bɔɔ́ ágɛ́gé genó ɛyigé Pɔl apyɛ́, ádo ɛlúlú, ájɔɔ́ né mejɔɔ́ bwɔ́ Lykania áké: “Áló ábwɔlé bɔɔ́ áshulé, áchwɔ́ gɛ́ ɛsé.” 
\v 12 Ne ákuú Banabas nnó Sɛus, mabɔ meló bwɔ́ yi kpa, ákuú nto Pɔl nnó Hɛmɛs nende ji ne atɛné mbɛ ajɔge mejɔɔ́. 
\v 13 Gepúge upɛ meló yi ákuú ji Sɛus gelu kwɔ́kwɔ́lé ne melɔ. Ne mempyɛɛ́ upɛ wuú achwɔ́ ne bɔ mpɔ ne ukoó genɔɔ́. \f + \fr 14:13 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Sɛus ne Hɛmɛs ɛlé mabɔ áló bɔɔ́ Grek, Hɛmɛs alu melo dentɔɔ́ ji ne gejamégé bɔɔ́ áfɛ́ né meno geŋkage melɔ nnó áwá mampyɛ gepɛ mbaá Pɔl ne Banabas.\f*
\p
\v 14 Pɔl ne Banabas ágɛ́gé genó ɛyigé bɔɔ́ bimbɔ ákɛ́lege mampyɛ, ágyá mandeé mmyɛ manlɛré nnó genó ɛyigé bɔɔ́ bina achwɔ́ pyɛ gelɔ wɔ́, ábó ájyɛ kpɛ metɔɔ́ metɔɔ́ bwɔ́ ákálege áké: 
\v 15 “Bɔɔ́ bina, ndé genó ɛnyú dépyɛ́ mbɔ? Ɛsé delu wyɛ akwaá nkane ɛnyú. Ɛse dechwɔ́ fa mangaré ɛnyú mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ nnó ɛnyú delyaá aló abi ɛnyú dénoge mbɔ, dékwɔ́lé Ɛsɔwɔ yi alu mebɛ. Ji akwyɛ mfaa ne mme ne manyi ne unó uko bi úlú wyɛ. 
\v 16 Mbɛ mbɛ Ɛsɔwɔ alyá bɔɔ́ nnó apyɛge uno bi ujii ɛbwɔ́ matɔɔ́. 
\v 17 Yɛ le bɔɔ́ ábɔ́ ápyɛmbɔ, ji áchyɛ́ge ɛbwɔ́ unó ulɔ́úlɔ́ mampyɛ ɛbwɔ́ akaá nnó ji alu mebɛ. Apyɛ manaá akwene né gébé gelɔ́gelɔ́ mampyɛ uno nyú uwɛ́né chancha. Achyɛge ɛnyú menyɛɛ́ ne apyɛ matɔɔ́ ágɔ́ ɛnyú.” 
\v 18 Yɛ nkane Pɔl ne Banabas ájɔge mbɔ, ɛlu ɛké ágbɛle manaá meso mekwalé, bɔɔ́ bina átome wyɛ ɛshyɛ mampyɛ gepɛ ɛyigembɔ ɛta bwɔ́.
\p
\v 19 Ɛké ɛwyage bɔɔ́ Jus fɔ átané melɔ Antiɔk ne melɔ Ikɔnyɔm, ápyɛ gejamégé bɔɔ́ ákamé ne ɛbwɔ́. Ne ɛbwɔ́ átó Pɔl ne mataá, ája ji mmemme, atané melɔ bwɔ́, ályá ji áfɛ́rége nnó agbó. 
\v 20 Yɛ́mbɔ gébégé bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs áchwɔ nɔ́ Pɔl mme, ɛwyágé akwili ka, akwɔle ɛbwɔ́ akéré né melɔ ɛwémbɔ. Ujyagé Pɔl ne Banabas áfɛ́ né melɔ Debe.
\p
\v 21 Ne ɛbwɔ́ ágaré abya Ɛsɔwɔ melɔ́mélɔ́ né melɔ́ Debe, ápyɛ gejamégé bɔɔ́ ákame ne Jisɔs. Ɛbɛ́légé mboó ndɔ, ɛbwɔ́ ákeré né melɔ Lystra ne Ikɔnyɔm ne Antiɔk ayi alu kwɔ́kwɔ́le ne gebagé mewaá Pisidya. 
\v 22 Ɛbwɔ́ ákɛ́ne, áfyɛ́ bɔɔ́ Jisɔs ɛshyɛ ne áchyɛge ɛbwɔ́ majyɛ nnó ákwɔ́légé wyɛ depɔré Jisɔs cháŋéné ne ákaá nnó abɔ́ mangɛ gejamégé ɛfwyale ne ányɛ geŋwá gébégé Ɛsɔwɔ ágbárege gefwa jií. 
\v 23 Ɛbwɔ́ ájya bɔɔ́ nnó ábɛ́ ákpakpa né ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs né yɛndé melɔ, ánerege ályage menyɛɛ́ kpékpé, ánɛmmyɛ ne áfyɛ́ ɛbwɔ́ né amu Jisɔs ayi ɛbwɔ́ ákame ne ji.
\s1 Pɔl ne Banabas ákéré meso né Antiɔk né gebage mewaá Syria
\p
\v 24 Ne ɛbwɔ́ ákógé né gebagé mewaá Pisidiya, áfɛ́ né gebagé mewaá Pamfilya, 
\v 25 ɛfɛɛ́ ágaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né melɔ Pɛga. Ánérégé ɛfɛɛ́, áshulé áfɛ́ né melɔ Atalya. 
\v 26 Átánégé melɔ ɛwémbɔ akpɛ ɛ́kpe, ákeré né melɔ Antiɔk, melɔ ɛwé ábɔ́ áfyɛ́ ɛbwɔ́ né amu Ɛsɔwɔ nnó ápoógé ɛbwɔ́, ajyɛ́ pyɛ́ utɔɔ́ bi nana ánéré.
\p
\v 27 Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé né Antiɔk, ánywéré ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs melu ɛma ne ágaré ɛbwɔ́ nkane ɛbwɔ́ ákɛné ne nkane Ɛsɔwɔ abɔ́ apoó ɛbwɔ́, anené matɔɔ bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus nnó áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs. 
\v 28 Ne Pɔl ne Banabas ánérégé manjɔɔ́ depɔ tí, ɛbwɔ́ ábɛlé ne bɔɔ́ Jisɔs abi alu ɛfɛɛ́ né gejamégé ndɔ.
\c 15
\s1 Aŋgbá Jisɔs ne Ákpakpa ɛchomele áchomé né Jɛrosalɛ
\p
\v 1 Ɛbɛlégé bɔɔ́ fɔ átané gebagé mewaá Judiya áchwɔ́ né melɔ Antiɔk, alɔ manlɛrege bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs nnó, “Mbɔgé álá sɔ́ muú nsɔ nkane ɛbɛ́ Mosis ɛjɔɔ́ wɔ́, Ɛsɔwɔ akagé pyɛ fɔ́ muú yimbɔ apó.” 
\v 2 Pɔl ne Banabas anyɛ mbeé ne bɔɔ́ bimbɔ, yɛ mekpo ne ula ɛpɔ́. Ɛpwɔ́gé ɛbwɔ́, áfyɛ́ ndɔ nnó Pɔl ne Banabas ne abifɔ ájyɛ́ né Jɛrosalɛ, ágii mechɔ ɛwé cháŋéné mbaá áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa bɔɔ́ ɛchomele Jisɔs.
\p
\v 3 Ne ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs átɔ́ ɛbwɔ́. Ndɛre ɛbwɔ́ ajyɛ, akoóge malɔ Fonisiya ne Samariya, ágarége bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs nkane bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ákamé mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. Abya yina apyɛ matɔɔ́ agɔ bɔɔ́ Jisɔs ako dɔɔ́. 
\v 4 Ɛbwɔ́ ákwɔnege Jɛrosalɛ, ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ne áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa bwɔ́, ásɛ ɛbwɔ amu apéa. Pɔl ne Banabas ágaré ɛbwɔ́ uno uko ɛbi Ɛsɔwɔ abɔ apoó ɛbwɔ́ ápyɛ. 
\v 5 Ne bɔɔ́ Jisɔs fɔ abɔ alu ɛfɛɛ́, ɛbwɔ́ alu ne ɛkwɔ́ bɔɔ́ Farasi, ɛbwɔ́ ákwile ka áké: “Abɔ́ mansɔ bɔɔ́ bi álá pɔ bɔɔ́ Jus nsɔ ne ágaré ɛbwɔ́ ábélé mabɛ́ Mosis ako.”
\p
\v 6 Ndɛre ɛbwɔ́ ábɔ́ ájɔɔ́ bɔ, áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa bɔɔ́ ɛchomele bwɔ́, ájwɔlé mampɛ mechɔ ɛwéna cháŋéné. 
\v 7 Ɛbwɔ́ ádóregé makpo áwyage, Pita akwile tɛ́ne aké: “Aŋmɛ́ ba, ɛnyu dekaá nnó me ne Ɛsɔwɔ abɔ mbɛ ajya né metɔɔ́ metɔɔ́ ɛsé nnó ngaré abya melɔ́mélɔ́ yina mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus nnó áwuúge ntó, áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs. 
\v 8 Ne Ɛsɔwɔ yi akaáge metɔɔ́ yɛ́ndémuú, alɛré nnó ɛbwɔ́ ntó álú bɔɔ́ bií. Apyɛ Mendoó Ukpea ɛchwɔ ɛbwɔ́ mmyɛ wyɛ nkane ɛbɔ́ ɛchwɔ́ ɛsé mmyɛ. 
\v 9 Ne aji ntó nte gabo bwɔ́ gétúgé ɛbwɔ́ áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs. Agya fɔ́ aŋgya wɔ́. 
\v 10 Ne nkane ɛlúmbɔ, ulannó ɛnyú déjyale bɔɔ́ bina ukpɛ́kpɛ́ matuú ayi ukwene antɛ ɛse ne ɛse ambɔɔ́ delá kage kpa? Nkane depyɛmbɔ dekane mbɔ le Ɛsɔwɔ kane. 
\v 11 Yɛ́mbɔ ɛsé défyɛɛ́ metɔɔ́ nnó Ɛsɔwɔ aférege ɛse né ɛfwyale gabo gétúgé galɔ́gálɔ́ ayi Átá Jisɔs alɛré ɛse, wyɛmbɔ ntó ne bɔɔ́ bina átánege né ɛfwyale gabo.”
\p
\v 12 Pita anérégé manjɔɔ́ mbɔ, yɛndé mmu akwené mejɔɔ́, áwuú mekomejɔɔ́ Pɔl ne Banabas. Ágaré ɛbwɔ́ nkane ɛbwɔ́ abɔ́ akɛné mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ne Ɛsɔwɔ achyɛ́ ɛbwɔ́ uto nnó apyɛge ufélekpa ne ukpɛ́kpɛ́ unó. 
\v 13 Ne ɛbwɔ ánerege manjɔɔ́ yɛndé genó, Jɛmsi alɔ manjɔɔ́ ake: “Aŋmɛ́ ba, nenege matu dewú. 
\v 14 Simun Pita ágaré mɛ nkane Ɛsɔwɔ alɔɔ́ manlɛré nnó agboó ne bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ne ajya abifɔ nnó ábɛ́ bɔɔ́ bií. 
\v 15 Ne ɛwéna ɛkɛ ɛtuú ne unó bi bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ abɔ́ ásamé nyá nnó: 
\v 16 ‘Meso gébé mmage chwɔ́ tɛ́ne nyɛ gepúge Dɛvid ɛyi gebɔ́ gekwené. Nkwyɛge nyɛ unó bi uchɔ́ wyɛ nnó ubɛ́ nkane ubɔ́ úlú. 
\v 17 Ne bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ágɛgé nyɛ ubi, ne ɛbwɔ́ álɔ nyɛ ntó mankɛlé Ɛsɔwɔ. Ɛbɛ́ nyɛ ɛ́lé bɔɔ́ ako abi nkuú nnó ábɛ bɔɔ́ ba ne ákɛ́lege nyɛ me.’ 
\v 18 Gɛ na ne Ɛsɔwɔ ajɔɔ́, ji ayi apyɛ nnó bɔɔ́ akaá unó bina tɛ gachí.”
\p
\v 19 Ne Jɛmsi aké: “Né metɔɔ́ wa mfɛré nnó ɛsé dechyɛge sé ɛfwyale mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus abi akwɔlege meti Ɛsɔwɔ. 
\v 20 Yɛ́mbɔ ɛse desá lé ɛbwɔ́ ŋwɛ nnó ályá depɔre manáne, ányɛge sé menyɛɛ́ ayi ajélé maka wyɛ yɛ menya ayi muú alá kɛ kɛle wɔ́, ne anyɛ́gé nto manoó menya. 
\v 21 Desá ɛbwɔ́ mbɔ, nende áwuú mɛ nkane bɔɔ́ ágarege mabɛ́ Mosis yina tɛ gachi né malɔ mako. Ne álu ágárege aji né macha mmyɛmenɛne yɛndé bií uwyaá bɔɔ́ Jus.”
\s1 Átɔ́ ŋwɛ mbaá bɔɔ́ Jisɔs abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus
\p
\v 22 Ne áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ako, ákamé meko Jɛmsi ne ájya bɔ́ fɔ́ né geluage bwɔ́ nnó ájyɛ́ ne Banabas ne Pɔl né melɔ Antiɔk. Ɛbwɔ́ ájya Silas ne Judas ayi akuú ji ntó Basabas, ɛbwɔ́ bina apeá álú anɔ ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs. 
\v 23 Ásá ŋwɛ awu áké: “Ɛsé aŋmɛ́ nyú; áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs detamege ɛnyú, aŋmɛ́ sé abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus abi delú né melɔ́ Antiɔk ne abi malɔ Siriya ne Silisya. 
\v 24 Ɛsé debɔ́ dewu nnó bɔɔ́ fɔ né geluage sé, áchwɔ́ chyɛ́ ɛnyu ɛfwyale né mejɔɔ́ ɛwé ɛbwɔ́ ájɔɔ́ ne ɛpyɛ́ ɛnyú dékwé tametame ayi ɛsé delá tɔ́ ɛbwɔ́ wɔ́. 
\v 25 Ne ɛse ako debɔ́ dechome, dejɔɔ́, deké: Déjya bɔɔ́ fɔ detɔ́ ɛta nyú ne ɛbwɔ́ áchwɔ́ nyɛ ne Pɔl ne Banabas abi ɛse dégbóo ne ɛbwɔ́ dɔɔ́, 
\v 26 ɛbwɔ́ alú bɔɔ́ bi ákamé negbo getúge mekomejɔɔ́ Ata Jisɔs Kras. 
\v 27 Ne ɛse detɔme ɛnyú Silas ne Judas, áchwɔ́ge, ágarege nyɛ ɛnyú wyɛ unó bi ɛsé desámé né ŋwɛ yina. 
\v 28 Ɛlé Mendoó Ukpea ne ɛpyɛ ɛsé dekaá nnó debɔ́ fɔ́ mánjya ɛnyu bi delá pɔ́ bɔɔ́ Jus matuú ayicha wɔ́, ɛkose wyɛ uchancha uno bina: 
\v 29 Ɛnyú denyɛgé fɔ́ yɛndé menyɛɛ́ upɛ, denyɛgé fɔ́ menya ayi álá kɛ kɛle wɔ́ ne denyɛgé fɔ́ ntó manoó menya, lyáge depɔré manáné. Mbɔgé delyagé unó bina, debɛ nyɛ cháŋéné. Bɛ́ge pere!”
\p
\v 30 Bɔɔ́ bina ánérégé mansá mbɔ, áchyɛ Pɔl ne ɛkwɔ wuú. Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé né Antiɔk, ánywéré ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs áchyɛ ɛbwɔ́ ŋwɛ yimbɔ. 
\v 31 Ne ɛbwɔ́ ákuúgé ŋwɛ yimbɔ matɔɔ́ ágɔ ɛbwɔ́ dɔɔ́ né ɛshyɛ ɛwé mekomejɔɔ́ yimbɔ afyɛ́ bwɔ́. 
\v 32 Judas ne Silas álú ntó bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ne áma ágarege ɛbwɔ́ gejamégé unó bifɔ́ manchyɛ́ bɔɔ́ Jisɔs majyɛ́ ne áfyɛ́ ntó ɛbwɔ́ ɛshyɛ. 
\v 33 Ɛbwɔ́ ábɛlé ɛfɛɛ́ dɔɔ́, ne bɔɔ́ Jisɔs ajyɛ tii ɛbwɔ́ nnó ákɛ pere, ɛbwɔ́ ákéré mbaá bɔɔ́ bi ábɔ́ átɔmé ɛbwɔ́. 
\v 34 [Yɛ́mbɔ ɛgɔ Silas nnó ala né melɔ ɛwémbɔ.] 
\v 35 Pɔl ne Banabas álú wyɛ né Antiɔk. Ɛbwɔ́ ne gejamégé bɔɔ́ Jisɔs abifɔ ágarege ne álɛrege bɔɔ́ depɔré Jisɔs.
\s1 Pɔl ne Banabas áfa mbwa ne atɛ
\p
\v 36 Ɛbɛ́légé Pɔl ajɔɔ́ ne Banabas aké: “Dema dejyɛ́ malɔ mako ayi debɔ́ dégaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ nnó degɛ́ bɔɔ́ Jisɔs abi álú ɛwu ne nkane ɛbwɔ́ álú.” 
\v 37 Ne Banabas abɔ́ akɛlege nnó Jɔn Makɔs ajyɛ ne ɛbwɔ́, 
\v 38 ne metɔɔ́ ɛgɔ Pɔl cháchá wɔ́ gétúgé Jɔn Makɔs abɔ́ ábó mɛ ɛbwɔ́ né gebagé mewaá Pamfilya ne abɔ́ anéré fɔ́ utɔɔ́ ɛbi ɛbwɔ́ ajyɛ mampyɛ wɔ́. 
\v 39 Pɔl ne Banabas anyɛ mbeé né mechɔ ɛwéna kpaá tɛ áfa mbwa ne atɛ. Banabas asɛ Jɔn Makɔs ajyɛ́ kpɛ́ ɛ́kpe áfɛ́ né melɔ Syaprɔs. 
\v 40 Ne Pɔl ajya Silas, ne ndɛre ɛbwɔ́ áchwɔ́ jyɛ, bɔɔ́ Jisɔs anɛmmyɛ, áfyɛ́ ɛbwɔ́ né amu Ɛsɔwɔ nnó ji ápoógé ɛbwɔ́. 
\v 41 Ne Pɔl asɛ Silas afɛ́, akɛ́ne ajyɛ gebagé mewaá Syria ne Silisya afyɛ́ bɔɔ́ Jisɔs ɛshyɛ nnó átɛné cháŋéné.
\c 16
\s1 Timɔti acho né geluage Pɔl ne Silas
\p
\v 1 Ne Pɔl ajyɛ kwɔne melɔ Debe, ɛwyage afɛ́ né melɔ Lystra. Mende fɔ abɔ alu ɛfɛɛ́ ayi ákamé ne Jisɔs, ákuú ji Timɔti. Mma wuú alu muú Jus ne akamé ntó ne Jisɔs ne ntɛ wuú alu muú Grek. 
\v 2 Ne Timɔti alu ntó muú yi bɔɔ́ Jisɔs né Lystra ne Ikɔnyɔm áfɛ́ge ji. 
\v 3 Pɔl abɔ akɛlege nnó Timɔti akɛné ne ɛbwɔ́ ɛwémbɔ ɛpyɛ ji Pɔl asɔ ji nsɔ nkane gepɔge bɔɔ́ Jus gelú nendé bɔɔ́ Jus ako né gebagé mewaá ɛyigé mbɔ́ ákaá chaŋéné nnó ntɛ Timɔti abɔ alu nya muú Grek. 
\v 4 Ne ɛbwɔ́ ályá ákɛ́ne malɔmalɔ ágarege bɔɔ́ Jisɔs unó bi áŋgbá Jisɔs ne ákpakpa ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ájwɔlé né Jɛrosalɛ ájɔɔ́. Ne ágaré ɛbwɔ́ nnó ábelé ubi cháŋéné. 
\v 5 Ɛwéna ɛpyɛ ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs ɛwé ɛlu yɛndé melɔ áfyɛɛ́ wyɛ metɔɔ́ ne Jisɔs dɔɔ́ ne yɛndé bií gejamégé bɔɔ́ áchwɔ́ áchome ne ɛbwɔ́.
