\id 1JN 631JNDENU.SFM Denya New Testament June 2009
\h I Jɔn
\toc2 I Jɔn
\toc3 1 Jɔn
\toc1 Ŋwɛ mbɛ ayi Jɔn ásamé
\mt2 Ŋwɛ mbɛ ayi
\mt1 Jɔn
\mt3 ásamé
\c 1
\s1 Mekomejɔɔ́ ayi achyɛge geŋwá
\p
\v 1 Ŋwɛ yina átome ne genó fɔ ɛyi gebɔ gelú mɛ tɛ nyá gemɛge nnó Ɛsɔwɔ akwyɛɛ́ mme yina. Ɛsé déwú geji, dégɛ geji ne amɛ, déchɛre geji, ne déta geji ne amu sé. Genó ɛyigémbɔ ɛlé mekomejɔɔ́ ayi achyɛgé geŋwá. Ji ne ɛsé désame ɛta nyú. 
\v 2 Ɛsɔwɔ apyɛ ji ayi alu geŋwá abwɔlé mekwaá, ɛsé dégɛ ji ne amɛ. Ne dégarege abya ayi atome ne ji ayi achyɛge geŋwá ɛyi gélágé byɛ́. Ji abɔ alu ne Ntɛ ne nana délé dégɛ ji. 
\v 3 Ji ayi ɛsé dégɛne ne déwuú ntó unó bi ji ajɔɔ ne dégarege ɛnyú nnó ɛnyú ntó décho mbwa ne ɛsé dépyɛge unó chóncho. Deké dépyɛmbɔ déchome mbwa ne Ntɛ ne Maá wuú Jisɔs Kras. 
\v 4 Ɛsé désame ɛnyú unó bina nnó ɛsé ako debɛ ne gejamégé nechɔ́chɔ́ ɛninéjame nepwɔɔ́ amu.
\s1 Ɛsɔwɔ alu geŋgbɔ
\p
\v 5 Gɛ abya ayi ɛsé dewuú ɛta wuú ne dégarege ɛnyú, nnó Ɛsɔwɔ alú geŋgbɔ, gemua gepɔ ne ji cháchá. 
\v 6 Mbɔgé ɛsé déjɔ́gé nnó décho mbwa ne ji, ne déké dépyɛ wyɛ depɔ ɛké bɔɔ́ abi álu né mmu gemua ɛbyɛnnó debyɔge gebyɔ. Ne dekwɔlege fɔ́ genó ɛyi gelú wáwálé. 
\v 7 Yɛ́mbɔ mbɔgé ɛsé déké dépyɛ depɔ ɛké bɔɔ abi álú né geŋgbɔ, wyɛ ndɛre Ɛsɔwɔ alú, ɛbyɛnnó ɛsé décho mbwa ne atɛ ne manoó Maá wuú Jisɔs mashwɔnege ɛsé né yɛ́ndé gabo ayi dépyɛɛ́.
\p
\v 8 Mbɔgé ɛsé déjɔgé nnó gabo ápɔ́ ɛsé mmyɛ, débwɔlége ɛlé gemɛge sé, ne wáwálé Ɛsɔwɔ apɔ́ ɛsé ne metɔɔ́. 
\v 9 Yɛ́mbɔ mbɔgé ɛsé deshuge ɛku mbaá Ɛsɔwɔ, né gabo ayi depyɛɛ́ ji apyɛ genó ɛyi gelú chó ne dekage lií mmyɛ ne ji nnó ji ajigé nyɛ ntɛ gabo ayi ɛsé dépyɛɛ́, ashwɔne ɛsé né yɛ́ndégenó ɛyi dépyɛɛ́ ɛyi gela gepɔ́ cho né mbɛ ushu wuú. 
\v 10 Ne mbɔgé ɛsé déjɔge nnó dépyɛ fɔ gabo wɔ́, ɛbyɛnnó déké Ɛsɔwɔ alu muú gebyɔ. Ne mekomejɔɔ́ wuú ápɔ́ ɛsé né matɔɔ́.
\c 2
\s1 Kras alu muú geŋga sé
\p
\v 1 Baá ba abi gejeé, me nsame unó bina ɛta nyú nnó ɛ́kágé ɛnyú dépyɛ gabo. Yɛ́mbɔ mbɔgé muú apyɛgé gabo, ɛse déwyaá muú geŋga ayi agame ɛsé né mbɛ ushu ntɛ se Ɛsɔwɔ. Muú yimbɔ ɛlé Jisɔs Kras muú alu cho né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ. 
\v 2 Ɛlé Kras jimbɔɔ́ ne Ɛsɔwɔ asɛle ndɛre ŋme gepɛ nnó ajinte gabo sé. Yɛ́mbɔ ɛpɔ́fɔ́ gabo awe sé jiji. Ɛlu ntó gétúgé gabo bɔɔ́ mme meko.
\p
\v 3 Mbɔge ɛsé déké depyɛɛ́ genó ɛyigé Ɛsɔwɔ ajɔɔ́, ɛwémbɔ ne ɛlɛrége nnó dékaá ji wáwálé. 
\v 4 Muú ayi ajɔ́gé nnó ji ákaá Ɛsɔwɔ ne álá apyɛɛ́ fɔ́ yɛ́ndégenó ɛyigé Ɛsɔwɔ ajɔɔ́ alu muú gebyɔ ne wáwálé apɔ́ ji né metɔɔ́. 
\v 5 Yɛ́mbɔ, mbɔgé muú aké abelege mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ, ɛbyɛnnó gejeé ɛyigé ji abɔɔ́ gekwané ndɛre Ɛsɔwɔ akɛlege. Gɛ genó ɛyi gepyɛ ne ɛsé dékaá nnó décho mmyɛ ne Ɛsɔwɔ mbɔ. 
\v 6 Muu ayi ajɔ́gé nnó ji acho mmyɛ ne Ɛsɔwɔ abɔ mankwɔle ntó gekágé nekɛne Jisɔs.
\s1 Gekwenege ɛbɛ ɛbwɔlé ɛbɛ mekɛ
\p
\v 7 Ajeé ba abi gejeé, Ɛbɛ ɛwé me nsame mbɔ ɛta nyú na, ɛpɔ́fɔ́ ɛbɛ ɛwe mekɛ. Ɛlé gekwenege ɛbɛ ɛwé ɛnyú déwuú mɛ tɛ gébé ɛyigé ɛnyú défyɛɛ́ metɔɔ́ ne Jisɔs. Ne gekwenege ɛbɛ ɛwémbɔ ɛlé mekomejɔɔ́ ayi ɛnyú débɔɔ́ mɛ mbɛ déwuú. 
\v 8 Yɛ́mbɔ mmage chyɛɛ́ ɛnyú ɛbɛ ɛwéna ɛké ɛwé mekɛ. Geŋwage Kras ne ɛyigé nyú ntó gelɛré wáwálé genó ɛyigé ɛbɛ ɛwéna ɛlú, néndé gemua gélégé byɛ ne geŋgbɔ ɛyigé wáwálé gégɛ́né mɛ.
\p
\v 9 Muú ayi ajɔ́gé nnó ji alu né geŋgbɔ ne aké apaá ntɛ meŋmɛ wuú alu né mmu gemua ɛyi ji abɔ alú wyɛ. 
\v 10 Mbɔgé muú aké abɔɔ́ gejeé ne ntɛ meŋmɛ wuú alu né geŋgbɔ. Ne yɛ genó gepɔ né geŋwá jií ɛyi gekágé te ji apyɛ gabo. 
\v 11 Yɛ́mbɔ muú ayi apaá ntɛ meŋmɛ wuú alu ɛké muu ayi alu né mmu gemua, akɛne né mmu gemua. Ji akágé fɔ́ mbaá ayi ji ajyɛɛ́ néndé gemua gegilé ji amɛ.
\s1 Débɔgé fɔ́ gejeé ne unó mme
\p
\v 12 Baá ba abi gejeé, me nsame ɛnyú unó bina neńdé Ɛsɔwɔ ajií mɛ nte gabo nyú gétúgé genó ɛyi Kras apyɛɛ́. 
\v 13 Ákpakpa ba, me nsame ɛnyú unó bina, néndé ɛnyú dekaá ji ayi abɔ alu mɛ́ tɛ nyá gemɛge nno akwyɛ yɛnde genó. Njyɛ usa, me nsame ntó ɛnyú unó bina néndé ɛnyu démmyɛ dépwɔ mfwa aló nchyɛ. 
\v 14 Baá ba abi gejeé, nsame ɛnyú unó bina néndé ɛnyú dékaá ji ayi alu Ntɛ. Antɛ ba me nsamé unó bina ɛta nyú néndé ɛnyú dékaá ji ayi abɔ alú mɛ tɛ nyá gemɛge nnó akwyɛ yɛ́ndégenó. Njyɛ usa, nsame ɛnyú unó bina néndé ɛnyú détoó né dépɔré Ɛsɔwɔ, ne mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ alu né mmu matɔɔ́ ɛnyú. Ne démmyɛ dépwɔ ntó mfwa aló nchyɛ.
\p
\v 15 Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛkágé ɛnyú debɔ gejeé ne gépɔge mme yina, yɛ ɛbɛ lé unó mme débɔge fɔ́ gejeé ne ubi. Mbɔgé muú abɔgé gejeé ne gepɔge mme yina, ɛbyɛnnó ji abɔɔ́ fɔ́ gejeé ne Ntɛ wɔ́, 
\v 16 nénde yɛ́ndégenó ɛyi gelu fa mme ndɛre unó bi menyammyɛ mekwaa ákɛlege, ɛbi bɔɔ́ afyɛ amɛ wyɛ ne ákɛlege nnó abɔɔ́, ne ɛbi upyɛɛ́ bɔɔ́ ábwɛge mmyɛ gétúgé ubi, unó bina uko útánégé fɔ́ mbaá Ntɛ sé Ɛsɔwɔ, útánege lé fa mme. 