\s1 Pɔl agɛ́ amɛ gejya né melɔ Truus
\p
\v 6 Pɔl ne bɔɔ́ bií ákɛ́ne ájyɛ, né gébégé áchwɔ́ kwɔne né gebagé mewaá Ɛsya, Mendoó Ukpea ɛkamé fɔ́ nnó ji agare mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ɛfɛɛ́ wɔ. Ne ɛbwɔ́ ákoge né gebagé mewaá, Frigiya ne Galasiya, ajyɛ. 
\v 7 Ndɛre áchwɔ́ kwɔne gebage mewaá Misiya, ábɔ́ ákɛlege mankpɛ né gebagé mewaá Bɛtinya, yɛ́mbɔ Mendoó Jisɔs ɛkamé wɔ́. 
\v 8 Ne ɛbwɔ́ ákogé melɔ Misiya, áshúle áfɛ́ né melɔ Truus. 
\v 9 Wyɛ bií bimbɔ ne utuú, Pɔl agɛ́ amɛ gejya nkane mende Masedonia fɔ atɛné ɛgbɛ ɛbɛ́ɛ mega afu amu nnó Pɔl achya, ajyɛ poó ɛbwɔ́. 
\v 10 Ndɛre abɔ́ agɛ́né amɛ gejya yimbɔ, ɛse ne ɛbwɔ́ dekaá nnó Ɛsɔwɔ akɛlege nnó dejyɛ degaré mekomejɔɔ́ wuú né melɔ Masedonia. Ne ɛsé dekpome mmyɛ majyɛ. \f + \fr 16:10 \ft Ɛlú wáwálé nnó: 16:10 Lukase muú yi asame ŋwɛ yina achwɔ báne Pɔl né Troa, ne alɔ mankɛne ne ji.\f*
\s1 Lydiya áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs né melɔ Filippi
\p
\v 11 Ne ɛsé dekpɛ ɛ́kpe né melɔ Truus, dekɛ nnyinnyi dekwɔné melɔ Samɔtras, bii ujyage, dekwɔné melɔ Niapolis. 
\v 12 Détánégé ɛfɛɛ́, dekɛ mewaá mewaá dekwɔné melɔ Filippi ɛwe ɛlu melɔ kpa né gebage mewaá Masedonia ne ɛlu ntó melɔ ɛwé gejamégé bɔɔ́ Rom abɔ ájwɔ́lege wyɛ. Debɛlé mboó ndɔ wyɛ. 
\v 13 Bií uwyaá bɔɔ́ Jus ukwɔ́négé, delya melɔ defɛ́ né mbale ɛbɛ́ɛ, ɛsé debɔ́ defɛré nnó ɛfɛɛ́ ne bɔɔ́ Jus áchómege anɛnemmyɛ. Dékwɔ́négé ɛwu, degɛ́ andée fɔ́ áchomé ne ɛsé dejwɔlé ka, dégaré ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 14 Mendée fɔ abɔ alu ɛfɛɛ́ ayi ákuú ji Lydiya, apɔ́ muú Jus ne ánoge Ɛsɔwɔ. Ji atané melɔ Tayatira ne akɛne gesege ufɔɔ́ mandeé ayi ájamé ŋka dɔɔ́. Ndɛre awuú geno ɛyigé Pɔl ajɔge, Ɛsɔwɔ anené ji metɔɔ́ nnó akame. 
\v 15 Áwyage ji manaá Ɛsɔwɔ ne ɛkwɔ wuú, anɛ ɛsé mmyɛ nnó dejyɛ debɛlé né gepú jií mbɔgé ɛsé dekamé wáwálé nnó ji áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs. Ájɔge mbɔ ɛsé defɛ́.
\s1 Áfyɛ́ Pɔl ne Silas denɔ né melɔ Filippi
\p
\v 16 Bií fɔ́, ndɛre ɛse debɔ́ dejyɛ né melu ɛwé ánɛnemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ, detuú ne mesɔ mendée ayi alu memfwɛ. Abɔ́ awya melo nchyɛ ayi apyɛ ji agarege depɔ ti depyɛ nyɛ meso gébé. Bɔɔ́ bi awya ji, ásɛle ŋka né depɔ ɛtiré ji ágarege. 
\v 17 Mesɔ́ mendée yimbɔ agɛ́ge Pɔl ne Ɛse alɔ mánkalé, akwɔlege ɛse ake: “Bɔɔ́ bina álú bɔɔ́ útɔɔ́ Ɛsɔwɔ Anyatá. Ɛbwɔ́ áchwɔ́ mangaré nkane Ɛsɔwɔ áférege nyɛ ɛnyu né ɛfwyale gabo.” 
\v 18 Ne mesɔ́ mendée yina apyɛ́ wyɛmbɔ né gejamégé ndɔ. Ne bii uma metɔɔ́ ɛsɔ Pɔl, anyá meló nchyɛ yimbɔ aké: “Ngarege wɔ mbaá mabɔ Jisɔs Kras, tané ji mmyɛ.” Ne tɛ́nétɛ́né yimbɔ atané.
\p
\v 19 Bɔɔ́ bi awya maá memfwɛ yimbɔ, ágɛ́ge nnó meti ŋka bwɔ́ ɛwé ánɛre metɔɔ́ wyɛ ɛnó, ágbaré Pɔl ne Silas ája áfɛ́ né mbaá yi ákpakpa melɔ ápane mpa. 
\v 20 Ájyɛge, ápyɛ ɛbwɔ́ átɛ́ne mbɛ ushu ampane mpa abi alu bɔɔ́ Rom aké: “Bɔɔ́ bina alú bɔɔ́ Jus, ne achyɛge ɛfwyale né melɔ ɛsé. 
\v 21 Ɛbwɔ́ álɛrege uno bi ɛbɛ́ ɛse ɛlá ɛkamé wɔ́. Ɛse delu bɔɔ́ Rom; desɛ́lé fɔ depɔ ɛbwɔ́.”
\p
\v 22 Gejamégé bɔɔ́ ɛyi gebɔ́ gelú ɛfɛɛ, geshulé Pɔl ne Silas mmyɛ ne ampané mpa ágyá ɛbwɔ́ mandeé mmyɛ, ne ágare nnó ádo ɛbwɔ́ ne unɔɔ́. 
\v 23 Ne ádogé ɛbwɔ́ cháŋéné, ájyɛ áfyɛ́ ɛbwɔ́ né denɔ ne ágaré membamé gepúge denɔ nnó, ábámé ɛbwɔ́ cháncha. 
\v 24 Membame yimbɔ awugembɔ, asɛ ɛbwɔ, ajyɛ fyɛ né maá gepú ayi tɛ mmu gepúge denɔ. Ɛfɛɛ́ ne afyɛ ɛbwɔ́ ufwɔlé.
\p
\v 25 Ne metɔɔ́ utuú, Pɔl ne Silas anɛnemmyɛ, ákwáne makwa, áfɛ́ge Ɛsɔwɔ ne bɔɔ́ denɔ bi fɔ áwuú. 
\v 26 Áké ápɛ́le, mme alɔ manyi ne gepúge denɔ genyi gekwɔné né tɛ mala dekwɔ́re gepu. Manombi gepú yimbɔ ánené, ne bɔ ŋkpɔkɔvɛ bimbɔ ásɔré ákwé mme. 
\v 27 Membame gepú yimbɔ apégé gejya, agɛ́ nkane manombi alaá fuú, afɛré nnó bɔɔ́ denɔ ako ábó. Ajú aparaja wuú nnó awá gemɛ jií. 
\v 28 Pɔl agɛ́gé mbɔ akalé kéŋké aké: “Ɔwágé gemɛ jyɛ, ɛsé ako delu fa.”
\p
\v 29 Ne membamé gepúge denɔ ákuú muú fɔ nnó achwɔ́ ji ne mewɛ. Gébégé áchwɔ́ ne ɛwú, asɛ, akpɛ́ mmu wáwá. Átó mano mme mbɛ ushu Pɔl ne Silas awere ne ɛfɔ metɔɔ́. 
\v 30 Ne asɛ ɛbwɔ́ átané dafyɛ, agií ɛbwɔ́ ake: “Antɛ ba, mpyɛ nnó ne áféré me né ɛfwyale gabo?”
\p
\v 31 Ɛbwɔ́ ashú ji meko aké: “Fyɛ́ metɔɔ́ wyɛ ne Jisɔs, Wɔ ne ula gepú byɛ detánege nyɛ né ɛfwyale gabo.” 
\v 32 Ne ɛbwɔ́ ágaré ji ne bɔɔ́ ako bi alu ji mmu depɔré Jisɔs. 
\v 33 Wyɛ ne utuú bimbɔ, mende yimbɔ asɛ ɛbwɔ́, ajyɛ shwɔ́ne upa bwɔ́. Wyɛ tɛ́nétɛ́né yimbɔ pɔl ne Silas áwyaá ji manaá Ɛsɔwɔ ne bɔɔ́ bií. 
\v 34 Ne asɛ ɛbwɔ́ áfɛ́ né gepú jií achyɛ ɛbwɔ́ menyɛɛ́. Ji ne bɔɔ́ bi matɔɔ́ ágɔ bwɔ́ dɔɔ́ gétúgé áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Ɛsɔwɔ.
\p
\v 35 Bií ujyage, ampané mpa abi Rom átɔ́ bɔɔ́ bee nnó ájyɛ garé membame gepúge denɔ nno, “Lyáge andé bimbɔ ájyɛ́.”
\p
\v 36 Ne mende yina awugembɔ, ajyɛ garé Pɔl aké: “Ámpané mpa átɔ́ bɔɔ́ achwɔ́ gare me nnó nlya ɛnyú dejyɛ. Nana kɛ́ge pere.”
\p
\v 37 Yɛ́mbɔ Pɔl ajɔɔ́ ne bɔɔ́ bee bimbɔ aké: “Átulé ɛsé né mbɛ ushu bɔɔ́ ayi álá lú dampa mpa ɛsé yɛlé ábɔ́ áchyɛ́ ɛsé ɛbwɔnyɛ nnó debɛ bɔɔ́ Rom.”
\p
\v 38 Ne bɔɔ́ bee bimbɔ ákéré ájyɛ́ gare ámpané mpa genó ɛyigé Pɔl abɔ́ ajɔɔ́. Ɛbwɔ́ áwúgé nnó Pɔl ne Silas alú ntó bɔɔ́ Rom manɛ magyalé ɛbwɔ́. 
\v 39 Ne ɛbwɔ́ áchwɔ́ kwɔ Pɔl ne Silas mata né gyɛ́ ayi ɛbwɔ́ ápyɛ́ɛ, áféré ɛbwɔ́ ne áké álya melɔ bwɔ́. 
\v 40 Pɔl ne Silas átanege gepú denɔ, áfɛ́ né gepúge Lydiya. Ɛfɛɛ́ ne ábané bɔɔ bi ákamé ne Jisɔs. Áchyɛge ɛbwɔ majyɛ́, ne álya ájyɛ.
\c 17
\s1 Ɛfwyale Ɛtané né melɔ Tɛssalonika
\p
\v 1 Pɔl ne Silas ákoóge melɔ Amfipolis ne melɔ Apolonia áchwɔ́ né melɔ Tɛssalonika mbaá ayi ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus ɛwé fɔ́ ɛlu. 
\v 2 Ne Pɔl ajyɛ kpɛ né ɛcha ɛwémbɔ nkane ji abɔ apyɛ́ mɛ́, ne agare bɔɔ́ depɔ ɛtire delú mmu ŋwɛ Ɛsɔwɔ né mawyaá bɔɔ́ Jus málɛɛ́. 
\v 3 Apyɛ ɛbwɔ́ ákaá cháŋéné nnó Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa, ayi ɛbwɔ́ ábɔ́ ágili, abɔ́ mangɛ́ ɛfwyale ne akwilé né negbo. Ne aké Jisɔs ayi ji agarege mbɔ ɛbwɔ́, ji ne alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. 
\v 4 Bɔɔ́ bifɔ abi áwuú depɔti, ásɛ detí amu apeá ne ácho ne Pɔl ne Silas. Gejamégé bɔɔ́ Grek abi ánóge Ɛsɔwɔ chóncho ne afwa andée ácho ntó ne ɛbwɔ́.
\p
\v 5 Ne bɔɔ́ Jus abi ábɔ́ ashya mekomejɔɔ́ yi, agɛge mbɔ matɔɔ́ ásɔ́ ɛbwɔ́ ne Pɔl ne Silas. Ájyɛ nywéré bɔɔ́ bi álá pɔ́ ne genó mampyɛ né metɔɔ́ melɔ, áchwɔ́ ne ɛfwyale. Ɛbwɔ álɔ mamwyalé mejɔɔ́ ne ájyɛ́ do gepúgé mende fɔ ayi áku ji Jasɔn ágyá nnó ája Pɔl ne Silas átó dafyɛ. 
\v 6 Ndɛre álá gɛ́ ɛbwɔ́ wɔ́, ája Jasɔn ne bɔɔ́ Jisɔs abifɔ áfɛ mbɛ ushu ákpakpa melɔ, ákálege áké: “Bɔɔ́ bina ákɛ́ne achyɛge ɛfwyale malɔmalɔ ne náná áchwɔ́ ntó fa melɔ ɛsé, 
\v 7 ne Jasɔn asɛ ɛbwɔ́, abelé mmu. Ɛbwɔ́ átyá mabɛ́ Mfwa Rom, ájɔ́ge áké mfwa ayicha alu ayi ákuú ji Jisɔs.” 
\v 8 Ákpakpa melɔ ne bɔɔ́ bi áchomé ɛfɛɛ́ áwúgé mbɔ, mewɛ ɛtya ɛbwɔ unɛ. 
\v 9 Ágbaré Jasɔn ne bɔɔ́ Jisɔs nnó áchwɔ́ kwɔ ne amage pyɛ sé gefɔ genó yimbɔ ndɔ yichá ne álya ɛbwɔ́ nnó ájyɛ́.
\s1 Pɔl ne Silas áfɛ́ né melɔ Berya
\p
\v 10 Wyɛ né utuú ɛbimbɔ, bɔɔ́ Jisɔs ágaré Pɔl ne Silas nnó ájyɛ né melɔ Bɛrya. Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé ɛwu, ájyɛ kpɛ né ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus. 
\v 11 Bɔɔ́ Jus abi alu ɛfɛɛ́ awya defɔɔ́ apwɔ́ abi melɔ Tɛssalonika. Ɛbwɔ́ áfyɛ́ matɔɔ́ dɔɔ́ manwu genó ɛyi Pɔl ajɔge. Ne yɛndé bií ɛbwɔ́ ágii mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ mangɛ mbɔge uno ɛbi Pɔl ajɔge úlú wáwálé. 
\v 12 Ɛ́wyágé gejamégé bɔɔ́ áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs. Abi fɔ́ alu afwa andé bɔɔ́ Grek ne gejamégé bɔɔ́ Grek abi ande áfyɛɛ́ ntó matɔɔ́ ne Jisɔs. 
\v 13 Ɛbɛlege bɔɔ́ Jus abi alu né melɔ Tɛssalonika áwugé nnó Pɔl agarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né melɔ Bɛrya, áchwɔ nyi bɔɔ́ matɔɔ́ nnó achwɔ́ ne ɛfwyale. 
\v 14 Ne tɛ́nétɛ́né yimbɔ, bɔɔ́ Jisɔs átɔ́ Pɔl né mbale ɛbɛɛ́ mega. Bɔɔ́ fɔ ntó ákwɔlé ji. Ne Silas ɛbwɔ́ ne Timɔti ála né Bɛrya. 
\v 15 Bɔɔ́ bi ájyɛ́ tí Pɔl, áfɛ́ kpaá ákwɔ́né melɔ Atɛns. Gébégé ɛbwɔ́ ákérégé Pɔl alɔ ɛbwɔ́ meko nnó ágaré Silas ne Timɔti ábané ji wáwá.
\s1 Pɔl alu né melɔ Atɛns
\p
\v 16 Ndɛre Pɔl alu gili Silas ne Timɔti né melɔ Atɛns, metɔɔ́ ɛgɔ ji wɔ́ gébégé agɛné nnó aló uka ájá né melɔ ɛwémbɔ. 
\v 17 Ne afɛ́ né ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus alɔ mando abya né mechɔ́ ɛwé ne ɛbwɔ́ ne abifɔ abi anóge nto Ɛsɔwɔ, nno ápyɛ ɛbwɔ́ ákame ne ji. Ne yɛndé bií ajyɛ ntó né ntóné gese, ajɔge ne bɔɔ bi ákoóge né melu ɛwé ji alu. 
\v 18 Anlɛré fɔ ágɛ́ ji, ɛbwɔ́ álú bɔɔ́ bi álɛ́rege depɔré Ɛpikuryan ne ɛtiré ákuú Stɔk. Ɛbwɔ́ áwuúgé nkane Pɔl alɛrege bɔɔ́ depɔré Jisɔs, ama garege nkane bɔɔ́ akwilege nyɛ né negbo, álɔ manshyɛ ji ake: “Ndé menya yina adorege ne ubɔ́meno?” Abi fɔ áké: “Ɛlu ɛké akɛlege mangaré abya aló abi ákɛ.” 
\v 19 Ne ásɛ Pɔl áfɛ́ ne ji né ɛchomele melɔ ɛwé ákuú nnó Aropagus ne bɔɔ́ áké ne ji: Nana ɛsé dekɛlege manwú cháŋéné unó ukɛ ɛbi ɔlɛ́rege. 
\v 20 Unó bifɔ ɛbi ɔlɛrege úlú chá ne ɛsé dekɛlege mankaá nkane ubi úlú. 
\v 21 Ɛbwɔ́ ábɔ́ ajɔge mbɔ néndé ɛbwɔ́ bɔɔ́ Atɛns ne aŋkɛɛ́ abi alu ɛfɛɛ́, ágbó lé manjwɔ́légé áwugé ne ágarégé unó ukɛ ɛbi ɛbwɔ́ áwuú né abya.
\p
\v 22 Ne Pɔl atɛné mbɛ shuú ɛchomele Aropagus ake: “Ɛnyu bɔɔ́ Atɛns, ngɛ nnó depyɛ upɛ mbaá aló dɔɔ́, ne demuame manogé Ɛsɔwɔ.” 
\v 23 Ndɛre nkɛ́ne ngyáge melɔ nyú, mpɛle matoó ayi ɛnyú depyɛ upɛ, ngɛ́ ntoó nema ɛni ásámé nnó: “Mbaá Ɛsɔwɔ, ayi ɛsé dela dekage ji.” Ɛsɔwɔ ayi ɛnyú depyɛ upɛ ne delá kágé, ji ne nkɛlege mangaré ɛnyú nana.
\p
\v 24 “Ɛsɔwɔ ne alu Ata ayi abɔ mfaá ne mme nende ji ne akwyɛ́ mme meko ne unó uko ɛbi úlú wyɛ́. Yɛ́mbɔ ji ajwɔ́légé fɔ́ né matoó ayi akwaá ákwyɛ́ ne amu. 
\v 25 Yɛ mankɛle nnó mekwaá achyɛ ji geno ɛke gefɔ́ geli ji. Ji mbɔ́ɔ ne achyɛge akwaá geŋwá ne gejuli ne unó uko. 
\v 26 Apyɛ ufɔɔ́ bɔɔ́ cháchá átané mbaá muú ama ayi ji akwyɛ né ula ulɔ. Akwyɛ gébé gakɛné ɛyigé yɛndé ufɔɔ́ bɔɔ́ ábɛ́lege fa mme yina ne malu ayi ɛbwɔ́ ábɛɛ́. 
\v 27 Ne ji apyɛmbɔ nnó bɔɔ́ akɛlege ji, ne ndɛre ámuame mankɛlé ji ábɛɛ́ ne umɛɛ́ nnó ndɔ fɔ ákage gɛ́ ji. Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ apɔ́ fɔ́ tɛtɛ ne ɛsé. 
\v 28 Ɛlu wyɛ ndɛre muú fɔ aké: ‘Né uto Ɛsɔwɔ ne ɛsé dégbege gejulé, delú abɛ, dekɛne.’ Mbɔntó ne muú deŋga nyú asámé aké: ‘Ɛsé ako ntó delu baá bií.’
\p
\v 29 “Tɛ ɛsé delu baá Ɛsɔwɔ ɛkágé defɛré nnó Ɛsɔwɔ alu aló abi akwaá akwyɛge, yɛ akwyɛ ne gese, yɛ ne ntaá, yɛ ne genɔɔ́, ji apɔ́fɔ́ mbɔ. 