\v 17 Mme yina abyɛɛ́. Yɛ́ndé genó jií ɛyi bɔɔ́ áfyɛ amɛ wyɛ mambɔ gebyɛ ntó, yɛ́mbɔ yɛ́ndémuú ayi apyɛ genó ɛyigé Ɛsɔwɔ akɛlege abɛ tɛ kwyakwya.
\s1 Muú ayi atɛné ukɔlɔ ne Kras achwɔ́ mɛ
\p
\v 18 Baá ba abi gejee, gébé ɛyigé mmena ábyɛɛ́ gela kwɔ́kwɔ́lé. Tege nnó ábɔ́ mɛ mbɛ ágaré ɛnyú nnó muú ayi atɛné ukɔlɔ ne Kras achwɔ́ nyɛ. Ne bɔɔ́ abi álú ɛké ji áchwɔ́ mɛ gejame. Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛsé dékaá nnó gébé ɛyigé mme ábyɛɛ́ gela kwɔ́kwɔ́lé. 
\v 19 Bɔɔ́ bimbɔ áfa mbwa ne ɛsé. Ɛbwɔ́ ápɔ́ fɔ bɔɔ́ se. Mbɔgé ɛbwɔ́ abɛ bɔɔ́ sé wáwálé, mbɔ alu mbwa ama ne ɛsé. Manlyaá ayi ɛbwɔ́ ályaá ɛsé álɛre nnó ɛbwɔ́ ápɔ́ fɔ́ bɔɔ́ ɛsé.
\p
\v 20 Yɛ́mbɔ ɛnyú dépɔ fɔ́ nkane ɛbwɔ́, néndé Kras muú ukpea afané ɛnyú Mendoó Ukpea né mmyɛ ne ɛnyú ako dékaá genó ɛyi gelú wáwálé. 
\v 21 Ula bi me nsame ɛnyú unó bina, ɛpɔ́fɔ́ nnó ɛnyú dékagé fɔ́ genó ɛyi gelú wáwálé. Me nsame ɛnyú unó bina gétúgé ɛnyú dékaá geji. Ne dékaá ntó nnó yɛ́ndégenó ɛyi gelú gebyɔ gétange fɔ́ né ɛyi gelú wáwálé.
\p
\v 22 Né mechɔ ɛwéna, ndemuú alu muú gebyɔ? Ɛlé muú ayi ashyaá nnó Jisɔs apɔ́ fɔ́ Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. Gefɔgé muú yina ne alu muú ayi atɛné ukɔlɔ ne Kras. Ji ne ashyaá Ntɛ ne Maá wuu. 
\v 23 Néndé yɛ́ndémuú ayi ashyaá Maá Ɛsɔwɔ ɛbyɛnnó ákáge fɔ́ Ntɛ wuú. Muú ayi akamege nnó Jisɔs alú Maá Ɛsɔwɔ ɛbyɛnnó akage Ntɛ wuú.
\p
\v 24 Ndɛre ɛlúmbɔ, gɔgé unó bi ɛnyú déwuú tɛ́ ula ulɔɔ́ ubɛ né matɔɔ́ nyu. Mbɔgé unó bi ɛnyu dewuú tɛ ula ulɔ ubɛge ɛnyú né metɔɔ, décho wyɛ mmyɛ ne Maá ne Ntɛ wuú ntó. 
\v 25 Ne genó ɛyigé ji anyɛ́meno nnó achyɛge ɛsé, genó ɛyigémbɔ ɛlé geŋwá ɛyi gélágé byɛ́.
\p
\v 26 Me nsame unó bina ɛta nyú ntome ne bɔɔ́ abi ábwɔ́lege ɛnyú nnó délyaá genó ɛyi gelú wáwálé. 
\v 27 Kágé nnó Mendoó Ukpea ɛwé Kras afané ɛnyú né mmyɛ ɛlú mɛ ne ɛnyú, ɛnyú debɔɔ́ sé mankɛle muú ayi cha nnó alɛrege ɛnyú wɔ́ néndé mendoó wuú ɛwémbɔ ɛlɛrege mɛ ɛnyú yɛ́ndégenó. Ne unó bi ɛwú ɛlɛrege ɛnyu úlú wáwálé gebyɔ gepɔ́ wyɛɛ́. Ndɛre ɛwú ɛlɛrege ɛnyú choge wyɛ mmyɛ ne Kras. 