\v 30 Nyá mbɛmbɛ Ɛsɔwɔ afyɛ́ fɔ́ mekpo né unó bi bɔɔ́ abɔ apyɛ ayi álá kagé ji. Ne nana agarege yɛ́ndémuú nnó alya unó ɛbimbɔ ɛbi úlá pɔ́ ne nsá. 
\v 31 Ji ajɔge mbɔ gétúgé ji ábelé mɛ bií ɛbi bɔɔ́ akpɛ́ne unɔɔ mpa ne ásɔɔ́ nyɛ mpa bɔɔ́ ayi defya delá debɛ́ mmu. Ji abɔ ajya mɛ muu yi ásɔɔ́ nyɛ mpa yimbɔ ne apyɛ ji akwilé né negbo, mampyɛ bɔɔ́ akaá nnó mechɔ́ ɛwéna ɛpyɛ nyɛ wáwálé.”
\p
\v 32 Ɛbwɔ́ áwúgé nkane Pɔl ajɔɔ́ nnó muú fɔ akwilé né negbó, ájwyá ji. Ne abi fɔ́ áké, “Ɛsé dekɛlege manwú ɔdo ɛsé abya yina ndɔ yicha.” 
\v 33 Ne Pɔl alya ɛbwɔ́, atané. 
\v 34 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ bi ákamé mekomejɔɔ́ wuú ácho ne ji. Muú bwɔ́ ama akamege Dyonasɔs ayi alu ntó né ɛchomele ɛwémbɔ ɛwe ákuú Aropagat. Ne ayifɔ alu mendée ayi ákuú ji Damaris ne bɔɔ́ bifɔ ntó.
\c 18
\s1 Pɔl afɛ́ né melɔ Kɔrɛnt
\p
\v 1 Pɔl anérégé manjɔɔ́ depɔti né ujwɔ́lé Aropagɔs, Pɔl alya Atɛns afɛ́ né melɔ Kɔrɛnt. 
\v 2 Ɛfɛɛ́ abané muú Jus fɔ ayi ákuú ji Akwila, ábɔ́ ábyɛ́ ji né melɔ Pɔntus. Ɛbwɔ́ ne mendée wuú Prisila abɔ́ átané mbɔ lé gebagé mewaá Itali getúgé Klodyos, mfwa kpa abɔ́ abú bɔɔ́ Jus ako né Rom. Ne Pɔl ajyɛ gɛ́ ɛbwɔ́ ujyá. 
\v 3 Pɔl agɛ́gé nnó ɛbwɔ́ nto ákwyɛ́ge mekɔ menya ɛyi akwerege oto, ɛyi ji akwyɛge, ajwɔlé akwyɛge ne ɛbwɔ́. 
\v 4 Ne yɛndé bií uwyaá bɔɔ́ Jus, ajyɛ mmu ɛcha mmyɛmenɛne, ne ajɔɔ́ge ne bɔɔ́ Jus ne abi Grek abi áchwɔ́ ɛfɛɛ́ nnó ji ammyɛ apyɛ ɛbwɔ́ ákamé mekomejɔɔ́ Jisɔs.
\p
\v 5 Ɛwyagé Silas ne Timɔti átané melɔ Masedonia áchwɔ́ né melɔ Kɔrɛnt, ɛfɛɛ́ ne Pɔl alya ɛbwɔ́ utɔɔ́ ɛbimbɔ, ala agarege lé mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ jiji. Apyɛ mbɔ nnó bɔɔ́ Jus akaá cháŋéné nnó Jisɔs ne alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. 
\v 6 Ɛké ɛwyage ɛbwɔ́ áshya mekomejɔɔ́ wuú álɔ manshyɛ ji. Ne Pɔl apea amu jií ake, “Mbɔge ɛnyú depyɛge ɛfwyale Ɛsɔwɔ ɛchwɔge ɛnyú mmyɛ, me mpɔ́ wyɛ. Lɔ nana ɔjyɛ mbɛ, nla garé mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus.” 
\v 7 Pɔl alyage ɛbwɔ́, atané nto né gepú ɛyigé ji abɔ́ ajwɔlege, ajyɛ jwɔle ne mende fɔ yi anoge Ɛsɔwɔ ne álá pɔ́ muú Jus. Mende yina akamege Titiyɔs Justɔs ayi gepú jií gelu kwɔ́kwɔ́lé ne ɛcha mmyɛmenɛne bɔɔ́ Jus. 
\v 8 Ɛwyage Kripus ayi alu muú kpaá né ɛcha mmyɛmenɛne ɛwémbɔ áfyɛɛ́ metɔɔ́ wuú ne Jisɔs chóncho ne bɔɔ́ ula gepú bií ako. Ne Pɔl agarege wyɛ abya Jisɔs ne bɔɔ́ Kɔrɛnt ako abi áwuú, gejame ákamé ne ála wyɛmbɔ áwyaá bwɔ manaá Ɛsɔwɔ.
\p
\v 9 Bií fɔ ne utuú, Pɔl agɛ́ amɛ gejya nkane Átá Jisɔs ake ne ji, “Ɔfɔgé fɔ́, chó mbɛ ne mekomejɔɔ́ wa, ɔbɛge bɔmbɔ. 
\v 10 Nlu ne wɔ yɛndégébé ne muú akágé pyɛ wɔ geno. Gejamégé bɔɔ́ álu fa melɔ ɛwe abi alu aba.” 
\v 11 Ne Pɔl abɛlé né melɔ Kɔrɛnt ŋmɛ ne geba alɛrege bɔɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ.
\p
\v 12 Né gébé ɛyigé bɔɔ́ Rom abɔ́ áfyɛ́ Galyo nnó ábɛ́ gɔmena né gebagé mewaá Akaya, bɔɔ́ Jus abi alu ɛfɛɛ́, ásɔ mala, ágbare Pɔl ájyɛ ne ji né ɛso, 
\v 13 ajɔɔ́ ne Galyo aké, “Mende yina apyɛ bɔɔ́ nnó ánoge Ɛsɔwɔ né meti ɛwé ɛbɛ́ se ɛlá garé wɔ́.”
\p
\v 14 Wyɛ ndɛre Pɔl abɔ alú manjɔɔ́, Galyo ake ne ɛbwɔ́. “Ɛnyú bɔɔ́ Jus, mbɔge mechɔ ɛwé ɛbɔ́ ɛtá mabɛ́ melɔ mbɔ nsɛ gébé manwu geno ɛyige dekɛlege manjɔɔ́. 
\v 15 Tɛ mbaá ɛnyú denyɛ lé mbeé né uchu mejɔɔ́ ne mabɔ ne mabɛ nyú, ɛnyú ambɔɔ́ kage nkane dejɔge. Nkpɛ́né fɔ né depɔ nkane ɛti.” 
\v 16 Ajɔge mbɔ, abú ɛbwɔ́ átané né ɛcha ɛso. 
\v 17 Ne bɔɔ́ ako ágbaré Sɔstɛnis ayi alu muú kpaá né ɛcha mmyɛmenɛne álɔ mantulé ji, yɛ́mbɔ Galyo abɔɔ́ gébé wɔ́.
\s1 Pɔl akéré né melɔ Antiɔk
\p
\v 18 Ɛpyɛ́gé mbɔ, Pɔl ama bɛ́lé gejamégé ndɔ ne bɔɔ́ bi ákamé ne Jisɔs né melɔ Kɔrɛnt, ne ale jyɛ kpɛ ɛ́kpe manjyɛ né melɔ Siriya. Ndɛre áchwɔ ajyɛ, Prisila ne Akwila akwɔlé ji. Gébégé ɛbwɔ́ ákwɔné né Sɛnkrea, melu ɛwé ákpɛ́ne ɛ́kpe, Pɔl akpalé mekpo gétúgé depɔ ɛtiré ji abɔ anyɛ́meno mampyɛ mbaá Ɛsɔwɔ. 
\v 19 Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé né melɔ Ɛfɛsɔs, Pɔl alya Akwila ɛfɛɛ́. Ajyɛ kpɛ mmu ɛcha mmyɛmenɛne, manjɔɔ́ mejɔɔ́ ne bɔɔ́ Jus. 
\v 20 Ne ɛbwɔ́ ákwɔ ji mata nnó ábɛ́lé gejamégé ndɔ ne ɛbwɔ́, ashya. 
\v 21 Gébégé achwɔ́ jyɛ, aké ne ɛbwɔ́, “Mbɔge Ɛsɔwɔ apyɛge, mmage nchwɔ gɛ ɛnyú.” Ajɔge mbɔ, alya Ɛfɛsɔs akpɛ ɛ́kpe, afɛ́.
\p
\v 22 Pɔl akwɔ́négé né melɔ Kaisaria, akwɔ́ afɛ́ né melɔ Jɛrosalɛ manjyɛ tame ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs abi alu ɛfɛɛ́ ne ale shule ajyɛ né melɔ Antiɔk. 
\v 23 Ábɛ́légé mboó ndɔ ɛfɛɛ́, átane áfɛ́ né malɔ ayi álú né gebage mewaá Galasiya ne Frigiya, afyɛ́ bɔɔ́ bi ákame ne Jisɔs ɛshyɛ.
\s1 Apolos agaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né melɔ Ɛfɛsɔs
\p
\v 24 Ne muú Jus fɔ achwɔ́ né melɔ Ɛfɛsɔs, ákuú ji Apolos ne ábɔ́ ábyɛ́ ji né melɔ Aleksandra. Alu muú yi mejɔɔ́ ɛgɔɔ́ ji meno ne akaá mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ chanchá. 
\v 25 Ábɔ́ ági ji depɔré Jisɔs ne agbaré deti metɔɔ́ ɛma, agarege depɔ ɛtiré mbɔ chánchá. Yɛ́mbɔ abɔ akaá le unó bi Jɔn abɔ agaré ndɛre awyage bɔɔ́ manaá Ɛsɔwɔ. 
\v 26 Ndɛre áchwɔ né melɔ Ɛfɛsɔs, agarege bɔɔ́ Jus depɔ ɛtirena gbɔŋéné né ɛcha mmyɛmenɛne. Akwila ne Prisila awuúge unó bi Apolos agarege, ásɛ ji áfɛ́ né gepú bwɔ́ ne agaré ji depɔré Ɛsɔwɔ nana cháŋéné.
\p
\v 27 Ɛbɛ́légé Apolos afɛre nnó ji ajyɛ né melɔ Akaya. Ne ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs apoó ji ásá ŋwɛ achyɛ ji mbaá bɔɔ́ Jisɔs né melɔ Akaya nnó Apolos akwɔnege ɛwu, ɛbwɔ́ ásɛ ji cháŋéné. Ne akwɔ́négé ɛfɛɛ́, apoó bɔɔ́ bi Ɛsɔwɔ alɛ́ré ɛbwɔ́ galɔ́gálɔ́ ákamé ne Jisɔs dɔɔ́ abi Ɛsɔwɔ apoó nnó áfyɛ matɔɔ́ ne Jisɔs. 
\v 28 Abɔ́ anyɛɛ́ mbeé ne bɔɔ́ Jus né depɔré Jisɔs gbɔgɔnɔ ne apwɔ wyɛ ɛbwɔ́ ndɛre alɛrege ɛbwɔ́ cháŋéné né ŋwɛ Ɛsɔwɔ nnó Jisɔs alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa.
\c 19
\s1 Pɔl agaré abya Jisɔs né melɔ Ɛfɛsɔs
\p
\v 1 Né gébé ɛyige Apolos abɔ́ álú né melɔ Kɔrɛnt, Pɔl abɔ akɛne né malɔ ayi alu né gebage mewaá Ɛsya. Akwɔnege melɔ Ɛfɛsɔs, agɛ́ bɔɔ́ bi fɔ abi áfyɛ matɔɔ́ ne Jisɔs, 
\v 2 ne agií ɛbwɔ́ aké, “Mendoó Ukpea ɛchwɔ mɛ ɛnyú mmyɛ gébégé dekame ne Jisɔs?” Ɛbwɔ́ áshuú meko áké, “Ɛse delu danwu nnó Mendoó Ukpea ɛlu.”
\p
\v 3 Ne Pɔl ama gií ɛbwɔ́ aké, “Ndé gefɔge manaá Ɛsɔwɔ ami áwyaá ɛnyú?” Ne ɛbwɔ́ áké, “Áwyaá le ɛse ami Jɔn.”
\p
\v 4 Ájɔgé mbɔ, Pɔl alɔ yɛ mangaré ɛbwɔ́ aké, “Jɔn abɔ́ awyaá bɔɔ́ manaá Ɛsɔwɔ manlɛre nnó ɛbwɔ́ álya gabo. Ne ji abɔ́ agaré bɔɔ́ Isrɛli nnó muú fɔ achwɔɔ́ nyɛ ji meso ne ɛbwɔ́ abɔ mamfyɛ́ matɔɔ́ ne ji. Muú yimbɔ, ákuú ji Jisɔs.”
\p
\v 5 Ɛbwɔ́ áwúgembɔ, ákame mekomejɔɔ́ yina ne áwyaá bwɔ́ manaá Ɛsɔwɔ né mabɔ Atá Jisɔs. 
\v 6 Ɛwyage, Pɔl anɛré ɛbwɔ́ amu makpo ne Mendoó Ukpea ɛchwɔ ɛbwɔ́ mmyɛ ne álɔ manjɔɔ́ ufɔɔ́ mejɔɔ́, ama ágaregé mekomejɔɔ́ ayi ɛbwɔ́ awuú ne Ɛsɔwɔ. 
\v 7 Bɔɔ́ bina ako alu genóge makpo áfyanéápeá.
\p
\v 8 Ne Pɔl abɛlé né Ɛfɛsɔs né amfaá alɛɛ́, akɛne né ɛcha mmyɛmenɛne yɛndégébé, agarege ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ayi alá pɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́ mampyɛ ɛbwɔ́ akaá ndɛre gefwage Ɛsɔwɔ gelu. 
\v 9 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ bifɔ áshyá mekomejɔɔ́ yina ne álɔ manjɔɔ́ depɔ debodebo né mbɛ ushu bɔɔ́ né meti Jisɔs. Ne Pɔl asɛ bɔɔ́ abi ákame áfɛ́ né gepúge ŋwɛ ɛyigé Tiranɔs awya, alɛrege ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ yɛndé bií. 
\v 10 Apyɛ wyɛmbɔ né aŋmɛ́ apea ne bɔɔ́ ako né gebagé mewaá Ɛsya, bɔɔ́ Jus ne bɔɔ́ Grek áwuú mekomejɔɔ́ Ata Ɛsɔwɔ.
\s1 Bɔɔ́ bi fɔ ámɛɛ́ mmyɛ ne Pɔl mamféré aló nchyɛ
\p
\v 11 Ndɛre Pɔl abɔ alu lɛrege mbɔ, Ɛsɔwɔ achyɛ ji uto mampyɛ ufélekpá ɛbi bɔɔ́ ábɔ́ álú daŋgɛ́. 
\v 12 Yɛ uno bi ji abɔ afyɛ né mmyɛ, upyɛ́ bɔɔ́ mameé átoóge. Bɔɔ́ ákɛlege mandeé utɔɔ́ jií ne bɔ afyáfoŋ áfɛ́ ánɛré bɔɔ́ mameé mmyɛ ne ápyɛ ɛbwɔ́ atoó. Ne aló nchyɛ nto atanege abifɔ mmyɛ.
\p
\v 13 Bɔɔ́ Jus fɔ abɔ́ álú ɛfɛɛ́ abi akɛne malɔmalɔ áférege aló nchyɛ ayi achyɛge bɔɔ́ ɛfwyale. Ɛbwɔ́ amuame mankuú mabɔ Ata Jisɔs ne apyɛ aló nchyɛ átané bɔɔ́ mmyɛ. Muú bwɔ́ ajɔɔ́ge ne meló nchyɛ aké, “Ngarege wɔ nnó ɔtané né mabɔ Jisɔs ami Pɔl akuú.” 
\v 14 Ne bɔɔ́ akeneama abi abɔ́ ápyɛ depɔ ti, ɛlé baá Skɛva ayi alu ɛtukpe ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ bɔɔ́ Jus.
\p
\v 15 Ɛbwɔ́ ajɔge mbɔ ne meló nchyɛ ashuú ɛbwɔ́ meko gébé gefɔ aké, “Me nkaáge Jisɔs, mma nkaáge Pɔl ne ɛnyú delu ndé bɔɔ́?”
\p
\v 16 Mende ayi awya meló nchyɛ akwile tɛ́né, asɛ ɛbwɔ́ ne matulé, apwɔ ɛbwɔ́ ne agya ɛbwɔ́ mandeé mmyɛ, ábó átané gejɔ́gene ne upa mmyɛ.
\p
\v 17 Bɔɔ́ Ɛfɛsɔs, ne bɔɔ́ Jus ako ne bɔɔ́ Grek abi alu ɛfɛɛ́ áwúgé abya yina ɛfɔ́ ɛkwɔ́ ɛbwɔ́ matɔɔ́. Ne bɔɔ́ álɔ manchyɛge ɛnogé dɔɔ́ né mabɔ Áta Jisɔs. 
\v 18 Ne gejamégé bɔɔ́ bi áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs áchwɔ́ shu ɛkwu, ágaré depɔ ɛtiré ɛbwɔ́ ábɔ́ ápyɛɛ́. 
\v 19 Bɔɔ́ bifɔ abi ábɔ́ ápyɛ́ mabu maka amu áchwɔ ne bɔ ŋwɛ maka, aló uka ne bɔ ŋkpáganɛré ásɔ́ gbɔ́gɔ́nɔ́. Unó bina uko, ne unó bi fɔ afɛrege ukáge bɛɛ́ meno ŋka genóge usaá uba upea meso ɛfya. 
\v 20 Ne mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ awɛne ajyɛ mbɛ nkane gejamégé bɔɔ́ ákamege yɛndégébé.
\s1 Ɛfwyale ɛtane né melɔ Ɛfɛsɔs
\p
\v 21 Depɔ tiré na depyɛge, Pɔl afɛre né metɔɔ́ wuú mankoó né melɔ Masedonia ne melɔ Akaya manjyɛ né Jɛrosalɛ. Ne ama jɔɔ́ aké, “Nkwɔnégé Jɛrosalɛ, mbɔ manjyɛ gɛ́ nto melɔ Rom.” 
\v 22 Ne atɔ́ Timɔti ne Ɛrastus nnó ábɔ́ mbɛ né gebagé mewaá Masedonia ɛbwɔ́ álú bɔɔ́ apea abi apoóge ji ne Pɔl jimbɔ alu bɛlege mboó ndɔ né gebagé mewaá Ɛsya.
\p
\v 23 Wyɛ né gébé ɛyigémbɔ, ɛfwyale ɛchwɔ dɔɔ́ né melɔ Ɛfɛsɔs getúge bɔɔ́ bi akwɔlege meti Jisɔs. 
\v 24 Muú ɛte fɔ abɔ́ alú ɛfɛɛ́ ayi ákuú ji Demetrɔs. Ji akwyɛge unó bi úlú ɛké gepúgé meló uka ayi ákuú Atemis. Utɔɔ́ bina upyɛ ji ne bɔɔ́ ɛte bifɔ ágɛ́ne gejamégé nsa. 
\v 25 Né gébé géfɔ́ akuú atɛ bɔɔ́ ɛte ne bɔɔ́ utɔɔ́ abi gefɔge utɔɔ́ ɛbwɔ́ gelu gema aké, “Ɛnyú kaáge nnó ɛsé deŋeá mbɔ gefwa gétúgé utɔɔ́ bina. 
\v 26 Ɛnyú ako déwuú ne degɛ geno ɛyigé Pɔl menya kwɔ yimbɔ apyɛ fa melɔ Ɛfɛsɔs ne gebagé mewaá Ɛsya geko. Akɛne malɔmalɔ ajɔge aké aló uka abi ákwyɛ́ge ne amu, ápɔ́ yɛ aló uka chá chá. Ne apyɛ gejamégé bɔɔ́ akwɔre matɔɔ́. 
\v 27 Ne ngɛ́ nnó apyɛ nyɛ gesege ɛse gekwé ne apyɛ nyɛ ntó nnó gepúgé meló uka Atemis gebɛgé sé ne ɛnogé. Mbɔgé ɛpyɛge mbɔ, ɛbyɛnnó mekpo unɔɔ́ ɛbɛ nyɛ ne gekpɛ́kpɛ́ge melo uka yina ayi bɔɔ́ Ɛsya ne mme meko ánóge.”
\p
\v 28 Bɔɔ́ bimbɔ awugé geno ɛyige Demetrɔs ajɔɔ́, matɔɔ́ achɔɔ́ ɛbwɔ́ mmu ne alɔ mankálé áké, “Atemis ayi bɔɔ́ Ɛfɛsɔs alu gekpɛ́kpɛ́gé melo uka.” 