\v 28 Baá gejeé ba, choge wyɛ mmyɛ ne Ji. Dépyɛge mbɔ, ɛsé ako débɛɛ́ fɔ́ ne ɛfɔ́ metɔɔ́ ne mekpo unɔɔ́ ɛgbarege fɔ́ ɛsé deja mmyɛ meso né bií ɛbi ji akerege meso. 
\v 29 Tɛ mbaa dékaá nnó Jisɔs alú cho né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ, dékage kaá ntó nnó yɛ́ndémuú ayi apyɛ genó ɛyi gelú cho ala Maá Ɛsɔwɔ.
\c 3
\s1 Ɛsé delú baá Ɛsɔwɔ
\p
\v 1 Pɛge yɛ́ gejamégé gejeé ɛyigé Ntɛ sé Ɛsɔwɔ abɔɔ́ ne ɛse. Getuge gejee ɛyige na, ji akuú ɛsé nnó baá bií. Mbɔ ne ɛsé delú ntó. Ula bi bɔɔ́ mme álá akaá fɔ́ nnó ɛsé delú baá Ɛsɔwɔ, úlú nnó ɛbwɔ́ ákágé fɔ́ ji. 
\v 2 Aŋmɛ ba abi gejee ɛsé delú nana baá Ɛsɔwɔ. Ne genó ɛyi debɔ mankaá gelú nnó Ɛsɔwɔ alu danpyɛ ɛsé dekaá ndɛre débɛɛ́ nyɛ meso gébé. Yɛ́mbɔ dekaá nnó gébégé Kras akerege fa mme ɛsé débɛɛ́ nyɛ wyɛ ɛké ji, néndé dégɛne nyɛ ndɛre ji alu. 
\v 3 Yɛ́ndémuú ayi ánɛrege metɔɔ́ nnó ji abɛɛ́ nyɛ ɛké Kras, abɔ mambɛlege geŋwá jií pópó ndɛre ɛyigé Kras gelu.
\p
\v 4 Yɛ́ndémuú ayi apyɛɛ́ gabo akwene mbɔ lé ɛbɛ Ɛsɔwɔ néndé gabo mampyɛge ɛlé mankwene mabɛ Ɛsɔwɔ. 
\v 5 Ɛnyú dékaá nnó Kras achwɔ fa mme nnó afere ɛsé gabo né mmyɛ. Ne yɛ́ gabo fɔ́ apɔ́ ji mmyɛ chá chá. 
\v 6 Ndɛre ɛlúmbɔ, yɛ́ndémuú ayi áchomé mmyɛ ne Kras amage pyɛ sé gabo. Ne yɛ́ndémuú ayi apyɛɛ wyɛ gabo, alu daŋgɛ yɛ́ Kras, ne ákaá fɔ yɛ́ ji wɔ́.
\p
\v 7 Baá gejeé ba, dékamege fɔ́ muú fɔ́ abwɔlé ɛnyú. Yɛ́ndémuú ayi apyɛ wyɛ genó ɛyi gelu cho alu cho né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ, wyɛ ndɛre Kras alu cho né mbɛ ushu wuú. 
\v 8 Yɛ́mbɔ yɛ́ndémuú ayi apyɛ wyɛ gabo pyɛɛ́, alu muú danchɔmeló néndé danchɔmeló ne alɔɔ́ ula mampyɛ gabo. Gétú ɛyigémbɔ ne Maá Ɛsɔwɔ achwɔɔ́ fa mme nnó áchɔ utɔɔ́ danchɔmeló.
\p
\v 9 Yɛ́ndémuú ayi alaá maá Ɛsɔwɔ apyɛɛ́ sé wyɛ gabo pyɛ, nénde ji awyaá gepɔgé Ɛsɔwɔ. Ji akágé pyɛ sé gabo néndé, ji alaá maá Ɛsɔwɔ. 
\v 10 Genó ɛyi gelɛrege bɔɔ́ abi alu baá Ɛsɔwɔ ne abi alu baá danchɔmeló gelú nnó, bɔɔ́ abi alá apyɛ fɔ́ genó ɛyi gelu cho né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ yɛ́ ɛbɛ ɛlé gejeé álá abɔɔ́ fɔ́ ne atɛ aŋmɛ, ápɔ́ fɔ́ baá Ɛsɔwɔ.
\s1 Mekomejɔɔ́ Ɛsɔwɔ aké débɔgé gejeé ne atɛ
\p
\v 11 Mekomejɔɔ ayi ɛnyú déwuú mɛ tɛ ula ulɔɔ́ alu nnó ɛsé débɔgé gejeé ne atɛ. 
\v 12 Ɛ́kágé ɛsé debɛ ɛké Ken. Ji alu maá danchɔmeló. Ji awá meŋmo wuú. Ulannó ji awáne meŋmo wuú? Awá ji néndé unó bi Ken jimbɔɔ́ apyɛ úlú nchyɛnchyɛ ne ɛbi meŋmɛ wuú apyɛɛ́ úlú cho.