\v 29 Ne melɔ meko ɛwugé makalé yina, ɛkwé tametame. Ɛchwɔ cho melu ɛma, bɔɔ́ ágbaré Gayɔs ne Aristakɔs ande bi Pɔl átané ne ɛbwɔ́ né melɔ Masedonia, ája áfɛ́ ne ɛbwɔ́ né ɛcha uchome melɔ. 
\v 30 Pɔl abɔ́ alu manjyɛ jɔɔ́ mejɔɔ́ ne bɔɔ́ bimbɔ, yɛ́mbɔ bɔɔ́ Jisɔs ágbɛ́ ji. 
\v 31 Ákpakpa melɔ abifɔ abi alu ajeé Pɔl álɔ ntó ji meko nnó ɛkagé asá ushu né ɛcha ɛwémbɔ. 
\v 32 Bɔɔ́ bimbɔ ákálege wyɛ tametame. Abi ákálege ɛgbɛ́ ɛwú ɛbwɔ́ ne abifɔ ákálege ɛwu bwɔ́ ɛgbɛ, gejamégé bɔɔ́ ákaá fɔ́ genó ɛyi gepyɛ ɛbwɔ́ áchomé ɛfɛɛ́ wɔ́. 
\v 33 Bɔɔ́ bi fɔ ágɛ́ge nkane bɔɔ́ Jus átɛné Aleksanda mbɛ, áfɛré nnó ji ne alu ne mechɔ ɛwé. Ne Aleksanda afu ɛbwɔ nnó ɛbwɔ́ ákwéné mejɔɔ́ ne ji ashya gemɛ jií. 
\v 34 Ne ɛbwɔ́ ákaáge nnó ji alu muú Jus, ɛbwɔ́ ako ákálé meko ama aké, “Atemis ayi bɔɔ́ Ɛfɛsɔs alu gekpɛ́kpɛ́gé melo uka.” Ne ákálege wyɛmbɔ né nchwánekɛ́ ɛpeá.
\p
\v 35 Ɛwyagé muú ayi asáme depɔré melɔ, apyɛ bɔɔ́ bimbɔ ákwené mejɔɔ́ ne ajɔɔ́ ne ɛbwɔ́ aké, “Ɛnyú bɔɔ́ Ɛfɛsɔs, yɛ́ndémuú ákaá nnó melɔ Ɛfɛsɔs ne ɛbelé gepúgé gekpɛ́kpɛ́gé Atemis ne ɛma bélé ntaá meló uka wuú, ɛnine nétané mfaánebuú nékwené mme. 
\v 36 Tɛ ɛnyú dekaá nnó muú fɔ akaágé shya mechɔ ɛwéna, kwenege nyamé, ɛkágé depyɛ genó gefɔ́ geŋchogeŋcho. 
\v 37 Ɛnyú dechwɔ ne bɔɔ́ bina fa, abi álá jó genó gefɔ́ né matoó aló uka ɛsé wɔ́, yɛ mejɔɔ́ mebomebo mbaá megyɛɛ́ meló uka ɛsé ájɔɔ́ wɔ́. 
\v 38 Mbɔgé Demetrɔs ne bɔɔ́ bií abɔ́ mechɔ́ ne bɔɔ́ bina, ákage kpa ɛwu áfɛ́ né ɛso né mbɛ ushu ámpané mpa nnó yɛndé bɔɔ́ ágaré mechɔ́ ɛwé ɛbwɔ́ ápyɛɛ́ ne atɛ. 
\v 39 Ne mbɔgé mechɔ ɛwé chá ɛlu ɛwé ɛpwɔ́ ɛwé, ɛlu galɔ́gálɔ́ nnó ɛbwɔ́ áchwɔ́ né bií bi ákpakpa melɔ áchomege. 
\v 40 Njɔge mbɔ getúgé mfɔ́ɔ nnó bɔɔ́ Rom ashulege nyɛ ɛsé ndo nnó déchwɔ ne ɛfwyale né melɔ. Ne ɛpyɛge mbɔ, muú fɔ ábɛɛ́ nyɛ ne meko ayi akerege.” 
\v 41 Anérégé manjɔɔ́ depɔ ti, aké, yɛ́ndémuú atyá.
\c 20
\s1 Pɔl ama jyɛ né Masedonia ne Akaya (Gresse)
\p
\v 1 Ɛfwyale ɛwémbɔ ɛbyɛgé, ɛbɛlégé mboó ndɔ, Pɔl akuú bɔɔ́ Jisɔs achyɛ ɛbwɔ́ majyɛ, atamé ɛbwɔ́ ne alyá afɛ́ né gebagé mewaá Masedonia. 
\v 2 Akɛne né geba ɛyigémbɔ geko afyɛ́ɛ bɔɔ́ Jisɔs ɛshyɛ ne ájyɛ́ né gebagé mewaá Gresse. 
\v 3 Akwɔ́négé ɛwu, abɛlé amfaá alɛɛ́. Ne nkane abɔ alu mankpɛ ɛ́kpe ajyɛ né gebagé mewaá Siriya, awu nnó bɔɔ́ Jus ásɔ́ mala manwá ji. Ɛfɛɛ́ ne ajya mankéré meso, ne akoóge ne ɛgbɛ Masedonia akéré meso. 
\v 4 Ndɛre ajyɛ bɔɔ́ abi álu gelua ne ji ɛle Sopata maá Pyrhɔs ayi atané melɔ Bɛroa; Aristakɔs ne Sɛkundɔs abi átané melɔ Tɛssalonika ne Gayɔs ayi atané melɔ Debe, Timɔti, Tikikɔs ne Trɔfimɔs abi átané gebagé mewaá Ɛsya. 
\v 5 Ɛbwɔ́ abɔgé mbɛ, ákwɔ́négé né Truus ágií ɛsé. Ɛse dela né Filipi. Ne gébégé ɛpaá brɛd ayi alá muale ɛkoógé, 
\v 6 ɛse dekpɛ ɛ́kpe né Filipi mankwɔlé ɛbwɔ́. Ɛsé dekɛ nnyinnyi né ndɔ ɛta. Débanégé ɛbwɔ́ né melɔ Truus, debɛlé ɛfɛɛ́ uwyaá kpogele.
\s1 Kwya kwya nekɛne Pɔl né Truus mangɛ bɔɔ́ Jisɔs
\p
\v 7 Bií mbɛ né uwyaá ukwɔnege, ɛse ne ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs déjwɔlé melu ɛma manyɛ menyɛɛ́ gejeé. Ndɛre Pɔl alu manjyɛ dondo, alɔ mangaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, ne ashií garégé garégé kpaá tɛ metɔɔ́ utuú. 
\v 8 Ábɔ́ álwɛ́ gejamégé mawɛ né maá gepu né mfaá ɛyɔŋ mbaá ayi ɛsé debɔ́ déchome. 
\v 9 Gesagé muú ayi akuú ji Yutikɔs abɔ́ ajwɔlé né maá menombí. Ndɛre Pɔl agarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ajyɛ mbɛ, maá yimbɔ alɔ mambɛlé gejya. Abɛlé kpaá aloó mfaá maŋɔ́ɔ ɛyɔŋ alɛɛ́ akwé mme. Áké ájyɛ bwɛ ji, agbo mɛ́. 
\v 10 Pɔl akwɔlé ɛbwɔ́ ajyɛ fyále gesagé muú yimbɔ mme ne aké ne abi atɛné, “Deligé sé, agbó wɔ́, alu mebɛ!” 
\v 11 Ne Pɔl akéré mfaá ɛyɔŋ anyɛɛ́ge menyɛɛ́ gejeé, ama lɔ mangaré mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ kpaá tɛ bií ujya ne ale ajyɛ. 
\v 12 Ɛwyagé ɛbwɔ́ ágbaré gesagé muú yimbɔ áfɛ́ ne ji mmu mebɛ ne matɔɔ́ bwɔ́ ákwené.
\s1 Pɔl atané melɔ Truus afɛ́ né melɔ Miletus
\p
\v 13 Ɛsé ako abi dekɛne ne Pɔl, dejyɛ kpɛ́ ɛ́kpe, defɛ́ né melɔ Asos gétúgé Pɔl abɔ́ agaré ɛsɛ́ nnó debɔ mbɛ, ji akɛne mewaá mewaá abané ɛsé ɛwu. 
\v 14 Ábánégé ɛsé né Assɔs, ɛse desɛ ji dekpɛ ɛ́kpe defɛ né melɔ Mitylɛn. 
\v 15 Bií ujyagé ɛsé dema kpɛ́ ɛ́kpe dekɛ nnyinnyi dekwɔné kwɔ́kwɔ́lé ne Kiɔs ne dékɛne wyɛ dejyɛ. Bií ujyagé dékwɔné né Samɔs. Bií ɛbi fɔ ujyagé ɛsé dékɛ dekwɔné Miletus. 
\v 16 Ɛsé debɔ́ dékɛné mbɔ, dekoó Ɛfɛsɔs koóge getúgé Pɔl abɔ akɛlege nnó dejyɛ wáwá, déchɔ́ge sé gébé né Ɛsya nnó ji akwɔ́né Jɛrosalɛ nsa nnó bií ɛpaá Pɛntikos ukwɔne.
\s1 Pɔl achyɛ majyɛɛ́ mbaá ákpakpa bɔɔ́ Ɛchomele Jisɔs né Ɛfɛsɔs
\p
\v 17 Ndɛre dekwɔné Miletus, Pɔl alɔ meko né Ɛfɛsɔs nnó ágaré ákpakpa ɛchomele bɔɔ́ Jisɔs nnó áchwɔ́ ábané ji ɛfɛɛ́. 
\v 18 Ɛbwɔ́ áchwɔge, alɔ manjɔɔ́ ne ɛbwɔ́ aké, “Ɛnyú dekaá nkane ɛsé delu mɛ́ chóncho, lɔ né bií mbɛ ɛbi nkwɔne né mme Ɛsya kpaá tɛ fi. 
\v 19 Mbɔ mpyɛ utɔɔ́ ba nkane maá defwɛ Ɛsɔwɔ ne mpɔ́ fɔ́ ne nepa, nlu ne gejamégé manse né amɛ. Ngɛ́ ntó gekpɛ́kpɛ́gé ɛfwyale ne gébé gefɔ́ nlu ne manse né amɛ gétúgé gekpɛ́kpɛ́gé ɛfwyale ɛwé bɔɔ́ Jus achyɛge me. 
\v 20 Ɛnyú dekaá nkane mbɔ ngarege ɛnyu mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ ne nkɛne upú, upú nlɛrege ɛnyú ne mbi fɔ geno ɛyige gekage póo ɛnyú wɔ́. 
\v 21 Wyɛ meko wu ama ne mbɔ́ ngaré bɔɔ́ Jus ne bɔɔ́ Grek nnó ábɔ́ manlyá gabo, akéré mbaá Ɛsɔwɔ ne áfyɛ matɔɔ́ ne Ata Jisɔs Kras ɛsé. 
\v 22 Ne nana njyɛ né Jɛrosalɛ nkane Mendoó Ukpea ɛgaré me ne nkaá fɔ́ genó ɛyi gepyɛ nyɛ me ɛwu wɔ́. 
\v 23 Genó ɛyigé nkaá gelu nnó yɛndé melɔ ɛwé nkwɔnégé, Mendoó Ukpea ɛgarege me nnó áchyɛge nyɛ me ɛfwyale ne áfyɛ nyɛ me denɔ né Jɛrosalɛ. 
\v 24 Yɛ́mbɔ nsɛ yɛ gemɛ ya nnó nlu muú wɔ́, nkɛlege le manéré utɔɔ́ ɛbi Ata Jisɔs afyɛ me amu nnó ngaré abya melɔ́mélɔ́ nkane Ɛsɔwɔ alɛré bɔɔ́ galɔ́gálɔ́ nnó ɛbwɔ́ ápó.
\p
\v 25 “Ne mbɔ nkɛne metɔɔ́ metɔɔ́ ɛnyú ngarege nkane gefwage Ɛsɔwɔ gelu, ne nkaá nnó ɛnyú degɛné sé me. 
\v 26 Gɔge me ngaré ɛnyú nana nnó muú alagé meso, anogé né ɛgbɛ ɛwé Ɛsɔwɔ, ji mbɔɔ́ ne akaá, me mpɔ́ wyɛ. 
\v 27 Mbɔ ngaré mɛ ɛnyú yɛndé genó ɛyigé Ɛsɔwɔ akɛlege mampyɛ ne mbi fɔ́ yɛ genó gema wɔ́. 
\v 28 Delagé meso. Bage gemɛ nyú ne bɔɔ́ Ɛsɔwɔ abi Mendoó Ukpea ɛfyɛ ɛnyú né amu. Pɛge ɛbwɔ́ wyɛ nkane membamé magɔŋme ápɛle magɔŋme jií, tege nnó Ɛsɔwɔ akwɔ mɛ gewugé ɛchomelé bɔɔ́ Jisɔs ne manoó maá wuú nnó ábɛ́ bɔɔ́ bií. 
\v 29 Njɔge mbɔ nendé nkaá nnó ntigé nyɛ meso, ukwala utanege nyɛ dafyɛ uchwɔ́ báne ɛnyú ne uchwɔge ulyágé fɔ́ magɔŋme yina. 
\v 30 Ne bɔɔ́ fɔ átanege nyɛ ntó metɔɔ́ metɔɔ́ nyú nnó abwɔlé bɔɔ́ Jisɔs akwɔlé ɛbwɔ́. 
\v 31 Sɛ́ge gébé détégé nkane mbɔ́ nchyɛge yɛ́ndémuú majyɛ́ né aŋmɛ́ alɛɛ́ utuú ne ŋwɔmese ne manse.
\p
\v 32 “Ne náná ayi áfyɛɛ́ ɛnyú né amu Ɛsɔwɔ, nchyɛge ɛnyú majyɛ́ nnó dewuge le mekomejɔɔ́ wuú ayi álɛrege nkane ápyɛ ɛnyú debɔɔ́ nyɛ ɛshyɛ, ne debɔ nyɛ ntó mejé ɛwé Ɛsɔwɔ ábelé mbaá bɔɔ́ bií ako. Ɛnyú dekaá nkane geŋwá ya gelu. 
\v 33 Ɛnyú dekaá nkane mbɔ nlu ne ɛnyú, nnɛrege fɔ́ mwɔle né ŋka muú yɛ mandeé jií. 
\v 34 Mbɔ mpyɛ utɔɔ́ ne amu ya ne ɛse ne bɔɔ́ ba degɛ́ne geno ɛyige dekɛlege. 
\v 35 Unó uko ɛbi mbɔ mpyɛ ulɛré nnó muú abɔ́ mampyɛ utɔɔ́ ne amu jií nnó apoó bɔɔ́ bi álá pɔ́ ne ɛshyɛ. Tege ntó nkane Ata Jisɔs abɔ́ ajɔɔ́ nnó, ‘Méjé ɛlu ne muú yi achyɛge ɛchyɛ ɛpwɔ́ muú yi agile nnó áchyɛgé ji chyɛge.’”
\p
\v 36 Ne Pɔl anerege manjɔɔ́ unó bi, ɛbwɔ́ ako ató mano mme, anɛmmyɛ. 
\v 37 Ne ɛbwɔ́ ako alɔ manli, átyaá ji ne átamé ji nnó akɛ́ pere! 
\v 38 Ɛbwɔ́ ábɔ́ ásomege dɔɔ́ gétúgé Pɔl abɔ aké, Ɛbwɔ́ ámágé gɛ́ sé ji ne ɛbwɔ́ ájyɛ tí ji ákwɔné né mbaá ayi akpɛ́ne ɛ́kpe.
\c 21
\s1 Pɔl afɛ́ né Jɛrosalɛ
\p
\v 1 Ɛsé ako ne Pɔl delyage ɛbwɔ́, dekpɛ ɛ́kpe defɛ́ cho né Kɔs. Ne újyágé dekwɔné Rudis, detanege ɛfɛɛ́ dejyɛ né Patara. 
\v 2 Ne dekwɔné ɛfɛɛ́, degɛ́ ɛ́kpe ɛwécha ɛwé ɛjyɛ melɔ Fonisiya. Dekpɛ ɛwu dekɛ nnyinnyi. 
\v 3 Dékwɔ́négé né melu ɛwé degɛ́ne melɔ Syaprɔs, delya ɛwu ne ɛgbɛ ɛbwɔbɛ, degya dejyɛ né Siriya. Dékwɔ́négé Tiya, ɛ́kpe ɛtaré ɛsé detané nende gɛ mbaá yi áférege metuú mbɔ. 
\v 4 Détánégé dejyɛ kɛ́le bɔɔ́ Jisɔs. Degɛ́gé ɛbwɔ́, debɛlé ne ɛbwɔ́ né uwyaá kpogele. Mendoó Ukpea ɛpyɛ ɛbwɔ́ agaré Pɔl nnó ajyɛgé fɔ né Jɛrosalɛ. 
\v 5 Ndɔ ɛyi ɛsé delu manjyɛ ɛkwɔ́négé, detane nnó dejyɛ. Bɔɔ́ Jisɔs ako chóncho ne andée bwɔ́ ne baá bwɔ́, ájyɛ tí ɛsé ákoó melɔ ákwɔné mbále nnyi. Ne detó mano mme ɛfɛɛ́ denɛmmyɛ. 
\v 6 Ɛsé detamé atɛ ne ɛsé dejyɛ kpɛ ɛ́kpe, ɛbwɔ́ akéré meso mmu.
\p
\v 7 Délyágé melɔ Tiya, dekwɔné melɔ Ptolɛmɛs ne dema táne né ɛ́kpe dejyɛ tame bɔɔ́ Jisɔs abi alu ɛfɛɛ́. Debɛlé ne ɛbwɔ́ dama. 
\v 8 Bií újyagé dejyɛ dekpɛ ɛ́kpe defɛ́ né melɔ Kaisaria. Dékwɔ́négé ɛwu, dekpɛ né gepúge Filip, debɛlé ne ji. Alu muú yi akɛne agarege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, ne alu ntó muú ama né gelúagé bɔɔ́ utɔɔ́ akénéama abi abɔ ajya né Jɛrosalɛ. 
\v 9 Ji abɔ́ áwya baá andée ani ne apɔ́ fɔ ne anɔ, álu bɔɔ́ bi áwuú meko ayi atáne mbaá Ɛsɔwɔ ne ágarege.
\p
\v 10 Ndɛre ɛsé delú ɛfɛɛ́ né gejamégé ndɔ, muú ɛkpavé Ɛsɔwɔ fɔ ayi akuú ji Agabos atané Judiya achwɔ́. 
\v 11 Áchwɔgé agɛ́ ɛsé, abɔ́ ɛkanda Pɔl awɛ uka ne amu jií. Ne aké, “Mendoó Ukpea ɛké gɛ na ne bɔɔ́ Jus apyɛ nyɛ ne mbɔɔ́ ɛkanda ɛwé né Jɛrosalɛ ne afyɛ nyɛ ji né amu bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus.” 
\v 12 Ne ɛsé ako dewuúge mbɔ, dekwɔ Pɔl mata nnó ajyɛgé né Jɛrosalɛ. 
\v 13 Pɔl ashuú ɛsé meko ake, “Nde ɛnyú delilí, defyɛ me gepwa né metɔɔ́? Nkpome mɛ́ mmyɛ manjyɛ denɔ né Jɛrosalɛ yɛ mangbo getúge Ata Jisɔs.”
\p
\v 14 Tɛ ndɛre ɛsé delá káge kwɔre metɔɔ́ wuú, delya yɛndé geno nnó Ata Ɛsɔwɔ apyɛ ndɛre ɛjií ji.
\p
\v 15 Ne ɛbɛ́légé mboó ndɔ, dénywéré unó sé dekwɔ́ défɛɛ́ né Jɛrosalɛ. 
\v 16 Ne bɔɔ́ Jisɔs fɔ abi atané Kaisaria áfɛ́ ntó ne ɛsé ne ásɛ ɛsé ábelé né gepúge Mnasen mbaá ayi ábele nnó dejwɔlege. Mende yina atané melɔ Syaprɔs ne abɔ́ áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs gébégé depɔre Jisɔs delɔ lɔ.
\s1 Pɔl ajyɛ gɛ Jɛmsi
\p
\v 17 Ndɛre ɛsé dekwɔne né Jɛrosalɛ, bɔɔ́ Jisɔs abi alu ɛfɛɛ́ ásɛ ɛsé cháŋéné. 
\v 18 Bií ujyage ɛsé ako ne Pɔl dejyɛ gɛ́ Jɛmsi ne ákpakpa bɔɔ́ ɛchomele Jisɔs ako alu ntó ɛfɛɛ́. 
\v 19 Ne Pɔl atámégé ɛbwɔ́, alɔ mangaré unó gemagema ɛbi Ɛsɔwɔ abɔ apyɛ́ metɔɔ́ metɔɔ́ bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus gébégé ji agarege ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ. 
\v 20 Ne ɛbwɔ́ áwuúge mbɔ, áfɛɛ́ Ɛsɔwɔ ne ákuú Pɔl aké, “Meŋmɛ, pɛ́ gejame bɔɔ́ Jus áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne Jisɔs. Ne kaá nnó ɛbwɔ́ álu kpáne gechyɛ́ né mabɛ Mosis. 
\v 21 Ɛbwɔ́ ama áwuú nnó ɔkɛne ɔgarege bɔɔ́ Jus abi álú né malɔ bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus nnó ásɔgé sé baá bwɔ́ nsɔ ne yɛ mankwɔlé gepɔge bɔɔ́ Jus ákwɔlégé. 
\v 22 Ɛsé dekaá nnó bɔɔ́ áwuú nyɛ nnó ɔchwɔ́ fa, nana ɛsé depyɛ nnó? 
\v 23 Ntɛ pyɛ ndɛre ɛsé dekɛlege mangaré wɔ. Ande fɔ ani alu fa abi anerege mampyɛ depɔ ɛtire ɛbwɔ́ abɔ anyɛ́meno mbaá Ɛsɔwɔ. 
\v 24 Chó ne ɛbwɔ́ ɛnyú depyɛ gepɛ mamféré ɛfwyale ɛwe ɛlu ɛnyú mmyɛ, ne chyɛ unó uko ɛbi abɔ́ manchyɛ né gepɛ ɛyigembɔ ne ákpalé ɛbwɔ́ makpo. Ɔpyɛge mbɔ bɔɔ́ ako ágɛ́ne nyɛ nnó wɔ mbɔɔ́ ɔbelege mabɛ́ Mosis. Ne bɔɔ́ ákage nyɛ nnó unó bi bɔɔ́ ajɔɔ́ getu jyɛ úlú gebyɔ. 
\v 25 Ɛsé desá ŋwɛ detɔ́ mbaá bɔɔ́ Jisɔs abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus, nnó ábɔ́ fɔ́ manyɛ menyɛɛ́ ayi ápyɛɛ́ upɛ wyɛ wɔ́, ne anyɛɛ́gé manoó menya ne álya ntó manáné tametame.”
\p
\v 26 Ne Pɔl asɛ bɔɔ́ bimbɔ, bií újyage ɛbwɔ́ ájyɛ lɔ depɔ ɛtire mamféré ɛfwyalé ɛwé ɛlu ɛbwɔ́ mmyɛ. Ne Pɔl akpɛ mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ mangaré bií ɛbi depɔ ɛtiré na debyɛ nyɛ, ne yɛ́ndémuú bwɔ́ achyɛge nyɛ unó upɛ bi mbaá Ɛsɔwɔ.
\s1 Ápyɛ Pɔl né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ
\p
\v 27 Gepɛ ɛyigémbɔ gebɛ́lege ndɔ ɛkeneama, ne bií ɛbi ndɔ ɛyimbɔ ɛchwɔ́ byɛ, bɔɔ́ Jus fɔ abi átané gebagé mewaá Ɛsya ágɛ Pɔl né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ. Ánnyi gejamégé bɔɔ́ matɔɔ́ ne ápyɛ ji. 
\v 28 Ákalege áké, “Bɔɔ́ Isrɛli chwɔ́ge depoó ɛse, depyɛ mende yina. Gɛ mende yi akɛ́ne yɛndé mbaá ágarege bɔɔ́ nnó ábyágé melɔ ɛsé, ne mabɛ́ Mosis ne ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ɛwéna. Ne nana akpɛ ne bɔɔ́ Grek né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ, nkane apyɛmbɔ afyɛ deba né melu ukpea ɛwe.” 
\v 29 Ɛbwɔ́ ájɔge mbɔ gétúgé abɔ́ ágɛné Pɔl akɛne ne Trɔfimɔs ayi atane Ɛfɛsɔs né metɔɔ́ melɔ, ne áfɛ́rege nnó Pɔl akpɛ ne ji né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ.
\p
\v 30 Ndɛre ɛbwɔ́ ákálé mbɔ, melɔ meko ɛkwé tametame, bɔɔ́ ako ábó áchwɔ́ chome mbaá ama. Ágbaré Pɔl, ája ji átané né ɛcha upɛ. Ndɛré ɛbwɔ́ ábɔ́ atane, bɔɔ́ ala tɛ́netɛ́ne ágbɛ́ manombi. 
\v 31 Ne bɔɔ́ bina álɔ mantule Pɔl ne ákɛ́lege manwá ji. Menɔ muú bɔɔ́ bee Rom awuúge nnó melɔ Jɛrosalɛ meko ɛlu né ɛfwyale, 
\v 32 ala mbɔ asɛ bɔɔ́ bee ne ákpakpa bwɔ́, álomé áchwɔ́ kpɛ metɔɔ́ metɔɔ́ gejamégé bɔɔ́ bimbɔ. Bɔɔ́ bina ágɛ́gé ndɛre ɛbwɔ́ áchwɔ́, álya mantule Pɔl. 
\v 33 Ne muú kpaá yimbɔ achwɔ́ gbaré Pɔl aké, “Áwɛ́ ji bɔ mkpɔkovɛ́ apeá ne agií bɔɔ́ bimbɔ gefɔɔ́gé muú ayi Pɔl alu ne genó ɛyige ji apyɛ́.” 
\v 34 Agige mbɔ, bɔɔ́ álɔ manwyale, abi ápáne ɛwé, abifɔ ápáne ɛwechá. Ápyɛ́ muú kpaá bɔɔ́ bee yimbɔ akwé tametame yɛ tógésé genó ɛyi gepyɛ akaá wɔ́, ne ajɔɔ́ ne bɔɔ́ bií nnó ásɛ Pɔl ájyɛ né dachi bɔɔ́ bee. 
\v 35 Ndɛre ájyɛ ákwɔ́négé melu ɛwé akwɔme mfaá gepú, bɔɔ́ bee abwɛ ji gétúgé bɔɔ́ bimbɔ áchwɔ́ ne ncha. 
\v 36 Ɛbwɔ́ ako ákwɔ́lege Pɔl meso ákálege nnó áwá ji.
\s1 Pɔl aŋmɛné gemɛ jií
\p
\v 37 Ndɛre áchwɔ́ kpɛ ne Pɔl né dachi bɔɔ́ bee, Pɔl agií menɔ muú bɔɔ́ bee. “Nnó ɔkaáge chyɛ me gébé njɔɔ́ genó fɔ ne wɔ?” Mende yimbɔ awuúge Pɔl ajɔge Grek agií aké, “Mbɔ ne ɔkaáge Grek?” 
\v 38 “Mmyɛ ɛké ɔpɔ́ fɔ́ muú Ijip ayi abɔ aŋmé umyɛ fa gébé gefɔ́ ne apyɛ bɔɔ́ dɛle ani abi áwáne bɔɔ́ ákwɔlé ji né mashwɔne?”
\p
\v 39 Ne Pɔl ashuú ji meko aké, “Nlu muú Jus ne ntane melɔ Tasɔs né gebagé mewaá Silisya. Ne Tasɔs apɔ́ fɔ́ melɔ nsɛ́lé. Ntɛ nkwɔ wɔ mata, chyɛ me ɛké gébé njɔɔ́ mejɔɔ́ ne bɔɔ́ bina.”
\p
\v 40 Menɔ muú yimbɔ achyɛ́gé ji gébé, Pɔl atɛne melu ɛwé ákwɔ́me ajyɛ mfaá gepú afu amu nnó bɔɔ́ ákwéné mejɔɔ́. Ákwenege, Pɔl ajɔɔ́ ne bɔɔ́ bimbɔ né meko Hibru aké,
\c 22
\p
\v 1 “Antɛ ba ne aŋmɛ ba, wuúge nkane nkɛ́lege maŋmɛné mmyɛ ya.” 
\v 2 Ɛbwɔ́ áwuúgé nkane ji ajɔɔ́ né mekómejɔɔ́ Hibru, ákpɛ kwéne mejɔɔ́. Ne alɔ yɛ manjɔɔ́ ne ɛbwɔ́ aké,
\p
\v 3 “Nlu muú Jus, ábyɛ́ me né Tasɔs né gebagé mewaá Silisya, ne nwɛ́ fa né melɔ Jɛrosalɛ. Gamalya ne alɛ́ré me ŋwɛ, alɛré me nnó mbélé mabɛ́ ukwéne antɛ sé cháŋéné, ne mbɔ́ nkpa gechyɛ́ né depɔre Ɛsɔwɔ wyɛ nkane ɛnyú delu mbɔ fi. 
\v 4 Mbɔ́ nkɛlege manchɔ geŋwágé bɔɔ́ bi ákwɔlégé meti Jisɔs. Mpyɛne ɛbwɔ́ andée ne ande mfyɛ denɔ. 
\v 5 Ɛtukpe ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne uchome ákpakpa melɔ meko ákáge garé nnó mechɔ́ ɛwé menjɔge mbɔ na ɛlu wáwálé. Ɛbwɔ́ ambɔɔ́ áchyɛ́ me ŋwɛ nnó njyɛge nchyɛ mbaá bɔɔ́ Jus abi alu né Damaskɔs nnó mpyɛ́ bɔɔ́ bi ákwɔlege meti Jisɔs, nwɛ́ ɛbwɔ́ ne nchwɔ́ ne ɛbwɔ́ né Jɛrosalɛ nnó achyɛ ɛbwɔ́ ɛfwyale.
\s1 Pɔl agaré geno ɛyi gepyɛ ne ji áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs
\p
\v 6 “Ndɛre njyɛ, gebégé nchwɔ́ kwɔne Damaskɔs genógé metɔɔ ŋwɔmese, tɛ́nétɛ́né yimbɔ gekpɛ́kpɛ́gé geŋgbɔ́ getané mfaánebuú geshwané gegya me mme. 
\v 7 Ɛpyɛgé mbɔ nkwé mme ne nwuú meko muú fɔ akuú aké, ‘Sɔl, Sɔl ndé ɔkɛlege manií me mbwɛ’? 
\v 8 Ne ngií nké, ‘Wɔ waá Ata’? Ashuú me meko aké, ‘Ɛlé me Jisɔs muú Nasarɛt ayi ɔkɛlege manií ji mbwɛ’. 
\v 9 Bɔɔ́ bi abɔ́ ákɛne ne me ágɛ́ geŋgbɔ́ ɛyigembɔ ne áwuú meko muú yi ajɔge ne me wɔ́. 
\v 10 Ne mma gií nké, ‘Ata nana mpyɛ nnó’? Ashuú me meko aké, ‘Kwile ka, chó né Damaskɔs. Ɔkwɔ́négé ɛwú ágarege nyɛ wɔ unó uko ɛbi Ɛsɔwɔ ábelé nnó ɔpyɛ.’ 
\v 11 Ndɛre nkwile ka ngɛ́né sé mbaá getúge geŋgbɔ́ ɛyigembɔ gekpɛné me ámɛ. Ne bɔɔ́ bi abɔ akɛne ne me ágbaré me ɛbwɔ dekwɔné Damaskɔs.
\p
\v 12 “Mende fɔ abɔ́ alu né melɔ ɛwémbɔ ákamege Ananya, anóge Ɛsɔwɔ dɔɔ́ ne abelege mabɛ́ Mosis ne bɔɔ́ Jus ako ɛfɛɛ́ áfɛge ji. 
\v 13 Achwɔ́ gɛ́ me atɛne me neŋkuné mmyɛ aké, ‘Meŋmɛ́ wa Sɔl, lɔ mangɛ́ne’. Wyɛ né gébé ɛyigembɔ nlɔ mangɛ́ne mbaá ne ngɛ́ ji. 
\v 14 Ne ajɔɔ́ ne me aké, ‘Ɛsɔwɔ ayi ukwéne antɛ sé ajya wɔ nnó ɔkaá genó ɛyige Ɛsɔwɔ akɛlege ɔpyɛ. Ne apyɛ́ nnó ɔgɛ́ muú utɔɔ́ wuú ayi wáwálé ne ɔwuú meko wuú. 
\v 15 Wɔ ɔgarege nyɛ́ bɔɔ́ ako nkane ji alu, ɔma ɔgarege ɛbwɔ́ unó bi ɔwuú ne ɔgɛné. 
\v 16 Ne nkane ɛlúmbɔ, ɔgili nde nana. Kwile ka, áwyaá wɔ manaá Ɛsɔwɔ, ne kuúgé Ata Jisɔs nnó ashwɔné gabo wyɛ’.
\s1 Pɔl agaré nkane Jisɔs atɔme ji mbaá bɔɔ́ bi álá pɔ́ Jus
\p
\v 17 “Nkerégé né Jɛrosalɛ njyɛ kpɛ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne ndɛre nnɛnemmyɛ, ngɛ́ amɛ gejya. 
\v 18 Ngɛ́ Jisɔs ne ajɔɔ́ ne me aké, ‘Kwile lyaá Jɛrosalɛ wáwá nende bɔɔ́ abi alu fa áwuú nyɛ fɔ mekomejɔɔ́ ayi ɔchwɔ garé getú ya’. 
\v 19 Nshuú ji meko nké, ‘Ata ɛbwɔ́ ákaá cháŋéné nkane mbɔ́ nkɛ́ne né macha mmyɛmenɛne, mpyɛ́ne bɔɔ́ bi áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne wɔ, ntulege. 
\v 20 Ndɛre ábɔ́ áwáne Stɛfɛn ayi apyɛ bɔɔ́ nnó ákaá wɔ agarege bɔɔ́ depɔ tyɛ́, mbɔ nlu wyɛ nkamege né bɔɔ́ bi áwáne ji, ne mbame mandeé bwɔ́.’ 
\v 21 Ne Jisɔs ajɔɔ́ ne me aké, ‘Kwile chó, ntɔme nyɛ wɔ tɛtɛ né malɔ bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus.’”
\p
\v 22 Ndɛre bɔɔ́ bimbɔ áwuú nkane Pɔl ajɔɔ́ genó ɛyigé na, mekomejɔɔ́ yina atanege ji meno, ɛbwɔ́ álɔ mando delúlú aké, “Wáge mende yina, akwane fɔ́ mambɛ fa mme wɔ́.” 
\v 23 Ndɛre ájɔɔ́ mbɔ, ákalege mbɔ, áfú bɔ nku bwɔ́ ne áchwɛ́le mpúpú atya mfaá. 
\v 24 Menɔ muú bɔɔ́ bee yimbɔ agɛ́ge mbɔ, agaré bɔɔ́ bií nnó ásɛ Pɔl akpɛ né dachi bwɔ́. Ajyɛgé aké atulé Pɔl, agaré geno ɛyige bɔɔ́ Jus ákalege ji ula. 
\v 25 Ne áwɛ ji. Ndɛre áchwɔ́ túlé ji, Pɔl agií muú kpaá ama ayi abɔ atɛne ɛfɛɛ́ ake, “Nno ɛbɛ́ ɛse ɛkamé nnó átulé muú ayi áchyɛ ji melu nnó ábɛ́ muú Rom, ayi álá ápa mpa wuú wɔ́?”
\p
\v 26 Muú kpaá bɔɔ́ bee yimbɔ ajyɛ bane menɔ muú bwɔ́ ne ake ne ji. “Sɛ gébé nnó ɛkage ɔkpaá mechɔ, mende yina alu muú Rom. Mende yina alu muú ayi áchyɛ ji melu nnó ábɛ́ muú Rom.”
\p
\v 27 Muú kpaá bwɔ́ yimbɔ awúgé achwɔ́ gií Pɔl aké, “Wáwálé nnó ɔlu muú yi achyɛ ji uto nno ábɛ́ muú Rom?” Pɔl akame aké, “Ɛh.”
\p
\v 28 Ne ama jɔɔ́ ne Pɔl aké, “Nchɔ ŋka dɔɔ́ ne nlu mbɔ muú Rom.” Pɔl ashuú ji meko aké, “Nlu muú Rom ayi áchyɛɛ́ ji uto nnó ábɛ́ muú Rom, tɛ gébégé ábyɛné me.”
\p
\v 29 Bɔɔ́ bee abi abɔ́ álú mantulé Pɔl nnó agarege genó ɛyigé ji apyɛ́, áwugé mbɔ aja mmyɛ meso. Ne ɛfɔ́ ɛkwɔ́ ntó menɔ muú bwɔ́ yimbɔ metɔɔ́ gétúgé ábɔ́ áwɛ́le Pɔl ne bɔ mkpokɔvɛ́ ayi Pɔl alu muú Rom.
\p
\v 30 Yɛ́mbɔ menɔ muú bwɔ́ yimbɔ alu kɛlege mankaá genó ɛyigé Pɔl apyɛ ne bɔɔ́ Jus akálege ji ula, ne bií újyágé aferé Pɔl bɔ mkpokɔvɛ́ né amu ne akuú anɔɔ́ baá ne ákpakpa melɔ ako nnó áchomé. Áchómégé áchwɔ́ ne Pɔl né mbɛ ushu bwɔ́.
\c 23
\s1 Pɔl atɛné mbɛ ushu ákpakpa melɔ
\p
\v 1 Pɔl atɛné mbɛ ushu ɛchomele melɔ, apɛ bɔɔ́ domeé ne aké, “Áŋmɛ́ ba nlu mɛ́ né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ yɛndégébé kpaá tɛ fi, ne metɔɔ́ wa ɛchyɛgé me ɛfwyale né genó gefɔ́.” 
\v 2 Ne Ananya ayi alu ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ agaré bɔɔ́ bi átɛné kwɔ́kwɔ́lé ne Pɔl nnó ádo ji gekwɛ́kwɛ́ meno. 
\v 3 Pɔl aké, “Ɛsɔwɔ ado nyɛ wɔ ntó gekwɛ́kwɛ́. Wɔ ɔlu ɛké ɛkwɔ gepú ɛwé áwɔgé ne mbɔmé. Wɔ ɔjwɔle ɛfɛɛ́ nnó ɔpa mpa wa nkane ɛbɛ́ ɛlu ne ɔma kwé ɛbɛ́ nkane ɔké ádo me gekwɛ́kwɛ́.”
\p
\v 4 Bɔɔ́ bi atɛné kwɔ́kwɔ́lé ne Pɔl agií ji áké, “Mbɔ ne ɔshyɛ ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ”?
\p
\v 5 Ne Pɔl ashuú ɛbwɔ́ meko aké, “Áŋmɛ́ ba, nkaá fɔ́ nnó alu ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ wɔ́. Nende nkaá nnó ŋwɛ Ɛsɔwɔ aké, ‘Ɛkagé muú ashyɛ muú kpaá melɔ.’”
\p
\v 6 Pɔl aké agɛne nnó gentɔge bɔɔ́ abifɔ álú bɔɔ́ Sadusi ne abifɔ álú bɔɔ́ Farasi ákale áké, “Áŋmɛ́ ba nlu muú Farasi ne antɛ ba álú bɔɔ́ Farasi. Ula bi nkpɛné unɔɔ́ mpa ɛlé gétúgé nkame ne mbélé umɛɛ́ nnó bɔɔ́ bi ágbó ákwilege nyɛ né negbo.” 
\v 7 Pɔl ajɔgé mbɔ, bɔɔ́ Sadusi ne abi Farasi álɔ manwamé ne atɛ, ne ɛchomele ɛwémbɔ ɛkaré malu apea. 
\v 8 Ɛbwɔ́ áwámege mbɔ getúge bɔɔ́ Sadusi aké muú agbogé akwilege sé né negbo ne ákamé fɔ́ nnó ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ ɛlu wɔ́ yɛ genó fɔ nkane Mendoó gepɔ́. Yɛ́mbɔ bɔɔ́ Farasi ákame nnó unó bi uko úlú. 
\v 9 Ne mawámé ama ja dɔɔ́. Ne anlɛré mabɛ́ Ɛsɔwɔ abi álú geluáge bɔɔ́ Farasi ákwile ka ájɔge ne ɛshyɛ áké, “Ɛsé degɛ fɔ́ gyɛ́ ayi mende yina apyɛ wɔ́. Ndɔfɔ ɛkiɛ́nné Ɛsɔwɔ yɛ ɛlé mendoó ne ɛjɔɔ́ ne ji wáwálé.”