\p
\v 13 Baá gejeé ba, ɛ́kágé ɛnyú dela mano mekpo fuú mbɔgé bɔɔ́ mme aké apaá ɛnyú. 
\v 14 Ɛsé dékaá nnó détane né amu negbo dékpɛ né mmu geŋwá. Dékaá mbɔ néndé ɛsé debɔ gejeé ne atɛ aŋmɛ. Muú ayi alá abɔɔ́ fɔ́ gejeé ne ntɛ meŋmɛ wɔ́ alu né amu negbo. 
\v 15 Muú aké apaá ntɛ meŋmɛ wuú, ɛbyɛnnó alu mewané bɔɔ́. Ne dékaá nnó muú ayi awané bɔɔ́ alú dambɔ geŋwá ɛyi gélágé byɛ́. 
\v 16 Genó ɛyi gepyɛ ɛsé dékágé genó ɛyi gejeé gelú, gelu nnó Kras achyɛ geŋwá jií agbo gétúgé se. Ne mbɔntó ne ɛsé débɔɔ́ manchyɛɛ́ geŋwáge sé, yɛ́ ɛbɛ́ lé mangbo gétúgé atɛ aŋmɛ. 
\v 17 Ne mbɔgé muú abɛgé ne gefwa ne agɛgé ntɛ meŋmɛ ayi alu mbya, alá agɛ́ meshwɛ apoó ji wɔ́, ɛpyɛmbɔ nnó ne ji agaré aké ji agboó ne Ɛsɔwɔ? 
\v 18 Baá gejeé ba, ɛ́kágé déjɔ́gé lé mejɔɔ́ meno ɛwú ɛwú nnó debɔ gejeé ne atɛ. Délɛ́régé gejeé ɛyi wáwálé ne atɛ né mbaá unó bi dépyɛɛ́.
\p
\v 19 Deké debɔɔ́ gejeé ne atɛ, mbɔ ne dékágé nnó détɛné né ɛgbɛ ɛwé wáwálé. Ne ɛwéna ɛpyɛ matɔɔ́ abɛɛ́ ɛsé mmu pere gébégé détɛnege né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ, 
\v 20 yɛ́ndégébe ɛyí matɔɔ́ sé ágarege nnó dépyɛ gyɛ, néndé débɔ mankaá nnó Ɛsɔwɔ aŋea apwɔ yɛ́ndégenó ɛyi matɔɔ́ ágarege ɛsé ne ji akágé yɛ́ndégenó. 
\v 21 Ajeé ba abi gejeé, ndɛre ɛlúmbɔ mbɔgé matɔɔ́ sé alá agaré ɛsé nnó dépyɛ gyɛ wɔ́, débɛɛ́ fɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́ mantɛne né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ. 
\v 22 Ne dékágé gií yɛ́ndégenó ji achyɛge ɛsé néndé ɛsé débelege mabɛ jií ne dépyɛ ntó unó bi ugɔɔ́ ji metɔɔ́. 
\v 23 Ne ɛbɛ ɛwé ji achyɛɛ́ ɛsé ɛlú nnó défyɛɛ́ metɔɔ́ ne maá wuú Jisɔs Kras ne nnó debɔ gejeé ne atɛ wyɛ ndɛre ji agare ɛsé nnó dépyɛge. 
\v 24 Bɔɔ́ ako abi abelege mabɛ Ɛsɔwɔ, áchomé wyɛ mmyɛ ne ji ne ji ntó achome mmyɛ ne ɛbwɔ́. Genó ɛyi gepyɛ nnó ɛsé dékaá nnó ji acho mmyɛ ne ɛsé ɛlé Mendoó wuú ɛwé ji afyɛɛ́ ɛsé né mmu metɔɔ́.
\c 4
\s1 Mendoó ɛwé wáwálé ne ɛwé gebyɔ
\p
\v 1 Ajeé ba abi gejeé, ɛ́kágé dékamege ne yɛ́ndégenó ɛyigé muú ajɔ́gé. Muú ajɔ́gé genó, chɛrege dégɛ mbɔgé mendoó ɛwé ɛtɛne ji nnó ajɔɔ́ ɛtané mbaá Ɛsɔwɔ, néndé gejamégé bɔɔ́ ɛkpávé gebyɔ achwɔ́ ne atyaá né mme meko. 
\v 2 Genó ɛyi gepyɛ ne dékaá mbɔgé ɛlé Mendoó Ɛsɔwɔ ne ɛlú muú né mmyɛ gelú nnó, yɛ́ndémuú ayi agarege nnó Jisɔs Kras achwɔ́ fa mme ndɛre mekwaá ji yimbɔ ne Mendoó Ukpea ɛlú ji mmyɛ. 