\p
\v 10 Gébégé mawáme yimbɔ aláa lé umyɛumyɛ, muú kpaá bɔɔ́ bee afɔɔ́ nnó ágyale nyɛ Pɔl ubauba, ne agaré bɔɔ́ bee nnó áféré Pɔl ɛfɛɛ́ ákéré ne ji mmu dachi bɔɔ́ bee.
\p
\v 11 Bií bimbɔ ne utuú Jisɔs achwɔ tɛne nenkuné mmyɛ Pɔl ne ajɔɔ́ ne ji aké, “Gbaré metɔɔ́ wyɛ, ndɛre ɔgarege nkane nlu né Jɛrosalɛ mbɔntó ne ɔgarege nyɛ bɔɔ́ né Rom.”
\s1 Bɔɔ́ fɔ ásɔ́ mala manwá Pɔl
\p
\v 12 Bií ujyágé bɔɔ́ Jus fɔ́ ásɔ́ mala ne áchɔ mmyɛ nnó ɛbwɔ́ anyɛɛ́ ne ányú genó gefɔ́ kpaá tɛ áwáne Pɔl. 
\v 13 Ne bɔɔ́ bi áchɔɔ́ mmyɛ ápwɔ́ usaá upea. 
\v 14 Ne ájyɛ gɛ́ anɔɔ́ baá bi apyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ákpakpa melɔ áké, “Ɛsé dechɔ mmyɛ nnó denyɛɛ́, denyú genó gefɔ́ kpaá tɛ ɛsé déwáne Pɔl. 
\v 15 Nkane ɛlúmbɔ, ɛnyu ákpakpa melɔ tɔge meko mbaá menɔ muú bɔɔ́ bee nnó atɔ́ Pɔl depyɛ ɛké dékɛlege mamapɛ mechɔ Pɔl cháŋéné ne ɛsé dékpomé mmyɛ manwá ji gemɛge nnó akwɔné fa.”
\p
\v 16 Ne maá mende ayi meŋmɛ Pɔl yi mendée awú genó ɛyi ɛbwɔ́ abɔ ásɔ́ mala mampyɛ, ajyɛ garé Pɔl né dachi bɔɔ́ bee. 
\v 17 Ne Pɔl akuú muú kpaá bɔɔ́ bee ama aké, “Sɛ ntɛ mamane yi ɔjyɛ mbaá menɔ muú ɛnyú, awya geno fɔ mangaré ji.” 
\v 18 Ajyɛgé ne ji ɛwu aké, “Pɔl muú denɔ aké nchwɔ́ ne ntɛ mamane yina ɛta wyɛ, awya genóge fɔ mangaré wɔ́.” 
\v 19 Menɔ muú yimbɔ asɛ ntɛ manmané yimbɔ átɛné babá, agií ji ake, “Ndé mechɔ ɔkɛlege mangaré me?”
\p
\v 20 Ashuú ji meko aké, “Bɔɔ́ Jus fɔ ájɔɔ́ ábélé nnó geyá ɛbwɔ́ ágaré wɔ ɔma chwɔ́ ne Pɔl né ɛchomelé melɔ, ɛbwɔ́ akɛ́lege mampyɛ ɛké ámage pɛ́ mechɔ Pɔl cháŋéné. 
\v 21 Yɛ́mbɔ ɛbwɔ́ áchwɔge, ɔkamege nende bɔɔ́ ápwɔ usaá upea abi ábií né meti, ágile manwá Pɔl. Ɛbwɔ́ ácho mmyɛ nnó anyɛɛ́ ne anyú genóge fɔ kpaá tɛ áwáne Pɔl. Ne nana ɛbwɔ́ ágile manwú genó ɛyige tanege wɔ meno.”
\p
\v 22 Ne menɔ muú yimbɔ aké ne maá yimbɔ, “Chó ne ɛkage ɔpyɛ muú fɔ akaá nnó ɔgaré me mechɔ ɛwé.”
\s1 Átɔ́ Pɔl mbaá Fɛlis ayi gɔmena
\p
\v 23 Ɛ́wyagé menɔ muú bɔɔ́ bee yimbɔ akuú bɔɔ́ apea abi akwɔlege ji né dekpakpaá, aké ne ɛbwɔ́, “Jyage usaá bɔɔ́ bee ufya abi ákɛne ne uka ne usaá bɔɔ́ bee ulɛɛ́ meso ɛfya abi ákwɔme mfaá ujuŋá ne jyage ntó usaá bɔɔ́ bee ufya abi álú ne makɔ. Gárege ɛbwɔ́ ákpome mmyɛ ásɛ Pɔl ájyɛ́ né Kaisaria né káláŋká ɛneneama ne utuú bi. 
\v 24 Sɛgé ujuŋá ɛbifɔ nnó Pɔl aké akɛne ákwɔ́mé mfaá. Tige ji akɛ pere akwɔ́né né ushu Fɛlis ayi gɔmena. 
\v 25 Ajɔgé mbɔ, ásá ntó ŋwɛ aké,
\p
\v 26 “Me Klodyos Lysia ne nsame ŋwɛ yina mbaá Ata Fɛlis ayi gɔmna. Ntamé wɔ. 
\v 27 Bɔɔ́ Jus ábɔ́ apyɛ́ mende yina ne ákɛlege manwá ji. Nwuúgé nnó alu muú yi áchyɛɛ́ ji melu nnó ábɛ́ muú Rom, me mfɛ́ ɛwu ne bɔɔ́ bee ba ne mféré ji né amu ɛbwɔ́. 
\v 28 Tɛ mbɔ nkɛlege mankaá gyɛ́ ayi ɛbwɔ́ aké mende yina apyɛ, nsɛ ji defɛ́ mbɛ ushu ákpakpa melɔ bwɔ́. 
\v 29 Ágigé ji, ngɛ fɔ nnó apyɛ genó ɛyige ábɔ́ manwá ji wɔ́ yɛ mankpɛ denɔ. Ɛbwɔ́ ábɔ́ anyɛɛ́ lé mbeé né mabɛ́ bwɔ́. 
\v 30 Ɛ́wyagé muú fɔ achwɔ́ garé me nnó bɔɔ́ Jus ásɔ́ mala manwá mende yina. Ne ntɔ́ ji tɛ́nétɛ́né ɛta wyɛ. Ngaré ntó bɔɔ́ bi áké ji apyɛ gyɛ́ nnó áchwɔ́ garé wɔ genó ɛyige ji apyɛ. Bɛ́ peré.”
\p
\v 31 Ne bɔɔ́ bee bimbɔ ápyɛ wyɛ nkane menɔ muú bwɔ́ agaré ɛbwɔ́. Ásɛ Pɔl né utuú bimbɔ, ákɛ kpaá ákwɔné Antipatris. 
\v 32 Bií ujyagé bɔɔ́ bee abi ákɛne ne uka ákéré né dachi bwɔ́ ne abi awya ujuŋa ásɛ Pɔl áfɛ́ ne ji. 
\v 33 Ɛbwɔ́ ákwɔ́négé Kaisaria, áchyɛ gɔmna ŋwɛ yimbɔ ne áfyɛ Pɔl né amu jií. 
\v 34 Akuúge ŋwɛ yimbɔ, agií Pɔl aké, “Ɔtané ndé geba?” Pɔl ashuú ji meko aké, “Ntané gebagé mewaá Silisya.” 
\v 35 Gɔmena awuúge mbɔ, aké ne ji, “Gɔ́ bɔɔ́ bi aké ɔpyɛ gyɛ́ áchwɔ́ ne nwuú mpa wyɛ.” Ne ajɔɔ́ aké ájyɛ bélé ji né ɛcha ɛwé Mfwa Hɛrɔd abɔ atɛné ne aké bɔɔ́ bee ábamé ji.
\c 24
\s1 Fɛlis apɛ mechɔ Pɔl
\p
\v 1 Ndɔ ɛta ɛkoógé, Ananya ayi ɛtukpɛ ampyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ákpakpa bifɔ áchwɔ́ né Kaisaria ne Tɛtulɔs muú yi akaáge mabɛ́ bɔɔ́ Rom. 
\v 2 Ákúgé Pɔl akpɛ mmu, ne Tɛtulɔs alɔ mangaré gyɛ́ yi Pɔl apyɛ́ aké,
\p “Ata Fɛlis ɔpyɛ bɔɔ́ ɛsé ábɔ́ nesɔ né gejamégé gébé gétúgé ɔgbaré ɛbwɔ́ cháŋéné. Ne gejamégé unó bi wɔ ɔkwɔré, wɔ ɔpyɛ melɔ ɛse ɛnené. 
\v 3 Ne ɛsé desɛ mechɔ ɛwé ne metɔɔ́ megɔ́mégɔ́ ne bɔɔ́ áfɛge yɛndé mbaá gébé geko. 
\v 4 Nkɛ́légé fɔ́ manchɔ wɔ gébé yɛ́mbɔ nnɛne wɔ mmyɛ nnó ɔwuú mechɔ́ ɛwé me nkɛlege manjɔɔ́. 
\v 5 Ɛsé degɛ́ nnó mende yina alu muú ɛfwyale, akɛne malɔmalɔ apyɛ bɔɔ́ Jus ako ádorege makpo ne atɛ. Alu ntó menɔ mbɛ né mbaá bɔɔ́ bi ákuú ɛbwɔ́ nnó ɛkwɔ Nasarɛn.
\p
\v 6 “Abɔ́ akɛlege ntó mamfyɛ deba né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ne depyɛne ji [Ɛsé debɔ́ delu mampa mpa wuú nkane ɛbɛ́ sé ɛlu, 
\v 7 yɛ́mbɔ Lysia menɔ muú bɔɔ́ bee achwɔ́ fɔɔ́ ji né amu sé, 
\v 8 ne aké dechwɔ́ depa mpa Pɔl né mbɛ ushu wyɛ.] Ɔgigé mende yina, ɔwuú nyɛ unó uko ɛbi ɛsé dejɔge mbɔ nnó apyɛ.” 
\v 9 Tɛtulus ajɔgé mbɔ, bɔɔ́ Jus ako abɔ álú ɛfɛɛ́ ákame nnó ɛlú wáwálé.
\s1 Pɔl aŋmɛ́né mmyɛ jií né mbɛ ushu Fɛlis
\p
\v 10 Ne gɔmena yimbɔ afu Pɔl ɛbwɔ nnó ajɔɔ́, Pɔl alɔ yɛ manjɔɔ́ aké, “Nkaá nnó ɔpa mɛ́ mpa né melɔ ɛwé ne gejamégé aŋmɛ́, ne metɔɔ́ ɛgɔ́ɔ me maŋmɛné mmyɛ ya né mbɛ ushu wyɛ. 
\v 11 Mbɔgé ɔgigé, ɔwuú nyɛ nnó ndɔ ɛlu dangbeé ɛfyaneɛpea ɛyi mbɔ njyɛ né Jɛrosalɛ manogé Ɛsɔwɔ. 
\v 12 Ne bɔɔ́ Jus agɛ́ yɛ me nyɛɛ́gé mbeé ne muú fɔ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ wɔ́, ne ágɛ́ yɛ me mpyɛge bɔɔ́ Jus adorege makpo ne atɛ né macha mmyɛmenɛne yɛ né melu fɔ́ né melɔ wɔ́. 
\v 13 Ɛbwɔ́ ákagé lɛre fɔ́ nnó genó ɛyige ɛbwɔ́ áké mpyɛ gelú wáwálé. 
\v 14 Ne nkamé genó gema ɛyige ɛbwɔ́ áké, ‘Nnoge Ɛsɔwɔ ayi ukwene antɛ sé né meti ɛwé ɛbwɔ́ áké ɛ́lɔ́mé fɔ́. Yɛ́mbɔ nkamé lé unó uko ɛbi mabɛ́ Mosis ajɔɔ́ ne ɛbi bɔɔ́ ɛkpavé Ɛsɔwɔ ásámé.’ 
\v 15 Ne nwya umɛɛ́ wyɛ nkane ɛbwɔ́ ntó awya nnó Ɛsɔwɔ apyɛ nyɛ yɛ́ndémuú akwile né negbo yɛ apyɛ galɔ́gálɔ́, yɛ apyɛ gabo. 
\v 16 Ne nmuame yɛndégébé nnó metɔɔ́ wa ɛ́bɛ́ pópó né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ ne mbɛ ushu akwaá 
\v 17 Ɛbɛ́lé mɛ́ dɔɔ́ ayi mbɔ nla jyɛ né Jɛrosalɛ wɔ́ ne mfɛ́ nana ne nka mampoó bɔɔ́ Jus ne mampyɛ ntó upɛ mbaá Ɛsɔwɔ. 
\v 18 Gɛ́ genó ɛyi gepyɛ me njyɛ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ mbɔ ne ɛbwɔ́ ágɛné me wyɛ. Mbɔ́ nnerege mampyɛ upɛ bimbɔ nnó nshwɔ́né mmyɛ ya, gejamégé bɔɔ́ abɔ́ ápɔ́ ne me, ne yɛ ɛfwyale ɛtane wɔ́. Ne bɔɔ́ bi abɔ ágɛné me ɛ́lé bɔɔ́ Jus abi átané né gebagé mewaá Ɛsya. 
\v 19 Mbɔgé ɛbwɔ́ ábɔ́ ágɛ́ nnó mpyɛ gyɛ, mbɔ áchwɔ́ gáre né mbɛ ushu wyɛ. 
\v 20 Ɛlá pɔ mbɔ wɔ́, bɔɔ́ bina ágaré gyɛ ayi ɛbwɔ́ agɛné gébégé ákpakpa melɔ ápɛlé mechɔ wa. 
\v 21 Ɛsé ne ɛbwɔ́ debɔ́ debɔ ɛfwyale wyɛ né genó gema. Ɛlé genó ɛyi mbɔ njɔɔ́ né metɔɔ́ metɔɔ́ ɛbwɔ́ nké, ‘Mbɔ́ mpa ne ɛnyú fina gétúgé mfyɛ metɔɔ́ nnó muú agbogé akwilege nyɛ né negbo.’”
\p
\v 22 Fɛlis awuúgé mbɔ, depɔ ɛtire na deko, ndɛre akaá mɛ́ meti ɛwé Jisɔs cháŋéné, agbɛ́ mechɔ ɛwémbɔ aké, “Lysia menɔ muú bɔɔ́ bee achwɔgé ne nsɔ́ mpa yina.” 
\v 23 Ne agaré muú kpaá bɔɔ́ bee ama nnó ábámé Pɔl yɛ́mbɔ álya ji ábɛ́ shushu ne alyage ntó ajeé bií áchwɔ́ áchyɛge ji unó bi uli ji. Achɔ gébé ne mpa Pɔl né aŋmɛ́ apea.
\p
\v 24 Ɛ́bɛlegé Fɛlis ne mendée wuú Drusila áchwɔ gɛ́ Pɔl. Mendée wuú abɔ́ alu muú Jus. Ɛbwɔ́ ákuú ji ne álɔ manwú ndɛre ji agárege ɛbwɔ́ nkane muú akage fyɛ metɔɔ́ ne Kras Jisɔs. 
\v 25 Ne agaré nkane muú akage bɛ cho ne nkane muú abɔ́ mangbaré mmyɛ ji né bií mpa Ɛsɔwɔ ɛbi uchwɔɔ́ nyɛ. Fɛlis awuúge mbɔ, ɛfɔɔ́ ɛkwɔ́ ji metɔɔ́ aké, “Cho kpɛ́, ngɛgé gébé mmage kuú nyɛ wɔ.” 
\v 26 Ajɔɔ́ mbɔ, afɛrege nnó Pɔl achyɛge nyɛ ji ŋka. Né getú ɛyina akuú Pɔl yɛndégébé ado abya ne ji.
\p
\v 27 Ɛpyɛ wyɛmbɔ kpaá aŋmɛ́ apea ákoó. Gébégé áchyɛ Pɔshɔs Fɛstos geluɔ́gé Fɛlis, Fɛlis alya Pɔl né denɔ ɛlé akɛlege mampyɛ matɔɔ́ agɔɔ́ bɔɔ́ Jus.
\c 25
\s1 Pɔl aké áteé mechɔ wuú ɛjyɛ mbaá mfwa Rom
\p
\v 1 Ndɔ ɛkoóge ɛlɛɛ́ ɛyi Fɛstos asɛlé gefwa né gebagé mewaá Judiya, atané né Kaisaria afɛ́ né Jɛrosalɛ. 
\v 2 Ne anɔɔ́ baá bi apyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ákpakpa melɔ áchwɔ́ ne mechɔ́ Pɔl né mbɛ ushu wuú, ákwɔ́ ji mata nnó, 
\v 3 apyɛ ɛbwɔ́ genó ɛyigé na ndɛre ɛbwɔ́ ákɛlege, atɔ́ Pɔl achwɔ́ né Jɛrosalɛ. Ɛbwɔ́ ábɔ́ asɔɔ́ mala nnó ájwɔlege meti, Pɔl achwɔgé ɛbwɔ́ áwá. 
\v 4 Fɛstos ashuú ɛbwɔ́ meko aké, “Pɔl alu mmu denɔ né Kaisaria ne ɛla gachyɛ nkéré ɛwu. 
\v 5 Mbɔgé apyɛ gyɛ, garege anɔɔ́ bɔɔ́ nyú akwɔlé me dejyɛ né Kaisaria ne akpa mechɔ́ ɛwémbɔ achwɔ́ mbɛ ushu wa.”
\p
\v 6 Ne Fɛstos ama bɛlé né Jɛrosalɛ genógé ndɔ ɛneé ɛjyɛgé ne ɛfya ne akéré né Kaisaria, bií ujyagé ajwɔlé né ɛcha ɛso ne atɔ́ nnó achwɔ́ ne Pɔl. 
\v 7 Áchwɔ́ ne Pɔl, bɔɔ́ Jus abi abɔ́ átané Jɛrosalɛ ánɔ ji mme ne álɔ mama ji ukpɛ́kpɛ́ depɔ mmyɛ ayi álá kágé lɛre nnó genó ɛyigé ɛbwɔ́ ajɔɔ́ gelu wáwálé. 
\v 8 Ne Pɔl aŋmɛne mmyɛ ji aké, “Mpyɛ́ yɛ gyɛɛ́ fɔ́ né mabɛ́ bɔɔ́ Jus wɔ́, yɛ ɛfwyale nchyɛ́ né ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ wɔ́, ne mpyɛ fɔ́ gyɛɛ́ mbaá mfwa Rom wɔ́.”
\p
\v 9 Yɛ́mbɔ Fɛstos akɛlege mampyɛ matɔɔ́ agɔɔ́ bɔɔ́ Jus, nkaáwú ne agií Pɔl aké, “Pɔ́ ɔjyɛ́ né Jɛrosalɛ ápa mpa wyɛ né mbɛ ushu wuú?”
\p
\v 10 Ne Pɔl ashuú ji meko aké, “Ntɛné fa né ɛcha ɛso mfwa Rom ne gɛ́ mbaá ayi ábɔ́ mampa mechɔ wa na. Wɔ ɔkaá cháŋéné nnó mpyɛ bɔɔ́ Jus gyɛɛ́ fɔ wɔ́. 
\v 11 Mbɔgé nkwé ɛbɛ́ ɛwé ábɔɔ́ manwá me, mfɔ́ fɔ́ negbo ne mbɔgé depɔ deko ɛtiré ɛbwɔ́ ájɔɔ́ ne me depɔ wáwálé, ɔkágé gbaré me ɔchyɛ ɛbwɔ́. Nnɛne wɔ mmyɛ nnó ɔteé mechɔ wa ɛjyɛ mbaá mfwa Rom.”
\p
\v 12 Ne Fɛstos awuúge mbɔ, ajyɛ jɔɔ́ ne bɔɔ́ majyɛ bií, ɛwyagé ajɔɔ́ ne Pɔl aké, “Tɛ mbaá wɔ ɔké ateé mechɔ wyɛ mbaá mfwa Rom, ɛwu ne ɔjyɛ.”
\s1 Pɔl atɛné mbɛ ushu mfwa Agripa ne Bɛnise
\p
\v 13 Ɛbɛ́légé mfwa Agripa ne Bɛnise áfɛ́ né Kaisaria mantamé Fɛstos. 
\v 14 Ábɛ́légé ɛfɛɛ́ dɔɔ́ bií fɔ Fɛstos achwɔ ne mechɔ Pɔl né mbɛ ushu mfwa yimbɔ aké, “Mende fɔ alu fa ayi Fɛlis alyá né denɔ gebégé ajyɛ. 
\v 15 Ne njyɛ́gé né Jɛrosalɛ, anɔɔ́ baá bi ápyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ne ákpakpa bɔɔ́ Jus ágaré me depɔ ɛtiré ɛbwɔ́ aké Pɔl apyɛ. Ne ɛbwɔ́ áké me nsɔ́ mpa nnó mende yina akwé ɛbɛ́. 