\v 3 Ne yɛ́ndémuú ayi álá agarege fɔ́ nnó Jisɔs achwɔ́ fa mme ndɛre mekwaá Mendoó Ɛsɔwɔ ɛpɔ́fɔ́ ji né mmyɛ. Ji yina ne awyaá mendoó muú ayi atɛné ukɔlɔ ne Kras ayi ɛnyú debɔ dewuú nnó achwɔɔ́. Ne nana alu mɛ fa mme.
\p
\v 4 Baá gejeé ba, ɛnyú delu baá Ɛsɔwɔ ne detoó dépwɔ bɔɔ́ gebyɔ bimbɔ nénde muú ayi alu ɛnyú né mmyɛ awyaá uto apwɔ muú ayi alu bɔɔ́ mme né mmyɛ. 
\v 5 Bɔɔ́ gebyɔ bimbɔ alu ɛle bɔɔ́ mme. Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛbwɔ́ ájɔ́gé lé dépɔ́ré mme ne bɔɔ́ mme áwuú ne ɛbwɔ́. 
\v 6 Ɛsé delu bɔɔ́ Ɛsɔwɔ, ne yɛ́ndémuú ayi ákágé Ɛsɔwɔ áwuú ne ɛsé. Ne muú ayi ála apɔ́ fɔ́ muú Ɛsɔwɔ áwuú fɔ́ ne ɛsé. Gɛ mbɔ ne dékágé nyɛ mbɔgé muú awyaá mendoó ɛwé wáwálé waá nnó awyaá lé mendoó ɛwé gebyɔ.
\s1 Ɛsɔwɔ ɛlé gejeé ne yɛ́ndémuú Ɛsɔwɔ abɔɔ́ gejeé ne bɔɔ́
\p
\v 7 Ajeé ba abi gejeé, débɔge wyɛ gejeé ne atɛ néndé gejeé getanege né mbaá Ɛsɔwɔ. Ne yɛ́ndémuú ayi abɔɔ́ gejeé ne bɔɔ́ alu Maá Ɛsɔwɔ ne akáge Ɛsɔwɔ. 
\v 8 Ne muú ayi álá abɔɔ́ fɔ́ gejeé ne bɔɔ́ ákágé fɔ́ Ɛsɔwɔ, nendé Ɛsɔwɔ ɛlé gejeé. 
\v 9 Gɛ na ne Ɛsɔwɔ alɛ́ré nnó ji abɔ gejeé ne ɛsé. Ji atɔ danchi maá wuú fa mme nnó getu jií, ɛsé debɔ geŋwá. 
\v 10 Gɛ genó ɛyi gejeé gelu mbɔ. Ɛpɔ́fɔ́ nnó ɛsé debɔɔ́ gejeé ne Ɛsɔwɔ. Ɛlú ɛlé nnó ji abɔɔ́ gejeé ne ɛsé ne atɔme maá wuú nnó achwɔ agbo ndɛre ŋme gepɛ nnó ji ajinte gabo ayi ɛsé dépyɛ.
\p
\v 11 Aŋmɛ ba abi gejeé, mbɔgé nnó na ne Ɛsɔwɔ abɔɔ́ gejeé ne ɛsé, ɛsé ntó debɔ́ mambɔ gejeé ne atɛ. 
\v 12 Muú fɔ alu dangɛ Ɛsɔwɔ ne amɛ, yɛ́mbɔ mbɔgé debɔ́gé gejeé ne atɛ, Ɛsɔwɔ achome mmyɛ ne ɛsé, ne gejeé ɛyigé ɛsé débɔɔ́ ne atɛ gekwanege ndɛre Ɛsɔwɔ akɛlege.
\p
\v 13 Ɛsɔwɔ achyɛɛ́ ɛsé Mendoó wuú, gɛ mbɔ ne dékágé nnó ɛsé décho mmyɛ ne ji ne ji ntó acho mmyɛ ne ɛsé, néndé ji achyɛɛ́ ɛsé Mendoó wuú. 
\v 14 Ne ɛsé ambɔɔ́ dégɛ ne dégarege bɔɔ́ nnó Ntɛ se Ɛsɔwɔ atɔ Maá wuú fa mme nnó achwɔ ábɛɛ́ Menchyɛ́ geŋwá mbaá bɔɔ́ mme. 
\v 15 Ne yɛ́ndémuú ayi akamege nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ, Ɛsɔwɔ achome mmyɛ ne ji ne ji ntó achome mmyɛ ne Ɛsɔwɔ. 
\v 16 Ndɛre ɛlúmbɔ, ɛsé ntó dékaá ne dékámé nnó Ɛsɔwɔ abɔ gejeé ne ɛsé.
\p Ɛsɔwɔ abɔɔ́ gejeé ne bɔɔ́, ne yɛ́ndémuú ayi abɔɔ́ wyɛ gejeé achome mmyɛ ne Ɛsɔwɔ ne Ɛsɔwɔ ntó achome mmyɛ ne ji. 
\v 17 Genó ɛyi gepyɛ ɛsé dékaá nnó gejeé ɛyi débɔɔ́ gekwané ndɛre Ɛsɔwɔ akɛlege, ɛlé mbɔgé ɛsé débɛɛ́ fɔ́ ne ɛfɔ metɔɔ́ né bií bi Ɛsɔwɔ asɔɔ́ mpa néndé geŋwáge sé fa mme gelú wyɛ ɛké ɛyigé Kras. 
\v 18 Ɛfɔ ɛpɔ́ né gejeé, gejeé gekwɔnégé ndɛre Ɛsɔwɔ akɛlege gebuú ɛfɔ. Geno ɛyi gepyɛɛ́ ɛfɔ ɛlé ɛfwyale. Ne yɛ́ndémuú ayi abɔɔ́ ɛfɔ metɔɔ́ ɛbyɛnnó gejeé ɛyigé ji abɔɔ́ gelu gakwáne ndɛre Ɛsɔwɔ akɛ́légé.
\p
\v 19 Ɛsé debɔɔ́ gejeé ne Ɛsɔwɔ ne atɛ aŋmɛ néndé Ɛsɔwɔ abɔ mɛ mbɛ abɔ́ gejeé ne ɛsé. 
\v 20 Mbɔgé muú ajɔgé nnó ji abɔ gejeé ne Ɛsɔwɔ ne ake alu paá ntɛ meŋmɛ wuú ɛbyɛnnó alu muú gebyɔ néndé muú alá abɔɔ́ fɔ́ gejeé ne ntɛ meŋmɛ wuú ayi ji agɛne ne amɛ, ɛpyɛɛ́mbɔ nnó ne ji abɔ gejeé ne Ɛsɔwɔ muú ji álé gɛné? 
\v 21 Ne achyɛɛ́ ɛsé ɛbɛ ɛwena aké: Yɛ́ndémuú ayi abɔɔ́ gejeé ne Ɛsɔwɔ abɔ mambɔ ntó gejeé ne atɛ aŋmɛ.
\c 5
\s1 Ɛsé dewyaá uto ɛbi démmyɛ depwɔ gabo fa mme
\p
\v 1 Yɛ́ndémuú ayi ákámege nnó Jisɔs alu Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa, ɛbyɛnnó alu Maá Ɛsɔwɔ. Ne yɛ́ndémuú ayi abɔɔ́ gejeé ne ntɛ abɔɔ́ ntó gejeé ne maá wuú. 
\v 2 Genó ɛyi gepyɛɛ́ ne ɛsé dékaá nnó débɔɔ́ gejeé ne baá Ɛsɔwɔ ɛlé mbɔgé debɔɔ́ gejeé ne Ɛsɔwɔ ne debélégé mabɛ jií. 
\v 3 Mambɔ gejeé ne Ɛsɔwɔ ɛlé mambélégé mabɛ jií. Ne mabɛ́ jií ájwerégé fɔ mambelé. 
\v 4 Néndé yɛ́ndémuú ayi alaá maá Ɛsɔwɔ awyaá uto bi ji ammyɛ apwɔ gabo fa mme. Ne mankame ayi ɛsé dékame nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ ne ɛpyɛ nnó ɛsé debɔ uto bi démmyɛ dépwɔɔ́ bɔɔ́ mme. 
\v 5 Ndé muú ayi apwɔɔ́ gabo fa mme? Ɛlé muú ayi ákamé nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ.
\s1 Unó bi ulɛ́rége nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ
\p
\v 6 Ɛlé ji yina ne alú Jisɔs Kras, Muú yi Ɛsɔwɔ akweré ji ɛlá gefwa. Ji achwɔɔ́ fa mme, awyaá ji manaá ne manoó mií machyɛ mme gébégé ji agboó. Ji akoó fɔ́ ɛlé né mmu manaá mamímamí wɔ́, akoó né mmu manaá choncho ne manoó. Ne ɛlé Mendoó Ukpea ne ɛtɛne ntɛsɛ sɛ nnó mechɔ ɛwéna ɛlu wáwálé néndé Mendoó Ukpea ɛgarege wáwálé. 
\v 7 Bɔ ntɛsɛ alu alɛɛ́ abi alɛrégé nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ. 
\v 8 Bɔ ntɛsɛ bina ɛlé Mendoó Ukpea, manaa ne manoó. Ɛbwɔ́ bina alɛɛ́, ajɔ́gé wyɛ genó gemma. 
\v 9 Akwaá agáré unó bi ɛbwɔ́ akaá, ɛsé dekámégé nnó ájɔ́gé wáwálé. Yɛ́mbɔ genó ɛyigé Ɛsɔwɔ agárégé geŋeá gemɛ gepwɔ amu. Ne ji ne agáré ɛsé genó ɛyi getome ne Maá wuú. 