\v 16 Ne ngaré ɛbwɔ́ nnó gepɔgé bɔɔ́ Rom gepɔ fɔ́ nnó ájɔɔ́ nnó muú akwé ɛbɛ́, ayi ji ne bɔɔ́ mpa bií álá tɛne unɔɔ́ mpa ne aŋmɛné mmyɛ jií né depɔ deko ɛtire aké ji apyɛ wɔ́. 
\v 17 Ɛbwɔ́ áchwɔgé fa áchɔ sé gébé wɔ́, bií ujyagé njyɛ jwɔle né ɛcha ɛso, nké áchwɔ́ ne mende yina. 
\v 18 Bɔɔ́ mawamé bií ákwilegé ka, ajɔɔ́ yɛ nnó akwé ɛbɛ́ fɔ nkane mbɔ mfɛré wɔ́. 
\v 19 Ɛbwɔ́ abɔ anyɛɛ́ le mbeé ne gefɔ́ ɛyigé ɛbwɔ́ ánogé Ɛsɔwɔ ne ama anyɛɛ́ mbée gétúgé muú fɔ ayi ákuú Jisɔs, agbo mɛ yɛ́mbɔ Pɔl alu jɔge nnó alu mebɛ. 
\v 20 Ndɛre nlá kágé se geno ɛyigé mpyɛ, ngií Pɔl nnó ajyɛ né Jɛrosalɛ ápa mechɔ wúu ɛwu. 
\v 21 Yɛ́mbɔ Pɔl aké ɛlɔme lé nnó ályá ji né denɔ kpaá tɛ mfwa Rom apáne mpa wuú. Ne agaré aké ábamé ji kpaá tɛ agɛne meti mantɔ ji mbaá mfwa Rom.” 
\v 22 Ne Agripa awuúge mbɔ aké, “Me ntó nkɛlege manwu né menó mende yimbɔ.” Ne Fɛstos aké ne ji, “Geya ɔwuú nyɛ”
\p
\v 23 Bií ujyágé mfwa Agripa ne Bɛnise áchwɔ́ ne gejamégé bɔɔ́ ánoge ɛbwɔ́ dɔɔ́ ne mabeé, ɛbwɔ́ ákpɛ ájwɔlé né ɛcha ɛso. Ne anɔɔ́ bɔɔ́ bee ne anɔɔ́ bɔɔ́ abi alu melɔ. Ne Fɛstos agaré áchwɔ́ ne Pɔl, 
\v 24 ajɔɔ́ aké, “Mfwa Agripa ne bɔɔ́ ako abi alu fa, gɛge mende yi bɔɔ́ Jus ako áchwɔɔ́, ábánege me yɛndégébé ákpeage me nnó akwané sé membɛ mebɛ wɔ́. Ábɔ́ ápyɛ né Jɛrosalɛ, ne ápyɛ ntó fa né Kaisaria. 
\v 25 Yɛ́mbɔ ngɛ fɔ́ genó ɛyige ji apyɛɛ́ ɛyige ji abɔ́ mangbó wɔ́. Ne tɛ ji mbɔɔ́ aké áteé mechɔ ɛwé ɛjyɛ mbaá mfwa Rom, nkamé nnó ntɛne ji ajyɛ́ ɛwu. 
\v 26 Yɛ́mbɔ mpɔ́ ne genó ɛyigé nsame nyɛ ntɔ́ mbaá mfwa yimbɔ gétúgé mende yina. Nkaáwú ne nchwɔ́ ne ji né mbɛ ushu ɛnyú, titi né ushu mfwa Agripa nnó, ɛnyú ntó dejɔɔ́ mechɔ ɛwé ne nkaá genó ɛyigé nsame. 
\v 27 Me ngɛ́ nnó ɛlɔ́ fɔ́ ntó nnó átɔ muú denɔ mbaá mfwa ayi nlá garé gyɛɛ́ ayi ji apyɛ wɔ́.”
\c 26
\s1 Pɔl aŋmɛne mmyɛ jií né mbɛ ushu mfwa Agripa
\p
\v 1 Agripa awuúge ne akuú Pɔl aké, “Nana ɛlé gébé jyɛ manjɔɔ́ mejɔɔ́ nnó ɔshya wa ɔkame meko bwɔ́.” Ne Pɔl afu amu alɔ manjɔɔ́ aŋmɛnege mmyɛ jií aké,
\p
\v 2 “Ata Agripa, ngɛ́ nnó nwya ɛ́fwɔ́ mantɛné né mbɛ ushu wyɛ fina maŋmɛné mmyɛ ya né depɔ ɛtiré bɔɔ́ Jus ámalé me mmyɛ 
\v 3 Njɔgé mbɔ, gétúgé nkaá nnó ɔkaáge gepɔge bɔɔ́ Jus cháŋéné ne unó bi ɛbwɔ́ anyɛɛ́ mbeé ne atɛ. Mbɔ ne nkwɔ wɔ mata nnó ɔsɛ gébé ɔwuú genó ɛyigé nkɛlege manjɔɔ́.
\p
\v 4 “Bɔɔ́ Jus ako ákaá nkane geŋwá ya gelu tɛ démbáné getúge nwɛné né mpu bwɔ́ ne né Jɛrosalɛ ntó. 
\v 5 Ɛbwɔ́ ákaá me tɛ gachí gefɔge muú ayi mbɔ nlu. Mbɔgé ɛbwɔ́ ábɔ́ ágárege wáwálé, mbɔ ájɔɔ́ nnó nlu muú né uchome Farasi ayi akwɔlege mabɛ chɛré chɛre ne anóge Ɛsɔwɔ mpwɔ́ bɔɔ́ ɛse ako. 
\v 6 Ne nkpɛ mbɔ unɔɔ́ mpa fi getúge nnɛré metɔɔ́ né unó bi Ɛsɔwɔ abɔ́ anyɛ́meno ne ukwene antɛ ɛse. 
\v 7 Gɛ wyɛ menomenyɛɛ́ ɛwé matoó ɛse áfyanéápeá ajwɔle ágile ndɛre ɛbwɔ́ ánógé Ɛsɔwɔ utuú ne ŋwɔmese. Ata ɛlé getúge nnɛré metɔɔ́ ne nkpɛ́ne mbɔ unɔɔ́ mpa ne bɔɔ́ Jus bina.” 
\v 8 Gɔ́ me ngií ɛnyú ako nnó, “Ulannó ɛnyú defɛ́ré nnó ɛpɔ́ kɔkɔge nnó Ɛsɔwɔ apyɛ bɔɔ́ akwile né negbo?”
\p
\v 9 “Me Pɔl gébé gefɔ mbɔ ntɛné ne ɛshyɛ nnó mpyɛ ndɛre ɛji me metɔɔ́ manií mabɔ Jisɔs ayi Nasarɛt. 
\v 10 Na ne mbɔ mpyɛ́ né Jɛrosalɛ. Anɔɔ́ baá bi ápyɛ upɛ Ɛsɔwɔ ábɔ áchyɛ me ɛbwɔnyɛ ne mfyɛ gejamégé bɔɔ́ Ɛsɔwɔ denɔ. Ne yɛndégébé ɛyigé ajɔgé nnó áwáne ɛbwɔ́ nkamege ntó. 
\v 11 Yɛndégébé nchyɛge ɛbwɔ́ ɛfwyale né macha mmyɛmenɛne ɛse mako, mpyɛ nnó ɛbwɔ́ áshya Jisɔs kpekpe, áféré matɔɔ́ ne Ji. Nchyɛ anywɔ́né me mmu kpaá tɛ nkwɔne malɔ mme bɔɔ́ bicha manií ɛbwɔ́ mbwɛ ɛwu.
\s1 Pɔl agaré nkane ji akwɔré metɔɔ́ wuú, akwɔlé Jisɔs
\p
\v 12 “Ɛ́bɛlegé, mfɛ́ ntó né melɔ Damaskɔs ne bɔ ŋwɛ abi alɛre nnó uto ba utané mbaá anɔɔ́ baá bi ápyɛ upɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 13 Ata, ndɛre njyɛ ne metɔɔ́ ŋwɔmese, ngɛ gekpɛ́kpɛ́gé geŋbɔ ɛyi gégɛ́ne gepwɔ ŋmɛɛ́ getané né mfaánebuú, gechwɔ gɛne gegya me mme ne bɔɔ́ abi abɔ́ akɛ́ne ne me. 
\v 14 Ɛse ako dékwe mme, ne nwú meko muú fɔ ajɔɔ́ né mejɔɔ́ Hibru aké, ‘Sɔl, Sɔl ulannó ɔkɛlege manií me mbwɛ́? Ɔchyɛge gemɛ jyɛ ɛfwyale mantɛ́ne ukɔlɔ ne me. Ɔchyɛge gemɛ jyɛ nkane menya ayi asɛlé metaá adorege.’ 
\v 15 Ne ngií nké, ‘Wɔ waá Ata?’ Ashuú me meko aké, ‘Ɛlé me Jisɔs muú wɔ ɔkɛlege manií ji mbwɛ. 
\v 16 Kwile ka. Nkwɔ́ wɔ ushu neŋmé nnó mpyɛ wɔ ɔbɛ muú utɔɔ́ wa, ɔgarege nyɛ bɔɔ́ unó bi ɔgɛné fina ne unó bi fɔ ɛbi nlɛrege nyɛ wɔ né meso gébé. 
\v 17 Mférégé nyɛ wɔ né amu bɔɔ́ Jus ne mférégé nyɛ wɔ ntó né amu bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus, ne ntɔme le wɔ ɛta bɔɔ́ bimbɔ. 
\v 18 Ɔjyɛgé ɛwú, néné ɛbwɔ́ amɛ, ne ɔférégé ɛbwɔ́ né gemua, ɔpyɛ ɛbwɔ́ áchwɔ́ né geŋgbɔ́. Ɛwéna ɛtɛné nnó ɔferege nyɛ ɛbwɔ́ né amú danchɔmeló, ɔchwɔ́ ne ɛbwɔ́ né ɛ́gbɛ́ Ɛsɔwɔ nnó áfyɛɛ́ matɔɔ́ ne me ne Ɛsɔwɔ ajige nyɛ nte gabo ɛbwɔ́, ne ábɔ́ nyɛ melu né geluage bɔɔ́ Ɛsɔwɔ abi ji ajyá.’
\s1 Pɔl agaré utɔɔ́ bií mbaá Agripa
\p
\v 19 “Ata Agripa nkane ɛlúmbɔ, nshyá fɔ́ meko ayi atane mfaánebuú wɔ́. 
\v 20 Nlɔ né Damaskɔs ngaré mekomejɔɔ́ wuú ne nle nchwɔ́ fa né Jɛrosalɛ. Nfɛ́ ntó yɛndé mbaá né malɔ bɔɔ́ Jus ne ayi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus. Mbɔ́ ne ngarege yɛ́ndémuú nnó ákwɔre metɔɔ́ alyaá gabo wuú, ákéré mbaá Ɛsɔwɔ ne ápyɛge unó bi ulɛre nnó ɛbwɔ́ ákwɔre geŋwá bwɔ́. 
\v 21 Gɛ́ genó ɛyi gepyɛ́ bɔɔ́ Jus ápyɛ́né me né mmu ɛcha upɛ Ɛsɔwɔ ákɛlege manwá mbɔ. 
\v 22 Yɛ́mbɔ Ɛsɔwɔ apoó me yɛndégébé kpaá tɛ fi. Ne ntɛne ngarege mekomejɔɔ́ ayi áfyɛ́ me né ɛbwɔ mbaá bɔɔ́ ne ubyaŋkwɔ́ bɔ́. Ngarege le unó bi bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ne Mosis ábɔ́ ájɔɔ́ tɛ gachí nnó upyɛ nyɛ. 
\v 23 Ɛbwɔ́ ábɔ́ ájɔɔ́ nnó, “Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa abɔ́ mangbó ne ábɛ́ muú mbɛ yi akwile né negbo ne apyɛ bɔɔ́ Jus ne abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ágɛ́ geŋgbɔ́.”
\s1 Afwa melɔ ápyame manwú depɔ ɛtiré dekɛne ne Jisɔs
\p
\v 24 Ndɛre Pɔl alu áŋmɛ́nege gemɛ jií, Fɛstos aweé ji aké, “Pɔl ɔmée gebwɔ́. Unó bi ɔgií dɔɔ́ upyɛ wɔ́ ɔle mée gebwɔ́?” 
\v 25 Ne Pɔl ashuú ji meko aké, “Ata me mmée fɔ́ gebwɔ́, njɔgé le unó bi úlú wáwálé. 
\v 26 Wáwálé alu nnó mfwa Agripa akaá depɔ ti deko, nkaáwune njɔgé mbɔ nlá pɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́, nende depɔ tire na depyɛ́ fɔ́ bibií wɔ́. 
\v 27 Mfwa Agripa, pɔ́ ɔkamé ntó depɔ ɛti bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔwɔ ásámé? Me kaá nnó mfwa akamé.” 
\v 28 Ɛwyage mfwa Agripa agií Pɔl aké, “Wɔ ɔfɛré nnó ɔkage pyɛ me wyɛ tɛnétɛné nnó mbɛ́ meŋkwɔle Kras?”
\p
\v 29 Ne Pɔl ashuú ji meko aké, “Yɛ ɛbɛ́ le nana, yɛ meso gébé, nnɛnemmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ nnó wɔ ne bɔɔ́ ako abi awuú mbɔ me fi nnó debɛ́ ɛ́ké me, yɛ́mbɔ ɛpɔ́fɔ́ nnó ɛnyú dekpɛ denɔ nkane me nkpɛné.”
\p
\v 30 Pɔl ajɔgé mbɔ, mfwa Agripa, gɔmena Fɛstos, Bɛnise ne bɔɔ́ bifɔ́ ákwilé ka. 
\v 31 Ne ndɛre ɛbwɔ́ ájyɛ́ dafyɛ, ájɔge ne atɛ aké, “Mende yina apyɛ́ fɔ́ genó ɛyigé abɔ mangbó wɔ́ yɛ denɔ mankpɛ wɔ́.” 
\v 32 Mfwa Agripa ajɔɔ́ ne Fɛstos aké, “Mbɔgé mende yina ábɛ́ danjyɛ ne mechɔ ɛwé mbaá mfwa Rom, mbɔ́ delyaá ji.”
\c 27
\s1 Bɔɔ́ bee áfɛ́ ne Pɔl né Rom
\p
\v 1 Nkane ákame nnó dejyɛ, ɛfɛɛ́ ne dejyɛ kpɛ ɛsogeka, ɛwé ɛjyɛ́ melɔ Itali. Ágbaré Pɔl ne bɔɔ́ denɔ abifɔ áchyɛ muú kpaá bɔɔ́ bee ayi ákuú ji Julyɔs. Ji alu né geluage bɔɔ́ bee abi mfwa kpa bɔɔ́ Rom. 
\v 2 Ne ɛsé ako dekpɛ ɛsogeka ɛ́wé ɛ́tané melɔ Adramatim ɛ́jyɛ malu yi makpé átárege né gebagé mewaá Ɛsya [Aristakɔs ayi atané melɔ Tɛssalonika né gebagé mewaá Masedonia, alu ntó ne ɛsé.] 
\v 3 Bií ujyágé ɛsé dekwɔné né Sidɔn. Julyɔs alɔ́ɔ melu ne Pɔl tɛ alya ji nnó ajyɛ gɛ́ ajeé bií nnó áchyɛ ji genó ɛyigé gelií ji. 
\v 4 Détánégé Sidɔn delɔ manjyɛ, ne gétúgé mbyo atané ɛsé mbɛ, degya defɛ́ ɛgbɛ Syaprɔs melɔ ɛwé nnyi nenɔɔ́ ɛwu mme mbaá ayi mbyo álá pɔ́ dɔɔ́. 
\v 5 Ɛsé déchyágé ɛbɛɛ́ mega ɛwé ɛ́lú toitoi ne Silisya ne ɛwe fɔ ɛwé ɛ́lú toitoi ne Pamfilya, ɛfɛɛ́ ne déchwɔ kwɔ́ne né Mira né gebagé mewaá Lysha. 
\v 6 Muú kpaá bɔɔ́ bee yimbɔ agɛ ɛsogeka ɛwécha ɛwé ɛtané né melɔ Aleksandra ɛjyɛ melɔ Itali, ɛfɛɛ́ ne afyɛ ɛsé mmu.
\p
\v 7 Ɛsé dekɛ perepere né gejamégé ndɔ, degɛ́ ɛfwyale ne délé kwɔ́ne melɔ Snedus. Ndɛre mbyo álá kamé nnó ɛsé déjyɛ mbɛ wɔ́, dekwɔré defɛ́ ɛ́gbɛ́ ɛwé *Kret melɔ ɛwé nnyi nenɔɔ́ ɛwú mme, dekoó nechyɛ né Salmɔnɛ. 
\v 8 Dekɛne dejyɛ mapeá mapeá, melɔ ɛwé nnyi nenɔɔ́ ɛwú ne mme démyɛ kpaá dékwɔné nechyɛ ɛniné ákuú nnó nechyɛ népere, kwɔ́kwɔ́lé ne melɔ Lasiya. \f + \fr 27:8 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Nana gɛ́ gébé ɛyige afofo achwɔ́ dɔɔ́ na.\f*
\p
\v 9 Ɛsé debɔ́ dechɔ mɛ́ gejamégé ndɔ ne bií kpaá ɛbi ápyɛ́ gepɛ mashwɔné ubée ubi úkoó mɛ́. \f + \fr 27:9 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Bii kpaá bina né bɔ ŋwɛ bifɔ ása nnó ɛlé bií bi ályage menyɛɛ́ kpékpé.\f* Ne Pɔl achyɛ gejamégé bɔɔ́ majyɛɛ́ abi alú mmu ɛsogeka aké, 
\v 10 “Aŋmɛ́ ba, ngɛ́ nnó mbɔgé detogé ɛshyɛ dejyɛgé gejamé unó unóme nyɛ chóncho ne ɛsogeka ne bɔɔ́ ágbóo nyɛ ntó.” 
\v 11 Yɛ ɛ́le Pɔl ajɔɔ́ depɔ ti, muú kpaá bɔɔ́ bee afyɛ yɛɛ́ mekpo wɔ́, akwɔlé le mekoyi menjamé ne mbɔɔ́ ɛsogeka ájɔɔ́ge. 
\v 12 Tɛ ndɛre nechyɛ ɛniné mbɔ nela nepɔ́ nechyɛ nelɔ́ nelɔ́ ɛniné bɔɔ́ ájwɔlege gébégé gefwene, gejamégé bɔɔ́ akɛ́lege nnó ɛsé dejyɛ mbɛ kpaá tɛ dekwɔnege nechyɛ ɛniné ákuú nnó Fonis né melɔ Kret. Fonis alu mbaá ayi ɛbɛɛ́ mega ɛkaré ufafa upea.
\s1 Mbyo nnyi akpa ɛ́soŋeka
\p
\v 13 Ɛwyagé mbyo atané nteé ɛbɛɛ́ mega alɔ manchwɔ́ ne bɔɔ́ bi álú né ɛsogeka áfɛrége nnó ɛfwɔ́ ɛkwɔlé ɛbwɔ́. Ne ɛbwɔ́ áfɛré dáŋgmáa ɛ́soŋeka afyɛ́ mmu ɛsogeka. Ápyɛgembɔ, álɔ manjyɛ mapea Kret melɔ ɛwé nnyi ne nɔɔ́ ɛwú né mme. 
\v 14 Ɛwyá yɛ wɔ́, mbyo nnyi atané achwɔɔ́ ɛsé mmyɛ né ɛgbɛ ɛbwɔnyɛ, mbaá ayi ŋmɛɛ́ ɛtanege né Kret. 
\v 15 Mbyo nnyi yimbɔ achwɔ́ ado ɛsogeka ayi ánjamé álá kágé bwɔ́le mekpo ɛsogeka nnó ɛjyɛ mewaá. Ɛbwɔ́ akpɛ lyaá nnó mbyo akpa ɛ́wú. 
\v 16 Ndɛre dejyɛ dekóo maá melɔ fɔ ayi nnyi nenɔɔ́ ji mme, melɔ ɛwémbɔ ákuú nnó Koda. Ne ndɛre dekoge maá melɔ yimbɔ unó bi úlú wyɛ ugbɛ mbyo nnyi nnó áchwɔ́gé ne ɛshyɛ. Ne ɛsé demyɛ deja ɛ́kpée ɛwé áshií né ula ɛsogeka defyɛ mmu. 