\v 10 Yɛ́ndémuú ayi áfyɛɛ́ metɔɔ́ ne Maá Ɛsɔwɔ akáge né metɔɔ́ wuú nnó genó ɛyigé Ɛsɔwɔ agarege atome ne maá wuú gelú wáwálé. Yɛ́ndémuú ayi álá fyɛɛ́ fɔ́ metɔɔ́ ne Ɛsɔwɔ wɔ́, ɛbyɛnnó asɛle Ɛsɔwɔ ndɛré muú gebyɔ, néndé ashyá mankame nnó genó ɛyigé Ɛsɔwɔ ajɔɔ́ atome ne Maá wuú Jisɔs gelú wáwálé. 
\v 11 Gɛ genó ɛyigé Ɛsɔwɔ agáré ɛse na: Ji chyɛɛ́ ɛsé geŋwá ɛyi gélágé byɛ́. Geŋwá ɛyigé na getanegé mbaá Maá wuú. 
\v 12 Ne yɛ́ndémuú ayi áchómé mmyɛ ne Maá Ɛsɔwɔ awyaá geŋwá. Yɛ́ndemuú ayi alá cho mmyɛ ne Maá Ɛsɔwɔ wɔ́, apɔ́ fɔ́ ne geŋwá.
\s1 Geŋwá ɛyi gélágé byɛ́
\p
\v 13 Nsame ɛnyú unó bina, ɛnyú abi dékamé nnó Jisɔs alú Maá Ɛsɔwɔ nnó ɛnyú dékaá nnó déwyaá geŋwá ɛyi gélágé byɛ́. 
\v 14 Ɛsé detɛ́négé né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ né mmyɛmenɛne debɛɛ́ fɔ́ ne dembyɔ néndé dékaá nnó yɛndé genó ɛyi ɛsé degígé ji awuú ɛsé mbɔ́gé degigé ndɛre ji akɛ́légé. 
\v 15 Mbɔ́gé ɛsé dekaá nnó ji awuu ɛsé né geno ɛyi degígé ji, debɔ mankaá ntó nnó ji achyɛ mɛ ɛsé genó ɛyi degígé ji.
\p
\v 16 Mbɔgé muú akage nnó ntɛ meŋmɛ apyɛɛ́ gabo ayi ála atene fɔ́ muú né negbo, anɛmmyɛ nnó Ɛsɔwɔ ajií ji nte achyɛɛ ji geŋwá. Ɛwéna ɛtome ɛlé ne bɔɔ́ abi apyɛ gabo ayi álá atɛne fɔ muú né negbo néndé gabo yifɔ alu ayi atene muu né negbo. Njɔɔ́ fɔ́ nnó ɛnyú dénɛ́némmyɛ mbaá Ɛsɔwɔ gétúgé muú ayi apyɛɛ́ gefɔ́gé gabo yina wɔ́. \f + \fr 5:16 \ft Ɛlú wáwálé nnó: Bɔɔ́ abi ágií depɔré Ɛsɔwɔ dɔɔ́ áké, gabo ayi atene muú né negbo ɛlé manshya ayi gejamégé bɔɔ́ áshyaá mankame nnó Jisɔs alu Maá Ɛsɔwɔ.\f*
\v 17 Yɛndé gyɛɛ́ ayi muú apyɛ ɛlé gabo né mbɛ ushu Ɛsɔwɔ. Yɛ́mbɔ gabo ayifɔ alu ayi álá aténé fɔ́ muú né negbo.
\p
\v 18 Ɛsé dekaá nnó yɛ́ndémuú ayi alaá Maá Ɛsɔwɔ apyɛɛ sé gabo pyɛ néndé Jisɔs Maá Ɛsɔwɔ abame ji ne danchɔmeló ákágé pyɛ fɔ́ ji genó.
\p
\v 19 Dékaá nnó ɛsé delu baá Ɛsɔwɔ. Bɔɔ́ mme ako abi álá akage Ɛsɔwɔ alu né amu muú nchyɛ.
\p
\v 20 Ɛse dekaá yɛ́ nnó Maá Ɛsɔwɔ achwɔ́ fa mme ne apyɛ nnó ɛsé dekaá unó bina ne nnó dekaá Ɛsɔwɔ muú alu wáwálé. Ɛsé decho mmyɛ ne Ɛsɔwɔ muú alu wáwálé ne Maá wuú Jisɔs Kras. Ji ne alu Ɛsɔwɔ muú alu wáwálé. Ji ntó ne achyɛge geŋwá ɛyi gelagé byɛ fɔ́.
\p
\v 21 Ndɛré ɛlúmbɔ, baá gejeé ba, ngárégé ɛnyú nnó sɛge gébé nnó ɛkágé denógé aló uka.