\v 17 Ápyɛge mbɔ, ábané ɛkpée ne ɛsogeka áwɛ ne manyií nnó ɛkagé ɛkpée ɛgyale ne ɛsé debɔ́ ɛfɔ nnó ɛsogeka ɛshulege nyɛ ɛfɛ́ kwɔ́kwɔ́le ne Lybia ne ɛfáage nyɛ né manchwɛ́ usɔɔ́ ayi átánege né ɛbɛɛ́ mega. Ɛfɛɛ́ ne ɛbwɔ́ anyaá ndeé nnó mbyo akpɛ mmu ákpá ɛsogeka. 
\v 18 Ndɛre mbyo nnyi alú kóoge ne ɛshyɛ, ne bií újyágé ɛbwɔ́ áférege matuú ayi álú mmu ɛsogeka áfómege nnyi nnó ɛwu ɛfuú. 
\v 19 Bií bimbɔ ukoóge ne dóndo, bɔɔ́ bi ájáme ɛsogeka ákpa unó bi ápyɛ utɔɔ́ né ɛsogeka áfumé nnyi. 
\v 20 Ne ɛsé déla wyɛ́mbɔ né gejamégé ndɔ yɛɛ́ ŋmɛɛ́, yɛɛ́ ambe degɛ wɔ́ ne mbyo nnyi akpane ɛ́soŋeka ɛjyɛ ɛgbɛ ɛwé ne ɛwé. Ndɛre mbyo nnyi apyɛmbɔ, manɛ magyále ɛsé ne défɛré nnó dechwɔ degbó.
\p
\v 21 Nkaáwú ne ɛfɔ ɛpyɛ́ bɔɔ́ álaá mesa né gejamégé ndɔ. Ɛwyagé Pɔl akwilé ka aké ne ɛbwɔ́, “Aŋmɛ́ ba, mbɔge ɛnyú debɔ́ dewú majyɛɛ́ ma ne ɛsé dela né Kret, mbɔ ɛkpée ne gejamégé unó uchɔ mbɔ wɔ́. 
\v 22 Ne me nnɛne ɛnyú mmyɛ nnó dégbáré matɔɔ́. Yɛ muú ayi agbo nyɛ apɔ́ wyɛɛ́ ɛsogeka ɛwú ɛwú ne ɛ́nóme nyɛ. 
\v 23 Njɔge mbɔ getúge Ɛsɔwɔ ayi abɔ me ne Ɛsɔwɔ yi me nnóge ne atɔ́me ɛkiɛ́nné wuú ne utuú ɛbi njuú. Ɛchwɔ́gé ɛtɛné me nekuné mmyɛ, 
\v 24 ɛké ne me, ‘Pɔl ɔ́fɔgé fɔ́. Ɔtɛnege nyɛ mbɛ ushu mfwa Rom. Né ulɔɔ́ melu Ɛsɔwɔ, yɛ muú nyú ama ayi agboó nyɛ apɔ́.’ 
\v 25 Ndɛre ɛkiɛ́nné ɛwémbɔ ɛchwɔ́ ne mekomejɔɔ́ yina, nkamé ne Ɛsɔwɔ. Ngarege ɛnyú nnó dégbáré matɔɔ́ dépɛ́lé, Ɛsɔwɔ apyɛ nkane ji ajɔɔ́. 
\v 26 Pɔl ama jɔɔ́ aké, Mbyo ákpane nyɛ ɛsogeka ateé né gebage mewaá ɛyige nnyi nenɔɔ́ mme.”
\p
\v 27 Ne ndɔ ɛkwɔ́négé ɛfya ne ɛni, mbyo nnyi akpá ɛsogeka ɛchyá ɛbɛɛ́ mega. Ɛbɛɛ́ ɛwémbɔ ákuú nnó Adraya. Metɔɔ́ utúu ɛ́kwɔ́négé ánjamé ɛsogeka áfɛrége nnó ɛsé delú kwɔ́kwɔ́lé ne mapea mewaá. 
\v 28 Ne ɛbwɔ́ ábɔ́ menyií áshií né genó gefɔ ɛyi genɔɔ́, áŋme mmu nnyi nnó ámɛɛ́ ndɛre nnyi négomé. Ámɛgé ágɛ́ nnó nelu usaá bɔ ratɔgé ukéné. Ɛwyagé ama mɛɛ́ ne ágɛ́ nnó nnyi néla nana usaá bɔ ratɔgé uní meso ɛfya. 
\v 29 Ngarege ɛbwɔ́ áfɔ́ɔ nnó mbyo nnyi atɛne nyɛ ɛsogeka ɛfɛ́ ɛdo né mataá ayi alú mmu nnyi, ɛfɛɛ́ ne áféré bɔ dáŋgmáa ɛsogeka anií áŋmé né mmu nnyi nnó ɛsogeka ɛtɛné. Ápyɛge mbɔ, áshyáge nnó bií ujyá wáwá. 
\v 30 Ɛlé ánjamé ɛsogeka ákɛ́lege mambó ájyɛ, ɛfɛɛ́ ne ápwyaá ɛ́kpée ashulé né nnyi ne áma aké, ɛbwɔ́ ájyɛ ŋma genó fɔ né mbɛ ɛsogeka. 
\v 31 Pɔl akaá ne ajɔɔ́ ne bɔɔ́ bee ne muú kpaá bwɔ́ aké, “Mbɔgé ánjamé ɛsogeka átanégé, ɛbyɛnnó muú ayi ápóme nyɛ apɔ́.” 
\v 32 Pɔl ajɔgé mbɔ, ɛfɛɛ́ ne bɔɔ́ bee ajyɛ sɔré manyií ayi áwɛlé ɛ́kpée wyɛ́. Ásɔ́régé manyií yimbɔ, álya ɛ́kpée nnó ɛjyɛ́.
\p
\v 33 Wyɛ ndɛre bií uchwɔ́ jyaá, Pɔl anɛ bɔɔ́ ako mmyɛ nnó ányɛ menyɛɛ́, ajɔgé aké, “Ndɔ ɛlɛ mbɔ ɛfya ne ɛnií fi ɛyi degile nnó mbyo nnyi yina abyɛ nyɛ, ne yɛ genó denyɛ́ wɔ́. 
\v 34 Ne nnɛne ɛnyú mmyɛ nnó denyɛɛ́ ɛkɛ́ genó nnó débɔ́ ɛshyɛ, ɛkage degbó. Yɛ muú yi mekpo ɛmyɛ nyɛ ji apɔ́.” 
\v 35 Ajɔgé mbɔ abɔ́ nto brɛd, atamé Ɛsɔwɔ, agya geba alɔ manyɛɛ́ né mbɛ ushú ɛbwɔ́ ako. 
\v 36 Ne ɛbwɔ́ ako agbaré matɔɔ́, abɔ nto brɛd ányɛɛ́. 
\v 37 Mpa bɔɔ́ ako abi álu mmu ɛ́kpée ɛwena, álú usaá ufya ne ulɛɛ́ meso nekuú ne ama (276). 
\v 38 Yɛ́ndémuú anyɛ́ agbeé, ɛbwɔ́ ákpa menyɛɛ́ yi álaá né mmu ɛsogeka ágbɛ́ né nnyi nnó ɛsogeka ɛfuú.
\s1 Ngbannyi apyɛ ɛsogeka ɛgyalé
\p
\v 39 Bií ujyágé, ɛbwɔ́ ákaá fɔ́ geba ɛyígé ɛbwɔ́ álú wɔ́ yɛ́mbɔ ágɛ́ nechyɛ né nnyi ɛni nelú gesɔ́ gesɔ́. Ɛfɛɛ́ ne ɛbwɔ́ amuamé mampyɛ ɛsogeka ɛjyɛ né mbále nechyɛ ɛniné mbɔ. 
\v 40 Ne ɛbwɔ́ ásɔré manyií ayi abɔ́ áshií ne uno ɛbi áŋmaá ɛsogeka, ásɔré ntó manyií yi áwɛlé bɔ nsɔm abi áŋwɔ́lege mekpo ɛsogeka ákwe né nnyi, ama tɛ ndée ɛyi ɛlú mbɛ ɛ́kpée mfa. Mbyo nnyi akpage ɛse ɛfɛɛ́ né delɔ manjyɛ mapeá mewaá. 
\v 41 Ndɛre ɛsogeka ɛjyɛ, ɛdo né nchwɛ́né usɔ́ ɛni nelú nteé nnyi ne mekpo ɛsogeka ɛjyɛ kpɛ né gesɔ́ ɛfɛɛ́ ne ɛsogeka ɛkwamé. Ndɛre ɛlu ɛfɛɛ́ mgbannyi adóo ɛsogeka ɛwémbɔ kpaá tɛ ɛgyalé.
\p
\v 42 Ne bɔɔ́ bee bimbɔ ákɛ́lege manwá bɔɔ́ denɔ ako nnó ɛkágé ɛbwɔ́ áwɔ́ akwɔ́ mewaá ne ábó. 
\v 43 Yɛ́mbɔ muú kpaá bwɔ́ abɔ́ akɛlege nnó ɛkage átá Pɔl ne agbɛ́ ɛbwɔ́. Ne aké yɛ́ndémuú ayi akage wɔ́ nnyi, abɔ mbɛ awɔ́ áchya. 
\v 44 Ne bɔɔ́ abi fɔ́ abi ála káge wɔ́ ágbaré uba ɛsogeka awɔ́ ákwɔ́lége ɛbwɔ́. Wyɛmbɔ ne yɛ́ndémuú ápyɛ́ɛ ne akwɔné mapea mewaá cháŋéné.
\c 28
\s1 Genó ɛyi gepyɛ́ Pɔl né melɔ Malta
\p
\v 1 Ndɛre ɛsé dekwɔne melɔ ɛwe nnyi nenɔɔ́ ɛwu mme, ápyɛ ɛsé dekaá nnó akuú ɛwú Malta. 
\v 2 Bɔɔ́ bi álú né mbále nnyi ágɛ́gé ɛsé, meshwɛ apyɛ ɛbwɔ́ ne ásɛ ɛsé cháŋéné. Ɛbwɔ́ áséné mewɛ nnó ɛsé déwyagé gétúgé manaá abɔ́ akwené ne gefwene gelú. 
\v 3 Deweé ɛtiré mbɔ desɔɔ́gé deko, Pɔl anyweré mechyɛ́ deweé afyɛ́ mewɛ ne gelugé mewɛ gépyɛ gétɔ́ɔ getané né deweé ɛtiré mbɔ géchwɔ́ nɔ́ ji né ɛbwɔ génií wyɛ. 
\v 4 Bɔɔ́ melɔ ɛwé ágɛ́gé nkane gétɔ́ɔ yimbɔ genií Pɔl né ɛbwɔ, álɔ maŋmené ne atɛ áké, “Mende yina negbo nekoó ji amɛ né ɛsogeka ne gabo wuú akámé nnó ji ábɛ́ mebɛ wɔ́.” 
\v 5 Ne Pɔl anyigé ɛbwɔ wuú gétɔ́ɔ yimbɔ gétané gékwé mmu mewɛ ɛyi gelá pyɛɛ́ ji genó wɔ́. 
\v 6 Bɔɔ́ bina apɛ́le nnó Pɔl amuále nyɛ, akwe mme agbó. Ɛbwɔ́ ágɛ́gé nnó yɛ genó ɛyi gepyɛ Pɔl gepɔ́, akwɔré mejɔɔ́ meno áké, “Mende yina alu mbɔ ɛlé meló.”
\p
\v 7 Mfwa Publos ayi ágbare melɔ ɛwé, awya dachi ne makɔɔ́ jií alú kwɔ́kwɔ́lé ne melɔ. Ágɛ́gé ɛsé asɛ ɛsé chánchá ne debɛlé ndɔ ɛlɛɛ́ né dachi wuú. 
\v 8 Ndɛre delu ɛfɛɛ́, Pɔl awú nnó ntɛ Publos ameé gefwene ne ɛfɔgékó. Akwilé ajyɛ gɛ́ ji ne anɛre ji ɛbwɔ mmyɛ, anɛmmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ ne mende yimbɔ átoó. 
\v 9 Bɔɔ́ awúgé nnó Pɔl apyɛ mende yimbɔ atoó, bɔɔ́ mamée áchwɔ́ mbaá Pɔl ne apyɛ ɛbwɔ́ átoóge. 
\v 10 Ne bɔɔ́ bimbɔ ánogé ɛsé dɔɔ́. Áchyɛ́ ɛsé gejamégé unó ne gébégé ɛsé déwúlege, ama chyɛ́ ɛsé unó ɛbí upóge ɛsé né nekɛ ɛniné mbɔ.
\s1 Pɔl atané Malta afɛ́ Rom
\p
\v 11 Ne amfaá alɛɛ́ ákoógé, ɛsé dejyɛ dekpɛ ɛsogeka ɛwé ɛtané melɔ́ Aleksandra ákuú ɛ́wú nnó \f + \fr 28:11 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Áló uka ufa bimbɔ ɛ́lé aló uka bɔɔ́ Rom. Ɛbwɔ́ ákámege Kasto ne Pɔlɔs.\f* aló uka ufa. Ɛsogeka ɛwémbɔ ɛbɔ́ ɛlú né melu ɛwé nnyi nenɔɔ́ ɛwú mme, ɛgilé nnó genɔme gejyá. 
\v 12 Ne ɛsé dékwɔ́négé né nechyɛ né Sirakɔs ɛfɛɛ́ ne débɛlé wyɛ́ ndɔ ɛlɛɛ́. 
\v 13 Délyágé ɛfɛɛ́, dekwɔné nechyɛ ne Rɛgum, débɛlé wyɛ́ ndɔ ama. Bií újyagé mbyo atané ɛsé meso nteé nnyi ne ɛ́ké ɛ́kwɔ́nege ndɔ ɛpea, dechwɔ́ né Putoli. \f + \fr 28:13 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Putoli alu ntó menɔ nechyɛ né gebagé mewaá ɛyigembɔ.\f*
\v 14 Ɛfɛɛ́ ɛsé degɛ́ bɔɔ́ Jisɔs fɔ abi ánɛné ɛsé mmyɛ nnó débɛlé ne ɛbwɔ́ uwyaá uma. Ájɔ́gé mbɔ, ɛsé dekamé, debɛlé ne délé jyɛ né Rom. 
\v 15 Ndɛre dejyɛ́, bɔɔ́ Jisɔs abi alú né Rom awúgé nnó dechwɔ́, áchwɔ́ɔ gí ɛsé. Débané abifɔ né ntoné gesegé Apius, débané ntó abifɔ né melu ɛwé aŋkɛɛ́ ábɛ́lege mmu áchyɛge manka. Gébégé Pɔl agɛné ɛbwɔ́ afɛɛ́ Ɛsɔwɔ ne metɔɔ́ wuú ntó ɛ́kwené. 
\v 16 Ne ɛsé dékwɔ́négé né Rom, ályá Pɔl nnó ajyɛ́ bɛ́lé mbaá ayi ji akɛ́lege, áchyɛ muú bee nnó ábámé ji.
\s1 Pɔl akpɛ denɔ né Rom
\p
\v 17 Ɛbɛ́légé ndɔ́ ɛ́lɛɛ́, Pɔl akuú ákpákpá bɔɔ́ Jus. Áchwɔgé aké ne ɛbwɔ́, “Áŋmɛ́ ba, nlu fá nkane muú denɔ; Ápyɛ me né Jɛrosalɛ áfyɛ né amú bɔɔ́ Rom ayi nlá mpyɛ́ mechɔ fɔ́ mebo wɔ́ ɛwé áwane me. 
\v 18 Bɔɔ́ Rom ágígé me gejamégé bɔ nkwɛ́, ágɛ́ nnó nkwé fɔ́ ɛ́bɛ́ wɔ́ nkaáwú ne ábɔ́ ákɛ́lege manlyá me njyɛ́ gétúgé nlá mpyɛ́ mechɔ fɔ mebo ɛwé áwáne me wɔ́. 
\v 19 Yɛ́mbɔ bɔɔ́ Jus áshya nnó aferege me, ɛfɛɛ́ ne njyɛɛ́ ne mpa wa nnó mfwa Rom ápá, yɛ́mbɔ ɛpɔ́fɔ́ nnó nchwɔ́ maáma bɔɔ́ ba mechɔ mmyɛ. 
\v 20 Gɛ́ ula bi nkuú ɛnyú nnó ɛsé déjwɔ́lé déjɔɔ́ mechɔ́ ɛwé. Manyií ayi áwɛlé me na ɛlé gétúgé muú yi ɛsé bɔɔ́ Isrɛli dégile.”
\p
\v 21 Bɔɔ́ bimbɔ áshuú ji meko áké, “Ɛsé degɛ́ yɛ bɔ ŋwɛ́ abi átané Judiya, yɛ́ meko mebomebo ayi akpane getugé jyɛ ne gabo ayi ɔpyɛ wɔ́. 
\v 22 Yɛ́mbɔ ɛsé dekɛlege manwú ɛta wyɛ́. Genó gema ɛyigé ɛsé dékaá gelu nnó yɛndé mbaá ayi bɔɔ́ ájwɔlégé, ájɔ́ge gabo gétúgé ɛchomele ɛwé wɔ ɔ́lú wyɛɛ́.”
\p
\v 23 Ájɔ́gé mbɔ, ákwyɛ́ bií ɛbi átúuge ne Pɔl. Bií bimbɔ úkwɔ́négé, gejamégé bɔɔ́ áchwɔ́ áchomé né gepúge Pɔl ne álɔ mangaré ɛbwɔ́ mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ né dondo kpaá tɛ nkwale. Agarege ɛbwɔ́ nkane gefwage Ɛsɔwɔ gélu. Amuame mampyɛ ɛbwɔ́ nnó ákwɔré gepɔge bwɔ́ áfyɛ matɔɔ́ ne Jisɔs nkane ájɔge né ŋwɛ Mosis ne abi bɔɔ́ ɛkpávé Ɛsɔ́wɔ. 
\v 24 Áwúgé mbɔ, abifɔ ákamé ne abifɔ ákamé fɔ́ mekomejɔɔ́ wuú wɔ́, 
\v 25 ne álɔ manyɛ mbeé ɛbwɔ́ ɛbwɔ́. Gébégé ɛbwɔ́ áchwɔ jyɛ́, Pɔl ama jɔɔ́ meko yimbɔ aké, “Mendoó Ukpea ɛ́pyɛ gechánchá genó mangaré wáwálé mbaá ukwéne antɛ nyú ndɛre Asaya muú ɛkpávé Ɛsɔ́wɔ nnó asá nnó, 
\v 26 ‘Chó garé bɔɔ́ bimbɔ nnó dewúu nyɛ lé wú ne dekágé ula, depɛlé nyɛ́ lé pɛ́le ne dégɛ́né. 
\v 27 Ɛ́lúmbɔ gétúgé bɔɔ́ bina áŋeá matɔɔ́ dɔɔ́. Ɛbwɔ́ ágbɛ́ ntó matu bwɔ́ ne áma mále amɛ. Ápyɛmbɔ nnó ɛbwɔ́ ágɛgé sé mbaá ne áwugé sé. Mbɔgé ɛbwɔ́ ákeregé meso ɛtá Ɛsɔ́wɔ, apyɛ nyɛ́ ɛbwɔ́ átoó.’” 
\v 28 Ne Pɔl anere manjɔɔ́ aké, “Ɛnyú debɔ́ mankaá nnó abya melɔ́mélɔ́ yina alɛrege nkane Ɛsɔwɔ aferege bɔɔ́ né ɛfwyale gabo. Abya melɔ́mélɔ́ yina ajyɛ nana mbaá bɔɔ́ abi álá pɔ́ bɔɔ́ Jus ne áwú nyɛ́ ji.” 
\v 29 [Pɔl ajɔ́gé mbɔ, bɔɔ́ Jus álɔ mantané dafyɛ́, mbeé akwé ɛbwɔ́ ɛbwɔ́.]
\p
\v 30 Né aŋmɛ́ ápea ayi Pɔl abɛlé né gepú ɛyigé ji achyɛge ŋka, asɛle yɛ́ndémuú ayi achwɔ́ gɛ́ ji. 
\v 31 Pɔl álú wyɛ́ ɛ́fɛɛ́ agarege bɔɔ́ nkane gefwage Ɛsɔwɔ gélú ne alɛrege bɔɔ́ depɔ ɛtiré Ata Jisɔs Kras, ajɔge depɔ gbɔ́gɔ́nɔ́ ayi álá pɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́ ne yɛ muú ayi achyɛ́ ji ɛfwyale apɔ́.